Листування з Міністерством закордонних справ про вступ УНР до Ліги Націй, дипломатичні місії посольства УНР за кордоном та їх діяльність. Відомості про склад революційної ради, пресу Радянської Росії та України, війну Туреччини тощо, 02.01.1921-05.02.1921, 293 арк. — частина 1/2

94. 1429. 2 Канцелярія Директорії Української Народної Республіки. Загальний відділ. Справа 7... Листування з Міністерством закордонних справ Про прийняття УКР до ліги націй, про дипломатичні місії і посольства УКР за кордоном та їх діяльність. Про пересув Радянської Росії за України та про війну туреччини. Відрослений про екссез інженерівської роботи в цей час. Гогайло 2 січня 1921. Закінчено 5 липня 1921. КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Листування з Міністерством закордонних справ про прийом УНР до складу Ліги націй. Є документи на іноземній мові. 7 січня – 30 жовтня 1921 р. До Пана Міністра Справ Закордонних. Січня 2 Тарнів. Як видно з надісланої мені при відношенні з 29 грудня м.р. копії доповіді в.о.Директора Департаменту Чужоземних Зносин 27 грудня м.р., представник "Швере Індустрі" Штайнвакс склав договір з представником Терського війська, на якого основі козакам буде доставлена збroyа. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ , ознайомившись з цим уступом доповіді, зволив покласти резолюцію: "А як би М.З.Спр.ознайомилось з тим догово- ром. Чи є він у Долінського." Про це маю за честь подати до Вашого відо і просити повідомити мене про наслідки Ваших заходів які будуть ужиті у виконання цієї резолюції. Керуючи Справами Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуж. Зносин. " 29 " грудня 1920. ч.ссс ххіV. м. Тарнів. ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати Вам, Вельмишановний Пане, допію докладу в.о.Директора Департаменту Чужоземних Зносин М.З.С. для давладу Його Ексцеленції Пану Головному Отаманові. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ПАНОВІ МІНІСТРУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ У.Н.Р. В.о. Директора Департаменту Чужоземних Зносин Д О К Л А Д. Згідно з Вашим, Пане Міністре, наказом я мав розмову з представником Терського Козачого Війська полковником Николою Долинським. По вступних взаємних інформаціях загального характеру - розмова велась такого змісту: На моє запитання - яке становище зараз на Тер- щині - полк. Долинський відповів: -Область Терського Козачого Війська не ціла занята бойовиками. Терські Козаки ще досі біять- ся з бойовиками, крім того іде повстання проти режиму бойовиків в занятих ними областях Терщини. Козацтво ніколи не погодиться з бойовиками. Правда що що в останніх часах козаки покидали ряди армії Врангеля і переходили добровільно до бойовиків. "Делкі частини покидали армію Врангеля - але не переходили до бойовиків - вони розташувались по горах і вели партизанську борбу з бойовиками." Чи селянство прихильне на Терщині бойовикам і чи підтримує їх? -Ні, селянство всесіло підтримують зараз козаків і оказують допомогу в боротьбі з бойовиками. Чи Військовий Круг Терського Війська добришує законуве ще договір з Врангелем? Ні - договір цей уневажено постановою Військового Кругу - предсідателем якого є п. Губаров. Назначений генералом Бранге- лем Військовий Отаман Вдовенко скинутий з цього становища. Які найближчі плани Терського Війська? - Безвинна борба з большовиками. Які вигляди на успіх? - Будемо боротись разом з усіма анти-большовицькими елемен- тами - ми вже в союзі з Кубане і Доном і бажаємо такого ж союзу з Україною. У мене рівном є відомості що кштом ревізії Версальського миру німці погодились би йти в Росію і знищити большовизм. План цей находить підтримку в Англії, а серед німецьких бур- жуазних і військових кол великих приклонників. Німці вже тепер стараються на всякий випадок позискати анти-большовицькі елементи в Росії. Представник т.зв. "Швере і дусстрі" Штайнвакс заключив договір з представниками Терського Війська, на основі якого мають доставляти оруже козакам. Розуміється, що німці жадають за це концесії на Кавказі. Надію на успіх походу німців в "осію скріпляє і те, що вони мають 38 % інструкторів німців в большовицькій армії." Чи не знаєте як німці будуть ставитись до ново-утворених держав на території б.Росії, - до Рандштатів. - "Німці шануватимуть права визволених народів. З розмов з офіціяльними представниками знає, що німці широко допомагати- муть повстанню Південно-Східного Союза. Цей союз мав би вклю- чити Дон, Кубань, Терек і Україну." Так, Нане Полклвнику, але німці вважають зараз Росію своїм природним союзником - їм вона потрібна велика і міцна. Крім того з економічних інтересів не бажано німцям мати між собою і Росією цілий ряд буферних держав, і німці мабуть не потерплять зараз істнування таких держав як Латвія, Литва, Естонія, Біло- русь Україна. - Дійсно так, здається Німці не дозволять на незалежність Балтійських Держав, але проти України - вони здається нічого не матимуть." Про Польщу велась довша розмова - бо Представник Терського Війська сумнівається також в істнування само- стійної Польщі .- Як представляєте собі федерацію козаків Дону, Кубані та Тереку в точностях. - „Найвищою Владою в федерації буде Верховний Круг, до якого будуть надсилати виборних членів Військові Круги кожного Війська. Подиноки Козачі області будуть мати автономію". Яке буде відношення Козацьких Кругів до вільновленої Росії - як демократичної так до царської². На це питання Представник Терського Війська не дав задовольняючої одповіді. Переходив від поняття автономії, федерації як до самостійності.- м. Тарнів. 27. грудня 1920 року. з офіційною згідно: Кап. Динь Міц. П. Зайчук До Пана Міністра Справ Закордонних. Тарнів. Ознайомившись з листом п. Посла Василько на Ваше імя з 16 грудня 1900р., в якому він више, що пані Валбачан одержала 25.000 корон від нього і що йому ці гроші було повернено по дорученню Радника Геронимуса, ПАН ГОЛОВА І ДИРЕКТОРІЇ висловив бажання знати, на якій підставі і з чийого розпорядження ці гроші пані Валбачан було видано, а тому маю за честь просити Вас про надіслання мені відповідних відомостей для доповіді ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Шумавич Керуючий Справами Римсандвський Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж Зносин " 29 " грудня 1920. ч.ссххv. м. Тарнів. Керуючому справами Високої Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьом у Вам, Вельми- шановний Пане, копію листа п.Посла Василь- ка від 16-го грудня ц/р. для ласкавого ознайомлення з його змістом ПАНА ГОЛОВУ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА.- Міністр Закордонних Справ За Директора Департаменту Чужоземних Зносин ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в ІТАЛІЇ та ШВАЙЦАРІЇ. Відень 16 грудня 1920 року. ВИСОКОПОВАЖЕНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ, I/ Шульгин запитав мене, чи мусить він, не зважаючи на те, що наше прохання про приняття України до Союзу Народів напевне буде відхилене в засіданні пленума, всех підтримувати це прохання і надалі. Я відповів, що при таких умовах ліпше взяти прохання назад, бо я тієї думки, що ліпше уникнути того, аби нам в нашому проханню відмовити, та до того ще й одноголосно. На це Шульгин мені 14 б.м. телеграфував: "Комісія прийняла формулу Гю- неуса; наша справа переходить до пленума приблизно так, як і справи інших держав алеженов; зробило б погане вражіння, як би ми відокремилися від них." Пропозиція Гюнеуса, яка прийнята комісією і яка, як це здається, не буде мати більшості пленума, слідуюча /приблизно/: "Україна істнує яко самостійна держава і має данні бути прийнятою до Лиги Народів, але в даний мент деякі пункти формальних умов вона не може задовольнити і тому пропонується Український Делегації справу приняття відкласти до другої асамблеї, до якого часу Україна зможе полагодити свої справи в той спосіб, що усуне формальні перепони". В кожнім разі дальніща присутність там Шульгина зараз, здаться, не є вже необхідна, бо на цю сесію Союза На- родів наша справа вже рішена. Кошти тамошнього пере- бування Шульгина виносять разом 3500 швайцарських фран- ків, яку суму я предоставив в його розпорядження. 2/ Я написав Яковлеву, що при теперішньому фінансо- вому положенню не можливо надсилати Місіям у Бельгії та Голландії необхідні їм кошти, і запропонував йому залиши- ти там лише одного урядовця з осідком його, урядовця, у Бель- гії та з найможливо найменшим йому утриманням; який уря- довець має до певній міри підтримувати в Брюсселі та Газі марку нашого істнування та дотеперішні зв'язки з пресою. Цьому урядовцеві я згоден видавати необхідні на його утри- мання гроші. Пан Яковлєв має великі грошеві претензії за декілька місяців у голландських гульденах та бельгійських франках. Я йому запропонував: затвердити ці претензії в Міністер- стві Закордонних Справ, після чого вже я, як це дозволить стан каси, виплатити оплачу йому їх цілком чи по частин. 3/ Претензії Англійської Місії на I грудня виносять 5000 англійських фунтів, що при теперішньому курсі = при- близно 11.000.000 корон. З Марголіним я погодився на слі- дуючим: він зобов'язується скоротити дотеперішню Місію, і, при скорочених штатах /він сам і Олесницький; один англій- ський секретар; І друкарщина/, працювати в Льондоні 4 мі- сяці, до I травня слідуючого року, як що я йому виплачу 2500 фунтів, з якої суми 500 франків на 6 місяців для ан- глійського журналіста, який працює для кас. Ці 2500 фунтів, себ-то 5 1/2 мільонів корон я виплачу Пану Марголіну в перших грошей, які я одержу в Австрії чи Угорщині, для того, аби забезпечити фінансово Льондон- ську Місію до I травня. Сподіваюся, що Пан Міністер одобрять мої розпоряджен- ня по п.п. 2/ та 3/. Додатком до цього надсилаю Пану Міністрові поквітовання що до ужиткованих 225.000 корон, які були передані мені в Берліні, по дорученню Пана Міністра, Радником Міністерства п.Геронимусом; - до цієї суми я додав був 25.000 корон для п.Балабачан, але вони мені вже повернені по дорученню п. Радника Геронимуса. З глибоким поважанням Микола Василько. в.р. З оригіналом згідно: Начальник Диплом.Відділу Л. Ракц У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Канцелярія Міністра Відділ Преси ч. 4632/1142 Грудня 29 дня 1920 м. Тарнів ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити Вас, що згідно з резолюцією Пана Головного Отамана, положено на відношення М-ва 3.С.ч.733/41320,Міністерство розпорядилось як слідує: до І і до 2./Доручено Місії в Варшаві пересилать нашим Місіям в прибалтійських країнах і консулеві в Гданську всі вістки,матеріали і вирізки з польських газет,що торкаються України. до 3 / Доручено Місії в Швайцарії передавать через "Швайцарське Телеграфне Агентство"до агенства "Рейтер" більше те- леграм про українські справи,чим не було до тепер і доручено, щоб наш Спеціальний Офіцер особисто познакомився з представником "Рейтера" в Швайцарії. до 5./Дня І8-ХІІ за ч.4467 звернулось Міністерство Закор- донних Справ до Місії в Букарешті з проханням пересилать Мі- ністерству всі матеріали,які зберуться в Пресовому Бюро в Бендерах /Філія Пресового Бюро в Букарешті/. до 7/ відповідає Міністерство окремим відношенням. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ: НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ПРЕСИ: У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Канцелярія Міністра Відділ Преси ч. 4621/43 Грудня дня 1920 м. Тарнів ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Принявиши до відома і руководства резолюцію Пана Головного Отамана поставлену на відношенні Міністерства від II-го грудня ч.733/4320,Міністерство Закордонних Справ має честь подати до Вашого, Вельмишановний Пане,відома слідуючі пояснення до пунктів г, д, е, ж, з вище згаданого відношення: до г/ Почавши від І5-го грудня ц.р.приходять до Міністерства всі важніші європейські газети,напідставі яких складається референтами Відділу Преси М-ва З.С.модений огляд преси. Проект реорганізації Варшавського Пресового Бюро не за- тверджено ще.Міністром Закордонних Справ з огляду на перед- бачене проектом підвищення коштів удержання цього Бюро і з огляду на невияснений стан фінансів Уряду У.Н.Р. до д./Тому, що до завдань ново-зорганізованого Міністер- ства Преси і Пропаганди належить піддержувати звязок з грома- дянськими організаціями на Україні і одержувати від них ін- формації про розвій подій на території України-Міністерство Закордонних Справ не приступить до виконання завдання, намі- ченого в своєму докладі ч.733/4320,пункт д. до е, ж, з/.Поки-що Міністерство Закордонних Справ інформу- валось про важніші події від инших Міністерств через своїого спеціального урядовця.Рівночасно з цим звертається Міністер- ство поновно до Міністерства Преси і Пропаганди і інших дер- жавних установ з проханням надсилати до Міністерства всі важ- німі інформації. Рівночасно Міністерство Закордонних Справ дозволяє собі прохати Вас, Вельмишановний Пане, не відмовити видати розпорядження по Камцелярії Директорії, щоб всі важні політичні акти та інформаційні матеріали, головно про стан на Україні пересилано до внутрішнього вжитку Міністерства для відповідної політичної і інформаційної діяльності того ж за кордоном. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ: НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ПРЕСИ: ДО МІНІСТЕРСТВА СПРАВ ЗЗКОРДОННИХ. Загальн.Справ. Січня 2 92 I Тарнів. З огляду на те, що зараз не має перекладача з чужоземних мов, Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має виїздити про сити аби в Міністерстві Справ Закордонних було пере- кладено і повернено, для доповіді ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТО- РІЇ, два примірники "Document de l'Alliance" ч. ч. 180 і 214. Римановський Начальник Канцелярії Михайловський Начальник Відділу ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. До відома ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ дійшло, що в Царгороді вийшла з друку книжка "В стані більш" якого-сь військового автора. Це збірник документів про військові акції Денікина і Брангеля з повною характеристикою політичних моментів і діяльності. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зацікавився цією книжкою і висловив бажання ознайомитися з нею, отому маю за честь просити Вашого розпорядження, аби через нашого представника в Царьгороді було надіслано до Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ три примірники цієї книги, яких вартість, а також вартість пересилки будуть оплачені по першій вимозі. Михайлов Керуючий Справами Витсень-вськ Начальник Канцелярії ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. З Наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати до відома Вашої Екцеленції ко- пія доклада старшини, прибувшого з України, в якому докладі мальється життя на Україні під окупантською владою. При цьому на підставі резолюції ПАНА ГОЛО- ВИ ДИРЕКТОРІЇ прошу Вашої Екцеленції про роспо- рядження надіслати копії цього доклада всім Дипломатич- ним нашим Представництвам закордоном. Керуючий Справами Начальник Канцелярії прибувшого в Україні старшина української крилі 30 грудня 1945 року. В вересні міс. б. р. я втік з бельговицького полону і пішов служити по селах Більшівки. Опостерегався селянської натяж, відповідав омий до бельговицькій і належно, слідкував за судженнями селянської влади, прийшов участь в проти бельговицьких незаконних і перепитах. По крилі перейшов кордон, а з привуз до Зас в місцевих матеріалах. Нав де які розповіді в шого, що до сучасного чену в боротьбі за незалежність України. Останнього, і якою перебував в оцей час бельговицьке населення України. Там: Після перерог на малихших фронтах бельговицькі всі своє уряду зворнули на внутрішній селянський український фронт і туди Переможення від своєї сили. Вони організувалися в малих кількостях еспедіційних отрядів і продовжили. Кермі з наразень і повною розумністю цього ставало. Раніше назвав українську інтелігенцію, викладалися на селян петро-розкину" і иное. Другі проводять там якую революцію". Все-то мали рухати у лісах куди-куди, скажем: мито, овес, тімбін, пушко, сіль, хурей, гусь і розтягав на планацію, організованого і з бельговицьким виробом низ- шу. Так, в Губинському полоні, Ожерезового повіту проводився отряд землярської діяльності в 0 вересня по 15 вересня сібрань (8.03) суд, мито, 12.00 луд, овес і ячмінь, 15.000 пуд. сіна, Зас овочів, 600-700 корів, 400 луд, сіль і мисо, 200 курей і гусей і иное. Справа у селян все, до змії велети, і все тимі і по оце часу приводило від сам своє діяльність. Продовжували отряди митрії туди. До проведення за- регуляризовано коротки до бельговицьким, а по всіх місцях (так споруд роблять [природні] і Радярському), але в землі мається при своїй сільсько- му силу (проповідь). Дома є повністю скажати, що саме після 1945 року на Східній, або оця розпорядка" не провадилось істотно. Зем- тьбільш, скажмо до вже колонати зерна в землі, але коло селянського і отбораючих. Німі еспедіційних (по 40-50 вересня) в кожному) висок- вань зібране до накопичення. Різні комітети розкинули у всіх місцях для підготовки. Заплановано і реалізації кадра селянського, армейської насту- пання в Україні. Вони збиралися у всіх місцях (в центральному) і яком бе- ляно заборони в цьому році Києву, чорне відмовили обставину - допомога картикурування України. В оцей час во всій сила бельговицького суду- нуть кадру. Для цього вони призначені майже всім територія, і ранні торгання все винятки. Коб уникнути догляду бельговицького, селяни організовували армейсько по рудих селах, і тим для купли-продажа на міс- цеванській групи. Такими такі рухи мають де вже виникнення на ділянці, та не до куди двадцятих перекону, бельговицьких групей нікто не хоче брати. Бельговицький даємо вже покупку уперту боротьбу в цем "член", на- писав і розвертілися ладом, але все даремно. В останній час "призначення" до групах великих революціонерів і тепер ніяк селянської море купили АБО про- дали. Наставляє цього оса, наприклад, таки: на один луд жито скажмо до- ставку у житів тільки для купки села. Ранні, ніяким бельговицьким не сподівалися послідовності, селянство не відмовилось і в міжжину ніхто не пішов до червоного війська. Тепер же на місцевих опозиціях нова моделізація чоловіків за 15 до 3 років, та реєстрації вже по 40 рок. На коблізованні перероджував собривою си- лою. Нарахований отряди порозбивають в села в село і мабількується, деякі чарів розворіллюки: хто копальський, то розсипається, що зазначатимуть його батько - навіть набираючи все часто Землянське налива, а кату за- лята. Так в Прикарпатті вироблено 5 км, в Південному - 30 км, мабількується цього - 9 жит і е.д. (Заведені назва Радянського політу). Через те коли- піловани потрому ідуть до війська, годують тихошні-другий поней і зві- кають до доку, ночі їх накармлювали революцією до мобілізації. Дома ловлять- ся по лісах і вдальних кривистанських звони. Бельговицький намагався організувати по селах "мінцю" вказу. Так, в польовому селі все є "дзвінкими незаконними" (наступниками "комедії"), не- подолався розповіді реванок. Всіки агресори - бралася реалізація по селам і малишким кладу. Цими даними почали організувати двох-три- птво. Із приєднання одного вчиненого доглядачом яй левитом ного купі- день. Достатніх глибокої і надійної своїм підповіданням на джереларів, як сьогодні в розвілці мали 1 км. Вони з виданку розстрілу десят. нині (с. Ореховка, с. Лакинське та інші назви) в Зербів Сивир- ського повіту), більше ніжай сприяли в большишків, родову комсова- на звути подавному "старостам" і плачуть різними оліями над своєю долям. Законно на землі", кажуть вони, „добрі своє ховоско в земля, чуто що їхніми в лісі". Большовики не рахують повсюди в людність, позодавали як і окупан- ням місцевості в пошуку розвинені нього села. Надвигається, по голошуту, ще інше 70% людності, а не вжено - розфурілено : винахудже передо якого всьо привідну думку голови нен- жевки робочо-кропської населення першої чинної армії", кончиле Демнов, - тоді ще не позбійні". Про це сама говорила Радовський в короні в його- нарі на таксному відомому комуністам. Останнім часом болшевики поранники (родових) робочих наво- дять українську мову, але не тіль українців і кінчать. Зво-ро можуть бачити підпорядкованості української власності, озняється пот- ворованою". Якщо (сімей), в яких проводиться навчання рідної По- вом, не одержують ніякої допомоги. Так, учителська освітній в Ко- ростинові, в і яким 1916 року не все чи не одерела ні колім. Та запит учитель оздоровив із одногоджень: треба раніш виграти "нало- вими елітами" о семинарії нашої подорожнь, а той їхавати вен" зово- мого." І яке упорта боротьба. : донсові освічарської церкви большиш- ки тробили містечковий клас, не дивлячись на протест значної кілько- сти семинарійців, а навіть польку червоноармійські солдати будні ліва- лі, вихорся, жадать в дівчатам. Яке не селянство бачить своїми оче- ма. І яка це багато людських залізня. Казали, що до, а на селах лейшими боротьбіти не користувався жодною допомогою, навіть про них не селяк і не чули. Скиненос в большишків монованих боротьбіття так само робить населення, накати своїх братів і грасть в дужку централізації. Повстання на Київщині не перекидувся. Протягом всьо ним іде- нти, а по до куди і сильним наступами очанків Терещенка (Тараша- євий, Умалевський, Демновський побіч), Бородавченко (Радомистої, Осипу Оністайки низьку Кішень та больши). Народи Дониновської (під мізмом). Певставали в стілківці і мало організовани. І залучувався грабіжництво і розстрілю комуністам. Реальнуєчи свої спостереження, а чому в певність сказати, що в світованці олійки змішана діялою в селі час наступне перелом. По- ролом характерна і дуже важлива для успіху дальнішої боротьби. Чому- листична влада собачати нічого не лада. Демно воли певні землі. Нав- паки, є тільки робота і недосвідчені кандидати. То вони наче і селясь на, але чі дари. По потоці і хрило селяне доїзувалися в зсі, одбирали- ся од них. Селянин прикладався до своїх квіт і бачить,- по се є па- центи і майда. До своїх дріг, які проходили большишків волює підно- сенья в примиренням. На часте таких розеттів мало, чо нія вони си- лянтя по календарях і навчанні участь в "народному суспільстві" не приймають. Больше підсумуєть до червоне зійшло то є чуте ім хищ- ське" відьома. Селянин бачить куди невизначено іде майно, кільк і мо- білізовані сани та брати. Причинення торгової полонять чни, пов важче було вибрати (яке майна і клід), та випадки до можливими. Оде- во "канал" став популярним на Київщині. І отже позулішня ідея вано- стійності України в тої спосіб, под її видов і майно не розволили до новометини. Селянство ставе зрозумілим, що Україна по просту окупіро- вана меншовиками. Дічого і жалюка, по "мокуні" ввагали є заприємле- не для нашого селяниня. Нема воли, в розводі надії на зваження, авертатер номи (селяни) звої думки не можна меншою. Припадуть, як також поля стратегічні за гетамена в 1918 році од півдня. Озмананять батька Печеру, котрий моги вичовали їх в лід нимця. Засипчальть, як воно тоді так перо і і також нападом відрукуньов на селянин отамка Печеру нагушшок до вільсько, под вигнання німців. І одбачами на очах пригадують і свої по- милки. Залучить, що зідравається на Рек большишків, то, вигнав кіль- ція не поногля батькові Печеру утимання Україну од началу больши- шків, а навпаки навпаки, понограда большовикам порадженим содо. Зна- вали образ Головного Отамана болшевство обмало повсюди і надія, на він і тільки від сірде в його большишків каянням, як спрява ні- цільки.- Де вік, то й ним, чи скоро тягноле нас, закутування мене в пожежну селі. Каж привіт, яка озивається необлінцію, всі лідом, стері і мазі, а один голос чує я по сенях, на перепонь, котрий, змучений і грудень в обірвов на тяжкому ро 200 сел і ванда тільки і чув чомі важить про Головного Отамана. Одні надії швидко на нього. Ось чому сумний мент є нуго познайоми в неволенкій боротьбі. А я другого бою втрачений брех інформація про українське лідерство і Головного Отамана. Тоді не мтте не вда, великий таршов уважно і нев- нови широки хвилі позитивних будуть рвати боськійше дрво. На моє думку необхідно організувати негайно Понтацький Комитет, ні інформацію, переповне втішанню, сутяжництвом електою, а коли дрво- де слушний час, то керував би повстаннями. Організація такого Комите- ту є великого суцельного центрів захисту Пітким і корота від зряно- се велику. Про зломове докладу на топородження, З одужім елідом: Почальник ВІДЛУ Концелярії ДИРЕКТОРІЇ До Пана Міністра Справ Закордонних. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висловив ба- жання, аби копію обіжника Вашого до Послів і Голов наших Місій з 28 грудня м.р. за ч.СССХХІІІ/722 було надіслано до відома п.Олександра Шульгина, нашого Предстаєника при Лізі Націй. Про видаєзнечене маю за честь по- дати до Вашого відома. Мушовськ Керуючий Справами Глинка-Великий Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин. " 28 " грудня 1920 р. ч.сссххііі/23 м. Тарнів. По відомостям отриманим Міністерством Закордонних Справ від Посольства У.Н.Р. у Царь- городі, Царьгородська російська морська База, яка зараз під протекторатом Антанти, ще в квіт- ні ц/р. мала намір продавати приватним особам пароплави, які належали до складу Чорноморсько- го флоту. Наслідком протесту Царьгородського Посольства У.Н.Р. - плановану продаж припинено. По останнім відомостям одначе Уряд Вранге- ля хоче тепер зазначеній намір дійсно перевести в життя і продати ці пароплави Добровольчої фльо- ти, які своєчасно виярендовано на довгий час при- ватним підприємством. На ноти і протести нашого Царьгородського Посольства Представництва Коаліції не дали ніякої відповіді. З правної точки погляду, умова яку заклю- чив в 1918 р. Український Посол Суковкін з францує ським Комісаром Віце-Адміралом Аметом визнає за Україною права на пароплави Чорно- го моря. і зобовязує франціз держати ці пароплави в своєму розпорядженні, аж до часу пере- дачі їх Україні. Передача цих пароплавів Денікіну а опісля Врангеля, не має супроти цієї умови ніякої правної підстави; націть в тому випадкові, коли б поминено зазначену українсько-французьку умову, то на ці пароплави мають право всі держави що повста- ли на території бувшої Росії, а першу чергу Україна без згляду на те яка форма влади усталиться на її території. Міністерство Закордонних Справ має честь проха- ти Вас, Вельмишановний Пане, заложити перед Урядом Держави, в якій Ви акредитовані, рішучий протест проти безправного поступовання Уряду Ген. Врангеля в зазначеній справі та підкреслити, що Уряд У.Н.Р. перестерігає відповідні закордонні фінансові чи торговельні товариства перед того роду купівлею і н- Уряд У.Н.Р. не визнає зараз і не визнаєть в майбутньому законної сили за ніякими актами купівлі- продажі кораблів, які належали да складу Черномор- ського флоту - заключених без його відома та за- твердження. Про результати поробленних по зазначеному пи- танню заходів прохається негайно повідомити міні- стерство.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ За Директора Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "31" грудня 1920 р. ч.СССХХХIV/ Тарнів 28 Панові Верховному Гіраваму Директорії УНР — для личавого відома Пана Головного Офіцера Таємно Негайно Канцелярія Директорії СДЕРЖАНО с. 3 дня 192 р. ВХ. Ч. ПАНОВІ Внім Пп. Послан і Головам Дипломатичних Місій УНР за кордоном на виконання. Об'їжником від 27 травня 1920 року Міністер- ство Закордонних Справ звернулося до Вас, Вель- мишановний Пане, а проханням, повідомити його як ставляться до Уряду У.Н.Р. і його закордон- них Представництв.- Представники Польської Річи Посполитої а то: Посли, Делегати Пропаганди і инші Польські політичні і громадські кола Дер- жави, при Уряді якої Ви акредитовані. Відповідно зазначеному об'їжнику, а також в звязку з теперішнім політичним становищем Міні- стерство Закордонних Справ прохає, повідомляти його періодично про стан цих взаємовідносин, а також одноразово, можливо як найскорше, пересла- ти йому детальний огляд Ваших відносин з закор- донними Представниками Польської Річи Посполи- тої - за останній протяг часу.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин 23 — Мітвінський Вант. 24 — Борисенко Михайло 25 — Нар. Сенп. Микола 26 — Іванов. Ур. Влас Львов Комерс Січня 3 921 Тарнів. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати при цьому до Вашого відома витяг з листа Голови Української Місії в Ру- мунії Професора Мацієвича до ПАНА ГОЛОВИ ДИ- РЕКТОРІЇ з 28 грудня м.р. за ч.2064. Муратов Керуючий Справами Крипенков Начальник Канцелярії Голова Надзвичайної Дипломатичної Місії Української Народної Республіки в Румунії 28 Грудня 1920 р. Ч 2064. м. Бухарест. Користуюсь нагодою надіслати Вам коротенько листа з відповіддю на Ваші запитання в Ваших листах від 19/XII і 21/XII. Докладні і вичерпуючі відомості я надішлю трохи згодом на цих днях через зв'яго кур'єра. I/В справі румунсько-української згоди працю і роспочав зараз же після свого повороту від Вас. Тепер я державши від Вас інструкцій візьмуся за неї більш енергійно. Доклад про те, що зроблено і вигляди на майбутнє, надішлю кур'єром. 2/До Царгороду по Вашому дорученню надіслано адм. Остроградського. На протязі I-ї тижня він повернеться і Ви будете мати самі точні відомості і з певною критикою. Тим часом спрямовується, стоить там безнадійно: це не армія, а натовп збігців. 3/До Англії їхати втомуюсь і співробітництво адм. Остроградського дічу корисним. 4/Большевики стягнули великі сили проти Бессарабії і Галичини. В середньому по нашим відомостям до 120.000 багнетів і шабель. 5/Румуни енергійно готуються до оборони Дністра, але одночасно ведуть переговори з большевиками. 6/В справі поведінки Румунського делегата на Лізі Надії я написав листа протесту Таке-Іонеску, де показав, що представники Румунії не знають дипломатичних етік в справі відношень до зво- іх ближчих сусідів.Ознаконо з тим мав з цього приводу розмови з Румунськими діячами і просив їх вступити до те, що б подібні листу не повторювалися. Не пактам 4,5-му ген.Дельвіг готує детальні декларції. Але дуже просимо з такими відомостями буте надзвичайно обереж- ними. Вітаю Вас,дорогий і любий мій Друже з Новим Роком і Свя- тим Різдвом.Бажаю Вам в ньому зберегти ту саму невсипучу енергію і віру в нашу справу, що Ви мали і досі.Воримося,-поборимо. З правдивою повагою ціло віданий Вам К.Мацієв P.S. Чи одержати Ми ті, теф, що я надіслав Ком через п. Руссена ? Нтінка сказав Нам де що так розказали. УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Département Section Відділ Міністра " 2 " Січня 1927 р. м. Тарнів ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. У відповідь на відомлення п.Керуючого Справами Директо- рії від 2-го січня б.р.в справі виплати п.Балбачан 25.000 кор. Міністерство Закордонних Справ має честь довести до Вашого, Пане Голово,відома,що після заходів українських громадян і пи- саных заяв про тяжку недугу громадянки Балбачан,ці гроші було видано п.Міністром Закордонних Справ на підставі постанови Ради Народних Міністрів від 15-го жовтня 1920 р.журнал засі- дання Ч.І24. Відповідна постанова звучить:"з формальних причин зня- ти справу з обговорення. Доручити Міністру Закордонних Справ звернути увагу на скрутне матеріальне становище громадянки "Балбачан". МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ: б.о НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ МІНІСТРА: У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Канцелярія Відділ Міністра ч. 11 Січня 3 дня 1920 м. Тарнів ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Пересилаючи при цьому відповідь п.Міністра Преси й Пропаганди від 31-го грудня 1920 р.ч.218 на відношення Міністерства Закордонних Справ від 29-го грудня 1920 р.ч. II44/4683 на Вашу, Пане Голово, оцінку, я дозволив собі з її приводу заложити на Вами руки свій рішучий протест. Поминаючи вже з формального боку факт, що в урядових відношеннях абсолютно недопустимо, щоб директор департаменту звертався в відношенні відповідного Міністерства прямо на імя Міністра, я рішуче не можу дозволити, щоб урядовий пере- писці надавано такий характер і форму відповіді, яка пони- жає повагу Міністра в очах його урядовців, через руки яких всі відношення переходять. Міністерство Закордонних Справ поставилося з помкою повагою до порушених п.Міністром Преси й Пропаганди питань, подарчи доклад Начальника Відділу Преси Міністру Закордон- них Справ з приводу розмежування сфери діяльності обох ві- домств п.Міністру Преси й Пропаганди тільки на розгляд.Отже відношення М-ва Закордонних Справ від 29-го грудня 1920 р. ч.II44/4683 рушуче не можна вважати ні відповіддю М-ва на лист п.Міністра Преси й Пропаганди, ні фіксацією неохоти Mi- ністерства Закордонних Справ розмежувати діяльність за кор- доном. Закладаючи рівночасно рішучо протест проти односто- роннього вирішення п.Міністром Преси й Пропаганди справи закордонної пропаганди способом, поданим в відношенні ч.218, до якої логічно і законно має стосунок тільки Міністр Закор- донних Справ, я мав честь все вище згадане подати до Вашого, Пане Голово, ласкавого відома і розгляду. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ: У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ 31 грудня 1920 р. ч.218 м.Тарнів. Копія. ДО ПАНА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. У відповідь на Ваш, Пане Міністре, лист від 29-го грудня б.р.Ч.II44/4683 Пан Міністр Преси й Пропаганди упов- новажує мене повідомити Вас, що він з огляду на спосіб, який Ви вибрали для відповіді на питання, порушені в листі Пана Міністра Преси й Пропаганди від 18-го грудня б.р., на жаль, не може безпосередньо Вам відповісти. Що до єства справи, Пане Міністр Преси й Пропаганди упо- новажує мене повідомити Вас, Пане Міністре, що з огляду на повне небажання Міністерства Закордонних Справ пійти на зу- стріч Пану Міністру Пресий Пропаганди в його заданих, він вважає питання про розмежування компетенцій Міністерства Преси й Пропаганди і Міністерства Закордонних Справ за ви- черпане, лишаючи за собою право і в сфері закордонної пропа- ганди робити те, що він вважає за доцільне. Директор Департаменту Пропаганди Іваненко в.р. Начальник Пресового Відділу Крушинський в.р. З оригіналом згідно: 1. Начальник Канцелярії Міністра: Міністерство Закордонних Справ Департамент:Канцелярія Міністра Відділ:Преси Грудня 29 1920 р. ч.ІІ4І/4683 КОПІЯ. ПАНОВІ МІНІСТРОВІ ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати Вам Вам, Пане Міністр, докладну записку Начальника Відділу Преси, в справі питань, порушених у Вашому листі від І8_ХІІ 1920 р. ч.І27-на розгляд. Міністр Закордонних Справ:А.Ніковський в.р. Начальник відділу Преси:Д.Вахнянин в.р. З оригіналом згідно: Діловод: ПАНОВІ МІНІСТРОВІ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ПРЕСИ ДОКЛАДНА ЗАПИСКА в справі: 1а/ пропаганди за кордоном 6/ телеграфних агенств, 11. пресової діяльності III. внутрішньої пропаганди IV. видавничої діяльності. Маю честь доложити Вам, Пане міністр, свої міркування в справі вище наведених питань, порушених в листі п. Міністра Преси й Пропаганди, від 18-го грудня б. р. 4.І27. ад 1 а/: міністерство Закордонних Справ стоїть на становищі, що про розмежування компетенцій в закордонній пропаганді не може бути нових тому, що не може розмежувати змісту пропаганди. Доказуючи, що незалежність України являється міжнародною конечністю, Міністерство популяризує тим самим українську державність і підбирає для цього такі аргументи, які доказували це і підготовляли ґрунт для дипломатичних кроків. Прямуючи до міжнародного визнання У. й. Р., Міністерство Закордонних Справ знає також ворогів української державності, їх тайну і явну зброю, якою вони воюють проти української державності і тому тільки воно може успішно боротися з тими ворогами; Міністерству як такому-найскорше відомі всі неправдиві і провокаційні вистки тих ворогів у закордонній пресі і тому воно може своєчасно спростовати їх і зареагувати на них. Тому, що закордона пропаганда мусить йти по лінії закордонної політики, напрям і зміст закордонній пропаган- ді може надавати тільки Міністерство Закордонних Справ. Всякі нові плани і думки з боку Міністерства Преси і Пропаганди прийме Міністерство Закордонних Справ з по- дякою, передасть їх своїм дипломатичним представникам і видасть відповідні інструкції пресовим установам. ад 16/. Організування телеграфних агенств в важ- ких центрах Європи вважає Міністерство Закордонних Справ не тільки недоцільним, але й шкідливим. Ніяка дер- жава, навіть ні одна з новопосталих, не має закордоном телеграфних агенств. Всі телеграфні агенства находяться в столицях даних держав; там вони збирають відомості про державне, військове, національно-культурне й еконо- мічне життя і посилають їх телеграфно чи радіотелеграф- но другим телеграфним агенствам, з якими заключують відповідні умови. З огляду на зміниливість воєнного пасти і часту зміну осідку уряду, а тим самим неможливість організуван- ня центрального пресового апарату і налагодження тех- нічного зв'язку, виконує хвилево функції телеграфного агенства Українське Пресове Бюро у Відні, яке має безпосередній зв'язок з такими європейськими телеграфними аге- ствами: Віденське Кор-бюро, бюро Зольця, іеська Точкова Канцелярія, Угорська По-комп., Льва царська деполенагентур, Амстердамська де-Ламар, а посередно з агенствами Гавас Рейтер, Огославянське агенство, Стефан і ПАТ. Через заключення умови з Українським Пресовим бю- в Відні, яке являється приватним підприємством в справі передачі відомостей та інформацій згаданим агенствам, Українським Дипломатичним Місіям, чужоземним місіям-та кореспондентам у Відні й Празі. Міністерству вдалося спонцетрувати закордонну інформацію в своїх руках. Від- домості, передавані Міністерством через Українське Пре- сове бюро у Відні містить в більшій або меншій мірі вся європейська преса. Ізза цього організація нових пресо- вих бюро чи телеграфних агентств являється зайвою й шкід- ливою хочби тому, що ввела би децентралізацію інформації. В справі передачі Укр.Прес.Бюро у Відні в розпоряд- женння М-ва Преси й Пропаганди-Міністерство Закордонних Справ мусить заважити, що воно не може передавати чужої власності без відома власників і рівночасно не може зреќ- тися впливу на установу, яка обслуговує його дипломатичні і чужі Місці-як єдинокого за кордоном пресового органу, через який Міністерство Закордонних Справ має проводити свою політичну лінію в європейській пресі і в тім змислі впливати на опинід Європи. ад II/.Міністерство не може зречися впливу на орга- ни преси в українській мові за кордоном, субвенціонованої Урядом з тої причини, що чужинці звертають пильну увагу на голоси тої преси і рівночасно Міністерство мусить пильно слідкувати за тим, щоб не допустити до повторення таких скандальних випадків, як це було з де-якими виданнями, які дескредитували українських дипломатичних представників за кордоном і наш Уряд, що принесло нашій загальній справі велику шкоду. ад III/.В справі внутрішньої пропаганди М.З.С.на під- застрич М-ву Преси й Пропаганди сляхом обміну преси-оскіль- ки це не нарушуєтиме правильної діяльності М-ва, пересил- ки інформацій про політичне життя поодиноких держав вза- галі, а становище української справи зокрема і всіх тих інформацій, що торкатимуться безпосередньо подій на Украї- ні, діяльності М-ва і т.и.-зазначуючи рівною, що втіх спра- гах воно кладе в основу своєї діяльности не конкуренція, а кооперацію з Міністерством Преси й Пропаганди. Налого- дження зв'язків з Україною-видобування вісток з того бо- ку фронту, поширення внутрішньої пропаганди і на савітську Україну, що явля- ється першим завданням Міністерства Преси і Пропаганди, ідейний вплив на інтернованих козаків та еміграцію-ле- жить в сфері діяльності Міністерства Преси й Пропаганди. Як що це все перележде Міністерство Преси й Пропаганди в життя і своєчасно інформуватиме про це М-во З.С., тоді М-во З.С. матиме повну змогу інформувати за кордон, вико- ристовуючи ті відомості для праці наших закордонних пред ставників. ад IV/ Тут Міністерство Закордонних Справ пого- джується вповні з Міністерством Преси й Пропаганди. НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ПРЕСИ: Тарнів, 12-XII 1920 р. До Голови Надзвичайних Українських Місій в Італії та Швейцарії Пана Василька. Січня 6 Тарнів I З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь по- дати Вам до відома витяг з листа Начальника Військової Ліквідаційної Комісії в Річ Посполитій Польській Генерал-Поручика Зелінського з 5 січня 1921 року ч. 108 на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Керуючи Справами Начальник Канцелярії До Голови Української Місії В Парижу пана Олександра Шульгина. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь повідомити Вам до відома витяг з листа Начальник Військової Ліквідаційної Комісії в Річ Посполитій Польській Генерал-Поручника Зелінського в 5 січня 1921 року ч. 103 на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Миронов Керуючи Справами Начальник Канцелярії До Міністерства Справ Закордонних. загальних справ Січня 8 II Тарнів Канцелярія Директорії надсилає при цьому копію листа п. Посла Порта від ІІ грудня 1920 року, згідно відношення Міністерства від 4-го цього січня Ч:1028/28. Римановський Начальник Канцелярії Начальник Відд. IV У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж.Зносин. " 4 " січня 1921. ч.1028/28 м. Тарнів. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО дня 192/.р. ВХ.Ч. 21 ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь прохати Вас, Вельмишановний Пане, пе- реслати йому оригінал або копію листа п.Пос- ла Порша від II-го грудня 1920., який Міні- стерству потрібний для виконання резолю- ції Пана Голови Директорії Головного Отама, пересланої Вами Міністерству письмом від 22-го грудня ч. 1395.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ПАНУ МІНІСТРУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Копія: Пану ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. і ГОЛОВІ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ, Не писав Вам на протязі останніх двох тижнів, позаяк в Вар- шаві за цей час перебували п. Дзевський і Ржеповський, які подали устно всі інформації з Варшави. Миро́ві переговори в Ригі наближаються до кінця - вчора до Міністра Закордонних Справ надійшла з Риги редакція першої частини мирового трактату, але торкається фінансово-господарських умов, а також обміну військово-полоненими. На цих днях обіцяли мене по- знайомити з присланими матеріалами - волів почастить-здобуду копії. Що до обміну військово-полоненими, то мені було обіцяно, що з Києва можливо буде вивезти мінор і дітей, але - не раніше кінця січня, коли одійде до Києва перший потяг. На цих днях приїздить з Риги п. Зелевський, Голова Польської Комісії, з ним буду балакати відносно практичного переведення цієї справи. Комісія правово-політичних, які повинні виробити другу частину договора - розпочинають роботу в Ризі на цих днях. Польська сторона хоче обмежитись текстом пролімінарного договору-себто не дек- ларувати взаємного визнання - по моїм відомостям - перевести це буде дуже трудно. Мені було вжити згоди, аби політична частина договору не приносела нам яких-будь несподіванок - цю справу я порушав це- кілька разів перед п. Сапігою, а також в Вельводері. Були дані за- певнення, як мені так і п. Стемповському, але праще було-б цю справу поставити цілком офіційно через посередництво відповідної ноти, яку просив би переслати із кн. Заміщення переговорів в Ризі можна че- кати к кінцю січня і не далі, як з початку лютого; Цікаві інформації привіз з Гранції п. К. Ілесофов, з яким я бачився на рауті в річницю "Раршавського Слова". Франція без- надійно дивиться на об'єднання російських еміграційних кол, нічого реального від цього не чекає і абсолютно кинула старі методи бо- ротьби з большовиками в мирову політику большовиків французькі політики не вірять]; ні з жодними російськими політичними ніхто о відповідальних кол балакати не хоче. Франція вступила на шлях "українної політики" і робить зусилля зорганізувати в народів більшої Росії федеративний комітет, який би міг репрезентувати Росію. Чи будуть народи входити в цей Комітет на принципах кон- федерації, чи яких інших, не належить вирішенню самих членів Комі- тету. З приходу цього українське питання набирає ваги, як ніколи до свого часу. 2 місяці тому за "Україну" не хотіли слухати, тепер піклув- ляться, але ж репрезентантом гр. Тишкевича "країне недовольні", як висловився п. Філософов. Мордотун пользується ним і продовжує свої акції; п. Філософов з ним балакати не схотів. Від Російських Установ- чих Зборів в Парижі нічого реального чомети не приходиться: вони скликані тільки з Росії, без участі представників інших народів були. Росії, через що не можуть мати простішу перед Антантою, 3| в склад входять такі різні елементи, що при дискусії на загальні теми вони ні до чого конкретного не дійдуть, 3| члени відривані від Рос- сії і не мають з нею жодних зв'язків, 4| по національному питанню члени будучих Зборів займати абсолютно нерозумну позицію,-Керен- ський, наприклад, ніяких "самостійників" не визнає і уявляє собі Росію в межах доведених, с.-р. навіть тані, як Чернов дільне "ав- тономії і федерації" не йдуть. Безперечно, вибачте, Нове Міністерство, зника нього представника в Парижі являється самою актуальною справою. Значної ваги набирає і посилка невеликої, але з великими уповноваженнями, делегації за кордон. Борсь, що ми все співзнилися, бов' Відні силалася Українська Національна Рада, в яку ввійшли і Галичане для репрезентації Укра- їни за кордоном. Ця Національна Рада, як "предпарламент" в Тарнів | за ній ми пустили слух до Парижу, ні зе факт дуже піклувать фран- цузів і дуже їм подобаються. За англійців п. Філософов довів, що вони теж не вірять в миру політику бойловиків і хочуть тільки витрати з Росії золота нас. Лойд-Джордж перший лічить, що коли золотий запас буде вичор- паний, то бойловики не мають засобів для істнування | в відновлен- на економічного життя він не вірять|. Лойд-Джордж і Лорд Керзон розходилися тільки в методах! Спеціальні звітність викладаю скінчати своє існування без зовнішньої інтервенції. Лорд Кер- зон теж бажаючи бачити золотий запас в руках англійців не став опозицію, але-ж не перестає готуватись до активної акції проти бель- шевиків. За кордоном багато балакать за море бути англо-німецько по- розуміння [на Польщу, як оплот проти большовицької навали, наді- мало], правда, офіційних кроків Англія поки що не робить, а підго- товлює тільки грунт. За-те цілком реально ставиться Анталтор спра- ва союзу Румунії і Польщі. Зарез, як поінформували мене висні поль- ські чинники цілком конфіденційно, редуться між Польщею і Румунією переговори за військов. конвенцію і до кінця січня така конвенція буде, а після неї і політичний союз. Отже в нім напряму нам сліду- вало-б роспочати активну і енергійну працю. З представником Румуні [Офлореско на маль і дозі нема] я балакав в ній справі, але одержав відповідь, що він не уповноважений. Урядом вести балачки і по большовики ніколи на Румунію не пудить, бо Румунія з ними спра- витися краще, ніж Польща. Пре-ставники, який зайняв Флороску, дуже обмежена людина, що поділяє і Польське М-во Закорд. Справ, через що і дав відповідні поради п. Генералу Зеліньскому і прохав йо- го підтримувати инальйоротний зв'язок з рійськовими представником Румун полковником Вулдескулом, який гіднєситься до нас дуже при- хильно. Безперечно, в цім напрямку найбільш може зробити п.проф. Манівич. З прем., ером болгарським Стамбулінським я нав побачення-тен- розмови, зложений «Додулом, пересилар.» мене встановились надзви- чайно тісні зв'язки з болгарськими Послами в Варшаві п. Маджаровим. Сьогодня він був у мене в присутності проф. Ехельмана. Розмова тяглась 3 години. Темою розмови була всестороння інформація за "балканські справи". Проф. Ехельман напевно напишє подрібний до- клад. З інформацій п. Маджарова виявилося, що утворення Малої Антак- ти при данній ситуації на "Васонках" неможливо. Югославія-штучне творчество Антанти і як така батька до респаду. Албанія тягне до самостійності, Македонія до Болгар. Восніл і Герцоговина, Чорного- рія жадають повної автономії. Болгарія, яка не має виходе до Егеї- ського моря, і втерала Македонію, Трансів і частину Добруджи ніко- ли не заспокоиться. Венгрія ніколи не примириться з утратор-насти- ни батьківщини, яка відійшла до Румунії. Лінний доказ, що Версальський мир мусить бути переглянутий. Приїзд п. Отамбулінського до Польщі з'ясовується бажанням, щоби Польща допомогла болгарам у Румуні і у Антанти. Що до України, то п. Маджаров лічить, що частина Буковини повинна відійти до Галичини, яка повинна мати від Поляків як найширшу автономію. Частина Бесарабії теж повинна належати Україні. Факт незалежності України, як однолітнього цілого з погляду етнографічного і економічного для п. Маджарова є абсолютно реальним. Росія повинна одержати вихід до Чорного моря в той спосіб, що Одеса повинна стати вільним портом, но не рівним містом, як Рівне. Таким же вільним портом повинна бути і Рига, яка потрібна і для Росії і для України. З російськими колами в постійнім контакті. п. Савінковим була зорганізована конференція по національному питанню, де виступив з планом створення між білорусами, українцями і російськими Політичним К-том блока для спільних виступів, як політичних так і військових. Я обережно зазначив, що про це трудно балакати, поки Вілоруський Комітет не порозуміється з цілим рядом білоруських політичних груп, протендуруючи репрезентувати Булоруську Річ в тому, що як білоруси, так і Поляки лічать Національний Вілоруський Комітет | зорганізований Савінковим| за щось подібне напому Моркотунку. В нечати в останній час почав певлятися цілий ряд протестів різних білоруських організацій проти білоруського національного Комітету. Сам Російський Політичний Ко- мітет, військо якого - більшості розбіглось, не уявляє з себе політичної сили і мені здавалось, що рано це спілити міцно звазуватись й виступати спільно на політичній арені. Безперечно, я весь час дуже дружень з ними - завтра о 11 год. буде у мене філософов, а о 7 год. п. Савінков, якого я хочу познайомити з приїхавшим З дні тому назад до Варшави Головою Ради Кубанського Уряду п. ІВАНІСОМ. Д Отаман Іваніс прибув до Варшави з метою балакати з Головним та маном і Урядом, а також в справі иркуттянській перетранспортировки до Польщі 13 тисяч кубанців, які зараз о в Галіполі і на Лемносі. Свою згоду з Врангелем п. Іваніс пояснює бажанням вирвати кубанців з Криму. Зараз він офіційно порвав з Врангелем, якому подав відповідну заявку, що хоче оголосити в пресі. У Кубанців така ситуація: в Тифлісі зараз сидять члени Кубанської Національної Ради-в Закавказзькі 3.000 кубанців, в Турції -15 тисяч, яких, коли не почастить привезти до Польщі, прийдеться евакуювати до Сербії, де їх постараються розложити російські елементи, але до кубанців відноситься негативно,-Болгари ставляться до кубанської справи дуже добре. Врангелем, при кубанців вивезено ще до 25 тисяч лонків. В Царгороді зараз царствує Врангель дякуючи підкупленній почати і місіям Антанти, які не звертають уваги на центри і ведуть свор особисту політику що до больновиків. В Царгороді є Український Комітет Моркотунівського полку, куди входить між іншим і Отаман Богаєвський. Отаман Іваніс назвав по своїй ініціативі заявив, що він ні одного кроку не зробить в Дармазі без порозуміння зі мною, що вже і доказав вчора забігали до його від "Пхимежа" з про- ханням прибути на зібрання,-він відмовився, заявив, що хоче бути вміс- ті з українським представником, якого й буде прохати ввести його до "Пхимежа". На застря і устроїв йому побачення з п. Полковников Венцлов Через де-кілька день п.Іваніс збирається виїхати до Тарнова. Ще перед святами я виступав в "Пхимеже" з докладом "сучасна по- літична ситуація і прогнози на близьку будущину"-зміст його був при- близно такий, що і зміст статті, яку я переказав п.Ортинському і яку він умістив в одній зі Львівських часописів. Сторонні кажуть що док- лад, мов враження хойдної годи і дійсно на десять хвилин перервались веселі балачки, але наслідків реальних це не дало. Правда п. Голова разразився статер після цього докладу, а другі прямо заявили "не исуйте нам солодких мрій о мирі". Всі польська суспільність зараз по- робуваво в таких мріях. Дуже жалко, що я зараз не маю офіційних гідомостей за положення нашої Місії в Латвії. п. Кедровський Про це мене не сповістив. Я позон, що відповідним докладом в "Пхимеже" можна було-б причинити зовсім неп- лояльні засоби Лотинського Уряду, бо представник Латвії завше висту- пає з гарячими заявами про спільну боротьбу, балтсько-черноморський сорз і т.н. Мені треба-б знати, чи дійсно є рійськова конвенція між Лат- твією і Україною, чи дійсно нашій Місії запропоновано повинути Ригу і і н Вану, Пано Міністре, згоду на мій виступ в цій справі в "Пхимеже"- коли-б а все це одержав до суботи-було-б дуже гарно, бо я вже зару- чився підтримкою з боку де-яких польських діячів, а також фінського - 5 - посла. Добре було-б це приурочити до виступу п. Іваніса, коли, без- перечно, представник Латвії кизіз зі своїми звичайними заляванн за сюди від Балтики до Чорного моря. Зараз Посла Кенінгша в Вар- шаві немає, його заміняє Секретар, якому я все життя висловити все обурення Українського Уряду в тім разі, коли справдяться газетні чутки і те, що Український народ так легко цього не забуде. Він спра- вдувався таким положенням 40.000 !...| латинських громадян, які знаходяться в.....Кричу. Посилаю Вам вирізку з газет, яка свідчить за організацію "Вище- начого Комітету Всеукраїнської Національної Ради". Сюди прихав з Відня Андреєвський-на днях приїздить приспособлень Посольства п. Храпко, від якого певно і отримаю самі точні інформації-поки що роз- полагаю тільки чутками, польськими відомостями і інформаціями Ан- дреєвського, отриманими через третіх осіб. До газетних відомостей маю добавити, що з одів п. Андреєвського "Комітет" має негар депо- магати надніпрянській справі, наїти порозміни з Тарновом, куди п. Андреєвський і вийде на цих днях. Польські істочники кажуть, що це творчества Петрушовича і що цей Комітет хоче перебрати репрезента- цію України за кордоном на себе, що він розполагає солідними сумами від Німців і що Скоропадський теж приймає в своєму діяльному участь. п. Андреєвський стверджує, що перед його виїздом прихав до Відня Скоропадський. Факт існування такого Комітету не зайви раз створ- жує правильність моєї посінці: негативного відношення до пропо- зиції польського Уряду організувати громадянський Комітет, якому бу- ли-б видані гроші, стердась би велика грязь між Комітетом і Урядом і нам прийшлося би стати "Олієр" "Всеукраїнського Віденського Ко- мітету". Я вже не знаю, чи подавати статут на затвердження, краще я Вам його надішлю на перегляд. Зараз за відсутністю точних інформа- цій трудно в нім розібратись, але-ж мушу зазначити, що антантські по- ла дуже зацікавлені цим об'єднанням п. Андреєвський, як і раніше в оде енергійну працю в польських офіційних і неофіційних колах. Відпо- відь п. Андреєвському в офіційних колах була слідуюча: "Ми можемо з Вами балакати тільки в тім разі, коли Ви будете робити в повнім по- розумінні з Урядом У.Н.Р.", але "офіційні" кола є різні і не цих днях я буду точно знати, що є прихильником Віденського "Комітету. - 6 - через бувшого видавця "Кіевської Мисли" п.Лубковського п.Андреєвсь- кий нав, взяв їхній стосунки з різноманітними польськими з України, останній вагал по представленню спасності. За Лубковського і одержую інформації через п.Ройцховського, який служив у мене Ві- це-Директором, коли я був Міністром Праці - і нині є близьким прия- телем Лубковського. Безпечно, Андреєвський був у Омельяновича-Пав- вленко, який вихлопотав для Андреєвського авіоннір у Генерала Ні- селя, не все значно гірне і я прохав п.Степановського бути завтра по у ген.Ніселя, аби дати останньому вірні інформації. Омельянович-Павленко від себе цілком лояльно -був з рі- зитом у мене, а завтра під, їздить до Торуня і Каліша, сам він ні- куди не ходе- весь час його сопровождає генерал Зелінський, який без- перечно предки намому Градогі і з ним у мене повний контакт. Розмова ген.Ніселя з ген.Павленком торкалась чисто військових справ Нісель запропонував 400 українських старшин розкістити в польських військових школах, де проводять французькі, звичайно, що і генералам потрібно учитись. Подробний відкрит розмови надсилає Генерал Зелінсь- кий. Дозвольте, Пане Міністре, звернути Вашу увагу на наш повстанський рух.Може все же зроблено Урядом в цьому напрямку і мене мої за- тереження цілком зайви. ранцузи і Англійці надзвичайно закіканлені постачанським рухом.Наші інформації вони перевіряють у Кубанців і Поляків. Нісель навіть запропонував на свій рахунок утримувати роз- відчиків, які-б давали інформації за напрям больновиків-но аж Нісель так і Картон-де-віар добивається організації цього руху, і кору- вання ним з Тарнове. Не знаю, по зр облено в цім напрямку, але-я мені казалось-би, що ізбиток нашої валюти в наших руках дає спроможність багато зробити в цім напрямку -бо одремі старшини повстанці, які про- биваються безпосередньо до Парижів інформують, ан польські тав і російські кола, що Український Уряд нічого для них не робить і отри- мують гроші з рук Російського Політичного Комітету, проти чого я думаю протестувати завтра при побаченні з Савінковим. Коли сопоставити інформації п.Філософова за Париж і антант- ську інформацію на 19 в Парижі, то поїдина п.Маршала Нілсудського до Парижу набирає надзвичайно ваги. Пряда, в Полковник Венева мене зо- віряв, що Маршал Нілсудський поінформований ідеально в наших спра- вах і базаннях і по п.Маршал піднімо українське питання, але-ж я вважав-би своєчасним подати на вський випадок меморандум, як Міні- стру Закордонних Справ так і п.Маршалу.Не маючи права робити це за мостійно дуже прошу надіслати мені такий меморандум на українській мові, маючи на увазі, що на 15-те призначено поїздка п.Маршала без- перечно, як гін до того часу видуває. 25 мільйонів марок буде видано, як борг нашому Урядові, на цих днях. 9|I-21 року. Приїміть, Пане Міністре, запевнення в моїй щирій помазі до Вас 58 Січня 9 Тарнів. До Пана Міністра Преси і Пропаганди. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати при цьому до відома Вашої Виселенції копію привітного листа, висланого Паном Міністром Закордонних Справ до закордонних представників У.Н.Р. в нагоди Нового Року. Керуючи Справами (Підпис) Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Департамент Відділ Міністра Section " 6 " Січня 192 і № 407 " 192 м. Тарнів. ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію привітного листа, висланого п.Міністром За- кордонних Справ до закордонних представників У.Н.Р.з наго- ди "Нового Року"-до ласкавого відома. МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ: за НАЧАЛЬНИКА КАНЦЕЛЯРІЇ МІНІСТРА: Міністр Закордонних Справ 5-го січня 1921 р. Канцелярія Директора Копія. ОДЕРЖАНО Утв. 8 лип. 192/ р. Вх. Ч. З нагоди "4 Нового Року" маю честь Вас щиро привітати і побажати Вам як успіхів так і доброго настрою, віри й пев- ності у Вашій справі. 1920-ий рік був в історії нашої державності надзвичайно актуальним і в ньому ми мали моменти великих підйомів на- шої політики і нашої активності, як також і тяжкі моменти, котрі одначе записалися в актів У.Н.Р.-як цінний досвід, куплений до- рогою ціною. І хоча на перше січня року 1921-го наш матеріальний актив може здаватися трагічно малим, але моральна вага У.Н.Р. та її Уряду, традиція державності, та її скріплення на землях України серед народу українського дуже сильно і помітно зросли. В тяжких муках і стражданнях приходить народ до активної обо- рони своєї державності і на похмурім небі окупованої України все ще горить зоря Головного Отамана ПЕТЛЮРИ та віра в те, що державна організація У.Н.Р. принесе народові визволення, лад і спокій. Трьох літнім лосвідом прийшли борці за українську держав- ність до переконання, що покинуті на самотню боротьбу, ми не здо- лаємо осягнути замріяних ідеалів і що Україна тільки в певній європейській концепції, тільки в певнім звязку з Європою зможе стати на рівні ноги та жити повним життям нації і держави. Тому в організації нашої державної роботи, наша праця за кордоном має і повинна бути потужною силою, що становить звязок наш і нашу оборону в Європі. І повна єдність порозуміння і звязок на- ших організацій - центральних і закордонних - нехай будуть нам у новім році керуючим щоденним модусом для осягнення блищих і дальших результатів державної діяльності. Прошу повірити, Вельмишановний Пане, що ці думки висло- вляються в глибокій певності успіху нашої справи та найбільшої віри в Вашу добру волю і спроможність працювати на добро українського народу та його державності. Прийміть вислови моєї глибокої до Вас пошани А.Ніковський в.р. Міністр Закордонних Справ. З оригіналом згідно Ст.Діловод: УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Дépartement Відділ Міністра Section 6 " січня 192 і № 30 " 192 м. Тарнів Панові Голові Директорії і Головному Отаманові Військ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати копію листа п.Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р.в Румунії за № 2065 від 28-го грудня до п.Міністра Закордонних Справ-доласкавого відома. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ: в.о НАЧАЛЬНИКА КАНЦЕЛЯРІЇ МИНІСТРА: Голова Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Румунії 28.грудня 1920 р. Ч.2065 м.Вукарешт. Копія. Вельмишановний і дорогий Андріє Василевичу Відповідаю Вам коротенько на Вашого листа від 21/ХІІ якого я одержав через І.А.Чопівського, бо на протязі кіль- кох днів маю Вам надіслати свого курера з довірочними ві- домостями. 1/ Всі Ваші міркування з приводу можливої румунсько української згоди я прияв до уваги.Може погляд А.Н. і більш гордовитий, але Ваш і Г.О.більш реальний.Практично для нас користніше починати розмови на грунті формулі А.Н.Де що в цьому напрямкові я вже почав робити,як це Ви пересвід- читеся з мого докладу, до якого я прикладу стенограми своїх розмов.Що мав на протязі останнього місяця і тут, після по- бачення з Вами.Зауважу Вам тільки на одно, що зараз Румун- ський Уряд, не відхиляючи нашої комбінації, охотніше зави- рає на больновиків, бо вони дужчі.Сучасний Уряд може на передодні своєї демісії, яка дуже можливо буде звязана з роспуском парламенту. В таких умовах чекати від нього рі- шучих кроків трудно. 2/ Принципійно на поїздку до Англії я згоджуюсь.В осо- бовому докладі я запропоную Вам і конторис і загальну ін- струкцію для неї.Офіційно за мною поїдуть адм. Остроград- ський і один з наших секретарів Тренке, або Геркен.Окрім нас, на мій погляд, повинні поїхати двоє осіб приватно, про яких я передам на словах.Що стосується до замістителя, то мабуть він не буде потрібен, бо постійно залишатись в Льон- доні я не хочу, бо моє положення після того, як Ви мені від- дасте і Царьгород, буде остійки відповідальне, що мабуть, не буде рації мене тут заміняти ким би то иншим.Що до ен- 3/ Я надіслав таки Токаржевському тисячу лір. Дуже проє сив об цім О.Г. Лотоцький. Повідомляю Вас про це, аби Міністер ство дало розказ затримати цю суму з ліквідаційних грошей, що мають бути виплаченими Церьгородському Посольству. Треба Вас сказати, що останніми часами п.Токаржевський засвоїв був дуже нечемний тон відносно мене і нашої Міссії, на ґрунті того, що я не надсилав йому грошей, не маючи на це, а ні жад них підстав. 4/ Національна капелла має бажання приїхати сюди. Я ду же цьому спочиваю, але Косиц умовою свого приїзду до Бука ренту ставить видачу йому 100.000 лейв. Скажіть мені, чи це є загальний порядок, аби Міссії давали субсидії Капеллі. Як що це так, то прошу мені дати дозвіл на видатковання такої сум ми, якщо фінансова ситуація Міссії це дозволить. Зараз я та ких грошей не маю і не можу виплатити, але у мене є надії, про які я Вам напишу згодом докладно. Загальна межнарідна ситуація, як Ви і самі собі уявляє те є дуже і напружена і не рішуча. Наче ніхто не знає, що йому робить і куди йти. Загублені шляхи і втрачені критерії того, що зараз є найбільш важливо. На цьому ґрунтується поспіх боль шевиків, які знають чого вони хочуть і куди вони йдуть. Всі свої думки з цього приводу висловлюю в докладі. Мені здається, що розумніш всіх веде свою політику Англія. Вітаю Вас, бажаю Вам всього кращого. Здоровля з новим ро ком і Святками і дуже жалкую, що Ви не у нас їх зустріните. В нашій сім'ї Ви себе почувалиб, як в рідній. З великою повагою і любов'ю до Вас К.Мацієвич п.р. З оригіналом згідно л.. Начальник Канцелярії Міністра: Січня 10 41 Тарнів. До Пана Міністра Справ Закордонних. Маю за честь повідомити, що ПАН ГОЛОВА ДИ- РЕКТОРІЇ, ознайомившись з копією листа Пана Голо- ви Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Румунії з 23 грудня 1920р. ч. 2065, проти 2 п. цього листа зволив покласти резолюцію: "Міркую що секретарі зайві, а грошей у нас мало. Що до замістника, то він потрібний, бо Генерал Дельвіг напевне буде викликаний до Уряду, як Член Вищої Військової Ради, одж в Букарешті не залишиться одповідальної людини." Проти 4 п. : "Не можемо, при скрутному стані фі- нансів, витрачати таких великих сум." УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Міністра Дépartement Section Відділ " січня 192 I № 44 " м. 192 Канцелярія Директорії СПЕРЖАНО Серпень 5, д/н 192 р. ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ Військ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію листа п. Василька і рапорту урядовця особливих доручень 5 класи при Міністрі п. Якубовського від 25/XII/1920 року до ласкового відома. Міністр Закордонних Справ в. Начальник-Канцелярії Міністра Голова Надзвичайних Дипломатичних Місій Української Народньої Респуб- ліки в Італії та Швайцарії. ВИСОКОПОВАЖАНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ. До п.4 мого листа від 17 с.м., який я передав Вам через п.Міністра Барановського, я маю додати ще слідуюче: Являється конче потрібним аби до Відня прибула авто- ритетна особа в цілі консолідації перебуваючих тут та в Бер- ліні членів всіляких наших партій. Тепер наме поміж цими парті ями ведуться портрактації, і мені пощастило через довірених людей уможливити скликання Національної Ради, в якій сторон- ники нашого Уряду матимуть більшість. Але в цих переговорах до цього часу оминарть головний пункт-це визнання, до скли- кання парламенту /конституанти/, законності теперішнього Уря- ду У.Н.Р. начолі з Головним Отаманом Петлюрою. Як я зазначив Вам, Пане Міністре, ще в Тарнові,-дипломатична робота з нашо- го боку цілком неможлива, як що всі українські партії, виклю- чаючи розуміється комуністів та гетманців, не визнарть закон- ності теперішнього українського Уряду. Тому я мушу просити Вас, Пане Міністре, неодмінно особисто прибути до Відня і взяти цю акцію поміж партій у свої руки. На разі Пан Міністер непогодяться на ср моє пропозицію тоді- я певен в тому-ми не осягнемо згоди партій у зазначеному го- ловному пункті, і засуджені будемо через се на повну дипльо- матичну бездіяльність, подібно до бездіяльності військовий в цей час. Відданий Н. Васильк р.р. З оригіналом згідно в. Начальник Канцелярії Міністра: У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ Урядовець особливих доручень V класи при Міністрі Віктор Якубовський 25 грудня 1920 р. ч.І4 М.Р и г а. Копія. 46 ДО ПАНА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ РАПОРТ. I.Згідно Вамому, Пане Міністре, наказу, я виїхав із Тарнова 8-го грудня в 5 год. ранку. Прибувши до Варшави ввечері того ж дня, я 9-го грудня розпочав клопотатись про візи і тільки тому, що всіди ходив особисто, я вже 10-го мав усі візи готовими, а саме: польську , німецьку, французьку/Мемель/ і латвійську. Не марчи на це Вашого виразного наказу, я всіх таки вважав потрібним використати своє перебування в Варшаві для розмов грошового характеру. Мені вдалося добитись од Голови Державної Закупоч- ної Комісії І.А.Фещенка-Чопівського обіцянки позичити для Міністерства до одного міліона польських марок про що я телеграфував того ж дня до Тарнова, насторючи на то му, щоб зараз же було вислано урядовця за грішми, щоб не прогаяти часу. 10-го грудня ввечері я виїхав із Варшави, і через Тчев, Маріенбург, Інстербург і Тильвіт прибув 13-го ввечері до Мемеля. Таке запізнення викликане відсутністю сполучення між польськими й німецькими потягами. Прий- марчи на увагу пильну потребу 15-го грудня бути в Ризі й не марчи повністю, чи встигну, ідучи І4-го пароплавом до Лібави, сісти в Лібаві на однокий/вечірній/ потяг до Риги, та не марчи візи на переїзд литовською залізницею Кретінча-Можейки, я рішився скористатись більш дорогим, але далеко скоршим автомобільним сполученням з Лібави. Таким чином я своєчасно прибув до Лібави 14-го грудня пополудні, а 15-го грудня в 7 год. вранці був в Ризі, отже виконав Вашого наказа-передати вчасно ратифікаційні грамоти Голови Місії в Латвії. II. Пан Голова Місії в Латвії В.І.Кедровський, приймаючи від мене ратифікаційні грамоти, висловив думку, що ратифікація ця не має ніякого значення з огляду на нрве політичне становище, яке, так би мовити, виключає Українську Народню Республіку з усіх реальних для сучасного моменту політичних комбінацій. Окрім того, він має певні відомості, що жадна з Балтійських Держав не ратифікувала конвенції і що сьогодні 15-го грудня, в засіданні Уповноважених Делегатів буде про це заявлено. Тому він дуже про ратифікацію договору з нашого боку взагалі не буде говорити. Я зі свого боку сказав, що уважно потрібним передати ратифікаційні грамоти хоч би лише для того, щоб демонструвати існування Української Народньої Республіки та її участь у міжнародному політичному житті. Самі себе виключати з політичного життя ми не повинні, навпаки..... Та коли нас виключать наші недавні друзі/Уряд Латвії, воленс пон волен/ про це диви нижче/то проти цього треба боротись усіма способами, хоч би й деклараціями й актами демонстративного характеру, які колись, мабуть, будуть мати й біль реальні значення. Зрештою не можна, казав я, ховати під спуд державного акту, складеного на підставі затвердженої Головою Директорії постанови Ради Міністрів. Пан Голова Місії зі мною не погодився, та я, не марячи від Вас, категоричних інструкцій не міг дуже наставати на свою погляди, і обмежився тим що вказав на лист Голови Директорії до Голови Ради Міністрів, де говориться про потребу ратифікувати рижську конфенцію. Того ж дня відбулося засідання Ради Уповноважених Делегатів, на якому делегат Польщі п.В.Каменецький заявив, що обставини так змінилися, що польський уряд, до засування становища, відкладає ратифікацію. Теж саме заявили делегати Фінляндії, Естонії, Латвії й Литви. Пан Посол Кедровський промовчав. Моя думка в цій справі, що так не треба буде робити. Реальної шкоди з цього, звичайно нема ніякої, але таким чином делегат України мовчки зрікається права голосу в міжнародних питаннях високої важки. Україна повинна була сказати або "так", або "ні"; але не мовчати. III. Справа з мільйонами С. МАЗУРЕНКА стала також на мер- твий точці. Пан Голова Місії заявив мені, що папер прийшов записно, що дістати гроші можна було колись, тихнів 6-8 тому, коли в нас була територія. Тепер справа більш менш безнадійна, в звязку з розпочаттям переговорів з Радянською Україною й залежностю Латвії від Росії. Мала того, в найближчому майбутньому має прихати до Риги сам С.Мазуренко, щоб ці гроші забрати. Цілком розуміючи, що великої надії на одержання грошей нема, а всіх таки гадав, що представник Української Народньої Республіки повинен категорично заявити право Уряду на ці гроші й принаймні добитись, щоб цих грошей ні- кому не видавали так, як нікому не видавть наших мільйонів у Райхсбанку. А коли й це не вдасться, то треба голосно протестувати й склатси всі відвічальність за видачу грошей незаконному в ласикові. І мені здається, що такий протест залишив би важке-деяке враження представників Антанти, особливо, коли подумати, що така величезна сума знов попадає в руки большовиків. І тут пан Посол зі мною не погодився й досі мені вдалося, мимо всіх старань, переконати його в потребі щось робити в цьому напрямку. Особисто без офіційної участі пана Посла, я богато не міг зробити та, звичайно, вважав таку самостійну діяльність ніяковор. Тому я обмежився тим, що шляхом приватних і дуже обережних розмов зі знайомими тутешніми людьми урядових сфер почав зясовувати такі питання: 1/ Що можна було зробити раніш і що було дійсно зроблено? 2/ Чи можна тепер добитись цілком позитивного результату 3/ Чи можна принаймні добитись того, щоб грошей не було видано большовикам? В справі п.І/ зібрати інформації було найлегше. Про них докладати му особисто одже це питання має лиш академіч- ний інтерес в даний мент.Скажу лиш коротко,що безперечи можна було добитись,так би мовити,ізоляції грошей від б болєповицьких впливів і апетитів.Мар напр.відомості не зовсім поки що перевірені,що хотіли ці гроші скла- сти в депозит Міжнароднього Червоного Хреста в Женеві. Звідти можна було їх вже видобути з меншим трудом і в кожному разі не булоб небезпеки політичних ускладнень між ти це зроблено чомусь не було.Отже:Коли єсть вина з боку Міністерства,що воно не вислало уповноважень на гроші 2-3 місяці тому,то ставити неуспіх всієї спра- ви лиш од пього ніяк не можна. Що доп.2/,то тут очевидно відповідь буде негативна. Політичне становище Латвії характеризується поважною залежністю од жителів.готеля "Белля Вуе"/посольство Р.С.Ф.С.Р./про що буду писати окремо.Про все це пише, здається,пан Голова Місії. Я всех таки гадаю,що до п.3/,що тут справа не є аб- солютно безнадійна.Я переконаний?що при всякій активності можна б будло врятувати гроші від большовиків,і гадаю,що ця справа зясується через 2-3 дні/свята стали тут у пе- решкоди/.Найтяжча справа-це переконати пана Посла,щоб він проявив активність.Він так пригноблений всім,що не важає можливим енергійно виступити і бойться того,що сталось сьогодні з білоруським посольством:пропозиції виїхати.А мені здається,що того боятись нема чого.З потребою вихідати як найскорше треба рахувавись,як з фактом.Навпаки,треба одверто сказать Латишам:ми відіде- мо,ми розуміємо ваше тяжке становище,то що-але те а те Ви повинні для нас зробити.І я гадаю,що відповідь буде позитивна.До осягнення цієї цілі я прямую,сидячи тут. Я роблю все,що можу,але,але повторюю,треба якої будь акції й з боку Місії.А врятувати для майбутнього й хоч би тільки ма для майбутнього більш як сто пять десят мі- ліонів/в перерахунку на польську валюту/-це не аби що. IV:Пан проф.Франкфурт іде сьогодні,а не завтра,й то- му.я не можну так богато написати,як думав,бо мар це лиш одну годину часу.- Я думаю виїхати звідси ще перед Новим Роком, так що перед Різдвом буду в Тарнові, й тоді докладатиму Вам все особисто. В справі ліквідації Місії скажу, що на мор думку, якіб не були причини такого сумного результату, ниного виходу нема. Вам треба якнайскорше дати на це дозвіл, бо при тутешній нашій перішучості справа дійсно може скінчитись пропозицією виїхати, що небажане. Мушу це сказати, що погане враження зробили тут розвомови з У.С.Д.Р./Шумський/. Про це особисто. Зовсім несподівано знайшов я джерело цікавих відомостей, але не знарядь ключа для Риги, не можу їх зашифрувати. Зрештою для нас вони цікаві посередньо/ Ви про це депешували, здається, 17-го п. Кедровському./ Прошу вибачення за деякий брак системи в докладі. Прийміть, Високоповажаний Пане Міністре, запевнення глибокої пошани. урядовець особливих доручень V-ої класи при Міністрі В. Якубовський. З оригіналом згідно в.ч. Начальника Канцелярії Міністра: У.Н.Р. МІНІСТРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "5" січня 1921 р. ч. 1034/96 Тарнів. На ч.1434 від 28/XII -1920 р. Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити Вас, Вельмишановний Пане, що в справі детального вияснення конфлікту між Членом Високої Директорії, п. Макарен- ком а його б. асаулом, Гуркою,- Міністерство віднеслося до Посла У.Н.Р. п. Василька. Після отримання відповіді від п. Ва- силька, Міністерство негайно перешле Вам, Вел мишановний Пане, відповідний матеріал для ла- скавого докладу, Пану Головному Отаманові. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ГОЛОВА КИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН військ УПБ Уповноваження. Пан Олександр Щулякін, кад- звичайний Посол і Повноважний Міністр, Представник України на лізі Капцій, бувши Міністр Закордонних Справ, уповноважується як Голова Каддва- тайної Дипломатичної Місії у Парижі, репрезентувати при Високих Уряді Французької Республіки Українську Народню Республіку, заснувати і боронити її права та інтереси, вносити в їїмені до Уряду до від- підвідних чинників завви та меморандуми і заключати конвенції політичного, військового та фінансово- го характеру. Дано у Парижі, дня 5 місяця січня 1921 року Петлюра Голова Директорії Головний Оташак Андрій Левицький Голова Ради Міністрів. Андрей Антонович Міністр Закордонних Справ. ДО ПАНА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. січня п р Тарнів. Маю за честь повідомити Вашу Екцеленцію, що ознайомившись з докладом заступника Голови Варшавської Дипломатичної Місії п. Михайлова і долученим до неї рапортом п. Додула в справі перебування в Варшаві Болгар- ського Прем'єр-Міністра Стамбулійського, ПАН ГОЛОВА ДИ- РЕКТОРІЇ 9 і II цього січня звілив покласти такі резолю- ції: 1) на докладі п. Михайлова: "Чи повідомлено про це на- шого представника в Болгарії. Слід копію послати проф. Мацієвичу і Драгомирецькому." 2) на рапорті п. Додула: "Слід копію інтерв'ю Стамбу- лійського послати К. Мацієвичу і Драгомирецькому." Миронов Нерухомий Справами Бржеванський Начальник Канцелярії ДО ПАНА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ У.Н.Р. Має честь довести до Вашого відома слідуюче: в Варшаві перебуває все на протязі місяця дипломатичний представник Болгарії п. Маджаров. Маючи на увазі, що Україна і Болгарія, які розділені лише морем, мають багато спільних політичних і економічних інтересів, а доручив моєму Секретарю п.І.ДОДУЛУ ввійти в сильні тісні стосунки з Болгарським шарже д'афером п.Маджаровим і тим самим підготувати ґрунт для майбутніх моїх розмов з ними, а не більше для того, щоб мені підготовити зустріч з п.Прем'єром і Міністром Закордонних Справ Болгарії п.А.СТАМБУЛІНСЬКИМ. Зустрічаюся з п.Стамбулінським була призначена на 12 год дня, в пятницю 31 грудня в Отелі Бристоль. В імені українського народу, який на протязі трьох років захищає культуру Європи від большовиків і який твердо рішив жити вільними життям в незалежній Державі, я привітав п.Стамбулінського і через нього болгарський народ, який засобами внутрішніх реформ бореться проти тих-же большовиків та висловив халь, що ми зараз не маємо можливості його зустрінути на українській землі. п.Стамбулінський висловив свою подяку і заявив, що він твердо переконаний в тому, що Україна буде істнувати, як незалежна Держава і найбільш богата зі всіх слав'янських держав і що ми мусимо підготувати нам державний апарат, та що як ми хочемо сильної держави ми повинні опиратись на селянство і кооперативні організації. Мною було йому підкреслено, що більшість нашого населення селяне і кооперативні організації на Україні надзвичайно розповсюджені і що Уряд нас як раз на них опирається. П.Стамбулінський, Про большовиків заявив, що їх чекає крах. На питання п.Стамбулінського, чи на всю Україну розповсюджується большовицька влада, я йому відповів, що влада большовицька на Україні лише в містах - 2 - і залізничних пунктах, що в села большики не сміють показатись що зараз на Україні розповсюджується повстання, що наші селяне, як і болгарські проти комунізму і другі вичерпують дані по цьому пи- танню. п.Стамбулінський сказав,: "а Раковський,він у Вас зараз у влади!? на що я відповів, що Раковський є ставленником Москви і підкреслив, що Україна на московську окупацію ніколи не згодиться. За запитання п.Стамбулінського, як ставиться до У.Н.Р.ліві російські партії- я йому відповів, що вони визнають незалежність УНР. і суверенні установці Збори, а також поінформував його про нашу кон- венцію з Б.Савінковим і т.и. В розмові зі мною п.Стамбулінський заявив, що лише чисто демо- кратична Росія на началах федерації змогла-б об'єднати біля себе другі славянські держави і Болгарію, чого не буде навіть при кон- ституційно-монархічній Росії. п.Стамбулінський запитав, де знаходиться п.Головний Остамана С.В.ПЕТЛЮРА і кількість нашої армії.Мною були дані відповідні дан- ні. Вашого метор, заллив п.Стамбулінський є переховати і прокормити Вашу армію на протязі цієї зими і приготовитись до дальшої бороть- би з большиками. Відносно майбутнього наступу большиків на Ру- мунію п.Стамбулінський заявив, що большики будуть розбити- це, як видко комплімент для Румунії, куди від, іхав п.Стамбулінський ЗІ-го грудня. Звертаю Вашу увагу, Пане Міністре, на слова п.Стамбулінського про його перейонання, що Україна буде істнувати, як незалежна Дер- жава, що він підкреслив де-кілька разів в розмові. Марчи на увазі, що він був в Парижі, Льондоні, Бельгії і Чехословачці, де він не міг не ознайомитись з станом українського питання, від якого залежить спокій в Східній Європі, і особливо в Польщі, де він безумовно був поінформований по напому питанню, бо знав де-кілька день вперед про моє бажання його бачити. Другий наслідок цієї його заяви не менш значний, тому, що як відомо, Болгарія після розгрома центральних сил в особі свого Уряду, давала підтримку Ген.Денікіну і Врангелю і тим самим стояла за "єдину, неділіму" і сам Стамбулінський відно- сився негативно, як болгарин і політик до Українського питання. Зараз ж, коли ми знаходимось за кордоном У.Н.Р. заяви п.Стамбулінського показують, що навіть Болгарія, яка була найблизьчою з славянських стран до Росії відкинула думку про "єдину, неділіну". На прикінці я прохав від імені Уряду У.Н.Р. п.Стамбулінського оказати під- тримку нашому Посольству в Болгарії і біженцям, які знаходяться в Болгарії.На то п.Стамбулінський відповів, що Посольство існує без всяких перешкод та що для всіх біженців Болгарія робить все мож- ливе. Розмова провадилася на болгарській мові, бо п.Стамбулінський інших мов не знає.Перекладачем був Секретарь Мій п.І. ДОДУЛ, Яки ї с н и в ч а р т ш у . ГОЛОВА МІСІЇ: Л.Містю м.Варшава. дня І|І-20 р. Рапорт. В зв'язку з приїздом до Варшави представника Болгарії п. Т. Маджаріва а також з проектованим приїздом до Варшави Пример-Мі- ністра, Міністра Закордонних Справ і Різького Міністра п. Олександря Стамбулійського Роми мені було доручено війти в безпосеред- ні стосунки з п. Г.Маджаровим з метою ухвалити побачення як зі п. О Стамбулійським так і з п. Маджаровим. Після взаємного візиту п. Маджарів по власній ініціативі явився на панахиду по загиблих старшинам у Зозаном У. Н. Р. в березові з бол- говиками, яка була відслужена завданням етернани дорученої Вам Мі- сії. Після панахиди п. Маджарів був іншою представлений п. Тов. Мі- ністра Закордонних Справ О. Вітхельману ім. Міністря П. Запнову. Від Вашого імені з огляду Вашої відсутності на прийомі панахи- ди, я висловив подяку п. Г. Маджарову , який своєрісність пошанував нам,ять наших старших і козаків , які погибли за волю свого народу високо несучи працер з захисті світової культури і людсь- кості . П. Маджарів цікавився українськими питаннями в даному моменті і вико- зав високу освідомленість нашого питання в його історичній перспек- тиві , також передав через мене що Він радує своїм обов'язком війти втісні стосунки з Вам як дипломатичними представником України в Варшаві. 26-го цього місяця прибув до Варшави п. Стамбулійський. Я згідно Вашому розпорядженню , 27-го ц. м. відвідав п.Маджарова в справі Вашої зустрічі з п. Стамбулійським. П. Стамбулійський був відсутнім в той момент і тому п. Маджарів пре- хав мене зайти до нього в післягодини, 20 а ніг би побачити п. Ст-го 1 спитати у нього про час Вашої зустрічі з ним. Крім цього п. Маджарів мені запропонував бути присутнім на розмові яка мала відбутися між п. Стамбулійським і представниками польської і чужоземної пресси, з якого запрошення я скористувався і вважаю пот- рібним докласти до Вашого відома дословний зміст цієї розмови: " Нова Болгарія , представником якої я являвся, має свою метою встано вити приятельські зв'язки з Силами Антанти в силад якої входить і Поль- ща . - Дикуючи політики Фердинанда , Болгарія виступила на стороні це тральних держав. і за їх злочин , болгарський народ є покараний нсвіз більш ніж німці. - Приклад: Болгарам ніде не є дозволеним перевести плебісциту, в той час коли це дозволено німцям в Плесні, Чеміні і других округах . Коли мета- переконати Антанту до Болгарського народ не є вин- ний, та що він силою був втягнутий з війнути, по боротьбу проти полне- Фердинанда вів не я один, але і багато других болгарських політиків. За цю боротьбу проти Фердинанда я був засуджений до тюрми на піле ши та . а також шість тисяч старшин і ховинирів були засуджені на смерть і тюрму за те що не захтили битись на стороні Центральних Держав. Болгарський народ був примушений пожертвувати 3 тисячі країнх спинів які які були вбити біля Софійцоб припинити діяльність особистого ре- жиму Фердинанда . | Деякі частини пільсь фронта під головуванням Елін сарів Стамбулійського , яки. був в тюрмі, підняли повстання в Радомирі де був ШтабГоловнокомандуючої почали наступ на Софію але були розби ті і розсіяні німецькими та болгарськими частинами, які були за Ферди- нанда , моя примітка, Царь Фердинанд і Родославів втікли з Болгарії при допомозі німецьких старшин до Німеччини. Зараз ми маємо нову державу, не тому що ноїді люде перерутъ, не тому що ми маємо царя Вориса який царствує, але не через а тому що ми відки нули згубний плях новінізма і імперіалізма . Крім цього в підвальну нашої нової політики владемо - виконання договора в Ньйі, відозву на- шу до Антанти щоб і другі балканські держави виконали постанови цього трактату . Нами , згідно цьому договору мусять йати вихід до Егеїського моря, який нам необхідний , як Польщі Гданськ. і предоставити автономію меншостям. Вихід до Егеїського мода на"предоставлений но де - факто а лише ізроз рично . Коли це буде виконано - наступить новий спокій та тривали взаємовідносини. Я був вислуханий представниками АНТАНТИ , які мене зрозуміли і мав на- дію, що прохання Болгарії буде задоволено. З Польщою ми не воювали ніколи і не були в ворожих відносинах . Після того, як я був в Англії , Франції , Бельгії Чехословаччя приїхав до Польщі. В той час коли Росія опинилася в такому стані, я є певний, що Польща буде найсильнішою з нових держав. Але мене не проклопитися перед пам'яттю борців , які вмерли за волю і які здивували світ своїм подвигом. проти большовизму , Я не знаю чи Польський народ себе дає в- видчит в тому, що він зробив для себе і цілого світа смертельним ударом больщовизму. Мой удер , по якому пересонанню можна порівняти з битвою при Ватерлоо. Польський народ не тільки розбив большовиків але і доказав, що больщовизм не такий непоборимий як про його думають, Я знаю з історії про патріотичний та ліберальний дух польського наро- да, але я бачу що неволя не зменшила його ліберальних та патріотичних здібностей. Я знайшов серед братського надзвичайно гостоприймствої не- редко через Вас як представників преси, своє і болгарського народу по дяку за це гостеприйнство. Я мав можливість зустрінутись з польськими політиками і дивувюсь їх ро- зуму і далекозорості в організації "модерної" держави . За межами Польщі панує думка що польський народ є імперіалістичним та що вінготується до війни зі всіма своїми сусідами. Я кажу противно - що Польща бажає тривалого спокою . На мене зробило враження що Польща аспирації якої не є заголоволеним робить все щоб віддатися внутрішній культурній праці. Я знаю що Польща є найбільше розруйнованою після франції державою, сле я є певний що народ який стільки перестраждав знайде силу і засоби щоби загоїти свої рани . Моя присутність в Польщі має метою збудувати добрі відносини між Поль- шею і Болгарією . Я бачу що Ви гробляєте те, чого болгарія не має і не маєте того що мається в Болгарії . Дякуючи тому що не мається вони кої ріжниці між болгарською і польською валютами, ми можемо зараз же вступити з торговельні стосунки, лише б ци встинли урегулювати транс- порт через Варшава ми мусимо встановити культурні зв'язки між Польщею і Болгарією. порщ за все , щоб польська преса знала в найскоріший час про події в Бол- гарії, і болгарська преса - що робиться в Польщі. Друге: Не дивіться на те що Болгарія в межах кутових тієї ж Романії у нас письма перекосонких Болгарів стримані о багато того чому Ви можете поучитись. Як що Ви нанесли удар больновикам на фронти ,ми робимо все своїми внутрішніми реформами, щоб розбити больновичні ідеї. Ми хочемо зблизити Польщу Болгарію обміном професорів і студентів наших університетів . Наприкінці ми проентуємо ввести в наші школи слов'янські кови щоби мати можливість користуватися літературою славинських народів. Наше гаряче бажання встановити добрі відносини зі всіма народами і особливо, слов'янськими. Відносини Болгарії і Югославії: Ми досягаємося добрих відносин з Югославією . Наш й болгарський народ є готовий вирішити всі питання з 1940 Славів пляхом славинського арбітражу . Я , в часи Чердненда , як конституційний діяч боровся за добри відносини з Сербією і не більш зараз коли я у влади , але нікуди зазначити що в Белграді до цього не готові . Приклад: ще до моменту, коли ми огідно договору мали дати вагон і локомотиви Юго-Славіні их дали в такій кількості яка була вистрочарчою в звін на сорок тисячу заложників ! не полонених! але на пятьнадцять тисяч яки знходилось в Сербії. Згідно договору ми мусили дати вугілля сербам. Було умовлено що серби в вагонах в них ми пересикали вугіль переправляти наших заложників . Цього Серби не зробили і завершили нам подвійний соста коли ми домагалися щоб серби за вугілля пересилали свій подвійний соста , вони нам заплатили що ми не виконуємо договору і припинили всякую комунікацію між нами і Юго-Славією. Зазначу ще порорва конунікації була переведена в момент відставки кабінету і на превеликий жаль там не має уряду в яким ми звійшли-б в переговори. Ми готові на переводження актети сербсько-болгарського питання в боку яких угода Деркас. Все-ж ми вуживемо гейн заходів для зближення с Югославією.На ідея захопить Сербський народ і чи натимено успіх. БОЛГАРІЯ І РУМУНІЯ: Я зараз їду до Румунії. У болгарського народу є гаряче бажання встановити традіційну дружбу з румунським народом. Нова Болгарія і я віримо, що ми не досягнемо при попередництві Польщі. ВОЛГАРІЯ І ГРЕЦІЯ - Не дивуйтеся як не поступить день, коли порт Вгейського моря Додо-Агач через Румунію буде зважений заміною дорогам з Гданськом. Напи відносини з Грецією такі, як відносини Польщі з Східньою Пруссією з той різницею, що по берегам Вгейсь- кого моря живуть Болгарії. Вихід на Вгейське море для Болгарії о необхідними і Антанта і Болгарія зроблять все, щоб його Болгарія мала. Про больневицьку пропаганду в Болгарії п. Президент Стамбулін- ський заявив, що вона той недостатньо сильно, тому, що Болгарія дуже близько до Румунії, що у 10 - 15 тисяч російських бі- женців, що багато російських рублів витрачено на цю пропаганду, що в больневицькому Уряду Раковський - Болгарін. В минулому році боль- новики хтіли зробити у всім переророт і тому організували птахів і урядовці, всіх категорій, залишкодорожників, гірно-робочих. Птахи продовжувався 58 днів, але больневики провалились. Між ними за- значимо, що в той час, коли кордони Румунії - солдати Антанти бу- ли закриті для російських біженців , а Антанта показала нам від- крите свої кордони для них. Больневики водять пропаганду між бі- женцями з Добруджи, Малодонії, Греції, про Вгейського побережжя, Босілєграда і т.п. Про склад Парламенту в Болгарії п.Міністр Стам- булінський заявив: 110 хліборобів [партия Стамбулінського], 49 представників правих партій, що перували Болгарією при Фердинан- ді, 40 комуністів, 8 радикалів і 9 соціалістів. Стамбулінський нее хих блок з правими партіями і лише таким чином має бульність в Парламенті [110 хліб. і 49 правих]. п.МАЛАРІВ, представник Бол- гарії в Польщі член правих партій - народники [моя примітка]. п.Міністр Стамбулінський заявив, що він є стороннім землероб- ського інтернаціонала. Про соціалістів він сказав, що як вони не могли попередити нієї великої дійки, то вони не зможуть виправити її наслідки. п.М-р Стамбулінський говорив по болгарські. Сказане ним перекладалося на польську кору и-ком проф. Грабовським [пред- ставником Польщі в Болгарії, який звінав до Варшави для зустрічі п. Стамбулінського]. На питання журналістів, чи не знає п. Стамбулін- ський мов окрім болгарської, проф. Грабовський їм заявив, що п. Ста- булінський - правдиво дитя народу і має лише хатню освіту і жодних мов не знає.- дня 9|1-21 р. J. Stambulinski Мин. Секретар Морганінський приклався до слова Ватикану ДО НАЧА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ У.Н.Р. Маю честь повідомити до Вашого відома слідуюче: в Варшаві перебуває вже на протязі місяця дипломатичний представник Болгарії п. Мад-праг. Начин на уряд, що Україна і Болгарія, які розділені лише короткою межею багато спільних політичних і економічних інтересів, а дорученням Секретарю п. І.ДОЛІН ввійти в близькі тісні стосунки з Болгарським парламентом д'єфрон п.Маджерови і тим самим підготовити грунт для майбутніх моїх розмов з ними, а не більше для того, щоб мені підготувати зустріч з п.Прон, ерон і Міністром Закордонних Справ Болгарії п.А.СТАМБУЛІНСЬКИМ. Зустрівся коло з п.Стамбулінським була призначена на 12 години в пятницю 1 грудня в Осмі Крістосах. В інші українського народу, який на протязі трьох років захищає культурну зброю від бойових навичок і яких твердо рівень тити вільний життям в незалежності, а приймає п.Стамбулінського і через цього болгарський народ, який засобами внутрішніх реформ бореться проти тих-же бойових навичок то висловив мене, що ми зараз не маємо можливості його зустрінути на українській землі. п.Стамбулінський висловив свою подяку і заявив, що він твердо переконаний у тому, що Україна буде істнувати, як незалежна держава і найбільш бореться зі всіх славянських держав і що він місце підготовки на дорожній апарат, то що як ми хочемо сильній пересилання повинні опиратись на самостійно і кооперативні організації. Мене було також підпресковано, що Сі змість нашого населення селами і кооперативні організації на Україні надзвичайно розповсюжені і по Уряд нам як раз на них опирається. Про бойових навичок, що їх чесно враж. На питання п.Стамбулінського, чи на всі Україну розповсюджується бойовий навички засада я кому в ідновів, що влада бойових навичок на Україні лише в містах і залізничних пунктах, що в селах большики не сміють показатись на зараз на Україні розповсюджуються повстанця, що нені селяни, як і болгарські проти конкувізму і другі вичерпуючі, які по цьому пис- танню. п.Стамбулінський заявив: "а Радовський, він у Вас зараз у владі на що а відповів, до Радовський о ставленнях Носанів і підкреслив, що Україна на несвоєму очищені ніколи не згодиться. За запитання п.Стамбулінського, він ставиться до У.Н.Р.хіві російськи партії- а Конгліднові, що вони визнають незалежність УНР. і суворонні Установчі Збори, є також повідомив його про нашу кон- венцію з В.Савинковим і т.п. В розмові зі мною п.Стамбулінський заявив, що лише чисте демок- ратичне Росія на началах федералізму виєтка-6 од, якщо біля себе другі славянські держави і Болгарію, чого не буде навіть при кон- ституційно-монархичній Росії. п.Стамбулінський заявив, що вигодовлявся п.Роловий Стенка С.В.НЕТЛОРІ і кількість земель срній.Кожен був даний відповідний день- ни.Важко метою, заявив п.Стамбулінський є переконати і пропорити Вашу армію на протязі цієї зими і приготуватись до дальшої бороть- би з большиками.Відносно найбільшого поступу большиків на Ру- мунію п.Стамбулінський заявив, що большики будуть розбити- но, видко комплект для Русь і, якщо від, Іван п.Стамбулінський 31-го грудня. Звертаю Вашу увагу, Мале Міністре, на слова п.Стамбулінського про його порекомендації, що Україна буде існувати, як незалежна Дер- жава, що він підкреслив де-нілька разів в розмові.Марки на увазі, що він був в Парижі, Лондоні, Бельгії і Чехословаччині, - він не міг не ознайомитись з етапом українського питання,відомого ефекту спекій в Східній Європі і особливо в Немеччині - він безумовно був поінформований по напевну питанню, бо вже де-нілька днів наперед про моє бажання його бачити.Другий наслідок цієї його зміни не менш значний, тому, що за відомою, Болгарія ніколи розгромлені пентадинні мени в особі свого Уряду давала підтримку Рен.Девіцькому і Вравсько- му і тим самим стояла за "одну, єдину" і сам Стамбулінський відпо- свяся негативно, як болгарин і політик до Українського питання.Берез жо, коли ми знаходимось за порядком У.Н.Р. залеж п.Стамбулінського показувать, то навіть Болгарія, яка була однією з країн до Росії відкинула думку про "один". "На прикінці я прохав від імператриці Уряду М.Н.Р. та Стамбулінського окружного підтримку наком, посольству в Болгарії і біженцям, які знаходяться в Болгарії. На те ж Стамбулінський відповів, що Посольство істина без всяких перешкод та що для всіх біженців Болгарія робить все можливе. Розмова провадилася на болгарській мові, бо п. Стамбулінський інших мов не знає. Перекладачем був Секретарь Місії п.І. ДОЛУД. м.Варна. дня 1|4-20 р. УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА МІНІСТР ФІНАНСІВ Грудня 1920 р. ч. 1751 м. Тарнів. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО для 192 р. Вх. ч.: 4 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. При цьому маю за честь надіслати Вам для рідома копію листа до Пана Міністра Закордонних Справ в справі притягнення до праці в проектуємої до утворення Вищої Фінансово-Економічної Ради осіб відомих своїм знанням в сфері фінансово-економічних справ. Додаток: копія листа до Міністра Закордонних Справ. За НЕРУЧИМ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ Лебедовський У.Н.Р. МІНІСТР ФІНАНСІВ грудня 22 дня 1920 р. ч. 1750 м. Тарнів. Копія. Дуже негайно. 63 Високоповажний Добродію Андрію Васильовичу. Радою Народних Міністрів мені та Міністрові Пра- ці доручено скласти в порядку негайності законопроект про вищу фінансово-Економичну Раду при Раді Народних Міністрів. По проекту вища Фінансово-Економична Рада складається: 1/ з Міністра "Фінансів, Народнього Гос- подарства, Земельних Справ, Шляхів та Праці, або їх заступників; 2/ з представників всеукраїнських органі- зацій, які обслуговують інтереси: а/ промисловості вза- галі, б/ цукрової промисловости, в/залізної промислово- сті, г/ гірничої промисловости, д/експортної торгівлі, е/ банків і ж/ сільського господарства - по одному пі кожної організації; 3/ з представників кооперативних об'єднань-споживчої, сільсько-господарської і про- вої кооперації - по одному від кожного об'єдна з представників всеукраїнського об'єднання робітничих союзів і 5/ двох постійних ч начаються всклад Ради з числа осіб. знаними в сфері фінансово-економичних о До звільнення території Республіки від ворогу можливості встановити нормальне представництво, воно може бути замінено призначенням в склад Ради Членів вище зазначених організацій. Маючи на увазі, що в су- часний мент багато найкращих фахових сил України також відомих діячів різних промислових, фінансових і торговельних об'єднань Республіки перебувають нині у найбільших культурних осередках Заходу і що притяг- О ПАНА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ . СПРАВ А. В. Ніновського, нути де-котрих з них до роботи мається в сучасний мент на увазі, прохаю Вас не відмовити зібрати в спішному порядкові через посольства наші в Парижі, Берні, Берліні, Відні, Копенгагені та Царсьгороді - відомості про найбільш видатних і впливових в зазначених вище галузях осіб, які відомості надіслати мені, з зазначенням точного назвиська осіб, котрого їх "curriculum vitae", а також їх відношення до української національної справи, разом з їх адресами; з'окрема прохав би запитати посольство про місце перебування професорів Київського Університету Воблого та Ковалько. З правдивою пошаною Х. ЛЕВІДЬ-ЮРЧИК в.р. З оригіналом згідно: Секретар "Фінансової Комісії" П. Мадзя Рéпублікe Демократичнe Укрáїнeннe Ministère de Affaires Étrangères N° 5748 Le 10 Січня 1921 ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. При цьому маю честь передати копії особи- стих листів, висланих мною до: 1/ п. Тов. М-ра Внутрішніх Справ Г. Йозефського, 2/ п. Голови Дипл. Місії в Румунії К. Мацієвича, 3/ п. А. Марголіна 4/ п. Керуючого Справами Дипл. Місії У.Н.Р. в Польщі Д.Д. Михайлова, 5/ до Члена Директорії У.Н.Р. п. проф. Швеця- для ласкавого відома. Прошу прийняти вислови моєї глибокої до Вас пошани МІНИСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Копія. Дорогий Пане Генрику. Павло Іванович передасть Вам суть справи та цілі її. Од нього Ви також довідаєтеся, чого я хочу від Вас. Невже, Ви більше поінформовані ніж я про характер паризької позиції п. Маршала Пілсудського. Я з свого боку підкреслюючи, що проблема Сходу Європи в значній мірі буде шляхом утворення Цірка-Колгійського союзу і коли б навіть це не входило в плани Франції, то вся/ким разі самодіяль- ність наша, Кубанців, Терців, Донців /та Грузії й Азербейджану/ ніким не може бути паралізована. В стороні од цього не може стояти Польща, бо їй очевидно це буде вигодно принаїмні як горчичник на Півдні і Сході від неї. Відси й виникає потреба детального порозуміння мого з польським Міністром Закордонних Справ, тим більше що нехтування нами як вірними союзниками в Європі не слід при теперішній непопулярності Польків на Заході і при деяких симпатіях до нас. Натурально, що справу побачення треба в значній мірі класти на ініціативу самого п. Міністра Сапіги в зв'язку з побаченням відомих Вам високих осіб. З правдивою до Вас послано А. Ніковський. З оригіналом згідно: Ст. Діловод: Міністр Закордонних Справ У.Н.Р. ч. 10 січня 1921 р. Копія. Дорогий та щирошановний Кость Адріянович. I/ О.А.Шульгин уже виїхав до Праги, а що справа наших фондів в Австро-угорському банкові що до 1/3 частини суми вже полагоджена, то дуже і дуже можливо, що він до 15 січня й рушить до Парижу. Особливо важно, щоби він випередив приїзд польських гостей у Францію, бо ми, не маючи фактичної піддержки, маємо тепер одначе добрі до нас симпатії, а це при сучасному немилому становищу Польщі в Європі, підсилить удільну вагу О.А.Шульгина на дипломатичному полю. Додати треба, що Росіяне через свої чвари тяжко набридили Французам, та що самі французи поговорюють про Антанту Цірка-Понтійську при участі новоповсталих держав і також України. 2/ Через це, дорогий Кость Адріяновичу, і Ваша поїздка до Лондону набуває пильності та приспішності, хоч би вже для того, щоби мати в Англії симпатизуючий резерв, коли що у Франції нам Поведеться. Отже потрібна одночасна акція в повному живому та діяльному порозумінню Вашому з О.Я.Шульгиным. Думка Ваша, взяти з собою адмірала Остроградського, має тут усі симпатії, але коли зважити, що в Військову Раду неодмінно потягнуть і генерала Делвіга, то й вийде, що якогось тимчасового заступника Вам треба, хоч би й на один місяць. Особливо певною я Вас зовсім не хочу обтяжувати, навіть що до настрою, але когось треба, щоб за Вашими інструкціями міг потягнути звичайну роботу в Букарешті та накинув оком на Софію та Царгород, де серед Врангелівців слід провадити роботу, як військову так-ж і політичну. 3/ Хочеться дуже /доклада Вашого я ще не одержав/ познайомитися з Вашими думками про політичний момент в. Европі.В звязку з предметною лекцією,що її дістала Франція на справи Врангеля,в звязку з внутрішнім паралічем держа- вої волі великих держав що до рішення проблеми Сходу Євро- пи і справи бойовеиствуючої Росії,наше становище,як пер- манентних і активних в примусу ворогів большевиків,робить ся учасим і певнішим.Це знати вже в Польщі,знати навіть у більших державах,-все полягає тільки в нашій активності, готовности організуватись і працювати. 4/ " Рада Республки" витягає з нашого Уряду всю ін- телектуальну творчість,-все ише йде мляво хоч,слава Богу, душок гниття менше носиться в повітрі,ніж це було в грудні. 5/А.Д.Марголину япишу про Вашу поїздку до Лондону. Сподіваюся,що й Ви з ним спишетися,та його цілком викори- стаєте,так,щоб йому ніякі мозолі не муляли в звязку з Вашою поїздкою. Витаю Вас із святами минулими.Сподіваюся,що малисьте на їх і добрий гумор і ясні надії на будуччину.В мене при- наймні-дух бодр. Дай Боже здоровля Ваш А.Ніковський в.р. З оригіналом згідно: Ст.Діловод: Копія. 10 січня Дорогий Арнольде Давидовичу. Як Ви знаєте незабаром має їхати на короткий час на чолі особливої групи т. А. Мациєвич, котрий за Вашим старим планом продемонструє живого українця щирої живої крови перед холодною Англією. Обставини для нас на мою думку тепер досягли сприятливі, не вважаючи на те, що всі в Європі оствпили перед організаційною силою бойовиків. Одначе певне наша чуруча сила на цей момент складеться нашою твердою вірою в химерність сили бойовиків, нашим непохитним прямуванням до самостійної Української Республіки та нашими можливостями на самій Україні. Я просто відчуваю як свіжіша політична повітря в Європі, від тої науки що дістала вона на поразці Врангеля, на нашій невдачі та на прахові польської як агресивної, так і мирової політики. Натурально. і Ви і Костя Артімович івана дали більших аргументів для поважної постановки нашої справи в Англії – важко для мене хто те, щоб І / Ви Великі винні передали Артімовичу в руки на руки. 2/ щоб допомогли йому почати, коли він буде реально ставити наші справи з перших чи нових, що незачеплення англійських груп, коба оголили і обов'язали про контакт із біль- глими і повне порозуміння в них, – а власно, щоб, наприклад, якась англійська комбінація була забезпечена на доброзичливосте до неї Франції і навпаки, – і нарікати 4/ щоб на випадок використання лінців /власно використання, а не вільної руки їм/ для справді на Україні над цим сколо би благословенство Франції та Англії. Справу слід провадити так, щоб політична розвідка могла бути кожної хвилини розгорнута в сильну операцію і щоб разом з тим ми не мали потреби втручатись у якесь приватну авантюру. сфера була би перервана чи ганебно ліквідована при нер- нім частковій неуспіхові. З даром покаяння Вас серцем А. Ніковський. З оригіналом згідно: От. Ділопод: Муромець Перелюз Міністр Закордонних Справ ч. 46 10 січня 1921 р. Копія. ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ ЛЕОНІДЕ ДМІТРОВИЧУ. Цього листа і найважніше з доручення передасть Вам П.І.Зайцев. Ваші переговори з Міністром Сапігою повинні мати такий характер, що ми після симпатій виявлених нам на сесії Ліги Націй та маючи певний інтерес у Франції вира- дили до Парижа свого посла, котрий поведе спільну акцію разом з прихильниками Юго-Восточного Союза, Кубанцями, Тер- цями, Донцями то що. Маючи ще деякі засоби пропаганди в Європі, ми поведемо її за всякую ціну і певні, що до неї у всякім разі прислухатися будуть. Взявши на увагу поновле- ний інтерес Франції до української проблеми та англійські плани думаємо, що спроможемось поставити поважно справу Чорноморського Союза та допомогти нам. В цім моменті повинна лежати увага Польщі, коли вона не хоче, щоби проблема Сходу Європи рішалася без її участі. Відси й виходить потреба перед поїздкою Маршала Пілсудсько- го та Міністра Сапіги до Парижу побачитись Йому за мною. Це може статися одночасно з іншим, відомим Вам, Пане После, побаченням. Але при цьому очевидно повинна бути виявлена добра воля й охота самого п. Міністра Сапіги, бо без цього я не бачу ніякої можливості і навіть потреби нам бачитись. Натурально всі обставини побачення приватного можуть бути забезпечені. Пршу прияти запевнення в найглибшій пошані А.Ніковський в.р. З оригіналом згідно: Ст.Діловод: УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Канцелярія Міністра Département Преси Section Відділ 10. січня 1921 № 136 " " м. Тарнів ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію об'єжника висланого Відділом Преси Міністер- ства Закордонних Справ У.Н.Р. до всіх закордонних Представ- ників У.Н.Р. в справі єврейських погромів до ласкавого відома. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ: НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ПРЕСИ: Циркулярн Панові Української Народньої Республіки в Від Посольства У.Н.Р. в Німеччину одержано відомості, що у всіх німецьких часописах починається добре зорганізована пресова кампанія проти української справи взагалі і Уряду У.Н.Р. зокрема за єврейські погроми В цих часописах м.і. дуже яскравими фарбами малюється "звірства, що поповнені ніби то нашими військами". Складеться навіть чорна книга про ці погроми на різних європейських мовах. Звичайно, підстави цієї кампанії криються не в погромах яких в дійсності не було, а десь глибше, в тайниках європейської дипломатії і провадиться особами, яким в цей час потрібно здискредитувати українське питання. Але ж все таки не можна залишити без належної відповіді і пояснень тих закидів, які роблять в німецькій пресі нашій армії, нашому Урядові і які можуть поширюватися і на пресу других держав. Міністерство Закордонних Справ бажаючи паралізувати ці шкідливі для Української державності впливи, поробило всі заходи щоби від відповідних Центральних Установ дістати всі матеріали, що торкаються єврейських погромів на Україні і є в розпоряджності нашого Уряду. Вони з хвилюю напливу до Міністерства, будуть переслані негайно нашим п.п. Дипломатичним Представникам для ознайомлення і відповідного використання. Зараз Міністерство Закордонних Справ бажало б тільки щоби наші п.п. Представники звернули на це належну увагу і старались поборювати ці голоси ворожої преси всіми можливими засобами. Гівночасно пересилається при цьому білетень Еврейського пресового бюра на Україні ч. І від І січня б.р. який в деякій мірі кидає світло на справу у еврейськ ких погромів на Україні. Міністр Закордонних Справ Начальник Відділу Преси УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Дépartement Відділ Міністра Section "13" січня 1921 № 242 " " м. Тарнів ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переда- ти при цьому копію докладу ст. референта преси Міністер- ства Закордонних Справ п. О. Гладишовського в справі реві- зії і арештувань у Львові-до ласкавого відома. Міністр Закордонних Справ: Начальник Відділу Преси: Пану Міністрові Закордонних Справ У.Н.Р. через начальника Канцелярії М-ра. Од. Гладишовського Ст. Референта Преси. Д О К Л А Д. В часі мойого побуту у Львові з приводу Різдвяних Свят дізнав я слідуючі подробиці про нові ревізії і арештовання, про котрі не появились досі ніякі вістки в газетах і тому маю честь доложити Вам, Пане Міністре, про ці - хвилюючі українську громаду у Дьвові - випадки. Дня 1 січня відбулася ревізія в редакції б. "Громадської думки", в редакції "Впереду", в "Горожанським Комітеті", в "Самаританській помочі", в "Правній пораді Громадянського Комітету", у д-ра Стефана Федака, у редактора Фєдя Фєдорцева у редактора Стефана Чарнецького; у д-ра Володимира Целевича, Дра Лвва Ганкевича і проф. Михайла Галущинського. Шукали за кореспонденцією з галицькою еміграцією з закордоном, за забороненими книжками і брошуррами. З редакції забрано кореспонденції з краю, закордонні журнали, особливо чеські журнали і газети. Після цеї ревізії польська преса заповіла дальші ревізії, звязані з будь-то-би відкритим заговором проти польської Державності. І справді 9 січня т.е. третього дня Різдвяних Свят переведено ревізію й арештовано б. видавця "Громадської думки" Олександра Костика, б. відповідного редактора цієї в газети Стефана Чарнецького і друкаря Івана Вейхельбергера. Всі три арештовані за "державну зраду" т.е. за поміщення резолюції Народнього Комітету з дня 13 листопаду 1920 рок Арештованих замкнено в тюрмі Краєвого карного Суду при улиці Баторого. Одночасно переведено ревізії / без висліду/ у слідуючих громадян і інституцій: 1/. Вдруге в редак- ції б. Громадської Думки, 2/. Доктора Володимира Вачин- ського,, 3/. Директора Краєвого Союза Омеляна Савича, 4/. Директора гіпотечного банку Любомира Рожанського 5/. Директора "Народньої торгвлі" Миколи Залчківського, 6/. о. Даміана Лопатинського,, 7/. Д-р. Івана Курівця, 8/. Софронa Ференцевича, 9/. О. Олександра Стефановича, Заповіджено арештовання усіх членів Народнього Коміт тету під законом "Д Е Р Ж А В Н О І З Р А Д И" якої вони допустились через вирішення резолюції з 13 /XI 20 року. Усі мають вражіння, що це помста генерального делегат та для Галичини П. Галецького за відмову Українців компр місово вирішити питання Східн. Галичини Тарнів II. січня 1921 року • Олександр Гладишовський З оригіналом згідно Старший Діловод КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. Сім'я 15 діл 1921 р. ч. 78 м. Тарнів... ДО ПАНА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН, по доповіді моїй привітальної телеграми нашого Посольства в Німеччи- ні, з нагоди Різдвяних свят і Нового Року на його имя, 12 цього січня —— наказав висловити подяку за при- вітання і побажання —— Посольству усіх у праці Його на добро Республіки Вишуковчене М.В.Колобовський Повідомляючи про те, про що Вашої Екцеленції довести про це до відома нашого Посольства в Німеччині. Керуючий Справами (підпис) Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Département Section Відділ Міністра 4 "II" січня 192 І № 135 м. Тарнів Канцелярія Директора СДЕРЖАНО 13 лютого 192 р. УЧ. 38. ПАНОВІ РОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь подати до ласкавого відома зміст телеграми, надісланої сюди Посольством У.Н.Р. у Берліні: "З Різдвом і Новим Роком" прохаємо прийняти й передати Пану Головному Отаманові наші бажання міцного здорова й нових сил для далошої праці для добра рідного народу. Хай Новий Рік буде роком об'єднання всіх українських національних сил у спільній боротьбі та принесе остаточну перемогу української державної ідеї.-Українське Посольство в Німеччині. Міністр Закордонних Справ: в.о. Начальник Канцелярії Міністра: ДО ПАНА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Маю за честь повідомити Вашу Екцелен- цію, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ взаємоповин- шись в колії в листом Вашим до всіх пред- ставників наших за кордоном з 24 грудня минулого року, під ч. 961/129, в справі спільної акції всіх українських урядових та громадських організацій і груп, що ви- словили домогання визнання України,- зво лив покласти таку резолюцію: "Вважаю необхідним копію цього циркуляра подати Міністру Преси й Пропаганди, звернувши його увагу на необхідність акції серед кругів нашого громадянства і політичних партій в справі подачі петицій та постанов до Ліги Націй про визнання України. II/I 1921 року ПЕТЛУРА". Керуючий Справами Гриценко Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж. Зносин. "24" грудня 1920. ч. №61/129 м. Тарнів. Генезою покликання до життя Ліги Народів - були відомі, наскрізь демократичні, високо гуманні пункти Президента Сполучених Держав Америки, Вільсона.Най- більш важним з цих пунктів єсть пункт про, признане всіми державами світу, права кожного народу само м у рішати про свою державну долю. Революційна стихія, яка повалила царську Росію, да- ла змогу між іншими і українському народові, відповідно зазначеному праву на самовизначення, проголосити світові свою рішучу, непохитну волю на незалежне, державне і стну ування. Український нарід виявив ясно і недвозначно свою волю на безчисленних сільських, волосних, повітових, губерні- альних, народних з'їздах по всій Україні, на військових зібраннях, в яких брали участь Представники кілька- міліонової армії, на робітничих зборах, а врешті устами свого парламентарного представництва - Центральної Ради і Трудового Конгресу, як також постановами вибраної і признаної цілим українським народом своєї Верховної Влади. Але московський імперіялізм не міг погодитись з дум- кою самостійного державного життя українського наро- ду і пішов на Україну війною, щоби знову її поневолити: Вже більш як три роки український нарід, спираючись виключно на власні засоби боровся і бореться в больши- віцами імперіялізом, захищаючи своє право на самостій- ність, а Захід Європи перед руйною його політичного, гро- мадського і економічного життя. Цього великанського завдання, яке впало на долю україн- ського народу не доцінила Західня Європа. Великі держави світу мимо наших зроблених заходів, не зрозуміли і недобачили, або не хотіли добачити в тій за- вязтій війні, яку український народ підняв на всій терито- рії проти чужого, ненависного йому московського понево - лення, цієї незломної волі і бажання жити вільним і не- залежним державним життям. Нашим представникам за кордоном прийшлося констатувати, що деякі керманчи світової політики вважають ще дальше український народ несвідомою масою, яка не дала ще дока- зів в тому, що заслуговує на признання йому права на само- визначення. Доказом цього факт, що в грудні Ліга Народів відкину- ла, поки що, прохання України про приняття її в свої чле- ни. Зазначена постанова Ліги являється новим, важким уда- ром для державних стремлінь цілого українського народу. Надзвичайна повага сучасного міжнародного положення накладає на ціле українське громадянство без різниці полі- тичних напрямків, святий обовязок не залишити ні чого, що могло б справдити ревізію наве- деної постанови Ліги та вирішення питання в наші користь. Головною причиною некорисної для України постанови, є те, що Ліга Народів недостаточно освідомлена в цьому, що цілий загал українського гро- мадянства, залишаючи на боці політичні спори, без вгляду на стремління до цього або іншого державного устрію, цієї або іншої форми влади, твердо об'єдну- ється в одному домаганню, неза- лежного державного істнування своєї Батьківщини. Одиноким доцільним шляхом, який переконав би непоінформовані рішучі кола Лиги, відносно Української справи, являється спільна акція всіх українських урядових, політичних та громадських, культурних, економічних, жіночих і інших організацій – як також закордонних груп та колоній – які своїми заявами, пересиланими на адресу Ради Лиги Народів через її Генерального Секретаря п. Дрюмонда, висловили б домагання визнання України як суверенної держави та формально доказали б весь розгар державного життя українського народу. Як примір повної консолідації в справі зреалізування національно-державної ідеї можна навести факт з життя розвиненого по цілому світу єврейського народа. Коли в Сан-Ремо вирішувалася доля самостійної єврейської держави, тамошні телеграфні уряди через 36 годин без впинного отримували з найдальших частей світу відповідні заяви єврейських організацій, так що протягом того часу сан-ремський телеграф і телефон був відданий виключно зазначенім єврейським справи. Міністерство Закордонних Справ має повну надію, що в цей мент, так незвичайно важливий для долі України все українське громадянство об'єднається в одному дозунгові: добути за всякую ціну признання незалежності Батьківщини і добитись прийняття її в рівноправні члени Лиги Народів. Питання системи внутрішнього державного устрію, питання форми влади і ин. вирішить український народ в свій час устами своїх уповноважених – але перш всього мусить бути українському народові дана можливість спокійного вирішення цих справ, – мусить бути загарантований йому факт його державності як такий. Український народ все заявляв, що його бажанням есть жити вільним, в мирних відносинах з сусідами і дати також Ім можливість користуватися тими природними богатствами, якими доля так щедро наділила Україну. Підкреслюючи ще раз цей важний момент для державного істнування України, Міністерство Закордонних Справ має пов- ну надію, що Ви,Вельмишановний Пане, оцінюючи вагу міжна- роднього положення дасте зі-свого боку почин до підняття відповідної енергійної акції в зазначених всіх, без ріж- ниць політичних напрямків, українських кол і організацій а метою висилання відповідних заяв до Ради Ліги Народів через її Генерального Секретаря для задокументування перед Лігою Націй рішучої, нічим незломимої, волі всього українсько- го народу - жити самостійним, незалежним державним життєм. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департамент Чужоземних З'ясин До Пана Міністра Справ Закордонних. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручив мені запитати Вас, Пане Міністре, чи маються в до рученому Вам Міністерстві слідуючі книжки ви дання російських бойовиків в Берліні - 1) Correspondance diplomatique de rapportant aux relations entre la Republique Russe et les Puis Nations de l'Entente 2) Livre Rang Recueil des documents diplomatiques relatifs aux relations entre la Russie et la Pologne 1918-1920. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ цікавиться дістати цих книжок. Мироновський Керуючий Справами Кримановський Начальник Канцелярії ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ознайомившись в копії з листом Вашим до Голови нашої Дипломатичної Місії у Варшаві з 12 цього січня, цікавий був знати про яку грошеву підтримку наших повстанців в бою Російського Політичного Комітету йде мова в п.6 цього листа. Повідомляючи про це бажання ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ прошу Вашої Екцеленції не відмовити наді- слати мені відповідні відомості для допо- віді. Мулюкевич Керуючий Справами Римеанковсь Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. MINISTERSTVO ZAKORDONNIH SPRAV MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Міністра Département Section Відділ 4 4 "13" січня 192/ № 63/м. " 192. ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію листа п. Міністра Зак. Справ, пересланого Голові Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Варшаві 12/І 1921 р. ч. 60/т. до ласкавого відома. Зазначену в листі копію листа до п. Посла Мацієвича, переслано 22/XII 1920 року за ч.792/4585. Міністр Закордонних Справ в.Начальник Канцелярії Міністра Міністр Закордонних Справ У.Н.Ф. т. волів. 12 січня 1921 р. Тарнів. Вельмишановний Пане Посол. З приводу Вашого листа від 10/І маю честь подати Вам слідуюче: I/. В справі політичної та економічної частини польсько-російського договору мирового я Вам вийшлю текст ноти цими днями. Чи справді переговори закінчатися в січні - можна сумніватися. При- наймні німецькі джерела певно твердять, що бой- невики будуть затягати переговори і ратифікацію скільки сили в безконечність. Натурально, може бути, що ці інформації нущено не без задніх ду- мок. 2/. "Федеративний Комітет" - небезпечна забавка для нас. Не повинно ні в якім разі дратувати Ро- сіян демонстративно негативним відношенням до нього, але слід доводити, що ми й інші можемо йти на всякі форми союзів, які б забезпечували більшу частину атрибутів федерації, але Росіянам вельми некорисно самим носитися навіть зі словом феде- рація з тої простої причини, що ніхто з одділених наро- дів не вірить в точність цєї формули, як і бояться, що федерация есть ступінька до староросійського об'єднання. 3/. В справі польсько-румунського союзу пороблено за- ходи в Букарести. Копія мого листа до проф. Мациєвича - долучаю і прошу користуватися в Вашій роботі, як основою наших заходів і прогнозів цеї справи. Звичайно, наша участь у Союзі для нас не являється небажаною, але й на- стоювати на ній ми не будемо, мовляв, в інтересах самих цих держав. 4/. З Кубанцями слід вести справи і розмови на підста- ві договору нашого, копії, якого Ви запевне маєте, бо Ні він писався в Варшаві /здается п. Радник Карпинський брав участь у складеній мою комісії/. Найбільше довірря наше Кубанці дістануть тоді, коли дальші договорні /вій- ськові та економічні/ відносини складатимуть в напрямку більшого об'єднання двох Республік і признання авторитет ности Уряду та становища Старої України. 5/. В справах Латвійського нашого посольства Рада Мі- ністрів прийнала таку мою формулу: 1/. протестувати про- ти допущення делегатів сонітської України, 2/. настоюва- ти на обміні ратифікаційними грамотами Валтійської Кон- ференції. 3/. завадати письменних пояснень від Мєерови- -2- ца про причини, які спонукали Латвійський Уряд завести дружні стосунки з большевиками, 4/. протестувати перед Державами Антанти проти совітської делегації і як нарешті 5/. з протестом вихати, заявивши, що Латвія нам розв'язує руки що до наших планів на будуччину і дальшої нашої сі- стеми шукати дружніх і союзних держав. 6/. Савенкову можна також роз'яснити, що нас зрештою не лякає їхня щедрість що до повстанців, бо всі повстанці беручи гроші од Росіян служать таки нам та нашому Урядові, але ж це характеризує неприємно самий "Русский Политический Комитет" і його відношення до українських справ. 7/. Меморандум, або ж матеріал для нього, для маршала Пілсудського Міністерство Вам више. Коли єсть у Вас ма- теріал / циркуляри Міністерства та огляди діяльності/ і боїтесь, що ми спізнємося надіслати прошу Вас, Іване Посол, заготовити це і від себе. 8/. Справу Ради Республіки треба ставити перед централь- ним Урядом так, як і справу самого Уряду. Але польський Уряд повинен знати, що в разі, коли б Рада Республіки не змогла би працювати в Тарнові, то це дало би надзвичайно невигодний ефект як для нас, так і для Польщі в Європі, де опозиційні групи зробили б цей факт предметом скандала. Рада Республіки буде працювати тихо, як і Уряд, без розво- лосу. Про це прошу Вас заручитися згодою п. Міністра Сапіг Володимир Варварин ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. Ознайомившись з поданим в перекладі при листі Вашому з 13 січня ц.р. ч.249, статтею "Ля Балтік", ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зазначив, що автор цієї статті п. Поль- дю-Буже персонально йому відомий. В 1919 році він був прийнятий і ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ і в той час мав з ним довгу кількагодинну розмову про українське питання. Про вицезазначене маю за шану подати, для Вашого, Вельмишановний Пане Міністре відому. Керуючий Справами Риттмайстер Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент - Канцелярія Міністра Відділ - Преси "13" січня 1920 р. № 249 м. Париж Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Серпень 13, день 192/р. 65 Департамент Section 4 192 ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому переклад статті "Для Балтік", що появилася в газеті "Журналь де Женев" від 3/XII 1920 р. з поясненням старшого Референта Преси М.З.С. до ласкавого відома. Міністр Закордонних Справ Начальник Відділу Преси Журнал де Меневе 3/12 1920. Валтика. В Лізі Народів слідно що-раз то більшу тенденцію про- ти приняття в члени Ліги України і Асербейджану і других держав,що повстали на території бувшої рос.імперії.Що до двох перших-то настрій явно-незичливий.В кавказьких дер- жавах не має зараз ніякого національного уряду,що до Укра- їни то е певний,що на рішення експертів вплинули не тільки випадки чисто політичної натури.Важке положення Петлюри,по- киненого всіми,а котрий все-таки бореться проти большовиків в пропорції один проти двайцять-1 прояв незгоди,яка панує серед політичних партій України-причинились без сумніву, в великій степені до так гострого присуду.Але і не одер- жавши цей піддержки морально,о котру прохала,Україна не впаде духом:бо національні і сепаратистичні стремління,так ще слабі перед трома роками,зараз проявляються з величез- ною силою по всіх закутках країни.Странні удари чотирох інвазій не остали без сліду.Терпіння і нужда виробили в українським народі свідомість своїх прав.Чи Україна проя- вить свою волю безпосередньо-збройним опором-чи впавши,буде становить частъ великої Росії і борбу буде вести ф в формі систематичної обструкції-одно е певне,що ніколи не буде змоги спинити ідеї української самостійности.В розвою полі- тичних випадків на Сході Європи,Україна буде мати глубоке значіння.Бо її оборонці не почують себе побідженними.По-про- сту,вони будуть шукать помочі де инде.Як-що Петлюра,мимо героїчних зусиль,не переконав Антанти,як-що союз з Польщею скоренько вигорів а Ліга Народів не відґукнулась на ці на- дії,які до ньої привязували-дуже можливо,що на Україні возь ме верх стара,німецька орієнтація.І тоді Київ,влід за Москвою,значить ціла бувша Росія,опиниться під впливом гер- манської політики. Проголосивши свою відмову що до України і Асейберджану, усунувши питання Фінляндії,Арменії і Грузії, увага Ліги Народів зосереджується зараз на Прибалтійські Країни. Положення в цих країнах є цілком відмінне, чим на Україні.Естонія,Латвія і Литва-були перші, котрі по впад- ку російської імперії зорганізувались. Вони завели консті- туційний порядок і боронили щасливо своєї самостійності проти большовицької інвазії, а в додаток до цеї борби Латвія боролась проти банд Вермента. Литва проти різних своїх сусідів. Мимо блюкади-мимо анархії в сусідній країні /Росії/-ці країни змогли сяк так завести еконо- мичний лад. Народи в Дорпаті, Ризі і Гельсінфорсі кажуть надіятись, що ці країни будуть в майбутньому виступать спільно: усі пограничні непорозуміння були вирішені на третейських судах. Що-правда, балтійські країни ще не визнані офіціял но міжнародними договорами, спеціяльно доля Литви ще не оформлена-але чи це справді така велика перешкода? Ліга. Народів-приймаючи посередництво в польсько-литовськім спорі-дає доказ своїх мирових стремлінь-а з другого боку, відкидаючи приняття в членні Ліги країни, які повстали на території Росії. Ліга дасть докази, що ще не освободилась від давніх політичних впливів. Не слідує ховатись за чи- сто-юридичні форми. Вагато пролилось крови на війні-тре- ба думать, що мир буде опиратись виключно тільки на папір. Р.Д.В. Р.D.B. Автор цеї статті Р.Д.В.-е француз Paul du Boucher /Поль дю Буше/. Про його особу можу подати слідуючі відо- мості: В часі війни він був кореспондентом Le Temps при ставці в Румунії, рахуючись членом французької військової Місії. Один французький дипльомат, котрий в той час був також членом французької військової Місії в Румунії казав мені, що Поль-до Буше, був в той-же час політичним інформатором французького Міністерства Закордонних Справ і з його голосом в Парижі дуже рахуються. Після революції в Росії 1917 р. і після розвалу румунського фронту-ціла французька воєнна місія опинилась на території України і відзиви Поль-до Буше про український рух були для нас дуже неприхильні, а навіть ворожі. Доперва згодом приглянувшись першим спробам організації української армії і будучи свідком першого військового конгресу в Києві /про що він мені сам росказував/ Поль-до Буше змінив свій погляд на українство. Він як слід оцінив причини і значиння берестейського миру, після котрого ціла французька воєнна Місія вийхала з Росії до Франції. З приводу польсько-українського мирового договору остерігав Польщу перед неправдивими її територіальними претенсіями. Від січня до 28 квітня 1919 р. був в Станиславові і слідував за працями Уряду З.О.У.Н.Р. і в поїздках по Східній Галичині інформувався про дійсний національний характер країни. В липні 1919 р. Journal de Geneve покликав п. Поль-до Буше на головного редактора і на цьому становищі він проявив велику симпатію для сепаратистичних стремлінь усіх українних держав б. Росії, а спеціально для України. В часі польсько-української війни, він отверто станув проти Польщі, закидаючи їй імперіялізм. Появилась ціла низка його передовиць про повстанців і про нашу війну з большовиками. Поль-до Буше є чесний не підкупний журналіст і держить себе посторонь від російських політичних впливів. Його відносини до нашої Місії в Берні і до наших приятелів в Женеві-е як найкращі. Олеко Гладишовський ст. реф. преси. Тарнів, ІІ-го січня 1921 р. затвердженою зміною: А. Вісовой: керівник управління У.Н.Р. МІНІСТРСТВО ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Департам. Пропаганди "2" Січня 1924 року м. Тарнів. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО для 192/ р. Вх. Ч. 88 ПАНА МІНІСТРА СЛАВИЧА, ОФРАБ. Копія Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство "преси й пропаганди находе репрезентативні видання видавництва "Наталка-Полтавка" дуже цікавими і необхідними для Державності і Держави У.Н.Р. Ко не маючи ні жадних кредитів для замовлення цих репрезентативних маг і атласів, ласкаво просе Вас, Пане Міністре, замовити більшу кількість бажаємих Вами мати видань видавництва "Наталка-Полтавка", щоби рету повернути Міністерству Преси й пропаганди, гроші за котрі будуть повернуті три чорної можливості в великою "одяком". МІНІСТР ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Директор Департаменту Пропаганди Рépublique Démocratique Ukrainienne Ministère des Affaires Etrangères № 56/м Le 10.II 1921. ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТДАЛЮВАННЮ ВИЙСЬК У.Н.Р. При цьому маю честь подати до Вашого ласка- вого відома копії моїх особистих листів, висла- них мною дня 10 - го цього місяця I/ До шана голови Ради Народних Міністрів і 2/ всіх п.п. Міністрів У.Н.Р. Прошу прийняти вислови глибокої пошани для Вас. Міністр Закордонних Справ Франкевич Копія. Вельмишановний Пане Голово. Вчора 9/1 я одержав від посла в Латвії В.Кедровського телеграму: "Прошу о відповідь на мій рапорт за ч. 416 ", що свідчить про те, що справа справді вимагає від Кедровського мати на руках готове рішення Уряду що до від- носин з Латвією. Закадавши від Вас позачергової посполу справи становища нашої Місії в Латвії в звязку з приїздом туди Совітської Української делега- ції, я обіцяв Раді Міністрів другого дня ви- слати телеграму п.В.Кедровському про рішення Ради Міністрів. Одначе через те, що в касі Міністерства Закордонних Справ ніяких грошей нема, що Державний Контроль асігновки на теле- графні видатки не затвердив-телеграма не пі- шла і шифрований текст постанови Міністерство вирядило постов - дозволе собі звернути Вашу увагу на те, що наслідком цих технічних перешкод може статися дуже тяжкий інцидент для нашого престіку і становища, так більше, що самостійність п.В. Кедровського не сходиться з інструкцією моєю, потвердженою постановою Ради Міністрів.- Прошу прияти вислови моєї найглибшої помилки до Вас.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ А. Ніковський. З оригіналом згідно: Ст. Діловод: Міністр Закордонних Справ ч. 10 січня 1921 р. Копія. ВЕЛЬМИШАНОВНІЙ ПАНЕ МІНІСТР. Міністерство Закордонних Справ не маючи техніч- них засобів розмножувати і розсилати найбільше потріб- ні Панам Міністрам документи і огляди для ширшого озна- йомлення з справами так важкої тепер закордонної полі- тики, а також і не зважаючи можливим де які з них вида- вати на руки разом з тим пропонує Вам повну спроможність ознайомитися з інтересним для Вас матеріалом в самому Міністерстві Закордонних Справ в урядові години від 10-ої до 2-ї та від 5-7 пополудні. В звичайному порядкові, окрім деяких документів, що будуть видаватися за окремим порозумінням в Міністром Закордонних Справ можна перечитувати: 1/ Пресові огляди Міністерства Закордонних Справ, 2/ Огляди діяльності Міністерства по місцям, 3/ Огляди окремих справ-як напр.Рижських переговорів Сесії Ліги Народів то що, 4/ Обіжники по Місіям по окремих політичних справах, 5/ Інструкції та листування з п.п.Послами, 6/ Окремі документи та договори У.Н.Р., 7/ Огляди політичного,економічного життя в державах Європи. А.Ніковський Міністр Закордонних Справ в.р. З оригіналом згідно: Ст.Діловод: УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Міністра Départament Відділ Преси Section "13" січня 1921 № 250 " " 192 м. Тарнів ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь передати при цьому копію відношення Міністерства від 13-го січня ц.р.Ч..... до п.Міністра Єврейських Справ-до ласкаво- го відома. Міністр Закордонних Справ: Начальник Відділу Преси: Копія. Канцелярія Міністра Преси 145921 б.: 250 Пану Міністрові Єврейських Справ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь подати до Вашого п. Міністре, відома зміст замітки, яка появилась в Віденській "Вінер Моргенцайтунг" від 6/1 1921 року ч.699. /український переклад/. ЧЕНСТОХОВСЬКА ГРОМАДА ЗАЧАВ УВІЛЬНИТИ СЕБЕ ВІД ПЕТЛЮРІВСЬКИХ ВАНД. З Ченстохови повідомляють- варшавську газету "Юд": На послідньому засіданні ченстоховської громадської ради 17 єврейський член п. Федерман і польський член пані Ту- сецька поставили негайне внесення, щоб громадське управ- ління пробило енергійні кроки перед компетентними устано- вами, щоб увільнить місто від непрошених і небажаних пет- люрівських людей, котрих нараховується в Ченстохові 2250 осіб. /про невідповідне поведіння /ТРА ВЕН/ петлюрівських людей ми недавно подали нашим читачам до кілька примірів. Редакція/. Як мотива негайного внесення єврейських членів громадської ради, м.и. п. Федерман сказав: "Це незрозуміла політика Уряду держать в нашому місті "штаб" Петлюри, в той час, коли ми самі голодуємо і коли квартирі реквіруються від робітничих товариств під покри- кою недостачі помешкань. Саме недавно громадська Рада обго ворювала проект викинення чужинців з міста з приводу недо- стачі харчів, а зараз ми мусимо прийняти тисячі людей, котрим місце властиво муслів б бути тюрма. Ці гості не репрезентують для нас українського народу, але вони є заступниками банд, які мають на своєму сумлінню 200.000 невинних єврейських жертв і пів мі- ліона єврейських сиріт." Після горячої дискусії оба негайні внесення були прий- няті." / Підчеркнення газетні./ Повідомляючи Вас, п. Міністре, про цей виступ про- ти нашого Уряду з боку єврейських членів Ченстоховської громадської Ради, Міністерство Закордонних Справ має честь прохати Вас взяти це на увагу при Ваших заходах протиділан- ня тенденційним єврейським інформаціям також і єврейських членів Ченстоховської громадської Ради і редакцію "Вінер Моргенцайтунг / Таборштрасе 1-3 , Він 2/. Міністр Закордонних Справ : А.Ніковський в.р. Начальник Відділу Преси : Д.Вахнянин в.р. З оригіналом згідно: Сті Діловод: ЗАСТУПНИК КУБАНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЧЛЕН КУБАНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ІВАН МАКАРЕНКО 4 січня 1921 року Ч. І. м. Прата... Копія з копії. Довірочно. Нану Голові Директорії Української Народньої Республіки. Високоповажаний Пане Голово, Завдяки дуже швидкому витати Вас і в Вашому лиці Українську Народню Республіку, і прохати Вас ласкаю звернути Вашу увагу на дві думки, що висловлені мною в нижчих рядках цього листа: 1. Дипломатична і озброєна боротьба проводила-ся спільним шляхом з повному змісті цього слова. Не перше. Друге те, що коли обидві республіки дійсно мають своєю метою в близькій чи далекій будучинні жити спільним, одним державним життям, то кожна з них повинна мати своїм обов'язком, будуючи своє політичне соціально-економічне життя, не творити нічого, що в бі- кучий мент може стати на перешкоді в державній праці свого сусіда і що потім, коли стане питання про з'єднання може викликати також суперечки і непорозуміння. В зв'язку з вищезазначеним виникають питання, які мусять бути розв'язаними як найскорше. Так наприклад: I. ВІЛЬСЬКОВІ ПИТАННЯ. Ворог один і той же. Уже цей один факт вимагає єдиних методів боротьби, єдиної стратегії, одночасності виступів, спільного об- міркування і вирішення питання про союзників, про джерела зброї, санітарного майна і т.д. II. ПИТАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН. I. Спільність в праці на терені міжнародного життя є одна з головних умов найскоршого оголошення загальної мети. А це викликає необхідність того: а/ щоб найголовніші риси закордонної політики і праці обмірковувались спільно і ухвалювались урядами наших Рес- публік. б/ щоби дипломатичні корпуси тел і другої держави тактич- но уявляли в себе єдину інституцію. 2. Завдяки різним умовам, на долю Кубані випала дуже відповід- на роль. Так наприклад: а/ Кубань мусить зібрати до купи казахсь- кі республіки і народи. б/ вона є міст між Україною і названими республіками і народами, в/ вона має своїм історичним обов'язком підтримувати останні козацькі країни в їх боротьбі з імперіалізмом Москви і утворювати з них прихильників України. Ця історична роль Кубані мусить бути як найповніше обміркована і заснована, бо від цього залежить дуже багато поважних питань як у відношеннях України до закордонних чинників і рандштатів. Без до- помоги з боку України Кубань не зможе як слід виконати вищезазна- чену свою роль. А як що буде ще мати місце конкуренція з боку укра- інського дипломатичного корпуса, то справа і зовсім буде зіпсована. III. ПИТАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ І ЗОВНІШНЬОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ. Взагалом, що торкається цих питань, то кожна республіка має право розв'язувати їх так, як то знайде найкращим і найвідповідні- шим умовам свого життя. Те ж саме необхідно сказати й відносно зовнішньої фінансово-економічної політики. Але цей принцип де в якій мірі мусить бути скорегованим, бо цього вимагають умови су- часного життя і передбачення на можливу майбутність. Так наприклад: I. Інтереси народнього господарства кожної республіки вимага- ють, щоб найголовніші принципи соціального устрою були загальними, бо інакше виникне конкуренція а обидві країни підуть остільки різ- ними шляхами, що потім буде тяжко злити їх до купи. 2. Кожна з двох країн потребує і буде потребувати величезного товарного грошового кредиту. Крім того це міжнародно-політичним у- товам, кожний країни приділяться давати в тій чи другій мірі кон- песції. Коли кожна республіка буде розв'язувати ці питання виключно навласну руку, то: а/ розмір кредиту буде значно меншим, а умови його отримання далеко гіршими, б/ кожна республіка попаде в різну залежність від закордоння як відносно величини обовязків так і відносно джерел, в/закордонні чинники будуть мати повну можли- вість грати політичними і економічними інтересами кожної респу- бліки так, як їм то вподобається, і втягати кожну з них в різні комбінації і т.д. Таке заявче може повести дві різних республіки остільки різни- ми шляхами, що потім про спільність політично-економичного життя, а тим більш про зєднання в одину державу не буде можливо і бала кати. 3. Кожна з двох республік, охороняючи своє народне господарство повинна буде заборонити імпорт одних товарів і експорт других. Але коли цей план не буде спільним, то або не буде осягнута в пов- ній мірі поставлена мета (не заборонені одно республікою до вво- зу товари будуть іти через ней до сусіда), або Республіки стануть на тяжкий у всіх відношеннях шлях таможенної між собою війни. Те ж саме можна сказати про монополії, ковенці податки і т.д. Уже вищенаведених прикладів досить, щоб було цілком ясно, що дійсно є безумовна необхідність як найскорше: а) поставити питан- ня впливових загальних для України і Кубані, б) обміркувати і розглядати їх відповідним шляхом, в) забезпечити мирну можливість авторитетного для обох держав улаштування всіх непорозумінь, які мусять виникати в житті між Україною і Кубанню. Стоячи на грунті нероздільності спільної між Україною і Кубанню праці у всіх спільних галузях життя і на решті, зєднання їх в єди- ну могутню і незалежну державу, я чиєлю своїм обовязком звернути- ся до Вас, ПАНЕ ГОЛОВО, з цим листом і з ширшім проханням допомогти перевести на практичний, діловий грунт братські і повні відно- шення України і Кубані шляхом, який Ви знайдете найкращим. Майже всі вищезазначені питання обміркувались мною з Головою Вашої в Празі Дипломатичної Місії п. Славинським і він зможе в часи свого перебування в Тарнові дати Вам необхідні пояснення і сказати те, що в тім листі неможливо сказати. Щиро прошу вибачення за турботи, які учниню Вам, ПАНЕ ГОЛОВО, цим листом. Готовий до Ваших послуг: Найширіший Ваш прихильник Іван Макаренко, Заступник Кубанської Республіки і Член Кубанської Ради. З копією згідно: /Макаренко/ Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Telegraf Państwowy Blankietu Nr 71 Przewodnika Nr Otrzymany dn. 14/12 o godz. mi Podpis orzędnika na tiaschkomt nezałaschnosty naschoji batjkiwstschy nn ideji ta wascha newsypustscha enerhija naj budutj ane otamane protynka naj nowyj rik bude ostannim schlachu jakym my jdemo do splitnoji nam do ukrainy samooctwechena widomistw. tsinuppi wienachsperwodstwo od batjkiwstschyny stop a wasza palka + Wien 57.+571.+46:-14:9.50 m = tomo zaporukoju ,+= mykola wassylko .+ ="= Kierunku naszy Nagroda na Hory Barchi Narzutu Szczepan - Włos M.P. 1 T. 1018. — VII, 919. — 8.000.900. ВИСОКОПОВАЖАНИЙ ПАНЕ ПОСЛЕ. Тарнів. ПАН ГОЛОВНІ І ОТАМАЧ з почуттям широго за- доволення прийшов Ваші сердечні привітальні сло- ва, в якими звернулись Ви до нього в нагоди Но- вого Року й наказав мені передати Вам його пи- ру подяку. ПАН ГОЛОВНІ І ОТАМАЧ бажає Вам, Високопо- ва-аний Пане После, в Новому Році доброго здо- ровля і повного успіху в славній державній ро- боті Вашій, за якою він з признанням стежить. Маючи за високу честь подати про це до відома Вамої Екцеленції, користуюсь з нагоди скласти вирази моєї глибокої до Вас пошани. Мироновський 89 Кей лист треба переконати флекомандовачим до Відня. Агреса". Василька Зеєв ма- Етюд в Нармін енграбок М.Горшк 4 МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра № 967 16 січня 1921 року. м. Тарнів. ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ СТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь пересла-ти при цьому копію листа п. Консуля У.Н.Р. в Гданську від 7-го цього січня ч.87 до п.Міністра Закордонних Справ-до ласкавого відома.- Міністр Закордонних Справ: в.о. Начальник Канцелярії Міністра: консультат У.Н.Р. в Гданську. ч.87. Данніг 7 січня 1921 Конін. До Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Маючи на увазі, що в силу склавшихся обставин мають всі прибалтійські представництва, за виїмком данцігського, стоять перед можливістю ліквідації, на це може вплинути натиск з боку большевиків. По маючимся відомостям в консульстві Уряд Латвії, не без жалю, заявив вже, що мусить увійти в переговори з радою комісарів України, цим самим наше Представництво вже усовується на другий план. Теж саме з Фінляндією і Естонією. Мені не відомо, яку позицію займе Міністерство Закордонних Справ У.Н.Р., але я знаю, що згадані Держави ідуть на розрив дипломатичних стосунків неохоче, а навпаки бажають підтримати неофіційний як найтісніший звязок, котрий міг би може і в недалекім часі знов перейти на офіційний шлях тому о скільки не буде краю площини я маю за честь прохати Вашого Високоповажаний Пане Міністре дозволу коли вже виявиться цього потреба, зноситись з Урядами вище згаданих держав, по обороні інтересів У.Н.Р. Мені як людині "внедоторканності" по посаді і території буде це цілком можливе./ Уряд Латвії не може мати 2 посольств одної держави с.т. України але він може бути в контакті і визнавати консульство в Данцігу. Таким образом ми даємо їм бажану можливість не рвати дипломатичних відносин а ми маємо мотив, скорочення штатів. Незалежно від цього прохар Вашого дозволу організовати в Данцігу "Лігу Чорноморсько Балтійську" о характері приватному, яка однаково в будучому може переобразуватися в офіційну. Всі данні для цього тут маються. В цій невеликій ячейці яби забеспечив гегемонію України. На Новий Рік були у мене Ком. Ген. Польщі п. Бєсядецький, Комісар Антанти проф. Атолісо бургохмістр Др. Вайлль деякі урядовці данцігського уряду а з колоній п. Преснухін, проф. Франкфурт п. Буц / член прив.Союзбанку/.Я піддержую звязок з самими не- обхідними особами а дальше не поширю знайомств,позаяк не будучи грішми забезпечений в своєму істнуванні / доси ще ні феніга не одержав/ не можу дуже явно і широко голосити про себе,бо може бути,що я за недостатком гроша за послід- ні примушений буду виїхати з Данціга а таді буде лишній бламаж.Борись за утримання консульства в Данцігу,бо воно ще може віддати великі послуги. До мене дійшли відомості,що Міністерство вже має гроші,прохар і для консульства, хоча за листопад,грудень і січень а як що змога і на лютый тоді я вже зможу дещо конкретне видвигнути.Мар на увазі пресу. З глубокою повагою К.Павлик в.р. Консул У.Н.Р. в Данцігу. З оригіналом згідно: Ст.Діловод: У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДЕПАРТАМЕНТ ЧУЖОЗ.ЗНОСИН "16" січня 1921 р. ч.10.54/274 Тарнів. Канцелярія Директорії ДЕРЕВ'ЯНО ліст 192 / р. ВХ.Ч./ ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. У відповідь на Ваше відношення від 2-го січня 1921 року ч. І Міністерство За кордонних Справ має честь повідомити, що полковник Доліньський виїхав на днях до Бер- ліну. Копії його договору з Представником "Швере Індустрі" Штайнваксом в Міністер- стві немає. В розмові одначе п. Доліньський між іншим заявив, що у його такий договір дійсно мається і що з деталями того дого- вору ознайомлений докладно п. Міністр Фі- нансів Барановський. Міністерство Закордонних Справ з своєго боку звернулось до Посольства в Берліні, куди виїхав п. Доліньський, з проханням, зняти копію зазначеного догово- ру і негайно переслати її Міністерству для докладу ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин До Панаміністра Народнього Господарства. З наказу ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, ми за честь надіслати Вам при цьому витяг з реєрату пресового бюро Українській Дипломатичній Місії в Польщі за 12 січня б.р. н.525. Мироновиць Керуючи Справами Ритмайровський Начальник Канцелярії До Пана Міністра Народньої Освіти. З наказу ПАНА РОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь надіслати Вам при цьому витяг з реєрату пресового бюро при Українській Дипломатичній Місії в Польщі за 12 цього січня ч.525. Муринський Нерухомий Справами Винцентьев Начальник Канцелярії РЕФЕРАТ Пресового Відро при Українській Дипломатичній місії в Польщі. Преса Совєтської України. ч.526. 12 січня 1921 р. Газета "Волинь", орган Київського Губернаторського Комитету Комуністичної партії/большовиків/ України, в числі з 26 листопада/ч.225/ повідомляє, що на засіданні 5-ої Всеукраїнської партійної конференції обрано такий склад нового Ц.К. партії: т.т. Петровський, Рановський, Ману- ільський, Фрунзе, Никола Іванів, Садрій Іванів, Платонов, Воромляєв, Мізин, Затонський, Фелікс Кон, Шумський, Колотів, Кін, Дебедь, Николаєнко, Чубарь. До Контрольної Комісії при Ц.К. обрані: Петровський, Кон, Сирилянин, Лонк 1 Кузнецов. Так газета в числі з 27 листопада/ч.229/вміщує резолюцію пер- шого Всеукраїнського З'їзда робітників та селянок, якій З'їзд рахує потрібним діявлувати увагу куркулячий елемент, відібрати у нього бо- явий й мертвий інвентарь і розподілити останній між біднішими організа- ціями села. З'їзд вимагає, щоб при проведенні життя земельного закону і вірний розподіл землі між безземельними і малоземельними може під- нести економичний стан сільського населення на відповідну височину. Вкупн в тим З'їзд вважає доцільною організацію колективного використування землі. З метою підвищення сільсько господарської культури потрібне збе- рення тих дрібних господарств, до культура буде поставлена високо; по- трібна допомога підвищенню с.х.культурним шляхом широкої організації радянських господарств. (Так газета з 28 листопада/ч.230/ пише, що на засіданні президії Ц.В.К.України було розглянуто питання про нагороду робітників, що ви- значились в боротьбі з бандитизмом. Президія постановила запропонувати відділові образного мистецтва Народнього Комісаріату Освіти виготовити 50 прапорів для нагороди покітів з а успішну боротьбу з бандитизмом. Од- ночасно запропоновано Промисловому Бюрої виготовити негайно значку кі- лькість поресігарів, а різьбом і покрити різьбою значку кількість золотих сребних та крицевих годинників для нагородження активних робітників в боротьбі з бандами. Всім Губикономам та повіттякономам запропоновано повідомити Центр.Вик.Ком. про товаришів, що відзначилися, Списки таких товарищів... "Большовик" з 8 грудня/ч.23%/вимує постанову Ради Народніх Комісарів У.С.Р.Р. про цукрову промисловість: "Через гостру кризу, яку переживає цукрова промисловість, в зв'язку з військовими подіями, що відбулися на території України, а також, щоб дати можливість цукроварням України переробити буряки на цукор, рада Н.К. ухвалила: 1/Право втручання в адміністративно господарські справи цукроварень має тільки Вища Рада народнього Господарства у особі його Головного Управління цукровою промисловістю/Головцукор/1 органи останнього на місцях. 2/Все майно цукроварень, як живий, так і мертвий інвентарь, у чого б він не був – у військових частинах, у адміністративній влади повинен бути безумовно зданий найближчим органам 1 управління цукрової промисловості протягом 2 тижнів з моменту оголошення цієї постанови. 3/Всі цукрові буряки, які є у окремих осіб і організацій повинні бути обов'язково і негайно здані найближчій цукроварні. 4/Все паливо різних гатунків, яке є на території цукроварень, 1 ляє в дорозі, посилане в адресу цукроварень, розроблене, і те що розробляється на місних ділянках, зв'язане журами 1 по залишених до цукроварень, не піддає реалізації. Органам Наркоммашу пропонується вжити заходів до забезпечення рухомим складом для навантаження палива для потреб цукроварень у кількості, яка передбачається планом Головнаплив 1 його місцевих органів. Ця постанова вводиться в життя по телеграфу 23 листопаду 1920 р. Так газета з 7 грудня/ч.238/ повідомляє, що згідно з розпорядженням Всеукраїнського Ц.В.К. Всеукраїнський з'їзд рад відкладається на 10 лютого 1921 р. Так газета в замітці : "відбудування господарства" пише, що всього по 40 губерніях Радянської Росії в цей час є під відомом Губрад 2949 радянських господарств та 410 огородів. Загальна площа дозволених у них є ко I/2 мільйони десятин. Там газета з 10 грудня/ч.239/ пише, що 22 листопаду закінчила працю І-го Всеукраїнського агрономічного з'їзду, яким винесено постанову розширити сіть сільсько господарчих шкіл 3-х видів і забезпечити агрономів спеціалістів для того, щоб повернути їх не місця, залежні специалістами в останні роки. Реферат Пресового Бюро при Українській Державі. Газета "Комуніст", орган Київського Губерніального Комітету Комуністичної партії/Сольшевиків/України, з 30 листопада 1920 р./ч.236/, вищує статтю під заголовком: "Наша неотложная задача", в якій автор звертує увагу на те, що до цього часу дуже багато писалось і пишеться про завдання совітських установ, які повинні бути негайно переведені до життя. Однак, не дивлячись на те, що більш як 6 місяців в большевицькі установи працюють на Україні, керуючі органи Губспарком і Губревком зовсім не вживають заходів, аби робота в совітських установах провадилася належним чином. Ми несли поразку всім нашим зовнішнім ворогам/пише автор/, але ми нічого не зробили і не робимо, аби перемогти також і наших внутрішніх ворогів. Ми не маємо жадного плану в цьому відношенні, не маємо зв'язку з нашими провінціальними установами і ми не відаємо, чи виконують вони наваж і розпорядження губерніальної влади, чи їх порушують їх , як непотрібні папери. І така ганебна ситуація буде і стивати до того часу, поки ми не утворимо авторитетних і працевластих Губревкома і Губспаркома, які мали б певний план роботи і цей план точно виконували б. Крім того, необхідно утворити такий орган, котрий мав би на меті звертати увагу на те, щоб всі постанови Губревкома і Губспаркома виконувались совітськими установами. Губпартом мусить перше всього взяти всіх заходів, аби правильно розмістити своїх партросійників, бо в недалекому часі буде провадитися кампанія до виборчих совітських органів-Ради робітничих, селянських і червоноармейських депутатів по всій Київщині. Так газета з 1 грудня/ч.237/ вищує статтю: "Битога часу - виробничая агітація", в якій автор пише, що завдяки зусиллям пролетаріату Росії та України, большевики мають можливість з особливою енергією взятись за новий фронт, внутрішній. Крім організації влади взагалі-основна держава свого фронту - це господарство. Ця боротьба в умовах відсутності технічних можливостей і економічних ресурсів є страшною за Донецький і Брянський фронти. Однак, населення, навіть партійні товариши, легковажно ставляться до сього фронту, гадаючи врятувати справу тілько резолюціями і не уявляючи тих величезних зусиль, які треба прикласти для взяття цієї фортеці. Перша трудність — це малосвідомість наших робітничих мас, а подекуди стра- шенні шуринцькі інстинкти/трудоцукор, гуральники і т.п./, 1 треба пере- виковувати їх псікольгю. Друге — відсутність у нас червоних командирів виробництва і малоініціативність старих спеців. Третє — страшenna руйна на- шого господарства, майже всі заводи, особливо по містах, стоять. Четверте надзвичайно малий товарний фонд. П'яте — відсутність палагодженого тран- спорту. Шосте — відсутність у нас на Україні твердого організаційного цент- ру. Сьоме — розпорощеність нашого господарства. Багато це можна вказати всіх шкодливих моментів, без ліквідації котрих пролетаріатові жити далі не мож- ливо. На погляд автора, перший крок до взяття фортеці руйни — це риття окопів виробничих агітацій, а також відкриття курсів і школ дал робітників по тим галузям, в якій хто працює, для чого Губнаркому потрібно підготувати від- повідні лекторські сили. П'яти же просто шляхом, виробленим особливим комі- сією при Ц.К.Р.К.П., — шляхом організації виробничих комісій на заводах, ав- тор вважає недоцільним: на Україні толку вийде з цього мало — буде тільки звійве гальмо в праці — треба ж нам пам'ятати/підкреслює автор/, що на 60% /пересічно/заводів України у нас нема ні одного комуніста, який зміг би приняти політичне керовництво цією комісією. Такі комісії можна організу- вати, але вже після хоча б І-шого випуску курсантів у цій справі. Друге — потрібно нашим господарчим органам виробити виробничий план як найшвидше, щоб дати робітникам працю, а тоді вже роспочати агітацію, лекції, влаштуван- ня спеціальних колегій для виїздів і т.п. Підняття свідомості робітництва і селянської бідлоти/закінчує автор Н.Тараненко статтю/ — це наше бойове завдання, без нього ніякий виробничий план не буде проведений. Так газета "Комуніст" з 3 грудня /4.239/ в статті Кости Дасівсько- го "Наші завдання" пише: В "Комуністі" від 28 листопаду тов. Розін навів статистичні данні про соціальний склад Київської організації. Але після трьохрічної горожанської війни настільки пересунулись цифри, так втяглися робітничі елементи в загально державну радянську роботу, що за всього пар- тійного складу лише 15,1 % перебуває на фабриках, заводах та залізницях, решта же працює, або в радянських установах, або в червоній армії. 15,1 % дуже слабо можуть звязати з широким пролетарським масом Київ пар- тійну організацію, а через такий слабий звязок з робітничими масами партія не зможе охопити і втягнути до державної широкої маси росітництва. Автор звертує увагу на той факт, що з 1015 партійних товаришів росітників лише 261 пересувать нині на фабриках, заводах та залізницях, себ то 25,7%, 285 в радянських установах- 287,374 в червоної армії- 36,8%, решта - партійних, професійних і інших установах. Селянський елемент в місцевій організації майже відсутній. Особливо слабий підготовок перебуває в радянських устано- вах: на 513 партійних товаришів є лише 13, себ то 0,24%, в армії комуніс- тів в селян збільшується до 19,8%- 144 на 725. Зроcити заїдси акців виснов- ки на всю партію України, пише автор, неможливо, їх доки що, за відсутністю матеріала, зробити по Київщині. Всек треба сказати, що, маючи ці матеріали, ми змушені серйозно помислити над зсільшенням лав партії. Розуміється, об- межуватись лише росітничими елементами не доводиться і не повинно, а треба вкупі з частиною росітників перекинути на фабрики та заводи товари- шів в інтелігентної праці. Це перше завдання, яке стоїть перед міською організацією і лише в скорому часі вона повинна перевести. Наша теорія, пи- ше автор далі, говорить, що пролетаріат мусить бути з нами і не може бути з кимось іншим, а йити говорять протилежне, і ми очікуюмо, що пролетаріат буде пасивним, а іноді і вороже ставиться до нас, як до нас. Причинною та_ кої пасивності і ворожості є нерозуміння масами завдань пролетарської ре- волюції, відсутність елементарних розумінь про партію революції і майже цілковита відсутність будь якого світогляду, крім обивательсько-мілансь- ких інтересів. І тому менше всього довгих дискусій з приводу другоряд- них приціпових питань, сільше уваги практичній роботі, практичному її пе_ реведенню. Отже другим питанням порядку денного практичної роботи стоїть питання про збільшення лав партії за кошт росітників в заводах. Підходячи сюди практично, ми бачимо, що там, де був партійний товариш сильний, зсіль_ шувався комуністичний осередок, міцнів його вплив, росітництво всіх цих фабрик чи заводів було з нами активно, а там, де його не було, орали гору, дурячи голову росітництву всякою демагогією меншевики та соц.рев. і ро_ сітництво було нам вороже. Необхідно пересунути певне число росітників назад у заводи, але цим справа не кінчається і ми мусимо поставити ті питання про обовязкову участь відповідальних товаришів у інструкторській роботі, це поперше, і про усилення пропагандичної праці цікавими лекцій по невлій схемі, виробленої відділом Агітації і Пропаганди Гуськову, а першу чергу елементарного розуміння соціалізму, комунізму і росітниче професійного ру_ ху, це подруге. Виконавши ці завдання, ми зразу помітимо приплив у партію росітництва і не буде запитань, які доводилось вислуховувати на з'їздах 4. незаможних, а також і на заводах від робітників: що таке комуністична партия? Треба наважити покінчити з цим і цим п виду є зробимо, тим сільш партія звільниться від міцансько настроєних елементів, тим сільше і ширше розгорнеться її робота, тим швидше будуть досягнуті наші мети. Так газета в другому місці повідомляє, що в цей час звін_ чилась передача "розподілительних" функцій Городдела Опродкомгуса Єдиному Споживчому Товариству/К.Е.П.О./. 0000000000000 3. тем газета містить постанову Ц.В.К.України про народню освіту. В справі професійно-технічної освіти ухвалено:З огляду на величез- не значення ручної і, особливо, професійно технічної освіти в зага- льному процесі економічного будівництва: а/В короткий речений за- кінчити початку вже цілковиту мілітаризацію і реорганізацію усіх вищих спеціальних шкільних замладдя, провадлики по планові в них ро- бітничими факультетами пролетарський елемент, та відновлявши їх на- вчательський силад новими і, особливо, комуністичними силами. б/Роз- робити і перевести через раду Народних Комісарів питання про пони- рення мілітаризації на технікуми, найбільше вдарних, з точки погляду економічного будівництва, якіз. в/Непохитно повирати мережу серед- ніх технічних шкіл, погоджуючи її з економічного і сільсько госпо- дарською районізацією України. г/Засередити більші змагання на пере- ведення в життя декрету про научну повинність робітничої класи. Про політичну освіту: З огляду на величезне значення політико освітньої праці всього Радянського будування і в меті перемоги шкідливої різнообміжності, яку можна спостерігати: а/Ради Народних Ко- місарів в місячний речений перевести декрет про організацію при Наркомосі Головної інспекції У.С.Р.Р., а з метою об'єднання і пого- ження усієї політико освітньої праці на Україні, б/Телевополітос віті засередити усі політико освітні сили і засоби на розвиток про- дукційної пропаганди 1 на боротьбу з перекинутими махновщини, петл- рівщини, отаманщини і другого лиха, що раз'ядали українське село, в/ усіма заходами зміцнити працю по боротьбі з неграмотністю в першу чергу в лавах організованого пролетаріату та незаможного селянства. г/Використати для політико освітньої праці могутні засоби мистец- ва, безумовно усуваючи з театрів, кіно безмістовні і розпузні пісні і образи, використовуючи широко переводну літературу і молоді сили пролетарських письменників. д/Засередити увагу на розвитку широкої мережі клубів з призначенням до них ініціативної спілучасті працю- чих мас. 00000000000 До Української Надзвичайної Дипломатичної Місії у Франції. Нам за честь просити Місію передати Пану Комітету і всій Українській Капелі, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ вироздякує їм за при- вітання з Новим Роком і бажає їм дальшої успішної праці на користь Батьківщини. Маркович Керуючий Справами Винсентський Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Відділ Міністра " 12 " січня 1921 № 280 м. Тарнів Панові Голові Директорії і Головному Отаманові Військ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь передати до ласкавого відома зміст телеграм надісланих сюди п.Кошицом від імені Української Республіканської Капелі, а саме: 1/ Ніковському для Стамана-Варшава- Після великих турбот вичистивши капелю від злочинного елементу ідео/Парижу крапка Шлемо Вам найсердечніший побажання Новим Роком крапка Сподіваємось працювати як раніш чесно щиро для нашої справи.Капеляне" 2/ Ніковському для Отамана Шейдемуелі-3 дороги із далекої чужини вітаємо дорого батька з Новим Роком стоп 3 твердою вірою в будучину розпочинаємо третій рік праці на користь дорогої батьківщини.Кошиць-Капеля". Міністр Закордонних Справ: в.о Начальник, Канцелярії Міністра: У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж. Зносин. "14" січня 1921. ч. 1057/3/2 Тарнів. На ч.1468 від 30-го грудня 1920. Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити Вас, Вельмишановний Пане, що в справі відмови польським берлінським Посоль- ством візування українських дипломатичних паспортів звернулося Міністерство до Україн- ської Дипломатичної Місії в Варшаві відно- шеннями від 31-ХІІ - 1920. ч. 1009/4764 та II/I ц/р. ч.1045/193 з дорученням, щоби Мі- сією були вжиті перед Польським Міністерством Закордонних Справ відповідні заходи для роз'я- снення і полагодження вищенаведеної справи. В справі даних про торговлю американців та англійців з бойовиками Міністерство від- неслося 31/ХІІ 1920. до Дипломатичних Предста- вництв У.Н.Р. в Ризі, Ревелі та Гельсингфорсі. Після отримання відповідних пояснень від за- значених Місій Міністерство негайно Вас пові- домить. Прийміть, Вельмишановний Пане, залевнення високої до Вас пошани.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуж. Зносин. "14" січня 1921. ч. 106/621 Тарнів. Панові Керуючому Справами Високої Директорії У.Н.Р. Згідно з наказом п.Міністра, Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію відношення п. Керуючого Справами Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Угорщині від 8-го січня ц/р ч. 33 - для ласкавого відома ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА.- Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ В УГОРЩИНІ 8 січня 1921 року. № 33 Копія: 109 До Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Маю за честь подати до відома Вашої Вельможності що з І біжучого січня Угорський Уряд перестав визнавати представництво в Угорській державі: "Західньої Області У.Н.Р." - і представник "Області" майор Я.Біберович з усім майном представництва виїхав з Будапешту до Відня. Chargé d'affaires У.Н.Р. в Угорщині /підпис/ Голк. дикебур. З оригіналом згідно: Старший Діловод Филомаїй Відд. [письмовий підпис] У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Канцелярія Відділ Міністра Ч. 312 Октябрь 18 дня 1921. 7/1371-про звіт мешканця Старшого Романовича Вронсь- кого Канцелярія міністра Закордонних Справ має честь повідомити, що Посольство У.Н.Р. в Берліні відношенням 4.7 звісцня ц. р. підтвердило отримання листа Ч.1371, надісланого сюди Канцелярією Директорії У.Н.Р. для дальшої пересилки. в.о. НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ МІНІСТРА О.Махавинський Старший Діловод Куренкевич У. Н. Р. ОСОБИСТА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 1928 р. м. Тарнів. По розпорядженню п. Голови Ради Міністрів його Особиста Канцелярія має за честь передати при цьому копію пояснення Директора II-го Департаменту Міністерства Юстіції М. Багриновського до Міністерства Закордонних Справ в справі його урядування в експозитурі М-ва Закордонних Справ в м. Варшаві і рівночасно повідомити, що копія відношення Ч:62/п надіслана до Міністерства Закордонних Справ. Т.В.О. Директора Канцелярії вч. Гнишев Старший Діловод В.Маушинько Конік До Міністерства Сирал Лановдовича Величного Євгеновича міністре Резьбії М. і Паримабською Зважаючи погрідними і дозволеними змовами і ви- правити полиншові ревізійні державних фанкцій в службі з передубуванням моїх на службі в Мін. тех. Сирал в Перемки до турквні і червні місяцях 1920 року. Фактично сран сираль вичидал так:- В елемент організації Уряду в середині травня ми- слуга мало було надійшано де-кілька листових і то- леграфних листків про те, що я мало робити з Вер- Микле нію ененсфітурого міністерства ак. Сирал. Маємо відповідь А ево було ведено Наремка Я не одружив. Керовинськ свеки надсилалися роз- повідження про індиграцію розроблених пам'яток труду, або що я був. Не відповів на усі, а в кінці здалася додав без потрібне для миєнької ліквідації емансипації і унеможливлене для Крізь. Мине в середині червня сильно ведено було нарешті розповідження про ліквідацію і надання Сирал до Уряду. -2- що може стверджувати донька Лукасевич. Але моїй дівчині таким шляхом, що Уряд збереглася з Канади незмінно було трясно буди саме і тоді по оскледзь уїїє сприяти в. елівіць у совок: елісі. А єл Лівичковому було одружено був певно досконалий розумний зафармований з Белгією до Збро- жання і вперше мигання будь саме безп'яти. Ми не тим що було гопобо і навіть боєм по своїм урзанню був розроблений, амінною виладно. Рідив я ке ус буде не французький дар- емально на слугобі по еліт. та. Сигет, бо совок елісі в Лівичковому одружений багатою еліт. та. Сигет про певний снажк, а ранку емуєраних душ Месканських їх слугобово Сановища по своїм влененню розмогд - дубер, що всі сприяли і урохи до Уряду дослалами мим дівачким Крізіна і Склебинськ, Будь моїй урзаню, бо еліт. та. Сигет виховало миме приємненя зері а мої оцінувався див ро- гальчно закладу не вимогало. І їхрі бу Такого жаременту я і мояв пози'бним, а дуже зібранням слуг елісівською справлища мені яким не треба було їхати, бо в моєму ризиково -3- приїхав до мін.так. Сигел і вже дійшов роз. погодження побажаного еллі єгараї по- Саду до міністерства Іосифа: Щобе топкаємс "Сигел і Ковзіб, то на кожному домі надписи у Каменській багатів і Олександро, які мі повинні були їхати. Відповідаючи цьому 10 резолюції Савка еллісі і Заручником вонди Паге Мінський т. А Левицьки- вийк була У 48-6 про прикорення діяльності економізму, з загальним о роклі, що падешка до мін. так. Сигел сигел і ковзіб покликаємс на Народному Багати Володимиро і Олександро. Заборг в орденому еллісі був 22 резолюції Міністр Левицький якщо наказує Каменський вигляд повинно бути з Стадником до- Сравити все до міністерства. (Котрі у них було смогли в мене) Увага і закінчуються еллі оприйшов спочатку до мін. так. Сигел. Мене Ривка дріб Міцкі поро з Квітака т. Біз- мурки мі куляємс і вже не має жінок барвина Еллі схеми, що прикорення надання сигел до міністерства. Але резолюція Сигел була уже пам'ятана Називали вже в короткому резолюції до регіональ -4- (мав в розумі рішення) ухв. Олімп омогорського Курзька міці до січнівця повинну пан- конечний засіданий посувати за безпечні місця: А вед репе спал, що й ним гавізабел була наділена до січнівця - не знаю розум і на якій підставі це Перемишльський Сиггель і Стадбником - а чатом віропинченко, яки 20 езим у.р. (мав рішення) здав скупленні з розум і ганушилами сконкурую січнівця. Коб які вирує це З'явлення, юнару, що безпеки урочисте по всіма документами вгнути з визначеними міліцією січнівською до Вирядженої Конгресу його ізмінилися й танку був слідом пане Народницький Сиггель - вик обірнуло що це розумнень - у 25 квітня у.р. Повернувшись до Варшави і сейдни узбус і зобіжать усі безпеки не падешалась до Уряду, а переходження міці, лево вуз вір- Славі події симулюють міга. Коб це було мене безпосередньо не тор- калось, я вирішив використовувати обо підготовку до Уряду, щоб документи всіх могла повніше опинитись нарешті в Вирядженному Конгресу і зробив вигрупність до Ради Вчил. -5- Але в Равінській була зв'язана Понгрозь із відомими, бо вже Намірален сховувався і його постраждала сім'я. Салиштів відрядив на свадьбу у Гуцульському Прибатини особи. Однє разу в Уборі зробився жахливий епізод і Народжених з тим, що де-які свої близькі перш у музей явилися, а з берези Пилин розповідали Кубаєво відруження жовтого Назмалю. Від півночі Дергалевський Понгрозь повернувся назад у Маринову, з якої був узимку відряджений і Понгрозь вже приєднався — по майору його ханно — до рятування негеліп'я та ревізій докуметів на підставі існуючих фаменів. Магніт 9 грудня 1947 Суперечка з Дергалевським відбулася у Козинці (Кривий Рог) Записано за підписом Салаша МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра № 116/т. січня 1921 року м.Тарнів. Канцелярія Директорії СДЕРЖАНО 3 липня 192 р. ВХ. Ч. ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь пере- слати при цьому копію особистого листа п.Міністра За- кордонних Справ, висланого 21-го січня б.р. за № II4/т. Панові Голові Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Парижу О.Я.Шульгину-до ласкавого відома.- Міністр Закордонних Справ В. Начальник Канцелярії Міністра: Дорогий Олександре Яковичу. Коли Ви приїдете до Парижа або будете мати які зустрічі треба дати, щоб французькі міродатні круги засвоїли собі якийсь більш здоровий і ясний погляд на недобитки армії Врангеля і можливості дальших операцій з ними. Справа ось у чим. В різних пунктах Туреччини, Болгарії та Сербії під врангелевськими значиться до 25 тисяч воєнків і старших українців, з котрих один вважають себе українцями назви "малоросами", інші випадковим елементом українських якого захопила евакуація з Криму. Коли нам з Вами ясно, що Врангель рано чи пізно мусив бути розбитий на території України, оскільки на його підприємстві не було ні симпатій українського народу, ні порозуміння з українським Урядом то нехай же і французи вирешті зрозуміють, що праця нагоди нових формувань і підприємств проти бельшевиків ті самі Українці, до складали потенціально найкращу частину армії Врангеля, і далі можуть показатися мертвим потенцієм, якщо їх не вирвати з П. Голові. Чадзь. Дипл. Місії У.Н.Р. в Парижу О.Я. ШУЛЬГИНУ.: чукої ім холодної ХМ атмосфері та не передати в сферу більш рідких і експлуатуваних воєнних впливів. Таким чином: 1/ український Уряд дуже легким способом може пофармува- ти незважані українські групи та одиниці в поважну і дисци- пліновану та ідейно міцну силу. 2/ Український Уряд у цій справі прийнявши певні завдан- ня та інструкції од представників чи агентів Уряду Франції, а також /по очевидно/ і певні грошові асигновання на цю справу, готовий з свого боку на усенький контроль фракцузів що до способів формування, чистоти антибольшевицьких лозун- гів, певного рода лояльності до Уряду Франції та нарешті про- поволі й матеріальної відчутності. Коли Франція не зважить цих умов для оздоровлення всієї б. франгелевської антибольшевицької групи, то всякі надії на нові операції з того самого матеріалу і з тими самими прий- ципами й методами організації будуть марні, як були не раз. Від імена Уряду дозволяю собі ці думки рекомендувати Вашій пильній увазі та просити Вас при першій спроможності почати і розвинути в ньому напрямку енергійну роботу. З царем позаяк А. Н. Кривошапка в.р. З офіційною звістю: Начальник Канцелярії М. Ізраїл Л. Вакулевич МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра № 366 21 січня 1921 року м.Тарнів. КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ ОДЕРЖАНО Вх. Ч. для 192 р. 21/Січ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь пере- слати при цьому копію листа Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Празі від 13-го січня б.р.Ч.32 о.к., в якому поданий зміст пеďяки п.Президентові Чехо-Словацької Республі- ки за його різдвяний подарунок пражським Українським Студентам, висланої вищезгаданою Місією на руки Міни- стра Закордонних Справ Ч.С.Р.-до ласкавого відома. Міністр Закордонних Справ: в.Начальник Канцелярії Міністра: НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ У.Н.Р. у Празі. 13 січня 1921 року ч.32 о.к. Копія. 120 До Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. Українська Дипломатична Місія в Празі, відповідаючи на лист Ваш ч.34 має честь повідомити, що 12 січня п.р. вона ви- слала на руки Міністра Закордонних Справ Ч.С.Р. дякучого листа п.Президентові Чеської Республіки за його різдвяний подарунок пражським Українським Студентам цього змісту:Надзвичайна Дипло- матична Місія У.Н.Р. в Празі з припоручення Українського міністра Закордонних Справ п.Ніковського має честь попрохати Вас,Високо- поважаний Пане Міністре,ласкаво засувати п.Президентові Ч.С.Р. як найсердечнішу і найширійшу подяку Українського Уряду за його шляхотний і щедрий Різдвяний подарунок Українським Студентам в Празі,Український народ,що проживає саме тяжкі часи багато синів якого змушених було шукати азілр в чужині,ніколи не забуде як по приятельськи і братерськи приймаються Українці в Чесько Словачькій Республіці,в чолі якої стоїть людина з так визнач- ним і рідким зрозумінням для справжньої міжнародної солідарно- сти і справедливості. Управляючий Місієр: Витошинський в.р. в.о.Секретаря: Головський в.р. З оригіналом згідно: Ст.Діловод: Аб мцнгуз До Пана Начальника Військової Ліквідаційної Комісії в Річі Поволзькій Генерал-Поручика Зелінського. Тарнів. Прикладаючи при цьому текст уміщеної в італійсько-му часопису "Ідея Націонале" розмови ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА з кореспондентом зазначеного часопису, маю за честь провести Вашого розпорядження, аби текст цей було надруковано в газеті "Син України". Бажано було-б, щоб він поливвав і в пресі польській Керуючий Справами В. Штепановський Начальник Канцелярії 043 So Noche a Rumor 23/I 124. Bano Tigo Pary Peony Sarner. — До Пана Міністра Справ Закордонних. Тарнів. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що ознайомившись в листом 5 цього січня гра́ба Тишкевича до Вас, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТ РІЇ зволив покласти резолюцію: "Необхідно виленити графу Тишкевичу, що "факт викликання до міста осідку Уряду по "елів Чарголіна і Василька ні в якому разі не свідчить про зміну орієнтації ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Проти легковажних інформацій, хоча би і з польських джерел, треба протиставити об'єктивні відомості, емісія яких полягає в викликуванні Урядом в порозумінню з ГОЛОВНИМ ОТАМАНОМ, різних представників за кордоном.21/I 1921 р. ПЕТЛЮРА." Керуючий Справами Фрідкандт Високоповажний Пане-Міністре, Я одержав Вашого листа через Румунію відносно виїзду мого до Риму. Я особисто дуже бажав бачитися з особою, про котру пишете, для обміркування спільної акції. Залучаю копії 2-х листів цього пана, в дальшого видко, що негативно відноситься до політики Панейка і русофільської — взагалі/, а в останнього, що думає, що Гол. Отаман "ліквідований". Я постараюсь цю думку йому вияснити, хоч, признаюсь, що факт, що я не одержав відповіді і від нього на телеграму у і лист, мене здивував, — тут ходять фальшиві чутки, що Гол Отаман інтернований та уступив орієнтації німецько-російській /Василько, Марголін іт.д./ Цю останню відомість маю з польських джерел. Дуже рахую на приїзд Пілсудського, котрий нашу справу і самого Петлюру завжди щиро підтримував. Що до п. Карманського, я був Вам передав мою опінію, не входячи у подробиці. Це для Вас не було переконуючим, і Ви побажали мати в руках документи — мені прикро його Вам посилати, але побачите, що я з нього був певний, що п. Карманський від давна вийшов зі служби. Прохаю телеграфно сповістити мене, коли одержимо гроші — без них поки що затримав від'їзд з квартри. Я чув, що п. Василько не вдасть їх поки я буду у Парижі, але ж знов без них виїхати я не можу, хоч я і сам цього бажаю. з правдивою до Вас пошаною ТИШКЕВИЧ. Цього листа посилаю через зовсім певну особу, котра його читати не буде. 5-го Січня 1921 року. / Тільки що отримав Вашого ласка- скавого листа № 1001/4725. За лист глибоко і щиро Вам вдячний. Не відказуюсь дальше служити і в Римі справі нашій, хоч я понад силу змучений. Прохан тільки прислати гроші, хоч як небудь виїхати, бо сто- ла вже не маю. Тишкевич. Перепрошаю за непорядне писання, але переписати трудно, а на машині незручно. До Пана Міністра Справ Закордонних. Тарнів. Маю за честь повідомити Вас, Пане Мі- ністре, на відповідне розпорядження, що на доповіді Вашій з 21 цього січня ч.370 про огляд Кемалієвського руху ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТО- РІЇ зволив покласти наступну резолюцію: "Доклад про національну війну в Туреччи- ні слід переслати в колії Воєнміну і "Нач.Генер.Штабу 21/І.1920р. НЕТЛЮРА." Мушановсь Керуючий Справами Випавський Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Дépartement Відділ Міністра Section "21" січня 1921 № 370 м. Тарнів ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. На відношення п.Керучого Справами Директорії від 13 -го січня б.р.ч.80 Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому виготовлений Відділом Преси ко- роткий огляд Кемалістичного руху в Туреччині до Вашого, Пане Голово, відома.- Міністр Закордонних Справ: в.. Начальник Канцелярії Міністра: НАЦІОНАЛЬНА ВІЙНА ТУРЕЧЧИНИ. /Мустафа Кемаль Паша/ Коли в жовтні 1918 р. болгарські війська відказались від боротьби на сальоніцькому фронті, здавалось, що і для Туреччини не залишилось нічого іншого, як зложити зброю. Тоді в Туреччині зарисувалось те саме психологічне явище, яке пізніше, в листопаді, товаришево розвалові німецького фронту на Заході: повний нервовий розстрій в головній ставці і в столиці держави при рівночаснім одначе збереженню цілковитої боєздатності фронту в Малій Азії. Якраз тоді, коли по одно-тяжневим поході Греці заляняли цілу Тракію, Галіполі і станули в 20 кільом. від Царгороду, а англійсько-французько італійський десант зайняв столицю султана, якраз саме тоді фронт в Малій Азії на стільки змінився в некористь Турків, наскільки на це вплинуло негайне виведення з строю всіх австро-германських формаций. Тоді Англія посунувшись від Нутель-Амарі вздовж валізничого шляху, зайняла Багдад; французький десант зайняв Кілікію і Сирію, а грецький десант Смирну враз з частиною побережжя егейського моря. В Царгороді окупаційна влада примінила воєнне право. Не торкаючи особи султана, якого відтяла від зовнішнього світу, вона ув'язнила всіх членів молодотурецької партії крім голови її Евер-паші та премер міністра Таллад паші, яким вдалось втечі до Німеччини. Рівночасно перервавши звязок столиці з Малою Азією та з армією, що там осталась, окупаційна влада подбала про створення нового-покірного Антанті-уряду і припеволила його виступити оружию проти малозайських "бутиївників". Одначе, крім кількох незначних сутічок на побережжя Марморного моря-згадана акція нічого не ослабнула. В тому часі виступив в Малій Азії на першій план Мустафа Кемаль паша, болонвий генерал і знаменитий оборонець Галіполі. Призначений по ліквідації галіпольської армії до святи султана, Мустафа Кемаль-паша в скоро-му часі станув на чолі корпусу в Малій Азії, де і вже залишившись. Вороже 'радиофедо відношення до Турків різних арабських племен, що замешкують Ієсопотамію, Кілікію, Сирію і т.п., піддержуване агітацією Англії і Франції приневолило турецьке головне командування відступить як на границі Анатолії, етнографічно суто-турецької країни, куди почали з західних ворогом частин напливати збігці-Турки. До Ангори, столиці Анатолії, при- іхало багато визначних турецьких політичних діячів і біля 3/4 членів турецького парламенту. Не заперечуючи влада султана, але рахуючи його в неволі у ворогів, турецьке громадянство визнало царгородський уряд за недійсний і утворило в Ангорі новий політичний центр, вибираючи Кемаль-пашу своїм головою. Рівночасно потайки піддеркувано зв'язок в султаном і в царгородськими кругами, а тим часом в Ангорі складено новий кабінет міністрів. З членів парламенту, який поповнив новими депутатами, складено новий парламент і вирішено боронити самостійно- сті Туреччини. Що діялось в Анатолії і взагалі в Малій Азії на протязі 1919 року - нічого не відомо. Європейська преса, зайнята підготовкою Версаль- ського миру, не приносила ніяких вісток з Туреччини. На весну 1919 р. царгородський уряд вирядив мирову делегацію під проводом Дамад-Ерід-паші до Парижа, котра змогла тільки передати, краще переслати, п. Клемансо своє меморандум; ії зараз було заявлено, що поки не підписанні мир в Німеччині, делегація може вернуть до Царгороду, що вона зробила негайно. З пізніших зв'язків в французьким парламенти і з відаквів в со- ціалістичній французькій пресі можна додуматись, що воєнна акція Союзників в Малій Азії не розвинулась а потягнула за собою тільки величезні втрати і владах і в коштах. Совєники станули на тім становищі, що вважали уряд в Ангорі з Кемалем-пашою на чолі як бунтівників /"банди Кемаля-паші"/ а за ле- гальний уряд уважано фінцію уряду в Царгороді. Цей уряд покликано до підписання мирового договору в Севр. В склад делегації, що мала виїхати до Парижу не хотів ввійти ні один політичний діяч, так що англійський комендант в Царгороді загрозив ув'язненню уряду а навіть викиненням султана з Царгороду. В Зв'язку з цим уряд Кемаль-паші прислав до Царгороду заяву, в якій відмовив в підписанню миру компетенції царгородському урядові, зазна- чуючи, що для нього постанови севрського договору не будуть обов'язу- ючі. Остаточно делегація виїхала і підписала мир в Севр, який одначе по іншіший день не ратифікований. Справа станула на мертвій точці.Величезні кошти безконечної війни в Малі Азії і небезпека утрати поваги серед мусульманського світу примусили союзників взяти рішучих заходів.І так в Сан-Ремо Веніцельос запропонував, щоб за ціну поширення грецької держави на кошт Туреччини в Малій Азії, Греція зобов'язується мілітарно вип- щити націоналістичний уряд в Ангорі.Французька преса представляла цюсправу так, будьтоби тільки одна англія піддержувала згадану про- позицію Веніцельоса.Дійсно одначе Франція тихцем була в цього вдо- волена, що на випадок невдачі воха необов'язується ратувать Грецію висилкою своїх військ до Малої Азії.Проти пропозиції Веніцельоса виступила Італія вважаючи, що поширення впливів Греції на Сході тво- рить небезпеку для італійської торговлі.Остаточноприйнято пропози- цію Веніцельоса і волід за цим розпочато воєнні операції з базою в Смирні. Весна 1920 р.принесла тріумф грецькому війську:занято за- лізницю з Смирии до Бруssi,ціле побереже егейського і Мармориого моря та відкинено військо Кемаль паші на 200 кільом.на схід від Смирии.В тому часі большенвiki почали контр-офеїзиву проти Польщі. Європейська преса заповнилась вістками з польського фронту,відтак в Риги.Про грецько-турецьку війну не було ніякої,навіть найменшої вістки.Доперва в осени 1920 р.французька преса подала перші ві- стки про сумний стан фронту в Малій Азії:грецькі війська,побиті на цілому фронті,займають маленький 40 км.пояс кругом Смирии.Після упадку Веніцельоса /14 листопаду 1920 р/новий головно командуючий Папунас заповів евакуацію побережа Мармориого моря.Франція не вси- лі побороти повстання ріжних арабських племен в північній Сирії, котрі під впливом чисто-музулманської агітації-помирились із свої- ми бувшими гнобителями Турками.Ледви зеряньться на фронти Адана Алеп-Айнталь-Джісієххогур-Ангіохіч,Продовженням цього фронту є по- вищці над Евфратом,де генерал Губо мусів відступить аж до Алексан- дретти.Англія,що заляла Мезопотамію,ничого не могла зробитъ,щоб поширити терен свого посідання. Після постанов в Сан-Ремо Кемаль-паша мусів рахуватись в можли- вістю великої і серйозної акції проти уряду в Англії і тому був приневолений оглянутись за союзником. Виходячи з положення, що "ворог моїх ворогів є мій приятель"-остановився на большевиках. Про переговори Кемаля паші з большевиками згадувала європейська преса вже в часі конференції в Сан-Ремо. До зближення/ одначе між ними прийшло доперва підчас конгресу муульманських народів в Баку і в цьому відіграв велику роль Зіновієв. Постанови цьої умови не є докладно знані, це здебільшого вдогадки. Але що і в тім випадку большевики старались поширити свої політичні ідеї, свідчить декрет Кемаля-паші про конфіскацу приватного майна як християн, так і муульман. В газетах появлялися вістки про матеріальну поміч большевиків Кемалеві-паші; згадувалось про 28 арсеналів і т.к., але певного нічого не має. Певно тільки, що між цима двома урядами є договір, доказом чого є їх спільна акція проти Вірменії. Турецькі війська, під проводом Нурі-паші, брата Бивер-паші, зайняли Нарс і західну частину Вірменнії-а російські большевики побили вірменські національні війська та завели совітський лад в Вірменнії, через котру і через совітський Асербайджан мають зараз безпосередній зв'язок з Туреччиною. Названо дипломатичні злочини: Уряд Англії призначив в Москві своїм послом полковника Бекір Салі бей, до прибічної ради при Кемалі паші призначено трьох большевиків в Москві. Таємно, Кемаль-паша навязав зносини з Італією, від котрої дістає муницію та зброю. Цей крок Італії пояснюється неохотою Італії до Греції. До основу договору з большевиками входять якісь далеко ідучі плани, доказує вістка про концентрацію турецьких військ проти європейської окупації Персії і про плани заняття Турками Батума. Цей стан справи викликав серед Антанти занепокоєння і грозить конфліктом між Францією та Англією. В супереч часто повторюваному поглядові, що Англія, як найбільша муульманська держава, мусить рахуватись з муульманським світом, уряд Англії постановив домагатись точного виконання севрського договору, тобто зніщення турецької держави. Англія сильною могою стоїть в Царгороді і Мезопотамії і не має потреби поступатись національному урядові в Ангорі. Навпаки уряд Франції, постійно заангажований в Німеччині, не могучи побороти труднощів, що випливають з окупації Калкії та Сирії, натрапляючи на сильну опозицію соціалістичних партій у себе дома, але велику ціну шукає компромісу і в цьому напрямі впливає на Англію. Ово домагання Франція оправдує тим, що мовляв виступивши від виконання севрського договору, дасть змогу сконсолідуватись Туреччині і таким чином вирве її з під впливу бойовиків. Гранція домагається тільки евакуації через Тур- кунанчі ків Килікії і означення границь в північній Сирії. Греція стратегічн ціле побереже заявляє непохильну волю задержати Смирну, але з огля- ду на поворот короля Константина, Гранція не буде її в цьому піддержу вати. Щоб вийти як-небудь з цього важкого і компромітуючого положен- ня, Англія постановила виступити енергійно: 15/10 1920 р. англійський адмірал "високий комісар Антанти" в Цар- городі категорично захадав Девира Дамад-Феріда-паші ратифікувать договір в Севр. Дамад Ферід не давши відповіді, подав свою одставку. 25/10 1920 р. Високий Комісар повторив своє домагання. Великий везир Тефтік-паша заявив 6-го листопаду, що без порозуміння з націо- нальними урядом в Ангорі, він нічого не може зробити. По довгим коли- баниям, не остало Антанти нічого іншого як згодитись: 3-го грудня виїхала в Царгороду до Ангори делегація під проводом міністра війни маршала Івета-паші. Для уступка царгородському урядові є посередним визнанням через Антанту Кемаля-паші. До воно до цього примує, потвер- джує вістка з «Ле Темпо» від І/І 1921 р., що в наслідок переговорів в Ангорі, виїздить до Парижа делегація від Кемаля-паші, щоб там разом з другою турецькою делегацією, яка буде заступати царгородський уряд, взяти участь в переговорах про ревізію севрського договору. /Потвер- дження цієї вістки ще не має/. 29-го грудня місія Івет паші покинула Ангору і незабаром має вернутъ до Царгороду. З телеграфічних рапортів в Царгороді відомо, що прийшло до порозуміння між Іветом-пашею і правим кралом націонал- стичної партії /значить з Камелем, тільки, що Французька преса ста- рається цей факт замячити/. Установлено 18 пунктів замирення, котрі держаться в тайні. Головним домаганням кемелістів є ревізія договору в Севр що до його постанов територіальних, юридичних і розброєння Туреччини. Який вплив матимуть ці переговори Кемалля-паші з Антантою 6. на зміну його відношення до большевиків-годі сказати. Але здається, що не зробиться великої помилки, коли вискажеться погляд, що больше- вицько-турецький союз не діяв на зміни, а то в цього приводу, що годі подумати, щоб антантa, а особливо Англія, могла поступитись Тур- еччині так далеко, щоб заспокоїти її національну амбіцію та домаган ня ввільнити в під окупації Царгород, Килікія, Сирію, Мезопотамію, егейське побережжя із Смирною, не згадуючи вже про відірвання від Тур- еччини Арабії з Меккою в котрої створено незалежну державу. Тарнiв, 17. сiчня 1921 р. Капцелярія Директорії ОДЕРЖАНО № 192 р. ВХ. Ч. —— LE CHEF DE LA MISSION DIPLOM. EXTRAORD. D'UKRAINE EN ITALIE ET SUISSE ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ІТАЛІЇ ТА ШВАЙЦАРІЇ 24/5 Гане Президенте! Пам'ятаючи, що після нашого повороту на Україну від Одеси який має місце один день: його неможна перевести Якимо, а останній згоду французькою і навіть Англійською, на співробітництво Німеччини — у року мобільних вихованнях. Останнє сьогодні можливе буде лише Ідії, коли у державах зрозуміють твірні небезпеки, якщо загрожують бойовиками всій Європі. Аби Генеральна звернути увагу цих держав на таку небезпеку — ми мусимо звернутися за посередництвом до волі, боїмся всіх полемік нових, в яких з тими ж і робило уповноваження Стратегічної Ніколовому) про подальше доповнення Дитинського до Короля Іспанії", аби змі- ковити останню утно справу. Ласково прошу прийняти до мого відома. З любов'ю поважним, від даний І. Веселка Надзвичайна Дипломатична Місія Української Народньої Республіки в Швайцарії. Mission Diplomatique Extraordinaire d’Ukraine en Suisse. Виконуючи просьбу торговельного підприємства для експорту і імпорту в Льозані "La Générale S.A.". Місія рівночасно з сим окремим напунком надсилає для зразку І мужський черевик . Вищезгадане підприєм ство " La Générale S.А. Importation-exportation. Bureau: Care du Flor/ пропонує сі черевики для продажі по 18 швайцарських франків за пару без доставки але з погрузкою в Льозані. Секретар: О. Вандерфритт Січня I До Пана Військового Міністра. Маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре, на розпорядження копію листа нашої Дипломатичної Місії в Швейцарії з 13 Січня ц/р. ч 16 і додаток до цього листа для зразку: І мужський черевик і з коперти кавалок сірого сука. Про одержання прошу повідомити Канцеля- рію ДИРЕКТОРІЇ. Гриценко начальник Канцелярії Ошкабовський начальник Відділу У.Н.Р. ЗАГАЛЬНА УПРАВА Військового Міністерства "Д" січня 1921 року ч. 134. м. Тарнів. До Канцелярії Керуючого Справами Директорії. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 29 січня 192 р. ВХ. Ч. ---- Повідомляється, що надіслані при відно- шенню від 25-го січня б.р. за ч.І34 один червик і кавалок сірого сука одержані. Начальник Управи, ГАДНИК Начальник Загальної Частини, Сотнік ДО ПАЧА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. Прикладаючи при цьому витяг з доповіді Військово- го Аташе при Українській Місії в Парижу полк.Колосовсько- го, маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРКТОРІЇ рахуючи потрібним або про зловживання в державних наших майном в Марселі було повідомлено Голо- ву нашої Місії в Парижу п. Шульгина для прийняття відпо- відних мир. Тарнів. Січня 25 91 137 4 186 Мирнович Керуючи Справами Директора Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. маю за честь надіслати при цьому до ві- дома Вашої Експедиції копію листа Начальника Української Військової Ліквідаційної Комісії в Річі Посполитій Польській Генерала-Поручика Зелінського з 4 січня ц./р. ч 9. Тарнів На ч.313. Миранов Керуючи Справами Винцент Вол Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. Січня 26 дні I Тарнів. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ,ознайомившись з відношенням Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р.в Парижі в 10 цього Січня ч 26 і листа Секретаря Американського Червоного Хреста в Європі Чарльда Барне в 5 Січня ц/р.,наказав строчно залитати п.Заступника Голови нашої Дипломатичної Місії в Вершаві Михайліва і п.Начальника Військової Ліквідаційної Комісії там же Генерал-Поручика Зелінського чи вони знають про зазначені вище листи. Про висловлене маю за честь повідомити Вашу Екце- ленцію на розпорядження. Керуючи справами Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж. Зносин ч 1104/416 Тарнів. 24 січня 1925 р. Капітальна Директора ОДЕРЖАНО Прим. 25 пм 192 р. Вх. ч. 116 Панові Керуючому Справами Високої Директорії У.Н.Р. Згідно з наказом п. Міністра, Міністерст во Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію відношення Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Парижі від 10-го січня 1921 р. ч. 26 і копію листа секретаря Американського Червоного Хреста в Європі, п. Чарльда Варджа на ім'я військового аташе У.Н.Р. в Парижі полковника Колосовського від 5-го січня ц/р. - для ласка-вого відома ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Водиректор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу Париж 10 січня 1921 р. Міністерство Закордонних Справ У.Н.Р. Департамент Чуж. Зносин. Секретаріат Місії має за честь надіслати при цьому копію листа представництва Американського Червоного Хреста в Європі, яким воно повідомляє полковника Колосовського, що їх представник в Варшаві одержав розпорядження зробити все це тільки можливо для Українців біженців, перебуваючих на терені Галичини і Польщі. Ця відповідь є результатом заходів п-ка Колосовського, котрому граф Тишкевич доручив справи Червоного Хреста, перед Високим Комісаром А.Ч.Х. в Європі. Додаток: Копія листа Предст.А.Ч.Х. до п-ка Колосовського від 5 січня 1921 р. Моцарський /підпис/ В.о.Секретаря Місії З оригіналом згідно: Старший Діловод Дипломатичного Відділу АМЕРИКАНСЬКИЙ ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ. 5/І 1921 р. Панові полковнику КОЛОБОВСЬКОМУ, Військовому Атаману України в Парижі. Пане Полковнику, Маю честь повертнути Вам при цьому депешу генер.Зелінського, яку Ви мені довірили вчора. В зв'язку з обіцянкою яку ми Вам дали, ми переслали з неї копію накому і представнику в Польщі п.Чарльду Бардк, прохаючи його зробити все що можливе для українських біженців в Польщі і Галичині, в межах розуміється наших ресурсів і в рамірі наших акцій в цій країні. Пропу прийняти і т.д. За полковника Ольде, Високого Комісара Америк.Черв.Хр. в Європі, Кертіс-Лейман Секретар З оригіналом згідно: Начальника Дипломатичного Відділу ДН ПАЛА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. Ознайомившись з обіжником Міністер- ства Справ Закордонних з 20 цього січ- ня ч 1081/433, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти резолюцію: "Доклад Яков лєва подати до відома Міністра Юстиції і Міністра Преси та Пропаганди з про- ханням до останнього ширше висвітлити "для нашого громадянства /з комунікатах Міністерства/ зна- чіння судових процесів, наведених в докладі 25/I-1921 р. "ПЕТЛЮРА". Про вищезазначене маю за честь повідомити до Вашого, Пане Міністре, відома на відповідне розпорядження. Керуючи Справами В. Витвицький Начальник Канцелярії УНР. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужих Зносин " 20 " січня 1921 р. ч. 1081/43. Тарнів. Голові Червоному Вірвавиму Вибекмюрії УНР для часткового відома Пана Головного Оймана. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Грав 25 лип. 92/ р. ВХ. Ч. 775/ ПАНОВІ Дніп. ім. Виїроматичним Представникам УНР. за кордоном на виконання. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати для відома та відповідного використання отриманий від Голови Надзвичай- ної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Бельгії-Го- ландії, п. А. Яковлєва, слідуючий від 5-го січня 1921 року " ДОКЛАД про можливість оспорення судовим порядком про- дажних та закупочних актів при торговельних зносинах Європи та Америки з Совітською Ро- сією. Як відомо, справа торговельних зносин Європи з Совітською Росією ще не вирішена фор- мально і остаточно, навіть в Англії. Англій- ський Уряд чогось вагається під різними пре- текстами, то зміняє свої попередні рішення в цій справі, то ставить нові умови, що відкла- дає справу на далі. Здавалось б, що справу цю бажають полішити, так би мовити, на ініціати- ву апетит комерсантів, які могли би потроху, де факто, здійснити те, чого бояться виріши- ти де юре. -2- Так би воно, без сумніву, і сталося б, коли б не зайшли, цілком на цей раз випадково, факти, що страшенно стурбували прихильників "вільної торгівлі" в Росією та примусили добре подумати правдивих солідних комерсантів. Ці факти на стільки принципово важні, що я вважаю необхідним додати їх до відома. Перед англійськими суддями пройшли в останній місяць два процеси, надзвичайно цікаві в точки погляду міжнародного права, які показали всю небезпеку торгівлі в совірською Росією. В першому процесі справа йшла про винагороду, якої домагалися англійські та бельгійські морські офіцери, що врятували від захвату большовиками на Мурмані пароплав "Ломоносов" і на ньому втекли в Англію. Вони мотивували своє домагання тим, що врятували пароплав від "небезпеки" бути захопленим большовиками і через те заслуговують винагороди від Страхового Товариства. Це останнє проходило відмовити в нагороді через те, що в данному випадку не було жадної "небезпеки" для пароплава, бо пароплав тільки перейшов би з вододіння одного Уряду / себ то від Уряду Північно-Російського/ до другого / по формі/ Уряду - Совітського. Суддя виніс слідуючий вирок: "Капитан пароплава конче бажав вивести судно з Мурманську. Власники пароплава мали вже раніше досвід коли їх кораблі попали в руки большовиків у Архангельську в 1918 році та потім експлоатувалися большовиками без всякої винагороди і користі для власників. Не може бути і мови, що тут був ніби то обмін володіння різних урядів, бо в данному випадкові жадного "другого" Уряду не було. Тут була тільки анархія, при якій озвроєні люди заволоділи всіма кораблями, якими тільки могли заволодіти. Це було в прямому значенню слова пірати, що безкарно грабували для приватньої користі і зовсім не діяли у формі якогось організованого Уряду або політичного організованого товариства, виз- - 3 - наного нашим / англійським/ Урядом. Не може бути також і мови про відібрання судна від якогось законного уряду, і через те вся праця позовників була цілком аналогічна урятуванню пароплава від морських розбійників та бунта- рів, а таки факти судом завжди визнавалися, як врятуван- ня від " небезпеки". По цим мотивам суддя цілковито задовольнив про- хання англійських та бельгійських моряків. Цей присуд ан- глійського судді встановив " процедент" / а відомо, що значить в Англії судовий процедент/, згідно якому совіт- ський Уряд, з точки погляду правного, не може вважатися правноорганізованим урядом Росії, і через те всі акти цього Уряду не мають жадної правої сили. Другий процес дав ще більше інтересний матеріал, що до питання про можливість торговельних зносин з совіт- ською Росією, з точки погляду міжнародного права. Вілія Пскова був завод Акційного Товариства для меха- нічної обробки дерева. Товариство діяло на підставі за- твердженою бувшим російським Урядом / уставу/ статуту і через те вважалася повноправним Акційним Товариством ро- сійським. Після встановлення влади совітів в Росії та де- крету про націоналізацію фабрик і заводів в тому числі і заводу Товариства, члени його залишили Росію і виїхали до Англії. Коли до Англії прибув Красін, то совітський Уряд через нього продав дерево, що було на складах заво- ду Товариства, англійській фірмі Sandorpt & Дерево при- було до Англії і тут його пізнали члени Товариства і за- раз же розпочали процес проти Sandorpt &, доводячи, що дерево було в неправний спосіб відібрано від власників большовиками і домагаючись повороту його власникові - Акційному Товариству. Sandorpt & захищався тим, що не знав про походження дерева і посилався на Красіна; представ- ник же Красіна доводив на суді, що Совітський Уряд, на підставі декрету про націоналізацію, відібрав дерево від - 4 - Акційного Товариства і цілком правильно продав його Апеляційний суд виніс вирок на користь Акційного Товариства, першого власника і мотивував свій вирок так: " I. совіти ни є уряд, визнаний Англій- ським Урядом, і через те всі права, які були надані Акційному Товариству попереднім Російськи Урядом, зали- шаються в силі і тепер; 2. декрети совітів не можуть бу- ти визнані апеляційним судом, аж поки питання про офі- ціяльне визнання совітів не буде вирішене позитивно; 3. навіть на випадок визнання совітів Англією, декре- ти совітів на підставі норми міжнародного права не мо- жуть мати сили що до питання права власності в Англії." Отже цим вироком Апеляційного суду всі продажні акти, які пороблені зараз в Англії Комісією Красіна, а також і всі майбутні - поставлені під загрозу спору і судових процесів, і через це вирок суду зробив надзвичайно вели- ке враження на комерційну кола Англії. Але не тільки продаж товарів тепер являється спірним, оскаржують і право большовиків на волото, яким вони пла- тять за куплені товари за кордоном. Часописи уже занотували випадки скарг, внесених шведськими громадянами до пра- вительства і судів Швеції та прохання накласти арешти на волото, здепоноване большовиками у шведських банках. Мо- тиви ціх скарг ті, що шведські громадяне, мешкаючи в Ро- сії, мали золото, і гроші в сейфах російських банків, і що бльшовики це золото забрали з сейфів, а тепер допо- нували у Швеції. Є вже відомості, що такі скарги вносять- ся і в Англії, і що вони задовольняються. Таким же спір- ним питанням, що стоїть під загрозою судових процесів, являється продаж бльшовиками концесій в Росії і на Украї- ні. Цілком можливо припустити, що власники земель і добра зданих на концесії, піднімуть питання про правну силу та- ких концесій і також підуть до суду. Можливість таких проце- сів не виключена. і від імені визнаних Урядів новоповстав- них держав булої Росії. Таким чином виходить, що з точки погляду міжнарод- нього права можливість регулярних торговель- них вносин в Союзькому Росієм є виключена зареа. Ті не- численні випадки спродаху чи обміну товарів, які будуть мати місце, не можна вважати регулярними тор- говельними вносинами, а тільки звичайним пачкарством, і на це солідні європейські фірми не підуть. 5 січня 1921 р. Брасель. А. МОЗЕЛІЄ". Міністерство Закордонних Справ, пересилаючи Вам, Великимановий Пане, зазначені інформації до відо- ма, прохав Вас оскордінувати ці відомості з міркування- ми Міністерства, висловленими в обміннику від 13/12 и/р ч. ССХ II і всіма засобами, які мають у Вашому розпо- рядженні, засувати відповідним чинникам всю суть та ілюзоричність торговельно-економічних договорів, консе- сій та ин. больовиків з державами Європи. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Вадиректор Департаменту Чужоземних Зносин. УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE MINISTERSTVO ZAKORDONNIH SPRAV MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Дépartement Відділ Міністра Section "21" січня 1921 № 932 " 192 ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ На відношення від 15.січня б.р.ч.86 має честь пояснити, що пункт 6 мого листа був відповідь на письмо Голови Нашої Дипломатичної Місії п.Михайлова,яке в порушений справі звучить: "Дозвольте Пане Міністре,звернути Вашу увагу на повстанчий рух.Може се вже зроблено Урядом в цьому напрямку і може мої застереження цілком зайві.Французи і 'Англійці надзвичайно заді-кавлені повстанчеським рухом.Нісель навіть запропонував на свій рахімок утримувати розвідчиків,яки-б давали інформації за наміри бойовиків-но як Нисель так і Картон де Віяр добиварться організації цього руху і керування ним з Тариова.Не знаю,що зроблено в цім напрямку,але ж мені казалось би,що ізбиток нашої валюти в наших руках дає спроможність богато зробити в цім напрямку, бо октёмі старшини повстанці,які пробиварться безпосередньо до Варшави,як польські так і російські кола,що Український Уряд нічого для них не робить і отримують гроші з рук Російського Політичного Комітету,проти чого я думав протестувати при побаченню з Савінковим." Міністр Закордонних Справ: в.о Начальника Канцелярії Міністра: УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин. Відділ Дипломатичний "24" Січня 1921 р. Тарнів. Панові Керуючому Справами Високої Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити Вас, Вельмишановний Пане, що Українська Дипломатична Місія в Польській Річ Посполитій повідомила Міністерство відношенням від 18/І 1921. ч.51 про те, що в результаті заходів пороблених нею в Польському Міністерстві Закордонних Справ в справі відмови візу-вання українських дипломатичних паспортів Польським Посольством в Берліні - Польське Міністерство заявило, що воно жадного телеграфічного наказу з заборо-ною давати візи на українські дипломатичні паспорти Польському берлінському Посольству не давало. Розпо-рядження переслане польському берлінському Посольству стверджувало лиш детеперішній порядок, перед вида-чею віз запитувати Міністерство, як зазначено, - для порозуміння з Українською Дипломатичною Місією. Українська Дипломатична Місія зазначує, що такий порядок візування являється новим і Місія попрохала на майбутнє не робити труднощів в візувації укра- інських дипломатичних паспортів. Що до візування звичайних паспортів то Місія висловлює побажання, щоби детеперішній порядок і надалі був захований, бо це дає Місії можність не допускати на територію Польщі людей ворожо настроєних до Уряду У.Н.Р. Прийміть, Вельмишановний Пане, запевнення в моїй високій до Вас пошані.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В. Директор Департаменту Чужоземних Зносин УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин. Départament DES RELATIONS EXTERIEURS Відділ Дипломатичний Section Politique 28 січня 1921 р. le Janvier 1921 Міністерство Закордонних Справ має честь подати Вам, Вельмишановний Пане, до відома по- яснення надіслані Міністерству Дипломатичної Мі- сією У.Н.Р. в Празі в справі часописних висток "Русь Угорська не буде належати до Чехії" помі- щеної у віденському часописі "В-Мітбагцайтунг" для докладу його Ексцеленції ПА"У ГОЛОВНОМУ ОТА- МАНОВІ. З фактичного боку вищезгадана стаття абсо- лютно не відповідає дійсності. З політичного ж писана в інтенціях польсько-мадярського блоку скерованого проти Чехословаччини. Для україн- ської справи вона була остільки шкідливою, що по- деяким віденським джерелам, зовсім неслушно і без- причинно затягнений був український Посол, п.Ва- силько, якому в чеській пресі в 12-го січня заки- дувалося, що він під час свого останнього побуту в Будапешті мав вести спеціальні переповори з начальником мадярського уряду п.Гортим що до за- ганізування української протичеської іреденти на Закарпаттю і за це мав приобіцяну виплату ча- стини боргу мадярського У.Н.Р. в сумі 30.000.000 Панові Керуючому Справами Ви- сокої Директорії УНР. корон. Очевидно, що і ця остання звістка є безпідставна і ми телефонічно довідались з Відня, що п.Василько її вже зде- ментував, а наша Місія сьогодня офіційно подала дементі чеській преси в Празі. Для тих можливостей, про які говориться у вище зга- даній віденській часописі ніякого грунту ні політичного ні соціального немає. Це лише є заповітним бажанням мадяр- ських націоналістів, що не можуть погодитися з Тріянон- ським миром і все ще мріють про реституцію Угорщини в довоєнних границях, а конкретно про відірвання від Чехо- словаччини Словaцької частини та Підкарпатської Русi. В самій Прикарпатській Русi цього бажають лише мадярони та передовсім мадярсько орієнтовані жиди. Питоме-ж насе- лення в ніякому випадку не бажає повороту під мадярську кормигу. За два роки Чехословаччина зробила для Підкар- паття культурно і економічно більше, ніж мадяри за пів століття. Правда не все ще там гаразд, але власне, завдя- чуючи підземній протичеській праці, яку ведуть докупи ма- дярськi, польськi та московськi емісарі. Зокрема слід констатувати, що позиція і вплив української течії на Закарпаттю зростає, хоч номінально денеде ще на свою руку чеськi уряди кермуються старою русофільською, одже протиукраїнською політикою. Але теперішній губернатор За- карпаття, д-р Жадкович, є рішучим ворогом так москалів як і мадярів і його т.зв. русинська політика е в кожному разі прихильнiша для України, чим його попередника д-ра Брейли. Зараз протичеська політика на Підкарпаттю вище згаданому мадярському дусі переводиться здебільшого під комуністичним прапором. З українського боку вона може бути лише як найкатегоричнiше відкинена, бо може лише за- шкодити доброму розвиткови чесько-українських відносин; що саме тепер входять в нову кращу і позитивнуцю фазу, коли думка відбудування довоєнної Росії занепадає в ан- тантських а таким чином i в чеських політичних кругах i коли навпаки українська справа набуває в європейськiй дипломатії що раз більшого значення і зацікавлення. В зазначеній справі вислав Відділ Преси Міністер- ства Закордонних Справ відповідне спростування до поль- ської преси а крім цього доручено Дипломатичній Місії У.Н.Р. в Празі пороби ти ті самі кроки в чеській пресі. Посол У.Н.Р. п.Василько помістив зі свого боку спро- стування в "Моргенцайтунг".-