Звернення Голови Директорії УНР до Ради Республіки, до старшин та козаків армії УНР про інтернування на територію Польщі. Відомості про стан частин Армії УНР, 28.11.1920-26.02.1921, 28 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої революції в Україні ФО 1929, У 346 5 Канцелярія Дирекції Української народної республіки ДЕЛО №_ Звернення голови Дирекції до Ради республіки, старших членів козацького пейсмоторівського армії про інженерування на терени Польщі. Відомості про стан пейсмоторівської армії, що битися в Польщі. Начато _ 1920 р. Окончено _ 1921 р. На листах ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків ФО 180/1423-4, індекс 5 КОПІЯ З КОПІЇ. Тешино. До п. Голови Ради Народніх Міністрів А.М. ЛИВІЛЬСЬКОГО. В звязку з переходом нашої Армії через границю Польської Річки Посполитої перед Урядом У.Н.Р.повстєять нові відпосі- дельні завдання. Превільне розуміння їх,рівно ж як і переведення в життя, зележить в першу чергу від безсторонньої оцінки тих військо- вих подій до розгортанлись на терені У.Н.Р.починаючи з верес- ня цього року і закінчившись нашою військовою невдачою. Відхід нашої армії в липні ц.р.через р.Збруч і далі не лі- нію р.Двістер відбувається по пропозиції Польського Головного Комендування,яке під етніском ворожих сил примушено було від- водити своє військо в глибину Польщі.Під час цього відступу наша армія не тільки не була розбита,але схоронила свою боє- здатність і до чому збільшила її /наприклад частини, кількість куламетів,організація штабів,технічних частин/,одне часно привівше себе завдяки допомозі Польщі,в кращий зверх- ній вигляд/ одежу,узуття то до/.Армія залишилась вірною тій умові,яку мав над Уряд в Урядом Польської Річки Посполитої,і не дивлячись на те,що перебування нашого війська на терені Галичини мало сприяло утриманню його в моральному доброму ста- ні,все вого той стан заховело.Меччи в особі нашої армії хоч і не численного,але вірного і беззаступного спільника,Польське військо після певних обів в перемииним усніхм,вростш здобу- ло перевагу над противником і викинуло його з території Поль- щі.Повне і одновидельне роля в цій справі належить і нашому війську.Спільні неступ польських і українських військ в гли- бину Превобережної України при тому стані,в якому перебували російсько-комуністичні ворожі сили,після ознування ними лі- нії р.Збруч,міг би кінчитись повним погромом противника,а в звязку з цим перспективи не відбудування нашої державності могли би бути світлішими та мети.всі ознаки реальної справи. На великій мелі Польській Уряд не використовував того вдячного стратегичного становища,в якому перебувало спільне - польське і наше військо і,під впливом внутрішніх обставин та впливів, почав в Ризі переговори,спочатку про перемир'я,з потим і про заключення стелого миру і хоч ще Польського Штабу Генераль- ного повідомляв мене в свій час про те,що спільне командуван- ня візьме на увагу інтереси української армії при мирних пе- реговорах,а навіть дипломатичне представництво в Версеві мило аналогічні засновання од Польського Міністерства Справ Зкор донних до до підтримки з його боку інтересів У.Н.Р.при згадан- них переговорах але вже к моменту самого початку ферсування нашою армією лінії р.Двістер неше командування було напів офі- ціяльно повідомлене про те,що після опанування нами ліній р. Збруч,а польським військом лінії Кремінець-Дубно-Рівне україн- ському війську доведеться одному і без спільника проводити дальшу боротьбу з ворогом.Привительству відомо,що нині дипло матія не була в силі перебороти поков'яних настроїв в Польщі і уберегти Уряд її од дальших кроків його,звязаних з ходом мир- них переговорів в Ризі та дообтися дельного спільного провод- ження боротьби з мотою опанування Превобережної Україною.Зве- даки цьому наша армія повинна була опинитися в ізолованому становищі,а через заключення польсько-большовицького перемир' яке дєвело можливість зорогу вільного пересування військ і пе- ред значно переважаючими силами противника повалення на ліво- му крилі нашої армії російських частин /з армії ген.Перемикі не могло компенсувати відсутності не цьому крилі польськ- ких військ,в одного боку через те,що ці війська не були числе ні,а з другого і через те,що вони були технічно незаосмотрені Те хоч як тяжкими на виглядом.Підстави для цього рішення Уряду відомі,і спинитись на них я не буду.Згадане рішення по- лягало не тому,єби після сформування р.Збруч швидким наступом на вороге опинувати лінію р.Буга і зупинившись тимчасово не лінії дати армії відпочити, прийнявши одночасно всі міри до поповнення та всестороннього зосередження. Оперативний план, вироблені в зв'язку з цим рішенням по моїй пропозиції нашим командуванням, був в головних рисах здійснений. Цілковитий реалізації його зашкодило заключення кольським голо- ловним командуванням перемир'я з ворогом Дрвде, це перемир'я давало да як позитивні можливості та негоди нашій армії. На протязі його спільними захо- дами подестило значно збільшити нашу армію кіньми, ладьми / і в де якій мір засмотрити її херчами і, за допомогою Польського Уряду, одяжку та взуттям Завзяток у цьому перемир'я урядові операції наші могли розпочати свою працю на звільнення від ворога території для запровадження леду та порядку вле ди у. Н. Р. Колиб Правительство через свої дипломатичні представництва за кордоном мало силу перебороти ті труднощі, які все стояли передшодою на шляху успішної боротьби за нашу державність, колиб, кажучи конкретно, ми мог ли до кінця польсько-большовицького перемир'я од ржати від звільненевани у висліді нашої боротьби з большовиками держав відповідну кількість емунн цій військової і де які технічні та матеріальні засоби для закріплення на шого записля, то справе з вислідом нашої ,вже самостійної боротьби з воро- гом могла би виглядати більш цесливою для нас. На жаль так не сталося. Брак грошей, брек темпів в праці і реальні поводів її наших уповноважених ре- презентантів за кордономне дев з цього боку божжних наслідків. Фактично к моменту початку наших самостійних операцій наша армія не мала досить набоїв, і коли навіть перші кроки сутичок з большовиками були би для нас цесливими, все одно дальши вислід боротьби з ворогом значно пере- вищувачим нашу армію, був би для нас лихим. Коли припустити, що Держави Євро- пи звінтересовані були в приненню тої назвали, якою загрожує її комуні- стична Росіято відповідальність за те, по сталося з переходом нашої армії гранець Польщі, в значній мірі падає на ці Держави. Цим я не хочу сказати, що повна відповідальність не падає на нас і на тих, кому доручено було мно і урядом дбати про засмотрення нашої армії і коли предметом спеціального видого розслідування буде вияснення всесторонніх причин нашої військової невдачі, з випливаючими з відси висновк ми одповідальності, то так само Пра- вительство повинно вияснити, оскільки справді наші репрезентанти не тільки в Польщі те Румунії і не тільки Військового Міністерства чи Міністерства Справ Закордонних, а і уповноважені інших Міністерств, як наприклад Міні- стерств Народнього Господарства та Фінансів,- не могли вик нати покладених на них завдань в справі закупки за кордоном Військового майна. Оцінюємо безостановне змисл військових подій, що закінчились нашою невда- чою я кваліфіку їх не як ліквідацію нашої державності, не як ліквідацію наших державних зусиль, а як ліквідацію одної з мілітарних спроб з окупант ською Україною. Хоч яким не є тяжке це становище, в якому опинились Уряд, Його «парати те армія по переході на територію Польщі, еле на підставіпере бування нашої армії на терені, звільненому від ворога, не тільки вже я вся кий промодянин Республіки міг переконатися в противному. Можна з певністю сказати що ніколи не протязі нашої боротьби з російською окупантською вла- дою на Україні ми не мали такого спритливого, державно освідомленого і як тивно допомагаючого відношення з боку населення. України, як за останній на прихід до неї і ідейно і психологично не тільки наше українське населення еле і національні меншості були з нами. Армія наша проходила наперед в глибину нашої території серед сприятливого та освіжаючої атмосфери довір'я і допомоги, не було експесів, де які з державного боку мури розпорядження Правительства /оголошення вільного торгру давали населенню можливість відновлен- ня зруйнованого з економічного боку життя України і погодження нормаль- го товарообміну, так потрібного для задоволення елементарних потреб населе- ня. Навіть за консисти та одповідальності перед Державою те її владор ясно обозначились у всіх кругів населення і воно спокійно з повним розумінням веги справи, виконувало завдання Правительства і Головного Командування в справі мобілізації, кінської та хлібної повинності. Об'єктивно і не підстави, трохрічного досвіду кажучи, ніколи наш народ не був таким близьким до нас, ніколи він так вірно не розумів нас. хоч під примусом військових обставин перед переважаючою силою ворога, всі зберегти нашу армію для майбутньої успішної для нас боротьби ми переїхали на чужу територію, владе якої дале нам тимчасовий захист та приют, наш народ злишился з нами, а ми з ним. Він буде тужити за нами і чекати нас. Бо він вірити буде/що ми пійшли тимчасо во що од нього одірвались найкращі сини його,сини великої семпосвяти,та самопожертві. і як торік він чекав приходу нашого війська,як свого спасите ля, так і тепер та сьма глибоке віра наш поворот на рідну землю ще більш поглибитися і дастъ йому моральні сили,щоб перенести і новий терор большо визма і нову руйну нього краю під чужою владою,і все те тяжке лихоліття, яке обрушилось на його бідолашну голову. Марчи не увазі головне, що е і безов для будівлі нашої державності і ст мулом в нашій державній і в нашій мілітарній боротьбі, а саме НАСТРОЇ НАСЕ ЛЕННЯ УКРАЇНИ І ЙОГО СТРЕМЛІННЯ ДО СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ Його вороже відношення до большовиків, Правительство, в повному розуміннютої от- відьльності, яке падає не нього, як на Уряд,який іменем Республіки і народа преще для поліпшення його долі в майбутньому повинно напружити всі свої 3 ніжного і постійного контролю над цим справою. Незалежно від сприяння херувим та культурно-освітньої, необхідна порозуміння з Польським Урядом, який є приступним до видання сі газети в цілях інформації нашого воєнства і устновлення серед п думки і единої волі непрервної до ого мети-повернення на Укр лях відновлення української державності. Коли Правительство зо вс тога і доброю волею, в чому я не маю сумніву, виявить найбільшу ен пречу в цьому напрямку, то ми будемо мети схоронення дві інтер ники нашої державності, збертовеними в ці неступні тяжкі для нас дн. ких переживень і здатними до дальшої впертої боротьби і ця єдність о не лише на словах, а і на ділі. Вважаючи необхідним і допільним справу переорганізації нашого війсь як переорганізацію центральних військових установ, я після порозуміння з військовим Міністром Начельником Генерального Штабу та командним составо омії, запропоную в необхідних часи план в цьому напрямі, переведення якого буде полягати, між іншим в притягненню до цієї справи повинні інструкторсь ких і невичительських сил, які можна буде притягти до прий, коли Правитель ство здійснить ті звідень які поставлені мною в ряду зведень першої кате горії. Вважаючи необхідним реорганізацію нашого армії, а разом з тим важає необхідним і переорганізацію як центрального нашого апарату так і самої системи нашого управління. В цій справі Правительство мусить переслідувати подвійну ціль-економію засобів і сконструювання урядових апаратів в то способі чи вони одповідали інтересам нашої мебутньої боротьби, а в своїй праці в першу чергу були приспособлені до потреб військових. Своєчасно в листі не Ваше імя я вимагаю повних ревізуючих переглядів цієї системи на шого державного урядового апарату. Повна ревізія і система в приспособленн до державних потреб була зроблена лише в Міністерстві Закордонних Справ, в линях Міністрствах ця справа, часто по мотивах од самого Міністерства незалежними, не могли бути переведення. Нині в зв'язку з ситуацією я вважаю необхідним щоб ті Міністерства, для яких безпосередньої праці зверх не від чуватеться або було сказовано, або щоб число людей в них було зведено до мі німуму. Делі кожній Міністр повинен негайно виробити програму той підготов усі праці, яку його Міністерство має робити тут на терени Польщі і ту, яку воно має переводити по поверненні на Україну. План роботи, після обговорен ня не об одному з'їзді Міністерства, прошу представити мені на розг ляд. Незалежно від тої об двохчолі і контролю чолові роботи, яку Ви, як Голова Ради Міністрів, маєте росити в справі об'єднання роботи Міністерств та їх контроля, я вважаю необхідним зсил ділях самоконтролю над роботою об одненого Міністрства кожний Міністр раз на тиждень доведе повинні доклад в своїй січучі праці, а також план її на майбутнье. Зокрема я вважаю необхід ним і одповідаючи інтересам ділі підготовчу і творчу роботу Уряду в спре ви кодифікації законів, Н.Р. їх видання другом, а також вироблення те не- друкування різних інструкцій, статутів і інших видань, охоплюючих як дейдо- цільнийше використування наших адміністраційних апаратів і урядових сил. а не можу не констатувати того факту, що цілий ряд законів бувшого російсь кого правительства, які залішились чинними і в нашій Р спубліці, не перекла дени на ньому мову і досі це не видно. На це треба звернути пильну увагу, бо ця хиба не відповідає нашій державній гідності. Одночасно з ним я вважаю необхідним організації різних курсів для наших урядовців в цілях підготов ки їх до адміністраційної роботи і державного проходження й. Думаю, що п. п. Міністри використовять певний час для ознайомлення з законодавством та устрім інших держав і запозичат з їхнього законодавства та державно-адмі ністраційної практики все, до в якого в цілях приєднання його не на шому національному ґрунті. В додаток до мір зпропонованих мною Заступнику Голови Ради Міністрів, в справі зменш ння числа урядовців які потрібно залишити при Міністрах, вважаю необхідним, що ці урядовці які судуть жити не при Уряді в разом з нашим військом на умовах формального інтернування чи конфінування, були не загублені, а були не учоті і доцільно використані потім. Проревізувавши свою дотеперішню діяльність і зробивши корективи те не лежить розрими в своїй внутрішній конструкції Правительство змогло би уя- вляти собою дійсно центральний апарат нашої державності і всесторонне на- правляти ріжни гелузі нашого державного життя. Власно таким я хтів би сичити Правительство неше і тільки ТАКЕ Прави- тельство може забезпечити нашій дальній державній боротьбі і нашому дер- жавному розвиткові нормальний хід і успіх. В цьому разі не будуть мати міс ця ті деструктивні явища, які знесилисясть енергію працездатних елементів нашої державності і виявляючись в формі незадоволення. Урядом з року окре мих груп вашого громадянства та дорікень по адресу Уряду часто за невіль ні хиби в його роботі затуманюють перспективи нашого державного, будівниц тве і зважаючи успішному проходженню його. Зокрема я хотів би, що Правительство пільніше займалось справою війсь ковою в огляду на велике її значення для нашого майбутнього. Зрозуміле річ цо Правительство може бути преездатним в роботі і мерчим морльяги, кре- дит як не вні, так і серед нашого громадянства лише тоді, коли воно матиме Для поділення його долі в майбутньому, повинно допружити ли, весь свій державний розум і енергії, щоб та віра народу в н телеф державності, його не обмилляє, а певніки як найскорше доле д ґрунтовності тої віри. ОПИНИВШИСЬ В УМОВІНАХ ПЕРЕБУВАННЯ НА ЧУЖИНІ ПРАВИТЕЛЬСТВР НЕ ЛІКВІДУВАТИ НІ СЕБЕ, НІ СВОЇ РОБОТИ ДЕРЖАВНОЇ, а навпаки вжити дів до скорішнення свого становища і зміцнення тих кроків, яких по вжити в Інтересах майбутнього відновлення праці на теренах у зведення я би поділив на дві категорії. До першої відношу комплекс захолів політично-дипломатичного характеру, мрчи з своєю метою вати колею у.Н.Р рішення світових чинників. До другої категорії від ри, неправлені до скорочення нашої армії, перейшовшої на терен Поль реорганізацію, 2/реорганізацію самого Уряду в цілях приспособленн потреб майбутньої боротьби і 3/консолідацію всіх сил громадянських цільне і однолите ціле, перейняте однаковим розумінням державних р чуттям обовязку перед державою. Вважаю необхідним висловити до які уваги з приводу сформульованн зведення, які стоять перед Урядом. Треба вважати, що Уряд совітської Росії зручно використ в мирі нес де яких круглів Ричі Посполитої Польської і нині, зліквідувавши армію унг ля в Криму і примусивши нену армію відйти на терен Польщі, дія всь зробит для того, щоб утруднити внутрішнє становище Ричі Посполитої Польської. які виключає можливість нової швидкової навали большовизму, як на Польщу, так і на Румунію. Правительство повинно повести нележну працю в напрямку інформ цій урядів згаданих держав і встановлення належного контакту з ними в р зі відновлення большовицької огнення. Праця Правительства в цім напрямку не повинна обмежуватись лише згаданими державами. Може дипломатичний пра- ці повинні бути поширені не рішарч круги Європи, діловий язик з котрими мусить бути знайдений за всякую цінь Правительство повинно дати і самому. собі і нашому війську точну і недвозначну відповідь на запитання. чи ЛЕЖИТ В ІНТЕРЕСІ ЕВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ АКТИВНА ДОПОМОГА В ТІ ЦІ ИНЫШІ ФОРМІ АЛ- ТИВЛЬНОВИБНИМИ СИЛАМ. ЦЯ ВІДПОВІДЬ ПОВИННА БУТИ ВІДНАДЕНА ЯК МОГА СКОРШЕ, ВО ВІД СВОЄГО ОНТО СТРИЧАННЯ І ЗАЛЕЖИТИ БУДЕ І ДОЛЯ НАШОГО ВІЙСЬКА, яке перейшло на терен По щі і характер тих мір та заходів, які повинен Уряд вжити до нього. В звязку з цим я вважаю потрібним ебо Уряд через Міністерство Закордонних Справ дев точні директиви нашим представництвам за кордоном, дав повну товчих інформацій в цій справі і що найважче, взяєбо працю мих представництв під певний косистематичний контроль. Надлежна робота Міністерства Закордон них Справ повинна бути точно опрацьована з переведення програми повинно відбутися з належною інтенсивністю енергією відповідного інтересам Де жеви. І коли Уряд буде певний що відовидь не згадане запитання, так важке для дальшої дальної долі нашої державності, буде мати позитивний характер то воно повинно точно уяснити питом вагу /удельный вес/ У.Н.Р. в цій спр ві і зробити без ілюзій і пересильнь чи зменшень і незначення АСНОЇ ЛІНІЇ, яку Преви тельство у.н.р має запровадити в снії політичний робота за кордоном, вст пивши в найбільш сприяючі стосунки тор чи іньшою державою в інтересах у.н.р. Треба признатись що ми ніколи не мали ясного погляду в цій справ ві і що такої лінії не було у нас, хоче часто нема з кордонним представницт ва вели політику на власну руку, не хуючись ні з реальними відношенням сил на Україні, ні з державними інтересами її, оскільки вони залежать од товені. Асне річ до дружи відносини Урядом Ричі Посполитої Польської, на дивлячись не те, що переговорами в іві і нанесено великі удар нашим дер жавним інтересам мусять бути зховні і поглиблені в спосіб, одновидарчий Уряду від 19 листопаду б.р. про ратифікацію Ризької конференції приєднати ських держав. Поширучи наші змегні до закріплення позиції У.Н.Р. в між- народних ауспіцях, ми повинні найтможливість безпосереднього і акт ного знання з державами Європи, заинтересувавши їх долю У.Н.Р. ком рельному вигодою яку вони можуть мати від цього. Змегнення кожної з новітних держ, що стремлять до самості мерчі в своїй основі великі ідеалічні мотиви об, активної конучи в справедливості цих змега кожного, ніколи, це, як г пи" досвід, не могли знайти підтрим і допомоги з боку ини рельного заинтересовення останніх долі новітних держав і може тяжким і терпистим шляхом можи вимагаючим жертв судур лому Румунія, сербія, а за наші чесноліць, Юго-Славія, Грузія. Для єдиним можливим шляхом повинні і ми йти в своїй пречі по шої держави. Не свої, тільки власні лі, як про це говорил: яки круги нашого громадянства, ми підгетись не можемо, як збудувати державу, додоржуючись вим територіального мех можемо ми добитись державної незалежності без повних мег обсязі економичного життя краю. Ці ртви, як вчить то" стійких держав, сториця окупуватися працю повстанських налічних часів і коли ми зуміємо заінтересувати, а ми це повинні одну велику держу в Європі, незалежно від Польщі, яка зони що одну і вигодами, звідси випливаючи, в формі певних матеріалів замовлення державного побуту точнолегенфіропішкулким й країн компенсацій у нашого соку, то той території сліх яким ми досягли ці за незмінну державність і ті численні дорогі могили найкреших нації які полягли не цьому пляху, судуть значно полегшени і зеручившись хоч одним солдатим спільником, ми в особі його контргентв, який завжди і при всіх обставинах і з реальністю підтримувати нас при різних політичних комбінаціях. Я не ним тут спинятися на тім, хто саме мусить із держав Європи бути контргентом. Завданням Превительства є розвитиши над цією ти до того чи іншого рішення. Вважаю лише необхідним зазувати повинен спинятися на тій державі, яка за певні компенсації що матеріальні можливості, еле дасть нам в першу чергу засоби рення нашої армії і одночасно дать нашій державі і нові сили які та консультаційно-дорадчі для переорганізації нашої армії до го упорядкування різних галузей нашого державного життя і різних управлінських операцій тими галузями звідуючих. Далі тим, сказав би кустерним плямами ми чили в цій справі до цього часу, я вважаю злочином проти наших жевних інтересів і гадаю, що після всіх інших помилок і тяжких втрат повинні внести негайно корективи. Спинившись на певній ділі, про яку я це говорив, ми повинні консеквентно перейдати її в життя, відповідним чином і аргументацією обосновання її та пояснення для нашого громадянства, щоб воно зрозуміло незмінну і історичну потребу і конечність її. ВІДНОСИНЕНИЯ ДО ДЕРЖАВНИХ ФОРМУВАНЬ ЧОРНОМОРСЬКОГО БАЄСИНУ. Одночасно з формулуваннями вище завданнями. Правительство повинно не забувати і про ту роль, яка випадає Україні в системі державних образовень Чорноморського басейну. Україна повинна стати центром уваги для таких державних оброзвань, як Кубењ, Дон, бо вона повинна підтримати федералістичні течії Терського. Дон кого козацтва те сораз гірських народів, перетворивши їх в конфедеративні не засобувачи разом з цим про останнє зване в ланцюзі Чорноморського басейну-дружньо нам Грузія, яка хоч і віддалена від нас далекими просторами, але при нормальному стані річей може представляти реальні інтереси для нашої державності. Вже нині треба розпочати підготовчу роботу серед згаданих державних образовень в тому напрямі, який призвів держави Балтійського басейну до ухвал Ризької конференції, санкціонованих нашим Урядом, постановою якого в цій справі ратифікована мною. Я розумію відповідальність і складність цієї праці, яка стоїть перед Урядом у.В.Р. Не зважаючи на наше тяжке фінансове становище, для місцевого мусить бути надані необхідні засоби. Ці засоби мусить предоставити Правительство Міністру Закордонних Справ, рої він міг виконати поставлені завдання, бо він маєчи загальну лінію, вироблену Правительством під контролем його, вільну руку у виконанню поставлених Йому з Для мене зрозуміло, що це завдання, яке ставиться Міністру Справ Донних, не може бути осягнено лише силами цього Міністерства. До цієї роботи Правительство повинно використати відповідні представники інших Міністерств, як от Народного Господарства та фінансів, му разі не допускаючи до сепаратних комендировок і безконтролл представників окремих Міністерств. Повинно бути економними в ль згаданої, так відповідальної праці притягати лише тих, хто має в стеження і інші відповідальні діли. З тими, як званими місцями силерться на певний термін, а свою працю протягом на строки за що не можуть чи не уміючи закрити її своєчасно, в цілях економічних покинчити негайно. Належні заходи в цій справі кожний Міністр повинен зробити і під контролем п. Прем'єр-Міністра перевести, доля про вжитті міри. Звертаючись до тих мір, які Превительство повинно зрозуміти нашої армії, перешовшої на терен Польщі, я прошу не вести в життя в порозумнінні з Урядом Річи Посполитої Польської. Конкретні завдання, які після порозуміння мого з п. Прем'єр-Міністром влені мному Міністру Стемпковському, Товаришу Міністра Юзьбськом Нику Голови Української Дипломатичної Місії в Варшаві п. Михайлов стяг від 23/XI не імя цих осіб. В додаток до вказівок, зазначених у стеженнях я, віддаючи велике значення справи зрозуміння нашого війська всіх інтервенцій, хотів би, аби Превительство зробило все, що воно же зробити пам'ятуючи, що це справа першорядної важливості для нашого та державних обовязком дати війську останню копійку державних інтервенцій. Інтервенції, якщо та стершні повинні бути зрозумітим з розумом, щоб вони були физично незнесилени, щоб культурно соби були предоставлені для них і що б все, що Превительство для облегчення їх долі, щоб все це було змобілізовано і витратився ліцерів і мучеників нашої нації. Програму заходів уряду що до всього невідкладно мені представити і утворити поміж себе спеціальні ако було допомогу з ооку остеннь СЕМОСЛІДАННЯ СИЛ НАЦІЇ для одно родової Респ.бліки мусить бути з огляду на вищезгадане одноз з чергових невідкладних задач Правительства. Воно повинно притягати до участі в цій величій справі різні групи наш громадянства, використавши всі творчі сили, які маються серед нього. Хоч у ви перебування не чужій території Ураду, громадянство і війська на дарт можливості скликання предперляменту як про це було заповіднено, але разо тим я хотів би, аби Правительство в своїй роботі не чужий території. Тек жени" контакт з громадськими кругами схоронило і поглибило в формі вла вання незлежних народ, конференції і переговорів. Зокрема Правительству не хідно звернути увагу на нашу закордонну еміграцію, приєднавши їй діх зло вого державного інтересу до чергових завдань державного будівництва і п чуття національно-державної дисципліни. Слід зважди пам'ятати Правительст про ту розкладаючу роботу, яку провадять підступним та хитрим способами і роги нашої демократичної Республіки, уміло використовуючи напі невдачі, н ші помилки і вносячи розбрат в неші національно-демократичні круги. Пі вороги, роспоряджаючи часто великими грішми, ведуть провокаційну ро ту серед нашої армії, підкопують серед неї довіра до Правительства, робл все, аби розбити нашу єдність аби знесилити почуття національної дисципл ни та поваги до тих, хто стоїть на чолі нашого державного життя і серед не"мовірних труднощів, про які часто і не знають ширші круги громадянств проводять з великою самопосвятою покладену на них відповідальну працю. На це треба звернути особливо пильну увагу в даний мент після нашої вдачі, коли свідомі і несвідомі вороги нашої державності будуть все рози ти для поглиблення своєї гадючої роботи. Все зазначене в моєму листі при пліномірному і інтензивному перевед но в життя, приведе нас до здійснення поставлених перед нами великих зав день і десть нам можливість при повороті на рідину землю дальше керувань державними справами Республіки передати в руки правомочного господаря із Парляменту. Прошу Вас, Пане Прем'єре, познайомитись з моїм листом Раду Міністрів, зміс його на нараді п.п.Міністрів докладно обговорити і, в порозумінню зі мною в життя перевести. З правдивою повагою Петлюра./р.в./Посвідчую.Каруцкий Справами Директорії М.Миронович./р.в./З оригіналом згідно: ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТДІЛАН НІКОЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 28 листопаду 1920 р. ч.34/п м.Гарнів. В зв'язку з переходом нашої Армії через границю Польської Річі Посполитої, перед Урядом У.Н.Р. постаєть нові економічні завдання. Правильне регулювання їх, рівно-як і перенесення в ниття залежить в першу чергу від безостановної оцінки тих військових подій, що розгортались на терені УНР. починаючи з вересня цього року і закінчивши нашою від'ємкою поведання. Відхід нашої Армії в липні цього року через ріку Збруч і далі на лівий рік Дністер - відбувався по пре позиції полкового головного командування, яке під натиском ворожих сил примушено було відводити своє військо з-поблизу Польщі: під час цього відступу наша Армія не тільки не була розбита, але ехоронила свою безвадність і в дочому збільшила її /пр.гармати частини, кількість мундирів, організація штабів, технічних частин і т.п./, одночасно привійшов себе завдяки депо- ненсі Польщі в кращий зверхній вигляд /одежа, воєуття, тощо/. Армія залишилась вірною тій умові, яку мав наш Уряд з Урядом Польської Річі Посполитої, і не дивлячись на те, що перебування кожного війська на терені Галичини мало сприяло утриманню його в нормальному добром стані, все-ж воно теж стали заховало. Молодь в особі нашої Армії хоч і нечоломного, але вірного і зв'язаного спільника, польське військо, після деяких боїв з переннями успіхом в решті здебуло перевагу над противником і вийшло його з території Польщі. Невна і однолідальна роль в цій справі належить і нашому війську. Спільний наступ польських і україн- ських військ в глибину Правобережної України при тому стави, в якому перебували російсько-комуністичні верохи сили, після опанування нами лінії Збруча, міг би покинчитись новим по- громом противника, а в залежку з цим і перспективи на відбуду- вання нашої державності — могли би бути світлішими та мати всі ознаки реальної справи. На великий маль польських уряд не використав того вдачного стратегічного становища, в якому перебувало спільне, поль- ське і чехе, військо і під впливом внутрішніх обставин і впливів почав в Гнзі переговори — з початку про перемиря, а потім і про заключення сталого миру і хоч щоб польського Генерального штабу повідомляв мене в свій час про те, що спільне командування діяло на увагу інтереси української армії при мирних переговорах, а насам дипломатичне Пред- ставництво в Варшаві мало пильнісні залеження од поль- ського Міністерства Опраць Закордонних — до підтримки з лого боку інтересів У.М.Г. при зрадливих переговорах — але яка ж моменту самого початку формування нашої армією лі- нії річки Дністра наше командування було на півдіцільне невідомлене про те, що після опанування нами лінії річки Збруча а польським військом лінії Кременець — Дубно — Рівне українському війську, зводиться одному і без спільника про- задити дальшу зоротьбу з ворогом. Правительству відомо, що наша дипломатія не була в силі перебороти пожеробних настро- їв в Польщі і уберегти Уряд УГС. дальших кроків його зва- заних з ходом мирних переговорів в Гнзі та добитись дальнього спільного провадження боротьби з метою опанування Правобереж- ною Україною. Завдяки цьому мала армія повинна була опинитися в ізольованому становищі, а через заключення польсько-бель- певицького перемиря, яке давало можливість ворогові вільного пересування військ і перед значне переважаючими силами про- і до поглиблення і досить йому моральні сили, щоб перенести і новий горе бельмованим і мену руйну нашого краю під чужою владою і все те тяжко лихоліття, яке обрушилось на його бідолашну голову. Навчи на увазі родини, що в і безов для будівлі малої державності і стимулом в колі державній і в нашій милітарній боротьбі, а саме НАСТРОЇ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ І ОГО СТРЕМЛІННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ Його пороже відновлення до бельмовиків.-Правительство - в повному розумінню той однодільності як надає на нього як на Уряд, який іменем Республіки і Народа працює для по ліпшення його долі в найбутньому, повинно напружити всі свої сили, весь свій державний розвиток і опоргін, щоб та ві ра народу в нас як козателей державності - його не обмил ле, а напаки, як найскорше дало доказ обрухтеваності той гіри. ОПИНИВШИСЬ В УМОВАХ КЕРІВУВАННЯ НА ЧУЖІЙ ТЕРИТОРІЇ, ПРАВИТЕЛЬСТВО НЕ ПОВИННО ЛІКВІДУВАТИ ЦІ СФЕРИ, ЦІ СФЕРИ ДЕРЖАВНОЇ РОБОТИ, а визначити всіх заходів до скріплення на свого становища і зміцнення тих фронти, яких воно по- винно вжити в інтересах найбутнього відновлення праці на теренах України. Ці завдання я поділив би на дві категорії до першої від мену комплекс повних заходів політично-дипль- матичного характеру наявних своєю метою звінкересувати до- лее У.Л.Р. рішаючи світові чинники. До другої категорії відносну: 1/ міри, направлені до ехоронення нашої армії перейшової на терен Польщі - і її реорганізацію,4/ре- організацію самого Уряду в ділях припасоблення його до потреб найбутньої боротьби і 3/ консолідацію всіх сил гро надлишних - суцільне і однолите ціле,перекиньте одинако- вим розвинними державних потреб і почуттям обов'язку перед державою. Важко необхідним вкладати деякі уваги з приводу сфер- мульованних має завдань, які стоять перед Урядом. оливилися Уряд, його апарати та армія по переході на територію Польщі, але на підставі перебування нашої армії на терені звільненому від ворога не тільки я, але і всякий громадянин Республіки міг переконатися в протиположному. Можна з повністю сказати, що ніколи на протязі нашої боротьби за російською окупацією владою на Україні – ни не мали такого сприятливого, державно усвідомленого і активно допомагаючого відношення з боку населення України – як за останній час прихід до краї. І ідеологічна і психологічна не тільки наше українське населення, але і національні меншини були в нами. Наша армія проходила наперед у глибину нашої території перед сприятливим та всміханою атмосферою довіри і допомоги, не буде експресів, деякі з державного боку мудрі розпорядження Правительства /гролення вільного торгу, давали належної можливості підприємцям зруйнованого в економічному бою життя України і нагадування морального по- чаровбніму, яке потрібне для заснування елементарних потреб населення. Почуття законності та одновідальності перед державою та УГ владою повно обозначались у всіх куточках населення і вони спокійно з певним розвиненими виглядами справи законувало завдання Правительства і головного покладанням в справі мобілізації, кінської та хлібної повинності. Обвітньше і на підставі трьох-річного досвіду важучи, ніколи наш народ не був такий близький до нас, ніколи він так мірно не розумів нас. І хоч під припливом військових обставин, під переконаною силою ворога, щоб заберегти нашу армію для найбутньої успішної для нас боротьби – ми перейшли на чужу територію, влада якої дала нам тимчасовий захист і приют, навіть перед залізняком в нами а ми в них. Він буде ту- ляти за нами і чекати нас. До він вірити буде це пійшли тимчасово, що од нього вдірвальна калікраща синя ого, синя великої самодержави та опанопожертя. І як чорік він часах приходу нашого війська як свого спасителя, так і тепер та сама глибока віра в ман поверта на рідну землю що більш -5- Треба вважати, що Уряд совітської Росії арчно використав мікрі настрої делих кругів Річі Польської Польської і ними зліквідуваними армію брангеля в Україну і примусивши нашу армію відійти на терей Польщі, як все зробить для того, щоб утруднити внутрішню ставовище Річі Польської Польської. Не виключена можливість нової швидкої махали бельшевизму як на Польщу так і на Румунію. Правительство повинно певести цілком працю в напрямку інформації урядів згаданих держав і встановлення колежного контакту з ними в разі мідновляння бельшевицької озбенки. Праця Правительства в цьому напрямку не повинна обмежуватися лише агаданими державами. Може і дипломатична праці повинні бути певрені на рішучі круги Європи, діловий яких з кими мусить бути найдений за велику ціну. Правительство повинно дати і саме- му собі і нашому війську точку і недвузначну відповідь на запитання: чи лічить в інтересі європейських держав антисемітський доктора в тих чи інших формах антибельшевицьким силам. ЦІ ВІДПОВІДЬ ПОВИНА БУТИ ВІДНАДЕНА ЯК МОГА СКОРШЕ, бо від своєчасного отримання її залежати буде і доля нашого війська; яке перебуває на терені Польщі і характер тих мір та заходів, які повинен Уряд взяти до цього. В зв'язку з цим я вважаю потребними, аби Уряд через Міністерство Закордонних Справ дав точні директиви нашим Представництвам за кордоном, для повного точних інформацій в цій справі і це маневрию - нала до праць цих Представництв під повний і систематичний контроль. Надежна робота Міністерства Закордонних Справ повинна бути точно спрацьована, а переведення програми повинно відбутися з належною інтенсивністю і енергією, одповідаючою інтересам держави. І коли Уряд буде повний це відповідь на згадане запитання, так важне для дальшої долі нашої державності буде анти позитивним характером, то воно повинно точно усвітити питанню варгу /удбльних в'є/ У.К.Р. в цій справі і зробити без ілюзії і перебільшення чи аненкень і надежні консеквенції з цього. А має на увазі вироблення і залишення АСНОІ ЛНРІ.яку Правительство У.п.р. має запропонувати в своїй політичній роботі за мор- деною, вступивши внаслідь сприяючи створенням з тим чи іншим державою в інтересах У.п.р. Треба признатись, що ніякого це не мали левого погляду в цій справі і до такої ділії не було у нас. Дуже часто наші закордонні представництва вели політику на власну руку, не рахуючись ні з реальними відношеннями сил на Україні ні з державними інтересами ІІ , оскільки воїни залежать од міжнародних відносин і підпадаючи впливу тих держав, при яких воїни акредитовані. лена річ, що другі відносини з Урядом Річі Населеного Польської, не дивлячись на те, що переговорами в Ризі і нанесено великим удар кадми державним інтересам, мусять бути заховані і передбачені в спосіб однодіяючей інтере- сам У.п.р. Так само треба реалізувати і далі підтримувати постемову уряду від 19-го листопаду ц/р. про ратифікацію риської конференції Прибалтійських держав. Порушуючи к наші змагання до закріплення позиції У.п.р. в міжнарод- них аспекти, як повинні найти можливість безпосереднього & актуального визначення з державами Європи - заінтересування їх делом У.п.р. і тим цілком реальною вигодою, яку воїни ма- жуть мати від цього. Змагання кожної з квітних держав, до стремлять до саме- стільного життя маючи в своїй основі великі ідеалістичні мотиви об'єктивної діяльності, переконуючі в справедливості цих змагань квітних - ніколи це, як вчать історична десявід, не могли знайти підтримки і допомоги в боку інших держав без реального зацінтересовання останніх в долі на- вітних держав і народів. Такими, може тяжким і термістин шляхом ноже і вимагаючим церта - будувались в минулому Румунія, Сербія, а за наші часи Польща, Чехословачія, Грузія Латвія. Такими одинним межливим шляхом повинні і ми пійти в своїй праці по збудуванню нашої держави. На свої тільки власні сили – як про це говорили і говорять деякі круги нашого громадянства – ми покладатись не можемо, як не можемо ми збудувати держави додержуючись вимог територіального максималізму, – як не можемо ми добитись державної незалежності без повних матеріальних керів в обсязі економічного життя краю. Ці керти, як вчити так-же історичні досвід, уже поставили державу старшою окупаць-ся працею повстанних на ній і те в найближчому часі. ВІДПОВІДЬ ДО ДЕРЖАВНИХ ЗОРЯГАНЬ ЧЕРНОМОРСЬКОГО БАСЕЙНУ Одночасно з формулюванням вище завданнями Правительство повинне не забувати і про ту роль яка випадає Україні в системі державних образовань Черноморського Басейну. Україна певним стати центром уваги для таких державних образовань як Румунія, Дек. – бо вона повинна підтримати со-дералістичні течії Терського, Донського козацтва та Семп Лірських народів, перетворивши їх в конфедералістичні – не- забуваючи разом з тим про останнє звено в ланцюзі Черномор- ського Басейну – дружню нам Грузію, яка хоч і віддалена від нас далекими просторами, але прикормальному стані річей може представляти реальний інтерес для нашої державності. Все цим треба розпочати підготовчу роботу серед згаданих державних образовань в тому напрямі, який привів держави Залізничного Басейну до ухвал риської конференції – санкцію мовчалих і наших урядом, постанова якого в цій справі ратифіковано ним. А резумію відповідальність і складність цієї праці, яка стоїть перед Урядом У.Н.Р. По авакаючи на наше тяжке фінансове становище – для цієї мети мусить бути найдені необхідні за- соби, ді засоби мусять бути предоставлені Правительством п.Міністру Закордонних Справ, щоб він міг виконати поставлені йому завдання, аби він мавчи загальну лінію керовлення Правительством міг мати під контролем його – вільну руку в виконанню поставленої йому задачі. -10- для його зрозуміло, що це завдання, яке ставиться п.Міністру Справ Закордонних, не може бути всілякою лише сила-ми цього Міністерства. До участі в цій роботі Правительство повинно використати відповідних представників і інших Міністерств, як от Народнього Господаарства та фінансів, але ні в якому разі не допускаючи до сепаратна командировок і без-контрольної праці представників окремих Міністерств. Повинно бути економними в людях і до градамої так відповідальної праці притягати лише тих, хто має відповідний стаж, знання і ини відповідні дані. З тими т.зв. Місіями, які писилаються на певні терміни, а свою працю притягать на строки значно довші, - не можучи чи не уміючи закінчити її своєчасно - в цілях економії треба покінчити негайно. Надежні заходи в цій справі кожен Міністр повинен взяти своєчасно і під контролем п.Пре-мер Міністра перерасти - доло ивши мені про яки ті міри. Звертаючись до тих мір, які Правительство повинно взяти до заснетрення вашої армії , перемовленої на терені Польщі, я прошу нераймо перерасти в пиття в порозумінню з Урядом Річ Посполита Польської та цілком конкретні завдання які після порозуміння ще то а кімікисхри п.Пре-мер Мініст-ром - неставлені мною Міністру Степановському, Товаришу Міністра Завельскому і Засуньнику Голови Української Дипломатичної Місії в Варшаві Кихайлову в листі від 20/ХІ на ім'я цих осіб в додаток до вказівок зазначених в цих листах - а віддавши велике значення в справі заснетрення нашого війська в ун-вах інтернували, хотів би аби Правительство зробило все що воно тільки може зробити, пам'ятаючи що це справа корпоративної ваги і це нашим моральним та державним обов'язком дати війську останню копійку дор авих ресурсів. Інтернаціонні колекції та спаринки повинні бути заснетрені в бою харчового як наприклад, щоб мени були фіанци не еко-сплеки, щоб культурно-освітні засоби були представлені для них і цеби все що Правительство може зробити для об- легчення їх ділі, щоб воне не були знебільовано і кітрано на „для липарів і мучеників чалат жахії". Програму заходів Зраду, що до міська - згому невідкладно моглі предсавити і утворити пенім себе спеціальний апарат для неукламаге і постійного контролю над цією справою. На валожне мід справи харчування і культурно-освітньої, необхідно після перегуминя з Польським Урядом, негайно приступити до видання спеціальної газети в цілих інформацій малого ведства і устоновлення серед мігро єдиног думки і ед- ної волі направленої до одног поти - повернення на Україну в цілих відновлення Української державності. Коли Прави- тельство за всією несилтою і доброю волею - я чому я не маю сумніву - впливити на більшу енергію і працю у цьому напрям- каві, то ми будемо мати схороненими два інтегральних чин- ники нашої державності, - заартаованими в ці наступні тяж- ки для нас дві тяжких перехіднах і здатними до дальшої упертей березьби - і ця єдинсть буде не лише на словах але і на ділі. Важаю рівною необхідним переорганізацію як Центрального машого апарату так і самої системи нашого управління. В цій справі Правительство мусить переслідувати подвійну ціль, - економію засобів і сконструйрування урядових апаратів в те- тей спеці, аби вони одноїдали інтересам нашої майбутньої боротьби а в своїй праці в першу чергу були припасовані до потреб військових. Своєчасно в листі, на Ваше ім'я я вимав гав повних ревізуючих переглядів місії системи нашого дер- жавного урядового апарату. Повна ревізія і система в приспов соблеми - до державних потреб була зроблена лише в Міністер- стві Закордонних Справ, в інших Міністерствах ця справа часто по мотивах ед-самого Міністерства незалежних, не мог- ла бути переведена. Нині в зв'язку з ситуацією я важко необ- хідним, щоб ті Міністерства для яких безпосередньої праці зароз не відчувається або було скасоване або щоб число людей -11- в них було зведено до мінімума. Далі кожен Міністр повинен негайно виробити програму той підготовчої праці, яку його Міністерство має робити тут на терені Польщі і ту, яку воно має переводити по поверненні на Україну. Для роботи після обговорення на з'єднаному засіданні Міністерств прошу представити мені, на розгляд, незалежно від той облажаючої роботи і контролюючої роботи, яку Ви як Голова Ради Міністрів маєте робити в справі об'єднання роботи Міністерств та їх контролю а взагалі необхідним, аби в цілях самоконтролю над роботою об'єднаного Міністерства, кожен Міністр раз на тиждень давав певний доклад своєї більшої праці - а також плям 11 на майбутне. з'єднання взагалі необхідним і однозвідальним інтересам діла підготовку і творчу роботу Уряду в справі кодифікації законів 5... Їх видання друком, а також вироблення та модернування різних інструкцій, статутів і інших видань охоплюючих як надзвичайне використування наших адміністративних апаратів і урядових сил. Я не можу не констатувати того факту що діля ряда законів 5. Російського Правительства, які залишились чинними і в нашій Республіці - не перекладені на нашу мову і десять це не видані. На це треба звернути пильну увагу, бо ця хиба незвідповідає нашій державній гідності. одначено в тим я взагалі необхідним організацію різних курсів для наших урядовців в цілях підготовки їх до адміністрації служби і державного проходження 11. Думаю що н.п.- Міністри використають певний час для ознайомлення з законодавством та устроєм наших держав, і запевнить в їхнього законодавства та державно-адміністративної практики все це є малокращого в цілях прищеплення його на нашому національному ґрунті. з додатку до мір запропонованих мною п. Заступнику Голови Ради Міністрів в справі зменшення числа урядовців які потрібно залишити при Міністерах - взагалі необхідним аби ті урядовці які будуть жити не при Уряді а разом з нашим військом на умовах формального інтернування чи конфі мування - були не загублені а були на учеті і дещицьо використані потім. Преревізувавши свою детеперішню діяльність і зробивши корективи та колекції реформи в своїй внутрішній конструкції Правительство змогло би увляти себе дійсне Центральний апарат нашої державності і всесторонньо направляти ріжні галузі нашого державного життя. Власне так и м я хтів би бачити наше Правительство і тільке таке Правительство може забезпечити нашій дальшій державній берегьбі і нашому державному розвиткови нормальним хід і успіх. В цьому разі не будуть мати місця ті деструктивні явища, які змислюють енергію працевладателких елементів нашої державності і виявляючись в формі незадоволення Урядом з боку окремих груп нашого громадянства та дорікань на адресу Уряду; часто ж невинні хиби в його роботі затуманюють перспективу нашого державного будівництва і заважають успішному проходженню його. З'єдрама я хотів би щоби Правительство пильнійше займалось справою військовою з огляду на велике її значення для нашого майбутнього. Зрозуміла річ, що Правительство може бути працездатним в роботі і маючи моральний кредит як на вні так і серед нашого громадянства лише тоді , коли воно матиме активну допомогу з боку останнього. Консолідація сил заціт для однієї великої цілі збудування самостійної Народньої Республіки мусить бути з огляду на вищезгадане єдножж з чергових і невидимладних задай Правительства. Бено повинне притягти до участі в цій великій справі ріжні групи нашого громадянства використавши всі творчі сили які маються серед нього. Хоч умови перебування на чужій території Уряду, громадянства і війська не дають можливості ектикамия Предпарламенту - як про це було запевджене - але разом з тим я хотів би аби Правительство в своєї роботі на чужій території так бажаним контакт з громадськими група- ми «хоронило і поглиблює в формі влаштування належних нарад комеренцій і переговорів. Зокрема Правительству необхідно звернути увагу на нашу закордонну еміграцію приєднавши її до дух здорового державного інтересу до чергових завдань державного будівництва і почуття національної державної дисципліни. Слід завжди пам'ятати Правительству про ту розкладаючу роботу яку провадить підступним та хитрим способом вороги нашої демократичної Республіки - уміле використовуючи наші междачі наші похилики і внесли розбрат з нашими національно-демократичними круги. Ці вороги розпоряджаючи часто великими грішми - ведуть а превахаційну роботу серед нашої армії, підкопують серед неї довіря до Правительства і зроблять все аби розбити нашу єдність, аби змосилити почуття національної дисципліни та поваги до тих, хто стоїть на чолі нашого державного життя і серед неймовірних труднощів про які часте і не знають ширші круги громадянства, - провадить з великою самопосвятою покладену на нього відповідальну працю. На це треба звернути особливо пильну увагу в даний момент після нашої невдачі, коли свідомі і несвідомі вороги нашої державності будуть все робити для поглиблення своєї радяної роботи. Все зазначене в моєму листі при планомерному і інтимнівному перегляді в життя, приведе нас до здійснення поставлених перед нами великих завдань і дасть нам можливість при поверати на рідну землю дальше керування державними правами Республіки передати в руки правомочного господаря II - Парламенту. Прому Вас п.Премере, ознайомити з моїм листом Раду Міністрів, зміст його на караді н.п. Міністрів декладаю обговорити і в перезумінні зі мною в життя перевести. З правдивою повагою П Е Т Л О Р А /в.р./ Посвідчую:Керуючи Справами Директорії М.Миронович /в.р./ З оригіналом згідно: М.Крижанівський, Начальник Канцелярії За згідність копії в копію: Начальник Дипломатичного Відділу Інтернеляція фракції соп-сам. про матеріальне становище і інтернованих по табарах Української Армії. Фракція самостійників соціалістів вносить запитання Уряду У.Н.Р., що наша армія, головна наша сила, на яку ми покладаємо в дальшій боротьби за визволення Батьківщини єдину надію, – що ця армія, перебуваючи тепер за дро- тами в таборах інтернованих, опинилася в надзвичайно тяжкому матеріально-фі- зичному і правному становищі: на- гів-гола і голодна, без нормального медичногоозаосмотрення і не одержує належної платні .І коли це все Уряду відомо, то що Уряд зробив і робить для поліпшення цього тяжкого положення армії. Фракція с-с знаходить що справу першочергової важи і прохає Високі Збори Ради Республіки прийняти о цю нашу інтернеляцію в порядку спільності, аби Уряд зараз же дав відповідь, або ж не далі першого слідуючого зібрання Пле- нума Ради Республіки. ІНТЕРНЕЛЯЦІЯ Фракції Соціал-Демократів до Ради Народніх Міністрів, а з окрема до п. Військового Міністра в справі культурно-освітньої праці в армії. Хоч від моменту переходу нашої Армії на польську територію ми- нуло все три місяці, то про те досі покликані до цього чинники не поробили відповідних заходів, щоби забезпечити культурно- освітні потреби нашого ковацтва й старшинського складу нашої Армії по таборах інтернованих. Приватна ініціатива зі сторони культурно- освітніх громадянських діячів була безсильна супроти пасивності та інертності військової влади, так що не вважаючи на велику вагу культурно-освітньої праці в Армії в тому напрямкові до цеї пори не зроблено нічого. Через те підписані запитують: 1. Чи Ради Народніх Міністрів відомо, що в справі культурно- освітньої діяльності Армії в урядовому бою досі не зроблено майже нічого, та що приватна ініціатива в цьому напрямкові розбивалась о пасивність військових органів ? 2. Чи п. Військовий Міністр має готовий план для такої діяльно- стю і як він думає переводити його в життя? 3. На кого ладає вина за те, що на протязі з-х місяців нашого побуту на польській території ця справа так затяглася? Осип Безпалко Микола Чайковський Бутенко Красовський Романченко. 26 лютого 1921 р. м.Тарнів. Формула перехода прийнята VI пленумом Ради Республіки / 9 березня 1931 р. / по інтерпеляціям фракцій с-д. і с-с. про інтерновану Українську армію. Заслухавши пояснення Правительства з приводу інтерпеляцій Ради Республіки в справі положення Армії та переведення в ній культурно-освітньої праці, Ради Республіки вважаючи що наша героїчна Армія являється найголовнішою основою нашої дальної боротьби за державність і по опікування над Армією є найважливішим обов'язком як Ради Республіки так і Правительства та конституції по Урядом Української Народньої Республіки в наслідок несподіваної катастрофи а також належного заступлення наших державних інтересів у Варшаві не були життєво важливі, що до заснування правового становища нашої Армії на терені Польської держави і до забезпечення дійсно нормального життя її, вимогає:- I/ Аби Уряд в негайний спосіб були вжиті всі заходи для з'ясування правного становища нашої Армії під час перебування її на території дружної держави за спільні інтереси в якому нас на Армія плече з плену боротьбсь проти спільного порога та 2/ Аби моральний, матеріальний і фінансовий стан нашої Армії був поставлений в нормальне положення. Рада Республіки переходе до чергових справ. Принято одноголосно : за 35 проти - 0 утрималось -- 2/ Міністри Прокопович і Тишкенко. Перший Секретар Р. Р. ІНТЕРНЕЛЬНИЙ ОФІС ІЇ НАРОДЬОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЇ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. До Ради Народних Міністрів в Справі Членів Директорії. Фракція народньої Республіканської партії в Раді Ре- спубліки звертається до Ради Міністрів в інтерпеляцію в тій справі, яке становить з правного й державного боку займають неприсутні вже І 1/2 року Члени Директорії Швець і Макаренко, яка їх роли й значиння і як уряд припускає можливим істнуван- ня сучасного ненормального стану річей, коли особи що носять високе звання Членів Директорії, перебувають за кордоном всу- переч законам і интересам держави і мають можливість вести працю й виступати в якості членів Верховного Органу Українсь- кої Народньої Республіки, без контакту з Урядом, без санкцій та контролю Ради Міністрів. Вважаючи що відповідальність за все зазначене вище формально та юридично несе уряд, Фракція Народньої Республікан- ської Партії бажає одержати від Ради Міністрів з"ясування, які гарантії істнують і які заходи взяті для попередження мо- жливої шкоди для держави від окремих кроків і виступів Членів Директорії Швець і Макаренко. Фракція Народньої Республіканської Партії Ради Республіки Вагранівський, Ковалевський, Шпільчук, Сапіга. З оригіналом згідно: В.О. Директора Канцелярії ДО РАДИ РЕСПУБЛІКИ. Тяжкі вожніші обставини, що примусили нас відступати на терен Пол- ці, не сприяли відкриттю представницького органа на землі рідній. Ми мусимо відратись тепер тут, на чужих теренах, аби державна влада почула голос економізованого громадянства українського і керувалася ним нада- лі в державній роботі. Трудна і надзвичайно однозвідальна роль припада Раді Республіки. Не- ред нею стоїть ціла маска справ, які не могли бути велегодені раніш як коли потрібно розв'язати, бо від цього залежить скоєння сприяння методу, до якої всі ми примусимо. Головне завдання наша - заберегти незалежність національно-державної волі. Не розпорядитись, а тут вперед в повному кірм і в важливих стромліннях зробите все, щоб здобути народові українському свободу і перемоги. Міцно стояти на своєму пості і не вдавати посід за ні- ч чим. Синувати всі сили національні, економізувати їх свою до певних акцій і розпочати в спільну олани плинок іру очу робо- в якій би не продало даремно ні одна вусіля, що могло скрятити нашого наших владаць. Бажання непохитну волю до здобуття незалежної держави і міцно (- одназвідність в почувті національної емоції та державної спілки, ми вимоємо переконання світ, що східне штати без нас розв'язане бути не може, і що Україна мусить бути впавана, як самостійна держава. Додержування цієї непохитності, не підпадати сьогоднім впливам,- яки би їх хвилялими, - до десят часом заладжовали нас, прозорими все випро- бовану раніш, але вищену і поглиблена тепер лінію У.Р., як здобуде- мо почану до себе і впавана нас. Коли, під час нашої політично-національної революції, ми скинули старі форми чужого державного ладу, нас називали бойовиками, бандитам- ма, вдібними тільки руйнувате, але останні два року показали державам світу, що ми сила і будучна і організувача, і тоді почали юш ставитись до нас уважніше. В стиховці нашого заінтересовання вислідом нашої бо- ротьби за державну незалежність держави світу перебувати і ми. Рада Республіки повинна не заінтересована вміщати і перетворити в чинник, сприяючий успішному закінчення нашої визвольної боротьби. А не може статись тоді, коли Рада Республіки, покликана життям до створен- ня консолідації наших сил, допоможе українському громадянству, об'єдна- шесь коло всіх, виробити сталу, єдину, міцну усю, яка не зважаючи на тимчасові невдачі та не сприяючи обставини, доведе націю до вдіх- нення поставленої мети. Моральний багаж наш великий. Не раз давали ми докази нашої політ- ичної чесності і своїх союзників не зраджували. Ми поклали гена- толоби жертв і кладем їх і тепер. Ми створили не тільки осередок, центр, до якого прислухається вся Україна, до якого тягнуться руки за омичою, якого ждуть, до якого летять думки в кожного кутка Ук- раїни, від якого чекають спасення, а й певні, досить значні цінно- сті і обсягу культурно-національного життя, що увіходять до вжитку народнього, піднімаючи рівень народу нашого на вищий щабель. Зв'язок нам з населенням України, не зважаючи на те, що перебуваємо ми за її кордонами, ідейно, психологічно трівкий, міцний. І ця оцінка на- шої роботи, це довірря, за для якого ми мусимо ще більше напружи- ти свої сили, аби виступити перед цілим світом, як свідома нація, яка бає одного- спокійного, але самостійного життя, являється по- рукою живих наслідків наших зусиль. Чер цей постійний, міцний контакт з народом ми добре знаємо, — о п отрагне він. Наш народ політично виріс за ці роки визволь- ної боротьби і під тягарем чужої окупантської влади російської, чи то деніківсько-врангелевської, чи то большовицької ясно зрозумів, що тільки своє народня влада забезпечить йому лад, карність і еко- номічний розвиток, — ці підвалини державного життя. В основу життя свого державного він кладе принципи демократичності. Він вимагає поваги до прав своїх і, що головне, не допустить единоліччя влади. Як показав історичний досвід, спроби накинути народові українсь- кому волю єдиної людини завжди терпіли невдачу, і авантюри в цьому напрямку тільки руйнували життя, ослабляли опірність чужим впливам, кидали Україну в обійми чужих. Переходячи до чергових наших завдань і виключаючи в них ті, вирішення яких законом од 9 суток оглядається надалі, я мушу за- значити, що перша наша думка, перша найпильніша справа наша це турбо- бота про армію. Перше завдання — зберегти її єдність, захистити її від сторонніх впливів, забезпечити її харчуванням, забезпечити куль- турно-освітні потреби, щоб вона була фізичною і морально здорова. Треба обов'язково перевести переорганізацію її, для чого використати чужеземних консультантів-інструкторів, як це було у всіх державах на перших ступенях їх самостійного життя. Треба переглянути всі сі- стоми військової нашої справи з боку організаційного, звернути увагу і на переорганізацію центральних військових учб, використавши для цього досвід і знання членів Вищої Військової Ради. Коли ми це зробим, то будемо мати міцний перат для керування військовою справою, будемо мати готові кадри для майбутньої великої української армії. Крім того треба звернути увагу і на оборону Держави і виробити певну програму, в якій тільки і можемо ми чувати життя на Україні. Так само треба практично, законодавчим шляхом розвивати справу заспікування раненими, каліками, ветеранами та уділенні їм належної компенсації за ті труди та жертви, які принесли вони для нашої визвольної боротьби. Далі йде важке питання про організацію влади, і на черзі стоїть перегляд усіє системи налого державного урядового апарату, пристосування його до державних потреб, перегляд програм і статутів кожного Міністерства. Рада Республіки поможе це зробити і дасть свої авторитетні директиви, що до певної лінії, якої повинно триматися в цій справі Правительство. Треба звернути увагу на окремі галузі державного життя, треба розібратися в тому балансі, який прийшов коли Міністерство за цей час. Треба виробити інструкції, порадники, в яких б рахувалась влада, як в вказівками авторитетної інституції: Економичне життя України звертає на себе велику увагу. Після тої руйни, в яку кинули його большовицька експерименти, ми маємо відновити його в найскорший час, а для того повинно виробити певний план і підготовчі міри. Звичайно в цій справі може відограти велику роль приватна ініціятивка, але, даючи їй повну можливість для праці, ми повинні дбати, аби не було в її бою експлуатації народу, а лише користь для держави. Так само шляху увагу слід звернути на інтереси пролетаріату України. Ми повинні поставитись в великою поманою і позаґою до нашого робітництва, якому належати буде одно з перших місць у підбудові економичного життя нашої Батьківщини. Викидаючи гасло диктатури пролетаріяту, большовики утворили диктатуру над пролетаріятом і довели його до такого зубоження, до такої матеріальної руйни, так понищили його, що для нас є пекучим завданням, шляхом здорового соціального законодавства допомогти пролетаріату піднятися до належної йому фізичної і моральної висоти та стати поруч з селянством здоровим чинником державного життя України. Не росправу ві Політичну увагу треба звернути і на народнє освіту в державному масштабі. Велике виконання і глибокий інтерес народу до освіти є порунком того, що робота держави зустрісться тут в широкому ініціативному громадянському житті. Законодавча і практична праця ціляться на усвідомлення громади і держави водночас в одному русло національної освіти і виховання. В справі спілкування з іншими націями, щоб заселити Україну, ПОВІДОМЛЕННЯ УРЯДОВЕ. 8 грудня 1931 року в м. Відні П. Андрієвський, А. Макаренко та Ф. Швець від імені директорії Української Народньої Республіки огнали та поширили постанову про те, що уряд У.Н.Р. на чолі з Членом Директорії О.В. Пешкором, після рішського мирового договору не має на терені Польщі, а ні правою а ні фактичної можливості проводити державну роботу, а тому вони постановили: "надходження роботу державного центру У.Н.Р., виконуючи обов'язки директорії, зазначені в законі 28 січня 1919р.з тим, що відсутні Члени Директорії можуть приєднатися до співробітництва." Визначили таку постанову, на підставі до тепер існуючих в У.Н.Р. законів не правною , а в боці національно-державного шкідливого . Уряд У.Н.Р. вважає за необхідне освітити державну право становище Андрієвського, Макаренко й Швець, Як Членів Директорії, та участь їх визвольній боротьбі українського народу на свою державність. Це у листопаді 1918 року, коли почала потреба позбавити влади ненависного українському народові гетьмана Скоропадського за його антидержавну та антінаціональну політику. Український Національний Союз обрав для того директорію в складі В. Винниченко, О. Пешкори, П. Андрієвського та Ф. Швець. Низьше до свого складу Директорія кооптувала А. Макаренко. Повстанний народ скинув гетьмана Скоропадського; було оголошено Трудовий Конгрес, який мав вислухати справоздання Директорії та намітити шляхи дальшої державної роботи. Але в той час, з півночі на молоду що не успіла це твердо організуватись Українську Державу, наступав ворог, московські большовики, Трудовий Конгрес неміг докончити своєї роботи і доручив директорії (в тому ж складі) проводити дальшу боротьбу за Укра- інську державність. Почалася довга, кріпова боротьба, яка точиться і до цього часу Але не всі члени Директорії виходили до кінця обов'язок що поклав Додій/на них. Трудовий Конгрес. Уже з початку 1919 року за складу директорії вийшов Голова ІІ В.Винниченко і постає новою Директорії від 9 травня 1919 р. на голову Директорії було обране Голоного Отамана Війська У.Н.Р. С.В. Петлюра / В..З. вип.'37 за 1919 р./ В травні 1919 року з складу Директорії вийшов також П. Андрі євський, про що мається постанова Директорії з 13 травня 1919 р. яку підписали Голова Директорії С.ПЕТЛЮРА та Члени: А. Макаренко, та Ф. Шевч / В..З. вип. 39 за 1919 р./. Трудовий Конгрес починав на Директорію обов'язок нести дальну боротьбу за українську державність, не видав постанови, яка б координувала діяльність Членів Директорії в тому Дирек- торія мала вести справу так, як обставини того вимагали і коли в лютонаці 1919 року з огляду на обставини, що тоді склалися виникла потреба, щоб два ІІ члени Макаренко та Шевч вийхали за кордон для проваджен- ня певної, покладеної на них осібним уповноваженням роботи і тому 15 листопаду 1919 року Директорія склала постанову про те, що на час відсутності з території У.Н.Р. членів директорії Макаренко та Шевч верховне керування справами У.Н.Р. повідомляється на Голову Директорії Івана Голоного Отамана Степана Васильовича Петлюру, який іменем Директорії затверджує всі закони й постанови, ухва- лені Радою Міністрів." Весною 1920 року для Українського народу одкрилась широка перспектива вільного державного життя; минала всяка потреба щоб Члени Директорії Макаренко та Шевч перебували за кордоном у Відні а натомість виникла потреба присутності їх на Укра- їні для участі у державній роботі. 21 травня 1920 року Рада Народніх Міністрів постановою нагадала членам Директорії Макаренко та Швецьві, про високий обов'язок бути в народом в його низвольній боротьбі, але Макаренко та Швець на Україну з за кордону не при- були. 17 жовтня 1920 року Рада Народних Міністрів знову виносила постанову затверджену Головою Директорії 23 жовтня є про те "що: "з огляду на те що органи влади і війська Української Народньої Республіки знаходяться в сучасний мент на території Української Народньої Республіки,вважають необхідним в державних інтересах, щоби Члени Директорії У.Н.Р. Швець Федір і Андрій Макаренко повер- нулися в межі У.Н.Р. для державної праці на протязі трьох тижнів з дня доведення до їх підома цієї постанови через Посольства У.Н.Р.- у Відні, але і після цієї постанови Макаренко та Швець на Україну не повернули, а жили у Відні. А між тим боротьба Українського Народу й Уряду У.Н.Р. з ворога- ми точилась дальше; все більш швидкі умови наставали для цієї боротьбі би і тільки один в членів Директорії Голова й Головний Отаман Війська У.Н.Р. С.В. ПИЛЮРА весь час піс покладені на нього народом обов'язок, весь час був в військом та народом, переносячи з ним всю вагу цієї боротьби. З днем затвердження ризького мирового трактату для дер- жавної роботи Уряду Української Народньої Республіки повсали ут- руднення, але утворилися в Польщі цілий ряд приватних допомогових установ, які мусять безпосередньо заспікуватися інтернованими військом та українськими емігрантами, що перебувають на терені Польщі в надзвичайно важких умовах. Уряд ноть і в несприятливих умовах продовжує свою державну роботу в непохітній надії що Укра- їнський народ і вибере для себе самостійне державне життя. І в цей тяжкий момент Макаренко та Швець зрадили наренти про той надзвичайно відповідальний обов'язок, що поклав на ших Групованні Хитрєв, але не для того, щоб прилучитися до свого народу, до сих борців, що весь час непоміно ведуть боротьбу за свій народ, щоб поділити з ним ту шкоду, а щоб під розпорядженням П. Андрієнського ягоро вони сини визнали щоб він дано йо одмовився від державної роботи за жодну зі складу кректорів, коли роботу дескрулькину, налагодити роботу якорось нового державного центру У.Н.Р. ляції, очевидно буде вести боротьбу не за українську державність, а з існуючим центром, робота якого дано налагоджена й безупинно провадить- ся. √ Тому Уряд У.Н.Р. покладає на себе обов'язок ухвалити всіх законних заходів, щоб відкинути ту шкоду, яка може виникнути для національної та державної інтересів від того розбрату, до якого може призвести робота Андрієнського, Капаренка та Шевч СИНИ УКРАЇНИ. В дні крівавої неволі, що скувала нашу Матір - Україну, до Вас, наших рідних братів, закинутих зрадливою долею серед чужих людей, ми старшини і козаки армії Української Народньої Республіки шлемо наш братній привіт. В огні і ворі горожанської війни прокинулась до вільного життя в своїй хати наша Матір-Україна, та не дає ли їй вороги наші зібрати до одної великої громади дітей своїх. Розпорощені злобою, підступом, баламутством ворога не спромоглись ми в слушний час спільними силами оберонити Рідний Край перед навалою ворога. Четвертий рік точиться крівава боротьба нашого народу з насильниками, московськими зайцями, то комуністами, то чорними царськими генералами. Ми щасливі тим, що увесь цей час бились з ворогом під рідними золото-синіми праporami нашої Народньої Республіки, під проводом нашого Головного Отамана СИМОНА ПЕТЛЮРИ. Вам не судилась така доля. Повстаючи в оборону своїх домів і родин, Ви не мали змоги стати в наші лави та примушени були, шуканчі собі союзників по зброї, ставати поруч людей чужих нашій національній ідеї, що мріяли про єдину неділимую Росію, яка готовила нашому народові нові кайдани. Досвід трьохрічної боротьби не пішов на марне. Тепер навіть сліпим відкрились очі. Численні представники повстанців, які що дня приходять до нас з України, оповідають, як у мукак і стражданнях гартується національна свідомість нашого народу, як росте гнів його на насильників - чужинців. Зазнавши панування і червоних, і чорних московських окупантів, народ наш знає, що тільки своя національна влада, на чолі з Головним Отаманом СИМОНОМ ПЕТЛЮРОЮ, зagoить його рани та забезпечить йому спокійне вільне життя. Святе завзяття й кріваві жертви, покладені у виз-вольних змаганнях нашого народу, знайшли відгук і співчуття у інших народів, що подібно нашому перенесли ярмо неволі і в першу чергу у братнього нам Польського Народу, з яким Уряд Української Народньої Республіки склав союз для боротьби зі спільним ворогом. Коли Польський Нарід, оборонивши свою землю, за-мирився з ним, ми продовжували боротьбу на рідній землі власними силами. Коли ж не сила було встояти в нерівнім бою, військо і Уряд У.Н.Р. організовано перейшли під захист дружньої Польщі. Остання невдача не зломала нашого духу. Опинившись на чужині, наше військо невтомно працює над своїм духовним та фізичним розвитком, щоденно провадячи військові вправи, а Уряд готує кадри робітників для майбутньої праці на державній ниві. Головний Отаман і Уряд, з ясним чолом вітаючи всіх, здоборяться за свою вільность, дійшли до згоди і склали дружні договори про спільну боротьбу з Урядом Кубанської Крайової Ради, з Демократичною Групою Донського Козачого Кругу і з кращою частиною російської демократії, що йде під проводом Політичного Комітету Б.В.Савінкова. В недовгому часі буде складено договори з Урядами Республік Грузії,Вірменії й Азейберджану. Цими договорами ми даємо доказ, що Український Нарід хоче жити в згоді з усіма сусідами, що не має він сліпої ненависті до народу російського,що з тими представниками його, які ціро визнають наше право на вільне державне життя, ми радо йдемо на братню згоду. Ми віримо й певні, що наша свята справа знайде признання і у сильних держав світу, які з кожним днем знаходять переконуючі докази, що без Вільної Самостійної України не буде миру на сході Європи. Ми віримо, що настане велика хвиля всенароднього повстання Українського Народу проти насильників - оку- пантів. Ми чекаємо цієї слушної години, щоб прийти на допомогу нашому народові, щоб послужити кадрами для великої майбутньої армії його. В цій вірі, в цій певності ми закликаємо й Вас, брати, Будьте міцні духом, не піддавайтеся зневіррю, не втрачайте волі до боротьби. Гуртуйтеся в національні громади військові, провадьте військові справи, присилаєте Ваших представників до нашого Головного Отамана і Уряду і будьте готові, що хвилини прийняття наказ їх виконати до останнього бою за волю України. ДО РАДИ РЕСПУБЛІКИ Тяжкі зовнішні обставини, що примусили нас відступити на терен Польщі, не сприяли відкриттю представницького органа на землі рідній. І ми мусимо вібратись тепер тут, на чужих теренах аби Державна Влада почуда голос еконсолідованих громадянства українського і керувалась ним надалі в державній роботі. Трудна і надзвичайно одповідальна роль припала Раді Республіки. Перед нею стоїть ціла низка справ, які не могли бути залагоджені раніш і які хоче потрібно розв'язати, бо від цього залежить скорше осягнення мети, до якої всі ми примусимо. Головне завдання наше - зберегти незаломність національної державної волі. Не роспорощитись, а йти вперед з повною вірою і в непохитним стремлінням зробити все, щоб вдобути народові українському свободу і суверенність. Міцно стояти на своєму пості і не здавати позицій за ніяку ціну. Скупчити всі сили національні, сконцентрувати волю свою до певних акцій і розпочати в спільному єднанні пляномірну творчу роботу, в якій би не пропало даремно ні одно зусилля, що могло б сприяти конанню нашим завдань. Виявивши непохитну волю свою до здобуття незалежної держави і міцно об'єднавшись в почувті національної єдності та певної дисципліни, ми зможемо переконати світ, що східна Україна без нас розв'язане бути не може і що Україна мусить бути визнана, як самостійна Держава. Додержуючись цієї непохитності, не підпадаючи спокусам зміни - хоч би й хвилевим, - що досі часом ослаблювали нас і проводячи вже випробовану раніш але зміцнену і поглиблену тепер лінію У.Н.Р., ми здобудемо постану до себе і визнаємо нас. Коли, під час нашої політично-національної роботи, скінули старі форми чужого державного ладу, нас не спокушали шовиками, бандитами, здібними тільки руйнувати. Два роки показали державам світу що ми сильні і впевнені, а і теплі почали вони стояти на своїх позиціях. становищі такого заінтересовання вислідом нашої боротьби за державну незалежність держави світу перебувають і нині. Рада Республіки повинна це заінтересовання зміцнити і пере- творити в чинник, сприяючий успішному закінченню нашої визволь- ної боротьби. А це може статись тоді, коли Рада Республіки, по- кликана життям до створення консолідації наших сил, допоможе українському громадянству, обєднавшись коло неї виробити єдину, міцну волю, яка, не зважаючи на тимчасові нердани і сприяючі обставини, доведе націю до здійснення поставленої мети. Моральний багатий наш великий. Не раз давали ми докази нашої політичної чесності і своїх союзників не враджували. Ми покла- ли гекатомби жертв і кладем їх і тепер. Ми створили не тільки осередок, центр, а) якого прислухається вся Україна, до якого тягнуться руки за поміччю, якого ждуть, до якого летять думки з кожного кутка України, від якого чекають спасення, а й певні значні досить цінності в обсягу культурно-національного життя, що уві- ходять до вжитку не одного, піднімаючи рівень народи нашого на вищий шабель. За зок нам з населенням України, не зважаючи на те, що перебуваємо ми за її кордонами, ідейно, психологіч- но трівкий міцний. І ця оцінка нашої роботи, це довірря, за для якого ми мусимо ще більше напружити свої сили, аби виступи- ти перед цілим світом, як свідома нація, яка бажає одного -спо- кійного, але самостійного життя, являється порукою позитивних наслідків наших зусиль. Через цей постійний , міцний контакт з народом ми добре анае- мо чого праце він. Нам народ політично виріс за ці роки визвольної боротьби і під тягарем чужої окупантської влади ро- сійської, чи то денікінсько-врангелевської, чи то большовицької ясно зрозумів, що тільки своя народня влада забезпечить йому лад, карність і економичний розвиток.» ці підвалини державного життя. В основу життя свого державного він кладе принципи де- мократичності, він вимагає поваги до прав своїх і, що головне, не допустить единолічія влади. Як показав історичний досвід, спроби наринути народові українському волю єдиної людини зав- жди терпіли невдачу. І авантюри в цьому напрямку тільки руйну- вали життя, ослабляли опірність чужим впливам, кидали Україну в об'єми чужих заслуг. Переходячи до чергових наших завдань і вирішуючи з них ті вирішення яких законом од 9 січня оголошується надалі, я мушу зазначити, що перша наша думка, перша найпильніша справа наша - це турбота про армію. Перше завдання - зберегти її єдність, захистити її від сторонніх шкідливих впливів, забезпечити її харчуванням, забезпечити культурно-освітні потреби, щоб вона була морально і фізично здорова. Треба обов'язково перевести переорганізацію її, для чого використати чужоземних консультантів-інструкторів, як це було у всіх державах на перших ступенях їх мостійного життя. Треба переглянути всю систему військової нашої справи з боку організаційного, звернути увагу і на переорганізацію центральних військових установ, використовувати для цього досвід і знання членів Вищої Військової Ради. Коли ми це зробимо, то будемо мати міцний апарат для керування військовою справою, будемо мати готові кадри для майбутньої великої української армії. Крім того треба звернути увагу і на оборону Держави і виробити певну програму, з якою тільки і можемо ми будувати життя на Україні. Так само треба практично, законодавчим шляхом розв'язати справу заопікування раненими, каліками, ветеранами та уділенців ім належної компенсації за ті труди та жертви, які принесли вони для нашої визвольної боротьби. Далі йде важке питання про організацію влади, і на черзі стосить перегляд усієї системи нашого державного урядового апарату пристосування Його до державних потреб, перегляд програм і статутів кожного Міністерства. Рада Республіки поможе це зробити і має свою авторитетну директиву, що до певної лінії, якої повинно триматися в цій справі Правительство. Треба звернути увагу на окремі галузі державного життя, треба розібратися в тому балансі, який придбало кожне Міністерство за цей час. Треба виробити інструкції, порядники, з якими б рахувалась влада, як з вказівками авторитетної інституції. Економічне життя України звертає на себе велику увагу. Після гої руйні, в яку кинули Його бойовицькі експерименти, ми маємо відновити Його в найскорший час, а для того повинно виробити певний план і підготовчі міри. Звичайно в цій справі може відіграти велику роль приватна ініціатива, але, даючи їй певну можливість для праці, ми повинні дбати, аби не було в її бою експлоатанії народу, а лише користь для Держави. Так само пильну увагу слід звернути не інтереси пролетаріату в Україні. Ми повинні поставитися з великою пом'ятою і поважною до нашого робітництва, якому належать буде одне з перших місць у відбудові економічного життя нашої Батьківщини. Викидаючи гасло диктатури пролетаріату, боляче для нас, що диктатуре над пролетаріатом і позади його ко такого значення такої матеріальної руини, так понизили його, як для неї в певних чим завданням, шляхом здорового соціального законодавства. Морти пролетаріату пільвтися до належної йому рівної і нормальної висоти та стати кору в сучасністю здоровим чинником державного життя України. Не розплаву зі збільшеними елементами бітництва треба переводити, але поліпшати умови життя і праці, заспікуватись робітництвом, утворити норми життя його на зразок інших широ-демократичних держав. Інтелігентний пролетаріат - урядовці наші, також повинні бути заопіковані, і їх треба поставити в такий стан, щоб вони, да ти богатої країни, не терпіли нужди, а виконували свої функції в умовах, як в боку матеріального, так і культурно-правного, на більш сприятливих для інтересів Держави. Фінансове становище наше тяжке, і головним чином ніякого думки залишили свій терен. Треба виробити заходи для його поліпшення, підготовити новий план фінансової політики. Що до шляхів України, цього ярка економічного життя, то в будуванні їх, проведенні нових залізниць та перебудові історичного залізничного тору на вузько-чорвий /європейського типу/, прийняття ні залізничного інвентаря і т.м. так само потрібно мати певну, в декальх вироблену програму, яку придеться адієновувати по повороті на Україну. Що до відбудови Церкви Української, то тут також треба мати ясний план церковного будівництва: з окрема подбати про всі книги Святого Письма й інші книги для церковних служб були перекладені, щоб хадри національного священства були відповідно ні. щоб рядом мір наша молодь Церква позбавилася од того членового впливу, який залишила після себе стара бюрократична держава церкви з її мертвими формами і змістом позбавлення духовного. Особливим ж увагу слід звернути на внесення в обряді церкви, як і на приєднання до її святого служіння в будівлі церковних приміщень. В сфері законодавства нашого однозначного усилу не маємо генеральних колірів, як і на зовнішніх законах і на вироблення нових. Вони в обсягу права караються так і цивільного, а адже в тимчасових змінах, які відбулися в житті, за особливості народу нашого після перервами меж соціально-політичної революції. Найпильнішу гравту треба звернути на народне освіту в життєвому масштабі. Закони захоплення і глибокий інтерес народу до освіти є поруч того, що робота державна зустрічається тут в широких ініціативних промахах. Законодавчі і практичні права мусять ці буслідя громади і держави ведати в один русло національної освіти і виховання. В справі співжиття з іншими націями, що заселяють Україну, ми, як відомо, в перші ж часи нашої національно-державної праці стали на шлях, заповіданий нам західньою демократією та старожитніми нашими зольностями демократичними. Натерпівшись самі під чужим навчанням, ми не хочемо, щоб хтось інший почував себе пасинком в нашій Республіці. Закон про національно-персональну автономію гарантує можливість нормального розвитку національних меншостей заселених України. І до спільної соціальної праці на добро краю, до державного будівництва на щиро-демократичних засадах повинні ми кликати всі нації, що заселяють простори України. Заданим Рада Республіки є виробити ті юридичні норми, по яких в найкращий спосіб можна було на практиці перевести це співжиття та співпрацю всіх громадян Української Республіки. Рада Республіки повинна розмежувати свої функції і думки Ради Міністрів, яка, залізнявшись від законодавства, може би свободніше зайнятися тепер роботою виконавчою. В спільному однаковій законодавчої і виконавчої влади ми знайдемо простішу і коротшу лінію, якої нам треба триматися і будем уважати з себе той міцний осередок, до якого буде прикушена приєднатися скороз частина нашої еміграції. Виділяючись в окремий державний організм, ми не можемо забути, що тільки в співжитті з іншими народами є можливий росцвіт нац. Ватківщини, а особливо треба звернути увагу на ті державні зв'язки, що можуть і мусять увійти в нами в найтісніший контакт. Не переривати всім державні образовання Чорноморського Васейну, серед яких ми повинні жемо грати першу роль, і з якими сполучившись, будемо мати велике значення серед держав Європи. Не забудьмо і кольоній наших, що в де-яких державах займають значні личезні обшари, творять українське життя, гуртуються в національні організми. Ми повинні мати з ними певний зв'язок і, взявши на увагу все, що сприяє їх зросту підтримати їх всіма засобами. Вони повинні вірити в нас, як вірить в нас Україна, яка чекає і йде нас, як спасителів від ярма чужого. Будьмо ж міцні, виявим незломність нашої волі, сконсолідуємо сили свої, сконцентруймо зусилля і тоді ми видем побідниками в важкій боротьбі за долю України, за долю трудящого рідного люду українського, і тоді геройська боротьба нашої армії, що три роки кропила своєю кров'ю широкі лани України, що не зневіряличись, хоч хвилево часом і знесприяючись під вагою свого хреста, - і зараз міцно тримає в своїх стомлених руках прапор незалежної України, - вквітчається новим успіхом. Я почав своє слово згадкою про нашу славетну Армію. Згадкою про неї і кінчая його, схиляючи своя голову перед беззавітною любов'ю її до нашої дорогої Ватківщини, а тим лицарям, що полягли смертю хороших за визволення її, проголошуючи вічну память. Важаю повного успіху Раді Республіки в її однодвідальній праці на благо нашого Народу. Петригора (Кр.) 3 Голова Директорії Глиняний Яким Різько Ч.Н.Р. З листом відправив З а р е г і с т р о в а н и й звіт: М. Миклашевський Керуючий Спілками Директорії ДО РАДИ РЕСПУБЛІКИ. Тяжкі зовнішні обставини, що примусили нас відступити на терен Польщі, не зприяли відкриттю представницького органа на землі рідній, і ми мусимо зібратись тепер тут, на чужім терені, аби Державна Влада почула голос сконсолідованого громадянства українського і керувалась ним надалі в державній роботі. Трудна і надзвичайно одповідальна роль припала Раді Республіки. Перед нею стоїть ціла низка справ, які не могли бути залагоджені раніш і які конче потрібно розв'язати, бо від цього залежить скорше осягнення мечт. до якої всі ми прийсмо. Головне завдання наше - зберегти незломність національно-державної волі. Не роспорошитись, а йти вперед в позову вірою і з непохитним стремлінням зробити все, щоб здобути народові українському свободу і суверенність. Міцно стояти на своєму пості і не здавати позицій за ніяку ціну. Скупчити всі сили національні, сконцентрувати волю свою до певних акцій і роспочати в спільному єднанні планомірну творчу роботу, в якій би не пропало даремно ні одно зусилля, що могло б сприяти виконанню наших завдань. Виявивши непохитну волю свою до здобуття незалежної держави і міцно обєднавшись в почувті національної єдності та державної дисципліни, ми зможемо переконати світ, що східне питання без нас розв'язане бути не може. і що Україна мусить бути визнана, як самостійна Держава. Додержуючись цієї непохитності, не підпадаючи стороннім впливам - хоч би й хвилевим,- що досі часом ослаблювали нас, проводячи вже випробовану раніш але зміцнену і поглиблену тепер лінію У.Н.Р., ми здобудемо постану до себе і визнання нас. Коли, під час нашої політично-національної революції, "скінули старі форми чужого державного ладу", нас називали шовиками, бандитами, здібними тільки руйнувати, але останні два роки показали державам світу, що ми сила і будуюча і організування, і тоді почали вони ставитись до нас усвідомлено. становищі такого заінтересовання вислідом нашої боротьби за державну незалежність держави світу перебувають і нині. Рада Республіки повинна це заінтересовання зміцнити і пере- творити в чинник, сприяючий успішному закінченню нашої визволь- ної боротьби. А це може статися тоді, коли Рада Республіки, по- кликана життям до створення консолідації наших сил, допоможе українському громадянству, обєднавшись коло неї виробити сталу єдину, міцну волю, яка, не зважаючи на тимчасові невдачі та не- сприяючі обставини, роведе націю до здійснення поставленої мети Моральний баран нам великий. Не раз давали ми докази нашої політичної чесності і своїх сомаників не зраджували. Ми покла- ли гекатомби жертв і кладем їх і тепер. Ми створили не тільки осередок, центр, д) якого прислухається вся Україна, до якого тягнуться руки за поміччю, якого ждуть, до якого летять думки а кожного кутка України,від якого чекають спасення, а й певні значні досить цінності в обсягу культурно-національного життя, що уві- ходять до вжитку не юднього, піднімаючи рівень народу нашого на вищий щабель. За зок нам з населенням України, не зважаючи на те, що перебуваємо ми за іі кордонами, ідейно, психологіч- но трівкий міцний. І ця оцінка нашої роботи, це довірря, за для якого ми мусимо ще більше напружити свої сили, аби виступи- ти перед цілим світом, як свідома нація, яка бажає одного -спо- кійного, але самостійного життя. являється порукою позитивних наслідків наших зусиль. Через цей постійний , міцний контакт з народом ми добре знає мо чого прagne він. Наш народ політично виріс за ці роки визвольної боротьби і під тигарем чужої окупантської влади ро- сійської, чи то денкінсько-врангелевської, чи то большовицької ясно зрозумів, що тільки своя народня влада забезпечить йому лад. карність і економичний розвиток,- ці підвалини державного життя. В основу життя свого державного він кладе принципи де- мократичності, він вимагає поваги до прав своїх і, що головне, не допустить единолічія влади. Як показав історичний досвід, спроби накинути народові українському волю єдиной людини зав- жди терпіли невдачу. І авантюри в цьому напрямку тільки руйну- вали життя, ослабляли опірність чужим впливам, кидали Україну в обійми чужинців. Переходячи до чергових наших завдань і виконуючи з них ті вирішення яких законом од 9 грудня оглядається надалі, я мушу зазначити, що перша наша думка, перша найпильніша справа наша - це турбота про армію. Перше завдання - зберегти її єдність, захистити її від сторонніх мкідливих впливів, забезпечити її харчуванням, забезпечити культурно-освітні потреби, щоб вона була морально і фізично здорова. Треба обов'язково перевести переорганізацію її, для чого використати чужоземних консультантів-інструкторів, як це було у всіх державах на перших ступенях їх самостійного життя. Треба переглянути всю систему військової нашої справи з боку організаційного, звернути увагу і на переорганізацію центральних військових установ, використавши для цього досвід і знання членів Вищої Військової Ради. Коли ми це зробимо, то будемо мати міцний апарат для керування військовою справою, будемо мати готові кадри для майбутньої великої української армії. Крім того треба звернути увагу і на оборону Держави і виробити певну програму, з якою тільки і можемо ми будувати життя на Україні. Так само треба практично, зако- нодавчим шляхом розв'язати справу заопікування раненими, каліками, ветеранами та уділення їм належної компенсації за ті труди та жертви, які принесли вони для нашої визвольної боротьби. Далі йде важке питання про організацію влади, і на черзі сто- їть перегляд усієї системи нашого державного урядового апарату пристосування його до державних потреб, перегляд програм і статутів кожного Міністерства. Рада Республіки поможе це зробити і дасть свої авторитетні директиви, що до певної лінії, якої повинно триматися в цій справі Правительство. Треба звернути увагу на окремі галузі державного життя, треба розібратися в тому балансі, який придбало кожне Міністерство за цей час. Треба виробити інструкції, порадники, з якими б рахувалась влада, як з вказівками авторитетної інституції. Економічне життя України звертає на себе велику увагу. Після тої руйни, в яку кинули його бойовицькі експерименти, ми маємо відновити його в найскоріший час, а для того повинно виробити певний план і підготовчі міри. Звичайно в цій справі може від- грати велику роль приватна ініціятивка, але, даючи їй певну можливість для праці, ми повинні дбати, аби не було в її боку експлоатації народу, а лише користь для держави. Так само пильну увагу слід звернути на інтереси пролетаріату України. Ми повинні поставитися з великою довгою і почуттям нашого робітництва, якому належала будь-яке з перших місць у відбудові економічного життя країні Гатській держави. Викидаючи гасло диктатури пролетаріату, бойових і творчих диктатур у над пролетаріатом і чолові його до такого звоблення в такої матеріальної руїни, так понижених його, що для нея о пеку- чим завданням, шляхи здорового соціального залишковства допомогти пролетаріату піднятися до колективної роботи і виробничої чистоти за статтю поруч з елітністю здоровим чинним держав- ного життя України. Не роспазу зі збільшеними елементами бітництва треба переводити, але поліпшити умови життя і праці, заопікуватись робітництвом, утворити норми життя його на справж- динних широ-демократичних держав. Інтелігентний пролетаріат – урядовці наші, – також повинні бути заопіковані, і їх треба поставити в такий стан, щоб вони, як ти богатої країни, не терпіли нужд, а виконували свої умовини, як з боку матеріального, так і культурно-виховного, на більш сприятливих для інтересів Держави. Фінансове становище наше тяжке, і головним чином від того, що ми залишили свій терен. Треба виробити заходи для його поліплен- ня, підготовити новий план фінансової політики. Що до шляхів України, цього черга економічного життя, то у всі будуванні їх, проведенні нових залізниць та перебудові іншого залізничного тору на вузько-торовий /європейського типу/, продов- ні залишкового інвентаря і т.д. так само потрібно мати повну, в декалах вироблену програму, яку прийдеться адієнсувати по повер- ті на Україну. Що до відбудови Церкви Української, то тут також треба мати ясний план церковного будівництва, в окрема подбати про те, щоб всі книги Святого Письма й інші книги для церковних служб були перекладені, щоб кадри національного склепенства були підготовле- ні, щоб разом мір наша молодь Церква повазилась од того етатвор- ного впливу, який залишила після себе стара бюрократична росій- ська церква, а ії мертвими формами і змістом позбавленим Духа Ки- вового. Особливу увагу слід звернути на внесення духу народного з обради церковні, як і на прищеплювання національного спілку в будівлі церков українських. В сфері законодавства нелегко саме вирішити увагу на засо- ведення кодифікації існуючих законів, на вироблення нових, як з обсягу права керного так і цивільного, в звязку з тими змінами, які відбулися в житті та самодостатності народу, нашого після перешкоди чин соціально-політичної революції. Найплільнішу увагу треба звернути іна народній освіті в ле- жавному масштабі. Велике захоплення і глибокий інтерес наро- до до освіти є порукою того, що робота державна зустрінеться тут в широкому ініціативному промади.Законодавча і практична праця мусять ці зусилля громади і держави з'єднати в єдине руслло національної освіти і виховання. В справі співжиття з іншими націями, що заселяють Україну, ми, як відомо, в перші ж часи нашої національно-державної по- ці стали на шлях, заповіданий нам закінченою демократією та старостинними націями вольностями демократичними. Натерпівшись самі під чужим пануванням, ми не хочемо, щоб хтось інший по- чуває себе насилком в нашій Республіці. Закон про національно-персональну автономію гарантує мож- ливість нормального розвитку національних меншостей заселен- чих Україну. І до спільної солдасованої праці на добро краю, до державного будівництва на широ-демократичних засадах по- вні ми кликати всі нації, що заселяють простори України. Завданням Ради Республіки є виробити ті юридичні норми, по яких в найкращий спосіб можна би було на практиці перевести це співжиття та співпрацю всіх громадян Української Республі- ки. Рада Республіки повинна розмежувати свої функції і думка під Ради Міністрів яка, звільнившись від законодавства, може би свободніш залинятись тепер роботою виконавчою. В спільному єдинанні законодавчої і виконавчої влади ми знайдемо простішу і коротшу лінію, якої нам треба триматись і будем уявляти в себе той міцний осередок, до якого буде примушена приєднатись адросова частина нації еміграцій. Виділяючись в окремий державний організм, ми не можемо забувати, що тільки в співжитті з іншими народами є можливий росцвіт нашої Ватьківщини, а особливо треба звернути увагу на ті державні завязки що можуть і мусять увійти в нами в найтісніший контакт. Це передов- сім державні образовання Чорноморського Басейну, серед яких ми мо- жемо грати першу роль, і з якими сполучившись, будемо мати велике значення серед держав Європи. Не забудьмо і колюній наших що в де-яких державах займають не- личезні обшари, творять українське життя, гуртуються в національні організми. Ми повинні мати з ними певний звязок і, взявши на увагу все, що сприяє їх зросту підтримати їх всіма засобами. Зони повинні вірити в нас, як вірить в нас Україна, дка чекає і жде нас, як спа- сителів від ярма чужинського. Будьмо ж міцні, виявим незломність нашої волі, сконсолидуємо си- ли свої, сконцентруймо зусилля і тоді ми вийдем побідниками в важ- кій боротьбі за долю України, за долю трудящого рідного люду україн ського, і тоді геройська боротьба нашої армії, що три роки кропила своєю кров'ю широки лани України що не зневіряючись, хоть хвилено- часом і знесприяючись під вагою свого хреста,- 1 зараз міцно тримає в своїх стемлених руках пранор незалежної України, - вквітчається новим успіхом. Я почав своє слово згадкою про нашу славетну Армію. Згадкою про неї і кінчаю його, схиляючи свою голову перед беззавітною любов'ю ii до нашої дорогої Ватьківщини, а тим лицарям, що полягли смертю хоробрих за визволення ii, проголошуючи вічну память. Бажаю повного успіху Раді Республіки в її одповідальній праці на благо нашого Народу. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 5 Фонду № 1929 Пронумеровано 28 (згадане дослідження) + 17 = 45 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: «12» січня 2009 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) « » р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | Під час | | | Під час | | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | видачі | повернення | | видачі | повернення | | підпис, дата | підпис, дата | | підпис, дата | підпис, дата | Курковський О. Іванович 14.03.2007 р. ВІДМІТКИ РЕГІСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: | | :--- | :--- | :--- | | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | | | | 13.03.09 Єшк | Форма № 10 Центральный Государственный Архив Октябрьской Революции и Социалистического Строительства УССР г. Харьков В данной ед. хр. № 5 ф. № 1429 оп. № 4 числится (дз Овад участь воеем) +178= листов „ 25/х / 196 г. Сс (подпись) 45д Центральный державний архів Жовтневої революції і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 20.03.87 Підпис Центральний державний архів Жовтневої революції і соціалістичного будівництва Харків ПЕРЕВІРЕНО Дата 26.07.85 Підпис и п1-6- лапир. бушате подг на шф: Кобковская 8.04.917 06.09.93 мт 14.ч.91. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 23.10.96 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 05.11.94 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 06.09.93 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 26.04.85 Підпис Тип. Харьк. СНХ, 1964 г., з. 2052—2050