Закони, ухвалені РНМ УНР. т. 1, 26.01.1919-03.10.1920, 197 арк. — частина 2/2

5/ Встановляти по згоді з повітовими і волосними органами самоврядування ,спосіб участі громади у всякого рода міроприйемствах самоврядувань які переводяться засобами і під керовництвом волосних і повітових самоврядувань. 6/Клопотатися про поліпшення застройки,про поліпшення і замощення війлиць,водопостачання,освітлення,про устройство громадських садків, ставів,колодезів,каналізації і т.п. 7/Допомогати місцевому хліборобству,торговлі і промисловості,організації кооперативних установ. 8/ Вживати заходів до охорони поля ,лісів,лугів,/сінокосів/та садів від порчи шкодливими звірятами та комахами і т.п. 9/ Улаштовувати прокатні станції сільсько-господарських машин та інструментів,случні пункти,організовувати громадський збут продуктів сіл ського господарства і промисловості. 10/Приймати участь в допомозі організації і утримання лікарень ,амбулаторій,аптек, 11/Клопотатись про поліпшення місцевих санітарних умов і приймати участь в міроприйемствах по боротьбі з пошестями. 12/Брати участь в міроприйемствах по боротьбі з падежом худоби,лікуванням її ,організації ветеринарного догляду. 13/ відводити місця для закопування дохлої худоби і нечистот. 14/Вживати заходів до організації благодійних установ,притулків,богаділень і т.п. і приймати участь в утриманню цих установ і утриманні бездомних старців і сиріт. 15/ Клопотатись про організацію і поліпшення просвіти,як шкільної, так і позашкільної власне:шкіл,народних домів,читалень,книговбірень і иных закладів дошкільного виховання. 16/ Клоп отатись про засоби попередження і гасіння пожарів,як то: організовувати пожарні сторожі і січі,заготовляти пожарний інструмент і помешкання для хоронення його ,організовувати дрeвонасадження,дітські притулки в робочу пору,поліпшувати водопостачання і т.п. 17/Распоряджуватись рухомим і нерухомим майном і капіталами громади 18/ Опреділення розміру громадських податків і витрат а також їх роскладка. 19/Роскладка державних податківляка буде покладена законом на громаду. 20/ Роскладка установлених законом про рових і натуральних повинностей 21/ Опреділення порядку витрати і способ охоронення, в межах зазначе- них законом ,громадських коштів і майна. 22/Перевірка і затвердження відчітності органів сільського самовря дування по справа і коштам громади. ПРИМІТКА: для перевірки справоздань і діяльности осіб громадського самоурядування, сходом громади обирається окрема ревізійна комісія вс складі не менше трьох осіб. 23/Винесення постанов про притягнення до с дової відповідальності осіб сільського самоурядування за розтрату, неналежне використання майна і коштів громади а також за невиконання і порушення постанов сходу громаду і недбале відношення урядових осіб громади до виконанн своїх обов'язків. 24/Розгляд пропозицій сумежних громад що до установления спільних інтересів за згодою волосних народних Рад або Управ. 25/Розгляд інших справ покладених окремими законами і поставлених на вирішення чи до ухвали сходу висшими органами влади і самовряду вання. 26/Справи військової повинності в тому обсягу в якому вони покладе ні законом на громаду. § 16.Громади мають мсвоїм іменем на підставі загальних законів, виялас новати і набувати майно ,заключати договори і видавати в "обов"я звиння ,а також пошукувати і відповідати на суді по справах громади в додержаннм правил установлених для самосрядувань. ІІІ. Громадська права . § 17. Для виконання постанов сходу громади ,завідування культурними економічними і господарчими справами громади ,завідування про мадським майном і коштами громадиповинен бути колегіальний ор ган"Громадська управа" в складі:громадського старости,його за- ступника ,скарбника і інших членів управи обраних згідно § 3 ц правил. § 18. Постанови громадскої управи виносяться більшостью голосів чле нів управи ,записуються в окрему книжку і підписуються всіма присутніми членами ,а виконуються особами,на яких виконання їх положено загальною інструкцією або записом в протоколі. § 19. Про свою діяльність грошові обороти по громадським коштам, про стан майна і підлеглих установ ,громадська управа в установлені строки але не менше одного разу на рік,після першого січня вдає справовдання сходу громади . § 20. Діяльність громадської управи і всіх урядових осіб громадського самоврядування крім ревізійної комісії підлягає контролю начальник повиту. IV. про урядових осіб громадського самоврядування § 21. Головою громадської управи є громадський староста, який являєть ся представником громади . § 22. Громадський староста, яко голова громадської управи доглядає за виконанням постанов управи ,за правильним хороненням і витра тову громадських коштів і хороненням документів. § 23. На громадського скарбника покладається : а/збір громадських по датків і прийом інших громадських сум, б/витрати громадських ко тів згідно постановам і обрахунків принятим сходом громади, в/хоронення громадських коштів і г/відчитність по ним. § 24. Все діловодство громади веде писарь громади. § 25. Порядок виборів, права і відповідальність співробітників громад ського самоврядування зазначені в розділі VII тимчасового поло ження про громадське управління. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Господа Народній Казначеї Революційної ВРУД Зайверткув Телеграфо: Т.б.о. Державного Секретаря Ухвалений Радою Народних Комісарів Закон про скасування митниць і мита від 4 лютого 1920 р. Начальнику Товари Пазу Народніх Комісарів Великобританської Законом 24 Лютого 1920 р. і встановлення митниць Освітньої Ради України Товари Пазу Народніх Комісарів від Лютого 1920 р. 1. Ухвалений Господином Народних Комісарів закон про скасування митниць і мита від 4 лютого 1920 року і утворення митника всієї України - Освітньої Ради Української Народної Комісаріату - скасоване. 2. Дозволено цього мита від 4 лютого 1920 р. Товари Пазу Народних Комісарів України митні і переправи в межах звертатися на перетворення звичайної торгової держави. Слова Рада Народних Комісарів Т.б.о. Державного Секретаря Додаток в. До ст. І закону ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГРОМАДСЬКІ СІЛЬСЬКІ ПОВИННОСТІ. § 1. До громадських сільських повинностей належать ті, які покладаються на громаду для задоволення її внутрішніх потреб. § 2. На Громаду покладається слідуючі повинності: 1/ Мати і утримувати Громадське Управління. 2/ Утримання Сторожі в населеному пункті. 3/Утримання в належному виді улиць, площ, просі- лочних доріг, меж і межових ознак, бічучих вод і містків, гребель, каналів на землях гро- мади. 4/ Заходи по боротьбі за стихійними нещастями, як то: пожежами, сніжними заносами, повіддю, саранчою і т.п. 5/ Витрати по обов'язковому оспопривизванню і боротьбі з нещастями. 6/ Опікування над круглими сиротами і бездом- ними старцями та каліками, які не здібні до бувати пропитання. § 3. Громадські повинності виконуються тією громадою, на яку вони положені і, дивлячись по суті їх, відбуваєть- ся грошовими зборами, або натурою. § 4. Догляд за тим щоб постанови сходу по розкладці на мешканців грошових і натуральних повинностей не пере- випували платіжних сил мешканців належить Начальни- ку Повіту за порозумінням з п.Інспекторів. § 5. Скарги на неправильну роскладку повинностей подать- ся Начальнику Повіту і вирішуються ими за порозумін- ням з ІІ.Інспекторів. § 6. Цаложне виконання мешканцями громади повинностей за- безпечується слідуючими правилами: 1/ На покриття недоймок по повинностям по- вертаються доходи з нерухомого майна по- доїльників і утримання недоімка по служ- бі в розмірі 1/3 цього утримання. 2/ При невиконанні повинностей в торгів про дається нерухоме і рухоме майно винного на покриття недоймки. § 7. В випадку невиконання повинностей всією громадою,про- мада примушується до виконання засобами Міліції а при відмовленні від вибору громадського управління,уря- дові особи призначаються Повітовим Начальником "Ілі- ції. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ СТАТУТ МІНІСТЕРСТВА ПРАЦІ ЗАГАЛЬНІ І НАРОДНІ РЕЗОЛЮЦІЇ. РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. Загальні і положення. I. До міністерства Праці належать справи державного опікування над працьовниками, а також справи взаємовідносин між працьодавцями і працьовниками в різних галузях найманої фізичної та інтелектуаль- ної праці, а саме: 1/Возролення, закопорювання по робітничому питанню. 2/Догляд за переведеннями в чиття законів, що стосуються до робітничого питання. 3/Регулювання ринку праці та розподілу робочої сили в звязку з роз- витком промисловості та при няття мір для піднесення продуктивності праці і заощадження працьовників від безробіття. 4/Охорона соціаль- но-економічних інтересів працьовників. 5/Киша допомога в ду-зовому розвиткові працьовників і професійному їх організуванню та розвитю ві. 6/Збірання та розроблення статистичного матеріалу по робітничо- му питанню. 7/Справи державного забезпечення працьовників. 8/Форди- нування функцій підлеглих міністерству Праці Державних Установ та промислових інституцій для успішного переведення справ і заходів, за- значених в попередніх пактах.. 2. Міністерство складає: Міністр, Віце-міністр, Рада міністра, Де- партамент Загальних Справ, Департамент Ринку Праці та Громадських Ко біт, Департамент Охорони Праці, Департамент Соціального забезпечення, Статистичне бюро, Юридична частина. Крім того, при міністерстві існує Рада праці, компетенція, склад та порядок чинності якої визначає окремим законом. 3. Інсування на Уряди та звільсяння з них провадиться на загаль- них підставах. Кількість службовців міністерства встановлюється че- рез штат. РОЗДІЛ ДРУГИЙ. Спеціальні частини міністерства. I. РАДА МІНІСТРА. 1. До компетенції Ради міністра належать справи, що їх визначено в Загальних Статуті міністерства. II. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. 5. До Департаменту Загальних Справ належить: I/Справи службовців по Міністерству /іменування та звільнення, нагороди, допомоги; пенсії, службовою і відповідальності і т.п./. 2/Фінансові та господарчі справи /контроль, бухгалтерія, каса, рахівництво, господарство іт. п./. 3/Справи інформації про діяльність Міністерства та звідування архівом і бібліотекою міністерства. 4/Справи видавництва Міністерства. 5/Справи, до їх віднесеного в Загальному Статуті Міністерств до компетенції Канцелярії Міністра. 6/Справи Секретаріату Ради Праці. 6. Переведення справ, що належать до Департаменту Загальних Справ, поділяється по роду їх, по міс відділами: I/Канцелярія, 2/Персональний, 3/Фінансово-господарчий, 4/Інформаційний, 5/Видавничий, 6/Секретарський. III. ДЕПАРТАМЕНТ РИНКУ ПРАЦІ ТА ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ. 7. До Департаменту Ринку Праці та Громадських Робіт належать: I/справи регулювання ринку праці та розподілу і технічного персоналу, які робочої сили в межах держави відповідно до політику і подачі праці, 2/справи регулювання еміграції та імміграції працьовників, 3/справи організацій та допомоги біржам праці, а також справи організації з'єднань і парад завіду міх цим бірками, 4/розроблення плану використання праці безробітних по різних районах в зв'язку з громадськими роботами, а також передбачення що до можливих громадських робіт, 5/витяги заходів, щоби відлучені на громадські роботи колти використовувались відповідно до своєї цілі, 6/справи догляду за унормуванням сплати і умов праці при громадських роботах. 8. Переведення справ, що належать до Департаменту Ринку Праці та Громадських Робіт поділяється по роду їх, поміж відділами: I/Розподілу Робочої Сили, 2/Організаційно-Інспекторським і 3/Громадських Робіт. IV. ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ПРАЦІ. 9. До Департаменту Охорони Праці належать: I/справи охорони праці у всіх її формах і проявах, 2/справи організації місцевих установ Міністерства і догляду за їх діяльністю, а також справи підтримки професійних організацій, 3/справи полагодження конфліктів між підприємцями і робітниками, 4/витяги заходів, що до організації третейських судів, та приймаючих камер та догляду за їх діяльністю. 10. Переведення справ що не мають до департаменту Охорони Праці поділяється по роду їх поміж відділами: 1/Відділ Охорони Праці в Торговлі та Промислі, 2/Відділ Охорони Праці в Сільсько-Господарчім Промислі, 3/Інспекторський Відділ, 4/Відділ Конфліктів і 5/Відділ Охорони Праці в Ремісництві і Латиній Промисловості. У. ДЕПАРТАМЕНТ СОЦІЯЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. 11. До Департамент Соціяльного Забезпечення належать: 1/сім'ї соціального забезпечення працьовиків на випадок хворости, старості, інвалідності, вдовинства, сирітства, безробіття і ушкоджень на тілі та для здоровля; 2/ справи регулювання і допомоги організацій яко хорих, фабрично-заводських лікарень, фабричних шкіл, дитячих садків для дітей робітників та інших культурно-освітніх і виховавчих закладів для працьовиків та їх родин. 12. Департамент Соціяльного Забезпечення поділяється на: 1/Відділ Забезпечення, 2/Відділ Яко хорих і Медично-Санітарної Допомоги, 3/Відділ Справ Культурно-Освітніх та Спікування Дітей Робітників і 4/Відділ Соціяльного Забезпечення на випадок безробіття. VI. СТАТИСТИЧНЕ БЮРО. 13. На Статистичне бюро покладається справи робітничої статистики в цілому й особливо. 14. Уряди та кількість службовців його визначається через штати. VII. ЮРИДИЧНА ЧАСТИНА. 15. До компетенції Юридичної частини належить: 1/участь в Департаментах при розробленні законопроектів інструкцій та обіжників, 2/редагування і породження законопроектів та інструкцій Міністерства, 3/подача висновків на вимоги юридичного Департаменту в справах правничого характеру, а також дача висновків по всіх розслідах про урядовців Міністерства, 4/розроблення умов різних договорів та угод, які складаються в Міністерстві, 5/захист в Судді інтересів Міністерства, а також участь в посвях, що подає Міністерство проти інституцій, товариств, та приватних осіб, 6/догляд за юрисконсульськими взагалі і юридичними відділами всіх підлеглих Міністерству установ. МІНІСТР ПРАЦІ ПО ЯСНОЧА ЗАПИСКА В сучасний мент для твермої Української Армії потрібно предбати силу самого різноманітного майна, на що потрібні колосальні засоби, як грошові так і в вигляді різних продуктів України. Тому то ця справа однаково безпосередньо торкається Міністрів Військового, Народнього Господарства і Фінансів. Тільки їх спільна та породжена між собою діяльність гарантує забезпечення армії всім необхідним і доцільну витрату державних засобів. Цього положення доказувати не приходиться-остільки воно ясно. З другого боку установа, котра координувала-би діяльність вищевказаних 3-х Міністрів повинна бути цілком в курсі справи, негайно реагувати на потреби армії, взагалі бути гнучкою і рухливою, а тому такою установою може бути не Рада Міністрів, а пропонуєма законопроектом "Рада Постачання" в Міністрів: Військового, Фінансів, Народнього Господарства і Державного Контрольора. Завдання цієї Ради та інші подробиці викладені в законопроекті. Завдання Ради Постачання відносно придбання для армії різних матеріалів не під силу одному Військовому Міністерству, з якого буде досягатись, коли воно, як слід, буде виконувати завдання по обчисленню, належному переховуванню та розподіленню всього необхідного для війська. Причина цьому - велика кількість майна, що треба придбати, відсутність власної промисловості, нормальних обставин, добро налагодженого та випробованого апарату. Тому-то до розпорядимости Ради Постачання законопроект ставить Комісію придбання. Праця цієї установи поставити на цілком комерційний ґрунт, що єсть за порукою найкращого виконання покладаюмих на неї завдань. Подробиці в законопроекті. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР, Генерального Штабу Полковник УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про каташовлення віданки "Залізного Хреста". 1. Доданий до цього статуту віданки "Залізного Хреста" за похід і бой з 6 Грудня 1919 року по 6 Травня 1920 року - ухвалений. 2. Закону цьому надано відразу силу з днів 19 Мовни 1920 року і до його оголошення ввести в чинність че- рез посиланців. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР ПРОЕКТ. С Т А Т У Т відзнаки "Залізного Хреста" за похід і бої в 6 грудня 1919 р. по 6 травня 1920 року. I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. Відзнака Залізного Хреста встановлюється для того, щоб зберегти в па- м'яті нащадків згадки про славетний бойовий похід в землях ворога Укр- аїнської Армії в період від 6 грудня 1919 року й до 6 травня 1920 ро- Відзнака Залізного Хреста може бути даних однаково. Росстри-желібниці, фермалиці й інші особи-ліги медичного персоналу мають метон /такий же хрест, але зменшений в три рази, який носить- ся роветці квото-блакитного кольору/; метон дає права й привілеї та- ки, як і відзнака Залізного Хреста. Відзнака Залізного Хреста й метон носиться на грудях, а лівого боку. На кожній відзначці й метоні /окремо/ є черга. II. ПОРЯДОК НАГОРОДИ. Відзнака дається по затвердженні Радою Залізного Хреста: воїн бравши участь в поході з 6 грудня 1919 р. по 6 травня 1920 р. які не залишували ковальської частини ранебними вчинками й зараз зна- ходяться в частинах; особам, що залишились під час походу по раненню, або хворості; забитим в боях або помершим під ран чи хвороби. Рада складається з предстаиників від частин, прийманих участь в по- ні, старших та коваків по одному від полку, по обранню участників полку. Ради для коваків збираються при дивізіях, а для старших - при шт абі армії. Праця носиння цієї відзначки, а також прав і привілеїв, зазначених в вчуди, позбавляються ті особи, що утралли волінкі права й привілеї суду цивільному або військовому. Особи, що мають Залізний Хрест, повинні стежити за тим, щоб жаден царь цього Хреста не залишував ковальської частини. Комен ліцаря, що обив ранебний вчинок, прийтустується до відповідальності Радою по за- ї хоч би одного ліцаря. Примівши за імена ушанованих Радою до нагороди відзнакою Залізного Хреста Командуючий армією оголошує в наказі по армії і списку його- роджених представляє Головному Отяману на затвердження та оголо- шення в наказі війську. III. ПРАВА І ПРИВІЛЕЇ НАРОДОВИХ ВІДЗНАКОЮ ЗАЛІЗНОГО ХРЕСТА. 1. Всі військово-служачі, які мають відзнакою Залізного Хреста име- нуються "Лицарями Залізного Хреста". 2. Хрест носиться увесь час, як на військових, так і на цивільних убранні. 3. Залізний Хрест дає право носити військове убрання тієї частини, в якій лицарь брав участь в поході й по висході з військової служби. 4. Лицарі Залізного Хреста користуються один раз правом скорочення терміну на вислугу в наступній рангу на одну третину. 5. Залізний Хрест дає право й перевагу при одержанні посад перед о- собами одного з ниж ряну при всіх інших однакових умовах. 6. Лицарі Залізного Хреста одержують у відставці додаткову пенсію в 10% по останній посаді. 7. Залізний Хрест скорочує загальний термін на вислугу пенсії на І рік. 8. Лицарь Залізного Хреста в отриманні права на хрест одержує од- норазову грошову допомогу в розмірі місячного основного оклада по останній посаді. 9. Лицарі Залізного Хреста одержують в першу чергу земельний наділ в місці по його бажанню і в порозумінні в Міністерством Земельних Справ. 10. Лицарі Залізного Хреста лікуються у всіх державних, громадських- і військових лікарнях державним коштом. 11. Лицарі Залізного Хреста лікуються в закордонних лікарнях на дер- жавний кошт, коли то буде визнано необхідним лікарською комісією. 12. Залізний Хрест дає право лицарю взутити до різних шил на дер- жавний кошт. 13. Діти лицарів відомаються у всіх державних школах, як і нічих, середніх, так і вищих на державний кошт. 14. Брати й сестри лицаря називаються у всіх державних школах, коли вони на утриманні брата, на державний кошт. Дружини ліцарів, після смерті чоловіків, одержують пенсію в розмірі, яку отримували померші чоловіки або яка їм належала-б на протязі одного року, після чого одержують пенсію на загальних підставах. Діти ліцарів Залізного Хреста до повноліття після смерті батька й матері одержують пенсію, яка належала-б їх батькові – на протязі одного року, після чого одержують пенсію на загальних підставах. Неповнолітні брати й сестри померлого ліцаря Залізного Хреста, коли він нехочатий або бездітний удовець, які були на його утриманні, одержують пенсію в розмірі, яка належала-б йому, на протязі одного року, а далі – на загальних підставах. Батьки ліцарів Залізного Хреста, коли вони були на утриманні неповнолатого або бездітного померлого сина, отримують пенсію, яка належала-б помершому сину, на протязі одного року, а далі – на загальних підставах. Сем'я забитого чи помершого під час походу ліцаря Залізного Хреста, коли він не отримав одноразової допомоги по цьому Хресту, згідно з § 8, одержують одноразову грошову допомогу в розмірі, в якому належало-б небіжчику. Вдова, неповнолітні дочки й сестри утрачують право на пенсію по Залізному Хресту по всупині в шлюб. Дружина й до повноліття діти ліцарів Залізного Хреста – лікуються на державний кошт в державних та промадських лікарнях. Батьки ліцарів Залізного Хреста, коли вони на його утриманні, лікуються у всіх державних та промадських лікарнях на державний кошт. Брати й сестри ліцарів Залізного Хреста, коли вони на його утриманні, лікуються на державний кошт в промадських та державних лікарнях – до повноліття. Вдова, неповнолітні дочки й сестри по всупині в шлюб утрачують право на лікування на державний кошт. Похорон ліцарів Залізного Хреста відбувається в військовому поході, хоч би перед смертю вони служили й на цивільній службі, або були в відставці. При одержанні права на пенсію Хреста – одержується одночасово грамота й статут, за знання якого відповідає ліцар. Військове свято відзнаки Залізного Хреста встановлюється щорічно по 6-го грудня. ОПИС ВІДЗНАКИ "ЗАЛІЗНОГО ХРЕСТА". Залізний Хрест стальовий, чорно-вороний, чотирьохконечний, простий річними кінцями, окраїнки вузенькі з жовтого металу. На середокреслі отрьохкущия золота зоря, в осередку якої на блакитному колі герб ставний український волотий. До верхнього закінчення хреста прикотоване кільце, в яке проплігнуто дві булави жовтого металу, косяв хрестом виконані; кільце ланкою сполучається з биндю. Розмір хреста: довжина й ширина хреста від одного кінця до протилежного 4,1 сант.; розмір герба: ширина 0,35 сант., довжина по середньому держаку 0,5 сантим., довжина булави 3,00 сант. На другій стороні хреста маються написи, як зазначено на малюнку: "6/ХІІ" І9 "За Волю України" "6/V 20". Відзнака Залізного Хреста носиться на шовковій бинди /муаре/ жовтоблакитній, в трьох смужок контик і трьох блазатних. Ширина бинди 3 сантим. Хрест носиться на грудях лівій від ордена Визволення другого ступеня. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕЧАТКУ ВІДЗНАКИ "ЗАЛІЗНОГО ХРЕСТА". 1. Печатка кругла, виокорек має 3,5 сантим. По середині має герб У.Н.Р., а нижколо Українським прив'язом напис "Печать Залізного Хреста У. Н.Р.". 2. Печатка перековується у секретаря Ради, обраного з числа членів Ради. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР Конія. ПРОЕКТ ПРИЙНЯТИ МАЛОЮ РАДОЮ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ПРОНАДЛЕЖНОСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1. Громадянство Української Нарадньої Республіки є державною правна належність людини до Української Народньої Республіки, що надає їй права та обов'язки Українського громадянина. 2. Поняття політичних прав в Українській Народній Республіці, а саме право державної і публічно-громадянської служби належить тільки громадянам У.Н.Р. разом з тим не них укладає і обов'язок вико- нувати повністю всі її закони і дбати всіма силами про її доб- робут не включно навіть для неї ствою життя. 3. Громадяни У.Н.Р. не може одночасно бути громадянином чи підданцем іншої держави. 4. Громадянами У.Н.Р. в днем проголошення Самостійності Укра- їнської Народньої Республіки /9/22 січня 1918 року/ єуть: 1/ всі особи Української Народності, що мешкають в краях Україн- ської Народньої Республіки, 2/ всі особи інших народностей, крім чужоземних підданих, що до дня 1 липня 1914 року не мали як один рік стало постачати в межах Ук- раїнської Народньої Республіки та їх діти до 14 років віку; при чому в статисть завдання не визнається за урядовими та військовими осо- бами булою Російської Держави, що не народились в межах Української Народньої Республіки як що вони до 1 липня 1914 року проживали на Україні менш як 5 років. 5. Особи, що не перебували на території України на 9-22 січня 1918 року, які не підтверджують чинності попереднього або 4-го проголошення, але в свого походження належать до Української на- ції, також вважаються за громадян Української Народньої Респуб- ліки, як що вони: повноцінні до 1 липня 1923 року, а не повноправні на цій території на протязі року по досягненню повноміцності подавати про це відповідну заяву. 6. Право Українського громадянства набувалось: I/ через народження від громадян Української Народньої Республіки, через шлюб чужоземця з українським громадянином, через усвідомлення чужоземця до 14 років громадянином У.Н.Р. і долучення через натурализацію. 7. Можна посісти про киштети до Українського громадянства /грп., 6 п. 2 / коли особа ще правоздатність на дієзданився, перебуває на території Української Народньої Республіки на протязі 5 років, і крім того, доведе, що має матеріальний засоби, необхідні для утримання себе і своєї родини. 8. При цьому, громадянство Української Народньої Республіки можуть набувати, коли оселились на Україні і подадуть відповідну заяву, такі особи: а/ Українська промадянка, що пішла заміж за чужоземця, коли це шлюб буде розірвано з ним, або-коли вона лишиться вдовою. б/Народжені від шлюбу з чужоземцями діти Української громадянки, які пішли скасування шлюбу, або одновічні матері залишаються поло матері. і в/ чужоземці, які східчили вигу чи середню умовну школу на Україні, та не пізніш двох років після східчення освіти подали заявку про концентрацію їх до Українського громадянства. 9. Право громадянства предбани і нідотові артикула 6 п.2 протягом закону, поширюється і на дружин та дітей осіб, що набули громадянство, що до дітей, то лише в тому разі, коли ці діти не досягли 17-ми років. 10. Пособи до прийняття до українського громадянства носони згідно арт. арт. 6-м та 8-м цього закону, понадоволитися в разі, коли проку заперечують відомості про ранобні майна людини, його швидку професію, або предбачення про можливу того підлівність для Української Народньої Республіки. II. Залиш осіб, зазначених в арт. арт. 5 по 8 цього закону, про зачислення до громадянства У.Н.Р. подавалася начальником рубернії всіма документами, якими доводиться їх право. Пособи чужоземців /грп. 7/ про прийняття їх до громадянства У.Н.Р. подаються Міністером Внутрішніх Справ. Залиш осіб зазначених в арт. 5, у відповідних випадках можуть подаватись до головних дільничних предствників У.Н.Р. за кордо- ном, в проєку ревіз передаються ці нові функції немаленька рубер- ній. 12. Заяви, що заслуги до Начальника кубернії чи дільничного предствника У.Н.Р. за кордоном, або задовольняються ними постійною про замолення прохача до громадянства У.Н.Р. або залитую без задоволення. В разі задоволення просьби про зачленення до громадянства У.Н.Р. прохача, по визначенню ними в умовлений спосіб прияти на вірність Республіці надається свідоцтво про Українське громадянство. В реві звичайних заяви про зачленення до громадянства У.Н.Р. без задоволення прохачеми передаються право оскерити виху постанову в мі- сяць термін в дні повідомлення того про це до Міністра Внутрішніх Справ. 13. Міністр Внутрішніх Справ або задовольне скаргу на постанову Начальника Кубернії, чи дільничного Представника У.Н.Р. за кор- доном або лише 11 без накладів. Скарги на розпорядження Міністра в цих справах подаються в місяч- ниць з дня повідомлення прохача термін до Начальницого Адміністратив- ного Суду, де розглядається судовим порядком при участі представни- ка Міністра Внутрішніх Справ. 14. Просьби чужоземців /арг. 7/, що заслуги до Міністра Внутрішніх справ врідно в арештування II проєку закону, розвиваються ним безпо- середньо. Звичайний просьби без задоволення не потягуються. 15. Міністром на Начальниками окремих Центральних Офіцій на- дається право по згоді з Міністром Внутрішніх Справ вносити до Ра- ди Нарадних Міністрів про прийняття до Українського громадянства чу- жоземців які зробили значні послуги Українській Народній Республіці. 16. Комп'ютер, прийняття до Українського громадянства, скидає в публічному засіданні Мирового Суду/ в разони якого нас перебування, або в випадках, що їх зазначено в арт. 5 цього закону, на шлях діл- льомаційного Представника Української Народньої Республіки приєдну на вірність Республіці по доданому до цього тексту. Особи, які по переконаннях своїх не мають працювати, дають зві місця не у розмитті обличчя. Текст цієї обіцянки такий же, як призначен тільки в процесуальному слів: "за запрещення". 17. Особи Українських громадян про звільнення в розмитті задовольниться : 1/ коли за ними не рахувався жодних велетностей по- ред державними стербом на Лісір та Солонецькому, 2/ коли вони зві конані всі обов'язки по міськовій повинності, 3/ коли забезпечено оц кування всіх осіб, що знаходяться по закону під онікою прохачів. Пособи про звільнення від громадянства подаються і розглядають ся тим же порядком, що і особи про прийняття до громадянства У.Н.Р., відносно просьб цих за 2 місяці до моменту розв'язання справи публікується за рахунок прохача в офіційнім органі Української Народньої Республіки за місцевих обличчях і 2 призначенних часописах. 18. Особи, що звільнення від громадянства У.Н.Р. мусять на про тязі підроку залишити межі Республіки, на ліквідацію нерухомого надається річний термін. 19. Особи, що звільнення від громадянства У.Н.Р. до IV років віку не мають права приїхати та оселитися на території У.Н.Р. до уп ливу ними 45 років. Втілення з цього правила розмушується Радою Народних Міністрів /за внесення міністра Внутрішніх Справ, що підбувався в порозумінні з Військовим міністром. 20. Хто без належного дозволу всунувся до підданства іншої країни, то підривається зараз взаємними в законних корон У.Н.Р. 21. Індусове поваблення або обмеження прав громадянства У.Н.Р. може відбутися лише в наслідок Судового присуду, що набрав законної сили. 22. Закон з дня другого липня 1918 року про Громадянство Укра- інської Єрмани, зі всіма його наслідками насусьвов. 23. Закон при перевести в життя до його оголошення через по- сланців. Голова Ради Народних Міністрів УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Громадянство Української Народньої Республіки. 1. Товариство Української Народньої Республіки є державноправна повноважність тодішньо до Української Народньої Республіки до падання 1918 року за обов'язком українського громадянина. 2. Повнота політичних прав в Українській Народній Республіці, а також права державної і публічно-громадської служби належить тільки громадянам У.Н.Р. в розмір з тим, що них упадає і обов'язок виконувати повноваження за різними законами і двома всіма ознаками про їх добробут, не мати навіть для цього одного квіття. 3. Громадяни У.Н.Р., не може одночасно бути громадянином чи підданцем іншої держави. 4. Громадяни У.Н.Р. в дні проголошення самостійності Української Народньої Республіки /9/22 січня .1918 року/ були: 1/ всі особи української народності, що мешкають в землях Української Народньої Республіки і 2/ всі особи інших народностей, крім чужоземних підданців, якщо до дні 1 липня 1914 року не менше як один рік сталося проживання в землях Української Народньої Республіки по Осідлі до 1-го року виникнення, при тому стяглення обов'язкового за належними та відповідними вимогами Української Радянської держави, що не перебувалися в землях Української Народньої Республіки ні до чого до 1 липня 1914 року проживання на Україні менше як п'ять років. 5. Особи, що не перебували на території України по 8/23 січня 1918 року, можуть бути прийняті в громадяни У.Н.Р., якщо вони: 6. Громадяни У.Н.Р. мають право на земельну власність і на участь у державному управлінні, а також на всі права, що надаються законом. 7. Громадяни У.Н.Р., якщо вони не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 8. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 9. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 10. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 11. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 12. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 13. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 14. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 15. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 16. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 17. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 18. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 19. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 20. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 21. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 22. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 23. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 24. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 25. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 26. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 27. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 28. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 29. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 30. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 31. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 32. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 33. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 34. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 35. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 36. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 37. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 38. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 39. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 40. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 41. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 42. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 43. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 44. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 45. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 46. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 47. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 48. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 49. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 50. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 51. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 52. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 53. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути громадянами іншої держави, можуть за своєю волею перейти до громадянства іншої держави. 54. Громадяни У.Н.Р., які не змогли бути гром кону, але в свого походження належать до Української нації, закон тежжатимуться за громадян Української Народньої Респуб- ліки, як що вони: повнолітні-до І липня 1923 року, а неповно- літні на цей термін-на прочві року по досягненню повноліття подадуть про це відповідну заяву. 6. Право українського громадянства набувається: 1/ через пення від громадян Української Народньої Республіки, через їх чужоземців в Українським громадянином, через узновлення чуго ванці до чотирнадцяти років громадянином У.Н.Р., 2/ через натуралізацію. 7. Можна просити про прийняття до українського громадянства /арт. 6 п. 2/ коли особа має правовдялість та дієздатність, перебуває на терені Української Народньої Республіки на протя- ляти років і, крім того, якщо має матеріальні засоби необхідні для утримання себе й своєї родини. 8. Крім цього, громадянство Української Народньої Республіки можуть набувати, коли оселяться на Україні і подадуть відпові- вальну, такі особи: а/ українська громадянка, що пішла звання чужоземця, коли не було розлучено з ним, або коли вона лишкуючи ждолов. б/ народжені від шлюбу в чужоземцем діти української громадянки, які після складування шлюбу, або оздов- ня матері залишаються коло матері, і в/ чужоземці, які скину як вищі чи середню українську школу на Україні, та не пізні двох років після скінчення освіти подали заяву що прийняття их до українського громадянства. 9. Право громадянства придбове на відставі арт. 6 п. 2 тво- закону, повиннюється і на дружини чужоземця, що набули гро мадянство по до дітей, за умови якщо коли не діти, не досягли 17-ми років. 10. Дозволяє про прийняття до українського громадянства інш свої врідною в той арт. С то 8 цього закону, незалежно громадя, коли шлюбу виперечують підозрики про такої міжна пролача, щоб визнану протест і або передоження що можли вого телі дивляться до Української Народньої Республіки. II. Заяви осіб, зазначених в арт. арт. 5 та 8 цього закону про зачислення до громадянства У.Н.Р., подаються Начальникові Губернії, во всіма документами, якими доводиться їх права. Провоби чужоземців / арт. 7/ про прийняття їх до громадянства У.Н.Р. подаються Міністерстві Внутрішніх Справ. Заяви осіб, зазначених в арт. 5, у відповідних випадках можуть подаватися до належних дипломатичних Представників У.Н.Р. за кордоном; в цьому разі Представники ці повинні функції Начальника Губернії. 12. Заяви, що вступили до Начальника Губернії чи Дипломатичного Представника У.Н.Р. за кордоном, або задовольняються ними постало вою про зачислення прохача до громадянства У.Н.Р. або залишаються без задоволення. В разі відмовлення прохачів, по виконанню ними присяги на вірність Республіці в установленний спосіб, видається свідоцтво про Українське громадянство. В разі ж залишення заяви про зачислення до громадянства У.Н.Р без задоволення прохачів надається право оскаржити таку постанову в місячний термін з дня повідомлення його про це до Міністра Внутрішніх Справ. 13. Міністр Внутрішніх Справ або задовольняє скаргу на постанову Начальника Губернії чи дипломатичного Представника У.Н.Р. за кордоном або лише її без наслідків. Скарги на розпорядження Міністра в цих справах подаються в місячний з дня повідомлення прохача термін до Найвищого Адміністративного суду, де розглядається судовим порядком при участі представника Міністра Внутрішніх Справ. 14. Провоби чужоземців / арт. 7/, що вступили до Міністра Внутрішніх Справ згідно з артикулом II цього закону, розглядаються ним безпосередньо. Залишення провоби без задоволення не мотивується. 15. Міністром та Начальником окремих Центральних Офіцій надається право по згоді з Міністром Внутрішніх Справ вносити до Ради Національних Міністрів про прийняття до Українського громадянства чужоземців. 17. Прозьби Українських промадян про звільнення з громадя- ства задовольняються: I/ коли за ними не рахується жодних ва- лентностей перед державним Скарбом та Місцевими Самоврядуваннями 2/ коли ними виконані всі обов'язки по військовій повинності, 3/ коли забезпечено письмовання всіх осіб, що знаходяться по закону під опікою прохачів. Прозьби про звільнення від громадянства подаються і розгля- даються тим же порядком, що і прозьби про прийняття до громадя- нства У.Н.Р.; відносно позьб про за 2 місяці до моменту розвинання на справи публікується за рахунок прохача в офіційних органах Української Народньої Республіки, блика та місцевих общинних і 2 починяних часописах. 18. Особи, що звільнились ід громадянства У.Н.Р., можуть на протязі півроку залишити межі Республіки; на ліквідацію по- будованого навчання є дев'ять річний термін. 19. Особи, що з ільників від громадянства У.Н.Р. до 17 ро- ків віку не мають прав приїхати та оселитися на території У.Н.Р. до ушляху мим 40 років. Виключення з цього правила розважуються Радою Народньої Міністрів на висновки Міністра Внутрішніх справ, що відбудеться з порушенням з Бітськими міністрами. 20. Кто не має права дозволу потрапляти до підданості ін- шої держави, той ні в яких випадках не може звільнитися з громадянства У.Н.Р. 31. Припускове поваблення або обмеження прав громадянинів У.Н.Р. може відбутися лише в порядку Судового процесу, що набрав за- конної сили. 22. Закон в дня другого липня 1918 року про Громадянство Укра- їнської Держави, зі всіма його наслідками насується. 33. Закон цей перебрати в киття до його оголошення через полан- ців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Додаток до Арт. І6 Закону "Про Гро- мадянство Української Народньої Респу- бліки". ТЕКСТ ПРИСЯГИ. Обіцяю та заприсягаюсь бути завжди вірним Українській Народній Республіці, як своїй Батьківщині, не визнавати другої батьківщини, охороняти інтереси Республіки, щиро виконувати всі її закони і всіма силами своїми допомагати її славі та розвитку, не жаліючи для цього навіть і свого життя. ЗАКЛЮЧЕННЯ по Революційно-Українській Заповідній Комісії. 1. Пропонується Української Аграрної Республіки в державному складі, з урахуванням прав на територію України та іменованої Революційно-Української Заповідної Комісії. 2. Статуси повинні бути внесенні до Укрволодження, а також зазначено державою і центрально-адміністративними органами межами території України. 3. Розподіл усіх земельних надань виконується за законом, який прийнятий на підставі резолюції ВУРС, та щодо одноразового розподілу майна. 4. Розподіл земельних надань в Українському Союзі виконується за законом 1923 року, який: 1. Всі особи української народності, що мешкали в межах України до 1 липня 1914 року. 2. Адміністративно-територіальні одиниці, які чинилися під час першого заснування в межах України до 1 липня 1914 року. 3. Всі земельні надання, що були у власності українських народних держав та їх народів в межах України до 1 липня 1914 року. 4. До них, якщо не здобувалися за періоди України на 9-22 березня 1918 року, але не підлягали виключенню державного права. 5. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 6. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 7. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 8. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 9. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 10. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 11. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 12. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 13. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 14. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 15. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 16. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 17. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 18. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 19. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 20. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 21. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 22. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 23. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 24. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 25. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 26. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 27. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 28. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 29. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 30. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 31. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 32. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 33. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 34. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 35. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 36. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 37. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 38. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 39. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 40. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 41. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 42. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 43. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 44. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 45. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 46. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 47. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 48. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 49. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 50. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 51. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 52. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 53. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 54. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 55. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 56. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 57. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобувалися за періоди України в межах України. 58. Всі особи української народності, що мешкали до 1 липня 1923 року, якщо здобув Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки про засудження до проміжності У.Д.Р., тобто випуск державних документів, якими доводиться їх посада. Пропозиція членами 7/10 прийняття їх до проміжності У.Д.Р. підлягає виконанню Міністерством Внутрішніх Справ. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. Закон озб. зазначений у ст. 5 у відповідних випадках може бути застосований до населення Державної межі У.Д.Р. за кримінальним законом Української Радянської Соціалістичної Республіки. З 10. Всім, що зв'язані із Законом про Громаду та Спільну Управу Робітників у межах Української Соціалістичної Республіки, за порядком, що встановлюється ним, повинно бути звернене тяжким до прокурорства У.Р.Р., або захищеною для належного розгляду. Всім підпорядкованим територіям по виконанню цих положень, повинні бути надані звітність про їх виконання. Всім підпорядкованим територіям по виконанню цих положень, повинні бути надані звітність про їх виконання. В реалізації закону про визначення та розподіл майна, яке належить до держави України, повинно бути надано звітність про їх виконання. 13. Міністр Внутрішніх Справ має виготовити описку за кожним пунктом цього закону, який буде публікований у газетах України та інших місцях. Описки на розпорядження Міністра внутрішніх справ повинні бути надані в межах 10 днів після прийняття закону, щоб усім було зрозуміло, яким чином буде реалізовуватися цей закон. 14. Повноваження міністра внутрішніх справ по виконанню цього закону повинно бути звільнено. Закон про розподіл майна, яке належить до держави України, має бути наданий у вигляді II ізольованого закону, що повинен бути звільнений. 15. Повноваження міністра внутрішніх справ по виконанню цього закону має бути наданий у вигляді II ізольованого закону, що повинен бути звільнений. 16. Кожний підпорядкований території, який не виконав цього закону, має бути звільнений у межах 30 днів після прийняття закону. Спеціальні органи по виконанню цих положень повинні бути надані у вигляді II ізольованого закону, що повинен бути звільнений. місце неї уродищу об'єкцію. Текст цей об'єктні вважається за такий самий, тільки в ігороньому слів: "за запровадження". 17. Правооб Укрвійських розміщал по звільнення в громадянства вело повиннється: 1/ коли ва ним не патується танку делятлосовий і Державним Основом та Місцевими Сдмодалуваннями, 2/ коли ними вирізанні всі обов'язки по військовій плашносен. 3/ коли розбезпечено опікування коїх осіб, що знаходяться по звільненню олікою проханні. Правоби до звільнення від громадянства подається і розвивається на тим за п'ядком, що 1 правоби то повинна бути посиланням У.П.Р. і відносно право цих двох місяців до моменту розвільняння стає на тулікетовий за рак нок прохача в офіційних органах Української Народньої Республіки та місцевих офіційних і 2 повинних часописах. 18. Особи, що ввійшлися від громадянства У.П.Р., можуть на проявні півроку залішкен дати Республіки на ліквідацію неухоного майна індивідуальний ричий вимір. 19. Особи, що звільнились від громадянства У.П.Р., до 17 років вижу на місця повинні поїхати та оселитися на території У.У.Р. до ушкодження 45 років. Виповнення в цьому порядку розвиваються Радою Народних Міністрів на підставі Катого Внутрішніх Став, що відбудеться в прозуції в Військових Міністерств. 20. Хто без надлежного дозволу зв'язував до підданства іншої Держави, повинен тимчасово карати визначенням в законах катання У.П.Р. 21. Припустиво позбавлення або обмеження прав громадянину У.П.Р. між залішував лише в наслідок Сучасного покарання, що набрани законної сили. 22. Закон в ля 7-го дня к 1918 року про Громадянство Української Держави, ат назва інші національні класуються. 23. Закон цей проголосити в життя до його оголошення через посилання. Голова Ради Народних Міністрів Міністерство Внутрішніх Справ ПОЛІТИЧНА ЗАПИСКА до Законопроекту про утворення експозітури Уряду У.Н.Р. За кордоном. Сучасні явищі умовили перебування Уряду У.Н.Р. в Польщі, по утво- ренні місця заключення договору Польщі з батьківськими в Різі, в бо- резні 1920р., поставили Уряд в становище, в якому він є найбільш цілко- вито пов'язаним можливостями висунути на міжнародній політичній арені своє суб'єктне права, і провадити максимум діяльності в боротьбі за українську незалежність. Крім того, періодичні спроби большевиків до биття припинення діяльності Українського Уряду час від часу станов- лять під загрозою самий факт перебування Уряду У.Н.Р. в Польщі. Алі, надзвичайне утруднення зносин в Західній Європі, а саме: не- можливість одержування віз, утруднення поштових зносин за інші переш- коди -відрізають Уряд від політичних центрів Європи, від урядових - дипломатичних представництв за кордоном, і повабляють його можливості репрезентувати належним способом Українударе перед чужоземними правительствами та громадянством і доцільно керувати діяльністю сво- їх посольств та місій. Все це викликає думку про утворення за кордоном такої інституції, яка репрезентувала би Уряд за кордоном і виконувала взагалі ті його які зв'язані з українськими інтересами за кордоном. За кордоном ми маємо три головних завдання української політики: 1/ Розвинення як національної політичної акції на міжнародній арені на користь ідеї української суверенності та незалежності. 2/ Здобуття матеріально-фінансової допомоги для Українського Уряду яке з боку чужоземних урядів, так і пов'язаного капіталу. 3/ Здобуття допомоги українських військових спорід. Відповідно цим завданням експозитура має складатися з трьох міні- стерів - Фінансів, Закордонних Справ та Військового. А з огляду на те, що всі українські урядові установи за кордоном від самого початку сво- го існування має не обривизорувалися органами державного Контролю, то експозитура має брати участь і представник державного Контролю в банках не нижче III класу. Експозитура в цілому, як орган колегіальний, має об'єднувати діяльність поодиноких своїх членів за у випадках екстренних, через утруднення зносин з центром, руководити цією діяльністю. А в звичайній сво- їй роботі,-у справах, що не вимагають спільного вирішення, Експозитура має керуватися інструкціями Ради Народних Міністрів, які вона безпо- середньо підлягає. Аби запобігти, на всякий випадок, перебільшення з боку Експозитури своїх прав, а може навіть -узурпації прав істнуючого Уряду,-в статуті Експозитури підкреслюється повна підлеглість її Раді Народних Мініст- рів /арт.4,7,8,9 і 13/. У випадку, коли незалежні від Уряду обставини пількового припинен- ня б'їго роботу,-Експозитура перебирає всі функції Уряду і розгортається в цілком повномочний Уряд У.Н.Р./арт.,арг./2 і 3/. Уряд, по позачав би на підставі артикулу 3-го істнував би, доки Го- лова Директорії не сконочувався належним тому правом творення Уряду. У випадку, коли Голова Директорії був би поваблений можливості - використати те право, пр 6-го -коли наступили умовини, передбачені артикулом 4-м закону про тимчасове Верховне Управління від 12 листопада 1920 року, Голови нового Уряду, пов'язаного на підставі арт.3-го закону про утворення Експозитури, належить також і права, зазначені в арт.4 закону про тимчасове Верховне Управління. Голова Ради Народних Міністрів Голова Комісії про скорочення штатів дипломатичних та кон- сульських умовин У.Н.Р. Міністр Фінансів 24. За звідомлення Управління передаваємі Управлінням по держав- ним телеграмам, а також за зносини Управління зі своїми Філія- ми, агентами і кореспондентами, і за їх звідомлення передаємем по тимже державним телеграмам береться лише половина істнуючою го тарифу. ПРИМІТКА. При цьому співробітники Управління користуються пра- вом по зачерговості перед приватними особами розмовою /за ви- нятком особливих випадків/. При позачерговій розмові співрос- бітники Управління не мають права користуватися телефоном більш 3-ех хвилин. 5. Управління і його Філії мають право випускати у продаж свої друковані бюлетені, в яких крім текстів комунікатів можуть мі- ститися також відомості з місцевого життя, хроніка та оголо- шення. Але в тексті комунікатів ніяких змін провадити не мо- жуть. 6. Політичні відомості, а також бюлетені Центрального Управлін- ня мають безкоштовно доставлятися всім Міністрам, Керуючим Управліннями, а також Центральним , Адміністративним і полі- тичним Установам; крім того торговельні, промислові і біржо- ві звідсилення надсилаються окремо Міністру Фінансів, його Товаришам, Державному Контрольору, Міністру Господарства і Й- мого Товаришам. В провінції бюлетені Філій Управління над- силаються безкоштовно у вимагаємій кількості до Центральної Агенції, а також Адміністрації і Фінансовим та торговель- ним Державним Установам. Управління має урядову печатку, з українським гербом в сере- дині й написом: "Українське Управління Преси". Для зносин по справах Пресового Агенства і разом Бюро має печатку з лі- терами по середині У.П.А. і кружним написом "Українське Пре- сове Агенство". Слайд Управи Пропаганди. Арт. 1. Управа Пропаганди має завданням: 1. Керування фондом зсігнованим державою та ведення пропаганди ; 2. Широка допомога громадським національним органам як центральним так і місцевим у веденні їми національно державної пропаганди ; 3. Контроль над веденням пропаганди ; 4. Інформування й інструктування громадських організацій в напрямі і бажаності і засобах ведення про паганди ; 5. Сконцентрірування звідомлень з місць і вироблення в дії свідних інформацій Уряду і мір боротьби з во різними явищами ; 6. Догляд над продукцією відповідних матер'ялів агітації ; Арт. 2. Управа Пропаганди складає окрему установу підлеглу п. Міністру Внутр. Справ. Арт. 3. Загальне керування справами Управи належить Раді Управи, яка складається з 1. Голови Ради 2. Інспектора Пропаганди 3. Голови Інформ. Бюро 4. " Бюро звідомлень " 5 . Секретаря Управи, який являється секретарем Ради Управи. Дов'язідань Ради можуть вакинатися сторонні фаховці, влас без права рішучого голоса. Арт. 4. До компетенції Ради належить: 1. Загальне керування справами Управи ; 2. Обмірковування майбільш важливих питань в справах пропаганди ; 13. Справи зі допомогою пропаганді; 4. Вироблення і затвердження відповідних плінів інструкції; 5. Затвердження відповідних змін, прозначень в службовому ставку; 6. Умови з різними державними і громадськими інституціями; 7. План і схема розпорядження коштами, всігнаннями Управлі для ведення справ; 8. Доклади Інспектора Пропаганди, Голови Бюро зв'язків і Бюро інформації та вироблення відповідних кроків пропаганди надалі; 9. Установлення постійних штатів Управлі і зміни в них; 10. Складання конторську Управлі; Арт. 5. Головне керування справами Управи належить Голові Управи, який входить з докладом до відповідних Міністрів і ви надзвичайних випадках і до п. Голови Ради Народних Міністрів . Заступником його на випадок відсутності являється Інспектор Пропаганди . Арт. 6. На обов'язку Інспектора Пропаганди лежить: 1. Зверхній догляд і контроль над веденням пропаганди на Україні; в цьому його головними помічниками являються Доктори Пропаганди, які мають постійно роз'їздити по місцях перебування пропаганди, допомагати своїм досвідам і робити відповідні доклади п. Інспектору; 2. Збірнення відомостей від адміністративної та іншої влади на місцях розгляду їх і вироблення відповідних мир; 3. Безпосереднє здання фондом допомоги пропаганді і складання розподілкових відомств для затвердження Ради Управи; 4. Відповідні заходи по переслідуванню як адміністративно так і в судовому порядку злочинних випадків в справі пропаганди. Арт. 7. Бюро інформаційне - інструкторське має завданням: 1. Збірання урядових звідомлень, проектів, і т. инш. обмірковування їх і вироблення відповідних вказівок ще до пропаганди ; 2. Розроблення інструкції по питанням які потрібно розповсюджувати серед громадянства у відповідній розв'язанні; 3. Детальні відповіді по всім запитанням з якими звертається до організації з місць ; 4. Загальна координація і об'єднання пропагандної праці різних організацій ; 5. Догляд над більшими пропагандними матеріалами ; Арт. 8. Боро за відомлення має завдання : 1. Сконцентрування всіх зв'язків між 3 місць ; 2. Становення за регулярністю їх надсилання ; 3. Реферування їх і вироблення відповідних бюлетенів для інформації Уряду, Інформ.-Інструкт. Боро і Ради Управи ; 4. Обмірковування звідомлень і вироблення відповідних пропозицій що до боротьби з ворожими лавищами; Арт. 9. Управа користується всіма правами й привілеями Державних Установ і має право входити в урядовій сесії зі всіма іншими Державними й Громадськими Установами й надати від них повного співділляння. Арт. 10. Управа Пропаганди має печатку з надписом: по середині Державний герб , а навколо "Управа Пропаганди". ШТАТИ Управи Пропаганди ЧЧ П О С А Д А Число осіб Рейтинг і нормальний склад утримання кла- са поса ди примітки одному всім 1 Голова Управи ........... I 30.000 34.000 V 2 Секретар Управи ......... I 6.500 6.500 VII 3 Урядовець особ. дор.. I 13.200 13.200 VII 4 Христ Консульт........... I 24.000 24.000 V 5 Інспектор Пропаганди I 24.000 24.000 V 6 Контрольор із "Пропаганди б /інструкторів/ 20.000 120.000 VI Інформаційно-інструкторське Бюро 7 Голова Бюро ........... I 20.000 20.000 VII 8 Членів .................. 2 6.500 33.000 VII 9 Секретар............... I 13.000 13.000 VII 10 Пом. Секретаря ......... I 10.800 10.800 IX 11 Друкарщик .............. I 8.400 8.400 IX Бюро звідсмлень 12 Голова Бюро ........... I 20.000 20.000 VI 13 Членів .................. 2 6.500 33.000 VII 14 Секретар............... I 13.200 13.200 VIII 15 Пом. Секретаря ......... 2 10.800 21.600 IX 16 Друкарщик .............. I 8.400 8.400 IX Канцелярія 17 Слідчий ос. .......... I 14.400 14.400 VII 18 Регістратор із ......... 2 8.400 16.800 IX 19 Загальний Стил I 20 Дільця ................. I 13.200 13.200 V+II 20 Пом діловодя .... 3 10:800 32:400 ІА I пам. для справ а/ з/ 21 Уряд: І ранги .... 4 8:400 33:600 ІА 2 - " " б/ 22 " II " 3 7:200 21:800 А I/ Обов'язки стола: 23 Друкарщик ..... I 8:460 8:4Со ІА 1/ загальне діловодство 24 Екзекутор ....... I 10:800 10:800 У IIIІ5/ Персональний склад 25 Кур'єрів ..... 3 4:800 8:400 ІН б/ Господарські справи II Стіл 26 Діловод ......... I 13:200 13:200 У III Обов'язки стола: 27 Пом. діловодя ' ..... I 10:800 10:800 ІА 1/ Справи по іншому 28 Уряд. І ранги/ один з місц. організацій них друкарщик/ 2 8:400 16:800 ІА 2/ Справи інструктовання 29 " II " I 7:200 7:200 Х 3/ Справи збірки відомостей і відповідні зносини. БУХГАЛТЕРІЯ 30 Ст. Бухгалтер ....... I 18:000 18:000 У І 31 Бухгалтер ........ I 14:400 14:400 У II 32 ОТ. Рахівник ...... I 10:800 10:800 У III 33 Рахівник ів ....... 3 9:600 28:800 ІА 34 Скарбник .......... I 13:200 13:200 У IIIІ 35 Уряд. І ранги ..... 2 8:400 16:800 ІА із них І друкарщик 36 " II " I 7:200 7:200 Х Д Е К Р Е Т про Управління Преси. Арт.І.Управління Преси має своїм завданням: 1. піднесення української преси на височину загально-світової преси 2. широку інформацію на Україні і за кордоном з політичних, фінансових, і других загально громадських питань. 3. уперту боротьбу з ворожою антидержавною пресою. Арт.2.Згідно своїм завданням Управління Преси складається : 1.Управління Преси, 2.Української пресової Агенції /У.П.А./. 3.Газет -Виро. Арт.З. а/ Завдання Управління Преси буде: 1. організація української преси по Україні й за кордоном, 2. реєстрація всієї української преси й інструктування її. 3. широка допомога українській пресі, як культурна так і матер., яльна 4. контроль над пресою, 5. видаання окремого закону о пресі і стеження за його виконанням. 6. учот друкарень і друкарського матер, ялу й розподілення його, 7. боротьба з антидержавною пресою. б/Завдання У.П.А. буде: повна інформація по Україні й за кордоном зі всіх вищезазначених питань, в/ Завдання Газет-Виро буде: 1.Заготовлення пресового матер, ялу /передовиць, статей і т.п./ 2. пропаганда політики Уряду, через відповідні інформації, статті, звіти про діяльність і наміри Уряду. 3. широка пропаганда по розвитку економичного життя і промисловості України. Арт.4.Управління находиться при Раді Міністрів і підлягає безпосередньо Голові Ради Міністрів. Арт.5.Загальне керовництво справами Управління належить Ради /колегії/ Управління.Ця Рада складається з Головного Директора /Керуючий У- правлінням/,Директорів Департаментів /Директора:Управл.Преси,У.П.А і Газет-Виро / і Завідуючого агенцієр економично-торговельних зві- домлень.До Ради можуть кожний раз окремо/ закликатися Завіду- чі відповідними Відділами для докладу і вирішення справ по визнан ченому Відділу.В цих питаннях відповідні завідучі користуються кр правом голоса. До Ради по потребі можуть закликатися також і сторонні фаховці по справах Управління, але без права рішучого голоса. Арт.7 До компетенції Ради Управління належить : 1.Загальне керування справами Управління. 2.Докладне вироблення програму і плану праці Управління, а також пе- регляд і зміни в них. 3.Установлення постійних штатів Управління і зміни в них. 4.Складання кошторису Управління. ПРИМІТКА: Зазначені в п.2,3,4. питання мають бути затверджені в звичайному порядку через Прем,ер Міністра. 5.Затвердження умов Головного Директора з ріжними українськими /п/ /приватними / й закордонними агенціями /телеграфними, пресовими і т.п./ і окремими органами преси. 6.Відкриття філій на Україні й за кордоном, а також затвердження від- повідних до цього докладів, подаваемих на імя Прем,ер Міністра. 7.Установлення пунктів на Україні й за кордоном де мають бути по- стійні або тимчасові агенти,та кореспонденти, в тому випадкові коли це не намічено программ праці і штатами Управління й вимагає ви- датків поверх затвердженого обрахунку Управління. 8.Умови з ріжними інституціями ,доповнення і перегляд їх. 9.Установлення порядку користування комунікатами Управління для передплатників і затвердження розм іру передплати за ці .комунікати. 10.Намічення і затвердження сітки газет підтримуемих Урядом,зміни в ній і доповнення. II.Утворення школи або курсів для інструкторів преси і затверджен- ня їх кадру. І2.Розпорядження фондом на допо могу преси: а/ установлення розміру допомоги,постійно субсідуємим органам на- міченим сіткою Управління. б/ Установлення умов ціlei допомоги. в/ Установлення раціональності а також умов і розміру допомоги иншим громадським органам преси,яки намічені в сітці Управління. г/ Одноразова дрпомога преси.д/ Припинення допомоги і затвердження про це мотивованого докладу Прем,ер Міністра. Арт.8 Безпосереднє керовництво справами Управління а також взагалі вся розпорядчо-виконавча частина належить Головному Директорові Управ- ління,який одночасно являється Головою Ради Управління і докладчи- ком по справах Управління у Прем'єр Міністра, із його дозволу в Раду Міністрів. Головним Директором має бути окрема особа. Арт. 9. Директор Департаменту Управління Преси являється помічником Головного Директора і заступником на випадок відсутності його. Арт. 10. Головний Директор користується правами Тов.-Міністра і затверджується Радою Міністрів по пред'явленню Прем'єр Міністра Директори Департаментів Управління Преси призначаються Прем'єр Міністром, зекономо в звичайному порядку; Завідуючий Агенцією економично-торговельних звідомлень /який користується правами Віце-Директора/ призначається Прем'єр Міністром в порозумінні з Міністром Фінансів і Господарства. Арт. 11. Кожний Директор а також Завідуючий має повне керування дорученою їм частиною, має право призначати постійних службових, агентів , кореспондентів т.п. Служачим по посадам Завідуючих Відділами та інших відповідальних посадах мають бути затверджені Радою Управління , по представленню Директора і до праці можуть допускатися лише за згодою Головного Директора. Арт. 12. Всі прибутки Управління вносяться в Скарбницю на прибуток Скарбу. Арт. 13. Всі телеграми а також ко унікати надсилані Управлінням Преси по території України по де-кільком адресам маючі спільний для кожного тракту телеграфної передачі текст оплачуються за кожне циркулярне слово тексту не залежно від кількості адрес, без щоденної сплати їх /хоча-б їх буде і декільки в одному місці/ в розмірі 50% звичайного тарифу подешевшої оплати. Управління Преси має оплачувати Міністерству Пост і Телеграфів на І. січня кожного року по зазначеному тарифу всі адреси по яким в цей день воно надішле свої циркулярні телеграми, а по тім має сплачувати по такому ж тарифу службові телеграми Управління, що викликаються включенням нових або виключенням старих адрес. Арт. 14. Телеграми Управління, які передають дослівно всі накази, розпорядження і т.п. Уряду позначаються "Офіційно" і передаються безкоштовно. Арт.І5. Всі службові депеші Управління і депеші Філій Управління на Україні а також депеші постійних і тимчасових Агентів і Кореспондентів, адресуємі до Управління і навпаки /не приватього характеру,а також комунікати і службові телеграми надсилаємі до редакцій Газет, намічених сіткою Управління і підтримуваних Урядом, або до Адміністративних Органів Уряду помічаються "Слу жбове" і передаються як службові. Арт.І6. Всі комунікати Управління передаваемі телеграфічно, передають- ся в срочному порядку поса через, не перешкаджаючи при цьому урядовим і срочно-службовим телеграмам. Комунікати з поміткою "Срочно" передається нагайно /з оплатою потрійної,ні ж зазна- чені в арт.ІЗ./ Арт.І7. Комунікати надсилаємі Управлінням поштою, рахуються "друко- ваними ", передаються в службовому порядку і без сплати кож- ний раз поштовим збором. Сплати їх провадиться в зазначенім в арт.І9. терміні, поь тарифу, пересилки друкованої кореспонденції. Арт.І8. Комунікати Управління , які передають через пошту дослівно всі офіційні накази та інші урядові розпорядження помічаються"о- фіційно" і передаються безкоштовно. Арт.І9. Всі службова кореспонденція Управління і його ділів а також постійних і тимчасових Агентів та Кореспондентів, адресуємі до Управління і навпаки, передається в звичайному порядкові. Арт.20. Розрахунки Управління з Міністерством Пошт і Телеграфів про- водяться по І/4 року/. Арт. 21.Телеграми і поштова кореспонденція , надсилаємі Управлінням в Закордон не адресам: Закордонних Агенцій, а також на імя За- кордених Філій Управління,або постійних і тимчасових Агентів і Кореспондентів, і навпаки сплачуються лише за прохід їх за кордонним телеграфним лініям. Арт.22. Управлінню дозволяється обмінюватися при внутрішніх і міжна- родних зносинах шифрованими і умовними телеграмами та листами Арт.23. Різні зміни у зазначених в цьому правилах користування телег- рамом і поштою можуть бути проведені лише в Державному по- рядку через Прем'єр-Міністра. П Л А Н праці У П Р А В Л І Н Н Я ПРЕСИ. Згідно своїм завданням: 1/ Переведення в кіття проекту заснування місцевими, громадськими силаами ряду різного типу газет на місцях. 2/ Реєстрація "преси, інструктовання її на дані і загальне керов- ництво нею. 3/ Культурний контроль над нею. 4/ Стояння за нормальним розподіленням допомоги преси і керуван- ня фондом допомоги преси. 5/ Збірання інформаційного й пресового матер"ялу. 6/ Постачання газет відповідним інформаційним матер"ялом, а також матер"ялом пропагандного змісту, який знайде потрібним Уряд. 7/Воротьба з впливом вероїсі і сповідцівної преси. 8/ Видання спеціального закону про пресу, та стеження за точним переведенням його. 9/ Урегульовання авторського права. План праці Управління Преси має бути такий: 1. Департамент Управління Преси. Відділ організаційно-інструкторський. а/ намічення сітки органів преси, які мали б змогу обслуговувати У- країну по-рейонно і по потребі за кордоном. б/ складання відповідних костерисів, розцінок і т.п. в/ розроблення плану організування пресових органів і програму праці. д/ переведення організації пресових органів. е/ організація кадру інструкторів-контрольорів преси /обучення їх розподілення і координування їх праці і т.п./ и/ інструкторство, і загальне керування пресою. є/ керування органами управління на місцях. Відділ допомоги й контролю. а/ культурний контроль над пресою: перевірка газет надсилаємих від органів преси підприщеної Уряду, зазвичай їх держить пероз 3. Відділ адміністративний і зносини. а/заявлявання стосунків з іншими агенціями, б/урядові і приватні зносини, в/організація ділій У.П.А. і Т.В.Р./ установлення агентур і кореспон- дентств, д/керування філіями, агентурами і кореспондентствами. III. Департамент пресових матеріалів: ГАЗЕТ-ВІРО. I. Відділ застосування пресових матеріалів. а/складання передсвіць, б/складання статей загального характеру, в/статті прошкандисного характеру, що до політики Уряду, г/статті з науко- вого і шкільного життя, д/статті зі загального громадянського життя, е/ ст. з церковного життя, ж/фельетони, и/сгляди культурного і політич- ного життя Європи і України. і/складання комунікатів к/редагування їх. 2. Відділ Агенція офіційних звідомлень і діяльності Уряду. а/збірання наказів, розпоряджень, оголошень, які торкаються життя гро- мадянства, і потрібні для загального відома. б/роз'яснення їх і з'ясування їх значення для держави. в/ознакомлення громадянства з діяльністю Уряду і працею центральних державних установ. г/пропаганда політики Уряду. д/з'ясування становища держави на міжнародному терені, е/редагування к/складання комунікатів. 3. Відділ-Агенція економічних і торговельних звідомлень. а/ збірання вістей по торгівлі, промисловості, економічному і коопера- тивному життю. б/огляд сучасного економічного стану України, порівнюючи зі станом всього світу. в/економічні і торговельні взаємовідносини між Україною й іншими державами. г/Українська і всеєврітня кооперація. д/економічна і кооперативна хроніка. е/фінанси і фінансова політика. ж/сортування і редагування матеріалів. з/складання комунікатів. При них: I. Експедиція комунікатів звідомлень. а/збірання комунікатів зі всіх агенцій. б/зведення їх. в/множення їх. г/загальна коректа. д/експедиція комунікатів. 2. Контора: У.П.А. і Газет-Віро. а/прийом передплати. б/реєстрація перешлапників. в/заготовлення адрес. г/регульовання надсилки комунікатів. д/вирахування гонорарів співробіт- никам. е/скарбниця контори. ж/рахівництво і бухгалтерія контори. біжники до всіх газет, через листування до окремих часописів, через над- силку спеціальних інструкторів-контрольорів для розсліду справи на місці, для роз'яснення хиб газети й інструктування її надалі. б/ висновки що до хиб у веденні газетної справи з боку Управління і грунтовні деклади вт Раду Управління що до бажаємих змін у дальньому веденні справи. в/ нормювання цін на газети які знаходяться під відомом Управління й користуються допомогою від Уряду. д/ керування фондом допомоги, вияснення дійсної потрібності суми допомо- ги для кожного часопису. е/ розподілення цієї допомоги й виготовлення відповідних проектів до затвердження Радою Управління. ж/ зміни в розмірах допомоги, пропинення допомоги і виготовлення відпо- відних про це мотивованих декладів. Відділ учтний й розподілковий. а/ учет друкарень --реєстрація їх. б/ учет паперу--реєстрація його. в/ керування агентами по учету друкарень і паперу.* г/ розподілення праці друкарень і паперу між видавництвом і пресою. д/ реквізіція друкарень і паперу. II. Департамент пресових звідомлень./ Укр.Прессова Агенція/ 1. Відділ .Агенція преси і вістей. а/ збірання вістей українських і закордонних. б/ референція часописів і збірання вістей з інших джерел, вісти з місц в/ подача новин по науці, техніці і труці, які цікаві і потрібні для за галу громадянства. г/ збірання пресових звідомлень, реферування преси як української так і закордонної. д/ сортування вістей і референцій з преси. е/ редагування їх / по вертості й сигналізація/ ж/ складання комунікатів вістей і преси . 2. Відділ телеграфних звідомлень. а/ збірання телеграфних звідомлень, б/ радіотелеграми, г/ референція телег рафних звідомлень, д/ телеграїна кореспонденція, е/ подавання власних зві домлень за кордоном, ж/ редагування, з/ складення комунікатів. ПОЛІТИЧНА ЗАЙСКА До Проєкту про Управління Преси. В овому проекті в першій редакції я дав назву "Українська інформаційна Агенція", але при дальшої розробки змінився, цю назву взяв в цілому їдною вищорішенням як існує проекту, а саме: Управління складається із 1/ чак еваного в російській державі "Управління по ділям печати" 2 / за легарно - пресового Агенства и о / Газет - Еро. Гаумовано що крідичний цент переноситься на 1 частину / уря дсього зміцнення / сев - до Управління по справам преси, або Управління Преси. Ово в цих міркувань я й порівняв в новій редакції проекту назву "Агенція" на Управління Преси. Скрім того в проекті звернуто найбільшу увагу на інструктування й підтримку преси - цього виникає назва молода не сильна не швидка ноги преса. Особливо ця потреба відчувається на провінції до ясних брек фахових сил що до ведення преси. Ог же закони передбачають по потребу й створення завдання Управління 1 / Організувати змогу " журналістів ", яке далеб ряд дозвичних в журналістій пресі людей. Ці люди слідують над інструктором преси. Коли що хоче в новинної мільності по-крібно скласти земний кадр за умо дозвичних журналістів. Завданням цього кадру має бути вияд в яку місцевість на території 2 шини - 1 місяць. На промені цього місяця інструктор організує газету на місці, а "могу місцевої інтелігенції" основні попадання як коси газетку, палагодить вперев і від їхньої далі. Через який час вій контролює пресу й коли треба не далі направляти його. Управління Преси на цьому не залишає своїх турбов о пресі. Смачні безпорадність провінційної преси, що до літературних сил / в їх аваралі із України досить мало / Управління скучивши коло себе названичі сили журналістичні орім звичайного мавер"ялу Пресового Бюро виробки і надсилав, як болезені Газет - Інро, Передовиці, Статті, Фоль-етски і т. д. Якощо тут немає примусу до другу й нез'явування своїх думок – передовики, статті може бути 1 / пенадруковане або 2 / змінена редактором часопису. Але вона дається для редактора товести свій мавер"ял підроздолений або для другу. Крім того Управління Преси має завдання виробити /спільно/ іншими звичайними в цьому / закон " про друк" якого й досі немає на Україні. Важливу в цим в проекті незмічені органи які закують провадити цей закон в життя, саме реєстрація преси, друкарень, друкарського мавер"ялу, захист авторського права, контроль над пресою Головну увагу звернено на те, щоб Управління Преси було окремою одиницею від Централенди. Бо на моє думку Централенда має впливати пресу як мавер"ял Централенди але не робити з неї грубо спарядля для проспаганди, бо в такому разі Преса губить культурне сасе "я" і йде до занепаду. Ком під давленням зовнішній був примушений додати до Управління Преси, Бюро Централенди, але я пропоную його в проекті окремим державним окремим внутрішнім миттям підлеглим лише одному Головному Директору Управління : Це дає можливість Ради Народних Міністрів, мати окремо від проекту про Управління Преси, думку й рішення про Державне Бюро Централенди. Не великий шаль за коротший часом я не має вистачи дооснально розглянути свій проект в Київські журналисти, поважні особи, які були данні мені п. Повним на дописку п. Гордіенко ін. Васил"я дещо мало концентровані в журналній пресі / На мій погляд всім лише знайомим з проспагандичною пресою неа місцях / Коли між проект буде наки до якихсь, то я предбачаю чи це напроєли в правах Ради Управління, перегляд і зміни в плані й програму також в штатах Управління. Із двоє маливість по вимогам про ці зробили в їднозвідні зміни. На ній погляд Україні має бути безпосередньо під- леглий п. Голові Ради Народних Міністрів по законній причині . Во волкому, в особливості при діловому принципу скла- дення мобільну, одиним точним виявицелем напрямку й політики Уряду має бути п. Прем'єр - Міністр. Оскільки, аби права були висловленнями політики Уряду, необхідно щоби Україні підлягало безпосередньо п. Го- лові Ради Міністрів: Председник: Міністерства До Пана Голови Ради Народніх Міністрів Докладна Записка. Не дивлячись на те, що я під впливом звані мусив подати проект про утв орення " Державного Бюро Пропаганди," який я виконав по макливи ості добросовістно, я лічу своїм обов'язком подати свою окрему думку, що до Пропаганди, а також відповідний проект. На мій погляд, Пропаганда цілком Державною не може бути. Це справа громадянства, громадських національних організацій. Діло Уряду, лише дати засоби й макливи ості такої пропаган- ди, а також де який контроль. От - де, не мою думку, із Міністерства Преси ми мусимо засновати Управління Преси проект якого я подав. На обов'язок Управління мусимо покласти своєчасну біжучу інформацію / тим- часрвий проект сучасного використування засобів інформації я подаю при цьому./ Що ж торкається Бюро Пропаганди, проект якого мною по- дано, то воно непотрібне. Замість його має бути : Управа Пропаганди на обов'язку якої: I. Розподілення фонду на підтримку пропаганди громадськи ми інституціями; 2. Зверхній контроль над пропагандою й організацією гро- мадянства ; 3. Широке, відповідне ін'ормування громадських органів, які ведуть пропаганду ; 4. Сконцентрірування звідомлень про настрій й стан на місцях, вироблення відповідних інформацій для Уряду і мір боротьби. Управа ця має бути як незмінна громадською з боку урядового апарат- ту й дати максімум інтенсивності праці. Що до виготування потрібних матер'ялів для пропаганди, то має бути: 1. Організовано Державне Видавництво. / проект йог дуже вчасно поданий Мін. Внутр. Справ / 2. До цієї справи призначені приватні видавництва, які вже користуються досвідом Уряду. При цьому даю проєкт Управи Пропаганди. Представник Міністерства. " червня 1920 року. УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ затверджую голова Директорії Посвідчую Главний Секретар З А К О Н про утворення УПРАВИ ПРЦАГАНДИ при Міністерстві Внутрішніх Справ: 1. Утворити при Міністерстві Внутрішніх Справ УПРАВУ ПР ЦАГАНДИ. 2. Управа Пропаганди має існувати на підставі прикладеного при цьому статуту. 3. Штати Управи Пропаганди встановлюються законодавчим шляхом. 4. Закон набуває сили з дня його затвердження. Голова Ради Народних Міністрів Державний Секретар УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ затверджую Голова Директорії Посвідчую Орканин секретар З А К О Н про скасування МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ й ПРОПАГАНДИ і утворення УПРАВЛІННЯ ПРЕСИ На відміну ЗАКОНУ Української Народньої Республіки від 13.вересня 1919 року про перетворення Управління Преси на Інформацію в Міністерство Преси і Пропаганди ПОСТАНОВИТИ: I. Міністерство Преси і Пропаганди скасувати; II. у зв'язку з цим: 1./ Управління всіх радіотелеграфів, бувшо складову частину Міністерства Преси і Прпаганди, передати до відомчя Міністерства Пошт і Телеграфів. 2/Видання офіціозив: "Вістник Державних Законів і "Вістник Української Народньої Республіки а також керування Державною друкарнею передати до відомчя Державного секретаря. III. Утворити управління Преси, яке складатиме у відомчі Ради-Народних Міністрів і подлягатиме безпосередньо Голові Ради Народних Міністрів. IV. Управління Преси має існувати на підставі прикладного при цьому декрету (устави); V. Штати Агенції встановлюються законодавчим шляхом; VI. Закон цей набуває сили з дня його затвердження. Голова Ради Народних Міністрів Державний секретар ВИСНОВОК В Лютні місяці 1919 року Начальником Залоги м. Уміл- ника було взято у громадянинa Зьоми Шверенгаса для потреб хорих та ранених ковенів Української Армії 1.000 цукру, в чому видана була Шверенгаcу росписка в якій ця умова про одержання цукру називається позичкою. З правового погляду по істоті своєї, ця умова не може кваліфікуватись позичкою, бо об"єктом позички можуть бути чи гроші, чи процентові папери /2013 ст. Х в./, а не можуть бути речі споживчі /цукор/; рівно також все не може тракту- ватись суддю, повалк речі споживчі яко ж не можуть бути об"єктом ссуди /2064 ст. Х в./. Таким чином юридично підно- пення це виникло по між председателем Вітськової Влади Ко- лодніцьким і Шверенгасом з приводу передачі останнім при потреб Ікраїнської армії 1.000 цудів цукру, по суті не під- ходить ні під один із вищевказаних договорів. Коли б пр була позичка, або ссуда, то відносно розв'язання протензії Шверенгаса прийшлось би керуватись нормами цивільного права, що торкаються цих договорів. Тоді протензія п. Шверенгаса повинна бути Урядом залішена без всяких наслідків, бо вона виникає із договора юридично не дійсного, який вищено об"- об"єктом не правомочним, а особливо по Військовим законам не можна мати уповноваження на здійснення одного із цих дого- ворів. Юридичне відношення, що виникло по між Шверенгасом і Урядом з приводу відпущеного цукру по суті більш всього підходити до реквізіції, позаяк виникло із злова пред'яви Військової Влади реквізувати і зводи Інтендантства переданих кор; формально и воно повинно бути підведено під один із дів правовідносень, що предбачаються військовими повеліннями про реквізіції, або купівлю - продажу і видача по цьому повинна провадитись на підставі зворди цін. Коли останнє на той момент, що в тому випадку не були ні повітки, ні суди, ні реквізіції, а було таке примусове відношення, що існуючими законами не предбачене і по змісту тієї не могло бути підведено ні під один із перших договорів про претензія Інтендантства повинна бути задоволена в розмірі об'єктивної вартості, на яку держава оберталась, одержання від Інтендантства 1.000 пудів цукру в квітні місяці 1919 року додатком до цього законом незаконних відносин. Позаяк да ціна на цукор в ту пору була 1800 гривень за пуд, то Інтендантству повинно бути виплатити 1800 ро. к 1000 - 1.800.000 г ривень в додатковому законних відносинах. Ціни ції консервували і з двох пудів перейшов до формалізації перекір зводи Інтендантства по сегменту міг би не витрачати і вбитки які були виникнені заради такого переходу; але цього не було, бо сам Центральний Сав згоду на реквізіцію наказаного йому цукру. Фінансова Комісія в постановлі від 8 квітня 6/0. оголосилась, що коли виникли Інтендантству по зверненню цінам і концами відносинів справедливо було би поворотити Інтендантство до керування, які вони позаяк задоволення необхідною одержаної форми, потрібних це місця, що Центральна Промислова Дійська натомість підлягає розміщуванню в районні звільнення військових частинам Української Армії, а також тим, що вилучають України і Польських промислово значно пала. Зазначені межами Фінансової Комісії прийняли підозрівні і вищезазначене згоду Інтендантству була концою і в інших державних шкодливостях. їх можна р ляну підприємству по п. Штеренгас зробив для Української армії видавали "Кому лікується по предбачену законом планці? Підтримування матеріально армію, котре західне батьківщину від перепо -мо- ральний обов'язок кожного громадянина і ніяке письмена за таку підприємству, коли тона не має харахтера юридичної умови, в зако- на не предбачена. Прим того сумнівно, щоб вільки одиниці дея- чинних інтересами зерував Штеренгас, пролішаючи таку під- тримку; не меншу роль мали громади і мікроприємства колої ви- роди, бо передача цукру Наказному Залоги п. Штеренгас одер- жу ав зароб від нього розписку, по якій мір в майбутньому оде- лали від Уряду компенсацію, меншими під час відходу нашої армії і прикору енківських військ, коли не було твердої вла- ди, цей цукор мір бути розроботаний. по торкається виплати Штеренгасу за страви, які він поніс завдяки участь Української релоти за останні часи, то для такої виплати абсолютно не мається ніяких законних під- став і да с шкоришно робити це в інтересах , ертами бо таким чином утворювся би небажаний прецедент для виплати таких страв по валюті і іншим предмторам скарбу. Ніколи при розрахунках бо боргам не приймались страти, що понесені були предтюрами, завдяки зниження вартості нашої валюти; рекель, по відчайний був до часів революції виплачувався в тій сумі, яка в ньому зазначена, ір в рівній мірі відноситься тягали до всіх бор- гових обов'язків; додавали з страти на валюті - вплинути приз- нання непошісень Українських громад і так ще більш зменшити їх вертість, що з державного йогуру педеркувально. Наскільки українська валюта пала в часу реквізіції цукру до ірого часу Фінансова Комісія робить такий розрахунок: в мовні місяці 1913 року реалізація суми 800.000 карбован- ців давала в переводі на польську валюту приблизно 200.000пол- ських марок і, беручи підносовий паралеліз полської валюти з того часу до теперішньої хвостоси як 1 до 3 Фінансова Комісія визнає для сучасного моменту, еквівалент основного капіталу в 600.000 марок польських, або по біржовому курсу для/50 паро польських - 1000 карбованців./ - 12.000 карбованців. Ця розра- хунок фінансової Комісії ні на яких облікових даних не гру вується і коли керування ним відносно вищими боргу Штерен- расу, то нема підстав відповідним розрахунком укладки карто- оти польської валюти керуванню відносно інших кредиторів скарбу. Тоді треба урядовцям, які сьогодні, не по своєї ви- не одержали належного їм утримання, відчити свою повноважу- чи відповідникі коефіцієнти укладку валюти залози. Зерав уря- довці не одержали утримання яко нелегень ім за Липопад мі- сяць 1920 року; за чей час варіють польські марки зменшув- лась вдвое. Коли бути послідовним що треба кожному утимовцю що не одержав утримання за липопад місяць того року, видати тепер таке ж розмірів одна рази більше, чим він одержав би сьогодні в Ризонді після того року. Меж вип Рада Мініст- рів відносно урядовців на трьох лях не стала і в проєкті засо що про шматку урядовцям боргів і зашкодньої допомоги поста- новить рахували польської марки рівною 10 карбованців, себ-со не від їдні, що була в липопаді місяць того року. Ставили з громадини Штеренраса в яких чинникові умови ві несно одер- жали скарбовому боргу знамень утворювали небезпечні проє- денти при вимог інших кредиторів скарбу і порушити позиції оправедливості. Хоча и. Штеренрас почав клопотатись про рішення по у громаді ще липом 1920 року, але ніяк не вдалося підозрів. Критично було то, що валюта політичним об'єднанням Уряд за останні часи знаходився в цьому положенні, що розв'язати справу Штеренраса нема можливости. Однак ж запрішка в роз взаємо спряви ні в якому разі не може слугувати повним грун- том для вишати за несвоєчасне одержання боргу більших від- сотків, чим засновлено законом бо ніде в законі не зазна- чено терміну на просяві якого скарбові боли повинні бути ліквідовані і що закривають в ринках їх являється підставою збільшувати потолочні відсотки. Нормальна користь по при- носить, якітеж, по душці закону, цілком покривається душа встановленними відсотками /125/. Правда, за останній час капі- тал став приносити далеко більшу користь, відповодок пошукну значно більший, але це звичайно кривильний і виниклий спеку- ляцією; тому було би недоречно погіршити, в розрахунок по економічній боргові такий спекулятивний прибуток. Побоювання того, що Штеренгас в разі невадоволення його претензії, конкуренція буде судом майже всього задоволеним і це може виникнути небажані для старобу наслідки і не більш залежне справу, не може служити для уряду підставою неправильного і недержавного розв'язання цієї справи. На підставі вищевизначених міркувань знаходжу, що претензія Штеренгаса щодо виплату йому грошей за зв'язки у нього по його згоді, в жовтні місяці 1919 року для розташованих в м. Львові підприємств частини Української армії цукор, в кількості 1.000 пудів, повинна бути задоволена на підставі створених цін, що були в ту пору в м. Ужгороді в додатку до цього розташування законом відеофілів по день надходження; ножа нормальна користь Штеренгасу не може бути його з приводу невдоволеного одержання цих грошей, що економіку таку виплату юридично безпідставною, незаконною і шкодливою для інтересів держави. Коли ж Рада Народних Міністрів найде потрібним задовольнити претензію Штеренгаса в розмірі 15.000.000 карбованців, то в цій сумі необхідно шлюкувати гроші, які Штеренгас уже від Уряду одержав: 1.000.000 гривень в разумність запаленої суми боргу і 5.000.000 карбованців, що були видані йому як сума особливого призначення і до ощаду ним не повернуті, всього 6.800.000 карбованців. Але на увазі, що волювання в конці Державної Скобниці покищено робиться по мірі дійсної потреби в коштах, то в постанові, в швидку задоволення претензії Ште- роптава в розмірі 15.000.000 карбованців, належить зазначеним лише різницю між цією сумою і тим що ІІеренграє уже під Ско- одержав, себ-то асигнували лише 9.600.000 карбованців. Побічно слід зазначити, що коли брати в розрахунок зниження вартості карбованці, то с таким же успіхом, як ір робила Фінансова Комісія, можно прийти до висновку, що ІІеренграє все одно жив від скарбу більше 18.000.000 карбованців і ось почуку: в протоколі Фінансової Комісії зазначено, що ІІеренграє одержав від Міністерства Фінансів 5.800.000 карбо- ванців, приблизно пів року тому назад; ці гроші він похили був повернути на промтзі кількох днів, але він про то не бр бив і до нині; таким чином безправники підсумав залпливав в свою користованию шляху буку грошей, від якої за рахунок скарбу міг одержати великий для себе прибуток, а саме: коли вапець коштував тоді 10 копійків, а нині 4 копійки, це значить, що 5.000.000 карбованців в той час давали таку велику як 12.000.000 карбованців в сучасній монеті, а чеки зазначе- ки можна дійти шляхом помічення Фінансовою Комісією. до небого підписоленого року додатк, що п. ІІерен грає звернувся про задоволення його претензії до Вищої Він- кової Ради, яка в зв'язанню від 5 квітня бічного року до становила передати цю справу для ознайомленого мирінення до Ради Народних Міністрів, в той час, як по закону 12 листопа- ду 1920 року про Вище Військове Управління вона сама має пр по і повинна ознайомлено і на велику суму розв'язувати претензії між Військовим Відомством і правовими особами, що подано их в адміністративному порядкові /св. 17 & 17 закону про Ви- ще Військове Управління 20 листопаду 1920 року/. Можна зазначити що викликала тим, що розв'язувані справу ІІеренграє Вищ. Вій- ськова Рада могла тільки на підставі закону по вперед ці- нам, взаємочин в данному випадкові реквізіція, але по іншим піркуванням цілком неправильним аб політичного змісту, вона не могла що ІІеренграє може бути звичайна більше суми чим ві має право одержати по закону і тому ми остаточного вирішення передали цю справу до Законодавчої Влади. Дергачев Семен Голова Департаменту Санкт-Петербург. РОЗВІДКА по справі законопроєкту про зміну правил ревізії Державного Банку. При розгляді в Раді Міністрів Законопроєкту Міні- стерства Фінансів, мною, як Державним Секретарем були виологе- лені слідуючі міркування: 1/ з боку кодіфікаційного законо- проєкт не задовольнене вимог законодавства, бо розроблений без всякого зв'язку з істнуючими законами що стичаються Держав- ного Банку. Не можна ставати на шлях такого законодавства . 2/ Цілком недоведена і не з"ясована необхідність в такому законопроєкті, який, коли він буде виданий, тільки підкре- слить те ненормальне недопустиме в Державі явище, буцім- то Міністерство Фінансів не має права ревізувати всі під- леглі фінансові установи, де знаходяться скарбові кошти. Внаслідок свій законопроєкт позачергово, Міністерство Фінан- сів недоводить цитатами відповідних артикулів закона, щоб Міністр Фінансів мав права ревізувати Банк. В разі коли Міністр Фінансів не мав такого права, потреба Держави в ре- візії задовольняється правом Державного Контрольора пере- вести таку ревізію; при чому де які міністри тягдались до думки, що ревізія державним Контрольором в кращій мірі забезпечить інтереси Держави, коли прийти на увагу що ревізія повинна з"ясувати і перевірити нелише операції са- мого Банку, а в зв'язку з розпорядженнями Верховного Міні- стерством Фінансів. Зручнішє й доцільнішє, щоб таку справу перевів орган що стоїть цілком осторонь, незалежно від Міністерства Фінансів соб-го Державний Контроль. Після того як Рада Міністрів відкинула законопроєкт Міні- стерства Фінансів, державна Канцелярія перевірила по тексту закона права Міністра Фінансів, встановила що ніде в уставі Банку не зазначено обмеження прав Міністра Фінансів, визна- дених в ст. 48І т. І ч. II Свод. Зак. Цвіл. про ревізії всіх безвикитку уставов, де знаходяться скарбові кошти; і при навпаки устав Банку уніщає регламентацію порядка перевірки щорічних справоздань Банка, себ-то повного вичерпучого огляду фінансової діяльності Банка за цілий рік, оцінки і освітлення цілої фінансової політики Банка, яка поступає на санкцію навіть Ради Міністрів, - що Устав Банка, кажучи лише про перевірки таких щорічних правоздань тим самим підкреслює що звичайних несподіваних ревізій Банка, яко фінансової устав нови, устав окремо не знаходить потрібним регламентувати, а надсилає таким чином до загальних законів, що торкуються ревізії всіх фінансових установ взагалі і загальних прав, пер- ніше обов'язків, Міністра Фінансів на такі ревізії /48І ст. т. І ч.II збір. зак. цв. /. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ На нем имелъ ие забота Павловича, на себя всю на не требовался, а на 80 инфля батальонъ постовъ былъ въ военномъ связаніи съ нимъ едва въ исполненіе переписывания всѣхъ имущих предметовъ, а оттого и привычный экземпляръ письма. Отмечено въ резолюціи: «Когда предо Государемъ Свободно посвя- щается избранное» — это была фраза, которую я употреблялъ въ документахъ какъ Самого, такъ и отца моего. Потому и Николай не садилъ его мнѣ, чтобы переписать въ редакціи. Этотъ Край де Діссеяус заработался. Следовательно какъ разъ могли бы мы наслаждаться? Отдамъ въ ожидании брата и направляю краю, де синь кафельный. Водная тонко медленно отвеча- ютъ всѣмъ резолюциями, они сейчасъ не обстоятъ, а когда вступятъ въ действіе, наскоро пойдутъ въ Европу края, а синьи оставляются. Известно, что мы еще прежній совѣтчикъ, задумалъ поблагодарить на редкій мелекъ. Але все его резолюціи и дипломы, онъ и захваченъ семьей, когда на всѣмъ телеграфѣ подрѣзаны плены убивали до сихъ ожидаемо Дима надѣялся провозглашаться по самому 1835 и оттого нідданнамъ себя захваченными въ естественныхъ книгахъ, кривь и всѣ и Справительство и мідваны, а нему обмана непосредственно французскій въ правду посей въ казань Дамоновская. Надку намъ фрактъ неотложный, сѣдло нервостное, або кмпфстъ ало угрюмо и насиженнымъ рішениемъ. С От души мартинъ сталъ наша бывшая губернаторы переименованы за кордономъ въ ежегодно мои Димовъ опять какъ укрывались, присоединялись. Узь зробить всі місця пейджа були історичні. В даний моментъ въ краю пропалъ Кривинскій подъ кофомъ, Тима Брониславъ що звір Егор Деревцівъ утворенія медведемъ бедрина, а въ мор Бадица резолюции: погодженого, емпера і оправд. Уже сказавъ буде приследовано въ кварталѣ, въ ніжній батальон Собірному, між тим звісно залишається дивні варіанти, якими проводилися в Державному банку залучення. Всім вельми пошукових елементів функцій у випадках багатої земледільності У.П.Р. на теж реформуванні збутових державних, як не ємно можна фундамент для Держави і справжнього, а в багатої це знати кілька елементів, залежить від фактичного стану майбутніх наслідків для фундаменту. Методичність собі оцінення в таборах. Методика зміни представляє урочистий процес, який зафіксувався зі фактом в іншому підходу, узбагачення наслідків перших років і держави та майже всього залучення, що мало бути дії для Свято-Крещенської. Кім мимо підняття при цих узбагачень наслідків різних земель і передань спадковості, залишених вищими посадами, які мають критичні, майже всі були залученнями. В жодному разі функції сусідніх держав і підданних їм не можна вважати за розумне оцінювання, забезпечуючи всім вимогам форми, яка не елементарно приймається в різних родових органах на певному сусідніх державах, укріплення А.Беконом (Орденського) в Другому. (Станція майбутньої логіки багатства в інших органах елементарної розумності) Замість реформування функцій, потрапляє в кількості Крещенської держави. Мимо цих узбагачень залученням узбагачень за всі мови та іншими. У зв'язку з поглядом керуваннями повинними в ней оцінки, які держави були, до того, коли отримали необхідність її по закону. Мимо обмеження використання розумного меншівської зафіксувалася (застосовуючи) аналітичних оцінок, елементи та їх в державному для Держави спадку, як державний розмір закону не можна використовувати. Станець афекту Крещенської У.П.Р. майже подібні зв'язки і в майбутньому захопленням, останнім державним функціям використовувати Сіменс (Семен), якщо вони були дійсно з Крещенської елементарної в напрямку і кваліфікованою можна комплекс оцінки, повинними на сфері функціональності. У всьому цьому були розумність і майбутнє ПОЛІТИЧНА ЗАПИСКА ДО ПРОЕКТУ ШТАТІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ В ПОЛЬЩІ I Дотимчасові штати Української Дипломатичної Місії в Ріці Посполитій Польській було вироблено і предложено до затвердження на час від І-го січня до І-го квітня 1930 р. тати ці, укладені ще в листопаді місяця 1919 року, майже рік тому назад оставалися в силі й на послідуючі 3 місяця квітень - червень й тоді це цілком вистаріли не пропиття і привели персонал Міс- сії до бідування і великих боргів.- Військова Секція У.Н.Р. в Варшаві, коли дорожчає в Варшаві дійшла до найвищої норми, встигла відповідно змінити свої шта- ти, при чому ставки утримання побільшені від 120-150%, але і ні нові штати в сучасний мент, нісля евакуації і роевакуації, коли ціни на предмети першої необхідності побільшились від 300 до 500%, є невистаріваними. Відповідно до сучасних умов життя складено нові штати на чо- тирі місяці, тобто з І|VII по І|ХІ. Для привання із предложеним проектом штатів на час з І-го липня до І-го листопаду 1930 р. при сім подається копію доте- перешніх тимчасових штатів. II Персонал Місії. Персональний склад Місії з огляду на загальне пересунення роботи Місії із сфери загально-політичної в сферу посольсько- консулярну відповідно освободиться в посадах політично-предста виниклих, а скріплеться в посадах канцелярсько-ділових, чого вимагають обставини прані в Варшаві. а| число політичних Радників з огляду на зменшення політичної роботи Місії по переговорам з Польщею зменшується з 4-х до І-г б| посади Радників-фахівців по причині перенесення фахової ро- боти в спеціальні Місії, як-то Торговельно-Економичну та Війсь- кову,-цілковито насурться. Й в| назва "діловий секретар" замінюється на назву "старши сек- ретар" по зразку Посольств. г| замість посади "помінника ділового секретаря" вводиться 2 посади "молодих секретарів", причому одному з них доручається ведення консулярного Відділу, а 2-гому - загальної Канцелярії, д| окрема посада бухгалтера касується, а ведення бухгалтерії Місії доручається одному із урядовців. е| число посад діловодів збільшується до 2-х, причим один діловод призначається до загальної Канцелярії, а другий до Консулярного Відділу, з| число посад перекладачів з чужих мов зменшується до одного, перекладачів української мови і польської рахують канцелярійними урядовцями, а| відповідно до § 2 соб-го число канцелярських урядовців збільшується до 4-х осіб, i| число посад дипломатичних Ренців зменшується до 2-х осіб, при чім класи посади знижується з VIII до IX-ої. Тим чином загальне число співробітників, яке по старим встановленням було 28 осіб зменшується до 23 ос. III Зміни в пташному утриманні. При сучасній поступово-зростаючій дорожнечі життя, частки катастрофичним змінам умов життя, уложити в ставки пташного утримання на якійсь довгий час зарез неможливо. Мусить бути взятий якийсь перший період часу, в якому би всі зміни умов життя на початку і нинішній період не були так різні. За такий період можна взяти більш менш час 4-х місяців, на який і уложено ставки предложеного проекту втатів. При уложенню ставок брахоса не увагу, що персонал Місії мусить ностити збільшені витрати з огляду на недоліки готельового ресторанного життя. То до загальних умов життя, то для відповідного освітлення їх причин подаються слідуючі відомості: 1| платні фризьорським робітникам виносить нині від 9-12 тисяч нарок в місяць, 2| мінімум платні радового позицейського постового в м. Верхові виносить 8.000нарок польськ. місячно при державній службі, помешкання і харчову пайку, з урядовими поліськими державними інституціями в останній час значно підвищена платня, а саме урядовим VI класу до 14.000 м.п. і V-ої класи – до 18.000 м.п. в місяць і крім того вони з рік дістають 18-ти місячну платню, 4| робітники-казненери одержують місячної платні до 15.000 м.п., 5| ціна підмайского постаму з 2.000 м. в місяці січ- ні підвищилася до нижньої ціни 18.000-18.000 м.п. 6| ціна черевиків з 800 м. в місяці січні підвищила- ся до 2.500-3.000 м.п., 7| ціна мужської сорочки зі 100-150 м. в місяці січ- ні підвищилася через до 600 м.п., Згідно з зазначеними умовами життя складено со- родні ставки платного утримання на строк від І-го січ- ня до І-го листопаду 1920 р.. IV Загалом прибуток. До приняття З-ої Суми, призначені не інформаційні і непредбачені ви- датки по новим питанням збільшені з 300.000 в місяць до 500.000, а то з той причини, що відповідно до курсу нари познаменув розходи по цьому §, як і контра утримання прозового інформаційного бюро, але в місяць коштує коло 200.000 м.п.. До приняття 6-ої З огляду на злорішення соціальних квитків, візни- ків як також і потребу вищлання по найменшому 2-х курс борів в тиждень, що обходиться по теперешнім цінах сумою коло 5.000 за одну поїздку, підвищене звітному по цьому § з 50.000 до 80.000 м.п. в місяць. До приняття ІІІ-6-ої Сума збільшена зі 100.000 до 150.000 в огляді на роз- різання через Варкалу урядових, викликаних Урядом з-сс Кордону, яким Місія вищляє допомоги на подорож та як ні на якої звіт здаються в Варшаву без квитів. Ао премітки 6-б1. Суми по 2-ой статті з сього б-бу збільшені з 15000 до 40.000 в причини задержання приладдя кепцеларсь- кого і оплат понтових, напр. поро, котре контувало в січні 10 фенірів, тепер коштує 2 марки. Машинка до писання, яке в січні коштувала 5.000 нині 30.000 м.п. По 3-й статті сього б-бу піднесено суму із 40.000 60.000 в той причини, що моферам відповідно до збіль- шення оплати ураловани мусять бути так омлади підре пенні, а рівночасно ціни на бензин і ремонт авто опо чно підвищились. Прочі б-б-им відстаються без змін. РОЗОРА МІСЦЯ: Секретар: ЕТАТИ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ В РІЧІ ПОСОЛІТІЯ ПОЛЬСЬКІЙ за час з І-го липня по І-го листопаду 1920р. № по порядку НАЗВА ПОСАДИ Клас посади. Місцевість тримання на місяць. Всім на місяць 1. Голова Місії III I 35.000 35.000 2. Заступник Голови IV I 30.000 30.000 3. Політичн. Радник IV I 20.000 20.000 4. Кризиспосольт V I 15.000 15.000 5. Секретар Старший VI I 15.000 15.000 6. Секретарі молодші VII 2 13.000 26.000 7. Аташе Старший VI I 13.000 13.000 8. " молодший VII I 11.000 11.000 9. " перекладчик VII I 11.000 11.000 10. Екзекутор VIII I 9.500 9.500 11. Лізоводи III 2 9.500 19.000 12. Переписчики чужоземних мов VIII I 8.500 8.500 13. Дипломатичні Гонці IX 2 8.000 16.000 14. Анцеллярські урядовці IX 4 8.000 32.000 15. Служники 3 від 4.500 до -3.300 17.500 23 278.500 Примітка: I| Весь персональний склад Місії одержує крім того місячно А|на підтримання в належній стані одягу 25% місяч. утримання, В|25% на найом поможення і видатки, зв'язані зі становищем по службі, В|25%-семейним на утримання родини. Примітка 2|Етати ці покриваються тільки на тих урядових осіб, які входять в склад Місії в день ствердження цього закону. Примітка 5|на інформаційні і непередбачені видатки асігнується в роз- порядження Голови Місії особ. фонд комісично в розмірі п'ятисот тисяч марок польських. Примітка 4|на розв'язди асігнується по вісімдесят тисяч марок польсь- комісично. Примітка 5|на видачу допомог українським громадянам, перебуваючим за кордоном, як також і урядовцям, які переїздять до Уряду, комісично асігнується сто п'ятдесят тисяч марок польських. Примітка 6|на найом репецпійних сальонів та помешкань під Канцелярії Місії комісично асігнується містъдесят пять тисяч марок польськ- - на канцелярійні розходи комісично сорок тисяч мар.польських і на видатки по утриманню гаражу й шоферів комісично містъдесят тисяч марок польських. ГОЛОВА МІСІЇ: Секретар: ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "…………………1920 року ГОЛОВА ДІРЕКТОРІЇ Посвідчую: Т.в.о. Державного Секретаря Ухвалений Радою Народних Міністрів З А К О Н про підвищення кари за недбайливу охорону, присвоїння та розтрату або знищення скарбового майна. І. В місцевостях оголошених не воєнному стані або на ста- ні облоги, а також на театрі воєнних дій підвищити керу за такі злочини: а/ за недбальство що до хоронення довіренних службовою скарбових грошей чи майна та за недодержання пра- вил охорони та спровадження що до цього майна або грошей, як що в наслідок такого недбальства та не- рушення правил буде втрачено скарбові або утруднення у виживленні війська / 2 ч. 229 ст. Війск.Керн. Стат. /, винні підлягають: засланню на каторжну роботу від чотирьох до дванад- цяти років і грошовій кері від 10:000 до 1.000.000 гривень. б/ за навмисне знищення, попсування, або зменшення вер- тості службово довіреного скарбового майна чи пред- метів виживлення / 231 ст. В. Керн. Стат. /, за присвоїння та розтрату скарбових грошей чи майна ціною більше, як на 6.000 гривень / 3 ч. 232 ст. Відск. Керн. Стат./ винні підлягають : засланню на каторжну роботу від вісьми до двадцяти рок і грошовій карі від 20.000 до 1.000.000 гривень. 2. Закон цей оголосити по телеграфу. Голова Ради Міністрів Військовий Міністр, Генерального Штабу, Полковник ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " .............1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую: Т.в.о. Державного Секретаря Ухвалений Радою народних Міністрів З А К О Н про підвищення кари за недбайливу охорону, присвоїння та розтрату або знищення скарбового майна. І. В місцевостях ополошених на воєнному стані або на ста- ні облоги, а також на території воєнних дій підвищити кару за такі злочини: а/ за недбайливість що до хоронення довірених службово скарбових грошей чи майна та за недотримання пра- вил охорони та справоздавання що до цього майна або грошей, як що в наслідок зв'язкового недбайства та не- рушення правил буде втрата скарбові або утруднення у визначенні війська / 2 ч. 229 ст. Війск.Карн. Стат. /, винні підлягають: засланню на каторжну роботу від чотирьох до дванад- цяти років і громовіт карі від 10.000 до 1.000.000 гривень. б/ за незмисне знищення, пошкодження, або зменшення вар- тості службово довіреного скарбового майна чи пред- метів визначення / 231 ст. В. Карн. Стат. /, за присвоїння та розтрату скарбових грошей чи майна ціною більше, як на 5.000 гривень / 3 ч. 232 ст. Віск. Корн. Степ./ винні підлягати : засудженню на каторжну роботу від вісьми до двадцяти ро і прововід карі від 20.000 до 1.000.000 прирень. 2. Закон цей оголосити по телегра у. Голова Ради Міністрів Військовий Міністр Генерального Штабу, Поляковник РЕЄСТР законопроектів не розглянутих Радою Народних Міністрів У.Н.Р. І. Доклад Голови Української Дипломатичної Місії в Річі Посполитій Польській про затвердження штатів Української Місії в Польщі. 2. Прохання урядовця Міністерства Мліхів Кузьмінського про призначення йому допомоги. 3. Доклад Керуючого Міністерством Юстиції про призначення допомоги Ми- ровому Судді Лепесі на лікування. Мелла випадків Рам, плюс 200 грн. 4. Законопроект Міністерства Пошт і Телеграфів про асигнування 30.000 польських марок на ремонт авта. 5. Законопроект Міністерства Шляхів про асигнування 33,025.000 гривень на відбудову і ремонт знищених і попсованих мостів на шосейних шля- хах. (Валін Грум) 6. Доклад Голови Ради Міністрів про встановлення тимчасової посади по особистій Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів - Старшини для звязку при Голові Ради Міністрів. передавало в Бюлетень У.Н.Р. Фомину п. Кобець 7. Прохання п.Мазуренко-Боголюбової про допомогу. передаємо до Річ Ради. 8. Прохання Філії Українського Червоного Хреста при Діевій Армії про надання її тимчасових прав Головної Управи. 9. Доклад Військового Міністра про з'ясування питання як задовольняти армію і урядовців Військового Міністерства за Листопад місяць 1920р. в якім розмірі і якою валютою. публікуємо вище. 10. Доклад Військового Міністра про призначення одноразової грошової допомоги Генерал-Поручнику Галкіну. повернути до місця від. 11. Доклад Підполковника Мошинського про те, щоб при кодифікації Вій- ськового Судового Статуту був присутній представник Міністерства Юстиції. 12. Законопроект Військового Міністра про асигнування в розпорядження Командира Української Бригади в Чехах Полк. Конвалля 500.000 авст- рійських Корон на ціль утримання і репатріації Старшин С.С. 13. Законопроект Міністра Народньої Освіти про Статут Єдиної Школи та про відкриття Інституту позашкільної освіти. 14. Законопроект Міністра Внутрішніх Справ про асигнування 2,000.000 карбованців для видачі допомоги населенню с.Сумівки Ольгопільсько- го повіту. 15. Законопроект Міністерства Закордонних Справ про утворення Ревізійної Комісії при Міністерстві для обревізування всіх закордонних установ Міністерства. 16. Законопроект Міністерства Народнього Господарства про утворення Міністерства громадських робіт. 17. Доклад Державного Секретаря про права Товариств Міністрів і Товаришів Міністрів що участи їх в засіданнях Ради Міністрів. 18. Доклад Державного Секретаря про асигнування 2.000.000 гр. на виплату за помешкання, які заняти державними Установами та урядовцями У.Н.Р. в м.Тарнові, Ржешові та інш. 19. Доклад Державного Секретаря про видачу допомоги Директору Загального Департаменту Державної Канцелярії Галаневичу Євгену. 20. Законопроект Державного Секретаря про встановлення норм платні за участь в комісіях. 21. Законопроект Державного Секретаря про заснування "Українського Державного Архиву за кордоном" при Українській дипломатичній Місії в Берліні Швейцарськім. повертати в Загальний департ. 22. Доклад Голови Ради Народних Міністрів про асигнування 1.000.000 при- вен в його розпорядження для видавання грошових допомог по різних випадках. 23. Доклад Керуючого Міністерством Фінансів про потребу скасування і лік- відацію Державного Земельного Банку. 24. Доклад Міністра Фінансів про обмеження виплат в Українській валюті та припинення видачів по кредитам, переводимим в рахунок асигнуваль, що були впроваджені до І серпня 1920 року. 25. Законопроект Міністерства Фінансів про скасування Інспекції Дрібного Кредиту. 26. Законопроект Міністра Фінансів про стягнення за 1920 і 1921 окладні роки відсоткового збору з оборотів торговельних і промислових підпри- ємств та про натуральний клібний податок. 27. Законопроект Міністра Фінансів про встановлення на 1920 рік Надзви- чайного Державного Податку з нерухомого майна в містах, посадах і мі- стечках. 28. Внесення Міністра Фінансів аби військовими відомствами давались відо- мості Міністерству Фінансів про грошові суми, які одержані від Польсь- кої влади. 29. Внесення Міністра Фінансів про асигнування які мають бути переведені в польській валюті на необхідні витрати різних Міністерств. 30. Законопроект Міністерства Народного Господарства про зміну правил видачі Голові Ради Народних Міністрів та Міністрам коштів на пред- ставництво. Іменем Української Народньої Республіки затверджую 4-го серпня 1920 року. Голова Директорії ПЕТЛЮРА. Посвідчую Т. в. о. Державного Секретаря Оніхімовський. УХВАЛЕНО РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про деякі зміни закону з дня 26-го січня 1919 року про над- звичайні військові Суди. На зміну та доповнення закону з 26-го січня 1919 року про Надзвичайні Військові Суди постановити: 1. В місцевостях, оголошених на воєнному стані або на стані облоги, а також на театрі воєнних дій, може бути засновано надзвичайні військові суди. 2. Надзвичайний Військовий Суд накладає за кар- ні вчинки кари, згідно з істнуючими на території Укра- їнської Народньої Республіки загальними та військови- ми карними законами, нарівні зі звичайними судами за нижчезазначеними винятками, а саме: I. Кару на смерть: а) за агітацію серед військ проти Самостійної Укра- їнської Народньої Республіки, шпигунство, повстання проти влади, державну зраду, озброєний опір владі, роз- бій, убивство, грабіж, підпал, озброєний напад або опір військовій сторожі, знущення або значне зіпсування на- лежачих до війська збройових, річевих, продовольчих та технічних складів, телефонів, телеграфів і інших родів звязку, будівель та приладдів, належних до військових засобів оборони, або нападу; б) за чинне порушення військової дисципліни й під- леглості (§ 98 В. Кар. Статуту), опір проти виконання наказу начальства як озброєний, так і неозброєний (§§ 106 й 107 В. Кар. Ст.), повстання військових (§§ 110 й 112 В. Кар. Статуту), напад на стійку або військову сто- - 2 - рожу (§ 117 В. Кар. Стат.), ушкодження на тілі й обма- ну з метою ухилитись від військової служби (§§ 126, 127 та 127³ В. Кар. Стат.), дезерцію (§§ 128 ч. І, 133, 134 і 136 В. Кар. Стат.), нарушення службових обовязків під час військової сторожі (§§ 154, 155, 157, 158 й 2 ч. 159 В. Кар. Стат.), нарушення службових обовязків під час воєнних операцій (§§ 243, 245, 245¹, 246, 246¹, 248, 251 й 264 В. Кар. Стат.), за перехід до неприятельського війська (§ 273² В. Кар. Стат. й § 109 „Угол. Улож.“), за крадіж, навмисне знищення, присвоєння та розтрату скарбового майна чи грошей (§§ 231, 232 й 234 В. Кар. Стат.). II. Строчну або безстроочну каторгу і поверх того гро- шовий штраф від 20.000 до 1.000.000 гривень. За перевищення граничних цін та спекуляцію (за- кони 24-го липня, 30-го серпня і 17-го вересня 1918 року). III. Строчну вязницю усіх родів: За нарушення обовязкових постанов військової влади. 3. Надзвичайні військові суди закладається для роз- гляду одної або де-кількох певно визначених справ, коли кожна така справа ясна і є вимагає докладного розслі- ду, владою командирів бригади та військових начальни- ків з рівними або більшими правами, в тому числі губер- ніяльними і мійськими комендантами губерніяльних міст. 4. Суд складається з предсідателя і чотирьох чле- нів — двох старшин і двох підстаршин, або письменних козаків. Примітка: В разі, коли загально-карний злочин, справу про який передано для розгляду над- звичайному судові, викликає заворушення та обу- рення поміж місцевого населення, до складу надзви- чайного суду, з постанови суду, може бути запрошено два представники від цього населення, які негайно обираються місцевим самоврядуванням і беруть участь в розгляді справи на рівних правах з іншими чле- нами суду. - 3 - 5. В засіданні надзвичайного суду беруть участь прокурор, оборонець та секретаръ. 6. Персональний склад надзвичайного суду, крім Предсідателя, призначається наказом військового начальника, що складає суд з підлеглих йому осіб, при чому прокурора та секретаря призначається зі старшин в вищою юридичною освітою, або знайомих з судовим процесом, і лише за браком таких осіб — зі старшин. До виконання обовязків предсідателя надзвичайного суду покликається предсідатель штабового суду, або військовий слідчий, залежно від того, який з них буде ближче до місця розправи. В разі неможливости закликати цих осіб, начальник частини призначає предсідателя з підлеглих йому старшин по можливості з вищою юридичною освітою. 7. До складу надзвичайного суду не призначається осіб, яких покарано судом замкненням у вязниці, або вищою карою, або які перебувають під судом чи слідством за злочини, що каравться такими-ж карами. 8. Винний має право обрати собі за оборонця, крім призначеного, всякую особу, згідно зі Статутом Карного Судочинства, не виключаючи осіб жіночого полу. 9. Під надзвичайний військовий суд можуть бути віддані військові та цивільні особи за карні вчинки, що зазначені в ст. 2. цього закону, а також і за ті вчинки, за які військовий начальник, що має права не нижче командира дивізії, визнає, з обставин часу, необхідним передати на вирішення цього суду, про що заздалегідь оголошується окремим наказом в підлеглих йому військових частинах та об'явою до людності. 10. Наказ і об'ява мусить містити в собі: а) означення карних вчинків, за які буде покарано надзвичайним військовим судом, і означення військових частин та повітів, які підлягають підсудності того суду; б) остерження, аби таких карних вчинків не допускатись, і в) загрозу, що кожного, хто після цього оголошення допустить- - 4 - ся такого карного вчинку, буде судитись надзвичайним військовим судом. Примітка: Коли в данній місцевості є кіль- ка начальників, які користуються правами командира дивізії, то такий наказ і об'яву має право видати лише найстарший з них, як що цього права не на- дано окремій особі законним порядком. 11. Всі урядові особи і публічні установи, яким буде доведено про карний вчинок, підсудний надзвичайному військовому судові, в тих випадках, коли винимого за- тримано і коли маються свідки злочину або інші доводи вини підозрілого, повинні негайно повідомити про це найближчого до місця карного вчинку військового на- чальника, якому надається право засновувати надзви- чайні суди. Правило це не відмінює чинності §§ 250, 253, 255 Уст. Суд. Кар. Примітка: Повідомлення це повинно місти- ти в собі: а) коли й де заподіяно карний вчинок, б) на кого падає підозріння й які доводи маються на це і в) місце перебування підозрілого та свідків. До цього повідомлення додається весь матеріал по цій справі. 12. Військовий начальник по одержані повідомлен- ня, як що воно відповідає вимогам §. 11 цього закону, коли справа ясна і не вимагає докладного розсліду, не- гайно і не пізніше двох діб видає наказа про складання надзвичайного суду для вирішення діла, а справу одно- часно передає предсідателеві суду. В тих-же випадках, коли повідомлення не відпові- дає §. 11, справа не ясна і вимагає докладного розсліду, діло повертається тій установі чи особі, від якої одер- жано, і надзвичайний суд не складається. 13. Предсідатель суду, коли справа відповідає ви- могам §§. 10—12, складає постанову, в якій визначає: а) пункти обвинувачення в фактичній і юридичній формі, - 5 - б) способ забезпечення явки до суду винимого, в) строк судового засідання — до двох діб по одержанні справи і г) список осіб, яких потрібно закликати в судове засідання. Ця постанова негайно оголошується винимому, котрий може дати до діла доводи на свою користь і прохати закликати до суду своїх свідків. Заяву винимого записується до протоколу; предсідатель суду негайно її розглядає і, в разі визнав необхідним задовольнити, робить відповідні розпорядження, а списа осіб, що мають бути закликані в судове засідання, надсилає утворившому суд начальникові, для припровадження тих осіб в суд. 14. Коли справа, яку передано до надзвичайного суду, не відповідає вимогам §§ 10—12, то предсідатель суду повертає її начальникові, яким надіслано справу, для напрямку згідно з §. 12, і надзвичайний суд в цій справі вважається не складеним. 15. Всі справи, що їх передано наказом військового начальника до надзвичайного військового суду, мусить бути розглянуто на судовім засіданні і вирішено присудом, або, в належних випадках, постановою суду. 16. Судове засідання відкривається по змозі в тому місці, де було заподіяно карного вчинку. Після оголошення справи, яка буде розглядатись, суд розв'язує через постанову, чи засідання буде прилюдним чи неприлюдним. 17. Розгляд діла в судовім засіданні провадиться прикладно до правил поступовання в Штабових Судах. Примітка: Як що не мається змоги закликати до судового засідання духовну особу, або її нема в салі засідання, то предсідатель суду сам приводить до присяги свідків і знавців. 18. Предсідатель, прокурор, оборонець, свідки та інші особи, що беруть участь в судовому васіданні, користуються звичайними правами, встановленими у військовім судовім процесі, згідно з XXIV. кн. 36. В. П. 1869 р. вид. 4, але прокурор акту обвинувачення до суду не вно- - 6 - сить, а вичитується тільки постанову, зазначену в §. 13. цього закону. В судовім засіданні обвинувачення може бути змі- нено як з пропозиції прокурора, так і з власної ініціа- тиви суду, залежно від доводів, яких здобуто на судо- вім слідстві. 19. Суд має право оголошувати всі доводи, доку- менти і листування, які визнає потрібним оголосити, і повинен оголошувати, коли цього вимагають сторони. 20. Надзвичайний військовий суд має докладно й по совісті перевірювати доводи що до їх правдивості й ваги як поодиноко, так і що до їх внутрішнього звязку, і вирішує справу по вільному своємму переконанню. Правною кваліфікацією карних вчинків, представ- леною прокурором, надзвичайний військовий суд не звязаний. 21. Коли суд визнає справу що до карного вчинку собі не підсудною, то направляє її до належної установи. 22. Присуди надзвичайного військового суду му- сять буты обовязково складені на письмі. 23. Присуд оголошується предсідателем прилюдно і вважається остаточним, через що не може бути оскар- жений і негайно виконується розпорядженням того на- чальника, котрим суд утворено. Цивільні особи, яких не засуджено на кару смерті, віддаються цивільній владі для дальнього розпорядження. 24. Коли винимого засуджено на смерть, то він або його оборонець мають право звернутись на протязі шости годин після оголошення вироку до Верховної Влади, а в діввій армії до Головного Отамана з прохан- ням про помилування або полегшення кари. Коли засу- джений заявить, що таке прохання подати хоче, то пред- сідатель доручає секретареві записати це прохання, як що звсуджений або його оборонець особисто написати прохання не має змоги або не вміє. 25. Прохання про помилування чи полегшення ка- ри, в разі коли суд або начальник, що склав цей суд, - 7 - знайдуть його вартим уваги, негайно зі справою через згаданого начальника надсилається до Головної Військо- вої Судової Управи, яка зі своїм висновком подає справу до Верховної Влади чи до Головного Отамана. 26. До вирішення прохання засудженого або його оборонця присуду до кари на смерть не виконується. 27. Надзвичайному військовому судові надається право в разі обставин, що полегчують вину, замість кари на смерть призначати безстрочну або строчну каторгу. 28. Кару на смерть виконується через розстріл. 29. Цивільного позову в надзвичайних військових судах не допускається. 30. Військовий начальник, який склав надзвичай- ний військовий суд, обовязаний доставити предсідателеві суду на його бажання писаря та відповідну військову охорону й задовольнити весь склад суду добовими грі- шми і необхідними грошовими видатками по розрахунку предсідателя. 31. Весь персональний склад суду одержує за ці- лий час виконання своїх обовязків подвійні добови або пайкові гроші, вираховуючи з того розміру добових, які одержує кожна закликана до суду особа. На винагороду персонального складу, свідків, на канцелярські та інші видатки Предсідатель суду одержує аванс від відповідного військового начальника під свою відчитність з коштів державної скарбниці. 32. Після передачи всіх присудів для виконання надзвичайний військовий суд вважається розформова- ним, і всі справи через військового начальника, що скла- дав суд, передається до Головної Військової Судової Управи. 33. В разі спостереження в справі приводів до пе- регляду її на підставі 701 і 702 ст. XXIV. кн. 36. В. П. 1869 р. вид. 4, справу поновлюється з постанови Ви- щого Військового Суду, в якому і розглядається вдруге. 34. Головному Військовому Прокуророві надається право нагляду над надзвичайними військовими судами. - 8 - 35. О скільки цим законом не встановлено інших правил, належить керуватись прикладно до відповідних приписів XXIV. кн. 36. В. П. 1869 р. вид. 4, в редакції наказів Рос. Військов. оф. 1914 р. ч. 464, 1915 р. ч. 513 й 1917 р. ч. ч. 336 і 344. 36. Оголошення, що видані на підставі §. 10 закону 26-го січня 1919 року про надзвичайні військові суди, заховують свою силу і для підсудності надзвичайним військовим судам, яких буде складено на підставі цього закону. 37. Закон цей перевести в життя по телеграфу. Голова Ради Міністрів В. ПРОКОПОВИЧ. Військовий Міністр, Генерального Штабу, Полковник Сальський. З оригіналом згідно: Начальник Головної Військової Судової Управи: Підполковник Мошинський ЗАКОН про встановлення цівільних прифронтових Комісаріатів Уряду У. Н. Р. при штабах армій, дівізій та рівніх з ними Військових груп, УХВАЛЕНИЙ Радою Народних Міністрів Іменем Української Нарадньої Республіки Затверджено 25 червня 1920 року. Голова Директорії: ПЕТЛЮРА. Посвідчую: Т. в. о. Державного Секретаря Охітімовський. 1. Для встановлення і поновлення влади У. Н. Р. по всіх галузях державного життя в місцевостях України, які звільняються од ворожої окупації, а також для реєстрації і охорони залишеного ворогом державного майна, для інформації прифронтового населення та для допомоги в засмотренню війська харчовими продуктами, фуражем і підводами, встановлюються цівільні прифронтові Комісаріати Уряду У.Н.Р. при командуючих Арміями та командирах дівізій, а також рівніх з ними військових груп. 2. Встановлені по штатах, що до цього додаються, Комісаріати числяться у відомстві Міністерства Внутрішніх Справ, керуються його інструкціями і переводять свою безпосередню діяльність за згодою командирів, при котрих находяться. 3. Всі центральні Державні Установи вносяться з Комісаріатами через Міністерство Внутрішніх Справ. З метою найтіснішого зв'язку з фронтом в справах цілільних прифронтових Комісаріатів утворюється особливий відділ при Міністерстві Військових Справ, який складається згідно доданим штатам. 4. Представники Міністерства Народного Господарства, які входять в склад прифронтових Комісаріатів, керуються інструкцією цього Міністерства і підлягають прифронтовому комісарові. 5. До прифронтових Комісаріатів армій прикомандируються представники Міністерства Фінансів, Земельних Справ, які керуються в своїй діяльності інструкціями цих Міністерств і підлягають прифронтовому Комісарові 6. Прифронтові Комісарі на території, звільненій військом від ворога; негайно оголошують про відновлення влади У. Н. Р. і відновлення діяльності всіх державних і громадських установ та в разі необхідності закликають відповідних осіб до тимчасового виконання обов'язків в цих установах. 7. З моменту вступлення до праці тимчасово закликаних місцевих органів, управління переходить до місцевої влади і чинники цієї влади підлягають не прифронтовим Комісарам, а відповідним установам по належності але прифронтові Комісари залишаються посередниками між місцевою цільною владою та військовою та референтами по цій справі при штабах відповідних військових груп. 8. Прифронтові Комісарі Уряду У. Н. Р. при штабах армій та рівніх з ними військових груп координують і об'єднують діяльність Комісарів при штабах дивізій. 9. Загальна інструкція що до діяльності Комісарів видається Міністром Внутрішніх Справ по згоді з Міністром Військових Справ Спеціальні інструкції складаються відповідними Міністрами за згодою з Міністрами Внутрішніх і Військових Справ. 10. На переведення в чинність цього закону в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ відкрити кредити в сумі ДЕСЯТИ МІЛІОНІВ карбованців. 11. Закон цей перевести в життя з дня його затвердження. Голова Ради Народних Міністрів: ПРОКОПОВИЧ. Міністр Внутрішніх Справ: САЛІКОВСЬКИЙ. З оригіналом згідно: За Начальника відділу Д-ту Законодавчих Справ Державної Канцелярії: КОШМАН. - 3 - фронтовий комісар має одержувати від військової влади відомості про кількість необхідних їм продуктів. 21. За порозумінням з військовою владою прифронтовий комісар визначає яку кількість потрібних продуктів повинно одержати з кожного з околичних сел. 22. Він дбає, щоб визначена на селі кількість продуктів була внесена селянами без участі представників війська. 23. На випадок необхідності перевести раха іцю продуктів прифронтовий комісар бере участь в реквізіції, по можливості через представника М. Н. Г. і дбає про те, щоби на все були видані відповідні документи. 24. Коли-б якою військовою частиною буде зроблено реквізіцію без участі представника прифронтового комісаря, то комісар повинен подбати про те, щоби такий випадок був запротокольований і потверджений свідками; після чого комісар про випадок доводить до відома військової влади. Одна копія цього протоколу про випадок залишається у сельського старости, а друга надсилається до М. З. С. 25. Прифр. комісар має подбати про забезпечення дівізії відповідною кількістю підвід, для чого повинен бути розроблений для кожного села список господарів, які мають коней і визначена між ними черга по обслуговуванню війська. 26. Визначені на певний день підводи мусять перебувати весь час на ноготві і не виконувати ніякої іншої роботи на стороні. Також черга повинна бути встановлена і між околичними селями. 27. Список господарів з кіньми і черга їх обов'язково подаються до відома військової влади, які керуються ним при потребі в підвідах. 28. З огляду на роботу в полі прифр. комісар мусять дбати про те, щоби не проводилась своєвільна і безсистемна реквізіція підвід по за визначеною [§ 7] чергою і за всяке порушення черги складати протокола і доводити до відома командира своєї частини та комісара при армії, для вжиття відповідних заходів. 29. Прифронтовий комісар мусять не допускати реквізіцій підвід на базарах та в дорозі і про всякий такий випадок складати протокола через місцеву владу і повідомляти військову владу і комісара при армії. ПРИМІТКА: Про взяку реквізіцію підводи повинно видати розписку. - 4 - IV. Організація Комісаріатів. 30. Прифронтовий комісар являється головою комісаріату; комісар розповідає роботу між всіма урядовцями і направляє її згідно з цілою інструкцією і з директивами Уряду. Йому підлягають всі урядовці комісаріату 31. Звіти про свою роботу комісар при дівізії подає не менше 2 раз на місяць до М. В. С. через прифронтового комісара при армії 32. Зносини з урядом прифронтовий комісар при дівізії провадить через комісара при армії. Коли б к-р був ближче до центру, уряду чим до к-ра при армії то вносини проводяться безпосередньо, як одночасно надсилається копія к-ру при армії. В разі потреби ввертається за фізичною силою до військової влади. 33. Помічник комісара являється його заступником по роботі і найближчим співробітником. 34. Залідуванням канцелярією і діловодства покладається на урядовця. 35. Інформатори під керованнictвoм комісара організують і переводять інформацію населення і збирають інформаційний матеріал для М. В. Справ. 36. Кур'єри виконують обов'язки почтарів, підтримуючи звязок з необхідними для роботи комісара особами і установами. 37. Для найдоцільнішого налагодження і найінтенсивнішого переведення роботи комісар м-є право доручати урядовцям виконання роботи і невідповідальний його посаді (напр. інформатор може урядовцем і навпаки). 38. Всі співробітники комісаріату повинні чесно і корректно поводитись як з населенням так і з військовими і виконувати свої обов'язки не за страх, а за совість, пам'ятаючи, що вони роблять велике діло відбування У. Н. Р. та захисту інтересів Українського Народу. УХВАЛЕНИЙ КАБІНЕТОМ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про мобілізацію в звільнених від ворога нашою Армією повітах Української Народньої Республіки для поповнення Армії. Для переведення заклику на дійсну військову службу в Українську Армію громадян У. Н. Р. в повітах, котрі поступово будуть займатись нашою Армією, встановити слідуючі правила: 1. До налагодження на території Української Народньої Республіки, після заняття її Українським військом, органів Міністерства Внутрішніх Справ, переведення мобілізації по- кладається на Командуючого Армією, від котрого виходять всі належні накази, розпоряд- ження та інструкції відносно технічного переведення всієї справи. 2. Для поповнення Дієвої Армії закликати до служби: а) в боєві частини дієвої Армії — Генералів . до 55 років Булавних старшин . „ 50 „ Старшин та урядовців. . ..„ 45 „ Лікарів медичних та ветеринарних . . „ 50 „ Лікарів жінок і лікарських помішниць та сестер-жалібниць (виклю- чаючи маючих грудних дітей і беременних). . . „ 45 „ Лікарських помішників . . . . . „ 50 „ Фершала медичні і ветеринарні нарівні з підстаршинами. . „ 35 „ Підстаршин і урядовців військового часу . . „ 35 „ Козаків, що народилися з 1-го січня 1890 р. по 31 грудня 1895 р. б) в запасові частини Армії: Козаків, що народилися з 1-го січня 1896 р. по 31 грудня 1900 р. Примітка: Від заклику звільняються служачі на залишнцях і зв'язаних з ними установах, а також учителі всіх шкіл, але тих, що справді функціону- ють, псаломщики і урядовці Державних Скарбовниць та Податної Інспекції. 3. Мобілізацію провадити по повітах поступово, після звільнення від ворога, розпоряд- женням Командуючого Армією. 4. Для переведення мобілізації в районі Армії весь її терен поділяється на дівізійні мобілізаційні участки, в котрих заклики, збір і прийом мобілізованих робиться розпорядженням Командирів Дивізії, згідно наказу Командуючого Армією. 5. Для переведення мобілізації в життя, кожна Дивізія утворює рухоми прийомочно- мобілізаційні Комісії. 6. В склад дівізійної мобілізаційно-прийомочної Комісії входять: Голова (булавний старшина) і члени по одному від кожної окремої частини (окремого куріня), входячих в склад дівізії, прифронтовий цивільний Комісар, один л'кар і один представник від волості (крім того в комісію закликаються місцеві л'карі). 7. Кількість прийомочно-мобіл заційних Комісій залежить від величини дів'зійного району і погляду Командира дивізії. 8. Постанова прийомочно-мобілізаційної Комісії про здатність призвиного — являється остаточною. 9. Звільняються від явки на збірний пункт по мобілізації лише явні каліки (сліпі, без- руки, безноги) і то при умові представлення родичами документів про калічність. 10. На підставі вирішень прийомочної Комісії, звільненому підлягатимуть лише маючі льоготу 1-го розряду по родинному становищу, себ-то один робітник сем'ї, коли він дійсно Утримує сем'ю хоча б і при батьках, але до праці не здатних, чи маючих більш 55 років. 11. За неяку до призву винні притягаються до відповідальності по 129 і 134 ст. ст. В Іськово-Карного Статуту. 12. У випадку втечі призваного з війська до дому, на сем'ю його покладається обо- в'язок не пізніш одні доби зробити заяву місцевий влади про повернення до дому з вій- ська призванного козака. У випадку, коли така заява в зазначений термін не зроблена, то крім судової відповідальності втікача, все майно його конфіскується на військові потреби. 13. Мобілізовані, що втікли з частин Армії чи збройного пункту зі зброєю і скарбовим одягом, підлягають карі на смерть, як за дезерцію. 14. Всі видатки по перередненню мобілізації, а саме: добові гроші членам Комісій, роз'їздні гроші, на канцелярські видатки, віднести на військовий фонд, для чого Військовому Міністрові перевести в розпорядження Командуючого Армією відповідну суму грошей. 15. Всі мобілізовані, що з'явилися на службу зі зброєю, кіньми, сідлами й у власному одязі, згідному для носки, обутті і білизні, одержують за все це платню по цінах, встановлених Комісіями в окремих частинах, після чого все це переходить у власність Держави. 16. Прийомочно - мобілізаційним Комісіям при прийомі мобілізованих керуватися окремою інструкцією, затвердженою Головним Отаманом. 17. По налагодженню на місцях органів Міністерства Внутрішніх Справ, справа мобілізації, за порозуміння Міністерства Внутрішніх Справ з Командуючим Армією, переходить до сталих органів, на яких, згідно істнуючим дотепер законам, покладається переведення мобілізації. 18. Закон входить в чинність по телеграфу. Підписали: Голова Ради Народних Міністрів Прокопович. Заступник Військового Міністра, Генерального Штабу Генерал-Поручник Галкин. 3 копії згідно: За Начальника Головної Управи Військової повинності Шевченко. Назва посад Кількість осіб Платня на рік кожному в гривнях Класа посади Примітка З переносу . 51 д) Відділ культурно-освітній. Начальник Відділу . . . . . . 1 24.000⁷) Помішник його . . . . . . 2 21.600⁸) Начальник видавничої частини . . . 1 16.800 е) Відділ закордонного зв'язку. Начальник Відділу ⁹) . . . . . . 1 21.600⁵) Помішник його . . . . . . 1 20.000⁸) Перекладчик ¹) . . . . . . 1 16.800 ж) Військово-Топографічній відділ. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Помішник його . . . . . . 1 14.400 Рисовник . . . . . . 1 13.200 з) Референт по справам військової комунікацій . 1 20.000 IV. Головна Управа Персонального Складу. Начальник Управи . . . . . . 1 33.000 Ад'ютант . . . . . . 1 16.800 а) Секретарський Відділ. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Діловод (він-же журналіст) . . 1 13.200 Друкарщиків . . . . . . 3 8.400 б) Персонально-статист. Управа. Начальник Управи . . . . . . 1 26.400 1. Відділ реєстрації статист. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Помішник його . . . . . . 2 16.800 2. Відділ призначення на посади. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Помішник його . . . . . . 2 16.800 в) Нагородно-Пенсійна Управа. Начальник Управи . . . . . . 1 26.400 1. Відділ нагородний. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Помішник його . . . . . . 2 16.800 2) Відділ пенсійний. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Помішник його . . . . . . 1 16.800 V. Головна Управа Постачання. Начальник Управи ¹⁰) . . . . . 1 33.000 Ад'ютант . . . . . . 1 16.800 а) Секретарський Відділ. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Діловод (Він-же журналіст) . . 1 13.200 Друкарщиків . . . . . . 4 8.400 б) Бюджетно-Рахівничая Управа. Начальник Управи . . . . . . 1 30.000 1) Відділ центральн. бухгалт. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Старших бухгальтерів . . . . 2 18.000 До переносу . . . . . . 94 6 | Назва посад | Кількість осіб. | Платня на рік кожному в гривнях | Класа посади. | Примітка | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | 3 переносу . | 94 | | | | | 2) Відділ Бюджетний. | | | | | | Начальник Відділу | 1 | 20.000 | 6 | | | Старших бухгалтерів | 2 | 18.000 | 6 | | | в) Інтенданська Управа. | | | | | | Начальник Управи | 1 | 26.400 | 4 | | | 1) Відділ грошовий. | | | | | | Начальник Відділу | 1 | 20.000 | 6 | | | Бухгалтер | 1 | 14.400 | 7 | | | 2) Відділ харчовий. | | | | | | Начальник Відділу | 1 | 20.000 | 6 | | | Помішник його | 1 | 14.400 | 7 | | | 3) Відділ річевий. | | | | | | Начальник Відділу | 1 | 20.400 | 6 | | | Помішник його | 1 | 14.400 | 7 | | | г) Артіллерійська Управа. | | | | | | Начальник Управи (¹) | 1 | 30.000(¹³) | 4 | ¹¹) з вищою артіл. освіт. | | Помішників його | 2 | 26.400(¹⁴) | 5 | ¹²) з вищою інженер. освіт. | | | | 21.600 | | ¹³) Коли з вищою артіл. | | д) Військово-Технічна Управа. | | | | або інженерн. освіт. | | Начальник Управи (¹²) | 1 | 30.000(¹³) | 4 | ¹⁴) Коли без вищої артіл. | | | | 26.400(¹⁴) | | або інжен. освіти. | | Помішник його | 1 | 21.600 | 5 | | | Начальник електро-техн. відд. | 1 | 20.000 | 6 | | | Начальник самохідн. відділу | 1 | 20.000 | 6 | | | е) Управа авіації та повітряплав. | | | | | | Начальник Управи | 1 | 26.400 | 4 | | | Помішників | 1 | 21.600 | 5 | | | ж) Санітарна Управа. | | | | | | Начальник Управи | 1 | 26.400 | 4 | | | Помішник його | 1 | 21.600 | 5 | | | Начальник матеріального відділу | 1 | 20.000 | 6 | | | з) Управа ремонтно-ветеринарна. | | | | | | Начальник Управи | 1 | 26.400 | 4 | | | Помішник його | 1 | 21.600 | 5 | | | і) Відділ по справам закордон. закупок. | | | | | | Начальник Відділу | 1 | 20.000 | 6 | | | Помішник його | 1 | 14.400 | 7 | | | к) Юрис - консульт. | 1 | 21.600 | 5 | | | Помішник його | 1 | 19.200 | 6 | | | VI. Військово-Морська Управа. | | | | | | Начальник Управи | 1 | 30.000 | 4 | | | Помішник його | 1 | 21.600 | 5 | | | Ад'ютант (він же секретарь) | 1 | 14.400 | 7 | | | Начальників Відділів. | 3 | 20.000 | 6 | | | Друкарщиків | 1 | 8.400 | 9 | | | VII. Головний Військовий Прокурор. | 1 | 33.000 | 3 | | | Помішників його | 2 | 21.600 | 5 | | | Друкарщик | 1 | 8.400 | 9 | | Разом: старшин і урядовців . 133 Примітка: Платня кур'єрам, на найом помішканих, господарчі та канцелярські видатки відпускаються в загальному кошториснім порядкові. За Голову Ради Народних Міністрів І. Огієнко. Військовий Міністр, Генерального Штабу, Полковник Сальський. Назва посад Кількість осіб Платня на рік кожному в гривнях Класа посади Примітка д) Відділ культурно-освітній. Начальник Відділу . . . . . . . 1 24.000⁷) Помішників його . . . . . . 2 16.800 Начальник видавничої частини . 1 16.800 е) Відділ закордонного зв'язку. Начальник Відділу ⁴) . . . . . . 1 21.600⁹) Помішник його . . . . . . 1 20.000⁹) Перекладчик ⁹) . . . . . . 1 14.400 ж) Військово-Топографічні відділ. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Помішник його . . . . . . 1 14.400 Рисовник . . . . . . 1 13.200 з) Референт по справам військовії комунікацій . 1 20.000 IV. Головна Управа Персонального Складу. Начальник Управи . . . . . . 1 33.000 Ад'ютант . . . . . . 1 16.800 а) Секретарський Відділ. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Діловод (він-же журналіст) . 1 13.200 Друкарщиків . . . . . . 3 8.400 б) Персонально-статист. Управа. Начальник Управи . . . . . . 1 26.400 1. Відділ реєстрації статист. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Помішників його . . . . . . 2 16.800 2. Відділ призначення на посади. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Помішників його . . . . . . 2 16.800 в) Нагородно-Пенсійна Управа. Начальник Управи . . . . . . 1 26.400 1. Відділ нагородний. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Помішників його . . . . . . 2 16.800 2) Відділ пенсійний. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Помішник його . . . . . . 1 16.800 V. Головна Управа Постачання. Начальник Управи ¹⁰) . . . . . 1 33.000 Ад'ютант . . . . . . 1 16.800 а) Секретарський Відділ. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Діловод (Він-же журналіст) . 1 13.200 Друкарщиків . . . . . . 4 8.400 б) Бюджетно-Рахівничая Управа. Начальник Управи . . . . . . 1 30.000 1) Відділ центральнь бухгалт. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 Старших бухгальтерів . . . . 2 18.000 До переносу . . . . 94 6 Назва посад Кількість осіб. Платня на рік кожному в гривнях Класа посади. Примітка 3 з переносу . . . . . . . 94 2) Відділ Бюджетний. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 6 Старших бухгальтерів . . . 2 18.000 6 в) Інтендантська Управа. Начальник Управи . . . . . 1 26.400 4 1) Відділ грошовий. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 6 Бухгальтер . . . . . . . 1 14.400 7 2) Відділ харчовий. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 6 Помішник його . . . . . 1 14.400 7 3) Відділ річевий. Начальник Відділу . . . . . 1 20.400 6 Помішник його . . . . . 1 14.400 7 г) Артіллерійська Управа. Начальник Управи ¹¹) . . . . 1 30.000¹³) 4 ¹¹) з вищою артілл. освіт. Помішників його . . . . . 2 26.400¹⁴) 5 ¹²) з вищою інженер. освіт. ¹³) Коли з вищою артілл. або інженерн. освіт. ¹⁴) Коли без вищої артілл. або інжен. освіти. д) Військово-Технічна Управа. Начальник Управи ¹²) . . . . 1 30.000¹³) 4 Помішник його . . . . . 1 26.400¹⁴) 5 Начальник електро-техн. відд. . 1 21.600 6 Начальник самохідн. відділу . 1 20.000 6 е) Управа авіації та повітроплав. Начальник Управи . . . . . 1 26.400 4 Помішників . . . . . . . 1 21.600 5 ж) Санітарна Управа. Начальник Управи . . . . . 1 26.400 4 Помішник його . . . . . 1 21.600 5 Начальник матеріального відділу 1 20.000 6 з) Управа ремонтно-ветеринарна. Начальник Управи . . . . . 1 26.400 4 Помішник його . . . . . 1 21.600 5 і) Відділ по справам закордон. закупок. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 6 Помішник його . . . . . 1 14.400 7 к) Юрис - консульт . Помішник його . . . . . 1 21.600 5 19.200 6 VI. Військово-Морська Управа. Начальник Управи . . . . . 1 30.000 4 Помішник його . . . . . 1 21.600 5 Ад'ютант (він же секретар) . 1 14.400 7 Начальників Відділів . . . . 3 20.000 6 Друкарщиків . . . . . . . 1 8.400 9 VII. Головний Військовий Прокурор. Начальник Управи . . . . . 1 33.000 3 Помішників його . . . . . 2 21.600 5 Друкарщик . . . . . . . 1 8.400 9 Разом: старшин і урядовців 133 Примітка: Платня кур'єрам, на набої помешкань, господарчі та канцелярські видатки відпускаються в загальному кошторисним порядкові. За Голову Ради Народніх Міністрів І. Огієнко. Військовий Міністр, Генерального Штабу, Полковник Сальський. Назва посад Кількість осіб Платня на рік кожному в гривнях Класа посади Примітка 3 переносу . 51 д) Відділ культурно-освітній. Начальник Відділу . 1 24.000*) 5 7) Коли з вищою освітою. Помішників його . 2 21.600*) 7 8) Коли без вищої освіти. Начальник видавничої частини . 1 16.800 16.800 е) Відділ закордонного зв'язку. Начальник Відділу *) . 1 21.600*) 5 Помішник його . 1 20.000*) 6 Перекладчик *) . 1 16.800 14.400 ж) Військово-Топографічн. відділ. Начальник Відділу . 1 20.000 6 9) Виконує всі чертежні роботи Головн. Управи Генер. Штабу. Помішник його . 1 14.400 7 Рісовник . 1 13.200 8 з) Референт по справам військової комунікацій . 1 20.000 6 IV. Головна Управа Персонального Складу. Начальник Управи . 1 33.000 3 Ад'ютант . 1 16.800 7 а) Секретарський Відділ. Начальник Відділу . 1 20.000 6 Діловод (він-же журналіст) . 1 13.200 8 Друкарщиків . 3 8.400 9 б) Персонально-статист. Управа. Начальник Управи . 1 26.400 4 1. Відділ реєстрац. статист. Начальник Відділу . 1 20.000 6 Помішників його . 2 16.800 7 2. Відділ призначення на посади. Начальник Відділу . 1 20.000 6 Помішників його . 2 16.800 7 в) Нагородно-Пенсійна Управа. Начальник Управи . 1 26.400 4 1. Відділ нагородний. Начальник Відділу . 1 20.000 6 Помішників його . 2 16.800 7 2) Відділ пенсійний. Начальник Відділу . 1 20.000 6 Помішник його . 1 16.800 7 V. Головна Управа Постачання. Начальник Управи *) . 1 33.000 3 10) З вищою освітою. Ад'ютант . 1 -16.800 7 а) Секретарський Відділ. Начальник Відділу . 1 20.000 6 Діловод (Він-же журналіст) . 1 13.200 8 Друкарщиків . 4 8.400 9 б) Бюджетно-Рахівнича Управа. Начальник Управи . 1 30.000 4 1) Відділ центральнь. бухгальт. Начальник Відділу . 1 20.000 6 Старших бухгалтерів . 2 18.000 6 До переносу . 94 6 Назва посад Кількість осіб Платня на рік кожному в гривнях Класа посади Примітка 3 переносу . 94 2) Відділ Бюджетний. Начальник Відділу 1 20.000 6 Старших бухгальтерів 2 18.000 6 в) Інтенданцьська Управа. Начальник Управи 1 26.400 4 1) Відділ грошовий. Начальник Відділу 1 20.000 6 Бухгальтер 1 14.400 7 2) Відділ харчовий. Начальник Відділу 1 20.000 6 Помішник його 1 14.400 7 3) Відділ річевий. Начальник Відділу 1 20.400 6 Помішник його 1 14.400 7 г) Артилерійська Управа. Начальник Управи ¹⁾ 1 30.000¹⁸⁾ 4 ¹¹⁾ з вищою артіл. освіт. Помішників його 2 26.400¹⁴⁾ 5 ¹²⁾ з вищою інженер. освіт. 21.600 ¹³⁾ Коли з вищою артіл. або інженерн. освіт. д) Військово-Технічна Управа. Начальник Управи ¹²⁾ 1 30.000¹³⁾ 4 ¹⁴⁾ Коли без вищої артіл. або інжен. освіти. Помішник його 1 26.400¹⁴⁾ Начальник електро-техн. відд. 1 21.600 5 Начальник самохідн. відділу 1 20.000 6 20.000 6 е) Управа авіації та повітряплав. Начальник Управи 1 26.400 4 Помішників 1 21.600 5 ж) Санітарна Управа. Начальник Управи 1 26.400 4 Помішник його 1 21.600 5 Начальник матеріального відділу 1 20.000 6 з) Управа ремонтно-ветеринарна. Начальник Управи 1 26.400 4 Помішник його 1 21.600 5 і) Відділ по справам закордон. закупок. Начальник Відділу 1 20.000 6 Помішник його 1 14.400 7 к) Юрис - консульт. Помішник його 1 21.600 5 19.200 6 VI. Військово-Морська Управа. Начальник Управи 1 30.000 4 Помішник його 1 21.600 5 Ад'ютант (він же секретар) 1 14.400 7 Начальників Відділів. 3 20.000 6 Друкарщиків 1 8.400 9 VII. Головний Військовий Прокурор. 1 33.000 3 Помішників його 2 21.600 5 Друкарщик 1 8.400 9 Разом: старшин і урядовців . 133 Примітка: Платня кур'єрам, на найбіль помешкань, господарчі та канцелярські видатки відпускаються в загальному кошториснім порядкові. За Голову Ради Народних Міністрів І. Огієнко. Військовий Міністр, Генерального Штабу, Полковник Сальський. Назва посад Кількість осіб Платня на рік кожному в гривнях Класа посади Примітка 3 переносу . 51 д) Відділ культурно-освітній. Начальник Відділу . . . . . . 1 24.000¹) Помішників його . . . . . . 2 21.600²) Начальник видавничої частини . . 1 16.800 7 е) Відділ закордонного зв'язку. Начальник Відділу ⁴) . . . . . 1 21.600³) Помішник його . . . . . . 1 20.000⁵) Перекладчик ⁶) . . . . . . 1 16.800 7 ж) Військово-Топографічній відділ. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 Помішник його . . . . . 1 14.400 Рисовник . . . . . . . 1 13.200 з) Референт по справам військової комунікацій . 1 20.000 IV. Головна Управа Персонального Складу. Начальник Управи . . . . . 1 33.000 Ад'ютант . . . . . . . 1 16.800 а) Секретарський Відділ. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 Діловод (він-же журналіст) . 1 13.200 Друкарщиків . . . . . . 3 8.400 б) Персонально-статист. Управа. Начальник Управи . . . . . 1 26.400 1. Відділ реєстрації, статист. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 Помішників його . . . . . 2 16.800 2. Відділ призначення на посади. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 Помішників його . . . . . 2 16.800 в) Нагородно-Пенсійна Управа. Начальник Управи . . . . . 1 26.400 1. Відділ нагородний. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 Помішник його . . . . . 2 16.800 2) Відділ пенсійний. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 Помішник його . . . . . 1 16.800 V. Головна Управа Постачання. Начальник Управи ¹⁰) . . . . 1 33.000 Ад'ютант . . . . . . . 1 16.800 а) Секретарський Відділ. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 Діловод (Він-же журналіст) . 1 13.200 Друкарщиків . . . . . . 4 8.400 б) Бюджетно-Рахівничая Управа. Начальник Управи . . . . . 1 30.000 1) Відділ центральн. бухгалт. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 Старших бухгалтерів . . . . 2 18.000 До переносу . . . . . . 94 6 Назва посад Кількість осіб. Платня на рік кожному в гривнях Класа посади. Примітка 3 переносу . 94 2) Відділ Бюджетний. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 6 Старших бухгалтерів . . . . 2 18.000 6 в) Інтенданстська Управа. Начальник Управи . . . . . . 1 26.400 4 1) Відділ грошовий. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 6 Бухгальтер . 1 14.400 7 2) Відділ харчовий. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 6 Помішник його . . . . . . 1 14.400 7 3) Відділ річевий. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.400 6 Помішник його . . . . . . 1 14.400 7 г) Артилерійська Управа. Начальник Управи ¹¹) . . . . 1 30.000¹⁸) 4 Помішників його . . . . . . 2 26.400¹⁴) 5 д) Військово-Технічна Управа. Начальник Управи ¹²) . . . . 1 30.000¹³) 4 Помішник його . . . . . . 1 26.400¹⁴) 5 Начальник електро-техн. відд. . 1 21.600 6 Начальник самохідн. відділу . 1 20.000 6 е) Управа авіації та повітгроплав. Начальник Управи . . . . . . 1 26.400 4 Помішників . 1 21.600 5 ж) Санітарна Управа. Начальник Управи . . . . . . 1 26.400 4 Помішник його . . . . . . 1 21.600 5 Начальник матеріального відділу 1 20.000 6 з) Управа ремонтно-ветеринарна. Начальник Управи . . . . . . 1 26.400 4 Помішник його . . . . . . 1 21.600 5 і) Відділ по справам закордон. закупок. Начальник Відділу . . . . . . 1 20.000 6 Помішник його . . . . . . 1 14.400 7 к) Юрис - консульт . Помішник його . . . . . . 1 21.600 5 19.200 6 VI. Військово-Морська Управа. Начальник Управи . . . . . . 1 30.000 4 Помішник його . . . . . . 1 21.600 5 Ад'ютант (він же секретар) . 1 14.400 7 Начальників Відділів. . . . 3 20.000 6 Друкарщиків . 1 8.400 9 VII. Головний Військовий Прокурор. Помішників його . . . . . . 2 21.600 5 Друкарщик . 1 8.400 9 Разом: старшин і урядовців 133 Примітка: Платня кур'єрам, на найбільшому помешканні, господарчі та канцелярські видатки відпускаються в загальному кошторисному порядкові. За Голову Ради Народних Міністрів І. Огієнко. Військовий Міністр, Генерального Штабу, Полковник Сальський. Назва посад Кількість осіб Платня на рік кожному в гривнях Класи посади Примітка 3 переносу . 51 д) Відділ культурно-освітній. Начальник Відділу . . . . . 1 24.0007) 1 5 7) Коли з вищою освітою. Помішників його 2 16.800 2 7 Начальник видавничої частини . 1 16.800 1 7 е) Відділ закордонного зв'язку. Начальник Відділу *) . . . . . 1 21.6009) 1 5 Помішник його 1 16.800 1 6 Перекладчик 9) 1 14.400 1 7 ж) Військово-Топографічн. відділ. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 1 6 9) Виконує всі чертежні роботи Головн. Управи Генер. Штабу. Помішник його 1 14.400 1 7 Рисовник 1 13.200 1 8 з) Референт по справам військовій комунікацій . 1 20.000 1 6 IV. Головна Управа Персонального Складу. Начальник Управи . . . . . 1 33.000 1 3 Ад'ютант . . . . . 1 16.800 1 7 а) Секретарський Відділ. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 1 6 Діловод (він-же журналіст) . 1 13.200 1 8 Друкарщиків 3 8.400 3 9 б) Персонально-статист. Управа. Начальник Управи . . . . . 1 26.400 1 4 1. Відділ реєстрац. статист. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 1 6 Помішників його 2 16.800 2 7 2. Відділ призначення на посади. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 1 6 Помішників його 2 16.800 2 7 в) Нагородно-Пенсійна Управа. Начальник Управи . . . . . 1 26.400 1 4 1. Відділ нагородний. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 1 6 Помішників його 2 16.800 2 7 2) Відділ пенсійний. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 1 6 Помішник його 1 16.800 1 7 V. Головна Управа Постачання. Начальник Управи 10) . . . . . 1 33.000 1 3 10) З вищою освітою. Ад'ютант . . . . . 1 16.800 1 7 а) Секретарський Відділ. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 1 6 Діловод (Він-же журналіст) . 1 13.200 1 8 Друкарщиків 4 8.400 4 9 б) Бюджетно-Рахівничая Управа. Начальник Управи . . . . . 1 30.000 1 4 1) Відділ центральн. бухгальт. Начальник Відділу . . . . . 1 20.000 1 6 Старших бухгалтерів : 2 18.000 2 6 До переносу . . . . . 94 6 | Назва посад | Кількість осіб. | Платня на рік кожному в гривнях | Класа посади. | Примітка | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | 3 переносу . | 94 | | | | | 2) Відділ Бюджетний. | | | | | | Начальник Відділу . . . . . . . . . . . . . . | 1 | 20.000 | 6 | | | Старших бухгалтерів : : : : : : : : : : : | 2 | 18.000 | 6 | | | в) Інтендантська Управа. | | | | | | Начальник Управи . . . . . . . . . . . . . | 1 | 26.400 | 4 | | | 1) Відділ грошовий. | | | | | | Начальник Відділу : : : : : : : : : : : | 1 | 20.000 | 6 | | | Бухгалтер . . . . . . . . . . . . . . . . | 1 | 14.400 | 7 | | | 2) Відділ харчовий. | | | | | | Начальник Відділу : : : : : : : : : : : | 1 | 20.000 | 6 | | | Помішник його . . . . . . . . . . . . . | 1 | 14.400 | 7 | | | 3) Відділ річевий. | | | | | | Начальник Відділу : : : : : : : : : : : | 1 | 20.400 | 6 | | | Помішник його . . . . . . . . . . . . . | 1 | 14.400 | 7 | | | г) Артіллерійська Управа. | | | | | | Начальник Управи ¹¹) : : : : : : : : : : | 1 | 30.000¹³) | 4 | ¹¹) з вищою артіл. освіт. | | Помішників його . . . . . . . . . . . . | 2 | 26.400¹⁴) | 5 | ¹²) з вищою інженер. освіт. | | д) Військово-Технічна Управа. | | | | ¹³) Коли з вищою артіл. | | Начальник Управи ¹²) . . . . . . . . . | 1 | 30.060¹³) | 4 | або інженерн. освіт. | | Помішник його : : : : : : : : : : : | 1 | 26.400¹⁴) | 5 | ¹⁴) Коли без вищої артіл. | | Начальник електро-техн. в'дд. . . . . . | 1 | 21.600 | 6 | або інжен. освіти. | | Начальник самохідн. відділу : : : : : | 1 | 20.000 | 6 | | | е) Управа авіації та повітряплав. | | | | | | Начальник Управи . . . . . . . . . . . . | 1 | 26.400 | 4 | | | Помішників : : : : : : : : : : : : : | 1 | 21.600 | 5 | | | ж) Санітарна Управа. | | | | | | Начальник Управи . . . . . . . . . . . . | 1 | 26.400 | 4 | | | Помішник його : : : : : : : : : : : | 1 | 21.600 | 5 | | | Начальник матеріального відділу . . . . | 1 | 20.000 | 6 | | | з) Управа ремонтно-ветеринарна. | | | | | | Начальник Управи : : : : : : : : : : : | 1 | 26.400 | 4 | | | Помішник його . . . . . . . . . . . . . | 1 | 21.600 | 5 | | | і) Відділ по справам закордон. закупок. | | | | | | Начальник Відділу : : : : : : : : : : : | 1 | 20.000 | 6 | | | Помішник його . . . . . . . . . . . . . | 1 | 14.400 | 7 | | | к) Юрис - консульт. : : : : : : : : : : | 1 | 21.600 | 5 | | | Помішник його . . . . . . . . . . . . . | 1 | 19.200 | 6 | | | VI. Військово-Морська Управа. | | | | | | Начальник Управи : : : : : : : : : : : | 1 | 30.000 | 4 | | | Помішник його . . . . . . . . . . . . . | 1 | 21.600 | 5 | | | Ад'ютант (він же секретарь) : : : : : | 1 | 14.400 | 7 | | | Начальників Відділів . . . . . . . . . . | 3 | 20.000 | 6 | | | Друкарщиків : : : : : : : : : : : : : | 1 | 8.400 | 9 | | | VII. Головний Військовий Прокурор. | | | | | | Помішників його . . . . . . . . . . . . | 2 | 21.600 | 5 | | | Друкарщик : : : : : : : : : : : : : | 1 | 8.400 | 9 | | | Разом: старшин і урядовців | 133 | | | | Примітка: Платня кур'єрам, на набор помешкань, господарчі та канцелярські видатки відпускаються в загальному кошториснім порядкові. За Голову Ради Народних Міністрів І. Огієнко. Військовий Міністр, Генерального Штабу, Полковник Сальський. Ч. 10. Іменем Української Народньої Республіки Затверджую: 21-го Квітня 1920 року, Голова Директорії: Петлюра. Посвідчене: Керуючий справами Директорії М. Миронович. Ухвалений Радою Народніх Міністрів ЗАКОН про де-які зміни і доповнення закону 21 Червня 1918 року про організацію військових судових інституцій та їх компетенцію і закону 30 Травня 1918 року про підсудність військовим судам, та про касування законів 8 Листопаду 1918 року і 6 Жовтня 1919 року. На зміну і доповнення закону 21 Червня 1918 року про організацію військових судових інституцій їх компетенцію (Державний Вістник 1918 р. ч. 20) одати наступне: 1. Вищі Військові Суди засновуються при ді- вих, запасових бригадах і в заголах найважніших міст, а Штабові Суди при кожній бригаді. Примітка: У випадках, коли цивільне населення підлягає Військовому Судові, повинно бути оголошено до загального відома, якому саме Судові воно підлягає. 2. Штабові і Вищі Військові суди закладаються міру потреби розпорядженням Військового Мін- тра через Військову Судову Управу, а до віднов- ня її через Головного Військового Прокурора, ідьо зі штатами, доданими до закону 21 Червня 1918 року. 3. Судна колегія Вищого Військового Суду складається з Предсідателя—особи військової судо- вої офіції та чотирьох тимчасових виборних членів: ох старшин і двох козаків чи підстаршин. 4. Судна колегія Штабового Суду складається Предсідателя—особи військової судової офіції і ох виборних тимчасових членів: одного старшини одного козака чи підстаршин. 5. Тимчасові члени призначаються на два мі- сяці. Начальником тієї частини, при якій засновано суд, з реєстра з числа обраних порядком, зазначе- ним в доданні до цього закону інструкції. 6. Штабовому Судові підсудні військовики до стеннного командира включно і рівно поставлені з ними урядовці за всі ті військові і загально-карні чинни і провини, за які в законі, чи порядком мінні визначаються кари не більше як віддання до дисциплінарних частин та взагалі не більше від збавлення вої, не сполученого з утратою де- них особливих прав та переваг. 7. Вищим Військовим Судам підсудні всі справи про злочини і провини а) військовиків і б) осіб приналежних до війська, військових полонених, ці- льних осіб та мешканців окупованих ворожих країн, в зазначених в законі випадках, за винятком їх справ, що вднесені до Компетенції Штабових судів. 8. При Вищих Військових Судах істнують Вій- кові Слідчі, які переводять досудні слідства по виписках, зазначених в XXIV кн. З. В. П. 1869 р. чл. 4 і в IV розділі Постанови Тимчасового Ро- сійського Уряду, оголошеної в наказі Військ. Оф. 1917 р. ч. 336. 9. Догляд за діяльністю Штабових Судів на- лежить Вищим Військовим Судам і Військовій Про- куратурі. 10. Перевідування (дознання) зг дно з 312—334 ст. XXIV б. Р. З. В. П. покладається на військо- во начальство або органи військової жандармерії, право заряджувати перевідування належить вій- ськовим начальникам не нижче від командира окре- мих частин і військовій прокуратурі. 11. Статті: 2, 3, 4, 5, 6 і 10 закону 21 Червня 1918 року скасувати. 12. Посади: Товариша предсідателя Штабо- вого Суду і Військових Слідчих при тому ж Суді скасувати. 13. В Штат Вищого Військового Суду додати трьох Військових Слідчих. 14. Статтю 1 закону 30 Травня 1918 року про підсудність Військовим Судам викласти так: Вій- ськовим Судам підлягають військовики за всі злочини й провини, що вони заподіяли під час перебування їх на чинній військовій службі. Примітка: Військовиками вважаються старшини, підстаршини, козаки і військові урядовці, які на чинній військовій службі, або які хоч і тимчасово перебувають у війську. 15. Закони: а) 8 Листопаду 1918 року—тимчасові правила про порядок ведення у Військових Судах справ виключної підсудності, б) 8 Листопаду 1918 року—тимчасові правила про розпорядження обрання виборних суддів у військових судах (Державний Вістник 1918 р. Ч. 74) і в) неоголошений закон 6 Жовтня 1919 року про організацію та компетенцію військових судових установ скасувати. 16. Закон цей перевести в життя по телеграфу. За Голову Ради Народніх Міністрів III а д л у н. Військовий Міністр Генерального Штабу. Польовик Са́льський. Додаток до ст. 5 закону про де-які зміни і доповнення закону 21 Червня 1918 року. ІНСТРУКЦІЯ. Начальникам Військових частин, при яких засновано Військові Суди, що до переведення виборів та складання реєстрів тимчасових суддів. 1) Кожна сотня і команда вибирають закритою подачою записок двох тимчасових суддів з козаків і підстаршин своєї сотні чи команди. 2) Старшини кожного куреня чи всякої окремої частини, а також Штаба Бригади і Штаба Дивізії вибирають закритою подачою записок двох тимчасових суддів зі старшин своєї частини чи штабу. 3) Вибори суддів відбуваються щорічно в останніх днях Грудня місяця. Начальник частини, при якій істнує суд, може зарядити вибори два рази на рік, коли обраних суддів забракне до кінця року. 4) Суддею може бути обраний військовик не молодший 21 року, пісьменний і що перебуває на службі в частині, не менше як три місяці та знає українську мову. 5) Суддею не може бути обраний військовик, проти якого порушена карна справа, або якого покарано з судового присуду. 6) Реєстри обраних суддів, підписує Начальник частини що їх обрав, і надсилає до Штабів Бригади і Дивізії, де складаються загальні реєстри: в Штабі Бригади по бригаді і в Штабі дивізії по дивізії. 7) Загальних реєстрів складається два: один на козаків і підстаршин і другий на старшин. В реєстрах суддів вписується за абеткою. 8) Складені реєстри надсилає командир бригади Предсідателеві Штабового Суду, а Начальник дивізії Предсідателеві Вищого Суду. 9) Про всякого обраного судду, що вибув з частини сповіщається в штаби бригади і дивізії для відповідної помітки в реєстрові. Крім того командир бригади щоразу сповіщає штаб дивізії, кого з реєстру призначено до Штабового Суду. 10) Письма вимоги Предсідателя Суду начальник частини, при якій істнує військовий суд, призначає на два місяці з реєстру за абеткою тимчасових членів: до Вищого Військового Суду двох 8 старшин і двох козаків чи підстаршин, а до Штабового Суду одного старшину і одного козака чи підстаршини. 11) Призначені тимчасові судді виконують свої обов'язки і по двох місяцях, поки не прибудуть нові чергові судді. 12) Коли-б тимчасовий суддя занедужав і його хороба перешкоджала йому виконувати його обов'язки, то його можна замінити на низьшого судду чергового в реєстрі ще перед тим як мине двох-місячний речинець. 13) В разі вилучення судді, для участі в засіданні по тій справі призначається чергового тимчасового суддю з частини, що знаходиться в місці осідку суду. 14) При призначенчі тимчасових суддів на чальник частини може оминути чергового в реєстрі судду лише з причини його недуги, відсутності з частини, або іменовання на члена низьшого суду. Даючи до відома Председателеві Суду про призначеннях до суду тимчасових членів, разом з тим його сповіщається, з якої причини оминулось чергового в реєстрі судду. За Голову Ради Народніх Міністрів Штабу Військовий Міністр Генерального Штабу Полковник Сальський й. Ч. 11. Іменем Української Народньої Республіки Затверджую: 25-го Квітня 1920 року, Голова Директорії Петлюра. Посвідчені: Керуючий Справами Директорії М. Миронович. ПОСТАНОВА про порядок поновлення Влади Української Народньої Республіки в місцевостях України, звільнених від большевицької окупації. 1. Встановлення і поновлення Влади У. Н. Р. по всіх галузях державного життя в місцевостях України, звільнених від большевицької окупації покладається на Головного Комісара Уряду У. Н. Р., якому надається чотирьох помішників, по справах адміністративних, судових, фінансових і комунікацій. П р и м і т к а: Головний Комісар має право покладати на своїх помішників обов'язки не зв'язані з безпосереднім їх фахом. 2. В разі хворости Головним Комісара або взагалі неможливості для нього виконувати обов'язки, в такі вступає один з помішників по вибору Головного Комісара. 3. До припинення чинності цієї постанови, взагалі неможливості для нього виконувати обов'язки, в такі вступає один з помішників по вибору Головного Комісара. 4. Всі органи Державної Влади на місцях також як і місцеві самоврядування знаходяться під розпорядженнями Головного Комісара Уряду. 5. Головному Комісарові надається право відкривати діяльність всіх органів Державної Влади на місцях, покликувати до праці місцеві самоврядування, видавати накази, розпорядження та інструкції по всіх галузях державного життя, робити зміни в персональному складі всіх Установ до 4-ї класи послад включно, шляхом звільнення і призначення на посади а також переміщення з одної посади на другу, і взагалі переводити в життя все те, що буде вимагатись Державними інтересами Республіки. 6. Зміни в персональному складі Державних Установ переводяться наказами Головного Комісара а по судовому відомству—по посадах 5 та 4-ї класи лише на внесення його помішника по судовій частині до 6-ої класи включно самостійними наказами зга даного помішника Головного Комісара. П р и м і т к а: Переведені наказами Головного Комісара і його помішників зміни в персональному складі державних установ, в 6-ої до 4-ої класи посад включно, мають бути представлені на затвердження відповідним Міністрів або Ради Міністрів, залежно від класів послад. 7. Головний Комісар Уряду в своїй діяльності підлягає Ради Міністрів, який доносить про сва роспорядження періодичними докладами через Голову Ради Міністрів, і одержує від нього відповідні вказівки. 8. Головний Комісар Уряду користується правом Міністра, об'єднує діяльність окремих своїх помішників, координує їх працю з вказівками Уряду із діяльності відповідної військової Влади. Помішники Комісара користуються із прав Товариша Міністра. 9. В разі визнання Головним Комісаром Уряду діяльності кого-будь з його помішників не відповідаючої державним інтересам, Головний Комісар припиняє його урядування і, доручаючи тимчасове виконання його обов'язків іншій особі по своїм вибору, доносить про це на розпорядження Головної Ради Міністрів. 10. Головний Комісар призначається і звільняється з посади Головою Директорії У. Н. Р. по представленню Голови Ради Міністрів. Помішники Головного Комісара призначаються Головним Комісаром, згідно з внесенням Головного Комісара. 11. Головному Комісару надається право тимчасово встановити, як для себе, так і для помішників, а також у для всіх знаходящихся в їх розпорядженні технічних сил оклади утримання і розміри витрат на канделярські і інші потреби. П р и м і т к а: Оклади утримання встановлюються відповідно до класів послад, при чому оклад кожної слідуючої посади не повинен перевищувати ставки оклада попередньої посади більше, ніж на одну третину. 12. На здійснення зазначених в цій постанові завдань в розпорядження Головного Комісара його вимоги відпускаються в авансовому порядку коштів Державної Скарбниці потрібні грошові суми, як на його і помішників його утримання разом з технічними їх силами, так і на фінансування поновлених і відкриваних державних і громадських установ. 13. Порядок і способи користування асигнуваннями згідно з параграфом 12 коштами, встановлюється Головним Комісаром. 14. По осягненні покладених завдань, Головний Комісар здає подробиці відчит і справоздання Урядові Республіки. 15. На первісні видатки по переведенню життя цієї постанови асигнувати в авансовому порядку з коштів Державної Скарбниці в розпорядження Головного Комісара тридцять мільйонів гривень. 16. Постанову цю ввести в чинність з моменту затвердження. В. О. Голови Ради Народніх Міністрів Міністр Юстисії Андрій Ливцький. 7 Ч. 10. Іменем Української Народ- ньої Республіки Затверджую: 21-го Квітня 1920 року. Голова Директорії: Петлюра. Посвідчена: Керуючий спра- вами Директорії М. Маронович. Ухвалений Радою Народніх Міністрів ЗАКОН про де-які зміни і доповнення закону 21 Червня 1918 року про організацію військових судових ін- ституцій та їх компетенцію і закону 30 Травня 1918 року про підсудність в'їйськовим судам, та про скасування законів 8 Листопаду 1918 року і 6 Жовтня 1919 року. На зміну і доповнення закону 21 Червня 1918 року про організацію військових судових інституцій та їх компетенцію (Державний Вістник 1918 р. Ч. 20) подати наступне: 1. Вищі Військові Суди засновуються при ді- візіях, запасових бригадах і в загонах найважній- ших міст, а Штабові Суди при кожній бригаді. Примітка: У випадках, коли цивільне населення підлягає Військовому Судові, по- винно бути оголошено до загального відома, якому саме Судові воно підлягає. 2. Штабові і Вищі Військові суди закладаються м'ру потреби розпорядженням Військового Міні- стра через Військову Судову Управу, а до віднов- лення її через Головного Військового Прокурора, одно зі штатами, доданими до закону 21 Червня 1918 року. 3. Судна колегія Вищого Військового Суду складається з Предсідателя—особи військової судо- вої офіції та чотирьох тимчасових виборних членів: двок старшин і двох козаків чи підстаршин. 4. Судна колегія Штабового Суду складається Предсідателя—особи військової судової офіції і двок виборних тимчасових членів: одного старшини одного козака чи підстаршини. 5. Тимчасові члени призначаються на два мі- сяці. Начальником тієї частини, при якій засновано д., з реєстра з числа обраних порядком, зазначе- м в доданій до цього закону інструкції. 6. Штабовому Судові підсудні військовики до тенного командира включно і рівно поставлени з ним урядовці за всі ті військові і загально-карні очини і провини, за які в законі, чи порядком чини визначаються карі не більше як віддання дисциплінарних частин та взагалі не більше від збавлення волі, не сполученого з утратою де- них особливих прав та переваг. 7. Вищим Військовим Судам підсудні всі спра- про злочини і провини а) військовиків і б) осіб заналежних до війська, військових полонених, ці- льних осіб та мешканців окупованих ворожих ків, в зазначених в законі випадках, за винятком к справ, що в днесені до Компетенції Штабових дів. 8. При Вищих Військових Судах істнують Вій- кові Слідчі, які переводять досудні слідства по типисах, зазначених в XXIV кн. З. В. П. 1869 р. ч. 4 і в IV розділі Постанови Тимчасового Ро- ського Уряду, оголошеної в наказі Військ. Оф. 17 р. Ч. 336. 9. Догляд за діяльністю Штабових Судів на- лежить Вищим Військовим Судам і В'їйськовій Про- ратурі. 10. Перевидування (дознаніе) зг дно з 312—334 ст. XXIV б. Р. З. В. П. покладається на військо- начальство або органи військової жандармерії. вою заряджувати перевидування належить вій- ковим начальникам не нижче від командира окре частини і військовий прокуратурі. 11. Статті: 2, 3, 4, 5, 6 і 10 закону 21 Червня 18 року скасувати. 12. Посади: Товариша предсідателя Штабо- вого Суду і Військових Слідчих при тому-ж Суді скасувати. 13. В Штат Вишого Військового Суду додати трьох Військових Слідчих. 14. Статтю 1 закону 30 Травня 1918 року про підсудність в'їйськовим Судам викласти так: Вій- ськовим Судам підлягають військовики за всі зло- чини й провини, що воно заподіяли під час пере- бування їх на чинній військовій службі. Примітка: Військовиками вважаються старшини, підстаршини, козаки і військові уря- довці, які на чинній військовій службі, або які хоч і тимчасово перебувають у війську. 15. Закони: а) 8 Листопаду 1918 року—тимча- сові правила про порядок ведення у Військових Судах справ виключної підсудності, б) 8 Листо- паду 1918 року—тимчасові правила про розпоря- док обрання виборних суддів у військових судах (Державний Вістник 1918 р. Ч. 74) і в) неоголоше- ний закон 6 Жовтня 1919 року про організацію та компетенцію військових судових установ ска- сувати. 16. Закон цей перевести в життя по телеграфу. За Голову Ради Народніх Міністрів III а д л у н. Військовий Міністр Генерального Штабу Поляквиник Са́льський. Додаток до ст. 5 закону про де-які зміни і доповнення закону 21 Червня 1918 року. ІНСТРУКЦІЯ. Начальникам Військових частин, при яких засновано Військові Суди, що до переведення виборів та складання реєстрів тимчасових суддів. 1) Кожна сотня і команда вибирають закритою подачою записок двох тимчасових суддів з козаків і підстаршин своєї сотні чи команди. 2) Старшини кожного куріня чи всякої окре- мої частини, а також Штаба Бригади і Штаба Ді- візії вибирають закритою подачою записок двох тимчасових суддів зі старшин своєї частини чи штабу. 3) Вибори суддів відбуваються щорічно в ос- танніх днях Грудня місяця. Начальник частини, при якій істнує суд, може зарядити вибори два рази на рік, коли обраних суддів забракне до кінця року. 4) Суддею може бути обраний військовик не молодший 21 року, пісьменний і що перебуває на службі в частині не менше як три місяці та знає українську мову. 5) Суддею не може бути обраний військовик, проти якого порушена карна справа, або якого покарано з судовою присуду. 6) Реєстри обраних суддів, підписує Началь- ник частини що їх обрала, і надсилає до Штабів Бригади і Дивізії, де складаються загальні реєстри: в Штабі Бригади по бригаді і в Штабі дивізії по дивізії. 7) Загальний реєстр складається два: один на козаків і підстаршин і другий на "старшин. В реєстри суддів вписується за абеткою. 8) Складені реєстри надсилає командир брига- ди Предсідателеві Штабового Суду, а Начальник дивізії Предсідателеві Вищого Суду. 9) Про всякого обраного судду, що вибув з частини сповіщається в штаби бригади і дивізії для відповідної помітки в реєстрах. Крім того коман- дир бригади щоразу сповіщає штаб дивізії, кого з реєстру призначено до Штабового Суду. 10) Після вимоги Предсідателя Суду началь- ник частини, при якій істнує військовий суд, при- значає на два місяці з реєстру за абеткою тим- часових членів: до Вищого Військового Суду двох 8 старшин і двох козаків чи підстаршин, а до Шта- бового Суду одного старшину і одного козака чи підстаршину. 11) Призначені тимчасові судді виконують свої обов'язки і по двох місяцях, поки не прибудуть нові чергові судді. 12) Коли б тимчасовий суддя занедужав і його хороба перешкоджала йому виконувати його обов'язки, то його можна замінити на іншого суд- дю чергового в реєстрі ще перед тим як мине двоя-місячний речинень. 13) В разі вилучення судді, для участі в за- сіданні по тій справі призначається чергового тим- часового суддю з частини, що знаходиться в місці осідку суду. 14) При призначені тимчасових суддів на- чальник частини може оминути чергового в реєстрі суддю лише з причини його недуги, відсутності з частини, або іменовання на члена іншого суду. Даючи до відома Предсідателеві Суду про призна- ченнях до суду тимчасових членів, разом з тим його сповіщається, з якої причини оминулось чер- гового в реєстрі суддю. За Голову Ради Народніх Міністрів Ш а д л у н. Військовий Міністр Генерального Штабу Полковник С а л ь с ь к и й. Ч. 11. Іменем Української Народ- ньої Республіки Затверджую: 25-го Квітня 1920 року. Голова Директорії Петлюра. Посвідчим: Керуючий Спра- вами Директорії М. Миронович. ПОСТАНОВА про порядок поновлення Влади Української На- родньої Республіки в містечках України, звіль- нених від большевицької окупації. 1. Встановлення і поновлення Влади У. Н. Р. по всіх галузях державного життя в місцевостях України, звільнених від большевицької окупації покладається на Головного Комісара Уряду У. Н. Р., якому надається чотирьох помішників, по справах адміністративних, судових, фінансових і комунікацій. П р и м і т к а: Головний Комісар має право покладати на своїх помішників обов'язки не звязані з безпосереднім їх фахом. 2. В разі хворості Головного Комісара або взаєлі неможливости для нього виконувати обо- в'язки, в такі вступає один з помішників по ви- бору Головного Комісара. 3. До припинення чинності цеї постанови, або виключення з під її чинності роспорядженням Уряду тих чи інших місцевостей, звільнених від большевицької окупації, завдання центральних дер- жавних установ, що до цих місцевостей, здійсню- ються та переводяться в життя Головним Коміса- ром Уряду, при чому йому надається право в по- розумінні з керовниками відповідних центральних Установ використовувати в разі потреби в той чи інший спосіб технічні сили згаданих централь- них Установ. 4. Всі органи Державної Влади на місцях та- кож як і місцеві самоврядування знаходяться під роспорядженнями Головного Комісара Уряду. 5. Головному Комісарові надається право від- кривати діяльність всіх органів Державної Влади на місцях, покликувати до праці місцеві самовря- дування, видавати накази, роспорядження та інструк- ції по всіх галузях державного життя, робити зміни в церковному складі всіх Установ до 4-ї класи посади включно, шляхом звільнення і призначення на посади а також переміщення з одної посади на другу, і взагалі переводити в життя все те, що буде вимагатись Державними інтересами Респу- бліки. 6. Зміни в персональному складі Державних Установ переводяться наказами Головного Комісара, а по судовому відомству—по посадах 5 та 4-1 класи лише на внесення його помішника по судовій часті, до 6-ої класи включно самостійними наказами зга- даного помішника Головного Комісара. П р и м і т к а: Переведені наказами Го- ловного Комісара і його помішників зміни в персональному складі державних установ, від 6-ої до 4-ої класи посад включно, мають бути представлені на затвердження відповідних Міністрів або Ради Мін стрів, залежно від класів посад. 7. Головний Ком сар Уряду в своїй діяльно- сті підлягає Раді Міністрів, якій доносить про своє роспорядження періодичними докладами через Го- лову Ради Міністрів, і одержує від нього відпо- відні вказівки. 8. Головний Ком сар Уряду користується і прав Міністра, об'єднує діяльність окремих своїх помішників, координує їх працю з вказівками Уряду із діяльностью відповідної військової Влади. Помішники Комісара користуються із прав Товаришів Міністра. 9. В разі визнання Головним Ком саром Уряду, діяльности кого-будь з його помішників не відпо- відаючої державним інтересам, Головний Комісар припиняє його урядування і, доручаючи тимчасове виконання його обов'язків іншій особі по своїмому вибору, доносить про це на роспорядження Голови Ради Міністрів. 10. Головний Комісар призначається і звіль- няється з посади Головою Директорії У. Н. Р. по представленню Голового Ради Міністрів. Помішники Головного Комісара призначаються Головою Директорії по представленню Головної Ради Міністрів, згідно з внесенням Головного Ко- місара. 11. Головному Комісару надається право тим- часово встановити, як для себе, так і для поміш- ників, а також і для всіх знаходящихся в їх рос- порядженні технічних сил оклади утримання і розмір міри витрат на канцелярські і інші потреби. П р и м і т к а: Оклади утримання встано- влюються відповідно до класів посад, при чому оклад кожной слідуючої посади не потріб- винен перевищувати ставки оклада попереднє ньої посади більше, ніж на одну третину. 12. На здійснення зазначених в цій постанові завдань в роспорядження Головного Комісара но- його вимоги відпускаються в авансовому порядку з коштів Державної Скарбниці потр бні грошові суми, як на його і помішників його утримання раз- ом з технічними їх силами, так і на фінансування поновляемих і відкриваемих державних і громадсь- ких установ. 13. Порядок і способи користування асігну- ємими згідно з параграфом 12 коштами, встанов- люється Головним Комісаром. 14. По осягненні покладених завдань, Голов- ний Комісар здає подробий відчит і справоводання Урядові Республіки. 15. На первісні видатки по переведенню й життя цеї постанови асигнувати в авансовому пе- рядкові з коштів Державної Скарбниці в роспо- рядження Головного Комісара тридцять мільйон гривень. 16. Постанову цю ввести в чинність з мен- т і затвердження. В. О. Голови Ради Народних Міністрів Міністр Юстіції Андрій Ливицький. 7 Ч. 10. Іменем Української Народ- ньої Республіки Затверджую: 21-го Квітня 1920 року. Голова Директорії: Петлюра. Посвідчив: Керуючий спра- вами Директорії М. Миронович. Ухвалений Радою Народніх Міністрів З А К О Н про де-які зміни в доповнення закону 21 Червня 1918 року про організацію військових судових ін- ституцій та їх компетенцію і закону 30 Травня 1918 року про підсудність військовим судам, та про касування законів 8 Листопаду 1918 року і 6 Жовтня 1919 року. На зміну і доповнення закону 21 Червня 1918 року про організацію військових судових інституцій та їх компетенцію (Державний Вістник 1918 р. Ч. 20) одати наступне: 1. Вищі Військові Суди засновуються при ді- візіях, запасових бригадах і в загалах найважній- ших міст, а Штабові Суди при кожній бригаді. Примітка: У випадках, коли цивільне населення підлягає Військовому Судові, по- винно бути оголошено до загального відома, якому саме Судові воно підпадає. 2. Штабові і Вищі Військові суди закладаються міру потреби розпорядженням Військового Міні- стра через Військову Судову Управу, а до віднов- лення її через Головного Військового Прокурора, гідно зі штатами, доданими до закону 21 Червня 1918 року. 3. Судна колегія Вищого Військового Суду складається з Предсідателя-особи військової судо- вої офіції та чотирьох тимчасових виборних членів: двок старшин і двох козаків чи підстаршин. 4. Судна колегія Штабового Суду складається з Предсідателя-особи військової судової офіції і двок виборних тимчасових членів: одного старшини одного козака чи підстаршини. 5. Тимчасові члени призначаються на два мі- сяці Начальником тієї частини, при якій засновано суд, з реєстра з числа обраних порядком, зазначе- ним в доданій до цього закону інструкції. 6. Штабовому Судові підсудні військовики до Отенного командира включно і рівно поставлені з мим урядовці за всі ті військові і загально-карні почини і провини, за які в законі, чи порядком міни визначаються карні не більше як віддання обезпечення волі, не сполученого з утратою де- них особливих прав та переваг. 7. Вищим Військовим Судам підсудні всі справи про злочини і провини а) військовиків і б) осіб ринадлежних до війська, військових полонених, ці- льних осіб та мешканців окупованих воєрожих рай, в зазначених в законі випадках, за винятком свір, що в днесь до Компетенції Штабових судів. 8. При Вищих Військових Судах істнують Вій- ськові Слідчі, які переводять досудні слідства по Риписах, зазначених в XXIV кн. З. В. П. 1869 р. р. д. 4 і в IV розділі Постанови Тимчасового Ро- ського Уряду, оголошеной в наказі Військ. Оф. 1917 р. Ч. 336. 9. Догляд за діяльністю Штабових Судів на- лежить Вищим Військовим Судам і В йськовий Про- куратурі. 10. Перевідування (дознане) зг дно з 312—334 ст. XXIV б. Р. З. В. П. покладається на військо- ве начальство або органи військової жандармерії. Право заряджувати перевідування належить вій- ськовим начальникам не нижче від командира окре мі частини і військовий прокуратурі. 11. Статті: 2, 3, 4, 5, 6 і 10 закону 21 Червня 1918 року скасувати. 12. Посади: Товариша предсідателя Штабо- вого Суду і Військових Слідчих при тому-ж Суді скасувати. 13. В Штат Вищого Військового Суду долати трьох Військових Слідчих. 14. Статтю 1 закону 30 Травня 1918 року про підсудність в Військовим Судам викласти так: Вій- ськовим Судам підлягають військовики за всі злочини й провини, що вони заподіяли під час перебування їх на чинній військовій службі. Примітка: Військовими вважаються старшини, підстаршини, козаки і військові урядовці, які на чинній військовій службі, або які хоч и тимчасово перебувають у війську. 15. Закони: а) 8 Листопаду 1918 року—тимчасові правила про порядок «ведення у Військових Судах справ виключної підсудності, б) 8 Листопаду 1918 року—тимчасові правила про розпорядження виборних суддів у військових судах (Державний Вістник 1918 р. Ч. 74) і в) неоголошений закон 6 Жовтня 1919 року про організацію та компетенції військових судових установ скасувати. 16. Закон цей перевести в життя по телеграфу. За Голову Ради Народніх Міністрів III а д л у ч. Військовий Міністер Генерального Штабу Полковник Сальський й. Додаток до ст. 5 закону про де-які зміни і доповнення закону 21 Червня 1918 року І Н С Т Р У К Ц І Я. Начальникам Військових частин, при яких засновано Військові Суди, що до переведення виборів та складання реєстрів тимчасових суддів. 1) Кожна сотня і команда вибирають закритою подачою записок двох тимчасових суддів з козаків і підстаршин своєї сотні чи команди. 2) Старшини кожного куреня чи всякої окремої частини, а також Штаба Бригади і Штаба Дивізії вибирають закритою подачою записок двох тимчасових суддів зі старшин своєї частини чи штабу. 3) Вибори суддів відбуваються щорічно в останніх днях Грудня місяця. Начальник частини, при якій істнує суд, може зарядити вибори два рази на рік, коли обраних суддів забракне до кінця року. 4) Суддею може бути обраний військовик не молодший 21 року, письменний і що перебуває на службі в частині не менше як три місяці та знає українську мову. 5) Суддею не може бути обраний військовик, проти якого порушена карна справа, або якого покарано з судового присуду. 6) Реєстри обраних суддів, підписує Начальник частини що їх обрала, і надсилає до Штаба Бригади і Дивізії, де складаються загальні реєстри: в Штабі Бригади по бригаді і в Штабі дивізії по дивізії. 7) Загальних реєстрів складається два: один на козаків і підстаршин і другий на старшин. В реєстрі суддів вписується за абеткою. 8) Складені реєстри надсилає командир бригади Предсідателеві Штабового Суду, а Начальник дивізії Предсідателеві Вищого Суду. 9) Про всякого обраного судду, що вибув з частини сповіщається в штабі бригади і дивізії для відповідної помітки в реєстрові. Крім того командир бригади шоразу сповіщає штаб дивізії, кого з реєстру призначено до Штабового Суду. 10) Письма вимоги Предсідателя Суду начальник частини, при якій істнує військовий суд, призначаю на два місяці з реєстру за абеткою тимчасових членів: до Вищого Військового Суду двох 8 старшин і двох козаків чи підстаршин, а до Шта- бового Суду одного старшину і одного козака чи підставину. 11) Призначені тимчасові судді виконують свої обов'язки і по двох місяцях, поки не прибудуть нові чергові судді. 12) Коли-б тимчасовий суддя занедужав і його хороба перешкоджала йому виконувати його обов'язки, то його можна замінити на нішного суд- дю чергового в реєстрі ще перед тим як мине двоя-місячний речинець. 13) В разі вилучення судді, для участі в за- сіданні по тій справі призначається чергового тим- часового суддю з частини, що знаходиться в місці осідку суду. 14) При призначені тимчасових суддів на- чальник частини може оминути чергового в реєстрі суддю лише з причини його недуги, відсутності з частини, або іменовання на члена нішного суду. Даючи до відома Предсідателеві Суду про призна- ченних до суду тимчасових членів, разом з тим його сповіщається, з якої причини оминулось чер- гового в реєстрі суддю. За Голову Ради Народніх Міністрів III а л а у н. Військовий Міністр Генерального Штабу Полковник С а л ь с ь к и й. Ч. 11. Іменем Української Народ- ньої Республіки Затверджую: 25-го Квітня 1920 року. Го-ова Директорії Петлюра. Посвідчим: Керуючий Спра- вами Директорії М. Миронович. ПОСТАНОВА про порядок поновлення Влади Української На- родньої Республіки в містечевствах України, звіль- нених від большевицької окупації. 1. Встановлення і поновлення Влади У. Н. Р. по всіх галузях державного життя в місцевостях України, звільнених від большевицької окупації покладається на Головного Комісара Уряду У. Н. Р., якому надається чотирьох помішників, по справах адміністраційних, судових, фінансових і комунікації. Примітка: Головний Комісар має право покладати на своїх помішників обов'язки не звязані з безпосереднім їх фахом. 2. В разі хворости Головного Комісара або взагалі неможливості для нього виконувати обо- в'язки, в такі вступає один з помішників по ви- бору Головного Комісара. 3. До припинення чинності цієї постанови, або виключення з під її чинності розпорядженням Уряду тих чи інших місцевостей, звільнених від большевицької окупації, завдання центральних дер- жавних установ, що до цих місцевостей, здійсню- ються та переводяться в життя Головним Коміса- ром Уряду, при чому йому надається право в по- розумінні з керовниками відповідних центральних Установ використовувати в разі потреби в той чи інший спосіб технічні сили згаданих централь- них Установ. 4. Всі органи Державної Влади на місцях та- кож як і місцеві самоврядування знаходяться під розпорядженнями Головного Комісара Уряду. 5. Головному Комісарові надається право від- кривати діяльність всіх органів Державної Влади на місцях, покликувати до праці місцеві самовря- дування, видавати накази, розпорядження та інструк- ції по всіх галузях державного життя, робити зміни в персональному складі всіх Установ до 4-ї класи посад включно, шляхом звільнення і призначення на посади а також переміщення з одної посади на другу, і взагалі переводити в життя все те, що буде вимагатись Державними інтересами Респу- бліки. 6. Зміни в персональному складі Державних Установ переводяться наказами Головного Комісара, а по судовому відомству—по посадах 5 та 4-ї класи лише на внесення його помішника по судовій часті, до 6-ої класи включно самостійними наказами зга- даного помішника Головного Комісара. Примітка: Переведені наказами Го- ловного Комісара і його помішників зміни в персональному складі державних установ, від 6-ої до 4-ої класи посад включно, мають бути представлені на затвердження відповідних Міністрів або Ради Міністрів, залежно від класів посад. 7. Головний Ком'сар Уряду в своїй діяльно- сті підлягає Ради Міністрів, який доносить про свої розпорядження періодичними докладами через Го- лову Ради Міністрів, і одержує від нього відпо- відні вказівки. 8. Головний Ком'сар Уряду користується із прав Міністра, об'єднує діяльність окремих своїх помішників, координує їх працю з вказівками Уряду із діяльностью відповідної двої військової Влади. Помішники Комісара користуються із прав Товариша Міністра. 9. В разі визнання Головним Ком'саром Уряду діяльності кого-будь з його помішників не відпо- відаючою державним інтересам, Головний Комісар прининая його урядування і, доручаючи тимчасово виконання його обов'язків іншій особі по своїйому вибору, доносить про це на розпорядження Голови Ради Міністрів. 10. Головний Комісар призначається і звіль- няється з посади Головою Директорії У. Н. Р. по представленню Голови Ради Міністрів. Помішники Головного Комісара призначаються Головою Директорії по представленню Голови Ради Міністрів, згідно з внесенням Головного Ко- місара. 11. Головному Комісару надається право тим- часово встановити, як для себе, так і для поміш- ників, а також і для всіх знаходящихся в їх рос- порядженні технічних сил оклади утримання і роз- міри витрат на канделярські і ищц потреби. Примітка: Оклади утримання встано- влюються відповідно до класів посад, при чому оклад кожній слідуючої посади не по- винен перевищувати ставки оклада поперед- ньої посади більше, ніж на одну третину. 12. На здійснення зазначених в цій постанові завдань в розпорядження Головного Комісара на- його вимоги відпускаються в авансовому порядку, з коштів Державної Скарбниці потр бні грошові суми, як на його і помішників його утримання ра- зом з технічними їх силами, так і на фінансування поновляємих і відкриваємих державних і громад- ських установ. 13. Порядок і способи користування асигну- емими згідно з параграфом 12 коштами, встанов- люється Головним Комісаром. 14. По останнім покладених завдань, Голов- ний Комісар здає подробиці відчит і справоздання Урядові Республіки. 15. На первісні видатки по переведенню в життя цієї постанови асигнувати в авансовому по- рядкові з коштів Державної Скарбниці в роспо- рядження Головного Комісара трдидять мільйон гривень. 16. Постанову цю ввести в чинність з моменту її затвердження. В. О. Голови Ради Народніх Міністрів Міністр Юстіції Андрій Ливицький. 7 Ч. 10. Іменем Української Народ- ньої Республіки Затверджую: 21-го Квітня 1920 року. Голова Директорії: Петляра. Посвідчень: Керуючий справами Директорії М. Миронович. Ухвалений Радою Народніх Міністрів ЗАКОН про де-які зміни і доповнення закону 21 Червня 1918 року про організацію військових судових інституцій та їх компетенцію і закону 30 Травня 1918 року про підсудність військовим судам, та про скасування законів 8 Листопаду 1918 року і 6 Жовтня 1919 року. На зміну до доповнення закону 21 Червня 1918 року про організацію військових судових інституцій та їх компетенцію (Державний Вістник 1918 р. Ч. 20) додається наступне: 1. Вищі Військові Суди засновуються при ді- візіях, запасових бригадах і в загонах найважні- ших міст, а Штабові Суди при кожній бригаді. Примітка: У випадках, коли цивільне населення підлягає Військовому Судові, по- винно бути оголошено до загального відома, якому саме Судові воно підпадає. 2. Штабові і Вищі Військові суди закладаються міру потреби розпорядженням Військового Мін- тра через Військову Судову Управу, а до віднов- лення її через Головного Військового Прокурора, гідно зі штатами, доданими до закону 21 Червня 1918 року. 3. Судна колегія Вищого Військового Суду складається з Предсідателя—особи військової судо- вої офіції та чотирьох тимчасових виборних членів: двох старшин і двох козаків чи підстаршин. 4. Судна колегія Штабового Суду складається Предсідателя—особи військової судової офіції і двох виборних тимчасових членів: одного старшини одного козака чи підстаршини. 5. Тимчасові члени призначаються на два мі- сяці Начальником тієї частини, при якій засновано суд, з реєстра з числа обраних порядком, зазначе- ним в доданій до цього закону інструкції. 6. Штабовому Судові підсудні військовики до отенного командира включно і рівно поставлени з ними урядовці за всі ті військові і загально-карні дочини і провини, за які в законі, чи порядком заміни визначаються кари не більше як віддання до дисциплінарних частин та взагалі не більше від озабавлення вої, не сполученого з утратою де- них особливих прав та переваг. 7. Вищим Військовим Судам підсудні всі спра- ви про злочини і провини а) військовиків і б) осіб ризнальних до війська, військових полонених, ці- льних осіб та мешканців окупованих вооружих раїн, в зазначених в законі випадках, за винятком яких справ, що віднесені до Компетенції Штабових Судів. 8. При Вищих Військових Судах істнують Вій- ськові Слідчі, які переводять досудні слідства по риписках, зазначених в XXIV кн. З. В. П. 1869 р. пд. і в IV розділі Постанови Тимчасового Ро- йського Уряду, оголошеного в наказі Військ. Оф. 1917 р. ч. 336. 9. Догляд за діяльністю Штабових Судів на- жежить Вищим Військовим Судам і В'їськовий Про- куратурі. 10. Перевідування (дознане) зг дно з 312—334 ст. XXIV б. Р. З. В. П. покладається на військо- ве начальство або органи військової жандармерії. Право заряджувати перевідування належить вій- ськовим начальникам не нижче від командира окре- мої частини і військовий прокуратурі. 11. Статті: 2, 3, 4, 5, 6 і 10 закону 21 Червня 1918 року скасувати. 12. Посади: Товариша предсідателя Штабо- вого Суду і Військових Слідчих при тому-ж Суді скасувати. 13. В Штат Вищого Військового Суду додати трьох Військових Слідчих. 14. Статтю І закону 30 Травня 1918 року про підсудність в Військовим Судам викласти так: Вій- ськовим Судам підлягають військовики за всі злочини й провини, що вони заподіяли під час пере- бування їх на чинній військовий службі. Примітка: Військовиками вважаються старшини, підстаршини, козаки і військові уря- довці, які на чинній військовий службі, або які хоч і тимчасово перебувають у війську. 15. Закони: а) 8 Листопаду 1918 року—тимча- сові правила про порядок ведення у Військових Судах справ виключної підсудності, б) 8 Листо- паду 1918 року—тимчасові правила про розпоря- док обрання виборних суддів у військових судах (Державний Вістник 1918 р. Ч. 74) і в) неоголоше- ний закон 6 Жовтня 1919 року про організацію та компетенцію військових судових установ скасувати. 16. Закон цей перевести в життя по телеграфу. За Голову Ради Народніх Міністрів III а д л у и. Військовий Міністр Генерального Штабу Полковник Сальський Й. Додаток до ст. 5 закону про де-які зміни і доповнення закону 21 Червня 1918 року. І Н С Т Р У К Ц І Я Начальникам Військових частин, при яких засновано Військові Суди, що до переведення виборів та складання реєстрів тимчасових суддів. 1) Кожну сотню і команду вибирають закритою подачою записок двох тимчасових суддів з козаків і підстаршин своєї сотні чи команди. 2) Старшини кожного куреня чи всякої окре- мої частини, а також Штаба Бригади і Штаба Ді- візії вибирають закритою подачою записок двох тимчасових суддів зі старшин своєї частини чи штабу. 3) Вибори суддів відбуваються щорічно в ос- танніх днях Грудня місяця. Начальник частини, при якій істнує суд, може зарядити вибори два рази на рік, коли обраних суддів забракне до кінця року. 4) Суддею може бути обраний військовик не молодший 21 року, пісменний і що перебуває на службі в частини не менше як три місяці та знає українську мову. 5) Суддею не може бути обраний військовик, проти якого порушена карна справа, або якого покарано з судового присуда. 6) Реєстри обраних суддів, підписує Началь- ник частини що їх обрав, і надсилає до Штабів Бригади і Дівізії, де складаються загальні реєстри: в Штабі Бригади по бригаді і в Штабі дівізії по дивізії. 7) Загальних реєстрів складається два: один на козаків і підстаршин і другий на старшин. В реєстри суддів вписується за абеткою. 8) Складені реєстри надсилає командир брига- ди Предсідателеві Штабового Суду, а Начальник дівізії Предсідателеві Вищого Суду. 9) Про всякого обраного суддю, що вивбув з частини сповіщається в штаби бригади і дівізії для відповідної помітки в реєстрові. Крім того коман- дир бригади шоразу сповіщає штаб дівізії, кого з реєстру призначено до Штабового Суду. 10) Після вимоги Предсідателя Суду началь- ник частини, при якій істнує військовий суд, при- значає на два місяці з реєстру за абеткою тим- часових членів: до Вищого Військового Суду двох 8 старшин і двох козаків чи підстаршин, а до Штабового Суду одного старшину і одного козака чи підстаршину. 11) Призначені тимчасові судді виконують свої обов'язки і по двох місяцях, поки не прибудуть нові чергові судді. 12) Коли-б тимчасовий суддя занедужав і його хороба перешкоджала йому виконувати його обов'язки, то його можна замінити на низьшого суддю чергового в реєстрі ще перед тим як мине двох-місячний речинець. 13) В разі вилучення судді, для участі в засіданні по тій справі призначається чергового тимчасового суддю з частини, що знаходиться в місці осідку суду. 14) При призначенні тимчасових суддів на чальник частини може оминути чергового в реєстрі суддю лише з причини його недуги, відсутності з частини, або іменовання на члена низшого суду. Даючи до відома Предсідателеві Суду про призначення до суду тимчасових членів, разом з тим його сповіщається, з якої причини оминулось чергового в реєстрі судду. За Голову Ради Народніх Міністрів III а д л у н. Військовий Міністр Генерального Штабу Полковник С а л ь с ь к и й. Ч. 11. Іменем Української Народньої Республіки Затверджую: 25-го Квітня 1920 року, Голова Директорії Пет а ю ра. Посвідчення: Керуючий Справами Директорії М. Миронович. ПОСТАНОВА про порядок поновлення Влади Української Народньої Республіки в містечевствах України, звільняємних від большевицької окупації. 1. Встановлення і поновлення Влади У. Н. Р. по всіх галузях державного життя в місцевостях України, звільняємних від большевицької окупації покладається на Головного Комісара Уряду У. Н. Р., якому надається чотирьох помішників, по справах адміністраційних, судових, фінансових і комунікацій. П р и м і т к а: Головний Комісар має право покладати на своїх помішників обов'язки не зв'язані з безпосереднім їх фахом. 2. В разі хворості Головного Комісара або взагалі неможливости для нього виконувати обов'язки, в такі вступає один з помішників по вибору Головного Комісара. 3. До припинення чинності цієї постанови, або виключення з під її чинності розпорядженням Уряду тих чи інших місцевостей, звільнених від большевицької окупації, завдання центральних державних установ, що до цих місцевостей, здійснюються та переводяться в життя Головним Комісаром Уряду, при чому йому надається право в порозумінні з керовниками відповідних центральних Установ використовувати в разі потреби в той чи інший спосіб технічні сили згаданих центральних Установ. 4. Всі органи Державної Влади на місцях також як і місцеві самоврядування знаходяться під розпорядженнями Головного Комісара Уряду. 5. Головному Комісарові надається право відкривати діяльність всіх органів Державної Влади на місцях, покликувати до праці місцеві самоврядування, видавати накази, розпорядження та інструкції по всіх галузях державного життя, робити зміни в персональному складі всіх Установ до 4-ї класи посади включно, шляхом звільнення і призначення на посади а також переміщення з одної посади на другу, і взагалі переводити в життя все те, що буде вимагатись Державними інтересами Республіки. 6. Зміни в персональному складі Державних Установ переводяться наказами Головного Комісара, а по судовому відомству—по посадах 5 та 4-ї класи лише на внесення його помішника по судовій часті, до 6-ої класи включно самостійними наказами згаданого помішника Головного Комісара. П р и м і т к а: Переведені наказами Головного Комісара і його помішників зміни в персональному складі державних установ, від 6-ої до 4-ої класи посад включно, мають бути представлені на затвердження відповідних Міністрів або Ради Міністрів, залежно від класів посад. 7. Головний Комісар Уряду в своїй діяльності підлягає Раді Міністрів, якій доносить про своє розпорядження періодичними докладами через Голову Ради Міністрів, і одержує від нього відповідні вказівки. 8. Головний Ком'сар Уряду користується із прав Міністра, об'єднує діяльність окремих своїх помішників, координує їх працю з вказівками Уряду із діяльностю відповідної військової Влади. Помішники Головного Комісара користуються із прав Товариша Міністра. 9. В разі визнання Головним Ком'саром Уряду діяльності кого-будь з його помішників не відповідаючою державним інтересам, Головний Комісар припиняє його урядування і, доручаючи тимчасово виконання його обов'язків іншій особі по своїмому вибору, доносить про це на розпорядження Голови Ради Міністрів. 10. Головний Комісар призначається і звільняється з посади Головою Директорії У. Н. Р. по представленню Голови Ради Міністрів. Помішники Головного Комісара призначаються Головою Директорії по представленню Голови Ради Міністрів, згідно з внесенням Головного Комісара. 11. Головному Комісару надається право тимчасово встановити, як для себе, так і для помішників, а також і для всіх знаходящихся в їх розпорядженні технічних сил оклади утримання і розміри витрат на кашцелярські і інші потреби. П р и м і т к а: Оклади утримання встановлюються відповідно до класів посад, при чому оклад кожной слідуючої посади не повинен перевищувати ставки оклада попередньої посади більше, ніж на одну третину. 12. На здійснення зазначених в цій постанові завдань в розпорядження Головного Комісара надається його вимоги відпускаються в авансовому порядковому суми, як на його і помішників його утримання разом з технічними їх силами, так і на фінансування поновляємих і відкриваємих державних і громадських установ. 13. Порядок і способи користування асигнуваннями, згідно з параграфом 12 коштами, встановлюється Головним Комісаром. 14. По осягненні покладених завдань, Головний Комісар здає подробий відчит і справоводження Урядових Республіки. 15. На первісні видатки по переведенню життя цієї постанови асигнувати в авансовому порядкові з коштів Державної Скарбниці в розпорядження Головного Комісара тридцять мільйонів гривень. 16. Постанову цю ввести в чинність з моменту її затвердження. В. О. Голови Ради Народних Міністрів Міністр Юстіції Андрій Лівинський. Ч. 10. Іменем Української Народ- ньої Республіки Затверджую: 21-го Квітня 1920 року. Голова Директорії: Петлюра. Посвідчив: Керуючий спра- вами Директорії М. Миронович. Ухвалений Радою Народніх Міністрів З А К О Н про де-які зміни і доповнення закону 21 Червня 1918 року про організацію військових судових ін- ституцій та їх компетенцію і закону 30 Травня 1918 року про підсудність військовим судам, та про скасування законів 8 Листопаду 1918 року і 6 Жовтня 1919 року. На зміну і доповнення закону 21 Червня 1918 року про організацію військових судових інституцій та їх компетенцію (Державний Вістник 1918 р. Ч. 20) додати наступне: 1. Вищі Військові Суди засновуються при ді- візіях, запасових бригадах і в загалах найважливі- ших міст, а Штабові Суди при кожній бригаді. Примітка: У випадках, коли цивільне населення підлягає Військовому Судові, по- винно бути оголошено до загального відома, якому саме Судові воно підлягає. 2. Штабові і Вищі Військові суди закладаються в міру потреби розпорядженням Військового Міні- стра через Військову Судову Управу, а до віднов- лення її Головного Військового Прокурора, втілю зі штатами, доданими до закону 21 Червня 1918 року. 3. Судна колегія Вищого Військового Суду складається з Предсідателя—особи військової судо- вої офіції та чотирьох тимчасових виборних членів: двоя старшин і двох козаків чи підстаршин. 4. Судна колегія Штабового Суду складається з Предсідателя—особи військової судової офіції і двоя виборних тимчасових членів: одного старшини одного козака чи підстаршини. 5. Тимчасові члени призначаються на два мі- сяці! Начальником тієї частини, при якій засновано суд, з реєстра з числа обраних порядком, зазначе- ним в доданій до цього закону інструкції. 6. Штабовому Судові підсудні військовики до сотенного командира включно і рівно поставлені з ними урядовці за всі ті військові і загально-карні злочини і провини, за які в законі, чи порядком зазначення визнаються кари не більше як віддання до дисциплінарних частин та взагалі не більше від пов'язавлення волі, не сполученого з утратою де- яких особливих прав та переваг. 7. Вищим Військовим Судам підсудні всі спра- ви про злочини і провини а) військовиків і б) осіб приналежних до війська, військових полонених, ці- льних осіб та мешканців окупованих ворожих країв, в зазначених в законі випадках, за винятком их справ, що вднесені до Компетенції Штабових судів. 8. При Вищих Військових Судах істнують Вій- ськові Слідчі, які переводять досудні слідства по риписах, зазначених в XXIV кн. З. В. П. 1869 р. мл. 4 і в IV розділі Постанови Тимчасового Ро- ського Уряду, оголошеної в наказі Військ. Оф. 917 р. ч. 336. 9. Догляд за діяльністю Штабових Судів на- лежить Вищим Військовим Судам і В йськовій Про- куратурі. 10. Перевідування (дознане) згідно з 312—334 ст. XXIV б. Р. З. В. П. покладається на військо- ве начальство або органів військової жандармерії. Право заряджувати перевідування належить вій- ськовим начальникам не нижче вид командира окре мної частини і військовій прокуратурі. 11. Статті: 2, 3, 4, 5, 6 і 10 закону 21 Червня 1918 року скасувати. 12. Посади: Товариша предсідателя Штабо- вого Суду і Військових Слідчих при тому-ж Суді скасувати. 13. В Штат Вищого Військового Суду додати трьох Військових Слідчих. 14. Статтю I закону 30 Травня 1918 року про підсудність Військовим Судам викласти так: Вій- ськовим Судам підлягають військовики за всі зло- чини й провини, що вони заподіяли під час пере- бування їх на чинній військовій службі. Примітка: Військовиками вважаються старшини, підстаршини, козаки і військові уря- довці, які на чинній військовій службі, або які хоч і тимчасово перебувають у війську. 15. Закони: а) 8 Листопаду 1918 року—тимча- сові правила про порядок ведення у Військових Судах справ виключної підсудності, б) 8 Листо- паду 1918 року—тимчасові правила про розпоря- док обрання виборних суддів у військових судах (Державний Вістник 1918 р. Ч. 74) і в) неоголоше- ний закон 6 Жовтня 1919 року про організацію та компетенцію військових судових установ ска- сувати. 16. Закон цей перевести в життя по телеграфу. За Голову Ради Народніх Міністрів III а д л у н. Військовий Міністр Генерального Штабу Полковник Са́льський. Додаток до ст. 5 закону про де-які зміни і доповнення закону 21 Червня 1918 року. І Н С Т Р У К Ц І Я. Начальникам Військових частин, при яких засновано Військові Суди, що до переведення виборів та складання реєстрів тимчасових суддів. 1) Кожна сотня і команда вибирають закритою подачою записок двох тимчасових суддів з козаків і підстаршин своєї сотні чи команди. 2) Старшини кожного куріня чи всякої окре- мої частини, а також Штаба Бригади і Штаба Ді- візії вибирають закритою подачою записок двох тимчасових суддів зі старшин своєї частини чи штабу. 3) Вибори суддів відбуваються щорічно в ос- танніх днях Грудня місяця. Начальник частини, при якій істнує суд, може зарядити вибори два рази на рік, коли обраних суддів забракне до кінця року. 4) Суддею може бути обраний військовик не молодший 21 року, пісьменний і що перебуває на службі в частині не менше як три місяці та знає українську мову. 5) Суддею не може бути обраний військовик, проти якого порушена карна справа, або якого покарано за судового присуду. 6) Реєстри обраних суддів, підписує Началь- ник частини що їх обрала, і надсилає до Штабів Бригади і Дивізії, де складаються загальні реєстри: в Штабі Бригади по бригаді і в Штабі дівізії по дівізії. 7) Загальних реєстрів складається два: один на козаків і підстаршин і другий на старшин. В реєстрах суддів вписується за абеткою. 8) Складені реєстри надсилає командир брига- ди Предсідателеві Штабового Суду, а Начальник дивізії Предсідателеві Вищого Суду. 9) Про всякого обраного судду, що вибув з частини сповіщається в штабі бригади і дивізії для відповідної помітки в реєстрах. Крім того коман- дир бригади щоразу сповіщає штаб дівізії, кого з реєстру призначено до Штабового Суду. 10) Після вимоги Предсідателя Суду началь- ник частини, при якій істнує військовий суд, при- значає на два місяці з реєстру за абеткою тим- часових членів: до Вищого Військового Суду двох 8. старшин і двох козаків чи підстаршин, а до Шта- бового Суду одного старшину і одного козака чи підстаршину. 11) Призначені тимчасові судді виконують свої обов'язки і по двох місцях, поки не прибудуть нові чергові судді. 12) Коли-б тимчасовий суддя занедужав і його хороба перешкоджала йому виконувати його обов'язки, то його можна замінити на ниншого суд- дю чергового в реєстрі ще перед тим як мине двох-місячний реченець. 13) В разі вилучення судді, для участі в за- сіданні по тій справі призначається чергового тим- часового суддю з частини, що знаходиться в місці ослугу суду. 14) При призначенні тимчасових суддів на- чальник частини може оминути чергового в реєстрі суддю лише з причини його недуги, відсутності з частини, або іменовання на члена ниншого суду. Даючи до відома Предсідателеві Суду про призна- ченних до суду тимчасових членів, разом з тим його сповіщається, з якої причини оминулось чер- гового в реєстрі суддю. За Голову Ради Народніх Міністрів Штабу. Військовий Міністр Генерального Штабу Подковник Сальський й. Ч. 11. Іменем Української Нарад- ної Республіки Затверджую: 25-го Квітня 1920 року. Голова Директорія Петлюра. Посвідчив: Керуючий Справами Директорії М. Миронович. ПОСТАНОВА про порядок поновлення Влади Української На- родньої Республіки в містечвах України, звіль- нених від большевицької окупації. 1. Встановлення і поновлення Влади У. Н. Р. по всіх галузях державного життя в місцевостях України, звільнених від большевицької окупації покладається на Головного Комісара Уряду У. Н. Р., якому надається чотирьох помішників, по справах адміністраційних, судових, фінансових і комунікації. Примітка: Головний Комісар має право покладати на своїх помішників обов'язки не звязані з безпосереднім їх фахом. 2. В разі хворості Головного Комісара або взагалі неможливости для нього виконувати обо- в'язки, в такі вступає один з помішників по ви- бору Головного Комісара. 3. До припинення чинності цеї постанови, або виключення з під її чинності роспорядженням Уряду тих чи інших місцевостей, звільнених від большевицької окупації, завдання центральних дер- жавних установ, що до цих місцевостей, здійсню- ються та переводяться в життя Головним Коміса- ром Уряду, при чому йому надається право в по- розумінні з керовниками відповідних центральних Установ використовувати в разі потреби в той чи інший спосіб технічні сили згаданих централь- них Установ. 4. Всі органи Державної Влади на місцях та- кож як і місцеві самоврядування знаходяться під роспорядженнями Головного Комісара Уряду. 5. Головному Комісарові надається право від- кривати діяльність всіх органів Державної Влади на місцях, покликувати до праці місцеві самовря- дування, видавати накази, роспорядження та інструк- ції по всіх галузях державного життя, робити зміни в персональному складі всіх Установ до 4-ї класи посад включно, шляхом звільнення і призначення на посади а також переміщення з одної посади на другу, і взагалі переводити в життя все те, що буде вимагатись Державними інтересами Респу- бліки. 6. Зміни в персональному складі Державних Установ переводяться наказами Головного Комісара, а по судовому відомству—по посадах 5 та 4-ї класи лише на внесення його помішника по судовій часті. до 6-ої класи включно самостійними наказами зга- даного помішника Головного Комісара. Примітка: Переведені наказами Го- ловного Комісара і його помішників зміни в персональному складі державних установ, від 6-ої до 4-ої класи посад включно, мають бути представлені на затвердження відповідних Міністрів або Ради Міністрів, залежно від класів посад. 7. Головний Комісар Уряду в своїй діяльно- сті підлягає Ради Міністрів, який доносить про своє роспорядження періодичними докладами через Го- лову Ради Міністрів, і одержує в її нього відпо- відні вказівки. 8. Головний Комісар Уряду користується із прав Міністра, об'єднує діяльність окремих своїх помішників, координує їх працю з вказівками Уряду із діяльностью відповідної військової Влади. Помішники Комісара користуються із прав Товаришів Міністра. 9. В разі визнання Головним Комісаром Уряду діяльности кого-будь з його помішників не відпо- відаючою державним інтересам, Головний Комісар припиняє його урядування і, доручаючи тимчасове вииконання його обов'язків іншій особі по своїм вибору, доносить про це на роспорядження Голов- Ради Міністрів. 10. Головний Комісар призначається і звіль- няється з посади Головою Директорії У. Н. Р. пе представленню Голови Ради Міністрів. Помішники Головного Комісара призначаються Головою Директорії по представленню Голового Ради Міністрів, згідно з внесенням Головного Ко- місара. 11. Головному Комісару надається право тим часово встановити, як для себе, так і для поміш- ників, а також і для всіх знаходящихся в їх рос- порядженні технічних сил оклади утримання і роз міри витрат на канцелярські і нинш потреби. Примітка: Оклади утримання встано- влюються відповідно до класів посад, при чому оклад кожног слідуючої посади не пов- инен перевищувати ставки оклада поперед- ньої посади більше, ніж на одну третину. 12. На здійснення зазначених в цій постанові завдань в роспорядження Головного Комісара на- його вимоги відпускаються в авансовому порядков з коштів Державної Скарбниці його утримання ро- зом з технічними їх силами, так і на фінансування поновлених і відкриваемих державних і громад- ських установ. 13. Порядок і способи користування асигну- єми згідно з параграфом 12 коштами, встанов- люється Головним Комісаром. 14. По осягненні покладених завдань, Голов- ний Комісар здає подробний відчит і справоздання Урядові Республіки. 15. На персівні видатки по переведенню життя цієї постанови асигнувати в авансовому по- рядкові з коштів Державної Скарбниці в роспо- рядження Головного Комісара тридцять мільйонів гривень. 16. Постанову цю ввести в чинність з момен- ті затвердження. В. О. Голови Ради Народних Міністрів Міністр Юстиції Андрій Лівицький. Рік 1920 Закони ч. 24–25 2-ий випуск ч. 24. Іменем Української Народньої Республіки ЗАТВЕРДЖУЮ: 12. ЛИСТОПАДУ 1920 РОКУ. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. ПОСВІДЧАЮ: Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОНІХІМОВСЬКИЙ. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. До часу, коли матиме чинність в Україн- ській Народній Республіці ухвалена Народнім Представництвом повна Конституція, що визна- чить державний устрій у всіх частинах Дер- жавної діяльності та спиратиметься на поєд- нане і всеобщее зужитковання засад народного суверенітету, себто, що вся Верховна Влада Свопосередньо належить народові і виявляється через Парламент, скликаний на підставі за- гального, рівного, таємного, безпосереднього і пропорціонального виборчого права, без ріж- нини пола, національності і віри, видаватися цей закон, що визначає тимчасове Верховне Упра- влення та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. I. Верховна Влада. 1. Верховна Влада Української Народньої Республіки тимчасово організується шляхом вичезазначеного розмежування та координа- ція вищих Державних функцій поміж Ди- ректорією, Державною Народньою Радою і Ра- дою Народніх Міністрів. Склад, порядок скликання та обсяг прав Державної Народньої Ради визначає окремий закон. II. Директорія Української Народньої Республіки. 2. Директорія Української Народньої Ре- публіки в особі Голови Директорії іменем Укра- йської Народньої Республіки: а) затверджує ухвалені Державною Народ- ньою Радою закони; б) затверджує ухвалені Радою Народніх Міністрів призначення та звільнення; в) затверджує ухвалені Державною На- родньою Радою умови з іншими Державами; г) видає на пропозицію Ради Народніх Міністрів акти амнестії та помилування; д) репрезентує Українську Народню Ре- публіку перед іншими Державами, за відпові- дальністю Голови Ради Народніх Міністрів; е) покликав Голову Ради Народніх Міні- стрів та затверджує Членів Ради Народніх Ми- ністрів. 3) Директорія має окремий цивільний лист, що ухвалюється законодавчим шляхом. 4. Коли Голова Директорії не зможе ви- конувати своїх обовязків через хворобу, від'їзд та з інших причин, то його часово з ухвали Державної Народньої Ради заступає Голова Державної Народньої Ради, який виконання своїх обовязків на той час покладає на За- ступника Голови Державної Народньої Ради. До скликання Державної Народньої Ради, зазначене в § 4 заступництво Голови Дирек- торії надається Колегії, яка складається з трьох членів: Голови Ради Народніх Міністрів, По- рядкувачого в Налпинному Суді У. Н. Р. і Пред- ставника всіх політичних партій України. Цього останнього обирається в спільному засіданні представників Центральних Комітетів цих партій, по одному від кожного. Участь в обрані Члена Колегії може брати лише така партія, яка зареєстрована в законному порядкові та істнує не менш, як один рік. До складення Колегії ГОЛОВУ ДИРЕКТОРІЇ заступає Голова Ради Народніх Міністрів. Рік 1920 Закони ч. 24–25 2-й випуск III. Законодавство в Українській Народній Республіці. 5. Українська Народня Республіка управляється на точній основі законів, у відповідний спосіб виданих. 6. Законопроекти відповідних Міністерств, по ухвалі їх Радою Народніх Міністрів, подаються на розгляд Державної Народньої Ради через її Президію. 7. Внесені в Державну Народню Раду законопроекти або ухвалюються нею самою, або передаються нею на остаточне розвязання Ради Народніх Міністрів. 8. Проєкти законів, ухвалених Державною Народньою Радою або Радою Народніх Міністрів (згідно § 7) за належними підписами подаються Головою Державної Народньої Ради, разом з Головою Ради Народніх Міністрів, на затвердження Голови Директорії Української Народньої Республіки. 9. Подані на затвердження Голови Директорії Української Народньої Республіки постанови Державної Народньої Ради або Ради Народніх Міністрів, на протязі чотирнадцяти діб, або затверджуються Головою Директорії, або повертаються до Державної Канцелярії незатвердженними. Незатверджені постанови Державної Народньої Ради подаються Головою Ради Народніх Міністрів до Державної народньої Ради на новий розгляд. Постанова ухвалена нею в тій же самій редакції набирає остаточно сили закону. 10. Законопроекти, ухвалені Державною Народньою Радою або Радою Народніх Міністрів (§ 7) і затверджені Головою Директорії Української Народньої Республіки, оголошуються у Вістнику Державних Законів, за підписом Голови Ради Народніх Міністрів, відповідного міністра та Державного Секретаря. 11. Після оголошення закону в Вістнику Державних Законів, закон набирає обовязуючої для всіх силі в терміні, що зазначено в самому законі, а якщо такий термін в законі не зазначено, то з дня одержання на місцях примирника Вістника Державних Законів, де закон надруковано. В самому законі може бути зазначено, що він до оголошення переводиться в життя або по телеграфу, або через посланців. 12. Ухвалені закони оголошуються Державним Секретарем і ним же зберегаються. 13. Коли Державна Народня Рада не функціонує, Рада Народніх Міністрів в необхідних випадках може ухвалювати постанови, що вимагають для свого видання законодавчого шляху; ці постанови, після затвердження Головою Директорії та оголошення звичайним порядком, набирають силу закона (§§ 11, 12). Такі постанови поступають по за чергою на перше чергове засідання Державної Ради для затвердження. У випадку незатвердження таких постанов Державною Народньою Радою вони тратять обовязуючу силу після оголошення про це на загальних підставах (§ 11). 14. До скликання Державної Народньої Ради всі права і обовязки її покладаються на Раду Народніх Міністрів. IV. Рада Народніх Міністрів. 15. Голова Ради Народніх Міністрів формує Раду Народніх Міністрів, в склад якої входять всі Міністри або Керуючі Міністерствами та Державний Секретар, останній з правом дорадчого голосу. 16. Справи, що відносяться до Міністерств, представники яких неприсутні на засіданні Ради Народніх Міністрів, не можуть вирішуватись в тому засіданні Ради Народніх Міністрів. 17. Державний Контрольор, призначення якого провадиться порядком відповідним розгляду і затвердженню законів, не входить в склад Ради Народніх Міністрів, але запрошується на всі засідання Ради Народніх Міністрів в яких розглядається питання, зв'язане з інтересами скарбу, з правом дорадчого голосу і протесту. 18. В обсягу діяльності окремого Міністерства і належних до нього відомств тільки відповідний Міністр чи Керуючий Міністерством має право в порядку управління видавати розпорядження, вказівки та інструкції, укладати часово умови і вирішати всі справи Міністерства, за своєю особистою відповідальністю перед Радою Народніх Міністрів. 19. Рада Народніх Міністрів за діяльністю Уряду відповідає перед Державною Народньою Радою. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Андрій Лібичуквий. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Саліковський. Рік 1920 Закони ч. 24–25 2-й випуск Ч. 25. Іменем Української Народньої Республіки ЗАТВЕРДЖУЮ: 12. ЛИСТОПАДУ 1920 РОКУ. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. ПОСВІДЧУЮ: Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОНІХІМОВСЬКИЙ. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про Державну Нарадню Раду Української Народньої Республіки. I. Про Державну Народню Раду та її склад. 1. До скликання Парламенту Української Народньої Республіки Законодавча влада в Укра- їнській Народній Республіці належить Державній Народній Раді. 2. Державна Народня Рада є тимчасовий орган Народнього Представництва з компетен- цією зазначеною в IV. розділі цього закону. Членні Державної Народньої Ради заховують свої уповноваження до скликання Парламенту, але не довше одного року. Як що через рік по скликанню Державної Народньої Ради не буде можливим скликати Парламенту, то для про- довження законодавчої роботи призначуються нові вибори Членів Державної Народньої Ради на таких же умовах, що до терміну їх уповно- важень. 3. Державна Народня Рада складається з представників населення, політичних, гро- мадських, наукових, професійних, конфесійних і кооперативних організацій і установ. Порядок виборів представників і розподіл їх числа за- значається особливим законом. 4. Список Членів Державної Народньої Ради оголошується до загального відома в уря- довому часописі. 5. Члени Державної Народньої Ради є пред- ставниками громадян Української Держави. Раз обраного Члена Державної Народньої Ради не можна відкликати і в його діяльності в Дер- жавній Раді взяти якими-небудь інструкціями. 6. Мандат Члена Державної Ради тратить силу тільки в наслідок його смерті, уневаження мандату через Державну Раду, добровільного вложення мандату, або утрати виборчого права. Про стягту силі мандату Голова Державної Ради негайно повідомляє листовною Голову Ради Народніх Міністрів, а цей через Міністра Внутрішніх Справ, до чотирнадцяти днів по одержанню повідомлення оголошує в уря- довім часописі наказ про доповнюючий вибір. 7. Міністр Внутрішніх Справ в день отво- рення Державної Ради передає їй всі виборчі акти разом з внесеними протестами. II. Особисті права Членів Державної Народньої Ради. 8. Членам Державної Народньої Ради вручає Міністр Внутрішніх Справ окремі посвідчення, що уповноважують їх до вступу до Державної Ради. 9. Члени Державної Народньої Ради ко- ристуються всіма правами і виконують свої обовязки тільки особисто. За свою діяльність в Державній Народній Ради відповідають вони тільки перед самою Державною Радою. 10. Члени Державної Народньої Ради від хвилі обрання їх до складу Державної Народ- ньої Ради до часу, коли скінчаться уповаження, не виключаючи і перерви між сесіями, не підлягають переслідуванню, ані арештові без згоди Державної Народньої Ради, за ви- нятком схоплення на горячому вчинкові. В тім останнім разі належить про це до- нести негайно Голові Державної Народньої Ради і просити дозволу на дальший арешт та даліше карно-судове слідство. На жадання Державної Народньої Ради арешт мусить бути негайно знесений і карно-судове слідство що до Члена Державної Народньої Ради припинено. В випадку Голові Державної Ради. Рік 1920 Закони ч. 24—25 2-ий випуск 11. Члени Державної Народньої Ради звільняються від заклику в армію та флоту Української Народньої Республіки і не потре- бують відпусток від своїх установ для участі в праці Державної Народньої Ради. За Членами Державної Народньої Ради на весь час перебування їх в цім стані захо- вуються попередні їх посади на державній і муніципальній службі. 12. Члени Державної Народньої Ради за погляди і міркування, висловлені при вико- нанні своїх обовязків в засіданнях Державної Народньої Ради, відповідають лише перед Дер- жавною Народньою Радою. 13. Члени Державної Народньої Ради на прилюдних і неприлюдних засіданнях Державної Народньої Ради і в її Комісіях користуються правом цілком свободно висловлювати свої думки, робити внески, вносити запрошення, розпо- відати про одержані відомості і т. п. Як що Голова, або його заступник під час засідання добавить непристойність в поведінці Члена Державної Народньої Ради в допущених словах, вчинках чи жестах, що зачинають честь або саме Державної Народньої Ради, або Уставу, або громадянина, то віддає винного дисциплінарний карі, згідно з регулямном Дер- жавної Народньої Ради. Покараний в такий спосіб Член Державної Народньої Ради не може бути покараний за цією вчинки по скинченні його уповноважень. Члена Державної Ради, що в своїй про- мові, або в заяві в Державній Народній Раді, нарушив права приватної особи, може укрив- джений притягнути до карно-судової відпові- дальності. На той випадок судова влада має одержати дозвіл Державної Народньої Ради. 14. Член Державної Народньої Ради не може купувати, ані арендувати державні добра, або приймати державні роботи, або достави, не може також одержувати ніякої державної концесії. 15. Члени Державної Народньої Ради одер- жують платню і інше задоволення в розмірах, що їх визначить сама Державна Народня Рада. 16. За згодою Голови Державної Народ- ної Ради може кожен Член Ради звертатись з устним запитом до присутнього в салі Члена Уряду. III. Порядок скликання сесій та вибору Президії Державної Народньої Ради. 17. Перша сесія Державної Народньої Ради скликається Головою Директорії Української Народньої Республіки не пізніше одного мі- сяця з мента, коли увійде в чинність закон про склад Державної Народньої Ради і порядок виборів до неї. 18. Сесії Державної Народньої Ради поді- ляються на чергові і надзвичайні. Чергові сесії збираються три рази в рік, перша в терміні зазначеному в статті 17; друга 7. травня 1921 року і третя 1. жовтня того-ж року. Про місце засідання сесії оголошується в офіціальному органі за два тижні до початку сесій. Чергові сесії продовжуються два місяця. Цей термін може бути продовжений або з по- станови Державної Народньої Ради, або з ви- моги Голови Директорії, або з вимоги Ради Народних Міністрів. Надзвичайні сесії скликаються Головою Директорії або з власної ініціативи, або по- вимозі Ради Народних Міністрів, або Президії Державної Народньої Ради. Надзвичайна сесія Державної Народньої Ради розглядає ті пи- тання, що зазначені в офіційному оголошенні про скликання надзвичайної сесії. Після роз- гляду сих справ сесія закривається. 19. Перше засідання Державної Народньої Ради одкриває Голова Директорії, або з його доручення Голова Ради Народних Міністрів. відчитуючи наказ про скликання Державної Народньої Ради і покликаючи до тимчасового проводу найстаршого віком Члена Державної Народньої Ради. 20. Державна Народня Рада вибирає зноміж себе Голову та відповідне число його заступ- ників та секретарів. Всі вони творять Президію Державної Народньої Ради і виконують свої обовязки аж до вибору нової Президії. 21. Державну Народню Раду можна роз- в'язати тільки тоді, коли буде обрано Парламент Української Народньої Республіки. Тим самим наказом, що розв'язується Дер- жавна Народня Рада, скликається рівночасно Парламент на першу його сесію. Перева між розв'язанням Державної На- родньої Ради і початком першої сесії Парля- менту Української Народньої Республіки не може тривати більш одного місяця. IV. Про компетенцію Державної Народньої Ради. 22. До компетенції Державної Народньої Ради належить: а) обговорення законопроектів, що всту- пають до Державної Народньої Ради від Голови Ради Народних Міністрів; б) розроблення законопроектів, які вини- кають з власної ініціативи Державної Народ- ної Ради; в) обговорення бюджету Республіки та всіх асигнувань з Державної Скарбниці. Обра- хунок державних прибутків і видатків повинен бути внесений не пізніше початку другої сесії; г) розгляд справ про знижки та інші державні зобовязання; д) контроль діяльності Уряду шляхом: 1) інтерв'ю, 2) запитань, 3) призначення окремих парламентарних анкетних або слідчих комісій; е) розгляд відчіту Державного Контролю по виконанню бюджету попередніх років, а також по всіх прибутках і видатках з Державної Скарбниці; ж) розгляд і ствердження міжнародних умов; з) оголошення війни і заключення мир-у. 23. Тільки Державна Рада має право означувати валюту, ухвалювати емісію Дер- жавних Кредитових білетів, та державних облі- гацій порядком, визначеним в окремих законі. 24. На задання Державної Народньої Ради Голова Ради Міністрів, та інші члени Уряду Рік 1920 Закони ч. 24-25 2-ий випуск або їх представники мусять явитися в визна- чений час на засідання Державної Народньої Ради або її комісій, де і повинні бути вислухані негайно. Міністри, або визначені ними представники Уряду мають право брати участь в засіданнях Державної Народньої Ради, або її комісій і про- мовляти поза чергою. 25. Державна Народня Рада має право приймати питиці від громадян Української Народньої Республіки, приватних і державно- зареєстрованих товариств, кооперативів та кор- порацій і установ з публично-правовим харак- тером. Державна Народня Рада окремою ухвалою може передати питиці відповідним міністрам і жадати від них пояснень що до справ, до яких відносяться питиці. Міністри мусять дати жадані пояснення, або їх відмовити з поданням причин. 26. Державна Рада для найліпшого про- ведення своєї роботи утворює зі своїх членів різні комісії, може також установити окрему комісію зі своїх членів, щоб вияснити і уста- лити спірні форми певної справи. Може надати право цій комісії визнати свідків і знавців, щоб зложити свої зізнання перед комісією, а також право переслухувати під присягою, послуговуючись відповідними постановами судового постулювання. 27. Державна Народня Рада сама рішає про важність опротестовання образу членів на підставі окремого внесення своєї мандатної комісії. Член Державної Народньої Ради, що його обрання опротестовано, користується своїми правами і виконує свої обовязки до хвилі, коли Державна Рада ухвалить неважність його вибору. 28. Рада Народних Міністрів, або окремі Міністри, що їм Державна Народня Рада ви- словить недовіря, уступають з уряду. 29. Якщо Голова або Члени Ради На- родних Міністрів навмисне-або в важкої пед- балости нарушають в обсягу своєї службової діяльности основні, або інші закони, то вони відповідають перед карним Судом 30. Право обжалування належить Дер- жавній Народній Раді. Така постанова ухва- люється Державною Народньою Радою в при- сутності найменше половини всіх її членів та двома третями голосів присутніх членів. Карне поступування веде Вищий Суд Республіки. На випадок обжалування Державною На- родньою Радою, Голова або Члени Ради На- родних Міністрів, мусять негайно здержатися від дальнього виконування своїх службових справ і обовязків, як до часу, коли Вищий Суд Рес- публіки порішить цю справу. 31. В разі виправдання Судом обжало- ваної особи, вона вертає негайно до виконання своїх урядових справ і обовязків. V. Про порядок ведення справ Державної Народньої Ради. 32. Ухвали Державної Ради приймаються звичайною більшістю голосів присутніх членів. 33. Ухвалення Державною Народньою Ра- дою законопроект, Голова Державної Ради разом з Головою Ради Міністрів подав на затвер- дження на протязі 7 днів Голові Директорії. Затверджений Головою Директорії законо- проект, вертає знов до Голови Ради Народних Міністрів для оголошення через Державну Канцелярію в Вістнику Державних Законів з підписом Голови Директорії, Голови Ради Народних Міністрів і відповідного Міністра або відповідних Міністрів чи цілої Ради Міністрів і посвяченням Державного Секретаря. Перед початком тексту закону належить зазначити, що ухвалила його Державна На- родня Рада згідно з постановами відповідних артикулів. 34. На випадок відмови затвердження за- конопроекту Головою Директорії має він про- тягом 14 днів звернути законопроект Голові Ради Народних Міністрів з письменним наве- денням причин, чому його не затверджено. Голова Ради Народних Міністрів протягом дальших 7 днів відсилає незатвердженний за- конопроект Голові Державної Народньої Ради, який ставить його на денний порядок найблиз- чого засідання Державної Народньої Ради. Державна Народня Рада або приймає уваги Голови Директорії, що до потреби змін в законопроекті, тоді відсилає його до відпо- відної комісії для дальнього правильного трак- тування, або приймає запов в пілоти без змін. Прийнятий в цей спосіб законопроект Го- лова Державної Народньої Ради відсилає Го- лові Ради Народних Міністрів з метою негай- ного оголошення його в Вістнику Державних Законів. 35. Законодавчі питання, що виникають з власної ініціативи Членів Державної Народ- ньої Ради, подаються до Президії й в листовий формі за підписом не менше десяти Членів Ради. 36. Всі законопроекти, що поступають в Державну Народню Раду, по обговоренню їх, ухваляються або відхиляються нею, або напра- вляються до розроблення в комісії. 37. Інтерпеляції до Уряду або його Членів подаватися в листовній формі за підписом трьох Членів Державної Народньої Ради і передаються до її Президії, для докладу в засіданню Дер- жавної Народньої Ради та в випадках їх ухвали, передаються Раді Народних Міністрів. 38. На внесенну інтерпеляцію Уряд може відповісти негайно, або заповісти відповідь на означенний термін, або в решті відмовити в від- повідній мотивованій заяві. Державна Народня Рада на окреме вне- сення може ухвалити відцінення дискусії над відповідною Міністра на внесенну інтерпеляцію. Може вона на окреме внесення ухвалити, чи вважає відповідь Міністра задовольняючою і приймає її до відома, чи ні, або ухвалити, що переходить до дальших чергових справ з зазначенням мотивів або без їх зазначення. 39. Засідання Державної Народньої Ради відбуваються, коли на них присутні не менш як половина Членів Ради, закликаних на дацу сесію. Рік 1920 Закони ч. 24–25 2-ий випуск VI. Про прилюдність засідань Державної Народньої Ради. 40. Засідання Державної Народньої Ради є прилюдні. Засідання Державної Народньої Ради можуть бути не прилюдні на жадання Голови Державної Ради, Членів Уряду або найменше 10 Членів Державної Народньої Ради на підставі окремої ухвали, що приймається по упущенні публікою салі нарад. 41. Не можна нікого потягати до відповідальності за справоздання з прилюдного засідання Державної Народньої Ради, коли воно згідно з правдою. 42. В засіданнях комісій Державної Народньої Ради сторонні особи не допускаються; згідно з постановою більшості комісії можуть бути закликані на засідання комісій Державної Народньої Ради з правом дорадчого голосу фаховці. VII. Про внутрішній устрій Державної Народньої Ради. 43. Внутрішній устрій та розпорядок праці Державної Народньої Ради зазначаються регуляміном, який складається Державною Народньою Радою відповідно цьому закону. Вироблений Державною Народньою Радою регулямін стає обов'язуючим після оголошення його в Вістинку Державних Законів і для своєї важкості не потребує затвердження Голови Директорії. До ухвали Державною Народньою Радою свого регуляміну має силу тимчасовий регулямін, який ухвалено Радою Народних Міністрів. 44. В випадку порушення порядку Членом Державної Народньої Ради він може бути згідно з регуляміном усунений з цього засідання, або позбавлений на якийсь час права брати участь в заняттях Державної Народньої Ради лише постановою Державної Народньої Ради. 45. Закон цей вводиться в чинність з менту його опублікування. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Андрій Лібичків. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Є. Саліновський. Видав Департамент Законодавчих Справ Державної Канцелярії. ДО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. Даючи людності України необмежені права для виявлення власної ініціативи в справах господарських Міністерство Народнього Господарства в першу чергу вважає за потрібне зняти всікі приписи з внутрішнього торгy, не ставлячи жадних перешкод рухові товарів всякого роду і по всіх напрямках на землях України. Тому Міністерство Народнього Господарства в розвиток закону від 3 жовтня, року 1920 доводить до відома населення України, що з сього дня касуються всі закони, розпорядження та постанови так урядові як і громадських установ, які встановляли ті чи мінші обмеження праву вільного внутрішнього торгy за винятком законів, розпоряджень та постанов відносно предметів Державною монополізованих, а саме цукру на заводах і горінки. Тему дозволяється вільний перевезення всіх товарів по всіх напрямках на землях України і одночасно касуються всі предпізні та тверді ціни, виключаючи цін на предмети державної монополії. Разом з тим доводиться до відома населення, що ніхто не має надалі права вимагати війних посвідчень та дозволів на перевез товарів. Всі урядові та громадські установи так само як і окремі представники урядової чи громадської влади не мають права ні яким способом перешкоджати вільному руху товарів. Винні в порушенню цього будуть каратися по закону за надмужиття владою. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 51 Фонду № 4065 Пронумеровано 197 (сшо дев'яносто сім + 11608 = 313д. (дифрами і прописом) аркушів з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: парадиш; д.л/124, 126, Інші особливості документів ч.14-зразок цропору Чехословачкої Республіки ; ч.15-герб Чехословачкої республіки ч.16- штандарт президента Чехословачкої республіки; ч.17- вишки герб Чехословачкої республіки ч.18 - хоругва Чехословачкої республіки (всі зразки коло Документи із згасаючим текстом: указаний текст : д.л/145-150 .30 . 08 1990 р. Підпис 29 09 92 ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) м/ф на розворот : д.л/197.