Документи про історію заснування, діяльність та право на володіння Російсько-Дунайського пароплавства, утворення Дипломатичної місії в Бухаресті: положення, доповіді та листування, 09.11.1921-28.12.1921, 42 арк.

Канцелярія Директорії. Української Народної Республіки Наряд Законного Відділу листувань що до Русько-Дунайського Матеріали (поротення, 9 листування про іст. діяльність та уразве ще Російсько-Дунайського пар. лобі. Утв. ведення дипломатичної місії в к Кочайло 9 шешопаду 1921 Замінено 28 грудня 1921 Центральний державний архів Житомирської області і м. Житомира (архівна назва МНС УРСР та краю) 1/86/1930 2 440А 98 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Документи /положення, доповіді та листування/ про історію заснування, діяльність та право на володіння Російсько- Дунайського пароплавства та утворення дипломатичної місії в Бухаресті. 9 листопада - 28 грудня 1921 р. Канцелярія Директора ПЕРЖАНО 28/III 192 р. Вх. Ч. 4571. Секретно До Генерального Директора Министерства Внутренних Дел Киеву. Уважаемый господин директор! Прилагаю Вам справку Р. душанского Тараскабейка в упр- ку о зіднанніо всього багатства на пістах майстерств- заклада М.т. 9, № 487 (од 94), с.м.3, вар. №1842/264), М. т. 8, № 479 (8х), № 471 (23х), 555 (21х), всього землі означені угоди належні виселки: / К-аф. Ветроградского та великую кількість слів кикликали до уряду для одержання і погодити про ви- роблення досить близької землі в Тильмі. Установлення сію переселенців і скрепувати їх так, щоб не гідки виги. Просимо благородство в справах, уважно поглянути на цей питання кількості сім'ї що оприду привозити в інші уряду. З думкою що різьбове землі Ветроградского од гідності були нерозрізнені та недостатньо, до яких крига не врази виселків усвітнень і усіля оскладненим що- слежати з цієї справи, а річ тако могли би бути майбутнього, що на чинни виселення дуже сильна за розміщення. Думаю, що до справи треба бажано поставити і нашого оцена в Ру- енції, а також розберегти усією і нашого кількості відмітка. З огляду на звичайну ситуацію підтвердження правильного Тарас- кабейка чину надано Міністерства Тараскабейка Сеноградської було незадоволено, до сього би той укладений в справу в шаб- лонному уряді. Через це я думаю, що краще буде робити за справа вирішена буде зібрання Ради Міністрів. В уряду 176 чим в архів би вийшл шір, аби до Уряду прийшов і підго. Майєвич і щоб всімі і чим безпітно сприяти розгляду для того, щоб дифенція ції було обезпечено на закладжівши і таркемаціях за високими фей газети, за допомогою роботи млека би було реєндувати ту скомплікованість, в якій ката тепер перебуває. По телеграмі прошу мене овідомити. 25/VI-1921 р. Тетюха П. С. Крещатикні елементи сприли, по визначення їх повин- ні сьогодні з другого греєльування, для того знайомлено і озна- меновано фейд або слідкоста третини з обтягування; вони усі мікреведомо додаткові елементи сприли, аквазити в життєвий переглядно їх робоче засіб і чим священна нарада майже сьог на заархівні сліди вижуватися в керіннях роки бетанкі будуть декліновані. Т. В Крещатиком зайдо Утка Іванов в. г. Нар-ка Казу. Директорії. У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ДЕПАРТАМЕНТ Торгов. Мореплавства і Портів. 21 листопаду 1941 р. ч. 685 м. Постоя. На ч.ч. 1437, 1451. Повертаючи при цьому доклад Секретаря Посоль- ства У.Н.Р. в Царгороді в справі "Русько-Дунайсько го пароплавства", маю за шану повідомити Вас, що докладна доповідь по данному питанню може бути представлена ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ лише по закін- ченню робот в цій справі міжвідомственою комісією при Міністерстві Закордонних Справ. Однако уже й тепер на підставі документів і поглядів вище зазначеної комісії можна з певністю встановити слідуюче: І/ Зі статуту "Русько-Дунайського пароплавства", затвердженого 16 липня 1916 року, видно, що агада- не підприємство знаходиться у відомстві Міністра Торгу і Промисловості /ст.2/. Всі члени Правління і Управитель Пароплавства призначаються Міністром Торгу і Промисловості /ст. ст. 33 і 34/, а представ- ник Державного Контролю - Державним Контрольором /ст.33/. 2/ Місцевим органом Міністерства Народнього Гос- подарства являється законно призначене Правління "Русько-Дунайського пароплавства". 3/ Обібране 24 вересня б.р. у Букарешті тимчасо- ве Правління являється так само незаконним. 4/ Що членами Правління Пароплавства не можуть бути призначені особи, що в той же час виконують дипломатичні функції і 5/ що видана з 14 квітня 1920 року "ч.46" Контр-Адміралу М. Остроградському повновладність, п.3-14 якої, даючи Пану Остроградському майже нічим не обмежені права що до розпорядження майнам Пароплавства, унеможливлює нормальне управління та експлоатацію "Русько-Дунайського пароплавства" через орган Міністерства Народнього Господарства - Правління Русько-Дунайського пароплавства.- ДО ЯСНОВЕЛЬМОЖНОГО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Секретаря Посольства У.Н.Р. в Царьгороді Василя При- ходько. Рапорт. Згідно наказу Пана Керуючого Царгородським Посольством маю за честь подати при цьому в справі утворення Дипльома- тичної Місії в Букарешті тимчасового правління Руско-Дунай- ського Пароплавства: 1/копію витягів з листів п.Генерала Остроградського, 2/копію журналу про утворення вищезгадано- го правління, 3/копію листа п.Керуючого Посольством до Пана Адмірала Остроградського, 4/копію заяви агента Русско-Дунай- ського Пароплавства п.Лебедіва від ІІ жовтня 1921 р., 5/копію заяви того ж Лебедіва від 21 жовтня 1921 р. і 6/копію мемо- рандума Пана Керуючого Царгородським Посольством в справі Руско-Дунайського Пароплавства. 7 листопаду 1921 р. м. Тарнів. Секретарь Царгородського Посольства Копія. ВИТЯГИ з листів п.Адмірала М.Остроградського для п.Міністра Керуючого По- сольством У.Н.Р. в Царьгороді. I. /Дата 14.VIII.1921 р. Одержано 26.VIIІ.1921 р./ ......Что касается Дебедева, то у меня все больше и больше является мысль, что эти голубчики хрять заставить нас вынимать для них ка- таны изъ огня, для нихъ самое важное какъ нибудь заполучить пароходст- во въ свои руки, а тамъ, конечно они плюнуть на всѣ Украины въ мірѣ. Будьте любезны, прокзаменуйте его по слѣдующимъ вопросамъ: 1/поче му Князь Аматуни, котораго они считаютъ законнымъ членомъ правлений и намѣчаютъ въ предсѣдатели, а также Генералъ Ермаковъ сами ни разу не обратились къ Вамъ ни ко мнѣ. 2/Почему Дебедевъ заявляетъ Вамъ /13.I.21/, что Русск.-Дун.Пароход- ство есть казенное, а въ заявлении Французскому Комиссару/отъ I/VII- 21 р./отрицаетъ, что большинство акцій принадлежитъ правительству. 3/Почему въ томъ же заявленіи онъ просить о назначеніи въ комиссію Аматуни и Ермакова, но ни слова не говоритъ о представитель отъ нашо- го Правительства или обо мнѣ, т.е. о тѣхъ, чьего покровительству и защи ти онъ просить. 4/Въ одномъ изъ своихъ заявленій, указывая на промахи нового правле нія онъ говоритъ, что Румынский Длойд собиратся взыскать съ Русско- Дунайскаго Пароходства 7 милліон.лей, а въ прошеніи ко мнѣ пишетъ, что бы перевести пароходство на Дунай. Для чего - для того, чтобы его тутъ за этотъ долгъ арестовали. 5/Если пароходство перейдетъ въ руки служащих /какой-то коммуни- стический премь/, то каковъ ихъ планъ эксплоатации и въ какой мірѣ они будутъ подчиняться и слѣдовать указаніямъ Украинскаго Правитель- ства, и какъ на это смотрятъ Аматуни и Ермаковь. 2. /Дата 29.IX.21 р. Одержано 4.X.21 р./ ......Посылаю Вамъ протоколь засѣданія и очень прошу Васъ дать съ него копію Дебедеву и еще кому Вы найдете нужнымъ, а копію на француз- скомъ языкѣ по моему слѣдовало бы послать Французскому комиссару. Для того чтобы Вы были совершенно въ курсѣ дѣла я Вамъ разскажу все под- робно: Всѣ акціи Русско-Дунайскаго Пароходства были въ рукахъ фирмы "Кн. Юрій Гагаринъ"; часть этихъ акцій, около 45 - 50% купило Правительствс /еще русское/, а остальная акціи въ рукахъ у той же фирмы и существу- ютъ и въ натурѣ и показаны по книгамъ. Владѣльцемъ этой фирмы являет- ся: 1/г.ЖИЧКОВСКІЙ /полякъ/ и 2/КНЯЗЬ НА ГАГАРИНА - СТУРДЗА, вышедшая замужъ за француза ЛЕ-ГРА. Всѣмъ наслѣдствомъ вѣдаетъ Жечковскій, ко- торый и выдалъ довѣренность Соколовскому. На сторонѣ Жечковскаго по этому вопросу станетъ Польская Миссія, а за М-ме Ле-Гра - Французская Такимъ образомъ, если наши и русскія домагательства равноцѣнны и каж- дая порознь равняется нудю, то на сторонѣ нашей теперь есть 0 - I. Эта I и есть существующій главный акціонеръ. Думаю что съ нашимъ правлені- емъ теперь будетъ бороться трудно, такъ какъ мы согласны даже на вре- менную ревизіонную комиссію въ лицѣ француза, румына и болгарина. Копія. ЖУРНАЛЪ Сентября 24 дня 1921 г. Гор.Букарестъ. На первое организационное собраніе для учрежденія полномочнаго правленія Русско-Дунайскаго Пароходства явились: Голова Чрезвычайной Дипломатической Миссіи Украинской Народной Республики въ Румынии Константинъ Адриановичъ Маціевичъ, коммерческій и морской агентъ У.Н.Р. Михаилъ Михайловичъ Остроградскій, довѣренный Торговаго дома "Князь Юрій Гагаринъ" Сауль Исаковичъ Сокловскій и присяжный повѣренный Викторъ Аполлоновичъ Уразовъ. Слушали. Постановили. I/ Докладъ С.И.Соколовскаго и М.М. Остроградскаго о правовомъ положеніи Русско-Дунайскаго Пароходства и состояніи его имущества, заключающагося въ судахъ, баржахъ, нефтяныхъ резервуарахъ, участкахъ земли, постройкахъ и пр. и принимая во вниманіе: 1/ что собственниками названнаго пароходства являются Правительство «Украинской Народной Республики» и Торговый Домъ "Князь Юрій Гагаринъ"; 2/ что имущество пароходства разбросано по другимъ странамъ-частью въ Румыніи, частью въ Турціи, частью въ Болгаріи подъ охраною Францізска-сторону дѣла по организаціи полного Верховнаго Комиссара, а потому для номочнаго исполнительнаго органа успешности розыска и собранія этого на- имущества надлежитъ имѣть въ составѣ 4/ Пополнить въ ближайшее время До организаціи полномочнаго правленія Русско-Дунайскаго Пароходства обраховать временное правленіе въ составѣ: Предсѣдателя С.И.Соколовскаго и членовъ М.М. Остроградскаго, К.А.Маціевича и В.А.Уразова 2/ Поручить члену Временнаго Правленія М.М.Остроградскому снестись съ агентами пароходства на мѣстахъ и составить инвентарь имущества пароходства. 3/ Поручить члену временнаго правленія В.А.Уразову юридическую сторону дѣла по организаціи полного Верховнаго Комиссара, а потому для номочнаго исполнительнаго органа успешности розыска и собранія этого на- адміністрації представителей eticsь странъ. 3/что за отсутствіемъ пол- номочнаго исполнительнаго ор- гана въ послѣдніе годы дѣла пароходства пришли въ соста- яніе крайняго разстройства, 4/что сохраненіе въ цѣло- сти этого имущества для нуждь Украины является дѣ- ломъ первостепенной важно- сти, 5/что откладывать вопросъ о приведеніи въ порядокъ дѣлъ пароходства до возстановленія Украины является опаснымъ,как для Правительства У.Н.Р.,такъ и для Торговаго Дома "Князь Крій Гагаринъ",ибо имущество за отсутствіемъ на мѣстахъ хо- зяина приходитъ въ негодность, да и самый розыскъ и собраніе судовъ и баржъ пароходства по разнымъ странамъ станетъ съ те- ченіемъ времени весьма затруд- нительнымъ, 6/что для успѣшнаго хода воз- становленія пароходства являет- ся необходимымъ приглашеніе вновь на службу бывшаго персо- нала Южно-Русскаго Пароходства, который своею самоотверженною составъ временнаго правленія предста- вителями Франціи,Румыніи и Болгаріи. 5/Секретаремъ временнаго правленія утвердить Василій Василіевича Трепке 6/Назначить мѣстопребываніемъ вре- меннаго правленія г.Букарестъ,Калея Доробанцилор 72. Предсѣдатель /п/ К.Маціевичь Члены: М.Остроградскій, С.И.Соколовскій, В.А.Уразовъ. Съ подлиннымъ вѣрно: Секретарь В.Трепке. роботокъ создалъ и развилъ это предпри- ятіе и который вънастоящее время вслѣдствіе создавшагося хаоса остал- ся не у дѣль и въ крайне бѣдственномъ положеніи,причемъ естественно возни- каетъ вопросъ о вознагражденіи этихъ служащихъ,оставшихъ не у дѣль не по своей винѣ. 21 жовтня 1921 р. № 518. Копія. До Пана Адмірала Остроградського. Високозвановний Пане Адмірале, З приводу справ Дунайського Пароплавства, порушених у Ваших двох останніх листах, багато сталося нового й багато мав би я писати, але нажаль мушу це відкласти до часу, коли мені удасть- ся зібрати всі матеріали. Сьогодня пересилаю Вашої Експеленції: І/копію прохання, яке мені сьогодня подав Лебедєв, та 2/його прохання до Вас, на яке прошу Вас звернути увагу. На мій погляд дуже важно, щоби Лебе- дів звідсіль вихав, дуже було би для Вас вигідно й добре для справи, щоби він поїхав до Румунії. Гадаю що мені самому удасться йому візу дістати, бо мої дуже приязні стосунки з тутешнім румунським представником п.Сімо- неско позволяють це гадати, але Ваша допомога і то негайна, ма- ла би розумітись великі значення. На справу Дунайського пароплавства, як Вам відомо, я дивлюся зовсім інакше як Ваша Експеленція. Вважаю втягнення до цієї справи п.п.Гагарин-Стурдза-Ле-Гра, Жечковського та Соколовсько- го, які не мають "акцій", бо таких ніколи не було випущено, зов- сім зайвим, вважаю створення виборного, а не призначеного від Уряду правління зовсім незаконним, врешті вважаю участь в цьо- му правлінню дипломатичного представника п.Мацієвича за зо- всім не допустиму. Тому я, а ні французькому комісарові, а ні Лебедіву про стве- рення такого "виборного акціонерного правлення" не говорив і говорити не стану, а раджу Вашої Експеленції цю справу припини- ти, бо вона зовсім розбиває те, що вже удалося тут з французами зробити, себ-то, що вони пароплави зовсім в свої руки беруть, а Ермакова поженуть. Більше детально напишу, коли все зберу й буду знати, що оста- точно зроблено. Поки що я ще тут, як тільки одержу гроші іду до Тарнова, ро- зуміється коли мені Ваша Експеленція прислали, або вимогли від п.Мацієвича, щоб мені прислав 2.000 турецьких лір, я би їхав через Букарешт, щоби Вам подякувати і справу пароплавів остаточно вирішити. Прийміть прошу Високожановний Пане Адмірале, запевнення гли- бокої пошани, з якою перебуваю Вашої Експеленції щиро відданий /підпис/ Токаржевський - Карашевич, Уповноважений Міністр Ке- руючий Посольством. Копія. Его Превосходительству Господину Полномочному Министру Управляющему Посольством Украинской Народной Республики в Константинополе. Агента Русско-Дунайского Паро- ходства в Батумі М. Лебедева Заявленіе. Будучи чрезвычайно заинтересованъ судьбою Русско-Дунайскаго Пароходства, какъ старый работникъ, я узналъ, что дочь кн. Юрія Га- гарина имѣетъ претензіи къ пароходству, какъ владѣлица акцій. Ввиду этого имѣю честь заявить, что исторія возникновенія па- роходства и дальнѣйшее развитіе его представляется въ такомъ ви- дѣ. Съ 1881 по 1883 г.г. кн. Гагаринъ совершалъ рейсы изъ города Одессы до Галаца только однимъ пароходомъ. Въ 1883 г. былъ обра- зованъ "Торговый Домь Князь Юрій Гагаринъ и К-о", который продол- жилъ рейсы по Дунаю до Систова; въ 1886 г. предприятіе это было преобразовано въ Акционерное общество Черноморско-Дунайскаго Па- роходства, которое влѣчилъ жалкое существованіе, и лишь при помо- щи Правительства путемъ помилований и безвозмратныхъ и срочныхъ ссудъ, а также покупки большого числа акцій Пароходства, -просуще- ствовало по 1 сентября 1903 года, когда было ликвидировано. Всѣ акціи и имущество Пароходства были выкуплены казной и Пароходство во всецѣло перешло въ казну, которая является единственнымъ хозя- иномъ этого предпріятія, переименованного, въ Русско-Дунайское Па- роходство и существующее по особому положенію. Никогда казна не выпускала никакихъ акцій, а старые были выпла- чены. Такъ прошло около 20 лѣтъ и никто никакихъ претензій каз- нѣ не предявлялъ и казна ни передъ кѣмъ не отчитывалась. Ввиду изложеннаго я полагаю, что лица, говорящія объ акціяхъ Русско-Дунайскаго Пароходства, пользуются безвременемъ и разрухой, шантажируютъ. Если же кто и имѣетъ акціи общества Черноморскаго Дунайскаго Пароходства, то это къ Русскому Дунайскому Пароходству не относится - прошло уже двѣ давности. 11 октября 1921 г. г.Константинополь Підписав Агент М.Лебедів. Копія згідна з оригіналомъ записанимъ 15 жовтня, реєстр входящих ч. 364.- Копія. Его Превосходительству Господину Полномочному Министру, Завѣдывающему Посольствомъ Украинской Народной Республики въ Константинополѣ. Агента Русскаго Дунайскаго Пароходства въ Батумѣ М. Лебедева. Заявленіе. Имѣю честь заявить Вашему Превосходительству слѣдующее: Румынскій Длойдъ не имѣетъ права предъявлять какія либо претензіи къ Русскому Дунайскому Пароходству, такъ какъ въ 1920 г. правленіе названнаго Длойда вошло въ сдѣлку съ незаконно образовавшимся правленіемъ Русскаго Дунайскаго Пароходства относительно аренды трехъ пароходовъ названнаго Пароходства, но сдѣлка эта не состоялась по протесту кн. Аматуни. Сдѣлка объ аренда тѣхъ же пароходовъ въ настоящемъ году была разстроена уже мною согласно Вашимъ указаніямъ Украинскому Правительству для будущаго строенія государства необходимо теперь же принять самыя экстренные мѣры для полученія всѣхъ пароходовъ Русскаго Дунайскаго Пароходства, находящихся въ Константинополѣ, возвратить на свои мѣста судовые команды, которыя будутъ охранять суда и приведутъ ихъ въ надлежащій видъ, сдѣлавъ ихъ готовыми во всякій моментъ начать работу. Команды пароходовъ до начала работы будутъ довольствоваться очень скромнымъ вознагражденіемъ, приблизительно 25-30 піастръв въ день на человѣка. Если же команды пароходовъ будутъ распущены теперь то въ будущемъ сообразить ихъ предстоитъ большое затрудненіе. Съ своей стороны я готовъ служить и помогать этому дѣлу совершенно безвозмездно. По имѣющимся у меня свѣдѣніямъ, французы на дняхъ собираются увести пароходъ "В.Кн.Александръ шихайлович" въ Марсель, причемъ никого изъ русской старой судовой команды французь не берутъ. Съ какой цѣлью пароходъ этотъ уводять въ Марсель, мнѣ точно неизвѣстно, но думаю, что съ цѣлью передачи его Генералу Ермакову, который продастъ его или заложитъ, а деньги обратить въ свою пользу. Усиленно прошу Вась, Господинъ Министръ, обратить вниманіе на бѣдственное положеніе судовых командъ всѣхъ находящихся въ Константинополѣ пароходовъ Русско-Дунайскаго Пароходства. Они по распоряженію французскаго командованія выброшены на берегъ и съ ікля мѣсяца с.т. не получили ни жалованья, ни другого какого либо вознагражденія за прослеженное время. Не имѣя никакихъ средствъ, люди эти по ходатайству кн. Аматуни получаютъ только объѣды въ Красномъ Крествѣ, изъ нихъ около 90% украинцы. Бывшіе военные транспорты № 410, 411, 412 и "Самара" уже проданы французами. Первые три транспорта большой вмѣстимости, съ малой осадкой и пригодны для плаванія по Днѣстру и Бугу. Въ Правленіи Русско-Дунайскаго Пароходства получены свѣдѣнія, что представитель фермы Нобеля Варшавскій, имѣющій довѣренность отъ бывшаго Предсѣдателя Правленія Цароходства г.Курило, получилъ иныя обратно находившеся подъ охраной Украинскаго Правитель- ства, нефтяные резервуары и разливочную станцію въ Си- стовѣ. М. Лебедевъ. 21 Октября 1921 г. Константинополь. Копія. МЕМОРАНДУМ в справі Руско-Дунайського Пароплавства П. Уповноваженого Міністра Керуючого Посольством У.Н.Р. в Царгороді. Справу Руско-Дунайського пароплавства з правного боку слід розглядати лише на підставі дійсних прав Української Держави до всього бувшого російського майна на свої території. Тоді пароплавство, як державне, є без сумніву власністю Української Нер- жави яка стоючи перед фактом, що фактично пароплави знаходяться в руках французів, повинні вживати всіх заходів, щоби вони і нада- лі в руках французів залишалися з відкиненням всіх претензій врангелівських установ і "російського народу". Сумніву про це, що Руско-Дунайське пароплавство є державне не може бути, і це доводить ясно історія пароплавства та його статут – положення сь 1916 р. Руско-Дунайське пароплавство було засноване Російським Урядом, після того, як Уряд в 1902 р. купив від торговельної Фірми "Кн. Юрій Гагарин і К-о" Черноморське пароплавство, створене Кн.Гагариним з цілком власного пароплавства після того, як він майже збанкрутував: задовжився у Правительства. Заснувавши це пароплавство уряд поставив його в залежності від Міністерства Фінансів, потім Торгу, видав на нього позики і ніколи ніяких акцій не випускав. За акції не можна вважати претензії за борги, хоч ті претензії доходять майже до 10% вартості Так само акції бувшого Черноморського пароплавства ніколи не можуть служити доводами претензій до Руско-Дунайського пароплавства, яке юридично є цілком різним підприємством. За претензії першої ваги слід вважати невиплачені належності службовцям, капітанам і морякам, коли уряд ті претензії міг хоч частинно забезпечити, було б відразу вияснено і право на володіння пароплавами. При такому постановленню питання можна би і французам сказати: ми платимо, але пароплави будуть в наших руках під контролем ваших представників. При натянутому відношенню до Врангеля, Ермакова та ин. було би можливо щось зробити, не забувуючи, що принципове вирішення справи посідання чорноморської флоти та справи пропора, залежить від Парижу, а не від тутешніх французьких представників. Створене в Букарешті "Акційне"Правління - є незаконне. Само створення його – це козирь в руках Ермакових проти нашого Уряду, а введення до нього представника фіктивних акціонерів – дає Врангелеві змогу доказати, що нам аби захопити пароплави. Розпродаж барж, резервуарів і т.п. різними, нічого спільного в правлінням пароплавства не маючи, агентами Уряду, це як раз те саме – що робив Курilo і робить Ермаков, з тою різницею, що их призначив незаконний власник, але вони уступили вже "законно". Продовжувати робити те, що робиться в Букарешті, це зовсім забубнити справу, бо в кінці французи зовсім з нами не захотять говорити. Необхідно, щоби Уряд призначив правління покликав до нього Князя Аматуні, якого можна примусити поїхати до Букарешту, обіцявши йому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на його утримання та аванс. Тому правлінню довести їйому гроші на Як українські пароплави вони ходити не можуть, бо нашого пра- пора ніде не знають, поки нема певної кількості пароплавів в нашому розпорядженні, /а старий російський визнавали/ тому тре- ба умовитися, щоби вони ходили з французьким пра-пором, як це прак тикується тепер з де-якими бушими російськими пароплавами. Забирати пароплави звідсіль до Румунії слід без натиску на те що вони будуть експлоатуватися лише з обіцянкою, що французи ніяких коштів на них не будуть витрачати,- а розрахунок запропо- нувати французам вже в Румунії через спільну комісію. По цим справам необхідно тут поговорити з французьким мор- ським аташе капітаном Букє та з п.Ребуль, якимсь торгово-мор- ським агентом, але лише тоді, коли ми з чимсь реальним зможем до цей справи підйти. Всі букарештенські спроби - це є також граблення майна паро- плавства, як у Курила та Ермакова. Копія з копії На подлинномъ Собственному Его Императорскаго Величества рукою написано: "БЫТЬ ПО СЕМУ". Въ Царской Ставкѣ 16 іюля 1916 года. Скрѣпилъ: Государственный Секретарь Крыжановскій. Обнародовано въ Собрании узаконеній и распоряженій Правительства 30 іюля 1916 года № 204. Ст. 1696. ПОЛОЖЕНІЕ О русскомъ Дунайскомъ Пароходствѣ. I. Основныя положенія. 1. Русское Дунайское Пароходство имѣеть своимъ назначеніемъ содержаніе пароходныхъ сообщеній между портами Чернаго Моря и Дунайскими портами, а также по рѣкамъ Дунаю и Пруту, въ цѣляхъ содѣйствія развитію отечественной торговли въ придунайскихъ государствахъ. 2. Русское Дунайское Пароходство находится въ вѣдѣніи Министра Торговли и Промышленности. 3. Операции Русскаго Дунайскаго Пароходства производятся на коммерческомъ основаніи. По возникающимъ къ нему претензіямъ пароходство отвѣчаетъ своимъ имуществомъ, какъ движимымъ, такъ и недвижимымъ. 4. Въ зависимости отъ обязательствъ, возлагаемыхъ Правительствомъ на Русское Дунайское пароходство, ему может быть назначаемо изъ средствъ государственна казначейства пособіе, испрашиваемое въ законодательномъ порядкѣ на определенный срокъ и въ опредѣленномъ размѣрѣ. 5. Средства Русскаго Дунайскаго пароходства составляютъ: а/единовременное пособіе отъ казны на оборудование пароходства; б/доходы отъ коммерческихъ операцій и в/пособія изъ государственного казначейства. II. Обязательства Русскаго Дунайскаго пароходства къ Правительству и права пароходства. 6. Всякое судно и береговое имущество Русскаго Дунайскаго пароходства при общей или частной мобилізаціи, а также въ иныхъ исключительныхъ случаяхъ, должны быть, по приказанію Министра Торговли и Промышленности переданы во временное распоряженіе или собственность Военнаго или Морского Министерства. Условія передачи судовъ и берегового имущества опредѣляются Министромъ Торговли и Промышленности, по соглашенію съ Министрами Военными или Морскими, а также съ Министромъ Финансовъ и Государственнымъ Контролеромъ. Примѣчаніе. По изданіи правилъ о военно-судовой повинности, имущество Русскаго Дунайскаго пароход- 7. По всім линіям, содержимым Русским Дунайским пароходством лица служащия въ правительстvenныхъ учрежденiяхъ, слѣдующія на судахъ пароходства по дѣламъ службы, воинскіе чины, переселенцы и вообще пассажиры, перевозимые по распоряженію Правительства, а равно казенный грузъ и почта, перевозятся на условiяхъ, опредѣляемыхъ особыми соглашенiями правленiя Русского Дунайскаго пароходства съ подлежащими вѣдомствами, съ утвержденія Министра Торговли и Промышленности. III. Операции Русскаго Дунайскаго пароходства. 8. Для организацiи пароходныхъ сообщенiй /ст. I/ Русскому Дунайскому пароходству предоставляется право пріобрѣтать въ собственность, устраивать и арендовать строенія, доки, эллинги, верфи, пароходы, суда всякаго рода, пристанки, механическiя приспособленiя для нагрузки и выгрузки товаровъ, механическiе заводы, угольныя копи, нефтяные промыслы и всякое иное необходимое движимое и недвижимое имущество. 9. Отвѣтственность Русскаго Дунайскаго пароходства за утрату или повреждение груза, принятаго къ перевозкѣ, либо за несоблюденiе договорнаго срока доставки его по назначению опредѣляется на основаніи дѣйствующихъ законовъ и состоящихся между Русским Дунайским пароходствомъ и отправителями груза соглашенiй, означаемыхъ въ консаментныхъ и фрахтовыхъ квитанціяхъ. Правила, касающіяся общихъ условій отвѣтственности, а равно порядка и условій перевозки пассажировъ и багажа, приема, храненiя, перевозки и сдачи груза, устанавливаются правленiемъ и должны быть выставлены въ правленiи, конторахъ, агентствахъ, на пристаняхъ и судахъ Русскаго Дунайскаго пароходства. Министру Торговли и Промышленности предоставляется отмѣнять тѣ изъ постановленiй сихъ правилъ, которыя будутъ признаны имъ несогласными съ закономъ и не отвѣчающими государственнымъ или общественнымъ интересамъ, а также нуждамъ промышленности и торговли. 10. По принятому къ перевозкѣ грузу Русское Дунайское пароходство пользуется правами, указанными въ статьѣ 832 /по Прод.1912 г./ Устава Торгового /Св.Зак.Т.XI,ч.2/, правомъ продать грузъ или часть онаго въ случаяхъ предусмотренныхъ статьею 833 /по Прод.1912 г./ того же Устава, а равно правомъ продать поврежденный и неповрежденный грузъ или часть онаго для расчета съ отправителемъ за убытки. II. Продажа груза производится примѣнительно къ постановленiямъ статей 833 - 836 /по Прод.1912 г./ Устава Торгового /Св.Зак.Т.XI,ч.2/. 12. Въ иностранныхъ портахъ, приступая къ продажѣ груза, Русское Дунайское пароходство предваряетъ о томъ Россiйскаго консула и, въ случаѣ надобности, пользуется его указаніями и содѣйствіемъ. 13. Русскому Дунайскому пароходству предоставляется право исполненія всякаго рода комиссионныхъ порученiй по покупкѣ и продажѣ товаровъ, прини-маемыхъ пароходствомъ къ перевозкѣ, а также по очисткѣ ихъ таможенными пошлинами. Установленіе порядка производства продажи товаровъ по комиссионнымъ порученiямъ, соотвѣтственно дѣйствующимъ узаконенiямъ о торговомъ комиссіи /Об.Зак.,т.ХІ,ч.2,Уст.Торг.,ст.54¹ - 54², по Прод.1912 г./ и утвержденіе таксы вознагражденія за производство всѣхъ вышеуказанныхъ операцій принадлежить правленію пароходства. І4.Русское Дунайское пароходство можетъ выдавать подъ перевозимые че- резъ его посредство застрахованные и неподверженные скорой порчи товары краткосрочныя ссуды на время нахожденія грузовъ въ пути или въ складахъ Русскаго Дунайскаго пароходства,въ размѣрѣ,не превышающемъ шестидесяти процентовъ стоимости товаровъ. Ссуды могутъ быть выдаваемы Русскимъ Дунайскимъ пароходствомъ подъ товары какъ русскаго,такъ и иностраннаго происхожденія. Условія о выдачѣ и возвратѣ ссудъ устанавливаются Русскимъ Дунайскимъ пароходствомъ по соглашенію съ заемщиками,съ тѣмъ,чтобъ условія эти не противорѣчили законамъ,а также правиламъ настоящаго Положенія. Условія,на которыхъ ссуды выдали,означаются на документахъ въ прѳмѣ грузовъ и товаровъ для отправленія. По выданнымъ ссудамъ Русское Дунайское пароходство пользуется права- ми,установленными въ статьяхъ 843-845 /по Прод.1912 г./ Устава Торгова- го /Об.Зак.т.XI,ч.2/,съ соблюденіемъ статей ІІ и І2 настоящаго Положе- нія. І5.Ближайшій порядокъ выдачи и возврата ссудъ /Ст.І4/ опредѣляется особыми правилами,утверждаемыми Министромъ Торговли и Промышленности,по соглашенію съ Министромъ Финансовъ и Государственнымъ Контролеромъ. І6.Русскому Дунайскому пароходству разрѣшается производить страхова- нія перевозимыхъ на его судахъ грузовъ и товаровъ въ страховыхъ обще- ствахъ отъ мени,за счетъ и по указанію лицъ,имѣющихъ право распоряженія грузомъ. ІѴ. Ревизія оборотовъ Русскаго Дунайскаго пароходства. І7.Денежныя и матеріальные обороты Русскаго Дунайскаго пароходства, а также его отчетность,подлежатъ ревизіи Государственнаго Контроля на основаніи особыхъ правилъ,устанавливаемыхъ Государственнымъ Контролером по соглашенію съ Министромъ Торговли и Промышленности. Суммы,необходимыя на организацію ревизіи,опредѣляются Государствен- нымъ Контролеромъ,по соглашенію съ Министромъ Торговли и Промышленности и отпускаются въ распоряженіе Государственнаго Контроля изъ средствъ Русскаго Дунайскаго пароходства. І8.Всѣ ревизіонныя замѣчанія Государственнаго Контроля сообщаются въ правленіе Русскаго Дунайскаго пароходства.Если объясненія сего правле- нія Государственнымъ Контролемъ будутъ признаны не удовлетворительными то возникшіе вопросы разрѣшаются по соглашенію Министра Торговли и Про- мышленности съ Государственнымъ Контролеромъ. І9.Государственному Контролеру предоставляется во всякое время освѣдѣтельствовать денежныя суммы и матеріальнаго имущества Рус- скаго Дунайскаго пароходства. У. Отчетность и распредѣленіе прибылей. 20.Планъ дѣйствій и смѣта на операціонный годъ составляются правлені емъ Русскаго Дунайскаго пароходства и представляются,не позднѣе І нояб ря предшествующаго года,на утвержденіе Министра Торговли и Промышленно- сти. 21.Операціонный годъ Русскаго Дунайскаго пароходства считается съ І января по 31 декабря включительно. Составленные правлениями за каждый минувший год подробный отчет об операциях пароходства и баланс его оборотов представляются, не позднее 1 июля следующего за отчетным года в Государственный Контроль и затмѣ съ замѣчаниями последняго, представляются на утверждение Министра Торговли и Промышленности. 22. На образованіе капиталовъ погашенія имущества и страхового ежегодно отчисляется: на счетъ перваго изъ сихъ капиталовъ-пять процентовъ первоначальной стоимости желѣзныхъ судовъ, три процента первоначальной стоимости каменныхъ строеній и десять процентовъ первоначальной стоимостисти деревянныхъ судовъ и строеній, а также машинъ и прочаго движимаго имущества, а на счетъ второго-два процента съ балансовой стоимости и судовъ. Въ запасный капитал поступаетъ сумма ежегодной прибыли, остающаяся за отчисленіями въ капиталы погашенія имущества и страховой, а также за вычетомъ суммы, определенной къ выдачѣ въ добавочное вознагражденіе служащимъ Русскаго Дунайскаго пароходства./ст.24/. При м ъ ч а н і е . Прибылью Русскаго Дунайскаго пароходства признается валовой доходъ, за вычетомъ всѣх расходовъ и убытковъ по предпріятію. 23. Предусмотрѣнныя въ предыдущей /22/ статьѣ отчисленія въ капиталъ погашенія имущества съ судовъ /желѣзныхъ и деревянных/ прекращаются по всѣмъ тѣмъ судамъ, балансовая стоимость которыхъ понизится до пяти процентовъ первоначальной стоимости. Отчисленія въ страховой капиталъ /ст.22/ прекращаются, когда общая сумма достиегнетъ одной трети первоначальной стоимости всѣхъ судовъ пароходства. Въ случаѣ обращенія какой либо части сего послѣдняго капитала на приобрѣтеніе новаго судна, взамѣнъ погибшаго, или на покрытіе расходовъ по аваріямъ судами /ст.26/, страховой капиталъ вновь доводится, посредствомъ отчисленія отъ прибылей, до указанной выше нормы. 24. Изъ остающейся, за указанными въ статьѣ 22 отчисленіями, прибыли Русскаго Дунайскаго пароходства можетъ быть, по утвержденіи отчета Министерства Торговли и Промышленности, выдаваемо добавочное вознагражденіе предсѣдателю и членамъ правления, управляющему пароходствомъ и прочимъ служащимъ пароходства въ размѣрѣ не свыше двадцати пяти процентовъ положеннаго каждому изъ нихъ годового содержанія. 25. Добавочное вознагражденіе /ст.24/ предсѣдателю и членамъ правления а также управляющему пароходствомъ, назначается Министромъ Торговли и Промышленности, а прочимъ служащимъ — правленіемъ въ предѣлахъ назначенныхъ на это Министромъ Торговли и Промышленности суммъ. 26. Страховой капиталъ Русскаго Дунайскаго пароходства предназначенается на приобрѣтеніе и постройку новыхъ судовъ, взамѣнъ погибшихъ, и на покрытіе расходовъ по аваріямъ съ судами. 27. Запасный капиталъ Русскаго Дунайскаго пароходства предназначенется: 1/на приобрѣтеніе и постройку новыхъ судовъ, взамѣнъ приходящихъ въ негодное состояніе; 2/на капитальное исправленіе судовъ, машинъ и паровыхъ котловъ и на замѣну старыхъ котловъ новыми; 3/на капиталыный ремонтъ береговыхъ сооруженій; 4/на приобрѣтеніе земельныхъ участковъ и возведеніе необходимыхъ зданій; 5/на выдачу подъ товары судовъ, предусмотрѣнныхъ статьями 14 и 15 настоящаго Положенія, и 6/на расширеніе предпріятія. 28. Вопросы об отнесении произведенных в течение операционного го- да расходов на счетъ капиталовъ погашенія и имущества, страхового и за- паснаго разрѣшаются Министромъ Торговли и Промышленности, по соглашенію съ Министромъ Финансовъ и Государственнымъ Контролеромъ. 29. Наличныя средства Русскаго Дунайскаго пароходства обращаются въ ге- сударственныя или гарантированныя правительству процентныя бумаги и помѣщаются на храненіе въ государственный банкъ. Суммы, потребныя для опе- рацій пароходства, могутъ храниться на текущемъ счету въ государственному банку, а также въ частныхъ банкахъ, по указанію Министра Торговли и Про- мышленности. VI. Управленiе Русскимъ Дунайскимъ пароходствомъ. 30. Управленiе Русскимъ Дунайскимъ пароходствомъ возлагается на прав- ленiе и управляющаго пароходствомъ, на основанияхъ, въ настоящемъ Положе- ніи указанныхъ. I. Правленiе Русскаго Дунайскаго пароходства. 31. Правленiе Русскаго Дунайскаго пароходства состоитъ изъ предсѣдате- ля и двухъ членовъ. Въ засѣданіяхъ правленія присутствуетъ представитель Государственнаго Контроля, съ правомъ совѣщательнаго голоса. Въ засѣданіяхъ правленія принимаетъ участіе управляющій пароходствомъ съ правомъ рѣшающаго голоса. Правленiе имѣетъ мѣсто пребыванія въ Одессѣ. 32. Правленiе Русскаго Дунайскаго пароходства имѣеть особую печать съ изображеніемъ государственнаго герба по рисунку, утвержденному Министромъ Торговли и Промышленности. 33. Предсѣдатель и два члена правленiя назначаются Министромъ Торговли и Промышленности, а представитель Государственнаго Контроля-Государствен- нымъ Контролеромъ. Назначенныя лица не могутъ одновременно занимать долж- ностей съ содержаніемъ на государственной, общественной или частной служ- бѣ. 34. Въ случаѣ болѣзни или временнаго отсутствія предсѣдателя правленiя обязанности его исполняетъ, по назначению Министра Торговли и Промышленно- сти, одинъ изъ членовъ правленія. На случай же болѣзни или отсутствія чле- новъ правленiя или предсѣдателя Государственный Контроль, къ нимъ назна- чается въ порядкѣ, въ предыдущей /33/ статьѣ указанномъ, замѣстители, кото- рые пользуются равными правами съ замѣщающими ими лицами во все время исполненія обязанностей послѣднихъ. 35. Для дѣйствительности рѣшеній правленiя требуется присутствіе пред- сѣдателя или заступающаго его мѣсто и двухъ членовъ. Засѣданіямъ правле- нія ведутся протоколы, подписываемые всѣми присутствовавшими въ засѣданiи лицами. 36. Рѣшенія правленiя постановляются по большинству голосовъ, при чемъ при равенствѣ оныхъ, голосъ предсѣдателя или заступающаго его мѣсто даетъ перевѣсъ. Членъ правленія, не согласившійся съ постановленіемъ его, можетъ потребовать занесенія своего несогласія въ протоколъ. Въ такомъ случаѣ съ него счагается отвѣтственность за состоявшееся постановленiе. Заявле- ніе такого несогласія не останавливаетъ, однако, приведенія постановленія въ исполненіе. 37. На правлениі лежить завѣдываніе всѣми дѣлами, имуществомъ и капитала- ми Русскаго Дунайскаго пароходства и въ частности: I/разсмотрѣніе и утвержденіе проектовъ условій, заключаемыхъ прав- леніемъ съ поставщиками, а также установленіе общихъ основаній, на коихъ заключеніе означенныхъ условій, какъ равно и другого рода договоровъ, мо- жетъ быть предоставлено служащимъ пароходства, по уполномочію отъ правле- нія; 2/наблюденіе за мѣстными учреждениями Русскаго Дунайскаго пароход- ства и обревизованіе, черезъ своихъ членовъ, имущества и хода дѣлъ паро- ходства на мѣстахъ дѣятельности; 3/составленіе упомянутыхъ въ статьѣ 9 настоящаго Положенія правилъ 4/установленіе порядка производства продажи товаровъ по коммиссион- нымъ порученіямъ, утвержденіе таксы вознагражденія за производимыя паро- ходствомъ операціи и составленіе правилъ о выдачѣ и возвратѣ ссудъ подъ товары /ст.13-15/; 5/вывдча и принятіе къ платежу векселей и другихъ срочныхъ обяза- тельствъ въ предѣлахъ, утверждаемыхъ Министромъ Торговли и Промышленности 6/представленіе къ учету векселей, Русскимъ Дунайскимъ пароходствомъ полученныхъ; 7/заключеніе отъ имени Русскаго Дунайскаго пароходства договоровъ и условій; 8/снабженіе довѣренностями лицъ: а/опредѣляемыхъ на службу Русска- го Дунайскаго пароходства и б/уполномоченныхъ правленіемъ на заключеніе и совершеніе договоровъ, условій и актовъ; 9/совершеніе актовъ на присобрѣтеніе и отчужденіе недвижимой собств- венности, а также судовъ; 10/покупка процентныхъ бумагъ для Русскаго Дунайскаго пароходства, а равно продажа и закладъ ихъ; II/составленіе и измѣненіе тарифовъ; 12/капитальный ремонтъ судовъ; 13/установленіе нормъ снабженія и расходовъ на судахъ пароходства; 14/заключеніе соглашеній о вступленіи Русскаго Дунайскаго пароход- ства въ прямые сообщенія съ другими судоходными предпріятіями и желѣзн- ми дорогами; 15/составленіе плана дѣйствій, проекта смѣты, отчета и баланса Русска- го Дунайскаго пароходства; 16/присобрѣтеніе и отчужденіе, наемъ и отдача въ аренду судовъ, а так- же присобрѣтеніе, отчужденіе, наемъ и отдача въ аренду недвижимаго имуще- ства; 17/открытіе и закрытіе конторъ и агентствъ пароходства; 18/открытіе новыхъ линій и закрытіе дѣйствующихъ; 19/измѣненіе и распредѣленіе рейсовъ въ дѣйствующихъ линіяхъ; 20/установленіе и измѣненіе формъ отчетности; 21/установленіе необходимаго для службъ по Русскому Дунайскому па- роходству штата служащихъ, съ назначеніемъ имъ предметовъ занятій и со- держанія; 22/распредѣленіе добавочнаго вознагражденія и назначеніе пособій служащимъ Русскаго Дунайскаго пароходства; 23/веденіе судебныхъ дѣлъ; 24/веденіе дѣлъ вспомогательно-сберегателльной кассы Русскаго Дунай- скаго пароходства; 25/предположенія объ отнесеніи расходовъ предпріятія на счетъ за- паснаго капитала, и 26/составленіе инструкціи управляющему пароходствомъ. Примічання. Доставлення правління по ділям, перечисленим в пунктах 15 - 20, 25 и 26 сей /37/ статті, подлежать утвердженню Міністра Торговли и Промышленности. 38. Ближайшій порядок дійствій правлінія, а також пред'яви правъ и обязанностей его, опредѣляются інструкціею, утверждаемою Мінистромъ Торговли и Промышленности. 39. Взятіе капиталовъ изъ государственного банка производится по требованіямъ правлінія, подписываемымъ предсѣдателемъ и однимъ изъ членовъ уполномоченнымъ постановленіемъ правлінія. Снятіе суммъ съ текущихъ счетовъ правлінія производится по чекамъ, подписываемымъ предсѣдателемъ и казначеемъ. 40. Довѣренности и полномочія правлінія на веденіе судебныхъ дѣлъ, равно какъ и совершаемые правленіемъ договоры, условія и акты, подписываются предсѣдателемъ и однимъ изъ членовъ, уполномоченнымъ постановленіемъ правлінія. Для полученія съ почтой поступившихъ на имя правлінія денежныхъ суммъ, посылокъ и документовъ достаточно подписи предсѣдателя или члена, уполномоченного постановленіемъ правлінія, либо управляющаго пароходствомъ, съ приложеніемъ печати правлінія. Переписка по ділямъ Русского Дунайскаго пароходства производится отъ имени правлінія. 41. За участіе въ занятіяхъ правленія Русскаго Дунайскаго пароходствамъ предсѣдатель и члены правленія, а равно и представитель Государственнаго Контроля, получаютъ особое изъ суммъ пароходства вознагражденіе: первый въ размѣрѣ восьми тысячъ рублей въ годъ, послѣдніе же - по пять тысячъ рублей въ годъ каждый. 42. Для дѣлопроизводства и веденія денежной и матеріальной отчетности и наблюдения за этой частью въ конторахъ, агентствахъ и на судахъ при правленіи состоять канцелярія и бухгалтерія. 2. Управляющій пароходствомъ. 43. На управляющаго пароходствомъ возлагается ближайшее завѣдываніе дѣлами Русскаго Дунайскаго пароходства и исполненіе постановленій правленія, а также завѣдываніе личнымъ составомъ служащихъ на судахъ и въ береговыхъ учрежденіяхъ Русскаго Дунайскаго пароходства. Управляющій пароходствомъ имѣетъ мѣсто пребыванія въ Одессѣ. Предѣлы правъ и обязанностей управляющаго пароходствомъ опредѣляются особою інструкціею, составляемою правленіемъ /ст. 37 п.26/. 44. Управляющій пароходствомъ назначается Мінистромъ Торговли и Промышленности, по представленію правленія, и получаетъ содержаніе изъ суммъ Русскаго Дунайскаго пароходства въ размѣрѣ восьми тысячъ рублей въ годъ. VII. Личный составъ правлінія и судовые и береговыя служащіе Русскаго Дунайскаго пароходства. 45. Должности предсѣдателя и членовъ правлінія, а также всѣ береговы должности, должны быть замещаемы русскими под данными. Отступление от се- го допускается лишь при назначеніи агентовъ и береговыхъ служащихъ за границею но не иначе, какъ съ разрѣшенія, каждый разъ, Министра Торговли и Промышленности. Евреи не допускаются на службу по Русскому Дунайскому пароходству. Подписалъ: Предсѣдатель Государственнаго Совѣта Куломзинъ. ПЕТРОГРАДЪ. Типо-Литографія Н.І. Евстифѳевъ,Невскій 15 и Мѣцанская 20. 1916 г. Копія. Русский Торговый Флотъ на Югѣ Россіи — единственная отрасль промышленности, которая уцѣлила во время гражданской войны и по мѣрѣ возможности и пониманія оберегалась отъ развала правитель- ствомъ генерала Деникина, пришла въ совершенное разстройство при правительствѣ генерала Врангеля и нынѣ стоитъ на пути полного разрушения. Въ трагической судьбѣ русского торгового флота сознательно ви- новою правительство генерала Врангеля въ лицѣ его бывшихъ и на- стоящихъ министровъ, которые довели русский торговый флотъ до пол- ного разстройства, а служащихъ въ торговомъ флотѣ выбросило на улицу, какъ бродягъ. Главный же виновникъ этой трагедіи Начальникъ Морского Транс- порта и Завѣдывающій Отдѣломъ Торгового Мореплаванія и портовъ при Правительствѣ генерала Врангеля — М.П. ЕРМАКОВЪ, нынѣ генераль- лейтенантъ, а въ Новороссійскѣ — капитанъ первого ранга инженер- механикъ пр флоту. Отъ дѣйствія и политики послѣдняго пострадало главнымъ образом весьма важное государственно-національное предприятіе — Русское Дунайское Пароходство, Управляющимъ Главною Контроромъ коего состо- ялъ М.П. ЕРМАКОВЪ до эвакуаціи изъ Новороссійска. Какъ извѣстно, Русское Дунайское пароходство въ лицѣ его Глав- ной Контроры въ Одессѣ, во время великой европейской войны было мо- билизовано имѣть съ Управляющимъ и со всѣмъ подвижнымъ составомъ Также было мобилизовано все движимое и недвижимое имущество пароходства, всѣ агентства его на Дунай, всѣ капиталы и матеріалы, исключая Правленія, которое оставалось въ Петроградѣ и мобилизова- но не было. По мобилізаціи все пароходство съ Главною Контророю, исключая Правленія, перешло въ вѣдѣніе Морского вѣдомства въ лицѣ особой экспедиціи на Дунай съ контръ-адмираломъ ВЕСЕЛИКИНЫМЪ во главѣ, помощникомъ котораго былъ назначенъ капитанъ 2-го ранга ЕРМАКОВЪ. Одновременно М.П. ЕРМАКОВЪ продолжалъ оставаться и Управляющимъ Главною Контророю Русскаго Дунайскаго Пароходства. Такая двойствен- ная роль не могла самыи вреднымъ образомъ не отражаться на дѣлaхъ Русскаго Дунайскаго Пароходства, но Правленіе лишею было возможно- сти что-либо предпринять противъ своего управляющаго, который забронировалъ себя контръ-адмираломъ ВЕСЕЛИКИНЫМЪ, очень близкимъ тогда къ покойному Царю лицомъ. Между тѣмъ, въ время экспедиціи на Дунай за счетъ пароходства приобрѣталось недвижимое имущество, израсходовались капиталы па- роходства, въ которыхъ М.П. ЕРМАКОВЪ еще не отчислялся ни передъ Правленіемъ, ни передъ Министерствомъ Торговли и Промышленности. Такъ продолжалось до августа 1918 г., когда Правленіемъ былъ ко- мандированъ въ Одессу Старшій членъ Правленія князь АМАТУНИ для выясненія дѣлъ пароходства на мѣстѣ и принятія мѣръ по демобили- заціи пароходства. Тутъ и выяснились тѣ затрудненія, которыя были ясны и въ самомъ началѣ: М.П. ЕРМАКОВЪ, какъ помощникъ Начальника Экспедиціи особаго назначенія на Дунай, Правленію не былъ подчи- ненъ и потому медлилъ представленіемъ отчета, обороняясь тѣмъ, что пароходство находилось въ вѣдѣніи Морскаго Вѣдомства и еще не- было демобилизовано. Хотя послѣ революціи и при временномъ прави- тельствѣ М.П. ЕРМАКОВЪ былъ устраненъ отъ должности помощника На- чальника Экспедиціи особаго назначенія /впослѣдствіи Рѣчной Тран спортою Флотиліи/, все же лично онъ не былъ демобилизованъ и про- должалъ считаться на службѣ по Морскому Вѣдомству. Однако отъ Рус- скаго Дунайскаго Пароходства М.П. ЕРМАКОВЪ впослѣдствіи былъ устр ненъ слушащими, осуждавшими всю его дѣятельность и лишившимъ его доверія.Съ этими обстоятельствами Правленіе не считалось какъ съ демагогическимъ прѳмомъ и продолжало считать М.П.ЕРМАКОВА на службѣ пароходства. Къ счастью въ концѣ 1918 г. Одесса была захвачена добровольческими войсками и въ февралѣ 1919 г. прибылъ въ Одессу Управляющій Отдѣломъ Торговаго Мореплаванія при правительствѣ генерала Деникина-В.А. Лебедевъ, который предложилъ князю Аматуни сношеніемъ отъ 26 марта 1919 г. за № 135 образовать временное правленіе Русскаго Дунайскаго пароходства, представителемъ коего былъ назначенъ князь Аматуни, а членами контръ-адмиралъ Паттонъ,Ивановъ и Управляющій пароходствомъ Ермаковъ. Правленіе въ первомъ же засѣданіи постановило предложить М.Ермакову представить отчетъ о дѣятельности пароходства во время войны, о состояніи пароходовъ, имущества, склада матераловъ и о капиталахъ пароходства. Къ сожалѣнію воспослѣдовавшая въ концѣ марта эвакуація изъ Одессы прервала дѣятельность временнаго Правленія. Князь Аматуни вместе съ М.П.Ермаковымъ эвакуировался въ Новороссійскъ, контръ-адмиралъ Паттонъ въ Румынію, а Ивановъ вместе съ канцеляріей остались въ Одессѣ. Въ Новороссійскъ согласно предложенія Управляющаго Торговли и Промышленности была возобновлена дѣятельность временнаго Правленія при участіи члена Правленія контръ-адмирала Паттона,Управляющаго Ермакова и представителя Государственнаго Контроля Вѣлановскаго, и приказомъ отъ 7 мая 1919 г. за № 1703/5012 князь Аматуни былъ командированъ въ Константинополь въ составѣ особой комиссіи для полученія судовъ Русскаго Дунайскаго пароходства отъ французскаго командованія. Пароходы "Великій Князь Александръ Михайловичъ", "Русь", "Адмиралъ Рашерининовъ", "Румынія" и "Успѣхъ" были получены и началась фактическая работа пароходства. М.П.Ермаковъ все время продолжалъ оставаться на службѣ Морского Вѣдомства, состоялъ помощникомъ Начальника Военной Базы въ Новороссійскѣ, одновременно несъ обязанности Управляющаго Русскимъ Дунайскимъ Пароходствомъ. Въ Новороссійскъ Управлениѳ Торговли и Промышленности въ категорической формѣ нѣсколько разъ затребовало отъ М.П.Ермакова представить отчетъ и наконецъ въ сентябрь мѣсяцѣ вынуждено было устранить его отъ управленія пароходствомъ за непредставленіе отчета М.П.Ермаковъ находился защиту въ Морскомъ Вѣдомствѣ, гдѣ онъ продолжалъ оставаться на службѣ. Тѣмъ временемъ, по злоупотребленіямъ на службѣ въ Морскомъ Вѣдомствѣ противъ М.П.Ермакова была начата сенаторская ревизія, которая была закончена, и Сенаторомъ Таганцевымъ Ермаковъ былъ привлеченъ въ качествѣ обвиняемаго съ передачей дѣла военному судебному слѣдователю. Такъ шло дѣло до конца года, пока не наступили тревожные дни эвакуаціи изъ Новороссійска, когда М.П.Ермаковъ противъ ожиданія былъ названъ Начальникомъ Морскаго Транспорта, уже въ чинѣ генералъ-майора. Съ этого момента и начинается несчастіе въ Торговомъ флотѣ:М.П.Ермаковъ гнулъ и ломалъ его, какъ хотѣлъ, пользуясь растерянностью власти и тревожнымъ временемъ. Наконецъ части добровольческой арміи перебрасываются въ Крымь и генералъ-майоръ Ермаковъ, послѣ злосчастнаго генерала Вильчевскаго, становится во главѣ Торговаго Флота, въ качествѣ Завѣдывающаго Отдѣломъ Торговаго Мореплаванія и портовъ, оставаясь Начальникомъ Морского Транспорта. спорта. Судовладѣніе испытало на своей спинѣ всю тяжесть двуликаго управленія ген.Ермаковымъ "орговымъ флотомъ,а государственно-на- ціональныя предпріятія,Добровольный флотъ и Русское Дунайское па- роходство навсегда потеряны для русскаго народа и для всѣхъ тру- женниковъ,создавшихъ эти предпріятія. Въ довершеніе всего нынѣ генералъ Ермаковъ - Начальникъ Морско го Транспорта,назначенъ предсѣдателемъ Русскаго Дунайскаго паро- ходства,вѣроятно для того,чтобы продать уцѣлѣвшіе въ Константино- польскомъ рейдѣ пароходы не для поддержанія служащихъ,а для подде жанія вновь явленнаго Правленія въ лицѣ уже г.г.Ермакова,Тимрота и т.п. Надо полагать,что когда нибудь исторія раскроетъ темную страну цу въ жизни Русскаго Дунайскаго пароходства и опишетъ,какимъ обра- зомъ Фарисеями патріотизма,никогда не нохавшими пороха,растрачива- лось государственное достояніе въ личную пользу,и какъ изъ чина капитана нѣкоторые достигали до чина генерал-лейтенанта,какъ ге- нералъ Ермаковъ,несмотря на привлеченіе его въ качествѣ обвиня- емаго. Очевидно,это новое правленіе закрѣпить за М.П.Ермаковымъ ку- пленное на средства пароходства въ Рени недвижимое имущество,а несчастные труженики флота будутъ выброшены на улицу,что наблюда- ется и сейчасъ на улицахъ Константинополя. У Н. Р. МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ДЕПАРТАМЕНТ Торгов. Мореплав. і Портів. 29 Листопаду 1924 р. Ч З/11. м. ПОСТОВ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ,- Добровільна єльбота. При цьому маю за честь представити ВАШОЇ ЕКС- ЦЕЛЕНЦІЇ переклад останнього "Положення про Доб- ровільну єльботу", затвердженого 5-го Липня 1912 року. Перед війною судення склад Добровільної єльбо- ти складався із 14 першокласових океанських паро- плавів вмістимість 47.000 реєстроних тон. Відомостей про місце перебування в даний час пароплавів Добровільної єльботи, а також про стан їх корпусів, машин, котлів і суденного інвентаря від Контр-Адмірала Остроградського - не одержано. Також не мається відомостей про настрій та від- ношення до України капітанів і суденних команд Добровільної єльботи та що зроблено в цьому напрям- ку Контр-Адміралом Остроградським, між тим, своє- часна й уміла пропаганда мала б дуже важливі на- слідки.- К МІНІСТР НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В.О. ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА І ПОРТІВ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОБРОВІЛЬНУ ФЛЬОТУ. I. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ. 1. Добровільна флота є підприємство, основане на добровільній пожертвування і має своїм завданням утримання морських сполучень для перевозки пасажирів і вантажу в цілях допомоги розвиткові торгівлі й торгового мореплавства батьківщини. 2. Добровільна флота перебуває в віданні Міністерства Торгу і Промисловості. 3. Операції Д.Ф. провадяться на комерційних основах. 4. В залежності від обов'язків, покладаємих Урядом на Д.Ф., їй може бути призначена із сум Державної Скарбниці допомога, котра видається в законодавчому порядку на певний термін і в певному розмірі. 5. Засоби Д.Ф. складаються із: а/ сум, поступивших від бувшого Товариства Добровільної Флоти; б/ пожертвовань; в/ прибутків від комерційних операцій; г/ допомог і сум Державної Скарбниці. 6. Добровільній флоті прислуговує свій окремий прапор. II. ОБОВ'ЯЗКИ ДОБРОВІЛЬНОЇ ФЛОТИ ПЕРЕД УРЯДОМ І ПРАВА ФЛОТИ. 7. Кожне судно і побережне майно Добровільної флоти при загальній, або частковій мобілізації, а також в інших надзвичайних випадках, має бути по наказу Міністра Торгу і Промисловості передані в тимчасове розпорядження, або власність Військового, або Морського Міністерства. Умови передачі суден і побережного майна опреділяються Міністром Торгу і Промисловості по згоді в Міністрах Вій- ськовим, або Морським, а також Міністром Фінансів і Державним Контрольором. Примітка: По виданню правил про військово-суденну повинність, маючи добровільної флоти і персональний її склад поступають на задоволення потреб військового й морського Відомств на основі згаданих правил. 8. По всім рейсам, що утримуються добровільною флотою, особи, що служать в державних установах, і котрі чудять на суднах флоти по службовим справам, військові чини, переселенці ва- галі пасажири, що перевозяться по розпорядженню Уряду, а також державні вантаж і почта, перевозяться на підставах, опреді- льних окремими умовами Правління Добровільної флоти з відповідними відомствами, з затвердженим Міністра Торгу і Промисловості. 9. При рівних заявлених умовах Добровільній Флоті дається перевага над іншими пароплавними підприємствами на право перевозки козаків і державного вантажу всіх відомств. III. ОПЕРАЦІЇ ДОБРОВІЛЬНОЇ ФЛОТИ. 10. Для організації морських пароплавних сполучень /ст. І/ Добровільний Флоті дається право набувати у власність ула- штувати і орендувати будівлі, доки, елінги, верфі, пароплави, різного роду судна, пристані, механічні приладдя для погрузки й вигрузки товарів, механічні заводи, вугільні копальні, нафтові промисли та всяке інше необхідне рухоме і нерухоме майно. 11. Відповідальність Добровільної флоти за утрату, або пошкодження вантажу, прийнятого для перевозки, або за невиконання умовного терміну доставки його по призначенню опреділяється на підставі істнуючих законів і складення між Добровідньою флотою і одправителем група умов, визначаємих в консаментах і фрахтових квитанціях. Міністру Торгу і Промисловості надається право відміняти ті із постанов цих правил, котрі будуть ним визнані за не- згідні з законом і невідповідаючими державним або суспіль- ним інтересам, а також потребам промисловості и торгуг. 12. По прийнятому до перевозки вантажу Добровільна флота користується правами, встановленими ст.ст. 819/13 і 819/14 Торгового Устава. 13. Продажа вантажу провадиться відповідно до постанов ст.ст. 819/14 - 819/17 Торгового Устава. [4. В чумосторонніх прттах, приступаючи до продажи ван- тажу, Добровільна Флота повідомляє про те Російського Консула і, в разі потреби, користується його вказівками і допомогами. [5. Добровільній Флоті дається право виконання всякого роду комісійних доручень по купівлі й продажу товарів, приймаємих Флотою до перевозки, а також по описці їх митними зборами. Встановлення порядку переведення прода- жу товарів по комісійним дорученням, відповідно істную- чим законам про торговельні комісії /Торговельний Устав ст.ст. 54/[ - 54/25 / і встановлення такси винагороди за переведення всіх вищезазначених операцій належить Правлінню Флоти. [6. Добровільна Флота може видавати під перевозимі не- застраховані і не підлягаючі скорому зіпсуттю товари короткотермінові позички на час перебування вантажів в дорозі або в складах Добровільної Флоти, в розмірі не більше 60% вартості товару. [7. Найближчий порядок видачи та повернення позичок опре- діляється спеціальними правилами, котрі затверджуються Міністром Торгу і Промисловості по згоді з Міністром Фі- нансів та Державним Контрольором. [8. Добровільній Флоті дозволяється переводити страхуван- ня перевозимих на її суднах вантажів і товарів в страхо- вих товариствах від імені, за рахунок і по вказівкам осіб маючих право розпорядження вантажом. IV. РЕВІЗІЯ ОБОРОТІВ ДОБРОВІЛЬНОЇ ФЛОТИ [9. Грошові й матеріальні обороти Добровільної Флоти, а та- кож її відчітність підлягають ревізії Державного Контроля на підставі спеціальних правил, котрі встановлюються Дер- жавним Контрольором по згоді з Міністром Торгу й Проми- словості. 20. Всі ревізійні зауваження Державного Контрольора доводяться до відома Правління Добровільної Флоти. Якщо пояснення цього Правління Державним Контрольором будуть визнані незадовольняючими, то виникнувши питання вирішуються по згоді Міністра Торгу і Промисловості з Державним Контрольором. 21. Державному Контрольору надається право переводити у всякий час перевірку грошових сум і матеріального скарбу Добровільної Флоти. У. ВІДЧІТНІСТЬ І РОСПРЕДІЛЕННЯ ПРИБУТКІВ. 22. План діяльності і кошторис на операційний рік складаються Правлінням Добровільної Флоти і представляються не пізніше 1-го Листопаду попереднього року на висновок Ради Флоти. Згаданий план і кошторис затверджуються Міністром Торгу і Промисловості. 23. Операційний рік Добровільної Флоти рахується з 1-го Січня по 31 Грудня включно. Складені Правлінням за кожний минувший рік докладний відчіт про операції Флоти і баланс оборотів представляються, не пізніше 1-го липня наступного за відчітним року, до Державного Контроля, а потім, з зауваженнями останнього, передаються на висновок Ради Добровільної Флоти. Відчіт і баланс затверджуються Міністром Торгу і Промисловості. Затверджений відчіт і баланс представляються Міністром Торгу і Промисловості для відома в Раду Міністрів і витяги публікуються для загального відома. 24. За рахунок прибутків Добровільної Флоти утворюються капіталі: погашення майна, страховий /для суден Флоти/ і запасовий. На утворення капіталів погашення майна і страхового що року відраховується: на рахунок першого з цих капіталів - 5% первісної вартості залізних суден, 3% первісної вартості кам'яних будівлі і 10% первісної вартості дерев'яних суден і будівель, а також машин і іншого рухомого майна, а на рахунок другого - 2% з ба- 25. Предбачені в попередній статті відлічення в капітал погашення майна в суден залізних і дерев'яних припиняються по всім тим суднам, балансова вартість котрих знизиться до 5% первісної вартості. 26. Із решти прибутків, яка залишиться після вказанних в ст. 24 відрахувань, по затвердженню відчitностi Міністром Торгу і Промисловості, може видаватись дотаткове винагородження Голові і Членам Правління, Директору-розпорядчику та іншим служачим Фльоти в розмірі не більше 50% визначеного кожному з них утримання. 27. Додаткова винагорода Голові и Членам Правління, а також Директору-розпорядчику, призначається Міністром Торгу і Промисловості, а іншим служачим-Правлінням, в межах, визначених на це Міністром Торгу и Промисловості сум. 28. Страховий капітал Добровільної Фльоти призначається на придбання й будівлю нових суден, замісь загинувших і на покриття видатків по аваріям в суднами. 29. Запасовий капітал Добровільної Фльоти призначається 1/ на придбання и будівлю нових суден, замісь тих, що приходять до негодности; 2/ на капітальні ремонти суден, машин і парових котлів та на заміну старих котлів новими; 3/ на капітальний ремонт побережних будівель; 4/ на придбання земельних ділянок і постройку необхідних будинків; 5/ на видачу під товари позичок, передбачених ст.ст. 16 і 17 цього положення і 6/ на поширення підприємства. 30. Питання про віднесення зроблених на протяг опера- цінного року видатків на рахунок капіталів: погашення майна, страхового та запасового - вирішуються Міні- стром Торгу і Промисловості по згоді з Міністром фі- нансів і Державним Контрольором. 31. Готівка Добровільної льоти переводиться в держав- ні або гарантовані Урядом процентові папери й поміщу- ється в Державній Банк. Необхідні для операцій льоти суми можуть берегтись на біжучим рахунку в Державнім Банку, а також в приватних банках по вказівці Міністра Торгу і Промисловості. VI. УПРАВЛІННЯ ДОБРОВІЛЬНОЮ ЛЬОТОЮ. 32. Управління Добровільною льотою покладається на Ра- ду, Правління й Директора-розпорядчика на підставах, указаних в цьому положенні. I. Рада Добровільної льоти. 33. Рада Добровільної льоти складається з Голови, приз- начаного Міністром Торгу і Промисловості, і тринадця- ти членів, із котрих п'ять призначаються по одному від Міністерств: Торгу і Промисловості, Військового, Мор- ського та Фінансів і від Державного Контроля - Голов- ними Начальниками цих Відомств, а всім вибираються на три операційних роки по одному від Імператорського Товариства для допомоги російському торговельному мо- реплавству, від Ради з'їздів представників біржевого торгу і сільського господарства, а також від Біржевих Комітетів: Московського, Петроградського, Одеського, Лібавського і Владівостоцького. В склад Ради в правом дорадчого голосу входять: Го- лова, члени Правління та Директор-розпорядчик. Примітка 1. В разі хворости або тимчасової відсут- ності Голови Ради, обов'язки його вико- нує член Ради від Міністерства Торгу і Промисловості. Примітка 2. В члени Ради не можуть бути обрані: чу- жоземні піддані, судовласники та особи, що беруть участь в управлінню або пере- бувань на службі або агентами в інших мореплавних підприємствах, а також жіди. 34. Із восьми виборних членів Ради що-року вибуває, по старшинству обрання: по три члени в перші два роки кож- ного трьохліття і по два члена в останній рік трьох- ліття. При рівнім старшинстві питання вирішується же- ребком.Вибувші члени Ради можуть бути знову обраними. 35. Для правомочності постанов Ради потрібна присут- ність не менше сьоми членів. Справи вирішуються біль- шістю голосів, при чєму, при рівному поділу, голос Го- лови дає перевагу. Член Ради, не згідний з її постановою, може вимага- ти занесення своєї незгоди в протокол. 36. Рада збирається по мірі потреби, коли цю потребу визнає Міністр Торгу і Промисловості або Голова Ради. 37. Розгляду Ради належать справи: 1/ по плану діяльності, проекту кошторису, відчиту Правління та балансу; 2/ по пропозиціям Правління про відкриття нових ремсів і закриття істнуючих, і 3/ по питанням про віднесення видатків підприєм- ства на рахунок запасового капіталу. Справи, що належать розгляду Ради, представляють- ся в її висновком на вирішення Міністра Торгу і Про- мисловості. В разі коли названий Міністр визнає надзвичайну пильність або таємність справ,зазначених в п.п. 2 і 3 цієї статті, то ці справи можуть вирішуватись і без висновку Ради або безпосередньо, або ж по згоді з Військовим і Морським Міністрами, як що згадані спра- ви зв'язані з питаннями державної оборони. Примітка. Міністр Торгу і Промисловості може вно- сити на розгляд Ради й іншого роду справи по управлінню Добровільною «льотою, по котрим згаданий Міністр визнає бажанням мати висновок Ради. 2. Правління добровільної «льоти 38. Правління добровільної «льоти складається із Голови і чотирьох членів, в тому числі одного члена. від Мор- сЬКОГО Міністерства, а також представників Військо- вого Міністерства і Державного Контроля, котрі ко- ристуються правом дорадчого голосу. В засіданнях Правління бере участь Директор-рос- порядчик в правом рішучого голосу. Правління має осідок в Петрограді. 39. Правління Добровільної зльоти мае свою печатку в державним гербом по малюнку, затвердженному Міні- стром Торгу и Промисловості. 40. Голова Правління призначається, в ухвали Ради Міністрів,Міністром Торгу і Промисловості із осіб не займаючих посад на державнім службі в відповід- ним по штату утриманням.Три члени Правління призна- чаються Міністром Торгу і Промисловості. Член Прав- ління від Морського Міністерства призначається Мор- ським Міністром із чинів Морського Відомства.Рівно- представники Військового Міністерства и Державного Контроля призначаються Військовим Міністром і Дер- жавним Контролем із чинів відповідних відомств. 41. В разі хорости або тимчасової відсутності Голови Правління, його обов'язки виконує, по призначенню Мі- ністра Торгу и Промисловості, один із членів Правлін- ня.На випадок же хорости або відсутності членів Пра- вління,або представника Військового Міністерства чи Державного Контроля, до них призначаються, в порядку, в попереднім статті /40/ зазначеному, заступники, котрі користуються рівними правами а заступленими ними особами на протязі всього часу виконання обо- в'язків останніх. 42. При розгляді Правлінням справ, котрі торкаються инших,крім згаданих в статті 38,Відомств, на васі- дання Правління запрошуються представники відповід- них Міністерств або Головних Управлінь. 43. Для правомочності постанов Правління необхідна присутність Голови або його замістника и двох чле- нів. Засіданням Правління ведуться протоколи, котрі 44. Справи вирішуються більшістю голосів, при чому при рівному їх поділу, голос Голови або його замістника дає перевагу. Член Правління, не згідний з постановою, може вимагати занести свою негоду в протокол. В такому випадку з нього складається відповідальність за ухвалену постанову. Заява такої негоди, одначе, не спиняє переведення постанови в життя. 45. На Правлінню лежить завідування всіми справами, майном і капіталами Добровільної зльоти і в частності: 1/Розгляд і затвердження умов,укладених Правлінням а поставщиками,а також встановлення загальних підстав, на котрих заключення зазначених умов, як рівно й іншого роду умов, може бути предоставлено служачим зльоти по уповноваженню Правління. 2/Нагляд за місцевими установами Добровільної зльоти та обревізування, через своїх членів, майна та ходу справ зльоти на місцях діяльності. 3/Складання згаданих в ст. ІІ цього положення правил 4/Встановлення порядку переведення продажу товарів по комісійних дорученнях, встановлення такси винагороди за виконуємі зльотою операції і вироблення правил про-видачу та повернення позичок під товари /ст. ст. 16-17/. 5/Видача й прийом до сплати веклесів і інших термінових зобов'язань в межах, затверджуємих Міністром Торгу и Промисловості. 6/Представлення до учету векселів, одержаних Добровільною зльотою. 7/Складання від імені Добровільної зльоти договорів і умов. 8/Постачання довіренностями осіб: а/приймаємих на службу Добровільної зльоти і б/ уповноважених Правлінням на складання й переведення в життя договорів,умов і актів. 9/Заключення актів на придбання і вивласнення нерухомої власності, а також суден. 10/Купівля процентових паперів для Добровільної льоти, а також продажа і закладка їх. II/Вироблення й змінення тарифів. І2/Капітальний ремонт суден. I3/Встановлення норм постачання і видатків на суднах льоти. 14/Укладення угод про вступ Добровільної льоти в прямі сполучення з іншими судоходними підприємствами та залізницями. І5/Складання плану діяльності, проекта кошторису, відчитності та балансу Добровільної льоти. 16/Придбання і вивласнення, налом і здача в аренду суден, а також придбання, вивласнення, налом і здача в аренду нерухомої власності. 17/Відкриття й закриття контор і агенств льоти. І8/Відкриття нових рейсів і закриття істнуючих. I9/Зміна й розподілення рейсів в істнуючих лініях. 20/Встановлення й зміна форм відчитності. 21/Встановлення необхідного для служби по Добровільній льоти штату служачих з призначенням їмроду праці та утримання. 22/Розподілення додаткової винагороди та призначень допомог служачим Добровільної льоти. 23/Ведення судових справ. 24/Ведення справ допомого-ощадної каси Добровільної льоти. 25/Проекти про віднесення видатків підприємства на рахунок запасового капіталу та 26/Складання інструкцій Директору-розпорядчику. Примітка І. Постанови Правління, передічені в пунктах 16,17,19,20 і 26 цієї статті, затверджуються Міністром Торгу й Промисловості, котрий по всім питанням, що торкаються будівлі, а також вивласнення папоплавів, входе в попередню згоду в Морським Міністром. Примітка 2. Постанови Правління по справам зазначеним в п.п.15,18 і 20 цієї статті,вносяться Правлінням на розгляд Ради Добровільної жльоти. 46. Найближчий порядок діяльності Правління, а також межі прав і обов'язків його, опреділяються інструкцією,котра затверджується Міністром Торгу и Промисловості. 47. Виїм капіталів із Державного Банку переводиться по вимогам Правління,підписаним Головою і одним із членів уповноваженим постановою Правління. Одержання сум з біжучих рахунків Правління переводиться по чекам,підписаним Головою та скарбником. 48. Довіреності і уповноваження Правління на ведення судових справ, як і укладаємі Правлінням договори, умови та акти,підписуються Головою та одним із членів,уповноваженим постановою Правління. Для одержання з почті поступивших на ім'я Правління грошових сум,посилок і документів досить підпису Голови або члена,уповноваженого постановою Правління,абр Директора-роспорядчика з відтиском печатки Правління. Примітка.Дистування по справам Добровільної жльоти ведеться від імені Правління. 49. За участь в праці Правління Добровільної жльоти Голова і члени Правління одержують окрему із сум жльоти винагороду: перший в розмірі дванадцяти тисяч карбованців на рік, останні по шести тисяч карбованців на рік кожни, крім осіб, займаючиих на державній службі посади з належним по штату утриманням,котрі зазначену винагороду одержують в половинному розмірі. 50. Для діловодства і ведення грошової і матеріальної відчітності та догляд за цією частиною в конторах, агентурах і на судах при Правлінні истнують канцелярія та бухгалтерія. 3. Директор-роспорядчик. 51. На Директора-роспорядчика покладається найближче завідування справами Добровільної жльоти и виконання постанов Правління, а також завідування персональним 52. Директор-розпорядчик призначається Міністром Торгу й Промисловості по представленню Правління і одержує утримання із сум Добровільної зльоти в розмірі, встановлюємим Міністром Торгу и Промисловости по згоді в Міністром фінансів і Державним Контрольором. VII. ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД ПРАВЛІННЯ, СУДЕНИ І ПОБЕРЕЖНІ СЛУЧАЇ ДОБРОВІЛЬНОЇ ЗЛЬОТИ. 53. Посади Голови и членів Правління, а також всі побе- режні та судені посади, мусять обсажуватись росій- ськими підданими. Винятки в цьому допускаються лише при призначеннях агентів і побережних слуачих за кордоном, але не інакше, як з дозволу, кожного разу, Мі- ністра Торгу и Промисловости. Жиди на службу по Доб- ровільнім зльоти не допускаються. 54. Завідуючі контролями, агенти и капітани пароплавів Добровільної зльоти, Головний бухгалтер і Секретарь Правління затверджуються на посадах і звільняються, по представленню Правління, Міністром Торгу и Промислово- сти; інші ж посади заміщуються Директором-розпорядчи- ком. 55. При определенню на службу по Добровільній зльоті перевага дається запасовим чинам армії и зльоти. По- сади капітанів, старшин, механіків, лікарів, машинистів, матросів і кочегарів на суднах Добровільнної зльоти заміщуються переважно чинами морського відомства, кот- рі перебувають в запасі або одставці. Примітка. Зазначені в цій статті посади можуть за- міщатися також чинами морського відом- ства, перебуваючими на дійсній службі. Належні з старшин, інженер-механіків, лі- карів морського відомства, слуачих в Добровільній зльоти, внески в емеритальну касу морського відомства робляться із сум зльоти за рахунок утримання за- значених осіб. Переклад певен: В.О. ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ТОРГ. МОРЕШІ, І ПОРТІВ У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО НАРОДЬНОГО ГОСПОДАРСТВА. Департамент ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Торгов.Морепл.і Портів. УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ .-- "8 " грудня 1921 року. ч..419. Про Русько-Дунайське пароплавство.- Представлення Голови Дипломатичної Місії в Румунії про заснування ним в Букарешті в спіль- ці в Контр-Адміралом Остроградським і іншими особами першого організаційного вібрання повно- мочного Правління Русько-Дунайського пароход- ства, було розглянуто Міжвідомственною Комісією при Міністерстві Закордонних Справ, котра, на підставі істнуючих законоположень, статута зга- данного Пароплавства, затвердженого 16 липня 1916 року, документів і офіційних даних о д ноголосно пришла до слідуючих висновків: І. Русько-Дунайське пароплавство знаходиться у відомстві Міністра Торгу й Промисловості. Всі члени Правління і Управитель Пароплавства при- значаються Міністром Торгу й Промисловості, а представник Державного Контролю - Державним Кон- трольором. ІІ. Русько-Дунайське пароплавство не має акційного характеру, а є підприємство чисто державне, скарбове, при чому ревізія Па- роплавства провадиться виключно через Державний Контроль. ІІІ. Що акції Русько-Дунайського пароплавства ніколи не було, тому не можна кого будь визнавати співвласником Держави в цім під- приємстві. IV. Коли-б і було доведено, що бувше Російське Правительство, перетворяє акційне підприємство "Чорноморсько-Дунайське пароплавство" в державне підприємство "Русько-Дунайське пароплавство", що повного розрахунку зі старим товариством ще не зроблено, то власники акцій "Чорноморсько-Дунайського пароплавства" можуть мати до скарбу т і ль- к о г р о ш о в у претензію, а ні в якому разі не право співволодіння майном Пароплавства зі скарбом. V. Як все скарбове майно колишньої Російської Імперії, що знаходилося на території України, стало майном Української Держави, так і скарбове підприємство Русько-Дунайське пароплавство, що бавувало свої операції на українській території - перейшло до українського скарбу і кому одному належить. Тому неправним і небезпечним для будучини було б, як би чи Центральний Уряд чи дипломатичні і инші агенти його за кордоном визнавали права яких будь трьох осіб на підприємство Русько-Дунайського па- роплавства чи його майно. VI. Згідно істнуючим законам, законним може бути визнано те правління, що його призначено царським Урядом, або тимчасовим урядом, або врешті Україн- ським Урядом. З цього погляду не може бути визнано за законні різні правління, що їх призначалося Денікіним, Врангелем і т.д. Так само не можна визнати законним і той шлях, яким пішли у Букарешті, а то з тої причини, що ста- тут зовсім не знав вибраного начала в управлінню Пароплавством, а до того ще в притягненням приватних осіб, що жадного відношення до скарбового під- приємства не мають. Тому обігране 24 вересня ц.р. в Букарешті Тимчасове Правління являється так само не законним.- По нашому праву законним Правлінням являється призначене колишнім Російським Урядом Правління в Киязев Аматуні на чолі. VII.Підприємство Русько-Дунаїського пароплавства знаходиться в віданню Міністерства Народнього Господарства. УШ.Місцевим органом Міністерства Народнього Господарства являється законно призначене згаданим Міністерством - Правління Русько-Дунаїського пароплавства. З огляду на вищезазначене та беручи на увагу: а/ що посідання хоч би невеликої номерційної флоти і можливість через не зноситись в українськими портами і закордоном має надзвичайно велике значення для Уряду; б/ що Русько-Дунаїське пароплавство має величезної вартості нерухоме та рухоме майно і в/ що майно Пароплавства, перебуваючи в розпорядженню і керуванню різних осіб та без належного господарчого догляду, може бути рахищено, або втратити свою вартість - вважав би необхідним негайне втручання в справи Русько-Дунаїського пароплавства Українського Уряду, який єдиний має право розпоряджатись справами та майном згаданного Пароплавства в способі найбільш користиним для України. На підставі §33 Статута Русько-Дунаїського пароплавства Управа його складається з Голови і двох членів по призначенню Міністра Торгу і Промисловості і представника Державного Контролю, при чому призначені особи не можуть займати ніяких державних, громадських і приватних платних посад. Міністром Торгу і Промисловості також призначається Керуючий Справами Пароплавства. На посаду Голови Правління Русько-Дунаїського пароплавства вважав би найбільш доцільним призначити Князя Аматуні, котрий, вгідно повідомлення Цар-городського Посольства, лояльно ставиться до України, не поділяє поглядів генерала Врангеля і не орієнтується на "єдину Росію" Цо торкається двох членів Правління, то на зазначені посади необхідно призначити осіб добре знайомих в торговельним мореплавством. Зазначені міркування маю за честь представити на розпорядження ВАШОЇ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ.- Додатковим докладом Огнівцю Вашу Екселенцією про угаданих двох осіб, голову Правління і свої приводи свою Метрому варт. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ І МІНІСТР НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В.О. ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ТОРГОВЕЛЬ- НОГО МОРЕПЛАВСТВА І ПОРТІВ У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА. Департамент Торгов. Морепл. і Шортів. "19" грудня 1921 року. ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ.- О діяльності к.-а. Наказом ВАШОЇ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ від [4 квітня 1920 року, по Остроградського. обставинам менту, контр-адмірал Остроградський був призначе чени. Головним Начальником Чорноморської флоти та заступ ником Військового і Морського Міністра по справам військо- вого та торговельного мореплавства. Одночасно контр-адміралу Остроградському були асігнова- ні, вдепоновані в Румунській державній Скарбниці, 3.300.00 гривень на потреби зв'язані з відновленням на Півдні Украї- ни мореплавства, а також були дані майже нічим не о б- м е ж е н і повновласся по справам військового та торго- вельного мореплавства. На великий жаль контр-адмірал Остроградський несправ- див виказаного йому довір'я і недивлячись на те, що він категорично був обов'язаний про всі свої розпорядження діяльність повідомляти Уряд шомісячними донесеннями, а наприкінці року представляти повний звіт та справоздання, від нього Урядом на протязі майже тринадцяти місяців не було одержано абсолютно жодних до- несень. Рівним чином контр-адмірал Остроградський, як запевняє державний Контроль, не представив справоздання в витраті аванса в 3.300.000 гривень. Після інтерпеляції в Раді Республіки та многоразових запрошеннях Голови Ради Міністрів представити в негайно- му порядкові докладне справоздання та здати до державної Скарбниці суми, які були виручені від продажу барж "Світлана" і "Валентіна" - від контр-адмірала Остроградсько- го був одержаний "краткий відчит", із котрого тільки можна було побачити, що він за згадані баржі одержав завдатку 800.000 лей; витратив 542.000 лей, а 258.000 лей залиши- лось у нього на руках, при чому виплата решти грошей за баржі має по договору вноситься в розсврочку в травні і липні. Крім відсутності виправдуючих документів, що анулює вся- ке значення "відчита", останній по змісту і по суті не в'ясував справи, а по тону являвся зовсім недопустимим в офіційнім листуванню. Листом від 28-го квітня ц.р., ч. І09, Голова Ради Міністрів в четвертий раз запро- понував контр-адміралу Остроградському прибути до місця осідку Уряду для представлення справовдання про діяльність і разом з тим привезти гроші. 8/У ц.р. контр-адмірал Остроградський запитав телеграф- но на чиє ім'я і в якій банк покласти гроші, на що була вислана відповідь 10/У б.р., ч.4І9, а 16/У б.р. одержана від нього телеграма, що 200.000 марок польських, - що по курсу складає всього біля 10.000 лей, - він передав до Уряду через п.-ещенко-Чопівського і що не може дати більше, при чому обіцяв дати ближче пояснення листом. Листа цього н е одержано і взагалі ми він був невідомо. Листом від 6/ІХ б.р., ч. І157, запропоновано контр-адмі- ралу Остроградському як можна найскорше прибути до Уряду для спільної наради, але він не тільки не виконав розпо- рядження, а навіть і не відповів. Зогляду на таке поступовання контр-адмірала Остроград- ського й беручи на увагу його уперте ухилення від представ- лення справовдань та грошей - 14/ІХ б.р., ч. І187, йому ВАШОЮ ЕКЦЕЛЕНЦІЄЮ було наказано передати п. Лебідь-Мрику всю виручку від продажі аренди і експлоатації державного майна. На зазначене розпорядження контр-адмірал Остроградський відповів на ім'я Голови Ради Міністрів надзвичайно зухва- лим і ціничним листом, текст котрого додається і котрий сам за себе говорить й жадних коментарів не потребує. Між іншим контр-адмірал Остроградський в зазначеному листі заявляє: "абсолютно ніякого і м у щ е с т в а , п р и н а д л е ж а щ о г о П р а - в і т е л ь с т в у У.Н.Р., в моїм распо- ряженії, аренде, експлоатації і т.д. нет і не било". Після всього, що сталося, вважаю безумовно необхідним вжити самих рішучих заходів, щоб примусити контр-адмірала Остроградського здати перебуваючі у нього на руках скарбо- ві суми, а також позбавити наданих йому уповноважень, тим більш, що Мінвідомствена Комісія при Міністерстві Закор- донних Справ по питанню про "Русько-Дунайське пароплавство" одного лосно прийшла до висновку, що: "Надання контр-адміралу Остроградському 14 квітня 1920 року повнавласть, даючи йому майже нічим не обмежені права що до розпорядження манном, у н е м о л и в л е нормальне управління та експлоатацію "Русько-Дунайського пароплавства" через орган Міністерства Народнього Госпо- дарства - Правління Русько-Дунайського пароплавства". Вищевказанені міркування про діяльність контр-адмірала Остроградського маю за честь представити на розпорядження ВАШОЇ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ. Додаток: Текст листа від контр-адмірала Остроградського на ім'я Голови Ради Міністрів. - ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ І МІНІСТР НАРОДНЬОГО ГОСПОДАРСТВА В.О. ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ТОРГОВЕЛЬ- НОГО МОРЕПЛАВСТВА І ПОРТІВ Копія з копії. 31 Милостивый Государь Харитон Михайлович. В отвѣт на Ваше письмо от 19/X с.г. за № 2 при сем прилагаю незапечатанное мое письмо на имя Предсѣдателя Совѣта Министров У.Н.Р. прошу Вас ознакомиться с содержанием этого письма и пере- дать его по принадлежности. Надѣюсь, что прочтение этого письма даст Вам исчерпующія объясненія на всѣ Ваши вопросы. Что касает- ся копіи моихъ полномочій, то в данный момент я не имѣю возможно- сти ее сдѣлать, но во всяком случаѣ Вы можете получить ее или по моему возвращеніи из Болгаріи, или в Министерствѣ Иностр.Дѣл У.Н. Приймите увѣреніе в моемъ глубокомъ уваженіи и таковой же преданности К.-адм. М. Остроградскій. 21/X-21 г. № 10 Букаре ст. Глубокоуважаемый Господин Министр. Через члена Финансовой Комиссии г.Лебедь-Юрчика я получил бумагу от 14 сент. с.г. за № 187 за подписями Главного атамана, Вашей и Военного Министра. Этот документъ поверг меня в крайнее изумленіе и недоумѣніе, т.к. абсолютно никакого имущества, принадлежащаго Правительству У.Н.Р., в моем распоряженіи, аренде, эксплоатации и т.д. нѣт и не было. Что касается проданныхъ барж, то я по этому поводу, как мнѣ казалось, давалъ неоднократно исчерпующія объясненія, но ввиду того, что Вы, по-видимому, по этому вопросу не достаточно освѣ- домлены, я вновь ихъ повторяю. Благ. под которымъ плавает какое-то небыло судно, указываетъ только на національность его владѣльца, но отнюдь не на принадлежность этого судна правительству, принад- лежность же этихъ барж Украинскому Правительству болѣе, чѣм сом- нительна также как напр. Дунайского пароходства 55% акций при- надлежит Польскому поданному и французской гражданке. В настоящее время уже возник не только процесс, но и адми- нистративное вмешательство Болгарского правительства по поводу сданных г.г. Драгомирецким и Мациевичем в аренду нефтяных ре- зервуаров в Систовѣ, принадлежащих Дунайскому пароходству, и мнѣ вновь приходится ѣхать в Софію для улаживания этого дѣла - на успѣхъ котораго я мало надѣюсь. Кто поручится, что послѣ этих цистерн не возникнет процесс по поводу барж. Будьте добры, г.Министр, отвѣтить мнѣ совершенно откровен- но на чью защиту в этом процессѣ я могу рассчитывать. На Правительство У.Н.Р. никѣм не признанное и находящееся на положении эмиграціи. На нашу Миссію в Букарештѣ. Но въдь еще одна энергичная нота Чичерина и Миссія перестанет существовать или закроется за недостатком средств. Вы рассчитываеете скоро утвердиться на собственной террито- ріи, и я сам на это надѣюсь и безмѣрно этого желаю. Ну, а если опять крах. Тогда вѣдь я остаюсь один на один с моими противни- ками. Возвратят ли мнѣ Гуленок и наши Миссіи в Константинополь, Букарештѣ и Софіи взяты у меня заимообразно 760 тысяч лей.- Конечно нѣт. Потому, что они сами и сейчас живут и работают только на тѣ деньги, которыя даю я. Баржи проданы за I милліон восемьсот тысяч лей, кто возмѣстит 260 тысяч лей пошлин и расхо- дов по их продажѣ. Позвольте рассказать Вам характерный эпизод. В 1918 году, при эвакуаціи Одессы французами эвакуировались и представители У.Н.Р. В автомобилях, на которых убѣжали наши представители, мѣста для Товарища Мрского Министра, каковым я тогда былъ, не нашлось.... Я попросил тогда у бывших там наших Министров 50 тыс. карбованцев для найма подвод, не столько для себя, сколько для бывших со мною офицеров - мнѣ отказали на том основаніи, что во первых Морское Министерство их не касает- ся, а во вторых нѣт денег. На другой день я был арестован большевиками и посажен в чрезвычайку, а в диванъ, на котором сидѣли г.р.Министри при разговорѣ со мною, большики нашли 800 тыс.карбованцевъ. Это научило меня впредь быть осторожнымъ. В настоящее время я устроил дѣло так, что в Январѣ или в Февралѣ в случаѣ процесса и неудач я буду имѣть возможность эти баржи возвратить. Ликвидировать это предпіятіе я не имѣю ни права, ни возможности. Я прошу Васъ, г.Министр, безпристрастно оцѣнить и мои услуги У.Н.Р. и мою совершенную открытость и принять во внимание, что с 1918 года я не получил ни одной копѣйки жалованія. А сколько мнѣ стоило представительство и мои поѣздки в Польшу, Константинополь, Болгарію. К.А. Мациевичъ доложит при пріѣздѣ к Вам о тѣх переговорах, которые мы вели по поводу основанія здѣсь, в Румуніи Румунско-Украинского Банка; этот вопрос я достаточно освѣтил и Х.М.Лебедь-Юрчику. При умѣломъ проведеніи этого дѣла Вы будете имѣть и валюту и кредит при всяком положеніи Правительства. Деньги идутъ к Вам сами, суммѣте их только взять. Прошу выхлопотать мнѣ визу в Польшу и обратно и тогда, по завершеніи дѣл здѣсь, я не медля пріѣду в Тарнов. Письмо это передается черезъ г.Лебедь-Юрчика. Примите увѣреніе в моем глубоком уваженіи и таковой же преданности Контр-адмирал М.Остроградскій. Г. Предсѣдателю Совѣта Министров У.Н.Р. 20/X-21 г. Букарештъ № 9. 3 копіею згідна: ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА І ПОРТІВ до Міністерства Справ Закордонних Копія Секретаря Посольства ім.Р. в Царь- роді, Василя Приходька Г а н о р т . Прикладаючи при сьому докладну записку обв. Старш. Члена Управління Русько-Унайського Народпавства-князя Аматуні, має честь додати, що в приватних балаках в Царь- роді п. Коручоча Посольством з кн. Аматуні уявляться не- обхідним для розпочатку діяльності Народпавства такчасо- ва гроша допомога в боку Уряду в сумі олі 20.000 тур. нір, які потрібні для часткової сплати претензій кредито- рів та необхідного ремонту судів да їх експлуатації. Вся сукцальтерія Народпавства, грошові документи та засоблення знаходяться в розпорядженні кн. Аматуні, який свяги на чолі нової Управи, призначеної Урядом згідно ста- туту, зможе додати грубі кошти не тільки для потреб Нароп- лавства, а навіть для повернення по інших грошей і допо- моги Уряду. Не вважаючи на величезне значення Народпавства для держави з півського так і з комерційного боку, нами продотавниками по морських справах до сей пори в спразі Дунайського Народпавства нічого не суло зроблено. Держав- ним майном користуються вороги України і приватні люди, як помало того при допомозі наших урядових осіб вини визва- вть всіх заходів аби не малю привернути до себе на пра- вах владності. Такий стан речей вимагає негайного полагодження спра шляхом призначення Управи Народпавства в кн. Аматуні на чо. і асігновання необхідних коштів для початку діяльності па- налаєства. В. Приходько В.р. Секретар Посольства І Групця 1935 р. оригіналом згідно: ПАМЯТНАЯ ЗАПИСКА О РУССКОМЪ ДУНАЙСКОМЪ НАРОХОДСТВѢ. Ходъ событий, происходящихъ нынѣ на терріторіи Украины, даетъ основаніе надѣяться, что, въ болѣе или менѣе близкомъ будущемъ, большевики будутъ имь правобережной Украина окончательно вытеснены. Въ зависимости отъ этого въ руки антибольшевицкихъ организацій перейдутъ и торговые города: Одесса, Николаевъ, Херсонъ и друг. Само собою понятно, что настрадавшеся и изголодавшееся въ конецъ населеніе, какъ названныхъ выше городовъ, такъ и прочихъ мѣстностей Украины, встрѣтитъ своихъ освободителей отъ ко мунистическаго гнета съ распростертыми объятіями. По этимъ соображеніямъ представляются необходимыми, послѣ освобожденія отъ большевиковъ, создать такія условія жизни, которыя представляли бы собою діаметральную противоположность ужасамъ, испытывавшимся населеніемъ во время господствованія совѣтской власти. Надо, чтобы все населеніе поголовно рѣшилось скорѣе пожертвовать своей жизнью, чѣмъ допустить возвращеніе всѣ развращающаго и развращающаго комиссародеравил. Этого можно будетъ достигнуть если та власть, которая придетъ на смену большевикамъ, тотчас же освободится снабженіемъ населенія занятыхъ мѣстностей всѣмъ тѣмъ, въ чемъ оно испытываетъ самую крайнюю нужду. Въ первомъ очередь, конечно, прийдется озаботиться снабжениемъ населенія предметами продовольствія, дать ему такъ сказать, хлѣбъ насущный; далѣе понадобится доставлять: топливо, одежду, обувь, медикаменты и т.д. Нечего и говорить, что всѣхъ этихъ товаровъ на терріторіи Украины раздобыть нынѣ невозможно, ибо Украина, считавшаяся ранѣе благословенной и бывшая по истинѣ житницей и для Европы, доведена двухлѣтнимъ хозяйственіемъ товарищей комунистовъ до такого состоянія, что едва сможетъ прокормить лишь сельское населеніе, непосредственно обрабатывающее землю, да и то не повсемѣстно; что же касается городскихъ жителей, то они буквально осуждены на голодную смерть. 2. Такимъ образомъ представляется очевиднымъ, что дале продовольствіе необходимо будеть добывать откуда то со стороны, не говоря уже обо всемъ остальномъ, какъ то: о минеральныхъ топливахъ, мануфактурѣ, медикаментахъ и прочихъ предметахъ первой необходимости. Продовольствіе для приморскихъ мѣстностей Украины, особенно пострадавшихъ къ тому же отъ неурожая въ нынѣшнемъ 1921 году, на первыхъ порахъ, вѣроятно, можно будеть доставлять изъ ближайшихъ соседнихъ придунаійскихъ государствъ, а именно: изъ Румыніи, Болгаріи и Юго-Балкан; впослѣдствіи же придется долно быть обратиться и къ болѣе отдаленнымъ странамъ, не исключая и Америки. Но уже и по отношенію къ первому періоду предполагаемой продовольственной кампаніи, т.е. при доставкѣ припасовъ изъ ближайшихъ лежащихъ странъ необходимо озаботиться о болѣе дешевыхъ и доступныхъ транспортныхъ средствахъ. Представляется очевиднымъ, что въ данномъ случаѣ придется прибѣгнуть къ помощи воднаго сообщенія уже по одному тому, что водный путь для этого рода грузовъ является ближайшимъ, а слѣдовательно и наиболѣе выгоднымъ не касаясь далее того, что транспортъ сухопутный, т.е. желѣзная дорога на Украинѣ, какъ, впрочемъ и по всей Россіи, доведенъ совѣтской властью до степени полной непригодности. Принимая, что Украина можетъ снабжаться необходимыми продуктами и товарами лишь при помощи воднаго транспорта и принимая во вниманіе, что большинство пароходныхъ предприятій и отдѣльныхъ судовладельцевъ увели свои суда въ заграничныя воды, болыс вах- вата ихъ большевиками и на первое время не рискнутъ вернуться въ родныя воды, а если вернуться, то обищавшіе постараются извлечь наиболынія выгоды изъ создавшагося положенія , поэтому правитель- ственной власти, имѣющей организоваться на Украинѣ, послѣ игнаціи большевиковъ, необходимо, хотя бы въ цѣляхъ регулированія фрахтовыхъ условій и ставокъ, имѣть въ своемъ распоряженіи торговая суда, которыя и моглибы быть использованы въ данномъ случаѣ съ наиболынек цѣлесообразностью. Разрѣшеніе этой задачи вполнѣ выполнимо, ибо на Черномъ моря и на Дунай, какъ извѣстно, функционировало "Русское Плавбюро Народного Комиссариата" 3. ное предприятие. Исходя из соображения, что всё русское государственное предприятие, работавшее на территории Украины, в силу преемственности, должны перейти, особенно при нынешнем положении вещей, в распоряжение украинского правительства, необходимо признать, что и государственное пароходство, базирующееся на портах Украины и совершающее плавание в облигациях последнего водам, должно быть признано государственным предприятием Украины. Говоря о Русском Дунайском Пароходстве, необходимо пояснить что принадлежащие этому предприятию пароходы: "Сербія", "Патріотъ", "Правово", "Левченко", и несколько десятков барж и подчалковых вахвачены румынами при занятіи ими Бессарабии и находятся ныне на Дунае; тамъ же находится также пароходь "Рѣпіад" из 4-мя барками, кои состоятъ нинѣ въ распоряжении французовъ, отобранных ихъ отъ болгаръ, которыми эти суда были захвачены на Дунае во время Европейской войны; далее пароходы: "Вилково", "Ольгий Сергій", "Бессарабецъ", "Мстиславъ Удалой", "Софія", "Аликонь Досицелъ", "Пагенморъ", и "Ксенія" съ десятками барж остались на юге России; затем пароходь "Русь" стоитъ теперь въ Александрии /Египет/, где признаны къ продажѣ со аукціона за долги команды и частными лицами и, наконец, пароходы: "Великій Князь Александръ Михайловичъ", Адмиралъ Нахиминовъ", "Успѣхъ", "Морпикъ", и "Румынія" отобраны французами въ Константинополѣ за долги Ген.Брэнгеля. Принимая во внимание совершающиеся на Украине события и возможность падения Одессы въ ближайшем будущем, необходимо сейчас же принять энергичныя меры по возрождению деятельности Русского Дунайского Пароходства, основною задачей которого является поддержание тесной экономической связи между юго-востоком России и придунайскими государствами. Въ первую очередь надлежитъ принять меры къ получению судовъ, захваченных румынами, которые сами не могутъ не признать своей несостоятельности своего права на владѣние этим имуществом, почему неоднократно уже выражали свое согласие на возвращение судовъ их законному владельцу, т.е. Русско-Дунайскому Пароходству, но могли уклоняться отъ исполнения своих обязательств исключительно лишь из-за частных перемен власти на террито- 4. рія України, благодаря чому ні одна із цих властей не могла дозвести переговори сь румунами до келанного конца. Доліє надлежить розбудеть настотельнім ходатайством передъ французським правительством о возвратѣ тѣхъ изъ перечисленыхъ вн- ше однов, кои находятся нині въ распоряженіи французовъ, какъ на Дунай, такь и въ Константинополі. Такого рода ходатайство можетъ быть баваровано не весьмь всѣкихъ к неопровержимыхъ овадахъ, ибо Русское Дунайское Пароходство, хотя и принадлежитъ государству, но функционировало оно, согласно закону /Положеніе о Русскомъ ду- наевскомъ Пароходствѣ/, на коммерческихъ основаніяхъ, какъ само- владѣющее препріятіе и не имущество его висканіе общихъ государ- ственныхъ долговь распространяться не можетъ, какъ равно государ- ство не отвѣтственно и за долги Пароходства. Въ послѣднемъ случаѣ Пароходство отвѣчаетъ только своимъ имуществомъ. Наконец, надо принять экерення міри кь спасенію отъ прода- жис столпаго въ Александрін парохода "Русь", который может быть проданъ теперь за безцѣнокъ, а между тѣмъ пароходъ этотъ построенъ очень недавно и по своимъ качествамъ и конструкціи представляет собой для данного времени весьма цѣнное имущество. Пароходъ этотъ товаро-пассажирскаго типа, поднимаеть до 20.000 пудовъ груза, имѣеть очень удобныя пассажирскія помѣщенія всѣхъ трехъ классовъ и обладаетъ ходомъ до 14-ти узловъ въ часъ. Для спасенія этого первокласнаго парохода необходимо сейчас же внести въ депозитъ судебныхъ установленій гор.Александріи отъ 25- до 30 тысячь ту- речкихъ лиръ. Надо полагать, что впослѣдствіи значительная часть этой суммы может быть возвращена, ибо главный долгъ, тяготѣю- щій на этомъ пароходѣ образовался въ виду неуплаты содержанія экипажу, сь которымъ, надо полагать, легко можна будетъ огоро- риться, особенно при условіи оставлени большиства экипажа для дальнѣйшей службы на этомъ же пароходѣ; что не касается ванска- ній въ пользу частныхъ лиць, то значительная доля ихъ представ- ляется спорной, да и вообще, при возможности депонировать сумму долговъ наличными деньгами, многіе изъ кредиторовъ также пойдутъ на всевозможныя уступки и сумма удѣтковъ по этой статьѣ можетъ быть доведена до минимума. 56 надлежить упомянути, що и на судахъ, находящихся въ распоря- женіи французовъ въ Константинополѣ также имѣются судебныя памятнія невышаченого командамъ содержанія, составляющаго въ общемъ свыше 600.000 франковъ, но и въ данномъ случаѣ, при общеніи постепенно случающихся на ихъ мѣтахъ и при помощи мікропріятій, съ которыхъ судеть сказано ниже, возможно достиженіе полнаго соглашенія на весьма вы- годныхъ для предприятія условіяхъ. Изъ числа судовъ, находящихся въ распоряжении французовъ, паро- ходъ "Усихъ", представляющій собою великолѣпный морской буксиръ, вполнѣ исправенъ и пригоденъ для немедленнаго плаванія; долѣе пара- ходъ "Великій князь Александръ Михайловичъ", чисто пассажирскаго типа, имѣющій роскошныя пассажирскія помѣщенія и подмѣщающій очень немного груза, не свыше 5.000 пудовъ, но помѣщающій свободно около 600 чело- вѣкъ, а въ случаѣ крайней необходимости и до 1.000 душъ пассажировъ всѣхъ трехъ классовъ и обладающій ходомъ свыше 16 узловъ въ часъ, так- же можетъ быть пущенъ въ плаваніе послѣ самаго незначительнаго ремон- та, пароходъ "Морякъ" и нѣкій совершаетъ правленіе по Черному, Ірморо- вому и Средиземному морямъ, но, для болѣе успѣшной эксплоатации его, нуждается въ ремонть / перемѣна котла и подъемъ га домъ/, впрочемъ, въ крайности, время ремонта можетъ быть и нѣсколько отсрочено, паро- ходъ этотъ - грузовой и поднимаетъ около 90.000 пуд. груза; экспло- тация этого парохода представляетъ значительныя выгоды; затѣмъ слѣ- дуютъ пароходы "Адмиралъ Камеринковъ" и "Румянія", нуждающіеся оба въ капитальномъ ремонтѣ /замѣна котловъ/, но ихъ можно припособить, пока, къ плаванію, производя частичный ремонтъ и отложивъ ремонтъ главный, те. замѣну котловъ на нѣсколько мѣсяцевъ, первый изъ этихъ пароходовъ "Адмиралъ Камеринковъ" - товаро пассажирскій, имѣетъ паса- жирскихія помѣщенія I, II і III классовъ и поднимаетъ груза до 25.000 пудовъ, второй же Румянія представляетъ собою буксиръ смѣшаннаго мор- ского и рѣчного плаванія, но при этомъ имѣетъ также пассажирскія по- мѣщенія I и II классовъ, а пассажири III класса помѣщаются на полу- дь. Что касается судовъ, находящихся на Дунай, то, хотя о состояніи ихъ точныхъ свидѣній и не имѣется, но есть основанія полагать, что большинство изъ нихъ проходи къ плаванію, по крайней мѣрѣ, въ теченіе близкихъ нѣсколькихъ мѣсяцевъ, безъ особенно крупнаго ремонта. Вз 8. числі этих судовъ имѣются разныя буксиры, почти всѣ они съ пассажирскими лохміеніями, что-же касается баржъ, то среди нихъ значительная часть поднимавшихся по 50.000, 60.000, 75.000 и даже по 100.000 пуд. груза, вольдотные чего онѣ незамѣнимы при перевозкахъ массовыхъ грузовъ, слѣдующихъ крупными шертями, а именно: зерна насипнымъ, муки, каменного угля, и тому подобныхъ товаровъ. какъ извѣстно баржевой флотъ Русскаго Дунайскаго Пароходства на низмень Дуная и рутъ про- восходитъ флотъ другихъ конкурировавшихъ съ Россіею странъ. Намѣчая въ общихъ къ грубыхъ чертахъ планъ предстоящей дѣятельности Русскаго Дунайскаго пароходства, можно указать, что при помощи баржъ, а также порожнихъ и рѣчныхъ буксировъ, могутъ доставляться партионные грузы, скажемъ, изъ придунайскихъ мѣстностей; пароходь "Морикъ" можетъ быть использованъ подъ перевозку какъ наго углі сначала изъ Апатоли, а впослѣдствіи , послѣ освобожденія Донецкаго бассейна отъ болшевиковъ, и изъ Кариполя; пароходами "Великій Князь Александръ Михайловичъ" и "Русь" можно поддерживать сообщеніе, напримѣръ , между Одессой и Константинополем; пароходы же "Адмиралъ Нахимовъ" будетъ весьма пригоденъ для установленія товарно-насаскирскаго сообщенія между Одессой и соединены портами: Николаевомъ, Херсономъ, и Очаковымъ. Въ дальнѣйшемъ, послѣ возврате целія на территорію Украины, къ работа будутъ привлечена, конечно, и новыя суда II-роходства, кои находятся нынѣ въ рукахъ совѣтской власти. Для достиженія возможности наиболѣе успѣшной, продуктивной и планомѣрной эксплоатации судовъ Русскаго Дунайскаго Пароходства необходимо создать органъ управленія изъ имѣющихъ вдѣсь ли, много лѣтъ состоявшихъ уже во главѣ Пароходства и отъ чьи знакомыхъ, какъ съ дѣломъ управленія, такъ и условіями предстоящихъ работъ. Лица эти во главѣ съ княземъ Амтуні, до принскаго періода дѣйствій русской власти, сохранили все имущество пароходства, добились возврата многихъ пароходовъ, захваченныхъ морскимъ вѣдомствомъ, достигли соглашенія съ румынами и имѣли въ кассѣ пароходства наличность въ вал. і и въ русскихъ деньгахъ. и, лишь во время правительства 7. стовлями близко къ правителству генерала Врангеля, которое и дозволи пароходство до нынѣшняго его отчаянія положенія, когда долги его превышаютъ 500.000 франковъ, а пароходы требуютъ ремонтовъ въ случаѣ обстоятельств. Во избѣжаніе повторенія такихъ ошибокъ и представленія необходиныхъ, чтобы во главѣ дѣла былъ поставлены лица вполнѣ авторитетныя пользующіеся къ тому же абсолютнымъ довѣріемъ всего служебнаго персонала, какъ на пароходахъ такъ и на берегу. Созданый такимъ образомъ органь управленія раньше всего вступитъ въ переговоры съ тѣми экипажами судовъ, которые имѣютъ и будутъ еще иметь исполнительные листы на всѣмы значительными суммами не выплаченаго ими содержанія и добятся согласія этихъ экипажей получить нимь только часть причитающагося имъ содержанія разворочивъ уплату остальной части долга на самыхъ льготныхъ для предприятія условіяхъ. Въ данномъ случаѣ достаточно будетъ всѣрновать на этотъ предмет лишь десятокъ — другой тысячъ городскихъ лиръ, тогда какъ при полномъ положеніи вещей, на убывствореніе команды понадобится сумма, достигающая 100.000 тур. лиръ и для удовлетворенія этихъ претензій придется прибыть къ продажѣ съ аукціона чуть ли не всѣхъ находящихся вдѣсь пароходовъ. Кромѣ того Русское Дунайское Пароходство, и ранѣе сперрировавшее въ районь Дуная имѣетъ готовый кадр всѣми опытныхъ и знакомыхъ съ условіями мѣстнаго рынка береговыхъ служащихъ. Служащіе эти разбросаны нимь по различнымъ городамъ Румыніи, Болгаріи и Сербіи и даже Турціи, влече болѣе частью жалкое существованіе, но авторитетному органу преленія не представить большого труда создать внѣзъ этихъ служащихъ подъ свое знамя и въ короткій срокъ наладить аппаратъ, который успѣшно можетъ быть пущенъ въ ходь въ любой моментъ, тамъ боле, что пароходство имѣетъ въ Румыніи и различное береговое имущество, заключающееся въ зданияхъ агентствъ, пакгаузахъ, складахъ, вернохренилищахъ, керосиновыхъ резервуарахъ, земельныхъ участкахъ и прочее. Сейчас этихъ имуществомъ пользуются румыны, но надо полагать, что оно будетъ возвращено пароходству одновременно съ судами, о которыхъ говорилось 8. вно. Имєются также имущества также в предѣлахъ Болгаріи и Сербіи, но тамъ передача имущества въ руки пароходства въ салто, не какихъ особыхъ затрудненій не встрѣтить. Должно полагать, что Парох. дѣло, войдя въ соглашеніе съ су- довыми службами о раззорочкѣ долга и начавъ работу по обслуки- ванію экраны, получитъ полную возможность покрыть доходами отъ эксплоатадіи не только разороченное лодги, но и всѣ тѣ суммы, кото- рыя будутъ ассигнованы ему вначалѣ, какъ до частичнаго удов- летворенія командъ и другихъ кредиторовъ, такъ и для необходимого ремонта судовъ. Въ тоже время путемъ эксплоатадіи судовъ пароход- ства будутъ введены прямо и счисленныя косвенные выгоды, какъ влияніемъ на понижение фрактогихъ отвозь, такъ и готовностью слуить интересамъ населенія Украины во всякое время, безъ стрем- ленія из обсогощенія за счетъ обнищавшей отъ большевицкаго хозяйничанія страны. Само собою разумѣется, что дѣтельный планъ дѣятельности па- роходства можетъ быть разработанъ лишь послѣ полученія имущества отъ французовъ и румынъ и послѣ подробнаго ознакомленія съ тѣми заданіями, которыя могутъ быть предявлены пароходству соотвѣтствен- ной правительственною властью. Но тѣмъ не менѣе, хлопоты по полу- ченіи судовъ и прочаго имущества отъ французовъ, а также отъ ру- мынъ должны быть пр дприняты теперь же, без всякаго отлагательства чтобы иметь возможность заслговременно подготовить пароходство из той большой и важной въ государственномъ значеніи дѣятельности которая отъ него потребуется. Въ этихъ видахъ представляется настоятельная необходимость организовать немедленно исполнительное бюро на лицъ, имѣю- щихся вдоль на лицо и хорошо знакомыхъ со всѣми операціями па- роходства, знающихъ какими пароходами и барками располагается пароходство, какимъ движимымъ и недвижимымъ имуществомъ, гдѣ та- ковыя находятся, кто является членникъ па пароходства, какіе агенты нах еди не одичались перед пароходствомъ и держать на рукахъ значительныя суммы и т. п. Веди кадровыхъ служащихъ пароходства, находящихся въ конотькинополѣ, кмымел и такія лица, которыя прекрасно вла- 9. діять українськими ланками і чоловік не можуть бути пущени ви обороть. Само собою понятно, що привлекали кз робота надрових службовців пароходства, тільки самим досягається громадна еко- номія, при витраті небольших зредств, такь якъ олужені амп- тересованні ви встановленні пароходства, об котрыми ставан досвідами лять прядної роботи. Підпис: Алязь Ілатуня. 28 ноября 1941 года г.Константинополь. З орігіналом згідно: Секретаръ Посольства У.Д.Р. в цього рода: Вириновські ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 98 Фонду № 1429 Опису № 2 Пронумеровано 42 /сорок два/ +1536 = 57 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документ з затухаючим текстом: 19 смерта 1984 р. Підпис УОКселецька ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 05.04. 91. О 09.08.96 Кашин К/к 18.12.96 Кашин, Гедровъ по Скачку 12.12.97 Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: !Консервація: Опра́ва: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 14/IV-91. Пав сканування /Дата) (Підпис) 13.07.09 Вид