Закони УНР, положення та постанови Ради Народних Міністрів УНР. Доповіді Військового міністра УНР про титулування й обсяг прав та обов'язків державних діячів про вище військове управління, 1921, 92 арк.

92 ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНЫЙ АРХИВ Москва, ул. Маросейка, д. 10/14, стр. 3 Фонд: 5786; Учетн. №: Харків 1072 ОКД 2 ВАЖ 21 МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Закони та постанови, положення Ради народних міністрів УНР. Доповіді військового міністра про титулування і обсяг прав та обов'язків державних діячів про вище військове управління І92Ір на 92 арк Міністерство Землеволодіння Департаменти Загальних Справ. Відділ Загальний Закони, постанови положення Ради Народних Міністрів. Повідомлення Військового міністра про титулювання і обсяг прав та обов'язків державних функціонерів, про вище військове управління. Народ 15 февраля 1921 г. Оконч. 27 декабря 1921 г. КЕМПРАДАНИЙ АРХІВ Жовтневий Радянський архів -10%&8хс Х-97 У. Н. Р. ОСОБИСТА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 1 червня 1921 р. Ч. 70 До пана міністра ісповідань I.I. Огієнка. По розпорядженню п. Голови Ради Міністрів його Особиста Канцелярія має за честь переслати при цьому чернетку відозви складеної п. Головою Ради Міністрів для ар- хиву Кам'янецького Університету згідно Ваше- шому проханню. В. о. Директора Канцелярії Діловод О. Нижник 2. ділес з них вбивству нашої серце, якими ми так хотіли віддати наші сили; ділес з них бажання спити і малювати; см також таємно як і ваше ж борги терплячть ті самі шляхи, бо всі Українці, весь поневолені ми український народ. І вон Зрозуміли Ми що не буде васа Вам і Нашим роди- мне доти, доки наша Украй- на не має своєї хати Доки Україні панують мечовбекі які з їх повинитами, або чие- обвді болшевики – комуністи. Коло надійних емук, цього мило олешить Ви поставили своє відно Родути ваше див України або збируйте. Тора- втеперство У.Н.Р. нашою ріка - зрімовсь Вам, знавчи і дивувши лими великим заємірами перу атожівушного. Знаючи, що Нає козаки, галеревець України, Правителемство напряжні вей сили з весь світ, свого дру Того озоби Родути на тарші все те, що ім по- дійшло. Не маючи на України Очевидно, в цій ситуації і медики — мешкав у переговори з чорними договолами, щоби забезпечити рішень нашої армії. Також будь-який повинен говорити, що і чорні можуть вільно держава. Нас не хочуть Слухати, не хочемо випадати за наші правові права на Волю для всього нашого народу. Наших представників та пардоном не хотіли при- ймати, не хотіли брати їх так як вимагає світ посіб чорногірських. — Бо за нашими Барбанами виконати своєю праву на самостійне державне істнування. Наші невеликі Волинь та Ваше безпримірне письменство пере- могти потовбілі поліцейські ереїдів Польщі і Румунії — і при множити власні держави Європи звернути увагу на Україну. Не всі ми держави. Випадки нашої самостійності, але ми всією силою можемо вбити дитин армії та, без чого не можна боговати. На острів не бої не обдерті місце в дії не і позичили рукаши ду- дете одбиватися наступні з ворона. Не за горами мои оле, коби ми буворжено добіємті дніс все це, дві- ти, обврти і # озворітті Сотні тисяч близарів. Наступив рішучий час ка- ми ворожини. Дуже один мо- цьтлий напрямок, і ворог перестане катаювати нашу Москвіну. Так обріз і рік машу майдан, абиш тарево било тронуватись один змієнь до повної перемоги над ворог- ом. Дуже тоді має перешовий не дивжінці і болгичевики, а наши синди. Тоді би дуки все і зоб гідити до єне- вір'я і розмучки. Тепер ніхто не дуре. Кожен тешевство в перейшто. Як налий тери моріло для мого, щоб бели увагу свою покласти. Але немає то вмінка. Не буде з нас інших підготовки, перше невтомної праці, яка відроджує наші можливості ар- мії", Ми дуже багато що ми- вчали зрозуміти і вирішили, - І ми віримо, що перешо- онесемо. Ми вірили і впевнені, що не делятися, а совміс- тити з листорів - колажів бу- струмність на останню оче- отоку дорогому за щастя рідного краю. З глибокої любові до Старо-Нової України, Всі святкують наступну сильність і віру, ніж предків, щоб доказати, що магте право на життя нашадкалий запорозьких козаків. Ви не одні! Ми - не самотні! З Вами Ваше Народне Мови- тсвітство, Галичина, Кам'янець-Подільський, Оташан Петлюра, Правительство Ство звертається до всіх вірних синів гетьманів і закликами Людмила Стари образи і партнери слуг і об'єд- натися. Кожен єдиного Святого кра- дул - віною незалежної України. З тими пропорціями міротворець, яка посібний наряд переповнене євро-об'єдна- в розумному сім'я ваших народів вити. Моги настали нас вже з огнівничою скуттям перед млином Величка вия чепанує серцю. А до тьго часу ні хвили одпочинку і рішуче не втомила доброта за сематовим перелом. Правительстві УНР, звідки великий шум по відбудуванні нашої державності ти що яких, обставинах не покине більше нашої території. Гаразд і військо криється у Дудемо працювати нашу визвольну боротьбу і хвр перечно- Землю, юр залізнично. Нам немає більше повороти, немає виходу, ми не можемо обтягати нашого дру Геть все ж Певні робити, кай кови оке випаде добре з наших втомлених шуканих рук, її відомить у свої махт ні руки нашої еміграцій брати і - перезможуть. Ми злишено діле не можемо житти великий війський український народ. Він буде і скоро буде себе мирується самостійною Державою, геть очи с розпурого і зневаженням хай буде нашим єдиним завданням: За велету всіх у світлість та українські хар буцережжя смерть, хор едва і побіда. УКРАЇНСЬКА НАРОДНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКА ПАРТІЯ ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ Жовтня……17… дня…… 1920 р. №………….. М……Станіславів…… Центральний Комітет Укр.Нар.Респ. партії обміркувавши сучасне становище Уряду, та вважаючи, що за час перебування його за межами У.Н.Р.він не спромігся на відповідну підготовчу роботу і в громадському смислі поставив себе в цілком ізольоване положення,наслідком чого на звільнених від ворога теренах запанувала так адміністративна як і аграрна анархія,рахує необхідним негайне створення коаліційного правительства яке спирадлося на ширші кола громадянства. В цей переходовий до коаліційного кабінету момент Ц.К. виконуючи доручення конференції партії від ІІ/Х,рахує можливим підтримувати нового прем'єра А.Ливицького,коли він буде в своїй роботі спиратися на відповідальні громадські чинники і в основу своєї роботи покладе скликання Предпарламенту,опублікування конституції.Тому Ц.К.У.Н.Р.П.готов дати своїх членів в правительство,забороняючи рівночасно займати їм пости міністрів без портфелю і на колиб переговори в цим напрямку з новим прем'єром не дали позитивних наслідків, партія займає позицію, виголошену в резолюції І-го червня 1920 року. Означену резолюцію довести до відома Голови Ради Міністрів через делегацію.- 1. до кола 5 бояки і етнічні. Два роки минає як ми зі Собором в руках повстанці проти окупації лів українського народу - етнонаціональної влади і німецьких окупантів. Два дозвих роки УНС не покинула головну брук проводовкуєть Наук у місцевий державний в обороні застосувалися. Від земських кладовищ і Чернігова до Кривого Рогу пройшли рейси Медведків мруки і озброєння. Торговец з чотирма вобовом, продавцем добровільним Коли розмовляв, ба не міг Він часу дріб огорнути, то мали притулки глиб хво- рах ранених братів своїх. Також Всім виконавцям та і в собі безсонні ночі тебе жару від шляди і Коли, покинувши себе, Спогадали добро роз- загубити. І ваші мала- бутні ріги села ваших Мешканці самоків і дітей. Що стається з ними в мними листами підписом УХВАЛЕНИЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про Раду Республіки 1. За непокликності окликати на зужії території Державну Народно- Раду згідно з законом 12 листопаду 1920 року /Вістник Державні Законів 1920 року, випуск 2, ч.25/, на час перебування Повстанської за Української Народної Республіки по всіх межах території Республі- ки утворюється Рада Республіки, яка тимчасово виконує органи народної влади, якому належить повнота влади. 2. Державна устрій і постійна конституція, зміни заход робітничого і селянського законодавства та прав національних меншостей в зв'язку з національно-персональним автономією належать до компетенції пов- ноправного органу Народнього Представництва, що його буде скликано на території Української Народної Республіки. 3. Рада Республіки складається згідно з ст. 4 цього закону з уповнов- ажених представників політичних партій і громадсько-політичних ор- ганізацій України, що почали своє діяльність до 1-го липня 1919 ро- ку. 4. Рада Республіки складається з 67 депутатів, при чому українська народна партія делегує 2 представники, Народньо-Республіканська - 5, Самостійніків-Соціалістів - 5, Селянських Соціалістів - 4, Соц- алістів-Ледералістів - 5, Соціял-Демократів - 7, Соціалістів-Рево- люціонерів - 7, Трудовиків - 1, Хліборобів-Демократів - 5, Еварель- ки пастил - 8, Польські - 2 і Німечкі - 1. Громадсько-політичні організації делегують: Об'єднання спі- лок службових залізниць - 4, спілки службових пошт і телеграфів - 2, Мі- сцеві Самозарядування - 4, Українська Кооперация - 4 і Культурно-ос- вітні організації - 3. ПРИМІТКА: Представництво для партій російської меншості на Україні, які отримають на прути суверенності України, буде визначено окремо законом. 5. Кожна з зазначених у ст. 4 цього закону видобичих курій сама визна- чає способ і порядок обрання депутатів по своїй курії, а також землі їх новими особами в разі потреби. ПРИМІТКА: Представництво від Самозарядувань розподіляється по принципу територіальному, при чому 2 представники делегуються від Правобережної і 2 від Лівобережної та Степової України. 6. Перевірка мандатів членів Ради Республіки проводиться на основі на- казу Державної Комісії, який набирає чинності з ухвали пленума Ради Республіки. 7. Кожний в громадян може адмініструвати свої активні виборчі права лише по одній громадсько-політичній організації. 8. До мосту місцевих в часу скликання Ради Республіки переводиться одночасно повноваження уповноважень всіх депутатів Ради, при чому скла- кана нового складу одночасно являється монтом розпуску попереднього. пальних посадах в мент делегування їх до Ради Республіки, заходу- ться їх попередні посади. 10. Члени Ради Республіки одержують розпове видоволення за право в розвірі, що його визначить сама Рада Республіки. 11. Особи депутатів недоторканні. 12. Делеговані Члени Ради Республіки вдіюють свої права і виконують свої обовязки лише особисто і відповідають за свою діяльність в Раді Республіки тільки перед Радою Республіки, а загальні каргідні чини км члени Ради Республіки відповідають в порядку, який встановлюється самою Радою окремим законом. 13. Порядок проходження законопроектів та ведення справ в Раді Рос- публіки встановлюється на підставі конституційних норм, зазначених в окремих законах та регульмні, що їх умовлять Рада Республіки до видання зазначених вище законів. Рада Республіки керується в своїй діяльності відповідними постановами інших законів. 14. На випалок незатверджена законопроекту чи з діючим порядком пі- конопроект протягом оьми днів повертається до Голови Ради Народних Міністрів з наведеним мотивів незатвердження. Голова Ради Народних Міністрів протягом цього ж оьми днів відпо- дає незатверджений законопроект Голови Ради Республіки, який ставить його на день порядок на зблизькому засіданні Ради Республіки. Рада Республіки або бере на увагу зазначені мотиви що до потреби змін в законопроекті і передає його до відповідної Комісії для даль- шого обговорення, або законопроект повинна заново в цілості був звін кваліфікованою більшістю 2/3 голосів. Правильний є цей спосіб законопроекту Голова Ради Республіки лядськає Голови Ради Народних Міністрів для оголошення його в Вістник у державних Законах. 15. Передачі з засідань Ради Республіки відбувається лише є умови сам Ради яка встановлює порядок законодавства на час перерв. Всі вид- ні в цьому порядку закони поступають по за чергою на перше засідан- ня Ради Республіки для ухвали, а разі неухвалення закони ці третять своєм силу. 16. Рада Республіки скликається не пізніш оьми днів в менту набуття сили цим законом. 17. Перше засідання Ради Республіки може відбутися лише в разі присут- ності в ньому не менш як двох третин визначеної в цьому законі за рельної кількості депутатів. 18. Аворум для дальших засідань встановлюється в кількості не менш як половини цілого числа депутатів Ради Республіки. 19. Рада Народних Міністрів або окремі Міністри, що ім Рада Республі- ки висловить недовірря, уступають з уряду. 20. Закон цей до оголошення перевести в життя по телеграму. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛЬВІВСЬКИЙ МІНІСТР ВНУТРШНІХ СПРАВ. ОАЛКОВОЛЬЧИНА з оригіналом згідно. Т.в.о.Директора Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Начальник Відділу Ч.: 14..... "10" Січня 1921 р. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "25 січня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВІДЧУЮ: Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ БАТРИНОВСЬКИЙ УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про висунення в розпорядження Міністра Ісповідань 7.500 польських марок або 150.000 гривень на видатки на подорож до м. Кременця і назад Івана ГУВИ, який має бути там назначений на синодика. I. Висунути в розпорядження Міністра Ісповідань в коштів Державної Скарбниці СІМ ТИСЯЧ П'ЯТЬСОТ /7.500/ польських марок, або СТО П'ЯТЬДЕСЯТ ТИСЯЧ /150.000/ гривень на видатки на подорож Івана ГУВИ до м. Кременця і назад для виконання його на синодика. 2. Постанову цю до 11 оголошення звести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. ДЬЯЧКІЙ МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ І. ОГІЕНКО З оригіналом згідно: Начальник Відділу Державної Канцелярії Діловод Стравинський ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ПОТВЕРДЖУЮ "26" січня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. ПОСВІДЧУЮ: Т.В.О., ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ВАГРИНЮВСЬКИЙ". УХВАЛА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про порядок задоволення утриманням службових Державних Установ за листопад місяць 1920 року. I. Вищому утриманні за листопад місяць 1920 року службовців Дер- жавних Установ Української Народної Республіки, емігруючих в цьому мі- сяці до Польщі, перейти на підставі закону 5 серпня 1920 року та чинні: а/Службовців, що призначені під час останнього перебування Уряду Української Народної Республіки на території України, видали утриман- ня по закону 5 серпня 1920 року за одинадцять /11/ діб. б/Службовців, які приймали участь в реєстрації в Польщі на Укра- їну, що відбулася в листопаді 1920 року, і в еміграції в України до Польщі в тому ж місяці – видали утримання по закону 5 серпня 1920 року за цілий місяць. 2. Одержане за листопад місяць, на підставі закону 35 березня 1920 року, утримання зарахувати в відповідній частині на рахунок задо- волення по закону 5 серпня 1920 року. 3. Посиланню про до 11 оголошення ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛЕШКІВСЬКИЙ". Т.В.О., ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ВАГРИНЮВСЬКИЙ". З оригіналом згідно: Начальник Відділу Д-ду Зак.Опр.Державної Канцелярії ДІЛОВОД Озубришевський ч.30. "29" січня 1921 р. Копія. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "29" Січня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВІДЧУЮ Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ БАГРЯНОВСЬКИЙ УХВАЛЕНИМ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про зміну ст. 17 закону 9 січня 1921 року "ПРО РАДУ РЕСПУБЛІКИ" I. Стаття 17 закону 9 січня 1921 року "ПРО РАДУ РЕСПУБЛІКИ" викладається так: "Відкриття Ради Республіки і перше засідання її вземлю відбувшилося в разі присутності в згаданому засіданні не менш як половини визначеної в цьому законі загальної кількості депутатів". 2. Закон цей до його оголошення ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ А. ЛІВЧЕНКО T. B. O. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ БАГРЯНОВСЬКИЙ У: 36. "Летого 1921р. КОПІЯ. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "3" Лютого 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВІДЧУЮ: Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ БАГРЯНОВСЬКИЙ УХВАЛЕНИМ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про урочисту обітницю Членів Ради Республіки. I. Члени Ради Республіки перед початком першої сесії складають урочисту обітницю такого змісту: "Урочисто обіцяю совісно виконувати всі обов'язки Члена Ради Республіки і цілі сили свої віддати на службу Українському Народові, заховувати вірність моїй Батьківщині, мужно боронити не залежність української Народньої Республіки й охороняти національну, релігійну та городянську волю всіх промадян України". 2. Член Ради Республіки який відмовиться скласти урочисту обітницю, взаємляється за складного мандат. 3. Закон цей до його оголошення ввести в чинність по телеграфу ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ А. ЛІВЧЕНКО T. B. O. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ БАГРЯНОВСЬКИЙ З оригіналами згідно. У. Н. Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Департамент Законодавчих Справ. Начальник Відділу Діловоди М. Павленко Олійник міністерства Усповідань. 4: 41 26 Лютого 1921 року. м. Тарнів ДИРЕКТОР- ДЕПАРТАМЕНТУ Начальник Відділу ЗАКОН про утворення Фінансової Комісії при Міністерстві Фінансів. I. Для розгляду законопроектів та внесень фінансового значення, що вміщуються в остаточних коштів і державного бюджету, які несуться на ухвалу Ради Народних Міністрів, утворюється при Міністерстві Фінансів Фінансова Комісія, на підставах визначених в доданому до цього закону. 2. Законопроекти та внесення, наведені в ст. I-й Цього закону, до представлення їх на ухвалу Ради Народних Міністрів, обов'язково передбачатимуть підготовленням відомства на попередній розгляд та заснованому фінансової Комісії. 3. Додані до цього члена Фінансової Комісії ухвалити. 4. Асигнування коштів, необхідних для переведення в п'ятому закону, передбаченим в контролюваному порядку по контрою Міністерства Фінансів. 5. Закон цей вводить в дію з дня його затвердження. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. ЛЕВИЦЬКИЙ ЗА КЕРУЮЧОГО МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ ЛЕВДЕЛЬ-КРИК Додаток I до ст. І Закону. СТАТУТ Фінансової Комісії при Міністерстві Фінансів. I. Фінансова Комісія складається з Голови Комісії, Невдомого мінного Ценка - Директора Департаменту Державної Окремої Контролю, Членів Комісії та постійного представника Державного Контрольного Голови Комісії і Члени призначаються встановленим порядком по представленню Міністерства Фінансів, а представник Державного Контрольного по представленню Державного Контрольного. На одного з членів Комісії Міністром Фінансів, по внесенню Голови Комісії, покладається обов'язок заступника Голови. 2. При Фінансової Комісії, в підлеглості Голови Комісії знаходиться постійний Секретар і Канцелярія, атідно штатам. Особистий склад Канцелярії призначається Головою Комісії. Крім постійних Членів, в засіданнях Комісії беруть участь представники зацікавлених відомств - по уповноваженням останніх. 3. На Фінансову Комісію покладається: а/ розгляд по суті і обов'язково в фінансового і оборотного боку законопроектів та оправ фінансового знання, або зв'язаних з асигнуванням коштів в державного скарбу, які вносяться на ухвалу Ради Народних Міністрів і с/представлення по цим законопроектам та справам кол. журналів своїх засідань через Міністра Фінансів до Ради Народних Міністрів. 4. Засідання Комісії мають силу, коли в них беруть участь окрім Голови або його Заставника, та представників Державного Контролю і відповідного виконавчого органу не менше двох членів Комісії. 5. У випадках потреби Голова Комісії надається право поділяти Комісію на окремі секції, з дорученням головування в них своїмом Заставникові або одному з Членів Комісії і 6/ закликати до участі в Комісії та її секціях урядовців - докладчиків із центрального складу Департаменту Державної Скарбниці, після пересування з Директором названого Департаменту, та фаховців по різним галузям як із перебуваючих на державній службі, так і сторонніх осіб. 6. Справи Комісії вирішуються простою більшістю голосів, при чому, при поділі голосів нарівно, голова Голови Комісії дає перевагу. 7. Голова Комісії і кожний Член її, а також представники Державного Контролю і відповідного відомства в разі неогодні в постановами Комісії, мають право закласти окремі думки, які в писаній формі прикладаються до журналу засідань Комісії; такі писані окремі думки повинні бути подані Секретарю Комісії не пізніше слідуючого після засідання Комісії дня. В журналі засідання Комісії повинно бути зазначено, хто в учасників засідання Комісії залишився при окремій думці. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. ЛІВИЦЬКИЙ ЗА КЕРУЮЧОГО МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ ЛЕВІДЬ-ЮРЧИК Додаток П до ст. 3-ої Закону. ШТАТИ Фінансової Комісії при Міністерстві Фінансів. | Ч.ч. | НАЗВА ПОСАДИ | КІЛЬКІСТЬ ОСІБ | КЛАСИФІКАЦІЯ ДО СТАНДАРТУ | ОСНОВНЕ РІЧНЕ УТРИМАННЯ В ГРИВНЯХ | | --- | --- | --- | --- | --- | | | | | | **ОДНОМУ** | | 1. | Голова Комісії | I | III | 36.000 | | 2. | Представник Державного Контролю | I | IV | 30.000 | | 3. | Члени Комісії | V | IV | 30.000 | | 4. | Секретарь | I | VI | 20.000 | | 5. | Помічник Секретаря | I | VII | 14.400 | | 6. | Діловод | I | VIII | 13.200 | | 7. | Урядовці І рангу | II | IX | 9.000 | | | **Разом** | **12** | | **251.600** | ПРИМІТКА: На осіб, у цих штатах зазначених, поширюється чинність всіх законів про грошове задоволення урядовців Центральних Державних Установ. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. ЛІВИЦЬКИЙ ЗА КЕРУЮЧОГО МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ ЛЕВІДЬ-ЮРЧИК З оригіналом згідно: Начальник Відділу Державної Канцелярії Ф. Тимбовський Ч. 12. 9 лютого 1946 р. Діловод Озівшиєм Тілення Української Народної Республіки Замовляю: 2 лютого 1920 року Голова Державній Прем'єра Посвідчую: м. б. ог. Державного Секретаря Галицького Ухвалена Радою Народних Міністрів Москаленко Про асигнування в розпорядження Міністра Повідомляє Тимчаса письм (300.000) повноважних майон, або 6.000.000 зливень на подорож до- музації до Ужгороду. 1) Асигнуваний в розпорядження Міністра Повідомлено із коштів Державної Скарбниці тимчаса письм (300.000) повноважних майон, або 6.000.000 зливень на подорож Депутати до Ужгородського Надзвичайного Синоду або-неділи Української Православної Церкви. 2) Посланому ще до і" оголошення відкриття міністр по мелендуру. Голова Ради Народних Міністрів Левченко Міністр Тимовидання проф. І. Ойсико З оригіналом узгоджено Данилов Зак Розділ І. Склад та організація Ради Народних Міністрів. 1. Рада Народних Міністрів є вищим органом Центрального Державного Управління, якому належить виконавча влада. 2. Раду Народних Міністрів складають: Голова Ради Народних Міністрів і Міністри та Керуючі Міністерствами. 3. Раду Народних Міністрів формує Голова Ради Народних Міністрів. 4. До складу Ради Народних Міністрів не входять, але в засіданнях беруть постійну участь: Державний Контрольор, Державний Секретар та Керуючий Оправами Ляльки. 5. Не зможуть міністри або керуючі Міністерствами, в приводу хвороби або в яких інших причин, брати участь в засіданні Ради Народних Міністрів, то їх заступають Віце-Міністри. В таких випадках Державного Контрольора заступає Його Товариш - Державний Секретар; Державний Віце-Секретар, Керуючого Оправами Ляльки. 6. Голову Ради Народних Міністрів іменує ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ. 7. На Заступника Голови Ради Народних Міністрів іменує ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ одного з Міністерств на внесенні Голови Ради Народних Міністрів. 8. Міністри та керуючих Міністерствами іменує на Уряд ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, на внесенні Голови Ради Народних Міністрів. 9. Керуючого Оправами Ляльки іменує ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ. 10. Іменування на уряд Державного Контрольора та Державного Секретаря переходить за законодавчим порядком. З концусігнаруют Голови Ради Народних Міністрів 12. Накази ДИРЕКТОРІЇ про імейдування на уряд Голови Ради Народних Міністрів, його Заступника Міністрів, Черувчих Міністерствами та Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ овідчить своїм підписом Державни. Секретар 13. В особливих випадках Голови Ради Народних Міністрів, Міністрів та Керуючих Міністерствами може бути доручено, а уквали Ради народних Міністрів, наказом ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ керування одним або кількома іншими Міністерствами. Місця Ради Міністрів 14. Міністра та Керуючі Міністерствами підлягають Ради Народних Міністрів і вносяться з ним через подання / доновідів/ та внесення справ, а в Головому Ради Народних Міністрів вони переводять свої синя через листи. 15. Голова Ради Народних Міністрів може запрошувати на засідання Ради, коли вияває за потрібне, знавців для вислухання їх думок що до спеціальних питань та справ, які стоять на розгляді Ради. 16. Кожна особа, що має приготуватись в Раді народних Міністрів, також може запросити, але в згодов Голови Ради народних Міністрів, на засідання Ради, для подання полонення або викладення доповіді, урядових осіб своєї офіці. 17. Рада Народних Міністрів має свої засідання в місці осідку Уряду, у визначених для того приміщеннях. Засідання Ради народних Міністрів неперервно 18. Засідання Ради Народних Міністрів бувають чергові та позачергові. 19. В чергових засіданнях розвивається бічучі справи, а повстане по треба розв'язати справи особливо важливі або негайні, то Голова Ради народних Міністрів призначає засідання позачергові. 20. Чергові засідання відбуваються в певні дні та години, що наперед визначає сама Рада народних Міністрів своєю постановою. 21. Про чергові засідання, осіб, що мають присутність в Раді народних Міністрів, окремо не повідомляється; а лише подається до їх відома не пізніш, як за 14 годин до засідання, реєстр справ, що стоять на чергових. Розділ II. Компетенція Ради Народних Міністрів. 2/. Рада Народних Міністрів: а/ визначає, в межах істнуючих законів, загальні підстави державного управління; б/ направляє та об'єднує діяльність Міністрів; в/ розв'язує справи, що перевищують владу окремих Міністрів та не належать до компетенції Голови Директорії, законодавчих установ та Надзвичайного Суду; г/ виконує доручення ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ та законодавчих установ; д/ дає відповіді Законодавчим Установам на його інтерпелляції; е/ розв'язує справи про законопроекти та інші справи, що вносяться до законодавчих Установ та що на неї законами особливо покладено. 20. Не функціонують Законодавчі установи, то Раді Народних Міністрів належать і функції законодавчі, які визначено в окремих законах. Розділ III. Порядок вступу, розгляду, розв'язання та виконання справ. 29. Справи до Ради народних міністрів вносяться через державного Секретаря. 30. Доповіді та проекти законів і постанов, разом з меморіями за підписами належних осіб, вносяться в кількості примірників по числу осіб, що мають присутність в Раді народних міністрів. 31. На розгляд Ради народних міністрів справи по доповіді держав- ного Секретаря, ставить Голова Ради народних Міністрів. 32. Провадить засідання Ради Народних Міністрів Голова Ради на родних міністрів; а як що він відсутній, то його Заступник. 33. Засідання Ради народних міністрів вважається за законні, коли в них беруть участь не менш, як половина загального числа членів Ради народних міністрів. / арт. 2/. 34. Розгляд справи в Раді народних міністрів починається в доповіді, яку викладає особа, що внесла справу, або, в пропозиції Голови Ради народних міністрів, державний Секретарь, але Рада народних міністрів може встановити й інший порядок. 35. Особи, що їх запрошено на засідання Ради Народних Міністрів в порядку арт. 10 та 10 цього Статуту, можуть подавати свої думки та особити пояснення лише в пропозиції Голови Ради народних міністрів. 36. Голова Ради народних Міністрів ставить справу на дискусію, коли він визнає, що справа вимагає ширшого обговорення. 37. Засновано буде справу, тоді Голова Ради народних Міністрів збирає голоси від Членів Ради. 38. В Раді народних міністрів справи розв'язуються абсолютною біль- шістю голосів присутніх членів; поділяється голоси рівно, то голос Голови дає перевагу. Кожен Член Ради Народних Міністрів повинен подати свій голос для розв'язання справи. Державний контрольор, державний Секретарь та керуючий Оправами Дипломатії, маючи у всіх справах дорадчий голос, участі в голо- суванні не беруть. 39. Спосіб до торкнутися міністерства, якого представник в за- сіданні не присутній, в тому засіданні не розглядається. 40. У всіх справах особи, що мають прибуткисть в Раді Народних міністрів, можуть подавати свої осібні думки, які складається листовно та подається на постійні трьох діб ціля засідання, але заява про подання осібної думки має вступити негайно після вияв- лення випадків голосування до переходу Ради Народних Міністрів до розгляду наступної точки. 41. Якщо осібну думку не буде подано у визначений в попередньому артікулі речинець, то вважається, що особа, яка її вносить, від неї відмовилась. 42. В справах фінансово-економічних державний контрольор має зруч- того, право протесту, при чому справу, яку опротестовано, подаєть ся на розгляд Голови Директорії. 43. Кожному засіданню Ради Народних міністрів секретар Ради скла- дає журнал, якого в наступному засіданні зачитується і ухвалюється 44. Якщо в справі подано осібну думку, то доглядний пакт журналу може бути ухвалено лише по зачитанні його разом з осібною думкою. 45. Журнал засідання Ради Народних міністрів містить в собі: а/ дату та місце засідання, б/ години початку та кінця засідання в/ склад прибутних осіб, г/ короткий зміст доповіді чи внесення д/ постанову Ради Народних міністрів, е/ увагу про подання осіб- ної думки та ж/ інші уваги, що їх буде визнано за потрібне за вести до журналу. 46. Журнал засідання Ради Народних Міністрів підписують особи, що брали участь в тому засіданні. 47. Закони, постанови, накази, що їх ухвалено в Раді Народних Мі- ністрів підписують: Голова Ради Народних міністрів, відповідний міністр чи Керуючий міністерством та Державний Секретар. Акти Ради Народних Міністрів особливої ваги підписуєть всі члени Р.Н.М. та Державний Секретар. 48. Копії журналу засідання Ради Народних Міністрів, за підписом Секретаря Ради, на протязі трьох діб, надсилається всім особам до мають присутність в Раді народних міністрів. 4». Виконання постанов Ради Народних Міністрів переводиться лише по ухваленні й підписанні журналу того засідання, в якому їх було прийнято. ГОЛОВА Ради народних міністрів В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Ухвалений Радою Народніх Міністрів. Законопроєкт про тишаєві штати Колісії по перекла- ду святого Письма і богослужбових книгок) на українську мову при Міністерстві Іспо- відань. 1. Зачувати при Міністерстві Ісповідань Колісію по перекладу св. Письма і бого- службових книгок) на українську мову. 2 Додані до цього тишаєві штати Колісії по перекладу святого Письма і богослужбових книгок) на українську мо- ву Затвердити. 3. Жалювати в розпорядження Міні- стра Ісповідань 3 коштів Державної Скарбниці на утримання персонально- го складу Колісії 2.Н1.000 гривень, або Мдв.600 марок польських на Місяць Пра- вень, 3 тис., щоб надалі гроші на це від- пускалися в кошторисному порядку. 4. Зачувати з коштів Державної Скарбниці одноразово на придбання певних обмінних для перекладу книгок та канцелярійні видатки 1.000.000 гривень, або 50.000 марок польських з тим, щоб надані кошти на господарі, канцелярські та інші видатки відпускалися в соотвірченному порядку в міру потреби. б) Надати право Міністру Ісповідань в грошову платню Зазначених в штатах державців Закшкант такого фашівців на окремі Заєдання в платню по 175 марок польських за Заєддання, а також Вашибляй окремі переклади в платню до 3000 марок польських за переклад Чужкованого аркуша. в) На видання досліджуваних книгок і Письма Святого українського мовного відповідній тисячо польських марок з тим, щоб надані потрібні на видання кошти відпускалися в соотвірченному порядкові. г) Закон цей ввести в чинність через п'ять днів. Голова Ради Народних Міністрів Міністр Ісповідань, президент Тимчасові штати Комісії по перекладу святого Письма для догоспурдових книжок на українську мову. Назва посад: | Кількість людей | Кількість осіб | Утримання в поштових марках ---|---|---|--- на місяць | на рік | 1. Голова Комісії | 17 | 1 | 15.000 | 180.000 2. Інші-граховці: - Прецької мови | VI | 1 | 10.000 | 120.000 - Латинської " | VI | 1 | 10.000 | 120.000 - Української " | VI | 2 | 20.000 | 240.000 - Нідівської " | VI | 1 | 10.000 | 120.000 (Інші граховці нових мов - Німецької" мови) | VI | 1 | 10.000 | 120.000 - Французької " | VI | 1 | 10.000 | 120.000 - Англійської " | VI | 1 | 10.000 | 120.000 9. Літургист | VI | 1 | 18.000 | 120.000 10. Секретарь | VII | 1 | 7.200 | 86.400 11. Придбовець Граматик | IX | 1 | 4.200 | 50.400 12. Друкарниця | IX | 1 | 4.200 | 50.400 Разом місяць нал. 126.600 привезень 2,412.000 Міністр Ісповідань, професор В. о. Директора Департаменту Загальних Справ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: з лютого 1921 року .Голова Директорії Петлюра. ПОСВІДЧУЄ: Т.в.о.Державного Секретаря Багриновський. ЗАВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про асигнування в розпорядження Міністра Ісповідань ТРИСТА тисяч (300.000) польських марок,або 6.000.000 гривень на подоріж депу- танії до Царгороду. І. Асигнувати в розпорядження Міністра Ісповідань з коштів Дер- жаєвої Скарбниці ТРИСТА тисяч (300.000) польських марок, або ШІСТЬ мільйонів (6.000.000) гривень на подоріж депутанії до Царго- родського Патріарху в справі автокефалії Української Православ- ної Церкви. 2. Постанову що до її оголошення ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛІВЧЕНКО. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Проф. Орієнко. З оригіналом згідно: Начальник Відділу Департаменту Зак. Справ Державної Канцелярії Миколаєвський Діловод Студенин 46. 12 лютого 1921 року. м.Тарнів. ДО СПРАВИ. "192/року" міністр Зов ДОПОВІДЬ Щоб засувати термінологію що до вищого чинника в державі стосовно до сфери військової, необхідно зупинитися на історичному походженні та природі титула "Головний Отаман" і встановити, чи є тільки чинник верхньої влади, чи також і чинник виконавчої влади. Опріч того треба засувати відношення державно-правних термінів Голова Директорії і "Голова Республіки" що вживається в законах У.Н.Р.:- В першому універсалі Директорії У.Н.Р. в дня 14 листопада 1918 р. в мені підняття повстання проти Рєтьмана Скоропадського, було оголошено що на чолі того повстання стала Директорія, а керує збройними силами один з членів її, Головний Отаман Петлюра. Тут вперше зустрічається виразне зазначення цього титулу. В період боротьби Директорія мусила виконувати адміністраційні функції і різні галузі адміністраційної влади поділила між своїми членами, доручивши, як сказано вище, керування військовими силами Головному Отаманові Петлюрі. Після скінчення боротьби повстала нагальна потреба розмежувати державно-правні функції і зorganізувати Вищу Владу У.Н.Р.. Вже Трудовий Конгрес встановив 28 січня 1919 року, що Вища Влада на Україні має належати Директорії. З цього часу починається відокремлення Вищого Державного Органу від невластивих йому, виконавчих функцій, якими Директорія в період повстання мусила займатися. Отже Трудовий Конгрес відразу став на правильній шлях і 28 січня 1919 р. встановив, що владу виконавчу Директорія має доручити Раді Народних Міністрів. В результаті цієї ідеї законодавство стало не повний шлях і в законі в дня 24 лютого 1919 р., під ч. 222 про утворення посади Наказного Отамана та обсяг прав і обов'язків Головного Отамана зазначено, що "Головний Отаман має верховний догляд за всіма озброєними силами Республіки"/арт. 2/ і що всі права Вищої Військової виконавчої влади належать Наказному Отаманові, в тому числі і права Російського Верховного Головнокомандуючого. Сей закон, засвоєний таку конструкцію, став на правильний конституційний шлях, що вищий в Державі орган має тільки зверхній догляд за всіма озброєними силами Республіки, а фактично виконавча військова влада доручається фаховому командуванню. Таким чином титул "Головний Отаман" засвоївся одному є членів Директорії, що мав право на зверхній догляд, і тим самим титул "Головний Отаман" сполучається в титулом Члена Директорії, як додає до цього останнього. З обзорою того, що титул " Головний Отаман", було додано до титула Члена Директорії, щоб підкреслити, що Директорія, яко Вища Влада, що має зверхнє керування всім озброєними справами, провадить зверхнє військове керування через одного з своїх членів з титуло "Головний Отаман". З такого правильного конституційного шляху наша державна організація в законі в дня 19 липня 1919 р. під ч 362 зійшла, сказуванням закон ч 222, а натомість в точці 2-рій закону ч 362, було встановлено, що командування армією У.Н.Р. і виконання обов'язків Командуючого армією приймає на себе Головний Отаман військ У.Н.Р. на правах Російського Верховного Волонокомандуючого. Сей порядок не можливий в конституційній державі, бо він покладає на поездставника Вищої Влади обов'язки виконавчої влади, що по-дирає за собою відзначеність за вчинки в сфері влади виконавчої тим знижує рідність Вищої Влади, а іноді ставить в абсолютно неможливий стан відповідальності за діяльність підлеглих чинників виконавчої влади. Крім того , зважаючи на те, що Влада взагалі і по суті і по своїй природі не є і не може бути відповідальною за діяльність виконавчого характеру, доводиться визнати, що закон ч 362 Треба зауважити, що закон ч 362 навіть не вимагає контр-асигнатури і тим усвідомує конституційний принцип, що за діяльність Вищої Влади мусить відповідати контр-асигнант. Однак, з часом законодавець зауважив аномальність такого стану і зняв з представника Вищої Влади функції виконавця, виділивши законом з дня 12 листопаду 1920 р. про Вищу Військову Раду окрему істнуючу посаду командарма. Бажаючи з"лоувати", що після свого лишилося ополученного в титулом Головного Отомана, треба скласти висновок, що закон ч 222 про обсяг прав і обов'язків Головного Отомана є скасований, а закон ч 362 замінено ратифікуванням першого закону з дня 12 листопаду 1920 р. Таким чином титул Головного Отомана лишився тепер без того правового змісту, що надавався в законі ч 222 і ч.362. Однак закон з дня 13 листопаду 1920 р. в артикулі першім, окремою функції Головного Отомана, не позбавився хиби попереднього часу і знову поклав на Вищу Владу обов'язки виконавчого характеру, оприч того треба зауважити, що І-й артикул цього закону вживає новий термін що до Вищої Влади "Голова Республіки". Веруччи на увагу, що сей закон не є основний і що його можна змінити в звичайний спосіб і що в основному законі теж з дня 12 листопада 1920 р. про тимчасове Верховне Управління розуміння Вищої Влади окреслено правильно, як Влади, що не має виконавчих функцій, треба стати на тому, що коли буде допущено помилку в артикулі І-му закону про Вищу Військову Раду, це нині треба використати і, з одного боку, відокремити від Вищої Влади функції виконавчі, передавши їх до відповідних чинників/ Командарма/, а з другого, усунути непоправний титул "Голова Республіки", що вписувався в артикул І-й закону про Вищу Військову Раду. Термін "Голова Республіки" не повинен мати значення державно правної термінології, бо основні закони його не встановлюють, а звичайні закони не можуть зводити нових термінів Тому коли такий новий, невідомий основним законам, термін і вимога десь в законі, то це треба розуміти як спробу окреслити двома словами, не маючими по наших основних законах значення державно-правної термінології,- окреслити ту роль, яку відіграє особа, яка має вже свій правний титул-"Голова Директорії". Проект нового закону першу хибу до певної міри виправив, але не зовсім, бо в сьому законі точно не проведено окреслення сути титула Головного Отамана в дусі нашого основного закону. Сл суть повинна відповідати тому, що Головний Отаман не є самостійна посада в певними обов'язками, а е тільки додаток до титула, з початку до титула члена Директорії, а нині до титула Голови Директорії додаток для того щоб визначити, що Голові Директорії, якому належить зверхне керування всіма державними силами, належить також і зверхне керування військовими справами. На підставі наведенного, на думку Вкромої Комісії, в новому законі було би і правильно, і логично, і згідно з історією, а також в дусі наших конституційних засад, вживати в І-му артикулі нового закону вираз: "Голова Директорії, Головний Отаман Військ і Флоти У.Н.Р.". Після цього редакція артикула І- о мала би виглядати так: "Зверхне керування всіма сухопутними і морськими силами У.Н.Р. належить Голові Директорії Головному Отаману Військ і Флоти У.Н.Р.. Всі акти зверхнього керування Військами і Флотом видаються виключно в наказах війську У.Н.Р. / арт. І42-І40-/Закон ч 540 9 травня 1919 р. і зак. ч 282 7 травня 1919 р.) До цього додатково, що меншість комісії радаля що для усунення в проекті закону строгої конституційності, саме для окреслення значення Головного Отамана лише як зверхнього керовника, необхідно усунути з проекту наказівки і натяки на можливість заособоєння за Головного Отамана якихось виконавчих функцій. В цьому відношенню ст. І42 не задовольняє меншість комісії, яка вважає, що ст. І42 слід було б редагувати так: "6/ всі нині розпорядження що торкються армії і флоти і виходять по за межі 20 компетенції Воєнного Міністра і Командуючого Армією в усіх воєнно-обороонних справах Республіки". Що до термінології" призначається, затверджується Головним Ордманом", то комісія вважає що точне дотримання істнуючих основних законів вимагав щоб після вказівки в певному артикулі, що така-то особа атестується Вищою Військовою Радою і поступала на ухвалу Ради Міністрів, бул вставлена наступна фраза: "Після затвердження Голови Директорії істнуючим нині порядком призначень ухвалених Радою Міністрів, щі призначення переведення в наказах Війську У.Н.Р." Найбільш доцільним є, щоб така редакція була вжита один раз в тому артикулі закону про Вищу Військову Раду, де з'ясовується переведення справ адміністративного характера. / ст. 30 п." Г"/. А во всіх артикулах про порядок призначення на окремі посади можна дати загальну формулювку такого наприклад вищу: "Командармом призначається особа, що атестована Вищою Військовою Радою і ухвалена Радою Міністрів. Призначення переводиться в наказі Війську У.Н.Р. з дотриманням порядку, зазначеного в ст. 30 пункт "Г" закону про Вищу Військову Раду." ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ЮСТИЦІЇ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ ТОВАРИШ МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ 222 24 лютого 1919 року Закон про утворення посади Наказаного Отамана Народньої Республіканської Армії та про обсяг прав і обов'язків Головного Отамана, Наказаного Отамана та Військового Міністра. На зміну та доповнення діючих законів постановити: 1/ Утворити крім посад Головного Отамана Військ Української Народньої Республіки та Військового Міністра посаду Наказаного Отамана Народньої Республіканської Армії, обсяг прав та обов'язків котрих зазначати в нижче наведених статтях: 2/ Головний Отаман має верховний догляд за всіма озброєними силами Республіки і через нього Наказаний Отаман підлягає Директорії Української Народньої Республіки. 3/ Наказаний Отаман відносно всіх озброєних сил Української Народньої Республіки користується правами, зазначеними в статтях 90, 91, 96, 97, 98, 99, а також в статтях 21, 22, 23, 24, 27 і 28" Правил про Польове керування військ в бійськовий час." Наказаному Отаманові доручається безпосереднє ведення військових операцій і йому підлягають всі розділи дієвої армії во всіх відношеннях. В своїй чинності Наказаний Отаман підлягає через Головного Отамана лише Директорії Української Народньої Республіки і відповідає перед нею. ч 362 19 липня 1919 року. Закон про скасування посади Наказаного Отамана Народньої Республіканської Армії про Верховну Головну Команду й та про Військову Раду: 1/ Скасовуємо закон від 24 лютого 1919 року/ Вістник Державних Законів, № 16 ч. 222/" про утворення посади Наказаного Отамана Народньої Республіканської Армії та про обсяг прав і обов'язків Головного Отамана та Військового Міністра". 9 травня 199 року про обрання Головою Директорії Української Аеродромної Республіки С.В. ПЕДАРУ: в межах відповідної Директорії Голови Директорії В.І. Каменя, обраний Головою Директорії-Голова Директорії Голомору Стомансько-Кримських Республіканських Військ С.В. Педару. 1. Матвієнко О. 2. Загрудний І. 3. Князький Г. 4. Никитин Еммануїл 5. Понятовський Л. 6. Благовіщенський Михайло 7. Тулуп Володимир 8. Мельник Олександр 1. Дрібенюк 2. Степаненко 3. Кравченко Лавров Іван, 1905 року народження. Комісія = Π/ν = Ειδούγητος ὁ Θεὸς τῶν γῆρω πάντοθεν, νῦν καὶ αἰὲν καὶ... 1. Азизянка КОПІЯ ЗАТВЕРДЖУЮ "21" Січня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЯРА ПО О В І Д Ч У: Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ БАГРИНЮВСЬКИЙ З А К О Н про збільшення розміру штрафів, накладаємих Контрольними Радами. I. Зазначеній в артикулі I розділу II закону 9 квітня 1919 р. „Про організацію Контролю Української Народньої Республіки /Віст. Дер.Зак.1919 року вип.20 ч.262./ штраф за ненадіслання або несвоєчасне надіслання на ревізію документів, відомостей, пояснень та відповідей по начи- слених та інших ревізійних запитаннях тимчасово встанов- люється в розмірі до п'ятнадцяти тисяч /15.000 / карбованців. 2. Закон цей до його оголошення ввести в чинність по те- леграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ А. ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬОР КАБАНЧІВ З оригіналом згідно. НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ Мин. Абаджія Діловод Озубиць - Міністерства Уповноваженого Надсилається до. 28 Ч. 22... Лютого 1921 року. НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ Мин. Абаджія ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТ Огнєвич КОПІЯ ЗАТВЕРДЖУЮ "21" Січня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВІДЧУЮ: Т.В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ М. ВАГРИНОВСЬКИЙ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про доповнення закону 12 листопаду 1920 року "Про Вище Військове Управління". I. Закон "Про Вище Військове Управління" доповнити артикулом 2 тако- го змісту: "Закон цей ввести в чинність по телеграфу до його оголошення". 2. Закон цей ввести в чинність по телеграфу до його оголошення. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЛЬВІВСЬКИЙ Ч. 18. Летого 1921. Ген-Штабу Генерал-Поручник ЮНАКІВ КОПІЯ. ЗАТВЕРДЖУЮ "21" Січня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВІДЧУЮ: Т.В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ВАГРИНОВСЬКИЙ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про зміну примітки до артикулу 3 закону І2 листопаду 1920 року "Про Ви- ще Військове Управління". I. Примітку до артикулу 3 закону І2 листопаду 1920 року "Про Вище Військове Управління" в зміну істотної редакції викласти так: "Під час війни в васіданнях Вищої Військової Ради беруть участь а правом рішучого голосу Командуючий Армією або його заступник, а Також ДВА представники армії, які обираються Вищою Військовою Радою в числа командирів дивізій, або осіб рівних їм по своєму ста- новищу в армії. Представники армії для участі в засіданнях на про- тягнення терміна, що встановлюється Вища Військова Рада, викликаються остан- нього за порозумінням з Командуючим Армією". 2. Закон цей до його оголошення ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ А. ЛЬВІВСЬКИЙ В.О. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА Генерал Поручник ЮНАКІВ З оригіналами згідно. Начальник Відділу Маєвський Діловод сміністерства Усповідань. Ч. 19. Летого 1921 року. м.Тернів. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ Огдеш ПОПІЛ. ШЕРЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕННЯ 24 березня 1931 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА /в.р./ ПО О В І Д О Ч У: Т.в.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ МАГЧОВСЬКИЙ А. /в.р./ ЗВІСНЕННЯ Голови Ради Народних Міністрів про іменування на уряд членів Ради народних Міністрів ч. 28. ІМЕНОВАННЯ НА УРЯД: ЛИМБУРТ Іван - Заступник Голови Ради Народ- них Міністрів і Міністра Вов- ця. НИКОЛЬСЬКИЙ Андрій - Заступника Голови Ради Народ- них Міністрів і Міністра Земе- деля Опера. ВІЛІНСЬКИЙ Іван-Поло - Міністра Внутрішніх Справ Генерал-Повелчин ОФЕЛЬДОВСЬКИЙ ПАМЕНКО Імкайло - Міністра Військових Справ, з залишенням на уряді Командую- чого Армією. НОВАЛЕЦЬКИЙ Олександр - Міністра Зовнішніх Справ. ПІМПЧУК Павло - Міністра Народнього Господар- ства. ТІМОШЕНКО Сергій - Міністра Фінансів. ЛИПА Іван - Міністра Здоров'я і Опину сані САДОВСЬКИЙ Валентин - Міністра Преси ІРАСНІЙ Павло - Міністра Європейських Справ ОТЕМНОВСЬКИЙ Остапович - Міністра без теми. ОГІЄНКО Іван - Наручного Міністерством Іспо- відань, ЛЕВІЛЬ-РЧИН Харитон - Наручного Міністерством Фінан сів. ХОЛ ОДИЙ Петро - Наручного Міністерством Довідк МАГЧОВСЬКИЙ Никола - Державного Секретаря ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Вицеслав ПРОКОПОВИЧ /в.р. З оригіналом згідно: в.о. Директора Державному Загальних Справ Конельмін Відліпу У.Н.Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ ДЕПАРТАМЕНТ Загальних Справ ч. 173 березня 1921р. м. Тарнів. Надсил еться до Міністерства Генерального В.О. Директора Департаменту Начальник Відділу К О П І Я УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У: 24-го березня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА /в.р./ П О С В І Д Ч УЄ: Т.В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ВАРИНДОВИЧ/ в.р./ В Н Е С Е Н Н Я Голови Ради Народних Міністрів про звільнення з уряду Членів Ради Народних Міністрів. ч. 22. ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ З УРЯДУ: Міністра Внутрішніх Справ ОЛЕНКОВИЧІЙ Олександр Міністра Загороджених Справ НЕПОВОМИЙ Андрій Міністра Ікономіки ОРЛИНЬКО Іван Міністра Праці САДОВСЬКИЙ Валентин Міністра Мити ТИХОНОВИЧ Сергій Міністра Фінансів ВАРАНЮШЕНКО Кримтобор МІНІСТРІЯ Преси й Просвіти НОВАЛІВСЬКИЙ Олександр Міністра Здоров'я і Спілкування СТЕПАНЮКОВИЧ Осиполав Міністра Виробничих Справ ПРАНІН Ілля ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛЕШКІВ /в.р./ З Отриманою згідно: В.О. прокурора Департаменту Загальних Справ Начальник Відділу Млінк У.Н.Р. ДР АНА КАПЕЛЬЧИК /опроменено/ ЗАГАЛЬНИЙ ОТРИВ ч....... " березня 1921 року м. Тернопіль. Подписався до Млінка Лешків В.О. Директора Департаменту Загальних Відділу Млінк У.Н.Р. Міністр Історії 6 Квітня 1921 р. З "483" м. Мернів 5/1 Конія 26 До пана Державного Секретаря. При цьому надсилаю Вам уявлену Радою Народних Міні- -стрів постанову про асигнуван- ня 42.000 марок польських на утримання українських парадій за хардонал. Міністр Історії, Професор І. Мілько З орігіналом згідно: За Дніпровода В. Квасницький Копія. Іменем Української Народньої Республіки Зачерпнувши з лютого 1923 року Голова Директорії Петлюра Посвідчує В.о. державного Секретаря Гр. Шипін. з ухвали Ради Народних Міністрів ЗАКОН про порядок затвердження законопроектів та постанов. 1. Законопроєкти та постанови, що їх ухвалили законодавча установа, або, у випадках в законах зазначених, Рада Народних Міністрів, коту- паль на затвердження Голови Директорії. 2. Законопроєкти та постанови мусять бути окріплено підписами: а/ коли вони в ухвали законодавчої установи, - то Голови цієї установи, Голови Ради Народних Міністрів, та відповідного Міністра чи Керуючого Міністерством. б/ коли вони в ухвали Ради Народних Міністрів, то Голови Ради Народних Міністрів та відповідного Міністра чи Керуючого Міністерством 3. Законопроєкт та постанови подає Голові Директорії на затвердження державний Секретарь безпосередньо. 4. На законопроєкти чи постанови зазначаються, в числі вони ухвали. 5. Голова Директорії і затверджує поданого йому законопроєкт та постанови письмовим написом: "затверджую" і кладе свій підпис. 6. Власноручне Голови Директорії затвердження законопроєкта свідчить державний Секретарь постійними краюкою Печатки та власноручним написом: "затверджено в такому-то місці, такого то року, дня, місяця, року. державний Секретар / ім., прзві- ще/. 7. Відповідь Голова Директорії затвердили законопроєкт чи постанову, то не кладе на них жодного напису, а повертає при окремому листі для дальшого руху, в попереднім приписів, зазначе- них: "Варт. 9 закону з дня 12 лютопаду" про змагання Верховне Уп- равління та порядок законодавства". 8. Закон цей, до його оголошення, внести в чинність через пошлан- ця. Голова Ради Народних Міністрів Шипін. В.о. державного Секретаря Національної Судді Гр.Шипін. З оригіналом згідно: В.о.Канцелярия Виду/Ілу Державної Канцелярії Повідомлення про звільнення в розпорядження Міністра іноземних справ та утримання державності українських народів за межею України 1921 року. 1. Адвізувати в розпорядження Міністра іноземних справ з метою укладення Спільної СОВЕТСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ДОГОВОРНОСТІ (1920) повноваження на утримання державності українських народів за межею України 1921 року. 2. Закон цей ввести в чинність з дня його затвердження, або повторної ухвали Радою Республіки, згідно з п. 14 закону 5-го січня 1921 року про Раду Республіки. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ОРГАН ПО ВИКОНАННЮ ЗАКОНУ СЕКРЕТАРЬ — підпис і звідомлення — 1. виконавчий директор Департаменту державної канцелярії Михайло Орельський 782/50 Міністерства Канцелярії КОПІЯ НАКАЗ По Особистій канцелярії Голови Ради Народніх "Міністрів ч 36 19 липня 1921 року. З огляду на складення моєю обов"язків Голови Ради наро- дних Міністрів і прийняття виконання обов"язків Голови Ради народних Міністрів заступником п. Міністром Істинції А.Ліви- ньким полегшить звертатись до нього по всім справам, які входять в обсяг діяльності вищих виконавчих кометенцій Голови Ради Міністрів з 20 липня 1921 року Голова Ради Народних Міністрів В.Прокопович В.О.Директора чин дірпії Ол.Питель з оригіналом згідно: Діловод Тамм КОПІЯ По Особистій канцелярії Голови Ради Міністрів ч 37 20 липня 1921 року З огляду на складення п.Головою Ради народних міністрів В.Прокоповичем своїх обов"язків приступає з 20-го липня 1921 року до виконання Обов"язків Голови Ради народних міністрів. Заст.Голови ради народних "міністрів міністр Істинції А.Лівинький В.О.Директора Особистої канцелярії Ол.Питель з оригіналом згідно: Діловод Тамм Усвадження Радою Народних Міністрів Проект постанови про асигнування в розпорядження Міністра Ісповідань 200.000 гривень, або 10.000 мафок польських на видату свя- щеннику Івану Губі допомоги на одяг. I. Асигнувати в розпорядження Міністра Ісповідань з коштів Державної Скарбниці 200.000 гривень або 10.000 мафок польських на видату священнику Іва- ну Губі допомоги на одяг по 813/9 коштів Міністерства Ісповідань на 1921 рік. 2. Постанову цю ввести в чинність через п'ять днів. Голова Ради Народних Міністрів Міністр Ісповідань Професор 7. Орлик ДО СПРАВИ. "22" VII 1921 року МІНІСТР 7. Орлик Полемонова записка. По наказу Міністра Деповідань Іван Гуда був командирований до м.Кременця для висвітлення його во священика, на що йому було відпущено постановою Ради Народних Міністрів 25 січня ц.р. з дефекавних коштів 7.500 мафок польських. Виміряння зі Гуда просять біля півтора місяця і витрачають на проїзди не тільки всі відпущені йому гроші, але і невеликі свої кошти, на які він зумав купити собі священицький одяг, рясу і підряєника. Зараз він прохає Міністерство допомогти йому грошима на купівлю священицького одягу. Знатоки скрутне матеріальне становище п.о. Гуди, Міністерство надходить з своєю доку необхідним до допомогти йому в купівлі одягу і просять асигнувати на це 10.000 мафок польських із коштів Дефекавної Скарбничі по § 13 ст. Іміт. А когитарису Міністерства Деповідань. Міністр Деповідань Профессор Вод. Дифектора Депо-ташений Загальний Справ 10. Братковський Заповідник Ради Народних Комісарів УСРР Постанова Про встановлення державного заповідника на території села Кривошлях, Березанського району, Миколаївської області. Виходячи з потреб охорони природних ресурсів та встановлення державного заповідника на території села Кривошлях, Березанського району Миколаївської області, Рада Народних Комісарів УСРР постановляє: 1. Встановити державний заповідник на території села Кривошлях Березанського району Миколаївської області. 2. Надати відповідні земельні ділянки для створення заповідника, які будуть управлятися Державним комітетом природних ресурсів УСРР. 3. Заборонити використання земельної ділянки для будь-яких промислових, сільськогосподарських та інших видів діяльності без попередньої узгодження з Державним комітетом природних ресурсів УСРР. 4. Встановити контроль за виконанням цього постановлення на місцях. 5. Надати відповідні фінансові засоби для створення та експлуатації заповідника. 6. Постанова набирає чинності з дня її опублікування. Председатель Ради Народних Комісарів УСРР Микола Хрущов Київ, 9 березня 1952 року Міністерство Іноподібнь. Дхідне Ч/016 Одержано 13/7/1921 р. Виконано До справи Ч. ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ "10" серпня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ: В. Е Т Л О Р А. ПОВІДОМЛЮЄ : Б Б. З. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ: ГАГРИНОВСЬКИЙ. З УРАВНІ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ НАКАЗ ( по Міністерству Внутрішніх Справ) Ч : 50 ДО РУЧАВ ТЬ О Н : Товариство Міністра Внутрішніх Справ Безволодові Гриценко-Савійському тим- часове керування Міністерством Внутрішніх Справ. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ: БЕЛЯЄВСЬКИЙ В О ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ: ГАГРИНОВСЬКИЙ З оригіналом згідно: За Директора Департаменту Загальних Справ: Микола Рябушинський КОПІЯ 4. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: "10" серпня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ: П. Б. Т Л О В А. ПОСВІДЧУЄ: З-О. ДЕРКАБНОГО, СЕКРЕТАРЯ: ЕАГРИНЮВСЬКИЙ В Н Е С Е Н Н Я Голови Ради Народних Міністрів про іменування на уряд Членів Ради Народних Міністрів Ч: 49 ІМЕНУЄТЬСЯ на уряд: Міністра Єврейських Справ Вінхаса КРАСНОГО Міністра без теки Ота́віана СТЕПАНОВСЬКОГО ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ: ПИЛИЧУК. З оригіналом згідно: За Директора Департаменту Загальних Справ (Підпис) Міністерство Іноподіль. Вхідне Ч1035 Одержано 16/7/1921 р. Виконано До справи Ч... ЗВІТ ГАЛЕРЕЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕННЯ "14" Січня 1921 року ГОЛОВА АПРЕЛЬСЬКОГО ДЕПАРТАМЕНТУ. З ОФІЦІЙНОЮ ПОДАНКИ Голова Ради Народних Міністрів про іменування на уряд Влас. Рад Народних Міністрів 95 .51 ІМЕНУЄТЬСЯ на уряд: Михайло Євродьоров Здзюкович Офікування ДЕВЧИНА Козак ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ВКЛЮЧУЄ. З оригіналом згідно: За Директора Департаменту Загальних Справ Державної Канцелярії: ПРОЕКТ Прийнятий Малою Радою Міністрів ЗАКОН про Громадянство Української Народньої Республіки. I. Громадянство Української Народньої Республіки є держав-ноправна належність людини до Української Народньої Респу-бліки, що надає "й" права та обов"язки українського громадянина. 2. Повнота політичних прав в Українській Народній Республі-ці, а також право державної і публично-громадянської служби належить тільки громадянам У.Н.Р. разом з тим, на них упадає і обов"язок виконувати повинності та всі "закони і дбати всіма силами про її добробут, не жаліючи, навіть для неї сво-го життя. 3. Громадянин У.Н.Р. не може одночасно бути громадянином чи підданим іншої держави. 4. Громадянами У.Н.Р. з днем проголошення самостійності Української Народньої Республіки /9/22 січня 1918 року/суть: I/ всі особи української народності, що мешкають в межах Української Народньої Республіки і 2/ всі особи інших народностей, крім чужоземних піддан-ців, що до дня І липня 1914 року не менше як один рік стало мешкали в межах Української Народньої Республіки та їх діти до 14 років віку; при тому сталість замешкання не визнається за урядовими та військовими особами бувшої Російської Держави що не народилися в межах Української Народньої Республіки як що вони до І липня 1914 року проживали на україні менше як пять років: 5. Особи, що не перебували на території України на 9-22 січ-ня 1918 року, які не підлягають чинності попереднього арт.4-го цього закону, алеж в ового походження належать до Української нації, також вважатимуться за громадян Української Народньої Республіки, як що вони: повнолітні-до І липня 1923 року, а не- повнолітні на цей термін на протязі року по досягненню повно- ліття подадуть про це відповідну заяву. 6. Право українського громадянства набувається: 1/ через на- родження від громадян Української Народньої Республіки, через шлюб чужоземки в українським громадянином, через усиновлення чужоземця до чотирнадцяти років громадянином У.Н.Р. і 2/ через натuralізацію. 7. Можна просити проприйняття до українського громадянства /art.6.п.2/ коли особа має правоздатність та дієздатність, пере- бував на терені Української Народньої Республіки на протязі пя- ти років і ,крім того, доведе, що має матер"альні засоби,необ- хідні для утримання себе й своєї родини. 8. Крім цього, громадянство Української Народньої Республі- ки можуть набувати, коли оселяться на Україні і подадуть від- повідну заяву, таки особи: а/ українська громадянка, що пішла заміж за чужоземця, коли цей шлюб буде розв"язано в ним, або коли вона лишиться вдовою, б/ народжені від шлюбу з чужозем- цем діти української громадянки, які після скасування шлюбу, або овдовіння матері залишаються коло матері, і в/ чужоземці, які скінчили вищу чи середню українську школу на Україні, та не пізнійш двох років після-нівеля-скінчення освіти подали зая- ви про приняття їх до українського громадянства. 9. Право громадянства придбане на підставі арт.6.п2 цього закону, поширюється і на дружини та дітей осіб, що набули гро- мадянство; що до дітей, то лише в тому разі коли ці діти не досягли 17-ти років. 10. Прозьби про прийняття до українського громадянства вне- сенії згідно з арт.арт. 5 та 8 цього закону, незадовольняються вразі, коли цьому заперечують відомості про панебні вчинки про- хача,його плямучну професію або передбачення про можливу його шкідливість для Української Народньої Республіки. II. Заяви осіб, зазначених в арт. арт.5 та 8 цього закону, про зачислення до громадянства У.Н.Р., подаються Начальникові Губернії за всіма документами, якими доводиться їх право. Провоби чужоземців / арт.7./ про прийняття їх до громадянства У.Н.Р. подаються Міністрові Внутрішніх Справ . Заяви осіб, зазначених в арт.5, у відповідних випадках можуть подаватися до належних Дипломатичних Представників У.Н.Р. за кордоном; в цьому разі Представники ці повняють функції Начальника Губернії. 12. Заяви, що вступили до Начальника Губернії чи Дипломатичного Представника У.Н.Р. за кордоном, або задовольняються ними постановою про зачислення прохача до громадянства У.Н.Р. або залишається без задоволення. В разі задоволення провбів про зачислення до громадянства У.Н.Р., прохачам, по виконанню ними в установленнй спосіб, присяги на вірність Республіці, видається свідоцтво про Українське громадянство. В разі ж залишення заяви про зачислення до громадянства УНР. без задоволення прохачеві надається право оскаржити таку постанову в місячний термін з дня повідомлення його про це до Міністра Внутрішніх Справ. 13. Міністр Внутрішніх Справ або задовольняє скаргу на постанову Начальника Губернії чи Дипломатичного Представника У.Н.Р. за кордоном або лишає її без наслідків . Скарги на розпорядження Міністра в цих справах подаються в місячний з дня повідомлення прохача термін до найвищого Адміністративного Суду, де розглядаються судовим порядком при участі представника Міністра Внутрішніх Справ. 14. Провбби чужоземців / арт.7/, що вступили до Міністра Внутрішніх Справ згідно з артикулом II цього закону, розв'язуються Міністром безпосередньою. Залишення провбби без задоволення не мотивується. 15. Міністром та Начальником окремих Центральних Офіцій надається право по згоді з Міністром Внутрішніх Справ, вносити до Ради Народ- ніх Міністрів про прийняття до Українського громадянства чужозем- ців, які зробили значні послуги Українській Народній Республіці І6. Кожний прийнятий до українського громадянства, складає в публічному засіданні Мирового Судді, в районі якого має перебу- вання, або випадках, що їх вказано в арт. 5 цього закону, на руки Дипломатичного Представника Української Народньої Республіки присягу на вірність республіці по доданому до цього тексту. - Особи які по переконаннях своїх не визнають присяги, дають за- місьч ней урочисту обітницю. Текст цієї обітниці такийже , як при- сяги, тільки з пропуском слів: " та заприсягаюсь". І7. Прозьби Українських громадян про звільнення в громадянства задовольняються: І/ коли за ними не рахується жадних залежностей перед Державним Скарбом та Місцевими Самоврядуваннями 2/ коли ними виконанні всі обовязки по військовій повинності 3/ коли забезпечено опікування всіх осіб, що знаходяться по закону під опікою прохачів. Прозьби про звільнення від громадянства подаються і розвязуют ся тим же порядком, що і прозьби про приняття до громадянства У.Н.Р.; відносно прозьб цих за місця до моменту розвязання спра- ви публікується за рахунок прохача в офіційним органі Української Народньої Республіки та місцевих офіційних і 2 приватних часописях І8. Особа що звільнилась від громадянства У.Н.Р. муєть на протязі півроку залишити межі Республіки; на ліквідацію нерухомо- гомайна надається річний термін. І9. Особи, що звільнились від громадянства У.Н.Р. до 17 років віку, не мають права приїхати та оселитися на території" У.Н.Р. до упливу ними 45 років. Виключення з цього правила розвязуються Радою Народних Міністрів на внесення Міністра Внутрішніх Справ, що відбудеться в поруєуминню з Військовим Міністром. 20. Хто без належного дозвілу вступить до підданства іншої Держави, той підлягає карам зазначеним в законах карних У.Н.Р. 21. Примусове позбавлення або обмеження прав громадянина У.Н.Р. може відбутися лише в наслідок Судового присуду, що набрав законної сили. 22. Закон з дня 2-го липня 1918 року про Громадянство Української Держави, зі всіма його наслідками касується. 23. Закон цей перевести в життя до його оголошення через по-сланців.- ДО СПРАВИ. "11" /III 1921 року МІНІСТР Т. Білявський Проект. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Громадянство Української Нарадньої Республіки. I. Громадянство Української Народньої Республіки є державно-правне належність людини до Української Народньої Республіки, що надає їй права та обов'язки українського громадянина. 2. Повнота політичних прав в Українській Народній Республіці, в тім числі активне та пасивне право участі у виборах до публічно-правових установ, а також право державної і публічно-громадянської служби належить тільки громадянам У.Н.Р.; разом з тим, на них упадає і обов'язок виконувати всі її закони та дбати всіма силами про її добробут, не маліючи, навіть для неї свого життя. 3. Громадянин У.Н.Р. не може одночасно бути громадянином чи підданцем іншої Держави. 4. Всі підданці бувшої Російської Держави, які на дев'яте /двадцять друге/ січня 1918 року - день проголошення самостійності Української Народньої Республіки - стали перебували на території України, маючи там постійний осідлок, суть громадянина У.Н.Р. ПРИМІТКА: Ті особи, що осіло перебували на терені Української Народньої Республіки, але в тих чинних причинах на 9-е/22-е січня 1918 року були поза її межами, також підлягають чинності цього артикулу. 5. Особи, які на зазначений в попередньому артикулі /4/ термін не перебували на території України, але ж по своєму входженню належать до Української нації, або народилися на Україні, також вважатимуться громадянами Української Народньої Республіки, як що вони на протязі одного року неповолітні — по досягненню повноліття, а повнолітні після надання цьому закону чинності, подадуть про це відповідну заявку. Заяви ці пишуться на ім'я Адміністратційного Відділу Окружного Суду, або по місцю народження, останнього перебування, чи знаходження власності прохача, як що він родився, перебував чи має власність на Україні, або Столичного Окружного Суду в усіх інших випадках, і подаються зі всіма потрібними документами через найближчого закордонного представника Української Народньої Республіки, який не правляє їх до Суду по належності, зі своїм висновком. 6. Право українського громадянства набувається: 1/через народження від громадян Української Народньої Республіки, через шлюб чужоземки з Українським громадянином, через усновлення чужоземця до сімнадцяти років громадянином У.Н. 1 2/ через натуралізацію. 7. Через натуралізацію право громадянства набувається при умові, коли особа має правоздатність та дієздатність, перебуває на терені Української Народньої Республіки на протязі пяти років і, крім того, доведе судові, що має матеріальні засоби, необхідні для утримання себе й своєї родини. 8. Крім цього, громадянство Української Народньої Республіки можуть набувати, коли оселяться на Україні і подадуть відповідну заяву, такі особи:а/українська громадянка, що пішла заміж за чужоземця, коли цей шлюб буде розв'язано з ним, б/народжені від шлюбу з чужоземцем діти української громадянки, які після скасування шлюбу залишаються коло матері, в/чужоземці, які скінчили вищу чи середню українську школу на Україні, та не пізнійш трьох років після скінчення освіти подали заявки про приняття їх до українського громадянства і г/ чужоземці, які зробили Українській Республіці значні послуги. 9. Право громадянства, придбане на підставі арт.6 п.2 цього закону, поширюється і на дітей осіб, що набули громадянство, коли ці діти не досягли 17-ти років. 10. Провадби про прийняття до українського громадянства можуть бути невадоволені вразі, коли цьому заперечують відомості про ганебні вчинки прохача, його плямучу професію або передбачення про можливу його шкідливість для Української Народньої Республіки. II. Провадби та листування про прийняття до громадянства вступають до Адміністраційного Відділу відповідного Окружного Суду. Суд по розгляді прохання з боку всіх умов надання прав громадянства, вирішує справу і постанову свою об'являє прохачеві та надсилає копію її до належного Начальника Губернії. 12. Постанови Суду по справах про громадянства можуть бути оскарже- ні до Надвигодого Суду в чотирех-тижневий термін прохачем чи На- чальником губернії. Термін цей лічиться для прохача з дня об'яви Ному постанови Суду в остаточній формі, а для Начальника губернії -з дня одержання копії постанови Суду. Скарги подаються через той Адміністраційний Суд, який учинив оскаржену постанову. 13. Коли з боку Начальника губернії не буде надіслано у встановле- ний термін протеста на постанову Суду про прийняття до грома- данства, Суд видає прохачеві свідоцтво про українське громадян- ство. 14. Кожний, принятий до українського громадянства, складає в засі- данню Адміністраційного Суду, або в випадках, що зазначено в арт 5 цього закону, на руки закордонного представника Правительства Української Народньої Республіки присягу на вірність Республіці по доданому до цього тексту. ПРИМІТКА: Особи, які по переконаннях своїх не визнають при- слуги, дають замісць неї урочисту обітницю. Текст цієї обітниці такий же, як присяги, тільки з про- пуском слів: „та заприсягаюсь". 15. Громадянин Української Народньої Республіки може набувати гро- мадянства або підданства іншої держави лише в такому разі, ко- ли він одержить дозвіл на вихід з українського громадянства /арт.16 і 18/. 16. Вихід з українського громадянства не допускається, коли виявиться, що громадяни Української Народньої Республіки має відбувати військову повинність або за ним рахуються якісь недоплати по особистих податках чи залеглі платежі. 17. Хто без належного дозволу всунуться до підданства іншої держави, той підлягає кері, що зазначено в ч.I ст.325 „Улож. о наказ." і йому забороняється повернення на Україну. 18. Оправи про вихід з українського громадянства розв'язуються Адміністраційним Відділом місцевого Окружного Суду по відповідних заявах. В цих заявах зазначається: а/до громадянства чи підданства якої держави прохач переходить; б/відношення його до виконання військової повинності У.П.Ф. і з офіційні відомості про уплату ним всіх особистих податків та залеглих платежів. 19. Закон з дня другого липня 1918 року, „Про Громадянство Української Держави" зі всіма його наслідками насуються. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Додаток до арт.14 закону Про Громадянство Української Народньої Республіки". ТЕКСТ ПРИСЯГИ. Обіцяю та заприсягуюсь бути завжди вірним Українській Народній Республіці, як своїй Батьківщині, охороняти інтереси Республіки і всіма силами своїми допомогати її славі та розцвіту, не жаліючи для цього навіть і свого життя. Обіцяю та заприсягуюсь не визнавати другої Батьківщини, крім Української Народньої Республіки, щиро виконувати її закони і взагалі всі обовязки громадянина її, коритися їй Правительству і всім поставленним від нього властям, завжди маючи на думці, що добро та розцвіт моєї Батьківщини мусять бути для мене вище моїх особистих інтересів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ ОГОЛОШЕННЯ. Після того, як переведено перший випуск молодих старших із Спільної дівочої школи Команди Школи закликає Українську молодь не дармувати часу і вступити до школи для проходження курсу ІІ. УМОВИ ДЛЯ ВСТУПУ ДО ШКОЛИ. А/ Освіта не нижче 4 класової вищої початкової школи, або 5 клас гімназії на відділі піхотний і кінний, 8 класова чи відповідна освіта на гарматний та інженерний відділк. Б/ Вік не менший 18 років В/ Лікарське свідоцтво про стан здоров'я. ДО ВСТУПУ ДО ШКОЛИ ДОБРОВІЛЬНИЙ. Всі хто бажає вступити мають прибути о .......год. цього серпня 1921 року до кімн.Ч 26 От. Бристоль для запису до вступу в школу. До Міністерства Особиста Канцелярія згідно резолюції п. Голови Ради Міністрів надсилає до відома. За директора Канцелярії Діловод Міністерство Вхідне 1094 2/6 Міністерство Ісповідань. Вхідно Ч.1105 Одержано 25.08.1921 р. ДО СПРАВИ. " 192_року міністр ПРОЕКТ. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВИЩУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНУ РАДУ. ГЛАВА І. А./Завдання Вищої Фінансово-Економічної Ради. 1. Для встановлення повної системи і заховання пріємственности в розвитку фінансово-економічного життя Україської народньої Республіки,та для непереднього регляду найважливіших фінансове- економічних питань і справ,виникючих в оссягу Державного Упра- вління й законодавства Республіки утворюється при Ра ді наро- дньх міністрів Вища Фінансово-Економічна Рада, на корду покла- дається: а/ непередній перед внесеним в Раду Народних Міністрів, роз гляд фінансово-економічних законопроектів,розрелення окре ми ми міністерствами. б/Давати висновки по фінансово-економічним і техничним питан ням і справам, які вносяться або скромими "інстррами,або Радою народних міністрів.- в/Координація діяльності окремих міністерств по фінансово- економічним питанням в межах істнуючих законів.- г/Розгляд і сегорення питань зв'язаних з розвитком техни- чного й економічного знання в Республіці. д/Розгляд і сеговорення проектів споруджень,маючи вилеке державне значення. е/Розгляд в цілому і дача висновку по щерічному росписові Державних присутків,та видатків Республіки. 2. Вища Фінансово-Економічна Рада, в межах своєї компетенції має право законодавчої ініціативи,яке здійснює через Голову Ради. Примітка. Складені Вищою Ф.-Е.Радою, в порядкові законодавчої ініціативи законопроекти,надислаються на попередній розгляд і висновок відповідних міністрів і вносяться Головою Ради до Ради Народних Міністрів разом з одержаними по законопроектам висновками відомств. 3. Всілякі Вищої Ф.-Е. Ради прикладаються до виготовлення Державною Ранцелярією на остаточне затвердження, законопроектів будь-яких на розгляді Ради. В. СКЛАД ВИЩОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ. 4. Вища Ф.Е.Рада складається з: 1/ Голова Ради 2/ Міністрів: Фінансів, Народнього Господарства, Шляхів, Земельних Справ, Пряці, Пенсій та Телеграфів, або їх представників. 3/ Представників Всеукраїнських організацій, які обслуговують інтереси: а/промисловості: загальної, цукрової, вугільної й залізної всього 4 представника, б/торговлі: загальної й хлібної всього 2 представники, в/банків - 1 представник г/сільського господарства -1 представник. 4. Представник кооперації: кредитової, сільсько-господарської й споживчої всього 3 представники. 5. Представників Всеукраїнського об'єднання професійних робітничих союзів 1 представник. 6. Дванадцять постійних членів, які призначаються в склад ради з числа осіб, відомих своїм знанням в області Фінансово-економічних і технічних питань. 7. Членів кореспондентів, з осіб з відповідним стажем і досвідом 1 пересуваних в великих фінансових або промислових центрах. ПРИМІТКА. На час до звільнення території України й незалежності перевести нормальне представництво від організацій та партій до роботи потрібну кількість постійних членів установлюється такий склад Вищої Ф.Е.Ради. 1. Голова Ради 2. міністри: Фінансів, Народнього Господарства і Шляхів або їх представників 3. Представників Всеукраїнських організацій які обслуговують інтереси а/промисловості - 1 представник б/торговлі - 1 представник в/банків - 1 представник г/сільського господарства - 2 представник 4. Української Кооперції - 1 представник 5. Представників Всеукраїнського Об'єднання професійних робітничих союзів - 1 представник 6. Кількість постійних членів по призначенню з числа осіб, що відомі своїм знанням в обсягу фінансово-економічних і технічних питань. 7. Членів кореспондентів з осіб з відповідним стажем і досвідом по одному в Берліні, Відні, Варшаві, Вукаремті, Цюриху, Парижі та Мюнхені. Представництво від організацій може бути замінено призначеним в склад гада зазначених вище організацій гадою народних міністрів в перезумінні з Головою Вищої Ф.-Е. Ради 5. Головою Вищої Фінансово-Економічної Ради та членами можуть бути лише особи з відповідним науковим або практичним стажем і досвідом. 6. Голову В.Ф.-Е. Ради та постійних членів зазначених в п.6 арт.4-го або п.6 примітка до арт.4-го, всієї в вищому освітньому затверджує Верховна Влада з кандидатів,котрих Ухвалила Рада народних міністрів з пропозицій міністрів: Фінансів,народнього Господарства та Шляхів та перезумінні з Головою В.Ф.-Е.Ради. 7. Члени В.Ф.-Е. Ради зазначені в п.п.3,4 і 5 затверджуються гадою народних міністрів на підставі мандатів від відповідних організацій. ПРИМІТКА. Порядок та спосіб представництва і визнання права окремих організацій на зазначене в п.п.3,4,5 §4-го предста- вництво розглянується інструкцією яка має бути вироблена Головою В.Ф.-Е. Ради в перезумінні з міністрами: Фінансів,народнього Господарства і праці і затверджена Радою народних міністрів. 8. Члени кореспонденти своєю практичною або науковою діяльністю й перебувають в великих фінансових або промислових центрах - остаточно звіряються В.Ф.-Е. Радою . 9. Зміни в складі делеговання міністрів,або їх представників розглядається з постанови гада народних міністрів про це невідомляється Голова В.Ф.-Е. Ради Звільнення від виконання обов'язків Голови В.Ф. Ради та постійних членів розглядається з постанови В.Ф.-Е.Ради ухваленої Радою народних міністрів і затверджений Верховною владою .Звільнення аю заміна членів делегованих від організацій переводиться на підставі положень зазначених в інструкції /прим.до ар.7/ Звільнення членів кореспондентів робляться постановою В.Ф.-Е. Ради. 10. Голова и нестійні члени Вищої Ф.-Е. Ради одержують гро нове заходовлення в розмірі, що встановлений законом для Голен і постійних членів В.Військової Ради.Вина городя членів коре- спондентів оприділяється окремим положенням, яке виробить В.Ф. Рада і буде затверджено Радою народних Міністрів. II. До участі в засіданнях Вищої Ф.Е.-Ради можуть бути за- кликані самою Радою на окремі засідання, з правом дорадчого го лосу ті компетентні особи, що будуть користи своїм спеціальним знанням при вирішенні Радою тих чи інших питань. 12. Члени кореспонденти користуються в засіданнях правом до радчого голосу і тільки в питаннях, які ними декладаються прав рівничного голосу. 13. Вища Ф-Е.Рада респочинає свою діяльність коли в склад ii увійшла одна третина постійних членів зазначених в артику ли 4-му, а по-за межам України 1/3 постійних членів зазначен них в примітці до арт.4-го в тому числі лічиться й Голова гад 14. Справи в В.Ф.-Е. Раді вирішується простою більшістю голосів при чому при поділі голосів наривне, голос Голови дае перевагу, про що сьов"якого зазначається в журналі. 15. В разу відсутності голови В.Ф-Е. Р.засідання відбува- ються під голеуванням його нестійного заступника, який призна чається Радою народних Міністрів з нестійних членів В.Ф-Е.Ради 16. Постанови В.Ф-Е.Ради є дійсні коли в засіданні ii при сутні Голова, або його заступник, член декладчик і не менше трьох членів Ради в правом рівночого голосу. 17. Для попереднього розрозділення питань, що намічені на роз гляд в Раді можуть бути утворені постановою Ради окремі Комісії під голеуванням у кожній одного з нестійних членів Ради.Склад цих комісій утворюється постановою Ради.Комісії користуються правом кооптації і відповідніх компетентних осіб. 18. При Вищій Ф.Е.Ради у всепосередній мідлолості Голови істнує нестійкий Секретар і Канцелярія згідно прикладених до цього штатам. Секретар має право присутності на засіданнях Ради по заклику Голови. 19. Постійний Секретар і особистий склад Канцелярії Вищої Ф.Е.Ради призначаються Головою Ради. 20. Голова Вищої Ф.-Е.Ради підлягає Голові Ради Міністрів на правах Міністра. 21. Звільнення з відпуску членів В.Ф.Е.Ради відбувається поста новою Голови Ради. 22. Голова і члени Вищої Ф.-Е.Ради за порушення своїх зобов'язань служби підлягають відповідальності перед Вищим Судом Республіки ГЛАВА II. ПОРЯДОК УРЯДУВАННЯ. 23. Дні засідань В.Ф.-Е. Ради призначаються розпорядженням Голови Ради. 24. Денний порядок засідання зазначається в повістці, що складається Секретарем Канцелярії, згідно висновок Голови Ради і доводиться до відома членів Ради особисто до відкриття засідання. 25. Члени Ради до відкриття засідання мають право попередньо го розгляду всіх справ, що заготовлені до слухання в Раді. 26. Засідання відкривається і закривається Головою ради.З поч тку читається, затверджується і підписується журнал непереднього засідання потім декладаються позачергові заяви, після чого засі дання продовжується згідно зазначеного на повістці порядку денного 27. Доповідь кожної справи робиться відповідним докладчиком без перерви. По скінченню доповіді Членам Ради, що того бажають, надається право вимогати пояснення, повторення або прочитання з оригіналу та артикулів що не досить зрозумілі, при чому пояснен ня можуть даватись як членам Ради так і відповідним комітетентим особам що закликані на засідання згідно арт.ІІ /цього пол./ 28. По заслуханні доведів в кожній справі й пояснень до неї встановлюється загальний спосіб обговорення цієї справи: належні до обговорення точки і порядок /черга/ розв'язання виниклих питань 29. Члени, що не погоджуються з вирішенням більшості, мають право подачі окремих думок. Про вжиття використати це право вони мусять знести заяву зараз же після вирішення справи, а самі думки подають листовно на ім'я Голови не пізніше як через два дні після засідання, в котрому розглядалася справа. Ці думки оголошуються разом з читанням відповідного журналу засідання й прикладаються в оригіналі до цього журналу. 30. Постанови, що ухвалено більшістю голосів; вносяться до журналу Ради, а копії для постанов надсилаються відповідно: Голові Ради народних Міністрів, Міністра: Ф. фінансів, народнього Господарства Шляхів, Земельних Справ і Праці. Журнал підписують: Голова Ради й тільки члени, що брали участь в відповідному засіданні. Скріпляється журнал секретарем Ради. 31. Справи, що остаточно розглядаються В.Ф.-Е.Радою можуть обговорюватись в Раді вдруге, лише як у випадках виявлення нових обставин. 32. Ухвали Вищої Фінансово-Економічної Ради, разом з журналом і належними матеріалами надсилаються Головою Ради вжиткових думок кимххххххххххххх до Ради "народних" міністрів. Висновки по фінансово-економічним і технічним питанням передаються не належності відповідним "міністрам, або Ради народних "міністрів. 33. Листування В.Ф-Е. Ради за підписом Голови її скріплюється Секретарем Напцеларії Ради. 34. Вища Фінансово-Економічна Рада має печатку. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ КРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: 21 листопада 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОЛІЦІЇ ПОСВІДЧУЮ: Т.в.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ СНІХІМСЬКОГО УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про видачу евакуаційної допомоги службам Державних Центральних і Місцевих Установ. I. Видати евакуованим службам Державних Центральних і Місцевих Установ, які перебували на службі в день затвердження цієї постанови, евакуаційну допомогу в розмірі місячного утримання за всіма додатками на підставі закону 25 березня 1920 року. 2. Надати Міністрам право видати зазначену в п.I допомогу з коштів, що знаходяться в їх розпорядженні. 3. Постанову цю звести в чинність по телеграфу. Заступник Голови Ради Народних Міністрів САЛІКСЬКИЙ Т.в.о. Державного Секретаря (СНІХІМСЬКОГО) З оригіналом згідно: Т.в.о. Директора Департаменту Законодавчих Оправ Державної Панцелярії Почальник Відділу ГАЛЬНИМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " вересня 1921 р. ГОЛОВА ДИРЕКЦІЇ ПОСВІДЧУЄ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про зсіннування 450000 польових морф на вдорошення гімназій і дитячого садку для дітей - сі-їнців в м. Ченстохові та Тернові. I. зсінувати в розпорядження Міністерства Народньої Освіти з коштів Державно- Скабничні чотиреста тисяч польових /450000/ м.п. на вдорошення гімназій в м. Ченстохові та Тернові, а також дитячого садку в м. Ченсто- хові за місці травень - червень і вересень-грудень 1921 року. Закон цей до його оголошення ввести в чинність через послашків. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПЕРЕДУМ'Я МІНІСТЕРСТВОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ Холода (підпис) З орігіналом зійшов Кровіж В. Іванович Законом від 31/III п.р. було звільнено з розпорядження Міністра Народньої Освіти 14500 польських морг на збереження річковій і ділянок саду для дітей-біженців Устюжанів в м. Ченстохові та Каменеві на межі сім'ї-Биєнь 1921 р. Річкові в м. Ченстохові було відкрите в 2-го січня 1921 р. в складі підготовчої класи і перших чотирьох класів річковій в кількості 60 учнів із адаптацією до місця дитячого саду. Вага морг 73500 п.м. та на четверохлітньому ділянку саду-дітям в землі перебувало 10. Річкові в м. Каменеві було відкрите 15 лютого п.р. в складі кількості 34 учнів. В їх збереженні на протязі трьох місяців-в 15 лютого до 15 травня витрачено 7000 п.м., сед-то по 20000 п.м. на місяць. Взагалі в річкових 1-й річковій залишилось 50 морг п.р. Таким чином на засвоєння платною діяльності і умови виконання річкової за літака місяць-в 15 травня до 30 червня п.р., можна було витратити 20000 п.м. В новому мільйонному рокі називається в них річковій і цілком у садку-розповсюджуються І-го засновання п.р., при чому в Ченстоховській річковій відкрились нові 56 учнів, а в Каменевській-2. Відкриття нових класів вимагає збільшення освітнього фонду на збереження річкової. Спочатку збільшена освіта уснах фондів до Ченстоховської річкової, як не задано в донесенню до цього Комітету, коливалася тим, ще в будучому мільйонному рокі і навчателям в Ченстоховській річковій пляж-обсяг освіти, створений змінам народної Освіти, і через те. Тимчасово залишається плану по 50 м.п. за копію до Каменевській річкової. На державних двох річкових і ділянок саду в місцях земель-мундир 1921 року необхідно звільнувати фінансові тисяч п.м., якщо в Каменевському який до цього додається. Всего таким чином на укриття річкової і ділянок саду, необхідно звільнувати 420000 п.м. КЕРІВНИЙ ІНСТРУКТОРОМ У РОЗПИСІ ОБЛАСТІ за Директора Департаменту загальної Освіти /підпис/ Ханіна /підпис/ Субейко З орієнтування: Проф. В. Попов ММЦ Витяг з журналу Фінансової комісії 19 вересня 1921 року п.м. 0008 ч. 252. Слухали Законопроект Міністерства Народної Освіти про звігу- нування 450000 м.п., польських і відвоєнних гімназій додатково- го садку для дітей біженців-ученців з м.Ченстохови та парно- вик 0882 Слухали Законопроект ухвалити у вигляді до цього кунему при- кладенню: До визначення затримання по законопроєкту сувор 53600 м.п. Фінансова комісія підкрити не істовати -адук атрослово слідувого обсягу: I. Гімназія в м. Ченстохові - директор-матерія 5000 м.п. - вчителі 146 осіб, чи тиждень 534 леций на місяць - леції 50 і 100 м.п. 51,100 май - а уходованих - відповочне Ідса... 6000 опл. од зчн из - Господарські видати - садо Х посіпляння... 5000 м.п. - Служитель ... 1000 м.п. - Овоч, леції... 7200 м.п. - Ковейда, тоди і т.и.... 1000 м.п. - оцінка механізму з - Ходилі Народ Управлений Фортечною 12200 м.п. Разом... 63900 м.п. На 4 місяці /а І-го вересня по І-е січня 1922 р./ 272600 м.п. Одноразово на стоялості у... 30000 м.п. 2. Дитячий садок в м. Ченстохови - 55 ст. І на тиждень... 9500 м.п. - " " на 4 місяці.... 38000 м.п. Разом на Ченстохові... 472600 м.п. 3. Гімназія в Тарнові - директор..... 5000 м.п. - леції -95 на тиждень, 372 на місяць, - леції 50 і 100 м.п.... 27200 м.п. - Ідготовча класа... 5600 м.п. - Господарські і гендерські видати... 8990 м.п. Разом... 34300 м.п. на 4 місяці................... умов 18(1) кросаєв 20000 м.п. да бібліотецу одноразово............................... -лізь еди маїво юндебогостомтой!!.....1573003 -свягліднійську річницю 215 тривалостю .см 000024 виплати -онове і данихно 8000 м.п. ніжніємт 60000 кплд. як удає от Разом на Тарнів і чинетохів................... 523310 м. -коли узятою оплат од Уїдкали у птильську тібослоподав м.к. к. в. Х V І при цьому фіншова комісія вважає "ончепотрібним 1/ Встановити що до норми полегшеної оплати розподіл педагогичного г о персоналу на дві категорії, до однієї з них мають належати особи, які не перебувають на державній службі; а до другої - ті що обсаджують будь- які урядові посади винагороду за читання непідучителем першої категорії рії Фінансова Комісія вважає споведливим зменшити у годзійному роз- мірі / в 100 м.п./ порівнюючи до норм тієї ж винагороди для учитель другої категорії. Винагороду за виконання директорських обов'язків Фінансова Комісія зм неус до 50000 м.п. менш на увазі: 1/ встановлення розглядаєми забо- новостями колонійною плем'ї, по радійній ножко чиля; 2/ обмежність числа учнів і необхідність адміністративних особливостей і з / одержання в позичкової особам, по виконують особливої дирктор, утримання по займаньих в Центральних Державних Установах та сходах. З оригіналом зрідно Секретар Фінансової Комісії /Підпис/ п.м 00857 м.в. з ..п.м 00893 А. ССІ лізь е-1 он пневок от-1 в і маїм 4 ак ..п.м 00823 сергійчан Варламов ан озвалородо іаютонар м в юдос яквтід .S ..п.м 00003 інфоїт А ак " " ..п.м 00623 сіхотонар вн мези ісодар в нізанії. ..п.м 0003 дотьон, ..п.м 00857 лівейн ви СУС ,дивент ан овс Іцел ..п.м 00823 і м 001 і (Карінок ..п.м 0063 волня притотоція. ..п.м 00659 н-тадна і чавркети і і-аорзодопел ..п.м 00823 мезь Додаток II до журналу засідання Фінансової Комісії ІІ вересня 1921 р. Ч. 252. Проект. УХВАЛА РАДОР НАРОДНИХ МІНІСТРІВ I. встанова. про асігнування 526.300 марок-польських на вдержання гімназій та дитячого саду для дітей біженців з України в м.м. Ченстохові та Тарнові. I. Асігнувати з 'оштів Державної Статбонки в розпорядження Міністра Народньої Освіти пятьсот двадцять шесть тисяч вісімсот /526300/ марок-польських на вдержання на протязі часу з І травня 1921 року по I січня 1923 року гімназій в м.м. Ченстохові та Тарнові і дитячого саду в м. Ченстохові. 2. Норму поземліної оплати для тих учителів, що не обладнують будь-яких посад в урядових установах, встановити в розмірі 100 марок-польських за кожну лекцію, а для учителів, на обладнують таки посади, в розмірі 50 м.п. за кожну лекцію. 2. За виконання обов'язків по посаді директора гімназії встановити додаткову винагороду в розмірі чотирьох тисяч /4000/ мар. п. цомісляно. 4. Закон цей, до його ого оціння ввести вчинність через посиланців. Голова Ради народних Міністрів Керуючий Міністерством Народньої Освіти Срідно Голова Фінансової Комісії Брамченко /в.п./ Секретарь Е. Ляблевський /в.р./ З оригіналом згідно Секретарь Фінансової Комісії /підпис/ I. ступені - 250 гривень II. ступені - 300 " III. ступені - 350 " Ставки ці дійсні не чи майною частково про поліпшення матеріального стану службових людей на умовах від 25 березня 1930 року, що повинніться на них, крім звільнення основного учителя в 7,5. В разі /спільно ст.св. залишати. 24. При відстороненні нової школи, коли ставки з оплатою, педагогично-адміністративної ланці і на визначених, залежних з дитинами, одержуються за пільговий ступень. Учителі за недопомогу краще при відстороненні першого ступеня одержують платню, якщо ф. батьків. Як відмінити свої школи, II або III ступеня не в новому складі класів, педагогична праця оплачується по дійсній кількості тижневих лекцій, що дає учитель, але не менше 1/2 тої платні, яка б належала учителеві при викладанні ним лекцій всіх по своєму фаху у відповідному ступені нової при повному складі класів. Коли нова школа сполучається з школярником іншого ступеня, то учитель в сполучених ступенях одержує платню по загальних етапах. Кількості лекцій, але не менше 1/4-тої платні, яка належала б йому при викладанні ним всіх лекцій по його фахові в сполучених ступенях при повному складі класів. 25. Коли хто з учителів застукає лекції тимчасово відсутнього учителя, за ту лекцію одержує за кожну фактично дану лекцію 1/4-одиниці з спеціальних коштів деної школи, коли ж не можливо то є сум, які від участь для цієї потреби в восповадженні зуберніяльних і ловірових кільких Управ. Керуючий Міністерством народної Освіти Директор Департаменту Саратських Справ МІНІСТЕРСТВО ІННОРІДНИХ СПРАВ. Відповідно до розпорядження № 1325 від 3/Е 1927 Виконано До справи Ч. ЗАТВЕРДЖУЮ Голова Директорії ПОСВІДЧУЮ в державному секретаріаті надзвичайний суддя ДО ОПРАВИ. 3 " х 1927 року міністр 7.04.28 УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН Про вогкнування і розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ 13.300.000 гривень для видання Українському Громадянському Комітету тони у Львові субсидій на відкриття майстерень бірж праці та ідейних для біженців з України. 1. Асигнування і розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ в суммі 13.300.000 гривень призначається майстереням бірж праці та ідейних для біженців з України. 2. Закон цей гасеться в чинність через посиланням Голова Ради Народних Міністрів орг. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Глєнко ( ) В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДЗВИЧАЙНИЙ СУДДЯ МЕМОРІЯ до законопроекту про асигнування 13,300,000 гривень в розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ для ви- дані допомоги Українському Громадянському Комітетові у Львові. Події на Великій Україні викидають без перерви за кордон все нові і нові матеріали людей, які розпорядження не вида- вали місцева чи центральна влада суддівих в Українському Дер- жавному воєні не в силах опинити їх, що не можуть жити на Україні. Одне в Галичині не статистичних даних, по подов Українського Громадянського Комітету весь час перебуває понад 1000 людей, обідравших розходних безробіття. По останній ре- гістрації виявилося така кількість: 1252 особи, з них 964 чоловіки, 179 жінок і 129 дітей; які перебувають в 9 місцево- стях. Громадянський Комітет у складі Надмірної секції звер- нувся до Уряду У.Н.Р. в проханні допомогти йому грішми, аби він міг дати раду людям, що завдяки своїй політичній діяльності призвушени були клинути рідний край. Значна кіль- кість біженців це раз збільшується. Забезпечити їх власним напрямом унайткуванням дешевої харчівки, призулків вимагає надзвичайних видатків, навіть які жоден Уряд не на своїй те- ріторії звинувачує не може. Єдиний шлях заберегти той елемент, який по своїй активності найбільш погрібаний при будуванні держави, є що можливою забезпечити змогу кожному цього для себе зробити. Секція Громадянського Комітету стала на цей шлях і звернулася до Уряду У.Н.Р. в проханні дати допо- могу в розмірі 1,057,800 карп., сподіваючись найти особи поміч в такому-ж розмірі у міжнародних організацій. Секція рахує, що цієї кількості грошей їй вистачить, аби ухащувати в 9 пунктах /Підволочиське, Руслани, Окали, Бор- шеві, Тарнополь, Чорткові, Снагині, Копичанах, Львові/ найпер- ні: невську столярні, кравецьку, - і біри праці, а також улаштувати / в 7 місцях / і поширити в 2 місцях Тарнопо лі і Львові/ ідеальні. З огляду на те що дійшло єдиний шлях реальної допомоги є улаштування різних малотеренъ. Міністерство Внутрішніх Справ гадало би потрібним такі малотерні улаштувати. Зважаючи на тяжкий стан фінансовий, Міністерство гадає можливим зменшити квоту, що обраховує Секція в 1.057.500 мар.п. до 665.000 м.п., а таких міркувань: рахуючи до цільним, аби в кожному з 9 місць, що передбачає Городовсь кий Комітет, було улаштовано малотерні. Міністерство Внут рішніх Справ вважає можливим обмежитися улаштуванням в кожному з зазначених місць крім Львова, по одній мал отерні у Львові - 3 малотерні /по одній кожного типу/ а всього 12 малотеренъ. Оте: 1/ З малотерні невських по 38.000 /По даним невської май стерні для інвалідів у Львові/ - 114.000 мар.п. 2/ З малотерні кравецьких по 42.000 /По даним коопера тива "Праця" у Львові/ - 126.000 мар.п. 3/ З малотерні столярських по 45.000 мар.п./по дан, при ватних малотеренъ і ціна ринку на найнеобкіднійше при ладда/ - 135.000 мар.п. 4/ 2 малотерні додаткові для Львова 38.000-42.000-80.000. Разом на малотерні 455.000. З огляду на те, що Секція гадає можливим половину суми потрібної на організацію мал отеренъ і т.п., здержати від різних міжнародних орга нізацій, на малотерні належить асигнувати лише 50% всієї суми, себ то 227.500 мар.п. Улаштування бюро праці в кожному місці з зазначених вище міркувань є кінче потрібним, бо дасть змогу кожному з придуваних емігрантів найдекше орієнтуватися і знайти для себе найбільш підходячу працю. Міністерство гадає міжним видати в повній мірі проханню квот 25.000 на кожне місце до «225.000 м.п., аби дале змогу по спрацю постачати як найкраще. Що до улаштування ідеальнь в 7 місцях Підволочиську, Гусатині, Скали Борцові, Силлнні, Конишницях, Чорткові Міністерство гадає доцільним одержати Народньовим Комітетом таких ідеальнь лише в Підволочиську, Силлнні, Конишницях і Чорткові бо в Скали і Гусатині має одкрити такі ідеальні Товариство Українського Червоного Хреста. Оборудовання ідеальні дешевою по собівартості /продуктами таким ідеальним засіно допомогать міжнародні організації, завдяки чому партість облугу в них виносить 20 мар.п., вечері 15 мар.п./виносить по даним дешевої кухні Германського Комітету - 85.000 мар.п. Отже на що потребу необхідно відпустити /85.000кв =425.000 м.п. в яких 5%/ - 212.500 мар.п. Всього потреби, які має обслуговувати Секція У.Р.К. виносить досягнення 683.000 мар.п. На підставі наведених вище міркувань, одну частину цеї суми можна було би асигнувати в польській валюті, а другу - в українській. оріл КЕРІВЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Типенко-Савіцький ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ Кузьмін з офіційною звістю: Секретар В-му За. Сердя М.Зборовськ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " жовтня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОВІДЧУЮ В.О. ДЕРЖАВНОГО ОФІСЕТАРЯ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про порядок затвердження законопроєктів. 1. Законопроект, що його ухвалила Законодавча установа або коли вона не функціонує, Рада народних міністрів, підлягає затвердженню ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. 2. Законопроект мусить бути скріплено підписами: а/ коли він з ухвали Законодавчої установи та голови та секретаря цієї установи; б/ коли він з ухвали Ради народних міністрів, то голови Ради народних Міністрів, міністра чи державного міністерства, якщо законопроект тичиться справ певного міністерства та Державного секретаря. 3. Законопроекти подає Голові директорії на затвердження державний Секретарь безпосередньо. коли законопроект з ухвали Законодавчої установи, то державний секретарь подає його на затвердження при листковому пошані за підписами голови законодавчої установи та голови Ради народних міністрів. 4. На законопроекті зазначається, в якій він ухвали. 5. Голова директорії затверджує поданого йому законопроект 7. Після затвердження і голови Директорії та посвідчення державного секретаря законопроєкт стає законом. 8. Із затверджених законопроєктів на поду робиться за закон цей, на підставі арт.арт. 10 та 11 закону про Тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства, оголошується до загального відома для належного виконання". Цей напис підписують: Голова Ради народних міністрів. Міністр чи керуючий міністерством, як що закон тичиться справ певного міністерства, та посвідчує Державний секретар. 9. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через позланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ М.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ ОДИН Міністерство Ісповідань. Вхідне ч/з394 Одержано 17.2.1921 р. Виконано До справи Ч....... ДУКЛАД. Закон 12 листопаду 520 року в тієї його частин що тиситься вище військової Ради, як шліт показало са- ме миття в сучасний момент в"яляється тим анахронизмом, котрий утруднює поступовий розвиток військового діла і в де які мірі гальмує те, що тим чи іншим робом набуто практикою і досвідом озброєної сили республіки затчас нашої визвольної боротьби. Цьому законі здібатися такі парадокси, котрих не можна знайти в ідеї структури тих же військових установ у інших цивілізованих народів. Основа ідея покладена в положення про виду військо- ву раду є та що цей колектив має своєю істотою ніби-то "когось обмежувати". Військова доктрина не глибше жадних обмежувань голі військових чинників в боку штучно утворених при них кол- дективних органів. Замісця "обмеження осіб" сталося обмеження самої вій- ськової справи в її основних догмах. В законі 12 листопаду немає думки по військові справа тримається на "4-х китах": військовий Міністр, Командарм, Начальник Генштабу, і Генерал-Інспектора військ, а на вищу військову Раду покладається координація діяльності цих чотирьох чинників. Військова справа не йде на світлі не бачила прикла- ду "військової конституції" котра має місце в законі 12 лис- топаду. Координація діяльності окремих військових чинників переходить заше і сиріз теж військовим "чинником себ то особою, а не "військовою плаєтою лордів". Сам життя неліт на ітернації показало штучність закону 12 листопаду і ми бачимо, що низько змін і до- повнень до нього ці назол и один одного "4 кити" по- слідовою рубліть снії автономний характер і зливаються в особі військового Міністра, як виконавці його ролі, а саме:Начальник Ген- штабу перейшов в підлеглість військовому Міністрові, а киття вима- гає нераз'їного утворення в тимчасовому порядкові в підлеглості Вій- ськовому Міністрові генерального інспекторіату. оталось те до позицію било статись:вищі інськові Раді немає кого координувати і нова опинилася в повітрі. Таке аномальне мище не може надалі продовжуватись. занадто мало маємо ми інтелектуальних військових сил,аби ут- ворювати "військові ареопаги" на котрих покладається ли є критика того чого в дійсності нема. На нашій військовій справі лежить обов'язок творчий і до цієї праці повинні бути притягнені всі військові сили. в основу представляємих мною змін і допомнень до закону 12 ли- стопаду покладен принцип бувшого російського "военного Совіту" в приспособуванню до сучасних умов. військова Рада як колектив підлегла керюванні лади. Військовий Міністр є Голова Військової Ради. Даним чином військова Рада,як колектив розв'язуючий питання навіт превищалючи владу військового Міністра, буде морально в його руках. ініціатива переїде до нійськового Міністра с б-то запаную тої принцип без встановлення котрого абсолютно неможлива відповідальність військового міністра за своє відомство. 1.в.о. інськового Міністра і Командуючого Армією Г.А. Шарлако. З оригіналом згідно: Секретарь законодавчої Управи Військового Міністерства зхвалення Радою народних міністрів закон про додаткові зміни закону І листопаду 90 р." про вище військо- ве управління". В додаток до закону і Червня 1921 р. "Про зміни і доповнення закону про вище Військове управління" встановити: 1. Припинити повністю спаність глав I i II розділу І закону "про вище Військове Управління" від 12 листопаду 1920 року а також чин- ність закону " про встановлення штатів в. Ради та її канцелярії" від 4 Червня 1921 року. 2. Створити замість Іншої Військової ради - Військову Раду. 3. На зміну арт.арт. IV і V глави род. I закону "про вище військове управління" ввести артикул нижеслідуючої редакції: "Військова Рада є лиця від сього Установа: a/ для обміркування питань про зміну або доповнення діючих у її ськовому і домстві законів, b/ для обговорення й оброблення нових законодавчих норм, виника- лих по військовому відомству, v/ для полегшення з однomanієного пристосування законів у ізько- вому відомстві. r/ для вирішення натяжливих питань адміністративно-організа- ційного характеру, d/ для оброблення й подання однomanітності штатам, табелям і фі- нансовим кошторисам по всьому військовому відомству, e/ для вирішення важливих фінансово-господарчих справ." . Склад і кількість членів Військової Ради оприділяється окре- ним штатом. Головою військової ради з'являється військовий міністр на навадок його відсутності голову на засіданнях стерпить і ранаї із присутніх членів Ради. 5. В число членів військової ради пожеж осіб предбачення штат- ми входять на одинакових правах з іншими членами тогориші військо- вого Міністра. 6. Члени військової ради затверджуються на посадах головою держави по представленню Військового Міністра. 7. Військова Рада як лиця колегіальна, військова установа підляг безпосередньо голові держави. 8. для працьовитості засідань військової Ради необхідно аби в загальних ії засіданнях приймало участь не менш ти членів рахуючи в тім числі є Головного на засіданні. 9. в дивовідальність за законність вирішення справ військовою Ра- дою покладається в рівні мірі на Голову і членів Ради, що брали участь в розв'язанні справи. 10. всі справи підлягають до компетенції військової ради вступають до неї через Канцелярію від сьового міністра, на начальника кот- рої покладається обов'язок своєчасного доклада їх Голові Ради а також секретарювання на засіданнях Ради. 11. внутрішній порядок переглядения справ у військовій Раді вста- новлюється самою Радою. 12. Вирішення справ у військовій Раді переводиться більшістю голосів. при поділенні голосів порівну голос Голови дає перевагу. 13. постанови прийняті більшістю голосів заносяться до журналу ради і в цей спосіб вирішується остаточно справи, розв'язання котрих залежать від військової Ради. такі журнальні постанови військової Ради, розпорядження військового міністра оголошуються в разі по- треби для відома в відповідних наказах. разом журнала встановлює сама військова рада. 14. засідання військової Ради на котрих остаточно розв'язуються фінансово-господарчі справи, беро участь в правом дорадного голо- су представник державного контролю. Цеприбуття останнього не впли- ває розв'язання справи. 15. постанови військової ради які не мають остаточного характеру направляються військовим міністром у відповідний спосіб для належ- ного розв'язання. 16. Журнали підписуються головувавшим і присутніми членами, а скріпляються Начальником канцелярії військового міністра або осо- бого його заступника. 17. для більшої успішності процесу військова рада може зі складу своїх членів виділяти окремі комісії, для підготовки тої чи іншої справи загальному вібранню. Членів Головує в таких комісіях один з її членів по призначенню військового міністра. крім того військо- ва Рада може закликати на свої засідання компетентних осіб зі складу службовців Військового відомства. 18. Військова Рада безпосередньо ні з ким не зноситься, а переводе такі зносили через Військового Міністра. 19. Закон цей до його оголошення ввести в чинність через по- сланців.- Голова Ради Народних міністрів Т.в.о. Військового Міністра і Командуючого Армією Генерал-хорунжий Навленко. з оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи Військового Міністерства додаток до ст. закону "про додаткові зміни закону із Листопаду 190 р. "про Вище військове управління. ВІЙСЬКОВОЇ РАДИ | посада | кільк. осіб | платня на рік кожн., в гривн. | Клас посади | УВАГА | |---|---|---|---|---| | Голова Військової Ради | 1 | 30000 | I II | | | Члени постійн. складу " зміного " | 4 | 20000 | I II | | ПРИМІТКИ: 1/На канцелярські й господарчі витрати гроші відпускаються по наказу Начальника Військового Міністра. 2/Члени постійного складу призначаються на посаду в першу чергу, а члени змінного складу призначаються лише в міру дійсної потреби, по розсуду Військового Міністра. 3/В число членів змінного складу по порядку Військового Міністра можуть бути допущені особи залишаючи одночасно й іншу посаду у Військових відомстві і тоді вони одержують платню по посаді по котрій оклад більше. Голова Ради Народних Міністрів Т.в.о. Військовий Міністр і Командуючий Армією Г.Х.Наволюк. оригіналом згідно: Секретар законодавчої управи У.Н.З. Т.в.о. Військового Міністра і Т.в.о.Командуючого Армією 12 товтня 1921 року . 4.192. Міністерство Генерал-п. Виб. /395/ ржано 17Х 1921р. Виконано До справи Ч._ д. негайно 58 ДОКЛАД . Сучасна ситуація вимагає значних змін у Вій- ськовим Управлінні, котре було встановлене Законом 12 Листопада 1920 року "Про Вище військове Управ- ління"Зм ни ці частично вже були переведені Зако- ном І Червня б.р. " про зміни і доповнення закону про Вище військове Управління" а інші додаткові змі ни стоять зараз на нерзі.Аби дати повне закінчення циклу усіх цих змін, які мають окреслювати наше цент- ральне військове управління, пристосовано до сучасно- го часу, конче необхідно видання закону, котрий би а"являючись останнім звеном у цілій серії інших про Військове Управління, довершав би собою закінчену систему, а крім того дав би основні точки, окресле- ні законом, для діяльності Пана Головного Отамана, як Зверхнього Бождя армії. Додаючи до цього проект такого закону, прошу про розгляд його в найближчому засіданні Ради На- родних Міністрів. ДОДАТОК: Проект закону і виписка з закону про скасування посади Наказного Отамана.- Генерал-лорунжит шавленко . З Оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи в-го Мін-ства Ухвалений Радою Народніх Міністрів Закон про Голову Директорії як Головного Отамана Війська У. Н. Р. У відміну до закону: "Про скасування посади Наказного Отамана Народньої республіканської Армії, про верховну головну команду її, та про військову Раду" від 19 липня 1919 року, встановлюється: 1. Голова Директорії є і Головним Отаманом Війська Української Народньої Республіки. 2. Головний Отаман є Зверхнім Вождем Армії і Сльоти Української Народньої Республіки і, в часі війни Зверхнім Керовником суходутньої і морської збройної оборони республіки. 3. Головний Отаман остаточно вирішує питання: а/зброєнної оборони республіки, б/підготовки війська і флоти до війни, а саме: їх устрій організації і навчання, в/переведення війська і флоти на воєний стан з"осередження і стратегичного розгортання армії і флоти, г/укомплектування і поповнення армії і флоти всім персональним складом, д/забезпечення армії і флоти всім необхідним для їх існування, е/військової організації запілля, ж/бюджету на потреби війська, з/релігійно-духовних потреб війська і військового судінництва. 4. Головний Отаман в разі як що цього по його погляду вимагає справа оборони республіки, оголошує її, або окремі її землі чи Округи на військовому винятковому, чи стані облоги. 5. Головний Отаман наколи цього вимагає становище на фронті остаточно вирішує справу дозвілу на завішення зброї /замирення/ з юорогом. 6. Головний Отаман установлює форму влади в ворожих землях зайнятих Українською Армією. 7. Головний Отаман може замінювати вироки смерті військових судів іншими карами чи зовсім милувати. 8. Головний Отаман нагороджує по своїму розсуду і по мірі заслуги військових осіб встановленими орденами й відзнаками. 9. Справи: Зверхнього Керування суходутньою й морською збройною обороною Республіки і життєм армії і флоти Головний Отаман переводить через: а/військового Міністра, б/Командуючого Армією, в/Начальника Шенерального Штабу, г/Генерал-Інспектора Армії, д/Головного Військового прокурора і е/архіпресвітера армії і флоти. Іо. Головний Отаман призначає по своєму погляду: а/Військового Міністра / в часі війни/, о/Командуючого Армією, в/Командуючих гру- пами армії, г/Начальника Генерального Штабу, д/Генерал-Інспектора армії, е/Головного Військового Прокурора і ж/затверджує Архіпресві- тера Армії і флоти. II. всі акти зверхнього керування армією і флотом Республіки і збройної оборони ii Головний Отаман видає за відповідною скріпкою Військового міністра чи Командуючого армією в наказі Головної коман- ди Війська У.Н.Р. 12. Утриманне і екстраординарні видатки Головного Отамана перей- дяться з ресурсів державної скарбниці на умовах, визначених окремим Законом. 13. Закон цей до його оголошення перевести в чинність через послан- ців.- Голова Ради Народних Міністрів Т.В.О. Військового Міністра і Т.В.О. Командуючого Армією Г.А. Павленко. З оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи Військового міністерства ЗАТВЕРДЖЕНО "10" лютого 1931 року Голова Адміністрації Потлива. Начальнику в.о. Державного Окружархіву Тр. Вилинів В УКАЗАХ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про асигнування 20,000 польських марок на оздоблення пам'яті Гетьмана Івана Мазепи. I. Асигнувати в розпорядження Ради Народних Міністрів в кошті Державної Окружної Казни / 20,000 / польських марок на оздоблення пам'яті Гетьмана Івана Мазепи. II. Постанову цю до її оголошення звести в чинність через посилання. Голова Ради Народних Міністрів Пилипчук МІНІСТР ЮНОСТІ І ПРОС. І. Огієнко. в.о. Державного Окружархіву Тр. Вилинів З оприлюдненням: / Начальник відділу А-2у Законодавчих Опрацьованих Канцелярій. Мовченко до Міністерства Ісповідань З розпорядження Державного Секретаря Надсилається в порядкові арт. II та I2 закону 12 листопаду 1920 року про Тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. М. Директор А-ту Законодавчих Справ Державної Інспекції /Начальник Відділу/ Ч.164. до лютня 1921 року Міністерство Ісповідань. Вхідне Ч 1158 держава 27.3.1927 р. Виконано До справи Ч. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНО 19 лютня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П'єтлера ПОСВІДЧЕННЯ В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Гр. Шиянів . З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н І про мобілізацію громадян Української Народньої Республіки до служби в державних установах Республіки. На зміну воїн, дотепер існуючих законів про мобілізацію бувших службовців по тановити: I. Тимчасово надати кожному Міністрові цивільної офіції Україн- ської Народньої Республіки право, в разі потреби, провадити на тере- ні України, в міру звільнення його від окупаційної влади, періодичні мобілізації до служби в установах дорученої йому офіції громадян Республіки, що слугили в тій же офіції на Україні. 2. Мобілізацію оповіщається через належне оголошення відповідно- го Міністра і ті, хто підлягає їй, повинні персонально стати в приз- начене в оголошенні місце та час до розпорядження дотичного Мобіліза- ційної Комісії, складеної з наказу Міністра, а після іменування за- клікалих, згідно з загальним порядком, на відповідні уряди негайно розпочати виконування покладених на них службових обов'язків. Мобілізаційна Комісія переводить свою працю згідно з інструкцією Міністра. 3. За законні причини неприбуття по мобілізації вважається: а/ повзання воли; б/ припинення знешкодження під час поместі, нададу ворога, над- звичайної повідомлення і подібних тому непереможних перешкод; в/ хвороби, що забезпечують можливості виходити з дому, та г/ смерть або тяжка, що загрожує смертю, хвороба батьків, дружини або дітей. Про причини, зазначені в пактах е, в та г, тої, хто підлягає мобі- лізації, повинен протягом пяти днів з дня мобілізації подати до Мобі- лізаційної Комісії, підпершись своєю поданням належного органу адміністративної влади чи органів місцевих самоврядувань, або Голови та секретаря домового комітету в місцезнаходженнях, де комітети ці функціонують. 4. Мобілізаційна Комісія має право перевертати зазначені в арти- кулі 3 посвідчення через своїх членів і в разі потреби призначає новий термін до прибуття. 5. За неприбуття по мобілізації без законних причин / арт. 3 / винний підпадає під замкнення у визначенні згідно з арт. 20 Кодексу Карного / Угол. Улок." на термін не нижче, як шість місяців. Під цю кару підпадають Голови та Секретарі домових комітетів за незвоєчасне подання до органів влади відомості, що їх вимага- ється на підставі оголошення про мобілізацію / арт. 2/, а також всі, хто в той чи інший спосіб допомогатиме ухиленню від мобіліза- ції, як що заподіялий вчинок не тягне на підставі Закону Карного, більшу кару. 6. Справи про карні вчинки, зазначені в арт. 5 підсудні: Ми- ровим Оудовим, як що кара за них не перевищує ув'язнення згідно з арт. 20 Кодексу Карного, і Загальним Удовим установам - в інших випадках. Карне доходження за ці вчинки розпочинається з повідомлення дотич- ної Мобілізаційної Комісії. 7. Що з мобілізованих в порядку цього закону службовців умі не стане до уряду або умисне не додержуватиме приписів закону, що до порядку урядування, або єванільно покине уряд, тої підпадає під кару, як за каратідне занедбання пледи в випадках особливо важ- ливих. 8. Мобілізованих службовців за службові переступи притягаєт ся до карної відповідальності на загельних підставах, оприч випа- ків, що їх зазначено у вищеткових законах. 9. Мобілізованих службовців може бути ввільнено з їх урядів тільки при умові згоди на те дотичного начальника. 10. Демобілізацію службовців провадиться на підставі наказів окремих Міністрів. II. Надати Міністрам право поширити чинність цього закону на тих службовців, що в часу видання цього закону перебував - тимуть на чинній службі. 12. Закон 4 липня 1919 року про мобілізацію літературних на- укових, артистичних і технічних сил України, а також закон 31 липня 1919 року про мобілізацію урядовців Державного Контролю скасувати. 13. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через по- сланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Пилипчук МІНІСТР ЮСТИЦІЇ Багриновський В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДЗИВЧИЙ СУДДЯ Гр. Шилянів. З оригіналом згідно: Начальника Відділу Д-ту Законодавчих Оправ Державної Канцелярії до Митшерешева Геновіда З розпорядження Державного Секретаря надсилається в порядкові арт. II та ІІ закону 12 листопаду 1920 року про Тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. Во. Директор-д-ту Законодавчих Оправ Державної Канцелярії Ч...170... 21 " квітня 1921 року. Начальник Відділу У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. "15" листопаду 1921 р. ч. 2655 до ради народних міністрів. Якщо про цю Раду Народних Міністрів ухвалити такий проект постанови про асигнування в розпоряджен- ня Міністра Ісповідань 200.000. марок польських, або 4.000.000 гривень на придбання церковних річей та об- лачення для православної церкви за кордоном. I. Асигнувати в розпорядження Міністра Ісповідань з коштів державної Скарбниці двісті тисяч марок польсь- ких /200.000./, або гривень чотири мільйони /4000.000/. на придбання церковних річей та облачення для право- славної церкви за кордоном і улаштування хору. 2. З 1-го листопаду 1921 року відпускати в кошто- рисному порядку по місячно по 20.000 марок польських на утримання хору. 3. Постанову цю ввести в чинність через півмісяця. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, I. Рієнко. про ресор Т. Керуючий Оправами департаменту а. Грох-Грохольський. з оригіналом згідно: Старший інспектор Мельникова РАХУНОК коштів, потрібних на прибирання церковних річей, та облачен- ня для православної церкви за кордоном і улаштування хору. Назва річей. | кіль-кість | Вартість однієї речі. марок | Разом. польських. | Примітка. ---|---|---|---|--- Напрестольний Хрест | I | 3,500. | 3,500. | Напрестольне Євангеліє | I | 10,000. | 10,000. | Чаша /потір/..... | I | 18,000. | 18,000. | Літоп | I | 1,000. | 1,000. | Домечка | I | 3,000. | 3,000. | Діскоє | I | 8,000. | 8,000. | Звіздича | I | 2,000. | 2,000. | с Покрівці -.. | З | 1,500. | 4,500. | Копіє | I | 1,000. | 1000. | Кадило | I | 3. 000. | 3000. | Священичеський одяг /філонь, насебдрик; поручи і инш./... | I | 80.000. | 80.000. | На улаштування хору прибрання нот, парті- тур і необхідних бо- гослужбових книг та инш.. - | | 66.000. | 66.000. | Разом ................... | | | 200.000. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор І.Огієнко. Г.Керуючий Справами Департаменту Грох-Грохольський. З оригіналом згідно: Старший діловод ПОЯСНЕННА ЗАПИСКА Внесеним в Раду Народних Міністрів 10 жовтня білочого року проектом постанови передбачається асигнування коштів на утриман- ня духовенства українських православних парафій за кордоном. Для одвої з таких парафій в"являється необхідним придбання церковного посуду і священицького одягу /різ/ та улашту- вання хору в майбутній церкві. З приводу цього Міністерством складені рахунок потрібних на це справу коштів, при чиїм партість річей показано значно меншою від партісті їх з крамницьких, поважк речі ці мають бути придбані від приватних осіб. На влаштування Церковного Хору, придбання нот,/партії та пар- титур/ і необхідно потрібних для хору книжок/чи звитків/ з богослужбовими текстами українськими - на це все треба 60.000 марок польських по такому розрахунку: Треба мати хор хоч з 15 чоловік, які в час організації хору та підготовки його не протяг місяця мусять відбути 16 звізанок та на протязі того ж місяця обов'язково мусять бути для співу на 4-х весночних та 4-х літургіях, сесто кожний хорист на протязі того місяця мусять бути на співах /16-4-4 =/24 рази. І коли кожному хористу за кожний раз дати гонорару хоч по 75 м.п., то на це потрібно 24 75 15 = 17.000 м. п. Директові хору, які при сучасних тяжких обставинах має зібрати і зорганізувати та вив- чити хор, щоб потім і директувати, треба покласти за це платню хоч 12.000 м.п., тим більш, що нього, нимо його води, ляже і частин на обов'язків дяка і переписка нот і багато іншої праці, яка виме- гається хоровою справою. На виплату за росписування для партій хору українських бого- службових текстів чи друкування їх на машинці, або на напирографа- фіта за переписування нот з партитур для голосових партій - треба покласти хоч 10.000 м.п. на час організації хору. На всякі непередбаченні видатки: модливі поїздки за нотами книжками, листування з особами чи книгарнями - треба також коштів чимало хоч 12.000 м.п., маючи на увазі високі ціни на проїзди та на все інше. Таким чином, влаштування хору і всі інші ТИ ВИМАГАЮТЬ: 27.000-12.000-5.000-10.000-12.000 =66.000 мар. польських. Після, як хор буде зібрано, зорганізовано та як изложить під- готовлено треба на галі не утримання хору по місяця хоч по 20.000 марок польських: хоч по 1.000 м.п., на місце кожному хористові та 5. 5.000 м.п., из місяць директові.- ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ відповідно до статті 8-ї закону про винагородження за заслуги перед Українською державою, затвердженої на засіданні Уряду 27 лютого 1921 року. ПОСТАНОВА про асигнування коштів із на культурно-освітні та церковно-релігійні потреби армії. 1. Асигнувати в розпорядження Військового Міністра в кошти Державної Скрадниці: уряд ІСЕІ видати "а/ двоє тринадцять один тисяч / 231.000 / польських марок одноразово на купівлю підручників та обладування шкіл у військових частинах; б/ один мільйон чотириста п'ятдесят дві тисяч триста / 1.452.300 / гривень одноразово для перелічення за відпущенням від міністерства Народнього Господарства папер; в/ сто тисяч / 100.000 / польських марок, щомісячно, на час перебування війська по за межами України, для провадження культурно-освітньої та церковно-релігійної праці в армії. 2. Постанову цю, до її оголошення, звести в чинність через посланників. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Цилячук. Т.в.о. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА Генерал-поручик Броневич. В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Надіяці буди Рр. Шиянів З оригіналом згідно: начальник Відділу А-ту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Міністерство Ісповідань. Вхідне № 438 Одержано 17.2.1921 р. Виконано До справи Ч. до Міністерства Господарства З розпорядження Державного Секретаря надсилається в порядку кові арт. II та 12 закону 12 лютого 1920 року про Тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. В. директор А-ту Законодавчих справ АВОНАТОРІЯ -ор-оняла от інтієсопонутату ви ні той кинзунтною одн ч... 189 -цоя в артоїнім отовожа ід кине-нальник Відмілу " /2" грудня 1921 року : ханівдо лонажеря ніт Хлялодоп \ 000.183 \ ФОНТ ІНДО АТІЧАРТ ПСІВА -одудо вт якнярудін омайну ан словарондо юрзи ;Ханітови інсюає ія у піжі кинз АТОНТ ІНДО АТІЧАРТ ПСІВА / д дненкідопе ляд оноварондо фнепт \ 000.824.1 -радопсої олоандоєн ватоетоїм дія Кітерунція зс ;рівни вато ,онукоїмою :юдем хнялодоп \ 000.00І \ ФОНТ ОТО /е пкд ,мнієрн кижеом аз оп ялас іа кинзнуборен овр ан -Атілео-онеждея вт юднійсо-ондурануя кинждалоси .Імов в індри лон атоїнко и мтоєни ,кіневодого ІІ од ,сві унонатоей .8 .лінелоп зедру .хучиний дітголін хіндоан юдат аводот .уневода жирудо-падонет АТОНТІМ ОТООНОДО ІВ.о.е.Т в і н в и .дП клкуб прижден НЧАТАЧИКО ОЛОМАЗЕД.о.8 :ондіте моленітіро-3 взрпо хирядомояс ут-а хціддін киналови іїгалеяння Іонасаред Міністерство Господарства Вхідна № 182/Р Одержано Виконавець од П. Р. Затверджено 4 грудня 1921 р. Голова Директорії Петлюра посвідчує в.о. державного секретаря Ір. Шаянів з ухвали Ради Народних Міністрів ЗАКОН про встановлення загального статуту міністерств 1. Доданий до цього загальний статут міністерств ухвалити. 2. закон дей, до його оголошення, ввести в чинність через посилання. Голова Ради народних міністрів Килипчук в.о. державного секретаря надійний суддя Ір. Шаянів. Додаток до закону про встановлення загального статуту міністерств. Загальний Статут Міністерств Поділ держави. ОСНОВНІ ТОВИ. 1. Загальні підстави організації законодавчої влади в Українській народній республіці визначається в основному законі Республіки. 2. Різні галузі центрального управління в українській народній республіці розподіляються між Міністерствами, що їх встановлюється в загальному порядку. 3. Повноваження кожного міністерства визначається в його статуті, який повинен бути підписаний у законному зв'язку. 4. У розмірних принципах цього статуту, на новосталу потреби Ради Народних Міністрів видає відповідні правила. 5. Порядок внутрішньої організації окремих міністерств, поки його не зазначено в законі або в правилах, по їх виду но через галузь міністрів встановлюється через накази самих міністрів. Накази ці не повинні суперечити законам та постановам Ради Міністрів. 6. Дело департаментів та штати кожного міністерства визначається в порядку законодавчому. Поділ держави. Склад міністерств, права та обов'язки окремих їх частин. 1. На чолі кожного міністерства стоїть міністр. 2. Під час відсутності Міністра, міністерством керує віцем-міністр. 2 Склад міністерства належить: а) міністру, б) віце-міністрові, в) тим міністром, г) департаменти. д) канцелярія міністра коли її персональний в статутах та інших окремих міністерств та є особливі умовами, згідно з розумом на власних окремих міністерств. 10. Склад правління про склад міністерства за їх частин, а також включення в правила цього статуту уміщено в додатку та шляхом окремих міністерств. Розділ 1. МІНІСТР Відділ 1. Завдання міністра. 11. Ваддо, яка належить міністром, відноситься до повелення зако- нного. 12. Міністр короте обов'язок додержуватись та виконувати закони, а також закономірні розпорядження та інструкції ради міністрів, та з забезпечення в законах випадках, особливих директри. 13. Основно до підстав, наведених у пр., 12, міністр обов'язаний неухильно докумуватись про гармонійний стан управління дорученої йому органу, завжди доводити про добробут держави зміцнення національно- майнового розвитку, інтереси суспільства та охорону свободи громадяна в належних випадках міністр повинен вносити до ради парольних мініст- рів пропозиції про зміни та доповнення чинних та нетомовлення поста- новлень. 14. Міністр вділює своя владу: а/ через закони, конституцію для торго про закони, які належать до виконання було переведено в зако- ни; б/ через додатки та ухвалення всіх підзвичайних міністерств, отри- мання від них виповідань а рази обов'язковості або наполяганого виконання, усунення слухових з умов та повідомлення про купування про докушення аудового доходження; на підставі істотних законів; в/ через розв'язання, згідно з законами, всіх утруднень що виникають при урядованих; г/ через посесення про іменування та звільнення вищих урядовців, іменування та звільнення низьких згідно з законами. 15. У справах, що вимагають розв'язання в особливо важелоного законі порядку, коли є надзвичайний обставини, або проволока запрошує посигти за свою наявливу втрату, або державну шкоду, міністр, в не- мовлях, належить йому виконувати влада, має право в сфері діяльності сво- го міністерства вживати всіх заходів, не відкладаючи справи, до по- реження 11 в належному порядку, але в одночасно є цим ким допомо- гає раді парольних міністрів про заходи яких було виконано, а також про підстави, до їх виконання та одночасно переводить операцію потріб- леним в законі порядку. 16. Господарські справи поміття департаментів та особливих державних ністерств, стосовно до «статуту міністерства», належить до компетен- ції міністра. 17. Під севакоєреднім допомогою міністря складається на під- ставі кошторисних правил, фінансовий контроль передач чинних по опе- рції прилучив та витратків, з яких міністерство фінанси складає загальний державний кошториска продуктів та видатків. Міністр є головний розпорядник кредиту своєї сфери... Відділ 2. відношення міністрів до законодавчих органов та інших органів державних. 18. Законопроекти по міністерству кожний міністр вносить від свого имени до ради парольних міністрів. 19. На розглядання Ради народних міністрів міністр подає спра- ви у випадках: а/ коли виявиться нелегійно чи утруднене, що до опе- робу виконання, окреслення яких не потрібую нового закону чи скасу- вання попереднього, однак залежить не від одного лише міністра, а від співвідання і інших міністрів; б/ коли номіна міністерства виник- не суперечність або сумнів, що до виконання; в/ коли чинностю яких 3. 69 освідчених виходів або описів виконання даного приказу з участь частини пришпилованих чек-приміток чи виходних висновків. 30. На розглядання надзвичайного суду міністерства подається справа у вигляді а/ коли органів міністерства, якщо оголошена з показанням особливих обставин на думку, яка перештукує її владу, або коли в локальних тимчасових випадках скорочення термін чи термін заходу, засобу тимчасового утримання чи інших виняткових обставин в загальному порядку або не може повести в юридичному увазі підлягає даний розгляд до того часу, як або, нарешті, коли немає санкції чи з інших умовних обставин. 31. Міністр та підлеглі йому урядові особи, розглядаючи справу озової компетенції, повинні подавати власне розуміння законодавства. 32. Міністр, який погоджується з розв'язанням надзвичайного суду, не може охороняти ниттями, що виникають при управлінні, як до їх не можна розглядати в порядку ставленого розв'язання закону. Рішення надзвичайного суду в таких справах оролонується до загального відома і вони мають обов'язковий силу при розгляданні аналітичних питань. ВІДДІЛЮ віднесена міністерства до органів та урядових особ, які не можуть охороняти власне розв'язувати справу, яка належить законом і її компетенція інших державних органів. Такі справи розглядаються у порядку та за правилами надзвичайного міністерства. 24. Міністр, який вирішує урядову особу чи установки виконують прийняття звітної думки на певний термін. 25. Управління міністерства та органів, які не мають повноважень для розглядання справи в установленому форматі, зобов'язані надавати думку про її вирішення. 26. Управління міністерства та органів, які не мають повноважень для розглядання справи в установленому форматі, зобов'язані надавати думку про її вирішення. 27. Управління міністерства та органів, які не мають повноважень для розглядання справи в установленому форматі, зобов'язані надавати думку про її вирішення. 28. Управління міністерства та органів, які не мають повноважень для розглядання справи в установленому форматі, зобов'язані надавати думку про її вирішення. 29. Управління міністерства та органів, які не мають повноважень для розглядання справи в установленому форматі, зобов'язані надавати думку про її вирішення. 30. Управління міністерства та органів, які не мають повноважень для розглядання справи в установленому форматі, зобов'язані надавати думку про її вирішення. 31. Управління міністерства та органів, які не мають повноважень для розглядання справи в установленому форматі, зобов'язані надавати думку про її вирішення. 32. Для прийняття подальшого процесу за певними обставинами, якщо не можна розглядати справу у порядку ставленого розв'язання законодавства, зобов'язані надавати думку про її вирішення. 694 Відповідальність міністрів 34. Віце-міністр, якщо наболяючих помилок, винувати, під загальною керуванням, має доручити за доправами виконавцями справ міністра. Става, за покривною викрашеною коштом в офісі та за виконанням службових їх службових зобов'язань. Менорядок, що їх помічено, міністр узяв у власного розпорядження та насладдя на вищих залишків додаткового керування, або передав справу на розгляд міністра. 35. Доручити міністр віце-міністрові спеціальні доповідь за якими справами міністерства та такої справи доповідається наперед звичайно, доручить міністр віце-міністрові керування будь-якими справами в міністерстві, то віце-міністр розглядає дотичні справи за міністра. 37. Віце-міністр виконує всі спеціальні доручення міністра по обліку. 38. Віце-міністр, в основному що разу уповноваження міністра, вступає його у всіх тих незадах та інших коларях та вібраннях, де міністр по обліку повинен на державу участь. В разі міністерства в цьому напрямку віце-міністр користується правом дійсного голосу лише з справами своїх офіців. 39. В рази кедукання в державних та об'єднаних відповідностях міністра Ради народних міністрів, а в іноземстві, голове ради, покладає диктативне ризикання особливих міністрів та віце-міністров. Цей час рази народних міністрів звертаються до в'язання, або ж. 40. Мається в міністерстві один віце-міністр за кожний із їх завдань, а якщо не має, то міністр розподіляє помічник. 41. Віце-міністр залучається до уряду та внесення міністра, через наказ ради народних міністерств - цей наказ затверджується головою директором. 42. Парне та підлягає відповідальність до міністрства виконання сьогодні на тих же підрозділах, що і для міністерства, або ж. Розділ II Гала міністра 43. Гала міністра звичайно в міністерстві, якою дорадчий орган, для розгляду справ, що вимагає бажаного оміркування. 44. На обговорення гала міністра передається: а) справи на просвітлення, як виникають таварових із зої устави або важливих змін її управління; б) справи законодавчого характеру, що виникають з міністерства; в) внесення про нові закупки захисту та спорудження; г) приймання до скарбу майна за визначенням окремого майна, а також вивчення майна державних земель на користь складу; д) розгляд питань по підрозділам, котрі стосуються до інших підрозділів, справи виконання підприємств у різних галузях та земельного майна; е) питання особливого оміркування розгляду економічності на управління, пов'язаних за підприємствами. 5 70 від розгляду зонта і та щодо, що до державного майна, яке належить до міністерства; 9. справи, винесені поважаних осіб до скаргу та справи пов'язані з оцінкою до пляжних осіб; 1/ Розгляд вселення наявних резолюцій в / розгляд опраць про недбалість угодових осіб міністерства та порушення досить низького судового доглядання; в/ справи про призначення головної служби міністерства; д/ звернення про встановлення іспитів на таке уряд, до яких робився швидкий дозвіл, а також встановлення повинних тяглий та е/ інші справи, що їх необхідно за підстави статуту окремих майнових розподілів або в розводу майна; 4. Нада міністра складається: в міністре, яко голова; 2-й директор, директори усіх департаментів та начальників трьох об'єднаних державних міністерств, які залучаються на правах департаменту; 5. коли міністр не буде присутній в гаді, його заступник (один з віце-міністрів), коли не буде в обстановці то і нада головують. 6. В разі міністра, один з левих раді міністра. 7. Об'єднання осіб може бути запрошено в розгляд міністра, урядових осіб підприємств яких будуть в дорадженні голосом, а також сторонніх фахових осіб для подання зновованих і членних питань. Розділ 1. Департаменти та Освободжені установи міністерства ВІДДІЛ 1: Загальні положення 48. Департаменти та Особливі установи міністерств поділяються на відділи. 49. Завданням директора в Особливих установах міністерства є: 50. В департаментах і вир-директори, а в особливих установах міністерства - об'єднання начальників, або заступників голови цілого міністерства, якщо директора та начальника не буде. 51. Відділи департаментів залучаються на правах: 52. Департаменти в Особливих установах мають свої архиви. 53. кожен міністерство, департамент та кожна особлива установа міністерства має свої державні печатки міністерства зберегається в департаментах, по порядку загальних правил. Розділ 2. Права за Особливих Департаментів та Особливою установи 54. кожний департамент перероблять встановлення у кожну норму-ком, під якими керуванням іншої, та загальним дорученням вир-міністра, належної йому справи управління, згідно з законами, відповідним наказами та розпорядженнями 55. Директор департаменту відповідає за своєчасне та належне мірне перередення справи й дорученню йому департаменту та за справ- не виконання службових департаменту їх службових обов'язків. 56. За вирішення міністра, директор повинен згідно з законами та інструкціями, самому директоро- ві не належить. 6. о директорові належить право: а/ знесення про іменування та звільнення вищих урядовців департаменту; б/ іменування та звільнення безпосередньо своєю владою нижчим урядовців порядком для того встановлення. 01. Департаменти зносяться поміж себе через директорів, а відділи через начальників відділів. Відділи різних міністерств не мають права безпосередніх поміж собою зносин. 02. Зносини поміж департаментів різних міністерств відбуваються лише, коли роз'язання справи залежить від самих департаментів, або коли потрібна співучасть в заходах, що їх воно виконує в порозумінні міністрів, та коли для переведення справи треба зворотися по різні відомості. 03. Департамент зноситься в органами, підлеглими іншим департаментам того ж міністерства безпосередньо, а в органах, підлеглими департаментам інших міністерств, переводить зносини через ті департаменти. 04. Департаменти всіх Міністерств зносяться в начальниками губерній безпосередньо. 05. Коли підлегла департаментові установа чи особа спостереже в приписку департаменту протягом постанови, вищого органу влади, або закону, то листовий подає про це мотивовану доповідь директорові департаменту; коли ж об директор не снайшов підстав для відміни зворо приписку, то він можуть доповісти про це міністерств, який і робить остаточне розпорядження. 06. Директор складає проект річного контролю присутників та видержків по своєму департаменту та доглядає і відповідає за виконання контроризу. Директор доглядає, щоби обороти слуг капіталів та майна, що перебувають в розпорядженні департаменту, переводились, згідно з законом. 04. Директор департаменту встановляє шлях розпорядок службової праці всіх службовців у своїх частинах департаменту. Тимчасово переводить в разі потреби службовців з однієї частини департаменту до іншої та дає їм окреме доручення по всіх галузях позач департаменту. Наведені вище розпорядження директора департаменту, коли вони тичаться урядовців VI класу, переводиться в ухвалі Міністра. 05. Що до складу за проєкту неї вступаючи безпосередньо до департаменту, або які надходяться від Міністра, директор при розв'язанні їх додержується тих же правил, що і визначено в артикулі 60 цього статуту для міністра. 06. Для прийняття урядових осіб в службових справах, а також приватних осіб в справах, що їх роз'язують в департаменті, директор визначає певні дні й години та встановляє порядок прийняття. 67. Директор повинен стежити, щоб всі його доволю не видалилось будь-яких наперів в тих справах, що знаходяться в стані розгляду, а, тим більш, відомостів таємних, це щоди передчасно не оповіщалось революції, поки справу цілком не буде вирішено. 68. Особливі установи міністерства та начальники або голови їх кориснуються правами, що їх зазначені в статутах окремих міністерств, або в статутах цих установ. 69. В департаментах у разі потреби, складається, з відома міністра, нараду при директорові департаменту". Нараду при директорові "департаменту" складається з віце-директорів та начальників відділів під головуванням директора. В нараду при директорові департаменту, з розсуду директора, може бути запрошено сторонніх фахових осіб. К о в д і л V. "Данцелярія міністра". 10. Данцелярію міністра організується на тих же підставах, що і департамент міністерства. 11. Через данцелярію міністра переводиться: а/ справи, які стосуються до ділекругу міністерства, якщо їх не 72. Начальників Департаментів перекладається поміж собою зносини на тих же підставах, як інші зносини поміж всіма департаментами / арт. 71. 73. Якщо статут або штати якого-будь міністерства не передбачають в складі своєї канцелярії міністра, то функції начальника цієї канцелярії перекладаються на іншого чиновника. 74. Начальник відділу особливо доглядає, щоб підзвітні департаментові органи виконували всі приписи силою та звичайно. 75. Начальник відділу відповідає за поштовхання та вирне викладання справ у меморіях та інших паперах відділу, за порядок в своїйому відділі та за належне дисципліну справ. Начальник відділу розподіляє справи поміж діловодів відділу та переводить їм резолюції. 76. Поміж начальником відділу спостерігається в справах, що в роспорядження департаменту, а розподіленні або видачі приписів міністра, або прем'ярних закону, то якщо йдеться про не директорові, який або відміняє свою розпорядження, або виступає до справи за остаточне розв'язання міністра. 77. Діловод для доручень що при департаментах, переводяться справи, які директор ім доручає йому, по його вказівках, виконують різні доручення на місцях та провадять інспектування органів лінії-сторони підлеглих департаментові. 78. Обов'язки дукладтера визначаються в статутах рахункових та в інструкціях, що їх надсилає по зроді Департаменту міністра. 79. Старші діловоди, діловоди та їх помічники виконують справи з доручень та вказаних начальників відділів та інших осіб до них їх приділено. Секретарі, старші діловоди та діловоди повинні держати в порядку всі справи своєї частини, складати витяги з них, поповнювати та позасновувати їх довідками з законів, наголовлями виступ- ні папери, особливо до став справ та революцій, які на справах покладено. 80. Журналіста приймає петекти види у всіхні папери, роздає їх негайно під росписку, кому надсилають завдання викладати папери до реєстру та розсилки їх встановленням порядком. 81. Особливо держать повагу в тому, якін приймає делі до архиву, держить архив в належному стані, подає на відповідні вимоги довідки та відомості. Систематизує та розподіляє в архиві всі діла по категоріях та звичайно їх, подавляючи повність для було ділено заключене, коняй загарбне, число кружків переміщено, кожне діло окріплено належними підписами та печатками та мало належний опис. Архивар провадить реєстр всіх діл, що їх обертаються в архиві. Реєстр провадиться по роках, залишок з кожного проводиться відповідно до виду справ. 82. Особливих перекладає на визначає директор департаменту. Перекладач відповідає своїм підписом за точність перекладу. 83. Інші урядовці переводять всі справи що їм доручають урядові особи, яким вони безпосередньо підлягають. 84. Завідувачий господарством міністерства доглядає за додержанням порядку у всіх приміщеннях міністерства, хоронить рухоме та доручує за нерухомим майном міністерства, оберігає його від усіляких ушкоджень, провадить реєстри, якими складає загальні та рахунки. Складає директорові щоденні словні звіти, має догляд за черговою вартою. Доглядає за своєчасною відсилкою пошти на справи і про- вадження писемних книг, через кур'єрами сторожами та всіма службами 8. Розділ III порядок зменшування, звільнення, підлеглості та відповідальності урядових осіб. 89. Директори департаментів, членів ради міністрів та інших урядових осіб — клясних іменується на внесення міністра, через наказ міністра, з затвердженням голови народних міністрів, а затвердження в голоси директора. 90. Директори та інших урядових осіб — клясних іменується на уряд, на внесення директора, через наказ міністра, з затвердженням голови директора. 91. Урядовий осіб — клясний іменує міністр своїм владою на внесення директора департаменту. На уряді чи клясні та інше іменування директора департаменту. 92. Визначення з встановленого в артикулі 86 порядку іменування визначається в статутах окремих міністерств або в спеціальних законах. Начальники всіх голов особливих урядових міністерства, а також інших урядових осіб для становища менеджеру на уряді в порядку, встановленому в статутах окремих міністерств або цих статей. Якщо не має з них квартал підписних правил, то іменування на уряді переводиться в порядку, визначеному в попередніх артикулах, отже обов'язкове до клясного уряду. 93. Урядовий осіб клясний для личини іменування або при іменуванні на уряд по демісії, складається встановлену присягу, а ті, що не приймають присяги, уродженцю облікового додатку 1 та 2/3. Обов'язки присяги, що це встановлюється в певних випадках, змінювати в статутах окремих міністерств або в спеціальних законах. 94. Звільнення урядових осіб — клясних іменується на уряд по переводитися в поданні, як і іменування на уряд. 95. Іменовання про нагородження за службу директорів департаментів, членів ради міністра та інших урядових осіб — клясних робить міністр, а про нагородження, урядових осіб — клясних та інше директор департаменту. 96. Директори департаментів безпосередньо підлеглість міністром-військовим, віце-директори, начальники відділів-директорами, інші урядовці начальникам відділів. Секретаря міністрів та урядових осіб — клясних доручень при міністрах знаходяться в безпосередньому розпорядженні міністрів. Урядовці до особливих доручень при департаментах знаходяться в безпосередньому розпорядженні директора департаменту. Порядок підлеглості урядових осіб Особливих установ міністерства окреслюється в статутах окремих міністерств, або цих установ. 97. Завідувачем і особливою міністерства, шерифом, вухаль-тер та архіварь міністерства підлеглості безпосередньо директорові до департаменту, який порядкує справами зачекального значення, а ім підлягають їх помічники та урядовці, що до них прийдінні. 98. Не буде зазначено в статутах окремих міністерств або їх Особливих установ правил щодо порядку підлеглості урядових осіб, то порядок цей визначається на загальних підставах. 99. Всі службовці департаменту відповідають за поправне виконання обов'язків, покладених на них законом, розпорядженнями міністра, директора департаменту та начальника або голови Особливої установи міністерства. 100. В разі переступлення своїх службових обов'язків службовці підпадають під кару, згідно з законами про службовий переступок. 101. За непоправності у виконанні і доповненнях фактичної отримано справи, та довідів за законом, а також за наслідки розповсюджених справ на підставі таких доповідей, урядовці осіб, що ствердили ці події третій розділ VIII поступовання справ в міністерствах. ВІДДІЛ І. вступ справ міністра, департаменту та обов'язкових установ. 99. Справи вступають: а/ до безпосередньо до міністра, б/ або до департаменту міністерства та обов'язкових установ. 100. До міністров вступають: а/ універсали, грамоти, накази, повідомлення та інші листування від голови директорії 1-го колода ради народних міністрів та президента законодавчої установи, б/ безпосередньо листування міністрів по різних з ними осіб, в/ відомості на прийом міністра, г/ скарги на департаменти та д/ справи пасмі які адресовано на ім'я міністра або міністерства. 101. До департаменту вступають справи, що не підлягають безпосередньому поданню міністрові / арт. 100/, а також все листування з справами, що їх перекодуються в департаменти. ВІДДІЛ 2. РЕЄСТРАЦІЯ СПРАВ 102. Всі листування, що вступають до міністра, міністерства, департаментів та обов'язкових установ міністерства підлягають загальній реєстрації. 103. Загальна реєстрація поділяється на: а/ реєстрацію пакетів та б/ реєстрацію листування. 104. Всі пакети, які одержуються в міністерстві, заводяться до офіційного реєстру в зазначених для одержання, кому саме пакет адресовано, від якої особи та усноювки та числа, що його на пакеті проставлено. 105. До заведення до реєстру, пакети розпечатуються і листування вписується до загального реєстру, сприя пакетів з написом: "таким же або "до власних рук", які негайно подаються нерозпечатуваними міністром чи директорові департаменту по належності і, після їх реєстрації на листуваннях, остачні реєструються в тій установі міністерства, до якої належить виконавець. 106. До зареєстрованих, частування на адресу міністра та міністерства передається до канцелярії міністра, а інші до департаментів за обов'язкових установ по належності. Ознаки про передання справ відомостям на самих реєстров. 107. В канцелярії міністра, департаментах та обов'язкових установах міністерства листування вноситься до загальних реєстрів та безпосередньо подається на розгляд директорові канцелярії, директорові департаменту або начальнику обов'язкової установи та лише з їх розпорядження вступає до відділів, де закон заходиться до відповідних реєстрів. ВІДДІЛ З. РУК ОПРАВ В ДЕЦЕНТАМЕНТІ 110. Інспектор повинен в справах, що зв'язані до департаменту, звертатися до директора або іншого органу влади та як по повна, так і підстави загальним називанням. Спеціальний або спеціальними розпорядженнями міністра не має право доповісти директорові та о/ не надходити до одразу, що Їх розв'язують міністр або інший вищий орган влади. 111. Досудовий операції в справах, які зв'язані до державних законів, правил та інструкцій, що не можна до виконання нових законів, правил та інструкцій, або вимагають при цьому зміни. Іх належить особливо за- ходи, підтвердження покарання або допущення будь-якого додаткового відповідальності відповідаючи ні, не повинні зводитися до департаменту, но доповіді за міністерством. 112. Операції що по зв'язку своєму виконують завдання сприйняття та дозволення та переведення яких може суперечити за собою закону, негатив- на необхідність для держави або продовженого ладу, або якщо не до виконання вимог міністра чи іншого для здоров'я та свободи промислових, переводиться в порядку загальної. 113. Досудовий операції що зв'язані до державних законів, правил та інструкцій, які не можна доповнювати або виконувати за межами виконання доповідь директора департаменту або міністра; на підставах виконання додавання, переведення, зміни закону та інших правил та інструкцій, якщо вони не є повинні бути операції під час виконання урядових обов'язків. 114. Операції негайно начальник відділу доповідає на пізнім, що на другий день не одержаний операція. 115. В разі недодержання термінів зазначених у пунктах 113 та 114 про означену, начальник відділу подає директорові департаменту листовий доповідь, визначаючи причини запізнення. 116. Начальник революції міністра, якщо операція розглядається, від- діл переводить виконання операції негайно й не пізнім, як на другий день; про сприяння, що їх можна виконати в цей самий день, через особливості справи, як отт покриває в додаткових широких відомостях зазначаються від інших нерозповсюджених справ - т.я., начальник відділу подав директорові департаменту надання доповідь. 117. Поки що не розв'язує ділого, дослідає подачу директора департаменту. 118. Доступність до 100 випадків на підставах арешту 100 випадків загалом подано міністрові, вступають у резолюції міністра означеного режиму до директора, який з розуму по них відповідає розпорядженням. ВІДДІЛ 4. РУК ОПРАВ ПО КАДРУ МІНІСТРОВ 119. На розгляд ради міністра операції вступають в розпорядження міністра. 120. Директорові справ, що їх виконуються до ради міністра, та переведення, їх проводиться з тієї адреси міністерства, до якої справа належить. 121. На розгляд ради міністр справи вносяться після розв'язання їх в департаменті, що зв'язано хоча б частково. 13 В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами, саджанцями, були не звільнені в одну для простого відшукання; не перешкоджають їхній роботі та гравії. В коли народові ви моряків виконано не перешкоджає того мілі- тір-проклятий із ними було згадано, колись до того призначених; У коли держава огоробове, краще, якщо вони будуть продано або придба- не для підприємствами а Канцелярії Міністра чи в Департаментах по належності. Такі листування скріплює Директор Канцелярії чи Департаменту та подає на підпис Міністерові. 128. Всі листування мід Департаменту виготовляються в належному відліку, скріплює їх Начальник того відліку та подає на підпис Директорові Департаменту. 129. Листування по їх надсиланню в Міністерство до іншого Міністерства або Міністра, ніжлисує Міністр чи за Міністра Віце-Міністр. Листування по їх надсиланню в Департаменту того ж, або іншого Міністерства ніжлисує Директор Департаменту чи за Директора Віце-Міністр. 130. Листування від Відділів підписують Начальники Відділів та Міноволи. 131. Перевезення вносин Міністра в північних урядових офісах та установами такий: а/ до ТОЛОБИ ДИРЕКТОРІЇ Законодавчої Установи Ради Міністрів та Надзвичайного Суду Міністр посилає внесення або наповілі; б/ до Міністерств, Начальників окремих офіцій та осіб та місцевих Міністрів власться в листах; в/ органам підлеглим Міністерові та органам Міністерського управління в разі, коли вони в певних справах відлягають. Міністром. Міністр має пропозиції. 132. Листування не може зв'язатися з Департаменту Канцелярії Міністра чи Особливих Установних одинім, як не буде вписано до реєстру вихідних паперів. 133. Листа та довілі з Архиву Департаменту видаються по вимогах Відділів цього Департаменту. По ка Департаменте справи в Архиву може бути видано лише в роспінчення директора того Департаменту, то якщо Архив належить. 134. Коли треба повідомити про чин або закликати підрядчиків або інших осіб, що відмінення Міністра чи Департаменту в цих справах належиться для надруковування їх відповідних урядових часописів по листі за підписами Начальників Відділів та Міноволи. РОЗДІЛ Х. Ресійні справи. 135. Перевірку рік та листувань в Департаментах Канцелярії Міністра, Особливих Установах Міністерства та Відділах переконують або персонельно Міністр, або є його доручення відповідні підлеглі Йому урядові особи. 136. Директор помісочно переводить по потужних як вихідних ресорах перевірку справ, як пов'язаних, так і перерозглянутих та головідає про виділений Міністром. В цих доповідях Канцелярія Міністра в кінці року складає загальне оприлюднення про рух справ у всіх Департаментах Особливих Установах та Канцелярії. 137. Неможливи доповіді в однаках складаються по справку, що його встановлює Міністр. Доповіді ні подаються Міністерові не пізніше десятого числа наступного місяця. 138. Танк чи доповідки Начальниками Відділів помісочно подають Директорові. 139. Бухгалтер та Архивар, емісійно подають свої справи на розгляд незалежненько Директором Департаменту. РОЗДІЛ XI. Спрашовання 140. В кожному Міністерстві встановлюється три категорії справ: а/ спрашовання про грошові суми, б/ звіт про справи та в/ міркування про поліпшення кожної частини. 141. Спрашовання про суми складається агіною в рахункових паперами. До цього приймання, перераховування і витрати грошових сум, а також що до ревізії Державного Контролю оборотів вкладених сум... ністетства керувався, як контролюваннями правилами так і правилами касовими та ревізійними. 142. Щорічні звіти кожного Департаменту чи Особливої Установи про справи мусять містити в собі: а/квотний надане стану ч якому були різні частини, зрідно з останнім звітом. б/звиття нових засобів та, вагодні та продовження попередніх на протязі року в поляганими дієстая та правил, на яких їх працюється. в/стан економичних частини Департаменту; котторисні й поважкоторисні суми, ніжькості виплатків та на що їх витрачено. г/декатком порівняної таблиці вс попередній рік та г/зиказ руху справ даний зазначено в стт.136. 143. Щорічні звіти про справи ДИРЕКТОРІЇ подають Міністерстві до 5 березня наступного року. 144. Кожний Департамент визначає підлеглий йому органам термін для позання справоздань та пояснень, потрібних для складання справоздань Департаменту. 145. Кожний Віллін складає справоздання не своїй частині та поле чого використовую на зваженецький термін. 146. До сьогодні всіх справоздань в Департаменти, Віллід скла- дають загальне справоздання /арт.142/під безпосереднім зоглядом Директора. 147. З справоздань, що їх позаня Департаменти та Особливі Уста- нови, складається під керуванням Міністра загальний звіт про діяльності. Міністерства; звіт цей подається Голові ДИРЕКТОРІЇ та вно- ситься до Ради Народних Міністрів. 148. Опції зазначених вище річних справоздань. Міністр власне, го розпорядку може заполонувати нати йому справоздання Й в порядку позаголовковому. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОЛІТИКУ. в.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЙВИЩИЙ СУЛИЯ ГР.ПЛИНГ В. Чолаток I до арт.88 Загального Статуту Міністерства. ПРИСЯГА НА ВІРНІСТЬ СЛУЖБИ. Обіцяюся та клянуся всьмогутнім Богом, перей святого його вланге ЛІЄС та ЖИВОТРОЇМ ХРЕСТОМ ГОСПОДНЬ, що широ бажаю Українськ. Народній Республіці від о та сунькино служити законний ії владі ковиномся закони її звільно ликолати по всербо Республіки го- добам та всіх заходів на землі, не жалуючи навіть життя свого і обливяти яку шкоду або втруту, що мала б вернанцюм Інтересом тися велику повченну мені таєну справу та службу таємницю ... берегти та усіл свій пожити вгідно з законами та інструкціями начальників моїх нічого неочеред слугових обов'язків моїх для своєї користі або за яля приятельства чи ворожнечі не чинити,а 'е себе у всьому поволити л. громадянинові та службовцеві Українсь- кої Народньої Республіки ненавидити те щоб у всьому, що я зроблю, міг назвати нати відповірь ГОСПОДЕВІ на СТРАШНИМ СУДІ Д.ГО. Повел ГОСПОЛОМ ВОРОГ АВІЧУ що присягу, що тире поймаю і ОРЯТУ ЕВАНГЕЛІЄ ТА ХРЕСТ СВЯТИЙ на тому пілну. Амінь. /Підпис особи, що поклявався, та особи, яку відправлено бути цього призняємо для призняї./ Перелогу облирав /підпис священика. День місяць рік озібранн присяги. ПРИМІТКА: Особи нехристиянської релігії складають прикладу тако гожимству, врівно з примісами підходільності релігії. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОЛІТИКУ. в.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЙВИЩИЙ СУЛИЯ ГР.ПЛИНГ В. /Підпис/ В.О. Начальника відділу Верховної Ради Любимець І М Е Н Е М УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 14 Грудня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВІДЧУЮ: Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОНІХІМОВСЬКИЙ УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про асигнування в розпорядження Міністра Ісповідань 10.000 польських марок на улаштування Богослуження в м.Тарнові і Ченстохові. Асигнувати в розпорядження Міністра Ісповідань з коштів Державної Скарбниці ДЕСЯТЬ ТИСЯЧ (10.000) польських марок на улаштування Богослуження в м.Тарнові і Ченстохові. ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ САЛІКОВСЬКИЙ МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ОГІЕНКО З оригіналом згідно. Т.в.о.Директора Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Начальник Відділу Ч: 217. "16 Грудня 1920 р." ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ОФІЦЕР ВЗЯВ "Грудня 1921 року" ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЄ в.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ВВЕДЕННЯ В ЧИННІСТЬ СКОРОЧЕНОЇ ПОМЕНКЛАТУРИ НА ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ ПО ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ. 1. В зміну істнуючих законів затвердити прикладану до цього скорочену номенклатуру державного видаткового розпису. 2. Зазначену в п. 1 номенклатуру ввести в чинність з дня 1-го січня 1922 року на увесь час перебування евакуйованих державних установ по за межами України. 3. Надати право Міністру Фінансів після згоди з Державним Контролем та відповідними відомствами укласти і устаткувати через підлеглі установи номенклатуру поодиноких контрактів окремих відомств стосовно до зазначеної в п. 1 номенклатури, скоротивши кількість цих контрактів до 1 на відомство, а також провадити необхідні в миру дійсної потреби доповнення згаданої контрактової номенклатури, не порушуючи одначе загальної схеми затвердженою цим законом розпису. Примітка: В цьому ж періодкові підлягає скороченню до можливого мінімуму кількість підпреділів та надзвичайних контрактів військового фонду. 4. Розпис і відчит на евакуаційний по за межами України період складати окремо від нормального розпису та відчиту, що будуть мати чинність по поверненні евакуйованих державних установ на терен України 5. Пересунення розтків вільних кредитів по другорядним конто- рисним підподілам /статтям/ переводити лише після згоди відповід- ного відомства з Міністром Фінансів і Державним Контролем. 6. Чинність закону 25 березня 1921 року про порядок складання конторських та державних розписів на 1921 рік продовжити на 1922 рік. 7. Закон цей ввести в чинність через посиланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ ДО СПРАВИ. "МІНІСТР" 192_року ПРОЕКТ. Рада Народних Міністрів У.Н.Р........... 1921 року у хваліле; ПОСТАНОВА ПРО ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК ДОСУДОВОГО ПЕРЕВЕДЕНИЯ СПРАВ СЛУЖБОВІ ПЕРЕСТУПКІ УРЯДОВЦІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. На зміну та в додаток до відповідних зако- нів /Св.Зак.т.XVI ч.I вид.1914 р./тимчасово постановити: I.Допуститься урядовець Української На- родньої Республіки будь якого службового пере- ступу, то відповідний Міністр в найскоршому ча- сі повідомляє про це Міністра Юстиції і надси- лає до нього всі належні до цього матеріали. 2.Міністру Юстиції надати право в випад- ках, зазначених в попередній статті або одержан- ня ним таких відомостей іншим шляхом покладати переведення досудових слідств на Судових Слідчих, Мирових Суддів,Членів Окружних або Апеляційних Судів, та штатних або прикомандированых урядовців Центрального Управління Міністерства Юстиції і доручати догляд за переведенням цих слідств роб- бам прокурорського догляду або урядовим особам Центрального Управління Міністерства Юстиції. 3.Під час переведення слідств та догляду за ними зазначеним в попередній статті особи де- держують приписів Статуту Судового Наркового Досу- повання. 4. Закінчено буде слідство, то особа, що до- лядає за ним, складає листований висновок і подає справу до Міністра Юстиції. 5. Міністр Юстиції вносить справу на розгляд Окремої Ради, що складається для цього з Міністра Юстиції - як голови, та Членів: Міністра Внутріш- ніх Справ, Міністра Праці, та Міністра того Відом- ства, до якого належить винувачений. Для законності постанов Ради необхідна присутність в засіданні її, крім Міністра Юстиції, не менш двох Членів в тому числі Міністра того Відомства, до якого належить винувачений. 6. Постанови своєї Окремої Ради виносить біль- шістю голосів; поділяться голоса нарівно, то питання для остаточного розв'язання /7 ст./ вноситься до Ради Народніх Міністрів. 7. Визнає Окрема Рада, що слідством добуто досить підстав аби поставити винуваченого на суд, то Рада тимчасово усуває або зовсім звільняє ви- нуваченого з посади і повертає справу до Міністра Юстиції для дальньшого руху. Буде особа, що підлягає звільненню чи усуненню з посади, іменована на по- саду наказом Директорів, то постанова Окремої Ради подається на затвердження Директорії. В випадках, що зазначено в 277 статті Ста- тути Судового Карного Поступовання Рада закриває слідство. ПРИМІТКА. На осіб, що їх Окрема Рада усуває або звільняєть з посади, поширюються приписи 589 і слідуючих статтів Статуту про Урядову Службу /С.З. т.ІІІ/. 8. Особа, що її Окрема Рада тимчасово усуває або звільнять в посади не може бути іменована на таку саме чи іншу державну посаду до розгляду ії справи судом. 9. Постанови Ради оскарженню не підлягають. і негайно переводяться в життя. 10. В засіданні Окремої Ради секретарем Крисконсульт Міністерства Юстиції в Наказу Міні- стра Юстиції. 11. Обов'язки діловодів при особах що пере- водять слідство, виконують молодчі урядовці /діло- води, помішники діловодів та урядовці/ Центрально- го Управління Міністерства Юстиції з наказу Ди- ректора І Департаменту того ж Міністерства. 12. На час переведення слідств визначені ст. 2 особи задовольняються службовою платнею і дорожним постачанням по окладам VI класу Централь- них Установ /10.000 польських марок на місяць/, як що вони по своїм постійним посадам не мають права на оклади вищої класи; всі ж інші урядовці /II ст./ задовольняються грішми по своїх постій- них посадах. 13. На задоволення вищезазначених особ службовою платнею, дорожним, канцелярським та госпо- дарським постачанням відпускати в розпорядження Міністра Юстиції в коштів Державної Скарбниці потрібні суми по представленню відповідного контролю. 14. Постанові цій надати чинність закону по телеграфу. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЮСТИЦІЇ ТОВАРИШ МІНІСТРА (міднів) ЗА НАЧАЛЬНИКА КРИСКОНСУЛЬСЬКОГО ВИДІЛУ (міднів) 3 офіційних виїзду: Вс. Юр'євський 14-га юридична Бундес ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ 3 УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про громадянство Української Народньої Республіки. 1. Громадянство Української Народньої Республіки є державною правна належність людини до Української Народньої Республіки, що надає їй права та обов'язки українського громадянина. 2. Повнота політичних прав в Українській Народній Республіці, а також право державної та публічно-громадської служби належить тільки українським громадянам; разом з тим, на них упадає і обов'язок виконувати повинності та всі її закони і дбати всіма силами про її добробут, не жалюючи, навіть, для неї свого життя. 3. Громадянин У.Н.Р. не може одночасно бути громадянином чи підданцем іншої Держави. 4. За українських громадян вважається всіх осіб, що на день 10/23 листопаду 1917 р. стало перебували в межах України та вважались за російських підданців, оприч: а/ осіб неукраїнської народності та їх дітей до 17 років життя, що до 1 липня 1914 року стало мешкали на території України менш, як один рік, та б/ олужбовців та військових осіб бувшої Російської Держави, що не народилися в межах України та проживали на Україні менш як 5 років до 1 січня 1914 року. 5. Особи, що не перебували на території України на 10/23 паду 1917 року, які не підлягають чинності попереднього арт цього закону, алеж в свого походження належать до української родности, також вважатимуться за громадян Української «а»-д Республіки, як що вони: повнолітні-до 23 листопаду 1923 року не повнолітні на цей термін - на протязі року по досягненню повно ліття, подадуть про це відповідну заявку. 6. Право українського громадянства набувається: через нарощення від українських громадян, через шлюб чужою еміс з українським громадянином, коли чужоземці до сімнадцяти років вчиновить україн ський громадянин та / через натуралізацію. 7. Можна просити про прийняття до українського громадянства / арт. 6 п. 2/ коли особа має правоздатність та дієздатність, не реоуває на терені України на протязі пяти років сприч того, доведе що має матеріальні засоби, потрібні для утримання себе і своєї родини. 8. Оцю цього, українське громадянство можуть набувати, коли оселяться на Україні та подадуть відповідну заявку, такі особи: а/ українська громадянка, що пішла заміж за чужоземця, коли цей шлюб буде розв'язано з ним, або коли вона лишиться вдовою; б/ народ жені від шлюбу з чужоземцем діти української громадянки, які після розв'язання шлюбу або одвобиння матері залишаються коли матері та в/ чужоземці, які скінчили вищу чи середню українську школу на Україні, та на протязі двох років після скінчення освіти подали заявку про прийняття їх до українського громадянства. 9. Право громадянства, що його придбано на підставі арт. 6. і 2 цього закону, поширюється і на дружин та дітей осіб, що набул громадянство, що до дітей, то лише в тому разі коли ці діти...з десяяти 17 років. 10. Подання про прийняття до українського громадянства, внесе згідно в арт. арт. . та 8 цього закону, не задовольняються в раз мали цьому залеречують відомості про ганебні вчинки прохача, його шкідливих професій та про можливу його шкідливість для Української Народньої Республіки. II. Залви осіб, зазначених в арт. арт. 5 та 8 цього закону про зачислення до українського громадянства, подається Начальником Губернії за всіма документами, які доводять їх права. Подання чужоземців / арт. 7 / про прийняття їх до українського громадянства вноситься міністрові Внутрішніх Справ. Залви осіб, зазначених в арт. 5 у відповідних випадках можуть подаватися до належних дипломатичних Представників У.Н.Р. за кордоном в цьому разі Представники повинні функції Начальника Губернії. 12. Залви, що вступили до Начальника Губернії чи дипломатично-го Представника У.Н.Р. за кордоном, або задовольняється постановою про зачислення прохача до українського громадянства або валишається без задоволення. В разі задоволення залви прохачеві, по виконанню прийняття на вір- ність Республіці в установленні опису, видається свідоцтво про українське громадянство. В разі ж залишення залви про зачислення до українського грома- дянства без задоволення, прохачеві надається право оскаржити таку постанову в місечний речинець, з дня повідомлення про це, до Міністра Внутрішніх Справ. 10. Міністр Внутрішніх Справ або задовольне скаргу на по- станову Начальника Губернії чи дипломатичного Представника У.Н.Р за кордоном або залишає її без наслідків. Скарги на розпорядження Міністра в цих справах подається в місячний з дня повідомлення прохача речинець до Адміністративного по Департаменту Надзвичайного Суду, де розглядається судовим поряд- ком при участі представника Міністра Внутрішніх Справ. 14. Подання чужоземців / арт. 7/ що вступили до Міністра Вну- трішніх Справ згідно з артикулом II цього закону, міністр роз- в'язує безпосередньо. Залишення подання без задоволення не може... 15. Міністрам та начальникам окремих офіцій надається право, по згоді з міністром внутрішніх справ, вносити до Ради Народних міністрів про приняття до українського громадянства чужоземців, які зробили значні послуги Українській Народній Республіці. 16. Особи, які не підлягають чинності арт. 4 цього закону та вважають себе за набувших права українського громадянства на підст- ві закону 2 липня 1916 року "Про громадянство української держави", мають, в поданням відповідних документів, зголоситись до місцевого адміністративного Відділу Окружного Суду на протязі трьох місяців в дня відновлення діяльності того Суду. Постанови Адміністраційного Відділу Окружного Суду в цих справах надсилаються до місцевого Начальника Губернії для належної реєстрації. 17. Кожна особа, що їй принято до українського громадянства, приводиться через духовних осіб, до присяги на вірність Українській Народній Республіці у Мирового Судді, в районі якого має перебуван- ня, або в випадках, що їх зазначено в арт. 3 цього закону, у Дипло- матичного Представника Української Народньої Республіки по доданому до цього тексту. Особи, які не переконаннях своїх не визнають прийняття, дають замість неї урочисту обітницю, текст якої до цього додається. 18. Подання українських громадян про звільнення в громадянства вадовольняється: 1/ коли за ними не рахується жодних залежностей перед Державним Скарбом та місцевими Самоврядуваннями; 2/ коли вони виконали всі обов'язки що до військового одбутку та 3/ коли забезпечили опікування всіх осіб, що знаходяться по закону під їх опікою. Заяви про звільнення від громадянства подається начальникам 1- берень, або у відповідних випадках Дипломатичним Представникам Української Народньої Республіки за кордоном та розв'язується тим же порядком, що і про приняття до українського громадянства. За 2 місяці до дня розв'язання справи про неї публікується в законовому прохача в офіційному органі Української Народньої Республіки та місцевих офіційних та 2 приватних часописах. 19. Особи, що й звільнено від українського громадянства, мусять на протязі півроку, залишити межі Республіки, а на протязі року ліквідувати своє нерухоме маєтко. 20. Особи, що їх звільнено від українського громадянства до 17 років віку, не мають права приїхати та оселитися на території України до 45 років віку. Виключення з цього правила розв'язує Рада Народніх Міністрів на внесення Міністра Внутрішніх Справ в порозумінню з Військовим Міністром. 21. Хто без належного дозволу вступить до підданства іншої держави тої підлягає карам, зазначеним в законах карих. 22. Закон з дня 2 липня 1918 року "Про Громадянство Української Держави" каcуеться. 23. Закон цей до його оголошення, ввести в чинність через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ КЕРИЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В.о. ДЕРЖАВНОГО ОБ'ЄКТА НАДВИЩИЙ СУДДЯ Додаток 2 до арт. 1 Закону "Про громадянство Української Народньої Республіки" ТЕКСТ УРОЧИСТОЇ ОВІТНІЦІ Обіцяю бути залежним вірним Українській Народній Республіці, не визнавати іншої батьківщини, охороняти інтереси Республіки, щиро виконувати всі її закони та воїма силами своїми допомагати їй славі та добробуту, не жаліючи для цього навіть і свого життя. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ СУДДЯ ТЕКСТ ПРИСЯГИ Обіцяю та клянуся Господом Богом перед святою Його Евангелієм та животворним Хрестом бути завжди вірним Українській Народній Республіці, не визнавати іншої батьківщини, охороняти інтереси Республіки, щиро виконувати всі її закони та всіма силами своїми допомагати їй славі та добробуту, не жаліючи для цього навіть і свого життя Амінь. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ в.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЦІОНАЛЬНИЙ ОДЗИ ГЕРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАКІВ РДЖУР ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ ДЕРЕЖНИЙ СЕКРЕТАР УХВАЛЬНА РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про Ітатк Єдиної Національно-Державної Школи. Загально-Освітня Школа. I/ В зміну та доповнення істнуючих законів, встановити додані до цього нові штати для загально-Освітніх шкіл Єдиної Національно-Державної Школи. 2/ Чимчасово, до встановлення закону про бурси, прийняти оплату праці учителя бурсою в 13 одиниць, а вихователя в 12 одиниць. 3/ Чинність цього закону перевести в життя через підлянців. ГОЛОВА РДЖУ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ (підпис) Камен Задоволений згідно. Філософ (підпис) ДО СПРАВИ, "міністр" 192_року./х 10:14:16 5;7:8 Євгена Гінд. дип. Мишкіна 84 Фрізен Мин. сила Кубка ЕТАТИ Однієї Національно-Державної Школи Ізраїльно-Освітня Школа. 1. За однією з ліги педагогичної і педагогично-адміністративної праці в Одиній школі прийняти оплату одної тимчасової лекції - "лекція-плюсель- рік". 2. Оплата педагогичної буде провадитись в залежності від того, в якім ступені загально-освітньої школи педагог має право викладати ту або ин- шу дисципліну і не залежить від того, "об'єднання Один" класи, в якому вик- тель фактично проводив зазначену дисципліну. Педагогично-адміністративний труд в даному ступені оплачується по тих же нормах, для даного вчителя, як- і педагогичний. На вчитель учити різних предметів не викладаючи їх в дмо- му ступені зім має не одноразову премія і несе одночасно педагогично-адмі- ністративні функції оплата за останнє вдосконалення-важливий ІІ педагогичний праці даного вчителя. 3. Відновлення оплати премій вчителів по їх праву виглядати дисципліни в тому чи іншому ступені загально-освітньої бдинної. Коли ветерановостям для першого, другого і третього ступеня, як І 1,4 І,с 40 - 4. Через токій розмір педагогичної і педагогично-адміністративної пра- ці в школі, а всього не більше постійно разів, кожна одиниця оплати збіль- шується на 15% начальної величини. Неповність 5. Учитель без ерода тог п-тільної влади як його затверджувала не може мати більше ся берів, навіть в різних школах. Багато. Неповність! 6. Учителі першого ступеня, коли вони виглядають всі предмети дитячо- го ступеня, одержують за лекції двадцять чотири одиниці. В разі вчителі не виглядає якихось предметів від числа 24 відлічуються єдине одиниць, си-1- льним на одну класу припадає легкі по вищезазначених предметах. 7. Дана управителя, рахуючи і ті лекції, які він дає, оплачується для III ступеня 26 одиниць, для гуманістичного відділу в одно-дре- вцево мовою 15 одиниць. II ступень: 33 36 40 Управителя першого ступеня, не рахуючи його лекцій, обчислюється в 5 одиниць. Управителеві за кожну додаткову класу подається під одиниці. 3. Дивето одержує на 2/3 управитель свого ступеня, са тому ки- ву класу проміж окремих 1/2 одиниці. 9. Вихователь одержує обрім лекції і неї платні за прийм вихователя 12 оди- ниць. НАГАДУВАННЯ I. Законодавчі акти, що регулюють питання використання земельних ділянок для будівництва житлових та нежитлових приміщень. II. Підготовка оформлення оголошення одержувача дозволу на будівництво. III. Виконання робіт з встановлення меж земельної ділянки, що надається для будівництва житлового чи нежитлового приміщення. IV. Підготовка проекту будівництва та його виконання згідно з умовами, що передбачені в дозволі на будівництво. V. Виконання робіт з обладнання меж земельної ділянки та позначка їх на мапах. VI. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. VII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. VIII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. IX. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. X. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XI. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XIII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XIV. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XV. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XVI. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XVII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XVIII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XIX. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XX. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XXI. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XXII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XXIII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XXIV. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XXV. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XXVI. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XXVII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XXVIII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XXIX. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XXX. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XXXI. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XXXII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XXXIII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XXXIV. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XXXV. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XXXVI. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XXXVII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XXXVIII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XXXIX. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XL. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XLI. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XLII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XLIII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XLIV. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XLV. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XLVI. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XLVII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. XLVIII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. XLIX. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. L. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LI. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LIII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LIV. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LV. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LVI. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LVII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LVIII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LIX. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LX. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LXI. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LXII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LXIII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LXIV. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LXV. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LXVI. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LXVII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LXVIII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LXIX. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LXX. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LXXI. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LXXII. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LXXIII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LXXIV. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LXXV. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. LXXVI. Підготовка документів для видачі дозволу на будівництво, а також оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки. LXXVII. Виконання робіт з позначення меж земельної ділянки та їх внесення до реєстру земельних ділянок. L 25. Додатньою величиною однієї і тієї ж умови вчителя, який має право виглядати I ступені - 2650 гривень II ступені - 3400 - III ступені - 3750 " - Ставки ці дійсні на час чинності постанови про поліпшення матеріального стану службових державних учителів від 25 серпня 1920 року, що покривається на них окрім зсільшення основного утимання в 7,5 % зали /згідно ст. закону 24. 24. Коли відкриття нової школи, коли зв'язки з о. латер педагогично-адміністративною владою і на видати, повинні в державних, одностайно на пільгі ступеня. Учителі за подорожжям при цьому відкриття першого ступеня одержують платню, згідно § 6 ртатів. При відкритті нової школи II або III ступеней не в новому складі учителів, педагогична влада оплачується по дійсній кількості тихчасних лекцій, по двох учителю, але не менш 1/2 тої платні, яка належала учителям при вкладанню ним лейбій всіх по своєму фахові у відповідному ступеневі при позовому складі класів. Коли нова школа слушатися з школярського ступеня, то учитель в сполучених ступенях одержує платню по загальній кількості лекції, але не менше 1/4 тої платні, яка належала б йому при вкладанню ним всіх лейбій по його фахові в сполучених ступенях при позовному складі класів. Коли хто з учителів заступає лекції, тимчасово відсутнього учителя, за- ступник одержує за кожну фактично дану лекцію 1/40 одиниці із сполучених умовтв даної школи; коли ж це не можливо, то з сум, які відпускаються для пі- сь потрібам в розпорядженні Руберніальних і повітових шкільних управ. Керуючий Міністерством Державних Освіти Директор Департаменту Загальніх справ 12. Індивідальний пільговий об'ємного ступеня одержує чоловік-одиниця. Авто- мобіль із залученням до роботи в той час, коли вони не працюють, але мають відповідність за обов'язки. 13. Учителі-чоловіки одержують пільговий ступень по одному з них одержує, а ін- ші вони не можуть отримати. 14. Майбутній за службу 1 року, коли при той час в першому, у другому і третьому відомостях так як умови по дві одиниці. 15. Запровадження внесених польщ з відповідною кількістю додаткових, мате- ріалами, тобто підрозділ до лекцій, як іншого розміру. 16. Учитель-жінка видає дівочого об'ємного ступеня одержує 1/4 одиниці, а худож- ник-учитель-жінка одержує пільговий ступень по одному з них. 17. Учитель-жінка видає дівочого об'ємного ступеня одержує 1/4 одиниці, а худож- ник-учитель-жінка одержує пільговий ступень по одному з них. 18. Учитель-жінка видає дівочого об'ємного ступеня одержує 1/4 одиниці, а худож- ник-учитель-жінка одержує пільговий ступень по одному з них. 19. З випадку призначення емпіричних допомог, підсумкових морозів та не- розвиток, якщо буває, то одну одержує одиниця і також особа, коли вони не мають обов'язки, в одній ділянці, що в різних, але не більше 1/2 одиниці за наступний період. 20. Коли хто з службових по волі користується у індивідуальному ступені, опла- чують і т.п. нагороди, а утримання обліковості 1/5 місяця. Частка права на ква- рталну виплату, уважаючи її одиницю. 21. Діловод одержує пляшку, з розміру 10 одиниць по груповому ступеню. 22. Кредити, належні на господарські витрати, на виплату субсидій, на бібліотеку, на служителів, на видатки повалентних і зважених у лекціях, а саме: підготовка учнів, школярський спосіб, хемічний географії та приро- доведення, мальований, наглядна (корпорація), на улаштування вежів, свят, виставки тощо. 23. Пільговий ступень по одному з них одержує одиниця для оплати про-1 вчителя, який має право виплачувати. Зміною ініціально-дослідної Целі Сагально-Овітчина Чого. 1. За одиницю оплати педагогичної і педагогічно-адміністративної та вші в Одинці "Голі прийняти оплату одної одиниці лекції"день, мік". 2. Оплата педагогичного груда прорадиться в залежності від того, в якім ступені загально-освітньої школи педагог має право викладати ту або дану дисципліну, і не залежить від того ступеня єдиної "Голі, в якому вчи- тель фактично працює вказаним дисципліну. Педагогично-адміністративний і адміністративний труд в даному ступені оцінюється по тих же нормах для даного вчителя, як і п. педагогичний. Коли вчитель участь різних предметів, чи виклад їхніх в даному ступені від нес однакові права і несе більшою по- педагогично-адміністративні функції оплата за останнє іде по вищій кваліфіка- ції педагогичної праці і допого вчителя. 3. Відношення оцінки праці вчителів по їх праву викладати дисципліни в том чи іншому ступені Сагально-Овітчина. Одиної "Голі встановлюється для першо- го, другого і третього ступеня, т. І. 1,4: 1,6. 4. Через кожні три роки педагогичної і педагогічно-адміністративної праці в школі, а всього не більше шести разів, тоді одиниця оплати збільшується на 15 начальної величини. 5. Учитель без грою дої піднісної вжди, яка його затверджувала, не може мати більше 24 лекцій, навіть в різних школах. 6. Учитель першого ступеня, коли вони викладають всі предмети даного слу- пена, одержують за лекції 24 одиниці. З разі вчителі не викладає ближче пре дисциплін від числа 24, відлічується стільки одиниць, скільки лекції при- падає лекції по вищезазначених предметах. 7. Края уповноваження, рухуючи ті лекції, які мін дає, оплачуються для III ступеня - 36 одиниць для пумністичного відпилу з одною превною 90 одиниці. II. ступеня - 33 краща управителя першого ступеня, як не рухуючи його лекцій, обчисляється в 5 одиниць. У разителеві за кожну педагогову лекцію у класу подасться 1/2 одиниці. 3: директор одержує платню, як у разитель свого ступеня, та кожну цину для су шоли одержує 1/2 одиниці. 9. Вихователь одержує оформ лекційної платні за проці вихователя 2 12 оди- ниць. 10. Сектетарь педагогичної Ради ор-емого ступеня одержує 2 одиниці. Стильни м одержує сел-святок спільної і едн-одиницю Ради. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОСВІДЧУЮ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про штати єдиної Національно-Державної Школи. Загально-Освітня Школа 1/ В зміну та доповнення істнуючих законів, Встановити додані до цього Нові Штати для загально-Освітньої шкіл єди- ної національно-Державної Школи. 2/ Тимчасово, до встановлення закону про сурей, прийняти оплату праці управителя бурсер в 13 одиниць , ат вихователя в 12 одиниць. 3/ Чинність цієї постанови перевести в життя через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТРОМ ЗОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН ПРО ВИЩУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНУ РАДУ. Розділ І. ЗАВДАННЯ ВИЩОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ. 1. В цілях встановлення певної системи й додержання на- ступніцтва та послідовності в розвитку економічного та фіна- сового життя в сфері державного управління й законодавства в цілях координації діяльності окремих Міністерств утворюєть- ся при Раді Народних міністрів Вищу Фінансово-Економічну Ра- ду для: а/ подання висновків на законопроекти фінансово-еконо- мічного змісту, та висновків в справах та різних пи- таннях, що їх буде передано на її розгляд від Голови ДИРЕКТОРІЇ, органу Народного представництва або Ради народних Міністрів; б/ попереднього, перед внесенням до Ради народних мін- істрів, розгляду річного конторису державних прибут- ків та видатків, умов державних позичок та проектів споруджень, що мають велике державне значення й по- дання на них висновків. 2. Вищий Фінансово-Економічний Раді надається право пода- вати, в порядкові законодавчої ініціативи, до Ради народних міністрів різного роду проекти, що торкаються економічних, фінансових та сполучених з ними технічних питань. 3. Законопроекти, що їх складає вища Фінансово-Економічна Рада, надсилається на попередній розгляд та висновок дотич- них міністрів і разом з їх висновками вноситься до Ради На- родних Міністрів. Розділ ІІ. СКЛАД ВИЩОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ. 4. Вищу фінансово-економічну Раду складають: а/ Голова Ради; б/ міністри: Фінансів, Народного господарства, Земель- них Справ та Державний Контрольор або їх Заступни- ки, а також ті з міністрів, яких офіцій торкається справа, що її має бути розглянуто в Раді; в/ представники всеукраїнських організацій, які обслуговують інтереси: 1/ промисловості: загальної, цукрової, вугільної та клібної - а всіх 4 представники, 2/ торгівлі загального та хлібного-2 представники, 3/ банків-1 представник, 4/ сільського господарства-1 представник; г/ представники кооперації: кредитової, сільсько-господа- рчої та споживчої - а всіх 3 представники; д/ два представники професійних шкіл: один від вищих шкіл один від середніх та младших; е/ вісім постійних членів; ж/ Члени-кореспонденти, з осіо відповідного стату та досвіду, що перебувають у великих фінансових або промислових центрах. б. За Голову Вищої Фінансово-Економічної Ради та Членів можуть бути лише особи, що мають вищу освіту та відповідний науковий або практичний стаж та досвід у фінансово-економічних та технічних питаннях, в. Іменування на уряд Голови та постійних членів Вищої Фінансово-Економічної Ради переводиться з ухвали Ради народних міністрів та затвердження Голови ДИРЕКТОРІЇ. г. Членів Вищої Фінансово-Економічної Ради, зазначених в п.п. в, г, та д. арт. 4, затверджує Рада народних міністрів на підставі мандатів відповідних організацій. Виборне представництво від організацій до часу, поки цих представників не буде обрано, може бути заступлено кооптуванням до складу Ради та затвердження Ради народних міністрів, осіб, які працюють на полі фінансів та економики. 8. Порядок та спосіб представництва й визнання права окремих організацій на зазначене в п.п. в, г, та д. арт.4 представництво визначається в інструкції, яку має виробити Голова Фінансово-Економічної Ради, в порозумінні з міністрами: Фінансів, Народнього Господарства, Земельних справ та Державним контролюром. Затверджує цю інструкцію Рада народних міністрів 9. Членів-Кореспондентів, що відомі в своїй практичній або науковій діяльності та перебувають по великих фінансових або промислових центрах- обирає Вища Фінансово-Економічна Рада. 10. Звільнення від виконання обовязків Голови Вищої Фінан- сово-Економічної Ради та Постійних Членів відбувається з по- станови Вищої Фінансово-Економічної Ради, яку ухвалить Рада Народних Міністрів та затвердить Голова ДИРЕКТОРІЇ. Звільнення або заміна Членів від організацій переводиться- ся на підставі зазначеної в арт. 8 цього закону інструкції. Членів-Кореспондентів звільняється з постанови Вищої Фінансово-Економічної Ради. 11. Голова й Постійні Члени Вищої Фінансово-Економічної Ра- ди одержують платню, а інші Члени Ради, за участь в засідан- нях, добові гроші, згідно зо штатами. 12. До участі в засіданні Вищої Фінансово-Економічної Ради може закликати сама Рада на окремі засідання, а правом дорад- чого голосу, тих компетентних осіб, що можуть прислужитися своїм спеціальним знанням, при вирішенні тих чи інших питань. 13. Членів-Кореспонденти користуються в засіданнях правом дорадчого голосу. 14. Справи у Вищій Фінансово-Економічній Раді вирішується авичайною більшістю голосів. При поділі голосів нарівно, голос Голови дає перевагу. 15. Відсутній буде Голова Вищої Фінансово-Економічної Ради, то засідання відбуваються під розповуванням, по черзі одного з двох заступників його, яких призначає Рада Народних Міністрів з поміж Постійних Членів Вищої Фінансово-Економічної Ради та затверджує Голова ДИРЕКТОРІЇ. 16. Постанови Вищої Фінансово-Економічної Ради вважаються за законні, коли в засіданні її були присутні Голова або його Заступник і не менш, як половина фактичного складу Ради з пра- вом рішаючого голосу. Коли загальне число фактичного складу Ради буде не більш, як 10 Членів, то для кворуму потрібна присутність 6 Членів, оприч Голови або його Заступника. 17. Для попереднього розроблення питань, що їх внесено на розгляд Вищої Фінансово-Економічної Ради, може бути ут- ворено, а постанови самої Ради, окремі комісії під голову- ванням у кожній одного з Постійних Членів Ради. Склад цих комісій утворюється з постанови Ради. Комісії користуються правом запрошення відповідних компен- тентних осіб. 18. При Вищій Фінансово-Економічній Раді, у безпосередній підлеглості Голові, пробуває постійний Секретар та Канце- лярія, згідно з доданими до цього штатами. Постійного Секретаря та персональний склад Канцелярії Ви- щої Фінансово-Економічної Ради призначає Голова Ради. 19. Голова Вищої Фінансово-Економічної Ради бере участь в засіданнях Ради Народних Міністрів з правом дорадчого голо- су, лише по питаннях, що їх було розглянуто у Вищій Фінансо- во-Економічній Ради. 20. На відпустку Постійних Членів Вищої Фінансово-Еконо- мічної Ради дає дозвіл Голова Ради на реченець до двох тиж- нів, на довшу ж відпустку - Вища Фінансово-Економічна Рада. 21. Голова й Члени Вищої Фінансово-Економічної Ради за переступлення своїх обовязків підлягають відповідальності в порядкові статуту Карного Судового Поступовання. Виборних членів Вищої Фінансово-Економічної Ради прирів- нюється, що до відповідальності до постійних членів. ПОРЯДОК УРЯДУВАННЯ. 22. Засідання Вищої Фінансово-Економічної Ради призначається розпорядженням Голови Ради. 23. Оповістку засідання складає Секретар, а пропозиції Голови Ради та доводить її до відома Членів Ради за день до відкриття засідання. 24. Члени Ради до відкриття засідання мають право розгля- дати всі справи, що їх заготовлено до слухання в Раді. 25. Засідання відкриває й закриває Голова Ради. З початку зачитується, затверджується та підписується журнал поперед- нього засідання, потім докладається позачетгові заяви, після чого засідання продовжується, згідно з зазначеним в в оповістці поїздком. Коли буде внесено осібну думку, то дотичний пакт журна- лу зачитується обовязково разом з осібною думкою. 26. Доповідь кожної справи викладає окремий доповідач. По скінченні доповіді, члени Ради можуть звертатися з запитан- нями, просити пояснень, повторення, прочитання первопису до- кументів. 27. Члени, що не погоджуються з вирішенням більшості, ма- ють право подавати осібні думки, про що вони складають заяву зараз же після вирішення питання, а самі думки подають листов но на імя Голови, не пізніше, як через 3 дні після засідання в якому розглянуто було це питання. 28. Постанови, що їх ухвалено відшістью голосів, вноситься до журналу Ради, а копії з постанов надсилається: Голові Ради Народних Міністрів та Міністрам, до яких офіцій торкається спр ва. Журнал підписує Голова Ради і інші члени, що брали участь в засіданні; скріпляє журнал Секретарь Ради. 29. Справи, що остаточно розв'язує В.Ф.Е.Рада, можуть бути об- говорені в Раді вдруге лише коли повстануть нові обставини. 30. Постанови В.Ф.Е. Ради разом з журналом, в копіях, та на- лежними матеріалами надсилаються до Ради Народних Міністрів 31. Всі висновки, проекти та законопроекти В.Ф.Е.Ради всту- пають безпосередньо до Ради Народних Міністрів, через Голову Ради Народних Міністрів. 32. Справи, в яких вимагається висновку В.Ф.Е.Ради, переда- ється на її розгляд через Голову Ради Народних Міністрів. 33. Дистування В.Ф.Е.Ради підписує Голова і і скріпляє Секретарь Ради. 34. На переведення видатків на утримання персонального скла- ду на канцелярські потреби та ин. В.Ф.Е.Рада має свій коштор 35. Вища Ф.В.Рада має свою печать. 36. Закон цей до його оголошення ввести в чинність через посланців. Голова Ради Народних Міністрів Міністру фінансів У. Деркач, Секретарь Нац Судд 21 1072 оп. № 2 92 (девяносто два) + 4236 = 134 з них літерні №№ пропущені №№ "11" 08 19 р. Кашин Лігіон - 9/04. 23.04.09 С схавування 21.10.09 Евд 8.04.97 Балин 11.04.97, сАмс ВИРКА ПІДПИСЬ 02.12.98 Томп ВИРКА СПІЛЬНОГО ЗАГАЛУ 04.01.09 Балин