Доповідь про фінансове становище Державного центру УНР, спосіб його налагодження (автор невідомий), 1921, 8 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтня... в І Січня етнічного Будь-якого ... м. Ужгород, Харків 1072 684 L ВДВХ 26 МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Доповідь про фінансове становище державного центру УНР, способи до його налагодження /автор невідомий/ 1921р на 8 арк Міністерство Землеволодіння Департаменти Загальних Справ Відділ Загальним Доклад про фінансове становище державного чиншару УНР і способи до його впливу - засудження Наразі 26 січня 1921 р. Паку Міністру Ісповідань Української Народньої Республіки І. І. Огієнку. Високоповажний- Жан Іванович. Про сім маю шану переслати на Вашу увагу доказ міт про Фінансове Становище Державного Устрою І. Н. Р. і способа до його полагодження, мимо кілька часу тільку війшав Ваш наділами. Дуже уважно мені було-б погурта Вашу думку, як чоловіка, що стоять при державнім справах від доволю часу, про доказ в цілому і, з окрема, як буде до Міністра Освіти і напишовьо Міні- стера Ісповідань про можливі Зороз фінансов. Закону по сим Ликістерствам. Що торковися другої частини Доказу-про методи роботи, то Ви побачите, що як раз вв- ше Міністерство йде по Глину шляху робота на Вокни, рюсши з Закордонними істин купцями Я людьми %, який в камітно дил цілою дер- жавою Апарату. З приблизно (і з великих жалей - з другого боку) мушу три сім нагоди Сконстатувати, що, оскільки з спостеріг, Єдине Міністерство Женовизає правилом Зоргану- вання в своїй роботі в еміграційних обстави- нах. Дуже цікаво було б побачити також і садби Міністерства улаштуватися в сих обставинах з дону фінансового. Проту прийняти Женевських в міс- номан: до Ває Вік. Приходи, 14/IX, 1921 р. ФІНАНСОВЕ СТАНОВИЩЕ ДЕРЖАВНОГО ЦЕНТРУ У.Н.Р. ІСПОСОБИ ДО ЙОГО ПОЛАГОДЖЕННЯ. В цей час незчуваної фінансової кризи в Державному Центрі У.Н. Р., що тягне за собою страшні наслідки для цілої Української справи, ми хотіли б подати де-кілька своїх думок, здійснення яких, на нашє глибоке переконання, спричинилося б до в'ясування і певного залагодження фі- нансового питання для Державного Центру У.Н.Р. Думки наші в даному разі сходяться до слідуючого: у всіх випадках, державного, громадського, навіть приват- ного життя, коли якась справа стає гострою, загрожує не- безпекою, чи просто трудна для вирішення і вимагає з'я- сованності, - завжди в таких випадках то Правитель- ство, чи то громадські органи чи звичайні товариства склакають з "їзди, організують спеціальні наради, на які запрошують найширші кола заинтересованих людей та спеці- алістів, перед котрими ставлять на увесь зрість болючі питання і шукають відповіді. І дійсно, завжди так бувало, що на тих з "їздях і нарадах люди глибоко і всебічно освітлювали поставлені перед ними питання, відноходили шлях, або навіть робили цілковитий перелом в тій чи инь- шій справі. Історія різних з "їздів та нарад - державних, земських, педагогічних, медичних, кооперативних - є най- кращим тому доказом. І разом з тим, дійсно сказати: Державний Український Центр переживає надзвичайно тяжке фінансове становище, можна сказати - агонізує, вся робота спинилася, люди од гододу мало не ведаються на улиці, - і в той же час ми не бачимо абсолютно ніякої ініціятви, ніякого шукання чи навіть бажання пошукати нових шляхів для того, щоб при- наймні, коли не залагодити, то хоч остаточно з "ясувати справу. Треба, правду сказати: увесь Державний Центр Укра- їнський ось вже кілька місяців як заборожений стоїть і голодними очима дивиться в одну-однісеньку точку, - і тут вся його фінансова політика, фінансове ініціатива, надія і... додамо од себе - загибель... Але цьому мусить бути кінець. Державний Центр, по- ки він хоче, як такий, і стнувати і провадити акцію, він мусить мати для себе вирішеним фінансове питань- ня, бо інакше його чекає, як і всяке підприємство, не збудоване на певних обрах унахах, такий або інший скандальний або трагічний фінал. Ми кажемо, що Уряд в справі фінансовій відтепер повинен рішуче зірвати з цього страшного інертност"м і перейти до акції. В чому ж ця акція мусила б виявитись? На наш погляд, передовсім в тім, щоби Уряд з "ясував собі все обічно і до- сконаллю своє фінансове становище. Це - по перше. По друге, з"ясував би ті фінансові можливості, що у нього є уже в даний момент. І, по третє - ті можливості, що можуть виплинути при певних умовах чи комбінаціях. Нарешті, намітив би шляхи, якими треба йти до осягнення тих можливостей. А після цього вже міг би приступити до конкретної роботи по здійсненню намічених планів ЯК ЖЕ ЦЮ АКЦІЮ РОЗПОЧАТИ? На наше глибоке переконання, початком акцівності Державного Центру в фінансовій справі мусила б бути широка державна фінансова за нарада при Уряді у Н. Р. Нарада, серйозно обстежена, кількаденна, з уча- стю свіжих, спеціально запрошених з боку людей, нарада з підготовленими додадами і доказчиками- ми. Необхідність такої наради є річ аксіоматична, але, на кожний випадок, котили б згори відповісти тим, хто поставив би під сумнів потребу в такій нараді. Дійсно, така думка може з"явитися, бо ж ми, 3 Державний Центр, маємо і спеціальні органи - Міністер- ство Фінансів і Міністерство Народнього Господарства і дві фінансових Комісії в Раді Республіки і т.п Так, все це у нас єсть, але все це було і в старіх Державах, при чим в далеко повнішому вигляді і, одначе, не дивля- чись на це, вони скидали фінансові з'їзди і ріжнє "со- вещанія", радилися в цих справах і в сторонніми людьми, не зважаючи на те, що мали у себе знаменитих фаховців. Перебачаємо ще таке заперечення: не варто наші фі- нансори "обстоятельства" виноси тина на широкий світ. Але це заперечення безумовно було б не слушне, ворогам на- шим все надзвичайно добре відомо; нарешті факти крізь вся- ких докладів прямо кричатъ про себе, так що більшої попу- лярності з цього боку, ніж ми вже маємо, нам навіть найшир- ша нарада не дасть. Навпаки, у нас є глибоке переконання, що ця нарада покаже, що же такі вже ми бідні, що ми, власне бідні богачі, що у нас і перед нами величезні можливості. З ЮГО Ж МУСИЛА В СКЛАДАТИСЬ МАЙБУТНЯ ФІНАНСОВА НАРАДА. Передовсім з своїх людей, себ-то з тих, що перебувають при Державному Центрі, а саме: - представники всіх Міністерств і відомств, що мають те або інше, навіть найменше, відношення до фінансових питань. Це так би мовити - категорія суто Урядова. Далі - члени Ради Республіки - і по уповноваженню Парля- менту і з власного ба жання. Нарешті, - представники політичних партій, громадських і професійних організацій і подібні скі особи із Державного Центру, що представляли б доклади чи побажали б взяти ту чи иншу участь в нараді. Окреме змішне місце, як переходовий момент між "сво- їми" і "чужими", - мусять зайняти наша велико-Українська кооперція. Нарешті, на цю нараду мусять бути запрошені в поважній кількості і "чужі люди", себ-то, що не зв'язані з Держав- ним Українським Центром, але готові були б державний спрям український допомогти. До цеї категорії мусили б увійти і представники галицьких українських фінансових кол – директори банків, страховых това риств, промислових та торговельних підприємств, і т.п., по- руч з ними - представники Галицько-Української кооперациї. Далі – повинні бути запрошені представники торгів, промисловості і фінансів в Великій Україні, що ота- борились по різних містах Польщі, як Варшава, Львів, Краків, Тарнопіль. Тут ми маємо: банкових діячів, знач- них промисловців, торговців, союз цукроварів і т.п. Запрошення в данному разі мусили б бути од організацій і персонально. Це все торкається тих організацій і людей, що в тому чи іншому вигляді перебувають в Польщі. Гада- емо, що у вищеозначеному складі, на раде виглядала б поважна і була б авторитетною. Але мусимо, що для більшої цілості наради, Уряд не мусив би скинитись перед закликом наших людей і з-за кордону. Справді, там перебуває значна кількість осіб, що мали те або інше відношення до фінансів України. Можна важко оцінювати діяльність де-кого з них, але, у всякому разі,-це люде з певним досвідом, з знанням фактичного стану речей, і їх причастність до керування українськими фінансами морально зобов'язувала б прибути для обговорення справи в такий скрутний час. Поруч з ними стоять люди, що і зараз працюють закордоном фінансовій галузі і тримають у собі нитки фінан- сових стосунків Українського Державного Центра з державами, організаціями та приватними людьми в Європі. Таким чином, на нараду мусили б бути запрошені: п. п. Мартос, Крижевський, Барановський, Василько, Сокович, Шедлун, Тимошенко, а також де-які з посів. Ми, звичайно, здаємо собі справу з тих технічних і по- частин фінансових труднощів, що заважають з закликом 3 цих людей, але, з другого боку, оскільки не раз і ми муси- мо розвязувати наші фінансові питання майже виключно в плоці наших стосунків з Державами, організаціями і при- ватними людьми Заходньої Європи, остільки участь цих ле- дей, що як раз все познайомилися в цій сфері з Европей- ськими обставинами - вважається нам необхідною. Ми бачимо лише одне захід, правда, нас незадовольняючий, якщо б приїзд їх до Державного Центру не міг одбутись: це - окремий з'їзд зазначених діячів в якомусь ближчому до всіх них центрі Європи, куди мусили б виїхати після своєї наради представники ад Державного Центру. Але це, зазначаємо, - тільки в крайньому разі. ЩО Ж ФІНАНСОВА НАРАДА МУСИЛА Б ЗРОБИТИ? Конкретні іще: які питання нарада мела б перед собою по- ставити, на які теми говорити, які справи зачіпити. Відповідь на ці питання дуже ясно, власне, випливає із всього, що сказано попереду, а тої основної мети, за для ради якої нарада скликатеться. І заінтересовані відомства, як Міністерство Фінансів, Закордонних Справ, Народнього Господарства, Військове та всі інші без особливих труд- нощів і зразу, на наш погляд, можуть висунути цілу низку питань і представити цілий ряд докладів, що в тій чи инь- шій мірі, з того чи іншого боку озвітлювали б чи ставили б наші фінансові проблеми вузького і ширшого характеру. Зрештою, справа остільки широка, питань і теоретичних і чисто практичних так багато, що при організації наради, треба було б може зразу поставити їй певні межі. У всякому разі, для більшого з'ясування характеру нара- ди, за значимо тут скілька питань, які самі собою набіга- ють, коли починаємо думати на тему про фінансовий стан Державного Центру У.Н.Р. Ці питання ми лише зазначимо в одному-двох словах, абсолютно їх не розвиваючи і не ар- гументуючи, вважаючи, що справа ясна. Для з'ясування ж в деталях кожна точка буде вимагати окремого докладу. Ітак, передовсім Наші фінансові розрахунки з Річчю Посполitoю Польською. У всім їх об'ємі. З боку фактичного; з боку юридичного; з боку міжнародного. Ревізія дотеперішніх постановки цілої сеї справи. Необхідні заходи і можливі виходи в сій справі. З "скремо, дошли до того, що ми між скреть - Закордонних Справ, Військового, Шляхти, Фінансів, Народного Господарства. Делі: фактичний фінансовий стан Державного Центру на сьогодняшній день в цо ми маємо фактично в руках і що мусимо мати. Цінності. Папери. Готівка. Майно. Зобов'язання. Фінансовий стан наш за кордоном: що маємо за кордоном по-за межами Польщі та України. Готівкою. Майном в руках і рухомим. Зобов'язаннями. Наші фінансові можливості. При сучасному стані Державного Центру У.Н.Р. Під час повстання. В перші хвили перебуванні Уряду У.Н.Р. на власній території. Допомога фінансова і матеріальна. Позички короткострокові і довгосрочні. Інші види фінансової допомоги. Антамте. Німеччина. Держави бувшої Австрії. Балканські держави. Держави бувшої Росії: Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва. Черноморський Союз. Спільнота його фінансова акція. Доклади Мін істерств - Закордонних Справ, Фінансів, Народного Господарства, Військового; Шляхти, Народнього Здоровля та інших. Наша готівка в Українській валюті і У. Польщі, В Німеччині. В Румунії. Стан справи з боку фактичного; юридичного; міжнародного. Яких заходів вже вжито для одержання готівки, яких треба ще вжити. Наші експедіції заготовок державних паперів. Відповідність продуктивності їх вимогам У.Н.Р. на першій рік. Власні екс- педиції. Під час повстання в районнах повстання. В перші Увилі перебування Уряду У.Н.Р. на власній території. На наша валюта. На Великій Україні. У Польщі, в Рум- унії. За кордоном. Можливість реалізації. Засоби до підняття. Державний Центр У.Н.Р. і кооперація. Розрахунок з ними. Можлива допомога Державному Центру з боку кооперациї. Готівкою, Товарами. В сучасний момент. Під час повстання. В перші хвили переходу Уряду У.Н.Р. на власну територію. Допомога нашій кооперції з боку коопе- рації інших країн. Державний Центр У.Н.Р. і десяти- мільонове населення по за межами Великої України. Волинь, Холмщина, Гали- чина, Буковина, Угорщина, Америка, Зелений Клин, Можливе фінансова і матеріальна допомога Державному Центру з боку Українського населення, інституцій та організацій сих кра- їн. Позичка в кредитових інституціях. Позичка через Велико- Українську кооперацію у кооперції сих країн. Допомога з боку населення: Державна позичка "Визволення України". Дер- жавна лотерея "Визволення України". Народна жертва "Визво- лення України", в махливих формах. Збор жертв для біженців з України. Для хорих та ранених козаків та інвалідів. Збори з виступу на концертах по сих країнах. Збори в церквах. Можливість утримання частини апарату Державного Центру на кошти населення сих країн. Учителюство. Кооперація: Український театр, Українська капеля. Доклади по сим питанням Міністерств - Фінансів, Народного Росподарства, Здоро- в'я і Опікування, Сосітк, Історичних, Преси і Пропаганди, Еврейських Справ. озмінна збірка і архив на 10 На наша фінансова засада по літаках. В сучасних умовах пле ребування Державного Центру У.Н.Р. Під час повстання. Перші фінансові заходи що говорили на Україну. Совіцька валюта. Податна зістема. І т. д. Ось побіжна і приблизна програма тих питань, які мали б бути підготовлені до наради і поставлені перед нарадою. В сій програмі ми свідомо обійшли питання широкого економічного характеру, бо гадаємо, що ця нарада мусила б бути іменно фінансовою а не фінансово-економічною. І се останньою, себто економичною, лише постільки, по Секільки течи иные экономичне питання давало б можливість зараз же конкретно говорити про ті чи інші обмежені фінансові перспективи. Основним жа завданням наради було б-з'ясувати і віднайти ті фінансові засоби, які цілком забезпечили б Державний Центр У.Н.Р., і дали б йому можливість широкої роботи по підготовці поворозу на Україну, а також і в перші часи по повернені на Україну. Також свідомо ми обійшли і інші питання тех. власне фінансового характеру, але такі, що становлять собою нижшу групу. Сі питання дуже важкі, з боку матеріального вои и мають велике значення як для людей зв'язаних з Державним Центром, так і для самого Державного Центру, але вони мусять стати предметом іншої спеціальної широкої наради, потреба в якій безумовно відчувається. Ми говоримо про допомогу біженцям з України як причетним до Держ. Центру, так і тим сотням і тисячам людей, котрі щоденно переходять кордон,- з боку Міжнародного Червоного Хреста, з боку благодійних організацій американських, англійських і т.п. Як відомо, в сім напрямку благодійними українськими організаціями де-що робиться, але на наш погляд, справа поставлена далеко не так широко, як би то можна і треба зробити. Бо коли польські организації зуміли добитись для одного Тарнова поверх 20 харчових американських пунктів, а для Ченстохова більш 30, то треба гадати, що відповідно розвинута акція з боку українців мала б пропорційно не менше ші наслідки Отже життя вимагає, щоби Державний Центр УНР цю справу також широко поставив перед собою, але і значно як справу окрему од фінансової наради, хоча цілі сих нарад дуже близькі одна до другої. Як-же перевести в життя намічену справу? -- Для всього передбачення необхідно, щоби ціле Правительство У Н Р і кожне Міністерство зозрима перенялися думкою про конечну необхідність поставити перед собою і в'ясувати фінансову ситуацію Державного Центру У Н Р. в цілому і фінансовий стан, фінанси ж ливости і фінансове завдання кожного Міністерства в "окрема. Тільки при такій постановці справи можливе найкраще о сагження поста вдосоні мети. З боку ж організаційного справа, предстовляється нам, в такому вигляді: Рада Міністрів виділене із свого складу Комісію із трьох Міністрів (евентуально-фінансів, Закордонних Справ, Народнього Господарства) якій доручає перевести цілу справу Державної Фінансової Наради Або інакше: уповноважує на се одну особу, яку вибирає од всіх наших обсяв, даруючи їм всю справу наради. Одночасно ухвалюється постанова про підготовку цілого Державного апарату до сеї наради Одночасно ухваляється постанова про підготовку цілого державного апарату до сеї наради. У виконанні сеї постанови всі Міністри скликають по сво їх Міністерствах відповідні наради з участю як Міністерських чиновник, так і сторонніх осіб, на котрих з "ясовують, попередж, сучасний фінансовий стан Міністерства по всіх його галузях та потреби Міністерства і, по друге різні можливості заходи з боку Державного Центру взагалі, так і для можливости провадження роботи Міністерства в "окрема. Все-бічне в "асування питань тих чи інших питань доручається в Міністерствах повним особам, як мають представити на нараду відповідні доклади Список докладів і докладчиків кожне Міністерство подає Комісії по організації наради. Неможливо од цього зважаючи на Комісія із трьох або уповноважених від буває свої наради з спеціально запро- теними або косптованими людьми і спеціалістами, на кот- рих установа загальну програму наради, доручає окремо запрощенням фахівцям розробку основних докладів, розда- ла за прошення на народу провадить диспутування і всю ин- шу організаційну роботу Для всього цього має спеціальний апарат із вільних урядовців з відповідним Начальним ком Кенцелярії на полі. Одночасно Міністерство Закордонних Справ, в контакті з Комісією, переводить інтенсивне листування з своїми послами і уповноваженими в державах, од яких дістає док- лади з найбільшими відомостями про фінансове економічні можливості для України тій чи іншій Держави. Якщо, що ведуть найбільше серйозні і реальні перетрактації, по можливості персонально викликаються на нарадах Нарада призначається на міжнародному в Тарнові. Які ж можливі на слідки од наради? Не підлягає сумніву, що при нажній підготовці і ді- сля відповідного переведення цілої справи, нарада дасть дуже серйозні і цілком реальні наслідки. Вона, покажемо ще- ред всіма відповідальними чиновниками У. Н. Р. дійсної стан ричей, вона безумовно намітить шляхи. Вона зверне увагу на досі невідомі можливості. Вона откриє перспективи. Нарада виділити цілі категорії справ, які негайно треба буде пустити в рух. Воне виділять також людей, яких можна і треба буде притягнути до фінансової побуту Скоординова- наня праця після наради може цілком змінити майбутнє, нап- рям, план і темп роботи Державного центру І то незалежно від того - де в той час буде Державний Центр - чи на ем- грації чи на Україні. Але не менш і насамітким дестинан- рада ще до самої наради Правительство і в цілому і по окремих Міністерствах з'ясує перед собою своє фінансове становище і необхідні 6 фізичніві заходи. Думка і енергія всього що є живого і думкичного в Державному Центрі, окулена коло одної точкі, направлена до одної мети дасть безусловні і цілком прак- тичні наслідки. Не підлягає сумніву, що, в результаті шукань перед окремими Міністерствами одкриються різні можливості і полегшень, які по своєму маєтству може і не будуть заслуговувати на увагу наради, але які вмже перевести в життя. Міністерство в своїй біхучій роботі, не чекаючи наради. Даж- процесі з "ясування тих чи інших питань для наради окремі Міністерства тим самим стануть на шлях їх зрозумівання і, значить, поведуть живу практичну і потрібну роботу, яка дасть свої результати незалежно од наради. Постараемось сей останній уступ, що торкається роботи Міністерства в "ясування ширше: як можна бачити з попереднього, справа підготовки до наради тягне за собою другу ще може важницю річ, а саме - радикальну реформу прийнятні в умовах еміграції тих методів роботи, які засвоїв собі наш виконавчий апарат-наші Міністерства - ще за нормальний час і Справді: як ставиться у нас справа державної роботи по сей день. Міністерство, що уважне потрібним перевести якусь справу, складає кошторис, законопроект і чекає грошей. Позаяк же їх не дають, то нічого і не робить. І то цілком на законному основанні. Тим часом, в наших умовах підход до справи мусить бути зовсім инакший: кожне Міністерство не тільки не вимагає грошей, навпаки в "ясуве передовсім що воно саме, як таке, могло би для загально-державних потреб дістати позичити, добути відтінки. Се по перше. По друге - з "ясуве що і від кого воно могло б дістати виключно для себе, для проводження своєї необхідної роботи. І, по третє, - які справи воно могло би тут , на еміграції, перевести,-може для себе і не найважніші і ненайпильніші, але такі, на які можна б дістати кошти Коли не всі, то половину, то частину. Ми розуміємо, що не всі Міністерства що до сього методу - знаходяться в однакових умовах, не для всіх є однаково ши- рокі і гарні перспективи, але ясно що в с і им Міністерствам сей новий метод може де-що і то не мало, як до наших еміграційних умов - дати. Які-ж вихідні точки чи основні бази для свого нового методу? По перше - десяти мільйонове українське населення за межами Великої України, до якого ми маємо дорогого офіціального, півофіціального і неофіціального повний доступ. Заклади його національні, культурні, економичні і фінансові - ось база моральна і підтримка матеріальна для роботи - для Великої України, а разом і серед місцевого населення великого числа наших Міністерств, а передовсім для Міні- стерств - Освіти, Усповідань, Преси і Пропаганди, Фінансів, Здоровля, Опікування, Захоронень Справ, Праці, Єврейських, Справ та інше. Друга база: вся Европа. Або інакше - увесь культурний Заход і та Америка за всіма їх численними і богатими закладами культурно-освітніми, науковими, мистецькими, економичними фінансовими, технічними, медичними т. д. Як порядку дер- жавного, так і широко гуманітарного, благодійного. І ділові стосунки окремих наших Міністерств і громадських організацій з сими співвучними собі установами, організаціями і закладами - ось друга база: моральна і матеріальна для серйозної і широкої діяльності всіх без виключення наших Міністерств та інституцій. Колись історія гостро осудить Український Державний Центр безладне перебування захордованом, але поки ще в трохи часу ми мусимо своєю пошуком вправити. Може хтось спитав-би: які ж підстави до захордонних інституцій та організацій. На се відповідь яска: загальні підстави - ідея єднання народів всього світу, спільні інтереси культури, науки і профресу; прибере-рнення ладу на Сході і через це - урегульовання життя Європи. З "окрема", наше право і наш обов'язок використування сучасного яскравого антибольшевицького руху в малих і великих Державах Європи, в якім напрямку ми абсолютно нічого не робимо. Ось які наші думки з приводу цілої справи. Наприкінці уважаємо лише слушним ще раз підкреслити наше переконання в необхідності з боку Правительства самих радикальних і самих широких заходів для полегодження фінансової справи. Ми знаємо, правда, що час і обставини сплодили серед нас дуже численний кадр експетиків, котрі вже ні в що не вірять і нічого не сподіваються. Але мусимо залишити им волю не вірити і сумніватися, самі-ж мусимо братися до роботи, і то до роботи великої і широкої. Во той сьогоднішній стан, до якого дійшов Державний Центр У.Н.Р., власне кажучи, абсолютно не дає йому права так багато говорити на звивання: хіба може бути яким небудь центром кілька сотень захаркованих, голодних людей, що, закинувши всюку працю, день від дня читають сподівання на подачку. Це-по перше. З другого боку, признаємося, що ніякого захоплення не виживають у нас ідеали Державного Центру поротикати свої інтелігенцію до чужих фільварках та конторах. Се все мало і буде мати українська інтелігенція і без Державного Центру. А з Державним Центром вона виїхала, щоби боротись за державну ідею. Одже єдиний, на наш погляд, лишається для Державного Центру вихід, коли він має дійсно залишатись Центром життєвої де ржавної і національної ідеї. Се сміліша і широка ініціатива в справі фінансовій, повне забезпечення матеріальне всіх працюючих Державного Центру, і цілої Української еміграції, можливої роботи у всіх галузях Державного будівництва, притягання до своєї роботи за блудивших в політиці одиниць і повне об'єднання на ґрунті конкретної реальної національної роботи всіх живих сил, що призводяться до Української Державної ідеї. Лише при цій єдиній умові Державний Центр буде тим конденсатором національної енергії, звідки вона буде розсипатись по всіх напрямах, лише тоді Державний Центр широких просторах Земель Українських і лише тоді він буде не одним із цілого ряду "центрів", а Єдиним Державним Центром, правовим і фактичним носителем ідеї У.Н.Р. В. Кривошапка 1 Серпня 1921 р. 26 фонду № 107-2 оп. № 2 пронумеровано 8(всього) +436 = 45 з них літерні М/№ пропущені М/№ "11" "08" 1988 р. Кадмій підпис діюч. 23.04.09 С скарбник З.Н.09 вуд 8.04.97. Галиць 9.04.97, Адмін. Інв. № 156-2/1 Відповідальний за зберігання Прийнятий на облік Інв. № 156-3/1 Відповідальний за зберігання Прийнятий на облік 04.04.99 Галиць 05.04.99 Ринда - Галиць