Законопроєкт про землю в УНР, 1921, 16 арк.

Вада Народних Міністрів УНР Фергевка Канцелярія Департамент Законодавчих Справ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ЗЕМЛЮ УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ I МАТЕРІАЛ ДО НЬОГО Любаше бітня 1916р. закінчено ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Київської області Сполученого Соціалістичного України 28/1065-2 389 РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР Законопроект про землю в УНР 1921 рік ПОСТАНОВА. РАДИ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ ВІД 6-го СІЧНЯ 1919 РОКУ. РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ УХВАЛИЛА: I. Затвердити закон "Про землю в Українській Народній Республіці". 2. Доручити передати його на місця по телеграфу в екстреному порядку. 3. Надати право Міністрові Земельних Справ у розвиток і пояснення окремих § § закону видавати інструкції. 4. Затвердити "Статут Земельних Управ". ДОКЛАДНА ЗАПИСКА до ЗАКОНОПРОЕКТУ ПРО ЗЕМЛЮ В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ". ДОКЛАДНА ЗАПИСКА до Законопроекту про землю в УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ. Основи скасування. земельної влас- ності. О снови, на підста- ві яких земля му- сить поступити в користування се- лінства. Представлений на увагу Високій Директорії законопроект земельної реформи має в своїй основі скасування приватної земельної власності на всі землі в їх юдами, надзвичними і підземними багатствами та лісами на території Української Народньої Республіки. Це все майно усувається в товариство і стає добром всього народу Української Народньої Республіки. Касуючи земельну власність на всі землі, проект разом з тим не руйнує тих традицій землекористування, які здавна склались в Українського селянства. Проект рішуче відмовляється від земельних по- рядків - переділів, які присущі були московським общинам і які лягали навіть в програми де-яких керуючих партій, але не підходять до життєвих наявків українського селянства. Українське надійнезельне землеволодіння чи, новіше землекористування, було завжди подібно ро-наслідственним, при чому продаж землі відповідно обмежувався іменною характером посіменності - подворості цього володіння. Тому той стримання до власності на землі у селянства України помичалось досить у великій мірі, привинуючи з московським селянством. Зазначачи на це, проект, касуючи приватну власність на всі землі, ставить одним з найголовніших під- валин земельної реформи правовий земельний уклад, при- сущій надільного селянському користування посіменно-наслідственному, який і місунутий в проекті. До цього правового укладу привівнюється право користування всіма землями, як тим, котрі перейдуть до державного земельного фонду, так і тими землями Обґрунтовання норм залишення землі на підставі статистич- них даних. які залишуться до відповідної норми в руках попередніх власників. Встановлення такого права на користування землею, до якого селянство звикло,з ними зрослось, юдинці проекта - це наїголовніше. Статистичні данні, на підставі яких далі будуть обґрунтовуватись норми залишення землі взяти за рик 1917 по 71 повіту, по яким ці данн ні е. По губерніям це розвивається так: | Губернія. | Загальна кіль- | Кількість повітів | | :--- | :--- | :--- | | | кість повітів. | які увійшли в | | | | статистичні відо- | | | | мості нище навед | | Волинщина | 12 | 7 | | Чернігівщина | 15 | 12 | | Курщина | 7 | 4 | | Могилівщина | 1 | 1 | | Поділля | 12 | 9 | | Київщина | 13 | 12 | | Харківщина | 11 | 10 | | Воронежщина | 1 | 1 | | Херсонщина | 6 | 6 | | Катеринославщина | 8 | 5 | | Таврія | 3 | 2 | | Полтава | 3 | 2 | | Польща щина | 15 | - | І т о г о 106 | 71. Повіти по губерніях, які не увійшли в статистичні відомості. Харківщина: Ізюмський Волинщина: Волод. Волинський і. Ковельський Роменський Острозький Поділля: Летичівський Дятловський і Лемківський Чернігівщина: Сурамський і Кролевецький і Ніжинський і Полтава: Цимбальський Таврія: Бердянський і Курщини: Путнільський Ново-Оскольський і Корочанський і Ватерною областю: Захмутський і Которино-Славіцький Новомосковський Полтавщина всі 16 повітів. Таким чином не подається учету всього за повним браком відомостей 35 повітів з 106 всіх повітів. Статистичні відомості показують, що до 10 десятин площі на- льть 79% всіх мазанків, додавши суда 8%, тих, хто володіє від 10 до 20 десятин, ми маємо перед собою 84% всіх мазанків України. Характеристика землеволодіння і площі земельної. Ана площа. Кількість володінь поселян-кількетсьр. % площа володінь. кульктурь. % 10 десятин 257,474. 79 1.192.460 8,6 10 - 20 " 16.697 5 295.608 2,2 30 - 50 " 26.122 8 8144.372 6,0 -4- більш 50 десятин 26.439 8% 11.374.302 93,2% 326.783 100% 13.676.742 100% Поверх 50-ти десятин мається лише 16% власників, а яких 8% припадає на тих, хто має більш 50-ти десятин. Власники до 20-ти десятин немають землі до площі лише 10,8% тоді, як решта має 89,2%. З цього видно, що сила по кількості володінь лишається за тим, хто має 20 десятин. Виходячи з необхідності розбити єдиний власницький фронт, хоче необхідно залишити в користуванні попередніх власників землі, які були в їх розпорядженні до 20-ти десятин. І одрізать до цієї норми землі тих, хто мав більш 50-ти десят Таким чином земельна реформа буде бити лише по виликих власниках і залишення цілком співчувальними реформі маси влас- ників до 20-ти десятин. Залишаючи в користуванні попередніх власників площі до 20-ти десятин одначасно установлюється право лише обмежен- ного розпорядження земельною площею, а саме: розпоряджання зем- ли має право передавати її в спадщину, продати-ж може по спе- ціальних оцінках лише державі, яка приймає цю площу в зе- мельний фонд. Основи вира- зових практи- кої норми зем- лі залишаємо до розтування попередніх влас- ників. Статистичні дані тільки що наведені дають лише пересічні для України ціну десятин землі, які мають ли- шитись використування попередніх власників. Дійсна-ж циф- ра не може бути прийнята іменно в 20 десятин, бо вона ну- сить залежати від місцевих умов, а саме: густоти населення даної місцевості, кількості вільної землі і її якості. Поява таких даних для точною сприфлення норми за- лишаємо? землі почасті бракує, то для цього закону, як со- нова, мусить бути прийнята. Поря, яка зазначена в показчи- ку кількості десятин земель, залишених бувши власником землі. -5- Показчик кількості землі, що залишається в розпорядженні дотеперешніх господарів на основі ст. 20 "Закону про землю". Місцевость Ровнір окремо- Місцевость Ровнір окре- по володіння в десятинах. по володінню в десятинах. ВОРОНІЖЧИНА ………… 25 дес. ХАРЬКІВ ВОЛИНЬ Харківський Ізюмельський і Валківський Сербцький Лебединський Митомирський ………… 30" Сумський Луцький Актюрський Рівенський …………… 35" Волод. Волинськ. Новоч. Волинськ. Інші повіти ………… 25" ХЕРОСОПІНА півнич. ч. Олександр " " Алясавець, КАТЕРИНОСЛАВЩИНА ………… 30" Анапівський …………… 20" КИЇВЩИНА Тираспольський на пісках …………… 30" Інші повіти …………… 25" " чорноземі ………… 20" ЧЕРНІГІВЩИНА КУРЯНСЬКА …………… 20" Суремський МІНСЬКА …………… 50" Мріянський МОГИЛІВЩИНА ………… 40" Чернігівський ПОДІЛЬСЬКЕ Городнянський Балтським повіт ………… 25" Інші повіти …………… 20" Остерський ПОЛТАВЩИНА ………… 25" Стародубський ТАМРІЯ /три повіти/……… 25" Балтій Коворибківський. Новгород-Сіверський Інші …………… 25" Точна межа між кавітками районами буде визначена окремою інструкцією. - 5 - Всі землі, що переходять тепер від приватних власників до рук народних поступає: Основні форми кори- стування землею. 1/ в розпорядження держави 2/ Громадських установ. 3/ Муніципальних Установ. 4/ Для наукових та досвідних установ, потріб за гельн го користування, шкільних потреб, кладовищ та інш. З земель в розпорядженні Держави закладають Державний Земельний Фонд, землі, якого через зе- мельни Управи поступають в розпорядження трудового селянства на озновах особливо для того розробленних в розпорядженні держави лишаються ліса і плові землі, які належать облістям. Громадські установи залишають за собою ті землі, які тепер в їх розпорядженні, як-то досвідні поля та станції, участки показані, від слушними пунктами 1 т.п. Законом скасовується приватна власність на всі землі, а тому землі приватних власників у місцях по за сільською осідлосттю мусять перейти в фонд земельний і передаються в розпорядження міських та поселкових самоврядувань. Докладніш спосіб порядкування цими землями му- сить бути зазначений в особливому законі, а цього природу виданому. Землі наукових та досвідних установ, які не- валені від громадських установ лишаються за ними. Сюди мусять бути однесені і землі, які будуть одводитись для охорони насінньових господарств та селекційних станцій. ЗАКОН ПРО ЗЕМЛЮ В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ. РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 1. Право власності на всі землі в їх водами, надаємими і підземними багатствами та лісами в межах Української Народньої Республіки касується. 2. Всі ці землі в їх водами, лісами, надаємими і їх підземними природними багатствами стоять добром народу Української Народньої Республіки. 3. На користування цим добром мають право всі громадяни Української Народньої Республіки без різниці полу, віри і національності в додержанням правил цього закону. 4. Іерховна порядкування землями в їх водами, лісами, надаємими і підземними багатствами належить Директорії Української Народньої Республіки. 5. Порядкування в межах цього закону належить: а/землями мійського користування згідно п.п.3 і 10-органам мійського самоврядування, б/іншим сільським, водосним, повітовим і губерніальним земельним Управам в межах їх компетенції. 6. На верховні й місцові органи порядкування землею накладається: а/утворення запасного земельного фонду в земель сільсько-господарського значення, б/забезпечення громадянам їх прав користування землею, тім ціллюваним самостійним багаттям землі; в/окорона природних багатств землі від використання і вживання заходів до зросту цих ба- гаптв, г/допомога розвиткові грунт-кого хліброб- ства і сільсько-господарських промислів. 7. Для пороведення заходів по охороні й роз- витку багать вомді закладається Державнй Но- ліративний фонд. 8. Для допомоги нормальному розвитку сільсь- кого господарства Державою організується сіль- сько-господарський кредит. РОЗДІЛ II: ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОРИСТУВАННЯ ПОВЕРХНЕЮ ЗЕМЛЕЮ. 9. Користування землею д зволіттям: а/ Для загально-громадського господарства, коли органи Державн 2 влади, органи міського самоврядування, або Земельні Управи організують і ведуть різні користн підприємства загально- державного, або місцевого громадського значин- ня. б/ Для приватно-трудового господарства, яко ведеться окремими особами, сім'ями, або спільно товариствами до відповідної норми, згідні з умо- вами цього закону. 10. Органам державної влади, органам міського самоврядування і їх слизам та земельним устано- вам в затвердження Народнього Міністерства Зе- мельних Справ надається право повертати і при- значати потрібні площі земель для громадсько- го користування з метою: а/ охорону природних багать вомді від визна- чення і більш раціонального їх використання, б/використовування багать землі й повернен- т прибутків з них на загально-громадські по- треби, в/закладання дозвідних і зразкових полів, роздільників, питомників і остецькійних станцій, а також для санітарних, благодійних, совітніх та лших загально-користових установ. г/будування залізниць і інш. шляхів. II. Сільським громадам і вищим Земельним Установам надається право робити вої заходи до поглиблення земельної продукції та пола- годження олівко-господарських відносин на міс- цях, а саме: узяти через посередництво і т.п. 12. Земля вдовідиться Земельними Управами в приватно-трудове користування скрім госпо- дарствам, більським громадам та добровільно окладаним товариствам, яка встановлюють порід- кування одродженими їм землями, в додержаннія ви- мог цього закону. 13. Неромою наділоптя для окрочих господарств повинна бути така кількість землі, яка буде опрі- ділена земельними установами, в додержаннія ви- мог цього закону. Ця норма не повинна перевищати трудової во- мельної норми. 14. Строки користування землею, наділоптом в ва- пачного земельного фонду, можуть розтановлятися сільськими громадами і т.вартостями на підставі правил встановлених Земельними Управами згідно з цим законом. 15. Право користування землею може переходити по наслідству, а передумовлям про це П-вітової Земельної Управи. 16. Передача права користування землею іншим господарствам чи особам за винятком земель, завпа- чених в § 20, допускається лише в дозволу П-віто- вої Земельної Управи. При мітк а: Коли господар має сім'ю, то ставлення, або його передача може статися лише по згоді всіх дорослих членів родини; ці чле- ни родини про свою згоду повинні самостійно внести заяву Повітовій Земельній Управі. 17. Участки приватно-трудового користуван- ня, на котрих зобов'язання припиняється господарство, або уповноваженого із сприятливими моральними та цінностями переходити в порядкування Земельних Управ. 19. При зміні господарів участків всім вої заводським попереднім господарем і новикористанці земельні поліпшення і меліорації оплачуються новим господарем. РОЗДІЛ III: ПЕРЕХОДОВІ УМОВИ 19. Вивласнення всіх земель в їх водами, лісами, наддомними і підземними природними ба- гатствами в межах Української Народньої Республі- ки переводиться без викупу 20. За перепрошеними господарями залишається земельні участки в 1/4 к ристуванню по більш тієї кількості, що зазначена в о . цьому додатку до цього закону. Такі земельні участки, по бажанню го- сподарів, можуть бути передані ними за новим пла- тільки в розпорядження Держави. Примітка: Сади виноградники, хмільники і інші подібні культурні участки залишаються в користуванню буних господарів і державою. 21. Землі довгосрочної та спадк. в 3 аренди вроком більше 6-ти літ, чиншопики, рільні люди ІІ і II розряду залишаються в користуванню цих арендар- ів на загальних умовах / от 20./ 22. Всі аренди договори, на користання землею заключені пізніше 18-го Січня 1918 року хоч-би й на час довшій 6-ти літ, на землі сільсько-господар- ського користування скасовуються за всіма їх обов'яз- ками і арендаї майть права одержати землю в користу- ванні на умовах заведених в ст.28. 23. Всі землі, які до видачі цього закону були в розпорядженні органів місцевого самоврядування і різних кромадських та наукових установ в порядку ст.9 і 10 Основних Положень залишаються в їх ко- ристуванні, що підлягає остаточному затвердженню Народнього Міністерства Земельних Справ. 24. Садибні участки землі під оселями і ріжними господарськими терновельними і промисловими під- приємствами залишаються в користуванні їх власни- ків у кількості, яка встановлюється Земельними Управами, чи органи мійського самоврядування по приналежності і затверджуються Народнім Міністер- ством Земельних Справ. 25. Для забезпечення нормального розвитку істну- ючих цукроварень і гуралень залишається необхідна кількість землі в розпорядженні Повітових і Губер- ніяльних Земельних Управ до того часу, доки налаго- диться правильно постачання цим підприємствам ос- лянового єврового продукта. Норма необхідних для цукроварень і гуралень учасків землі встановлюєть- ся Земельними Управами і стверджуються Народнім Мі- ністерством Земельних Справ. 26. Всі останні землі, не зазначені в §§ 20-25 переходять до порядкування Земельних Управ і окза- дають Запасний Земельний фонд Української Республіки. 27. Одночасно зъземлями од бувших власників пере- ходять до розпорядження Земельних Управ живий і мортвий сільсько-господарський реманент за винятком тієї кількості його, кетра нок "хідна для ведення при- ватного господарства чи торгівих і промислових під- приємств, згідно §§ 21,23,24 і 25 цього закону. Примітка: сільсько-господарський реманент передається в гуртове користування трудових сіль- сько-господарських спілок, які ссядуть на даних частках землі. Передок передачі й користування ре- манентом установлюється окремою інструкцією. 28. З земель, призначених для приватно-трудового користування в першу чергу задовольняють потреби місцевого малоземельного та безземельного хліборобського населення, а в другу чергу задовольняються потреби місцевого не хліборобського і не місцевого населення. П р и м і т к а: Малоземельними вважаються такі хлібороби, площа яких не задовольняє основних потреб. Їх сімей при веденні господарства звичайним для своєї місцевості способом. 29. Земля в районній інантaцiї цукрових буряків i інших культурних рослин за якими буде визнано особливо значущим, здійснюється в приватно-трудовому користування умову не зменшувати посівну площу цих культур. 30. Племінні розсадники, питомники, насіннєві та селекційні господарства переходять в цілому в порядкування Земельних Управ, котрі або самі ведуть хазяйнування, або передають їх органам місцевого самоврядування та науковим закладам. 31. Землі, які залишаються після наділення місцевого населення, доки буде втроблений центральний органами земельної реформи план розселення і кереселення, можуть даватись в тимчасове користування місцевому наслідку п'ярх наділених нерм, на умовах, встановлених Земельними Управами. 32. Угоди, як лури, вигони, пасовиська і інші, які не входили в загальний план ділянки громадських землях і на землях надільних по фонду цієї-ж категорії можуть всесаме, по постанові, привати, в громадському неподільному користуванні. 33. До сільських громад переходять права розпорядження і використовування цих природних ціностей землі, котрі мають загальне значення, належали булим землевласникам і буди в сервітутному користанні селян, особ-то: ставки, річки, камеполомні, торбники то-що. Неправильно розпоряджатися чи випускати цінності, які мають значення не тільки для одного села, особливо: ставів, річок, джерел то-що, не може бути допустимим без вгоди промад сусідніх сел і вищих Земельних уставов. 34. Про умови порядкування і користування землями Муніципіальних /міста, містечка, посілки/Уставов буде видано особливий закон. ЛІСОВИЙ ЗАКОН. Розділ І. Загальні положення. 1. Всі приватні / між іншими монастирські, церковні та інші/ і промадські ліси та лісові площі за всіма угод'ями, а саме: лугами, пасовищами, торф'яниками, річками та інш., що закнуті в межах участків і були в системі дотеперішнього лісового го- сподарства, а також землі, котрі не здійснені до сільсько-гос- подарської культури, в природні тільки для лісо-разведення, - з виданням цього закону стають власністю Української На- родньої Республіки і разом з державними лісами складають її Лісовий фонд. ПРИМІТКА: До Лісового фонду не залічується дозволені до роскорочовки лісові участки, що набуті трудовими земле- власниками. (штат) 2. Одночасно з лісами та лісовими площами і на тих же підста- вах у власність Республіки переходять лісові будівлі і спору- ди лісогосподарського значення - мости, шляхи, дренажи, то- леїсони, пожежні башти, сторожки, помешкання для адміністрації та робітників та іншо. 3. Всі згаданні в ст.1 та 2 ліси, лісові площі й інше перехо- дять у власність Республіки без викупу. 4. Завідування та розпорядження Лісовою ондою з моменту видання цього закону переходять до Уряду Республіки за вилітком ни- попоказаних лісових одиниць, відносно яких Урядові належить право надзору та контролю. 5. До цих окремих лісовых одиниць, право порядкування та кори- стування яким може бути залішено за їх дотеперешніми гос- подарями, залічується: а/ лісові участки площою не більш 20 десят., які належать трудовим господарям, або находяться в користуванні, як дачні участи. ПРИМІТКА: При видібрані до розпорядження Республіки дріб- них лісових участків, коли вони були головним джерелом для прожитку. Їх будь-яким власникам повертається корисна вартість лісу, а також втрати і видатки по закупльтованні участки лісу, оскільки будь-який власник що не користувався добутко- ми від насадженого лісу. 6/ Ліс, які до цього належали громадським самоврядуванням /городам, земством то-що/ та селянські недільні ліси. 6. Лісові участки, що находяться далеко від великих лісових комп- лексів і котрі по причинах технічного характеру, або по яких других не будуть визнані об'єктами самостійного лісового госпо- дарства, можуть бути передані до порядкування місцевих сільсь- ких громад, других органів самоврядування, або наукових та ин- ших подібних інститутів. До цієї-ж категорії лісових участків залічуються: парки, лісові пам'ятники природи, науково-досвід- ні участи та інше. 7. В користуванні та розпорядженні буьних лісоваєників залишають- ся необхідні садибні участки землі, не більш трудової норми, з будівлами для прожитку власникові та його сім'ї, а також участи під господарсько-промисловими, торговими та заводськи- ми підприємствами, як що такі підприємства Уряд не визнає пот- рібним придбати по справедливій оцінці. 8. Відносно порядку заточування лісів та лісових площ, що належать громадянам чужеземних держав, до Лісового Ону буде видано окреме постанова. Розділ II. ОСНОВИ КОРИСТУВАННЯ ЛІСАМИ. 9. Всі складені до видачня цього закону бувшиими приватними лісо- власниками чи урядовими інституціями акти і договори про кори- стування як лісами, так й іншими площами, що входять в склад Лісового Ону, мають бути, не підставі окремого розпорядження Уряду, переглянуті відповідними державними установами, котрим належатиме право скасування, зміни, припинення чи відновлення актів та договорів. 10. Дерев'яне лісове господарство має на меті: а/ охорону і поліпшення лісового деревостану, б/ збереження лісів від непраціонального і недобросовісного користування, в/ збільшення продуктивності лісового ґрунту, г/ поліпшення площі лісів. д/ задоволення всіх різноманітних потреб в лісових матеріалах і продуктах деревинних та громадських установ, місцевого населення, промисловості та інших. 11. У всіх лісах, що входять в склад Державного Лісового фонду, зводиться правильне лісове господарство і відпуск лісу робиться або на основі планів господарства / в лісах упорядкованих /, або на основі періодичних обрізунків / в лісах не упорядкованих /. 12. Нелісові площі, що загаломовані до Лісового фонду, можуть бути залишені в найближчий час. 13. В лісах, що неходяться під орудою органів державного лісоприведення, організується розробка лісу державно-господарським засобом. ПРИМІТКА: До налагодження організації державного господарства Уряд може передавати ліс в розробку органам громадського самоврядування, кооперативам, приватно-громадським організаціям, трудовим ортілам, тощо, а також приватним особам. 14. З лісів, що находяться під орудою органів державного лісоправлення, відпуск лісу на нині і розробленого провадиться, як з торгів, так і без торгів. 15. Без торгів відпуск лісу допускається по риночних, твердих, або по таксових цінах. 16. По риночних, те твердих цінах відпуск ліса допускається для задоволення потреб деревинних, громадського самоврядування, кооперативів та місцевого населення. По таксових цінах ліс може відпускатись для народніх шкіл, лікарень і для задоволення власних потреб трудових мас місцевого сільського населення. Сим.ли козаків республіканського революційного війська, а також найбільш незаможним колам населення /вдовам, інвалідам, погорільцям, то-що/ ліс може відпускатись з пониженим таксових цін. Порядок зазначених тут відпусків встановлюється окремою інструкцією. цію Міністр Земельних Справ. 17. Ліни на ліс - таксові і тверді - виробляються руберніяльними орга- нами державного лісоуправління при участі місцевих органів самовра- дування, а створджуються: таксові ціни - Головною Лісовою Управою, а тверді - Міністром Земельних Справ по згоді з Міністерством На- роднього Господарства та Фінансів. 18. З лисів, що входять в Державний Лісовий Фонд і находяться в кори- стуванні різних установ чи особ, відпуск провадиться для задово- лення як їх власних потреб, так і інших - під контролем державним. Розділ III. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО ЛІСОУПРАВЛІННЯ. 19. Всім Лісовим Фондом Республіки відає Головна Лісова Управа. 20. Головна Лісова Управа має свій окремий бюджет, яким орудує в за- гальному порядкові, що є встановлений для інших державних установ Республіки. 21. Державними Лісовими інституціями на місцях являються істнуючі за- конні органи державного лісоуправління. Необхідні нові місцеві інституції мають бути утворені на підставі окремого закону. 22. Прийом лисів до державного лісоуправління покладається на істную- чі органи лісоуправління та на земельні управи, а також на тимча- сові державні лісові інституції, що мають бути утворені в додаток до вже істнуючих по розпорядженню Міністра Земельних Справ. 23. Порядок прийому лисів, організація лісоуправління та порядок во- дення лісового господарства в їх встановлюється окремою інструк- цією Міністра Земельних Справ. ДОЛТА ІІ ТАБЛИЦІ. ГУБЕРНІЯ | Загальна кількість повітів. | Кількість повітів, які увійшли в таблиці I та II. ---|---|--- ВОЛИНЩИНА . . . . . . | 12 | 7 ЧЕРНІГІВЩИНА . . . . . | 15 | 14 КУРШИНЯ . . . . . . | 7 | 4 МОРІЛІТЩИНА. . . . | 1 | 1 ПОДІЛЬСЬКА. . . . | 12 | 9 ХАРКІВЩИНА. . . . | 12 | 10 ЖАРКІВЩИНА. . . . | 11 | 10 ВОРОНІЖЩИНА. . . . | 1 | 1 ХЕРСОНЩИНА. . . . | 6 | 5 КАТЕРИНОСЛАВЩИНА. . | 8 | 5 ТАВРІЯ. . . . | 3 | 2 ПОЛІССЯ. . . . | 3 | 2 ПОЛТАВЩИНА. . . . | 10 | - | **106** | **71** НОВІТИ, ЯКІ НЕ УВІЙШЛИ В ТАБЛИЦІ I ТА II. Полтавщина - увійшли всі 10 повітів Харківщина. Ізюмський Величка Волод.-Велички й Ковельський Роменський Кременецький Острожський Полтава Летичевський Літинський Ушницький Чернігівщина Суржанський Креле-вецький Мглінський Полісся Пинський Таврія Бердянський Курина Путівальський Нова-Оскольський Корочанський Катеринослав. Дахмутський Катеринослав. Ново-Московський ВСЬОГО НЕ ВРАХОВАНО В ТАБЛИЦІ 33 ПОВІТІВ З 10 В. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕМЛЕВОДОДІЛНЯ І ПЛОЩІ ЗЕМЕЛЬНОЇ. лка площа. ілюща володінь. підома володінь. абсолют,кільк. р/р абсолют,кільк. р/р до 15 десятин 257,474 79 1,192,400 8,6 15-20 десятин 16,037 6 286,608 4,2 20-50 десятин 20,122 8 814,374 6,0 більш 50 десятин 26,489 6 11,574,302 83,2 320,782 15.676.742 НАДІЛЬНА І ВЛАСНА ЗЕМЛЯ. Волії придатної землі в 100 повітах біля 47 1/2 мільонів десятин. Пашня і сінокос в той личбі складають біля 70% чи біля 36 1/2 мил.десо. ПРИДАТНО-ВЛАСНИЦЬКА ЗЕМЛЯ. Волії придатно-власницької землі в тих же повітах біля 45 чи 19 міл.десо. В той личбі землі володінь більш 20 десятин складають біля 98% чи 16,9 міл. десятин. В окремості пашені і сінокосів в той личбі на більш від 11 до 12 міл.десо. Росклад земель по губ.України, які облагаться земськими податками по категоріям володінь по податковим книгам 1917 р. /попередні підрахунок / Губернії Надільних Придбання Приватно-власних Торгове- Казенних Селян і Мійських Всього Ітог по пер- Селянськи- більш промисл. увільнених мілях та шпаль ми гром.1 до 50дес. 50дес. гром.-1 комп. і каскнет банк, інших там, тоб. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. Київщина по 12 пов. 1978500 276721 252672 1466123 13783 214913 16695 24987 4244393 2507893 Волинщина по 7 пов. 1219409 156979 269419 1438990 5238 233743 23003 5743 3358524 1645807 Поділля по 9 пов. 1373033 139697 140173 942014 20347 75065 27475 18805 2736609 1652903 Херсонщина по 6 пов. 2357293 634183 324816 2421906 2723 228783 105003 148897 6223504 3316192 Катеринославщина по 6 повітів. 1647143 231357 188070 1208394 45952 80766 8120 27007 3464829 2096570 Харьківщина по IO повітів. 1351948 289741 299890 846721 40871 159236 9989 33992 3012388 1921579 Чернігівщина по 12 пов. 1822753 229305 691603 955831 48659 93142 10460 41566 3893319 2743662 Полісся по 2 повіт. 659878 144210 66698 1074135 - 180950 29188 9997 2164856 870586 Таврія по 2 повіт. 1092672 107129 145708 673443 2548 94513 1813 12973 2130799 1345509 .Курщина по 4 повіт. 593561 63112 72455 236425 11941 8067 - 5543 991104 729128 Могилів- щина по І повіті. 249016 - 36672 283507 - 2499 3321 3125 583640 285688 Воронеж- щина по І повіті. 249643 31857 25870 78459 - 4841 2821 1125 394616 281500 Всього по 7І повіті. 14594645 2314230 2513946 11628947 192062 1376539 238388 333760 331325881 19422885 16 / в десертных /. Губернія. Семья, солдатъ, пѣхоты, женихъ, въ п. т. Остальное время. Мѣсяцъ и годъ увольненія. Общаго званія и вмѣстительства. абон. абон. абон. абон. пашкевичъ - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - всего Даний од. зб. № 380 фонду № 1065 оп. № 2 пронумеровано 16(шість надцять)+8=24 з них літерні №№ пропущені №№ 13-10 1992 р. Маршрут арк. п/б-чистий без токету п/б - на розворот Центральний державний архів Ініціативної революції і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 5.05.93 Підпис Лігот - у/оу. 21.08.08 С сканування 3.09.03 виб