Протоколи наради діячів місцевих органів Директорії УНР. Звернення Директорії УНР до українського народу про боротьбу з більшовиками, 04.08.1921, 5 арк.

6 1980 4 ч/п 6264 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Міністерства Розвитку і Соціального розвитку України в Харкові Фонд 1429, оп. 4, спр. 9 Канцелярія Дирекції Української народної республіки Процькови наради діячів місцевих органів Дирекції Звернення Дирекції до українського народу про боротьбу з більшовиками. 1921 р. На 5 арт ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків ОД 118с/1429 4 ОДЕХ 9 ПРОТОКОЛ -од хімради дійчів місцевих народніх самоврядувань України. Викривання було засноване 28-го Серпня 1921 року. З-го Серпня 1921 року. дійчів і няньок Петро, Секретарю ПРИДА-СЕРГІЯ Дмитрів Петро. ПРИЛУТНІ: особи що вписали свої прізвища на особливому лист- кові, який до цього долучається. Кір Ілля 10-го дає слово промовцям, що записалися на попередніх схо- динах наради - 19 Серпня. Звіт врікальських слова і докладник - д. народу з (гор) бодій к' заберав останнє слово по суперечках над його вдосконаленим убезпеченням. Зазначивши, з початку, що промовці, які вибрали слово на попередніх сходинах наради земських та міських діячів Укра- їни, не перебувавть у Тернополі, що чудовий істотної кри- тиці діяльності фракцій самоврядування в Раді Республіки, іщо фракції лиш закедалось в загальних висловах, що зона була не на всю суть свого призначення, що зона підпадала мушим впливам і не- мінка стало лінії повіділки 1 хитома між країнами політични- ми оголошених напрямками по нарейті воєна-подбали про піднесення справи всіх видалий законів про установи земського та міського самовряду- вання, д. Сородиник по нарадку розглядає ті твердження і доводить що їх не сорунтобанність. Потім перейшов до сучасного політично- ї ситуації, яка встановила дослідити справедливість для наради дійчів місцевих самоврядувань повинна домагатися скликання Ради Республіки бо воєна-це не відграла своєї ролі, як усталова що допомагала гуртуванню та скупченню всіх найбільших Українських сил на еміграції. Після цього Голова наради п. Тинянов оголошує зміст поданих всі і якому проектів резолюцій по дебатах над докладом про діяльність -алії фракцій самоврядувань в Раді Республіки. підписується В справах наради праці (голосування проектів резолюції) на першому голосуванні д. Д. Собачів, Тишківський та Павлеченко. Голоса формує висловленні промовцями поряди в таких ре- чіях: 1) чи фракція самоврядувань виконала своє призначення в Раді Республіки; 2) чи нарада обкликаве фракцію в Ради Рос- публіки чи ні; 3) чи нарада уважає потрібним домагатися скли- кання другої леріслятви Ради Республіки,чи ні. По цьому де-акі в членів наради, що подали свої проекти резолюцій Голова, забе- рать їх назад і лишається лише два проекти - д. Довженка та д. Краснопільського. І в цьому разі на раду чи не буде д. Навена по погоджуються з пропозицією голосувати розрізни- ні точки і радить голосувати по одинокі проекти резолюції ціл- ком, що дасть нараді можливість виявити своє становище до справ по підлягали дискусії. Частина промовців погоджується з думкою д. Навепи, інші ж промовці обстоюють потребу голосування по один- них внесків і між ними поперед усього внеску про оцінку діяль- ності фракції самоврядувань в Ради Республіки. Справу про спосіб голосування резолюцій Голова піддає голо- суванню наради, яка більшість ухвалює: голосувати окремі проекти резолюції в цілому. Голова оголошує з початку раз проект Краснопільського по- тім Довженка. і потім по черзі піддає їх голосуванні. Д. Кишківський заявляє, що він ніколи не здійснює свого пра- ва при голосуванні в справах принціпових, в огляду на те, що його не було обрано в склад Наміненського міського самоврядування по пиничленці, а коптовано Гамдненькою міською думою, і тому він і в цьому разі участи в голосуванні брати не буде. Резолюція Краснопільського збирає за себе пять на де- цять (15) голосів, резолюція Довженка - три на дев'ять (13) голосів; при цьому Голова од голосування укривався. 2 приводу висліду голосування д. Литвицький заявляє, що при голосуванні резолюції Краснопільського про оцінку діяльно- сті фракції самоврядувань в Раді Республіки голосувала і са- ма фракція в складі 4 дум, чому ця резолюція і набрала біль- шості і радить уважати ухваленою резолюцію Довженка, яка має більшість за себе двох голосів, вважаючи на те, що фракція са- моврядувань голосувала проте цієї резолюції і за резолюція Краснопільського. В прийду цої поради заявляється довга де- бата, в якій беруть участь як члени наради, так і члени фракції самоврядувань, які намагаються довести своє право голосувати резолюції. Д.Сірополко, з огляду на становище, яке складалося як наслі- док голосування, радить голосувати його внесок про оцінку ді- яльності фракції самоврядувань в Раді Республіки. Д.Мазепа під- держує внесок попереднього промовця і радить голосувати ухва- лену резолюцію (Краснопільського) по пунктах, як про діяльність фракції самоврядувань в Раді Республіки, так і про політичні моменти : про становище Державного центру, Ради Республіки та позицію наради в бікучих політичних справах. Голова ставить на голосуванку дві пропозиції: 1) про поновле- ня діяльності Ради Республіки і 2) про скликання нової, другої легіслативи Ради Республіки. За першу резолюцію голосує 14 душ проти 13 і І утримуються; за другу - заявляється 4 душ, І ут- римується і решта заявилося проте. Голова зачитує черговий пакт резолюції про позицію фракції в Раді Республіки. Д.Довженко дає пораду не голосувати цього пакту, тому що позиції фракції в Раді Республіки нарада не об- мірювувала, і починає критикувати позицію фракцій, при цьому виливає вислову: "фракція сирагласа з непевними політичними групами ....". Це викликає горячі протести членів фракції, які вимагають подання фактів. Д.Довженко говорить, що: На вчорашніх сходинах наради говорено про те, що фракція увійшла в д.Лівиць- ким в згоду про те ..." в цей момент д.Лівицький голосно заяв- ляє: "Це міг говорити тільки підмеч". Це репліка викликає во- лике замішання, всі разом говорять і сперечаються... Голова нарешті заспокоює зібраних і коли привертається ціл- ювий порядок д.д.Довженко і Лівицький прохають голову на- ради про записання до протоколу про цей випадек. Голова ставить на голосуванку пакт другий резолюції Красно- пільського. Неоднокі члени заявляють в своїх промовах пораду, щоби фракція не брала участь в голосуванню цього пакту, тому що тут висловлюється оцінку роботи фракції в Раді Республіки. 28 прийнявши порядку ставиться на голосуванні. При цьому знову розпочинається дебату над питанням чи має право фракція голосувати проти пропозиції, з огляду на персональну зацікавленість членів фракції в позитивному вирішенню цього питання. Питання це вирішується 13 голосами проти II в тому смислі, що фракція буде голосувати проти другий революції Краснопільського. В числі уніт 13 голосів 4 голоси подано членом фракції самоврядувань. Наслідком цього було викликати обговорення членів наради, але після вимоги останнього знову відмовилися. Підданий голосуванні другий пункт революції Краснопільського ухвалюється 16 голосами проти 12; в голосованні цього пункту майже зробили участь члени фракції самоврядувань (4 душі). При першому голосуванні удержался 5 душ і при другій - 2 душі. Другу точку обрад про вибори до Ради Республіки - одноладовий, який повинен бути обмірковуваним до чергових сходин наради, які повинно викликати після висновання невалідків голосування революції як 1. М. у Тернополі та і- в Ченстохорі. Нараду збирається в 9 годин 25 хвилин вечора. Допати до ДПЦ РКУ: революція Краснопільського... Народні ділячі місцевих народних самоврядувань України, що перебувають в Тернополі, обмірковували декларація фракції самоврядувань в Раді Республіки і сучасно політично становище державного Центру 1 визначаючи, що миє цей істнувачі парламентарного тіла України. Народній Центр Української Народньої Республіки може надалі обирати і вміщувати своє політично значення, - у ХВАЛІ В: 1) домагатися негайного позбавлення роботи Ради Республіки; 2) Представництву самоврядувань в Раді Республіки надалі оцінити дільницькі стаття на тій платформі, на якій стоїла фракція самоврядувань ще про член своєї попередньої роботи в Раді Республіки; діяльність фракції визнати правильною." Ухвалено атакуючи т.к.: Список учасників наради Земських діячів 27/VIII-194 ГДВА НАРАДИ Секретар 21 серпня 1921 року. м.Тернів. НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ Волею твоєю і настиском війська твого звільнено частину України. Очищено її від ворога, злого, що грабує, гралтує, розтрілює, палить села, нищити добро твоє. Що чужий землі твоїй. Ти зрозумів, Народи Український, що свята єсть справа твоя. Ти зрозумів, що лише з військом своїм ти переможеш ворога і тепер ти робиш героїчні зусилля: ставиш до війська синів своїх, живих його. Всім що є у тебе, волюєш на бою! І здебувале, військо рідні терени, б'є ворогів твоїх. Але ще один крізьвий бій мусиш винести ти на плачах своїх. І бу- де це останній бій. Ми запрошували мир. Вони відкинули його, бо хтят війни, хтять крові, хтять тього поневолення. Так дай же їм війну. Стань, як один, на захист Батьківщини і виконай босоту засяжений зем лі рідної... Ми Правительство Української Народньої Республіки і представники армій з ГОЛОВНИМ ОТМАНОМ НЕ ВІДРОЮ на чолі кличем тебе до бою цього. Бо настала рішуча хвиля. Більшовики готуються до бою, купчатъ війська. Готуйся і ти, Народе Український. Не вір, що розбите військо твоє. Не роблять більшовики Ні, на чолі з твоїм ОТМАНОМ НЕ ВІДРОЮ, іде вони вперед на твої визволення. Несе тобі лад і спокій, несе озвичений в боях блакитно-жовтий прапор, на якому гордо світять слова: „За волю за Україну". Лиш рідна Влада на землі Українській дасть люду щастя і доля Всі коли розумієш це і радо зустрічаєш військо українськи. Жидівське населення відпукнулось на дозвіл вільного торг у енергійно взялось за налагодження торгівлі, знищеної більшовиками. З-за кордону вже йдуть вагони краму, соли, нафти. Там засновані торговельні товариства для торгівлі з нами, багати- ми збіжжям, цукром. Держави Європи нарешті зрозуміли нас і стали на шлях, навязан- ня з нами політичних, торговельних зносин. Дать нам засоби для дальшої боротьби. Во ворог наш, це ворог цілого світу; який несе всьому живому за- гибель, смерть. Де були щасливі села, де біліли церкви веселі з хрестами золоти- ми, де мирний селянин добував свій хліб позаякденний, де люди смія- лись, де радість була – там більшовик зробив руїну, плач і стогін. Скиньмо ж в останню нещастя наше. Кеньмось на ворога, вижжемо його з землі нашої, святою кров'ю си- нів її політом і почнем нове життя своє, як ти бажаєш, Народе Укра- їнський. В найскорішому часі буде оголошено Народне Представництво. Воно скаже своє слово і утворить зіття, коли всяк буде відчувати, що він господарь в своїй хаті, що там його воля, його права. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН НЕМІЦЬКА, Правительство і військо України звер- таються до люду України, що стогін під ярмо чужинським і голосно кличуть до бор. В єдинанні сила і перемога. В імені твоєму Народе Український, ми вимагаєм від усіх Громадян землі нашої повного послуху. Твердою буде десниця наша для тих, хто стане на перешкоді в останній боротьбі твоєї кривавій, хто не допомагатиме армії в святій справі визволення Батьківщини. Хто не з нами, той проти нас. Хто ж проти нас в святому ділі, най загине. Вперед і хай нам Бог поможе. НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ Волею твоєю і натиском війська твого звільнено частину України. Очищено її від ворога злого, що грабує, гвалтує, рострілює, палить села, нищити добро твоє. Що чужий землі твоїй. Ти зречумів, Народе Український, що свята есть справа твоя. Ти зрозумів, що лише в військовом своїм ти переконався ворога і тепер ти робиш героїчні зусилля: ставиш до війська синів своїх, всім що є у тебе допомагаєш йому і живий його. І здобуває військо рідні терени, б'є ворогів твоїх. Але ще один кривавий бій мусим винести ти на плечах своїх. І буде це останній бій. Ми запропонували більшовикам мир. Вони відкинули його, бо хтять війни, хтать крози, хтать твого поневолення. Так дай же їм війну. Стань, як один, на захист Батьківщини і викинь босоту за межі землі рідної. Ми, Головний ОГАМАН Української Народньої Республіки, Правительство і Вождь Війська Українського кличемо тебе до бою цього. Во настала рішуча хвиля. Більшовики готуються до бою, купчатъ війська. Ротуйся і ти, Народе Український. Не вір, що розбитє військо твоє. Ні, не розбите воно, а збільшене і сильне духом йде вперед на твоє визволення. Несе тобі лад і спокій, несе освячений в боях блакитно-жовтий прапор, на якому гордо світять слова: За волю святую, за землю народню, за Україну Велику". Лип рідна Влада на землі Українській дасть ладу щастя і долю. Весь люд Український розуміє це і радо зустрічає рідне військо своє. Жидівське населення широко вітає Українську Владу і, відгукнувшись на дозвіл вільного торгy, енергійно взялось за налагодження торгівлі, знищеної більшо-виками. З-за кордону все йдуть вагони краму, соли, нафти Там засновані торговельні товариства для торгівлі з нами, багатими збіжжям, цукром. Держави Європи нарешті зрозуміли нас і становлять ся на шлях називання з нами політичних, торговельних зносин. Бо ворог нам, це ворог цілого світу, який несе всьому живому загибель, смерть. Де були щасливі села, де біліли церкви веселі з хрестами золотими, де мирний селянин добував свій хліб повсякденний, де велике місто життям кипіло - там більшовик зробив пустельу, руйну, залишив за собою плак, стогін. Скиньмо в останнє нещастя наше. Киньмося на ворога, виженьмо його з землі нашої, святую кров'ю синів її политою і почнем нове життя своє, як ти бажаєш Народе Український. В найскорішому часі буде скликано Народне Пред- ставництво / Народня Рада /. Воно скаже своє слово і утворить життя, коли всяк буде відчувати, що він господарь в своїй хаті, що там його воля, його права . Ми, ГОЛОВНИЙ ОТАМАН, Правительство і військо України звертаємось до людей, що стогне під ярмом чужинським і годовоно кличемо до бою. В єдинній сила й перемога . В імені твоєму, Народе Український, ми вимагаєм від усіх громадян землі нашої повного послуху. Твердою буде десниця наша для тих, хто стане на перешкоді в останній боротьбі твоєї криваві, хто не допомогатиме армії в святій справі визволення Батьківщини . Хто не з нами , той проти нас. Хто ж проти нас в святому ділі, най загине : Вперед і хай нам Бог поможе. - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МБС УРСР м. Харків в цій справі № 9, ар 1429, ст. 4 18 Октября м-ця 1968 р Арх. Тех. Робітник ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МБС УРСР м. Харків ПРОВЕРЕНО 3.15 1968 р. (Посада, підпис) Центральний державний архів Жовтневої революції і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 20.03.84 Відділення Мет +1156 = 9арм 08.04.91 24.10.96 27.10.96 Бони Центральний державний архів зовнішньої політики України 05.10.00 Дата УНІТ 7-94 ВИНИСТЕННЯ на місце видачі копія на 24, 68 звітній даних укладання 29.12.00 Дата Перевірено Дов Центральний державний архів звнішньої політики України ПЕРЕВІРЕННО Дата 21.01.05 Підпис Центральний державний архів звнішньої політики України ПЕРЕВІРЕННО Дата 23.01.05 Підпис ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 9 Фонду № 1428 Пронумеровано 5 (пленка) + 438 = 9 аркушів (дифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошур, газет: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: «12» січня 2009 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) « » р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | видачі | Під час повернення | | видачі | Під час повернення | |---|---|---|---|---| | підпис, дата | підпис, дата | | підпис, дата | підпис, дата | міроприєм. о/скану 12. 01. 2007 р. ВІДМІТКИ РЕГІСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: | |---|---|---| | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | реалізація (Дата) (Підпис) | | | | 16.03. СВ 9587 |