Повідомлення про відкриття Ради Республіки, список її комісій та членів. Інформація про хід 28-го засідання Ради Республіки, 03.02.1921-25.04.1921, 17 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтня, революції і Соціалістичного будівництва МВС УРСР м. Харків ФАР/4290м 4 0267 11 Канцелярія Директорії Української народної республіки ДЕЛО №_ Повідомлення про відкриття Неморівської Ради республіки, степу ії Комісій чи членів. Інформація про хід 28-го засідання на Ради республіки. начато1951 г. Окончено_195_г. Арт. 910-42 Цена 20 коп. 17 арк облкоопинсам ПЕЧАТНИК С. КАРЬКОВ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків Ф 180/1429 Ч ОДОК 11 ВЕДРИТТЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. З лютого 1921 року м. Тарнів /затт готелю „Брістоль“/. О 5½ год. вечора, в присутності ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТМАНА, повного складу Ради Міністрів на чолі з Прем'єр-Міністром А.М.Лівичьким та обраных депутатів, що заявились на перше засідання в числі 34 чоловіка, при заповненій українським громадянством, перебуваючих в Тарнові, затт було відслухано паньхиду по войках, що поклали життя своє за визволення України та молебна з народи урочистого відкриття Ради Республіки. Після служби Божої депутати і Міністри займають свої місця ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТМАН, зайнявши місце за столом презідії про голошує / всі стоять/ "Ми, Український Народний Революційний Органон Раду Республіки відкрито". „Прошу Пана Прем'єр-Міністра оголосити закон 9 січня про Раду Республіки, мій наказ про скликання першої сесії Ради Республіки та виконати формальності потрібні для відкриття засідання". Прем'єр-Міністр виходить за стіл презідії, відчитує закон і наказ і запрошує старшого віком в поміж присутніх членів Високої Ради обмітти провід в засіданні до обрання президії. На запровення Прем'єр-Міністра, виходить за стіл презідії старший віком член Ради Республіки д-р Липа і приймає від Прем'єр-Міністра уро-чисту обтитцю такого змісту: "Урочисто обіцяю своєю виконувати всі обовязки Члена Ради Республіки і ніколи сили свої віддати на службу Українському Народові, заховувати вірність моїй батьківщини, мухно боронити незалежність Української Народньої Республіки й охороняти національну, релігійну та гороманську волю всіх громадян України". Що підписаний старшішою урочисто обтитиця. Прем'єр-Міністр при-витає його, переходять на депутатські місця де знаходяться ті Міністри, яких обрано на Членів Ради. Старшій від Липа відчитує урочисту обтитицю для всіх членів, яку вони вислухують стоячи, і потім поїменно запрошує кожного з присутніх членів підписати цю обтитицю. Депутат Відопольський при слові "обіцяю" додає "і рада, що ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ підлягає Раді Республіки". По скінченню черепони урочистої обтитиці, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТМАН відчитує слово слово до Ради Республіки. Старшій від Липа, по вислуханні Радою Республіки Слова ГОЛОВИ Держави, першим зготонує привітальну промову, а якій зазначає, що ідея народоправства була завжди провідною ідеєю в історії нашого наро-ду, й тому Рада у всіх її формах, навіть Чорна Рада зазвичай відограла повнітку роль в нашому громадсько-державному житті. Прокинувшись до самостійного державного миття з часу революції, наш народ утворив центральну Раду, як орган народоправства. Далі в процесі боротьби ут-ворився представницький орган - Трудовий Конгрес, що затвердив верховну владу України - ДИРЕКТОРІЮ. В дайшому процесі боротьби цей коле-гіальний орган берехої влади розпався, і всезвіття влази і провід-го тут ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТМАНА. Нині зібрана тут Рада Республіки являється новим органом народоправства, народньої влади. Завданням її є створити нову консолідацію сил нашого громадянства, а за ним і всього народу. В цьому зав-данні льозуном її має бути: "або здобути, або дома не буди". Вислухавши промову старшіння, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТМАН, при вузках Національного Гимну, відспіваного всіми присутніми залишає зало. Отолонується перерва на 10 хвилин, під час якої готова утвсься урочисте зібрання. Починається лілова частина засідання, під час якої обирається нан датна комісія та розглядаються де-які технічні питання. Вступають завжди фракцій, про вищу порожку денного, а тому оголошується перерва для обговорення по різних їх завд. Наради фракції тривають коло 11/2 години. Засідання відновлюється в 9 г.45 хв. Старшінни повідомляє, що представники фракцій мають виголосити свої перші заяви Раді Республіки. Першим забирає слово в імені фракції народних республіканцев депутат Олександр Ковалевський. Оглядаючись на пройденній шлях трьохрічної боротьби за нашу державність, каже лідер народних республіканців, ми визначаємо два моменти цієї боротьби; це зріст ідеї нашої державності а/ з середи- ни і 6/ зомні. Ці моменти є велике завойовання української революці Спочатку була стихія, що переймала расла української державно- сті, українську національну ідею, постійьки, посвідкими ці росла мі- стили в собі таки моніяльні моменти, які відповодили цій стихії. Т Тільки горілка, як здавалось, безумців, взяла національну ідею в її чистому змісті і переросла її до кини. Не зрадуючи сторін, но тралялись нє в ці роки визвольної бо- ротьби, я мушу підкреслити, що українська національна інтелігенція перейнялась і зрозуміла національну ідею глибоко. В результаті самоотверженої роботи цієї інтелігенції, і народ- ні маси, що спочатку прийняли гасло української державності напів- свідомо, нині папутьба це гасло кровю повстінь. Держави Європи, хоч ще не визнали нас і не йдуть до нас з по мічно в нашій боротьбі, але вже ніхто не може сказати, що вони не рахуються з нами. В історії актів нашого мі-народнього життя можна росходиться в оцінці тих чи інших актів, якими нотувалось це життя, але-м факти лишались фактами. Вони будуть записані в історію, вони будуть голо- сити про наше існування, і ніхто не може замовчати його. Берестейський мир, незалежно від тої оцінки, яку може дати Йо- му по суті наша, чи яка нима, партія лишається одним із таких істо- ричних фактів, які творять нашу міжнародну історію. Він приніс нам визнання з боку цілої низки європейських держав. З залеку в ним по- встала низка самостійних держав на території бувшої Росії, що так само визнали нас. Другим, не меншим по своїй важності, моментом в історії наших міжнародних відносин являється наш договір з Польщею, що став пово- ротним пунктом в довгій історії взаимодійснои двох сусідніх наро- дів. Ми радаємо, що цей акт закінчив добу боротьби цих народів і роспочинаве кращу добу мирного вспівдіяння їх; ми радаємо, що на шляху цього співдіялння и не розідемось з польським народом і на- дали. Чиними з вузліями ми все це здобули. Будучи представником буржуазно-демократичної партії, я вважаю за свій робовязок одверто признати, що все це зроблено вузліями се- лянства, мобітництва і трудової інтелігенції. /Син Безпалко з місця: "Мілінський тек говорить про трудову монархію"./ Хто ж керував змаганнями цих мас? Державний Центр. Ці три чи- ники підтримали і зберегли цей державний центр. Він три роки проза- див лінію У.Н.Р., не ухиляючись ні вправо, ні вліво. Цей центр зна- ходитьсяться тенет тут. Ми не еміграція, ми правні заступники свого на- роду. В існуванні і праці цього центру ми завдлужуємо колосальній ви- траті ума і серця Голови нашої Республіки С.В.Петлюри. Коли б не було його віри в правдивість лінії У.Н.Р., не було і успіху. Головний Отаман лишився завди вірним голосу української державності, голосу української демократії. На цьому ґрунті ми обі- цяємо Голові нашої Республіки наше повне співдіяння. Зараз треба берегти те, що маємо. Всякі шукання, всякої експе- рименти треба віднести до того моменту, коли ми будемо на своїй те- риторії. Для кожного питання, що виникає в справі нашої державності у нас мусить бути тут один аршин, в 16 вершків для всіх. Одна основ- на презумпція помина лягти в основу наших думок: це для того ми бо- ролися, щоб рапсом міняти лінію. Ми повинні берегти те, що маємо. Ц Цього вимагають керти, перед якими ми тільки що схилили свай голови Коли були у нас неупліхи, вина за них не може бути покладена на цей центр. В тих умовах в яких ми перебували увесь цей час, ин- ших шляхів вибрати було не можна. Разом треба йти добивати зорога, а коли досьемо, тоді все бу- демо рахуватись поміж собою? /блески/ Під час промови деп.Ковалевського, в залу входить Пан Голова ДИРЕКТОРУ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН. Всі встають. /с. с./ Пане Головний Отамане, панове Члени Ради Республіки. Прига- даймо Вашу коротку самостійну історію. Перші моменти існування на- шого першого парламенту.- Центральної Ради,- це були моменти повної однодумності, коли всі чинники нашої справи уявляли в себе цільний моноліт. Далі пішли все різні спроби, але все ж таки ков- то-блакитній пропор української державності розвивався при всіх об- ставинах. Цей пропор міцно тримав гурток людей, проводиром якого був Голова нашої держави, Головний Отаман. Наша Держава мужніха і інтелігенція її мужнька, Вийшовши в народу, і борючись за україн- ську державність, воша вирів служить цьому мундикному народові. В нинішній радянській день відновлення консолідації всіх національ- них сил, нам особливо приємно підкреслити, що до цього поворотного пункту ми прийшли в нашім Головним Отаманом О.В. Петлюрою. Україн- ська державність, «ковто-блакитний» пропор і им Петлюри, це три єст- ляких одночасно ждуть там на Україні." /Оплески/ О.Везалко./с.д./ Панове, ми гордо можемо сказати, що наша партія першою кинула клич консолідації сил у важкий момент. Ми ,партия кля- сової боротьби, знаємо, що повної консолідації в живому суспільному організмові, коли він нормально функціонує, не може бути. Нормаль- ний розвиток громадського життя відзначається диференціацією, консо- лідація ж може настати тільки на штучному ґрунтві. Одже, перебував- чи нині на цьому штучному ґрунтові, ми кинули клич консолідації, щоб через неї дійти до свого природного ґрунту. Єдиний який мусить бу- ти для всіх- це однодумність в боротьбі за свою державність. На сво- їй території ми згадаємо за ті факти, що рідять нас. Ми вибрали цей центр, коло якого на нашу думку пошири консолі- дуватися усі сили в цій боротьбі, не через те, що на чолі його сто- їть той чи інший уряд, та як инша особа, а тільки через те, що за цим центром продовжалася, і далі проливається народний кров /Гучні оплески/. Кров,пролита за Україну в боротьбі, змаганнях цього центру, зобов'язує нас і буде свідтатством ганьболи ці змагання. Консоліда- ція зимагає великих жертв від цього центру. Ми мусимо переконати всіх, що провіз у цьому центрозі належить тим, що служать демократії служать волі громадській. Більшість тих, що ганьбили цей центр, робили це тільки тому, що був неуспіх. Як би цей центр був зараз не в Тарнові, а в Києві, то вони прийшли б і поклонились йому, незалежно від того, яким би вда дався їм цей центр по суті. Неуспіхі, що були в боротьбі, не є вина центра. Ставися вони через тих радів, яких ми виродували на своїй землі, які роскладали нас. Ми будемо критикувати діяльність цього центру, може іноді ця критика буде дасадною, але скерована вона мусить бути для того, щоб в діяльності цього центру були взяті на увагу реальні вимоги і реаль- ні завоювання соціалізму. Коли будуть атаки проти соціалістичних здобутків, коли будуть загрожені ці здобутки, ми опустим пропор консолідації. Ми соціалісти дали докази нашої пужності, в своїй діяльності, в справах державних ми брали на себе всю повноту відповідальности , тієї мукнкости, тіе- ж готовності взяти цю однозідальність ми вимагаємо і від буржуазних груп." Далі деп.Везалко оголошує революцію Центрального Ко мітету У.О.Д.Р.П., що до вступу членів партії до Ради Республіки, зазначаю- чи, що на революція була передана разом Вперед" і керуючому змісті. В дієності Центральний Комітет ніколи не забороняв членам партії вступати до Ради Республіки, а лише ставив умову перед умовою такого вступу, щоб Рада Республіки по своїх правах була дійсно орга- ном народньої влади. Де застереження Центральний Комітет винів в свою революцію лише тому, що не мав перед собою закону про Раду Республі- ки, який забезпечує ці Ради вищегаланні права. Закінчуючи промову, деп.Везалко, звертаючись до присутньої в зали Пана Головного Отамана каже: "В цій свідомості я вітаю нашу Верховну Владу і /звертаючись дотдепутатів/ вітаю Раду Республіки, вітаю консолідацію." /Оплески/ Савицький. /бел.Соц./ Ми базуємось на селянстві. Селянство в початку нашої бороть- би не розуміло ідеї нашої державності, а билось з ворогом із за йте ресьв власної кишені. Але ж і тоді, при невсідомі відношенні до ціє ідеї, воно уявило собі цю ідею в одній особі -Голови Республіки, Го- ловного Отамана С.В.Петлюри. Дальні події, вміщуючи цю ідею, в сві- домості селянства, зазвали нерозривно зазавувались в имам того ж Голо- ви Держави. Повстанці проти регімана, проти большевиків, Денкіна і Врангеля все йшли під пропором О.В.Петлюри. Це има стаю на більш популярним у селянства і через те наша партія буде стояти на цьому ґрунті і ніяких експериментів не допустить. Ворог добре знає значин- на імені нашого Голови Держави і всі свої атаки направляє проти цього імені, але в не може ворог ні наклепами, ні багнетами своїми задушити силу його впливу. Вітаю нашого Головного Отамана, вітаю збори." /Оплески/. Дужешень /залізничн/ц Високоохажаний Пане Головний Отамене, Панове Члены Ради Рада Республіки! Як представник не політичної партії, а професійної групи працьовників наших пляхів, я не буду торкатись мометів політич- них. Згадаю лише за ті великі труди, які прикладали волинячки на аруйнованих шляхах України во ім'я національної ідеї. Боронив і рату- вав цю ідею, цей центр, в якому координуючи всі аусилля і одухотво- рюючи їх був наш Голова Держави С.В.Петлюра Ми залишилися, більш як хто інший бачили його самопожертву, його працю для цієї ідеї, коли він перейдив в бронгу на фронт, всюди одумовляючи борців на нашу дер- жавність. З особливою пам'ятністю ми повинні висловити нашому Голові Респу- бліки теплу подяку за цей день. При останніх словах промовця всі вставать і гучно вітають Головно- го Отамана оплесками і "кляками Слава". Овація триває кілька хвилин. дali стихає. Старш мина деп Линь знов проголошує: "Слава Головному Отa- ману." Овація вибухає в новому силом. Коли стихають оплески, старі мина деп Линь заявляє: Слово на- дається Голові Держави." Всі депутати встають і тільки на Запрошення Пана Головного Отамана сідають і слухають його промову. ПАН ГОЛОВНИЙ ОТАМАН. Ми переживаємо надзвичайно важкий мент. Оскільки я розбираюсь в міжнародній ситуації, а також в тих подіях, що відбуваються тепер на Україні, я передбачав, що швидко можуть настати величезні зміни. Отa- новище в Європі не вияснено. Всі держави живуть питанням сьогоднішнього го дня, або тихим, не заглядаючи далеко вперед, одже треба бути гото- вим до неподіванок, але якби не були неподіванки, ми не повинні ві- дійти від тієї лінії У.П.Р., яку ми провадили весь час. Неусніхи наші були тоді, коли ми збочували в цій лінії. Збоочували провідники в Цен- тральній Раді, яка почала цю лінію, яку пройтрувало її село, збочував ло і село, тоди, коли не давало нам допомоги в нашій боротьбі, але ж як провідники, так і село по тяжким досвіді мусили повертати на цю лі- нію і тільки таким шляхом рятувалась національна ідея. Міжнародні комбінації можуть поставити нас перед новими аванти- рами відновлення гетьманщини, але я не повинен, що такі нові авантюри вустрінуть таку ж саму одсіч в народі, яку вже вустріли свого часу. Треба пам'ятати, що наш народ, село буде допомогти тільки тій владі, яка буде вести продиктовану ним селом лінію У.П.Р. і тільки під тією умовою, що село буде контролювати цю владу і таким чином не дасть їй збочувати в цієї лінії. В першій промові Звої до Ради Республіки, я вкавав ті вихідні точки, якими певинна, на мою думку, керуватись в сво- їй роботі Рада Республіки: вказав її ті конкретні завдання, які стоять перед нею в окремих галузях нашого державного життя і які треба вико- нати в першу чергу. Завдяки піх дуже багато, а часу мало, одже треба пильнувати, щоб не пропала марно ні одна година праці, щоб на Украї- ну ми пішли в готовом матеріалом, з готовою програмою, щоб родовідаль- ні робітники мали перед собо божий ясний план і певні порядки-інструкції що допоможуть нам виховати низький апарат державної влади, по якому власне, село і судить про саму владу. З молодих років борючись за національну праву я виробив собі по- гляд, що не територіальним максималізмом здійснюється національна ідея. Цим поглядом керувався я і тоді, коли мусили ми йти на уступки тери- торіальні іноді дуже важкі для нас, бо я гадаю, що коли б навіщь ми на- ли один повіт, одну волость, в якій міцно була б закріплена наша на- ціональна-державна ідея, то вона б не загинула, а підпорядкувала б со- бі всі ті обшари, що їх заселює нам народ. Одже треба спокійно стави- тись до таких уступок і бути готовими, що може це нам прийдеться ву- стрінутись в необхідність їх. Представник селянської соціялістичної партії цілком слушно вказав на зріст контакту нашого з Україною. Течія звідти вустрічається в те- чіє звідси. І коли ми не втратимо своєї провідної ліділі, не втратимо нього контакту, коли ми метимемо за собою народне довірря села, то нас- це майже все для нашої справи. Мені не один раз доводилось бачити смерть борців за нашу націо- нальну ідею, що віддали її своє життя в бою в ворогом і коли умираю- чий простягаючи мені руки казав : Я умираю, але гірб, що наша націона- нальна справа не емре", я в цих словах черпав нові сили для боротьби. Така смерть і віра нас зобовязують і хто не стояв на чолі нашої спря: Рейєрував В.Соловій. Начальник Юридичного Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ. З оригіналом відно: [підпис] Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ВІДКРИТТЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. З лютого 1921 року м. Тарнів /зали готелю "Бристоль"/. О 5½ год. вечора, в присутності ПАНІ ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТМАНА, повного складу Ради Міністрів на чолі з Прем'єр-Міністром А.М.Лівийським та обраних депутатів, що звалились на перше засідання в числі 34 чоловіка, при заповненій українським громадянством, перебува- життя своє за визволення України та полегли з нагоди урочистого від- криття Ради Республіки. Місця слушб Божої Депутати і Міністри займають свої місця ПАН ГО- ЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТМАН, занявши місце за столом презідії про- голошує /всі стоять/ "ПЕРШИМ УКРАЇНСЬКОЮ НАРОДНОЮ РЕСПУБЛІКИ ОГОЛОШУЄ РАДУ РЕСПУБЛІКИ ВІДКРИТО!" „Прошу Пана Прем'єр-Міністра оголосити закон 9 січня про Раду Рес- публіки, мій наказ про скликання першої сесії Ради Республіки та вико- нати формальності потрібні для відкриття засідання". Прем'єр-Міністр виходить за стіл презідії, відчитує закон і наказ і запрошує старшого віком з поміж присутніх членів Високої Ради обна- ті провід в засіданні до обрання презідії. На запрошення Прем'єр-Міністра, виходить за стіл презідії старший ві- ком член Ради Республіки Д.-Л. Лина і приймає від Прем'єр-Міністра уро- чисту обитницю такого змісту: "Урочисто обіцяю своїсно виконувати всі обовязки Члена Ради Респу- бліки і ціли сили свої віддати на службу Українському Народові, за- хозувати вірність моїй Батьківщині, мужно боронити незалежність Української Народньої Республіки й охороняти національну, релігійну та горожанську волю всіх громадян України." По підписанні старшою урочистості обитниці, Прем'єр-Міністр при- вitatи його, переходять на депутатські місця де знаходяться ті Міні- стри, яких обрано на Членів Ради. Старійшина Д-р Лина відчитує урочисту обитницю для всіх членів, яку вони вислужують столиці, і потім повільно запрошує кожного з присутніх членів підписати про обитницю. Депутати по черзі підходять до столу презідії, проголошують оби- цяю" і підписують обитницю. Депутат Білопольський при слові "обіцяю" додає "і гадаю, що ГОЛО- ВА ДИРЕКТОРІЇ підлягає Ради Республіки". По скінченні церемоніалу урочистої обитниці, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТМАН відчитує слово "слово до Ради Республіки". Старійшина Д-р Лина, по вислужанні Радою Республіки Слова ГОЛОВИ України, перший виголошує привітальну промову, в якій зазначає, що ідея народоправства була завжди провідною ідеєю в історії нашого наро- ду, й тому Рада у всіх її формах, навіть Чорна Рада зазвичай відпра- вала помітну роль в нашому громадсько-державному житті. Прокинувшись до самостійного державного життя в часу революції, наш народ утворив Центральну Раду, як орган народоправства. Далі в процесі боротьби ут- ворився представницький орган - Трудовий Конгрес, що затвердив Верхов- ну владу України - ДИРЕКТОРІЮ. В дальшому процесі боротьби цей коле- гіальний орган Верхової влади розпався, і весь тягар влади і провід державного життя залишився в руках одного члена цієї колегії присутньо- го тут ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТМАНА. Нині зібрана тут Рада Республіки являється новим органом народо- правства, народної влади. Завданням її є створити нову консолідацію сил нашого громадянства, а за ним і всього народу нашого. В цьому зав данні льозунгом її має бути: "або здобуття, або дома не бути". Вислухавши промову старійшини, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТМАН, при звуках Національного Гимну, відспіваного всіми присутніми залишає зали. Оголошується перерва на 10 хвилин, під час якої отогра уеться урочисте зібрання. Починається ділова частина засідання, під час якіс обирається ман- датна комісія та розглядаються де-які технічні питання. Вступається зали "ракції", про зміну порядку денного, а тому оголо- шується перерва для обговорення по ракціях їх заяв. Наради ракції тривають коло11/2 години. Засідання відновлюється в 9р.45 хв. Старійшини повідомляє, що представники ракцій мають виголосити свої перші заяви Раді Республіки. Першим забирає слово в імені фракції народних республіканцев депутат Олександр Ковалевський). Оглядаючись на пройденні плях трьохрічної боротьби за нашу державність, назва лідер народних республіканців, ми визначаємо два моменти цієї боротьби: не зріст ідеї нашої державності а/ в середи- ні і 6/ зовні. Ці моменти є великe взаємозв'язки української революці Спочатку була стихія, що переймала гасла української державно- сті, українську національну і ео, постійки, поскільки ці гасла мі- стили в собі таки моніяльні моменти, які відповідали ціє стихії. Т Тилки горстка, як здавалось, безумців, взяла національну ідею в її чистому змісті і несно понесла її до кінця. Не вглувуючи сторін, що трапились нє в ці роки визвольної бо- ротьби, я мушу підкреслити, що українська національна інтелігенція перйнялася і зрозуміла національну ідею глибоко. В результаті самоотверженої роботи цієї інтелігенції, і народ- ні маси, що спочатку прийняли гасло української державності напів- свідомо, нині пишуть це гасло кровю повстанців. Держави Європи, хоч це не визнали нас і не йдуть до нас з по миччю в нашій боротьбі, але вже ніхто не може сказати, що вони не рахуються з нами. В історії актів нашого міжнародного життя можна росходиться з оцінки тих чи інших актів, якими потуваються це життя, але-м факти лишалися фактами. Вони будуть записані в історії, вони будуть голо- сити про наше існування, і ніхто не може замовчати його. Верестейський мир, незалежно від тої оцінки, яку може дати ю- му по суті нама, чи ляк иима, партія лишається одним із таких істо- ричних актів, які творять нашу міжнародну історію. Він приніс нам визнання з боку цілої низки європейських держав. В залежку в ним по- зстала низка самостійних держав на території бувшої Росії, що так само визнане нас. Другим, не меншим по своїй важності, моментом в історії наших міжнародних відносин являється нам договір в Пальцес, що став пово- ротним пунктом з довгій історії взаємовідносин двох сусідніх наро- дів. Ми радаємо, що цей акт закінчив добу боротьби цих народів і роспочинає краще добу мирного вспівділляних їх; ми гадаємо, що на- шляху прого співділляня ми не розійдемось з польським народом і на- дали. Чимніз зусиллями ми все це здобули. Вудучи представником буржуазно-демократичної партії, я вважаю за свій робовязок одверто признать, що все це зроблено зусиллями се- лянства, робітництва і трудової інтелігенції. /Оскільки безпакло в місця: "Лінінський теж говорить про трудову монархію." Хто ж керував змаганнями цих мас? Державний Центр. Ді три чин- ники підтримали і зберегли цей державний центр. Він три роки прова- дили лінію V.H.P. не ухилюючись ні вправо, ні вліво. Цей центр зна- ходиться тепет тут. Ми не еміграція, ми правні заступники свого на- роду. В існуванні і праці цього центру ми завдячуємо колосальній ви- траті ума і серця Голови нашої Республіки С.В.Петлюри. Коли є не було його віри в правдивість лінії V.H.P., не було о і успіху. Головний Отаман лишився завади вірним голосу української державності, голосу української демократії. На цьому ґрунті ми обі- цяємо Голові нашої Республіки наше позне співділання. Зараз треба берегти те, що маємо. Всікі шукання, всякі експе- рименти треба віднести до того моменту, коли ми будемо на своїй те- риторії. Для кожного питання? що виникає в справі нашої державності у нас мусять був тут один аршин, в 15 вершків для всіх. Одна основ- на презумпція повинна лгити в основу наших думок: не для того ми бо- ролися, щоб рапсом міняти лінію. Ми повинні берегти те, що маємо. Це Цього змагають жертви, перед якими ми тільки це скляли взаїд голоси Коли були у нас неуспіхи, зина за них не може бути покладена на цей центр. В таких умовах в яких ми перебували увесь цей час, ин- ших шляхів вибрати було не можна. Разом треба йти добивати ворога, а коли добьемо, тоді вже бу- демо рахуватись поміж собою: /блескі/ Під час промови деп. Ковалевського, в зале входить Пан Голова ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВИЙ ОТАМАН. Всі встають. «Еменко-Чопі вська». /с.в./ Пане Голови! Отамане, Ланове Члени Ради Республіки. Прига- даймо Наму коротку самостійну історію. Перші моменти існування на- шого першого парламенту.- Центральній Ради,- це були моменти повної однодумності, коли всі чинники нашої справи уявляли в себе цільний моноліт. Далі пішли вже різні спроби, але все ж таки хов- то-блакитний прапор української державності розвіявся при всім об- ставинах. Цей прапор міцно тримав гурток людей, проводиром якого був Волова нашої дерзан, Головний Отаман. Наша Держава мужицька і інтелігенція іі мужицька. Вийшло ви з народу, і боронись за україн- ську державність, вона зірвє служить цьому мужицькому народові. В плинншній радянський день відношення консолідації всіх національ- них сил, нам особливо приємно підкреслити, що до цього поворотного пункту ми прийшли з нашим Головним Отаманом О.В. Петлюрою. Україн- ська державність, ковто-блакитний прапор і има Петлюри, це три єста яких одночасно ядуть там на Україні." /Оплески/ О.Везпалко./с.д./ Панове, ми гордо можемо сказатъ, що наша партія першою кинула клич консолідації сил у важкий момент. Ми ,партия кля- сової боротьби, знаємо, що повної консолідації в живому суспільному організмові, коли він нормально функціонує, не може бути. Нормаль- ний розвиток громадського життя відзначається диференціацією, консо- лідація ж може настати тільки на штучному ґрунтві. Одже, перебуваю- чи нині на цьому штучному ґрунтові, ми кинули клич консолідації, щоб через неї дійти до свого природного ґрунту. Єдиний і лише мусить бу- ти для всіх- це однодумність в боротьбі за свою державність. На сво- й території ми згадаємо за ті факти, що ріднать нас. Ми вибрали цей центр, коло якого на ішду думку повинний консол- дуватися усі сили в цій боротьбі. Не через те, що на чолі його сто- їть той чи інший уряд, та ки інша особа, а тільки через те, що за цим центром продовжатась, і далі проливаться народна кров /Гучні оплески/. Крозв.пролита зв' Україну в боротьбі, змаганнях цього центру, зобовязує нас і будою святотатством ганьбити ці змагання. Консоліда- ція вимагає великих жертв від цього центру. Ми мусимо переконати всіх, що провід у цьому центрові належить тим, що служать демократії служать воді громадській. Вільштсть тих, що ганьбили цей центр, робили це тільки тому, що був неуспіх. Як би цей центр був зараз не в Тарнові, а в Києві, то вони поділи б і поклонились йому, незалежно від того, яким би зда- дався им цей центр по суті. Неуспіхи, що були в боротьбі, не є вина центра. Стмися вони через тих радів, яким ми вигодували на своїй землі, які роскладали нас. Ми будемо критикувати ді-льность цього центру, може іноді ця критика буде дасадною, але скерована зона мусить бути для того, щоб в діяльності цього центру були взяті на увагу реальні змоги і реаль- ні завоювання соціалізму. Коли будуть аваки проти соціалістичних здобутків, коли будуть загрожені ці здобутки, ми опустим прапор консолідації. Ми соціялісти дали докази нашої мужності, в своїй діяльности, в справах дервавних ми брали на себе вс/0 повноту відповідальності , твірк мужність, тіе- ж головності взяти цю однозідальність ми вимагаємо і від буржуазних груп. Далі деп.Везпалко оголошує резолюцію Центрального Комитету У.С.Д.Р.П., що до вступу членів партії до Ради Республіки, зазначаю- чи, що ця резолюція була передана разетом Вперед" і покрученному змісті. В діясності Центральний Комитет ніколи не забороняв членам партії вступати до Ради Республіки, а лише ставив якщо перед умовою такого вступу, щоб Рада Республіки по своїх правах була дійсно орга- ном народньої влади. Це застереження Центральний Комитет вніс в свою резолюцію лише тому, що не мав перед собою закону про Раду Республі- ки, який забезпечує цій Ради вищегаданні права. Закінчуючи промову, деп.Везпалко, звертаючись до присутньої в залі Пана Головного Отамана каже: "В цій свідомості я вітаю нашу Верховну Владу і /звертаючись до депутатів/ вітаю Раду Республіки, вітаю консолідацію." /Оплески/ Савицький. /бел.Соц./ Ми базуємося на селянстві. Селянство в початку гналої бороть- би не розуміло ідеї нації державності и, а билось в ворогом іа за йнте- ресів власної кишені. Але ж і тоді, при несвідомому відношенні до цієї Ідеї, воно уявляло собі цю ідею в одній особі -Голови Республіки, Го- ловного Отамана О.В.Петлюри. Дальні події, зміцнюючи цю ідею, в сві- домості селянства, завжди нерозривно зв'язувались з імям того ж Голо- ви Держави. Повстання проти Регьмана, проти большевиків, Деникіна і Врангеля все йшли під прапором С.В.Петлюри. Це има стаю на більш популярним у селянства і через те наша партія буде стояти на цьому ґрунті і ніяких експериментів не допустить. Ворог добре знає анацин- на імені нашого Голови Держави і всі свої атаки направляє проти цього імені, але ж не може ворог ні наклепами, ні багнетами своїми задушити силу його впливу. Вітаю нашого Головного Отамана, вітаю збори." /Оплески/. Лук'янович /вальнічніц/ Високоповажаний Пане Головний Отамане, Навоє ХлімнихРяди Члені Ради Республіки! Як посередник не політичної партії, а професійної групи працьовників наших пляхів, я не буду торкатись моментів політич- них. Згадав лише за ті великі труди, які прикладалися залізничники на врузнованих пляхах України во ім'я національної ідеї. Вороння в рату- вав цю Ідею, цей дестер, в якому координувалися всі зусилля і одухотво- рюючи їх був нам Голова Держави О.В. Петлюра Місцялічнички, більш як хто інший бачили його однономертвь, його працю для цієї ідеї, коли він перейдив в фронту на фронт, ведучи одушевляючи боргів за палу дер- жавність. З особливою похемністю ми повинні висловити нашому Голові Респу- бліки теплу подяку в цей день. При останніх словах промовця всі вставать і ручно вітають Голово- го Отамана оплесками і клякали Слава". Овачія триває кілька хвилин. далі стихає. Отарійна дещ. Дипід знов проголонує: "Слава Головному Ста- ману." Овачія вибухає в новому силом. Коли стихають оплески, старійшина ден.Дина заявила: Слово не- дасться Голові Держави." Всі дедутати встають і тільки на Запровення Пана Головного Отамана сідають і слухають його промову. ПАН ГОЛОВИ ОТАМАНІ Ми переживаємо надзвичайно важкий мент. Оскільки я розбираюсь в міжнародній ситуації, а також в тих подіях, що відбуваються тепер на Україні, я перебачав, що нинішко могут частоти величезні зміни. Ста- новище в Європі не вияслено. Всі держави живуть питанням своєднянього го дня, або тижня, не заглядаючи далеко вперед, одже треба бути гото- вим до несподіванок. Але, як-б не були несподіванки, ми не повинні рі- дійти від тієї лінії У.П.Р., яку ми провадили весь час. Звуспіхи наші були тоді, коли ми збочували в цієї лінії. Збочували провідники в Це- тральній Раді, яка почула що лінію, яку продиктувало її село, збочува- ло й село, тоді, коли не давало нам допомоги в нашій боротьбі, але ж як провадили, так і село по тяжким мусили повернати на цю лі- нію і тільки таким шляхом рятувалась національна ідея. Міжнародні комбинації можуть поставити час перед новими авантьо- рами відновлення гетьманщини, але я з повинен, що такі нові авантюри євстрінуть таку ж саму одсічь в народі, яку вже зустріли свого часу. Треба пам'ятати, що нам народ, село буде допомогти тільки тієї влади, яка буде вести продиктовану цим селом лінію У.П.Р. і тільки під тією умовою, що село буде контролювати цю владу і таким чином не дасть їй збочувати в цієї лінії. В першій промові Звояй до Ради Республіки, я вказав ті рихідні точки, якими повинна, на мою думку, керуватись в сво- їй роботі Рада Республіки: вказав їй ті конкретні завдання, які стоять перед нею в окремих галузях нашого державного життя і які треба вико- нати в першу чергу. Завдяки цих дуже багато, а часу мало, одже треба пильнувати, щоб не пропала марно ні одна година праці, щоб на Украї- ну ми пішли в готовом матеріалом, а готовом програмою, щоб розповідаль- ні росітяники мали перед собою ясний план і певні порадники-інструкції що допоможуть нам виховати низький апарат державної влади, по якому влає, село і судить про саму владу. З молодих років борючись на національну справу я виробив собі по- гляд, що не територіальним максималізмом вдійснюється національна ідея. Пим поглядом ресувався я і тоді, коли мусили ми йти на уступки теці торжальні іноді дуже важкі для нас, бо я радив, що коли б навіть ми на- ли один повіт, одну волость, в якій чільно буда б закріплена наша на- ціональна-державна ідея, то вода б не загинула, а підпорядкувала б со- бі всі ті обмари, що їх заселює нам народ. Одже треба спокійно стави- тись до таких уступок і бути готовими, що може це нам придеться ву- стрінутися в необхідність їх. Представник селянської соціалістичної партії цілком служив вказав на артест контактну нашого в Україні. Течія звідки зустрічається в те- чію ввідес. І коли як не втрачаємо своєї провідної лінії, не втрачаємо це майже все для нашої справа. Мені не один раз доводилось бачити смерть борців за нашу націо- нальну ідею, що віддали їй своє життя в бою з ворогом і коли умираю- чий простягаючи мені руки казав : Я умираю, але вірб, що наша націона нальна справа не вире", я в цих блохах черпав нові сили для боротьба. Така смерть і віра нас зобов'язують і хтоб не стояв на чолі нашої справи ви, сьогодні стоїть Петлюра, завтра може стати хтось інший,- все одно, коли буде тити в нас ця віра, коли ми будемо трима- тись піді озлобної лінії, наша справа не загине. Одже вітаючи ще раз Раду Республіки в цей надзвичайно одно- відальний момент, я сердечно бажаю Вам, чоловік, успіху в Вашій дійсно історичній праці. Ручні оплески, що переходять в овації, серед якої Пан Ро- ловний Отаман величає залу. Рада Республіки переходить до обговорення технічних справ і ухвалює покликати до життя Сімборон-Конвент. Засідання за- кривається коло 14 години в ночі. Реберував В.Соловій. начальник Кридичного Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ. В оригіналом звідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ЦЕРЕМОНІЯЛ ВІДКРИТТЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. Рада Республіки відкривається в 6 годині по полудні 3-го Лю- того 1921 р.після паніхіди в 51/4 г.по вояках,що полягли за ви- зволення України і молебна в присутності ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ - ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. П'ять хвилин перерви. Міністри займають свої урядові місця,а Депутати Ради Республіки свої місця. Входить ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ і відкриває Раду Республіки і запрошує Голову Ради Народніх Міністрів відчитати наказ про відкриття Ради Республіки і закон про Раду Республіки. По відчитанні наказу і закону Голова Ради Народніх Міністрів запрошує найстаршого віком Депутата Ради Республіки обняти голо- вування в засіданню. Найстарший віком Депутат складає на руки Голови Ради Народ- них Міністрів урочисту обітницю і підписує її, потім найстар- ший віком Депутат зачитує урочисту обітницю Депутатам, які від- повідають словами "обіцяю" і по черзі підписують урочисту обіт- ницю. СЛОВО ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Промова найстаршого віком Депутата Ради Республіки і відкрит- тя першого засідання Ради Республіки. Короткі привітання ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з побажанням успішної праці Ваді Республіки. Х О Р: "Гімн , заповіт." Вироблення порядку денного. Обрання мандатної комісії. СПИСОК ЧЛЕНІВ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 1. Ковалевський Олександр 2. Сапіга Ілля 3. Багриновський Микола 4. Пилипчук Пилип 5. Хижняк Федір 6. Липа Іван 7. Вілінський Михайло 8. Шаповал Олександр 9. Орел Микола 10. Кравченко Петро II. Бачинський Сергій 12. Мохинський Євген 13. Савицький Михайло 14. Варановський Петро 15. Ніковський Андрій 16. Прокопович Вячеслав 17. Корчинський Михайло 18. Зайдзів Павло 19. Фещенко-Чонівський Іван. 20. Романченко Іван 21. Бутенко Іван 22. Чайківський Микола 23. Везаліко Осип 27. Шемет Сергій 28. Кобза Іван 29. Саванчів Василь 30. Плєскацький Василь 31. Білопольський Андрій 32. Молодожененко Андрій 33. Закрасняний Сергій 34. Ісвченів Іван 35. Лукамезич Андрій 36. Еублій Станис 37. Греценко Олександр 38. Дивицький Андрій 39. Трепет Марко 40. Грабів Яким 41. Вогдан Семен 42. Тимошенко Сергій 43. Приходько Віктор 44. Моралевський Юрій 45. Угородник Яків 46. Винник / 9 / Нар.-Респ. Самост. Соціал. Зелен. Соціал. Соціал. Федер. Соціал. Демокр. хлібор.-Демокр. Залізнич. Спілки. Спілки Почтов. Спілки Кооперат. Спілки Самовряд. ПРИМІТКА: Це не обрані представники від партій: Соц.-Рев. - 7, Труд. Партия - 1, Євр. Парт. - 5, Польськ.Парт. - 2, Німецьк.Парт. - 1, Сон.-Демокр. - 3, Культ.-Цросв.Орган. - 3 і Укр.Нар.Парт. - 2. 10 СИСОК ЧЛЕНІВ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 1. Моватовський Олександр 2. Сапіга Ілля 3. Варвиновський Микола 4. Пилипчук Ілля 5. Князь Федір 6. Липа Іван 7. Вінінський Михайло 8. Шевцял Олександр 9. Бреє Никола 10. Кравченко Петро 11. Бачинський Сергій 12. Колинський Євген 13. Семенчук Михайло 14. Барановський Петро 15. Ніковський Андрія 16. Прокопович В'ячеслав 17. Корчинський Михайло 18. Заднів Павло 19. Фещенко-Чепівський Іван. 20. Романченко Іван 21. Лутенко Іван 22. Войківський Микола 23. Бенгалю Осип 24. 25. 26. 7. Немет Сергій 8. Побоян Іван 9. Саванчів Василь 10. Шевченкович Василь 11. Вільховський Андрія 12. Молодоженець Андрія 13. Закрасиний Сергій 14. Коцюнів Іван 15. Дукашевич Андрія 16. Бублік Степан 17. Греценко Олександр 18. Кінцикий Андрія 19. Трапет Марко 20. Грабів Аним 21. Богдан Семен 22. Тимошенко Сергій 23. Приходько Віктор 24. Когалевський Юрій 25. Степодиник Ямів 26. Блиниш / ?! Нар.- Респ. Самост. Соціал. Селян. Соціал. Соціал. Федер. Соціал. Демокр. Алібог.. Демокр. Залізни Опілки. Спілки Почтов. Спілки Кооперат Спілки Самовряд. ПРИМІТКА: Не не обрані представники від партій: Соц.-Рев. - 7, Труд.Парт. - 1, Кар. Парт. - 5, Польськ.Парт. - 2, Німецьк.Парт. - 1, Осн.- Демокр. - 6, Культ.-Прогр.Орган. - 3 і Укр.Нар.Парт. - 2 ХVІІІ ЗАСІДАННЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 26 квітня 1918 року. На місцях Уряду Примор-Міністр Прокопович, Міністра: Білінський, Ковальевський, Красний, Садовський, Орленко, Загрильвський, Ологинь, Кабачків, Широнова, Гиленко-Савійський, Пахелман, Сіронолко, Родова і Меша витої Військової Ради. Засідання відкривається в 6 год. 20 хв. вечора. Головує щен-ко-Попівський, а президія: Мочанський, Лялик. Оголошується порядок денний, зазначений в оловісті засідання з дозволеними точками: а/ про продовження повноважень членів Ради Республіки, б/ про утворення Малої Ради Республіки і в/ про переміщення в комісіях. - Порядок денний одночасно затверджується СЕКРЕТАРЬ оголошує звазу доп. ВІЛЮПОЛЬСЬКОГО про складення ним депутатського мандату. Язва приймається до відома. СЕКРЕТАРЬ оголошує законопроект, що вступили до Президії: а/ про асигнування в розпорядженні Міністра Внутрішніх Справ 120.000 м.п. для оплати праці членів комісій в справах самоврядування, передається до Закон.-Адм. Комісії/. б/ про продовження-невозврати- ВАРАНОВСЬКИЙ доповідає від імені Бюджетової Комісії законопроект про асигнування в розпорядженні Військового Міністра 30 міл. ліонів гривень для розрахунків по постачанні армії УНР. Асигнування не були передзене для попередження боргу громадянинови Штеренгасом, що було взято у нього коментатом м. Мільника в осени 1919 р. на утримання звількових шпітальів. Комісія пропонує асигнування ухвалити з тим, щоб при розрахунках в п. Штеренгасом було утримано 1 міл. гривень виплачених йому в попередній боргу, а також 10 міл. пр., що були одержані з сів час н. Штеренгасом від органи на замовлення, яких він не виконав, як це не буде доведено Штеренгасом, що він не мір виконати вкладання і повернути гроші з незалежних від нього причин. Внесення Комісії ухвалюється. НАРМІНСЬКИЙ, в імені Бюджетової Комісії доповідає законопроект про порядок асигнування коштів на представництво Голови Ради Народних Міністрів і міністрів. Для зазначеної мети в 1918 р. було асигновано 4.000 карб., в тому ж році було досигнувано 600.000 гривень. В 1919 р. було досягнувано 1.000.000 грн. і підемті законом II вересня м.п. ухвалено комісійне асигнування для цієї мети в сумі 70.000 м.п. Передовладання законопроект має на меті пояснити такі сепаратні асигнування та встановити порядок перевезення їх по загальному контролю. ЗАКОНОПРОЕКТ ухвалюється. МАРІНЬОВСЬКИЙ, в імені Бюджетової Ком. доповідає законопроект про тимчасові правила складання контрорсу та державних нотобазисів на 1921 рік. Нормальний контролер першими видатків був складений тільки в 1918 році. З того часу сильніс лине додаткові контрорси місячних зтрат, зони розглядались урядовою фінансовою комісією і затверджувались Міністром Фінансів. Таке затвердження було встановлено підставою для порозведення зтрат по статьях той чи іншої установи. З утворенням Р.Р. такий порядок являється не вистачаючим через те, що державні видатки мусить затверджуватись Р.П. Це, Контрорс складається комісою о цією на 4 місяці і подається до Департаменту державної Скарбниці для третьої травень-середнь не пізніше 20 квітня, а для третини вересень-грудень не пізніше 20-го серпня. Міністерство фінансів вносить проект контролорсу в Р.Р. не законопроект ухвалюється. КНТМІС, В імені Ради Ком. доповідає законопроект про асигнування в розпорядженні Міністра Гарейських Справ 20 міл. карб. на допомогу біженцям-евреям, число біженців-євреїв з України здійснюється в кожним днем. Необхідно зорганізувати цю масу в єдину емігрант- ську сеьмо, дати роботу працевлаштнким допомогти хорим, влаштувати притулки для дітей. Провадження цієї роботи беро на себе Міністер- ство зарубіжних Справ. Комісія ухвалила це асигнування. КОМІСІЯ в імені Культ.-Осв.Комісії доповідає законопроект про асигнування в розпорядження Голови Р.Н.М. 3 міл.м.п.на інфор- маційні видатки. Асигнування має на меті підтримання правильних при Голові Р.Н.М., яке перебере на себе працю скасованого Міністерства Преси і Пропаганди. Бюджетова і Культ.-Осв.Комісії погодились на асигнування. Законопроект ухвалюється. БІЛОР. В іменні Культ.-О в. Комісії доповідає законопроект про асигнування в розпорядження М-ра Освіти 263.800 м.п. на видатку до- помоги існентам Кам'янецького Університету для прод. земляну нав- кової праці за кордоном. Асистенти Університету Добровольський, Вікул, Вачинський і Геря всьмя подали до Р.Р. петиції про видачу ім допомоги для продовження наукових студій по їх спеціальності /ізакко-математичний /, ікультеа/.Культ.-Осв.Ком. доручила М-ру Осві- ти розробити відповідний законопроект, який і передкладається нині. По вкладенню в обрахунок цього асигнування залати асистентам по- міськного утримання, яке вони одержуть по своїх посадах за 6 міся- ців, на яких термін перебачається наукова командировка, це асигну- вання виноситиме коло 67.000 м.п. Тому Культ.-Осв.Ком. просить його затвердити. КОРЧИЛЬСЬКИЙ по формальних мотивах звертає увагу на неправиль- ний пляк, з якою передкладено законопроект Р.Р. Петіції, що пода- ться до Р.Р.по манні бути заслухани в пленумі і тільки з постано- ві пленуму Комісії може доручити Правительству в разі потреби роз- роблення законопроекту, при чому законопроект має вноситься від Правительства, комісія працю законодавчої ініціативи не користують- ся. РОМАНЧЕНКО в зв'язку проект легковазним і вносять пропозицію від іменні Франкіл с.-д. передати законопроект Правительству для док- ладного розроблення і представлення в належний спосіб. ОРДІ І КРИЛО БЮ підтримують негаю прийняття законопроекту. Керуючий Міністерством Народньої Освіти ХОЛОПНЯ доповідає, що законопроект був розроблений Міністерством на пропозицію Культ.- Осв.Ком. і має перейти навлення шлях через Раду міністрів, але я Культ.-Осв.Ком. Р.Р. взяла боро в урядової фінансової Ком., і предста- вила зі себе Р.Р. Голосуванням приймається пропозиція фракції с.-д. про передачу законопроекта Правительству. Встановлюється семиденний термін для розроблення його. РОМАНЧЕНКО доповідає зводний законопроект до місцезнаходження про тимчасові зміни та доповнення до закону 12 листопаду 1920р. про вище військове управління", прийнятого на попередньому засіданні. Законопроект голосується відразу в цілому і ухвалюється. САДІГРА зі іменні фракції соц.-сам., сел.-соц., с.с.-.., н.-р.місц.- сам., коопер. оголошує таку постанову: виходячи з того, що Українська державність може скріпитись і нормально розвиватись, коли до справи будівництва державності бу- дуть признати всі верстви населення країни та конституція, що Р.Р.являється найбільш авторитетним органом державної влади наро- ду України, все ж таки не втілила в собі досі репрезентанції де-яких впливових державно-творчих верств українського населення,- Р.Р.до- ручає Правительству розробити в належний спосіб і увійти до Р.Р. з законопроектом про подороження репрезентанцій в Р.Р. тими верствами населення України, що досі в мір незаступлені. Постанова одноголосно ухвалюється. Оголошується перерва на 15 хв. Засідання відновляється в 8 год.30хв. КОРЧИЛЬСЬКІЙ в іменні Гіган.-Екон.Ком. доповідає законопроект про припинення чинності де-яких державних установ, змінення штатів державних устнов та про задоволення питань управління, що лишають- ся по за штатом. Правительство внесло до Р.Р. законопроект про змін- нення за штат тих урядовців, які того побажають. Фінансово-економичне на Комісія, зазначив на сучасну ситуацію, поставила роба питання про дуже встановлення нового державного апарату. Комісія дійшла висновку, що істнування державного апарату в попередніх розмірах є неможливим і визнала за потрібне аби було створено стильний державний апарат. В зв'язку з цим Комісія замість звісеного Урядом законопроекту пропонує Р.Р. свій виконпрокт, з яким Урядові надається права прийняти чинність державних установ не виключаючи цілих Міністерств, зменшувати статті окремих установ та звільнятися службовців за штат. Про до таких зміненнях слухобоєць, то урядовці проект пере- бачав виплату належного ім утримання в 1/3 польською валютою і в 2/3 валютой українською. Проект Комісії встановляє виплату звіль- неним урядовцям всіх належностей за прослужений час в польській валюті, арідно закону 5 серпня, затятною я утримання має бути випла- чене валютою українською по ставках того ж закону в 20 раз. Скорочення штатів має переводитись за постанови Р.Н.М., при чому в кожному Міністерстві має бути утворена на паритетних засадах ко- місія під головуванням Міністра в складі 1 члена в привзначення Мі- ністра і 2 в обрання про естіної спілки чи загальних зборів спів- робітників цього Міністерства. Такі Комісії мають встановити як посади, що підлягають скороченню, так і персональний склад урядовців яки мав бути звільнені за штат. Поштовхи цих комісій вступають на затвердження Р.Н.М., після чого переводяться в штати. Заштитне утримання виплачується в залежності від часу, протягом якого звіль- нений за штат перебував на державній службі: для прослуживших до 6 місяців виплачується місячне утримання, від 6 місяців до 1 року 2-хмісячне, від 1 до 3 років -3 місячне і більш 2 років -4-хмісяч- не. При цього комісія пропонує формулу переходу, в якій доручається Правительству запозичатися звільнення за штат в формі організа- ції бюро праці, полегшень для переходу до місця праці і т.п. Законопроект і формула переходу ухвалюється. МОЖЛИВИМИ від імені ракції блюку робить таку заяву: ракції спинались на тому, що можуть настати такі обставини, ще не можна бу- хе відновити працю Р.Р., то умову 6-місячного рецидиву, перебаченого законом 9 січня про Р.Р., а тому пропоную Р.Р. прийняти закхихвела- ладу такий закон: У випадку фактичної неможливості в умовах еміг- рації поновлення уповноважень всіх депутатів Р.Р. згідно 8ст. зако- ну, 9 січня 1921р., про Раду Республіки, ці уповноваження продовжують- ся аж до відкликання депутата своєю курією, або до часу, коли не буде фактичних переход для переведення нових виборів чи делегуван- ня. Закон одноголосно ухвалюється. КОРЧИМСЬКИЙ від імені закон.-Ади. Ком. вносить доповідає такий законопроект: 1/ За випалок фактичної неможливості скликати Р.Р. утворити малу Раду Республіки в складі ролів усіх ракцій Р.Р. Президію Ма- лої Р.Р. творить Президія Р.Р. 2/ Малі Ради Республіки циклять усі права Р.Р. /закон 9 січ- ня 192р., про Раду Республіки/. 3/ Рішення з Канції Р.Р. приймаються простою більшістю голосів, при чому кожен член М.Р.Р. має сріднік голосів, скликав його ку- рія фактично видалегували день татів до Р.Р. 4/М.Р.Р. скликається Президією Р.Р. з додержанням § 19 Регуля- міну Р.Р. 5/ Вкоруп М.Р.Р. творять 3/4 голосів заступлених голосами ракції. 6/М.Р.Р. керується в свої діяльності приписами Регуламіну Р.Р. 7/ Закон цей ввести в чинність в днем його затвердження і т.д. Законопроект одноголосно ухвалюється и ділючу. МОЖЛИВИМИ від імені ракції блюку пропонує прийняти таку по- станову: Через несприятливі політичні обставини, що утворились після ра- ти іканції міжрозового договору між Польщею і Сольваками, засідання пленуму Ради Республіки і Малої Ради Республіки на теренах Поль- щи припиняється. Уповноважити Президію позначати час і місце на- ступного засідання пленума Ради Республіки і сповістити про це де- путатів. Неверненост-однороджено-приняється З призводу зачитаної постанови представлені окремих ракцій роблять такі заяви. ТАЛУНКО /н.-р./ Панове депутати, відслухавши внесену резолюцію, ми полумати, що це є похоронний спів для нашої державності. Але українська народна республіканська партія, яка протягом всього часу боротьби за українську державність стояла на грунті виєредження дер- жавного центру, і на найгірші моменти життя нашої державності твер- дила одно: по все е переходяще, але вічним є стремління українського народу до своєї незалежности. І ця істина лишається зараз не більш непохитною, ніж коли небудь, і користуючись останньою можливостю вис- ловити свою позицію з цієї трибуни народна респ. партія заявляє, що Рівський мир не є тим цінхом, який думали або думають забить в тру- ну нашої державності. Ми заявили, наколи удалось би роспоронити наш державний центр, наколи б з гарнізії ставиться ставка на знищення нашої інтелігенції що понада на терені Польщі, то ми підкреслюємо всім, кому відати наде- жнь, що иза дуга народу і його непереможне стремління до національ- ного визволення до своєї державності лежить по за межами можливост назвать правительства Раковського, по визнанню «зізьких договором». Партія висловлює це зв'язковоричний спосіб через те, що стояла зав- жди на грунті польсько-українського вблизження. Ми гадаємо, що в пор шені тієї згоди, яка записана крозвь українського мовця на полях водині і Галичини в обороні незалежності і братнього польського на роду, польська демократія не повинна. Ми невідомої зміниться обставини і демократія польська дасть іншу оцінку тієї крови низ це дає сучасне польське очікільне пред- ставництво. Ми не повинно ні визнавати, ні не змазувати Рівського договору. Оцінку цього аробить сам український народ, на широких полях Укра- ни. Але наша завдання аробити все, щоб не порушити адля нас, який всє- таки встановився між демократією Українською і демократією польсь- кою, на грунті ненависти, яку викохуть о ційні польські чинники не постали прірва сільм сердина, ніж то було за старі часи. Наші завдання звідки дає висока політика. Наше завдання в тих такках обставинах, які склалися визвати всіх заходів, щоби зменшити голод й ті злидні, що повстають в наслідок Рівського договору для ук- раїнської еміграції, закинутол зло недолея на терені Польщі. Ми пел ні, що в цьому напрямку ми знайдемо співділяння у всіх дракцій груп, що посідають лави в Р.Р. Історія пишеться не нами тут, на терені Польщі, не тут вирішу- ється доля українського народу. Кожний і род, що боровся за свою не залежність, знає таки й назвть таких моментів в своєму житті. Во іде незалежності то є ідея, що сильніша від заліза, багаття і нагая. І це невіруха ідея, що зретується від смерті не одну націю, що і зараз за хопляє український народ в його героїчній боротьбі за свою незале- жність, вона додоможе й українському народові, як і нам всім, вирвани- кам його національних стремлінь, знати точку опертя в цю тяжку іст ричну хвилину, як і плях, що рано чи пізно приведе нас до великого державного розвитку. ГОВАЧІВ. Тракція х.-д. визначає коечність припинення засідань Р.Р. на терені Польщі не зважаю пограби робити це сьогодні до позе пення нашої делегації з гарназя тим більше, що в не багато питань, які мали б бути розв'язані в плануми Р.Р., а тому голосуватиме проти цієї постанови. КОРЧИЛЬСЬКІЙ. Тракція соц.-сам. зауважили, що декларації тракцій н.-р. згадувалось про цвях, яким збираються всізвати в труну нашої держав- ності, заявило, що ці поболвання зачасні, бо ніхто не не збудував труни для нашої державності. Голосується постанова про перерву і приймається значною біль- шістю проти хліборобів і залишившиків. СЕКРЕТАРЬ оголошує, що від тракції х-д. делегується до Бюджет- вої комісії загінна бузього деп. Вільно вськоро деп. ПІЗАМІЦЬКИ делегування затверджується. Розмова оголошує 28-й пленум Ради Республіки закритим. Засідання закривається в 9 год.30 хв. СКЛАД КОМІСІЇ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. I. Комісія Військових Справ. 1. Голова - Прокопович 2. Заступник Голови - Шаповал 3. Секретарь - Романченко 4. Члени: Закрасняний 5. " Кобза 6. " Мошинський 7. " Могаєвський 8. " Богдан 9. " Ковалевський 10. " II. Комісія Фінансово-Економічна. 1. Голова Фещенко-Чопівський 2. Заступник - Хижняк 3. Секретарь - Грабів 4. Член! Білопольський 5. " Кравченко 6. " Барановський 7. " Тимошенко 8. " Вублій 9. " Лукашевич 10. " Вутенко III. Комісія Закордонних Справ. 1. Голова - Пилипчук 2. Заступник - Бевзалко 3. Секретарь - Огородник IV. Комісія Адміністраційно-Законодавча. I. Голова - Корчинський 2. Заступник - Білінєвський 3. Секретар - Сапіга V. Комісія Культурно-Просвітня Тимчасова Президія: I. Голова - Приходько 2. Секретар - Орел Закон про поширення представництва в Раді Республіки. I. Поповнити склад Ради Республіки ОДНИМ депутатом, деле- гованим від духовенства Української Автокефальної Пра- вославної Церкви, ОДНИМ від Вищої Школи і учительства, ОДНИМ від Правничого Українського Товариства і ОДНИМ від інших культурно-просвітніх, наукових та професій- них організацій. 2. Поповнити склад Ради Республіки ОДНИМ депутатом, деле- гованим від організованого представництва торгівлі, ОДНИМ від організованого представництва промислу, ОДНИМ від організованого представництва фінансів і ОДНИМ від ор- ганізованого представництва великих земельних власників. 3. Поповнити склад Ради Республіки представництвом від на- селення України по ОДНОМУ депутату від кожного повіту. Вибори депутатів переводиться в порядкові, що встано- вить само населення. Поправність обрання і важність мандату кожного депута- та встановляє Рада Республіки по доповіді Мандатної Ко- місії. В разі неможливості переведення виборів населенням пові- ту, депутатів делегується від національних українських культурних, професійних та економічних організацій. 4. Артикули 4 та 18 закону 9 січня 1921 року „Про Раду Ре- спубліки" викласти так: „арт.4 Рада Республіки складається з депутатів, делего ваних від українських політичних партій і громадсько- 1986 політичних організацій, при чому Українська на- родня партія делегує представники, Народньо- Республіканська , Соціалістів-Федералістів , Соціял-Демократів , Соціялістів-Революціоне- рів ,Трудовиків , Хліборобів-Демократів , Еврейські партії ,Польські , і Німецькі , Громадсько-політичні організації делегують: Об'єд- нана спілка служачих залізниць , спілка служа- чих пошт і телеграфів ,Місцеві Самоврядування , Українська Кооперація . Примітка. Представництво від партій росій- ської меншості на Україні, які стоять на ґрунті суверенності України, буде визначено окремим законом". арт.18. Кворум для дальших засідань встановлюєть- ся в кількості не менш як 2/3 депутатів, що їх за- реєстровано в Канцелярії Ради Республіки". 5. Закон цей ввести в чинність через посланців. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 11 Фонду № 1429 Пронумеровано 17 (сімнадцять) + 438 = 21 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 12 » січня 2009 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) « » р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | видачі | Під час повернення | видачі | Під час повернення | | :--- | :--- | :--- | :--- | | підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | міркує в/кван 12.01.2009 р. ВІДМІТКИ РЕГІСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: | | :--- | :--- | :--- | | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | екауцький (Підпис) | | 16.03.09 ч/п | | | ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків в клі схов! № 14, ор 1429, оп 6 18 Октобря 1968 р 17 (семнадцять) Арх. Тех. Робітник + ЧЗБ = Харк Центральний державний архів Жовтневої революції і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 20.03.87 Віднос УДК 08.04.91. 24.10.96 Центральний державний архів фінансових органів України ПЕРЕВІРЕНО Дата 05.10.00 Планшет 90 2/3 18.08.03 Канцер Центральний державний архів фінансових органів України ПЕРЕВІРЕНО Дата 21.01.05 Планшет 90 4/3 5.11.07 См Центральний державний архів фінансових органів України ПЕРЕВІРЕНО Дата 28.06.05 Планшет