Листування з розпорядчим відділом департаменту православної церкви про залишення монастирських земель в розпорядженні монастирів, дозвіл на продаж та надання землі в оренду, 03.03.1918-30.01.1919, 120 арк.

Міністерство сільського господарства Української Народної Республіки Міністерство Культури Української Народної Республіки. Виправлений православної церкви відділ № 13 розпорядчий. ДЬЛО Про звернення Землі. [Питання про залишення маєткових земель в розпорядженні манастирів, про дозволи продавати і здавати землю в оренду.] На 102 аркушах. Начало 3 березня 1918 года. Окончено 20 січня 1919 года. МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ УНР Листування з розпорядчим відділом департаменту православної церкви про залишення монастирських земель в розпорядженні монастирів, про дозвіл продавати і здавати землю в аренду. 03 березня 1918р. 30 січня 1919р. на ІО2 арк. Міністерство Справ Внутрішніх Департамент Уповідань Відділ Прав. Церкви Зерезня 30 дня 1918 р. А/95 Обізнання. До Українських Духовних Консисторій. Департамент Уповідань прохає кон- систорію надіслати йому негайно такі відомос- ті: скільки в єпархії рахується церковної зем- лі/монастирської окремо по консисторіям монас- тирь, скільки ассигнувалось на утримання ду- ховенства, монастирів, архієрей, церквів та інших церковних інституцій /і яких саме/ окремо з державних коштів і окре- мо місцевих. Відомості бажано мати показани- ми по повітам. Віце-Директор Департаменту - Радзивиллський Начальник Відділу - Марчів За Фінвода - Любарський Згідно з оригіналом Любарський З повірено відом. Кот Окейць Вх № 125 Ж.л. Ісповідань Українська Народня Республ. МІНІСТЕРСТВО Справ Внутрішніх Департамент Ісповідань Відділ Православної Церкви 13 листопада 1918 р. № 116 м. Київ Do Міністерства Рільничих Справ. Департамент Ісповідань надсилає при цьому до Міністерства Рільничих Справ па- пері Андріївської Трудяче-Просвітової Общини Бердичевського повіту для відпо- відного розпорядження, з проханням пові- домити про це Депарашмент по відділу Православної Церкви. Віце-Директор Департаменту Вс. Радзимсь Начальник Відділу Олек. Масарчев За Діловод ЗГ. Капелюшань Згідно з оригіналом Львовський І. Заява Андріївської Трудово-просвітньої "Общини" (Берд. пов. Київ. губ.) Прошу прийняти в увагу цю нашу "Заяву". У нашої Общині усі члени-милоземні хлібороби: змінно і люблячи обробляти землю, а других держати рівняряття не мають. У соціа- лістичному державному строю вакант, хто працює над замісто і користуються від неї, має право на рівнозначний труд. Бо вся земля належить тим, хто на ній працює. Прошу і нам дати можливість зрітити свою працю, а не чужими людьми, зараз у нас 20 суш., а кілька насуньте козаків нашої Общини ще не повернулися з війська. - Землі у нас бід датирні, колоджено ми нія з 1910 року. Навіть тарік, коли всі козаки нашої Общини суть у війську, ми обробляли всю землю своєю власною працею Д № 2 18 р. і немає ні якого наймита. Усі податки митницю негайно, завжди по першій заяві здавати збірне і пашу до армії чи калітету. Наша Община має звітай: третинну уроку давати на бідних, другу - на Боже та просвіту, а решта оставляти себі на харч. Всі по цьому звітую майно і на предбудущее время третину віддавати опутешній крістянській громаді для відари на бідних, а третинну на релігієн і просвітові річі і в першу заяву негайно відкрити кузнею-смєсарно-столярну майстер- скую, щоб обурати ремеслу тупешних селянських дітей. Власно ручно арміандржк Вигашіт Ирина Алеєї Із. Орелоров 1918. року 24 березня Адрес: місто Симгородок, Теродіана Камистрана Гардяр. пов. Київськ. губ. Геродіково Осипа Герд Александръ Петръ Антироданъ. Монахъ Феодосій Имакъ Саппеонъ. Пт. Голиафъ Валикелевичь Мирейло Отшынъ Пт. Мрохим Сагаръ Пт. Рилинъ Шин- щукъ монахъ Георгій ликанад Маронъ Грандаминъ Осифант Іоиановиць Мурга, Франзанъ Тб. Мурга В. П. И. ДУХОВНЫЙ СОБОРЪ КІЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ УСПЕНСКОЙ ЛАВРЫ. Столь ерезня 28/15/ Дня 1918 г. № 1258. г. Кіевъ. Духовный Собор Києво-Печерской Лавры обертається з нижеслідуючим найпокорнійшим проханням до Вашої Державної справедливости мудрости й гуманности. Обовязковой постановкой Київського Губернськаго Земельного Комитету від 23 березня п/р. вся земля монастирська призначена для посіву весною, передається в користуван- ня трудовому селянству, в першу черту безземельним, та малоземельним, до вироблення остаточного закону про зем - лекористування. Духовный Собор Лаври дозволійє себі щиро прохатъ Пана Міністра зробити для Лаври виключність з указанної обовязкової постанови по слідучим міркованням. Вперед всього Києво-Печерська Лавра, як всім звістно має виключне важне значення в історії Українського народу. З друго- го боку, ми просим приняти в увіммання то, що значна більшність / 83 % / монашенського працюючого братства Лав- ри, лічиться зараз 784 чол., складують особи селянського проїсходження и виліка більшсть з них / до 63% / корен- ні українці. Зважаючи на такий состав своего братства, Лавра має можливость й хоче ті невеликі маєтки землі, яки- ми вона тепер володіє, оброблюватъ руками и працею свого братства. На основі цього Духовний Собор щиро прохае Вас, Пан Міністр, зробить милость для Печер- ської Лаври і лишить не рухомими за нем ті земельні майна, якими вона тепер володіє, щоб Лавра и в будучий час зоставалась не рухомою свя- тинею Українського народу при всіх своїх правах, які вона по всій справедливості заслужила своєю довгові- ковою діяльностью на користь Українського народу. Основання для цього свого прохання й надій Духовний Собор виясне в особій історичній записці "Києво - Печерська Лавра й її значення в історії Українського народу, котра при цім прикладується. Подлинное за надлежащими подписями. Съ подлиннымъ вѣрно: Правитель дѣлъ Духовнаго Собора Кіево-Печерской Лавры, ВІДОМСТВО ПРАВОСЛАВНОГО ІСПОВІДАННЯ КИЇВСКА ДУХОВНА КОНСІСТОРІЯ Стіль III № 51/6 3 Квітня 1918 р. м. Київ. На підставі обов'язкової постанови Київського Губерніального Земського Комітету, від 23 Березня с.р., Монастирські Київської Єпархії змій отдираються від монастирів і сільськими громадами розділяються між своїми громадянами. Відділення замість робиться без оговорення, в окремих випадках, умов, ти слід чи не слід відбувати землю і не звертається увага на сільсько-господарську культуру. Згідно з тимчасовими замалонним законом члени монастирської братії, як громадяне Української Народньої Республіки, не лишаються права на землю. яко народнього Добробуту (ст.З закону). Прикладно до пункту б. ст.6 та 8 зако- ну монастирські фратії можуть розгляду- ватись як з'їздання окраших осід ('това- рицтва, громади'). маючих право на виділ 'м' якоїс кількості землі, необ- хідної для їх життєвових потреб та для підтримання свого істнування (ст.9). Крім цих поліркувано загального харак- теру залішеня Монастирських замків до уживання фратії, або певніше зали- шеня їх в ужитку монастирів, яко власників, вповні відповідно вимаганню ст. ст. 21 і 23 замального закону, позаяк монастирські землі в більшості своїй то садиби, то городи, то пітомники, котрі мають значіня сільсько-господар- ської промисловості. Треба мати на увазі і те, що прибудтки від монастирських сільско-господарських земель повертаються на громадські куль- турні потреби, та що в Єпархії нима мі одного монастиря, якій не утримував-би або школи, або лікарні, етрапоприємниці, при- юту, або іншої "інституції", необхідної для громадянства. При такому стані річей загальне розпоряд- ження про відбрання монастирських земель, щоб таким чином збільшити посівну площу, в кожнім разі залишить великі кадри працювників без всяких засобів для натя, знищит культури господарства і змусит закритись багато діагодійних для грома- дан інституцій. З огляду на це, Духовна Консісторія лігить своїм обов'язком прохати Депар- тамент Ісповідань негайно звернутись з проханням до Правительства Української Народньої Республіки, щоб було зроблено розпорядження, аби перш ніж буде вироб- лено дільш певний порядок, що до вживан- ня догацтв народного земельного фонду, монастирські землі не відбиралися-в сіль- ських громадах та Знайомими Коміте- тами від монастирської братії, а зоставались в розпорядженні монастирів, яко працювих господарств, котрі обробляються монастирською братією для життєвих потреб і піддержання свого істнування, а також для утримання культурних громадського знання інституцій.- Член Комісії" крім В. Фомича В.о. Секретаря Луфти Столонахальник (Мєдведь) В Київський Повітовий Земельний Комітет. ПРОХАННЯ Київський Свято-Троїцький Монастир володіє по Брет-Литовсь- кому Шоссе шматком землі въ 45 десятин, який зветься Весиль- чиковська Деча", из цих 45 десятин під церквою і цвинтаром І ½ десятина, під кладовищем теж І ½ десятина, під садком 3 десятина, під будинками біля 6 десятин, під городом 20 десятин и під дровяним лісом і ставками вся остення земля. Скопанувавши: не підставах тимчасового земельного закону і статуту хліборобської артілі, який статут нем видали в Міні- стерстві Земельних Справ, своєм хліборобську артіль из 105 жи- нок и чоловіків, ми прохаемо Повітовий Комитет видати нам для користування "Весильчиковську Монастирську Дечу" со всіме бу- динками, садком, лісом, городом і всім, що е на тій дачи. Ми дуже прохаемо звернути увагу на те, що ми Члени артілі живемо і працюємо на Монастырській Дечі хто 20 років, в хто і більш і своєю працею збудували і садок і де які будинки що на дачі і що звертаюсь не те ми маємо право, щоб нашою працею довгих годів не користувались які інші люди. - Міністерство Земельних Справ. Департамент Земельний. Відділ Адміністративний 8 квітня 1918 р. № 1148 Київ. Від № 282 12/IV Вд.Пр.Ур До Міністерства Внутрішніх Справ /Департамент по відділу Православ- ної церкви/ Міністерство Внутрішніх Справ Української Народньої Республ. ОДЕРЖАНО 9 АПР 1918 Вх. № 2018 В відповідь на Ваше відношення від 1 квітня цього року під № ІІ6 в справі Адріївської Трудяче-Просвітової Общини, Міністерство Земельних Справ повідомляє Вас, що разом з цим діло вищезгаданої общини надсилається по належності до Київського Губерніяльно- го Земельного Комітету. Директор Діловод І. Рішмен Українська Народня Республ. МІНІСТЕРСТВО Справ Внутрішніх Департамент Ісповідань Відділ Прав Церкви Квітень 19 дня 1918 р. № 18 К м. Київ До Міністерства Земельних Справ. Надсилаючи при цьому прохання Ігуменії Анастасії, Департамент Ісповідань, з огляду на те, що община монахинь в 99 жинок весь час своїми власними трудами обробляла мо-настирську землю, кількостію 83 дес.1430, що це був єдиний засоб до утримання мона-хинь та імонастиря, прохає Міністерство Зе-мельних Справ зіставити за цю трудову общину в 99 чоловік цю землю; тим більш, що це кількість землі навіть менш трудово-порівнуєчної норми. Ця трудова обшина з прибутків від зем-лі уділяє ще де-який відсоток на благодій-ніділа. И.о. Директора Департаменту М. Береш Начальник Відділу Олекс. Марші Діловод с. Зб. Кашелєв З оригіналом згідно Ст. Кашель ДИРЕКТОРУ ДЕПАРТАМЕНТА ИСПОВѢДАНІЙ. У. Н. Р. МИНИСТЕРСТВО ВНУТРЕННИХЪ СЛУЖБЪ Золотонощскаго Красно- Департаментъ Ісповѣданія 18 «Квітня» 191 р. горскаго женскаго монастыря Вх. заг. № 845 П Р О Х Д И В Ь Красногорскій женскій монастырь въ г. Золотонощѣ, Полтавской губ. владѣя землею въ 438 десятинъ обрабатывалъ таковую на нужды обители трудомъ сестеръ, коихъ имѣется тамъ разныхъ воз- растовъ 643 человѣка., но собственно рабочихъ сестеръ 544. Земля эта частью приобретена на собственныя средства сестеръ, а часть поступила въ распоряженіе обители, какъ доброхотная пожертвова- нія отъ разныхъ лицъ на молитвенное ихъ поминовеніе. Трудомъ и работами наша обитель добывала себѣ средства для поддержанія тѣлесныхъ силъ и самой жизни, занимаясь хлѣборобствомъ, луго- водствомъ, огородничествомъ и т.п. Всѣ подобныя работы сестры исполняли сами не зависимо отъ ихъ возраста и положенія. Наша обитель на собственные средства вотъ уже 2½ года содержитъ 146 бѣженцевъ, помогая имъ пищею и всѣмъ необходимымъ для жизни, кромѣ того при монастырѣ имѣется трехъ классное Епархіальное женское училище, воспитанницы котораго частью содержатся на средства нашей обители, а болѣе состоятельныя за небольшую плату. Такъ-какъ сестры нашего монастыря вышли изъ среди про- стого народа, да и сама обитель основана почти на незначитель- ныхъ средства сестеръ, расширяясь постепенно, благодаря забо- тамъ и трудолюбію ихъ,-то казалось бы, что существованіе мона- стыря должно считаться вполнѣ обезпеченымъ, но не мѣстные крестьяне во главѣ волостныхъ Комитетовъ не только не оказы- ваютъ намъ поддержки, но начали сильно обижать насъ, разоряя наше трудовое имущество, обращаять все въ свою пользу, остав- ляя насъ безъ всякихъ средствъ къ существованію. Такое поло- женіе дѣла грозитъ намъ голодомъ и нищенствомъ, такъ какъ мы порвавъ связь съ міромъ неможемъ туда уже возвратиться, ибо у многихъ нѣтъ ни родныхъ, у которыхъ могли бы найти пріютъ. Въ настоящее время крестьяне воспрещаютъ намъ обрабатывать землю, приготовленную к весенней запашке, а обсёмененную озимыми в количестве 116 десятин грозят обратить в свою пользу. Местные сельские и волостные Комитеты не только не оказывают нам поддержки къ возстановленію нашихъ правъ, но и сами принимают участие в разграбленіи монастырскаго имущества. Принеся ВАМЪ Г-нь Директоръ свою слезную просьбу мы позволяемъ себѣ надѣяться, что ВЫ, будучи поставлены во главѣ Департамента исповѣданій, окажете намъ помощь и защиту дабь распоряженіе мѣстными властями, чтобъ они не препятствовали обрабатывать принадлежащую монастырю землю; тѣмъ болѣе, что какъ сказано выше, земля эта воздѣлывается кровавымъ трудомъ самихъ сестеръ, плоды-же земли идутъ на пропитаніе обители и существованіе школы, служащей просвященіемъ народу. Умилостивленный отъ сестеръ обители {Мон. Филиадельфия Экономка Ксения} Г. Министру Исповіданій Української Народ- ної республіки Министерство внутренних дел У. Н. Р. Департамент Ізявлень 22 квітня 1918 р. Вх. зар. № 370 Вх під № 133 Ладинський оженскій монастир, Полтавской губ. Ладинский оженский монастырь в Полтавской губернии имел монастыренную землю в Згуздях в Кричунском Пирятинском и Ловицком. Въ Прилучковом уѣздѣ съ Ладино-земли монастырь около 90 дес., именной и неудобный день обработки 30 дес.; въ ур. Трегановщина монастырь имелъ 20 дес., именной, отмоченый и неудобный -180 десят. въ ур. Копейка непомятный земли 30 дес. Въ Пирятинскомъ уѣздѣ: ур. Осташев тяжелый земли 50 дес., именной и неудобный 15 десят. Въ Ловицкомъ уѣздѣ въ ур. Подеша именной и неудобный земли около 40 дес. Всего въ монастырскомъ имуществе надѣлъ лось монастырской земли около 190 десят., идущихъ въ не удобный день обработки, земли около 295 десят. До настоящего времени все дѣйствия съ землей, какъ ежегодные лесопилы, кустарничество, монастырь коф- мини имелъ 425 экз. и ту имелъ договорную, которая посвящена монастырю; надъ 10 лет церковь въ этомъ земельномъ дѣлѣ не управляла сиротами и въ письменныхъ епархіальныхъ дьячкахъ ученики, для кого-то было до 200 дюймов за годом мирились въ монастырь Настоящий вопрос имелъ сельское, не имеющее лесопилы, какъ раздѣлъ проводимой реформы о возсамоціи земли, и темъ речью, которая находилась въ пользовании монастыря, монастырь на то кий сельскій въ ур. были обработаны, было Такимъ и не подобный счетчикъ продуцировалъ обработку земли. Правление монастыря недоверчиво отражает Ка иметамини лесопилами ограждения въ проводке о распоряжении этого жилищного вопроса), по правилам обличия до настоящего времени монастырь от сихъ ортодоксальных лиц ничего не получалъ. Время образованія жилищ уѣздныхъ и еще меньшихъ комитетовъ въ два года, или 6-й день въ совмѣстномъ обрядѣ божественныхъ земель въ этомъ году. Правленіе монастыря крайне безмолвно, какъ бы жилищ не оставалось ни образованными, а обитателями его не нуждаются въ такомъ объясненіи на созиданіе Монастырь идемъ походу по дикому вопросу 1. Многимъ землямъ между проч., въ время тяжбы дѣло и споры между созданием жилищ, какъ правление монастыря заставляетъ обжаловать до Вашихъ 1. Милостивыхъ, такъ разумному копфу Духовенства упрековъ, въ нихъ определительныхъ и по духу законовъ вейтъ въ домашнемъ дѣлѣ озь совмѣстномъ жилищіи, которое уже недавно въ разныхъ симптомахъ. Забвай же лишнимъ трудомъ жилищ у монастырей, какъ бы не разуму, коей может быть инициалія. Самою, держителями ф-т отъ статей имѣлъ что симъ жилищ совмѣстный ли образоваться въ обитателемъ монастыря, другой образовать по золотому, или внутренней епископовъ себя идентичной Крещенской епископии. Войдя же 1. Милостивыхъ въ тремя колоніями всевидящими пурфренными и имъ въ нихъ не извѣстны даты, то Ваше обжаловать ихъ копрь и уравнять ихъ Вашихъ руки. О посиплении Васемъ разоруженія. Правленіе монастыря пресекаетъ означенный монастырь По доброй милости, писать Климентъ молитвенный: Монастыря Вилпалия Послушница Софія Банжанкова послушница Анна Мойсеенко 22. Апрель 1918. Українська Народня Республ. МІНІСТЕРСТВО Спраз Внутрішніх Д-партаґмент Леввідень м.Київ Віття 22 січня 1918 р № 247 Гермайка. до №98 До Золотонішської Крекогородкою Мінного Манастиря ( м. Золотоніша Полтавськ уб.) Департамент Леввідень проче небайно надіслати від імені ма- настиря Дальву, що сестри Зорга- мізувалися в трудову Спілку для оброблення манастирської землі. До сього Департамент діяв, що він звернувся до Адміністративної Від- ділу Земельною Департаменту з прохан- ням адміністративної допомоги манастирю в його земельних справах. Віце-Директор Департаменту Вал Василь Керамин. Відзий Квєрс. Левмін За Сіновоза Мов. Омейон 521 1918 р Українська Народна Республіка МІНІСТЕРСТВО Справ Внутрішніх Департамент Головідак відділ Православної Церкви Київ 22 дня 1918 р. № 248 м. Київ до № 98 Вернешка До Міністерства Земельних Справ (Адміністративний Відділ Земельного Департаменту) По Департаменту Кловідань написано про канцелярського манастиря в с.м. Золотоноси на Полтавщині. Цей манастир в складі 643 голо- вика, з котрих 544 сестри є дійсно робочими, володіє землею в кількості 438 десятин. Частина цієї землі манастирем було куплено на власні гроші окремих сестрів, а частина дорована будь-якими благодійниками. Власноручна робота і прибутки з цієї землі є єдиний тільки засоб для миття монастирських сестрів та їх благодійної праці. Міни ин- шими, манастир вже більш як 20 років мав на своїй утриманню 146 голівка біженців і крім того постійну трьохкласну місичну школу. Тепер же під час роздачи землі місцеві селяни навіть з Волостними Розшатами на своїй руйнують еманаєтерське майно, забирають його на свою користь, воборо мають дрібні посіви і заарештовують відібрати ковітъ 116 десятини оцінени. Має стаковище запрошую цілковитого небудького самого єсту- вання селетрів, бо допомоги від місцевої влади вони не мають. З огляду на те, що еманаєтерська земля не відповідає законній, трудовій нормі, вважаючи на кількість селетрів, Хепартамент Катерин прохав Адміністративний Відділ Законного Депар- таменту оробити відповідне розпорядження місцевої влади, аби їй сестрали Золотоноського міністерства, як трудову Стінкою, залишилась земля по закон- ній нормі. Кіце-Директор Вас. Р. Асамський Народний Володим алем. Лазарев За відповідь Мов. Ометов Українська Народня Республ. МІНІСТЕРСТВО Справ Внутрішніх Департамент Ісповідань Відділ Масових Червців Київ, 22 дня 1918 р. № 257 Чернетка Яко додаток до записки Києво-Печерської Лаври до Ради Народних Міністрів в справі зоставлення Лаврі 77 земельних маєт- ків, Департамент Ісповідань має за честь представити де-які свої гадки. Києво-Печерська Лавра є найбільша святиня всього українсь- кого народу; це найстарший завсіх істнуючих на Україні манастирів. Заснований в половині ХІ століття, він ще й досі заховав величез- ну силу історичних, культурних здобутків української старовини. Довгі часи свого начального істнування Лавра була справжнім народ- ним манастирем-дійсно трудовим народним братством. Крім того, Лав- ра довгі часи добре пам'ятала заповіт свого заснувателья, чоловіка, зоставившого глибокі сліди в історії української культури-преп. Феодосія,-що платити мирові за його прихильність до манастиря тільки однією молитвою зовсім мало. І манастир довго віддавав зна- чну частину своїх присутків на велику благодійну працю і, яко орга- нізація, цілком демократична в спілці з народом не раз виступає проти князів і їх політики, далекої від народних інтересів. Мало того, в ці стародавні часи Печерський манастир був дійсним осеред- ком українсько-руської науки просвіти й мистецтва. До цієї ної пітаделі духовної сили українського народу з великою повагою відносилась навіть татарські хани і охороняли її права та маєтки. В ці тяжкі для українського народу часи Лавра була для нього єди- ним місцем і джерелом втіхи й садьорості. За часів польсько-ли- товського панування Лавра уявила з себе осередок захисту і відрод- ження української національності і самовизначення. В цій справі манастир був кращим проводиром такої великої національної сили, якою буде запорожське козацтво. Тоді "Ім" Лаври було дійсно сла- ветним вовсім мірові, як писали чужеземці; воно було славою вс- закої землі". Це справжді була, як пише наш історик М.Грушевсь- кий, першорядна культурна сила і закривати очи на роботу Лаври в справі національного відродження українського народу за часів XV–XVII вв. ніяк не можна . І нарід і козацтво були великм вдячні Лаврі за її роботу: серед благодійників манастиря бачимо багатьох козаків і гетьманів, наприклад Богд. Хмільницький, Ів. Самійлонич, Ів. С. Мазепа, І Скоропадський, Ц. Полуботок, Дан. Апостол і др. Також і в XVIII столітті Лавра поруч з Київською Академією пильно охороняла інтереси українського народу, окремі культурні й пофуте Ві його, аж поки цю "сепаратистичну та революційну" з погляду Цен- тральної Влади роботу не було приборкано, а з цим підупало і зна- чіння манастиря для народу, коли по наказу Петра І з Лаври повин но було" винести перо та каламаръ". До сучасної війни в Лаврі суло більш як 1000 чоловік тепер в ній рахується 784 чоловіка, серед ко- торих значну сильность а саме-80% /622 чол./ складають бувші селя- не злібороби в переважній кількості–63%-українці. Поміж іншим суча сна Лавра, як і колишня, провадить благодійну і просвітну діяльність на користь українського люду. Не маючи ніякої державної домоги, Лавра тепер утримовує, напр.: І/ лікарню виключно для приходячих хорих; 2/ притт для малолітніх сиріт–дітей воявків; 3/ школу; 4/г стіпендії по ріжних школах і 5/ крім свого кори́ть щоденно деся- тки тисяч богомольців. До сього ж Департамент додає, що Лавра приймає, окреме всьго обоов"язок відкрити в себе з 1918/19 шкільного року иншу сільсько- господарську школу, на котру Лавра буде давати кожний рік по 20000 карбованцев. Для утримання своїх благодійних, просвітних інституцій та са- мого манастиря, Лавра за давні часи мала великм земельні маєтки, котрі в неї відобрала це Катерина ІІ. Теперъ Лавра має в своїм раз порядженню 3.161 дес. 2.232 кв.саж., з которых під садибами-66дес. 2.319 кв. саж.; під лугами 496 дес– І.639 кв. саж. під городом І29 дес.– 1346 кв.саж.; під садами, пасіками і свічним заводом 77д 2.378 кв. саж.; під лісом І.526 дес. 2.068кв. саж.; під водою 695 дес. 427 кв. саж. і незадатної землі 168 дес. І.666 кв. саж. власне кажучи, пахотної землі Лавра зовсім не має. Київо-Печерська Лавра просить Державний Уряд всі оці землі-залишити за нею, посиланчись в своєм проханні на свою заслугу перед українським народом. Призначивши за Лаврою всі 77 велики історичні заслуги, про котрі вона пише в книжці "Київо-Печерська Лавра і її значення в історії українського народу" / Київ,1918 р./, Департамент Ісповідань гадає, що для Лаври треба заставити лише стільки землі, скільки вона може і повинна обробити своєю силою, як особлива трудова, громадська спілка. В.о. Директора Департаменту Всев.Радченко Начальник Відділу Осип. Маршів Ладіловод Іос. Омельчук Українська Народня Республ. МІНІСТЕРСТВО Справ Внутрішніх Департамент Ісповідань Відділ Мравою Березів Квітень 24 дня 1918 р. № 452 м. Київ 1720 До Міністерства Земельних Справ. Вживавчи на те, що духовенство залишилось без всяких за- собів до утримання, бо церковна земля по Універсалу відіб- рана від користування нею духовенством, а інших матеріяльних засобів до істнування не має, бо платно за виконання релігій- них обрядів нові потреби життя скасували а також на те, що духовенство Православної Церкви виконує не тільки релігійні, а і державні функції, Департамент Ісповідань, рахуючи з заява- ми від духовенства цілих Спархій, прохає Міністерство Земельних Справ, дати скористатись духовенству тією озиминою, яку вони засіяли в минулому році: О наслідках по цьому відношенню Департамент Ісповідань прохає його повідомити. В.о.Директора Департаменту /Рафальський/ Начальник Відділу Олекс.Маричів Діловод Оксіюков Українська Народня Республі. МІНІСТЕРСТВО Справ Внутрішніх Департаменту Ісповідань Відділ Духовенської Церкви Київ 28 дня 1918 р. N: 266 м. Київ До Полтавського Земельного Комітету. До Департаменту Ісповідань надійшло про- хання сестер Ладинського Жіночого манастиря про їх земельні справи. Ладинський манастирь в складі 725 сестер володіє на Полтавщині зем- лею в кількості 485 дес. Прибутки з власноруч- ної праці на цій землі були єдиним засобом для самого істнування 725-ті жінок, а також і для утримання трьохкласної жіночої школи. Тепер же під часи земельного розділу сестрам заборо- няють обробляти цю землю, що робить їх стано- вище цілком небезпечним. Вважаючи на те, що кількість земельної власності манастиря з погляду на кількість жі- нок навіть не відповідає законній нормі, Де- партамент Ісповідань, рахуючи сестер, яко трудову спілку, прохає Полтавський Губерніяль- ний Земельний Комітет зробити відповідне розпорядження, аби земля Ладинського манастиря лишилась за ним, яко трудовою спілкою в складі 725 жінок, для чого зробити відповідне розпорядження. О наслідках цього відношення Департамент Ісповідань прохає повідомити. В.о. Директора Департаменту Начальник Відділу Діловод Получила монастиря Витанія Українська Народня Республі. МІНІСТЕРСТВО Справ Внутрішніх Департамент Генерального Відділу Правос. Церкви Київ 24 дня 1918 р. № 269. м. Київ До Департаменту Земельних Справ. До Департаменту Ісповідань надійшло про- хання сестер Ладинського Жіночого манастиря про їх земельні справи. Ладинський манастир в складі 725 сестер володіє на Полтавщині землею в кількості 485 дес. Придатки з власно-ручної праці на цій землі були єдиним засобом для самого істнування 725 -тіх жінок, а також і для утримання трьохкласної жіночої школи. Тепер же під часи зе- мельного розділу сестрам забороняють обробляти цю землю, що робить їх становище цілком небезпеч- ним. Вважаючи на те, що кількість земельної влас- ності манастиря з погляду на кількість жінок на- віть не відповідає законній нормі, Департамент Ісповідань, рахуючи сестер, яко трудову спілку, прохає Земельний Департамент зробити відповідне розпорядження Полтавському Губерніальному Земельному Комітету, аби земля Ладинського манастиря лишилась за ним , яко трудовий Оплак в складі 725 жінок. О наслідках цього відношення Департамент Ісповідань прохає повідомити Департамент, а також Полтавський Губерніальний Земельний Комітет. В.о. Директора Департамету Вс. Федченко Начальник Відділу Олєго. Лиркин Діловод Йосеф Овчаров Українська Народня Республіка МІНІСТЕРСТВО Справ Земельних Департамент Ісповідань Відділ Православної Церкви Київ, 25 дня 1918 р. № 275 м. Київ до Депаратаменту Ісповідань надходять заяви від духовенства майже цілих єпархій про скрутне становище, в якому опинилось православне духо- венство в останнім часі, коли від нього згідно закону відібрано землю, яка була головним засо- бою його істнування. Вважаючи на те, що духовен- ство поки виконує державні обов'язки / метріка- ція то що/, і на те, що в цей переходний час ще не виявилась воля православного народу, що до забезпечення духовенства / Український Церков- ний Собор/, що духовенство своїми силами може сприяти підвищенню агрікультури, а також і на те що і з державних поглядів дуже важно удержати духовенство на селах, яко велику культурну силу на-селі. Департамент Ісповідань прохає Земельний Департамент дати розпорядження по земельних Комітетах, аби духовенству православному надано було право користуватись землею по законній тру- довій нормі. О наслідках цього відношення Департамент Ісповідань прохає повідомити. В.о. Директора Департаменту Висоцький Начальник Відділу Олешко Марків за Діловода Кос Олександр Міністерство Земельних Справ. Департамент Земельний. Відділ Адміністративний 25 "Квітня 1918 р. № 1436/61 Київ. До Міністерства Православного Ісповідання. При цьому Міністерство Земельних Справ надсилає Вам на розпорядження телегра- му за № 135 с повідомленням, що такі землі, о котрих говориться в телеграмі, дійсно перейшли вже, або мусять попереходити в руки трудового селянства. Духовенство має право на землю на загальних підставах. Директор Діловод 1. Романець З. № 21 1918 р. Українська Народна Республіка МІНІСТЕРСТВО Справ Земельних Департамент Ісповідань Відділ Правос. Церкви Київ, 26 липня 1918 р. № 234. Do № 135, 22/25 До Міністерства Земельних Справ. Надсилаючи при цьому листування на 8 арку- шах-прохання трудових спілок при манастирях на Ки- ївщині, Департамент Ісповідань має за честь прохати затвердити оці спілки, залишити за ними землю по трудовій нормі й зробить відповідне розпорядження в цій справі по Повітових Земельних Комитетах на Київщині. Про наслідки цього відношення Департамент Ісповідань прохає сповістити і, по відповіднім рос- порядженню листування повернути до Департаменту. Додаток: відношення Благочинного манастирів на Київ- щині 22 квітня 1918 р. № 41, прохання Машногорської артілі-І9 квітня № 12, Жаботинської - І7 квітня № 17, Виноградської - І6 квітня № 23, Медводовської F. N 21 19/8 р. - 3 квітня № 24, Корсунської - 15 квітня № 24, Матронинсь- кої - 3 квітня № 27 та Богуславської -16 квітня № 28. В.о. Директора Департаменту Радоман Начальник Відділу Ол. Мирній Кіловод Львов Апелляція УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА ВОЛИНСЬКИЙ ГУБЕРНАЦІЛЬНИЙ КОМІСАР 23 квітня 1918 р. 3490 м. Житомир 23 28 В Міністерство Внутрішніх Справ по Департаменту Ісповідань. При цьому представляю в Міністерство Внутрішніх Справ на розпорядження переписку про тяжке життя духовенства в звязку з земельною реформою. Губерніальний Комісар Управитель канцелярії Передаточний лист М. З. С. ВОЛИНСЬКИЙ Губерніальний Земельний КОМІТЕТ. ЗЕМЕЛЬНА УПРАВА. Відділ правничий {вітня 10, 1918} Л.№ 1542 м. Житомир 11 АПР. 1918' Вх.3442 24 29 П. Волинському Губерніальному Комісарові. У відповідь на резолюцію Вашу на депеші Заславльського Комісара про тяжке життя духовенства у звяз- ку з земельною реформою, Волинсь- ка Губерніальна Земельна Управа сповіщає Вас, що, згідно закону вся-взагалі і церковна земля пере- ходить до трудового народу, і хто з духовенства бажає сам оброблюва- ти землю, то він має право отрима- ти трудову норму, котра установле- на в тій чи іншій волості Земель- ним Комітетом. Голова Олещук Завідуючий Відділом А. Грецький Діловод Остапченко Телеграмма. КІЕВ МИНИСТРУ ЗЕМЕЛЬНЫХ СПРАВ КОПІЯ ЖИТОМІР ГУБКОМ 135 СЕЛЯНЕ РАСПОРЯЖЕНІЯМ ЗЕМЕЛЬНАГО КОМИТЕТУ ЗАСІВАЮТЬ ЗЕМЛІ НЕ ТРУДОВИХ ГОСПОДАРСТВ ЗАГАЛИ И ЧЕРКОВНІ ДУХОВЕНСТВО ПОВІТУ НЕ ПОЛУЧАЮТЬ ЩІ В-1Д КАЗНИ ПЛАТНІ ВІДСУНЯНЕ ВІД ЗЕМЛІ МУСИТ ПОМЕРТИ ГОЛОДНОЮ СМЕРТЬЮ ПРОШУ ДАТИ УКАЗ ІК! ЯК І ОМУ БУТИ 1.279, = ПОВІТКОМ КОМАРЕВИЧ -- Телеграмма. 326 30 Газр. Счетъ словъ. Подана м. 40 м. сл. / 29 л. м. ш. Служебный отрывок. Сегодня за острогом побывал Зейнабовъ и ко мне пришелъ за си-сам-тэ- не пиру до — былъ посланъ гарнизонъ загасилъ и черепъ вмѣстѣ съ головой отъ 70 гроба вынули у мк молчало тое вид караты мальчики вид сумные вид земли слабость по морозу *) Примѣчаніе. Въ служебномъ заголовкѣ телеграммы, принятой на бревнопечатающемъ аппаратѣ, вмѣстѣ число по порядку слѣдующее: 1) номеръ телеграммы, 2) число словъ, 3) число місцева и 4) часы и минуты подачи. Тип. А. Г. Смирнова. Петроградъ. Ф. № 2. Телеграфъ. Въ Изъ М Принята ———— 20 191 г. отъ ————— № Принялъ Телеграмма. Разр. Сколько словъ. Подана м. сл. ш. Служебныя отмѣтки, поздравляю смертью прокато дата ука зывки лис посылку ду тла 1279 Гобіт ком Комаревъ *) Примѣчаніе. Въ службовомъ заголовкѣ телеграммы, принятой на бүхвопечатывающемъ аппаратѣ, значеніе чиселъ по порядку слѣдующее: 1) номеръ телеграммы, 2) число словъ, 3) число мѣсяца и 4) часы и минуты поданія. Ми, насельники Поселюшанської Різдво-Богородичного монастиря Новосільської повіту, Пам'ятавської губернії цього прохання Департаменту Землеволодіння звернулися з проханням до панів Міністрів Української Народньої Республіки в дозволі нам копитованим землею (усад, пахам, агорд. і сіркас) в порівнянні з онів робітниками у всіх селян нашого повіту батьків нам, як і другим селянам треба забов'язання свої майнові позиції и через це саме недопущенням велетерською незаряду хліба як в їзьому, так і др. ганці. При цьому даємо знати Департаменту, що іднів-насельників в настаячну добину 364 душі селян и землі копира обробляєм під хліб, огородищ у всьому повної вебою при маналеншарю вододаний 4 Унвірсала було 437 десетин. 1. Настоятельниця монастиря, Інусіміс Олександра 2. Козаки монастиря Викторія 3. Ризниця Монахині Валентини 4. 5. Глиночина монахині Серафима Сихомахина Серафима, а за нерозмноженням речей святого постушиця Марта Могилєва 6. » Михайла, а за неразмноженням речей монахині Ніна Багаєва! 7. » Саврій, а за неразмноженням речей монахиня Маргарита 8. 9. » Тавла 10. » Кукія 11. » Матрина, а за неразмноженням речей монахиня постушиця Євдокія Архипова 12. » Феофанія 13. » Евфраксія 14. » Павліна, а за неразмноженням речей монахиня постушиця Марта Могилєва 15. » Ісидора 16. » Мамеда 17. » Сосипатра 18. » Анатолій 19. » Зимоніда 20. » Кисопандр, а за неразмноженням речей монахиня Маргарита 21. » Павлескій, а за неразмноженням речей монахиня постушиця Євдокія Архипова 22. » Глиночина 23. » Вацько 24. » Ніна 25. » Панфил 32 29 26. » Людмила 27. » Степаніна 28. » НОТНІВ 29. » Амфуса 30. » Василий, а за неграмотностию грешника Монахиня Милица 31. » Лидія 32. » Агнія 33. » Євсевій 34. » Людмила 35. » Дорофея 36. » Ларисса, а за неграмотностию грешника, Монахиня Севастиана 37. » Кріадна 38. » Августа 39. » Величана, а за неграмотностию грешника Монахиня, Птамора, 40. » Останий 41. » Євхемія, а за неграмотностию грешника Монахиня Милица 42. » Катерина 43. » Птамора. 44. » Севастиана 45. » Милица 46. » Володіс 47. " Ієсирб, а за неграмотністю розмеші Монасина Емилія 48. " Валішта 49. " Євгеній, а за неграмотністю розмеш санає посуниниця Морія Рубчина 50. " Євфраїй 51. " Фавста 52. " Херувима 53. " Вікра 54. " Мобовк 55. " Ангелина, а за неграмотністю розмеш санає посуниниця Агина Богавеска. 56. " Євдокія 57. " Тавлова 58. " Меланда, а за неграмотністю розмеш санає Маріонна 59. " Катерина 60. " Емилія 61. " Агга 62. " Плація 63. " Маргарита 64. " Єлизавета 65. 66. " Лохнасій, а за неграмотністю розмеш санає посуниниця Монасиної Милитина 67. " Мелиттина 68. " Рименний, а за неграмотністю розмеш посуниниця Дарія Губенкоа 69. » Львовичія 70. » власній, а за нерахунок своєї розміщення Монахиня Аглія 71. » Сусанна, а за нерахунок своєї розміщення пасцурниця Урина Скірта 72. » Велена 73. » Микола 74. » Рафаила 75. » Левка 76. » Орінда 77. » Гаврила 78. » Семадріна, а за нерахунок своєї розміщення синьо-послужниця Марія Войтківка 79. » ІсусДіана, а за нерахунок своєї розміщення Монахиня Маргарита 80. » Янкої, а за нерахунок своєї розміщення пасцурниця Урина Скірта 81. » Варазінка, а за нерахунок своєї розміщення Монахиня Олена 82. » Гуськохорів, а за нерахунок своєї розміщення пасцурниця Агнка Бояській Послужниця! 83. » Марія Янурева мишонкова 84. » Дарія Осодоровна Губенко 85. » Марія Йошківка Карпелюк 86. » Світлана Томилова Михайлика, а за нерахунок своєї розміщення пасцурниця Аринтина Грибов 87. » Келань Норшевна Подробова 88. » Осипа Иванова Михонеков 89. » Марія Филиппівна Головинская 90. » Василя Сергеева Белоусова 91. » Фомы Иванова Потапкова, а за неграмотною росписью похорон. Климентия Горелимов 92. » Евдокія Трофимова Висковатова, а за ее грамотною росписью Монахина Селена 93. » Пелагея Генрикова Мицукова, а за неграмотною росписью похоронщика Евдокія Тихоновна 94. » Захарий Андреевна Ермешева, а за неграмотною росписью Монах Маргарита 95. » Марія Андреева Пришкулова, а за ее грамотною росписью похорон. Анастасия Корзунова 96. » Марія Траконьева Пребеликова, а за неграмотною росписью Монах Селена 97. » Варвара Максимова Осипанникова, а за неграмотною росписью похорон. Евдокія Тихоновна 98. » Караська Макаровна Скрипинкова 99. » Евдокія Игнатева Козолева, 100. » Герасима Пыханова Замшев, а за неграмотною росписью похорон. Рекла Тихоновская 101. » Харитина Димитрія Мисикова 102. » Варвара Иванова Богородицкая 103. » Слисавета Львовна Горинская 104. » Майя Кирилловна Безродная, а за нее родная племянница Естиній Литвиненко 105. » Парфенова Григоріевна Сорокина. 106. » Варвара Арсеньева Удартунова 107. » Палагія Михайловна Скорикова 108. » Маргарита Безродова 109. » Ноней Рафимовна Семенкова 110. » Долинки Іосифова Зотова 111. » Естиній Архипрович Литвиненко 112. » Ксения Кирилловна Шмидтская, а за нее родная племянница Ольга Михайловна 113. » Мария Антонова Мопріева 114. » Евдокія Николаевна Радаєнкова, в ощущении. 115. » Евдокія Сильвестровна Дурнева 116. » Ивановна Николаева Амелинова 117. » Магдалина Иван Средцова 118. » Надежда Алексеевна Кемарова, а за нее родная племянница Естиній Литвиненко 119. » Анастасія Осокарова Миколаєнкова, а за неграматичною розмовною почуванням. Анастасія Перцева 120 » Аргентина Павлова Єреминкова 121. » Вера Швейцова Зеленцова 122 » Гусійніс Николаєва Овчаренко, а за неграматичною розмовною почуванням. Анастасія Перцева 123. » Михайло Міхайла Чабанова, а за неграматичною розмовною почуванням Олга Величкова 124. » Є КАТЕРИНА НИКОВА 125 » Анастасія Константинівна Хомичина 126 » Евдокія Матвеєва Савкіна 127 » Анастасія титова Дементьова 128. » Парафка Олександрівна Кривохвильова 129 » Євдокія власнісва Табаковського, а за неграматичною розмовною почуванням Монах. Маргарита 130. » Мафій Цендерова Пштарка, 131. » Ольга Терентьєва Величкова 132. » Татіяна Сеодорова Шапиренко 133. » Анастасія Єрмаківська Перцева 134 » Евдокія Никифорова Архипова 135. » Евфросинія Єндієва Лихолубова, а за награми, розміщена в посушинця Матвійна Шароренко 136. » Терасова Прикорьева Климентія 137. » Ірина Остапенко 138. » Анна Ивановна Мудрова 139. » Налпалия Иванова Анислинова, 140. » Марія Глємід 141. » Осодорка Васильева Котюченко 142. » Ксевей Филиппов Конопелкин 143. » Христина Никишина Будимова, а за награмами, розміщена в посушинця матрона Зайцева 144. » Стефаніда Моркурівська шутилка 145. » Нонакій Иванов Савчуков 146. » Євгенія Симеон Дормань 147. » Марія Кирилова Глуцькова. 148. » Татіана Антонова Лихтева 149. » Матрона Засиловна Зайцева 150. » Ворвара Ивановна Липовенко 151. » Квапомід Іоан. Крецєва 152. » Глидорій Феодотова Наттамінга 153. » Кесмір Еламаїєва Таркашевська, а за все- Уражинський розміщений посушинця Матвійна Шароренко 154. » Марко Михайлович Сергієнко 155. » Євдокимія Галенко 156. » Ялова Петровна Саламаненкова 157. » Марія Прокопіїва Требеникова 158. » Ланна Павловна Шеховцова 159. » Марія Яковлевна Невинова 160. » Меланія Євхимова Архипова 161. » Євфемія Дмитріївна Шишорина 162. » Євдоксимія Николаєва Ставропольська, а за міграцією разом із посмурними дітьми (Миньково) 163. » Зуїна Макарова Горшечкова 164. » Матрона Сисерімовна Гайко, а за міграцією разом із посмурними дітьми Ольга Великоба 165. » Матрона Петрова Кодобина 166. » Генерія Прокопіїва Плищенкова, а за міграцією разом із посмурними дітьми Марія Яковлевна 167. » Марія Ставропольська (в опису) 168. » Катерина Федосієва Олдевича 169. » Марія Захарова Бурлаєва, а за міграцією разом із посмурними дітьми Європейка Клименко 170. Марія Васильївна Виньковська, а за міграцією разом із посмурними дітьми Світлана Гончарова 171. » Несторий Іван Терпінкова 173. )) Анна Александрова Михайлова 174. )) Анастасія Иванова Цисенкова, а за місцем зміненою розпискою посуду Платанка Назаренко 175. )) Савицький Іродіонов Веселков, а за недрамом розпискою пожитків Анна Михайлова 176. )) Федорин Стефанид Загалина, а за розпискою посуду вибрана Архипов 177. )) Бобровець Иванов Гликова, а за розпискою кінського розписку посуду Ольга Величкова 178. )) Урежев Корнилов Рябушанкина 179. )) Матвій Бєлков, а за виграшом росли. Анна Володи 180. )) Леонтия Романова Пекієва 181. )) Платіана Яковлева Назаренко. 182. )) Анастасія Демидовна Черног 183. )) Вріпкина Сергієв Грубаць 184. )) Кирикій Васильов похоронено 185. )) Анна Иванова Кузинич. 186. )) Пелагея Тимофіївна Савенко 187. )) Марія Бєлково 188. )) Платіана Несмака Єсипових, а за виграшем зміненою розпискою посуду Пелагея Савчова 189. )) Гісенія Евманнієва Хараотина, 190. )) Анастасія Артеміївна Ташинка, а за місцем розпискою пожитків Ольга Величкова 191 » Евстигнєвъ Сергѣя Габденкова, и за неграмотную жену насельницу Анну Божевскую. 192 » Марія Икоблена Неликина 193. » Федоръ Федорова Вербецка 194 » Марія Карпинкова Пучковича, а за нее прямая росписная насельница Евдокія Никоненко 195. » Марія Васильева Лубенцева 196, » Параскева Ильина Божевская, а за нее прям. росписная насельница Федорова Рыжкова 197. » Марія Имашёва Мелиховича, а за нее прям. росписная насельница Нелегіс Мудрова 198. » Приминька Корнилева Кривдокина, а за неграмотную жену Ирина Смирта 199. » Месенія Федорищова въ Ходрушенки, а за неграм. росписная еларіс Ракулько 200, » ХОРИТІНЫ ПОЛОВИЧЕВА 201 » Анна Николаева Божевская 202 » Марія Иванова Капунько 203 » Параскева Афанасіва Рыжкова 204. » Екатерина Филиппова Дубинина 205. » Евдокія Григорьева Никоненко. 206, » Марфа Дмитріевна Бершадская 207. » Марфена Сергѣевъ Кидоричева 208. " е Иарфре Елетличковъ 209. " Ностовихъ Степанова Покомарки 210. " Евдокія Лаврова Ульшеменко 211. " Параскева Прокопова Юрченко 212. " Анастасія Стедрановна Гесенкова 213. " Варвара Белверсова 214. " Мария Стефанова Иванцова 215. " матінка Трегорі вна Городецкая 216. " Владимир Куземовъ 217. " Параскева Лапашева, а за негр. дочь А. Гончар. 218. " Марія Харитова Слепченкова 219. " Марина Іосиповна Макаренко 220. " Марія Данилова Безверхова 221. " Анка Ивановна Гурмикима 222. " Мамрама Сергієва (Гелешенко), а за нерамина Архивная письменница Анна Михайловна 223. " Анна Григоровна Лавровичъ 224. " Писаря Иуда, а за негр. дочь А. Болеславец 225. " Ирина Тихонова Скирта 226. " Маріамна Андреева Клименкова 227. " Ксения Никифорова Ворикова 228. " АННА МАСЛЯНЕВА 229. " Анна Савченківна Курлянська 230. " Елена Лазарева Мицун 231. " Марія Госпотова Клименко 232. " Анастасія Михайлова Баранова 233. " Марія Тамченка від ошмурець 234. " Анна Кодратовська 235. " Серафима Артеміївна Будава, а за нею женевської пасушниця Анна Михайлова 236. " Сарія Давидова Присмуркова, 237. " Миколай Іванов Мудра, а та морга москін ревизська пасушниця Марія Плетенова 238. " Євнашкій Ванеркина 239. " Марія Сирмицька Соєдена 240. " Євгеній Стефанов Лапкова 241. " Марія Кодратова Галинчина 242. Іванна Сигмундовна города-лукра 243. Евдоким Прокопієва левенко 244. Меланія Іванов Пищенко 245. Параскева Африканова Янинцева, 246. " Марія Филипівна Рубліна- 247. Марія Пильни Бакушевська 248. Симпліцій Михайлов Портонкіно 249. Телега Іванова Мудра 250. Акимов Димитров Кравченко 251. » Марія Андреєва Пластовізова 252 Еммануела Силенти 253 Євдокія Івановна Коваленко 254 Степанія Богданова 255. Анастасія Яковля Наливка 256. Марія Симоненко 257 Евдокія Харитонова Усопєва 258 Варвара Олександрівна Чернинська 259 Юліаніз Василірієво Бершадська 260 Селедора Лукина Зеленець 261 Єммануель Оборенко 262 Марія Липканова (в ошмуцях) 263 Ресній Мещеряв Фамашаренко (в ошмуцях) 264 Ясенья Филиппріїва Алеєнка 265. Катерина Васильівна Наканько, а за мера емановській данишованої пел. Микла Гвасавець 266. Матрона Савицька Таращанка 268. Могиловська Кирілловна Рудькова 269. Господиня Таврійського Писаренкова, а за негра помічник каштелян пасцуха Федорій Вєрблюков Панівна Гуральнова, а за незаможний робот пасцуха Івана Токаревого 270. Анна Симеоновна Ситникова 271. Келлія Євстратієва Мусійко, а за негра помічник пасцухи Артимка Грудая Вихистаїя Андрійка Омельченкова 272. Гаріс Зимовика Каленкевичка, а за незаможний джених пасцуха Івана Волибекова Марія Пятрофієва Купорова 273. 274. Паришня Йоанновна Самсоненкова 275. 276. Лукій Грицюв 277. 278. Овдокія Ивановна Стебковая Марія Мазеєва, а за незаможнішень фо помічник пасцухи Івана Роганського 279. Ірина Михайловна Шмела (в отщучку) Юліанія Подрьоза 280. 281. Марія Сєдорова Захарченко 282. Вася Ивановна Ігорнодрівчукса Євфросинія Івановна Прокопенкова 284. Іводків Романова Гаврилова Наталія Іванова Косивченко Софія Водонємова 285. Кирило Крама, а за керамонимення Розшемаєв посунниця Арктина Грубая 286. Тараська Олешніріва Михайлова, а за керами роцю Стихванда Солодоровна Лазава 290. Марія Климентовна Подгорная Ірина Киселова Птакенко, а за керамен. 291. Розшемаєв посунниця Марія Захарченко 292. Суетина Яковлева Павлинина Маріна Солодорова Назарова 293. Анна Івановна Черновибуха 295. Наталія Миколаївна Совина 296. Люка Иванова Маєсаменко Машрона Павлова Германьєва, а за керамонимення, Розшемаєв посунниця Люка Ковадеко 298. Наталія Степаненко 299. Анастасій Сергійович Немсанин 300. Анна Шелестова 301. Митрана Кознєєва Євдокія, а за керуванням ревізії паскушниця Фріпина Грубая 302. Евстафія Корсакова Тимоша 303. Степаніна Григорьєва Городніцкая 304. Миколайда Васильева Прокопенкова 305. Єкатерина Васильевна Романюха 306. Євфросинія Євстафіївна Шурлінка 307. Євфросинія Марк Тулокова. 308. Ксенія Миловська Галюкова 309. Олександритинія Бершо 310. Павлеска Вильков 311. Матрона Яковлєва Тараська, а за керуванням ревізії паскушниця Фріпина Грубая. 312. Іоаннідів Симонов Мазуренко 313. Катерина Євсеєва Радченко, а за керуванням ревізії паскушниця Анна Григорьєва 314. Варвара Давидовна Лунтова 315. Марія Григорьєва Мохол 316. Парамєєва Свєтлана Харлопина 317. Парафієва Моч. Сергіїна 318. Івдокія Никипова Подорожа 319. Марія Артемоновна Кулакина 320. Александра Ивановна Череднюк 321. Євросимия Андреєва Танкина 322. Вєдомий василя Латинко 323. Матвій Заковьба Солонина 324. Надіяда Олександрівна, а за недарем реснене Анни Голова 325. Магдіана Іванова Прокопенко, а за недарем малий реснення посунниця Арипіна Трубая 326. Марфа Силіонова Ситник 327. Марина Данилова Гонгорова 328. Ольга Григоровна Лукьяненко 329. Іуданія Куземинка 330. Маланія Васильєвна Соколопорека 331. Евфросинія Марковна Ярмшова 332. Вінта Яновича Карпелюк 335. Гуліанар Хархешка, а за недарем реснене Анти-Богавена 334. Євфросинія Зосимова Риловська 335. Осипа Петрова Ошепенко 357. Анна Дмитрівна Могилева. 358. Євфросинія Сеофорова Суходерка 359. Марія Діонисєва Супенюк 360. Мария Осаранова Зименко 340. Ксенія Трахимова Невзмєнко, а за незаконним розлученням Анна Фоківська. 346. Марина Георгіївна Волошинця 342. Анастасія Романів Плисочка 348. Ксенія Задоровна Невмодуєва. 344. Євдокія Владимирибова Сетапова 345. Євфросинія Максимовна Свєнко 346. Долинкія Харлєнкова 348. Євдокія Павловна Сидоренко 348. Митропола Матюсова Руденко (в отлучені) 349. Іустинія Димитрови Банкінова 350. Анна Михайлівна Профиртова, 351. Євдокія Гавриловна Тогославцева. 352. Олександра Дмитрівна Богинина 353. Анна Иванова Плишнєкова. 354. Юліанія Павлунова, а за незаконним розлученням синьої послушниці Микла Гогалевська 355. Євдокія Васильовна Шевченко 358. бварошняя Андрея Тилва 357. Ирина Андреева Сутокина, а за козан рисешаєтсъ Артемина Грудай 358. Євфросинія Вишнева Баричкова, а та керамом рос мкасаєт Марія Пимошенко. 359. Звася Пилипюкевна ЯСОВДОНА 360. Дарій Кавлова Сидоренко 361. Волиния Ивановна Усовичикова 362. Ісіанір Калимешуаї Сакки, а за кезрамъ пои. 363. Анастасія Федорова Валошика 364. Марія Несторовна Пимошенко. Взгро/ Наставнишца е санкавськр, Курскій Опекинида В.П.И. ДУХОВНЫЙ СОБОР КИЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ УСПЕНСКОЙ ЛАВРЫ Столь 23 18 січня 1918 р. Г. Київь. С П Р А В А . Духовний Собор Києво-Печерської Лаври звер- нувся до Пана Міністра Земельних Справ з слідую- чим проханням: " Духовний Собор Києво-Печерської Лаври звер- тається з найпокорнішим проханням до Вашої Дер- жавної справедливості мудрості й гуманності. Обов'язковою постановою Київського Губерніаль- го Земельного Комитету від 23 березня ц.р. вся зм ля монастирська призначена для посіву весною, пе- редається в користування трудовому селянству, в першу чергу безземельним та малоземельним, до ви- роблення остаточного закону про землекористування Духовний Собор Лаври дозволяє собі ціро прохати Пана Міністра зробити для Лаври виключність з ука- заної обов'язкової постанови послідуючим мірку- ванням: вперед всього Київо-Печерська Лавра як всім звісно має виключне важке значення в історії Українського народу. З другого боку, ми просим прийняти на увагу те, що значна більшість /80 %/ черпачого працюючого братства Лаври, лічиться зараз 1207 чол., складают особи селянського походження і велика більшість з них /63 %/ корінни Українці. Зважаючи на такий склад свого братства Лавра має можливість і хоче ті невеликі маєтки, якими вона тепер володіє, оброблювати руками й працею свого братства. На підставі цього Духовний Собор щиро прохае Вас, Пане Міністре, зробить милость для Печерської Лаври і лишити нерухомою за нею те земельне майно, яким вона тепер володіє, щоб Лавра і в будучий час зостовалась нерухомою святинею Українського народу при всіх своїх правах, якими вона користувалась з свого істнування і які вона по всій справедливості заслужила свою договічною діяльностю на користь Українського народу. Підвалини для цього свого прохання і надії Духовний Собор вияснює в окремій історичній записці "Києво-Печерська Лавра і її значення в історії Українського народу, котра при цьому прикладається" В історичній записці підкреслюється, що Києво-Печерська Лавра всіх православних монастирів на Україні /заснувався у половині ХІ століття/ і що він з самого початку свого істнування був завше ціро народним монастирем, і що тіла, поховані в печерах монастиря всі були синами селянства здебільшє Українського. В теперешній час братство Лаври складається з слідуючих осіб: здібних до праці личиться від 20 до 30 років 194 чоловіка, від 30 - 40 - 268 чол., від 40 - 50 рок. 360 чоловік, вище - 50 років 434 чоловіка, а всіх здібних до праці є 1207 чоловік і нездатних до неї 49 чоловік, всіх же 1256 чоловік. Меншого братства в Лаврі ніколи не було; а до війни братство було далеко більше. Крім цього числа в Лаврі ще є дитячий захисток і школа для дітей - круглих сиріт наших воєнків переважно селян, до 100 чоловік, а також братством Лаври прийняти в свою богодільню для життя 18 чоловік інвалідів. Член Собору Управитель дії Старшина столу КИЇВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА І ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. Києво-Печерська Лавра се найкраща святощь Українського народу. В Києво-Печерської Лаврі заховані самі старі і більш всього шанобні святощі Українського народу. В ній міститься чудовий образ першої Причистої Матері Божої . Сей образ перенесли з Царьгорода в ХІ стороку. Таким робом він істнує в Лаврі майже девять стороків . Уславлений сей образ багатьма дивами, яки, по народній вірі, доводять Українському народові про Милость Божу та захист Присвятої Богородиці так щиро й горяче. От через що образ Успення Присвятої Богородиці так щиро й горяче шанується всією людністю України, особливо простими людьми, або так званною демократією. Велика кількість дарунків, яки оздоблюють образ, що з давних давен висить над царськими воротами великої церкви Покрови, яскраво світчать про шанобу Української демократії до цієї головної, разом з тим не одинокої святощі Києво-Печерської Лаври. Крім образів Успення та інших /печерській, Ігоревській, Св.Миколи та др./ яки теж широко відоми и уславленні Українським народом, в Лаврських печерах заховані нетлінні тіла та кістки /мощи/ багатьох колишніх ченців Лаври. Тіла колишніх Печерських сподвижників теж уславленні багатьма різноманітними зъявисками милости Божої до людей і, дякуючи цьому, дуже поважаються усім Українським народом. Тут треба зауважити , що люди , тіла яких заховані в печерах Київської Лаври, всі були синами селянства , здебільше Українського. Києво-Печерська Лавра є самий старий зо всіх православних монастирів на Україні. Києво-Печерський Монастирь заклався в половині ХІ-го стороку - правда, в Київі істнували й раніш нього монастири; про що світчить літопись.2/ I/ Див. памятники славяно-руської писменности, вид. археографичною комісією. II/ Патерик Київського Печерського монастиря. С.П. В 1911 р. 2/ Див. там же стр. 12. Але не один з них не заховався до нашого часу. В цілком виключному становищі Києво-Печерська Лавра вже через те одно, що вона майже девятьсот років була і істнує й теперя в одному місті , через те в Лаврі заховалось ба- гато сучасного ii закладання. Тут заховалися ті самі печери, в яких жили й спасалися фундатори самого старого Українсько- го монастиря. Кожному вільно побачити й теперя ті самі під- земні печери, в яких жили, молились Богу, писали перші твори по історії землі рідної і працювали кращі Українські люди XI стор. З того самого і близького до нього часу заховались в Лаврі деяки кам'янниці, одні цілком ціли, други в частинах. Без сумливу, стіни соборньої церкві Успення були муровані Св. фундаторами монастиря - Антонієм і Феодосієм в 1073 році, закінчені в 1075 році і посвячені 14-го Серпня 1089 році.¹/ Захо- валася з того часу майже в цілому вигляді і мала церква Пред- течі, що міститься в півночно-західному кутку біля церкви Успення; належить вона теж до XI ст. і ні в якому разі не пізні- ше початку ХІІ ст. ²/ До того ж приблизно часу належить і будова Троїнської церкви, що міститься над святими, або головними во- рітьми Лаври. Орнаментика останньої в свою чергу є дорого- цінним пам'ятником Української старовини. Таким робом цілком зрозуміло, що Києво-Печерська Лавра се, в повному значенню сього слова, священний історичний пам'ят- ник Українського народу. Сей пам'ятник заслуговує й вимагає самої пильної і дбай- ливої охорони ще й з других причин. Києво-Печерська Лавра з початку свого істнування була завше народним монастирем. В той час, як другі монастири, що були на Україні, закладалися князями, архієреями, боярами і взага- лі окремими багатими особами, Києво-Печерську Лавру заклали бідні ченці, яки війшли з кола простого народу. Фундатори Києво- I/ Повне зібрання російських літописів, вид. археографічною ком. том. I С.П.Б. 1816 р. стр. 85 і 89. 2/ Пам'ятники славяно-російскої письменности вид. археограф.ком. II. Патерик Київського Печерського монастиря С.П.Б. 1911 рок. Печерської Лаври були не тільки селяне, а здебільшого й народилися на Українській землі. Преп. Антоній з Чернігівського Любича, а преп. Феодосій є Київського Василькова. 1/ Шерші сподвижники їх були родом також з самого бідного суспільства, переважно з селян. Феодосій з охотою та любов'ю приїмав до монастиря самих бідних людей, аби тільки вони з своєю вдачею не перечили вимогам монастирського статуту. 2/ Од через що з самого початку свого істнування Київо-Печерський монастирь самий численний на Україні. Ще в ХІ ст. в Печерському монастирі містилося зверх 100 чоловіка братерства. 3/ Надалі кількість монастирського братерства побільшалося значно. До Печерського монастиря завше збиралися бідні люди зо всіх країв російської землі, а найбільш всеьго з України. 4/ Дякуючи цьому, а також і через те, що монастирь мав завше безпосередні зв'язки з народом, любив його, пеклувався ним, Київо-Печерська Лавра з початку свого істнування була завше широ-народним монастирем. Разом з тим Київо-Печерська Лавра була з давніх давен не тільки народним але народне-трудовим братерством. Статут монастиря який уклали фундатори його, вимогав від кожного чинця віддавати всякую вільну хвилину від служби Божої та молитов роботи та праці. Печерські ченці з самого істнування Лаври провадили сами хліборобство, луговодство, лісоводство, садководство, городництво, скотарсьтво, рибальство і таке ин. Всі ці роботи вони виконували сами без посереднє. В цих роботах приймали участь всі ченці без винятку; доказом чему може бути життя фундатора монастиря-Феодосія і його сучасників. 5/ Наразі хто не міг працювати в полі займався ріжноманитними рокумеслами: шили чоботи, одежду та инш. Цілком зрозуміло, що Лавра мусила мати свої власні пиви, ліса, садкі та инш. на яких ченці працювали. Правда, згодом, коли відминило- 1/ див. повне зібрання російських літописів... Т. І стр.67. Пам'ятники слов'яно-російської письменності.. II стр. 15 2/ Пам'ятники слов'яно-російської письменності .. II стр. 28. 3/ Повне зібрання російських літописів . . . т. І стр. 69. 4/ Пам'ятники слов'яно-російської письменності . . . II стр.120. 5/ див. там же стр.33. ся державне та суспільне життя України, відминалися і форми трудового життя ченців Печерського монастиря. Але всеж таки завше в життю ченців брав перевагу щиро-трудовий бік, головнім робом фізична праця, себто хліборобство. Києво-Печерська Лавра заввесь час свого істнування була народне-благодійним монастирем. Фундатор Лаври Феодосій мав таку думку про ченців . Ченці виходили з народу й утримувались на іого кошт. Через це саме ченці мусять служити народу не тілько духовно, але й матерьяльно. Феодосій учив своїх прибіжників, а далі всіх й всіх ченців, що віддяка миру однією молитвою за іого мала. Він доводив своїм ченцям, шо одних молитов, співів та постів мало, а шо обов'язково ще потрібна благодійність та щедра милостиня. Так робив сам Феодосій. Ще в той час, коли ченці жили в печерах, під землею, коли монастирь не мав нн кам'яної церкви, а ни келій за для ченців, Феодосій збудував двір з церквою для хворих та для бідних. Запомога хворим та бідним провадилась що дня. На се ійшла десята частина з прибутків монастиря. Зверх того, Печерський монастирь, якій в той час був дуже бідним, якій часто густо сам лишався без хліба, кожну суботу посилав в тюрму ціли вози печеного хліба. І/ Згодом, коли матерьяльні засоби поширилися, завдяки любови та поваги до нього народа Лавра значно поширила и свою народне-благодійну діяльність. Вона часто ширилася на ввесь Київ и навіть далеко замежи іого. Тут треба зауважити, шо Лаврі приходилося часто витрімувати боротьбу за це з понуючими властями на приклад, в кінці ІІ стороку Київській князь Святополк, погодившись с купцями / евреями / заборонив ввоз соли до Київа з Галичини, з князями якої він був на той час в сварці. Сіль дуже подорожчала, і, народ від цього страждав. Тоді Печерській монастирь впришв допомогти бідним людям і відчинив свої комори з сілью. Вся голота покинула базари 1/ Див. там же стр. 42. ії пішла до монастиря, який роздавав сіль дурно. І/ Завдяки народолюбивому монастиреві заходи владив та кунців були зруй- новані і народ був цілком забезпечений . До тих же часів належить і другий випадок загально-народ- ной Благодійності Печерського монастиря. В Київі виявилась недостача хліба, був недорід, роспочався голод, в першу чергу між голотою. Відритував їх знову таки Печерській монастир. Чернець Прохор прирозумів робити хліб з лебеди, яким й го- дували голоту. Він же дономіг сіль роздати. 2/ Кращою покрасою громадської діяльності Києво-Печерської Лав- ри була її сама широка та щедра Благодійність. Ся благодій- ність звичайно, відминяла свої форми, як і відмінялись умови державного та громадського життя. Але Києво-Печерська Лавра уславилась не однією тільки гро- мадсько-благодійною діяльністю. Вона заслугує поваги всього Українського народу, як монастир, де безперечно зародилася й розвирнулася Російська наука, певніше історія росії. Россій- ська освіта та штука. Кращі представники народу, народу, який допиру пізнав учення Христа, купчились в Печерському щиро-нардньому монастиреві. Були між ними й палки прибічники освіти. Ще за життя свого в миру вони одержували освіту. В монастирі вони вже цілком віддавалили себе до читання кни- жок, помноження їх через переписування та складання нових тво- рів. Завдяки цим умовам в Києво-Печерському монастирі раніш ніж де в другому місті почала складатися літопись, перша Россійська історія, писатися други твори і збиратися книжки. З поміж ченців Києво-Печерського братства вийшли перші Россій- ськи історики та взагалі письменники. Як: Феодосій, фунтатор монастиря, Нестор літописець, Яков та др. Дякуючи тому, що ченці Києво-Печерської Лаври були відомі своїм чистим-мораль- ним життям з одного боку, з другого і тому що поміж ними було чимало освічених людей - в стари часи народ любив обби- рати собі архірея: з складу Печерського братства. Таких Архи- 1/ див. там же стр. 107- 108 2/ див. там же стр.106-107. реев особливо любили і через те, що вони були свої, себто руськи по роду, в той час як в других містях / і таких бу- ло більшість / були Греки, що не знали ні мови, ні звичаїв, ні заголі життя нашого народу. До початку ХІІІ ст. з складу Печерського братерства вийшло 50 архіреев, яки служили в ріжних містях старої Руси. 1/ Рімночасно, як одні ченці Лаври запрошувалися на посаду архіреев, другі доброхітно йшли сами в ті міста старої Русі де панувало поганство, аби Тубольцям проповідувати учения Хри- ста. С Києво-Печерської Лаври вийшло стільки міссионерів, скільки не вийшло з решти монастирів Россії. Майже всі відо- мі проповідники учения Христа з Лаврських ченців віддавались свої мети до самозабуття і своїм стражденним кінцем довели мирові про свою щиру любовь до великого діла. Наприклад: Леонтій, міссионер краю Ростовського, Кукша, що ширив християн- ство поміж вятчів, яки іого і замордовали, Евстратій, роз- п'ятий іудеями та др. 2/ В Києво-Печерській Лаврі зародилося перше народьє руське містецтво. Першим руським маляром, якого знає наша істория був Печерський чернець Аліпій. Як духовна особа він малював тільки образи. Праці його, про що свідчать сучасники від- різнялись особистою красою й надхненням. Він писав св. обра- зи, не вимагаючи за це ні якої платні. Мало того: він дізна- вався яки бідні та старі церкви потребують його праці і оздоблював їх образами свого письма. Нарешті в Києво-Печерської Лаврі з давніх давен найшла собі захист і розвинулась наука, що обслуговує людське тіло і дає користь народньому життю. Се медицина. Першим відомим в російський пауці лікарем був Печерський чернець Агапит. 1/ Див. там же стр. 76. 2/ Див. там же стр. 76, 81, ср. стр. 182, 78-79. ср. 180. Він вважив своє лікарське знання за дар Божій, через се і лікуравав всіх дурно. 1/ Київо-Печерська Лавра що була самою старою і самою славною святощою Українського народу, була по складу свого братерства і по характеру діяльности останнього, народним і трудовим мона- стирем, зробилось ще в першій період свого істнування спран- жнім осередком і розвитком руської народньої освіти. Такиж думки про Київо-Печерську Лавру у кращих істориків Українсько- го народу. Так наприклад М. С. Грушевський каже, що: "Феодо- сій, Фундатор Печерського монастиря, був самою видатною особою XI ст. який поклав фундамент нашої культури.". Він завів в монастирі суворий лад і справжню організацію... Дякуючи цьо- му, Печерський монастир заняв перше й виключне місце серед других монастирів, він був піби митрополією ченців... В Печер- ському монастиреві підчас Феодосія і пізніше було широко розвито пошана до книжок і їх списування... кнйжне діло було звичай- ним звиявком в монастирі." В 1240 році Київ та Пе- черська Лавра були зруйновані Татарвою. Тодіж зруйнували й всю Україну. Разом з другими краями південної та західної Россії Україна увішла в склад раніш Литовської, а далі Поль- сько-Литовської держави. З цього часу значно підмінилися умови життя і громадсько-народних відносин Київо-Печерської Лаври. Але й в цей слушний час Лавра лишилася вірною спадщиною чис- тих ідеалів Руських православних ченців. 2/ Так, під час Польсько-Литовської влади в Київі і на Україні в Печерській Лаврі заховивались звичаї ченців Грецького за- кону. Дякуючи сьому благочестиве життя в Печерський Лаврі лишилося на тому ж рівні, що і за перші часи. Літописи 1/ Див. там же стр. 93-94 ср. стр. 196-197. 2/Див. його створи: " Очерк історії Київ: землі від смерти Яро- слава до кінця XI стр. К. 1891 р. СТ. 413-414, 418. 3/ Див. корол. грамоти І582 р. акти зах. рос. т. 2 № 112 і 155Ір. див. там же т.ІІ № 10. свідчать що в повині ХІ стр. одвідвачи Київо-Печерської Лаври бачили в ній подвижників яки "сяяли цзотами, яко зірки на тврді небесної." Се все, разом з другими умовами, приваблювало ще більшу повагу до Печерської Лаври. Навить татари, яки, за перший час свого володіння на Україні, були господарями в Києві, захищали права й владу Печерської Лаври, яку вони уважали за головну святощ руського народу. З виликою повагою відносились до Лаври і Літовськи князі. Де яки з них, напр. нашадки Ольгерда були справжніми добро- чинцями Печерського монастиря. Навить сами польскі воєводи відноси- лися до Печерської Лаври з особливою увагою, чим і відрізняли її від других православних монастирів. Звичайно в данному випадку у них були нерелігійні підвалини, а швидче повага до історичних прид бань монастиря. Вони захищали своїми грамотами Лавру від усяких па- сковів та образ Київських воєвод 1/ Цілком зрозуміло, що з більшою повагою та любовію відно- сився до Київо-Печерської Лаври руській народ, а особливо Українці. Цім останнім вона була одиноким місцем душевної утіхі, спокою та відпочинку. В Києві тоді не було а ні ми- трополита, ні навіть єпископа православного. Решта православ- них монастирів в Київі і взагалі на Україні були в повному залепаді й руйнуванні. Залишилася одна тільки Київо-Печерська Лавра. З виликою надією дивився на неї увесь Українській нарід, нарід, який був тяжкою неволею змурдований і який тер- пів утиски за свою віру й національність. Свою повагу до Лаври кращі сини України вияляли тим що: захищали її права перед владою та судом, часто одвиди- вали її за для молитов в її церквах та печерах, давали кошти, шоб відбудовати її будинки. Деякі з Українських діячів того часу так духовно зъєднувалися з нею, що мали її за свою параходь, рідний храм, не мов свою родинну церкву. 1/ Див. акти, що стасуються до іст. півд. і зах. россії,зібранині і виданні археограф. ком. т. ІІ № 17. Багато з славних Українських дієчів того часу в своїх таставеп- тах висловлювали бажання бути похованими в Київо-Печерської Лаврі. За їх приводом йшли їх діти, їх наматки, їх родичи. Багато було й таких Українців які доручали себе і сві р одини молитвам ченців Киї- во-Печерської Лаври, записувалися в монастирськи синодики. Так Киї- во-Печерська Лавра в 14-15 ст. зробилась містом вічного спокою, при наймні, повсякчасній молитві славних українських діячів, навіть ці- лих родів. Такими були князьва київські Олельковичи, Гольшанскі,Острож ски, Друцко-Соколинскі, Ковельскі, Полубенскі, Горскі, Тишкевичи, Ельци і багато др. В свою чергу се все приваблювало любов та пошану православних мешканців Польщі, частинною якої був і Київ. Вони звикли дивитись на Лавру як на святе місце, круг якого немов брати всі єдна- лися. Всі вони і пани і прости, і Багаті й прости - несли свою горячу любов до Лаври. Одні допомогали відбудувати храми, зруйновані татарою, другі офіровали свої майна для потреб монастиря, щоб він мав змогу виконувати свої громатсько-на- родні обовязки, які йому заповіли його фундатори. І Київо- Печерська Лавра так і робила. Не дивлючись на те, що вона кильки разів руйнувалася Татарськими насоками, не дивлючись на те, що все православне терпіло утиски від Польщі, Киї- во-Печерська Лавра й тоді ширила громадську благодійність. Головне значення її містилось в тому, що вона, повна стари- ми святощами російського народу, заховала й старий статут Братерства ченців. Дякуючи тому, що поміж ченцями Лаври були цирі прихільники благочестя, вона була ніби духовною фортецею всього православного люду Польщі. Київо-Печерська Лавра пережила сей тяжкий час і тим самим допомогла пережи- ти його і всьому Українському народові. З огляду на своє історичне значення Київо-Печерська Лавра була живим джерелом відродження православного населення Поль- щи. З початку 17 ст. серед Українців в Київі почалось відрод- ження національної свідомості. Центром національного руху була знов таки Київо-Печерська Лавра. На чолі її стояв тоді Елісій Ілєтенецькій - надзвичайний подвижник і широко освічена людина. Розуміючи цілком вірно миту своєї діяльності, він спра-ведливо назначив і шляхи до виконання її. Плетенецькій зійшовся близько з добре організованою силою - запоріжським козацтвом, с поміж якого вийшов славний в історії гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. Зі слів авторитетного історика України М. С. Грушевського "Печерський Архимандрит Елісій Плетенецький умів використати козацьку силу не тільки для того, аби повернути Печерські майтності, конфіскованні королем але і розвинути під захистом козацької охорони надзвичайно живо культурну роботу. Вели- чезне майно, що збіралося на протязі багатьох років пашадка-ми Печерських старців та ігуменів пішло на шляхетні потреби культурних та національних вимок свого народу. . ." Плетенецькій Елісій зі слів того же таки ученого історика, своєю ши- рокою освітньою діяльністю на користь Українського народу, утворив нову еру в житті цієї фортеці Українського аскетизму і перетворив Печерський монастирь в першерядну культурну силу." Елісій Плетенецькій зібрав в Києво-Печерської Лаврі богато учених людей, скликавши їх зі всіх кінців України. Дякуючи їх освітньому співробітництву, він улаштував в Лаврі друкарню, яка швидко розвинула освітню діяльність. За для потреб цієї друкарні він заклав в одному з маєтків Лаври Баловняну фабрику. Коло друкарні завів її словолитню. Тут же були й малир- ска та граверна майстерні. Учені ченці, яких скликав Елісій Плетенецькій, займались перекладами, редакцією і взагалі лаштуванням книжок до друку. В Лаврській друкарні друковалися не лише церковні та богослужебні книжки, але разом з тим і наукові історичні твори, а разом листівки за - для простого люду. В творах, які призначалися для широко розповсюдження в народі, а також і в передмовах до церковних та богослужебних книжок, Печерські ченці розъяснювали Українському народові його походження, історію та значіння його мови, його громадські обовязки і т. инш. Всім цим вони будили в Українському народові намосві- I/ Див. його іст. Укр. коз. до еднання з Мос. держав. т.II. перше десят. 17 стр. 1914 р. стр. 118. домість і тим самим сприяли тому національному відродженню, яке починалося тоді в Київі. Так Елісій Ілєтенецькій по спра- ведливому висновку згаданного ученого України, помалу перетво- рив Київо-Печерську Лавру в "Богословську академію" 1/. За за помогою цієї "Академії" Печерські ченці за приводом розумного архимандрита сприяли ширинню національно - культурного руху, що почався тоді в Київі і по всій Україні, навідь і за межами ii. Через се сучасники цілком влучно називали печерського архимандрита Ілєтенецького батьком і учителем не тільки Лаври, але й всього народа руського. 2/ Один з намащаників Елісія, - відомий Петро Могила, прилучив до друкарні школу яку він заклав в Печерській Лаврі. Ся школа була улаштована по зразкам кращих шкіл, яки існували на ці часи в Європі. Надалі Петро Могила зъєднав сю школу з братською, яка була під захистом козачества і кращих пред- ставників Українського народу що, зорганізовувалася в окремі Братсвтва. Сю школу підтримувала всіма засобами Печерська Лав- ра. На далі школа ся перетворилася в знакомиту Київську ака- демію, яка була самим могутнім джерелом Української освіти і загалі української культури. Ось яка була діяльність Києво-Печерської Лаври в одну з найтяжчих годин історії України. Народ Українській бачив сю діяльність і цінував її. Весь Український народ любив Києво- Печерську Лавру і рішуче відокремлював її від решти монастирів. Про се свідчать навідь чужеземці, яки одрідували тоді Україну. Іавло Алєпнскій, який був в Київі разом з своїм батьком Ан- тіохійским патріархом Макарієм в половині 17 стр., каже, що намення Печерського монастиря було славноvizвістне по всьому сві- ту, він - слава землі і козакив. 3/ Українські гетьмани того часу найкраще свідчать про любов та повагу Українського на- роду в 17 стр. до Печерської Лаври. Як і Українськи шляхетні родини попередніх часів, гетьмани захищали монастирь, його пра- ва та маєтності. Гетьманиж були першими доброчинцями Києво- Печерської Лаври. 1/ Див. там же стр. 122 2/ Див. там же стр. 118. Знакомитий Богдан Хмельницький, Іван Саймайлович, Іван Степанович Мазепа, І.І. Скоропадський, П. Полуботко, Данило Апостол всі вони дарували Лаврі маєтки в ознак свеї і всеукраїнської поваги до святощі та історичним заслугам Лаври. 1/ За їх приводом йшли кращі українські родини того часу: Якубовичи, Кандиби, Борковскі та др. 3/ Особливо вшанував своїми доброчинствами Лавру український гетман І. Мазепа. Мазепа був дуже побожним сином своєї церкви, він часто одвідував Лавру і по довгу жив в ній, він збудував в ній церкву всіх святих і допоміг монастирь муrom оточити. Гадають, що і знакомити маленькі на стінах троицкої церкви над святими воротами Лаври. Кращий пам'ятник мистецтва кінця 17 ст.; були зроблені на кошти гетмана Мазепи. В Києво-Печерської Лаврі в 17 ст. було дуже багато ченців. Як свідчить Павло Алепинський, кількість ченців в Лаврі доходила тоді до 500 чоловіка. Він вихваляв їх виключно любов до праці. По його словам ченці головним робом займалися хліборобством та садководством. 4/ І в 18 ст. Києво-Печерська Лавра, що мала внутрішню автономію і кирувувалася розумними наставниками, продовжувала свою громадсько-народню діяльність в тому ж напрямку, який заповили її фундатори. Вона приймувала спільною стежкою з київською академією. Учні останньої звичайно по скінчанню наукової освіти переходили в Києво-Печерську Лавру. Тут вони постригалися. Багато років виконували різні послуги. Зміцнялися духовно. Після цього всього вони здебільшого переходили на північ, або далі на північний схід Росії, де навчали дітей по школах. Учні київської академії своїми неклуваннями та працями утворили більшість російських шкіл в 18 ст. Таким робом буде цілком справедливо визнати, що Києво-Печерська Лавра відіграла значну роль у утворенню освітнього російського народу. 3/ Див. Майдрівку Антіох. патр. Макарія в Рос. в половині 16 ст.; яку описав його син архидьякон Павло Ален. Переклад з арабського Г.Муркоса. Випуск II Москва 1897 р. ст. 42. 2/ Див. у М. Евгена Опис. Києво-Печерської Лаври. К. 1826 р. ст.77. 3/ Див. там же ст. 78. 4/ Див. цитоване його "Опис" . . . вип. II ст. 44. В той самій час в лаврській друкарні безперестанку друковалися книжки. Не вважаючи на утиски центрально-церковного уряду, Київо-Печерська Лавра друкувала й тепер, як і раніш, в своїй друкарні такі книжки, які були потрібні українському народові. Доказом сього може бути праця Дмитра Туптала, митрополита ростовського, сина українського сотника, яка містить в собі повне зібрання житійписів св. православної церкви. Цим твором колишнього ченця Києво-Печерської Лаври зачитувалися всі українці. У хаті батька славного поета України - Тараса Григоровича Шевченка, був сей твір. Як свідчить небіжчик І.Гранко в своїй українській літературі твір св.Дмитра був улюбленим читанням в родині Т.Шевченка. У своєму адміністративному ладу, побуту і взагалі у всьому житті Київо-Печерська Лавра заховувала традиції вільної України до того часу поки сама не перейшла в підданство влади Києв. Митрополит "в 1786 році." Що було цілковитим порушенням її старих прав. Кирували Лаврою свободно обранні архімандрити. В діловодстві Лаври здебільшого вживалася містцева мова. Братство - ченців складалося переважно з простого люду, головним робом Українського селянства. Лаврські ченці, що за життя своє в мирy були хліборобами, займалися і тут хліборобством, садководством і взагалі сільським господарством. Київо-Печерська Лавра заховала до наших часів не тільки одні святощи українського народу, але і багато значних традицій стражденної історії його. Про святощи Лаври ми вже згадували. Тепер скажемо кілько слів про склад братства ченців Лаври, його діяльність, дещо про громадсько народне служення Лаври та про її маєтності. До початку сучасної війни в Лаврі рахувалося більш 1100 чоловіка всього братства / до 1117 чол. /. На протязі війни / по перше Травня 1917 року / було відізвано до війська 316 чол. послухів і, крім того були командировані на фронт та в шпиталі для виконування пастирских обовязків 20 священників. Зараз / до кінця 1917 р./ в Лаврі є 784 чол. братства, між ними ченців 563 чол. та 221 послухів. Цікаво познайомитись з соціальним походженням сучасного Лаврського братства. З загальної кількості братства 784 - 622 чоловік селян-хліборобів та козаків, себто 80%. Неменш цікаво подивитися на склад сучасного Лаврського братства і з погляду територіального походження його членів. Виявляється, що з загальної кількості мешканців Лаври більш 490 чол. меш- канців тієї території яка увіходе в склад України, себто 63%. Очевидячки, Київо- Печерську Лавру й зараз, цілком спра- ведливо, можно вважати монастирем Українським і демократичним. Ті члени Лаврського братства ченців, що мають священне звання / ієромонахи і іеродіакони / провадять службу Божу в різних храмах Лаври. В Лаврі є багато духовних особ, що мають священний сан "біля 190 чоловік", але сьому дивувати- ся нема чого. Слід тільки пригадати, що Лаврі належать і другі монастири /"Китаєвс., Приображенск. Голосіевськ.",/ яки мають багато храмів, де провадиться щодня служба Божа. З огляду на те, що до Лаври сходитьться ціла прочан на проти- зі всього року, особливо весною та літом, служба Божа про- вадиться в багатіох храмах і при тому майже цілу добу, з малими перервами. Звичайно і ченці і послухи виконують ріжні обовязки. Ті, що мають голоси, беруть участь в службі Божій, як чтеці і півчі. Треба пам'ятати, що Лаврська служба Божа правиться по дуже довгому уставу, а Лаврскі співи мають багато особи- стостей, яки заховалися від стародавнього часу. Лаврські спі- ви, це знакомити пам'ятники української народної старовини. Співаки лаврських хорів особливо великоцерковного, мусят мати крім доброго голосу ще й добру вправу та довгій музичний досвід. Багато з ченців лаври стежать за доглядов храмів за охайністю та порядком в них та в печерах, проводять про- чан, що одвідують монастирь. Решта братства працює в ріжних закладах Лаври, себто: лікарнях, школах, дітичих захоронках, друкарні, малярській майстерні, на заводі спічок, разом з тим монастирських пасіках, садках, городах та на сінокосах. Як і раніх, починаючи з самих старих часів, так і тепер чен- ці Лаврі виконують рішуче всі роботи по монастирському госпо- дарству і так званні чорні. Дуже помилляються коли гадають, що Лаврські ченці нічого або дуже мало роблять. Тільки по- верхове знайомство з ділом може привести до таких виснов- ків. Треба білше пожити в Лаврі, цильно придивитися до життя та праць ченців, щоб упевнитись в тому, яке тяжке їх життя, недаром народня мудрість назвала його скорботним. Можна сказати з певністю, що і по характеру життя й діяльности лаврське-братство ченців цілком демокра- тичне. Поміж ним існує точний розпорядок праці і обо- в'язків. За свою працю лаврські ченці користуються від мона- стиря повним удержанням. Помешкання Лаврських ченців дуже просте, іжа теж, а під час постів навіть бідна й однакова для всіх, вариться в загальному чавуні. Всяки додатки до іжи розрishaється робити тільки на свій особистий рахунок, при умові щоб сі додатки були в згоді з монастирським уста- вом. На полагодження одягу та чобот, а також на другі нерай- ні потреби, ченці одержують дуже невелику грошеву запомогу. Починаючи з кількох десятків карбованців на рік, се так зван- не удержання з кружки лаврських ченців не переходить кіль- кох соток на рік / від 80 до 600 карб./. Тільки самий останній час, дякуючи дорожнечі на одяг та чоботи, розмір гро- шевої запомоги послухам Лаври збільшено до 30 карб. місячно. Кожний, гадаємо, згодиться з тим що для сучасного життя, се не дуже вилка нагорода праці робітника. Сучасна Лавра, як і в старі часи, віддає всю свою Благодійну та освітню діяльність на користь народу. Лавра має і удержує виключно на свій кошт лікар- ню-амбулаторію. Кошти на будівлю та утримання її, згідно останнім вимогам медицини, дало братство ченців з своїх особистих прибутків. Під час війни в Лаврський лікарні міститься шпиталь для поранених. На повне утримання шпиталю в 1916 році Лавра витратила 55.736 карб. Київо-Печерська Лавра має дітячий захіст для круглих серіт наших воїків. Хлопчики захистку, виключно селяне, користуються повним удержанням від Лаври. Удержання сього захистку дітей серіт коштує лаврі річно 9,912 карб. Київо-Печерська Лавра, як і за старі часи, має власну школу. Учні й учителі сіеї школи користуються повним удержанням. Удержання школи коштує лаврі 5700 карбов. Крім того, наудержанн своїх стипендіатів ріжних шкіл, як духовних так і світських, лавра витрачує що річно до 2.417 карб. Минуючи вищезгаданні видатки на благодійність, Лавра щорічно годує десятки, а іноді і сотки бідних людей. В свято Лаврського монастиря, по заповіту своїх фундаторів, Лавра улаштовує загально-народню трапезу, на яку збираються сотні людей. Кожна надзвичайна подія в життю народньому викликає особливу громадську доброчинність Лаври, по віковичним традиціям монастиря. Так наприклад під час сучасної війни Київо-Печерська Лавра офірувала на потреби армії та народу грішми, металом, церковним посудом, відданням своїх помешкань за для воєк, хворих і напівхворих солдат і т.н. на сумму до 527.877 карб. Київо-Печерська Лавра на свое істнування не одержувала і тепер не одержує ні шага від уряду або з державного казначейства. Головні і майже єдині кошти на її істнування з одного боку будуть доброхітні жертви народа, переважно селян, з другого відсотки з того капіталу, який віками складався з тих же самих жертв. Велика частина сіх коштів витрачається Лаврою на удержання і необхідну реставрацію старих храмів і других бу- дінків монастиря. Що стасується нерухомих маєтків Лаври собто земель, то з ближчої знайомості виявиться, що і самі землі і при- бутки з них цілком мали. Ми знаємо, що колись Лавра володіла великим нерухомим майном собто землею. Майже переважно всі землі були й по- даровані. Офірували їй здебільшого князі. Сама садиба, де міститься і зараз Лавра, подарована монастирю Київськими князями - Ізяславом і Святославом Ярославовичами. I/ I нада- лі князі дарували Лаврі маєтності. Відомо наприкл. що Полов- цькій князь Гліб Всеславович з жінкою своєю заповів Лаврі величезні маєтки, що містили в собі цілі волості. 2/ Після Татарського погрому Лавра вільно володіла своїми маєтками- землями. Татарські хани, літовські князі, польські королі і українські гетьмани зміцняли за Лаврою її майно і охороняли його. Як свідчить, згаданий Павло Алєпський, що покликається на оповідання Печер. архімандрита /Йосипа Тризну / Лаврі в половині 17 ст. належало тридцять великих городів і 400 доб- ре упорядкованих сел 3/. На протязі другої половини 17 стр. і в 18 ст. маєтності Лаври ще побільшалися. Вони були тоді в губерніях: Київськ., Черніг. та Полт. Однієї тільки людности в цих маєтках було до 55900 чол. 4/. Цариця Катерина II-а відібрала від Лаври право ста- вропигії / незалежність від Київ. митрополита /, відібрала від неї майже і всі нерухомі маєтки. Лаврі залишилися тіль- ки самі невігідні або неприбуткові землі, якими вона воло- діє і доси. Зараз з огляду на документи Лавра має в своєму рас- порядженню всього 3161 дес. 2232 кв. саж. землі, з яких під садибу відійшло 66 д. з. 1346 к.с., під сінокосом 496 д.1628кв с., під городами 129 д.1346 кв. с., під садками, пасіками та виноградом 77 д. 2378 кв. с., під лисом 1526 д. 2068 кв.с., під водою - 695 д. 427 кв.с. і зовсім недоброї землі 168 дес. 1666 кв.саж. Власно пахотної землі Лавра зовсім немає. 1/ Див. пов.зіб. рус.літоп., вид. археогр. ком. т.I стр. 68. 2/ Див. там же т. 2-й стр. 305. 3/ Див. цітов. "опис манд. Антіох, патр. Макарія" вип. 2-й стр.41 4/ Див. цітов. опис К.Печер. Лаврі... ч. Евгена. стр. 137-143 / додат. № 30 /. 5/ з тому пумера у Київському повіту 599,1658 кс. З ціого всього ясно видно, що Київо-Печ. Лавра зовсім немає таких маєтків, яки б і по закону і по вимогам сучасного моменту належали б передачі трудовому селянству. Справді Лавра не має і крихти пахотної землі. Через що вона сама змушена купувати Борошно та хліб, аби прохарчувати ченців. Садки, виноградники, насіки та городи се частини культурного господарства, якого теж неможна віддати на користь окремим особам, тим більш що упорує се все Лавра руками своїх ченців. Коли ще викреслити нездатні землі то залишається Лаврі лісні дачи, вода та синокоси. Але і Лаврські ліси, що ростуть під Київом / Китаев, Преобр. та Голосієвск. / мусять розглядатися яко частини культурного господарства. Лавра одержує занатто малі прибутки від експлоатації лісів. Імн користуються здебільшого мешканці Київа та околиці, як місцем відпочинку та гулянок в літку. Можна сподіватися, що навіть за для громадської користі треба б було ці лісні дачи залишити і далі Лаврі, яка так добре додержала їх до сього часу. Що стосується води, то нею користується Лавра безпосередньо. В них своєю властною працею ченці розводять рибу, якою годують все братство і гостей. Тільки деякі ставки Лавра віддає в аренду сусидам. Платня за них і гроші, яки одержуються від продажи сина - се весь той невеликий прибуток що Лавра має з своїх маєтків. Було б дуже сумно, коли б завдяки принципу або пануючого настрою в громаді, або з огляду на шось друге, Київ. Печ. Лавра втерила б сей малий, тимчасом постійний і вірний прибуток. Сей прибуток необхідний їй, щоб пидтримати вилики святощі сього Укр. народу,- тії Лаврі, яка на протезі кількох віків вірно, забуванчи себе, поділяла з народом і счастя і несчастя, горе і радість, тої Святой Лаврі яку звичайно називає народ її. Кращий історик України визнає за Лаврою "перше і виключне місце" серед всіх монастирів, як фортецю Українського аскетизму і першерядну культурну силу його. Зробимо короткий висновок з всього сказанного. З огляду на наші вказівки на історію, Київ.Печ. Лавра ви- явля з себе цілком виключне явисько не тільки релігійних, а і в загалі культурно-історичних закладів Україні, через то, що вона -перше- сама більша святощ Укр. народу, 2- самий старий пам'ятник віри і релігійно-архітектурного містецтва Укр. наро- да, в 3-народній монастирь, в 4- народне-трудова спілка, в 5-х - народне добродійна коммуна, в 6-х- джерело і місце пер- шого розвитку рус. науки, себто історії націонал. рус. осві- ти і самостійного укр. містецтва, в 7-х - духовна фортеця, яка непохибно витрімала хвилі полонізації і католізації і ба- гато сприяла в сьому Укр. народові захистити до кінця віру, мову і др. скарби свого національного духу та владчі, в 8-х мо- гутня скеля Укр. аскетизму і велика культурно-творча і освітнія сила. Ми глибоко переконанні що з огляду на виключно релі- гійно-культурні уклади Київ. Печ. Лаврі, можна зробити, без жадної несправедливості, за для неї виняток і не забирати її маєтків на користь трудового люду. Не ради себе ми просимо світлий уряд Українського народу, а для своєї укоханної оселі, за ради великих її послуг в історії Українського народу. Досі ми балакали тільки від ім'я виликої і святої оселі Досі ми покладалися тільки на надзвичайні історічні заслуги Київ. Печерс. Лаврі. Тепера ми просимо світлий уряд Україн- ського народа вислухати нас, сучасних мешканців Лаври. Ми не відберемо у світлого уряду багато часу. Наша особиста про- мова буде коротка. Іпросимо звернути увагу і на нас. Ми складаємо з себе демократично зорганізоване товариство, по нашому братство. Нась багато. Зараз нас лічиться 784 чол. В мирні часи нас збира- ється далеко більше. Ми не чужинці. Ми всі до єдиного вийшли з осередку рус. народу. Велика кількість поміж нас з різних кінців України."63%" Всі ми - се одно трудове братство. Пере- важна більшість з нас приїшла в Лавру з сел, де були хліборо- бами "83%". Багато з наших братів і зараз можуть і хотіли б займатися хліборобством. Ми з досвіду знаємо, що хлібо- робство є почестна, улюбленна українцями і користна для здо- ров'я чоловіка праця. Ми не хліборобствуємо в Лаврі єдине через те що Лавра зараз не має пахатної землі. Але наші попередники до 1786 р. були хліборобами і своєю працею го- дували себе і Укр. народ. Ми - не лодарі. Нам страшенно бо- люче чути і бачити, як наші ж брати, яки не хочуть нас знати і зрозуміти, обвинувачують нас в лодарництві, дармо- їдстві та инш.хибах. Зараз утворюється соціальне життя віль- ної і вільнолюбної України. Дайте Лаврі пахатну землю і ми залюбки будемо займатись хліборобством не для своєї ко- ристі, а на загальне благо. Ми просимо сього не як милості, не як безправні, але як рівноправні всім українцям громадян вільної України. Сам народ дав нам повні права, дозволив брати участь в вибо- рах в Устан. Збори. Ми - не дезертирі. Ми нійшли в монастир після того, як честно виконали всі наші громадські обов'язки, включно до військової повинності. Нас приняли в монастир після того, як дали наші свідотства про увільнення від своїх громад, де сказано, що ми дійсно виконали всі громадські обов'язки. Ми і зараз, живучи в монастирі, виконуємо сі обов'язки / напр. подоходн. налог и т. инш. / Ті з нас що прийшли з сел / а таких дуже багато / відмовились від своїх на- ділів на користь своїх братів, яки ними і користуються. За що ж нас обвинувачують, за що нам погрожують? Вас може бен- тежити уклад нашого життя. Придніп'ятся краще до нього и ви побачи- те те, що Вас здивує, ви побачите у нас здійснення того, про що марили демократи. В нашому урядові, як наслідкі минуло- го ладу у всій россії, були справді деяки хиби. Ми самі се помічали і знали, але тільки неспроможні були їх усуунти. Тепер же, коли над рідною Україною загорілась зоря віль- ного життя, в нашому монастирі почав творитись, вірніше від- роджуватись, уклад товариського життя, згідний і вимогам демократічного ладу громадського життя Укр. народa. Ми бажаємо і простуємо до того, щоб на чолі Лаврі був вільно обраний настоятель. Уже і зараз у нас є вільно обраний рівними і таємним голосуваннем духовній собор що складається з 12 членів і братський совїт з 70 чл. Мимо того всі головні питання, що стасуються до монастиря, вирішуються в загальних зборах всіма членами братства з рівними правами для всіх. Користуючись такими правами, ми маємо себе за представників всього Укр. народу. Ми зібрались з ріжних місць україні і всеї россії, по вільному і чистому бажанню охороняти вилики Свят. Українського народа. Піднесені такими бажаннями, ми щиро прохаємо світлій уряд України не попустити образити Лавру і залищити її історичні права, затвердити за нею її нерухомі майна. Ми глибоко переконані в томі що Український народ не попустить занепад, а тим більше руйнування своєї виликої святощі. Ми всі одностайно і горяче молимо Господа про те, щоб він молитвами Пречистої Богородиці нашої не попустив Світлій уряд Українського народа зробити таку саму помилку, яку зробила в 1786 р. россійська цариця Катерина, яка ніби для блага народнього, одібрала у Лаври нерухомі маєтності і подарувала їх своїм богатим прислужникам. И. д. Намістника Лаври Архімандрит Кишент Діловод Сергій Аполлюс Писарь Монод Мерцін В. П. И. ДУХОВНИЙ СОБОРЪ КІЕВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ УСПЕНСЬКОЇ ЛАВРИ. Столь 2-й Березня 28/15 Дня 1918. Г. Кієвъ. Пану Міністру Земельних Справ Україн- ської Народньої Республіки. Духовний Собор Києво-Печерської Лаври обертається з ніжелідуючим найпокорнійшим проханням до Вашої Державної справедливості, мудрості й гуманності. Обов'язковою постановою Київського 1уберн- ського Земельного Комитету від 23 березня п/р. вся земля монастирська призначена для посіву вес- ною, передається в користування трудовому се- лянству, в першу чергу безземельним, та мало- земельним, до вироблення остаточного закону про землекористування. Духовний Собор Лаври дозволяє себі щиро прохати Пана Міністра зробити для Лаври вик- лючність з указаної обов'язкової постанови по слідуючим міркуванням. Вперед всього Києво- Печерська Лавра, як всім звістно має виключ- не важке значення в історії Українського народу. З другого боку, ми просим приняти в уважання то, що значна більшність /80%/ монашенського працюючого братства Лаври, лі- читься зараз 784 чол., складують особи селян- ського проїсходження і виліка більшість з них /до 63%/ коренні українці. Зважаючи на такий состав свого братства, Лавра має можливость и хоче ті невеликі маєтки землі, якими вона тепер володіє, об- роблювати руками й працею свого братства. на основі цього Духовний Собор щиро прохає Вас, Пан Міністр, зробить милость для Печерської Лаври і лишить не рухомими за нею ті земельні майна, якими вона тепер володіє, щоб Лавра й в будучий час зоставалась не рухомою святинею Українського народу при всіх своїх правах, якими вона користувалась з свого істнування й які вона по всій справедливості заслужила свою довговіковою діяльностью на користь Українського народу. Основання для цього свого прохання й надії Духовний Собор вияснює в особій історичній записці "Києво-Печерська Лавра й її значення в історії Українського народ котра при цім прикладується. - В. об. намістника Лаври, Архімандрит Київент, Управитель діл, Іером. Антоніо Старший столу, єпонд Муртін В. П. И. ДУХОВНЫЙ СБОРЪ КІЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ УСПЕНСКОЙ ЛАВРЫ. Столь Квітня 8 дня 1917 р. № 1526 Г. Кіевъ. Справа. В наслѣдок поданнаго товариством служащих за- лізничныхъ шляховъ проханья Панови Мінистрові Зе- мельныхъ справ, о дорученны им наділів лаврской городной землі, змияованної з ст.Киев II на Ди- мійці, Духовный Собор Лавры звіличаючи докладує Вамъ, що Собор вступав в 1917 р.з назвеним товари- ством в розмови в отдаяння ему в посесію лаврсь- кого города, мірою II-ть дисятин, зважаючи на їх суперне проханя, но загляду обовязкової постанови Украинского Правительства, що земля може бути до- ручена тільки тим особам, які будуть працевувать іі своїми особистими працями і в вигляд відчужен- ня товариством Московсько-Києво-Воронежькихъ за- лізничныхъ шляхів під розширенне шляху другого лаврского города на Низшій Лебеді, Духовним Собо- ром були переривані з товариством воєнські розмови о віддачі йому в посесію тєї землі, а польому і умова з ним буде ни кончатись. В вигляд дуже вели- куи концевої необхідності, в прохаючи товариством землі, в цей час самі Лаври для харчової городини своїх ченців . Духовний Собор Лаври звіличаючи прохая Вашої підмоги о запиненьні за Лаврою прохаємого товари- ством города, який буде обправцовуватись своїми ж ченцями, позаяк реквезіції лаврской странноприйм- ниці санітарним управленньим, багатько з ченців повертаюча з військової служби застаються без при значеньня послуженія. Член Собору, Казначей Архимандрит Иоаннъ Управитель діл, Ієром. Антоній Старшина Столу є Михаилъ Мерцкій ВЪДОМСТВО ПРАВОСЛАВНАГО ИСПОВѢДАНІЯ ДУХОВНЫЙ СОБОРЪ КІЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ УСПЕНСКОЙ ЛАВРЫ. Столь 2-й. Сентября 15 Дня 1917 г. Г. Г. Уполномоченнымъ группы служащихъ ст. Кіевъ I тов. Ю.З. желѣзной дороги. Вслѣдствіе прошенія о предо- ставленіи служащихъ ст. Кіевъ I тов. въ арендное содержаніе подъ постройку жилыхъ помѣщеній лавр- ской земли, подъ названіемъ "Вис- шій Либедь", Духовный Соборъ Лав- ры увѣдомляетъ Вась, что просьба Ваша будетъ имѣться въ виду по по- лученіи утвержденнаго Межевымъ Отдѣломъ плана. Членъ Собора, Архим. Климентъ и Правитель дѣлъ, Геромонахъ Встратій Столоначальникъ, Представление на заключение Ревизией ир. Управ. въ сиро мешной станице ВЪДОМСТВО ПРАВОСЛАВНАГО ИСПОВѢДАНІЯ АРХИЕПИСКОПА ДУХОВНЫЙ СОБОРЪ КІЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ УСПЕНСКОЙ ЛАВРЫ. Столь 2-й. Дек. 15 Дня 1917 г. № 8823 Г. Кіевъ. Уполномоченный отъ группы служащихъ съ Киева 1го. ог. 10 В и д. Всемогущаго Имени Уполномоченные отъ группы служащихъ съ Киева 1го. ог. 29 Нояб. ст. духовный Соборъ пожаловался предохранить въ аренду уговоры жилия на Фе- ликсовской подъ названиемъ Вос- кресенье Лобеди, отмеченные группою служащихъ подъ 2-го Среды, срокомъ на 12 лѣтъ, за шару по 2000 р. въ годъ и заключить о немъ надлежащее црѣб поручившими договора по эту аренду съ домо- владѣльцемъ возобновленія Гавно вдо, по межевеніи Клары, еще на 12 липня на премію у селі- військ, що стає над двома крепостями містами в розмірі 25%, т.е.5000р. Видачу грошей членам воїнства та іншого ордена, води на церкву, усвячення до року і морення веліких Соборів описалась на сей арсенал-город; що йм'я не стегні описала, краще кошт по совершенію зборіванню мало договори, як заключення нашого воїнства тільки року, коли церковне председанці свої угоди об'єднання, або в одному із крепостей поручити. Звіт поправленою молитвою, що не може ніякої повноважної Амосу 1918 р., о члена Військового Собору і Соціумер Ваши. Глини Совори, Филиппович Димитрій Працює у винні Єгоров Андреев За Господарськими Монах Сильвестров ВѢДОМСТВО ПРАВОСЛАВНАГО ИСПОВѢДАНІЯ ДУХОВНЫЙ СОБОРЪ КІЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ УСПЕНСКОЙ ЛАВРЫ. Столь 2-й. Маршъ 15/2 Дня 1918 г. № 1109 Г. Кіевъ. Препровождая при семъ проектъ договора на отдаваемую Обществу Арендаторовь дачи "Высшая Лыбедь" въ аренду Лаврскую землю, Духовный Соборъ Лавры просить Васъ по разсмотрѣніи проектъ этотъ возвратить въ Соборъ съ заключеніемъ Общества не позже 25/12 сего марта. Членъ Собора, Правитель дѣлъ, Столоначальникъ, Степанъ Мерцій Г. Кіевъ. Тысяча девятьсотъ восемнадцатаго года ян- варя дня. Мы,нижеподписавшіеся,Духовный Соборъ Кіево-Печерской Лавры съ одной стороны и Общество Арен- даторовъ дачи "Высшая Либедь" въ предмѣстіи города Кі- ева - Деміевкѣ,съ другой стороны,заключили настоящій договоръ о нижеслѣдующемъ. I, Духовный Соборъ Кіево-Печерской Лаври отдается въ арендное пользованіе Обществу Арендаторовъ дачи "Выс- шая Либедь" участокъ огородной земли изъ принадлежащей Лаврѣ дачи "Пустоши Высшей Либеди",находящійся при с. Деміевкѣ,Кіевскаго уѣзда,по Большой Васильковской ули- цѣ,и заключающій въ себѣ II дес.2384 кв.саж. 2, Земля эта отдается въ аренду названному Обществу срокомъ на двѣнадцать лѣтъ,считая таковой съ янва- ря тысяча девятьсотъ восемнадцатаго года по тысяча девятьсотъ тридцатаго года,за плату по ДВАДЦАТИ ТЫСЯЧЪ рублей въ годъ. 3, Передача земли въ аренду производится по особо составленному плану /за исключеніемъ участковъ подъ м ,оставшихся за Лаврою/,подъ росписку на ономъ уполномоченныхъ отъ Общества лицъ.По этому же плану воз- вращается земля и Лаврѣ по окончаніи срока аренды или по прекращеніи дѣйствія договора,въ случаѣ нарушения таковаго арендаторомъ. 4, Арендную плату въ условленномъ размѣрѣ - ДВАД- ЦАТЬ ТЫСЯЧЪ рублей въ годъ - Общество Арендаторовъ вно- сить въ Духовный Соборъ чрезъ посредство эконома Лавры по третьямъ года,за каждую треть впередъ,по равной ча- сти - ШЕСТЬ ТЫСЯЧЪ ПЕСТЬСОТЪ ШЕСТЬДЕСЯТЬ ШЕСТЬ рублей шестъдесятъ семь коп. Начало третей аренднаго года счи- тается со дня подписанія сего договора у нотаріуса. Въ случаѣ невзноса арендной платы въ назначенный срокъ начисляется пеня въ размѣрѣ одной копѣйки на рубль за каждый просроченный месяц, а при невыносъ плати въ те- чение трехъ мѣсяцевъ послѣ условленнаго срока настоя- щій договоръ считается уничтоженнымъ, арендa прекраща- ется, а невнесенная плата удерживается Духовнымъ Собо- ромъ изъ залога арендатора по сему договору. 5. Принятую въ аренду Лаврскую землю Общество Арен- даторовъ имѣеть право разбить на усадебные участки, съ собліденіемъ всѣхъ существующихъ на сей предметъ зако- ноположеній, и раздать въ субаренду отъ себя своимъ чле- намъ на условіяхъ и на срокъ сего договора, для возведе- нія жилыхъ и холодныхъ построекъ. 6. Въ виду того, что въ составѣ сдаваемой въ аренду земли заключаются участки, данные Лавромъ въ наемъ за по мѣсячную плату г.г. Минуть, Патлашенко и Вайнштейнъ, Обще- ство Арендаторовъ, вслѣдствіе просьбы ихъ, согласно при- нять ихъ въ число своихъ членовъ для субаренды этихъ же участковъ на условіяхъ, выработанныхъ Правленіемъ Обще- ства, но на срокъ не свыше сего договора. 7. Благоустройство принятоя въ аренду Лаврской зем- ли вообще, а также отводъ воды на ней, укрѣпленіе грун- та, если таковое потребуется при постройкѣ, разбивка зем- ли на усадьбы, устройство дорогъ на ней, огорожа участ- ка и платежъ всякихъ сборовъ и налоговъ относится къ обязанности и на счетъ Общества Арендаторовъ, причемъ Лавра никакой отвѣтственности за послѣдствія неисполне- нія сего на себя не принимаетъ. Всякаго рода сооруженія и постройки, возведенные на арендуемой землѣ, смежной Лаврской земли касаться не должны. 8. Отвѣтственность за всякаго рода несчастные слу- чаи, поврежденія и убитки, могущіе произойти отъ предпри- ятій Общества Арендаторовъ, лежить на Обществѣ, безъ вся- каго участія въ ней Лавра; равно Лавра не принимаетъ на себя никакой отвѣтственности и за всякаго рода несчаст- ные случаи, поврежденія и убитки, могущіе быть причинен- нними къмъ либо Обществу. 9. При разбивкѣ арендуемой земли на усадебные участки Общество должно строго придерживаться составленнаго уже Лавром разбивочнаго плана и имѣть въ виду, чтобъ устраи- ваемыя улицы были шириной не менѣе размѣра, указаннаго на этомъ планѣ. 10. Всякаго рода постройки и сооруженія должны быть возведены Обществомъ на арендуемой землѣ согласно тре- бованіямъ строительного устава и обязательныхъ постанов- леній на сей предметъ, и непремѣнно съ разрѣшенія подле- жащихъ властей; а въ случаѣ несоблюденія сего, или въ случаѣ какихъ либо несчастій при постройкѣ, всякая от - вѣтственность за это лежитъ на Обществѣ, безъ участия въ ней Лавры. II. Всѣ постройки и сооруженія , возведенные Обществомъ Арендаторовъ или его субарендаторами на арендуемой Лаврской землѣ, въ чемъ бы таковыя ни заключались, по окончаніи срока аренды , или прекращенія дѣйствія дого- вора въ случаѣ нарушения Обществомъ таковаго, Общество обязано убрать съ этой земли на свой счетъ въ трех - мѣсячный срокъ слѣдующій за прекращеніемъ аренданго пользованія, съ приведеніемъ мѣстности въ спланированный видь; въ противномъ случаѣ, послѣ означенаго трехмѣсяч- наго срока всѣ постройки и сооруженія поступать въ собственность Лавры бесплатно. 12. Если бы арендуемая Обществомъ Лаврская земля, вся или частію, потребовалась къ отчужденію для надобностей правительственныхъ или общественныхъ , то Общество долж- но подчиниться сему требованію безпрекословно, не должно имѣть никакой претензіи къ Лаврѣ по этому предмету и не отписывать съ Лавры никакого вознагражденія за отчуж- даемую землю , за исключеніемъ возврата по расчету арен- дной платы, полученной Лавром отъ Общества вперед за ту треть года, въ которомъ состоялось отчужденіе. 13. Если бы Лаврѣ или арендаторамъ ея встрѣтилась надобность проложить чрезъ арендуемую Обществомъ Лавр- скую землю подземныя трубы или воздушные провода, то препятствій на это не должно быть со стороны Общества. 14. Всѣ протоки атмосферныхъ водъ, проходящіе по арендуемой Обществомъ Лаврской землѣ , Общество обязано содержать въ исправности на свой счетъ : на свой же счетъ оно обязано содержать въ исправности и замащивать, если потребуется всѣ прилегающіе къ арендуемой землѣ тротуары улицы и дороги и выполнять всѣ требованія санитарнаго над- зора. 15. Общество Арендаторовъ обязано также оберегать гра- ницы арендуемой Лаврской земли отъ постороннихъ захва- товъ, а въ случаѣ обнаружения таковыхъ немедленно доводить до свѣдѣнія Духовнаго Собора съ указаніемъ кто и когда именно сдѣлалъ захватъ земли . 16. Въ случаѣ нарушения Обществомъ какого либо изъ условій сего договора , послѣдствія котораго не преду- смотрѣны въ немъ , Духовный Соборъ назначаетъ Обществу срокъ для выполненія этого нарушения , а при уклоненіи Об- щества , дѣлаетъ это , по истеченіи назначенаго срока , средствами Лавры за счетъ залога Общества . 17. Въ обезпеченіе исправнаго выполненія сего до- говора Общество арендаторовъ вносить въ Духовный Соборъ Лавры , при подписаніи договора, денежный залогъ гаран- тированными правительствомъ процентными бумагами, равный полугодовой арендной платѣ, то-есть ДЕСЯТЬ ТЫСЯЧЪ рублей. Залогъ этотъ возвращается Обществу только по окончательной сдачѣ Лаврѣ арендуемой земли , по прекращеніи дѣйствія до- говора, если не потребуется при томъ по усмотрѣнію Духовна- го Собора , къ удержанію весь или частію на возмѣщеніе какихъ либо убытковъ Лавры по арендѣ; причемъ, если бы на возміщене убтковъ залога оказалось не достаточно, то таковне взыскивается съ прочаго имущества Общества 18, Всякаго рода удержанія изъ залога по сему дого- вору могутдія быть произведенными Духовнымъ Соборомъ на возмѣщене какихъ либо убтковъ Лавры должны быть по- полняеми Обществомъ до указанной въ пунктѣ 17 суммы - ДЕСЯТИ ТИСЯЧЪ рублей въ мѣсячный срокъ со дня получе нія о семъ требованія отъ Духовнаго Собора . 19, Всѣ расходы по совершенію сего договора въ нота- ріальномъ порядкѣ относятся на счетъ Общества Арендато - ровъ. Подлинный договоръ хранится въ Духовномъ Соборѣ Лав ри , а Обществу выдается копія съ него . 20, Если он Общество Аренадаторовъ , по истеченіи двѣ- надцатилѣтняго срока аренды по сему договору, пожелало продолжать таковую , то ему предоставляется право заклю- чить съ Лаврой новый договоръ на эту аренду еще на двѣнадцать лѣть на условіяхъ настоящаго договора, но съ надбавкой арендной платы въ размѣрѣ двадцати пяти про- центовъ , то-есть за плату по ДВАДЦАТИ ПЯТИ ТИСЯЧЪ руб лей въ годъ . 21, Въ виду того, что часть сдаваемой въ аренду Обществу Лаврской земли, въ количествѣ 3535 кв. саж., пре - доставлена Лаврою на время войны въ пользованіе Дёміевск го Снаряднаго завода, то таковая фактически передается Обществу въ аренду только по окончаніи войны и освобожде- ніи ее заводомъ ; съ того же времени производится за нее Лаврѣ и арендная плата въ условленномъ размѣрѣ - семь де - сять коп. отъ квадр. сажени. ПАНУ МІНІСТРУ ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, КО МІНІСТРУ ПРАЦІ. Громади орендаторів дачі "ВИЩОЇ ЛИБЕ ДІ" в предмісті с. Дімієвки. ПРОХАННЯ. Служащі ст. Київ І тов. Південно-Західних Залізниць з, ідналися в вищеназначене товариство, котре взяло на ме- ту вихлопотати в аренде користування ділянку землі межуючу з ст. Київ І тов. приналежучу Києво-Печерські Успенські Лаври. Мета товариства слідуюча: в цю весну засадити цю ді- лянку огородиною, бо так як нам не буде розрішено її засадити, то вона ціле літо буде пустувать. Так як 3-м і 4-м Універсалом Української Центральної Ра- ди васність на землю скасована, то покірно просимо пана Міністра Земельних справ піти назустріч нам в ці справи. Ми згодні, щоб ціна на продукти котрі вродять на ді- лянці були норміровані Міністром Земельних справ. При цьм прикладаєм 1/ план ділянки, 2/ Примірник на- шої громади, 3/ Список осіб, бажаючих получитъ землю під огороди. ГЛОВА ТАВАРИСТВА ПИСАРЬ ЧЛЕНИ ПРАВЛЕННЯ УСТАВЪ общества арендаторовъ дачи "Высшая Лыбедь" въ предмѣстіи го- рода Киева-Деміевкѣ. ЦѢЛЬ УЧРЕЖДЕНИЯ ОБЩЕСТВА, ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ ЕГО. § I. Для заселенія, развитія и благоустройства принадлежащихъ Киево-Печерской Лавры земель въ дачѣ "Высшая Лыбедь" при се- лѣ Деміевкѣ, Киевскаго уѣзда и губерніи, учреждается Общество подъ наименованіемъ "Общество арендаторовъ дачи Высшая Лы- бедь" при городѣ Києвѣ". § 2. Общество имѣеть печать съ изображеніемъ своего наиме- нованія. § 3. Сообразно цѣли учрежденія, Общество имѣеть право; съ соблюденіемъ существующихъ законовъ, постановленій и правъ частныхъ лицъ: а/ приобрѣсти въ собственность или въ срочное владѣніе и пользованіе отъ Києво-Печерской Лавры землю въ дачѣ Выс- шая Лыбедь, для распредѣленія ея между членами общества; б/ устраивать площади, улицы и тротуары и заботиться о ихъ состояніи; в/ принимать мѣры къ улучшенію мѣстности въ санитарномъ и къ огражденію нижней части дачь отъ разрушительныхъ дѣйст- вій атмосферныхъ водъ; г/ устраивать скверы и бульвары; д/ заботиться объ освѣщеніи улицъ и е/ вообще всѣми мѣрами стремиться къ заселенію дачи Высшая Лыбедь и о благоустройствѣ поселка на культурныхъ началахъ. ж/ приобрѣтать въ собственность или въ срочное владѣніе и пользованіе и другія движимыя и недвижимыя имущества, совер- шать всякаго рода договоры, сдѣлки, условія, купчія крѣпости и вообще всякаго рода акты и обязательства. § 4. Общество подчиняется всѣмъ законеніямъ, правиламъ и распоряженіямъ, относящимся къ предметамъ его дѣятельности вообще и къ пользованію обществомъ движимыми и недвижимыми имуществами въ частности, какъ нынѣ действующимъ, такъ и тѣмъ, которые впредь будутъ изданы.- СОСТАВЪ ОБЩЕСТВА, ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ ЕГО ЧЛЕНОВЪ. § 5.Членами общества могутъ быть лица обоего пола, не моложе семнадцати лѣтъ, безъ различія національности, желающія содѣйствовать обществу въ достиженіи его цѣлей. Лица, ограниченныя въ правахъ по суду, въ члены общества не допускаются.- § 6.Члены общества раздѣляются на дѣйствительныхъ и почетныхъ. Дѣйствительные члены общества уплачиваютъ ежегодно членскій взносъ въ размѣрѣ пяти рублей и участвуютъ въ собраніяхъ общества съ правомъ рѣшающаго голоса. Въ почетные члены могутъ быть избраны общимъ собраниемъ по предложенію Правленія Общества или одной пятой всѣхъ членовъ общества лица, оказавшія обществу особые услуги.- § 7.Членскій взносъ долженъ быть внесенъ не позже перваго апрѣля каждаго года. Не уплатившій къ означеному сроку, считается выбывшимъ изъ числа членовъ Общества. § 8.Члены общества могутъ быть исключаемы за неблаговидныя поступки постановленіемъ общаго собранія.- § 9.Каждый членъ общества пользуется всѣмъ полнотою правъ, вытекающихъ изъ устава общества и выйстъ съ тѣмъ обязанъ области таковы, а также постановленія общихъ собраній и его выборныхъ органовъ. СРЕДСТВА ОБЩЕСТВА. § 10. Средства общества составляются изъ обязательныхъ членскихъ взносовъ и процентовъ съ капитала общества. Если суммы общества, за исключеніемъ необходимыхъ на текущіе расходы въ размѣрѣ не установленномъ Правленіемъ Общества, должны храниться въ одномъ изъ государственныхъ кредитныхъ учрежденій г.Киева.. УПРАВЛЕНІЕ ДѢЛАМИ ОБЩЕСТВА. § II. Всѣми дѣлами общества управляютъ: а/общее собраніе членовъ общества и б/Правленіе, которое должно находиться въ г.Киевѣ.- ОБЩЕЕ СОБРАНІЕ. § 12. Общія собранія бываютъ обыкновенныя и чрезвычайныя. Обыкновенныя собранія созываются Правленіемъ два раза въ году: не позже перваго апрѣля для разсмотрѣнія отчета и утвержденія его, и не позже перваго сентября для разсмотрѣнія смѣты и плана дѣйствій на предстоящій годъ, а также для выбора членовъ правленія и дру- гихъ должностныхъ лицъ.Чрезвычайныя собранія созываются по усмотрѣнію Правленія или же по письменному требованію не ме- нѣе одной половины всѣхъ членовъ общества.О днѣ, часѣ, мѣстѣ и предметахъ занятій члены общества извѣщаются особыми по- вѣстками за семь дней ранѣе. § 13.Общее собраніе открывается предсѣдателемъ правленія и затѣмъ изъ числа наличныхъ членовъ избирается предсѣдатель- ствующій и секретарь, но изъ лицъ не состоящихъ въ правленіи или въ другихъ должностяхъ.- § 14.Общее собраніе считается состоявшимся при наличности не менѣе половины всѣхъ дѣйствительныхъ членовъ общества. Дѣла въ общихъ собраніяхъ рѣшаются простымъ большинствомъ, причемъ члены общества состоящіе въ выборныхъ должностяхъ въ голосованіи не участвуютъ при разрѣшеніи вопросовъ объ ихъ дѣятельности.Въ случаѣ неявки на собраніе достаточнаго числа членовъ, то назначается второе собраніе, которое счита- ется законносостоявшимся при всякомъ числѣ явившихся. § 15. Вѣдѣнію общаго собранія подлежитъ:избраніе предсѣда- теля правленія и членовъ онаго, а также кандидатовъ къ нимъ, разсмотрѣніе сметы и отчетовъ и утвержденіе ихъ,утвержденіе инструкціи правленію и ревизіонной комиссіи, избраніе членовъ ревизіонной комиссіи, разрѣшеніе вопросовъ объ арендѣ и приоб- рѣтеніи земли и иного имущества, о возведеніи сооруженій,Объ устройствѣ мостовыхъ,освѣщенія и вообще улучшеній сопря- женныхъ съ производствомъ расходовъ.Всѣ вопросы вносятся на обсужденіе общаго собранія Правленіемъ Общества. ПРАВЛЕНИЕ ОБЩЕСТВА. § 16.Правленіе общества состоитъ изъ Предсѣдателя,его то- варища и пяти членовъ, а также трехъ кандидатовъ къ нимъ. Правленіе избираетъ изъ своей среды секретаря и казначея. Члены правленія и предсѣдатель избираются срокомъ на три года.Лица ,выбывшія изъ состава правленія до истеченія сро- ка выборовъ,замѣшаются кандидатами.Кандидатами же замѣща- ются и тѣ члены Правленія которые не явятся подъ рядъ на три засѣданія безъ уважительныхъ причинъ, въ каковомъ случаѣ такіе члены считаются сложившими съ себя званіе члена правле- нія. § 17.Правленіе распоряжается всѣми дѣлами и капиталами Общества. Къ обязанностям его относится: а/зачисление в число членовъ лицъ подавших о томъ прошеніе; б/приемъ членскихъ взносовъ и денегъ поступающихъ въ общество по какимъ бы то ни было причинамъ; в/заключеніе отъ имени общества арендныхъ и другихъ договоровъ, купчихъ крѣпостей и прочихъ актовъ какъ съ частными лицами, такъ и правительственными, общественными и иными учреждениями и установленіями; г/выдача довѣренностей на веденіе всѣхъ дѣлъ Общества во всѣхъ судебныхъ и административныхъ учрежденіяхъ и у должностныхъ лицъ съ правами указанными въ 250 ст. Уст. Гражд.-судопр.; д/храненіе имущества принадлежащаго обществу; е/сношеніе со всѣми правительственными учрежденіями, должностными и частными лицами; ж/созывъ общихъ собраній и вообще завѣдываніе и распоряженіе всѣми безъ исключенія дѣлами общества. Правленіе можетъ приглашать въ засѣданія свои постороннихъ свѣдущихъ лицъ но безъ права рѣшающаго голоса. § 18. Всѣ дѣла и книги правленія должны быть открыты для всѣхъ членовъ общества. Всякаго рода претензіи и жалобы на дѣйствія правленія разрѣшаются общимъ собраніемъ членовъ общества, постановленія коего считаются окончательными. § 19. Желающіе поступить въ число членовъ общества обязаны подать Правленію заявленіе и приложить членскій взносъ. Отъ правленія зависитъ принятіе и ли не принятое подавшаго заявленіе, но послѣднему предоставляется прикосить на отказъ въ принятіи жалобу общему собранію. РЕВИЗІОННАЯ КОММІССІЯ. § 20. Общее собраніе избираетъ изъ своей среды не менѣе трехъ членовъ въ ревизіонную коммиссію, ср. комм. на одинъ годъ. На разсмотрѣніе ревизіонной комиссіи правленіе обязано вносить годовую приходо-расходную смѣту и отчетъ, по которымъ комиссія даетъ заключенія общему собранію. Въ задачу комиссіи также входитъ проверка денежной наличности и имущества общества. Обязанности члена Правленія и ревизіонной коммиссіи несовмѣстимы въ одномъ лицѣ. ОТЧЕТЪ. Ежегодный отчетъ Правленія по утвержденію его общимъ собраніемъ разсылается всѣмъ членамъ Общества. Отчетъ долженъ быть составленъ и внесенъ въ общее собраніе не позже первого апрѣля. ОТВѢТСТВЕННОСТЬ И ПРЕКРАЩЕНІЕ ДѢЙСТВІЯ ОБЩЕСТВА. § 22. По всім іскамъ, претензіямъ и проч. Общество відповідаєть всімъ своїмъ имуществомъ. § 23. Срокъ существованія общества не назначается. Дѣйствія общества прекращаются по постановленію общаго собранія если по обстоятельствамъ дѣла закрытіе общества будетъ признано необходимымъ. § 24. Въ случаѣ прекращенія дѣйствій общества, общее собрание избираетъ изъ среды своей пять человѣкъ въ составъ ликвідаціонной комиссіи, назначаетъ мѣстопребываніе ея и опредѣляетъ порядокъ ликвідаціи дѣлъ общества. Оставшееся послѣ ликвідаціи общества имущество, по уплатѣ долговъ и удовлетвореніи претензій распредѣляется между всѣми наличными къ тому времени членами общества. § 25. Утверждаемыя общимъ собраниемъ предположенія объ измѣненіи и дополненіи устава представляются на утвержденіе въ обще установленномъ порядкѣ. Въ этомъ уставѣ исправлено: "Демієвкѣ", "акты", "таковой", "объ" "званіе", "взносовъ", "человѣкъ", надписано "отношеніи", зачеркнуто: "по", "то". Учредители Общества: Костомаровъ Михаилъ Андроновъ Валентинъ Креспійшинъ Дмитрій Васильевич Ремшевскій Крестовникъ Натанъ Іердзевичъ Козловъ Митушинъ Фабрікъ Николаевичъ Акулкинъ Кремпійшинъ Зиновій Яковлевичъ Свѣтличный Крестовникъ Дмитрій Івановичъ Шевченко Павликъ Михайло. Костомаровъ Маркеліан Волчевскій Павелъ По определению Кіевскаго Окружнаго Суда отъ 15 Октября 1912 г. зарегистрировано и внесено въ реестръ подъ № 5901 Товарищъ Предсѣдателя Секретарь Омскъ Изъ моего дѣла въ селѣ Усть-Каменогорскѣ. отъ майора (2) полковника Сергея Петровича Титова. С П И С О К Ь. Служащихъ ст. КІЕВЪ I ТОВ., вступившихъ въ товарищество по аренде земли, принадлежащей К.Печерской Успѣнской Лавры, подъ названіемъ "ВЫСШАЯ ЛИБГДЬ" Фамилія и имена 1 Помойницкій Автомонъ " 268 кв.с. 2 Бєзродникъ въ Илья " 249 " 3 Нызюкъ НАУМЪ " 361 " 4 Обстровъ Георгій " 331 " 5 Полтавцевъ Феофанъ " 205 " 6 Кононовъ Наркизъ " 224 " 7 Кандлапъ Георгій " 224 " 8 Брезгунъ Петръ " 262 " 9 Супруненю Зиновій " 262 " 10 Денисенко Дмитрій " 295 " 11 Легковецъ Климентій " 315 " 12 Дурнакъ Феодоръ " 456 " 13 Якобчукъ Гавриилъ " 346 " 14 Бѣгунъ Иванъ " 266 " 15 Монтъ Онупрій " 280 " 16 Кравчукъ Афанасій " 280 " 17 Завадкій Александръ " 280 " 18 Дембинскій Иванъ " 256 " 19 Мартинювъ Михаилъ " 256 " 20 Шигельскій Михаилъ " 256 " 21 Шабракъ Александръ " 256 " 22 Волковъ Петръ " 256 " 23 Величко Іулынь " 256 " 24 Цолюновецъ Степанъ " 256 " 25 Вирко Иванъ " 256 " 26 Забілинъ Семень " 256 " 27 Гальянъ Павелъ " 256 " 28 Павница Авраамъ " 256 " 29 Галожинь Василій " 428 " 30 Власенко Василій " 470 " Васечки.. 31 Васечкин Яковъ 273 кв.с. 32 Сидоренко Григорій 273 " 33 Тарасевичъ Исаакій 273 " 34 Боровскій Василій 273 " 35 Хицевичъ Іванъ 273 " 36 Тихонюкъ Іларіонъ 273 " 37 Бѣлинскій Дмитрій 273 " 38 Коцюба Мартиміанъ 273 " 39 Котоковъ Іванъ 273 " 40 Иваненко Никита 273 4 41 Егоровъ Василій " 273 " 42 Акименко Никифоръ " 268 " 43 Дьяченко Павелъ " 268 " 44 Старотинь Илья " 268 " 45 Берчукъ Арсеній " 268 " 46 Власенко Николай " 246 " 47 Гогунцовъ Владиміръ " 268 " 48 Дмитрaшъ Сергѣй " 268 " 49 Петлеваный Авраамъ " 268 " 50 Конотопь Исидоръ " 268 " 51 Чернецкій Іванъ . " 268 " 52 Приходько Феодоръ " 268 " 53 Макѣвъ Маркъ " 268 " 54 Богушевичъ Александръ " 268 " 55 Пахомовъ Николай " 268 " 56 Давиденко Григорій " 268 " 57 Миросниченко Василій " 268 " 58 Качаловскій Ефимъ " 268 " 59 Москаленко Савва " 268 " 60 Иванецъ Іванъ " 268 " 61 Ранскій Дмитрій " 268 " 62 Кольшукъ Кузьма " 268 " 63 Хмѣльницкій Михаилъ " 268 " 64 Салабай Іларіонъ " 268 " 65 Загоруйко Терентій " 268 " 66 Бартовъ Александра " 268 " (7) Рыбакъ Семенъ " 268 " 68 Зеленкевичъ Мануилъ 268 ПИСАРЬ МІНІСТЕРСТВО Ісповідань Департамент Церковний Відділ Земельний Липня 3 дня 1918 № 867/102/ до Міністерства Справ Земельних. Надсиланччи при цьому прохання уповноваже- них громадян села Адамовки Гайсинського повіту на Поділлю, Департамент по справах Православної Церкви Міністерства Ісповідань цим має за честі прохати Міністерство Справ Земельних не відмо- вити в задовольненню сього прохання й надати право зазначений громаді села Адамовки придба- ти землю для причта цього села з найближчої державної лісової дачи. Директор Департаменту Розгральський Начальник Відділу Мостовець Голова Діловод Соколовський Въ Всекопревосходительству Господину Министру Исповѣданій Уполномоченных общества крестьянъ села Адамовки Тайсенскаго уезда Подоль- ской губерніи Илія Пав- лова Мальника, Петра Зв- дренова Черныша и Гавріила Оводосіева Фронтовскаго Прощеніе. Прошло восемь лѣтъ съ тыхъ поръ, какъ в на- шемъ селѣ Адамовкѣ построенъ Храмъ Божій. Это святое зданіе общества наше естественно не имало послѣднихъ урошеній лишь бы имѣть въ селѣ спасающую крестьянъ — святую Богородицу церковь. Постройка храма обошлась обществу во несколько тысячъ рублей, ибо вся постройка храма кирпичная. Когда у насъ былъ по- строенъ храмъ, то общество возбудило ходатайство о наз- наченіи въ нашъ приход притта и одновременно съ нимъ ходатайствовало обь выдачѣ притту земли публичной- шей лѣсной казенной дачи, въ которой имѣется земля неподлинная. Ходатайство общества о назначеніи при- тта было принято во вниманіе и въ нашъ приход былъ назначен притт в лицѣ священника и неалошика. Ходатайство же о выдачѣ земли притту до сихъ поръ не удовлетворилось упрекомъ и приход нашъ в насто Мысль время не имеет притвоей земли и через то, что нет последней, пригт в нашим силь тает мняется. Обще- ство все старание прилагает к тому, чтобы пригт не имь найти таест, ибо от этого страдает присед, но сделать ничего не может потому, что приты не могут служить без земли при крайне ограниченном освобождении, какое положено от казны 25 руб. в штате. Отвести же пригту землю из обществен- ной земли общество не в состоянии, ибо у каждого дома- хозяина нашего села очень ограниченное количество полевого надыла. Земля, каковая окружает почти все наше село находится тасть под казной пчеколо тысяч десятин, а тасть держать политики. Мы, уполномоченные от ние- ми общества и ходатайствовали при надлежащим нагальет- вом о выдачи для нашего притта земли из казенной заи- ли, но повторяли, что ходатайство наше не удивлялось церковью и до сих пор у нас нет притвой земли и за немыкнем таковой пригту приходится крайне вое- ствовать, а поэтому у нас имеются тю обиценники, то паломник, а то и оба вылет. Во время переш- ны притта долгое время не бывает Службы Божией и церковно-приходских трев, что крайне пагубно вляет на жизнь прихожан и это публичное вязние думает шу- вокие корни и залигается в людях упадок веры и кровеженности. Мы, уполномоченные Крамовского общества, видя надви- гающиеся бедства, каковые могут быть вследствие непор- ленности правов; решили обратиться к Вашему Высоко- превосходительству с покорнейшей просьбой о помощи. Вы, как верховный защитник Святой православной веры, не откажите помочь нам в том, чтобы в на- шей приходе всегда был приют и чтобы для прихода нашего была выделена из ближайшей казенной земли при- товая земля, либо без таковой христи у нас быть не мо- жет. Ваше Высокопреосвященство! От имени нашего общества есть письмо заявить Вам, что при выдаче для нашего приюта земли из казенной или попечи- тельской земли, общество будет согласно на все дары, вам и выплатить нужно будет выделенную для приюта землю, то общество на это согласится. В Приим Госпо- ду Богу, что при помощи Вашего Высокопреосвя- щенства, мы получим для приюта земли в над- лежащей мере. Сильно умоляем Ваше Высокопрео- священство, удостойте нас ответом будет ли отведена нашиму приюту земля или нет? Мы очень желаем от отвода уполномоченной земли и нам очень желательно знать может ли получить нас при- юд просимую землю. Покорнейше просити уполномоченные Адамовского об- щества: Илья Мельников, Петр Серкин, Гавриил Урон- товский. 19/820 года мая 26 дня. Адрес: М. Уранов, Подольской церкви С. Адамовка. Общественный пост вмешательством в приличии и собственноручную подпись уполномоченных Адамовского общества Илья Мельников, Петр Черныша и Таврина Фронтовского свидетельствуют Священник с Крамовки Кирилл Шепитько. МІНІСТЕРСТВО Ісповідань Департамент Прав. Цер. Відділ Земельний Липня 3 дня 1918 р. № 368/1022 Громад. І. П. Мельнику. / с. Адамовка Гайсинського повіту на Поділлі /. У відповідь на прохання Ваше від 26 трав. с.р. Департамент по справах Православної Цер- кви Міністерства Ісповідань цим повідомляє, що згадана заява Ваша надіслана 3. липня від № 368/1021 до Міністерства Справ Земельних по належності при чому Департамент зі свого боку прохав задовольнити Ваше бажання придба- ти землю для причта з найближчої державної лісової дачи. Начальник Відділу Ф. Омелян Діловода С. Свєтлій Минула війна з ії тяжкими наслідками, схвилю- вавши життя усього громадянства України не поминула і православного духовенства, значно погіршивши й без того прикре його матеріальне становище. В ці часи ба- гато батьків і синів духового стану віддали своє ма- теріяльне добро й своє життя в боротьбі за щастя й кращу будучину батьківщини, не покористувавшись майже нічим за свою самоотвержену працю. Революція ж не тільки не принесла ніякого полег- чення цим пасинкам ії, а навпаки зробила їх і без то- го скрутне моральне й матеріяльне становище зовсім не- можливим. Залишаючи вже в боці огляд тих моральних страж- дань, які пришлось перенести православному духовенству під часи революції, справедливість вимогає зазначити те тяжке матеріяльне становище, в якому опинилось ду- ховенство / головним чином сільське/ в цю лиху годину. Платня за виконання релігійних потреб православ- ного громадянства зменшена під час війни революцією була зведена до мінімума. Закон же бувшого правитель- ства про соціалізацію церковних земель, прибуток є ко- ристування якої був головним, а під час війни і ре- волюції майже не єдиним засобом матеріяльного стано- вища православного духовенства, закон не давший замісп сього засобу нічого іншого цевного,- кинув православ- не духовенство з його дітьми в небезпеку, погрожуючу навіть самому істнуванню його. Відбувшаяся 3 червня сього року при Міністер- стві Ісповідань нарада представників Українських єпар- хій підтвердила цю сумну картину. З огляду на згадане скрутне матеріальне становище православного українського духовенства Міністерство Іс- повідань, рахуючи своїм обов'язком поліпшити це стано- вище розрішає собі звернутись до Міністерства Справ Зе- мельних з проханням ужити заходів для залишення за ду- ховенством прав на посіви, які воно само засіяло, або на половину посівів коли віддало землю на спіл, якими правами воно досі користувалось. В видадках засіяння церковної землі селянами насильством, без згоди причта, користувавшогося доти цією землею,- арендна плата за останню повинна бути заплачена не грішми, а натурою /збором/ в половинім розмірі. Міністерство Ісповідань певне в тому, що вище згадані справедливі вимоги для поліпшення матеріально- го становища православного українського духовенства бу дуть зауважені і Міністерство Справ Земельних не від- мовить спричинитись до їх задовольнення. Про наслідки сього Департамент прохає повідомить. Міністр Ісповідань Вільковський Директор Департаменту по справах Православної Церкви Ростропович МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ Департамент Правосл.Церкви 13 Січня 1918 р. Вх. заг. № 2321 Вх. Вид. № 907 МІНІСТЕРСТВО Земельних Справ ДЕПАРТАМЕНТ ЗЕМЕЛЬНИЙ Виділ Зем.Ком. і Лікв. Коміс. " 9 " Серпня 1918 р. Ч. /2675. Київ. ДО МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ. ДЕПАРТАМЕНТ ПРАВОСЛ.ЦЕРКВИ ВІДДІЛ ЗАГАЛЬНИЙ. В відповідь на відношення від 5 серпня, за № 537/164І Земельний Депар- тамент має честь повідомить, що коли між духовенством і арендаторами не буде можливо зробити згоду, то згідно зако- ну 15 липня с.р./Державний Вістник №24/ по заторкнутому питанню треба зверну- тись до Земельно-Ліквідаційних Комісій, які і керують цими справами на підста- ві вищезгаданого закону. Відносно прав на посіви, які саме духовенство засіяло, то врожай запевно належить власникам, коли ж віддало землю на спіл, то вже видан закон 27 травня про право на врожай /Державний Вістник №8/, коим можно користуватись, коли земля видана на спіл по розпорядженню Земе- льного Комітету чи Тимчасового Уряда; як що видача на спіл була самохітна, то треба звер- нутись до Суда. З Директор Департаменту Начальник Виділу МІНІСТЕРСТВО Ісповідань Департамент Прав. Церкв Відділ Волочиський Серпня 24 дня 1918 р. № 623/9077 м. Київ До п. Секретаря... Чернчев святі... Духовної Консисторії Департамент Православної Церкви надсилає для відома та оповіщення духовенства... Чернігівської... Епархії копію листа Міністерства Справ Земельних від 9 сього серп- ня під №3447/7675. Директор Департаменту В. Роговський Начальник Відділу О. Сосновецькій Поч. Діловоди І. Обичка Настоящему молюще до к Секр. Государственной Поме. Карманный доме Херсонской поме Погребенного поме Казенномедвежьи поме Поселенческой прие. Подсобного поме Министерства поме. Комиссия поме. Пану Міністру Ісповідань МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ Департамент М. Київ 1918 р. Вх. заг. № 2355 Вх. Від. № 1416 Приставника Києво-Флоровського Вознесенського жіночого Монастиря при сяжного правника Петра Оголівця, яко живе у Київі, по Михайлівській вулиці, в б. ч. 24 Прохання. Флоровський Монастир прохає дозволення у Влади продати Монастирську селитбу, що у Київі по Старо-Наводницькій в під ч 88 з вільною ціни. По за як Консисторія не взяла на увагу всіх тих підстав, котрі силуют "Монастир продати селитбу, то я, як приставник Монастиря, вважаю за обов'язок звернутися до Вас, пан Міністр, з цим проханням. Перша підстава, що примуске до віл"ної продажі, є та, що кріз фронтовий шматок землі, який уявляє головну вартість всієї селитби, Округ шляхів у 1916 році проклав в і д л и в,-з якої рації вода обрива цей фронтовий шматок і вже обірвала осінню з дорову його частину, так що цілком знесла і сараї, що там стояв. Щоб далі відвернути обриви водкою землі Монастир мує затратити великі гроші на якіс" будування, а грошей Монастир не має. З тєї причини вода далі промиє й на трьох за розруйноване майно не дадут тих грошей, які Монастирю дают зараз. І теперішні покупці-Григорій Буц" та Василій Мел"ніков відмовлят"ся від купивлі, як що діло дотягниться до дождів коли, як я вже казав, є можливість дал"нійшого розмива фасадного шматка. Отто і виходе, що з сказанної причини дійсна цікавіст" Монастиря власно вимогає, щоб продажа землі не буда відкладана на пуб- лічні т орг , на що треба багат"ко часу . а навпаки щоб продаж зробити віл "ни і крім того як можливо хутко . І останні підстави - розруйновання від вибуха , що був на Звірин"ці , будинків на селит "бі і цілковита неможливість їх підбити по відсуєнності грошей , повна безприбутність " майна , о котрім річ , скрута в грошах по причині разруйновання Монас - тирськіх хуторів . все це , кажу , примусове не откладати діла , не ставити іого на торгі , на яких можливо дадут і менш , а скористу ватися на пропозицію п. Буца та Мел "никова . Всі ці підстави добре знаємл благочинному Монастирей , кот ри і на запитання Консистрії все це в своїй бумазі затверждає . Також і Митрополіт згодився на віл "ну продажу на пропозиціях Настоятел "ниці Монастыря , бо іому було все те добре з"яснено . Крім того необхідним вважаю виправити помилку Настоятел " ниці Монастыря , котра невірно считає кіл "кіст землі , бо землі в тому шматку є всього 4 дес . 1818 кв . саж. , и представити дан - ну кріпост ", из якої видно , що Судом земля була в цім же році поцинована в 40.000 карб ., - так що пропозиція п.п. Буца та Мел "- никова про купивлю теї землі за 100.000 карб . виразно корисна для Монастыря . Из прикладаемих двух плянів - старого й нового уявлятися не тіл "ки те , що земля та неудобна , а і те , що скіл "ки сусіди зах ватили землі . Оця неможливість сберегти монахіям - жінкам грани- ці своєї землі від захватів прихил "них до ціого сусидів те ж не мала причина для удобол "нення прохання Монастыря . Важаючи на все те , що надруковано і що писали в своїх бу магах до Консисторії и Митрополита Монахині , за чіст " має про- хати Вас , Пане Міністр , представити , вищej Влади о дозволенні Києво - Флоровс "кому Вознесенскому жіночому Монастырю продати з віл "ної ціни , за 100.000 карб ., Григорія Буцу та Василію Мел "ні- кові свою селит "бу , що у Києві , по Старо "Наводниц"кій вулиці , під ч.88 , мірою 4 дес . 1818 кв . саж . Київ , 1918 р ., Жовтня 10 дня . Присяжний приставник Петро Сидлієць М. І. ДЕПАРТАМЕНТ У СПРАВАХ ПРАВОСЛАВ. ЦЕРКВИ Бізні Ростовський 26 лютого 1918 р. № 948 м. Київ Ви. 1416 Перечека 74 До п. Секретаря Китрської Духовної Консисторії. Надсилаючи при сьому прохання пред- ставника Київ-Флоровського жіночого мана- стиря прис. пов. Петра Оголівця про дозвіл пробати з вільної нині належну манастиреві садібу під № 88 по Старо-Наводницькій ву- лиці, Департамент по справах Православної Церкви сим прохає Консисторію в можливо коротшому часі дати пояснення та своє за- ключення по суті надсилаємого паперу, з поверненням його по виконанню до Департа- менту. Директор Департаменту: Радченко Начальник Відділу Говядовський Вод В.Н.Н. МИТРОПОЛИТЬ КІЄВСЬКІЙ і ГАЛИЦЬКІЙ. Жовтня II дня 1918 р. Високосановному Добродію, Пану Міністру Ісповідань В. В.Зіньківському. Настоятельниця Київо-Флоровського жіночого манастиря Ігуменя Евпраксія звернулась до Епархіальної Влади з проханням про дозвіл продати без торгів належної дорученому її манастирю садибної землі, мірою 5-ть десят. 373 кв. саж., котра знаходиться в м. Києві, по Старо-Наводницькій вул., під № 88, позаяк безпосередньо користування цею землею, за далекою відлеглост'ю і її від манастиря, зв'язано з великим незручниням. Визнаваючи з свого боку прозьбу Настоятельниці Ігумені Евпраксії заслугуючей задоволення, прохар Вас, Пане Міністре, поклопотати перед Урядом Української Держави про дозвіл продати Київо-Флоровському манастирю вищезазначену землю без торгів, за суму не менш 100.000 карбов. Призиваючи на Вас Боже благословіння, прохар прийняти запевнення в моїй щирій до Вас пошані Ваш пок. слуга Голомиш Митрополит Микола М. І. ДЕПАРТАМЕНТ по СПРАВАХ ПРАВОСЛАВ. ЦЕРКВИ Відділ Роспушевський Омовінг 18 дня 1918 г. № 880 м. Київ Рах № 14/6 76 75 Негайно. До п. Секретаря Київської Духовної Консисторії. Департамент по справах Православ- ної Церкви пропонує Вам негайно повернути до нього надіслане до Київської Духовної Консисторії при папері, від 11 жовтня за № 843, прохання представника Київо-Флоров- ського Жіночого манастиря Фріє.пов.П.Ого- лівця про дозвіл продати належну манастире- ві садибу по Старо-Навадницькій вул. під № 88, а також надіслати і копію попередньої постанови Консисторії по цій справі. Директор Департаменту Роспушевський Зм.13 18р. Начальник Відділу Лободовський До Департаменту по справах Православної Церкви В. о. Секретаря Київської Духовної Консісторії Ранвпр. Згідні пропозиції від 18 сього Жовтня За W880, маю за честь повідомити прохання представника Київо-Радровського мона- старя приє. юв. П. Оголівця, а також надіслати Копію постанови Консісторії по цій справі. 18 жовтня 1918 р. В. о. Секретаря Мусін. N/038. Київська Духовна Консисторія. "5" листопада 1918р. № 23840 МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ Департамент I-й 7 "листопада 1918 р. Вх. заг. № 4570 Вх. Від. № До Департаменту М. І. Православної Церкви Міністерства по справах Православної Церкви Ісповідань "7 листопада 1918 р. Вх. заг. № 1666 Вх. відділу № 554 Причт та парафіяне церкви с. Владиславки, Каневського повіту, прохають, щоб для їх цер- кви дали земельний наділ з земель Удільного ок- ругу, в кількості 33 десят., коли можливо, то даремно, а коли не можна,- то за троші. Крім того, вони прохають, щоб причту сього села від- пущено біло з скарбниці жалування, позаяк нині без жалування і без наділа земельного жити для панотців зовсім не можливо в цій парафії. Призначаючи це прохання відповідним тим обставинам, в яких находитьсяться вищезазначений причт, Духовна Консисторія на підставі постанови Єпархіального Начальства від 24-29 жовтня с.р., має за честь покірно прохати Департамент Православної Церкви зро- бить заходи, аби було задоволено прохання пара- фіян і причта с. Владиславки, Каневського по - віту, про наділення їх церкви землею з земель Удільної округи й про відпуск для причта скарбової платні, якої він досі не одержує, в нормальному розмірі. Член Консисторії А. Бондар В.о. Секретаря В.п. Столоначальника Телеграма. З відповідальним квитком ОТВЕТ 20, КІЄВ МІНІСТРУ Департаменту 8 січня 1918 р. КИЄВ БРАЦЛАВА 106,73,6,10,40, Приймається з 191 г. отр. № 79 НПРАВЛЕНІЕМ СОЮЗА ПОДОЛЬСКАГО ДУХОВЕНСТВА ПАДУЧЕНЫ САОБЩЕНИЯ ДЕЛЕГАТОВ СОЮЗА ЧТО МНОГИМИ ВОЛОСТНЫМИ ПРАВЛЕНІЯМИ ПРИЧТОВЫЕ ЗЕМЛИ ОБЛОЖЕНЫ МІЙРСКИМИ СБОРАМИ НА ВОЛОСТНЫЕ НУЖДЫ ОКОЛО ЧЕТЫРЕХ РУБЛЕЙ ДЕСЯТИНА УПЛАТА ПЕРВАГО НОЯБРЯ ПРИЧТОВЫЕ ЗЕМЛИ ИСТОЧНІКЪ СОДЕРЖАНІЯ ДУХОВЕНСТВА А НЕ ОБѢКТЬ ВЛАДЕНІЯ ПРОСИМ СНОШЕНІЯ С МІНІСТРОМ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ОБ ОСВОБОЖДЕНІИ ДУХОВЕНСТВА ПОДОЛИ ОТЪ ЭТОГО НАЛСГА И РАЗЬЯСНЕНИЕ МИРОВЫМ ПОСРЕДНИКАМЪ НЕ ЗАКОННОСТИ ОБЛОЖЕНІЯ О ПОСЛЕДУЮЩЕМЪ ПРАВЛЕНІЕ ПРОСИТ УВЕДОМИТЬ ЕГО ТЕЛЕГРАФОМ БРАЦЛАВ.Н ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ПРОТОІЕРЕЙ РУДІЧ СЕКРЕТАРЬ СВЯЩЕННИКЪ БРЖЕЗИНСКІЙ 249 ДЕПАРТАМЕНТ по біржахъ Пресвятой Царицы Мійтоду 8-1918 р. Вх. заг. № 6/1673 Вх. відпилу № 556 *) Примѣчаніе. Въ служебной заголовкѣ телеграммы, привитой на буквопечатныхъ аппаратахъ, значащіе числа по порядку слѣдующее: 1) номеръ телеграммы, 2) число словъ, 3) число мѣсяца и 4) часы и минуты подачи. М. І. ДЕПАРТАМЕНТ по СПРАВАХ ПРАВОСЛАВ. ЦЕРКВИ Відділ Розпорядження Листопаду дня 1918 г. № 1/012 м. Київ До Фінансового Відділу Департаменту Православної Церкви. Розпорядчий Відділ Департаменту при сьому має за честь надіслати копію рідко- шення Київської Духовної Консисторії з 5 листопада с.р. під № 23840 на залежне роз порядження в частині відносно відпуску скарбового утримання для причта с. Влади- славорки Каневського повіту. Начальник Відділу Гобдовський Старший Ділопод Ясвий СИ..У. Директор Департаменту по Справах Народ. Церкви Мисіопада 9 днів 1918р. 7-24 Вельмишановний Пане, Валеріане Васильевичу. Надсилаючи при сьому телеграму Голови Союзу Подільського Духовенства прот.Рудіча, маю за честь прохати Вас дати своє заключення що до змісту те- леграми в справі оподаткування причто вої землі на волостні потреби. Прохаю прийняти запевнення в моїй В.В.Радзімовсь- ширій пошані. кому. Директор Департаменту Радзимовський 13 Київська Духовна Консисторія. "9 Листопада 1918 р. № 2417/595 Департамент Православної церкви 8275 О департаменту Право- славній Церкві Міністерства Департамент 3 Кур'єр 12 Листопада 1918 р. № 425-0 Вр. № 16 На утримання паркану землі, який тут межав до с. Требеней, Київською повіту, а також є для утримання німецького війську в с. Кагаринку були зробленні Земельні по- датки, відповідно кількості у комуноп силь- ника землі, при чому такими податками була обкладена і церковна земля с. Требеней. Приймаючи на увагу, що ці карти за інші межи метою Заспокойтня місцевості і припинення діяльності повстанних елемент- тів, до якої причін церковний ні якого стосунку не мав, Консисторія покірно прохач Депар- тамент Православної Церкви зробить заходи про скасування вищезазначених податків, ви- мігаємих з притом церкви с. Требеней, в кількості до 50 карб. у місяць і про повернення тих грошей, які вже були дані на це приртому вищезумі- чанні. Член Консисторії А. Степанов Із Секретарем Мушин Ид. Стоюновиченко Ф.Деркач ВАША ВЕЛЬМОЖНІСТЬ ПАНЕ СТАРОСТО. На утримання карного загону, який послано було до с. Гребенів, Київського повіту, а також для утримання ні- мецького війська в с. Кагарлику на селян сих місцевостей накладені були земельні податки, відповідно кількості землі в кожного селянина. При сьому такими податками обкладено було й церковну землю с. Гребенів. П.ГУБЕРНІАЛЬНОМУ СТАРОСТІ на КИЇВ- ЦИНІ. Приймаючи на увагу, що ці карні загони своїм завдан- ням мали заспокоєння місцевої людності на припинення включної діяльності повстанчеських елементів, до якої церковний причт не міг мати жадних стосунків, вважаю за повинність покірно прохати ВАШУ ВЕЛЬМОЖНІСТЬ спричини- тися до скасування вищезазначених податків на церковну землю, яких вимагають від причту церкви с. Гребенів в кількості до 50 карб. на місяць, а також і до повернення тих грошей, що були вже внесені на се в минулі часи. Про наслідки свого прохання не відмовити в повідомлен- ню. Прошу прийняти запевнення в моїй щирій до ВАС пошані та преданості. Директор Департаменту по справах Православної Церкви ЮРИСКОНСУЛЬТЬ. Г. Директору Департамента по дѣлам Православной Церкви. На № 24. Я съ своей стороны не усматриваю юридическихъ препятствій въ удовлетвореніи просьбы Союза о сно- шеніи съ Министерствомъ Внутреннихъ Дѣлъ по ука- занному въ телеграммѣ поводу.- Телеграмма при этомъ возвращается. Юрисконсультъ Ноября 16 дня 1918 г. №... М. І. ДЕПАРТАМЕНТ по СПРАВАХ ПРАВОСЛАВ. ЦЕРКВИ Відділ Генерального Київського 19 дня 1918 р. № 1043 До Київської Духовної Консисторії. В наслідок відношення з 5 листопада с.р. під № 23840 Департамент по справах Православної Церкви повідомляє, що, згідно відношення Управління Київської Удільної Округи від 24 жовтня с.р. під № 5622, п.На- чальником Округи зроблено розпорядження о надання причтові церкви с. Владиславовки що рік по 20 дес. землі з оброчної статті З Богусловського маєтку під № 36/13, яку арендує Ф.Ф.Сідлецький, за істнуючу аренду платню надалі - до скінчення строку аренди сієї статті, після чого її буде перероблено й для причта виділено буде окремий участок мірою 20 дес. Виділити як окремий участок в сучасний мент не уявляється можливим, бо се сполучено з новим переділом піль-роботою дуже складною. Директор Департаменту Рогожинський Начальник Відділу Івановська До Департаменту Місцевого Самоврядування Міністерства Справ Внутрішніх. Подільським Союзом православного духовенства до Пана мі- стра Ісповідань надислано телеграму в повідомленням, що ба- гатьми волостними Правліннями накладено на церковні землі податок в розмірі коло 4 карб.з десятини на користь волости Посилаючись на те, що церковна земля є джерелом утриман- ня духовенства, а не об'єктом володіння, Союз Подільського духовенства прохає Пана Міністра Ісповідань увійти в зноси- ни в Міністерством Справ Внутрішніх про увільнення духовен- ства від сього податку та роз'яснення мировим посередникам незаконності його встановлення. Надсиланці при сьому копію вищезгаданої телеграми, Департа- мент по Справах Православної Церкви Міністерства Ісповідань має за честь прохати Департамент Місцевого Самоврядування спричинитися до задоволення викладеного в телеграмі прохан- ня Подільського духовенства. Про наслідки сього Департамент прохає не відмовити в пові- домленню.-- Директор Департаменту Начальник Відділу 13. М. І. ДЕПАРТАМЕНТ по СПРАВАХ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ Відділ _ дня 191 г. № 1401 Брацлав Протоіерей Рудичу. Одночасно Департамент Православ- ної Церкви прохає Департамент Місце- вого Самоврядування про задоволення прохання Сома Подільського духо- венства. Директор Радченко кн 13. М. І. ДЕПАРТАМЕНТ по СПРАВАХ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ Відділ Достоєвський Грудня 30 дня 1918 р. № 1264 м. Київ до п. рисконсульты Міністерства Ісповідань. Департамент по Справах Православної Церкви при сьому має за честь надіслати на розгляд та заключення відношення Тимчасово Керуючого Харківською Єпархією, Єпископа Ми- трофана з 14 листопада с.г. під № 762 в спра- зі обміну 33 дес. ружної землі парафії с.Ве- селого, Харківського повіту на однакову кіль кість землі місцевого поміщика Ю.Л. Кеніга. Директор Департаменту - Радомський Начальник Відділу - Гобзаровський 139 Справка. Изъ діла не видно, чтобы упомяну- тое въ переписке мѣшаніе отвѣ- дено было Кіево-Фрюровскому Монастырю отъ казны; наоборотъ изъ нотаріальнаго акта усматри- вается, что оно даеться въ монастырь по равносилія владѣній. Поэтому для продажи монастыр- скаго имущества купецъ надобно производить публичные торги, Вотъ въ увѣренности, что это Микшеровско можетъ и потре- бовать производенія торговъ. По синодальному и трактатамъ это однако не требовалось, но зато всегда требовалась автографія обз дубныхъ предположенныхъ въ продажу шихлій, приємність розшаковуване Значенія придаваювь городської очунки и оцунки Кредитных Обществъ.-Кромѣ критичного акта, необхадимо еще удо- бовереніе обз обседуркій смерть по по- воду шихлій и о томъ что оно свободно отъ затрещений.-Кромѣ того въ виду постановленія Директоріи отъ 15Декабря 1918 г. необхадимо письмовъ доказательства того, что продаваемое шихліе не принадлежитъ къ разряду тыхъ, опутденіе коихъ воспрещено этии закономъ. Поэтому я поначало: возвращу перейтвку для предварительной допол- нительныхъ свѣдѣній. 1.I. 1919 г. Юрьконсультъ Радищевъ До Пана Міністра Ісповідань Приєднаного повіренного Петра Фоголивця, по довіреності Київо-Флоровського Монастиря З огляду на здання (заключення) юрисконсульта Міністерства по до продажу усіби Флоровського Монастиря, маю за честь представити по пунктам того заключення своє об'яснення: 1-8 Подевідчення Городе"кої Управи, п.ч.684 и листа Кредітового Банку, котрі справки бажав Юрисконсульт, видко, що оцінка землі тими ціми інституціями нижче ціни, яку дають купці-Буць та Мельників, 2- Посвідченням Старшого Нотаря п.Ц.178 підтверджується, що на землі, про котру річ, нема ніяких запрещень. и 3- Посвідченням Міліції Печерського району підтверджується, що земля та город с"ка, хоч то відко й з данної кріпості, з якої рації земля та не підлежить до законна Директорія про заборонення купивлі сельської землі. На підставах цього ще раз ласкаво прохар дозволити продажу землі, на умовах, які предложили Буць та Мельників /ЗСічня, 1919 р. Приєднаний повірений Ф. Голивец М. В. Д. КИЕВСКАЯ ГОРОДСКАЯ УПРАВА. Оурыног ОТДЕЛЕНИЕ Киевъ 10 дня 1919 г. № 26 684 Удостоверение Дано сіе изъ Кіевской Городской Управы Менскому Фирсову, по настоянию, согласно просьбы его въ той же недѣли Земель и постройки Личное Имущество есть стоящее въ Киевѣ, Телеграфская улица 10, Старо-Киевской улицы, подъ №88, имѣя бывшій городскихъ сборовъ определено въ одну тысячу шестьсотъ девяносто руб. /1.690/. и что на обналиченное Имущество держится то сметы Городской Управы по орудственному сбору Председатель гетто-прав и по сбору скота за несколько сбору девятьсот восемьдесят восемь копеек. При этом при обсуждении ся что отдельной оценки земли и построек в городской Управы не имеется. Настоящее удостоверение выдается. Монастырь прошу представления в Министерство. Временный Киевский Городской Справа подписана и приложена к переписи удостоверения. Перво-всей сбор сельскохозяйственных надписи на "Земле и постройки" дворник. Глава Управы М. Госевич Директор Городской Управы КИЕВСКАЯ 1920 Удостовіреніе. Дано сіє удостовірение првкільково Койда-Ріальбнаю. Оригінал Призначеному повиренням Олешову, мають повиренниму Рілво-Георговекено Михайлович, во той час наклади прийомної кніжечки присудження Кієво-Роговеконому Смалетцю, виставленої на гаркіль на Надшань по Сідаро-Ка-водинський ущер над 178 припом- ганнучимся ви присудити праведний рішення орендею той паш ливардженням Кре 1818 рв. саро. кипенією юнгезецей не имелій або именем Рілво-Георговекено Михайлович. Сирське озрашання Зб/2 Тербовий садрь і кищень признаним вже рано. 11 Диваря 1919 года За палому, Сідарича Койдараїв. ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН КИЇВСЬКОЇ СТОЛИЧНОЇ МІЛІЦІЇ 10 Січня 1919 р. № 81 м. Київ Посвідчення Дано це посвідчення Київо-Фро- словському Оліноговену Монастиреві в тім, що його синьо, широкого кольору Ух десятин, яка знаходиться по Став- ро-Наводнівській вул. під о. 88, числитися в черті міста Київа Перервською Районі. Це повідомлення дано монастирській душі подання в Міністерство Історії з відомостями про монастирське синяжське маєтко. Телеграма. До Епископа... Патмевського. направа Прохано зробити підвладному духовенству розпорядження, аби 6 січня старого стилю по усіх містах, містечках та селах по усіх церквах було влаштовано піоля відповідного молебня урочисте читанне земельного та лі- сового закону, а також відозви Директорії Української Народньої Республіки з роз'яс- ненням значіння сих актів. Закони і відоз- ви є в Земельних Управах. Про виконання повідомити №130. Міністр Культів МІНІСТР КУЛЬТІВ Української Народньої Республіки Січня 21 дня 1919 р. №.... м. Київ. ДО РАДИ МІНІСТРІВ Української Народньої Республіки. Київський Флоровський віночий маєстирь через свого представника звернувся до Міністерства Культів з проханням про виклопотан- ня дозволу на продаж належної маєстиру землі, мірою 5 десят.375 кв. саж., яка знаходиться у м. Київі по Старо-Наводницькій вул. під № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. Доклад про дозвіл Київо-Флоровському Віночному маєстиру продажу садибної землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій вулиці № 88. На підставі повідомлення Міської Управи під ч. 684 і 2/листа Київського Кредитового Товариства, по сцінка продаваємої маєстирю землі в м. Київі по Старо-Наводницькій сучасний мент приносить маєстиреві тільки збитки,- Міністерство Культів має за честь, на підставі ст. 384 т.ІХ і ст.1502 т.Х, І ч.Св.Зак.Рос.Имп., прохати Раду Міністрів дозволити Київо-Флоровському маєстиреві продати належну йому садібу землю по Старо-Пе- водницькій вул. м.Київа під № 88,мірою 5 десят.375 кв. саж., за оуму не менш 100000 карб. МІНІСТР КУЛЬТІВ Липа Директор Департаменту по Справах Православної Церкви Всє Надмінський Київське Комерційне Товариство Взаємного Кредиту — КИЇВ, Інститутська, 3. Телеф.: Д і р. 37—05. Конт. 37—06. у Київі Січня 18-го дня р. 1919 До Хвального Управління Києво-Фраловського Монастира На прохання Управління цим сповіщаємо, що, по наших відомостях, монастирська земля по Старо-Наводницькій вул., в м. Київі в теперішній час, приймаючи на увагу пониження цінності карбованця і топографічні умови місцевості, виносить ціну коло 15.000 карб. за десятину. З пошаною Київське Комерційне Товариство Взаємного Кредиту [рукописний підпис] МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ДО РАДИ МІНІСТРІВ. № ………… 191 р м. Київ. Високопреосвященний Антоній, Митрополит Київсь- кий і Галицький, звернувся до Міністерства Ісповід- ань з проханням про виклопотання Київо-Флоровсь- кому манастирю дозвілу на продаж належної йому садибної землі, мірою 5 десятин 373 кв. саж., яка знаходиться у м. Київі по Старо-Наводницькій вул. під № 88. Маючи на увазі, що, як зазначає Митрополит Анто- ній, користування сією землею для манастиря звяза- не з великими труднощами з огляду на її далеку віддаленість від манастиря, а також, вважаючи на те що будинки на сій садибі напів знищені звіринець- ким вибухом і що, крім сього, саму землю підмиває вода, так що ся садиба в сучасний мент приносить манастиреві сліве тільки збитки,- Міністерство Ісповідань, згідно з проханням Високопреосвящен- ного Антонія, Митрополита Київського і Галицько- го, сим має за честь, на підставі ст.384 т.ІХ і ст 1502 т.Х, І ч.Св.Зак.Рос.Імп., прохати Раду Мініст- рів дозволити Київо-Флоровському манастиреві про дати належну йому садибну землю по Старо-Навод- ницькій вул.м.Київа під № 88, мірою 5 дес.373 кв. саж. за суму не менш 100.000 карбованців.- МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Директор Департаменту по Справах Православної Церкви Вис. Федорович секта 1919 г. Января 28 дня получено письмо из Канцелярии Департамента по делам Церковной Церкви Министерства Рудного подлинные документы из дела о разрушении Киево-Печерской лавры и сноса стяга продажей усадебных земель, находящихся в г. Киев по Свято-Неводицкой улице; 1) Выписка из актовых книг Великого Канцелярия Ивана Ермоловича Менкова, три акта на недвижимость имущества за 1918 г. ведения 1°, страничка 10 ил № 29 (на прибыль бумаги) 2. План усадебного лесника, собственный 1837 г. календаря 189. Решение Церковным Землевладением Менковским (подпись) 24 Сент. 18 г. На продажу согласенъ, но согласно мнѣнію игуменіи предпочтительнѣе бы съ разрѣшенія Правительства произвести продажу безъ тор- говъ о чемъ приготовить ходатайство чрезъ Минист. Исповѣд. М.А. сентября 21 1918 года октябрь 4 дня. Кіевская Духовная Консисторія слушали: докладъ: опредѣленіемъ Епархіальнаго Нечель- ства отъ 2-7 іюля с.г. по дѣлу о продажѣ при- надлежащего Кіево-Флоровскому монастырю участ- ка уседебной земли на Новоневодницкой улицѣ (вблизи Звѣринца) постепенно: "Такъ какъ согласно отзыву благочиннаго предполегаемый участокъ земли, находящійся по Старо-Неводниц- кой улицѣ (вблизи Звѣринца) Кіево-Флоровскій монастырь можетъ продать его гораздо съ боль- шей выгодой для себя, если участокъ будетъ проданъ съ торговъ, то полученные уже монасты- ремъ 1000 руб. отъ Инженера-Технолога Григо- рія Шендро, въ видѣ задатка, предписывать игуменіи Евпрексіи возвертить г. Шендру и выстѣ съ тѣмъ потребовать отъ нея свѣдѣнія, немѣ- ренъ ли монастырь теперь, послѣ происшедшихъ событий, продавать означенную землю, или же- ляетъ сохранить ее для непосредственнаго поль- зованія для извлеченія трудами монахинь и послушницъ выгоды изъ нея для удовлетворенія насущныхъ нуждъ монастыря по продовольствію". По объявленіи сего постепоненія отъ игуменіи Кіево-Флоровскаго монастыря Евпрексіи поступило три прошенія о разрѣшеніи продать назвенный участокъ усадебной земли, въ количествѣ 5 десятинъ 373 кв. сеж. Первое прошеніе не има Консисторіи; въ немъ оне пишетъ, что зем- ля эта крайне неудобна, пересѣчена ручьемъ, обрагами и канавами; доходность съ усадьбы отъ неймв квартиры не покрываетъ собою расхо- довъ по усадьбѣ. Создавала и другія неудобства и хлопоты: сосѣди по усадьбѣ постепенно занимали монастырскую землю, ставили свои заборы на ней, вслѣдствіе чего монастырю неоднократно приходилось судебнымъ порядкомъ защищать свою собственность отъ ресхищенія. Домъ не усадь- бѣ при взрывѣ снарядовъ на Звѣринцѣ повелился. Восстеновленіе его потребуетъ большихъ матеріальныхъ затратъ. Въ настоящее время нахо- дится покупатель, предлагающій за усадьбу 100.000 руб. Второе проше- ніе на имя Преосвященнаго Димитрія, Епископа Умэнскаго, о продажѣ усадьбы безъ торгова г.г. Буцу и Мельникону также за 100.000 руб., во избѣжаніе того, чтобы эта усадьба не попалась въ руки спекулян- товъ-евреевъ. Резолюція Преосвященнаго Димитрія послѣдовала на проше- ніе такая: "Въ Кіевскую Духовную Консисторію на разсмотрѣніе и за- ключеніе." Третье прошеніе на имя Его Высокопреосвященства, въ ко- торомъ изложена та же мысль, что и въ первомъ. Не семь прошений по- слѣдовила резолюція Владыки-Митрополита отъ 13 августа (ст.ст.) за № 1856 такая: "Я то согласенъ, но Консисторія должна разсмотрѣть дѣло по существу, а предварительно о. Блогочинный Архимандритъ Ам- бросій представить въ Консисторію свое заключеніе." Заключеніе Архи- мандрита Амбросія гласитъ слѣдующее: "Въ виду постепеннаго разруше- нія усадьбы дѣйствіемъ атмосферныхъ осадковъ, въ виду необходимости затраты на восстеновленіе дома, находящагося въ усадьбѣ (сейчасъ въ полуразрушенномъ состояніи послѣ бывшихъ на Звѣринцѣ взрывовъ), въ виду систематическихъ ресхищеній сосѣдями сдѣланныхъ не усадьбѣ посадокъ (овощи) и трудности для сестеръ монастыря охранять свое имущество въ усадьбѣ и, наконецъ, въ виду того, что усадьба въ объ- щемъ нынѣ приносить скорѣе убытокъ, чѣмъ пользу, съ своей стороны нахожу возможнымъ разрѣшить Флоровскому монастырю продать усадьбу на указанныхъ въ рапортѣ условіяхъ." С П Р А В К А. I) Св. Зак. т. IX изд. 1876 года ст. 384: "От- водимыя не указанномъ въ предшедшей (383) статьѣ основаніи монасты- рамъ и архіерейскимъ домамъ въ надѣленіе земли и угодья они не имѣютъ преве ни продавать, ни иначе отчуждать въ постороннія руки; но не запрещается ненужныя для собственнаго ихъ употребленія земли и угодья отдавать в наем съ тѣмъ только, чтобы не таковыхъ земляхъ не было учреждаемо отъ нихъ самихъ торговыхъ заведеній." 2) т. Х. изд. 1887 года ст. 1501: "Недвижимыя имущества, поступающія въ продажу съ публичныхъ торговъ, суть или казенные или частныя." Ст. 1502 того же тома: "Казенныя недвижимыя имущества поступаютъ въ продажу по особому усмотрѣнію правительства не иначе, какъ по Высочайшему разрѣшенію (ср. Учр. Гос. Сов., ст. 23 п. 8)". 3) Уставъ Духовныхъ Консисторій ст. I26: "При отдачѣ монастырскихъ недвижимыхъ имѣній въ оброчное или арендное содержаніе и проч. и при случаяхъ завѣдѣнія, продажи или уступки монастырямъ недвижимыхъ имѣній, Консисторія поступаетъ по си- лѣ ст. 106 объ архіерейскихъ домахъ." Ст. 106 Уст. тѣхъ же Консисто- рій гласить: "Участіе Консисторій въ дѣлахъ архіерейскаго дома необ- ходимо въ слѣдующихъ случаяхъ: а) при отдачѣ въ оброчное или арендное содержаніе недвижимыхъ имѣній и вообще оброчныхъ статей. Въ семъ слу- чаѣ Консисторія входитъ въ подробное соображеніе предполагаемой отда- чи въ арендное содержаніе, обозрѣваетъ выгоду и законность условій контракта и представляетъ свое заключеніе Преосвященному. б) При на- значеніи на вырубку, для продажи части лѣса изъ дачь, принадлежащихъ архіерейскому дому, Консисторія соображается съ общими правилами о завѣдѣніи казенными лѣсами и съ выгодами для дома и вноситъ Преосвя- щенному свое мнѣніе на разсмотрѣніе и для представленія Св. Синоду." П Р И К А З А Л И: изъ вышеприведенныхъ въ справкѣ законовъ видно, что монастырская земли не могутъ быть продаваемы, на основа- нии Св. Зек. т. IX, ст. 384, изд. 1876 г., безъ разрѣшенія Правитель- ства, и самая продажа ихъ, согласно ст. 1501 т. Х, ч. I, изд. 1887 года, можетъ быть произведена съ публичныхъ торговъ, съ примѣненіемъ ст.ст. 126 и 106 Уставе Духовныхъ Консисторій, поэтому Консисторія полагаетъ: ходатайствовать отъ имени Его Высокопреосвященства, Высоко- преосвященнѣйшаго Антонія, Митрополита Кіевскаго и Гелицкого, чрезъ Министерство Исповѣданій предъ Правительствомъ Украинской Держа- вы о разрѣшеніи продать съ публичныхъ торговъ усадебную землю, принад- лежащую Кіево-Флоровскому женскому монастырю, мѣрою 5 дес. 373 кв. саж, по Стере-Наводницкой улицѣ, № 88; при чемъ торги начать съ суммы не менѣе 100 тысячъ руб. Выстъ съ тѣмъ потребовать отъ настоятельницы сего монастыря крѣпостные и другіе документы, указывающіе принадлежность этой земли монастырю, а равно и планъ ея. Документы эти нужны будутъ Консисторіи при испрошеніи у Правительства разрѣшенія на продажу названнаго участка земли. Подписали: Прот. С. Трегубовъ, Протоіерей Феодоръ Титовъ, прот. Н. Гроссу, Н. Вѣлогорскій, Бутовскій. и.о.Секретаря Н. Лузгинъ. Столоначальникъ Н. Боряковскій. Поданъ къ подписи "4" Октября 1918 года. Подписанъ "4" Октября 1918 года. ПРАВЛЕННЯ Професіонального Союзу Подольського Православного Духовенства. № 15 м. Сичинь 23 дня 1919 р. м. Браглов До пана Міністра істовізанія. Матеріале становище православного духовенства на Україні дові скидаємо з трьох стверд: прийомців від церковно-приходової фелли, прошові оплати від приходів за туре- ви і молитви в пам'ятні від дословної озарб- ниці. Розмір пам'ятні від обрядності, на зва- маючи на суганну дорогину, доставляв без однійш. Громова пам'ятна від приходів на розвиві посольського поновлення на- родних мала взагалі великих козаків та- вмешань, а в Багатівцях-Бишадках зоста- лась без віршін. Зоставався ще довгий від землі, який прибертовав в більшості за- гальном у фронт цік на силою каджатибен- ти профури. Останній замовлення запов Директорії Української Республіки здавало виконанню цього самого головного остерена спосіб дил істичувати і єдіркає со більшість на людині. Якщо ще найбільша енергійні і реввінені сили сю потягт шукати зна- шне спосіб дил істичта зо мисодро своїм прямим обов'язкам. Це, вигадано, повинно відгукуватись міжусивими навіграшами на народному гниттю. Віно всього каджатства Фия Кутовицтва Дійо процесу, нового ню замовляв заїмшков, вкна- дано в моє багато мання і теріз но жалевдніше опа- оїв світли ці дитина могла щоденне і мати близьку знайомість з працювитьною тяжиною народу. Мочні з кинь призанена при своїх писаннях да- тріч мали поважне пояснення в обговшенні Оціновенства, що воно вже має досвідний процес праці у засад бід землі. Но разом ця лиша буде для вчительства меш опсід отами его праді Вт кнапиши дін- релігійні провобітн парод, а не прибутком ближнього чесни Директорія поставила урьовно-поштові кинь впоруч з мешаєвраними і ранкованими кишилами і цинь придана державним кишням не налагашні характер. Маша фрайд від кинь оптата праді коло їхній, а для вуковенства має від кинь тяж- ких за иниш багату працю. Зараз добудиться святи це питання про киши, по галап не вічно личінувами. Всено-мовленська робота має всьогі те, що воно явиляется склад- ною і з тихим одоротом часу у промей. Зараз в січеві слід мешати і про кий, і про каїнця, і про живий и мерквий певеншаръ. Дужеошенське, роздільно діньже, повинно щодо і конану і порову, щобь мати можливість поїхати по дімаш парадзі в шати молоко для вітній, а це право має вселений селянин державець розбудої порш. Ми маємо надію, що і дужевенство буде мати право на роду у паршу кинці, а може бути має будь потрібним доставити Ома мего те, що встановил закон для робущих 102 99 реляновици відомих / до Березини на господарство. Кто в цій робі третя філата, чи тричипти господар- ство, чи не працюєш і ближніша сю довбайка. Кто тоді їсти гинти? Ми пошилю ввертались до Вадо, пане Дмитр- етер, з проханням сповістити мого Управу Союзу Подільського Духовенства, чи буде дозволено залишати Духовенству і в моїй мірі і чи видно і яка роб- рішньа погання про малерювання завдепачки Духовенства. Від вашої Великої відриву буде заплатити доля більша тягли вінсійних священ- ників Поділля, котрі на увазі своє прикорого малерювання Становища повинні поспішати з розв'язуванням цього питання так або інше. Голова Управи Союзу Подільського Духовен- ства Протоїерей Касимир Рудяр Письмо Управи: Георгій (Константинович) Свящ. Хведір Горнєтівський Боромицька - Києво-Печерська лавра №03-120 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 24.06.95 р. Підпис 18.19.95 Д/п Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 07.05.96 р. Підпис 12.03.97 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 28.09.98 р. Підпис 30.09.98 Підпис 10.01.98 Д/п Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Перевірено Дата 30.04.97 р. Підпис 22 1072 оп. № 1 гва пронумеровано 189 (сто дев'ять) (тисяч) з них літерні №№ пропущені №№ "10" "08" 1988 р. Кішки 251240 кг. 27/1990 Гадюк go z/з. 16.05.03 Ковыг go z/з. 7.10.04 Ковыг 204f 27.09.06 Ковыг n z/з 21.05.03 дтс n z/з 14.10.04 О Зф дтс 28.06.06 ф/1010.06.СЗ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 42 Фонду № 1042 Пронумеровано 108/світо дба/ +5836 = 160 аркушів (цифри і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошурки, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: "21" липня 2004 р. Підпис Волоч- ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | видачі | Під час | | видачі | Під час | |---|---|---|---|---| | підпис, дата | повернення | підпис, дата | підпис, дата | повернення | | | | | | підпис, дата | Сидор 9/09 04.04.09 С 22.04.2009 Видачі крз мк 86с ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація | Опра́ва | Мікрофільмування: | |---|---|---| | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | ставування (дата) (підпис) 14.08.09 Сидор |