Протоколи засідань Ради Народних Міністрів УНР, 1921, 63 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Житомирської ОБЛАСТІ Код: 1-02-3478 Ул. В. Хоружа, 56 63 ПИСЬМО ПО ДЕРЖАВНИМ АКАД. ЗКОНДЕНСАЦІЇ І ОБ'ЄДНАННЮ КРАЇНИ УКРАЇНИ УЛ. В. ХОРУЖА, 56 1079 28 МІНІСТЕРСТВО ВІРОГЛОВІДАНЬ УНР Протоколи засідань Ради міністра ісповідань УНР I92Ip на 63 арк Міністерство Ісповідань Експериментальні Загальних Справ. Відділ Загальний Третономи засідання Ради Міністрів Уено- бидань Нарач 17.мая 1921 г. Окончено 6 января 1922 г. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДІЛОВИЙ АРХІВ Комітету о Робочо-Селянського Архів 10*2/8*2, 28 Від Зап. Спів. до Канцелярії. Відомо - множа 17/921 р. борг М-ва 22808 Мефодій З гарячим п. м на бою- вачам до Зап. Спів., повезе. з цим листом Рамша Волохов (мтб-20 67, 5-8) Історико. Втіснення Конгресу Народної Самод. підготував, що на думку п. м. ім. Гешевського. На розгляді: молодь п. м-мов. Гешевський покладено менш реформаторів: - "Мале дуже - що з цього спроба молодь було б заганяли до повстання на Україні. 14/IV. I. озірно. Керівн. діюч Зап. Олег Сп. Франц Катищевський За Дідова В.Мельник П Р О Т О К О Л № 12. засідання Ради Міністра Ісповідань 27 вересня 1921 року м.Тернів. ПРИСУТНІ: МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор І. ОГІЄНКО, ЧЛЕНИ РАДИ: Віце- Міністр Закордонних Справ, Професор О. ЕЙХЕЛЬМАН, Віце Міністр Костиції п.В. ЦІВЧИНСЬКИЙ. Секретарке Т. Керукчий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6 з половиною, а скінчилося в 8 години вечора. I. ВСТУПНЕ СЛОВО МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ. В кращі часи, коли була в належному складі Рада Міністра Іспові- дань, вона завжди приймала участь в обговоренні важких справ. Тепер же за відсутністю складу Ради Міністра Ісповідань, Міністр Ісповідань часто бував змушений сам обмірковувати й вирішувати навіть великої ваги справи. Але ще ж в міністерстві бував часто праця й дуже поваж- ні питання, при вирішенні яких бажано Міністрові Ісповідань користу- ватись міркуванням просто з громадського погляду а також і з юри- дичного. Тому й виникла необхідність відновити працю Ради Міністра Ісповідань. Зза відсутності ж при собі Ради Міністра Ісповідань в постійному складі, Міністр Ісповідань вирішив запросити до участі в Раді осіб, які б , на його думку, були б в належній мірі корисними в спільній праці. Вибір Міністра Ісповідань зупинився на Віце-Міни- строві Закордонних Справ Проф. О. Ейхельманові, Віце Міністрові Костиції В. Цівчинському і інженерові Міністерства Шляхів Л. Грабині, які про- явили свої зацікавлення церковними справами, і яких і запрошено для участі в Раді, на що вони й дали свою згоду. З тих поглядів, що Рада Міністра постійного складу зараз не іст- нує і витрат на себе не вимагає, а особам, запрошеним для участі в Раді належало б за їх працю видавати платню - Міністр Ісповідань увійшов до Ради Народних міністрів також з відповідним законопроєк- том, на підставі якого запрошени Члени-Ради могли б одержувати платню за кожне засідання.. Після, в коротких словах Міністр поінформував про широкі зносини Міністерства Ісповідань з закордонними церквами, з окремими видатни- ми провідниками закордонного руху церковного,з церковними установа- ми,та організаціями та Братствами.Листування,яке майже щодня одержується з закордону,свідчать,що справа Церковна Українська стала широко відомою,викликала там велике зацікавлення,-і тепер на Мін- стерстві Ісповідань лежить завдання досягти реальних наслідків од своєї підготовчої роботи. II. Скінчивши вступне слово своє,Міністр Ісповідань подав для обго- ворення й обміркування наслідки зв'язків Міністерства Ісповідань з Церковними українськими діячами і організаціями в Америці/Канаді Саскатуні/.Було зачитано листа від Консисторії Українських Греко- Православних Парафій в Канаді і Сполучених Штатах від 15 серпня ц. р. з цього листа видно,що українці-православні в Америці прислуха- ються до церковного руху Українського,всіма думками і своїми бажан- нями духовно живуть з'єднано з нами і просять допомоги им в оста- точнім приєднанні їх до Церкви Української.Бажають мати українсько- го Епископа,священників і обіцяють на витрати,з цим зв'язані,свою матеріальну допомогу... Пояснюючи,яким чином американські українці знають про нашу цер- ковне життя,Міністр Ісповідань поінформував,що хоч,заа сучасних умов і тяжко було налагоджувати зв'язки з Америкою,але все ж таки там по- ведено певну агітацію то відповідними від Міністерства Ісповідань посланнями,то післанними виданнями "У.А.Ц.".Кращі провідники цер- ковної справи американських Українців,брати Стечишини,жаво поши- рюють там післяні "послання" і брошури,передруковуючи їх і навіть друкуючи текст брошуру в своєму церковному часописові "Днipro",при- мірники якого й надіслані нам.Видно,що там Церковна робота пішла також жваво.Призмно сконстатувати,що українці-уніяти ставляться при- хильно до нас,православних,і помірно перехід їх по православія. Отже,оцінюючи і беручи це на увагу,треба зреалізувати цю роботу Акт-бажання американських греко-православних українців приєднатися до нас,це акт великої ваги і вимагає глибоко поважливого обмірку- вання.Підходячи до вирішення цеї справи МіністрІсповіданьвбачає в цьому І/Церковну сторону і 2/ політичну сторону справи. В церковно-релігійному відношенні, на думку Міністра Ісповідань, треба післати відповідних з належним вихованням священників до аме- риканських українців, щоб вони зразу ж, з перших кроків, поставили і себе та й справу церковну поставили як слід. Післати ж бпископа зараз змоги нема, і лише через півроку можна було б, підшукавши відповідного кандидата, висватити во Епископа і післати в Америку. А поки що негай- но треба повідомити, що листа їх одержано і робляться негайні заходи для скоршого задоволення їх бажань. В політичному ж відношенні - праця в цій справі повинна бути поділена між Міністерством Ісповідань і Міністерством Закордонних Справ. Член Ради, професор О. ЕЙХЕЛЬМАН радить підшукати скорше священ- ників та бпископа і післати в Америку, а зараз повідомити, що бажання їх буде задоволено. Диста ж, який має велике значиння й для Міністерств Закордонних Справ, в копії післати Міністрові Закордонних Справ пану Ніковському. Член Ради п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ погоджується, що справу цю треба роз- глядати в відношеннях церковному і політичному, і Церковній стороні надає найважніше значиння, бо коли впорядкується бажано прихильно й гарно справа церковно-релігійної сторони, то на цьому грунті краще й легше буде поставити справу в відношенні політичному. Було б дуже добре, коли б Український Митрополит післав Українцям своє Владичне привітання та благословення. Це також показує, що бажано зараз мати Українського Митрополита. Що до посилки в Америку священ- ників то п. Цівчинський радить поставити справу так, щоб відповідне духовенство підготовлялось й виховувалось там, в Америці, в обстави- нах місцевого життя, бо командування туди своїх священників і незруч- но і у нас в цей час мало є таких священників, які б цілковито відпо- відали б місіонерському високому завданню. Зараз же треба запитати негайно, скільки там потрібно священників і в які саме місця. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ зазначав, що на жаль, Митрополита Українського ми не маємо, а заступник Митрополита Київський, Еп. Назарій - московської орієнтації, і ми його не визнаємо. Але можна зараз же переслати копію листа з Америки Керуючому Волинською єпархією бпископові Діонисію, який би від свого імені привітав українців-православних в Америці і благословив би їх братнє бажання прилучитися по Української Цер- кви. Крім того, в Кремянці есть протоієрей Громадський; він має від- повідну освіту й виховання, людина поважна - і міг би, при його здолі, бути висвяченим во Бнископа для Канадійських Українців. Член Ради, В. ЦІВЧИНСЬКИЙ цілком погоджується з цею думкою пана Міністра Ісповідань і висловлюється за прискорення справи з цим. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, закінчуючи обмірковання цього питання, виводить висновки зі всіх поданих думок, і ухвалюється прийняти таку постанову: 1/Справа про прилучення Американських українців до Україн- ської Церкви єсть справою великої Державної ваги і тому справа спішна. 2/Це бажання Американських Українців піддержувати всіма зусиллями. 3/ Церковно-релігійну сторону цеї справи покласти на Міністер- ство Ісповідань, а 4/ Політичну сторону - на Міністерство Закордонних Справ. III. УМОВА ПРАЦІ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ. Ознайомившись з докладу Міністра Ісповідань про ту велику й широку працю, яку провадить міністерство Ісповідань і про ті тяжкі і несприяючі умови, в яких провадиться ця робота члени Ради, підкреслюючи успіхи міністерства Ісповідань і шану при таких гірких умовах, висловились за те, щоби міністерство Ісповідань яке провадить великої ваги Державну активну працю, користувалось більш відповідними умовами; щоби такі явища, як брак урядовців, брак друкарської машинки, як недостача паперу, брак грошей на самі необ- хідні при знесинах з закордоном потреби - /почтові видатки/ брак коштів на канцелярські потреби на командировки і т. и. ці дрибниці не були перешкодою міністерству Ісповідань в його діяльності, яка має велике загально-Державне значіння. Навпаки, міністерству Ісповідань повинно мати всебічну й широку допомогу, щоб як найширше без затруднень вести свою роботу і добре використати своє перебування на еміграції.- МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР ЧЛЕНИ РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ Віце-міністра Закордонних Справ, професор Обуховський Віце-Міністр Юстиції Удівтава Секретар: Т. Керуючий Справами Департамент ів Міністерства Ісповідань П. Зимкунович П Р О Т О К О Л № 12. засідання Ради Міністра Ісповідань 27 вересня 1921-року м.Тернів. ПРИСУТНІ: МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор І. ОГІЄНКО, ЧЛЕНИ РАДИ: Віце- Міністр Закордонних Справ, Професор О. ЕЙХЕЛЬМАН, Віце- Міністр Юстиції п.В. ЦІВЧИНСЬКИЙ. Секретарєв Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань к. ГРОХ-ГРОХО БЬКИ. Засідання почалось в 6 з половиною, а скінчилося в 8 години вечора. I. ВСТУПНЕ СЛОВО МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ. В кращі часи, коли була в належному складі Рада Міністра Ісповідань, вона завжди приймала участь в обговоренні важких справ. Тепер же за відсутністю складу Ради міністра Ісповідань часто бував змушенний сам обмірковувати і вирішувати навіть великої важкі справи. Але ще ж в міністерстві бував часто праця й дуже поважні питання, при вирішенні яких бажано Міністрові Ісповідань користуватись міркуванням просто з громадського погляду а також і з юридичного. Тому й виникла необхідність відновити працю Ради Міністра Ісповідань. Зза відсутності ж при собі Ради Міністра Ісповідань в постійному складі, міністр Ісповідань вирішив запросити до участі в Ралі осіб, які б , на його думку, були б в належній мірі корисними в спільній праці. Вибір Міністра Ісповідань зупинився на Віце-Міністрові Закордонних Справ проф. О. Ейхельманові, Віце Міністрові Юстиції В. Цівчинському і інженерові Міністерства Шляхів Л. Грабині, які проявили свої зацікавлення церковними справами і яких і запрошено для участі в Ралі, на що вони й дали своя згоду. З тих поглядів, що Рада Міністра постійного складу зараз не існує і витрат на себе не вимагає, а особам, запрошеним для участі в Ралі належало б за їх працю виплатати платню - Міністр Ісповідань увійшов до Рали Народних "міністрів також з відповідним законопроектом, на підставі якого запрошенні Члени-Ради могли б одержувати платню за кожне засідання.. Після, в коротких словах Міністр поінформував про широкі зносини Міністерства Ісповідань з закордонними церквами, з окремими видати- ми провідниками закордонного руху церковного, з церковними установа- ми, та організаціями та Братствами. Листування, яке майже щодня одержується з закордону, свідчать, що справа Церкви Українська стала широко відомою, викликала там велике зацікавлення, - і тепер на Міні- стерстві Ісповідань лежить завдання лояльти реальних наслідків од своєї підготовчої роботи. II. Скінчивши вступне слово своє, Міністр Ісповідань полає для обговорення й обміркування наслідки зв'язків Міністерства Ісповідань з Церковними українськими діячами і організаціями в Америці/Канаді Саскатуні/. Було зачитано листа від Консисторії Українських Греко- Православних Дарафій в Канаді і Сполучених Штатах від 15 серпня ц. р. з цього листа видно, що українці-православні в Америці прислухаються до церковного руху Українського, всіма думками і своїми бажаннями духовно живуть з'єднано з нами і просять допомоги їм в остаточнім приєднанні їх до Церкви Української. Бажають мати українсько- го Єпископа, священників і, обіцяють на витрати, з цим зв'язані, свою матеріальну допомогу... Пояснюючи, яким чином американські українці знають про наша церковне життя, Міністр Ісповідань поінформував, що хоч за сучасних умов і тяжко було налагоджувати зв'язки з Америкою, але все ж таки там повелено певну агітацію то відповідними від Міністерства Ісповідань посланнями, то післаними виданнями "У.А.П.". Кращі провідники церковної справи американських Українців, брати Стечишини, жаво поширюють там лісляни "послання" і брошури, передруковуючи їх і навіть друкуючи текст брошуру в своєму церковному часописові "Днipro", примірники якого й надіслані нам. Видно, що там Церковна робота пішла також жваво. Приємно сконстатувати, що українці-уніяти ставляться при хильно до нас, православних, і помірно перехід їх до православія. Отже, оцінюючи і беручи це на увагу, треба зреалізувати цю роботу Акт-бажання американських греко-православних українців приєднатися до нас, це акт великої ваги і вимагає глибоко поважливого обміркування. Підходячи до вирішення цей справи Міністр Ісповідань бачаче в цьому 1/Церковну сторону і 2/ політичну сторону справи. В церковно-релігійному відношенні, на лумку Міністра Ісповідань, треба післати відповідних з належним вихованням священників до аме- риканських українців, щоб вони зразу ж, з перших кроків, поставили і себе та й справу церковну поставили як слід. Післати ж Епископа зараз смоги нема, і лише через півроку можна було б, підшукавши відповідного кандидата, висватити во Епископа і післати в Америку. А поки що негай- но треба повідомити, що листа їх одержано і робляться негайні заходи для скоршого задоволення їх бажань. В політичному ж відношенні – праця в цій справі повинна бути поділена між Міністерством Ісповідань і Міністерством Закордонних Справ. Член Ради, професор О.В. ХЕЛЬМАН ралить підшукати скорше священ- ників та Епископа і післати в Америку, а зараз повідомити, що бажання їх буле задоволено. Листа яким має велике значиння й для Міністерств Закордонних Справ, в копії післати Міністрові Закордонних Справ пану Ніковському. Член Ради п.В. ЦІВЧИНСЬКИЙ погоджується, що справу цю треба роз- глядати в відношеннях церковному і політичному, і Церковній стороні надає найважніше значиння, бо коли впорядкується бажано прихильно в гарно справа церковно-релігійної сторони, то не цьому грунті краще ? легше буде поставити справу в відношенні політичному. Було б дуже добре, коли б Український Митрополит післав Українцям своє Величне привітання та благословення. Це також показує, що бажано зараз мати українського Митрополита. Що до посилки в Америку священ- ників то п.Цівчинський ралить поставити справу так, щоб відповідне духовенство підготовлялось й виховувалось там, в Америці, в обстави- нах місцевого життя, бо командування туди своїх священників і незруч- но і у нас в цей час мало є таких священників, які б цілковито відпо- відали б місіонерському високому завданню. Зараз же треба запитати негайно, скільки там потрібно священників і в які саме місця. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ зазначає, що на жаль Митрополита Українського ми не маємо, а заступник Митрополита Київський", пп. Назарій- московської різентції і ми його не визнаємо. Але можна зараз же переслати копію лста з Америки Керунчому Волинському Бпархієв Бпископові Лонисію який би від свого імені привітав українців-православних в Америці і благословив би їх братнє бажання прилучитися до Української Цер- кви. Крім того, в Кремянці єсть протоієрей Громадський; він має від- повільну освіту й виховання, людина поважна - і міг би, при його злобі, бути висвяченим во Бнископа для Каналійських Українців. Член Ради, В. ПІВЧИНСЬКИЙ цілком породжується з цею думкою пана Міністра Ісповідань і висловлюється за прискорення справи з цим. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, закінчуючи обмірковання цього питання, виводить висновки зі всіх поданих думок, і ухвалюється прийняти таку постанову: I/Справа про прилучення Американських українців до Україн- ської Церкви єсть справою великої Державної ваги і тому справа спішна. 2/Це бажання Американських Українців піддержувати всіма зусиллями. 3/ Церковно-релігійну сторону цеї справи покласти на Міністер- ство Ісповідань, а 4/ Політичну сторону - на Міністерство Закордонних Справ. III. УМОВА ПРАЦІ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ. Ознайомившись з докладу Міністра Ісповідань про ту велику й широку працю, яку провадить міністерство Ісповідань і про ті тяжкі і несприятчі умови, в яких провадиться ця робота члени Ради, підкреслюючи успіхи міністерства Ісповідань і шану при таких гірких умовах, висловились за те, щоби Міністерство Ісповідань яке провадить великої ваги державну активну працю, користувалось більш відповідними умовами; щоби такі явища, як брак урядовців, брак друкарської машинки, як недостача паперу, брак грошей на самі необ- хідні при внесинах з закордоном потреби - /почтові видатки/ брак коштів на канцелярські потреби на командировки і т.п. ці дрибниці не були перешкодою Міністерству Ісповідань в його діяльності, яка має велике загально Державне значення. Навпаки, Міністерству Ісповідань повинно мати всебічну й широку допомогу, щоб як найшвидше без затруднень вести свою роботу і добре використати своє пересування на еміграції. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР ЧЛЕНИ Віце-міністра РАДИ Закордонних Справ, МІНІСТРА Професор ІСПОВІДАНЬ Віце-міністр Юстиції Секретар: Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Протокол N 8 Засідання Ради Міністрів УНР в д. го жовтня 1920 року, м. Шепетівка. Фонецькі: Міністер Житомирський, Привереско Й. Олійко; Віце-Міністр Закарпатських Слов, Привереско О. Евгенович; Віце-Міністр Господарства В. Матвишак. Секретарю - М. Керуновий (Київ) чи Департаменту Міністерства Землеволодіння - Ю. Єрох-Григорович Засідання тривало в 6/2 годині і скінчилося в 8/2 годині вечора. Вступне слово Міністра Житомирського. Міністром Житомирським був обміркований виходячий "Указовий" стаття в Керні, Зносини і зв'язки з провідниками УНР революції у Лехії і реаналіз на слідки цих зносин. Ознайомлюючи присутніх з цим, Міністр Житомирський подав такі ви- досвіди: Зв'язк революційний у реаналізму відомості, які в уїмму Світлі, по- літичні і в Герці: Мали тендер да- гаро Капташить багато років католи- цизму відповідає і тимчасово до вої. Загрожуючи фунецьким. Серед таких Ратовників починала прийматися за провокації, до націоналізації своїх узенки, до впевнених земної богослужбової мови, нарешті, 20 бажань ми створити самостійну церкву. На чолі релігійного руху в Герці епіскопа д-р Фарслянк і др. За- градник. Велика кількість людей в Герці ідуть за ними і прагнуть відродження своїх узенки. Так, 8 січня 1940 року у них була відправлена Свята Божа на решетку ливі. Дух шурцав - і коло міні- стру підзвичай приєднало до Нової Узенки і просить Сербію взяти їх до себе. оцінював до цього часу. Сербія дала їм винесення своєї босперес, яким співакому, зза пошиття прийняв, виїхав у Герці і вернувся в Сербію але після ходив до держави і тендер перебуває з ними. Кадин до православ'я, особливо між узенками, темпігається також і в Узенців. Це краще дуже ваше і вимагав нашої "милкої" уваги ... Звоєння з регіону Миколаївської області завдяки підтримці через телеграмму м. Славутинського лен. 97-го Гаременту, маючи від Загальному Міністерстві Успомоги, Шановні Брати Посланці, в якому було дотаємо розекають що до усіх звичайних українських селян, тим пожалуванням Миколаївської області Укр. народної і м. под. і просила "народової" переписки як в нашій боротьбі за відновлення своєї України. Довго нічого не відповідали, 9-го Гаременту, шанувати відповідь Міністерства Успомоги аерірійним листом, в якому, білявши саме укр. звичайних селян, об'єднуємо їх під тремпку в цілі визвольної справи. "Браття Посланці" Зробили вам ке вказівки на 9-го Гаременту і виконання, яким взяли на увагу, що 9-го Гаременту став заруч на розмір етнекоманди нової України в регіоні і має бути Митрохов листом, що аерірійна відповідь того з обличчями майор фун нас є знатність, що свята виїзди до симпатії доне, які потрібно і в релігійному і в політичному житті. Зайомлення не дає Державного в своїх нам допомоги та об'єктивну реальну допомогу - виповага для Міністерства Іноземних справ, які закликають до зв'язування із Західним наслідком від Вносини Згурт. Моєї Славищевської - магніт скрипки ликаря дисонансних паперів до нас в Генці, які розповсюджують Міністерство Ікономічної допомоги. Ми їхали до Генці для закріплення і виховання майбутнього дитинства - симпатій. Повертаючись до життя з особистою з 9-го Державними: розповідали, що Католицизм на міркується поширенням на Україні, а у нас немає лік не маємо про пропаганду : непа шкіл, кишок, відкритого дукових срда ..., що сина потрібно релігійно - культурне залишалось че без Задоволення , і в усіх певних днів нас гає, коли ми не виникають, - теж могла б багато нам допомогти як лише можна, а й матеріально ... Укріплення розміщення молода в Сухи Легко-можливого і скаргою поганої буття доньки допомога нам вту Чекі в справі другування українського політичника, Біблії, єван- гелієї... Коме не маши на увазі пришпильне до Легії вдруговлення Джиллі", що через посередництво Леккії екарше могли бути видані вашим в Далгій чор де-яких договолюв був киньжен на український мов. Використовуючи поїздку до Легкії, Міжієр Женовдека міг запрошення з собою і гарною українською священика, і там могла б Сухи вдруговленна при засіданні вдруговлення погоджуваного узго рівного хару і урочиста сих за Обмін - ус мало в велике невне зволікань і рано в Леккії, де є примітка заурядження українських пришпильних до Української Угоди. Земля ваг., між-лика. так сюди бути пересунуто О. Евгенія, пого день Синклер що беззапитанно епейд прийдбання Книгових боєнцькобачок з Даллії через посередництво Леккії - треба використовувати; ям в Даллії й трудною розу вари на широке другування учи книжок, але на друкуванні Відбити в Липці відбувся молитва, а в Дубні попрівав у цеє дуже велика. Мене Вади, Внут-міністр п. В. Удовиченко визнає необхідним використати завірення в прикликанні до івана Узора Лелечакої і ообвляю погреклене необхідність найважливішої поїздки в Міністерство юстиції до Генкі, де п. Міністр Удовиченко у розмові би про небезпеку збоку латинентів та про труд- жня розмосковлення усюди на- шої; зі двома би допомогти Род- жани дуж вигаданні українських договуючих кишок... п. В. Удовиченко цілком висно вимагає за банкнотність і по- требу агуприлини урочистому Кра. їжему Стройд божу, надали чашу велике змагання, - а тільки це все стає мопелими до здійснення, якщо - тілаці докладною ли- са-відповідь на петра 3. роботи сакого... Міністр юстиції говорить, що людям З відповіддю до державного наказу після вказаних і належної повідомлення про нашому в Речисловершні і кропиви В'язе Микитро Запорожець Став про досвіду п. О. Епіфантова та своїми завданням такою підготовки згаданого мела і до можливого за умови Микитро Іонова день до вечора і до можливої відправи унікальної служби бойової Закинути обов'язковий цей ступень про зв'язки з Укрквіою в Рекі, Рада Микитро Зенов даме вирішує, що треба і треба відповідь до державного після наказу. У після також відповідно: ін - оцінку куси як вид Микитро Іонова їхня зв'язки теж і від Запорозької вих Став - пошлі в Левковичі ми, п. Оловинському. З повідомлення до Рекі і виручку ран Укр. Ацюби Бонеої - визнані дуже неодружили в верткальних чилах. На звичайну заяву Рада Мі- Світлістка Гончарова звертає свою увагу на викликання не- сповнення умови присудження Міжнародного фонду, і, отже, повинна бути велике державне звання за своїх справедливих, ви- словившись за те, щоб в пер- ших же інтересах МКНІ - енергетика Гончарова новіше. Суд було підозрілою в належній зв'язковості умови, а картина - логіка яких ми не можемо робити свої діяльність на Радянському фермов. Зоя У. К.В. Світлістка Гончарова, управління Мешканці Відомості Володимир Сирот, Ягор Роди вченого Метрикії Україна Гончаров. Світлістка ГОЗ П Р О Т О К О Л 7/8. Засідання Ради Міністрів Ісповідань 2-го Жовтня 1921 року,м.Тарнів. ПРИСУТНІ: МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР І. ОГІЕНКО; Віце-Міністр Закордонних Справ, Професор О. ВИХИЛЬМАН; Віце-Міністр Кетиції п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ. СЕКРЕТАРЯ: Т. Керукчий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6 з половиною години і скінчилося в 8 з половинкою годин вечора. ВОТУМНЕ СЛОВО МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ. Міністром Ісповідань для обміркування вносяться "Церковні справи в Чехії", зносини і зв'язки з провідниками церковного руху в Чехії і реальні наслідки цих зносин. Ознайомлюючи присутніх з цим, Міністр Ісповідань подає такі відомості. Завит революційний в релігійному відношенні, як і в цілому Світі дуже помітний і в Чехії. Там тепер багато католиків бажають відпастися від Риму і тягнуться до "воли", заповіданої Христом. Серед таких католиків помітна прихильність до православ'я, до націоналізації своєї Церкви, до вживання живої богослужбової мови, нарешті до бажання створити самостійну Чеську Церкву. На чолі релігійного руху в Чехії стоїть д-р Фарський і д-р Заградник. Велика кількість людей в Чехії іде за ними і прагне відродження своєї Церкви! Так, 8 січня 1920 року у них була відправлена перша Служба Вода на чеський мові. Рух ширше - і вже коло мільйону людини пристало до "Нової Церкви" і просить Сербію взяти їх до себе. Сербія дала їм Єпископа свого Досіфей, який спочатку, за політичних причин, виїхав було з Чехії і вернувся в Сербію, але після знову приїхав до Чехів і тепер перебуває в ними. Нажил до православ'я, особливо між уніятами, помічається також і в Угорщині. Це явище дуже важке і вимагає нашої пильної уваги... Зносили з Чехією Міністр Ісповідань заявляв і підтримує через посередництво Посла нашого в Чехословаччині п.Славинського. Як д-ру Фарському так і д-ру Заграднику Міністр Ісповідань, як Ректор Університету написав братиє посланіе, в якому було докладно сказано про церковний рух український, про поново- лення Москвою Церкви Української і т. п. і просилося маральної підтримки нас в нашій боротьбі за відновлення своєї Церкви. Довго нічого не відповідав д-р Фарський, але нарешті відповів Міністро́ві Ісповідань офіційним листом, в якому, витакчи бажання українців відродити Церкву свою, обіцяє підтримку у цій визвольній справі. "Братиє Посланіе" Професора І. ОГІЕНКА зробило велике враження на д-ра Фарського. Коли взяти на увагу, що д-р Фарський став зараз на чолі Епископату нової Церкви в Чехії і має бути Митрополитом, то офіційна відповідь його з обіцяннями мають для нас те значення що свідчать про симпатії до нас, які потрібно і в релігійному і політичному відношеннях використувати. Запевнення ж д-ра Фарського в своїй нам допомозі та обіцяння реально допомогти – вимагають від Міністерства Ісповідань негайних заходів до зреалізування добрих наслідків від зносин в Чехіє. Посол Славинський – радить скорше використати висловлені симпатії до нас в Чехії, для чого необхідно Міністерстві Ісповідань самому поїхати до Чехії, для закріплення і відносин і симпатій. Міністр Ісповідань висловлюється, що треба поговорити докладно особисто з д-ром Фарським: розсказати, що католицизм наміряється поширитись на Україні, а ми не маємо протиставити: нема шкіл, книжок, відповідного духовенства…, що сила потріб релігійно-культурних залишається без задоволення, і в цей тяжкий для нас час, коли ми на вирванині, – Чехія могла б багато нам допомогти не лише морально, а й матеріально… Цілком реальною могла б бути допомога нам від Чехії в справі друкування українського молитовника, біблій, Евангелія. А мати на увазі прихильне до Чехії відношення Англії, то через посередництво Чехії скорше могли добитися допомоги й від Ан- глії на відрукування хоч де-яких богослужбових книжок на укра- инській мові. Використовуючи поїздку до Чехії, Міністр Іспові- дань міг би запросити з собою і гарного українського священни- ка, і там могла б бути відправлена при участі відповідно підго- товленого церковного хору і урочиста Служба Божа українською мовою, - це мало б велике певне значення й роль в Чехії, де є помітне зацікавлення українською Церквою. ЧИЕН РАДИ, Віце Міністр Закордонних Справ, Професор О. БІХЕЛЬ- МАН погоджується, що спосіб придбання допомоги з Англії через посередництво Чехії на друкування Біблії в Англії наділятись можна, - а в Біблії потреба у нас дуже велика. ЧИЕН РАДИ, Віце-Міністр Кетиції п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ визнає необ- хідність використати завірення в прихильності до нас Церкви Чешської і особливо підкреслює необхідність найскоршої поїздки пана Міністра Ісповідань до Чехії, де пан Міністр Ісповідань І/росповів би про небезпеку збоку латинства та про труднощі розмосковлення Церкви нашої, 2/ досяг би допомоги коштами для видання українських богослужбових книжок... п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ цілком висловлюється за бажаність і потребу відправити урочисту українську Службу Божу, надаючи цьому вели- ке значення, - а поки це все стане можливим до здійснення, радить післати декладного листа-відповідь на листа д-ра Фарського. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ додає, що разом з відповідю д-ру Фар- ському належить післати вказівки і належні повідомлення Послу нашому в Чехо-Словаччині і просить Віце Міністра Закордонних Справ професора п. О. БІХЕЛЬМАНА своїми заходами також підротови- ти згаданого посла і до приїзду Міністра Ісповідань в Чехію і до можливої відправи там Служби Божої. Закінчуючи обговорення справи про зносини з новою церквою в Чехії, Рада Міністра Ісповідань вирішує, що треба: 1. Відповідь доктору Фарському післати негайно. 2. Післати також відповідні інструкції як від Міністерства Ісповідань так і від Закордонних Справ - послу в Чехословаччи- ні п. Словинському. 3. Поїздку до Чехії і відправу там української Служби Божої визнати дуже необхідним в Державних цілях. На прикінці Рада МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ знову звертає свою увагу на виключно несприятливі умови праці Міністерства Іспові- дань. Рада Міністра Ісповідань,визнаючи велике Державне значин- ня за працею Міністерства, висловлюється за те, щоб в Державних же інтересах Міністерство Ісповідань було поставлено в більш відпо- відні умови,користуючись якими змогло б ще більше поширити своє діяльність на користь Державності У.Н.Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР Г. Олійник ЧЛЕНИ РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ ВІЦЕ-МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ, П р о ф е с о р Оберлендт ВІЦЕ-МІНІСТР ЮСТИЦІЇ Дівченко СЕКРЕТАРЬ Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Г. Федорович ПРОТОКОЛ № 14. Засідання Ради Міністра Ісповідань 9-го жовтня 1921року м.Тарнів. ПРИСУТНІ: МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР І. ОГІЄНКО; Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О. ВЯХЕЛЬМАН; Віце-Міністр Юстиції В. ЦІВЧИНСЬКИЙ. СЕКРЕТАРЄ: Т. Керуючий. Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8 з половиною год. вечора. Подаки для обговорення справу про " СВІТОВИЙ АЛЬЯНС БРА- ТЕРСЬКОЇ ЗГОДИ НАРОДІВ ЧЕРЕЗ ЦЕРКВИ", Міністра Ісповідань інформує, що склалась велика організація - Всесвітній Комитет, який має завдан- ням через Церкви привести Народи до братерської згоди. Це викликало тим, що найкращі культурні здобутки народів стали не поважатися в останні часи революційного неспокою, як також дійшло до неповаги і великих ідей Науки Христової. В час війни це виявилося особливо, звернуло на себе увагу Світа - наслідком чого й маємо згаданий Комі- тет. Багато зібрань та засідань в Америці та Англії сконстатували що церкви розпадаються на нові, які прагнуть незалежного демокра- тичного устрою... Альянс мав збори в 1920 році, представниками куди війшли видат- ні різні особи від різних Церков. Головною провідною думкою цих Зборів було визнано потребу вплинути хоч трохи на мирових політи- ків, щоб пам'ятали про високі культурно-релігійні ідеї. Організація Світового Альянсу дуже широка, має свої відділи по всьому Світі - і набирає великого впливового значення. Черговий 3" із з представників Альянсу відбувся 14-го вересня 1921 р. в Женеві. Заздалегідь підготовляючись до можливої участі на цьому 3" із з і Нашого представника, Міністр Ісповідань писав в свій час листи видному Членові Альянсу, архієпископу Шведському Зедерблому в Упсалі, інформуючи про наш рух церковний та потреби, які ним викликаються і прохаючи допущення на Конференції й нашого представника. Було написано багато листів і п. Ерґ. Вачинському що живе в Женеві, з просьбою слідкувати за підготовкою до Конферен- ції Альянсу і прохання його взяти на себе заступництво нашої церкви на цій Конференції. Як матеріал п. Евр. Вачинському були післані видання " Української Автокефальної Церкви" і ииші інформаційні матеріали та післано докладні вказівки, як провадити свою працю в цій справі. Після згоди п. Евр. Вачинського, йому післано 8.VIII.1921. № 1667 офіційне доручення й уповноваження, як представникові від нашої Церкви. Головними завданнями йому було поставлено: популяризу- вати Українську Церкву і заявити про бажання й потреби нашої Церкви; домагатися про приняття і нашого представника до Світового Альянсу; просити допомоги в нашій культурно-освітній праці; розск- зати про наші релігійно-культурні потреби; розповісти про насиль- ства большовиків над нами; про наші духовно-освітні потреби, про- ханчи допомоги - дати освіту нешм богословам за кордоном в духов- них вищих школах; нарешті надрукувати матеріали про становище нашої Церкви і поширити їх за кордоном. Конференція Світового Альянсу в Женеві 14-го вересня відбу- лась; був там присутнім і Евр. Вачинський і листом своїм від 16. IX. 1921 р. доповість, що в числі иших 29-ти представників, був присутнім і він. Від імені Української Церкви він виступав з інформаціями про Церкву українську. Його було вислухано з великими інтересом. Йому пощастило з окрема знайомитись з 8-10 представниками, які з інте- ресом поставились до Церковних Справ Українських і висловлювали мвої симпатії. Взагалі Конференція уважно поставилась до нашого руху церков- ного і обіцяла не лише симпатій не відношення, а й реальну допомо- гу... Таким чином, хоч і з де-якими труднощами, але пощастило нам досягти реальних наслідків від праці Міністерства "сповідань - в справі нашого представництва і захисту інтересів Церкви нашої на конференції. Світового Альянсу: представника нашого прийнято, вислу- хано; досягнуто симпатій і обіцяно нам реальну поміч. Цей, великий наш здобуток, на думку Міністра Ісповідань нале- жить скорше використати. Треба, щоб п. Евр. Вачинський вів переговори про матеріальну нам поміч на церковно-культурні справи; на видання книжок релігійного змісту, книжок св. Письма, Євангелія, та нашим церковним товариствам, священству і козацтву; нашим богословам - одержати освіду за кордоном,- в цьому всьому Альянс може реально допомогти. Міністр Ісповідань при цьому додає, що має написати „Короткий огляд Церковної справи Української", і надрукувати його для поширення за кордоном. Значчі про великий авторитет Архієпископа Кентеберійського, Міністр Ісповідань визнає необхідність скорше стати ближче до нього, що на його думку матиме величезне не тільки значіння в церковному відношенні. Скорше використати всіх симпатії та обіцяних закордонних, на думку Міністра Ісповідань, можливе до зреалізування після поїздки його за кордон, персонального ознайомлення самому з ви- датнішими особами та докладного ознайомлення їх з великими потребами нашими. Член Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О.ВІХЕЛЬ- МАН цілком приєднується до міркувань пана Міністра Ісповідань і обіцяє через посла нашого в Німеччині придбати матеріалів про церковне життя Протестантів, щоб дало підготовчий матеріал панові Міністрові Ісповідань перед поїздкою за кордон. Член Ради, Віце-Міністр Юстиції В.ЦІВЧИНСЬКИЙ зауважує, що кожне засідання Ради Міністра Ісповідань дає йому приємність зазнайомитися з великою і успішною працею Міністерства Іспові- дань, і цілком ухвалює всі плани дальшої праці пана Міністра Ісповідань, додаючи, що також належало б не забути придбання і шкільних підручників. Пан Міністр Ісповідань інформує, що де-які підручники вже доручено екластис кільком особам. Секретар Ради, Ю.ГРО-ГРОХОЛЬСЬКИЙ вітає широку ініціатив- ну невтомну працю пана Міністра Ісповідань і бажає успіху й змоги для доведення всіх добрих намірів до кінця. Таким чином, з поданим п. Міністром Ісповідань планом дальшої праці вей погоджуються, зазначаючи, що досі Міністерством Ісповідань зроблено все, що можна було при сучасних тяжких умовах, а на далі - на державі лежить обов'язок допомогти Міністерству Ісповідань для довершення й зреалізування Його праці. МІНСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР ЧЛЕНИ РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ Віце-Міністр Закордонних Справ. Професор О.Кравченко Віце-Міністр Юстиції Дрівтєль СЕКРЕТАРЬ: Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань М. Ямпольський П Р О Т О К О Л № 15. засідання Ради Міністра Ісповідань 16-го Жовтня 1921 р.м.Тарнів. ПРИСУТНІ: МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР І. ОГІЄНКО, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О. БИХЕЛЬМАН, Віце-Міністр Юстиції В. ЦІВЧИНСЬКИЙ. Інженер Міністерства Шляхів Л. ГРАБИНА. СЕКРЕТАРЯ: Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8 з половиною години вечора. -.-- 000 -.-- Міністром Ісповідань для обговорення на цьому засіданні поставлено справу про НЕОБХІДНІСТЬ ЙОГО ПОЇЗДКИ ЗА КОРДОН з певними завданнями; ця поїздка-це бажання Голови Директорії; за поїздку висловились уже також Прем'єр Міністр і Міністр Закордонних Справ. Міністр Ісповідань нагадує, що на попередніх засіданнях його Рада мала нагоду одержати відомості про зносини Міністерства Ісповідань з Американською Українською Церквою, з Чеською, з Світовим Альянсом та про позитивні наслідки цих усіх зносин і зазначив, що негайно ж треба активно використати прихильне до нас відношення Церковного Свту. Особливо Американська Церква дає багато змоги - для використання,- і досягнення всякої допомоги нашій Церкви найскорше сталося би тоді, коли б самому Міністерстві Ісповідань була змога побувати за кордоном, і в своїх лекціях найдокладніше поінформувати закордонне громадянство, церковні організації, окремих видатних церковних діячів та провідників про наш рух церковний, і про величезні наші потреби релігійно-культурні, які цим рухом викликаються. Міністр Ісповідань зазначає, що найскорше належало б побувати в Америці, звідкіль найбільше передбачається в усіх відношеннях одержати ріжну поміч Церкві нашій, але, на жаль, матеріяльне становище наше на еміграції стає перешкодою цьому, а через те, поки що, слід би побувати за кордоном хоч в близьких країнах, а потім, другим разом - уже в Америці. Програм своєї подорожі Міністр Ісповідань подає такий: а/В ЧЕХІІ - тісніше зв'язатися з Новою Православною Церквою, вищими духовними її представниками, - недавно хиротонисованим Епископом Павликом; ішими епископами; кандидатом в Митрополити д-ром Фарським, д-ром Заградником та еп. Досифеєм, якого майже міліон відшвіої від Риму чешської людності радо прийняли до себе в Сербії. Про необхідність Міністрові Ісповідань бачитись з цими особами повідомляє і наш Посол в Чехословаччині, зазна- чаючи що це поставить нас близько до здійснення й визнання Автокефальности Української Церкви, і дасть змогу в тих же цілях тісніше зв'язатися і з Сербською Церквою. Поїздка до Праги може дати: кошти на церковно-освітні справи, грошову допомогу на видаання Української Евангелії, здійс- нення надій на виховання й вивчення наших богословів за кордо- ном, використання гарних відносин д-ра Фарського з Архieпископом Кентеберійським, використати ізмогу для поінформування про наші церковні справи колись й тепер,-про бльшовицьку руйничу на ва- лу, використати змогу зв'язати близькі зносини з Прикарпаттям, де також помічається релігійний рух прихильний до православія, і який при відповідних заходах і увазі в нашого боку,- можна дума- ти, -візьме бажаний для нас напрямок: людність там прихиляється зараз до Сербської Церкви, на жаль Моськовської організації, і праці нашої на Прикарпатті в релігійному відношенні може бути дуже багато. б/В АБСТРІІ /Відень/ належить обов'язково побачитись з апо- стольським визитатором від Ватикану для України патером профе- сором Дженокки, прихилити його близьче до нас і потреб наших, що через його посередництво може дати нам багато користного з боку Ватикану. в/В ШВАЙЦАРІЇ /Женева/ мати побачення з представником нашої Церкви до АЛЬЯНСУ - п. Евг. Вачинським і використати всі підго- товлені ним заходи, знайомства та звязки. г/В НІМЕЧЧИНІ /Берлін/-після побачення з д-ром Смаль-Стоць ким і знайомства з протестанськими церковними організаціями, можна наблизити до здійснення посилку для освіти наших богосло- вів вищі духовні протест. школи. Тут також може пощастило зрє- алізувати й де-які інші обіцяння Женевської Конференції Альянсу. д/ВАНГЛІЇ – побачитись і стати блище до Архієпископа Кен- теберійського, який грає в цей час найповажнішу високо-авто- ритетну роль й значиння в Церковних Справах всього Світу,- і придбання його прихильності до нас може привести Церкву Англіканську до співучасті і співпраці в долі нашої Автоке- фальної Церкви способом як допомога в хиротонії для нас епископів так, ідругими шляхами. Поїздка в Англію поставить близько реальною змогу для підготовки наших богословів за кордоном. Тут буде широка можливість досягти бажаних наслід- ків і від зносин з Віклійним Товариством в справі видання Біблії на Українській мові. е/в АМЕРИЦІ – побувати в ряді городів Злучених Штатів і Ка- наді з лекціями на культурно-релігійно-освітні теми, для чого українське громадянство Америки уже підготовлено матеріалом брошури „Української Автокефальної Церкви". В Америці нарахо- вується до 60 церков православних іпровідники руху церковно- го в Америці просять прислати їм наших священників та канди- дата на епископа, - а тому – бажано б до Америки взяти з собою і де-кілька кращих наших священників, щоб залишити їх там для праці. Праці наші в Америці Міністр Ісповідань надає велико- го державного значиння: там можна роспочати працю культурно- освітню і широко повести її на загальну українську користь. Про поїздку свою пан Міністр Ісповідань має підготовити відповідними листами своїми наших представників за кордоном та видатні організації й окремих осіб і крім цього, має на думці скласти декладний матеріял в одну записку під назвою „Українська Церква" і переклавши його на мову французьку, надрукувати і поширити за кордоном. Ось такого плана своєї поїздки за кордон подано паном Мі- ністром на обміркування членів Ради. Член-Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор ОТВІХЕЛЬМАН цілком висловлюється, за цей план, але застерігає від прикро- сти, яка може стати перешкодою для здійснення цього зая браку потрібних на це коштів. Зі свого ж боку обіцяє від Міністер- ства Закордонних Справ видати пану Міністру Ісповідань „Закор- донну грамоту" та відповідними роспорядженнями підготовити наших посів, щоб найширше подавали свої послуги панові Міні- строві Ісповідань в час подорожі. Пан МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ зазначає, що може погодитися на по- дорож за кордон, коли його забезпечать потрібними на це кошта- для видатків туди та назад до Тарнова. Член Ради, Віце-Міністр Юстиції п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ погоджується з планом і програмою поїздки пана Міністра Ісповідань за кордон, і надіється, що все буде добре виконано. Член Ради п. ЛУГРАБІНА додає, що бажано було б використати поїздку для найширшої інформації закордону про наш економічні багатства, щоб це було підставом для наших обіцянок віддаючи за всяку допомогу. Член Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ професор О. БІХЕ- ЛЬМАН зазначає, що про економічні багатства України вже давно за кордоном мається багато літератури на різних мовах. Секретарь засідання Ради Міністра Ісповідань Т. Керуючий Справами Департаментів міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬ- СЬКИЙ також цілком погоджується з поданим планом поїздки. Одноголосно вирішено: визнати поїздку за кордон пана Мін- стра Ісповідань дуже бажаною і корисною. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ П Р О Ф Е С О Р 7. В. Цивчинський ЧЛЕНИ РАДИ МІНІСТРА ІСПО- ВІДАНЬ. Віце-Міністр Закордонних Справ, Професор О. Бихельман Віце-Міністр Юстиції і Інженер Міністерства Шляхів СЕКРЕТАРЬ Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань т. д. П Р О Т О К О Л № 16. засідання Ради Міністра Ісповідань 23-го Жовтня 1921р.м.Тарнів. ПРИСУТНІ: МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР І. ОГІЄНКО, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О. ВИХЕЛЬМАН, Віце-Міністр Юстиції В. ЦІВЧИНСЬКИЙ, інженер Міністерства Шляхів п.Л. ГРАВІНА. СЕКРЕТАРЯМ Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8 з половиною години вечора. I. ПРО З"ІЗД ДУХОВЕНСТВА НА ВОЛИНІ: Міністр Ісповідань, подаючи інформації про З"їзд Волинського Духовенства в м. Почаїві, зазначив, що цей з"їзд відбувся замість з"їзду, який мав відбутися в Варшаві з ініціативи духовенства, ворожого до наших церковних справ. Тоді Міністр Ісповідань своєчасними відповідними заходами не допустив цього з"їзду, а в порозумінні з громадянством досягнув скликання згаданого з'їзду в Почаїві. Своєчасними заходами було досягнуто, що на цьому Почаївському з"їзді була більшість українців, для чого Міністром Ісповідань й було відряджено для поїздки по Волині з певними дорученнями п.М.Черкавсько-го, Голову Дубенської Повітової Пресвіти. На з"їзді українці були в більшості, постанови всі записувались на українській мові, і З"їзд скінчився на нашу користь. Між іншими, винесено постанову, щоб Служби Божі провадились з українською вимовою словенського тексту і щоб на мову переходити по мірі виходу богослуж-бових книжок в перекладі. II. ПРО ЕКЗАРХА ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В ПОЛЬЩІ, БУВШОГО АРХІЄПИСКОПА МИНСЬКОГО ГЕОРГІЯ ЯРОШЕВСЬКОГО. Міністр Ісповідань подав засіданню до відома, що за згодою Польського Уряду, Моськовський Патріярх Тихон благословив на Екзархатетво над Православною Церквою в Польщі - Минського Архиєпископа Георгія Ярошевського, що перебував в Італії, і зазна- чив, що цей акт має велике значіння, як з'окрема в Церковному жит- ті в Польщі, так і для України, а тому треба жити заходів, щоби прихилити його до справ церковних українських. Між іншими, Екзарх був в Кремінці, де після привітання Йому проф. Відновим від імені українців, Екзарх відповідав по україн- ському і обіцяв мати на увазі церковні українські інтереси для задоволення православних українців в Польщі. Міністр Ісповідань 23-го Х. післав Екзархові свою привітну телеграму такого змісту: "Кремінець, Архиєпископу Георгію. Щиро вітаю православного екзарха в переконанні, що під владич- ною рукою церква українська стане справді українською і одержить все й потрібне. Дай Боже Вам мудрості й здоров'я для корисної праці Богу на Славу, Церкві Українській на щастя. Професор І.ОГ- ЕНКО / в. р./" Крім цього, вирішено післати священика п.о. Никандра Ники- тюкова до Екзарха з листом від Міністра Ісповідань, вітати його, згадати про наші прагнення зміцнити Автокефальність Української Церкви, про наші культурно-релігійні потреби. Найблизше реальна допомога від Екзарха для нашої емігра- ції могла б бути підготовкою для нас священиків в школах духов- них і семинаріях Волині й Холмщини. Обміркувавши акт призначення Екзарха і потребу заманифе- стувати це, після докладу п. Міністра Ісповідань, висловились: Член Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О.ВІХЕЛЬМАН підтримує думку п. Міністра Ісповідань, щоб мати гарні відносини до Екзарха і в достойний спосіб це було використано для україн- ської Церкви в Польщі. Член Ради, Віце-Міністр Юстиції, п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ та п.ГРАВІНА, також погоджуються з поглядом п. Міністра Ісповідань і надіються, що реальної користі буде досягнуто Міністр Ісповідань додає, що бажано і це дуже потрібно і буде об користьно – мати у Варшаві особу, яка б постійно стежила за Цев- ковими справами, мала б відомості з центру Польщі і про все своє- часно інформувала б Міністерство Ісповідань, в чому обіцяє допомог- ти Член Ради, професор О.Віхельман, написавши відповідні листи своїм знайомим у Варшаві. III. ПАСТИРСЬКІ КУРСИ НА ЕМІГРАЦІЇ. Міністр Ісповідань, зазначивши їх потребу, повідомив, що вони відкриваються в Калиші з 15-го Листопаду. Військові Пан-Оці, взявши на себе читати богословські предмети на цих курсах, будуть також і доглядати за життям курсів. Рада Міністра вітає відкриття курсів і бажає щасливого успіху в цій справі. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР 10р. Віхельман ЧЛЕНИ РАДИ МІНІСТРА ІСПО- ВІДАНЬ. Віце-Міністр Закордонних Справ, Професор Островський Віце-Міністр Юстиції Дзівтмл Інженер Міністерства Шляхів Секретарь, Т. Керукчий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань П Р О Т О К О Л Засідання Ради Міністра Ісповідань 13 Листопаду 1921 року. м.Тарнів. ПРИСУТНІ:Міністр Ісповідань, Професор І.ОГІЄНКО; члени Ради-Віце Мі- ністр Закордонних Справ, професор О. ВІХЕЛЬМАН; Віце Міністр Юстиції п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ; інженер Міністерства Шляхів Д. ГРАБІНА. Секретарю Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Іспові- дань - Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8-й години вечора. I. Для обміркування на цьому засіданні Міністр Ісповідань поста- вив таємного характеру справу про Апостольського на Україну Визита- тора Патера професора Дженокки і зазначив, що ще минулого року Вати- кан відрядив на Україну згаданого Патера Дженокки. Але за того, що досі територія України ще не визволена, Визитатор Дженокки, живучи в Відні, чекає змоги в'їзду на Україну. - "Мені, зазначає далі Міністр Ісповідань, - давно відомо про приза- чення й місце перебування Патера Дженокки, і я своєчасно вжив заходів, щоби поставити його ближче до Українських релігійних справ і можливо використати його. Але на жаль, наше представництво при Ватикані з само- го початку не було відповідним в інтересах Великої України, а тому й до останніх днів від Ватикану реальної користи ми не мали та й Патер Дженокки, як офіційний представник Ватикану для України - також досі не був близьким для нас. Нарешті цими днями досягнуто, що Патер Дженокки, одержавши від ме- не видання "Української Автокефальної Церкви" і моє привітання - сво- їм листом відповів також привітанням і моєму упозноваженному в Відні, послу п. Сидоренкові відповів майже на всі питання, на які від Патера Дженокки відповідь мати мені було цікаво. В моїх листах до п. Сидоренка про Патера Дженокки я давав зрозумі- ти, що коли "Ватикан нічого не зробив, щоби хоч згадували та говорили про Цапу. А Цапу, який допомагає голодним по всьому Світові, належало поширити свої допомогу і на нас: студентам нашим та голодним та бідним дітям нашим на еміграції. Через посірадництво п. Сидоренка дано зровуміти Патерові Дженокки, що не зайвим буде йому порозумітися з Міністром Ісповідань, коли він має на думці, як офіційний представник Риму, бути на Україні?.. Після цього п. Міністром Ісповідань були перечитані листи від Патера Дженокки і від посла п. Сидоренка. З цих листів видно, що Патер Дженокки прийняв до уваги постадені йому питання і обіцяє місце для наших молодих людей в Римському Східному Інститутові, де маються катедри Східної Церкви; обіцяє також свою підтримку в справі допомоги нам на культурно-освітні потреби і видання української Євангелії, біблій, і про це написав від себе листа до Папи. Відповідь Патера Дженокки свідчить про те, що зносини з ним треба підтримувати і це може легко привести до близького здійснення допомогу від Ватикану нашим дітям, студентам і на культурно-освітні потреби. Член Ради - Віце Міністр Закордонних Справ професор О.ВІХЕЛЬМАН підкреслює необхідність побачення п. Міністра Ісповідань з Патером Дженокки в цілях близьких зносин і скоршого використання. Член Ради Віце Міністр Юстиції п. ЦІВЧИНСЬКИЙ, витяччи усних в праці Міністерства Ісповідань, визнає велике значення виховання наших молодих людей в вищих богословських школах за кордоном взагалі, в Римі з окрема. Член Ради - інж. Міністерства Шляхів п. ГРАВІНІЯ вітає успіх заходів п. Міністра Ісповідань і після його пояснень, розуміє, як і з яких причин Рим може допомагати нам особливо в виданні наших православних богослужбових та релігійного змісту книжок Всі погоджуються, що належить як найскорше і найширше використати Ватикан через зносини з Патером Дженокки. II. ПРО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ПРАВОСЛАВНИХ ІНЦІВ В АМЕРИЦІ. Пан Міністр Ісповідань до уваги Членів Ради подав, що хоч в цій справі на перешкоди і тепер стоїть брак відповідних і пот- рібних для цього коптів, але досягнуто ним, що Єпископ Кремінець- кий Діонисій, взявши близько до уваги інтереси православних бра- тів наших в Америці, не відмовляється взяти під своє керування Українську Церкву в Америці і для ширшого обговорення цеї спра- ви забажав побачення з п. Міністром Ісповідань. Таке побачення відбулось і дало дуже гарні наслідки. Перш за все Єпископ Діонисій, ставши прихильно до перекладу Литургії на мову Українську, дав своє Владичне благословення авторові перекладу - професорові І.Огієнкові і благословення на друк. і вживання в церквах цього перекладу. Цей, великої ваги, акт звертає на себе увагу п.п.Членів Ради і вони гадають, що Уряд Української Народньої Республіки повинен би підповідно різнати відношення Єпископа Діонисія до наших Українських інтересів. Другим важним актом було - зафіксовання письмом Єпископа Діонисія його згоди стати на чолі Української Церкви за кордоном на що він принципово погодився ще в березні цього року. і факти- чно виконував ці обов'язки. Це дало змогу досягти дуже великої ваги і значення третьо- го акту а саме - згоди Єпископа Діонисія тимчасово взяти під своє керування Церкву Українську в Америці – як закордонною. Здійснюючи свою згоду що, Єпископ Діонисій, виготував до американських православних українців свого листа, в якому в пал- ких та теплих виразах висловлює своє ім Владичне привітання і благословення. Члени Ради, заслухавши текста цього листа, відзначили вели- кий успіх пана Міністра Ісповідань в справі задоволення бажань наших православних братів в Америці і висловились за необхід- ність поїхати до Америки і Міністру Ісповідань і Єпископу Діо- нисію разом зі священиками і завязти самим для офіційно-уро- чистого об'явлення Єпископового привітання і благословення, що має велике значення як для нас, так і для українців в Америці. Після докладного обміркування й обміну думок вирішено необхідність поїздки і Єпископа Діонисія і пана Міністра Іспо- відань до Америки, і, за браком потрібних на це коштів в розпорядженні нашого Уряду, вжити заходів для придбання на це коштів з Америки. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР Віце Міністр Закордонних Справ Професор ЧЛЕН И РАДИ МИНІСТРА ІСПОВІДАНЬ Віце Міністр Юстиції Інженер Міністерства Мляхів СЕКРЕТАРЬ: Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань до Ам. 8. вценил Зашт. Виходячи, Литуа. 8 вересня Кр. Ванкад. У. 25 квітня 1935 ПРОТОКОЛ № 17. Засідання Ради Міністра Ісповідань 13-го Листопаду 1921 року. м.Тарнів. ПРИСУТНІ: Міністр Ісповідань, Професор І. ОГІЄНКО; Члени Ради - Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О. ЕЙХЕЛЬМАН; Віце Міністр Юстиції п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ; інженер Міністерства Шляхів Л. ГРАБІНА. Секретарєк Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань - Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6-й і скінчилось в 8-й години вечора. I. Для обміркування на цьому засіданні Міністр Ісповідань поставив таємного характеру справу про АПОСТОЛЬСЬКОГО НА УКРАЇНУ ВИЗИТАТОРА ПАТЕРА ПРОФЕСОРА ДЖЕНОККИ і зазначив, що ще минулого року Ватикан відрядив на Україну згаданого Патера Дженокки. Але за того, що досі територія України ще не визволена, Визитатор Дженокки, живучи в Відні, чекає змоги в'їзду на Україну. - Мені, зазначає далі Міністр Ісповідань, - давно відомо про призначення й місце перебування Патера Дженокки, і я своєчасно вжив заходів, щоби поставити його ближче до Українських релігійних справ і можливо використати його. Але, на жаль, наше представництво при Ватикані з самого початку не було відповідним в інтересах Великої України, а тому й до останніх днів від Ватикану реальної користи ми не мали, та й Патер Дженокки, як офіційний представник Ватикану для України - також досі не був близьким для нас. Нарешті, цими днями досягнуто, що Патер Дженокки, одержавши від мене видання "Української Автокефальної Церкви" і моє привітання - своїм листом відповів також привітанням і можему уповноваженому в Відні, послу п. Сидоренкові відповів майже на всі питання, на які від Патера Дженокки мати відповідь мені було цікаво. В моїх листах до п. Сидоренка про Патера Дженокки я давав зрозуміти, що " Ватикан нічого не зробив, щоби на Україні хоч згадували та говорили про Папу. А Папі, який допомагає голодним по всьому Світові, належало б поширити свою допомогу і на нас: студентам нашим та голодним та сідним дітям нашим на еміграції. Через посередництво п. Сидорен- ка дано зрозуміти Патерові Дженокки, що не зайвим було б йому порозумітися з Міністром Ісповідань, коли він має на думці, як офіційний представник Риму, бути на Україні. "... Після цього п.Міністром Ісповідань були перечитані листи Патера Дженокки від 3-го ХІ і лист, посла п.Сидоренка від 7-го ХІ. під Ч.398. З цих листів видно, що Патер Дженокки прийняв до уваги поє ставлені йому питання і обіцяє місце для наших молодих людей в Римському Східному Інститутові, де маються катедри Східної Церкви; обіцяє також свою підтримку в справі допомоги нам на культурно-освітні потреби і видання української Євангелії, біб- лії, і про це навіть написав від себе листа до Папи. Відповідь Патера Дженокки свідчить про те, що зносини з ним треба підтримувати, і це може легко привести до близького здій- снення допомогу від Ватикану нашим дітям, студентам і на куль- турно-освітні потреби. Член Ради - Віце Міністр Закордонних Справ професор О.ВИ- ХЕЛЬМАН підкреслике необхідність побачення п.Міністра Ісповідань з Патером Дженокки в цілях близьких зносин і скоршого використан- ня. Член РАДИ - Віце Міністр Юстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ, вітаючи успіх в праці Міністерства Ісповідань, визнає велике значення виховання наших молодих людей в вищих богословських школах за кордоном взагалі, і в Римі зокрема. Член Ради - инж.Міністерства Шляхів п.ГРАВИНА вітає успіх заходів п.Міністра Ісповідань і після його пояснень, розуміє/ з як і яких причин Рим може допомогати нам особливо в виданні наших православних богослужбових та релігійного змісту книжок. Всі погоджуються, що належить як найскорше і найширше використати Ватикан через зносини з Патером Дженокки. II. ПРО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ПРАВОСЛАВНИХ УКРАЇНЦІВ В АМЕРИЦІ. Пан Міністр Ісповідань до уваги Членів подав, що хоч в цій справі на перешкоді і тепер стоїть брак відповідних і по- трібних для цього коштів, але досягнуто ним, що Єпископ Кремінець- кий Діонисій, взявши близько до уваги інтереси православних бра- тів наших в Америці, не відмовляється взяти під своє керування Українську Церкву в Америці і для ширшого обговорення цеї спра- ви забажав побачення з п.Міністром Ісповідань. Таке побачення відбулось і дало дуже гарні наслідки. Перш за все Єпископ Діонисій, ставши прихильно до перекладу Литургії на мову Українську, дав 8-го Х. ц. р. своє Владичне благо- словення авторові перекладу – Професору І.Огієнкові і благослове ня на друк і вживання в церквах цього перекладу. Цей, великої ваги, акт звертає на себе увагу п.п.Членів Ради і вони гадають, що Уряд Української Народньої Республіки повинен би відповідно відзначити відношення Єпископа Діонисія до наших Українських інтересів. Другим важливим актом було одержання Міністром Ісповідань від Єпископа Діонисія його листа від 25-1У ц. р. під ч.355 про його зроду стати на чолі Української Церкви за кордоном, на що він принципово погодився ще в Березні цього року, і фактично викону- вав ці обов'язки. Це дало змогу досягти дуже великої ваги і значіння третього акту, а саме-згоди Єпископа Діонисія тимчасово взяти під своє керування Церкву Українську в Америці-як закордонну. Здійснюючи свою згоду цю, Єпископ Діонисій, виготовував 8-Х ц. р. до американських православних українців свого грамоту-листа, в яко му в палких та теплих виразах висловлює своє ім Владичне приві- тання і благословення. Члени Ради, заслухавши текста цього листа, відзначили великий успіх пана Міністра Ісповідань в справі задоволення бажань наших православних братів в Америці і висловились за необхідність поїхати до Америки і Міністру Ісповідань і Єпископу Діонисію разом зі священиками і завезти самим для офіційно-урочистого об'явлення Епископового привітання й благословення, що має велике значіння як для нас, так і для українців в Америці. Після докладного обміркування й обміну думок вирішено необхі- дість поїздки і Епископа Діонисія і пана Міністра Ісповідань до Америки, і, за браком потрібних на це коштів в розпоряджен- ні нашого Уряду, вжити заходів для придбання до це коштів з Америки.-. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР 7. М. Винни Віце Міністр Закордонних Справ ПРОФЕСОР Окуньєв ЧЛЕНИ РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ ВІЦЕ МІНІСТР ЮСТИЦІЇ у. Віттен Інженер Міністерства Щляхів 10 Рад СЕКРЕТАРЬ: Т. Коручий Справами Департаментів МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ П. Захаров Протокол Звернення Ради Міністрів Гетьмана Опівдні 24 квітня 1920 р. м. Миколаїв. Прическі: Міністр Гетьмана, присутнє до І. Огінько; Тлени Ради - Віце-Міністр Закарпатських Спец. куерсовою О. Ейрена мань; Віце-Міністр Металург.-т. В. Угоринський; інженер Олімпієвича Шилент - г. Грабина. Сезенцового т. керуючи? Складання докладу мешкань Міністрства Гетьмана щодо зростання. двайгами поранил в 6-й і скривили в 8-й поділи верху. I. На обміркування Про постачання повертальної акції на Вжайки. Постаючи ще тяжким днів обшарувань, Міністр Гетьмана заради оце, що де-які ворони до нас кола давно вже наполягають переказати умовлену опівноч за кардомами, що рух повертали. на Вікнай: = єсл/Амархменський і не мав нього спільного з тваргою дермаанією і суспільним положенням. Ком. Це не вважає звернуто на себе увагу М. Ганейра Золотарова і Атк адміністративних своєчасно входив з докладом до Вищих призораючих У. Н. В. Це не залишилась без наслідків: = мертв своїм втг ХУ-ХІ по 20 1826 року. Фади Клоджик Митненець, передав за бажанням Пане Лотови Биченко рій, чине здаєш Слижістра Зень- дамо світли. заддавши відну з'єдувача Досеройникам Усюков, що Україн свже повержаних сок багатаба Вро рива. глибоко релігійно украйканого сележера чари наємлянинь, Кошри, фарер прищейши (зарозу житниц ми, вазбаннявти та безвірку; що УК боргова - глибоко віруючого народу, що державно душевні при трагичній вітрон: своя? про рудім са- мих основ дермааноси, судейного правопорядку та релігійної пеньов, трохи амаркн'ї, комру з мленви Болишовики намагаються пошарити по цілому світові і зброєю і словом. Отже, обміркувавши усе сценау, Михайло підкреслив підкреслено, що Український народ у своїй боротьбі жде мо- го і повинен мати моральну та- тришку збоку Узокові і що, після малесового ведучого характеру повернення руху українського, представники Узокові підтрима- ють наші змагання. І бажають і вживають у своїх впливів на керуючі держави, і громадські кола Європи для допомоги Укра- їнському Козакові. Щоб тактично виконати це за- вдання, Михайло розповідав кожен думку вважає неодмінною збор куптесь до предсталяників Узоков 3 місяць, де переракувати все, як було зробити. Болишовики низкаливо див Абрама Узокова руйнують Узо- кові прадичі: на Взраїві; а саме: I # Вищань Євгеновіч Майстренко- мовець: 1) єпископ Горинькевич Вацлав - розстріляний; 2) єпископ Крешневський Андрій - посажений на пал, 3) Єпи- скоп Кирил Михайлович - повішений. 4) Митрополит Київський Володимир - розстріляний. (Як такий і в Сєв.) : 5) Митрополит Караковський Кирил - огній і отлуч- в тюрмі; 6) єпископ Феодор, ректор тюр Лоек. був. Якад. - звільновані з тюрми; 7) єп. Гурій, інші. Казак. був якад завдяч на сучори; 8) Єпис- коп Сергій заарештований на ви- слання до Орханченка; 9) єпископ Гермоген Поболєвський - розстріляний; 10) єп. Андроник Першечкін - розстрі- ляний. 11) Євдок. Лейтрахановець? Митрополит, в. Глек були-звільнені леми. 12). єпископ Ладжемкої, ви- карей: Милодовській, ректор - роз- стріляний; 13) архимандрит Циру- євті Йоаким - розстріляний; 14) єпи- скоп Осипович Макарій Свідущий - совет - розстріляний; 15) єпископ Муромський Митрополит - розстріляний... Двої цієї синеки багато не пойдять... II. К шуані і переслідувань священиків, із сяких були розстріляні, повішені і затримані. До цього списку таки включено: 1) Бубин Іонний Священник армії УНР. Миттєвий Матвій розстріляний, 2) Бубин Євгенія с. Зелена на Поділлі Климов Деметрійський - зашараний, 3) Бубин гоньба Веселодольської Успен Ради - Архієпископ Олексій (Огородний), 4) Архиєпископ Ка- - теринопільський Дмитрів (Вишнівський) розстріляний, 5) Єшкот Чернишевський переселенець Митрофан - розстріляний, 6) Єшкот Побєльський Сергій - розстріляний, 7) Єшкот розстріляний, 8) Вікарій Кадетордський Архієпископ Гавріїл Архиєпископ Єгоров Свентинець - розстріляний, 9) Єшкот Храменюк Микола - Миргород - посажений на пале, 10) Єшкот Курський Микола, 11) Митрополит Київський Володимир - розстріляний, 12) Єшкот Кривосякин Макарій Титулів - розстріляний, 13) Єшкот Ветеранов Муромський Митрофан - розстріляний III. К шуані та мордувань повсякних кін- 9516 на Україні, усі що раніше погодження, щоб цивільні уряди гадали. IV. Робили ревизію Мощов, проводячи на) мити зруйнувань в келіях спосіб. Так і першого V. Відділит школу від Урока, видав- що декрета, яким заборонено навчання релігії в школах: невільно накази зако- ну Богого; Забороняємо обряди мали в школах. VI. Домові угоди закривалися і виконувалося їх дуже обережно; зграєм... Так, заклято домову угоду в Київському Слусеві! Зроблено з міс' музик. VII. Від Ділею Угоди був держава. Проводився артістична операція, щоб угоди, будучи в розпорядженні Органами, вгледовали в аренду твердженням. Найменш усю більшу забрана держава і тим чином здає її Толозьким. VIII. Неправа до світлоносної цивілізації. Роблено розмовне певність. Розкриваючи майбутньому вогнем на угоди, якщо звичайні божественних урядів, і ще чого діли сцени всеред розмовлення або ранкового елементу IX. Протиполітичні, політвки, релігійні країни - Криматаджо забаронено. X. Фундаменти і закривалися духовні школи. Духовні Академії і Селища річ заскрию, через що кордону духа Безперервна нема. Це загрозує курдмай- ській віруючій молоднечі зовсім за- лишитися без священників, Переда- ти уго загрозу, ми і не ємося женці. дамо і будемо це ВЗ-ІІІ, підготування до всіх пленів шлях про їх заходи, чи би нашим молодим людям майже було озброюванн душами адміну За курдовими. Закривали Накин льонин і роклад но свій шлях, що веї переробовані Закони Банського рудякувт! релігійне життя і мораль - і Величикала на Україні; і урмани адміністративно-юридичні попередження та гасло що захисту своєї віри і Узаконення митових дослідників незалежної держав- ної роз на завжди кратування від небезпеки бути безгрішним, без- боємних рабами гусинців. Ось такою метею роздумали вийшли нашими телам за Курдовим, чужко- го життя, щоби вони, одержавши допомогу і своїми матеріалами, пересла- ли своїм краєстровникам Узаконення та підвали до закурдовної церкви Гінекологи - вчениці Закарпаття Слово, панове. О. Емельянова уважно погоджуючись з думкою п. М. Женецька Усвідомлює, що треба міні виручти - ми всього Світу поширили тако- го лігера - поспанків, перекинути його на різних людей, подати до різних верх М. П. Княжича Ренеровських Слово верх Фермов, Укркових тафет. Зі самого по боку обгрує в цій сказці самі навчаючи до Генеральної Кон- систенції в Прусії і до Львова Каного в Вінницькі і взагалі букри під свій донець, щоб Нашими племени це завдання було вико- нано, як сія належить. При цьому від себе, як імпа справжнього розумного енергії боланно- пред. п. О. Емельянова вдовшень, що в борці З Кропов своїх Лекик повалився, що заходи Святість в сьомі умиротворення на Укриві даний великий... і ця імператриці кого-то, як розкажуть, Як боланшеньки належали закрива ти цукору вк виручорі здійснене і вже відомо зачинували свої убони, збірали підтеш до влади, щоб чекату їм залишили, як новір звійки, одповівше чию лин міг витанцю ли комисаря, які приїздили закликави убонку. Взутногі збіро- мал в грецькій уронах брана убон і зачинуєт убонка брали на своє утримання і оціну. Глехови, Втульницькі, Бейтуй п. В. Убоннекарп Ратоюдногине з думками? Пляжами п. М. Генщина Івановський, родяр в пошані підкреслили, про гаєво захисту Взди. і убони на Взгваймі традичного перешло взд Запоріжжяною кооптва і пензо манускрип нашими пуберам- увити... При чому захочем, що Уряду нашому треба б було зазда- леглів повдати про релігійне вико- вання менедж маної і вирішеною взяєнці архивних дин увою замків. Між Вади інженер М-во Шленьо п. Л. Здобика пошукують також з тудаши плямом здійснення вище заданих завдань і додав, що треба було б таких людей вондиць по вродову вділківку по Україні до козаків-підбранців та то на свічка вишити на Україні. Між Вади, Віце-міністр Мерця п. В. Ціблівський зауважує, що допомога для розповсюджування на Україні не свій, бо з музикантами певними вродови до слушених треба були обереж- ними, бо че може бути лише на шкоду страві... Секретар Рози, Ю. Давидовича взяком повідповідає з плямом п. М-ра Геншовський. Міністр Зайонгам заклику- ючи обговорення цього питання, пропонує будинки таке вирішення. Зібравши майново кайділоче матеріалів про вдруження балич- викт до Чернігова і Києва на Україні, скласти листа для поширення за кардонами листа, в якому освідчимо, про що ми не шукали приймання поворожця на Україні; також вони серд пакам і те, що віруюча людність не менше дані пер- ші з душами бойових руських над їх вірою і крамами. Вони листи підкреслили думку, що поворожця суперечить іншим серд і бажають за непорушним правилом, в умовах фронтових України до енергетичного зар- нечого руйнування; до всієї культурної вищої; і коли не спадають краю свого, то вони стають агресивними кублом. Крім чого, відшкодовано ла- ста-відому биличанський день на- роду України, щоб такий глибокий мудралий портретний його вираз у світлі? визволення? державні. Всім членам Ради поводжу- чим з раким вирішенням. II ПРОТОКОЛ № 18. засідання Ради Міністра Ісповідань Листопаду 27 дня 1921р.м.Тернів. ПРИСУТНІ: МІНИСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР І. СТІВЕНКО; ЧЛЕНИ РАДИ: Віце-Міністр Закордонних Справ, Професор О. БИХАЛЬМАН; Віце-Міністр Юстиції В. ЦІВЧИНСЬКИЙ; інженер Міністерства Шляхів Л. ГРАБІНА. СЕКРЕТАРЬ: Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ТРОХ-ГРОДОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8-й годині вечора. I. ПРО ПРАВДИВЕ ОСВІТЛЕННЯ ПОВСТАНЧОЇ АКЦІЇ НА УКРАЇНІ. Поставивши це питання для обговорення, Міністр Ісповідань зауважує, що деякі вороги до нас кола давно вже намагаються переконати громадську опинію за кордоном, що рух повстанчий на Україні єсть рух анархистичний і не має нічого спільного з творчою державністю і суспільним правопорядком. Це не давно звернуло на себе увагу Міністра Ісповідань і він своєчасно входив з відповідним докладом до вищих представників У.Н.Р. Це не залишилось без наслідків: листом своїм від 24.XI. під Ч.1426 п. Голова Ради Народних "міністрів, передавши бажання Пана Голови Директорії, просить Міністра Ісповідань своїми заходами з'ясувати достойникам Церков, що Українське повстання єсть боротьба зрозуміла, глибоко релігійного українського селянства проти насильників, котрі хочуть прищепити йому заразу нигилізму, безбожності та безвір'я; що це боротьба - глибоко віруючого народу, що державно-домає про традиції віри своєї проти руйни самих основ державності суспільного правопорядку та релігійного життя, проти анархії, котру з Москви большовики намагаються поширити по цілому світі і зброєю і словом. Отже, обмірковуючи цю справу, Міністр Ісповідань підкреслює, що український народ і своїй боротьбі жде і повинен мати моральну підтримку збоку Церкви і що, після належного освітлення характеру пов- станчого руху українського, представники Церков морально підтрима- ють наші змагання і боротьбу і вживають своїх впливів на керуючі дуржавні і громадські кола Європи для допомоги Українському наро- ки дові. Щоб практично виконати це завдання, Міністр Ієповідань вважає необхідним звернутись до представників Церков з листом, де треба перерахувати все, як бельшовики систематично руйнують Церковні традиції на Україні, а саме: І. НИЩАТЬ ЕПІСКОПАТ, про що маються такі відомості: 1/Епископ Чоригівський Василь-розстріляний, 2/Епископ Кременецький Амвросій посажений на паль, 3/Епископ Куревський Тихон-повішений, 4/Митрополит Київський Володимир-розстріляний. 5/Митрополит Казанський Кирил- осліп і оглух в тюрмі, 6/Епископ Феодор, ректор Московської Духов- ної Академії -збожеволів в тюрмі, 7/Епископ Гурій, інспектор Казан- ської Духовної Академії захворів на сухоти, 8/Архиєпископ Серафим засуджений на вислання до Архангельська, 9/Епископ Гермоген Тоболь- ський -розстріляний, 10/Епископ Пермський Андроник-розстріляний, II/Епископ Астраханський Митрофан, б.Член Думи-розстріляний, І2/Епи- скоп Лаврентій, викарій Нижегородський, ректор-розстріляний, 13/Архи- єпископ Іркутський Йоан-розстріляний, 14/Епископ Орловський Макарій Гнівушівський-розстріляний, 15/Епископ Муромський Митрофан-розстрі ляний...Але цей список багато неповний... II. НИЩАТЬ І ПЕРЕСЛІДУЮТЬ СВЯЩЕННИКІВ, із яких сила вже розстріляних повішених і замордованих. 3. НИЩАТЬ ТА МОРДУЮТЬ ПОЛЬСЬКИХ КСЕНДЗІВ на Україні, про що часто повідомляють польські церковні газети. 4. РОБЛЯТЬ РЕВІЗІЮ МОЩЕЙ, знущуючись над ними в негідний спосіб. Як в Чернигові, на превеликий конфуз бельшовицької комісії, при ревізі мещей св.Феодосія Углицького в Ворисе-Глібському Соборі найшли його тіло дійсно нетлінним. Щоб вийти з критичного становища, бель- шевики виписали в Київ спеціальну наукову комісію, яка експерту- вала, що труп Феодосія законсервувався завдяки хемічним впливам грунту, в який його було закопано. Після цього, не зважаючи на проєбби населення залишити мощі хоча б у печері, вони були перевезені до музея, а срібну раку з від- мощей, дуже великої ваги, негайно відправлено до Росії. Ця ревізія мощей і приміщення їх у музеї викликали велике обурення серед насе- лення, яке під час перенесення мощей великою юрбою провожало їх з галосуванням і плачем. 5. ВІДДАЛИЛИ ШКОЛУ ВІД ЦЕРКВИ, видавши декрета, яким заборонено навчати релігії в школах: невільно навчати Закону Божого, забороне- но мати образи в школах. 6. ДОМОВІ ЦЕРКВИ ЗАКРИВАЮТЬ і використовують їх для своїх потреб. Так, закрито домову церкву в Кам'янецькому Університеті і зроблено з неї музей. 7. ВІДДАЛЕНО ЦЕРКВУ ВІД ДЕРЖАВИ. Наслідком цього всі церкви забра- ла держава і тільки тимчасово здає їх Товариствам. 8. НЕПОВАГА ДО СВЯТОСТІ ШЛЯХУ. Розвалено родинне життя. Роз'явлення шлюбу віддано таким чинникам, що тільки, сприяють розмноженню амо- рального елементу. 9. ПРИКЛЮЧНІ ПРОПОВІДІ, МОЛИТВИ, РЕЛІГІЙНІ ПРОЦЕСІЇ-заборонено. 10. РУЙНУЮТЬСЯ І ЗАКРИВАЮТЬСЯ ДУХОВНІ ШКОЛИ, ДУХОВНІ АКАДЕМІЇ і Се- мінарії закрито, через що притоку духовенства нема. Це загрожує українській віруючій людності зовсім залишитися без священиків. Передбачаючи цю загрозу, Міністром Іеповідань і було ще 23.ІІІ. під ч.390 післано до всіх послів листа про їх заходи, щоби нашим моло- дим людям можна було одержувати духовну освіту за кордоном. Таким чином треба з'ясувати і докладно освітлити, що всі пере- раховані заходи большовиків руйнують релігійне життя і мораль,-і це викликало на Україні і церковний Автокефальний рух і повстання під гаслом захисту своєї батьківської віри і Церкви, щоби шляхом досягнення незалежної державності раз на завжди врятуватись від небезпеки бути безвірними, безбожними рабами чужинців. Ось такого листа розсілати всім нашим послам за кордоном, прохаючи їх, щоби вони, доповнивши його своїми матеріалами, пересла- ли його всім представникам церкви та подали до закордонної пре- си. Член Ради - Віцеміністр Закордонних Справ, професор О.В.ХИЛЬ- МАН цілком погоджується з думкою п. Міністра Іеповідань, що треба між віруючими всього світу поширити такого листа-послання, пере- класти його на різні мови, подати до всіх Міністерств Релігійних Справ всіх держав, церковних газет. Зі свого ж боку обіцяє в цій справі сам написати о Генеральній Консисторії в Црусії і до Посла нашого в Німеччині і взагалі взяти під свій догляд, щоб нашими послами це завдання було виконано, як належить. При цьому від себе проф. О.Шихельман подав відомості, що в одній з промов своїх ЛЕНИН показувався, що заходи Совітів в справі знищення Церкви дають великі успіхи... і для ілюстра- ції розказав, як большевики намагались закривати церкву в Свя- тосині, як віручки збирались і вперто захищали свої церкви, збі- рали підписи до влади, щоб церкву їм залишили, як навіть мінки, озброївшись хто чим міг, виганяли комісарів, які приїжджали за- кривати церкву. Віручки збирались в релігійні громади і захище- ні церкви брали на своє утримання і опіку. Член Ради, Віцеміністр Кстичії п. ЦІВЧИНСЬКИЙ також пого жу- ючись з думками й планими п.Міністра Ієповідань, радить в послан ній підкреслити, що гасло захисту віри й церкви на Україні тра- диційно перейшло від Запорожського Козацтва і тепер шанується нашими повстанцями... При цьому зазначив, що Уряду нашому треба було б заздалегідь подбати про релігійне виховання молоді на- шої і вжити відповідних для цього заходів. Член Ради, інженер м-ва Шляхів п.Д.ГРАВІНА погоджується та- кож з поданим шляхом здійснення вищезгаданих заходів і додає, що треба було б розповсюдити відповідну відозву до козаків-пов- станців та до священиків на Україні. Член Ради, Віцеміністр Кстичії п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ зауважує, що з розповсюдженням відозви до священиків треба бути обережним, бо це може бути лише на шкоду справі... Секретар Ради, Ю.Грох-Грохольський цілком погоджується з планом п.Міністра Ієповідань. Міністр Ієповідань, закінчуючи обговорення цього питання, пропонує прийняти таке остаточне вирішення. Зібравши можливо найбільше матеріалів про відношення боль- шевиків до Церкви і Віри на Україні, скласти для поширення за кордоном листа, в якому оствітлити, що між іншими причинами повстан- ня на Україні, важливим єсть також і те, що віруюча людність не може далі терпіти большевицьких змушень над їх вірою і храмами. В листі підкреслити думку, що повстання боротьба між іншим єсть і боротьбою за непорушність проволанія, в цілях врятувати Україну від систематичного ворожого руйнування; бо все культурне нищиться; і коли не спасуть краю уборо, то він стане ате- істичним кублом. Крім цього, можливо б відповідного листа-відозву виготовити й для народу України, щоб таким чином морально підтримати його в святій визвольній боротьбі." Всі члени Ради породжуються з такими вирішенням. II. ЗНОСИНИ З ВАРШАВСЬКИМ КАТОЛИЦЬКИМ АРХІЄПИСКОПОМ, КАРДИНАЛОМ КАКОВСЬКИМ. Пан Міністр Ієповідань з листа Міністерства Закордонних Справ від 25.XI.ц.р. під 4:2391 має відомості, що п. Голова Варшавської Дипломатичної Місії У.Н.Р. в супроводі свого першого Секретаря склав візиту Варшавському Католицькому Архієпископові, Кардиналові Каковському і просив його прийти на поміч нашій еміграції. Кардинал зазнавив, що польський Уряд і громадянство не поділяють антиукраїнських настроїв де яких органів польської преси, і обіцяв зробити складку в костелах на користь емігрантів. Кардинал з нешими справами знайомий мало і звертається до нас з проханням допогти йому в тім, щоби бойовики не мучили католицьких ксендзів на Україні... Наше відношення до Святського Уряду стало для нього полинок... Він, між іншим, писав словив думку, що "тоді Україна стане самостійною Державою, коли Церква Українська сполучиться з Західньою Церквою і тим себе введе в кола Західніх держав, західньої культури і буде на неї опиратися; при істнуючому ж сполучені з церковною Східньою - Україна мусить змагатися політично в державах Московською і витримувати на собі всі впливи цієї держави в міжнародній політиці". Подавши ці відомості, Пан Міністр Ієповідань зазначає, що зносини з кардиналом Каковським він поведе далі під своїм проводом; а/ пішле Йому видання "У.А.Ц.", з яких кардинал ознайомиться з церковними справами України в минулому і з українським церковним рухом; напише Йому листа, в якому буде розказано про наші потреби: допомога дітям, шкільний молоді, на культурно-освіт- ні потреби, бо такої допомоги ми не одержуємо, а відомо, що Папа Римський тільки в останній час пожертвував один мілійон лір на потреби Росії... Також одночасно з цим буде написано потерпілі Дженс ки, чи не допоможе й він нам одержати хоч якусь частину з цього мілійона лір. Далі п.Міністр зауважив, що на великий дель, визита нашого Бар- шавського посла до кардинала Каковського відбулась без його відо- ма, і посол в Варшаві щось робить в церковних справах без потріб- них вказівок Міністерства. Член Ради, Віцеміністр Закордонних Справ, професор О.ВІХИЛЬМАН зазначає, що на його думку, все що робиться в церковних справах на- шими представниками за кордоном, повинно бути з відома і в порозу- мінні з Міністром Ісповідань і радить про це офіційно написати Міністрові Справ Закордонних. Що ж до зносин з Кардиналом Каковським - радить зносини з ним вести безпосередньо в цілях скоршого досягнення успіху. Також ра- дить п.Міністрові Ісповідань побувати в Варшаві для особистого по- бачення з кардиналом Каковським, щоби таким способом найближче і - інформувати його про положення наших церковних справ для скоршого досягнення допомоги для нас. Член Ради, Віцеміністр Юстиції, п.В.ЦІВИНСЬКИЙ приєднується до висловлених думок. Член Ради, Інженер Міністерства Шляхів, п.Л.ГРАБИНЯ погоджується і додає, що Українська Церква не буде відчувати на собі впливу Мо- сковської Церкви, як це умає кардинал Каковський, - і церкві Укра- їнській в цьому допоможе повна її українізація. III. ПРО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПО ІНОСЛАВНОМУ ВІЗНАННЮ ШЛЯХУ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН ЗА КОРДОНОМ. Далі Пан Міністр Ісповідань подає до уваги подідомлення Міністерства Закордонних Справ від 3-го листопаду ц. року під Ч:2287 про те, що до чужоземних громадських судів звертаються українські громадяне з проханням розв'язати їх шлюби. Суди - ж ті погоджуються вирішувати такі справи лише при умові, коли їх- ні постанови будуть визнані на Україні. Від себе Міністерство Закордонних Справ пропонує розгляд цього питання передати Міжвідомственній Комісії в складі представників від Міністерства Ісповідань, від Міністерства Кетиції і від Мі- ністерства Закордонних Справ. Після декларного обміркування цього питання Рада Міністра Ісповідань виносить вирішення, що коли постанови чужоземних су- дів про розв'язання справ українських громадян винесені правильно, то їх можна визнати і на Україні. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, П р о ф е с о р Члени Р а д и Міністра Іспо- відань. Віце-Міністр Закордон- них Справ, П р о ф е с о р Віце-Міністр Кетиції Інженер Міністерства Шляхів Секретар, Т. Керуючий Опрацями Департаментів Міні- стества Ісповідань г/РОЛЯ ВИДАВНИЦТВА У.А.Ц. в праці МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ. Далі пан Міністр Ісповідань звертає увагу п.п.Членів Ради нас велику роль й допомогу Видавництва "У.А.Ц." і в здійсненні планів Міністерства Ісповідань, і при зносинах Пана Міністра в Пред- ставниками і достойниками церков. - "Росилаючи ці видання видатнішим достойникам церков,я,- вза- начає,п.Міністр,- мав лекшу змогу навести самі широкі зносини з осо- бами, які до цього часу мало знали про українські церковні справи: таким способом я широко ознайомив захорон та українську еміграцію про положення нашої Церкви, про церковний рух наш, про релігійно-культ- турні потреби наши,- це дуже зацікавило всіх і дало змогу багатьом моїм плідам та надіям справдитись, наслідком чого маємо корисні успі- хи Міністерства Ісповідань в його праці. Заслухавши вищезгадане всі п.п.Члени Ради щиро приняли це до уваги своєї. Член Ради,Віце-Міністр закордонних справ проф.О.Вихельман відзана- чає,що взагалі обачно-практичні і мудро-доцільні способи проваджен- ня справ і праці Міністерства Ісповідань при сучасних тяжко-неспри- ятливих умовах дали такі гарні наслідки,що він висловлює велику свою поляну і повагу Панові Міністрові Ісповідань і цілком погоджується з його думками. Член Ради,Віце-Міністр Юстиції,п. В.Цівчинський цілком поділяє по- шану і повагу до Міністра Ісповідань за його високого значиння культурну праце; кажучи,що це єдиний непорівняний приклад в нашій ви- звольній праці,коли одна особа обіймає собою обовязки і Міністра, і діяча, і редактора, і видавця, і коректора, і автора,віддаючись зовсім безкорисно,невтомній праці на користь державності і автокефальности церкви нашої; і все заадалегідь передбачаючи, всі труднощі перемагаю- чи, і вперто і непохитно прямуючи, і досягаючи щоденних реальних успі- хів. - "Цілком погоджуюся зо всіма думками Пана Міністра Ісповідань і шаную його діяльність". Член Ради, інженер Міністерства Шляхів: п.Л.Грабина і бекретарь Ради Ю. Грох-Грохольський поділяють висловлення пошани й побаги до Пана Міністра Ісповідань за Його корисну працю. Д. ВІДПОВІДЬ ПАНА МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ. Вислухавши вислови пошани й побаги до нього і погодження в його думками й поглядами, Пан Міністр Ісповідань відповідає, що йому приємно це чути, але він приймає це не лише по своїй адресі, а й по адресі всіх тих, хто допомагав та й допомагає в його відповідальній праці. II. ПОЖЕРТВИ ВИДАВНИЦТВУ "УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ЦЕРКВИ" Далі Міністр Ісповідань росповідає, що Видавництво "Українська Автокефальна Церква" отримало ще такі пожертви: 1. Від Юначкої Школи………………… 513.50 к. 2. Від першої Запорізької Дивізії…….. 3904 м.п. 3. Від П. Дудкович в Калиша………… 5000. 4. Від Голови Кремінєцького Повітового Союза Кооперативів п. М. А. Паньевича…… 3000. Всім цим жертводавцям професор І. Огієнко ще раз щиро дякує в присутності всіх членів Ради Міністра Ісповідань. Професор Огієнко заявляє, що кожному з цих жертводавців на відповідну жертву суму він висилає безплатно ріжних видань "Української Автокефальної Церкви" в розпорядження жертводавців. Рада Міністра Ісповідань цілком приєднується до думок Міністра Ісповідань. III. ГРАМОТА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Пан Міністр Ісповідань далі оповідає, що на працю Міністерства Ісповідань звернула увагу й висока Рада-Народних Міністрів. І в засіданні своїмому 23 листопаду ц. р. винесла таку постанову: Слухали: Доповідь Міністра Ісповідань, професора Івана Огієнка. Постановили: Визначаючи велике значення праці Міністерства Ісповідань в царині культурно-релігійній і ті поважні наслід- ки, які дала ця праця для справи національно-релігійного від- родження, доповідь Міністра Ісповідань прияти до відома". - "Праця Міністерства Ісповідань і моєї, продовжує п.Мі- ністр, не залишив без своєї ласкавої уваги і Високощановний п. Голова директорії, і надіслав мені 19 листопаду ц.р.під ч.р.під 41510 Грамоту такого змісту: "Шановний Іване Івановичу. Більш двох років тому, в по- розумінні з організованим громадянством українським покликано було Вас на уряд Міністра Ісповідань. Від того часу незмінно, при всіх обставинах, залишаєтесь Ви на своїйому пості. Уважно слідкуючи задіяльністю Вашою, в доволенням бачу я, що, повсяк час, при самих несприятливих обставинах, Ви, з повною відданістю та великою любов'ю, віддавали усі свої сили, знання і енергію для справи духовного відродження українського народу. Завдяки видатній дбайливості та невисипучій енергії Вашій, покладаються міцні підвалини для найкращого розвитку відродже- ної Автокефальної Православної Церкви Української: перекладено Службу Божу на живу мову українську, розвинуто широко видавни- чу діяльність в питаннях церковно-національних, підготовляється кадр національно-свідомого духовенства. Українська Церква Пра- вославна нав'язує зносини з Вселенським Патріярхом та організо- вано вступає до всесвітніх об"єднань церковних. Одночасно з цим провадиться релійно-освітня праця серед нашого воєцтва і гро- мадянства та задовольняються релігійні потреби їх на чужині. Дбаючи найбільше про розвиток православної церкви україн- ської, не забули однак Ви про справи інших церков і громад ре- лігійних усіх визнань на Україні сущих. Перебуваючи в живих сто- сунках з видатними представниками цих церков і громад, Ви зумі- ли викликати у них прихильне відношення до справи нашої держав- ності. Ревна та вельми корисна праця Ваша заслужила собі признання серед вояцтва і громадянства нашого і Архипастирське благословення Преосвященного Епископа нашого, під опікою якого перебуваємо ми на чужині; маю певність, що також вдячну оцінку, в скорому часі зустріне Ваша праця на Рідній Землі у Воголюбивого Народу Українського, що в останні три роки, в особливу ревність і високим релігійним піднесенням власними силами буде відроджену життя національну церкву. З нагоди закінченої праці Вашої по перекладу Літургії святого Іоана Золотоустого, оглядаючись на перейдений Вами шлях державного служення, вважаю за свій приємний обов'язок, іменем Республіки, висловити Вам щиру подяку за доконану працю Вашу і побажати Вам здоровля і сил для дальних на добро народу і Батьківщини, з пошаною Петлюра". Подавши це до відома Ради, Міністр Ісповідань зазначає, що ці відзнаки вважає подякою не лише собі, а й всім, хто був йому помічником в його праці і тому рахує потрібним видати по Міністерству Ісповідань наказу з подякою від себе за співпрацю всім особам і установам Міністерства Ісповідань. Прочитаний п.Міністром текст цього наказу всіма п.п. членами Ради одноголосно ухвалюється. IV. ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКІЙ ЕМІГРАЦІЇ В ПОЛЬЩІ. Міністр Ісповідань повідомляє, що Пан Голова Директорії в своєму до нього листі від 22.XI.ц.р. просить його взяти під свій провід справу допомоги українським емігрантам в Польщі, на що єсть прихильна згода православного в Польщі Екзарха, через спосіб збору в церквах. Обмірковуючи цю справу п.Міністр Ісповідань подає свою думку, щоби просити допомоги тільки на дітей українських емігрантів,- допомоги им на школи, на одяг, іду і т.п., а щоб практично це було здійснено, вважає потрібним написати відповідні листи: I. до Екзарха, Архіепископа Гергія, 2. Кардинала в Р.П.П.Каковського і 3. Єпископа Кремінецького Діонисія. Член Ради, інженер Міністерства Шляхів, п.Л.Грабина просить додати, що би збор провадився для допомоги і калікам та хворим ук- ПРОТОКОЛ № 19. ЗАСІДАННЯ РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ ВІД 4-го грудня 1921-го року. м.Тернів. Присутні:Міністр Ісповідань, професор І.Огієнко;Члени Ради: Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О.Ейхельман; Віце-Міністр Костиції п.В.Цівчинський; інженер Міністерства Шляхів п.Л.Грабина. Секретарке т.Керуючий справами Департаментів Міністерства Іспові- дань Ю.Грох-Грохольський. Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8 с половиною годи- ні вечора. I ВИДАВНИЦТВО: "УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ЦЕРКВА". A.Заснування Видавництва "Українська Автокефальна Церква. З нагоди досягнення певних успіхів в праці Міністерства Іспо- відань і з нагоди виходу ювилейного двадцятого числа Міністр Іс- повідань для уваги п.п.Членів Ради подав такі відомості про Ви- давництво "Українська Автокефальна Церква". Для того, щоб можливо певніше здійснити плани своєї праці, Міністерству Ісповідань необхідно було мати спосіб і змогу ширя- ти ідею Автокефальності Української Церкви і ширше інформувати громадянство про церковне українське життя та релігійний рух. - "Для цього, - каже п.Міністр, - я визнав потрібним заснува- ти видавництво. За відсутностю відповідних людей і потрібних коштів, я, як про- фесор і приватна людина, сам став і автором, і видавцем, і редак- тором, і сам збірав і подавав авторські матеріали видавництву. Все це робилося абсолютно безплатно. І ось так, інколи за технічною допомогою урядовців Міністерства Ісповідань, видавництво, без всяких матеріяльних засобів з боку нашого Уряду, роспочало свою працю. Праця пішла жваво, - і з нічо- го з квітня ц.року стало істнувати видаєництво,яке прова- дить свою працю й досі. За весь час уже видано 20 брошур, і цими днями вийшла юви- лейна двадцята брошура "Мова українська була вже мовок цер- кви", яка повинна в церковних справах наших відограти кори- сне значіння. б/ПОШИРЕННЯ ВИДАНЬ " УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ЦЕРКВИ". Видання "Українська Автокефальна Церква" роспо вскджуються дуже широко, і в цей час мало де нема цих видань.Читають їх в Ужгороді,Египті,Сербії,Румунії,Чехії,Волгарії,Швайцарії,Австрії Прикарпатті;мають їх за кордоном всі наші представництва,видат- ніші представники і достойники Церков,провідники церковного руху ;дуже ними зацікавлена Галичина,Волинь.. Дуже ними цікав- ляться в Америці, де живе більш міліона емігрантів-українців і де навіть видання ці передруковуються в тамтейших органах укра- їнської Преси.Широко пішли видання серед емігрантів в Польщі, особливо серед українського козацтва по таборах. Книгарні,Провіти,Коопераативи Волині мають ці видання у себе для розповсюдження.Через несприяючи умови,лише Холмщина ще мало ознайомилась з виданнями "У.А.Ц.". Щодня із всіх кутків Світу,де жавріє українське емігра- ційне життя,- доходять до мене листи з проханням прислати їм ріжних видань " У.А.Ц." Використана / але мало/ змога розповсюдити брошури "У. А.Ц." і на Великій Україні.Есть відомости,що їх бачили уже в в Києві, і там вони викликали велике зацікавлення. в/ МАТЕРІЯЛЬНА ДОПОМОГА ВИДАВНИЦТВУ " УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ЦЕРКВА". Праця в видавництві " Українська Автокефальна Церква" ведеться цілком безплатно.Не менше тритини видань роздається безплатно; і тому Видавництво названо "благодійним". І Видавництво в тяжких умовах спромагалось роздобувати хоч невеличку частину грошей від продажу, - а дуже велика кіль- кість видань розсилалась безплатно в цілях поширення ідей Укра- їнської Автокефальної Церкви й досягнення того значіння, яке ма- лось на увазі. Визнаючи велике й корисне значіння праці Видавництва, закор- донні видатні особи та й почасті наша еміграція прийшли в допо- могу Видавництву. Так, наш посол в Німеччині Д-р п.Р.Смаль-Стойць- кий в своїйому листі від 10.X.ч 2527 зазначає, що праця Видавни- цтва викликала поважне зацікавлення за кордоном; значіння цеї праці він визнає й сам,- і дав своєю матеріяльну допомогу: видав- ництво від нього одержало 50.000.марок польських. Можу Вас за- певнити, Пане Міністре,- закінчує листа свого Посол Смаль-Стойць- кий - що за кордоном Ваша праця користується дуже великою по- шаною та успіхом". Барон Н.Васильков прийшов ще з більшою допо- могою: він офірував 100.000.марок польських /лист його від 9.X./ Як редактор Видавництва, професор Ів.Огієнко своєчасно при- ніс шановним жертводавцям свою щиру подяку, і тепер, Як Міністр Ісповідань в засіданні Ради Міністра Ісповідань, в присутності своїх п.п.Радників, ще раз висловлює п.Міністру Баронові Н.Ва- силькові і Послові Доктору п.Р.Смаль-Стойцькому свою щиру вдяч- ність за подану ним матеріяльну і моральну для Видавництва до- помогу. Всі ці кошти,- 150.000.марок польських видано на друку- вання служби Божої українською мовою; без цеї пожертви Служба Божа не побачила б світу. ЧЛЕНИ РАДИ всі одноголосно висловлюють також і від себе п.Міністрові баронові Василькові і Доктору Р.Смаль-Стойцькому подяку за їх допомогу Видавництву і просять пана Міністра Ісповідань подяку іхню передати шановним жертводавцям по адресі. Одержана грішми допомога видавництву накладає обовязок найого не лише дякувати, а й відплатити за це реальню працею. Як редактор Видавництва, я вирішив приняти щирий подарунок, але на такий умові: Видавництво розішле безплатно в ріжні місця своїх видань на 150.000 марок польських. За того, що Видавництво своєю працею весь час було для послуг Міністерства Ісповідань, то пан Міністр Ісповідань подає думку, щоби Видавництво безплатно передало своїх видань на 150.000 м.п. Міністерству Ісповідань, а воно зі свого боку най- ширше росповсюдить безплатно ці книжки, як Різдвяний подарунок і тоді "добра воля жертвувателя буде використувана як найкраще Ця думка пана Міністра Ісповідань одноголосно приймається: всіма Членами Ради. При цьому пан Міністр Ісповідань подає складений ним приблизний план розсилки книжок: I. В табори козацтву в окрема - по всіх частинах i особливо на Пастирські Курси................... на 70.000 м.п. 2. На Волинь: Духовній Семинарії........................ " 10.000. 3. " " Духовним Школам.................................. 5.000. 4. " " Просвітам........................................... 5.000. 5. " Холмщину............................................... 5.000. 6. В Америку.................................................... 5.000. 7. Послові Доктору п. Р. Смаль-Стоцькому........... 5.000. 8. П. Баронові Н. Василькові.............................. 5.000. 9. Українському Гурткові в Єгипті....................... 5.000. 10. В Румунію................................................... 5.000. 11. " Чехію.......................................................... 5.000. 12. " Варшаву...................................................... 5.000. 13. " Болгарію..................................................... 5.000. 14. " Сербію........................................................ 5.000. 15. " Царгород.................................................... 5.000. 16. " Зелений Клин............................................... 5.000. 17. Росіянам за кордоном...................................... 5.000. Таким чином розіслані видання широко понесуть авто- кефальні ідеї наші по світу. раїнським емігрантам в Польщі. Цей додаток взято до уваги і остаточно вирішено прийня- ти до виконання запропоновані п.Міністром Ісповідань такі заходи:1.Просити Екзарха, Архієпископа Георгія, благословити збір в Православних Церквах в Польщі на користь дітей і ка- лік та хорих українських емігрантів.2.Просити Єпископа Кремі- нецького Діонисія провести такий збір на Волині.3.Просити Варшавського Кардинала Каковського допомогти збором в косте- лах на тіж потреби. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор 1. Огієнко Віце-Міністр Закордонних Справ, професор Члени Ради Міністра Ісповідань Віце-Міністр Котиції Інженер Міністерства Шляхів Секретарь, Т.Корунчий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Протокол 40 Засідання Ради Міністрів Запорозької Ч-го грудня 1920 року в м. Кропивні. Причесні: Міністр Запорожжя, що дослід 1. Олександр; Член Ради - Віце Міністр Закарпатських Справ, присутнє О. Ейфельман; Віце-Міністр Постачання п. А. Узбиковацькі; інженер Олексія ства Шмеля в м. Л. Грабина. Секретарю М. Керуновий Стровати Департаменту Міністерства Запорожжя Ю. Єрх-Григоровича. Засідання тривало в 6-й і сьомий- лоб в 9½ години вечора. I Видавництво "Українська Відповідна Угодова" і його робота в праці Міністерства Запорожжя. А. Засновання видавництва Міністр Запорожжя у. А. Ч. З питань дослідження зонків в праці Міністерства Запорожжя, Міністерство Запо- відразу в цих умовах п.п. Чемніо Фади подав такі думки про Видавництво "У. А. У." був той чуд мовити певніше згідно своїх пляни своєї праці, Мі- жетерешау Земського повідував було мали спечь і змогу ча- рили і його обтокосралання Укр. Училн і Скарптуван згідно вищевказаних укрійських оцінок та рештівних рух. "Див чого, каже п. Міжетерш Земського, з вигляду потрібним закрували багаторічне видавництво: За аграрністю оголошення листа і поширених чином, сфари і як Укр.Училні і дивови дібові в як творець, в Укр.Училних Стосах - сатися зразки і кращим Я сам став і видавання і редакцію за вигляду через погоду і сам здрав і по- дався. Машиннім видавництвом. Закріплюваний в тих, щоб як найвище найекономічнішою працею. Я і ось так , за технічною допомогою продаєть свої ми-ва видавництво і розмір всіх вимог без вашої науки які оцінки збоку нашого Уряду і розміщувало свою працю. Праця пішла з квітня ожваво - і з нічого, сталося струм- варти видається щодо, і цьогоднішньої силою твоєю аж до одного гаец. За весь тяг уже видано 20 брошур, і чимли дивити вийшла брошура "Мова Українська вже була мовою боленцького", яка має підміну в урбанічних словах агогації важче кумерне звички, ліраками і науко- вид найперші... Т. Поширення видають У. О. У. Видання У.О.У. розповсюджувалося дуже широко, і всій тяг мало де нема чим видавати. Питання їх в Україні; Сербії; Чехії; Румунії; Болгарії; Швейцарії; Австрії; При- карпатті; малюк і к за кордоном всі наші пропагандисти, видавництва, публічники і державні церков, укривали урбанічно руху; дуже хвильових зацікавлення Галичини, Польщ... і надшире уживався вини в Дніпропетровській області, де більше майже аж тридцять - укрвінчить і це новий видання чи передрукованого в гамітейших друках українською мовою. Широко пішли видання серед наших емігрантів і в Польщі, особливо серед кошуватих козаків, Гуцульщини та Кобеляків. Вони - мале видання чи у себе через дзв розповсюджуються. Лише, здається, в Ульмі - Фоллінгштадт не знайомимся широко з ними видавалися. Церквам із всіх кутків Світу де єевей укрвінське емігрантське поети - дивлячи люди з українською мовою, чи гуртових видань "У.М. У." Виконувана змога розповсюдити брошурки У.Х.У. і на Великій Україні; їх виготовляли урізом і в Києві, і там вони випускали важке видання з зачепленням. В. Матюшинська допомогла видавництву У.Х.У. Друку в "Видавництві" У.Х.У. включається З цієї поваги Якщо чого, п. М-р Івонгам, влаштову і преважну Фадя Лазарова Мрію і Храмаць п. Зоткин дупен масії - швидко за умовою не лише собі, а й вейм, що за рахунок до- помого ми во укладуємо свою квартиру, має в мене з потрібним вигляді по Майу Івонгам. Коли б випадок, згадавши про їхній ? поданню від себе вейм лебами і узгоджували. « Причутливий тикет чого, кажу вейм Гиманом Фадя архітектурно узгоджує. II. допомога українській елітарії: h. Мр Івонгам повинен, що п. Святка бути тут в світлу листі вту 22. ХІ. у р. чиєм цього взяли під собі? ції в Польщі, на що сен чинника злодя брехливого Богура, скаже Зовнешньої уряди в ФРН іменованій Польські: репр емб. зв'язку в урядах. Обмінюємо про акцію п. Ст. Женягам подає свою думку, щоби членки допомоги на Дніпрі україн- ських емігрантів, як допомогу укр. виконання на еміграції; і щоб цюкуру не здійснили, але є пожив- шим копіями воєнних мечи Скудно до брехливого Богура, Менеджер, чинель М. ве Чил Ф.В. Українські додатки, а щоб зв'я- зувався як допомога і більш калі- кам і творим українським - еміграціям в Польщі. Цей додаток публікується до уваги і перегляду дирекцією прийнятих до виконання, які заціновують М. Женягам та її членки Скудно зв'язує більшими. Збір по- міні завдань і укр. емігрант в Польщі. У Кременці, 1940 року. Тома 387. У Кременці, кардинальна падини. Наковито 700 штр. Взято по керелях. Т. Фолс видаємийся У.Я.У. в країні М-ва Бендерами. Далі: п. Микістр Гешаган звертав увагу п. п. Пленко Ради на велику розну і допомогу видаємий та У.Я.У. в здійсненні пільг М-ва Бендерами і при завезеннях п. М-ра з чужеземцями і Олеїр'яниками Українськими. — Розчинаючи чи видаємий вищій — "Чим доброчинніше укрів, т. п. повинен самі шукати здобуття з дербами, зі мого завезення Зговеними з дербами, які до свого часу мало знають що Українська Укрівська справа, яке Че-майр панни сільською повинна бути В широкому означення закордонному і ухвійженаєм слушною і що поло- ження нашої Української Укрівської справи, якщо вони, поширив автентичними, речі наш; поширили автентичними; дуже гдеї укрівських кашові — че Гацьковичною без і дамо змогу багатьом майм пилькам сподвижників, залишком того маємо великий центр. Микістр свої Бендерами в гіршому краю". Заслужили у всі вище згадане. Чим же Фадєїв прийшов все до цих своїх уваг. Мене Фадєїв Вітч Липнівського – Кардамин Сидав професор О. Ейтен в згаданому, що моя виявила бери на руки обмеження у друкуванні способи публічного оцінювання в одержанні Вов-Миколаєвського ведення Апостольської Благодатної вказки, і цим у друкуванні їх синов. і цими в друкуванні їх синов. і цими в друкуванні їх синов. які були виявленої Гельмгольц, звернулися до мене у ливих умовах дали такі рідкісні гарні фасиляри, що він цікаво. яка виявила бетку поштову і новому п. М. Житі Гельмгольц звичайно поводжується з його душка- ком подобається, що не маючи мого листа, і додає: «не маючи моїх додатків до своєго Мене Фадєїв Вітч Липнівський перший п. В. Убоглянський цілком прийшов вибрати о події і початку виявила зміни, що як Гельмгольц за його (згаданого) висловлення звичайною неприємністю в нашій концепції, що як Гельмгольц прикидає в нашій концепції, коли особа обіймає собою одержання і Литвінця, і діла, і редакція, і видавець, і корекція і автіза — вир- гашнес , узімновую безпечно, не- вчиниш? чиої на картер бед олові на камих Українських? Овимонефалом? Церкви; і все загальне цього бога, дві пуч- коці переповни і вперю і м- порується повинною з довело- ги ирдських реалий упніс. — Узімом пооднуває з душками и М-ра ївнала аль і аклионової перед його членством...: заці Чилин Фади, гинженер м-а Пшинге п. Золина секунд Фади, в 3- прибуткових до такою краєвому до вимовника по п. п. Глеками висла подільної вмешання своїй пошани і нови до м-р не бачився зс його кунц. у граду. Д. Відповідь п. М-ра Золинград Внауробим вислови пошами і нови до нього її повідомлення з його душками п. М-р Лешаївам відтвогав, що Кому прийшло було це вищезазначені, але він прийшов че не лише по своїй адресі, а і по адресі Ветк оттє, що великий об'єднаний дого- лов до та й допомогав в цьому ви- пуклому краю. З цеї колоди, п. Мр Бондарчук згадує, що на звичай місця бували сверкуча увага і Високого Рада не- мовлян Литовської і в Святами своєму 23 лютого чого року викинала рану програму: 1) "Праці Млаженчика Земляка і люді", позбавив п. Мр Бондаря, не залишився би своїй паєвної уваги. Високопанований Пан Головеди- ректор" і національну зміну свою рану Зимську: світлішого, і тому видавництво нерідко "благодійним". І видавництво сприялося в тих ких умовах розбудовувати чи жев- лику газетну збірку своїх публікацій, - на які кошти й підприємлялось. Дуже і дуже велика кількість видавць розсипалася безпілатно в унівт досягнення тов щоїчних, яке мали на увазі. Визначити велику й корисну змогу за Розповідниками брошуром У.К.У! Законодавчі і видання автобуса та її нашо енциклопедії нарешті зробили необхідність допомоги видавництву. Так, наш посол в Швейцарії д-р. Синай - Єрофкін, відзначаючи в листі від 10.5.72:287 залишає зазначити, що праця видавництва викликана поважними зацікавленнями Зародженою, яка і вириває й сам і підтримує свою матеріальну допомогу: від нашої видавничої одержано 50.000 ш.г. Довгоочікувана Меншилова дозволила видати архівні з 100.000 ш.г.- видавництво вдячною Т-ву Барона Василька. Як редакція видавництва професійно-технічних навчальних закладів (загально прийняте чинне виробниче законодавство) своєю поведінкою за Договір, Таб. 704/1 рену, як Міністерство Усвягдань, в залежності Своїх Радників, визначаючи що додатку всесвітнього літературного матеріалу для зміни - формату. Дуже потрібно виконання своєго циру вдягнення за мере- ти виробничих умов і морального здоров'я, видавництву всіх А. Смола-Стаціонар і Договір Радників. Електи Фадеїві агнозовою вищевищих як себе і виробнику вагену борони, пресерф купляння і Смола-Стаціонар за Всеманові; 2) уз. Смола-Стадіонну за їх допомогою видавництву і зміна їх по- рягу письма по адресі. Вищевища, як Крим чого, Органами видається державою Однолічний закон від а) Микола Укр. іменної Технічної школи - 575% м.т. б) від п. Будковича з Каліша — 5000 м. т. в) від п. Панкевиче — 3000 м. т., осв'як, трохи за зміни вигляд продажу видань тричі при згаданні допомоги вид-во й продавцю свого працю. Але чого дуже мало, коли мали по увазі про вид-во погано вигляд- вати "Мітруль" на учнівській листі, яку того потрібує грає дуже важливий працю і має дуже добре зміну. / Тільки при такій угоди, в. во розсилано друкування Української Митрія. Причина допомога тримати ви-ву наказує обов'язок не лише декупляції, а й відповідаючи за усі ширшими безмежними розгледженнями видань на ту ж суму 157.000 к. Зза того що вид-во свого працю було всіх своїх дій поступ М-ва Усикова, то М-р Більгода погоджувався, щоб ви-д-во на 150.000 к. передано книжки до М-ва, яке зі своєю було розширенням видань, як Фізичні подарунки: Фізичні при воротах місця вида- ки поясують автобусами треті в М. Бдюк. Костян і тоді "добро вам" перепублував не проходе дарма." М-р Жешанський умовну розглядає вопрос вод /менш міся: 1. В таборі Радаути не — 70.000 шт. 2. На Золоті Дубкині Семенкі, дуговими школами, учителями - багато на - 15.000 3. По Колмушку — за —— 6.000 4. в Вишеринці — за —— 5.000 5. Івану дру п. Ставк-Срочному — 5.000 6. п. Баранові Ващенкові не — 5.000 7. Друг Українському Зброя: в Микілоб. 000 8. в Фушиці — за —— 5.000 9. в Рехіті — за —— 5.000 10. в Нармашу — за —— 5.000 11. в Болгаро — за —— 5.000 12. в Вербіно — за —— 5.000 13. в Удгопод — за —— 5.000 14. Велесний Кліт — за —— 5.000 Кілька днів, і якщо не змінюється, але вибачаюся, місце "деньгам за кордоном", усе-таки є багато тих, хто погоджується 15. Фасолькин за кордоном 6.000. Роз'ясняю: виданій ощирно поке- суть автономіяльни, три дні по Світі ПРОТОКОЛ №20. ОБСІДАННЯ РАДИ МІНІСТРА ІСНОВІЛЬАНЬ II-го грудня 1921 РОКУ. I. ПРО ДОПОМОГУ КМІТРІАНЦІ м. Тарнів. П.Міністр Існовільань повідомив до уваги п.п.Членів Ради листа п. Голови Імператорії від 22.XI. н.р., в якому пропонується п.Міні- стру Існовільань дати згоди, щоб в Церквах Волині було викорис- тано збір допомоги для нашої еміграції в Польщі. Далі п.Міністр Існовільань повідомив, що згідно з наказом ним цей справи не минулося засіданні Ради Міністра Існовільань, уже дійшло відповідні листи до Ембарке Презесованої Держави у Польщі Архипелекопа Георгія, до Преосвященного Монасія Євфросина Крещенського і до Карачкала Кермовського, Архипелекопа Законодав- ця. Крім цього, п.Міністр Існовільань повідомив думку, що не зверну- тись за допомогою нашим емігрантам і до Унікатського духовенства в Громадянстві, означаючи, що його вносити в уніатських еписко- патах і також нами розглядається по тихчас зв'язані, коли конс- трування було в 1919 році використувати на наш корис, повинні є обсяг прихильності. Їх за наших потреб на еміграції, - і в такому разі не спричинялось би тільки зв'язання між нами та священиками, вуського викладу їх. Їх з нами і зв'язаною б ту квалість, яка поча- ття відчувається тепер, дмуччи ворогом ідеї Соборної Царськи. Член Ради, Віце-Міністр Існовільань п.В.ПІТРОВСЬКИЙ сказав, що Городенський Донатов Георгій вже мав своякі топологи збірки в Україну, прихильне допомога ним, те в духовенство Галицьке не відмовляє нам в своїй помозі. П Р О Т О К О Л № 20. засідання Ради Міністра Ісповідань II-го грудня 1921 року.м.Тарнів. ПРИСУТНІ: Міністр Ісповідань, Професор І. ОГІЄНКО; Члени Ради: Віце- Міністр Закордонних Справ, професор О. ЕЙХЕЛЬМАН, Віце-Міністр Кстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ. СЕКРЕТАР: Т. Йеруючий Справами Департаментів Міністерства Іспо- відань К., ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ". Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8 години вечора. I. ПРО ДОПОМОГУ ЕМІГРАЦІЇ. П. Міністр Ісповідань полає до уваги п.п. Членів Ради листа п. Голови Директорії від 22.XI.ц.р., в якому пропонується п. Міні- стру Ісповідань вжити заходів, щоб в Церквах Волині було влашто- вано збір допомоги для нашої еміграції в Польщі. Далі п. Міністр Ісповідань повідомляє, що, згідно з вирішен- ням цеї справи на минулому засіланні Ради Міністра Ісповідань, уже післано вілповільні листи до Екзарха Православної Церкви в Польщі Архиєпископа Георгія, до Преосвященного Діонисія, Єпископа Кременецького і до Кардинала Варшавського, Архиєпископа Каковсько- го. Крім цього, п. Міністр Ісповідань полає думку, чи не зверну- тись за допомогою нашим емігрантам і до Уніятського Духовенства та Громадянства, зазначаючи, що його зносини з уніятським єписко- патом а також наша гостинність до галичан взагалі, коли вони при- мушені були в 1919 році емігрувати на наш терен, повинні б обіяти прихильність їх до наших потреб на еміграції,- і в такому разі це спричинилось би тіснішому зближенню між нами та галичанами, духовно зв'язало би їх з нами і зменшило б ту нездність, яка поча- сти відчувається тепер, лякуючи ворогам ідеї Соборної України. Член Ради, Віце-Міністр Кстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ гадає, що Горожанський Комитет "Галичини", який має секцію допомоги збігцям з України, прихильно допоможе нам, та й Духовенство Галицьке не відмовить нам в своїй помочі. Член Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О. ЕЙХЕЛЬ- МАН висловлює думку, що справа допомоги нам від Галичини - єсть справою окремою від усяких політичних міркувань, поглядів та переконань, і тому вірити в допомогу для нас з їх боку, тим більш, що більшість галицького громадянства прихильно ставиться до над- лніпрянців і наших визвольних змагань. Секретарь Ради, Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ підкреслює необхідність звернутись за допомогою до Галичини, з одного боку - вірчи в допомогу, а з другого боку - визначи за цим сприятливу наголу для духовного зближення нас з Галицьким Громадянством і для змен- шення тої штучної незднності, яка так відчувається тепер. Таким чином, всі одноголосно погоджуються на тому, щоб за допо- могою нашим емігрантам в Польщі звернутись і до Галицького Духо- венства. II. ПРО ЗНОСИНИ З АНГЛІКАНСЬКОЮ ЦЕРКВОЮ. --- 000 --- П. Міністр Ісповідань подає до уваги бажання п. Голови Дирек- торії, висловлене в його листі від 29.XI. ч. р., щоби повести ширші зносини з Англіканською Церквою, надаючи цьому велике Державне для нас значення. Від себе п. Міністр Ісповідань додає, що цю справу він давно має на увазі, багато раз обмірковував її з п. Головою Директорії, бу- ли зроблені певні вирішення. Англіканська Церква в своїх догматах і віруванні дуже близько стоїть до Церкви нашої, і тому наші більш близькі зносини з цю Церквою були б для нас дуже корисними, бо Церква Англіканська не стала б байдужою по інтересів 40-міliono- вой Української Церкви, особливо коли довідається, що католицький світ намагається взяти церкву нашу під свій вплив. Щоб зреалізувати свої заміри в цій справі, треба б негайно виїхати до Англії, побачи- тись з впливовим тепер архиєпископом Кентерберійським, подати йому найлокальніші інформації про положення нашої Церкви, про наш рух Церковний", про наше майбутнє, зацікавити його можливим зближенням близьких Англіканської та Української Церков, що також недавно мала на думці і Російська Церква... Але для здійснення цього необхідні кошти, брак яких вперто стоїть весь час на перешкоди в цій дуже важкій справі. І при умовах цих можливо лише частіше листуватися: виготовити меморандум про становище Української Церкви; післати видання "Українська Автокефальна Церква" архієпископові Кентерберійському всі інформації про наші справи та потреби релігійно-церковні перекласти на англійську мову і післати в Англію. Це дело б свої певні наслідки і мало б також значення в політичному відношенні. В свій час і Рада Міністра Ісповідань ухвалила потребу поїздки Міністра Ісповідань за кордон, виносила постанови про це, але коштів не всігнувувалось... Член Ради, Віце-Міністр Костиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ зауважує, що, поскільки йому відомо, Міністр Ісповідань провадить реальну працю і Йому необхідно б дати не постанову, а реальну допомогу для здійснення його завдань. І в той час, коли гроші витрачаються на справи меншого значення, то Міністерству Ісповідань досі можна було б дати матеріальну змогу для посягнення великого державного значення успіхів, дорогих, ніж зроблені на це затрати. Писати ж до Англії всього не можна, і листування з Англією дасть мало: поїхати необхідно, і гроші на це повинні бути..... Член Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О.ЕІ ХЕЛЬМАН визнає всю важку і необхідність сьогоднішньої поїздки Міністра Ісповідань до Англії і додає, що Міністрові Ісповідань за кордоном особливо в Англії треба прочитати ряд лекцій, інформації про наші церковні справи,- і це, запікавивши і п'єсу і Церковно-релігійні кола, дошло б до уваги і парламенту, і це все, бувши широкою підготовкою, мало б велике значення при особистих побаченнях Міністра Ісповідань з архієпископом Кентерберійським, і дало бажані успішні для нас наслідки. "На культурно-освітньому і церковно-релігійному грунті, каже професор О.Еїхельман, зносини могли б привести до таких політичних Англійських впливових чинників, до яких досі нам ще не пощастило досягнути, і тому затрата для цього навіть більших грошей не повинна бути на перешкоди в цій справі. Зносини - ж способом листування, зайнявши досить довгий час, далуть користи дуже мало. Міністр Ісповідань погоджується з необхідністю об'їхати з лекціями закордон і передбачає, що при здійсненні зазначеного плану наслідки були б дуже корисні, і після цього визвольні від Чорної Москви наші гасла не були лише порожнім звуком. Але постійний брак грошей убиває всякую енергію для дальшої праці... Зараз Міністерство Ісповідань своїми зносинами досягло, що лише при певній матеріальній затраті вже легкою рукою можна було б мати і реальні наслідки і дальша праця без матеріальної допомоги з боку Уряду стане не тільки прикро тяжкою, а може привести до затрати без використання всього досі здобутого... Після цих обмірковувань Рада Міністра Ісповідань, рахуючи на успіхи великого Державного значіння, одноголосно визнає необхідність і можливо скоршу поїздку Міністра Ісповідань за кордон при матеріальній допомозі для цього з боку Уряду. III. ПРО НАШУ ПРАЦЮ ДЛЯ УКРАЇНИ НА УКРАЇНІ. В тому ж листі своєму від 29.XI.н.р.п. Голова директорії до п.Рімістра Ісповідань просить мати на увазі, що українізація церкви на Україні йде своїм природним шляхом і потрібує нашої підтримки: Там великий брак відповідних книжок. II. Міністр Ісповідань зазначає, що він давно це мав на увазі, визнавав це потребу і тому для поширення на Україні видань "Українська Автокефальна Церква" вживав заходів, про що свідчать листи: до п.Генерала Тютюнника від 20.VIII ц.р.під Ч.1841; до нього ж від 29.VIII ц.р.підЧ.1891; до п.Посла в Варшаві від 7.IX.ц.р.під Ч.1976; до нього ж від 4.X.ц.р.під Ч.2234; і до п.Міністра Внутрішніх Справ від 28.XI.ц.р.під Ч.2795-16.т.Але, як виявилося, це все дало успіху мало, і на більшість цих листів і відповіді не прийшло. Цими днями знову в цій справі писано - листи: до п.Міністра Шляхів - від 6.XII під Ч.2872; до б.Губер- ніяльного Подільського Комисара від 6.XII під Ч.2873; до п.Міни- стра Внутрішніх Справ від 6.XII під ч.2874; до п. Посла в Варшаві від 6.XII під ч.2875; до п.Міністра Закордонних Справ від 6.XII під ч.2876; до Голови Видавництва „Книгоспілка" п.м.Литвицького від 6.XII під ч.2877; до Голови Волинського Кооперативного Видавництва п.Б.Ржепецького від 6.XII під ч.2878. В цей раз міністерство Ісповідань має на думці впорядкувати організовану переправу книжок за Збруч, маючи це під своїм пильним і систематичним доглядом. Що скільки ж це буде здійснене, покаже матеріальна для цього змога. Книжка на Україні дуже потрібна; є відомості, що впіймавши книжку „Українська Автокефальная Церква" в свої руки, на Україні її роздирали на частинки і читали окреми листки та сторінки. Це показує, як необхідно постачати туди книжку. І тому пан Міністр Ісповідань для досягнення цього вважає необхідним післа- ти в прикордонну смугу з відповідними уповноваженнями спеціальну людину і лати її ко ти на організацію систематичної переправи книжок з таких пунктів; як Волинь, Гусятин, Скала, Підволочиск, Остріг і інші, звідкиль це можливо. Член Ради, Віце-міністр юстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ визав доцільним організації постійного перепачкування книжок за Збруч і подає, що в цьому можуть допомогти і священники Волині в сумежній смуги з большовицьким кордоном. Член ради, Віце міністр Закорпонних Справ, професор О.ВІХЕЛЬМАН також ухвалює цей план і вирішено вжити заходів для матеріальної змоги це здійснити. IV. ПРО ШИРШУ ВИДАВНИЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ НА ЕМІГРАЦІЇ. Пан Голова Директорії в листі своєму від 29.XI п.р. до пана Міністра Ісповідань висловлює думку, чи не можна було б для видав- ничої діяльності нашої на еміграції мати осередком Духовну Семи- нарію в Кременці на Волині. З приводу цього п.Міністр Ісповідань інформує, що ше на поча- ївському 3"ізді в Жовтні вирішено видавати „Волинські Бпархіяльн Вісти", і начолі цеї праці поставити професора Віднова. І Блископ Кремянецький Діонисій сам прихильно ставиться до цього, але несприятливі матеріальні умови перешкоджають роспочати цю працю; коли видавництво роспочне своє діяльність, то буде повна змога згуртуватись нашим людям коло цього і повести справу в бажаному напрямку. Рада Міністра Ісповідань, не бачучи зі свого боку змоги матеріальною допомогою приспішити цього, вирішує почати, коли Волинь роспочне це своїми заходами. V. ПРО РОЗВЯЗАННЯ ШЛЯХУ ПО ІНОСЛАВНОМУ ОБРЯДУ УКРАЇНСЬКИХ ГРЕМАДЕН ЗА КОРДОНОМ. 3 приводу цього пан міністр Закордонних Справ при листі своєму від 30. XI. ц. р. під Ч. 2413 - 6347 подає проєкт і пропонує його подати на вирішення в Раду Народних міністрів. Після освітлення цього питання Членом Ради, Віце-міністром юстиції п. В. ПІВЧИНСЬКИМ, прийнято пропозицію пана Міністра Ісповідань: "зняти цю справу з черги, і порушити вдруге після обміркування її з юридичного боку в Міністерстві юстиції і одержання певних звітів" висновків. VI. ПРО ОСВІТУ НАШИХ ЛЮДЕЙ В БОГОСЛОВСЬКИХ ЗАКОРДОННИХ ШКОЛАХ. Міністр Закордонних Справ при листі своєму від 9. XII ц. р. під Ч. 2432-6374 подає витяг з докладу Надзвичайної дипломатичної Місії нашої в Італії від 15. XI. ц. р. під Ч. 783. З витягу видно, що лист п. Міністра Ісповідань від 10 серпня ц. р. під Ч. 1710 про заходи, щоб наших людей для богословської освіти було прийнято в Італії,- місія одержала лише 12 жовтня... Ректор української богословської Колегії п. Герезовський зазначив що колегія має вже повнійший від нормального комплект, але обціяв своїх заходів для приняття українських студентів. Після повідомив, що, на жаль, цього досягти йому не можна, бо школи переповнені. Подавши це до відома Раді, п. міністр Ісповідань зазначав прикрість від несвоєчасного одержання його листа в Італії і ту школу, яка від цього сталась. В зв'язку з цим п. міністр Ісповідань нагадував, що це не перший випадок запізненого одержання за кордоном його листів, які посилалися через міністерство Закордонних Справ, і воно в цих випадках звину покладає на брак в його розпорядженні костів для своєчасної пересилки закордонної кореспонденції, яку пере- дає часто через кур'єрів а не поштою. Член-Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, О. Е" ХЕЛЬМАН висловлює жаль, що Міністерство Закордонних Справ мимоволі спричиняється перешкодам в праці Міністерства Ісповідань і додає; що про це належить повідомити міністерство Закордонних Справ і вжити своїх заходів щоб обмінати перешкоди в своїй важній справі. Член Ради, Віце міністр юстиції п.В. ПІВЧИНСЬКИЙ зауважує, що найкраще міністерству Ісповідань вести закордонні зносини безпосередньо, утворивши відповідний відділ в Міністерстві. VII. БЛАГОСЛОВЕННЯ НА ДРУК ВЕЧІРНІ УТРЕНИ ТА ЧАСІВ. міністр Ісповідань для відома Ради читає листа від 4.АП цього року під 4.984, одержаного від єпископа Кремянецького Діонисія. В листі цьому єпископ Діонисій дає своє, як і на друк Литургії в перекладі професора І. Огінка, благословення другого видання Молитовника, а також на друк Вечірні, Утрені та Часів; благословення в такий редакції, як і на Литургію. Одночасно з цим єпископ повідомляє, що по видрукуванні метрик на українській мові, охоче розішле їх в потрібній кількості нашим священникам на еміграції. VIII ВІДНОСЕННЯ ПРАВОСЛАВНОГО ЕКЗАРХА В ПОЛЬЩІ ДО КЕРУВАННЯ ЄПИСКОПОМ КРЕМЕНЕЦЬКИМ ДІОНІСІЄМ УКРАЇНСЬКОЮ ЗАКОРДОННОЮ ЕПАРХІЄЮ. Міністр Ісповідань подав до уваги Ради, що з надісланої Бписко- пом Діонисієм копії листа від 30. XI. п. р. під Ч. ІЗ2 од Православного Екзарха в Польщі, Йому відомо про принципову згоду Екзарха на керуван- ня єпископом Діонисієм Українською Закордонною Епархією; остаточне вирішення цеї справи, як пише Екзарх, має бути вирішеним Вищим Церков- ним Управлінням. З приводу цього Міністр Ісповідань висловлює такі свої думки: "З листа Екзарха видно, що він сам нічого не має проти згоди Єписко- Діонисія Керувати Українською Закордонною Епархією, але, знаючи, що досі Православними Епархіями за кордоном керував і зараз керує Московський Єпископ Влогії", то Екзарх, уникнучи можливих непорозумінь хоче справу цю повести правним способом, віддавши її на вирішення Вищому Церковному Управлінню. Зі свого боку, допомагаючи і Екзархові в цій справі, ми повинні домагатися, щоби Єпископ Діонисіє залишився керувати нашою Закордонною Епархією, бо не є наше бажання. А щоб паралізувати можливий на цю справу шкідливий вплив Московського Єпископату, треба а/ звернутися з відповідними листами до архиєпископа Влогія та і по інших впливових закордонних єпископів Московських. б/ треба скорше побувати в Варшаві для особистого поба- чення з Екзархом і підготовити його, давши Йому відповідне освітлення цеї справи та загальні інформації про нашу закордонну Епархію, про - наші церковні домагання, щоб таким чином Екзарх своєчасно підготов- лений, зміг в наших інтересах виступати на близькому З"їзді представ- ників Вищого Церковного Управління, бо весь в кінці грудня в Варшаві має відбутися засідання Синоду при Екзархові. Член Ради, Віце-Міністр Катиції, п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ рахує зазначені заходи поцільними і, визнаючи важливість справи, вважає поїздку Міністра Ісповідань до Варшави дуже потрібною. Член Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О. Е. ХЕЛЬМАН також визнає поцільність вищезгаданих заходів і обіцяє зі свого боку написати нашому Послові в Німеччині Д-ру Смаль-Стопькому, щоб він відповідно підготувив архієпископа Белогія до бажаного нам вирішення справи про керування Єпископом Діонисієм нашою Закордонною Епархією.- МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР ЧЛЕНИ РАДИ МІНІСТРА ІСПО- ВІДАНЬ Віце Міністр Закордонних Справ, Професор Віце Міністр Юстиції Секретарь, Т. Керуючий Справами Департаментом Православної Церкви Міністерства Ісповідань П Р О Т О К О Л № 20. ЗАСІДАННЯ РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ II-го грудня 1921 РОКУ. м.Тарнів. П Р О Т О К О Л № 20. засідання Ради Міністра Ісповідань II-го грудня 1921 року м.Тарнів. ПРИСУТНІ: Міністр Ісповідань, Професор І.ОГІБНКО; Члени Ради: Віце- Міністр Закордонних Справ, професор О.ЕЙХЕЛЬМАН, Віце-Міністр Котиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ. СЕКРЕТАРЮ: Т.Керуючий Справами Департаментів Міністерства Іспо- відань Ю, ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6-й і скинчилося в 8 години вечора. I. ПРО ДОПОМОГУ ЕМІГРАЦІЇ. П.Міністр Ісповідань подав до уваги п.п.Членів Ради листа п. Голови Директорії від 22.XI.ц.р., в якому пропонується п.Міни- стру Ісповідань вжити заходів, щоб в Церквах Волині було влашто- вано збір допомоги для нашої еміграції в Польщі. Далі п.Міністр Ісповідань повідомляє, що, згідно з вирішен- ням цеї справи на минулому засіданні Ради Міністра Ісповідань, уже писано відповідні листи до Екзарха Православної Церкви в Польщі Архиєпископа Георгія, до Пресвященного Діонисія, Єпископа Кременецького і до Кардинала Варшавського, Архиєпископа Каковсько- го. Крім цього, п.Міністр Ісповідань подав думку, чи не зверну- тись за допомогою нашим емігрантам і до Уніятського Духовенства та Громадянства, зазначаючи, що його зносини з уніятським еписко- патом а також наша гостинність до галичан взагалі, коли вони при- мушені були в 1919 році емігрувати на наш терен, повинні б обіцяти об, прихильність їх до наших потреб на еміграції,- і в такому разі це спричинилось би тіснішому зближенню між нами та галичинами, духовно звязало би їх з нами і зменшило б ту неодність, яка поча- сти відчувається тепер, лякуючи ворогам ідеї Соборної України. Член Ради, Віце-Міністр Котиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ гадав, що "Горожанський Комитет" Галичини, який має секцію допомоги збігцям з України, прихильно допоможе нам, та й Духовенство Галицьке не відмовить нам в своїй помочі. Член Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О. ЕЙХЕЛЬ- МАН висловлює думку, що справа допомоги нам від Галичини - єсть справою окремою від усяких політичних міркувань, поглядів та переконань, і тому вірить в допомогу для нас з їх боку, тим більш, що більшість галицького громадянства прихильно ставиться до над- дніпрянців і наших визвольних змагань. Секретар Ради, Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ підкреслює необхідність звернутись за допомогою до Галичини, з одного боку - вірячи в допомогу, а з другого боку - визнаючи за цим сприятливу нагоду для духовного зближення нас з Галицьким Громадянством і для змен- шення тої штучної нездності, яка так відчувається тепер. Таким чином, всі одноголосно погоджуються на тому, щоб за допо-могою нашим емігрантам в Польщі звернутись і до Галицького Духовенства. II. ПРО ЗНОСИНИ З АНГЛІКАНСЬКОЮ ЦЕРКВОЮ. --- 000 --- П. Міністр Ісповідань подав до уваги бажання п. Голови Дирек-торії, висловлене в його листі від 29.XI.ц.р., щоби повести ширші зносини з Англіканською Церквою, надаючи цьому велике Державне для-нас значення. Від себе п. Міністр Ісповідань додав, що цю справу він давно мав на увазі, багато раз обмірковував її з п. Головою Директорії, бу-ли зроблені певні вирішення. Англіканська Церква в своїх догматах, і вируванні дуже близько стоїть до Церкви нашої, і тому наші більш близькі зносини з цею Церквою були б для нас дуже корисними, бо Церква Англіканська не стала б байдужою до інтересів 40-мільйон-вої Української Церкви, особливо коли довідається, що католицький світ намагається взяти церкву нашу під свій вплив. Щоб зреалізувати свої заміри в цій справі, треба б негайно виїхати до Англії, побачи-тись з впливовим тепер архиєпископом Кентерберійським, подати йому найдокладніші інформації про положення нашої Церкви, про наш рух Церковний, про наше майбутнє, зацікавити його можливим зближенням близьких Англіканської та Української Церков, що також недавно мала на думці і Російська Церква... Але для здійснення цього необхідні кошти, брак яких вперто стоїть весь час на перешкоді в цій дуже важній справі. І при умовах цих можливо лише частіше листуватися: виготови- ти меморандум про становище Української Церкви; післати видання "Українська Автокефальна Церква" архієпископові Кентерберійському всі інформації про наші справи та потреби релігійно-церковні перекласти на англійську мову і післати в Англію. Це дало б свої певні наслідки і мало б також значення в політичному відношенні. В свій час і Рада Міністра Ісповідань ухвалювала потребу поїздки Міністра Ісповідань за кордон, виносила постанови про це, але коштів не асигновувалось... Член Ради, Віце-Міністр Кстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ зауважує, що, поскільки йому відомо, Міністр Ісповідань провадить реальну працю, і йому необхідно б дати не постанову, а реальну допомогу для здійснення його завдань. І в той час, коли гроші витрачаються на справи меншого значення, то Міністерству Ісповідань лосі можна було б дати матеріальну змогу для досягнення великого державного значіння успіхів, дорогих, ніж зроблені на це затрати. Писати ж по Англії всього не можна, і листування з Англією дасть мало: поїхати необхідно, і гроші на це повинні бути..... Член Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О.ЕЙХЕЛЬ- МАН визнає всю вагу і необхідність скоршої поїздки Міністра Ісповідань до Англії і додає, що Міністрові Ісповідань за кордоном особливо в Англії треба прочитати ряд лекцій, інформацій про наші церковні справи,- і це, засікавивши і п'єсу і Церковно-релігійні атердіякола, дойшло б до уваги і парламенту, і це все, бувши широкою під- готовкою, мало б велике значення при особистім побаченні Міністра Ісповідань з архієпископом Кентерберійським, і дало обважані успіш- ні для нас наслідки. На культурно-освітньому і церковно-релігійному грунті, каже професор О.Ейхельман, зносини могли б привести до таких політич- них Англійських впливових чинників, до яких досі нам ще не пощастило досягнути, і тому затрата для цього навіть більших грошей не повинна бути на перешкоді в цій справі. Зносини - ж способом листування, зайнявши досить довгий час, далуть користі дуже мало. Міністр Ісповідань погоджується з необхідністю об'їхати з лекціями закордон і передбачає, що при здійсненні зазначеного пляну наслідки були б дуже корисні, і після цього визвольні від Чорної Москви наші гасла не були лише порожнім звуком. Але постійний брак грошей убиває всякую енергію для дальшої праці... Зараз Міністерство Ісповідань своїми зносинами досягло, що лише при певній матеріальній затраті вже легкою рукою можна було б мати і реальні наслідки і дальша праця без матеріальної допомоги з боку Уряду стане не тільки прикро тяжкою, а може привести ї до затрати без використання всього досі здобутого... Після цих обмірковувань Рада Міністра Ісповідань, рахуючи на успіхи великого Державного значіння, одноголосно визнає необхідність і можливо скоршу поїздку Міністра Ісповідань за кордон при матеріальній допомозі для цього з боку Уряду. III. ПРО НАШУ ПРАЦЮ ДЛЯ УКРАЇНИ НА УКРАЇНІ. В тому ж листі свому від 29.ХІ.ц.р.п. Голова Директорії до п. Міністра Ісповідань просить мати на увазі, що українізація церкви на Україні йде своїм природним шляхом і потребує нашої підтримки: Там великий брак відповідних книжок. П. Міністр Ісповідань зазначає, що він давно це мав на увазі, визнавав цю потребу і тому для поширення на Україні видань "Українська Автокефальна Церква" вживав заходів, про що свідчать листи: до п. Генерала Тютюнника від 20.УІІІ ц.р.під Ч.1841; до нього ж від 29.УІІІ ц.р.підЧ.1891; до п. Посла в Варшаві від 7. IX.ц.р.під Ч.1976; до нього ж від 4.X.c.p.pід Ч.2234; і до п. Міністра Внутрішніх Справ від 28.XI.ц.р.під Ч.2795-16 т. Але, як виявилося, це все дало успіху мало, і на більшість цих листів і відповіді не прийшло. Цими днями знову в цій справі писано листи: до п. Міністра Шляхів - від 6.XII під Ч.2872; до б. Губер- ніального Подільського Комисара від 6.XII під Ч.2873; до п. Міни- стра Внутрішніх Справ від 6.XII під ч.2874; до п.посла в Варшаві від 6.XII під ч.2875; до п.Міністра Закордонних Справ від 6.XII під ч.2876; до голови Видавництва "Книгоспілка" п.м.литвицького від 6.XII під ч.2877; до голови Волинського Кооперативного Видавництва п.Б.Ржепецького від 6.XII під ч.2878. В цей раз міністерство Ісповідань має на думці впорядкувати організовану переправу книжок за Збруч, маючи це під своїм пильним і систематичним доглядом.Що скільки ж це буде здійсненне, покаже матеріальна для цього змога. Книжка на Україні дуже потрібна; в відомості, що впіймавши книжку "Українська Автокефальная Церква" в свої руки, на Україні її роздирали на частинки і читали окреми листки та сторинки. Це показує, як необхідно постачати туди книжку. І тому пан Міністр Ісповідань для досягнення цього вважає необхідним писла-ти в прикордонну смугу з відповідними уповноваженнями спеціальну людину і дати її копті на організацію систематичної переправи книжок з таких пунктів; як Волинь, Лусятин, Скала, Підволочиск, Остріг і инші, звідкиль це можливо. Член Ради, Віце-міністр юстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ визав доцільним організації постійного перепачкування книжок за Збруч і лодас, що в цьому можуть допомогти і священники Волині в сумежній смугі з большовицьким кордоном. Член Ради, Віце міністр Закордонних Справ, професор О.ВИХЕЛЬМАН також ухвалив цей план і вирішено вжити заходів для матеріальної змоги це здійснити. IV. ПРО ШИРШУ ВИДАВНИЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ НА ЕМІГРАЦІЇ. Пан Голова Директорії в листі своєму від 29.XI ц.р. до пана Міністра Ісповідань висловлює думку, чи не можна було б для видав-ничої діяльності нашої на еміграції мати осередком Духовну Семі-нарію в Кремянці на Волині. З приводу цього п.Міністр Ісповідань інформує, що ще на поча-ївському 3"ізді в Жовтні вирішено видавати " Волинські Бпархіяльн Вісти", і начолі цеї праці поставити професора Діднова. І блископ Кремянецький Діонисій сам прихильно ставиться до цього, але несприятливі матеріальні умови перешкоджають роспочати цю працю; коли видавництво роспочне свою діяльність, то буде повна змога згуртуватись нашим людям коло цього і повести справу в бажаному напрямку. Рада Міністра Ісповідань, не бачучи зі свого боку змоги матеріальною допомогою приспішити цього, вирішує почекати, коли Волинь роспочне це своїми заходами. У. ПРО РОЗВЯЗАННЯ ШЛЯХУ ПО ІНОСЛАВНОМУ ОБРЯДУ - УКРАЇНСЬКИХ ГРЕМАДЯН ЗА КОРДОНОМ. -с- З приводу цього пан міністр Закордонних Справ при листі своєйому від 30.XI.ч.р.під Ч.2413 – 6347 подав проєкт і пропонує його подати на вирішення в Раду народних міністрів. Після освітлення цього питання Членом Ради, Віце-міністром юстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИМ, прийнято пропозицію пана Міністра Ісповідань: "зняти цю справу з черги, і порушити вдруге після обміркування її з юридичного боку в Міністерстві юстиції і одержання певних звітів висновків. VI. ПРО ОСВІТУ НАШИХ ЛЮДЕЙ В БОГОСЛОВСЬКИХ ЗАКОРДОННИХ ШКОЛАХ. Міністр Закордонних Справ при листі своєму від 9.XII ч.р. під Ч.2432-6374 подав витяг з докладу Надзвичайної Дипломатичної Місії нашої в Італії від 15.XI.ч.р.під Ч.783. З витягу видно, що лист п.Міністра Ісповідань від 10 серпня ч.р.під Ч.1710 про заходи, щоб наших людей для богословської освіти було прийнято в Італії,-Місія одержала лише 12 жовтня... Ректор української богословської Колегії п.Березовський зазначив, що колегія має вже подвійний від нормального комплект, але обіцяв своїх заходів для приняття українських студентів. Після повідомив, що, на жаль, цього досягти йому не можна, оскільки школи переповнені. Подавши це до відома ради, п. міністр Ісповідань зазначає прикриття від несвоєчасного одержання його листа в Італії і ту школу, яка від цього сталась. В зв'язку з цим п. міністр Ісповідань нагадує, що це не перший випадок запізненого одержання за кордоном його листів, які посилались через міністерство Закордонних Справ, і воно в цих випадках вину покладає на брак в його розпорядженні костів для своєчасної пересилки закордонної кореспонденції, яку передає часто через кур'єрів а не поштою. Член-ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, О. ЕЙХЕЛЬМАН висловлює жаль, що Міністерство Закордонних Справ мимоволі спричиняється перешкодам в праці міністерства Ісповідань і додає; що про це належить повідомити міністерство Закордонних Справ і вжити своїх заходів щоб обминати перешкоди в своїй важній справі. Член ради, Віце міністр юстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ зауважує, що найкраще міністерству Ісповідань вести закордонні зносини безпосередньо, утворивши відповідний відділ в міністерстві. VII. БЛАГОСЛОВЕННЯ НА ДРУК ВЕЧІРНІ УТРЕНІ ТА ЧАСІВ. міністр Ісповідань для відома ради читав листа від 4.ХII цього року під 4.984, одержаного від бпископа Крем'янецького Діонисія. В листі цьому бпископ Діонисій дає свої, як і на друк Літургії в перекладі професора І.Огієнка, благословення другого видання Молитовника, а також на друк Вечірні, Утрені та Часів; Благословення в такий редакції, як і на Літургію. Одночасно в цим бпископ повідомляє, що по видрукуванні метрик на українській мові, охоче розшле їх в потрібній кількості нашим священникам на еміграції. VIII ВІДНОШЕННЯ ПРАВОСЛАВНОГО ЕКЗАРХА В ПОЛЬЩІ ДО КЕРУВАННЯ ЄПИСКОПОМ КРЕМЯНЕЦЬКИМ ДІОНИСІЄМ УКРАЇНСЬКОЮ ЗАКОРДОННОЮ ЕПАРХІЄЮ. Міністр Ісповідань подав до уваги Ради, що з надісланої Єпископом Діонисієм копії листа від 30. XI. ч. р. підч. I32 од Православного Екзарха в Польщі, йому відомо про принципову згоду Екзарха на керування Єпископом Діонисієм Українською Закордонною Епархією; остаточне вирішення цеї справи, як пише Екзарх, має бути вирішеним Вищим Церковним Управлінням. З приводу цього Міністр Ісповідань висловлює такі свої думки: "З листа Екзарха видно, що він сам нічого не має проти згоди Єпископа Діонисія Керувати Українською Закордонною Епархією, але, знаючи, що досі Православними Епархіями за кордоном керував і зараз керує Московський Єпископ Взлогій, то Екзарх, уникнучи можливих непорозумінь, хоче справу цю повести правним способом, віддавши її на вирішення Вищому Церковному Управлінню. Зі свого боку, допомагаючи і Екзархові в цій справі, ми повинні домагатися, щоб Єпископ Діонисієм залишився керувати нашою Закордонною Епархією, бо це є наше бажання. А щоб паралізувати можливий на цю справу шкідливий вплив Московського Єписопату, треба а/звернутися з відповідними листами до архиєпископа Взлогія та й до інших впливових закордонних єпископів Московських. б/треба скорше побувати в Варшаві для особистого побачення з Екзархом і підготувити його, давши йому відповідне освітлення цеї справи та загальні інформації про нашу закордонну Епархію, про наші церковні домагання, щоб таким чином Екзарх своєчасно підготовлений, зміг в наших інтересах виступати на близькому 3"їзді представників Вищого Церковного Управління, бо десь в кінці грудня в Варшаві має відбутися засідання Синоду при Екзархові. Член Ради, Віце-Міністр Катичії, п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ рахує зазначені заходи доцільними і, визнаючи важливість справи, вважає поїздку Міністра Ісповідань до Варшави дуже потрібною. Член Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О. ЕЙХЕЛЬМАН також визнає доцільність вищезгаданих заходів і обіцяє зі свого боку написати нашому Послові в німеччині Д-ру Смаль-Стойцькому, щоби він відповідно підготувив архієпископа Блогоя до бажаного нам вирішення справи про Керування Єпископом Діонисієм нашою Закордонною Епархією.- МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР ЧЛЕНИ РАДИ МІНІСТРА ІСПО- ВІДАНЬ Віце Міністр Закордонних Справ, Професор Віце Міністр Юстиції Секретарь, Т.Керуючий Справами Департаментом Православної Церкви Міністерства Ісповідань П Р О Т О К О Л № 21. Засідання Ради Міністра Ісповідань від 28 грудня 1921 року м.Тарнів ПРИСУТНІ: Міністр Ісповідань, Професор І.ОГІНЬКО; ЧЛЕНИ РАДИ: Віце-Міністр Закордонних Справ, Професор О.ЕЙХЕЛЬМАН; Віце-Міністр Юстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ. Секретарє В.О.Директора Департаменту Духовної Школи Міністерства Ісповідань М.ВІКУЛ. Засідання почалось в 6 годин і скінчилось у 8 годин вечора. I.Читали і підписували протокол попереднього засідання. II.Пан Міністр зачитує лист п.Голови Директорії від 19.XII 1921 р. /Вх.1693/.Лист містить думки і міркування п.Голови Директорії про підвалини та форми будування Української Автокефальної Церкви.На думку автора листа на чолі Української Церкви мусить бути Патріарх. Пан Міністр зауважує, що він цілком погоджується з думкою п.Головно- го Отамана і хоч не визнає патріархату за найкращу форму Церковно- го зверхництва,-бо Патріарх є Церковним монархом,-але з огляду на патріархат московський, а також на патріархати інших православних церков і необхідність імпонувати Москві,яко сильному й органічно ворожому сусідові визнає,що Автокефалія Української Церкви буде найкраще забезпеченою,коли Україна матиме свого Патріарха.Свою дум- ку про Церков Українську в Патріархом на чолі,п.Міністр Ісповідань висловлював в Раді Міністрів Ісповідань ще з пів-року тому назад. Пан Міністр підкреслює брак закінченого проєкту Церковного Управління і повідомляє,що проєкт Церковного Управління було закін- чено ще в Камянці,де він,- на жаль- і залишений,але п.Міністрові пощастило й тут,на еміграції,до якоїсь міри відновити роботу по скла- данню зазначеного проєкта,а саме - зібрати потрібні матеріали. П.п.Радники цілком підтримують п.Міністра і зауважують,що лист п.Головного Отамана показує зацікавлення Церковною справою,яке свід- чить про інтенсивність роботи Міністерства Ісповідань. Пан Міністр знайомить присутніх з набутими ним документами по Церковному Управлінню,подаючи такий реєстр: 1.Проєкт Церковного Управління на Московщині. 2.Матеріали по Церковному Управлінню Сербії. 3.Постанови Всеукраїнського Церковного Собору. 4. Матеріали по Історії Чеської Церковної Реформи. 5. Конституції всіх держав /витяг з творів проф. О. Ейхельмана/ 6. Стенографічний відчит парламентських дебатів по Церковно- му питанню в Сербії. Матеріали ції було передано правникові п.Трембовецькому, який про- тримав їх півтора місяця в себе і нічого не зробив. Професор О. ЕЙХЕЛЬМАН пропонує свої павничі поради при складан- ні проекта Церковного Управління. Збори дякують шановного Професора і в особі пана Міністра про- сять взяти взагалі цілу справу у свої руки, бо спроба Міністерства притягнути до роботи окремих фаховців-правників не дала наслідків за браком коштів. Присутні ухвалюють відібрати всі перечислені п.Міністром доку- менти від п.Трембовецького і передати їх на руки п.Професору О.Ейхельману. III. Пан Міністр зачитує листа п.Голови Директорії від 15. грудня 921 р. такого змісту: п.Міністру Ісповідань, проф.І.Огієнко. Шановний п.Міністре. I. Приймаючи до відома Ваші заходи в справі перетранспортування книжок на Україну /Ваші листи №2897 і 2925/я одночасно прошу звернути увагу на перетранспортування книжок з Бессарабії на той бік Дністра. Знак, що се справа тяжка, але шукати доріг до неї треба. Звертаю увагу Вашу також на м.Остріг, якого росташування має на самому кордоні, могло би бути належним чином використано для Ваших цілей. II. З дебатів з приводу повстання на Україні в англійському пар- ляменті Ви могли побачити, що там воно зустріло своїх прихильників. Думаю, що при зміцненню та поширенню наших заходів ми до нового повстання могли би число таких прихильників збільшити в інтересах нашої справи. Отже вживайте всіх заходів для цього збільшення серед різних созвучних Вашим інтересам кругів Європи і Америки. Це черго- ва наша праця, яка не повинна звязуватись з певним терміном і яку треба розвинути до максимальною напруження. З правдивим поважан- нм ПЕТЛЮРА." У зв'язку з зачитаним листом піднімаєтьсяся п.Міністром обговоренн Я справи з поширенням видань "Українська Автокефальна Церква" на те- рен, окупований московським військом. В справі пересилки книжок /переважно видань У.А.Ц./за Збруч Мі- ністерством Ісповідань давно вже уживо можливих заходів :у свій час про це було написано до Міністерства Внутрішніх Справ,Міністер- ства Шляхів і Григорію Степурі. Було встановлено звязки з цілим ра- дом пунктів прикордонної служби. І в той час коли листування з двома зазначеними Міністерствами не дало жадних реальних наслідків, приват- ні заходи п.Міністра Ісповідань / використання дрібних і випадкових можливостей звязатись з "тим боком Збруча"/дали й дають вже свої позитивні результати. Так, на Збручі, у Скали використані дрібні крамнички,з якими при- ватньо списадалоя Міністерство Ісповідань:через них вже де-що тран- спортовано за Збруч. Переслани книги і до Гусятина, звідки теж поча- стило їх переправити на окуповані Московю терени. Міністерство має звязок і з Підвологичком, де справа тільки роспочинаеться. Отже - при- кордонна служба подільська використана цілком і майже безкоштовно, бо законопроєкт про асигнування Міністерству Ісповідань 50.000 м.п. на видатки по транспортуванню книжок безнадійне звязанув у нетрах Фі- нансової Комісії. Брак коштів сильно гальмує живу справу, але Міністер- ство не припиняє свої роботи. Спілка Волинських Кооперативів в особі п.Ржепецького допомогає Міністерству; спільці пощастило вступити в торгові зносини з большо- виками й продати їм трохи українських книжок: так продана українська граматика Професора І.Огієнка, друкована у Відні. Є наляя на продаж окупантам видань "У.А.Ц." Поширення видань "У.А.Ц." в Бесарабії та Буковині, доручено п.Послу У.Н.Р.в Румунії проф.Мацізевичу: йому надіслано було книжок більше як на 30.000 м.п. /за які він не заплатив/частина їх вже розійшлася, але не на шахід,а переважно на Захід .Точний відомостей та спавоздань від п.Мацізевича не має. Не раз в цій справі писалося й проф.Ганицько- му, що перебуває в Кишиневі, але це не дало реальних наслідків. Професор О.ВІХЕЛЬМАН пропонує використати для звязку з Буковинкою Дипльоматичного Представника У.Н.Р.в Чернівцях, полковника Лугового, особисто відомого. Раднику, яко людина енергійна і працьовита. Пропозиція приймається. IV. Зачитується і приймається до відома лист п.Міністра Шляхів від 16.XII.921 під Ч.778, в якому сповіщається, що розбита організація залізничників не може взяти на себе роботи по транспортуванню книжок на Велику Україну. У. Зачитується і приймається довідома лист Члена Правління Видавничого Союзу "Книгоспілка" від 23.XII.921.Ч.41, в якому повідомляється про неможливість для Книгоспілки взяття на себе роботу по транспортуванню книг за кордон з огляду на труднощі при визуванню пашпорів у Польської Влади та несприятливу кон'юнктуру відносно перу на закордонних ринках. Листа закінчено такими словами: "Але мак в Бозі надію, що мої старання в напрямку усунення зазначених перешкод таки дадуть позитивні наслідки і тоді ми з власної ініціативи звернемося до Вас з пропозицією своїх послуг до росповсюдження так цінних і важливих для нашого національного руху видань "Української Автокефальної Церкви". Прошу прийняти запевнення в моїй найширішій до Вас пошани, Член Правління Книгоспілки Литвич-кий.". VI. Далі зачитується листи, одержані п.Міністром Ісповідань з нагоди виходу у світ квілейної 25-ої книжечки, видавництва "У.А.П.": Лист Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. від 24.XII.Ч.I546. : "Високосановний Пане Міністре. Пан Голова Директорії Головний Отаман, одержавши, "квілейну" двадцяту книжку видавництва "Української Автокефальної Церкви" під назвою "Мова українська була вже мовою Церкви" доручив мені скласти Вам, Пане Міністре, в його імені подяку за названу книжку разом з побажанням дальшого успіху та розвитку видавництву, про що вважаю за призмний обов'язок свій Вас, Пане Міністре, повіломити. Користуючись наголою прошу прийняти вислови моєї широкої до Вас пошани.М.МИРОНОВИЧ". Лист Пана Голови Ради Народних Міністрів від 21 грудня ч.І469. : "Екселенції Панові Міністрові Ісповідань Ректорові Кам'янець-Подільського Українського Державного Університету Професорові Ї.Огінко. Підтверджуючи одержання квілейної книжечки "Мова Українська була вже мовою церковною" прошу прийняти вислови глибокої вдячності за надіслання мені Ваших, Вельмишановний Пане Міністре, видавництв. Користуючись наголою дозвольте собі висловити щире признання і вдяч- ність за Вашу високопатріотичну і самопожертвену працю, котра вже поклала міцні основи під будівлю Української Автокефальної Церкви і тим самим під будову Української Суверенної Державності. Моя співпраця з Вами, Вельмишановний Пане Міністре, дала мені непреривні докази тої сили і енергії, з якими Ви одавались держав- ній роботі серед важких умов народньої боротьбі /які знайшли собі заслужену оцінку, поляку і високе признання з боку "ана Голо- ви Директорії і Ради Міністрів. Я глибоко вірю і певен, що Ваща неоцінима і багата наслідками дольша співпраця в творенні державності, нашої Батьківщини дасть світлі результати, а історія боротьби України за свої суверенні права і особливо за свою народню церковність одмитить Ваши великі заслуги перед Українським Народом. Бажаючи Вам сил і здоровля для дальшої безупинної праці прошу приняти щирі вислови глибокої моєї до Вас пошани. Голова Ради Мі- ністрів П.ПИЛИПЧУК. В.о. Директора Канцелярії Ол.Литель." Лист Пана Міністра Закордонних Справ А.Ніковського від 14.XII.1921 року. пану міністру Ісповідань, Щироповажаному Івану Івановичу Огієнкові. Пане Міністре. Прошу Вас прийняти вислови мої щирої подяки за надіслані мені Вами книжки видавництва "Укра- інська автокефальна Церква", а також і особливо за двадцять книж- ку цього видавництва - шова українська була вже мовою церкви", - особливо чепурно надруковану. Справа культурно-національної роботи набував тепер велико- го значення для програми нашого державного центру в тої причини, що лиха доля і наш суворий український Бог поклали на нас тягарі безмірно тяжкі, працю велику та терпіння по всяк час і день трудне. не тільки мусили ми брати на себе завдання політичні та військові, але тепер приходить ще один обов"язок,- культурно національна ро- бота, бо інтелігентні культурні сили на самій нашій землі вже за малим не вичерпані; там бо тяжка втома, неспроможність працювати, пригноблення духа живого, котрий уже не може жити де хоче. Тому з особливою призмінністю нотую слідом з Вами, Високоповажний Пане мі- ністре, двадцяту книжку видавництва "Українська автокефальна Церква" як свідоцтво того, що початки цеї так потрібної культурно-націона- льної роботи вже закладені і що тут, на мандрях наших тяжких не забракло для цього живих сил і діяльної ініціативи. Щасті і поможи Вам Боже. З широкою пошаною і по всяк час готовий до послуг, Міністр Закордонних Справ А. НІКОВСЬКИЙ". Лист Ректора Духовного Семінара в Станіславові від 18.XII.21р. " ВАША ДОСТОЙНОСТЕ. Я одержав від Вас Видання "Української Автокефальної Церкви", за що складаю Вам мою сердечну подяку. Ваша праця над реформою Церкви на Україні заслугує на повне признання. Дай Боже, щоби великий український Народ хвалив Бога своєю рідною мовою, щоби належав до Вселенського Пастира, а особливо, щоби мав життя, сильну і непохитну віру в Бога. Соборний Крилошанин рр. кат. Капітули і Ректор гр. кат. Семінара духовного в Станіславові, дня 18.XII.-1921р. о.М. ВАЛЬНИЦЬКИЙ /в.р./ / Ректор гр. кат. Дієцезальної Семінарії в Станіславові./ VII Особливий інтереси викликають лист Єпископа Діонисія ш видавш від 16.XII 921р. за №1009 і відозва до Всеєсного Духовенства Волині в межах Польщі від 14 грудня 1921р. ч.9294: "Високоповажний Пане Міністре. Сповіщаючи Вас про одержання всіх Ваших листів, щиро вітаю Вас з приводу грамоти до Вас Пана Головного Стамена і постанови Ради Народних Міністрів, в яких так виразно і яскраво визнається Ваша енергійна праця на користь рідної земли і на славу нашої св. Церкви. Зі свого боку від щирого любачого серця бажаю, щоби світильник Ваш довго ще не вгасав і не здіймався зі свіщника. Сердечно ляку Вам за тепле слово Ваше і про мою скромну участь в Вашій славі. Можу тільки сказати, що серця мов завжди з Вами, і я готовий на все можливе, що будь-як корисним для дорогої страни нашої; але фактично, в дійсності тільки любов Ваша могла знайти во мні стільки заслуг, скільки їх прописано в листі Вашому від 6-го грудня під ч.2886. Хай заховає Вас Господь за доброту Вашу. О допомозі діткам емігрантів вже, в той же самий день, як були одержані листи, виготовлений заклик до духовенства, і зроблено розпорядження про збір церковний для діток. Збір має відбутися на Новий Рік і Богоявлення, бо Різдвяні Свята вже зайняті на збір для українських емігрантів по пропозиції Високопреосвященного Екзарха, згідно з листом до нього Українського Центрального Комітету. Дякую Вам за переслану замітку про українізацію Церкви на Вкраїні, хоч десь я її вже читав. Дякуємо також /я і п.о. Протоієрей Олександр/ Вас сердечно за цікаву і роскішно видану книжку про буле української мови в богослуженні: "Мова українська була вже мовою Церкви". Що до печатки, то я ще подивлюся, прикину ле-що і напишу Вам пізніш. Оставайтеся здорові і Богом хранимі. З глибокою пошаною Ваш сердечно прихильний богомолець єпископ Діонисій.". - До всесвятого Духовенства Волині в межах Польщі. Багато кращих синів Українського Народу недолег гіркою опинилися тепер на еміграції за кордоном Рідного Краю. Більшість емігрантів перебуває в Польщі і знаходиться в надзвичайно трудному матеріальному стані. Емігранти мають при собі багато дітей, які живуть просто в недолюдських обставинах. Гіркий еміграційний стан дуже зле впливає на крихких дітей. От уже більше року діти українські перебувають на еміграції в таких обставинах, що це повинно турбувати серце кожного християнина: діти українські не мають школи, де б вони регулярно і нормально вчилися, не мають потрібних книжок для вчення, не мають навіть молитовників, взагалі духовно діти наші дічавіють що тяжким камінем лягає на сердце батьків їх, і без того заклопотаних еміграційною недолею. Матеріальний стан дітей емігрантських страшний: всі вони не не одягнені; тепер зіма, а діти емігрантів не мають потрібного вбрання і сидять в нетоплених хатах... Діти фізично виснажені, заморені, бо постійно не лойдакть. Церква наша не може допустити, щоби ні в чому неповинні діти гинули з голоду, або росли ликунами. Це було б протибно человіколюбним заповітам Того Хто так любив дітей малих... Сердечно прошу Всесвятне Духовенство прихильно віднестися до жахливого положення бідних наших українських дітей на еміграції і влаштувати в свято Нового Року і в день Богоявлення Господнього церковний збір на користь українських малих емігрантів: Добре було б, як би де-хто сердобольний прийняв на себе святий обов'язок зібрати для дітей де-що в оліжн і хліба. Поки маємо змогу, памятайте, що рука дакшого не оскудіє, а то як би за нашу безчувственность не послав нам Господь такої біди, про яку чути між братами нашими за кордоном, де вмирають з голоду міліони людей. Пан-отці сільських парафій мають в недільний термін після Богоявлення доставити збір пан-отцям благочинним, а останні в недільний же термін до Спархіяльного Управління. Хай Господь допоможе всім в святій справі. Діонисій Епископ Кремінецький Керуючий Волинською Єпархією в межах Польщі.". Мінстр Ісповідань підкреслює теплу сердечність Владики та його чутливість, які виявилися в діяльних заходах на користь дітей біженців. Пан Міністр повідомляє, що він послав уже Еп. Діонисію святочний подарунок - на 15.000 марок польських видань "Українська Автокефальна Церква" для безкоштовного поширення їх поміж вихованцями Духовної Семінарії в Кременці. VIII. Зачитується лист п. О. Г. Лотоцького від 9.XII.921 р. такого змісту: "Високосановний Іване Івановичу. Дякую за прислане нове видання Ваше. З переїздом до Балена, мені трудно стало бачитись з Д., і я ще тут з ним не бачився. При першому ж побаченні постаракся його зв'язати з Вами. Що ж до Вашого допомогового плану, то, на жаль, я не можу про це говорити тим добродіям, бо мій погляд на сю справу інший. З поважанням О. Лотоцький.". Лист дає зайвий доказ труднощів ведення церковно-агітаційної справи, за кордоном при неможливості - за браком коштів - поїхати пану Міністру Ісповідань за кордони Польщі з метою безпосереднього керування і контролю Церковної Справи. Члени Ради знову підкреслюють необхідність подорожу пана Міністра Ісповідань за кордон. IX. Зачитується і приймається до відома лист Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. від імені пана Головного Отамана від 24.XII.921.Ч.1548: "До Пана Міністра Ісповідань. Маю за честь подати низченаведені резолюції, які Пан Голова Директорії Головний Отаман зволив покласти на повідомленнях Ваших, Пане Міністре,- І/ на копії листа до Єпископа Станіславського д-ра Григорія Хомишна з 5 цього грудня ч.2835 виправив резолюція: "З думками цього листа згоджуюсь". 2/ на повідомленні з 9 цього грудня ч.2925 в справі заходів що до розповсюдження видань "Української автокефальної Церкви"- резолюція: "Дякую п.Міністра за приняття негайних заходів до вш здійснення моїх побажань в цій справі.І5.XII.ПЕТЛЮРА". 3/ на копії листа від архієпископа Георгія, Екзарха Православ- ної Церкви в Польщі, з 9 цього грудня - резолюція: "Прошу п.Мі- ністра допомогти архієпископу Юрію стати Крієм замісць Геор- гія,відновити йому знання української мови і повернути Його на лоно Української Церкви. 19/XII.ПЕТЛЮРА."Керуючи Справами Миронович. В.О.Начальника Нанделарії Іножарський." МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР Віце-Міністр ЧЛЕНИ Закордонних Справ, РАДИ Професор МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ Віце-Міністр Юстинції Секретарь, В.О. Директора Департаменту Духовної Школи Міністерства Ісповідань М.Віктор КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки 6 січня 1922 р. м. Постоя. На Раду МН. Ки. 107-1. Октябрь До Пана Міністра Ісповідань. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що, ознайомившись з листами Вашими і долученими до них матеріалами, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти такі резолюції: а/ На листі з 24.ХІІ.1921р. ч 3093 - з копіями протоколів засідань Ради Міністра Ісповідань - "З приємністю ознайомився. Некао того мемурандума, про який згадується в протоколі Ради от 27.ХІ. ч 18, потребу якого вважаю своєчасною і корисною по своїм наслідкам." б/ На листі з 17.ХІІ.ч 3056 - з копією листа п. Крате - "До відома Міністра Ісповідань, треба знати, що давній український емігрант в Канаді Крат по своїм релігійним поглядам є євангелік." в/ На листі з 17.ХІІ.ч 3057 - з копією листа п. О. Ло- тцького - "Не розумію в чому річ." Міністерство Ісповідань. Вхідне Ч 33 Одержано 6-7-1922р Виконано До справи Ч...... В.з. Керуючий Справами Р. Михайлович - начальник Канцелярії 28 1072 оп. № 2 63 (шептюга) мри)+52зв=415 з них літерні МЛБ пропущені МЛБ II " 08 1988 р. Катин сканувавши 21.10.09 Руд Агуст, глоду, 23.04.09 е Цент. державний архів ВИЩОЇ ОСВІТИ та управління ПЕРЕДАНО Дата 27.03.95 + Дата 13.03.96 г. Центральний державний архів Вищої освіти, науки та управління ПЕРЕДАНО Дата 11.04.96 Нашивдюк Київський державний архів Вищої освіти, науки та управління ПЕРЕДАНО Дата 05.05.96 Машин 10.08.97 Глишко 21.04.97 Тим 8.04.97 Билиць 9.04.97 Альміз Центральний державний архів Вищої освіти, науки та управління ПЕРЕДАНО Дата 03.06.97 Пироговський Центральний державний архів Вищої освіти, науки та управління ПЕРЕДАНО Дата 21.07.97 Тим Центральний державний архів Вищої освіти, науки та управління ПЕРЕДАНО Дата 27.08.97 Глишко 29.12.97 Р Перевірено Дата 24.11.00 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 25.11.00 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 23.05.2001 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 24.06.98 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 10.06.98 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 25.12.99 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 3.09.98 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 28.10.98 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 05.06.99 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 3.12.99 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 25.04.2000 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 23.05.2001 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України