Лист ЦК Української партії самостійників-соціалістів до Директорії УНР про усунення з відповідальних посад Тютюнника та Григор'єва, 21.02.1919-02.11.1920, 56 арк.
/1917 р.1925 р./ Управління преси та інформації Української Народної республіки, мм. Київ, Вінниця, Рівне, Кам’янець- Подільський
Анотація
Тимчасовий закон УНР про утворення законів та проект закону УНР про попередню цензуру витворів друку на час воєнних дій; Обіжники Української пресової агенції, огляди преси іноземних держав; Наказ Директорії УНР про склад Ради Народних Міністрів УНР (копії) та Міністерства преси і пропаганди Документи про асигнування Міністерства єврейських справ на допомогу єврейському населенню міст та містечок, постраждалих від погромів (постанова Ради Народних Міністрів УНР, пояснювальна записка, списки населених пунктів); Лист ЦК Української партії самостійниківсоціалістів до Директорії УНР про усунення з відповідальних посад Тютюнника та Григор'єва; Листування з інструкторами Департаменту пропаганди Міністерства преси і пропаганди з різних питань, Українського театру ім. І. Тобілевича в м. Косові, Видавництва «Довбуш» в м. Косові, ін. установ організацій, окремих осіб; Універсал Директорії УНР до українців Далекого Сходу та Сибіру (копія) Статути Товариства шкільної молоді «Моло- да Січ», Українського гімнастично-спорти
Історична довідка
/1917 р.1925 р./ Управління преси та інформації Української Народної республіки, мм. Київ, Вінниця, Рівне, Кам’янець- Подільський
Назва справи
Лист ЦК Української партії самостійників-соціалістів до Директорії УНР про усунення з відповідальних посад Тютюнника та Григор'єва, 21.02.1919-02.11.1920, 56 арк.
ФІР 113 СПМ 4 ОДСХ 5
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ
Жовтневого та Червоного
Будівельного Уряду України
ФІР 113 СПМ 4 ОДСХ 5
Міністерство преси і пропаганди Української Радянської Республіки.
м. Київ-Київ.
ОБЛОЖКА
для дел
Випадки закордонної місії.
Начато 21 лютого 1949 г.
Окончено 2 листопаду 1940 г.
На 56 листах
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ
Середньої Революції Срок зберігання
діяльності МВС УРСР м. Харків
4 одх 5
Добровільна Пала Міністерства Офіс
Центральний Комітет Української Партії Самостійників
Соціялістів ухвалив полати до відома Високої Директорії: Уряду
I.-На нараді Директорії з Радою Міністрів і Центральними Комітетами партій у Києві з приводу ситуації, яка утворилася в нападом Російської Советської Республіки на Україну, Отаман Тютюнник висловився так, що не лишалося жадного сумніву в тому, що Тютюнник поділя думки лівої течії соціяліст-революціонерів, які одверто визнавали Советську Владу на Україні мали певний зв'язок з Російською Советською Владою, яка незабаром близьана в стані війни в Україні, а фактично напад вже був в повному разгарі під час наради.
Вже й тоді фігура Отамана Тютюнника вирисовувалася остільки не двозначно, що Член Стрілецької Ради Молоде настав поступовення Отамана Тютюнника зрадництвом.
Вища Військова Влада на те не звернула найменшої уваги й Отаман Тютюнник і досі займає саму відвічальну в Діевій Армії посаду.
Систематична руйна нашого фронту, повний брак якоїсь ініціативи в опорі ворожим навалам, паничний відхід військ в тил, є безумовним доказом того, що в складі полового командування є люди, які не відповідають своєму призначенню. Після здачі Київ ворогові, після того, як в большовицький уряд вступили українські дів'я есері, присутність п. Тютюнника в вищому командуванню Українських військ є неможливою.
Центральний Комітет Партії Українських С.-О., яко заступник сьвідомої своїх обов'язків частини Українського війська, тієї частини, що не зрадила України і де-кілько місяців, не виходячи з бою, геройськи стримує наступ значно більших сил, в імені цієї вірної Української військової маси, вносить "рядові УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ запитання, чому й досі Тютюнник перебуває на відповідальній посаді.
2.- на тій самій Нараді Політичний референт Штабу Освідного Корпусу, Б. Яківський із заслуг Голови Інформаційного бюро при Директорії Григор'єву, що його агенти вкупі з літературою несуть в війська большовицьку пропаганду.
Закид цей, оснований на певних документах лишився не спротваним.
Згідно докладу того самого Григор'єва в тій самій нара-
ді, селянство України вимагало заведення Совітської влади
на Україні, але голосування в Трудовім Конгресі й накази се-
лянським депутатам через кілька днів показали, що інформа-
ція пана Григор'єва були не відповідаючими дійсності.
Література, яку інформаційне бюро пана Григор'єва по-
силає в армію і на села, складена й подібрана так, що за-
місць підтримання Уряду, приводить до протилежних наслід-
ків.
Крім того, зазначено, що з огляду на небезпеку, яку ви-
кликає ота інформаційна література пана Григор'єва, Га-
лицький Уряд цензурує її.
Подавши все це на увагу ВИСОКІЙ ДИРЕКТОРІЇ та ІІ Уряду,
Центральний Комітет Української Партії С.-С.гадає, що п.Гри-
гор'єва слід від керрування бюро усунути.
Наші дійсні військові сили, що міцно стоять в бо-
ротьбі з бойовиками не великі числом і ледь чи
можна збільшити в короткій термін шляхом набору.
При сучасному психологичному настрою мас, міцну ар-
мію можна утворити, вибираючи лише з інертної мало-
свідомої маси певні групи, більш міцні духом і на-
ціонально свідомі.
Окрім українського населення, добрий бойовий еле-
мент могли б дати колоністи-промадяне У. Н. Р. з на-
ціональностей, які прихильно ставляться до Української
Державності й українського народу.
Партія С.-С відомо, що пропозиції: стати в обо-
рону незалежної У. Й. Р. республіки приходять з боку
українських кільностів: німців, черногорців, сербів, беса-
ссарабців та інших, виключаючи росіян та поляків
21 лютого 1919 р.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
Української партії
САМОСТИНКІВ-СОЦІАЛІСТІВ
м. Винниця.
Інформації з джерел Ф.
Від 27. II. 1919. Через Гельсінґфорс.
Петроград. Большевицьке військо формується вісьма резервна армія, яка матиме силу 40 тисяч і служитиме як стратегічний резерв. Сформовано 10 особливих полків з яких кожний має мати силу 2 тисячі багнетів і крім цього до кожного полку придається технічно інжинерна рота і штирогарматня гавбична батерея.
Большевицька флота: крім старих вораблів в березі будуть готові два кораблі типу Петропавловск і 6 типу Новік. Командний склад є на всіх кораблях цілковитий за винятком 1ж проц. дезертирів і рахується на дреднот 1200 матрозів і на крейсер 600 до 800.
Західний фронт: проти фронту на протязі Гродно Брест Литовський є не більш 20 тисяч большевиків рахуючи в цю скількість місцеві банди.
Україна: з військ бувших в грудні в розпорядженню Директорії дібя половини відійшло до дому процентів 1ж обявило себе нейтральними або/ вивісило большевицькі прапори. До військ руських большевиків прилучилися робітничі полки з Харківщини, Катеринославщини і міста Київа разом лічебність большевицьких військ на Україні треба рахувати 60,000 до 70,000 т.
Фронт Дон Саратов: большевики нагромадили біля двухсот тисяч і наперли на Дінських козаків які за недостачею зброї і амуніції відступили на правий беріг Дону. В військах омана Краснова зауважується зменшення бойового настрою і були випадки що невеликі частини переходили на сторону большевиків.
Німеччина: в терешній мент Німці мають сто дев'яносто три тис. дисциплінованих охочих військ які не мають жадних со вітів і мають в своєму складі 20,000 більш частю бувших активних офіцерів які ними командують. Розположені вони біля 70,000 на східному фронті стільки же в Берліні біля нього а решта в дру гих частинах Німецької Республіки. Війська ці безумовно служать опорою уряду і можуть вседи активно виступати. Зі установою пе ремирря з Поляками на Познанському фронті з відти можливо забра ти дві треті військ.
Західний фронт: поданим німецькою агентурою, війська антантні особливо Французи негодні в теперішньому їх складі оку пувати всю Німеччину позаяк всі жовнірі запасу просяться до до му і службу несуть неохо. Але ж якби Французи на протязі двух трох місяців провели демобілізацію, то військами дійсної служби це було би цілком виповнено. Англичане дивляться на пробування в Німеччині як на свого рода спорт і подорож і меж ними педо вольних окупаційною службою немає.
3. березня 1919. Сотник фон Бессер. в.р.
МІНІСТЕРСТВО ПРИСИ Й ІНФОРМАЦІЇ
БЮЛЕТЕНЬ Ч. 27 "29" Липня 1919 року.
КИЇВ 27/VIІ. Оперативний звіт за 26/VII. Вечірній.
На Сарненському напрямку наші частини, перейшовши в наступ висунулись на лінію с.с.Соколове-Загород-Томангород-Дресове-Ходорівка-Олексієвка, що в 20 верстах на схід від Сарн.
На Володимирському напрямку в районі Радзивілова наші частини ведуть бій.
В районі Проскурівка наші частини під натиском ворога залишили Яромолицю.
На Жмеринському напрямку наші частини з боєм захопили Валитарку. В районі Вербове, що в 3 верстах на південний схід від Валитарки ворог продовжує наступ.
На чорноморському напрямку помітно збільшений рух суднів Антанти.
На Харківському напрямку йдуть жорстокі бої з перемінним успіхом.
Внутрішній фронт. В Трипільському районі справа ворога атакувала наш аеріан обходом з ланту потопила повну навдачу.
З окремих слів можна розібрати, що Голова Совнаркому України Раковський послав до Міністра Закордонних Справ брандій Пішона, ноту с приходу полонених росіян і Українців.
КАМ" ДНІВ 26/VII. Серед Галицької Армії шириться диверсія. Дивертири ховались по селах і прямує до Галичини, переходячи ріку Збруч. Поляки не ставлять ніяких перепон, що до переходу через Збруч, що дуже сприяє дезертації Галицьких жовнірів. Серед Галицьких Остаршин можна почути голоси зневіря в Українській Справі. Із при скорення погіршення ворожої агітації серед Українських старшин. Агітація шириться Гетьманами та Деникіними.
Українська інтелігенція більшістю переконана, що теперішнє Правительство не в силі поставити Українську справу на становище Європейського значення в політичних колах Європи. Серед інтелігенції є думка, що мусить скластися уряд ксиліній.
Поляки провадять агітацію, аби ширити паніку і нелад серед нашої суспільності Росунаєть чутки, що Польське військо незабаром дістане майдан від представників Антанти на право окупації цілого Поділля.
МОГИЛІВ 26/VII. Більшовицькі банди під проводом Криворучки, які скупчились в с. Ямчінці, що 12 верстах від Ямполя о 4 години рано 26/VII почали ланговий обхід міста. Наше військо відійшло перед переважаючими силами ворога, в напрямку на Могилів. Бачучи наше військо відступаєм — де які селяни плакали.
МОГИЛІВ 27/VII. Наші війська які залишили Ямпіль, одержавши допомогу, знов наступають на Ямпіль. У Ямполі Румуни стріляли не більшовиків в гармат.
КАМ" ДНІВ 28/VII. Інформаційний відділ М.З.С. одержав телеграму від Інспектора військ. Подільської групи такого змісту: В Ямпильському повіті поселилися яни-ва, ладних мазів'єв в справі збору урожаю не немає. Війську треба брати хліб, але невідомо не яку частину має право Держава. Томашільська волость постановила дати Державі з поміщенням замли, за сяйної селянами четвертий сніп, при чому все належне до Держави має бути звезено в склади заходами селяни, але несомолочене. Повітові органи абсолютно не виявляють діяльності, що до організації влади і земельної справи.
РІМ 14/VII. Центральний Комітет Італійської соціалістичної партії висловився продовжувати й надали підтримку III Московського інтернаціонала."КМАНІТЕ 15/VII".
НОВО-УШИЦЯ. Настрій населення недолікий. Під час свого високу більшовики привели телевоне і телегра не сполучення. Зв'язок поволі налагоджується. Населення прагне до спокою й порядку. В Коломийській волості верховодить всім Петроградський двірник, який підбурює народ проти директорії і уряду. Необхідно вжити самі рішучі заходи.
КАМ" ДНІВ 29/VII. "Червона Правда" в ч. 42 від 12/VII пише: Рульцькі повстання на Україні це результат Петлюровської агітації. Венці АНГЕЛІЯ які опорують на Чернигівщині в пізнішо-західних політх Потавщанин, це є неслідок праці лівих і Ук.с.-р., головна роль якої належить Абраменкови. Але ми повинні мати на увазі, що селяни в грубий матеріаліст, практік. Для нього в першу чергу є сем'я і коли він іде на авантюру, то тільки в тому мотиваби прогребувати місто, поповнити такими чином своє майно і не дати його колуністам. Але не завше він може йти на авантюру. Для нього час, коли він нізащо не піде грабити місто і утворювати жидівські пор-
Продовження ч. 27 ст. 2. Таємно.
роми. Це є сійда і жнива. Липень наступає, жнива підходять, що є передишкою для Совєтської швидкішнішої армії. Цей передишки досить для Совєтської влади, аби закрититись і втихнути в пролетарський рух як всю бунтувучу братю. Липень останній місяць повстань. З-Вересня починається рішучий успіх Совєтської Армії. Оскоро почнеться осінь та зім'я сніги, які похоронять думку Петлюрівців та їх приймників.
В тім-же час описи відомий більшовик Отеклов в останні під заголовком "До князя" пише: Колчак нам розбитий; цьому спочатку мобілізовані нами солдати Ні-мецької війни, які зробили повстання в його частини та запалило. В надія що скоро буде взята вся Сібір, за динятком східної частини, де вс допомогою Японців контролювання зів'є оп'ять своє кубло. Що до України то Отеклов пише: Нема худа вов добра; Наступ Деникіна потягне за собою оздоровлення внутрішньої атмосфери на Україні, що революціонує Українського Селянства і знову вблизить його в Совєтську владу.
КМ"ЯНІШ 27/VIІ. Розвідочний відділ Політичного Департаменту М.В.С.пові- домляє: серед різних кол інтелегенції можна часто почути, що телерішне Пра- вительство не виконує своєї прямої задачі'. Де які круги інтелегенції є той гадки , що хоч наше писательство і бажає добра для України, але винне в тім, що склучує навколо себе людей, які деремно витручають гроші і ширять ненависть між партіями. Замісць праці організаційної, видко працею дезорганізаційну. Багато інтелегентів гадає всоїм усунутися від праги, а другі думають вхікати за кордон, навивали тенерішній режим "жовтим більшовиком". Велика кількість Української інтелегенції, яка невадоволена сучасним урядом, може бути жертвом Дептинської або Польської агітації, яка так шаленоно шириться, що змітно таких на превеликий жаль і серед старших наших армій. Така думка і настрій інтелегенції надзвичайно має шкідливий вплив на солістю Культурно-просвітня праця; яка так доконче необхідна під це хвилю на селі не може провадити нормальним шляхом.
Дизернія Галицьких ковпірів з кожним днем все збільшується. Свободна переправа через Збруч, що робиться в метою, аби ослабити і роскласти нашу армію,- збільшує дизернію. Наша влада в цій справі не вживає заходів.
Загальний приїст діл на споживчі річі в кожним днем викликує між населенням страшне незадоволення. Цю причину населення ставе в вину сучасному уряду, який по їх словам лише двабе про себе, а про загал ні.
Директор Департаменту Інформації
МІНІСТЕРСТВО ПРОСИ І ІНФОРМАЦІЇ.
КАБІНЕТЪ. УП.: Ч...31..... 6-го Серпня 1919 року.
"Interessante war in Ukraine
: проти-неступ на Польщі
козакомовно свідчить про те що польські проволочні відомості про до-
помогу польським укріпленим виходять в західній пресі доброй грунт
проте Тарас, користуються повідомленнями нашого Прес-Бюро в бідні, боль-
шовицьким радіо-Було і польськими повідомленнями даремно-силкується в
ник розвібратись і навіть пише: Становище на Україні занадто "нелегко для
того щоби в тому нося зрозуміти" Англійська Преса з поглядом знав
багато подібних актів, і ман повстальних стемків, але розвібратись
в цьому їм взовсім бракує сил. "Таймс". 27-VI.
ТКМС. за 16-VII. повідомляє: В склад"Ради" при генералі Гнінчі входить
також і проф.: Лортошев/самохідно Є. член тимчасового уряду/.
ЧИК в південній Росії.
На засіданні англійського парламенту, 9-III Мр. Фесиль Гармсворт, відпо-
відаючи на запитання різних осіб про погроми жидів на Україні, які чи-
нять різні контр-революційні війська і особливо війська Григорова ско-
зав, що дійсно незвичайно багато жидів забито під час війни радянської
Росії з військами українського доки Григорліва, який з рішучим вдо-
бом. "О до питання про те чи істинила якась допомога збоку Антанті Гри-
горів, то на це запитання може бути лише негативне відповідь. Нарешті
англійський уряд не здіреться посилати війська в район операції Гри-
горліва". На запитання мр: Ленгє /Рудовик/ який повторив зачитання по-
передніх депутатів Гармсворт, вичинно, повторив свою першу відповідь.
Таймс. 3-VII.
КЕРОСОН. 01-VII. В районі мілової діяльності розвідчиків.
В районі Золото-Балка, наша розвідка переправилася на лівий берег Дніп-
ра, де велілим посоком захопили 2 гармати з кіньми, штаб її полку, бага-
то зброї і повернулась назад.
На фронті Божарівськ-Вільні Уторі-Нілровка-Фоменка бронепотяг ворог
обстріляв ст. Вільні Хутори, але вогнем нашої гарматної команди був від-
битий.
КЕРОСОН. 01-VII. В Киїнзеві жовнірі взяли генерала Попарена, відомого сво-
їм звіряським відношенням до безорабельного населення.
Таймс. 3-VII. Вищою військовою різновкою прес-бюро
"КОМУНІСТ" 13/VI-14 спеціальної Соколовського замовлення спілкувався, що вдягнули останній патрон. Закази 300 кадрів, ланди взяли з обсерваторії 450 чоловік.
Київські "ІНСЕРТІЯ" пишуть: Після поділки де Губинською волості 13/VI-14 с. г. години у нічі святково в кількості до 200 чоловік попали на містечко ДАС-ЦЕ і пограбували його до шату. За поведення покладено контробунд 300.000 карбованців, засновання була нагала в 1 п'ялодачі.
ЗАТВЕРДЖЕННЯ 14/VI-14: На 17/VI-14 телеграфною лінією передавали новини "Трибуналь"; має бути заслухано 16 стовп про розсіяння, які встановлено по ченим плацентувальних дії "ПІДРУЧНИК" ПОЛІЦЕЙСЬКОГО ЗАСТУПНИКА / підготування звіріння/ Книжки "Інвестори" 12/VI-14.
Засновка "Ольшаник" в 13/VI-14 спеціально: На участь у позиційних локін-святах "демократична думка української" статейників "необхідно в поєдинному дати ім костю на релігійну шкому.
Тендерні домовини у дев'яті сьомий птс "нову домонадичну гасло" та таку відповідь: "стосовно цієї, не обмежуючи звабили з ваших голов ополчення. Макс-гейл своє нічого державного устрою і не хоче, що одиниця власниму позицію Росію. І українські дев'яті нас не балансирували і фони ви, овни Великої Росії викладали елітність вільних патріотичних тілки гасли. Ова тема динамічної високих-діяльність багато-свій є велика Росія. На тетрадському інтелектуальному школи, те що сі засад на розмовах це час гаразди-заповнення погоди і за для овсял на обсерваторному ланцюг". Коментарії до номенклатури не потрібні. Понадальська політика жодні відходи.
ЗАТВЕРДЖЕННЯ 14/VI-14: Стаття, що змінився в Раде-представницькому позовному твердженню "не поїхав" донікинця до катеринодару, не зазначив на те, що солдати мануфактури довіряли хоч і вбили, але не повинні починаючи пізній поділяв цін. За два тижні після на хліб дімця в 22 мобільниця до 6,5 не заповнюванням засади має власти до 4 каво-запорожців. Після на ним продукти відповідно пала на 30-30 відсотків.
Поліцейська газета "Ку-ос Демократична" з дня 14 серпня 1918 року дена- сить слідуючі листки: Після голосування омнівального "The Truth" український посол в На-ціл-Ольшанике, де їхав цього часу визначений у французькому міністре дуже загальних словах "Підома". За замислення солдати посил міністру наму звонити до вимоги що те телеграфної, наказали так важливі досліди як Підмочина і Азарова позначили має давно самовільну уявлення, а також засвідчили в них допомогу-своєму вип. Звідковидр на те Ніколи закликав уніфікація і писала виконати обговорення за двох, а розмовуючись з подальшою назвою по події синхро- кале велике повноваження серед українських поліцій у падінні. Підсумок від- дивання в Нижньому, а на того місце 27 лютого г. о.а. Вихила Тимошенко. Ізьма честь українця під п'ятами досяг Ленінського-Гелеви урочистості випу- дку Скульпторська і-малювальна "Кілі Пано" не стодосилася до Катеринодарської п'ятнадцяти з волею на захоплення в місті політичної самостійності українського на- воду і радянську державу. Стаття свідомих є тільки українцям буде заповнена культурною високопілля.
ЗАТВЕРДЖЕННЯ 14/VI-14: ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ ЗАСТАВНИК
Підписано:
Мордовцев
МИНИСТЕРСТВО ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ.
ЦИРКУЛЯР УТА ч. 4. I-го лютня 1919 року
НАВІН 20/IX: Більгельмстадон з Англії прибув перший німецький паралан в 600 по
лонених .- УТА:
НАВІН 30/IX: У Гаазі відбувається перша Міжнаціона конференція для обговоре-
ння тих засобів які-б найкраще забезпечували зближення між народами. Представ-
никами Германії будуть професори Адольф Девен, Ріхтер, Спікер і доктор Магмунд
Шульц.- УТА.
НАВІН 30/IX: Італійський Головний комісар південного Тиролю Кредеро задав у
бесіді зі спеціальним кореспондентом "Фоссової газети": він сподівається, що зараз, після
війни німецькі італійські культурні відносини зможуть розбудуватись гладко. Він
вияв розпорядження про те що-би анну було дозволено надсилку німецьких часопи-
сів до південного Тироля.- УТА.
НАВІН 30/IX: 28-го березня відбулось надзвичайне зібрання всіх уповноважених
осіб Берлінської соц.-демократії на якому міністр Державної Оборони висловився
про свій конфлікт в Сфорто в справах Реґенера Носке заявив що для нього ця
справа ліквідована після того як Рейнгардт вробив свою заяву. Після цього кабінет
одноголосно ухвалив покинути на цьому в зазначення справою. В кінці наради при
де-кількох утримавшихся від голосування принять резолюція два висловлення довіри
міністру Державної Оборони Носке і повність в тім що він як і досі самим рушучим
робом буде виступати проти всіх контр-революційних змагань в права і з ліва.
З приводу цього "Оверте" заявляє: одно вступлення Носке показує, що зло-
ні чутки брехливі. Носке ніколи не переставав бути соціалістом та демократом
Але він не запобігає ласка у мас і не звіскує перед ними Він має сміливість ціл-
ком обверто висловити свої переконання. Взаємне обговорення на конференції
принесло величезну користь.- УТА.
НАМ'ЯНДЬ 1/IX: Скремін відділ Садівництва та інтенсивних культур силав за-
конопроект прикладена пояснювальна записка такого змісту В останні роки перед вій-
ною в межах України нараховувалось до 850 дос плодових пітомників які випуска-
ли на продаж щорічно біля 4 мільони цен. Значна площа пітомників належала при-
ватним підприємствам переважно великим земельним власникам, які господарювання
своє тепер по більшості пропинили. Свою потрібність в міжнацьких потрібностях для вику-
вування цен. шкілки задовольняли матеріалом який оперуєвався з за кордону чи то
як уже готовий власні чи насінням. Закордонні вжив і несійна походили від сортів
не відповідаючим грунтово-кліматичним умовам України через що значна кількість
цен погинула в перші роки життя навіть при умілім уході і продукція цен в 4 мі-
ліони річно не збільшувала відповідно площ старих садків а молоду часто густо
гнили в перші роки після посадки Тепер же коли все в за кордону мало здійснено
для нас незмінна своєм припинився, а приватні підприємства ліквідовани і пере-
доїння одержання українських садівництво можливості дакучи переведення земельної
реформи проявити свою споконвічну прихильність до садівництва, виникає велика
потреба організувати державних заходів заготівлі насіння у собою в власних
лісів під доглядом лісових строям і отекшним лісочкових так як тильки цим шля-
хом можна запобігти повну припинення діяльності плодових шкіл.
Для задоволення потребностей шкілок в насінні для вирощування живиць-несбхід
по асигувати 680.200 гривень так як контраст Скремого відділу Садівництва і ін-
тенсивних культур за відсутності відомостей в місьць не може зараз бути складений
а запотибати має негайної сезонній характер то зваженчі суми не обхідно асигнувати
в тим, аби віднести їх за контрасу цього року .- УТА.
ВАРЬБА 29/IX: ОПЕРАТИВНИЙ ЗВІТ за 29/IX. На північний схід від озера Кляв
наші отряди пероправились через річку Етнч сильною атакою захопили село Номе-
вича при чому захоплено 30 полонених і ворогу вчинено великі страти. На всьому
фронти на дільниці розвідочних частин, а вдвоє Дивизії інтенсивний вогонь на-
мої артілерії. ВОЛІНСЬКИЙ ФРОНТ: Спокійно.- УТА.
НАВІН 30/IX: Граф Арко /відомий німецький учений/ головний інженер великої "Гір-
ш" "Телегункін" у Нью-Йорку читав доклад про безпроводну телебонію "Радіо-теле-
нів в час лекції Нью-йорська радіо- станція вступила в радіотелефонні зв'язок
з повітросомами "Доденез" Завдяки був без перешкод, аж до дистанції 140 кіломет-
рів. Це перший випадок розмов про радіотелефону між постійною радіостанцією і
повітросомами на таку дистанцію На малі припинились припинити розводу завдань, тому
що повітроплав мусив стежати за метеорологічними сигналями. Граф Арко пояснив, що
спити радіотелефонні, які провадив раніше статс-секретар Кретц враз передано
до нової стадії.- УТА
НАМ'ЯНДЬ 1/IX: Де журнал" повідомило, що недавно прибувший до Парижа голова
американської місії Генріх Ворентону пояснив, що болговинська невезена загроз-
жу всій громади Польщі через Польща мусить мати постійну армію в 500.000 чоло-
НАВЕЧ.30/ІХ. На першому зібранні в "Залу північної демократичної партії" тимчасовий голова обрано Гамбурзького сенатора Петерсона, замість мертвого Пауляна. -УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. При переселенні їх до магістратури в Бруншвейг 28/IX позбавлені соціалістів потерпали новий тяжкий крах. Обрані тільки чотири депутати буржуазних партій. Демократів і соціалістів об'єднаної -УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. У Липову після довгих переговорів утворено 28/IX, середньо-германський Буржуазний Спілкітат, заснуваний якого динамо- го правителю. Головою Спілкітата є голова директор Рибеншнідта -УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. З огляду на брак журналу 30-го вересня вночі тимчасово призначенося двох де-котрих журнальних потягів між Берліном і Аль- товом.-УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. Голова України по допомозі фарбобітним покончився за рок- сичим які залючаться в час оточеного руху через неполітику із буде виплачувати в допомогу.-УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. Вістадські соціалісти домагаються, що без огляду на закупки готелів зі своїми тенями і целийними джерелами утрунку- кими товаристами, ніхто закупився від держава верхніх національ- ними і господарськими медиками, поки не місто володіло тільки голоса- ми тенями джерелами.-УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. Народній кореспондент "Немецьке Титеке" робив з заданням про визначення у вирокову договір народне голосування у Плезсвігу висновок, що Ліга Вація і павелювано від обсяг голосув- ання буде втручатись в справи Краєвінгу. Впро Болда заявляє, що таке товаччання цілком сподівали і безпосередньо. Для Германії мається сила Тільки поставили міжнародного договору і тому непокутнімо втручання Ліги Народів в справах цих людей Плезсвігу, яких не торкались постанови мирового договору.-УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. У Флензбурзі 28/IX підбулася величезна чергова на- ціональна. Обербургомістр Тотзе в процесі планових несвідомості, що майже повністю місто виявило те-ж як голосування. В рез- золюції висловлено протест проти насильства, атакованих об'єднань вір- ності Німеччини і висловлено віру в будучину Германії.-УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. У Вір енцлідт всі партії згодились постачати один за- гальний наборовий бізнес і нотки повинні так своєм державності до позо- го реалу. Те-ж немаючі соціалісти заявляли, що вони, як і всі ли- ші партії нехай матимуть окрему Вірненцлідтську республіку. По об- тяжних відомостях, французька армія підняла витри до Лівобергам.- УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. Страхи портових робочих у Волентагені спінчено.-УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. По відомостям з Гельмштедера спростовується чуття про підтягування французької флотови в Пинківське заливо. Війська зали- шаються в селі.-УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. Спраха промаршування Німеччини Австрії нічого погірше- ло. Постачання концентраційних ділянок до селеня. Про звичу поданих двох ко- місій не сприянено.-УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. У кімірному засіданню Тирольського Ландтагу при обгово- ренні питання про відновлення до Австрії своєї республіки сопромен- тальних воли з заявою, що бажати про відновлення зараз рік. Нада- цього прямого преподінця, конституції, не конституцій Австрійської республіки можна сказувати на федеративних підмаланнях. Директ про- почує разом нижніх країн Австрії своєї республіки утворити Комітет Крів, який би вже ще за зв'язок з кризами і переконанням урядом І міг-би співпрацювати при зробленні конституції.-УТА.
НАВЕЧ.30/ІХ. По відомостям у Будапешті відбулась перша сутичка між державними руховими силами. У Обернзькому/Будимпешному/ Бургомістр позбавив рухових катета з означенням звичайно всі теневійші приклади і реквізиції їх. Атаковано в наслідкованні Сагне- та не містя Античних залишилося без адміністратора. На головному телеграфу у Будапешті був розквашений 7/1 телеграфних приладів ОЗА в загалі сл- Бургомістр мав засади велику увагу залиш Кларенсово про Альпийське патриот. В Пинків- бургові з'явився 7 національних державників Клаудія, по Алленсні острога
МІНІСТЕРСТВО ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ
ЦИРКУЛЯР УТА ч. 5. 1919 року.
КАМ'ЯНЕЦЬ I/IX. Київська українська газета "Слово" в рубриці з робітничого життя містить цікавий рецензі про організацію дорожньо-цимних та залізничних робочих. Організаційного комітету "профес. союзу" Зарва же після відходу бойовиків у Київ утворився під проводом інженера Кірста, якась організація, що назвала себе "Організаційним комітетом професійних союзів і розпочав викликати свій подвійний сегмент цієї назви. Муть-робочого під редакцією того ж самого інженера Кірста Цей організаційний комітет не додалася до залізничного боротьби, соневі постановило притягти до судової відповідальності членів організації. Виникло непорозуміння про робочих комітетах того камітета на чолі з д. Кірстом за письмо до 5-го листопада в статті "Залізнична Муть робочого" з 19 вересня Дали ознаки комуністичного амбіту, що було пов'язане з позначкою поданої передачі винних де-яких підприємств бобобудовно-важеному по фінансових справах д. Матусевичу Тимчасове бюро при Раді професійних союзів АУБС не відповідало на цей лист, і навпаки, і постановило також притягти до судової відповідальності й авторів цієї заявки. Крім того правління позначено-цимних союзів дозволили не загального збільшення, що виявилися соневі входять у склад Київської Ради Професійних союзів і залишили об'єднання як от організаційний комітет/на Вихлівськ- кі вулки/ воно не визнається. Повноважним органом представництва професійних союзів м. Київ являється видання Київської Ради професійних союзів в особі тимчасового бюро /Преватин 88 Готель Сава/. Обрано 29 серпня цього року на зборах представників 23 промислових професійних союзів у Київ, діє в залозі є підписи і печатки представників таких союзів "Пшениця", Металлургопромислових служб / країнних служб/мито російського транспорту, будівельних робітників, друкарів та політурників, водного транспорту. Будівельних робітників і перуарів домових робітників деревообробки робітники лікарсько-санітарної справи робітників по/ по борозні миру, автомобільних служб чи баланси робітників народного жеребця. Крім того газета містить кляпку листів до редакції в яких робітники не визнають організаційно-го комітету. Очевидно утворити /актуване "полегшення"робітників Денікінським сатрапом повсталило.- УТА.
КАМ'ЯНЕЦЬ I/IX. Денікінські газети пишуть, що зі вступом добро-волдців у Київ не припиняються нелегальні випадки нальотів грабунків абзеста мирних городян бандитами оголенням в "добровольческу фор- му" Цей дій буде кілька збілостя з метою грабунку. УТА
КАМ'ЯНЕЦЬ I/IX. "Київська Мисль повідомляє про чорноземство дуко- вство, не перестає працювати колесами і керити з обранням по Київу за "батьками вилізда всі старе і коленспреклопне" майлять о дарежній події христоливської воєнству.- УТА.
КАМ'ЯНЕЦЬ I/IX Київська мисль повідомляє, що Київський комітет Червоною Хреста подав Київському Губернатору докладну заявку про тяжке становище евакуювання війни які втили від погромів. Комітет просить: 1/ Важки важко для припинення погромів 2/ видати розпорядження, аби влада у Київ і місцевих допомогла комітету; 3/перемінити комітет соціальні гроші, або вадати супліді; 4/ видати всім об'єктам і пострадавшим від погромів документи 15/ Дати розпорядження аби було дано помешкання для біженців, а також для установ комітета. Губернатор задовольнив тілько де-які пункти цього прохання.
КАМ'ЯНЕЦЬ I/IX."Рада" містить велику статтю п. л наголом "Оби- вателський тривоги", яка зазначає тривогу, яка сприятлив в обштателях- сько-чорноземствів колах в проваду евангелія Київ. Яку роспомали дооб- ровець Зпор запропонував авіан і Центррослужби. Через тиждень у Київ буде Петляра "через три дні прибудуть бойовики"Франція підписала зго- лу в Німеччини проти Англії та Росії. І чорноземстві неспокій росте обштательські нерви сильно реагують на вересонстиння грузинських, руки третять розгортаючи вечірнє газету і очі поспільно вищують свіжих звісток про заходи влади. А влада про настрій обштателя все ніколи не клопотається та й байде.- УТА.
КАМ'ЯНЕЦЬ I/IX. "Вечерні Огні" повідомляють звістку, що Центральний комітет Угорської Соціалістичної партії ухвалив ввести зі биляду-III- Московського комуністичного інтернаціоналу.- УТА.
КАМ'ЯНЕЦЬ I/IX. "Рада" повідомляє: На місці предстояння в Київських середніх шкіл у лопачателя між іншим залагано по 2 огляду на систе- рин воїх законів виданих попередніми правителствами України, українська гімназія перестають бути державними і можуть існувати як приват- ні, як не буде височати клопотання на підставі закону 1-го липня 1914-го року УТА.
КАМ'ЯНЕЦЬ КИЇВ 30/ХІ. Прес-Бюро повідомляє Саведно в Київлянні
SPATUL TAREI du 2 Decembre
De L'Ukraine.
Quand les denikinistes sont entré le 18
Novembre à Moguilev ils n'ont rencontré auc
cune résistance. Les denikinistes ont tiré
des coups de canons pendant 3, heures sans
faire une victime.
Aussitôt entrés Moguilev ils ont commencé les pillages. Les oris et les gâ-
des victimes des denikinistes
misements étaient entendus jusqu'à Ata-
ki.
Le 19 Novembre les denikinistes ont
mis une contribution de 4 Millions sur
la ville de Moguilev payable en 3 jours.
STATUT TAREI du 4 Decembre.
Cluj.-De varsovie on annonce que le
26 Novembre il y a eu lieu la Confé-
rence des délégués des états baltiques
de la Pologne et de l'Ukraine, ayant un
pour but de conclure une alliance contre
les tendances des parrusses de construi-
re la Russie dans les anciennes frontiè-
res.
L'idée de l'alliance vient du gouver-
nement polonais qui traite dans cette
question avec les envoyés spéciaux de
l'Ukraine nationaliste, depuis 15 jours.
DAGL du 7 Novembre Décembre
Les journaux de Varsovie donnent la nouvelle que le gouvernement des Soviets a décidé de faire tout son possible d'empêcher l'occupation de l'Ukraine par l'armée de Denikine. En liaison avec cela on annonce que Racovski il a élaboré un plan d'après lequel il organisera la révolte à l'arrière du front de Denikine. En même temps les armées bolcheviques commenceront une grande offensive contre Denikine.
Comme on voit Denikine devra tenir tant aussi contre les troupes polonaises, qui en dernier lieu sont devenues agressives. Un conflit armé ne tardera se produire.
CLOPOTUI du 7 Décembre.
La question de la Galicie Orientale.
Lyon 4.-Le bureau de presse polonais nous communique les choses suivantes:
Plusieurs journaux annoncent que Paderewski aurait reçu un télégramme de Paris que la Conférence de la Paix a décidé d'accorder le mandat de la Galicie Orientale à la Pologne pour un terme de ans, convenant que cette province jouir d'une sorte d'autonomie, qu'elle aura une diète spéciale à Lemberg et que son armée ne pourra pas être employé enployé par le commandement polonais qu'en cas de défense; Un A ce propos, un groupe de députés se sont présenté chez Paderewski. Le président leur a répondu que la situation de la Galicie n'est pas encore éclaircie mais que la délégation polonaise à Paris a reçu des instructions de ne donner son assentiment à cette décision. Le gouvernement polonais est
-2-
cide d'envoyer à Paris une délégation spéciale chargée de
protester contre cette solution de la question de la Galicie
Orientale.
STATUT TAKTI du 10 Decembre.
Hatin 6 Dec.-L'émeute,dans l'intérieur du
pays occupé par Denikine,s'estend de plus
en plus.Les gouvcr. de Kiev,Kharcov,Khor-
sen et Poltava se trouvent sans la domi-
nation des insurgés.Text le gouvernement
de Kiev représente un champs guerre.Il
n'y a pas un villag qui ne soit passé du
côté des insurgés.
Le général Peltlara qui serait venu en
milieu des rebels aurait provoqué un grand
enthousiasme parmi ceux-ci.
D'après certaines informations Petlu-
ra serait parti dans la direction de Bielc
Mercerí,et à son appel se sont présentés
plus de 50.000 insurgés.Le Commandement
de Peltlara a organisé ces bandes qui ont
accaparé les dépôts des matériaux et mani-
tions des troupes de Denikine.
Le général a l'intention de partir vers
Poltava et Katerineslav,pour organiser
et réunir les insurgés de ces régions.
La presse de Denikine est très alarmée
Le journal denikiniste "Kievliensine"
dit que le passage des unités heliciennes
du côté de Denikine,au lieu de causer du
mal aux ukrainiens les ont aidé car étant
une armée affamée et démoralisée sans vête-
ments sont devenus les meilleurs alliés
des insurgés.
Bender 6 Dec- Dans la région de Tiras-
pel et sur tout le long du Dnièstre en en
tend le bombardement d'artillerie qui se
donne entre les troupes de Denikine et le
insurgés.
INDREPTABA du 10 Décembre.
Maklaoev le représentant de la Russie
anti-bolchevique, à Paris, donne quelques
informations concernant la situation de
Denikine et de la Russie.
Parlant de la vie économique il dit
qu'elle est détruite et donc il faut la
reconstituer mais en ne peut pas la fai-
re sans l'aide de dehors. Par exemple l'U-
kraine pourrait exporter du charbon; l'Eu-
rope devra fournir les bateaux et payer
en nature.
A la demande -et Petlura? Maklacev ré
pond:
Petlura n'existe plus comme commandant
d'armées. Les meilleures troupes galicien-
nes sont passées du côté de Denikine. Pet-
lura à la tête d'une bande armée mènent
une guerre de harcèlement qui provoque
des troubles à l'arrière du front. Et en
ne prévoit pas d'amélioration. En ce qui
concerne l'Ukraine Denikine lui reconnaît
une large autonomie, le droit d'avoir ses
propres écoles et sa culture nationale.
Mais d'une indépendance on ne peut pa
même discuter.
La Politique de Denikine.
Général Denikine n'admet qu'un gou-
vernement de coalition. Tant que la guerre
durera il est pour l'unité de la Russie
entier. Ce n'est que la Russie libérale
qui xxxxx aura le pouvoir de se prennen-
cer sur le régime qui devra exister. Denik
ne est combattu surtout par deux de la
droite mais cela ne le fera changer son
attitude.
UNIVERSUL du 10 Decembre.
L'émeute des ukrainiens contre Demikine.
La révolte des ukrainiens contre Demikine prend des proportions.Les insurgés ont occupé les gouvern. de Kiev,Kharkov,Poltava et Kherson.Tous les villages font cause commune avec les insurgés.Le moral de ceux-ci est très relevé depuis que Petlura se trouve parmi eux.Petlura s'occupe de l'organisation militaire des insurgés,pour recommencer les opérations contre Demikine La presse de Demikine est très inquiète aux de la tournure des choses.
UNIVERSUL du 10 Decembre.
Le Mécontentement des Polonais.
La solution du Conseil Suprême relativement à la question de l'Galicie Orientale a beaucoup mécontenté la population de la Pologne qui ne veut pas entendre que cette province soit cédée à la Pologne seulement pour 25 ans.
Dans le Parlement Polonais des discussions ont lieu concernant ce thème.
Le Gouvernement Polonais veut envoyer un proteste au Conseil Suprême dans lequel la question de la Galicie.
DACIA du 10 Decembre
On annonce de Moscou que la ville de Kiev est entourée des bolcheviks.
DAGIA du 10 Décembre.
Aurons-nous affaire à Demikine?
De l'autre côté du Dniestre la situa-
tion n'est pas encore clarifiée. Le peu
de nouvelles qui nous parviennent sont
continuellement en contradiction, et
quelques fois tendentieuses. N'importe
pour nous il se passe quelques chose
de peu favorable, bien entendu pour le
ce qui se passe
moment, car par là tout est provisoirement
les situations s'alternant rapidement.
L'armée de Petlura s'est évaporée.
Ce qui est resté d'elle est passé en
passivité. Le même sort cat eu les troupes
galiciennes. Ces changement est eu lieu
après l'entente entre les polonais et pet
Petlura. Donc on ne peut pas soupçonner
que le coup a été préparé par les Polo-
nais. La nouvelle situation devient très
intéressante pour Demikine, surmont la
n'est pas les préli-
question si col.
monstre d'une entente entre celui-ci et
les Polonais? On parle d'un changement dans
dans l'attitude des polonais. On sait que
Petlura n'admet pas que la Galicie soit
incorporée à la Pologne. Mais Petlura
présentait moins de danger pour les polo-
nais que Demikine, qui est plus fort. Mais-
les
tenant les Polonais deviennent voisins
de Demikino. Comment peut-on explique cet-
te situation?.
Il est certe que nous nous trouvons
face en face avec Denikine et que le nom
d'Ukraine, pour le moment aucune force armée. Mais il n'est pas moins vrai, à l'arm
rrière du front Demikine existe un rebel,
Kahno, et si nous ne pouvons pas l'encou-
SF. TUL. TARSI du 10 decembre.
Hétin 6 Dec.-Les journaux de Varsovie s'occupant de la situation de l'Ukraine émettent leur opinion xxx et demandent que le Général Petlura soit aidé.
UNIVERSUL du 13 Decembre.
D'après les dernières nouvelles de l'Ukraine Kiev a été évacué par les troupes de Denikine. Des luttes acharnées se donnent aux environs de la ville, entre les belcheviks et les denikinistes.
D'après la presse de la Pologne le gouvernement de Kherson tout entier se trouve dans les mains des insurgés les troupes de Denikine devant quitter cette ville.
Les troupes belcheviks sont arrivés jusqu'à Kharcev où Denikine a été forcé de mettre le feu à ses dernières réserves.
Rostov et Taganrog serait occupés par les cosaques du Koaban, qui se sont révolté contre Denikine.
Issy, 11 Decembre.
On annonce d'Odesa que les troupes de Denikine qui ont occupé différentes localités en Ukraine, ont organisé des nouveaux pogroms.
Il y a des nombreuses victimes.
ROMAN IMBA du 13 Decembre.
L'Administration de la Galicie Orientale.
Nauen, 11.-Ex D'après les journaux de Varsovie, le mandat conféré à la Pologne pour l'administration de la Galicie pour un délai de 25 ans décide les frontières suivante:
Au nord l'ancienne frontière russe-autrichienne, plus loin le long de la frontière la commune Beloc entre le secteur Cioszinow et Grawi, Ruski, ainsi qu'entre
-2-
Ciassanew et Jawanof.Mais plus loin nous trouvons d'un coté Jareslaw et Prezphil et de l'autre le gouvernement de Jawerow Neskiski Semlier et Starke Samber.
Plus loin la frontière s'étend à 3 kil. vers le sud de Chyrowa en suite entre Strwia et Dnièstre, occupant une par- tie de district de Starko Samber,en suite de l'autre coté des frontières des districts de Dobromil et Lizdâ d'un coté et S Starki Samber et Turki d'un autre coté jusqu'à la frontière Slovaque.
SPATUL TARII du 9 Decembre.
Hetin5 Dec.- La gazette polenaise"WIE- CZERNA" annonce que Petlura lutte avec le reste de son armée de 1200 hon. à Berditchew.
SPATUL TARI du 9 Decembre.
Hetin 5 Dec.-La gazette polenaise "WIE- CZERNA" écrit qu'un radio de Moscou an- nence que le gouvernement sovietiste a d décidé à tout prix d'empêcher que le res- te de l'Ukraine soit occupée par Denikine. En plus on travail pour organiser des . émeutes à l'arrière du front de celui-ci qui devient coïncider avec une grande of- fensive des belcheviks.
INDREPTARIA4 du 14 Decembre.
Lyon 13.- De Archangelak: Les belcheviks de Liev ont été chassés par les volontaires xxx l'armée desquels continue avancer.
DIMINÉATA du 14 Décembre
Le journal "CZESKO SLOWO" du 27 Novembre
série:Les adversaires de l'Ukraine ont
répandu dans les derniers temps des bruits
d'exagération qui annoncé
la fin du mouvement national de l'Ukrai-
ne le passage des troupes de Petlura du
côté de
Denikine.Ces bruits sensationnels avaient
pour but probablement de nuire à la cau-
se Ukrainienne au moment quand l'Entente
s'approcher pour régler les questions na-
tionales dans l'Orient et quand au parle-
ment anglais plusieurs fois se sont é-
levées dans la faveur de ce malheureux
peuple.
Les bruits mensongers que R L'état major
de Petlura serait arrêté et que les troupes seraient passées du côté de Denikine
leur source obscure.D'après la presse
polonaise c'est en vain que Denikine s'
efforcé d'attirer de son côté des partis
de l'armée Ukrainienne.
UNIVERSUL du 17 Décembre
les bandes des insurgés ukrainiens sous
la commande de Nahmo, l'effectif lesquels
s'élève à 30 milles soldats, ont attaqué
par surprise le quartier général de Deni-
kine à Taganrog.
Pour défendre le grand quartier Deni-
kine a fait venir du front une division.
Радіо-телеграфні звідомлення,
Російської телеграфної агенції.
Відень, дня 6. серпня 1920.
Війна.
Москва 5.8. Із операційного звіту.
У зв'язку м. Ломжy і Мазовець та стан. Шепе-
тово і кілька пунктів на захід. Наші пійська після завзятого бою
зайняли Цсханопедь і піддійшли до р. Буг місці
диплому р. Еурець. В Сідлечкому напрямі: Ми
вломили дуже твердий опір ворога. В Тарнопільськім і
і чортківськім районах ми підсуваємо Поляків до р.
Стрипи.
Ревком Галичини.
В Східній Галичини сотворено тимчасовий Революційний Комітет
Східної Галичини /Ревком /. Оголошено маніфест, в якім призивається
дихнення виразно проголосується право робітників і селян
заправляти свої долей. Ревком залучає всіх робітників і селян
незалежно від національності затруватися коло нега, помочи йому
з організувати пладу до першого з'їзду комун. Галицький Ревком кли-
че робітників та селян помочи всіма силами червоної армії в бороть-
бі зі пляхтою та дуржавою...... Еласність поміщиків, купців,
фабрикантів..... всіх ескплъоятучих людську працю..... на земля,
на рухоме та нерухоме майно переходить в повній мірі до держави,
вищий виконавчий органом, котрого стояв робочих та селянських депу-
татів - і він здиршить...... націоналізації..... и соціалізм.
Земля трудового селянина зістастся як була. Галицький Революційний
Комітет проголосує повну державну самостійність Східної Галичини,
і прохає всі держави увійти в ним п дипломатичні зносини. Галицький
Ревком проголосує повну солідарність з /Совітськими Росією та
Україною /?/, рахуючи, що вони допоможуть йому в справі комуністич-
ного зудівництва Радянської Східної Галичини. В склад Галицького
Ревкому увійшли: Володимир Затонський /?/ - голова,
Михайло Баран, Федір Ком'яр /?/, Іван Болонський/?/
та Казимір Лятнович /?/. /Радіо-Естнік Роста Ч.280 Москва 4
На Ролині.
Житомир 2.8. По всім пляхам Ролині весь час тягнуться пар-
тії втікачів, які повертають на старі місця, визволені від Поляків.
Червона армія в Галичині.
О деса 24. VII. Населенні місополостей зайнятих червоною арміє
дуже задоволене позодженням червоно-армейців. Хоча червона армія не
робить ворожих кроків проти Румунії, останна скупчує на границі
свої зйовська.
Тоговля зі Сходом.
Баку 20. VII. Для завязання торгово-ельних зносин з Персією,
Грузією та іншими державами Сходу, в Баку підкрийся Інділ бар-
кому вознішнього торгу.
Радіо-телеграфичні відомлення.
Російської телеграфної агенції.
Відень, дня 9. серпня.1920.
Комуністичний Конгрес.
Москва 3.8. Згідно з проектом статуту ІІІ-го Інтернаціо-
налу, в складі Виконавчого Комітету має бути 15 осіб, з котрих
5 мать належати до Комуністичної Партії того краю, в якім май-
ме сидів Виконавчий Комітет. Інші 10 осіб комплектуються в деле-
гатів найбільш важких комуністичних організацій всіх країн, по
одному від-кожної. З і н о в е в пропонує, щоби до Виконавчого
Комітету увійшли передусім генеральні секретарі партій, бо Кому-
ністичний Інтернаціонал зовсім не є агітаційної спілок,- і ми в н
генеральний штаб революційного пролетаріату. З окраї питання
Істнування нелегальних комуністичних організацій поруч з легальними
Зіновєв висловлюється за необхідність паралельного існування обох
комуністичних апаратів пролетарської революції.
Теак при голосуванні приймається одноголосно.
Війна.
Москва 7.8.1а операція йоного звіту за 6.8.
На захід від Ломжи ми зайняли Видневецьк і Сня-
тково. Під Остроленком ідуть бої. 4-го ми зайняли
Острів. В Сідлецькому напрямі: Продовжуються завзя-
ті бої на лівим березі Західного Буга. В Єресть-Литов-
ськім районі: Ми зайняли Тереспіль. В районі Брод
діє наша кіннота позаду ворога на північній сходи від Бро-
ди, посунулась вперед в районі Дечина і перодочими части-
нами підійшла до Берестечка. В Бучацькім районі:
Часи війська вийшли на р. Стрипу. І зайняли кілька сел на її
східним березі на південь від Бучача. На Кримськім
фронті: Наші війська перейшли внаступ і зайняли м. Алексан-
дрів, а також перейшли р. Конскру.
Врангель.
Москва 6.8. Ергман в "Ізвестиях" під заголо-ком:"Де_
зброї!" пише: Грандель продовжує йти вперед. Грандель загрожує
Донецькому безсейнові і плямам ополку, які взячуть центр в Качказом,
себе грозиться відкривати центр під нафтових джерел.....Грандель не-
безпечний для нас в військо-стратегічним відношенню до Нас тим и завору
коли-6 виступила Румунія. Грандель небезпечний для Нас тими завору
пеннями, які можуть підняти заможні верстви селянства. Грандель необе-
почий для нас під взглядом моральним тому, що його просонування
вперед може вилинути на намі війська на західним фронти і викликати
через них турботи про справи запіли. Нарешті, Грандель є дуже небез-
печний для нашої зовнішньої політики тим, що його допихи зменшують
важким значіння Росії в сфері міжнародної політики, в межах якої
Грандель стоїть по бочі наших ворогів. Нема чого їх говорити про
те, що Грандель відволикає напудувагу і сили від внутрішнього госпо-
дарського будівництва. З цього всього виходить, що всяке гальмування
Огляд Польської Преси.
Відень, дні 9. серпня.
Варшавська "Реч Посполита" повідомляє під датою 3-го серпня з Відня: "Тут ходять чутки, що большевики загадають у відношенню до Східної Галичини авертралізування простору між Збручом і Бугом. Львів остав-би при Польщі. Большевики не хотять Галичини для Росії, бо пей край був-би огнищем українського руху, котрий перекинув-бися на Україну. За те, чони мають загадати для Росії Холмщину, а на Інтернаціональній Конференції посиллять домагання в справі нейтралізації Плеска по думці німецьких домагань."
З Холмщини.
Останнє число холмського "Нашого Життя" улягло конфіскаті. Співробітника сеї часописи Семена Лобарського арештовано в ладі Скрпичині на Холмщині. Арештований був участніком офіціяльної польсько-української конфереції у Варшаві:
"Україна" в 7. серпня повідомляє: Під тилом большевицького уділу на воєнних фронтах, "вілзла на схіт і Українська Юртя Ді-их Бод.-революціонерів. Ву-ший міністр закордонних справ Микола Любинський, Арк. Стапаненко і І. Лизанівський почали добиратися і собі містечка в уряді Ракорського.
"Україна" в дні 7. серпня по-ідомляє: В Київі почала "виходити" "Трудова Республіка", орган Укр. соц.-революціонерів, під проводом І. Лизанівського.
"Баба Маа", останнє часопись трудової партії з артикулі присвячен-на Рижської Конференції меж іншими пише:
.................... Большевики через Литву зайшли рез Полякам в тил. Червона армія с-обідно-розпоряжається в Литві. Ся обстанна для нас окраїнних держав являється науцькою; коли ми як до скоро часу в питаннях тоб повроза з боку Німеччини та Росії не знайдемо спільної платформи, то наші сусіди зберуть нас по одній!, як ягоди. То-що відбувається на польському фронті і на Литві мусить бути навчанням для Балтійських держав у дванацятту грану години, Вадів- маю, що тепер, коли буря зі входу іде різночасно проти всіх Конференція Балтійських держав в Ризі знайде загальний відгук і взаїмні непорозуміння будуть забуті.
Радіо-телеграфні звідомлення,
Російської телеграфної агенції.
Сторона 2:
с.VII.20.
оправи внищення Врангеля є тим, що из повинні поборювати самци
енергійними способом. Далі автор рекомендує цілу низку агітацій-
них та енших практичних заходів боротьби в Врангелев.
О д є с а 7.8.- Комісар Морських сил Чорного та Озівського
моря звернувся в'відозвом до моряків флоти в приводу-морського
повстання в Севастополі, де моряки хтили вивести з
порту кораблі і припрацаджити їх до Одеси. В відозві ніж иншм
говориться: "Червоні війська потрещили-Польщу. Черга за Франгелем.
Над Кримським півостровом чутять розягватись червоний прапор.
Чорне Море почнно стати червоним".
УКРАЇНСЬКИЙ ВУГІЛЬ.
- Харків 5-8: Протягом липня в Донецькм басейні здобуто
23,000.000 пудів, вивезено 17,000.000 пудів вугля.
Різне.
- О д е с а 30.VII. Польська військова влада ог зарешто-учала
в Станиславові Українську Військову Команду.
- О д е с а 30.VII.- Через "о си" перейхала воєнна місія в
складі кількох москорських офіцерів, які назвали себе Денікін-
цями.
Радіо-телеграфичні звідомлення Сторона 2:
Російської телеграфної агенції.
12.8.1920.
Інструкція для агітаторів серед
селянства.
Москва 11.8......Першими товарами, які було закупле-
но нами за кордоном, суди сільсько-господарські машини, який
прибуло до нас 40 паганів. З припиненням браку коней
Совітська Влада накупила тракторів, які орять землю ліпше як
плуг а досить раз.
Треба розв'язати селянам, що пишуть в часописах, як йде пійна,
скільки порогів має робітництво та селянство, скільки їх погром-
лено, як їдуть боротьбу робітники в інших краях.
На мануфактуру мати наїд і не мож-
на, через те, що ми будемо підрізані під багатими і посм матеріял
йде на червоно-пійсько.
Соти і коросину /найти/, газу / ми будемо мати на піменше
як до пійни.
Щоб купувати за кордоном сільсько-господарські машини, треба
добитися застановлення бльокади, чого можна освітнити лише зніщенням
наших порогів. З ідси писно-ок: геть дверти рі.
Треба розв'язати, що ми ще йно розпочали будуюти і що вдобутки
ми можемо мати лише тоді, коли ми заснуємо зразко-й Совітські
Комунальні Господарства. Треба кказувати на те, що наше робітничо-
селянське правительство, яке передало селянам паньку землю
зільнило селян -від податків і аренди і бере - від селян
лише найнеобхідний його ду ацероне
бітники змерли-6 зголоду, а цероно-
пійсько бул 6 побито пійськакми
капітал істів і поміщиків.
Пожари.
З багатьох місцевостей надходять тідомості про величезні пожари.
Вигорать цілі склади заготовленого лінекого матеріалу. Два
боротьба з пожарами оголошується примусові мобілізації.
Червоні комендири.
8-го серпня Москва і рійсько-школи цілої Росії випу-
стили цілу кількість ночних старшин, яких здпричлено на фронт.
Комісія зробила присуд, що цей новий типус дає значно ліпший
боввий елемент від попередні випустки.
По Україні.
Катеринослав 2.8. В Михайлівській Велості
записалося добровольцями на фронт 200 осіб.
Полтава 5.8. Дізні дандити в Миргородським
копіття-яляться до голо модифікаційних комитетів з праханням
відправити їх на фронт.
Договір з Канадою.
Договір між Росією і Канадою про впів до Совітської Росії різних
матеріалів затверджено Канадийським Парламентом.
Радіо-телеграфні відомлення,
Російської телеграфної агенції.
Відень, дня 13. серпня.1920.
III Інтернаціонал.
Москва 9.8. Перше засідання нового Виконавчого Комітету
7-го серпня відбулося перше засідання нового Виконавчого Коміте-
ту комуністичного Інтернаціоналу, вибраного на II-Конгресі.
До складу нового Ісполкома увійшли: Німеччина - Лев і Франція -
Росмер, Англія - Квельбо, Америка - Делон Рід,
Італія - Сорратт, Австрія-Штейнгард, Скандинавія - Фрінс, Болгарія - Габлін, Югославія -
М і л к и ч, Угорщина - Руднянський, Плиций-Схід -
Султан-Заде, Далекий-Схід - Пак, Сінландія - Мейер,
Голандія - Еанької / кандидат Янссоон /. Російська кому-
ністична партія делегувала, згідно з постановою конгресу, 5 осіб.
Російські делегати: Зіновєв, Бухарин, Гадек,
Томський і Кобецький. Кандидати: Ленін,
Тролький, Верзін, Сталін, Парлорич і
Чічерін. Присутними засіданню також кілька товаришів в до-
радчими голосами - представники різних партій та груп. Головою
нового Виконавчого Комітету III Інтернаціоналу зношу вибрано:
Зіновєва. Урядниче вузьке бюро / президія Ісполкома /:
Зіновєв, Бухарин, Мейер, Руднянський,
Кобецький ій. Секретарем Виконавчого Комітету, з причини
від'їзду Гадека на фронт, вибирається Кобецький. Розвязку
в відіздом делегатів на Міжнародний з'їзд Металістів обговорюється
питання директив для всіх делегатів. /Р-В.Р.Ч. 289./
Козаки і Солітовка влада.
Москва -11.8. Рідова до трудового Козацтва. "Трудові
козаки станцьв пільної Кубані, Те реку і Дону ! Ми, революційні
трудові козаки, вибрані першим всеросійським з'їздом трудових коза-
ків, кличемо вас бороться твердими і не-по-
житними в справу пригноблених працю
ючих мас. Коли-би, трудові козаки, не бажаєте проличати
вашої крові за буржуїв, скажіть отверто, що ви
б ільш-непідете на жадну угоду з ва-
продавцями і генералами, які 'нандляють вашими
головами, 'сагацтвом' вашого краю'. Піддурюччи вас, що вони ніби-то
боронять ваших інтересів, вони вдійснності відають вас, яко ва-
отав, англійським та французьким капіталістам за золото, насої
скоростріли, що їм необхідно для продаження розбішальского нападін-
на на трудову Соцітську Росію.
Ми-кличемо вас не підноситися байдуже до вран-
гелівських банда. Ги повинні залявити,
що ви раз на заїзди покінчили з цими запро-
шалапугами та авантурниками, з цими запро-
даячими генералами. Гоніть від себе всіх їхніх
агентів, ктрі називають вам нову
в і й ну. Появлення Врангеля з новими планами, обіцянками 'прино-
се вам реліке нещасть. Гонить його і шив, якхехаїнськи доби він
вас не став гнати проти робітників і селян, зноу проличати кров
трудячих мас Соцітської Росії.
Хай їхє трудове козацтво, єднання працюючих Солітовскої Росії!
Геть запродаляй! генералів, гнибителів Русского народу ! - Заступ-
ник Голови Козацького Відділу.В.Ц.І.К. член В.Ц.І.К. К і с е л ь о в
х/ пропущено:"візначення". /Р-В.Р.Ч. 289./
Огляд преси за день 23 жовтня 1920 р.
По українському питанню:
Деннік Людови: переповідаючи про останнє засідання в Ризі, на якому мав бути підписаний договір про перемир'я, пише: Остання однодневна задержка (підписання запорізької ще на понеділок II-го) вийшла з цього, що делегація російська не могла на час упоратися з українським текстом. Злосливі впевнили, що серед делегації не було знавців української мови і треба було довго працювати, щоби в кінці сякий такий переклад умов по Українськи був предложений.
Дальше по відчитанню польського і російського коту український текст відчитує Мануйльський:
"Пан Мануйльський тяжко оперся о стіл о почав трудом відчитувати пункт за пунктом точку за тою трактату " " в добавок пану Мануйльському інш чим раз гірше з читанням. Потився сперався о сл другою рукою змінив темпо, навіть наголос - в кій добрив до кінця і з правдивою полектівтю закурив напірську."
Газета Бечорна: подає телеграму Варшава, 22.Х. " вночі з 18. не коли умова о завішення оружя мала війти в життя до позиції Українських Військ зближилось самох з військовими представниками, з білою хоругвою переді, а запитанням чи Українські Війська дал хотят вести борбу, чи може є заперестати. По жанню відповіди , що Українські Війська дальше чут боротися, відділ скоро віддалився; а в кої большевики розпочали сильну офензиву проти укр ських військ. Українці успіли однак всі ці напади відперти і почали контр-офензиву. Зараз надходять достовірні відомості з цілого українського фронту, що українська офензива розвивається добре.
По російському питанню:
Газета Норанна: доносить з Берліну 21.Х. через Цюрих: " При оголошенні, що радянська Росія
відкинула мірові пропозиції Брангля. Велико моско
ська рада ряд ухвалила вчора 4/5 голосами провади
дальше операції проти української групи і проти а
мії брангля."
довосять з Варшави 21. X. через ревель: "ряд єсте
нський заключив з радянським рядом угоду, котра е
доповненням услівій мірового договору. Згідно з ти
умовою Росія має видати встонії 230 паровозів. "По
донесенню Газети Поранної Америка заінтересованая
в льокалізації американських капіталів в Рослі тим
більше, що Америка має одержати від совіцкого ряду
поважні концесії.
По польському питанню:
Сейм в свої ухвали з дня 21.Х. ухвалив більшостю
чести голоси сенат.
Польська делегація в парижі предложила слідуючи
усліва в справі Гданска: 1) вибір перевозних ліній
належить до Польщі, 2) по розмірі перевозу повин-
ні бути застосовані до перевозних здібностей поль-
ських зелізниць, а щоби побільшити цю здібність
Німці повинні видати Польщі відповідну скількість
возів і паротягів, призначених Польщі в мировім до-
ворі. 3) обслуга поїздів має бути виключно польська
4) перевозені товари не будуть підлягати миту але
певні митові запорукі повинні бути усталені криве-
цією. 5) Польща зробить Німцям далеко ідучі полек-
ші в справі пошт , телеграфів і телефонів. 6) Віл
ний переїзд Нотецію Бидрівським каналом як також
Бислою до Норати, в заміну зате мусять Німці приз-
нати Польщі право транзита на всіх німецьких ріках
в разі вибуху віни обидві сторони будуть приміню-
ватися до приписів воюючих сторін як також нестра
льних сторін.
По англійському питанню:
На петрозу англійских забастуючих вугле-копьих рс
бітників відповів Льонд Джорди в порузумінню з
Огляд преси з дня 27. жовтня 1920 р.
З українських справ.
доповість в Рівному 24. X. що дня 21. с.м.
розпочалася перемира між українськими вій-
ськами і бойовиками на чотири дні. Влиж-
них відомостей брак.
Та самачасопис помінув стаду рубрику допи-
си з Плоскурека дуже часто тенденційно по-
прикльних.
З польських справ.
недав інтерв'ю делегата до Ліги Народів
п. Амженавого поміщений в Ексцелсіорі в
якім останній думає що Польща легко пого-
диться з Румунію і Брославію віднесне Чех
так Польша не може забути Тешинської Спра-
ви
недав голоси закордонної преси іменно в
справі гданській. Англійська преса виступає
різко проти підписання Польщею гданської
конвенції тоді як Француська покриває стане-
ннє Польщі.
Неостаннім засіданню Гади Амбасадорів де-
легати англійські вийшли з засідання на знак
протесту проти польських декарень.
З польсько-російських справ.
Центральний виконавчий комітет Совітів
ратифіковав прелімінарні перемир'я і комі-
сар закордонних справ при Чичерин перес-
лав цю постанову Польщі. Виміна ратифіка-
ційних документів наступить 2. листопада.
На чолі делегації мирової стане мабуть під
секретар стану Др. Брублевський або посол
польський в Речпо п. Васілевський. Мирева
делегація виїде до Лібави сьогодня 27.
жовтня.
Різні відомості.
Англійскій стратк ще не покінчений, але
починає поволі приходити до перузніння між представниками робітничества і урядом при чому ряд іде на певні успішства. Страти доперечні виносять 3.000.00 тон вугілля, гірники утратали три і пів мільйона фунтів штерлінгів. Льойд Джордж виготовив відозву на случай стрейку залізничників . Представник ряду Врангеля Оструке був на послуханню в Мілеранде. Російська преса надає цьому фактови великим значенням. Цукрена справа сильно відбилася в внутрішні політиці Чехії і після доповнення чеської преси в наслідок цього уступив Міністр Енгліт і Прус. донесить про заняття Манджурії Японцями. надає несправедливу звістку про смерть грецького короля.
Дзеннік Людови
Газета Вечерня
BUREAU UKRAINIEN DE PRESSE AUX PAYS-BAS
ET EN BELGIQUE.
LA HAYE, KNEUTERDIJK 3a. BRUXELLES-IXELLES,
66,rue de l'Ermitage.
УКРАЇНСЬКА ДЕЛЕГАЦІЯ НА МІЖНАРОДНІЙ ФІНАНСОВІЙ
КОНФЕРЕНЦІЇ У БРЮКСЕЛІ.
На конференції п.п. Міністрів Закордонних Справ і Фінансів з Пос-
лами і Головами Місій було принято пропозицію Голови Місії, п. Яко-
вліва про подачу на Міжнародну Конференцію Фінансову
Конференцію у Брюкселі окремого меморандума від імені Уряду У.Н.Р.
Для цього була призначена окрема делегація в складі: Голови Місії
до Бельгії, А. Яковліва, яко - Голови Делегації, і членів п.п. Даскалю-
ка та Тимошенка. Після цього п. Яковлів попрохав нашу Місію у Лон-
доні довести до відома Генерального Секретаріату Ліги Націй, який
остійно перебуває у Лондоні, про те, що Уряд У.Н.Р. призначив ок-
рему делегацію на Конференції і що ця делегація просить включити
Її у склад Конференції на тих правах, які мають делегації Естонії,
Литви та Латвії і які ще не є членя Ліги Націй. 9-го вересня б.р.
Генеральний Секретаріат через Організаційний Комитет Конференції
повідомив Лондонську Місію, що згідно інструкції Комітет не є упов-
новажений включити Українську Делегацію. Складаючи список різних
держав, які будуть брати участь у Конференції, Комітет не передсуд-
жував зарані визнання їх Правительств, бо це не належить до його
компетенції.
Одержавши по відповідь Голова Делегації в друге звернувся до Пре-
зидента Конференції, п. Адора з листом, в якому вияснив роль Украї-
ни в апробації Європи до війни і висловив бажання, щоб перед Кон-
ференцією було поставлене питання про допущення Української деле-
гації з правом консультативного голосу, який мали делегації Есто-
нії, Латвії та Вірменії. Коли ж цього не можна зробити, то щоб пода-
ний делегацією Меморандум був доведений до відома Конференції, а
коли потрібні будуть пояснення, то щоб Українська делегація була
покликана ці пояснення подати. 3-го жовтня було одержано від Пре-
зидента п. Адора листа, в якому він повідомляє, що, позаяк склад Кон-
ференції визначив Совіт Ліги Націй, то не у компетенції Конферен-
ції, а тим більше презідума, вирішувати питання про поширення скла-
ду Конференції. Що торкається до Меморандуму, адресованого Урядом
У.Н.Р. Міжнародній Конференції, то Конференція прийняла його до ві-
дома. Як що потрібні будуть пояснення, то у такому разі Голову Де-
легації буде покликано ці пояснення подати. Таким чином, всі старан-
ня добуті для делегації право принятий безпосередню участь у праці
Конференції не дали результату. Не дивлячись на це, наша делегація
добра на Конференції де-які напівофіціальні права, які з рештою
дали можливість бути що дня у курсі всього, що робилося на Конфе-
ренції. Через Секретаріат Конференції нам було видалено картки на вхід
вступ на всі засідання Конференції, при чому у картах було зазна-
чено, що воно видані "делегатам України". Крім того, делегація одер-
жала всі видання, призначені для Конференції, всі подані Конферен-
ції проекти, рапорти делегацій всіх держав, представленних на Конфе-
ренції, про фінансово-економічне становище, а також, щодня Секретарі-
ат Конференції висилав нашій делегації офіціальний журнал Конфе-
ренції, стенографічний відчіт про минуле засідання, ріжні справочні
-2-
видання і т.и.Це все дало нам можливість як слідкувати по матеріалам за роботою Конференції,так і бути присутніми на засіданнях Конференції,чуть і бачити все,що на цих засіданнях ділося.
Дуж торкається головного завдання,пскладеного Урядом на делегацію,-подачі на Конференцію меморандуму про фінансово-економічне становище України,то це завдання виконане делегацією без ріжних перешкод.20 вересня Голова делегації п.Яковлів вислав при офіціальному листі Меморандум у 5 примірниках на Конференцію і дістав від Директора Секретаріату нотифікат від 23/IX,підтверджуючий одержання меморандуму.Крім того ,як зазначено вище,Президент Конференції підтвердив як одержанні Меморандуму,так і те,що Меморандум й принятий і заслуханий Конференцією.Не обмежуючися висилкою Меморандуму Конференції,делегація розіслала Меморандум всім делегаціям,представленим на Конференції,і одержала від де-яких делегацій подяку і заяву про великий інтерес,який цей меморандум викликав. (Віце Президент Конференції Фіссерінг - голландець,Американська делегація,Англійська,Болгарська та інші.) Було також розіслано меморандум представникам світової преси та представникам ріжних фінансових і економічних кол.
Крім Меморандума наша Місія у Бельгії зредагувала та видала книгу про економічне значення України,згідно ухвал п.п.Міністрів Закордонних Справ та Фінансів,в кількості 1000 примірників.Половину цього числа було роздано і розіслано на Конференції у Брюсселі та всім нашим Місіям; половина - 500 примірників лишилося на складі у Місії на рахунку Міністерства Фінансів.
-3-
Що до робот Міжнародної Фінансової Конференції та наслідків нарад,то необхідно зазначити слідуюче.Згідно першій відозві Ліги Націй,що надрукована була у часописях 20 квітня 1920 р.,Фінансова Конференція повинна була мати характер високоавторитетного з'їзду видатніших представників фінансів та економіки з цілого світу. Ліга Націй підкреслила,що бажано було би,аби членами делегації від ріжних держав вибиралися видатніші фінансово-економічні діячі,не маючи офіціальних посад у держави.Крім того у Конференції мали прийняти участь держави-члени Ліги Націй,Зєднані Штати Америки,Центральні держави бувш.Німецько-Австрійської коаліції,а також і всі інші держави,які могли би хоч через свої особисті заливи представити Конференції відомості про стан своїх фінансів та економіки. Між тим,після такої заяви,Совіт Ліги Націй разів чотири відкладав час,призначений для Конференції,змінив склад Конференції,виробив дуже вузький наказ презідії та тісну програму Конференції.І коли, нарешті,24 вересня зібралася Конференція,то виявилося,що у складі її увійшли по більшій частині урядові особи: посли,Міністри Фінансів,Торгу і Промисловості і інші вищі урядовці,що зразу ж надало Конференції нудний,офіціальний характер.Програма Конференції,всі доклади,навіть репорти делегацій ріжних держав були вируковані і всім відомі,відоми також всі прогнозиї,які повинні були обговорювати тісніші Комісії.Через це все інтерес до засідань Конференції зразу впав,жадних дебатів не було на прилюдних засіданнях. Всі більш гострі питання були передані у Комісії для вироблення таких резолюцій,які би могли бути приняті одноголосно.Натурально,що ці резолюції вийшли не життєві,якісь аксіоми,що вислоблюють всім відомі істини.Такий характер Конференції надали ті дві великі держави-побідниці,Англія і Франція,які заправляють Лігою Націй і які між собою до того ще й не цирі і не погожуються в багатьох питаннях сучасної політики.
- 3 -
Дуже характерним для Конференції був факт, що всі держави, які були представлені на ній, як ті, що одбули війну, так і нейтральні, а особливо держави, що стоять під протекторатом Англії та Франції, як Польща, Румунія, Естонія, Литва і інші, всі приїхали на Конференцію з проханням допомоги, що вони і висловили в своїх меморандумах цілком одверто. Тільки одна Україна не прохала ні кредиту, ні матеріальної помочи, а навпаки хотіла сама стати до допомоги іншим державам. Одного вона бажала - визнання своєї самостійності.
На кінці зазначимо, що після відчинення Конференції до Брюкселя прибула делегація від Уряду Врангеля, але їй категорично відмовили допустити на Конференцію, і вона від'їхала назад до Парижу, не діставши, навіть того, що мала наша делегація. Зі здоби на нас, розійшов з Парижу пустили телеграму, яка також попала і в Українську пресу, що ніби-то до Брюкселя прибула Українська делегація на чолі з Н. Ваєльком і що їй до нарад не допущено.
УКРАЇНСЬКЕ ПРЕСОВЕ БЮРО.
Гара, 2-го листопаду 1920 р.
МЕМОРАНДУМ Ч. 2., ЙОГО МАТА.
до свого меморандуму ч. 1. про "Новий Альянс" потрібно дати декілька пояснень що до умов його реалізації і що до наслідків його. Принципом нового альянсу мусить бути здійснення військової коаліції голевих держав, прибережних до Чорного Моря, а Польщею, якій треба дати вихід в це море /Одеса/, роблячи таким чином в Чорному Морі щось подібне до "Маренострум", маючи Константинополь, яко ключ, по його відмиканні. "Новий Альянс" об'єднатиме Польщу, Румунію, Туреччину і, можливо, Болгарію. Цей альянс буде зв'язаний в Францією військовим і економічним договором, який надасть Франції нев- не преваліруюче значення в басейні Чорного Моря, як також і на Сході. "Чорноморський Союз" зобов'язується служити стратегичним барером між Німеччиною і Росією, навіть відбудованою Урядом не бойшовицьким.
ЙОГО ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ.
Чорноморський Союз в випадку необхідності поставить всі свої військові і економічні джерела в розпорядження Франції. На цей випадок Польща може дати 400.000 чол., Румунія - 200.000 чол. і Туреччина - 400.000 чол, що дасть загалом біля мільйона людей для війська. Флоти конфедерованих держав візьме на себе контроль над Чорним Морем за допомогою французької ескадри. В околицях Царьгорода, в місцевостях що не означених, будуть сконцентровані певні частини, що належать до війська всіх конфедерованих Держав, які по директивах Франції візьмуть на себе контроль над протоками.
ЙОГО КОМПЕНСАЦІЇ .
Яко компенсацію за їхню участь федеровані Держави Чорного Моря отримають : Польща - Одесу, як вихід в Чорне Море з при- лученням до неї частини України, що межується на Схід Дніпром, Київ має лишитися вільним містом відною з результатами плебіс- циту; Румунія отримає забезпечення своїх кордонів на Захід, як
-2-
також і Весарабцівну, кордони якої на Ухід будуть вирішені особливим договором між Румунією і Польщею. Туреччина отримує Тракію, а в Двіл - свої володіння до воєнного часу, включаючи сюди протекторат над Кавказом, якою головні національні терени будуть під контролем Франції, а влада буде також установлена по рішенню Франції. Високої Порти і це якось не будь Великої Держави.
ЗОВОБЛАЗАННЯ ФРАНЦІЇ.
В замін того, що Чорноморський Союз дасть Франції, Франція зобов'язується дати йому максимум своїх економічних і технічних можливостей, а головним чином стратегичне й тактичне керування мусить прийняти на себе Франція. Для цього мають бути утворені дві головні французькі військові і технічні місця, одна матиме своїм технічним місцем в Варшаві, друга - в Царьгороди, які відділятимуть з себе свої філії туди, де в них потреба буде відчуватись. Голова цих місць матиме свою реакцію Царьгород для того, щоб централізувати загальне керування Чорноморським Союзом.
ПОЛІТИЧНІ І СТРАТЕГІЧНІ НАСЛІДКИ ЧОРНОМОРСЬКОГО СОЮЗУ.
В наші часи, коли майже всі великі нації прийняли військову систему, - говорячи про озброєнну Націю, - яка для захисту своїх інтересів національних використовує максимум своїх живих і матеріальних сил, - дуже тяжко відділити стратегічні наслідки від політичних. В дійсності воїни здаються нам так далекими один від інших, що вони прешті переміщуються в одному й тому ж явищі, яке являється кінцевим фіналом військових операцій, які велися. В цих умовах ми вважаємо за краще не відрізняти їх, залишаючи труд персональному аналізові їх відрізняти в кожному кон-
- 3 -
кретному випадкові, коли це буде вдаватись потрібним. Зараз,
після незрівняної побіди, Франція політично ізольована, бо
вона находиться в ситуації стратегичного етисненого ізольован-
на. 17 головний стратегічний союзник - Велика Британія - не
оперуєчи на континенті, або не бажаючи більше давати їй війсь-
кову підмогу, не дасть дійсно сильної підмоги в Європі. Влуч-
но підмітити що до цього, що військова підмога Великої Британії
завжди була тільки як доповнення до Воєну з Росією, дуже-
чально/дуже/сарказистого/по/друге/адже/національного/значення/цей/погля
і ця підмога, хоч була дуже серйозною по суті, але не могла за-
мінити цілком цей союз у всій її широті стратегічного значення
на континенті... Ось чому така комбінація, як Чорноморський
Союз, який матиме метою угрупування під впливом Франції не тіль-
ки Польщу, Оттоманську Імперію, Румунію, а також і Південь Ро-
сії, - являється в даний момент особливо важливою. В день, коли
така політична й стратегічна концепція буде реалізованою, ми
побачимо, як покращає загальне положення Франції в точці погля-
ду тієї, що положення Франції буде значно вище, ніж воно було
перед війною в часи "Потрійної Згоди". Дійсно ця "Згода" була
завада трохи підозріллю, бо, 1/ була різниця інтересів що до
Англії й по до Росії, що їх не мерила, і 2/ істнували великі
германофильські симпатії, що були у Романових, їхнього оточен-
ня і у більшої частини російської інтелігенції. Про це не варто
й згадувати багато, досить нагадати те, що говорилося в політич-
них колах Петрограду після початку війни : говорили, що Франція
вовватиме з Німеччиною до останнього краплі
російської крови.
Ця шутка уперто й довго тривалася в Росії після початку
війни. Наслідки її були прекрасно виявлені, коли потрібно було
повести росіянам офензивну акцію, що мусила б бути контр-
акцією проти операцій, що відбувалася на Франко-німецькому
фронти. Росія замість того, щоби кинути усі свої сили проти Ні-
- 4 -
меччини через Східну Прусію і Польщу, направивши свою головну акцію проти Австрії, мавчи на увазі серйозно загрожувати Будапештові. Страна орензива Макензена, який так би могли розв'язав російський фронт на два шматки, була справедливим кором за цю помилку, більше за цей злочин.
Е більше ніж невно, що війна кінчилася би скоро, коли б Росія скористала головну помилку Німецького Генерального Штабу, що кинув більшість своїх сил проти Франції замість того, щоб спочатку покінчити з Росією перед тим, як ця остання могла би перебрати мобілізацію. Цей більше полегшити те, що сказано мене вище, я вважаю доцільним подати в декількох словах найже драматичніший епізод, ввідком якого я мав нагоду бути.
Під час одного засідання Славянського Комітету в Петрограді обговорювалися стратегічні плани : один точно намічував куткий і важливий похід в напрямку на Берлін, - другий, навпаки, настоював на принципіальній офензиві на Відень і Будапешт. Другий побідв під тим претекстом, що Росія мусить переш всього спасти Славян, розвинути Австрію. "Щи д/в воємо в Німеччинов - кричав п.Брянчанінов - тільки тому, що вона є союзницею Австрії!" Це спосіб винагородити шляхетну поведінку Франції, яка гілки цо стала на сторону своєї союзниці - Росії - в момент небезпеки, по, здається мені, так же страшна, як і сьогодня. І щоб яку и обсоку морчанкою, - цей спосіб, кажу я, досить цілком для того, щоби відчинити очі французам, які це вірять в вірність Романських і в симпатії Росії до Франції. Те, що я вигляв, - має метою пояснити походження германофильських симпатій Совітів.
Большовики кинули тільки вже протореном стежкою своїх царських попередників. Зараз, дикуючи клопотам як одних так і других російська територія в великий мірі підротовлена до прийняття германських посібів, незалежно від того, який Уряд буде встановлений в Росії.
- 5 -
щоби уникнути цієї побачення, яка загонуо знищити латин-
ську цивілізацію, треба твердо й рішучо виступити, треба залишити Росію Півночі і Москов-
щина у для німецького впливу, який не одно рано чи пізно
усталиться вам господарем, а потрібно приглтяти французький
вишв на Південь Росію, набільш багату і прибрежну до Чор-
ного Моря.
МОЖЛИВІ ОПЕРАЦІЇ.
Більш як певно, що Совіти, який штовхають з одного боку
така обмеження до Дінеччини і різні потреби - з другого , поч-
нуть загальну обманку проти Польщі, скористаючи перший зруч-
ний випадок. Ця нагода могли б представлятись з початком май-
бутньої весни або літа. З приходу вибору цих двох моментів для
починання військових операцій - існують в Росії загально прий-
няті два попадки : перший призначає на весну, бо тоді в роз-
порядженню є все літо і частина осени для водення операцій, а
другий - навпаки схиляється до того , щоби почати операції лі-
том, бо тоді на випадок відступу є в розпорядженню вся осінь
і вся російська зіма для того, щоби прилишити обманку побідо-
носного противника.
Но и до мене, то я особисто схиляється до гадки, що поча-
ток операції буде весною, бо Совіти використають без гальяння
минулий союз Між Урядом Носими і турецькими Націоналістами,
союз, який в очах Совітів єдиний повинен підігнати Чхній
престія в Азії і м. Кавказі. При таких умовах можна гадати,
що Ризькі переговори з означеним сконтиціаном, особливо в то-
му, що торкається відступлення Польщі кількох повітів Півден-
ної Росії, - можна думати, що Совіти так би могли будуть зго-
ні Їх відстушити. Отже, не є дуже важко передбачити офензиву
Совітів, яка матиме своїм наміром найбільш реальним - звданні
стратегичне Росії в Півнеччини.
- 6 -
ЩО МОЖУТЬ ВИСТАВИТИ БОЛЬШОВИКИ.
З свого боку я вважаю, що совіти здатні виставити більш менш коло 60 або 70 дивізій, приблизно по 10.000 чол. в кожній. Ця цифра, що на перший погляд здається передбаченком, не є такою в дійсності, коли прийняти на увагу нові тактичні засади, що прийняті большовиками по до 4хної формациї.
В числі царизму Верховне Командування старалось перш всього пойбільшити число людей, що прикликані під прапори, не турбуючись в той час і пойбільшенням тактичних потреб в пропорціональній стежні. Таким чином дивізії нараховували до 40 або й до 50 тисяч чол., яких тільки третина була здатна стати до бою і була дійсно озброєною. В резервних частинах роти мали від 3000 до 1200 чол. Дев'яти канцлерівський повк доходив до 3.500 чол. А в сумі було велике число людей, що не оперували, але яких треба було годувати і давати їм багнети й лаблі, однімаючи від тих, що сеся на фронті. Цей дефект в великій стопені був причиною військового бунту, що викликає революцію.
Большовики дали раду в такому стані річей. Далеки від того, щоби підтримувати не активні резерви, вони постарались пойбільшити кількість дивізій, зменшуючи по мірі потреби 4хної формациї особистий склад, щоби зробити так мовити дивізії як кістяк, подібні до тих, що зараз є на кордоні Румунії. На випадок потреби кара смерті, по широго приміняється в околицях розположення дивізій, поповнює кадри скорше, ніж яке не будь оголошення про мобілізацію.
Совіти переводять транспортировку на місці концентрації різних дивізій легкої і важкої артилерії в спосіб не менш поритний й рішучий. Не цикавлячись потребами країни, вони реквізують без жалю всі засоби транспорту, як машинного, так і живого. В випадку однови чи протесту, ті, хто оунтуют чи не хотять - розстрілюються на місці без суду.
-7-
Вони прикладають такі самі способи поборів для формaції кавалерії всі коні реквіруються урядово і набрані люди находяться під загрозою смерті. Треба признатися, що ця манера поведінки в населенням так ва- битого, як і некультурного, дала результати більш продуктивні, ніж це було за часів царської бюрократії. Совіти, не дивлячись на майже цілковите вичерпання джерел, зформували і стали в сили підтримувати такі контин- генти, яких інші, який небудь Уряд не був би в стані утворити і не міг би примусити їх воювати в тих умовах, таких страшних , іхнього істнуван- ня. Потрібно взяти на увагу цей погляд, коли уявляються можливості опе- рацій, направленних проти совітів. І останні розвинули не менш визначну рухливість що до вживання і формaції кавалерії в звязку з бойовими по- требами, замісць того, щоби, як за часів царизму, приносити все в жертву зовнішньому вигляду армії, большовики постаралися осягти реальної сили, себ-от вони зформували корпузи незалежної кавалерії, в стилі відомого Буденного, бувшого вахмистра, яка більш удаляє собою інфантерію, ніж ка- валерію. Ця інфантерія має кулеметні частини, автоматичні рушниці, а ино- ді й польову артилерію, яка транспортується випадковими, на які пошасті васобами. на рівнинах сходу Европи ці континенти інфантерії, що часто мають і вози, які перевозять піхотні відділи і інші частини, здатні вик- нати завдання значної стратегичної ваги.
Не можна, отже, зменшувати значення її сили совітських військ. Як я го- ворив в моєму попередньому меморандумі, в день, коли німецька індустрія і організаційний дух Німеччини дадуть їм силу руку, вони розвинуться в такою хуткістю, що це здивує багато людей, що вважають себе сьогодні дуже добре поінформованими в цій справі.
ЩО МОЖЕ ДАТИ СОЮЗ.
Ми обрахували, що Чорноморські? Союз може виставити коло мільйона чо- ловік. Ця цифра очевидно менша од тієї, якої можна осягти, тим часом дл сучасного моменту ми не хотіли бути оптимістами, що нувайля би нас пе- рейти кордони реальності, особливо що торкається оттоманських контин- гентів.
П о л я к и: Польські війська були б дуже добрі, коли б не було су- перництва, яке поділяє польський командний склад на три суперницькі ка тегорії: офіцери російські, австрійські і німецькі. Сьогодні кожна кате- горія претендує на первенство. Так само що до чинів, до яких вони дослу
-8-
млися в російській, австрійській та німецькій арміях. По торкаються кавалерії, і особливо спеціально для операції в Росії, - то, вона, одверто кажучи, середньої якості як з погляду ремонту, так і з погляду знання людей.
Турки: оттоманські війська залишилися такими, якими й були, себ-то дуже стойкими й упертими, але пагано екіпірованими і мало осброєнними. Іхне командування має дуже малу кількість старшин, освічених так, як більшість офіцерів великих європейських армій. Одначе треба взяти на увагу, що кожний мусульманин вищого соціального класу в принципі здатний бути начальником і керувати мусульманськими контингентами.
Озброєння й екіпування мусульман настільки пагане, що треба на це звернути серйозну увагу. Але це не заважатиме тому, щоби турецькі війська були завжди страшними, особливо на театрі операції, так важкому як Росія, одпір грає головну роль. З добрим командним складом і добре осброєні, оттоманські війська будуть здатні в повній мірі стримати бо- можливість шовків. Треба згадати, що землі Ісламу мають викликати на арену Аске- рів і Джуґітів, як наїлегше. Прикладом може бути Кавказ.
В цій бідній країні найбільш бідний чоловік має по крайній мірі одну рушницю і набої, в той час, як кожний "аул" старанно приховує декілька кулеметів в стрічках.
Румунські війська є середні, особливо ті, в яких є волоські контингенти. Одначе всі досить добре осброєні, але мають дуже паганий командний склад. Треба сподіватися, що під французьким тактичним керуванням цей стан річей зміниться.
Ось в декількох словах коротка оцінка тих військ, що можуть бути покликані стати між Німеччиною й большевиками на протязі майбутньої весни. Оцінка, більш детальна й більш документальна, може бути зроблена тільки на словах, бо якийсь ширша робота по цьому питанню вимагатиме складення цілої книжки. І щоби закінчити цей меморандум, я додам, що знаю з певних джерел, що коли Чорноморський Союз не буде реалізований в дуже короткому часі під проводом Франції, - він буде на користь Німеччини. Автор цього меморандуму Князь Ючубел.
Згідно з французьким текстом: Урядовець для особливих доручень
МЕМОРАНДУМ
ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОПОЗИЦІЇ ДІЯЧІВ МІСЦЕВИХ НАРОДНИХ
САМОВРЯДУВАНЬ.
До конференції делегатів європейських держав по справах
пасифікації Сходу Європи у місті Генуї, Італія.
Європейські Держави – переможниці в минулій війні, по тому,
як допустившись величезних помилок у своїй політиці супроти
народів, по колись перебували в межах Російської Імперії, іспри-
чинившись цими помилками своїми до нового поневолення народів
Сходу Європи частупниками колишнього царяту – московськими кро-
вавими імперіалістами – болях виками, – зібралися нині в особі
своїх делегатів на конференцію, щоби шукати способів до завирен-
ня Сходу Європи і цим започаткувати нову добу митного розвитку
народів Східньої Європи.
Бунти обранцями народу українського до Уставов Місцевого
Народного Самоврядування в Українській Республіці, яку сотворив
своєю волею та зусиллями народ український по поваленні російсь-
ського царяту, ми, як сини свого народу, що весь час самостійного
істнування Української Республіки стояли в саму середовищі
народного життя, а в часи другого збройного нападу імперіалістич-
ної московії на Україну в метою поновлення її поневолення з нага-
ву органів місцевого народного самоврядування стали допомогч
Градови Республіки нашої, почувавши себе морально обовязаними
бути там, де провадиться боротьба за незалежність і суверенність
Республіки та честь нашого народу, і весь час пробуваемо на до-
ручених нам становищах, поділяючи долю Уряду Республіки, перекива
ючи всі зміни військового маєтя разом з геройською українською
армією, – почуваемось до обовязку піднести і свій голос в спра-
вах такої величезної історичної ваги, як пасифікація Сходу Єв-
ропи, покладаючи чи, що і наша думка не буде звавою при розвязанні
тих кардинальних проблем, які поставив на чергу непереможний
хід історії, тим більше, що голос наш то є голос самого народа,
найшарших його верств, що давно вже прагне утворення умов для
-2-
мироно" творчої праці.
Український народ, як тільки повалено було царат московський,
зараз же виявся до поновлення свого рідного демократичного ла-
ду з виборними урядниками в усіх Урядах, як державних так і міс-
цево-народних, земських і мійських. Для кермування своїми національ-
ними справами український народ склав найвищий свій національ-
но-територіальний репрезентативний орган - Центральну Раду
України, - з делегатів від усіх земель України та значніших міст,
доповнив і представниками від національних громад національних
меншостів України те увів сюди депутатів поодиноких верств на-
роду - інтелігенції, селянства, робітництва та українського во-
ляцтва. Центральна Рада України організувала український народ
для нового життя в національно-культурних формах, провадила
спільно з російським Урядом збройну оборону з центральними дер-
жавами в той час, коли московські військові частини кидали зброю
і бандицькими ватагами повертались додому; розвивала всі найваж-
ливіші справи тої будівно-революційної доби, не повалені в
москові Уряду Керенського через повстання московського народу
під проводом большовиків оголосила Українську Народню Республі-
ку, організувала українську армію для захисту люду від анархії,
яку намагалися викликати агенти большовицько-московщини, пере-
проводила в обсягу всеукраїнському вибори до Всеукраїнської Кон-
ституанти - Всеукраїнських Установчих Зборів.
Як своїм поступованим в часи Уряду Керенського так і по
поваленні його через большовиків український народ фактами жи-
вого життя свого дрібів, до йому яка будь диктатура є чужою і не-
навистною і що він також одкидає реть од себе будьякі максима-
лізму - чи то політичний, чи національний, чи соціальний. Це все
книги є вже історією і цього ніхто і ніякими способами заперечи-
ти чи перейняти не спроможеться.
Одночасно з тим, як український народ творив поданими вище
способами властиві йому державно-національні установи в суто
демократичних формах, на місцях, в громадах, - сельських а мійсь-
ких, волостях, повітах та землях, для кермування справами місцево
народнього життя, розвитку матеріальної та інтелектуальної тула
- 3 -
тури, а також для помочі центральному державному Урядові
України, народ українськи організував свої виборчі органи –
нормуючо-ухвалюючої природи – Народньої Ради, та контрольно-
виконавчої природи – Народні Управи. Спочатку їх було сотво-
рено способом делегування обранців народних од найнищих ви-
борчих одиниць громад до вищих територіальних одиниць – во-
лостей, а од ціх до повітів і так далі, а потім незабаром, в мі-
сяцях серпні та вересні персональний склад цих земських орга-
нів місцевого народного самоврядування було поновлено спосо-
бом всенародного, простого, рівного та таємного вибору народ-
них депутатів, в суперечливим представленством національних мен-
шостів України. Не зважаючи на те, що Тимчасовий Російський
Уряд тодішній, з метою скласти представництво в самоврядуван-
нях в чужих Україні національних елементів, демагогично одки-
нув в законі про вибори до місцевих народних самоврядувань
ценз замежкання, надаючи таким чином активно і навіть пасивно-
го права москвинам та іншим инородцям, що пробували тоді в
складі військових частин на території України та установах,
що працювали на потреби війська, і в місцевим українським лю-
дом та потребами ного національного лисття нічого спільного
не мали, бувши елементом припадковим, і тим допустив до вибор-
чих урн міліони душ виборців, що скривдило інтереси українсь-
кого автохтонного населення, особливо в значніших містах
скількодесятитисячними військовими залогами, – все ж ці орга-
ни, особливо земські, з огляду на однодушність всіх верств ук-
раїнського народу, виявили волю українського народу до творен-
ня рідних форм свого національного лисття в своїх рідних, кому
властивих, формах. Робота, котру виконали народно-земські уста-
нови на всіх ділянках місцево-народного лисття була колосаль-
ною. Посквини-земці, що потім зтікали в московії перед терором
большовиків на Україну, не могли надивуватися маштабові, яко-
сті та темпові робот, які піднялися земсько-народні установи
України і заявляли, що в московщині нічого подібного не мало-
ся.
- 4 -
Постачання харчами безхлібного населення, поміч лікарська
населенню, особливо інвалідам - жертвам трьохрітньої воєстокої
війни, яка забрала українському народові більше синів, чим яко-
му будь-якому, дорослі і всяки инші комунікаційні будування,
постачання арміям всього, почавши з фуражу проминту та одягу
і кінчаючи дрібними індивідуальними подарунками кожному вол-
кові з найподрібнішими предметами дитьового обходу, засоби
для задоволення духовних та інтелектуальних потреб війська -
още робота самоврядування в ділянці матеріальної культури; на-
ціоналізація всіх шкіл, які функціонували тоді в початкової
почавши заснування нових почеткових шкіл в мантабі, який мав
продовольчити потребу загальній освіті дітей жільного віку
заснування шкіл середніх, курси для дорослих, захові школи всіх
ступенів, закладання "Просвіт", заснування Університетів та Полі-
технік а власного почину і на власні кошти з допомогою чи без
неї в боку молодої ще тоді Республіки, власна продукція жіль-
них книжок в сотнях назв та вкількасоттисячних наладах, вида-
вання своїх газет журналів та фахових часописів - ось робота
на полі всенациональної освіти свого народу, яку виконали зем-
ські установи в той час - воскресіння народу до свого держав-
ного національного иття.
В деяких великих містах, налаль в меншим розмахом ця робо-
та позначилася, а огляду на значний процент чужо-національних
депутатів в мійських думах та управах, які не бажали працювати
для українського народу і все політіканствували, намагаючись
своїми резолюціями зміцнити шовиністичний Уряд червонського,
який гостро вороже ставився до визвольних змагань не державних
народів, які саметоді скидали в себе пута наложені на їх росій-
ським царатом.
Але й тут напор широких народних мас України був остільки
дужий що й ці управи мусили числитися з базаннями українського
народу, щоби не наразити себе на спротив та цілковиту ігнора-
цію і робили де що на користь Українського Мійського люду ве-
ликих міст України.
- 9 -
Все повище наведене чітко, фактично свідчить про культурну свідомість українського народу, правдиве розуміння ним демократичності та ворожість його до якої будь-якої національної виключності.
Як вже зазначено вище, Уряд Центральної Ради перепровадив загальні вибори до Української Конституанти в студі місяці 1917 року та січні 1918-го років, себ - то в час, коли російського тимчасового Уряду в Керенським на чолі давно вже не було, і московля спинилася під кровавою пяткою партії большовиків-комуністів, які збройною силою розігнали Російські Установчі Збори і намагалися всіми засобами до скликання національних Зборів поневолених народів Росії, в тім числі і українського.
Виборча компанія на Україні пройшла при великому ентузіазмі всіх верств українського народу, до виборчих урн стали всі буквально, чому в де яких округах абсентеїзму абсолютно не помічалося, голоси подано за українські національні списки, котрі вібрали за себе в більшості округ всі українські голоси, наприклад: в землі Київській за національні списки подано сливе 83% всіх голосів, що були у списках виборців; це чимало перевищує на 5 % процент українського населення всієї землі (без малого 80 % всього населення землі), що свідчить про те, що значна частина виборців інших національностей, а само одна четвертина їх - подала свої голоси за списки українських національних кандидатів, солідаризуючись цим з тєю політикою, яку проводили тоді українські національні партії в Центральній Раді. Виборчу компанію не скрізь, нажаль було доведено до кінця: большовицька інвазія на землі Української Народньої Республіки, яку роспочали тоді в Москвщині большовики - комуністи перервала в де яких виборчих округах північно-східної України вибори (в більшості випадків не дано було змоги окружним виборчим Комісіям устати документально число голосів, поданих за поодинокі списки, бо по наказу московських большовиків їх збройні банди при захопленні окремих пунктів нищили в першу чергу діловодства виборчих Комісій). Наслідком цього сталося те, що з трьохсот двадцяти шести (326) депутатів до Українсь-
- 6 -
кої Констітуанти Уряд Республіки міг уважати обраними тро-
хи більше 250 депутатів; - 78 % всього числа депутатів Кон-
стітуанти. В числі обраних депутатів національні мандати одер-
вало [90 послів - українців, що виносило 76 % всього числа об-
рани депутатів; депутатів інших національностей було коло 24%,
що сліве точно одповідає процентові національних меншостів
на Україні.
Це все документально доводить, скільки є правди в твердженнях
ворогів українського народу - московських імперіалістів всіх
настей -, що будим то український народ національно несвідо-
мий. Вс цю величезну роботу нараду українського по творенню
своєї незалежної держави, матеріального добробуту та піднесен-
ня своєї культури в часи свого походу на Україну московських
большовицьких банд систематично руйновано, нас, обранців наро-
ду, земських діячів, поставлено по за межі московської законно-
сті гонено і без суду нищено. На щастя на цей раз хвили москов-
ського большовицького анархизму не залили всіх просторів Укра-
їни, а похід військ нашої Республіки вкупі з арміями централь-
них держав звільнив Україну од грабіжницьких банд большовиць-
кої московії. Земства знову стали до своєї роботи. Так т івало
коло трьох місяців. Авантьюристичний політичний переворот, ін-
сценірований германським військовим командуванням, роспуск
Центральної Ради і призначення генерала Скоропадського на по-
саду начальника Української Держави спричинилися до гальмуван-
ня земської роботи агентами адміністрації генерала Скоропад-
ського, котрі втручалися в життя і працю земських установ, без-
правно реквірували їх майно, усували народних обранців з їх
службових становищ, замикали їх до в'язниць і навіть висилали
до германських концентраційних таборів. Те припинити діяльність
земських самоврядувань ніякі репресії та анархістичні вчинки
агентів адміністрації генерала Скоропадського були не в силі,
бо за рік свого існування самоврядування спромоглися скла-
сти потрібні апарати, поставити до роботи відповідні фахові
сили та надати роботам належний напрям і темп. Часи управи
генерала Скоропадського органічних шкод земським самоврядуван
-7-
ням не вспіли заподіяти, і тепер земства провадили роботу, хоч
і під адміністративним пресом, на користь широких верств укра-
їнського народу.
Всенародне повстання українського народу проти германського
агентa генерала Скоропадського принесло земським установам мо-
жливість нової інтенсифікації своєї праці.
Друга большовицька навала на землі України принесла ще біль-
шим терор, ніж то було рік перед тим, проти земських діячів, гра-
бування майна земських установ і, нарешті, скасування земського
та міського самоврядування і конфіскацію їх капіталів, земель
та майна. Самісць народного самоврядування московські окупанти
України запровадили свої експозитури з призначеннями Головними
Комітетом Російської Комуністичної Партії агентами на чолі.
Роспочалася повна ліквідація всього, що ще уділило по тому, як
прокотилися енерхичні банди московськогочервоного війська: шко-
ли, лікарні, амбулаторії, захисти для дітей та інвалідів припиня-
ди своє працю за браком коштів, службовий персонал кидав працю
і шукав іншу роботу; дороги, телефони та інші засоби комуні-
кації псувалися, бо нікому було доглядати за ними; все, що можна
було, агенти большовицької москви розкрадали.... Так тривало
до приходу на Україну збройних банд московських імперілістів
чорної маси - генерала Деникина. Цей останній ополосив, що ук-
раїнського народу не має, а есть "малоросійський", і тому все
національно-українське поставлено було по за законом. Цей ван-
далізм Деникина викликав таке обурення в українському народі,
що він ополосив все московське на Україні під бойкотом, а в пер-
шу чергу московську школу, котру почав запроваджувати Деникин
замісць української. Склиалося таке становище, що московська ін-
телігенція, яка у всьому солідарізувалася з деникіним, щоб хоч
трохи спинити запал царського генерала, вимагала не гонити ук-
раїнську школу, бо це призвело б до повної ліквідації шкільни-
цтва на Україні, насамперед московського. Деникин погодився до-
зволити існування української приватної школи: земським та міл-
ським самоврядуванням заборонено було утримувати українську на-
ціональну школу. Це по думці московських єдинонедилімців мало
8.
було допровадити до повного винищення українське національне
шкільнictво. Надавичальним напруженням всіх своїх сил українсь-
кий народ урятовав свою рідну школу, взявши на свое утримання
всі школи України через закладене для цього спецільне приватне
товариство "Шкільна Освіта", котре працювало нелегально; україн-
ські національні кооперативи також багато причинились до ряту-
вання національної школи. Всі інші галузі земського та міського
господарства агенти Дешікина руйнували так як і больщовики та без-
малюсно грабували народне добро.
Наслідком нападів на Україну агентів московського імперіа-
лізму - комуністів та монархистів - сталася повна ліквідація
земського та міського господарства України.
Три роки вже Україна не має не тільки номинально, але й
фактично, земського та міського самоврядування. Український на-
род ревбито політично, суспільно і господарчо, одібрано йому
найелементарнійші права і повернуто в стан найпримітивнішого
життя. Коли ще долучити до свого зруйнування, так звану "кому-
нівацію", всіх галузів кооперативних об'єднань, то стане ясним,
що жадної ділянки життя не лишилось, в якуб осорудний москов-
ський наїздник не вніс би руйнації, роскладу та гнилу.
Всі свої потреби народ наш задоволяє способом приватних зуси
громадяне, що мають дітей шкільного віку, утримують учнителів за
умовну плату, також організують медичну, ветеринарну допомогу
і т.и.. Не дивниця отже, коли ми бачимо, на які страшні небезпе-
ки нарaжено життя цілої української нації від стіхійних нещасть
недороду, голоду, заразливих пошестей та т.и., проти чого наро-
наш зовсім обеззброєно і взелешено безпомічним та безпорадним, а
муністична бюрократія московської експовітури на Україні, яка
оказалася невсилі організувати державні апарати, не могла заст
ти цілого організованого українського народу своїми партійними
організаціями, і байдужими очима дивиться як гине обезздолений
народ. Тому зровумилівою стане та глибока ненависть і безмежні
привирство, які має в своїмому серці український народ до сво
півничного гнобителя та руйника свого національного культури
економичного життя, який провадить цю влочинну роботу, прикрі
чи її кличами міжнародної пролетарської солідарності, та бр
терства.
9.
Весь сел махливий стан річей на Україні міг утворитися єдине тому,
по імперіалістична Московія всіх мостей — від батьківських до конер-
хистів — абсолютистів, в почуцті безкарностіза всі свої історичні
власни проти народів східної Європи та Наукаву, які вона поповни-
ла на чотирьох останніх 200 літ, змочивши, мимо котрих культурних
світ все проходив до порядку деннога, мовчазно визнали сотворення
московською експансією стан річей на вході Європи; — настирило по-
силала зі зброєю в руках на киття та добробут українського народу,
обвинувачуючи його в "зраді" Московії, рушувала все і всіх,
обертаючи нелюбогатчу в Європі країну в пустиня, де сьогодня гинуть
мілліони людей від голоду, пошеста та терору остатніх агентів
кровавої Московії.
До ділялося в минулому на тлі імперіалістичних забаганок Моско-
вії, про це розповідає нам історія; вона показує, як легковаж-
но ставилися народи та уряди держав західної Європи до подій на
Сході Європи, як цю легковажністю викохано авіського дикуну в
образі Московії, котрий з ідеологією свого московського посланця-
тва все заколочував спокій світу, намагаючись повалити цілі держа-
ви та підбати вільні народи, щоб стати то на Восторі, то над Спо-
кійним Океаном, то над Адріатикою, то коло Персії. Наваль в наші
дні культурна світ продовжив своє традиційне хибне поступовання
супроти Московії, ба навіть більше, не тільки не поміг морально
та матеріально народам Сходу Європи, що кровавилися у визвольній
боротьбі за належитище право бути вільними на своїх землі проти
московських імперіалістів, а навіть матеріально допомагав остан-
ній /деніким, чолчак, єдениця, франгель/ зброєю осирати на киття
українського народу, нищити його синів та грабувати його добро.
Це було в бою культурних народів найбільшою легковажністю в ряді
тих, які сталися в нашому столітті, і при тим не гільки проти на-
роду українського, а також супроти інтересів самих європейських
народів, бо це доло вмогу московським батьковикам морально вип-
равдовувати себе, свій кровавий режим, в очах демократії світу,
як борців проти чужих насильників, помогло їм скріпити свій кро-
вавий режим у себе, в Московинні, розв'язати проклядство всіх
культурних народів та вправдовувати кроваве брутальне повелення
народів Ходу (Європи, стратегічними інтересами в боротьбі проти
вропи
10.
російських реакціонерів в консеквенції своїх потягло за собою
політичне зниження цих народів, що в свою чергу призвело до певної
руйнації економичного життя, голоду, епідемій, що публять наро-
ди Сходи Європи, змінило перспективи будь-якого виходу з цього
становища тривалої /перманентної/ анархії та всебічного розкладу,
словом - призвело до всього того, що сьогодні має собою
культурний світ та заставляє уряди європейських держав підносити справу про визукання яких-будь заходів та засобів до напрямлення життя на Сході Європи і говорити про якесь стосунки з головними руйнівниками Сходу Європи - московськими большовиками.
Одначе щоб хто не говорив і до чого б не намірявся справа України, ми наперед стверджуємо, що в тих намірах нічого путнього не видне і не може видіти: боротьба українського народу з московськими імперіалістами має в основі своїй дуже багато істотних причин для того, щоб він міг її припинити, не ослабнувши своєї мети повного свого визволення, політичного, національного та економичного. Понад усе, система большовицької пролетарської диктатури є абсолютно чужою для українського народа, яка уважає її за мось дике та безглуздє, бо він розуміє лише систему повного громадського та державного рівноправства і весь час її практикував, як то зазначено вище; система большовицької диктатури нагадує українському народові історично зненавиджені ним системи державного устрою - систему польської шляхецької диктатури в часи юнії українських земель з Польщею та систему боярсько-воєводської та дворянсько-бюрократичної диктатури абсолютистичної царської Московії, які спирилися на вищі верстви свого громадянства та перетягнення до себе вищої верстви народу українського, з одною і тою ж рівницею, що большовицько-комуністична Московія намагає спертися в своїй гнобительській політиці проти України на верству соціально та культурно найвищому, - в діяльностях на амністованих в часи революції карних злочинцях; до того ж треба це пам'ятати! що український народ, як господарний домовитий хлібороб, історично погордлує москвинами, уважаючи їх ледачом, бродягами та грабіжниками, що позначилося навіть в звичайній поточній мові в якій українець зве москвина "кацапом" - бродягою, грабіжником.
II.
Це наше твердження не є порожнім, про це свідчить безперервна бо-
ротьба, яку провадить український народ проти московських окупан-
тів та стихійні повстання народу нашого проти большовицької москов-
ської диктатури. Ці повстання на уstanуть, не можуть устати доти,
доки народ український не вруйнує сил окупантів докінця. І справа
тут полягає не в тім, яким буде кінцевий вислід цеї величеньської
боротьби нашого народу за свою державність, - за цей вислід ми певні:
він буде позитивним, а в тім, чи станеться це визволення українсь-
кого народу з під московської окупації при зичливій допомові культурних народів світу, чи всупереч волі культурних держав. Цього-
станньої можливості культурні держави повинні уникнути, подавши
українському народові негайну поміч в його боротьбі, щоби прискорити повне визволення України з під окупації і цим покласти край
боротьбі на Сході Європи та започаткувати добу утихомирення Сходу
Європи та його господарчо-економічної та державно-культурної одбу-
дови.
Сучасне махливе становище на Сході Європи і зв'язаний в ним почина
великих держав до скликання конференції для вишукання якогось вихо-
ду в сучасного становища суть вислідами попереднього хибного посту-
повання великих держав світу, яке вони провадили доси до змагань
народів Східної Європи визволитися з під імперіялістичної Москов-
щини, а саме: перше-нехтування волі народів Східньої Європи та по-
часті Навказу сотворити свої власні національні держави на основах
європейського демократизму, 2/, уперта слина віра в можливість воск-
ресити російський труп в образі колишньої "єдиної неподільної Ро-
сії", чи федерації під регемонією Московії та підтримка збройних
інтервенцій московських старорежимників - реакціонерів: Колчака,
Денікіна, Єденича, та Врангеля; 3/, толерування закусівпольської
шовинистично-імперіялістичної шляхти на волю та землі народів україн-
ського, білоруського та литовського, що дало спромогу московським
варварам кутатися в керів обороноців народу від завихань шляхецької
Польщі, спричинилося до зруйнування цих народів економічно, та потяг-
ло за собою політичне розірвання їх між Москвою а Польщею; 4/, шкод-
лива ревалізація великих держав межи собою на просторах Близького
Сходу, що улекшило московським демагогам використати це становище
і розвинути пропагаторську та збройну військову акцію на Кавказі
12.
і нарешті повалити кавказькі демократичні республіки та поневолити вільний шляхетні народи, що стало другим з черги по знасилуванні українського народу злочином Москвії. Коло цього злочину культурним світ пройшов мовчки, немавши жадних моральних підстав заняти відповідне становище, бо сам не щір визнавав за молодими народами право на будову власного литья і цим поставив себе на одну дошку з московськими варварами: видовище мало гідне і страшне в своїх консеквенціях для перспектив культурних народів світу; а тепер, замість перегляду методів свого дотеперішнього поступовання в справах Сходу Європи та видукання нових ідеологично-принципових засад свого поступовання, уряди великих держав наміряються капітулювати перед станом річей на Сході Європи, який склався в наслідок їх власних помилок та недобре зрозумілих власних національно-державних інтересів, і цим припекатати свою кволість та неспроможність для їх порядкувати справами Європи, що повинно мати історичні далекосяжні негативні наслідки найперше для самих великих держав. Цей намір визнати большовицький режим, коли його адміністративний якщо володарі світу, нічого нового до того, що світ уже бачив, не додасть, культурним народам бажаних користів не принесе, большовицьких руйніків не спасе,- єдине-поможе їм ще на деякий час затримати свій кровавий режим і дорушувати вшент і те, що ще не зруйновано, а народам входу Європи продовжить часи їх безправ'я, страждань та мук. Але це визнання большовиків буде все останнім етапом на тому блудному шляху, по якому весь час плентається політика великих держав, і по цьому, муситимуть народи нарешті прийти до єдино правдивого, раціонального та корисного для всіх рішення: шанувати національну волю всіх народів, визнати суверенні держави цею волею народів Сходу Європи збудовані, помогти їм звільнитися від московських окупантів і зорганізуватися на основі європейського демократизму та поновити державний і суспільний лад і спокій і таким чином започаткувати нову добу /еру/ мійного господарчо-економічного та національно-культурного розвитку, в інтересах самих поневолених винні народів і всієї культурної людності світу.
13.
Зважаючи на все повище сказане, ми, діти Нісцевих Народних Самоврядувань України, в імені народу українського, обранцями котрого ми є, заявляємо: [1/ сучасний так званий, "Совітський" уряд України є агентурою большевицької Москвії, який працює по вказівках в Москви під кермом інтернаціонального процесивіта румунського громадянина болгарської національності Раковського, який в 1918 році, перед Германською експедицією на Україні під номинальним проводом генерала Скоропадського, дипломатично за- ступав інтереси большевицької Москвії так само як нині перед державами Європи заступає інтереси поневоленої України; 2/ український народ бореться, нині бореться і не перестане боротися за своє національно-державне виволення з під московської окупації до повного освягнення своєї національної мети; 3/ ніяких актів, що підпишуть ва кого окупанти, не визнає і не визнає для себе правосильними, а укладатиметься дипломатично з тими, з ким уважатиме корисним для с бе це робити, і так, як це по- диктуєть йому його власні національні та державні інтереси, здійснюючи все це через свій власний національний державний уряд, котрий він склав своїм незалежним,вільним вибором на основах всенародного виявлення своєї суверенної волі.
Тому, бажаючи спричинити до пасифікації Сходу Європи, щоби поновити вільну творчу працю поневолених сьогодні народів, ми, іменем Українського Народу визиваємо уряди держав, що надіслали своїх відпоручників до конференцій в Генуї, при- пинити свою хибну, шкодливу політику експериментів супроти Москвії, занехаяти уперте нехтування вивольною боротьби народів Сходньої Європи та Кавказу проти імперіалістичної Москвії, негайно визнати національно-демократичні уряди цих народів, мим ними найперше-українського, закликати представників цих урядів до нарад над становищем поневолених московськими окупантами народів, вимагати у московських коміса- рів виводу їх військ з просторів України, а одночасною передачою узурпованої ними влади легальним представникам українського народу.
14.
Тільки при цих умовах Сход Європи може заспокоїтись, народи пере-
стануть збройно боротися, сотвориться умови для економично-госп
дарчої та промислово-фінансової одбудови зруйнованої нині народ-
ньї господарки на Сході Європи та поновиться так потрібну всім
кооперaцію аграрних країн Схiдньої європи в промислово-торговель-
ними народами Європи Західньої, на добро і части самих нині поне.
волених Москвою народів та в інтересах народів всього культурног
світу.-
за Всеукраїнську Спілку діячів місцевих народних Самоврядувань:
Президія Спілки - Голова.
Скарбник
Писарь
СВОДКА ДЛЯ ПЕЧАТИ.
Белогвардейское возвание члена Директории Украинской Народной
Республики Главного атамана Петлюры.
С Е Л Я Н Е .
В повітах Харківщини, Чернигівщини, Катеринославщини та Полтавщини
ка-дапи-большовики то їх наймити-китайці і надяре роблять собі:
Забирають кліб, вигоняють скотину, різуть кабанів та курей і все це
наї разгляять до ГОЛОДНОЇ МОСКОВЩИНИ, а селяне остаються босі і голі і
навіть в хетонної каті, бо большовики виймають шкло і вивозять тож до
МОСКОВЩИНИ.
Скоро і у вас зазуруть і кліб і все ваше збіжжа, як будете сидіти
на печі.
ЧИМ ВИ ТОДІ БУДЕТЕ ГОДУВАТЬ ДІТЕЙ І ЖІНОК.
Большовики наробили уже раз лиха у нас на Україні.
Одкрили фронт, привели німців на Україну і нарощті посадили гетьмана,
а тепер гетьманці поробились большовиками і домогаються "советів"
ДЛЯ ЧОГО ЇХ ТО ВОНІ ТАК РОБЛЯТЬ.
А для того, об знову посадити гетьмана або царя та одібрати од вас
здобутку кровью і потом в тяжкій боротьбі землю й волю.
Отож боріться за розум та спільно будем отбиватись од напасників.
ЯК ЖЕ ЦЕ ЗРОБИТИ.
А треба держатись громади, щоб не було так-хто в ліс, хто по дрове, бо
як не будемо йти разом против большовиків, то вони одберуть од вас і
збіжжа ваші і роздягнуть до останньої сорочки.
Хай кожне село у себе наводить порядок, хай безпощадно бореться з усім
ми большовиками, провокаторами та грабіжниками, а кращих всяких в по мін
себе-добрих, здорових та тямущих, чи то буде піхотинець, чи гарматчик, чи ку-
леметчик-гирляне до Українських Народних Республіканських війск.
Війська ці все зробили одно святе діло-вигнали гетьмана з його прислу-
никами. Вони зроблять в другий раз велико і святе діло-виженуть большови-
ків і захистять вашу землю і волю. ТІЛЬКИ ДОПОМОГАЙТЕ ЇМ І НЕ СИДІТЬ НА
ПЕЧІ.
КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ. На митинге робочих рудників О-ва Петро-Марь
ських і Барваролюльских Об, здінених Каменцоугольных Копей,-Ксениевского
Сокологоровскаго, Я-ков Золотарева,-заводу Россе и крестьян дер:Алексан
ровки,- Петро-Марьевки, Кокиевки и Сокологоровки в Варварополье I
ряля в честь Красной Армии была принята следующая резолюция:
Мы рабочие вышеупомянутых рудников и крестьян, вышеозначенных дер.
вень сознавая всю важность предстоящих нам усилий и лишений в борьбе
с международным империализмом, который испуган молниеносными победами на
шей дорогой КРАСНОЙ КОММУНИСТИЧЕСКОЙ АРМИИ стоящей во главе ея МИРО-
ВЫМИ ВОЖДЯМИ РАБОЧИХ И КРЕСТЬЯН Т.Т. ЛЕНИНЫМ И ТРОЦКИМ
решили всеми силами поддерживать, пирить и укреплять ряды КРАСНОЙ АРМИИ
и не только на словах, а желаем взять оружие в руки и грудью отстаивать
свои права, права РАБОЧИХ И ВЕДНЕЙШЕГО КРЕСТЬЯНСТВА сознавая, что только
в этом спасение и полная победа ТРУДЯЩИХСЯ МАСС.
ВЕЛИКИМ ВОЖДЯМ МИРОВОЙ РЕВОЛЮЦИИ И ДОРОГИМ НАМ ТОВАРИЩАМ
ЛЕНИНУ И ТРОЦКОМУ шлем горячий привет из глубоких шах
и широких полей и клянемся КРАСНОМУ ЗНАМЕНИ И ЗА СВОБОДУ kostями полеч.
ДА ЗДРАВСТВУЕТ КРАСНАЯ КОММУНИСТИЧЕСКАЯ АРМИИ.
ДА ЗДРАВСТВУЕТ МИРОВОЕ ВОССТАНИЕ ТРУДЯЩИХСЯ МАСС ПРОТИВ
УГНЕТАТЕЛЕЙ--БУРЖУАЗИИ.
ДА ЗДРАВСТВУЕТ ВОЛЯ МИРОВОЙ РЕВОЛЮЦИИ ПАРТИЯ КОММУНИСТОВ-
БОЛЬШЕВИКОВ.
ДА ЗДРАВСТВУЕТ КРАСНАЯ РОССИЯ ПЕРВАЯ ПОДНЯВШАЯ ЗНАМЯ ВОЗСТАНИЯ
ПРОТИВ УГНЕТАТЕЛЕЙ--БУРЖУАЗИИ.
ДА ЗДРАВСТВУЕТ МИРОВЫЕ ВОЖДИ Т-ЩИ: ЛЕНИН И ТРОЦКИЙ.
ДА ЗДРАВСТВУЕТ ВРЕМЕННОЕ РАБОЧ. КРЕСТ. ПРАВИТЕЛЬСТВО КРАСНОЙ
УКРАИНЫ.
НАСТ ВЕТЕРИЧЕСКО-РУБЕЖАНСКИЙ РАЙОН. На общем собрании сочувствую-
щих партии коммунистов 23-го января вынесена была следующая резо-
люция: Заслушав доклад товарища Солдаткина, мы, как сочувствующие
партии коммунистам-большевикам, клянемся защищать Советскую власть
и в любой момент по первому зову выйти с оружием в руках, для защи-
ты прав трудящегося и эксплоатируемого народа, а также решили быть
все в партии коммунистов-большевиков.
ДА ЗДРАВСТВУЕТ ЦЕНТРАЛЬНЫЙ КОМИТЕТ ПАРТИИ КОММУНИСТОВ-БОЛЬШЕ-
ВИКОВ.
ДА ЗДРАВСТВУЮТ ВОЖДИ РУССКОЙ РЕВОЛЮЦИИ ТОВАРИЩИ ЛЕНИН И ТРОЦК
СЕРГИНОВСКИЙ РУ. НИК. На общем собрании рабочих и служащих была
принята следующая резолюция:
Принимая во внимание, что Гайдамачко-Петлюровские банды за 8-
сиячное свое пребывание достаточно выявили, что они не являются защит-
никами беднейших крестьян и рабочих и действия их были направлены толь-
ко в защиту /классов/ буржуазии и помещиков для эксплуатации трудящихся
Мы рабочие и служащие Сербиновского рудника приветствуем Власть Сове-
тов.
ГОДУБОВСКИЕ РУДНИКИ /Екатер.губ. Славен.уезда/ 20-го февраля была сорга
низована линейка коммунистов, взявшаяся прежде всего за переорганизации
всех совзов на коммунистических началах. Выражено было пятое доверие
Рабоче-Крестьянскому Правительству и решено все силы отдать за общее
дело, дело рабочих и беднейших крестьян.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
В даній справі № 5
Фонду № 113
Пронумеровано 56 (п'ятдесят шість) аркушів
(цифрами і прописом)
з них літерні №№
пропущені №№
Вкладення
Брошури, газети:
Графічні матеріали:
інші особливості документів
Документи із згасаючим текстом:
«18» 05 - 2003 р.
Підпис
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
« » р. Підпис
СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО:
| видачі | Під час повернення | видачі | Під час повернення |
| :--- | :--- | :--- | :--- |
| підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата |
18.05.03 Жидов розшифрував
ВІДМІТКИ РЕГІСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ:
| Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: |
| :--- | :--- | :--- |
| (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) |
| 3.07.2015 року | | |