Відозва Міністра сповідань УНР до українського народу. Проєкт тимчасового статуту православної парафії, положення про єпархію, її склад, інструкції, єпархіальні збори, ради єпархіального архієрея. Законопроєкти про організацію курсів української вимови церковної служби, тимчасові зміни і доповнення статуту духовних консисторій 1883 р. про обов'язковість української мови в дисертаціях тощо, 28.10.1919, 99 арк.

Міністерство історичних Украничної Народної Республіки. Феґарійний православної церкви. Відділ розпоряджень. [Різова Міністра Історичного до українською народу. Проект тимчасової Статуту православної парадрії, положення про єпархію, її склад та інституції; про єпархіальні Збори, ради, Єпархіального архіву, законопроек- ти про організацію курів українськи і вишови церковно-службових; про тимчасові зміни і допов- нення „Статуту духовних колегій" 1883 р., про обов'язковість української мови в дисерта- ціях на всіх ступенях і цих, та короткі майстрали в цих питаннях.] погаро 28 лютого 1918 р. МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ УНР Відозва Міністра ісповідань до українського народу. Проект тимчасового статуту православної парафії, положення про епархію, її склад та інституції, про епархіальні збори, ради єпархіального архієрея; законопроекти про організацію курсів української вимови церковної служби і про тимчасові зміни й доповнення "Статуту духовної консисторії" 1883 р., про обов'язковість української мови в дисертаціях на вчені ступені та ін., чорнові документи з цих питань. 28 жовтня 1919р. на 98 арк. До Пана Міністра Усповідрав. Згідно савдесному роскату Ва- шоли при сьому маю з честю подати опрацьовання листа "проєкт тимчасо- вого статуту парафії в Українській Пра- вославній Автокефальній Церкві", як має рішень до створення певного парадигмального статуту на вищих історичних дринах окре- лих законоположень, оганично хоча бе бого не звізання, а почаєт в тавки, що все новинні стати зволються історії, бо чинності їх в сучасних правах є приковитими епаздо- лишними. В основу прикладаємого проекту положено "проєкт коришанного статуту православних парафій", вироблений р. 1906 ГУ Водівлення Предсоборного Приєднання при Навелегіції Синоді. Не знаю, не довелося нам познайомитись з парадигмальним от- туттям, уваженним на досковельних соборі для церкви російської". Проте, здавало би можна чумати, що сей проєкт не дав би багато нового матерілу, бо совершує свавзію мим держанню було вже тоді, коли, нор- гурят безпомощних гармат та яд винно всій допескою про вашезний роскад. нарадній та півночі Могиловщини, де погано гранується випадки активних ви- ступів богословиків у священникі сонці, содар рішуче став на ґрунт тих людино- видного епископату. Що ж до „Проявку“ Присутствия Присутствия, то він узявся з себе один з- найкращих моментів діяльності згаданого го Присутства, але йому ще й до сі не почалося на відношення в церковних смитті. Завидованні та вбивственний реаль- вію, що були затанувані в тогочасному церковно-державними смиттях, сей „Проявк“ однак не вмер дія кафки церковного права і до останніх часів, як найвищий здобуток православного juris papochialis, всі, на наш погляд, логи сиршити кри- теріїм для розв'язання питання, - всеред ти кожен іде як параграфні законопо- давство, так і саме церковно-параджальне живоття. Ось через що, мише тяглишне та чим припин, мені здраваного можливих повна- сти сей „Проявк“ як ґрунт для доручення ні навезом Вашими роботи. Чили спроеляванні статут умовся на в таких розділах: І) Загальні закони; ІІ) Та- разільни храми; ІІІ) Майно парадій; IV) Троє парадій; V) Параджальне збрання ; VI) Виконавці огляні параграф. По поєднуванню статті, пара- фія має всі права юридичної особи. Свящ поглядові, зокрема, можуть залишати обмеження в протестантстві, але з такими же правами личило сурасених порядків, де на- радіз складав лише незначні та маловажні додатки при церковно-правах, як юридичний особи,- одвигувати в католицтві. На наш погляд, найкраще було би засвоїти всі права „церкви (екклезія)" в тих розуміннях, які набуло се слово історично та канонично, особливо - і храмові: в самому вибранню, зробленні структури, що вважаються в ній для спільної молитви. Видобуток Обновлення храма св. Кріста Бога Нашого Воскресення, липня, листопад септембрів' в 13 день; Антіох. соб. пр. 16, 14; Пост. Апост. III, тл. 10; Тамір. соб. пр. б.; Сод.: Пасторн. ІІІ, І, 25; Константин Ротія, тит. II, тл. I (по перекладу Кардекова стор. 145-147); Стоглав, тл. в3: запис Володимиром Св. десятина на гудного Олекса і пудну Богородицю"; Грам. Кипріана шар. д. архієп. новор. Жанне, Рус. Нет-Туба, т. ч., стр. 229 та ин.). Але ми не зважилися на такий крок з огляду на те вузьке, виключно конкретне значення, якого набрало слово „церква" між загальними чинниками, так і є правовий лист законів. Визнавши за парадигмою права юридичної особи, али все ж таля, згідно з яко- кимсь певним правом та сурасеним церковно- державним правом, не насамкінці мілко вито вводити такі права до церковно-праву. Отже, по простому (III, 6), церква визнається як об'єкт парадигмального лайка, а його суб'єктом. Взагалі, є питання є кардиналь- мим, а тому при цього роз'єднання потребна як найбільша обґрунтованість і велика обережність; тим і зійсвуеться допущена в проєкті діяла дво- сторонність. Питання про права юридичних осіб стосу- валася з питаннями про церковно-параджальні лав- ки, розпорядження ними і т.д. Це питання найбільш зразкове для духовенства, а тому ІІ розділ проєкту потребує більше мисленого розгляду. До розділу IV про права параджії внесено кілька пунктів, які, здавалося би, викликають вимогами нашого часу і охаття про виборчого правосудства, котрі взаємодіяються з тарасійськими і т. інш. Розділи І та II взагалі з предобраного проєкту майже без змін. Поданий проєкт вважаю про- єктом "тижневого" статуту, оскільки, що маєши силу до видання постійного статуту параджії Об'єднаних Соборів Православної Української Церкви після належного порозум- лення з Міністерством Внутрішніх. В. об. Калановика Відомо Іос. Оксюта Новини 26 дня р.Тв. 1919 ПЕРСОНАЛЬНА ЗАПИСКА. Керуючі Українською Православною Церквою Духовні Консисторії і взагалі Єпархіяльна Церковна Влада до останніх часів пробувать в тім же стані, в якім утворилися вони ще за Російського царського уряду і керують церковними справами на підставі старих царських законів. Наскільки ця церковна справа не відповідає законам і розпорядженням нашого Республіканського Уряду, а також інтересам і добробуту Української Народньої Держави, це всім добре відомо. Духовні Консисторії і інша єпархіяльна влада, часто або забструєть, або проводять таємно шкодливу Українській державі працю, часто видають накази зовсім не на користь України. Для ґрунтовного реформування всього Церковного Управління на Україні мною виробляється відповідний законопроект, який може бути введений в життя лише через кілька місяців. А до того часу праця єпархіяльної Влади на Україні, щоб вона неперешкоджала Державі, негайно повинна бути взята під строгий контроль, для чого мною при цьому прикладається відповідний законопроект про Інспекторів Міністерства Ісповідань при Духовних Консисторіях, який і просиму затвердити. Міністр Ісповідань Професор За Директора Департаменту В. Левицький ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА. Керуючі Українською Православною Церквою Духовні Консисторії і взагалі єпархіальна церковна влада до останніх часів пробувають в тім стані, в якім утворилися ще за Російського царського уряду і керують церковними справами на підставі старих царських законів. Наскільки ця церковна справа не відповодіає законам і розпорядженням нашого Республіканського Уряду, а також інтересам сам і добробуту Української Народньої Держави, про це нема чого довго говорити. Духовні Консисторії і інша єпархіальна влада, або саботують, або провадять таємно шкодливу Українській Державі працю, часто видають накази зовсім не на користь України. (заборонення епископа Подільського Пімена духовенству бути братчиками Українського Кирило-Методієвського Братства, перешкоди його -ж проти утворення в Кам'янці української парафії і т.ин.). Шкодлива праця єпархіальної церковної влади на Україні, примусила навіть Волинського Губерніального Комісара звернути на це увагу і призначити від себе комісара для контролювання діяльності Волинської Духовної Консисторії, і остається тільки дивуватись що Міністерство Ісповідань до сього часу само недогадалось взяти діяльність церковної влади на Україні під свій власний контроль. Для ґрунтовного реформування всього Уряду Православної Церкви на Україні мню вироблюється відповодівий законопроект, який може бути введений в життя лише через кілька місяців. А до того часу праця єпархіальної влади на Україні, щоб вона неперешкоджала Державі, негайно повинна бути взята під строгий контроль, для чого мню при цьому прикладається відповідний закон про Радників Міністерства Ісповідань при Духовних Консисторіях, лип і бути Законодавчий. Міністр Ісповідань Професор Т. Ол ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. Високому Директорію 15 цього вересня мене призначено на Міністра Ісповідань Української Народньої Республіки. Приступаючи з Божою допомогою до важкої й відповідальної праці, вважаю своїм обов'язком звернутися до всього громадянства Української Народньої Республіки в горячим закликом до повного братерства, до щирого єднання і до одностайної допомоги в збудуванні нашої вільної народньої Республіки. Був час, коли, як вся Україна, так і нею і Українська Православна Церква були вільними і ні від якої чужої держави, ні від якої чужої влади не залежали. Тоді Українська воля і українська державність будувалися переважно на церковну грунті. Годи воля і державність українського народу вимагалися церковним переконанням. Главу церковну працю то- ді провадило головне запорізьке ко- зацтво, що своєю славною зброєю міцно захищало перш за все віру православну і своє життя покладало в боротьбі з її ворогами. Церковну працю вело увсе українське громадянство, гуртуючись в церковні братства переважно з трудово- го люду,-селянства, мічан, робітництва, і утворюючи великі культурно-освітні і благодійні огнища, що підносили зміцнювали самосвідомість українського народу. Було близьке тоди до народу українське духовенство; воно широко пра- цювало у купі з народом, жило його мрія- ми, страждало його стражданнями і було щиро демократичним. Але тяжкі обставини українського громадського і церковного життя під мо- сковським пануванням зовсім знищили це і живу всенародню церковну працю на Ук- раїні: я вони душими Гавтокафальну ув'язнену церкву. Отже тепер коли час волі і держав- ності українського народу знову прий- шов і голосно кличе всю людність до НЕТІАНОЇ праці. Відновімо, брати, старі завити на- шої рідньої Української церкви і вагаль- нею одностанною церковною працею буде- мо з"єднувати різноманітні сучасні те- чії народу, уважненства. Всесвітній пан-отці. Я православний віру- ючий християнин, таким мене виховала мати моя, мати таким я зайду і в свого овіту, * аріо Під притулком Храму Божого і Ікона Пастира і в своєму серці, як і всі ук- раїнці, пливою заховав пошану рідної віри і до духовенства. Отже прошу Ва- ших молитов і благословення на мою важку і відповідальну працю. Ваш добро- бут, обставили Вашого життя, щоб ні Ви, а ні осмейства Веші, а ні злороти ваші не торпили нужди, це і буде одним із головних завдань моєї праці на користь нашої Народу. Але широ вакликаю Вас ота- ти до негайної праці збудування волі і державності Українського народу на релігійно-освітньому ґрунті. Відновить в собі духа стародавнього пастирства, коли пан-отці йшли внути з народом, а не є гнобителями його, коли вони були най- кращими заступниками народу і Його релігійно-національному русі. Тепер, ко- ли всі верстви українського народу з величними самохертвами будують державність і волю України, Вам, пан-отці, не личить шкандибати ззаду життя, а повинно бути сперед щоб, по слову Христовому, ви були тим світом що стоїть на свічнику і світить всім, а не світом, що під слуд захованый. В вас селянств- I, приступаючи до важкої і відповідальної праці своєї, плю за все уважно II Таласно завяло Вам, щоб з кіддали всі свої сили на збудування на викраїні, теж церковне ім'я, що обов'язкує на славу Божу і на користь України. Церкви боти у всіх даних початку / II вірність, кроп на пеї ні намагає. Несмішних пам-оцив, протягом світа до Повинного народу, завше бо- лішному і будь менш барв. Од їхній добробут, церковна духовні шляхи вручи репропа ки і циверені 90 солою туди був умовний. Було всього веї всім до підзвичайних міст, тутрого і лікарського служ духовенства. Збирається на з'їзді і голосно і щиро ска- жіть мені правду про мо- цеблі свої. во повинне бачити національно-свідомих патріотів і від Вас переймати цю сві- домість. Отже правте службу Богу в українською вимовою, звертайтеся до парафіян з промовами рідною українською мовою, святкуванням Євангелія читайте рідною мовою, освідомлюйте народ про славне минуле України і Української Церкви, переконайте своїх парафіян, що великий гріх нам буде перед Богом, якщо ми не станемо за українцями, і всім байдуже ставати до своєї національності, або й зовсім зрікатися її. Забудьте своє при- ниження від вищої Церковної влади, бо в вільній українській церкві і Авто- кефальній Українській Церкві нікому ні- якого принижень чинитися не буде. Тут буде виконуватися тільки воля народу, а в наро- ді, по слову Христа Спасителя, той буде справедливий найстаршим, хто буде найбільше щирим його слугою... Українське православне громадянство і славне воєцтво! Відновіть і ви в собі незалежного промовлення і душу колишнього Українського Славного козацтва і громадянства. Ставайте й Ви до Церковної правди, відбудовуйте стару нашу православну українську церкву. Зі зброєю в руках і з надмірними страданнями здобувайте Ви волю та державність України, але тоді тільки ми переможемо всі тяжкі перешкоди і досягнемо бажаного добробуту, коли в серці нашому буде паласти стиха віри і кріпка надія на повну перемогу. (Я сам - син селянина, своєю кривавицею досяг ви- щої освіти, мене поставлено на чолі най- вищого огинця культури українського на- роду, Ректором Українського Державного Університету, і через те рахую, що я маю право звернутися до Вас в ширшім закли- нем: не цурайтесь неньки-України, не цу- райтесь віри, не цурайтеся церковної пра- ці; вона дає родючий грунт і власного щастя і народнього добробуту. Гуртуйтесь в Церквовні Братства, церковно-освітні і благодійні Товариства, шануйте і слухайте ваших народних пан-отців, вони вже не будуть урядовими влади, а будуть Христовими і Вашими служами. До людей іншої віри не ставтеся вороже. Нехай не буде у нас ні погромів, ні пригноблення тих чи інших націй, що живуть в межах нашої Держави, бо ми ж самі були довго пригноблені і на собі добре зазнали гніту над людиною і над цілим народом. Ахто має справжню віру Христову в серці, той повинен до всіх народів мати пешану та любов... 3"Єднання всього Українського народу, будування Соборної України вимагає мене звернути увагу і на церкву західних ук- раїнців, на греко-католицьку церкву. Ми не можемо не рахуватися з тим, що греко- католицьке духовенство й громадянство в надзвичайно тяжких обставинах, віками ве- ли боротьбу за національну самостійність українського народу і виховали український нарід в такій національній свідомості, що немає наші брати-галичане освітлюють і на- ше селянство і наше військо. Отже, бажаючи повного з'єднання всіх українців і в релі- гійнім відношенні, я не буду втручатися у внутріш- ній устрій й життя греко-католицької церк- ви, але потреби цеї церкви й її духовництва будуть мені близькі й зустрінуться в мого бо- ку велику пошану і допомогу. Я буду рахуватися з тим, що в нашій вільній Державі проголошено волью віри для всіх і буду прихильним до всякої віри, до всякої релігійної праці, але наша влада не по- терпить, щоби воля віри ким-небудь обер- талась в засіб денационалізації укра- їнського народу. Український народ може киш він хоче, бути і православним і уніатом і католи- ком, але він завше повинен залишатися українським народом. Шановне громадянство. Соціальні, пар- тійні, національні, економічні й всякі інші інтереси часто роз'єднують людність. Де ж нам знайти загальний ґрунт для об'єднання в кризку сталь всіх люд- ності на Україні? Бог один, а ми всі Його діти і поміж себе - брати. Згодаємося Отець переконанням будемо об'єдну- ватися в будуванню овоєї владної Укра- їнської Держави і Української Церкви, овоєі волі і добробуту і ми їх абдує- ме. Хто тільки Українець, хто дишє повіт- рям України - ставай до праці на користь України. Тоді Мир Божий настане на вкра- їні. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Ректор Університету. Професор Іван Огієнко. Київ, 16 липня, Рік Божого 1917-го. ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ВІД МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ.- Високому Директорією 15 цього вересня мене призначено на Міністра Ісповідань Української Народньої Республіки.- Приступаючи з Божою допомогою до ва кої і відповідальної праці, вважаю своїм обов'язком звернутися до всього громадянства Української Народньої Республіки з гарячим закликом до повного братерства, до щирого єднання і до одностайної допомоги в збудуванні нашої Народньої Української Республіки і її автокефальної церкви. В той час, коли вся Україна, а з нею і Українська Православна Церква були вільними і ні від якої чужої влади незалежними. Тоді українська во-ля і українська державність міцно будувалися і на церковному ґрунті. Церковну працю вело тоді все українське громадянство, гуртуючись в славні церковні братства переважно з трудового люду,- селянства, міщан, робітників, і утворюючи великі культурно-освітні й благодійні огнища, що підносили й зміцняли самосвідомість українського народу. Було близьке тоді до народу українське духовенство; воно широко працювало на користь України, в купі з народом, жило його мріями, страждало його страданнями, було щиро демократичним. Кваву церковну працю провадило христолюбиве занорізьке козацтво, що своєю славною зброєю, з благословення духовенства, міцно захищало перш за все віру православну і Україну Боголюбиву і охоче своє життя поклада-ло в боротьбі з її ворогами. Але тільки обставини українського громадського і церковного життя під московським пануванням зовсім знищили автокефальну українську церкву і живу всенародню церковну працю на Україні. І тільки тепер час волі й державності українського народу знову прийшов і голосно кличе всю людність до невтомної праці. Відновимо-ж, брати, старі завіти нашої рідньої автокефальної української церкви і однодушною церковною працею з "єднаймо різноманітні сучасні течії громадянства. До Вас мов слово, всесвісні пан-отці. Я провославний віруючий християнин,- так мене викохала мати моя, таким я ляг у й в домовину. Під при-тулком Храму Божого і під керовництвом його чесного Паспира провів я дитячі роки свої і в серці своєму назавше глибоко заховав широ пошану до рідної віри і до рідного духовенства. Отже приступаючи до такої й відповідальної праці своєї, першу за все уклінно прошу Ваших молитов і благословення на мою велику працю. Голосно заявляю Вам, що я віддам всі свої сили, аби збудувати на Україні рідне українське Церковне життя на славу Божу і на користь Укра- їни. Церкви Бої нікому не віддам в поталу і міцно боронитиму її від всіх, хтоб на неї не нападав. Всечесних пан-отців, провідників світа до темного народу, завше боронитиму і буду пеклуватися їхнім добробутом. Духовні шко- ли будуть реформовані і приведені до єдиної трудової школи. Буде вжито всіх засобів до підвищення культурного й морального стану духовенства. Збирайте- ся на з'їзди і голосно широ скажіть мені правду про потреби свої. Але широ закликаю Вас, всечени пан-отці, лавою стати до негайної при- ці збудування волі й державності Українського народу на релігійно-освітньо- му ґрунті. Відновить в собі духа стародавнього пастирства, коли пан-отці йшли плече в плече в народом, коли вони були найкращими заступниками наро- ду й його релігійно-національному поступі. Тепер, коли всі верстви українсь- кого народу з надзвичайними самохертвами будують державність і волю Укра- їни, Вам, пан-отці, не личить плентатись ззаду життя, а повинно з піднесенням чолом простувати спереді, щоб по слову Христовому, стати тим світом, що па- лас на свічнику і ясно світить всім, а не світом, що блимає під спуд захова- ний... В Вас селянство нехай бачить національно-свідомих патріотів і най від Вас переймає цю свідомість. Отже звертайтеся до парафіян в промовами рідною українською мовою, правте службу Божу з українською вимовою, свя бван- геліб читайте і тлумачте рідною мовою, освідомлюйте народ про славне мину- ле України і Української автокефальної Церкви, переконайте своїх парафіян, що великий гріх їм буде перед Богом і незмитий сором перед людьми, коли во- ни, Вам вівці духовні, байдуже ставатимуть до своєї національності, або й зовсім зрікатимуться її... Забудьте своє вікове приниження, бо в вільній Українській Республіці і Автокефальній Українській Церкві нікому ніякого приниження чинитись не буде. Тут пануватиме тільки соборність і виборчність влади. Тут буде викону- ватися тільки воля державного народу, а в народі, по слову Христа, той ста- не найстаршим, хто буде найширійшим його слугою... Українське православне громадянство і славне воєцтво. Відновить і ви в собі душу колишнього Українського незломного громадянства і славного козацтва. Ставайте й ви міцними лавами до Церковної праці, відбудовуйте стару нашу православну автокефальну Українську церкву. Зі зброєю в руках і в надмірних страданнями другий рік уже здобуваєте Ви волю та держав- ність України, але тоді тільки ми переможемо всі тяжкі перешкоди і досягне- мо бажаного кінця, коли в серці нашому сонцем запалає втіха віри і нелюхит на надія на повну перемогу. Отож не цурайтеся неньки-України, не цурайте- ся віри своєї, не цурайтеся церковної праці,- вона дає родючий ґрунт і власного щастя і народнього добробуту. Гуртуйтеся в Церквоні Братства, в церковно-освітній і благодійні Товариства, з повагою відносьтеся до церков- ної праці і до своїх пан-отців, як діти на раду Крещення. До людей іншої віри не ставтеся вороже. Нехай не буде більше у нас на Вкраїні ні насильства, ні погромів, ні пригноблення інших націй, що жи- вуть в межах нашої Держави, бо ми ж самі були довго пригнобленими і на собі гірко зазнали гніту над людиною і над цілим народом. Хто має справж- ню віру Христову в серці, той повинен до всіх народів мати щиру шану та любов... З'єднання всього Українського народу, будування Соборної України вима- гає мене звернути увагу і на церкву західних українців, на греко-като- лицьку церкву. Не можна не рахуватися з тим, що греко-католицьке духовенст во й громадянство в надзвичайно-тяжких обставинах віками вели боротьбу за національну самостійність українського народу і виховали всій народ в такій національній свідомості, що нею наші брати-галичане освітлювали і освітлюють все наше громадянство. Отже ба аючи повного з'єднання всіх українців в релігійнім відношенні, я не вручатимуся у внутрішній устрій и життя греко-католицької церкви, але потреби цеї церкви й її духовницт- ва будуть мені близькі й зустрінуть в мого боку щиру пошану і повну допомогу. Я буду рахуватися з тим, що в нашій вільній Державі проголошено волю віри для всіх, і буду прихильним до всякої віри, до всякої релігійної праці, але твердо заявляю, що наша влада не потерпить, аби воля віри ким- небудь оберталась в засіб денационалізації українського народу. Українсь- кий народ по вірі може бути ким він хоче, але він завше повинен залишати- ся українським народом. Високосановне громадянство. Соціальні, партійні, економічні й всякі інші інтереси часто тільки роз'єднують людність.) Дех нам найти загальний ґрунт загартувати в міцну сталь всю люд- ність на Вкраїні. Бог один, а ми всі його діти і поміж себе - брати. З'єднаймося ж в гарячім закоханні до незалежної Боголюбивої України і до її Автокефальної Церкви. З'єднаймося в нелюжитній вірі, що ми їх збуду- ємо... Хто тільки Українець, хто дихає повітрям України - ставай до праці на користь України і її Церкви. Тоді мир Божий настане на Вкраїні.- Кам'янець-Подільський. Вересня „17" дня. Року Божого 1919-го. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор ІВАН ОГІЄНКО ДС П. МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ Тимчасово Завідуючого Департаментом Православної Церкви Міністерства Ісповідань Начальника Респорядчого Відділу Православної Церкви-Геcргія ЛЕВИЦЬКСТС РАПОРТ. Департамент Православної Церкви Міністерства, складається з 3-х Відділів: Респорядчого, Фінансового та Статистичного. Як ще тимчасово виключити відділ Статистичний, для котрого зараз певні праці нема, те 4 урядовців, які є тепер в других двох відділах (в Від.Респряд.Нач.Від. і Пом.Діл. і в Фін.Від. Пом.Діл. і Уряд.I-сї ранги), є дуже замало. Стже, з сгляду на те, що в найближчому майбутньому робста фінансового, а особливо Респорядчого Відділів значне збільшеться, вважаю, що не- обхідно тепер же призначити Начальника Фінансового Відділу і принаймі двох діловодів для Респорядчого Від., а також у- урядовця для ссбливих доручень. 17 березня, 1919 р. Г. Левицький ДО ПАНА МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ Віце-Директора Департамен- ту Загальних Справ П О К Л А Д. Департамент Загальних Справ має два відділи: I) Відділ Загальної Канцелярії і 2) відділ Бух- галтерського розпорядку при ньому частини. Самою необхідною черговою потребою Департамен- ту Загальних Справ є ліч у складання бюджетного конторису Міністерства на 1919 рік і заведення всіх необхідних бухгалтерських книгок. Для цього необхідно буде призначити Начальника Бухгалтерського Відділу і в поміч йому одного- двох рахівничих і скарбника. Для Відділу Загальної Канцелярії потрібно приз- начити три урядовця і машинистку, бо один діловод котрий зараз є, не буде мати можливості вести за- гальну і департаментську реєстратуру і білучу переписку. Це стільки урядовців треба на перший час. Коли праня в Міністерстві піде більш інтенсивно, то тоді саме діло покаже, скільки ще і яких урядовців згідно штатам треба буде призначити до Департаменту Загальних Справ. Віц. Бурмистр Департаменту Зм. Сиря (Поліщук) 14/IX 1919 р ПРО ЕПАРХІЮ, ІІ СКЛАД ТА ІНСТИТУЦІЇ. I. Епархією зветься частина Православної Української Церкви, що знаходиться під духовними віданням епархіяльного Архієрея. 2. Межі епархії визначує Укр.Св.Синод в порозумінні з Мін. Ісповідань. 3. В кожній епархії єсть особливий орган Епархіяльного Управління, що існують на основі установленнях про них Правил 4. Основи епархіяльного управління і суда: а) Святє Письмо, б) догмати Православної віри, в) Канони Св. Апостолів, Свв.Соборів і Свв.Отців і г) існуючі церковні закони. 5. Кожна духовна особа, якоїб вона ранги не була, повинна точно виконувати, крім зазначених в ст. 4 основ, також і всі існуючі державні закони. 6. В кожній епархії органами управління єсть Епархіяльне Зібрання та Епархіяльна Рада. 7. Епархія для управління ділиться на благочинницькі округи, які знаходяться в віданні благочинницьких Рад. 8. Кожна благочинницька округа складається з декількох парафій, що існують на основі Парафіяльного Устава. 9. Для затвердження і поширення Православної віри в епархії закладаються Місії, Братства і Товариства на основі особливих про них Уставів і Правил. 10. В кожній епархії існують Епархіяльні Попечительства про бідних духовного стану і закладаються шпиталі, притулки і інші благодійні інституції, на основі особливих Уставів і Положень, при найближчим керовництві епархіяльного Архієрея. II. Духовенство епархії може закладати емеритальні, по-вишкові, похоронні і інші допомагаючі товариства на основі відповідною владою затверджених Уставів, Правил та Положень 12. В єпархії повинні бути свічкові заводи і інші церковно-господарчі інституції. Примітка. Право закладати свічкові заводи і інші церковно-господарчі інституції належить виключно єпархіальній владі.. 13. В кожній єпархії існують на основі особливих Уставів еп архіяльні церковно-археологичні, церковно-історичні і церковного співу Товариства і єпархіяльні Церковні Музеї. Таємно. Пану Начальнику Подільської Округи. Зерезня " " дня Єпископ Пімен публічно в цер- кві агітував проти вищої Української Влади. Позбав- лений змоги зробити відповідне слідство україн- ськими органами, ласкаво прошу Високоповажного Пана Начальника, не допускати публічної агітації в церкві проти Української Влади. Головноуповноважений Уряду Української Народньої Республіки Міністр СТАТУТ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ. 1.Міністру Ісповідань належить загальний догляд за адміністративними, господарчими і освітніми справами церковного життя всіх народів Української Народньої Республіки. 2.Міністр Ісповідань стежить, аби воля віри всіх народів, що входять в склад Української Народньої Республіки, ніким не порушувалась. 3.Міністр Ісповідань пеклується про внутрішній і зовнішній добробут Церкви народів України і в разі потреби клопочеться про них перед Верховною Владою. 4.Міністру Ісповідань належить справи іноземців та іновірія в адміністративній, господарчій та освітній галузях їх. 5.Міністру Ісповідань дається право встановляти в порозумінні з Українським Св.Синодом інструкції для благочинних, парафіяльних пан-отців, ктиторів і т.п. 6.Міністр Ісповідань по своєму відомству користується всіма правами в загальнім законі Міністру наданими. 7.Міністру Ісповідань належать: УСТАВ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ 1.Загальний догляд за виконанням релігійних обов'язків всіма громадянами Української Народньої Республіки в межах закону належить Міністру Ісповідань. СПРАВИ АДМІНІСТРАЦІЇ 2.Кому підведлні всі духовно-адміністративні установи. 3.Подав Верховній Владі на затвердження обралих на справції архієреїв. 4.Дає відпуски Архієреям за кордон. 5.Призначає і звільняє всіх служачих в духовно-освітніх установах як світських так і духовного сану. 6.Установляє і змінює штати центральних, краєвих і єпархіяльних церковно-адміністративних установ, кафедральних соборів, архієрейських домів і всіх окремих духовних установ. 7.Дозволяє збори дертв, коли їх збирають по всій Україні. 8.Дає командіровки і відпуски за кордон. 9.Допомагає Українському Св.Синодові в справі скликання Все- українського Церковного Собору. 10.Виплачує всі суми по штатах. 11.Через Міністерство Ісповідань зносини в закордонними духо- венством. 12.Дає відпуски Членам Губерніяльного Церковного Управління. 13.Підписує всі журнали й постанови Українського Св.Синоду. 14.Затверджує постанови Собору Київо-Печерської Лаври по ад- міністративних, господарчих і освітніх справах. 15.Дозволяє жертви на закордонні церкви. 16.Затверджує благочинних на посади по представленню Губерні- ального Церковного Управління. 17.Дає дозвіл на збори жертв прибувшим за кордону. СПРАВИ ЦЕРКОВНОГО РОСПОДАРСТВА. 1.Віддає справами, що до управління і розпорядження загально- церковним майном і капіталами. 2.Справи по збудуванню і ремонту храмів і інших будівель, до церкви й причту належних, коли тільки на їх просять коштів з за- гально-церковних сум. 3.Справи по приняттю, в належнім порядкові, церквами, монастиря- ми, приходами, архієрейськими домами і іншими церковними установами дартственного, завіщеного, або купленого майна, і закріплення тако- го за церквою, церковними установами і товариствами. 4.Справи по відчуженню церковного майна. 5.Справи по призначення утримання пенсій і допомоги духовенст- ву і особам, що слугать в церковних установах. 6.Справи добродійності церковної і товариств, що працюють в союзі з церквою. 7.Податки на загально-церковні потреби. 8.Всікі справи фінансово-економічного характеру і страхуван- ня, віск, церковне вино, злей і інші предмети церковного витку. ШКІЛЬНО-ОСВІТНІ СПРАВИ. 1.Міністр Ісповідань має догляд і керування всіма школами ду- ховного відомства: вищими, середніми й нижчими. 2. Призначає і звільняє всіх служачих шкіл духовного відомства як світських так і духовних по VIII класе включно. 3. Затверджує програм цих шкіл, вироблений Українським Св.Синодом. 4. Виробляє штати цих шкіл в порозумінні з Українським Св.Синодом: 5. Відкриває нові школи, по почина Украйнського Св.Синода або по почина своєму чи по клопотанню місцевих установ і осіб. 6. Засновує нові катедри в духовних Академіях. 7. Закладає церковно-археологичні товариства, комітети, древ- лехранилища, затверджує їхній статут, пеклусться про охорону пам'яток церковної старовини і про розвиток церковного мистецтва. 8. Встановлює мінімум українознавства по духовних школах всіх народів Української Народньої Республіки. РЕВІЗІЯ І КОНТРОЛЬ. 1. Розглядає відчити про стан єпархій що до адміністративно- господарської частини. 2. Призначає ревізії всіх окружних єпархіяльних установ. 3. Розглядає відчит в смітних сумах по табелі прибутків й видатків із загально-церковних засобів і сум, які одержано від держави.- Статуты Узелі і волоць Налівейного Симода 1. Узелі узаконені Варягом Янада Узелім веє резу Узелімов Малтегеми Симод, яко зачынлены (см. 65 овочевец дэталях рапорт, м. I). 2. Штаю Налівейного Симоду. 3. Сым Нелів. Симоду і Погліпрем (ед - Т. VIII км. 10.) Копсогне IX. Кто спадае вон у Статуты? 4. Подія на срамі в Святі Симоди. Каменя 5. Мністары Якобуан надоложьце ве, язова отез-Цигмунда в дивено Уз. Нелів. Симоду. 6. Флайт. У С спадаєтся з Коврд, ун- Змагаемых Цыховицьо симода. Памятник Альберин Якобуан воне лімезія Мністары цыгмунда ворема. 7. Правлення Узелів Налівейных Симоди, до веран Каменя, погріжних Волуда і монин Узелівими Со-Бузаєм. 1. Узагальнити необхідність сьогоднішнього пошуку. 2. Уз. Н.С. підготувати всі джерела, веб-сайти і телевізійні програми на Україну в питаннях 3. Студентам заспокоїти Міністерство 4. Всі погодження УНС застосувати до державних установ. 5. Економіка, в Європі якщо завдання УМС входить у склад С.І. проблеми миру і безпеки. 6. Невеликий сьогодні аеропорт виглядає 7. До подивитися дуже українського письма упорядкування. 8. Підсумок, народна бібліотека видала 9. Півень із змішаною роботою за обмеженням 10. Учитель Воронець, З. Степанов 11. До Капіт. Симону Начемору вказую: Всім урядовим чиновникам прийняти до санкції та самим оголосити в розповідях, що звичайною досить був мірний і благородний уряд Лаври Русян (сигов), звичайно і абориген уряд Лаври Русян (сигов) Мирон Степан Деревлянський, якщо від нього може бути річна еміграція і звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по домовленості, якщо вони не можуть бути виключені, то вони мають звичайною досить мірний уряд Лаври Русян (сигов), що повинен по дом 1. Струпин V *Абрамов Кат. 2. Леммоль X 3. Терезино 4. Енгиев. Маминка X Ордыново X Клишаренко X ПРОЕКТ ТИМЧАСОВОГО СТАТУТУ ПРАВОСЛАВНОЇ ПАРАФІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ АВТОКЕФАЛЬНІЙ ЦЕРКВІ. I. Загальні засади. 1. Парafia в складі кліру та мірян єсть окрема церковна громада, з правами юридичної особи, яка знаходиться в каноничній zaleжно- сті від Епархіального Єпископа. 2. Завданням православної парафії єсть об'єднання православ- них християн на кожнім місці їх перебування в одину церковну гро- маду при парафіяльнім храмі, а для того, аби православні люди за посередництвом церковного кліру мали єднання в молитвах, таїнствах та християнській науці, взаємно допомагаючи один одному в досяг- ненні спасення через добре життя, діла християнської провсвіти й доброчинності. 3. Складаючи окрему церковну громаду, парафія через свого єпис- копа стоїть у тіснім звязку зі всєм єдиною, святок, соборною і апостольською Церквою, а через те повинна пильнувати єднання в вірі, заберігати єдине для всєї православної Церкви Христової - апостольське та святоотечне предання, дбати про загально-церков- ні потреби і брати удел в їх задоволенні. 4. У відношенні духовним парафія знаходиться під ближчим про- водом та керуванням свого причту. 5. У відношеннях церковно-громадським та економічнім парафія має право внутрішнього самоврядування через Парафіяльне Зібрання, Парафіяльну Раду та Китрольну Комісію. 6. Кожна парафія істнує при певнім храмі , в територіальних межах, котрі можуть мінявись лише за згодою з іншими (закікавлени- ми) парафіями, після дозволу місцевого Єпископа. 7. Парафіянами вважаються всі православні християни з їх сімействами, що мешкають в границях парафії та записані до парафіяльної книги. Право активної участі в парафіяльнім житті належить всім членам парафії, що не молодші 18 років; право пасивне що до участі в Парафіяльній Раді та Контрольній Комісії приєднує особам, що не молодші 25 років життя. 8. Кожний парафіянин мусить сприяти розвитку своєї парафії в релігійно-моральнім та інших відношеннях, по мірі своїх сил та здібностей, беручи участь в Службі Волій, справах благодійності та во всім, до чого покличе його настоятель парафії, Парафіяльне Зібрання та Рада парафії. 9. З парафіян, що особливо дбають про охорону чистоти віри од лжеучень, або про поширення духовної освіти та про добре життя, в парафіях закладатимуться братства, гуртки місіонерські, релігійно-освітні, благодійні, громади тверезості і т. п: 10. З дівць та вдів, що дійшли сорокалітнього віку та цілком присвятили себе на служення Церкві Христовій в своїй парафії, де-які, після клопотання настоятеля та Ради парафії, можуть бути возведені Епископом, по прикладу стародавньої Церкви, у звання дияконис. Їх обов'язки встановлюються окремими інструкціями од Вищої Церковної Влади. II". Всі парафіяне та їх сем'ї Парафіяльною Радою записуються до Парафіяльної книги, форму якої встановлює Епархіальний Собор. Самі книги видаються Повітовою Церковною Управою на 5 років, а записи в ній що року перевіряє Благочинний. По закінченні книга передається до парафіяльного архиву. Примітка: Проект форми до сього додається. 12. В разі переселення кого-небудь з однієї парафії на постійне мешкання до другої, такі особи одержують від настоятеля бувшої своєї парафії "переходну посвідку", де прописуються всі відомості, які маються про дану особу в парафіяльній книзі. 13. В кінці кожного місяця причт повідомляє належні парафії про всі випадки народжень, шлюбів та смерті осіб инопарафіяльних, які сталися протягом місяця, для одмітки в парафіяльній книзі. Епархії іноземархіальні повідомляються про це через місцеву Консисторію. 14. Свідоцтва, написані по даним парафіяльної книги , заміняють собою метричні виписки. 15. Для поховання тіл померших осіб православної віри в парафіях істнують кладовища на підставі встановлених для цього церковних і цивільних законів. Парафії належить догляд та піклування про чисто- ту та благопристойне утримання кладовища, для чого призначаються окремі особи. Також і закриті або опустівші кладовища знаходяться під доглядом парафії. 16. Кожна парафія повинна забезпечити для своїх дітей одержан- ня релігійно-моральної освіти, для чого парафія може відкривати школи як спеціальні, так і школи загально-освітні або професійні, останні - по згоді з Міністерством Народньої Освіти. 17. Парафії мають право закладати церковні бібліотеки для на- роднього читання, відкривавши читальні, недільні школи і користува- тися іншими засобами для поширення релігійної освіти, дотримуючись при сьому встановлених Церквою та Державою законів. 18. Для опікування хорих, бідних, убогих, сиріт та старців парафії впоряджують приютн, шпиталі, захистки, яслі та інші фла- годійні заклади. Для більшої скутечності в цій справі, та зміцнен- ня доброчинності сусідні парафії можуть об'єднуватися й заклади спільні благодійні установи своєї округи. 19. Офіційним заступником парафії в справах духовних єсть на- стоятель, а в справах церковно-громадських та економічних- Голова Парафіяльної Ради. 20. Парафія має свою печатку з монограмою посередині та написом потранту: "Православна парафія Церкви Св.....в м(с)..." 21. Печатку переховує настоятель парафії. 22. В разі необхідності амінити або доповнити цей статут новими правилами відповідно місцевим умовам якої-небудь епархії, епархіяль- ні собори клапочуться про це перед вищою церковною Владою, яка може дати на це дозвіл, повідомивши про зроблені зміни Міністерство Ісповідань. П. ПАРАФІЯЛЬНІ ХРАМИ. 1. Храми та каплиці будуться на кошти парафії та жертв окремих осіб із точним захованням всіх правил та законів, для цього встановлених як церковною, так і державною владою. 2. Охорона церков, каплиць та їх майна есть прямий обов'язок парафії. 3. Ремонт церков та каплиць (не давнього будування) на парафіяльні кошти без зміни плану або порушення Престола у вівтарі переводиться по постанові Парафіяльного Зібрання, за відомом Благочинницької Ради та під доглядом Благочинного. 4. Капительна перебудова церкви зі зміною в плані, а також ремонт з порушенням Престола переводиться за дозволом Епархіяльного Начальства. 5. Ремонт або перебудова церков та каплиць давнього будування пере- водиться тільки з дозволу Міністерства Існ відань (або Вищої Церковної Влади на Вкраїні). 6. Храм є місце зібрання віруючих для відправи служби Божої, а так- кож для пособогослужбних босів, а при відсутності помешкання і для виборів на церковно-громадські посади. 7. Св. ікони, церковно-богослужбні річі та книги, що знаходяться - в церкві, не можуть бути предметом користування без дозволу і благословення настоятеля. 8. У випадку закриття парафії, парафіяльний храм, приписаний до нього каплиці та все церковне майно, як власність Української Православної Церкви, переходять до розпорядимості Епархіяльної влади. 9. В разі скасування самостійної парафії з приписовою її до другої храм і все церковне майно переходить до відання тої Церкви, до якої парафія приписується. При відповідні приписаної парафії, вона одержує назад все те майно, котрим користувалась вона до приписки. 10. В разі приєднання до іншої парафії тільки частини даної парафії, відокремлюючася частина тратить свої права на церковне та парафіяльне майно залишаємої парафії. При виділенні частини парафії в самостійну па- рафію, до неї може перейти тільки та частина церковно-парафіяльного майна, на передачу якої погодиться Парафіяльне Зібрання. III. МАЙНО ПАРАФІЇ. I. Ціла сукупність церковного майна рухомого та нерухомого, в межах парафії, всі капітали та кошти, звідки вони б не походи- ли, вважається власністю місцевої парафіяльної Церкви й видаткуєть- ся, згідно своєму призначення. 2. З коштів парафіяльної Церкви відділяються ті, що мають спе- ціяльнє призначення на утримання причту парафії. Причтове майно вільне од всяких податків на потреби парафії. 3. Все останнє майно та капітали парафії знаходяться в зави- дуванні парафії, котра через Парафіяльну Гаду, разом з причтом, приймає, переховує, та відатковує ці кошти відповідно її призна- ченню, згідно зі встановленими для цього правилами. 4. Видаткування церковно-парафіяльних коштівв накреслюється такими статтями: а) податок на потреби загально-епархіяльні та всієї Української Церкви в розмірі, який що року встановляється на Епархіяльних Соборі; б) утримання парафіяльного причту; в)ут- римання та ремонт храму, видатки на оздобу церковну та церковно- богослужбові потреби; г) страхування та ремонт церковних будин- ків та іншого майна; д) видатки на справи благодійні, релігійно- освітні та инш. 5.Чевидедені до росходу суми залічуються до запасового фонду парафії та неприкосновеного церковного капіталу. 6.Кожна парафія, як юридична особа, може приймати грошеві жерт- ви або набувати нерухоме і рухоме майно на своє ім'я або на ім'я Церкви без дозволу, коли видаток на цю справу не більш 25.000 карб. і після дозволу Епархіяльного Начальства в разі більшого видатку. 7.Придбане на парафіяльні кошти майно нерухоме, по постанові Парафіяльного Зібрання, може бути продане без дозволу Епархіяль- ної Влади, коли вартість його не виносить більш вказаної вище норми Норми. 8. На все нерухоме майно, що набувається для Церкви або парафії, повинні бути й хорониться в Церкві належні акти, плани то описи. 9. Для постійного ведення господарства Церкви Парафіяльним Зіб- ранням обирається церковний староста (титар), права й обов'язки которого встановлюються окремою інструкцією. IV. ПРИЧТ ПАРАФІЇ. 1. Кількість членів парафіяльного причту визнається Парафіяль- ним Зібранням і затверджується Епархіальнюо Владою. 2. В кожнім разі парафія мусить мати двох членів, причту: свяще- ника та дяка. 3. Священик, а коли їх кілька в парафії, то один з них, по вибо- ру Парафіяльного Зібрання й затвердженні Епископа, вважається на- стоятелем парафії. Останні члени причту суть співробітники та помішники настоятеля по всіх галузях церковно-релігійного життя парафії. Обов'язки всіх членів причту накреслюються церковними правилами, інструкціями од Церковної Влади та умовами з парафією. 4. Всі члени парафіяльного причту ( свящ-ники, диякони та дяки) обираються Парафіяльним Зібранням і затверджуються Епархіальним Епископом після встановленого Епархіальним Собором церковно-кано- ничного іспиту. 5. Обрання члену причту ка парафіяльну посаду вважається довіч- ним. Прим: Церядок виборів устанавлюється Епархіальним Собором. 6. Для полекшення справи вибору Епархіальна Влада веде списки правомочних кандидатів на парафіяльні посади, але ж парафія може обрати й свого кандидата, коли вінъзадовольнятиме встановленим для цього правилам, як загальним, так і мусцевим. 7. Члени причту вважаються старшими членами парафії й користують- ся всіма правами, що встановлені для членів парафії. 8. Десятку на священний сам обрані члени причту одержують від Епархіального Епископа в храмі обравшої їх парафії. 9. Обраний член причту може бути усуненим зі свого місця тільки по постанові суду церковного чи цивільного , коли вирок останнього царковна влада визнає слушним, або не домаганню парафії. ІО. Постанова про усунення члена причту є морально-зобов'язуючою для Епархіяльної Влади, коли її ухвалено не менш як двома третинами всіх правомочних членів парафії. II. Крім вироку судного, парафія не може вимагати усунення обраного члена причту, мимо його волі, раніш п'яти років його служби в парафії. Рівно я і обраний член причту не повинен переходити до іншої парафії раніше трьох років парафіяльної служби. І2. Жадна парафія не може бути без священика більше 2-х місяців. Після цього терміну, при відсутності слушних причин, Єпископу дається право приділити до парафії священника з правами, вказаними в попереднім пункті. ІЗ. Членами парафіяльного причту можуть бути тільки піддані Української Народньої Республіки. І4. Членам парафіяльного причту, за згодою Ради парафії, не забороняється брати на себе сторонні службові обов'язки, які не канонам Св. Православної Церкви. І5. Парафіяльний причт утримується на : I) % з капіталів, на це офірованих, 2) кошти, відпускаємі з Державної Скарбниці, 3) видаваємі од парафії готівкою або в формі натуральної повинності (ординарія) і 4) прибутків од причтової землі. Крім цього, причт забезпечується помешканням. І6. Розмір платні та натурального утримання для членів причту точно встановляється Парафіяльним Зібранням у згоди з причтом, про що складається відповідна угода, котра має силу, правно-обовязкову для обох сторін аж до обопільної згоди на її зміну. І7. Настоятель парафії є неодмінний член Парафіяльної Ради й попечитель релігійно-освітніх та благодійних установ парафії. У. ПАРАФІЯЛЬНЕ ЗІБРАННЯ. 1. Парafіяльне Зібрання єсть головний роспорядчий орган в парafії. 2. На парафiальнiм Зiбраннi обмiрковуються та рiшаються всi го- ловшi питання та потреби церковно-парафiального життя. 3. Кожна парafія повинна пильнувати своїх парафiальних справ. Проте, головна сила духовного cправуваннiя парафiальних зiбрань мусить бути скерованою на релігійно-моральні, просвтні та благо- дійні цілі церковно-парафiального життя. 4. Парafiальне Зiбрання обирає членiв причту, Парафiальної Ради, церковного старосту (ктитора), членiв Контрольної Комісії та затверджує обраних Радою на різні парафiальні посади осіб. 5. Парafiальне Зiбрання вишукue кошти, необхiднi для потреб па- рафії, шляхом самооподаткування та роскладки, добровільних жертв, експлоатації церковного майна, карнавочних зборів, одчислення лишкiв з церковних сум i зi всiх тих коштiв складає церковно-парафiальну касу. 6. Парafiальний храм та його оздоба, парафіяльні кладовища, причтові доми та утримання причту, справи релігійної освіти, допо- моги бiдним парafiї, сиротам бувших членiв причта, та зaштатним чле- нам парафiального причту - повинні бути предметом особливого пеклу- вання Парафiального Зібрання. 7. Парafiальне Зібрання вишукue засоби, до впливу на населення парафії для підвищення його релігійно-морального життя. 8. Парафiальному Зiбранню, по докладу Парафiальної Ради, надаєть- ся право братського суду громади, себ то входити в обміркування морального поводження окремих членів громади й явно заплямованих осіб позбавляти права голосу в зiбраннях, вибору до парафiальних установ і т.и., а в особливих випадках, з дозволу єпископа, навіть забороняти на певний термін присутність у храмі. 9. Для охорони віри православної Парафiальне Зiбрання приймає за- соби, що до боротьби з насовуючимися до парафії або істнуючими вле в ній шкідливими антирелігійними та сектанськими учениями, а в ра- зі потреби, закладає, через Раду парафії, місіонерські гуртки з ревнителів віри - братів та сестер. 10. З тою ж метою Парафіяльне Зібрання дбає про улаштуван- ня через Парафіяльну Раду відліотек з читальними при них, релігій- но-моральних відчитів для парафіян, аматорських та загально-народ- ніх церковних хорів , товариств тверезості і т.п. II. В цілях освітніх Парафіяльне Зібрання може відкривати шко- ли як спеціально-церковні , так і з дозволу міністерства Народньої Освіти, - загально-освітні та професійні, але з умовою їх релі- гійно-морального, виховуючого напрямку в дусі Православія,- й ви- шукує кошти для утримання цих шкіл. 12. В цілях благодійних Парафіяльне Зібрання улаштовує дітячі притулки для сиріт, яслі, доми трудолюбія, справнопраїмні доми, шпи- талі та амбулаторії і т.и., оскільки це буде в силах парафії. 13. В цілях взаємодопомоги для піднесення загально-економічного добробуту парафії, "парафіяльне Зібрання заводить каси - похоронні, позичкові, взаємодопомоги та для бідних учнів, невіст, улаштовує зразкове господарство, набуває для спільного користування сільсь- ко-господарські машини. і т. и. 14. Для здійснення таких завдань церковно-парафіяльного життя- що не під силу одній парафії через її бідність, Пар.Зібр. входить в зносини з сусідніми парафіями або парафії цілої благочинницької округи з тим, щоби в однанні з ними закладати спільні просвітні, бла- годійні та господарські установи. 15. Пар. Зібрання встановляє звичайні та особливі, в разі неодмін- ної парафіяльної потреби, грошові збори, видає правила про росклад- ку та стягання цих податків, а також і для завідування їх расходу сум та майна парафії, затверджує самі відомості про роскладку на кожний рік разом із річним бюджетом парафії та встановляє порядок вдення відчотності і її ревізії. 16. Грошові податки в розмірі роскладки, що затверджені на Пар. Зіб. рівно для всіх , обовязкові для виконання всіх парафіян, на яких вони поширюються, не виключаючи й членів причту і для всіх тих осіб осіб православної віри, що володіють нерухомостями на терені пара- фії, хоча б вони й проживали поза парафією. 17. Право участі в Пар. Зіб. з рішучим голосом мають всі парафіяне, фійне, що дійшли 18-літнього віку, незалежно від їх матеріального центу. Але ж в справах економічних, що зв'язані з самооподаткуванням, право рішучого голосу належить лише тим, що беруть участь в само- оподаткуванні. 18. Пар.Зіб. може надати право рішучого голосу й тим, хто не платить парафіяльного податку, але служить парафії своєю працею або заслуговує на те через своє високе моральне життя. 19. У містах, при межливім складі парафії, право рішучого гало- су в Пар.Зіб. можуть мати, окрім парафіян постійних, й ті особи, що числяться в парафіяльних списках не менше року, а також і благоді- телі парафії, незалежно від місця їх мешкання. 20. На Пар.Зіб. не можуть допускатися особи, що знаходяться під судом та слідством за вчинки, які потягають за собою обмежання прав по суду, сектанти, ті, хто зневажає віру православну та Церкву, а також одверті прелюбодії та особи, явно порочні. 21. Чевиконання обов'язків сповіді та Св. Причастя й наумисне ухи- лення від Служби Божої позбавляють права участі в Пар.Зібр., але ж парафіяльна громада може розглядати кожний такий випадок окремо і, коли подані будуть слушні обставини та пояснення, повсвідчені свяще- ником, може надати таке право. 22. Для парафіян, що мають право участі і рішучого голосу в Пар. Зіб., складаються та що року перевіряються парафіяльним причтом з чле- нами пар.Вади загальний парафіяльний голосовий список, а також і податковий список осіб, підлягаючих оподаткуванню. Ці списки в початку року, на черговім зібранні, доводяться до відома парафіян, виправля- ться й затверджуються ними. 23. За малолітніх або неповнолітніх володарів майна, занесених до списку оподаткованих парафіян, право голосу на Пар.Зіб. по справах економічних має опекун особисто або через довірену особу православ- ної віри. 24. Особи відсутні, що мають право рішучого голосу на Пар. Зіб. по справах економічних, можуть передавати свій голос через ли- стовне уповноваження на ім'я одного з присутніх членів Чар.Зіб. 25. В кожній парафії два рази на рік скликаються чергові парафіяльні зібрання: в початку цивільного і в початку церков- ного року. 26. На ці зібрання переносяться по можливості всі справи що до релігійно-морального життя парафії, по її просвітній, благо- дійній, а також і господарській діяльності. З"окрема, на першім зібранні переводиться перевірка голосового та податкового списку, відомості про роскладку, відчитність та управління за минулий рік, а також і справоздання контрольної комісії, а на останнім зібранні - затверджуються росписи прибутків та видатків на на- ступний рік, а також переводяться вибори членів контрольної комі- сії та інших виборних осіб, що закінченням строку вступаються зі своїх посад. 27. У випадках особо-важних в житті парафії може бути скликане екстерне парафіяльне зібрання, коли се визнається необхідним настоятель, парафіяльна Рада , Контрольна Комісія, а також по ба- жанню і ¼ маючих право голосу парафіян , або за вимогою єврхіль- ної влади. 28. Пар.Зіб. вважається правомочним, коли з"явилося І/5 маю - чих право рішучого голосу парафіян, а при виборах, самооподат- куванні та інших грошових справах, що торкаються цілої парафії не менш ½ занесених до податкового списку парафіян. 29. Коли зібрання не відбудеться через відсутність кворуму, тоді воно скликається вдруге в строк, встановлений зібравшимися, але ж не раніше тиждня, і це останнє зібрання вважається правомоч- ним при всякій кількості присутніх, про що робиться попередження в оголошеннях про зібрання. 30. Голову і Секретаря кожного разу, вибирає Пар.Зібр. 31. Постанова про скликання Пар.Зібр. оголошується настояте- лем Церкві по службі в три недільних або святочних дні перед збо- рами й вивішується на дверях; в потрібних випадках цю проста- нову доводиться до відома й іншими можливими засобами. 31. По справах неодкладних та негайних, Пар.Зібр. може бути скликане і в 7-денний строк, але ж на такім зібранні не можна постановляти рішень про загально-парафіяльні грошові податки. 31. В постанові про скликання Пар.Зібр. точно зазначається час і місце зібрання, справи, поставленні до обміркування або затвердження . 32. Справу, не зазначену в оповістці, не можна рішати на зібранні. Коли ж нове питання оиникає в самім зібранні, воно може бути предметом обговорення, але ж остаточному розвязанню воно підлягає на наступним зібранні. 33. Справи, що призначені до розвязання на Пар.Зібр., подгот товляються або Парафіяльною Радою, або особливою Комісією, кот- рій буде доручено попередній розгляд справи. 34. Голова подає справи на обміркування Зібрання, керує об- говоренням і формулює постанови. В разі потреби балотировки, остання переводиться одкрито або через закриту подачу голосів, кол щого вимагатиме хоча б один член Зібрання. Ностанова виноситься простою більшістю голосів. 35. Ностанова Пар.Зібр. по справах, що торкаються вибору цер- ковного старости, накладання податку на кілька років доводиться до відома епарх.начальства; постанови ж про позички, про придбання нерухомого майна на суму більш 25000 карб(Ш,6), продажу або змі- ни в порядку користування майна, що досталося парафії, як дару- нок або по духовниці - на певні цілі, - подаються на затвердження епархіяльного начальства. 36. На затвердження Епарх.Влади повинні подаватися й поста- нови Пар.Зібр. що до розділу або зміну істнуючих парафій та про заснування нових. 37. Постанови Пар.Зібр. записуються до прошнурованої книги протоколів. 38. Протокол Пар. Зібр. по можливости складається негайно й підписується головою, членами зібрання по бажанню або по уповно- важення на це від громади та секретарем. 39. Нідписаний протокол оголошується парафіянам в найближчу не- ділю в Церкві або іншім помешканні, з зазначенням порядку , якого мусять дотримувати той, хто хтів би оскаржити постанову зібрання. Голова Пар.Ради робить на протоколі напис про час його оголошення після чого кожний може знати з протокола копію. 40. Книга протоколів ПАр.Зібр. з належними до неї документами переховується в парафіяльнім архиві й повинна бути відкритою для благочинного та інших осіб єпархіяльного управління, що відвідують парафію. 41. Парафіяне, незадоволені постановою Пар.Зібр. можуть на про- тязі місяця після оголошення постанови принести скаргу до благофн- ничеської Ради. 42. Постанова Пар.Зібр., що не підлягає розгляду Епрах.Влади, може бути виконаною й раніш сказаного в поререднім параграфі строку, коли справа є неодкладною й вирішена одноголосно або абсолютною більшістю. VI. ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ ПАРАФІЇ: ПАРАФІЯЛЬНА РАДА І КОНТРОЛЬНА КОМІСІЯ. I. Для постійного та безупинного ведення всіх церковно-парафіяль- них справ в кожній парафії повинна бути Царафіяльна Рада,-котра у відношенні до загальних парафіяльних зібрань єсть орган виконавчий. 2. Рада парафії складається з членів причту, церковного старости, представників парафії, обраних на Пар.Зібр. в кількості не менше 3 і не більше 12 осіб строком на три роки, і тих осіб, що завидують парафіяльними установами. 3. Що року зі складу Ради вибуває одна третина виборних її членів, перші два роки по жеребу, а потім по старшинству обрання, й заміняють- ся новими членами . Вибуваччі члени Ради можуть бути переобрані па- рафіяльним Зібранням. 4. До участі в засіданнях Пар.Рада в разі потреби може закликати з дорадчим голосом й сторонніх осіб, що не належать до складу Ради. 5. На випадок довгої відсутності або виходу зі складу Ради членів до строку, Пар.Зібр. обирає до них кандидатів на той же строк.. Кандидат, вступивший до складу Ради, лишається в ній до строку, на який було обрано вибувшого члена Ради. 6. Голова Ради, його заступник та секретар і скарбник обі- рається Радою зі своїх членів. 7. Всі члени Ради працюють безплатно або де-які з них одер- жують платню платню по призначенню Пар.Зібр. 8. Засідання Ради скликаються головою в міру потреби або по заяві І/3 членів, але ж не менше одного разу на місяць і визнаються відбувшимися, коли буває присутньо не менше ½ членів, в тім числі голова або його заступник, секретар та скарбник. 9. Рішення Ради постановляються простою більшістю голосів присут- ніх на засіданні членів; при рівності голосів перевагу має голос голови. 10. Кожний член парафії має право заявити Раді, особисто або ли- стовно про поліпшення або користні для парафії справи. Що обмірку- ванні таких заяв, Рада робить відповідне розпорядження, а у випад- ках, що перевищують її компетенцію, подає справу на розгляд Пар.Зібр. 11. Парафіяльний Ради належиться право догляду за релігійно- моральним станом всіх членів парафії. Рада дає братські уваги, а при недостаточності такої міри - висловлює догану, про впертих і не- слухняних докладає Пар.Зібр. 12. Парафіяльний Раді надається право братського суду по справах, що можуть скінчитись заміренням, коли обидві сторони будуть згодні скоритися постанові Ради. 13. На обов"язку Пар.Ради лежить захист Св віри православної від насувавшихся на парафію або вже істнуючих в ній антирелігійних та сектанських учень через особо-вибраних зі свого складу ревнителів віри, а також через місіонерські гуртки братчиків та сестер. 14. На Пар.Ради лежить обов"язок слідкувати й за зовнішнім поряд- ком при відправах церковних, за підтриманням благочиннія як в хра- мі так і в релігійних процесіях, на що вибираються та уповноважують- ся Радою найбільш поважні та шануємі члени парафії. І5. Рафаїляна Рада може складати окрему комісію з парафіян для догляду за напрямком освіти та виховання дітей в школах на терені парафії та для всебічної як духовної, так і матеріальної допомоги учням і учителям цих шкіл. І6. Пар.Рада обирає окремих осіб або цілі комісії для завиду- вання парафіяльною бібліотекою, читальнєю, приютами та іншими установами парафії й допускає їх, в разі потреби, до негайного виконання обов'язків. Остаточне затвердження таких осіб та Комі- сій належить Пар.Зібр. 17.Крім згаданого, на Пар. Раду покладається : а) піклування про збільшення коштів парафії, б) завидування церковно-парафіяль- ними капіталами та всім рухомим і нерухомим майном парафії, а та- кож видача уповноважень на ведення парафіяльних справ у судових та інших урядових установах і на заключення актів на нерухоме майно; в/ догляд за своєчасним одержанням сум і коштів, згідно постановам П"р.Зіб.; г/ допомоги бідним членам парафії, відповідно їх потре- бі та коштам парафії ; г) домісячний перегляд коштів та прибутко- во-видаткових документів парафії; д/ ведення загально-голосового й подоткового списків членів парафії; е/ зносини з належними уста- новами по справах.парафії; ж/ скликання парафіяльних зібрань на підставі вказаних вище /У,24) правил; ж/ складання і представлення Пар.Зіб. зправоздання про діяльність та кошти парафії за минувший рік і сміт на рік наступний.;з/ виконання постановх Пар.Зіб.; і/попередня поготовка та розроблення всіх справ, що вступають на розгляд Пар.Зіб.; и) завидування всіма парафіяльними установами й парафіяльним кладовищем, о також улаштування похорону осіб, що вмирають в парафії, особливо її членів. 18. Голова Ради скликає засідання, керує нарадами, пильнує за виконанням статуту, постанов Ради і Пар.Зібр., приймає вступні й підписує виходні папери разом з секретарем або скарбником по при- належності. 19. Секретар завідує діловодством та всім листуванням по справам парафії, складає, під проводом голови, протоколи засідань Ради, веде голосові та податкові списки парафії, а також складає разом з голо- вою Ради річне справозда ння про діяльність парафії. 20. Скарбник приймає вступаючі суми та інші жертви, веде шнурові книги - прибутково-видаткову та матеріальну, переводить по розпоряд- женню голови всі грошові операції та видатки, як грішми так і річами, складає річний відчит по парафіяльній касі і взагалі відає всією її" рахунковою частиною. 21. Кожний член Ради за вчинки, зв'язані зі шкодою для парафіяльно- го майна, підлягає відповідальності по встановленому в законах порядку. 22. Діла Парафіяльної Ради повинні бути відкриті для ознайомлення благочинному і всім особам, що відвідують парафію по дорученню епархі- альної влади. 23. Для пересилки свого листування Пар.Рада користується парафіяль- ною печаткою. 24. Пар.Рада, знаходячись у віданні епархіяльного начальства, ко- ристується всіма правами загальногромадянських установ, і законні її постанови та розпорядження, а також складені й заключені нею без- посереднє або через довіренних акти та умови мають обов"язкове значин- ня її силу, а через що належна цивільна влада має допомогати при їх виконанні та задоволенні. 25. Контрольна Комісія обирається Пар.Зібр. на 3 роки в складі не менш 3 осіб для контролю діяльності всіх виборних осіб та установ па- рафії. 26. В своїй діяльности Контр.Комісія керується інструкцією од Пар.Зібрання. ПРО ЕПАРХІЮ, ІІ СКЛАД ТА ІНСТИТУЦІЇ. I. Епархією зветься частина Православної Української Церкви, що знаходиться під духовним віданням єпархіяльного Архієрея. 2. Межи єпархії зазначує Укр.Св.Синод в порозумінні з Мін. Ісповідань. 3. В кожній єпархії єсть особливий орган Епархіяльного Управління, що існують на основі установленнях про них Правил. 4. Основи єпархіяльного управління і суда: а) Святе Письмо, б) догмати Православної віри, в) Канони Св. Апостолів, Свв.Соборів і Свв.Отців і г) існуючі церковні закони. 5. Кожна духовна особа, якою вона й ранги не була, повинна точно виконувати, крім зазначених в ст. 4 основ, також і всі існуючі державні закони. 6. В кожній єпархії органами управління єсть Епархіяльне Зібрання та Епархіяльна Рада. 7. Епархія для управління ділиться на благочинницькі округи, які знаходяться в віданні благочинницьких Рад. 8. Кожна благочинницька округа складається з декількох парафій, що існують на основі Парафіяльного Устава. 9. Для затвердження і поширення Православної віри в єпархії закладаються Місії, Братства і Товариства на основі особливих про них Уставів і Правил. 10. В кожній єпархії існують Епархіяльні Попечительства про бідних духовного стану і закладаються шпиталі, притулки і інші благодійні інституції, на основі особливих Уставів і Положень, при найближчим керовництві єпархіяльного Архієрея. II. Духовенство єпархії може закладати емеритальні, по- зичкові, похоронні і інші допомагаючі товариства на основі відповідною владою затверджених Уставів, Правил та Положень. 12. В єпархії повинні бути свічкові заводи і інші церковно-господарчі інституції. Примітка. Право закладати свічкові заводи і інші церковно-господарчі інституції належить виключно єпархія хіяльній владі. 13. В кожній єпархії існують на основі особливих Уставів єпархіяльні церковно-археологичні, цеоковно-історичні і церковного співу Товариства і єпархіяльні Церковні Музеї. I а/Законопроект тимчасових штатів Українського Церковного Синоду і його канцелярії /Ухвалений Радою Народ.Міністрів/ б/Тимчасові штати українського церковного синоду і його кан- целярії. в/Пояснювача записка II а/Законопроект про видкриття кредиту на задоволення потреб По- дільської Духовної Консисторії /Ухвалений Радою Народніх Мін./ б/Пояснювача записка III а/Законопроект про асігнування п.ядесяти тисяч гривень в распо- рядження Міністерства Ісповідань на надзвичайні допомоги по ві- домству Міністерства Ісповідань./Ухвалений Радою Народніх Мін. б/Пояснювача записка IV а/Законопроект про асігнування одного мільйону девятисот п.яти- десяти девяти тисяч сімьсот п.ятидесятитрьох гривень девя- носто двох шагів на видбудування зруйнованого православного со- бору в м. Староконстантинові на Волині./Ухвалений Радою Народ. Міністрів./ б/Пояснювача записка в/Журнал засідання Фінансової Комісії 21 жовтня 1919 року ч.382 У а/Законопроект Міністерства Ісповідань про відпуск з Державної скарбниці 504.000 гривень на переведення в життя українізації служби Божої б/Журнал засідання фінансової Комісії при Народньому Міністерстві II жовтня 1919 року. в/Пояснювача записка VI а/Законопроект про асігнування в распорядження Міністерства Ісповідань з коштів Державної скарбниці 400.000 гривень на допомогу Кам'янецькому Кирило-Методієвському Братству б/Пояснююча записка VII а/Законопроект Міністерства Ісповідань про інспекторів Міністер- ства при духовних консисторіях. б/Пояснююча записка в/Журнал засідання Фінансової Кмісії при Народньому Міністерст- ві Фінансів 10 жовтня 1919 року.ч.23І г/Штати інспекторіяту при православних духоьних консисторіях. VIII а/Законопроект про асігнування в распорядження Міністерства Ісповідань 60.000.000 гривень на допомогу священо та церковно служителям Української Православної Церкви та на видбудування церков,зруйнованих Московською/большовицькою та Денікинською навалою/ б/Пояснююча записка IX а/Законореокт про призначення пенсії й одноразової допомоги сиротам протоієрея с.Нового Поріччя Кам'янецького повіту Кирила Шероцького забитого большовиками. X а/Законопроект Міністерства Ісповідань про асігнування 10.000.000 гривень на видання св.письма Богослужбових і інш.книжок укра- їнською мовою. б/Пояснююча записка до законопроекту про утворення комісії для перекладу Св.Письма і Богослужбових книжок на українську мову в/Штати комісії для перекладу Св.Письма і Богослужбових кни- жок на українську мову г/Журнал засідання Фінансової Комісії при Народньому Міністерств ві фінансів ІІ жовтня 1919 року.ч.345 II 10 жовтня біжучого року були по распорядженню п.Міністра Іспо- відань улоштовані в будинку Державного Університету курси укра- їнської вимови слов,яньського Богослужбового тексту РОЗДІЛ IV о Епархіяльній Раді. 47) Епархіяльна Рада є постійна визупинно-дієва адміністра- тивно-виконавча інституція, котра складається з виборних членів, при допомозі котрої єпархіяльним Архиєреєм гедеться керування епархіею. 48) Епархіяльній Раді застерігається право порушення загальних питань, торкаючися церковно-епархіяльного життя, їх обміркувань та проведення вироблених по ним заходів в життя, після розгляду їх Епархіяльним Зібранням та ухвалою Епархіяльного Архиєрея. 49) Епархіяльна Рада складається з п'ятьох виборних штатних членів, з котрих один -в священничім сані - по виборі Ради, затверд- ження Епархіяльного Архиєрея, є Головою. ПРИМІТКА: В видадку потреби ( наподі), кількість членів Єпар хіяльної 'ади доповнюється сверхштатними; на випадок несподіван- ного змѣншення кількості членів, для безупинного ділання Єпархіял ної Ради, вибираються кандидати в члени. 50) При Епархіяльній Раді мається канцелярія під безпосеред- ними Головуванням ( начальством) Секретаря Єпархіяльної Ради. 51) Епархіяльній Архиереє, наколи найде потрібним, головує в Епархіяльніл Раді особисто. 52) Члени Єпархіяльної Ради як штатні так і сверхштатні , а також кандидати в їх ( в Епар.Ради) вибираються на шість літ і по представленням ( внєску) Єпархіяльного Архиерея атверджуються на злосаду високою церковною владою. 53) Голова ( Предсідатель) і не менше двох членів Єпархіаль- ної Ради повинні бути в священничім ( в пресвітерськім) сані з осіб, що находяться на Єпархіяльні. службі і, останні ж можуть бу- ти вибрані з клириків або мірян, знаних своїм релігійним настреєм і вірністю Св. Церкві, причим всі повинні бути з освітою не нище середньої і в віці не менше 30 літ, також кількість осіб священни- чого сану та клириків або мірян повинна бути додержувана ( соблю- даєма) і при виборі сверхштатних членів і кандидатів до них. 54) Вибраними не можуть бути ті особи, що мають явні та го- лосні моральні пороки, або зложишші священничий сан. 55) Голова і члени Єпархіяльної Ради, як штатні так і сверх- штатні, не можуть занимати в інших єпархіяльних або інших яки нибудь інституціях посад, котрі являються перепоною в нележно му виконанні ними своїх обов"язків в Єпархіяльній Раді, а в частковості, не можуть мати в учебних закладах більш як 12 тижневих лекцій, а також не можуть бути благочинними і членам ми Благочинничих Рад. 56) Голова і Члени Єпархіяльної Ради усуваються від Ради по причині до якої вони причетні, а в випадку назначення над ними слідства або передання їх суду, удальяються від присутнос ти аж розгляду справи. 57) У випадку слабості, смерті, або відсутності Голови Єпархіяльної Ради, вступає тимчасово до виконання його обов" язків старший з членів Ради в священничім сані. 58) До заряду Єпархіяльної Ради підлягають от сі справи: а) про росповсюдження та хоронення Православної віри, б) про Богослуження, в) про будову та упорядкування (украшення) церквей, г) про духовність, д) о приходах,е) о церковнім хо- зяйстві й ж) справи Єпархіяльних інституцій та товариств докл дені I) на розгляд Ради в випадках, коли остаточне вирішення цих справ не віддано самим означенним інституціям та товарис- твам для їх керування статутами, або 2) в порядку відчотності для інформації Ради о ході справи, та для одержання від неї керуючих вказівок. ПРИМІТКА: Аж до засновання судових присутствій (рад)спра- ви судові та бракоразводні доручаються Єпархіяльним Радам. 59) При вирішенні показних в ст. 58 п.ж. справ закликаю ся і представники заінтересованих інституцій з правом дород- чого голосу. 60) Наколи при розборі та вирішенні якої справи виника незгода, то справа рішається більшістю голосів: при рівност голосів рішає справу голос Головуючого ( зібраним). 61) У випадку незгоди правлячого Архирея з рішенням Епа хіяльної Ради, прийнятим на засіданні, що відбулось під особис тим його головуванням, справа ( діло) переноситься на розгля вишої Церковної влади. При незгоді Архирея з рішенням, прин тим Епархіяльною Радою без його участі в обміркуванні справи Архірея, указуючи висновки своїої невгоди передає справу на другий розгляд Ради. Наколи і на той раз згода не буде ося- нена, то справа переноситься на розгляд висшої Церковної вла- ди. Негальні розпорядження по ділу віддаються власти Єпископа. 62) Секретар Епархіяльної Ради вибирається щархіяльною Радою з осіб духовних або світських. Відповідаючи тимчасовальним умовам, які по стт. 53 та 54 торкаються Членів Епархіяль- ної Ради, вибираемий повинен мати висшу освіту. Секретар за- тверджується висшою церковною владою по представленню Єпар- хіяльного Архіерея. 63) Секретар Епархіяльної Ради обов'язується бути присутнім не всіх засіданнях Ради. Не приймаючи участи в постанов- ві рішень, Секретар, при обміркуванні справ даяе необхідні справки з законів, а також справки та пояснення і по обста- винам справ. 64) Секретаро Епархіяльної Ради прислугує право: а) до- пускати до занять в Канцелярії Ради осіб, бажаючих посту- пити на службу в Канцелярію, і по належнім їх іспиті, пред- ставляти для призначення на посаду і б) приймати на службу в Канцелярію Ради осіб, занимающихся перепискою та реєстра- ціею визначити їм, по їх трудам та здібності, розмір домісчя ного утримання, грошові нагороди та допомоги, в розмірі сміт ної суми на той предмет, по згоді з Епархіяльною Радою і ухвалою Епархіяльного Архіерея. 65) Висшій Церковній владі залишається установити порядок введення в чинність правил о Епархіяльній Раді та скасу- вання Духовних Консисторій. За вірність перекладу та згідність з оригіналом відпові дає Діловод: Маркіян РОЗДІЛУ. о благочинних округах. 66/ Границі Благочинних кругів визначаються Єпархіальним Зібранням. 67/ В кождім благочиннічм окрузі мають силу Окружні Благочин- ничі Зібрання, котрі являються в загальнім строю Єпархіального життя слідуючими після Єпархіального Зібрання адміні тративно-розпорядчи- ми органами. 68/ Окружні Благочинничі зібрання бувають: а/ пастирські, та б/ загальні. 69/ Пастирських Благочинничеських зібраннях беруть участь священники Благочинного округу по посади, а прочі члени причтів по бажанню: зібрання ті скликаються не менше одного разу на рік для роз- гляду питань загально-пастирського оглення. 70/ Місце та час пастирських Благочинничих Зібрань визначаються останніми, або благочинними. Дуже негайні пастирські зібрання скликають- ся Благочинним, а/ по його погляду, б/ по заяві 1/3 священників округу і в/ по розпорядженню Епархіального Архієрея. Зібраннями коруп, яко І голова Благочинний, а за відсутністю Благочинного голову /в священни- чим сані/ вибирає зібрання. 71/ Загальні Благочинничі Зібрання складаються з всіх/наличних/ штатних членів причтів округу приходських, домових ва монастирських церквів і священників, приписаних до церквів округу поверх штату, з мірян, членів приходських гад, по виборі і послідних, в кількості, рівно- му составу причта кожної церкви. Загальні Зібрання відбуваються під Головуванням Благочинного або його заступника, обовязки секретаря ви- конує по вибору один з членів зібрання. ПРИМІТКА: I: Від чоловічих монастирів в Загальних Благочинних зібраннях участвують настоятелі монастирів. Іншо-олаха ПРИМІТКА 2: При вирішенні важких питань, окремих приходських громад міряне, з складу послідних, допускаються в подвійнім, против положенного, складі. 72/ На Загальних Благочинних Сібраннях члени причтів бувають присутніми обов'язково, о причинах неявки відсутні дають пояснення. У випадку недокладеного пояснення, Зібрання може наложити, на неявившихся кару. 73/ Чергові загальні Благочинничі Сібрання скликаються не менше одного разу в рік і повинні попереджувати Епархіяльні Сібрання. Дуже нагайні ж Загальні Благочинничі Сібрання скликаються а/ за для невідкладених-справ окремих приходів, дозволених Загальними Зібраннями, б/ по заяви 1/3 членів Зібрань і в/ на домагання Епархіяльної влади. 74/ Частково Сібрання коротко записуються в окрему книжку і підписуються 'словом, секретарем та, по бажанню, членами Зібрання. 75/ Постанови Благочинничих Зібрань, котрі вимагають затвердження Епархіяльної Влади, представляються на затвердження Епархіяльного Архієрея, а о прочих доводиться до його відома. 76/ До заряду Загальних Благочинничих Зібрань належать слідуючі справи: а/ піклування про оздобу та одноманітність Церковного богослуження, б/Розгляд фінансової сміти, складаної Благочинничою Радою, по всім ніституціям округу; обміркування річної відчетності просвітних добродійних, місіонерських та інших благочинничих і приходських інституцій; в/ обміркування гадок Благочинничої Ради о міроприняттях для яваовости церковно-приходського диття в округуз та для усунення несприятливих для його умов; о боротьбі з росколом, сектанством та невірям /атеїзмом/ і г/ обміркування церковно- шкільної в округу взагалі, та навчання закону Божого з окрема д/ розв'язування заявленних Благочинничій Ради сумнівів в церковно-приходському житті окремих приходів; е/ висновок про відкриття нових та закриття існуючих приходів, а також про зміну границь приходів, як по прозьбі приходів, так і по позиції епархіяльної влади, ж/ перегляд та росприділення поміщ церковними та причтами благочинства належить на удержання просвітних інституцій /духовно-учебні заклади, бібліотеки/, добродійних та інших і з/ по передне обміркування справ, підлеглих розглядової «пархіяльному», та Повитовому Зібранню, и/ обміркування питань про відкриття та утримання просвітних, добродійних, економічних інституцій, якес взаїмопомочи, по хоронних та інших находящихся в межах Благочинничого округу, і / розгляд та затвердження сміті по утриманню Благочинного, членів Бла- гочинничої Гади та інших урядових осіб округу; к/ вибір Благочин- ного, членів Благочинничої Гади, заступників їх та інших урядових осіб в межах округу, котрі несуть обовязки по вибору, л/ розгляд пе- реданих зібраною Благочинничою Гадою тих справ приходських Зібранны, по котрим виникла незгода між приходськими Зібраниями або Радою та Головою; м/ розгляд справ, переданих єпархіяльною владою зарядові Благочинничих зібрань; н/ вибір представників від Благочинничого Округу на Загальне-єпархіяльні та Повитові зібрання. 77/ Виконавчим органом Благочинничого Зібрання являється Бла- гочинний з складаючоюся при ньому Радою. 78/ Благочиннича Гада складається : а / голови-Благочинного, двох членів кліра, з котрих один повинен бути в сані священникім /він же її заступник Благочинного/ та двох мірян. 79/ Вибір Благочинного та членів Благочинничої Гади / і заступ- ників їх/ відбувається на Загальному Благочинничому Зібрани закри- тим голосуванням, при чому вибраним лічиться одержавший більш поло- вину голосів. Благочинний/Голова/ вибирається на 5 літ, а члени Ради на три роки. Вибрані затверджуються «пархіяльним Архієреем. 80/ Благочинний та Членн Благочинничої Ради не можуть бути вибрані з осіб знезлавлених або бувших під судом. Члени Благочин- ничої Гади з мірян повинні бути особи знані з релігійно-моральним насторем та віданністю церкви. 81/ Благочиннича Гада збирається/скликується/ Благочинним по мірі потреби, але не менш одного разу в місяць. Для законності Зіб- рання необхідна присутність не менш трох членів, включаючи і Благочин- ного. 82/ Чостанови Благочинничої Гади коротко записуються в книгу протоколів. 83/ На Благочинних покладається: а/ блище керування та нказівки духовенству округу в його службовій діяльності; б/ збір налогів з Церквів та причтів і видача блан- ків,прийом приходської відчотности для докладу епархіяльному на- чальству; метрикальних/метричеських/,обшукуючи/обискиих/,та при- ходо-росхідних книжок цілого округу; ПРИМІТКА до пункту б. Благочинний має право запросити собі одного з членів ґади до помочи при перевірці приходської відчотно- сти,а також в других потрібних випадках,в/ оголошення роспоряджень епархіяльної та висшої Церковної Флади і постанов Благочинничих Зібраний та Ради і догляд за їх виконанням. г/ догляд та пеклування за виконанням клириками своїх прямих службових обовязків та за их благоповеденням,при чому о недбалых клириках або ведучих ганебне життя,по першому та другому напімнен- ня,Благочинний докладує Благочинничій ґади; д/ Турбота про задовольнення релігійних потреб віруючих в приходах,не маючи тимчасово священно- служителів; е/ звільнення членів причтів в отпуск на срок не вище 14 днів в межах епархії; ж/ревізія приходських церквів та документів,стосовно до інструк- цій Благочинному приходських церквів; з/ нагляд за ремонтом та будовою церквів округу. ПРИМІТКА до пункту и. Ремонт старих храмів і відновлення ікон та іконостасів цінних в археологічним відношенні,виكونується тільки з дозволу ґпархіяльнного Архіерея. 84/ На Благочинницю Ґаду покладається: а/ Загальне керування та догляд за порядком та правильним бігом ре- лігійного життя і пастирської діяльності в приходах округу; б/ складання одчоту по релігійно-моральнім становищі приходів округу за минулий рік; в/ збирання справок та підготовку докладів по всім справам Загального Благочинничого Зібрання; г/ складання *фінансової сміти по всім інституціям Благочинничого округу; д/ дозвіл місцевих церковних видатків,які по приходському уставу, потрібують ухвали,/ згоди/ Благочинничої ґади. е/ збирання відомостей / звісток / о сімейнім та матеріяльнім увдів та сиріт духовенства округу, видача допомог та засобів для забезпе- чення, незаможного духовенства округу; ж/ складання та видача свідоцтв про сімейне становище і матеріяльні засоби осіб духоьного звання, що хлопочуть про видачу скарбового /казенного/ та епархіяльного утримання для учнів в духовно-учеб- них закладах, а також і по іншим справам; з/ розгляд справ про побірання з членів причтів по безперечним бор- говим зобов'язанням, для показання способів стягання та погашення цих зобов'язань; и/ розгляд скарг та сумнівів між причтами, окремими членами причтів а також між причтами та прихожанами; і/ розмежування та розграничення, в суперечних випадках церковних земель; к/ висновки на прохання про закриття істнуючих цвинтарів та одкриття нових для докладу епархіяльному начальству; л/ затвердження на посади церковних старост в безперечних випадках та призначення на посади /місця/ просфорень; м/ упорядкування та підтримування благочинничих бібліотек. 85/ благочинний має урядову печатку. За вірність перекладу за згідність з оригіналом відповідає: Діловод Андрійшин ПРО ЕПАРХІЯЛЬНОГО АРХІЄРЕЯ. I. Епархіяльний Архієрей єсть духовній оборонець епар- хії в справах віри, богослуження, духовного суда і благо- дійних. 2. Епархіяльний Архієрей безпосереднє підлягає Укр.Св. Синодові. 3. В разі потреби, коли того вимагають інтереси Держави, Міністр Ісповідань може наказувати епархіяльному Архіере- еві і той повинен ці накази точно виконувати. 4. Вибори Епархіяльного Архієрея провадяться так. Укр.Св.Синод оповіщає в вільній епархії список кандидатів. Після цього в призначеній термін Архієрей епархії, клир та міряне обирають соби епархіяльного Архіерея по особли- вих для цього правилах. Затверджує Архієрея на посаді Верховна Влада по представленню Укр.Св.Синода. Примітка I. В надзвичайних випадках, коли того вимагає благо Церкви або Держави, Верховна Влада або Укр.Св.Синод може призначати, переміщати і звільняти на покой епархіяль- них Архієреїв. Примітка 2. В епархії, де повинно провадити широку місіо- нерську діяльність і де проживає багато інородців повинно собирати досвідчених в місионерських справах Архієреїв; при невиконанні цього в такі епархії Архієреїв призначає Верховна Влада по представленню Укр.Св.Синода. Примітка 3. В Місії за кордон Архієреї призначаються Верховною Владою по представленню Укр.Св.Синода. 5. Кандидати в епархіяльні Архієреї з осіб, що не мають єпископського сану, обираються віком не молодше 35 років з монахів або з безбрачних осіб білого духовенства чи мі- рян, при тому для тих і других обовязково обленчення в рясс- юр, коли тільки вони не постригаються в монашество. Обра- ний кандидат повинен відповідати високому званню Єписко- па освітою, богословськими знаннями і моральною владею. 6. Архієрей пребуває на катедрі до життя і залишає її тільки по суду церковному або по силі примітки І до ст.4. 7. Архієрей користується всєю повнотою духовної влади в ділах віро - і нравоучення, богослуження та пастирського душепеклування. 8. Епархіяльному Архієрееві належить право каноничного одобрення кандидатів на священно-церковно-служительські місця. Примітка. В разі неодобрения якоїсь особи на священно-церковно-служительське місце особа ця має право апелявати до Укр.Св.Синоду в 2-х місячний термін. В такому разі У.С.С., коли визнає таку апеляцію певною, сам благословляє кандидата на місце. 9. Епархіяльному Архієрееві надається право нагороджувати достойних священно-церковно-служителів епархії установленними нагородами. 10. Архієреєві належить право безпосереднього батьківсько-кого впливу і карання ( згідно з Уставом Духовних Консисторій в розділі про Архієрейський суд.). 11. При епархіяльнім Архієреї знаходитьсяться особистий Секретар по затвердженню Укр.Св.Синода і Канцелярія. 12. Справи, що їх безпосереднє розрішує Архієрей ведуться в його Канцелярії. 13. Епархіяльний Архієрей може відлучитися в разі крайньої потреби з своєї єпархії не більше як на 14 день; на довший час відпустки Архієрей бере дозвіл відповідної влади. 14. Утримання Епархіяльним Архієреям визначає Укр.Св.Синод. 15. Епархіяльний Архієрей при залишенні служби має право на одержання законом установленої пенсії. Про єпархійних Архієреї. 1. Єпархійний Архієрей єть духовний оберигач спорін в сизавах віри, богослуження, і духовного судді благочестя. 2. Єпархійний Архієрей безпосередньо підлеглий Уж. Св. Синоду. 3. В разі потреби, коли той вимагають іншими держава, Митрополит Київський може напрацьовати Єпархійного Архієрея і тоді повинен усі монахи мирно визнавати. 4. Видання Архієрея здійснюється Уж. Св. Синод оголошує в більшість єпархії стає кондигаром. Підля убо в цих парах мусить архієреї спорін, ким та митрополит обирають собі єпархійного Архієрея по особливих для чого Правилах. Зав'язану Архієрей на письмі Верховна Влада по цим Синодицтво Уж. Св. Синода. Припиння 1. В надзвичайних випадках, коли той вимагають бого Церкви або держави, Верховна Влада або Уж. Св. Синод може цих парах, припинити і здійснити на письмі єпархійних Архієреїв. Припиння 2. І єпархії, де повинно кур- вагати миру мистецтву діяльності і в цих землях багато інородців, повинно обирають до служби в митрополичих сизавах Архієреїв; при підписанні убо в тоні єпархії Ар- хієреї в цих парах Верховна Влада по цим стабільно Уз Св. Симона Книжка З. М'їсії за кордон Аргіє- рії призначаються Краєвим Людом як ску- ствлення Уз Св. Симонда. 5. Кандидати в спаркільни Аргієрі з осіб, що мають кінчевельну сову, обира- ються віком не менше 35 років з мешканц або з безбар'їних чи білого духовенства чи лібрів, цим толу для них і других обо- в'язків обмеження в реєстрах, коли тільки вони не поштрафуються в минашнество. Обра- ній кандидат повинен відповідати виве- ному званню Імпона освітнього, багато- світним учителям і моральним вдалям. 6. Архієрей приїздить на капелю држит тяг і залишати її тільки по суду курдивому або по сильні цинкотри 1 до ст. 4. 7. Архієрей користуються всім місцемто Духовний Свади в ділах віро- і православних, богослужень та пастерського думене- нкування. 8. Єпархіальному Аргієрів: каленцій право капелюного одбуття кандидатства священно-згрупово-служильські межи. Тужиття, в разі необхідність якої честі на свячення- згрупове- служильські межи це отба ур має право апелювати до Уз. Св. Симонда в 2 місяці руки. В такому разі У.С.С., коли вупає ману апелювання, сам багатообмін кандидата на меже. 9. Епархіальному Архієреї надається право на нагороджування доситьних священно-церковних служителів єпархій установленими нагородами. 10. Архієрей і палатнік цього Безпосереднього Величного впливу і карання (згідно з Уставом Духовних Розпоряджень в розділі, що Архієреївських суд). 11. При епархіальному Архієрей знайдуться особистий секретар по всьому замовленню УСС і Канцелярії. 12. Слаби, що "Безпосереднє розпорядження Архієрея", ведуться в Канцелярії. 13. Епархіальному Архієрей може вдругий раз у рік прийняти постіль з Святі єпархії не більше як на 14 днів, на довгий час відсутності Архієрея без додаткових виробництв. 14. Упинання епархіальному Архієрей "Виглядають" Ус. Св. Синод. 15. Епархіальному Архієреї цим заміщенням має право на обертання узаконеного у високобільшої милий". ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ КУРСІВ УКРАЇНСЬКОЇ ВИМОВИ СЛУЖБИ БОЙОЇ. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УХВАЛИЛА: 1) Для практичного перекладення в життя на місцях української вимови слов'янського тексту Служби Бойої організувати віддільні курси по всіх повітових і губерніяльних містах України. 2) На організацію цих курсів відпустити по 2.000 грив. на кожний курс , а всього 40.000 гривень з коштів Державної Скарбниці. 3) В міру звільнення повітів від ворога відпускати з коштів Державної Скарбниці потрібну суму по вимогам Міністра Ісповідань. 4) На видання підручника української вимови відпустити з коштів Державної Скарбниці 200.000 гривень 5) Програм курсів такий: 1) українська література - 2 ; 2) географія- України- І ; 3) історія України - 3; 4) українська вимова - 3; 5) історія Української Церкви.- 3. 6) Закон цей перевести в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФ. СОР ПОВІДОМЛЕННЯ ЗАЙЦЕВА. Стара державна влада в Білорусі і в Росії, позбулася собі церков для зміцнення свого панування, утисняла її, громаду вірних, відбирала право об'єднуватись для піднесення християнського життя, утворювала в епископської влади свій орган для затримання церковної самостійності. Нова державна влада, обернена золо народу, воле виявила життя віри, повинна касувати закони, утворені сістемою утисків старої держави. Церква, громада вірних, можуть вільно творити церковні органи, об'єднання вірних зобов'язане вільно об'єднуватись для піднесення віри. Це не можна, не має права на те є епископ. Міністр Ісповідань професор За Виконавчою Комісією Р. Левицький ПОЯСНЮЧА ЗАПИСКА. Примусова русифікація Української Церкви введена силою пансько-царської влади, приносить шкоду розвитку ліття Церкви й на цій. Громадянам не розуміють старослов'яньского перекладу і не засвоюють христіянських думок, бажань, почувань з одного боку, а другого - чутть вимову московську і приходять до ламання мови, що шкодить розвитку рідної мови. Необхідно вмити неодкладання засобів, щоб зняти скоріше ці більма московські з народних очей. Одним з таких засобів являється організація коротких курсів для ойцюнслужителів. Обов'язкова загальна освіта, яку мають ойцюнслужители, являється недостаточною, бо всі предмети українознавства виключені були з програмів сучерих русифікаторських шкіл. Короткі курси повинні ввести слухачів до шляху озмосовити в предметах українознавства. Для здійснення цих потреб повинен служити олідуючий закон. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ПОЯСНЮЧА ЗАПИСКА. Стара панська державна влада в Візантії і в Росії, покоряючи собі церков для зміцнення свого понування, утісняла вона церков, громаду вірних, відбирала у них право об'єднуватись для піднесення християнського життя, утворювала з епископської влади свій орган для затримання церковної самодіяльності. Нова державна влада, обороняючи волю народну, волю виявлення життя віри, касує закони, утворені систе- мою утисків старої держави. Церкви, громади вірних, можуть вільно творити братства, об'єднання вірних; забороняти вільно об'єднуватись для піднесення віри ніхто не може, не має права на то й епископ. Нові спілки православні церковні лише повідомляють першу Дистанцію церковного урядування, а вона повідомляє центральні органи, які й ведуть реєстрацію церк. спілок у себе, повідомляючи відповідні державні установи про нові церковні організації. Українські церковні братства мали школи, друкарні, дома, майно різне. Все те було повернуто старою державою в казну. Тепер уряд нової держави, йдучи дорогою визволення волі віри, повинен відновити право українських Церковних брат. Міністр Ісповідань Процесор Директор Департаменту ОСНОВНІ ЗАКОНИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ П Р О В І Р У . I. В Українській Народній Республіці кожному громадя- нинові і кожній громаді вільно ісповідувати віру, яку вони бажають і вільно публічно виконувати обов'язки своєї віри. 2. Первенствуючею в Українській Народній Республіці вірою єсть віра більшості населення України - Хри- стиянська Православна Каѳолицька віра Східного іспові- дання. 3. Верховна Влада Української Народньої Республіки не може ісповідувати ніякої іншої віри, крім Православ- ної. 4. Українська Православна Церква є автокефальна, ні від якої іншої Церкви незалежна. 5. В Управлінню Церковним Верховна Влада діє через Міністерство Ісповідань і Український Священний Синод, нею установлений. У ХВАЛЕНІЙ Радою Народних Міністрів законопроект про тимчасові зміни та доповнення статей " Устава Духовних Консисторій" - 1883 року. I. В "Уставі Духовних Консисторій" вида ння І883 року в статтях І4,47, 48, 50, 55, 80, 81, 82, II2, II5, II6, I25, I34, I38, I46, 279, 281, 284, 346, 354 і 356 замість виразу "Свя- тійший Синод" читати: Міністерство Ісповідань Української На- родньої Республіки." II. Там же в статтях 7, I6, I9, 21, 24, 30, 31, 33, 37, 39, 4I, 44, 46, 49, 53,54, 7I, 73, 77, 86, 89, 90, 91, 92, I03, I06,, I5I, I66, I67, I7I, I73, I74, I75, I76, I95, 2II, 2I5, 229, 235, 237, 255, 256, 303, 310, 337, 340, 347, 357, 358, 359, 360 і З6I замість виразу: "Святійший Синод" читати: "Ук- раїнський Священий Синод". III. Там же в статтях 6 в, 47, 48, II3, I76, 228, З0З,ЗI0, З20, З23 і З47 замість виразу: "Височайшій" читати: "Україн- ська Верховна Влада". IV. В "Уставі Духовної Консисторії" І883 року зробити такі тимчасові зміни та доповнення. I. В ст. І слова : "Подъ непосредственнымъ начальствомъ Ар- хіерея" відкинути. Слово "Російською" змінити на "Українською" 2. Ст. 2 викласти так: "Консисторія в купі з єпархіальнимъ Ар- хієреем знаходяться в віданні Українського Священого Синоду і Міністерства Ісповідань. 3. В Ст. 6 до п. в/ добавити: "Коли тільки вони, не суперечать доб- робуту Української Народньої Республіки, а також накази Україн- ської Верховної Влади, Українського Священого Синоду і Міністер- ства Ісповідань". 4. В ст. 8 після слів: "Проповідывано слово Боже в церк- вахъ" вставити:"Українськомовою". 5. В ст. 9 після слів: "обязываются читать" додати: "Укра- інською мовою"; теж саме, додати і після слів:"должны произно- сить". Кінець, починаючи з слів: "Почуєнія, сочиняемы самиими священнослужителями " і до кінця відкинути. 6. В ст. 10 після слів: "очередное проповѣдываніе" і в ст. II після слова "почуєнія" добавити: "Українською мовою". 7. Статті 12 і 13 відкинути. 8. Ст. 14 викласти так: "Епархіальному начальству покласти в обов'язок зараховувати приходське духовенство і селянство до ві- криття й піддержки шкіл". 9. Ст. 18 доспочати так: "З доволу Українського Священого Синоду". 10. Вст. 19, 21, 24, 37 і 90 після слів: "Святѣйшему Синоду" до- бавити:" і Міністерству Ісповідань". II. Ст. 35 викласти так: "Служба Божа правиться не по цер- ковному уставу, в установленій час, благоговійно і тихо, з чи- танням і співом прорізним, без спіху та неладу і обов'язково з Українською вимовою службового тексту. 12. В ст. 39, в примітці суми грошей побільшується в 50 раз. Вираз: "По испрошении архіерейского разрѣшенія" змінити на:" з дозволу Духовної Консисторії". 13. В ст. 50 слова : "съ сохраненіемъ предпочтительно древ- няго Византійскаго стиля " змінити на: "зберегаючи головним чи- номъ Український стиль". 14. В ст. 58 замість слів : "съ Высочайшого соизволенія" поставити: "З дозволу Українського Священого Синоду". 15. В ст. 63 слова : "Зависить отъ усмотрѣнія єпархіальнаго Архієрея" змінити на: "залежить від Духовної Консисторії та Міністерства Ісповідань. 16. В ст. 70 після слів: "удостовіряється вдостоїнстві ішущаго посвяченія" додати: "і в добрім знанні української мови". А в кінці цеї статті додати: " і для призначення на місце Епар- хіяльний Архієрей не може відмовитися від висвячування канди- датів, признаних достойними Українським Священним Синодом". 17. Ст. 71 почати так: "Без дозволу Українського Священного Синода". 18. Примітку до ст. 75 скасувати. 19. Примітку до ст. 82 скасувати. 20. 'Ст.' 84' скасувати'. 21. Кінець ст. 87: "представляють Епархіальному Архієрею" змінити на: "представляють Духовній Консисторії". 22. В ст. 95 слова : " сь согласія прїчта" відкинути. Приміт- ку змінити так: "Горкого староєї до безвірхходних міських церков обираються місцевими українськими церковними братствами або українськими культурно-освітніми установами". 23. В ст. 96 слова: "причить, Благочинный и" відкинути. 24. В ст. 98 після слів: "письменное свидетельство" додати "Українською мовою". 25.) В ст. 99 після слів: "Описываются" додати: "Україн- ською мовою". 26. В ст. 100 після слів: "записавъ ее въ метрикѣ" додати: "Українською мовою". 27. В ст. 102 після слів: "Для писанія брачнихъ объсковъ" додати:"Українською мовою". 28. В ст. 104 слова: "зависить отъ Пресвященного" змінити на: "залежить від Духовної Консисторії". 29. В ст. 105 слово: "Архієрея" змінити на : "Міністерство Ісповідань і Архієрея". Кінець ст. від слів : "по силѣ правъ" відкинути. 30. В ст. 106 п. в/ кінець змінити так: "то Преосвященний доносить Міністру Ісповідань". 31. Кінець ст. 108 змінити так: "через кого-небудь з довіре них осіб, по її вибору, але з затвердженням Міністра Ісповідань". 32. В ст. 110 слова: "по предложению Преосвященного" змінити на:"по вимогам Духовної Консисторії". 34. В ст. І25 слова: "представляєть Епархіальному Архієрею для сношення " змінити на : " зноситься". Кінець статті змінити такз: "Консисторія докладае про те Міністерству Ісповідань". 35. В ст. 129, 131, 134, 143, 144, 344 сума грошей побільшується в 50 раз. 36. В ст. І20 слова : " розрішення Преосвященного." змінити на: "дозволу Консисторії". 37. В ст. І41 слова: " по усмотрінню Преосвященна го, довіреннимь отъ него лицамъ" змінити на : " Духовною Консисторією довіреним від неї особам". В кінці слова "Преосвящеиному" змінити на: "Духовній, Консисторії." 38.В ст. І42 слова: " по розпорядженнямъ Преосвященного" змінити на:" по наказу Міністерства". Слова: " изь лицъ, духовних при соучастії иногда святскихъ" замінити на: " обраним прихожанами". 39. В ст. І44 слова : " По усмотрінію Преосвященных Архієреевъ" змінити на: " Духовною Консисторієм". 40. 6т. І71 викласти так: " Відібрання сана і виключення з духовного відомства належить тільки Українському Священному Синодові." 41. В ст. 176 після пункта І2 додати примітку: " Постанови по п.п. I, 2, 3 и 4 йдуть на остаточний висновок і затвердження Українського Священного Синоду зо всім ділопроизводством". 42. Примітку до ст. 270 скасувати. 43. Стаття 280 тимчасово викласти так: " Членн Консисторії призначаються Міністром Ісповідань." 44. В ст. 281 слова" Епархіальний Архієрей можеть" замінити на:" Губерніальний Комісар справ Релігійних меже". 45. Стаття 282 викласти так: " Відпуски членам Духовної Консисторії даються Міністром Ісповідань". 46. Стаття 234 викласти так: " Секретар Консисторії призначається і звільняється Міністром Ісповідань. Всі инші урядовці призначаються і звільняються Консисторієм". 47. В ст. 285 слова: " находясь подъ ближайшим начальствомъ Епархіального Архієрея" і "вмістъ з тѣмъ" відкинути. Замість замінить слів "Оберъ Прокурора Святїйшаго Синода" читати: "Мі- ністра Ісповідань". 48. В ст. 287 слова: "Съ Обер-Прокуроромъ Святїйшаго Си- нода" замінити на : "з Міністром Ісповідань". 49. В ст. 294 слова: "съ утвердження Епархіального Архіе- рея" викреслити. 50. В ст. 295 по роспоряженню Преосвященного " відкинути. 51. До ст. 296 додати примітку: "Все діловодство в Духов- ній Консисторії ведеться виключно на українській мові. Духов- на Консисторія стежить, аби діловодство по підлеглих їй устано- вах теж велося виключно на українській мові." 52. В ст. 311 слова "Отъ Обер-Прокурора" замінити на: "від Міністерства Ісповідань". 53. В ст. 312 пункт 7 відкинути. 54. Стат. 325-332 викласти тимчасово так: "Всі постанови Ду- ховної Консисторії затверджує Губерніяльний Комісар по справах релігійних". В випадках принципових чи особливо важких справ він звертається за роз'ясненнями до Міністерства Ісповідань. 55. В ст. 333 слово "Архієреемъ" відкинути. 56. В ст. 334 слова: "утвердженные Епархіальнымъ Архіереемъ или другое какое положить самъ Преосвященный" відкинути. 57. В ст. 335 все, що говориться про Архієрея, касується. 58. В ст. 337 слова: "къ Епархіальному Архіерею" змінити на: "до Духовної Консисторії". 59. В ст. 340 слово: "Преосвященные" змінити на: "Духовна Консисторія". 60. В ст. 347 після слова: "Святїйшаго Синода" добавити: " і накази Міністерства Ісповідань ". 61. В ст. 354 примітка, слово "Преосвященного" змінити на: "Консисторії"; ї ту саму зміну зробити в ст. 356. 62. Ст. 357 викласти так: "Укази Українського Священого Синоду і накази Міністерства Ісповідань видаються на 'им'я Епар- хіального Архієрея або Духовної Консисторії". 63. В ст. 361 слова: "по резолюції Епархіального Архієрея і "къ его подписанію", випустити, а слова: "Къ Обер-Прокурору Святійшаго Синода" замінити на: "до Міністра Ісповідань". 64. В ст. 91 слова : "отимившихся подвигами на пользу Церкви" змінити на : "що виручились участью на роз- ристь Церкві і Україні". 65. Ст. 286 викласти так: "Секретор Канон- сторії" здійснюється в відмуси Міністром Іспо- відань, а всі інші урядовці - Секретарем Кан- онсторії". 66. В ст. 330 кінець від слів: "За тим Архієрея" і до кінця опустити. 67. В ст. 341 слова : "Оберз-Протопрофу Святійшаго Синода" замінити на: "Міністром Ісповідань". 68. В ст. 343 слова "Архієрея" замінити на: "Міністром Ісповідань". ст.40. Первістною і домінуючою в Російській Імперії вірою є Хри- стиянська Православна Каолинька Східнього ісповідання. ст.41. Імператор, престолом Всеросійським володіючий, не може іспо- видувати ніякої іншої віри, крім Православної! ст.42. Імператор, яко Християнський Государ, є верховний оборонець і хоронитель догматів пануючої віри і блюститель правовірря і всякого в церкви святій благочиння. В цьому розумінні Імператор в акті про спадкоємство Престолу 1797 р. квітня 5 (17910) іменується Головою Церкви. ст.43. В Управлінню Церковним Самодержавна Влада діє через Святій- ст.44. Всі, що не належать до пануючої Церкви, підданні Російської Держави, натуральни і в підданство приняті, теж чужоземці, які перебувають на російській службі, або тимчасово в Росії мешкають користуються кожний повсемітно вільною відправою їхні віри і богослуження по установам цієї віри. ст.45. Воля віри належить не тільки Християнам чужоземних ісповідань але і євреям, магометанам і язичникам. Най всі народи, в Росії мешкаючи славлять Бога Всемогучого всякими языками по закону і ісповіданню праотців своїх, благословляючи царствованнє Ро- сійських Монархів, молячи Творця Всеєзної про умноження благо- дзенства і зміщення сили Імперії. ст.46. Діла церковні християн чужоземних ісповідань і иновірців в Імперії Російській відаються їх духовною владою і особливими урядами, Верховною Владою для цього призначенними. ПРИМІТКА: Правила охорони віротерпимості і межі її детально зазначені в Уставах по належності (Див.Свод поста- нов про управління духовних діл чужоземних Християн ських ісповідань і иновірцях, а також Устав о "пре- дупрежденні" і пресвченіи преступленій"). Ст.365, т.I, ч.2. Всі діла в ст.23 зазначені поділяються між Департаментами Совіта в слідуючому порядку. 3) В Департамент громадянських і духовних діл входять:діла Юстиції, Управління духовного і поліції. 4. Українська православна церква є або- рфальною, піворної "Іншої" Церкви України. 1. У УПЦ котедану Овілого Рема богу Варя вдягу, іну вони бачать і вільно пуримою обавленні своє, вдяг. Ухвалення Радою Народніх Міністрів Закон про штат Єпархіальних Церковних Рад. 1. Додані до усього штату Єпархіальних Церковних рад, ухвалені з 6 липня 1920 року. 2. Видрукувати зміни в "Оржевському" Сборі штату на Укр. мові Тодібської Ієрархії, всій Церковній раді на 1920 рок з 3 липня до кінця року 245-000 урядових. 3. Штат мусить видаляти, в разі потр- бної потреби, імени Єпархіальних Церковніх рад, які погоджуються з усього штату. Формування 4. Закон цей має силу з дня його затверд- ження. Довіла Рада Народних Міністрів Мироносиць Левицький ШТАТНИ ПОДІЛЬСЬКОЇ ЕПАРХІЯЛЬНОЇ ЦЕРКОВНОЇ РАДИ. Назва посад Класи Кіль- Утриман- Утримання Утриман- посади кість ня в мі- одному на ня усім осіб сяць од- рік в грив. на ПРИМІТКА ному в гривнях. грив. Члени Епарх. 5 2.000 24.000 120.000 10.000 Церковної Ради СЕКРЕТАР Епарх. VI I 2.500 30.000 30.000 2.500 Церковної Ради СКАРБНИК та завід. господар. частиною VIII I 2.000 24.000 24.000 2.000 СТОЛОНАЧАЛЬНИКИ VIIІ 5 1666-66 коп. 20.000 100.000 8333,33 АРХІВАР VIII I 1666-66м коп. 20.000 20.000 1666-66 РЕГІСТРАТОР IX I 1200 14.400 14.400 1200 Секретар Архів- ровський VIII I 1666 о коп. 20.000 20.000 Урядовці І ранг. - 8 700 8.400 75.600 56,00 Один до коня архієрейськ. Урядовці II ранг. - 8 666 о коп. 8.000 64.000 5333-33 КУР'ЄРИ - 2 600 7.200 144,00 Один до коня архієрейськ. Всього: 38 посад. Всего мірів 454.600 Копії на: - що до господарських та канцелярських витрат по Подільській по Епархіальній Церковній Ради, то кошти по ним повинно видавати в смітному порядку на півроку вперед. Михайло Якович Плуг Віце-Директор Департаменту Православної Церкви Віце-Директор Департаменту Загальних Справ ЗАКОНОПРОЕКТ Міністерства Ісповідань про утворення Комісії для перекладу Зв. Письма і богослужбових книгок на українську мову. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНА: 1. Утворити з 1-го лютня 1919 року при Міністерстві Ісповідань Комісію для перекладу Зв. Письма і богослужбових книгок на українську мову. 2. Надати право Міністру Ісповідань видати відповідну інструкцію Комісії для перекладу Зв. Письма і богослужбових книгок на українську мову. 3. Затвердити додані до цього акта під Комісії". 4. Відпустити з коштів Державної скарбниці і на утримання цієї Комісії з 1-го жовтня до кінця 1919 року 131.000 гривень, а з 1-го січня 1920 року потрібні на цю Комісію суми відпускати в смітному порядку. 5. Закон цей перевести в життя по телеграфу. ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ОБОВ'ЯЗКОВІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ДИСЕРТАЦІЯХ ТА ЇХ ОБОРОНИ НА ВЧЕНІ СТУПЕНІ В КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНІЙ АКАДЕМІЇ. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УХВАЛИЛА: 1) Особи, що бажають досягти вчених ступенів магістра та доктора, мають подавати та обороняти в Київській Духовній Академії дисертації на українській мові. 2) У випадках потреби з дозволу Міністра Ісповідань можна подавати й оборонити дисертації в Академії і на іншій мові. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР ЗАКОНОПРОЕКТ МІНІСТЕРСТВА ІСПО- ВІДАНЬ ПРО ВІДПУСК З ДЕРЖАВНОЇ СКАРБНИЦІ 504.000 ГРИВЕНЬ НА ПЕ- РЕВЕДЕННЯ В ЖИТТЯ УКРАЇНІЗАЦІЇ СЛУЖБИ ВОЮ. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УХВАЛИЛА: 1. На переведення в життя на місцях українізації Служби Вою! відпустити з коштів Державної Скарбниці 504.000 гривень. 2. Закон цей перевести в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР ЗАКОНОПРОЕКТ про асігнування ОДНОГО МІЛІОНУ ДЕВЯТЬСОТ П'ЯТИ- ДЕСЯТИ ДЕВЯТИ ТИСЯЧ СІМСОТ П'ЯТЬДЕСЯТИ ТРЬОХ ГРИВЕНЬ ДЕВЯ- НОСТО ДВОХ ШАГІВ на відбудуван- ня зруйнованого православного Собору в м.Староконстантинові на Волині. РАДА НАРОДНИХ МІН СТРІВ УХВАЛИЛА: Асігнувати з коштів Державної Скарбниці в розпо- рядження Міністерства Ісповідань ОДИН МІЛІОН ДЕВЯТЬ- СОТ П'ЯТЬДЕСЯТЬ ДЕВЯТЬ ТИСЯЧ СІМСОТ П'ЯТЬДЕСЯТЬ ТРИ гривні 92 шаги (1.959.753 рр.92 шаг.) на відбудуван- ня православного Хрестовоздвиженського Собору в м. Староконстантинові на Волині, зруйнованого під час бо- ротьби військ Української Народньої Республіки з большевиками Совітської Росії!" ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ П. Ф. СОФОР Уогли Уважаемый Радо Нагодних Моленівськ Заява про заміну Духових Комисарії на Управління Успомоги Рад. Працювати: 1. В Духовній Комисарії і "Старо-Радянській Святій" разом з 25 жовтня 1920 року. 2. Усі душпастори, загналені в п. Ігумен загнані у Духовну Комисарію Рад. 3. Всі сьогодні, без рухомої і музичної спільно, всі засновники, премишеви та інші подоби змінили в Ігумені все те, що згадане В заведеннях і розпорядженнях загна- них в п. Ігуменов передавалось до сьогоднішнього дня та розпоряджень Духовних Комисарій Рад. 4. Попишу на будівництво Успомоги Ради Сину Мираслових містах Духовних Комисарії 1919 року зобов'язання змінити, які потрібно відбути. Надамо Міністру Земледілля 5. Натомість згово-р із муніципалітету Лузя бо визначається позиційна сума, яку виплачується за умовами договору. Просимо з Енергетичним Агенством. 76. Закон щодо муніципалітету Мо ТилЕзгою. Товта Ради Народних Міністрів Міністру Земледілля, Пгур. До організації Муніципалітету Угорської Млади України 6. Закон щодо майна сім'ї з 25 квітня Уважно відповідаю 2. Генерал Миколаєнко. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Якщо ж мене звільнять, то я напишу про цей арешт. Я, міжнародник, урочисто обіцяю: якщо мене знову заарештую і я не буду виправдана, то я ніколи не буду писати про цей арешт. Запись Минский, Гаврила в В.П. (1-83) v 14: Кго 1/12,600 коп., на ужин, содей v 21 : Кго 120,000 на бух. Колы, пг. v 22 . Кго взял, Иванов Ген. Ком. Уделянка v 23: Допомога души въезжей 15мр. v 25 : Инспекция Пилотский-Коллегії, пгз3, v 35 : Писець Коби буряк дих. коп. Радівка v 35: Угриманъ Коллегій Дух Колегії v 35: Кго 86.-Довг, попечитель!! v 40-41 : Сагрил Рук. Был Анд v 43: Кго землю 280 смаі дух. Коленвръ v 43: Кго асип. М. Овчаров. на битурі вигари до мін Іон, v 45 : кго Домогу. v 44: Кго вадору 300,000 на видання пудна v 49: Кго попадок вдягнути щедри дух ик v 49: Кго допомогу слугарем Дух Кол. v 49 : Кго звільнення із міні Угриманьки v 44: Угриманин посуг. писав в Миро 563 v 57: 90.000 карб. на тягл. штрафа на дж. 2: Тво Куромызин Климентъ. 160: Про дачи Олесянъ Пу-Зин, устно. v 63: Додаток: мем. Урен. Комитету. v 76: Иконописецъ изм. Никонъ, цѣлі. v 77: Ассигновка на дьякъ Анд v 77 : 52083 карб на погребъ Мра. Лісом Департамент. 54 v2-8, 10-13, 19-20, 23-28 I з. 37: Письмо Михаила Івановича К.-М. Тр. — г. з. 39: Угіднення Лісом. Про в Письмову — IV з. 62: про "Воги та Великобрат" — VI з. 93: про 250-го коп. — X з. 146: про увагу Князя Левка Білого — XII з. 184: Угіднення Степанов і Петро Каменюк — XX а. 260: Історична письмена. — XXIII з. 293: Зміни в Місцях — ХХV з. 376: Розмови про Дом Святого Володимира — X: уго рабини Законопроект Министерства Финансов про по переделению в округи Українській- уїї вимови Служби Бюджету. 1. Товариство в митах на лесах збирається, якщо не буде допускаємого Міністром Финансов 2. Над Радниками Министерства Финансов вступати до миту Корд., а в 1920-1919 року злочи на Радниках уряду, в т. ч. і Світі польському, повинні бути 3. Радники Київської мити на нових Радика VIII, що приймається одр- Мит 13.20 (VII - 14.400 р.) 4. Законопроект відкладається в митах до перегляду. Удобові: 11 вересня 1919 р. 2) Взяття польського 15 серпня 1919 р. 3) Надходження 26 червня 1918 р. Київська Ушанов. Мінобрану Рудьковського Склярєва Поділля Волинь-Галичина Волинь-Б Законопроект про організацію курсів уржичньої вишови Служби Волої 1. Дей Кангрічно пубелити в Фашнечкі "Української" вишови сло- життя Укрзай "Невті" вишови Волої в місцевого тижень Служби Волої органістувати і розповідні курси по всіх повітових і губернськи- ми листах України. 2. На органляцію цих курсів вр_ пушити по 1000 карб. на поги курс, а всього 5000 карб. з коштів обмовки, спортичній 3. У миру будуть стати 7 повітов відвоза Служби Волої Дерновані Слово-Виші Альмастро суму Укрзай. 5. Запитувати вчительки в містах по телеграму, публічна зразка- 4. На видання випусків і листів ської "Веселова" Слово-Виші ото шлях Дернованцю. Пардбований. 5- Програма курсів такий: 1) україн- ська - 2; 2) географія України - 1; 3) Історія України - 3; 4) Укрзайна Служба - 5; 5) Вм. укр. ч.- 3. Укр. ура -2 Чевер. укр.-1 Сербск. укр.-3 Українська вишка 3 ш. (перший сріз, уздовж - 3ш. 50 кард. чекається Законодавчі Митницького Земства що узгоджені свій Церковні Братства. 1. Українські Церковні Братства умовляються а) шоби церковних земледіл як розбитку міст. цього типу Української Автономної Тра- дисійної Церкви. 2. По межах своєї діяльності церковні братства можуть бути: корпоративні, по- вітові, спортивні, всесвітні та інші; крім того, братства мають бути свобод- ні під ними. 3. Для заснування церковного братства потрібна згода обох земледіл. 5. Церковне братство вважається роз- формованою, якщо за певний час до останнього засідання, коли гільдія не буде дійсно обов'язано. 4. Статут, погоджений землянами, закладається, відмічаються іншими з повідом- леннями що заклав братство до спортивних устави, а братства в спортивних, всесвітніх свята та синодальні піти — до митницького Земства. 6. В статуті братства повинна бути зазначена, крім інших завдань, основна мета цього - роз- вірки типу Української Митницької Тра- диційної Церкви. 7. Правовими Урядівними Брацтвами з дозволу Міністра Синодального в морозопустині і міс- ким трем Острове може надаватися грош. нагорода відповідно до їхих духовних лист- лях. 8. Цей Брацтво, засновані по законом С. Род. сільської Чинзії, повинні цього закону дотримуватися в усіх своїх майнових іменних справах, а також в усіх їхньо- му життєвому листі. Меншовий Церковний Закон, якщо вони мають цього закону. 9. Церковні Брацтва мають право 10. Закон С. Поліцейської Чинзії про засновання Брацтв, від 8 грудня 1864 року і всі монастирські уряди, що стосуються цих братств. Монумент Синодального Турець. 7. Микелев УХВАЛЕНИМ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про зміну й доповнення закону від 30-го травня 1918 року /Державний вістник Ч. II/ «про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі." На зміну й доповнення закону "про урочисту обітницю урядовц і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі" встановити, що державу уро- чисто обітницю на вірність Українській Республіці. Замінити назву зазначеного закону таким чином: "Закон про урочисту обітницю Міністрів, урядовців всіх цивільних державних інституцій і суддів." II. Замінити у тексті всього закону слово "Держава" виразом: "Народна Республіка." III. Статтю I зазначеного закону замінити такою статтею: „Міністри та урядовці, що перебувають на Державній службі ці- вільних відомств Української Народньої Республіки, а також ті особи, що мають всутинити на цю службу, повинні дати таку обітницю на вір- ність Українській Народній Республіці: А/-Установлені Верховною владою Української Народньої Республіки: Голова Ради Народних Міністрів та Міністри - Я ………………………………… як установлений Голова Ради Народних Мін- істрів та Міністр"……………………… Справ Української Народньої Ре- публіки прирікаю торжественно, що мої з цими / цим/ урядами /урядом/ сполучені обов'язки сповняти по моєму найкращому знанню і совіс- ті, що пільнуватиму поваг та силу видачих законодавчою владою Ук- раїнської Народньої Республіки основних та інших законів і точно- го їх виконання, що берегтиму урядові тайни, що всі мої сили присвя- чу службі Українській Народньої Республіці та її інтереси берети- му у всяких відносинах." ПРИМІТКА: Таке саме призначення повинні зложити Товариші Міністрів. В/ урядовці цивільних відомств - А …………………… іменований ……………………… при Мін- стерстві…………………… Справа обіцяю: що покладені на мене службові обов'язки сповняти по своєму знанню і згідно зі своєю совістю. Всі свої сили присвячу для добра Української Народньої Республіки та її інтересів, а скарбових доходів берегтиму серед всяких обставин. Рішуче обіцяю, що про все, що в зв'язку з виконанням моїх обов'язків дійде до мого відома, триматиму в тайні, а прика- зам зверхників підчинятимусь безумовно." IV. Зазначеною в ст. 3 закону «Службовці для суддів» викласти так: "Я ……………………суддя…………………… обіцяю додержувати вірності Українській Народньої Республіці, твердо виконувати її за- кони, чинити справедливий суд, як совість мені каже і завжди пово- дитись відповідно з рідністю свого стану." У. Закон цей перевести в чинність з дня його затвердження. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ За МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Законодавча Міністерства Ісповідань уз Учених із Морганським В зміну та доповнення ст. 278, 280, 283, 284, 285 і 286 Уста- ва Духовних Консисторій від 1903 р. встановити: I. Для виконування на місцях розпоряджень Уряду Українсь- кої Народної Республіки в справах (заповнено) (міста) вигляду на Вкрати, згідно з остережливими виконання і обрання вільності Української Православної Церкви, а також для належ- нього інформування місцевої духовної влади про діяльність центрального уряду і для технічної допомоги їй при переведе- ні в життя нових церковних законів і розпорядження Республі- канської Влади, в кожній Єпархії при Духовній Консисторії утворюється тимчасова посада Радника Міністерства Ісповідань II. Редактор Міністерства Ісповідань мають право: I/ пере- глядати листування Духовної Консисторії і контролювати його 2/ Брати участь на засіданнях Духовної Консисторії, в рішучих собі в разі потреби голосу іншої до розгляду своєї думки чи послуги, 3/ прийняти остаточного вирішення справи Міністер- ством Ісповідань участь тих постанов і революційних Республіканського Уряду, а також інтересам і добробуту Укра- їнської Церкви, 4/ контролювати розповідь схим і майно духов- но-релігійних установ і 5/ усувати в порушених випадках в по- рад урядових і їхніх офіцерів, обслуговуючих потреб духовно-ре- лігійних установ, надлишкову негайно свої розпорядження в та- ких справах на затвердження Міністерства Ісповідань. III. Зв'язки Вищих Слуг з Міністерством Іспові- дань, а також Міністерства з Вищих Слуг проводяться через Радників Міністерства. IV. Всі накази Духовної Консисторії повинні бути підпи- сані Інспектором Міністерства Ісповідань і без його підпису не мають законної сили. IV. Секретарі Духовних Консисторій безпосередньо підляга- ють Інспекторам Міністерства Ісповідань. V. Посада Інспектора Міністерства Ісповідань по належних й службових правах і обсяг вказується до 10 місяця. Призначення відповідних осіб на посаду Інспектора Міністерства Ісповідань переводиться наказом Міністра Ісповідань. VII. Заключение добавить до убора льда. VIII. Начисление на употребленные Телеграфом по Минскому телеграфу до конца 1909 года 9000 карб., а с 1920 года включительно ежегодно IX. Запрос через телеграф в Могилев по Телеграфу Минскъ теперь I. Октября Про епархію, її склад та іншатицузі. 1. Впариєю зветься пастина Православної Української Церкви, що знаходиться під духовним веденням епархіального Архієрея. 2. Межи епархії зазначує УСС впродовж межі з М.Т. 3. В кожній епархії єть особливі органи епархіального управління, що існують на основі установлених крім них Правил. 4. Основи епархіального управління і суду: а) Святе Письмо , б) догмати Православної Церкви, в) Канони свв. Апостолів, свв. Соборів і свв. Отців і у їхній церковні закони і закони Державні. 5. Комна духовної освяги вона рано не була, повинна турно виконувати, Крім зазначених в ст. 4 освяг, накит і квіт існуючі державні закони. 6. В кожній епархії органи управління єть Епархіальне Зборання та Епархіальна Рада. 7. Епархія чим узаконення ділитися на багато місцевих округи, які знаходяться в владанні благочинницьких Рад. 8. Комна благочинницька окура складається з декількох парадій, що існують на основі Парадійного Устава. 9. Для затвердження і поширення Правилової віри в єпархії закладаються Місії, Братства і Товариства на основі особливих устроїв Уставів і Правил. 10. В кожній єпархії існують Єпархіальні Повноваження церковних духовних стату із- Кладаються митрополичи, протоєпископи і інші благочинні інспектори, на основі особливих Уставів і Положень при надзвичайних розпорядженнях єпархіального Архієрея. 11. Духовенство єпархії має закладати еміграційні, поштові, молитовні і інші допомоги для потреби церковного життя на основі вигодливих устроїв Уставів, Правил та Положень. 12. В єпархії повинні бути створені завжди і інші церковно-методичні інспектори. Прийняття. Право закладати священні завдання і інші церковно-методичні інспектори належить винятково єпархіальному владі. 13. В кожній єпархії існують на основі особливих Уставів єпархіальні церковно-греко-мовні, церковно-слов'янські і церковно-українські друкарні та Товариства і статки для виготовлення. Замовлення Міністерства Голові Давид про залучення між 10.000.000 земель по булах вищих св. Пилипа, Божепролобних і інших км. тих узьомільного лого. 1. Видати з Комуналь Державної Служби музі 10.000.000 земель по булах св. Пилипа, Божепролобних і інших дуков по Земельну кімнату. 2. Замк чиє цивільним в життя про фізіку. Міністр Голові Давид Турець 1. О. Вин 96. IX. 1919. 3. Надати Міністерству Голові Давиду по землі, межами виробленою на Державних Комунальних дуков узьомі сім'ярку. Про фізичну. 2. Як громи заразувати в енезії - кі землі Міністерства Голові Давид Міністр Голові Давид Турець ПРО ЕПАРХІЯЛЬНОГО АРХІЄРЕЯ. I. Епархіяльний Архієрей єсть-духовний оборонець епархії католицькій в справах віри, брґослуження, духовного суда і благодійних. 2. Епархіяльний Архієрей безпосереднє підлягає Українському Священному Синодові. 3. В разі потреби, коли того вимагають інтереси Держави, Міністр Ісповідань може наказувати Епархіяльному Архієрееві і той повинен ці накази точно виконувати. 4. Вибори Епархіяльного Архієрея провадяться так. Укр. Св.Синод оповіщає в вільній епархії список кандидатів. Після цього в призначений термін Архієрей епархії, клир та миряне обирають собі епархіяльного Архієрея по особливих для цього Правилах. Затверджує Архієрея на посаді Верховна Влада по представленню Укр.Св.Синода. Примітка I. В надзвичайних випадках, коли того вимагає благо Церкви або Держави, Верховна Влада або Мкр. Св.Синод може призначати, переміщати і звільняти на покой епархіяльних Архієрєв. Примітка 2. В епархії, де повинно провадити широку місіонерську діяльність і де проживає багато інородців повинно збирати досвідчених в місіонерських справах Архієреїв; при невиконанні цього в такі епархії Архієреїв призначає Верховна Влада по представленню Укр.Св.Синода. Примітка 3. В Місії за кордон Архієреї призначаються Верховною Владою по представленню Укр.Св.Синода. 5. Кандидати в епархіяльні Архієреї з осіб, що не мають єпископського сану, обираються віком не молодше 35 років з монахів або з беззбрачних осіб білого духовенства чи ми- рян, при тому для тих і других обовязково облечення в рясофор, коли тільки вони не постригаються в мона- шество. Обраний кндидат повинен відповідати високому званню Епископа освітою, богословськими знаннями і мо- ральною вдачею. 6. Архієрей пребуває на катедрі до життя і залишає її тільки по суду церковному або по силі примітки І до ст. 4. 7. Архієрей користується всею повнотою духовної вла- ди в ділах віро - і нравочувення, богослуження та павире- стирського душепеклування. 8. Епархіяльному Архієреві належить право канонич- ного одобрення кандидатів на священно-церковно-служи- тельські місця. Примітка. В разі неодобрения якоїсь особи на священ- но-церковне-служительські місця особа ця має право апелювати до Укр. Св.Синода в 2-х місячний термін.В такому разі У.С.С., коли визнає таку апеляцію певною, сам благословляє кандидатав на місце. 9.Епархіяльному Архієреві надається право нагороджу- вати достойних священно-церковно-служителів епархії установленими нагородами. 10. Архієрееві належить право безпосереднього бать- ківського впливу і карання (згідно з Уставом Духовних Консисторій в розділі про Архієрейський суд). 11. При епархіяльним Архієреї знаходиться особистий секретар по затвердженню У.С.С. і Канцелярія. 12. Справи, що їх безпосереднє розрішує Архієрей, ведуться в його Канцелярії. 13.Епархіяльний Архієрей може відлучитись разі крайньої потреби з своєї епархії не більше як на 14 день; на довший час відпустки Архієрей бере дозвіл відповідної влади. 14. Утримання єпархіальним Архієреям визначає Укр. Св.Винод. 15. Єпархіальний Архієрей при залишенні служби має право на одержання законом установленої пенсії. ПРО ЕПАРХІЯЛЬНІ ЗБОРИ. I.Епархіяльні збори єсть вищий епархіяльний орган, що вкупі з Архієреем порядкуе в епархії. 2.Епархіяльні збори бувають: а) Чергові,що відбува- ються в зазначений, найбільше зручний для кожної епар- хії по місцевих умовах,час, і б) Надзвичайні,що склика- ються в міру потреби.Чергові і надзвичайні зібрання скли каються так, аби питання, які вони вирішуватимуть,мог- ли перше бути обміркованими на Благочинничеських зібран- нях. 3.Програм питань Епархіяльним зборам виробляє епар- хіяльна Рада в порозумінні з епархіяльним Архієреем.Цей програм повинен бути затверджений Упр.Св.Синодом, або Міністром Ісповідань по належності. 4.Епархіяльні збори скликаються Епархіяльною Радою: Чергові в призначений попереднім Епархіяльним Зібранням час, Надзвичайні - по розсуду Епархіяльної Ради, або по заяві не менше як ¼ благочинничеських округ епархії. 5.Епархіяльні збори складаються з представників обра- них на 2 роки.На благочинницьких зібраннях по 6 чоловік від кожного, 3 від кліра і 3 від мирян. 6.Депутат до Еп.Зборів,що вислужив свій термін,може бути привибраним знову. 7.Монахи і персонал спеціяльних духовних шкіл поси- лають на Еп.Зб.по 1 представникові від манастиря і школи. 8.Функції Епархіяльних Зборів воно: а) вибирає членів епархіяльної Ради; б) розглядає скарги на всі підлеглі йому епархіяль- ні установи; в) наглядае за нормальним ходом епархіяльного життя; г) ревізує діяльність епархіяльних установ. 9) По духовно-релігійних справах епархіяльне зібран- ня: а) вислухує доклади і думки епархіяльного начальст- ва про стан віри та благочестя єпархії і вишукуює міри на закріплення та поширення їх; б) вирішує справи місіонерські; в) завідує конфесійними духовними школами нищими та середніми; г) завідує бібліотеками читальнями і іншими ду- ховно-освітніми закладами; д) закладає і видає церковно-освітні братства, Ра- ди, товариства і комітети; е) відкриває історичні, археологічні, співочі і т. ин. єпархіяльні товариства. 9) В духовно-освітніх справах: а) має загальний догляд за школами духовного ві- домства єпархії, як в учебнім, так і економичнім від- ношенні; б) видає допомоги на утримання будинків, персональ- ного складу: школам, учням, а особливо сиротам і не- заможним без ріжниці стану; в) призначає плату за навчання своєокштних учнів в порозумінні з Міністром Ісповідань; г) закладає стипендії по школах, як своєї єпархії, так в разі потреби і за межами її; д) асігнує кошти на утримання паралельних класів; е) роспреділяє суми з загальної єпархіяльної каз- ни на утримання шкіл духовного відомства по їх потре- бі і незалежно від поділу єпархії на шкільні округи; ж) розглядає і присилає на затвердження Мініст- ра Ісповідань сміту шкіл духовного відомства. 10. В справах церковно-адміністраційних: а) призначає на посади священників і діяконів, ко- ли тільки парафія не має свого кандидата і коли вона просить про призначення; б) затверджує на посадах обраних парафією і благо- словених Еп. Архієреем священників і діяконів; в) має загальне завідування свічковим заводом, еме- ритальними і похоронними касами і всіми допомогарчи- ми закладами, що істнують в єпархії на основі уставів, складених Єпархіяльним Зібранням і затверджених Мі- ністром Ісповідань Упр.Св.Синодом по належності; г) закладає і завідує на тій же основі, епархіяль- ні богадільні, шпиталі, санаторії і інші подібні закла- ди; д) завідує на тих же основах епархіяльною друкар- нею, епархіяльним органом друку, епархіяльним домом і іншим майном, що має загально-епархіальну належність; е) вирішує питання про набування, відчуждення і ви- користування нерухомого майна, належного всім епархі- яльним установам; ж) завідує епархіяльним опікунством про бідних ду- ховного стану і пеклується про матеріальне забезпечен- ня заштатного духовенства, їх вдов та сиріт. II. В справах фінансово-економічних: а) розрішує питання про відшукання джерел загаль- но-епархіяльних прибутків, про організацію епархіяльних прибуткових підприємств, про самооподаткування загаль- но-епархіяльне і по парафіях, про заснування і відміну всіх прямих і посередніх податків, крім встановлених вищою церковною владою, з церквів, манастирів і інших епархіяльних інституцій, при чому розмір оподаткування затверджується Міністром Ісповідань; б) розглядає і затверджує загально-епархіяльну сміту прибутків та видатків, а також сміти окремих епа- рхіяльних інституцій, що утримуютьсяся на загально-епархі- яльні кошти; в) розглядає сміти епархіяльних інституцій, що оде жують з загально-епархіяльних коштів допомогу і вирішу прохання про такі допомоги; г) взагалі вирішує всі економічні питання місце- вого характеру, що потрібують відпуску загально-епархі- яльних коштів; д) розшукує засоби і кошти на поліпшення матері- ального стану і поверх службового забезпечення осіб, що служать в епархіяльних інституціях. ПРИМІТКА: В епархіях, де скликання про ріжних епархіяльних Зібрань з за місцевих умов неможливе, пра- во затвердження загально-епархіяльної сміти з дозволу Міністра Ісповідань надається епархіяльній Раді, але про це доводиться до відома церковного Епархіяльного Зібрання. І2. В справах контрольних Епархіяльні Збори переглядає відчити епархіяльних установ, що утримуються, або користуються допомогами з загально-епархіяльних коштів, а також опікунства про бідних духовного стану, і посвідчують грошові суми і інше майно, набуте і відпущені Епархіяльними Зборами кошти. ІЗ. Вирішення справ на Епархіяльних Зборах провадиться простою більшістю голосів, але вирішення питань про загально-епархіяльне оподаткування, про набуття, або відчуження нерухомого майна, а також про витраву з загально-епархіяльних сум більше 50.000 карбованців по кожній окремій статті вважається дійсним, коли за таке вирішення висловилось не менше 2/3 членів Зборів. І4. Всі видатки по скликанню епархіяльних Зборів оплачуються з місцевих коштів на основі постанови зборів. І5. На Епархіяльніх Зборах головує обрана більшістю 2/3 присутніх членів, особа духовного, або свіцького стану. 1883 г. I.--слушали предложение Г. Синодального Оберъ-Прокурора, от 21сентября 1882 года за № 4590, о совершеніи Православнаго Богослуженія на иностранных языках. Из предложенія сего видно: 1) что еще в 1846 году, когда по дѣлу объ отпаденіи крещенных Татар казанской губерніи дозвано было, что Тарары отпадаютъ от Православія в Малометанство главным образомъ потому, что не понимаютъ православнаго русскаго Богослуженія, послѣдовало высочайшее повелѣніе о переводѣ церковно-богослужебных книг на Татарскій языкъ, 2) что с устрѣбленіемъ в 1860 году въ Казани крещено-татарской школы, занятія переводомъ и проверкою переводовъ богослужебныхъ и проповѣдательских книг на Татарскомъ языке сосредоточилось въ означенной школе, а с упраздненіемъ въ Казани при Братствѣ св. Гурія Православной Комиссіи, получавшей значительныя средства отъ Православнаго Миссионерскаго Общества, дѣло переложенія и изданія богослужебных книг на Татарскомъ и другихъ иностранныхъ языкахъ получило еще большее развитіе, и въ настоящее время уже существуютъ печатныя и рукописные переводы на Татарскомъ и Чувашскомъ языкахъ: Читеро-священія, Дѣяній Апостольскихъ, отрывокъ изъ посланій Апостольскихъ, значительного числа богослужебных книгъ, отдѣльныхъ молитвъ и церковныхъ письменній, 3) что по благословенію преосвященныхъ Казанскаго и Замбекскаго совершаются Богослуженія на иностранныхъ языкахъ: въ церквяхъ при Казанской крещено-татарской школѣ, при Казанской Учительской Семинаріи, въ Симбирскoй Чувацкой школѣ и постепенно распространяется по другимъ иностраннымъ школамъ и крещено-татарскимъ приходамъ, при Богослуженіи употребляются какъ печатные, такъ и рукописныя переводы богослужебных книгъ, а на Татарскомъ языке способ исполненія Богослуженія установился выразительный и вполне православный, 4) что въ иностранныхъ приходахъ церковное богослуженіе на языке родномъ для прихожанъ составляетъ дѣйствительно средство къ христіанскому просвященію и воспитанію въ нихъ религіознаго духа и любви къ Православной церкви, а потому не устраненія нарядко лишенныхъ сомнѣній и недоразумѣній, задерживающихъ именніе этого полезного дѣла, желательно разрѣшеніе на совершеніе въ иностранныхъ приходахъ Богослуженія на соотвѣтственныхъ иностранныхъ языкахъ съ разрѣшеніемъ это пороло бы быть ограждено слѣдующими условіями: а) Во всѣхъ спаркіяхъ, гдѣ есть болѣе или менѣе значительное населеніе крещенныхъ Татаръ, Чуваши, Чермисовъ, Вотяковъ, Калмыковъ, Мордовъ и других инородцевъ, допускаются церковное богослуженіе, общественное и частное, на соотвѣтственныхъ языкахъ, вполнѣ или по частямъ, на сколько составлено къ данному времени богослужебныхъ переводовъ на тотъ языкъ. б) Въ употреблении при Богослуженіи допускаются только казанія Православнаго Миссіонерскаго Общества, печатанныя Переводческою Коммиссіею при Братствѣ Зв. Гурія въ Казани; при отсутствіи напечатанныхъ переводовъ допускаются временно и церковное богослуженіе и рукописные переводы, но одобрённыя означенной Переводческою Коммиссіею. в) Инородческіе переводы, разъ напечатанные или одобренныя Казанской Переводческою Коммиссіею, на должное считаться навсегда намѣтными, но могутъ быть тою же Коммиссіею исправлены въ дальнейшихъ изданіяхъ. Впрочемъ, таковыя измѣненія и перерѣдки слѣдуетъ допускать съ осторожностью, чтобы не проламести воедино и соблазнительного на инородцевъ впечатленія, а потому удобнее замѣнять то, что читается, нежели то, что пьется. Во всякомъ случаѣ, крашенные инородцы должны смотрѣть на свои священные и богослужебныя переводы, собственно, какъ на пособіе къ уразумѣнію церковно-славянскаго тактова, который долженъ служить для нихъ основнымъ и нормальнымъ церковнымъ и богослужебнымъ тактомъ. г) При введеніи и исполненіи Богослуженія на инородческомъ языкѣ необходимо обращать вниманіе на то, производить ли оно на инородца благотворное и религіозное впечатленіе и д) Если съ инородцами въ церкви присутствуютъ Русскіе, то полезно соединять пополамъ или въ извѣстныхъ пропорціяхъ Славянскій языкъ съ инородческимъ такъ напримѣрь: во Святую Пасху каноны, вт которыми криосы и тропари повторяются по несколько разъ, полезно петь попарменно по Славянскому и по инородчески. Присоединеніе Славянскаго языка къ инородческому Богослуженію можетъ быть полезно и въ томъ случаѣ, если присутствуютъ въ церкви одни инородцы. ПРИКАЗАЛИ: Ійя вт виду, что при содѣйствіи Православнаго Миссіонерскаго Общества и существующей въ городѣ Казани при Братствѣ Зв. Гурія Переводческой Коммиссіи, получающей средства отъ означенаго Общества, дѣло по переложенію и изданію православныхъ богослужебныхъ и вѣроучительныхъ книгъ на инородческіе языки получило вт настоящее время столь значительнаго развитія, что съ благоволенія Преосвященныхъ вт нѣкоторыхъ приходахъ совершается даже Богослуженіе на инородческихъ языкахъ, и признавая съ одной стороны, что отправленіе Богослуженія для крашенныхъ инородцевъ на родномъ ихъ языкѣ можетъ служить однимъ изъ главныхъ средствъ къ духовному ихъ просвященію и утвержденію вт верѣ православной, а съ другой,- что примѣненіе сего средства съ успехомъ и пользою для дела закисить отъ ближайшаго усмотрѣнія мѣстнаго Епархіальнаго Начальства, Святѣйшій Си- нодь опредѣляеть: предоставить Епархіальнымъ Архіереямъ разрѣшать по ближайшему своему усмотрѣнію, созершеніе Богослуженія на инородческихъ языкахъ съ соблюденіемъ слѣдующихъ условій: а) гдѣсть болѣе или менѣе значительное число крещенныхъ инородцевъ допускать церковное Богослуженіе, общественное и частное, на соотвѣтствующихъ языкахъ, вполнѣ или по частямъ, б) при Богослуженіи должны быть употреблены изданія Православнаго Миссіонерскаго Общества, напечатанныя существующей при Братьяхъ Св. Гурия въ Казани Переводческою Коммиссіею; можно допускать временно и рукописные переводы, но одобренныя Коммиссіею, в) при введеніи и исполненіи Богослуженія на инородческихъ языкахъ обращат вниманіе на то, производить ли оно на инородцевъ благотворное и религіозное впечатлѣніе, и г) если съ инородцами въ церкви присутствуютъ Русскіе, то полезно соединять пополамъ или въ извѣстныхъ пропорціяхъ Богослуженіе на Славянскомъ и инородческомъ языкахъ. О чемъ и послать печатные указы всѣмъ епархіальнымъ Правосвященнымъ. Января 15 дня 1883р. Гнобівській Місцевості Дзержинській До уповноваженого Казачу. Почувши Шекуринцев про найкращий схеми святі Православної Церкви належні, вагаю- чи чи за було заслуговувати Українська Священна Синод і покласти на цього обов'язок ретельно стежити за тим, всім Православним і за відповідальність уря- дом України. Києвою Розпорядженням заснованого Уряду Священний Синод лист 1-20 жовтня 1919 року. Михайлов В склад Священного Синоду вхо- дять: Детемон, Чмельницький, Григорій і Сіка, Константинопольського Патріархату. Інші священники Синоду, яких вибрав Священний Синод, приєдналися. Оклад з правом розпоряджуватися із Михайлов Синод у Київській Митрополії І склад Священного Синоду створив Влади. Інші. Самим Урядом Володарю виконується Повний сам Священний Синод всім і всіх святого землі до Всеукраїнсько- го Керування Церкви. Угро снодівальність, що Ужанський Службовець Собог впродовж певного часу своєї служби навчився багато чого про життя, і це не порушить. Дано в Малому Тубінському, генерал 1-го січня 1915 року. Генеральний штаб. Генерал-майор Павло Догельовський. Олександр Фрідман Командир Ужанського дивізіону, генерал Микола Маркович. Министр Служби Православної Церкви Емекин. Налоги: Волг. кв.5 1. Шебурье Рыноков. 2. Объездная Емекина. 3. Телеграфное. 4. Мировой суд. Генеральный Боровец 5. Ольга Антонинна Узгрина 6. Ольга моя 7. Эмиграции на дыхание 8. Не могу брать мировые дела Про Вище Урядовій Правління або Української Урядової Церкви I. Всеукраїнський Церковний Собор 1. В Проводження Крещення Церкви без повинних вищої Церковної влади (Собору) і її членів, або ж без наступаючих - позначені Собору, який збирається у Всеукраїнському Урядовому Соборі. 2. Всеукраїнський церковний Собор в складі Вищого і Книжного та ще 30-ти членів, збирається першою в усіх містах України на певну дату для обговорення до будь-якого Собору. На будинок Повер. У Соборі київських 1. Книжники, які здобували високий освітній рівень із державних училищ 2. Заможні приходи та священики, які мають з фахуцької митної конфесійної Упр. Синоду центральна Держава Правління 3. Вчителі в училищах Києвських імен Канонічного досить-безпечний час. 4. Митники по урядовому життю, які мають заслуги 5. Моряки прав і позначень Української Урядової Церкви. 3. Собор вибору з державних Всеукраїнських церковних соборів, які мають право на участь через Книжницький Консисторійний Синод. II. Український Священний Синод 1. Український Новий Синод буде вибиратися з-поміж членів Урядової Церкви і всіх їхніх певних священиків, які мають Всесвятський та Український Собори, яких потрібно здобувати за місцевими вимогами. 2. Голову в У.С. Київський епископом, або постійним членом узгодження з Митрополитом Синоду, якого найбільший санатарний Синод. 3. У.С. складається з голови - Київською митрополитом і 12 членів, яких обирає Всеукраїнський Церковний Собор на три роки. Заміна, замовлення. 4. У.С. встановлюється на засадах усіх церковних державних і митрополичих правил, які мають бути підготовлені до обговорення Упр. У.С. обирається в ранку роки (в емблемі). Запись: Д/м. Симонові / Колишній / Нижня 2. Потомок / Держав- ських / Освіт. Училищ, Курси З. Канцелярської Роботи 4. Львівського / Херсонського 5. Вименят викликаний по розі з У.Н.С. письмовим зверненням урядового Своєго державного Департаменту вименити У.Н.С. Потомка Керуванням відповідним, оба в його сім'ї зайве були призначені з Котовської вищезгаданою таємною інформацією. 6. Оцінювання з вбранням глини У.Н.Симону Потомкові Укрвальник, щоб в ньому не кидалися дріб'язки життя- чих і посів. 6. Експертиза, в наявності якої засудив У.Н.С. Служить в складі Олімпу з проводу Дніпрової колони. 7. Вименя У.Н.Симону, якщо не було на розі виклику дійсне місце без уважання приписних видовищ відбувши з Землі У.Н.Симону. 8. В випадках незаконності обмеження дисципліни мали "граєть" в У.Н.Симону, або - вибрати про з'ясування Симону розін селомовленого пересилку, на засвідчення Симону викликаються його усунення якщо отримав на зборах Всесвіт. Служб Кандидат поселів; як і замість за кожну таку цивільну смерть, виїхав. 9. Забрання У.Н.Симону міститься в зв'язку з ним. Коли на нього, крім голови буде місцевий полковник Делів. 10. Відома СУН.Симонові Службу отримує побільшень 20-го року; при мінусах залежить в голове коливань майже певного. 11. Ніхто з присутніх в У.Н.Симоні не повинен упринижувати від голосування. 12. Кожен з усіх в У.Н.Симону при незгоді з крив- мов плем'яньство може вийти в майну ж зведений окремо мотивовану думку, якщо в письменній формі вищене представлення не ніжніше трухов усім таку засадницю. Вкриття усіми прикладами багато до них не принаймнішими Уважної постановки 22. Заявление У.Н.С.-го Государственного комиссара одного раза на телеграф. 23. Роли в У.Н.С-го розыгрышем было поскорее навестили Соловьёва, обогнать Симонова за Николаем себя может быть при докладе и уволить поделимся, але при выгнании от са служит жилищами зало застоб. Роли только ведомо будет колы Симон, то вин повелен передать голубованию мой- стоящему 3 день. 24. Дисс Ведения ограбления Н.С.-го при извозе жило- димое Каменевъ С.С. 25. Родители, отец и мать умерли в погибели ужасной смерти. 26. Только У.Н.С.-го штат Симонов будет за пролет- ники роботы он в Каменевъ Симон и его семейство, а таком за свиданиями и телеграммами уважения к монах. 27. Только У.Н.С.-го Семановъ с верующими людьми, которые заботы были Каменевъ делим то их перемещении скитом Примечания: Илики, А.А. - не имеет при- ви заместить телеграмму Калач - ильков Неталик при Симон 28. У.Н.С.-го подъезд мятежа за убиванием кропом отца, или ликвидации вымешения Родина в тяжелых Симон 30. У Н. С-д встановлено вищий з розчалуєм сходів свого. 31. Укр. Н.-С-р безпосередньо підгалований свої оплотні вода і ліс озелені усюди- Он на Україні. Є чиновник Варшавського відомства. 32. До публічних випробувань земонов У Н.-С-д пише урочисто 33. У Н.-С-д лекції про їхній джерело узагалі. 34. То більш України випробування на Каменець-Подільський і Волинському відомства, позбавлено Укр. Н.-С-д з держави. Справа удалила відомості У Н.-С-д з держави А. Боровикова 1. Вищий умову і неподвійний узагалі погляду на обернення до громадського впливу і правильного їх визначення, по розуміючому повинно бути зроблено. 2. Огорожа Пейселя і Калони умови Остово південна і умова забезпечування загальної природності в церкві, течія між релігіозною того. 3. Добрий опублікований Книги "Либовський з біологічного" У Н.-С-д у 4. Умова Збору ритмичного сорту на державність та повинність по Захопу Гонець, майже всіх волошевських усунення. 5. Мистецтво пан- Олів роскошний сект 6. Копиця засудив Світлий 7. Веталов- ленні Світлий 8. Зміни в ділах впливу з групи м-ф-Ленобранд. Т. Альфреда Гонца 1. Огорожа пакету Книги Альфреда Гонца, умови за його випробуванням і перекладом і, з угодою Укр. Н.-С-д більш державного м-ф-Групування У граматії: Книга св. Письма з полемічними або без полеміки, збірка Кн. Укр. Н.-С-д і богословських книг м-ф-Нет. 35 36 37 Знову Силовських обо відомих обставин з Апрелем, писав та молитвами Вілія, що то чи не вчить Боженька? З. Силовських письмену політичних безпеки Володи. В Укрковній Освіті 1. Взагальному уряду, та землям державної освіти С орхових шкіл і школи, 2. Зокрема польських державних шкіл (З. Розглянути проблеми розвитку фундаментальних знань в сучасних станах тумак орхових академій і орхових державних шкіл; розглянути сучасність, яка криється обов'язки дипломантів у цих структурах) 3. Замаю новий конгрес ворожих академій 4. Замкнутися на певних ректорах проекту, професорів та лекціонерів ворожих академій, а також у вчених колегіатських осіб державних шкіл. 5. При зведенні макроекономічних проектів 6. Розгляд та розвиток теми "Видання урядових вищо-видавничих діяльностей". 7. Зайняття супроводженням та художніми копіями Кому церковної історії-будівництва Іконографічних співбратських та прикладових мистецтв. Країна. Не зазначено, чи є оцінка УСС сьогодні в особливостях з М. Тен. Т. Керковне Проблеми Ми укрковий енергетика 1. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 2. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 3. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 4. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 5. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 6. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 7. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 8. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 9. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 10. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 11. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 12. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 13. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 14. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 15. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 16. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 17. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 18. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 19. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 20. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 21. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 22. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 23. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 24. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 25. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 26. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 27. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 28. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 29. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 30. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 31. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 32. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 33. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 34. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 35. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 36. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 37. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 38. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 39. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 40. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 41. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 42. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 43. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 44. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 45. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 46. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 47. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 48. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 49. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 50. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 51. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 52. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 53. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 54. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 55. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 56. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 57. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 58. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 59. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 60. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 61. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 62. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 63. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 64. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 65. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 66. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 67. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 68. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 69. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 70. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 71. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 72. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 73. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 74. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 75. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 76. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 77. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 78. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 79. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 80. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 81. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 82. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних наук 83. Розглянути проблему створення вищих мистецтв, які б не розділялися на певні галузі. 84. Взагальному: дослідження обов'язки на старшому викладачів та історичних + Уст. Переданий в УНКВД ст. Т. Законник супроводом пера по звіту Ставицьких на Козарськ Січов Емеля. 6 землевласників Григорова, Мик Горненка, Яковлєвича, Більченко, В. Романюка. 6. Невстановлено ми Затвердження Верховної Ради про Монголетську Січову майже всі бу- довельні будинки на Історичному, 7. На Українців надаються та випадків у в НРСФР і Чехословаччини. На прилучення осіб супроводом саму які наважуються на злочин. В цьому розумінні Немає волі; Причина ми затвердження Метою має бути, і частково виконано ще наступні: 8 Закон Нових листопадів, Загалом оголошувалися у вигляді угоди за мо- маштабами, землеким та горнильними - майже за державленнями та міністерств ми їх повинні бути звільнені від. 9. Відомо усюди, що Верховна Рада по шляху та погоджую 10. Військо дате Провадженням майновладнення 12. За- Мережевим розпорядком про подоблення саму, 13. Відомо по нагороді в уповноважених в Пограничній залізничному Службовому 14. Форми обмеження 15. Благословення За підтримку уряду, 16 Відомо по вико- ванню соборних постанов про волючність Нових Експедицій. 17. Законодавчий приклад яких Силлабанської лімітації урочисто з за- пасом, урядовим контентом 18. Замарує менш спортивні в порозумінні з митниць-з- видом Ставицьких. Крім цього, Указівність Священників вимагає: 1) Повинуватися його потреби усіх членів Церкви. 2) Абсолютної Одиноти Наслухання Указівність Священника, який виконує обов'язки священика. 3) Зберігатися до усіх Указівність Церкви з належними правилами і даними пам'яттю. 4) Бути членом цього Товариства, яке виконує свої обов'язки за їх повинностями. 5) Підлягати його обов'язкам розміщення всередині Церкви. 6) Підлягати, якщо створене вироком і велетністю св. церква Указівність Священника. 7) Давати архієпископу його думки по Україні і за кордон, якщо народ не дає їм на певний час. 8) Давати архієпископу звіт про свої справи, якщо до них потрібно виконання. Так і всім священникам, якщо їм необхідно виконання. 9) Контролювати церковні збори Митрополита Київсько-Галицького та його діяльності, яка повинна бути заснована на законності і правових нормах. 10) Приймати і розбірно сприяти на Апостольських Зборах. 11) Визнавати всі неправомірні дії, якщо вони не погоджуються з законами і Священними постановами. Моя цілова линя варі і спогадувала нає Еміраліт і убранні. 143 В Консемолу згадали обов'язковому і відповідальному міліції та діла, які флюєнти і неправильні за новою схемою по розпорядженню і полку Голови Симону. 144. Консемолу відповідали думку УНС, надавали право робити протестувати і підписати митниць. Ми не посилаємося на новий орф, але однозначно били з цих протестів та питань встановлення до слідчого конфліктного завдання. 145. Консемоли Симону Куренцю щось новою митниць, між ними позначили в іншому чиновному зв'язку на ім'я голови УНС-Су. 146. Голова УНС-Су не сказав про додатковий зобов'язання, які витрачали до Симону, місця розміщення вирішень інших місцевих тим чи виконання уваження діл. 147. В цих випадках, коли Голова УНС-Су визнає, що уважені постанови не стосуються Корнелі та Билу Укрій, коли надаються право протестувати, якщо вони повинні задовольняти в тому ж залежанні, а потім не пізніше трьох усіх місяць задоволення представити цей протест Симону. Уважаючи, що пізніше сили деб та вступу протесту було передано зміну на перегляд УНС, приймає всі вирішення його обов'язкових приміщень. Коли уважають всі присудки Симону, коли Голова УНС-Су не знає мотивування погодження із новими вирішеннями діл, то останнє передається на остаточне вирішення Найвищого Всесвітньої Укрійської Собору. Консей з Ягоржівських артилерій може озброїтися Залізними У.Н.С-ом З правом додаткового пологу по війак, що туркають харчової чи іншої епоф- ції, викликаючи так випадки коли було виникло по скарзі на брички або репорядження у бою Адміністр. Приблизно: Не право написаний і застра- шений корпорацією арти- лерії, коли сам озброєн не злише осьмадцять душ с У.Н.С-ом. 19. Земля У.Н.С-у ворожим учасникам батареї елі Сталіні не було проханням під рік Приштка: Не обмеження території не Повинності на Рукавкою Метрополіти 19. Всі муніція, і протоколи і поса- льки У.Н.С-ом вимагається без умов Тобто, а потім злесним палить і тими які за недорогою по бриг- шенням питанню подали охолу дудку 20. Мати муніція постанова У.Н.С-ом вимагається без умов переписка Святогорських тобто виник коли буде представлено цього зам- иліше саму супер дня. 20 Розірван Всі постанови У.Н.С-ом повинні бути підписані без умов подання вони не потрібно сил. 21 ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО Оборонити Ваю Керівність Архіпастиру, з повинної вимоги з всерединного Миріз настільки вдослід в нашо вименується насамперед надтошевого бувшого імператури і днів того Поключився про переведення в життя вищог, які до пра- воославної Української Церкви, викликаються сучасним станом України, як окремої і незалежної Держави наскаже прошу Вас: I) Зробити відповідні розпорядження по дорученні Ваш- му віданню єпархії, аби по губерніальних і повітових містах обов'язково, а по інших містах по можливості, Свята Евангелія в Храмах Воли читалася українською мовою, по перекладу над- кованому з благословлення Російського Православного Синоду в 1906 році. II) Пропонувати в церквах виголошувати обов'язково що- тилини і до свята і обов'язково державною українською мовою. Виголошувати проповіді іншою мовою можна тільки з Вашого до- волу в порозумінні з Міністерством Ісповід. III) Все Службу Богу, всі читання і співи в церкві, всі треби неодмінно правити українською вимовою, неб-то так, як ло на Вкраїні довгі віки. Тому повинно: 1. Букву _я_ вимовляти скрізь як і : хліб, вірую, Діва Марія, нині, во віки і т. и. 2. Букву _е_ вимовляти як е : небо (нэбо), все- лися (вёелия), озбе (сэбэ), весь (весь) і т.и. Але з початку слова і опочатку склада (слово)_е_ вимовляти як Іє (як ї): один, твоего. 3. Букву и_ вимовляти як -й : Господи помилуй, благослов ОГО П-ВУ ОСВЯЩЕННЮ І МЕ Н У ИСКОЛОВІ ПО- ЛЬСЬКИМУ Й АЦЛАВОРЬКОМУ. В вільовому способі одних (в повелительном наклоненії один ственного числа): прости, очисти, оподоби, прийди и возьмися в заступи спасы, опасы, помилуй і сохрани нас. Але в рольовому способі мно множини (повелительном на- леніе множ.числа) _и_ вимовляється як-і_: предадім прийді поклонімся, помоліться. 4. Закінчення _яго_ в прикметниках (прилагательных) вимовляти як _яго_: от лукавого, святого, мирного. 5. Склад _слаг_) на на кінці слова вимовляти як _ця_: Отця Творця, конци; склад_цу_ вимовляти на кінці слова як_що_: Отце, Дос- ць, Богородицю, Владичицу. 6. Закінчення _єтъ_ в дієсловах теперішнього часу (в глаголах настоящаго времени 3 лица ед.числа) вимовляти як_е_ (відпадає ть да прийде царстві твоє, да буде (ть) воля Твоя. 6. Закінчення _тъ_ в теперішньому часі в 3 особі однини і мно- жини (в) лиць ед. и множеств.числа настоящаго времени) вимовляти як _ть_: судить, любит, творить. 8. Закінчення _тъся_ в дієсловах з особи теперішнього часу однини (в глаголах 3 лица настоящаго времени ед.числа) вимовля- ти як ця : да святитоя имя Твоє. 9. Преїменник (предлог)_ся_,со вимовляти як_з_якої змінного з небес, во славою. 10. В закритому складі в українській мові _о_ і _е_ переходять в _і_: во віки віків, усопших рабів, оставления гріхів, о храми сім, о всім во Христі братстві нашїм. Але цього правила додержуватись тільки тим, хто добре знає українську мову. IV. Ласкаво прошу ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО на далі висвячувати в діакони і священники і руконосперати в дияконів і приєднати на парафії тільки осіб, що добре знають українську мову. V. Всі духовні школи повинні негайно з дня одержання цього паперу перейти в читанню слов'янського письма і в співах церков- них на українську мову. VI. Виконання цього наказу обов'язково з дня одержання 20- го, VII. Особи, які не виконують цього наказу, будуть позбавле- ни своїх посад і притягнені до судової відповідальності. Проходячи святих молитов із благословенням, маю за честь бу- ти ВАШОГО ПРЕОСВЯЩЕНСТВА МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР ВАШЕ ПРОСЬБЯНСТВО, МИЛОСТИВІЙ АРХИПАСТЫРЮ : Переключист про переведення в життя вимог, які, що до православної Української Церкви, викликаються сучас- ним станом України, як окремої і незалежної Держави лас- каво прошу Вас: I) Зробити відповідне розпорядження по дорученій Вашому віданню єпархії, аби по дуберніяльних і повіто- вих містах обов'язково, а по інших містах по можливості, Святє Евангеліє в Арамах Божих читалася українською мо- вою, по перекладу, надрукованому з благословення Російсь- кого Найсвятішього Синода в 1906 році. II) Пропонувати в церквах виголошувати обов'язково ко- тична і ще свята і обов'язково державною українською мовою. Виголошувати проповіді іншою мовою можна тільки з Вашого дозволу в порозумінні з Міністерством Ісповід. III) Все Служби Божі, всі читання і співи в церкві, всі треби неодмінно правити з українською вимовою, цеб то так, як було на Вкраїні довгі віки. Тому повинно: 1. Букву Ґ вимовляти скрізь як і : хліб, віру, грих Дива Марія, бо віки, нини і т.и. 2. Букву е вимовляти як є : небо (небо), веселися (восльєд), єва (свєр) , весь (вєсь) і т.и. Але в початку слова і спочатку склада (слого) е вимовля- ти як ю (як ї): єдин, твоєго. 3. Букву и вимовляти як-н: Господи помилуй, сла- гослави владико. Женях мертв всім. Так само (в вольбовому способі одинки (в повелительном наклоненій єдинственного числа): просты, очисты, сподобы, приды и вседома в нь, заступи, спаси, помилуй і сохрани нас. Але в вольбовому способі множини (в повелительном наклоненій множественного числа) _и_ вимовляється як і: предадім, придіте, поклонимся, помолітесь. У межах прикладу/Палати и бе- 4. Закінчення _аго_ в прикметниках (прилагательных) вимов- ляти як _ого_: от лукавого, облатого, мирного, Нивьвордихте Свято. 5. Оклад (олот) /па_ на кінці слова вимовляти як ца: Отца, Творця, кони; склад _цу_ вимовляти на кінці слова як цо_: Отце, Творце, Богородице, Владичино. 6. Закінчення _тє_ в теперішньому часі в 3 особі одини і мно- жини (в 3 лиць єдинств. і множеств. числа настоящаго времени) вимовляти як тъ: судить, любить , ходять, творять. 7. Закінчення _еї_ в дієсловах теперішнього часу (в гла- голах настоящаго времени 3 лица ед. числа) вимовляти як є (від- пада): да прийде царствіе Твоє, да буде (ф) воля Твоя. 8. Закінчення _тъся_ в дієсловах 3 особи теперішнього часу од- нини (в глаголах 3 лица настоящаго времени ед./числа) вимовля- ти як ца: да святиться имя Твоє. 9. Предіменники (предлог) _сé_, _со_ вимовляти як зь, бо:: эшед- шого з небес , зо славою, зо всім вами. 10. В закритому складі у українській мови _о_ і _е_ переходять в _і_: во віки віків, усопших рабів, оставленія гріхів, о храмі сим, о всім во Христі братові нашим. Але цього правила додержуватися тільки тим, хто добре знає українську мову. IV. Ласкаво прошу ВАСЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО на далі вивчувати віл- кони, і священики і рукополагати в дячків і призначати на парафії тільки осіб, що добре знають українську мову. У. Всі духовні школи повинні негайно, з дня одержання цього напе- ру перейти в читанню словянського письма і в співах церковних на українську вимову. Законодавчі по школах Міністерства освіти повин- на здійснювати надзір за цим. VI. Виконання цього наказу Робов якщо з дня його одержання. Ви- мову українську заводити лагідно, с тим щоба молитва була вільною. VII. Особи, які не виконують цього наказу, будуть позбавлені своїх посад і притягнені до судової відповідальності. Копія Ваша: реператор з церковною мовою державного училища, М.Матвєєва Прохаючи святих молимся і благословлення, маю за честь бути ВАШОГО ПРЕОСВЯЩЕНСТВА Лаб виконувати цього державного училища, и наставник МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР До ветеру ГРОМАДЯНСТВУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. До українського народу. Кам'янець-Подільський Кирило-Методіївським Братством мене обрано, а Високою Директорією 15 вересня призначено за міністра Ісповідань Української Народньої Республіки. Приступаючи за Божою допомогою до своєї праці, маю за обов'язок звернутися до всього громадянства Української Народньої Республіки з ширим закликом до братерства, єднання, любові і до одностайного будування нашої вільної Народньої Держави, широкою правою і на релігійному полі. Досить в Українській згромаді 80% православного українського громадянства, то тут же олово до вас, православні брати-українці. Був час, давно рік уже минувся, більш 200 літ — але він був, коли як вся Україна, так і українська Православна Церква була вільні і ні від якої чужої держави , ні від якої чужої влади не залежали. Тоді українська воля, українська державність будувалася переважно на церковному ґрунті. Тоді воля і державність українського народу вимагалися (були) засновком — його церковними переконаннями. Церковну працю тоді провадило і славне за порівнянке казцтво, що своєю зброєю захищало перш за все віру і своє життя покладало в боротьбі з її ворогами. Церковну працю провадило і загальне українське громадянство, гуртуючись в церковні братства переконано в трудового люду — селянства, мілак, робітництва, і утворюючи великі культурно-освітні і благодійні огнища, що підносили і зміцнювали самосвідомість українського народу. Було близько тоди до народу і українське духовенство; щиро працювало з народом, мило його мріями, страждало його стражданнями. І було цілком виконане умови — А ті окремі особи з вищого духовенства, що не хотіли жити з народом, то працювали до польського або іншого помста в своєї мусили міти за межі української Православної Церкви... Але такі обставини українського загального і церковного життя під посиленими національними розрізами владою власне зовсім знищили душу воєнародної праці на Україні, бо ще праця, як би вона провадилася, безперечно вела б український народ до волі і державності, а російська влада цього дуже боялась і всіми способами його пригноблювала. Отже тепер, коли час волі і державності українського народу знову прийшов і власне зовсім вся людність до праці, відповімо, брати, старі завити наші. нашої рідної української Церкви, загальною одностайною церковною пра- цею будемо з'єднувати різноманітні сучасні течії народу. Всесвітні пан-отці. Я є православний віруючий чоловік, таким мене виховала моя мати, такими я зійду і з сього світу, під притулком Храму Божого і Його Пастира, і в свою верні я, як і всі українці, глібоко заховав пошану до духовенства. Отже прошу ваших молитв і бла- гоолавенства на мою працю і заземняю вас, що ваш добробут, обставини вашого життя, щоб ні в чим а ні ви, а ні сім'єства ваші , а ні сироти ваши не терпіли нужди і будь одним із головних завдань мої праці на користь нашої Церкви. Але прошу вас, ставьте широ на право будування волі і державності українського народу на релігійно-освітньому грунті. Відновить в собі дух стародавнього українського пастирства, коли пан- отці йшли з народом, а не з гнобителями українського народу, були сами- ними кращими представниками народу в Його релігійно-національному озвітлен но. Тепер, коли всі верстви українського народу з великими самозертвами будують державність і волю України, вам, пан-отці, також тягнутися азаду за життям, а треба йти вперед, щоб по слову Христовому , ви були світом, що стоїть на свічнику і світить всім, а не тим світом, що під спід захований. Вас, селянство повинно бачити національну свідомість і від вас переймати. Отже правьте Службу Богу по-українські, а укра- їнською мовою, а що можна, то і не українські мови (Евангеліє, Апост Псалтир), звартайтеся до парафіянства з мовами виключно рідною українсь- кою мовою, освідомлюйте народ про славне минуле України і української Церкви, переконайте себе і своїх парафіян, що великі гріх нам буде пе- ред Богом, коли Бог нас сотворив українцями, а ми будемо негативно ста- вати до своєї національної українськості, або зовсім відгатися не!. Забудьте своє прикинення від вищої церковної влади, бо в вільній україн- ській Державі і в Автокефальній Українській Церкві нікому ніякого при- нимання чинитися не буде.Тут буде виконуватися тільки воля народу, а в народі, по слову Христа, той буде найстаршим, хто буде найбільш ширим його слугою. Українське православне громадянство, славне воїнство. Відновить і ви в собі душу старого українського казацтва і громадянства. Веріться і ви за церковну працю , бо вона має величезне значення в утворенню нашої Держави і нашого добробуту. Ми із звересо і з стражданням здобу- ваємо собі волю та державність, але тоді тільки ми переможемо всі тяжкі обставини сучасного нашого життя і досягнемо добробуту, коли в серці нашому буде палати утіха віри і вона нас задовольнить. Я сам-сик селянина, своєю працею досягли широкої освіти, мене поставле- но на чолі найвищого огища культури українського народу, Ректором Українського Державного Університету і через те рахую, що я маю право звернутися до вас з закликом: не цурайтеся віри, не цурайтеся церковно- ної праці, вона є найлучшій ґрунт і персонального щастя і народнього добробуту. Гуртуйтеся в церквові Брацтва, церковно-освітні і благодій- ні. Товариства, шмійте слухайте ваших народних пан-отців, вони взє не будуть урядовими влади, а будуть Христовими і вашими слугами. До Других народів Не ставьтеся вороже , ніхай из буде від нас ні пог- ремів, ні пригиблення тих чи інших націй, що нашматють в межах нашої Держ-ви, ми самі довго були пригиблані і знаємо як не тяжко для окрем- го чоловіка і для цілого народу, А хто має віру Христову в серці, то повинен до всіх народів мати пошану і любов. З'єднання всього українського народу, будування Соборної України вимагає мене звернути велику увагу і на церкву західних українців, на уні- кальну церкву. Ми не можемо не рахуватись з тим, що князівське духовенст во і громадяниство власне 200 літ в надзвичайно таких обставинах було бо- ротьбу за національну окремішність українського народу і виховало україн- ський народ в такій національній свідомості, що цю свідомость наші брати галичане посвітлюють і наше селянство і наша військо. Отже, бажаючи в олущ- ний час повного з'єднання всіх українців і в релігійним відношеннях, я не буду втручатися в внутрішні устрій і литьтя уніятської церкви, але потреби наї церкви і її духовництва мені будуть дуже близькі і зусти- нить в мого боку всяку пошану і допомогу. У православних українців Я буду рахуватись з тим, що в нашій вільній Державі проголошено волю віри для всіх і буду прихильним до всякої віри, до всікої релігі- ної праці, але наша влада не потерпить, щоб воля віри ким-небудь оберта- лась в боя демонікалізації українського народу. Український народ може бути і православним і унітом і католиком, може не додержуватись ніякої віри , але він завше повинен залишатися українським. Ціро бажаю і звернувся знайти собі спокій в нашій Дкраїнській Дер- жаві і запевняю, що з нашого боку ніяких утисків в виконанню їми свого релігійного життя чинено не буде. Шановне громадянство! Соціальні, партійні, національні, еко- номічні і всякі інші інтереси часто раз здують людність. Де ж нам найти загальний ґрунт для об'єднання всієї людності на Україні? Бог один, а ми всі його діти і поміж себе брати. Отож переконанням будемо об'єднуватись в будуванню своєї власної Держави, своєї волі і добробуту і ми збудуємо. Хто рішучий уча- стю, хто бажає підтримати діяльність - швидко-ж надайте нам подання. Мир бойовий за національну волю Міністр Геноблукат, Рептий Умбушевськ, Ключар Іван Величко. I. З метою утворення органів, які б виконували на місцях розпорядження Уряду Української Народньої Республіки в справі будування церковно-релігійного життя на Україні, згідно з старо- давніми звичаями і обрядами вільної Української Православ- ної Церкви, а також для належної інформування містечкової духовної влади про діяльність Уряду і духовної допомо- ги і їй при переведенні в життя нових церковних законів і розпоряджень Республіканської Влади, в кожній Єпархії при Духовній Консисторії /доки-вена-Істину/ утворюється посада Радника Міністерства Ісповідань. 12. Радники міністерства Ісповідань мають право і/перегля- дати листування Духовної Консисторії і контролювати його 2/одвідувати засіданнях Духовної Консисторії, брати в раз- нішнім потреби роле і висвітлити свої пропозиції, 3/ припинити до остаточного вирішення справи Міністерством Ісповідань чи- ність тих постанов і розволеній Духовної Консисторії, які не відповідатимуть законам і розпорядженням Респуб- ликанського Уряду, Інтересам і добробуту Української Церкви. 4/ контролювати грошові витрати суми і майно Духовно -релігійних установ.5/ усовугати в негайних випад- ках з посад урядовців і інших осіб, обслуговуючих по- треби духовно-релігійних установ, наделяючи свої респо- рядження в таких справах нерайно на затвердження Міні- стерства Ісповідань. 6/ В залазі мати пильний догляд, аби церковно -релігійні справи справи в Єпархії провади- лись в напрямку поширення між подність забли до по- божного життя, розвитку народнього добробуту і зміцнення Республіканського ладу і спокою.) 3/ Всі Державні Установи як Городянські так і Вільско- ві Інституції і окремі урядовці повинні подавати Радни- кам Міністерства Ісповідань належну допомогу при вме 111111/ Конанні вини своїх обов'язків. ІІІ. Зносини Епархії тьої Влади з Міністерством Ісповідань, а також Міністерства з Епархіяльною Владою провадяться через Радників Міністерства. IV. Всі накази Духовної Консисторії повинні бути підписані Радиком Міністерства Ісповідань і без його підпису не ма- ють законної сили. V. Секретарі Духовних Консисторій безпосередньо підлягають Радикам Міністерства Ісповідань. 73. Канцелярська Праця для Радика Міністерства Ісповідань виконується канцеляріями Духовних Консисторій. VI. Посада Радника Міністерства Ісповідань по належних її службових правах і обов'язках відноситься до У класи. 9. Призначення відповідних осіб на посаду Радника Міні- стерства Ісповідань переводиться наказом Міністра Ісповідань 10. Утримання по службі, # добові, уподорожні і інші кош- ти Радники одержують із каси Міністерства Ісповідань. II. Міністерство Ісповідань, в разі потреби, може видавати Радикам необхідні суми на операційні витрати. 12. Помешкання для жител Радикам Міністерства Ісповідань відводяться в будинках Епархіяльного Відомства. VII. Закон с н перерости в життя по телеграфу.- Я, нижеподписавшийся, уроженец об'єднаної і цимлодною місця (Несвітський Богомил) рідом святого Віро-Власнення і що буду втретє слугувати Укр. НСК, народний Революційний ум, життя своє не манітую до обманної Капи криви; добровільно про короткі речі вказую доброму мені по службі маємо вату довірену мені; повізки своїй виповненням, якою бажанням і сумлінню, письменними ватами мені нарадника у собою, що вимого мені Наральника у собою, безумовно на добро службі; а Революції, безумовно слуханням; державні майно оберігати і на свою користь ніколи цим не використовувати. І усім мене зобов'язуються (в усьому пекаю) і ушемлений мені Господь Бог Вселенський, дозволите мені на злак твоїй і цим службі Слова Та Христу Спасителю моєму. Амінь. Для Суддів: У, у суд письменними сказав- штаб, як собою мені номе. До всіх цивілізованих держав, письменник-епічний Ужанський випускається у червні. Колеги Пресенцерство, Миколаїв, Акимовець! Наказом Високій Держави 15 цього місяця мене призначено на місце Головного Урядника" Молодшого Сполучення "Пародів" Республіки. Приступаючи до цієї дуже важливої для майбутнього країни і всього світу ролі, я вирішив звернутися до Вас, Антипович-Кириллов. Звідки я знаю, що Ви захоплені Акимовцем, за сильним бажанням вступити і цього краю в майбутньому, аби Акимовецький народ усіх моїх благих намірів насладився всіма моїми статтями, то турбуючись і називається "Колега Ужанський" на славу Богу і Краю. Разом з тим, звертаюся до Вас, що в цих умовах якогось додаткового могли би в моїй важливій роботі Ф.Г. Ми по упорядкуванню церковного життя в наших "учбових" місцях узяли на очах знайомих з нас членів революції. Пасьово узяли нас державні в гиропи стародавні наші, українські церковні була! і обрели. Служба була на цивільному з України силою вишового. Святе обвання в нас пиратиць узагальнено було, най невидимо спасинського парку на- асніш до змурення нашу українсько мовою. Протягом узагальнено навчалася на поземному лобового пастві, на поєднанні, Тому на сивлу. Я щиро бажаю душевної церкви, які на упорядкування церковного життя в Україні. Я бажаю миру і любові, бо за перші F i останнього та, що по 86 днів Я залишився вже третє місце до заснування червоної по ушорку варелю курдях, але тут під час повинна була мені розділяти. Мені донатори мені розізбирали моя власність і знову треба було буде в червоноволому 3-му трупу. Якогось поганого тягу, а інше робиться дуже добре тим, який мусив на вирішенні Соботи. Коли Інсекто змінився потрібної стинкається з'їздом ухвалення і хай вони письмено його знає мене узагалі про свої повідомлення. Прохання повідомити всіх членів Комітету Ваших і Бєлоруських листів, маю за метою бути вимовленим Проведенням Спеціальної засідання Мінського Об'єднання. Кашель-Кодинський Червень 16 гру, Вірний Томов 1919-го. Вони держава дають два члени і встановлено Узагалі для пуб. Надто Революц. Під час служби "Богом", в яких Узялись і узяли ми звідти письмача та кілька- Пам'ятай мене, любий, належною пам'ятью. К.У. Наказувався в повідомленні, що я по- рив зважити і в мінуваннях буде виповнилися літо винуватися. Нехай милостиво погодились і прийняти мене Наказ укладається і пристосовується Александр Ленін Пам'ятки України і власу як: 1) На великий екстенсії: Богомлюбів і Богоми Хараннім укр. правитилях і воїнстві її Тосподь помиління. 2) На сурдий екстенсії: Іще молимось ом богомлюбивій і Богом Харанним, нашим України правитилях і воїнстві її. Птож і на літній перш сб'ятости (Замість царського дому) окремими протоколами. 3) На великому вхві (з податку): Богомлюб і богом Харанний укр. правити- лів і воїнствоб її да помилене Тосподь бог бо царської савки. 4) На мноюліття: богомлюбивій і Богом Харанний нашим України правитилям и воїнство (і всіну народу) її подай господь зоравіє стаєння у всіну благе постімення на вузли мудрому і отомирі, ізобліє предів Земних і Святим і на літньої літа. 5) Пам'ять достойно сяб ки амурді Богом у першій помилки Леснова пресвященого єпископа Нашого Для узагальнення одного з по всіх вправ на Україні; прошу розміщати пам'ятки так: За тим, що автономія України стає дуже важливою для всього світу, найбільш уважно вивчаючи питання України в країнах Польщі, Німеччини та Франції. Про пам'ятки мене. Коли раніше мешкав землянку було зроблено, із цим розуміють вже дуже, що за небезпеку повинен був розпорядитися чинними усім костальцем Іхнова" випадках. Які поставлено до здобов". Відповідаючи. Сергій Лунь Церковну владу познавати так: 1) Святій Православний Церкви всіх України пресвященним єпископі нашим (ім'я). - ("поступовий нашему" викр. чесними престолами у Хрисці дивною силою... 2) На суддій експерти: (не молиться за святій православну Церкву всіх України за просвящення єпископа на нашому (ім'я). і за всіх вихрени братні наших (також і на дити перед святими на підставу 32 процента) 3) На великому вході: Святую Православну Церковь всіх України просвященого єпископа на што (ім'я). і весь священицтво, дияконський і монашеский чин да помилует... 4) На ликопалінні: Святій Православний Церкви всіх України просвященому єпископу на што (ім'я) за все його богом хиронимного пасивство мною літа. 5) Після "доступне емі" на аркуш. Бога: В перших пам'ятних Тополевих просвященого єпископа нашого (ім'я), славе дарує святим тобоїм ізграван... Земляна Игнатьева Рада. а) Від городського рукоюста — 1. б) від думки "страждань" — 1. в) від ур. університету — 2. г) від Миримо-мєт. братства 2. д) від ур. київського церков. ордену 1. е) від ур. ур. ур. Святого 1. ж) від москальських — з) від Миримо-свята Павловича 4. 3) Від Миримо-свята 1. 4) Миримо ———— 3. к) Від рівнолюбних 1. При Миримо-святі, Земляна земельну (Емба) Головна Церковна рада, мала дурод- рим оправами при Миримо-Святах, Він Ставачий з 19 року, а саме —— Київський 2. Де церквамість обмінено одного ос. бого, повинен бути кандидат, що пасмігає тому, оскільки ур. "Всеземської" 3. За працю в Земляна Церковній Раді представники всіх земельних організацій Заявіт, утричі мила і звернути одр- му життя виразно в розмові: а) кого, що більше ніхто не слухав, по 150 землек за загуання. б) тим, хто би по 100 землек за загуання. Усім рада в оффер о) щоб усім письменні між собою, також і розподіляти "Медяник" Рада 4. Землеки, землеки, землеки або про є. Міністр говорить. 5. Загуання залишити "Медяник" ради в будь-якому ж місці од- пов разу на рандеву. Выписка изъ журнала Присутствія по дѣламъ Православ-наго Духовенства, отъ 14 декабря 1867 г., Высочайше утвер-жденнаго, въ I-й день Января 1868 года. Членамъ причтовъ при Кафедральныхъ соборахъ произво-дить въ годь- при Подольскомъ и Волынскомъ. Протоіерей.........................1000 руб. Ключарь.............................700 " 2-мъ Священникамъ по...............500 " Протодіакону.......................500 " 2-мъ Діаконамъ по.................400 " 2-мъ Иподіаконамъ по...............350 " 2-мъ Псаломщикамъ по...............250 " На пономарей и церковную прислугу......800 " Прочему,кромѣ причтовъ кафедральныхъ соборовъ, духовенству во всѣхъ трехъ юго-западныхъ губерніяхъ, назначить нормальные оклады въ годь, до слѣдующихъ размѣровъ; а/Въ губернскихъ и уѣз-дныхъ городахъ: Протоіерей Штатному..................500 руб. Священнику /и протоіерей на священн-нической вакансіи..............400 " Діакону ............................180 " Дьячку .............................100 " Пономарю ...........................70 " Парадная книга церкви св. в м. новому, губерніи Азбукный показанъ до парадной книги: Караменко, Василій Кирилович ... стр. 1 Караменкова, Парафена Ивановна ... стр. 1 Андреевский, Михаилъ Петрович ... стр. 3 Андреевскія, Олеса Дмитріевна ... стр. 3 Архипенко, Канъ Матвѣевичъ ... 5 Архипенковы, Ева Петропавловна ... 5 Богачовка, Ольга Осиповна ... 7 Борисенко, Діека Симоновна ... 9 Буркотовский, Сергій Петровичъ ... 11 Верханакъ, Катерина Михеевна ... 15 Олд Назва вулиці, майдан і т.п. С. Безкоєвського: Кравченко Василь, Клименко, селянин Місце поховання: Петро- ва Нат., породи Омелько Померла 1 липня 1920 Слідчий, нар. Василенко Витр. ного до імені: Котерина Петалій Олена Марія Тем. Андрієвський Микола, Поробка, єремар Чинка-Олена Кострат, нар. Паненко Дити: Омелько Георгій Архипенко Нат. Матв. Родички Яніка - Валя Котербина, малюк, Мулика С. Тарасенково Богачєва Олена Сілька, дочка панірку, родички ка- Фронтова Тем. Борисенко, Сілька Іван, родички, мав 2 дитини: 1.Олена К., нар. Кобзарська 2.Тамара Квг. з Миколаївки Дити: ЗІшанову: Ревір З іншого: Василь Михайло С. Овчарово Кравченко Іван Павлович, нар., кордя криптяк Ятка або лісій Петрове з Маковських Дити: Матвіїша Василь 1847-78. Регір 18(0.У) 80 Таня 1810-ХІІ 21 Петро 1817-ХІІ 92 92 свята воліти. Взяття у даної підписов до- коригацій. Куди й коли перейшов з Баградії. Умови прийняття. небажано 1 жер-р. шк. 1899 р. мисет, шк. 1902 р. — — — — — — перейшов на сорг. 41 до земства О.І. Корпінка. Мандрівки. 3 Кашину по стд 57/1819, кв 541. — — — — — перейшов на ст. 10 перекон на ст. 13 Неправомірність. 35 Леревесен зі сорг. 3/ 7 Леревесен зі сорг. 4/ Кота, шк. р. 1890. першан. — — з Коттами у Миколаївську вибрана заміна до м. Києва, автобус. Випадки за СТ. ВКУ 10/12 1918 р., кв 263. — — перейшов на стд погань, шк. 1883 р. петя 1897 р. Гом 1905 р. — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — Умови прийняття. 5 Університету в селі Новий- Свят Крив. поз. 5 Ол-Троїцький у Києві 5 рибка у Нижинці 5 земства 5 перебував на військ. службі (объект) обл.: е місця розташування: 93 (об'єкт) обл.: (відповідає), (важливий) коментар ВОП: з яким призначенням ви робите? Завдання, що повинні бути виконані: I. Заповнити інформацію про об'єкт - Назва об'єкту: - Адреса: - Контактна особа: - Телефон: II. Визначити тип об'єкту (використовуючи варіанти, наведені нижче) - Об'єкт: [ ] житловий будинок - Об'єкт: [ ] комерційний об'єкт - Об'єкт: [ ] промисловий об'єкт - Об'єкт: [ ] інший (вказати): _ III. Визначити ступінь ризику для життя та здоров'я населення, якщо виникне небезпека: - Низький - Середній - Високий IV. Оцінка потенційної загрози (від 1 до 5): - 1 - низька - 2 - середня - 3 - висока - 4 - дуже висока - 5 - критична V. Визначити можливі наслідки для населення: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Поранення - Отруєння - Загибель VI. Визначити можливі наслідки для середовища: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Загрязнення повітря - Загрязнення води - Загрязнення землі VII. Визначити можливі наслідки для інфраструктури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення електропостачання - Порушення водопостачання - Порушення транспортних засобів VIII. Визначити можливі наслідки для економіки: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Зниження продуктивності - Потеря майна - Втрати на ремонт IX. Визначити можливі наслідки для соціального життя: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення нормального функціонування населення - Зниження якості життя - Втрати на соціальні програми X. Визначити можливі наслідки для політичної стабільності: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення законодавства - Зниження довіри до влади - Втрати на політичні програми XI. Визначити можливі наслідки для місцевої економіки: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Зниження прибутку - Втрати на робочих місцях - Потеря інвестицій XII. Визначити можливі наслідки для місцевої соціальної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення соціальних зв'язків - Зниження якості життя - Втрати на соціальні програми XIII. Визначити можливі наслідки для місцевої політичної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення законодавства - Зниження довіри до влади - Втрати на політичні програми XIV. Визначити можливі наслідки для місцевої економіки: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Зниження прибутку - Втрати на робочих місцях - Потеря інвестицій XV. Визначити можливі наслідки для місцевої соціальної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення соціальних зв'язків - Зниження якості життя - Втрати на соціальні програми XVI. Визначити можливі наслідки для місцевої політичної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення законодавства - Зниження довіри до влади - Втрати на політичні програми XVII. Визначити можливі наслідки для місцевої економіки: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Зниження прибутку - Втрати на робочих місцях - Потеря інвестицій XVIII. Визначити можливі наслідки для місцевої соціальної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення соціальних зв'язків - Зниження якості життя - Втрати на соціальні програми XIX. Визначити можливі наслідки для місцевої політичної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення законодавства - Зниження довіри до влади - Втрати на політичні програми XX. Визначити можливі наслідки для місцевої економіки: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Зниження прибутку - Втрати на робочих місцях - Потеря інвестицій XXI. Визначити можливі наслідки для місцевої соціальної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення соціальних зв'язків - Зниження якості життя - Втрати на соціальні програми XXII. Визначити можливі наслідки для місцевої політичної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення законодавства - Зниження довіри до влади - Втрати на політичні програми XXIII. Визначити можливі наслідки для місцевої економіки: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Зниження прибутку - Втрати на робочих місцях - Потеря інвестицій XXIV. Визначити можливі наслідки для місцевої соціальної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення соціальних зв'язків - Зниження якості життя - Втрати на соціальні програми XXV. Визначити можливі наслідки для місцевої політичної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення законодавства - Зниження довіри до влади - Втрати на політичні програми XXVI. Визначити можливі наслідки для місцевої економіки: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Зниження прибутку - Втрати на робочих місцях - Потеря інвестицій XXVII. Визначити можливі наслідки для місцевої соціальної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення соціальних зв'язків - Зниження якості життя - Втрати на соціальні програми XXVIII. Визначити можливі наслідки для місцевої політичної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення законодавства - Зниження довіри до влади - Втрати на політичні програми XXIX. Визначити можливі наслідки для місцевої економіки: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Зниження прибутку - Втрати на робочих місцях - Потеря інвестицій XXX. Визначити можливі наслідки для місцевої соціальної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення соціальних зв'язків - Зниження якості життя - Втрати на соціальні програми XXXI. Визначити можливі наслідки для місцевої політичної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення законодавства - Зниження довіри до влади - Втрати на політичні програми XXXII. Визначити можливі наслідки для місцевої економіки: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Зниження прибутку - Втрати на робочих місцях - Потеря інвестицій XXXIII. Визначити можливі наслідки для місцевої соціальної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення соціальних зв'язків - Зниження якості життя - Втрати на соціальні програми XXXIV. Визначити можливі наслідки для місцевої політичної структури: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Порушення законодавства - Зниження довіри до влади - Втрати на політичні програми XXXV. Визначити можливі наслідки для місцевої економіки: - Немає небезпеки - Можлива небезпека (відповідно до варіантів, наведених нижче) - Зниження прибутку - Втрати на робочих місц 2. Буку є пам'ять як з : небо (небо), велмос (вельме), селе(саба), весл (весе) і т. ч. 3. Букву и вимовляти ми всі: Госпо- две пам'ятуї, благослови володарю, простив, огвєнть, сподоби, узві прости, велмосс в ньої застуши, уз и велмосс і Святаяй пое слава, пам'ятуї і схвалаючи В волювому имові. Литовський (вр повиннішого писма) :-> миємбеннало писма) Ам в ваново велму огнові, літо- пими (вр повиннішного писма) непій лимтевення рече) и Вимовляти ми і : предадім, пригідте, похионились, помоли теся, 4. Закінчена або в чиншери- нах (зима лабань ста) вимовляти як ого : от лукавого, святого, мирного. 5. Склад (свя) уа на німці слова вимовляти ми ул : буку, тьворець, копус ; склад у вимовляти на німці слова як уго : бтуру, тьворецю, бут лодлуку , Владемиру. О- Ам звогору Слова і Свягогру слова (світа) є вимовленнєм як йе (Ян В): єдин, твоєто. 6. Закірення мтб в зелезі пильо мирає: в Зособі узлини і лисо- жими (в Зліцьо ед. и римом, тиля малодуна бешем) вимовлення як мтб.: судитъ, изобрѣ, юде, твоєте. 7. Закірення мтб в д'їсновах пелегливою плеу Зособа адиби (взимовляні леверо- мавленнем Зліця ед. римом) (тина вимовлення як є (бодга- дар мт): да кійде уорубіє твор, да буде (мт) рому Тибос. 8. Закірення мтсв в д'їсновах Зособа пелегливою плеу одими (отимовлян Зліца постелиця) влемем лу. рима) вимовлення Як мз : да святму в пил Тибс. 9. Кидільники (пядло) ср,со вимовленнєм як зізо: зведено з небе, до слова. VII. Слово, яке ми використовуємо для позначення дійства, що має бути здійснене у майбутньому часі — "виготовлення", "зробити", "виготовити" і т.п., використовується як дієслово, що має значення дії, здійсненої у майбутньому часі. VIII. Якщо розуміти слово "виготовлення" як ім'я дії, то воно використовується як іменник, що означає процес або результат дії. У цьому випадку воно може бути у формі родового відмінка — "виготовлення", "зроблення" тощо. IX. Якщо ж розуміти слово як дієслово, то воно має значення дії, що здійснюється у майбутньому часі. У цьому випадку воно може бути у формі інфінітиву — "виготовити", "зробити" тощо. X. Таким чином, слово "виготовлення" може мати різні значення залежно від контексту. У деяких випадках воно використовується як іменник, а у інших — як дієслово. XI. Важливо враховувати контекст при вживанні цього слова, щоб правильно зрозуміти його значення та форму. ШТАТИ ІНСПЕКТОРІАТУ ПРИ ПРАВОСЛАВНИХ ДУХОВНИХ КОНСИСТОРІЯХ. Число. 9. Утримання одному річ- но. 24.000 гр. Всім. 216.000 гр. Класа посади. V ПРИМІТКИ: 1) Класа посади V в за того, що Секретарі Духовних Консисторій підлягаючи Інспектору Міністерства Іопо- відань, рахуються в VI класі. 2) До річного утримання Інспектора додаються всі відсот- кові і інші, по закону належні, надбавки на дорожню. МІНІСТР ІОПОВІДАНЬ ПРОКУРОР За ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ 1) Указом і думою 2) Заповіту до усіх володарів 3) Письмена 4) Той міжуринець 5) Того чиїм усяким 6) Мамчій н. архів ПОРЯДОК ДЕННИЙ - Ради Міністра Ісповідань "22 " Вересня 1919р. І. Заведення української вимови служби Божої.- 2. Курси української вимови служб Божої.- 3. Інструктори української вомови служби Божої.- 4. Відозва до народа.- 5. Лист до преосвященних владик.- 6. Молитва за Отчизну.- Секретар ПОРЯДОК ДЕННИЙ ЗАСІДАННЯ РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ 29 ВЕРЕСНЯ 1919 РОКУ, В 9 ГОД. РАНКУ. УНІВЕРСІТЕТ. КАБІНЕТ РЕКТОР. I. МОЛITBA ЗА ОТЧИЗНУ. 2. В СПРАВІ УКРАЇНСЬКОЇ СЛУЖБИ БОЛО I. 3. ПЛАТА ЗА "ОБРУСЬНЕ." 4. ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО РАДНИКІВ МІНІСТРА. 5. ПРО ВИДАННЯ ЖУРНАЛУ "УКРАЇНСЬКА ЦЕРква". 6. ЗОКОЛОПРОЕКТ ПРО КОМІСІЮ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ СВ. ПИСЬМА І БОГОСЛУЖБОВИХ КНИГОК. 7. ВІДЧИ СПРАВИ. 8. Комісія по реформі церковного управління СЕКРЕТАРЬ Кло Цепки (1) Зв'язування до Казенди (додаток) зм. відомості. — Верховинській — Лінгвістичний ун-т, Київ 70... Пилип Яковл. Ігоря. Ужан Вимога і мова. Києва Дісмон Гвардія Умовка Ти маєш право Служити службі по Чому засуджувати. Пласти нац. Челюсті / Молода Гвардія/ Київська - але вона диверсія! / Військо/ Програли / Завдіт Особа не робить / Трібн. 29. IX. 1. Гуммела. 2. Тропикури: самец Группи и Соб Монден Ка море: Без дънкесто Гуммела { 1. Duganopsis } { 2. Каси Мурд Телей-огена 3. Вей узаровус } (4. Поверх на Сури) 5. Вей битома) В зміну та доповнення ст.276,280,283,284,285 і 286 Уста- ва Духовних Консисторій від 1883 р.встановити: I. Для виконання церковних розпоряджень Уряду Української Народньої Республіки в справі реформування церковного життя на Вкраїні, згідно з стародавніми звичаями і обрядами вільно- Української Православної Церкви, а також для належного інфор- мування місцевої Духовної влади про діяльність центрального уряду і для технічної допомоги тій при переведенні в життя нових церковних законів і розпоряджень Республіканської Влади, в кожній Єпархії при Духовній Консисторії утворюєть- ся тимчасова посада Радника Міністерства Ісповідань. II.Радники Міністерства Ісповідань мають право: I/переглядати листування Духовної Консисторії і контролювати його, 2/ брати участь на засіданнях Духовної Консисторії в рішучих ролевом, 3/ приймати до остаточного вирішення справи Міні- стерством Ісповідань чинність тих постанов і резолюцій Духо- вної Консисторії, які не відповідають законам і розпорядженням Республіканського Уряду, а також інтересам і добробуту Української Держави, 4/контролювати грошові суми і майно ду- ховно-релігійних установ, і 5/усувати в розвійних випадках з невзаїмодії урядовців і чинних осіб, обслуговуючих потреби духов- но-релігійних установ, надсилаличи негайно свої розпорядження в таких справах на затвердження Міністерства Ісповідань. III.Зносники Епархіальної Влади в Міністерством Іспові- дань, а також Міністерства з Епархіальною Влахою провадяться через Радників Міністерства. IV.Всі накази Духовної Консисторії повинні бути під- писані Радником Міністерства Ісповідань і без його підпису не мають законної сили. V.Секретарі Духовних Консисторій безпосередньо під- лягають Радникам Міністерства Ісповідань. VI. Посада Радника Міністерства Ісповідань по належних т службових правах і обов'язках відноситься до У-го класу. Призначенння відповідних осіб на посаду Радника Міністерства Ісповідань переводиться наказом Міністра Ісповідань. VII.Закон сей перевести в життя по телеграфу. VII. Размір літніх і вида Офіцеру з устами на Ревв пороб. року, за тема до про Договом- політичною зобаланням на губернатори. VIII. Підлягати на встановлення падрумів ... щодо, а з 1920 року брідну сьогодні монополії експлуації в святковому по- реглобі. II. 2/8 дупи кшталт на /адзя Кове Буарн сюди, б розм. поглиблення і вносять на розряд свої ціни | Місто | Умов. одному парку | Всім | Клас міста V | |---|---|---|---| | 7 | 24,000 зл. | 216000 | √ | Приклади: Клас міст в ІІ Народу, що Святої Ордена, розміщення державних іншого ЗКЕЛ-поглиблення. 46 чоловік вода в VI класі. 3. До різноманітних містам, 145 чоловік вода поглиблення на супермоделю ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 29 Фонду № 1042 Опису № 1 Пронумеровано 99 (ДЕРЖНОСТІ АЕВЯТЬ) +6х35=160 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ 950 пропущені №№ _ Вкладення Брошурки, газети: _ Графічні матеріали: _ інші особливості документів _ Документи із згасаючим текстом: _ СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата підпис, дата 21.05.02 Вол 24.05.02 Вол 1.04.03 Бонд 2.06.04Д.Ч/1- 15-07-05 Бонд # 8 2005 А. 9.08.06р п Ст 3 0000Ф 27.07.06 Вол 31.08.06 р Пс 22.04.2008 Глес 14.23.05м Сиугоі д/бд. 08.04.09 Е Під час видачі підпис, дата підпис, дата ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація Оправа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) сканування (Дата) (Підпис) 14.08.09 Евс В звітній од. зб. № 29 фоду № 1072 оп. № 1 пронумеровано 99 (дванадцять дев'ять) з них літерні №№ 950 пропущені №№ "10" "08" 19 88 р. Кодище 181239 Кател' Дата 23.03.92 Підпис доку Центра́льний держа́вний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 21.11.95 Підпис Центра́льний держа́вний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 5.04.96 Підпис Центра́льний держа́вний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 12.05.96 Підпис Кашкав Центра́льний держа́вний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 04.06.96 Підпис Кашкав 12.03.97 Буша Центра́льний держа́вний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 12.06.97 Підпис Кашкав Центра́льний держа́вний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 30.07.97 Підпис Телю 4.04.97 Альбін 25.09.97 /3 8.10.92 24.10.97 03.11.97 - Підпис 11.11.97 - Дата 13.11.97 - Підпис Дата 25.01.98 Дата 17.12.97 - Підпис 5.02.98 - Підпис 23.11.98 - Підпис Дата 09.12.98 - Підпис 18.04.2000 - Підпис - Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 20.10.00 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 27.10.00 Підпис