Закони Ради Республіки та лист Голови Директорії і Головного Отамана військ УНР С. Петлюри про завдання міністрів та Ради Республіки, 1921, 19 арк.

ЦЕНТР: Р НИІ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВКІВСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 1972 рік 2 вдх 20 19 МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Закони Ради республіки та лист голови Директорії Петлюри про завдання міністрів і Ради республіки I92Ip на I9 арк Міністерство Інвалідамь Департамент Загальних Справ. Фізичні Загальні Закони Фаху Республіки та міст Голови Директорії- Питання про заведення ліміт- свірів і Фаху Республіки. Народ 23 марта 1921 г. Оконч. 4 июня 1921 г. ЦЕНТРАЛЬНИЙ РЕВАЛЮЦІЙНИЙ АРХІВ Комуністичної Революції та Соціалістичного Будування УСРР, м. Київ 1072/8хс/2 оз. № 50 191. КИЇВ. ІМЕНІ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЗАТВЕРДЖЕНО: 24 березня 1921 року. Голова Директорії П. СТАРІЙ ПОСИЛАЧ: Т.в. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ВАГРИНЮКСЬКИЙ УТВЕРДЖЕННЯ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про асигнування і розпорядження Міністра Ісповідань 10.000 польських марок, або 20.000 гривень на видачі по спливанню доробуваючого за кордоном Українського Духовенства на з'їзд в м.Тарнів. I. Асигнувати і розпорядження Міністра Ісповідань з коштів державної Скарбниці 10.000 польських марок або 20.000 гривень на видачі по спливанню доробуваючого за кордоном Українського Духовенства на з'їзд в м.Тарнів. II. Закон цей ввести в чинність з дня його затвердження або певною датою ухвали Ради Республіки відповідно ст.11 закону про Галузь Республіки від 9-го січня 1921 року. Голова Ради Республіки: І. ЗЕТЕНКО-ЧОРНОВІЛЬСЬКИЙ МІНІСТР СТАРШИЙ СЕКРЕТАР ВАГРИНЮКСЬКИЙ з оригіналом згідно. Початковий відділ У.Н.Р. Директор АЗНА КАРАВАНІЧ Опартамент всесвітніх Справ. 4:6... 29 березня 1921 р. м. Тарнів, На силастя до: Міністерства Ісповідань Директор Департаменту Овчаров Начальник Відділу Конів з конів. МІНІСТР УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЗАТВЕРДЖУЮ: 24 березня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВЯЧЕННЯ: Т.З.О., ДЕР. АНОТО СЕКРЕТАРЬ ЗАГРИБОВСЬКИЙ УКРАЇНСЬКА РАДЯ РЕСПУБЛІКИ ЗАКОН про звільнення в розпорядження Міністра Іоновідь 10.000 польських царок, або 200.000 гривень на видатки по спищанню перебувачого за кордоном Українського Духовенства на з'їзд в м.Тернопіль. I. Ампікувати в розпорядження Міністра Іоновідь з коштів Державної Складниці 10.000 тисяч /10.000/ польських царок або 201024 тисяч /200.000/ гривень на видатки по спищанню перебувачого за кордоном Українського Духовенства на з'їзд в м.Тернопіль. 2. Закон цей вносити в чинність з дня його затвердження або поворотній ухвали Ради Республіки зріючи ог.14 закону про Раду Республіки мід 9-го січня 1921 року. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І.СМІРНО-ЧОПОЛЬНИЙ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ СЕКТІЇ ВЛАСНІСТЬ З оригіналом згідно. Начальник: Відчілу Тисовський Діловод 0.Цзмінський у.П.Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Департамент Заголовок: Опрац. Ч: 62. Подано до: МІНІСТЕРСТВА ІОНОВІДЬ. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ОНЦІХОВОМІЙ Начальник: Відчілу Тисовський З конів згідно: ДІЛОВОД ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. На верджею "22" березня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРИ ПОСВІДЧУЄ: Т.ВО-ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ БАГРИН ОВСЬКИЙ У Х В А Л Е Н Н Я Р А Д О Ю Р Е С П У Б Л І К И З а к о н про звільнення за штат службових Державних Установ, які залишились на території Української Народньої Республіки закриті ворогом. 1. Службових центральних і місцевих Установ, які при евакуації з Дніпропетровська 1920 року не виїхали з Урядом, а залишились на території Української Народньої Республіки, закритій ворогом, вважати звільненими за штат з 1 грудня 1920 року. 2. Службових згаданих Установ, які, хоча і виїхали з території Української Народньої Республіки, але до днів набуття законної сили цього закона у власній воді не прибули до евакуованих Установ, вважати звільненими за штат з 1-го грудня 1920 року. 3. Чинність законів про заштатне платно на зазначених в ст. І і 2 пе- ро закону службових не поширюється. 4. Зазначенням в цьому законі службовим, що їх звобу буде закликано на службу, час відсутності зараховується в строки вислуги на пенсію й на терпіння додатки. 5. Закон цей до його оголошення вводиться в чинність з дня його затвер- дження, або з дня повторної ухвали Ради Республіки згідно ст.14 зако- ну з 9 січня 1921 року про Раду Республіки. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І. ФЕШЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ Перший Секретар Сергій Бачинський З о р г і н а л о м згідно. Начальник Відділу У.н.Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Департамент Законодавчих Справ. 28 березня 1921 року, м.Тарнів. Діловод Олійник Надсилається до: Міністерства Геновідайк. Директор Департаменту Олійник Начальник Відділу Миколаїв ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: "27" березня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П. М. І. О. А. ОСВІДЧУЮ: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ ВАГРИНОВСЬКИЙ УХВАЛЕННЯ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н ПРО АМНІСТІЮ: Народившись під невідкладним розлом консолідації всіх сил для даль- шої непокітної боротьби за самостійну Українську Державність, Рада республіки державним обов'язком своїм вважає усунути все, що перешко- джає справі такої консолідації, а в першій мірі вчинити до видання цього закону злочини політичної природи, що їх направлено проти істет- вного державного ладу, - тому: I. проголошує й ухвалює амністію для всіх громадян Української народ- ної республіки, що звинувачені в згладжених злочинах до дня видання цього закону з тим, що особи, що їх було всю засуджено, звільняються від всі- х сеня кари з поверненням їм всіх прав, яких їх вироком суду позбавлено розпочати вже доходження та слідства - прикорочується, а по не відкри- тих досі злочинних доходжень та слідства не розпочинаються. Особи, що їх було проголошено "по за законом" мають всі права громадян Українсь- кої Народньої Республіки. II. амністія, що її проголошується цим законом, поширюється на злочини, що їх передбачено ст.ст. 100, 101, 102, 121 та 123-132 Карного Статуту 1903 року. III. Доручити міністерствам що не до повернення на територію України звістки до ради республіки з законопроектом про амністію по всіх злочинах, що їх учинено на політичному ґрунті, а також де-яких загально- варних та службових злочинах що не зв'язані з власною користю. IV. Закон цей входить в чинність з днем його затвердження чи повторного ухвалення Ради республіки, згідно ст.14 закону 9 січня 1921 року про Ра- ду республіки. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І. ЛЕЩЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ НЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Сергій Батинський З оригіналом згідно. Начальник Відділу Діхово Міністерства Голови Директор Департаменту Начальник Відділу ЗАКОН про визнання порядку досудового переслідування справ про злочини проти уряду Української Народної Республіки На засіданні Військово-цивільного трибуналу постановив: Допускається урядовий Української Народної Республіки бути якого дужбового переслідування, то відповідний Міністр в найскоршому часі повідомляє про це міністра Юстинції і надсилає до нього всі належні до цього матеріали. ПРИКІНЧЕНА: До Міністра Юстинції можуть подаватися також заяви і скарги про дужбові злочини живої особи, хоча б і не заінтересованої в справі. 2. Міністр Юстинції в зазначених та попередній статті випадках, або в разі одержання ними таких відомостей іншим шляхом покладає переслідування досудових справ на Судових Слідчих, Мирових Суддів, Членів Окружних судів та інших або прикомандированих урядовим центральному Управлінню міністерства Юстинції і доручає догляду за переслідуванням цих справ здобами прокурорського догляду або урядовим особам Ценурадного Управління Міністерства Юстинції. 3. Під час переслідування слідству та доручку за ними зазначеним в попередній статті особам додержується приписок Статуту Судового Карного Посуду. 4. Засвідчено буде багатство, що особа, що доглядає за ними, складає визнання про висновки і подає справу до Прокурора Апеляційного Суду. З пропозиції цього Прокурора Апеляційний Суд розглядає справу у разі зазначених в §29 - 542 статуту У Судового Карного посуду, під час розгляду справи в буді анувуваному та дорученої особою до яких залишається в засідання Суду, дозволяється подавати свої висновки. 5. Буде як вимушуванням затверджений, то Прокурор Апеляційного Суду підстава робить що-небудь до Міністра Юстинції, до якого надходить вимушування, а також скарги про не міністра Юстинції. 6. Негайно після одержання консультацій вимушування Міністр повинен дослідити усунути, або зобов'язати в посадах підлеглого йому виконавчого органу, зазначених в законі, та повідомити про це Міністра Юстинції. Прокурор можна для одержання згаданої консультації. 7. Якщо виконавчим наказаним Міністром зазначених в попередній статті приписках, міністер Юстинції повинен дозволити про не до відома Голови Міністра для відповідних розпоряджень. 8. Особу, яка її убрано, або ще дивною з посади визначеним в попередній статті порядком не може бути іменовано на будь-яку державну службу без згоди Міністра Юстинції. На основі цих положень, приписки §29 - 542 Статуту У Судового Карного посуду. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І ФЕДЕРАТИВНО-ЧОНІЗЬКИХ НЕРЦІЇ СЕКРЕТАРЬ Сергій БАЧИНСЬКИЙ З оригіналом зв'язано Начальник Відділу Департаменту Законод. Оправ Державної Канцелярії Діловод Озубченко - У.н.Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Департамент Законодавчих Справ. 41 56 рг. Червень 1921 р. м. Тарнів. Надсилається до: Міністерства У сповідань ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ Озубченко НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ (письмо не читане) КОПІЯ. ІМЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЗАТВЕРДЖУЮ: Зі березня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВІДЧУЮ: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ ВАГРИНОВСЬКИЙ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про асигнування 11.000 польських марок на улаштування Служб Божих в м. Тарнові в м.м.Квітні і Трані 1921 року. I. Асигнували в розпорядження Міністра Ісповідань з коштів Державної Скарбниці ОДИННАДЦЯТЬ ТИСЯЧ /11.000/ польських марок, або ДВІ- СТІ ДВАДЦЯТЬ ТИСЯЧ /220.000/ гривень на улаштування в м.Тарнові Служб Божих в м.м.Квітні і Трані на річні витрати згідно з цим. 2. Закон цей ввести в чинність з днем затвердження, або повторної ухвали Ради Республіки згідно ст.14 закону 9-го січня 1921 року про Раду Республіки. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І.ФЕДЧЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ СЕРГІЙ ВАЧИНСЬКИЙ. З оригіналом згідно. Начальник: Відділу Деп-ту Закон.Страв Державної Канцелярії У. Н. Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Департамент Законодавчих Справ Ч: 66. "3" квітня 1921 року. м.Тарнів. Діловод Надсилалась до: Міністерства Ісповідань ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ Начальник: Відділу ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 17 квітня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА П О С В І Д Ч У Ю ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ ВАГРИНОВСЬКИЙ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про видачу допомоги Міністрам, Керуючим Міністерствами, та Товаришам Міністрів при залишенні ними посад. В дозволення закону від 19 лютого 1919 року (Вістник Д.З. за 1919 р. вид.II) про видачу допомоги Міністрам, Керуючим Міністерствами та Товаришам Міністрів при залишенні ними посад но є такою: І. На час перебування Уряду Української Народньої Республіки по за межами України допомогу Міністрам, Керуючим Міністерствами та Товаришам Міністрів, що залишають свої посади, видається в розмірі їх платні за п'ятеро місяців, а усіма додатками. 2. Одержить хто з зазначених вище осіб, до залишення своєї посади, допомогу, та поступить, до упливу часу, що покладено в розрахунок допомоги, наново на державну службу, то платня йому по цій посаді, з дня залишення попередньої, до упливу того часу не видаватсья. 3. Закон цей, до оголошення, входить в чинність з днем його затвердження чи повторної ухвали Ради Республіки, згідно арт 14 закону 9 січня 1921 року про Раду Республіки. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І. ФЕШЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Ф. ХИЖНЯК З оригіналом згідно. На чальник Відділу Деп-ту Законод.Справ Державної Канцелярії У.Н.Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Департамент Законодавчих Справ. Ч.: 72... "24 квітня 1921 року. Діловод Надсилається до: Міністерства Уповноваженого ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЗАКОН про прийом вищих урядових колегій на посади викладачів Товариства Ради Наук,- нім Міністрів і Навчань. 1. На засіданні пленарної 14 вересня 25 червня 1926 року про "закон- майорський розклад урядових відомств і центральних установ" / - оцінюється прийняттям заснованого на посадах, які не підлягають до Товариства Ради Наук- нім Міністрів і Навчань в порядку розподілу. Оцінюється в комунікаціях Товариства Ради Наук- нім Міністрів і Навчань в порядку компетенції. 2. Законом не може бути змінено, якщо це не пов'язано з посадами у вищих урядових колегіях. 3. Закон діє протягом чотирьох років до опублікування в Державному Віснику, або до першого засідання Ради Розподілу, якщо це не підлягає 14 вересня 3 січня 1927 року по даному випадку. ВАСИЛЬКІЙ ГОЛОВА М.М., КУРЕНЬ ХІНЯ, НЕВЕЖИН ПРОГРАМА ОБ'ЄДНАННЯ С.Л. П. В. З одержанням відповідно. Катерина Ширяєва, донька Тараса, батько - Михайло Костянтинович Альбом Олійник Міністр-ректор "11" травня 1927 р. К. ДИРЕКТОР ПЕДАГОГІЧНОЇ ШКОЛИ Павлович Володимир ЗАКОН про вимірюванні правилна спадщини поточності на державних колгоспах зала на 1921 рік. На зміну і доповнення законів чинних тимчасового ухвалили Додатки до цього положення про спадщину колгоспів на державних колгоспах на 1921 рік. 1. Договори сільської обліку на 1921 рік виконуються на період з 4 листопада нової і подальшого до прийняття державною Земельною Міністерством Відмови на майбутнє тривале-Зерня на північ від 20 квітня 1921 року, а на період з осен-Грудень того ж року не пізніше як і серпня 1921 року. 2. Міністерство Відмови вносить проект державного колгоспу у повноваження до Ради Республіки на період Травень-Зерня 1921 року - Ію траїн, а на період Вересень-Грудень того ж року - Іс серпня, після повноцінного розгляду проектом охоронних колгоспів у вищих інстанціях. Доповнення при Міністерстві Відмови і подальшого усіх майбутніх з під законом, які обумовлено з випадковими чинниками - в нарадах робочих комітетів, а саме: Відмова, державного колгоспу моря і Міністерства офіцій, по колгоспному збору, який не порушуватиметься. 3. Поточний державного колгоспу не буде виконуватись у початку відповідного колгоспного періоду, законою чинність попереднього, заснованого на ньому колгоспному періоду розуміється, за тим дрібним випадком, якщо законом і розпорядженням майбутніх підсумків його затвердженою основною, при чому Міністерство Відмови тимчасово не встановлює оцінки державного колгоспу і циркуляційних погоджень, якщо не були на запровадження сучасних майбутніх погоджень по-другому. 4. Імітують державного колгоспу виконуватись на всій чинній період 1921 року заходиться на проекті цілого року і підписаних підготовкою останньої чинності колгоспу, якщо вони засновані законом. 5. Змінення і повернення у проектах не можуть повинні бути в одних соціальних їх на змінювання при законом, або штати, місцевих і державних Народних Рад. Слід залишити. 6. З обліку не колгоспної облікової виробки на 1921 рік зобов'язання відповідає на якийсь державний вигляд, що до обмеження майор по колгоспу на 1921 рік, не допускаючи внесень в світлі 1921 року штати, які можуть бути вироблені на ньому час. Закон цей заснований у чинність до оголошення з днів його випуску, або створення урядом Ради Республіки згідно ст. 14 закону 9 січня 1921 року по Раді Республіки. Засновник Голова Ради Республіки, ПОЛІВСЬКИЙ Перший секретар в. Якимов З оригіналом згідно. Начальник Відділу державного колгоспу Степан Демченко-Бакинський У.П.Р. Державна Контрольна Права Законодавства, Офіс 4: 81. "1" травня 1921 р. Надходить до: М-дуба Устюжанин ДІАЛОВОД ПЕРШИЙ ДІАЛОР КРАЇНИ ПОТРЕБИ В СЕРПНІ. УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ВАТРИНОВСЬКИЙ ДОЛОВА ДИРЕКТОРІЯ ПІДПОРЯДКОВАННЯ ЗАКОН Про змінення чинності окремих положень уставов змочення штатів народних комісаріатів та заштатне допомогу в зв'язанні службовим. 1. Гадати Ради Народних Міністрів право політичної чинності окремих народних уставов та змінення штатів державних центральних і місцевих комісаріатів, що вони мають за час перебування Уряду Української Народної Республіки по всіх межах України. Надавши Повеліді Ради Республіки право змінювати на той-же час штати Національних Ради Республіки. Припинення чинності деяких Міністерств наступить, на висновок Повелідства, по означеному закону. 2. Рада Народних Міністрів окремою постановою вирішує, на підставі поведомлення відповідного Міністра, про припинення чинності окремих державних уставов та змінення штатів, як центральних так і місцевих уставов. 3. Особливий склад державних уставов визначається окремою постановою Ради Народних Міністрів на підставі допомоги відповідного Міністра, що його зазначено в артикулах: 4, 5 і 6-му цьому закону. 4. Для визначення посад, що мають бути у кожній державній установі та змінення штатів, а також для найменшення кандидатів на ці посади у управлінні відповідного Міністерства - утворюється при кожному Міністерстві окрема комісія. 5. Окрема комісія складається: з двох службовців того Міністерства, що призначення Міністра та двох службовців в місцевому або центральному управлінні відповідного Міністерства. Головує в окремій комісії один з її членів в повноваженнях Міністра. 6. Вислови окремої комісії в усіма матеріалами Міністр в всьому певному порядку на остаточне розглядання Ради Народних Міністрів. 7. Рада Народних Міністрів на підставі матеріалу, що його подано до розгляду, складає і затверджує остаточну листу службовців по кожному Міністерству, яких, що залишаються на службі, так і тих, що призначення в зміненому штаті, або позитивним чинності уставов. Кандидати на змінення штату вважаються за день звільнення всіх окремих державних установ. 8. Надане посам до їх ввільної не підстави його закону за штатом, утримуючи, пов'язаний час до день звільнення, а також всім залученим для час перебування на теренах Польщі визначаються згідно з дослідженнями законами Української Держави Республіки є польським населенням. 9. Особам, що їх ввільнило за штат, та яких уперше прийшло на державну службу не пізніше як до 31 березня 1921 року, видали одноразовий помочний розмір особам. По прослуженні на українській державній службі до дня звільнення всі служби не більше як один рік - одномоментною платне; від одного до двох років - двомісячної платні; попередньо. років - трьохмісячної платні. ІО. Зазначену вище залишкову допомогу видається в польській валюті по ставках закону 5 серпня 1920 року з усіма додатками, що звільнені фактично одержував на 31 березня 1921 року. II - Порядок виплати службовцям, що звільняються за штат на підставі цього закону, належність їм грошей починається постановою Ради Народних Міністрів в залежності від ставку Державної Скарбниці з непремінним дотриманням одноманітності розрахунку во всіма службовцями. І2. Позаштатна допомога видається тільки по одній посаді в найвищим утриманням. Прописи цього закону поширюються на службовців, що займають посади по вільному найму. Надати Раді Народних Міністрів право поширювати чинність цього закону на тих службовців, що звільнятимуться за штат після затвердження осталочної листи /арт.7./ з власного бажання. ІЗ. Буде покинуто особу, що її звільнено на підставі цього закону, на ново на державну службу до упливу того речення, якого покладено в рахунок одноразової заштатньої допомоги, то одержану суму зараховується в платню по новій посаді відповідно часу, що залишився до упливу зазначеного вище речення. І4. Закон цей ввести в чинність, до оголошення, а дня його затвердження або повторної ухвали Радою Республіки, зрі по ст.14 закону 9-го січня 1921 року про Раду Республіки. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І.ФЕМЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Ф.ХЮНЯК З оригіналом згідно. Начальник Відділу Деп-ту Законод.Справ Сп. Діловод Степановський ДО РАДИ РЕСПУБЛІКИ. Тяжкі зовнішні обставини, що примусили нас відступити на терен Пол- щі, не сприяли відкриттю представницького органа на землі рідній, і ми мусимо зібратись тепер тут, на чужім терені, аби Державна Влада почула голос сконсолідованого громадянства українського і керувалась ним нада- ли в державній роботі. Трудна і надзвичайно одповідальна роль припала Раді Республіки. Пе- ред нею стоїть ціла низка справ, які не могли бути залагоджені раніш які конче потрібно розвязати, бо від цього залежить скорше осягнення мети, до якої всі ми прямуємо. Головне завдання наше - зберегти незаломність національно-державної волі. Не роспорошитись, а йти вперед в повню вірою і з непохитним стремлінням зробити все, щоб здобути народові українському свободу і су- веренність. Міцно стояти на своєму пості і не здавати позицій за нія- ку ціну. Скупчити всі сили національні, сконцентрувати волю свою до певних акцій і роспочати в спільному єднанні планомірну творчу роботу, в якій би не пропало даремне ні одно зусилля, що могло б сприяти вико- нанню наших завдань. Виявивши непохитну волю до здобуття незалежної держави і міцно об- єднавшись в почувті національної єдності та державної дисципліни, ми можемо переконати світ, що східне питання без нас розвязане бути не може, і що Україна мусить бути визнана, як самостійна Держава. Додержуючись цієї непохитності, не підпадаючи стороннім впливам,- хоч би й хвилевим, - що досі часом ослаблювали нас, проводячи вже випро- бовану раніш, але зміцнену і поглиблєну тепер лінію У.Н.Р., ми здобуде- мо пошану до себе і визнання нас. Коли, під час нашої політично-національної революції, ми скинули старі форми чужого державного ладу, нас називали большовиками, бандита- ми, здібними тільки руйнувати, але останні два роки показали державам світу, що ми сила і будучча і організуюча, і тоді почали вони ставитися до нас уважніше. В становищі такого заінтересовання вислідом нашої бо- ротьби за державну незалежність держави світу перебувають і нині. Рада Республіки повинна це заінтересовання зміцнити і перетворити в чинник, сприяючий успішному закінченню нашої визвольної боротьби. А це може статись тоді, коли Рада Республіки, покликана життям до створен- ня консолідації наших сил, допоможе українському промадянству, обєдна- вшись коло неї, виробити сталу, єдину, міцну волю, яка, не зважаючи на тимчасові невдачі та не сприяючі обставини, доведе націю до здій- снення поставленої мети. Моральний багат наш великий. Не раз давали ми докази нашої політичної чесності і своїх сомеників не зраджували. Ми поклали генатомби жертв і кладем їх і тепер. Ми створили не тільки осередок, центр, до якого прислухається вся Україна; до якого тягнуться руки за поміччю, якого ждуть, до якого летять думки в кожного кутка. України, від якого чекають спасення, а й певні, досить значні цінності в обсягу культурно-національного життя, що увіходять до вжитку народнього, піднімаючи рівень народа нашого на вищий щабель. Звязок наш з населенням України, не зважаючи на те, що перебуваємо ми за її кордонами, ідейно, психологично трівкій, міцний. І ця оцінка нашої роботи, це довірря, за для якого ми мусимо ще більше напружити свої сили, аби виступити перед цілим світом, як свідома нація, яка бажає одного- спокійного, але самостійного життя, являється по- рукою позитивних наслідків наших зусиль. Через цей постійний, міцний контакт з народом ми добре знаємо, чого прагне він. Наш народ політично виріс за ці роки визвольної боротьби і під тягарем чужої окупантської влади російської, чи то денікінсько-врангелевської, чи то большовицької ясно зрозумів, що тільки своя народня влада забезпечить йому лад, карність і економичний розвиток,- ці підвалини державного життя. В основу життя свого державного він кладе принципи демократичності. Він вимагає поваги до прав своїх і, що головне, не допустить единолічія влади. Як показав історичний досвід, спроби накинути народові українсь- кому волю єдиной людини завжди терпіли невдачу, і авантюри в цьому напрямку тільки руйнували життя, ослабляли опірність чужим впливам, кидали Україну в обійми чужих держав. Переходячи до чергових наших завдань і виключаючи з них ті, вирішення яких законом од 9 січня одкладається надалі, я мушу зазначити, що перша наша думка, перша найпильніша справа наша це турбота про армію. Перше завдання - зберегти її єдність, захистити її від сторонніх впливів, забезпечити її харчуванням, забезпечити куль- турно-освітні потреби, щоб вона була фізичною і морально здорова. Треба обовязково перевести переорганізацію її, для чого використати чужоземних консультантів-інструкторів, як це було у всіх державах на перших ступенях їх самостійного життя. Треба переглянути всі сі- стеми військової нашої справи з боку організаційного, звернути увагу і на переорганізацію центральних військових установ, використовавши для цього досвід і знання членів Вищої Військової Ради. Коли ми це зробим, то будемо мати міцний апарат для керування військовою справою, будемо мати готові кадри для майбутньої великої української армії. Крім того треба звернути увагу і на оборону Держави і виробити певну програму, з якою тільки і можемо ми будувати життя на Україні. Так само треба практично, законодавчим шляхом розвивати справу за оплікування раненими, каліками, ветеранами та уділення їм належної компенсації за ті труди та жертви, які принесли вони для нашої визвольної боротьби. Далі йде важке питання про організацію влади, і на черві стоїть перегляд усієї системи нашого державного урядового апарату, пристосування його до державних потреб, перегляд програм і статутів кожного Міністерства. Рада Республіки поможе це зробити і дасть свої авторитетні директиви, що до певної лінії, якої повинно триматися в цій справі Правительство. Треба звернути увагу на окремі галузі державного життя, треба розібратися в тому балансі, який придбало кожне Міністерство за цей час. Треба виробити інструкції, порадники, з яким б рахувалась влада, як в вказівками авторитетної інституції: Економичне життя України звертає на себе велику увагу. Після тої руйни, в яку кинули його большовицькі експерименти, ми маємо відновити його в найскорший час, а для того повинно виробити певний план і підготовчі міри: Звичайно в цій справі може відограти велику роль приватна ініціятивка, але, даючи їй певну можливість для праці, ми повинні дбати, аби не було з її боку експлюатації народу, а лише користь для держави. Так само пильну увагу слід звернути на інтереси пролетаріату України. Ми повинні поставитись з великою пошаною і повагою до нашого робітництва, якому належатиме буде одно з перших місць у відбудові економічного життя нашої Батьківщини. Викладаючи гасло диктатури пролетаріату, большевики утворили диктатуру над пролетаріятом і довели його до такого зубоження, до такої матеріальної руйни, так понищили його, що для нас є пекучим завданням, у шляхом здорового соціального законодавства допомогти пролетаріату піднятися до належної йому фізичної і моральної висоти та стати поруч в селянством здоровою чинником державного життя України. Не росправу зі збольшовиченими елементами робітництва треба переводити, але поліп- шити умови життя і праці, заопікуватися робітництвом, утворити норми життя його на зразок інших широ-демократичних держав. Інтелігентний пролетаріят,-урядовці наші,- також повинні бути заопіковані, і їх треба поставити в такий стан, щоб вони, діти бога- тої країни, не терпіли нужди, а виконувади свої функції в умовинах, як з боку матеріального, так і культурно-правного, найбільш сприяю- чих для інтересів Держави. Фінансове становище наше тяжке, і головним чином від того, що ми залишили свій терен. Треба виробити заходи для його поліпшення, під- готовити певний план фінансової політики. Що до шляхів України, цього нерва економичного життя то у від- будуванні їх, проведенні нових залізниць та перебудівлі нашого за- лізничного тору на вузькаторовий /європейського типу/, придбанні за- лізничного інвентаря і т.п. так само потрібно мати певну, в деталях вироблену програму, яку прийдеться здійснювати по повороті на Україну. Що до відбудови Церкви Української, то тут також треба мати яс- ний план церковного будівництва: зокрема подбати про те, щоб всі кни- ги Святого Письма й інші книги для церковних служб були перекладені, щоб кадри національного священства були підготовлені, щоб рядом мір наша молодь Церква позбавилась од того тлетворного впливу, який залишила після себе стара бюрократична російська церква, а її мертвими форма- ми і змістом повзбавленим Духа Живого. Особливу ж увагу слід зверну- ти на внесення духа народності в обряди церковні, як і на прищеплю- вання національного стилю в будівлі церков українських. В сфері законодавства нашого слід звернути увагу на переведен- ня кодифікації існуючих законів і на вироблення нових, як в обсягу права карного так і цивільного, в звязку в тими змінами, які відбу- лися в житті та свідомості народу нашого після пережитої ним соціаль- но-політичної революції. Найпильнішу увагу треба звернути і на народню освіту в держав- ному масштабі. Велике захоплення і глибокий інтерес, народу до освіти є порукою того, що робота державна зустрінеться тут з широкою іні- ціативною громади. Законодавча і практична праця мусять ці зусилля громади і держави зєднати в єдине русло національної освіти і вихо- вання. В справі співжиття з іншими націями, що заселяють Україну, ми, як відомо, в перші ж часи нашої національно-державної праці стали плях, заповіданий нам закідньою демократією та старожитніми націями вольностями демократичними. Натерпівшись самі під чужим пануванням, ми не хочемо, щоб хтось інший почував себе пасинком в нашій Республіці. Закон про національно-персональну автономію гарантує можливість нормального розвитку національних меншостей заселючих Україну. І до спільної согласованої праці на добро краю, до державного будівництва на щиро-демократичних засадах повинні ми кликати всі нації, що заселяють простори України. Завданням Ради Республіки є виробити ті юридичні норми, по яких в найлегший спосіб можна би було на практиці перевести це співжиття та співпрацю всіх громадян Української Республіки. Рада Республіки повинна розмежувати свої функції і функції Ради Міністрів, яка, звільнившись від законодавства, могла би свободніш зайнятись тепер роботою виконавчою. В спільному єдиному законодавчої і виконавчої влади ми знайдемо простішу і коротшу лінію, якої нам треба триматись і будем уявляти з себе той міцний осередок, до якого буде примушена приєднатись здоровая частина нашої еміграції. Виділяючись в окремий державний організм, ми не можемо забувати, що тільки в співжитті з іншими народами є можливий розвиток нашої Батьківщини, а особливо треба звернути увагу на ті державні завязки, що можуть і мусять увійти з ними в найтісніший контакт. Це передовсім державні образовання Чорноморського Басейну, серед яких ми можемо грати першу роль, і в якими сполучившись, будемо мати велике значення серед держав Європи. Не забудьмо і кольоній наших, що в де-яких державах займають величезні обшари, творять українське життя, гуртуються в національні органи. Ми повинні мати з ними певний зв'язок і, взявши на увагу все, що сприяє їх зросту, підтримати їх всіма засобами. Вони повинні вірити в нас, як вірить в нас Україна, яка чекає і жде нас як спасителів від ярма чужих. Будьмо ж міцні, виявим незломність нашої волі, сконсолідуємо сили свої, сконцентруємо зусилля і тоді ми вийдемо побідниками в важкій боротьбі за долю України, за долю трудящого рідного люду українського, і тоді героїська боротьба нашої армії, що три роки кропила своєю кров'ю широкі лани України, що не зневіряю- чись хтось хвилево часом і внесилючись під вагою свого хреста,- і зараз міцно тримає в своїх стомлених руках пра- пор незалежної України, - вквітчається повним успіхом. Я почав своє слово згадкою про нашу славетну ар- мію. Згадкою про неї і кінчаю його, схиляючи свою голову перед беззавітною любов'ю її до нашої дорогої Батьківщини, а тим лицарям, що полягли смертью хоробрих за визволення її, проголошуючи вічну пам'ять. Бажаю повного успіху Раді Республіки в її одпові- дальній праці на благо нашого Народу. Петлюра (Р.В.) Голова Ревкомпартії Микитин батальон. Вітобе С.Н.Р. З лютого 1921 р. З орієнтації звіду: М. Маркіян Кур'ятник Єврович Дерекандрій Селянство, цей головнійший своєю численністю чинник України, повинно притягти особливу увагу Ради Республіки, яка зао- пікується не тільки піднесенням його культурного рівню та ор- ганізації, але очевидно підготовить і ряд мір державного ма- штабу з обсягу земельної політики, які сприятимуть в майбут- ньому переведенню земельної реформи. Зазначені міри мають пе- реслідувати економічний добробут і забезпечення політичного впливу на державні справи селянства, як найголовнішої части- ни нашого населення. Регулямін Ради Республіки. I. СКЛИКАННЯ ТА ВІДКРИТТЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. § 1. День відкриття першої сесії наступної легіслативи визначає сама Рада Республіки згідно зі ст. 8 закону від 9 січня 1921 р. Перше за- сідання скликає Президія Ради Республіки попередньої легіслативи. § 2. Президія попередньої легіслативи Р. Р. в порозумінні з Головою Ради Народних Міністрів, встановляє докладний порядок відкриття пер- шого засідання нової легіслативи. Перше засідання нового складу Р. Р. відкриває Голова попереднього складу Р. Р., та разом з цілою Презі- дією того складу порядкує на засіданнях до вибору нової Президії. II. ОБІТНИЦЯ. § 3. П.сля відкриття сесії та прочитання закону про Раду Республіки депутати складають урочисту обітницю. Голова попереднього складу Ради Республіки, як що він увійшов до нового складу Ради Республіки складає обітницю на руки Голови Ради Народних Міністрів, а всі де- путати на руки Голови Ради Республіки. Формулу обітниці прочитує Голова Ради Республіки, а депутат стоячи каже „Обіцяю“. Після цього підписується кожний на окремому листі. § 4. Формула обітниці звучить: Урочисто обіцяю совісно виконувати всі обовязки Члена Ради Республіки і цілі сили свої віддати на службу Українському Народові, заховувати вірність моїй Батьківщині, мужно боронити незалежність Української Народньої Республіки й охороняти національну, релігійну та горожанську волю всіх громадян України. III. ПЕРЕВІРКА МАНДАТІВ. § 5. Перевірка важності мандатів доручається Мандатній Комісії, що її обирає Рада Республіки на першому засіданню нової легіслативи. - 2 - Мандатна Комісія приступає негайно до перевірки важності мандатів депутатів. Усі внесені протести до важності мандатів, а також сумніви, що виникають у самій Мандатній Комісії, передаються з її висновком на остаточне вирішення Ради Республіки. § 6. Протести що до важності мандату депутата Ради Республіки подаються до Мандатної Комісії, на протязі 10 днів по зложенню цим депутатом урочистої обітниці § 7. Висновки Мандатної Комісії що до важності мандатів подаються Раді Республіки, при чому в першу чергу йдуть мандати, які не викликали ніяких сумнівів чи закидів. До часу остаточного розвязання Р. Р. питання що до важності мандата депутат має право брати участь у засіданнях Ради Республіки й голосуваннях. Депутати, мандати яких узяті під сумнів або опротестовані можуть давати всякі пояснення що до свого вибору. § 8. Постанови §§ 3—7 Регулямну відносяться також і до тих депутатів, що на протязі легіслятиви входять в склад Ради Республіки. IV. ПРЕЗІДІЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. § 9. Голова Ради Республіки, його заступники і секретарі, число яких визначає сама Рада Республіки, творить Презідію Ради Республіки. Презідію обирається на початку кожної легіслятиви. § 10. Членів Презідії обирається кожного окремим голосуванням абсолютною більшістю голосів присутніх на засіданні депутатів. Коли в двох голосуваннях жадний кандидат не збере абсолютної більшості голосів, тоді на третє голосування ставляться два кандидати, за яких подано у другому голосуванню найбільшу кількість голосів. На випадок рівності голосів при голосуванню рішає жереб, що його витягає Голова. § 11. Кожний депутат має право, не мотивуючи, зняти з голосування свою кандидатуру на Члена Презідії. § 12. Рада Республіки може вирішити про переобрання Презідії або її окремих Членів. - 3 - § 13. Презідія дає напрямок справам, що надходять до Ради Республіки, вирішує всі принципові питання що до порядку дня та керування за- сіданнями Ради Республіки, розподіляє працю між поодинокими Чле- нами Презідії та іменує урядовців Канцелярії Р. Р. § 14. Голова Ради Республіки відкриває, порядкує і закриває засідання Ради Республіки. Він стежить за порядком у салі під час засідань і може на випадок порушення порядку перервати, або навіть закрити засідання,—видалити осіб, що порушують порядок або й наказати пу- бліці опустити залю засідань. Голова репрезентує Раду Республіки і разом із Першим Секретарем підписув всі закони, ухвалені Радою Ре- публіки, і взагалі всі акти, що від неї виходять. Голова Ради Республіки має право брати участь у засіданнях всіх Комісій Р. Р. з правом дорадчого голосу. § 15. Голову Ради Республіки заступає на випадок перешкоди один із заступників Голови, і то в такому порядкові, як їх обрала Рада Республіки. § 16. Одного з Секретарів Рада Республіки вибирає як першого; всі інші звуться секретарями. Перший Секретарь має головний нагляд над урядовими протоколами та Канцелярією Ради Республіки і з правила підписує разом із Головою всі акти, які виходять від Ради Республіки. § 17. Перший Секретарь і Секретарі творять Секретаріят Р. Р. Секре- таріат слідкує за всіма справами, що входять до Ради Республіки та стежить за урядовими протоколами й стенографічними справозданнями засідань Ради. Секретаріат обчислює висліди голосування та допомагає Голові і його Заступникам у виконуванню їхніх чинностей, а особливо у веденню Канцелярії. Секретаріат служить посередником між Презі- дією й Комісіями та Презідією й поодинокими депутатами. § 18. При Ради Республіки є Канцелярія, штати якої зазначить окре- мий закон. § 19. На початку кожної сесії, а під час сесії—в міру потреби—Голова Р. Р. з власного починау, або по постанові Презідії скликає Голів фрак- цій Ради Республіки на нараду для з'ясування загального напряму ро- біт Р. Р. так і окремих питань, що виникають в процесі парламент- ського життя. - 4 - V. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ДЕПУТАТІВ. § 20. Депутати зобовязані брати участь у всіх засіданнях Ради Республіки і в працях Комісій, до яких їх обрано. § 21. Депутат, має право відмовитись від участі більше як в трьох Комісіях. Не має депутат обов'язку бути Головою чи Секретарем двох Комісій. § 22. Відсутність депутата на засіданнях Ради Республіки або Комісії за винятком відпуску, хворости або родинних перешкод не буде лічитись оправдана, хиба що Р. Р. визнає пояснення його важними. § 23. Відпуски депутатам на час до 8 день уділює Презідія, а на довший час—Рада Республіки. VI. СПРАВИ НАРАД РАДИ РЕСПУБЛІКИ. § 24. Справами нарад Ради Республіки є: а) Пропозиції Уряду; б) Внесення Комісій Р. Р.; в) Внесення депутатів Р. Р.; г) Запитання та інтерпеляції; д) Петиції. § 25. Пропозиції Уряду, на внесення Презідії, передаються до одної з Комісій Р. Р., без окремого умотивовання з боку Уряду. § 26. Уряд може свої пропозиції зміняти або цілком зняти з порядку дня. В цьому останньому випадку кожний депутат має право їх підтримати як самостійне внесення, і тоді не можна їх зняти з порядку дня. § 27. Кожний депутат має право ставити свої самостійні внесення. Їх мусить бути подано Голові Ради Республіки в листовній формі за підписом що найменше 4 депутатів. Після внесення Презідією на порядок дня, внескодавець отримує перше слово для умотивовання внесення. - 5 - § 28. Кожне внесення внескодавець може зняти з порядку дня, а навіть зяти його цілком назад. В цьому останньому випадкові кожний інший депутат може його підтримати і тоді внесення не потрібує дальшого підпертя. § 29. Кожне внесення, що відповідає вимогам цього регуляміну має бути видруковане й роздане всім депутатам. VII. КОМІСІЇ. § 30. Рада Республіки обирає на весь час легіслятви такі постійні Комісії. 1) Мандатну Комісію, 2) Регулямінову Комісію, 3) Фінансово-Економичну Комісію, 4) Бюджетову Комісію, 5) Військову Комісію, 6) Закоподавчо-адміністраційну Комісію, 7) Комісію Закордонних Справ, 8) Культурно-Освітню Комісію. В міру потреби Р. Р. може обирати і інші Комісії. Кожній фракції забезпечується участь в Комісіях пропорціонально до кількості членів фракції в Р. Р. § 31. Кожна Комісія обирає з поміж своїх Членів Голову (а в разі по- треби і його заступника) та секретаря. Про засідання Комісії ведуться протоколи, в яких зазначується крім того всього, що в протоколах із засідань Р. Р. (§ 46) ще й зміст загальної дискусії. § 32. Представники Уряду можуть являтись на засідання Комісій для пояснень. Кожна Комісія має право запрошувати на свої засідання представників Уряду або сторонніх осіб—знавців для пояснення ріжних справ. Так само Комісія може запрошувати для співділання сторонніх людей — знавців. § 33. Постанови Комісії в правосильні, коли бере участь в засіданню половина членів Комісії. Після скінчення нарад над справою Комісія обирає з поміж своїх членів докладчика для доповіді справи Пленуму Р. Р. Доклад Комісії може бути листовний або на словах. У нарадах Ко- місії може брати участь із дорадчим голосом внескодавець навіть тоді, коли він не є членом Комісії. - 6 - § 34. Коли меншість Комісії залишиться при окремій думці, вона має право довести її до відома Р. Р. В тому випадкові вона робить окремий листовний доклад, повідомляє про це своєчасно Голову Ради Республіки й обирає свого докладчика. VIII. НАРАДИ ПЛЕНУМА РАДИ РЕСПУБЛІКИ. § 35. При нарадах у пленумі Р. Р. поперше переводиться загальна дискусія, а потім, як буде про те постанова Р. Р., переводиться дискусія докладна, по розділам або поодиноким статтям. § 36. Кожному депутатові вільно під час дискусії ставити внесення та зміни, додатки або відкинення пропозицій докладчика. Внесення це мусить бути подано Голові Р. Р. листовно. § 37. Після закінчення нарад над розділами або статтями вільно кожному депутатові поставити пропозицію, вернутися до якогось із попередніх розділів або статей, уже ухвалених. Пропозиція й контр-пропозиція коротко умотивовуються, а Р. Р. вирішує цю справу без дискусії. Як що пропозиція ухвалюється Р. Р., то згаданий розділ чи стаття піддаються дискусії й рішенню наново. § 38. Після закінчення всієї наради Р. Р. може повернути внесення в Комісію для переглядення, виправлення й остаточної редакції тексту. Повернення таке обов'язкове, коли цього зажадає докладчик або 4 депутатів. § 39. Після закінчення нарад наступає загальне голосування над внесенням, а після справлення всіх ріжниць і виправлення тексту остаточне голосування. IX. ЗАСІДАННЯ Р. Р. § 40. Голова Р. Р., ствердивши присутність кворуму, відкриває засідання Р. Р. і доводить до відома Р. Р. про пропозиції Уряду, внесення Комісій, фракцій чи депутатів та інше, оголошує імена депутатів, що їм Президія Р. Р. уділила відпуски, а також ставить на розрішення Р. Р. відпусток на строк довший як 8 день. - 7 - § 41. Коли під час нарад виявиться, що немає в залі потрібного кво- руму депутатів, Голова закриває засідання й у порозумінню з Презі- дією повідомляє про день наступного засідання. Пд час засідання Го- лова Р. Р. стверджує кількість присутніх на засіданню депутатів на бажання хочаб тільки одного члена. § 42. Дні засідань Р. Р. визначає сама Р. Р. При кінці кожного засі- дання Голова оголошує день наступного засідання. Коли цьому спро- тивиться хтось із депутатів, Р. Р. вирішує це питання без дискусії. § 43. Засідання Р. Р. є прилюдні, хіба що Р. Р. ухвалить, що засідання є закрите—на жадання Презідії, Уряду або 4 депутатів. Під час закри- того засідання Р. Р. може постановити, що дальші наради вважаються прилюдними. Депутати зобовязані хоронити тайну нарад, що мали місце на закритому засіданню. § 44. Депутати вписуються перед кожним засіданням власноручно в лист присутніх депутатів. Депутат, імя якого невписано на листі, тратить право на отриманя платні за той день, як що не виправдає своєї не- присутності. § 45. Коли депутат на протязі 14 днів без виправдання не бере участі в засіданнях Р. Р., Голова Р. Р. ставить внесення вважати, що цей де- путат склав свій мандат. § 46. Протоколи засідань Р. Р. містять в собі: а) Ствердження Головою Ради Р. потрібного кворуму, б) внесення, що поступили до Р. Р. в) порядок дня, г) внесення поставлені під час засідання, д) питання, що їх поставлено на голосування, е) вислід голосування, ж) постанови Р. Р. До протоколу долучується всі матеріали, які надходять у листов- ній формі на засідання Р. Р. Після провірення Першим Секретарем, протоколи лежать на про- тязі 24 годин в Канцелярії Р. Р. для перегляду депутатами. Всякі за- уваження що до протоколів депутат доводить до відома першому Секретареві. Як що він із визнає слушними, то відповідно виправляє протокол. На випадок відмови-депутат може на найблизьчому засіданні Р. Р. поставити внесення на прочитання і виправлення того місця протоколу. - 8 - § 47. Про кожне засідання ведуться стенографічні протоколи, в яких записується слово в слово все, що говориться й діється під час засі- дання Ради Республіки. До стенографічних протоколів долучаються тексти всіх внесених на засідання пропозицій, інтерпеляцій і т. и. Кожний промовець може вносити в стенограму стилістичні по- правки, для того дається йому до перегляду стенограма в означеній час. Як що промовець в означеній час не скористає зі свого права, вважається, що він від нього відмовляється. Через зазначені поправки не можна затримувати друковання бюлетенів. § 48. Хто з депутатів бажає промовляти в справі, що стоїть на порядку дня, може прохати устно або письменно слова в Голови Ради Респуб- ліки, і то вже перед початком засідання з зазначенням чи говоритиме „за“ чи „проти“ внесення. Голова укладає список таких промовців пе- ред відкриттям нарад в той спосіб, щоб по можливості чергувались промовці „за“ і „проти“ і в тім порядку відчитує їх імена по відкриттю нарад. Кожний з промовців, що йому уделено слово, може заміняти свою чергу з тим, що пізніше зголосився, а навіть цілком відступити своє право на слово другому депутатові, як що цей депутат іще двічі не промовляв по цій самій справі. Як що депутата не має в залі в момент, коли припадає на нього черга, тоді він тратить право на голос. Коли вичерпається список про- мовців, укладених на початку нарад Голова уділює голосу всім депу- татам у такому порядкові, як вони будуть зголосуватися. § 49. Як що список промовців вичерпано, Голова оголошує дискусію закінченою. Після закінчення дискусії жадний депутат не може дістати слова. § 50. Слово, до порядку дня не може тривати довше як 5 хвилин. Заяви в особистій справі допускаються по скінченню дебатів або на випадок відкладення при кінці засідання. § 51. Коли Голова Ради Республіки, хоче промовляти як депутат, тоді передає на час свої промови головування заступникові і записується в чергу промовців звичайним темпом. § 52. Читання промов по запискам забороняється. § 53. Докладчики Комісій як і представники Уряду мають право в дчи- тувати свої листовні доповіді. -9- Докладчики Комісій мають перше й останнє слово в дискусії. В нарадах над внесенням перше слово дістає депутат, що перший підписав внесення. § 54. За винятком представників Уряду та докладчиків в тій самій справі може промовляти депутат більше як двічі тільки на підставі ухвали Ради Республіки. § 55. Як що промовець у своїй промові відходить від предмету наради, Голова взиває його, щоби говорив „до речі“. Після другого такого зазиву Голова може позбавити його слова, однак Рада Республіки може вирішити, що бажає промовця слухати дальше. § 56. Як що промовець вживає образливих слів або поводиться негідно. Голова взиває промовця по порядку, а візвавши тричі його до порядку,- позбавляє слова. Так само взиває депутата Голова до порядку, коли добачить під час засідання негідне поведення депутата. § 57. Депутат не обовязаний голосувати. При голосуваннях більшість вираховується з числа тих депутатів, які фактично голосували. Право голосування виконує кожний депутат особисто. § 58. Голосування над ріжними внесеннями треба так упорядкувати, щоби виявилась правдива думка більшості Р. Р., при чому складні питання при голосуванню розбиваються на простіші. Поправки до головного внесення ставляться на голосування перед самими внесеннями, а внесення дальше йдучі перед близькими. Голова може поставити на голосування наперед принципове питання, на скільки це виявляється простішим і яснішим для голосування. § 59. Після закінчення наради Голова об'являє порядок, у якому буде голосувати. До порядку голосування може кожний депутат подавати свій проект. Остаточний порядок і форму голосування вирішує Р. Р. § 60. Голосування відбувається через підношення рук, вставання з місць або якимсь іншим способом, який зарядить Голова. § 61. Поіменне голосування відбувається на жадання Голови або четвертини присутніх на засіданні депутатів. При такому голосуванню заяви поодиноких депутатів записують одночасно Голова й Секретар. - 10 - § 62. Рада Республіки може постановити також таємне голосування. § 63. При рівності голосів, внесення вважається відхиленим. X. ЗАПИТАННЯ, ІНТЕРПЕЛЯЦІЇ ТА ПЕТИЦІЇ. § 64. Кожний депутат має право ставити запитання та інтерпеляції до Уряду. § 65. Запитання стосуються до фактичного з'ясування якоїсь справи і подаються в листовній формі. Голова на пленумі дає слово депутатові, що вніс запитання для відчитання тексту запитання. Уряд може відповісти на запитання листовно або на словах. Дискусії по запитаннях недопустимі. § 66. Інтерпеляції вносяться за підписом що найменше 4 депутатів. Вони можуть бути коротко мотивовані-листовно або на словах. Голова відсилає інтерпеляцію до відповідного представника Уряду і ставить її на порядок для наступного засідання Р. Р. Уряд може на інтерпеляцію дати відповідь негайно, чи повідомити про день відповіді, або в мотивованій заяві відмовитися дати відповідь. Рада Республіки відкриває дискусію над відповіддю або заявою Уряду, і в ній перше слово дається депутатові що підписав інтерпеляцію. § 67. Інтерпеляції розвязуються постановою Р. Р., чи відповідь Уряду Р. Р., визнається задовольняючою, чи ні. § 68. Петиції, внесені до Р. Р., Президія передає до відповідної Комісії для докладу на пленумі Р. Р. XI. ПЕРЕХОДОВА ПОСТАНОВА. § 69. Отсей регулямін входить в силу негайно, за винятком § 29 а також 2-го уступу § 36, про день введення в чинність яких має бути окрема постанова Ради Республіки. Голова Ради Республіки І. ФЕЩЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ. Перший Секретар СЕРГІЙ БАЧИНСЬКИЙ. Тарнів, 30-го Березня 1921 р. 20 1072 оп. № 2 пронумеровано 19 (сдатнадцять) +10зб=29 з них літерні №№ пропущені №№ 11 " 08 1988 р. Кобиля Підпис: г/пос. 23.04.09 С сканування 20.10.09 ЕУРД 13.02.96г 8.04.17 Гинь 3/з 10401 ул 29.09.97 Гинь 2.10.97 Гинь Центральний аеродром вріт ПЕРЗАІРЕКО дата 25.05.98 Підпис: Нагай Центральний аеродром вріт ПЕРЗАІРЕКО дата 14.06.98 Підпис: Ог Центральний аеродром вріт ПЕРЗАІРЕКО дата 16.09.98 Підпис: Гинь Центральний аеродром вріт ПЕРЗАІРЕКО дата 29.11.98 Підпис: Ог Центральний аеродром вріт ВОЛІНСЬКИХ ОРГАНІВ Управління України дата 02.12.98 Підпис: Гинь Центральний аеродром вріт ВОЛІНСЬКИХ ОРГАНІВ Управління України дата 04.01.99 Підпис: Нагай Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.11.00 Підпис /С/ Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 28.11.00 Підпис /С/ Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 16.05.03 Підпис Косин ДОЧЗ /С/ 29006 В Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 19.05.03 Підпис Косин