Інформація про діяльність Міністерства сповідань УНР (автор невідомий), доповіді про церковний рух в Україні та у західно-європейських країнах, 1921, 46 арк.

1072 бтм 9 СДСК 33 МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Інформація/автор невідомий/ про діяльність Міністерства ісповідань, доповіді про церков- ний рух на Україні та в Західно-Європейських державах І92Ір на 46 арк Міністерство Усювідом. Департаменти Загальних Справ. Відділ Загальний Про діяльність міністерства фосядр уповноваження про церков- ний рух на Україні та в Західно-Європейських державах Нагород 1 лютого Окончено 28 ковтря 1921 РЖАВНИЙ АРХІВ 1049/8 Хс. 2. ЗЗа ЧБЛ. НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ГУРТOK. В Юго-Славії, в глухому малярському селі, заснувався Український Гурток. Голова цього Гуртка п.Олекса Охримович пише Міністрові Ісповідань Професорові І.Огієнкові, що до заснування Гуртка і цілковитого відокремлення уркаїнців довело образливе поводження з боку москалів, з якими до цього часу українці примушенні були жити в одній колонії, але специфічної naturи яких не перемогли на - віть тяжкі умови емігрантського життя. Зараз сербське міністерство внутрішніх справ дало свою офіційну згоду на існування Гуртка й тільки зобовязало українців не вмішуватися в справи політичні. П.Охрименко від імені всього Гуртка просить допомогти їм влаштувати свою читальню надсилкою газет і ріжних видань / Більшість з українців у колонії це - жінки, діти й інваліди, до фізичної праці не здатні, а тому й набути якої літератури власним коштом не мають можливості. Стислий огляд діяльності Міністерства Ісповідань за останні часи. Головний напрямок діяльності Міністерства Ісповідань в останні часи - це лобитись повної Автокефалії Української Православної Церкви, розповсюдження цієї ідеї і широка агітація за націоналізацію /вірніше „розмосковлення“/ нашої Церкви. Для цього робилося й робиться слідуюче: 1. Звязки з закордоном. Налагодження дуже живаво зносини через наші Посольства і безпосередньо з Америкою; слідкується за Церковним життям в Польщі,Чехо-Словаччині, Юго-Славії, Німеччині в Швайцарії і в пр. державах; єсть звязки з українською еміграцією в Болгарії, Румунії, Сербії і навіть з Єгиптом. При Міністерстві для більш інтенсивної праці в цьому напрямі засновується „Департамент Чужоземних Зносин“. 2. Акція перед Патріархом Царгородським. Вживакться заходи для визнання Патріархом Автокефалії нашої Церкви; було подано прохання про це від всього громадянства українського. 3. Акція перед Римом. Завязуються зносини для здобуття матеріальної допомоги дітям еміграції української; Міністром Ісповідань було одержано вже 200.000 м.п. від Епископа „Кам“янецького і роздано бідним дітям емігрантів. 4. Український Зпіскоп. Наслідком певної акції Епіскоп Кремінецький Діонисій цілком взяв на себе керування всією укр.православною людністю на еміграції. 5. Культурно-національна праця в Армії. В Таборах для інтернованих військ У.Н.Р. засновано низку Братств св.Покрови; п.отцями читаються лекції на релігійно-національні теми; видаються часописи релігійного змісту. 6. Видавництво „Українська Автокефальна Церква“ Для більшого популаризовання і пропаганди ідей нашої Церкви засновано видавництво „Українська Автокефальна Церква“ під редакцією проф. І. Огієнка, яке випустило недавно євдо 20-ту квилейну книжку. Брошурки на самі цікави пекучі теми церковного сучасного життя як у нас, так і за кордоном./заголовки див.на обгортках видань У:А.Ц./. 7. Розповсюдження видань "Українська Автокефальна Церква". Видання розсилається во всі Держави, де єть українська емі- грація; церковним діячам всіх держав; братствам, на Волинь, в Галичину, в Америку і Єгипет; передано в великій кількості і на Україну. 8. Лекції Міністра Ісповідань. З метою популяризації ідей Української Церкви Міністр Ісповідань І.Огієнко читає відпо- відні лекції. 9. Наперсні хрести для українського духовенства. Міністерство Ісповідань замовило у Львові виготовлення зразка наперсного хреста для українського духовенства по малюнках художника Ю. Магалевського. Художньо-зроблений зразок, такий Міністерство поширює серед духовенства. 10. Підготовка українських священників. Для підготовки національно-свідомого духовенства відкрито в таборі м. Каліша "Пастирські Курси" з терміном навчання чотирьохмісячним і програмам пристосованим до 5-6 кл. Дух. Семінарій; слухачів 70 ос II. Виховання богословів наших за кордоном. Міністерством вживаються заходи, щоби західно-європейські богословні школи взяли для виховання наших молодих людей; певні наслідки вже маються. 12. Відправка укр. священників до АМЕРИКИ. Міністерство Ісповідань має 9 кандидатів для національно-релігійної праці серед укр. емігрантів Америки, які в скорому часі, після олержан- ня остаточних інформацій, будуть відправлені, бо принципіяльно ця справа вирішена. 13. Друкування Служби Божої укр. мовкою. Міністерство Ісповідань друкує зараз у Львові в друкарні Ставроп. Інституту Службу Божу в перекладі з грецької мови проф. І. Огієнка. В найближчих днях друк буде закінчений і буде приступлено до друку служб вечір- ньої і ранішньої того ж перекладчика, які вже перекладено. 14. Український "православний Молитовник". проф. І. Огієнко дру- кується другим виданням в тій же друкарні,-в кількості 14.000 при- мірників;перше видання розійшлося цілком. За Директором Департаменту Загальних Справ М. Вікуз. Діловод Інформаційно- Відділу Всеукраїнської Співробітників Міністерства Ісповідань, громадян Української Народньої Республіки ДІЯЛЬНІСТЬ Міністерства Ісповідань під Вашим, Пане Міністре, керуванням при дружному стаєнні з боку співробітників Міністерства Ісповідань має на цей день відзначаючи наслідки. Пан Голова Директорії в грамоті своїй від 19 листопаду цього року під № 1510, перераховуючи Ваші заслуги, пише: "покладається міцні підвалини для найкращого розвитку відродженої Автокефальної Православної Церкви Української: перекладено службу Богу на живу мову українську, розвинуто широку 'віддавницю діяльності в питаннях церковно-національних, пі. готовляється кадр національно-свідомого духовенства. Українська Церква Православна навязує зносини з Вселенським Цатріярхом та організовано вступає до всесвітніх об'єднань церковних. Одночасно з цим провадиться релігійно-освітня праця серед нашого воєцтва і громадянства та задовольняються релігійні потреби їх на чужині"... Рада Народних Міністрів в своїй постанові з 23-го листопаду ц.р. теж відзначила велике значення праці Міністерства Ісповідань в царині культурно-релігійній, і ті поважні наслідки, які дала ця праця для справи національно-релігійного відродження". Коротко висловивши видерками з державних актів нарис діяльності Міністерства Ісповідань і утримуючись від більш широкого і детального нарису в відповідними зазначеннями всієї ваги і користи діяльності Міністерства Ісповідань по всіх його галузях, ми - співробітники цього Міністерства свідчимо, що тут, на еміграції, при самих несприятливих умовах, при відсутності не то відповідних, а й самих необхідних матеріальних засобів, в цих умовах, в яких ми працювали і працюємо, - шире й чесно-патріотичне відношення до своїх громадсько-національних і службових обовязків дає певні позитивні наслідки. Маючи певні завдання і відповодіний план для здій- снення цих завдань, до цього часу Міністерство Ісповідань вперто вело підготовчу працю, і тепер одверто можна сказати що в значній частині своїх завдань ця праця закінчена, і нарешті наступив час, коли безумовно конче й рішуче треба мати й реальні наслідки від всієї попередньої праці.Але... З великим сумом приходиться констатувати, що найтяжчою й найгіршою хворобою в праці це було те, що, витративши ба- гато енергії на витворення якоюсь ініціативи, ухвалювали- ся гучні постанови, але постанови ці в життя не переводи- лися. Не приходиться тут приводити яких будь прикладів... І коли ми уважно переглянемо всі постанови Ради Міністрів і придивимось, поскільки ці постанови переведені в життя - картина дійсності нам ясною... Отже, на підставі попередніх досвідів, можна чекати, що Міністерство Ісповідань чергово може перехворіти загаль- ною хворістю: і плани Міністерства Ісповідань ніколи не переведуться в життя. Не допоможе тут ні Ваша невсипуча енер- гія, Пане Міністре, ні завзятість співробітників Міністерст- ва. Коли ж ми пошукаємо дійсних причин, через що саме праця наша може стати безрезультатною, то побачимо, що головною перешкодою до переведення в життя планів Міністерства Іспо- відань - це брак матеріяльних засобів. Зза браку матеріяльних засобів Міністерство Іспові- дань не може вести в належній мірі навіть переписки зо всі- ма особами, організаціями та інституціями як з українськи- ми так і з чужоземними, з якими воно конче повинно листува- тися; не може в належній мірі випускати так потрібної літе- ратури і ширити її на Україні та за кордоном. Не потрібно доказувати, яких наслідків було б досягну- то в цій галузі діяльності, коли б не перешкоджав система- тичний брак матеріяльних засобів. Далі. І Рада Народних Міністрів і Рада Міністра Іспо- відань кільки раз ухвалювали необхідність Вашої, Пане Міні- стре, поїздки в Чехію, Англію, Америку, до Варшави, в табори, у Львів, в Кремінець... І знову – заа браку матеріяльних засобів ні одна з цих поїздок не зроблена. Мало того, – Ви, Пане Міністре, ще й досі не маєте змоги здійснити своєї давньої мрії – побувати в лекціями в таборах, як того бажає і просить і Пан Голова Директорії, – бо й на це нема коштів... І ці всі добрі прак- тично-користного значення, наміри Ваши залишаються поки що нездійснимими мріями.... Матеріальні засоби для Міністерства Ісповідань не від- пускаються, не дивлячись на ті міркування, що колиб усі Ва- ші, Пане Міністре, поїздки відбулися, то вої витрати на ці поїздки винагородились би не тільки загальним поліпшенням нашої справи, але й придбанням готівки, – і рахувати на це Міністерство Ісповідань має у себе досить певні підстави... Хоч Міністерству Й частить иноді мати асигнування а ча- си, і кошти на свої широкі потреби, але це буває дуже не часто і несвоєчасно і не в потрібній мірі: це так гальмує – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих – ось ізрок у працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовуват канцелярії Міністерства, під Вашим, Високозвановний Пане Міністре; проводом виконувалася низьчими урядовцями, яких бувало часом лише 2-3, і яких взагалі ввесь час бувало мало для тої великої праці, яка вимагалась і.... викону- валась. Во ця маленька кількість службовців, свідомо став- лячись до своїх обовязків, віддавалась й віддається ро- боті з патріотичною старанністю, працюючи і в позаслужбо- вий час. Але дивним стає, що ті ж робітники здебільшого не ма- ють на тілі сорочки, не мають не то що відповідного, а просто якого небудь напівлюдяного одягу, взуття... Бувало, що позичену сорочку носили по 7-8 тижнів, покіль пощастить знову десь позичити... Бувало, що жили одною холодною во- дою та за куском хліба, купленого за 10-15 марок, вибага- них від милосердного якого небудь урядовця-жертводавця... Не в кращих умовах урядовці й зараз: зв'яз браку мате- ріальних засобів доводиться співробітникам Міністерства, часто буквально голодуючи, працювати в помешканні, яке не опалюється абсолютно, навіть при значних морозах. Психоло- гичний стан і голодування шкодять нормальному ходові ро- боти, і не потрібно доказувати, що коли б цих ненормально- стей не було, робота пішла б жвавіше і користніше. Не так болюче було б терпіти це все, коли б таке поло- ження було рівносильним для всіх... Коли ж бачиш, що ин- ші, не маючи стільки службової роботи і маючи більш віль- ного часу, мають змогу відшукати засоби для свого істнуван- ня, спромагаються таки діставати якимись шляхами кошти, до- помори, ходять чистіше вдягненими, неголодними, без журби та військової жорстокості, а горя живуть навіть деколи припівакчи,- то дивуєшся, чому долл-мачуха не хоче благословити кращими умовами й тих го- лодних та напів голих, що дають багато службової праці, пра- ці чесної, старанної, і, як кажуть люди,- праці корисної. А хочеться думати, що робітники-службовці мали б деяке право на ласку долі, мають право надіятись, що нарешті доля в позачерговому змилосердиться і дасть хоч яку небудь підтримку моральну та й матеріальну, щоб дати їм сил та енергії для дальшої праці, а не примушувала б ні думати ні говорити про це, не примушувала би думати, як і куди б і собі шукати виходу з безпорадного становища. Правда, Ви, Високоповажний Пане Міністре, в час змоги, коли збірався де-який гріш за видання "У.А.Ц.", - ласкаво допомагали нам і підтримували нас, за що, при цій нагоді, просимо приняти нашу ширку подяку. Прожито останні річі, годинники, шлюбні перси; надій на краще не передчувається; положення залишається дійсно тяжким, і трудно про це мовчати. Сумні міркування зароджують зневіря - і майже кожним опановує думка: для чого ж робити, коли, при згаданих умовах, трудно вірити, щоб були бажані наслідки. Коли роботі загрожує даремність, недоцільність, то для чого сидіти тут, в Тарнові, і терпіти тяжкі умовини праці, коли можна, слідом за багатьма, пошукати долій праці доцільнішої і в кращих умовах... Ми вже зараз є свідками того, що в Тарнові в кожним місяцем працьовників меншає й меншає. І чи між тими, що залишили Тарнів, мало було людей здібних, дуже корисних для справи, державно працюючих і думаючих. Чи мало й таких, які зараз повинні шукати десять і якоїсь праці.... І так щодня коло Центру людей стає менше: одні оріклися після перших півнів; другі після других; треті - чекають, коли проспівають треті півні, щоб також відкритися, як св. Петро від Христа,- але найдуться такі, що й після третих півнів, терпеливо перемагаючи все прикре, твердо й непожитно, чесно й старанно будуть працювати для визвольної своєї справи,- але до них треба бути справедливим, їм треба допомогти, щоб прикрости для них не були непереможними.... Хочеться вірити, що Новий Рік принесе з собою більш сприятливі оцінки всьому і всім, і з окрема поблагословить Міністерство Ісповідань та його службовців кращими умовами життя та праці. І ми - співробітники цього Міністерства, як службовці і громадяне У.Н.Р., вважаємо нашим громадським обов'язком Вам, Високосановний Пане Міністре, як особі, що вже більше двох років стоїть на чолі нашого Міністерства, високовизначному громадянинові і нейтомному діячеві У.Н.Р., подати свої побажання, при здійсненні яких, на думку нашу може оздоровитися атмосфера та умови праці і діяльності Міністерства Ісповідань і тим обминуться всякі непорозуміння і розчарованості, що дасть змогу праці і Вашій і нашій досягати тих цінних наслідків, яких бажаємо і до яких прагнемо. 1. Кошти і асигнування для Міністерства Ісповідань повинні бути для Міністерства Ісповідань своєчасними і неменшими, ніж то видається другим Міністерствам. 2. На будуче кошти, потрібні для діяльності Міністерства Ісповідань і утримання його службовців, видавати в розпорядження Міністра Ісповідань щомісяця авансом. 3. Збільшити число службовців Міністерства Ісповідань до 10. 4. Залєглості і Міністрові Ісповідань /на сьогоднішній день, Пане Міністре, одні Ваші залєглості виносять суму 159.080.марок польських, а Ви ж маєте семню в 4 душі/ і службовцям Міністерства Ісповідань повинні бути виплачені, як активним працьовникам з корисними наслідками праці, як то вказано 1. Паном Головою Директорії У.Н.Р. і 2. Радою Народних Міністрів. Дня 31-го грудня Року Божого 1921-го. т. Керуючий Справами Декарт. Загального і Правов. Членки П. Ярополк-Волинський В.О. Директора Департашень Дудової Школи М. Вінку Начальник Фінансового Відділу ОН Котаржинського (св. діловод) Ляпушинський Скарбник Рев. Квасницького Пан Діловаць А. Заломний У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Січня „24“ дня Року Божого 1921-го. № 299 Копія. Високошанований Пане Вітамаше! При увазі почесного Кому хоча не підписую моїх урядових, як вони, на земляделям влучніше мені. Додав до чого, що і Засмачен- лий в першій думці та цій- ком живий і думало, що урядови порушить краще в Міністерстві - сил. Книгозав (може бути лише моди; писем буде узгоджено все, Червоний мігнути заламано. Письменко Вам, Миколаюовичу, Пане Вчителью, що мігнути розум, що мого Наше додужили відомлення до Митрополита Інокентія, узагалено до М. Галицького УПАВУРІВ; тиму з вічною буро, що Ми додому мере Митрополиту стає на увімочене реальність групи відом цього і запам'ятайте письменко, що заліза до ті любачень, що залиша- тило в додаткі. Ев чобу не- мучи: З уважністю до Вас поманував М. Га 1. Олешко '27. 1. 1922 Верши папом згідно: В. Квасницький До Пана Міністра Ісповідань Української Народної Республіки Співробітників міністерства Іспові- дань, прошаджим Укр. Кар. Ратубікен Петиція. Дійсність міністерства Ісповідань під Вашими Пане Міністре, керуваними при дружному старанні з боку співробітників міністерства Ісповідань має на цей день відзнакаючи наслідки. Так голова директорії в грамоті Своїй від 19 листопаду цього року під №1870 переконуючи Вами Зацуги, пише: „покладають- ся міжні підвальні для найкращого розвитку відродженої Автокефальної Православної Церкви Української": перекладено службу Божу на живу нову українську, розширити широму видавництву діяльності в тяжких церковно-національних, підготовився бад кадр національно-свідомого духовенства. Українська Церква Православна навчуює зносини з Вселенським Патріархом та організовано вступає до всесвітніх об'єднань церковних. Одночасно з цими про- водиться релігійно-освітня праця серед нашого воїнства і учаща дисципліна та Задовольнитиметься релігійні потреби їх на турчині"... Рада Народніх Міністрів в своїй постанові з 28-го листопаду у.р. тепер виркала "велике значення праці Міністерства Уповідань в царині культурно-релігійній, і ті поважні наслідки, які дає ця праця для справи національно-релігійного відродження"... Висловивши виборжнками з державних актів папис дійових Міністерства Уповідань, які Співробітники цього Міністерства утримуються від більш широкого і детального нарису з відповідними зауваженнями всієї діяльності. Міністерство Уповідань по всьому гамуззю, ми - співробітники цього Міністерства свідчило, що, навіть на вимогації, при самих несприятливих умовах, при відсутності, не то відповідних, а й самих необхідних матеріальних за- собів, що, навпаки, в цих умовах, в яких ми працювали і працюємо - миру і чесно-патріотичне відношення до своїх громадсько-національних і службових обов'язків дало певні позитивні наслідки. (справа державного будівництва. Малюм певні завдання і відповодіння з тим, для перебедення цих завдань в життя, до цього часу Міністерство Уповідань мало підготовку працю і тепер одверто можна сказати, що закази в жідній частині своїх завдань підготовка праців закінчена, і наступні дозволили бути змушеними тає і збіг сприйняття обста- вин, коли конче й рішуче треба енер- гійно приступити до поступового перебедення своїх підписів в житті. З великих сучасних приходиться кон- статувати, що найтяжчого й найціннішого хворобого в праці не всіх шарах у т.р. це було те, що, витративши багато енергії на випробування якихось ініціативи, ува- ливалися підні постамови, але постано- ви ці в житті не переведені. Не прихо- диться тут приводити яких прикладів, і котри ми уважно перелишено всі постано- ви ради міністрів і прийняттям, покіль- ки ці постанови переведені в житті - картина дійсності. Наша робота ясною. Отже, на підставі попередніх достовір, мож- на сказати, що міністерство Усподарства загальною робо може перекорити такої самото яко- рістю: Міністр міністерства Уповідрана ніколи не переведення в житті. Не допо- моє тут Незалежність сприйняття міністерства Уповідрана. Коли ми почукали дії сна 2 Перша робота не може бути причин, перей що саме в безвідомості праця не виникла заходи, то поважно, що треба зазначити, що головного перешко- до до переведення в житті підпису міністерства Уповідране - це брак матеріальних засобів. За браку матеріальних засобів прихо- диться сприймати міністерство Гуквайно голодуючи, працювати в по- мешканні, яке не опалюється абсолютно, Навіть при морозах поверх 20°. Псіхологич- ний стан і голодова страска впливає на нормальний хід роботи і неприйтно до- казувати, що, наколиб ці ненормально- сті усунутись - робота пішла б набагато і користовніше. Знаємо матеріальних засобів Ліки - Стершово Головідань не може вести, в ка- лежний мірі переписки зовсім обгани, організаціями і інституціями, як з ук- роїнськими так і чужоземними, з яких вони колись повинно мистуватися; не мо- же випускати і тих більше ширий в належний мірі своєї літературн Як на Україні так і за межами її, де є багато українців. Не потрібно доказувати, які каслідки були життє- вості, коли в не відчувалося граку в матеріальних засобах. Далі. Рада Міністрів ухвалювала, що необхідно, аби ви, пане Міністре, по- їхали на тих, до Англії, до Америки до Варшави. У знову зза браку мате- ріальних засобів ні одна з цих поїздок не відбулася. Мало того, Ви не можете, не дивлячись на проєбду пана Головного Опаманка, поїхати до Калінна, щоби в порадити таборців інтернованим цю- чата поприйрно-наукові лекції, але для цього не дається умови і За браку матеріальних засобів Міністерство видає вам не може всім в календарній мірі перепечки за вейма особами, організацьїття та і черг туристи. як з урядових великих так і з приватних акти воно хоче повинно листу варити; не може в календ ній мірі випускати так потрібні лікувальні та хирургії на В'язні та за кождом. Не потрібно докорувати, яких календарних було б зеленують в цьому галузі одна вери, ком є не перешкоджав систе- маційні? Так матеріальні заобвіт. далі. і Рада народних Олімпійських і Федерація бензинових кубки раз укладали меморандуми нашої Поле личнісне, твірди в Гекіа, Англію, Вигодину, дозволяли. таводі у Львові, в Кременці: У знову - За браку матеріальних засобів ні одна з цих поїздок не сприяється. Мало того: Ви, Таке міністерство, ще і досі не Маєте змоги здійснити свої "давньої мрії - бабу вони злекцізовані в Мадрих, як тільки дамаг і цвелянд і Пан Іоанна дивок стергіс", - бо її на це німа каш- піть... Її чи всі добрі прок- тикло - карнегого змагання нашим залишаються поки що недіє- винними мріями... Матемцькими ведомчим сус- Службенська розмовляла не від- пускаючись, не дивлячись на ті ліфкування, що якоми б усі Ваши Пане Олексіє, поїздки зробилися то ви витрачали на ці мізки викладання за не тільки полі- ченцями нашими Служби, але і при- дбаними готівками,- і розробляти на це Матемцького зовсім має у себе дешеві пелюстки... Коли Олексійську в часину якої маю аспірування гаразд і кашчі на свої широкі потреби, але усе буває гаєро і несвогосям с'яе в # патрібні? між: уе тіак ган- лиє працю Міністерство Земельдя, що воно не менше своєгосям вико ренервували нагори етничних здобутих і досліджених об'єк- вих + і через уе вограга є той даючи гає, в який чеко можна було б легко щоб зробити,- впідгає шол гає, може ? раз казавши ... І тільки згодом, ктіо це зробити, буде каріка- ти (може і тепер вже назвали), що не зуміли скумекати етнічних об- справи і 2 разу. Две вина в руш не Олікюєнцова: або бути по- міри своїм безпразадовим стяко- вишу. двеци буде Загальн, що в переконі 2½ менші не щаєрів ворчу- карн мудрих етнобіт див лодржань Укрма. т. ч. на каву сидрачі потреби.. Трон уїї нажді не можна обмежувати шовгами фіз улови Уважні й уважнішо Мій юно дам. Незмогу на роки від одного директора безнареченою не з б. і у року, всі цього пісняка і складка та спішна праця в Кельчевер'ї: М-ва , під Вашими вказовками! Наше міністре, поводом виконувавши кизити урядування, яких бувало разом лише 2-3, і яких взагалі весь тає буваю мало див мої великої праці, ека вимогала і .... виконувався. Все уз малинка клапки служби ут, свого ставлення до своїх обов'язків, виправдане й вирішене роботі з напрямними справами печною, працюючи і в позаслужній бажаної тає. Все дивний став, що мі ж робітники звідного не мають не тільки саджанки, коли народ не роб, щоб відповідно до цього яко небудь кепівцярного одягу, вчора бувало, що поїздену саблю взяли по 2-8 тоймов, поки погуляєш у зону десять позички... бувало, що гівши одного чоловіка водого та за куском філба, купе- ного за 10-15 марок, вибаганих від ливерного мною недзеда урядових - смертодавць... Не в лугиних чоловіках урядов ці, я зараз: зза браку матеріальних заєвть доводиться спільну- ких М-ка, буквально гайо помуджити, значивши в пошем - канкі, але не опановував абсо- лютно, який при знанні ваших мірках. Пенібологаєм страж і голодзаних чоловік народу коли ходів роботи, і не по- трібно доказувати, що коли б цих незаманковостей не було, робота пішла б швидше ; Козинець. Не таке болгє вдно б терпіні усе, коли таке положення було рідко сплячим днє вет... Коли ми бачим, що інші, не маючи спів- ки службової роботи і маючи більше вільного часу, мають змогу від- шукали заоби днє свого тєтку- вання, оцінювалися діставали експерти млячани кошти, догово- логи, роздавали певніше виділення- ми, незамовжими, без журби та цьв пенсую припідваючи по дивуєм, тому днє-маємо не вже благословені кращими умо- вами і тих гонорних та на- ріб голик, що дают багато сухо- бової птахі, кошті реєсткої, ста- рашки і, як кажуть лодж-звра- ці козмешкові. А тогерні думаю, що робот- ники - службовці мали б велеке право на пляку долі, мають Право надійшов, що нарешті дому змиленердився і даєтьс тог-еку вебудь підготувати мальовку та й матеріяли, щоб дати їм сил ра енергії для дальшої праці, а не пришукувала б ні зумач, ні повидити кого че, не хочеш вами би думаєти, як і куди й собі шукаю виход з безпорадного стажившук. Тимо щиро вераю мігі, щоб жики, миловки перекон; надії на краще не передрувався і положення Залишається дійсно тяжким, і трудно цю че шмагати. Однакже, Ви, високодошаковий Пане Оліхтірче, в нас змоги, коли збувався де-який увій за видами "У. А. У" - ласкаво допомагали нам і підготувати вам час, за що, хоч усі ковди, превищно приліжери нашу ціну подяку. 3) Сумні міркування про зародишу зневагу - і маїне камиш опіку вус душка; див того ж побачи, коли, в цих тяганих умовах, пундю блищч, щоб душ бажані наєнки? Коли роботі загроза несе гаремник, недозіланий, то див того спейшо шук, тягові, і терпти тяжкі умови чуай, коли мояка слідом за багатою пошука вони кращі доцільнішої" і в кращих умовах ... Ми вже здаємося святками того, що в Мазовії з камиш млядучим плачавських лемнам і мешкає І'ли між ними, що залишили тяговів, мало було людей здібних, дуже кращих для стійки, держало кращого вогик і душаючих? Чи ма- ло й таких, які зараз повинні шукати десят і своїх п'ячо... 42. Залешків і Млінцівка: Геновегань і Службовець Ом-ва Геновегань по- винні бути виплановані, як актівними працюваннями з корисерними кашів - ками, якщо не буде виконано Радою Казарок Службовець і Павло 20- лового директри". У.Н.Р. 3.2. На будуре, кошти, потрібні для звільнення Млінцівського Геновегань і утримання його службовець видаючи в розпо- рядження Ом-ва Геновегань пропіснув авансом. 43. Звільнення тілько Службовець до 10. Млінцівського Геновегань до 10. F (на сьогоднішній день пам'ять сучас одні Івана Залешкера визначається суму <59.080>мк., а Ви-т маве дуже великою в 47 бухмі...) І так моя воля Усімць лягає свіл менше: одні арт-капелан пішов перших пістень; другі - пішов дулик ; треті - текам коли . хренівала прем' піймі; щоб також відпочив, як Св. Меню біг болез-ає нак- одрим і такі що че пеш третіх пістень; елино пере- магали все пошкре, тадо і веліжній редко у срдях до будь-як краївкам див бизбельні своє Стюва - але бо них треба бути спокійним, їм треба допомоги, щоб при- кроям див них не були не- перешкодженими ... Корел відчув, що Києв ФРК принесе с собою більш суворішої оцінки велич і вейм , і з очема зби поби- гоенових Мико Іешаладж (та ціло Краушини умелили та в цього важкій та Краці. і лм - співробітники чого Млненця, як смердючі і земаджене У. К. Д., вважаємо кашим земадженим обвинувачен Всем, Високомановим) наке Мтнелепте, як аобі, що сара на ропі нашого м-ва, виєо - ковизковому земадженням і невтомному дітел У.К.Д., по- даю свої побажання, при зріле певні вих, ка очину нашу, може ордивувати армієфера ручо- ви їхчі і дипломати сітки - обшикура вели неподружних і фугаровеленки, що даєть змогу праці і Вами? і Нашій доволан тих. чужих касідк в лик бажаємо і до яких приємно.. 1. Коли ми п'яели у даних Унівши будемо святковими.) ще Млненця, Ясноводав - та мешання / ніж ру ви- Олім були миттєві. Згодом в УПА До Ради Народних Міністрів Національний Центральний уряд на Україні здає навіть всі більші і менші Гільмі, але і закликає все мешканцтво України захистити новий рух українських захисників. Невеликим кривдним львом, який веде незмінно народний рух, але рано й урядові сили України, але і рано засновані центральні органи. Національний Центральний Уряд України з українського боротьби. Всім любовною цілком захистити всіх мешканцтв України і здобувати до себе всі більші та менші прихильники. Менша суть вбиває війна на всю думку, цивілесна Голгота. Вона розриває, викликаючи серед усіх мешканцтв України, і без того засмученого народу, і без того засмученого народу, і без того засмученого народу. Великий тилар поштовх. мого та економічного життя мешканців, по більше вдягався в одній вільноколибітної народу усунення і розп'яття хвилин суму, змінилися та одного цимлування ім більше зважали увагу на усьму, да на вдягні зариси, ділянки коберна з. своїми скоюбами і вільно ричаро чим свій, свій май перед Толочиною... Укривовий рух на Україні має рід насікане левр та слонків, цьомитирсь по цілій Україні і буде йри виселено, ам охм Україна нава не знаціональну сила, зов- сім. У державному бедвичності і вря- бого робив кримтудом цього на Укра- їні буде вдогували одзу з плими роли. Предбачаючи все че, місцевий Імперат ставили свої заданням цільовихо видимоблизь до чеї одоби не істут, за порядком. Ам винний укривовий рух по- лігально засад не мінить на Україні: Підс винної світловій вірни, як реалізі на центральну думку, чи не смертно, великий усім вимог рух охопив всі землі; особливо ті, що видували раніше моб м інші гніт. І ручові цьому ємба- гато того ж самого, що робились доза і у нас на Україні, а тому обов'язково Могильовська Тилов. Дав веєр поетічно смешари за цим ручом і вибирають з лього все, що тільки корисне для укра- їнської Церкви і для Української Народ- ньої Республіки. В краці палі Могильовська Тило. відаль мало світ смерільних індру- мачивих відей, яким давав землю ти- ту бури в курсі святкових церковних сесцій; Але поетичні пеїзди і важке громадське становище У.Н.Р. розвили чеб віддан і недавнь мотивери заслуга- ти його знову. Як пресувати мон- силерству, не будуть добре обходжен- ним у вих святкових церковних гнідів, нима мотивери, бо таках -4- щас була неподумано. Ом ісса цього Міністерства Земл- відри вчительно зверталось і звітна- Епископ до Міністерства Запорозьких Січей, аби воно наказало своїм посами уважно слідкувати за узгодженням рухом і спо- віщаєти цю у Міністерство Шляхти. Робилося це іса того, що міністерство Уповноважене вважає, що нехтування і легковаження церковних сцав зв'язків бивалим на бій сцави збудування Української Народної Республіки. Третє посольства і до тещо не визналося повністю уваги на церковні сцави; хоч на їх орах проходило події надзвичайної важ. Особистий приклад, які позначу, про легковаження церковних повіт- міндив У.Н.Р. і що наші посольства повинні бути здатні на них свою увагу і поздоровлялись цю у Міністерство Земл- Дань. 1. Мінімуми знаю, що Ізмаїлову митницю розмали вибрана вищим Усе- ленського Пангрідка в Царгороді. Крім різі у цьому випадку звичайний факт залишається, що моя вага. Мітниця мінімуми і дві мої ваги. Мітниця мінімуми не знаю, чи буде це відбулося, озрочено не знаю, чи буде це відбувалося, а нам відбулося, то що обтяж. Для Укр-Української Церкви і для Української Держави цей факт музичний, бо на- таби це тим фант пустородний, бо на- має умова повинна ослідатися. Умови має умова повинна ослідатися. Але Царго- рін ізвообраного Пангрідка. Але царго- рін ізвообраного Пангрідка, а других радсвим нам поєл мовити, а других за собів дрігариць уж чес звані личи- ватуливо Яковдана не має. 2. Із Сербської церкви за 1920 року було надзвичайних подій: 17 церков об'єднано автокефально, 30 вівчар воззровивлено папріадсько і 12 пологів обрано ну- папріадсько і 12 пологів обрано ну- папріадсько. Прибуттям мого Пангрідка, димитрій. Прибуттям мого Пангрідка, димитрій. Прибуттям мого Пангрідка, димитрій. Із Сербської церкви були вже чи худо- навички виконували, із сербських ужков, повинна тільки цер- ква Українства, бо мілки вдомовлені що у події мілана. 3. Начались річі в Іках церкві вдруге. Вагаючи цього вибору діяльність бать- організаційної гуртком національного уз- хва, і мала чиї націоналізації надзви- чайно поважають цих тих роботи у нас. Але не дивлячись на всі свої заходи, деколи в зв'язку з цим урочисте життя. В Іках мінімально немає і двох... 4. В Ланчві церковному обмеження лізо православної церкви, але наш ки- сталими не вдавав поштовхних зв'я- жуть на че свою увагу і сповнення Митрополита Тарасова. 5. В Києві: в 1920 р. 3/2 по 13 августа більшого кількості Комунальній всіх участь націоналізм церков в слово це- Ковного об'єднання. На з'їзд прибуло 150 членів, було 80 різних учасників і 40 ка- родоселен- и Амвросія, Євстратія, Курдич, Андреї, Тихон і Яковлі; чоловік цер- Семо 15 церковників православних: Си- Ков,- Царгородський, Дзержинський, Бол- насенької, Олександрійської), Зеленської, Вол- лорської; сьогодні, ручницької і мос- ковської. Церкв дум короткий момент церкви: Українських зв'язуючи на се- -7- 19 бе увагу, але ува- вона не була начим з'їзді; бо цю самий усі з'їзд довідався лише в 1921 році, і то не з очевидних джерел. Таких чиннадь мотиви було наводити багато, але й цивіледені сьогд- на визначається автентичним ратьб, що молодя українська автономія на цього вигляда і дум багато, на либ схвіл, у віді великим церковним поділ свят вона приймала ричну погідність української "Укр- урашь. Пасивний уряд належних вище яви хороб у період була її на шляху, церковних поділ на шляху і У.Н.Р. а тим самим на шляху і У.Н.Р. Інші даний. Неменський узгоджував настрій на свою церковно-віруючу святі козачества впливом впливом ї великою повагою. Для Українських Муричі ми підвали до Царгородського- мрієдка тим більше, що в світлос церковна думка була нія ведро Українська (до 1685 р.), звідки синь- цих настрій у (до 1685 р.), звідки синь- лис її відривано до мови. Митрополит Іллінський сподівається сво- їм церковним завданням навчаючи з Укр- -8- предсівне Патріархом м. найшеньку; звези, передбачені з усього позичився для Криїв "Української", тан і для нашої Держави. В цих людинах з Царгородських Патрі- архійних нам посил в Пуверенкі маю ві- дкритий нам письм у розум. А те, що менші договоли велику роль. Але, що теж нії Царгородських нове і Токаржинського Елів Контроля, Величною Ради церковного необхідних митрополитів Умовляється земли з Патріархами. Ізгали; в Царгороді; Завжди уповідається і уповідається Україна політично на цінні схд, Українська Народна Республіка певними моря- своїм зведливим узгодженням; а тут признаному Царгородською волею відбуватись обов'язково Вирокуєми моме бути Умовлявані. З Могиловою Друге. І міжнародній палатці Кашман Відгукаров і менш вгордже думи винну і поволину розум. Усі своїх алеєв, які привидно по білому світлові, На- мпан узгінно пчела з всіх ру- -7- ках усі чини літньородові пану- ми, думе вобле у брову орелігувать ся, що вої дермалі, навбить пдно редні; думе заціковлені тим чи іншим відпемення до них Ватикану. За того, сказано, Франція знову навмисно- силійкі зміни з Наполеоном. Птичний пана Бендик-ХІ, по віх ко- пець вдомаєт, цимильо стовлень до України і навбить, як відно, секуляр смачу, синенці Козодяка Распори від рушили мертв до Ішов дузепоргі С. Пейлоди в травні 1919 року визнов цього України на сверезині таєв. Миколай, Тисльдяк думе зауряв- ливо бодрими і позмальними звемами з Карпачом, яких мондій Дрмалі наніт міг би стає в винній цьолої. (Свою цимильність до України пана виз- вив не тільки визнання узова на сверезині таєв України, але і матеріаль- но дономого. В лютому 1920 року пана прирікав для України 100.000 руб.-в -10- гомівці і лінах. Крім того, Конзеляція дала східній узьбі в цим Варшави щедрина на шляху 50.000 ливр на синодальну озброєння. Де ці гроші і чи то їх розподілили? Де агровозданий в цій узьбі? Голу нічого не повідомляв про це. Поля містило листування Усюль-Дава? За гроші: Михайлович, 21 лютого 1927 р., впливовий папи Симонко Т. Дивлячи було Михайловичу Овчаря проф. Т. Дивлячи було особисто відкрито прелатом "Кола- лібельним" від імені Кам'янського Біскупа Мальковського 200.000 ливр. Свих морок узьбі на розміри цих грошових засобів, відповідаючи Кам'янський і думав, що це було відповідно до погодження. У 1920 році для навчання узьбів, як Дивлячи-моглих земель з України і для їхній мешканці в синагогах: цього папа Бледицький XV призначав альберт- скому біскупору для України воєв. бід думи повідомило про землю о. Т. Дженкин. Ум, і це читати вранці Михайловича Кам'янського мілар повідомлення... -11- Міністерство Телевідань Думи Речі- ковлене узгодженими і постійними зв' снами і зверненням з Катинським. Актуючі майже року пустивши, як чи Катинські менше постійних Уда їх Катинські менше і Нашими не вищих- ільких Мені і Нашими не вищих- сновується змінними державних чил. Призначення посла до Катинську, як і до Чаргороду, обов'язково повинно робитися в порозумінні з Міністерством Телевідань. На основі всього вищесказаного насама узгоджую раду народних міністрів У. Н. Р. винести такі постанови: 1) Доручити Міністерству Закордонних Справ входити в порозуміння з мене- сувом Телевідань відповодно розмов до всіх послів У. Н. Р., а мій звернення вагу цукрових сиров і шкідливостей іншо- го незаконного на них діючого впливу і не- повинної узгодження, що чи Міністерство Телев- відань. 2) Доручити Міністерству Закордонних -12- Слобов обов'язати всіх членів Ч.Н.Р. підпільних лютовичні збірки узьмовне витрати держави, де їх агентури, було сходно Меншику Усюкович. 3) Обов'язати членів Ч.Н.Р. в Царгороді і Карпинці систематично подавати звіти-здали узьмовне штрафу при Планшетах хати і Карпинці Березецького Міністерству Івановича виконувати завдання Меншику Усюкович. 4) Призначити членів Ч.Н.Р. до Цар- городу і Карпинця, які будуть змінюватись у періодичність з Меншиком Усюковичем. (Без додержання тиху загальної мотивування правильна і порушена цілі по заміщенню авт. керамії "Української" земель). Коли листом своїм заявляв, що в Кому Ради Народних Меншику Ч.Н.Р. місця членів цих комуністичних, а Меншик замовданих Слобов їх не виникає, я скидаю з себе вселу відповідальність за будь-яку і порушу цільно по заглибленню авт. токерами "Української" України. Меншик Усюкович, Пункт 7. Овчаров 27 лютого 1921 року У Н. Р. Міністр Феновіцька Протоко́л 26 липня 1921 року № 239 м. Маричів Висновки на членів масеріанського Ари групи Сируби (Сінчевець) У.Н.Р. м-во Беновідама на моє ведомляю діяльності своїх кур'єрів, яких вони мають при краях об'єднання Але обрадились 85 членами цього місцевого життя на Україні так і за кождо- меш Льво по моєму, З. Оже вперше до 2010 з Адекватно працю Вае зрадника Писано роботи ним Кирилле Російсько-грецький церковний братство, які знаходиться під Вашими керуваннями, надсилано мені про церковні справи в різних державах вгомилися, які будуть в та- сотях, які держимось в Приєм-Благі. Міністр Феновіцька, Протокол 5. При всіх московських Місіях Ч.М.Р здебільшого в одному радницю, гахівцю по релігійних справах, якого зустрівав Міністр Товстодан. До переведення усьо втягнув Азгуров. Міністру Закусилових Слоб в недостатньому з Мон. Оснований кинця сприйом більше порятунку римлян, які Слоб не одному з тих музичних радниць усім Посольствах і Місіях. Народний Церковний Рух на Україні де діли в усіх краях постраждало від «очищення» і очолює все набирає все більшої та більшої сили і вихоплює все широкіше на ширші кола промовлянські. Церковний рухон в усіх краях України, але також рух цей мешкає по всьому зацільованням і по-за Україною. Народний Церковний Рух на Україні в українському бого- службовому новому кроху за проном шириться на Україні і приймає до себе все більше прихильників. Велика світова діяча та небудька руїна, принесе- на больною силою до нас, виникли серед Українсько- го Народу, і без того зане релігійного, велике під- несення релігійного чуття. Важкий тягар політичного та економічного гніту посоловського болюче відчувається в душі вільнолюбивого народу українського і часто в хвилини суму, заспокоєння та одне прилучування до- го більше вперта у верх на Церкву, як на єдиний важливий, де можна коватися в своїм скорботному і вільному мешканні суші світ, свої залі перед Голго- вою... за сповісті, прокотиться по цілій Україні і був йти все в гору, як дождь Церква пала не апологетизуються вогонь. В деревному будівництві і в розвою рідної культури Церков на Україні буде підгораючи одну з перших ролів. Передбачаючи все це, Міністерство Ісповідень огол- вить собі завданням цілком підготовитися до трьох оправи ще тут, на кордоні. Але великий церковний рух починається зараз по цільних на Україні. Після великої співової війни, як реакція на нечувану руйну, приносону непо-певний про- ковий рух охопив всі великі, особливо ті, що відбуто- ли раніше той чи інший рік. В рухові прому соль бого- вого того ж самого, що робиться зараз і у нас на Украї- ні, а тому обов'язком Міністерства Ісповідень соль по- силно останнім за цим рухом і вибрати з нього все, що вільний корисне для Української Церкви і для Українсь- кої народної Республіки. В такий час Міністерство Ісповідень мало свій спосіб пільний інформаційних відомостей, який давав бому вмогу бути в курсі світових церковних подій, на сильну. виконання останніх років засобами і силами породи і навіть близького сповідного Українсь- кої Народної Республіки розвили працю відділ і не дуже -омоністичний розум інформаційних засобів ци мовності всупереч його вину. Але процеси Міністерство дин останніх, оскільки їхня сила-зб усю досить силь- ну, не будучи добре освідомленими у всіх співок цер- ковних подій, навмисно, бо таєм процес було б погурдіння останньої очолення вузькою сферою не непродуктивною. Особи і особистості у всій очоленій пам'яті та -об амундація сповідного засобу, якого навчали в велося і ввереджень до Міністерства Закордонних Спра- вників на цьому русі, що не було досить ефективним аби його називати своїм. Послід усюди слідувати за це і погодилося місто в читанні всіх оць, заснованих -остої доспів був ідея "Країна України" очевидна. Робилось пра Ізва того, що Міністерство Ісповідень ма- жа, що нехтування і легковаження церковних справ вже відбувалось на всій зрази збудження Української На- запрошени написали в Царгородському Патріярхатом як най- тісніші втяги, передбачені в цього користь як дри церкви Української, так і для нашої Держави. В цих зносинах в Царгородському Патріярхатом наш Посол в туреччині має відгравати колись роль. Але те, що генеральній пропороджений Посол п.Токаржовський сењ надолуж, безумовно було перевищено необхідних Міні- стерству Іспанії зносин в Патріярхатом. Взагалі, в Царгороді, де вже проводилась і проходилась церковна полеміка на цілій схил, Українська Народня Республіка полягає ними своїм представником преголаданого; а при- внесених Царгородському Посла може відбуватися обов'я- зково в порозумінні з Міністром Ісповідань. В царгородській полеміці Великий відгравав і тепер -важливу роль. Через своїх аген- тів, які розсилали по всьому світові, Великий кріпко надихався о патріаршій своїх рутах усі інші міжнародні полеміки, -використовував етапи церковної боротьби, виробляючи їх, за чого всі Держави, пам'ятає по-молодші, дуже вигідніші тим чи іншим відно- сним елементами шерць до них. Важливим, над того, скажемо, Франція зво- -в'язала в патріархаті фундаменту посвітній агресиви в Далеканон. -24-ти літ. «Андоскоп» Патріярхії Велика Франція XV, по всіх попередніх зусиллях і «Тойс імпіонових», першою сподобалась до України і навіть, як того. Поки залишаємося, Секретар Одину Великої Франція Генерал від- -рушила листом до Голови Департаменту Є.Петровича в трині поставив у квітні 1916 року мешкало право України на суверенітет. Міністерство Ісповідань дуже зацікавлено добри- -мисли о зносинах сини і нормальних втягувань з Великою, який молодий -ерезві пеції мін би одержати в великій протоді. Свою при- -кільності до України Нова певна не тільки низькими -силами, але й матеріальною до- -в'язанням помороковий логом 19-го року. Вона обіркувала для України -для угоди на суму 100.000 лірів., в розміні і лірах. Крім цього, контр- на основі всього вищевикладеного наказую про ду- вом собі і останній вимоги Міністерства Української Народньої Рес- публіки, щоб усі майбутні постанови: - од економічних ф 1/ обручити Міністру Закордонних Справ підати в пе- рвування з Міністером Ієновідень відповідну ноту до всіх Повяті У.Н.Р., в якій з'ясувати вагу цер- родньої Республіки. Проте Посольство і до тепер не оспів сільського населення одноголосної та в звертається потрібної уваги на церковні справи, хоч ободи мав еко 1908 і що робить а чи названі на їх очах проходять події надзвичайної варі. ку якого дія оцінкується найбільшою важливістю ось декільки прикладів, які покажуть, що легко- анерадженої охорони церковної незалежності вимагає перших подій швидкою Української Народ- ної Республіки і що наші Посольства помилки більше апелюючих хід кривого народнім виборам по звертати на них свою увагу і своєчасно повідомляти від мін. Міністерство вимагає, що би листопаду швидкого ро- ку мали підбурювати вибори Іоселенського Патріарха в Церковному Виборчому з'їзді. Вибори ці в церковному житті нового Ско- ду - боже надзвичайної важливості. Ніяким Міністерством і Посольством не вважається, що вибори ці підбурювали, а ко- ли відбулися, то його обрано. Для Української Церкви і для Української держави по тих (саме першоряд- них), бо наша Церква повинна бути своєчасно привітати новообраного Патріарха. Але церководський наш Посол можливий, а других засобів довідки про цей факт Міністерство ісповідань не має. 2. В березні 1920 року селилося три над- вичайних події: 17 червня об'явлено Апостольську, 30 августа повстанолено Патріархію і 12 листопада об- рано нового Патріарха, диниця. Привітан- ня Сербської Церкви були від усіх православних Цер- ков - наміть від посаджень, мовчала тільки Церква Українська, бо ніяких відомостей про ці події не ма- ла. 3. На наших очах в Чехах відбувається церковна спра- ва національної криз - організується цілком національ- на Церква, і шлях при націоналізації надзвичайно повинні діяти для тел и роботи у нас. Але не дивлячись на всі свої заходи, детальних відомостей про церковне життя в Чехах Міністерство не має і доц... 4. В Латвії проголошено автокефалію православної церкви і підтримано її в першому конгресі Церкви ще в вересні 1920 р., але немає предстовлених: Конференція, яка заснувала цю автокефалію, не вихідної потреби інших церков на її свою увагу і думки. Цей конгрес мав би обов'язок сповіщення Міністерства Ісповідань. 5. В Латвії в 1920 р. в 13 по 19 августа відбулася церковна конференція, яка прийняла всіх християнських Церков в справі церковного об'єднання. На з'їзд прибуло 150 членів, від 80 різних Церков і 40 народностей, які укладалися: Із Америки, Європи, Африки, Австралії, Індії і Японії; самі в прибутку і 13 представників православних Церков - Праворослової, Юруської, Синайської, Олександрійської, Антиохійської, Російської, Волгоградської, Сербської, Румунської і Московської. Це був перший розмір нових Церков Українських вперші на собі увагу, але умови - зона не була на цій з'їзді, бо про їх означення бажаною межею об'єднання. Цей з'їзд додатково вже в 1931 році, і то не у всіх країнах. (оскільки) Із цих прикладів можна було би находити багато, але якщо ми збираємося використовувати їх у своїй справі, то не можемо не зазначити, що колись Українська Автокефальна Церква мала б дуже багато, коли б сприяла означенням об'єднання. І ці приклади використовувалися звичайно у всіх країнах православних подій свого вона створеною і мала чинну участь. Покликання Української Церкви І.з.б.о. її назви, яка була заснована на шляху, а тим самим на шляху і Української Церковної Республіки. На цьому підставі висловлюється думка про автокефалію православних Церков. Ідея думки, що розглядається на всьому православному світі користується великим підтриманням і великою повагою. Для Української Церкви це питання автокефалії - їхній конгрес, який почався до Царородського Патріарха тим більше, що в ньому з'являється новий час. Церква Українська дуже довго була під владою церковної імперії, яка мала чинну участь до 1600 р., ввійшла останнім з нічого. 3. Обов'язати Послів Української Народньої Республіки в цергороді і земляхі осполоненно подавати справоздачі про персонне життя при Папріяжах і Валтмані безпосередньо Міністерству Існовідень і виконувати завдання Міністерством Ісповідень. 4. Призначення Послів Української Народньої Республіки до Цергороду і Болгарію нове мідбуванцем обов'язково в порозумінні з Міністром Ісповідень. Цей листон своїм заявлення, що коли Рада Народних Міністрів Української Народньої Республіки не прийме цих моїх пропозицій, а Міністер Загородних Справ їх не виконав, я стежуємо в себе вселку відповідальність за нормальну і корисну прироч по запрішенню автономії Української Церкви. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОТОКОР 3. Овідко З оригіналом згідно: За Діловоду Всев.Кваша 1/5. При всіх Посольствах і Місіях УНР. Завезено по днешу Раднику, дав вчоро по релігійних справах якою призмагає Міністр Ісповідань. До переведення зав. законодавчої діяльності в Україні та її історичному розвитку. Вибрані теми для дослідження: 1. Роль законодавчих актів у формуванні правової системи України. 2. Історичні етапи розвитку законодавства в Україні (з давньої Русі до сучасності). 3. Порівняльний аналіз законодавчих систем України та інших країн Європи. 4. Вплив міжнародних норм на українське законодавство. 5. Сучасні виклики для законодавчої діяльності в Україні (корупція, політизація, електронне правосуддя). 6. Роль парламенту та інших органів влади у прийнятті законів. 7. Законодавчий процес в Україні: стадії, актори, механізми. 8. Вплив громадської думки та медіа на формування законодавства. 9. Роль правозахисних організацій у контролюванні законодавчої діяльності. 10. Перспективи реформування законодавчого процесу в Україні. Викладач: Степанов Михайло Миколайович Кафедра: Історія держави та права Факультет: Правничий Курс: 2 Семестр: 4 Мі-во Леновіта 21/ІІІ Держ. укл. 2 372 до Музея До п. о. Павлєвської № 342 До п. о. Мазинина № 343 21/ІІІ 1920 року По дорученню п. М-ру Ден. Заг. Сигал Мі-ва Леновідаки впрошує Вас написати свої свідоцтва про Всеукраїнську Чуднову Раду в Києві і перешлати їх до М-ва. – Всім Друзь. за Ошовата В.Квашинського Вас. Сухарів - Волинськ. дів. - м. Київ Петр. Білон - 3-а січнія дів. - Олександрівка 2536 У додаток до моїх словесних заяв, ласкаво просиму про слідуюче. 1) Міністерство Усюйовувань в тене- ргічність має всього 4 урядовці, тож як цяча все збільшується та збільшується; Міністерству зараз не потрібно стосу; Міністерству зараз не потрібно нано- но що найменше 4-5 чоловік на посади дипломатичну, Нагаль- сади дипломата департаменту. Дуже по- мітні веддів і діловодів. Дуже по- трібно люди з вищого богослов- ського освітою, в країнському роз- сягнутих. Міністерство застосовано з середнього. Міністерство заставано цілковитий веддів, - дуже потрібен голова пошук, людина з редакційними схемами. Вт не цьому, щоби бураєнство, на користь Церкви Української, ремонту Дозволо відповідних осіб на заснованні посади. Зокрема, п. Шинківський був би міністром сільського господарства. 2) В. Мещеряков радив Радою Республіки має збільшувати свій склад. Кінцем листопада урядовий склад було потрібно, аби до Ради Республіки увійшло як найбільше людей представників культурно-освітніх організацій. Кінцевих урядових посад не, аби вир Кучило-Мельдзіївською було призначено в Раду Республіки не менше 3 осіб, а від закордонного українського духовенства – 1. Отже плюсу, що Ви Кучило-Мельдзіївське брацтво при цьому обміркувано, виникло дитячо моривовані перешкоди і поділило їх поглядами на них мє Ради Брайштова, а Івого Брайштова. 3) Міністерство думе потрібно договорити машинна; чи було б ми знайшло б вільної машини в Львові? З Глухого писання і цивіли 30/III 21 р. Микола Таволда, Пзгор. 7. Д.Винн Звідно незалежній припиняється при збору Церковна справа в Рівному і про Охановиця. В.об. Директора, Сікорські з оригіналом звіду: за Діловодя Кваснєвський до п. Иркутского Савин- ских Озёров Групп. В. Евтеев. мая. 11/IV - 1921 понг Дискование! Отсюда отборы. Поблагодарил Вас, что вожак Ки-рой здёс и пускали его условие смерти. С одержался ми- нист. Ген. Озёв 23 мая Белов за 1090. Земно бага ворон и отборы. Западдилов до Вас нормально Маркович 6/IV 921 В. Евтеев У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра ч .4066.. "13" травня 1921 р. На ч: 259. Ви. ч.: 438 13/17-1921 року Канцелярія Міністра Закордонних Справ має честь подати до відома копію повідомлен- ня Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Парижі з дня 5 травня ц.р. в справі надісланих зві- ту про церковні події у Франції : " В відповідь на листи чч:1568 та 1968 маю за честь повідомити, що інформа- ція, про які йде мова в зазначених листах вимагають спеціального студіювання, на яке зараз Місія не має часу з огляду на 11 не- великий склад. Тому маю за честь прохати дати можливість почекати з цією справою до того часу, коли Місія управиться з чергови- ми справами та матиме можливість зробити необхідні заходи для збірання необхідного ма- теріалу. Секретарь Місії О. Коваленко." Ко Начальник Канцелярії Міністра Овчаровський Ст. Діловод: Перевертуркінська У. Н. Р. Директор Департаменту Кач. М-ла Міністерства Закордонних Справ Квітня 16 дня 1921 7.25.30. Панові міністрові Усповідань. У відповідь на відпошення від 11-го Квітня б.р. ч. 503 всправи: надсилання інформацій про церковне життя, Мі- ністерство Закордонних Справ має тео- довести До Вашого, Пане міністре, відо- ма, що останні інформації по цьому па- танню вислано Відділом Преси м. З.С. - дня 11-го квітня за ч. 2331. Зат. Міністра Закордонних Справ Оберліхтер Начальник відділу Меси ДІАКИВИЧ Записка, Московский Ленинградских Сигов А. Ив Клейману. Валдекова, Алекса Рбз №6, (Уварова Мисия) Константин Виталий! Павел Михайлович! Додайте до уборки папер- маярі, мальово купили втім. 1. Три листи 3 голодування на 20 днів М. Г. Ольга Изживи сцени на Волині. Поліна вихода звернула світлий пу увагу на церковний рух на Во- лині. Писав Великих Свят до Киє- ва, мінус Циміртов вихода Лучків і направив єп. Доминіко Бутин бере- мий ци висвяченні українських свя- щеників; по його наказу владика має висвячувати тільки рід, у якому пашевка Федоринця бачить добре повторення. Всі призначення свя- щеників на Волині мусять йти через польську владу єп. Доминіко Заборонено виходити у зв'язки, наказано направити письмо лише по полю- мову. Всі ці історії вивчені монархами загарбником. Ужасноте вогна Диммейз артилерија миљима, Збогорад погинули сви са почетком владо. Ни одговора након егз Повер. Тихона шифра о Миранци, да би суде везане- ишт Ентоном Дебелским,- и ције полине суде одбраниле срд Диммейз. (Ен. Диммейз Сигурно је том улову з Уламичког бившега по текеру, Нито штета сви с државним генералом. Цел. теже ствари Диммейз налага да приходам) Ен. Диммейз Кила влоду до веих "Гролин", але мислимо влада узво- дослј ласаборума. У. Н. Р. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ. „11.“ Марвня . 1920 р. № 339 м. (Марнів) Вх. п.-5 12/iv - 1921 року До стаф: 1/п Т. Дібеня Таємно. до Вогрипу за Мрковець ДО ПАНА МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ. При цьому маю за честь подати ін- формації матеріал під 4...... про стан на Україні. М. Вілшевський м.о. директора департаменту Політичної інформації Гвашелія м. Підволочиск цвітня 29 д. 1921 року. З початку 1919 року, після евакуації Дерикторії, у Київі, на підставі вимог парафіян-українців Св. Софії, Андрійовської цер- кви, та Св. Іллі, що біля пасажирного двірця, заснувалась Україн- ська Церковна Рада. В тих церквах Служба Божа в того ж часу стала відбуватися на українській мові. Єпископат Російський вживав всіх заходів аби стати на перешкоді цієї справі і навіть в 1920 р., коли совітська влада мала втікати з Київа при наступні поляків, Єпископат Російський видав наказ пан-отцям Українських парафій такого змісту: "Заперещаєм Українським священикам служить в церквах отнятих у пра- вославних при содействії Совєтской власти." Українські пан-отці, зазначивши перед парафіями, що церква ск- ладається в парафіян, а не в мура в котрих парафіяне збираються для служби-стали продовжувать свою справу. Больновики ще днів 5 пробу- ли у Київі і Єпископат боячись за вираз в наказі - "при содействі Совєтской власти" не зміг вжити інших засобів як сфдіти мовчки, і лише для конкуренції став править архієрейськи служби в малень- кій Макаревській церковні поруч з Св. Софією. Треба зазначити, що ні ця конкуренція ні всі утискання не мали наслідків;-навпаки людності повсігда перебуває в Українських церквах велика сила при значних жертвах на переклад Св. Письма на Українську мову, на хор, на перебуваннях в вязницях і т.і. При Св. Софії від- бувалось церковні зізди. Селяне дуже потребують від Ради дати укра- їнських пан-отців на села- але в них великий брак. В вересні м/ було надіслано до Ел. Парфенія в Полтаву /цей відноситься до Ук- ського руху дуже прихильно/ скілька людей до висвячення але вся мабудь по якомусь доносу були взяті у вязницю до Харькова де прос ли більш як 6-місяців. Великий брак у Київі книжок: Біблії-британ- ського видання-переклад Куліша, та Св. Письма /Евангелія/ г ніями Св.св. Апостолів. Я довідався що у нас є звязок в Гр церквою, то необхідно інформувати Київську Церковну Раду, має на меті приєднатись до Унії, аби мати захист від Рос. ту.-/підпис/.- З оригіналом згідно: Начальник Відділу УНР. Міністерство Преси й Пропаганди Депар. Пропаганди 20 Травня 1921 року ч: 185 Всі ціло імени виконувати, як бе М. Ніколова; Делі Лавр М. А. Ч. Поводимець з Каменця-Подільського Д. Синєвський і тан до Карпова і тан або І. В. Ром Надсилаючи при цьому копію від шення Українського гуртка в Єгипті від 26/IV б.р. 4:35 Департамент Пропаганди має за шану просити, чи не зможе Міністерство Ісповідань допомогти гурткові а) Інформаціями про церковні справи б) книжками духовного змісту в) відомостями про осіб зазначених в списку. Директор Департаменту: О. Навч З о. Діловод: М. Скритник У. Н. Р. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ. "13" Липня .... 1920 р. № 501 До Пана МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ. ТАЄМНО. 39 Міністерство Ісповідань. Вхідне Ч. 12/м. Одержано 15.VII.1921 р Виконано До справи Ч. При цьому маю за честь подати ін- формаційний матеріал під Ч".85..... про стан на Україні. (ІІ. Церковна справа на Україні.) МІНІСТР В.о.Директора Департаменту Політичної Інформації ТАБЛИЦО. Д. П. І. 13 "Липня 1921р. 40 З В І Т Ч: I. ДІЯЛЬНІСТЬ РОСІЙСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ВОЛИНІ. На Волині розвинули свою діяльність слідуючі російські організації, а саме: 1./ Верховського російського Комітету САВІНОВА і 2./ Паризьского російського комітету, на чолі яко- го стоїть ЧАЙКІВСЬКИЙ, при чому в Польщі цю організацію репре- зентує - Київський дільч. адвокат ВАЛЕР. Представники Паризької організації посідають французькі документи з польськими візами. До сього часу на Волині відкрита діяльність таких осіб: 1./ Верховського Комітету Савінкова,- в Рівному: Полковник САМ- СОНІВ, / армії Перемикіна / в Сарках: Б. ГОМОНІЦЬКИЙ, в корці: ЛЯБЧУК. Зазначені особи розповсюджують велику кількість елітейної літератури від імені "Р.П.К." в Верхові, Самсонів-же, крім того, організовує на шероку скало військову розвідку в районах: Залге- ли Нитомира, Вордичева, Винници, Козятинка, Святоша і Київа. II./Паризької організації: в Рівному,- Нелідів /6. Острянки Денкінської армії/ і Аніченко, старшина той-же армії,- в Кор- ці,- Кочеровський і другий, якого привезли невияснено. Зазначення НЕЛІДІВ подробно знайомляться з методами більшовиць- кої пропаганди в польській армії й в цій справі представив доклад нехові дефензиви на Волині. Крім того на Волині веде політику російського напрямку ор- ган еквадорчого бюро Ґештабу і б. "ВОЛИНСЬКЕ СЛОВО", яке йде- ється на польські гроші. Співробітники зазначеної газети ста - вать своє політичне гасло "ЄДИНА-НЕДІЛЯМА", це безперечно су- перечить загальному напрямкові польської політики. II. ЦЕРКОВНА СПРАВА НА ВКРАЇНІ. На Вкраїні весь час іде впера боротьба між російською і україн- ською орієнтаціями духовенства. Всіма спрями церкви на Вкраїні керує ВСЕУКРАЇНСЬКА ЦЕРКОВНА РА- ДА, на чолі якої стоїть п. МОРОЗ, а Помічником його - протоєрей ШАРАБЄВСЬКИЙ. На останньому Оборі о.о. Липковського і Шаравельского обібрано епископами. В Київській єпархії майже всі церкви українізовано, при чому в 64 самому Києві українізовано 10 церковей, в тому числі й МЕЛІТІРСЬКИЙ монастир. Вільшовицька влада до православної церкви ставиться не при- хильно, хоч і другого боку воєн Едуть на вустріч в справі украї- нізації Церкви, яка проявляться, головним чином, під впливом ін- телігенції, за виключенням Київщини, де ця праця ведеться селян- ством. Вільшовики це роблять в таких міркувань: 1. по іхньому укра- інізація - деморалізує Церкву, покладають такими чинами надії, що наколи українці з росіянами почнуть ворогувати в церковній справі, то останні скоріше розкладеться, 2. при українізації церкви воєн мають можливість стежити за "жовто-блакитною контр-револю- цією". Доказом сього останнього може послужити такий випадок: В Киїтні б.р. в м. Винниці організовувалась українська парафія, яка почала змагатися українізації Казанського Обору. Через кілька день, ця парафія, головним чином, осередок в складі 18 осіб була заарештована Винницькою Губчека. Ака саме постала судова зварен- тованих - невідомо. 22-го травня в Київі розпочалася ВСЕУКРАЇНСЬКОЮ ЦЕРКОВНИЙ СО- ВОР, на який прибуло до 400 делегатів, в котрих одну третину скла- дає духовенство. Собор, меж іншими, вплив приблизно такі постанови: 1./ Усі канони відміняються, як непригодні до сучасного життя. 2./ Московський Патріярх і московські єпископи Київської Епар- хії називаються, як представники Церкви на Україні. На їх місце обібрано українців: Митрополитом: Полтавсько- го Єпископа ПАРФЕНІЯ, його заступником - Антона Громського, заподійного у Москві. Одна Єпископська катедра має бути в Меліторпі, або у Вишгороді. Єпископами обібрано, як це вже вище сказано: Параївського і Дніпровського. Крім того обібра- но 9 кандидатів на єпископи, з яких 7 священиків, 2 цивіль- них. Із священиків - один монах, останні світські. Вписано постанову, що єпископи можуть бути женатими. На соборі був присутнім священник СРЛІК з Грузії, який у своїй промові заявив, що наколи Московський патріярх не дасть свого благословенства АВТОКОФАЛЬНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЦЕРКВІ, то Па- тріарх ГРУЗІЇ перший її благословить. Промова ця вробила надзви- чайно гарне враження на присутніх. Переслідування духовенства большовиками продовжується: в селі Тихоцях, Винницького повіту, ними заарештовано о. Кемгов- ського, тільки за те, що повстанці дзвонили на дев'яниці і скли- кали людей і взагалі дуже багато заарештовано священиків в Винницькому і Проскурівському повітах. III. КОМІТЕТ ПОМОЧИ ГОЛОДАЮЧИМ. В Москві, з доволу Вільшовицького уряду засновано комітет для несения помочи голодуючим, а передовсім населенню ПОВОЛО- ЖЬЯ. В зазначений комітет входять: КИШКИН, ПРОКОПОВИЧ, КУСОВА і др. 13.v.20/1248 28.IX. гл. Рец. проф. Бугнова. Резолюція Епикопова Подольского; Гражданка Гиллова акт 24/3-192 за № 625 на догай Служ. Ев.Сизинского. Материалы по Китору: Углов ново руду. Міністерство Ісповідань. Бухгалтерська Одержана 2/3/1923 Виконано По справи Ч. Резолюція від Преосвященства, Г. Вєлєвича крім того Пилипка, Власько Федольського и Бразлавского, от 24 марта (6 апреля) 1920, зр № 23, на ходатайство протоіерея Вс.- фрил. Стцинського о розрізнені слуг свя- щеннослужіння. Всипдстві присвоєнного Вам при до- мовленому рішення і письменного опроце- ж. Я Вами отр учені в 6-х козацьких Українських Синодів и Керчі ло Медвідєв. ском Братстві, а такоже призначення Вам ли своїй зобов'язаності отр Москвського Пат- ріарха, розрізновою і благословити Вами ся президента пресвященного Благовіщенська Бо- жієї Матері (25 марта 1920 г.) свершені священодійствій, под непрерывнаго усло- в'я: і поликань на верах службах чер- ковных, едь по предъєстъ, Москвського Патріарха и мисткою стичено по Фор- мулям : а) ки волеюми входя и возгледя Ва первнаго пом'янь": Великого господина наша го, святійшого Підоска, патріарха Москв- ского и всеї Росії, і посльодня нашего, президента: 1361 листопаду 8 - 172. ч. молитва Превознесенний иконы Филея, епископа Подольского и Бризоберова; д) на схеменника и въ пророчь слугахъ: "всемилостивый патриархъ Иоакимъ и всекняжескій камера, превознесенныя иконы епископа Филемена"; 2) впредь до усмотрѣнія помѣстебія соборныхъ или до разрѣшенія всероссійскими патриархами, не употреблять за богослуженіями ктой укрѣпленной ороненки и маны называемой "Великіе". Тогда въ сознаніи старости Ваши въ христіанскою смиренномудріи и благо- святійской любви, не впивая укрѣпленныхъ усмотрѣнія. Филея, епископ Подольскій и Бризоберовъ. Прил. пт. Исправление "Буду видру кота- ко въ кількости 10 месец і роздавано въ соборі въ Каменцѣ-Подільскомъ, въ супремумъ патріархомъ 1920 року. Матеріали по Історії церковного руху. Міністерство Істовідань має в свідомому розпорядженні текст резолюції Епископа Пишена на прочанні проти "Єрея Єв. Фримій Січинського про дозвіл польщі відправляти Священі Божні". Резолюцію цю було видруковано в кількості 10 тисяч і роздавано в собори, в канцелярії на Поділлі, в страстну п'ятницю 1920 року. Текст резолюції такий: "Резолюція Єго Преосвященства, пресвященнейшого Епископа Пишена ......... Глимень, Епископ подольський і брацлавскій!" У. Н. Р. Міністерство Преси і Пропаганди Деп. №1071 Адреса: Міністерство Ісповідань. Вхідна № 1322, держано 3/Х. 192 г.р. Виконав До справи Ч. Терміново. До Пана Міністра Генобудань Міністерство Преси і Пропаганди має за нашу просити вас надсилати відомості про діяльність Міністерства за термін з 5/VII по I/Х б/р. Де які в Міністерстві надсилають замісьць відомостей про працю Міністерства копії вичайних справоздань, які своїм спе- ціальним характером мало приєднати нам. Цим проситься дати стилей, але грунтовний огляд праці дорівно-політичного значини, а також відомості якими Міністер- ство розпоряджається - про життя на Україні й за кордоном в галузях Міністерству підле- гаючих. НАРУДНИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ Do Пава Миронова Іоновічеву С-21041 Міністерство Ісповідань. Вхідно у 1578 пережано № 208-192/р. до справи Ч. До Пана Єпископа Зверненням Зеравкого Опец інволізован Москові монголи, і наказ Міністра Пресв. і уряду Санда, скрізь в усюди інформаційних користованих перея дозволя роботи Уряду У. Н. Р. за останнє час, немає нічого про- стимо лас, Пане Єпископе, відмінною митці по іншому б не був розуміти користований облед діяльність Української силу інволізован за вищої сегмент, вирішення і надання умови погоди. Сердечно Ваших молитв. Монастирський А. Савицький 33 1042 оп № 2 пронумеровано 46 (сокр ок шесты) +2636=42 з них літерні №№ пропущені №№ 11 08 1988 Кайлов, Прийнято 23.04.09 Ч скануваний З. Н. 09 вч. Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕННО Дата 11.03.91 Годин Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України Дата 24.03.95 Повернути Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕННО Дата 24.03.95 Повернути Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕННО Дата 05.05.96 Повернути 11.04.97 Глишко Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕННО Дата 12.06.97 Повернути Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕННО Дата 2.07.97 Повернути 29.09.97 Глишко 13.10.97 Зуб 6/8/3 13.11.97 Тен місце 2/3 11.12.97 Д 6/2/3 10.12.97 П 6/2/3 28.10.99 Глишко 10.06.98 23.07.98 04.01.99 бало 05.01.99 бало 15.02.99 бало 22.02.99 бало 28.12.99 бало 6.04.2000 бало 23.05.2000 бало до 2/3 20.05.05 балы - 1/25 7.06.05 балы 1072 мм 9 цм 33 см ЦЕНТРАЛЬНЫЙ АРХИВ МОСКОВСКОГО ГОРОДА И ОБЛАСТИ Государственный архив г. Москвы 1072 мм 9 цм 33 см МІНІСТЕРСТВО ВІРОСЛОВІДАНЬ УНР Стаття Міністерства ісповідань УНР Огієнка про національний релігійний рух на Закарпатській Русі на 6 арк Стаття листа безпеки УНР Омелько Івана о розслідуванні землеволодіння українцями в Закарпатському краю. (1072е) ст. 2. Початок 195 г. Окончання 195 г. Фільм 64. Центральний державний архів Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків ФР 1072е ФЛМ 2 . ОДОХ ВЗ94 ЦЕРКОВНИЙ РУХ В ПРИКАРПАТСЬКІЙ РУСІ. Церковний рух, що охопив тепер всі землі, які до цього часу були національно поневоленими, охопив уже й Прикарпатську Русь. На жаль, в Прикарпатті дуже мало людей, які б цей рух скерували в напрямі національнім, чисто українським. Грунт там вже добрий, потрібно розумних сіячів. Громадянство українське майже нічого не знає про той церковний рух, що провадиться тепер в Прикарпатській Русі. З цього кутка українського я маю де кільки листів, якими й хочу поділитися в громадянством, бо ці листи хоч до певної міри освітлюють Церковну справу в Прикарпатті. Листи подаю не повно, а тільки в витягах. Обидва листи належать дуже поважним особам; перший лист від особи, що довгі роки живе там, другий - від особи, що живе в Прикарпатті не довго; обидва кореспонденти - уніати. "На подані питання відповідаю Вам в слідуючих: 1. Наш підкарпатський руський народ жив за довгі століття під мадярським гнітом. Національна свідомість не могла в нім витворитися. От коли маєте свою автономну Підкарпатську Русь. Відродження рушилося швидким кроком вперед, і се відродження рушилося в народнім українськім /малоруськім/ напрямі. Но разом і почалася партійна боротьба. Чеські партії хотіли собі туй прийобрости прихильників і начали агітувати проти нас. Виділи, що народ не має ще ясного національного почуття і що народність свою мішає з релігією, проте боротьба направлена на релігійну сторону, що тота боротьба направлена проти греко-католицької церкви, в тім виноваті галицькі москвофіли - лемки і так звані чеські покроварі /поступовці/, котрі ні в Бога не вірують. 2. Греко-католицька Церква не була приготовлена на таку культурну боротьбу, і про то з початку мала великі втрати /відпало до сих пір 22 селі/. Но тепер вже народ не вірить так легко агітаторам москвофілам, котрі під плазом православія ведуть москво- Фільську і українофобську пропаганду. З. На чолі православного руху стоїть галицький лемко Д-р Гагетко, котрий однако сам себе записує греко-католиком і лікар д-р Гомичко. Епископ Сербський, Доситея, подав цілому рухові релігійний напрям і організацію. Урядники державні по- магали йому, особливо прихильники партії Клофача. Повторяю, агітація є політичного напрямку і то москвофильського. Газети православних пишуть сильно проти українців - сепаратистів, проти самостійності малоруського язика і величають ідею єдиної, неділимої, цареславної Росії. 4. Часто вміщається в агітацію і большовицький дух, но і той служить об"єднанню руських земель, по програмі Троцького і Леніна. Агітація ведеся з помоччю великих капіталів, жерела ко- трих відносяться: 1. к большиовикам, 2. к американським православним і 3. к внутрішнім політичним інтересам. За видання Української Автокефальної Церкви сердечно дякую і поздоровляю Вас". Тепер подаю лист другий. "Православний Рух на Закарпатті. 1. Унія була заключена з Римом в 1649 р. Унією піклувалася Австрія через Ізуйтів, щоби тутешніх Русинів мати по своїм боці проти Мадярів, які стали чим раз більше приймати нову віру Лютра. Очевидна річ, що тут мали значення й політичні мотиви. Православних того часу під- помагали Румуни й Мадяри-реформати. Проти унії народ поставився ворожо. Приймав її дуже нера- до ставив опір і т.д. Аж при кінці ХVІІІ віку пішла справа унії лекше: Австрія заложила для уніятів цілий ряд шкіл, питом- ців стала брати на університет до Відня, Будиму і т.д. Уніятське духовенство мало школи, мало в коротці цілий ряд освічених людей, які понесли світло по за границі сеї маленької країни і здобули собі добре імя в Галичині та в Росії /Орлай, Венелін, Братя Кукольники та инші/. Школами унія побідила православвіе прикінці ХVІІІ віку. II. В XIX віці стали Мадяри опікуватися уніятською церквою, що більше: при кінці XIX в.вони змадяризили все наше духовен- ство і уніятська церков відограла тут дуже сумну роль:була найважнішим середником мадяризації і денационалізації нашого народу.Проти сего режиму став будитися в 90 роках XIX в.,і з початком XX спротив народу.Сей спротив,ся реакція мала ось та- кі джерела:І.Розумова но:уніятські попи зависими через Мадя- рів від Риму,нам треба попів руських,зависимих від Руси, /Під Русею ту розуміють Україну і Москву/,які будуть до нас гово- рити по руськи,по руськи проповідати і т.д. 2.Економічні.Унія- тське духовенство як "частина мадярського народу" мала вільну руку,могла брати за треби що було ій любо.Тутешні попи побира- ли кромі платні від держави і кромі оплат за треби,ще й кобли- ну і роковину.Коблина се дар від кожного нумеру /від кожного господаря/ I віко збіжа /віко - се чверть кірця,около 20 авст. кільограмів = 50 руських фунтів/.Коли село числило пр.500 го- сподарів,діставав піп в рік,не орючи і не сіючи,500•50=25.000. фунтів збіжа.Роковина:кожний господар мусив І день в рік роби- ти даром.Село з 500 господарів давало 500 робітників даром /2 безплатні в день/.Що де які попи не мали що з тими робітника- ми зробити,/збіже ж мали даром/- то вони віднаймали тих робіт- ників жидам,що викликувало серед людей зрозуміле огірчення. 3.Отсі обставини використали галицькі кацапи й православно-ца- реславні круги Росії,і кинули тут клич православної віри.Сей клич знайшов тут добру почву і хоч Мадярі ореґтували й суди- ли,тяжко судили православних,православний рух поширювався. Арешти й тюрми витворювали мучеників. III.Чехи - народ Гуса,все були проти Риму. /Австрія като- лицька і Рим найбільше далися їм в знаки в їх історії/.Отже Чехи стали сприяти тому православному рухови,який був тут вже за Мадярів.Коли ми вели в Галичині бої,галицькі кацапи вже бу- ли тут і зачали свою роботу. Але. І.Життя вчить розуму.Чехи у себе опираються на учительстві. Будобу,держави оперли в себе не на церкві /давна Росія/,а на школі.Ту саму думку хотіли перевести і на так званий Підкарпатський РусійАле яке тут учительство.Сільське се дякучителі, тупі,ніяки або неїки.Учителів покликано вирішувати язикові квестії - а ті два роки не можуть вийти по за Б.Духовенство уніятське відсунено,знесено коблину і роковину і т.д.Підпомагано православний рух.Але той православний рух якось не пішов тепер стихійно,не знайшов апостолів.Православні батюшки стали також домагатися за треби.Чехи відсунули від себе уніятське духовенство і те стало кланятися в бік Мадярів /за Мадярів було ж ім ліше матеріально/.І от маю тепер відомості з Праги,що правительство зачинаве відворот.Депутація уніятських попів,що була цими днями в Празі,поставила свої домагання до держави через клерикальні круги в парламенті.Стали будувати міст між державою Руса і Коменського і "напістами".2.Адмініструвати сею країною тяжко.Називається вона офіційально "Підкарпатська Русь", але тут мають голос і Мадяри,жиди і т.д.Країна має мати автономію,але при автономії прийдуть до голосу неславлянські елементи.До того господарсько-торговельні відносини тяжкі.Народ з гір жив зарібком на долах.Ті доли тепер в іншій державі. Край треба би отже піднести промислово - але в такім разі де буде мати збут чеський /великий/ промисол.І т.д.і т.д.Квєстій дуже много,дуже тяжких.Чи треба ще серед тих тяжких квестій видвигати ще одну нову квестію - квестію віри на П.Р. Чехи хотят супокою. Чихи,як народ зі всіх славянських народів найпрактичніший, найреальніше дивиться на світ.Тепер будують вони державу і за всякую ціну хотят мати вони за границею і в самій державі супокій.Валюта,щоби їх валюта станула найвище - отсе тепер їх завдання.Я е в чеськім уряді,жию в Чехами і бачу:як з початку во ни потягали за православіем,так тепер роблять відворот.Вониж вбільшості релігійні індеференти:от же най соби буде П.Р. і уніятська,а щоби тільки чулася добре в Чеській Республіці.Ліпше мати супокійну П.Р.хоч би й уніятську,як неспокійну,де релігій на бої тьба пожиратиме сили. 3. Великі надії покладано на кацапів. Але ті показалися більше негативним як державно-творчим елементом. В останніх днях має і тут наступити зворот. Урядовці, які попирали кацапів і православіє мають перейти на інші місця. Коротко: іде зворот. IV. Українці і Православіе. Ми, українці, які тут хвилюво знайшлися, працюємо на полі культурно-просвітнім, а далеко тримаємося від політичної і релігійної боротьби. Чехи нас трімають, але все застерігаються, що нам вільно працювати культурно-просвітньо, а не мож до тих неунормованих відносинях, які тут є, вносити новий огонь. Тому всі наші емігранти тримаються далеко від релігійного хаосу. Але тут є це друга причина. В культурно-освітній праці ми опираємося на тутешніх Русинів. А тими русинами є як раз уніятські попи /Волошин та інші/. Ми йдемо з ними й мусимо іти - бо інакше ми не маємо нічого другого. "Просвіта" - се уніятсько-попівське, "Руський театр", який попросив п. Садовського і других наших - також уніятський. От що много говорити: тут за трималася частина "Капелі", до 15 православних душ, от часто очівують вони в церкві "Вірую" - от Отца і Сина. Що зробиш. А пан Олекса Приходько сказав мені, коли обговорювали ми діло таке: "на Підкарпатській Руси по за уніятську церков не має спасення". Се було сказано жартом, але той жарт говорив ту правду, що відносини суть того рода, що українці емігранти мусять тут іти з уніятами, щоби могли вести культурно-освітню працю, щоби могли працювати в театрі і т. д. Дивно воно троха, коли й на Микола Карпович співає "від Отца і Сина" - але отсе й вважай доброю прикметою наших людей, що вміють акамодуватися. Думка нас усіх є тут та, що найперше треба збудити народню свідомість, а чи та народна свідомість буде потім уніятська чи православна - нам є все одно. Коли зберемо все попередньо сказане разом, то виходить, що українці емігранти мусять ставитися до православного руху тут цілком пасивно. Раз із огляду на державу, а друге з огляду на тутешніх Русинів. Держава може нас дуже легко позбутися, відстав- ляючи до границь. З тутешніми нам годі зривати, бо інакше зава- лимо всю культурно-просвітну працю. У. Виходило би з того, що ширенням православного руху мо- глиби занятися тутешні горожане-русини, яких не мож викинути за граніцю. Але я таких не знаю. Є тутешні, що називають себе вже не Русинами - але українцями, але то – уніяти. Тутешні православні - се майже виключно галицькі кацапи, які дістали горожанство тоді, коли його мож було легко дістати, або ними підтримувані. Загалом православіє дістало тут закраску виключно кацапську. "На весну православіє зацвіло, а в осені зівяло" - говорять тут селяне. Воно так є й дійсно, по великій рекламі і великим ро- заштованню весною 1921 – йде реакція. Православні вже мало здо- бувають нових сил, противно тратять. Було і кілька шкандалів, пр. в с. Ізі настановлено батюшку, але по часі виявилося, що батюшка є жидом, який піддурив народ. Се дало аргументи уніятам проти пра- вославія і т. д." -----ooooo---- Так освітлюють подані листи церковний рух в Прикарпатсь- кій Русі. Пізніше я подам до "Української Трибуни" спеціальну статтю, присвячену цій справі, а тепер обмежуюсь лише цими ли- стами. Церковний рух на Прикарпатті - це цікава сторінка в істо- рії культурного життя Українського Народу. Професор 33а 1072 оп. № 2 (Сімейні) з яких літерні №№ пропущені №№ 11 08 19 88 р. Кабинет Одног - у (09 . 23.04.09 ч сканувавшь З.Н.Огнєв Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 11.04.96 Підпис Кашин Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 05.05.96 Підпис Кашин 11.04.97 Било Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 12.06.94 Підпис Кашин Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 2.07.97 Підпис Тим 29.09.97 Тим Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 13.11.97 Підпис Тим Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 17.04.97 Підпис Тим Мон. урядовий Архів, веде роботу Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 10.06.98 Підпис Тим Мон. урядовий Архів, веде роботу Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 23.07.98 Підпис Тим Мон. урядовий Архів, веде роботу Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 4.08.98 Підпис Тим Мон. урядовий Архів, веде роботу Центральний державний архів Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 4.08.98 Підпис Тим Центральний державний архів залізничних організацій України ПЕРЕВІРЕНЬ Дата 24.09.98 Підпис Філ Центральний державний архів залізничних організацій України ПЕРЕВІРЕНЬ Дата 30.09.98 Підпис Д. ПЕРЕВІРЕНЬ Дата 04.01.99 Підпис Ганю ПЕРЕВІРЕНЬ Дата 05.01.99 Підпис Ганю