Декларації Уряду УНР, відозва до Ліги Націй, доповідь про політичний та економічний стан в Україні. Заяви співробітників про надання їм допомоги та відомості про прибутки та видатки газети “Українська трибуна”. Доповідь про наслідки переговорів з представниками єврейських партій, 03.01.1921-29.12.1921, 509 арк. — частина 4/4

У. Н. Р. МІНІСТР НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ 192/ р. ч 2221 На ч. 1355 Керуючий Міністерством Народньої Освіти Директор Департаменту До Пана Керуючого Справами Директорії. Надсилаючи при цьому свій доклад-вис- новок з приводу докладу п. Приходько про перетран- спортування книжок на Україну, маю за честь проси- ти подати його на розгляд ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. При цьому повертається надісланий Канцелярі- єю директорії доклад п. Приходько. Канцелярія Директорії (АНОНІМ) 29 дн. 3/ ВХ. А 1545 У.н.Р. МІНІСТР НАРОДНОЇ ОСВІТИ "27" листопада 1921 р. ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Д О К Л А Д . В справі док- ладу п. При- ходько В. про перетранспор- тування кни- жок на Україну. Справа забезпечення книжками Українського населення складається з трьох головних частин, а саме: 1/ заготовлення книгок, 2/ їх транспортування, 3/ розповсюдження. По першій частині Міністерству Освіти на- лежить роль ініціативна і координуюча, по другій - воно може тільки використовувати ті транспортові можливості, які є в оточенню, по третій - має змогу до зазначених можливостей додавати це й працю місцевих йому підлеглих органів. Автор докладу, Віктор Приходько, гадає, що Міністерство Освіти є спеціальним органом для транспортування книгок і, виходячи , з ці- єї неправдивої основи, й в дальшому робить сумнівні висновки і не справдані з льогично- го боку обвинувачення Міністерства Освіти. З перших днів свого істнування Міністер- ство Освіти поставило одним з своїх головній- ших завдань забезпечення шкіл і бібліотек підручниками і книжками;з цією метою утворило видавничий фонд, з якого видавались позики приватним видавництвам. В цей час міністерство мало свій склад книжок, було ним зорганізовано росповсюдження кни- жок і своєчасна доставка до складу. Після від'їзда Уряду з Києва справа транспортування книжок занепала разом з занепадом цієї справи в державнім масштабі. Продукція ж книжок, ініціативу якої Міністерство могло держати в сво- их руках, широка розвинулася, бо всі видавництва взяті у Міністерства гроші витрачали на друк книжок і розвинення своїх підприємств, за винятком хиба Подільського Губер- ніяльного земства, яке витратило зроблену у Міністерства позику в значній частині на інші цілі. Друкування книжок, особливо підручників, що головним чином за кордоном, з початку без певного пляна, але ж у дальньому більшість ви- давництв друкування книжок, писані по Міністерським про- грамам і апробовані Міністерством. Видавництва були за- інтересовані в першу чергу друком книжок, які шли вели- кими накладами, і це було не добре, бо підручників для старших класів не було охочих друкувати в належній кіль- кості. Такий стан речей примусив Міністерство взятись са- мому за друкування книжок і підручників і з цією метою організувало спеціальну місію в Відні, на яку покладено було налагодження справи друку шкільних підручників і за- купки шкільного приладдя для шкіл всіх типів. Але цей засоб дав мало позитивного, бо місія не оде- ржала асігнованих їй коштів від агента Міністерства фі- нансів п. Супруна і весь час живе на позику від Посоль- ства в Відні та різних установ і навіть приватних осіб. Крім того, вибор голови місії п. Крушельницького виявив- ся невдалим, що примусило Міністерство Освіти звільнити його з посади Ролови місії, але, на жаль, п. Крушельниць- кий і досі залишається на цій посаді завдяки рішенню Упо- вноваженого Міністра бар. Василька, який без порозуміння з Міністерством Освіти запропонував п. Крушельницькому оставатись на посаді. Не дивлячись на те, що закордонні видавництва мають досить великий комплект виданих книгок і підручників / ще в жовтні 1920 р. було надруковане за кордоном книжок приблизно біля 80 вагонів /, вони при всім своїм бажанні не мали змоги перевести їх на Україну за браком коштів нам перевезку, покриття боргів на їх друкування через занепад транспорту. Не помогли цій справі й заходи Міністерства Освіти, яке склало з Всеукраїнським видавничим союзом умову, по якій цей союз /Книгоспілка/ взяв на себе справу організації транспортування книжок, виданих за кордоном і розподілення їх на Україні. По- стійно перебувавчоми в відні агенту Книгоспілки надано Міністерством Освіти право одержувати книжки від тих видавництв, які користувались позикою від Міністерства і надсилали їх на адресу останнього. В той же час Міністерство Освіти подбало про призначення польською владою вагонів для транспорту книжок. Одначе ці заходи втягнення кооперації в справі транспорту і розповсюдження книжок не дали скільки-небудь помітних наслідків завдяки головне тій же причини, що була зазначена вже раніше – брак коштів у видавництв на викуп книжок з друкарен або зі складів, де вони знаходяться. З попереднього видко, що Міністерство Освіти надавало велику вагу справі забезпечення шкіл підручниками та книжками. Розуміється Міністерство Освіти дуже охоче приймало б поради для полагодження цієї справи від ного бо вони не надходили, але на великий жаль, всі ці поради зводились до одного: необхідні гроші і тільки гроші. Культурно - Освітня Комісія Ради Республіки на добри поради посилається п. докладчик, крім констатування в засіданнях Культурно - Освітньої Комісії надзвичайного Справи постачання книжок значення для державних інтересів, ніяких конкретних по- рад не давала, коли не рахувати вказану в докладі пораду скликати де-небудь за кордоном з'їзд видавців для розвя- зання питаннь, зв'язаних із транспортуванням книжок на Укра- їну. Чому міністерство цієї поради не використало, буде видно далі. Побіжно торкнулась цього питання Рада Республіки при обговоренні "Статуту Єдиної Школи", висловивши поба- жання, щоб міністерство Освіти вжило рішучих заходів для виготовлення і видруковування потрібної кількості різнома- нітних підручників і взагалі необхідних для шкіл книжок та приладдя, бо в цьому відношенню наша школа переживає катастрофичне становище, але без того це було міністер- ству відомо. Переходимо до розгляду тих виходів, які, по думці п. Приходька залагодили б справу постачання книжок на Вк Україну. В першу чергу п. Приходько рекомендує звернутись до самого простого і логічного засобу - порозумітись Мі- ністерству Освіти з видавництвами й видавцями, для чого Міністерство мусило б скликати спеціальну нараду за кор- доном. На це Міністерство Освіти вважає необхідним відпові- сти, що самі видавництва зацикавлені в тому, щоб книжки не лежали по складах, а були реалізовані на гроші, для чого закордонні видавництва зорганізовалася "В об'єднанні: Українських видавництв", в склад якого входить і конт- рагент "Міністерства освіти по транспортуванню книжок на Україну. Склкати нараду для обговорення зазначеного вище пи- тання, Міністерство вважало зайвим через те, що вже то- рік під час перебування представника Міністерства Освіти в відні, відбувались наради з тими видавництвами, які одержали позику від Міністерства Освіти і ті наради, зя- сували , що єдиний спосіб зі становища, яке склалося, це - асигнування видавництвам коштів на викуп видрукованих книжок. За минулий рік нічого кращого для обставин, в яких опинилися видавництва, не трапилося; от же спаси- тельна сила зізду для вияснення не принципових питань, а питань грошового характеру було для Міністерства дуже сумнівною, але ж для перевірки можливостей на місці, я просив В.К. Прокоповича під час своєї поїздки зібрати в цій сфері відомості. З інших виходів приходить на думку Н. Приходька "використування кредитоздатності нашої кооперації". Як вже було ранійш зазначено, закордонні видавництва об'єдналися в досить сильну кооперацию, але на великий жаль і цей кооператив не посунув надрукованому за конпо- ном книжок на "Україну.Більш того, де розмов Міністер- ства з найвидатнішим у нас кооператором Х. Барановським зясувалося, що кооперація може допомагти в цій справі лише при асигнуванні потрібних для того коштів. Інши виходи, які прийшли на думку п. Приходька, мо- жуть бути зясовані в боцю своїй доцільності Міністерст- вом фінансів і Міністерством Закордонних Справ, позаяк Міністерство Освіти не може вважати себе спеціалістом в засосях підшукування коштів, хоч правду кажучи де які з пропозицій, як наприклад, пропозиція звернення до Уряду Західної області У.Н.Р. ведають занадто великою обива- тельщиною. Пірахурок можливостей, зроблений п2. Приходьком в кінці докладу нікуди не годиться, бо "коли навіть і з запропонованих можливих виходів в цій справі ми відки- немо 90%, на рахунок Українського скептицизму і песиміз- Керуючий Міністерством народньої Освіти До Пана Міністра Народньої Освіти. Надсилаючи при цьому доклад п.Віктора Приходька до пана Голови ДУ "КТОРІЇ" про деретранспортування кімнат у Укр. Інду", маю за честь повідомити, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ просить Вас, Пане Міністре, подати кому висловили Вам із приводу названого вище докладу. На закінчення цього докладу, прошу повернути його до Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ. Овчарук Микола (підпис) М. Морозовий (підпис) Керуючий Справами Министерства Освіти В.Г. Надькевич Канцелярія Плану Голові Директорії Української Народньої Республіки. Високоповажний Симон Васильович При сім маю шану предложити на Вашу високу увагу доклад мій в собраних перешкран- спорудвання і накордонну на Україну книжок. Дозвольте собі просити Вас уділити сім справі в особливу Вашу увагу. Роблю се через той, що Відомство, яке має обов'язки сього стравою турбуватися, цілковито обов'язку не виконує. Стверджую се ж промидленням з ії кетінгів. Стверджую обов'язку національною і державною. Стверджую -дай, що Міністерство Народньої Освіти за цим період продуження національної св- дримості українського населення стратегичною ся лане до затричних розвитку сей свідо- мості. Покоя пам'ят на Україну - в термі 1919 року, в травні 1920р. і у вересні 1920ж 1920 року, коли Міністерство Народньої Освіти не було ще залучене на Україні ні одної книжки, є кінцем пограбовання винним перед народом і серед історичної і думи свого Видрішства. Зараз, коли ми на оголені нові личківств ми не залишились з народом дружною, ніякою повинні з ним зважок джовчий, достоївнішими на Україну книжки, в багу і консистанцію, що це Видрішство жов-же нігде не робить. Щоди і 6 вересня раз ми не прийшли на Україну під сила вуляди з порожніми руками, а уважав би за необхідне, щоба чи- ле Правительство Неврішо увагу на своє старан, щоби справа була додругена певній вчиловідань ній особі, щоби у Видрі шегадно було ски- кано народ і видавшицьвами. Тимбю переконаний, що така такого Прави- тельства дадуть цілком задовольнення нашому ки. З великою поманою до Вас Вікі. Прохува. Про перетранспортування книг на Україну. Серед великого числа справ, які треба залагодити в зв'язку з моливим поворотом на Україну, є одна, на яку ми хотіли б звернути пильну увагу наших керуючих чинників і ширшого громадянства. Це - перетранспортування на Україну тих шкільних підручників і книжок, що виготовлені за кордоном в кількості, більше сотні вагонів. Правда, справа ся остилки під кожним вагалодом елементарна і зрозуміла, що і підносити її єсть зайва річ, особливо приймаючи на увагу присутність в нашій державній організації спеціального органу - Міністерства Народньої Освіти, що на те ніби істнує, аби про це напам'ятати й доати. Отже, на превеликий жаль, в дійсності ся не так і то в такій мірі не так, що ми не бачили - б для себе морального оправдання, коли-б сего писання це раз не піднадли-б. Річ в тім, що справа постачання книжок/для армії, для українського населення на Україну, по-за Україну і т.д./ стала перед Міністерством Народньої Освіти ще досить меліць тому назад, в переходом нашим через Збруч. Десять місяців підіймали цю справу перед Міністерством наші табори інзтернованих, просили книжки українські колонії, потрібували ойменецькі школи, але-ж, за винятком якоюсь випадкової дрібниці, ніхто нічого не дістав. Під час праці Ради Республіки Культурною Освітня Комісія її постійно звертала увагу Міністерства Освіти на цю справу. Своє по- бажання Комісія висловлювала міністерству устно, фікнувала в резолюціях, вказувала практичні шляхи до здійснення, нарешті, готова була-б допомогти і персонально, але, одначе, не діяличись на всі заходи, після нього цього треба сконстатувати, що Міністерство Народньої Освіти в цій справі абсолютно нічого не зробило і Україна од свого Державного Центру і на цей раз не діста-не ні одної книжки, як не дістала їх під час походу нашого на Україну в червні 1919 року, в травні 1920 року і в вересні того-м 1920 року. Мусимо зазначити, що цей справи постачання книжок на Україну ми може-б і не підносили, як би тут діло йшло лише про освіту в узькому розумінні цього слова, що, мовляв, діти не мають по чому вчитись. Дійсно, „муви мовчать; коли гремлять гармати". Але- вся річ і глибокий зміст моменту в тім і полягає, що гар- мати гремлять именно із-за "книжок" із-за тих ідей національного визволення, які український народ лише тепер собі усвідомлює, одночасно за них воюючи. При такім трактуванні, сира ва поста- чання книжок тратить свій сутоосвітній характер і стає спра- вою широко-національно-державною. Тим часом, цей момент, мо- мент освітлення перед народом тих ідей і тих причин, во імл яких, із-за яких він боє, цілковито у нас ігнорується. Ми сьогодні три місяці наступаємо на Україну, завтра на три місяці покидаємо її, а по завтру знову наступаємо; ми всі в рухові, в огні... нам нема часу.... ми в клопотах про гармати, набої, амуніцію.... І не помічаємо...... що це-ж уже п'ятий рік так минає... Що ті діти, котрим на початку нашої боротьби в 1917 році, було 10 літ, уже мають по п'ятнайцять літ, а ті, кот- рим було по 15, стали вже парубками, активним чинником. Добре. А під впливом яких ідей ця молодь Україна виростала, де і чо- го училася, що читала? Звідки вона черпала розуміння всього, що перед нею переходило? І ось тут вся велика наша трагедія. В той великій історичний момент, коли многомільйонний народ наш зсколихнувся до самих глибин своїх і в тяжких стражданнях шукає себе, - він безпомічний, покинутий, без ідейного про- відництва. Ми спитаємо: де та коротенька історія України, яку йому роскриє очи і освітлить події, де та збірсна поезій і пісень, що мусить кинути льозунги, де та захоплююча "заборо- нена" повість на тему про сучасну боротьбу, що має вказати провідні ідеї і налати серця відвагою і любов'ю до рідного краю. Де, нарешті, дзвичайна читанка, задачник, балки Глібова? Нічого сього нема! За те є культпросколи, агітпросвіти, ком- сомоли, селянські клуби, друковані і міві газети, совітські хори та оркестри. І все це звернуто супроти нашої Молодої України. Во молодь мусить жити ідеями, вона бимагає духовної їжи, того потрібує її неспокійний дух... А боротьба за визволення Краю тяжка; вона не може здійснитися рік за роком... і нічого дивного не буде, коли й не че-рез кілька літ борці за визволення примушені будуть сидіти по за межами своєї батьківщини, а свідомі національніз сили на місцях, будуть винищуватись. І хто може ручатися, що нас зустрі-не на Україні через цей час, коли справа буде стояти по телеп-рішньому, коли ми, дбаючи про збір фізичну, будемо забувати про збору духовну. Чи не доведеться нам здобувати Україну у своїх -же синів і братів, ванедбаних нами і покручених та спан-таличених нашими ворогами. Правда, хтось скаже, що діло не в книжках, що іменно як раз в цей період, без книжок, але в само-му отні боротьби український народ здобуває свою свідомість. Так, се вірно, але тільки почasti і це тільки потверджує нашi посбоявання. Во за це народ б"еться. За ідеї і льозунги, що всти-гли ми кинути в 1917 -1918 роках. Отже все ж таки треба одло кинути. Трудно -ж зіправді сподіватися, щоби справжньої націо-нально - політичної свідомостi в повнім розумінню сього слова народ набрався так -таки "наїзустъ", "а вітру". Ми розуміємо, що „продналог" і „реквізіція курей" будить у народу думку, але-ж треба тій побудженій думцi дати відповідний матеріал. Коли -ж замість того ми читаємо в сольшевицьких звітах, що тепер в Харківській губернiї, за браком книжок, всі школи ро-сійські і тільки один відсоток українських, то сего ми все -ж боїмося і рахуємо, що в провадження своєї політики большевики мають доброго помішника в образi нашого Міністерства Народньої Освіти. Отже при світлі всіх сих міркувань, технична справа тран-спортування книжок на Україну набирає великого національно-по-лiтичного значиння і именно в цьом погляду ми повинні до неї підходити..... Зараз ми на передодні подій. Перед нами відкри-ваються вільні терени Рідного Краю і ми стаємо перед повною можливістю доставити на Україну українських книжок та підруч-ників. І цю можливість ми повинні негайно і в повній мірі вико-ристати! Дуже можливо, що в сто раз сильницьий ворог примусить нас знову покинути свою територію, що нашу фізичну збірю він одбере од нас і оберне зараз же проти нас, але ми половину свого діла зробимо, коли залишимо на ріднім терені нашу духовну зброю, котра завше і при всіких обставинах буде боротись за нас і проти нашого ворога. Буде тим містком, що завше буде єднати нас в народом, тим ферментом, що не дасть вгаснути народній акції. Отже при такім значенню справи перетранспортування книжок на Україну, на наш погляд, вона перестає бути чисто спеціальною сепаратною справою Міністерства Освіти, а є справою цілого Правительства, мірилом правильності його політики і тактики, справою, за яку одповідає не тільки Міністр Освіти, але цілий Кабінет. Бо, у всякому разі, ми не бачили -6 оправдання Правительству, коли -6 народ, в результаті величезних жертв, не дістав змоги хоча-би провадити свою освіту. Як-же, одначе, придбати книжок у видавництв і перетранспортувати їх на Україну. Отже це-і єсть справа, якої Правительства У.Н.Р. до сей пори, на великий жаль й шкоду населення України, ніколи серйозно перед собою ставили, а яку мусять поставити і вирішити. Правда, після деяких, на наш погляд, дуже скромних, неповних і неваданих заходів коло сей справи Міністерства Народньої Освіти, утворилася така думка, що справа ся дуже трудна, майже неможлива до переведення в життя, що українські видавництва ні за що не йдуть на зустріч Міністерству Освіти, що тут потрібні готові гроші, а позаяк їх нема, то і книжок на Україні також не буде і т.д.. Ми, з свого боку, також не кажемо, що ця справа легка, але для нас все-ж таки ясно, що М.Н.О. в сій справі ніколи всіх засобів далеко не вичерпували, а тому, доки вони не вичерпані, нічого остаточно сказати все-ж не можемо і не маємо права. Як ми зазначили вище, в сучасний політичний історичної переломової ваги момент ми надаємо таке-ж значення озброєнню нашого народу книжкою, як і дійсною військовою зброєю. І кожне українське Правительство, котре стоїть на висоті розуміння моменту, повинно абсолютно в такому ж впертістю, напруженим і трівогою шукати засобів до придобутку книжки для народу, яку воно виявило -би перед початком військових операцій. Отже ми кажемо: Правительство, що взялось до роботи в цю історичну добу, коли не хоче залишити за собою порожнечі, мусить в своїй програмі мати: безпрерывне постачання народу літератури, а, значить, здобуття для сего за- собів. Отже і в нашій ситуації Міністерство Народньої Освіти мусить представити, а Правительство взяти на увагу і віднайти ту суму, яка необхідна для забезпечення шкільного року на Україні підручниками. Се есть шлях -прямий, нормальний і законний. Але не будемо закривати очей на дійсність, на той лихий фінансовий стан, в якому є зараз Уряд і поміркуймо- чи не могло би Міністерство Народньої Освіти, якого справа мусіла - б найбільше обходити, не чекаючи готових грошей, само пошукати для себе тих виходів, які залагодили-б справу і тих фінансів, які на се потрібні. Отже в першій мірі мусимо звернутись до засобу, рекомендованого Міністерству Освіти багато часу назад Культурно-Освітньою Комісією Ради Республіки, але досі Міністерством не використаного. Сей засіб - простий, найперший й логичний - порозумітись в справі придбання книжок в інституціями і особами, що як раз заінтересовані в збуті сего товару, себ-то: з видавництвами і видавцями. Правда, Міністерство де -що в сім напрямку робило, але в спосіб неплинний, випадковий, з поодинокими представниками видавництв. Ми ж маємо на увазі порозуміння іншого характеру: не в спосіб окремих розмов, а в спосіб спільного обміркування справи Міністерством Народньої Освіти зо всіма видавництвами і видавцями, що продукують українську книжку за кордоном, без огляду на державу. Міністерство Освіти мусило - б скликати для сего спеціальну нараду. Нарада мусила - б відбутись, приміром, у Відні, але на ній повинні - б були взяти участь і видавництва з Праги, з Берліну, Львова, Дяйцпіру і т.д.. Далі: розмова мусіла – б вестись не в тій площі–на яких умовах Міністерство Освіти могло-б закупити у видавництв книжки, а в трохи іншій: як на Україну дали книжку і як видавництвам пустити, нарешті в рух свій товар. В тім то й річ, що тут є не тільки односторонній інтерес Міністерства чи Правительства, тут є взаємний інтерес покупця і продавця і це більше – есть обопільне зацікавлення громадського характеру: Правительства, – щоби видавництва, збувши одні книжки, мали змогу ввятись за друковання інших, видавництв – досягти своєї громадсько-культурної мети – поширени й дальнього видаання книжок. Отже, як ми бачимо, база для порозуміння в данному разі остільки широка, стимули остільки сильні, що відкинути або обійти такий спосіб вирішення справи було б просто, на наш погляд, чимсь незрозумілим і навіть злочинним. Правда, тепер дуже часто покликаються на еспекулативні апетити наших українських видавців, на позну відсутність у них громадського погляду на речі і и.и.Отже, мусимо сказати, що ми уважаємо це в великій мірі наклепом на наших видавців, серед котрих є не мало старих українських патріотів і гадаємо, що як раз спільна нарада Правительства з видавництвами в справі забезпечення України книжками насочно показала – б, що справа у видавців з боку громадського не так вже погано виглядає. Отже сумніватися в добрій волі видавництв –підійти до сеї справи з найкращими намірами– не доводиться. Тут, як відомо, справа полягає в іншому, а саме –в залежності самих видавництв і видавців од друкарень, в котрих друковалися книжки й котрим видавництва винні гроші. Ось цю саме справу і мусила–б найсамперед розвязати нарада. І ми гадаємо, що справа ся –не безвихідна. Хто хоче –той може. Та і Віденські та Берлінські власники друкарень, у котрих лежать по кілька років українські книжки –не дуже то ними милуються. Отже, на наш погляд, коли –б при всьому цьому видавництва і видавці мали перед собою серйозний план Правительства – перетранспортувати на Україну книги, то після спільного обміну думок, вони безумовно до того - би та прийшли, не кажучи вже про те, що у де-кого в видав- ців є і на сьогодні готові виходи, бо вони – самі над цим думають. На жаль, сих виходів ми не знаємо, але це – я і буде завданням серйозної і широкої наради - всі думки з'явити і прийти до якоюсь рішень. Звичайно, що і в оскі у дивлячись та міркуючи над справою, де-які виходи вочевидь: 1/ Перше, що приходити на думку – се використування кредитоздатності нашої кооперації за кордоном. Гедаємо, коли великі фірми вірають нашій коопера- ції на грубі мільйони дорогої валюти, то на поруку коопера- ції пішли – б і закордонні друкарні; 2/ Далі, чи не видали- б друкарні книжок під певні зобов'язання Уряду У.Н.Р.; 3/ Інший вихід: чи не взяли – б друкарні чеків на ті гроші У.Н.Р., що лежать в австрійському та німецькому банках і пскн- що не виплачуються; 4/ чи не згодилися – би друкарні / та видавництва / віддати книжки під заклад української валюти/, нім держати на складах книжки, що займають багато місця/. чи не допомогли – б сій чисто-культурний справі хоч частинно: 5/ українські культурно-освітні орга- нізації Галичини, Волині, Буковини, Угорщини, Америки; 6/ коопера- тивні організації сих Країн; 7/ Уряд Західної Області у. Н.Р.; 8/ міністерства Народньої Освіти в тих Країнах /Ав- стрія, Чехія, Німеччина/, де друковались книжки; 9/ міні- терства Народньої Освіти тих нових держав, що були під Росією / Польща, Латвія, Естонія, Фінляндія /; 10/ Культурні і гуманітарні організації Міжнародного характеру і більших держав. Отже, як бачимо, навіть при побіжному обміркуванню справи, вона далеко не представляється безвихідною, а, навпаки, заслуговує на познуривагу. Коли навіть із запрошо- нованих можливих виходів в сій справі ми відкинемо 90% на рахунок нашого українського скептицизму і емігрантсько- го пессимізму, що, мовляв, "ничого з того не буде", то все –ж залишається 10% на те, що цось і вийде. Коли –ж ми з цим мащтабом підійдем до числа заготовлених за кордоном українських книжок,–а їх уже надруковано більше 100 вагонів, – то і вийде, що 10 вагонів-по вагону на губерню -можна буде у всякому разі вивезти. Ми, одначе, певні, що нарада видавництв з Урядом виявить далеко кращі способи залагодження справи, нім ми зазна- чили тут і дасть більш імпозантні наслідки. Звичайно тільки, що все це діло, коли його ста- вити як слід, вимагає серйозної роботи, жвавого руху, притягнення до справи живих людей –передовсім од видав- ництв та кооперації. При таких умовах і діло безумовно буде зроблено. Наслідки –ж його під вагладом державно- національними при всяких умовах будуть колосальні. "І-го " жовтня 1921 року. Викт. Приходько У. Н. Р. МІНІСТР НАРОДНОЇ ОСВІТИ до пана голови ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. 18 лютого 192/р. ч 1248 на запитання від 9 Липня ч. 914 маю шану по- відомити, що в справі нашому студентства міністерст- во народньої освіти виробило такий план: I. порядок видачі документів про освіту. міністерство народньої освіти видає студен- там надлежні свідоцтва про освіту в разі представ- лення ними як офіційних документів чи засвідчених копій, так і витягів з послужбових списків з пос- відкою перевірочно-кваліфікаційної комісії при від- повідній студентській громаді. II. порядок видачі стипендій студентам. Ухвалений Радою народних міністрів законо- проект про встановлення 50 стипендій для студентів, бажаючих продовжувати освіту за кордоном, знаходить- ся на розгляді Ради Республіки. В разі затвердження цього законопроекта; міністерство народньої Освіти утворить спеціальну комісію для розподілення стипендій між студентами. III. Цитання матеріального забезпечення студен- тів. I. Крім утворення 50 стипендій для студентів, бажаючих їхати до закордонних вищих шкіл, міністер- ство народньої Освіти гадає використати на допомогу студентам новику у Польщі та інших держав чи благо- дійних організацій. міністерство Народньої Освіти вже звернулось до пана міністра Закордонних справ і міністра Фінан- сів в пропозицію з'ясувати можливість такої новики на наукові потреби. 2. Асигновало 150.000 м.п. головний Управі Українських студентських громад в Польщі на виплати арендої платні за помешкання для інтернату україн- ських студентів в Варшаві. Гроші ці все видані преде ставникові Головній Управі Українських студентських громад в польщі. 3. Асігновано 20.000 м.п. цій же управи за її організаційну працю. 4. Вносить до ради народніх міністрів питання про видачу студентам при звільненню за штат в посад в урядових установах належні їм задлястості та лікві- даційні гроші в першу чергу. 5. Входити до чана Військового міністра з прохан- ням залишити студентам при вході їх в війська війсь- ковий одяг. 6. Входить до чана міністра Закордонних справ з проханням звільнити студентів від оплати з паспортів, віз та посвідок, виданих українськими установами. Нарешті, міністерство Народньої Освіти зверну- лось до чана Військового міністра з проханням не чи- нити перешкод студентам, які служать в війську, при за- пису їх в закордонні університети, нащо одержано від- повідь, що всі прохання будуть задовольнятися при збореженні в той же час інтересів армії. Керуючий міністерством В.об. директора департамента Загальних справ Копія. ВИТЯГ З протоколу конференції членів поштово-телеграфної спілки, що перебувакть на еміграції в Польщі, яка відбулася 21 вересня 1921р. в м. Ченстохові СЛУХАЛИ: Кан. Секретар Директорії ОДЕРЖАНО Вих. 22 липня 1921 р. УХВАЛИЛИ П. Питання про працю в Р.Р. депутатів п.п. Вублія і Грешенка. Через неприбуття на конференцію бувших депутатів до Р.Р. п.п.Вубля та Грешенка конференція ухвалила обмірковування політичних кроків цих осіб відкласти до слідуючого з'їзду, довівши, одначе, до відома громадянства, що вступ до демократичного блоку п.п. Вубля і Грешенка в імені всіх поштовиків з лист-персональним і про це поштовикам стало відомо разом. Конференція висловлює своє п.п. Вубля і Грешенка здивування і пропонує їм дати новому органу спілки письменний відчіт про свою працю в Р.Р., а також про їх діяльність особистого характеру у імені поштовиків. За особистий нагромаджок діяльності нарахування з окремими органами спілки і свавільні кроки висловлюється їм незадоволення. Всі умови, які устні так і письменні, що зроблені ними в імені поштовиків в різними громадськими і політичними угрупованнями є не зобов'язуючими для спілки. Резолюція приймається одноголосно. III. Відношення до Р.Р. По вступах державних урядів, Д-ру М.Ка титу і Вел. Французького п. Бушка, конференція була не зовсім впевнена і не мала повного ознайомлення. Вона ж її було менше 25 копій, тільки си зв'язані стоять адвокатами у поштовиках які не використовуються на думку розмірів не були в будь-якому разі першими місцями болонці. Другий телеграфний був у одному з других слід син. пари. Через те скликання другої сесії Р.Р. конференція вважає необхідним і намічає від поштовиків в Р.Р. трьох делегатів, вибори яких доручено переквести новому органові спілки по кандидатським спискам та змінам голосуванням шляхом письменних зносин за всіма членами спілки. IV. Становище Міністерства Пошт і Телеграфів. Зважаючи на те, що п. Паливода: 1/ До цього часу не спростував за- кидів про приналежність своєї до Со- мза Русского народа", 2/ Що свою адміністративною діль- ністю довів Міністерство до оста- точного роспаду, 3/ Щопри звільненню за штат не под- бав про оголошення закону з мотивів конференції невідомих, чим дав мож- ливість несправедливо скоротити шта- ти, 4/ Що діяльність такого адміністра- тора наноситься матеріальна шкода не тільки скарбові, але й урядовцям ві- домства і 5/ Що кроки його в перешкодах по ем скликанню конференції й по вдачі заштатних грошей є впрост еморальні, Конференція ухвалиє, що залишення й надалі керування Міністерством в ру- ках Головного Інспектора п. Паливоди с повна дискредитація спілки пошто- виків, а також і самого Міністерства як інституції, як в очах поштовиків так і громадянства України й Польщі і тому висловлює своє жмх їйому, яко членові спілки, недовіра, одночасово виключаючи його зі спілки. Конференція находити необхідним для оздоровлення атмосфери М-ва й надання йому правильного напрямку праці про- сити Уряд У.Н.Р. до менту призначених Міністра Пошт і Телеграфів технічно керування Міністерством доручити Начальникові Подільської п/т Округи п.Тушевському, як фаховий відомий п/т робітництву людини, яка б зумов но їм і дати як найбільше користи для відомства, що своєю попередньою працю він вже не раз доказав. Резолюція приймається одноголосно. У. Вибори Буро спілки на еміграції. Конференція вважає необхідним ска сувати місцеві і рештки Головного бюро за непотрібність зараз такої складної системи, а заміст них ви брати один керуючий орган спілки з трьох осіб, надавши їм уповноваження на пів року з менту виборів. Вибори провести по кандидатським спискам, таємним голосуванням шляхом письме- них зносин за всіма членами спілки. Уповноваженими одноголосно обрано: для Тарнова п. Савицького і для Чен стокова п. Палиничку, яким свої функ- ції, зв'язані з репрезентацією спілки виконувати до обрання зазначеного вищо керуючого органа спілки. Підписали Голова Конференції Р. Падяничка Секретар Павличук Члени / слідує двадцять п'ять підписів / Згідно: Уповноважений Спілки в Тарнові зверяв: Секретар У Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 18 грудня 1920 р. до пана голови директорії м Тарнів. У відповідь на Ваш лист в справі підрахування майна, забраного у нас поліками, мню розіслано відповідним Міністерствам листи про прискорення збірки фактичного матеріалу і разом з тим доручено п. Державному Секретареві в спішному порядкові поставити це питання на повістку засідання Ради Міністрів. Разом з тим маю за честь довести до Вашого відома, що в вересні б.р. Українська Торговельна Місія в Варшаві прохала надіслати їй відповідні відомості. Тодіж розіслано всім пп.Міністрам і Керуючим Міністерствами об'єкника по цій справі/його копію прикладаю/. Маючи це на увазі я рівночасно запитую Торговельно-Економичну Місію, чи мається в її розпорядженні який матеріал по порушенні Вами справи. Про вислід своєчасно Вас повідомлю. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Т.В.О. Директора Канцелярії Ч. Нижинський У відповідь на відношення Ваше від 7-го грудня 1920 року ч. І277 при цьому надсилається ся Вам список телеграфно-телефонного майна забраного Польською військовою владою, згідно тим відомостям, які маються в Міністерстві Пошт і Телеграфів. До надсилаемого Вам списка треба додати ще майно забране 3-го польською армією під час заняття нею м. Київа, а саме: а/ Апаратів ВОДО...........2 шт. б/ Апаратів ЮЗО ............4 " в/ Апаратів Морзе ..........35 " Всі документи по цій справі надіслані Міністерством до Міністерства Закордонних Справ 5-го травня 6/р. під ч. 516 для передачі їх нашій місці в Варшаві. Документи були такого змісту: а/ Акт прийому до скарбу по оцінці мото- циклетки, забраної Поручником Ришневським 16/12-1919 року зі склепу Управління Подільської п/т. Вкруги. б/ Спис майна вивезеного 2І-го23/12-1919р. зі склепу згаданого Управління, а також складений про це особливим комісією протокол. в/ Росписка видана офіцером польської служби зв'язку на взятті чотирьох пишучих машинки і один апарат Ромео, з архіву того ж Управління. г/ Протокол про реквізування майна зі складів і майстерні Камянецької п/т. контори, а також список зазначеного майна. д/ Донесення Завідувачого Камянець-Подільською Телеграфною сіткою від 2 лютого 6/р.ч.12 з оцінкою майна телефонної станції, яке було забрано польською військовою владою. Акт про зазначені реквізіції завідувачим сіткою складений не був і навіть особлива комісія по забору майна польським військом не могла скласти належного протоколу, завдяки тому, що завідувач сіткою Баранкевич перейшов на польську службу і неоказував комісії ніякої допомоги по оформленню зробленої польським військом реквізіції. Вартість майна згідно прикладаємому списку виносить ……………………………70.970.538карб. Других точних відомостей з'огляду на минули події Міністерству не встигли доставити, але взявши на увагу згадані вище документи і приблизну кількість майна, забраного в Проскурові, Жмеринці, Житомирі, Бердичеві і других місцях, напевно можна сказать, що загальна вартість забраного Польською військовою владою телеграфно-телефонного майна виносить зараз не менше, як двіста мільйонів / 200.000.000./ карбованців. ДОДАТОК: Список Кириллич Міністерством Пошт і Телеграфів За Директора Техничного Департаменту С П И С О К майна Міністерства Пошт і Телеграфів забраного Польськими військами-телід ви няюютроп над майданом ч.ч. по черзі.- Назва майна Кіль- кість.- I. Апаратів Ю З А................... 3. Запасні частини до апарата. 2. Спружи для спуска сегмента............ I. 3. Гачків ч. 5а.......................... I. 4. Корекційних колесок ч. 21................... 2. 5. Друкунчих вальців ч.15..................... 5. 6. Друкунчих зубів ч.27...................... 2. 7. Стальових защілок ч. 15................. I. 8. Спружи для переводачого сектора ч.I7....... I. 9. Друкунчих осей ч. 129................... 2. I0. Уліткообразних ексцентриків............... I. II. Друкунчих речагів.. ч.3.................... I. I2. Спружи до собачки ч.20................. I. IЗ. Наклонна плоскість ч.I3I................... I. I4. Сегментна собачка ч. 142............... I. I5. Довгий ланцюг ч.I58..................... I. I6. Нажимів для стрічки ч I4................. I. I7. Зубів для підойми ч. 71а................... I. I8. Конечних колесок для осі маховика.......... I. I9. Конечних колесок до осі регулятора.......... 3. 20. Конечних колесок до маховика.............. 12. 21. Конечних колесок......................... 3. 22. Храпових колесок ч. 127............... I. 23. Корекційних зубів ч. 129............... 5. 24. Корекційних зубів....................... 65. 25. Друкунчих зубів.......................... 5. 26. Зубів до підойма для спуска.............. 7. 27. Спружи до сегмента ч I42а............... 2. 28. Спружи ч. I8......................... I. 29. Спіральна спружина ч 96........... 37. 30. Носик ч. 32......................... I. 31. Носик до друкувочого пальця....... 7. 32. Підойм для постановки на білетах.... 3. 33. Спружин для цього.............. 7. 34. Друкуючих підойм ч. 3.......... 4. 35. Підойм до переводячого сектора..... I. 36. Стрічкоростяжних підойм ч. 4...... 4. 37. Підставок з ганком, осьо і пружиною... 16. 38. Собачок до друкувочої осі.......... 2. 39. Собачок ч. 20..................... 3. 40. Переводячих секторів............ 8. 41. Спружин до нього............... 3. 42. Валець до колеса................ I. 43. Ексцентриків до корекційного зуба... 4. 44. Ексцентриків друкувочого зуба...... 15. 45. Хранових френційних колесок....... 3. 46. Вторих передаючих колесок........ 2. 47. Третьїх передаючих колесок....... 2. 48. Осей четвертого колеска......... 4. 49. Гвінт з контррайкою............... I. 50. Зігнутіх нажимів до стрічки...... 14. 51. Зігнутіх спружин для підойми для пересування стрічки... 3. 52. Заводних спружин............... I. 53. Спружин до якоря.............. 2. 54. Противодіючих спружин.......... 4. 55. Спиральних спружин до регулятора.. 2. 56. Клинів машинних............... 5. 57. Апарат БОДО з пятьо електромоторами... I. 58. Кожухів......................... 6. 59. Апарат морзе ................... 97. 60. Приладдя до апарата морзе 60. Барабанів спружин до апаратів морзе.... 5. 61. Комплектів запасових частин до апарату морзе 4 62. Спружин годинарних ........... 5. 63. Спружин спиральних для вітрянки..... I. 64. Спружин спиральних до підойми...... 2. 65. Спружи н затримуючих година рний механізм………………… I. 66. Спружи н спіральних до ключів…………………………… 2 67. Спружи н контакт ових до ключів………………………… 27. 68. Пишучих колесок……………………………………………… 24. 69. Гвинті в контакт ових до ключів…………………………… 4. 70. Маніпуляторів до клопферів………………………………… I. 71. Т е ж спіральних до пишучих підойм……………………… 7. 72. Штепселі в до громоотводів…………………………………… II. 73. Зажимних гвинтів до каламаря……………………………… I7. 74. Штельштифтів ………………………………………………… 29. 75. Станків для стрічки…………………………………………… 3. 76. Упаковок до апаратів………………………………………… 7. 77. Телефоні в індукційних Еріксона ч.IЗ8052………………… I. 78. Телефонн их апаратів фоничних …………………………… I7I. 79. Телефонн их апаратів індукційних………………………… 31. 80. Т е ж " з міліамперметратми………………………………… I. 81. Стінних індукторних телефонів……………………………… 4. 82. Стоволи х індукторних телефонів…………………………… I. 83. Телефонн их комутароїв……………………………………… I 84. Т е ж на 25 нумерів…………………………………………… I. 85. Мікротелефонн их трубок…………………………………… 33. 86. Капсулі в до телефонів……………………………………… 17. 87. Номерників індукторних телефонн их……………………… 2. 88. Трансформаторів ……………………………………………… I. 89. Т е ж 4-х клемінт……………………………………………… I. 90. Переключателі в на 2 лінії…………………………………… 4. 92. Індукційних катушек ………………………………………… IO. 92. Телефонн их громоотводів на 50 проводів………………… I. 93. Без повітрових громоотводів………………………………… I9. 94. Пластинних громоотводів…………………………………… 3. 95. Вуглі в для громоотводів…………………………………… IOO 96. Елементів сухих Уранія……………………………………… 37. 97. Роликів фарфорових ………………………………………… 20. 98. Пробок трубчатих …………………………………………… 5. 99. Вінтів ч. 2. …………………………………………………… 2. 100. Наналів ………………………………………………………… IO. 101. Двуколка телефонна………………………………………… I. 102. Фітляр для переносного телефона………………………… I. I03. Сумок з телефонними приладдями…………………………… I. I04. Сумок шкіряних для елементів……………………………… 3. I05. Мікротелефонних трубок…………………………………….. 13. I06. Мембран металлових………………………………………….. 10. I07. Зажимних гвинтів до мікротелефонів……………………… I5. I08. Клем до зажимних гвинтів…………………………………… 3. I09. Балачкових ріжків…………………………………………….. 7. II0. Ебонішових покришок………………………………………….. 4. III. Деафрагм вугільних…………………………………………… I. II2. Громоотводів …………………………………………………… 20. II3. Ручок до телефонів…………………………………………….. 2. II4. Капсулів до мікротелефонних трубок…………………. 49. II5. Шнурів …………………………………………………………….. 53. II6. Стінний фонопор……………………………………………… I. II7. Повна радіо-телеграфна станція…………………………… I. II8. Комутатор лінейних телеграфних 30X30лєм………….. I. II9. Тех ……………………………………………………………….. 40Х40лєм. I. I20. Комплект кузнечного інструменту……………………… I. I21. Клопферів ……………………………………………………….. I. I22. Упаковок до апаратів………………………………………… 40. I23. Комутаторів телеграфних ЗХ4 лєм………………………… I. I24. Громоотводів мідних ………………………………………… 8. I25. Переключателів постійного іробочого току……………. I. I26. Гальваноскопів ……………………………………………….. 2. I27. Реастатів лампових…………………………………………… 2. I28. Вольтметрів …………………………………………………….. 4. I29. Міліамперметрів ………………………………………………. I. I30. Стеріотрубок восьмикратних …………………………….. 2. I31. Вусолей …………………………………………………………... 3. I32. Безповітрових громоотводів………………………………… 3. I33. Віконних зжимів……………………………………………….. 4. I34. Запасових патронів до безповітр.громоотв……………. I. I35. Скриньок для елементів……………………………………… II. I36. Тех з елементами……………………………………………… 5. I37. Тех до запасових частин…………………………………….. 5. I38. Бляшанок для фарб…………………………………………... I. I39. Ватарейних зжимів…………………………………………….. 75. I40. Озокерити ………………………………………… Іп.19* I41. Прогумованої стрічки кружків ………………… 38. I42. Гумової трубки .стоп………………………… I. I43. Замшевих шкірок ……………………………… I. I44. Пензлів …………………………………………… I. I45. Апмерметрів мішенькових …………………… 2. I46. Міст Уатсона …………………………………… I. I47. Омметрів ………………………………………… 4. I48. Лампок електричних …………………………… 2. I49. Шклянок для елементів Мейдінгера ……… II60. I50. Смоли для елементів хунтів …………………… 2. I51. Повних комплектів шлядяних частин до еле- ментів Мейдінгера……………………………… I47. I52. Лійок шкляних ………………………………… 1003. I53. Полюсів цінкових ……………………………… 89. I54. Теж мідних ……………………………………… 4686. I55. Контрольних столів до апарату Оза ………… 2. I56. Кістяної олії хунтів …………………………… I0І/2. I57. Пляшек ріжних ………………………………… 45. I58. Фарби друкарської …………………………… 2п.7х. I59. Декстрину .хунтів ……………………………… 8 х. I60. Соломляку ……………………………………… 3п37х. I61. Купервасу мідного …………………………… 23пIIx. I62. Старих цінкових полюсів пудів ……………… 35 п. I63. Осадочної міді пудів …………………………… 15 п. I64. Цвяшків 2-3 хунтів …………………………… 25 х. I65. Слісарського інструменту комплектів ………… 5. I66. Пишучих машинок ……………………………… 5. I67. Токарних станків з приладдями ……………… 4. I68. Горно кузнеєннє ………………………………… 4. I69. Ковадл …………………………………………… I. I70. Паралельних тісків ……………………………… I. I71. Верстак з дубового дерева ……………………… I. I72. Апарат множитель Ромео ……………………… I. I73. Станційних скриньок з інструментом ………… I. I74. Сумок шкіряних з інструментом ……………… I6. I75. Теж ………………………………………………… без інструментів. 18. 176. Кабельних сумок з належностями……………………………33. I77. Паяльна лампа …………………………………………. I. I78. Маслянок …………………………………………….. I. I79. Ремонтних куферів з інструментом …………………….. I. I80. Теж без інструментів…………………………………... I. I81. Лапок з ланцюгами…………………………………….. 4. I82. Лапок для бльоків…………………………………….. 13. I83. Напелів телеграфно-телефонних …………………….. 2. I84. Тісків ручних одинадцять…………………………… II. I85. Зажимів для промежуточного влучання в дроти…….. с I. I86. Ключів до гачків………………………………………. 53. I87. Машинок до скручування дроту……………………… 3. I88. Плоскогубців…………………………………………... 56. I89. Острогубців ………………………………………….. 20. I90. Пічок для топлення ціни……………………………… 2. I91. Ложок для топлення ціни……………………………... 7. I92. Ковалень …………………………………………….. I. I93. Молотків різних………………………………………. 39. I94. Одверток …………………………………………….. 2. I95. Стругів ……………………………………………… 8. I96. Сокир ……………………………………………….. 29. I97. Пил поперечних………………………………………. 26. I98. Пил столярних ……………………………………….. 6. I99. Ключів для розводки пилок…………………………… 3. 200. Кліщів для пеньки……………………………………... 2. 201. Кліщів для завертки звичайних………………………. 2. 202. Лопат ……………………………………………….. 138. 203. Стамесок …………………………………………….. 17. 204. Скобалів для підпорки………………………………... 4. 205. Мотузків для бльоків штук…………………………… 29. 206. теж аршин …………………………………………… I0I. 207. Аршинів залізних…………………………………….. I. 208. Долотів ………………………………………………. 3. 209. пробійників …………………………………………… 4. 210. Пазурів ріжних…пар………………………………….. 13 пар. 211. Серпів до пазурів…………………………………….. 2. 212. Ремнів до цазурів................... I. 213. Понсів з карабінами............... 89. 214. Терпугів.......................... 41. 215. Свердлів......................... 235. 216. Клейміт ......................... I. 217. Упаковок для кабеля.............. 2. 218. Залізних катушек для кабеля....... 128. 219. Цезорицків....................... 2. 220. Цвяхів пудів..................... I9I/2п. 221. Польового кабеля пудів........... 33 п. 222. Теж самень...................... 4025 с. 223. Шаблонів комплектових............ 29. 224. Дроту.. пудів................... I5Іп.6х. 225. Гаків телеграфних............... I38I. 226. Зжимів лінери................... 163. 227. Стоволих стільців.............. 2. 228. Погендорфських зжимів.......... 28. 229. Мідних труб для демляного провода.. 2. 230. Педальників мідних............... 2. 231. Пічок лютовальних.............. 8. 232. Котолок для топлення ціни......... I. 233. Плоскоострогубці................ 23. 234. Круглогубців 8".................. 3. 235. Бльоків ріжних................... 25. 236. Свистків для сигналів............ 3. 237. Кирок............................. 30. 238. Нозниць для обрізки гілляк......... 20. 239. " " дроту...................... I. 240. Багрів залізних................. 7. 241. Рогачів.......................... I. 242. Тамборів для розмокти дроту....... I. 243. Шатрів брезентових............... 5. 244. Сокир длітеслярських............. 52. 245. Ломів залізних................... 28. 246. Стальвоїх стернів............... 2. 247. Ізоляторів шкляних............... 6596. 248. Кабель Телеграфного катків........... 41. 249. Кронштейнів з двома штирями......... 8. 250. Цини хунтів...................... 6 х. 251. Олива хунтів..................... 2¼/4х 252. Ліньових зжимів................. 100. 253. Ревізійних зжимів............... 10. 254. Ключів до них................... 8. 255. Палаток брезентових............. 8. 256. Гуперовського проводника пудів......9п.38х 257. Кімнатного дроту хунтів.......... 9х. 258. Баулів шкіряних............... 6. оповолої 259. Чамайданів..................... 12. м:а Т 260. Сумок ріжних................. III. 261. Мішків......................... 2. 262. Кобурів шкіряних............... 29. 263. Англійського шпагату хунтів...... 32/2. 264. Колодок віслячих................. 3. 265. Телеграфної стрічки мотків....... 235. 266. Самопалів Лефаше ч.87063. і 6 набоїв... I. 267. Шабель......................... 19. 268. Сургучу пудів................. IOп.Бх. морІП 269. Цінних пакунків приватних.......... 4. 270. Підсвічників мідних............... 14. 271. Каламарів...................... "а" 4. 272. Рахівниця..................... "а" 4. 273. Цвяшкольорів................. вінчтія ІІ. аїнтокс 274. Ножиць....................... 3. 275. Дінейок....................... I. 276. Шил.......................... 5." 277. Цезориків..................... 3. 278. Вага столова................... 2. 279. Мідний хуцтовик............... І. 280. Самопалів Ноган................. 27. 281. Набоїв до нього............... 13. 282. Шнурів до кобурів............... 16. 283. Поясів до самопалів............. 5. 284. Патранташів................... 2. 285. Портупеї ………………………………………… 2. 286. Кліщей для цвяшек…………………………… I. 287. Куферів для майна…………………………… 7. 288. Годинників кешенькових…………………….. 5. 289. Касових куферів……………………………… I. 290. Залізних касових скриньок…………………. I. 291. Скриньок для перевозки цінних пакунків.. 2. 292. Прапорів польових п/т. установ…………… 2. 293. Сумок для телеграм………………………… 3. 294. Лихтарів станційних………………………… 7. 295. Теж ручних…………………………………….. 4. 296. Столів складних……………………………… 2. 297. Пабуретів складних залізних……………… I5. 298. Підручників ріжних…………………………. I5. 299. Вага тягаром до IO пудів з семю гирями.. 2. 300. Авто МЕРЦЕДЕС. на ходу…………………… I. 4/18 498 М. м. Верховини, Міністрство Політ., Малоградьк У.Н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ "29" Вересня 1920 р. ч./115— ДО ВСІХ ПП. МІНІСТРІВ І КЕРУЮЧИХ МІНІСТЕРСТВАМИ З огляду на те, що Торговельно-Економічна Місія в Варшаві одновила свою працю по підготовці і складанню торговельно-економічних і фінансових умов та договорів з Річчю Посполитою Польською, для підготовки обсторон- ніх/між Польщею і Україною/ розраунків необхідно Місії мати відповідні для цього матеріали. Через те прохаю дати розпорядження по дорученому Вам відомству і підлеглим установам надсилати в Українську Торговельно-Економічну Місію в Варшаві відомості:яке. українське майно державне імайно приватних осіб та установ досі було забрано польською військовою та цивільною вла- дою. В відомостях повинно бути по можливості зазначено: кількість, вартість майна,місце, де забрано, ким забрано/вій- ськовою чи цивільною особою чи установою/ і на чий приказ забрано. Прохається негайно надіслати всі матеріали,котрі за- раз маються по відомствам, а надальше надсилати до Місії по мірі поступання матеріалу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Т.В.О. ДИРЕКТОРА КАНЦЕЛЯРІЇ У. Н. Р. Міністерство Фінансів Цепартамент Загальних Справ Відділ 192 р. ч 3208. до пана... Чернігова, справа... К П , на Директора ОДЕРЖАНО Дня '92 р. ВХ.Ч. 1 Вважаючи на те, що однок із значних статів витрат кожного Міністерства є витрати на папір, який або купується за готівку, або одержується із запасів, що знаходяться в розпорядженні Міністер- ства Фінансів, і маючи на увазі, що при сучасному становищі Державної скарбни- ці являється необхідністю звернути су- губу увагуна економію в витратах дер- жавного майна, я ласкаво прошу Вас, Пане Міністре, не відмовити, зробити від- повідні распорядження по Вашому Міністерству відносно можливої економії в користуванню папером. Міністр Фінансів В.О. Директора Департаменту Загальних справ ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ МІНІСТРІВ. 501 24 грудня 921 1849. Кою за честь написати при цьому копію прохання Члена нашої Дипломатичної Місії в Поль- щі Л.Михайловa з революцією ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІ, такого змісту: "Оригінал цього прохання залишено у мене. Копію переказую п.Премберу і вимагаю пред- ставлення мені воколаних пояснень од кого належить в цій справі. 20/XII.21р. ПЕТРОГРАД." М. Михайлович (вз) Керуючий Справами Матвеєнко (вз) б/з Начальник Канцелярії Прага, 8.XI.21 Звідкованакий Ішко Засиловичу. З вами звісно, коли дома Україна знова пекнить на вашій відповідальності, прошу Вас, дозвольте мені скажати Вам, що ми всім Україною - або краще славинорієм - вірно стояло з боку своїх братів Українців і готові допомогти конкрет- ною роботою. Відчуваю, що лише в друже- ній сім'ї вільних славинорієвих народів меншить спасення всім нас, сподіваємося, що повіда Вашої зброї в борю за народню волю принесе всьому сводови бажаний мир. – Слава синам України! Зіддана Вам і українській справі Якра Дугоноєва КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки 29 грудня 1921 р. ч. /553/ м. постов. В листі на моє імя в 12 цього місяця ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, цікавлячись справою докладу Міністерства Справ Закордонних про політику ан- гло-німецьких фінансових і промислових кол, що до економічної експлоатації Росії і України, на пев- них умовах з бельгійською владою,- пригадав, між іншим, що чимало матеріялу, дотичного цієї теми, ілюстрованого фактами і числовими даними, що му особливу вагу надає ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ,- міститься в звітах Пана Посла Смаль-Стоцького. Повідомляючи про вищенаведене, маю за честь просити Вас, Пане Міністре, не відмовити зробити розпорядження, щоб по виротовленні згаданого до- кладу незвідкладно було переслано його ПАНУВІ ГО- ЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Л. Михайлов (Бг.) Керуючий Справами М. Смілій (Бг) в.д. Начальник Канцелярії КЕРУЮЧИ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки. 26 грудня 1931 р. ч. 854 м. постов. до Пана Голови Ради Народних Міністрів. листом з 15 цього грудня наказав мені ПАНА ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ невідкладно дбати про якнай- скоріше переведення законопроєкту про „Управління Справами Голови Директорії Головного Отамана“; для чого просити Вас, Пане Прем'єр - Міністре, поможливості безприволочно поставити цей законопроект на порядок дня засідань Ради Міністрів. Повідомляючи про вищенаведене, маю за честь просити Вашої Екцеленції не відмовити зробити розпорядження, щоби надісланий Вам 15 цього міся- ця під ч. 1533 вищемелованій законопроект було внесено в оповістку одного з найближчих засідань Ради Народних Міністрів. Л. Маркович (в. р.) Керуючи Справами В. Сосній (в.р.) в.д.Начальник Канцелярії НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ У ПРАЗІ MIMOŘÁDNÁ DIPLOMATICKÁ MISE UKRAJINSKÉ LIDOVÉ REPUBLIKY V PRAZE Прага, 1921 р. В листопаді 1921. До Ван-Гелерія Директору ОДЕРЖАНО Міністр 15. XII. 1921 р. вх. ч. 4378 Пану Начальника Канцелярії Директорії Української Народньої Республіки. Надзвичайна Дипломатична Місія У.П.Р. в Празі має честь повідомити, що для абсолютного браку коштів не може полагодити замовлень на книжки, що були зроблені протягом останніх 6 місяців нинішнього Бюджеторії. Секретар Місії: [signature] Справка: було замовлено купити такі книги: 12/VI ч. 1057 - Генриха Штребеля – „Германські робочий, яз мечами і з сна- сення". 3/IX ч. 1405 - Збірник – «Всесвітній політич- ний підручник». 6/ В прикінці повинен зазначити, що всі ті групи, з представниками якими я балакав, мають тверду надію, що недалекий той час, коли ми всі повернемось на Україну для спільної праці на користь нашої рідній країні. Ентеліг. Вересня 8-го 1921 р. 7403. З оригіналом згідно Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ. гов. сухих 1724 Остапъ /31/ 116 Продано за Остапа поківку 2716 742 Стибавшая себестоимость продажи зо-5 ом 619 , 2097 Ремаркъ /3/ 1203 Ст. Проданы Китешу продано 104 1225 Стибавшая себестоимость продажи зо-5іі 253 Диваръ /6/ 1412 Ст. Проданы Клев продано зо-5 7432 Стибавшая себестоимость прод твора зо-ї 68 +4/88 Остаток на 1-е Февраля 1945. Баланс Кредит Конные цен. Сухих 719 117 61 716 335 52 453 13 253 253 55 51 2969 508 64. 68 3037 -/21 16 66 15. 524 89. 3082 -- 529,19 до Пана міністра Єврейських Справ В.о. Директора Департаменту Загальних Справ В.Л. Енгеліса. ДОПОВІДЬ Повернувши в Львова, куди був командирований Вами, Пане «міністре», з метою побачення з представниками різних єврейських, а з'окрема промислових, емігрантських кол за- для взаємних інформації та відповідної серед них акції на користь нашої державності, маю за честь докласти нижче- слідуюче: 1/ Всі представники різних емігрантських в тім чис- лі й промислових єврейських кол, з котрими я мав низку побаче нель зараз у Львові, в один голос закликають, що коли вони, як і відповідні українські кола, виховані в тій або іншій мірі на чуждій обом цим націям російській культурі, що 8-4 роки тому назад просто не думали про можли- вість самостійної України, то зараз, навпаки, вони уявляють собі свою батьківщину - Україну не інакше, як тільки незалежною та самостійною Республікою. 2/ Інтерес всіх цих кол до нашого центру-цент- ру У.Н.Р. куди більше, ніж можна було б навіть уявити собі це. Вони надзвичайно цікавляться всім тим, що ді- ється у нас /щиро радуються всьому тому, що є у нас по- зитивного/, навпаки, боліють душею, коли помічають серед нас які небудь негативні явища. 3/ Рахуючи себе в певній мірі = добрими промисло вцями, фінансістами і т.д., ці представники зовсім не рахують себе політичними діячами. Тому вони бли- посередньо участи в нашій політичній роботі як будь то і не приїмають. Але необхідно констатувати, що з ер чисто Саховою акцією як там на Україні, так і та на еміграції ці групи дуже і дуже сприяють нашій до- навній справі. Між іншим констатують ці кола, що вони вже не раз робили спроби завязати з нашими державним центром безпосередні стосунки, правда, чисто ділово- го характеру, але конкретного, не по їх вині, доці ма- же нічого не виходило. 4/ З цією метою-метою вирішення цілої низки питань чисто ділового характеру, котрі могли б бути потім зреалізовані внукні з нашим центром - де які групи, головним чином власники та Саховці-цукровари, що знаходяться зараз у Львові та Варшаві, мали ски- кати у Львові з'їзд на 15-е/м. Але позаяк зараз ма- ється розпорядження Польської влади переселити всіх біженців, між іншим, з Варшави та Львова в інші місця то роботу по скликанню з'їзду прийшлося відкласти до полагодження цієї справи. 5/ Переважаюча більшість представників, цих груп, наскільки мені вдалось вияснити з розмов з ними аутилися на еміграції без яких би то не було більш менше солідних матеріальних засобів, а де які з них, маючи там на Україні свої власні колосальні богатства тут на еміграції ледви знаходять собі засоби для існування. Розуміється, що ці групи, маючи на Україні вели- ку промислову власність, а за кордоном серйозні дав- ні стосунки та зв'язки з відповідними колами, мали б можливість створити при певній ситуації та відповід- ному відношенню і стосунках до них з боку нашого державного центру сприяючи фінансово-економічні обсяги для цього центру. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 89 Фонду № 1429 Опису № 2 Пронумеровано 509 /пам'ятет дев'ять/ +15/3 = 660 аркушів з них літерні №№ 259а (цифрами і прописом) пропущені №№ Вкладення √282 - пуетой конверт Брошурки, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів 1. 14/157/03-червень горжело; 188/38а - Синт карандаши; 1.289, 259зб - карандаш Документ з затухаючим текстом: 20 січня 1984 р. 04.04 91. ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) д. 96 - не розборот ч. 158, 158а - листи не розборот; ч. 468 - не розборот ч. 159, 159б - Зарешта на розборот ч. 160, 160зб - Важливо над розборот ч.241- листи не розборот ч. 259 - не чіт /9/ ч. 28а - пісаник ч. 304 - не чіт/9/ ч. 305 - не чіт/9/ ч. 357 - газета не розборот 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата 20.04.96 Немає 1/12.96 км-1 27.07.05 Іванов Володимир Відповідає за склад: 12/208 бр. Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: *Консервація: Оправа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 5.6-91. Наливайко 11/12-94 - Ст. світування 10.01.09 Вуд