Копії журналів засідань юридичної ради, 05.09.1921-10.11.1921, 69 арк.

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕКАБРИСТСКИЙ АРХИВ Жоз. Бу. 106598 Л ВЫД. 513 106598 Л ВЫД. 513 РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР Копії журналів засідань юридичної Ради 1921р. на 69 арк. Зага Народних Міністрів Української Народної Республіки Державна Канцелярія (Департамент Законодавчих Справ) 1921 рік. ( Діло про юридичну Раду та Терміновою комісії) Копії журналів засідань юридичної Ради Погато: 5 вересня 1921 р. Закінчено: 10 листопада 1921р. ЖУРНАЛ Ч. I. ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ РАДИ 5-го вересня 1941 року. Засідання відбулося о 6-й годині дня, під головуванням В.о. Державного Секретаря Надвичого Судді М и я н і в а. Присутні: Товариша Державного Секретаря Крижанівський, професор Війкельман, Півчинський, Карнаухів й Оніхімовський. Секретареван В.о. Вице-Директор Департаменту Законодавчих Справ Поп і в с ь к и й . Після підкриття засідання, В.о. Державного Секретаря М и я н і в передавши головування слову Товаришу Компанійському, вели- шив засідання. Слухали: Проєкт закону про Втілу фінансово – Еко- номічну Раду. Постановили Приймаючи на увагу, що до цього законопроекту не мається поясненої ватиски, а також постанови Ради Народних "Міністрів про припітову її згоду на утворення, значеної фінансово-економічної Ради, то автор законопроекту Лебедь – Ірчик не велі даний не присув і тому не має можливості вислухати потрібні пояснення з цієї справи. Юридична Рада находитсь потрібним розгляд цього законопроекту відкласти на друге засідання, на яке по можливості дістати потрібні для розв'язання цього законопроекту матеріали. Засідання закінчено о 6.25 дня. ЗА ГОЛОВУ ЮРИДИЧНОЇ РАДИ ТОВАРИШ ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Секретар В.о. Вице-Директор Законодавч. Справ ЗАСІДАННЯ ДИРЕКЦІЇ РАДИ 8-го вересня, 1921 року Звіддання відкрито о 5-й годині, дня під головуванням В.о. Державного Секретаря, Надзвичайного Судді, Бичніва. Присутні: Товариша Державного Секретаря, Крижанівський, Професор, Бахельман, Мін. стр., Істиніх Лагриновський, Цівчинський, Оніхімовський, Дебіль-Грчик, 1. Карнаухів. Секретарював В.о. вище-Директора Департамента Законодавчих Справ Голопівський. Слухали: Постановили: 1/ Законопроект про Фін. Фінансово-Економічну Раду. Перед розглядом законопроєкту виникло питання, чи повинна юридична Рада розглядати цей законопроект формально, з боку про нього, чи тільки також суті його. — Запрещено до Придічної Ради позитивні вагалі всі законопроекти та інші питання, що вступають на їх розгляд, обмірковувати не тільки формально, з юридичного боку, але і по суті, товаришів, допільності перередення їх в життя; з боку державних інтересів. ;з"окремо, відносно законопроекта про Фінансо-Економічну Раду обов'язок Придічної "оди розглядати цей законопроєкт з повного боку, а також допільності його в структурі фінансово-економічних відношень Республіки. Далі, приступлено до постатейного розгляду законопроекту "Пазну" виду Фінансово-Економічна Рада", змінити на таку назву: ". Вида. Економічно-Фінансова Рада". і, вправо міцно-фінансовий", шляхати до всіх питань, де в законопроекті зазначено "Фінансово-економічна"; Зазначити, що на розгляд Втруй Економічно-Фінансової Ради зноситься за конопроєкти лише Радою народних Міністрів. п. п. а/ і. б/ - столичити 1. викласти в такій редакції: а/ подання; висновків по економіч- но-фінансових питаннях, на справах та законопроєктам, що вноситься на її розгляд Радою народних Міністрів. п. б/ - перенести в загальну формулу зав- дань Ради. п. п. г/д/ і е/ - прияти в редакції законопроєкта. Розгляд законопроєктів продовжувати в слідуючому засіданні. Засідання за крито о 7.30-хви. вечора. Голова ПрЦІЧНОЇ РАДИ, з.о. Державного Секретаря Надвичий, Суддя Члени: Секретарь За Віце-Директора, Законодавчих Справ УРНАЛ ЧЗ ЗАСІДАННЯ МРИ ДИЧНОЇ РАДИ. 9-го Вересня 1921року Засідання відкрито о 16 годині під головуванням вс.Державного Секретаря, Надвигого Судді Шияніва. Присутні: Товариш Державного Секретаря Крижанівський, професор Бійхельман, Цівчиловский, Лебіль-Бучин, Карнаухін і Оніхімовський. Секретаряв В.о.Вище-Директор Департаменту Законодавчих Справ Гоп і в ий. Флухели: / Продовження законопроектів про пну фінансово-економічну "аду І/ Артикул І цього законопроєкту як ласти так: "В пілях встановлення, перної систеи і захованця, наступництва та поє лідовоносмі в розвиткові, економічного та фінансового життя, в сфері державно- го управління. ІІ законодавств», в пілях координати діяльности окремих Міністе ств утворюється при "аді, Пардних Міні стрів Вища фінансово-економічна "ада для: а/ подання висновків що до еконо мичних та фін сових законопр'єктів, справ та різних питань, які передають ся на її розгляд Головам Держави, брге ном Народнього Представництва, або Ра- дом Народніх Міністрів, - б. с/попереднього, перед внесенням до Ради Народних Міністрів, розгляду річного коштовника Державних прибут ків та видатків, умов держав позичек, та проектів споруджень, що мають велике державне значення, і подання до них ви новків. Арт.2. Вища Фінансово-Економічна Ре да має право подавати в порядкові, за- конодачої ініціативи до Ради Народні Міністрів різного роду проектів, що торкаються економічних фінансових та сполучених з ними технічних питань. примітку викладти артикулом 3 в такій редакції: Законопроекти що їх складає Вища фінансово-економічна Рада, над ідається на попередній розгляд і висновок відповідних Міністрів і з їх висновками вносяться до Ради Народних Міністрів. Артикул - 3 законопроекту - викреслити. В артикулі 4 в п.б/ викреслити: "пляхів, премі, пошт і телеграфів," а додати: "та Державний Контрольор, а також запрошуються із Міністрів, офіції яких торкається розглядаємих виробів питання; замість слова "представники" ставити "заступників"; в п.в/ зазначити, що представники від промисловості: загальної, цукрової, вугільної і хлібної - всього чотирі представники п.г/ прийняти п.д/ прийняти в такій редакції: "двоях представників професійних шкіл України: одного – під вищих, одного - в середніх та низьких шкіл" в п.е/ замість 12 зазначити пости. Відносно о цього 4 артикула Товариш Міністра Юстинії Ціпчинський заявив, що він залишається при окремій думці. Розгляд законопроекту продовжувати в слідуючому засіданні. Засідання закрито о 19 -ті годині. ГОЛОВА ПРИДІЛНОЇ РАДИ З.о. Державного Секретаря, Падвигий Суддя, Члени: СЕКРЕТАРЬ В. о. Вище-Директора Законодавчих Справ У Р Н А Л 4. 4. Засідання Юридичної Ради 10-го вересня 1921року. Засідання відкрито о 16 годині під головуванням в.o.Державного Секретаря Павидого Сідлі, Ш И Я Н І В А. Присутні: Товар. Державного Секретаря Крижанівський, проф. Біхельман, Цівчинський, Лебедь-Юрчик, Оніхімовський і Карнаухів. Секретарував в.o. Вице-Директора Департаменту Законодавчих Справ Попівський . О сл у х а л и : 1/ Продовження законопроекту про фінансово-економічну "аду". П о с т а н о в и л и В арт. 4 в п." е " зазначить, "відсіль замість," шости", як було прийнято за попередньому завіданні. Примітку до цього артикулу викреслити. Артикул 5 прийняти в редакції проекту Арт.6 і - від слова "в пропозиції" до кінця арт. викреслити. Примітку до арт.7 зазначити окремим арт в якому викрасляти "шляхів", а додати "Міністром Земельних Справ та Червоним Контрольором". Артикул 8 прийняти. Артикул 9 - початку до слів:" звіль- нення, від виконання" викреслити - Артикул 10 вкласти так: "Голова і пост стійні Члени Вищої Фінансово-Економічної Ради одержують платню, а інші Члени за участь в засіданнях-добові гроші в рідно зі штатами. Артикулу 11 прийняти Артикул 12 - від слів:" і тільки в пі- тряннях" до кінця, викреслити Арт.13 викреслити Арт.14 прийняти Арт.15 зредагувати так: " В разі відсут насті, Голови Вищої Фінансово-Економічної Ради засідання відбувається, під головуванням одного із двох заступників його по черзі, яких призначає Рада Народніх Міністрів, а постійних членів Вищої Фінансово-Економічної Ради і затверджує Голова Директорії." Арт.16 в кінці змінити так: "І, не менш як половини дійсного складу, в Раді, з правом рішучого голосу". Далі, в нового обранку зазначити:"Коли загальна кіль- кість д. йсного кладу Вищої Фінансово-Економічної Ради буде не більше 12 членів то для кворума необхідна при- сутність, 6 членів,крім Голови або його заступника і члена докладчика. Арт.17- замість "кооптації" зазначити "запрошення" Арт.18 в кінці речення;". Секретарь має при утністъ в засіданнях Ради лише, в запрошенні, Голови Ради", -вик- рислити. Арт.19 викреслити Арт.20 викласти так: "Голова Вищої Фінансово-Економічної Ради бере участь в засіданнях Ради Народних Міністрів з правом дорадчого голосу по питанням, що торкається в обсягу діяльності Вищої Фінансово-Економічної Ради". Арт.21 редагувати так:" звільнення в відпуску по тійн их членів Вищої ф-во-Економічної Ради відбувається, з дозволу Голови Ради на термін 2 тижні, на на довший термін з постанови Ради Народних Міністрів. Арт.22 редагувати так:"Голова і Члени Вищої Фінан- сово-Економічної Ради за порушення своїх обов'язків підлягають, відповідальності на підставі, відповідних арт. арт.статуту Карного Судового Гоступовання. Засідання закрито о 18 години 30 хвилин. ГОЛОВА ЮРИДИЧНОЇ РАДИ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДЗІЛЦІЙ СУДЬБ Члени: Секретарь Юридичної Ради, В.о. Випе-Директора Д-ту Законодавчих Справ ЖУРНАЛ ЧБ. ЗАСІДАННЯ КРИМЧНОЇ РАДИ 12-го вересня 1921 року Засідання відкрито о 16 годині під головуванням во. Державного. Секретаря: Надвигцого Судду Ш и я н і в а . Присутні: Товариш Державного Секретаря Крижанівський, професор Ейхельман, Ціпчинський, Оніхімовський, Лебедь- Юрчик, Карнаухів. Секретарював в.о. Вище - Директора Департаменту Законодачих Справ Попівський. СЛУХАЛИ: ПОСТАНОВИЛИ: I. Продовження законопро- екту про Виду Фінансово - Економичну Раду. I. В арт. 20 зазначити, до Голова Ви- щої Фінансово - Економичної Ради бере участь в засіданнях Ради Народних Мініст- рів по питаннях, що розглядалися. Видом Фінансово-Економічною Радою в правом до- радчого голосу. До арт. 24 додати, що виборні члени Ви- щої Фінансово - Економичної Ради від- носно відповідальності припівнишуються до поєтійних Членів Ради. В арт. 24 внести "за деку". В арт. 29 зазначити, що окремі думки подання не пізніше як через 3 дня. Арт. 83 від слова "впершкі" до кінця викреслити. Зазначити, що Вища Фінансово-Економіч- на Рада має свій кошторис. Назву "Вища фінансово-Економічна Рада" залишити. В штатах Ради зазначити, що вони „тимчасові“. Засідання закрито о 18 годині. ГОЛОВА КРИМІНАЛЬНОЇ РАДИ ВО. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ПАДИЙЦЯ, СУДДЯ Членні: СЕКРЕТАРЬ КРИМІНАЛЬНОЇ РАДИ В. О. ВИЦЕ – ДИРЕКТОР Д-ТУ ЗАКОНОДАВЧИХ СПРАВ. Копія Засідання Юридичної Ради 15-го вересня 1921року Засідання відкрито о 17 години 30 хвилин під головуванням В. о. Державного Секретаря Надвичого Судді Шиніна. Присутні: Тов. Державного Секретаря Крижанівський, Проф. Кихельман, Цічинський, Оніхімовській, Карлаухів. Секретарював В. о. Вице-Директора Департаменту Законодавчих Справ Попівецький М. Слухали: По стане вили: Законопроєкт про Виду Фінансово-Економічну Раду в остаточній ре- дакції. Законопроєкт ухвалити. Член Юридичної Ради Шинінський подав освіду думку про яку заяви в засіданні Юридичної Ради 9-го вересня. Після зачитання постановлено свійому думку Члена Юридичної Ради Шинінського прикласти до справи. Засідання закрито о 18 годині 30 хвилин ГОЛОВА ЮРИДИЧНОЇ РАДИ В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩОГО СУДДЯ Члени: СЕКРЕТАРЬ - В. о. Вице-Директора Д-ту Законодавчих Справ Вересня I з.253. До Секретаріату Ради Народних Міністрів. При цьому надсилається для подання на розгляд Ради Народних Міністрів законопро- ект про Вищу Фінансово-Економичну Раду, який було розглянуто в Юридичній Раді, звісна дум- ка до цього законопроєкту Члена Юридичної Ра- ди Штчинського а також законопроект про Ви- щу Фінансово-Економичну Раду, не було надіслано на Релю до Ради Народних Міністрів при відно- шенню 27 серпня 6|р Ч:1005. Секретарь Юридичної Ради Вице-Директора Д-ту Законодавчих Справ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " " вересня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ твз.о.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ВИГУ ФІНАНСОВО- ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ Розділ І. ЗАВДАННЯ ВИГОЇ ФІНАНСОВО - ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ. 1. З підлях встановлення повної системи й координації діяльності окремих Міністерств, утвортеться при Раді Народних Міністрів Вигу Фіна- сово - Економічної Ради для: а/ Годиння висновків по до економичної та фінансової законопроекті та висловлювань страт та різких питань, які передаються пр. ІІ розділ Голови ДИРЕКТОРІЇ, Орган Народного Представництва або Ради народних Міністрів; б/ попереднього, перед внесенням до Ради Народних Міністрів розгляду річного кошторису державних продуктів та видатків умов державних повічок та проектів споруджень, що мають велике державне значення на 1 подання з них висновків. 2. Вигу Фінансово - Економічної Ради має право подавати, в порядку законодавчої ініціативи, до Ради Народних "Іністрів різного роду про- екти, по торжанься економічних, фінансових та сполучених в ними тех- нічних питань. 805 3. Законопроєкти, що їх складає Вища Фінансово - Економічна Рада, надсилаються на попередній розгляд та висновок відповідних Міністрів і з їх висновками вносяться до Ради Народних Міністрів. Розділ II. СКЛАД ВИЩОЇ ФІНАНСОВО - ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ. 4. Вищу Фінансово - Економічну Раду складають : а/ Голова Ради; б/ Міністри: Фінансів, Народного Господарства, Земельних Справ та Державний Контроль або їх Заступники, а також ті з Міністрів, чиї офіційні торжества питання, що пов'язані з Радою; в/ Представники всеукраїнських організацій, які обслуговують інтереси: 1/ промисловості: загальної, цукрової, вугільної та хлібної - не більше 4 представників, 2/ торгівлі: загальної, та хлібної - 2 представники, 3/ банків - 1 представник, 4/ сільського господарства - 1 представник. г/ Представники кооперативів: кредитової, сільськогосподарської та споживчої - не більше 3 представників. д/ Два представники професійних шкіл: один від вищих шкіл, один від середніх та низьких; е/ Всім Постійних членів, яких призначаються, в числа осіб, відомих своїми знаннями з областей фінансових, економічних та технічних питань; ж/ Члени - кореспонденти, в осіб, відповідного стажу та досвіду, що передбачають у великих фінансових або промислових центрах. 5. За Голову Вищої Фінансово - Економічної Ради та членів можуть бути лише осіб з відповідним науковим або практичним стажем та досвідом у сферах фінансово-економічних та технічних питань. 6/ Голова Вищої Фінансово - Економічної Ради назначається з числа членів Вищої Фінансово-Економічної Ради, які ухвалювали Рада Народних Міністрів. 7. Члени Вищої Фінансово-Економічної Ради, зазначених в п.п. в, г, та д. арт. 4 затверджує Рада Народних Міністрів на підставі кандидатур датів відповідних організацій. Вибране представлення від організацій до часу, поки що представників не буде обрано, може бути змінено кооптуванням до складу Ради, і затверджених Ради Народних «Міністрів», осіб, які працюють у галузях фінансів та економіки. 8. Порядок та спосіб представлення 1 члена права окремих організацій це зазначено в п.в., г та д, арт.4 представництво повинно бути виконано в інструкції, яку має виробити Голова Фінансово - Економічної Ради в порозумінні з Міністрами: Фінансів, Народного Господарства, Земельних Справ та Державним Контролером. Затверджує на інструкцію Рада Народних «Міністрів». 9. Член - Кореспондент, що відомі спосіб практичної або науково-дослідницької та перебуваєть у великих фінансових або промислових центрах - автоматично обирається членом Фінансово - Економічної Ради. 10. Звільнення від виконання обов'язків Голови Фінансово - Економічної Ради та постійних членів обирається в постанові Ви- ної Фінансово - Економічної Ради, яку ухвалить Рада Народних міністрів і затверджить Голова ДИРЕКТОРІЇ. Звільнення або зміна членів від організацій переродиться на підставі зазначеної в арт.3 цього закону інструкції. Звільнення членів - кореспондентів робиться в постанові Вищої Фінансово - Економічної Ради. 11. Голова й постійні Члени Вищої Фінансово - Економічної Ради одержують платню, а інші члени Ради за участь в засіданнях добові гроші вгідно до штату. 12. До участі в засіданні Вищої Фінансово - Економічної Ради може закликати сама Рада, на окремі засідання, в правовому дорадчого голосу, тих компетентних осіб, які бути користування своїми спеціальними знаннями при вирішенні тих чи інших питань. 12. Члени - Кореспонденти користуються в засіданнях правом дорадчого голосу. 14. Справи у Вищій Фінансово - Економічній Раді вирішуються звичайною більшістю голосів, при поділі голосів порівну, голос Голови дає перевагу. 15. Відсутність Голови Вищої Фінансово - Економічної Ради засідання відбуваються під головуванням одного з двох заступників його, на черзі, яких призначає Рада Народних Міністрів і члена Голова ДИРЕКТОРІЇ. 16. Постанови Вищої фінансово – Економічної Ради вважаються за законні, коли в засіданні її були присутні Голова або його Заступник 1 не менш, як половина фактичного складу Ради з правом рішального голосу. Коли загальне число фактичного складу Ради буде не більше, як 10 членів, то для кворуму потрібна присутність 6 членів, отрим Голови або його Заступника. 17. Для попереднього розроблення питань, до їх включення на розгляд у Раді, може бути утворено, з постанови Ради, Окрема Комісія під головуванням у кожній одного з постійних членів Ради. Склад цих Комісій утворюється в постанови Ради. Комісії користуються всіма запрошеними підповідних компетентних осіб. 18. При засіданні "фінансово – Економічної Ради, у безпосередній підлеглості Голови, працює постійний Секретар та Каштелярія, згідно в приєднанням до цього штату. Постійного Секретаря та персональний склад Каштелярії Вищої Фінансово – Економічної Ради призначає Голова Ради. 19. Голова Вищої фінансово – економічної Ради бере участь в засіданнях Ради Народних "Міністрів по питаннях, що розглядаються у Вищій Фінансово – Економічній Раді, в правах додаткового голосу. 20. Звільнення Навідну Ску Постійних Членів Вищої фінансово – Економічної Ради відбувається за поволю Голова Ради на розчин 70 членів, а на даний момент з постанови та "Фінансово - Економічної Ради. 21. Голова й Члени Вищої фінансово – Економічної Ради за публікацію своїх обов'язків підлягають відповідальності згідно Статуту Карного Судового поступання. Вибраних Членів Вищої фінансово – Економічної Ради прирівнюється, що до відповідальності, до ростійних членів. 22. Засідання Вищої Фінансово – Економічної Ради призначається розпорядженням Голови Ради. 23. Доповідь передане засідання залишається в оповісті, що складає секретар, з пропозиції Голови Ради, та доводиться до підм. на Членів Ради за день до відкриття засідання. 24. Члени Ради до відкриття засідання мають право член- ного розглядає всі справи, що їх запрошено до слухання в Раді. 25. Засідання відкриває й закриває Голова Ради. З початку за- читується, затверджується та підписується журнал попереднього зас- ідання, потім докладаються розачергові заяви, після чого засі- дання продовжується відповідно до визначених на оповіщені порядком з питань з ознайомленням в обов'язковому порядку. Коли буде внесено всібні думки, то підписаний пакт жур- налу зачитується листа разом з осібною думкою. 26. Доповідь кожної справи можуть окремий доповідач. По скін- чені доповіді, Члени Ради можуть ввертатися в запитаннями, про- сити пояснень, повторення, прочитання, перепису документів. 27. Члени, що не погоджуються з вирішенням більшості, мають право подавати осібні думки, про це вони складають заяву зараз же після вирішення питання, а самі думки подають листовно на ім'я Голови, не пізніше, як через 3 дні після засідання, в якому розглядалося не питання. 28. Постанови, що їх ухвалено більшістю голосів, зносяться до журналу Ради, а копії в постановах надсилається: Голові Ради Народ- них Міністрів та Міністрам, до яких офіційно звертається справа. Журнал підписує Голова Ради й інші Члени, що брали участь у засіданні. Скріпляє журнал Секретар Ради. 29. Оправи, що остаточно розглянув Виконавчий Фінансово - Економічна Рада, можуть обговорюватися в Раді друге лише у випадках пита- ння нових обставин. 30. Постанови Викону Фінансово - Економічної Ради разом з журналом в копії, та надсиланими матеріалами надсилається до Ради Народних Міністрів. 31. Всі висновки, проекти та законопроекти зв'язані "Фінансово- Економичної Ради вступають безпосередньо до Ради Народних "Ін- містрів через Голову Ради Народних "Іністрів. 32. Законний акт вимагається від Виконавчої Фінансово - Економічної Ради передається на її розгляд через Голову Ради Народних Міністе- рів. 33. Листування Виконавчої Фінансово - Економічної Ради підписує Голова її й скріпляє Секретар Ради. 34. На переведення видатків на утримання персонального скла- ду, на канцелярські потреби та інше Виконавчої Фінансово - Економічна Рада має свій конторіс. 34. Вища Фінансова – Економічна Рада має свою печать. 36. Закон пей, до його оголошення, вве ти в чинність через гослантів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ З. ОДКРИВАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДЗІЙНИЙ СУДДЯ Ім'ям УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У ю " вересня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П О С Л І Д Ч У Ю В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ З У З А В А Н Н Я Р А Д И Н А Р О Д Н Ь Х М І Н І С Т Р Ї В З А К О Н П Р О Ф І Н А Н С О В О - Е К О Н О М І Ч Н У Р А Д У Р о з д і л I. ЗАСДАННЯ, ВИДОЇ ФІНАНСОВО – ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ . 1. В цілях встановлення першої системи й додержання наступництва та послідовності в розвитку економічного та фінансового життя; в сфері державного управління й законодавства, в цілях координації діяльності окремих Міністерств, утворюється при Раді Народних Міністрів Вищу ФІ- НАНСОВО – ЕКОНОМІЧНУ РАДУ для: а/ Подання висновків на законопроекти фінансово - економічного змі сту, ва висновків в справах та різних питаннях, до їх буде пере дано на її розгляд від Голови ДИРЕКТОРІЇ, органу Народнього Тре ставництва або Ради Народніх Міністрів; б/ попереднього, перед внесенням до Ради Народних Міністрів, роз- гляду річного коштовника державних прибутків та видатків, умов державних позичок та проектів споруджень, до малих зелінок дер- жавне значення й годання на їх іменовків. 2. Вищій Фінансово – Економічній Раді надається право подавати, в порядкової законодавчої ініціативи, до Ради Народних Міністрів різного роду проекти, що торкаються економічних, фінансових та сполучення в, ними технічних питань. 3. Законопроекти, що їх складає Вища Фінансово - Економічна Рада, надсилаються на попередній розгляд та висновок дотичних Міністрів і разом з їх висновками вносяться до Ради народних Міністрів. Розділ ІІ.. СКЛАД ВИЩОЇ ФІНАНСОВО - ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ 4. Вищу фінансово - економічну Раду складають : а/ Голова Ради; б/ Міністри: Фінансів, Народнього Господарства, Земельних Справ та Державній Контрольор або їх Заступники, а також ті з міністрів, яких офіцій торкається справа, що її має бути розглянуто в Раді; в/ представники всеукраїнських організацій, «ті обслуговують інтереси: 1/ промисловості: загальної лукрової, пугільної та хлібної - а всіх 4 представники, 2/ торгів: загального та хлібного - 2 представники, 3/ банків - і представник; 4/ сільського господарства - і представник; г/ представники кооперативів: кредитової, сільсько- господарчої та споживчої - а всіх 3 представники; д/ два представники професійних шкіл: один від вищих шкіл, один від середніх та низьких; е/ вісім постійних членів. ж/ Члени - Кореспонденти, з осіб відповідного стату та до свіду, що перебувають у великих фінансових або промислових центрах. 5. За Голову Вищої Фінансово - Економічної Ради та Членів можуть бути лише особи, що мають вищу освіту та відповідний науковий або практичний стаж та досвід у фінансово - економічних та технічних питаннях. Голову та постійних членів Вищої Фінансово - Економічної Ради призначає в ухвали Ради Народних Міністрів та затверджує, Голова Директорії. 7. Членів Вищої Фінансово - Економічної Ради, зазначених в п.п. в, г, та д, арт.4, затверджує Рада Народних Міністрів на підставі мандатів відповідних організацій. Виборне представництво від організацій до часу, поки них предста- вителів не буде обрано, може бути заступлено кооптуванням до складу Р ди, а затвердження Ради Народних Міністрів, осіб, які працюють на фінансів та економіки. 8. Порядок та спосіб представництва й визначення права окремих організацій на зазначеноє в п.п.в., г, та д.арт.4 представництво визначається в інструкції, яку має виробити Голова Фінансово – Економічної Ради в першому місяці, в Міністерстві: Фінансів, Народного Господарства, Земельних Справ та Державним Контролюром.Затверджує, що інструкція Ради народних Міністрів. 9. Членів – Кореспондентів, по відомі з своєї практичної або наукової діяльності та перебувань по великих фінансових або промислових центрах – обирає Вища Фінансово – Економічна Рада. 10. Звільнення від виконання, обов'язків Голови Вищої Фінансово – Економічної Ради та гостійних Членів відбувається в постанови Вищої Фінансово – Економічної Ради, яку ухвалить Рада Народних Міністрів та затвердить Голова ДИРЕКТОРІЇ. Звільнення або заміна Членів від організацій переводиться на стави зазначеної в арт.8 цього закону інструкції. Членів – Кореспондентів ввільняється в постанови Вищої Фінансово – Економічної Ради. 11. Голова й гостійні Члени Вищої Фінансово – Економічної Ради ор- жують платню, а інші Члени Ради, за участь в засіданнях, добові гроші згідно со штатами. 12. До участі в засіданні Вищої Фінансово – Економічної Ради може бути закликані сама Рада на окремі засідання, в правовому дорадчого голосу, тих компетентних осіб, що можуть прислужитися своїм спеціальним знанням, при вирішенні тих чи інших питань. 13. Члени – Кореспонденти користуються в засіданнях правом дорадчого голосу. 14. Оправи у Видій Фінансово – Економічної Ради вирішується, звичайною більшістю голосів. При поділі голосів нерівно, голос Голови дестеревагу. 15. Відсутній буде Голова Вищої Фінансово – Економічної Ради та засідання відбувається під головуванням, по черзі одного з двох заступників його, яких призначає Рада Народних Міністрів з поміж 16. Постанови Вищої Фінансово - Економічної Ради вважається за законні, коли в засіданні її були присутні Голова або його Заступник і не менш, як половина фактичного складу Ради з правом рівноважного голосу. Коли загальне число фактичного складу Ради буде не більше, як 10 членів, то для кворуму потрібна присутність 6 членів, оп- річ Голови або його Заступника. 17. Для попереднього розроблення питань, по їх внесено на розгляд Вищої Фінансово - Економічної Ради, може бути утворено, з постанови с амої Ради. Окремі Комісії під головуванням у кожній одного з постійних Членів Ради. Склад цих Комісій утворюється в постанови Ради. Комісія кор иступляє правом запрошення відповідних компетентних осіб. 18. при Вищій Фінансово - Економічній Ради, у безпосередній підлеглості Голови, пробуває постійний Секретар та Канцелярія, згідно з доданими до цього штатами. Постійного Секретаря та персональний склад Канцелярії вищої Фінансово - Економічної Ради призначає Голова Ради. 19. Голова Вищої Фінансово - Економічної Ради бере участь в засіданнях Ради Народних Міністрів з правом даралогального голосу лише по питаннях, що їх було розглянуто у Вищій Фінансово - Економічній Ради. 20. На відпустку постійних Членів Вищої Фінансово - Економічної Ради (пов'язане Голова Ради не речинить до двох тижнів, на додатку ж відпустку - Вища Фінансово - Економічна Рада. 21. Голова й Члени Вищої Фінансово - Економічної Ради за переступлення своїх обов'язків підлягають відповідальності в порядку Статуту Карного Судового Доступування. Виборних Членів Вищої Фінансово - Економічної Ради підривається, до до відповідальності до постійних Членів. ПОРЯДОК УРЯДУВАННЯ. 22. Засідання Вищої Фінансово - Економічної Ради призначається розпорядженням Голови Ради. 23. Оповістку засідання складає Секретар, а троповіній Голов Ради та доводить її до відома Членів Ради за день до відкриття засідання. 24. Члени Ради до підкриття засідання мають право розглядати всі справи, що їх заготовлено до слухання в Раді. 25. Засідання відкриває й закриває Голова Ради. З початку засі- туються, затверджується та підписується журнал попереднього засіда- ння, потім докладаються повачергові заяви, після чого засідання, врід но в зазначених в оповістні порядком. Коли буде внесено оцібну думку, то дотичний пакт журналу зачи- тається обов'язково разом з оцібною думкою. 26. Доповідь кожної справи виследає окремий доповідач. По скін- ченні доповіді, Члени можуть ввертатися в запитаннями, просити пояс- нень, повторення, прочитання першопису документів. 27. Члени, що не погоджуються з вирішенням більшості, мають право подавати оцібні думки, про що вони складають заяву зараз же після вирішення питання, а самі думки подають листовно не ім'я Голови, не пізніше, як через 3 дні після засідання, в якому розглянуто було це питання. 28. Постанови, що їх ухвалено більшістю голосів, вносяться до журналу Ради, а копії з постанови надсилається: Голові Ради Народних Міністрів та Міністрам, до яких офіцій то жається справа. Журнал підписує Голова Ради й інші Члени, що брали участь у за- сіданні. Скріпляє журнал Секретарь Ради. 29. Справи, що остаточно розв'ярує Вища Фінансово - Економічна Рада, можуть бути обговорені в Раді вдруге лише коли повстануть но- ві обставини. 30. Постанови Вищої Фінансово - Економічної Ради разом з журналом, в копіях, та належними матеріалами надсилається до Ради Народних Міністрів. 31. Всі законовки, проекти та законопроєкти Вищої Фінансово - Еко- номічної Ради вступають безпосередньо до Ради Народних Міністрів, через Голову Ради Народних Міністрів. 32. Справи, в яких вимагається висновку Вищої Фінансово - Еконо- мічної Ради, передається на її розгляд через Голову Ради Народних Міністрів. 33. Листування Вищої Фінансово - Економічної Ради підписує Голова її й скріпляє Секретарь Ради. 84. На переводення видатків на утримання персонального скла- ду, не випадаючих "потреби та низька Вища Фінансово - Економічна Рада має свій контроль. 85. Вища Фінансово - Економічна Рада має свою печатку. 86. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ В.О. ДЕРЖА ЛЮГО СЕКРЕТАРЯ НАДЗИВНИЙ ОФІЦІАНТ Додаток до арт.18 закону про Вищу Фінансово-Економічну Раду ТИМЧАСОВІ ШТАТНІ ВИЩОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ | Назва уряду | Число осіб | Річна плата в гривнях | Клас уряду | Розряд пенсії | |---|---|---|---|---| | | | одному | всім | | | | Голова | I. | 48.000 | 48.000 | II | I | | Поетінні Члени | 8. | 36.000 | 288.000 | III | I | | Секретаръ | I | 24.000 | 24.000 | У | III.арт. | | Помішник Секретаря | 3. | 20.000 | 40.000 | VI | III арт.2 | | Старши діловод | I | 14.400 | 14.400 | VII | IV | | Діловод | I | 13.200 | 13.200 | VIII | У | | Рахівник | 2 | 9.600 | 19.200 | IX | VI | | журналіста | I | 10.800 | 10.800 | VIII | У | | Канцеляриста | I | 8.400 | 8.400 | ІХ | VI | | Підканцеляриста | I | 7.200 | 7.200 | X | VII | | Кур'єр | I | 6.000 | 6.000 | з вільного за-прощення. | ПРИМІТКА. Добові гроші виборним Членам Вищої Фінансово-Еко-номичної Ради вираховується по уряду III класи. ГОЛОВАР РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ В. о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ СУДДЯ Додаток до арт. ІІта18 закону про Вищу Фінансово - Економічну Раду ТИМЧАСОВІ ШТАТИ РИЦЬОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ | Назва уряду | Число осіб | Річна плата в гривнях | Клас уряду | Розря д пенсії | |---|---|---|---|---| | | | одному | всім | | | | Голова | I | 48,000 | 48,000 | II | I | | Постійні Члени | 8 | 36,000 | 288,000 | IIII | I | | Секретарь | I | 24,000 | 24,000 | У | IIIАрт | | Помічник Секретаря | 2 | 20,000 | 40,000 | VI | II Арт | | Старший діловод | I | 14,400 | 14,400 | VII | IV | | Діловод | I | 13,200 | 13,200 | VIII | У | | Рахівник | 2 | 9,600 | 19,200 | IX | VI | | Журналіста | I | 10,800 | 10,800 | VIIІІ | У | | Канцеляриста | I | 8,400 | 8,400 | IX | VI | | Підканцеляриста | I | 7,200 | 7,200 | X | VII | | Кур'єр | I | 6,000 | 6,000 | з більшого зап мання. | ПРИМІТКА. Дебетові премії виборним Членам Вищої Фінансово-Ек ономічної Ради враховується на уряду ІІІ клас. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ В. о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДЗІЙНИЙ СУДАН ЗАТВЕРДЖУЮ " " вересня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ Т. В О ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ З А К О Н ПРО ВИЩУ ФІНАНСОВО - ЕКОНОМІЧНУ РАДУ Розділ І. ЗАВДАННЯ ВИЩОЇ ФІНАНСОВО - ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ I. В цілях встановлення єдиної системи заховання наступництва та послідовності в розвитку економічного та фінансового життя в сфері державного управління і законодавства, в цілях координації діяльності окремих Міністерств утворюється при Раді Народних Міністрів Вища Фinan- сово - Економічна Рада для: а/ Подання висновків що до економічних та фінансових законопроектів, справ та різних питань, які передаються на її розгляд Голова ДИРЕК- ТОРІЇ, Орган Народного Представництва або Рада Народних Мініст- рів; б/ попереднього, перед внесеним до Ради Народних Міністрів розгля- ду річного кошторису державних прибутків та видатків умов дер- жавних позичок та проектів споруджень, що мають велике державне значення та подання по них висновків. 2. Вища Фінансово - Економічна Рада має право подавати, в порядку законодавчої ініціативи, до Ради Народних Міністрів різного роду про- екти, що торкаються економічних, фінансових та сполучених з ними тех- нічних питань. З Законопроєкти, що їх складає Вища Фінансово - Економічна Рада, надсилаються на попередній розгляд і висновок відповідних Міністрів і з їх висновками вносяться до Ради Народних Міністрів Розділ II. СКЛАД ВИЩОЇ ФІНАНСОВО - ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ 4. Вищу Фінансово - Економічну Раду складають : а/ Голова Ради; б/ Міністри: фінансів, Народного Господарства, Земельних Справ та Державний Контрольор або їх Заступники, а також в Міністрів, яких офіційно тичиться питання, що розглядається в Раді; в/ Представники всеукраїнських організацій, які обслуговують інтереси: 1/ промисловості загальної, цукрової, вугільної та хлібної - всього 4 представники, 2/ торгівлі: загальної, та хлібної - 2 представники, 3/ банків - 1 представник, 4/ сільського господарства - 1 представник. г/ Представники кооперцій: кредитової, сільсько-господарчої та споживчої - всього 3 представники. д/ Два представники професійних шкіл: один від вищих шкіл, один від середніх та низьких; е/ Всім постійним членам, яких призначається з числа осіб, відомих своїм знанням в обсязі фінансових, економічних та технічних питань. ж/ Члени - кореспонденти, з огіб відповідного стату та досвіду, що перебувають у великих фінансових або промислових центрах. 5. За Голову Вищої Фінансово - Економічної Ради та членів можна вибирати лише особи з відповідним науковим або практичним стажем і досвідом в обсязі фінансово-економічних та технічних питань. 6. Голову Вищої Фінансово - Економічної Ради та постійних членів зазначених в п. 4, а осіб з видових освітньо-затверджує Голова ДИРЕКТОРІЇ з кандидатів, яких ухвалила Рада Народних Міністрів Членів Вищої Фінансово-Економічної Ради, зазначених в п. 5, в, г, та д арт. 4 затверджує Рада Народних Міністрів на підставі ман 8. Порядок та спосіб представлення і визнання права окремих організацій на зазначене в пп. в, г та д, арт. 4 представництво розв'язується інструкцією, яку має виробити Голова Фінансово – Економічної Ради в порозумінні з Міністрами: Фінансів, Народнього Господарства, Земельних Справ та Державним Контролером Затверджує цю інструкцію Рада Народних Міністрів 9 Членів – кореспондентів, кого відоми своєю практичною або науковою діяльністю та перебувають у великих фінансових або промислових центрах – остаточно обирає Вища Фінансово – Економічна Рада 10 Звільнення від виконання обов'язків Голови Вищої Фінансово – Економічної Ради та постійних Членів робиться з постанови Вищої Фінансово – Економічної Ради, яку ухвалить Рада Народних Міністрів та затвердить Голова ДИРЕКТОРІЇ Звільнення або заміна Членів від організацій переводиться на підставі зазначеної в арт 8 цього закону інструкції Звільнення членів – кореспондентів робиться з постанови Вищої Фінансово – Економічної Ради 11 Голова й постійні Члени Вищої фінансово – Економічної Ради одержують платню, а інші члени Ради за участь в засіданнях добові гроші згідно зі штатами, 12 До участі в засіданні Вищої фінансово – Економічної Ради може закликати сама Рада на окремі засідання, з правом дорадчого голосу, тих компетентних осіб, кого будуть користими своїм спеціальним знанням ям при вирішенні тих чи інших питань 13 Члени – кореспонденти користуються в засіданнях правом дорадчого голосу 14 Справи в Вищій Фінансово – Економічній Раді вирішується значною більшістю голосів при поділі голосів нарівно, голос Голови дає перевагу. 15 В разі відсутності Голови Вищої Фінансово – Економічної Ради засідання відбуваються під головуванням одного з двох заступників його по черзі, яких призначає Рада Народних Міністрів в числа постійних членів Вищої Фінансово – Економічної Ради і затверджує Голова ДИРЕКТОРІЇ 17. Постанови Вищої фінансово – Економічної Ради вважаються за законні, коли в засіданні її були присутні Голова або його Заступник і не менш, як половина фактичного складу Ради з правом рішучого голосу Коли загальне число фактичного складу Ради буде не більш, як 12 членів, то для кворуму потрібна присутність 6 членів, оприч Голови або його заступника I. Для попереднього розроблення питань, що їх намічено на роз- гляд в Раді, може бути утворено, з постанови Ради, окремі Комі- сії під головуванням у колишні одного з постійних членів Ради. Склад цих комісій утворюється з постанови Ради Комісії користуються з права запрошення відповідних компен- тентних осіб 18. При Вищій Фінансово – Економічній Раді, у безпосередній підлеглості Голові, існує постійний Секретар та Канцелярія згід но з прикладеними до цього штатами. Постійного Секретаря та персональний склад Канцелярії Вищої Фінансово – Економічної Ради призначає Голова Ради 19. Голова Вищої Фінансово – Економічної Ради бере участь в засіданнях Ради Народних Міністрів по питаннях, що розглядались Вищою Фінансово – Економічною Радою, з правом дорадчого голосу. 20. Звільнення у відпустку постійних членів Вищої Фінансово - Економічної Ради відбувається з дозволу Голови Ради на реченнь в два тижні, а на довші реченні в постанови Вищої Фінансово – Економічної Ради 21. Голова і Члени Вищої фінансово – Економічної Ради за на- рушення своїх обов'язків підлягають відповідальності в порядку Статуту Карного Судового поступовання Виборних Членів Вищої Фінансово – Економічної Ради прирівню- ється до до відповідальності до постійних членів ПОРЯДОК УРЯДУВАННЯ 22. Дні засідань Вищої Фінансово – Економічної Ради признача- ється розпорядженням Голови Ради 23. Денний порядок засідання визначається в оповістці, що складає Секретарь, з пропозиції Голови Ради, і доводиться до відо- ма Членів Ради за день до відкриття засідання 24. Члени Ради до відкриття засідання мають право попереднього розгляду всіх справ, ко їх нагодовлено до слухання в Раді. 25. Засідання відкриває й закриває Голова Ради з початку зачитується, затверджується та підписується журнал попереднього за сідання, потім докладаються позачергові заяви, після чого засідання продовжується згідно в зазначенним на оновленні порядком денним Коли буде внесена осібна думка, то відповодиний факт журналу зачитується лише разом з осібною думкою. 26. Доповідь кожної справи робить окремий доповідач. По скінченші доповіді, Члени Ради можуть звертатися в запитаннями, про сити пояснень, повторення, прочитання первопису документів. 2. Члени, ко не погоджуються з вирішенням більшості мають право подавати осібні думки, про що вони складають заяву зараз же після вирішення питання, а самі думки подають листовно на ім'я Голови, не пізніше, як через 3 дні після засідання, в якому розглядалося це питання. 28. Постанови, ко їх ухвалено більшістю голосів, вносяться до журналу Ради, а копії з постанов надсилається: Голові Ради Народних Міністрів та Міністрам до яких офіцій тичиться справа. Журнал підписує Голова Ради й інші Члени, ко брали участь у засіданні. Скріпляє журнал Секретарь Ради 29. Справи, ко остаточно розв'язує Вид-ої Фінансово - Економічна Рада, можуть обговорюватись в Раді вдруге, лише в випадках виявлення нових обставин. 30. Постанови Вид-ої Фінансово - Економічної Ради разом з журналом в копії та належними матеріалами надсилається до Ради Народних Міністрів Всі висновки, проектів та законопроектів Вид-ої Фінансово - Економічної Ради вступають безпосередньо до Ради Народних Міністрів через Голову Ради Народних Міністрів Висновки, яких вимагається від Вид-ої Фінансово - Економічної Ради, передається на її розгляд через Голову Ради Народних Міністрів 31. Дистування Вид-ої Фінансово-Економічної Ради підписує Голова її й скріпляє Секретарь Ради. 32 На переведення видатків на утримання персонального складу, на канцелярські потреби та інше Вид-ої Фінансово - Економічна Рада має свій кошторис. 33. Вида фінансово – Економічна Рада має свою печатку. 34. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через послаштів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ В ОДЕРЖАННОГО СЕКРЕТАРЯ ПАДВИЦЬ СУДИ ЖУРНАЛ №9. Засідання Юридичної Ради 23 вересня 1921року Засідання відкрито в 16 год. під головуванням Товариша Державного Секретаря М.К. Крижанівського. Присутні: Професор Віхельман, В.Дівчинський, І. Карпинухів, В.О. Директора Л-ту Законодавчих Справ Попівський. Секретарював: М. Кудрицький. Слухали 1| Журнал засідання Юридичної Ради з 20 і 22 вересня 1921 року. 2| Продовження обговорення законопроекту про громадянство Української Народньої Республіки. Постановили 1| Журнали ухвалити. 2| Прийняти арт. 6,7,8,9 - в редакції законопроекту. В арт. 10 в редакції законопроекту за винятком слів "або передбачення" місце котрих вставити "та" Арт. ІІ,12,13,14 і 15 - в редакції законопроекту. Вставити арт. 16 в такій редакції: "Особи, які не підлягають чинності арт. 4 цього закону та вважають себе за набувших право Українського громадянства на підставі закону 2 липня 1918року "про громадянство Української Держави", мають з поданням відповідних доказів зголоситися до місцевого Адміністративного Відділу Окружного Суду на протязі трьох місяців з дня відновлення діяльності того Суду. Постанови Адміністративного Відділу Окружного Суду в цих справах насліда. еться до місцевого Начальника Губернії для належної реєстрації. 17, бувший 16 арт. викласти так: "кожний при нятий до українського громадянства, приводи ся через духовних осіб, до присяги на вірні сть Українській Народній Республіці у Миро- го Судді, в районі якого має перебування, або в випадках, що їх зазначено в арт. 5 цього за кону у Дипломатичного Представника Українс кої Народньої Республіки по доданому до цьо го такту. Особи, які по переконаннях своїх не визна- ють присяги, дають замість неї урочисту обіт ницю Текст цієї обітниці такий - же, як при слуги, т льки з проноскою слів: "та клянуся." Арт. 18,19,20 і 21 бувш 17,18,19,20 в ре- дакції законопроекту. Арт. 22 бувш. І викреслити. В арт. 23 був. 22 викреслити слова "за всі ма його наслідками" Текст присяги викласти так: "Обіцяю та кл июсь Господом Богом перед Святим Його Еванге лієм та Животворчим Хрестом бути завжди вірн им Українській Народній Республіці, як своїй Батьківщини, не визнавати другої батьківщини, охороняти інтереси Республіки, щиро виконувати всі її закони і всіма силами своїми допомогат и її славі та добробуту, не жаліючи для цього на віть і свого життя. А н і н ь" Засідання закрито о 18 год. ГОЛОВА БРИГІДНОЇ РАДИ ТОВАРИШ ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Члени: СЕКРЕТАРЬ ПРОЕКТ УВАЖЕНІЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Громадянство Української Народньої Республіки. 1. Громадянство Української Народньої Республіки є державноправна належність людини до Української Народньої Республіки, що надає їй права та обов'язки українського громадянина. 2. Поняття політичних прав в Українській Народній Республіці, а так- ож право державної і публічно-громадської служби належить тільки громадянам У.Н.Р.; разом з тим, на них упадає 1 обов'язок виконувати повинності та всі її закони і дбати всіма силами про її добробут, не жалівши, навіть, для неї свого життя. 3. Громадянин У.Н.Р. не може, одночасно бути громадянином чи піддан- цем іншої Держави. 4. За "громадян У.Н.Р" вважається всіх осіб, що на день 10/23 листопа- ду 1917р. стало перебували в межах України та вважалися за російсь- ких підданців, оприч : а/ осіб неукраїнської народності та їх дітей до 17років життя, що до 1/УІІ; Ід. стало мешкали на території України менш, як один рік та б/ службовців та нійських осіб бувшої Ро- сійської Чергви, що не народилися в межах Української Народньої. Рес- публіки та проживали на Україні менш, як 5 років до І липня 1914 року 5. Особи, що не перебували на території України на 10/23 листопаду 1917 року, які не підлягають чинності попереднього арт.4-го цього за- кону, але ж в свого походження належать до Української нації, також вважатимуться за громадян Українсько-Імперійної Республіки, як що во- ни: повнолітні - до 23 листопаду 1923 року, а неповнолітні на пей термін - на протві року по досягненню повноліття, подадуть про це підповідну заяву. 6. Право українського громадянства набуватиметься: 1/ через народжен- ня від громадян Української Народньої Республіки, через шлюб чужозем- ки з Українським громадянином, через усиновлення чужоземця до сімна- цяти років громадянином У.Н.Р і 2/ через натуралізацію. 7. Можна просити про прийняття до українського громадянства /арт. 6 п.2 / коли особа має правоздатність та дієздатність, перебуває на терені Української Народньої Республіки на протязі пяти років 1, крім того, доведе, що має матеріальні засоби, необхідні для утримання себе й своєї родини. 3. Крім цього, громадянство Української Народньої Республіки можуть набувати, коли оселяться на Україні і подадуть відповідну заяву, такі особи: а/ українська громадянка, що пішла заміж за чужоземця, коли цей шлюб буде розв'язано з ним, або коли вони лишиться вдовою, б/ народжені від шлюбу з чужоземцем діти української громадянки, які після скасування шлюбу, або одвійння матері залишаються коло матері, і в/ чужоземці, які скінчили вищу чи середню українську школу на Україні, та не пізніш двох років і після скінчення освіти подали заяви про приняття їх до українського громадянства. 9. Право громадянства придбане на підставі арт.6, п.2 цього закону, поширюється і на дружин та дітей осіб, що набули громадянство; що до дітей, то лише в тому разі коли під діти не досягли 17-ти років. 10. Прозьби про приняття до українського громадянства внесені згідно з арт. арт.5 та 8 цього закону, незадовольняються в разі, коли підмушеречуть відомості про ганебні вчинки прохача, його тимучну професію та про молину його шкідливість для Української Чародньої Республіки. 11. Заяви осіб, зазначених в арт.арп.5 та 8 цього закону, про зачислення до громадянства У Н Р, подаються начальником Губернії за всіма документами, якими доводиться їх права. Прозьби чужоземців / арт.7/ про приняття їх до громадянства У Н Р подаються Міністром Внутрішніх Справ. Заяви осіб, зазначених в арт.5, у відповідних випадках можуть подаватися до належних Дипломатичних Представників У Н Р за кордоном; в цьому разі Представники піднімають функції Начальника Губернії. 12. Заяви, що вступили до Начальника Губернії чи Дипломатичного Представника У Н Р за кордоном, або задовольняються ними постановою про зачислення прохача до громадянства У Н Р або вилишаються без задоволення. В разі задоволення прикладу, по виснанню ним приєдну на вірность Республіці в установленній спосіб, видається свідоцтво про Українське громадянство. В разі п. залішенння з'яви про зачислення до громадянства У Н Р в місячний термін з дня повідомлення його про це до Міністра Внутрішніх Справ. 13.Міністр Внутрішніх Справ або вдовольнення, скаргу на постанову Начальника Губернії чи Дипломатичного Представника УНР за кордоном або лишає її без наслідків. Скарги на розпорядження Міністра в цих справах подаються в місячний, з дня повідомлення, прохача термін до Найвищого Адміністративного Суду, де розглядається судовим порядком при участи представника Міністра Внутрішніх Справ. 14.Прозви чужоземців /арт.7/, що вступили до Міністра Внутрішніх Справ згідно з артикулом II цього закону, розглядаються ним безпосередньо. Залишення прозви без задоволення, не мотивується. 15.Міністром та Начальникам окремих Центральних Офіцій надається право по згоді з Міністром Внутрішніх Справ вносити до Уряду Народних Міністрів про приняття до Українського громадянства чужоземців, які зробили значні послуги Українській Народній Республіці. 16.Особи, які не підлягають чинності арт.4 цього закону та вважаються за себе за набуття права українського громадянства на підставі закону 3 липня, 1918 року "Про громадянство Української Держави", мають, в поданням відповонідних доказів, зголоситись до місцевого Адміністративного Відділу Окружного Суду на протязі трьох місяців з дня відновлення діяльності того Суду. Постанови Адміністративного Відділу Окружного Суду в цих справах надається до місцевого Начальника Губернії для належної реєстрації. 17.Кожний, прийнятий до Українського громадянства, приводиться через духовних осіб до присяги на вірність Українській Народній Республіці, у Мирового Судді, в районі якого має перебування, або випадках що їх названо в арт.5 цього закону у Дипломатичного Представника Української Народньої Республіки по доданому до цього тексту. Особи, які по переконаннях своїх не визнають присяги, дають замість неї урочисту обітницю.Текст піет обітниці такий - же, як присяги, тільки з продуском слів: "та кланюсь". 18.Про озби Українських громадян про ввільнення в громадянства задовольняється : 1/ коли за ними не рахується жодних залежностей перед Державним Скарбом та Місцевими Самоврядуваннями; 2/ коли їхні виконані всі обов'язки по військовій повинності, 3/ коли забезпечено опікування всіх осіб, що знаходяться по закону під опікою прохачів. Прозьби про звільнення від громадянства подаються і розвиваються, тим же порядком, що і прозьби про приняття до громадянства У Н Р; відносно о прозьб цих за 2 місяці до моменту розвязання справи пуб- лікується за рахунок прохача в офіційних органі Української Народ- ньої Республіки та місцевих ефіційних і 2 приватних часописах. 19. Особи, що звільнилась від громадянства У Н Р мусить на про- тязі півроку не лишити меж Республіки; на ліквідації нерухомого май- на надається річний термін. 20. Особи, що звільнились від громадянства У Н Р до 17років віку, не мають права приїхати та оселитися на території У Н Р до упливу ними 45 років. Виключення з цього правила розвивається Радою Народних "Ініст- рів на внесення Міністра Внутрішніх Справ, що відбудеться в порозу- мінні з Військовим Міністром 21. Ато без надлежного дозвілу вступить до піддан тва іної Держави той підлягає карам зазначеним в законах кариах У Н Р. 22. Закон з дня другого липня 1918 року про Громадянство Українсь- кої Держави дасуеться. 23. Закон цей перевести в життя до його оголошення через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ У Р Н А л ч.10 Засідання Юридичної Ради 26 вересня 1921року Засідання відкрито в 16 год. під головуванням Товариша Держав- ного Секретаря М.К. Крипинівського. Присутні: Професор Ейхельман, В.Цівчинський, Х.Лебідь-Юрчик, І.Кар- наухів, Л. Попівський". Секретарював: М. Кудрицький М. Слухали Постановили 1. Журнал Засідання Юри- I. Журнал ухвалити. дичної Ради від 23 верес- ня б/р. 2.Зачитання остаточного тексту законопроекту "про Громадянство Української На- родньої Республіки." 3.Перше зачитання проекту "Статуту Ради Народних Мі- ністрів" 2. Редакцію законопроекту ухвалити з та- кими поправками: В арт. 17 після слова "обітниці" вставити текст якої до цього додається решту вик- реслити. В арт. 19 після слова "подарться" -встави ти "Начальникові Губернії або у відповідних випадках Дипломатичним представникам за кордоном". в тексті присяти Викреслити "як своїй Батьківщині". §1 - Приймається в редакції проекту. §2 - викреслити"Його заступника" §3 - в редакції проекту §4 замість слів "в засіданнях Ради Народ- них Міністрів"вставити "до складу Ради На- родніх Міністрів не входять, але в засі- данні її" §5 замісьць "Під-Секретарь"вставити"Ріце- Секретарь" §6,7 в редакції проекту §8 викреслити "та Державний Секретарь" §9 - в редакції § 10 внести "тадержавний Секретарь" § II в редакції проекту § 12 другий уступ викреслити. § 13 додається "Міністрам" § 14,15 в редакції проекту. §16 запрещено "не нижче ^ класи" § 17,18,19,20,21,22,23,24,25 в редакції проекту. § 26 викреслити "печать Державного Секрета Державної Канцелярії" ГОЛОВА КРИЛИЧНОЇ РАДИ ТОВАРИШ ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ЧЛЕН ІІ: СЕКРЕТАРЬ ЗАПРИСЯЖНЕ ОБІЦЯННЯ. /додаток до закону про громадянство Української Держави Обіцяю та заприсягаюсь бути завжди вірним Українській Державі, як своїй Батьківщині, охороняти інтереси Держави і всіма силами сво- ими допомагати її славі і розвитку, не жалкуючи для цього навіть і свого життя. Обіцяю та заприсягаюсь не визнавати другої Батьківщини, крім Ук- раїнської Держави, широко виконувати всі обовязки громадянина її, кори- тися її Правительству і всім поставленням від нього властям, завжди маючи на думці, що добро та розвиток моєї Батьківщини мусять бути для мене вище моїх особистих інтересів. Примітка: Особи, які не визнають присяги, дають урочисту обіцянку такого ж змісту, але без слів: „та запри- сягаюсь". ПРИСЯГА УРЯДОВЦІВ. Урочисто обіцяю вірно служити Державі Українській, визнавати її Державу Влааду, виконувати її закони і всіма силами охороняти її інтереси й добробут" Арнаґа Суддів. Урочисто обіцяю додержувати вірності Державі Українській, твердо виконувати її закони, чинити справедливий суд, як совість мене накре і завбачає поводитись відповідно з сім'ястю свого служу" Арнаґа військових. Я, мируспіржеваний обіцяю і клянуся Всесиль- ним Богом через Святую Євангеліє, в тім, що бажаю служити Українській Державі і Лене. безвідповідною Нашу Гетьманські, як нині вищому вогню Українських армій і флоту, не дивитись про збитки своє до об'явної країни крови. Ворогам Української Держави у всіх військових випадках хороший і міц- ний будуть штити опір, всьому изо корискі, державний сприятиме людзе, отарачившев до- положить, та кожному довірену мені по смерт- ві залежність хороший будуть. До постабленого мадо мию паголишина, з вону того, що до ко- ристи сироби і Держави, чоркани лепився належним типом безумовно ахрашіння і обов'яз- ки свої по совісті виконувати будуть і дід Своєї користі мірого профи сироби и при- сил чинити не буду. Від своєї таємни і пранору ніколи не відходили ми і у всіх випадках так себе поводити і робити будуть, як неволю, вірному, слухнянливому, хороший і дотепному (старшні чи козаку) належить. В цих справах пивай допомога мий Господь- Бог Всесильний. На німці цієї своєї признь ці мро Святі слова та Ареєт Спасиеш много. Амінб". Приягло військового, які не можуть дати при свіч, згідно з своєю вірою, а тамошні млинщів. Я, тимчас підписаний, обіцяю, що високо і повинен вірно й цілко служити Українській Державі і денно вивченою Нашу Гетьманові, як найвищому виборчу українських армій і фольвору, не давати професіття своє до останньої Країни крови. Вирогам Української Держави у всіх військових випадках хорошорий і міцний будуть чинити опір; веволю, що корисні державні сприяги любове, стараннішев до полюстки, і кожен довірену шкоди по службі та млинщую хороший будуть. До поставленого паду линго на- навичка; з болю того, що до корисні служби й Держави формажилевей, надмірними чинами безумовно слухатиметь і обов'язки свої по совісті виконувати будуть і сив своєї користі нікого крові служби й обітниці милими не будуть. Від своїх таємних і пранору піколи не вирушилиму і у всіх випадках так себе поводити і робити будуть, як чесному, вірному, слухняному, хорошому і добропольному (старшнім чи козаку) палефриб. 4-го Мая 1921 года Парламент ухвалив, згідно з арт.32 закона од 12 Листопада 1920 года про Державну Народну Раду (і арт.7 і 8 законна от 12 Листопада 1920 года про тимчасове верховне управління), і 2 мая 1921 року Голова Директорії затвердив згідно з арт.33 закона од 12 Листопада 1920 года про Державну Народну Раду (і арт. 8 і 9 законна 12 Листопада 1920 року про Тимчасове Верховне Управління) ніжеслідуючий ЗАКОН /початается полностью закон принятий парламентом/ Под текстом закона отмѣчаются подписи Голова Парламента (подписал): . . . Секретарь Парламента (подписал): . . . В заголовок текста закона, на первой странице, ставиться надпись: Затверджую Голова Директорії (подписал) . . . Под этой надписью над текстом закона значиться помѣтка: Утверждено 6 Мая 1921 года Державний Секретарь /подписал/........... Об изложенном, согласно арт.33 закона од 12 Листопада 1920 року про Державну Народню Раду /і арт.10 і 12 законна от 12 Листопада 1920 року про Тимчасове Верховне Управління об"являється во всеобщее свѣдомие для надлежащаго обязатель- наго исполненія согласно арт.11 закона от 12 Листопада 1920р. Голова Ради Народних Міністрів /подписал/...... Министр /подлежащаго відомства/ /подписал/.......... Посвідчую Державний Секретарь/подписал/......... Ухвалений Парламентом законопроект підписується голо- вою Парламента і его Секретарем. Он подаєтся при ознайомленні за подписом Голови Парламента і Голови Ради Народних Міни- стров на утвердженіе Голви Директорії. Утверджений надписом Головы Директорії законопроект возвращаетсяся. Голова Ради Народних Министров. Голова Ради Народних Министров приказывает Державной Канцеляріі обнаро- довать новый закон. Приказ Головы Ради Народных Министров об оголошении закона подписывается Головой Ради Народных Министров,соответственным Министром и Державным Секретарем. Копія з цього приказа препровождается для обнародовані в Державную Канцелярію за скръпою Державного Секретаря. Якщо законопроект ухвален Радою Народних Министров, согласно артикулу 7 закона о Тимчасовом Верховном Управ- леніи 12 Листопада 1920 года, то законопроект подается на утвердженіе Головы Директорії за подписом Головы Ради На- родних Министров і Державного Секретаря і подается при ознайомленні за подписом Головы Рады Народных Министров. Если законопроект вошел в законную силу на основаніи мж- 2 устуна арт.9 закона о тимчасовом верховном управлении 12 Листопада 1920 года или на основаніи 4 устуна 39-арт. закона о Державной Народной Радѣ, он обнародывается без надписи Головы Директорії. S 6 — виправки "Іноземці заворожують Раз ем."" S 11 — п. д./ вигр "Чека з кричим, взуттяванн. по синю." Годзьк "На Наказів". S 45 р" виправки "п. О" вигр. сила, що їх надано майну оголошено на погашення виплати зк.. Засідання відкрито в 16год.30хв. під головуванням Товариша Державного Секретаря М.К. Крижанівського. Присутні: професор Ейхельман, В. Цілинський, І. Карнаухів, Л. Поппівський. Секретарь М. Кудрицький. Слухали. Настановили. I. Продовження обговорення "Статуту Ради Народних Міністрів". I. Пункт 27, 28 Статуту викласти так: П. 27 Рада Народних Міністрів визначає, в межах істнуючих законів, загальні підстави Державного Управління; б) направляє та об'єднує діяльність Міністрів; в) розв'язує справи, що перевищують владу окремих Міністрів та не належать до компетенції ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, Законодавчих Установ та Надзвичайного Суду; г) виконує доручення ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ та Законодавчих Установ; д) дає відповідні Законодавчим Установам (та його інтерпретації); е) розв'язує справи про законопроекти та інші справи, що вносяться їм до Законодавчих Установ та по на неї законами особливо покладено". П. 28 "Не функціонують Законодавчі Установи то Ради Народних Міністрів належать і функції законодавчі, які визначено в окремих законах." П. 29 прийняти в редакції проекту. П. 30 викласти в такій редакції: "Доповіді та проекти законів й постанов разом з меморіями за підписами належних осіб вносяться в кількості примірників по числу осіб, що мають присутність в Ра- ді Народніх Міністрів". П.38 після слова "розвязується" поставити за- мість "звичайною" "абсолютною більшістю го- лосів присутніх членів" Додати: "Кожен Член Ради Народних Міністрів повинен подати свій голос для розвязання спр ви". Закреслити: "Заступники Міністрів та Керуючих Міністерствами голосують лише в справах своєї офіції, маючи в інших справах дорадчий голос. П.41. Замісць "Присутала на постанову Ради На- родних Міністрів" вставити "відмовилась від неї". Засідання закрито о 18 год. 30 хв. ГОЛОВА КРИМИЧНОЇ РАДИ ТОВАРИШ ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Члени: СЕКРЕТАРЬ Київськ., ч. 11. 24 вересня 1932 р. Засідання відкриє 6 Повід. 30 кв. під голову василия Мовчанка з соратником Секретаря М.В.Крижановського. Присутні: проф. О.Єймельман, В.Чіпинський, І.Каракочів, Л.Попівський Секретар : М.Мудріковий. Слухали постанови. 1. Продовження обговорення Порядку 29 "Сертифікація викладачів Статуту Вац Народних Міністрів" так: п. 28 п. 28 з 29 прийняти в збірнику "Опитування" 30. Написати встанови редкол.: " Доповідь та проект законів і погоджувати разом з еміграцією за підписання медичних осіб виконання у розквітнені прийому- лики по члену осіб, що мають призупинені в "Вац Народних Міністрів". постачання 28. під час суду, розслуховувати допомоги Записки зважання", або останнього Етнологічного колив призупинення "Гелінів" Вигадано "Колишні тац Народних Міністрів повинні подати Свій голос дуж робляти сігроду." Заповідність", Законопримця місії Сири та Курдистан, Віні стверджує що "Волюється блище в озубках своїх офіцій", сказав в липні, спочатку додати: "вони". 4. Заповідь приєднала до своєї розмови Ради "Курдські Мистецтва" визнання, бідності та їх неприйняття. Законопримця Гаррісона з 1827 року Томаса Орденштейна Райм Уважною державою Секреміс: Мілрум Секреміс СТАТУТ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. РОЗДІЛ І. Склад та організація Ради Народних міністрів. 1. Рада Народних Міністрів є Вищий орган Центрального Державного Управління, якому належить виконавча влада. 2. Раду Народних Міністрів складають: Полова Ради Народних міністрів, по Заступнику, Міністри та Керуючі Міністерствами. 3. Раду Народних Міністрів формує Голова Ради Народних Міністрів. 4. В засіданнях Ради Народних Міністрів беруть постійну участь: Держав- ний Контрольор, Державний Секретарь та Керуючі Справами ДИРЕКТОРІЇ. 5. Не зможуть міністри або Керуючі Міністерствами, з приводу хворости або з яких інших причин, брати участь в засіданні Ради Народних Мі- ністрів, то їх заступають Вице-Міністри. В таких же випадках Державного Контрольора заступає його Товариш, Державного Секретаря - Державний Начальник Секретар, Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ - Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ. 6. Голову Ради Народних Міністрів іменує ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ 7. На заступника Голови Ради Народних Міністрів іменує ГОЛОВА ДИРЕКТОР одного з Міністрів, на внесення Голови Ради Народних Міністрів. 8. Міністрів, Керуючих Міністерствами /та Державного Секретаря іменує на уряд ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, на внесення Голови Ради Народних Міністрів. 9. Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ іменує ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, з власного розсуду. 10. Іменування на уряд Державного Контрольора переводиться законодавчим порядком. II. Секретаря Ради Народних Міністрів іменується на уряд, на внесення Дер- жавного Секретаря та з ухвали Ради Народних Міністрів наказом ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. 12. Накази ДИРЕКТОРІЇ про іменування на уряд Голови Ради Народних Міні- стрів, його Заступника, Міністрів, Керуючих Міністерствами та Керу- ючого Справами ДИРЕКТОРІЇ свідчить своїм підписом Державний Секретар (Накази ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ про іменування на уряд Державного Сек- ретаря свідчить своїм підписом Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ). 13. В особливих випадках Голови Ради Народних Міністрів, та Керуючим Мі- ністерствами може бути доручено, з ухвали Ради Народних Міністрів, на казом ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, керування одним або кількома іншими Мі- ністерствами. 14.Міністри та Керуючі Міністерствами підлягають Ради Народних Мі- ністрів і зносяться з нею через подання|доповіді|та внесення [справ], а з Головою Ради Народних Міністрів вони переводять зно- сини через листи. 15.Голова Ради Народних Міністрів може запрошувати на засідання Ради коли визнає за потрібне, знавців для вислухання їх думок що до спеціальних питань та справ, які стоять на розгляді Ради. 16.Кожна особа, що має присутність в Ради Народних Міністрів також може запросити, але за згодою Голови Ради Народних Міністрів, на засідання Ради, для подання пояснення або викладення доповіді, у рядових осіб своєї оцінці, не іначе уряду IV класу. 17.Рада Народних Міністрів має свої засідання в місці осідку Уряду, у визначених для того приміщеннях. 18.Засідання Ради Народних Міністрів неприлюдні. 19.Засідання Ради Народних Міністрів бувають чергові та позачерго- ві. 20.В чергових засіданнях розв'язується біжучі справи, а повстане пот- реба розв'язати справи особливо важливі або нега ні, то Голова Ради Народних Міністрів призначає засідання позачергові. 21.Чергові засідання відбуваються в певні дні та години, що наперед визначає сама Рада Народних Міністрів своєю постановою. 22.Про чергові засідання, осіб, що мають присутність в Ради Народних Міністрів, окремо не повідомляється, а лише подається до їх відома не пізніш, як за 12 годин до засідання, реєстр справ, що стоять на на черговиці. Про засідання позачергові цих осіб повідомляє Секретарь Ради, Народних Міністрів, через оповістки, в яких зазначає ті справи, що в тому засіданні має бути розв'язано. 23.Разом з реєстром справ та оповісткою до кожної особи, що має при- сутність в Ради Народних Міністрів, надсилаються копії доповідів, меморі, проектів законів, внесень, постанов та інше, що їх має бути в тому засіданні розглянуто. 24.Порядкування справами Ради Народних Міністрів належить до Держав- ного Секретаря. 25.Діловодство та улаштування засідань Ради Народних Міністрів нале- ЖИТЬ ДО ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ 26. Рада Народних Міністрів не має свої печати, а користується у випадках, особливо в законах зазначених, Державною Печаттю, Печатью Державного Секретаря та Печатью Державної Канцелярії. РОЗДІЛ II. Компетенція Ради Народних Міністрів 27. Рада Народних Міністрів направляє та об'єднує діяльність Міністерств, розв'язує справи, що перевищують владу окремих Міністрів та не належать до компетенції Найвищого Суду і Законодавчих Установ та інші справи, що на ней законами особливо покладено було. 28. До скликання Державної Нарадної Ради, Ради Народних Міністрів належить і вкладає законодавчі, а тому Рада Народних Міністрів: а) ухвалює законопроекти, що вступають на її ухвалу від Міністрів, Керуючих Міністерствами, Державного Контрольора, Державного Секретаря та Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ. б) ухвалює умови позичок та договори з урядами чужих держав, в) ухвалює оголошення війни та заключення миру, г) визначає грошеву валюту, д) ухвалює емісію державних кредитових білетів та державних облігацій. РОЗДІЛ III Порядок вступу, розгляду, розв'язання та виконання справ. 29. Справи до Ради Народних Міністрів вносяться через Державного Секретаря. 30. Доповіді та проекти законів постанов вноситься в 20 примірниках за підписами керуючих дій, якщо матеріали до них, до законодавську долучається приємнішими по числу осіб, чи укладенням меморії та проекта самого закону за підписами тієї особи, що робить внесок. 31. На розгляд Ради Народних Міністрів справи, по доповіді державного Секретаря, ставить Голова Ради Народних Міністрів. 32. Провадить засідання Ради Народних Міністрів Голова Ради Народних Міністрів, а як що він відсутній, то його Заступник. 33. Засідання Ради Народних Міністрів вважається за законні, коли в них беруть участь не менш, як половина загального числа Членів Ради Народних Міністрів (арт. 2). 34. Розгляд справи в Раді Народніх Міністрів починається з доповіді, яку викладає особа, що внесла справу, або з пропозиції Голови Ради Народних Міністрів, Державний Секретар, але Рада Народних Міністрів може встановити і інший порядок. 35. Особи, що їх запрошено на засідання Ради Народних Міністрів в порядку арт. арт. 15 та 16 цього Статуту, можуть подавати свої думки та робити пояснення лише з пропозиції Голови Ради Народних Міністрів. 36. Голова Ради Народних Міністрів ставить справу на дискусію, коли він визнає, що справа вимагає ширшого обговорення. 37. Засновано буде справу, тоді Голова Ради Народних Міністрів збирає голоси від Членів Ради 38. В Раді Народних Міністрів справа розв'язується звичайною більшістю голосів; поділяться голоси рівно, то голос Голови дає перевагу. Колишн. чин. рад. мін. Публічн. літограф стьб Голос дж веблажання Державни Контрольор, Державний Секретар та Керуючи Справами ДИРЕКТОРІЇ, маючи у всіх справах дорадчі голос, участі в голосуванні не беруть. (Заступники Міністрів та Керуючих Міністерствами голосують лише в справах своєї офіції, маючи в інших справах голос дорадчий). 39. Справ, що торкається Міністерства, якого представник в засіданні неприсутній, в тому засіданні не розглядається. 40. У всіх справах особи, що мають присутність в Раді Народних Міністрів, можуть подавати свої осібні думки, які складається листовно та подається на протязі трьох діб після засідання, але заява про подання особної думки має вступити негайно після виявлення вислідів голосування до переходу Ради Народних Міністрів до розгляду наступної точки. 41. Якщо особа думку не буде подано у визначений в попередньому артикулі речинець, то вважається, що особа, яка її внесла, прийняла на постанову Ради Народних Міністрів. 42. В справах фінансово-економічних Державний Контрольор має, опріч того, право протесту, при чому справу, яку опротестовано, подається на розгляд ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. 43. Кожному засіданню Ради Народних Міністрів Секретарь Ради складає журнал, якого в наступному засіданні зачитується і ухвалюється 44. Якщо в справі подано осібну думку, то дотичний пакт журналу може бути ухвалено лише по зачитанні того разом з осібною думкою. 45. Журнал засідання Ради Народних Міністрів містить в собі: дату та місце засідання, 6|години початку та кінця засідання, в склад присутніх осіб, г|коротки| зміст доповіді чи внесення, д|постанову Ради Народних Міністрів, е|увагу про подання осібної думки та ж| інші уваги, що їх було визнано за потрібне завести до журналу. 46. Журнал засідання Ради Народних Міністрів підписують особи, що брали участь в тому засіданні. 47. Закони, постанови, накази, що їх ухвалено в Ради Народних Міністрів підписують: Голова Ради Народних Міністрів, відповідний Міністр чи Керуючий Міністерством та Державний Секретарь. Акти Ради Народних Міністрів особливої уваги підписують всі члени Ради Народних Міністрів та Державний Секретарь. 48. Копії журналу засідання Ради Народних Міністрів, за підписом Секретаря Ради, на протязі трьох діб, надсилається всім особам, що мають присутність в Ради Народних Міністрів. 49. Виконання постанови Ради Народних Міністрів переводиться лише по ухваленні й підписанні журналу того засідання, в якому їх було прийнято. ЖУРНАЛ Ч.63 ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ РАДИ I червня 1921року Засідання підкрите в 16-й годині під головуванням В.о. Державного Секретаря Г. ШИЛІВА. Присутні: М. Крикапівський, проф. О. Ейхельман, В. Цичинський, Л. Попов- ский. Секретарь: М. Кудряцький. С у х а л и П о с т а н о в и д и 1. Депозіть Тев. Державного Секретаря М. Крикапівського по питанню про порядок за- твердження законопроектів і зачитання тексту пропону емого закону. 2. Питання про необхідність піддання Закону, закону 3. Поетатоїне читання проект ту. 4. Презацію Члена Юридичної Ради В. Цичинського про вно- сення в текст закону перед §1 слів "в додаток до закону 12 листопаду 1920р", і заяву його, що він гаєвує за цей внесок на тим міркуванням, що затвер- дження законопроектів це з одна із стадій видання законів перш дик якого предбачається законом 12 листопада 1920року. Визнати видання такого закону не- трібним. Надати закону титул: "Закон про порядок затвердження законопроектів При голосуванні пропозиції, голоси Членів Ради поділились 3-за, 3проти, §1 законопроекту виключити §2 в редакції проекту поставити §3 закреслити "Державне Почаття" із уступа б) "Голови Ради Народні Міністрів та Державного Секретаря" внести "та Першого Секретаря". Внести окремий 3-й пакт"Законопро- екти надає Голові ДИРЕКТОРІЇ на затвердження Державний Секретар безпосередньо. Коли законопроект в ухвали законодавчі установи та Державного Секретаря подає Його на затвердження на при дистовному підданні за підписами Голови Законодавчої Установи та Релеви Ради Народних Міністрів. § 4 викреслити: "вам преставляє місце, день, місяць та рік затвердження". § 5 викреслити "посвідчую" внести "затверджено, місце, день, місяць, рік" викреслити "Початті Дер- жавного Секретаря", внести "Державної початті". § 6 викреслити: "і Його оголошується в належному офіційному часопису в тому вигляді, в якому че- го затвердив ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ". § 5. Препозицію проф. Вих-хельмана ввести в про- ект пакт про оголошення арт. На законі по затвердженню Його зробити напис: "Закон цей на підставі арт загальноге відома для належного виконання" Цей напис підписують: Голова Ради Народних Міністрів чи Керуючий Міністерством як це за- кон тичиться справ повного Міністерства, та посвідчує Державний Секретарь". § 7.8 проекту викреслити. § 9 приняти в редакції проєкту. Засідання закрито о 18 год. ГОЛОВА КРИМІННОЇ РАДИ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ, НАДРІЙСЬКА СУДА Членки: Секретаръ ЖУРНАЛ ч. 13 Засідання Юридичної Ради 3 жовтня 1921року Засідання відкрите о 16 годин під головуванням В.о. Державного Секре- таря Г. Ейхельмана. Присутні: М. Крижанівський, проф. Ейхельман, В. Цивчинський, Х. Лобідь-Кр- чик, І. Карнаухів і м. Пепівський. Секретар: М. Кудрицький Слухали Постановили I Презюмовано обговорення акт на проекту "про порядок твердження законів". 2] Постатейне читання проекту "Статуту Державної Канцелярії". Принято на увагу внесенню проф. Ейхельманом редакцію викладення пактів майже напроекту про вредолення законів, не єти в проектвідповідні вставки і зачитати його остаточно в наступному засіданні. § 1 - прийняти в редакції проекту § 2 - найменування "Виділ Кодифікації Законів" заднити під знаком запитання до обговорення при читанні артикулів про функції цього вилу. § 5,4, і 5 - в редакції проекту. в § 6 - икреслити "інструкцію затверджувати (Рада) Рада Народних Міністрів". §7,8,9,10 - в редакції проекту. в § II в пакті "д" інкреслити "умов в чужими Державами та ишьше" додати "та наказів" пакт "п" "р" - инкреслити. в пакті "е" инкреслити що їх надсилається обов'язково та порядок зплати їх". Засідання закрито о 18 годин. ГОЛОВА ЮРИДИЧНОЇ РАДИ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ, НАДВИЩІЙ СУДЬЯ Членки: Секретар ЖУРНАЛ 4:14 Засідання Юридичної Ради 5 жовтня 1931 року Засідання відкрите з 16-ої години під головуванням В.О. Держав- ного Секретаря Г. ШИЯН ІВ. Присутні: М. Крикунівський, Проф. Вихований, Ф. Циминський, І. Карнау- хів та д. Нелівський: Секретаря М. Кудринський. Слухали Постановили Остаточне витання про- Законопроєкт ухвалити. екту "про порядок зат- вардження законів сектів". Засідання закрите в 18 годині. ГОЛОВА ЮРИДИЧНОЇ РАДИ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДІЙШІЙ СУДДЯ Члани Секретарь ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ .1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ СУДДЯ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про порядок затвердження законопроектів та про скарбування: закону 2 червня 1918 року "Про порядок складання, внесення і розгляду, за- твердження законопроектів і про форми та порядок оголошення законів" та закону 14 лютого 1919 року "Про порядок введення і затвердження законів". В додаток до Закону 12 листопада 1920 р. (3-га, 3-я частина) I. Затвердження законопроектів провадиться в імені Української Народної публіки, про що мусить бути зазначено на самому законопроєкті. §1 (2). На законопроєкті, якого подається на затвердження ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ, на- значається, з чиєї він ухвали. §2. Законопроекта, який подається на затвердження мусить бути орігінале (державною пам'яттю) або підписами: а) коли він з ухвали Ради Народних Міністрів, то Голови Ради Народних Мі- ністрів, Міністра чи Керуючого Міністерством, як що законопроект тя- читься справа певного Міністерства, та Державного Секретаря; б) коли він з ухвали законодавчої установи, то Голова Ради Народних Міністрів на Керівного Секретаря. Законопроєкт подається при поданні (у підписах: І.В.РНМ., Тоба В.НМ..) 4. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ затверджує поданого йому законопроекта власноручним на- писом: "Затверджую", заи проставляє м.сне, донь, місяць та рік затвердження і кладе свій підпис. 5. Власноручне ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ затвердження законопроекта свідчить тако: власноручно Державний Секретар яких виразом: "Посвідчу. Державний Секре- тарь /ім'я та прзвіще/ та притисненням печати "Державний Секретарь". 6. Після затвердження ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ та посвідчення Державного Секретаря законопроект стає законом і його оголошується в належному офіційному часо- пису в тому випадку, в якому його затвердив ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ. 7. Закон 2 червня 1918 року "Про порядок складання законопроектів, внесення їх до Ради Міністрів, розгляд у Раді, затвердження їх і про форми та по- рядок оголошення законів" касується. 8. Тимчасовий закон 14 лютого 1919 року "Про порядок внесення й затвердження законів в Українській Народній Республіці" касується. 9. Закон цей, до якого оголошення, звести в чинність через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ ОФІЦІАНТ Засідання відкрите о 16 год. під головуванням В.О.Державного Секретаря Г.М. Й Л Н І Р А. Присутні: М. Крижанівський, проф. Ейхельман, Діониській, та І. Кар- мауків. Секретар: М. Кудринський. Оглядали 1. уряд засідання Органу Ради: 12, 13 і 14. 2. Представки обговорення "Статуту Державної Канцелярії". Постановили § 12 викласти так: "Державний Секретар безпосередньо падає ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ на затвердження всі за- не напрямки. Коли законопроект з ухвали Законодавчої установи та державні Секретар падає його при листовнім поданні за підписом Голови Законодавчої станени та Голови Ради На- родних Міністрів". § 13 викласти так: "Державні акти обов'язкове значення державний Секретар свідчить не тільки під- писом, але і притисненням Державної Печатки, а саме: а) Універсали ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, б) Грамоти про передання та зміну призабів та в інші акти, які згідно з законами чин- ними, приміряють також посвідчення. § 14, 15, 16 і 17 — виправити фіксом РОЗДІЛ III. із § 18 викреслити: "на правах Віце-Мініст рів". до § 19 додати: "Державні Віце-Секретарі" ма- ють права та несуть обов'язки й відпові- дальності, як Віце-Міністри". § 20 - виправляти цілком. § 21 - приймати в редакції проекту. РОЗДІЛ IV. § § 22, 23, 24, 25 - приймати в редакції проекту. в § 26 замінень: "з дручення Директора цього депар- таменту" поставити "з призначения Державного Сек- ретаря. § 27, 28 - в редакції проекту. в § 29 додати: "з припиненій ради Народніх Мініст- рів або з власного розсуду!" § 30 - в редакції проекту. § 31 викласти так: "Особа, що входить до складу Гридицької Ради [арт.22], а також Секретаря Ради[арт.26]єдере- ють за участь в засіданнях дебатів в розмірі чла- начасному в штатах". РОЗДІЛ V. Виділу Кодифікації За звіс надати назву: "Рада Кодифікації законів". § § цього розділу поточні розглянути в майбутньо- му завданні ставлене до прийняття під час об- сорвання Того основних засад. Засідання закрито в 18 год. 30 хв. ГОЛОВА ГРИДИЧНОЇ РАДИ О. ДЕРЛА ЧОРО СЕКРЕТАРЯ, НАДІЙНИЙ СУДДЯ Члени: СЕКРЕТАРЬ Архівний з 18 Відділ Торгівлі Ради Засідання виконкому Миколаївської О. Держсекції Г. ШИЛНОВА о 16 год. Крашті М. Крижанівський, В. Глєненко-Савійський, проф. Біхельман, В. Ціпинський, Л. Попівський, І. Карнаухін. Секретар: М. Кудрінький 1. Журнал Засідання Кри- дичної Ради Ч. 15. 2. Продовження обговорення "Статуту Державної Канце- лярії". Журнал затверджити. РОЗДІЛ У. §32 випласти так: "до компетенції Ради належить колидифікація законів та складання збірки кін загоні". Занести до журналу останню думку Чл. Ради Глєненко-Савійського що "колидифікація законів не належить до компетенції Державного Секретаря, а тому не може належати до компетенції Ради Ко- загоні". §33. Раду Кодифікації законів складають: Державний Повер-Секретар, Колидифікатор, Редактор та Референт в числі, іззначному у штатах та директор Законодавчого департаменту Державної Канцелярії. §34. Головне в Ради Кодифікації законів державний Повер-Секретар з призначення Державного Секретаря. §35. Державний Повер-Секретар через всією роботу Ради, розподіляє роботу поміж Колидифікаторами, скликає засідання Ради, ставить справи на її розгляд, глотує в зас. даних, наглядає за виконанням постанов Ради, іменує службовців Канцелярії на уряд УП класі та низче. §36. Державний Повер-Секретар скликає засідання Ради для вирішення питань, зв'язаних з кодифікуванням законів, для ухвалення проектів акодифікованих законів та Збірників законів, для розгляду питань про гонечну потребу змін або доповнення чинних законів. §37. Кожному засіданню Ради Секретар Ради подає журнал. §38. Росі журнали Ради подаються державному Секретареві на затвердження. §39. При Раді Кодифікації Законів є Канцелярія чолі з Секретарем Ради. Канцелярію складають: Секретар Ради, його Помічник і службовці, за дню з штатами. §40. Рада має спосіб печать. Засідання закрито о 18 години. РОДОВА КРИДИЧНОЇ РАДИ В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДІЙ І' СУДАЛІ члени СЕКРЕТАРЬ М. Кудрінький Ч.Н.Р. Крімпина Рада при Верх. Кам'янецькій 24 жовтня 1932 р. п. 21. до ст.ст. членів Крімпинської Ради З артикулюванням Нами веденого Секретаря Мою увагу потрапило, що засідання Муніципальної Ради має відбутись 24 жовтня 1932 року. З Томен-Горішнього "кінця" п. 21 Оповіщення дано: Законодавчий звіт з докладами Ген. Мируєвської (не підписано оголошення). Верховний Ради виконуючи Крімпинська Рада Горішнє Томен Засідання відкрито під головуванням Державного Секретаря Г. Милова) 16" год. Працює: т-ра М. Причинальський, пр. Ейзенман, Н. Цвіткович, В. Карпюк, письм. Кат Таніяру Тен пор Амунінськи Ми Рудницький 1. Законопроект про "Товару-Кирекції" 2. Нагадаємо на реформу Як Головного Органами Військ УНР. 3. Вопити статтю "Про особ." а) Повинен за лиш повежанськи право відбуття сучасних посмог. від Фінам, Тата-Головної Органами відкрито 97 а) Р. владає із дар- маселення пург створену, одним слушкі, Казу нагади: Закон про ця і місто Яхонт наданні повежанськи особи Офіс Вадає вих. Проб для привідів." б) в наслідок в) в наслідок пет До Департаменту Загальних Справ. 28 брятня, 1921 Тарнів. з засіданнях Кридичного Ради брали участь в 7 по. 27 жовтня включно слідуючі особи: Державний Секретарь Шлянів-78, 24, 25, 26 і 27 жовтня. Товариш Секретаря Крижанівський-78, 11, 13, 24, 25, 26 і 27 жовтня. Проф. Бейхельман-78, 11, 13, 24, 25, 26 і 27 жовтня. Цівчинський-78, 11, 13, 24, 25, 26 і. 27 жовтня, Горівський-8, 11, 13, 24, 25, 26 і. 27 жовтня. Карнаухов-7, 8, 11, 13, 24, 25, 26 і. 27 жовтня, Гіненко-Савійський-8 жовтня. Секретаршвали в засіданні-24-го Кудрицький і Зб.-Сороковенко. При цьому прикладається копія закону 19 жовтня 1921 року збільшення платні за участь в засіданнях Кридичної Ради. Оріг підп Задиректора Департаменту Законодавчих Справ. Могілевський Оск. За начріддю. Фоменков ЖУРНАЛ ч.28. ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ РАДИ. 10 листопаду 1921 року. Засідання відкрито під головуванням в.о. Державного Секре- таря Гр.Ш и явився о 16 год. ПИСЬМЕНІ: М.Крижанівський, проф. Вихельман, Цівчинський, півський і Карнаухів. олівський. ЖУРНАЛ Ч.29. ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОГО РАДИ II листопада 1921 року. Засідання відкрито під головуванням в.о. Державного Секре- таря Гр.Ш и янова о 16 год. ПРИСУТНІ: М.Крижанівський, Проф. О. Кіхельман, В. Цівчинський і І. Карнаухов. Виконує обовязки Секретаря Яновицькі Г. СЛУХАЛИ. ПОСТАНОВИЛИ. I. Військово-Судний Ста- тут. 1. Зачитати даліше розд. І Статуту з артикула 153 до 217 вкл. 2. Приступити до читання окремих артикулів Статута: в АРТИКУЛІ I назви "Вригадний Суд" та Вищій Військовий Суд" визнати не согласованими. Як що проект, як видно з пояснюючої за- писки, зв'язує судові військові установи не з територією, а з воїнськими частинами, тотоді назву "Вищий Військовий Суд" треба було б замінити на "Діві- зійний Суд", або як що залишати на назву "Вищий Військовий Суд", то назву "Бригадний Суд" треба змі- нити на "Військовий Суд", або "Низький Військовий Суд". Обговорення АРТИКУЛА 3 відкласти до сліду- чого засідання. В АРТИКУЛІ 6 Придична Рада звертає увагу на слово "Прокурор" і висловлюється за зміну цієї назви на "Прокуратор", як більш властиве українській мові. Також назву "Заварий Прокурора" взаєм за слушне заміни на іншу назву "Помічник Прокуратора" або "Віце-Прокуратор"; В АРТИКУЛІ 9 до слова "належить"-додати: "Начальникові Військової Судової Управи, який в той же час є і Головним Військовим Прокуратор". Дальше обговорення Статуту продовжувати наступному засіданні. о 13 год.засідання закрито. Голова Придичної Ради Гр. Шляхів О. Євгеншан, Чубинський, члени: А. Крип'яновський, Корнауєв. З оригіналом згідно: В.о.Секретаря ЖУРНАЛ Ч.30. ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ РАДИ. 12 листопада 1921 року. Засідання відкрито під головуванням в.о. Державного Секретаря Гр.Ш и янова о 16 години. Присутні: М.К. Кританівський, Проф. О.О. Біхельман, В.Лівчи- ський, Л.О. Полівський, І.. Карнаухів. В.о.Секретаря Яновицькій. СЛУХАЛИ. ПОСТАНОВИЛИ. I. Військово-Судний Статут / читання окремих артикулів/. I. Що до АРТИКУЛА II Юридична Рада приєднується до проекту Вищої Військової Ради. АРТИКУЛ 12 обговорити на слідуючому засіданні. 2. АРТИКУЛ 16. Юридична Рада приєднується до редакції В.В.Ради, але важає, що враз "всіх штабів дівізій" треба замінити на "і по два старшини з штабів кожної бригади та дивізії". 3. в АРТИКУЛІ 24 в кінці текста слово "статі" замінити на "реєстра" - в цілому приймається в редакції В.В. Ради. 4. в АРТИКУЛІ 31 пакт "ж" слово "суперечки" замінити на "сперечення". 5. АРТИКУЛ 33. Юридична Рада вважає, що оскільки військові суди звязуються з військовими частинами а по територією, остільки до слідчих суддів треба приділяти певні військові частини, а не визначати їм ділянки, як територію. АРТИКУЛ 34. З цих міркувань треба викласти так: "Військові частини, які має бути приділено до окремого Слідчого будівлі, визначає Військова-Судова Управа, а персональний розподіл Слідчих Суддів поміж цих частин переводить суд в розпорядковому засіданні". АРТИКУЛ 35. Замість слів "не призначаючи по наслідку ділянку", викласти "не визначаючи йому певної військової частини". Засідання закрито о 18 год. Голова Привичного Ради Г. Шмідт Члени: М. Крістовський, О. Свєнський, Цвікінський, Каркачев. З офіційним звідом: В.о.Секретаря Філов ЖУРНАЛ Ч.ЗІ ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ РАДИ. 14 червня 1921 року. Засідання відкрито під головуванням в.о. Державного Секре- таря Гр.Шлянова о 16 год. ПРИСУТНІ: Проф. Б*хельман, В.в.Дівчинський, Л.С.Полівський, І.Ф.Карнаухів. В.о.Секретаря Яновицьки й. СЛУХАЛИ. ПОСТАНОВИЛИ. 1. Військово-Судний Статут. /читання окремих артикулів/. І. АРТИКУЛ 3 викладено в такій ре- дакції: "Бригадні та Вищі Військові Суди розглядають справи по суті, ро- зв'язуючи питання про вину, або не- виновність підсудного, а Надвийший Суд стежить за збереженням доста- тньої сили законів, та одноманітним виконанням їх у військових Судах. ? АРТ.4І. По цьому артикулу Юридична Рада висловлюється, що заступати Прокуратора може лише Поміщик Прο- куратора тому, що Судові практикан- ти не компетентні і не мають на- лежного досвіду. ? в АРТ.44 вирази "головних розпра- вах"-замінити на "карних розправах вирази "про злочини та провини" замінити на вираз "про переступки". v АРТ.45 вираз "по своїй посаді" за- мінити на "по-взятому уряду". При розгляді АРТИКУЛА 47,Юридична Рада зауважує що Слідчому Судді повинно бути застережено прав відмовитись в провадженні слідства, коли для цього не має досить підстав. Звернути на це увагу при розгляді розуму про судове слідство. в АРТ.АРТ.45 і 46 вираzu "публічному", як не від відаючи передати на обговорення Термінологичної Комісії. ART.49.Обговорення цього артикула відкласти до з'ясування в Військовим Прокуратором. в АРТ.50 відносно вираzu "публічної безпекності" запитати висновку Термінологичної Комісії. ART.54.Юридична Рада зауважує, що кількість судових практикантів визначається штатами при Прокуратурі, а не при кожному Судді, до практиканти не при суді, а при Прокураторі. ART.57.Після обговорення цього артикула Юридична Рада висловлюється, щоб при призначенню судових практикантів на уряди Товар.Прокураторів та Длічих Суддів, службовий стаж був не менш як один рік, для того, щоб вони могли набути досвіду для виконання обов'язків по цих урядах. ART 60-замість вираzu "колегіях", вживати вираz "засіданнях". в АРТ.75-громадської одиницю У.Н.Р. є гривня, то вираz "карбованців" викреслити, замінивши "гривень", та здійснити копії уряду. Військово-Судний Статут розглянуто до артикулу 77. Засідання закрито о 13 год. Голова Юридичної Ради Г. Шмілів Члени: Мовчанський, Погібєвський О.Єфименкo, Карпакрій З оригіналом згідно: В.о.Секретаря О.Косицький ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ РАДИ 15 листопаду 1921 року. Засідання відкрито під головуванням з.о. Державного Секре- таря Гр.Ш и Янова о 16 год. ПРИСУТНІ: Проф. ОО. Епхельман, В.В. Цівчинський, Л.О. Попівський І.. Карнаухів. З.о. Секретаря Яновицьки й. ОЛУХАЛИ: 1. військово-Судний Осте- тут./читання 77-131 арт. арт.вкл./ ПОСТАНОВИЛИ: ART.83-вираз "без обмеження прилюдно- сті"-замінити "в прилюдних засіданнях Там же перед словом "обміркування", до дати слово: "критичного". ART.87. Вираз "зізнанням" замінити на вираз "співідченним". АРТ.АРТ.93 і 94.Оридична Рада ввертає увагу на недодержання термінології: в арт.93 "коліні", а в арт.94 пакт І: "покоління". Арт.110 викласти в такій редакції: "Начальник Головної Військово-Судо- вої Управи одержавши справоздання всіх військових Судів і Прокуратури, складає загальне справоздання і по- дає його Міністрові Військових Справ для доповіді Головному Останові". АРТ.ІІІ.Оридична Рада висловлюється за викреслення цього артикула зовсім. ART.112.Що до цього артикула-Оридич- на Рада раде, що на військових судо- вих осіб треба поширити загальне правило що до відпусток, як у цивільних судових офіціїх. АРТ.113 замість "ведуть листування" замінити "зносяться", після слова "безпосередньо" додати "через своїх голів". АРТ.114 Придична Рада зауважує, що листування повинно провадиться через Начальника Головної Військово-Судової Управи, та Міністерство Закордонних Справ, або в порядку зазначеному в міжнародних тратах. АРТ.116 - в звязку з зміною редакції арт 113 відпадає. в АРТ.125 викреслити: "Головного Військового Прокуратора, Начальника Головної Військово-Судової Управи", через те, що про призначення цих осіб зазначено в наступному артикулі. АРТ.126 викласти в новій редакції: "Начальник Головної Військово-Судової Управи, та ж Головний Військовий Прокуратор призначаються в Голів Вищого Військового Суду або Прокуратурів, що прослужили у війську Судові офіції не менш як п'ять років". АРТ.129 Обговорення цього артикулу відкладається. АРТ.130 в кінці текста додати: "а особи незалежно від християнської релігії, згідно з законами своєї релігії". Розглянуто до арт.132. Засідання закрито о 13 год. Голова Придичної Ради Ф. Остапович, Цвіншестий, Матвєєв Члени: Карпенко, Зорігінаський Михайло В.о.Секретаря Андреєв ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ РАДИ. 16 листопада 1921 року. Засідання відкрито під головуванням в.о. Державного Секре- таря Гр.Ш и янова о 16 год. ПРИСУТНІ: Проф. О.О. Бихельман, В.В.Дівчинський, Л.С. Попів- ський, І.Є. Карнаухів. В.о. Секретаря Яновицьки Й. ОЛУХАЛИ. І.Військово-Судний Ста- тут./читання арт.арт. 132 - 139/. ПОСТАНОВИЛИ. I. АРТ.132 приймається в редакції Вищої Військової Ради. АРТ.133 пакт В.Юридична Рада ви- словлюється в тому розумінні, що короткотермінові відпустки Тов. Прокураторів і Судовим практикантом дає Голова Суду або Прокуратор по належності, а довготермінові -Го- ловний Військовий Прокуратор. В цілому Юридична Рада приєднує- ться до редакції В.В.Р. АРТ.134 в редакції В.В.Р. АРТ.135. Те ж. АРТ.143. В цьому артикулі замість "Головному Військовому Прокураторові розі" - "Начальникові Військово- Судової Управи". АРТ.144. Замісць виразу "порушує" вставити "пропонує належному Вій- ськовому Судові про порушення". АРТ.155 в кінці текста додати:"а за судові вони відповідають як судовики". АРТ.І57-редакція В.В.Ради. АРТ.159 в цьому артикулі викреслити "Голов- ного Військового Прокурора", залишивши "Начал ника Військово-Судової Управи". АРТ.161 прийнято в такій редакції:"Дисциплін- рне поступовання порушується проти Голови Су Гого Товариства,Тимчасових Членів військових Судів та Слідчих Суддів,постановою Надзвичог Суду, з внесення Головного Військового Проку ратора або з подання Військового Суду." АРТ.173 - замісць виразу:"в той же речинець після підписання рішення" замінити-"на протя зі того ж речинця". АРТ.181 в кінці текста цього артикула додати "оприч випадків,коли військовики за довершен ні злочини підлягають іншим Судам". АРТ.188.Обговорення відкласти до другого за- сідання. Розглянуто до артикула 190. Засідання закрито о 13 годині. Голова Продичної Ради Член: Устимовський, О.Євкімчан, Конговський, Карпенків. З офіційним звідом В.о.Секретаря ЖУРНАЛ ч. 34. ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ РАДИ. 17 ЛИСТОПАДА 1921 р. Засідання відкрито під головуванням в.р. Державного Секре- таря Гр.Ш и Янова о 16 год. ПРИСУТНІ: Проф. О.О.Ейхельман, В.В.Цівчинський, Л.С.Попівсь- кий, І.І.Карнаухів. В.о.Секретаря Яновицький. ОЛУЖАЛИ. I. Військово-Судний Статут. Розділ I./читання арт. арт.190 - 217 вкл./ ПОСТАНОВИЛИ. І.АРТ.І99 -замісць "про сукупність злочинів" - "про здіг переступів". АРТ.203.Що до цього арт.,то Юридич- на Рада зауважує,що в тексті недо- держано термінології:"винуватці", "винних". АРТ.209 після слів:"в окрему справу" додати "і розглядається окремо від справи".В кінці цього артикула до- дати:"Не підлягає малолітній,а огля- ду на ество справи та стан малоліт- нього Суду військовому,то справа передається Суду цивільному". Після зачитання розділу І Юридична Рада звертає увагу на допущену при складені Статута безсистемність,ко- ли арт.арт.про судовий устрій перемі- шані з артикулами процесуальними; про підсудність і т.и. /Розділ ІІ Статуте. /читання арт.арт. 218-250 вкл./ АРТ.218 замісць:"судовому переслі- дуванню"-"судовому доходженню". в АРТ.220 - замісць "висвідчувати" -"до- водити". АРТ.226-замісць виразу:"в мeтaх пiдсуднoї 'm території" "в мeтaх 1x приділу". АРТ.227-замісць виразу:"росташованих в мeтax пiдсудних 'm військових частин"- "які знаходяться в мeтaх приділених'm військових частин". АРТ.234 - замісць виразу:" в загальнi су- довi установи" - "в цивільнi судовi уста- нови". Розглянуто до арт.251. Засідання закрито з 13 год. Голова Юридичної Ради Єр.Шмідт Члени: М.Євшиєнко, О.Євкимов, Карнацькій, Копійовський. З оригіналом згідно: В.o.Cекретаря Февелеса ЖУРНАЛ Ч.35 ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОГО РАДИ 18 листопада 191 року. Засідання відкрито під голошуванням в.о. Чергового Секре- таря Грицянова о 16 год. ПРИСУТНІ: Проф. О.О. Вихольман, В.В. Цівінський, А.С. Попівсь- кий, І.Ф. Карнаухів. В.О. Секретаря Новицький. СЛУХАЛИ. ПОСТАНОВИЛИ. 1. Військово-Судний Ста- сун, розділ II, арт.арт. 281 - 349 пп. I. АРТ. 273 замість виразу "призволити" - "схилити". Юридична Рада зауважує несправедливості в назвах, так напр. в II відділі "про по- переднє поступований" в де яких арт. ро- вориться "про командирів частин", а в ІІ відділі "про перевідування" -"про на- чальників військових". АРТ. 289 ппст В неясно виколошено: "крев- ні та споги винного, або його близькі з інших особистих відношень". АРТ. 290 вираз:"Військовий командир" - такого нема, а є "Командир частини". АРТ. АРТ. 301-304. Юридична Рада звертає увагу, що в зазначених артикулах вираз- "міліція", треба замінити на вираз "кан- дармерія". АРТ. 314. В цьому арт. вираз "беручи за сторону" замінити "аренту"; замісць: "покривджені" - "арештовані". АРТ. 315. Замість "слідчий суддя чи судо- вий слідчий", замінити на вираз "війсь- ковіт чи цивільний Суддя Олідчик." Арт. 316. Веручи на увагу, що як показа тика ніяка комісія піколи недоповодувала с ви до кінця, Іридична Рада висловлюється за аби цього артикула було зосім викреслено зі Статута. /АРТ. 319. Втрав "все доходження по справі" замінити на вираз" всі доброти матеріали по с пі". Перед арт. 322 в заголовку В " обовязки та ( сят влади Олідчик Суддів", після слова"влади додати " військових". АРТ. 327. Іридична Рада вважає, що до цього артикула конче потрібно додати, що білічному Будді надати право арешту, а сторона може ос кати. АРТ. 332 Замість виразу "відсторонити"-"вилу чити". АРТ. 335. Після цього артикула додати новий артикул зміє якого вислати на наступному за данні. АРТУ 342. Замість " з того вимоги" - "з їх пропозицією". АРТ. 348. При обговоренні цього артикула Ір дична Рада звернула увагу на недодержання тер мінольгій, а саме: в артикулах 339 "догляд" а в артикулі 348 " нагляд". Розглянуто до артикула 350. Засідання закрито о 18 год. ГОЛОВА ІРИДИЧНОЇ РАДИ Члени: О. Ставицький, Ч. Величковський, Каза Зорігінальний відмов В.о. Секретаря ЖУРНАЛ 1-36 ЗАСІДАННЯ СИДИЛОТ РАДИ 19 листопада 1921 року. Засідання відкрито під головуванням в.о. Державного, Секретаря Гр. Пиянова о 16 год. ПРИСУТНІ: Проф. О.О. Вєхельман, В.В. Цівчинський, Л.С. Попів- ський, І.. Карнаухів. в.о. Секретаря Дновицьки... ОЛУ ХАДИ. ПОСТАНОВИЛИ. 1. Військово-Судний Статут, розділ II, арт. арт. 350-452 вим. 1. АРТ. АРТ. 351 і 352 Придична Рада звортає увагу на недодержання прин- ципа, а саме: "в межах підсудної Ви- цому. Військовому Судові території", тоді як територіяльний принцип за- колопроект відкинув. (АРТ. 360.З огляду на те, що в цьому артикулі говориться те саме, по за- значено в кінці артикула 322, то в ост останньому належить викреслити, починаючи з: "Про час ........" до кінця. АРТ. 351, пакт 1 не стосується до арт. арт. 254 і 255. в АРТ. 362 вираз "або через довірену особу" належить замінити виразом - "або через довіреного старшину". ✓ АРТ. 359 Придична Рада пропонує в но- вій редакції: "Не знаємо Сліди: Суд- да в пропозиції! Прокуратора вистача- юких підстав до розпочаття досудного слідства то негайно подає про це через Прокуратора на розв'язання Вищого Військового Суду. Не знає де ж Слідчий! Суддя таких підстав в повідомленні інших урядових установ чи осіб, то негайно повідомляє про це Військового Прокуратора". АРТ.АРТ.322 і 372 недодержано термінольогії, так напр. в першому арт."без вистачаючих підстав, а в останньому "без уважливих причин". АРТ.378.В прьому арт. перед словом "зарисовує" додати "отографуве". АРТ.331 замісць зразку "з військових що перебувають на чинній службі" - "з військовиків, що перебувають на чинній службі". в АРТ.439 в кінці текста, замісць:"з міністерством Закордонних Справ" - "міністром Закордонних Справ". АРТ.431.замісць "на ближче незначельсько палку" замінити:"комендант палку". Розглянуто до арт.452 вкл. Засідання закрито о 13 год. Голова Придільної Ради Є. Глибніє О Світличний, Ц. Величковський Карпачов 4 лені: З Орішкевичем згідно Б.о.Секретаря Чибисев УНІАН 4.37 ЗАСЛ. Діяч ТМД НКП Ради 24 лютого 1921 року. Всесвітнє відкрито під голосуванням п.о. Директора Офіцерського Рр. Шилова о 16 год. ПРИСУТНІ: М.В. Брюховицький, Про . О.О. Михельман, В.Ф. Ціп- синський , Л.О. Неймевич і Д.. Кайсарукін. ПОСТАНОВИ: I. Продовження обговорен- ня військово-Одного Ста- тута, арт.арт. 453 - 605 виключно. I. АРТ.510 вирази "про право, залежність та поодження, що повинно відповідати російському образу життя, залиштю, сказав" - передати на висловок Тер- мінологичної Комісії. АРТ.511 замінити "чи не бажає він, для свого виправлення, подати що до небудь" - замінити на "що бажає він, для свого виправлення, подати". АРТ.523 ніяк слова "участь в співдії ходити і команда частини, до якої мало пев зміни ". АРТ. 6.25 в тексті переставні вирази: "черковною владою", "тоді до Черквов ної Влади", "по нерухомості" АРТ. 634 слова: "зачинні цього", "меш- канського", "всіх інших" замінити на "більш важкого", "всіх тяжкого", "більше тягти ". АРТ. 560 запісів вправу: "затять" - "стоп" АРТ. 572. Взаємочи на те, що за переступи не слухові, сі відповідають однаково пе- рек один судом, прийнято Рада-виконавство си за вирішення цього артикулу. АРТ. 573. виросити. Копія до арт. 606 Засідання закрито о 13 год. Голова Французької Ради Єр. Шмідт М. Кригаєвський, Уфимський О. Енгельман, Варшава Л. О. Сеперовській Новин УРНАЛ Ч.38. ЗАСІДАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО РАДИ 25 листопаду 1921 року. Засідання відкрито під головуванням Тов. Державного Секретаря М.К. приханівського. ПРИСУТНІ: Проф. О.О. Власький, В.З. Цізинський, І.. Карпухін, Генер-Хорунжий Чехович, Л.О. Погібовській, Гр. С. Ямнів. В.О. Секретаря Яновича СЛУХАЛИ: I. Пропозиції обговорення Візькового-Судового Устатуту арт. 605 - 776 вкл. ПОСТАНОВИЛИ: I. АРТ. 664 після слова відськовому ну настальку додати: "перевозить суд, або один з суддів, а ніприд- женим суду при допомозі андерме- рії". Далі до кінця пропису ши- реєлити. АРТ. 704 замість слова "журнал" - протокол". АРТ. 705 додати: після слова "запи- сувальна" - "коротко", після слова "потрібними" - "то". Виразити від слова "млід": "відання свідків..... з жур- налу! АРТ. 702 замість слова "крім" всто- вити "окрімо пір". АРТ. 714 замість сліва "зі своїм по олен- сненням на ньо" - "а цілою справою". АРТ. 750 в кінці тексту додати: "або їх помічників". Арт. 751 в цьому артикулі тек само після слів: "приєднаних адвокатів" додати "або їх помічників" далі після слів "в числа приєднаних адвокатів" додати "та їх помічників". В кінці текста після слів "Окружного Оку" додати - "або в Раду Приєднаних адвокатів, де воно є." Розглянуто до арт. 777. Засідання закінчено о 18 год. Голова прийнялої Ради Г. Шляхов Члени: М. Кременевський, Цвікінський, О. Степанюк, О. Терновий, Карпець В.о. секретаря Яковлев ЖУРНАЛ І.39 ЗА ОПІКУВАННЯ ФОРМ. ПЕСТ РАДИ 26 листопада 1921 року. Засідання зібрано під головуванням в.o. Германського Секретаря Гр.о.Миллера о 15 год. ПРИСУТНІ: М.К.Організований, Про .0.З.Виховний, А.Ф. Цівінський , І..Чернухін,Рен.-Гор.Юхович,М.З.Пол- пінович. В.o.Секретаря НОВИЦЬКИ ЗАГАЛІМ. ПОСТАНОВИЛИ: 1.Про зміцнення обговорення зі сьомого-будинку Статута арт.гр.777 - 871 вкл. 1.Арт.790 шкросити від слова:"Річно я не заборо- нляється".....1 до слів-"для зарішення справи" Арт.Арт.815 - 830 вкл. об- говорення на наступному за- сіданні. Арт.361 після слова "-пере- служити" додати "друго". Розглянуто до Арт.371. Засідання закрито о 13 год. Голова Регіональної ради Д.Миллер С.Евфимов, М.Кривашевський, М.Остішкін, Сєдова, Каптюга ЛЕНИ: В.Асфейнович, Томасин В. СУРНАЛ ч.40. ЗАСІДАННЯ ОРИДИЧНОЇ РАДИ 28 листопада 1921 року. Засідання відкрито під головуванням Тов. Державного Сек- ретаря М.К.Крижанівського о 16 год. ПРИСУТНІ: М.О.0.0.Ехельман, В.В.Цівчинський, І.Ф.Карна- ухів, ген.-кор.Чехович. В.О.Секретаря Новицькій. СЛУЧАЛИ: 1.Продовження обговорення віськово-Судного Статута, арт.арт.872 - 1005 вкл. ПОСТАНОВИЛИ. АРТ.909. 1.Замісць "подав справи, в яких при присуд набрав законної сили до верховної Влади"-"подав присуд до Верховної Влади через Вісь- кового Міністра". АРТ.921.Замісць виразу:"в прило- дному засіданні" - "прилюдно". АРТ.973.п.5.Замісць виразу:"на неправильну постанову" - "на не- правильне виконання". АРТ.938 обговорити в наступному засіданні. АРТ.990 п.В.Звікреслити в кінці текста:"за винятком випадку, за- значеною в 206 статті цього ста- тути". Розглянуто до арт.1005. засідання закрито о 18 год. Голова Оридичної Ради М.Крижанівський. Секретар: В.Євдокимов, Б.Сербін Во. Старший - Пивенчевський ЖУРНАЛ І.41 ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ РАДИ 29 листопада 1921 року. Засідання відкрито під головуванням Тов. Державного Секретаря М.К.Крижанівського. ПРИСУТНІ: Проф.О.О.Енхельман, В.В.Дівчинський, Л.О.Поп- ський, І.. Карнаухів, ген.-хор. Чехович. В.о.Секретаря Яновицьки Й. СЛУХАЛИ. 1.Продовження обговорення Військово-Судного Статута, арт.арт.І006-II15 вкл. ПОСТАНОВИЛИ. I.АРТ.І017.Замісць виразу:"через Начальника Військової Судової Управи" - "через Військового Мі- ністра". АРТ.І018.В такій редакції:"Про розпорядок Верховної влади в за- наченому в попереднім /I017/ ста- ті випадку,Суд що видає присуд, сповіщається Військовим Міністром АРТ.АРТ.І030 - І054 обговорити і наступному засіданні,після ознай- омлення Юридичної Ради з законом 23 вересня 1920 року про заміну кар під час війни. АРТ.І060 виправити "по 800 грив- ень",в кінці текста цього арти- кулу додати:"по дійснії середні заробітній платні чоловіка". АРТ.І061 в кінці текста додати: "по дійсній середній заробітній платні чоловіка". АРТ.І067 замісць "100 гривень", виправити на "2000 гривень". АРТ.І072 в такій редакції:"Подорожні громи, що складають винагороду, вираховуються по , встановлених тарифах на залізничі та паропли пазні квитки, а що до переїзду по грунтових дорогах, то по поданих органами місцевої вла- ди відомостях про дійсну вартість підводи". АРТ.І034. Додати новий пакт 8 в наступній ре дакції:"в справах про службові злочини Коман дирів дивізій, рівних з ними та вищих від них начальників". АРТ.ІІІЗ п.2. Оридична Рада висловлюється, Заст. Госсія щоби Голову Суддів вищих військових та мінсь- ких судів, військових прокураторів, іхніх товаришів, слідчих суддів, а також тимчасових членів вищих військових і залізничних судів за переступлення ними судівських обов'язків віддавалось під суд постановою цивільного департаменту Надвищого Суду, а Нач. Військово- Судової Управи, та його помічників з постано- ви сполученої наради департаментів Надвищого Суду." АРТ.ІІІ4 обговорити в наступному засіданні. Розглянуто до арт.ІІІ5. Засідання закрито о 13 год. За Голову Оридичної Ради Мкртчанівський Члени: Урвашевський, Попівєстин, Ф. Євгеневич, Сеховик Карпецькі Зорігнаним Кідно В.о.Секретаря Левицього ЖУРНАЛ Ч.42 ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ РАДИ 30 листопада 1921 року. Засідання відкрито під головуванням В.o. Державного Секре- таря М.К. Крижанівського. ПРИСУТНІ: Проф. О.О. Енхельман, В.В.Дівчинський, І. .Карнаухів, ген.-хор. Чехович, ген.-хор. Мошинський. В.o. Секретаря Яновицький. СЛУХАЛИ. ПОСТАНОВИЛИ. I. Продовження обговорення Військово-Судного Статута, арт. арт.ІІІ16 - ІІІ94 вкл. I. АРТ.III63 після слів:"постанов про друк" викласти так: "входить з призна- чення Начальника місцевої залоги один черговий з реєстру тимчасовий суддя зі старшин". АРТ. АРТ.III69 - III80 про судні накази Юридична Рада вважає судні накази за цілком доцільний порядок розв'язання с судових справ в зазначеному в цьому статуті випадках і висловлюється за залишення цього порядку. АРТ.III94 обговорити в наступному зае сіданні. Засідання закрито о 18 год. Голову Юридичної Ради М.Крижанівський Члени: В.О. Секретаря Яновицький, Серговий Кернозій УРНАЛ 1.43 ЗАСІДАННЯ ОРИДИЧНОЇ РАДИ 1 грудня 1921 року. Засідання відкрито під головуванням Тов. Державного Секре- таря М.М.Кризанівського о 16 год. ПРИСУТНІ: Проф. О.О.Ейхельман, В.В.Цівчинський, Л.О.Попівський, І.. Карнаухів, ген.-кор. Чехович, ген.-кор.Мошинський. В.o.Секретаря Яновицький. Слухали. I. зі ськово-Суддім Статут, продовження обговорення до яких арт.арт.разом з представниками Військової Судової оцінці. ПОСТАНОВИЛИ. АРТ.12.Залишити в редакції проекту. АРТ.33 викласти так:"Кожному Слід- чому Судді визначається певні вій- ськові частини". АРТ.34.До цього артикулу, в редакції Оридичної Ради, додати другий уступ такого змісту:"територія в межах росташування військових частин під- лягає компетенції того ж Слідчого Судді, до якого належить і ці частини". АРТ.36.Після слова "Прокуратор" до- дати!"який безпосередньо підлягає Військовому Міністрові на правах Віце-Міністра". Засідання закрито о 13 год. Голова Оридичної Ради М.Кризанівський. Члени: О.Ейхельман, Цівчинський, І.Карнаухів, Чехович, Мошинський. З оригіналом згідно В.o.Секретаря Яновицький БУРНАЛ Ч.44. ЗАСІДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ РАДИ 3 грудня 1921 року. Засідання відкрито під головуванням в.о. Державного Секретаря Гр.С.Ш и яно в о 16 год. ПРИСУТНІ: Проф. О.О.Ейхельман, В.В.Цівчинський, І..Карнаух ген.-кор.Чехович. В.о.Секретаря Яновицький. СЛУХАЛИ. I. Військово-Судовий Статут. Обговорення до яких арт.арт. в присутності представника військово-Судової об'єднань. ПОСТАНОВИЛИ. I.АРТ.42 викреслити зовсім. АРТ.49 викреслити слова:"ні ких чинносте перевідування чи". АРТ.117 викреслити вирази:" "Слідчим Комісіям". АРТ.129 ухвалюється редакція проекта /128/. АРТ.134 замість:"Військова дова Управа",-починається: "Службовні військової Судової Управи" далі. Засідання закрито о 18 год. Голова Юридичної Ради Єр.Шляхт. Члени: Арвкименский, О.Євгенов Собовар, Карачеві Зарігішавши відно: В.о.Секретаря Яновицький УРНАЛ 45 ЗАСІДАННЯ ПРИЧИНОГРАДИ 5 грудня 1921 року. Засідання відкрито під головуванням в.о. Державного Секре- таря Гр.С.Ш и янова о 16 год. ПРИСУТНІ: Проф.О.О.Вихельман, В.В.Цівчинський, І.'Карнаухін, С.Попівській, ген.-хор.Чехович,ген.-хор.Шипинськии. В.о.Секретаря Яновичкин СЛУХАЛИ: 1. Військово-Суддит Ста- тут Обговорення деяких арт.арт.в присутності представників Військо- во-Судової оціні. ПОСТАНОВИЛИ: 1. До АРТ.ІЗ4 в кінці додати:"Доці- плінарні карти на службовців Військо- во-Судової оцінії накладається по- рядком зазначеним арт.І56. АРТ.І51 викреслити п.п.2 3;а в к ці цього артикула додати:"По служб судові ,з порядкові дисциплінарної відповідальності Голови Судів,Заст ники Чх,Чени Судів,а також Слідчі Судді підлягають лише пересторогам" АРТ.І53 в такій редакції:Право виго ловувати перестороги за всі занедб нл та провини супроти судівських обовязків і зауваження та догани Г лові Суду,ного Товаришеві і чимчасо вим Членам Суду,а також усунети з посади Голів Суду та Чх Товаришів лежить Надзвичному Судові". АРТ.І54 в наступній редакції:"Право виголошувати перестороги за занед- бання і провини по посаді,а також зауваження та догани Слідчим Суддя належить Військовому Судові. Усунення Слідчого Судді з посади може наступити лише після постанови Надзвичайного Суду. АРТ.173.Після цього артикула вставити новий: АРТ."Стаття 295² Устала Судебних Установлень, в змінному замісць Міністр Юстиції - "Головний Військовий Прокуратор". АРТ.183 в редакції проекта. АРТ.327 викласти в наступній редакції:"Як що згідно з обставинами справи Слідчий Суддя переконався,що потрібно негайно взяти заходів щоб забезпечити громове стигання чи позов про винало-роду за шкоду і втрати,що заподіяли карним вчинком,то про належення заборони чи арешту на маєток,або майно винного,він складає постанову до держучись приписів Статуту Дивідьного Судового Поступовання.Постанова ця що до ії виконання має силу однакову з відповідною постановою Окружного Суду/36.зак.т.ХУІ Ст.Цив.Суд.Пост.Арт.590 і далі АРТ:327 замість "без уважливих" - "без вистачаю- чих". АРТ.315 в наступній редакції:"Підсудному,що при знає свою вину ставиться це питання,що до обставин заподіяного підсудним карного вчинку". АРТ.АРТ.316,317,318 в редакції проекту. АРТ.319 в наступній редакції:"Голова Суду і з дозволу ого тимчасові Члени Суду та особи що беруть участь в справі мають право ставити підсудному питання,що до всіх обставин справи,які для них здаються не в"ясованими в повній мірі". АРТ.АРТ.320 і 983 в редакції проекту. Засідання закрито о 13 год. Голова Оридичної Ради О.Світленський, Свобод, Карпендрій, Конт члени: Зоріншанькі дуди, В.О.Секретарія УРНАЛ І.46 ЗАСІДАННЯ ПРИДІЧНОЇ ГАЛИ 6 грудня 1921 року. Засідання відкрито під головуванням в.о. Держадного Секре- таря Гр.О.Ш и янове о 1,6 год. ПРИСУТНІ: Проф. О.О. Кальман, в.н.п. Цівчинський, д-р О. Понівський, І..м..Карнаухів, ген.-хор. Чехович, ген.-хор. Молинський. В.о.Секретаря Яновицьки ОДУ АЛІ. ПОСТАНОВИЛИ. I. Військово-Судові Статут. Продовження обговорення до яких арт.арт. з присутно- стю представників військово- Судової офіції. I.ART.1033.Цей артикул в редакції В.В.Ради, в якому мається ссилка на закон 28 вересня 1920 р. про заміну кар під час війни, заміни- ти на артикул в редакції самого закону, а саме: "Під час війни відсутт буття кари позбавленням свободи не вище відання до поправких арештанських відділів може бути відкладено засудженому військові- кові до кінця війни лише в тому разі, коли командир частини визнає корисним для служби залишити за- судженого в частині і буде про це заступати перед Судом, що видав присуд". в ART.1041 вираз "причому" викре- солити, замісць "призначається" "визначається". ART.1046 в редакції проекта.Що до п.2 цього арт., то Придична Рада зважає, що через те, що смертна кара відбуваєть- ся взагалі не прилюдно, то і участь військових частин, визнав не доцільним; в п.3 земісць "при ньому" - "там"; після п.З до дати нові пакет, в якому зазначити, що при виконанні смертної кари запрошуються лікар для конста- тування смерті. АРТ.1047.Юридична Рада зазначає, що в особливому протоколі про виконання обряду смертної кари овинен бути підпис лікаря. АРТ.1048.Юридична Рада зауважує, що "карн висилен- ня" нема, а єсть "заслання". АРТ.1114 викреслити; замість того АРТ.525 викласти в наступній редакції: "Досудні слідства про карні вчинки осіб, що їх віддаються під Суд з постанови Надзвичайного Суду, подаються до відповід- ного Прокуратора того Суду." АРТ.1194 прийняти в такій редакції: "В разі Суду над Командирами дивізій, рівних з ними та вищих від них по владі Начальниками за службові злочини складається окрема Судна колегія Вищого Вій- ськового Суду в складі Голови В.В.Суду, та членів: голови В.В.Суду, двох генералів та двох полковників з призначення Міністра Військових Оправ, або Командуючого Дієвою Армією по належ- ності". 2.Пропозиція Члена Юридичної Ради, про .Викельмана про доповнення проекту до якихис арт.арт. 2. До АРТ.185 додати в редакції "Проф. Вихельмана другу частину, а саме: "Призначення до слідства в Суду осіб, які займають штатні посади в акредитованих при Уряді України дипломатичних ні- сіях і не являються українськими громадянами, відбуваються не інакше як за згодою Міністра Закордонних Справ", після належних його функцій. До АРТ.183 додати в редакції про Вихельмана другу частину такого змісту: "Особи, які займа- ють штатні посади в акредитованих при Уряді жав і не являються українськими громадянами, за- кликається до подання свідчень слідчому Судді та в судових засіданнях окремими екземплярами на ім'я Міністра Закордонних Справ". Закреслено "очи- иди", надписано "листами". Засідання закрито о 18 год. Голова Придніпровської Ради Єр. Шляхов Члени: Терновий, О. Степанович, Цвєшкевич, Карпович З архівами веде: 1-й о. Секретаря Білоцерківський УРНАЛ І.47 ЗАСІДАННЯ ОБ'ЄДНОЇ РАДИ 7 грудня 1921 року. Засідання відкрито під головуванням п.о. Державного Секре- таря Гр.С.Ш и янова о 16 год. ПРИСУТНІ: Про .О.О.Вихельман, В.В.Цівчинський, І.. Карнау- хів, ген.-кор. Чехович, ген.-кор.Мешинський. В.о. Секретаря Яновицьки Ї. СЛУХАЛИ. ПОСТАНОВИЛИ. I. Військово-Судні Статут. Пропозицію Члена Придичної Ради В.В.Цівчинського, про систематизацію й пересунення до яких відділів Статута з одного розділу в другий. I. Наголоєнок розділу I прийняти в наступній редакції:"Про Військо- ві Суди Установи". Наголоєнок II розділу:"Про Військ кове Судне Поступання". Наступні відділи I розділу - Про Військові Суди Установи-а саме: VIII-Про засідання військових Судів, 1А--Про голосування у військо- вих судах, А - Випадки й порядок вилучення Суддів, XIX - Про підсудність, ХІ- Способи розв'язання супере- чок з призводу підсудності, з огляду на те, що відділи ці мають своїм змістом приписи харак- теру процесуального вилучити з I розділу й перенести до розді- лу II, які містить приписи про- цесуальні, в такому порядкові: після І відділу "Про загальні постанови", вста- вити:II відділен- "Про підсудність,III відділе "Способи розв'язання суперечок з приводу під- судності " і т.д. Далі після відділу IV"Порядок розгляду слід- ства і відання під Суд", вставити по черзі на- ступні відділи-У"Про порядок переведення справ у військових судах":I/"Про засідання військо- вих судів",2/"Про голосування у військових Судех" і, 3/"Випадки й порядок вилучення суддів делі,відділ VI -Про порядок переведення справ у бригадних судах. Наступні відділи розділу I-Про Військові Суд- ні Установи,є саме: XI -Про регулямін військовим Судам, ХІІ-Про справоздання у військовій судовій ефіції, XIII-Про вакантний час у військових судах, XIV-Про порядок листування військових судів і урядових осіб військової судової ефіції, ХV -Про призначення на службу,звільнення і по реміщення урядових осіб військової судо- вою ефіції, XVI-Про права осіб Військове-Судової ефіції, XVII-Про догляд над військовими судами і осо- бами військової судової ефіції, і XVIII-Про підвічальність урядових осіб військ вої судової ефіції, переставити в такому порядку наслідовності, а саме:після відділу VII - Про судових прак- тикантів- вставати по черзі наступні відділи: а/Про призначення на службу,звільнення і по- реміщення урядових осіб військової судової ефіції, б/Про права осіб Військове-судової ефіції, в/Про вакантний час у військових судах, г/Про догляд над військовими судами і осо- бами військово-судної еліції, д/Про відвічельність урядових осіб Військо- во-Судової еліції, е/Про порядок листування військових судів і урядових осіб військово-судової еліції, ж/Про регулярні військовим судам, та з/Про справоздання у військовій судовій елі- ції. Засідання відкрито є 13 год. Голова Придичної Ради Член: В.е.Секретаря ЖУРНАЛ І.47 ЗАСІДАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ РАДИ 7 грудня 1921 року. Засідання відкрито під головуванням в.о. Державного Зекре- таря Гр.Шпильова в 6.15 год. ПРИСУТНІ: Проф. О.О. Вихельман, В.В.Дівчинський, І.Г.Карнаухів, ген.-хор. Чехович, ген.-хор. Молинський. В.о.Секретаря Яновицький. ОПРАЦЮВАЛИ. ПОСТАНОВИЛИ. I. Військово-Судовий Статут. Пропозицію Члена Юридичної Ради В.В.Дівчинського, про систематизацію й переосунення де яких відділів Статута з одного розділу в другий. I. Наголовок I розділу прийняти в наступній редакції: "Про Військо- ві Судові Установи". Наголовок II розділу: "Про Війсь- ково-Судне Поступовання": Наступні відділи I розділу "Про Військові Судові Установи, а са- ме: VIII- Про засідання військових Судів, IX- Про голосування у військових судах, X- Випадки й порядок вилучення Суддів, XI- Про підсудність, ХІІ- Способи розв'язання суперечок з приводу підсудності, Заявляю по бічної виробки чи мого світла засідання протягом 4-х днів. Суддя. вилучити з I розділу і перенести до розділу II у такому порядку: після І відділам "Про загальні по- станови", вставити: II відділом "Про підсудність", III відділення "Засоби розслідування суперечок в природу підсудності" і т. д.; далі письмі відділу IV "Порядок розгляду справа і відання нія Суд" вставити по черзі наступні відділи: "Про засідання військових судів", "Про голосування у військових судах"13) Винагори й порядок вилучення суддів". Всім, відділ VI - про початку позову безпеки сирот у Другому Суді. Наступні відділи I розділу "Про Військовий суд" і Установи", а саме: XI - Про регулямін військовим судам, XII-Про справоздання у військових судових офіції, XIII-Про вакантний час у військових судах, XIV - Про порядок листування військових суддів і урядових осіб військової судової офіції, XV - Про призначення на службу, звільнення і переміщення урядових осіб військової судової офіції, XVI - Про права осіб Військово-Судової офіції, XVII-Про догляд над військовими судами і особами військової судової офіції, і XVIII-Про відвічальність урядових осіб військової судової офіції, переставити в такому порядку послідовності, а саме: письмі відділу про Судовий процес "Про джерело", вставити по черзі наступні відділи: а/ Про призначення на службу, звільнення і переміщення урядових осіб військової судової офіції, б/Про права осіб Військово-Судової офіції, в/ Про вакантний час у військових судах, 2/Про відвічальність урядових осіб військово-судової ефіції; 2/Про догляд над військовими судами і особами військово-судової ефіції, с/Про порядок листування військових судів і урядових осіб військово-судової ефіції, ж/Про регулямні військовим судам, та з/Про справоздання у військовій судовій ефіції. Засідання відкрито о 18 год. Голова Придичної Ради Члени: В.о.Секретаря Янович Генрих ЗАСІДАННЯ КРИМ. ФОТ РАДИ 7 грудня 1921 року. Засідання відкрито під головуванням в.о. Державного Секре- таря Гр.Ш и Янова о 16 год. ПРИСУТНІ: Проф. О.О. Вихельман, В.Звіздинський, І. Карнаухів, ген.-хор. Чехович, ген.-хор. Мешинській. В.о. Секретаря Ямовицьки й. СЛУХАЛИ. ПОСТАНОВИЛИ. I. Військово-Судній Статут. Пропозицію Фіона Бриличного Ради В.В. Цвічинського, про систематизацію й пересунення до яких відділів Статута з одного розділу в другий. I. Наголовок I розділу прийняти в наступній редакції: "Про Військо- ві Суди Установи". Наголовок II розділу: "Про Війсь- ково-Судне Інституція": Наступні відділи I розділу "Про Військові Суди Установи, а са- ме: VIII - Про засідання військових Судів, IX - Про голосування у військових судах, X - Випадки й порядок вилучення Суддів, XI - Про підсудність, XII - Способи розв'язання суперечок що відбуваються у складі суду, з огляду на свій характер процесуального, вилучити з I розділу і перенести якнайшвидше проти процесуальні до розділу II в такому порядкові після I відділу "Про загальні по- станови", вставити: II відділом "Про підсудність", ІІІ відділом "Способи розв'язання суперечок з приводу підсудно- сті" і т. д.; далі після відділу "Порядок розгляду слід- ства і відання під Суд" вставити по черзі у про порядок переведення справ у військовий суд: наступні відділи "Про засідання військо- вих судів", "Про голосування у військових Судах" і 3, Випадки є порядок вилучення суд- дів". Виц, відділ VI - Про порядок переведення справ у обрядових судах. Наступні відділи і розділу "Про Військо- ві Суди Установи", а саме: АІ - Про регуляції військовим Судам, АІІ - Про справоздання у військових судових о інші, ХІІІ - Про вакантний час у військових судах, АIV - Про порядок листування військових су- дів і урядових осіб військової судо- вої о інші, АV - Про призначення на службу, звільнення і переміщення урядових осіб військової судової о інші, ХVIІ - Про права осіб Військово-Судової оцін- ціч, ХVIIІ - Про догляд над військовими судами і особами військової судової оцінці, і ХІХ - Про відвічальність урядових осіб ві- ськової судової оцінці, переставити в такому порядку послідовне сти, а саме: після відділу про "Військову пра- ктику" вставити по черзі наступні від- діли: а/Про призначення на службу, звільнення і переніщення урядових осіб військової су- дової оцінці, б/ Про права осіб Військово-Судової оцінці в/Про вакантний час у підсумкових судах, Про відвічальність урядових осіб Військово-Судової офіції, 2) Про догляд над військовими Судами і особами військово-судової офіції, в/Про порядок листування військових судів і урядових осіб військово-судової офіції, г/Про регулярні військовим судам, та д/Про справоздачна у військовій судовій офіції. Засідання відкрито о 13 год. Офіційне підписання Голова Юридичної Ради І. Ілени: З органами гідно В.o.Секретаря I. Особи, які займають штатні посади в акредитованих при Уряді України дипломатичних місіях чужоземних держав і не являються українськими громадянами, за- кликаються до подання свідчень слідчому судді та в судових засіданнях окремими оповіщеннями на імя Міністра Закордонних Справ. 2. Труси й виємки в помешканнях, які займають акредито- вані при Уряді України дипломатичні місії чужоземних держав, переводяться не інакше як за згодою Міністра Закордонних Справ. 3. Притягнення до слідства й суду осіб, які займають штатні посади в акредитованих при Уряді України дип- ломатичних місіях і не являються українськими гро- медянами, відбуваються не інакше як за згодою Міні- стра Закордонних Справ. Апр. 9. Явление купли-продажи. Купля Народный Собрія Господа Волкова Днѣснового Купца. Апр. 37. Судова въ Егорова не е тока узановка, уо самопримно выпрямл. піони мганина по сужован поды, уа выпрямл. тер. и Апр. 39. Нер. Срд. Егр. Зол. В., Куп. купля-продажа, письмо на наказъ и избране Федоровъ. Опекунъ дѣтей на ужова недостаточное дуло. Апр. 44. — Снегурка за дорогу. Ура. воин в бій сре ви ордьн. — пидено. Апр. 114. Всѣ доли: попаде турки. — 136. Зго оркемъ судовы опордію; — 138. — Недостатокъ тер. Срд. Егр!! — 142. — Долгъ Кар. Срд. Егр. Зол. Куп. долгъ с сада = 157. — 152 — зго Органта, відомо ордк — 579. — Та купль брони Михр. — 1143-1147. Кінця I. Заслуги неопалені 6–9. Дод. II Про Банівські супр. 10–14. Н. Н. Про високий мемор. збірки бібліогр. супр N. III Про «Історичні» супр 33–34. N. IV Про елітний супр 35–38. N. V Про Динамо-Буд. збірки роз. 39–44. N. VI Про Свободну групу 55–58. N. VII Про Засіганих вмін. супр 59–69 N. IX Про зосереджання у військ супр. 90–93. N. V Про виїздки й погодження виїзду супр. 94–104. N. VIII Про реєстрацію військових супр. 105 N. X Про спробованих у військ супр. 107–112 N. XI Про Ваханський табор, інші супр. 113– 1025. При воді, а між тим тут усі землі – письмо, що сади в порядку вправа скр. 1007. Крім груп експерти на пору- шення су доброго доводження і урядових наказів не перевіря- ти, що ставка супроводжуватиметься підсиленими засобами для новинок. Мітний виріз Концерн розробки, скр. у бісек. склада. 13 ВІІІ при поєднанні біс-майбутнього саду 13 ІХ при громадському і трійському судах 18 Х при виконанні, поглядаючи вище дверей скр. ДІ при порушенні першої спроби здійснення сир II Розріз: біс-братство - судне розгублене. 12 Е - 10. май 13 СА – про відповідальність 13 ІІІ. енориї підлягають суперечцям. 13 IV порушень і при кропотах В даній од. зб. № 513 фонду № 1065 оп. № 2 пронумеровано 69+4/68=110/стю для 56)+4326 = 149 з них літерні №№ 4/а продуцени №№ 16-10 1992 р. Синяк Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕДІРЕННЯ 04.05.98 Підп. Вч. чор до спон. 29.05.08 С сканування 9.09.07 Синяк 25/11-93 ч//ф Олена