Закон та статут Ради Республіки про зміну назви Міністерства народного господарства УНР, 01.08.1921-23.08.1921, 23 арк.

84 2 1429 ЦЕНТРАЛЬНЫЙ АРХИВ ФКП/1429 МО 2 ВАСК 118 Комиссары Дирекції УОригинальний відділ. ОБЛОЖКА для дел Закон і статут Ради Республіки про зміну назви Міністерства Народного Господарства 1921 р. 23 Начато 1 серпня 1941 г. Окончено 25 серпня 1941 г. На листах ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного в зв'язку з МВ. Срок зранення: 148/149 2 орд. 118 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Закон і статут Ради Республіки про зміну назви Міністерства Народного господарства УРР. I-23 серпня 1921 р. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую: року Божого 1921 -го ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ УХВАЛЕННЯ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про зміну назви Міністерства Народнього Господарства і зат-вердження Статуту Міністерства Торгу і Промисловості. 1. В зміну закону від 9 січня 1919 року про утворення Міністерства Народнього Господарства, -згадане Міністерство з цього дня називати : Міністерство Торгу і Промисловості. 2. Статут міністерства Торгу и Промисловості, який до цього до-лучається, ухвалити. 3. Чинність статтів 4,5,8 і 9 закону від 15 липня 1918 року " про порядок реєстрації затвердження статутів акційних то-вариств і про штати Наради по справах акційних товариств при Міністерстві Торгу и Промисловості", а також закону від 9 січня 1919 року "про утворення галя" по вправах страхування і Цро-ти-пожежних заходів і Департаменту Страхування и Проти-Пожеж-них заходів"-припинити. 4. Чинність закону про утворення при Міністерстві Продовольчих Справ Департаменту Постачання - припинити. 5. Закон цей ввести в чинність до оголошення з дня його зат-вердження, або повторної ухвали Радою Республіки, зрідно статті 14-ї закону 9 січня 1921 року про Раду Республіки. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ О С Т А Т У Т МІНІСТЕРСТВА ТОРГУ Й ПРОМИСЛОВОСТІ . Розділ перший. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 1. Міністерство Торгу й Промисловості засновано для керу- вання такими галузями Народнього Господарства як торг, про- мисловість, продовольчі та інші справи, які зв'язані з тор- гом і промисловістю. 2. Завданнями цього Міністерства є піклування про умножен- ня та розподілення народних багатств; тому в сферу його компетенції входить: а/ дбання про відбудову та розвиток дібної і великої промисловості, б/ регулювання розподі- лення продуктів промисловості сирівців та допомогачих ма- теріалів, в/ налагодження торговельно-економічних зносин з чужеземними державами та заключення з ними торговельних договорів, г/ керування справами торгів так екординного як внутрішнього, таким справами торговельно-промислових то- вариств та об'єднань, д/ сприяття розвиткові кооперативно- го руху у всіх його галузях і надання цьому рухові відпові даючого загально-державним інтересам напрямку, е/ відання справами Торговельної Флота та портів, ж/ піклування про покирання комерційної та технічної освіти. 3. Міністерство Торгу й Промисловості складаєть: Міністр, Товариш Міністра, Рада Міністра, Торговельна Рада, Рада по справах Торговельного Мережування та Портів, Коопера- тивна Рада, Технічно-Промислова Рада, Комітет по справах охорони промислової власності, Гірничя Рада, Акційна Рада, Департамент Загальних Справ, Зовнішнього Торгу, Внутрішньо- го Торгу, місцевий, Торговельного Мережування та Портів, Кооперативна, Палива, Фабрично-Промислова, Гірничя, Цук- рових та Горільчаних Справ, Статистична частина. 4. При Міністрі урядують Радники, які зв'язані на своїх посадах вищою владою, та урядовці . Розділ другий.- РАДА МІНІСТРА. Рада Міністра під його головуванням складається з Товариша Міністра, Директорів Департаментів та Керуючих окремими частинами. За відсутності Міністра в Раді головує особа по його призначенню. В засіданню Ради Міністра беруть участь також її днки. На засідання в Раді Міністра в разі потреби Головою можуть бути закликані сторонні особи, як експерти, і представники Відомств. Діловодство Ради Міністра провадиться Департаментом Загальних Справ. В Раді Міністра обговорюються: а/ всі справи і пропозиції що до нових законопроектів та статутів чи першорядних змін в частинах Управління; б/ питання, звязані з необхідністю внесення доповнень до законів та статутів, пояснень до них і зміни чи виправлення їх; в/ пропозиції що до нових господарчих операцій; г/ винаходи державно необхідні; д/ питання про придбання і продаж скарбового майна; е/ конторис Міністерства; ж/ контракти на підряди та поставки; з/ переведення контрактів по різних частинах Міністерства; і/ питання про неспроможність контрагентів Міністерства; и/ справи про збитки, що трапились з майном, яке перебувало під доглядом урядових осіб чи установ; к/ справи по вимогах при ватних осіб до скарбу і навпаки; л/ справи що до ревізії Департаментів, а також осіб та установ, ревізія котрих виходить поза сферу компетенції Директора; м/ ревізійні справи дання командированих урядовців; н/ справи по зловживаннях урядовців і притягнення їх до судової відповідальності; о/ адміністративні справи; п/ справи про призначення, службові зміни та звільнення урядовців VII класи і вище; р/ справи про нагороди і допомоги урядовцям; с/ скарги урядових і приватних осіб на Департаменти, коли Міністр не визнає їх безпідставними; т/ інші справи, які майде потрібним внести до Ради Міністра. На повний Ради Міністра справи поступають через Депар. 12. Зада Міністра розглядає лише ті справи, на котрих мають заключення відповідних Департаментів чи частин. 13. Справи вступають в Раду Міністра в вигляді записок, в яких викладається суть справи, приводи і необхідність такої чи іншої постанови, або зміна закону і проект нового закону. 14. По вирішенням Ради складається під доглядом Директора Департаменту Загальних Справ журнал, який подається на затвердження до Міністра. 15. Члени Ради, котрі не погоджуються з загальними вирішенням, додають до журналу на протязі 3-ох доб з дня засідання свої окремі думки. 16. Вирішення Ради має дорадче значення і виконанню не підлягає в разі, коли в ним не погоджується Міністр. 17. Коли вирішення справи виходить поза межі Ради і компетенції Міністра, то в доповіді, котра подається до вищої влади, викладається коротко раніш вирішення Ради, а нище зазначається висновок Міністра. 18. Затверджене Міністром постанови Ради переводяться в життя через відповідний Департамент. 19. Вирішення Ради по затвердженню Міністра є остаточним і підлягають негальному виконанню: а/ коли ці вирішення не супорушують істнуючих законів та встановлених норм; б/ коли зони молодь бути зреалізовані на відпущені умє Скарбницю кошти; в/ в справах притягнення до суду неспроможних контрагентів; г/ в справах про збитки та про вимоги приватних осіб до Скарбу і навпаки; д/ в справах по вимогах скарбових боргів, по зловживаннях урядовців, звязаних зі збитками, коли розміри останніх по всій справі не перевищують законом встановленої норми; е/ в справах про призначення, службові зміни та звільнення урядовців VII класи та вище; ж/ в справах про нагороди та допомоги урядовцям; в/ в справах про притягнення до судової відповідальності урядовців, підлеглих Міністерству Місцевих Установ за перевищення влади чи за бездіяльність. 20. По інших справах, які виходять поза межі влади Міністра, і вимагають нових законів чи нових кредитів, вирішення і передаються в доповіді вищій владі на розгляд, при чому реші викладається коротко постанова Ради, а нижче зазначається висновок Міністра. 21. Розділ третій. - ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА РАДА. 21. Торговельно-Економічна Рада істнує для розгляду прин- ціпових питань в справі зовнішнього та внутрішнього тор- гу, а також торгово-економічної політики взагалі. 22. Засідання Ради відбуваються під головуванням Міністра, або його заступника по його призначенню. 23. В склад Ради входять представники: а/ від Міністерства фінансів ................... 2 /один від Департаменту Китних Зборів/ б/ від Міністерства Біляхів ................. 2 в/ " " Земельних Справ ............. 1 г/ " " Закордонних Справ .......... 1 д/ " " Військового ................... 1 е/ " Державного Контролю .............. 1 ж/ " Торговельних підприємств всіх галу- зів .................. 10 з/ " всіх Біржових Комітетів від комерцо по .......... 1 і/ " Центральних Кооперативних Спілок... 6 и/ " Народніх Управ .................. 2 к/ " Мійських Самоврядувань ............ 2 л/ " промисловців всіх галузей промисло- вості ................. 5 м/ " професійних організацій торговельних служб ................... 5 н/ " Професури столичних вищих шкіл де викладається політична економія від кожної по ......... 1 о/ " Україн. Товариства Економістів ..... 2 п/ " Українськ. Товариства Агрономів ... 1 р/ " страховых та транспортових товариств-2 с/ Директор Департаменту Зовнішнього Торгу, т/ " " Внутрішнього Торгу, алібного, у/ " " Торгов.Мережламства і Портів, ф/ " " х/ " " Палива 24. Відомственні представники призначаються до Ради відповідними Міністерствами чи головними начальниками Установ, а представники від громадських та інших організацій обираються відповідними організаціями, згідно інструкції і затверджуються Міністром Торгу і Промисловості. 25. В миру потреби Голова Ради запрошує на засідання фахових експертів. 26. Справи из розгляду Ради вносяться по розпорядженню Міністра 27. Підготовка матеріалів для розгляду в Раді переводиться департаментами Зовнішнього і Внутрішнього Торгу по належності, а діловодство Ради провадиться Департаментом Зовнішнього Торгу. 28. Рада скликається по розпорядженню Міністра в миру потреби, але не менше одного разу в два місяці. 29. Рада визнається правомочною в присутності не менше половини членів. 30. По кожній справі, обговореній в Раді, складається окремий журнал, в якому заносяться постанови Ради, заключення експертів та окремі думки меншості, коли такі маються. 31. Всі справи в Раді вирішуються звичайною більшістю голосів. 32. В миру потреби Рада можуть призначатись комісії з фаховців, яким доручається переведення наукових дослідів, в обхідних для вирішення справи. 33. Всі постанови Ради виконуються лише по затвердженню Міністра. 34. Члени Ради задовольняються добовими грошима в розмірі, зазначеному в законі, за рахунок Міністерства Торгу і Промисловості. Примітка. Члени, які можуть по за межами місця засідань Ради, одержують окрім добових подорожні гроші. Розділ четвертий. -РАДА ПО СПРАВАХ ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЯ- ЛАВСТВА - ПОРТІВ.- Рада по справах торговельного мореплавства і портів є: а/для обговорення питань про розвід і поліпшення торго- 37. в Раді по справах Торговельного Корелпавства і Портів головує Міністр, або особа по його призначенню. 38. В склад Ради входять представники Міністерств: військового, морського, праці, фінансів, шляхів, державного контролю, по одному від кожного, а також директори департаментів Міністерства торгівлі і промисловості; зовнішнього Торгу, внутрішнього Торгу, Алібного й Торговельного Корелпавства й Портів; представників від біржевих комітетів припортових міст по одному від комітета, та представників слідурих інституцій: "Українського Альбада" . Добровільного «Альбота» . Спілки других переплавств. . . . . Наваль Росси. . . . . Ропіт. . . . державного кораблебудівництва. . . . Товариств забезпечення. . . . об"єднаної коопералії. . . . Технічного "країнського товариства". . . . Українського Товариства «Кономистів». . . . Від професури шкіл, в яких викладаються науки по мореплавству і кораблебудівництву. . . . Офіцерів торгової «Альботи». . . . Механіків торговельної «Альботи». . . . Організації матросів в торговельній флоті . . . 2. Організації машинних команд торгового флоту. Робітничих організацій кораблебудування . . . 3. і портових робітничих організацій. . . . . Примітка: При розгляді питань, які торкаються комерційних та інтересів відомств, незалежно в пов'язаних статтях Голов- на Рада звертається до цього відомства з пропозицією про на- мірення представника в правові рішучого голосу. 39. Відомственні представники призначаються до Ради відповідним Міністерствами чи Головними начальниками установ, а представ- ники громадських та інших організацій обираються зазначеними організаціями на один рік, згідно інструкції, і затверджують ся Міністром Торгу в Промисловості. 40. В міру потреби Голова Ради запрошує льховців-експертів. 41. За розгляд Ради всі справи вносяться по розпорядженню Мін- истра. 42. Відомствені матеріали в Раду та, згодом, Ради поклада- ється на департамент Торговельного Коронавства й Портів. 43. Рада скликається по розпорядженню Міністра в міру потреби але не менше разу в два місяці. 44. Рада визнається правомочною в присутності не менше половини членів. 45. Всі справи в Раді вирішуються звичайною більшістю голосів. 46. До кожної справи, обговорених в Раді, складається окремий зурнал, в якому заносяться - листовки Ради, заключення експер- тів та оцінки усіх мондальностей, коли такі мають. 47. В міру потреби Радою можуть призначатися комісії з льхов- ців, яким доручається переведення наукових дослідів, необхід- них для вирішення справи. 48. Всі постанови Ради затверджуються лише по затвердженню Мін- истра. 49. Членам Ради за дозволеність добовими грошами в розмірі зазна- ченому в законі, за рахунок Міністерства Торгу і Промислово- сті. Примітка: Членам, які не можуть по залежання місця своєї д Ради , одержують окремі добових подорожніх ру Розділ п'ятий. - КООПЕРАТИВНА РАДА. 50. Кооперативна Рада існує для надання загального напрямку в кооперативній політиці в державі. 51. Кооперативна Рада в разі потреби може поділятись на секції. 52. Засідання в Раді відбуваються під керуванням Міністра або заступника по його призначенню. 53. В склад кооперативної Ради входять представники: а/ Міністерства фінансів . . . . . . і. б/ " Земельних Справ. . . . і. в/ " Внутрішніх Справ . . . . і. Представники від організації української кооперації: г/ Від Центрального Всеукраїнського Кооперативного Комітету. . . . 2. д/ від споживчої кооперації. . . . 2. е/ " кредитової " . . . . 2. ж/ " сільсько-господарської" . . . . . з/ " страхової" . . . . і. и/ " будівельної" . . . . і. к/ " видавничої". . . 2. Представники наукових організацій: л/ представник Товариства «економістів». і. м/ " Науково-технічного товариства. і. н/ " Українського Агрономічного Товариства". і. о/ " від земельного сп'єднання. і. п/ " місцевих самоврядувань : і. Від професур тих столичних вищих шкіл при яких мається катедра кооперації - по одному від кожної. В склад кооперативної Ради входять представники відомств, а саме: р/ директор Департаменту кооперативного. с/ " Совнішнього Торгу. . т/ " Внутрішнього Торгу. . у/ " мабрично-промислового. . ф/ " Хлібного. . 54. Ідомственні представники призначаються до Ради відпо- відними Міністром чи Головними начальниками "стансв, а представники від громадських та інших організацій обі- раються відповідними організаціями, згідно інструкції і затверджуються Міністром Торгу й Промисловості. 55. В миру потреби Голова Ради запрошує на засідання даків- ців-експертів. 56. Справи на розгляд Ради вносяться по розпорядженню Міні- стра. 57. Підготовка матеріалу для розгляду в Раді (переводиться епартаментом Зовнішнього Торгу й внутрішнього по належно- сті) а діловодство Ради провадиться департаментом Зовнішньо- го Торгу. 58. - Рада скликається по розпорядженню Міністра в миру потре- би, але не менше одного разу на два місяці. 59. До кожній справи , обговореній в Раді, складається окремий документ, в якій зносяться постанови Ради, заключення експер- тів та окремі думки меншості, коли такі ємться. 60. всі справи в Раді вирішуються звичайною більшістю го- лосів. 61. В миру потреби Рада може призначатися комісія з фахів- ців, яким доручається переведення наукових дослідів, необхідні для вирішення справи. 62. всі постанови Ради виконуються лише по затвердженню "м- ністра. 63. Члени Ради задовольняються добовими, пріями в розмірі заа- наченому в законі, за рахунок Міністерства Торгу й промисло- вості. примітка. члени, які не можуть по званнями місця засідання Ради, одержують окрім добових подорожні гроші . Розділ шостий.- ПРОМІСЛОВА РАДА.- 64. Промислова Рада існує: а/ для надання загального напрямку по розвою промисло- вості держави; б/ для обговорення принципового значення питань, що тор- каються охорони, віднови та будови промисловості; - / для порозуміння законодавчих та адміністративних пра- ці всіх Міністерств в цьому напрямку. 65. Промислова Рада може, в разі потреби, поділитись на секції, яких кількість, склад та округ чинностей сама визначає. 66. Засідання Ради відбуваються під керуванням Міністра або заступника по його призначенню. 67. В склад промислової Ради входять: а/ представники відомств ,а саме: б/ представник Міністерства військового... і. в/ " " Фінансового... і. г/ " " Морського ... і. д/ " " Військового... і. е/ " " Праці.... і. ж/ " " Земельних Справ. і. з/ " " Внутрішніх Справ. і. и/ " Державного Контролю..... і. к/ Фабричний Інспектор Остоличного округа... і. 2/ представники наукових організацій: а/ представник наукового технічного ... і. б/ " Українського агроном.Т-ва....і. в/ " Т-ва «економістів»... і. г/ "представники вищих технічних шкіл,а в цьому числі столичного комерційного інституту кількості.... 3 чол. 3/ представники від всіх галузей промисловості в кількості ... 10 чол. 4/ Представники від об'єднаної кооперації... 2 чол., 5/ " професійних об'єднань робітників.... 10 чол. 6/ представники від біржових комететів... 3 " 7/ " " «сеукраїнських об'єднань та Земств ... 2 чол. 8/ Представник від страхових Т-в .... і. 9/ Директор Департаменту Фабрично-промислов. і. 10/ " " «овнішнього Торгу . і. 11/ " " Торгового Мероплавств. і. 12/ " " Кооперативного ... і 13/ директор «департаменту чукрового . . . . і. 14/ " " " іричного . . . . і. Примітка до 7/: в разі коли б таких не було-так Голова столичного міста. 68. Голова Промислової Ради може запросити крім цього визначених їахівців з дорадчим голосом. 69. Опіводство Ради провадить Фабрично-промисловий департамент/який також збирає підготовчі матеріали. 70. Члени Промислові Ради зі складу міністерств та державних установ призначаються Міністрами або Начальниками Установ, від яких запрошується представник. Інших членів вибирають зацікавовані групи на один рік, згідно інструкції М.Т.Н. і затверджує Міністр. 71. Ведення протоколів і т.п. провадиться загальним порядком, прийнятим для всіх Рад, які існують при Кіністерстві. 72. Всі члени Ради задовольняються добовими в розмірі, зазначеному в законі, не місцеві, крім цього-зборотом коштів подорожі 73. Як головні агенти Промислової Ради являються місцеві промислові комітети, для яких Рада визначає місцевості, склад та круг чинностей. Розділ сьомий. СТАТУТ МІСЦЕВИХ ПРОМИСЛОВИХ КОМІТЕТІВ. 74. Місцеві промислові Комітети засновуються з метою віднови та будови промисловості, як орган допомогаччя Промислової Ради. 75. Ініціатива по заснуванню місцевих промислових комітетів, вибір місцевостей в яких вони мають існувати та визначення круга чинностей належать до Промислової Ради. 76. Промислова Рада визначає число членів місцевого промислового комітету та його склад в кожному випадкові зокрема. 77. Вибори членів комітету переводяться по інструкціям, затвердженим Міністром Торгу й Промисловості. 78. Членикомітету вибираються на три роки. 79. Голова та його заступник вибирається комітетом на два / 1 / роки і затверджуються Міністром Торгу й Промисловості і можуть бути звільненими ним-же досрочно. 80. Обов'язковими членами комітету являються: лабричний інспектор даного району та інспектор праці. На засідання комітету несе голова запрошує також в разі потреби експертів. 81. Засідання скликаються членами комітету. Голова зноситься за всіма установами та особами свого району безпосередньо, а з іншими районами через Міністерство Торгу й Промислово сти. 82. Котри за засідання членів комітету покриваються в кошторисному порядкові. Розділ восьмий. СТАТИСТИЧНА РАДА. 83. Для координації статистичних заходів Міністерства Торгу і Промисловості, для порозуміння в статистичній діяльності з іншими міністерствами, а також для обговорення всіх ста- тистичних справ, зв'язаних з діяльністю відомства - існує Статистична Рада. 84. Рада збирається під головуванням Міністра або його за- ступника при призначенню. В склад Ради входять представники: а/ "представник Міністерства Земельних Справ і. б/ " " " Фраці. . . . . . в/ " " " Шляхів. . . . . г/ " " Внутрішніх Справ і. д/ " " Фінансів. . . . . е/ Професори по статистиці всіх вищих шкіл.. ж/ представник Т-ва економістів. . . . . . з/ " Українського Технічного Т-ва. . . . і/ " Земської статистики. . . . . и/ " Місцевої Статистики. . . . . к/ " Промислових об'єднань. . . . л/ " Професійних спілок. . . . . м/ " Центральних кооперативних об'єднань. н/ Начальник Статистичної частини. . . . . о/ Директори всіх департаментів і частин Міністерства Торгу й Промисловості. 85. 85. Відомственні представники призначаються до Ради від- повідними Міністрами чи Головними начальниками Установ, а представники від громадських та інших організацій виби- раються відповідними організаціями, згідно інструкції і затверджуються Міністром Торгу й Промисловості. 86. В міру потреби Голова Ради запрошує заховців-експертів. 87. Справи на розгляд Ради вносяться по розпорядженню Мі- ністра. 88. Підготовка матеріалів для розгляду в Раді і діловодст- во Ради провадиться Статистичною частиною. 89. Рада скликається по розпорядженню Міністра в міру пот- реби, але не менше одного разу в три місяці. 90. Рада визнається правомочною в присутності не меншої половини членів. 91. По кожній справі, обговореній в Раді, складається окремий журнал, в якому заноситься постанова Ради, заключення експер- тів та скремі думки меншості, коли такі маються. 92. Всі справи в Раді вирішуються звичайною більшістю голо- сів. 93. В міру потреби Радою можуть призначатись комісії з фа- ховців, яким доручається переведення наукових дослідів, не- обхідних для вирішення справи. 94. Всі постанови Ради виконуються лише по затвердженню Мі- ністра. 95. Члени Ради задовольняються добовими грошима в розмірі, зазначеному в законі, за рахунок Міністерства Торгу й Про- мисловості. Примітка: Члени, які нешкодять по замовленні місця засі- дань Ради, одержують крім добових подорожні гроші. Розділ дев'ятий. -НАРАДА ПО СПРАВАХ АКЦІЙНИХ- 96. Нарада по справах акційних існує для попереднього об- міркування статутів акційних і на паях товариств, та пи- тань виявлених в їх заснуванням , згідно статуту, їх біжу- чим виттям та потребам, а також для розроблення законодавчих питань акційного права. 87. Нарада складається з Голови, двох постійних членів по призначення Міністра Торгу й Промисловості, Директора Департаменту Внутрішнього Торгу і Начальника Акційного Відділу, на якого покладається обов'язки секретаря. 88. Крім постійних членів в "нарадах приймають участь захів- ці по акційних справах, в числі не більше чотирьох осіб, які по предствлению Голови Наради затверджуються Міністром Торгу й Промисловості на один рік. 89. Внутрішній розпорядок і поступування справ встановлюється інструкцією Наради, затвердженою Міністром Торгу й Промисловості. 90. Розмір нагороди Голови й членам наради, а також видатки по діловодству й утриманню канцелярії визначаються штатами, які до цього додаються. Розділ десятий. - СКЛАД ДЕПАРТАМЕНТУ. 91. Департамент поділяється на стільки відділів скільки мається в Департаменті головних галузей управління, по тому принципу поділяється відділ на діловодства. 92. Керування Департаментом у всій повноті належить директорові. 93. Крім Директора в склад Департаменту входять "це-дирек тори. 94. В розпорядженні Директора призначається секретар, що виконує справи і доручення, які торкаються всіх відділів. 95. На чолі відділу стоїть начальник відділу, а на чолі діловодств-діловоди, яким при покеренню праці допомагають помічники. Примітка: найбільш видатні по своїх розмірах і значення діловодства доручаються старшим діловодам 96. Для виконання праці фінансового характеру в склад Департаменту призначаються старші й молодші бухгалтери, їх помічники та рахівники. Для виконання факової праці до складу Департаменту додаються: леміки, статистики, ін- зорничі та бухвінні різних рангів. 97. Звичайну урядову працю провадять урядовці різних ран- гів. Розділ одинадцятий.-РАДА ДЕПАРТАМЕНТУ.- 98. Для розгляду справ, що торкаються всіх відділів, утво- рюється Рада Департаменту. 99. Рада Департаменту, під голоуванням директора, складаєть- ся із віце-директорів та начальників всіх відділів. 100. Членами Ради Департаменту можуть бути урядовці особли- вих доручень по призначенню Міністра. 101. На засіданнях Ради Департаменту можуть бути сторонні особи, як експерти-західці. 102. Засідання Ради Департаменту призначається директором. 103. Всі питання вносяться на розгляд Ради по розпорядженню Директора і обговорюються згідно правил, якими керується Рада Міністра. 104. Рада Департаменту має дорадче значення і вирішення її виконується лише по затвердженню директором. 105. Остаточне вирішення по затвердженню Директора мають ті справи, вирішення яких невиходить по замежі влади ди- ректора. Розділ дванадцятий.-ОКРЕМІ УСТАНОВИ.- 106. При департаментах існують канцелярії під керуванням начальників відділів. 107. Доктори в департаментів для переведення окремих зав- дань мають тимчасові або постійні установи, а саме: лабораторії, чергезні, музеї, майстерні та інше. 108. До складу де-котрих Департаментів належать переклад- чики. 109. Для виконання різних доручень, для огляду і перевірки всіляких відомостей, особливо підлеглих департаменту місце- вих установах,-існують урядовці особливих доручень. 110. При департаментах по верх штатів нове буди де-яка кількість осіб для навчання справам по різних частинах управління. Розділ тринадцятий.-ПРИЗНАЧЕННЯ,СЛУЖБОВІ ЗМІНИ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ УРАДОВЦІВ. [17]. Міністри і Товарищі Міністра призначаються та звільня- ються по доповіді Прем'єра Міністра Вищою Владою. [18]. Директори Департаментів призначаються та звільняються по доповіді Міністра Вищою Владою. [19]. Віце-директори та урядовці різних назв У класи призна- чаються Міністром по затвердженню кандидатури Вищою Вла- дою.Тимже порядком вони звільняються. [20]. Начальники Відділів і урядовці департаментів VI та V[[ , класи, а також діловоди призначаються й звільняються Мініст- ром по доповіді директора.Урядовці VII кл.й нижче,признача- ються і звільняються Директором Департаменту. [21]. Звільнення,відпуски урядовців і вміни їх службовому ста- ні переводяться тою-ж владою,яка призначає їх на посаду. [22]. Нагороди даються Директорам по доповіді Міністра, а ин- шим урядовцям по доповіді директорів. Розділ чотирнадцятий.-ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. [23]. Департамент Загальних Справ відає справи, які торкають- ся Міністерства в його цілому,які невходять в сферу компе- тенції інших департаментів і які з"окрема покладаються на цей департамент Головою відомства. Примітка: фінансові справи та рахівництво в тій части- ні, в якій вони виходять по земні інших де- партаментів,осереджуються в Центральному Управлінні",яке складає частину департамен- ту Загальних Справ. [24]. Персональний склад Департаменту визначається штатами, які до цього додаються. [25]. При Департаменті існує Рада Департаменту,склад і сфера компетенції якої визначається в розділі [[-му статті 83- [05]. [26]. Праця Департаменту поділяється між відділами:канцелярій ним,персональним,юридичним,розподарчим,інформаційним та центральною бухгалтерією. [27]. До компетенції канцелярійного відділу належить: а/регі- стратура листувань б/розподілення кореспонденції між -- Департаментами та відділами; в/ експедітування ко- респонденції; г/ листування Міністра, Товаришів Мі- ністра та Радників; д/ реєстрація обов"язкових постк- пов та обмінків; е/ ведення діловодства в Ради Мінст ра; ж/ урядові листування Директора та Віце-директора; з/ складання річного відчиту діяльності Міністерства на підставі відчиту Департаментів; и/ видача архивом. 132. До компетенції персонального відділу належить: а/ видача справами призначення урядовців департаменту і тих урядовців Міністерства і підлеглих Міністерству Місцевих Установ, які призначаються Міністром; б/ спра- ви переводу, підвищення, службових змін та звільнення тих же осіб; в/ переховування персональних документів; г/ складання і ведення персональних карток; д/ справа про пенсії і нагороди; е/ видача посвідчень; ж/ учет всіх співробітників Міністерства. 133. Юридичний відділ має своїм завданням: а/ редагуван- ня законопроектів, розроблених в Міністерстві; б/ сте- ження за їх переводом по всіх відповідних інститу- ціях до одержання в вигляді закону відповідним депар- таментом; в/ збирання і систематизація всіх законів провинній взагалі та законів, інструкцій і постанов, регульованих діяльність Міністерства а"окрема; г/ рос- повсюдження їх між окремими частинами; д/ розроблення контрактів та умов, які складає Департамент загальних Справ; е/ учет в розробленню законопроектів, контрак- тів, які виходять з інших Департаментів; ж/ видання справок загально-юридичного змісту; з/ ведення судо- вих процесів; и/ видачя юридичним архивом. 134. На Господарчий відділ покладається: а/ придбанні річей, потрібних для Міністерства, слідування за їх здатністю, в разі нездатності ліквідування їх встанов- леним в законі шляхом; б/ підшукування помешкання, слідування за його гідністю і в разі потреби ремонт його; в/ переведення ремонтних та взагалі стрових роб біт по господарчому обладуванню; г/ учет живого і мертвого інвентаря по Міністерству; д/ завідування кур'єрською частиною: дбання про помешкання для них, розпорядження варти та інше; е/ догляд за правильним функціонуванням гарку, конюшні /стайні/ і постачання необхідними річами. 125. Інформаційний відділ має своїм завданнями: а/заготовлення витягів та систематизація відповідних відомостей української та закордонної преси для щоденної доповіді; б/ інформування преси про діяльність Міністерства та про становище окремих галузей Народнього Господарства на Україні; в/ розроблення і підготовка інформаційних матеріалів до друку; г/ видача бюлетеня періодичного видання; д/ відання бором перекладачків; е/ відання бібліотекою та читальною Міністерства. 126. На Центральну бухгалтерію покладається: а/ заготовлення загального бюджету Міністерства; б/ стежити за його переведенням до затвердження; в/ розраховування в порівнянню з іншими Департаментами частинами кредитів; г/ відкриття і закриття кредитів; д/ нагляд за кредитами, відпущеними в розпорядження Департаменту Загальних Справ; е/ загальні обрахунок кошторисних та інших сум; ж/ участь в розробленню питань про спосіб розпорядження кредитами в боку 2-3 рядних розпорядників кредитів; е/ полягдження питань про видатки не передбачені кошторисом; і/ обрахунок прибутків і видатків; и/ докладний обрахунок коштів Департаменту Загальних Справ і догляд за станом цих коштів; к/ складання періодичних відчітних відомостей місячних та річних; л/ складання кредиторських списків і з'єднання питань про дебеторів; м/ розроблення найдоцільніших форм рахівництва; н/ інструктування в справах фінансового, бюджетного і обрахунково-го характеру; о/ надсилка фінансових звітів та спрямовань; п/ справа ліквідації та розрахунку всіх будинків установах відомства і збірання всіх матеріалів, які торкаються зазначених питань. Розділ п'ятнадцятий.-ДИРЕКТАМАНТ ЗОВНІШЬОГО ТОРГУ.- Департамент Зовнішнього Торгу провадить всю закордонну торговельно-економічну політику У.Н.Р. Від ає торговельно-еконо- мичним представництвом У.Ч.Т. за краюом і веде державні за- кордонні торговоїльні операції. Персональний склад департаменту визначається штатами, які до цього додаються. При Департаменті існує Рада Департаменту, склад і сфера ком- петенції якої визначається в розділі 11" статуту Міністерства Департамент Зовнішнього Торгу поділяється на п'ять відді- лів: 1/Відділ Канцелярії, 2/ Відділ Експорту і Імпорту,3/від- діл Закордонного представництва,4/Відділ Торговельно-еконо- мичнке Договорів і 5/ Відділ Торговельних Операцій. 131. До справ відділу канцелярії належать: а/Секретарські фун- кції,б/загальне листування,в/реєстра тура паперів та експе- діція їх, г/персональні справи, д/господарчі справи,е/відання конторськими та операційними кредитами,ж/рахівництво по депар- таменту,з/інформація преси, і/відання бібліотекою, к/розрахун- ки з представниками, л/відання авансів т перозвірочних оправов- день підвідчітних осіб та установ, м/відання таємним листу- ванням департаменту;полагодження всіх справ, які не входять в компетенцію других відділів. 132. До Бухгалтерії належать: а/ складання кошторисів,б/відан- ня кредитами,в/учот операційного фонду, г/складання періодич- них відомостей,е/розрахунки з контрагентами,ж/відання авансів з/складення звітів і справоздань, і/збірання матеріалів по викичанню кошторисів ."/"контроль підвідчітних осіб та уста- нов. 133. До Відділу Експорту та Імпорту належать: а/заготовлення законопроектів, що торкаються Зовнішнього Торгу, унормування обов'язкових постанов, а також статутів та інструкцій для установ і органів, які утворюються для організації Зовнішньо- го Торгу. б/Інспекція Експорту і Імпорту, в/відання посвідчень, дозволів на вивіз та ввіз товарів, г/ співпраця з відповідними установами в нагляді за митницями і кордонною охороною, д/ організація експортних і імпортних бор., є/ розподілення валютних імпорт"ерами, з/ абірання статистичних відомостей до до- "експорту і імпорту, з/ видача перепусток приватним особам, які переправляються за кордон в торговельних справах в разі потреби, і /відання і. учет всіх поборів з товарів при перевозках через кордон що йдуть на утримання, регулюючих Зовнішнього Торговельних інституцій, к/ розподілення позичок за сум, асігнованих для фіна- исування Експорту і Імпорту , л/ нагляд над торговельними віданнями /марками і штампами/ імпортованих товарів. до Відділу Закордонного Представництва належать: а/ заготовлення уповноважень, інструкцій і доручень для торговельних представництв У.П.Р. за кордоном, для осіб, командированих за кордон по справах ,епартаменту, б/ видача перепусток на виїзд за кордон представникам відомств коли вони відправляються в торговельних справах, в/ допомога в справі зносин українських фірм в закордонними фірмами і навпаки, г/ інформація українських торговельних кол про економічні стосунки за кордоном, д/ інформація за кордоном урядовців і офіційних торговельно-промислових кол про економічні стосунки і перспективи на україні, є/ збірання справок про кредито-здатність і торговельну повинність за кордонних фірм, які можуть провадити в Україною торговельні стосунки, ж/відання музеєм архівів закордонних товарів і това- ровою лабораторій, яка обслуговує потреби всього Міністерства, з/ видаання інформаційних бюлетенів і журналів, і /видаання справами торговельних палат за кордоном, к/ нагляд за діяльністю торговельних українських організацій і підприємств за кордоном л/ сприяття українській торгвлі і мореплавству за кордоном, м/ взагалі, справи, що до розвою українських торговельних зносин з закордоном, н/ зносини з торговельною агентурою, консультантами і дипломатичним представництвом У.П.Р., о/ збірання всіх статистичних і економічних відомостей що до стану України і держав. до Відділу Торговельно-Економічних Договорів належать: а/ збірання і підготовлення матеріалів, а також підготовка грунту і розроблення проектів до Міждержавних Торговельних договорів, б/розроблення самих договорів, в/наряд за вико- нанням договорів, а те оз складання потрібних для їх ви- конання інструкцій, розпоряджень та пояснень, г/перегляд мит- ного тарифу з порозумінням з Міністерством фінансів, д/розроб лення проектів, висування передбачених договорами організа- цій, якільки це застосується до інших відділів, е/співучасть при розроблянні величезних та водних тарифів, ж/перегляд договорів , залежання потріби в змінах та доповненню існу- ючих договорів, з/ збірання та розпорядження всіх міжнародні х торговельних договорів між чужеземними державами, і/ утво- рення органів та комісій для заключення торговельних догово- рів , а також розробка директив та інструкцій для цих орга- нів, к/порозуміння в дружики Центральних Установами в спра- вах торговельних договорів, л/публікація торговельно-еконо- мичних договорів і інформації відносно їхн. Кор. до Відділу Торговельних Операцій належать: а/закупка на закордонному ринкові всіх товарів і продуктів потрібних для державного господарства, б/продаж за кордоном монополізо- ваних і неповнополізованих українських продуктів, в/утворення державно-приватних закупочних органів для переведення заку- пок за кордоном товарів для потреб державного господарства, г/опреділення розміру потреби в закордонних товарах, на під- ставі як класного дослідування так вихову відповідних уста- нов / інституції , організації і т.п., д/заключення умов з ук- раїнськими продукційними та торговельними підприємствами, е/до набуття і поставки товарів для державних Торговельних Організацій, ж/ технічна реалізація всіх міжнародних торгова- тельних договорів в області товарового обміну, з/ виконання замовлень всіх відомств на потрібні для держави про господар- ство товари і предмети через державні закупочні органи, в/заключення торговельних договорів, немаючих міжнародного звичая, з рідними кірмами та особами на поставку закордон- них товарів і предметів, потрібних для державного господарства і реалізація тих договорів, і/учот по всіх операціях, та переводить відділ по закордонним закупкам, а також контроль підлеглих установ. Розділ місцевий. - ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРІШЬОГО ТОРГУ. Департамент Внутрішнього Торгу існує для центрального керування внутрішнім торговим держави, організацією та розвитком Торговельно-Промислових Товариств та Об'єднань , для відання тарифно-транспортовою політикою Міністерства, а також транспортуванням та магазинуванням всіх групів Міністерства. 138. Персональний склад Департаменту визначається штатами, які до цього додаються. 139. При Департаменті існує Рада, склад і сфера компетенції якої визначається в розділі II статуту Міністерства. 140. Департамент поділяється на слідуючі відділи: 1/ Контроль, 2/ Торгу, 3/ Постачання, 4/ Акційних товариств, 5/ Транспортування, 6/ Куплень та виставок. 141. На відділ канцелярії покладається: а/ секретарські функції, б/ загальне листування, в/ реєстрація паперів та експедиція їх, г/ персональні справи, д/ господарчі справи, е/ інформація преси, ж/ відання ташним листуванням Департаменту , з/ полагодження всіх справ, які не входять в компетенцію інших відділів. 142. Бухгалтерія: а/ складання кошторисів, б/ відання кредиту в/ учет операційного фонду, г/ складання періодичних відомостей, д/ розрахунки з контрагентами, е/ переведення грошових операцій, ж/ складання звітів і справоздань, з/ збірання матеріалів по виконанню кошторисів і / контроль підзвідність осіб та установ, к/ переведення матеріальної відповідності. 143. До справ Відділу Торгу належать: а/ збірання відомостей про товари внутрішнього походження по місцевості та часу, б/ також відомостей про товари необхідні для імпорту, в/ участь в праці експортово-імпортових борг по всіх галузях промисловості та торгів, г/ складання законопроектів, постанов, розпоряджень, обмежників, оголошень та різного роду інструкцій , по 13 ...о Внутрішнього Торгу, г/ реєстрація та дозвід на діяльність товарних бірж, реєстрація товарних цін і ведення відомостей про курс валюти, д/ реєстрація торговельних палет, великих армавків, оголошення про них і регулювання їх, е/ організація торгової справи, ж/ збірання тарифів всіх способів транспорту, участь в їх розробці та ініціюванні в їх вигляді, трету- го етапу і погодження, з/ участі в розробці міжнародних тарифних угод, збірки і судових норм зв'язаних водних і земельних шляхів, г/ аналіз справи, які стосуються до розвитку торгівлі та транспорту. [44]. До справ відділу Постачання належать: а/ учет немонополізованих продуктів і обрахунок потреб масового споживання для державних центральних і місцевих промислових установ, міст і округів, б/ заготовка продуктів місцевого походження, крім хліба, цукру і спирту, постачання ними армії, установ і населення, в/ постановлення справжньої державної промисловості, г/ обрахунок державного імпорту і надкудність цін на щорік, д/ розподілення імпортованого державного сировини серед населення, е/ всередини і розподілення малих залізничних ворогом на нашому терені, ж/ підготовка законодавства про проведення нових монополій і відання монополії торгово-величного значення, з/відання торговельними підприємствами держави. [45]. До Відділу Акційних Товариств належать: а/ розроблення виконання проектів щодо до торгово-велично-промислових товариств залежні, та акційних з "окремо", б/ затвердження статутів всіх акційних і на палах товариств, крім банківських, в/ реєстрація таких інших акційних і на палатовариств, зміна їх статутів, дозвіл на перенесення місця перебування правлінь, на відстрочки по збірній основах капіталів, як початкових так і додаткових випусків і на випуск облігаційних позичок, г/ розгляд прохань про призначення для торгово-велично-промислових товариств, д/ вироблення і затвердження умов діяльності на "країні" для закордонних акційних товариств, е/ проведення політики Міністерства відносно великих 146. На Транспортовий Відділ покладається: а/ організація скла- дів, в пунктах необхідності для рухомого майна в порозумінню з департаментами Міністерства, а також переховування і охо- рона доручених вантажів, б/ транспортування майна і товарів, згідно завдань департаментів і установ Міністерства, в/ орга- нізація інспекцій по транспортуванню догляду та збереження майна Міністерства, г/ заключення в справах транспортування і договорів в приватних транспортовими підприємствами, д/ взя- вок з закрідними транспортовими агенствами, е також з іншими транспортовими дорученими і приватними підприємствами та орга- заціями, є/ інші справи, які стосуються до транспортування май- на і транспортової політики Міністерства. 147. На Відділ Биставок та Музейв покладається: а/ організація та відання музеями торгово-промислового значення, б/ допо- мога промедським та приватним організаціям по відкриттю та поширенню музеїв, в/ організація в порозумінню з іншими до партаментами Всеукраїнських та районних виставок, г/ допомога громадським та приватним організаціям по улаштуванню виставок місцевого значення, д/ збірання виставочних відчітів та інших матеріалів, є/ видавництво ,справочне видання, торгово-еко- номична газета та інше. Розділ сімнадцятий. ДЕПАРТАМЕНТ ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА І ПОРТІВ. 148. Департамент Торговельного Мореплавства і портів існує для центрального керування Торгочельним Мореплавством, кораблебу- дувальним та портами і для поліпшення, поширення та піднесення їх на відповідну височину. 149. Персональний склад департаменту визначається штатами, які до цього додаються. 150. При Департаменті існує Рада департаменту, склад і сфера компетенції якої визначені в розділі [І]му Статуту Міністер- ства. [51]. Департамент поділяється: на кунцеларію і віце-директорство: 1/ Мореплавства, 2/ Портів, 3/Кораблебудівельно-Технічне, 4/Комерційно-експлоатaційне. [52]. На Відділ Кунцеларії покладається: а/секретарськi ункції, б/ загальне листування, в/реґістратура паперів та екс- педиція "х", г/персональна справа, д/господарчі справи, е/інформація преси, ж/відомча технiка виконання департаменту, з/поправлення всіх справ, які не входять в компетенцію віце-директорств і інш. відділів. [53]. При департаментi йому чортьома /сс.183/. [54]. Віце-Директорство Мореплавства поділяється на відділи: 1/ Організаційно-Інспекторський і 2/Науково-Мореплавний. [55]. До компетенції Відділу організаційно-Інспекторського належать: а/розроблення експроектiв i патентов, якi торкаються торгового мореплавства, б/організація найнових довідів і розповсюдження вказівок що до поліпшення торгового мореплавства, в/реґiстрація кораблів Торговельної флоти, котрі мають право користуватись пропорсом України, г/заготовлення та видача корабельних паспортів, патентів на підтвердження цього права України, д/затвердження корабельних назв, відомств і пропорсів переплавства, е/реґiстрація всіх центральних доменів торгового мореплавства флоти, як судових так механічних, ж/затвердження уніформ стерпників і команд торгового мореплавства та спортивних акт-клубів, з/затвердження статутів спортивних товариств та акт-клубів, і/організація лоцманських та рякувальних станцій, к/догляд за діяльністю мореплавних підприємств та компаній, л/догляд за річним судоходством і пристанями, м/догляд за діяльністю лоцманських станиць та лоцманів, н/затверджування станцій, о/догляд за всіма водними спортивними товариствами та акт-клубами, п/охорона інтересів кораблів в закордонних портах, р/Діловодство секції торгового мореплавства Ради по справах Торговельного Мореплавства та Портів. [56]. До компетенції Відділу Науково-Мореплавного належить: а/ організація мореплавних шкіл та механічно-мореплавських б/вироблення програму теоретичного і практичного навчання в школах, в утворення лоцманських курсів, г/переведення в життє тя засобів що до підвищення «хового знання та культурності у учнів, а також низьких робітників торговельної флоти, д/пик- дування про здобуття учним практичного фаху на кораблях під час навігації, і скінчившим школи відповідного стаю для об- няття посад, е/встановлення стажу для лоцманів, ж/призначен- ня екзаменатійних комісій, к/забезпечення шкід необхідними матеріалами, підручниками, інструментами та приладдям, а/ви- дання технічної літератури, і/забезпечення державних кораблів а по можливості і приватних торговельно-мореплавних підприємств гідрографічеськими мапами, лоціями, морськими інстру- ментами та іншими приладдями. 158. Віце-Директорство Портів поділяється: на відділи: 1/техніч- на-будівельний і 2/землечерпальних робіт. 159. На відділ Технічно-Будівельний покладається: а/проваджен- ня дослідів, зроблення планів, схем і кошторисів по будуван- ню нових портів та відбудов і ремонту портів, існуючих, б/ви- бір засобів і розроблення планів що до розвоя і поліпшення торговельних портів, а також портових будівь та технічних засобів, пакгаузів, елеваторів, доків-кранів і естокад, в/про- ся вадження аналізів матеріалів та проби, що потрібують для бу- дування, г/ догляд в технічному відношенню за уст"ями припор- тових річок та побережжя, д/ догляд та контроль робіт по будів- лі, відбудов і ремонту портів та їх технічного приладдя, е/ дог- ляд за всіма сухими та пливучими доками, ж/діловодство секції портів Ради по справах Торговельного Мореплавства і Портів. 159. На відділ землечерпальних робіт покладається: а/ орга- нізація, керування і догляд за землечерпальними засобами, себ-то: черпалками, землесосами, буксірами, Зарками, кранами, та инше, б/поділення на каравани , в/призначена "м, агідно ви- могам праці в портах, уст"ях річок та по побережжю, г/отежен- ня за виконанням землечерпальних робіт, д/вироблення шта- тів фахових та робітників для землечерпальних караванів, е/вироблення штатів і порядок за діяльністю адміністративно- 160. Віцедиректорство Кораблебудівничо-Технічне поділяється: на відділи: 1/Кораблебудівельний і 2/корабельно-Інспекторський. 161. На відділ кораблебудівльних покладається: а/вироблення засобів і росповсюдження винаходів,що до торгового кораб- ле*удівництва торкаються,б/розгляд і затвердження спеці- кації,чертехів,планів,кораблів,які мають будуватись,в/органі- зація дослідів і росповсюдження винаходів,що торкаються торгово- велиного кораблебудівництва,г/допомога рибальській промисловості ти в справі поліпшення конструкції рибальських ботів,д/ скла- дання проектів,чертехів і планів кораблів з метою поліпшен- нн конструкції торговельних суден,е/реєстрація кораблів,які будуються та ремонтується,а також випробованих кораблів,машин та котлів,/організація дослідів і росповсюдження винаходів, що торкаються найліпшого навантаження корабля,з/піклування про віднову та розвія приватного кораблебудівництва, і /спомога в справі заснування і поліпшення існуючих підприємств кораблебуді- винцтва. 162. На Відділ Корабельно-Інспекторський покладається: а/догляд за будуванням кораблів,здійснення імпровиз сучасної техніки в цілях найбільшої безпеки користування ними,б/стеження за своєчасним ремонтом кораблів та машин,котлів та корабельного приладдя,в/переведення технічної розвізі при будуванню,набуван- ню та ремонту кораблів,які належать компаніям чи окремим особам в разі видачі їм державної субсидії,г/слідкування за тим,аби всі українські кораблі мали відповідну класу ангельського льой- ду чи французького бюро"верітас",/опреділення відсотків стра- ти єдатності кораблів при аваріях,слідкування за належним ремон том і видача дозволу на користування після відповідного ремон- ту,е/стеження за тим,аби всі українські кораблі мали ратуваль- ні приладдя та аби ці приладдя відповідали призначенню,ж/сте- ження в тім же справі за ратувальними станціями,з/росповсюд- ження винаходів,що торкаються ратувальних приладів. 163. Віце-директорство Комерційно-Експлоатаційне поділяєтьс на відділи: 1/ Експлоатaція, 2/Статистичнa і 3/Будeтно- во-Рехунковий. 64. На відділ Експлоатацій покладається: а/експлоатація дерев'яних торговельних суден і догляд за ними, б/обезпечeння дерев'яних суден командним складом та екіпажами, в/складання умов і плaнів по організації термінових, поточних, пасажирських та товарних рейсів, г/ розроблення планів експлоатація портів д/відвод території порте, або його технічних засобів для пот- реб приватних підприємств і осіб, є/розроблення тарифів, вста- новлення системи до стягнення протових зборів та налогів, з/допомога в справі розвою існуючих приватних пароплавств; е/ заснування дерев'яних пароплавств, заходи по до заснування пароплавства приватних, і/встановлення й видача помільної платні, к/зворот пошлін за прохід українськими пароплавами каналів, л/видача позичок на будову та придбання торговель- них суден, м/збірання законів по торгівлeться морського, річно- го й сухопутного страхування Вантажів,/ розгляд питань, що торкаються страхування морських і річних суден, а також вироблення тарифів страхування вантажів, о/розгляд питань що торкаються аварії, крушeнні, діспашія та зодмери суден, п/ро- гістрaція егнинувших кораблів й товарів, р/ вироблення умов конвенцiї про перевоз вантажів і пасажирів, організація без- посередніх заморських комунікацій, с/вироблення форм консен- тів та яких комерційних документів що торкаються конвенцiй- них і безпосередніх транспортaровок, з/вироблення тарифів морського і річного транспортування, у/участь в виробленню за лінійних тарифів безпосередніх заморських комунікацій. 65. На Статистичний Відділ покладається: а/збeрeджeння ста- тистичного матеріалу по торговельно-морських операціях дер влян, б/збeрeджeння статистичного матеріалу по операціях торговельного кораблебудiвання держави, в/збірання і роз- роблення матеріалів по торговельній діяльності приватних пароплавств, г/збірання і оброблення матеріалів по дiяльнос- тi торговельних портів, землeчерпальних навантажень і т.д., д/збірання донесень від адміністрації портів, державних і приватних пароплавств про рух торговельних кораблів, пасажирів та вантажів, е/порівняюча статистика морського транспорту державного і чужоземного, ж/статистика водного експорту і імпорту товарів, з/статистика водного руху товарів по державах, і/статистика водного руху товарів по роду цих товарів, к/статистика річного руху товарів, л/статистика руху товарів в конвеєрних та безпосередніх комунікаціях. 166. На Бодяжьово-Рахунковий Відділ покладається: а/складання кошторисів, б/відання кредитами, в/ учет операційного фонду, г/складання періодичних відомостей, е/розрахунки в контрагентах, ж/переведення грошових операцій, з/складання звітів і справоздань, і/збірання матеріалів по виконанню кошторисів, к/контроль підведичних осіб та установ, переведення матеріальної відчутності. 167. Місцеві органи Департаменту Торговельного Мореплавства й Портів утворюються в миру потреби окремими законами. Розділ вісімнадцятий. ХІТЕНЬ ДЕПАРТАМЕНТ. 168. Хлібний Департамент слуге для регулювання торгів хлібними і фуражними продуктами та для заготовок їх для державних і громадських потреб, а також відання всім державним майном, котре набудеться для потреб заготовки, перобки, схоронення та транспорту хліба та фуражу. 169. Персональний склад Департаменту визначається штатами, які до цього долучено. 170. При Департаменті існує Рада, склад і сфера компетенції якої визначається в розділі II-му Статуту Міністерства. 171. Департамент поділяється на слідуючі відділи: 1/ канцелярію, відділ рахунковий, 3/ відділ Заготовок, 4/ відділ розподілення. а/ 172. На відділ канцелярії покладається: а/ секретарські функції, б/ загальне листування, в/ реєстратура паперів та експедиція їх, г/ персональні справи, д/ господарські справи, е/ інформація преси, ж/ відання таємним листуванням Департаменту, з/ полагодження всіх справ, які не входять в компетенцію других відділів. 173. На Рахунковий відділ покладається: а/ складання кош- торисів, б/ видаnia кредитами, в/учот операційного фонду, г/ складання періодичних відомостей, д/ розрахунки в контрагентами, е/ переведення грошових операцій, ж/ скла- дання звітів і справоздань, в/ збирання матеріалів по виконанню кошторисів, і/ контроль підвідчитних осіб та установ, переведення матеріальної підвідчitностi. 174. На відділ Заготовок покладається: а/ розробка законо- проектів та розпоряджень по справах заготовок хліба та фураку, б/ видаnia збором державного хліба і переведення закупки хліба і фураку; в/ учет заготовлених продуктів, г/ збір статистичного матеріалу що до обчислення врожаю хліба і фураку і до определення хлібних і фуражних ре- сурсів і лишків, д/ переробка хліба в борошно, крупи та иниші продукти, а також гнитування сіна і соломи, е/ ви- бор підприємств для переробки хліба, встановлення цін на переробку і порядку розрахунків в підприємствами, ж/ видаnia державними підприємствами по переробці хліб- нихпродуктів, з/ учет переробленого хліба і різних ви- робів, і/ заготовка мішків, брезентів, шпагату та иної тари, к/ учет міщочної та иної тари, брезентів і шпа- гату, л/ організація майстерень по виготовленню і ремон- ту тари, та постачання їх необхідним матеріалом, м/роз- роблення обов"язкових постанов і наказів Міністерства по справах використання запасів тари, маючоїся у насе- лення, та встановлення способів і умов використовання такої тари для міроприємств Департаменту, н/ розприді- лення тари між місцевими органами та постачання нею технічно-промислових закладів , які будуть під керуван- ням Департаменту, о/ контроль та загальне керування діяльністю місцевих органів Департаменту в справах, належних до компетенції відділу заготовок. 175. На відділ розприділення покладається: а/ обчислення потреб Держави в хлібних і фуражних продуктах, б/ розроблення обов'язкових постанов і наказів Міністерства по справах в" ужиткування запасів хлібних і фуражних продуктів, в/ встановлення харчових норм для споживань і худоби, яких постачає Департамент, г/ складання планив постачання війська, технічно-промислових закладів та населення потребуючих районів Держави, д/ встановлення методів і системи розподілення хлібних і фуражних продуктів серед потребуючих категорій споживачів, е/ учит готівки хлібних і фуражних продуктів, в/ видача складами, а також відпуск продуктів і учет всього відпущеного, з/ будівництво і влаштування Державних склепів і місць переховування хліба і фуражу, а також встановлення способів та умов використовування для засилки і очистки хліба пакгаузів/ елеваторів, млинів та інших складочних помешкань, підприємств та технічних засобів, належних приватним особам та громадським і державним установам, і/ контроль розподілюючого апарату на місцях, к/ регулювання внутрішньої торгівлі хлібними і фуражними продуктами в порозумінню з Департаментом Внутрішнього Торгу, л/ організація хлібних бірж, догляд та контроль за їх діяльністю, а також відання всіма справами по відчиненню бірж, затвердженню статутів їх та затвердження на посадах членів біржевих комітетів і інших чинних осіб, м/ догляд за внутрішнім хлібним ринком і боротьба з спекуляцією хлібом і фуражем та встановлення норм, регулюючих торговельні операції зазначеними продуктами в порозумінню з Департаментом Внутрішнього Торгу, н/ регулювання експорту хлібних і фуражних продуктів в порозумінню з Департаментом Зовнішнього Торгу, о/ участь в розробленню тарифів та умов перевезування хлібних і фуражних продуктів по залізницях і водних шляхах, а також розроблення умов пересуванні хліба і фуражу по грунтових шляхах, п/ учет всіх запасів хлібних і фуражних продуктів, які перебувають в дорозі, а також на торговельно-промислових закладах, як рівно і всіхтих, що обертаються на внутрішньому ринку, р/ складання планів транспорту хлібних і фуражних продуктів, с/ загальне керування діяльністю місцевих органів Хлібного Департаменту в справах, належних до компетенції відділу розподілення. 176. Для вирішення окремих технічних та принципових питань, а також для попереднього розгляду законопроектів та в інших випадках, коли це буде потрібно, при Департаменті скликаються і відбуваються під головуванням Директора наради фахівців в різних галузях продовольчої справи, на які можуть закликатись представники відомств, самоврядувань, кооперативних та приватно-торговельних організацій, і окремі особи, котрі будуть корисні для справи. 177. Для широкого обговорення принципових питань, зв'язаних з діяльністю Департаменту, а також для інформації широких кол населення, Департаментом скликається з'їзд з представників місцевих громадських організацій, урядових установ і окремих осіб по погляду Департаменту. Примітка І: склад і чинність з'їздів визначається окремими інструкціями, затвердженими Міністром. Примітка II: Члени нарад і з'їздів задовольняються добовими грошами в розмірі, зазначеному в законі, за рахунок Міністерства Торгу й Промисловості. Примітка III: Члени, які нешкодять поса межами місця засідань Ради, одержують, крім добових, подорожні гроші. 178. Народи та з'їзди мають дорадче значення. Розділ дев'ятнадцятий.- ДЕПАРТАМЕНТ ПАЛИВА. 179. Департамент Палива існує для розподілення й контролю споживання всього роду палива, освітлюючих матеріалів та шмар, а також і відання торфяними розробками та справами використовування сил природи для здобичу електричної і других родів енергії. 180. Персональний склад Департаменту визначається шта- 181. При Департаменті існує Рада, склад і скер компетен- ції якої визначаються в розділі ІІ-м статуту Міністер- ства. [82. Департамент поділяється на слідуючі відділи: 1/ кан- целярію, 2/ Палива, 3/ Техніки. [83. На відділ канцелярії покладається: а/ секретарські функції, б/ загальне листування, в/ реєстрацуря папе- рів та експедиція їх, г/ персональні справи, д/ госпо- дарчі справи, е/ інформація преси, ж/ відання контролас- нини та операційними кредитами, з/ рахівництво по Де- партаменту, і/ розрахунки з контрагентами, переведення громадських шляхів, оператії, перевірка справоводень громо- дих і матеріальних підроздільних осіб та установ, к/ви- дання таємним листуванням Департаменту, полагодження всіх справ, які не входять в компетенцію других відді- лів. [84. На Відділ Палива покладається: а/ розроблення зако- нопроектів, обов'язкових постанов та інструкцій щодо розподілення і споживання палива, освітлюючих матеріа- лів і шар, б/ учет запасів і видатків дровяного, тор- фляного і мінерального палива /рідкого и твердого/, різ- них шар. освітлюючих матеріалів та електричної енергії, в/опреділення потреб Державних і приватних підприємств в матеріалах, зазначених в. § 1-му, та перевірка вимог на них; г/організація розподілення палива, освітлюючих матеріалів і шар мін споживачами; д/складання планів постачання палива, освітлюючих матеріалів та шар для Де- ржавних і приватних підприємств, а також складання планів черга перевозок; е/ улаштування розподіляльних пунктів, складів та інших міст для перенавузування палива, шар і освітлюючих матеріалів і віддання ними; ж/з'ясування кіль- кості мінерального палива, матеріалів для освітлення і шаря, яку потрібно придбати закордоном і встановлення відпускових цін на них; з/ підготовка технічного і статс- тичного матеріалу для нарад потягливу; і/співучасть з Департаментом Зовнішнього Торгу в складанні умов з закордонними фірмами і поставщиками; к/грошова відчітні всіх проєвих та матеріальних рахунків в справах Від- ділу Палива; л/допляд за ринком і боротьба в спекуляції паливом, освітлюючими матеріалами та шкварями; м/організа- ція місцевих органів, їх інструктування та контроль над їх діяльністю. 185. На відділ Техничий покладається: а/ ведення дослідів для в"ясування питань в звязку з определеним якості ріж- них родів палива, освітлюючих матеріалів і шмар, а також в звязку в определенням раціонального використовування їх, б/ технічна прийомка палива, шмар і освітлюючих мате- ріалів та машин і придаддя, придбаного за кордоном, в/ до- сліді використування ріжних порогів і водоспадів, г/ ор- ганізація дослідів та інструктування в справі розробки торфовиськ, д/ розроблення законопроектів в справах експло- атації торфовиськів та зивласнення їх, а також відання експльоатациєю Державних торфовиськ, е/ розроблення й складання проектів і кошторисів що до експльоатації їх; громова й технічна допомога для розвитку приватньої іні- ціятви по експльоатації торфовиськ. Розділ двадцятий. - КООПЕРАТИВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ. 186. Кооперативний Департамент існує для регулювання коопера- тивного руху на Україні, допомоги його розвиткові, коопе- ратизації кустарного та іншого виробництва у всіх галу- ях і використання економичних сил кооперациї для Дерма- ви. 187. Персональний склад Департаменту визначається штатами, які до цього додаються. 188. При Департаменті існує Рада Департаменту, склад і сфера компетенції якої визначається в розділі ІІ-му ста- туту Міністерства. 189. Департамент поділяється на слідуючі відділи: 1/ кан- целярію, 2/ Організаційний, 3/Кустарно-Промисловий. 190. На відділ канцелярії покладається: а/секретарські функції, б/ загальне листування, в/ реєстратура паперів та експедиція їх, г/ персональні справи, д/ господарчі справи, е/ інформація преси, ж/ відання коштовними та операційними кредитами, з/ рахівництво по Департаменту, і/ розрахунки з контрагентами, переведення грошових операцій, перевірка справоздань грошових і матеріальних підвідомчих осіб та установ, к/відання таємним листуванням Департаменту, полагодження всіх справ, які не входять в компетенцію других відділів. 191. На відділ Організаційний покладається: а/ розроблення законопроектів, постанов, розпоряджень та інструкцій, які стосуються до кооперадії, б/ розроблення програми кооперативних курсів в поразумінню з кооперативними центрами, в/ організація кооперативних курсів, г/ розроблення планів кооперацізації промисловості, д/ організація державних заготовок, які можуть бути покладені на кооперацію, а також розподілення між населенням монопольних продуктів, які будуть розподілятись державою через кооперадію, е/ збирання матеріалів щодо розвитку кооперації і діяльності кооперативних установ, ж/ допомога кооперативним установам. 192. На відділ Кустарно-Промисловий покладається: а/вбірання і систематизація відомостей щодо кооперативних кустарних та фабричних підприємств, б/ інструкторська допомога їм в розвиткові кооперативної, як кустарної так і фабричної промисловості у всіх її галузях, в/ фінансова допомога всім кооперативним підприємствам кустарної та фабричної промисловості, г/ постачання машин та технічних засобів для кооперативних підприємств, д/ популярізація кооперативного виробництва шляхом виставок, лекцій, курсів та спеціальних видань, е/ відання іншими справами, які торкаються кустарної та фабричної кооперативної промисловості. Розділ двадцять перший.-ДЕПАРТАМЕНТ ФАБРИЧНО-ПРОМИСЛОВИЙ 193. Фабрично-Промисловий Департамент має своїм завданням: пеклювання про віднову, охорону та розвій існуючої оброблюючої промисловості та організування нової; 2/ нагляд за технічною та гірієннично-будівельною стороною всієї промисловості, 3/ нагляд за мірами, вагами та за пробами дорогоційних металів, 4/ охорона промислової власності. 194. Персональний склад Департаменту визначається штатами, які до цього додаються. 195. При Департаменті існує Рада, склад і сфера компетенції якої визначається в розділі ІІ-му статуту Міністерства. 196. Департамент поділяється на слідуючі відділи: 1/ канцелярію, 2/ відділ Промисловості, 3/ відділ Управління Державних Фабрично-Промисловими підприємствами, 4/ відділ Контрольний, 5/ відділ охорони промислової власності. 197. На відділ канцелярії покладається: а/ секретарські функції, б/ загальне листування, в/ реєстрацуря паперів та експедіція їх, г/ персональні справи, д/ господарчі справи, е/ інформація преси, ж/ відання кошторисними та операційними кредитами, з/ рахівництво по Департаменту, і/ розрахунки з контрагентами, переведення грошових операцій, перевірка справоздань грошових і матеріальних підвідчичних осіб та установ, к/ відання таємним листуванням Департаменту, полагодження всіх справ, які не входять в компетенцію других відділів. 198. На відділ Промисловості покладається: а/ старання про віднову, піднесення і розвій фабричної та ремесничої промисловостей в Державі, б/ дбання про технічно-професійну освіту ремесників/ допомога ремесникам в набуванні потрібних машин та приладдя та добуванню всякого роду кредитів для піднесення і розвою ремесла в/ догляд за виконанням гігієнічних правил при будові фабрик і фабричних помешкань, г/ збирання статистичних матеріалів, що торкаються до фабричної промисловості, а саме: про запаси сирівців, півфабрикатів та готових виробів, про розміри вивозу і привозу з закордону вказанних матеріалів і т.п., е/ участь в розробці тарифів, митних ставок та інших промислових оплат, ж/ організація і відання фабрично-промисловою інспекцією. 199. На відділ Управління Державними фабрично-промисловими підприємствами покладається: а/ організація державних підприємств і керування ними, б/ організація державних підприємств шляхом будови нових та переведення приватних в категорію державних, в/ складання інструкцій в справі Управління Державними підприємствами, по- ділу і ведення праці, заготовки сирівців, магазинування півфабрикатів і т.п., г/ складання справоводень про діяльність, про стан інвентаря та продукції поодиноких підприємств. 200. На відділ Контрольний покладається: а/ організація та керування місцевими палатками мір та ваги, б/ переховування прототипів мір та ваг десяткової системи, як то мір та ваг 6.Російської Імперії, заготовлення копій з них до вжитку місцевими палатками, перевірка всіх спеціальних інструментів, в/ складання порівнюючих таблиць відношень мір та ваг, прийнятих в У.Н.Р. до мір та ваг, які вживаються в поденному житті, видання інструкцій для перевірки мір та ваг, г/ організація та керування пробірними палатками в Державі та видання інструкцій що до наслідків золотих та срібних сплавів і означення проб, а також по справі перевірки закладів золотих та срібних виробів, д/ переведення дослідів складу монет та натури металів і виробів з них по замовленнях Державних Установ, е/ збирання встановлених оплат, які торкаються мір, ваг та проб. 201. На відділ Охорони Промислової власності покладається: а/ прийом зголошень винаходів для виданні патентів, б/ прийом заяв на фабричні зразки і моделі та видача охоронних свідоцтв, в/ прийом заяв на товарні знаки і затвердження їх, г/ перередення дослідів винаходів і утворення окремих комітетів для розгляду нових винахо- дів, а також вирішення всіх питань в цій справі в разі спорів і непорозумінь, д/ переховування копій патентів чужеземних держав, патентових журналів, спеціальних наукових творів, е/ відання архивом техніки і інших ви- находів, фабричних зразків, моделей, зразків товарів і т.п., к/ відання державними майстернями та лаборато- ріями, е/ реєстрація патентових бюр, патентових ви- давництв і т.п., к/ публікація оголошень про заяви вина- ходів, зразків-моделей, товарних знаків, а також списків виданих затвердженим патентам, л/ учет оплат, які зва- ні з охороною промислової власності. Розділ двадцять другий. ДЕПАРТАМЕНТ ЦУКРОВИХ І ГО- РІЛЬЧАНИХ СПРАВ. 202. Департамент Цукрових та Горільчаних Справ існує для організації, розвитку і охорони цукрової та горільчаної промисловості, для розподілення між населенням монопо- лізованих продуктів цих галузей промисловості, торгівлі цими продуктами та використування отиндків продукції, а також для Управління Державними цукроварнями і горіль- чаними підприємствами. 203. В склад Департаменту входять: Директор, Віце-Дирек- тори, Головний Технік, Головний Інспектор, Завідувач Лабораторією, Управитель Державних заводів, Ревізори, різні фаховці та інші урядовці врідно штатам, котрі до цього додаються. 204. При Департаменті існує Рада, склад і сфера компетен- ції якої визначається в розділі ІІ-му статуту Міністер- ства. 205. Департамент поділяється на слідуючі відділи: 1/ кан- целярія, 3/ бухгалтерія, 3/ технична, 4/ відділ Уп- 21 равління державними «укроварями та Гуральнями, З/ Контрольних б/ Розподількових. 206. На Відділ Канцелярії покладається: а/свіркета оькі функцій, б/загальне листування, в/ реєстра тура паперів та експедиція "х,г/ персональні справи, д/ господарчі справи, е/ інформація ще си, ж/відання таємним листуванням Департаменту, з/полагодження всіх справ, які не входять в компетенцію дрігих відділів. 207. На Відділ «Укральтерії покладається: а/ ліквідація розрахунків в класичних заводів за всі попередні фінансування, б/ зібрання матеріалів для заведення рахунків в дружини і ворожими дорка- зами за забрання ним цукор, спрт, маємо підлегле Департаменту. в/ складання контросів, г/ відання кредитами, д/ учет операціо- го фонду, е/ складання періодичних відомостей, ж/ розрахунки в кон тролентам, з/переведення грошових операцій, і/складання актів і справоздань, к/збрання матеріалів по виконанню контросів, л/ контроль підвідчітих осіб та установ, переведення матеріа- льної відчітності. 208. На Відділ Технічний покладається: а/ обслідування нових тех- ничних установок і способів роботи та налагодження роботи на тих заводах, де вона йде ненормально, б/ обслідування нових вино- ходів в цукроварстві та гуральництві і технічна допомога при- ватним підприємствам при заведенню на їх заводах нових винахо- дів, в/ відання лабораторією і яертбомною, г/ видача дозволів на будову нових цукроварень та гуралень і допомога технічна в справі перебудови заводів і заведення нових механізмів, д/ орга- нізація варобу матеріалів і механізмів, потрібних для цукрової та горільчаної промисловостей, е/ організація середніх і ниж- чих технічних шкіл цукроварства і гуральництве, ж/ улаштування курсів для техніків і робітників цукрової та горільчаної про- мисловостей, як і для урядовців інспекції, з/збрання і системати- зація всіх відомостей, що відносяться до цукрової та горільчано ної промисловостей, і/відання нап. діаграм, таблиць, технічних під- ручників, влагалі технічної література, також часопису, присвяче- ного справам цукроварства та гуральництва, к/ скликання з"їздів т та нарад техніків цукрової та горільчаної промисловостей. 209. На Відділ Управління Державними Цукровареннями та Гуральницями покладається: а/організація робіт на цукроварних державних і тих, що згідно закону перейшли до розпорядження міністерства Торгу й промисловості, б/відання персональними справами урядовців підлеглих відділу установ, в/затвердження контрактів штатів вищезгаданих заводів, г/ організація продукції дурлякового насіння на підлеглих йому заводах, д/ забезпечення підлеглих йому заводів всіма потрібними сирів'ями, матеріалами та технічними, е/затвердження проектів нових установок і перебудов на державних цукроварнях і гуральнях, ж/ведення інвентарних описів підлеглих йому заводів, з/контролювання роботи і господарства на заводах і заводських землях, а також охайнцтво на цих заводах, і/дання кредитів и відкритими для них. Примітка: питання про фінансування цукроварень та гуральних обговорюється наперед з комісії по фінансовому склад і періодом діяльності яко визначається структурою затвердженою Міністром. 210. На Відділ Контролювання покладається: а/контролювання через спеців справ цукрових і гуральних витрат фінансових допомог згідно приведенням /закон 17 квітня 1917 р./ б/перевірка консистації і відомостей, що складаються заводами, які користуються нацисовою допомогою, в/прийомки до скарбу монополізованих продуктів цукроварства і гуральництва, г/контролювання правильності видань монополізованих продуктів, д/стеження за виконуванням заводами всіх законів, наказів і постанов, о торкається цукрової та горячої промисловості. 211. На Відділ Россперільковий покладається: а/учет розтівки монополізованих продуктів цукроварства та гуральництва, б/виробка пінів розподілення монополізованих продуктів цукрової та горячої промисловості, в/видача нарядів та постачання цими про тами військ, населення і підприємств, що переробляють цукор і спирт, г/організація виробу горілки, розливу спару та голів дрібного продажу цукру, спирту та горілки. Розділ двадцять третій. СТАТИСТИЧНА АКТІВА. 212. Статистична частина існує для збирання, розроблення, перевірки і публікації статистичних матеріалів по всіх галузях і во вищезгаданих народнього господарства. Для переконання періодичних... 213. на чолі Статистичної частини стоїть керуючий частиною/на правах Віце-директора/, підлягаючи безпосередньо Міністерству. 214. Персональний склад Статистичної Частини визначається штатами, які до цього додаються. 215. При частині існує Рада Статистичної Частини, склад і сфера компетенції якої визначається в розділі ІІ статуту Міністерства. 216. Статистична Частина поділяється на відділи: 1/Канцелярія, 2/Загальної Статистики та Інформації, 3/ Статистики Торгу і 4/ Статистики Промисловості. 217. На Відділ Канцелярії покладається: а/секретарські функції, б/загальне листування , в/реєстрація паперів та експедиція їх, г/персональні справи, д/розподіл справи, е/Інформація преси, ж/ відання контрольних та операційними кредитами, з/развідництво по частині , і/розрахунки з контрагентами, переведення грошових операцій, перебірка справоздань прошових і матеріяльних підвідчітних осіб та установ, к/відання таємним листуванням частини, полагодження всіх справ, які не входять в компетенцію других відділів. 218. на відділ загальної Статистики та Інформації покладається: а/збірання , перекріка і розроблення статистичного матеріалу в слідувих галузях економічної життя і статики , зокрема; А/агріторія, б/селянські, в/демографія, г/землеволодіння і хліборобство, д/ Охотарство, е/сполучення, ж/війна , зернова, к/інші економичні чинники Держави, котрі не входять в компетенцію других відділів Статистичної Частини; 2/ а/організація і переведення статистичних переписів і обслідувань, б/ сприучнсть в переписах і обслідуваннях при проведенню їх іншими відомствами; 3/ підротовлення, складання, роздрукування і видання статистичних матеріалів; 4/ видання статистичних щорічників і справочників; 5/ видання статистичних мап, картограм, діаграм і художніх образів; б/ улаштування Статистичного-кабінету-музея для демонстрації економіки держави. На Відділ Статистики Торгу покладається: А/-збрання, розроблення і опублікування всіх статистичних матеріалів і відомостей про: а/ внутрішнє торгівлі, б/ товарного транспорту і обороту, в/ оцінку посівних площ і урожаїв , г/ ціни землелюдів, сприйців та індустріальних міробів; Б/ Статистика малих сухопутних, морських і річних, а також транспортових середників, призначених участь в торгівлі; В/Статистика відомостей що до торговельних підприємств: акційних товариств, ломбардів, банків, ощадних інституцій та інших комерційних закладів; Г/Статистика кооперативних товариств і відомостей що до кооперативного руху і розвою кооперації; Д/Статистика експорту і імпорту; Є/ Порівняльна статистика світової торгівлі. На Відділ Статистики і Промисловості покладається: А/Статистика "фабрично" промисловості що до діяльності всіх великих, середніх і малих підприємств; Б/Статистика гірничої промисловості В/ Статистика ремесла і кустарної промисловості; Г/ Статистика сільсько-господарської промисловості; Д/Організація і переведення промислових переписів і дослідів. 1/VI 1921. УКД Міністр Народного Господ. 23 Січня 1921р. 2 247 До Пана Голови Директорії Української Народної Республіки Маю за честь при цьому надіслати розроблений Міністерством Народного Господарства статуту Міністерства Народного Господарства зі зміненою назвою під „Міністерство Порту та Промисловості“, та проект закону, що надсилається на розгляд Ради Міністрів; до Вашого відома. Кер. Міністр Народного Господарства P.S. Лопин на увазі про затвердження статуту: «з деякими» що підлягає кор Змін. Тор Центральный Государственный Архив Октябрьской Революции и Социалистического Строительства УССР г. Харькова В данной ед. хр. № 118 . ф. № 1429 оп. № 2 числится 23 (9 вида) листов при/мн +2105 листов " 121 1969 г. (подпись) Переверено 05.04.91 Маршук Микрофильм 13/18-94-Стр. ПЕРЕВІРЕНО Дата 20.03.84 Підпис 14.10.96 31.10.96 Перевірено Дата 24.01.03 Підпис Перевірено Дата 24.01.03 Підпис Годов. не сканував 12.12.98 р. сканувавши 12.01.09 Єщ Краснокутська друк. 2232-50000 1429 ФМР 1429 ФНМ Д ОДСХ 118 а ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтня 1930 р. у сім'ї Степанова Буд. 56, м. Харків КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Текст Конституції Польської Республіки. Канцелярія Директо́риї Оридигний відділ. ОБЛОЖКА для дел Пекет конституції Галицької республіки. 1921 р. 17 лип. Начато Провелк 194 г. Окончено 194 г. На 14 б листах ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції в Соціалістичного Будівництва МБС УРСР м. Харків ФАР 1/18с/рпм ОДСА 1/184 679/1429 У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Відділ Преси ч 4116... "27" травня 1921 р. Канцелярії Директорії У.Н.Р. до Відділ Преси Міністерства Закордонних Справ має честь переслати при цьому в перекладі текст конституції Поль- ської Республіки на розпорядження.- Начальник Відділу Преси А.Давидович Ст. Діловод Музейна Укр.Преса КОНСТИТУЦІЯ ПОЛЬСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ закон з дня 21. березня 1921 року В ім'я Всеволодного Бога. Ми, польський народ, діючи в провідній, що звільнило нас від царизму і неволі, згадуючи з вдячністю відвагу і жертви повної мертві боротьби поколінь, по своїй на кращі зусилля посля- чували безперервно сприят самостійності, навчуючи до славної традиції, на вікі пам'ятної Конституції і тримає добро цілої здійсненої неподільною Надер-Литви, маючи на увазі і бажання її самостійного істнування, силу і безпековство, а також суспільний лад заснований на вічних підставах права і свободи, бажаючи озброєння забезпечити розвиток всіх її моральних і теріальніх сил для добра цілої, відроджуючи ладовослів, всім горожанам Республіки рівноправно і шанування праці, наважні права і спеціальну сили зі своєю державою забезпечити - це саме Конституційний закон у законодавчому Соборі Польської Республіки ухвалено і вик- рішено. РОЗДІЛ I. РЕСПУБЛІКА. Стаття 1. Польська держава є Республіка. Стаття 2. Верховна влада у польській Республіці належить Народові. (Органами народу в справах законодавства (сам і Сенат, в справах виконавчої влади - Президент Республіки разом з відповідальними Міністрами, в справах правосуддя - незалежні Суди. РОЗДІЛ II. Стаття 3. Розмір державного законодавства обіцяє установлення польських публічних і приватних прав та способів їх виконання. Нема змоги б'є згоди Собору, висказуючи у спосіб приймання регуляці- ном, закон, ухвалений Бойном одержує обов'язкову силу в часі, який сам означає. Польська Республіка, опираючись сиї лад на принципі широкого територіального самоуправління, властивий розмір законодавства, по- ловно в областей адміністрації, культури і господарства, що його ближче означає державний закон. Розпорядження людей, в яких виходить права або обов'язки горо- жанам, мають обов'язкову силу водії, коли видано їх з уповнова- женням законів, покликаних на те рівночасно. Стаття 4. Державний закон фіксує цю року бюджет держави на слідуючий рік Стаття 5. Вирішування мільйони пільська і довгі на щорічній парор ре- крутив може мати відсилу лише в законодавчій державі. Стаття 6. Задягування державної позички, продажа, зміна або залеження державного нерухомого майна, наслідження податків і загальних оплат установлення штату і монополій, стадлення монастичного сектору, а також припинення державно-цінкових гарантій - може здійснюватись лише силою закону. Стаття 7. До парламентського затвердження Уряд щорічно буде пред'являти звітність державних рахунків. Стаття 8. Органи Комісії виникають спосіб виконування парламентського контролю над боргами держави. Стаття 9. До контролю цілої державної один із органів під оглядом фінансових провіркованих залучених кредитів держави, запропонованих щорічно Комісією внесень на убивання або відновлення Урядової абсолюторії - о покликана іншою Галата Контролю, що очищається на принципі незалежності і судовості незалежності членів ІІ Колегії, яких усувається лише ухвалою Собу, більшістю 2/3 голосуючих. Організація Національної Палати, Конгресу і спосіб її діяльності визначається окремим законом. Голова на вищої влади Контролю наймається становою рівно-рядною міністерством, не входить одним у склад їх Міністрів, а за виконування свого уряду і за підписаних йому урядових еліт повідальний безпосередньо перед Собом. Стаття 10. Право законодавчої ініціативи приналежить Урядові і Соймові. Внески князя і проектні закони, що потягають за собою витрати скарбниці держави, мусять початись спосіб їх затвердження і розробування. Стаття 11. Сойм складається з Послів, вибраних на п'ять літ, починаючи від дня відкриття Сойму за підставою загального, тайного, безпосереднього, рівного і пропорціонального голосування. Стаття 12. Право вибору має кожний горожанин польський вік рівності пола, який має 21 рік, всі цивільні права і менше в виборчій окрузі що найменше від дня попереднього оголошення виборів у "Законніку Законів". Право голосування може бути використоване лише особисто. Військові діячі служби не мають права голосувати. Стаття 13. Право бути вибраним має кожний горожанин, що має право вибору та до Сойму, не виключаючи військових діячів служби, незалежно від місця замешкання, також сим'їн 25 років. Стаття 14. Виборчий процес не можуть користуватись горожане, засуджені за різні державні проступки, визначені виборчої ординації, а котрі мають наслідком тимчасово або цілковито утрату права виборів, бути вибраними, а також затримування населенського м'ясту. Стаття 15. Державні, адміністративні, скарбові і судові урядовці не можуть бути вибраними в них округах, а виконувати свою службу. Закон цей не відноситься до урядовців, які слухають в центральних установах. Стаття 16. Урядовці державні Уставок і Синодарія дуже з моменту вибору на Посла отримують відпустку на час, як довго треба посольський -2- надім. Роки, що перебігли на Моршанській посольських озброєння заради ковування до років служби, закон цей відноситься до міністрів. Під секретарів ставу, професорів інших шкіл. Стаття 17. Посол, покликаний до платної державної служби втратить мандат; закон цей не відноситься до покликання на становище у містах, підсекретарів ставу і професорів вищих шкіл. Стаття 18. Організація виборчих комітетів своєю вибору сеймових послів. Стаття 19. Соїм перевіряє важність неопротестованих виборів. Про важність опротестованих виборів рішає найвищий суд. Стаття 20. Посли є представниками цілого народу і не є владними місцевими інструментами виборців. Посли складають на руки Кармалка і прибутковості палаці слідуючі приречення: "прирекавшись ручною, як посол до Соїму Польської Республіки ніколи мого народного розуміння і врідка з союзом, рільно працювати виключно для добра Польської Держави, як цілості." Стаття 21. Посли не можна приймати до відповідальності ста за їх діяльність у Соїмі або по на Соїму, що входить обсир нимонування посольсько-го мандату, які в часи виконування мандату, які по його скінченню. За того процесу і засідки в такому за мандатом у Соїмі послів відповідає лише перед Соїмом. За порушения прав третої особи, можна їх приймати до судової відповідальності, оскільки судова влада отримує на те дозвіл Соїму. Карно-судове, карно-адміністративне або дисциплінарне розслідування не повинні протягом послів перед отриманням мандату, не допускаючи Соїму перерватися до кінця терміну мандату. За давність часу народне слідство проти посла підлягає перевірці на час існування посольського мандату. На проявлі цілого часу тривання посольського мандату послів не можна приймати до карно-судової, карно-адміністративної і дисциплінарної відповідальності без дозволу Соїму. На випадок приколовлення посла на горячому вчиненні злочинного злочину, судова влада є обов'язана зараз не повідомляти про це Кармалка Соїму для отримання від Соїму дозволу на время і дальньо слідство. На домагання карно-адміністративного можуть бути негайно вильовані. Стаття 22. Посол не може на своє або на чуже ім'я купувати або здавати державних діб, приймати публічні доходи, які державних робіт, та отримувати від уряду концесії, або інші особисті користі. Так само посол не може отримувати від уряду ніяких відзначень , крім вільсько- них. Стаття 23. Посол не може бути відповідальним редактором. Стаття 24. Посли отримують дозволи в високій, навичністі регулярним і мають право безплатного користування державними комунікаційними урядами на для подорожі по території цілої республіки. Стаття 25. Стаття 26. Союз може розв'язувати силою власної ухвали, більшістю 2/3 голо- сів. Президеном Республіки може розв'язувати Союзи за згодою 3/5 голосів по членів членів Союзу при присутності половини законного числа Носпіт. Одночасно в обох случаях силою одного наказу розв'язуються Союзи. Вихори підлягають протягом 50 днів від дня роз'єднання, котрих їх буде наявних, або в ухвали Союзу або в засіданні в друг- ному письмі Президента про розв'язання Союму. Стаття 27. Посли виконують свої права і посольські обов'язки особисто. Стаття 28. Союзи виділяє з поміч себе Маршалка і його допоміжників, секретарі під і консул. Кандидати Маршалка і його заступників приймають по розв'язанню Союму аж до уконституції нового Союму. Стаття 29. Опослід і порядок союзних нарад, рід і число комісій, числа віце-маршалків і секретарів, права і обов'язки маршалка - означують союзні регуляції. Маршалок Генерує союзних урядників, а за їх діяльність відповідає перед Союмом. Стаття 30. Засідання Союму тимі. На внески Маршалка, присутніх Уряду або 50 літ може Союм ухвалити майбутнє засідань. Стаття 31. Нікто не може бути постражданий до відповідальності за справедливий , врідні в правилом в думного засідання Союму і Основного Комітету. Стаття 32. До превосходности ухвали потрібна є вичиня більшість голос- сів и країнності по найменше 1/3 частки нагалу законного числа послів о скінцях інші приниси Конституції не вводять підміни постанов. Стаття 33. Посли мають право звертатись в Інтервенційних до Уряду або до поєднаних Міністрів в сесії, прикладаючи регуляміном. Міністр е обов'язано удаляти відповіді усно або письменно з терміну не д деному як з неділю або в університетську освітлення розпорядження брок рішення майонка. В компанія інші політичні підводи, мусять бути заледана Союмом. Союм може відповідати Куду або дитину предме- том дискусії і ухвали. -8- Стаття 35. Кожен проект закону, укладений Собою, має передаватись Сенато- ві на розгляд. Наколи Основа протягом 10 днів під час доручення Тому ухваленої проєкту викона не піднесе про нього ніяких змін, Президент Республіки опублікує закон. Якщо ж яка Основа і разом Республіки може оголосити закон перед ухвалення 30 днів. Наколи Сенат вирішить ухвалення Собою проект зміни або відкинути, повинен визнати до Собою протягом двадцяти 20 днів, а опісля найбільше в слідуючі 30 днів повернути його Собою в пропонованих змінах. Якщо ж Сенат ухвалив пропоновані Сенатом зміни вказаних біль- шостю голосів або вірними ділянками 1/2/20 голосуючих - Президент Республіки оголошує закон в силі, вирішеному другою ухвалою Сол Собу. Стаття 36. Сенат складається із членів: Вибраних подільськими повітовостями у загальному, тайном безпосе- редньому рівному і пропорціональному голосуванні. Кожна посбудете взяти один виборчий округ, при чому у відношенню до числа собо- вих мандатів на кілька буь менших, число мандатів до Сенату виносить 1/4 частину. Право виборця до Сенату має кожен виборець до Соби, який у дні оголошення виборів має повних 20 літ і в цьому окрузі мешкає не менше року; не тратить одначе виборчого права своїм осілі молодшості, не покинувши ово попереднє місце мешкання, користуючись земельною реформою як само на третя цього права робітників, по змінних місцях побуту населенням зміни додав місця праці, а також в державні урядовці, переносячи службово. І Право бути вибраними має кожен громадянин, що має право вибирати до Сенату, не виключаючи пільських осід аквізної служби, як лише в дні оголошення виборів має 40 років. Кодексія Сенату розпочинається з кінчаться зі сьомого коде- цю. Ніхто не може бути одночасно членом Соби і Сенату. Стаття 37. Постанки стають 14,15,16,17,19,20,21,22,23,24,27,28,29,30, 31.32 і 33 відносяться відповідно також до Сенату згідно його чл чення. Стаття 38. Лінки закон не може стояти в супереч з самою Конституцією, а ні нарушувати її постанов. РОЗДІЛ III: ВИСОКУЧА ВЛАДА. Стаття 39. Президент Республіки вибирає на 7 років державною мініст- ролою Соби і Сенату разом в Нараді Твори. Передача борг силами Президента Республіки в останній квартали свого року своє- го урядування. Наколи до 30 днів перед ухваленням закон ніт не наступ- нять скликання, тоді Соба і Сенат збираються разом вже в самого закону як Національна Збори по завершенню і під проводом Маршала Соби. -6- Стаття 40. Накази Президента Республіки не може виконувати своїх обов'язків, також на випадок смерті, звільнення або іншої причини - то заступ- не його Маршалок Сейму. Стаття 41. На випадок коли місце Президента Республіки було вільне, досить і Закон перебував збирається разом на широкому і під про- водом Маршалка Сейму не пізніше за закон про порядок вибори для вибору Президента. Накази є Сейм був би розміщений в холлі, коли місце прези- дента Республіки є вільне, то Маршалок Сейму звіданий негайно но- ві вибори не Сейм і Сенату. Стаття 42. І коли Президент Республіки не мере останньо урядування на протя- зі трьох місяців, Маршалок синього негайно Нові і віддає під його рішення, чи місце Президента Республіки треба тимчасово вільним. Рі- шення, що внаслідок цього вільним, вирішується більшостю 2/3 голосів в присутності законної, т.е. виборчої одиниці санкціону, погод- ження чи дала посил. Стаття 43. Президент Республіки виконує виконавчу владу через відпові- дальних перед Сеймом міністрів і відповідних їм урядовців. Кожди урядовець мусить Республіки мусить підписуватися Міністрові, який відповідає за його діяльність перед Сеймом. Призначених урядовців підлягають Канцелярії Президента Республіки контрактному Голова Ради Міністрів і відповідає за їх діяльність перед Сеймом. Стаття 44. Президент Республіки підписує закони разом з відповідальними Міністрами і заряджує їх оголошення в "Деннику Законів Республіки" Президент Республіки має право в цілі виконання законів, покликуючись на законні уповноваження, видати виконувачі розпоря- дження, засудження, розв'язані і замкнені і перепровадити їх при вжи- ттю примусу. Таке саме право в своїй сфері діяльності має Міни- стер і підчинений йому. Кожди урядовець, акт Президента Республіки дає своєї важкості вимагає підпису Голови Ради Міністрів і держичного Міністра, котрий за підписанням акту бере на себе за нього відповідальність. Стаття 45. Президент Республіки функцію і відкликає Голову Ради Міністрів на його висновання призначає і відкликає Міністрів, на внесення Ра- ди Міністрів, обсаджує цивільні і військові уряди, застосовки законом. Стаття 46. Президент Республіки є зарядом найвищим начальником збройних сил держави, немає одного проводити Верховного Командування в часі війни. Начальний командир збройних сил держави на випадок війни при- значає Президент Республіки на висновання Ради Міністрів, представлене на Міністр Дількових Справ, котрий за акти впливом і верховним командуванням у часі війни, як і за всі операції військового керуван- ня - відповідає перед Сеймом. -6- Стаття 47. Президент має право дарувати або зменшити кару, а так само зменшити наслідки народно-судового присуду. Це право президента не розповсюджується на Міністрів, засуджених в наслідок постій плення і обжалування перед Сойном. Амнестія може бути узділена в законодавчий дорозі. Стаття 48. Президент Республіки репрезентує Державу на зовні, приймає дипломатичних представників чужих держав і висилає дипломатични представників польської держави до чужих держав. Стаття 49. Президент Держави виключує договори з іншими державами й подає їх до відома Сойму. Торговельні і мирні умови, а так само договори, що стало обтяжувати Державу // з фінансового боку, абс однімають прямий припис обов'язуючі горожан або випроваджувать зміну границь Держави, а так само союзи - вимагають згоди Сойму. Стаття 50. Президент Республіки може виповісти і заключити мир лише за предом Сойму. Стаття 51. За урядої вчинки Президент Республіки не є відповідальний від парламентарно, ані цивільно. За зраду Держави, але нання Конституції або за карні пересудження, Президент Республіки може бути позов генерал до відповідальності лише через Сойм, рішеннями більшості 3/5 голосів у присутності цивільнини поновини законного числа Послів. Оправу розглядає і видає присуд Трибунал Стату над силь постанов окремого закона. З хвилюю поставлянням в стан об- налення перед Трибуналом Стату - Президент Республіки урядувати не може. Стаття 52. Президент Республіки отримує платню після приписів окремого закона. Стаття 53. Президент Республіки не може займати ніякого іншого уряду, ані належать до складу Сойму або Осенгу. Стаття 54. Перед обняттям Уряду Президент Республіки складає присягу в народних зборах слідуючого змісту: "Присягаю Всемогутньому Богу, в святій Троїці Єдином і шляху Тося польських Даров, на Уряді Президента Республіки, який обіймаю, права Республіки, а передовсім конституційні Закони свого збері- гання і безпеки; загальному вибору Народу за всіх сил вірно слу- жити; не-же ало і недовольному імени скерітів, с раделяність пог- лядів усіх різниць горожан за першу чесноту обб'ї нації, обо- вання Уряду в слушні посвячення на подальшо. Так мені допоможи Бог і Святий Духа Сина Його Аміна". Стаття 55. Міністра творять Раду Міністрів під проводом Голови Ради міністрів -8- Стаття 56. Рада Міністрів несе солідарну конституційну і парламентарну відповідальність за загальний напрям політики Уряду. Повинна не- суть "4" Міністри окремо, коли у своєму обсязі, а то звітно за згідність своїх діяльності в Конституцію і письмом наказам Держави на чинних надзвичайних адміністративних органах, як і за напрям своєї політики. Стаття 57. В тій самій обсязі обов'язку Міністри солідарна і індивідуальна відповідальність за урядом якщо Президента Республіки. Стаття 58. До парламентарної відповідальності потягає Міністрів Соби звичайною синьою. Рада Міністрів і кожен Міністр з окремим уступанням на домагання Соби. Стаття 59. Депонувальну відповідальність за Центральний, а спосіб "4" вділ- ований законом. Рішення, що бтався Міністр і ста обхаловання, чуття буди прийняті в присутності понадто не закон- ного числа посібних 3/4 відданих голосів. Розпізнання сприяє видавача, що ухвалено належить до Трибуналу Стати. Міністр не може ухилятись од конституційної відповідальності через зрозуміли членів від Уряду. З кинеса постановлень в стан обхаловання, міністр перестає урядувати. Стаття 60. Міністри і делеговані ними урядовці мають право брати участь в со-межних засіданнях і розпорядженні повна через обставини, записаних де голова; в голосуваннях можуть брати участь як що є посилами. Стаття 61. Міністри не можуть займати жодного іншого уряду, аби бути участ- нями в формі з контрольних органах товариства і інституцій . Стаття 62. Наколи Уряд Міністра висунуво звичайний український Міністерст- ва, до нього вдносяться всі чинники про уряд Міністра. Голова Ради Міністрів доручає в разі потреби заступництво одному з Міністрів. Стаття 63. Число, обсяг діяльності і взаємовідносини Міністрів, а також що ком- поренцю Ради Міністрів визначить окремий закон. Стаття 64. Трибунал Стату складається із 7/12 першого голохи Найвище- го Суду, як председатель та в 12 членів, яких обирають з повна онови друге: вісьмох Соїм і Чотирьох Сенат. Членами Трибуналу Ста- ну можуть бути вибрані особи, що не займають ніякого державного Уряду і користуються всіми горожанськими правами. Вибору членів у Трибунал Стату доконує Соїм і Сенат негайно по укомплектуванню на цілій період Соломовий каденції. Стаття 65. -9- Стаття 65. Для адміністративних цілей Польська Держава буде поділена в законодавчих планах на повну дитину, повіт і пільовий громади, котрі будуть одночасно адміністративними територіальними самоврядуваннями. - Одиниця самоврядування можуть вважатися в Польщі для перенесення навчань, що входять в обмін самоврядування. Такі союзи мають отримати публічно-правний характер лише на підставі окремого закону. Стаття 66. В організації державної адміністрації буде перепроваджена засада деконцентрації, при можливому об'єднанні органів державної адміністрації в інодійних територіальних одиницях й в одному уряді, під одним начальником, так само засада участі громадян, посиланнях планом виборів до виконування завдань тих урядів в границях, визначених законом. Стаття 67. Право підписування в справах, що належать до обсягу державного самоврядування, належить виборчим радам, виконуючи ділянки самоврядовання і входять у повітів належить до органів, утворених на засаді об'єднання повітів, видираних репрезентативними тілами в представницьких адміністративних властей і під їх проводом. Стаття 68. Поділ територіального самоврядування, окремий закон покличе господарче самоврядування для поєднаних областей економічного життя, а саме: земельні, торговельні, промислові, ремесленні, на єдину і приймача другого Палати, включеної у Державну Господарчу Палату Республіки. Уже співробітництво в державних властях у керуванні господарськими життями і в обсягу передбачуваних законодавства не змінять закони. Стаття 69. Джерела доходів Держави з самоврядувань будуть тично розподілені між ними. Стаття 70. Держава провадитиме нагляд над діяльністю самоврядувань через управління самоврядувань вищої ступеня; Нагляд цей одинак можуть засновати частинно передати адміністративному суддівництву. Случай, в яких рішення органів самоврядувань вимагають визначеної підтвердження органи вищої ступеня або міністерства, визначене буде законом. Стаття 71. Відміни від рішень правопорядкових і автономних органів буде допускається лише до одної вищої інстанції, оскільки закон не передбачають в тім випадку виникнення. Стаття 72. Закони перепроваджують принцип, що під керівництвом адміністративних властей, вирішених в поєднанні інстанцій, сторони мають право відносину до власного суду. Стаття 73. До вирішення про легальності адміністративних актів в обсязі адміністрації так державної як і самоврядувань, помилки окремий закон адміністративне суддівництво, операє в своїй організації на підставах горожанського і судейського елементу в найвищих адміністративних Трибуналом на чолу. -10- РОЗДІЛ IV СУДІВНИЦТВО. Стаття 74. Судді викріплюють справедливість згідно із Всесвітньою Стаття 76. Суддів призначає Президент Республіки за законом на одинадцять років постанови, один раз. Народна Судова рада може вирішити, Суддю може бути лише той, хто відповідає умовам закону. Стаття 75 Організація обсяг і способ діяльності всіх судів буде озна- чено згідно законодавчим. Стаття 77. У виконуванні свого судовського уряду судді є незалежні і підлеглі лише законам. Судовий вирок не може бути змінений або законодавчим або виконуючи влада. Стаття 78. Суддя може бути звільнений в уряду, так само як поважання прав урядувача або перенесення на інше місце урядування або в стан спочинку проти його волі лише слід судового вироку і л ких у випадку продовження закону. Прийме це її не підноситься до влади, коли перенесення судді на інше місце або незаконний звільнений тимчасом в організації суддів, вироблено законодавчим шляхом. Стаття 79. Суддя не можуть бути позивнені до карної відповідальності при поважанні свободи без попередньої згоди, вказального зако- ном суду, оскільки вони не є залежним на гарячому вчинкові або і в тому випадку суд може залишати негайного звільнення. Стаття 80. Окрім становища суддів, їх права і обов'язки та забезпе- чення, визначить окремий закон. Стаття 81. Суддя не мають права прокурорських законів, оголошених законом чи шляхом. Стаття 82. Розправи перед судом в цивільних і карних справах є лінії, оскільки зміни в тому випадку не перебачають письменників. Стаття 83. До порушення за злочини загрозових тяжких кримінальних і за по лятичні переступи будуть покладені судді присяжних. Осни- ки, які відповідають призначенням суддям, організації чи суддів у спосіб заснування визначає спеціальні закони. Стаття 84. Твориться найвищий суд для цивільних і карних судових справ. -11- Стаття 85. Організація військових судів. Їх компетенція, спосіб поступання, а так само права і обов'язки членів тих судів визначаються буде окремим законом. Стаття 86. До вирішування спорів про компетенцію між адміністративними владами і судом буде позиканий силов виконавчий комітетний трибунал РОЗДІЛ V. ОБЛАСНІ ОБОВ'ЯЗКИ І ПРАВА ГОРОДАН. Стаття 87. Польські горожани не може бути увінчаною городянином ділої "держави". Стаття 88. Польське горожанство набуватиметься: а/. походженням від батьків, як і хтось польське горожанство. б/. через надання горожанства зі сторони польської державної влади. Крім постанови відносно польського горожанства, його набуття та втрати визначується окремим законом. Стаття 89. Перший обов'язок горожанина є мірність для польської республіки. Стаття 90. Кожний горожанин має обов'язок шанувати і припорядковуватися до Конституції держави з інших обов'язків вимоги і розпорядження державних і саморадних влад. Стаття 91. Всі горожани є обов'язані до військової служби. Від і спосіб, порядок і час зваблення служби, визначається без цього обов'язку та всі преступці на військовий цілі означено буде шляхом законодавчим. Стаття 92. Всі горожани мають обов'язок не ти всі звіри і публічні преступці установленої на відповідній законом. Стаття 93. Всі горожани є обов'язані шанувати законну владу і уважувати виконування її завдань та сонячно виконувати публічні обов'язки, до котрих покликуються. Їх народ або владства влада. Стаття 94. Горожани мають обов'язок наковувати своїх дітей на цивільних горожан виховання і запобігання їм хоть початкового образовання. Обов'язок цей означено буде більше окремим законом. Стаття 95. Польська республіка залежною на своїй території повину охорону життя, свободи і майна всім без розниці походження, народ -22- родності, мови раси або релігії. Чужинці вважаються під умовою безпільної та рівних прав з громадянами польської держави, так само мають рівні в інших обовяз- ки, оскільки закони України не захищають цивільного горожанства. Стаття 96. Всі горожани є рівні судовому падоку. Іудичні уряди в рід- ній мірі для всіх досугунці, на умовах, призначених законом. Польсь на Республіка не має родових або станових правилень, так само втілих "города" родових з яких втулін, ва княжому наукових, ура дових і звань. Горожанину Республіки не більшо приймати дев дозволу Президента Республіки чужиноцьких титулів або орденів. Стаття 97. Особиста свобода, а саме особиста релігія і втеп- товання допускаються лише в кищадках, призначених правом і в спосіб, означені законами, на підставі припоручень судових властей. Оскільки ми судовий наша не мр би бут виданим негально, тощо були сруження найпізніше протягом 48 годин в поданні причин релігії або арештування. Арестовані, яким у часі 48 годин не появно на письму за підписом судових властей, причири арестова- ння, діставати негально свободу. Закони обмежують привусні средст- ва, що приєднуються адміністративним и властям для перередення їх заряджень. Стаття 98. Ніхто не може бути залічений суду, нотрому підлягає в права. втімкові суди є допускаемі лише в кишадках означенних законами, вщаних перед повноважним корегідного вчинку. Горожан за города- нином з яких кори с допускаємий лише на припадкі, особливуючого закону. Наркі лудження з фізичними мученьми є недопускаемі і ніхто таким чином підлягати не може. Жадний закон не коло замежає горо- жанові дороги судової для доходження и прийди з сорати. Стаття 99. Польська Республіка визнає всюку власність, чи то особисту посадкових горожан, чи то збірну собівід горожан, інститутії, само- гродувань і вранті саме державу, як одну в забезпечених підстав суспільного ладу з цивільного кордону, так само забезпечуючо кейм и міжнацями держав/приватних інститутів и суспільним обєднан- нях огорону їх майна, а допускає лише в кишадках передбачених зако- ном висвоєння або обмеження власності чи то особистої чи збірної, за підходованими. Дія закон може вирішити кей добра і в підсум- кі, з огляду на похилок зачалу мого творити випадково власність дер держави, а так само соціальні права горожан і їх правою призначення обовязки до своєдного важливих земель, розмірів і підних окарбів природи - когуть в публічних врядів дістава о блюванні. Земля, як один з найрозповсюджених чинників господарської народу і дер- жави не може бути предметом неорганізованого обороту. Закони визна- чають природування державні право приватного землі, а такса- мо и републіканському обороту чинов при утвіднені по принципу, що немає них лад польської Республіки має опираючись і здатних до правильного продукції в будучих личних класифікаціях безмайнових господарствах. Стаття 100. Не шкоди горожанна є недоторканою. Нарушення цього права входом до помешкання домашнього резидента в одній з паперів або рухового майна нея конечного виконання адміністративних варид- кен, операції на виразному уповноваженню закону може мати місце лише на припоручення судових властей і способі 1 в случаях, при- певдених законом. -13- Стаття 101. Кожний громадянин має свободу вибрати собі на території держави місце освідку, пересуватися і емігрувати. Крім меншу сво- ду вибору заняття і заробітку, а такожно переохороння своєї вла- сності. Обмеження цих прав може виробляти лише закон. Стаття 102. Праця, як головна підстава багатства Республіки має останнє під спеціальним охороною держави. Кожний громадянин має право до- бровольно працювати над його працею, а на випадок браку праці, хорошо всмисленого випадку і невдачі неоднозначності - до суспільного уде- починня, яке перешкодить окремий закон. Держава має обов'язок уник- ливлення такої нерівної оплати і релігійної постійніх порозань, якірним безпосередньо руйнуються в публічних заведеннях, як у виховуючих закладеннях, касарнах, шпиталях, тюрмах, притулках. Стаття 103. Діти без вистачання оплати, зведенні під ви- ходячим звідом, мають право до оплати і допомоги держави в об- сягу, визначеному законом. Забороняється брати на роботу дитину менше мата місце лише через судовий підхід. Окрім законою порушить оплату материнства, а так само охороно праці жінок і дітей. Заробіткове праця дітей нижче 15 років мічна праця змінок віднос молодших робітників в вкідках для їх здоров'я галузях про- миналу, а заборонено. Стаття 104. Кожний громадянин має право свободною висказування своїх думок і переконань, оскільки це не наражає приписів закону. Стаття 105. Табо вичучеться свободу преси. Це може бути видано цензури на колискового систему на видавання друків. Це може бути під- мито державним і країнним друком поштового додатку, але обмежено їх розповсюдження по території Республіки. Окрім закон визначає чать відповідальність за надумкненцького закона. Стаття 106 Табо на листів і писем пересонденції може бути порушена ли- ше в випадках передбачених законом. Стаття 107. Громадянин має право посід дінного, або цілого громадою вно- сять питань до всіх репрезентантних та і публічних владетей державних з самопорядку. Стаття 108. Громадянин має право коліції, зборів і творення товариств та громад. Законування цих прав означують закони. Стаття 109. Кожний громадянин має право заховувати своє національність, пленати свою мову і національну сприйнятливість. Окрім державні закони забезпечують меншостям в польській і єврейській похилії і свободний розвиток їх національних окремностей при помочі автономних союзів неповноти з публічно-правовою характеру і в крузі союзів загального самоврядування. Держава має право у підпорядкуванні до їх діяльності право контролювання, а також до- повідання в разі потреби їх фінансових зробити. -14- Стаття ІІО. Кожний горожан, які належать до національних меншостей чи згідною віросповідання або може мати рівне з іншими горожа- нами право засновувати, надвору і викладання своїм власним ко- том, доброчесних, релігійних і суспільних заведень, які й інших виховуючих заведень, громадські засновання в них свободно своєї мови і наслухування працівств своєї релігії. Стаття ІІІ. Всім горожанам забезпечується свобода совісті і віроспові- дання, ніяким горожанам не може бути по причині свого віроспо- дання і релігійних переконань обмеження в правах, що прислуговують іншим горожанам, всі мешканці Польської Республіки мають право сві- свободно визначати так релігійну як і приватно своєї віру. з вик- риноком національних що їх релігії або обряду, оскільки те не проти вимог природного порядку або публічної моралі. Стаття ІІ2. Свобода висловлювання не більше риняти в спосіб протиправних законов- ням. Ніхто не може надавати від виконання публічних обов'язків по причині своїх релігійних переконань. Ніхто не може бути приневоле- ний до участі в діяльностях або релігійних обрядах, оскільки не підля- гає обов'язковим або світським владам. Стаття ІІЗ. Кожна релігія на спільному, визначена державою, має право улашто- вувати свої збори і прийняти богослуження, може самостійно прова- дити свої внутрішні справи, може посвягати і надавати рухоме і не- рухоме майно, визидувати ним і розпоряджатись, залишається в по- сіданні і визнання своїх фондів і фондів, так само заведень для цілей віросповідання, науки і доброчесності. Ні один релігійний союз не може стати з супереч з законами держави. Стаття ІІ4. Римо-католицьке віросповідання забезпечується в Державі верховне ста- новище серед рівноурядованих віросповідань. Римо-католицька церква керується своїми власними правилами. Відносини між державою і церквою буде правильно означене на підставі договора з Апостольською столи- цею, який підлягає ратифікації Сеймом. Стаття ІІ5. Церковні релігійних меншостей і інші правно визнані союзи релі- гійні урядуються своїми власними законами, яким не можуть постраждати. Суспе- речини в правовому. Відносини держави до таких церков і віросповідань буде вирішено шляхом законодавчими по порозумінню з їх духовними репре- зентантами. Стаття ІІ6. Призначення і сюди, які дотичать право незалежного віросповідання не буде відновлено релігійні союзи, котрим у законодавстві, наука і лад не противляться публічному порядку або публічній моралі. Стаття ІІ7. П'укові досвіди і оголошування їхніх результатів є свободні. Церковні горожани має право визначити, закладаючи школу або якимось заведенням і керувати ним, окремо від усіх умов, призначених в законі і обсягу класичних. Безпеки докорінних їхніх дітей і льонь- ного підлогового до церкви. Всі школи і виховуючі заведення, так про- люди, як і приватні підлягають контролюванню Державних влад ої в розмірі, визначеному законом. -15- Стаття ІІ8. В розмірі загальної школи наука є обов'язкова для всіх го- родян України. Та розмір і спосіб отримання цієї науки визначать закон. Стаття ІІ9. Наука в державних і в школах самоврядувань є безплатна, держава обов'язково участь учнівкам змісткою одіяним і незаможним стипендії на утримання в середніх і вищих школах. Стаття ІІ0. У кожному науковому заведенні, якого програма об'ємне обра- зовання молодежі з низки 18 років утриманому в цілості або ча- стинною державою або самоврядуваннями є обов'язковою для всіх учнівців наука реалітет. Управління і надзір за науковою релігії належить до місцевого релігійного союзу в застереженням верхов- ного права контролювання, державними мільярдами властями. Стаття ІІ1. Кожній горожанин має право до винаогородження школи, за поділно! наїзну органами державної влади, цивільної або міською, через урядову діяльність, не згідну з правом або обов'язком служби. Відповодальний за школу є держава, солідарно з підпо- відними органами; виконання смартри проти держави і проти урдовців є незалежне від доводу публічної влади. Так само відповідаль- ність є громада і лиця самоврядування, а також якні органи. Перево- дення цього принципу визначують окремі закони. Стаття ІІ2. Доставки про горожане-ні права відноситься тимок до осіб, належних до оружної сили. Виймки від цього принципа визначують справи військової закони. Стаття ІІ3. Оружні сила може бути в ітог лине на державня цивільної влади, при точному збереженні законів для по крення революції або до примусового мирування правних принципів. Виймки від цього принципа є допущення лине силою закону про виїмкових і вій- сько на стан. Стаття ІІ4. Часово залежні горожанських прав: особистості свободи /ст 17/ неоторжності мешканця /ст 100/ обов'язок преси /ст. 105/ та як морепловдання /ст 106/, права коаліції зборів і засновання со- ціал /ст 108/ носе наступні для цілого території або для місце- ностей, в яких не виникають конечними з ординар загальної поколення. Тако завішення може визначати лише Рада Міністрів за дозволом президента Республіки в часті літні або кола громадян, якщо чубу вийти а також на випадок внутрішніх розрухів або широких конспирацій і прикметами зради уряду, лин преса, новоритутів держави або бенець громади. Такий наказ /Для Міністрів в часі загальним союзом/ свої! має бути нагально продовжений Союзові для затвердження, а раз видано такого наказу, то ми обов'язувати на території фільме чим одно воєвудство, в часу перерви в сою- зних паралах Союк зберігається авторизовано протягом 8 днів під оро- блення такого наказу в межах вирішень у невідної денниці. Накази Союк відмовити затверження, виймковий стан настільки тратить обо- в'язуючу силу. Накази рада між стріт оголосень вийшовший стан по заключенню союзової конвенції або по розслідуванню Союк, ополошення Уряду має бути пред'яво мого новобудж шляху. Сомови негально на тер- мочу засідання. Ці заходи визначають сили закон про виймкове положення. Насади часового зв'язку немає визначенняння горожанських прав в часті літні або всесвітнього /закону/ завішення вимо- зваження горожанських прав -16- на території, в яких проводиться військові операції визначить закон про воєнне положення. РОЗДІЛ VI ЗАГАЛЬНІ ПОСТАНОВИ. Стаття 125. Зміна Конституції може бути ухвалена лише в присутності по найменшій половини законодавчого числа Послів, згідно членів Сенату, більшостю 2/3 голосів. Внесок на зміну Конституції мусить бути підписано щонайменше 1/4 законодавчого числа послів, а питання такого внесення закладене понаднішне на 15 днів. До 25 років на були конституційний закон піддаваний референдуму згідно більшостю голосів і Сенату, сполучених в тій цілі в Народові Збори. Другий день вибори на підставі тої конституції може перепроваджати референдум конституційного змінку, включно ухваленою, широкою більшостю 3/4 в часі присутності понаднішньої поло- вина в оного числа послів. ПРИЛОЖЕННЯ ПОСТАНОВИ. Ця Конституція має обов'язкову силу з днем 14 серпня, але дно освітлення здійснення відповідних постанов вказаних від видань відповідних законів, а днем їх введення в життя. Всі тепер існуючі приписи і правил урядування не згідні з по- становами цеї Конституції, будуть не пізніше року від ухвален- ня цієї конституції пред'явлено законодавчому тілу для при- посилання / узгодження / їх законодавчим дорогою. ГАЗЕТА ВИТЯГ СІНДА березень 1921 року. Центральный Государственный Архив Октябрьской Революции и Социалистического Строительства УССР г. Харькова В данной ед. хр. № 118 а ф. № 1429 оп. № 1 числителя 17 (семнадцать) листов листов " 12/5 196 г. с 1 (подпись) Проверено: 05.04.91 Ларионова Микрофильм. 18/5-94. Ол. скачивание 12.01.09 Суб Перевод по скану: 13.12.08. Гуд Краснокутська друк. 2232–50000