Закони, ухвалені РНМ УНР. т. 2, 19.02.1919-05.10.1920, 280 арк. — частина 1/2

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Міністерства Господарської і Соціально-економічної Будівництва МВС УРСР м. Києві Ф 1065, ОП 2, Сп. 59 РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР м.м.Київ,Вінниця, Ровно,Кам"янець-Подільський Закони та документи до них,ухвалені Радою народних міністрів УНР том 2-й 1920 рік на 250 арк Рада Народних Міністрів УНР Державна Канцелярія Департамент Законодавчих Справ Закони (з матеріалами) ухвалені Радою Народних Міністрів УНР Том ІІ Голос 19 липня 1919 Закінчено по друку 1920 Копія. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо: 19 лютого 1919 року. за ГОЛОВУ ДИРЕКТОРІЇ Ф.Ш В Е Ц Ь. Ч Л Е Н АНДРІЄВСЬКИЙ За ЧЛЕНА-СЕКРЕТАРЯ А.М.А КА Р Е Н К О. Посвідчує: В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ М.КОРЧИНСЬКИЙ. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про вибори та призначення мирових суддів. На скасування, доповнення та зміну відповідних законів поста- новити: 1. Визнати, що призначені за часів гетьманщини мирові судді та предсідателі миркових з'їздів, які всі вважаються звільненими, продов- жують тимчасово виконання своїх обовязків до обирання законним шля- хом нових миркових суддів. 2. Надати Міністрові Юстиції право призначати на строк по пер- ше січня 1921 року миркових суддів та предсідателів миркових з'їздів в тих місцевостях, де вибори не відбудуться до третього червня 1919 ро- ку або коли буде обібрана не вся належна по штатах кількість. 3. Призначені мирові судді та предсідателі з'їздів, які до дня видання цього закону не приступили до виконання своїх обовязків, ні- якого утримання за час попередній одержати від скарбу не можуть. 4. Місцеві самоврядування в першому черговому чи надзвичайному вибранні повинні обрати потрібну кількість миркових суддів на підставі закону бувшого Російського Уряду від 4-го травня 1917 року. 5. Статтю 4 розділу першого закону 4-го травня 1917 року викласти так: Мирковими суддями можуть бути обрані громадяне Української Народ- ньої Республіки, котрі мають не менше 25 років і котрі а/бо мають освіту не нижче середніх шкіл, б/ або відомі, як корисні діли на про- мадській ниві при умові, якщо вони не менше 3-х років займали по- сади, на котрих могли придбати належній досвід 1 знання в провадже нні судових справ. 6. Інститут членів мирового суду, встановлений законом 4-го травня 1917 року, - скасувати. 7. Закон цей перевести в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ О С Т А П Е Н К О . МІНІСТР ЮСТИЦІЇ ДмитрО МАРКОВИЧ. з оригіналом згідно: За НАЧАЛЬНИКА ПРИСКОНСУЛЬСЬКОГО ВИДІЛУ Л. Д і л о в о д КОПІЯ. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ СТВЕРДЖУЮ: ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА /в.р./ 26 Квітня 1920 р. №........ Ставка. Послідчим: Керуючий Справами Директорії М. МИРОНОВИЧ /в.р./ ПОСТАНОВА про затвердження видатків Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки в Польщі, які зроблені до І Січня 1920 р. Ствердити видатки, які зроблені по І Січня 1920 р. Дипломатичною Місією Української Народньої Республіки в Річ Посполитій Польській на підставі доданих до цього штатів. В.О. ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ І КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ СПРАВ ЗАКОРДОННИХ Андрій ЛІВИЦЬКИЙ /в.р./ З оригіналом згідно: Ст. Діловод ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ С Т В Е Р Д Ж У Ю: ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА (в.р.) 26 Квітня 1920 р. Посвідчив: Керуючий Справами Директорії М. МИРАНОВИЧ (в.р.) ШТАТИ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ ДО РІЧІ-ПОСОЛІТЮ ПОЛЬСЬКОЇ. | № | Назва посад. | Кількість осіб. | Утримання на місяць Одному. Всім. | Утримання на 3 місяці. | Класа посади. | |---|-------------|-----------------|----------------------------------|--------------------------|---------------| | | | | в польськ. марках. | | | | 1. | Голова Місії……… | I | 8,000 | 24,000 | III | | 2. | Заступник Голови……… | 2 | 6,000 | 36,000 | IV | | 3. | Політичні Радники……… | 5 | 5,000 | 75,000 | V | | 4. | Радники фаховці 2 по військових справах, 3 по торговельно-економічним, і динамовик і їхніх……… | 7 | 4,000 | 84,000 | V | | 5. | Юрисконсульт……… | I | 4,000 | 12,000 | V | | 6. | Урядов. особлив. дор. | 3 | 4,000 | 36,000 | V | | 7. | " " " | I | 3,500 | 10,500 | VI | | 8. | " " " | 2 | 3,000 | 18,000 | VII | | 9. | Секретар……… | I | 4,000 | 12,000 | VI | | 10.| Помішник Секретаря | I | 3,000 | 9,000 | VII | | 11.| Бухгалтер……… | I | 3,000 | 9,000 | VII | | 12.| Скароник-екзекутор.. | I | 2,500 | 7,500 | VIII | | 13.| Діловод……… | I | 2,500 | 7,500 | VIII | | 14.| Канцелярійські уряд. | 2 | 2,000 | 12,000 | IX | | 15.| Дипломатич. гонці… | 3 | до 2,500 | 22,500 | VIII | | 16.| Переписчики в різних чужоземних мов……… | 3 | до 2,500 | 22,500 | VIII | | 17.| Джура………… | I | 1,500 | 4,500 | - | | 18.| Служники……… | 2 | 1,200 | 7,200 | - | | | Разом…………… | 38 | | | | | | | | 136,400 | 409,200 | | ПРИМІТКА: 1. На інформаційні і непредоачені видатки асігнується в роспорядженні Голови Місії особистий фонд в розмірі одного мільона /1.000.000/ марок.- ПРИМІТКА: 2. Урядові особи Місії при службових розв'яздах одержують розв'яздні гроші по дійсній вартості подорожі, а ті особи зі складу Місії, які не одержують коштів на представництво, одержують дооби за кожну добу подорожі в розмірі, відповідному окладу місячного утримання, поділеному на 30.- ПРИМІТКА: 3. На видатки по представництву видається що місячно Голові Місії 10.000 марок; заступникам Голови - по 5.000 марок, політичним радникам по 2.500 марок, радникам фаховцям по 1.000 марок.- ПРИМІТКА: 4. На екіпіровку одноразово видається Голові Місії і За- ступникам Голови по 10.000 марок, політичним радникам по 7.500 марок радникам і юрисконсульту по 5.000 марок; урядовцям для доручень V і VI класи по 5.000 марок, урядовцям для доручень VII класи по 3.000 марок; секретарю 3.000 марок, помішнику секретаря 3.000 марок, Бухгалтеру, скарбнику та діловоду по 2.000 марок кожному, решті служачих по 1.500 марок кожному, джурі і служникам по 1.000 марок.- ПРИМІТКА: 5. В роспорядження Голови Місії асігнується на допомогу Українським громадянам, переоувавшим за кордоном двіста тисяч /200.000/ марок.- ПРИМІТКА: 6. На найом помешкання, для голови Місії та під Місію, на канцелярські та господарські, а також на автомобільні видатки відпускається щомісячно по 100.000 марок і одноразово 100.000 марок. ПРИМІТКА: 7. Замісць радників - фаховців можуть бути призначені референти в відповідній кількості, як урядові особи VII класи на оклад утримання - 3.000 марок на місяць з правом на екіпіровачні гроші в розмірі 2.000 марок.- На всю Місію разом на три місяці 2.288.200 / два мільйони двадцять вісім тисяч двісті марок/.- В перекладі на українську валюту рахуючи І марку = 2 австрій- ським коронам, І австр. кор. = 5 гривням сео-то по десять при- вень за марку - /22.882.000/ двадцять два мільйони вісімдесят два тисячі гривень.- В.О. ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ І КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ СПРАВ ЗАКОРДОННИХ А. ЛЬВИЦЬКИЙ (в.р.) З оригіналом вгдно: Ст. Діловод - ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЗАТВЕРДЖУЮ: Голова Директорії " Травня 1920 року УКВАЛЕНИЙ Радою Народних Міністрів З А К О Н про підвищення ставок гербової оплати. На зміну та відміну вілповідних артикулів Гербового Статуту [361р.Зак., т. У вид. 1914 р.] ; від VIIІ розд.А закону 4 квітня 1914 року, арт.47 Герб.Стат. по редакції закону 16 грудня 1914 р.; закону 19 травня 1915 р. і закону 10 вересня 1918 р. П о с т а н о в и т и: I. Розмір простої гербової оплати з актів, паперів і документів, по зазначених в нижчеслідуючих артикулах Гербового Статуту, встанов- ляти: a| зазначених в арт.13 - по 80 гривень, б| в артикулах 14 і 15 - по 40 гривень, в| в артикулах 16 і 17 - по/0 гривень, г| в ар- тикулах 17¹ і 17²- по 8 гривень, д| в артикулі 19 - по 4 гривні, е| в артикулах 20 і 21 - по 3³/₂ гривні і ж| в законі з дня 19 трав- ня 1915 року - по 16 гривень. 2. Розмір вексельної гербової оплати з актів і документів, по згаданих в арт. - 47, 48 і 49 Герб.Статут. встановити по 4 гривні з кожних ста карбованців уих актів і документів, лічучи неповні сотні карбованців за повні. 3. Розмір автої гербової оплати винос міри з актів, паперів і документів, по зазначених в лит."а" п.I арт.50 і арт.51 Герб.Стат., встановити по 10 гривень з кожних ста карбованців суми актів до десяти тисяч карбованців, лічучи неповні сотні карбованців за пов- ні, і по 100 гривень з кожної тисячі карбованців вище десяти тисяч лічучи неповні тисячі карбованців за повні. 4. 4. Розмір автової гербової оплати нижчої міри з актів і доку- ментів, по зазначени в п.2 арт.50 і арт.57 і 57² Герб.Стат., вста- новити по 3 гривні в кожних ста карбованців сумі акту до десяти тисячі карбованців, лічучи неповні сотні карбованців за повні, і по 20 гривень в кожній тисячі карбованців, вище десяти тисяч, лі- чучи неповні тисячі карбованців за повні. 5. Розмір автової гербової оплати з процентових паперів [акт.6. п.I арт.50 і арт.54 Герб.Стат.], встановити в десять відсотків з нині паперів. 6. Закон цей перевести з актия по телеграфу. 7. 1) Скільки на угоханць? 50 коп. (арг 14) 2) Скільки на конфети? 30 коп. (арг 14) 80 Капд. (арг 14) на пов'язку на пов'язку з 100 карб. гербової суми МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ КАТОВЕРДАЛЬНИЙ Голова Директорії " Травня 1920 року УЗАЛЕЖНЕННЯ Ради Народних Міністрів З А К О Н про надзвичайний одноразовий податок.- Для покриття витрат Державного Скарбу по великих пільгах на незалежність і самостійність Української Народної Республіки, установити на 1920 рік надзвичайний одноразовий податок на нижчеслідуючих підставах: I. Надзвичайному одноразовому податку підлягають окремі та юридичні особи, котрі на час виконання цього закону: а) розходяться по наявних містах, посадах і місцевих земель на праві власності, або користуються землями приватними власниками, або наділеними; б) мають в межах садибних площ міст, посадах і місцевих перуконо-майнов у містах, посадах, містечках і повітах та територіальні або промислові підприємства або займаються підрядами, поставляннями і посередництвом власного роду; в) особи, які одержують утримання за державну, громадську і приватну службу, які одержують винагороду за професійні, особисті промислові та інші по дохті прибутки пам'яття і заробітної плати за краю по найму, а також які одержують доход від грошових капіталів. II. Особи, котрі залежать або користуються землею (напр.арт.II), виплачують надзвичайний податок по ніжності улюбленої землі, яка знаходиться в їх власності, орендній або користуванні, в слідуючому розмірі: при числі досягти до трьох земельно - по 400 гривень в десятини, вище трьох до пяти земельно …… - " 800 " " вище п'яти до десяти земельно ………. - "1600" " ВИДА ДОБУТКІВ ДЕРЖАВНИХ - до 1000 гривень з державних. ПРИМІТКА: За неповні льохування податок виплачується по об- рахунку на число квадратних сантиметрів (по 20, 40, 60 або 80 карбів за кожну сантиметр). 3. Особи, які мають порушення майно в містах, посадах і містечках (п."б" Арт.І), виплачують надзвичайний податок в розмірі двохнадцять- вого складу державного податку, призначеного на тієї порушення майна не кіль 1000 золотих рік. 4. Особи, які мають торговельні та промислові підприємства або займаються підприємствами, посадованими і породженнями (п."в" Арт.І), ви- плачують надзвичайний податок в "стилеостиралованому розмірі основ- ного промислового податку по 2х підприємствам на 1000 рік. 5. Особи, які одержують утримання, винагороду в платню за службу, за професійні, особисті та інші виплати, за працю по найму і данил від капіталів (п."г" Арт.І), виплачують надзвичайний одержавання податок в загальній сумі одержаного ними за 1919 р. рік утримання, винагороди, заробітної платні та доходу в слідуючому розмірі: а) ті, що одержали до 50.000 гривень включно - по 1 гривні з кожних ста гривень із Х; б) ті, що одержали вище 50.000 гривень до 100.000 гривень включно - по 2 гривні з кожних ста гривень із Х; в) ті, що одержали вище 100.000 до 300.000 гривень включно - по 3 гривні з кожних ста гривень із Х; г) ті, що одержали вище 300.000 гривень до 600.000 включно - по 4 гривні з кожних ста гривень із Х; д) ті, що одержали вище 600.000 гривень - по 5 гривень з кожних ста гривень із Х. ПРИМІТКА: До загальної суми утримання, винагороди (наро- дженого податку ляжуть одержання всіх родів грошових та натуральних найміш промислових та річей по 2х учасників піт), за винятком сум, які одержані з Державного Спарбу на подорожні витрати при службових командировках. 6. Особи, які володіють одержаною державним доходом двом, трьом, або чотирьох рівних родів, зазначених в арт.І свого закону, виплачують податок, в установленому в арт.2, 3, 4 і 5 розмірі, по кожному оп- раному джерелу. 7. Суми надзвичайного податку, які підлягають внесенню до спар- бу, переконуватися на відповідальних підставах своїми платниками і звільняються їхнім не пізнім строком, призначеним по ординці пове- ленням і повітам Республіки Міністром інвалід. 8. Надзвичайні інспектори та Інститут 15 Лерхавського Центральні пере- віряють, чи відповідають високим платниками суми податку роду та мільності їх нерухомого майна або підприємств і оларялення. 9. Особи, котрі викладають наложенні в них податок добровільно, або після встановленного для свого строку, повинні уплатити його з в досправовому розмірі. 10. З осіб, котрі не викладають наложенного в них податку, або вип- латять його в меншому, ніж належить, розмірі, положення стягається ся примусово в транспортному розмірі , а з осіб, які залишені в п."р" Арт.І; дут.8, - в п"нтраховому розмірі. и II. Переведення в коптя свого закону помилляється на Міністрів інвалід, Захарпинців Справ і Військового. 13. Закон сей переводиться в коптя по телеграфу.- ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ Голова Директорії "1" Травня 1920 року УХВАЛЕНИЙ Радою Народних Міністрів З А К О Н про підвищення ставок гербової оплати. На зміну та відміну відповідних артикулів Гербового Статуту /Зоір.Зак., т.У вид.1914 р./; від УП розд.А закону 4 жовтня 1914р. арт.47 Геро.Стат. по редакції закону 16 грудня 1914 р., закону І9 травня 1915 р. і закону 10 вересня 1918 р. Постановити: І/ Розмір простої гербової оплати, з актів, паперів і документів, що зазначені в нижчелідуючих артикулах Гербового Статуту, встановити: а/ зазначених в арт.13 - по 80 гривень, б/ в артику- лах І4 і І5 - по 40 гривень, в/ в артикулах І6 і І7 - по 8 гривень г/ в артикулах І7- і І7- по 6 гривень, д/ в артиклі І9 - по 4 гривні, е/ в артикулах 20 і 21 - по 2 гривні і ж/ в законі з дня І9 травня 1915 року - По 16 гривень. 2/ Розмір вексельної гербової оплати з актів і документів, що згадані в арт. - 47, 48 і 49 Геро.Стат., встановити по 4 гривні з кожних ста каробванців тих актів і документів, лічучи неповні сотні каробванців за повні. З/ Розмір актової гербової оплати вищої міри з актів, паперів і документів, що зазначені в лит."а" п.І Арт.50 і Арт.51 Геро. Стат., встановити по 10 гривень з кожних ста каробванців суми ак- тів до десяти тисяч каробванців, лічучи неповні сотні каробванців за повні, і по 100 гривень з кожної тисячі каробванців вище деся- ти тисяч , лічучи неповні тисячі каробванців за повні. 4/ Розмір актової гербової оплати нижчої міри з актів і докумен- тів, що зазначені в п.2 Арт.50 і арт.57 і 57- Геро.С тат., встано- вити по 2 гривні з кожних ста каробванців суми акту до десяти кар- обванців, лічучи неповні сотні каробванців за повні, і що 20 гри- вень з кожної тисячі каробванців, вище десяти тисяч, лічучи непов- ні тисячі каробванців за повні. 5/ Розмір актової" гербової оплати з процентових паперів /лит. "6" п.І Арт.50 і Арт.54 Герб.Стат./, встановити в десять відсот- ків з ціни паперів. 6/ Закон цей перевести в диття по телеграфу.- КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ІРЕКТОР І.І. Саласької Народньої Республіки. "червня 1920р. ч...... м.Вінниця. ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НА- РОДНІХ МІНІСТРІВ.- Згідно розпорядження п. ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ при цьому маю за честь надіслати Вам прохання вдови першого Міністра Освіти І.М.СТЕШЕНКА- Оксани СТЕШЕНКО про приняття освіти її сина на держа- вні кошти, з резолюцією п.ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ:"Прем'єр-Міністру. З огляду на заслуги вебіжчика Мі- ністра І.Стешенка вважав необхід- ним прохання вдови по І.Стешенко- ві задовольнити встановивши і їй певну пенсію після постанови Ради ./. Міністрів.Петлюра.І/VI-1920р.". КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ ДИРЕКТОРІЇ До ПАНА УПОВНОВАЖЕНОГО по РЕОРГАНІЗАЦІЇ М-ва Преси й Організації Інформаційного Управління. Докладна Записка. Інформаційне Управління при Голові Ради Міністрів безумовно має бути сталою Державною Установою, якаб мала певний статут, штати і кошторисний роспис видатків. Головне - штати, позаяк виплата утримання з коштів відпущених на інформаційні видатки скоро вичерпає ці кошти і не дасть можливості використувати їх на потрібні операційні видатки. Візьмемо приблизно штат 20 чоловік з оплатою пересічно в місяць до 30.000 карб. (позаяк коли не буде штатного утримання, то видачі добових не буде). В такому разі видатки на утримання штату виноситимуть до 600.000 карб. Таким чином на фактичні операційні видатки з авансу 550.000 карб. грошей вже бракує. З другого боку Управління не зможе знайти собі співробітників, коли станні не будуть певні свому правовому становищу. 2. Крім того я непевний того, чи знайде можливим Державний Контроль надалі затверджувати відпуск авансово коштів на операційні видатки без відповідного кошторисного розпису Установи, яка формально не істнує і чи погодиться він з тим, що в справованні на операційні видатки будуть внесені видатки на утримання штату Урядовців, що нічого спільного з операційними видатками немає. 3. Істнування і провадження праці Інформаційним Управлінням льогічно викликає скасування М-ва Преси. Виникає питання, яким чином юридично можна буде передати як живий так і мертвий апарат М-ва юридично неістнуючому Управлінню. Отже із всього цього виникає, що з початку треба виробити проект статуту, штатів і розпису нових видатків нової Установи і лише тоді подати одночасно на затвердження Ради Міністрів законопроект про : 1/ Утворення нової Установи; 2/ Скасування М-ва Преси;3/ Порядок і призначення кому передачі апарату М-ва Преси. Звернемо зараз увагу на час потрібний для переведення в життя всього вище зазначеного,а саме:1/ наобмірковування в Ко- місії законопроекту;2/ на установлення правил як правних так урядових стосунків між майбутньою Установою і рещтою Державних Центральних Установ(міжвідомствені стосунки);3/ перегляд зако- нопроекту в Фінансовій Комісії;4/ можлива переробка законопроке- ту після цього ;5/ новий перегляд і 6 / розгляд законопроекту в Раді Міністрів. Все це в самому негайному прядкові може тревати до трох тижнів. Але праця по інформації повинна провадитися негайно. Через те єдиним васобом для цього в"являється лише тим- часове поширення праці М-ва Преси на термін коло місяця,на про- твів якого має бути вироблено зазначеного вище законопроекту. Представник Міністерства, Завідуючий Його справами: ДО РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Пояснюючи записка до законопроекту про відкриття Інституту Інструкторів Позашкільної Освіти. Велика роль позашкільної освіти в загальній освіті народу в останній час знайшла собі широке визнання в цілім культурному світі. У нас, на Україні, при величезній кількості цілком неписьменного і малописьменного громадянства, в такий час, коли воно притягається до безпосередньої участі в державному будівництву, нага позашкільної освіти набирає собі рішучого значення для нашої будучини, бо не може бути сумніву в тому, що добробут держави може ґрунтуватися виключно на свідомості громадянства. Єдиним знайденим для скоршого піднесення культурної свідомости народу на потребу височінь являється незамкнення освіти. Але нормальна праця її, її шириння і відповідність вимогам педагогіки, мислима лише тоді, коли воно буде забезпечено необхідним кадром досвічених робітників-спеціалістів, які б відповідали вимогам своєї праці. А для підготовки такого кадру хоче необхідний спеціальний інститут інструкторів позашкільної освіти. Думка про відкриття такого інституту обговорювалася ще в 1917 році зідом представників земського і міського самоврядування, а в 1919 році зідом діяв не позашкільний освіти винесена постанова про негайне відкриття такого Інституту. З подібним проханням зверталися до Міністерства окремі Земства. З огляду на таку велику життєву потребу в цьому нерегулярному закладі, Міністерство Народньої Освіти ще в минулому році розробило проект Інституту Інструкторів Позашкільної Освіти. По цьому проекту Інститут Інструкторів Позашкільної Освіти тимчасово прирівняється до спеціальних шкіл типу учительських інститутів. При "Інституті Інструкторів Позашкільної Освіти для практичних вправ слухачів істнує Народний Дім. Ця узгрупова установа позашкільної освіти сприч своєго прямого призначення-слугантя лабораторією для слухачів Інституту, матиме велике науково-педагогичне значення для позашкільної освіти на Україні і крім того в найкращий спосіб задовольняти потреби місцевого населення в культурному відношенні. Міністерство-Освіти визнаючи потребу в відкритті цього Інституту невідкладною, врачає необхідним, аби Інститут Інструкторів Позашкільної Освіти при всіляких умовах республічної своєї праці в початку наступного академічного року. Можливо, що скрутний фінансовий стан Держави, Міністерство Освіти не вимагає грошей на обурядування Інституту і тимчасово задовольнятися виключно забезпеченням більших потреб по утриманню - так само, коли обставини життя дозволять відкрити Інститут відразу в Київі,- Міністерство Освіти не останнього перед тимчасовим відкриттям Інституту в іншому місці /Кам'янці-Винниця/, для того аби ці обставини не стелили на перешкоди до відкриття Інституту. Отже вважаючи на зазначене Міністерство Освіти просить Раду Міністрів ухвалити доданий до цього законопроект про відкриття Інституту за всіма додатками в редакції Міністерства Освіти. Керуючий Міністерством Народньої Освіти Директор Департаменту Позашкільної Освіти Іменем УКРАЇНСЬКОЇ ГАРОДНЬОЇ РЕ- СПУБЛІКИ Затверджую…………1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую Державний Секретарь УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ У.Н.Р. ЗАКОН про відкриття Інституту Інструкторів Незалежної Освіти. Рада Народних Міністрів У.Н.Р. у хвалила: 1.З 1-го липня 1920 року відкрити в місті Кибі двохрічний Інститут Інструкторів Позашкільної Освіти. 2.Міністру Народньої Освіти надається право відкрити цей Інститут і в іншому місті. 3.Затвердити прикладені до цього штати Інституту і Народ- нього Дому при ньому та Статуту Інституту Інструкторів. 4.Асигнувати в розпорядження Міністерства Народньої Осві- ти в рахунок коштерису 1920 року 3.680.800 гривень в тім числі :а/на утримання Інституту Інструкторів і Народнього Дому при ньому 1.580.800 гривень і б/на господарські ви- датки по Інституту і Народньому Дому 2.100.000 гривень. 5.Починаючи з 1 січня 1921 року кошти петрібні на утри- мання Інституту і Народнього Дому відпускати щорічно в смітному порядку. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ МІНІСТР НАРОДНОЇ ОСВІТИ ШТАТИ ІНСТИТУТУ ІНСТРУКТОРІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ. | Назва посади | Клас посади | Кільк. осіб | Платня од- ному в рік в Гривнах | Платня всім | Примітка. | |--------------|-------------|------------|--------------------------|------------|-----------| | Директор Інституту | У | I | | | | | Штатних лекторів | VIIІ | 9 | | | | | Завідуючих практич- ними вправами слуха- чів. | VIIІ | 5 | | | | | Секретарь Педагогич- ної Ради | - | I | | | | | Бібліотекарь | - | I | | | | | Лікарь | - | 2 | | | | | Лікарський помішник фельдшар /при умові істнування бурси/ | IX | I | | | | | Економ,він же догляд. за будинком | IX | I | | | | | Діловод | IX | I | | | | | Курьєри | - | 4 | | | | | Додаткові лекції | 30. | | | | | | Стипендії слухачам по 30 на курсі всього | 60 | | | | | ПРИМІТКА: I, Платня не всім зазначеними посадам, а також розмір сти- пендій слухачам і розмір платні за додаткові лекції опреділяються штатами Учительських Інститутів з примітками до них. ПРИМІТКА II: Оклад платні по посади "завідуючого практичними вправа- ми слухачів прирівнюються до окладу платні учителя слив і музики в Учительських Інститутах. ПРИМІТКА III: На зазначенні оклади поширюються в повній мірі в заг- гальному порядку всі Урядові постанови про поліпшен- ня матеріального стану службовців. ПРИМІТКА IV. Копти потрібні на господарські видатки по Інституту вираховуються щорічно в мірі дійсної потреби в кошто- рисному порядку. Міністр Народньої Освіти Директор Департаменту Позашкільної Освіти НАРОДНЬОГО ДОМУ при ІНСТРУКТ.ПОЗАШК.ОСВІТИ. Ч Назва посади Клас посади Кількість Платня одно- осіб му в рік. 1 Завідуючий Кудбтурно- УII I 12.500 освітньою справою На- Роднього Дому 2. Завідуючий окремими УІІІ 4 11.000 практичними кабіне- тами 3. Поміщи.Завід.практичн. IX 4 10,000 кабінетами 4. Учителів Шкіл для до- УІІІ 6 11.000 росліх............... 5. Економ доглядач за бу- ІХ I 8.000 динком 6. Робітники на сцені. - 2 6.600 7: Експедітор в книжній I 6.600 комері 8. Робітники в музеї - I 6.600 9.и Діловод IX I 9.500 10 Курьєрів... - 4 6.000 ПРИМІТКА І.На означені оклади поширюються в повній мірі всі Уря- дові постанови про поліпшення матеріального стану службовців Державних Установ. ПРИМІТКА ІІ.Кошти потрібні на господарські видатки по народньому Дому вираховуються щорічно в міру дійсної потреби в смітному порядку. Керуючий Міністерством Народньої Освіти Директор Департаменту Позашкільної Освіти ГОСПОДАРСЬКІ ВИДАТКИ по Інституту Інструкторів Позашкільної Освіти. На рік На півроку гривень 1. Найем помешкання для Інституту……… 600.000 300.000 2. О к а д ………………….. 400.000 200.000 3. С в і т л о ……………….. 200.000 100.000 4. Чистка й уборка…………… 100.000 50.000 5. Ремонт помешкання………. 200.000 100.000 6. Поповнення бібліотеки…….. 200.000 100.000 7. Канцелярські видатки……… 100.000 50.000 Разом…………………. 1.800.000 900.000 ГОСПОДАРСЬКІ ВИДАТКИ по Народньому Дому при Інституті для Інструкторів Позашк.Освіти На рік На півроку. гривень 1. Опал будинку……… 1.200.000 600.000 2. Світло……………….. 200.000 100.000 3. Ремонт будинку….. 400.000 200.000 4. Утримання і поповнення бібліотеки…300.000 150.000 5. Канцелярські видатки…….. 100.000 50.000 6. Чистка і уборка…………… 100.000 50.000 7. Інші видатки………………… 100.000 50.000 Разом 2.400.000 1.200.000 Всього на господарські видатки по Інституту Інструкторів і Народньому Дому при ньому потрібно в рік 4.200.000 гривень і на півроку 2.100.000 гривень. Керуючий Міністерством Народньої Освіти Директор Департаменту Позашкільної Освіти ЖУРНАЛ Засідання Фінансової Комісії при Міністерстві Фінансів 29 червням 1920 року ч 69. Брали участь: Голова Комісії ГАЙДОВСЬКИЙ-ПОТА- ПОВИЧ, члени: Буткевич, Мельник, Козловський, Кириєнко й представник відомства РУСОВА. Слухали: законопроект Міністерства Народньої Освіти про відкриття в м.Київі двохрічного Інституту Інструкторів Позашкільної Освіти.Інформація-законопроект цей був розглянутий Фінан- совою Комісією 1 жовтня 1919 року ч 298. Постановили: Розглянувши в друге зазначенний законопроект,Фінансова Комісія висловлюється за затвердження штатів Інституту і Народнього Дому в редакції ухваленій Комісією в засідан- ні 1 жовтня 1919 року /ч.298/ і за асигнування в респо- рядження Міністерства Народньої Освіти в рахунок кошторе- су 1920 року на утримання Інституту й Народнього Дому -1,580.800гривень та на господарські видатки цих закла- дів 2.100.000 гривень. Підписи. З оригіналом згідно:Секретарь Комісії /підпись/ З копією згідно: Діловод Департаменту Загальних Справ У. Д. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ МІСТЕЦТВ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ. до п. Президер-Міністра У.Н.Р. 9.12 90 Додатки: Джкадна записка в справі організації М-ва Преси. Жалоба в справі зміни почи- ну інштитуту загального М-ва. Головному управлінню справами Мінськ. та Н. К. доповідь Приківдаючи до цього дві записки, прошу п. Президера в разі згоди з запитан- ням в них планами і способами вирі- шення справи організації Інформаційного Управління, яку є узагальнення всіх тих позицій тих: до 8-ми осіб, які залишились в складі Міністерства Преса, треба додати ще кількох спеціалістів і розпограбувати з ними працю. Тим часом передбачається справа реорганізації Міністерства – протягом місяця в контуре Інформаційного Управління і останньою ліквідацією М-ва Преси, яка вимагала досить складної розробки та переговорів між балансом втрисували. Павловський Фінансова Комісія, розглянувши в засіданню своєму 16 Серпня 1920 року справу про асигнуван- ня коштів в розпорядження полковника Коновальця на перевезення 60 старшин, що перебувають в Чехах, до Вкраїни, по заслуханню пояснень представника Військового Міністерства Полковника Мельника, ухва- лила: відпустити на зазначену вище справу аванс в сумі 400.000 /чотириста тисяч/ корон австрійських, з умовою представлення в найближчім часі належних розрахунків та справоздань. Згадану суму Полковник Коновальець має одержати з коштів бувшого військово- го фонду, що знаходиться на переховуванні в Посоль- стві У.Н.Р. в Відні і переданий нині до розпорядження Голови Тимчасової закупочної Комісії П.Фе- щенко-Чопівського. Голова Комісії Секретарь Ч.362. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Є М О:19 липня 1919 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. ЧЛЕНИ: А.М.КАРЕНКО. ЧЛЕН-СЕКРЕТАРЬ Ф.Ш В Е Ц Ь. ПОСВІДЧУЮ: Державний Секретарь Л. ШРАМЧЕНКО. УХВАЛЕННЯ КАБІНЕТОМ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про скасування посади Наказного Отамана Народньої Республіканської Армії, про Верховну Головну Команду іі та про Військову Раду. На скасування, зміну й доповнення істнуючих законів постановити 1. Скасувати закон від 24-го лютого 1919 року /Вістник Державних Законів вип.І6, ч.322/, "про утворення посади Наказного Отамана Народньої Республіканської армії та про обсяг прав і обов'язків Головного Отамана Наказного Отамана та Військового Міністра". 2. Командування армією Української Народньої Республіки і виконуван- ня обов'язків Командуючого армією, згідно з "Положеніем про полевое уп- равлення войськ" 1914 року приймає на себе Головний Отаман військ Укра- їнської Народньої Республіки, на правах Верховного Головнокомандуючого, яких зазначено в ст.ст.17-30 згаданого положення. 3. Штаб дієвої армії організувати по штатам №13, доданим до ст.442 " Положення про полеве управлініе войск", зі зменшенням показаної в цих штатах кількості штабних старшин відповідно кількості теперішньої армії при чому Начальникові штабу дієвої армії надати права і функції, яких зазначено в ст.426-431 згаданого положення. 4. Для координації діяльності фронта й тилу утворити Військову Раду, на чолі з Головним Отаманом військ Української Народньої Республіки, в складі членів: Військового Міністра, Начальника Штабу дієвої армії, Дер- жавного Інспектора та представника від Кабінету Народних Міністрів. 5. Статут Військової Ради виробляється Військовим Міністром в поразу мінні з Начальником штабу дієвої армії, і затверджується законодавчим порядком. Голова Кабінету Народних Міністрів В.МАРТОС. Військовий Міністр Полковник ПЕТРІВ. З оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи Військового Міністерства У. Н. Р. Голова Ради народних Міністрів 27 Липня 1920р. До Ради Народних Міністрів. В звязку з виїздом Уряду У.Н.Р. за межі території У.Н.Р., де влада головним чином походить в руках військових, являється необхідність, щоб при Голові Ради Нар. Міністрів в характері її та була військова людина для зносин і звязку з ською військовою владою. Крім цього з огляду на те, що місце побуту Головного Отамана находиться і Уряду віддалені себе потрібний при Голові Ради Нар. Міністрів старшина для звязку з п. Головним Отаманом. Марчи не все на увазі, прохання Раду Міністрів ухвалити встановлення тимчасової посади по Особистій моїй Канцелярії старшини для звязку при Голові Ради Міністрів з призначенням тому всі видів утримання належних по посаді урядовця до доручень У-ї класи. Голова Ради Міністрів Директор Канцелярії КОПІЯ 3.IX.1920 ГОЛОВНА КВАТІРА ПАНАМ МІНІСТРАМ І КЕРУЮЧИМ МІНІСТЕРСТВАМИ З огляду на потребу мати цілком висвітлений програм діяльності Правительства в звязку з ситуацією теперішньої і можливістю поворота на свій терен прошу пп.Міністрів в найкоротшім часі а саме протягом трьох днів з моменту одержання цього листа скласти і подати мені нижезазначені відомості: 1/Стислий звіт діяльності Міністерства з початку евакуації по цей день 2/Такий же стислий план діяльности на найближчий час на Україні 3/Реєстр законопроектів за цей час ухвалених 4/Реєстр закон опроектів складених і наренті 5/Твистр тих,що розробляються,складаються і намічені Зазначені дані прошу направити до моєї Канцелярії в Тарнів ПР. КОЛОВИЧ Голова Ради Міністрів З оригіналом згідно: Ліловод Мошук В. ДО ПАМА ГОЛОВИ КОМІСІЇ ОКРЕМА ДУМКА членів Комісії про розроблення тимчасового закону про форму державного устрою та порядок законодавства У.Н.Р. Директора Галаневича С. до п.І8.- На засіданні Комісії від І серпня 6/р.-ухвалений чотирма голо- сами, в том числі заступника Голови Комісії, проти чотирьох голосів решти комісії п.І8 про те, що до скликання Д.Н.Р. всі права і обовязки Д.Н.Р. покладаються на Раду Народних Мініст- рів. Цей нижчепідписаний висловлює окрему думку проти внесен- ня цього п. І8 в зазначений законопроект по слідуючим мотивам: а/ Цим п.І8 на Р.Н.М. покладаються всі права і обовязки Державної Народної Ради, меж тим ці права і обовязки ще не реєментовані законом, котрий лише згідно п.І цього закону має бути виданий й тому ці права й обовязки, як ще не істнуючі і невідомо вякому обсягу вони мають бути не можуть, само собою зрозуміло, бути покла дені на кого-б то не було, а в даному разі на Р.Н.М-ів.- б/ Пактом І8-Ради Народних Міністрів надаються всі права Д.Н.Р. себ-то меж іншим д право Д.Н.Р. пред бачене 2 част п.І3 цього законопроекту, а саме: що незатверджені п.ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ постанови Д.Н.Р. подаються на розглядацій 14 й що постамова, ухвалена нею в тій-же самій редакції, набирає оста- точно силу закона. Меж тим попередній/п.І7 того ж законопро- екту, ухвалений Комісією, точно зазначений обсяг права Р.Н.М. до 11 законодавства, що постанови ІІ набирають силу закона ли- ше після затвердження їх Головою ДИРЕКТОРІЇ, та оголошення їх звичайним порядком. Таким чином внесення в законопроект п.І8 знаходиться в цілковитій суперечності з попереднім п.17.3 ог- ляду на вищезазначене, ми лично необхідним п.І8 цього законопр- ект/виключити.- Про нашу окрему думку просять докласти в Р.Н.М. при розгляді цього о законопроекту.- Предсідник Державної Ради Директор В. Галаневич ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую 4 серпня 1920 р. З скороченнями; для тих, хто залишається позаштатами утримання видати по 10/ѴІІ-а самих відкомандирувати до Дієвої Армії. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА в.р. Посвідчую: Т.в.о.Державного Секретаря ОНІХІМОВСЬКИЙ в.р. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про встановлення штату Військової Місії в Річі Посполитій Польській. 1/ Доданий до цього штат Військової Місії в Річі Посполи- тій Польській ухвалити і зважати його чинним з 1 липня 1920р.- 2/ Видатки на вдержання згаданої Військової Місії пере- водити з військового фонду. 3/ Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ в.р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР САЛЬСКИЙ в.р. З оригіналом згідно: Ст. Діловод Клишко Додаток до ст. І закону. ШТАТ Військової Місії в Річі Посполитій Польській. НАЗВА ПОСАДИ. | Кількість осіб. | Класа посади | Платня на місяць кожному в польських марках. | В С І М: ---|---|---|---|--- Голова Місії........... | I | III | 24.000 | Ад'ютант............... | I | VII | 9.000 | Референти............... | 4 | V | 14.000 | Булав. Старш. для доручень | I | VI | 9.750 | Обер-старшин. для доруч. | 2 | VII | 9.000 | Начальник Канцелярії... | I | V | 14.400 | Комендант............... | I | VII | 9.000 | Скарбник................. | I | VII | 9.000 | Урядовців............... | 2 | IX | 6.000 | Друкарщінць............ | 2 | IX | 5.400 | Перекладчик............. | I | VII | 9.000 | Кур'єр................... | I | | 3.600 | ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ в.р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР САЛЬСКИЙ в.р. З оригіналом згідно: бт. Діловод [підпис] КОПІЯ. ШТАТИ Дипломатичної Місії У.Н.Р. до Правительства Речі Посполитої Польської з І-го вересня 1920 року. № п/п. Назва посади. Класа. Кількість. Утримання на місяць. ВСІМ НА МІСЦЬ. 1. Голова Місії . . . . III . . . I . . . 30.000 . . . 30.000 2. Радник . . . . IV . . . I . . . 24.000 . . . 24.000 3. Секретарь . . . У . . . I . . . 18.000 . . . 18.000 4. Аташе Старший . . VI . . . I . . . 15.000 . . . 15.000 5. Аташе Молодший . VII I. . . I . . . 12.000 . . . 12.000 6. Перекладач . VII I. . . I . . . 12.000 . . . 12.000 7. Діловод . VII I. . . I . . . 10.000 . . . 10.000 8. Переписчик з чужоземних мов VII I. . . I . . . 9.000 . . . 9.000 9. Канцел. урядовців IX . . . 3 . . . 8.000 . . . 24.000 10. Служник . -----. I . . . 6.000 . . . 6.000 Разом . . . . 12. . . . 160.000 ПРИМІТКА : На підтримання одягу в календарному стані що місяця 25 % місячного утримання персоналу . 40.000 б) на зростаючу дорожнечу 25 % мі- сячного утримання персоналу . . . . 40.000 в) жонатим на утримання родини; бездітним 15 % і на кожну дити- ну по 5 % місячного утримання, загалом не більше 30 % кожному . . . . 50.000 Разом по утриманню персонального складу . . . 290.000 ПРИМІТКА 2 : а) На інформаційні та непередба- чені видатки в розпорядження Голови Місії під відчит місячно . .300.000 б) На Пресове Бюро місячно . . . . 262.275 ———————— Разом . . . . . 562.275 ПРИМІТКА 3 : На розізди (оплата залізниці по дійсній вартості, візники та го- телі) чинів Місії щомісячно . . . . 80.000 ПРИМІТКА 4 : На помешкання Місії та господар- ські видатки місячно . . . . . . 75.000 ПРИМІТКА 5 : Канцелярські видатки місячно . . . . 15.000 ПРИМІТКА 6 : Утримання гаражу та шоферів місячно . . . . . . 35.000 ПРИМІТКА 7 : На допомогу українським грома- дянам місячно . . . . . . 100.000 ———————— Разом . . . . . 305.000 А ВСЬОГО РАЗОМ . . . 1.157.275 Розрахунок зроблено в марках польських. Всього на суму ОДИН МІЛІОН СТО ПЯТЬДЕСЯТ СІМ ТИСЯЧ ДВІСТА СІМДЕСЯТ П'ять марок польських.- Чинність цих штатів не поширюється на урядовців, прикоман- дированих до Місії.- МІНІСТР СПРАВ ЗАКОРДОННИХ (підпис) Директор ДепартаментУ Справ Загальних (підпис) ПОЯСНІВЧА ЗАПИСКА до проекта закону про зміну статтів дипломатичної Місії Української Народньої Республіки в Річі по- сполитій польській та про всебування на утриман- ня її на 1921 рік 13.867.300 марок польських. Дипломатична Місія У.Н.Р. в Польщі, на яку від самого по- чатку її праці впала ціла вага переведення в життя сучасних завдань української міжнародної політики, цілий час свого пе- ребування в Варшаві докладала всіх зусиль для виконання покла- дених на неї Урядом У.Н.Р. обовязків. Ільки своєю невтомною працею при загально відомих таких як моральних, так і матері- альних умовах змогла вона виробити для Уряду У.Н.Р. підстави 1 грунт, на яких Уряд може провалити свою працю і в сучасний мент. Але й нині Місія не тільки не перестала бути єдиним з важ- них чинників в дальшому розвою Української державної та міжна- родньої політики, але навпаки, вона навіть стала найважнішим осередком, в якому визегадані питання переважно перехрещують- ся й шукають користного для нашої Республіки вирішення. Не по- миллючись можна сказати, що вона є лучником між Урядом У.Н.Р. і закордонними представництвами та громадянством. Виконання тої відповідальної роботи, яка лягла на Місію в значній мірі залежить від умов праці морального та матері- ального характеру. До цього часу умови ці з огляду на загальне політичне по- ложення були такого роду, що склад Місії лише завдяки своєму високому розумінню ваги справи і хвилі з великими зусиллями поборював труднощі праці. Істнуючи до тепер штати Місії, в ос- нову котрих лягли ціни листопаду 1919 року, уже від довшого часу не відповідають вимогам життя, бо дорожнеча зробила вели- чезний поступ і нині більше як за рік часу дійшла до того, що отримавши місячну платню, урядовці Місії вже після кількох днів залишаються без грошей, бо примусені ліквідувати борги не відступаючи від продажу одягу та інших власних речей. Витворити умови нормальної праці може лише основний пере- гляд та зміна дотеперішніх штатів місій. Через те і вважаючи що нормальна й продуктивна праця місії вимагає негайного побільшення платні урядовцям, ії хоча-б пропорціонально до платні, яку одержують урядовці поліції та інших урядових установ м. варшави, Міністерство закордонних справ представ- ляє на розгляд і затвердження проект штатів місій на час з 1-го вересня 1920 року і до кінця 1921 року. При уложеню окремих вищих статтів представлених шта- тів місій, Міністерство кервалось нижченаведеними міркуван- нями. Персональний склад місії з огляду на загальне пересунення роботи місії із сфери загально-політичної в сферу посольсько- консулярну і тому відповідно ослаблюється в посадах по- літично-представницьких, а скріплюється в посадах кан- целярсько-ділових, чого вимагають обставини праці в Вар- шаві. а/ насується посада заступника голови місії; б/ число радників з огляду на зменшення політичної роботи в місії по переговорам з польщею та перевен- сення фахової роботи в спеціальні місії /торговель- но-економічну та військову/, зменшується з 1-го до 1-го; в/ насується посада крізконсульта; г/ назва "діловий секретар" змінюється на назву "се- кретарь", а посада помічника його насується; д/ посади "аташе" залишено в попередньому числі 2-х, на одного з них покладається праця зв'язково-полі- тична по дорученню голови місії для зв'язку з поль- ськими установами та закордонними представництвами в польщі, вироблення вз 1 т.н., другий аташе про- водить канцелярійну працю в діловодстві консулярно адміністраційному; е/ залишається як чисто фахова посада "перекладач" з огляду на постійну потребу такої людини не тль- ни для праці в самій місці, а також при різних пер- трактаціях, які доводиться вести командирським Уре- дом особам з різними закордонними представниками. ж/ замість скасованих канцелярійних посад помічника се- кретаря, бухгалтера та снарбника-екзекутора, зали- шається лише одна посада "діловода", який має перей- няти на себе всі обовязки та працю по скасованим по- садам. з/ залішається одна посала переписчика з чужоземних мов, як фахова і кінечна в праці місці замість попередніх 2-х посад, відчисляючи переписчиків з польської та української мови в розряд канцелярійних урядовців; 1/ відповідно до пункту "з" число канцелярійних урядов- ців збільшується з 2-х до 3-х осіб, а також і тому, що к/ посади дипломатичних гонців насується і зв'язкова служба "гонців" покладається на канцелярійних урядов- ців. Таким чином загальне число співробітників, яке по сте- рим штатам виносило 29 осіб, зменшується до 12 осіб. ДАГНЕ УТРИМАННЯ при сучасній поступово зростаючі дорожнечі життя частими катастрофичними змінами, уложення сталих ста- вок утримання на довгий час являється річчю важке не- можливою і тому доводиться умовно брати ставки, які на початку і кінці якогось періоду часу не були-би такими різними та не мали в супереч з вимогами життя. при уложення ставок бралось на увагу, що персонал мі- сці мусить нести збільшені видатки з огляду на веден- ня готельово-рестораційного життя. Що до загальних умов життя, то для відповідного освітлення їх при цьо- му подаються слідуючі відомості : 1/ Мінімум платні рялового поліцейського постово- го в м. Варшаві виносить 5.000 марок польських в мі- сяць при державнім одягу, помешканню та харчовому наї- ну. 2/ Урядовцям польських державних інституцій в кінці 1920 року значно побільшено платню, а саме : урядовцям VI кл. до 14.000 поль.мар. І V кл. до 13.000 поль.мар. в місяць та крім того вони в рік дістають 15 місячну платню, харчові депутати, деневі продукти, шкіру і ма- теріали на одяг. 3/ Робітники-кельнери одержують до 15.000 поль.мар. місячного утримання. До примітки 2-01 : а/ Суми, призначені на інформації та непередба- чені видатки залізничні як і в попередніх штатах у висоті 300.000 поль.мар. ці гроші призначають ся на підтримання українських громадян та куль- турно-освітніх національних установ в Польщі. б/ видатки на утримання пресового відру згідно з приложеними штатами і роз'ємро виносять місячно 252.270 поль.мар., яку суму проситься асигнува- ти на сю ціль. До примітки 3-01 : з огляду на підвищення залізничного тарифу та візьників, як також внаслідок на потребу висланні по найменше 2-х курерів в тиждень, що обходити ся по теперішнім цінам коло 5.000 поль.мар. за одну поїздку, асигновання по цьому параграфу піднесено до 30.000 поль.мар. в місяць. До примітки 4-01 : з огляду на збільшення квартирної платні на 300 %, а також здорожання палява на 600 %, на малом помешканні для місці та реєстраційних са- льонів необхідна сума 15.000 поль.мар. /попе- редніми штатами було встановлено 6.000 польма До примітки 5-01 та 7-01 : Суми асигновань залізнично без змін, як і в по- Вій. Хвил. в примітці 4-01 іг 100.000 м. п. диспенсовано до 20.000 передніх штатах. до примітки о-оі : суму асігновання зменшено до 35.000 ма- рок польських містично.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Лідманс М. Кіркович Директор Департаменту справ загальних Якінський МІНІСТЕРСТВО ПОШТИ І ТЕЛЕГРАФУ Департамент Загальний Канцелярії 15 березня 1920 р. 2257. Маріоп, Вч.-м. 43/ 15/IX-1949 року До Пана Державного Секретаря - 33 Надсилачи при цьому законопроект, Про всіг- нування в розпорядження Міністра Пошт і Телеграфу на ремонт авто та на придбання матеріалів тривалих /30.000 / тисяч марок польських, ласкаво прошу Бачю, Пане Секретаре, розпорядження про внесен- цього Законопроекту в засідання Ради Народних Мі- ністрів на 15-е сього вересня б/р.- ДОДАТОК: Законопроект з пояснючою запискою і витяг з журналу засідання Фінан- сової Комісії від 31 серпня 1920р. Міністр Голова Канцелярії ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЄМО "вересня 1920 року.-" ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ЧЛЕНИ: Член Секретар УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОНОПРОЕКТ про асигнування в розпорядження Міністра Пошт і Телеграфів на ремонт авто та на придбання матеріалів ТРИДЦЯТЬ / 30.000 / ТИСЯЧ марок польських. Асигнувати в розпорядження Міністра Пошт і Телеграфів на ремонт авто та на придбання матеріалів ТРИДЦЯТЬ / 30.000 / ТИСЯЧ марок польських.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ПОШТ І ТЕЛЕГРАФІВ ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА. до законопроекту про вслідування в розпорядженні міні- стра Пошт і Телеграфів 30.000 марок польських на ремонт авто та на придбання матеріалів, як то: бензину, масла і таке д. Майбутнєся в розпорядженню Міністерства Пошт і Теле- графів авто марки " МЕТАЛУРГИК " прийшов в повну непри- годність для користування, через що по прибутті в Тарно був відданий в майстерню Ф. КУКУЛЬКИ в ремонт, який по договору обійшовся в 20.000 марок польських. Для того щоби машину пустити вход вимагається предбати: масла, бензину і інших матеріалів на що необ- хідно до 10.000 марок польських. Разом на ремонт і утримання авто проходить всігу вати 30.000 марок польських.- МіністраПошт і Телеграфів ДИТЯГ. З журналу Фінансової Комісії 31 Серпня 1920 року Ч. 21. СЛУХАЛИ: Додаткове пояснення представника Міністерства Пост і Телеграфів покликаного на засідання на підставі відношення Мі- ністерства Пост і Телеграфів з дня 25 Серпня б/р. під Ч.8196, в справі відпуску коштів на ремонт калєжного Міністерству авто. УХРАЛИЛИ: Заслухавши пояснення представника Міністерства Пост і Телеграфів про скористання маччогося авто для справи зв'язку Уряду У.Н.Р. зі Ставком Головного Оглядана і повідомлення про те, що сума в 80.000 марк. польських вже фактично витрачена на ремонт авто адміністративним розпорядженням Міністра Пост і Те- леграфів з київих джерел, постановлять: Лишаччась на грунті попередніх постанов в цій справі / Журна- льні постанови Ф.К. з дня 25 Липня та 18 серпня б/р. вислови- тись за те, що , в разі позитивного розіршення Радою Народнік Міністрів п'ятаки про істнування гарячу при Міні- стерстві Пост і Телеграфів, прохаемо сума в 20.000мр. польських має бути відбуцена в конторським порядкові. З копією згідно: Начальник Канцелярії Провірив: Ділонод До п. Голови Ради Народній Міністерств. 14 вересня 1920 р. 68 м. Тарнов. Прикладаючи при цьому заяву- попрошення: 1) про Статут єдиної Школи в 10 примірниках та 2) про відкриття Університету позаш- кільної Освіти в Чернігові, прошу вас внести їх на роз- гляд Ради Народних Міністрів. В. о. Верхового Міністерства Народної Освіти Сп. Аргамаков У.Н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДО ППУ МІНІСТРІВ І КЕРУЮЧИХ МІНІСТЕРСТВАМИ 2 " лютня 1920 р. ч. /28/ На засіданні I-го Комітету було поставлено питання про реєвакуацію Уряду і установ У.Н.Р. і лишилось воно одкри- тим. Через те прохання ПП. МІНІСТРІВ І КЕРУЮЧИХ МІНІСТЕРСТВАМ дати розпорядження підлеглим відомствам і установам остав- ватися тим, де вони зараз находяться і провадити дальше регулярну роботу. Реєвакуація по власній ініціативі або заходи до неї в роді висилки квартири, передчасне дбання про вагони но можуть бути ні в якому разі допущені, бо це вносить тільки деворганізацію. Перед якого не будь відомства чи установи на друге місце з меншої одержання цього листа можливий тільки щод по докладу відповідного Міністра і мови попередньою аро- дсою. Коли справа реєвакуації остаточно вясується, питання це буде поставлене і вирішене в відповідний і належний спосіб. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Т.З.О. ДИРЕКТОРА КАНЦЕЛЯРІЇ Коміс. Номер 39 Договір по земельній гарантії Францеза Бориса згідно 11 листопада 1925 р. №68. Проєкт Ухвалений Радою Народних Міністрів Закон Про встановлення пільгових ставок плати за земельні квартири для службовців Центральних і Місцевих Адміністрацій при Урядов. 1. Замість пункту 5 Статуту 1920 р., про встановлення пільгово- го ставки плати за земельні квартири для службовців загермінської Вадим-Середньої України службовців Центральних і Місцевих Урядов вей Раджону" прийняти: 2. Встановити розмір ставок плати за земельні квартири для Державних Заможників на всіх пільгових умовах Урядов на названня терміни: Прийнятий розмір плати вартості Центральних Державних Урядов в пенсіонній касах. Нагод посад Розмір пільгової Плану оплати квартири посади Заможник Ради Народних 30.000 1. Міністрів Побережний Міністр 55.000 2. Державного Повідомлення 45.000 4. Вище- Директора 40.000 5. Начальник Відділу 38.000 6. Старший Рівень 32.000 7. Дивовог Помічник Дивовог 28.000 9. Канцелярський Зам. 15.000 3960 Село Ради військове 40.000 IV Ребізово 37.000 V Урядовець по добровольцям 34.000 VI -32.000 VII -29.000 VIII -27.000 Соловець Фундаменти 40.000 V, VI, VII, VIII Острови Реконструкція 38.000 VII, VIII Волокоподіл 35.000 VII, VIII Будівлямєс 32.000 VII, VIII Окремий 30.000 VI Статки Радицький 28.000 IX Радицький 27.000 IX Пом. Святошинської 24.000 IX Екзекутора 28.000 IX Соловець Островищі 30.000 VIII Примінення по військовому 40.000 для Надзвичайного ВІКУ по військовому взятку до 29.000 VII, VIII Статки Статицького 32.000 VIII Статицький 30.000 IX Радицький 27.000 VII, VIII Військовий 29.000 VI Гранову 34.000 VI Противник 24.000 IV Приписка:1 В кожній пам'яті, що ведуть розписи з урахуванням із місцевих та Казначейських держав (вони не повинні бути на кого-небудь) в розпорядженні, що використовуються 20% відповідних окремих поясань, зробленої на одержання своєї частини пам'яті для Надзвичайного розпису, який він залишає у своєму розпорядженні. Священники та Духовенство. Умовно, що селяни здають остроги Волокоподіл, в разі не даних Казначейських пам'ятей, які загалом у цих примітках: одержуються ще 15% від витрат. Приписка:2. Наказати всім розписним по місцевостях Устюжанських, Волокоподіл, Святошинського та інших Волокоподіл, а також Казначейських Робочих відомств Повинності Міністерства з усіма розписами пам'ятей - 82. 40 заявлено від Надії інших місць випробування до Духовного Вище-Друкованого та Факультету Релігійно-земельних умов, з яких Прикінченко: 3. розподіл вагону ремеслових майстрів діяльностями для сільських поселень, Водопійник - на 28%, а Кривий Рог - того є діти, то здатність оце на 10%. На ранку розмови вони підходять до роботи, яка не може бути використана для сільських поселень. В інших місцях звичайною є діяльність, яка повинна бути виконана на сільському господарстві, а також у роботах для сільських поселень. В інших місцях звичайною є діяльність, яка повинна бути виконана на сільському господарстві, а також у роботах для сільських поселень. Компенсаційний позивував на звичайну державу, і першою на однієї 90% надбавки на всі виробничі майстерності. Знаходиться розмови: 90% надбавки на постійний розподіл за статусом підзвичайних, 40% компенсації росту вони. Прикінченко: Досвід даних майстрів, які згруповані у цих громадах не зазналися, але позитивно в історичних подіях. Кожен умовний, встановлюється планом випробування держави інших посад, Компенсація, за якою звичайна робота, зв'язана з оплатою, встановленням найменшими ростами. Якщо позитивні місця не ідентифіковані, то це повинно бути переконуване. Компенсаційний план звичайного випробування в оголошених умовах, якщо місце не відоме, компенсація для посад місцевих Касен "Незалежним ростом", що звичайно позитивні держави зазналися. Якщо це припинилося у "близьких випадках, то встановлення для посад повинен бути найменшими ростами". II Визначається позитивність звичайної держави в громадах. Місцеві держави сільських містечок, якщо вони не можуть бути використані для сільських поселень. Минувальний рост Планові сільського господарства. 406. Для осіб, оз. у зв'язку поблизу вищерозмірних кінців. IV 36.000 V 33.000 VI 31.000 VII 29.000 VIII 28.500 IX 24.000 X 21.500 XI 25.900 Для осіб, оз. у зв'язку з Кале - 24.000. Прийнято: На суперечки, і чинну розробку здійснення, повинен протягом двох місяців внести на погляд до розділу 11-го з 2006 року IV Закон усь будь-якими матеріалами, які мають пов'язаність із цим питанням. Любов Рада Молодих Вчених Державний Секретар Звітка. Любов Дріманова. Клінік Управління (в. р.) Сергійна З. Лисанько (в. р.) З звітним докум: Сергійна Дріманова, Клінік З. Лисанько (в. р.) У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ДЕПАРТАМЕНТ Фінансовий 12 жовтня 194р. 842 Станислав ДО РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Доклад. По відомостям, які одержуються з теренів України, звільнених від ворога, весь медичний персонал, та аптечне майно вивезено бойовиками і таким чином вся людність залишається в разі розповсюдження пошесних хвороб без лікарів і лік. Коли зараз ще і нема масових хвороб то з початком зими, завдяки не сприйомим економічним умовам життя, вони безумовно будуть; навіть можливі епідемії черевного тифу, гіпшанки та інших. Маючи зазначене на увазі я рахую необхідним забезпечити прийоми урядовців Центральних та місцевих Установ необхідними медикаментами шляхом закупки їх в Речі Польській Посполитій для якої мети і прошу відпустити в моє розпорядження ДЕСЯТЬ МІЛІОНІВ гривень. Зазначену покупку потрібно перевести негайно приймаючи на увагу можливий скорий від'їзд на Україну. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: жовтня дня 1920 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчує: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про асігнування в розпорядження Міністра Народнього Господарства 10.000.000 гривень для закупки медикам- ентів. 1. Доручити Міністру Народнього Господарства закупити медикамен- ти для заосмотрення потреб Центральних і місцевих Установ У.Н.Р. 2. Асігнувати для вазначеної мети в розпорядження Міністра На- роднього Господарства авансом ДЕСЯТЬ МІЛІОНІВ гривень. 3. Порядок і розподілення і умови відпуску медикаментів встанов- ляються по згоді Міністрів - Народнього Господарства, Фінансів, Здоровля і опікування і Державного Контроля. 4. Закон ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА Е.Кримін На поле листа Парніль Отель Подоленський Мріємцю Єрхинко Рада Мріємців пропонує Вам негайно повідомити до Парнова Обов'язки передати Зобаршому Мріємця Степановському Голове Ради Мріємців Олінії Вікентичу Р: 1897 6/40 У.Н.Р. МІНІСТР ШЛЯХІВ "15" жовтня 1920 р. ч.33... М. Станиславів. ДОПОВІДЬ ДО РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. В звязку з звільненням частини тері- рії У.Н.Р. і посування Українських військ наперед виникла необхідність для забезпе- чення постачання військ всім необхідним і налагодження життя країни негайно від- новити залізничний рух на зруйнованих вій- ськовими подіями залізницях. В першу чергу передбачається налагодити рух і відбудувати зруйновані залізниці на Поділля і Волині в районі фактично занятe- му Українськими військами, а саме на діль- ницях: Гусятин-Ярмолинцi, Камянець Под.-Шепетів- ка; Волочиськ-Проскурів-Жмеринка; Жмери- нка-Казятин, Жмеринка-Байлярка, Жмеринка- Могилів і Козятин-Вердичів-Шепетівка. Загальний протяг цих дільниць біля 838 верст. Перелік робіт, які потрібно зробити на протязi цих верст, крім робіт по перешивці на частини дільниць, котрі провадяться по окремому кошторису, а та- кож розцінка і вартість їх докладно пере- лічені в додаваємій до цеї доповіді рос- кошторисi. В цей кошторис ети робіт безпосереднє по відбудові зруй нованих залізниць включена вартість обо рудовання і сформування однієї ремонтної валки здібної для провадження вояких будівельних робіт. Перелічені в кошторисі роботи перед бачасть відбудову залізниць не до стану їх до 1914 року, а лише до стану забезпечуючого залізничий рух в тих невеликих розмірах, які ставляться з одного боку невеликою провозною здатністю залізниць, з другого боку сучасним аруйнованим економично-фі нансовим життям країни. Кількість робіт показаних в кошторисі вдоско на підставі досвіду руйнувань залізниць за останні два роки війни, а також на підставі частко вих відомостей що надійшли з прифронтової полоси. Положена в основу розрахунку норма платні чорно- робочому за 8-ми годинний робочий день 800 карб. принята на підставі повідомлень осіб, що прибули з України, про ціни на робочі руки і вартість нашої валюти. Кошторис на роботи по відбудові 838 верст складена, як вище зазначено, на суму 1.363.200.000 гривень. На роботи першої черги до І-го січня 1921 року Міністерству Шляхів потрібна для виконання цих завдань сума в розмірі 807.270.000 гривень. Тому на підставі всього вищезазначеного, має за честь прохати Раду Народніх Міністрів на роботи по відбудові зруйнованих військовими подіями залізниць в межах 838 верст на дільницях: Гусятин-Ярмолинці, Камянець Под.-Проскурів-Шепетівка, Волочиськ-Проску рів-Кмеринка-Козятина-Бердичів-Шепетівка, Жмеринка- Могилів, Жмеринка-Вапнярка, крім робіт по перешивці на нормально-європейську колію, з оформленням 1 пов ним обладнанням ремонтної валки затвердити кошто- приєднати в повній сумі в розмірі 1.363.200.000 гр а на приступ до роботи і на роботи І-ї черги до І-го січня 1921 року відпустити в розпорядження Міністра шляхів 807.270.000 гривень МИНІСТР ШЛЯХІВ Степаненко Директор Департаменту Павлович. Нового Будівництва З оригіналом згідно Голова Облради Наказ Головного Командування Військ Української Народньої Республіки від 19 Жовтня 1920 року ч: 083 § I. Трехрічна безупинна боротьба країни синів нашого народу з ворогами самостійності нашої Держави заслуговує високої похвали й нерідкадно вимагає особливого відзначення тих із них, які своєю хоробрістю в боях або енергією та нев- станньою працею принесли визначну користь для Держави. Для здійснення цього завдання в Українській Республіканській Армії встановлюються ордена: I, Визволення й 2, Відзнака Залізного Хреста, статути яких дочого прикладаються. § 2. Порядок нагороди цими орденами й умови при яких можливо нагороджувати тим чи іншим орденом, а також зв'язані з ними п- привілеї зазначені у відповідних статутах цих орденів. § 3. Взаємне старшинство орденів встановлюється таке: а/ Орден Визволення I-го ступня. б/ - - Визволення 2-го ступня. г/ Відзнака Залізного Хреста. Примітка: Ордена й відзнаки чудоzemних народів лічуться нижче Українських в порядковій поступовності. § 4. Відзнакою Залізного Хреста можуть бути нагороджені по при- суду Ради Залізного Хреста лише особи, які брали участь в поході 6/XII.1919 року по 6/V.1920 року, незалежно від наго- роди іншими орденами. § 5. Приймаючи на увагу можливість нагородження зазначеними вище орденами осіб на тільки військових а й цивільних а також підданих інших держав-Військовому Міністру одночасно з цим подбати про проведення статутів про ордена через Раду Народних Міністрів. ДОДАТОК: Статути Ордену "ВИЗВОЛЕННЯ" і відзнаки "ЗАЛІЗНОГО ХРЕСТА." Головний Отаман: ПЕТЛЮРА. в.о. Військов. Міністр Генталсу Генерал Поручник: Галкин У.Н.Р. Міністерство Шляхів Департамент Водяного та Шосового Господарства 22 жовтня 1920 р. ч...... К О П І Я ДО РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Д О П О В І Д Ь. М.Станиславів. В сучасний мент на звільненому від боль- шовиків терену України мається більш як 400 верст державних шосових шляхів,які належать до У /Проскурівської/ і VI /Камянець-Под./ діль- ниць Київської округи шосейних шляхів. Ці шосейні шляхи мають зараз дуже велике не тільки вагально-державне,але,крім того страте- гичне значення особливо при тих тяжких умовах відносно рухового складу,в яких опинились за- лізниці,1 через це повинні знаходитись в тако- му стані,який би відповідав їх значенню. Але події останніх років дуже тяжко відізва- лись на нормальному істнуванню шосейних шляхів і особливо пострахдали мости,які в різний засіб п попсовані,або 1 цілком знищені. Отже необхідно негайно на шосейних шляхах від- будовати цілком знищені мости,а також відремон- тувати і останні мости 1 таким чином привести ці шляхи знову в проїзжий стан. На підставі надісланих з ліній вимог складе- но прикладаємий при сьому кошторис на самі необ- хідні в першу чергу роботи по відбудовлі й ре- монту мостів на суму 53.025.000 гривень. Докладаючи Раді Міністрів про зазначену невід- кладну необхідність упорядкувати шосові шляхи У і VI діл.,як маючих зараз велике стратегичне значення,Міністерство Шляхів має за честь проха- ти асігнувати йому на відбуділю і ремонт знищених і попсованих мостів на посейних шляхах кредит в сумі:пятьдесят три міліона двадцять пять тисяч гри- вень /53,025.000 грив./.- За МІНІСТРАШЛЯХІВ ПИЛИПЧУК Директор Департаменту Водяного та Шосового Господарства Інженір Шовгенів З оригіналом згідно: Директор Департаменту Вод.та Шос.Господарст.Інженір ВИТЯГ з журналу Фінансової Комісії 22 лютня - 1920 року Ч. 62 СЛУХАЛИ: Представлені Міністерством Шляхів: I/Контроре на реєвацкацію та відбудову ушкодженого військовими подіями рухомого складу залізниць У.Н.Р. для протягу 838 верст, проект постанови про затвердження названого контрорису та асігнування кредиту на ці роботи та доповідь Міністр Шляхів до Голови Ради Народних Міністрів в справі згаданого законопроекту; 2/ Законопроект про асігнування в розпорядження Міністра Шляхів 53. міліона 25 тисяч гривень на відбудовлю мостів на У і VI Дільницях Київської Округи Шосових Шляхів та контроре робіт по згаданій відбудовлі мостів. УХВАЛИЛИ: I/ Законопроект ухвалити з де-якими змінами, в редакції до цього журналу прикладаємій, зазначивши при цьому, що самий відпуск асігнуваних на переведення в життя законопроекту кредитів має бути здійснений лише після остаточного з"ясування питання про відпуск Польською Владою Рухомого залізничного складу; висловити побажання, аби Міністерством Шляхів були представлені данні, які б обґрунтовували норму потреби в 3 - х паротларах, які не були подані до Фінансової Комісії; 2, Вважаючи на те, що Законопроект не має характеру не відкладності і має на увазі обслуговування потреб місцевого значення, не знайти модливим в очасний момент висловитися за відпуск передбачаємих законопроектом асігнувань. З оригіналом згідно: Секретар Комісії /Підпис/ З копією згідно : Директор Департаменту Водяного та Шосового Респорта /підпис/ МИНІСТЕРСТВО ПЛЯМІВ. 28 лютого. Повідомлення ( Мін. Ри) КОНТОРИС На роботи по відбудівлі зруйнованих військовими подіями постів на V. і VI Дільницях.- Ч. Роз- діл. НАЗВА РОБІТ ТА ВИТРАТ Кіль- кість та розмір Ціна на одиницю. На суму в гривнях. 1. По VI Дільниці. Відбудовати міст на 18 верст Кам'янець-Ісаако- вецького шосе через р. Чванчик отвіром...... 19 с. 700.000 13.300.000 2. Відбудовати міст на 68 версті на Кам'янець-Дунає- вецькому шосе отвіром 5 с. 700.000 3.500.000 3. Відбудовати міст на 48- верстві Дунаєвці-Катю- жанське шосе отвіром... 1,5 с. 700.000 1.050.000 4. Відремонтувати істную- чих мостів порог.сажень 113 с. 175.000 19.775.000 РАЗОМ.... 37.625.000 II. По V Дільниці. Відремонтувати істную- чих мостів в погон.сажень 88 с. 175.000 15.400.000 РАЗОМ.... 15.400.000 А разом по V і VI дільн. 32.025.000 Директор Департаменту Водяного і Шосейного Господарства Інженір Михайлов ПРИМІТКА. 1 - 3. Прийнявши вартість де будівлі до війни І-ої пог.саж. древ"яного моста з биками в 1.000 гривень, а коефіцієнт подорож- чання рівним 700/середня вартість робочого дня до війни 2 - 3 гривні, а зараз 2.000 гривень; коштовність будівельних матеріалів збільшилась в 600 - 800 раз/, будемо мати вартість одной пог.саж. мосту рівної 700 гривень. 4. В сучасний мент звільнено від больщовиків та УІ Дільниці біля 225 верст шосейних шляхів.На версту шляхів приходяться пе- ресічно І/2 сажені мосту; таким чином, довжина всіх мостів в приня- та рівною 113 сажень.Зруйнованість цих мостів приймаєм в 25%, тоді вартість роботи по відбудові І пог.сажені мосту буде рів- на: 700.000 Х 0,25 = 175.000 гривень. 5. На У Дільниці звільнено від больщовиків біля 175 верст шос.шлях.;на них мостів всього: 0,5 саж. Х 175 = 88 пог.саж.. Коштовність ремонту І пог.сажені /по п.4/рівна 175.000 гривень. ЗАКОН Ч.І. Дня………жовтня 1920-го року Про асігнурація коштів на відбудівлю зруйнованих військовими подіями залізниць на протязі 838 верст. І/. Затвердити розціночну відомість на роботи по відбудовлі зруйнованих військовими подіями залізниць на протязі 838 верст на дільницях: Волочиськ-Проскурів-Ямеринка-Казятин-Шепетівка, Ямеринка-Вапнярка, Ямеринка-Могилів, Кам'янець Подільський-Проскурів-Шепетівка і Ярмолинці-Гусатин в сумі один міліард сто вісімдесят один мільон шістсот тисяч гривень /1.181.600.000 грн./ з розподілом виконання цих робіт на дві черги, а саме: в першу чергу до І січня 1921 року віднести роботи на суму шістьсот тридцять чотири мільйони шістьсот вісімдесят вісім тисяч гривень /634.688.000 грн./, а в другу чергу на протязі 1921-го року решту робіт. 2/. В разунок суми 1.181.600.000 гривень зазначеної в §-І цього закону на роботи першої черги до І січня 1921 року відпустити з коштів Державної Скарбниці в розпорядження Міністра Шляхів шістьсот тридцять чотири мільйони шістьсот вісімдесят вісім тисяч гривень. /634.688.000 грн./ в порядкові надзвичайного кошторису. 3/. Чинність цього закону вводиться в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ШЛЯХІВ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую " " жовтня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую: Т. в. о. Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про скасування Управлінь Хліборобства та Державного Майна і Управління бувшої Київської Удільної Обуги та про органи керування справами, що підлягали зазначеним Управлінням. I. Всі Управління Хліборобства та Державного Майна і Управління бувшої Київської Удільної Округи разом зо всіма їх штатами касуються. ПРИМІТКА: Урядовці зазначених Управлінь в разі коли вони не залишаються на службі, залишаються поза штатом. 2. Державне майно та справи по проведенню різних робіт та інших, якими керували Управління Хліборобства та Державного Майна та бувша Київська Удільна Округа, підлягають керуванню установ, зазначених нижче в ст.ст. 3-9. 3. Забрично-заводські підприємства, а саме: цукроварні, гураївні, броварні, цегельні з участками під кар'ери, а також млини промислового значення, себ-то ті, що мають більш двох поставів, разом з землею, зайнятою під садиби цих підприємств / заводською територією/ підлягають керуванню відповідних органів Міністерства Народного Господарства. ПРИМІТКА: а/ водяні млини, з якими тісно сполучено якене- будь спеціальне господарство сільсько-господарського характеру, коли воно має самостійне значення, підлягають керуванню Міністерства Земельних Справ в порядку ст.5. б/Черепичні, гончарні та цегельні заклади, які підлягали Губер- ніальним Управлінням по сільському огнотривелому будівництву і ма- ють завданням підтримання сільського огнотривалого будівництва, за- лишаються в керуванню Міністерства Земельних Справ. в/ В межах ліквідації зазначених в ст.3. абрично-зводських підприємств земельні площі, що буди під цими підприємствами, перехо- дять до порядкування Міністерства Земельних Справ на загальних підтес- вах. 4. Державні ліси з усім лісовим маїном і з тими нелісовими ста- ттями, що на підставі ст.І. закону про ліси від 13.січня 1919 року вхо- дять склад лісового фонду; лісові землі, придатні для ближньо до лісорозве- дення; державні лісотехнічні заклади, як: май прикладу чартаки, смолокур- ні, парні, то-що; лісові школи; справи державних лісів; справи, що стосуються державного лісового господарства та взагалі, справи що до всіх державних заходів лісового характеру - належить дові дома губерніаль- них Лісничих. 5. Дачні участки; будинки різного призначення / помешканьні будинки, крамниці, заїжжі двори, тощо/- за винятком тих, що належать до абрич- но-зводських підприємств, та/ тих, що обслуговують земельні та інші у- частки, які входять в склад земельного фонду; млини, які мають не більш двох поставів, та інші винаганні /обронні/ статті земельного характе- ру підлягають тимчасовому порядкуванню Губерніальних Лісничих. ПРИМІТКА: В тім разі, коли деякі з зазначених тут статтів, по впадності господарства чи значності його розмірів, вимагатимуть захової господарської організації, вош можуть бути підпорядковані окремим у- становам Міністерства Земельних Справ. 6. Доручити Міністерстві Земельних Справ зазначені в ст.5. закону ви- ненмані статті, за виключенням дачних участків, ліквідувати шляхом при- стосування їх до потреб державних, а в разі неможливості - шляхом про- дажу громадським самоврядуванням або загально-користним установам, това- риствам, спілкам і керешті окремим особам. 7. Виноградники, сади та заїжджі до виробу вин то-що підлягають керу- ванню органів Міністерства Земельних Справ по Окремому Виділу Будів- ництва. 8. Справи і майно гідротехнічного характеру підлягають керуванню Губерніяльних Інженер-Гідротехників. 9. Іншими справами, окрім зазначених в статтях 3-8, порядкує Міністерство Земельних Справ або безпосередньо, або через існуючі місцеві установи чи урядових осіб. 10. Всі права і обов'язки Начальників Управлінь Хліборобства та Державного Майна та Начальника Бувшої Київської Удільної Округи щодо керування справами або передбаченою законами їх участі в нарадах, комісіях, те-що, покладається на керовників належних губерніяльних чи інших відповідних установ Земельних Справ та Народнього Господарства. II. Ліквідація Управлінь Хліборобства та Державного Майна та Бувшої Київської Удільної Округи переводиться на підставі інструкції Міністра Земельних Справ. I2. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ В. КРИШЕНКО. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Ю: " Листопаду 1920 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОР І Ствердив: Державний Секретар УЧАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н Про зміну законів 14 вересня і 5 жовтня 1920 року відносно мобілізації в звільнених від ворога повітах У. Н. Р. для поповнення Армії і кадрів народньої міліції. I. Артикул 2 закону 14 вересня 1920 р. "про мобілізацію" в звільнених від ворога нашою Армією повітах У.Н.Р. для поповнення Армії", разом з приміткою до нього, артикул 10 зазначеного закону, а також артикул 3 закону 5 жовтня 1920 р. "про мобілізацію для поповнення кадрів народньої міліції", - скасувати, повернувшись до керування законами, які істнували до 14 вересня 1920 р., а саме: в справі мобілізації законом 13 січня 1919 р."про заклик військових до дійсної служби" та внесеними до нього законами 17 лютого, 27 березня і 31 липня 1919 р. змінами; в справі призову до виконання військової повинності новобранців-законом 26 січня 1919 о."про достроковий призов народжених в 1899 році" та внесеними до нього законами 4 серпня і 4 листопаду 1919 р. змінами, законом 7 квітня 1919 р."про достроковий призов народжених в 1900 році" і відносно переосвідування білобілетників-законами І вересня 1919 р. та 12 жовтня 1920 року. 2. Надати правозастосуванню тим місцям, які переводять мобілізацію військовообов'язаних давати козакам, що підлягають мобілізації, відстрочки терміном до 3 місяців, в слідуючих випадках по родинному стану: а) коли у закликаємого по мобілізації вдовця лишаються малолітні діти, які потрібують догляду та опікування і б) коли у закликаємого по мобілізації лишаються малолітні діти і тяжко хора чи божевільна жінка, що потрібує догляду. ПРИМІТКА: Продовження зазначеної в цьому артикулі відстрочки залежить від Військового Міністра. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ У. Н. Р. ДРІВАНИЙ СЕКРЕТАРЬ " " Грудня 1920 р. Ч:...... м.Тернів. Частина службових Усеванов У.Н.Р. розсилку- вання в Польщі в Листопаді б.., до Камен- ця, була задоволена ніс чином утриманим по закону 25 березня б., а решта, яка не по до РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. потім були розсилкуваною по закону 5 Серп- ня б.р. Нем тим реєвакуванні урядовці про- були на Україні до нової еволюції до Поль- щі лише з 4 по 19 Листопаду. А тому урядов- ці скидувані вгрупу в Каменці до Польщі по- внинні, до одержаного імк в Каменці утриман- ня на листопад, по закону 5-го березня, одер- жаним утримання це досягло за 14 діб по за- кону 5 Серпня б.р. /час перебуття на терені Польщі/ і про не з позитивного богу не вищає жодних сумнівів. Але зазначені урядовці, залишки тихтих умов цієї останньої еволюції, покали пр в надзвичайно скрульні обставини, знаход- чись майже 9 день в прикордонній службі, до вилучено обір мали марки і корони, понесли великі матеріальні втрати, по шляху все про перевезені фізичні і моральні спрацюван- ня. Решта-же урядовців, яка не зазнала пр бути розсилкуваною, залишилася в далеко кра- щих умовах життя і була задоволена ніс чином утриманими на листопад, по закону 5 серпня, так, - що при залішенню такого неоднозначного гропового задоволення урядовців - на долю би їх, хто більше переніс лиха - випадоби це і далеко менше матеріальне забезпечення. До того ж утворилася це така пісенівниця, що в одному й чому Міністерстві, в якому частині службових розпису перейхали через Збруч, а друга не хотіла, - Міністр ординар за Листопад 36.000 карбованців соб-то / по курсу 10 кгрб. за марку/ 3.600 марок, по за кону 25 Вересня, а його ізур., який залішався в другій частині по цей бік Збруча - 4000 ма- рок по закону о Серпні. На підставі пиша заключеного на мою думку шлюгою справою, лисови з необхідним задоволенням всіх свяжуваних відруге службових У.Н.Р. повністю за Листопад оцінював утриманням по закону 5 серпня, а рештою службових не розраховувалися, а також по токую закону і стягуваних мною в 20 Листопаду / день переходу на терен Польщі/, зі заохупанням о ержового службових утримання за Листопад, по закону 25 Вересня, і утриман- ня за той же місяць, по закону 5 Серпні. По порядку того, що для виплати утримання урядовцям за Листопад по закону 5 Серпня, моє бракування польської на- ляди, то не мою думку цілком будь-як правильним положенням що справу в такий спосіб: 2% вищих польських карбованців, а решту прийняти в крупних купюрах, в разі ж недостатні грошень, звичай липе 50% при- ними, а решту 2% карбованцями, при чин заохоплення одержаного та утримання вибити лише в рахунок карбованців, як кар- бованцями і одержано. Про що й разу своїм обов'язком досягти НАЛОВИЙ РА І МІНІСТРІВ. Т.В.О. ПЕРШОГО СЕКРЕТАРЯ 56 ПРОЕКТ. ЗАКОН про зміну статті дипломатичної місії Української Народньої Республіки в Рі- чі Посполитій Польській.- -0- на зміну істнуючих законів постановити : 1. Затвердити з 1-го вересня 1920 року додані до цього "статті «Дипломатичної місії Української Народньої Республіки в Річі Поспо- литій Польській." 2. Асигнувати в розпорядження Міністра Закордонних справ з ком- тів державної скарбниці в рахунок контрику міністерства на утри- мання згаданої місії на 1921 рік тривалість мільйон вістмсот ві- сімдесят сім тисяч триста /18.87300/ марок польських. 3. Закон цей до оголошення ввести в чинність по телеграму.- МІНІСТР ЗАКОРДОНИХ СПРАВ (підпис) сд. Кірчевський К-директор департаменту справ загальних В. Мінцьків ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую 4"4 серпня 1920 року з скоро- ченими для тих хто залишається по за шта- тами утримання видати по 10-е серпня, а самих відкомандирувати до Дієвої армії. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА/в.р./ Посвідчую : Т.в.о.Державного Секретаря ОДХІМОВСЬКИМ УХВАЛЕНИЯ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення штатів Військової Місії в Річі Посполитій Польській. 1/ Доданий до цього штат військової місії в Річі Посполи- тій Польській ухвалити і вважати його чинним з 1 липня 1920р.- 2/ Видатки на здержання згаданої Військової Місії перево- дити з військового фонду.- 3/ Закон цей ввести в чинність по телеграфу.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ /в.р./ ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР САЛЬСЬКИЙ/в.р./ З оригіналом згідно: Директор Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії За Нач. Відділу Правління Додаток до ст. І закону. ШТАТ Військової Місії в Річ Посполитій Польській. | Ч. ч. по- | НАЗВА ПОСАД. | КЛАСИФІКАЦІЯ ОСІБ | Класа посад. | Платня на місяць кож- в польських марках. | ВСІМ | | --- | --- | --- | --- | --- | --- | | 1 | Голова Місії | I | Ш | 24.000 | | | 2 | Ад'ютант | I | УП | 9.000 | | | 3 | Референт | I | V | 14.400 | | | 4 | Булавн. старшина до доруч. | I | VII | 9.750 | | | 5 | Обер-старши для доручень | 2 | УП | 9.000 | | | 6 | Начальник Камцеларії | I | V | 14.400 | | | 7 | Комендант | I | VIІІ | 9.000 | | | 8 | Скарбник | I | VII | 9.000 | | | 9 | Урядовців | 2 | IX | 6.000 | | | 10 | Друкарщикъ | 2 | IX | 5.400 | | | 11 | Перекладчик | I | VIIІІ | 9.000 | | | 12 | Кур'єр | I | - | 3.600 | | ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ/в.р./- ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР САЛЬСЬКИЙ/в.р./ З оригіналом згідно: В.о. Директора Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Ж Нач. Війсім Треїнг ПРОЕКТ Рада Народних Міністрів У.Н.Р...... ...................1920р.ухвалила: ЗАКОН про підвищення кар за де-які службові злочини та за злочини, яких предбачено артикулами 294 частина І, 296 частина І і 298 та 303 "Уложенія о Наказаніях". На зміну та доповнення відповідних законів /Св. Зак.т.XV "Уложенія о Наказаніях" і т.ХVI "Устав Уго- ловного Судопроизводства"/ тимчасово постановити: І. Винний в злочині, якого предбачено артикулами 354 частина 3 пункт 2, 358, 359, 362, 363 частина 2, 364 частина 2, 366, 367, 368, 371, 373 частина І, 378, 379 частина 2, 380, 381, 382, 438, 439, 440, 452 ча- стина 2, 457 частина 2, 458 частина 2 і З. 460, 461 частина 2, 463 частина 2, 476 частина 2, 479 частина 2, 480 частина 2,481, 485, 492 частина 2 і З. 493 ча- стина З, 495, 497 частина 2, 500,1068 частина 2,1069 частина З, 1071, 1080, 1089, 1098, 1099, ІІІО частина З, IIII, II53, II54, II55, II56 частина 2, I300, I30I частина 2, I3II частина 2, I3I8 частина 2, I3I9 части на 2, I33З частина 2, I34З частина 2, I441 або І444 частина 2,"Уложенія о Наказаніях", а також артикулами: 294 частина І, 296 частина І, 298 або З0З того ж "Уло- женія", може бути, по розсуду Суду, покараний позбавлен- ням усіх прав стану та відданням на каторгу на час від чотирьох до дванадцяти років, по 4. 5, 6 або 7 сту- пені артикулу І9 того ж "Уложенія". Також і караю, по розсуду Суду, за одержанням припи- сів ІІ7, ІІ8, ІІ9 і по-слідуючих артикулів "Уложенія о Наказаніях",можуть бути покарані співучасники в заз- начених в цьому артикулі службових злочинах приватні особи. 2. Річі, яких набуто винним через хабарництво або здирство, завжди,а-через інший з зазначених в попе- редньому артикулі злочинів,в тому разі,як що вони не закону не можуть підлягати поверненню укривдженій від того злочину особі,конфіскуються на користь скарбу, в випадку ж нерозшукання цих річей,в винного стягаєть- ся на прибуток скарбу вартість їх. 3.Про конфіскацію і стягання,зазначені в попереднь му /2/ артикулі,Суд.Постановляє в порядку,встановлено- му артикулом 776 Статуту Карного Судового Поступовання. 4.Чинність частини 3 артикулу 373 і частини 3 арти- кулу 378 "Уложенія о Наказаніях" припинити. 5.Закону цьому надати чинність по телеграфу. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЮСТИЦІЇ ТОВАРИШ МІНІСТРА За Начальника Юрисконсультського Виділу "5" жовтня 1920 року. м.Тарнів. ПРОЕКТ Рада Народних Міністрів У.Н.Р...... ................1920р.ухвалила: ЗАКОН про підвищення кар за де-які службові злочини та за злочини, яких передбачено варткулини 294 частина І, 296 частина І і 298 та 303 "Уложенія о Наказаніях". На зміну та доповнення відповідних законів /Зв. Зак.т.ХV "Уложенія о Наказаніях" і т.ХVI "Устав Уго- ловного Судопроизводства"/тичасово постановити: І.Винний в злочині, якого передбачено артикулами 354 частина 3 пункт 2, 358, 359, 362, 363 частина 2, 364 частина 2, 366, 367, 368, 371, 373 частина І, 378, 379 частина 2, 380, 381, 382, 438, 439, 440, 452 ча- стина 2, 457 частина 2, 458 частина 2 і З, 460, 461 частина 2, 463 частина 2, 476 частина 2, 479 частина 2, 480 частина 2,481, 485, 492 частина 2 і З, 493 ча- стина З, 495. 497 частина 2, 500,1068 частина 2,1069 частина З, ІО7І, ІО8О, ІО89, ІО98, ІО99, IIIO частина З, IIII, II53, II54, II55, II56 частина 2, I300, I301 частина 2, I3II частина 2, I3I8 частина 2, I3I9 части- на 2, IЗЗЗ частина 2, ІЗ4З частина 2, І44І або І444 частина 2,"Уложенія о Наказаніях",а також артикулами: 294 частина I, 296 частина I, 298 або 303 того ж "Уло- женія",може бути по розсуду Суду,покараний позбавлен- ням усіх прав стану та відданням на каторгу на час від чотирьох до дванадцяти років.по 4, 5, 6 або 7 сту- пені артикулу І9 того ж "Уложенія". Також ж карою, по розсуду Суду,з одержаним припи- сів ІІ7, ІІ8, (19 і по-слідуючих артикулів "Уложенія о Наказаніях", можуть бути покарані співучасники в зазначених в цьому артикулі службових алочинках приватні особи. 2. Річі, яких набуто винним через хабарництво або адирство, завжди, а-через інший з зазначених в попередньому артикулі алочинів, в тому разі, як що вони по закону не можуть підлягати поверненню укривдженій від того алочину особі, конфіскуються на користь скарбу, в випадку ж нерозвукання цих річей, а винного стягається на прибуток скарбу вартість їх. 3. Про конфіскацію і стягнення, зазначені в попередньому /2/ артикулі, Суд. Ностановляє в порядку, встановленому артикулом 776 Статуту Карного Судового Поступовання. 4. Чинність частини 3 артикулу 373 і частини 3 артикулу 378 "Уложенія о Наказаніях" припинити. 5. Закону цьому надати чинність по телеграфу. КЕРЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЮСТИЦІЇ ТОВАРИШ МІНІСТРА За Начальника Брисконсультського Виділу "5" Жовтня 1920 року. м. Тарнів. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЄ: Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про тимчасове порядкове управління за порядок законодавства в Українській Нарадній Республіці. До часу, коли наявне чинність в Українській Народній Республіці ухвалена. Народним Представництвом нова Конститу- ція, що визначить державний устрій у всіх частинах: держа- вної діяльності та операціях на посідлення і повсяк- не вузитковання засад народного суверенітету, особ-то, що вел Верховна влада безпосередньо належить Народові і миль- ляться через Парламент, означена як підстави загального, рівного, власного, безпосереднього і пропорціонального ви- борчого права, без різниці пола, національності і віри, за- дасться на закон, що визначає тимчасове Верховне Управлін- ня за порядок законодавства в Українській Народній Республіці. I. ВЕРХОВНА ВЛАДА. 1. Верховна влада Української Народньої Республі- ки вимірювано організовував шляхом підготовленого розмову- вання та координації між Державними думами повністю Дирек- торією, Державною Народньою Радою і Радою Народних Мініс- трів. Скляд, першої скликання, та обліт праводержавної На- родньої Ради визначає окремий закон. II. ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 2. Директорія Української народньої Республіки в особі Голови Директорії іменом Української Народньої Республіки: а/ затверджує ухвалені Радою Народних Міністрів за- кони; б/ затверджує ухвалені Радою Народних Міністрів при- значенні на звільнення; в/ затверджує ухвалені Державною Народньою Радою у- мови в інших державах; г/ видає на пропозицію Ради Народних Міністрів акти, записки на пошлювання; д/ репрезентує Українську народню Республіку перед іншими державами за відповідальністю Голови Ради Народних міністрів; е/ покликає Голому Ради Народних Міністрів та затвер- джує Членів Ради Народних Міністрів. 3. Директорія має окремий цивільний лист, що ухвалюєть- ся законодавчим шляхом. 4. Вони Голова Директорії не змоге виконувати своїх об- ов'язків через хворобу, під'їзд та інших причин, то по- то часово в ухвалі Державної Народньої Ради заступає Голо- ва Державної Народньої Ради, який виконання своїх обов'язків на той час покладає на членування Голови Державної На- родньої Ради. До скликання Державної Народньої Ради зазначено в § 4 заступництво Голови Директорії, а ухвали Ради Народних Міністрів, надається Голові Ради Народних Мі- ністрів, який виконання своїх обов'язків на той час покла- 5. Українська Народна Республіка управляється на точ- ці вдячності законів у відповідних опосіб виданих. законопроекти відповідних Міністерств по ухвалі їх Радою Народніх Міністрів подається на розгляд Державної ради через МУ Президію. 7. Закон Високий в Державну Раду законопроекти або законопроектами, які санов, або переробляться при не остаточному розв'язанні Ради Народних Міністрів. 8. Законопроекти законів ухвалених Державною Народньою Ра- дою, або Радою Народних Міністрів /згідно ст.7/ за належ- ними підписами передається через Державну Канцелярію на па- 2 мандат і ввердення Голови директорії Української Народньої Рес- публіки. 9. Подані на затвердження Голови директорії Українсь- кої Народньої Республіки постанови Державної Народньої Ради або Ради Народних Міністрів на превали 7 днів, або ве- дверджуються Головою Директорії, або повертаються до Дер- жавної Канцелярії незатвердженими. Незатверджені постанови Державної Народньої Ради подається Головою Ради Народних Міністрів до Державної Народньої Ради на новий розгляд. Постанова ухвалена нею в тій же самій редакції набирає остаточну силу закону. 10. Законопроекти ухвалені Державною Народньою Радою, або Радою Народних Міністрів / ст. 7/ і затверджені Го- ловою Директорії Української Народньої Республіки оголо- шуються у Вістнику Державних Законів, за підписом Голови Ради Народних Міністрів, відповідного Міністра та Держав- ного Секретаря. II. Після оголошення закону у Вістнику Державних За- конів, закон набирає обов'язуючої для всіх осіб в терміні, що зазначено в самому законі, а якщо такий термін в за- коні не зазначено, то в дні одержання на місцях примірни- ка Вістника Державних Законів, до закон подруковано. В самому законі може бути зазначено, що він до оголошення переродиться в читанні або по телеграфу, або через посланців. 12. Ухвалені закони оголошуються Державним Секретарем і ще не збереглися. ІІ. Додатки Державної Ради не функціонує, Рада Народних Міністрів в необхідних випадках може ухвалювати постанови, що вимагають для свого видання законодавчого підстави постанови, ніжні затвердженні Ролом Директорії та оголошення звичайним порядком, набираючи сили закону / II.12 ст. Такі постанови поступають дося чорго на перше чергове засідання Державної Ради для затвердження. В випадку незатверджених таких постанов, Державна Рада може прийняти обов'язуючу силу після оголошення про це на засіданні підготовки /ст.ІІ/. 14. До оцінення Державної Народної Ради вон прає і обов'язані їх повідомляти на Раду Народних Міністрів. IV. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 15. Толова Ради Народних Міністрів формує Раду Народних Міністрів, в склад якої входять всі міністри або Керуючі Міністерствами, на Державний Секретар, останній в країнах дорадчого голосу. 16. Органи, що відносяться до Міністерства, представлення яких непритупні на засіданні Ради Народних Міністрів, не можуть зарахуватися в тому засіданні Ради Народних Міністрів. 17. Державний контрольор, призначення якого провадиться на порядок підповідними порядковими ухваленнями законів, не входить в склад Ради Народних Міністрів, але запрошуються на всі засідання Ради Народних Міністрів, в яких розглядається питання зв'язано із його роботою старай, а правом дорадчого голосу і протесту. 18. В обов'язку діяльності окремого Міністерства і наданих до цього відносно тільки відповідний міністр чи Керуючий Міністерством має право в порядку управління видавати . / . розпорядженні, вказінки та інструкції, укладені чоловічою умови і директиви пої оправи Міністерства за озовою обов- язковою відповідальністю перед Радою Народних Міністрів. 19. Рада Народних Міністрів на діяльність Уряду відповідає перед Державною Громадською Радою. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЗАКОН ч-...... " ".................1920 року Про асігнування в розпорядження п.Міністра Шля- 53.025.000 гривень на відбудівлю мостів на У і дільницях Київської Округи Шосових Шляхів. Затвердити розціночну відомість на відбудівлю мостів на У і VI дільницях Київської Округи Шо- сових Шляхів на суму п'ятдесят три мільйона двад- цять п'ять тисяч гривень/53.025.000/, яку суму і ві відпустити з коштів Державної Скарбниці в розпо- рядження Міністра Шляхів в порядкові надзвичайно- го кошторису на зазначені потреби. Чинність цього Закону вводиться по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ШЛЯХІВ Іменем УКРАЇНСЬКОЇ ГАРОДНЬОЇ РЕ- СПУБЛІКИ Затверджує..........1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую Державний Секретарь УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ У.Н.Р. ЗАКОН про відкриття Інституту Інструкторів Незалежної Освіти. Рада Народних Міністрів У.Н.Р. ухвалила: 1.З 1-го липня 1920 року відкрити в місті Києві двохрічний Інститут Інструкторів Незалежної Освіти. 2.Міністру Народньої Освіти надається права відкрити цей Інститут і в іншому місті. 3.Затвердити прикладані до цього пети Інституту і Народ- нього Дому при ньому та Статуту Інституту Інструкторів. 4.Асигнувати в розпорядження Міністерства Народньої Осві- ти в рахунок кошторису 1920 року 3.680.800 гривень в тім числі :а/на утримання Інституту Інструкторів і Народнього Дому при ньому 1.580.800 гривень і б/на респедарські ви- датки по Інституту і Народньому Дому 2.100.000 гривень. 5.Починаючи з 1 січня 1921 року кашти потрібні на утримання Інституту і Народнього Дому відпускати щорічно в світному порядку. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ МІНІСТР НАРОДНОЇ ОСВІТИ ДО РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Полісючий записка до законопроекту про відкриття Інституту інструкторів Позашкільної освіти. Велика роль позашкільної освіти в загальній освіті народу в останній час змінила собі широке значення в цілім культурному світі. У нас, на Україні, при величезній кількості цілком нелюдсььменного і малолицьменного громадянства, в такий час, коли воно притягається до безпосередньої участі в державному судивництву, його позашкільна освіта набирає свої рішучого значення для нашої будущини. Во не може бути сумніву в тому, що добробут держави має ґрунтуватися виключно на свідомості громадянства. Єдиним засобом для скорочення піднесення культурної свідомості народу не потрібно виявлятися позашкільна освіта. Але нормальна праця її іншими і виникненням вимоги педагогіки, мислення лише тоді, коли воно буде зобов'язане необхідним кадром досвідчених робітників-спеціалістів, які б відповідали вимогам своєї праці. А для підготовки такої групи кадрів необхідниспеціальний інститут інструкторів позашкільної освіти. Думка про відкриття такого інституту сформувалася ще в 1917 році згідом представників земського і міського самоврядування, а в 1919 році згідом діляч не позашкільної освіти винесена постанова про негайне відкриття такого інституту. З подібними пропонуванням зверталися до Міністерства окремі замста. З огляду на таку велику потребу в цьому недогоричному закладі, Міністерство Народньої Освіти ще в минулому році розробило проект Інституту інструкторів Позашкільної освіти. Цей проект передбачає, щоб до спеціальних шкіл таку учителських інститутів. При Інституті-Інструкторах позашкільної освіти для практичних вправ слухачів істнує передній дім. На узгруповання установа лабораторію для слухачів Інституту, матиме велике науково-педагогичне значення для позашкільної освіти на Україні і крім того в найкращий спосіб задовольнятимо потреби місцевого населення. В культурному житті. Міністерство Освіти визначає потребу в відкритті цього Інституту повідомленню, що не необхідним, аби Інститут інструкторів Позашкільної освіти при всіх умовах республіки своєю праця з початку наступного академичного року. Хоча не уважає скрутних фінансових стан і справи, Міністерство Освіти не вимагає грошей на обрудування Інституту і тимчасово задовольнятися виключно забезпеченням бі учнів потреб по утриманню Інституту, так само, коли зобов'язання стаття дозволить відкрити Інститут відразу в Київі. Міністерство Освіти не останьсяться перед тимчасовим відкриттям Інституту в іншому місті /Наманці, Львови/, для того аби ці обставини не стали на перешкоді до відкриття Інституту. От з цих причин на зазначене Міністерство Освіти просить Раду міністрів ухвалити доданий до цього законопроект про відкриття Інституту за всіма додатками в редакції Міністерства Освіти. Керуючий Міністерством Народньої Освіти Директор вправленику Позашкільної освіти ШТАТИ ІНСТИТУТУ ІНСТРУКТОРІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ. | Назва посади | Кільк. посади | Кільк. осіб | Платня од- ному в рік в Гривнях | Платня всім | |---|---|---|---|---| | Директор Інституту | У | 1 | | | | Штатних лекторів | VIII | 9 | | | | Завідуючих практич- ними вправами слуха- чів. | VIII | 5 | | | | Секретарь Педагогич- ної Ради | - | 1 | | | | Бібліотекарь | - | 1 | | | | Лікарь | - | 1 | | | | Лікарський поміщик фельдшер /при умові істнування бурси/ | ІХ | 1 | | | | Економ,він в держл. за будинком | IX | 1 | | | | Діловод | IX | 1 | | | | Курьєри | - | 4 | | | | Додаткові лекції | 30. | | | | | Стипендій слухачам по 30 ке курсі всього | 60 | | | | ПРИМІТКА: I. Платня по всім зазначеними посадам, а також розмір сти- пендій слухачам і розмір платні за додаткові лекції оприділяються штатами Учительських Інститутів з приміт- ками до них. ПРИМІТКА II: Склад платні по посади "завідуючого практичними вправа- ми слухачів прирівнюється до складу платні учителя сливу і музики в Учительських Інститутах. ПРИМІТКА III. На зазначени кі оклади поширюються в новий мірі в заг- гальномум порядку всі Урядові постанови про поліпшен- ня матеріального стану слуг бенців. ПРИМІТКА IV. Кошти потрібні на господарські видатки по Інституту вираховуються щорічно в мірі дійсної потреби в кошто- рясному порядку. Міністр Народньої Освіти Директор Департаменту Позашкільної Освіти ЗАТВІР НАРОДНЬОГО ДОМУ при ІНСТИТУТІ ІНСТРУКТ.ПОЗАШЕ ОСВІТИ. | № | Назва посади | Клас посади | Кількість осіб | Платня одно- му в рік, | |---|--------------|-------------|----------------|--------------------| | 1. | Завідувач бухгалтерії- освітньою справою На- родного дому | VII | I | 12.500 | | 2. | Завідувач окремими практичними кабінє- тами | VIII | 4 | 11.000 | | 3. | Помічник, які практики кабінетами | I | 2 | 10.000 | | 4. | Учителів Школ для де- фектних | VIII | 6 | 11.000 | | 5. | Економ доглядач за Су- дженням | I | 2 | 8.000 | | 6. | Робітники на сцені. | - | 2 | 6.600 | | 7: | Експедитор в кишені кенори | - | 1 | 6.000 | | 8. | Робітник в дувці | - | 1 | 6.000 | | 9. | Діловод | IX | I | 9.500 | | 10. | Кур'єрів... | - | 2 | 6.000 | ПРИМІТКА І. На означених оклади накладаються в повній мірі всі ря- дові настанови про податковий матеріальний стану службовців державних установ. ПРИМІТКА ІІ. Кожен потрібні за господарські видатки не перевищують суму виробленої щорічно в міру хідної потреби в світному порядку. Перувач: Міністр стажу народної освіти Директор Департаменту позашкільної освіти ГОСПОДАРСЬКІ ВИДАТКИ на Інституту Інструкторів Позашкільної Освіти. На рік На півроку гривень 1. Найом помешкання для Інституту……… 600.000 300.000 2. Оплата……………….. 400.000 200.000 3. Світло……………….. 100.000 100.000 4. Чистка і уборка…………… 100.000 50.000 5. Ремонт помешкання…………… 200.000 100.000 6. Поповнення бібліотеки……….. 200.000 100.000 7. Канцелярські видатки…………… 100.000 50.000 Разом…………………….. 1.800.000 900.000 ГОСПОДАРСЬКІ ВИДАТКИ на Народньому єму при Інституті для Інструкторів Позашкільної Освіти На рік На півроку. гривень 1. Оплата будинку…………… 1.200.000 600.000 2. Світло…………………….. 200.000 100.000 3. Ремонт будинку……………… 400.000 - 99.999 4. Утримання і поповнення бібліотеки… 300.000 150.000 5. Канцелярські видатки…………… 100.000 50.000 6. Чистка і уборка……………… 100.000 50.000 7. Інші видатки…………………….. 100.000 59,999 Разом……………………… 2.400.000 1.200.000 Всього на господарські видатки по Інституту Інструкторів і Народньому єму при ньому потрібно в рік 4.200.000 гривень і на півроку 2.100.000 гривень. Керуючий міністерством Народньої Освіти Директор відділення Позашкільної Освіти ПРОВАТ ПРАВИТЕЛЬСЬКОЇ КОМІСІЇ ПО ВИРОБЛЕННЮ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. ОСНОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЗАКОН У.Н.Р. I. Українська Держава. Арт. 1. Українська Держава є самостійною та незалежною державою в демократично-республікансь- ким, на основах парламентарізму, устроєм і має назву: Українська Народня Республіка. Арт. 2. Повнова влади в Українській Державі на- лежить загалу її громадян, що здійснює ся владу в справах законодавчої влади-через Державну Раду, в справах виконавчої влади - через Голову Держави і Раду Міністрів, в справах справедливості - через незалежні суди. Арт. 3. Державна Рада є однопалатним тілом, що вибирається на підставі загального, як для чоловік так і для жінок, рівного, безпосереднього, таємного права голосування, в додержанням принципа пропорці ональності. Арт. 4. Територія української Держави складають Київщина, Волинь, Поділля, Херсонщина, Катериносл цина, Таврія, Полтавщина, чернигівщина, Харківщина та Слобожанщина, а рівно всі інші землі, що в біл жости всеєдле український народ. Кордони української Держави може установлювати та зміняти тільки Основний Державний Закон. Арт. 5. Частини Української Держави, що виявлять окремі культурно-господарчі інтереси, одержать міс цеву автономію, а владною краєвою Радою, що видава тиме закони в справах місцевого значення. Державна Рада Української Держави вирішить емі сел автономії і визначить обсяг ділання краєвих Ра Арт. 6. Території українських земель, що під че -2- пинімньої великої революції утворили у себе окремі державні організи, мають право влучитися на заседах федерації а Українською Народньою Республікою в один спільний державний організм, коли сього замаєва їхне законодавче тіло. Окремий основний Державний Закон визначить на сей випадок обсяг діяния спільної влади законодавчої, виконуючої і судової. На сей випадок буде для всіх спільне право громадянства. Арт.7. Всі державні установи і державні урядовці Української Держави носять назву республікансько - українських. Арт. 8. Державною мовою української держави є мова українська. Арт. 9. Державним гербом української держави є тризуб золотої барви на синьому тлі. Право визнання державного гербу мають виключно державні установи. Арт.10. Державними барвами української держави є барви синя та жовта. арт. 11. Прапор пільськової флоти є синій-жовтий в державних гербом золотої барви в лівому розі синьої штатни праюра. Прапор торгової флоти є синій-жовтий. II. ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА. Арт.12. Православна церква в межах Української Держави є автокефальною, а Патріархом в Києві на чолі Окремий державний закон визначить загальні основи організації православної церкви в межах Української Держави, застерігаючи їй внутрішню автономію та по порушуючи канонічних постанов, а також визначить її право відношення до держави. III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН. Арт.13. Українське громадянство з хакі проголення незалежної української Народньої Республіки мають: 1/ всі особи української народності, що мешкають в -3- межах Української Держави. 2/ всі особи інших народностей, що до дня 1 липня 1914 року не мешкали в одній рік стало можнали в меж- ках української Держави і їх діти; при тому стається: замовляючи не знається за урядовими та військови- ми особами колишньої Російської Імперії, що не на- родились в межах Української Держави, - як це воно до 1 липня 1914 року проживали на Україні не менш, як п'ять років. В розмиттєх усталов свого артикулу маю бути ви- дано окремого закона. Арт.14. Українське громадянство набувається: 1/ через народження від батьків-громадян Українсь- кої Держави; 2/ винка через подружжя з громадянином Української Держави; 3/ через надання громадянства відповідною владою. Особи української народності, що оселились в межах Української Держави, не можна відмовити в наданню українського громадянства. Арт. 15. Всі громадяни Української Держави, як чоловіки, так і жінки, без різниці віри, народно- сті і походження, рівні перед законом. Всі публічні уряди є рівно доступні на умовах, зазначених в законі. Жінка в Українській Державі має всі права цивіль- ні та політичні, нерівні в чоловіком. Арт.16. Зноситься всі родові, станові, мляхонські прізвища, та всі родові і особисті мляхонські титули Українському громадянинові не вільно прийняти чужоземного мляхонського титулу. Арт.17. На прийняття українських громадянином чужоземного ордеру потрібно дозволу Голови Держави. Арт.18. Особиста вільності громадян забезпечу- ється. На межах нікого арештувати ані підлати особисто- -4- му труду без наказу суду, за винятком скошлення на гарячій пичку і у випадках, що їх передбачає закон, та в спосіб, що його закон визначає. Протягом наступних 40 годин мають брати повагу до відповідної судової влади, яка погодила рішення про його дальнє задержання в арешті в зазначених причинах, або випуск на під арешту. Арт.19. Карне переслідування і вимір кари пере- водяться тільки на підставі істинного закону. Ганебна кара і видалення українського громадянина за кордон Української Держави не дозволяється. Поведінка цивільних і політичних прав, як міра кари, може бути тільки часовим. Арешт за борги не дозволяється. Арт.20. Нікого не можна посадити належного суду. Виняткові суди допускаються тільки у випадках, на- значених в законі. Арт.21. Подружжя, як підстава родинного життя, істнування і розвиток народу, стоїть під охороною закону. Арт. 22. Народні в церковних клубах визнається 1 шлюб цивільний. Скромний закон встановлює форму цивільного шлюбу. Тільки державний суд розв'язує справи що розводи, законність та дійсність шлюбів. Арт. 23. Нешкодна громадянина є недоторкане. Вхід до мешкання органів влади, одбрання листів, кореспонденції, документів, друків, або інших рухомих річей відбувається тільки на підставі судового наказу на письмі і у випадках, що їх передбачає за- кон. Про шкоди труду мають звітнорозповідати дали копія протоколу. Арт.24. Сімейність сумління і віри забезпечуються кожному. Забезпечується день одпочинку у неділі та в свя- та, що їх визначено в законі. Не можна нікого змушувати до участі в релі- гійних чинностях, чи обрядах, або належити до якого-небудь віросповідання. Забезпечується конному вільності вчини пі- роїсповідання. Ніхто з громадян не може ухилятися од вико- нання публічних обов'язків з причин своїх релі- гійних переконань. Арт.25. Всі визнані державою віросповідання перед державою рівноправні і рівноправні, мають права урядувати публічні набоженства, вину- вати релігійні обряди і захищати релігійні то- вариства; в межах законів; вони мають внутрішню автономію. Члени віросповідання, що його досі не виз- нала держава, не мають права до публічних набо- женств; у місцях звичайних вони можуть вигону- вати свої набоженства і релігійні обряди не су- переччи закону та публічній моралі. Арт.26. Порядок визнання віросповідання, що Його досі держава не визнала, становить окремий закон. Арт.27. Кожний громадянин має повну волю ви- няти місце побуту і перенесення своєї власно- сті в межах держави. Арт. 28. Кожний громадянин має право емігру- вати за межі держави за виплатком випадків, що визначено в законі. Арт.29. Кожний громадянин має право пільного вибору професії та вербітки; обмеження в тім напрямі можна допустити тільки шляхом закону. Арт.30. Забезпечується вільність торгів та промисловості, ремесла, а також вільність скла- дання умов в межах діючих законів. -6- Арт.31. Забезпечується комуні звільненість науки, навчання і наукових викладів і дослідів. Кожний громадянин має право застосувати школу, або виконавчий заклад і ним керувати на умовах означених законів. Всі громадські та приватні школи і виховачі зак- лади стоять під доглядом держави. Навчання в школах одні іншої до якої, що їх удержує держава, а безплат- не. Окресний закон визначить порядок шкільного навчання. Характер публічних шкіл не може бути конфесійний. Арт.32. Навчання в народніх початкових школах є загальне, для всіх обов'язкове, та безплатне. Держава, самостійнування та громади мають подбати, щоб усі ді- ти в шкільних віці могли користуватися з цеї науки. Для громадян дорослого віку уряджується курси по- вашнільної освіти. Школи повинні виховувати на основах моралі та раціоніння громадянських обов'язків. Арт.34. Вільність думки в слові, письмі, друку і в образових формі належить кожному. Окресний закон забезпечить здійснення цих прав. Арт.34. Забезпечується вільність преси. Преса підпадає тільки тим обмеженням, що їх точно вказаче закон. Не можна застановлявати непередньої цензури і конфесійної системи на видання періодичних друків. Не можна відняти монтового дебілу друку, що вишли в кахах держави. Арт.35. Тайну листування і тайну кореспонденції забезпечується всім громадянам. Докна ГГ порушити вільно не підстави судового наказу. Арт.36. Людська праця, здорова та життя стоять під охороною закону. З'окрема закон окремляє робітки- нів, малолітніх, жіночу працю, і винок під час мате- рінства. -7- державні належить контроль над організацією праці, управлінням названої праці і міжнародом за неї. Окремий закон забезпечить матеріально-робітників, якщо їх роботи за відповідною участь заінтересованих сторон, на випадок недуги, каліцтва, старості і смерті. Арт.37. Робітники мають право творити робітничі організації та союзи і складати колективні умови, в цілях охорони і розвитку праці. Пересунення та захо- ди що до обмеження цього права вказуються на проти- вагання. Арт.38. Опорочні ніж робітниками і працевлашта- ми реалізуються шляхом добровільного розв'язаного су- ду; або, коли це неможливо, на допомогу державних розвинених суддів. Окремий закон про розвиток судді визначить їх компетенцію. Арт. 39. Правний стан державних урядовців визна- чається в окремому законі про службу. Арт.40. Держава охороняє інтелектуальну працю та II автори. Арт.41. На кожного громадянина покладається не- перервний його особистої рільності, моральний обов' язок, використати свої духовні та фізичні сили в спосіб, як то чинягає добро загалу. Арт. 42. Вільнасть національного і культурного розвитку для громадян національних меншостей забез- печуються у тих рідно-випли, що не суперечать од- ності держави. Окремий закон визначить права їх в школі та пу- блічному житті. Арт.43. Приватна власність стоїть під охороною закону. -власність зобов'язуює. Користування власністю му- сять служити для добра загалу. - 8 - вивласнення, або обмеження приватної власності, мають місце в огляді на державну, публічну чи суспільну потребу, або в економічних причинах, а також в інтересах соціальної справедливості. Спосіб вивласнення, або обмеження приватної власності, як і форма та розмір справедливої винагороди визначаються в окремому законі. Арт. 44. Дібна і зередня земельна власність стосується під охороною закону. Засягти більш земельну власність. З неї утворюється земельний фонд, а якого задовольняється малоземельне і безземельне хліборобське населення. Форми, а також умови і способи його задоволення визначить скромній земельний закон. Арт. 45. Забезпечуються спадкове право в межах діючих законів. Всіки-м визначають участь держави і спадщини. Арт. 46. Держава зобов'язана піднадувати громадянину за збитки, які заподіяло йому урядування цивільних або військових сил, що не було врізно з законом, або ж обов'язками слуги. Внесення позови проти держави за відшкодуванням а с. і причини не задаються під довільну державу. Держава має право стягувати з урядових осіб, які заподіяли шкоду, повнення відшкодування, що вона заплатила сприявленому. Ті-м самі постанови прикладаються до відповідальності самоврядувань та громад за шкоду, яку вони заподіяло протизаконне урядування їх органів. Арт. 47. Всі громадянин мають право насолоджувати спільки та товариства, які скликають вбори, що не перечать карним законам і публічному безпечності. Арт. 48. Громадянин має право вносити петиції до всіх законодавчих і репрезентативних філ, до державної влади та самоврядувань. -9- Арт.49. Всі громадяни обов'язані бути вірними державні, підлягати законам, шанувати законну владу, участь у виборах та виконувати її накази, що видані згідно з законом, виконувати всі публічні урядові дорожні, як і в самоврядуванню і громаді, до яких їх покликано, платити податки і нести всі інші та обов'язки і річні повинності. Арт.50. Всі громадяни є обов'язані до військової служби; порядок покликання між даних слуги в цілях оборони держави визначається в законі. Ординальні укладення рід і спосіб, порядок і час призначення військової служби, звільняття від свого обов'язку, а також обов'язки і річні повинності на військові цілі. Арт.51. Всі постанови про права громадян стосуються і до військових осіб між служби, покликання тому не суперечать військові закони і постанови про військову кар'єру. Арт. 52. Громадянські права особистої вільності /арт. 13/, недоторканність мешкання /арт. 23 /, тайна листування і кореспонденції /арт. 40/, вільноста друку та преси / арт.арт. 33 і 34 / і підносної зборів на те завдання /арт.арт. 47 і 37 / можна тимчасово припинити на час виняткового стану. Розпорядження про се може зробити тільки Рада Міністрів на погодженні Голови Держави під час війни, або коли загрожує який війни, або на випадок внутрішніх розрухів чи видових пронидерджаннях змов, що загрожують цілості держави, основному державному закону, або публічному безпецю. Це розпорядження можуть бути створеного у Вістник державних законів за підписом Голови Держави і Ради Міністрів, а пошкодженню на сей артикул. Воно повинно бути подане першому засіданню Державного Сейму на його затвердження. Окресний закон про винятковий стан точно визначит -10- переходення вищевгаданих засад здійснення компетенції діяльної влади, або установлених відповідної влади на місці діяльності. Арт. 54. Чужинці, що перебувають на території Української Держави, підлягають її законам на загальних для всіх підставах. Вони не користуються з політичних прав, не надають українським громадянам, а усі інші права вони користуються, оскільки закон не визначає для них певних обмежень. В разі відсутності відповідної взаємності в користуванні з такими ж правами українських громадян у чужих державах, підданці її можуть піднятися рівноправними обмеженнями. 17. ДЕРЖАВНА РАДА І ДЕРЖАВНИЙ ОБІЙМ Арт. 54. Законодавча влада в Українській Державі належить до Державної Ради, що її вибирають на підставі засад, визначених у артикулі. Арт. 56. До часу створення першої Державної Ради, законодавча влада належить Державному Обійму. Окрім закон визначає склад і спосіб вибору до Державного Обійму. Арт. 56. Державний Обійм не може змінювати поста нового закону чи до державно-правової самостійності і міжнародно-правової незалежності та демократично-республіканського устрою Української Держави. Арт. 57. Державний Обійм ознайомлюється, коли збирає кількість членів, що її визначить окремий закон про склад та спосіб вибору до Державного Обійму. Арт. 58. Державний Обійм здійснює на підставі своїх інших постанов, Головний Державник окремим наказом за складом та Історичними Радами міністрів підписується. Цей наказ оголошується з листками державних законів. В той же час спосіб вибору визначається замовленням сесій та розглядання Державного Обійму. Перша сесія Державного Обійму ознайомлюється не піз -ІІ- ніце, як за 14 днів, відколи вибрано належну кількість його членів. Дальші сесії Державного Сойму поділяються на чергові та позачергові. Чергові сесії скликаються два рази на рік: весною та в осені. Позачергові сесії скликає Голова Держави з власної ініціативи, або коли сього зажадає Правительство, або президія Д. С., для розв'язання справ, що їх зазначено в оголошенні чи заяві про необхідність скликання сих сесій. Д. С. збирається на перше засідання 15-го дня після повів наказа про се у В.Д. З. Тимчасові перерви на час не довший 10 днів і не більше, як двічі на кожну сесію може призначити Голова Держави або Державного Сойму. Перерви на більший час призначаються за спільною згодою Голови Держави та Державного Сойму. Арт.59. Державний Сойм можна розв'язати тільки тоді коли буде обрано першу Державну Раду У.Н.Р. Тим самим наказом, який видано в описі, зазначений в арт.58, що ним розв'язується Державний Сойм, скликається рівночасно перша Державна Рада на першу ІІ сесію. Арт.60. Перше засідання Державного Сойму відмикає Голова Держави, або з його доручення Голова Ради Міністрів, вичитуючи наказ про скликання Державного сойму і покликуючи до тимчасового проводу найстаршого віком члена державного Сойму. Після цього члени Державного Сойму складають при- слугу, або урочисту обітницю в руки Головуючого. Текст присяги: "Обіцяю і клянуся Великим Господом перед святою Великою його евангелієм, що буду у всьому совісно виконувати обов'язки члена Державного Сойму, найкраще, як я їх розумію і зможу виконати, що буду заховувати вірність Українській Держави, як мої - 12 - відповідні та Основному 11 Державного Закону і будуть дбати тільки за добро та користь держави. В цому випадку розумно підписувати». В разі виникнення, тощо ашпелюється цілу Святий Крест та Евангелія або виходу іншої відповідної релігійної чин. Сподіваюся не знайти приклади, дайте урочисту обітницю це також на сили та змогу своє без слів: "Клянуся воли князь Господом перед Святою Богом Евангелієм". Член Державного Сейму, який аріце ться прийняти або урочистої обітниці, тримати мандат Члена Державного Сейму. Арт. 61. Державний Сейм одирає в поніж себе Голову і вступніків Голови та Секретарів і творить відповідні комісії. Ол комісії можуть з постанови Державного Сейму продовжувати роботи, що на них покладено під час перерви між сесіями. Справи, що розглядаються не зазначено в бікучу сесії, переосвятається на розгляд у постановах Державного Сейму. Арт. 62. Рада Міністрів на висновки Міністра внутрішніх Справ переболить і оголосить у вістинку Державних законів, що перед першим засіданням Державного Сейму. Они працюльником державний Сейм так довго поза сам не прибирає для себе нового правильника і не оголосить його у вістинку Державних Законів. Вироблені Державним Сеймом правильник обов'язує нагально після його оголошення у вістинку Державних Законів і для своєї важкості не потрібує створення через Голову Держави. Арт. 63. Державний Сейм сам рішає про важкість за- працювання роботи на підставі окремого внесення свого мандату на комісії. Член Державного Сейму, по його мандат спростовувано відповідає свої права та обов'язки до квіні, коли Державний Сейм - 15 - Сони ухвалить неважність його вибору. Міністр Внутрішніх Справ у день здійснення Державно- го Освіту передає йому всі висорчі акти разом з письмо ними протестами. Арт. 64. Мандат члена Державного Сойму погасає тільки в наслідок його смерті, уповноваження мандату через Державний Сойм, добровільного зловження мандату, або втра- ти виборчого права, або в наслідок випадку, що його за- значено в артикулі 60. Про погашення мандату Голова Державного Сойму не гайно повідомляє листовим Міністра внутрішніх Справ а сам на протязі 14 день по одержанні оголошує пові- домлення в урядовім часопису про додаткове обрання. Окремий закон про склад та спосіб вибору до Держав- ного Сойму постановляє, коли не підбуваються додатково го обрання. Арт. 65. Членам Державного Сойму Міністр Внутріш- ніх Справ вручає посвідчення на почин до Державного Сойму. Опротестовання мандату не впливає на видання свого посвідчення. Арт. 66. Внутрішньою і зовнішньою урядовою мовою нарад Державного Сойму є винятково тільки українська мова. Арт. 67. Член Державного Сойму одержуєть постійне утримання і зворот коштів пучи від свого місця помеш- кання до місця сілку Державного Сойму і назад. Нероступність нони безплатно з державних заливань та державних парошків. Окремий закон визначить розмір утримання членам Державного Сойму та його пресідії, а також 11 подорож ніх коштів. Арт. 67Член Державного Сойму здійснює всі свої пра- ва та обов'язки тільки особисто. Арт. 69. Члени Державного Сойму є представниками - 14 - загаду громади державної держави. Раз обраного члена Державного Сойму не можна підлини- кати. Його діяльність в Державному Сойму не можна р влаштувати жодним небудь інструкціями. За державну зраду, означення на провини по стану Чле- на Державного Сойму, члени Державного Сойму підлягають відповідальному суду. На підставі ухвали Державного Сойму; згідно з порядком, що його встанов- лює артикул 608. За час діяльності в Державному Соймі член Держа- вного Сойму підповідає тільки перед Державним Соймом Арт. 70. Член Державного Сойму користується в не- доторканності від кили, коли у Вістнику Державних З' конів буде сповіщено назва Голови Держави про скл нання Державного Сойму до кили його розпавлення. Членів Державного Сойму не вільно переслідувати ані карно-судове, а ні карно адміністраційне, а ні арештування без згоди Державного Сойму, за винятком охоплення на терях му вчинку. В тих останніх разі належить про се донести нега- не Голові Державного Сойму і просити про дозвіл на дальший арешт або дальше карно-судове слідство. На ходження Державного Сойму враз міжні бути не- гайно звісений і карно-судове слідство припинено, на час визначення мандату. У випадку перерви між засіданнями се право належить Голові Державного Сойму. Пізніше обраний член Державного Сойму користується ся в недоторканності від кили свого обрання. Сі постанови не припиняються до карної відпо- відальності члена Державного Сойму, коли він є ре дактором періодичного або неперіодичного видання. Арт. 71. Член Державного Сойму, що в приладному звіденим у своїй промові, або в заяві в Державному Сойму, порушив права приватної особи, може покрив- -16- На той випадок судова влада має одержати дозвіл Державного Сейму. Арт.72. Член Державного Сейму не може купувати, і ні брати в аренду державні добра, або приймати державні роботи чи достави; не може він рівно-ж одержувати державної концесії. Арт.73. Засідання Державного Сейму є приладні. Вони можуть бути таємні тільки на вадання Голо- ви Державного Сейму, представника Правительства, або не менш, як 10 членів Державного Сейму, на під- ставі окремої ухвали, що приймається після того, як публіка опустила валю нарад. Арт.74. Не можна нікого притягати до відповідаль- ності за справовадання в публічного засідання Держав- ного Сейму, що згідні з правдом. Арт.75. Право законодавчого почина має Голова Держави, Рада міністрів і кожний член Державного Сейму, коли його пропозиція підписали не менше, як 10 членів Державного Сейму. Арт.76. Засідання Державного Сейму є дійсні в разі присутності половини обраних членів. Арт.77. Ухвали Державного Сейму приймаються зви- чайною більшістю голосів присутніх членів. Арт.78. На еміну Основного Державного закону кре- ба не менш половини голосів загального числа членів Державного Сейму. На той випадок, коли Голова Держави відкине по- становку Державного Сейму, постанова ся набирає си- ли закону після нової ухвали її двома третинами при- сутніх в засіданню членів Державного Сейму. Арт.78. Постанову, що 11 ухвалив Державний Сейм Голова Сейму надсилає Голові Ради міністрів, а сей до 7-х днів - голові Держави для ствердження на про- тязі 14 днів. Стверджена Головою Держави постанова Державного -16-. Сойму вертається знову до Голови Ради Міністрів, який негайно її оголошує у Вістнику Державних За- конів, за підписом Голови Держави і відповідного Міністра, чи відповідних Міністрів, або Ради Міні- стрів. Перед текстом закону належить зазначити, що його ухвалив Державний Сойм згідно з постановами арт.арт 55,57,77 і 78. Арт.79. На випадок нествердження Головою Держави постанови державного Сойму, Голова Держави на про- тязі 14 днів повертає її Голові Ради Міністрів і з письменим наведенням причин незатвердження. Перева Ради міністрів протягом деяких трьох днів надсилає незатверджену постанову Голові Держав- ного Сойму, що ставить її на порядок денний най- близього засідання державного Сойму. Державний Сойм без дискусій або приймає уваги Голови Держави, що до змін постанови, і тоді надси- лає її до відповідної комісії для дальнього належно- го проходження, або приймає в друге без змін в ціло- сті числом голосів, що їх зазначено в арт.77. Ухвалену у сей спосіб постанову Голова Державного Сойму надсилає голові Ради міністрів для негайного оголошення її у вістнику державних законів за під- писом Ради міністрів, з наведенням перед текстом закону, що його ухвалив Державний Сойм, згідно з постановами арт.арт.55,57,77,78 і 79. Арт.80. Всі закони оголоюється у вістнику Дер- жавних законів. Накази Голови держави і розпоряд- ження міністрів, що нормують правні відносини, ого- лошуються також у Вістнику Державних Законів, в на- веденням на їх початку постанови закону, що уповнов жує їх на видання сього наказу, або розпорядження. Арт.81. Закон переводиться в життя на 15-й день після появлення його в Вістнику Державних Законів, -IV- ля це в самім законі не зазначено іншого терміну, в якого закон має обов'язувати. Ся постанова стосується також і до наказів, і розпоряджень, що їх зазначено в арт.80. Дель поки рістника державних законів мусить бути зазначений на його першій сторінці. Арт.82. Никто не може випрацюватися названим закону, наказу, або розпорядження, що їх належно оголошено. Арт.83. Податки і публічні оплати можна збирати тільки на підставі закону, що його ухвалив Держав- ний Сойм, і в спосіб, а закони зазначення. Арт.84. Державний Сойм ухваляє щорічно окремим законом державний бюджет на один рік. Бюджет обіймає всі працьки і видатки. В недавнічайних випадках тимчасовий бюджетовий закон може обіймати час, коротший від одного року, коли перевизначення бюджету вимагає попередньої ухвали Державного Сойму. взначени в бюджетовим законі, або в тимчасовім бюджетовим законі про ові квоти можна ухити тільки на цілі, що зазначено там. Арт.85. Якщо Державний Сойм перед упливом бюд- жетового періоду ухвалять нового бюджетового за- коня, тоді на підставі ухвали Ради Міністрів, за підписом Голови Держави і Ради міністрів, залиша- ється в силі останній бюджетовий закон. Ом ухвалу оголошується у листинку державних За- конів, покликуючися на с.й артикул. Арт.86. Державні позички, продаж, земля, або обтяження державного нерухомого майна, та прийнят- на другого державної запоруки, можуть бути тільки на підставі законя, що його ухвалив Державний Сойм. Арт.87. Державний Сойм встановлює валюту, дозво- ляє емісію кредитових білетів та державних обліга- цій. - 18 - Окре́мий закон про Державний контроль визначить докладно зазначені справи. Арт. 89. Переведення справ, зазначених в артикулі 87, належить до Державного Банку. Статут його ухвалює Державний Сойм. Міністр Фінансів доглядає за Державним Банком і відповідає перед Державним Соймом за його діяльність. Арт. 89. Контроль над цілим Державно-фінансовим господарством виконує Державний контроль на чолі з Державним контролером. Голова Черкаси на писемних Голови Державного Сойму призначає Державного Контрольора. Державний контролер не входить в склад Ради Міністрів і тільки в наслідок окремого вотума недовіри з боку державного Сойма уступає зього уряду. Державний Контрольор має права Міністра і за службові злочини та провини відповідає згідно з артикулами I 01, 102 і 103. Державний контролер щорічно подає Державному Сойму звіт про всі державні прибутки та видатки, про державні фонди і загальний стан фінансів держави. Окре́мий закон про Державний Контроль в Українській Державі визначить права і обов'язки, та організацію контролю в державних господарствах. Арт. 90. Державний Сойм окремим законом ухвалює щорічно військовий контингент під час миру, а з'окремої кількості нового військового набору. Арт. 91. Коли Державний Сойм за два місяці перед закінченням терміну покликання військових поворотників, що його визначає окремий закон про військову по винність, не визначить кількості нового військового набору, тоді на підставі ухвали Ради Міністрів, за підписом Голови Держави і Ради Міністрів, залишається в силі останній закон про кількість військового набору. - 19 - Сю ухвалу оголошується в Вістнику Державних Законів покликуючись на сей артикул. Арт. 92. Всі міжнародні торговельні і митні умови, міжнародні умови, що покладають маеткові тягарі на державу , або на громадян держави, або містять для них правні постанови, міжнародні умови, що до кордонів держави, міжнародні мирні умови, а також міжнародний арбітраж, набирають сили тільки за згодою Державного Сойму. Арт. 93. Державний Сойм приймає від окремих громадян, товариств ,та установ петиції. Державний Сойм в ухвалу може передати їх відповідним міністрами жадати від них пояснень що до справ до яких відносяться петиції; міністри мусять дати жадані ці пояснення або в них відмовитися поданням причин. Арт. 94. Члени Державного Сойму мають право вносити інтерпеляцію на письмі до Ради Міністрів , або до поодиноких міністрів в спосіб, що його визначає правильник нарад Державного Сойму. Арт. 95. На внесену інтерпеляцію може Міністр відповісти негайно, або заповісти відповідь на визначений термін, або відмовити з наведенням мотивів. Державний Сойм на окреме внесення може ухвалити роспочати дискусії над відповідь Міністра на внесенну інтерпеляцію, може він на окреме внесення ухвалити , чи відповідь Міністра приймає до відому, чи ні, або ухвалити, що переходить до дальших чергових справ, з наведенням мотивів, або без їх наведення. Арт. 96. Державний Сойм може окремою ухвалою висловити недовірря Раді Міністрів або поодиноким 12 міністрам . На той випадок вони мусять не зволікаючи уступити в свого уряду. Арт. 97. Державний Сойм може утворювати окремі комісії в своїх членів, щоб вияснити і устаткути факти певної справи. -20- Коло надати сим комісіям право викликати свід- ків та званців, щоб зловили устно, або на письмі, свої свідчення та положення під присягою, або без присяги, додержуючись відповідних постанов судово- го посуловання. Судові та адміністратційні установи і самовряду- вання на задання комісії Державного Сейму зобов'я- зані подати відомості, що необхідні для в'язування справ, визначених комісією, а рівно подати до неї потрібні діла та документи. Арт.96. Державний Сейм уклався, прийнятий в про- сунності не менш половиною дійсної кількості його членів, двома третинами голосів присутніх членів, може поставити Голову Держави в стан обвинувачення за зраду і порушення Основного Державного Закону. На той випадок І голова держави мусить негайно усунутися від дільного виконання своїх обов'язків до часу, коли-н найвищий Державний Суд вирі- шить цю справу. В разі увільнення від вини та карм, Голова Дер- жави повертається негайно до своїх обов'язків. Голова Держави не відповідає перед звичайними карними судами. Арт. 99. "а випадок усунення від Уряду Голови Держави в причин, що їх названо в арт.96. Його права та обов'язки виконує тимчасово Голова Держав- ного Сейму, який зобов'язаний, не весь час свого заступництва Голови Держави, усунутися від участі в проваді і нарадах в Державному Сеймі. На його місце в проводі Державного Сейму нату- чає а усіма його правами та обов'язками, старший заступник Голови Державного Сейму. Арт.100. Постанови арт.99 прикладаються також і в тім випадку, коли в наслідок дозволого перебування Голови Держави за кордоном, або в наслідок його доскої тяжкої подруги, Голова Державного Сейму - 11 - обіймає число місць Голови Держави. Державний Офіс окремо ухвалює визначає також дов- жину відпустки, або дозволи іншої подорож Голови Держави. Арт.101. Державний Офіс ухвалює, по прийняттю в опецію, визначені в арт.98, може поставити Раду Мі- ністрів, або посланників міністрів в стан обвинувачен- ня за державну зраду, порушення Основного Державно- го Закону та службові влочини. За визначні влочини і провини кримінального закону під- повідає міністра перед звичайним мирним судом. Арт.102. Коли Державний Офіс доставляє Міні- стря в стан обвинувачення, або не зволікаючи нусить уступити в свою уряду. Арт. 103. Судді, яких постановлено в статті обвину- вачення, згідно з постановами арт.арта.6 §58 і 101, судить Найвищий Державний суд. Найвищий Державний Будь-яка дія в усіх членів найвищих месеційного та адміністративного судів і президії їх. Особливий Голови називають Верховного Буду виконую той Голови в них суддів, не довше обіймає уряд Голо- ви будь-якого з його заступником. Голова вакинського Державного Буду правнических секретарів і загального складу секретаріатів Най- вищих месеційного та адміністративного суддів. Для перенедання досудового слідства Найвищий Дер- жавний будь-якого з менш схильних членів вищого суд- ду, який в невидін своєго обрання виходить із складу Найвищого державного Офісу. В допомогу Рому Голова Офіс, по згоді в свідчених суддях, призначає одну, або кілька осіб, не мінімовідною вимогам, які позначено для судових слідків. Слідчий суддя та його помічники користуються в усіх прав судового слідчого, а також мають право, без окремого дозволу суду, реаглядати та видучати помтово - 22 - телеграфу кореспонденції. Скарп на дії, що відбулись під час досудово- го слідства, подається на розглядання Най- вищого Державного Суду. Прокуратора найвищого Державного Суду та його товаришів обирає Державний Сейм для повної ек- спертизи справи. Обвинувачений, його уповноважений, прокурато- р, та його товариші мають право під час всіх актів досудового слідства бути присутніми. Не- прибуття сих осіб не сприяє біра слідства- / вьсьому останньому досудове слідство перезо- диться на загальним підставах. Після скінчення досудового слідства, справа поступає на висновок прокуратору, який, разом з висновком та точною кваліфікацією інкриміно- ваного вчинку, передає справу в Державний Сейм. Державний Сейм, розглянувши справу, може від- дати обвинуваченого на суд Найвищого Державного Суду, або жовсім прикорочити справу. Якщо обвинуваченого буде віддано під суд, справа за його розглядається в судовому засі- данні, згідно із статутом карного судівництва. Вирок суду про признання підсудного винним, твориться більшостю двох третин голосів суддів, що беруть участь в постанові вироку. Після при- знання вінковості підсудного, а також незакон- лення злагідницьких його вину обставин, суд визна- чає міру та ступінь кари, пристосовуючися до карного закону. Засуджений за причину політичної натури, якої карний закон не передбачає, присуджується до пособлення або обмеження права обіймати держав- ний уряд на час, не більший, як 10 років. Найвищий Державний Суд має право визначати звичайною більшістю голосів злагідницьки засуд- -23- ролесуду, або зовсім відкликати засудженого від кара. вирок найвищого державного суду повинно доходити по котизувати у всіх випадках. Виправдуючий вирок найвищого Державного Суду є остаточний і зарає за після його проголошення набирає законної сили, Засуджуваний вирок, як и рані, коли кара накла- дається, так і в разі, коли засуджений відмовляється від неї, до виконання його надсилається до Держав- ного суду, що має право зменшити кару, або зовсім відкликати засудженого від кари. Тільки державний Осім має право амністії в сво- му випадку; він постановляє про се в спеці, що його назначають арт.арт.98 і 101. Арт.104. Не випадок смерти Голови Держави його доброчеснішного передчасного уступлення, засуду на підставі постанов арт.арт.98 і 103, позіхненсі, або тижкої тієньної подуги, що їй не можна величити, Державний Осім, в присутностидех третини обраних членів Деря його Осіма і з сюсті, назначений в артикулі 119, приступає не ввеликаничи до вибору нового Голови Держави. Державний Осім натомільне дає позіхненої або тянької діячної подуги Голова Держави, що їй не можна величити. Обраний буде той, хто одержить абсолютну сіль- мість голосів, при тому голосування відбувається таємно. коли ні один із кандидатів на одержа абсолют- нис більшості, приступається негайно до тіснійно- го вибору між тими двома кандидатами, що при пер- шім голосуванню одержали найбільше голосів. Голо- суваля можна тільки за тих двох кандидатів. Голос, відданий на іншого кандидата, вважається за недій сний. Так само за недійсну вважається карта а - 24 - тим кандідатом, що його імені, або приваїща не можна відчитати. Вілі і недокладно виповнені картка також вважаються за недійсні. Обраний буде той, в полем двох кандидатів, що одержить абсолютну більшість голосів. В разі рівності голосів, рішає череб, що його вимагає голова Державного Сойму. Арт.106. В будинку та помешканнях Державного Сойму труди, вилучення і арешти можуть підбутися з довілу Голови Державного Сойму. I. ГОЛОВА ДЕРЖАВИ. Арт.106. Верховна виконавча влада знаходиться в руках Голови Держави і Ради Міністрів, відповідальної перед Державним Соймом. Ця влада виконують всі самі і через підлеглі їм уряди. Голова Держави має вищий догляд за законністю урядування. Арт.107. Головою української Держави може бути колишній громадянин українського походження право- славної віри, не молодше 35 років, що має всі права за цивільні та політичні. Арт.108. Постанови, що їх ухвалив Державний Сойм, потрібують ствердження Голови Держави./арт.78/ за винятком випадку, що його зазначує арт.79. Голова Держави має право віддавати накази вгідно з постановою арт.80. Всі накази, що виходять від Голови Держави, му- сить мати підпис його та відповідного Міністра, які своїм підписом беруть на себе відповідальність перед Державним Соймом за законність наказу. Арт.109. При Голові Держави є окрема канцелярія з управителем на чолі. Управителя та інших вищих урядовців Окремої кан- целярії іменує Голова Держави на внесення Голови -116- ради міністрів. Арт.ІО. Голова держави вчиняє, відміняє і на- зиває освіти Державного органу і розглядає державний Совіт згідно з постановами арт.арт. 58,59 і 60. У праве кожу палати і в відповнення до держав- ної ради, за важливим моментом - розглядає Держав- ної Ради, яке його починила тільки на підставі постанови своєї державної ради. Арт.ІІІ. Голова держави, на висновки Голови Дер- жавного Освіту, іменує та звільняє голову Ради мін- істрів, а на висновки останнього всіх інших мін- істрів, або інших міністерствами. Арт.ІІ2. Голова держави іменує та звільняє вищих державних урядовців, старших та професорів вищих шкіл, згідно з постановами діючих законів. Арт.ІІЗ. Голова держави, на висновки міністра Ісповідань, за попередньою ухвалою ради «міністрів іменує епіскопів і вищих церковних достойників. Арт.ІІ4. Голова держави нагороджує почесними від- знакою, згідно з постановами підполіцейних зако- нів. Арт.ІІ5. Голова Держави є Головний отаман всіх оружних сил Української держави на землі, морі та в повітрі. Начальне командування над дієвою армією під час війни обирає тільки Головний генерал, призначений Головою Держави на висновки Голови Ради мініст- рів. Арт.ІІ6. Голова держави приймає та окредитує дипломатичних представників чужих держав. Він іменує української держави складає умови з чужими державами. Міжнародні умови, зазначені в арт.92, пускля були затверджені дер- жавним Собою. Голова Держава підводить мійну на ухвалою держ- вального Освіту. -3 с-. Арт.ІІ7. Голова Держави має право позивування та змінності19. Право винятків він здійснює на засадах Міністра Іссції підлягають Ради Міністрів, а за випадком накладається, о зазначених в арт.арт. 69,68,101, 103 і 104. Арт.ІІ8. Голова Держави одержує утримання в держ- авних сендах. Розмір та рід утримання визначить вирішній закон. Голова Держави не може мати інших побічних при- дів, а ні посібних заробітків. не може він бути членом Державного Зейму. Голова Держави підповідає за свої вчинки перед Державним Сеймом тільки у випадках, що їх зазначують арт.98 в спосіб, про його значення арт. 103. Арт.ІІ9. Норма Державна Рада 7 днів після свого першого засідання, на окремих, тільки для цеї справи призначенних засідань, обирає першого Голову Держави в спосіб, що його значення арт.105. Дальніший передок обрання Голови Держави визначить сільський закон, що його ухвалює перша Державна Рада. Обраний Голова Держави обіймає урядування на 10-й день з часу свого обрання, після того, як складе присягу в руках Рейсов Державної Ради на чесне і сум- лінне виконання обов'язків державного основного Держа- вного Закона та всіх інших законів за цілості і без- почетства Української Держави. Текст пралог: "Заприсягнення та шинується Великим Головою перед святом Його овзагнілію та мово доро- гою латинською, що будуть зборірати і піддержувати непорушність та незалежність української держави, свійско, як я найкраще розумію, виконувати обов'язки Голови Української Держави, що колом народу їх на- звено складено, охороняючи і виконуючи основний та інші державні закони, маймі до всіх справедливість і покладання всії мої сили і життя на добробут бать- -27- кінцями, а так, зламоручно підписував." Арт.1. Рада міністрів відповідає владу вгід- но з постановою арт. 305 і 312. Міністри і керуючі міністерствами є відпові- дальні перед державними бойовим /арт. 307/, коли в своїх обов'язках підлягають за згідність всіх держа- вних актів Головам Держави та законом урядових актів виконання, а також за законний бір справ в підлеглих їм громадських адміністрацій. Крім цього, Рада Міністрів здійснює схи- лений поряд державних бойовим за загальними пан- елями політики. 121. Рада міністрів не її функціонує в опо- сію, як його значення арт. 3, складається з Го- лови Ради Міністрів і відповідальних міністе- рів. Тільки державний бойовим має право об'являти або виконати міністра міністерства шляхом окремо- го закону,; також за засобами вказаними ні 1 сбору діячів з поєднанням міністерств. Арт. 123. Рада Міністрів не об'являє Міністерського Криду. Він має на панорам політики і прокателювання, ю- день у раді міністрів і шляху, що було погод- жено діяльністю від поєднаними міністерствами. Від цього 1 відповідає на означене органом опи законна, навмисно і розпорядження у підземному держ- авних законів /арт. арт. 30 і 81/. Арт. 123. При президії Ради міністрів було утворено окреме кокілікодів з цією. Спрямований закон встановлювати її склад та обсяг діяльності. Арт. 124. Рада міністрів за етапо державного бойовим має уставляти в поєднаних міністерствах по одній або кілька несвад топарних міністрів. - 28 - Товариші міністра має голос в Раді Міністрів тільки тоді, коли йому доручено, а ухвали Ради Міністрів, заступати відповідного Міністра. Арт. 125. Міністри, а з їх доручень товариші міністрів та інші вищі урядовці, мають право брати участь в засіданнях Державного Сойму та його комісій і промовляти пованергом. Голосувати в Германському Сойму вони можуть тільки тоді, коли є його членами. На засідання Державного Сойму, або одної з його сій, міністр має право особисто прибутти на засідання, подати пояснення, або викладати бажання і запити. Арт. 126. Поодинокі міністри і підлеглі їм урядовці мають право в цілі виконання важливих в своїй області діяльності видавати розпорядження і накази, та надавати виконання під загрозою примусу і грошових кар, ар з превилом. Арт. 127. Міністри, керуючі міністерствами, товщі міністрів та директори департаментів міністерства не можуть обіймати інших урядових винятком вищих наукових та почесних, які мають повноцінну заробкову працю. Не можуть вони бути членами сенату Голови Держави. Перед обняттям уряду складають вони присягу в руки Голови Держави на пірність Українській Державі і на береження її Основного та всіх інших законів. Арт. 128. Міністри і керуючі міністерствами мають уступити в своєму уряду у випадках, що їх зазначають арт. пункти 96 і 102. Арт. 129. Всі державні урядовці перед обняттям своєї служби складають присягу в руки свого начальника на вірність українській Державі, береження її Основного та всіх інших законів і розпоряджень яка діє та надання урядової чини. Закон для державних учредивців /службових працівників/ визначати їх права та обов'язки, умови прийняття - 29 - норми, що встановлені цим законом і іншими нормативно-правовими актами України, не можна. Адміністративні справи розглядаються в судах. Суди зобов'язані розглядати адміністративні справи у порядку, передбаченому законом і вимогами цього закона. Арт. 130. Для цих територій України держава утворюється на засадах однієї Центральної Адміністративної суду. Цей суд розглядає та розв'язує, надаючи судове посилання, питання про правду власності, реорганізацію держави і адміністративних урядів /арт.130/ та органів самоврядування, спори про компетенції між поодинокими державними та адміністративними урядами, а також спори між державними урядами або між самим самоврядуваннями і пов'язаними порушеннями Основного Державного закону, оскільки всі зазначені справи не підлягають до компетенції інших судів. Вироки центрального адміністративного суду не можна оскаржити. Оскарження варто зазначати вклад та компетенція Центрального Адміністративного суду. Арт. 132. Компетенційні спори між судовими та адміністративними владами рівня Об'єднаних Рад, що складаються не на територіях начальних ізменень Найвищого Касаційного суду та Найвищого Адміністративного суду. III ОДНОВЕРХОВНІСТЬ Арт. 133. Громадяни, волості, літаки, міста, повіти та інші однакові самоврядування користуються з автономії щодо керування питань про місцеве добра та потреби в межах своєї території, оскільки державна адміністрація або відповідно більш однакових самоврядування не прилучаються. -30- певної справи до свого обсягу ділання. Окре мий закон установить докладно, як прикладається цей принцип у відповодніх подробицях, а також визначити засадничі начала, що до організації установки в різних ступенях одиниць самоврядування та встановить обовязковий обсяг ділання. Кожна одиниця самоврядування має автономне право призначати податки та повинності, що є необхідні для її урядування. Арт.ІЗ4. Громади, волості, містечка, міста, повіти і вищі одиниці самоврядування, мають свої виборні установи. Вибори для загальних установ, громад, волостей містечок і міст будуть відбуватися на тих самих підставах, що і вибори до державної Ради, однак тут виборче право може бути зв'язане довшими замешканням громади в містечку або місті. Що до виборних установ повітових самоврядувань та вищих, вибори до них переводяться посередньо виборними установами громад волостей, містечок і міст на підставі пропорціональності. Виконавчі органи самоврядування обирається вгаданими виборними установами. Арт.ІЗ5. Самоврядування мусять виконувати в межах діючих законів доручені їм завдання державної адміністрації. Міста з власним статутом одержать в статуті скрема завдання державної адміністрації. Міста: Київ, Одеса та Харків матимуть окремий статут. VIII. Суд. Арт.ІЗ6. Судові вироки і постанови проголошуються іменем української Народньої Республіки. Арт.ІЗ7. Організація і обсяг ділання судів, -11- поясні і міських, визначать окремі зако- ни. Арт. 138. Суддя іншої юрисдикції за впевнення Міні- стра юстиції. Уряд судді може об'єктивно освободити, якщо підповідає ником, що їх назначають закон. Окладання вони варти /правилу судді в руки го- ловні суду; форму признати визначать закон. Арт. 139. У виконанні правосудності судді о на- в'язани і підлеглий юридично законам. Синя судова влада може залежно усунути суддю від державних справ в тоді, коли різновидне пере- дасть його справу паденням суду. Не можна порушити суддя проти його волі на інше місце або ув'язати в посади, хіба тільки на відставці судового строку та в випадках і з епосіб, які їх передбачає закон. Виконання останнього устру не застосовуються до таких випадків, коли перенесення судді на інше місце, або ув'язка в посади є потрібною з причин важких організацій суду, або інших судових ок- р.Р. Арт. 140. Окремий службовий закон для суддів, /законом призначена для суддів/ визначать їх пра- ва та обов'язки. Арт. 141. Суддя не може права скоротити законою місця, як іх в недавній спосіб судана важко натомість мати право рішати, чи розпоряджен- ня державної влади і самоврядування видано згідно з постановами діючих законів і на це впливає не по- росту надає своєї компетенції. Арт. 142. Судові розправи, як и справах вініль- них, так і карних, мають бути усні та прилюдні. Двадцять в останньої влади визначую закон. Арт. 143. Для цілої території Української держа- ви утворюється один найвищий населений суд. -122- IX. ОБОРОНА ДЕРЖАВИ. Арт.145. Всі громадяни обов'язані до служби для оборони держави на суші, морі, і в повітрі, на ос- новах окремого закону, не постачаючи також про звіль- нення від цього обов'язку. Арт.146. Обероні сили Держави складатимуться з регу- лярного війська, а також та загального ополчення. Закон визначає чисельний стан військ і флоти морської і повітряної під час миру, а також їх час тривалого діяньої і непокою служби та служби в загаль- ному ополченні. Арт. 147. Регулярні війська можна викликати тільки для оборони самостійності і незалежності Держави та непорушності її кордонів. На межах державної цілісності влада може викликати військової сили в випадках внутрішньої розрухи а до- держання законів, на їх виданню в сій справі. Арт.147. Військові і дні свят повинні мати віль- ний час для виконання релігійних потреб. Військових з часом служби і по за ним не тільки від- бувати наради оборони без дозволу свого начальства. Закон підлягаєть військовій дисципліні. Арт.148. Військові особи на час своєї служби за включки та прояви відповідають перед військовими судами в постановах Офіцерного військово-карного статута. Арт.149. Тільки в окремої поетичні державного Сейму, або Державної Ради військо чужої держави мо- же перебувати в межах Української Держави, або пере- ходити через її територію. Арт.150. Службу буде очевидна в межах Української держави виконує державна кандерирія та місцева по- ліція. -53- мантії та мінцерої геніції. Арт.181. До князя вибору Голки Держави Дер- жавною Радою, головою держави є Олександр ПЕТЛЯРА. він у першому звільненні Державного Сейму очілює згідно в актіціїм 119, на руки Голови державно- го Сейму приймають на вірність Українській Державі та її конституції. Із2. Основний Закон ухвалиться закон про склад та ексесіє вибору і звільнення Державної Ради. Державна Сейм може розглядати тільки тоді, коли вже сформована Державна Рада./арт.59/. Аутономія надається не бути, щоб их належнорною перележити вибори до Державного Сейму. Арт.183. Основний Закон державний закон дозволяє до князя оголошення Державним Сеймом з обов'язковості, визначеними в арт.арт. 6-158, або державною Радою нової конституції Української держави. Арт.184. Всі вступаючі зверх основного Держав- ного закона /конституції/, не стосуються до Держав- ного Сейму приймаються законом і до Державної Ради до часу, коли встановлено конституція. Арт.185. До часу звільнення Державного Сейму законодавчі влада виконують Рада Міністрів і низка май сенатаріїв. Арт.186. На час перебування, до його винесення арт.договір з Кра. Голова Держави іменує і звіль- няє Голову Ради Міністрів, а на внесення останньою до інших міністрів. Рада Міністрів і посадовця міністра відповідаєть за свої державні поруки Голови Держави. Кожний ухвалений через Раду Міністрів законоп- роект пускати бути створжений Головою Держави і -34- обов'язує тоді, коли його в належний спосіб оголошено. Постанови арт.І55 і сього артикула тратять за- конну силу в день першого засідання Державного Сой- му. Арт.157. Сей Основний Державний Закон обов'язує з часу його оголошення в Вістнику Державних Законів. Арт.І58. Виконання сього Основного Державного Закона покладається на Раду міністрів. I. Проєкт закону про Державну Народню Раду Української Народньої Республіки (Передпарлямент). II. Проєкт закону про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. (Ці законопроекти складені на основі постанови Ради Мі- ністрів У. Н. Р. комісією з представників міністерств, наукових та промадських організацій), Проєкт закону про Державну Народню Раду Української Народньої Республіки. I. Про Державну Народню Раду та її склад. 1. До скликання постійного законодавчого органа Україн- ської Народньої Республіки, законодавча влада У. Н. Р. належить Державній Народній Раді. 2. Державна Народня Рада є тимчасовий законодавчий ор- ган, члени якого заховують свої уповноваження до скли- кання постійного законодавчого органа, але не довше одного року. Як що через рік по скликанню Д. Н. Р. не буде можливим скликати постійного законодавчого органу, то для продовження законодавчої роботи при- значаються нові вибори членів Д. Н. Р. на таких же умовах, що до терміну їх уповноважень. 3. Державна Народня Рада складається з 200 членів, з цього числа 100 осіб обирається населенням, 30 осіб делягують політичні організації і 70 осіб делегують громадські орга- нізації та наукові і громадські установи. Порядок вибо- рів представників від населення і розподіл числа пред- ставників від політичних організацій, громадських та наукових установ, зазначається особливим законом. 4. Список членів Д. Н. Р. оголошується до загального ві- дома в урядовому часописі. 5. Члени Державної Народньої Ради є представниками гро- мадян Української Держави. Раз обраного чи делегованого члена Державної Ради не можна відкликати і в його діяльності в Державній Раді взяти якими небудь інструкціями. 6. Мандат члена Державної Ради тратить силу тільки в на- слідок його смерті, уневаження мандату через Державну Раду, добровільного зложення мандату, або утрати ви- борчого права. Про страту силы мандату Голова Державної Ради негай- но повідомляє листовною Міністра Внутрішніх Справ, а цей 4 до 14 днів по одержанні повідомлення оголошує в урочистому часописі наказ про доповнюючий вибір. 7. Міністр Внутрішніх Справ в день отворення Державної Ради передає їй всі виборчі акти разом з внесенням протестами. II. Особисті права членів Державної Народньої Ради. 8. Членам Державної Народньої Ради вручає Міністр Внутрішніх Справ окремі посвідчення, що уповноважнюють до вступу до Державної Ради. 9. Члени Державної Народньої Ради користуються всіма правами і виконують всі свої обовязки тільки особисто. За свою діяльність в Д. Н. Р. відповідає він тільки перед самою Державною Радою. 10. Члени Д. Н. Р. від хвилі обрання чи делеговання їх до складу Д. Н. Р. до хвилі, коли скинчатися уповноваження не виключаючи і перерви між сесіями, не підлягають переслідуванню, ані арешту без згоди Д. Н. Р., за винятком схоплення на горячім вчинку. В тім останнім разі належить про це донести негайно Голові Д. Н. Р. і просити дозволу на дальший арешт та дальше карно-судове слідство. На жадання Д. Н. Р. арешт мусить бути негайно знесений і карно-судове слідство що до члена Д. Н. Р. припинено. В випадку перерви між сесіями повище право належить Голові Державної Ради. 11. Члени Д. Н. Р. звільняються від заклику в армію флоту У. Н. Р. і не потрібують відпусток від своїх установ для участі в праці Д. Н. Р. За членами Д. Н. Р.: на весь час перебування їх в стані заховуються попередні їх посади на Державному і муніципальному службі. 12. Члени Д. Н. Р. за погляди і міркування, висловлені при виконанні своїх обовязків в засіданнях Д. Н. Р. відповідають лише перед Д. Н. Р. 13. Члени Д. Н. Р. на прилюдних і неприлюдних засіданнях Д. Н. Р. і в предпарламентських комісіях користуються правом цілком свободно висловлювати свої думки - 5 - робити внески, вносити запроси, росповідати про одержані відомості і т. и. Як що Голова, або його заступник під час засідання добачить непристойність в поведінці члена Д. Н. Р. в допущених словах, вчинках чи жестах, що зачіпають честь або самої Д. Н. Р., або установ, або громадянина, то віддає винного дисциплінарній карі, згідно з регуля- міном Д. Н. Р. Покараний в такій спосіб член Д. Н. Р. не може бути покараний за ці ж вчинки по скінченні його уповноважень. Члена Державної Ради, що в своїй промові, або в заяві в Державній Народній Раді, нарушив права приватної особи, може укривджений притягнути до карно-судової відповідальності. На той випадок судова влада має одержати дозвіл Д. Н. Р. 14. Член Державної Народньої Ради не може купувати ані арендувати державні добра або приймати державні роботи, або достави, не може також одержувати ніякої державної концесії. 15. Члени Д. Н. Р. одержують платню і інше задоволення в розмірах, що їх визначить сама Д. Н. Р. 16. За згодою Голови Державної Народньої Ради може кожний член Ради звертатись з устним запитом до присутнього в салі члена Уряду. III. Порядок скликання сесій та вибору Президії Д. Н. Р. 17. Перша сесія Д. Н. Р. скликається Головою Директорії У. Н. Р. не пізніше 2 тижнів з мента, коли буде обрано чи делеговано одну третину всього числа членів Д. Н. Р. Скликана сесія роспочинає свою роботу, коли на місце зібрання сесії прибуде 45 осіб з числа обраних чи делегованих. 18. Сесія Д. Н. Р. поділяється на чергові і надзвичайні. Чергові сесії збираються два рази в рік, 15 Травня, і 1 Листопада. Про місце засідання сесії оголошується в офіційному органі за два тижні до початку сесії. Чергові сесії продовжуються два місяці. Цей термін може бути продовжений або з постанови Д. Н. Р., або з вимоги Голови Директорії, або з вимоги Ради Народ- них Міністрів. - 6 - Надзвичайні сесії скликаються Головою Директорії або з власної ініціативи, або по вимозі Р. Н. М., або Президії Д. Н. Р. Надзвичайна сесія Д. Н. Р. розглядає ті питання, що зазначені в офіційному оголошенні про скликання надзвичайної сесії, а також і поставлені на порядок дня під час тривання сесії. Після розгляду цих справ сесія закривається. 19. Перше засідання Д. Н. Р. одкриває Голова Директорії або з його доручення Голова Ради Народніх Міністрів, відчитуючи наказ про скликання Д. Н. Р. і покликаючи до тимчасового проводу найстаршого віком члена Д. Н. Р. 20. Державна Нарадня Рада вибирає з поміж себе Голову та відповідне число його заступників і секретарів. Всі вони творять Президію Д. Н. Р. і виконують свої обов'язки аж до вибору нової Президії. 21. Державну Нарадню Раду можна розв'язати тільки тоді, коли буде обрано постійний законодавчий орган Української Народньої Республіки. Тим самим наказом, що розв'язується Д. Н. Р., скликається рівночасно постійний законодавчий орган на першу його сесію. Перерва між розв'язанням Д. Н. Р. і початком першої сесії постійного законодавчого органу У. Н. Р. не може тривати більш одного місяця. IV. Про компетенцію Державної Нарадньої Ради. 22. До компетенції Державної Нарадньої Ради, за винятком справ: про самостійність У. Н. Р., закона про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Д. Н. Р. і закона про Д. Н. Р. (на підставі якого вона істнує) і закона Центральної Ради від 9 січня 1918 року про національно-персональну автономію, належить: а) обговорення всіх законопроектів, що вступають до Д. Н. Р. від Голови Директорії або Голови Ради Нарадніх Міністрів. б) розроблення законопроектів, які виникають з власної ініціативи Д. Н. Р. в) обговорення бюджету Республіки та всіх асигнувань з Державної Скарбниці. Обрахунок державних прибутків і видатків повинен бути вияснений не пізніше початку другої сесії. 7 г) розгляд справ про позички та інші державні забов'я-зання. д) контроль діяльності уряду шляхом : 1) інтерпеляції, 2) запитань, 3) призначення окремих парламентарних ан- кетних або слідчих комісій. е) розгляд відчиту Державного Контролю по виконанню бюджету попередніх років, а також всіх асигнувань з Державної Скарбниці. ж) розгляд і ствердження міжнародних умов. з) оголошення війни і заключення миру. 23. Тільки Державна Рада має право означувати валюту, ухвалювати емісію Державних Кредитових білетів, та державних облігацій порядком, визначеним в окремім законі. 24. На жадання Д. Н. Р. Голова Ради Міністрів, та інші члени Уряду або їх представники мусять явитися в ви- значений час на засідання Д. Н. Р. або її комісії, де і повинні бути вислухані негайно. Міністри, або визначені ними представники Уряду ма- ють право брати участь в засіданнях Д. Н. Р. або її комісій і промовляти поза чергою. 25. Державна Народня Рада має право приймати петиції від громадян У. Н. Р., приватних державно-зареєстрованих товариств, кооперативів та корпорацій з публічно-пра- вовим характером. Д. Н. Р. окремою ухвалою може пе- редати петиції відповідним Міністрам і жадати від них пояснень що до справ, до яких відносяться петиції. Міністри мусять дати жадані пояснення, або їх відмовити з подан- ням причин. 26. Державна Рада для найліпшого проведення своєї роботи утворює зі своїх членів різні комісії, може також уста- новити окрему комісію зі своїх членів, що-б вияснити і усталити спірні форми певної справи. Може надати цій комісії право взивати свідків і знавців, щоб зложити свої зізнання перед комісією, а також право переслухувати під присягою, послуговуючись від- повідними постановами судового поступання. 27. На випадок смерті Голови Директорії, його добровіль- ного передчасного уступлення, психічної або тяжкої фізичної недуги, Державна Рада негайно приступає до вибору нового Голови Директорії. - 8 - Факт психічної або тяжкої фізичної недуги Голови Директорії встановляє Державна Народня Рада. Вибраний буде той, хто одержить абсолютну більшість голосів, при чому голосування одбувається таємно. 28. Державна Народня Рада сама рішав про важність опротестованих обрань або делегування членів на підставі окремого внесення своєї мандатної комісії. Член Державної Н. Ради, що його обрання, або делегування опротестовано, користується своїми правами і виконує свої обов'язки до хвилі, коли Державна Рада ухвалить неважність його вибору. 29. Рада Народніх Міністрів, або окремі Міністри, що їм Д. Н. Р. висловить недовіру, уступають з Уряду. На випадок обжалування Д. Н. Радою, Голова Директорії, Голова або члени Ради Народніх Міністрів, мусять негайно здержатись від дальньшого виконування своїх службових справ і обов'язків, аж до часу, коли найвищий суд порішить цю справу. 30. Як що Голова Директорії, Голова або члени Ради Народніх Міністрів навмисне, або з важної недбалості нарушать в обсягу своєї службової діяльності основні, або інші закони, то всни відповідають перед карним судом. 31. Право обжалування належить Д. Н. Р. Така постанова ухвалюється Д. Н. Р. в присутності найменше половини всіх її членів та 2/3 голосів присутніх членів. Карне поступовання веде Найвищий суд. 32. В разі виправдання судом обжалованої особи, вона вертає негайно до виконання своїх урядових справ і обов'язків. V. Про порядок ведення справ Д. Н. Р. 33. Ухвали Державної Ради западають звичайною більшістю голосів присутніх членів. 34. Ухвалений Державною Народньою Радою законопроект відсилає Голова Державної Ради Голові Ради Міністрів, а цей до 3 днів Голові Директорії до ствердження протягом 7 днів. - 9 - Стверджений Головою Директорії законопроект вертає знов до Голови Ради Народніх Міністрів для оголошен- ня через Державну Канцелярію в Вістнику Державних Законів з підписом Голови Директорії і відповідного Міністра або відповідних Міністрів чи цілої Ради Міні- стрів і посвідченням Державного Секретаря. Перед початком тексту закону належить зазначити, що ухвалила його Державна Народня Рада вгідно з поста- новами відповідних артикулів. 35. На випадок відмови ствердження законопроекту Голо- вою Директорії, має він протягом 7 днів звернути законо- проект Голові Ради Народніх Міністрів з письменним наведенням причин, чому його не стверджено. Голова Ради Народніх міністрів протягом дальших 3 днів відсилає не стверджений законопроект Голові Д. Н. Р., який ставить його на денний порядок найблизшо- го засідання Д. Н. Р. Д. Н. Р. або приймає уваги Голови Директорії, що до потреби змін в законопроекті, тоді відсилає його до відповідної комісії для дальшого правильного трактуван- ня або приймає заново в цілості без змін 2/3 голосів присутніх в цьому засіданню членів Д. Н. Р. Прийнятий в цей спосіб законопроект Голова Держав- ної Народньої Ради відсилає Голові Ради Народніх Мі- ністрів з метою негайного оголошення його в Вістнику Державних Законів. 36. Законодавчі питання, що виникають з власної ініція- тиви членів Державної Народньої Ради, подаються до президії її в листовній формі за підписом не менше 10 членів Ради. 37. Всі законопроекти, що поступають в Державну Народню Раду, по обговоренні їх, ухвалюються або відхиляються нею, або направляються до розроблення комісій. 38. Інтерпеляції до Уряду або його членів подаються в ли- стовній формі, за підписом 10 членів Д. Н. Р. і переда- ються до її президії, для докладу в засіданню Державної Народньої Ради та в випадках їх ухвали, передаються Раді Народніх Міністрів. 39. На внесену інтерпеляцію уряд може відповісти негайно, - 10 - або заповісти відповідь на означений термін, або врешті відмовити в відповідній мотивованій заяві. Державна Народня Рада на окреме внесення може ухва- лити одчинення дискусії над відповіддю Міністра на внесену інтерпеляцію.. Може вона на окреме внесення ухвалити, чи вважає відповідь Міністра задовольняючою й приймає її до відома, чи ні, або ухвалити, що переходити до дальших чергових справ з зазначенням мотивів або без їх зазначення. 40. Засідання Д. Н. Р. відбуваються, коли на них присутні не менш як третина членів Ради, закликаних на дану сесію. VI. Про прилюдність засідань Д. Н. Р. 41. Засідання Державної Народньої Ради є прилюдні. Засідання Державної Народньої Ради можуть бути не- прилюдні на жадання Голови Державної Ради, членів уряду або найменше 10 членів Державної Народньої Ради на підставі окремої ухвали, що западає по улушені публікою салі нарад. 42. Не можна нікого потягати до відповідальності за спра- воздання з прилюдного засідання Державної Народньої Ради, коли воно згідно з правдою. 43. В засіданнях Комісій Д. Н. Р. сторонні особи не до- пускаються; згідно з постановою більшості комісії можуть бути закликані на засідання комісії Д. Н. Р. з правом дорадчого голосу фахівці. VII. Про внутрішній устрій Д. Н. Р. 44. Внутрішній устрій та розпорядок праці Д. Н. Р. зазна- чаються регуляміном, який складається Д. Н. Р. відповідно цьому закону. Вироблений Д. Н. Р. регулямін став обов'язуючим після оголошення його в „В. Д. З.“, і для своєї важності не потребує затвердження Голови Директорії. До ухвали Д. Н. Р. свого регуляміну має силу тимчасо- вий регулямін, який ухвалено Радою Народних Міністрів 45. В випадку порушення порядку членом Д. Н. Р. він може бути згідно з регуляміном усунений з цього засідання, або і позбавлений на якийсь час права брати участь в засіданнях Д. Н. Р., лише загальною постановою Д. Н. Р. або її Комісії по залежності. 46. Цей закон до оголошення вводиться в чинність по телеграфу. Проєкт закону про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. До часу, коли матиме чинність в Українській Народній Республіці повна Конституція, що визначить державний устрій у всіх частинах державної діяльності та спиратиметься на послідовне і всебічне зужиткування засад народнього сувере- нітету, себто, що вся Верховна Влада безпосередньо походить від народа і виявляється через Парламент, скликаний на під- ставі загального, рівного, таємного, безпосереднього і про- порціонального виборчого права, без ріжниці пола, національ- ності і віроисповідання, видається цей закон, що визначав тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в У. Н. Р. I. Верховна Влада. 1. Верховна Влада У. Н. Р. тимчасово організується шляхом вищезазначеного розмежування та коордінування ви- щих Державних функцій поміж Директорією, в особі її Голо- ви, Радою Народніх Міністрів і Державною Народньою Радою. Склад, порядок скликання, та обсяг праводержавної На- родньої Ради визначає окремий закон. II. Директорія У. Н. Р. 2. Директорія У. Н. Р. в особі Голови Директорії іме- нем У. Н. Р. а) затверджує ухвалені Державною Народньою Радою закони; б) затверджує ухвалені Радою Народніх Міністрів призна- чення та звільнення, в) затверджує ухвалені Державною Народньою Радою умо- ви з іншими Державами, г) видає на пропозицію Ради Народніх Міністрів акти амне- стії та помилування, - 13 - д) репрезентує Українську Народню Республіку перед іншими Державами за відповідальність Голови Ради Народніх Міністрів, е) покликає Голову Ради Народних Міністрів та затверджує членів Ради Народних Міністрів, д) Директорія має окремий цивільний лист, що ухвалюється законодавчим шляхом. III. Рада Народніх Міністрів. 4. Голова Ради Народних Міністрів формує Раду Народних Міністрів, в склад якої входять всі Міністри або Керуючі Міністерствами, та Державний Секретарь, останній з правом дорадчого голосу. 5. Справи, що відносяться до Міністерства, представники яких не присутні на засіданні Ради Народних Міністрів, не можуть вирішуватися в тому засіданню Р. Н. М. 6. Державний Контрольор, кандидатура якого ухвалюється Радою Народних Міністрів і затверджується Головою Директорії, не входить в склад Ради Народних Міністрів, але запрошуються на всі засідання Р. Н. М., в яких розглядається питання звязане з інтересами скарбу, з правом голосу і протесту. 7) В обсягу діяльності окремого Міністерства і належних до нього відомств тільки відповідний Міністер чи Керуючий Міністерством має право в порядку управління видавати розпорядження, вказівки та інструкції, укладати часово умови і вирішати всі справи Міністерства за своєю особистою відповідальністю перед Р. Н. М. 8. Рада Народних Міністрів за діяльність Уряду відповідає перед Державною Народньою Радою. IV. Законодавство в Українській Народній Республіці. 9. Українська Народня Республіка управляється на точній основі законів у відповідний спосіб виданих. 10. Законопроекти відповідних Міністерств по ухвалі їх Радою Народних Міністрів подаються на розгляд Державної Народньої Ради через її Президію. 11. Внесені в Державну Народню Раду законопроекти або ухвалюються нею самою, або передаються нею на остаточне розвязання Ради Народніх Міністрів. — 14 — 12. Проєкти законів ухвалених Д. Н. Р. або Радою На- родніх Міністрів (згідно ст. 11) за належними підписами подаються через Державну Канцелярію на затвердження голови Директорії У. Н. Р. 13. Подані на затвердження Голови Директорії У. Н. Р. постанови Державної Народньої Ради на протязі 7 діб, або затверджуються Головою Директорії, або повертаються до Державної Канцелярії незатвердженними. Незатверджені постанови Д. Н. Р. подаються Головою Ради Народніх Міністрів до Державної Народньої Ради на новий розгляд. Постанова ухвалена нею в тій же самій ре- дакції набирає остаточно силу закона. 14. Законопроєкти ухвалені Державною Народньою Ра- дою, або Радою Народніх Міністрів (§ 11) і затверджені Го- ловою Директорії У. Н. Р. оголошуються у Вістнику Дер- жавних Законів, за підписом Голови Ради Народніх Міністрів відповідного Міністра та Державного Секретаря. 15. Після оголошення закону в „В. Д. З.“ закон набирає обов'язуючої для всіх сили в терміні, що зазначено в самому законі, а як що такий термін в законі не зазначено, то здій- снення на місцях примірника В. Д. З., де закон надруко- вано. В самому законі може бути зазначено, що він до ого- лошення переводиться в життя або по телеграфу, або через посланців. 16. Ухвалені закони оголошуються Державним Секре- тарем і ним же зберегаються. 17. Коли Державна Народня Рада не функціонує, Рада Народніх Міністрів в необхідних випадках може ухвалювати постанови, що вимогають для свого видання законодавчого шляху; ці постанови, після затвердження Головою Директор- та оголошення звичайним порядком, набирають силу за закона (15, 16 ст.). Такі постанови поступають поза чергою на перше чергове засідання Державної Ради для затвер- дження. В випадку незатвердження таких постанов Д. Н. Р. може тратять обовязуючу силу після оголошення про це на за- гальних підставах (ст. 15). 18. До скликання Державної Народньої Ради всі права і обовязки її покладаються на Раду Народніх Міністрів. - 15 - V. Про Верховне Керування озброєними силами У. Н. Р. 19. Верховне Керування озброєними силами У. Н. Р. належить Голові Директорії, як Головному Отаманові і вико- нується виключно через Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу, та Генерал-Інспектора Військ У. Н. Р. За всю військову справу Військовий Міністр відповідає перед Радою Народних Міністрів і перед Державною Нарад- ньою Радою. Всі акти Верховного Керування озброєними силами У. Н. Р. набирають сили лише після контрасінатурки їх Військо- вим Міністром. 20. Під час війни для командування Дієвою Армією У. Н. Р. призначається Головним Отаманом по пропозиції Голо- ви Ради Народних Міністрів і по ухвалі Радою Народних Мі- ністрів, Командуючий Дієвою Армією. 21. Начальник Генерального Штабу та Генерал-Інспектор військ призначаються Головним Отаманом з пропозиції Голови Ради Народних Міністрів а кандидатів обраних вищою Війсь- ковою Радою і ухвалених Р. Н. М. Звільнення їх провадить- ся в такому ж порядку. 22. На посади Командуючих Дивізіями, Корпусами, гру- пами і на посади інших осіб перших 4-х клясів відповідне Начальство пропонує Військовому Міністру кандидатів. Військовий Міністр про намічення ним кандидата докла- дає Раді Народних Міністрів. Ухвалена нею кандидатура по- дається на затвердження Головного Отамана. 23. Для попереднього розгляду законопроектів і оста- точного розвязання в межах закону адміністраційно-організа- ційних та господарчих питань, по справам озброєних сил Рес- публіки, а також для координації діяльності Військового Міні- стра, Начальника Генерального Штабу та Генерал-Інспекторів Військ утворюється Вища Військова Рада. 24. В склад Вищої Військової Ради входять: Військовий Міністр, Начальник Генерального штабу, Генерал-Інспектор, три Міністри, делеговані від Ради Нарад- них Міністрів, чотири члени з призначення, в тому числі і Голова Вищої Військової Ради і в справах фінансово-госпо- дарчих Державний Контрольор з правом дорадчого голосу. - 16 - Примітка: Під час війни в засіданнях Вищої Військової Ради бере участь з правом дійсного голосу Командуючий Армією, або його представник з вищих військових посад. 25. Голову вищої Військової Ради і членів з призначення затверджує на один рік Головний Отаман з кандидатів, що їх спільно намітили Військовий Міністр, Начальник Генерального штабу і Генерал-Інспектор Військ та ухвалила Рада Народних Міністрів. VI. Заступництво Голови Директорії. 26. Коли Голова Директорії не зможе виконувати своїх обов'язків через хворість, від'їзд та з інших причин, то його часово з ухвали Державної Народньої Ради заступає Голова Державної Народньої Ради, якій виконання своїх обов'язків на той час покладає на Заступника Голови Д. Н. Р. Примітка: До скликання Д. Н. Р. зазначене в § 26 заступництво Голови Директорії, з ухвали Ради Народніх Міністрів, надається Голові Ради Народніх Міністрів, який виконання своїх обов'язків на той час покладає на заступника Голови Ради Народніх Міністрів. РЕГУЛЯМІН Державної Народньої Ради У.Н.Р. /Порядок членствів Державної Народньої Ради У.Н.Р./ 1. До часу коли на підставі 44 арт. Закону про Д.Н.Р. буде ски- дено та ухвалено Д.Н.Р. регулямін, має чинність цей регулямін. I. Очищення та утворення Д.Н.Р. 2. Члени Д.Н.Р. складаються із соції Ради через запрошуки ля- сті від Голови Держави; до листів після них долучимо реєстр спожив, що має розглядали майбутня сесія, повідомлення, що упов- навує чланк до вступу до Д.Н.Р. та карту на перелід до місця вібрации Д.Н.Р... 3. Покликання на Голоту Д.Н.Р. / 9 19 / може поміщати соції за спушнім пакетарного ко нім членк Д.Н.Р.. для утворення часом Греанкій Голова Д.Н.Р. покликує чокрьох членів та секретаря молодцого віком. В дальших сесіях Д.Н.Р. до обрання президії, часом урядує Президія попередньої сесії. /§ 20 зак. про Д.Н.Р./. II. Дослід виборів. 4. Доходження майбутніх мандатів передає Д.Н.Р. /§ 7 Зак.про Д.Н.Р./ вибраним на комісії, в числі членків, по киріпить Д. Н.Р... Комісія негайно приступає до перевірки тьності мандатів членків Д.Н.Р.. всі внесенні протести, що до майбутніх мандатів, а також сумнів, що виникне у самій комісії, подаються Д.Н.Р., яка остаточно вирішує про тьності мандату. 5. Протести що до майбутніх мандатів можна вносити тільки до 10 день по відкриття Д.Н.Р., а додаткових членків /вищіць уступавших з Д.Н.Р./ на півніде 10 день по плануванню мандата важним. С. Про членів, мандати яких визнані наказним, Комісія нагадує подекуди Д.Н.Р.. До визнаних мандату велась, член Д.Н.Р. має право брати участь в засіданнях і голосувати. Члени мандати яких взяти на сумнів або опротестовані можуть давати всі пояснення, що до виборів та делегувань. III. присяга, на призначення 7. Члени Д.Н.Р. перед початком першої сесії, дають присягу, або урочисту обіцянку. Кожному присяги прочитує Голова Д.Н.Р., яко його заступник, а член „Д.Н.Р.“ підносить праву руку до гори, стоячи, кажучи: "присягаю то", після чого підписують формулу присяги. 8. Формула присяги звучить: "Присягую Голову народу всебічному мірно придержуватись конституції та законів Д.Н.Р., вберігати єдність, силу та честь української нації; бороняти та охороняти незалежність держави, свободу та права її громадян, та виконати всі мені доручені обов'язки сповнити, в чому я мечу його допомогти. 9. Самісна присяги може відмовити Д.Н.Р., що саме того передали Голові Р.Е.М., чи його заступником підписаний ім обіцянка такого звісту: Честю своєю прирікну вірно придержуватись конституції................сповнити: член Д.Н.Р., що підписався під присягою, чи обіцянки, неявляється за складного мандату. 10. Костомовий арт. 4-9 відносяться тільки до членів Д.Н.Р., що вступають в склад її потім, поновивши. IV. Президія Д.Н.Р. 11. Голову Д.Н.Р. та його заступників, число яких визначає сама Д.Н.Р., обирається кожного окремим голосуванням абсолютною більшістю голосів. Коли нема абсолютної більшості, то-ді пять кандидатів, що одержали більшість голосів, голосуються таким же чином у друге; коли і цей раз ніхто не одержить абсолютної більшості, то так двох кандидатів, що одер- 12. Д.Н.Р. вирішує кількість секретарів, та обирає їх діяльність голосів. При різних голосів, вирішує перебором, до тихе Того- на Д.Н.Р. /Остережено їх годинами/Д.Н./. 13. Члени превідії можуть звітуватися від посилання на них обов'язків по умові тих, яких Д.Н.Р. може більшостю голосів вирішити про переборвання превідії, або окремих її членів. На случай повноважних зборів, вибраний вступає вурядування на час, до закінчення його повноважень. /$20$ коп. Д.Н.Р./ 14. Голосов превідії Д.Н.Р. з голосом Д.Н.Р. /§ 30/ провідія обмірковує вибранні питання, по розмовляючи відносно діяльності Д.Н.Р. та реалізуючи їх між собою обов'язки, що виникають в діяльності Д.Н.Р.; іншую урядовання до Канцелярії та інші посади при Д.Н.Р. до VI класу включно, виробляє, та затверджує питання канцелярії, бороть створення їх, бібліотеки, архиви Д.Н.Р.. 15. Голосов Д.Н.Р. керує нарадами Д.Н.Р., стежить за виконанням порядку чинності, та порядком наряд, заслуги Д.Н.Р. на вні, несе право бути присутнім на засіданнях комісій і дорадчих голосов правом всі листи, по скарбовці до Д.Н.Р. та на першому звіт- данні доводить до відома Д.Н.Р.; розпоряджається в обсягу бодь мета виданнями на утримання Д.Н.Р. Порядок заслугування голосов Д.Н.Р. на одному перехідні тому уряду, що, встановлює Д.Н.Р. 16. Секретарі мають складати протоколи пер-д., стежити за своєчасним друкуванням пропозицій, перевіряти станографічні протоколи, відчукувати всі листа, поставляти внески, інтерпелляції і т. п., на нарадах вислухують членів помінно, числить голоси і помогать голоси полігородженню різних справ Д.Н.Р. Канцелярія. 17. Канцелярія Д.Н.Р. поділяється на відділи, на чолі яких сто- керовники відділів. Це одного з керовників відділів Преві- дія /8 14 роки./ покладає обов'язок керувати справами, що мають значення для всіх канцелярій. Доплид над канцеля- рією покладається Превідіс на одного з секретарів, імено- вати на посади наче УІ мисли та канцеляристів покладається на керуючих відділами, а затверджуєм Голова Д.Н.Р. 18. Превідія іменує до кількох, по одному рішенню, урядовників для доручень, справки та молодших, що мають виконувати ро- спорядження Голови Д.Н.Р. та Ради Комісій що до ладу на засіданнях Д.Н.Р. та її комісій. 19. всі службовці Д.Н.Р. та її канцелярії користуються всіма правами, та повинні виконувати обов'язки державних департаментів. поступова пропозиція Уряду, виступів, та ін- терполяцій. 20. Пропозиції Уряду, а також всі формальні високи, членів Д.Н.Р., як пешигії, дос Голови Д.Н.Р. до відповідних комі- сій, а по одержанню від них справоводжень, дос до другу та роздає всім членам Д.Н.Р., - після чого поступає постуло- вання, що зазначає по парах. Це при цього розумінню. * / планом Д.Н.Р. 21. Перша нарада под виконанням закону підтримки висловлення на пре- тії дель по роздачі преводу членами Д.Н.Р., нарада роспочи- нається справоводженням члена Комісій попередніх нарад, якому комісія то сприходження доручень скласти і має обмежитись зарахками дискусіями що до підстав проекту; та першій нара- ді не звільно вносити проекти за зміну закопланованого за- кону. По спільному посаді нарада Голова ставить на ухвалу Д.Н.Р. запитання: чи відкинута проект закону, чи передати для перегляду в комісію, для того обрано, чи істнувачу, щоб пе- редати до дальшої наради над проектом. 22. Друга нарада над законопроектом поступає наказання на дру- гий день по скінченню першої наради, а коли проект було пе- редано до комісій, то наказання на другий день , коли вис- током комісії читуючиено, та розглянув ухвалення. Над кожним доти- кудов роспочинається нарада /дискусія/, а по скінченню на- ради, артикул голосується. Постановою Д.Н.Р. ці на радах можуть вестись над де кількома артикулями, чи частинами законами, що сполучені тісно з собою. Внески на зміну пооди- ноких артикулів можуть бути внесені або в такі дискусії, або між нарадами. Ці внески не потрібують поперед. По ухва- лі скремих артикулів, а також і змінків до до зміни артику- лів, або доповнення законопроекту, - останній передається до редакційної комісії, що має остаточно також ухвалити, та усунути формальні суперечки істнуючими законами. 23. Третя нарада над законопроектом наступає найпоскоріше через два дні по засіданню його редакційної комісії в одержанням випадків попереднього артикула. Внески на зміну поодиноких артикулів можна вносити, або в таку дискусію, або між нара- дами. Вони повинні бути поперед /підписані/ до членами Д.Н. Р.. Наради на сьм перед ведуться по до кількств законопро- екті, по радам, зазначеним в арт. 21, а потім безпосередні наступає дискусія що до поодиноких артикулів порядком, за- значеним в арт. ХХ., по скінченню наради Голова ставить Д.Н. Р. запитання по принципі, чи відкінчення законопроекту. Коли внески будуть /Д.Н.Р. ухвалені, входуюче порядок, зазначений арт. 22, та 35,- 24. Д.Н.Р. може в межу нарад /арта. 21 не ХХ./ ухвалю дільност членів змінити порядок наряд та спробовати першими наряд, а також в критикі стадії обговорення проекту передавати його в цілому, або частинам до іншої комісії, якщо змінюється тілько предметами, що їм віддано. 25. Всі внески, що виходять від членів Д.Н.Р., мусле бути під писаний не менше 10 членами. В конкнік слідуєчих засідань, яке не скорше, як через три хви по надрукуванню внеска та роздачі його коміс органами Д.Н., розходження одержить і лос для ухвалювання вноску. Коли внесок має змістом проекту внеску, то одночасно поступає перша нарада /§ 21/. 26. Внески, що не мають змістом проекта закону, потребують односторонньої наради та голосування. Наради та голосування над такими внесками, навіщь коли рів не є друкованими, може поступити на тім же засіданні, що внесено, як згодом внеско- девня, коли тому не противиться жадан член Д.Н.Р.. 27. Кожний внесок внесководження може мати тільки один ком- пія іншій член Д.Н.Р. може його підтримати і тоді цей внесок не потребує іншого додаткового підтвердження. /§ 25 регул./. 28. Внески Уряду, навіть коли вони не мають вмістом проекту закону, можуть бути трансформовані згідно §§ 21-23, хіба що за вродою представника Уряду, Д.Н.Р. ухвалить скорочене посту- плення, згідно § 26 регул.. с/ Комісії. 29. Державна Накладна Рега обійме в складі членів Комісії /арт- 26 зак. про Д.Н.Р./: 1/ лоперодніх мов, 2/ радянському, 3/ для сильання регуляцію, 4/ позиційну, 5/ фінансову,6/ торговельно-промислову, 7/ економічну, 8/ вільському,9/ ма датну, 10/ таконодавчу справу, а також якщо в міру потреби. Іншому Комісії обирається більшостю голосів в полестних чл нів. 30. Наряди комісій відбуваються під проводом голови, обраного комісії в поніж своїх членів. Ухвали Комісії є висні, коли з голосування беруть участь не менше половини членів її. На оцінчений наряд, комісія обирає з прочих своїх членів опрацювання, що має зробити Д.Н.Р. доповіда про початки та внески Комісії. Опрацювання другу стосся і не півнішньо як за два дні до наради роздається чле- нам Д.Н.Р., а також пересилається Уряду. По справах не скл ним комісії мають право зробити доповідь устно, без листов всі доповіді. Д.Н.Р. може вкладати доповіді листової і дл того ухвалити поворотну проєкту до Комісії. Коли до комісії попередніх сьогод передбачається внесок члена Д.Н.Р., то в нер дех комісій має право бути учасник, а дозволеним голосом, вне вдовання, коли он нія не був членом Комісії. 31. Патінії, що виконані до Д.Н.Р. Голова її передає або пати комісії, або до комісії попередніх наряд, якщо на пізнія відносяться до поєдмуту, вже ним радами на Комісії? Коли така патінія передана уже Головою до патінійної комісії, т тка петіція передається до комісії понередніх нарад. самою петіційною комісією. Змст петіцій що надходять до Д.Н.Р. комісія петіційна складає спис та передає всім членам нам Д.Н.Р.. На нараду Д.Н.Р. вноситься ті петіції, про які ухвалити про це петіційна комісія, або надають 15 членів Д.Н.Р.. Коли петіція вноситься на нараду Д.Н.Р.пе- тіційна комісія, має вона подати по цій петіції справоздання ння. Коли петіція вноситься на нараду Д.Н.Р., членами Д. Н.Р. наступає поступовинне по 9 36. Так само поступають з не петіціями від дихових комісій, або комісій, що обрані на будь-яким спеціальним предметом до внесених петіцій посту- пає уклад Д.Н.Р. 32. Про день зібрання комісій та предмет їх нарад має бути повідомлено Головному Ради Народних Міністрів. 33. Комісії устновлюють для себе регулями; можуть обирати актуальника голови та секретаря.. 34. Коли комісії скінчить наради та подільне ухвали, предмет наради передається Голові Д.Н.Р., а пей останній вносить в порядок денний, та означує день нарад. 35. всі внески Уряду, та членів Д.Н.Р., опиняючи в особливих причини по ухвалено про негайність нарад, передаються до ко- місії понередніх нарад і дельні наради над ними поступають тільки на підставі сповноваження комісії понередніх нарад. 36. Голова Д.Н.Р. стежить за можливою співроботою робот комі- сій, та означає ті комісії, що мають до обговорення своїх мали ротовими свої сповноваження. 37. Один член не може мати більше як двох комісій. Нікого не може сполучати з участь більше, ніж у двох комісіях. 15. запитання, інтерпеляції, костаковий Уряду. Запитання. 38. Запитання несуть обмежуватися петіціями, на які ма- дають висновки. Запитання вносяться по черзі до реєстру і роздаються членам Д.Н.Р. Голова „Д.Н.Р. першою повідомляє належного Міністра чи Уряд про запитання і ставить його на порядок денний найближчого засідання, прадзначеного до на- нарад над запитаннями. 39. Перша година відторка має бути присвячена запитанням. Го- лова „Д.Н.Р. викликує тих, що внесли запитання і посадку реєстра і дає голос для відчиту запитання. Обговорення від- повіді Голови Р.р.М., чи представника Уряду, незмушених. Після відповіді ілю, до якої запитання, може задати го- лосу для додавання, або викладення запитання. Запитання до не будуть погоджені в дні, що для них повинні бути від- надають, або по остаточній запитання перед кінцем засідан- ня залише в листовий формі, щоб таке запитання було по- лагоджене, на обличчому засіданні, позначенному для запи- ть. 40. Що ставить запитання, може голова даний виявити, що він є задоповлення листовою відповідью представника Уряду. Ця відповідь висується в реєстр, та роздається членам Д.Н.Р. Інтерв'ю 41. Інформації / арт. 23 зак. про „Д.Н.Р./ мусять бути явно врегульовані; до них може бути їхньо коротке умотивування. Голова Д.Н.Р. резько підсилля інтерв'ю до представни- ка Уряду, до якого інтерв'ю виправдає, ставить на по- рядок даний наслідного засідання „Д.Н.Р. та повідомляє про те представника Уряду, до якого інформації виправдає, щоб залишити на засіданні чи відповісти на інтерв'ю в кола. Коли коротиться на підновідь, то це теж в день, що означає», про якому слід інформувати слова до умовчуван- ня інтерв'ю. 42. З відповідним на інтерв'ю, або з підкованням відповід- віді безпосередньо дучиться обр. член ІІ, коли намень- ше 10 членів того захидають і „Д.Н.Р. ухвалить розпочать лекцією. Нарівні з відмовою відповіді стоять зараз пред- ставника Уряду, де він не зв'язане існо і рішуче, чи відпо- ність на інтерпелляції. Коли ніхто з інтерпеллянтів не проси- виться, може виступити обговорення інтерпелляції в панійших засіданнях. Після відповіді на інтерпелляцію, або відмови поруч слово забирає промовець інтерпеллянтів. Д.Н.Р. може ух- валити негайно розпочати нараду над інтерпелляцією, якщо киндо предсталий уряду не лого залежить, коли відповість на інтер- пелляції, або коли означив день відповіді на довше як місяць від дня власної інтерпелляції. Ухвала Д.Н.Р. можуть наступа- ти не пізніше третього засідання. 40. При обговоренню інтерпелляції могут бути поставлені не ухи- лу Д.П.Р., високи чи відповідь на інтерпелляцію підповідає по- рялком Д.Н.Р., та акторольне її, на призмасся до відома, чи ні, або ухвалили до переходить до дальших чергових справ. Ті високи могут бути попередні найменше 10 членами Д.Н.Р. Го- лосовання могут бути відкладено, коли його домагається най- менше 15 членів, воно відбувається на слідуючому засіданні. 44. Коли інтерпелляція є так багато, що они переподільне Д.Н. Р. входом над іншими справами, то може Д.Н.Р. обмежити на- ради над інтерпелляціями до одного дня в тиждень; також Д.Н.Р. може ухвалити всієї наради над інтерпелляціями в квадрі дні. У. Пленарні засідання в/ порядок дня 45. В конці кожного засідання Голова Д.Н.Р. оголошує порядок дня наступного засідання, порядок дня випершого засі- дання подається в листових написаннях. Коли протяг цього порядку днівного хто в членів Д.Н.Р. зробить зміни, осторожно ухвалює порядок дня випершого Д.Н.Р. Порядок дня випершої і розв'яжеться членами Д.Н.Р. В останній дні кожного кинда від- бувається засідання для взяття над певними членів Д.Н.Р., та потім, що подбатися на ухвалу пленуму Д.Н.Р. Многих чле- нів Д.Н.Р. проходить в тім порядку, в якому внесені по на- раду. Всі власні, що зійшли ць пропозиції перших десяти день сесії, знанакться яко пресені рішочено. Порядок нарад над ци- ми вносними ділям Голова Д.Н.Р. проектні звонків розробувати своє первенство ще до останньої і кінцевої І наради. Отже друга і тре- тя нарада мус відбутись перед нарадами над тими вносними що в черзі цього нарадам стояли по за ним проектом закону. Над петі- ціями робиться в тім порядку, з яких їх приготовано до наряд в пленумі. Засуджені в порядку дисного мусе бути тілько тоді ула- лено, коли цьому не продовжать про вносок-внесковання, а при петіціях - 10 членів Д.Н.Р. 6/ засідання Д.Н.Р. Про присудність, що не проводиться засідань у сесії Д.Н.Р. по- родком, визначеним вогт. 11 зак. про Д.Н.Р. Голова Д.Н.Р. відкриває та закриває засідання, він оповіжа день і годину наступного засідання. Засідання. Д.Н.Р. засідає повність пень тиждя, а субота остатньою віль- ною, о скільки нитого не ухвалить Д.Н.Р. Родина першого засідан- ня окаместується в настовних випросицях; жальні писидання відбу- ваються в години, що ухвалить Д.Н.Р.; час тривання засідань та- ком уважає Д.Н.Р. Члени Д.Н.Р. обов'язкові брати участь в засіданнях Д.Н.Р., та колегії, до яких обрані; на сучай перешкод, будь не засідал- них, маєть своєю відсутністю оправити листом, звернути до Го- лови Д.Н.Р., виконавчи позачу відсутності. Члени Д.Н.Р. мають власнооручно вписувати в день насідань своє ім'я в квагу, що лежить для того на столі. Імен, імя якого не вписано в квагу, третає право на одержання платні за той день, як до не оповаже непрацюваності. Про членів Д.Н.Р., що не брали участи в засіданнях Д.Н.Р. та ії комісій на протязі місяця і нічим не оправдали своєї непри- сутності, Голова откидає на ухвалу Д.Н.Р.. Як що Д.Н.Р. ухва- лить, вважати, що такий член склав слін мандат, то наступают наслідки, зазначені крт. б як про Д.Н.Р... 52. Перед розпочатим наряд Голова ополченців предмєт перед, та повинен до провокоду імена їхніх членів Д.Н.Р., що непрацювали, свою справдели. Якщо Голова Д.Н.Р. веже підлягає притягнути до відповідальності невиконанням, то вносить на остаточну увагу Д.Н.Р. В/ протоколи засідань 53. Протокол містить: 1/ Удяли Д.Н.Р., дослівно наведені 2/ інші ермениції дооповненного виробу, а також умова, чи не їх підпорядковано З/ укладання положення Голова Д.Н.Р., 4/ означено- ки справ, до будь якого засідання, 5/ тезиси, що відбувається під головуванням не за винній розслідування, 6/ наказаних виборів, 7/ реверне дикую сі. 54. Протокол повинен бути засідання чого підписано секретарем, що його лів кладеться на окремий етап на виступному майбутньому; коли до тимчасового засідання не третєво викликається до того акці- сту, вказуються примітки. 55. Коли піднесена останній захід проти вірності постанови не буде повинен сам звернути увагу працівників, то Голова ставить за- гід на розмову Д.Н.Р.; якщо навіть буде визнано справедливим, то в тім не засідання має бути подана нова редакція тісі частини протоколу, що оспорено. 56. Поправки підносяться до редакції, пропусків, помилок; не можна під впливом поправки протоколу змінити постанову у З.Н.Р. 57. Протокол редагує Головуючий на сесідані Д.Н.Р. та два секретаря, так, як що він буде зроблено законом, або після нагород- нання зараду, підписують його, після чого дають до другу. Протокол останнього засідання підписує працівник без подальшого виконання. 58. На службове створення розслідування, коли проводиться мож- же вносить в станограму статистичні поправки, для чого дається йому для перегляду створення в означений час, про що борю сливопрів із повідомленням працівника. Коли позначенний час проводжене не скористався в свого права, виняток, що він від цього відмовився. Через зазначений поправки не можна видерджувати дру- кування Зіледенів. г/ Порядок промов. 59. Задан член д.н.р. не може промовляти, покім не надає по- кою, а Голова д.н.р., кому його не уділить, подати голосу ко- мо вільки, після відкриття засідання як до засідань головою Голова д.н.р., то усунене голосування абортуваної схому, а голос дається кому в чергу зачисля. 60. Слово уділяє члену д.н.р. до початку дневного на кожну тран- ти дана і кільки. Усім особистостям звичайно допускається по кімі і двох мін вто, на слухи підготовки, при якій зацідання. А активні учасники недопустим. 61. Промовці голосу та тривоги, або з короткої містю. Відсутність на листкової промови допускається члену д.н.р. таті вільки, коли він не володіє українською мовою. 62. Голова д.н.р. може звернути увагу промовця на предмет пара- да і признати його до порядку, коли виконання частини по в одній промові того ж члена для рівні і проводження продов- жує віддалення від предмета мовлення, та початку дневного, то може д.н.р., на змит Голови, без лаетів, ухвалити відібрати тому промовцю голос на тій сприкі. На це Голова д.н.р. звер- тає увагу промовця і лищо він у данній промові анулю допуска питання того ж, то позаквилляє роздолосу. 63. При всіх дискусіях голос уділяє Голова д.н.р., членам її в порядку і про те зване. 64. Коли промовчанням Голову, по скінченю дискусії покаже пло- ва, то гаряча святково навколо підтримки. Внаслідок і спра- возданні одержують на своє задання голос як на початку, як і по скінченю дискусії. 65. Споживачеві комісія оприлюднює голос підписом, а потім навт право промовляти член тієї комісії. При порядку над внесками, має перший голос той, хто перший підписав проєкт. 66. Коли більше членів особисто затверджено, уділяється його спочатку тому що з цім сприк не ве промовляв. За ганитром Представники Уряду, та співробітників, ніхто не може більше двох разів в тій самій справі промовляти, хіба що про це ухвалить д.н.р. д/ засідання на засідування із членами по- льської думи. 67. Внесок на засідку повинен межувати, що не над усім розміщені ніякі члени д.н.р., а також внески на мотивованій підлях думи, до того часу тоді подано буде, бо на польської думи не є високою для нас на цьому внесенням бути розглянуто, можуть бути поставлені іншого часу прийдя звісно перед, як перейдеш голови д.н.р. листовим. Внески із повинні скласти в естетичному вигляді, а розміри підписаних, що поставлено на це купу, чи надійшли до д.н.р. е/ літ. На засідання. Голова д.н.р. ставить проект питання; що до ставлення цих питань, можна задати голоси; голос укладається в усвідомлених д.н.р. після умови д.н.р. проєкт питань, складається розмір на роздорожжя. Коли є де кілька питань, то голова д.н.р. ставить їх по черзі на голосування. Листовий має так сказати, щоб на них не було мідновості: "так", або "ні". При різностях голосів найглибше висловлено за думки. 9. Внесок не відмовляється, щоб змінення дебатів повороту по- переди 10 чоловік. Коли такий внесок потрібно, то без дискусії і без дальшого мотивування голосу фельд. Внесок на зміну пев- неного порядку розмовного можуть ставити кожною членом; виконання внесок не потребує попередніх; коли один промовець насолодився, а один - проти, складається він на урядку д.н.р. В тому фол синой дискусії і не можна той самий внесок з другим разом ставити. е/ голосування. 10. Способовідно перед голосуванням належить прочитати за- питання. Коли у Голови д.н.р., або секретаря виникає сум- 71. Голосом при відсутності може голосувати, коли умовід по- голосовання виставляє сумнів у голосах, або одного з секретарів, то робиться голосування членами /нале поголосовання -он, а друга - прося/. Коли і на поголосованих по двох випадку, на- ступне голосування через переривання, тобто д.в.г. 72. Переможцем робиться той: Голова /.../, якщо кілька членів оправдали свій виступ, коли не випадуло, змінитися всі у двох, крім двох. Коло кожен, а та двоє, ознакоються по дві секунди. Не виник, що коли Голова дозволяє, ті члени, що хочуть голосувати "так" в один і стільки через двій повно- відь без криків", або ободраних паном "ні/", а ці члени, що хотять голосувати через "ні", то тоді в саме черга двері ліво рух від президії /де робиться напис "ні"/. Секретарі по сто- янку кола двоє, перечисляють проходящих членів /.../. По анкету, що десь Голова даватиме, перліченим з'являється, двій розчиняється. Кільки цього різних голосів не протистоять, тих чи подати голосов Голова, та секретарі, що числили голоси, нічті чого Тогова опознає результат голосування. 72. при нічній вироди, перед останньою чергою до голосування, мо по-поставленім числом проходження голосування, засосок по- вилень бути підписаними не менше 10 членами. Засоска про від рочення вартої, або виникнення дескін може бути підписано останнім членом, що приєднувся до дискусій. 74. Повинна голосування відбувається в сліду чи спосіб: се- ретарі усунуть членам картки, та зберігають їх потім в ури на партії голосовання писатися замість члена, що подає гол та означенняться: "так", "ні", або "відсутній". Коли картки сборима, голова оповіщає, що голосування покінчено. Секре- рі читають картки, та написують о протоколі скількій чле що подали голос, та означення їх голосування. 75. При звільненні голосованих членів Д.Н.Р. має право подати на пільну епо-згрупу тяжку, вимогу від Голосованням більшості, за оцінкою впливу цієї згоди до однопартийного процесу. VI. Постанови повідомлення 76. Голова Д.Н.Р. стежить за порядком на засіданнях. Коли який-небудь член Д.Н.Р. порушує порядок то Голова Д.Н.Р. назвав його до порядку, вказуючи його по імені?. В случаї дальшого порушення порядку, стягнення голова на увагу Д.Н.Р. про дисципліну членів засідання. Коли член не слухається, виступає під час, до заявляючи в одномучасну криміналу. 77. Коли в збірній розсудить посполіт, то Голова може переказати засідання на означенний час, що в цілком тариття. Через неспокій Голова Д.Н.Р. може надіти шанку; тоді вже ступає перерва на розсуд, після умову якої - засідання відкривається. 78. Для послуг Голови Д.Н.Р. в селі засідань та на трибунах для слухачів маються урядовики для доручень гід керуванням старшого в них, то в арбус двоє знайти одно- 79. Діти не здобували навчання в школах, бо Голова міг дати розписки усунути з колонії всіх, хто є там присутній, якщо його пересторога залишиться без наслідку. Доми призування спро- роваджуються, використання незаконностями. 80. Заступниками провод однодобової оцінки працюють, та діється на місцевості надходять до паспорта. 81. Д.Н.Р., якщо 10-12 членів почути постійних високих, щоби зв'язання було перервано, та передавана інформація на надходження над промовами, як чергової того, що до неділі означено в внеско- ві. Ще до посадки після ухвалення, то прибути споряджаються на час переправленого парку. Коли заступники уважали про таку пар- кування, то члени Д.Н.Р. обов'язково зазначають вказівку під 2 парки. VII. Відгуки 82. Випускні до 6 днів до Голови Д.Н.Р.; на домашньому часу - Д. Н.Р., відпустка для зазначення часу – недопустимий. VIII. Заступництво та вибір Голови держави. 83. Коли до Д.Н.Р. надійде повідомлення, що Голова держави не може часово виконувати свої обов'язки, Голова Д.Н.Р. не- разово ставить на увагу Д.Н.Р. питання про заступництво Го- лова держави. 84. На весь час до Голови Д.Н.Р. буде виступати Голова держа- ви, не може від присутніх жодної умови в роботах Д.Н.Р., де обов'язки його на той час виконує Голова заступник. 85. У випадках, зазначених арт. 27 зак. про Д.Н.Р., обіржателя комісія, що має зробити дослід, чи наказав обставини, зав- наленні в визначеному артикулі. Після оцінювання комі- сії Д.Н.Р. уважає часова заступництво Голови держави та обрання нового Голови держави. 66. Обрання Голови держави відбувається на урочистому зборі членів Д.Н.Р., як засідання всіх членів запрошується місячно в певні дні, в листопаду кожного року. 67. Засідання Наказових Голови Д.Н.Р., чи його заступник, та професорів постійної політичної зміни, що не мають усвідомлення про обрання Роланда держави. Кожен член Д.Н.Р. може подати кандидатуру в іменні кандидата на Голову Д.Н.Р.. Іх позив голосування стається всім названим кандидатам. Коли під час абсолют- ної більшості не одержать, проводиться голосування по додатку, зазначеному врт. II. 68. Обрання на Голову держави складається при тому, що обіймують в присутності членів Д.Н.Р., проєктує ІІ, як підписує. 1. 00 клювання. 69. В шпидках, чинних з них кол., що дек. про Д.Н.Р., Д.н.р., обирають комісії до мес перегляду досудових досліджень. В раз- ві потреби, на якому домівці підполіцей іншого відряджуються для роботи в комісії та, у разі необхідності, що буде намагатися по- місці. 70. Що по в каселідок справоздання комісії повинна уважала Д.Н.Р., що зазначено в арт. 61, як про Д.Н.Р., весь зібран- ний матеріал передається до Нижнього Осуду, який утворює суд, призначеному до порядку, зазначений арт. ІІО "про Судові установи", та 50,31 вр. про дерт.Рад./Реєстраторство. Совет/, Замінники заступників ставу призначеними аксідателями. А. Оцінка регулятиву. 71. Держава Народна Рада може окремі артакули цього Регуля- міну одміняти, доповнювати та заміняти на інші. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ: Т. В. О. ДЕРЛАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ТИМЧАСОВЕ ВЕРХОВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА ПОРЯДОК ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ. До часу, коли матиме чинність в Українській Народній Республіці повна Конституція, що визначить державний Устрій у всіх частинах Дер- жавної діяльності та спиратиметься на послідовне і всеобічне зужитку- вання засад народного суверенітету, сього, що вся Верховна влада без- посередньо походить від народа і виявляється через Парламент, склика- ний на підставі загального, рівного, таємного, безпосереднього і пропор- ціонального виборчого права, без різниці пола, національності і віро- ispовідання, видаветься цей закон, що визначає тимчасове Верховне Уп- равління та порядок Законодавства в У.Н.Р. I. Верховна Влада 1.-Верховна Влада У.Н.Р. тимчасово організується шляхом вищезаз- наченого розмежування та координації вищих державних функцій по між Директорією, в особі її Голови, Радою Народніх Міністрів і Дерлав- ною Парламентом Радою. Склад, порядок скликання, та обсяг прав Державної Народньої Ради визначає окремий закон. II. Директорія У.Н.Р. 2.-Директорія У.Н.Р. в особі Голови, директорій іменем У.Н.Р. а/затверджує ухвалені Державною Народньою Радою закони: . б/затверджує ухвалені Радою Народніх Міністрів призначень та звіль- нення, і також в особі Голови У.Н.Р. в/затверджує ухвалені Державною Народньою Радою умови з питань Дер- хавами, г/видає на пропозицію Ради Народних Міністрів акти амністії та помилування. д/репрезентує Українську Народню Республіку перед іншими державами за відповідальність Голови Ради Народних Міністрів. е/покликає Голову Ради Народних Міністрів та затверджує членів Ради Народних Міністрів. ж/Директорія має скремля цивільний лист, що ухвалюється законодавчим шляхом. III. Рада Народних Міністрів. 4.-Голова Ради Народних Міністрів формує Раду Народних Міністрів, в склад якої входять всі Міністри або Керуючі Міністерствами, та Державний Секретар, останній з правом дорадчого голосу. 5.-Справи, що відносяться до Міністерства, представники яких не приєднали на засіданні Ради Народних Міністрів не можуть вирішуватись в тому засіданні Р.Н.М. 6.-Державний Контролер, кандидатура якого ухвалюється Радою Народних Міністрів і затверджується Головою Директорії не входить в склад Ради Народних Міністрів, але запрошується на всі засідання Р.Н.М. в яких розглядаються питання зв'язане з інтересами скарбу, з правом голосу і протесту. 7.-В обсягу діяльності окремого Міністерства і належних до нього відомств тільки відповідний Міністр чи Керуючий Міністерством має право в порядку управління видавати розпорядження, вказівки та інструкції укладати часові умови і вирішати всі справи Міністерства за своєю особистою відповідальністю перед Р.Н.М. 8.-Рада Народних Міністрів за діяльність Уряду відповідає перед Державною Народньою Радою. IV. Законодавство в Українській Народній Республіці. 9.-Українська Народня Республіка управляється на точній основі законів у відповідних спосіб видалих. 10.-Законопроекти відповідних Міністерств по ухвалі їх Радою Народних Міністрів подаються на розгляд Державної Народньої Ради через ii Презідію. II.-Внесені в Державну Народню Раду законопроекти або ухвалю- ються нею самою,або передаються нею на остаточне розвязання Ради Народних Міністрів. 12.-Проекти законів ухвалених Д.Д.Р. або Радою Народних Міні- стрів /згідно ст.II/за належними підписами подаються через Дер- жавну канцелярію на затвердження Голови Директорії У.Н.Р. 13.-Подані на затвердження Голови Директорії У.Н.Р.постанови Державної народньої Ради на протязі 7 діб,або затверджуються Голов вою Директорії, або повертаться до Державної Канцелярії незатвер- дженними. незатверджені постанови Д.Д.Р. подаються Головою Ради Народних Міністрів до державної народньої Ради на повний розгляд.Постано- ва ухвалена нею в тій же самій редакції набирає остаточно силу за- кова. 14.-Законопроекти ухвалені Державною Народньою Радою, або Радою Народних Міністрів /§II/і затверджені Головою Директорії У.Н.Р. оголошуються у Вістнику Державних Законів та підписом Голови Ради Народних Міністрів,відповідного Міністра та Державного Секретаря. 15.-Після оголошення закону в "В.Д.З."закон набирає обов"язую- чої для всіх сили з терміну,що зазначено в самому законі,а як що такий термін в законі не зазначено,то є для одержання на місцях примірника В.Д.З. де закон наруковано. В самому законі може бути зазначено що він до оголошення переводиться в життя або по телег- раду,або через посланців. 16.-Ухвалені закони оголошуються Державним Секретарем і ним же зберігаються. 17.-Коли Державна Народня Рада не функціонує Рада Народних Мі- ністрів в необхідних випадках може ухвалювати постанови,що вимогать для свого видання законодавчого шлюху,ці постанови після затверд- ження Головою Директорії,та оголошення звичайним порядком,набира- ють силу закона /15,16 ст./.Такі постанови поступають поза чергою на першо чергове засідання Державної Народньої Ради для затверд- ження. В випадку незатвердження таких постанов д.д.р. вони тратять обовязуючу силу після оголошення про це на загальних підставах/ст. 18.-До скликання Державної Народньої Ради всі права і обов'язки її покладаються на Раду Народних Міністрів. У. Про Верховне Керування озброєними силами У.Н.Р. 19.-Верховне Керування озброєними силами У.Н.Р. належить Голові Директорії, як Головному Отаманові і виконується виключно через Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу, та Генерал-Інспектора Військ У.Н.Р. За всі військову справу Військовий Міністр відповідає перед Радою Народних Міністрів і перед Державною Народньою Радою. Всі акти Верховного Керування озброєними силами У.Н.Р. набирають сили лише після контрасигнатури їх військовим Міністром. 20.-Під час війни для командування Дієвою армією У.Н.Р. призначається Головним Отаманом по пропозиції Голови Ради Народних Міністрів і по ухвалі Радою Народних Міністрів, командуючим Дієвою Армією. 21.-Начальник Генерального Штабу та Генерал-Інспектор військ призначаються Головним Отаманом з пропозиції Голови Ради Народних Міністрів з кандидатів обраних вищою Військовою Радою і ухвалених Р.Н...звільнення їх провадиться в такому порядку. 22.-На посади командуючих дивізіями, корпусами, групами і на посади інших осіб перших 4-х класів відповідає начальство проходження Військовому Міністру кандидатів. Військовий Міністр про намічення цих кандидатів докладає Ради Народних Міністрів. Ухвала нова кандидатура подається на затвердження Головного Отамана. 23.-Для попереднього розгляду законопроектів і остаточного розв'язання в межах закону адміністраційно-організаційних та юридичних питань по справах озброєних сил Республіки, а також для координації діяльності Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу, та Генерал-Інспектора Військ Утворюється вище Військова Рада. 24.-В склад Витої Військової Ради входять: Військовий Міністр, начальник Генерального штабу, Генерал-Інспектор три Міністри, делеговані від Ради Народних Міністрів, чотире член в призначення, в тому числі і Голова Вищої Військової Ради і в справах фінансово-господарчих Державний Контролір з правом дорадчого голосу. ПРИМІТКА: Під час війни в засіданнях Вищої Військової Ради бере участь з правом дійсного голосу Командуючий армією, або його представник з вищих військових посад. 25. - Голову вищої Військової Ради і членів з призначення затверджує на один рік Головний Отаман з кандидатів, до їх спільної намітина Військовий Міністр, Начальник Генерального штабу і Генерал-Інспектор Військ та ухвалила Рада народних міністр. VI. Заступництво Голови Директорії. 26. - Коли Голова Директорії не зможе виконувати своїх обов'язків через хворість, від'їзд та з інших причин, то його часово з ухвали Державної Народньої Ради заступає Голова Державної Народньої Ради, які виконання своїх обов'язків на той час покладає на Заступника Голови Д.Н.Р. ПРИМІТКА: До скликання Д.Н.Р. зазначене в § 26 заступництво Голови Директорії, з ухвали Ради Народних Міністрів, надається Голові Ради Народних Міністрів, який виконання своїх обов'язків на той час покладає на заступника Голови Ради Народних Міністрів. ДО НАМА ГОЛОВИ КОМІСІЇ ОКРУГА ДУНАЙ Повідомлення комісії про розроблення чинного закону про форму державно- го устрій та порядок виконання статей 1.1. . директора ГАЛАКІВИЧ. До п.18.- на засіданні комісії від 1 березня о.р. ухвалено чотири голосу- вання,з тим числі святування Голови Комісії, протяг чотирьох голосів рок- ти Комісії п.18 про те, що до виконання д.н..Р. всі права і обов'язки д.н...Р. посилаються на Раду Народних і Стрів. А нинічейдиненний час- повна окрема Думка проти внесення цього п.18 в зазначений законопро- ект по слідуючим мотивам: а/Дм п.18 на Р.н..Р. покладаються всі права і обов'язки державної парої своєї Ради,менш чим ці права і обов'язки не регламентовані зако- ном,котрий нині ввідно п.1 цього закону має бути виданий і тому ці права і обов'язки,якщо не істнують і святого з якою обсягу вони мають бути по можливості особи архіміро,були покладені на кого-б то не було,а в даному разі на Р.н..Р.- б/Вактом 13 Раді Народних і Стрів надається всі права д.н..Р. обов'- зом яким і право д.н... продовжено з часу п.18 цього законопроекту а саме:що неозвертаючи д.ГОРОДА ДИРЕКТОРІЇ поставляв д.н..Р. подасть- ся на політичний розвід п.17, що постанови ухвалена нав в тій же самій редакції, набирає остаточну силу законка. Не тим попереднім п.17 то- го ж законопроекту,ухвалений колегія про те, що постанови ії нада- рать силу законам лише після затвердження їх Головою ДИРЕКТОРІЇ,та оголошення їх зазначеним порядком.Таким чином внесення в законопроект п.18 знаходиться в цілковитій суперечності з попереднім п.17,3 ор- глу на визначення і ліку посаджених п.13 цього законопроекту вик- лючається. Про це окрему думку треба покласти в Р.н..Р. при розгляді цього законопроекту. Проксатавник Державної Канцелярії директор ГАЛАКІВИЧ. З опірі атом видно: О.Берестовець О С І В Н А Д У К А. Представника Міністерства Праці Д-ра Степана МІШКО з приводу ст.18 законопроекту про тимчасове верховне управління та порядок за- конодавства У.Н.Р. прийнятій на пілярних засіданні комісії дня 1-го Серпня 19:0 року як осібку ст.18:4 голосами при 8 голосуючих.- Представник Міністерства Праці має за честь заявити, що вважає ст.18 законопроекту непотрібною для порядку законодавства У.Н.Р. і самої форми правління необаченною і з той причини вносить по- би 11 з законопроєкту цілком вичерпнуто. Л О Т И В К. I/Ст.І..Законопроекту в формі лоянії і определеній регулірує функції законодавчої діяльності в часи, коли Державна Народня Рада не функціо- нує і вказує на орган, що-ті функції має виконувати.Законопроект справ- ді не вичисляє причин, що сприяють правильному функціонування Державної Народньої Ради, але це робить тому, що вичислення їх було б незначним і зайвим.Причини ці можуть бути слідуючі:Державна Народна Рада не склика- на,перервала свої засідання приміром по причині ферій,евакуації і т.д., або в кінці Державна Народня Рада розплавана.Інтерпретувати "не функціо- нує" тільки до того часу, коли зібрана Державна Народня Рада не виконує з яких-небудь причин своїх прав і обов'язків не відповідає як технічно- му поняттю самого слова так і духова самого проекту, бо цілес того ж пос- лідовного є усунути аномальний стан і застій в законодавстві, коли Дер- жавна Народня Рада не вібрана,причин різходушими є причини, що цей апор- мальний стан викликала Ст.18 в формі прийнятій комісією стоїть в супереч- чості зі ст.17 законопроекту. II.Законодавча функція в У.Н.Р. по мисли ст.10 і II законопроекту належить включно Державній Народній Раді і то з прерогативами в ст.ІЗ уст.2 зазначеними.Законодавча діяльність Рада Народних Міністрів є винятком від загального правила і має на цілі забезпечити державу не- ред перервою і застоєм в законодавстві в момент коли Державна Народня Рада не виконує своїх законодавчих обов'язків а заходить кричча пот- реба державного видання нового закона.Однак і в тім випадку контроль Державної Народньої Ради о забезпеченні /ст.17 уст.:Коли прийяти пос- танову, що всі права і обов'язки Державної Народньої Ради переходять в часі не функціонування тої ж послідовно на Раді Народних Міністрів з прерогативами, що їх в ст.13 уст.Зазначено, тоді Рада Народніх Міністрів з виконувачого органу сповнаючого законодавчі функції тільки винятково перетворюється в абсолютну, нічим не обмежену владу в правами суверенного однак річ очевидна не має на ціли законопроект, бо це найважливіше противиться основам державного устрою і законом У.Н.Р.. У всіх конституційних державах світа містяться в конституціях статті, які ставлять проділ, що є границя законодавчої діяльності Ради Міністрів /приміром:37 ст.оса.росе.зак. і §14 осн.зак.б. австр.держави/. Закони У.Н.Р. до цього часу не передбачають такого обмеження. Коли ст. 18 законопроекту стане обов'язуючою нормою, то очевидна річ при узгодженні ст.13 уст.2, буде розвиток небезпека для цілого законодавства У.Н.Р. і цілого державного устрою. Приміром: Рада Народніх Міністрів переводить закон по мелі ст.17 і 13 уст.2, силою якого зноситься Директорія, пере- міняється республіканську форму правління на монархічну, обтяжується державний скарб зі шкодою для держави, відступається частина території або і цілу територію чужій держави. Українському народові, як властивому суверенові лишиться тоді тільки шлях революції для охорони своїх прав і незалежності. ПОЯСНЕННЯ ЗАКЛЮЧКА. до законопроекту "Про верховне тимчасове управління та порядок за- конодавства в Українській Народній Республіці-." Постановою своєю, затвердженою 2 Липня 1920 року, Рада Народних міністрів доручила Особливій Комісії під головуванням П. Міністра Внутрішніх Справ розробити тимчасовий закон про конституцію У.Н.Р. взявши за основу законопроект, який уже був розглянутий Р.Н.М., але не здобув остаточної санкції. Для виконання накладеного на комісію завдання в цій частини за- трачено 10 засідань, рахуючи і засідання підкомісії, яку було виделано для переведення підготовчої роботи. Як заступник Голови Комісії має за честь подати на розгляд Ради Народних Міністрів перероблений Комісі- єю законопроект про Верховне тимчасове управління та порядок законо- давства в Українській Народній Республіці. Зміни, які поробила комісія в проекті, що з постанови Ради Народних Міністрів взяті за основу, тормуллюся до яких загальних питань, крім того було зроблено багато дрібних поправок особливо в редакційному відношенню. Основна мета законопроекту полягає в тому , що би точно закресленим ми безсусперечними правничими нормами визначити " Верховне тимчасове Управління та порядок законодавства" яке склалося в процесі безперерв- ної боротьби за самостійну Україну. Конечність такого твердого правничого ґрунту очевидно для всіх а тому і я не буду довго спинятися над цим а прийду до суті законо- проекту. Існуючі зараз Верховне Управління та порядок законодавства тим- часови. Верховне Управління з огляду на обставини складається лише в Ро- льових Директорії та Рада Народних Мін істрів, а тому закон передбачає при першої можливості при повороті на тер ени України утворити тим- часовий законодавчий орган ,Передпарламент, або державну Народну Ра- ду. / законопроект про це установу у з закінчується розробкою в тій же самій комісії і не забаром буде доповнений Ради Народних Мінст- рів/. Вся ця робота наближає нас до утворення повної конституції яка визначала би основи державно-політичного і соціального устрою Української Народної Республіки, про що говорить в декларативному уступі законопроекту. Тим самим ми одверто інформуємо населення про дійсні стан річей і наміри Уряду. Цим декларативним вступом комісія замінила загальні статті переданного її законопроекта. В першому розділі подаваемого законопроекта "Державна влада" /ст. І/ вичерпуюче і конкретно з'ясовано той державний порядок, який маємо в сучасний момент, який буде розвинуто після скликання Предпарламенту в тому і уникнуто абстрактного визначення верховної влади. В другому розділі "Директорії У.Р.Р." /ст.2/перераховані функції директорії в особі Голови Директорії.Зміни пороблені лише в деталях і загалом подавть замісць попереднього законопроекта.Зазначені функції директорії необхідні і перераховані вичерпуючи.Додавати, або скорочувати надає чого. В третьому розділі "Рада Народних Міністрів" /ст.4-8/комісія виконула ст.ст., що говорять про кабінет Міністрів внаслідки, що при теперішнім стані річей поділ на Кабінет і Ради Міністрів був би не зовсім доцільним, та й саме миття останнього часу не викликало до життя Кабінет-редакційних і етікетських поправок. В четвертому розділі "Законодавство в Українській Народній Республіці /ст.9-18/зроблено найбільше змін, в подаваемому про екті зроблено не тільки багато редакційних поправок, але й сама постановка питання на брала нагляднішого і конкретнішого вигляду. З окрема звернула комісія особливу увагу на затвердження і оголошення нових законів та їх збереження.Статті /9-18/що складають розділ VI уявляють собою мінімум необхідних по цьому питанню основаних постанов, що своїм змістом цілком відповідають дійсній потреби Державного лята в нашій політичним оточенню. В розділі V "про верховне керування збройними силами У.К.Р." /ст.19-25/ до лікі вини в ослені що до форми висновку і по суті складу "Виділ Військової Ради".Всі ці зміни зроблені комісією в присутності нашого Військового Кіністра за чого вгодов і по його вказівкам.Зунції які в цьому розділі попереднім проектом доюждалась на Голову Ради Народних Міністрів водночас проектом покладається на Раду Народних Міністрів в цілому. Розділу Шостому "Заступництво Голови Директорії" / ст. 26 / зовсім не було в передоному до переробки проектові. Він внесений з іні- ціативи комісії яка не могла породитися з тим, щоби такий важливий мент Д/ в Державному життю молодої і ще не усталеної республіки не був виз- начений основним законом. Розділ попереднього законопроекту про те, що всі закони які не від- повідатимуть нововиданному законові касуються ,цілком усунено,після в"ясовання правниками ,що постанова ,яка формулована цим розділом сама собою зровміла і не вимогає того ,щоби обов"язково бути зазначеною в законі. Постанови комісія приймала значною більшеттю і лише по двом артику- лам /44 / заявлені окремі думки, які будуть мною оголошені при по- статейному читанню закону, який матиму честь докласти Ради Народніх Міні- стрів але раніш, перейти до зачитання законопроекту повинен довести до ві- дома Ради Народних Міністрів ще про одну постанову комісії, яка має са- мостійне значення а саме: спинившись над завданням ,які поставлені перед нею /виробка закону про Верховне тимчасове Управління та порядок Зако- нодавства в Українській Народній Республіці і Предпарламент / комісія о одно голосно визнала необхідним зайнятися розробкою повної конституції в країнської Народної Республіки , а тому звертається до Ради Народних Мі- ністрів з проханням,або закласти нову комісію ,або доручити цій же са- мій комісії зайнятися розробкою законопроекту про повну конституцію Укра- їнської Народної Республіки і тим закінчити ту велечезної ваги роботу, по визначенню сталіх основних правних норм молодої республіки.Матеріали для цього є . Потреба відчувається гостра. Бажання працювати у всіх не" тке. Необхідна тільки постанова / за якою я і звертаюсь до Ради Народ- них Міністрів . ЗАКОН Про Державну Раду. 1. Про державну народна Раду та її склад. 1. До скликання постійного Законодавчого органа Української Народної Республіки, законодавча влада /12/ в У.Н.Р. володієть до державної народної Ради 2. Державна Народна Рада є тимчасовий законодавчий орган /Предпарламент/ члени якого заходять свої уповноваження до скликання постійного законодавчого орга- на /Державний Боги чи Гарнізет/, але не більше ніж і рік. Але через рік по скликанні У.Н.Р. не су- де можливи скликати постійни законодавчий орган, то для продовження законодавчої роботи призначаються но- ві вибори членів Д.Н.Р. на тих же умовах, що до формування їх уповноважень. 3. Державна Народна Рада складається з 200 членів, з цього числа 100 осіб /або 50% / обирається населенням, 50 осіб /або 1/3 % / делегують політичні організації і 70 осіб /або 35 % / делегуєть промислові установи. Порядок виборів представників од зазначених і розподіл числа представників од політичних організацій, громадських установ, знаходиться особливим законом який складає частину цього закону. 4. Описок всіх органих і делегованих до Д.Н.Р. членів від оголошується до загального відома в черговому У.В.Д. Законів ,або в другому урядовому органі. 5. Члени Державної Ради є представниками всього го- рода Української держави. Раз вибраного члена Державної Ради не можна від- кликати. З його діяльності в Державній Раді не мож- на його в'язати яким небудь інструкціями. 6. Кладат члена Державної Ради починає тільки в наслідок слідок його смерті, уповноваженням мандату через держ- заву Раду, добровільного звільнення мандату або ут- рати виборчого права. Про порахення мандату Голова Державної Ради негайно повідомляє листовому Міністра Внутрішніх Справ, а цей до 11 днів по одержанні повідомлення оголошує в урядовім часописі доповненний вибір. 7. Внутрішньою і зовнішньою урядовою новою і мовою парад Державної Ради є виключно тільки українська мова. 8. Міністр Внутрішніх Справ в дні отворення Державної Ради передає їй всі виборчі акти разом з внесеними протестами. II. Особисті права членів держ.Н.Р. Вибраним членам Державної Ради вручає Міністр Внутрішніх Справ окремо посвідчення, що уповноважує їх до вступу до Державної Ради. 9. Член держави ої Народної Ради користується всіма своїми правами і виконує всі свої обов'язки тільки особисто. За свою діяльність Д.Н.Р. відповідає він тільки перед самою Державною Радою. 10. Члени Д.Н.Р. від хвилі, коли в бійську Державних законів повинен наказ Голови Держави про скликання Д.Н.Р., до хвилі, коли скінчаться їхні уповноваження не виключаючи і перерви між сесіями не підлягають переслідуванню, а ні карно-судовому, а ні карно-адміністраційному, а ні арешту без згоди Д.Н.Р., за винятком схоплення на горячим вчинку. В тім останнім разі надлежить про це доповісти негайно Голові Д.Н.Р. і просити дозволу на дальший арешт або дальше карно-судове слідство. На падання Д.Н.Р. арешт мусить бути негайно знесений і карно-судове слідство припинено. В випадку перерви між сесіями новище право виконує голова державної Ради. 11. Члени Д.Н.Р. звільняються от заклику в армії та флот і не потрібують відпусток от своїх установ для участі в праці Д.Н.Р. 3 за членами Ради на весь час перебування їх в цій стані заокупується попереднє їх посади на держав- ні і муніципальній службі. І.. члени д.п.р. за порядки і міркування висловле- ні при виконанні своїх обов'язків в засіданнях д. п. р. відповідають лише перед д.п.р. § 14. Члени д.п.р. на інших і таких засіданнях палат д.п.р. і в парламентських комісіях користують- ся правом цілком свободно висловлювати свої думки, робити допуски, вносити запрошення різноманітні про одер- жанні відомостей і т.п. Нікому переслідуванню и ні особами, ані власть- ми до д.п.р., непаладними воїни, а поводу цього не підлягають, ані в способі позитивного обвинувачення, ані в способі публічного обвинувачення. Інше зв'язки д.п.р. до котрої депутат є приналеж- ним, може бути доведена, а виникнення йому включно, непри- щільність поведінки в документах словом і мистцтв і підлягає обвинуваченню в порушенні приличної чи за зору провину дисциплінарній карі. § 15. Член державної Нарадній Ради не може куповат- ти а ні арендувати державні мобілі або приймати дер- жавні роботи, або поставляти коло різкої одержання міжної державної комісії. § 16. Член державної народної Ради одержує в часі тривалого своєї роботи в сумі 1000 гривень щоденно і зворот костів дороги від свого місця замешкання до місця сесій державної Ради. Користується він безплатно органними валізницями і державними пароплавами. Голова державої Ради одержує добові в сумі 4000 гр. щоденно і всі його заходження по -600гр. щоденно. Міністр внутрішніх справ дорогових окремого рос- порядку означить високість і своєї обчислювання 4. звороту коштів дороги для членів Д.Н.Р..крім платні зазначен ої вище членам д.Н.Р. за працю по дорученням Д.Н.Р. видається додаткова плат- ня в розмірі який встановить Д.Н.Р. § 17. Міністри ,або визначені ними представни- ки уряду мають право брати участь в засіданнях д.Н.Р. і промовляти по за ч. чергов. § 18.За згодою Голови Дер- жавної Народньої Ради може кожний член Ради звертати- ся з устним запитом,від- повідь члена уряду на та- кий запит не викликає дабатів Д.Н.Р. III. ПОРЯДОК СКЛИКАННЯ СЕСІЇ ТА ПЕРЕСІДІН Д.Н.Р. §18. Перша сесія Д.Н.Р. скликається Головою Ради народних Міністрів тоді,коли стане відомо Ради Н.М., про те ,що уже обрано чи делеговано одна третя частина всього числа членів Д.Н.Р. Скликана сесія розпочинає свою роботу коли на місце зібрання сесії прибуде /15 осіб/ в числа вибраних чи делегованих. § 19. Сесії Д.Н.Р. розподіляється на чергові і надзвичайні . Чергові сесії збираються два рази в рік : одна 10 квітня і друга 1 листопаду о 12 год. дня .Про місце засідання сесії оголошується в офіціальному органі за два тижні до почат- ку сесії .Чергові сесії продовжуються два місяці. Цей термін може бути продовжений або з постанови Д.Н.Р. більшість 2/3 голо- сів ії членів, або з вимоги Голови Директорії або з вимоги Ради Н.М. Надзвичайни сесії скликається Головою Д.Н. Р. як мо того вимогати чуть або Голова Дирек- торії ,або Рада Н. М., або 1/3 членів, Н.Р. надзвичайна сесія д.н.р. розглядає тілько ти питання ,що зазначені во офіціальному оголошенні про скликання надзвичайної сесії і після розгляду кіх справ сесія закривається. § 20. Перше засідання Д.Н.Р. откриває Голова Директорії ,або з його доручення Голова Ради Н.М. ,відчитуючи наказ про скликання Д.Н.Р. і покликуючи до тимчасово проводу найстаршого ві- ком члена Д.Н.Р. § 21. Державна Н.Р. вибирає з поміж себе Голо- ву та відповідне число його заступників і се- кретарів .Всі вони творять презідію Д.Н.Р. і ви конуют свої обов"язки аж до вибору нової презі- дії. § 22. Д.Н.Р. можно розвязати тількі тоді ,коли буде вибранийПерший Державний соїм Ук. Народної Республіки. Тим самім наказом що розвлується Д.Н.Р. скли- кається рівночасно першої Державної ссйм на пер шу його сесію . IV. - Про компетенцію Державної Народної Ради. § 23. До компетенції Державної Народної Ради за виняткомправ: четвертого універсала Централ ної Ради ,закона про Державний Устрій та поря- док законодавства в У.Н.Р. і закона про Пред- парламент Д.Н.Р. /на підставі якого она істнує/ належить: а/ обговорення всіх проектів закона,що поступа ють до Д.Н.Р. від Голови Директорії або Ради Народних Міністрів. б/ розроблення законодавчих питаннь ,який вини кнуть з власної ініціативи Д.Н.Р. в/ обговорення і ухвала прибуткового і видатко вого бюджета Республіки та всіх иних асігнуван с Державної Скарбниці .Обрахунек Державних при- бутків і видатків повинен бути внесени на пізд- нійше другої сесії. § 24. Коли Д.Н.Р. перед упливом бюджетного пе ріоду не ухвалит нового бюджетного закону,тоді остається в силі останній бюджетний закон на під- ставі ухвали Ради міністрів за підписом Голови Держави і цілої Ради міністрів ;. Це ухвалу оголошується в Вістинку Державних зако- нів ,покликуючись на цей артикул. г/ розгляд справ про затягнення позичек та інших Державних забов"язань. д/ Контрольдіяльності уряду шляхом І/інтерпеляції, 2/ запитань 3/ призначення окремих парламентарних анкетних,або слідчих. е/ Розгляд відчитиу Державного Контроля по ви- конанню бюджету попередніх років, а також всіх асі гнувань з Державної Скарбниці, ж/ Розгляд і ствердження міжнародних умов, в/ оголошення війни і заключення миру. § 24. Тілько Державна Рада має право означувати валюту, видавати Державні кредитові білети та дер- жавні облігації. Окремий закон означить докладно повищі справи. § 25. Контроль над цілістю Державної фінансової господарки виконує Державна Рада за помочч Най- вищої Контрольної Комісії,що складається в Голови його заступника і 12-х членів,що їх вибрала Дер- жавна Пародня Рада на протяг І-го року. Члени Найвищої Контрольної комісії в своїй діяльності користають в незалежности судді,вп- конують нагляд над державними довгами та склада- ють щорічно Державній Раді окремі звіти зі зам- кнення всіх Державних росходів і приходів,з фон- дів,що ними завідує держава та з загального фі- нансового становища держави. Члени Найвищої Контрольної Комісії мусять мати пасивне виборче право до Державної Ради ,не мо- жуть однак бути її членами,а ні займати иньшо- го державного становища; складають вони присягу судді в руки Голови Меркавної Ради. Тільки державна Рада має право відкликати і зміняти членів Найвищої Контрольної Комісії спосіб її урядовання. § 26. Д.Н.Р. може замадати присутності Голови Ради Народніх Міністрів або інших членів Уряду на засіданнях Ради та її комісій. § 27. Державна Народня Рада має право приймати петиції од громадян У.Н.Р. приватних і державних зареєстрованих товариств ,кооперативів та корпорацій з публічно правовим характером. Д.Н.Р. окремою ухвалою може передати петиції відповідним міністрам і жадати від них пояснень щодо справ, до яких відносяться питання. Міністри мусять дати жадані пояснення, або їх відмовити з поданням причин. § 28. Державна Рада для найліпшого провадження своєї роботи ,утворив ві своїх членів різній комісії може також установити окрем комісії зі своїх членів, щоб вияснити і устаткувати спірні факти повної справи. Може надати цій комісії право визивати свідків і знавців, щоб зложили усно як свідки свої візнання перед комісією , або як знавці/ свої пояснення на письмі , або устно перед комісією, а навіть право переслухувати свідків і знавців під приєлягою послуговуючись відповідними постановами судового поступовання. § 29. На випадок смерті Голови Держави його добровільного передчасного уступлення засуду на думку постанови арт. 24 і 27 умислової або тяжкої фізичної недуги, що її не можна вилічити, Державна Рада в спосіб означений в арт. 24 і 25 приступає непайно до вибору нового голо- ви Держави. Державна Рада постановляє сама чи заходить випадок умислової або тяжкої фізичної недуги Голови Держави що й не можно вилічити. Вібраний буде той хто одержить безглядну більшність голосів причому голосовання одбувається таємно . Коли ні один з кандідатів не одержав без- глядної більшості приступається негайно до тіє- нійшого вибору між тими двома кандидатами що при першому голосованні одержали найбільше голо- сів . Голосування можна тільки на тих двох кан- дідатів.Голос віддалій на іншого кандидата ра- хується не дійсним. Так само не дійсними раху- ються списки з таким кандидатом що його імені або назвіська не можна відчитати. Вілі списки і недокладно виповнині списки рахуються також недійсними. Вибраний буде той з поміж двох кандидатів, хто одержить безглядно більшність голосів. В разі рівності голосів рішає переб, що його витягне Голова Державної Ради. § 30. Державна Рада сама рішає про важність запротестованих виборів на підставі окремого внесення своєї конституційної комісії. Член Державної Ради , що його мандат опроте- стовано, виконує свої права і обов'язки до хвили лі, коли Державна Рада ухвалить неважність його вибору. § 31. Право законодавчої ініціативи У. ПРО ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ОПРАВ Д.М.Р. мають Рада Н.М. кожний з Міністрів з "окрема і кож- ний член Державної Ради. § 31. Ухвали Державної Ради западають звичай- но більшістю голосів присутніх членів . На вміну основних Державних законів треба двох третин голосів присутніх членів. 8. Такої самої більшості треба на той випадок, коли Голова Держави відмовиться ствердити за- конопроект ,що його ухвалила все Державна Ра- да. § 32. Ухвалини через Державну Раду законопро- ект відсилає Голова Державної Ради Голові Ради Міністрів ,а цей до 3 днів Голові Держави до ствердження протягом 7 днів. Стверджений через Голову Держави законо- проект виртає знова до Голови Р.Н.Р.,що оголо- шує його погайно в Вістнику Державних Законів з підписом Голови Держави і відповідного Міні- стра або відповідних Міністрів чи цілої Ради Міністрів. Перед початком тексту закону належить заз- начити,що ухвалила його Державна Рада згідно з постановами артикулів: § 33. На випадок відмови ствердження законопро- екту через Голову Держави,Голова Держави має протягом 7 днів звернути законопроект Голові Ради Народних Міністрів з письменним наве- денням причин,чому його не стверджено. Голова Ради Міністрів протягом дальших 3 днів відсилає нестверджений законопроект Го- лові Д.Н.Р.,що ставить його на дневному по- рядку найближчого засідання Д.Н.Р. Д.Н.Р.без дискусії або приймає уваги Голо- ви Держави,що до потреби змін в законопроекті і тоді відсилає його до відповідної комісії для дальшого правильного трактування або прий- має законову вцілості без змін числом голосів що їх зазначено в арт. Прийнятий цей спосіб законопроект Голова Державної Народньої Ради відсилає Голові Ради Народних Міністрів з метою негайного оголо- ціння та його в Вістнику Державних Законів за підписом цілої Ради Міністрів з наведенням перед початком тексту закону, що ухвалила йог державна Рада. § 34.Законодавчі питання які виникають в владної ініціативи Ради подаються до презі- дії ii в листовній формі за підписом не менше 10 членів Ради. § 35.Всі законопроекти що поступають в Раду по обговоренню їх або відхиляються ним або направляються до розроблення комісії.Зако-нопроекти ухвалені Д.Н.Р. передаються ii про- звідні на затвердження Голови Директорії У.Н.Р..Їжихриккиккій § 36.Інтерпеляції урядові подаються в листо- вній формі в спосіб визначений наком Д.Н.Р. § 37.Заяви по питанням які вказані в §§38 і передаються до презідії, оголошуються в засі- данні Ради та в випадках їх ухвали переда- ються Ради Народних Міністрів. § 38.На внесенну інтерпеляцію Уряд може від- повісти нерайно, або заповісти відповідь на означений термін, або в речті відмовити в відповіді мотивованій заяві. Державна Народня Рада на окреме внесення може ухвалити одчинення діску/сii над від- повідь Міністра на внесення інтерпеляцій. Може вона на окреме внесення ухвалити, чи відповідь Міністра приймає до відома, чи ні, або ухвалити що переходить над нею до дадних чергових справ з наведенням мотивів або без їх наведення. § 39.Засідання Д.Н.Р.відбуваються коли на них присутні неменьш як троєма членів Ра- ди закликаних на далу сесія. VI. Про приєднаність засідань Д.Н.Р. § 40. Засідання Державної Ради в ланці. Засідання Державної Ради можуть бути таємні на каденція Голови Державної Ради, працюваннями промисловості, або не менше 10 членів Державної Ради на підставі окремої ухвали, що виникає по опублікуванні через публічну залу нарад. § 41. На мокна нікого пов'язати до відповідальності за справжнання з публічного засідання Державної Ради, що в крізь з прав- дов. § 42. В засіданнях комісій Ради сторонні особи не допускаються; вгідно з постановами більшості комісії можуть бути закликаці в засіданнях Ради комісії в краєм державного року законопроект. VII. Про внутрішній устрій Д.Н.Р. § 43. Внутрішній устрій та розпорядок праці Д.Н.Р. визначається регулямі "яким складається Рада відповідно цьому закону. Даро ленний Д.Н.Р. регулями став обов'язковим після оголошення його в "В.Д.С." і для своєї захисти на потребу затвердження через Голову Директорії. До ухвали Радою свого регулямі має бути тимчасовий регулямі місця ухвалено Радою пан- родних Міністрів. § 44. В випадках порушень порядку членом Ради постановою Д.Н.Р. він може бути усунений з цього засідання, або і необхідний на який час права брати в засіданнях Ради. § 45. Член Д.Н.Р. може бути усунений і засіданням лише постановою загального зборання Ради, або комісії по недоволеності, пов'язаних в права брати участь в засіданнях на цьому строк набирає сили не інші як 3 постанова Д.Н.Р. загального 10. ческа праґутніх цьонів Д.п.Р. § 43. Цей закон вводити в життя по телегра- фу. ВИТАГ околу підкомісії від 20 Серпня 1940 року. УХАЛИ УХВАЛЕНИ Арт. 11. Затверджена перша частина без без зміни, друга частина той "оз зміни ни, а і і в такій редакції: "як ко голова або його заступник під час засідання добачить в поведінці чле- на .Н.Р. не пристойність в допущен- них словах вчинках і жестах, то під- дає винного дисциплінарній карі згід но з регуляминою. Покараний в таким спосіб член Д.Н.Р. не може бути покараний за ті вчинки по східченню його уповноважень. доктор .Арал висловив окрему думку до арт. 14 треба внести з регулямина а на місто цього артикула необхідно п. ставить арт. 67 законопроекту, роз- робленого Національним Радою. Орідно: секретар комісії ВИТАГ з протоколу підкомісії від 27 Серпня 1940 року. Складанні: Ухвала: Технікварди з заміненим словом "Автія" на "Гравна" і третього уступа в такій редакції: "надавши чайни сосії складається Головою директорії У.Н.Р. або з власної ініціативи або на замову Ради Н.М. або прозідії д.Н.Р." член підкомісії Вихальман ви словах окрему думку, що цей арт. необхідно зберег- ти в редакції судніпідкомісії. Член підкомісії Міш- ко висловив тек окрему думку, що нарто було-б 4 частину цього арт. зредагувати так: ...або про- зідії д.Н.Р. і розглядає тільки ті питання що за- значені і т.п." арт. 20. Тек в закресленими слів "4 Універсала Централ ної Ради" і з заміненим "про самостійність У.Н.Р. "дальше закреслено пункт а : " коли д.Н.Р...на цей арт.", і в пункти с/слова "обдягету" з замінен- ним словом "видатків" і добавленим в пункті д/в к кімці " і комісії. З приводу внесена в цей арт. окремого пункту котрим би було зазначено що д.Н.Р. надається пра- во також розглядати і питання що до покликну до ві Пелька новозбранців подало три голоси за і 4 проти при чому член Мішко залишився при окремі думки, а член доктор Гаран висловив думку що до арт.20 необхідно подати точки зазначені в арт. 94,96 та 114 проекту Національної Ради. Тек саме член підкомісії др. Гаран імовом пам"аєцької Національної Ради яку він собою ро- прозентує в цій підкомісії, утримався от голосова на , на підставі того, що Національна Рада взяла, що період директорії закінчився і тому повинно бу- ти репрезентанта держави назване Головою Д.Н.Р. 1/ арт. 20. ВИТАГ З законопроекту про Устрій Української Держави ,впровадженого Української Національної Радою. " . . . . . " арт. 67. Члена Державної Ради, що в своїй промові або в залізі в державній Раді порушив права приватної особи, може ухваленням позитиву до шар- ко-судової відповідальності. На той випадок судове влада має одержати дозвіл Державної Ради по думці постановою арт. 68. артакул 94. Державна Рада ухвалює, що западає в присутності найменше половини всіх ії дійсних членів, двома третинами голосів присутніх членів може поставити Голову держави з стан обкладання на головну раду, свідомо нарушення основних державних законів ,або за іншими влочини. На той випадок Голова Держави мусить негайно звертатися від того щоб дальше наголувати свої урядові справи і особ"ляєм ах до часу ,коли Найвищий Народний Суд порішить цю справу: в разі увільняння від звань і каря вертає Голова держави негайно до своїх урядових прав і обов"язків. Голова держави не відповідає перед звичайними карним судами. артакул 96. Державна Рада ухвалює, що западає в спосіб означенний в арт.94, може поставити Раду Міністрів або поодиноких міністрів в стан обкладання за головну зраду, хабарництво, порушення основних державних законів і то свідомо чином або заляханням, або через грубе недбалість. .а прочі звичайні влочини і переступства народного закону підповіда- ть міністри перед звичайними карним судом. артакул 104. Рада Міністрів виконує владу вгідно з постановою арт. 101. Міністрів і керуючих Міністерствами державні секретарі є відповідальні за передачу розпорядження Ради /аре. 96/, якими з одного боку діляться, а з іншого — з основаними державними законами і іншими законами всіх урядових актів Ради, органів, владних установ та актів, які вони за законом їм виряджують в підлеглих їм галузях адміністрації. При цьому Рада міністрів відповідає солідарно перед Державним Радою за загальну напрям політики правителства. ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНУ НАРОДНУ РАДУ. У.Н.Р. I. Про Державну Народню Раду та її склад. 1. До скликання постійного законодавчого органа Української Народньої Республіки,законодавча вла- да У.Н.Р. належить Державній Народній Раді. 2. Державна Народня Радає тимчасовий законодав- чий орган,члени якого заховують свої уповноважен- ня до скликання постійного законодавчого органа, але не довше як на І рік. Як що через рік по скли- канню Д.Н.Р. не буде можливим скликати постійного законодавчого органу,то для продовження законодав- чої роботи призначаються нові вибори членів Д.Н.Р. На таких же умовах,що до терміну їх уповноважень. 3. Державна Народня Рада складається з 200 членів з цього числа 100 осіб обирає населення ,30 осіб делегують політичні організації, а 70 осіб деле- гують громадські оргаизації та наукові і громад ські установи. Порядок виборів представників від населення і росподіл числа представників від по- літичних організацій,громадських та наукових уста нов,визначається особливим законом,. 4. Список всіх обраних і делегованих до Д.Н.Р. чле нів оголошується до загального відома в урядово- му часопису. 5. Члени Державної Нар. Ради є представниками за- гону громадян Української Держави. Раз обраного члена Державної Ради не можна від- кликати. В його діяльності в Державній Раді не можна його в'язати якими небудь інструкціями. 6. Мандат члена Державної Пар. Ради погасає (застільки в наслідок його смерті, уповноваження на мандату через звільнення Раду, добровільного зловлення мандату, або утрати виборчого права. Про паралельний мандату Голова Державної Ради направляє повідомлення листовим Міністра. Внутрішніх Справ, в цей до 14 днів по одержанню повідомлення оголошує в урядових часопису наказ про доповнення вибор. 7. Міністр Внутрішніх Справ в день створення Державної Ради передає 12 всіх виборців акти разом з високими процесами. 8. Внутрішньою і повнільною урядовою новою 1 мовом нарад Державної Ради є виключно країнських українських мов -нова-українська. 11. Особисті права членів Держ. Н.Р. 9. Спеціальні члени Державної Пародньої Ради вручає Міністр Внутрішніх Справ окреме по- звідчення, що уповноважує їх до вступу до Державної Народної Ради. 10. Член Державної Пародньої Ради користується всіма своїми правами і виконує всі свої обов'язки тільки особисто. За свою діяльність в Д.Н.Р. відповідає він тільки перед самим Державною Радою. 11. Члени Д.Н.Р. від хвилі, коли в Збірному Вони її а скликають державних законів повинні бути наказ-Релеван інструкторії про облікання Д.Н.Р. до хвилі, коли скичається їхні уповноваження на виключачки і перорий між своїми, по підлягають незвереслідуванню, а ні карно-судовому, а ні кари-адміністративному, а ні арешту без згоди Д.Н.Р. за винятком оскрілення на Продовження 14 пункта. як по Голова, або його заступник під час засі- дання добачить неприйнятність в поведінці члена д.Н.Р. в допущених словах, вчинках і костак, які замінають честь , або самої ..д.Н.Р., або установ, або громадянин то під час звичного дисциплінарні карі, спідно в регуляціоном Д.Н.Р. Покараний в та- кий спосіб член Д.Н.Р. не може бути покараний за цік вчинки по скінчення його уповноважень. Признати особи, організації та установи, що взя- чать в промові члена д.Н.Р. порушує честь, можуть звертатися до Д.Н.Р., через її голову , в прохан- ням паланти опинку та матерії безчестя. Член державної Народньої Ради не може куповати а ні арендувати державні добра або приймати дер- жавні роботи, що постав; не може рівною ж одержати вілької державної концесії. горячім вчинку. В тім останнім разі належить про це до- насти негайно Голові Д.Н.Р. і просити дозво- лу на дальший арешт або далыше карно-судове слідство. На кадання Д.Н.Р. арешт мусить бути не- рейне внесений і карно-судова слідство по до- членні Д.Н.Р. припинено. В випадку перерви між сосільними ковшо пра- во виконує Голова Державної Пар. Ради. 12. Члени Д.Н.Р. звільняються од заклику в армію та флот і не потрібують відпусток од своїх установ для участі в праці Д.Н.Р. (з.н.) За членами Ради на весь час перебування їх в цій стані захищується попередні їх по- сади из державної і муніципальної служби:. 13. Члени Д.Н.Р. за погляди і міркування ви- оловлені при виконанні своїх обов'язків в за засіданнях Д.Н.Р., відповідають лише перед Д.Н.Р. 14. Члени Д.Н.Р. на явищах і тайних засіданнях Палат Д.Н.Р. і в предпарламентських комісі- ях користуються правом цілком свободно висло- влювати свої думки, робити внесення, вносити за- проси, росповідати про одержані відомості і т.п. Т.н. Ніякому переслідуванню а ні особам, а ні властям до Д.Н.Р. пеналованими чини з приво- ду цього не підлягають, ні в спосіб прива- льного обвинувачення, а ні в спосіб озвинува- ння публічного. Далі - 5. правовомлення до § 14) 16. Член державної Нар. Ради одержує в часи тривання сесії добові в сумі 2,000 гривень деньго і зворот коштів дороги від свого місця замешкання до місця осідку державної Ради. Користується він безплатно державними залізницями і оральними переправами. Голова Державної Ради одержує добові в сумі 1,000 гр. деньго а всі його заступники по 2,000 гр. деньго. Міністр Внутрішніх Справ дорогом окремо го розпорядку означить високість і спосіб обчислювання звороту коштів дороги для членів Д.Н.Р. Крім платні, зазначеної вище членам Д.Н.Р.; за працю по дорученням Д.Н.Р. видається коштовна плата в розмірі, який встановить Д.Н.Р. Міністри або визначені ними представники уряду мають право брати участь в засіданнях Д.Н.Р. і промовляти по за чергою. 18. За згодою Голови державної Народньої Ради може кожний член Ради звертатися з устним запитом до присутнього в засіданні члена уряду. Відповідь члена уряду на такий запит не викликає дебатів Д.Н.Р. Порядок Скликання Сесії та Президії Д.Н.Р. Перша сесія Д.Н.Р. скликається Головою директорії У.Н.Р., який коли буде збрано чи делеговано одна третина всього числа членів Д.Н.Р. Скликана сесія роспочинає свою роботу коли на місце зібрання сесії прибуде / 45 осіб/ в число вибраних чи делегованих. 20. Сесії Д.Н.Р. росподіляються на чергові і надзвичайні. Чергові сесії збираються два рази в рік: одна 15 Травня і друга І листопаду о 12 год. дня. Про місце засідання сесії оголошується офіційному органі за два тижні до початку сесії. Чергові сесії продовжуються два місяці. Цей термін може бути продовжений або з посталови Д.Н.Р. Скликатись на голосів 1/2 членів, або в вимоги Голови директорії або в вимоги Ради Народних Міністрів. Надзвичайні сесії скликаються Головою директорії, або з власної ініціативи, або на вимогу Р.П.М., або Презідії Д.Н.Р. Надзвичайна сесія (виконавчий комітет директорії) збирається за ініціативи членів виконавчого комітету, або на вимогу Д.Н.Р. розглядає ті питання, що зазначені в офіціальному оголошенні про скликання надзвичайної сесії. Місяць розгляду цих справ сесія закривається. 21. Перше засідання Д.Н.Р. откриває Голова директорії, або в його доручення Голова Ради Народних Міністрів, відчитуючи наказ про скликання Д.Н.Р. і покликаючи до тимчасового проводу найстаршого віком члена Д.Н.Р. 22. Державна Народня Рада вибирає з поміж себе Голову та відповідне число його заступників і секретарів. Всі вони творять презідію Д.Н.Р. і виконують свої 22. Д.Н.Р. можна розвазати тільки тоді, коли буде вибраний перший (декларований) Закон Української Народньої Республіки. Тим самим наказом що розглядується Д.Н.Р. співпадають рівночасно перші парламенти всім на парму його сесія. IV. Про компетенції держав ної Народньої Ради. 93. про компетенції Державної Народньої Ради за винятком справ: а) про самостійність У.Н.Р. у законі про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в У.Н.Р. і закону про (законопроект) Д.Н.Р./на підставі його по- на ідну / належить: а/ обговорення всіх проектів законів, що по ступають до Д.Н.Р. від Голови директорії або Ради Народних Міністрів. б/ розроблення законодавчих питань, які виникають з владою ініціативи Д.Н.Р. в/ обговорення і ухвалення державного і адміністративного бюджета Республіки на всіх етапах, які пов'язані з державною Скарбниці. Обро- хунок державних прибутків і видатків повинен бути внесений по підставі другої сесії. в/ розгляд справ про створення нових (так) та інших державних закладів. г/ контролю діяльності уряду шляхом 1/ інтерв'ювацій, /запитань з призначених окремих парламентарних виконаних , або слідчих. ко- лектив. е/ Розгляд відчуту державного контролю що виконання бюджету попередніх років,а також всіх асигнувань з Державної Скарбниці. ж/ Розгляд і створдення міжнародних умов. Про оцінку 15 вулиць Тільки державна влада має право відповідати і змінювати очислів належної контролюваної комісії та спосіб її урядування, окрім якох значення круг діяльності палатної контрольної комісії. На засіданні Д.Р. Ради Тала Міністрів, в якому член Градурується миттєво в засіданнях час на сповідальну, що 15-ти омісць до і пошкоджуване виконували погашення. Міністри, якою визначається ним представника також право брати участь в засіданнях Д.Р. промовляв нова черга. 24. Тільки державна Рада має право означувати валюту, ухвалювати емісії державних кредитових білетів та державні облігації порядком, визначеним в окремих законів. 25. Контроль над цілістю державної фінансової господарки виконує Державна Рада за допомогою Найвищої Контрольної Комісії, що складається з Голови, його заступника і 12 членів, які їх вибрала Державна Нарада Рада на протяг одного року. Члени Найвищої Контрольної Комісії в своїй діяльності користуються в незалежності судді, виконують нагляд над державними довгами та складанням порівно державній Раді окремі звіти зі заміщення всіх державних розходів і приходів, а фондових, що ними завідує держава та з загального фінансового становища держави. Члени Найвищої Контрольної Комісії мають мати пазлине виборче право до Державної Ради, не можуть однак бути і її членами, а ні заміняти іншого державного становища; складати ваш присягу судді в руки Голови державної ради. Тільки державна Рада має право відкликати і зміняти членів Найвищої Контрольної Комісії спосіб її урядування. 26. Д.Н.Р. може закладати присутності Голови Ради Міністрів або інших членів Уряду на засіданнях Ради та її комісій. Міністри, або визначені ними представники Уряду мають право брати участь в засіданнях Д.Н.Р. і промовляти по за цергою 27. Державна Нарада Рада має право приймати петиції від громадян У.Н.Р., приватних і дор- 48. Державна Рада для надійного провадження своєї роботи, утворяє зі своїх членів різні комісії, може також уставляти окрему комісію зі своїх членів, що б виконували сприй санкції нової справи. Члени на чати цієї комісії право визнати свідків і знавців, щоб вловити (стосовно яких) свої візнання перед комісією, або умову перед комісією, а також право переслуховувати свідків і знавців під присягою, послуговуючись відповідними постановами судового поступання. 49. На випадок смерті Голови Державної Ради добролізного громадського уставлення, рятування або чинної фізичної недуги, то й на випадок звільнення Державна Рада приступає загально до вибору нового Голови Державної Ради. Простовольне саме чин-за- дачі недуги Голови Державни що й не можна звільнити. Вираний буде той хто одержить більшість голосів, причому голосування відбувається також. Коли ні один з кандидатів не одержав більшості голосів, припинується негайно до тіснійшого вибору між тими двома канди- датами, що при першім голосуванні одержали найбільше голосів. Голосування можна тільки на тих двох кандидатів. Голос виданий на іншого кандидата рахується недійсним. Так само не дійсними рахуються списки з такими кандидатами, що його ім'я або навіська не можна відчитати. Білі списки і не окладно виповнені списки рахуються також не дійсними.) Вибранці буде той з поміж двох кандидатів, хто одержить більшість голосів. В раз рівності голосів рішає жереб, що його витягає Голова Державної Ради.) 30. Державна Рада сама рішає про важність за- протастованих скарг на підставі окремого висе- сення своєї мандатної комісії. Член Державної Ради, що його мандат спротестовано, виконує права і обов'язки до хвили, коли Державна Рада ухвалить незважність його вибору. V. Про порядок ведення справ Д.Н.Р. 32. Ухвали Державної Ради залежать звичайною більшістю голосів присутніх членів. 33. Ухвалений через Державну Раду законопроект відсилає голова Державної Ради Голові Ради Міністрів, а не після 3 днів Голосі ухвали до ствер- вердження протягом 7 днів. 34. Стверджений через Голову Держави законопроект вартє знов до Голови Ради Н.М. для оголошення через Державну Канцелярію в Віснику Державних законів з підписом Голови Держави і відпо відного Міністра або відповідних Мі- ністрів чи цілої Ради Міністрів. Перед початком тексту закону належить зазначити, що ухвалила його Державна Рада 34. На випадок відмови ствердження законопроекту через Голову держави, Голова „ерханна має протягом 7 днів азернути законопроект Голові Ради народних Міністрів з підписаним назведених причин, чому його не стверджено. Голова Ради Міністрів протягом дальших 3 днів відсилає нестверджений законопроект Голові Д..Р., що ставить його на диванну порядку наступного засідання Д.Н.Р. Д.Н.Р. без дискусії або приймає уваги Голова ерхани, що до потреби змін в законопроекті, тоді відсилає його до підвідної комісії для дальшого правильного практикування або приймає закону з цілості сва змін (волосів, пропозиціях в цьому засіданні членів Д.Н.Р.) Прийняття нової спосіб законопроект Голова державної Народної Ради відсилає Голові Ради народних Міністрів з метою погайного оголошення його в стічну ерханних законів. 35. Законопроект читання, які виникають в владної ініціативи членів державної Народної Ради, подаються до Президії 11 в листовій формі за підписом не менше 10 членів Ради. 36. Всі законопроекти по посту-пам'ять в Раду по обговоренню їх або підхилились нел або направляться до розроблення комісії. 37. Інтерполації до уряду подаються в листовній формі, за підписом 10 членів Д.Н.Р. і пере передаються до її президії, для докладу в засіданні Ради та з випадків їх ухвали перелашевання Ради Народних Міністрів. 38. На внесену інтерполацію уряд може відповісти нерайно, або законності відповідь на оснащеній формі ,або в решті відмовити в відповідній мотивній заяві. Державна Народна Рада на окреме внесен- ня може ухвалити одчинення дискусії над від- повідь Міністра на вносеиня інтерполяції. Роке зона на окреме внесення ухвалити, чи ввалає відповідь Міністра задовольняю- чою і приймає її до відома,чи ні ,або ухва- лити по переходить над нею до дальших чер- гових справ з наведеннями мотивів або без їх поводження. 39. засідання Д.Н.Р. відбувається коли на них присутні не менш як третина членів Ра- ди,закликаних на дану сесію. VI. Про прилюдність засідань Д.Н.Р. 40. Засідання державної Ради є прилюдні.Засі- дання Державної Ради можуть бути таємні на задання Голови Державної Ради,представника Правительства,або не меншнье 10 членів дер- жавної Ради на підставі окремої ухвали,що за- падає по опущенню через публіку салі нарад. 41. Не можна нікого потягати до відповідаль- ності за справоводання в публічного засідання державної Народньої Ради,що є звідно з прав- дом. 42. З засідань комісій Ради сторонні особи не допускаються;звідно з постанови більшос- сти комісії можуть бути закликані в засі- даннях Ради комісії в правом дорадчого го- лосу фаховці. VII. Про внутрішній устрій Д.Н.Р. 43. Внутрішній устрій та розпорядок праці Д.Н.Р. зазначаються регулярність і ним скла- дається Радою відповідно цьому закону. Вироблення Д.Н.Р. регулярним стає обов'язковим кількі оголошення Вого в "В.Д.Д." і для своєї залозності не потрібую затвердження через голову директорії. До ухвали Радою свого регулярного мав складу тимчасовий регулярний лист ухвалено Радою народних комітеторів. В випадках порушення порядку членом Ради постановою Д.Н.Р. він може бути усунений з цього засідання, або і позбавлений на линий час права брати участь в засіданнях Ради. Член Д.Н.Р. може бути усунений з засідання постановою загального Зібрання Ради, або комісії по належності. Цей закон до оголошення вводиться в чинність на телеграфу. ПОЛІСЬКА ЗАПИСКА ДО ЗАКОНОПРОЕКТУ "ПРО ВЕРХОВНЕ ТИМЧАСОВЕ УПРАВЛІННЯ ТА ПОРЯДОК ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ". Постановою своєю затвердженою 3 липня 1920 р. Рада Народних Міністрів доручила особливій комісії під головуванням п.Міністра внутрішніх Справ розробити тимчасовий закон про конституцію Української Народньої Республіки взяти за основу узаконопроект, який уже був розглянутий 1.Н.М., але не здобув остаточної запищі. Для виконання покладеного на комісію завдання в цій частині за- трачено 10 засідань, рахуючи і засідання підкомісії, яку було виділено для перегляду підготовчої роботи. Єго заступник голови комісії має за честь подати на розгляд одні згодних міністрів попередження комісією законопроект про верховне тимчасове управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. Однак, якщо перебола комісія в проекту, то а постанови ради Народних Міністрів взяття за основу торкнулися де яких загальний гитань, крім того було зроблено багато дрібних поправок особливо в редакційному відношенню. Си основна мета законопроекту полягає в тому, що точно закресленими, несуперечливими, правничими нормами визначити "верховне тимчасове Управління та порядок законодавства" яке складалося в процесі безперервної боротьби за незалежну Україну. Твердого конечність такого правничого ґрунту очевидна для всіх, а тому і я не буду дозрі синатися над цим, а перейду до суті законопроекту. Готуючи зараз верховне управління та порядок законодавства тимчасовий. Верховне управління в оглядку на обставини складається лише з голови іректорії та єди робних іністрів, а тому закон передбачає при першій моливості при повороті на терен України утворити тимчасовий законодавчий орган - Верховна Рада/законопроект про це установу уже закінчується розробкою в тій же самій комісії і невабаром буде додолений раді народних іністрів/. Ся їх робота наслідує нас до утворення повної конституції, яке визначила би основи ердово-політичного і соціального устрою Ук- в першому розділі подаваємоого законопроекту "ермовна лада"/ст.1 вичеркує і конкретно з"ясовано той державний порядок,який маємо в сучасній мент, і як буде розвинуто після скликання предпарламенту а тому і уникнуто особистого визначення державної лади. в другому розділі "проекторія У.Н.Р."/ст.. /переробовані думки Директорії в освої голови Директорії, зміни передані лише в деталях і загалом подать зміст попереднього законопроекта. Зазначені думки Директорії необхідні і переробовані ми чергуюче, додавати, або скорочувати немає чого. в третім розділі "Лада Народних Міністрів" /ст.ст.4-8/комісія викликала статті до говорить про кабінет міністрів, вважаючи, що при топершнім стані річей поділ на кабінет і ладу міністрів був би не зовсім доцільним, та й само життя останнього часу не викликало до чаття особливу точ закон про нього не істнує. В ренті статтів комісія вробила низку редакційних і етолістичних поправок. в четвертому розділі "Законодавство в Українській Народній Республіці /ст. ст.9-10/зроблено на чилімє емія, подаваємою проекті зроблено не тілько загато редакційних поправок, але і сила постансвка питання нараза нагляднішого і конкретнішого вигляду. В"окрема звернула комісія особливу увагу на затвердження і оголошення нових законів та їх аберезення. Статті /9-10/ по складовть розділ IV укладать собою мінімум необхідних по цьому питанню основних постанов, що своїм змістом цілком відповодять дієвим потребам державного життя в нашій нелегальнішній сточенні. В розділі з "про Верховне тимчасове управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці /отт.19-26/до яки зміни зроблені що до форми вигляду і по суті складу "Щодо Міськової Ради". Всі ці зміни зроблені комісією в присутності пана м.Бикового міністра за його запрошу і по його вказівкам, ункції, які в цьому розділі попереднім проектом покладались на голову ради народних міністрів новим проєктом покладаються на Раду Народних Міністрів в цілому.