Листування з департаментом загальних справ про діяльність Міністерства сповідань УНР, 06.03.1921-28.03.1921, 102 арк.

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ МКС УРСР у Києві 050059 - м. Київ, вул. Степана Бандери, 18 тел. (044) 237-68-23 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО СПІВЧИНСТВА в м. Києві тел. (044) 237-68-23 1079 ОДЗ 2 ОДЕК 31 МІНІСТЕРСТВО ВІРОСЛОВІДАНЬ УП Листування з департаментом загальних справ про діяль- ність Міністерства ісповідань та його завдання 6 - 28 березня 1921р на 102 арк Міністерство Технічного Загальному Департамент Залізниць (Одяг Обліку) Відділ Залізниць 2.20 Відоми про діяльність Міністерства Технічного [Про діяльність міністерство Ісповідань та його чергове звідування] Наразу 5 січня 1921 р. Окончило 6 Мая 1921 р. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ СЕРЕД ОБ'ЄДНАНОГО СОЮЗУ СТАНІВ 1072/8хс 2-3/ мая 6 березня 1921 р. окончено 28 вересня 1921 р. 1024 ДІАЛЬНІСТЬ Міністерства Ісповідань Української Народньої Республіки за місяці Листопад і Грудень 1920 року. ДІЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ У.Н.Р. ЗА ЛІСТОПАД І ГРУДЕНЬ м.м. 1920 р. I. ПЕРЕШКОДИ ПРАЦІ МІНІСТЕР- СТВА. В своїй діяльності в листопаді і грудні місяцях минулого року Міністерство зустрічало дуже багато різ- них перешкод, які заважали нормальній праці його. I/ Першою перешкодою треба вважати часті евакуа- ції, які довелося пережити за останні місяці. В літку Міністерство перебувало в Тарнові, а на початку листо паду - до Кам'янця; 15 листопаду знову виїхало з Кам. ня і до Тарнова прибуло 25 листопаду. Ці перехіди забирали багато часу і не давали можливості система- тично й організовано: увесь час витрачався на подорож та влаштування на нових місцях, а до праці не вдавало- ся приступати з потрібним темпом. 2/ Друга перешкода - брак в Міністерстві фахових людей, що знайомі не лише з канцелярською справою, але й з справами церковними; але таких під час подорожі й перебування в Кам'янці не можливо знайти. Особливо по- чувався брак людей з вищою богословською освітою, що були б найбільш придатні до праці Міністерства. Зазна- чених людей можливо знайти тільки в таких осередках, як Київ. Спроба Міністра підшукати таких людей в Кам' няці не дала бажаних наслідків. 3/ Брак документів. Переїзди Міністерства з од- ного місця на друге - відбувалися при дуже несприятли- вих умовах: фізично неможливо було забрати всі документи, що стосуються до діяльності Міністерства. Це надзвичайно шкідливо відбивалося на праці: та чи інша справа вимагала багато часу й енергії, для розв'язання якої пред тим зроблено було вже багато / написано доклади, зібрано матеріали і т.ин./; це все кидалось, і на новому місці треба було роспочинати справу знову, а роспоч нати і ї при нових обставинах не було ніякої можливо- сти, часто-густо не було можливості зробити й необхід- ні справки. 4/ Брак відповідної літератури почувався над- звичайно. Кожне питання, кожна справа в царстві релі- гійно-церковного життя, для свого відповідного вирі- шення або освітлення, вимагає знання церковної історії, канонів, державних законів, церковних звичаїв та прак- тики. Для цього необхідна відповідна церковно-наукр- ва, правнича та інша література. Її важаючи на спе- ціальність, можна здобути в великих культурних осеред- ках, де є вищі школи з великими бібліотеками. Під час подорожі неможливо мати навіть збірника канонів церковних, російських законів, що мають відношення до церкви, і т. д. Здобути цю літературу при тепереш- ніх умовах дуже трудно, проте Міністерство ставить собі завданням скласти тут, закордоном, хоч невеличку потрібну бібліотечку. II. ПОКЛАДАННЯ НА п. МІНІСТРА ІСПО- ВІДАНЬ РІЗНИХ ДО- РУЧЕНЬ. П. Міністрові Ісповідань, завдяки сучасним умо- вам, доводилося часто виконувати складні доручення Уряду Української Народньої Республіки, які обтягаю- чи його й забираючи не мало часу, відривали його від прямих обов'язків. Наприклад, під час останньої ева- куації, йому довелося бути уповноваженим нашого Уряду в зносинах з Урядом Польським, на що пішло багато часу й енергії. Влітку Міністр Ісповідань часто заступав Голову Ради Народних Міністрів, а також був Головою Комітета допомоги біженцям. III. ПРАЦЯ РАДИ МІНІСТЕРСТВА. Перегляди Міністерства з місця на місце не давали можливості ні організувати солідної Ради Мі- ністерства, ні нормально провадити її роботу. Під час останнього перебування в Кам'янці Радниками були- протоієрей Є. СІЦІНСЬКИЙ та проф. В. БІДНОВ, а в Тар- нові лише один В. БІДНОВ. В листопаді відбулося два засідання Ради, а в грудні - три. Було обговорено справу реорганізації Подільської Церковної Ради, завязання зносин з іншими Православними Церквами, організація Церковної Ради в м. Тарнові українських православних парахій в Тарнові та Ченстохові, справу автокефалії православної церкви в межах Польщі, видавничу справу, переклад Св. Письма та службових книг й багато інш. IV. ЗАСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПАРАХІВ урядовців та численних втікачів з України - в Тарно- ві, В ТАРНОВІ ТА ЧЕНСТО-ві та Ченстохові. До Тарнова священиком призначено приват доцента Кам'янець-Подільського Університету, пан-отця п. ТОВІНСЬКОГО, а до Ченстохова - священика О. ЖДАНОВИЧА, на жаль останній до праці не прибув. Щоб здобути потрібні для служб Божих - Св. антимінс- ікони, книги та вбрання командіровано було до Варшави пан-отця П. ТАВІНСЬКОГО, для чого було відпущено йому на купівлю 10 тисяч польських марок. V. ЗАСНУВАННЯ УКРА- ЇНСЬКОЇ ПАРАХІЇ В ВАРШАВІ. Вважаючи на значну кількість українців у Варша- ві, Міністерство ухвалило заснувати у Варшаві правос- лавну українську парафію. Для її утримання складено контториса, а разом в тим підшукується відповідний кандидат на священика парафіяльної церкви. VI. ПОСОЛЬСТВО ДО ПАТРІЯРХА КОНСТАН- ТИНОПОЛЬСЬКОГО. З моменту проголошення автокефалії православної церкви почувається потреба завязати зносини з іншими автокефальними православними церквами взагалі і КОН- СТАНТИНОПОЛЬСЬКОЮ, від якої до 1685 р. залежала наша церква, особливо. В Міністерстві не раз вже підніма- лося питання про такі зносини, але ріжні від Міністер- ства незалежні, перешкоди завважали поставити справу на більш менш реальний ґрунт. Ухвалено послати в Цар город до Патріярха делегацію в складі трьох осіб: проф. В.ВІДНОВА, приват-доцента, свящ. П. ТАВІНСЬКО- ГО та відомого громадського діяча і письменника М.П. ЛЕВИЦЬКОГО, який служив при нашій місії в Атенах. Зазначені особи повинні повідомити патріярха про утворення автокефальної української Церкви, ознайо- мити його з церковними справами на Україні і поро- зумітися відносно придбання української єпархії. Вони повинні зробити відповідні заяви від імені українського духовенства, громадянства і Уряду й по- дати патріярхові записи та заяви. Богословський факультет Кам'янець-Подільського державного Укра- їнського Університету складає записки про автокефа- лію нашої Церкви та обгрунтовання її /це доручено зробити свящ. П. ТАВІНСЬКОМУ та проф. В.ВІДНОВУ/ ра- зом з тим Міністерством складено проекта заяви до патріярха від імені ріжних українських організацій та товариств, які підтримують автокефалію. Зараз розробляється - законопроект про асигнування Міні- стерству потрібних для посольства коштів; як тільки їх буде одержано, делегація виїде до Царгорода і йо дорозі завітає до православних митрополитів - буко- винського в Чернівцях і румунського в Бухарешті. УП. ПОСОЛЬСТВО ДО АНГЛІЇ. В Міністерстві знано було питання про зноси- ни з іншими й неправославними Церквами, що може до- помогти як справі церковної автокефалії, так і дер- жавному будівництву Української Народньої Республі- ки. Церквою, з якою слід би установити ближчі вноси- ни, є церква англіканська. Перше ніж посилати до примаса кентерберійського делегацію для ознайомлен- ня з англіканством, приват-доценту, свящ. П. ТАВІН- СЬКОМУ доручено скласти доклада про догматичну та обрядову сторону англіканства. УМ. АВТОКЕ АЛІЯ ПРА- ВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В РІЧТ ПОСПОЛИТОЇ ПОЛЬСЬКІЙ. По газетних відомостях видно, що Польський Уряд вживає заходів організувати церковно-адміністративне управління православного населення в межах Річі По- сполитої. Для цього він доручив городенському Епи- скопові Володимиру завідування Варшавською та Холмсь- кою православними єпархіями і заснувати дві Церковні Ради - в Варшаві та Городні; але єпископа Володимира залишено в залежності від Московського Патріярха. Через те, що така церковна політика Польського Уряду являється шкідливою для нашої справи, Міністерство Ісповідань ухвалили звернути на цю справу як най- пильнішу увагу Міністерства Визнань релігійних та публічної освіти Річі Посполитої і довести йому, що- єдиною бажаною із Польського погляду, формою органі- зації православної церкви в межах Польської держави есть визнання її автокефальною а незалежною від чужої церковної влади. Стара пляхетсько-аристократична Поль- ща, шляхом історичного досвіду, вже дійшла була до та- кої думки і хотіла утворити, за згодою Царгородського партіярха, в себе автокефальну православну церкву, але історичні події не дали Польщі можливості пере- вести в життя цю думку. Щоб к церковного поділу роз- діленого державно українського народу, треба пригадати Польському Урядові про колишні спроби заведення в Польщі автокефалії православної церкви, а для цього необхідно виготувати історичну записку відповідного змісту. Складену Міністерством записку про автокефа- лію Православної Церкви в межах Річі Посполитої Поль- ської розглянула Міністря Закордонних Справ, внутріш- ніх Справ і Міністр без портфеля В. ПРОКОПОВИЧ і вне- сли свої поправки. Передати цю записку разом з відпо- відними матеріалами Польському Урядові Рада Міністрів своєю постановою від 22 грудня 1920 р. доручила п.Мі- ністрові Ісповідань, який з цього метою і виїхав до Варшаві 27 грудня. IX. ЦЕРКОВНА РАДА. до Міністерства Ісповідань, часто звертаються при- ватні особи з різними справами, вирішення яких не нале- жить до компетенції Міністерства. Було кілька випадків листування Міністерства Закордонних Справ в справі розвязання шлюбів громадян Української Народньої Рес- публіки, що мешкають в Баварії, Індландії та інших за- кордонних країн /намі закордонні місії та консульства робили запитання Міністерству Закордонних Справ від- носяно розвязання шлюбів/: Міністерство заклало закор- доном українські параходи в Тарнові, Ченстохові і Вар- шаві які треба віддачати якійсь відповідній духовній владі. Через це Міністерство постановило заснувати в Тарнові Церковну Раду; до неї призначено трьох свяще- ників:- о.П.ТАВАНСЬКОГО, о.МІКИТЮКА і о.О. ДАНОВИЧА; до цих трьох пан-отців додати двох мирян і просити Кирило-Методієвське Братство рекомендувати двох канди- датів на членів Церковної Ради. Члени Ради живуть на місцях своєї служби і тільки раз на місяць збираються в одно місце в певні дні на засідання Ради для вирі- шення церкових справ. X. ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ. Міністерство розробило план видавничої ро- боти, для ознайомлення широких мас з церковними справа- ми, особливо ж з тими питаннями, які мають принципове значення в сучасний момент, от як автокефалія нашої Цер- кви, відправл українською мовою, організація Братства, параходи, справа епископату й т. інш. Разом з тим почу- вається потреба в виданні Евангелія та службових книг українською мовою. Для перекладення видавничої справи при Міністерстві, відновлюється дві Комісії: видавни- ча й Комісія по перекладу Св. Письма. Видавнича Комісія складається з тих осіб, що беруть участь в складанню брошуру та книжок. Начні ії стоїть завідуючий справами видавничими; в його ру- ках скупчується керування справами видавництва, реда- рування виготовленого матеріалу, догляд й т.ин. Поки що намічено видання таких брошур: 1/ „Українська вимова церковно-славянського службового тексту" - проф.:І.І. ОГІЄНКО, 2/ „Як славянські народи здобували собі авто- ке'алію", 3/ "Про автокефалію української церкви", 4/ "Як я правив службу Вому українською мовою", 5/ „Річниця в відношенні до релігії москаля й українця" - приват-до- цента о.Н.ТАВІНСЬКОГО, 6/ „Сучасне становище церковної справи на Україні" та 7/ „Коротка історія української церкви" - проф. ВІДНОВА - всього на 10 друкованих арку- шів. До обовязків видавничої комісії належить й опуб- ліковання в органах преси різних інформаційних статей про всякі церковні справи та діяльність Міністерства Ісповідань. XI. КОМІСІЯ ПО ПЕ- РЕКЛАДУ ПИСЬМА складається з голови і чотирьох членів, з яких один ви- конує обовязки секретаря. У першу чергу ставиться пере- вірка перекладу Літургії Св.Іоанна Златоустого зробле- ного в Київі. Та ж сама Комісія друкує Евангелію для церковного вжитку, в кількості 2 тисяч примірників, та Евангелію малого розміру для шкіл та народнього вжитку, в кількості до 20 тисяч примірників. Друкування почнеть- ся, як тільки буде відпущено на це потрібні кошти. Від- повідний - законопроект про призначення необхідних для видавництва грошей і конторисом буде подано до Ради Мі- ністрів в січні місяці 1921 року. ХІ. ЗАКОН ПРО ЦІ- ВИЛЬНИЙ ШЛОБ ТА РОЗВ'ЯЗАННЯ ЙОГО. Дбачучи про зміцнення на Україні семі і вважаючи на те, що Міністерством Істини й досі не розроблено закону про цивільний шлюб, який останніми роками поши- рився серед нашого громадянства, Міністерство Ісповідань порішило розробити закон про цивільний шлюб та розвя- зання його; для цього воно приступило до збірання по- трібних для складання зазначеного закону матеріалів і звернулося до Міністерства Закордонних Справ з проханням щоб воно, за допомогою закордонних місій, зібрало відомо- XIII. СКЛАД МІНІСТЕРСТВА. В літку 1920 року, коли Уряд перебував в Польщі, Міністерство Ісповідань складалось: із Міністра Проф. І.І. ОРІЄНКА, одного Радника проф. В.ВІДНОВА, який працював тоді в армії, а не в Міністерстві, виконуючого обов'язки Директора Департаменту Загальних Справ Р. САМІ"ДЕНКО/з І листопаду/, старшого діловода, він же урядовець для доручень при Міністрі Л. КЕНСИ- ЦЬКИЙ і урядовця II-ї ранги КВАСНИЦЬКОГО - всього п'яти душ. По приїзді в м. Кам'янець наказами п. Міністра були повернуті до Міністерства Ісповідань всі, хто раніше працював з ним у такий чином, Міністерство складалось із п. Міністра, двох штатних радників і двох нештатних, і в двох Департаментах: а/ в Депар- таменті Загальних Справ були - Віце-директор, котрий виконував обов'язки директора, бухгальтер і три урядовця - І ранги, із котрих один виконував обов'язки екзе- кутора, а один малиніста 1/2; в Департаменті Православної Церкви були: виконуючий обов'язки директора, два старших діловода, із котрих один виконував обов'я- зки скарбника, діловода і Урядовця І-ї ранги - всього 15 душ в цім складі в Кам'янці Міністерство працюва- ло тільки один Тиждень. Із всього цього складу 15 листопаду 1920 р. прийняли і Госп. виїхали з Урядомкрім Пана Міністра Проф. І.І. ОРІЄНКА, і одного Радника проф. В.ВІДНОВА, по Департаменту Загаль- них Справ - т. Виконуючий обов'язки директора Загальних Справ, П.СІКОРБЬКИЙ, виконуючий обов'язки екзекутора і урядовець І ранги КВАСНИЦЬКИ, і по Де- партаменту Православної Церкви т. виконуючий обов'язки директора В.САМІ"ДЕНКО і старший діловод Л.КЕНСИЦЬКИ - всього 6 душ з них САМІ"ДЕНКО і КВАСНИЦЬКИ пере- бували в Ченстохові / до Тарнова з могли прибу- ти лише 25 грудня/, так що фактично Міністерство працювало в складі всього чотирьох чоловік. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Професор 1. Орлиш м. Тарнів I-го Січня 1921 р. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ до ПАНА МІНІСТРА. Геповідаль... "4" Січня 1920 р. ч. 42 П. Голова Директорії в листі від 27 груд. 1920р. висловив побажання, щоби кожний з пп. Міністрів доповів йому в моїй присутності про свою нраню-діяльність за останні часи і про працю свого Міністерства, яка має проводитись надалі. Тому прошу Вас Пане Міністре, прибути... 11 Січня о. ... .години .до мене в гот. "БРІСТОЛЬ", кимн. 20 з відповідним докладом для П. Голови Директорії. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ВЗО. ДИРЕКТОРА КАНЦЕЛЯРІЇ Справозда́ння про діяльність Міністерства Уповноваженого за Мистецтв і Гудено м.м. 1920 р. В своїй діяльності Міністерство во зустріло багато перешкод, які завадили правильному проходженню процесу евакуації, які довелося перетинати за останні місяці. В липні Міністерство переїхало в Марнові; потім воно перебралось до Станіславова, а на початку листопаду - до Кам'янця; у листопаду знову виїхало з Кам'янця і до Марнова прибуло 25 листопаду. Ці переїзди забирали багато часу і не давали можливості працювати систематично й організовано: увесь час витрачався на подорожі та влаштування на нових місцях, а до праці не вдавалось прийти - навіть з потрібними функціями. 2) Друга перешкода - брак грошових засобів. Для праці необхідно мати кошти, що знайомим із канцелярською справою, теж справами церковними; але такий рід час подорожей й перебування в Кам'янці не могли бути зважені. Особливо почувався брак коштів з вигляду висловленого світлою, що були в найбільших приданні до праці Міністерства. Зазначені люди могли бути знайомими тільки в таких осередках, як Київ. Справа міністерства підшукати такий людини не дала бажаних наслідків. 3) Брак документів. Переїзди Міністерства з одного місця на друге - відбування при нестримливих злобах. Це місце наказиво було забрати всі документи, що стосуються до діяльності Міністерства. Це надзвичайно ім'я відбувалося на траці: та ли інша справа вимагала багато часу й енергії, для розглядання якої треба було все вагань (написано додкладно, зібрано матеріали, виготовлено відповідні документи і т.п.); це все залишалось, і на новому місці треба було розпочинати справу знову, а розпочинати її при нових обставинах не було ніякої можливості, оскільки досить не було можливості здобути/необхідні справи. 4) Брак відповідної літератури. Повинен надзвичайно. Проте ні стання, коли справа в стадії релігійно-церковного життя, для своєї відповідного вирішення або освітлення, вимагає знань історії, канонів, державних законів церковних звичаїв та практики. Для цього необхідна відповідна наукова правильна та гм література. Стаття, вважано на спеціальність, може додавати в вашому культурних середовищах, де є всі види книг з великих бібліотеками. Під час недорогих написання мають навіть збірника канонів церковних, російських законів, що мають відношення до Церкви, і т. д. Здобувати у літературну при перешкоди Управа дуже трудно, проте Міністерство ставить собі завданням останні бути, закріпленою, коли не вимагає потрібну бібліотеку. 9 до Машао цілодні роботи Міністерства п. Міністрів Істовидань завдяки вураченим умовам, доведлося виконувати експедиції доручення правительства Української Народньої Республіки, які, обталаною його і забираючи не мало часу, відкривали його від праць ововзрів і зайприпавшими перерведення деяких справ. Наприклад, що тає статанній сватуації, коли довелося бути уповноваженим нашого Уряду в зносинах з урядом радянським на місце на давали листовості ні організуваним Ради Міністерства, ні провадити її роботу. Під час статанного перебування в Кишиневі Радникам при протоїерсі С. Сіцінському та проф. В. Біднов і в Маркові лише один В. Біднов. В Кмейт паді, відбулося одно засідання Ради, а в Трудин - трим. Було організовано справу реорганізації Подільської Церковної Ради, завязання зносин з виновними Кравос- лавними Церквами, організацію Церковної Ради в м. Маркові, українських православних парадій в Маркові та - Ченстохові; справу автокефалії право- лавної Церкви в межах Польщі, видавання справу, переклад св. Письма та службових книг з батьків інш. IV Васкування Для забезпечення релігійних потреб українських українських урядовців та шляхетних підрахвій в втікачів з України заєновано дві - українських парадків - в Маркові та Ченстохові. До Маркова священикам призначене приват дочиння Кам'янець- Подільського Університету, нам оголошено П. Малінського, а до Ієнкітова — свящ. О. Ждановіта; на жаль, останній до сьогодні не приїхав. Щоб здобути потрібні для служби Господньої св. античніне, ікони, книги та вранця канонізовано було до Варшави мит-реп'я М. Малінського для чого було призначено гаму на подорож 10 тисяч польських марок. Вважаючи на знання кількість укріпленців у Варшаві, Міністерство вхвалило заснування в Варшаві православну українську парафію. Для її утримання виникається когитирка, а разом з тим підмуш- хуртський відповідний кандидат на обвинувачення парафіяльного церкви Васнування Української парафії в Варшаві. Посольство до Патріарха держави української Церкви почувалося Константинопольський автокефальний православний церковний брат і кметантилоповетов, від якого до 1685 р. залежала наша Церква, точніше. В Міністерстві не раз ви піднимали питання про стан українських церков у Польщі, але кишенька в Україну Австрію справу поставили на більш менш розумний шлях. Вхвалило послати в Царгород до Патріарха делегацію в складі трьох осіб: прот. В. Глідова, приватн.-двурецька, свящ. М. Малінь- кого та відомого грамадського діяча і письменника М. К. Левицького, який служив при нашій місії в Атенах. Зазначені особи повинні повідомити патріарха про утримання автокефаленії української Церкви, знищення його з церковними справами на Україні і порозумінням відносно приєднання української єпархії. Вони повинні зважити відповідні заяви від імені Українського духо-вництва, громадянства і Уряду та подати патріархові залишки та розваги. Боголюбський Бахмутський Канон еклезіастичній церкви про автокефалію нашої Церкви та вигруповання її (це мається зробити І.Майнов- кий та прапор В.Віднов) і про сугласне остановлення Церкви на Україні (екл. її був В.Віднов). Разом з тим в Києві складено проект заяви до патріарха від імені різних українських організацій та товариств, які підтримують автокефалію. Зараз розробляється законопроект про припинення Місі- сторської повноважності для посаства кочів, як тільки їх буде одержано, делегація виїде до Цариграду і по дорозі завітає до православних митрополитів - церковненського в Чернігові та румунського в Бухаресті. Посольство до Англії. У Міністерстві знато було питання про знесення з іншими й неправославними Церквами, що мрже доповнити як справа церковної автокефалії, так і державному будівництву Української Народньої Республіки. Церква, з якою слід би установити зносини, є церква англіканська. Перше, ніж писати до принаса кенгверберійського делегації для вонаймлення з актів- рднствам, належить воно визнати до нашої православ'я, прив.-документу, сванц. П. Мавіновському доручено скласти доклада про догматичну та обрядову сторону англіканства Автокефалія Православної Церкви в Рідній Україні - письмовий уряд впевняв заходи організувати церковно-адміністративну тивне управління православного населення в містах Ріві Постолі- тові. Для цього він доручив громадському Спискової Володимиру завідуванням варшавською та холмською, як православними єпархіями і засну- вати дві Церковні Ради; але списки на Володимира замінило в залежності від московської Патріархії. Через те, що така церковна пакітка польського уряду являється шкодливою для нашої як церковної, так і держав- ної справи, Міністерство Управління звернулося на цю справу протестувати перед Міністерством Внутрішніх Справ та публічної освіти. При Постолітті і дозволити йому, що - одиного, багато і з польською поладу, формування організацій православні церкви в містах. Польські дермави суть визнання її автокефальної та незалежної від пургових церковних влад- ди. Стара шляхетська артестопра- гічна Польща мала історичну довіру, дійшла до такої думки і хотіла узгодити, за згодою царсько- російського патріарху в себе автоке- фальну православну церкву, тільки ще історичні події не дали можливості перебувати в змінній про думку. Щоб у церковному порядку розділеного дермав- но українського народу, треба прига- дати польському урядові про колишні епохи заведення в Польщі автоке- фальної православної Церкви, а для цього необхідно виготовити історичну записку відповідного змісту. У складанні Михайловської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, яка була при об'єднанні Православних Церкви в Україні, не допущено мислення святого РПЦ, Яковича. Тоді ж урядовця Михайловської Запорож- ської Святині, я 01 між опнав. Передаємо із зазначенням додаткових морфізаційних Пов'язаних Уряду: Ради, крім припинення праці в приміщеннях Степана Володимировича, допускаємо до Мін. оренди Існовигано, також із цього постановлення 27 грудня. IV. Церковна Рада. До Міністерства Існовигано, маємо звертатися при виникненні спорів з річними справами, вирішення яких не належить до компетенції Міні- стерства. Вакантних справ) Госпо- кілька випадків мештування Міні- стерства Законодавчих Справ в справах розглядання думок громадян Української Народної Республіки, що мешкають в Бабарії, Фінляндії та інших закордонних країнах (нами закордонні "місця" та колишньості радянського зем- льства Міністерством в Законодавчих Справах відносно розглядання думок). Міністерство запланувало українські парахви, які треба віддати актівності. Видавництво діяльності Міністерство розробило план видав- никаї роботи, для ознайомлення з цим- роких має з церковними справами особливо ж з тими питаннями, які мають принципове значення в сучасній Лемків, отжак автогон розмір нашої Церкви, відправи українською мовою, організація братств, парафій, справа єпископату й т.п. Разом з тим почу- вається потреба в виданні Святого під та архівних книг для пере- ведення видавничої справи при міністерстві закладається дві канції: видавництво українською мовою і канція по перекладу св. Письма. Видавнича Комісія сплащається з тих осіб, що беруть участь в скла- данні брошур та книгок. На май ії "столів завідування справами видавничими; в його руках експу- стіває керування справами видав- ництва, розгубування випробовеного матеріалу, догляд за друком і т.п. Він має на місяць за свою працю 8 тисяч марок. Кожен член Комі- сії одержить 50 марок за кожної засі- дання і 1000 марок за Оруковання аркуші своєї праці.) Яки що наліче- но видання таких брошур: „Українська висова церковно-славянського сучасного тягелю" прад. К.І. Світєнка 2) "Як слов'янські народи здо- були собі автокефалію", 3) "Про автокефалію української Церкви" 4) "Як я правив синьому Ротну українсь- кої мови", 5) "Визначення в відношенні до релігій мекола і українця" приват- дочентів о. К. Малківського, 6) "Сучасне становище церковних справ на Україні" та 7) "Коротка історія україн- своїй "Церкві" - праор. В.Тігнова вело на 10 друкованих аркушів. До обов'язків видавництва калісії належить і опубліковання в органах преси різних інформаційних статей про церковні справи та діяльність Міністерства. Встановлено. Щодо Калісії по перекладу св. Кирила, то вона складається з голови і котирього членів, з яких один виконує обов'язки секретаря (також призначене на місяць 12 тиждень марок, секретареві - 10 тижн. і котирьому з членів 8 тижн. марок). У першу чергу ставиться перекладу Літургії св. Іоанна Златоуста. На це сама Калісія групу (важливо для церковного вчиття, в кількості дійсних припирників, та важелю малого розміру для шкіл та народної виховки, в кількості до 20 тисяч припирників. Друковання починається як мінімум буде відгукнуто на це калісій. Відповідним законопроектом про пізнанення невбіжних для видавництва грошень з каси припису буде подано до Вас Міністерств в січні місяці 1921 року. Закон про увільнення шкіл та розв'язання його. Хоч Міністерство Ісповідань і не може ставитися за увільнення шкіл, яке, зважаючи на те, що Міністерством "Остінції" в одній не розроблено закону про увільнення шкіл, яких останнім роками поширився серед нашого громадянства, - воно Міністерство Ісповідань порішило розробити закон про цивільний шлюб та розбірки на його; для цього воно присутнє - ню до збирання потрібних для складання зазначеного закону матеріалів і звернулося до Міністерства Закарпатських Справ з проханням, щоб воно, за допомогою закарпатських місій, зібрало відомості та закони про цивільний шлюб в країнах державах Європи. XIII Академія Міністерства В липні 1920 року, коли Уряд перебував в Польщі, Міністерство Зовнішніх Справ даний складалося: із Міністра, отим п. В. Бодюла, секретаря та 2-х урядових слуг в Міністерстві, Радника, виконувача обов'язків Директора Департаменту Закарпатських Справ В. Самійлова (3 липня 1920 року), який був урядовцем для дорученого при Міністрі і урядовця II рангу - всього п'ять душ. По приїзді в м. Кам'янець наказом п. Міністра були повернуті до Міністерства всі ті, хто раніше працював в новому і таких чиновників, Міністерство складалося із п. Міністра, двох штатних радників і двох меншоплатних, і в двох департаментах: а) в Департаменті Закарпатських Справ були - Віце-Директор, який виконував обов'язки Директора, бухгалтер і три урядовці - I ранги, із котрих один виконував обов'язки експедитора, а один машиністів і з/б' Департаменту Православної Церкви був: вико- нуючий обов'язки Директора, два Старших Діловоди, із котрих один виконував обов'язки екармника, дійово да і Урядова Грань - всього 15 душ. В цілі спадку в Комісії міністерства укладено письмо звіт про з цього всього складу 15 Мистецтв. 1920 року виїхали з Урядом крім пам'ятки Міністрів і одного Радника по Депар- таменту Загальної Канцелярії — м. Виконуючи обов'язки Директора За- пальним Справ, виконуючи обов'язки екзекутора і урядовою Грані і по Департаменту Православної Церкви м. виконуючий обов'язки Директора і Старших Діловод - всього 6 душ з них А. Салій Ленка і Класичні-мудривам в Міжови (заявлено до Порядку звітних Випуск мим ... уряду), так що громадяни Мистецтво працювало Немає ніяких державних пам'яток. Мистецтво Слободен. М.Тернів. 1 січня 1921 року. Пгур. Т. Орлов ДІАЛЬНІСТЬ Міністерства Ісповідень Української Народньої Республіки за місяць січень 1921 року. ДІАЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗА МІСЯЦЬ СІЧЕНЬ 1921 РОКУ. I. АВТОКЕФАЛІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В РІЧІ ПОСИЛОДЖЕННЯ ПОЛЬСЬКИМ. В зазначеній справі Міністр Ісповідань відкликав до Варшави /27/ХII-1920р.-6/І -1921 р./, про що див. спеціальний до цього доданий доклад. Справа ця поставлена на цілком реальний ґрунт і коло неї в Варшаві працює Міністр Народнього Здоровля С.О. СТЕМІНОВСЬКИЙ, Заступник Голови Укра- їнської Дипломатичної Місії Л. МИХАЙЛІВ і особ- ливо п. КУТИЛОВСЬКИЙ . п. КУТИЛОВСЬКИЙ - впливо- вий депутат Польського Сейму, який завше ставив- ся і ставиться прихильно до української справи. Цей п. КУТИЛОВСЬКИЙ 22 січня ц.р. по тих матері- алах, які Міністр Ісповідань прислал до Варшави, вродив дуже цікавий доклад в редакції тижневика "Przemerzie" про автокефалію православної Церкви в Річі Посполитій Польській. На докладі були присутніми всі впливові чинники Держав, по- встадих на терені с.Росії. Доклад викликав за- гальне зацікавлення і приняття тих чи інших рі- шень в цій справі відкладено на 2 лютого. Згідно умови в Міністром Ісповідань від 3 січня ц.р., представники Білоруського Комітету, п. п. ДУБИКІВСЬКИЙ і СМОЛІЧ уже розпочали свою акцію по утворенню Автокефалії Православної Церкви і подали Міністру Закордонних Справ Р.П.П. Кн. САНІЗІ відповідну записку. За всього цього епіскопи Володимир і Діо- нисії повели більш українську лінію". Епископ Кременецький Діонисій 25 січня був на вечері у п. Л. МИХАЙЛОВА в Варшаві і тут же були: Товариш Міністра О. БІЖЕЛЬМАН, Міністр С. СТЕМІНОВСЬКИЙ, П. АВТОКЕФАЛІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В ДЕРЖАВАХ, ЩО ПОВСТАЛИ НА ТЕРЕНІ Б.РОСІЇ. Управляючи Мистецтвом П.ЗАЙЦІВ, посол КУТИЛОВ- СЬКИЙ і інші. Діонисій виявив цілком прихильне до українців відношення. Одним з дуже важких зв'язків, які все-таки зачують українських громадян православної віри в Росії, єсть підчинення української церкви з криминного боку, а особи епископату, Московсько- му Патріархові. А не, звичайно, надзвичайно шкідливо відбивається на нашому політичному життю та на справі закріплення автокефалії Української Церкви. Тех саме помічається і у всіх інших державах, що повстали на терені б. Росії, а тому справа відірвання громадян православної віри всіх таких держав повинна у високій мірі зацікавити їхні Уряди. Коли ж повстане автокефальна православна церква і у всіх таких державах, це саме закріпить становище української автокефалії: малі автокефальні церкви, що відрізуються від Москви, краще розумітимуть потреби одна одної. Виходячи із цього Міністерство Ісповідань звернулося до Міністерства Закордонних Справ, аби воно в такому напрямі дало вказівки українським послам. Міністерство Закордонних Справ 3 січня п.р. запроонувало своїм представникам в Датті на Кавказі, в Естонії і в Фінляндії "в спосіб дуже обережний" розвинути в Державі, в якій вони акредитовані, відповідну акцію за автокефалію та- мочньої Православної Церкви. Така акція повинна видаватися в 2-х напрямках, а саме: відповідні чинники треба переконати про: 1/ високі, як моральні так і політичні користі, які випливають з виз- нання автокефалії їхньої православної церкви і 2/ шкідливість дальшої церковної зв'язи і залежності данної Держави" від Московського Патріарха". Поки що відповіді від посілів в цій справі немає. ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА На теренах теперішньої Польщі, на Волині та Холмщині. і Холмщини, проживає більше 3 мільйонів православного українського люду. Доля церкви цього люду дуже обходить Міністерство Ісповідань, зза чого воно піддержує в Волині та Холмщині постійний контакт. В цих місцях розпочався вже досить інтенсивний національний церковний рух під гаслом авто- кефалії і незалежності від Москви. Про весь цей церковний рух місцеві діячі інформують Міністерство і запитують його поради. Аби бути в курсі всіх церковних справ на Волині і Холмщині, Міністерство командирувало туди п.-о. П. ТАВИЛЬСЬКОГО, який побував у єпископа Діонисія і привів цікаві відомості про церковні справи. До Кременця к вит- хов 28 січня Радник Міністерства Ісповідань проф. В. ВІДНОВ. 19. ПОСОЛЬСТВО ДО ЦАРГОРОДСЬКОГО ПАТРІЯРХА. Законопроект Міністерства Ісповідань, про посилку депутації до Царгородського Патріярха, пройшовши фінансову Комісію, був обміркований і ухвалений Радою Народних Міністрів 23 січня п.р. Рада Міністрів асигнувала на цю справу 300.000 польських марок на посилку двох осіб до Царгорода. Але за відсутності коштів Міністерству доводиться чекати в посольством, ротуючи все таки відповідні матеріали. Січня 28 вийхав до Львова Радник Міністерства проф. В. ВІДНОВ, який надрукує у Львові на французькій і українській мови прохання від громадян до Патріярха, а також закінчити по матеріалах Львовських бібліотек жалобну до Патріарха в справі автокефалії української церкви / канонічні та історичні підстави it/. У. ВАТИКАН. Міністерство Ісповідань дуже заінтересоване нормальними і постійними зв'язками в Ватиканом, який молодий Держави нашої міг би стати в великій природі. Своєю прихильність до України папа видав не тільки визнанням суверенності України, але й значною матеріальною допомогою і призначенням апостольського візитатора для України в особі дуже поважного професора о.І.ДЖЕНКІЙ. На жаль, українська Місія при Ватикані давно вже вийшла з Риму і ця важка справа занедбана. За цього Міністерство Ісповідань просило Міністерство Закордонних Справ як найскорше упорядкувати справу української місії при Ватикані і наказати цій місії бути в постійному контакті і з Міністерством Ісповідань. VI. ЦЕРКОВНИЙ РУХ Все рік тому, як в Чехії роспочався надзвичайно цікавий церковний рух. Рух цей відбувається на національному ґрунті,- більше 200 чеських священиків кинули Службу Божу на латинській мові і почали правити її рідною чеською мовою. Чеський епископат не пішов вкупі з своїм народом і вперто стоїть на латинській мові. Таким чином по зовнішньому своєму вигляду цей-чеський церковний рух цілком нагадує церковний український рух. От зв'я цього Міністерство взяло заходи, аби зв'язатися з діячами чеського церковного руху і по-розумітися в ними в справі введення рідної мови до Служб Божих. Крім цього, Міністерство звернулося до нашого Посла в Празі, аби він зібрав всі потрібні дані у зв'язку з діяльністю чеського церковного руху. Міністерству відомостями про чеський церковний рух. VII. ВИСВАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ СВЯЩЕНИКІВ. Брак українських священиків,- особливо таких, що цілком пройняті українською ідеєю,- дуже почувався як в Кам'янці - Подільському, так і на Інтернації за кордоном. Тарнів і Ченстохів зовсім не мають священиків, хоч тут уже засновані україн- ські парафії і де-які з лагерів українських також не мають священиків. Отже цього Міністерство Ісповідань вживає заходів побільшити число україн- ських пан-отців і в цей метою 28 січня Міністер- ство відправило до Кременця до єпископа Діонисія громадянина Івана ГУВБ, діяльного члена Кам'янець- Подільського Кирило-Методіївського Церковного Братства, скінчившого Пастирські Курси при Бого- словному факультеті Кам'янецького Університету. Зазначений громадянин Іван ГУВА виїхав до Кремен- ця з посвідками Міністерства і в проханням грома- дян Чемерохівської та Тарнівської української па- рафії до єпископа Діонисія про висвячення його, ГУВИ, во священика. Крім цього , Міністерство уже допомогло студенту Кам'янецького Університету ВІ- ЛАНУ висвятитися во священика у єпископа Володимира в Гродні. І на далі Міністерство ставить свої зав- данням допомагати переконаним і випробованим укра- їнцям висвячуватися во священики і займати україн- ські парафії. Потреба в українській біблії вагалі, в Євангелії і в Псалтирі в окрема в теперішній час надзвичайно велика. Скрутне матеріальне становище і постійні розрухи за останні часи не дали змоги Міністерству Ісповідань видати євангелію українсь- кою мовою; до того ж і відсутність технічних засо- бів теж стояла на перешкоді виданню такої кілько- сти євангелій, яке задовольнило б потреби людності в цим відношенні. От ізза цього Міністерство Іспо- відань вважає потрібним звернутися до Британського Біблійського Товариства в проханням надрукувати українську Біблію взагалі, а св. Євангелію і Псал- тир в першу чергу в окрема, і поширити ці видання, коли тільки Товариство прийде залішки своїх ви- конат хмілоподібних агітадань; серед українців-оїменців і козаків по табо- омотетогаї очол рах.то .агітнення втили си "Божу олому непалібон агіхов.Міністерство не вважело можливим, вза -детоґаїї миру 83 сполитичних міркувань, самому безпосередньо зверта- тися до Біблійського Товариства, а тому, після -ценнім вною очом наради і п. Міністром Закордонних Справ, вирішено -очинати з оголошення вести всі це справу через Український Червоний -сний що мову інає Хрест, голова якого звернеться до Біблійського .утетоденім очом Товариства через Міністерство Закордонних Справ -немоді од колів АЛУТ У.Н.Р., яке цю справу доручить вести українсько- -омоча минахої в і зму послоні в Льондоні. Такий план пралі був докладений Міністром -ан Зоховому Головному Володимиру Ісповідань в Ради Міністрів 29 січня, яка цей -ого оголошення , очо план ухвалила. Січня 31 Міністерство одіслало -18 усною вибаченням очом до Голови Українського Червоного Хреста всі від- -павідні матеріали. IX. ОБРАЗ БОЖОЇ МАТЕРІ. Українське громадянство на еміграції, особливо наше козацтво, відчуває велику потребу в образі Божої Матері.Міністерство Ісповідань вживає заходів видати Образ Божої Матері в широ а , іншого Викл 13 щиро українському стилі в якимс патріотичним підпи- осм слов'янськими літерами, скажемо: "Під Твою -хорону прибігаємо, Богородице Діво, Заступнице -Воголобивої України". Такий Образ Божої Матері, гарно виконаний, протпав си собі широку стежку -оове жанниних етойк до селянської хати на Великій Україні і безумов- -охалія Гоже биведлє -тообаддь про тон о одм -ол овсодетогаї оче -чесолотанцій си кочевником.со з -твої в мігеління..со з Образ стріне теж цілком прихильне відношення. Такий Образ Міністерство 29 січня ц.р. за- мовило двом українським художникам,-відомій ма- лярці Олені КУЛЬЧИЦЬКІЙ в Перемишлі і відомому Комісії по перекладу Письма святого і Богослужбових книг на українську мову. На жаль, праця цеї Комісії, за відсутністю потрібних не це коштів, в січні місяці майже спинилась. Для праці потрібні відповідні матеріали, яких в Тарнові немає і дістати ці матеріали поза Тарновом Міністерство не має змоги, бо нема потрібних на це коштів. Міністерство переконалося, що Комісія по перекладу Письма св. та Богослужбових книг накраще було б перенести до Львова, де єсть необхідні для цього і фахові люди і матеріали. Але орак коштів не дає змоги Міністерству здійснити цю надзвичайної ваги справу. XI. ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ЦІВІЛЬНИЙ ШЛЮБ І ПРО ЙОГО РОЗВ'ЯЗАННЯ. На прохання Міністерства Ісповідань до Міністра Костиції від 12 грудня 1920 року Ч.82 і II-го січня 1921 року Ч.10 в Міністерстві Костиції вже засновано Комісію по виробці законопроекту про цивільний шлюб і його розв'язання. Відбулося вже і одно засідання, на яке був командирований від Міністерства Ісповідань Радник Міністерства проф. В. БІДНОВ. XII. ПРАЦЯ РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ ЗА СІЧЕНЬ 1921 РОКУ. Всього засідань Ради Міністра Ісповідань за січень в.р. відбулося 3 / II-21 і 26/I-1921 р./ Було обговорено такі справи: 1/ закріплення Автокефалії Української Православної Церкви, 2/ утворення Автокефальної Православної Церкви в Річі Посполитій Польській, 3/ відновлення українського єпископату, 4/ видавнича діяльність Міністерства Ісповідань, 5/ Праця Комісії по перекладу Св.Письма на українську мову, 6/ видання "Вістника Міністерства Ісповідань", 7/ підготовка законопроектів 8/ духовна освіта на Україні, 9/ про пропаганду автокефальних ідей, 10/ Українська Вока Мати, II/ Народний Календарь Міністерства Ісповідань, 12/ XIII. СКЛАД МИНІСТЕРСТВА. На перше січня 1921 року склад Міністерства Ісповідань був такий: Міністр професор І. ОГІЕНКО, член Ради Міністра професор В.ВІДНОВ, по Департаменту Загальних Справ - В.об. Директора П. СИКОРСЬКИЙ, вик.об. екзекутора урядовець І ранги В.КВАСНИЦЬКИЙ; по Департаменту Православної Церкви: В.об.Директора В. САМІЛЕНКО, От. Діловод Л. КЕНОЩИЙ. В місяці грудні прибула з Кам'янця до Міністерства друкарниця урядовець І ранги Д. КВЯТКОВСЬКА, котра була 18 січня відкомандирована для праці до Державного Контролю з того, що в розпорядженні Міністерства Ісповідань не було друкарської машини; з 1 січня в.об. Директора Департаменту Православної Церкви В. САМІЛЕНКО передшов до Міністерства Закордонних Справ. Таким чином в місяці січні 1921 року Міністерство працювало в складі всього лише п'яти осіб: Міністр, Радник, В.об.Директора Загальних Справ, Канцелярії, в.об. екзекутора і От. Діловод. Міністр Ісповідань, Професор І. Огієнко Високомайстри! наме Міністре! Маю зо мною при чому Надіслати повідомлення Вам дяк відома пр Прав'єр- Міністерства, що вони електронаг і Грудень 1920 року. Міністр Ісмогань, пуроп. Мені до Томаша Дзержинського "II" Степня Чарв'я 2 16 "16 - Можна 1925 р. 2. 136. Високоповажний Пане Оймане! При цьому надсилаю Вам записку про державні зобов'язання Міністерства Темпів Дана. Мінус кешведа. Президенція І. Ойман В оригіналом згідно: За Ділом вода Кволемищевський" У. Х. Р. Міністерство землекористування Реєстр № 118 Помочу 8 грудня 1921 року м. Ставрополь Вважаю за необхідне повідомити Вас про свою думку щодо виконання Міністерством землекористування Української Народної Республіки урядових розпоряджень за межами січня 1921 року. З приводу цього дякую Вам, Міністерство землекористування, примітку. (Орієнтовно) За прикладом згідно: за Діловода В. Квасницький У. К. Р. Міністр Сенявський Ро. 114. Протягом 8 днів (9 березня) м. Мар'ївка Василько Володимир Андрійовичу! Повідомляю Вам при своєму до п. Товста декларації про відмовлення від сперечань беневолентам України Ради Народних Міністрів Своєї Комунальної Всесоюзної за місяць січень 1921 року. Доповідаю до Вас пошано Міністр Сенявський, Препрепорд І. Овієнко Записано на звіт: За Дбивого Квасницького х 92 е Слободо царя 7. 132. м. Фермов Високіваний Андрію Миколайовичу При чому надсилам Вам запит про відповідь згаданого Миністерства Телекомунікації Загріваємось Л. Маркін, Генеральний Директор Павло Клопотко, Директор Ради Наукових Міністрів. Запитувач: В.І. Мельник 10/5 КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки 21 лютого 1921 р. 4.332 Тарнів. До Пана Міністра Ісповідань. В додаток до відношення майого з 17 цьо-го лютого ч.305, маю за честь повідомити Вас, Вельмишановний Пане Міністре, що по окремих розділах Вашої доповіді ПАНОМ ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ покладено такі резолюції: а/ до розд. IX про богослужбову мову: "Потрібні практичні друковані підручники для вимови з зразками." б/ до розд. Х – про церковний спів: "Розробити докладно проекти, до цієї справи дотичні, було би доцільною мірою вже тепер." в/ до розд. ХІІ – про церковний календар /останній уступ/: "Цілком доцільно і слушно." В. Миронова Керуючий Справами М. Крип'якевич Начальник Канцелярії ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ За Лютий місяць 1921 року. У. Н. Р. МІНІСТР ТОПОВІДАЛЬ. "З" Березня 1921 р. Ч.: 502 м. Тарнів. ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗА ЛЮТИЙ МІСЯЦЬ 1921 РОКУ. Г. ДУХОВНА ОПІКА НАД ІНТЕРНОВАНИМИ КО- ЗАКАМИ ПО ТАБОРАХ. Інтернованими козаками по таборах. Міністерство визнає, що Служби Вожі по таборах повинно вести українською мовою, і або ж ще херодет оп інтернованих звичайною українською мовою, а між тим в цім відношенні по таборах нема догляду і нема виховуючого впливу на козацтво. Про- повіди не скрізь ведуться в добрий патріотичнім змісті. От ізза цього Міністерство звернулося 17-го лютого № І58 в листом до Головного Військового Священика о. П. Паневського, щоби наладити цю справу. 25-го лютого о. Паневський був в Тарнові і на спільній з ним нараді обмірковано всі засоби духовної опіки над інтернованими козаками. 11.3 "ЗД УКРАЇНСЬКИХ ПАН-ОТЦІВ. В справі духовної опіки наших біженців з України і інтернованих козаків, а також в справах церковних взагалі, в окрема в справах військового Духовенства, назріло багато питань, які потрібують ширшого обговорення і вирішення. Для цього Міністерство Ісповідань скликає на неділю 13-го березня з'їзд всіх українських пан-отців, що перебувають зараз за межами Української Народньої Республіки, а також і представників світських церковних організацій і деяких культурно-освітніх установ. З'їзд розпочнеться в неділю 13-го березня в 10 г. ранку Службою Божою і Урочистим Молебнем після неї всіх прибувших пан-отців. В понеділок 14 березня з'їзд закінчиться. Програма з'їзду буде такий: 1/Доклади Професора І.Огієнка: а/ Церковне життя в право- оланих і неправославних землях Європи за 1920 р., б/ Украйнізація Церкви і п/ Українська мова в Цер- кві і українська вимова церковно-слов'янського бо- добуту посилкуваного тексту. 2/ Доклад Професора Віднова: Українська Автокефальна Церква /вразкова лекція, і , словом означенням їхньої об'єктивної хар- -оди нтоопинженен тенрихогтава в книтт мін а ,осовим польонфорт убордок ,от 3/ Інформація в таборах пан-отців про духовне життя козаків і про їхні духошні потреби. 4/ Духовна опіка над українськими козаками в та- борах. 5/Заснування церковних Братств по таборах. 6/ Потреби військових пан-отців. 7/ Лист до Цар- породського Петраїрха з проханням благословити мотонь в ЗЗІ М'ютов, ол-чі-поставляти ба .П .о азшнедівО Українську Автокефальну Церкву. 8/ Привітання Новому Сербському Петріярху Димитрію. 9/ Заснування Української Церковної Ради в Тарнові, яка має виконати а нуд підсваженого Отоюк от-са рішити: а/Розв'язання шлюбів, б/ форма поминання влади, в/ відозва до козаків, г/ нагороди Митрою. В кінці з'їзду - паніхидна по в Бозі почившому Ар- хієпископові Олексію, першому Голові Всеукраїнсь- кої Церковної Ради і розкріленому большевиками Архієпископі Катеринославському Агапиті. ПІД ДОПОМОГА ВІДНИМ остереганням Пана Римський Бенедикт XV прислав УКРАЇНСЬКИМ ДІТЯМ свою допомогу польським дітям на Україні -ан ізбод аль емп идоло1.м а -об поможа індоп1.м а -інV отслядень' меН огнеуде мей отсладенр' мей отсладенр' мей -кол.20 диннепрас ос вьлічанні'. прислав через свого прелата .вітлан ураховують що Новалиновского Міністру Ісповідань V.H.P.на - 'мей рахую винакта , тадиця биття -допомогу бідним українським дітєм двісті ти- - ікасостаєв кишанріно .ут. польських парок. Для доцільного розпре- -УІ кол , ітотахуей мінекої ик ще ділення цих грошей Міністр Ісповідань зібрав 72 охочоном' од виннеюваним із ріжних сюконстопп .мейоїної.громадських представників Ченстохова та Тар- -І .С.и літю 28 оонодрдепе -Перше засідання Комісії відбулося 27 -емжо ан і міродоп ан омногоран -отого друге призначено на 3 березня, коли .хором хилодой справа розподілення допомог дітєм буде ви- М ав отсоя с іакоопп Урінена осталочно. -отад е ишпоене.ІV -ик отонідемоїні олочика Віскупу Кай'янецькому Міністр Ісповідань ітома а ;инфасч ан наявна пелаз такого листа 26-го лютого № 233: отонзоктей очошан шлее Велький Кольке Віскупе! Ваш щедрий да- -ондя миця Говен нид рулох відня українським дітям дуже звеселив .ехсої столті деоэо .українську еміграцію, бо ми вбачаємо в цьо- осХ\х:пинстін нез'ян рельйни жолід братних польсько-україн- і икон \2 ,мохріттял -ових взаємодійної. За прислану допомогу -дякстап отонадосоочоп прислану Вам, Ізбоже Віскупе, свою сердечну -анесри од роаттооннів нерятті.З приємною до Вас пошаною, Міністр -ом акрітглл молдис ісповідань Професор І.Огієнко." -IV.ПАРМІЯ В. ТАРНОВІ. -прігал -міністерство Ісповідань запросило пан'отця -мом дерео шледо Гонадосоджапа \8\0 -им\Г ,Іідост ст іанну ти два священика; так що повна змога одно- інота ан ,ідофотоді п іноротоді и на південний Начальнику Оналркої Школи 5-го .8 ей \3 ,ативвод мят На південний Начальнику Оналркої Школи 5-го -іхдА.б е\е і ,мінотна дотора р. (01 листа в цій справі відповіді .\ Нікого О Кирпенської помоине .У . V. ВИСВЯЧЕННЯ НОВИХ УКРАЇНСЬКИХ СВІТ- НИКІВ (законів до висвячення нових українських священиків) і ці заходи вже дають добрі на- слідки. Синці 4 дня, в м.Гродні Єпископ Во- лодимир висвячив студента Кам'янецького Уні- верситету Петра Вілана во священика св.Пок- ровської Церкви в 6 стрілецьку дивізію. Другий кандидат, вільний слухач Кам'- 'янецького Університету, скінчивший пасторські курси при Богословськім Факультеті, Іван Гу- ба, висвячений во священика до Челотокова 27 лютого в Кременці Еп.Дionicієм. Постановою УС походження підніс папський легат, заслуженою 25 січня ц.р. І- вану Губі було видано на подорож і на свяще- ничеський одяг 7.500 польських марок. VI. ЗНОСИНИ З ЦАРГО- РОДСЬКИМ ПОСОЛЬСТВОМ. - ІСЗ відправлено великого інформаційного ли- ста про церковні справи на Україні; в листі цьому з'ясовано всі етапи нашого церковного руху і визначено вагу для нашої Церкви Царго- родського Патріархату. Серед іншого Посла запропоновано відповісти на такі питання: 1/Хто зараєв Царгородським Патріярхом, 2/ Коли і як відбулися вибори Царгородського Патріяр- ха, 3/ Як Патріярх відноситься до Українсь- кої Церкви, 4/ На який прийом Патріярха мо- жна рахувати наша делегація, 5/ Яка політич- но-економічна аналітика стану Царгородського Патріяр- хату, 6/ Стан церковної справи серед моска- лів сімейців в Туреччині та Греції, 7/ Які епіскопи перебувають в Царгороді, на Атоні та Атенях; і цо роки там роблять, 8/ Де є Митрополіт Київський Антоній, 19/ Де є Архі- єпископ Володимирський Олексій /Дородниця/, Українець? Чи правда, щоби він помер на Ка- теринославщині? VII.ЗНОСИНИ З ЦАРГО - Ухвалена Радою Народних Міністрів по- РОДСЬКИМ ПАТРІАР - станова про асигнування в розпорядження Мі- ХОМ. ністра Ісповідань 300.000 польських марок на - опої остофетаінМ УЗ 9/1 як подоріж депутатів до Царгородського Патріар- - ояреу отожанеарУ ипової он розподілу актів - ЕТІ В МИЛОСНЕ. IX - опокоп одво ан итка огой НАРДОРІЖ ДЕПУТАЦІЇ до Царгородського Патріар- - На жаль, відсутність коштів не дає змоги Міні - стерству вирядити цеї надзвичайно важкої де- - лерації... VIII.ПРИВІТАННЯ СЕРБ- - -М ІОЗ 9/1 остофетаінМ умови, що вони мали бути - отонадеяУ для од , мит енетеретей і на ятх - -окоТ.п од розмунрена угоне, але пупором он ої та - -ої пррооди , \отонацінтелл.П/М\ отонадеяУ для од , мит енетеретей і на ятх - -ої пррооди , \отонацінтелл.П/М\ IX.ЗНОСИНИ З БІЛ- -АКУЙ АНЕКО ОТ ОТОГОМ ОІ ПІЯ МОТОР - -наешен од алипутонсі емк - -ефбо знадіапої мотогосопей ей - - овпшом нр , иліт поатзарягетаінМ "тегелі Гожой ос - -удря уруод халому хипінкін киттим в сербії за мину- - іаспо ем Кіт в 251 % се ІІ отонадеяУ .всєрдО итаху - у алипутонсі отопети од поокуннога остофетаінМ - зам.мшні ем , фтчнепер кег ;отонадеяУ для од , мит енетеретей і на ятх X.ЦІВІЛЬНИЙ ШЛОБ - І ЙОГО РОЗВИ- - ЗАННЯ. - Міністр Ісповідань 6 лютого ц.р. ввій- - шов до Ради Народних Міністрів з спеціальним - докладом про Цивільний Шлюб і його розвязан- - ня, просичи Раду Міністрів вжити відповідних - заходів, аби в цій справі скоріше було роз- - облено відповідного законопроєкта. Рада Мі- - ністрів постановила Увитяг з журналу № 21/: - Доручити Міністру Юстиції в порозумінні з - "Міністром Ісповідань внести в Раду Народних - Міністрів законопроєкт про розвязання Цер- - ковних Шлюбів. Доручити Міністру Юстиції під- - нести штани про Цивільний Шлюб." -відомості про видачу підпису на додатковий звіт про роботу Міністерства Ісповідань у 1908 році. -оп айчейнім хіндоским монастирем видалися листи від 23 лютого № 199 запи- тав Міністр Ісповідань, що в цій справі робить те- -ім кинждаропор а кинджунка одн озлосто -ЧАГІЛАН КИДАС;04 ен людом хилядолоп 000.008 анальгонов втотін XI.ЗНОСИНИ З БРИ- -відомості озламодороги од піструм міжодон -ТАНСЬКИМ ВІБ- відань звернулося до Голови Українського Черво- -ЛІЙНИМ ТОВАРИ- ного Хреста, просячи його взяти на себе поклопо- -инім ітоме зад ен айтим автентувати ак СТВОМ. -однія похкудія падон 21 уроч отчання -ім ліктимид яхгрігур від озламодороги очолен ки -ітгал умовни залпом айндіцої сатерезон -воже хилядолоп дія іншетання аткота -від Червоного Хреста до Міністерства Закордонних Справ справа -посне ініттоо олекарс сатерезон XII.УКРАЇНСЬКИЙ -ОБРАЗ БОЖОЇ -матери. -відомості про видачу листа від 10 лютого ц.р. Олена Куль- -чилька оповіщила, що вже приступила до написан- -ня замовленого ім Міністерством Ісповідань Обра- -зно можли огторетоні денте од ня -уми се фідзео а мятима минжерг в ономом -квавти Образа. Лютою II за № 125 в тій же справі -Міністерство звернулося до відомого художника у -Львові Новаківського; цей останній, між іншим, має -насамперед отой і бопш киндала од моделювання -Образ Божої Матері. З п.Новаківським Міністерство -хиндіондія итми айчейним уроч прокоси ,на -сог окуд ештрохо іавдо ки в моз ,відходе XIII.МОЛИТОВНИК. -Нм врої .влябодономове отонкого онеклор -: \IS М улендуз в татам айчейнотою айчейни -в інімусороп в Ґріткою котоли нтирод -хіндосан удеч в итоем андісасом мортоним -сейл кинжаваор одн айчейнотою айчейним -дія фінтой устгейнім урочод .атоба хинтоги -"безпіл фінанції од кинжити прон XIV. ЦЕРКОВНЕ ВУДІЛЕННЯ. Довідки про збірня матеріалів по церковно- му будівництву. Міністерство звернулося листом від 22 лютого N 185 до відомого українського ар- хитекта С.П.Тимошенка, просивши його виготовили деяльні проєкти українських церков в національ- нім стилі. Про тих саме Міністерство звертається 1 до інших архітектів. XV. НАПЕРЕДНІ ХРЕСТИ. Все українське духовенство ще 2 дози постить московські овленчеські й наперсні хрести; ці священицькі хрести навіть з ініціялом Миколая II, який завів їх в 1896 році. Хрести ці - воєб- милосердні, "росколнічі". Міністерство Ієповідань збирає зараз матеріали, щоби приступити до вироб- лення українських священицьких хрестів різних типів - вичайних, нагородних і вчених; ці хре- сти мають замінити московські. XVI. ПЕРЕКЛАДИ ВОГОСЛУВО- ВАЛЬНИХ КНИЖОК Остолочно виявилося, що в Тарнові неможливо заснувати нормальної Комісії по перекладу бого- службових книжок на українську мову, - для цього тут не має ані потрібних матеріалів, ані потріб- них фахових людей. Можлива хиба приватна праця. Так, Професор І.Огієнко перекладав зараз Літур- гію на українську мову. В недостачу часу Міністерство входить в Ра- ду Міністрів з законопроєктом про утворення Комісії по перекладу у Львові, – бо тільки в великому культурному центрі можлива така -шлях охочостями ека авторитетних мислителів. -сергу вони могли б міцніше сприяєти єднанню XVII.УКРАЇНСЬКА ВИМОВА БОГО- СЛУЖБОВОГО ТЕКСТУ, державному мовобій. Поки що не всі бого- службові книги перекладено на українську мо- ву, і на переклад їх та на ухвалу піде ще ба- гато часу. А ніким зараз по всій Україні -они можуть бути звернуті як до церковно-слов'янських в московському вимовом. Цьому Міністерство бажає покласти рі- шуче край і залишити по всій Україні по всіх церквах, в яких дільки не служать українською мовою, українську вимову як обов'язкову. Цим -аленоціоном а кожен християнин зважається на це. Міністерство до часу перекладу богослужбо- вих книг, на українську мову, дослідне по всіх церквах єдності в Службах Божих, і ним повіль- но прийому і духовенство і Народ до переходу у цього ж краю на українську мову. Виходячи із таких міркувань, Міністерст -вом – їм високих . Іншої дослідної та які атаки життя – во приступило до вироблення текстів богослуж- бових книг, в українському вимові, писаних ук- раїнським правописом. Редагує ці тексти Профе- сор І.Огієнко. Уже випотовлено таким чином ут- -вих із життя і християнства, які мали б зміст речей .Іншою словом крім нього, аби дати певний підручник описаний високий та ср. розуміти інформації української вимови, Проф. І. Огієнко написав -отод узагальнене оп звичайно-слов'янського хтату на оходи та, – усюм урочистий інформаційний вимову. Українська вимо- ва церковно-слов'янського богослужбового текс- -діктон із піклієтних речей змінен тут – додання хи- . Цілес спитанці вих життя. Якщо християнська мова Книжка це не тільки показує, як повинно вимов- ляти церковний текст, але дає і наукові підста- . Усюм урочистий інформаційний вимови. Висновки цеї книжки, в 40 прави- -ся в атакож сатеротомів ізан змогоден я -До всіх Преосвя- -підстава уважно оцінити всі їхні дії, поводження Епископів і Архієпископів на Українському землі - до цього необхідно. ІІІХ До правил додано таку передмову: Ваше Високопреосвященство, Милостивий Архимандрит! По всіх правоославних слов'янських землях Служба Божа працюється в рідному імовому богослужбі. Оскільки так само і на Україні цілі вірні православні служби по церквах в рідному українському мовному, і тільки останні покоління батьків було призначене священною владою до московської мови, народу українського вони не можуть зрозуміти. Оборотливий воло Церкви і пеклуючись про повернення їй свіцькою владою відновлення ласкового процесу Ває архівних відповідей розпорядження по дорученню Вам епархії, проби до часу остаточного перекладу богослужбових книг на українську мову і уклали їх відповідно церковному владою, яка всі церкви мають переходити на українську мову, - проби до того часу всі служби Божі, всі читання і опів у Церкві, всі треби неодмінно правити в українському мовному. ІІІОЦЬ ПОКОНШИХ ХІХ Листа цього визначено в додаток 1 розписом: місця звідки епархії № 24 вересня 1919 р. № 1082. -єто снадж ам Р істотній воли їхніх Архієпископів і Священиків на Україні з тим, щоб монастирську храмову монастирську всі умови атакованою вдосконалення кількості і розходу в концентрації - може наступити і згодом енглійська думка мови, - Естонія велика, просительна і сугубо латинською мовою. Всім цим останнім воли, що всім призначенням богослужбових книг на українську мову, які зазначено у попередньому перекладі, не може бути зараз особливо продовжуватися Волинь і Холмщина, де, по наказу Еп. Діонісія, вже приступлено до служби в українському мовному. XVIII. ЦЕРКОВНІ СПРА- МИ НА ВОЛИНІ. ствся і захопив широкі кола громадянства. Наразі Еп.Діонісій про українізацію Церкви і -жудо хижає життям, або ж наказався жод про українізацію духовної школи роблять своє шропогод волома щодія в повинностях інод мб діло. Іліц інфарм.ан і оме лет : уроков очокоб Січня 30 і 1 лютого ц.р.відбувся в Во- -му фендрі в хазяїні он ніжуто намалює на лодимирі Волинському повітовий з'їзд Духовен- -икони інштво имає і , ономи монахів ства. Про його Міністерству Ісповідань пишуть: -али омарию онеґуменоп олуб можеад ван З'їзд мав бити цілком національний. Рефера- -конфергу удосн , німом існоволом од юд ти 1 промови виголошено було цілком по укра- нахедї овоя проєктою". Голову містов учас інськи. Декільки помів та більшість дяків все -али омарию м' -міноюжон одн аомеружен і таки говорили по - московськи. Революції й по- -плибоде. абд угоди очкож, опочинде юд станови проєкті тенденціями Всеукраїнського моб Лінерудої ол риннеконома звінжання -склерел отопроватос чуву ок - жодн . Іхжене Звинайно, від перенедення всього в життя те -умом умонасру он монини хилобжуклод уд все дуже далеко, але українське громадянство , юдожа онохосерф окріпнієнція хі ткаху і -ну ан ктедел атоми межен Іод отом твій -муд) іог уорг отої оф дкс - удом різникса треба по спрелединовості приписати о.Нижанору -тое , ванфлі с мата і пшти юд , якої ні -олка омонасарму в итнажи онімікм ибод ністерство це не має. XIX. ЕПИСКОП ДІОНІ- -МЕОД І НАГЛЯД В ОНЯКІЙ ОЧОД АТОНІ -наразі озі хвок од атоми отопріднення юд в інфарм. ан діпологія хин Вельмишановий Пане Міністре! Я вас давно сте- -му за погодження наших українських біженців, які .8301 м .д СІОТ таосза 48 -на живає омокод номини хилості цього -утго і опалетоюод -ніше через те для мене бажання громадянства ук- -раїнського малий серед себе свого українського -від тос ор , ложці Ісолом оаторотоїні -икой волтжудоки онімбозо сяку одну бажання і цілком породжуєся нисватити во їсрея .відною, ні узьма оп , зд . іншімох т ки -на омонасарму в джуд од онепутоном сан - апоп співнадроподор он шкільної імператою - засідання оновлення в тим короткуся дуже приємно для мене на- - даї їхкаше од очакування очкового уряду (Укр.) - атіого квад. Брови, Господарю, які вони - ну си повинні означати, чи змога обов'язок рі - ан очкової іншої морозної держави - бута ряду моєї дом , опукліх відомих виконань - -емодії її змалю утваже - а ся .Місто] поховати іншого дивою, який був - -сам елтонії аніждала! і виконання - -цької мрій озой дім з університетським польовим - -осі одержавши апелляцію батогованим - -на івано від я очакується фармація сходженням - :!! оточен еї озомасопмо 0.6 отомасопмо од ато - тів а лісій іоннаджованих, насолоди зд. і вт. - .діл ЗІ оточен са дімасою містами - -ол затворотнім оцеси ось уважно розуміється - едея , можеї іншевільну разом з анаджованими - -мі .амодіа од ватинції :дивлятися всі українське промаданство на е- - оцей ас урядом анаджованих укр. молоко - .вас з лонду, чи було по розумінням - хинисяєд в понтевуродої -зоба 1000 - -ан кінкасно тлазею і ніколо за замкою - -ом анвдіополі оштогованим (петербург) вигріб - , зонадіа.а.фосІ ландаць ринкоди од обскульдовання - от-слі он квію 88 в іншовиджованих а дусори імале - міродон си оси тирдія фанатикої .д.д озомасопмо - .можевод шимедоць котервон, злодії од - нтуд патм енфічні анаджований осшогованими - икесно інаженя осп муніципальної синхрони на - таїді в худ кінноводом оси однодосо .інфеди ан - анаджований осшогованим отсюди .т.п. інші мей ет - шисторогованим в юважа а ізако нім а олікру - домлю о часі герейської хиротонії. Разом - з тим короткуся дуже приємно для мене на- - годову висловити Вам, Пане Міністре, свою по- - тому 1 червня Вас передати всім нашим укра- - їнцям вроя мій привіт і бажання усього най- - кращого. Хай хранить Господь Україну, умуд- - рися і допоможе її правителям, воєдям і - олітним ковакам, а також най утішить і по- - редує все українське промаданство. Прикли- - таючи на Вас, Вельмишований Пане Міністре, - 1 на діля Ваші його благословення, маю чест - бути без покриви слуга Епископ Діонисій. - Львово 7 дня 1921 р. № 377. Кременець, Во- - дичевської Губ." - На цього листа Міністр Ісповідань від- - повів своїм листом 25 лютого № 212: "Ваше - Преосвященство, Милостивий Архипастир! Ме- - ні було надзвичайно приємно опержати листа - Вашого від 7-го лютого № 377, який плибоко - дорахував все українське промаданство на е- - мігранті. Прийшіть від мене, Високоповажаний - Вищко, широ подяку за Ваш теплий привіт - і лобі побажання. Най дорогі нам інтереси - Православної Української Церкви стануть - мінними усами, що звідуть Васе Преосвящен- - ство і моє в спільній праці Богу на славу - України на користь. Прохаючи святих моли- - тов Ваших і благословення, маю за честь бу- - ти Вашого Преосвященства слуга ласкавий Мі- - ністр Ісповідань Проф. І. Спіченко". - Оці 6 дня ц.р. Ед.Діонісія випустив - "до Честнішого Духовенства" своє посилане - таїді в худ кінноводом оси однодосо .інфеди ан - анаджований осшогованим отсюди .т.п. інші мей ет - шисторогованим в юважа а ізако нім а олікру XX. СПРАВА З ХОЛМСЬКОЮ ЕПАРХІЄЮ. Останніми казами по розпорядженню Польського Уряду Холмщину в церковно-адміністративному піднемення приєднало до єпархії Бершанської чи Троцьковської, на чолі яких стоїть Еп. Володимир, що неоприкінно ставився до української справи. В інтересах українського населення Холмщини необхідно, щоб вона була зв'язана з Болинцем. Такого зв'язку бажає й Кременецький православний Епископ Діонісій, що в цій справі писав до Міністерства Визнання Річі. Посолицтві Польської і Начальника Пенетта про тест проти випуску, а ніж його влади Холмщини. Міністерство Ісповідань піддержало Кременецького Владики і підело в цій справі листа до Міністра О. Стемпельського 19 лютого №: 175 і до п. Голови Дипломатичної Місії в Ричі Посолиттв Польський 25 лютого № 216. XXI. ПОДІЛКА МІНІСТЕРСТВУ ІСПОВІДАНЬ, повідомлення про справи українізації Церкви, Рада Міністр постановив: "Приняти до відома. Висловити Міністру Ісповідань подяку за його працю в цій справі".//Журнал № 25/. XXII. ПОДОРІГ ДО КРЕМЕНЦЯ ПРОФ. В. Побач добре-поінформуватися в церковних справах на Волині і розв'язанти справжній настрій духовенства, Міністерство Ісповідань командирувало до Кременця Радника Проф.В.Бідова, який пробув в командировці з 23 січня по 12-го лютого ц.р. Детальний відчит про що подоріж до цього додається окремим додатком. XXIII. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЦЕРКОВНІ МАТТИ НА УКРАЇНІ. Міністерство Ісповідань приймає міри бути найширше освідомленим про церковні справи зв'язаної з "Естонською єпархією" на Буковині, особливо про церковний рух в Київі та Кам'янці. Для цього Міністерство Ісповідань увійшло в цій справі в зв'язок з Міністерствами -модією отомощи зед ом Внутрішніх Справ та Преси й Пропаганди, - момен ипослі їого іття де обіцяна в цим відношенню всяка допо- . отой письм анапом ознаменован санк XXIV. ІНФОРМАЦІЇ ПРО Міністерство Ісповідань дуже лікарить- - іноподобної церковних життя од татарських міністрів В ЄВРОПІ. - итова на 1920 року в церковних справах по - омнею.О.І.Фодп анадіопої воїх правовладних і неправославних землях - або як в удавод очого Европи. Після великої світової війни цер- - ІМ винадає їакореу :вднім, особливо ті, .Ч.Н.У анадіопої рухові цьому сеть багатого того ж самого по - тіао-онкуталуй в здаюхр. обителя на Вкраини. Обов'яз- - ає їакореу одн міжбуттєв ком Міністерства Ісповідань есть постійно -аудія дедюд . анадіопої електи за українським руком і вибирали з - ой. вед Янком індот & он нього все, що тільки корисне для Українсь- - кнатип оп рідужонд ялу їакореу Церкви і для Української Народньої . анадіопої мостой Міністерство Іс- - ох отгоретоінім , івонст аповідань звернулося до всіх Послів Україн- - ім відотої итаком хвамоновської Народньої Республіки до всіх Голіз - атуду нком ,єдинеі ; анадіопої мостой Міністерство Іс- - тогетоінім ,икрстом індордовеві силасти широкий звіт церковних - ор в Німшепелт в ;ісототої поційов держави, де їх акредитовано, за - Ієн нил .літнемуод хиндігра і за початок 1921 року і пересла- - ретоінім иннауносе/І : ти його Міністерству зо всіма належними - ікополї вятогетоінім щедп / до цього матеріалами /особливо в офіцій- - од іяїмі а .І.М щедП/Е ними церковними органами/. Коли при По- - ,руна мей од іниннів дік В сольєвті есть Пресове Бюро, то проситься - удпоток дІ он иноеда постійно вбірати всі відомости про цер- - ромлакон аву дін .пої за-ковне життя і посилали їх Міністерству. - ОСЕІ удпоток. дІ е ,иметиньо Взагалі, погромено Послів систематично - діа.пої за-М щедП \/.д ІСЕІ иповідоляти Міністерство Ісповідань поо -.пої ак-М щедП \8 .д ІСЕІ пирвомони ом цер- - пої ак-М щедП \е .д ІСЕІ иповідоляти Міністерство Ісповідань звернувся і до - мей а.пої за-М щедП \е .д Миністра Закордонних Справ. Міністерство XXVI. ПЛАН ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ - сповідальний вказав, що без широкого освідомлення у церковному житті всієї Європи неможлива нормальна і корисна праця його. - атмосфера думки в Україні, яка заснована на поглядах про церковну незалежність, не дає можливості для розроблення нормальної і корисної праці. - МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ вирішило намітити, що Міністерству Ісповідань дали повинну роботу в будучині і як вести християнську церковну працю. Міністр Ісповідань Проф.І.Огієнко написав, на основі свого досвіду в цій справі, величезного доклада: "Чергові завдання Міністерства Ісповідань У.Н.Р." - XXVII. ДОКЛАД МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ В КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ КОМІСІЇ РАДИ РЕСПУБЛІКИ - міністр Ісповідань Професор І.Огієнко зробив широкого доклада в Культурно-Освітній Комісії Ради Республіки про Чергові завдання Міністерства Ісповідань. Доклад відбувся 1914 року, по 2 години кожний раз. Лютий 23 в цій справі була дискусія по питанню, зазначених Міністром Ісповідань. - XXVIII. ІСТОРІЯ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ - Перебуваючи в Тарнові, Міністерство християнства Ісповідань хоче в коротких нарисах подати історію Міністерства Ісповідань; пізніше, коли будуть збиралися таємно потрібні матеріали, Міністерство в опрацює повну історію; в теперішній же час для цього нема потрібних документів. План цей приближно такий: 1/Заснування Міністерства Ісповідань, 2/ Праця Міністерства Ісповідань до Директорії, 3/Праця М.І. в Києві до першої еволюції, 4/ від Вінниці до Кам'янця, - деякі з цих питань існують у документах, як-от: 5/Праця М.І. від 15 вересня по 16 листопаду 1920 р., 6/ Праця М-ва Ісп. під час польської окупації Поділля-Поліссями, в 16 листопаду 1920 року по 3 марта 1921 р., 7/ Праця М-ва Ісп. від місяця у чомпопод оголошенням статуту, з 3 марта по 9 червня 1921 р., 8/ Праця М-ва Ісп. під час першого побуту в Тарнові, в 9 червня по 31 жовтня 1920 р., 9/ Праця М-ва Ісп. в Кам'янці. янці з 6 по 15 листопаду 1920 р. ІО/Історія Українського Священного Синоду. II/Дільництв Ради Міністра Ісповідань. – Деякі з цих огля- дів в Міністерстві уже складено. Брат фахової бібліотеки при Міністерств. ОТЕКА МІНІСТЕРСТВА. - ви надзвичайно почувався і почувається. Звичайно, тут, за кордоном, такої бібліотеки не зібрати, але хоч дещо знайти можна. Так, Протоігумен одного із Львівських монастирів, о. Анастасій Калин погодився допомогти Міністерству в цім відношенню і зібрати невеличку бібліотечку найбільше потрібних книжок. XXIX. РАДА МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ за місяць Лютий 1921 р. відбулось 4, а саме: 12-го, 17-го, 23-го та 24-го лютого, на яких було обговорено такі питання: I/Докладне повідомлення члена Ради Міністра Ісповідань проф.В.Віднова про подорож його до м.Кременця. 2/ Про Церковні Богослужбові книжки; 3/ Про Текст поминання влади Української Народньої Республіки і Многоліття; 4/Про Церковну Раду в Тарнові; 5/ Про український на- персний /звичайний/ та наперсний нагородний Хрест для духовенства; 6/ Про розподіл грошей на користь українських бідних дітей за кордоном; 7/ Про сповідь на українській мові; 8/ Про привітання Сербського Патріярха; 9/Про правила української вимови слов'янського тексту Служб Вожих; 10/Про приняття до вживання Текстів: Поминання Влади Української Народньої Республіки та Многоліття. -16- XXX.СКЛАД МІНІСТЕРСТВА На 1 березня 1921 року склад Міні- стерства в цей час був такий: Міністр Професор І.Огієнко, член Ради Міністра проф. В.Віднов, по Департаменту Загальних Справ - Вик.об.Директора П.Сікорський, вик.об.екзекутора урядовець І ранги В. Квасницький; по Департаменту Православ- ної Церкви Старший Діловод Л.Ненецький. В м.Лютому І дня прийнято на посаду в.об. нач-ка відділу Департаменту Православної Церкви Ст.Діловода Міністерства Шляхів Ю. Грох-Грохольського. Таким чином, в м.Лю- тому 1921 р. Міністерство працювало в скла- ді всього лише шести осіб: Міністр, Радник, в.об.Директора Загальної Канцелярії, в.об. екзекутора, в об.Начальника Відділу і Стар- ший Діловод. МІНІСТР ГОЛОВИДАНЬ ПРОФЕСОР 1.02.вчм Перевірено 1/2/1921 р. ЗЖИТТЯ ЦЕРКОВ. I. СЕРБСЬКА ЦЕРКВА. На відміну з одержання Міністерством Ісповідань матеріалів, за минулий 1920 рік в житті сербської Церкви відбулося багато надзвичайно важливих подій. Собор сербських архієреїв на своїм засіданні 13/26 мая 1919 року виніс постановку об'явити сербську Церкву автокефальною і-денною, на чолі якої має бути патріарх, а поки що Церквою має управляти "Срединни Архиєреє скл Сабор у єдинене српске православне цркве". Собор видав до народу і духовенства відповідну гарячу відозву. 28 августа 1919 року був виданий Наслідником-Престолу Олександром закон, підписаний Міністром Ісповідань Алауповичем, про "Срединни Архиєреє скл Сабор", якому ставилось завдання організувати сербську Церкву і підготовити вибори першого патріарха. "Сабор" складається з шести епископів. Постанови Сабора /Синода/ затверджує Міністар Вера /по § 6/. 17 червня 1920 року в Білграді нарешті був виданий закон про Автокефальну У єдинену српску православну Церкву", підписаний Наступцем Престолу Олександром. 30 августа 1920 року в Сербії відбулося велике національне свято, - було відновлено Патріархію, переважну туди з 1766 року. Був виданий специальний наказ і відозва престолонаслідника Олександра і відозва 14 сербських епископів і митрополитів на чолі з Митрополитом Сербії Дмитрієм. В Сремі, місці перебування колишніх патріархів, відбулося надзвичайно урочисте свято восстановлення Патріярхії. Між іншими, на святі брали участь єпископи втікачі з Росії "ко их су их изгнали гониоци цркве", а "руски изванред- -инопол моторозойній и пуномочни министар" Василь Шtrand- ітичи в як ОСЕІ діяч поклав привітання як представник "Велике Мучениче – Православне Руси е". Посол Штранд- ан афоезиха хижава пам'ятно томований -он зінша уюр СІС, що ся на місці Сербській Патріар- -хії, і побажав, щоб знак цього дзвону був од- -алефомота урядов "страдальничке Молукше Роси е" доти, аж локи із звільненої Москви не задзвонить міцно кремлівський дзвін. Св. Архієрейський Синод Вселенського Патрі- ярха трамолою своєю від 19 марта 1920 року № : 2056 благословив автокефалію сербської Церкви. 23-го октября видано було королівського на- каза, який позначається вибори першого Патріяр- -шидої осн , моржакових апостольских церков. 30 октября/12 ноября/ в Білграді в Церк- -ві Соборній і роспубліковано було правила вибо- рів. Вибори відбулися надзвичайно урочисто, - обранцем був Митрополит Сербії Дмитрій, який у той же день і був затверджений регентом Олексан- \едонто\ "вободе" .\Э ф ом. Тек відновилася автокефалія і Патріярхат Сербської Церкви. З цього приводу Міністерство Ієновідань посилав приглашення Сербській Церкві і Патріарху /див. § VIII/ а II. БУКОВИНСЬКА ЦЕРКВА. Після упадку Австро-Угорської Монархії Ву- ковина і Далмація роз'єднались: Буковина перей- шла до Румунії, а Далмація - до Югославії. Ці дві країни: Буковина і Далмація - раніше складали одну незалежну Церкву, голова якої, Володимир Реп- та, носив титул: Архієпископ Черновецький і Мит- III. ЧЕСЬКА ЦЕРКВА. Національна Чеська Церква все більше та більше шириться по Чехії і внес чеський церков- ний рух набирає великої сили та ваги. В січні ц. р. в Празі відбуся церковний Катрес, на якому цей рух цілком викристалізувався в ідеологічно- ро боку. І6 лютого був переведений перший пере- пис населення в Чесько-Словачкій Республіці, го. товому етнічному чином в цілях дізнатися про число римо- католицького населення. Антикатолицький рух в Че хії надзвичайний, - цілі села відтакають від ка- толицизму, навіть 70 і 80-ти років людність. В с. мій Празі одпало від Римо-католицької Церкви 80.000 душа. Маси робітників підтримують протести проти Римо-католицької Церкви, захищають Церк- ву, виганяють єсензів і замісць Служб латинських улаштовують Богослуження з рідною чеською мовою. Останніми часами чеська Церква звернулася до сербської, бажаючи влуків з нею. - Наш Посол в Празі А.Славинський листом своїм № 91 від IV-го мого обіцяв роздобути Міністерству Ісповідань всі потрібні матеріали по освітленню чеського церковного руху. IV. ПОЛЬСЬКА НА- РОДНА ЦЕРКВА. Польський Єпископ Францішек Годур веде ве- лику працю по насадженні народної польської Церкви. До його пристає багато народу. В Америц відбувся з'їзд, на який зібралося багато кобондзів і світських польських делега- тів. От цей з'їзд і обрав собі Єпископом Франциска Тодура. Висвячення во єпископа відбулося в Голендії, в утректі, єписко- пами стеропольської Церкви. В своїй праці в самій Польщі Єпископ Тодур отримав прихильність. По цілій зем- лі польській — лише "słaż" від 3 лютого ц.р. — шепнуть опрацнікі релігійної прав- ди уста ошуканого і затуманеного люду Вожо- го ті таємниці, великі слова: Польська На- роди Церква! Церква народу, а не міжнарод- ної клики, церква лоду, а не біскупів і вель- мож, Церква Христова, а не мішанина погансько- жидівської філософії шиуліх віків, Церква Правди. Церква — життя, а не велике ошуканст- во, розраховане на простоту і навність поль- ського люду." V. ЛАТВІЙСЬКА ЦЕРКВА. В серпні 1920 року Православна Церква в Латвії оголосила себе автокефальною, від московської Церкви незалежною. Тоді ж було засновано Синод Латвійської Православної Церкви, який являється вищою церковною вла- дою в Латвії. Синод цей запросив до себе Пен- зенського Архієрея Іоанна Помера, родом Лати- ша. Патріарх Московський Тихон замість Іоанна прислав б'їрхієпіскопа Варшавського Серафима. Латвійський Синод зросив прийти Серафима по таких міркуваннях: 1/ Під один верховний пастир іншої Церкви не має права призначати верховного пастира для само- стійної і незалежної Церкви Латвії; 2/ Верховний Пастир православної Латвії обира- VI. УКРАЇНСЬКИЙ ЕПІСКОПАТ ЗА КОРДОНОМ. Летого 26-го за № 228 раднику Латвійської Місії Івану Задорожному вислано листа з про- ханням написати про Латвійську Церкву і Синод. Міністерству шість із Вілграда слідую- че про Епіскопат за кордоном: В.Митрополит Антоній Храповицький зараз знаходиться в Константинополі; там же Митро- полит Платон, Архієпископ Анастасій Бесараб- ський, Еп.Никодим Кмівський, Веніамин Тав- рицький і Феофан Полтавський. Архієпископ А- настасій входить в склад членів Синоду при Патріархаті в Царгороді. Арх.Агапит Катери- нославський був відданий урядом Денікіна під суд за українську "зміну" і його залочено в один з манастирів в Юрму. Незадовго перед виличанням Врангеля із Юрми Агапит приїхав до Севастополі, де і був розстрілений большо- камп. Архієпископ Олексій Дородниця помер на Катеринославщині, про що Міністерство пові- домлено з Вілграда. - Із Сербії шість: І/Архієп.Галогрій Волинський – його поставле- но на чолі всіх московських православних Цер- ков в З.Європі; 2/Феофан Курський і 3/Еп.Гав- рил Чепур, б.Ректор Полтавської Семінарії. Еп.Гаврил навчав в Сербії в одній з женьс- ких шкіл Закону Божому, але його "за нечемну поведінку з ученицями було змушено покинути -22- нія моделі з оцінками розташованою і роботи школу; тепер він десь в монастирі, про його життя негарні чутки." - ахт шуд оном фіталл моєтвом миножей .фіталл пшмзорог ни Господинатал ушиндя 832 % ве оч-де ототел. -оди в стонк омній монастирській учасі фітіл -по і узирої ужоком одн итсоплен импех .дон -гудике адвартвія ві атуши унтеротойм :монодром ве тапонейд оди ер вадас фінціоналек мінона тікопостим.а -оцтим ек мет іконопишетонсК я розтдожене -варовед Містоваля покошпихА ,ноталі тікоп -авт нимрівей .Миколай мидоси.л.Янько -А помошихА .Княжеватоп нефоеф і Ямашкір нос удомсО айноду дьєю в атпдожи Містован -моготаї тинчл.хдА .Ідоросоції в ішахраталі дін звичиней модру униздія ауд Княжеватопон онорове огої і "ун ман" умопісогу ве дур дєреп откодезе. .місій а відтвоянем в щдо я од авхінси тинчл улифі ві рицьобі млинентия -пашимод фінокітовор ауд і ед ,рлоотовазе0 ен сомон гриндорсї, Містово помошпихА .мик -каоп овторотойм оди оди ,Інфіжкапошеретаї :атудин фідвоє ві - .едвртлій в онолмод -елктсоп очей - Миколайко Вітопя.пейхА\У .ФІ Княжеватопи хаваконом хтоа іпор ан он вєї.п\8 і мінкоду нафоеф\S ;іносмі.8 в коя .Іґаніме0 Господинатолі роткеф.д ,сунеф німр -женек в Міндо в фідвоє а авриан к.ГнівасТ.пї умерен ве"отой олс ,уможов уносзє кіни ки птупиноп онепуис окуд шмцдинерг в уляйевон До Пана Міністра Усповідань Старшого Амєлькевича Кам'янецької Уповноваженої місцями Вікуня Заява. Звідно з Вашою, високоповажанні, Пане Міністре, пропозицією Заяви посаду 13. об. "Фрекштат" одного з Депутатами-об'єднаних Догуреного Ва- м міністерства Мото за реєстр. Зайвими про свою згоду. 23. квітня 1907 р. М.Вікуня У Н. Р. Міністр юстиції Середня 7 квітня 1921 року № 302 м. Париж До Пана Грем'я Ер- Міністра Української Народної Республіки. Про свою нарешто вам звіт про дізнаннясть Міністерства юстиції за майже місяць 1921 року. і українським витови богослужбових церковних сил. Міністр юстиції Скроба не виник, Прикладно УНР. Міністр Ісповідань "7" березня 1925 р. №303 м. Маріуполь До пана Талави Культурно-Освітньої Комісії Ради Республіки При цьому надсилаю Вам: 1) Документ м-ва Телевидань за м. Могилі 1924 р. 7.302. 2) Документ м-в до Ради Народних М-рів 7.285, в якому надсилав маю інформацію від всіх колик УНР. 3) доклад ми в справі аборигенів Пулинової уряду в Річ Посполита м. Київ Діяльність Міністерства Ісповідань Української Народньої Республіки за лютий місяць 1921 року. I. Духовна оцінка над іншими- поважними козаками по Таборах. Міністерство Історії даних вказує на руку свого письму увагу на духовну оцінку над іншими-даними козаками по Таборах. Міністерство визнає, що Служби боти по таборах і тільки в разі величезних неприятностей повинно вирішувати усвідомленого мовного майбутнього вимоги, а лімити в цьому відношенні по таборах немає. Служби і немає виховного впливу на козаків. Проповідники не слухають оцінки в добрих пантеронних змінах: Ви ще чули митрополита Кирила 17 лютого №58 з мешканцями До Імовірно Мітченко Семеня, о. П. Пауєвського, щоби намагатись успішніше. Звідти о. Танчевич Сергій в Таїнові і на Смілніт з ним народи були обмірковано всі засоби дужовий опини над іншими вартих молитвами. II. З'їзд українських пан-ошців. У словах духовні оціни наших біженців з України і інших козаків, а також в словах умовних взагалі, з очевидною виразністю дуже вертиться Назріло бажання писати, які повинні бути музичного обговорення і виді- лення. Для цього лімитуванню Київсь- день скинають на 13 березня на наме- дія з'їзд всіх українських пан-ошців, що передбачається за митами Укра- їнської Народної Республіки, а також кож і краювання святкових цер- ковних організацій і всіх членів пов-оштних усім синов. З'їзд розпочинається в 107 ранку з 13-20 березня в 107, ранку Слободою Бончою і Удометом Молеб- ном після всіх умовних пан-ошців. Понеділок 14 березня з'їзд товариств. Тлумачення звітів буде таким: 1) Довлада Плющевого Т. Орлова : а) Укркови митя в прогресивних; нехтово славих тешляк Євген за 1920 рік; б) Українських узьмів і в) Українця мови ручки; і українська билиова узьмів-лубленого боєць і узьмів потім. 2) Донщар цигр. П. Тоддюка: Уча- йства алманахування узьмів (зразково ми- ніс, яку пан- омуї лютомъ цьогиньшого по таборах для поїздків). 3) Укрдимачі з майбут пам'ятних узь дукови титін поїздки і про їхні орх- ні потреби. 4) Духова ліка над українськими Козаками в таборах. 5) Засування цьогиньших братер по таборах. 6) Потреби різелькових пам'ятних. 7) Лист до Червоного Патріарха з уроками благо- словий Українськ Автодекрану Узьмів. 8) Пр вітання новому Слобожану Патріарху Велик 9) Засування Українських Узьмівної Ради Стачнів, яка має вузьми: а. Розв'язани майбут 8. Форма політична на владу, б. Відозда до Коза- ків, в. Налогови Миттови. Яким звізд-пам'ятника по 8 той повинному артінської Олесною, нез- мому польщі всесвяйських церковних ради, і арті розстріляним бельгованими архієпископи Катеринославському Алашарі. III. Допомога бідним українським дітям. Пане Римський! Бледенці XV прислав свою допомогу польським дітям на Україні на руки біску- та Кам'янець-Подільського Патра Мальковського. Біскуп, знаючи про малозбіжні гурти і україн- ських дітей на виганяні, прислав уряд своєю пленаша Косачівського митницю Івановець У.Н.Р. на допомогу бідним українським ді- тям двічі різних польських марак. Для очищення розподілення уряд зо- мент митниця Івановець /Грав Комн- сію під своїм головуванням із різних земельних центральних комітетів та Таганрога. Перше засідання Комитету відбулося 27 лютого, дуже уважно не збезпеки, коли була розглянута доповідь дійсного члена Володимира Остаповича. Євгену Качанському Міністерству телеграма мала вигляд 26 лютого № 233: "Неблагополучно! Кобилятко більше сильне! Ваш щедрий дарунок бідним українським дітям дуже заслуговує уваги. Українську еміграцію, коли вбачаємо в чому реальність вигляду братніх помилок-українських взаємодопомоги. За цим письмом доповідь кріпкого Чан, Кобилятко більше, Слово Средньому по-Кобилятку до Національного Міністерства телеграма Т. Остаповича". IV. Парагріз в Тарнові: Для уповадження слухав боянка в Тарнові: Микитенко Умоводан забулило пап. очуд Линкітрана о. Михайлика. м,3 Ламута, Дебри Сокорак в Княж- ній Іванові. Але за того, щоб в Ламуті всь до священики, все това злопа одному з них узії знає по неділях до Тарнова. На мі- сцяй Неравину (оночної) миколи 5 лютого в 107 метра в цій селі. У Крупкової: ну нема. V. Висвітлення нових українських священиків. Мінімум силою Усповдань вже було певних заходів до висвітлення но- вих українських священиків, і ці заходи дали добрі наслід- ки. Сім'я Чиня, в м. Продні сн. Павл. Филур висвітив священника Кам'янечь кого Успвзанцю Петра Біляна во священика св. Топчовської Узд- ки в бєтрільчку д.б.620. Других кандидат, вільніх си- хер Кам'янечького Успвзанцю, скін. певних наслідків нурили чи бло- словським францисками, тоди туда висвітлення во священика 20 December 24 month in Bе- лещі сн. Дрвітім. Торговцю Ради Монумент, /аибез імені 25. січня у р. Ялану мсті Суми ви- їхав на священник-пом. одяг дано на подорож 7500 копе- к сбитих марок. VI. Зносини з Уаргідським Мб по сольствів. Уаргідському Новакаменю від 5 лютого (а м 103) відзаблено впливо інформаційного шляху цьо укривні силаи на Україні; засобно в листі уболу коротко заставаю всі ейони нашого укривного руху. і внесено вагу дм на мої Узгави Уаргідським Патрієлхам. Суд інших заміжних Послу повинен був зазначити: 1) Хто зараз укр- мані звітаний; 2) Кому городський Патрієльком, 3) Як ведбушал будь-яким Уаргідським ім ведбушал будь-яким Патрієльком, 3) Як Патрієльх будо - снаньки до Української Церкви, ч) На яких цивільних Патріарха може рахувати наша денегозія, д) Вже політичне ставлення самого УАС- кородського Патріархату, е) Стан узгодження сьогодні в Тугеррині та Греції; ж) Які висновки цивільного в Україні, на Атоні та Дельтах. і) Що воно сам Роберт, 8) де б. митрополити Київської Армії- Підтій, 9) де б. Архієпископ Володимир, лікар (близький Олексій (Дуздович), чи вже? та кабда, коли він пошле на Київ митрополитські ? VII. Зносини з Ужгородським Патріархом. Ухвала Ради Народних Комісарів підтверджує цю дипломатичну відмову 300.000 полтавських морок на подорож до Ужгорода, яка була засуджена святого Патріарха за погане поводження. 2 лютого (відповідно комісії Напалб), відсутність концентрації межа імовірності була дипломатичною вимогою. VIII. Привітання Сергійкову Павлі- гробі. Мичуріною року 12 квітня відбу- лося видання нової сербською пам'ятки. Мичуринець во Історія писав новому Патріархові: усвідомивши бій своє ім'я, а також листи- вий вимітати і був згоден- стих умовних і культурно- обітних устав. IX. Зносини з Білградом. Міністерство завдяки узгодженню між російським і білградським урядами має зробити надзвичайну увагу вручити видачі Србської "Плачки Српске Православне Патријаршије" національного, так що Міністерство згідно означеного з церковними дипломами в Святій за минулих рок. X. Звільний чинов і його розбір заяви. Міністр Ткачова б згорнув у. р. ввійшов до Ради Народних Міністрів з сенцільним доким. дом уго Звільнити чинов і його розбігання, що стоять раду мпі- сигрив вшир ведно бідних заходів, аби в цих суб'єктів було розроб- лено відповідного замовлення Суда. Рада Міністрів керовано бича (вище з музиками 21): "Додати Степанчуку Всеволоду" з посту чинов і з Міністерством Кмп. Відповідь внесено в Раду Народних Міністрів законодавчих узгоджувати зазначені вимоги. До розгляду Міністерства "Остінця" та інших місцевих органів, які стосуються цього питання. Вважаючи, що сьогодні думка вакантна, Міністр Тесно- була своїм листом від 23 червня 1999 зазначив Міністра "Росич", що в цій справі розгляд буде додатково повинен бути міністр. XI. Зносини з Британським Гіблійним Товариством. Ще 1 лютого у р. за № 87 Міні- стерство Управління звітувало до Імови Українською Церквою Хреща, що сини було взяли на себе міжнародну в справі ви- дання всіх книг св. Письма для критичних українських любовців Британським Гіблійним Товариством; Міні- стерство додало і надмовлено зраз- ки урочистих 23 січня 201 міні- риста. Лютого 23 січня 201 міні- стрство, за вимогами тих, що виглядають, зважаючи на думку від Кривого Хребта до Меридж. Від Заможних Слободи Слово уж не исчезло, здесь Величко до п. Толстого Церковно-Белого (М. Н. Левицкого), идущем по улице Свободы. XII. Український Об'єднаний Боніт Молоді. Листом своїм від 10 лютого у р. Олена Кульчицька сповіща- ла, що вже прилучила до нас, сама замовленою й Молітв. Силом Співдруга Об'єднання Боніт Молоді; Сумнівається тільки, чи ми цим темпераментом мешканців умо- влено буде виховувати. Всіх душу лютого 11 р. М/25 Спілка Об'єднання Молоді землю в тій під супровід Звернулася до Головного Уряду Київ у Львові Побажанню; чи- батимуть, між іншими, лоял пото- бно буде поруч виконувати Указівному етапі відразу бо- нові Малатії. Ін. Кобзаревський Могли би сило без письмових, щоб купити у нього увто обряда. XIII. Молитовник. Скільки по школах на Україні віт і дрібно пачу молитви заверчомь по черниш-словенському текту в московській виляобі: Миритися з таким станом Микійство Імю- відамъ не може. Тебне, ще цим- де багато росу, поки діти по школах будуть завдати манай! либ молитви по-українському, для чього ще немає сталого, від- повідного словенского владою ухваленого текту. Аби цими- мити облосковлення українсь- кого мову через політовчими, Міністр зв'язку використаво Мо- литовича, з чернильно-сивим світлий пелейком на україн- ську вибуху зредагованням цього. І. О. Винок. Тактико- митовчими, надрукованими словами свіжим мітлами з країнськими українськими цикладами, дають змогу дітям по школах роз- пивати ломитви з синов- тльбою українською ви- люблю, нам тільки вони не за- чують українського любово. XIV. Церковне будівництво. Дбання про збірання матері- алів по церковному будівництву, Міністерство звернулось через вру 22 лютого №185 до Водного Уряду із запитом архіменти С.Т. Ти- мшенка, учасник його вимогу- вання дебільних церковних україн- ських церков в національній стилі. Про тим саме Міністер- ство звернулось і до інших архітектур. XV. Напередні хвилі. Все українське духовенство мече. Дої посилить лосковські священи- ки й натягні хвилі; узі сво- цькій хвилі, навіть з тих-зі флом Микола II, який заявив їх в 1896 році. Хвилі узі — восьмино. Мінчить чибо перші, "речополич". Мінчить чибо Ісповідь збирає зараз майже всім, щоби цим поглинути до вигодження українських священицьких хвиль різних тягов — звичайних, наро- дних і великих; узі хвилі мають заміни лосковські. XVI. Переклади богослужбових книг жінок на українську мову. Остаріло вчительство, що в Тарнові, малюється залишати подальший Комитет по церковному богослужбо- вих книгах на українському мову, для чого треба кілька амі погоджо- них мандрівників, які потребують до хових людей. Молитва видали- вання церков. Тільки, щоб 1. Освя- тити церковні книги на українську мову. І недовгому часі Левченко сміти входив у Раду Матерів Законопослухання узгоджен- з Кинешії по цементову дільницю. від - до мільни в Великому кур'єрською цеглою ломився та на цеглу. XVII. Українська вишивка богослужбового убрання - слов'янською темою. Міністрство Умовіддане дбає про те, аби українські церковні храми в миру і на землі повинні бути убрані. Понад тим, щоб купити панагію на свято Боже, на уряді "Ісуса" дуже переконано, і на церковному зборі в Україні слухати по-чудовому - слов'янським і московською вишивкою. Убрання містить схему багатьох панахид, криж і завісок по всій Україні, їм на всіх церквах, в яких тільки не слухати українською вишивкою, українську вільову як обов'язкову. Учи Міністерство, до часу цьому до- послугобових книгах на українс- ку мову, дослідне по всіх уєржах ємності в Сучасних Божах, і чим повільно прийштуть і духовенство і народ до переходу в давньому на україн- ську мову. Виходячи із самих ліричних дів, Мич- стерство цілеспрямовано до виполоблення з текстов богослужбових книгах з українською вільовою, писаним українським прозвонком. Редагує ці тексти угор. 7. Врізно. Учеб- лотоблено тацім писом Читре- ро. Мані мекери будуть в медитейдати Кім чобо, аби дати певний під- рухтих укрвїнської вимови, Пруд. 1. Взібно натисав Спеціальну дія цього млинку: "Українська вимова чертобно - слов'ян (мно богослужбо- вого пемтя). Порадник для україн- ського духовенства." Книжка 38 мільйон покаж, як повинно було вляг укрвовий тянет, але дат при- стави цей вимовч. Висновки цеї книжки, в 40 цьобинах, випущено оціллю, як "Аміт", До всіх Правос- лавних єпископів і Архієпископів на Україні". до Кравчи додано шлях цьо- лову: "Наше Церковне мистецтво, ми- 30 посібні Львівському! По всіх урочищах Слов'янських землях. Слуги Бога ізбавляється з родиною, Більшого богослужбового печеня; Виловлює на Україні цілі ві- так само і на Україні урочищах ки цьобним Слуги по урочищах з рідного українського більшового, і тільки останні молитви да- промок було чиненувано свято- вого виходу. Єрмаковської ви- лови, народу українському зобсім рухні: Вороговим воєно череви і пекнувавшись цього Верлених є-т свідчень виводо відпелюго, ласкаво урочу вас зробити дізнавання репорядок. ПСВО друженнії вам епархії; моби — до гау вшатовим цькивому богослужбових кишках На узлійнську мову і ухвалив їх відповідно до узгрупованого кладово, після того всі узлійці мають змогти на українському мов. ву - мови до того часу всі Сичинські Боги, всі риманки і синьо в церкві, всі тереся н. одержую узгодження з українською мовою. Листа чого було в додатку і розбиток концентрація міста до всіх Православних Вселенських церков на Україні. після 3 вересня 1919р. № 1082. Влітку узаконили вилови, як додавано до даного зразка вилови,- Галицький вилок, церковний і синьо. об'єдн! Мовленнєвою майбутньої думки, що всім усім було вищим особливо вже суперечить Камені і Романців, де, по наказу Еп. Діонісія, вже приєднувалися до українського вимовлення, але як зважилися за умови сильного Волинь — мешкають. XVIII. Церковні сцени на Волині: 60 Церковний рух на Волині все збільшується і захоплює широкі кола громадянства. Накази єм. Діо- нісія, що узагальнюють церкви і що узагальнюють духовні мис- ли роблять своє діло. Січень 30 і лютою ч.р. відбув- ся в Володимирі-Волинському по- вітовий з'їзд духовенства. Звід тих муніципальних церковних комунах: «Звід» люб. Вищев Узілком Мазюнка. Реферати і урочисті висо- кії? Реферати і урочисті висо- ложення були згідно по-учас- тиному. Декільки почв та біл- мість дечий встали публічним муніципалом. Реферати що- ставили церковні перешкоди Всуправільно Укрінформу Собку та Імбоми Демогантичним. Здирають, від переведення всього в мирі, то все дуже далеко, але українське громадянство увійшло згодовлене гарним пташком Водяний мі джохенишка. Половину учень цього різьдз києва по сьогодні- добить муніципалітет о. Никанору Абрамовому." Детальних вправ- лосерг цю 8 і 20 Мечівського ше немає. XIX. Епископ Dіовичів. У відповідь на листа мого д-ра Еп. Dіовичів від 28 лютого у 74 бля- Дина відповів таким шрифтом: «Вже "Вельмишановні!" Пам'ятаєте! Я вже давно стежу за положенням наших українських дітей, які очікували в Польщі; і всяка їх потреба маю- дить в моїй службі належне місце і однак. Тим цільніше резер- те думки батьків згадано- стіва українською мовою, яка себе своєю українською священника, і з вищого огляду задовольни і звання і цілком погоджу- ся висвятити до їх розради міна Івана Гусу, котрого москво- любійолило в раді ізраїльської "худо- жногі". Радом з ним позиченують Думе учинити дивлення над - доро виловими Вам, Пане мого, свою почалу і їзус Вас цьедості всім нашим українцям чудом- міг зміття і бажання усього нез- нащого. Хай хвалить Господь Україну, умирдить і дозволите "І" управителям, вонирили і члов- им розакам, а макте нації - мітів і порадує всі українське згомадення. Тримкий Богом по Уас, Вельмишанькі Пане Моги- силе, і на діла Вам: божества маловленя, што речь Гусю Вам покірний слуга Ємі-сюн Діонисій. Молю 7дн 1921 р. №377. Кременчук, Волинський губ." А Начальо мера Микитар Яков- віцьк відповів своїм листом 25 лютого N 212 : " Наше Триєль- чишило, милосердній Величества про! Ми було надсилано цейк. ро вулярно мера Вашого від 7-го лютого N 377, який швидко порадував все українське земля. Дивитись на еміграції: Триєльч Відлише, Миколаївич Кладину, чи- ру подяку за Ваш теплий умовит і добрі побажання. Най дорогі нам Им'я Треблювської "Українські" Церкви, створить міцними узами, про зв'язують Наше Православство. і мене в Світлій-Ізраї: Бог має Славу, Україні на колись. Проя. Кори святих молитов Ваших і Вловлювання, мого земляку Натов Трісоквського сирота- сповід Миколай Ількович Тьор. 1. Олімко." Сім'я боду у р. св. Діонісій Винчев, "Українського дуже- сила" своє посилання з цимбоду Української Церкви, тао сім'я б дос - уго українізовано духовних мешів. XX. Слобода з Колмівською Епархією. Останніми часами Комуністам по репеределенню Польщі в Уряду Холмщини в Черновиці-адміністрація містила додатково цивільної Грод. Є старий "Казимирський" та Труд. Вони, на ролі яких свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі їхніх свійсь вп. Кропивської", на ролі ї Моніторингу Генерального п/д. Державно Кременчуцького відділу і кілька днів сходи листую до Министра С. Степановського 19 гро- шів № 175 і 2-х п. Школи Дитячих Курортів Моря в Р.Д.Р. 25 лютого № 216. XXI. Подема Микитіру Ієнолдаюв. Після докладу Ради Міністрів про згадку Міністерства Усповчень в справі української церкви на Кам- ня, Рада Міністрів постановила: "Ки- нем до бірона. Письмовими мит- Ситру Ієновідаяв подему за ліго згадку в цій справі." (Журнал 26). XXII. Подоріг до Кременця вгор. ІІ. Бідюба. Щоби добре повідомляватись в узгоджених словах на Колмай і про- зізнання маєтків духодецтва, ми- ністерство Усвячення команди- рувало до Кременця Радника Тзгор. ІІ. Бідюба, який узгодив Командирську з 28 січня по 12 лю- того у р. Дешальній відомство про подоріг до цього додатково- го окремим додатком. XXIII. Упродовж цього умовного виходу на Узміні: Мігайлило Тимофій читав моя літера була як письменником, оскільки це сюжет на Вузлі; особливо це усвідомлення рух в Київі та Кам'янці. Для чого ми змогли бути в цих сюжетах, якщо зв'язано з листуванням Узмін- звітка з Миколайчуком та Трєшевим. Про різні Слободи та Турина і Прозорових, де обличчя в цих вид- неннях було допомога. XXIV Інформації про усю повну думку в Європі. Минулого Толбігара були зі сьомих мим, що загарз робиться і що любилось минулого 1920 року в усіх оліях сильних та всіх провинціальних і нещодавно- лих килях Європи. Тільки великий світ- вій бачив позмовні думки озимих всі землі, небуло між що будували раніше та інших листів у руках. Не могли інші люди, в руках якби багато того ж самого, що любились загарз і у поле на Україні. Обов'язком митця-мислителя Толбігара 946 постійно стежити за українськими рухом і вибірати з нього все, що діє на користь для Української Землі і для Української Національної Республіки. Ви ізза чого мінімуму Земляд зазначився є в багатьох У.М.Р. і до всіх тих місць, що були дуже розчаровані урядовими силаєми відповідними урядовими засобами, за 1920 роки і за початок 1921 року і незалежно від місця проживання звільнилися пам'ятником до цього політичним (особливо з орієнтаціями урядовими органами). Коли чим походили органи, то це було вже трохи більше, що цьому-сям певною мірою всі вдовж-всіх урядових криттів і засобами, якими їх Міністерство. Взагалі, повинно бути останнє по- відомлення мінімуму Земляд до церковних митр. Тією дозволив усім чиї-сього: Миропомазання військ звільнили і до Синоду Запорозьких Слобод. Миропомазання Тимофія вимага, що без мурокого обстриження у церковних митрі всі: Євтони пилотини, ва подальшому і Козача згадка. XXV Плен діяльності Міністерства Усювдань. Щоби мати землі під свої краї, щоби вони належали, що мігли бути у Усьовданні повинно робити в будучині і за весь час про краю, Міністр Усювдань узяв. 7. Втічко написав, на чвер. 1. Дострій опису в цій експедиції великою доклада : "Краї велити доклада : "Краї завдяки Міністерства Усювдань У. Н. Р." XXVI. Доклад Міністра Устюжанб в Культурно-Освітній Комісії Ра- ди Республіки. Міністр Устюжанб пише. 1. Огісмло зроби в миру іного доклада в Культурно-Освіт ній Комісії Ради Республіки про перші завдання Міністер- ства Устюжанб. Доклад від- будеться 19 і 21 лютого, бо люди комис-рау. Лютого 23 в цій-сам- ві був дискусія по питанню, зачеплених Міністром Устюжанб. XXVII. Історія Миколи Ісмовдау. Перебували в Тернополі, личиноз- стю хор хор в ігорських погонях подали імпорт Микола Ісмовдауб; підняв, коли були міг руманн всі потрібні маєткі- ями, личинозство означене повну їм, імпорт в тещиний перас. Емс чго- го немаю поглядних документів: Плен цей урази цивілізація мали?: 1) Заступання Миколи Ісмовдауба Терно- полі, 2) Праця М.Т. до Директорії; 3) Праця М.Т. в Києві до поглядів на- куачів", 4) Імпорт Миколи Ісмовдауба, 5) Праця М.Т. від 15 березня по 16 листо- пада 1920 р., 6) Праця М.Т. про рас Польської" окупації Підділля По- ляками, з 16 листопаду по 3 марта 1921р. 2) Грач м.7. від 3 марта по 9 грудня 1921р. 8) Грач м.7. при час польської податку в Тарно- ві, з 9 лютого по 31 листопаду 1920р. 4) Грач м.7. в Кам'янці з 6 по 15 квітня 1928 р. 10) Тенеріз Українською Службою Си- моду. 11) Діловий Ради мі- ста Тернополя - День 3 ух видає в Миронівці Уже складено. XXVIII. Рахові Сібіліонена личність. Брак рахови" Сібіліонен умі- місткості надзвичайно пов'язав ся і порушився. Звичайно, що, за порядком, такий" Сібіліонен не зображає, але хор дещо знаєти неправда. Таке, цьомоїчим одно- лотка. Тільки, усюм і чини одног овіз 16 вбивих манделіцьків, о. Анастасій Калин погодився дипломатичний личність в цілому відомленню і зграєм невели- ку бібліотеку найбільше потрібних книгок. XXIX Рада Міністрів Історії Давньої Всіх Засідань Ради Міністрів звертаємо за місяць лютого 1921 р. відбулось 4, а саме 12-го, 14-го, 25-го та 24-го лютою, на яких було обговорено такі питання: 1) докладне повідомлення члена Ради Міністрів Устюжинова про поїздку до м. Кременця; 2) про Черкаські вогневидові книжки; 3) про Текай поліцмани Вради У. Н. В. і Миколаївські; 4) про Черкаську Раду в Тарнаві; 5) про український напрям (звісний/та казки-Казковий) Фрейд дис оцько бенешова; 6) Про російські гроші на картинах українських відомих дітей за кадрами; 7) про сіль- відб на українській мові; 8) Про припішання сербського Патріарха; 9/Про правила української вимови очевидця своєю стекою (муж божий); 10/ про прийняття до виж- вання течень. Помилкових Відома У. К. О. та Миколаївськ. XXIX. Склад Міністерства землі 1921р. На 1 Мосяну цього складу міністерства іменований Ради міністрів краю В.Вітовськ, по Департаменту Загальних справ - викл. оф. державного писаря П. Сікачевського, викл. оф. архівування Урядового і ранні В. Краснишвиля, (Одружений урядовий і ранній Д. Клейнова); по Департаменту Губернської казни Степан Ільченко, Л. Ремешкін. В м. Могилеві краю місця на посади в о.б. Кр.-ко відділу Денег. Крайових із звичайної Ст. Діловодо міністерства Шмелька Ю. Грок-Тро- ральського. Тамшні липоми в м. Мосяну цього М.-во працювали в складі всього лише шести о сід: Міністр, Радник, в.о. Державного Загального Канцелярії, в.о. Архівування; і двоє слуги міністерства. 1 березня 1921 р. Могилев Тимофій, м. Тернопіль, Пушк. 7. Дробин (згода і цього листа умовно) I-XXXI. Слобідка Церква. Як видно з одержаних міністром Телюковим матеріалів, За липня 1920 року в Змитті сербської церкви видається багато надзвичайно важливих подій. Собор сербських архиєрейів мась- їлі засіданню 13/26 мая 1919 року вміс письменного об'явив сербську церкву автономною і єдиною, на тлі якої має бути настроєння, а пони це урочисто мав ухвалити "Срединни архијерејски Сабор ујед- инене српске православне цркве". Собор вирів до нагоди і діяльності відповідну паперу відозву 28 августа 1919 р. був виданий Начальником Тимчевим Олександром Закок, подписаный міністром Телюковым Алаговичем, що "Средини Ахнідєјсич Сабор" Якому сильньо забавляли уча- мільчаря Суботу узьку і підво- Олімп вибора незимно поспірілка. "Сабор" стадартъ з міри єписко- пв. Пєронови "Сабора" (Синода) 34. і вернувс Микитар Вера (тожб). 17 кутня 1920р. в Білграді на- решті був виданий яким цго "А- тонефалу Уєдмени Српську зьво- славну узьку"; мідиссими Насија. чев Триготу Олімпендром. 30 августа 1920г. в Суботі въду- вос Олине національне святло, було видоволено патріархтю, перу- вагу щит з 1766 року. Тьф виданим спецієльних наказ і вдовъл цигеро- насмурчина Олександра і Інозема 14 армійських втічників і митрополи- тів на чолі з митрополитом Святос- лавом-Курилін. В Сремі, місці цих бувань великих панкізарів, від- булося надзвичайно угорське свято бувою наслідування патріаршого. Між восім альовлення патріархом і митро- политами, на святі були учасні "кож сухих изгнали гончої церкве" втікачі з Росії і Угорщини, а "руські мзанреди посланки и пуполоми митрополиту" Івань Штрандман цуков узвістився. Як цвідсових "Велике митрече - Тулобинське Русіє!" Россія Штрандман подарував ма- лого дітька Србських Патріархів, і побачив, що звичай чого дзвона був одсу- лом "спрадалинне Митруке Росіє" доми, ам доми й звілочені" Мовине не задоволені льгую велючества осли. Св. Архієпископ Симон Іван- сько-Покровського Замкового свято від 19 марта 1920 р. у 2056 Благовіщення автентичного свят- Святій Церкви. 23 квітня видано сього погонь- ського наказа, який узагаряється Либідь письмо начнірка на затирки (1/2 пологу) в Белгороді в церкві Св. Богоматері розміщувано було уза- бачення, щоб було видано. Вибори будуть надсилано узгоджено, обраний був митрополит Святій Димит- рій, який у той же час і від 14. місяця землі розміщених Александром. Так відно було або негайніс і начнірка святого церкви. З чого узгоди Монастирської Успенської церкви, який таємно Архієпископ Іван і Павл- парту (див § VIII). Після упадку Австро-Угорської монархії Буковина і Далмація розділились: Буковина приєдналася до Румунії, а Далмація — до Югославії. Усі дві країни — Буковина і Далмація — раніше складали одну незалежну узьку, шибко епою; Польща, Рейтта, польські титули: Аргентинський, дипломатичний і листописний. Тільки Буковина-Далмація повинна розділити усіх країн мітальні новини почитання і цього роз'єднання 1918-го року. У Буковині, 9/22 жовтня 1919 року листописний Рейта видав кілька молото відчуття зміни, силою епої бін зрілих до своїх 59 пав на Дальмачьку улицю рівно- ситутив "Славонія". Король- свічка Маноїл з 17 червня 1920р. Далмаричська узьна увійшла в склад сильської з'єднаної обмежальної узьки. III XXXII Цеської Чернівця. Національна Песня Чернівця все більше та більше ширилась по Галичі і весь земський церковний рух побі- раж великої сили та вали. І сім'я раз вже в Крає відбував церковний конгрес, на якому чей-рух узімним виглядом ісцалізувався з ідеологічного боку. 16 лютого був публічно розголошений церковний реєстрацій, 20-го ловили ритм в унік дівочих чоловіків та мило римо-патриархального населення. Антипарашутний рух в Галичі надто залежить - цілі села видають від паромичів, навіть до і 80-го року людини. У Салії-Тугасі одна по ву Римо-паромичної церкви 80.00 людей. Мати родинні прадідички прийшли читати Римо-Каролинської церкви, захопилися Урбана, виловлюють кеслів і замість слугблашневих флантульних голосували рідного племеного льво. Останніми часами месь на церкву визначалася до Свободи, бажаючи зміни імен. – Нам посил у Тугасі А. Славинський писав своїм 91 дій 17 лютих обіцяв на роздобу молитвеник Івановський від потрібні молитви по олтременю церков ус- ковицької руку. Поліський етнічний Французьке Тодур веде велику кращу по насад- женні народивої польської церкви. М. До його чистає сила народу. В Амстіні відбувся з'їзд, на який зібралось багато кобондів і свят- ських поліських діячів. Він чи- зізд і обрав собі етнічним Французь ка Тодура. Висвятили його єписко- па відбулось у Толендії, в Ум- рехті, Старопольської церкви. Ісдвій кращі в сані: Полісь єпископ Тодур свято сприяє ци- Хмельніцьк. "По чійт землі полковий-мина „Staž" від Злютою з р.- меншуть сила. Кілі релігійної правди усіля ому- камо і затуманеного люду було ті магніті, винни слова: Польська на- родня Церква! Церква народу, а не міщанородньої киїки, церква люди, а не бісцпів і вельмож, Церква Ки- стова, а не міщанска поганство-ми- дівській дрібоссяті лишних дітьв, Цер- ква - Труєда, Церква - Життя, а не велше ощупанець, розмазоване на простору і найвріснів польського люду." XXXIV. Ламвітська Узьква. У серпні 1920 року церква Трьох Святих на Центра в Ламвії ополосана село автокефальною, від шляху свого "Українською Металевою. Потім було засновано "Синод Ламвітський" при "Православній Церкві", який виявився вищим Церковним вищим у Ламвії". Синод цей занесен до себе мизенською архієрея Іоанна Плимера, родом латинка. Пайрідк молитовський Тлітн зачин Йоння приймав з. Архієпископа Ваз- Ламвітської Серафима. Ламвітський Синод зрізня церковних діяльностях по різних місцях. 1) Чи один верховний пастыр іншої церкви мав права призивати верховного пастура для самостійної верховною пастуру для самостійної церкви Латвії; 2) Вер- ховний пастыр православної Лат- віч обувався і призивався ви- ключи з'їздом учителів, і 3) Ве- рховним пастурам Латвії може бути рільки протопоп Латвії: Митро 26 із 208 радник Лат- війської місії. Указ Задорожна му вищано листа з ухваленням пам'ятки про Латвійську Цер- кву і Синод. XXXVI. Українські єпископи за кордоном. Митрополит мешкає із білядя свідчить про єпіскопа розподілених. б. Митрополіт Антоній Де- повичький загас знаходиться в Константинополі; миме митро- політ Платон, архієпископ Ана- стасій Благовєстній, єп. Мико- лаїв Клімовський, Ієрмін Тав- дим Клімовський і Феофан Польовський. Архієпископ Анастасій рицькість. Адміністрація Синоду входить в склад мешка Синоду при Патріаршості в Царгороді: Арх. Агапит Катринославський був відданий урядом Демишина під суд за Українську "Імперію" і його замочено в очах мандрівників в Києву. Невдовзь прибившо- ми Бранкія і Кирила Агапит изгіхав у Святошині, 9-го і березня смертельний болю вищали. Адже єністон Олена Дудич на Кайзельмовській; цьо що Миколаїв пов'язано з Більга- да. – І Сєрбії жидали хіт. Вело- гій Величбий – його посмаве (помилково) по народі всіх московських урядов 03.Європи; 2) Федоран Тирський із єн. Табунія Ремур, Є. Ренюг Поглавській Табунія Навлад в Слімарті". Ем. Табунія навлад в Слєсті в одніт з мешебких місць Запору Болану, але його за "мерчку поведінку з уречними було змушено поминати липну; теже був вел. маєтності, що його козьк мегарти руплики". Микітар Тсльбодя, 1 березня 1921 року Трофимов І. Оленин м.Терпів. ЧЕТВОРЕ ЗАВДАННЯ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ У.Н.Р. ЗМІСТ. I. Воля віри……………………………………… I II. Український Національний Епископат……………….. I III. Зносини з православними автокефальними церквами…… 2 IV. Зносини з неправославними церквами………………… 3 V. Звязки з Ватиканом……………………………….. 4 VI. Автокефалія Православної Церкви в державах, що пов- стали на терені б. Росії……………………………………… 5 VII. Пропаганда автокефальних ідей…………………….. 6 VIII. Заснування церковних Братств по Україні……………. 7 IX. Богослужбова мова………………………………….. 8 X. Церковний спів……………………………………… 10 XI. Церковне будівництво……………………………….. 11 XII. Церковний Календар………………………………… 11 XIII. Збори по церквах………………………………….. 12 XIV. Духовна освіта на Україні…………………………… 13 XV. Комісія по перекладу Св. письма та Богослужбових кни- жок на українську мову……………………………….. 15 XVI. Шлюби і їх розривання…………………………….. 15 XVII. Утримання духовенства……………………………. 16 XVIII. Церковне Управління……………………………… 17 XIX. Український Священний Синод……………………… 18 XX. Інструктори Міністерства Ісповідань……………….. 18 XXI. Вадавничча діяльність Міністерства Ісповідань………. 19 XXII. Вританське Біблійське Товариство…………………… 23 XXIII. Українська Божа Натхнення……………………… 24 XXIV. Народний Календар Міністерства Ісповідань……….. 25 XXV. Епископ Німен…………………………………….. 26 XXVI. Патріярх Тихон…………………………………… 26 XXVII. Пошана нашим героям……………………………. 26 XXVIII Церковне Законодавство…………………………… 27 УНР. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ . "24" Вересня 1921 р. ч. 573. Тарків. Прийнято постанови Ради Народних Міні- стрів з дня 26-го Вересня н/р прошу Вас, Пане Мі- ністре, в загальних рисах підвести підсумки пото- редньої діяльності Міністерства, і описати станом цього його діяльності, одержаних з першу чергу увагу карналними письмами дорожнього будівництва. Ознайомлені матеріали прошу Вас подати на розгляд Ради Народних Міністрів на чергове засі- дання у різкорок цього місяця. До КІНА МІНІСТРА ... Устюжанець 29/111 7. Ватер ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Підпис. На межі Вашого з. 573 маю за честь повідомити Вас, що вже про діяльність цього бюро інформовано за м. Мисленко-Зведене надсилано 12 Січня 1921 р. та 15; ближ- че дійсності про цю справу надсилано 8 Марта 1921 і нині діяльність мова від погляду "Кероли" заздалегідь Має інформовано надсилано 14 Мая 1921 р. ЧЕРГОВІ ЗАВДАННЯ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ У.Н.Р. I. ВОЛЯ ВІРИ. В Українській Народній Республіці повинна бути повна воля віри: воїм народам, що живуть в Україні, повинно дати повну волю в ісповіданні і виконанні тєї чи іншої віри і релігійних обрядів. Міністерство повинно провести з зако- нодатчим порядком Основні закони про віру на принципі повної волі віри. В свій час Міністерством ці основні за- кони уже були вироблено, але з-за політичних катастроф спра- ва залишилася незакінченою. II. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕПІСКОПАТ. Церковна політика Москви відносно України увесь час накилялася до дего- к самого, що М.т загальна державна політика: ґрунтовно озомосковлювати Україну, рішуче душити всякі прояви національного життя. Одним із засобів такої церковної політики було те, що всі єпископи - українці по- силалися на службу далеко за межі України, кудись вглиб Росії, а єпископи-москалі запосідали Україну. І коли не Вкраїні знялася національна революція і ця революція охо- нила і церкву, то до цього національного церковного руху не пристав а ні один єпископ.... Навпаки,- єпископи-моска- лі повели боротьбу в українізованій церкві, а коли на Украї- ну навалили большевики, єпископи-москалі покинули чужу їм часть і постікали за кордон... Питання про рідний український єпископат -болюче неє загально-державне питання. Відсутність свого націо- нального єпископату постійно несе нам церковні спрали, гальмує відродження української церкви і відповідним чином відбивається й на справах загально-державних. Утворити такий свій український єпископат - це перше завдання праці Міністерства Ісповідань. Міністер- ство над ним працювало і постійно прагне, але на жаль, в цій справі зустрічає багато непереборимих перешкод, головна з яких - відсутність своєї постійної території... Не раз уже в цій праці Міністерство наближалося до бажа- ного наслідку, але часті державні катастрофи руйнували все попереду зроблене... Проте Міністерство не мусить покладати рук в цій справі, а повинно уперто провадити підготовчу працю, аби, коли настане слушний для того момент, мати змогу да- ти першті сопротілія церкві українській рідиний еписко- пат. II. ЗНОСИНИ З ПРАВОСЛАВНИМИ АВТОКЕФАЛЬНИМИ ЦЕРКВАМИ. Для закріплення ідеї автокефалії Української Церкви надзвичайно потрібні постійні зносини українсь- кої церкви з іншими православними церквами. Такі зно- сини в першу чергу повинно провадити з церковою Царго- родською. Вселенський Царгородський Патріярх на всім православнім світі користується великим впливом і ве- ликою моральною пошаною. Зносини Міністерства з Царго- родським Патріярхатом розпочалися вже давно, але взага- ло, що в Царгороді не було ще обрано постійного Патріяр- ха - був лише його заступник митрополит Доротей - зноси- ни ці не могли придбати актуального характеру; проте все таки і ці зносини привели до того, що митрополит Доротей, як місцебудитель Вселенського Престолу, при- слав Міністерству Ісповідань У.Н.Р. свою грамоту Ч.1776 з благословенням українському народові, що зробило вище духовенство досить помітний вплив. Надалі Міністерство повинно ці зносини з Константинопольським Патріярхом піддержувати постійно і добиватися благословення ним автокефальної Української Церкви. Крім зносин з Царгородським Патріярхом, Міністер- -3- ство повинно налагодити зносини Української Церкви і іншими православними церквами, от як: Буковинсь- кою, Румунською, Сероською, Грецькою, Грузинською і ин- шими; безумовно, невиключається і церква Болгарська, в якої церква українська повинна нав'язати добрі відно- сини. В справі зносин з автокефальними Православними Церквами тонким питанням являється для нас питання про те, хто буде вести ці зносини, оо голови церкви, за відсутностю рідного єпископату, ми ще не маємо. Проте вся цього спілляття ці зносини неможливо і для нас не корисно. Ці зносини тепер можна вести двійним шляхом: 1/ Міністр Ісповідань звертається з меморандумом, в якім роскає про становище української церкви, до від- повідних Міністрів Ісповідань Православних Земель і просить їх про це становище поінформувати церкву, і 2/ українське громадянство, в особі церковних братств і культурно-освітніх установ звертається просто до відповідних Православних церков в особі їх голов. Ці зносини безумовно будуть на користь укра- їнській церкві: в першу чергу вони розвіють небажані нам поролоски, які розпускають про нашу Церкву єпис- копи-москали, що покинули свої епархії, втікли в Укра- ми і засіли по комісарях православних слов'янських земель. IV. ЗНОСИНИ З НЕПРАВОСЛАВНИМИ ЦЕРКВАМИ. З центу свого нового державного життя Укра- їна тягне на Захід; вся попередня історія України до XVII віку теж саме каже про її накил на Захід. І в даль- шому своєму будівництві Українська Народна Республіка безумовно буде завше рівнятися на Захід, закріплюючи для цього всякі можливі в ним зв'язки. От ізза цього -4- самим ходом історичних подій і Українська Церква буде змушена увіходити в ті чи інші зносини і з неправославними закідними церквами. Серед цих західних церков англіканська церква притягає до себе найбільшу увагу церкви української. Не зовсім чужа нам по своєму внутрішньому устрою і по своєму духу, церква ця в свій час звернула на себе увагу навіть консервативно-московського Св. Синоду. Отже Міністерство ставить собі черговим завданням нав'язати певні зв'язки з англіканською церквою, передбачаючи від цього користь не лише церковну, але і загально державну. 7. ЗВЯЗКИ З ВАТИКАНОМ. В міжнародній політиці Ватикан відгораєв і тепер відгорає дуже велику і позажну роль. Через своїх агентів, які роскинені по всьому світові, Ватикан кріпко держить в своїх руках усі питки міжнародної політики, дуже добре у своєму орієнтуються, але чого всі держави, навіть першорядні тим чи іншим відношенням до них Ватикана. За того, сказано, Франція знову називає зносини з Ватиканом. Теперешній папа Венедикт XV, по всіх понередніх відомостях, прихильно ставиться до України і навіть як відомо, секретар стану еміненція Кординал Гаспарі відрученим листом до Голки Директорії О. ПЕТЛЮРИ візнав суверенність України. Міністерство Ісповідань дуже зацікавлено добрити і нормальними зв'язками в Ватиканом, який молодій державі нашій міг би стати в великій пригоді. Свою прихильність до України папа виявив не тільки визнанням суверенності України, але й матеріальною допомогою. В лютому 1920 року папа огірував для України 100.000 лірів в ротівці і ліках. Разом тим -5- для названня правильних дипломатичних зносин в Україні і для орієнтації в становищі краю папа приз- начив апостольського візитатора для України в особі дуже поважного професора о. І. ДЖЕНОКИ. Крім цього, конгрегація для східної Церкви при Ватикані передала нашій Місії 50,000 лірів на служби духовенству. На жаль, зза того, що Місія при Ватикані складається з невідповідних осіб, духовенство Наддніпрянське нічо- гівенька в цих офір не отримало. і нічого про їх не знає. Міністерство Ісповідань, дуже зацітерисоване правильними зносинами і звязками в Ватиканом, не раз зверталося в цій справі до Міністерства Закордонних Справ. Але матеріальна скрута нашої Держави спричи- нилася до того, що в теперішній час ми не маємо своєї Місії при Ватикані,- вона давно вийхала з Риму і пе- ребуває у Відні, не одружуючи від Уряду ніякого утри- мання. Обовязково потрібно, аби наша Місія при Ватикані була в постійному звязку не лише з Міністерством За- кордонних Справ, а й з Міністерством Ісповідань. VI. АВТОКЕФАЛЬНІ ПРАВОСЛАВНІ ЦЕРКВИ В ДЕРЖАВАХ, ЩО ПОВСТАЛИ НА ТЕРЕНИ Б. РОСІЇ. Черговим завданням Міністерства Ісповідань єсть допомога відповідним чинникам в утворенні авто- кефальної Православної Церкви в Річі Посполитій Поль- ській. Про всю цю справу див. осібний до цього дода- ток. Але Міністерство повинно це завдання поставити собі значно ширше: повинно дбати про утворення авто- кефальних православних церков у всіх державах, що по- встали на теренах б. Росії. Автокефальні малі церкви, -6- що відірвуться від Москви, краще розумітимуть потреби одна одної, більше допомагатимуть одна-одній, а все це в кoнeчнoмy ітoзi спричинитьcя на користь автоке- фалії української церкви. Міністерство Ісповідань і само і вкупі з Міністерством Закордонних Справ вже пoрoбили відповіднi заходи в цій справi, - i заходи ці дали добрі наслідки. На особливу свою увагу, звичайно Міністерство пoзинно взяти Православну Церкву в Польщі, бо церква ця тут нараховує більше 3 міліонів українців, - тому той чи інший стан цеї церкви Міністерству не все одно. Схожий Уряд Річі Посполитої Польської безумов- но не ставитиме перешкод в національних церковних потребах своєї людності. У всякому разі - церковна справа на Волині і на Холмщині не повинна видадати в ока Міністерства Ісповідань. VI. ПРОПОГАНДА АВТОКЕФАЛЬНИХ ІДЕЙ. Інтелігенція українська, як і інтелігенція інших Країн, часто проявляє великi iндиферентизм в справах церковних. Правда, релігійна індиферент- ність української інтелігенції значно менша, ніж це, скажемо, помічається на Заходi Європи,- уже в 1919 році наша інтелігенція почasti приступила до преці по відродженю своєї національної церкви i зробила в цiм відношеннi досить багато. Міністерство Ісповідань, користуючись пере- буванням української інтелігенції в одному місці, має в порядкувати ряд лекцiй по церковно- релігія- них питаннях, зв'язаних з відродженням нашої церкви. Треба прочитати такі лекції: 1/ Права української церкви на автокефалію. 2/ Рідна мова в церквi. 3/ Як слов'янськi народи здобували собі автоке- фалію. Ці лекції мають бути прочитані в Тарнові, Ченстохові і в таборах для старшин. Крім цього, дуже потрібно автокефальні ідеї ширити і серед нашого козацтва; вернувшись додому, воно понесе її по селах і спричинить до утворення в народі торо грунту, який потрібен для засікання автокефалії нашої церкви. Для цього по всіх таборах має бути прочитана лекція, загально-оступа і патріотична по змісту, про українську церкву і її відродження. Крім цього, Міністерство Ісповідань повинно ви- робити меморандум, в яким зазначать коротко і ясраво свої питання по відродженню нашої церкви і в цим меморандумом звернеться до всіх культурно-освітніх і професійних організацій з закликом допомагати як найбільше великий справи відродження української церкви. Всі ці організації, повернувшись на рідну землю, повинні широко повести працю по українізації церкви, скрізь закладати Кирило-Методіївські великі братства і вагали допомогати, аби саме громадянство, сама церква взяла в свої руки відродження її на національних підставах. УМ. ЗАСНУВАННЯ ЦЕРКОВНИХ БРАТСТВ ПО УКРАЇНІ. Правильно думкою воєї праці Міністерства Ісповідань повинно бути притягнення до церковної праці широких громадських кол, Лише тоді, коли ширший загал громадянства засікається відродженням української церкви і левор стане коло нет роботи, не-то коли сама церква стане на твердий ґрунт. Таке міцне коріння, що вже цій справі не страшними будуть чужоземні впливи чи чужоземні насокки. На Україні повинна зільно втворюватися своє своя національна жива народня церква, як Церква Бога живого. Коло такого діла має стати сама церква,- -8- Міністерство в цій справі повинно бути лише першим най- більш робочим слугою. Заснування чи відбудова старих церковних братств сприяє цій справі якомнайбільше. І Міністерство повинно подати, коли церковні братства була заснована по цілій Україні і аби ці братства жваво приступили до роботи. Закон про церковні братства 2 липня 1920 р. проведений Міністерством Ісповідань взаміну старого закона, дає нову можність широкій церковно-культурній діяльності таких братств. Ці братства самі як найкраще зможуть зреалізувати і українізацію церкви і автокефа- лію Української Церкви. Братства можуть стати тими міс- тами національними органами, опираючись на які Міністе- рство зможе повести свою працю в самих широких розмірах Тому завданням Міністерства буде не тільки допомога в утворенні братств, але і матеріальна підтримка в разі потреби, їхньої церковно-культурної праці. IX. БОГОСЛУЖБОВА МОВА. Жива народня церква на Україні повинна кори- ститися і живою народньою мовою. В указаний рідност мови в церкві нема нічого дивного: Румуни вже оль- ше віку як перейшли на рідну мову, замінивши нею мо- ву церковно-слов'янську; на певних очах Чеська церква почала міняє латинську мову на рідну. У всій цій справі - справі зміни традиційної вікової церковної мови на живу народню мову - враховується незвичайних лише новина справи, незвичка до неї. Проте справа ця надзвичайно трудна; труд- ність воїльшується тими меноріальними умовами, в яких Міністерству Ісповідань доводиться працювати у весь час свого існування. Щоб перейти на україн- ську мову в церкві, повинен бути певний текст, незм -9- книжки, а ніхтим як раз цього,- за ораком спокійної роботи, і неможливо дати громадянству... Переклад богослужбових книг на українську мо- ву. Потрібуватиме що найкраще рік спокійної, але впертої праці. Виготовлені тексти треба віддати на ухвалу Українському-Священому Синодові і лише тоді можна ці тексти друкувати. І тільки такий шлях не надзвичайно важкою операцією дасть добре наслідки і Церква без вальго- теття перейде на мову народну. Правда, чисто приватним шляхом окремі церкви -вже очолюватимуть певною мірою переходять на українську мову. Міністерство однаково не допомагає цим церквам чим може. Наральна і матеріальн- ої опеки і охорони, вміст маномені тяжко концентрується на Зате Міністерство вигадає відомих церков україн- ським, досить гетької змови богослужбового тексту. Брато Православних церков: Служби Божі правлять церковно-слов'янською мовою, та навіть Томаса вже вимовляються що мову по-своєму: Осербі по-сербськи, надто Рев. вини Волцари до-болгарськи, України / а Галичині і Букови- лівши на нім/ - по українській. Тому Міністерство ще своїм роспо- , впорядкуванням від-24 вересня 1919 року Ч.І032 наказало священникам церковно-слов'янський службовий текст читати в україн- ському голосі і мові змовою. З того часу по багатьох церквах україн- ців є в під - олька вимова дуже прищипилася і знаходяться пан-отці в , умови опозиційної і усі Міністерство взаєме українську вимову служ- бовому тексту лише щаблем в переході на українську мо- ву. Вимова не чикає духовенства і народ, привичкає їх -вимовою вже до новини - а в цим Міністерству доводиться рахувати- ся, коли тільки воно бажає будувати /відбудовувати/ на петергофському місті на П . Послідовність і еволюція в справах церков- них - разом з впертим прогресом - дадуть добри наслід- ки, Україні і Церкві на користь. -10- X. ЦЕРКОВНИЙ СПІВ. На добру організацію церковного співу Міністерство Ісповідань повинно звернути як найпильнішу свою увагу. Праця Міністерства має йти тут в двох напрямках: I/ Повинно відновляти на Україні народний церков- ний спів. Мотиви українських колядок, Козацьких дум, а то й деяких народних пісень часто вражають нас своєю по- важністю, викликають у слухачів високий релігійний настрій. От ці мотиви і треба переносити до церковних співів,- по- винно будувати живу народню церкву українську в живим на- родним співом, на вразок, скажемо,співу київського лав- рського. На жаль, в цім напрямі зроблено не багато, бо ще не прийшов такий церковний музика, що сміло і вільно при- стосує український народній спів до співу церковного. В цій справі Міністерство повинно вести перед, повинно за- охочувати до таких праць, сролосити відповідний конкурс, глибоко-он з організувати при Департаменті Православної Церкви відділ церковного співу для постійного розроблення цеї справи. Раз роспочата праця в цім напрямі ніколи не спиниться, бо і буде передано самій церкві, цеб-то самому народові, а в українського народа співоча творчість бездонна. 2/ При заведенні української мови в борослужбені великою перешкодою стоїть церковний спів,- він ще не пере- кладений на українську мову, а коли й перекладений, то не зовсім ще пристосований до співу й церковного вжитку. Річ в тому, що не досить перекласти на українську мову якусь церковну пісню,- її треба або пристосувати до пев- ного напіву або написати новий напів, краще останнє,- тоді не буде вливатися нове вино в старі міхи. І в цім напрямі повинно Міністерство вести свою працю,- заохочувати від- повідних людей до неї, замовляти потрібні збірки церков- них пісень. До цих двох завдань Міністерства треба додати третє - видання збірників церковних співів. Звичайно, в -11- цим напрямі повинно будити як найенергічніше приватну ініціативу, але в теперешній час небувалої дорожнечі приватній людині в таким завданням справиться нелегко. Дещо Міністерство в цим напрямі вже зробило, і в своїм розпорядженні має звірку українських церковних писемь. XI. ЦЕРКОВНЕ БУДІВНИЦТВО. Церковне будівництво Міністерство повинно кріпко тримати в своїх руках. В свій час, в початку XIX-го століття центральна московська влада заборонила будувати на Україні церкви в українському стилі,- був вироблений тоді чужий нам т.з. "синодальний стиль", який за сто років тепер дуже поширений по Україні, так що сьогодні церкви українського стилю подобаються лише як залишки старовини. Звичайно, всьому цьому, коли в розпорядженні У.Н.Р. буде рідна територія, Міністерство покладає край, не даючи дозволу на будування церков в московському стилі, а буде ширити лише свій український стиль. Для цього при Міністерстві має бути хоч незначний будівничий відділ, в розпорядженні якого будутьть українські плани і ескізи різних церков, дзвіниць і т. ин. І в цьому напрямі Міністерство повинно вести перед, заохочувати людей до такої праці будити ініціативу, оголошувати конкурси, друкувати кращі ескізи і т. ин. Крім цього, Міністерство повинно переглянути все попереднє московське законодавство в справі церковного водиства і відкинути все те, що тепер непотрібне або нам шкідливе, замінивши все це українськими формами. XII. ЦЕРКОВНИЙ КАЛЕНДАРЬ. Справа церковного календаря дуже важка справа для церкви. Українська Народня Республіка звела у себе ко- -12- ліндар по новому стилю, але церква нового стилю не прийняла і користується стилем старим. Зв'язцього виникає багато незручностей, а навіть шкоди, але це питання може бути вирішеним лише Українським Священним Синодом, а може Всеукраїнським Церковним Собором. Крім цього, в нашому церковному коліндарі різко кидається двічі велике число чужих нам святих, скажемо московських. Український Церковний Коліндар повинен бути складений так, щоб в ньому домінували українські святі, яких, до речі, дуже у нас багато. Буває, що на Україні святкують святих чужих, обмежаючи своїх. Звичайно, і цей від коліндара може полагодити лише вища церковна влада. В український церковний коліндар повинно занести і ті цивільні українські республіканські свята, як почасті вже встановлено і які будуть встановлені Урядом У.Н.Р.. Ці свята, аби притягнути до їх широкі народні кола, найкраще приєднати, по-святськи це можливо, до свят церковних. Упорядкування цей останньої справи Міністерство ставить своїм черговим завданням. XII. ЗБОРИ ПО ЦЕРКВАХ. На організацію різних зборів по церквах треба звернути як найпильнішу увагу. Збори допускаються лише на українські культурно-освітні та благодійні цілі, на збори на всякку іншу мету повинен бути спеціальний дозвіл відповідної влади. Збори на Український Черво- ний Хрест треба завести по всіх церквах і зробити їх постійними. Крім цього, треба церковні збори "націоналізувати" - до певної міри зробити їх засобом пропаганди українських ідей,- перед зборами обовязкове відповідне слово нам-отця, листи, збірні тільки в українськими написами і т.ін. XIV. ДУХОВНА ОСВІТА НА УКРАЇНІ. В зв'язку з особливим станом церковної справи на Україні, на духовну освіту повинно звернути як най-ильнішу увагу. Всі духовного відомства шкіли -яничі і середні,хлопчі і жіночі законом 2 липня 1920 року уже передано Міністерству Освіти, де ці школи підлягли загальній реформі шкільниц на Україні. Міністерству Ісповідань залишалася спеціально духовна освіта, в якій в найближчий час треба зробити: 1/Полинно заснувати при всіх Університетах Бого- словські факультети,які будуть давати духовенство з вищою спеціальною духовною освітою. Треба дати повну змогу кожному, одержати вищу освіту. Це нове духовенство,з вищою духовною освітою,одержаною в українських вищих школах,в українським вихованням, це нове наше духовен- ство стане міцною основою відродженого української цер- кви. Всі справу цю повинно повести так, аби духовенство в вищою освітою служило не тільки по містах, але і по містечках і селах. В о.Росії бив у віці малій від- соток духовенства з вищою освітою,- цього в вільній Україні суті не може. 2/ Для велики простори України, її 40 мільонова кількість населення ще довго не дасть змоги Україні ма- ти духовенство лише в вищою освітою. Останні три роки убили всім духовну освіту на Україні,Духовні Семина- рії випусків не давали, і тому по всіх єпархіях помича- ється великий брак духовенства. От ізза чого Міністер- ство Ісповідань повинно утворити короткосрочні курси по підготовці священиків. Курси ці мають бути організо- вані як при вищих класах Духовних Семинарій, так і при Богословських Факультетах; на курси приймаються особи лише з середньою освітою. Крім цього,повинно дати різні пільги для вступу до старших класів Духовних Семинарій, аби їхні випуски були більш численними і аби вони опрацьували державні кошти,що відпускаються на їх утримання. Організовані в 1920 році пастирські курси при Борисолорському Факультеті Кам'янець-Подільського Університету дали дуже добри наслідки; наплив бажаючих вчитися був такий, що довелося багатьох за браком місця не прийняти з усіх тих,що вчилися і скінчили курси. Вони 3/ Міністерство повинно звернути свою увагу і на підготовку нижчого персоналу церковних служачих, особливо дяків. За того, служба Божа на Україні провадиться переважно або українською мовою,або в українською вимовою церковно-слов'янського службового тексту, до цього треба добре привчати і дяків, як читачів і співців церковних. От же короткосрочні курси для них обовязково потрібні. 4/Перехід в Службі Божій з мови церковно-слов'янської на українську, або в вимови московської на вимову українську службового тексту, відбувається не легко і при добрій волі священика. Як при великому новому ділі, так і тут виникає сила непорозумінь , сила запитань, недоречностей і т.ін. От же Міністерство обов'язково повинно утворювати трьохденні курси для розв'язання всіх питань. Спеціальні лектори. Міністерства Ісповідань повинні об'їжджати місто за містом і скрізь провадити такі курси, на які скликати все місцеве духовенство; крім міст, лектори повинні об'їжджати і провінцію і улаштовувати відповідні лекції для духовенства благочинній. Організовані в жовтні 1919 року Міністерством Ісповідань такі трьохденні курси в Кам'янці дали добри результати: вони познайомили духовенство не практиці в українською вимовою, після чого припинилися розговори на цю тему, ніби "ми цього не знаємо". XV. КОМІСІЯ ПО ПЕРЕКЛАДУ СВ. ПИСЬМА ТА ВОРОСЛУЖБОВИХ КНИГОК НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ. Історія цеї Комісії та її опляд і її дотеперешньої праці див. в спеціальному додаткові до цього. Міністерство Ісповідань не повинно прийняти і за- кордоном в сучасних важких обставинах праці Комісії по пе- рекладу; орак придатних для цього сил не повинен спиняти випадковою опцією, розпочатої вакантної справи. Коли знайдуться відповід- ні кошти, Міністерство повинно перенести працю Комісії до Львова, де знайдуться потрібні для цього і фахові сили і відповідні джерела і матеріали. В першу чергу треба зайнятися перекладом на україн- ську мову Службу Божих, оскільки тепер помічається над- звичайна потреба. Переклад повинен бути науковим, зробле- ним на порівнянні різних відповідних текстів. В кінці, коли вся праця по перекладу буде скінчена, вона поступає на бла- гословення Всеукраїнського Церковного Собору, після чого по всій Україні вводиться Служба Божа українською мовою. XVI. ШКІБИ І ЇХ РОЗВИТАННЯ. Світова війна і революція зруйнували багато різних попередніх правових і моральних норм, що до шкіл і його розвитання. На Україні в теперішній час неможливі всі старі закони, як цивільні так і церковні, що нормували досі шко- л і його розвитання. Само життя внесло щоди сотні поправок і ці поправки тепер мусимо взяти на увагу. Міністерство Ісповідань повинно настоли, аби Міні- стерство Виступів як найскорше виробило відповідні зако- нопроекти, приймаючи на увагу і сучасний стан на Україні і законодавство в цій справі на Заході. Міністерство Іспо- відань допоможе Міністерству Виступів в цій справі з церков- ного і каноничного боку. Перебували за кордоном, Міні- стерство Ісповідань зібрало відповідні Законних Держав що до шкіб і його розвитання. -16- ХУП. УТРИМАННЯ ДУХОВЕНСТВУ. За останній рік 1920-й, коли У.Н.Р. фактично обіймала всю державну повіт в Поділля, припинився найжвавіший зв'язок Міністерства з Духовними Консисторіями Київською та Волинською, внаслідок чого припинилася фактично і видача утримання духовенству. Духовенство все ж звикло до цього, особливо сільське, бо являтися за мізерним утриманням до міста просто не вигодно. Проте Міністерство не повинно узаконювати такого ненормального і тимчасового становища. В.У.Н.Р. церква не відділена від Держави і ці дві інституції мають свої обов'язки одна до одної. Держава повинна платити духовенству, раз воно виконує і свої обов'язки відносно У.Н.Р. Під особливу свою опіку Міністерство повинно взяти міське духовенство, - воно тепер цілком незабезпечене і матеріально опинилося в дуже гіркому стані. Багато осіб міського духовенства перейшло на село, на сільські парафії, а хто залишився в місті той бідує, і часто бідує надзвичайно. Сільське духовенство живе в значно кращих матеріальних умовах, але і серед його є не мало осіб, дуже порабованих бійшовиками: і таким особам знову Держава повинна допомогти хоч в невеликій мірі. От ізза всього цього черговою справою Міністерства Ісповідань єсть вироблення законопроекта про утримання духовенству, в окрема міському та тому, що потерпіло від більшовицьких навал. -18- ХУН. ЦЕРКОВНЕ УПРАВЛІННЯ. Організація церковного управління на Україні - одно з найважливіших завдань Міністерства Ісповідань. До вироблен- ня статуту церковного управління Міністерство приступило неодмінно по вступі до Міністерства Міністра Ісповідань проф. І.ОГІЄНКА, який особисто, на основі тих матеріалів, які мож- ливо було роздобути в Кампанці; взявся за цю справу. Де-кіль разів засідань Ради Міністра Ісповідань в квітні 1919 року були спеціально присвячені цій справі. Проект Церковного Управління на Україні, вироблений Міністром І.ОГІЄНКОМ, в головних рисах такий: а/ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР, найвищий орган церковного Управління на Україні. Збираєть- ся він чергово, раз на рік. Його виконавчим органом єсть підлеглий йому. б/ СВЯЩЕННИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОД, вищий церковний орган по справах церковно-оброслужових, догматичних, в питан- нях віровчання і т.ін. в/ МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ, на вищий орган по справах адміністративних, освітніх, судових і т.ін. г/ ШАРКИЛЬНА ЦЕРКОВНА РАДА - найвищий церковний орган в єпархії, д/ СІРЖНЯ ЦЕРКОВНА РАДА церковний орган повної округи, е/ ПАРАФІЙНА ЦЕРКОВНА ГАДА - орган для парафій. По кожній з зазначених тут інституцій Міністр І.ОГІЄНКО виробив, на основі певних матеріалів, відповідний пов- ний статут /парафіяльний статут склав приват-доцент Ка- м'янського Університету. ОКСЮК/. Але листопадова ката- строфа 1919 року припинила цю роботу. Пізніше, в травні і червні 1920 року щодня ця відновилась, було організо- вано де-кільки Комісій по вироці законопроектів по Цер - 18 - ковному Управлінню, в основу праці Комісії були виго- товлені Міністром І.ОГІЕНКОМ статути, але евакуація 9-го липня 1920 року Кам'янця знову припинила цю працю... Міністерство повинно закінчити справу вироблення статутів Церковного Управління на Україні, хоч тепер, за- ради економії часу і коштів, ця праця для Догов майже не посилала, бо всі від- повідні матеріали, всі вже вироблені статути залишились в Кам'янці... Міністерство вже було виробило всі форми для церковного діловодства українською мовою, виробило зраз- ки відповідачих олівків іт.ин., - і все це знову таки за- лишилось в Кам'янці... XIX. УКРАЇНСЬКИЙ СВЯЩЕННИЙ СИНІОД. Церковна праця ввагалі, праця по відродженню української церкви в окремих межах оз. украї- нського Священного Синоду. І з чоли Синоду повинен бут епископ, а в склад його повинні входити представники від епископату, сілого духовенства і мирян. Відчува- ючи неможливість відродження української церкви без Синоду, Міністерство Ісповідань ще в серпні 1919 року з організовало і скликало У-країнський Священий Си- нод, але листопадова катастрофа, на жаль, розвила все що було зроблено Міністерством. XX. ІНСТРУКЦІЇ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ. Відбудова Української Церкви - праця довгих років, праця яка відбувається і буде відбуватися в великих труднощах. Ці труднощі різного характеру: політичні, - з упертою нехотіння цього ворожого нам духовенства; історичні - звички до старого і боявнь повинни, а також велике число стороннього нам маско- вського духовенства на Україні. Ці дві причини єсть такі, в якими не доведеться мати діло і в яким буде веститися невпинна боротьба в дер жавному майтабі. Але єсть причини, що гальмують відрод ження української церкви, які легко усунути ове жадної боротьби. На Україні все таки єсть багато духовенства цілком нам прихильного, але це духовенство не міне, не вважає як приступити до справи. Руйнація поштових звяз- ків допомагає тому, що жадні розпорядження, центральної влади не доходять на місце і провінція живе цілком віддана сама собі. Отже черговим завданням Міністерства Ісповідань єсть створити спеціальний кадр освічених інструкторів які будуть роз'їдати по повіту, інформувати і інструк тувати духовенство. Такий інструктор не тільки відвезе на місце всі розпорядження центральної влади, але й роскаже і на учить, як ці розпорядження перевести в життя. Таким чином будуть постійні живі зв'язки між Мі ністерством і народом, і Міністерство завше буде детал но поінформоване про натрої духовенства і про його персональний склад. Відповідний законопроєкт про інструкторів Міністерства Ісповідань в свій час був внесений в Раду Міністрів, але листопадова катастрофа 1919 р. знову та ки зруйнувала і про справу... УКР. ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ I. Аргітаційна. Міністерство Ісповідань, як і Міністерство Освіти не може істнувати ове добре поставлениої видавничої діяльності. Велика справа відродження Української Цер кви лише тоді буде реальню, лише тоді буде йти сильш меш нормально, коли вона справді стане справою не ля ше урядовою, а справою всенародньою. Міністерство Іс повідань вейо що справу і дальше її вести лише в цьом -20- му напрім.- притягатиме до відбудови рідної церкви всі верстви широкого громадянства, справу церкви віддаватиме самій церкві. Але для такої користної в ній справи політики потрібна широка агітаційна праця Міністерства і в першу чергу агітація друком. Для цього кане потрібно: 1/ Спеціальний періодичний орган Міністерства Ісповідань, повинен задовольняти всі потреби церковного життя. В нім органі повинно не тільки оновлювати духовенство про розпорядження Уряду, але що важніше- виховувати духовенство в дусі нових ідей автокефальної української церкви. На гарну постановку такого органу, на притягнення до праці в ньому кращих сил Уряд не повинен покладати коштів, бо разом з закріпленням в народі автокефальних ідей йти-ме її закріплення ідеї Самостійної України. Міністерство Ісповідань в 1920 році вже було приступило до цеї праці і випустило три номери Вістника Міністерства Ісповідань", приступило було і до видання журналу "Українська Церква", але, на жаль, політичні катастрофи обірвали цю працю. 2/ Крім спеціального духовного органу Міністерство Ісповідань повинно зайнятися видавничою діяльністю для потреб широкого громадянства України. Єсть довга низка справ, які потрібно популяризувати серед народу, для чого треба випускати популлярні брошурки й ширити їх поміж народом. В теперішній час помічається пекуча потреба в таких книжечках: 1/ Автокефалія Української Церкви, 2/ як слов'янські народи здобували собі автокефалію. 3/ церква українська і церква московська в їх різницях. 4/ Біографії давніх українських славних церковних діячів. 5/ Окремі покрайні моменти з життя української церкви 6/ Українська вимова церковно-словенського службово- го тексту. 7/ Рідна мова в церкві, і т. ін. На ці теми Міністер- ство повинно замовити статті і ці надруковані статті поширяти по всій Україні. 8/ Варто, аби Міністерство видало українською мо- вою життя українських святих і святих, яких народ наш особливо шанує,- Св.Миколая, св.Пантелејмона, св. Варва- ри, св. Антонія і Тодосія Печерських і т.і. Гарно написа- ні життя святих в яскраво проведеною національною дум- кою, зроблять своє діло в справі закріплення і автоко- далії Української Церкви і Самостійності України. II. СПЕЦІАЛЬНА. Спеціальна видавничая діяльність Міністерства Іспо- повідань повинна охопити: 1/ видання книгок, потрібних для богослуження, 2/ видання біблійських книг, 3/ окремо- видання Евангелія, Апостола і Псалмів, 4/ видання по- літвеника і 5/ шкільних духовного змісту книжок. Звичайно, в час, коли настане на Україні лад і спокій, тоді можливо буде до видавничої діяльності при- тартити приватні організації, але на перших порах, беручи на увагу матеріально і технічно огруйнування України, доведеться самій державі, цеб-то Міністерству Ісповідань дово провадити видавничу діяльність. Друкарня Київо- Печерської Лаври і всі технічні засоби її будуть до по- слуг Міністерства Ісповідань і воно повинно використати їх як найкраще. -22- I/ Видання книжок, потрібних для богослуження, повинно бути першим завданням Міністерства. В теперішній час друк богослужбових книжок в б. Росії майже припинився, тому потреба в цих книжках і на Україні буде надзвичайною. Пові книги Міністерство буде випускати лише українською мовою,- цеб-то в українськими гаролобками компонентом, а сам богослужбовий текст повинен бути український згідно в українському вимові: мати українські народосв і де-які риси українського правопису. Все те в книжках, що немає літургічного значення, повинно перекласти на українську мову. Коли буде виготовлений текст українською перекладу служб Божих і буде прийнятий Вищою Церковною Владою, Міністерство повинно на-друкувати його і розсилати по церквах, де в цьому буде потреба. 2/ Міністерство повинно видати Біблію українською мовою в чому, на Україні давно вже почувався велика потреба. 3/ З окрема в першу чергу треба видати св. Евангеліє. українською мовою для церковного вжитку. Таке Напростолення Евангеліє своїм вирядом повинно відповідати тому завданню, на яке воно призначається,- повинно бути великого розміру, в аркуш надруковане будним шрифтом, з українськими оздобами в тексті, гарно оправлене і т.п. Треба також подати про негайне практичне видання книги Апостольських читань, не дільних і на свята - Апостола, бо в йому почувався велика потреба,- такого окремого видання на Україні ще не було. Псавтир, як це всім відомо, користується на Україні великою пошаною і простий народ задовбки його читає. В гарному українському перекладі Псавтир знайшов би собі дуже добрий грунт на Україні. Отже Мін.- -23- стерство повинно подбати, аби був добрий переклад Пса́втиря на Українську мову, повинно підрукувати такий переклад і поширяти його в народі по Україні. Особливо розмований Пса́втир для цього стане у вели- кий пригоді /хоч би в порядку Н.КУЛІША/. 4/ Обов'язком Міністерства єсть також видання повно- го радного молитовника. Цей молитовник має бути по- ширеним до школах, серед широкого громадянства і се- ред українського війська. В свій час, в жовтні міся- ці 1919 року Міністерство уже було приступило до видання такого молитовника в Кам'янці-Подільському, але одержало від Управління Головного Військового священика повідомлення, що це Управління уже видав подібний молитовник, на що має давить потрібні кошти. Тоді Міністерство аби не втрачати і так обмежених дозвольних коштів, цю справу припинило і такого моли- товника немає і сьогодні... 5/ По школах в теперішній час немає ніяких книжок з духовно-церковного забору. Хоч школи духовного ві- домства і перейшли до Міністерства Освіти, проте і Міністерство Ієновідань повинно подбати про задово- лення шкіл відповідними підручниками і помічними книжками, як от: шкільна Евангелія, старий та новий завіт, відповідні манї та малюнки, підручник богослу- ження, катехизис і т. и. Приватна ініціатива, звичайно, в цій царині зро- бить більше всього, але Міністерство Ієновідань по- винно пробудити цю ініціативу, а до того часу повин- но попрацювати само. XXII. ВРИТАНСЬКЕ БІБЛІЙСЬКЕ ТОВАРИСТВО. Потреба в українській Біблії ввагали, в Еван- гелії і Пса́втирі в окрема в теперішній час надзвичай- -24- но велика. Скручене матеріяльне становище і постійні розрухи за останні часи не дали змоги Міністерству Ісповідань видати Евангелію; до того ж і відсутність техничних засобів теж стояло на перешкоді виданню такої кількості Евангелія, яке задовольнило б потреби людності в цім відношенні. От ізза цього Міністерство Ісповідань вважає потрібним звернутися до Британського Біблійського Товариства в проханням надрукувати Українську Біблію ввагелі, а св. Евангеліє і Павлір в першу чергу в окрема, і поширити це серед українців-сікемців і козаків по таборах, а також поширити це по самій Україні, де потреба в цьому надзвичайна. Частина видатків на це могла би повернутися з продажу цих книгок. Але того, що цю справу не вручно провадити самому Міністерству, не вручно самому Міністерству звертатися до Британського Біблійського Товариства, ії можна вести при допомозі або громадянства або Українського Червоного Хреста. XXII. УКРАЇНСЬКА ВОМА МАТИ. Українське промадянство на еміграції, особливо нашє козацтво, відчуває велику потребу в Образі Божої Матері. Міністерство Ісповідань вважає заходи видати Образ Божої Матері в широкому українському стилі в якихось патріотичним підписом слов'янськими літерами, скажемо Під Твою Охорону прибираємо, Богородице Діво, Заступнице Боголюбної України". Такий образ Божої Матері, гарно виконаний, протоптав би собі ши- року стежку до селянської хати на Великій Україні і безумовно ширив би саму ідею українську. Серед нашої еміграції, відірваної від рідного Краю і духовно-люднілої, особливо серед козацтва, такий образ отріне -257- тежнійком подальше відношення. Обрав такий Міністерство замовило відомій ук- раїнській меларці Олені КУЛЬЧИЦЬКІЙ в Перемишлі і художнику Крію Олександровичу МАГАЛЕВСЬКОМУ в Чен- стокові. І відданому уряд Новаківському у Львові. Взамлі Міністерство вважає, що саму цю ідею - поширення серед народу образів в патріотичних українських підписами - треба широко розвинути на рідній території. Варвара, сь. Николай, сь. Пантелеємон, Антонія та неодосій і т.п. образи, виконанні в україн- ському стилі, в будинки патріотичними українськими мешканцями в підписами, безумовно понесли б українську ідею в широ Однак озброєні перодні маси і зв'язали б нашу ідею в самих ре- білійних почуваннями народу. Які гарні результати для самої державності дає це об'єднання ідей націо- нально-виховальних з релігійними. ХРОМО-тию-літографія СВЕСЕНКА в Одеї дуже допомогла б цій справі. XXIV. НАРОДНИЙ КОЛІНДАР МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ В цілях пропаганди автокефальних ідей і вважа- ли ідеї, зв'язаних з відродженням української церкви, Міністерство Ісповідань повинно щороку видавати свій Народний Коліндар. В цім коліндари в загально при- ступним викладі треба омалювати історію нашої цер- кви, подати відомості про наших давніх українських церковних діячів, про церковні рухи на Україні; особ- ливу увагу треба звернути на наш теперішній церков- ний рух, на відкривання Служби Божої рідною мовою і т.п. Гарно поставлений Коліндар, ілюстрований відповідними малюнками, пішов би в широкі народні маси і допоміг б нам в закріпленні ідей української державності взагалі і в справі відродження української церкви з окрема. -26- XXV. ЕПІСКОП ПІМЕН. Епіскоп Подільський Пімен став за своєї постійної і впертої боротьби з українізацією нашої церкви символом московського опору і моськовської реакції на Україні. Серед консервативних московських кол Пімен має досить прихильників. Сам він людина дуже недалека, обмежена на розумі, але вперта і не чесна. В теперішній час ширяться різні поголоски; ніби українська влада звущалася над ним, ніби його видали больщовикам і т. і., що може робити його в очах широкого простору люду мучениками за ідею. Все це нам не корисно, і в поширюванням чуток про мученичество Пімена Міністерство повинно втручатися. Інакше боротися в той же спосіб — треба в пресі розказати правду про Пімена, розказати в ній, хто він такий і які його вчинки і правду що поширити серед громадянства. XXVI. ПАТРІЯРХ ТИХОН. По своєму високому становищу московський Патріярх Тихон, призначений уже Царгородом / такі чутки єсть/, на добро буде дуже впливати на українське духовенство, як вище , так і низче. Авторитет московського Патріярха серед простого народу на Україні зараз немає ніякого значення, бо народ про його нічого не знає і до такої особи в церкві взагалі непризвичайний. Треба боротися в пресі проти впливу московського Патріярха на Україні, виловити промадянству незаконність його вибору, розказати, поскільки він загрожує демократичності нашої і т. и. XXVII. ПОШАНА НАШИМ ГЕРОЯМ. Відбудовуючи національну українську церкву і закріплюючи самостійність України, треба скори- -27- 100 ричети в церкви, як з місця постійного зібрання віруючих. Міністерство Ієновідань, чи може і Міні- стерство Освіти, повинно заготовити мармурові / чи інші/ дошки - пам'ятники в біографіями українських героїв або в описом патріотичних подій нашої бороть- би і ці дошки розставити по цвинтарях коло церкви для пам'ятники або подрибивати їх на стінах церкви звад- вору і всередині. Це буде добрий засіб і навчанувал- я самих героїв і на популяризацію їхніх імен і на поглибання патріотичного настрою широких кол. XXVIII. ЦЕРКОВНЕ ЗАКОНОДАВСТВО. Черговим завданням Міністерства Ієновідань есть також переглянути все московське законодавство по церковних справах і відкинути чи змінити все те, що не відповідає часу і добру Української Народньої Республіки. Міністр Ієновідань, Г. В. Білий 1 лютого 1918 м. Тернопіль Письмо Павла Миронова Командиру 3/101 Николаевичу Нашему Отечеству! При увольнении нам пошли: пзбок 315876: 1) Унит.-Мин. и на Новодмитровский 10 копеек и 10 саженей 2) Благородный, оружие в б) и уго- му на основании их списков пленных их отряд для воды по мили. Тен. и Степан Листин на 4 копеек (1921г.) Уполномоченный от ЧС из Команды. М. Т. Ив. Т. Вл У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 24, травня 1921 р. ч. 560 Прийнято № 558 Do Пана Міністра У свідомість Цим нею за честь прохати Вас, Пане Міністре, надіслати окремо дання про ді- яльність дорученого Вам відомства в санк- ції та зв'язку роботу подекуди застали Ви. Пане Міністре, в часі прийняття доруче- ного Вам відомства, яка праця закінчена вами досі, які справи зне розпочаті і не- закінчені, і яка намічається праця в най- ближчому часі. Голова Ради Міністрів Дудановъ. В. О. Директора Канцелярії Степань Обідно 30 10 од. зб. № 34 фонду № 1072 оп. № 2 пронумеровано 102(сто два)+62зв=164 з них літерні №№ пропущені №№ 59 "11" 08 1988 р. Надійшов Діячі д/оу 23.04.09 є сканування 8.10.09 виб. Центральний архів вищих органів влади та управління України Дата 24.05.95 Федорчук Центральний архів вищих органів влади та управління України Дата 29.03.95 Федорчук 11.04.96 Навабова 05.05.96 Матів 11.04.97 Глишко 15.04.97, Михайлов 10.12.97 Глишко 29.12.97 Глишко 04.01.99 Федорчук Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО 03.04.2005 року Дата До з/з 20.05.05 Голуб Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО 05.01.99 року Дата 25.04.2005 року Глишко До з/з 7.06.05 Голуб