Листи Головнокомандувача повстанськими силами Київщини І. Струка, Командувача Південною групою, Отамана Запорізької Січі до Уряду УНР про перехід військ через територію Польщі та Румунію, організацію диверсійних актів на території окупованої України тощо.Лист Головного Отамана військ УНР С. Петлюри [Головному вождю Польської армії Ю. Пілсудському] про наслідки Ризьких умов для Польщі та України, 14.05.1919-28.10.1921, 16 арк.

Канцелярія "Директорії" Української народної республіки ДЕЛО № Лицевання з командуючим складом п'ятиморівської армії і конгревамцями бандами про перехід військ через Батьку та Рушунню на організацію дібейних актів на терені Радянської України. Начато 1919 г. Окончено 1921 г. Арт. 910-42 Цена 20 коп.; ПЕЧАТНИК- с Харьков ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої революції і радянського будівництва в Україні, м. Харків 148с/ 1929 4 час 9 У. Н. Р. Головнокомандувачі Повстанських Силами Київщини Взяток Укр. Полковник Ілля Струк "28" Ноября 1943 року, Се ..ЗНФ.. При Д. Ценірові. Дуже таємно! До Високого Уряду Української Національної Республіки! Світлий Уряде! Сьогодня, від'їзжаючи до тих людей, що це не кида- ли зброї в боротьбі за свою Державу, що кожний хвилин живляться смертю у віці і боролися за кинуті своїм Укря- дом гасла Української Національної Республіки - я ко- гу, як удовноважений Народу, - довели до відома Світ- лого Уряду ті бажання й вимоги народні, які країне невдовзі і маючи дуже велике значення в умовий боротьб сі Світлий Уряде! Я переконано, як Головнокомандувач Повстан- ських Силами Київщини, що Народ мі розум не відмовив зброї з своїх рук, як національність і людина паризька, отрим сиберджую, що умовами паризьканської боротьби на Україні зараз масивники змінилися, що в сучасний момент "х необхідно було би кардинально досліджати і пе- ревірити, та внесити поправки Згідно з вимогами часу. Що до сьогоднішнього військових завдань, то на жаль, я не можу їх інший викласти, а збираюся під зробити кра- щому вищому командуванню, яке відзновилося, хоча й не одріційльно - переводити зі мною переговори, по неделям, і глибоко обранськими моє резьб людьми. Ознак, маючи змогу сьогодні поділитися з Висо- ким нашим Урядом і обмінюватися думками, я першими своїм довгим передаю щирі привіт від своєї загону, під благословення від Українського Народу, сплащую- чого під землю вою. Що-ж кіркалийся Нарадник вимог від нашої Державного Центру, що я удовноважений і як від своє загону так і вищих загонів полягають на слідуючих миток: 1. Допомога сім'ям забитих Ойламанів, Сморшків на Кодаків; 2. Задоволення Смаришин та Кодаків відгулу; 3. Нагороди для повстанців; 4. Оцінка праці і підвищення в ранзі керовим 158 мвсіань; 5. Покарання зрадників УНР (пов'язаних учасні і нікого не роблять); 6. Організація передовиків Уряду при повстанських загонах і кавіаки. 7. Видати Наказа про цього і обов'язки повстанських отаманів. Подалися реєстрації оголошень, щоб ми виняли, високий Уряде, надіюся, що тільки щодні буде видана штудія нашого Уряду про борців за Україну, яку на Знак за Надання не було видно, Коли поставляться на першу зазначеної пидан- ня, а додам ще до - кількох врідмінник Полковник Стари м. Тарків, 29.V.1946. У. Н. Р. Голова Директорії і Головний Отаман Військ Української Народньої Республіки "в" листопаду 1920 року. Ч. Ставка. Т. Коменданте, Сердечно дякую все за сиве привіту та високої озіянні для Української армії. Та роя, яка спадять на неї така Риженко трахтаю, є дуже оголошаного. Вона мене хвилює гріч і нелюбов. Головним чином через те, що я не маю набів до рушниць в чалений київськи. Перше, з- тим я хорів би дубає Звернулиб, це - справа при небої. Коли Ци має їх - переступні міні. Друге. Я велю послу з Кімегині погаря преговори про купівлю гам рушничних набів. Хочу просим вас, аби Вам Уряд не є лишив перепон в справі перетранспортировання їх через Польщу. Вродяє, як би буде тигар цього міра, українське військо буде провадити біг Збільшниками. За останнє на лінії р. Буг. Впав орензину, бус єдиний виход із Становища, утвореного Риженким трахтаюм, деякі пак тіл котрого для мене є невродумілий та , певно, й ждив мене одно, бо міні здається ; що і Знаки міжнародного права не все в рому трахаті Звілнури та повеншкім лю му. Едине, що для мене деним є піля огайомлення з цим вибором дипломатичної мудрості, це те, що я залишаю соб один і що Україні прийдеться провадити д- же ризиковану боротьбу на оаз у Європі, яка в Позі Пілара буде дивиряб "на схід". Кодяк кажу про самірність української армії, то се через те, що Украї ль не беру на серію, гадаючи, що він дого не втра... мався, а беретник вік реальна сила, є неповна, жеб- ма. Одночасно з цим ніколи не були таких сприйня- ми обставини боротьби збивчовиками, бо насправді ук- раїнське населення є рівноправно-державним і акроним: будуть вже на мобілізацію, годують армію, допомагають їй, бо хочуть ладу, спокою, порядку. А би, в інтересах Кобеця і України, хорібні, аби Заплиня мус було спокійне і ор- ганізоване. Його раким і буде, коли Вати високові виділи, п. Комендантс, не будуть руйнувати мої праці, як були вони переподібні в миру моїм урядом. Вони-Вати виділи, Забирають хліб, пухор-безпечно; рекрутируються у селян з більма, худобу, розворотою фандарські почерку м Українки і в Сталі поводять себе в рой спосіб, що ідея польсько-українського порозуміння провокується, а деборганізація та деворієнтація української молодості, мат великий грунт під ногами. Отож, третє прохання. Заким би дозволе звернутись, було б прохання про Заряджен- на мір припинити свавільство таєри виїхових на Індики перебування. Населення, багато такі дивця та на своїй шкоді їх видрувань убивають в них симптоми повернення полськів на Україну і нових окупаційних кроків з їх боку. Тим більше воно має право підебати думки, які ведуть на увагу, що деякі командирі таєри кають українську кабінетну владу, розганяють її, допускаються при рому обравшись та недопущених лайкових слів на адресу УНР і всього Українського. Мін., п. Комендантс, великих Зуємб Книжук Женоконвара ртбуркачі страєри і бойову вразливість як упомянувся так і висока, представники яких нарікань на те, що були любиві, коли українці попередні були польськими, то і насики запобігали у українців, а як потрібна ряка пропала, то поляки дозволяють собі регі та вчинки які а ніж не вагуються з недавнім дружним співзі- манням. З огляду на те, що поводження польських товаришів в Острозькому, Казановському, Валентинському та інших вуках Полісся дає майстерне насилля думки про окупаційні наміри щодо цих місцевостей, то в підкрес- лив би подвійну потребу уникати такого поводження. Населення ніколи з ракого думкою не потрібувало. В знанні п. Комендант, що справи, вимагаючи пологоджен- ня, а дуже складні. Але, сім'я Дергавих інтересів і майбутнього так Польщі як України всім їх треба по- ланкувати. Сильно Україна нічто не вірне а гнити з цього - дружино, справді по державному магно, мине при умові лотами її національно-державних прав. Я не багу, приміром, щоб ті предки жалування- польською стороною при Заключенні умова про повернення власності і надано, що умову під треба Нелайно перелянути, скорегувавши її в спечіб на- рівень обитиних об'єктів. Свої обов'язки Україна не зможе і надалі виконувати - і га четко - але сильно принеслиши її до цього, коригуючи нинішні становища, не можна. Поранте вище подавач додатково видума дає мін. право, п. Комендант, Ваше цурие і мудре відношення до інтересів України, яку би хотіли би багати дружнього до Польщі. А так само хочу щобо: Вправді Рим- ський трактакт надшербив в свободному широкий промаденських крузів що, але я думаю, що в жодн- тому таєї обставини прилучує зробити ревізію Риве- ських цукр. а разом з тим погравляє на порядок дня і співділення полтавсько-українська. В рік складних та різних умовинах, серед яких до вгодини мін нан працювати, а порахунку силу потер- пато в певшері самої справи і в річ Симонії, Онуфр., т. Комендантє, має до цеї справи. З правдивим привітом 8/ХІ. 1920року. Мейснер Румынскому правительству. Рапорт. И, генерал-лейтенант Зелинский, командир III-го корпуса, который входит в состав Южной Украинской Армии с двумя еще Запорожским корпусом, выехал во главе миссии, послан- ной к румынскому правительству с полномочиями от названной Армии для переговоров с целью разрешения нижеследующих вопросов: I. Южная Украинская Армия ведет бой с армией большевиков на фронте станций Свободка - Бирдзун - Раздельная. Противник наступает с севера от станции Павли- ка, Козыма, а с юго-востока от Валты направляет банды литовских большевиков. 4-го Апреля французский войска и добровольческий отряд, занимавшие Одессу, начали эвакуацию в Румы- нию, скинув свои застав на линии желтой дороги Одесса - Раздельная и передали 2. Одессу в руки мест- ных большевиков. С этого момента южная украинская Армия постав- лена в критическое положение, так как ее моменты были нанесен фронт удар в тыл. Вывали поэтому неотложной необходимости для южной украинской армии повернуть свои силы в один, сильнейшем безопасном направлении на запад п.е. на Румынию и немедленно начать эвакуацию обоих отрядов с продовольствием, боевыми припасами, с больными и ранеными на Тирасполь и Бендеры. Прошу на эту операцию немедленного разрешения Рум- ынского Правительства. 2. Так як жінка Української Армії відбрана від Світряної Армії та від своєї правителства, котрого по слуханнях, що у зв'язку з розривом Душанського Правительства на пропуск Женеви Армія се майже всіма запасами перед відправленим Великою в Галицію на приєднання з Світряної Української Армією для боротьби проти большевиків на тих фронтах. 3. Для виконання деталей виполнення пропозицій евакуації, а в слуханні прийняття рішення Душанського правителства, дійсновати своїми воїнами в контакт з українськими на українсько-румунському між-западному фронту проти боротьби мільчевиків, а стягти необхідним приблизно нових масив як можна скоріше в Бухаресті, на чого прошу соціальну допомогу розпорядження. Потріба необхідна для евакуації жінки Армії маємо особисте. О слуханні отримання відповідь на ваше звернення про просить про розриви на медичних протид мого миссії в Стамбулів. О заключенні докладаю, що жінка української Армії не погоджувалася французькому Командуванню в Одесі і ніяких собствених операцій тоді команди генерала Ансельма не була. Української Армії Генерал-лейтенант Земчевський В.Р. 720 Апріль 1919 року. В. Клишков. С. Бендеры 14 Апреля 1919 года. № 14 Генерал Шеревскому Константину, командиру сектора в Бендерах, согласную генералу Зелинскому, натолкнувшемуся на чудной упрямый фронт. В ответ на Ваше последнее предложение и новое письмо посылаю Вам копию приказа № 312 Слободской Квартыри Генерала новой Штаба. Я прошу Вас согласиться, нас побудждают незамедленно, принимаясь за Вы предложение Вуличского Пра, выделения. Далее соглашение должно быть написано по французски и по русски и содержать все пункты, чьи- руемый приказом, которого следует. Паслт Вашего ответа в Сумочное Правительство утвер- дить условий входа в нашу страну. Начальник сектора в Бендеры, генерал Шеревский. Копія приказа № 312 от Слободной Волостной Квартыри. 1) Полковник Мугали докосил, что Генерал Зелинский предлагает, чтобы украинские войска были приставлены у нас и отправлены разоружениям маленьких групп банд в Украине через север Бессарабии. 2) Предложение может быть принято на следующих условиях: А) украинский войска будут снабжены необходимыми при- пасами в течение всего проходящей через нашу территорию, В) разоружение будет произведено немедленно этот перес хода через Днестр. С А) Прицерки и солдаты будут направлены в Украину, сколь- ких именно людей 1. Хобин. 3) В Перевозке через Хотин начинается немедленно. 4) В течение перевозки офицеры и солдаты - украинские Армии не имеют права правда покидать перевоза или их побуде. 5) Все вышедшие будут сотрудничеством Сумочного спряжений 6) Перевозка из Бендер в Хотин будет производиться в украинских подъездах. 7) Всё побуды с материальными и оружием будут переданы дати под квитанцию Вуличского власть. Сумочное Государство принимает на себя всю ответственность в случае поведения этого имущества, включая непредвиденные обстоятельства (бог майор) и т. д. битва с боекивками, птицам, дзю. 3) Если эти условия будут приняты, I корпус будет снят фронт должен прибыть следующий распоряжений: А) Ни один офицер и солдат в Бессарабии не могут оставаться. А) Вооружение этих единиц и их проход на левый берег (воспитанный) Днестра под Копытом должен быть понят каким- либо в одну неделю. [Заметка: Лей уступ Румынии самовольно зачинил так, что занялся вооружение "Ниддани забрать" дру", паром и т.д.) давали слово "разоружение" и шли способом задержания себя ве- ликую массу бывших русских войск и прочего материала. - О.Маковец] С) Приказ более совершенный Дзюнг издан во время продолжения указанных операций. 2) Десятая дивизия концентрируется штаб-квартирами войск в Бендеры или Хотине. По приказанию Начальника Штаба Армии, командира Армии, сказал Карлуса (Джанка) - (Подпись) Крэзан. С подписанными обрки: Начальник оперативного отдела: Лейтенант Закабадзе. Березовиц с французского Желинский Ольгир. 14. Апрель 1919 года - К-3. 2. Пирасполь Обрки: секретарь штаба: Бунитевия. Конадующему Свидетелю фронта. Препровождаю настоящий угодный, прошу дать свое заключение пятие. Со своей стороны эти условия я считаю приемлемыми, принятые во внимание положение Армии, ослабляющееся сегодняшние обстоятельства и благо фланга со стороны г. Плоское к Зиттеру, управляющим отрезками наших подъездов с имуществом и войска от единственного возмозжного даровых путей огнестрельных через мосты у г. Бендеры, которые будут взорван Румынией, как только отряд большевиков к нему начнет подходить. Кроме того считаю вынужденными согласиться на пред- лагаемый условий, чтобы получить возможность вести медленное транспортировку скопившихся на линии Куперган - Пирасполь итогических сил поддержки с имуществом. Предоставляю миссия Украинской Южной Армии. Командир 14 Корпуса Генерал-Майор Желинский. 14 Апрель 1919 г. 22 час. - мин. г. Бендеры. КОМАНДУЮЧИЙ ПІВДЕНОЇ ГРУПОЮ Року 1921 листоп 5 Маючи на увазі політичну ситуацію останнього часу, свій персонал в Румунії ми укорочуємо до мінімума. На сей час аб- солютно не бажано, щоб п.п. Степаненко або Шереметевський повернулись до Кишинева. Командуючий Групою Генерал-Хорунжий Начальник Цівільного Керування У. Н. Р. Націльник Сивілного Працівника Південної Групи "Листопад 22" дня 1921 г. Зовсім Таємно. ДО ПАНА МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ. Копія П.ГОЛОВІ РАДИ МІНІСТРІВ. 5-го Листопаду б/р.під Ч..I/т.подано рапор- та Командувачим Групою про неможливість приїзду до Кишиніва пп.Степаненка й Шереметьєвського. Причина слідуюча: а/ стало відомо з неофіційних джерел, що проти цих осіб будуть Румунським Коман- дуванням вжити репресії; б/ одержані були заяви від декількох Українських підданих /заяви в при- сутності свідків/, що при видачі пасів, за час пе- ребування Консула Шереметьєвського і Секретаря Консула Степаненка, останнім брались по за консу- ским податком "за хлопоти": 100 лейв консульт. податку + 100 лейв за хлопоти, це дало тему місцев. газеті "Новое Слово", яка виступила зі статтею яку завдяки заяви місцевих громадян про такі побо- ри, не можна було спростувати, не викликаючи з бо- ку газети конкретних вказівок, а тим самим самим унеможлививши стан Українського Представництва в Румунії. в/ широка общительность Степаненка, його щоденні побачення "дбовия" у всіх місцевих кафе виявляло конспірацію організації в невеликому Кишиніві й викликало з боку Румунської влади репресії проти організацій і ультимативну вимогу негайного від- 'язду Степаненка /в 24 години/ і неможливість в цей час перебування Шереметьєвського, який персо- нальної урядово був з ним звязаний; '/образи, які були нанесені представниками Польського Команду- вання на Бесарабщині п.Степаненком, який офіційно звертався й вимагав негайного від'язду Степаненка аби не вжити "рішучих заходів" перед Румунським Командуванням відносно Української організації, до якої при личав себе і цей пан. д/ широке офіційнування свого офіційного положення, роздана своїх візитовок з великими титулами. Степаненко прибув знову і з першого ж дня на моє помешкання, яке для широкої публіки єсть невідоме,- посипались "візітери"-різні біржевики і просто "ліде з Одеси" з запитанням про Степаненка, чекаю, що і Польський Представник, коли довідається, то виступе з новою вимогою, але боюсь що уже в іншій формі. Поки ж що Військове Міністерство категорично заборонено відкриття в Кишиніві Українського офіційного Представництва. Беручи все це на увагу, а також ту надзвичайну ситуацію яка тут складалась по відношенню до нашої справи після нот больщовиків, Тираспільських подій, та галдиння по кавярням, перебування тут в цей час п. Степаненка, а також приїзд до зміни ситуації. Шереметьєвського абсолютно шкідливе і неможливе для офіційного Консула і тому маю нині ж запропонувати п. Степаненкові негайно виїхати з Кишиніва. До ж до приїзду п. Шереметьєвського, яко Консула, то я своєчасно повідомлю про зміну ситуації. Начальник Цивільного Керування Південної Групи Начальник Загального Відділу до Пана Товта Разу Лінісцеря У.М.Р. 8 Маю честь звістити до Вашого вчення, що мною розміщено до ведення експонативної роботи по аграрній охороні "Перемога" та "Курганний" охорони Польковника Новбурга. Послуговник Новбург стягнув неодмінної послуговника з урядом, який справжньою, керувався поволеною його чоловіком. І всі двоє розуміли інтереси інституцій для вигорання охорони та розвідки народних робот, а також Статуту охорони. Зверненням публічною згадки будуть надіслані до Лінісцеря. Народний Курган Курганськ Тито, Урій Абрамов 29.XI.21. U.N.R. Načalnyk Civilnoho Upravlinnja Pivdennoji Hrupy "Листом 24" dnja 1921 g. N Зовсім таємно. ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Копія Начальнику Цивільного Керування П.П.ШТАБУ ГОЛОВІ РАДИ МІНІСТРІВ. З Німцями Колонистами України установлені найкращі стосунки. При дорученому мені Керуванні, як я мав за честь докладати уже від 23/X за 4.90, обраний представник Німців-Колонистів Д-р.Флеммер. Все Німецьке населення зобов'язується п'яти разом з нами й дати свою молодь в гарнізони для міст: 1/2 - українців 1/2 -німців. Заходи добровольців, які мали базуватися на німцях таким чином остаточно анульовані. Крім того, йдучи активно, німці, бачучи наш тяжке фінансове становище й персонально познайомившись з провідниками руху на Півдні, ухвалили допомогти матеріально, асигнувавши на перший час 1 мільйон лейв, а далі по мірі потреби, поставивши умови, які до цього додаються. Ця справа єсть актуальна і на протязі 4-5 днів буде остаточно розв'язана. Взагалі ця частина населення ставиться до справи серйозно; били, правда, деякі моменти останні призначення , які виявляли справу з боку необачності, але наш Уряд по власній ініціативі ліквідував такі точки і це дуже добре вплинуло на створіння певної опини й викликало з боку Німців повне довірря до Правительства У.Н.Р. Начальник Цивільного Керування Південної Групи Начальник Загального Відділу У.Н.Р. Стаман Запоріжької Січі "19" Травня 1919 року. ч...... м. Заліщики. До П. Наказного Остамана Військ Українських. З нового року "Січь" в невеликої кількості каза- ків, а з березня в Купі, з-рештою загону Коренка не по- хитно, щоденно бидалася з большиками. Тилу жадного не було. Без оддгу, без чобіт, не маючи підтримання з боку керування Фронтом, навпаки під час наличності провекування "Січі" екремними особами россійського напрямку і складки, ця кої- -як скупчена частина честно тримала ділянку фронту з без- перервними бійками від Катеринославу до ст. Роздільнеї. Далеко спереду бився Запоріжський Корпус. Большицьке ке- рування марче в складі своємму россійських старшин Ге- нерального Штабу цілком розумно з військового боку надії- слало велику кількість орігаторів постачаних несбмежними коштами з метом повстання в тилу Східного Фронту і таким чином відрізати його від осередку. "Січь" виключно агідне вла- сної ініціативи захошила і тримала до останньої крайності залізнични вузли Балти і Слобідки рятуючи тил фронту. Вій- під Балтою продожувався більш трех доб. В поломи пожеж оточена з усіх боків тисячними бандами."Січь" уперто трима- лась, розбила большиків до - центу іперехедні до наступу вибила їх з Ананьєва. Такий, як не гірший випадок був і на станції Слобідка. Всім тисяч большиків під проведарством Кірші і Д"лялища повели наступ на Слобідку, перерізавчи від етуп Запоріжському Корпусу на Біраулду. Рятуику не було кад- ного, з переду, з боків сзаду був ворог, який не знав, по таке жаль. 18-го Верезню ц/р. в ранці ворог оточив ст. Слобідка і кинувся на залізницю. Дерога була кожна хвилина. Козаки і старшини "Січі" клинулись на ворога в богнеті без стрилю. В обид околиці Слобідки були звіленні, а в вечорі большикі вже були вибити ар з с. Тимкова в 5 верстах від станції і цілковито розбіглись. Таким чином був урятован зв"язок з Біраулом і Одесою, де тоді перебували дєякі міністри для зноси з Французьким керуванням. Далі іде героїчна епопея Січь прийшла на себе половину фронту і в той же час взяла рукополет во евакуаціюЗа два дні превищення Січь начальник пересування старшина буршій сотник залізничного куреня перепустив на підень де 4000 вагонів при 34 паротягах, що інтенсивність роботи фронт елімінувало на віть самих залізничників. Далі слідуют Сол-закатої упертості під Кердарівком, Веселим Кутом, Мігаєво до Січь грудь прикривали відступ Запоріжського Корпусу-ренти зруйнованого фронту. Так діяли до Роздільної де взводки перерви техничного зв'язку Січь опинилася мідрізаною. В надзвичайно упертому бою весь вся частина взяла перевагу і догнала останні частини лише через 10 перетов. Квіть Штаб фронту не бачився одне- че зазначалось, що одна Січь невідступно, твердо виконувала бойові накази. Низка сок під Роздільною Січь прийшла на себе головний удар в центр з боку трьох регулярних бальковицьких полків, витримала його і навпаки перешедши до контр-наступу розбила воєнні кадри, врятувавши маймудь до самої залізниці. Не дало змогу вивести сліве всі еволюції урятувати об погружених гармат. У вечорі підтяглися 2 бальковицьких полка, але частина Січі "Січі" марши в боєвому складі своєму невіль пісарів і етапним Штабу з упертою сійкою відійшли до ст. Тирасполь, виїхавши в собою гармати, кулекети самохідні і гранатних. Штадовий потяг Січі залишившись з останнім, і ко раху обов'язков підкреслити, посаду всіх, вважаючи, був розстріляни в упору гарматами та кулекетами і спорів з усіма речами імайної етапні та коваків. Таке відношення до боєвої праці мало свої наслідки: в наказі по фронту 15 Криття навіть Штаб останнього зазначив, що підйг на Вендерський міст проведев Сув у життя і кожною завдання самопожертвуванню Січі. Не можу не зазначити тут мале вирощене дивне лише. Відступала армія, а биває сильність сама "Січь". Вулк Штаб віз етапними Генерального Штабу, Кошів, Дів'яті, Корпусів, під Груп Груп, двох фронтів Головноокомандування фронтом передав рукополет відступом на Бендерн. Начальникові Штабу "Січь" і Голові 11 оперативного відділу. Докладал Ваної Безпековости коротки, огляд боєвої діяльності під час якої "Січь" втратила до 3/4 персонального складу две менш на- дів, що ця праця була оцинкована. Наслідком безперервних боєвих піддій е надзвичайна стомленість праветвення і цілічина. В рядах зараз залізничеться до 2020 люду в цій кількості мінота і 2-а курені, разом 300 чоловік екупачи вучасно в у. Залізниці, 3-1 курень півов у Дубно, 4-1 курень Сьєтье в Окрузі Чортківа. 90 % з їх не мають натильних зоромок, чобіт і шинелей. Кількість хорих доходити до 50 %. Волить бер це , не вистачає слів у людській мові, річками слів хіба можна виразити все моє перенесення бід, тягот, муки, і ця невеличка речта у сучасний момент всіх проводить щедро внутрішнє навчання. Різні емін Матері "України" нам "тарть свій обер"язок, науку прийняти, Батько Стамане /"Січь" обезпечена рушниками, пограбувавши також все мі моє, навіть особисті речі: хто з осіб роит градом своїм преда- вав нас бараз не можна визнати. Поступаючи від свідомих старших, ло- де, озвичених рапорти мною направляються до Пана Ігоровича Інспектор Політичних справ і слідство з'яву це в свій час, але без умови зло чин кав місце. "Січь" сучасно необезпечена. Ми виконували бойні накази, виконаємо до кінця, ми полюжемо всі, зі зброєю в руці, а думкою про ма- тір нашу Україну, з молитвою в серці. Але вислухайте нас, Пане Стамане: Ми Саваємо поляги, так щоб дати максимум користі рідному краю. Дайти нам згоду формуватися , окупчитися в обставинах спокійного часу , при- крити голе , бове тіло . Чи мало є козаків, ранених по 4-рі разів є сва- ветні берці по 10 раз порушивши кистки свої за цяста і долю Ненькі... Ім треба перевести дух. Необхідно слягти, взяти козаків і старших . Петрібна зброє-рушки, гармати, кулемети і заперве маніо, приладдя для Господарчих і збройових мастерень, а також телеграфне і телефоне маніо і коні, щоб переформуватися, превести до якого небудь порядку "Січь" потрібно мінімум 3 тижднів при умові повного спокій в районі ростанува- ння. При цих умовах можна дать дуже багато, а іншем разі можна лише триматися на фронті, як залізка, нездатна до поступового руху. Пане Стамане/ нам відома Бата попередня діяльність, глибоке знання вій- ськових справ. "Січь" закладена і провадивша працю на старих підвальн- мах елеватних Запоріжців найприхильніше прохає допомоги Бакеї Віль- можності в справі охоронити і зміцнення цілей, одиней в нечисленних на- гретичних військових організацій. Стаман С.Ічі Гозуко Ссаул ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ ДОКТОРЕ! В неупинному стремліні до добробуту рідного краю, серед тяж- ких обставин бойового часу невеличким гуртком патріотів в 1918 ро- ці було закладене військове товариство "СІЧЬ". Ішли дні... Ревли га- рмати, жалібні стони тисяч людності; рвали тихе повітря ланів Над- дніпрянської "України", залила її, дрба вічних ворогів москалів, і здавалось, що загинула наша Країна. Але щира любов до рідного краю, чисте сердце, бажання волі козацької не дали загаснути патріотично- му ділу. "СІЧЬ" билася і ... збільшувалася. Тяжким крестним шляхом пройшла вона з упертими боямі сотні верстов, богато полягло вірних синів України, а з допомогою Божією все ж не зменшувалися, а збіль- шувалися наші ряди. Завдяки зраді москалів, нечуванної продажі спра- ви Української тимі, кого Ненька так ласкаво , але необережно пригрі- ла і годувала, "Січь" з рештою Південної армії повинна була пройти крізь територію Румунії і, після місячного тяжкого переїзду дій- шла до братерської землі Галицької... І відпочило сердце, зраділа душа... Суворе для ворога і м'яке для бра тів сердце наше, сердце козаче чує в яких скрутних обставинах пере- бував зараз славна сестра наша Галицька Україна, будучи велику де- ржаву. Пане докторе! Вашою надзвичайно розумною, упертою працею Ви ви- ховуете захистників рідного краю, проводників справи національної, той камінь , який як каже Св. Евангеліє, покладається в голові куту. Ми, запоріжці "Січі" кланяємося Вам низько і благаємо Бога послати Вам здорова і сили в Вашої праці... До даваемі при цьому, згідно по- станові ради козацької шість тисяч гривень прохаємо приняти як по- дарунок на потребу дорученої Вам семінарії. І від всього серця підіймаємо клич: Слава землі Галицької, вигодовавшої таких синів сво их, Вам , п. Докторе, Слава! Підписали за запоріжці і ОТАМАН СІЧІ У. Н. Р. Отаман Запоріжської Січі 14 травня 1919 року. м. Заліщики. До П. Наказного Отамана Військ Українських . З нового року "Січ" в невеликій кількості козаків, а з березня в купі, з рештою загону Ковенко, непохитно, щоденно билася з большови- ками. Тилу жадного не було. Без одягу, без чобіт, не маючи підтримання з боку керування фронтом, навпаки підчас наличності провокування "Січі" окремими особами російянського напрямку і складки, ця кой-як скупчена частина честно тримала ділянку фронту з безперервними бійками від Ка- теринославу до ст. Роздільної. Далеко зпереду бився Запоріжський Корпус. Большовицьке керування, маюче в складі своємму російянських старшин генерального штабу, цілком розумно з військового боку надіслало велику кількість агітаторів, поста- чаних необмеженими коштами, з метою повстання в тилу Східного фронту і таким чином відрізати його від осередку. "Січ" виключно згідно власної ініціятви захопила і тримала до останньої крайності залізничні вузли Балти і Слобідки, рятуючи тил фронту. Вій під Балтою продовжувався більш трьох доб. В полом'ї пожеж оточена з усіх боків тисячними бандами, "Січ" уперто трималась, розбила большовиків до шенту і , перешедши до наступу, вибила їх з Ананєва. Такий, як не гірший, випадок був і на станції Слобідка. Всім тисяч большовиків під проводирством Кірші і Дячинина повели наступ на Слобідку, перерізуючи відступ Запоріжському Корпусу на Бірзулу. Рятун- ку не було жадного ; з переду, з боків, з заду був ворог, який не знав, що таке жаль. 18-го березня ц.р. в ранці ворог оточив ст. Слобідка і кинувся на залізницю. Дорога була кожна хвилина. Козаки і старшини "Січі" кинулись на ворога в багнеті без стрілу. В обид околиці Слобідки були звільнені, а в вечорі большовики були вибити аж з с. Тимкова в 5 верстах від станції і цілковито розбіглись. Таким чином був урятований звязок з Бірзулою і Одесою, де тоді перебували дякі міністри для зносин з французьким керуванням. Далі іде героїчна епопея. "Січ" прийняла на себе половину фронту і втой же час взяла руководство евакуацією. За два дні призначеній Січю начальник пересування, старшина, бувший сотник залізничного куреня, перепустив на південь до 4000 вагонів при 94 паротягах, що інтензів- ность розумної праці здивувало навіть самих залізничників. Далі слідуєть бої завзятої упертості під Мордарівкою, Веселим Ку- том, Мігасво, де 4 "Січ" грудо прикривала відступ Запоріжського Корпусу, решти зруйнованого фронту. Так дійшли до Роздільної, де завдяки перерви технічного звязку "Січ" опинилася відрізаною. В надзвичайно упертому бою вся ж вся частина взяла перевагу і догнала останні частини лише через 10 верстов. Навіть Штабом фронту не одначе /мб. иначе/ зазначалося, що одна "Січ" невід- ступно, твердо виконувала бойові накази. Після бою під Роздільною "Січ" прийняла на себе головний удар в центр з боку трьох регулярних большовицьких полків, витримала його і навпаки перешедши до контр-наступу, розбила ворожий клин, врізавшийся майбуть до самої залізниці. Це дало змогу вивезти сливе всі ешелони і урятувати 68 погружених гармат. У вечорі підтяглися 2 большевицьких полка, але частини "Січі" - маючи в бойовому складі своєму навіть писарів і старшин Штабу - з упертою бійкою відійшли до ст. Тираспіль, вивевши з собою гармати, ку- лемети, самоходи і ранених. Штабовий потяг "Січі", залишившийся останнім, і - що рахую обовязком підкреслити - позаду всіх, в агалі ешелонів, буу розсрілян з упору гарматами та кулеметами і згорів з усими речами і майном старшин та козаків. Таке відношення до бойової чавини праці мало свої наслідки : в наказі по фронту І5. квітня навіть штаб остан- нього зазначив, що відбіг на Вендерський міст проведен був у життя "виключно" завдяки самопожертвуванню "Січі". Не можу не зазначити, що тут мало місце дивне явище : відступала армія, а билася більшість само "Січ". Були штаби зі старшинами Іене - рального Штабу, Кошів, дивізій, Корпусів, підгруп, груп - двох фронтив. Головнокомандуючий фронтом передав руководство відступом на Вендеря начальникови штабу "Січ" і голови її оперативного відділу. - Докладая Вашій Вельможності короткий огляд бойової діяльности підчас якій "Січ" втратила до 3/4 персонального складу, дає мені надію, що ця праця буде оцінована. Наслідком безперервних бойових подій є надзвичайна стомленість нравственна і фізична . В рядах зараз залі- шається до 2000 люду. З цієї кількости кінота і 2 курені, разом 300 чоловік, скупчені сучасно в м. Заліщики, 3-йй курінь пішов у Дубно, 4-ий курінь бється в окрузі Чорткова. 90% з їх не мають натільних сорочок, чобот і шинелей. Кількість хорих доходить до 50 %. Волить серце, не вистарчас слів у людської мови, річками сліз хіба можна виразити все море перенесених бід, тягот, мук, – і ця невеличка решта у сучасний мент вєж проводить щоден о муштрове навчання. Вірні сини Матері України памятать свій обовязок, шанують присягу. Батьку Омане . "Січ", обеззброєна Румунами, пограбувавши також все її майно, коней, навіть особисті речі. Хто з осіб фронту врадою своєю преддав нас, зараз не можна виявити. Поступаючи від свідомих старшин, людей освічених, рапорти мною направляються до Івана голов- ного Інспектора Політичних Справ і слідство з'ясує це в свій час, аде безумовно злочин мав місце. "Січ" сучасно небезздатна. Ми виконували бойові накази, виконаємо до кінця, ми поляжемо всі зі зброєю в руці, з думкою про Матір нашу Україну, з молитвою в серці. Але вислухайтє нас, Іване Отамане : Ми бажаємо полягти так, щоб дати максимум користи рідному краю. Дайте нам згоду формуватися, скупчитися в обставинах спокійного часу, прикрити голе, босе тіло. Чимало є козаків, ранених по 4 рази ; є славетні борці по 10 раз порушивші кістки свої за ша - стя і долю Неньки... Їм треба перевести дух. Необхідно одягти, взути козаків і старшин . Потрібна зброє : рушниці, гармати, кулемети і саперне майно, приладдя для господарчих і збройових мастерень, а та- кож телеграфне і телефонне майно і коні . Щоб переформуватись, при- вести до якого небудь порядку "Січ", потрібно мінімум 6 тижнів при умові повного спокою в районі росташування . При цих умовах можна дать дуже багато, в іншім разі можно лише триматися на фронти, як завіса, нездатна до поступового руху. Іване Отамане . Нам відома Ваша попередня діяльність, глибоке знання військових справ. "Січ" закладена і провадивша працю на ста- рих підвалаинах славетних Запоріжців найприхильніїше прохає допомоги Вашої Вельможности в справі охорони і зміцнення цісі однієї з нечи- слених патріотичних військових організацій. Отаман Січі : Божко , в. р. Осаул : непідписаний . Шуру любезний Пане Доньоре! Ваме здоров'я і добробут вашої дружини. Звітні з Берліна з міг Капрюнінг. Радісно спитаю мітні за станом, вони у Яворові зустрілися із вас багато побачення на розмову дружити – Остап несе на експедиції ліни 2017 міг синього – Звінчення до походу двома до Кідбогородське. На серці єм і немає просвітних ліків хворим думкою. Каже велений бахануна і Парній пос. Гібіру з Неймару, "Глобершнур, глобершнур і честий на й і з Двої немає і киреба за вихід який був зразу вайвас. Ук Румунія как оградами їхня просити з Двої – бо дні евангелічною ім'я без з Двої коротко Золишаем, а мітади та синьо сіверся виходом." Гібіру, ормій глобору держави! "Біго з Сіро - не силка. Мусити Осервній візьмем іграють Торжка й на просити це б ставало на якусь їхня спасов колонки. Може урманінот од Хвороса з Двої не дрий - а мо поздижно вогні. Скуну вай, сім немає можливості. Сприя на думці...... Ігорську немає а мігнов. Всі оцени ем рупи. Мійалої уї "Гібіру" вей. Свекло б "Інкорпент" а сами сидять і дрім сильки, "укадрейвою" йоргуной і зеленою бензин на самогоди Дерзкий дорогу на Пків. Самообсіф нема - відповідаємо сти нема. Скоро і будна не дрім залишились погоном з'вей майною вигібновим, елініцерп. Остання нема що з Румунії. Пане Діре бору "Глобершнур" Манаренко - слуг коликум або з магом велоніт з бургомістром містечка Кеймари (помководу) ведуть по всьому фронтові нації. Кунінин, ведивши по схві і Смордичи по мирошні Конгрес и конферен. зів і Ізраєльській світ у мирубому, їмпрововому військовому і інших відносинах... Боже, Боже привернемо до Кит, а там ... Мені бажання ... Геора Світлік свій Іванор. дія Унійської уряди. Кунінин і передавав краюди Бродоруких. Було її зумо муже в останній і перший раз Дерзкий, Стігл безвісний погоду. Скілько і радімо Іванор обсягал ми? і Уній- скій нія Боже. Ні в одній, один Крещен - не одна біга - і одно серце - роз'їдена Україна звоту спогучине. Кельбайо світ вироди свої норуми турі і кам'яне Серце засів сього, Світу егейку, сліду божий .... Оскілько 876 крат - письмо молодець - на нині і не розумний новесній діло без зміст відкрив - російсько всюжівних юбіліант... Тудеба Дубуну, тудеба Супалу ... В умови Світленаряйц 88 северенкісті. Раніше не вірю. Кіндрозими нове нема існуєр і уз кіндрозим уж не перекону ... Умови зе хтось недобірку спираючи- ся, а Бог тіра дикора на вітри. Боже! мій обігучи. Ку розуміні в дорогу... Тей ачми дужий - ось віри! 28 квітня. Ром Ізмайл звід бурга Сто Гоцко ) 22/V 1919 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва УРСР м. Харків в цій справі № 2 др. 1429 с оп. 4 16 (секета) / штоб +8х = 24л. Арх. Тех Робітник скачування 11.03.09 р. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного будівництва УРСР м. Харків 2 15 89 (посада, підпис) Центральний державний архів Жовтневої революції і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 20.03.84. Центральний державний архів Жовтневої революції і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО 08.04.91 м ф 14 и 31 п 06.09.95 г 280993 3.01.94 Алишев 2/3 крс дд.10.99 Глазін Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 15.02.86 Підпис Акад. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 26.04.97 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 25.09.81 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 7.10.02 Підпис Косий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України п. 2/3 ПЕРЕВІРЕНО Дата 23.12.02 Підпис Косий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України 62/3 ПЕРЕВІРЕННО Дата 2.07.03 Підпис Косий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України п. 2/3 ПЕРЕВІРЕННО Дата 4.07.03 Підпис Косий до ч/з. 26.10.06 Косий - № 211106 Степанов пр/чз 2301.08 ЯН ч/з ЗМ. 01857