Проєкт статуту Міністерства внутрішніх справ УНР, 1921, 24 арк.

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНЫЙ АРХИВ ЖОВТ. Бу. 192 . Ур. . Орхід 1072 бмс 2 84. МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Проект статуту Міністерства внутрішніх справ УНР 1921р на 24 арк. Міністерство Історії. Департамент Запалим Справ. Ведення запалених Проект статуту міністер- ства внутрішніх справ. Народ 4 августа 1921 г. Окончено 25 августа 1921 г. Проект. Міністерство Ісповідань. Вхідне Ч.983 Одержано Укв. 1921 р. Виконано До справи Ч. СТАТУТ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ. РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. Загальні положення. 1. На чолі Міністерства Внутрішніх Справ стоїть Міністр Внутрішніх Справ. 2. У випадках надзвичайних Міністр Внутрішніх Справ має право, коли того вимагають обставини, в цілях охорони внутрішнього безпеченства, тимчасово усунути з уряду кожного, навіть самого вищого урядовця будь-якої установи У.Н.Р.; але ж в такому разі Міністр, приймаючи все це на свою відповідальність, повинен негайно, як про вжитий ним заход, так і про підстави для нього, доповісти Раді Міністрів. 3. В цілях координації та об'єднання різних галузей поліції, один в Віце-Міністрів завідує всіма справами, які до поліції безпеченства відносяться. Він має вищий догляд за точним виконанням чинниками поліції своїх обов'язків, а також Йому належить вище керування діяльностю поліції, що до відкриття та розслідування злочинств. 4. До складу Міністерства Внутрішніх Справ належать: 1/ Міністр, 2/ Віце-Міністр, 3/ Рада Міністра, 4/ Департамент Адміністраційний, 5/ Департамент Поліції, 6/ Департамент Політичний. 7/ Департамент Місцевого Самоврядування, 8/ Департамент Страхових і Будівничих Справ. 9/ Департамент Загальних Справ, 10/ Канцелярія Міністра. Особливі Установи Міністерства: II/ Головна Управа Військової Повинності. I2/ Юридична Частина. I3/ Статистична Частина. РОЗДІЛ ДРУГИЙ. КОМПЕТЕНЦІЯ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН МІНІСТЕРСТВА. ГЛАВА I. РАДА МІНІСТРА. 5. До компетенції Ради Міністра Внутрішніх Справ належать ті справи, що їх віднесено до її відання Загальним Статутом Міністерств У.Н.Р. ГЛАВА II. ДЕПАРТАМЕНТ АДМІНІСТРАЦІЙНИЙ. 6. До компетенції Адміністраційного Департаменту належить: I/ організація адміністраційних установ Держави; 2/ справи персонального складу цих установ / іменування, переміщення, звільнення, нагороди служачих адміністраційних установ, призначення пенсій та інших законом встановлених видав/; 3/ догляд за законними та поправним провадженням справ адміністраційними установами та особами; 4/ розвязання суперечок про компетенцію між місцевими адміністраційними органами. оскільки такі суперечки не розв'язуються іншими установами; 5/ справи про межі Держави та її адміністраційний поділ; 6/ справи про адміністраційний уклад губерній і повітів; зміна осідку губерніальних і повітових установ; 7/ переформування населених пунктів та зміна назв населених місцевостей Держави; 8/ справи про надання українського громадянства: 9/ справи про реквізіції та збитки населення, заподіяні війною та розпорядженнями військової влади; 10/ справи дозволу на в'їзди та конгреса Всеукраїнського ана- чіння; II/ справи друку й преси та реєстрації друкарень та інших та кого роду закладів; 12/ справи дозволу на відкриття комісійних бюро, ліцитаційних заль, летерей і т.ин.; справи про прилюдні лекції, видови- ща, театри, музеї і т.ин. і 13/ інші справи, що їх зазначено у відповідних законах. 7. На Адміністраційний Департамент покладається також догляд та вагальне керування медично-санітарними і ветеринарними справа- ми, що стосуються до підлеглих Міністерству Внутрішніх Справ місцевих органів. 8. Завідування цими справами /7/ покладається на окремого Віце- Директора, якому надається, в справах його компетенції, право безпосереднього докладу Міністрові і участь в Раді Міністра. ГЛАВА III. ДЕПАРТАМЕНТ ПОЛІЦІЇ. 9. До компетенції Департаменту Поліції належать справи: 1/ попередження, виявлення й розсліду злочинств і охорони гро- мадського безпеченства, порядку та спокою; 2/ про устрій установ поліції та догляду за їх діяльностю і за поправним провадженням справ в цих установах; 3/ іменування, переміщення, звільнення й нагороди служачим по- ліції та призначення їм пенсій і інших, законом встановле- них, грошових видач; 4/ охорони і догляду за прикордонною смугою; 5/ видачі чужоземцям свідоцтв на проживання в межах Українсь- кої Держави й висилки чужоземців за кордон; 6/ перевірення свідчень осіб, що іменують себе за кордоном українськими громадянами; 7/ про передачу на Україну українських громадян, яких затриму- ється за кордоном і обвинувачується в різних злочинствах; 8/ догляду за шинкарськими закладами; 9/ прийняття засобів безпеченості від вогню, й догляду за вироб- ленням, схороненням, торгівлею й перевозкою чороху та інших вибухових матеріалів; ІО/ догляду за виконанням законів і правил що до пашпортів, легітимацій та про втікачів і II/ інші справи, які зазначено у відповідних законах. ІО. Що до виконавчої діяльності поліції по приписах інших частин управління, себ-то: виконання судових вироків, заходів фінансових та інш. відповідальність Міністерства Внутрішніх Справ полягає виключно в точному виконанню їх, коли воно буде в належній формі та встановленням порядком про це повідомлено; що ж торкається самої суті цих заходів та положень, яко виходячих од інших Міністерств то відповідальність залишається на останніх. ГЛАВА IV. ДЕПАРТАМЕНТ ПОЛІТИЧНИЙ. II. До компетенції Політичного Департаменту належать справи що до боротьби з елементами та вчинками, які направлені проти Державності У.Н.Р., їх попередження, виявлення і розслід. І2. Як способи, в які Політичний Департамент здійснює вищезазначені свої завдання, суть: а/ збір різного роду відповідних інформацій та надсилає інформаційних відомостей по належності і б/ переведення справ, що торкається висилок, арештів та інших засобів боротьби з державними злочинцями в тих випадках, коли це по окремих законах належить Міністрові Внутрішніх Справ, або перевищує компетенцію місцевих адміністраційних органів. ГЛАВА V. ДЕПАРТАМЕНТ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. I3. До компетенції Департаменту Місцевого Самоврядування належить: 1/ загальне керування виборами до установ земського і міського самоврядувань; 2/ справи визначення роду самоврядування тих чи інших населених пунктів; 3/ справи вивлащення землі в цілях комунікаційних та підприємств і справи дорожні; 4/ справи натуральних та інших повинностей; 5/ участь в земсько-адміністраційнім росподілі; 6/ участь в справах про затвердження та зміну плану населених пунктів і їх забудови; 7/ участь в виробленні санітарно-гігієнічних та технічних умов при будуванню нових та перебудові істнуючих фабрик та заводів; 8/ участь в справах, що торкаються переформування населених пунктів та 9/ інші справи, які виникають з діяльності органів місцевих самоврядувань і вимагають вирішення їх Міністерством Внутрішніх Справ. ГЛАВА VI. ДЕПАРТАМЕНТ СТРАХОВИХ І БУДІВНИЧИХ СПРАВ. В і д д і л I. Компетенція Департаменту. 14. До компетенції Департаменту Страхових і Будівничих Справ належить: I/ попередній розгляд: а/ статутів страхових закладів і змін в них, б/ проектів страхових правил / полісних умов / і нових форм страхування, а також зміни цих правил, в/ передбачень про організаційні видатки страхових закладів, які визначено до покриття з основного капіталу і порядку покриття тих видатків, г/ таблиць смертності, що видаються для керування по страхуванню життя, а також таблиць непрацездатності й захоронень, д/ розміру учетного відсотку, е/ формул для вирахування резервів премій і ж/ загальних принципів страхових оцінок; 2/ догляд за виконанням встановлених і прийнятих страховими закладами статутів і правил, що видаються в розвиток цих статутів всіма страховими закладами, окрім соціального страхування; 3/ догляд за схороненням і поправним уміщенням, згідно з законами й статутами страхових закладів, приналежних їм капіталів; 4/ встановлення форм справоводань, балансів і статистичних відомостей, які подаються згідно з п.6 цього артикула; 5/ розгляд справоздань і балансів усіх страхових закладів, а власне: громадських, взаємних, кооперативних, приватних, ак- ційних, емерітальних, пенсійних, як українських, так і закор- донних. діяльність яких буде допущено в У.Н.Р., а також реві- зія зазначених закладів; 6/ попередня розробка й розгляд питань, що стосуються до страху- вання, як реєресівного, так і превентивного; 7/ загальне керування страховими закладами, в тім числі емеритал- ними й пенсійними касами, діючими на підставі статутів, вста- новлених законами й розгляд в межах зазначених законом скарг на ці заклади; 8/ догляд за непоправною й шкідливою діяльністю агентів страхо- вих закладів та за страховими оцінками в цілях боротьби зі спекуляцією ними; 9/ розробка й догляд загальних, а також встановлення обов'язкових норм що до боротьби з пожежами і взагалі що до превентивного страхування; 10/ встановлення обов'язкових норм в будівництві і в виробці буді- вельних матеріалів і нормування вживання невідповідних будів- ничих матеріалів і протипожежних винаходів та іспит їх; 11/ вищий технічно-адміністраційний догляд за будівництвом; 12/ розв'язання загальних питань і передбачень по будівництву, а також непорозумінь, що виникають на місцях в цій справі; 13/ розгляд та складання планів та проектів: а/ на підвідомстве- ні Міністерству будови, складні в технічному відношенню, б/на будови, що мають загально-державне значення. в/ що подаються на затвердження Міністерства губерніальными установами і г/ планів міст; 14/ інші справи по страхуванню і будівництву, які в законах зазна- чено. І л 2. Рада по Страху Будівничих Справах. 15. Для розгляду справ реєресівного і превентивного страхування та технічно-будівничих, які вимагають особливого фаху, а також тих. що вимагають по важливості їх спільних міркувань як поміж органами Міністерства Внутрішніх Справ так і поміж іншими відомствами при Мін'їстерстві Внутрішніх Справ в Рада по Страхових і Будівничих Справах. 16. В склад Ради по Страхових і Будівничих Справах входять: яко Голова - Товариш Міністра Внутрішніх Справ, по призначенням Міністра і яко Члени: Директор Департаменту Страхових і Будівничих Справ, Віце-Директори його один член Ради Міністра по одному представнику від Департаментів Адміністратційного і Місцевого Самоврядування з призначення Міністра, по одному представнику від Міністерств Фінансів та Народнього Господарства. Начальник губернії з призначення Міністра, по одному представнику від міського і земського самоврядувань, по одному представнику від страхових будівничих та протипожежних центральних організацій, але не більше 5-ти членів. 17. В Раду по Страхових і Будівничих Справах на россуд Міністра Внутрішніх Справ можуть запрошуватись представники інших Міністерств та відомств на правах членів; крім того, Голова Ради по згоді з Міністром може запрошувати фахових сторонніх осіб в правом дорадчого голоса. 18. В разі відсутності Товариша Міністра, в Раді головує Директор Департаменту по Страхових і Будівничих Справах. 19. Члени Ради - представники від самоврядувань та організацій /16/ призначаються Міністром Внутрішніх Справ з двох кандидатів, що їх виставлено зазначеними установами. 20. Рада по Страхових і Будівничих Справах скликається Головою її в миру потреби. 21. На розгляд Ради вносяться: а/ передбачення про видання нових законів, загальних технічних норм та інструкцій загального значіння, або таких що вимагають нових положень технічного значіння, а також про доповнення, зміну чи скасування їх. б/ всі питання по яких Департамент Страхових і Будівничих Справ, за згодою Міністра, визнає необхідним мати вирішення Ради і в справи що їх буде покладено на Раду окремими законами. 22. Журнали засідань Ради затверджуються Міністром Внутрішніх Справ далее їх переведення покладається на Департамент Страхових і Будівничих Справ в загальному порядку. 23. Порядок переведення й розгляд справ в Раді стосується до порядку розгляду справ в Раді Міністра. ГЛАВА VII. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. 24. До компетенції Департаменту Загальних Справ належать: І/ справи про приняття на службу та звільнення Членів Ради Міні- стра, Директорів Департаменту, урядовців для доручень при Мі- ністерстві, урядовців прилучених до Міністерства, а також урядовців Департаменту; 2/ справи „Наказа по Міністерству“. 3/ справи про призначення урядовцям та їх родинам пенсій, а та- кож таких нагород і допомог, призначення яких залежить від Вищої Влади, або Міністра Внутрішніх Справ; 4/ реєстр урядовців Міністерства та його Місцевих установ; 5/ завідування дисциплінарними справами, що можуть виникнути в наказу Міністра; реєстрація всіх, безвиключно, дисциплінар- них справ, що до урядовців Міністерства; 6/ справи, що торкаються загальних службових справ урядовців; 7/ видача пашпортів всім урядовцям Міністерства Внутрішніх Справ; 8/ справи по складанню фінансових кошторисів, завідування грошо- вими сумами, справи Бухгалтерії і рахівництва Міністерства; 9/ завідування господарчими справами; ІО/ завідування архівом Міністерства і II/ завідування видавництвом Міністерства, а також Міністерською друкарнею. ГЛАВА VIII. КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА . 25. До компетенції Канцелярії Міністра належать тіє справи що їх від- несено до її відання Загальним Статутом Міністерств У.Н.Р. ГЛАВА ІХ. ГОЛОВНА УПРАВА ВІЙСЬКОВОЇ ПОВИННОСТІ. 26. До компетенції Головної Управи належать: I/ справи привозу населення до відбування військової повинності і до виконання військово-кінної, військово-возової та військо- во-самохідної повинностей; 2/ догляд за діяльністю місцевих управ по військовій повинності; 3/ підготовчі заходи що до мобілізації армії та флоти і 4/ відання та керування справами призначення пенсій кошакам-ін- валідом. ГЛАВА X. ЮРИДИЧНА ЧАСТИНА . 27. До компетенції Юридичної частини належить: I/ участь в Департаментах при розробленню законопроектів, інстру- кцій та обізнанків; 2/ редагування і погодження законопроектів та інструкцій Міні- стерства; 3/ подача висновків на вимоги кожного Департаменту в справах прав ничого характеру, а також дача висновків по всіх розслідах про урядовців Міністерства; 4/ розроблення умов різних договорів та угод, які складаються з Міністерств і 5/ захист в Суди інтересів Міністерства, а також участь в пос- вах, що подає Міністерство проти інституцій, товариств та при- ватних осіб. ГЛАВА XI. СТАТИСТИЧНА ЧАСТИНА . В і д д і л I. Компетенція Статистичної Частини. 28. До компетенції Статистичної Частини належить: I/ попередня розробка й розгляд: а/ обовязкових видів реєстра- цій, а також правил та інструкцій до них; б/ способів, мето- дів і форм реєстрацій статистичних об'єктів, що згідно з за- конами й роспорядженнями збираються і подаються місцевими урл- довами органами всіх відомств по адміністраційній статистиці; в/ питань, що до встановлення тих загальних вимог, які адміні- страція може пред'являти органам громадським і організаціям суспільного значіння, відносно подачі окреслених законами і розпорядженнями відомостей статистичного характеру; г/ питань про способи об'єднання вищезазначених статистичних обсліду- вань; 2/ загальне керування й догляд за виконанням відповідними органа- ми покладених на них обов'язків по реєстрації і своєчасній по- дачі по належності встановлених відомостей; 3/ розв'язання затруднень, які виникаютьмуть на місцях при переве- денню реєстрації та обчислень; 4/ видання статистичних праць і 5/ інші справи по статистиці, які в окремих законах зазначені. В і д д і л 2. Статистична Рада . 29. Для розгляду й вирішення принципових питань в справі адміністра- ційної статистики, а також загального напрямку цієї справи поміж Міністерствами - при Міністерстві Внутрішніх Справ істнує Стати- стична Рада. 30. В склад Статистичної Ради входять: Голова Ради з призначення Ви- щої Влади на внесення Міністра Внутрішніх Справ належним поряд- ком, Начальник Статистичної Частини, яко заступник Голови; Члени: Поміщик Начальника Статистичної Частини, по одному представнику від Департаментів - Адміністраційного і Самоврядування з призна- чення Міністра, два Професори Вищих шкіл по катедрі статистики з запрошення Міністра Внутрішніх Справ, представники Всеукраїнських Статистичних об'єднань в числі не більш двох, на призначення Мі- ністра Внутрішніх Справ, з кандидатів, що будуть представлені об'єднаннями, і по одному представнику від Столичної, Губерніаль- ної і Міської Народних Управ. На правах членів беруть участь в Статистичній Раді пред- ставники Міністерств, яких торкається поставлена на розгляд Ра- ди справа. 31. Голова Статистичної Ради може запрошувати на засідання Ради сто- ронніх фахових осіб з правом дорадчого голоса. 32. Статистична Рада скликається Головою її в міру потреби. 33. На розгляд Статистичної Ради вносяться: І/ передбачення про видання нових законів, зміну чи скасування ix, що до переведення обов'язкової статистики, а також передбачень, що до норм, способів, методів та прийомів переведення цієї статистики; 2/ правила, технічні інструкції та форми для переведення статистичних обслугувань; 3/ справи що до можливостей й заходів, які необхідні в цілях організацій, переведення та об'єднання статистичних дослідів державного й суспільного значення; 4/ обміркування способів провадження періодичних переписів та інших робот по адміністраційній статистиці; 5/ всі питання й справи по статистиці, по яких Статистична Частина за згодою Міністра чи на внесення інших відомств, визнає необхідним мати вирішення Ради і 6/ справи, які буде покладено на Статистичну Раду окремими законами. 34. Справи й питання, які належать до розгляду Статистичної Ради, подаються до неї через Статистичну Частину, яка переводить усе діловодство Ради. 35. Постанови або висновки Ради надсилаються відомствам, до яких вони безпосередньо стосуються. 36. Порядок переведення й розгляду справ в Статистичній Раді стосується до порядку розгляду справ в Раді Міністра. За МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ ТОВАРИШ ЙОГО ГИНЕНКО-ЗАВІЙСЬКИЙ. ДО СПРАВИ. "МІНІСТР" 192_року Проект. Міністерство Ісповідань. Вхідне Ч/962 Одержано 4/тін 192 р. Виконано До справи Ч._ СТАТУТ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ. РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. Загальні положення. 1. На чолі Міністерства Внутрішніх Справ стоїть Міністр Внутрішніх Справ. 2. У випадках надзвичайних Міністр Внутрішніх Справ має право, ко- ли того вимагають обставини, в цілях охорони внутрішнього безпе- ченства, тимчасово усунути з уряду кожного, навіть самого вищо- го урядовця будь-якої установи У.Н.Р.; але ж в такому разі Мі- ністр, приймаючи все це на свою відповідальність, повинен негай- но, як про вжитий ним заход, так і про підстави для нього, допо- вісти Раді Міністрів. 3. В цілях координації та об'єднання різних галузей поліції, один з Віце-Міністрів завідує всіма справами, які до поліції безпе- ченства відносяться. Він має вищий догляд за точним виконанням чинниками поліції своїх обовязків, а також Йому належить вище- керування діяльностю поліції, що до відкриття та розсліду зло- чинств. 4. До складу Міністерства Внутрішніх Справ належать: 1/ Міністр. 2/ Віце-Міністр. 3/ Рада Міністра. 4/ Департамент Адміністраційний. 5/ Департамент Поліції. 6/ Департамент Політичний. 7/ Департамент Місцевого Самоврядування. 8/ Департамент Страхових і Будівничих Справ. 9/ Департамент Загальних Справ, 10/ Канцелярія Міністра, Особливі Установи Міністерства: II/ Головна Управа Військової Повинності. I2/ Юридична Частина. I3/ Статистична Частина. РОЗДІЛ ДРУГИЙ. КОМПЕТЕНЦІЯ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН МІНІСТЕРСТВА. ГЛАВА I. РАДА МІНІСТРА. 5. До компетенції Ради Міністра Внутрішніх Справ належать ті справи, що їх віднесено до її відання Загальним Статутом Міністерства У.Н.Р. ГЛАВА II. ДЕПАРТАМЕНТ АДМІНІСТРАЦІЙНИЙ. 6. До компетенції Адміністраційного Департаменту належить: I/ організація адміністраційних установ Держави; 2/ справи персонального складу цих установ / іменування, переміщення, звільнення, нагороди служачих адміністраційних установ, призначення пенсій та інших законом встановлених видач /; 3/ догляд за законними та поправним провадженням справ адміністраційними установами та особами; 4/ розвязання суперечок про' компетенцію між місцевими адміністраційними органами, оскільки такі суперечки не розвязуються іншими установами; 5/ справи про межі Держави та її адміністраційний поділ; 6/ справи про адміністраційний уклад губерній і повітів; зміна осідку губерніальних і повітових установ; 7/ переформування населених пунктів та зміна назв населених місцевостей Держави; 8/ справи про надання українського громадянства; 9/ справи про реєвації та збитки населення, заподіяні війною та розпорядженнями військової влади; IO/ справи дозволу на з'їзди та конгреси Всеукраїнського зна- чіння; II/ справи друку й преси та реєстрації друкарень та інших та- кого роду закладів; 12/ справи дозволу на відкриття комісійних бюро, ліцитаційних заль, лотерей і т.ин.; справи про прилюдні лекції, видови- ща, театри, музеї і т.ин. і 13/ інші справи, що їх зазначено у відповідних законах. 7. На Адміністраційний Департамент покладається також догляд та загальне керування медично-санітарними і ветеринарними справа- ми, що стосуються до підлеглих Міністерству Внутрішніх Справ місцевих органів. 8. Завідування цими справами /7/ покладається на окремого Віце- Директора, якому надається, з справах його компетенції, право безпосереднього докладу Міністрові і участь в Раді Міністра. ГЛАВА III. ДЕПАРТАМЕНТ ПОЛІЦІЇ. 9. До компетенції Департаменту Поліції належать справи: I/ попередження, виявлення й розсліду злочинств і охорони гро- мадського безпечнества, порядку та спокою; 2/ про устрій установ поліції та догляду за їх діяльністю і за поправним провадженням справ в цих установах: 3/ іменування, переміщення, звільнення й нагороди служачим по- ліції та призначення їм пенсій і інших, законом встановле- них, грошових видач; 4/ охорони і догляду за прикордонною смугою; 5/ видачі чужоземцям свідоцтв на проживання в межах Українсь- кої Держави й висилки чужоземців за кордон; 6/ перевірення свідчень осіб, що іменують себе за кордоном українськими громадянами; 7/ про передачу на Україну українських громадян, яких затриму- ється за кордоном і обвинувачується в різних злочинствах; 8/ догляду за шинкарськими закладами; 9/ прийняття засобів безпечності від вогнів, й догляду за вироб- ленням, схороненням, торгівлею й перевозкою пороху та інших вибухових матеріалів; ІО/ догляду за виконанням законів і правил що до пашпортів, лег- рітимацій та про втікачів і II/ інші справи, які зазначено у відповідних законах. ІО. Що до виконавчої діяльності поліції по приписах інших частин управління, саб-то: виконання судових вироків, заходів фінансових та інш., відповідальність Міністерства Внутрішніх Справ полягає виключно в точному виконанню їх, коли воно буде в належній формі та встановленням порядком про це повідомлено; що-ж торкається самої суті цих заходів та положень, яко виходячих од інших Міністерств то відповідальність залишається на останніх. ГЛАВА IV. ДЕПАРТАМЕНТ ПОЛІТИЧНИЙ. II. До компетенції Політичного Департаменту належать справи що до боротьби з елементами та вчинками, які направлені проти Державності У.Н.Р., їх попередження, виявлення і розслід. І2. Як способи, в які Політичний Департамент здійснює вищезазначені свої завдання, суть: а/ збір різного роду відповідних інформацій, та надсилка інформаційних відомостей по належності і б/ переведення справ, що торкається висилок, арештів та інших засобів боротьби з державними злочинцями в тих випадках, коли це по окремих законах належить Міністерові Внутрішніх Справ, або перевищує компетенцію місцевих адміністраційних органів. ГЛАВА V. ДЕПАРТАМЕНТ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. ІЗ. До компетенції Департаменту Місцевого Самоврядування належить: I/ загальне керування виборами до установ земського і міського самоврядувань; 2/ справи визначення роду самоврядування тих чи інших населених пунктів; 3/ справи вивлачення землі в цілях комунікаційних та підприємств і справи дорожні; 4/ справи натуральних та інших повинностей; 5/ участь в земсько-адміністраційнім росподілі; 6/ участь в справах про затвердження та зміну плану населених пунктів і їх забудований; 7/ участь в виробленню санітарно-гігієнічних та технічних умов при будуванню нових та перебудові істнуючих фабрик та заводів; 8/ участь в справах, що торкаються переформування населених пунктів та 9/ інші справи, які виникають з діяльності органів місцевих самоврядувань і вимагають вирішення їх Міністерством Внутрішніх Справ. ГЛАВА VI. ДЕПАРТАМЕНТ СТРАХОВИХ І БУДІВНИЧИХ СПРАВ. Відділ I. Компетенція Департаменту. 14. До компетенції Департаменту Страхових і Будівничих Справ належить: I/ попередній розгляд: а/ статутів страхових закладів і змін в них, б/ проектів страхових правил / полісних умов / і нових форм страхування, а також зміни цих правил, в/ передбачень про організаційні видатки страхових закладів, які визначено до покриття з осно мого капіталу і порядку покриття тих видатків, г/ таблиць смертності, що видаються для керування по страхуванню життя, а також таблиць непрацездатності й захоронень, д/ розміру учетного відсотку, е/ формула для вирахування резервів премій і ж/ загальних принципів страхових операцій; 2/ догляд за виконанням встановлених і прийнятих страховими закладами статутів і правил, що видяються в розвиток цих статутів всіма страховими закладами, окрім соціального страхування; 3/ догляд за схороненнями і поправними умовами, згідно з законами й статутами страхових закладів, приналежних їм капіталів; 4/ встановлення форм справоздань, балансів і статистичних відомостей, які подаються згідно з п.6 цього артикула; 5/ розгляд справоздань і балансів усіх страхових закладів, а власне: громадських, взаємних, кооперативних, приватних, ак- ційних, емеритальних, пенсійних, як українських, так і закор- донних. Діяльність яких буде долучено в У.Н.Р., а також реві- зія зазначених закладів; 6/ попередня розробка й розгляд питань, що стосуються до страху- вання, як реєресівного, так і превентивного; 7/ загальне керування страховими закладами, в тім числі емеритальн ними й пенсійними касами, діючими на підставі статутів, вста- новлених законами й розгляд в межах зазначених законом скарг на ці заклади; 8/ догляд за непоправною й шкідливою діяльністю агентів страхо- вих закладів та за страховими оцінками в цілях боротьби зі спекуляцією ними; 9/ розробка й догляд загальних, а також встановлення обов'язкових норм що до боротьби з пожежами і взаєглі що до превентивного страхування; (ДПІ) Ів Вин-11 10/ встановлення обов'язкових норм в будівництві і в виробці буді- вельних матеріалів і нормування вживання невідповідних будів- ничих матеріалів і протипожежних винаходів та іспит їх; 11/ вищий технічно-адміністраційний догляд за будівництвом; 12/ розв'язання загальних питань і передбачень по будівництву, а також непорозумінь, що виникатимуть на місцях в цій справі; 13/ розгляд та складання планів та проектів: а/ на підвідомстве- ні Міністерству будови, складні в технічному відношенню, б/на будови, що мають загально-державне значення, в/ що подаються на затвердження Міністерства губерніяльними установами і г/ планів міст; 14/ инші справи по страхуванню і будівництву, які в законах зазна- чено. Відділ 2. Рада по Страхових і Будівничих Справах. 15. Для розгляду справ реєресівного і превентивного страхування та технічно-будівничих, які вимагають особливого фаху, а також тих, що вимагають, по важливості їх, спільних міркувань, як поміж органами Міністерства Внутрішніх Справ, так і поміж іншими відомствами, при Міністерстві Внутрішніх Справ о Рада по Страхових і Будівничих Справах. 16. В склад Ради по Страхових і Будівничих Справах входять: як Голова - Товариш Міністра Внутрішніх Справ, по призначення Міністра і як Члени: Директор Департаменту Страхових і Будівничих Справ, Віце-Директори його, один член Ради Міністра, по одному представнику від Департаментів Адміністративного і Місцевого Самоврядування з призначення Міністра, по одному представнику від Міністерств: Фінансів та Народнього Господарства, Начальник губернії з призначення Міністра, по одному представнику від міського і земського самоврядувань, по одному представнику від страхових, будівничих та протипожежних центральних організацій, але не більше 5-ти членів. 17. В Раду по Страхових і Будівничих Справах на розсуд Міністра Внутрішніх Справ можуть запрошуватись представники інших Міністерств та відомств на правах членів; крім того, Голова Ради по згоді з Міністром може запрошувати фахових сторонніх осіб в правом дорадчого голосу. 18. В разі відсутності Товариша Міністра, в Раді головує Директор Департаменту по Страхових і Будівничих Справах. 19. Члени Ради - представники від самоврядувань та організацій /І6/ призначаються Міністром Внутрішніх Справ з двох кандидатів, що їх виставлено зазначеними установами. 20. Рада по Страхових і Будівничих Справах скликається Головою її в міру потреби. 21. На розгляд Ради вносяться: а/ передбачення про видання нових законів, загальних технічних норм та інструкцій загального значення, або таких, що вимагають нових положень технічного значення, а також про доповнення, зміну чи скасування їх. б/ всі питання, по яких Департамент Страхових і Будівничих Справ, за згодою Міністра, визнає необхідним мати вирішення Ради і в/ справи, що їх буде покладено на Раду окремими законами. 22. Журнали засідань Ради затверджуються Міністром Внутрішніх Справ. даліше їх переведення покладається на Департамент Страхових і Будівничих Справ в загальному порядку. 23. Порядок переведення й розгляд справ в Раді стосується до порядку розгляду справ в Раді Міністра. ГЛАВА VII. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. 24. До компетенції Департаменту Загальних Справ належать: 1/ справи про приняття на службу та звільнення Членів Ради Міністра. Директорів Департаменту, урядовців для доручень при Міністерстві, урядовців прилучених до Міністерства, а також урядовців Департаменту; 2/ справи „Наказа по Міністерству“. 3/ справи про призначення урядовцям та їх родинам пенсій, а також таких нагород і допомог, призначення яких залежить від Вищої Влади, або Міністра Внутрішніх Справ; 4/ реєстр урядовців Міністерства та Його Місцевих установ; 5/ завідування дисциплінарними справами, що можуть виникнути в наказу Міністра; реєстрація всіх, безвиключно, дисциплінарних справ, що до урядовців Міністерства; 6/ справи, що торкаються загальних службових справ урядовців; 7/ видача пашпортів всім урядовцям Міністерства Внутрішніх Справ; 8/ справи по складанню фінансових кошторисів, завідування грошовими сумами, справи Бухгалтерії і рахівництва Міністерства; 9/ завідування господарчими справами; 10/ завідування архівом Міністерства і 11/ завідування видавництвом Міністерства, а також Міністерською друкарнею. ГЛАВА VIII. КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА . 25. До компетенції Канцелярії Міністра належать тіє справи що їх віднесено до її відання Загальним Статутом Міністерств У.Н.Р. ГЛАВА IX. ГОЛОВНА УПРАВА ВІЙСЬКОВОЇ ПОВИННОСТІ. 26. До компетенції Головної Управи належать: 1/ справи призову населення до відбування військової повинності і до виконання військово-кінної, військово-вогової та військо- во-самохідної повинностей; 2/ догляд за діяльністю місцевих управ по військовій повинності, 3/ підготовчі заходи що до мобілізації армії та флоти і 4/ відання та керування справами призначення пенсій ковакам-ін- валідам. ГЛАВА Х. ЮРИДИЧНА ЧАСТИНА . 27. До компетенції Юридичної частини належить: 1/ участь в Департаментах при розробленню законопроектів, інструк- цій та обіжників; 2/ редагування і погодження законопроектів та інструкцій Міні- стерства; 3/ подача висновків на вимоги кожного Департаменту в справах прав ничого характеру, а також дача висновків по всіх розслідах про урядовців Міністерства; 4/ розроблення умов різних договорів та угод, які складаються в Міністерстві і 5/ захист в Суді інтересів Міністерства, а також участь в поз- вах, що подає Міністерство проти інституцій, товариств та при- ватних осіб. ГЛАВА ХІ. СТАТИСТИЧНА ЧАСТИНА . В і д д і л І. Компетенція Статистичної Частини. 28. До компетенції Статистичної Частини належить: І/ попередня розробка й розгляд: а/ обовязкових видів реєстра- цій, а також правил та інструкцій до них; б/ способів, мето- дів і форм реєстрацій статистичних об'єктів, що згідно в за- конами й роспорядженнями збираються і подаються місцевими уря- довими органами всіх відомств по адміністраційній статистиці; в/ питань, що до встановлення тих загальних вимог, які адмін- стралія може пред'являти органам громадським і організаціям суспільного значіння, відносно подачі окреслених законами й Відділ 2. Статистична Рада . 29. Для розгляду й вирішення принципових питань в справі адміністра- ційної статистики, а також загального напрямку цієї справи поміж Міністерствами - при Міністерстві Внутрішніх Справ істнує Стати- стична Рада. 30. В склад Статистичної Ради входять: Голова Ради з призначення Ви- щої Влади на внесення Міністра Внутрішніх Справ,належним поряд- ком, Начальник Статистичної Частини, яко заступник Голови; Члени: Поміщик Начальника Статистичної Частини, по одному представнику від Департаментів - Адміністраційного і Самоврядування з призна- чення Міністра, два Професори Вищих шкіл по катедрі статистики з запрошення Міністра Внутрішніх Справ, представники Всеукраїнських Статистичних об'єднань в числі не більш двох, на призначення Мі- ністра Внутрішніх Справ, з кандидатур, що будуть представлені об'єднаннями. і по одному представнику від Столичної, Губерніаль- ної і Міської Народних Управ. На правах членів беруть участь в Статистичній Раді пред- ставники Міністерств, яких торкається поставлена на розгляд Ра- ди справа. 31. Голова Статистичної Ради може запрошувати на засідання Ради сто- ронніх фахових осіб з правом дорадчого голоса. 32. Статистична Рада скликається Головою її в міру потреби. 33. На розгляд Статистичної Ради вносяться: І/ передбачення про видання нових законів, зміну чи скасування ix, що до переведення обов'язкової статистики, а також передбачень, що до норм, способів, методів та прийомів переведення цієї статистики; 2/ правила, технічні інструкції та форми для переведення статистичних обслідувань; 3/ справи що до можливостей й заходів, які необхідні в цілях організації, переведення та об'єднання статистичних дослідів державного й суспільного значення; 4/ обміркування способів провадження періодичних переписів та інших робот по адміністраційній статистиці; 5/ всі питання й справи по статистиці, по яких Статистична Частина за згодою Міністра чи на внесення інших відомств, визнає необхідним мати вирішення Ради і 6/ справи, які буде покладено на Статистичну Раду окремими законами. 34. Справи й питання, які належать до розгляду Статистичної Ради, подаються до неї через Статистичну Частина, яка переводить усе діловодство Ради. 35. Постанови або висновки Ради надсилаються відомствам, до яких вони безпосередньо стосуються. 36. Порядок переведення й розгляду справ в Статистичній Раді стосується до порядку розгляду справ в Раді Міністра.- За МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ ТОВАРИЩ ЙОГО ГИЧЕНКО-САВІЙСЬКИЙ. Міністерство Ісповідань. Вхідне Ч1104 Одержано 28.VII.1921 р. Виконано До справи Ч. ПРОЕКТ ЗАГАЛЬНИЙ СТАТУТ МІНІСТЕРСТВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Особа РОЗДІЛ ПЕРШИЙ Основні положення. 1. Загальні підстави організації Вищої Виконавчої Влади в Українській Народній Республіці визначаються в основному законі Республіки. 2. Різні галузі Центрального Управління в У.Н.Р. розподіляються поміж Міністерствами, яких кількість та назви визначаються в законодавчому порядку. 3. Компетенція кожного Міністерства визначається в його Статуті, що видається в законодавчому порядку. 4. На розмнження приписів цього Статуту, в разі потреби Рада Народних Міністрів видає відповідні правила. 5. Порядок внутрішньої організації окремих Міністерств, по- скільки він не зазначений в законі або в правилах, виданих через Раду Міністрів, встановлюється наказами самих Міністрів. Накази ці не повинні заперечувати законам та постановам Ради Міністрів. 6. Кількість Департаментів і штати кожного Міністерства встановлюються в порядку законодавчому. РОЗДІЛ ДРУГИЙ СКЛАД МІНІСТЕРСТВУ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОКРЕМИХ ЇХ ЧАСТИН. 7. На чолі кожного Міністерства стоїть Міністр. 8. Під час відсутності Міністра, або його недуги, міністерст- вом керує Віце-Міністр. 9. До складу Міністерства належать: 1/ Міністр, 2/ Віце-Міністр, 3/ Рада Міністра. 4/ Департаменти, 5/ Канцелярія Міністра, оскільки вона передбачається Стату- тами окремих Міністерств. 6. Особливі установи, згідно з Статутами окремих Міністерств. 10. Окремі правила про склад Міністерств та їх частин, а також виключення в правил цього Статуту уміщено в статутах окремих Міністерств по належності. ГЛАВА I. МІНІСТР Відділ І. Загальні положення. II. Влада, яка належить Міністрові, відноситься до порядку ви- конавчого. 12. Міністр керує офіцією, додержуючись і виконуючи закони, а також закономірні розпорядження та інструкції Ради Міністрів і в належних випадках. Голови Держави. 13. Основно до підстав, наведених в арт. 6-му, Міністр є обо- в'язаний неухильно поклуватися про можливо як найбільший стан управ- ління дорученої йому офіції, завжди маючи на оці добробут Держа- ви, зміцнення національно-громадського розвитку, і інтереси суспіль- ства та охорону свободи громадян. В належних випадках Міністр му- сять вносити до Ради Народних Міністрів пропозиції про реформи в законодавстві. 14. Способи здійснення Міністром його влади суть: 1/ Вжиття всіх засобів, колекції для того, щоб закони, що вступили в силу належать до виконання, були переведені в життя; 2/ Догляд за Рішення Вищого Адміністративного Суду, по таких справах, ого- лошується до загального відома і мають обов'язкову силу при роз- в'язанні аналогічних питань, поки не втратять сили в законному спосіб. ВІДДІЛ 3. ВІДНОШЕННЯ МІНІСТРІВ ДО ОРГАНІВ ІМ РІВНИХ ТА ПІДЛЕГЛИХ. 21/ Міністр не може своєю владою розв'язувати справ, які нале- жать також до компетенції інших міністерств, такі справи розвя- зуються через відповідні зносини. Підлеглі Міністерству урядові особи і установи виконують припи- си міністра точно і неодмінно. 22/ коли в припису міністра, в якому оголошується наказ ви- щого органа влади, буде відмінено наказа тією ж владою виданного або коли у власному припису Міністра органи влади, підлеглі міні- стерству, спостерегли б відміну будь якого закону, або оголошен- ного раніш наказу вищого органа влади, вони повинні доповісти про це Міністерстві, утримуючись од виконання такого припису, коли ж після цього Міністр підтвердить свій припис, вони допо- відають про такий випадок Надзвичайному Судові на остаточне розвя- зання, не виконуючи припису. 23/ Якби ж в виконанні припису, який безпосередньо виходить від влади Міністра, підлеглі йому органи спостерегли значну нез- ручність при виконанні, вони невідкладно подають Міністерстві про ті незручності, а потім чинять згідно з його розрішенням без нової доповіді. 24/ Приписи Міністра тоді тільки визнаються дійсними, коли їх буде видано в установленій формі. У випадках же надзвичайних та наглих всі розпорядження, які підписані міністром, виконуються невідмовно й неухильно, хоч би вони й не мали встановленої форми. 25/ Розв'язуючи скарги на підлеглі йому органи Міністр дбає: І/ щоби не приймалося скарг на низчі органи мимо вищих, 2/ щоби не давалося руку скаргам, що приносились без жодних підстав. 26. Для покилянтя прохань і скарг словесних, а також для особистих покладів і в'язанень службових, Міністр визначає постійні дні. 27. Міністр вирішує своєю владою суперечки між Департаментами і сумніви, що виникають в департаментах і установах им підлеглих 28. Кожний припис Міністра, в справах його компетенції, іде по інстанціях. ПРИМІТКА: При кінечній потребі вноситься в низьчою інстанцією помимо вищої-одночасово повідомляється вища інстанція.. 29. В справах що відносяться до компетенції Начальника Губернії всі приписки Міністра ідуть до нього безпосередньо. ВІДДІЛ 40 Відповідальність Міністрів. 30. Міністр відповідає за задовільні ними по посади Міністра урядові переступки, як що вони спричиняються до важкого державного збитку, або мають характер зловживання. 31. Карну і цивільну відповідальність Міністрів, що виникає з вчинків по службі, визначається окремими законами. 32. Політичну відповідальність Міністра, що й не передбачено карними законами, визначається основним державним законом. Г Л А В А II ВІЦЕ-МІНІСТР 33. Віце-Міністр, яко наближений поміщик Міністра, під загальним його керуванням має загальний догляд за поправним виконанням справ що перевозились в Міністерстві за потривною витратою грошових коштів в офіції та за виконанням службовцями їх службових обов'язків. Непорядки, що їх помічено, Віце-Міністр усуває в власному розпорядженні і накладає на винних належну дисциплінарну кару, а у відповідних випадках передає справу на розгляд Ради Міністра. 34. Справ, які вступають з Департаментів та інших Установ Міністерства на розв'язання Міністра, доповідається попередньо Віце-Міністрові і він дає с приводу них овій висновок. 36. Доручить Міністру Віце-Міністерові керування всіма або якимись справами в Міністерстві, то доручення це по ухвалі Радою Міністрів затверджується Головою Держави. В такому разі належні листування та розпорядження, що вимагають підпису Міністра, підписує замість нього Віце-Міністр. Про це оголошується загальним порядком в офіційному органі Республіки. 36. Віце-Міністр виконує тимчасово або постійно всі спеціальні доручення Міністра по офіції. 37. Віце-Міністр з окремого кожного разу уповноваження Міністра заступає його у всіх тих нарадах та інших колегіях і зібраннях, де Міністр по службі є обов'язаний брати участь. В Раді Міністрів в цьому випадку Віце-Міністр користується з рішучого голосу лише в справах своєї офіції, а в інших установах во всіх прав Міністра. 38. В разі недуги, відпустки та службової відсутності Міністра Віце-Міністр виконує тимчасово обов'язки Міністра в пропозиції Голови Ради Міністрів, затвердженої Головою Держави , про що видається окремого наказу. До видання такого наказу до тимчасового виконання обов'язків Міністра потрапляє старший по службі Віце-Міністр. 39. Маються в Міністерстві більш ніж один Віце-Міністр, то функції, що їх зазначено в арт. 33,34 і 35 Міністр, а затвердження Ради Міністрів, розподіляє поміж кількома Віце-Міністрами. Доручення, що їх зазначено в арт. 34 Міністр розподіляє поміж Віце-Міністрами в власного свого розсуду: 40. Кандидатом на Уряд Віце-Міністра обирає Міністр, обраного кандидата ухвалено буде Радою Міністрів, та його затверджує на Уряді Віце-Міністра Голова Держави. 41. Наряд при вільному, а в належних випадках і політична відповідальність. дальності Віце-Міністра, визначається на тих же підставах, що і для Міністра / Арт. 31 і 32 статуту/. Г Л А В А ІІІ Р А Д А М І Н І С Т Р А 42. Рада Міністра існує при Міністерстві як досадчий орган для розв'язку справ, що вимагають по своїй важливості загальних обмір- ковань. 43. На обговорення Ради Міністра передається: 1/ Всі справи і проекти, що вимагають нової установки, або важливих змін у різних галузях управління; 2/ Всі справи законодавчого характеру, що виникають в Мін- стерстві, а також і пояснення законів. 3/ Внесення по нові важкі заклади і скорудження. 4/ Придбання до скарбу майна і викладання скарбового майна, а також викладання майна приватних осіб на користь скарбу 5/ Розгляд кошторису Міністерства 6/ Розгляд угод на підприємстві, постачанки та інші підписемої. Справи виконання підрядів у цих галузях відомства Міністерства, які викликають особливого питання. Розгляд неоплатності та утруднень у підприємствах постачанки та кількох меморандумах. 7/ Розгляд збитків та шкод, що до Державного майна, яке на- лежить відомству Міністерства. 8/ Справи вимог приватних осіб до скарбу та споживання пов'яз скарбу до приватних осіб. 9/ Розгляд випадків найважливіших розвідок 10/ Розгляд справ про недбалість різних урядових осіб та порушення проти них судового переслідування. II/ Справи про призначення допомог службовцям Міністерства. 12/ Всю на про встановлення існуючих на "які угоди, де потріб важкий досвід", а також встановлення правил про поведен- розмір вимог у таких іспитах. 13/ інші справи що їх вноситься не підставі статутів окремих Міністерств, або з розсуду Міністра. 44. Рада Міністра складається: з Міністра, яко голови, Віце-Мі- ністрів, Директорів усіх Департаментів, Начальників особливих установ Міністерства. Міністр може закликаєти до участі в Раді Міністра Віце-Директорів Департаменту на правах Членів Ради. 45. У випадках, коли Міністр не буде присутнім в Раді, його заступає один з Віце-Міністрів, коли ж не буде і останніх , то в Раді головує один з Директорів Департаменту в позначення Міністра. 46. В Раді Міністра, коїм осіб, яких зазначено в арт. 44 беруть участь окремо призначені Члени Ради вгідно з штатами. В засідання Ради можуть бути запрошені, на розсуд Міністра, також сторонні факові особи для поданні висловлюв в певних питан- нях в дорадчим голосом. Г Л А В А IV ДЕПАРТАМЕНТИ ТА ОСОБЛИВІ УСТАНОВИ МІНІСТЕРСТВ. В і н д і л І Загальні положення: 47. Департаменти та особливі установи Міністерства поділяються на відділи, а відділи на діловодства. 48. Управління кожним Департаментом покладається на Директора, а кожної особливої установи Міністерства на Начальника або Голову її; 49. В Департаментах маються Віце-Директори, а в особливих установах Міністерства - Помічники Начальників, або заступники Голів; ці особи заступають Директорів та Начальників або Голів особливих установ, на загальних підставах, і відають які постій- ні справи, які им буде доручено Директором, згідно-Начальником або Головою; в затвердженні Міністра, а також виконують всі окремі доручення Директора по службі, що покладається на них Директором Департаменту, Начальником чи Головою Особливої Установи 50. Відділами Департаментів керують Начальники їх; діловодства при провадять діловоди; три Департаментах та особливих усвановах знаходжься архіви їх. 61. Кожній Департамент і кожна особлива установа Міністерства мають свої печати; крім того мається печать Міністерства, яка знаходиться в Департаменті що відає загальні справи. Відділ 2 Влада Департаментів та їх Директорів. 52. Кожний Департамент сповняє під вищим керуванням Міністра і загальним порядком Віце-Міністра, належні йому справи Управлін- ня, згідно з законами, відповідними наказами та розпорядженнями власним своїм розпорядком. 53. Кожний Департамент знаходиться під безпосереднім керуванням Директора. Директор відповідає за своєчасне і закономірне вико- нання всього управління в дорученому йому департаменті і за справне виконання службовими в департаменті їх службових обс- важків. 54. На звіршення Міністра подаються Директором ті справи, які розглядаються на власному законами та інструкціями самому Дирек- торові . 55. Директорові належить право: 1/ внесення про іменовання та відзначення вищих урядовців Департаментів; іменовання "а звіль- нення низьких його владою безпосередньо, порядком для того вста- новленним. 56. Всі Департаменти, а також всі відділи вносяться поміж собою безпосередньо. В той же спосіб Департаменти одного Міністерства вносяться з Департаментами інших Міністерств у таких випадках: 1/ коли потрібні різні відомості, 2/ коли потрібна допомога при переведенню справ від Департаменту будь-якого іншого Міністерст- ва в справах, які все розв'язані Міністерством і 3/ коли обов'язання справи залежить від Департаменту. 57. Всі Департаменти в органами, підлеглими різним Департаментам того ж Міністерства, вносяться безпосередньо, а в органами, підлеглими Департаментам інших Міністерств, вносяться через 58. Всі Департаменти вносяться безпосередньо в Начальниками Губернії, але не мають права вимагати від них формальних повинностей і їм більше робити їм зауваження. 59. Коли підлегла Департаменту установа або особа спостерегає в припису Департаменту постачання постановам Видового Органу залік або закону, то подає про це листовим мотивовану доповідь Директорові Департаменту, коли ж би Директор підтвердив припис до нія однозначно мусить подати скаргу в Рада Міністра для обміркування на загальних підставах. Міністр має право за власною відповідальністю розпорядитися про неодмінне виконання запереченого припису. 60. Директор складає проект річного кошторису прибутків та видатків по своєму Департаменту та доповнює і відповідає за виконання кошторису. Директор доручає, щоби обороти сум, капіталів та майна, що знаходяться в розпорядженні Департамента переводилися агрідно в законом. 61. Директор Департаменту встановлює цілий розпорядок слідчого та інших службовців у всіх частинах Департаменту, тимчасово переводить в разі потреби службовців з одної частини Департаменту по другої, відповідаючи перед Міністром за дисципліну встановлених порядків. Від Міністра залежить змінити їх. 62. Що до скарг і прохань, які надходять безпосередньо до Департаменту, або надсилаються від Міністра, Директор долежить у вирішенні їх за правилами, яких зазначено в арт. 25 цього Статуту для Міністра. 63. Для прийняття угодових особи в службових справах, а також прохань і скарг в справах, що належать до Департаменту, Директор визначає певні чини і встановлює порядок подійняття. 64. Директор дикльно отежить, щоби без його повелю не відавали стороннім особам будь яких паперів, що знаходяться в стані розгляду, а, тим більше, відомостей чаемних, щоби передчасно не об'являлось революції, поки справа цілком не буде вирішена. 65. Через відсутність якихось починків Віце-Міністра Директору Г Л А В А V КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА 68. Канцелярія Міністра організується на тих же підставах, що і Департамент Міністерств. До Канцелярії Міністра належить: 1/ Справи, які стосуються до ділокруга Міністерства, що їх не віднесено до компетенції одного з Департаментів або особливих установ Міністерства. 2/ Справи, переведення яких доручається Канцелярії Міністром 3/ Справи, які вступають до безпосереднього розпорядження Міністра, 4/ Загальна реєстрація тих паленів, які адресовані на ім'я Міністра або Міністерства без зазначення Департаменту і подіх цих листувань та пакетів по належності. 5/ Справи Секретаріата Ради Міністра. 6/ Канцелярії Міністрів вносять за поміч особою "з наказу Міністра". 70. Начальник відділу відповідає за поправне і вірне викладання справ в меморіях та інших паперах з додержання порядку в своєму відділі та за належене виконання справ; він розподіляє справи по діловодствах і переводить їм ревізію. 71. Колиб Начальник відділу спостеріг по справах в ширшенню Директора росходження або відміну приписів Міністра, а чекок зако- нів він днесеть про це Директорові і, в разі підтвердження Дирек- тором його вирішення, не скривляючи яких паперів доповідає Міні- строї. 72. Урядовці для доручень, що маються при Департаментах, переводять справи, які Директор ім доручить; вони виконують по його вказівках різні доручення на місцях, а також провадять інспектування організ Міністерства, підведальних Департаменту: 73. Обов'язки бухгальчена визначаються в статутах рахункових і в інструкціях, що видавляться по згоді відповідного Міністра в Міні- стром Фінансів і Державним Контролером. 74. Старші діловоди, діловоди з їх помічниками виконують справи а доручень і вказівок Начальників відділів чи інших осіб, до яких вони прийділені. Секретарі, старші діловоди і діловоди повинні дер- жати в порядку всі справи по своїй частині, складати виписки з них, поповняти і полонювати довідками з законами, виготовляти вихідні папери по справах відповідно до їх ества та революції. 75. Журналіст приймає вхідні папери, записує їх, роздає негайно під росписку кому слідує, заносить вихідні папери в реєстр і відсилає їх встановленим порядком. 76. Об'язки архіваріуса полягають в тому, що він приймає діла до архіву, держить архів в належному стані, подає на відповідні вимо- довиди і відомості, розбирає і роскладає в архіві всі діла по кат.горях і змісту їх, доглядаючи щоб вхідні діла були б дійсно закінчені, копії звірені число аркушів перемічено, кожне діло скріплено та мало належний опис; він провадить реєстр всім ділам, що знаходяться в архіві, реєстр ведеться по роках, запи- си ведуться відповідно змісту справ. 78. Інші канцелярські урядовці переводять звіс справи, доручені їм урядовими особами, до яких вони призначені. 79. Завідувач Господарством додається за додержанням порядку в цілому приміщенню Міністерства; керує взагалі всіма служниками хоронить рухоме й нерухоме майно Міністерства, оберегає його від усіляких пошкоджень, провадить реєстри книги, відомості і рахунки; подає Директорові щоденні словесні рапорти, має догляд на черговими картами; додається за своєчасною відсилкою пошти і справностю кур'єрських книг; завідує кур'єрами і сторожами та держить їх в справності. ПРИМІТКА: При Департаментах для завідування господарством можуть бути екзекутори. ГЛАВА VII ПОРЯДОК ІМЕНОВАННЯ, ЗВІЛЬНЕННЯ, ПІДЛЕГЛІСТЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УРЯДОВИХ ОСІБ. 80. Директори Департаментів і Члени Ради Міністра та інші урядові особи IV класу іменуються і звільняються з уряду Головою Держави на внесення Міністра; яке ухвалене Радою Міністрів. 81. Віце-Директори іменуються та звільняються з урядів, на внесення Директора, владою Міністра, за вголосом Голови Держави. Всі інші урядові особи V і VI класу іменуються та звільняються Міністром у відповідний спосіб на внесення Директора Департаменту. 82. Виключення з окресленого в артикулі 81 порядку іменування та звільнення зазначаються в статутах окремих Міністерств або інших спеціальних законах. 83. Начальники або Голови особливих установ Міністерства, а також інші урядові особи цих установ іменуються та звільняються з урядів в порядку, встановленому в статутах окремих Міністерств або цих установ. В разі не має в цих статутах відповідних правил, то іменування і звільнення з урядів переводиться порядком, зазначеним в попередніх артикулах відповідно до класу урядів. 84. В урядових видах і низьких класів при першому іменованні, при іменнованні на уряд по демісії складають вс'ановлену пояснку. Особливе присяга, що її встановлюється в певних випадках, визнається в статутах окремих Міністерств або в спеціальних законах. 85. Звільнення з уряду належить між того Начальства, яке іменує на уряд, і переводиться в той же спосіб як і іменованні на уряд. 86. Внесення про службову нагороду Директорам Департаментів Чле- нам Ради Міністрів та іншим урядовим особам IV класу робиться Міні- стром, а решт і урядових осіб-Директорам. 87. Директори Департаментів та урядовці до особливих доручень при Міністерстві безпосередньо підлягають Міністрові. Віце-Директори Начальники відділів-Директорам, решта урядовців Начальникам відді- лів. Урядовці до особливих доручень при Департаментах безпосередньо підлягають Директорам Департаментів. Порядок підлеглості урядових осіб особливих установ Міністерств охоче очисться в статутах окремих Міністерств або цих установ. 88. Завідувачий господарством, Скарбник, Бухгалтер, і Архиваріус Міністерства підлягають безпосередньо Директорові того Департаменту, який відає справи загального характеру, і їм підлягають їх поміщи- ки та урядовці, до них приділенні. 89. Визначено не буде в статутах окремих Міністерств або їх особлив установ правил що до порядку підлеглості урядових осіб, то порядок це визначається на загальних підставах. 90. Всі службовці Департаменту відповідають за поправне виконання завдань, покладених на них законами, закономірними розпорядженнями міністра та інших органів Вищої Влади, а в належних випадках Дирек- тора чи Начальника або Голови особливої установи Міністерства. 91. В разі порушення своїх службових обов'язків службовці припада карам згідно в законами про переступ по службі. Директор Департамен- ту відпадає таким карам, як що його діяльність або бездіяльність появили на явну Державну шкоду або уявляють з себе зловживання. 92. За непоправністю у виконанні фактичної сторони справи і в до- відях в законів у поданих доповідях, а також за наслідки виріш них на підставі таких доповідей Міністром або Директором Департаменту справ, карнії та цивільній відповідальності підлягають Начальники відділів та діловоди, що подавали згадані довіди. 93. Порушення справ про відповідальність за переступи по службі відносно службовців Міністерства належить Міністрові. Справи такі Міністр передає на попереднє обговорення до Ради Міністра. 94. Порушення справ про відповідальність за переступи по службі відносно службовців Департаменту до VII класи урядів включно належить Директорові Департаменту. Відносно службовців Департаменту VI класи Директор подає справу до Ради Міністра на загальних підставах щодо до інших службовців до VII класи урядів включно, вносить справу для попереднього розгляду на Баряду при Директорові Департаменту. 95. Визнає Міністр та в належних випадках, Директор Департаменту по розгляді висновків Ради Міністра або Баряди при Директорові Департаменту, що в справі мається склад переступу, то, відповідно до ставки, або наклає дисциплінарну кару на винних, або направляє справу в судовому порядку вгідно з законами. 96. Коли якесь угодова особа залишить без уваги відомі йому переступ по службі підлеглих службовців та не доповість про це відповідному своєму начальникові, то відповідає за це як за бездіяльність і далж. РОЗДІЛ ТРЕТІЙ ГЛАВА І. ПОСТУПОВАННЯ СПРАВ В МІНІСТЕРСТВАХ Відділ I. Вступ справ до Міністра, Департаменту та особливих установ. 97. Справи вступають: а/ або безпосередньо до Міністра, б/ або до Департаменту Міністерства та його особливих установ. 98. До Міністра вступають: 1/ універсальні грамоти, накази, приписки і листи Голови Держави, приписки і листи Голови Ради Народних Міністрів і листи провідії законодавчого органу Республіки; 2/ безпосереднє листування Міністрів і рівних з ними осіб, 3/ одяви на прийом Міністра, 4/ скарги на Департаменти і 5/ справи таємні які адре- 20 ПРИМІТКА: Пакети лісі адресовані на ім'я Міністра і мають напис: "Довлаєних рук", або"таємно", подаються Міністрові нерозпечатаними. 99. До Департаменту вступають справи, що не підлягають безпосередньому поданню до Міністра / арт. 914/ в тім числі й листування по справах, що їх переводиться в Департаменти. 100. Всі справи вступають до реєстратури, де вписуються до жідного реєстру. 101. Порядок вхідної регістрації справ, дальшої їх передачі і реєстрації в Департаменті встановлюється правилами, виданими Радою Міністрів. ВІДДІЛ 2. РУХ СПРАВ В ДЕПАРТАМЕНТІ 102. Появи Міністра та листування написом: "негайно" і "до власних рук" подаються Директорові негайно, а в той час виконуються решта справ поповнюється потрібними відомостями і докладається Директорові Начальникам Відділів в зазначені для того години, щоб уникнути зайвих листувань, справи докладаються в оригіналі. Папери та листування, що вступили до Міністерства або Департаменту які вимагають розпорядження Міністра або з відповідних випадках Віце-Міністра чи Директора Департаменту, повинні датися їм не пізніше як на третій день по одержанню цих паперів - в той термін не вараховується святочні дні. В разі потреби в попередніх довідах, термін цей може бути продовжений ще на три дні. 103. Всі поштілі, відомості, записки, переклади і т. інше подаються не інакше, як за пудписом тих, хто їх склав, при чому особи ці несут службову відповідальність за поправне викладення естества справи. 104. Справи, що до їх виготовлення і виконання, поділяються на бічну надзвичайної і негайні. 105. Поступовення по справах, що вступили до Департаменту в обсязі його компетенції, закінчуються в Департаменті коли справа: а/ розв'язується згідно з відповідними законами та розпорядженнями Міністра або вищих органів влади, б/ належить до справ, що їх розв'ягує Міністр або інший вищий орган влади, та п/ непередбачена через якісь загальні накази, інструкції та спеціальні розпорядження Міністра, або Ради Міністрів до доповіді Міністерств. Такі справи вважаються за справи біжучі. 106. Надзвичайні справи, що їх в даний момент не розглядається, а подався до Міністра на остаточне розв'язання або для передачі до якої інстанції суду: 1/ всі ті справи, яких на підставі існуючих законів шляхом та інструкцій розв'язати не можливо, а потрібно видання нових законів, правил та інструкцій, або їх доповнення; 2/ всіливі справи і випадки, що вимагають пов-переведення їх в витяг особливої заходів підтвердження, покарання, або порушень судового переслідування за недбалість чи зловживання. 107. Справи, що по вмісту своєму вимагають невідкладного вирішен- ня, і поволока в переведенні яких може потягнути за собою шкоду втрату та несвоєчаску для держави і громадянського ладу або якийсь не до виправлених збиток між, чи шкоду для здоров'я і свободи громадян, вважаються за справи негайні. Належно по введення цих справ виконується в цілому можливої нерабність. Віднесення, подання і зв'язки до справах цього роду, мусять мати помітки: "негайне": 108. Всі справи надзвичайні досліджуються Директором Департаменту Міністерства, який або вирішує їх остаточно, або вносить зі своїм виконанням на вище розв'язання. Відділ 8. РУХ СПРАВ В РАДІ МІНІСТРІВ. 109. Справи, що належать до Ради Міністріварт. 43/, поступають на вирішення Ради або безпосередньо з Департаментів та особливих угодов або від Міністра: 110. Підрозділи справ, що вносяться в Раду Міністрів, і переведення їх проводиться з тієї частини Міністерства, від якої вони поступають на вирішення Ради. Тункції Секретаріату при Раді Міністрів покла- дається на одну з частин Міністерства. 111. Жодна справа не може бути внесена на розгляд Ради Міністрів без попереднього розгляду в Департаменті до якого вона по суті належить. До Ради Міністрів справи вносяться з меморіями, в яких висилається зв'язок справи, питання, що виникають при попередньому розгляді та міркування відповідного Директора Департаменту. В меморіях до II2. Постанова Ради вноситься до журналу. Мотивовані висновки Ради Міністра в розглянутіх питаннях викладаються в журналі, не взяв- чається по кожній справі в разі неодноголосного вирішення, крім думки більшості, також думка Членів Ради, що залишилися в меншо- сті, та окремі думки Членів Ради. До журналу вносяться також і міркування запрошених в засідання Ради -спеціалістів. II3. Журнал Ради Міністра, за підписами всіх присутніх в засіданні осіб, доповідається Міністрові через Секретаря Ради. II4. Від Міністра залежить порозподіл у висновками Ради Міністра, або з думкою меншості, чи в думках окремих Членів Ради, або в висновками запрошених в засідання спеціалістів. Міністр може кожну справу, що була на розгляді Ради Міністра, розглявати мимо вищевказанного, також з власного розводу. Про революції Міністра в справах, відданих під розвагу Ради Міністра, ii повідомляється. II5. Згода Міністра зазначається в журналі його власноручним на- писом: "виконати". II6. Виконання по справах, що були на розгляді Ради Міністра, а також, в разі потреби, передача справи до вищих інстанцій перево- диться, після революції Міністра, через ту установу, що до неї справа належить. Сама Рада Міністра виконавчої влади не має. II7. Постанови Ради Міністра, після затвердження Міністром остало но виконуються в Департаменті чи особливих установах Міністерства по належності в таких випадках:. I/ Коли постанова окреслює лише спосіб чи заходи до виконання зако- нів та наказів Вищої Влади, або містить в собі докладне розпоряджен- ня на підставі істнуючих законів і не вносить жодних в них змін. 2/ коли постановляється заснувати якийсь важливий опорядження, або перевести в життя новий винахід в коштів все для цього призначених без нього водгування. 3/ коли нагороди за корисні винаходи не перевищують трьох мільйонів гривень і можуть бути видані з коштів для того призначених. 4/ Продаж скарбового маїнка та придбання для скарбу якогось маїнка необхідного для різних опоряджень, закладів, будинків і приміщень в сум для цього відпущених, коли вартість придбаного не перевищує шости мільйонів гривень. ПРИМІТКА: Придбання для скарбу нерухомого маїнка за призначенням для того суми розрішається Департаментом до двох мільйонів гривень, Радою Міністрів в його затвердження до десяти мільйонів гривень, а вище цього в розрішення Вищої Влади. Порядок вирішення справ про нагороду власників за маїнкою, що його виплачено для державних або громадських потреб, а також повна департаментів Міністерства і Міністра що до продажу недотрібного рухомого і нерухомого скарбового маїнка, встановлені законами цивільними. 5/ Складання угод на підряди і переведення долів до шости мільйонів гривень, коли Рада Міністрів не буде скремо уповноважена Міністром на переведення підрядів на більші суми. ПРИМІТКА: 1/ Міністр має право уповноважувати підлеглі йому установи переводити підряди на суми йому законом засвоєні. 2/ Прийомні торги на підряди, поставки та інші вобов'язання зі скарбом остаточно затверджуються Міністром на шістдесят мільйонів гривень. 6/ неоплатиою підрядчиків і загалі абітків в скарбових маїнках, справи домогань приватних людей до скарбу і повних скарбу до призваних людей, справи про абітки від упущення і недобросов укладових осіб, коли суми абітків не перевищують шости мільйонів гривень. 7/ внесення по встановленні окремих іспитів на такі уряди, де є потребний фаховий догляд. Зазначені в цьому артикулі суми переглядаються і визначаються двічі на рік - першого січня і першого липня Радою Народних Міністрів на внесення Міністра Фінансів в присуміжне з Державним Контролем. 118. В кожній справі, обговоренній в Раді Міністрів, якщо остаточне розв'язання її перевищує владу Міністра, Міністр до відповіднього внесення в цій справі до належної видов інституції, долучає також витяг належного журналу Ради Міністра Відділ 4. РУХ ОПРАВ В "НАРАДІ ПРИ ДИРЕКТОРІ ДЕПАРТАМЕНТУ". 119. Порядок розгляду справ в "Нараді при Директорі Департаменту" відноситься в межах відповідньої компетенції до порядку розгляду справ в Раді Міністра. Доповіді по справах в Нараді можуть пере- водитися і словесно. ГЛАВА I Виконання справ. 120. Паперцівки видаляють з себе листування Міністра, що їх виготов- лено в Департаменті, або в особливій установі Міністерства до їх належить, і мають в себе приписи або положення, подаються до підпису Міністра, за скріпленням Директора Департаменту, або На- чальника чи Голови особливої установи Міністерства. Папери ці скріпляються також відмітками Начальниками відділу та діловодом. Все підпису ділова на папері відповідальність за зміст паперу несе Начальник відділу. Весь підпису Начальника відділу на папері відповідальність за зміст паперу несе Директор Департаменту, або Начальник чи Голова особливої установи Міністерства, а без підпису Директора Департаменту або Начальника чи Голови особливої установи Міністерства відповідальність за зміст паперу, що лежить на дирек- торі. Начальниками, або Голови особливої установи, покладається на Міністра. 121. Листування, що надсилаються з Міністерства на ім'я іншого Мі- ністра, підписуються Міністром, чи за Міністра Віце-Міністром; листування, що їх заадресовано на ім'я Директора Департаменту то- го або іншого Міністерства підписуються Директором Департаменту чи за нього Віце-Директором; ті, що заадресовані на ім'я Начальни- ка відділу підписуються Начальником відділу. Листування Департаментів виходить від них в установленній формі за піллюсом Директора і скріпленням Начальника відділу. 122. Порядок зносин Міністра в різними установами та інстанціями слідуючи: 1/ До Голови Держави, Законодавчих Органів, Вади Міністрів та Голови іі, а також Надзвичайного Суду Міністр подає внесення або доповіді 2/ До Міністрів та Начальників окремих офіцій Міністр надсилає листа, чи відношення. 3/ Органам підлеглим Міністрові та органам місцевого управління в разі, коли вони підлягають в справах Міністром, Міністр дає пропозиції. 123. Задне листування не може вийти з Департаменту Канцелярії Міністра чи озбливої установи раніш, як не буде писано до реєстру вихідних листувань. Господарський вихідної реєстрації паперів становляться правилами, виданими Радою Міністрів. 124. Передавання до архіву ділам ведеться два списки: загальний, в алфаветному порядкові та скремий, поділення на стільки розділів сильки в Міністерстві складових частин і відділів у них. 125. Всі на зву Директора Департаменту жодне діло і задне листування не може бути викладеним в архіва по за Департаментом, в свій Департамент діла і розділи в архіву видаватися на нимоги Начальників відділів. 126. Коли потрібно повідомити прикладно прохача, або закликати підрядчиків і т. і. до вирішення Міністра чи Департаментів, за підписом Начальників відділів і скрещенолюбових, надсилається для надруковання у відповідані уряд, ві часописи. ГЛАВА III Ревізія листувань. 127. Перевірка руху діл і листувань в Департаментах, Канцелярії Міністра, особливих установах Міністерства та відділах переводиться або особливою Міністром, або доручається будь кому з осіб підлеглих. 128. Директор щомісячно переводить по вхідних та вихідних реєстрах перевірку вирішених та не вирішених справ і доповідає про виклади міністровій, а їх доловідей Канцелярія Міністра наприкінці року складає загальне спрявовання про рух справ у всіх Департаментах і особливих установах та Канцелярії. 129. Щомісячні доповіді по справах складаються по аркуш, який 23 ватаювльєтъя Міністром. Доповіді ці подаються Міністерові не пізнім цього числа слідуючого місяця. 130. Начальники відділів щомісячно подають Директорові списки ваа- начельних справ і він призначає, які з цих справ належить вдати до архіву. 131. Начальники відділів позинні переводити ревізію справ у ділових офісах перед тим, як справи ці подають на ревізію Директорові 132. Вухтальство і арх'аріус щомісячно подають свої справи на ре- візію безпосередньо Директорові. ГЛАВА IV. Справоздання. 133. В кожному Міністерстві ватаювльєтъся такі роди справоздань: I/ справоздання про рошов суми, 2/ справоздання про діла і 3/ міркування по поліпшення кожної частини. 134. Справоздання про суми складаються згідно в рахунковими правилами 135. Річні справоздання кожного Департаменту чи особливої установи про діла мусять містити в собі: I/ кроткий нарис того положення в якому були різні частини, згідно в останнім справозданням, 2/ викт- ти нових засобів і заходів і продовження попередніх на прошлій року з положеннями підстав і правил, на яких вони грунтуються. 3/ оцін- економичної частини Департаменту; сюди належить кошторисні і надкошто риконі суми, кількість видалків і на що вони витрачені, з додатком доповнюючої табелі за попередній рік і 4/ доповідь про рух справ, як зазначено в арт. І2І, 5/ План діяльности на наступний рік. 136. Річні справоздання про діла подаються Директорам Міністерові в береяні місяці кожного наступаючого року. 137. Кожний відділ Департаменту призначає підлеглий йому останам тер- мін для присилки справоздань і полснень, необхідних для складення справоздань Департаменту. 138. Кожний відділ з одержаним відомостей складе справоздання про свою частину і подає його, за підписом Начальника відділу, Директоро- ві в зазначенний ним термін. 139. Після подані справоздань відділами складається загальне справов- дання /арг. 135/ під безпосереднім доглядом Директора. 140. Зі справи, які подано Департаментами і особливими установами, складається під керуванням самого Міністра, загальний звіт про діяльність Міністерства; звіт цей подається до Голови Держави і вноситься до Ради На одніх Міністрів. 141. Крім зазначених вище річних оповідань Міністерства власного розсуду, може запрошуватися дати йому справовдання і в порядку належному. діяльностю воїх підвладних йому органів, вимоганим від них виповідань в разі бездіяльності або непоправного виконання, усунення з урядів і повідомлення прокурорської влади про пору- шення судового переслідування на підставі істнуючих законів. 3/ Розвязання згідно з законами, воїх затруднень, що трапляють ся при урядуванню; 4/ внесення про іменування та звільнення ви- щих урядовців; іменування та звільнення нижчих його владою згідно з законами. 15. У випадках надзвичайних, що вимагають вирішення Вищого Органа влади коли проволока загрожує потягти за собою важливу втрату, або Державну шкоду, міністр має право визнати воїх заходів нечекаючи попереднього вищого вирішення, але, одночасно в цих він доповідає Раді Народних Міністрів про взяті ним заходи і про підстави для них. 16. Росподіл справ між департаментами та особливими установа- ми міністерств, отосовно до Статуту Міністерства, належить до компетенції Міністра. 17. Під керуванням Міністра складається проект кошторису і переводиться виконання кошторису. Міністр є головний розпоряд- чик кредиту по своїйому відомству. ВІДДІЛ 2. ВИДНОШЕННЯ МІНІСТРІВ ДО ЗАКОНОДАВЧИХ УСТАНОВ ТА ІНШИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНИХ. 18. Законопроекти по міністерству кожний Міністр вносить лише до Ради Народних Міністрів і тільки від свого імені. 19. На розвязання надзвичайного Суду міністрам подаються справи у випадках: 1/ коли виявиться нез'ясованність чи утруднення що до способу виконання, окреслення якого не потрібує нового закону чи скасування попереднього і вирішення цього питання залежить не від самого Міністра, а лише від співцілляння нижчих Міністрів; 2/ коли поміж міністерствами, або поміж їх Губерніальними органа- ми, виникає суперечність або сумнів, кому належить виконання; 3/ коли чинність будь-яких вактних заходів або точне виконання далого припису по одній частині буде припинюватись в другій при писами чи заходами протилежними, або бездіяльностю, чи заверен- ченням органів підлеглих; 4/ коли органи міністерств мають уло зити в приватнімі особами контракти на суму, яке перевищує їх владу, або коли в Державних інтересах вимагається скоротити торги чи термін закупку, зробити тимчасову переміну чи якось інше обмеження в загальному порядкові, або встановити в істную- чих уже підрядах иниш розпорядок що до терміну їх, або нарешті через нейаку бажанних чи по інших уважних обставинах виявиться потрібним змінити підряд встановленим комісії або комісією обер- нути в підряд, а також підряд замінити комерційним способом, при вальном купівлево, замовленнями на строк, або іншими способами не- резедення господарчих операції оскільки спеціальними законами на зазначено окремого порядку розв'язання цієї справи; 5/ коли в при- воду підрядів, поставок комісією і зварали, а "обов'язань приватн осіб зі скарбом змикнути непорозуміння, суперечки, невиконання ї правіж, як що в цих випадках органи підлеглі Надзвичайому Судов стануть перед утрудненням вирішити справу силом закону через нелегість контрактів, або в інших валиких причин; або коли на ви рішення їх будуть подані скарги до Надзвичайного Суду. коли велике потреба зробити до населення обмінні приписки, зале- ння чи підтвердження істнуючих правил, то про це вноситься до Надзвичайного Адміністративного Суду для оголошення. 20. Міністр і підлеглі йому урядові особи, розглядаючи справи своєї компетенції, повинні додержуватись точного вмісту законів. Виникне ж нагальна потреба в поширюючому злущенні зако- на, то Міністр вступає в зносини з міністром Юстиції та Державним Секретарем; і в разі одностороннього розв'язання альтого питання керується цим рішенням, поки його не буде відмінено Вищим Адмі- ністраційним судом. Міністр має право подати на загальне розв'язання Вищого Адміні- стративного Суду окремі питання, що вимагають поширюючого злуме чення закону. 1072 оп. № 2 пронумеровано 24/відірвана частина (ре) + 2238 = 46 з них літерні №№ пропущені №№ 11 " 08 183 р. Кадиш Лігіон г/оу. 23.04.09 с. експедиція 21.10.09 Своб 8.04.97 Тим 9.04.97 Адмін Перевірено Дата 16.09.98 підпис Фс Перевірено Дата 9.11.98 підпис Ст