Листування з Міністерством закордонних справ УНР про укладання умов з Кубанським урядом, договір з причорноморськими державами та об'єднання Дону, Кубані та Терека. Протокол засідань делегатського козачого з'їзду, 24.05.1920-04.11.1921, 80 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Сорівднічного будівництва МВС УРСР в Львові Ф. 142, Оп. 8, Спр. 31 Начальників дирекцій Української Казкової Речі публіки. Загальний відділ. Листування з Міністерством законодавчих органів Укр.РРО залишення уставу з Куданськими управами мін. Машини іншими управами, що сонь з прикордонними державами, об'єднаних в одну. Кримський заїдань Дешгайського козацтва з '1347. Гокайло 26 травня 1920. Залінгено 28 грудня 1921. КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Листування з Міністерством закордонних справ УНР про заключення умов з білогвардійським Кубанським урядом, договір з причорноморськими державами та об"єднання Дону, Кубані і Терека. Протоколи засідань делегатського козачого з"їзду. 24 травня 1920 р. - 4 листопада 1921 р. Канцелярія Директорії Відділ загальний Наряд Апстувань з приводу мов з Кубанським Урядом та іншими Козацькими організаціями. 24 травня 207. Ко М.З. Вадимову і Адміністратору війська У.Н.Р. С.В.Петлюри. 22 цього місяця мені був переданий Полковником Терського Козачого Війська Долінським власноручний лист Предсідателя Великого військового круга того-ж війська, копію котрого при цьому прикладаю. Полк.Долінський зявив мені,крім того,що він має завданням своїм ,згідно з постановою круга,не тільки навязати зносини з Українським Урядом,але заключити з ним певного роду військову конвенцію для оборони своїх земель проти імперіалістичних замахів з боку росіян. Вести переговори про такого роду конвенцію я вважав виходячим по за межі своєї компетенцій,однак,зазначив Полк. Долінському,що всякі переговори з Правительством У.Н.Р. можуть провадитися лише на основі визнання чалої незалежності,по спроби творенін в тій чи іншій формі федерації для відновлення "єдиной" Росії не знайдуть ніякої підтримки у нашого Уряду,який однак,не відмовляється від заключення союзу з Урядами повставших на тери- торії бувшої російської Імперії держав з метою оборони незалеж- ности тих держав. Після заяви Полк.Долінського, що Терські козаки тепер стоять за повний розрив з Денікінською політикою і за по- розуміння з тими-ж незалежними державами, визнаючи і себе так са- мо незалежним державним організмом, я запропонував йому направить- ся до Вас, Пане Головний Отамане, аби вступити з Вами в безпосеред- ні переговори. Ласкаво прохав Вас прийняти Полк.Долінського, а в разі заключення якоїсь угоди з ним прохав не відмовити поста- вити мене в курс справи через Мін.Зак.Справ і дати мені належні вказівки що до мого завдання при здійсненні тої угоди. Голова Місії М. Галаган ПАМ'ЯТНА ЗАПИСКА про питання, піднесені ВІЛІМ на конференції 25/УВ б.р. зі мною, Генерал-Хорунжим СІНКЛЕРОМ і Підполковником ЛИСЕНКО. З огляду на те, що в сучасний мент Кубанська армія майже не існує, ВІЛІЙ рахує необхідним в першу чергу подбати про всебічне її заосмотрення, маючи на увазі чисельність її до 60 тисяч, при чому забезпечення мо- же бути поділено на дві черги, по 30 тисяч в кожній, на тій підставі, що зараз в сучасний мент вже коло 30 ти- сяч е зібраних в горах і на 'плавнях, котрі, не гаючи часу, можуть бути зорганізовані в частини; з другою чергою можливо ще поки почекати. Забезпечення мусить бути всебічним, себ-то зброєю, бойовими запасами, людським і конським спорядженням, таборами, санітарним майном і т.и. На це питання ВІЛІМУ була дана відповідь, що в су- часний мент Українська армія сама знаходиться в зов- сім незабезпеченному положенню, тож торкається майбут- нього, то розв'язання питання цілком буде залежати від кількості запасів, котрі будуть матися в нашому розпорядженню через Польщу, Францію чи інш. місцями, алеж Кубанська армія може бути певна в тому, що потріб- на кількість майна відповідному відсоткові від одер- жувемого нами буде й передаватися. По справам заосмотрення Кубанська армія повинна мати при нашому централі постачання старшину-кубанця /п. ВІЛІЙ прохав, чи не можна було-б підшукати такого черед нашої армії/, котрий, маючи потрібний досвід і знання, зміг би обчисляти і робити розрахунки, потріб- ного для частин Кубанської армії майна з переведен- ням вартості в загальні суми для росплати; бажано старшину Генерального Штабу. Можливор й єдиний базов для Кубанської армії п. ВІЛІЙ рахує Новоросійськ, котрий має найліпші засо- би сполучення з Одесою, майбутньор базов Української Координірування військових опера- цій. армії, з Румунією, через котру може провадитись тран- зіт в сучасний мент, з Костянтинополем для підвозу із-за кордону. При визнанні Францією України і Кубані в спільних акціях проти большовиків, приймать участь Польща, Україна, Врангель і Кубань /з Доном/ на рівних правах, без підлеглості одно одному, під проводом нейтраль- ного верховного командування. Це питання не викликало суперечок, позаяк ця-ж сама ідея провадилась ще раніш і з боку Українського Генерального Штабу /доклад Генерала Сінклера/. Сформування на те- рені Польщі ядра- будучої Кубанської Армії. П.БІЛИЙ личить необхідним з інтернованих і перейшов- ших від большовиків Кубанців, Донців і Терців сформу- вати тут, в Польщі, окремий отряд, який був-би ядром для майбутньої Кубанської армії з тим, аби він чи був перекинутий десантом /з проїздом через Румунію/ на Новоросійськ, що п.БІЛИЙ дічить для Кубанської армії найліпшим, чи наступати в складі Української армії, з використовуванням його в стратегично-тактичному від- ношенню на Українському фронті і з напрямком на низи р.Дніпра чи на Одесу для дальнійшої переброски через фронт Врангеля чи морем до Кубанської армії. Але з'ясовується, що зараз два полки з інтернова- них і один з перейшовших від большовиків /всього три полки/ вже направляються до Врангеля через Румунію, таким чином на терені Польщі зараз залишається тільки лише невелика рештка Кубанських та інших військ коза- ків, яка може побільшитися лише за рахунок тих, які можуть перейти до Поляків від большовиків з огляду на невдачі останніх, але, по думці п.БІЛОГО, їх буде не- багато. Тільки, значить, на цю рештку і може рахувати Ук- раїнська армія з тим, що вона війде в її склад. Це дуже мало. Відношення Кубані до Врангеля. П.БІЛИЙ стоїть на грунті більш-менш точно зазна- ченого розмежування сфер діяльності між Врангелем і Кубанью без усякої залежности останньої від Врангеля. Нав'язання стосунків з Кубанською армією. По думці п.БІЛОГО, з огляду на те, що Кубанська армія має тісний зв'язок з армією Врангеля, треба було б Українській армії для зв'язку з Кубанською армією вийти в близькі стосунки з Врангелем, марші при його армії, замість надісланої делегації, інформаційного значення, делегацію з більшими уповноваженнями і належного складу /старшину Генерального Штабу/ для розв'язання військових питань; це питання можливо розв'язати і в іншій спосіб, а саме пропонувавши Голові Військової Місії у Варшаві Генералу ЗЕЛІНСЬКОМУ навязати з Кубанською Місією тісний контакт. Здавалось би, питання зв'язку ліпше вирішались-би присутність при Головному Командуванню Української армії представника від Кубані і навпаки.- У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДЕПАРТАМЕНТ ЧУЖОЗ. ЗНОСИН " 4 " жовтня 1920 р. Ч.... /596/ м. Тарнів. Канцелярія Вищого 25/Х 920 р. № 854. ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. /Ставка./ Звідній Новий Порядок: Листування з приводу укладення з Кубанським Урядом Договору Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію з копії Договору між Головноуповнова- женними Всевеликого Кругу Військ Дон- ського,Кубанського,Терського та Астра- ханського - і Представниками Південно- Рос. Уряду, для ласкавого ознайомлення ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу ПРЕДСТАВНИК КОЗАЧОГО ТЕРСЬКОГО ВІЙСЬКА 25 грудня 1920 року ч. 7. ПАНЕ ОТАМАНЕ. Після переговорів з Вами, Пане Отамане, в яких, в загаль- них рисах були намічені майбутні кроки для розвитку і укріплен- ня українського питання разом з Козацтвом Дона, Терека і Куба- ні, я поїхав у Варшаву, де по цьому питанню переговорив в Гене ралом Зелінським і Вашим Послом. Наймовірні в них повну підтрим- ку у наміченому плані,- не виявилось у представленню Вам, Пане Отамане, листів Генерала Зелінського,- я рахую необхідним для спільної користі поставити це питання на реальний ґрунт, важли- чивши договір з Вашим урядом, що без сумніву відгорає величез- ну роль на стан річей в істнуючих міжнародних обставинах. До даного питання не можна приступити, не беручи на ува- гу політичну ситуацію, що створилась у Європі і в якої тепер особливо приходиться рахуватись. З відомостей, що я одержав у Варшаві у Військових Місій Англійській, Американській, Латвій- ській і Німецькому Посольстві створюється для Польщі грізна - ситуація, а додавши сюди і катастрофічне становище фінансів, створюється прямо таки питання про можливість істнування Поль- щі, як такої. Перегрупировка, що відбувається у Великих Держав різка зміна політики Англії, Америки, Італії що до Німеччини поступово успішне положення Німеччини. На випадок відновлення Польщем війни, оточена зі всіх боків ворогами, Польща не в ста- ні буде вести цю війну. В сучасний мент відбувається перегово- ри між Англією і Німеччиною про повне зближення і знищення Бер- сальського трактату в ущерб нашим державам. Тому, що Польща являється притулком для української армії і для козаків, поділ, що мають розгорнутися, поставлять вказа- ні частини у критичне становище. Приймаючи на увагу також і настрій козачих мас, не можна не прийти до того висновку, що він є негативний до Польщі, тому що вони знов опинилися за дро- том після того, як вони бились за Польщу. Польща, стоячи у фі- нансовому положенні на краю гибелі, не може дати значних часо- бів на утримання цих частин, а у випадку потреби не може наді- лити їх всім тим, що треба. Яко представник Терського Козачого Війська, я заключив два торгових договора у Німеччині в головому Групі «Швер-Індустрі» Директором Штайнваксом, який находиться у других політичних { відносинах з Німецьким Міністром Захордонних Справ, п. Симон- сом, впливовим Членом Райхстагу, п. Гуго Штінесом - групи Ґін- денбурга, себ то самими впливовими партіями у Німеччині. При заключенню цих договорів я виніс враження про велике зацікав- лення німецьких кол до Козацтва. Будучи у Німецького Посла у Варшаві, після довгої розмови, у якій одною з головних тем бу- ла - відновлення Козацтва до України,- в розвиненню установлень на союзу Південно-Російських Областей, мені було дано ясно зро- зуміти, що установлення подібної згоди Козацтва з Україною бу- ло би дуже бажаним, і явилась би можливість прийти такому сою- зу на поміч у всіх відношеннях; Німецьким Послом було зазначе- но, що у Німеччині находяться українські капітали, які Німеччи- на могла би видати у розпорядження Українських Влад. Виходячи з вищезазначеного, пропоную, Пане Отамане, заклю- чити,- малий заключений договір з Кубанью,- договір в Терським Козачим Військом, що значно підійме значення українського і ко- зачого питання і тим дасть можливість найти дорогу до українсь- ких грошей, що находяться у Німеччині, як мені було підкресле- но Німецьким Послом. Я маю великі зв'язки поміж німецькими банковими діячами, в якими заключив договір від імені Терського Козачого Війська і я цілком певний і переконаний, що, представивши відповідним кругам у Берліні договір Терського Козацтва з Українською Народньою Республікою, ми чи відповідні уповноваження від Вас можна буде використати той мертвий капітал, який міг би при- нести в сучасний момент велику користь. Для дослідження навичного, по заключенню договора, рахує потрібним негайно відправитись у Берлін для переговорів з вищ шезазначеними групами, а тому прошу про предоставлення можли- вости подібної поїздки. Полковник Микола Долинський. З оригіналом згідно: М.Кричановський НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ ДИРЕКТОРІЇ Согласие между тем. В виду совместно предпринятой борьбы за освобождение России от большевиков, Правительство и Главное командующий Вооруженными Силами на Юге России и Атаманы Правительства Дона, Кубани, Терека и Астрахани, в развитие соглашения от 21/3 апреля сего года, следующую заключили настоящее соглашение: 1) Государственным Образованием Д. на Кубании, Терека и Астрахани обеспечивается полная независимость в их внутреннем устройстве и управлении. 2) В Совете Начальников Управления при Правительстве и Главнокомандующем образованы представители Государственных Образований Дона, Кубани, Терека и Астрахании, или замещающих их Цезах Сих Правителей. 3) Главнокомандующему присваиваются полномочия власти над всеми вооруженными силами Государственных образований Дона, Кубани, Терека и Астрахании, как в оперативном отношении, так и по принципиальным вопросам организации армии. Государственные образования при Дона, Кубани, Терека и Астрахании обязуются производить, по указанию Главнокомандующего, безбывание лиц не менее сроков и категорий, какие устанавливаются по контролю Вооруженных Сил Юга России. 4) Все необходимые для снабжения борющихся с большевиками силы на всех территориях и иных средства производства оставляются, по требованию Главнокомандующего, территориями вооруженных сил и Государственных образований Дона, Кубани, Терека и Астрахании, но особой разверстки. 5) Управление жезлово-дорожными путями в магистральных телеграфных линиях предоставляется власти Главнокомандующего. 6) Священники, крестьяне, Институциональные Правительствами, как и области политической, так и областей торговой политики, осуществляются Правительством и Главнокомандующим. Если переговоры об участии интересов одного из Государственных образований Дона, Кубани, Терека и Астрахании, на их утверждение и Главнокомандующий предварительно входит в соглашение с подлежащим Атаманом. 7) Устанавливается согласие таво-жения черта и единое косвенное обложение; отчуждаться всякие таможенные пошлины и доходы между упомянутыми территориями, участки, текущими в настоящем соглашении. 8) На территории каждого из вышеуказанных образований Дона, Кубани, Терека и Астрахании, или замещающих их Цезах Сих Правителей. 9) В особооближении территорий Государственных Образований Дона, Кубани, Терека и Астрахании, настоящие соглашение будет баты внесено на утверждение Больших Воюющих Кругов и Красной Рады, во приделе случаев по сию подписание. 10) Настоящее соглашение устанавливается вреда от полного окончания гражданской войны. Учинено в пяти экземплярах в Севастополе, 22/8 августа 4-го для тысячелетия даты по сего года. Полковник Генерал Врангель, Адмирал К. Штейнмайер, Генерал-Лейтенант Штадлер, Донской Атаман Генерал-Лейтенант Богаевский, Исп. об. Председатель Совета Управления ОТДАТАМПИРАТЕЛЬСТВА ВСЕВОЛОДА ВОЙКА ДОНСКОГО КОРНЕВЕНСКИЙ, Н. д. Кубанский Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Министерству Внутренних Дел Генерал-Майор Захаров, Терский Атаман Генерал-Лейтенант Байков, Председатель Терского Военного Атамана В. Иванов, на Председателя Кубанского Правительства по Вести из Севдепии. Из Гельсингфорса сообщают, что в соседней России все время приходят известия, подтверждающие сожаление о том, что более широкий круг людей может быть заинтересован в привлечении к армии. В последнее время такое число военно-обязанных было так велико, что большинство толпы и отныне не могло быть призвано на армию. Сборники из бывших исторических статей придали случающий характер, посредством которых правительство в Петербурге разъясняет, что население должно работать и отправлять красной армии. Работа устроена для выполнения против заключенных мастерских. Вызванный отряд был срезан на манифестации, при этом не пустяли. (Печ. Эксп.) Бенерадия в Петерграде Из Гельсингфорса телеграфирует: Недовольство конституцией правительства в Петербурге разрастается и выливается в многочисленные покушения на жизнь российских комиссаров, которые из-за этого уже убиты. Недовольство было сначала что касалось нехватки на улицах медошкиска представителей советских властей и только на 10-м Июля появился перестрелки между соединениями французских коммунистов погибло несколько известных левых коммунистических движений. Причиной нападения финансовых неудач является было то обстоятельство, что на этом собрании финансовые коммунисты совместно с русскими большевиками обсуждали вопрос об объединении войны Финляндии с Советской. (Печ. Эксп.) Роль Киблычева в России Журнал сообщает, что Кашен и Орфусар хотят доказать, что Киблычев или вернее Вильсеки не играет большой роли в России, однако их утверждения совершенно ложны. В настоящее время интерес к Киблычеву падает на французском языке третий интернативный взгляд (отток третьей интернативной магазин на магазине), что приводит в таком роде, что призыв был и вскоре разоблачён. Кропоть того Киблычева играла и продолжает играть очень важную роль в чрезвычайной. Он является одним из самых ярких представителей. (Редактор-издатель Е. А. ЗИЛЯН) Вестникъ в Петерградѣ Из Гельсингфорса телеграфирует, что истинные газеты сообщают с 10-го и 12-го апреля прошлого года о том, что в Петербурге произошли с российских арестований, шесть союзных комиссаров утоплено в Н. В. и много других убитых. (ПАТ) Зверь-птица — красивая ген радостную. «Дайли Телеграф» узнает, что Ленин назначил Энгельса-паука гиерархическим красным арм председателями для действий в составе. Уряд У.Н.Р. з одного боку і Уповноважені Кубанського Кра- евого Уряду І.Член Уряду І. І В А С О К,2.член Уряду С У Л Я- Т И М Ь К И Й і З.член Уряду І. В І Л И Й, які представили уно- вноваження од імені Кубанського Уряду, затверджені 7-го червня б.р. згідно з конституцією Кубанського Краю - з другого боку виходячи з щирого і твердого переконання в спільності історич- ної долі і завдань і спільності інтересів людності братніх республік /новоселенцтв/Україну та Кубань/, в їх боротьбі за полі- тичне звиволення і державну незалежність взнали необхідним закласти між собою договір на таких умовах: 1.Уряд У.Н.Р. і Уряд К.К. взаємно признають Українську Народню Республіку і Кубанський Край з Чорноморщини ю політично незалежними і суверенними Державами. 2.Уряд У.Н.Р. і Уряд К.К. взаємно зобов'язу- ються піднімати один одного в спільній боротьбі за державну незалежність обох Республік в справах військових, політичних, господарських і фінансових. 3.Уряд У.Н.Р. і Уряд К.К. взаємно зобов'язу- ються не заключати ніяких договорів чи конвенцій з іншими дер- жавами чи військовими організаціями, котрі були-би направ- лені проти інтересів котрого небудь із учасників цього гото о- ру. 4.Уряд У.Н.Р. і Уряд К.К. взаємно зобов'язу- ються заключити між собою в найближчому часі в миру розвитку спільної праці військову і морську конвенцію; а також і догово- ри, що регулювали-би господарські та фінансові взаємовідносини між обома Республіками. 5.Договір цей входить в силу в моменту його підписання уповноваженими обох сторін і по скликанню відповід- них вищих законодавчих чергових Установ обох Республік, має нерадно бути внесений на їх ратифікацію. Доповідь з приводу заключення договору між Генералом Врангелем і Кубанським урядом. 4 Серпня 1920 року, державні утворення „півдня Росії", в тім числі і Кубанщина, склали договір з генералом Петром Врангелем для спільної боротьби за визволенням Росії від большевиків, при чому генерал Врангель, як „Правитель і Головнокомандуючий Озброєними Силами на Півдні Росії", має, на розум цього договору, права ніби-то Голоzi так званої в державному праві союзної держави. Підписуючи 4 Серпня 1920 року цей договір, Кубанський Крайовий Уряд позбавив себе права складати будь які інші політичні конвенції з закордонними урядами. Згідно з п. 6 договору такі конвенції і навіть перемови з закордонними урядами належать виключно до компетенції генерала Врангеля, який переводить їх, порозумівшись тільки, в разі потреби, з Кубанським Урядом. Зі всіх пактів цього договору видно, що коли-б Крайовий Кубанський Уряд і увійшов в будь які політичні умови з закордонними урядами, то ці умови не мали-б жадного політичного значення, бо уряд не зміг би виконати зобов'язань які-б він на себе прийняв. В п. І Кубанщині забезпечується незалежність лише у внутрішньому устрії та управлінні, себ-то незалежності зовнішньої вона не має. По п. 3 генерал Врангель має повну владу над всіма озброєними силами Кубанщини і може навіть заряджувати мобілізації, так що військової помочі Кубанщина нікому крім Врангеля дати не може. Так саме з економичного боку Кубанщина поставлена в позну залежністьвід Врангеля, який має право/п.4/ вимогати від неї постачання запасів продовольчих та „ інших засобів" в необмеженій кількості. Справа емісійна /п.3/, справа комунікації також передана Врангелеві Таким чином, з цього договору видно, що Кубанський Крайовий Уряд немає ознак уряду окремої державної одиниці і так звана державна організація Кубанщини уявляє з себе тип самого звичайного крайового самоврядування, а тому зносини з цим урядом з метою використання його, як політичної сили, наслідків жадних не дадуть принаймній при теперішніх обставинах.- ДОГОВІР між Головноуповноваженими Всевеликого Кругу Військ Донського,Кубанського,Терського та Астраханського і Представниками Південно-Російського Уряду. Підписаний прелімінарно в Царгороді 4-го серпня,1920 р. І. Державним утворенням Дону,Терека,Кубані та Астрахані за-безпечуються їх повна незалежність у внутрішнім устрої та урядо-ванні. ІІ. У Раді Начальників управлінь при Правителі і Головнокомандуючим беруть участь з правом рішаючого голосу у всіх питаннях Голови Урядів Державних утворень Дону,Терека,Кубані та Астрахані. або заступарчі їх уповноважені цих урядів. ІІІ. Головнокомандуючому надається повнота влади над усіма збройними силами державних утворень Дону,Тереку,Кубані та Астра-хані, як у справах адміністративних, так і в принципіальних пи-таннях організації армії. Уряди державних утворень Дону,Кубані, Терека та Астрахані добовязується оповіщати, з Наказу Головнокомандуючого, мобілізацію осіб не менших вроків і категорій, уста-новлених на території збройних сил Півдня Росії. ІV. Усі необхідні для забезпечення збройних сил півдня Росії які борються з большевиками, харчові та інші засоби постачаються, з наказу Головнокомандуючого, територіями збройних сил і держав-них утворень Дону,Терека,Кубані та Астрахані після особливої роз-верстки. V. Порядкування залізничними шляхами та магістральними теле-графніми лініями передається до влади Головнокомандуючого. VI. Умови та переговори з чужоземними урядами, як у справах політичної,так і торговоельної політики, ведуться урядом Головно-командуючого. Як що ці переговори зачиняють інтереси одного з державних утворень, тоді Правитель і Головнокомандуючий наперед входять у порозуміння з відповідним Отаманом. -2- VII. Установляються спільний митний кордон і єдине посереднє оподаткування; скасовуються всякі митні кордони та огляди між поодинокими територіями, які беруть участь у цій умові. VIII. На територіях договірних сторін установлюється єдина грошова система. Емісійне право здійснюється Правителем і Головнокомандуючим. Установлення грошейвої системи і поділ грошейвих коштів, одержаних од Ємісії, являється предметом додаткових умов. Розміри емісій установлюються постановами Ради Начальників Управлінь при Правителі, при обовязковій участі представників державних утворень Дону, Кубані, Терека та Астрахані і затверджуються правителем та Головнокомандуючим. IX. Після звільнення територій Державних утворень Дону, Кубані, Терека та Астрахані ця умова має бути внесена на затвердження Великих Військових Кругів та Краєвої Ради, але вступає в силу зараз після їхніх підписання. X. Ця умова установлюється до повного скінчення громадянської війни. П і д п и с а л и : Уповноважені Правителя і Головнокомандуючого Полковник Ген. Штабу Пл ю щ е в с ь к и й-П л ю щ и к . і Сенатор граф ПЕТРЕНКО-РОЗВАДОВСЬКИЙ. Уповноважений Круга Всевеликого Війська Донського генерал-майор І. БОГАЄВСЬКИЙ. Уповноважений Круга Терського війська полковник ВДОВИЧЕНКО. Уповноважений Круга Астраханського війська: полковник князь Тундотов і полковни Ген. Штабу ОРЛОВ. Уповноважені Круга Кубан.війська: полк.ген.Шт.М.ФИЛИМОНОВ і Н.НИКОЛАЕВ. Копія. Дипломатичний Відділ Посоль-ства Української Народньої Республіки в Німеччині № 59. ДОГОВІР між Головноуповноваженими Всевеликого Кругу Військ Донсько-го,Кубанського,Терського та Астраханського і Представниками Південно-Російського Уряду.- Підписаний прелімінарно в Царгороді 4-го серпня 1920 р. I. Державним утворенням Дону,Терека,Кубані та Астрахані за-безпечуються їх повна незалежність у внутрішнім устрою та уря-дованні. II. У Раді Начальників управлінь при Правителі і Головноко-mandуючим беруть участь з правом рішаючого голосу у всіх питан-нях Голови Урядів Державних утворень Дону,Терека,Кубані та Астрахані,або заступаючи їх уповноважені цих урядів. III. Головнокомандуючому надається повнота влади над усіма збройними силами державних утворень Дону,Терека,Кубані та Астра-хані,як у справах адміністративних,так і в принципіальних пи-таннях організації армії.Уряди державних утворень Дону,Кубані, Терека та Астрахані з обовязуються оповіщати,з Наказу Головно-командуючого,мобілізацію осіб не менших сроків і категорій, установлених на території збройних сил Півдня Росії. IV. Усі необхідні для забезпечення збройних сил Півдня Росії, які борються з большовиками,харчові та інші засоби постачають-ся,з наказу Головнокомандуючого,територіями збройних сил і дер-жавних утворень Дону,Терека,Кубані та Астрахані після особли-вої розверстки. V. Порядкування залізничними шляхами та магістральними теле-графними лініями передається до влади Головнокомандуючого. VI. Умови та переговори в чужоземними урядами,як у справах політичної,так і торговоельної політики,ведуться Урядом Головно- командуючого. Якщо ці переговори зачинять інтереси одного з державних утворень, тоді Правитель і Головнокомандуючий наперед входять у порозуміння з відповідним Ота-маном. VII. Установлюються спільний митний кордон і єдине посереднє оподаткування; скасовуються всякі митні кордони та огляди між поодинокими територіями, які беруть участь у цій умові. VIII. На територіях договірних сторін установлюється єдина грошова система. Емісійне право здійснюється Правителем і Головнокомандуючим. Установлення грошової системи і поділ грошових коштів, одержаних од емісії, являється предметом додаткових умов. Розміри емісій установлюються постановами Ради Начальників Управлінь при Правителі, при обов'язковій участі представників державних утворень Дону, Кубані, Терека та Астрахані і затверджуються Правителем та Головнокомандуючим. IX. Після звільнення територій Державних утворень Дону, Кубані, Терека та Астрахані, ця умова має бути внесена на затвердження Великих Військових Кругів та Краєвої Ради, але вступає в силу зараз після її підписання. X. Ця умова установлюється до повного скінчення громадянської війни. П і д п и с а л и : Уповноважені Правителя і Головнокомандуючого Полковник Ген. Штабу Плещевський-Плющик і Сенатор граф Петренко-Розвадовський. Уповноважений Круга Всевеликого Війська Донського Генерал-майор І. Богаєвський. Уповноважений Круга Терського Війська Полковник Вдовиченко. Уповноважені Круга Астраханського Війська: Полковник князь Тундутов і Полковник Ген.Штабу Орлов. Уповноважені Круга Кубанського Війська: Полк.Ген.Шт. М. Филимонов і Н. Николаев. З копією оригіналу згідно: Начальник Дипломатичного Відділу за [signature] ЗАСТУПНИК КУБАНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЧЛЕН КУБАНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ІВАН МАКАРЕНКО 4 січня 1921 року ч. І м. Прага. Високоповажаний Пане Голово, Маю велику честь цього витати Вас і з Вашому лиці Українську Народню Республіку і прохати Вас ласкаво взертути Вашу увагу на думки, що висловлені мною в нижчих рядках цього листа. Непомірно тяжке становище, в якому є зараз дві рідних і срів- них між собою Республіки - Українська і Кубанська, - вимагає, щоб маїбутня ідеяна, дипломатична і зброєна боротьба проводила- ся спільним шляхом в повному змісті цього слова. Це перше. Друге те, що коли обидві республіки дійсно мають своєю метою в близькій чи далекій будуччинні життя спільним, єдиним державним життям, то кожна з них повинна мати своїм обов'язком, будучи своє політичне соціально-економічне життя, не творити нічого, що в бі- жучий мент може стати на перешкоді в державній праці свого сусіда і що потім, коли стане питання про зеднання може викликати тяжкі суперечки і непорозуміння. В зв'язку з вищезазначеним виникають питання, які мусять бути розвязаними як найскорше. Так наприклад: I. ВІЛЬСЬКОВІ ПИТАННЯ. Ворог один і той же. Уже цей один факт вимагає єдиних методів боротьби, єдиної стратегії, одночасності виступів, спільного об- міркування і вирішення питання про союзників, про джерела зброї, санітарного майна і т.д. II. ПИТАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН. 1. Спільність в праці на терені міжнародного життя є одна з головних умов найскоршого осліпнення загальної мети. А це викликає необхідність того: а/ щоб найголовніші риси закордонної політики і праці ссмірковувались спільно і ухвалювались урядами наших Рес- публік. б/ щоби дипломатичні корпуси тел і другої держави фактич- но уявляли в себе єдину інституцію. 2. Завдяки різним умовам, на долю Кубані випала дуже мідповід- на роль. Так наприклад: а/ Кубань мусить зібрати до купи казкась- кі республіки і народи, б/ зона є міст між Україною і названими республіками і народами, в/ вона має своїм історичним обов'язком підтримувати останні козачі крайни в їх боротьбі з імперіалізмом Москви і утворювати з них прихильників України. Ця історична роль Кубані мусить бути як найповніше обміркована і вязована, бо від цього залежить дуже багато поважних питань як у відношеннях України до закордонних чинників і рандитатів. Без до- помоги з боку України Кубань не зможе як слід виконати визезана- чену свою роль. А як що буде це мати місце конкуренція з боку укра- інського дипломатичного корпуса, то справа і зовсім буде візповада III. ПИТАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ І ЗОВНІШНЬОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ. Вважаючи, що торкається цих питань, то кожна республіка має право розв'язувати їх так, як то знайде найкращим і найвідповідні- шим умовам свого життя. Те ж саме необхідно сказати і з відносно- зовнішньої фінансово-економічної політики. Але цей принцип де в якій мірі мусять бути скорегованні, бо цього вимагають умови су- часного життя і передбачення на можливу маїбутність. Так наприклад: I. Інтереси народнього господарства кожної республіки вимага- ють, щоб наголовні принципи соціального устрою були загальними, бо інакше виникне конкуренція ф обидві країни підхять остільки різ- ними шляхами, що потім буде тяжко зліпити їх до купи. 2. Кожна з двох крайн потребує і буде потребувати величезного товарного грошового кредиту. Крім того це міжнародно-політичним умовам, кожній країні припадеться давати в тій чи другій мірі кон- цесії. Коли кожна республіка буде розв'язувати ці питання виключно навласну руку, то: а/ розмір кредиту буде значно меншим, а умови його отримання далеко гіршими, б/ кожна республіка попаде в ріжну залежність від закордоння як відносно величини обов'язків так і відносно джерел; з/закордонні чинники будуть мати повну можливість грати політичними і економічними інтересами кожної республіки так, як їм то вподобається, і втіляти кожну з них в різні комбінації і т.д. Таке впливне може повести дві рідніх республіки остильки різними шляхами, що потім про спільність політично-економічного життя, а тим більш про з'єднання в одину державу не буде можливо і балакати. 3. Кожна з двох республік, охороняючи своє народне господарство повинна буде заборонити імпорт одних товарів і експорт других. Але коли цей план не буде спільним, то або не буде об'єднана в повній мірі поставлена мета (не заборонені одною Республікою до ввозу товари будуть їти через неї до еусіда), або Республіки стануть на тяжкий у всіх відношеннях шлях таможенної між собою війни. Те ж саме можна сказати про монополії, ковенний податки і т.д. Уже вищенаведених прикладів досить, щоб було цілком ясно, що дійсно є безумовна необхідність як найскорше: а) поставити питання які являються загальними для України і Кубані, б) обміркувати і розв'язати їх відповідним шляхом, в) забезпечити мирну можливість авторитетного для обох держав улаштування всіх непорозумінь, які мусять виникати в житті між Україною і Кубанню. Остоячи на грунті необхідності спільної між Україною і Кубанню праці у всіх спільних релувах життя і на решті, з'єднання їх в одну могутню і незалежну державу, я чинлю своїм обов'язком звернутися до Вас, ПАНЕ ГОЛОВО, в цим листом і в цілий прохання допомогти перенести на практичний, діловий грунт братські і воєнні відношення України і Кубані шляхом, який Ви знайдете найкращим. Майже всі вищезазначені питання обміркувались мною в Головому Вашої в Празі Дипломатичної Місії п. Славільським і він зможе в часи свого перебування в Тарнові дати Вам необхідні поленення і сказати те, що в тім листі неможливо сказати. Широ прошу вибачення за турботи, які учиню Вам, ПАНЕ ГОЛОВО, цим листом. Готовий до Ваших послуг: Надширіщий Ваш прихильник Іван Макаренко, Заступник Кубанської Республіки і Член Кубанської Ради. З копією згідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Заступник Кубанської Республіки. Член Кубанського Парламенту Іван МАКАРЕНКО. 4 січня 1921 року № 1. м. ПРАГА. Довірочно. Папу ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Високоповажаний Пане Голово, Маю велику честь щиро витати Вас і в Вашому лиці Українську Народню Республіку і прохати Вас ласкаво звернути Вашу увагу на думки, що висловлені мною в нижчих рядках цього листа. Непомірно тяжке становище, в якому є зараз дві рідних і сонзних між собою Республіки – Українська і Кубанська – вимагає, щоб майбутня ідея, дипломатична і озброєна боротьба проводилася спільним шляхом в повному змісті цього слова. Це перше. Друге те, що коли обидві республіки дійсно мають своєю метою в близькій чи далекій будуччинні жити спільним, єдиним державним життям, то кожна з них повинна мати своїм обов'язком, будуючи своє політичне і соціально-економічне життя, не творити ні- чого, що в біжучий мент може стати на перешкоді в державній праці свого сусіда і що потім, коли стане питання про з'єднання, може ви- кликати тяжкі суперечки і непорозуміння. В зв'язку з вищезазначеним виникають питання, які мує сять бути розв'язаними як найскорше. Так наприклад: I. ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ. Ворог один і той же. Уже пей один факт вимагає єди- них методів боротьби, єдиної стратегії, однодоності виступів, спіль- ного обміркування і вирішення питання про союзників, про джерела зброї, санітарного майна і т.д. II. ПИТАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН. I. Спільність в країні на терені міжнароднього життя є одна із головних умов найскоршого осягнення загальної мети. А це викликає необхідність того: а/ щоб найголовніші риси закордонної політики і праці обмірковувались спільно і ухвалювались урядами наших Республік, б/ щоб дипломатичні корпуси тої і другої держави фактично уявляли з себе одну інституцію. 2/ Завдяки різним умовам, на долю Кубані випала дуже відповідна роль. Так наприклад: а/ Кубань мусить зібрати до купи-кавказькі республіки і народи, б/ вона є міст між Україною і названими республіками і народами, в/ вона має своїм історичним обов'язком підтримувати останні козачі країни в їх боротьбі з імперіялізмом Москви і утворювати з них прихильників України. Як історична роль Кубані мусить бути як найповніше обміркована і з'ясована, бо від цього залежить дуже багато поважних питань як у відношеннях України і Кубані, так і в відношеннях України до закордонних чинників і рандштатів. Без допомоги з боку України Кубань не зможе як слід виконати вищезазначену свою роль. А якщо буде ще мати місце конкуренція з боку українського дипломатичного корпуса, то справа і зовсім буде зіпсована. III. ПИТАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ I ЗОВНІШНЬОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ. Безумовно, що торкається ціх питань, то кожна республіка має право розв'язувати їх так, як то знайде найкращим і най- відповіднішим умовам свого життя. Те ж саме необхідно сказати і відносно зовнішньої фінансово-економічної політики. Але цей принцип де в якій мірі мусить бути скорегованим, бо цього вимагають умови сучасного життя і предбачення на можливу майбутність. Так наприклад: I/ Інтереси народнього господарства кожної Республіки вимагають, щоб найголовніші принципи соціального устрою були загальними, бо інакше виникне конкуренція і обидві країни підуть о стільки різними шляхами, що потім буде тяжко зліпити їх до купи. 2/ Кожна з двох країн потребує і буде потребувати величезного товарного і грошового кредиту. Крім того, по міжнародно-політичним умовам, кожній країні прийдеться давати в тій чи другій мірі концесії. Коли кожна Республіка буде розв'язувати ці питання виключно на власну руку, то: а/ розмір кредиту буде значно меншим, а умови його отримання далеко гіршими, б/ кожна Республіка попаде в різну залежність від закордоння як відносно величини обов'язків так і відносно джерел, в/ закордонні чинники будуть мати повну можливість грати політичними і економічними інтересами кожної Республіки так, як їм то вподобається, і втягати кожну з них в різні комбінації, і т.д. Таке з'явисце може повести дві рідних республіки о стільки різними шляхами, що потім про спільність політично-економічного життя, а тим більш про з'єднання в одину державу не буде можливо і балакати. З/Кожна з двох Республік, охоронячи своє народне господарство, повинна буде заборонити імпорт одних товарів і експорт других. Але, коли цей план не буде спільним, то або не буде осягнута в повній мірі поставлена мета /не заборонені одним Республікою до ввозу товари будуть іти через неї до сусіда/, або Республіки стануть на тяжкий у всіх відношеннях шлях таможенної між собою війни. Те ж саме можна сказати про монополії, косвенні податки і т.д. Уже вищенаведених прикладів досить, щоб було цілком ясно, що дійсно є безумовна необхідність як найскорше: а/ поставити питання, які являються загальними для України і Кубані, б/ обміркувати і розв'язати їх відповідним шляхом, в/ забезпечити переведення в життя ухвалених рішень, г/ забезпечити мирну можливість авторитетного для обох держав улаштування всіх непорозумінь, які мусять випликати в житті між Україною і Кубанню. Стоячи на групі необхідності спільної між Україною і Кубанню праці у всіх спільних галузях життя і на решті, з'єднання і"х в єдину могутню і незалежну державу, я число своїм обов'язком звернутися до Вас, пане Голово, з цим листом і з ширим проханням допомогти перевести на практичний, діловий грунт братські і созні відношення України і Кубані шляхом, який Ви знайдете найкращим. Майже всі вище зазначені питання обмірковувались мною з Головою Вашої в Празі Дипломатичної Місії п. Славінським і він зможе в часи свого перебування в Тарнові дати Вам необхідні пояснення і сказати те, що в тім листі неможливо сказати. Диро прошу вибачення за турботи, які учіню Вам, пане Голово, цим листом. Готовий до Ваших послуг: Машарецький. Ваш рішучий Іван Макаренко, Василь Кубанської Республіки і Член Кубанської Ради. ЗАСТУПНИК КУБАНЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЧЛЕН КУБАНЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ІВАН МАКАРЕНКО 4 січня 1921 року м. Прага. Копія з копії. Довірочно. Пану Голові Директорії Української Народньої Республіки. Високоповажаний Пане Голово, Маю велику честь щиро витати Вас і в Вашому лиці Українську Народню Республіку і прохати Вас ласкаво звернути Вашу увагу на думки, що висловлені мною в нижчих рядках цього листа. Непомірно також становище, в якому є зараз дві рідних і срізаних між собою Республіки – Українська і Кубанська, – вимагає, щоб майбутні ідея, дипломатична і озброєна боротьба проводилася спільним пляхом в повному змісті цього слова. Це перше. Друге те, що коли обидві республіки дійсно мають свою мету в близькій чи далекій будуччині жити спільним, єдиним дерзаним життям, то кожна з них повинна мати своїм обов'язком, будучи своєю політичне соціально-економічне життя, не творити нічого, що в біжучий мент може стати на перешкоді в державній праці свого сусіда і що потім, коли стане питання про з'єднання може викликати тяжкі суперечки і непорозуміння. В зв'язку з вищезазначеним виникають питання, які мусять бути розв'язаними як найскорше. Так наприклад: I. ЗІ СЬОБОЇ ПИТАННЯ. Ворог один і той же. Уже цей один факт вимагає єдиних методів боротьби, єдиної стратегії, одночасності виступів, спільного обміркування і вирішення питання про союзників, про джерела зброї, санітарного майна і т.д. II. ПИТАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН. I. Спільність в праці на терені міжнароднього життя є одна з головних умов найскоршого осягнення загальної мети. А це викликає необхідність того: а/ щоб найголовніші риси закордонної політики і праці обмірковувались спільно і узгоджувались урядами наших Республік. б/ щоби дипломатичні корпуси телі і другої держави фактично уявляли в себе одину інституцію. 2. Завдяки різним умовам, на долю Кубані випала дуже відповідна роль. Так наприклад: а/ Кубань мусить зібрати до купи казкаські республіки і народи. б/ вона є міст між Україною і названими республіками і народами, в/ вона має своїм історичним обов'язком підтримувати останні козачі казаки в їх боротьбі з імперіяльном Москвою і утворювати в них прихильників України. Ця історична роль Кубані мусить бути як найповніше обміркована і засована, бо від цього залежить дуже багато поважних питань як у відношеннях України до закордонних чинників і раднитатів. Без допомоги з боку України Кубань не зможе як слід виконати вищезазначену свою роль. А як що буде це мати місце конкуренція з боку українського дипломатичного корпуса, то справа і всім сим буде зіпсована III. ПИТАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ І ЗОВНІШНЬОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ. Безумовно, що торкається цих питань, то кожна республіка має право розв'язувати їх так, як то знайде найкращим і найвідповіднішим умовам свого життя. Те ж саме необхідно сказати в відносно зовнішньої фінансово-економічної політики. Але цей принцип де в якій мірі мусить бути скорегованим, бо цього вимагають умови сучасного життя і передбачення на можливу майбутність. Так наприклад 1. Інтереси народнього господарства кожної республіки вимагаються, щоб найголовніші принципи соціального устрою були загальними, бо інакше виникне конкуренція ф обидві країни підуть остільки різними шляхами, що потім буде тяжко злити їх до купи. 2. Кожна з двох країн потребує і буде потрібувати величезного товарного грошового кредиту. Крім того це міжнародно-політичним умовам, кожній країні прийдеться давати в тій чи другій мірі концесії. Коли кожна республіка буде розв'язувати ці питання виключно на власну руку, то: а/ розмір кредиту буде значно меншим, а умови його отримання далеко гіршими, б/ кожна республіка попаде в різну залежність від закордоння як відносно величини обов'язків так і відносно джерел, в/закордонні чинники будуть мати повну можливість грати політичними і економічними інтересами кожної республіки так, як їм то вподобається, і втягати кожну з них в різні комбінації і т.д. Таке завище може повести дві рідних республіки остильки різними шляхами, що потім про епільність політично-економичного життя, а тим більш про з'єднання в єдину державу не буде можливо і балакати. 3. Кожна з двох республік, охороняючи своє народне господарство повинна буде заборонити імпорт одних товарів і експорт других. Але коли цей план не буде спільним, то або не буде об'єднання в повній мірі поставлена мета (не заборонені одною Республікою до ввозу товари будуть іти через неї до сусіда), або Республіки стануть на тяжкий у всіх відношеннях шлях таможенної між собою війни. Те ж саме можна екзати про монополії, ковенчні податки і т.д. Уже вищенаведених прикладів досить, щоб було цілком ясно, що дійсно є безумовна необхідність як найскорше: а) поставити питання які являються загальними для України і Кубані, б) обміркувати і розв'язати їх відповідним шляхом, в) забезпечити мирну можливість авторитетного для обох держав улаштування всіх непорозумінь, які мусять виникати в житті між Україною і Кубанню. Стоячи на грунті необхідності спільної між Україною і Кубанню праці у всіх епільнних галузях життя і на решті, з'єднання їх в одну могутню і незалежну державу, я чилю своїм обов'язком звернутися до Вас, ПАНЕ ГОЛОВО, з цим листом і з цілим проханням допомогти перевести на практичний, діловий грунт братські і волинні відношення України і Кубані шляхом, який Ви знайдете найкращим. Майже всі вищевазначені питання обміркувались мною в Головою Вашої в Празі Дипломатичної Місії п. Славинським і він зможе в часи свого перебування в Тарнові дати Вам необхідні поленення і сказати те, що в тім листі неможливо сказати. Щиро прошу вибачення за турботи, які учинив Вам, ПАНЕ ГОЛОВО, цим листом. Готовий до Ваших послуг: Найширіший Ваш прихильник Іван Макаренко, Заступник Кубанської Республіки і Член Кубанської Ради. 3 копією вгідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ До Пана Міністра Справ Закордонних. січня// ІІ Тарнів. Надсилаючи при цьому Вашій Екцеленції копію листа Заступника Кубанської Республіки Члена Кубанського Парляменту Івана Макаренка з 4 цього січня ч.І на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕК- ТОРІЇ, маю за честь повідомити, що на оригі- налі цього листа ПАНОМ ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ по- кладено таку резолюцію: "Копію Міністру Закордонних Справ.- З про ханням на одному з близьких докладів перегово- рити за мною в цій справі. 6/І 1921р.ПЕТЛЮРА Крім того до окремих розділів цього ли- ста ПАНОМ ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ зроблено шаступні уваги: I/ До розд. I - про військові питання - "Едність і може і повинна бути встановлена. 2/ До розд. II н.I - про спільність за кордонної політики - "З де-якими модуляція- ми в змінах, пропозиція можлива до приняття." До п.2 того ж розд. - "До уваги Міністер- ства Закордонних Справ." 3/ До розд. ІІІ, п.1 - про інтереси народ- нього господарства - "Еріжниця між Україною і Кубанщиною." До п.3 того ж розд. - про коордінацію та- моженної політики - "Слушно." УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Департамент Відділ Міністра Section 18 січня 1921 р. ОДЕРЖАНО м. Тарнів Повідомляю, що в зв'язку з листом Заступника Кубанської Республіки п. Івана Макаренка від 4/1 б.р. ч.I і відношенням п.Керув- чого Справами Директорії від II/I б.р. ч.63 дозволю собі з приводу цього подати до Вашого, Пане Голово, відома, отсі мір- кування. Розділ ІІ, пункт I б/: В тих місцях, де нема наших дипломатичних представництв, думаю, що ми можемо віддати кубанським представникам ведення наших консулярних справ; що до політичної роботи, то й зор- ганізовано в цей спосіб, що в нас зараз не має кутка, де не було б нашого представництва. Приміром: п. Шульгин обслуговує політично Францію, Іспанію і Португалію, п. Василько Італію, Німеччину та Угорщину, п. Славинський Чехія та Югославія, п. Мацієвич Румунія та Балкани і т.д. Рівночасно я думаю порозуміння нашого Міністра Закордонних Справ з головними керовниками кубанської полі- тики що до загальних політичних місій та принципів і загаль- но-політичних метод. Це треба зробити через особисте порозу- міння а також і шляхом Інформування Міністерством Закордон- них Справ Кубанських Членів Правительства про його головні заходи. Пункт 2: Сторони на грунті єдності етнографічної і державної українського народу, ми повинні вважати Кубань признавши і поважаючи її самостійність, відпоручником української націо- нальної політики на Сході і при Чорному Морі та обороною нашого південно-східного політичного флангу. Нам пріорітет в справах відносин з Кубанню і наша ініціатива в розподілі політичних ролів не повинен вважатися проявом якогось імпе- ріалізму, але тільки обороною істотних умов існування і о- бох Республік і всього нашого народу. Тому зовсім природна гегемонія Кубані серед кавказьких і козацьких республік по- винна і внутр'ї ми ви спіратися на факт існування самостій- ної України і на її політичний та ідейний авторитет. Розділ IV, пункт 2/а. Міністерству Закордонних Справ відомо, до Кубан- ська Республіка має ряд своїх фінансових агентур і ряд до- говорів економічно-торговельного характеру. Трактована поде- куди своїми агентами загально тільки як богата країна, без виразно окресленого політичного, національного і державного обличча і без зв'язку з економічно-політичними проблемами України, Кубань може опинитися і фактично і в очах Західньої Європи випадковою одиницею земель бувшої Росії і може бути концептована як тимчасова, перехідна ступінь до відбудування Великої Росії. Коли на самій Кубані з причин агітаційного і тактич- ного характеру справу самостійності може і слід ставити як справу специфічно козачу, то в свідомості її провідників і перед державами Західньої Європи Кубань має показуватись не- одмінно окремою державою національною, політичною, з особли- вими національно-культурними потребами, одиницею в тіснім ідейному, культурному і господарчим зв'язку зі старою Україною. Розділ III, пункт 2/б. Памятайчи про принципи єдності політичної й культурної, зможемо легко порозуміватись і в наших господарських підприємствах та комбінаціях. При цьому маю честь додати в копії міркування Голови Дипломатичної Місії на Кавказі п.Красковського з приводу листа п.Макаренка. Билтобов Міністр Закордонних Справ. ГОЛОВА Дипломатичної Місії на Кавказі Квітня 1921 р. № 304.... и. Тарнє в. До Пана Міністра Закордонних Справ У. Н. Р. Згідно Вашого доручення маю честь представити при цьому на Вашу увагу мої міркування на лист Заступника Кубанської Республіки п. Івана Макаренко до Пана Головного Отамана У.Н.Р. Витаючи думку п. Макаренка про спільне єдине державне життя України і Кубані, разом з тим рахую потрібними підкреслити, що ідея державної відокремленості Кубані стається і підтримується головним чином козакоманськими елементами Кубані, народня-ми маса, в переважній більшості українська природно бажає повного об'єднання Кубані з Україною, також як невелика кількість великоросів - лінеців тягне рішуче до Росії. Горці Кубані - Черкеси, як це офіційно заявив їх представник, Заступник Голови Кубанської Краєвої Ради, Султан Пахін Гірей, ідеї окремої Кубані тепер не підтримують і стоять за єдину Україну з включенням до неї Кубані. По торкається окремих пунктів то: I. Військове питання. Для справжнього здійснення цього питання необхідна єдність Головного Командування, на чолі з Головним Отаманом У.Н.Р., имя якого на Кубані популярно. II. Міжнародні відносини. І.а./ Для реального об'єднання праці в справах закордонної політики, було бу користю перебування органу, керуючого за-кордонними справами Кубані в місці перебування Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. б/ Закордонні дипломатичні представництва У.Н.Р. істнують зорганізовані майже у всіх великих центрах Європи Америки і близького Сходу /Паргогрод, Тийліс/. Кубань не має ні зорганізованих дипломатичних представництв, ні одно відних можливостей зараз їх зорганізувати, а тому, з ідеї єдності дипломатичних представництв України і Кубані логічно витікає необхідність формального доручення Кубанським Урядом права представленцтва Кубані яке істнуючим Польським і Місіям У.Н.Р., з можливостю включення в їх склад, яко ридників по Кубанським справам, представників Кубані. 2.а/ Кавказькі Республіки ді сно бажають з'єднатися в одну Кавказьку Федерацію, але по політичному дозвітлу, дипломатичному хисту політичних діячів та по міжнародному положенню роля зібрати Кавказькі Держави могла би належати скоріше Грузії ніж Кубані; однече загальне сучасне політичне становище Кавказу і роль, яку починає топор там здійснювати мусульманство /рух Камаль Паші і національне відродження мусульманства/ роблять це об'єднання в ближчому часі дуже проблематичним, а для самої Кубані мається неможливим, більш палюро декларативним ніж життєво реальним. б/ Кубань дійсно слугує мостом між Великою Україною та Кавказом. Зоргоптом українсько національної ідеї на (ході 1 це 17 роли дуже відповідня і цінна, але тим самим Кубань ні в якому разі не може прати на Кавказі владної центральної і відроздільної ролі, тому до кавказькі народи шляхом важких переживань останніх років перечонались в тому, що в великій боротьбі з північним централізмом Росії їх не може за хистити і зорганізувати сама Кубань, а тількі ціла Велика Україна в тісному звязку безпосередньо з самими кагказькими народами. б/ "Козачі Країни", як все себе виявили досе не дуже балакать боротьби з імперіалізом Росії, а ле які х них, як наприклад Терек, тільки опираючись на Москвуґадають утримати свої великі козацькі привілегії. Ідея "розмоковлення" козачих країн звязана з їх "розкозаченням", а до то це далеко. III. Во внутрішньому державному літтю України і Кубані різнятся між собою і тому внутрішній державний устрій не може бути одинаковий, але повинен носити цілком демократичний характер. Хоч торкається фінансової і економічної політики то її цілковите об'єднання не тількі на зовні, але і внутрі дійсно являється рішуче необхідним вже зараз і для того тепер же необхідно утворення Україно-Кубанської фінансово економічної Палати, яка б крім того занялась конкретним вирішенням цього питання на ґрунті повної єдності Кубані з Україною. Голова Місії [Красовський] 6-г З оригіналом згоден: в. Нагальник, Канцелярія Міністра Довірчо. ПАНУ МІНІСТРОВІ СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. Що до міркувань Ваших з приводу листа п. Івана Макаренка, то в цілому я з ними солідаризуюсь. Не треба лише, на мій погляд, апелювати зараз моменту зверхності України в її стосунках з Кубанщиною; пріорітет прийде сам собою. Коли-як ми будемо тепер його підкреслювати та домагатись, тоді можемо відштовхнути од себе визначних діячів Кубані. Міркування посла Красковського треба взяти на увагу трохи посил, коли почастить їх перевірити в народньому представницькому органі Кубанщини; тепер базуватися на них було би ризиковим. Петрика (в.р.) Миронович Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ УНР. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ В ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ. Прага, 18 вересня 1923 р. ч.226.0.к. Квіті міжнародно-дипломатичну підкріплену при вищій справі Сухотинської держави, яка заснована на орієнтації межею наших письменників 18 Володимир Терещук Українська Дипломатична Місія в Празі має честь при цьому додатково до передніх листів і докладів п. Голови Місії переслати ще де-які інформації щодо теперішнього етапу кубансь- кого питання, а саме з огляду на внутрішню політичну настрої та орієнтації серед кубанських діячів. Загалом кажучи, від певного часу а саме від січневого правительского контресу кубанських державно-політичних діячів можна зауважити певне поглиблення дисгармонії, що до їх політичної орієн- тації як в справах загально урядового характеру так і передовсім щодо закордонної політики, на жаль з дебільного дуже персонального характеру. Отже під цей час в кубанській політиці персонально буручи можна відрізнити майже 4 течії. Насамперед групу президент-міністра п. ІВАНІСА, що з огляду на свою політику супроти Денкіна а відтак кримського Уряду, опинилася в конфлікті з кубанською закордонною делегацією, на чолі якої є п. КНЧ. Спроба ліквідувати цей антагонізм не вдалася досі. Справа демісії п. ІВАНІСА залишилася в завішення. Коло цього гуртується кубанські елементи політично не марки певної рівноваги. Вона роблять заходи, щоб здискредитувати групу п. Івана МАКАРЕНКА, що є ідентична з закордонною делегацією п. БИЧА, і яка досі в особі п. Івана МАКАРЕНКА виявляла найбільшу політичну се- рівність і активність. Дуже певну роль в цьому конфлікті грає з одного боку варшавська кубанська делегація а з другого віденська а п. ВЕС- КРОВНИЙ на чолі, що очевидно старатися здезалювати групу п. Іва- на МАКАРЕНКА як під політичним та українсько-національним оглядом не дуже повну. З їх боку робляться заходи представити п. Івана МАКАРЕНКА як людину, що потравно закопила репрезентативію кубанської держави за кордоном. Не входячи в деталі цих внутрішніх душевських спорів, мусимо ще зазначити, що в них чинаду роль відіграють де-які фінансові справи у зв'язку з закордонними фондами та майном кубан- ської держави, що в даний момент є законодом і головно все редеєн- в Італії. Для загальної орієнтації слід зазначити, що ці конфлікти по суті дуже подібні до тих українських спорів, що перед роком ви- ринули на віденському грунті поміж де-якими членами директорії, які робили політику на свою руку проти Уряду У.Н.Р. а крім цього є ще аналогічні що до претенсій де яких закордонних українських політичних груп, що поза урядом старалися робити власну політичну роботу зі шкодою очевидно як для української державної справи так і легальних дипломатичних представництв. Крім цього в Царгороді у зв'язку з евакуацією Крима та Ленпоєською еміграцією захратним шляхом повстав новий кубанський Уряд з пн. НАУМЕНКОМ і СКОРОДОВИМ на чолі, якому вдалося захопити під свій провід кубанську військову силу інтерновану на Ленпоєї та який загалом по своїм політичним тенденціям та ідеологією є лише кубанською відміною певд-українського моркотунізму. Не в загальних рисах важливий фактичний матеріял до характеристики кубанських відносин. На нашу думку політично і національно найпершою є гру- па ВІЧА - МАКАРЕНКА, бо лише вона користується на Кубані довір'ям населення і тільки з неї і за неї фактично може піти кубанське козацтво. В кожному випадку Україні слід числитися з цей останньою групою та її дітями. Саме робляться заходи нашою Місією, щоб три члени її пп. Іван МАКАРЧИКО, Грицько ОМЕЛЬЧЕНКО та Василь ЖУК виїхали звідси 14-го п.м. до Тарнова для точного з'єдування кубанських відповин а рівночасно і українсько-кубанського єпірробітництва. Тому, що з огляду на останні події в Росії та на Україні є можливо, що де- хто з Тарнова виїде все на Поділля і по отже вище згадані кубанські політики не застиглиб їх в Тарнові вони прохартъ через нас, щоб там був залишний для них зв'язок та директиви що до того, яких чином вони могли б доїхати до папа Головного Остамана, якому їм дуже важко представити кубанську справу. Голова Місії: В.о Секретар: М. Шевченко Б. Бурмистров У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужих Зносин " 8 " березня 1921 р. ч.487 від 16/3-21 р. Тарнів Канцелярія Директорії СДАРЖАНО Клітчій 9 для 192 ; Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити Вас, Вельмишановний Пане, для докла-ду Його Експеленції, Панові Голові Директорії, Головному Отаманові, що останні відомості про відсутність одностійного політичного напрямку серед керуючих Кубанських офіційних кол, викли-кали з одного боку потребу в "ясування відношен-ня Уряду У.Н.Р. до поділноких Членів Кубансько-го Уряду і відповідного поінформування декотрих закордонних дипломатичних Представників У.Н.Р. - як також з другого боку необхідність звернути відповідним кубанським урядовим чинникам увагу на те, що Уряд У.Н.Р. в державному інтересі обох Республік мусить рішучо настоювати на необхід-ності повної консоїдації сил та усиллення по-літичного напрямку в керуючих кубанських колах. Рівночасно Міністерство має честь переслати колії письма Голови Кубанського Уряду п. Івані-са від 21/3-1921 р. ч. 131, відношення Міністер-ства до Голови Надзвичайної Дипломатичної Ми-сії У.Н.Р. в Парижі, від дня /IV - 1921 р. ч......, Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Чехословаччині від /IV - 1921 р. ч...... та Керуючого Справами Української дипломатичної Місії в Польській Річи Посполитій від /IV - 1921 р. ч....... Прийміть, Вельможановний Пане, запевнення в моїй високій до Вас пошані. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Le Président de la République du KOUBAN et Ataman-Général des Armées. Nº I3I. Копія. 21 березня 1921 р. До Пана Міністра Закордонних Справ Української Народньої Республіки. Уряд Кубанської Народньої Республіки має за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що Іван Макарен- ко, котрий виступає перед Урядами ріжних держав /Чехо-Словачької, Австрійської, Двейцарської Республік і Королевства Юго-Славії/ яко Державний Контролер Ку- банської Республіки, Голова Краєвої Ради і представ- ник Кубані, - в дійсності є лише Членом Краєвої й За- конодавчої Рад. Зважаючи на одержання відомостей про те, що вище- згаданий Член Ради Іван Макаренко змагається війти в зно- сини з Високим Українським Урядом від імені Кубані, - Ку- банський Уряд вважає своїм обовязком довести, Пане Міні- стре, до Вашого відома, що на Представництво від Уряду Кубанської Народньої Республіки він уповноваження не має. Виконуючий обовязки Кубанського Отамана. Голова Уряду В.ІВАНІС в.р. За Секретаря Уряду /підпис/ в.р. За згідність з оригіналом: В.о. Начальника Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж.Зносин. " березня 1921. ч..... Гарнів. Таємно. 26 II Панові І/Голові Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Парижі 2/Керуючому Справами Української Диплома- тичної Місії в Польській Річипосполитій. Спільність історичної долі, національних зав- дань як рівно-ж спільність інтересів Української Народньої Республіки та Кубані в боротьбі за полі- тичне визволення і державну незалежність - були все ідеєною базою щиро - глибокої прихильності Уряду У.Н.Р. до державних змагань Кубаньщини. Стоячи на ґрунті етнографічної єдності українсько го народу, Уряд У.Н.Р. повинен вважати Кубань, при повному збереженню її державної незалежності, екс- понентом української політики на південному Сході. Денікінська а потім Врангелівська акція на по- бережу Чорного моря залишила чимало негативних наслід- ків що до сконсолідовованості кубанського громадянства і його Уряду. Зрозуміле, що відсутність повної внутрішньої організованості і консолідації сил мусить відбитися дуже шкідливо на міждержавному становищі Кубані, як державної одиниці. Останні відомості принесли підтвердження, що поміж членами Уряду Кубанні завелись межусобиці більш особистого характеру. Це призводило Уряд У.Н.Р., при захованню всієї його доброзичливості для Кубанні, ставитися до пооди- ноких членів її Уряду з повною обережністю та певного рода вичікуванням. Для ілюстрації вищенаведеного Міністерство дозво- ляє собі, переслати Вам,Вельмишановни Пане, копію виїмка докладу Прахської Місії У.Н.Р., де зясовано су- часні політичні напрямки Кубанні, а також - відповідно резолюції Пана Голови Директорії, Головного Отамана - копію статті із журналу "Воля Росії." від дня 9/111 - 1921. ч. 148 під з."Братям Кубанцям". Прийміть,Вельмишановний Пане, завпення в моїй високій до Вас полані МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ НІКОВСЬКИЙ в.р. Директор Департаменту Чужоземних Зносин За згідність з оригіналом: В.о.Начальника Дипломатичного Відділу Копія: Таємно. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж.Зносин. " березня 1921. ч...... Тарнів. Панові Голові Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Празі. Спільність історичної долі, національних завдань як рівно-ж спільність інтересів Української Народньої Республіки та Кубанні в боротьбі за політичне визволення і державну незалежність - були все ідейною базою щиро - глибокої прихильності Уряду У.Н.Р. до державних змагань Кубаньщини: Стоючи на ґрунті етнографічної єдності українського народу, Уряд У.Н.Р. повинен вважати Кубань при повному збереженню її державної незалежності, експонентом української політики на південному Сході. Денікинська а потім Врангелівська акція на побережжю Чорного моря залишила чимало негативних наслідків що до сконсолідовованості кубаньського громадянства і його Уряду. Зрозуміле, що відсутність повної внутрішньої організаованності і консолідації сил мусить відбитися дуже шкідливо на міждержавному становищі Кубанні, як державної одиниці. Останні відомості принесли підтвердження, що по-між членами Уряду Кубанні завелись межусобиці більш особистого характеру. Це приневолює Уряд У.Н.Р., при захованню всієї його доброзичливості для Кубанні, ставитися до поодин- ноких членів Уряду з повною обережністю та певного рода вичікуванням. Для ілюстрації вищенаведеного Міністерство дозволяє собі відповідно резолюції Пана Голови Директорії, Головного Отамана, - переслати Вам, Вельмишановний Пане, копію статті із журнала "Воля Росії" від 9/III 1921. ч. 148 під з. "Братям Кубанцям". Крім зазначеного, Міністерство має честь переслати Вам, Вельмишановний Пане, до відома копію, отриманого ним від Голови Кубанського Уряду п. Іваніса, письма від дня 21/III - 1921. ч. 151, - в якому цей останній повідомляє Уряд У.Н.Р., що п. Іван Макаренко являється тільки Членом Краєвої Законодавчої Ради Кубанні - і ні в якому разі не має уповноваження від Уряду Кубанської Народньої Республіки на закордонне представленцтво цього Уряду. Подальші вищезазначене до Вашого, Вельмишановний Пане, відома, Міністерство має честь зазначити, що Уряд У.Н.Р., маючи на цілі переведення в життя так важкої для сво- бідного національного та державного розвитку Української Народньої Республіки ідеї Причорноморського Союзу, вважає доцільним заключити /крім відомого Вам договору з Кубанню від дня 7/VI - 1920. / також конвенції і договори, як військового так і політичного характеру, з іншими державами: Грузією, Доном, Тереком і и. Великою перешкодою для зреалізування зазначеної цілі являється роз'єднання керуючих Кубанських політичних груп. Тому Міністерство вважає необхідним просити Вас, Вельмишановний Пане, щоби Ви, в спосіб, який вважатимете відповідним, звернули увагу керуючих Кубанських кол на цю, в своїх наслідках далеко- йдучу шкоду, яка виникає для міждержавного становища Ку- бани, як державної одиниці, із-за браку консолідації сил та однолінійності політичного напрямку 11 державних керманичів. - Уряд У.Н.Р. мусить в державному інтересі обох Республік рішучо настоювати на повній консолідації при найменше українських, це є кубанських сил і встановлення одного політичного напрямку. Про Вас, Вельмишановний Пане, в тому напрямкові пороблені кроки. Міністерство прохає повідомити його детально - в негайному порядкові. Прийміть, Вельмишановний Пане, залевнення в моїй високій до Вас пошані МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ НІКОВСЬКИЙ в.р. Директор Департаменту Чужоземних Зносан За згідність з оригіналом: В.о.Начальника Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж. Зносин. 21 квітня 1921 року. ч... ДІХ/419 т. Тарнів. Панові Всім П. Й. Посоли і Головам Ваїл. Місій УНР на використання Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Марта 9 дня 192/р Вх. ч. 457 Міністерство Закордонних Справ має честь переслати Вам, Вельмишановний Пане "Загальну ін- струкцію в справі організації конференції і союзу при чорноморських держав" заготовлену п.Міністром Закордонних Справ А.В. Ніковським і ухвалену Радою Народних Міністрів - для відома і користування. Д/в.о. МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Заміно. Самих союзні договора - між Україною і Кубанлю, Україною і "Госпідським Політичним Союзом" І. Савицького, Україною і „Очеревячком“ Грушко, між Кубанським краєм і Російським Політичним Союзом - слід притягнути до виконання договорів - між Україною і Конгресовими Странами (Росія, Україна і Азербайджан), Україною і Грузією. Останні договори мають належати нашій Росії в тих межах, до яких ми їх погодилися. Із цього ж пункту - дозволити повному аналозі з Україною. Голова з тим треба варяти всіма договорами і укласти закон для сприяння Конгресових Странах "Росія, Україна, Грузія", Азербайджану, Арменії, Кубані, Литви, ону і Російського Політичного Союзу - для здійснення умов і прав Кримсько-Козацького Собору і не виявляти ніякої актів і роботи в державних справах, політичної роботи і економіки. Конференція цього матеріалу на нові моменти здійснення умов і завершення договорів - політичного, економічного і культурного характеру. Одержано участю в Конгресових Странах - Польщі і Грузії, а також в населеному союзі - повинна зброєвого оцінки. Політико, що для Польщі і Грузії було би негативним виявити своє відношення до Конгресових Странах і Союзу після того, як станеться переступиння і закріплення провінцій Ідея між демократичними Странами - витягненнями, за втягненням поки що - як ближче зв'язаного пересонажа участі учасників Давньої, Латвії, Литви і Індії; повинна було би заарештовувати їх предстовників для інформації і звичайного вираслення плану союзу держав, які свого і чорноморського районів. Думка Українського Союзу що це здійснювало правоприводжено-го Союзу така: Розвинення проблеми відходу Корони можливо в загальному світогово- світського порядку в одній роки тільки при умові самостійного нормального існування незатверджених держав, котрі об'єдналися між собою в союз - склали би дитяче господарське ціле. Із закон в тим – як збільшений не змінює од орена за роки абройної інверсіонії, а в крайній разі, коли би і ввело на це число учасників союзу розширену повному відсотку, котре мігло би на невеликих умовах допомогти в залежності ладу - нормальну санкцію цілого світу. Особливі заходи перед іншими мали б варитися на меті спонукати ті держави допомогти союзної нормально і матеріально, будь-як посередниками між величезними державами і союзом. Допустимий подібний Союзу повинно бути: Зборонні заходи проти російської експансії на кінцях і схід, демократична лад в заснованих державах - в тому числі і Польщеросії, відродження господарства на багатих частини складу Європи, діяльні способы в Європі, сприяння економичному підкресленню України, Великоросії, Пону, Литви та інших держав, що впливають воно до самостійного державного життя. Зовнішньо-внутрішні заходи, згодом ніжнього дня по до держав Європи - буде фінансова підтримка груп, котрі тримаються своїх Україн, як основного формування ладу на культурному елементу що необхідно від долі їх народів на території бунтів Росії, но- минає бути на короткій для служби своєму народові. Тому наголо - фінансова допомога повинна прийти демократичними країнами, особливо в тих випадках, коли були про цей загрозу їхнім державним централ - роскладом Зрідність свіду: ...а. Личківський дипломатичного підлілу І-ва зак. Скрин 8 Червня 1921 Шановний Пане-Полковнику Я одержав надіслані Вами в копіях протоколи засідань Делегацького Козачого Зїду в Польщі. З великою приємністю ознайомився я з цими документами, як свідоцтвом морально здорового творчого духу кращих представників братніх наро- дів. Вітаючи обєднання козацтва під Вашим прово- дом, я пишу Вам, Пане Полковнику, мої щирі побажан- ня, щоб те здорове ядро, яке твориться Вами, в скорому часі оздоровило та обєдало коло своїх прапорів усе вільнополюбне козацтво, яке, мимо сво- єї волі, не перебуває в путах червоних та чорних насильників. Твердо вірю, що український народ і братні ко- зачі народи, ідучи плече в плече, вийдуть пере- можцями у визвольній боротьбі, та що ніяка темна сила не зможе більше посіяти розбрат серед наших народів, коли вони мирно будуватимуть своє ріль- не самостійне життя. Прожу прийняти мою подяку та вирази моєї до Вас пошани. Пейстро (Ср.в.) постою. 1/123/н ПАНОВІ ПОЛКОВНИКУ М.Н. ГНІЛОРИБОВУ. Начальником Козацьких частин в Польщі. До Міністерства Закордонних Справ З розпорядження Пана Неручного "правами ДИРЕКТОРІЇ Канцелярія має за честь повідомити Міністерство, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ознайомившись в залів Уряду Кубанської Демократичної Республіки за ч168 в справі виступів в імені торо ж Уряду п.п.Науменка та Скобцова, висловив побажання, що би це залів подано було до пре- си і зокрема до "Української Трибуни". Крашміна Начальник Канцелярії Окуньов Начальник Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин " // " червня 1921 р. ч.../47350. м.Осідку 157/1 Повідомляю м.С. чрп. Тобто Гересторій розкіл ванктурина- аби 29 Закон Дня Продукції "Мирополець" До Пана Керуючого Справами Директорії. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 14 липня 1921 р. ГУ.Ч. 90 Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому для докладу Пано- ві Голові Директорії в перекладі з французько мови заяву Уряду Кубанської Народньої Республі- ки з 25-го травня ц/р. ч. 158 в справі висту- пів в іменні Кубанського Уряду п.п. Науменка і Скобцова. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин КУБАНСЬКА ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА. № 168. Копія. Його Екцеленції Панові Уповноваженому Міністрові України. Маємо честь прохати Вас передати до відома Вашого уряду слідуюче: В царьгороді сформувалася Об'єднана Козацька Рада, яка підписала договір об'єднуючий Дон, Кубань і Терек. Особами, які підписали цей договір в імені Кубані, являються п.п.Науменко і Скобцов. Вони називають себе: перший - Військовим Отаманом Кубані, другий - Головою Кубанського Уряду. В дійсності вони не є такими і ніколи не одержували уповноважень від законного Уряду Кубані, який сформувався на території Кубані до 11 окупації большовицькою армією. і який істнує і до нині, законно базуючись на конституції Кубані. Кубань не бере жадної участі в згаданому об'єднанні і ні об'єднана Рада Козаків Дона, Кубані і Терека, ні Представники її, не мають права репрезентувати Кубань або робити заяви в її імені. Голова Ради Уряду Підписав Іваніс Міністр Закордонних Справ підписав Сулатацький. Секретар Ради Уряду підпис. За переклад: О. Ланжер Амбасадор дипломатичного корпусу М.З.С. До Пана Міністра Справ Закордонних. "аю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що на доповіді Міністерства Справ Закордонних з 14 цього червня за ч.4751 про діяльність полковника-Терського Козачого Війська Долинського, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти таку резолюцію: "Слід дати лист п.Сікевича не гайно до відома Посла Смаль-Стопького з пропозицією відкрити очі Німецького Уряду на авантуртичну діяльність Долинського і запропонувати одібрати від нього пашпорта. 28/VI. ПЕТЛУРА." Керуючи Справами Начальник Канцелярії У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин " " червня 1921 р. ч. 1839 Панові Керуючому Справами Директорії У. Н. Р. Консультативний Директорій ОДЕРЖАНО Червень 18, дні 1921 р. Вх. ч. 918 Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію таємно- го відношення Голови Надзвичайної Дипльо- матичної Місії У. Н. Р. п. Полковника С і - кевича від 16-го травня 1921 року ч. 427 з інформаціями в звязку зі спра- вою Полковника Терського Козачого Війська Долинського - для ласкавого відома Пана Головного Отамана .- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Вр. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Таємно. У.Н.Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ в Угорщині. 16 травня 1921 року. № 427. До Пана Міністра Закордонних Справ Української Народньої Республіки. Надзвичайна Дипломатична Місія має за честь подати до відома Вашої Вельмишаності деякі інформації в звязку із справою полковника Терського козачого війська,До- линського. Як відомо, полк.Долинський більш як місяць тому приїздив був з Відня до Будапешту, прямуючи до Румунії з листом п.Посла Василька до проф.Мацієвича. Тоді Долин- ський одвідав нашу Місію в Будапешті, при чому пока- зав українського дипломатичного паспорта та ще й посвід- ку від Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. про те, що він перебуває в контакті з нашим Урядом, яко представник Терського козачого війська. Між іншим Долинський попро- сив дати йому в позику певну суму грошей. Місія грошей Долинському не дала і він більш вже до нашої Місії не приходив. Незабаром виявилося, що Долинський до Руму- нії не поїхав; він звернувся до тутешніх російських кругів, яких упевнив в тому, що він має сталий звязок з таємною німецькою військовою організацією, на якої чо- лі стоїть генерал Людендорф. Ця організація має в Будапеш- тісвого представника -капітана генерального штабу Геріке а для "російської армії" - капітана Гатенберга. З цим останнім полк.Долинський поїхав до Берліна, де пробув досить довгий час. А коли тижнів зо два тому знов при- хав до Будапешту, то вже до нашої Місії не приходив, а у у весь час перебував серед росіян. Там він розказував, що ген.Людендорф дуже бажав-би, щоби в Будапешті було засновано російського офіцерського гуртка, який перебував би в сталому контакті з вищезгаданою німецькою військовою організацією. На організацію в Будапешті того російського офіцерського гуртка ген.Людендорф наче-б то призначив 50.000 німецьких марок. Грошей цих долинський, як він ка- же, із собою не привів, але не пізніш як І-го травня повинні були наче-б то прибути до Будапешту представники німецької організації:Лейкорт,Гейке та Даувкс, під проводом капітана генерального штабу Ріттера /жонатий з дочкою б.німецького міністра закордонних справ Сімонса/. Одначе до цього часу ці панове до Будапешту ще не прибули. Між іншими Долинський розказував російському стрішні-кап Істоміну, що в нього є дуже великої ваги документи про організацію українських партизанських ватаг.Ці документи До- линський може продати.А капіт.Гатенберг,в розмові з капіт. Істоміном, також сказав, що "Долинський держить українців в жмені, тому що має в своєму посіданні великогои значіння до- кументи, дотичні української справи." Коли Міністр п.Василько почав домагатися щоб Долинський негайно повернув взяті у позику гроші /рапорт Місії з ІІ трав ня № 409/, то Долинський нагло виїхав з Будапешту, - як тепер виявилося, - на пароплаві до Братіслави /Пресбурга /.Це ду- же стрівожило тутешні російські круги,які понадавали Долин- ському сиду всяких,досить значної ваги,документів.Тепер,наз- догін за Диллинським,щоб його розшукати,росіяне повисилали в ріжних напрямках людей. ----оо0оо---- 12 травня з Варни до Будапешту приїхав большовиць- кий агент капітан Хомутов-Гамельтон /має одну руку коротшу і носить її підвязану/.Мета його приїзду - агітація серед ро- сійських/та українських./поворотців.Мадярські детективи по- чали вже стежити за цим добродієм. вд генер. Врангеля приїхав до Будапешту курер та привіз 2000 франків виключно для Голови військової російської Місії - полковника Лямпе, яко належну йому платню на місяць червень. Для членів Місії грошей не прислано і взагалі не буде прислано надалі жадних коштів, бо їх генерал Врангель немає. Голова Місії Полковник Сікевич в.р. За згідність: Ст.Діловод Виконавчий чиновник Келізький У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин " 18 " дервня 1921 р. ч. 1х62/1933 Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь надіслати в долученню копії 3-го,4-го і 8-го протоколів засідань Делегацького Козачого З'їзду для ласкавого докладу Його Ексцеленції Панові Голові Директорії Головному Отаманові. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин П Р О Т О К О Л № 3 Засідання делегатського казацького съїзда 29 мая 1921 г. в 9 часов утра под предсѣдательствомъ подвоссаула Ульянова, товарищей предста- теля есаула Голова, полковника Духопельникова и секретарей подх. Сит- никова и хор. Кравченкова при наличном числѣ делегатовъ "43-х чел" Повістка дня: Доклад Комисії по самоуправленію каз.частей, находящихся на територіи Польщі. Единогласно постановили выслушать до- клад комиссіи при закрытых дверях за- сланія. Выслушав доклад Комиссіи о самоуправ- вленіи: Донских, Уральских, Кубанских, Терских и Бронбургских и Астраханских казаков находящихся на територіи Польш единогласно постановили выработанное комиссіей положеніе принять. П О Л О Ж Е Н И Е: О самоуправленіи донських, Кубанських, Терских, Уральских, Оренбургских и Астраханских казаков, находящихся на тер. Польщі. § 1. Верховным органом самоуправленія казаков, находящихся в Польщѣ явля- ется делегатскій казачій съѣзд. § 2. Исполнительная власть осуществляется Начальником казацких частей находящихся в Польшѣ, избраннымъ делегатскимъ каз. съѣздом и отвѣт- ственным перед съѣздом во всѣх отношеніях. § 3. Казачественная комиссія ведает всѣми вопросами экономической жизни казаков. В своих дѣйствіях она совершенно самостоятельна и только для полной координаціи дѣйствій ея предсѣдатель является помощником Начальника казацких частей. § 4. Хозяйственно-экономическими вопросами непосредственно ведает осо- бая хозяйственная комиссія, выдѣленная из состава делегатскаго съѣзда, в числѣ пяти человѣкъ, по одному делегату от каждого полка. § 5. Судебная власть принадлежит особой судной комиссіи из трех человѣк при чемъ предсѣдатель комиссіи избирается закрытой баллотировкой из числа съѣзда своих делегатов, члены комиссіи назначаются распоряжені- ем начальника казацких частей. § 6. Судная комиссія разбираетъ всѣ судебныя дѣла, возникшія среди час находящихся в Польщѣ и направляет их по дальнѣйшему пути. Постано- вленіем судно: комиссіи утверждается начальником каз.частей. В случаѣ несогласія послѣдняго съ постановленіем комиссіи он воз- вращает дело обратно, представляя право возникшее разногласие, вне- сти на рассмотрение и окончательное решение первого делегатского съезда. Комиссия представляет право кооптировать в свой со- став следующих лиц с совещательным голосом. § 7. Казачий делегатский съезд состоит из представителей казачьих час- тей; расположенных в Польщѣ по расчету один от каждой сотни бата- рей и команды, избранных на основании всеобщего, прямого, равного и тайного голосования сроком на четыре мѣсяца. ПРИМѢЧАНІЕ: 1/Офицеры голосуют при своих частях. 2/Команды мнѣе ста человек съодятся в одну и голо- сует совмѣстно. 3/Не казаки состоящіе в частях пользуются нас- сивным правом выборов. Исключеніе составлять крестьяне, живущіе на территоріи казачьих во ск, которые во всѣх отношеніях приравниваются к ка- закам. 4/Члены делегатского каз. съезда может отозвать час- послышал его, только подачей мотивированнаго за- явленія на съезд, который рѣшает положительно и отрицательно. § 8. В случаѣ убыли делегата, расположенным Н.-ка каз. частей, назна- чаются дополнительныя выборы в той части из которой выбыл делегат. § 9. Казачьему делегатскому съезду принадлежит всѣ верховная власть над казаками, находящимися в Польщѣ, его постановленія окончателі по принимаются всѣми к неуклонному выполненію и обжалованію не подлежат. § 10. Делегатскій съезд избирает закрытой подачей голосов Н-ка каз. ча- стей, находящихся в Польщѣ вручал ему всю полноту исполнительной власти и руководства направленіем его политики путем общих директив, которым начальник каз частей должен слѣдовать. § 11. Заслушав подробный доклад о деятельности Н-ка каз.частей, съезд осо- бым постановленіем вносит ему вотум довѣрія или недовѣрія. В по- слѣднем случаѣ немедленно назначаются выборы новаго начальника. § 12. Делегатскій казачій съезд созывается на очередные и чрезвычайныя собранія, очередныя собранія устанавливаются один раз в два мѣсяца; чрезвычайныя по мѣрѣ надобности. § 13. Очередныя собранія созываются по приказу Н-ка Каз. частей и откри- ваются им. § 14. Чрезвычайныя собранія созываются или Н-ком Каз. Частей или по пос- новленію половиннаго числа делегатов подавших об этом письменное зв явленіе Н-ку Каз. частей. В послѣднем случаѣ Н-к Каз. Частей обяз созвать съезд не позже как через двѣ недѣли со дня полученія заявле- нія. Н-ку наз.частей припадлежіт вся полнота исполнительной власти по ісмъ частям и во всѣхъ отношеніяхъ. Он является высшимъ "редст вителем и защитником интересовъ казаковъ разположенныхъ в Польшѣ. Он руководит и является ответственным за направленіе политики § 16. Н-к наз. частей имѣет два помощника: по политической части и по хозяйственной. По политической части Помощник называется Н-ком каз. частей, по хозяйственной помощником является Пред сдатель хозяйственно Комисіи. § 17. Право дополненія и измѣненія положеній о самоуправленіи коза ковъ, находящихся в Польщѣ припадлежит только делегатскому Ко зачьему Об'яду. Предсдатель II"саул УЛЯНОВ Товарищи Предсдателя: Есаул Фролов, Полковник Духопельниковъ Секретари: Подхорунжій Октинков, Корунжій Кравченков. С подлинным вѣрно: Врид. Н-к. Штаба Управленія каз. частей Есаул / п і д п и с о / За згдність: Р.о. Начальника Дипломатичного Відділу Копія. П Р О Т О К О Л № 4. Засідання Делегатського Казацького Съїзда, состоявшегося 29-го мая 1921 года в два часа дня под предсѣдательством Подесаула Ульянова, Товарищів Председателя Есаулъ Фроловъ Полковникъ Духопельниковъ и Секретарях Подхорунжем Ситиниковъ и Хорунжем Кравченко; на засѣданніи присутствовало 43 делегата /из общаго числа 43/. Повістка дня: 1/ Доклад Комиссіи о заключенномъ соглашеніи между Донскою Группой, Русским Политическимъ Комитетомъ /Эвакуационнымъ/ и о конвенціи с Правительствомъ Українськой Народной Республики. 2/ Выборы начальника на зачных частей, находящихся в Польщѣ. Постановленіе: Принята сорока двумя голосами при одномъ воздержавшемся резолюція Делегатській Съїзд Представителей Казацкихъ Частей, находящихся на территоріи Польши, разсмотрѣв два соглашенія, заключенных между Казачьей Демократической Группою в лицѣ ея Председателя /он же Заместитель Председателя Донского Войскового Круга/ Полковникомъ Гнилорыбовымъ с одной стороны и с другой стороны Русским Политическимъ /Эвакуационнымъ/ Комитетомъ и Правительствомъ Украинской Народной Республики, первое от 4 апреля 1921 г., второе отъ 2-го апрѣля с.г., вполнил раздѣлия заключеніе договора, глубоко вѣрит, что это путь объединенной, освободительной работы договаривающихся сторон к созерженію коммунизма, к твердству правды, свободы и устроению своихъ государствъ на подлинных демократическихъ началах. Закрыто подаче голосов на должность начальника Казацкихъ Частей избран Полковник Гнилорыбов /Михаил Николаевич/ за котораго было подано сорок один избирательный голос и два против. Подлинный подписали: Председатель Съїзда Подесаул Ульянов. Товарищія Председателя: Есаул Фролов, Полковник Духопельниковъ. О подлинномъ вѣрю: Вр. и д. Начальника Штаба Управлениия Казацкихъ частей Есаул /подпис/ За агідність: В.о.Начальника Дипломатичного Відділу Копія ПРОТОКОЛ № Засідання делегатського лазачього съїзда 31 мая с/г. в два часа дня під предсідательством п"есаула Ульянова, товаришем его есау- ла Фролова и полковника Духопольникова, Секретарей подх.Ситниковa и Кравченкова при налічі 43 делегатов. Повістка дня: Одно вище к вопросу о продолжении борьбы с коммунистами. Вданоглано постановили принять слѣдующую резолюцію: Делегатскій казачій съїзд:долських,Кубан- ских,Уральских,Терских,Оренбургских и Астраха- ханскихказаков на засѣданіи своем 31 мая 1921 г.обсудив обшія положенія:Политическое и внутреннее -экономическое Коммунистической Р- россіи, зналъ чистровенія:казачества, кресть- лянства,рабочихъ и демократическoй интеллигенці ції,рѣзко-стрѣцательное комиссаро-дервадцам, считаетъ, что борьба с коммунизмом производи- наяся казачьими государствами с 1917 г. не кончена, а только временно затихла, ида пра вильных путей" в этой борьбѣ. одинственное возможныи путем казачество, ин- тернированое в Польшѣ считаетъ: твердо и рѣ- шительно оборою путь завоеванія Русскаго Народа реакціонными и иностранными Арміями, использовать ловумт; - "Все для народа" и толь ко "с народом", стать на путь служенія на- роду, сверженія власти захватчиков револю- ціонныхъ путем. В ново: грядущей борьбѣ с коммунизмом,каза- чество ставить своими цѣлями освобожденіе родных государств и устроеніе их на нача- лах подлинной свободы и народоправства в пол- номъ единеніи с государствами рѣшившими с самостоятельно устраивать свою государственно- ную жизнь. Председатель съїзда Подесаул Ульянов Говарщи:Есаул Фролов и полковник Духополь- ников. Секретари: Подх.Ситников и Хор.Кравченков О подлинным в 4 р п о : Врид.Н-к Штаба управленія Каз.частей Есаул Айднис/ За згідностъ: В.о.Лачальника диплом.Рідділу Ульянов Многоуважаемый Валентин Константинович! По делу совета устен Ваш союзник в том, что взаимная информация между донцами и Вашими политическими представителями здесь в Варшаве находится в очень плачевном состоянии. Каковы наши отношения с паном Слиховым и паном Никольским? С паном Никольским абсолютно никаких. За все время его пребывания в Варшаве я один только раз беседовал с ним. С паном Слихиным вопрос несколько сложнее. Мы отношения к нему очень сферные и признались, а отец рудно захотел с Вашей Машей. Почему? Я совершенно не разделяю той позиции, которую, как мне кажется, занял пан Слихов по отношению к убийству Б.В. Савинко- ва. Это почти полное недоверие авансом, какая то особо подчеркнутая подозрительность и отсутствие желания подойти к делу, вникательно его изучить и присмотреться к людям, с которыми подписана конвенция. Моя точка зрения совершенно иная. Одно из двух: или стрель, или не стрель. "Постолку - постановку" в революционном убийстве может быть, либо в нем разрез производится семейственными са- ми. Сомневаюсь в чем либо — пусть. В судьбе, именно так. Вопрос головой в работу Р.Ф.К., ищущей ее со всех сторон, лично я слабо и сильное стороны и приобретя некоторый все и видений там, думаю, что существуют интересы делов, что сами две стороны. Еще недавно я тоже часто посещал Вашу сессию, но обмен мнений с нами слишком любовен по вопросу о Р. Д. К. всегда соглашались для меня служение подобности - неодобрение этого мнимого явления. Однако дошло рабочими Р.Д.К. в их среде и не защищали строи направлений против Украинцев и в частности против памяти Михайловa. Между тем, как на амвоне Род-Земли разговора, сатисфакцию, они в таком духе. Один или два раза митрополит пришлось выступить с порицанием отповедью нашу слушай любовь по этому вопросу, доказывая ему, что аванском не доверяйте немецким и гетевским диалектам политики Украинцев в поминутной. Еще положение среднее нейтральное, но мелочное мнит "добрый" и суд вмешать разговоры и прочие личные встречи в том, что если бы я в Р.Д.К. сам был нападки на Украинцев. Те с такой же порочной защищали других своих союзников. Исполнение и скрытие своих и политических и нравственных делом Вам сообщить, потому что атмосфера взаимоотношений в Варшаве слушается все большие и большие. Следуя за переходом уже на письменную форму отповеди с памяти Михайловым. Думаю, что и Б.В. Савинков интуитивно прочитал в сути отповеди Вашего посла. Примите уважения, Вячеслав Константинович, в совершенном к Вам почтении и преданности искренне уважающий Вас С. Григорьев (вр.) 3-го июня 1926 г. Р.З. Копию этого письма я пошлю наше Михайлову. Дело? митр по Вашему письму не дали. Как быть? Кременсков уже в Болгарии. Наш идея? Ваши работы и дальние пути. Загальний. 21 Липня 21 І 254 постоя. На ч.5079. До Міністерства Закордонних Справ. В додаток до листу з 14 цього липня за ч.331 відсилається при цьому витяг з листа пана Кременського до п.Гнилорибова. Кричанів Начальник Канцелярії Имшер Начальник В ідділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра ч . 6729. "10" липня 1921 року. На ч: 931. Канцелярія Міністра Закордонних Справ, пот- верджуючи одержання відношення п. Голови Директо- рії У.Н.Р. від І4/ѴІІ б.р. ч: 931 "таємне" - має честь просити надіслати в копії витяг з листа п. Кременского до п. Гнилорибова, на який покликуються вище згадане відношення, а якого не долучено до нього. Во Начальник Канцелярії Міністра А.Такинський І. Ст. Діловода Т. Плишко У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "22" липня 1921 р. ч. Дехіт/608 Панові Керуючому Справами Директорії У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ має честь в долученню надіслати переклад уповноваження виданого Урядом Кубанської Республіки Панові Володимирові Ледомському з дати 10-го червня 6/р. ч. 185 для ласкового докладу Його Ексцеленції Панові Голові Директорії. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Консультарія Директорії ОДЕРЖАНО Липня 28-го 1921 р. Ех. ч/1066 Переклад з французького КУБАНСЬКА Демократична Республіка ч. 185 10-го червня 1921 р. До Уряду Української Народньої Республіки Уряд Кубанської Народньої Республіки має честь довести до відома Уряду Української Народньої Республіки що пан Д-р Владимир ЛЕДОМСЬКИЙ одержав уповноваження захищати інтереси Кубанської Народньої Республіки та її відданих та просить Уряд України прийняти п.Ледомського як уповноваженого представника Кубані та уділити йому довірря та захист. Голова Ради Уряду /-/ Іваніс р.в. Міністр Закордонних Справ /-/ Сулатитський р.в. Секретар Ради Уряду /-/ підпис За переклад: Міністерстві Справ Закордонних. В зв'язку зі сповіщенням Уряду Кубані про делегування д-ра Володимира Ледоцького представником до Уряду Української Народньої Республіки, прошу Вас позати мені відомості: 1/ де перебуває Кубанський Уряд та чи підтри- мує зв'язок з нашими Посольствами за Місія- ми, що перебувають за кордоном, особливо в Чехо-Словацькій та Вінні, 2/ чи мається в Міні- стерстві Справ Закордонних відомості про Вича який, по моїх відомостях, ще в Софії чи Віл- городі, чи наш представник в Бухарії тримає з ним контакт, 3/ як ставиться Вич до Іванова. Як зазначених відомостей не має, то конче треба зараз же їх зібрати для притягнення Уряду Кубані до роспочаття повної спільної акції Тетерю Маркевич Посвідчує. Нерушний Оприянин ДИРЕКТОРІЇ З архівних дрібко - Наг. Кін. Уряду До Пана Міністра Справ Закордонних постоя. Представник Донської Демократичної Групи полковник Гнилоробов на послуханні у ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ 27 цього липня скаржився на те, що наш дипломатичний представник в Булгарії, взявши на себе доручення передати через Ру - мунську нашу Місію до-кільки важливих листів до полковника Гнилоробова від представників його в армії Врангеля, нічо- в цій справі не зробив. Таке відношення наших представників до наших союзників свідчить або про повну непоінформованість їх в справах взаємовідносин Уряду УНР до наших союзників, або про повну байдужість до цих взаємовідносин. Надаючи налагодження нормальних та приязних відносин в нашими теперішніми союзниками велике значення в майбут- ньому, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручає Вам, Пане Міністре, поінформувати у відповідний спосіб всі належні наші пред- ставництва за кордоном про умови, які склав Уряд УНР з ци- ми союзниками, запропонувавши їм вичливе та уважне відно- шення в стосунках в представниками цих союзників. До Пана Міністра Справ Закордонних 15 серпня 21 I ПОСТОЮ. По доповіді моїй листа Голови Кубанського Уряду п.Іваніса з 13 червня ц.р. за ч.187 на Ваше, Пане Міністре, ім'я, наказав мені ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ повідомити Вас, що він визнає за потрібне, щоби д-ра Ледовського було викликано в цілі підтримки його діяльності та звернення особливої його уваги на організацію активної роботи серед Кубанського війська, що перебуває в Польщі в складі військ генерала Балаховича та полковника Гнилорибова. Мироновий Керуючий Справами Слідку- Нач. Від. Шлях Рішакт Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних 25 серпня 2/І 1920 ПОСТОЮ. По доповіді моїй листа Вашого з ІІ цього серпня за ч. 718 в справі Кубанського Уряду, наказав мені ПАН ГОЛОВА ДИРЕК- ТОРІЇ просити Вас, Пане Міністре, доручити панові Послові Маці- євичові, щоби він увійшов у листовий зносини з п.Бичом, а при змозі і побачився з ним особисто та поставив його в курс наших завдань на Україні в самому недалекому майбутньому в зв'язку з новстанськими подіями, які в цей час там відбуваються. Служив Вам Керуючий Справами Слігур-Нар. Кір. Яков Крижанів Начальник Напцелярії У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "11" серпня 1921 р. ч.. ДееvIII/718. Гавань. 50 До Пана Керуючого Справами Директорії .-- В відповідь на відношення Пана Голо- ви Директорії від 27-го липня ц/р. № 961, Міністерство Закордонних Справ має честь про- сити Вас доложити Нанові Голові Директорії слідуюче: I/ Місто перебування Уряду Кубанської Респуб- ліки, як такого, Міністерству Закордонних Справ не відомо. На основі того факту, що кіль- ка нот зазначеного Уряду були подані через нашого Посла у Відні, можна думати, що Уряд Кубані, власне Голова Уряду В. Іваніс і Міністр Закордонних Справ Сулатицький пере- бувають у Відні. Наші Посольства і Місії хоч і мають зв'язок з членами Уряду, то цей зв'язок або має випадковий характер / ноти й відповіді в приводу них/,або особистий. Що торкається Чехословаччини зокрема, то ще в травні місяці Міністерство Закор- донних Справ одержало від Дипломатичної Міс- сії в Празі слідуючого листа : Надзвичайна Дипльоматична Місія У.Н.Р. " в Чехословаччині, відповідаючи на листа Міністер- ства Закордонних Справ, має честь повідомити, що досі вона в своїй діяльності і в зносинах з кубанськими політиками завше керувалася принципами і думками, висказаними в інструкціях Міністерства Закордонних Справ; на жаль під цей час Кубанщина переживає тяжкій внутрішній кризіс, в значним сте- пені персонального характеру, через що де- який час була майже припинена дотеперішня кооперація з її представниками. З огляду на те, що в даний момент і в наслідок вище згаданої кризи з Праги виїхали не лише офіційні, але загалом всі, виз- начніші кубанські діячі, Місія не може безпосе- редньо розпочати той акції консолідаційного харак- теру, що передбачається вище цитованою інструкцією Міністерства Закордонних Справ; очевидно, необхідні заходи в цьому напрямі роспочнуться негайно, як лише буде реальна змога для того на тутешньому ґрунті". 2/ Згідно з відомостями від нашого, представника в Софії , п. Бич живе зараз у Варні / Болгарія/; з ним, між іншим, листується п. О. Шульгин. Наш представник в Софії, має з ними по - стійні зносини. 3/ Про відношення п. Бича до Іваніса в сучасний момент відомостей нема. Раніш п. Бич стояв близько до групи Івана Макаренка, який ворогував з п. Іванісом. В справі виясення місця перебування Уряду Кубанської Республіки / аглядно п. Іваніса/, харак- Іюня 13 дня 1921 р. И. О. КУБАНСЬКОГО ВОЙСЬКОВОГО АТАМАНА Предсідатель Правительства №187. Д-р Володимир ЛЕДОМСЬКІЙ прибувши з Варшави док- ладно росповів мені про його розмову з Вами 17/IV с/р. Вважаю своїм обовязком подякувати Вас за Ваше розпорядження Посольствам У.Н.Р. що до помоги Куб.Урядо- ві в його зносинах з тими чи іншими інституціями і особами, а також за Вашу пропозицію допомоги нашим козакам в Болгарії через У.Ч.Хр./козаки уже перевозяться до Болгарії/. Кубанський Уряд зараз клопочеться про розвелен- ня біженців громадян Кубанщини /бувших військових/.По часті і в звязку з організацією всякої допомоги бі- женцям, а головне, по загально-державним вимогам Куб.Уря- дові являється необхідним організувати по де яким дер- жавам свої персдтавництва.Зважаючи на спільність бага- тьох інтересів У.Н.Р. та К.Н.Р. було би на часі поставити і розязати питання і про спільну акцію двох Урядів в області закордонної політики. Конкретну пропозицію в цій справі зробити Вам доручено Д-ру В. Ледомському. Що до відношення до п. Б.Савинкова-вважаю необхідним по- відомити про слідуюче: З п. Савинковим Куб. Уряд ніякого договора не складав і поки що в роспорядженні Уряда не ма- ється матеріала, котрий свідчив би коли ни про індентичність завдань політичної групи п. Савинкова і Урядя К.Н.Р. то принаймні про прихільность означеного групи до ідеї повного визволення народів... З правдивим поважання /-/ підпис/в.р/ за згідність : В.Об. Начальника Дипломатичного Відділу теру взаємовідносин між нашими представниками і зазначеного Уряду, а також взаємовідносин між п.п. Вичом і Іванісом - одночасно з цим посилається запитання в Париж, Відень, Прагу, Варшаву й Софію. В зв'язку з вищезазначеним Міністерство має честь додати до цього копію листа п. Іваніса до п. Міністра Закордонних Справ від 13/VI ц/р №187. Прийміть, Високоповажаний Пане , запевнення глибокої пошани.- МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "12" серпня 1921 р. ч. Вееххх/732 Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити Вас, що в свій час Урядом У.Н.Р. бу- ли складені політичні й військові договори з Урядом Кубані / 1920 р. Голова Уряду Іваніс/, Дон- ською Демократичною Групою / 1921 р. Представник групи полковник Гнилорибов / і т.зв. Російським Політичним Комітетом в Польщі/ група Савинкова. Договори з 1920 р. і 1921 р./ Всі договори складені на основі визнання повної незалежності і суверенності У.Н.Р. Мета - співпраця і взаємна підтримка в політичній і мілітарній боротьбі. Міністерством ведеться також підготовча акція в справі Чорноморського Союзу / Держави Кавказу /. Надаючи налагодженню нормальних та прияв- них відносин з нашими союзниками велике значін- ня, особливо в майбутньому, Міністерство має чест просити Вас, Високоповажаний Пане, в стосунках з представниками їх додержуватися уважливого й приязного відношення. В тих випадках, які дають Вам змогу до- помагати ім в яких-будь справах, Міністерство просять Вас не одмовляти в такій допомозі. Розуміється в справах чисто політичного характеру належить звертатися до Міністерства за відповідними директивами. Що торкається взаємовідносин з кубанцями, то Міністерство просить мати на увазі істнування декількох груп, які почasti ворогують між собою: 1/ Група Прем'єр-Міністра Іваніса; 2/ Група Івана Макаренка, що до останнього часу була ідентична з закордонною делегацією п. Вича; і 3/ Група п. Безкровного. Крім того в Царгороді після екакуації Криму Врангелем захвaтним шляхом повстав новий кубанський Уряд з п.п. Науменком і Скобцовим на чолі, якому вдалося захопити під свій провід кубанську військову силу, інтерновану в Туреччині. По своїм політичним тенденціям та ідеології ця група являється по суті кубанським "моркотунізмом". Що до перших трьох груп, то, виходячи з засади невмішування у внутрішні справи чужих групувань, Міністерство пропонує додержуватися в їх суперечках повної нейтралітету. Головою ж визнаного У.Н.Р. і союзного з нею Уряду належить вважати п. Іваніса. До іменуючої себе кубанським Урядом групи на чолі з п.п. Науменком і Скобцовим треба ставитися з відповідною обережністю. Уряд У.Н.Р. до цеї останньої групи ставиться цілком негативно і за Уряд Кубані її не вважає і не може вважати. Рівнож негативно ставиться Уряд У.Н.Р. до т.зв. "Союза Возрождения Казачества", де представ- - 2 - ником від кубанців являється п. Аспідов . По суті цей союз є ворожою для нашої справи організацією . Разом з цим Міністерство просить Вас, Високоповажаний Пане, не залишати без своєї уваги станом вища союзних нам Урядів і груп так і ворожих урядові У.Н.Р. групувань в тій державі де Ви акредитовані і систематично подавати відомості про них докладні відомості. Прийміть ,Високоповажаний Пане, вислови глибокої до Вас пошани.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальникъ Каз. Частей въ Польшѣ. № 91 "3" Июня 1921 г. Варшава Новогродская 37 кв. II Канцелярія Директоріи ОДЕРЖАНО дня 192 р. Въ Ч. дамату Головѣ Директоріи г. Головному Украинской Народной Республики С. В. ПЕТЛЯРЪ. Препровождаю копіи З-хъ протоколовъ Казачьяго Делегатскаго съѣзда въ Польшѣ. ПОЛКОВНИКЪ Анциферовъ Словоць почету Баранскимъ, протоколів т.к. Петлюровой З підбали вмѣстом члену. Н. ср. Ф. Пєтля ПРОТОКОЛ №3. Засіданні делегатського казацького съїзда 29 мая 1921 р. в 9 часов утра под предсѣдательствомъ подпесаула Ульянова, товарищемъ предсѣдателя аздула Фролова, полковника Духопельникова и секретарей подх. Ситникова и хор. Кравченкова при наличном числі делегатовъ 43 чело. Повістка дня: Докладъ комиссіи Единогласно постановили выслушать докладъ комис- по самоуправленію сіи при закрытыхъ дворяхъ засѣданія. каз. частей нахо- Выслушавъ докладъ комиссіи о самоуправленіи: дящихся на терріторіи Донскихъ,Уральскихъ,Кубанскихъ,Терскихъ,Орен- Польши. бургскихъ и Астраханскихъ казаковъ находящихся На терріторіи Польши, единогласно постановили выработанное комиссіей положеніе принять. П О Л О Ж Е Н І Е : О самоуправленіи Донскихъ,Кубанскихъ,Терскихъ,Уральскихъ,Оренбургскихъ и Астраханскихъ казаковъ, находящихся на тер. Польши. §1 Верховнымъ органомъ самоуправленія казаковъ, находящихся въ Польше яв- ляется делегатскій казачій съѣздъ. §2 Исполнительная власть осуществляется Начальникомъ казацкихъ частей, на- ходящихся въ Польшѣ, избраннымъ делегатскимъ каз. съѣдомъ и отвѣтныхъ ственными передъ съѣздомъ во всѣхъ отношеніяхъ. §3 Хозяйственная комиссія вѣдаеть всѣми вопросами экономической жизни ка- заковъ.Въ своихъ дѣйствіяхъ она совершенно самостоятельна и только для полной координаціи дѣйствій ея предсѣдатель является помощникомъ На- чальника казацкихъ частей. §4 Хозяйственно-экономическими вопросами непосредственно вѣдаеть особая хозяйственная комиссія, выдѣленная изъ состава делегатскаго съѣзда, въ числѣ пяти человѣкъ, по одному делегату отъ каждаго полка. § 5 Судебная власть принадлежитъ особой судной комиссіи изъ трехъ человѣкъ причемъ предсѣдатель комиссіи набирается закрытой баллотировкой изъ числа съѣзда своихъ делегатовъ, члены комиссіи назначаются распоряжені- емъ начальника казацкихъ частей. §6 Судная комиссія разбираетъ всѣ судебныя дѣла, возникшія среди частей, находящихся въ Польшѣ и направляетъ ихъ по дальнѣйшему пути. Постановленія судной комиссіи утверждаются начальникомъ каз. частей. Въ случай несогласія послѣдняго съ постановленіемъ комиссіи онъ воз- вращаетъ дѣло обратно, представляя право возникшее разногласіе внести на разсмотреніе и окончательное рѣшеніе перваго делегатскаго съѣзда. Комиссіи предоставляется право кооптировать въ свой составъ свѣдующихъ лицъ съ совѣтательнымъ голосомъ. §7 Казачій делегатскій съѣздъ состоитъ изъ представителей казацкихъ час- тей; расположенныхъ въ Польшѣ по расчету одинъ отъ каждой сотни бата- рей и команды, набранныхъ на основаніи всеобщаго, прямого, равнаго и тай- ного голосованія срокомъ на четыре мѣсяца. Примѣчаніе: 1/Офицеры годосуютъ при своихъ частяхъ. 2/Команды мнѣне ста человѣкъ сродятся въ одну и голосуютъ совмѣстно. 3/Не казаки состоящіе въ частяхъ пользуются пассивнымъ правомъ выбора. Исключение составляютъ крестьяне живущіе на територіи казачьихъ войскъ, которые въ всѣхъ отношеніяхъ приравниваются къ казакамъ. 4/Члена делегатского каз. съѣзда можетъ отозвать часть послан- цая бро, только подачей мотивированнаго заявленія на съѣздъ, который рѣшаетъ положительно или отрицательно. §8 Въ случаѣ убыли делегата, распоряженіемъ Н-ка каз. частей, назначаются дополнительные выборы въ той части изъ которой выбылъ делегатъ. §9 Казачьему делегатскому съѣзду принадлежитъ вся верховная власть надъ каза- ками ,находящимися въ Польшѣ, его постановленія окончательно принимаются всѣми къ неуклонному выполненію и обжалованію не подлежатъ. §10 Делегатскій съѣздъ избираетъ закрытой подачей голосовъ Н-ка каз. частей находящихся въ Польшѣ вручая ему всѣ полноту исполнительной власти и руководя направленіемъ его политики путемъ общихъ диррективъ, которыми начальникъ каз. частей долженъ слѣдовать. §11 Заслушавъ подробный докладъ о дѣятельности Н-ка каз. частей, съѣздъ осо- бимъ постановленіемъ вносить ему вотумъ довѣрія или недовѣрія. Въ послѣднемъ случаѣ немедленно назначается выборы новаго начальника. §12 Делегатскій казачій съѣздъ созывается на очередные и чрезвычайныя соб- ранія. Очередныя собранія устанавливаются одинъ разъ въ два мѣсяца; чрезвычайныя по мѣрѣ надобности. §13 Очереднии собранія созываются по приказу Н-ка каз. частей и открываютсля имъ. §14 Чрезвычайныя собранія созываются или Н-комъ каз. частей или по постанов- ленію половиннаго числа делегатовъ подавшихъ объ этомъ письменное заявленіе начальнику каз. частей. Въ послѣднемъ случаѣ н-къ каз. частей обязанъ созвать съѣздъ не позже какъ черезъ двѣ недели со дня полученія заявленія §15 Н-ку каз. частей принадлежитъ вся полнота исполнительной власти по всѣмъ частямъ и въ всѣхъ отношеніяхъ. Онъ является высшимъ представителемъ и за- щитникомъ интересовъ казаковъ расположенныхъ въ Польшѣ. Онъ руководить и является отвѣтственнымъ за направленіе политики. §16 Н-къ каз. частей имѣетъ два помощника: по политической части и по хозяйственной. По политической части помощникъ назначается Н-комъ каз. частей, по хозяйственной помощниковъ является предсѣдатель хозяйственной комиссіи. §17 Право дополненія и измѣненія положенія о самоуправленіи казаковъ, находя- щихся въ Польшѣ принадлежитъ только Делегатскому Казачьему Съѣзду. Предсѣдатель П"сауль У Л Ь И Н О В Ъ Товарищи предсѣдателя: Есаулъ Фроловъ, Полковникъ Духопельниковъ. Секретари: Подхорунжій Ситиниковъ, Хорунжій Кравченковъ. Съ подлиннымъ ВѢРНО: Врид. Н-къ Штаба Управленія каз. частей ЕСАУЛЬ ПРОТОКОЛЪ № 4. Засіданія Делегатскаго Казачьяго Съѣзда, состоявшагося 29 мая 1921 года въ два часа дня подъ предсѣдательствомъ Подзвесаула УЛЬЯНОВА, Товарищахъ Предсѣдателя Есаулъ ФРОЛОВЪ, Полковникъ ДУХОПЕЛЬНИКОВЪ и Секретаряхъ Под- хорунжихъ СИТНИКОВЪ и Хорунжемъ КРАВЧЕНКО; на засіданіи присутствовало 43 делегата /изъ общаго числа 43"/. Повѣстка дня: 1/ Докладъ Коммиссіи о заключен- номъ соглашеніи между Донской Демократической группой, Рус- скими Политическими Комите- томъ /Обвкуаціоннымъ/ и о кон- венціи съ Правительствомъ Ук- раинской Народной Республики. Постановленіе. Принято сорока двумя голосами при од- номъ воздержавшемся резолюція: Делегатскій Съѣздъ Представителей Ка- вачьихъ Частей, находящихся на терри- торіи Полыни, рассмотрѣвъ два согла- шенія, заключенныхъ между Казачьей Демократической Группой въ лицѣ ея Предсѣдателя /онъ же Замѣститель Предсѣдателя Донскаго Войсковаго Кру- га/ Полковникомъ ГИЛОРЬЕВЫМЪ съ одной стороны и съ другой стороны Русскихъ Политическихъ /Обвкуаціонныхъ Комитетомъ и Правительствомъ Украин- ской Народной Республики, первое отъ 4 апрѣля 1921 г., второе отъ 2-го ап- рѣля с/г., впослѣдствіи раздѣляя заключен- ные договоры, глубоко вѣрить, что это - путь объединенной, освободительной работы договаривающихся сторонъ къ сверженію коммунизма, къ торжеству правды, свободы и устроенія своихъ государствъ на подлинныхъ демократи- ческихъ началахъ. 2/ Выборы Начальника Казачьих Частей, находящихся в Польше. Закрытой подачей голосов на должность Начальника Казачьих Частей избранъ Подковинскій ГРИГОРЬЕВЪ /Михаилъ Ни- колаевичъ/ за котораго было подано сорокъ одинъ избирательный голосъ и два противъ. Подлинный подписали: Предсѣдатель Съѣзда Подпавалъ УЛЬЯНОВЪ. Товар. Предсѣдателя: Есаулъ ФРОЛОВЪ. Подковинъ ЛУКОШЕЛЬНИКОВЪ. Съ подлиннымъ вѣрно: Вр. и д. Начальника Штаба Учрежденія Казачьихъ частей Есаулъ Ошмурд ПРОТОКОЛ ОЛЬГЕ Засідання делегатського Казачього съїзда 31 мая с/р. в два часа дня подъ предсѣдательствомъ п'есаула Ульянова, товарищем его есаула Фролова и полковника Духопельникова, Секретарей подх. Ситниковъ и Хор. Кравченкова при наличии 43 делегатовъ. Повѣстка дня: Отношеніе къ воп- росу о продолженіи борьбы съ коммуниста- ми. Единогласно постановили принять слѣдующую резолюцію: Делегатскій казачій съѣздъ: Донскихъ, Кубанскихъ, Уральскихъ, Терскихъ, Оренбургскихъ и Астраханскихъ казаковъ на засѣданіи своемъ 31 мая 1921 г., обсудивъ общія положенія: Политическое и внутренне - экономическое Коммунистической Россіи, зналъ настроеніе: казачества, крестьянства, рабочихъ и демократической интеллигенціи, рѣзо-отрицательной комиссаро- державнымъ, считаетъ, что борьба съ коммунизмомъ проводившаяся казачьими государствами съ 1917 г., не кончена, а только временно затихла, на правильныхъ путей въ этой борьбѣ. Плн斯特ренно возможнымъ путемъ казачество, интери- рованное въ Польшѣ считаетъ: твердо и решительно отбросить путь завоеванія Русскаго Народа реакціонными и иностранными Арміями, исповѣдать дозунгъ: "Все для народа" и только "съ народомъ", стать на путь служенія народу, сверженія власти захватчиковъ революціоннымъ путемъ. Въ новой грядущей борьбѣ съ коммунизмомъ, казачество ставить свои цѣли освобожденіе родныхъ государства и устроеніе ихъ на началахъ подлинной свободы и народоправства въ полномъ единеніи съ государствами рѣшившими самостоятельно устраивать свою государственную жизнь. Предсѣдатель съѣзда Подбесауль УЛЬЯНОВЪ Товарищи: Есаулъ Фроловъ и полковникъ Духопельниковъ Секретари: Подх. Ситниковъ и Хор. Кравченкова. Съ подлиннымъ ВЪ Р Н О: Врид. Н-къ Штаба управленія Каз. частей ЕСАУЛЪ Дмишукъ КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. /18/ Вересня 192 Ір. ч. № 1179 м. Постон До Пана Міністра Закордонних Справ. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати при цьому до відома копії: а/ листа п.Е.Савінкова з 2 вересня ц/р ч 227/А; а/ листа від п.Савінкова до п.І.Вілого для При- відії Кубанської Крайової Ради з І вересня ц/р ч 235/А, і б/ договора, заключеного 18 серпня ц/р у Варшаві поміж "Всеросійським Центральним Комитетом На- родного Союза Захисти Родини и Свободи" з одно- го боку і "Комитетом Повстанців Сіверного Кав- каза и Совїта Крестьянских,Казачьих и Горских Депутатов" з другого боку. Миронович (св.р.) Керуючий Справами Овсянко (б/п) Начальник Канцелярії Господину Головному Атаману Української Народної Республіки С.В. ПЕТЛЮРІ. "2" сентября 1921 г. № 234/4 г. Ващава. Конін Мирзак Сиров 14/II Б Господинь Головной Атамань, При сём имѣю честь препроводить для Вашего свѣдѣнія копію письма моего за № 235/А на имя Господина И.Бѣлаго для Президіума Кубанской Краевой Рады съ приложеніемъ копіи договора заключеннаго 18 августа с.г. въ Варшавѣ между Всероссійскимъ Центральнымъ Комитетомъ Народнаго Союза Защиты Родины и Свободы съ одной стороны и Комитетомъ Повстанцевъ Сѣвернаго Кавказа и Совѣта Крестьянскихъ, Казачьихъ и Горскихъ Депутатовъ съ другой стороны. Прошу Васъ вѣрить въ моє глубокое къ Вамъ уваженіе и таковую же преданность Б. Савинков КОПІЯ. Секретно. Господину И.ВЫЛОМУ. Для Президіума Кубанской Краевой Рады. Сообщаю Вамъ Мекстъ договора, заключеннаго 18 августа с.г. въ Варшавѣ между Всероссійскимъ Центральнымъ Комитетомъ Народнаго Союза Защиты Родины и Свободы съ одной стороны и Комитетомъ Повстанческихъ Отрядовъ Сѣвернаго Кавказа и Совѣта Крестьянскихъ ,Казачьихъ и Горскихъ Депутатовъ съ другой,настоящимъ категорически завѣряю,что договоръ этотъ ни въ какой мѣрѣ не направленъ и не угрожаетъ суверени- тету Кубанской Республики. Если бы Комитетъ Повстанческихъ Отрядовъ Сѣв.Кавказа и Совѣтъ Крестьянскихъ,Казачьихъ и Горскихъ Депутатовъ послѣнули на независимость Кубани или попытались бы вмѣш- ваться въ ея внутреннія дѣла и въ силу этого между ними и Кубанью возникъ бы споръ,-Народный Союз Защиты Родины и Свободы станетъ въ этомъ спорѣ на сторону Кубани. Предсѣдатель В.Ц.К. Народнаго Бояза Защиты Родины и Свободы В.САВИНКОВЪ. " I "сентября 1921г. № 235/А г. Варшава. Съ Подлиннымъ вѣрно Начальникъ Канцеляріи КОПІЯ. Договір між Комитетом Повстанческих Отрядов Сібірного Кавказа и Совѣта Крестьянскихъ, Казачьихъ и Горскихъ Депутатовъ въ лицѣ ихъ полномочныхъ представителей Полковника А.С. НЕЛИ- ДОВА и Полковника Н.В. ВОРОНОВИЧЪ предсѣдателя Главнаго Штаба Народнаго Ополченія и предсѣдателя Черноморской Крестьянской делегаціи съ одной стороны и Всероссійскимъ Центральнымъ Ко- митетомъ Народнаго Союза Защиты Родины и Свободы въ лицѣ его Предсѣдателя Б.В.САБИНКОВА съ другой: I. Освобожденія отъ большевиковъ и находящіяся въ періодѣ освобожденія путемъ постоянныхъ, непрекращающихся мѣстныхъ воз- станій различныя области бывшей-Россійской Имперіи естественно представляютъ собой цѣль, которая смыкается вокругъ еще оста- ющейся подъ властью большевиковъ Совѣтской Россіи. 2. Въ цѣляхъ координаціи антибольшевистской борьбы необхо- димо, чтобы всѣ звенья этой цѣли представляющія собой ни Цар- скую, ни Большевистскую, а Демократическую Крестьянскую Россію являли собой не только географически связанную полосу террито- ріи, но и объединенный общими политическими интересами Союзъ Народовъ, основанный на свободномъ договоромъ соглашеніи. Поэтому В.Ц.К.С.З.Р.ИС. и Комитетъ Повстанцевъ Сѣвернаго Кавка- за совмѣстно съ Совѣтомъ Крестьянскихъ, Казачьихъ и Горскихъ Депутатовъ ввиду общности лозунговъ, методовъ дѣйствія и основ- ной цѣли взаимно признаютъ другъ друга союзными Сторонами. 3. Обѣ вошедшія въ союзныя отношенія стороны, не имѣя въ настоящій моментъ возможности оказывать другъ другу матеріаль- ную помощь оружиемъ, людьми, фнансами и т. д. какъ ввиду даль- ности разстоянія, такъ по многимъ другимъ чисто внѣшнимъ при- чинамъ обязуются тѣмъ не менѣе взаимно: А) Координировать имѣющія открыться военныя дѣйствія про- тивъ большевиковъ путемъ установленія приблизительнаго срока востанія. В) Організоватъ постоннную связь между собой и взаим- ную инфармацію. В) Установить постоянный обмѣн агитационной литературой распространенія каждая сторона въ районѣ своихъ дѣйствій, то что считается другой стороной необходимымъ. Г) На всей территоріи, находящейся въ сферѣ вліянія Коми- тета Повстанцевъ Сѣвернаго Кавказа, Комитетъ береть на себя распространеніе идей и изданій В.Ц.К. вглубь Россіи, рав- нымъ образомъ какъ и установленіе связи съ районы тамъ об- разовавшимися организаціями В.Ц.К.З.Р.иС. 4. Обѣ стороны посылаютъ другъ другу своихъ представителей, пользующихся правами равноправныхъ членовъ обѣихъ организацій. 5. В.Ц.К.З.Р.иС. и Комитету Повстанческихъ Отрядовъ Сѣвернаго Кавказа совмѣстно съ Совѣтомъ Крестьянскихъ, Ка- зачьихъ и Горскихъ Депутатовъ ввиду вышеуказанной общности ловунговъ и программы надлежитъ имѣть общаго политичес- каго представителя въ тѣхъ центрахъ, въ коихъ то будетъ сочтено нужнымъ по техническимъ и политическимъ сообра- женіямъ. 6. Вопросы снабженія, могущіе возникнуть по занятіи извѣстныхъ территорій, равно и дальнѣйшіе вопросы эконо- мическаго и финансового характера рѣшаются совмѣстно обѣ- ими организаціями. Въ случаѣ технической невозможности предварительнаго соглашенія необходимо взаимное хотя бы позднѣйшее извѣ- щеніе о принятыхъ рѣшеніяхъ. 7. Члены обѣихъ организацій пользуются на территоріи находящейся въ сферѣ вліянія другой организаціи тѣми же правами, какъ и члены организаціи мѣстной. Въ случаѣ при- остановленія дѣйствій одной изъ организацій по техничес- кимъ или какимъ либо инымъ причинамъ всей организаціи или ея части представляется право перейдя въ рaйонъ дѣйствій другой стороны для продолженія работы. 8. Настоящимъ договоромъ обѣ организаціи взаимно обязу- ются представлять во всѣхъ своихъ полвленіяхъ волю Кресть- янской Демократіи,являясь такимъ образомъ отдѣленіями Сѣвер- нымъ, Западнымъ и Южнымъ Крестьянской партіи,имѣющей легаль- но вывиться въ освобожденной отъ большевиковъ Россіи. Предсѣдатель В.Ц.К.НСова Защиты Родины и Свободы В.САВИНКОВЪ. 18 августа 1921 г. г. Варшава. Представитель "Комитета Объединенныхъ Пов- станческихъ Отрядовъ Сѣв. Кавказа"и "Совѣта Крестьянскихъ, Казачьихъ и Горскихъ Депу- татовъ". А. НЕЛИДОВЪ. Съ подлиннымъ вѣрно Начальникъ Канцеляріи У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "21 "листопаду 1921 р. ч.2.366/6285- Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 28/11/1921 дні 192 До Пана Керуючого Справами Директорії Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу копію повідомлення п.Гол- лови Дипломатичної Місії в Празі Ч.955,а також текст найголовніших резолюцій конференції кубан- ців у Празі 16 - 20 жовтня ц.р.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин РЕЗОЛЮЦІЇ Конференції кубанських політичних і громадських діячів в м.Празі 16 - 20 Жовтня 1921 року. Резолюція по декладу "Наші задачі". Ревно 4 года тому назад народ кубанській, через своїх депутатовъ, ясно и твердо виразилъ свою волю къ государственной самостоятельности:в декабрѣ 1917 года Кубанская Краевая Рада /Кубанское Учредительное Собра- ніе/, имѣя въ своемъ составѣ представителей всѣхъ категорій населенія - коваковъ, иногороднихъ и герцевъ/ - единогласно признала себя сувереннымъ хозяиномъ Земли Кубанской, а Законодательная Рада, на основаніи этого рѣшенія, въ январѣ 1918 года провозгласила Землю Кубанскую - Кубанской Народной Республікой. Съ того времени Краевая Рада при другомъ уже составѣ неоднократно подтверждала государственную независимость Земли Кубанской. Эти страшные, кровавые четыре года прошли для населенія Кубани въ безпрерывной, истощающей ея силы борьбѣ за свою независимость, за право быть хозяиномъ на своей кровью и потомъ нашего народа політой зем- лѣ. Въ теченіе трехъ лѣтъ Кубань боролась и противъ Совѣтской Россіи и противъ военныхъ организацій, пытавшихся представлять собою Россію анти- совѣтскую, и вобравшихъ въ себя весь цвѣтъ великодержавной Россійской контр-революціи. Въ этой неравной борьбѣ погибли десятки тысяч лучшихъ сыновъ Кубани; другіе десятки тысяч вынуждены были уйти въ изгнаніе, на чужбину. Борьба с Россійской контр-революціей потребовала своихъ жертв. Она запечатлѣла чистой кровью нашихъ - героевъ - мучениковъ, народныхъ избранниковъ Н.С.Рябовой А.И.Кулабухова. Слишкомъ дорогой цѣной заплатилъ нашъ народъ за свои стремленія къ самостоятельной государственной жизни, чтобы въ дальнѣйшемъ онъ захотѣлъ и смогъ отказаться отъ этого своего требованія. И потому борьба за неза- висимость Кубани есть нашъ основной долгъ и наша первая задача. 2. Борьба за вольную Кубань, въ которой всѣ граждане ея равны передъ закономъ, гдѣ земля навсегда останется въ пользовании только тѣхъ, кто ее воздѣлываетъ собственнымъ трудомъ, - безразлично, будь то козакъ, иногородній, или горецъ, гдѣ широкомъ рабочимъ законодательствамъ будутъ обезпечены права рабочаго класса, равно какъ и права всякаго трудящагося на результаты своего труда, гдѣ вся власть, начиная отъ низшей и кончая высшей государственной, будетъ находиться всецѣло въ рукахъ народа, - борьба за эти идеалы насъ въ прошломъ воодушевляла и будетъ впередъ воодушевлять. Успѣхъ боротьбы за независимость Кубани намъ мѣслится возможнымъ не только въ зависимости отъ усилий нашего народа, но въ значительной мѣрѣ и отъ тѣхъ отношеній, которыя будутъ установлены между Кубанью и ея естественными союзниками. Ихъ намъ указала Краевая Рада въ ноябрѣ 1918 года на Сѣверѣ - суверенный Донъ, Украина, Білоруссія; на Югѣ - Горская республика, Грузія, Азербейджанъ, Армения. Съ ними мы намѣрены установити или укрѣпить не только отношенія добрососдства и дружбы, но считаемъ необходимымъ войти съ ними въ самыя тѣсныя договорныя отношенія на базѣ взаимнаго признанія суверенности каждаго изъ этихъ государствъ и взаимной помощи военной, дипломатической, экономической и финансовой. Мы будемъ искать себѣ союзниковъ также и въ средѣ демократическихъ русскихъ политическихъ группъ и теченій, при условіи, если эти группы вполне опредѣленно и совершенно искренно будутъ признавать право Кубани, какъ и другихъ территорій и національностей бывшей Россiйской Империи на полное самоопредѣленie и политическую независимость. Со своей стороны мы будемъ считать себя обязанными дать гарантіи, обезпечивающія законные экономические интересы Россii при условіи ненанесенія этимъ ущерба сувереннымъ правамъ Кубани. Мы знаемъ, что экономическое и финансовое возрожденiе Кубани невозможно безъ сотрудничества и содѣйствія Западно-Европейскихъ странъ и Америки, отъ которыхъ Кубань должна получать продукты ихъ промышленности оплачивая получаемое продуктами своего хозяйства. Исключая всякую мысль 3. о возможности иностранной интервенции в дѣло борьбы за независимость на шей страны, мы будемъ продолжать нашу работу по признанію "де факто" и "де юре" независимости Кубани со стороны этихъ державъ, добиваясь сог- лашеній между ними и Кубанью по финансовымъ и экономическимъ вопросам, соглашеній, которыя отнюдь не ставили бы нашу страну въ какой бы то ни было мѣрѣ въ зависимое отъ нихъ положеніе. Съ глубокой вѣрой въ свѣтлое будущее нашей прекрасной страны мы бу- демь продолжать нашу работу. Резолюція по вопросу объ отношеніи къ существующимъ кубанскимъ правительствамъ. А.Науменко - Скобцова: Кончившись вопроса о такъ называемыхъ Атаманѣ Науменко и Предсѣда- тельѣ Правительства Скобцовъ, избранныхъ на о.Лемносѣ группой членовъ Рады, а также вопроса о присягѣ этого "Атамана", имѣвшей мѣсто въ началѣ сего октября въ Кюславіи / въ Новомъ Саду/, Конференція кубанскихъ полити- ческихъ и общественныхъ дѣятелей - членовъ Рады констатируетъ, что собра- нія небольшой группы членовъ Рады, состоявшіяся на о.Лемносѣ и въ Новомъ Саду ни въ коемъ случаѣ не могутъ быть признаны правомочными засѣданіями Кубанской Краевой Рады, а за всѣми ихъ рѣшеніями не можетъ быть признана сила рѣшений Краевой Рады на основаніи нижеслѣдующаго: I. Кубанская Краевая Чрез.Рада послѣдняго созыва имѣла въ своемъ составѣ около 580 деп. II. Согласно ст.13 Кубанской конституціи, для открытія сессіи Кубан- ской Рады необходимо присутствіе не менѣе 2/3 всѣхъ ея членовъ, а согласн ст.22 той же конституціи засѣданія Рады дѣйствительны только при наличіи абсолютного большинства, т.е. при наличии около 300 депутатовъ. III. Въ силу военной обстановки начала 1920 г. большинство депута- товъ ,/свыше 400/ осталось на Кубани, или раздѣляя участь Кубанской Арміи, сдалось въ пленъ краснымъ войскамъ на Черноморскомъ побережь. 4. ІУ.Число депутатовъ Краевой Рады за границей нинѣ не насчитывается и десятой части нормального состава Рады, такъ что, въ случаѣ созыва абсолютно всѣхъ депутатовъ, находящихся за границей, собраніе ихъ не составить ни въ коемъ случаѣ и пятой части законнаго кворума. Поэтому попятки гг. Науменко и Скобцова присвоить себѣ функціи высшей исполнительной власти Кубани, опираясь на незаконныя рѣшенія небольшой группы членовъ Рады /около 25 человѣкъ/, должны почитаться явнымъ нарушеніемъ Кубанской конституціи, подлежащимъ суду, какъ тяг- чайшее преступленіе. Наряду съ этимъ, самозарожденіе Правительства и Атамана на о.Лемнос сѣ является нормальнымъ преступленіемъ, ибо, прикрывая свои незаконныя дѣйствія необходимостью взять въ свои руки судьбы кубанскихъ бѣженцевъ эта самозванная власть внела лишь анархію въ Кубанскихъ представитель- ныхъ органахъ и тѣмъ устранила возможность организованной работы по нормальному устройству бѣженцевъ въ широкомъ масштабѣ. Вмѣстѣ съ тѣмъ Конференція отмѣчаетъ, что по своему характеру зарожденія и нескрываемымъ цѣлямъ Лемносское правительство является продолженіемъ той работы, предательства интересовъ Кубани, которая въ 1919 году настоятельно проводилась г.г.Науменко и Скобцовымъ въ тѣсномт единеніи съ ген.Деникинымъ и Врангелемъ. Своимъ сотрудничествомъ въ настоящее время съ представителями русской реакціи, своей работой, направленной къ дальнѣйшему закрѣпоще- нію Кубанскихъ козаковъ въ рукахъ контръ-революційныхъ генераловъ, г.г. Науменко и Скобцовъ доказываютъ, что они являются сознательными врагами Кубанской демократіи, упорно стремящимся использовать массы Кубанскихъ бѣженцевъ въ своихъ преступныхъ цѣляхъ. На основаніи изло- женого, Конференція Кубанскихъ общественныхъ и политическихъ дѣятелей считаетъ необходимымъ заклеймить преступное поведеніе Лемносскаго пра- вительства и будетъ всѣми мѣрами бороться противъ узурпаторовъ Ку- банской власти. 5. Б.Иваниса: Заслушавъ докладъ и обсудивъ вопросъ о деятельности г-на Иваниса, назначенного Атаманомъ Букретовымъ предсѣдателемъ Кубанскаго Правитель- ства и послѣ отставки Атамана преимущественно вступившаго въ исполненіе обязанностей Кубанскаго Атамана, констатируя въ этой деятельности такіе факты, какъ I. Поѣздка въ Крымъ и подписаніе договора 4 августа 1920 года съ генераломъ Врангелемъ, не только нарушающаго Кубанскую конституцію но и отдающаго Кубань въ полное распоряженіе Генерала Врангеля, вопре- ки категорическому постановленію Краевой Рады о полномъ разрывѣ съ Добровольческой Арміей. 2. Изолированное положеніе въ отношеніи политическихъ и обществен- ныхъ группъ Кубани и безотчетная работа въ области политической и фи- нансовой. 3. Полное игнорированіе представителей законодательныхъ учреж- деній Кубани и отказа принять участіе въ конференціи совмѣстно съ президіумами Краевой и Законодательной Радь и Парламентскими Деле- гациями, Конференція Кубанскихъ общественныхъ и политическихъ дѣятелей приз- наетъ таковыя дѣйствія г-на Иваниса противорѣчащими и формъ и духу Ку- банской Конституціи, а дальнѣйшее пребываніе г-на Иваниса на посту и.о. Войсковаго Атамана и Предсѣдателя Правительства вреднымъ для интере- совъ Кубани. Резолюція по докладу "Десанты и интервенція". Заслушавъ докладъ о "дессантахъ и интервенціяхъ" и прини- мая во вниманіе: I. Что въ разныхъ мѣстахъ пребыванія бѣженцевъ-кубанцевъ нѣкото- рыми /контрь-ревюціонными/ кубанскими и русскими генералами органи- зуются особные отряды и дѣлаются попытки отправить ихъ на Кубань съ 6. цілью підтримання в населені лояльної ув'єренності в скоромб прибутті изь за границы десантнихъ освободительныхъ армій и этимъ побуждать его къ новымъ и новымъ восстаниямъ, вызывающимъ только ненужное истребленіе населенія и уничтоженіе его имущества; 2. Что в эти отряды путемъ незбыточныхъ об'цаній и видачи денег- нихъ средствъ вербуются Кубанцы, попавшіе въ невыносимыя условія загра- ничнаго существованія и предполагающіе участіемъ въ этихъ отрядахъ пробраться въ родныя станицы. Констатируя, что организація и посылка боевихъ отрядовъ на Кубань не можетъ рассматриваться иначе, какъ провокація по отношенію къ и безъ того уже обезкровленной и разоренной Кубани со стороны лю- дей, смотрящихъ на гражданскую войну, какъ на профессію, и дѣлающихъ свою карьеру на крови и разореніи народа. Конференція кубанскихъ политическихъ и общественныхъ дѣятелей - членовъ Рады - постановила поручить ея исполнительному органу обратиться ко всѣмъ Кубанцамъ съ особымъ воззваніемъ, въ которомъ разоблачить предательскую работу кубанскихъ и россійскихъ реакціонеровъ, смотрящихъ на Кубань, какъ на средство къ достижению ихъ преступныхъ цѣлей и желающихъ избрать Кубань центромъ ихъ новой борьбы за единую недѣлимую Россію. Постановленіе по докладу " Объ исполнительномъ органѣ Конференціи Кубанскихъ политическихъ и общественныхъ дѣятелей". 1. Конференція 16-20 октября 1921 года Кубанскихъ политическихъ и общественныхъ дѣятелей - членовъ Рады, въ цѣляхъ проведенія въ жизнь принятыхъ ею постановленій и защиты интересовъ Кубани въ соотвѣтствіи со смысломъ принятыхъ революцій организуеть - Комитетъ Конференціи въ составѣ 5 лиц. 2. Комитетъ Конференціи имѣеть право кооптировать въ свой состав 7. 2 лиць по своєму усмодрінію. 3. Въ Комитетъ Конференціи избираются: Вичь Л.Л., Макаренко П.Л., Воропиновъ Ф.К., Тимошенко И.П., Намитоковъ А.А. По предположенію Організаціонной Комисіи Конференціи, послѣ зак- рытія Конференціи, членами Конференціи было устроено Учредительное Соб- раніе "Демократическаго Союза Независимости Кубани". З оригиналом згідно: Начальник Дипльоматичного Відділу НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ У.Н.Р. у Празі. 4 листопада 1921 р. ч.877 о.к. Копія. До Міністерства Закордонних Справ Української Народньої Республіки. В доповнення до нашого листа ч.877 о.к./878 о.к. з дня 15.X ц.р. справі кубанських відносин, маємо честь переслати резолюції ухвалені в останньому з"їзді кубанських громадських та політичних діячів, що відбувся в Празі наприкінці жовтня ц.р. 2 з тих резолюцій спеціально е присвячені відношенню кубанських діячів до різних істнуючих кубанських урядів.В справі уряду п.п.Науменко-Скопцов з"їзд цей висловився абсолютно негативно, уважаючи його за узорлаторський та зрадницький з погляду інтересів кубанської демократії і держави. Що до Уряду п.Іваніса, то з огляду на де-які його акти з ген. Врангелем і взагалі кримську політику - кубанський з"їзд висловив свій рішучий осуд та вважає дальше перебування п.Іваніса яко голо- ви Уряду за шкідливе для кубанської справи. Інші резолюції згаданого з"їзду присвячені зясуванню теперішніх завдань кубанської політики, становища до інтервенційних заходів, положення кубанської еміграції, та організації допомоги її, далі голоду на Кубанщині і врешті переведенню контролі кубанської фінансової політики за час перебування на еміграції кубанських державних і політичних діячів. Слід зазначити, що ані п.Іваніс ані п.Сулятинський і взагалі прихильники його політики не приймали участи в пражському з"їзді кубанському, і що на цьому повну сатисфакцію одержав політичний напрямок, репрезентований головно групою п.Л.Вича. Взагалі З"їзд мав надзвичайно діловий та успішний перебіг: обговорювано всі біжучі справи та критично переглянутий був білансь кубанської державно-політичної праці за останні два роки; висліди цього з"їзду, що матиме директивне значення задля майбутньої орієнтації кубанської політики, ду- же добре і змістово сформульовані в залучений тут в прилозі резолюціях, а загалом з"їзд цей під кожним оглядом спричиниться до консолідації кубанської громадсько-політично-державної праці.- Голова Місії /м.п./ Секретарь М.Славінський. /підпис/. . З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Представителю Украинской Народной Республики в Винни или Вудаленти. Милостивый Государь Господин Посланник! Приветствую Вас, как Представителя братской Украины, и обращаюсь к Вам с настоящим письмом, как доказательством нашего искреннего чувства. После развала Добровольческой Армии Деникина, одной из главных причин которого было нетактичное отношение к интересам Украины, и казачих Войск, особенно Терского и Кубанского. По отношению к нам казакам проводилось все битьевой уклад нашей вольной казачьей время выдательство в жизни, и желание нас эксплуатировать. Все это конечно, не могло заслужить расположения казаков, и Н.Губарев изволил нежелание воевать под начальством Деникина и его генералов. Терское и Кубанское Войска тесно связаны с Украин- ной кровным родством. Многие станицы Терского Войска еще только с 1864 г. переселены из Черниговщины и Полтавщины. Теперь наше искреннее желание, облизиться с родной Украиной и поддерживать друг друга. В настоящее время благодааря ошибкам командования Добровольческой Армии, мы по поставлены в очень тяжелое положение и должны вести борьбу с больевиками у родных станиц. Мы радостно приветствуем освобождение правобережной Укра- ины от большевиков, и уверены, что скоро вся Украина будет совершенно очищена. Ми також надіємся с Божьою помочью своїми силами обро- сить бойшевикон і очистить наші області. По постановленію Войськового Круга посилається полковник Николай Петрович Долинскій,Член Бользого Войськового Круга, к томуже уроженець Черниговщини и потомок виселеннях на Терекъ Казаковъ .Єму поручено привітствоватъ братску Україну в лиця єя Представителей и всячески помагать Командованію Отамна Пана Петлюри в борьбі за независимость и вольность Украинской Народной Республики. Вс своєю очередь просимъ оказатъ полковнику Долинс- кому нужную поддержку.Такто конечно Войско будет глубоко благодарно и не останеться в долгу. Прошу принять уваженіе в пол- ном уваженій и преддости (підписав:) П.Губаревъ. 16 19 20 г.Владикавказ . За точний відпис з оригіналу відповідає: Секретар Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Угорщині: В. Гуховенський ПРЕДСТАВНИК КОЗАЧОГО ТЕРСЬКОГО ВІЙСЬКА 25 грудня 1920 року Ч. 7. НА П ОТ А М А Н Е . Після переговорів в Вамі, Пане Отамане, в яких, в загаль- них рисах були навічені майбутні кроки для розвитку і укріплен- ня українського державного разом з Козацтвом Юна, Терека і Куба- ні, я поїхав у Варшаву, де по цьому питанню переговорив в Гене- ралом Зелінським і Вашим Послом. Найшовши в них повну підтрим- ку у навічному плані,- не зважилося у представленні Вам, Пане Отамане, листів Генерала Зелінського,- я рахую необхідним для спільної користі поставити це питання на реальний ґрунт, заклю- чивши договір в Вашим урядом, що без сумніву відіграє величез- ну роль на стан річей в історичних міжнародних обставинах. До даного питання не можна приступити, не беручи на ува- гу політичну ситуацію, що сформувалась у Європі і в якої тепер особливо приходиться рахуватись з підозрою, що а одержав у Варшаві у Військових Місій Англійській, Американській, Латвій- ській і Німецькому Посольствам створюється для Польщі грізна - ситуація, а додавши сюди і катестрофичне становище фінансів, створюється прямо таки питання про можливість істнування Поль- щі, як такої. Переговоривши, що відбувається у Великих Держав, різка вина політики Англії, Америки, Італії що до Німеччини постулюво успішне положення Німеччини. На випадок відновлення Польщєю війни, оточена зі всіх боків ворогами, Польща не в ста- ні буде вести цю війну. В сучасний момент відбувається перегово- ри між Англією і Німеччиною про повне зближення і знищення Вер- сальського трактату в ущерб нашим державам. Тому, що Польща являється притулком для української армії і для козаків, подій, що мають розворнутися, поставлять вказа- ні частини у критичне становище. Приймаючи на увагу таких і настрії козачих мас, не можна не прийти до того висновку, що він є негативний до Польщі, тому що вони знов опинилися за про- том після того, як вони ближче за Польщу. Польща, стоячи у ті- нисовому положенню на краю гибелі, не може дати значних еасо- бів на утримання цих частин, а у випадку потреби не зможе наді- лити їх всім тим, що треба. Яко представлення Терського Козачого Війська, я заключив два торгових договора у Німеччині в головою Групи «Швер-Індустрі» Директором Штайнваком, який находиться у дружніх політичних і відносинах в Німецьким Міністром Замородкових Справ, п. Сімон- сом, впливовим Членом Райхстагу, п. Гурго Штінесом - групи Рін- денбурга, себ то самими близькими партіями у Німеччині. При заключенню цих договорів я виніс вразливий про велике заклав- лення німецьких кол до Козацтва. Будучи у Німецького Посла у Варшаві, після довгої розвмови, у який однок з головних тем бу- ла - відношення Козацтва до України,- в розумінню установлен- ни союзу Південно-Російських Областей, мені було дано ясно зро- зуміти, що установлення подібної згоди Козацтва в Україні бу- ло би дуже бажаним, і явилась би можливість прийти такому сою- зу на поміч у всіх відношеннях; Німецьким Послом було зазначе- но, що у Німеччині находяться українські капітали, які Німеччи- на могла би видати у розпорядження Українських Влад. Виходячи з вищезазначеного, пропоную, Пане Отамане, заклю- чити,- малюк заключений договір в Кубань,- договір з Терським Козачим Військом, по значно підійме значність українського і ко- зачого питання і тим дасть можливість знайти дорогу до українсь- ких громад, що находяться у Німеччині, як мені було підкресле- но Німецьким Послом. Я маю великі авлеки поміж німецькими банковими діячами, з якими заключив договір від імені Терського Козачого Війська і цілком левий і переконаний, що, представивши відповідним кругам у Берліні договір Терського Козацтва в Українською Народньою Республікою, маючи відповідні уповноваження від Вас можна буде використати той мертвий капітал, який міг би при- нести в сучасний конт велику користь. Для досягнення наміченого, по заключенню договора, рахую потрібним негайно відправитися у Берлін для переговорів з ви- щевизначеними групами, а тому прошу про предоставлення можли- вості полібної поїздки. Полковник Микола Долин З оригіналом згідно: М.Кришталевський НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ ДИРЕКТОРІЇ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 35 Фонду № 1429 Пронумеровано 47 / сімдесят сімь / +2408=104 з них літерні №№ 9а (цифрами і прописом) аркушів пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: N6 Графічні матеріали: Інші особливості документів: Поки що містить 30, 31, 70-73 Документ з затухаючим текстом: 16 січня 1984 р. Підпис Жалецька 01 04 91 ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) листопада 1984 р. - не шифрувати мікробот 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 16.05.96 Нашиван 03.04.96 Нашиван к/к 18.12.96 Нашиван 7.02.97, Ділінг 8.06. Ст. Сімс 284207 Ахат 4-04.03. МТ-2 8.04.03. МТ-1 8.05.03 КП-1 14.08.03 Коопр 14.11.05, ПГР 7/24 11 06 16.09.05 р.Діл. 19.05.06, Р Ств 4/25 05-08-06 26.05.06 Лонг 4/29 08-08-06 74.07.06 Госп 1/31 08-08-06 25.09.06 Крім 29 12 2006 Х 12.02.2007 Ваховець 7/14 01.04 СВА Бегро, до складу 8.12.08 Гус ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: Опра́ва: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 14.04.91 Л.Чур сканування Дата) (Підпис) 12.12.08 Снук