Закони, ухвалені РНМ УНР та документи до них. т. 1, 1921, 283 арк. — частина 1/2

Рада Народних Комісарів УНР Державна Канцелярія Департамент Законодавчих Справ Закони і матеріали до них українені Радою Народних Комісарів Том І Воропай 1 січня 1921 р. закінчено 23 грудня 1921р. 82с/1065-2. 392 РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР Закони та матеріали до них, ухвалені Радою Народних Міністрів УНР том.І-й 1921 рік У.Н.Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР січня 1921 року. Ч........... м. Тарнів. ДОКЛАД. При складанні Закону "Про Вище Військове Управління" помилково був пропущений артикул формального значення, а саме: про переведення згаданого вище Закону в чинність по телеграфу. Аби уникнути с приводу цього небажаних наслідків, нахожу необхідним увійти в докладом до Ради Міністрів про відповідне доповнення Закону 12 листопаду 1920 року пропущеним артикулом. Докладаючи про це, прошу вашого розпорядження про внесення на розгляд РАДИ МІНІСТРІВ додаваного до цього проекта Постанови. ДО ДАТОК: проект постанови. Тч: В.06.Військового Міністра Генштабу ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧИК У.Н.Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР " " січня 1921 року. Ч...... м.Києві. ДОКЛАД. При складанні Закону "Про Вище Військове Управління" помилково був пропущений артикул формального значіння, а саме: про переводення згаданого вище Закону в чинність по телеграфу. Аби уникнути с приводу цього небажаних наслідків, нахожу необхідним увійти з докладом до Ради Міністрів про відповідне доповнення Закону 12 листопаду 1920 року пропущеним артикулом. Докладаючи про це, прошу Валого розпорядження про внесення на розгляд РАДИ МІНІСТРІВ додаваного до цього проекта Постанови. ДО ДАТОК: проект постанови. Тчів.06.Військового Міністра Генштабу ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧИК Закон 9 січня 1921 р. про Раду Республіки. У днім з наважніших законів укладених Радою Народних Міністрів У. Н. Р. в сичню є закон про Раду Республіки (Закон цей видан тимчасово і має своїм завданням призвати до зразкової прави зі верховною громадянськістю як партійного так і не партійного, які прийменені були рішні на даний час саме визначити межами залишити терен і шкали за вулам порядком законів під Совєтської влади мобілізованих батьківських (Комуністичних) против на християнський-партійного першого органу Згідно з цим законом Рада Республіки є зверхнім органом народньої влади, якому належить повна влада, утворюється Рада Республіки на час перебування Правительства Української Народньої Республіки по замежами Республіки зза неможливості на чужій території скликати державну Народню Раду згідно з законом 12 листопада 1920р Інкапинуванням Ради Республіки яке організоване не викидить має права теркатися державного устрію і постійної конституції зміни засад робітничого і земельного законодавства та прав національного меншинства в зв'язку з національно-персональним автономією. Резрішення цих засад належить до компетенції припиня повноправного органу Народного Підставництва, що його буде скликане на території У. Н. Р. Система виборів куріяльна. Курії самі встановлюють порядок виборів Всього членів Ради 67. Числивать членів партій і громадсько-політичні організації, що почали свою діяльність до 1-го липня 1920р Видання угоди закону виконавство та оголошення на українській території розміщуються в Даних мешканцям під Державну Раду. Указом 12 листопада 1920р. На 9 січня з зверненням до народної влади, маючи правительство України по межах Республіки, від органу-господарства Рада обмежена в своєї державності. Компетенція, яка їй не може переконатися в своєї Держави за Державним зборів і постійній компетенції, життям раза рішень та земельною законодавства та прав на державному меншинстві в зв'язку з національним племенами автономією. Усі закони якими розпоряджатися сили повністю брати Народну представництву, що його буде експрессно ми представників У. Н. Р 5 січня Рада Реєстрації згодом була вибрана, Микола Дубовський. Крім того, на цей час ми маємо ще додатково 20 липня 1919 року Депутати січні не зв'язані в своїх наказах і думках, тому, що на багатьох за пропозиціями ми уряд кореспондентом і до цього прагнути. Орда Депутат недовіряє Також тимчасовий Депутатський з'їзд вважається більшій. Загалом конфедерація Степанова, щоби елекції Ради агру заснованих додаткових розпоряджень попередньо в Дармі - на купівлі власних земель та майна. Корпуси продовжують до 6 січня, бо не мають бути усунені так як інші, а елекції будуть проводитися вже наступного тижня. Саме Дармі О.О. Другий підписаний залишається зв'язаним з усіма опера фактичними думками, що були лемоновськими і Урядом Саме Степанова Рада Реєстрації, а в тому разі будь-який Керівництво зміненим постійною із зв'язком. На цей час Дармі. Степанов, верхній Рада Реєстрації або органи аліквоти, що вони усунені з Уряду. Копія. № ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: 21 січня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮР А. /р.в./ Посвідчую: Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Багринівський ./р.в./ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про зміну примітки до статті 3 закону 12 листопаду 1920 року „Про Вище Військове Управління". I. Примітку до артикулу 3 закону 12 листопаду 1920 року Про Вище Військове Управління" в зміну істнуючої редакції викласти так: Під час війни в засіданнях Вищої Військової Ради беруть участь або правом рішучого голосу Командуючий Армією або його заступник, а також ДВА представники армії, які обираються Вищою Військовою Радою в числа командирів дивізій, або осіб рівних їм по своєму становищу в армії. Представники армії для участі в засіданнях на протязі терміна, що встановлює Вища Військова Рада, викликаються останньою за погодженнями з Командуючим Армією". 2. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Лівийцький ./р.в./ В.о. Військового Міністра Генерал-Поручник ЮНАКІВ. /р.в./ З оригіналом згідно. Секретар Р.Н.М. І М Е Н Е М УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " Січня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ: Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Раду Республіки. I. З огляду на неможливість скликати на чужій території Державну Нарадню Раду згідно з законом 12 листопаду 1920 року /Вістник Державних Законів 1920 року, випуск 2, ч.25/, на час перебування Правительства Української Народньої Республіки по за межами території Республіки утворюється Рада Республіки яко тимчасовий зверхній орган народньої влади, якому належить повнота влади в Республіці. 2. Державний устрій і постійна конституція, зміни за- сад робітничого і земельного законодавства та прав на- ціональних меншостей в зв'язку з національно-персональ- ною автономією належать до компетенції повноправного органу Народнього Представництва, що його буде скли- кано на території Української Народньої Республіки. 3. Рада Республіки складається згідно з ст.4 цього за- кону з уповноважених представників політичних партій і громад- сько-політичних організацій України, що зареєструвалися до І-го липня 1919 року. 4. Рада Республіки складається з 67 депутатів, при чому Україн- ська Народня партія делегує 2 представники, Народньо-Республі- канська - 5, Самостійників-Соціалістів - 5, Селянських Соціалі- стів - 4, Соціалістів-Федералістів - 5, Соціял-Демокра- тів - 7, Соціалістів-Революціонерів - 7, Трудовиків - I, Хри- боробів-Демократів - 5, Єврейські партії - 6, Польські - 2 і Німецькі - I. Громадсько-політичні організації делегують: Вблок об'єднаних спілок служащих залізниць та спілки служащих пошт і телеграфів 6, Місцеві Самоврядування 4, Українська Кооперація 4 і Культурно- Освітні організації 3. ПРИМІТКА: Представництво для партій російської меншості на Україні, які б стали на грунті суверенності України, буде визначено окремим законом. 5. Кожна з зазначених в ст. 4 цього закону виборчих курій сама визначає способ і порядок обрання депутатів по своїй курії, а також заміни їх новими особами в разі потреби. ПРИМІТКА: Представництво від Самоврядувань розподіляється по принципу територіальному, при чому 2 представ- ники делегуються від Правобережної і 2 від Лівобе- режної та Степової України. 6. Перевірка мандатів членів Ради Республіки провадиться на осно- ві наказу Мандатної Комісії, який набирає чинності з ухвали пле- нума Ради Республіки. 7. Кожний з громадян може здійснювати свої активні, виборчі пра- ва лише по одній громадсько-політичній організації. 8. Що шість місяців з часу скликання Ради Республіки переводить- ся одночасове поновлення уповноважень всіх депутатів Ради, при чому скликання нового складу одночасно являється ментом розпуску попереднього. 9. За членами Ради Республіки, що перебували на Державних та му- ніципальних посадах в мент делегування їх до Ради Республіки, законуються їх попередні посади. ІО. Члени Ради Республіки одержують грошове задоволення за працю в розмірі, що його визначить сама Рада Республіки. II. Особи депутатів недоторканні. І2. Делеговані члени Ради Республіки здійснюють свої права і виконують свої обов'язки лише особисто і відповідають за свою діяльність в Раді Республіки тільки перед Радою Республіки. За загальні каригідні вчинки члени Ради Республіки відповідають в порядку, який встановлюється самою Радою окремим законом. ІЗ. Нитання про порядок проходження законопроектів та порядок ведення справ в Ради Республіки розв'язується на підставі конституційних норм, визначених в окремих законах та регулямні, що їх ухвалить Рада Республіки. До видання зазначених вище законів Рада Республіки керується в своїй діяльності відповідними постановами істнуючих законів. І4. На випадок незатвердження законопроекту чи іншим порядком законопроект протягом сьоми днів повертається до Голови Ради Народних Міністрів з наведенням мотивів незатвердження. Голова Ради Народних Міністрів протягом дальших сьоми днів відсилає незатверджений законопроект Голові Ради Республіки, який ставить його на денний порядок найближчого засідання Ради Республіки. Рада Республіки або бере на увагу зазначені мотиви що до потреби змін в законопроекті і передає його до відповідної Комісії для дальшого обговорення, або законопроект приймає наново в цілості без змін. Прийнятий в цей спосіб законопроект Голова Ради Республіки надсилає Голові Ради Народних Міністрів для оголошення його в Вістнику Державних Законів. І5. Перерви в сесіях Ради Республіки відбуваються лише з ухвали самої Ради, яка встановлює порядок законодавства під час перерв. Всі видані в цьому порядку закони поступають по за чергою на перше по перерві засідання Ради Республіки для ухвали; в разі неухвалення закони ці тратять свою силу. І6. Рада Республіки скликається не пізнійш сьоми днів з моменту набуття сили цим законом. 17. Перше засідання Ради Республіки може відбутися лише в разі присутності в ньому не менш як двох третин визначеної в цьому законі загальної кількості депутатів. 18. Кворум для дальших засідань встановлюється в кількості не менш як половина цілого числа депутатів Ради Республіки. 19. Рада Народних Міністрів або окремі Міністри, що їм Рада Республіки висловить недовіру, уступають в уряду. 20. Закон цей до оголошення перевести в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ У. Н. Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ. СЕКРЕТАРІЯТ Ради Нар.Міністрів. ч: 236. 26" Лютого 1921 року. м. Тарнів. ДО ЗАКОНОДАВЧОГО ДЕПАРТАМЕНТУ ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ. Згідно резолюції Державного Секретаря, Секретарят Ради Народних Міністрів при цьому має за честь надіслати до Департа- менту по одному примірнику з додатками за законопроектами: І/ Про тимчасовий Статут Ради Міністрів Шляхів. 2/ Про громадянство Української Народньої Республіки – на висновок. В.О.СЕКРЕТАРЯ РАДИ НАР.МІНІСТРІВ НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ Фомінський ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ................................1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ вельмишовний З А К О Н про Тимчасовий Статут Р А Д И Міністра шляхів. В доповнення істнуючого Закону від 13-го Вересня - 1919 року, про Тимчасову Ус- таву Центральних Інститутів Міністерства Шляхів, постановити: Додати до цього-Тим- часовий Статут Р А Д И Міністра шляхів УХВАЛИТИ. З урахуванням всього вище- в переліченні по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Міністр шляхів Довідка до інформування про вимагання Святого Тру Ради Міністрів УНР. Короткий зміст: На засіданні Івану 13 березня 1919 року про Миколаю Голову Чиновників Земської муніципалітети УНР "помилки" 1. Як сказав Міністр Внутрішніх справ, рада Ради Міністрів УНР. 2. Додано до угоди, встановленої Радою Міністрів УНР у зв'язку з цим. 3. Також мав за його пропозицією Всесвітня управа погоджувалася. Т. Р. Шевченко М. Марчук Олександр Спів 1. Рада Міністрів УНР має своїм Затаможна: розміщувати вагонетки місцями. Вогн. 2 п. Н - глиняний "меловий шлак- міст" повинен бути "незабаром очищений". Фурманов Дмитриевич Гол. Сигал Овсяникович Согласований в Редакції Комісії п.п. ПЛЮЩА, ШОВГЕНІВА, ДЕРЕВ'ЯНКО І САПІРА в засіданнях - 27/1 і 16/2 - 1931 року. ПРОЕКТ ТИМЧАСОВОГО СТАТУТА РАДИ МІНІСТРА ШЛЯХІВ. I. завдання РАДИ. В додаток до § 2 Тимчасової Устави Міністерства Шляхів істнує з дорадчими функціями РАДА міністра Шляхів, яка має завдання: I. Розвязувати всі складні питання, які вносяться в РАДУ, або через ініціативу Міністра, або через ініціативу окремих Департаментів і частин Міністерства Шляхів, а також регламента- ти й вирішувати принципові питання адміністративного, господарчого, технічного і економічного характеру, які не схильні з одного боку предмета віддання Вищої Технічно-Економічної РАДИ, а з другого - виходять за межі компетенції окремих Департаментів і частин. 2. Відповідно обсягу діяльності РАДИ Міністра Шляхів, зазначеному в загальних рисах в арт. I, до неї вносяться: а/ проєкти нових законів, додатків до них, пояснень і відмінки їх; б/ всі справи, які вимагають або утворення нових установ, або важких змін в існуючих установах Міністерства; в/ справи про недбалість різних урядовців і питання про віддану винуватик під суд; г/ справи про призначення нагород або допомог по Міністерству Шляхів; д/ різні скарги на урядовців і установи Міністерства; е/ доноси по важким справам; ж/ доповіді урядовців, які відряжаються за кордон, або для дослідження різних частин шляхового господарства; з/ всі питання, які торкаються не одного, а різних Департаментів і вимагають спільного вирішення; і/ правила й програми іспиту на різні фахові звання, або посади а різно - ж розгляд статутів, інструкцій, положень по о.цілі Міністерства шляхів и/ Фінансовий контролю і звіти по Міністерству; к/справи про нові винахідці; л/ розгляд проектів типових умов на під- ряди й постачання; м/ справи про віддачу підрядів і поста- чань; н/ справи по держимках з підрядах, постачаннях и про несвоєчасність підрядників; о/ придбання для скарбу, або продаж чи передача кому скарбового майна; п/ справи по збиткам і шкодам, які вчинені скарбовому майну установами, або окремими особами; р/ справи по претензіям приватних осіб до Міністерства и по позовам Міністерства на приват- них осіб; с/ всі інші справи,крім зазначених вище, які Міні- стр знаєде необхідними взяти на розгляд РАДИ. II. Склад РАДИ. 3. В склад постійний: а/ з правом рішучого голосу входять: Міністр Шляхів і його Товариші; Директори або їх Заступники; Головний Брюконсульт; Голови Управ Культурно-Просвітньої та Лікарсько-Санітарної /остан- ні два з правом рішучого голосу лише по своїм фаховим пи- танням/; б/ з правом дорадчого голосу: Секретар РАДИ, Головний Ко- місар залізниць; Головний Інспектор. В/ В склад непостійний, в котрий входить, окрім перечис- лених в арт.3, в розділі б. осіб, ще й слідуючі - з правом дорадчого голосу: урядовці і приватні особи, представники самоврядувань, громадських і професійних організацій по окремому запрошенню Міністра Шляхів. Голови Місцевих установ залізниць, шосових та водяних шляхів по заклику Міністра і тільки по питанням, що торка- ються їх. 4/ В тих випадках, коли Міністр в РАДІ не голосує, місце його заступає один з Товаришів Міністра; при відсутності й останніх, голосує в РАДІ один з Директорів по призначен- ню Міністра. III. Порядок переведення справ через РАДУ. 5/ Справи вносяться на розгляд РАДИ через Міністра по представленню Департамента, чи окремої частини. 6/ Ніяка справа не може бути внесена на розгляд РАДИ без попереднього розгляду її в відповідному Департаменті, чи в окремій частині. 7/ По всіх справах, що вносяться в РАДУ повинна бути окрема записка в висновком Департамента, чи окремої частини. 8/ Постанови РАДИ записуються в окремій журналі, який складається Секретарем РАДИ спільно з докладчиком: Члени РАДИ, які не згоджуються з загальною постановою, мають право записати свою окрему думку. 9/ Журнал РАДИ доповідається Міністрові. від Міністра залежить згодиться чи не згодиться з постановою РАДИ. Коли вся справа переходить в виді устави, журнал РАДИ викладається в доповіді, разом з висновком Міністра. 10/ Висновки Міністра означаються на журналі його власноручним відповідним написом. II/ По затвердженню журнала РАДИ Міністром, постанова РАДИ передається в відповідний Департамент, чи частину на виконання. 12/ По всіх справах, розглянутих в РАДІ Міністра, зводяться окрема реєстратура, а на журналах РАДИ виставляються відповідні порядкові числа. 13/ На засадах цього Статуту Міністром видиється належна інструкція.- 000 999 000 ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: " Лютого 1921р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ: Т.в.о. Державного Секретаря УВАГЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про асігнування в розпорядження Голови Ради народних Міністрів 900.000 гривень на таємні видатки на термін Січень-Квітень 1921р. І/ Асігнувати в розпорядження Голови Ради народних Міністрів з коштів Державної Скарбниці Десятьсот тисяч гривень на таємні видатки на термін Січень-Квітень 1921р. 2/ Закон сей перевести в життя по телеграфу.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Т.в.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: " Лютого 1921 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ: Т.в.о. Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про асігнування в розпорядження Голови Ради Народних Міністрів 1.600.000 гривень на представленнство на термін Січень-Квітень 1921 року. І/. Асігнувати в розпорядження Голови Ради Народних Міністрів з коштів Державної Скарбниці один мільон шістсот тисяч гривень на представленнство на термін Січень-Квітень 1921р. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Т.в.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Виписка. ПРОТОКОЛ ч. 12 засідання ГОЛОВНОЇ УПРАВИ Українського Товариства Червоного Хреста на терені Польщі 17 лютого 1921 р.,Ченстохів. I. ПРО ЗАСНУВАННЯ ВІДДІЛУ У.Т.Ч.Х. У ЛАНЦУТІ. СЛУХАЛИ: повідомлення Управи Ланцутського відділу від дня 31 січня с.р. за ч.2 з протоколом організаційних зборів 27 січня 1921 р. про заснуванн я Ланцутського відділу У.Т.Ч.Х. УХВАЛИЛИ: а/ рахувати заснування відділу У.Т.Ч.Х. в Ланцуті відповідаючим вимогам статуту Укр. Т-ва Червоного Хреста /§ 19-20/; б/ згідно з § 8 статуту надати Ланцутському відділу У.Т.Ч.Х. право користування еблемою Т-ва : Червоним Хрестом на білому полі по зразку, який був встановлений Женевською Конвенцією 22 серпня 1864 р.; в/занести Ланцутський відділ в список відділів Укр.Т-ва Червоного Хреста, і г/ про заснування Ланцутського відділу довести до відома Уряду У.Н.Р. З оригіналом згідно: Член-Секретар Головної Управи В. Решетовий ГОЛОВНА УПРАВА організацій Українського Товариства Червоного Хреста НА ТЕРЕНІ ПОЛЬЩІ. ADMINISTRATION GÉNÉRALE des organisations de la Croix Rouge Ukrainienne sur le territoire de la Pologne. Hauptverwaltung der Ukrainischen „Rotes Kreuz“ Organisationen in Polen. Лютого 1921 року № 350 Tschenshtochau. ДО ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ У.Н.Р. Головна Управа надсилає при сьому для відома виписку з постанови своєї від дня 17 лютого б.р. про заснування відділу Українського Товариства чер- веного Хреста в ЛАНЦУТІ. В. об. Голови Управи А. Шевченко 13. об. Член-Секретар ДЗ Розумовський У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ. Департамент Загальний 22 "Лютого" Року Божого 1922го. Ч. 474 До Державної Канцелярії. Департамент Загаль- них Справ Міністерства Іспо- відань надсилає при цьому два законопроекти: 1) про асигну- вання в розпорядження Міністра Ісповідань коштів на утриман- ня Ради Міністрів і 2) про утворення при Міні- стерстві Ісповідань Департаме- нтської Служби Вносин, які ласкаво просить внести на розгляд разом з найближчих засідань Ради Народних Міністрів. М. Керуємий Справами Ділового Департаменту Загального ВИТЯГ з Журналу засідання Фінансової Комісії при Міністерстві фінансів 6 Жовтня 1921 року Ч.262. СЛУХАЛИ: Законопроект Міністерства Ісповідань про асигнування в кош- торисному порядкові в розпорядження Міністра Ісповідань кре- дитів на виплату Членам Ради Міністра Ісповідань за окремі за- сідання. ВУХВАЛИЛИ: Згідно заяви представника Офіції справу з черги зняти. З оригіналом згідно Діловод У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Серпня 31 дня 1921 р. Ч. 1938.... ДО РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Ласкаво прошу Раду Нарад них Міністрів ухвалити такий З А К О Н О П Р О Е К Т про асигнування з коштів Державної Скарбниці в кошт орисному порядкові в розпорядження Міністра Ісповідань кредитів на виплату членам Ради Мі- ністра Ісповідань за окремі засідання. I. Асигнувати з коштів Державної Скарбниці в кошторисному порядкові в розпорядження Мініст- ра Ісповідань на виплату членам Ради Міністра Ісповідань за окремі засідання, потрібні кошти, згідно з поданими при цьому ставками. 2. Закон цей ввести в чинність через гінців. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, професор Т. Керуючий Справами Департамент. П О С А Н Я Ю Ч А З А П И С К А . Церковний рух на Вкраїні ще зменшується, а, навпа- ки, все збільшується і захоплює все ширші та ширші кола. Перед Міністерством Ісповідань, по повороті на Вкраїну, одразу одкриваються широкі горизонти культурної праці для націоналізації церкви і Держави. Зносини Міністерства Ісповідань з представниками законодавчих держав в релігійно-церковних питаннях має недзвичайно важливе загально-політичне значення для Української Держави, хоч би через те, що цими зносинами поширюється свідомість законодавчого громадянства про Україну і про домагання українців. Заздан- ня МіністерстваІсповідань на минішній день - зміцнятити Українську Автокефальну Церкву, церкву, яку визнав і з якою о рахувався світ, має величезне значення через те, що досягненням цього зв'язання буде скинуто на Вкраїні вплив московського духовентва на нарід український через ієрархичну підлеглість української церкви московькому патріархатові. До здійснювання своїх завдань, як внутрі Держави Української так і по за межами її, Міністерство Ісповідань повинно підходити мудрими дипломатично-обережними кроками. Відсутність відповідного дорадного органу у Міністра Ісповідань не дає певної рішучості в тих чи інших заходах, чого можна було б обмінути при обговоренні певних справ цілою нарадою. Зза цього всього й виникає необхідність утворення органу Ради Міністра Ісповідань, яка на Україні фактично вже існувала. Відсутність людей, які б могли заняти стало посади членів Ради Міністра Ісповідань, вимагає запрошення компетентних осіб на окремі засідання. Рада Міністра Ісповідань складатиметься з п'яти членів і одного секретаря під головуванням Міністра або особи ним призначеної. Члени Ради мають отри- мувати по 250 марок польських, а секретар по 200 ма- рок польських за кожне окреме засідання. Засідання від буватимуться не більше двох разів на тиждень в по- заслужбові часи; так що орган Ради Міністра Ісповідань коштуватиме державі найбільше 10.800 марок польських місячно по такому розрахунку ві: НОРМА платні за окремі засідання членам РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ. | ЧЧ | Назва посади | Кільки осіб | плата за окреме засідання в марках одному. | Примітка | |---|---|---|---|---| | 1 | член Ради міністра Ісповідань | 5. | 250. | Рада Мі- ністра Іспо- відань за- сідає не більше од-ного разу на тиждень. | | 2 | Секретар Ради Міні- стра Ісповідань | 1 | 200. | | | Разом....6. | | | | | МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т.Керуючий Справами департамент. ПОЛІСЬКА ЗА МИСТА. Церковний рух на Україні не зменшується, а, навпаки, все збільшується і захоплює всю ширію та дармі кола. Перед Міністерством Ісповідань, по поваготі на Вкраїну, одразу одкриваються широкі горизонти культурної праці для націоналізації церкви і держави. Зносини Міністерства Ісповідань з представниками закордонних держав в релігійно-церковних питаннях має надзвичайно важливе загально-політичне значення для української церкви, хоч би через те, що цими зносинами позириюється свідомість закордонного громадянства про Україну і про домагання українців. Завдання Міністерства Ісповідань на майбутній день - засилити Українську Автокефальну Церкву, церкву, яку виникла і з якою б рахувався світ, - має величезне значення через те, що досягненням цього завдання буде скинуто на Вкраїні вплив московського духовенства на нарід український через ієрархичну підлеглість української церкви московському патріархатові. До здійснювання своїх завдань, як внутрі держави Української так і по за межами її, Міністерство Ісповідань повинно підходити мудрими дипломатично-зосередженими кроками. Відсутність відповідного дорадчого органу у Міністра Ісповідань не дає повної рішучості в тих чи інших заходах, чого можна було б обмінути при обговоренні певних справ цілого нарадою. За цього всього й виникає необхідність утворення органу Ради Міністра Ісповідань, яка на Україні фактично вже існувала. Відсутність людей, які б могли зайняти стало посади членів Ради Міністра Ісповідань, вимагає запрошення компетентних осіб на окремі засідання. Гала Міністра Ісповідань складатиметься з п'яти членів 1 одного секретаря під головуванням інстратора або особи ним призначеної. Члени Ради мають отрим- мувти по 250 марок польських, а секретар по 200 ма- ро. польських за кожне окреме засідання. Засідання від Святимуться не більше двох разів на тиждень в по- заслужові часи; так що органи Ради Міністра Ісповідань коштуватиме державі найбільше 10.800 марок польських місячно по такому розрахунку ві: ФОРМА платні за окремі засідання членам РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ. | № | Назва посади | кількість осіб | плата за окреме засідання в марках одному | Примітка | |---|--------------|----------------|-------------------------------------------|----------| | 1 | член Ради «Міністра Ісповідань» | 3. | 250. | Рада Мі- ністра Іспо- відань за- сідає не більше двох разів на тиждень. | | 2 | Секретар ради міні- стра ісповідань | 1 | 300. | | Разом………6. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. професор Т. Осипович (в.р.) Т. Черучний Справами департамент З орені князя згідно: Гол. Війська Озаботи У.Н.Р. МІНІСТР ПРАЦІ 23 Лютого 19-го р. ДО ПАНА МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ. Ч.178. м. Тарнів. При розгляді питання про професійні спілки на Укра- їні і вироблення зі звідного законопроекту Міністерство Праці зустрінулося з питанням, що робити з тими професійни- чими і професійними організаціями, які в сучасний момент існують на підставі батьківських законів. З того роду пи- танням Міністерство Праці звертається і в інших галузях його компетенції. Згідно закону від 17-го травня 1920 р. Ч.16 всі зако- ни і декрети батьківської влади анулюються, а відновля- ється чинність законів і декретів У.Н.Р. Закон однак нічо- го не згадує про те, чи є анулюванням батьківського зако- нодавства, погасають також і всі ті юридичні відносини, що витворилися згідно діячих законів за батьківської вла- ди чи ні. По-милі норми § 89 Осн.Законів був Рос.Імпе- рії, яка формально обов'язує і на Україні, закони не мають поверотної сили, значить не анулюють добра набутих прав і жагали юридичних відносин, що витворились під введен- ням в чинність нового закону, оскільки в самім законі про іншого не сказано. Тому однак що закон від 17 травня 1920 року нічого не говорить, що має статись з юридичним стан- ом, який витворився згідно батьківському законодавству, треба догадуватись, що не має на цілі анулювати добре на- бутих прав і жагали юридичних відносин, що повстали пе- ред введенням в чинність цього закону. Зрозуміла річ, що в данім випадку ходить о юридичні відносини, що виникають з обсягу приватних прав громадян У.Н.Р. Справи, що торка- ються державного устрою і публічних прав громадян, не мо- жуть бути брані на увагу, бо 1/в тім останнім випадку не можна говорити о добре набутих правах. 2/ вони противлять- ся принципам державного устрою і основним законам У.Н.Р. Що торкається державних інституцій, то ту справа представляєть- ся остільки відмінніше, що не належить анулювати тінки ті інститу- ції, які хоч в державними органами, не мають політичного характеру н.пр.Віржі Праці, Каси Хорих. Виходячи з того основного заложення, треба по думці Міністерства Праці вирішити всі питання, що торкаються правового стану в обсягу приватного права і взагалі юридичних відносин, що не мають публічно- правного характеру, а які витворилися перед зведенням в чинність закону від 17 травня 1920 р.Колиб на момент прийняття, що згаданий за- кон не тільки анулює чинність большевицьких законів на майбутнє, але також і весь юридичний стан, який бере свій початок в часів боль- шевицької окупації, то треба рахуватись з тим фактом, що в тім ви- падку треба було б різко і негайно /радикально/ зруйнувати і всі ті фундаментальні підстави, на яких построєне громадянське приват- но-правове життя. Що торкається спеціально робітничих і професійних організацій, то всі вони в сучасний мент построїли свою внутрішню організацію на большевицьких статутах, коли прийнято, що закон від 17 травня 1920 року має на меті анулювати не тільки закони і декрети большевицької влади і відбирати їм чинність на майбутнє, але і анулювати весь юри- дичний стан, який витворився на підставі большевицьких законів і декретів, то в такому разі, за одним почерком-пера нищиться всі ро- бітничі і професійні організації, які існують в сучасний мент на Україні, а які залишаються по відході большевиків з української те- риторії. В інтересі загально-державного будівництва лягить, щоби І/ті організації, які набули собі право громадянства на підставі больше- вицьких законів і декретів далі існували, 2/щоби перехід від максималістичних засад, до стелю демократичних нільбуся спокійно і безболізенно, для людинських суспільних груп чи цілого громадян- ства і без всяких внутрішніх потрясень, які шкодило б відбиватись як на публічно-державному, так і приватно-правовому життю громадян. Непорушення фундаментальних основ приватно-правового і грома- дянського життя може тільки тоді мати місце, коли буде залишений юридичний стан, який витворився за большевицької влади на Україні. Тому однак, що цей юридичний стан дуже часто містить в собі складові елементи, які стоять в супереч основним принципам законодавства У.Н.Р., залишаючи цей стан, треба з першого моменту по повороті на Україну, приступити до усунення цього складового елементу. Це однак мусить іти постепенно і тому мусить бути зазначений переходовий період, на протязі якого це має статися. Тому однак, що цього переходового періоду не передбачає закон від 17 травня 1920 р., і тому його не нормує, приєдтесь поодиноким відомствам в межах діючих законів регулірувати переходовий стан внутрішніми розпорядками. Того рода вихід, з огляду на брак переходових норм, являється одиноко можливим і відповідаючим як вимогам життя так і загально-державним інтересам. Повідомляючи про це, про хто Міністерство Юстиції дати з призоду щого питання свій висновок. МІНІСТР ПРАЦІ В. Садовський З оригіналом згідно: Во. Начальник Відділу Дикман У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ Юрисконсультський Виділ. Вересня 3 дня 1941 р. Ч. 161. м. Тарнів. Копія. 24 25 До Міністерства Праці. Міністерство Юстиції, цілком поділяючи ті основні засади, що зазначені в листуванні Міністерства Праці від 23 Лютого 1941 року Ч.173, що до відношення Держав до приватних прав, набутих різними організаціями під- окупаційної час перебування на Україні большовицької влади, а сво- го боку гадає, що всі ті права, оскільки вони не супе- речать загальному напрямку державної політики та дер- жавного будівництва, а також бажанню тих організацій, повинні зберегатися і надалі. Тому, цілком згоджуючись в думкою про неповноту закону від 17 травня 1940 року Міністерство Юстиції вважає одначе, несабжаним, щоб на- слідки тієї неповноти закона регулювались би в межах діючих законів внутрішніми розпорядженнями поодиноких відомств. При такому порядкові однакові приватні пра- ва різних організацій, можливо, розвязувались би не в однаковий спосіб і се мало б наслідком тільки зайве невдоволення заінтересованих груп та організацій. Крім того, на підставі декретів тої ж большовицької влади, не тільки організації набули різні права також і приватні особи, напр. права родинні, цивільній шлюб, розлукa, якi розвязати внутрішніми розпорядженнями, здавалась би цілком неможливо. Тому, вважаючи цілком слушним зняття Міністерством Праці питання, Міністерство Юстиції в свого боку га- дає, що більш доцільним було б розвязати зняття питання у більш широкому масштабові шляхом законодавчим, щоб в новому законі бул докладно зазначено, якi саме пра- ва що набуто на підставі законів радянської влади, касуватися й які визнається новим законом, та яких саме заходів по- трібно взяти, щоби її деякі з тих прав, що підлягають скасуванню, було уравнено на підставі закону Української Народньої Республі- ки. Нарешті ж, маючи на увазі, що при розробленні зазначеного за- конопроекту по винно торкнутись різних галузів державного, громад- ського і приватного життя, то, на думку Міністерства Юстиції, було б найбільш доцільно, щоби розроблення відповідного законопроекту бу- ло покладено Радою Народних Міністрів на окрему міжвідомственну комісію. ЗА МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ ТОВАРИШ ЙОГО ЦІВЧИНСЬКИЙ За Начальника Юрисконсульського Виділу Гр. Шиянів. З оригіналом згідно: В.о. Начальник Відділу У. Н. Р. ОСОБИСТА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. "16 "Березня 1924 року ч. 821 Вх. ч. 106 16 Березня 1924 року До Секретаріату Ради Міністрів. По дорученню Пана Голови Ради Народних Міністрів, Особиста Канцелярія пересилає при цьому відношення Керуючого Міністерством Юстиції до Міністра Праці і висновок Міністра Праці для поставлення їх на повістку засідання Ради Міністрів. В.О. Директора Канцелярії Ол. Ноттеш Ст.Діловод А. Симонович УКРАЇНСЬКА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА З А К О Н про тимчасовий порядок досудового переслідування, справ про службові порушення урядовців Української Нарадної Республіки. На зміну та доповнення відповідних законів тимчасового порядку Досудове переслідування урядовців Української Народньої Республіки буде якого досудового переслідування, за виключенням Міністрів і найвищорозмірних чиновників, досягли до міністерства Юстиції і роздавалося до нього всі належні до цього матеріали. ПРИМІТКА До Міністра Юстиції можуть надсилатися також заяви в справах про службове злочини іншої особи, хоча б і не заінтересованому в справі. Міністр Юстиції є позивачем у понадородних статтях випадках, або в переслідуваннях ними таких, відомостей міжнародними зв'язками поставляється переслідування службових злочинів та судових слідчих, Мирових Суддів, Членів Окружних Урядів, членів містичних або прикордонних урядовців Центрального Українського Виконавчого Комітету і доручає догляд за переслідуванням цих злочинів прокурорському догляду або урядовим особам Центрального Українського Виконавчого Комітету. Під час переслідування слідству та догляду за ними зазначених в попередньому пункті особи додержують приписки Статуту Судового Кримінального Порядку. Слідство буде надсилатися до Особи, що доглядає за ними, складаючи акт переслідування або виконання і подавши справу до Прокурора Апеляційного Суду. При цьому зазначеним у статтях 523 - 543 Статуту, Остаточну Судового Карного Поступових розглядається справа по випадку. Під час розгляду справи в суді винуваченому та його обвинуваченню не може бути засуджено до погодження Суду, дозволяються подавати свої досягнення. Буде акт винувачення затверджений, то Прокурор Апеляційного Суду надсилає копію його звіту до Міністра того відомства, до якого належить винувачений, а також повідомляє про це Міністра Юстиції. С переказу ними одержано копію акту винувачення Міністр пояснює його змістовного уряду, або зобов'язаний звільнити за невади підтвердження якому винувачений був порушено законом, зазначеним в законі, та повідомити про це Міністра Юстиції протягом трьох днів одержання згаданої копії. В разі неоднакових членами Міністром визначених в попередньому пункті, як правило, Міністр Юстиції доводить про це до відома Ради Міністрів для згладження розбрату. Особа, що по цьому умовам, або зазначеною в копіях визначенням в цьому та інших справах, не може бути приведена на суд за часом державного порядку без погодження зі Справами суддів. про урядову службу | З б. З т. ІІІ. 10 На час переведення складства зазначених ст. в особи задовольняються службовою платною і дорожнім постачанням по винних окрігах VI класу. Тривалих установ, як до вони по своїх постійних посадах не мають права на огляд вищої класи; всіж інші урядовці (9 ст.) задовольняються грошами по своїх постійних посадах. 11 На задоволення вищеазначених осіб службовою платною, різними канцелярськими та господарськими постачаннями відпускається в розпорядження Міністра Юстиції з коштів Державної Скарбниці потрібні суми по про- ставленню відповідного конттору. 12 Закон цей набирає сили з дня затвердження його або повторної ухвали Ради Республіки згідно з 14 статтею закону У січня 1921 р. про Раду р- публіки ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І. ФЕМЧЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Сергій ВАЧИНСЬКИЙ З оригіналом згідно Начальник Відділу Департаменту Законод. Справ Державної Канцелярії. ДІЛОВОД Андрійчук У.Н.Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Департамент Законодавчих Справ. Ч. 56/92 «березня 1921 р. м. Тарнів Надсилається до Загального Д-ту Держ. Уланцегерії ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ Отто НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ Глібовський В АТВЕРДЖУЄ: 24 березня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П Р Т І В Р А ПОСВІДЧУЄ: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ БАГРАНОВСЬКИЙ. УХВАЛЬНИЙ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ ЗАКОН ПРО АМНІСТІЮ Народившись під нерідкими гаєм консолідації воїх сил для даль- мої наполегливої боротьби за самостійну Українську Державність, Рада Республіки душевним обов'язком своїм вважає усунути все, що перешкод- жає справі такої консолідації, а з першої мірі вчинені до видання цього закону злочини політичної натури, що їх напрямлено проти істнуючого державного уряду, - тому: I. Проголошує й ухваляє амністію для воїх громадян Української Народ- ної Республіки, що вчинили в звичайних власних до дня видання цього закону, в тим, що особи, що їх було вже засуджено, звільняються від незаконна каря з поверненням ім воїх прав, яких їх вироком суду позбавлено, розпочати йке доходження та одідства - прикорочуються, а по не відкритих доці злочинних доходжень та одідств на розволчи- няльтя. Озби, що їх було проголошено " по за законом "мать вої прав громадян Української Народньої Республіки. II. Амністія, що їй проголошується цим законом, поширюється на злочини, що їх передбачено ст. 100, 101, 102,121 та 123 - 132 Карного стат- тути 1903 року. III. Державні Міністри Володії що до позборення на територію України влійт» до Ради Республіки з законопроектом про амністію по воїх зло- чинах, що їх учинено на політичному ґрунті, а також цих злочинів - "нарних та службових злочинах кр не взволені з власною користю. Закон цей входить в чинність з днем його затвердження чи шесторної уряду Ради Республіки , видано ст. 14 в монку 9 січня 1921 року про Раду Республіки. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І. Федченко-Чепівський. ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Сергій Баграновський Додаток І-ий до журналу Фінансової Комісії з дня 25-го березня 1921 року Ч.161.- ПРОЕКТ. УВАГИ! РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ ЗАКОН про зміну статтів Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки в Речі Посполитій Польській. На зміну істнуючих законів постановити : 1. Прикладені до цього штати Дипломатичної Місії в Речі Посполитій Польській затвердити з 1-го вересня 1920 року. 2. Відпускати в розпорядження Міністра Закордонних Справ з коштів Державної Скарбниці в косторисному порядкові по 634.000 марок польських щомісячно на утримання Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Речі Посполитій Польській, згідно прикладеним до цього штатам. 3. Закон цей до оголошення ввести в чинність по телеграфу.- ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Згідно : Голова Фінансової Комісії /підписано/ Шрамченко. Секретарь Комісії /підписано/ В. Лисляський. З оригіналом згідно : Секретарь Фінансової Комісії /підписано/ В. Лисляський. ЗГІДНІСТЬ З КОПІЄЮ ОВІДЧЕ : Начальник 1-го Відділу КОПІЯ В КОПІЇ. Додаток 2-ий до журналу Фінансової Комісії з дня 25-го березня 1921 року Ч.161.- ПРОЕКТ. Додаток до розділу І-го закону про зміну штатів Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки в Речі Посполитій Польській. ШТАТИ Дипломатичної Місії У.Н.Р. до Правительства Речі Посполитої Польської в І-го вересня 1920 року. ч. по- ряд- кове. | Назва посади. | Класа. | Кіль- кість. | Утримання одному на місяць марок польськи | Утримання всім на місяць ПРИМІТКА 2 : а/ На інформаційні та непередба- чені видатки в розпорядженні Голови Місії під відчят місячно . .250.000 б/ На Пресове бюро Разом . . . . . 250.000 ПРИМІТКА 3 : На роз'їзди /оплата залізниці по дійсній вартості, візники та го- телі/ чиннів Місії щомісячно . . . . 30.000 ПРИМІТКА 4 : На помешкання Місії та росподар- ські видатки щомісячно . . . . . 75.000 ПРИМІТКА 5 : Канцелярські видатки місячно . . . 15.000 ПРИМІТКА 6 : На роз'їзди по місту . . . . . 25.000 ПРИМІТКА 7 : На допомогу українським громадя- нам місячно . . . . . 20.000 Разом . . . . 165.000 А В О Б О Р О . . . 634.000 Чинність цих штатів не поширюється на урядовців, прикоманди- рованих до Місії.- Згідно : Голова Фінансової Комісії /підписано/ Прамченко. Секретар /підписано/ В. Лисанський. Згідно : Секретар фінансової Комісії /підписано/ В. Лисанський. ЗГІДНІСТЬ З КОПІЄЮ СВІДЧУ : м. Тарнів, "14" квітня 1921 року.- УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ІЗ СТАТКА ПОВІДОМЧИЙ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ КАНЦЕЛЯРІЇ УКАЗАНИЙ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ ЗАКОН ПРО АМНІСТІЮ: Народженість під невідкладним розподілом колосальних вояк або для державної політичної боротьби за самостійність Української Державності, котрі несуться державним обов'язком своєю волею усунути їх, по справжньому праву такої конституційної та в перші міри втілення до влади, якщо звичайний закон про амністію не був проголошено "по за законом" мають всі права громадян Української Народної Республіки. I. Проголосується у Указах амністія для всіх громадян Української Народної Республіки, що брали участь в збройних заходах до державного порядку закону з тим, що особи, які було вже засуджено, азильовані від позбавлення карти з поворотним ім'ям прав, яких їх вироком суду позбавлено розпочати все доходження та слідства - припиняється, а по не відкритті цих осіб злочинних доходжень та слідств на розпочинаються. Особи, яким було проголошено "по за законом" мають всі права громадян Української Народної Республіки. II. Амністія, по 15 проголосується ким законом - повинна бути на засновання що їх перебраною ст. 109, 101, 102, 121 та 123-132 Карного Статуту 1907 року. III. Доручені міністром Мешків не до повернення на територію України взяти до кадр усіх республіканців з законопроектом про амністію по всіх злочинах, як їх учинено на політичному грунті, а також до-яких загальної карних та службових злочинних по не зв'язані з владною користю. IV. Закон цей входить в чинність з дня його затвердження чи повторного ухвалення Радою месцьублики, згідно ст. 14 закону в січні 1921 року про Ре- спубліку. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ і „ЄЩЕННО-ЧОПІВСЬКИЙ" ЦЕРНІГІВ - СЕРЕДНЯ ГАЛЬ З оригіналом згідно. НАЧАЛЬНИК ВЛАДАЛЮ У. Н. Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ 1 лютого 1921 року 4365. ПОВІДОМЧИЙ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Замість підпису: Ф. м. ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ НАЧАЛЬНИК ВЛАДАЛЮ Копія. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЗАТВЕРДЖУЮ: "24" березня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВІДЧУЄ: Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ БАГРИНЮВСЬКИЙ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про асигнування і розпорядження Голови Ради Республіки 500.000 польських марок на виклатки зв'язані з правом Ради Республіки. I. Асигнувати в розпорядження Голови Ради Республіки з коштів державної скарбниці НАТЬСОТ ТИСЯЧ польських марок, а саме: по §.1-добові членам Ради Республіки................... 215.000 марок по §.2-Утримання персонального складу Канцелярії Ра- ди Республіки................................. 66.850 марок по §.3 ст.-Знаменитого за окремі умовні роботи...... 23.650 марок і по §.4.-Канцелярські та господарські виклатки......... 17.900 марок 2. Закон цей ввести в чинність з днем його затвердження або по- вторній усвідомленні Ради Республіки згідно ст.14 закону про Раду Республіки від 9-го січня 1921 року. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І.ФЕДЕНКО-ЧОПІНСЬКИЙ НЕРВИЙ СЕКРЕТАРЬ Сергій ВАЧИНСЬКИЙ У.Н.Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Департамент законодавчих Справ. 4:58. "24" березня 1921 року. м. Тернів. Надсилається до: Володимирія Апостола ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ Остаповський Начальник Відділу Миколайчук НАКАЗ ПРЕЗІДІЇ РАДИ РЕСПУБЛІКИ по КАНЦЕЛЯРІЇ Ради Республіки "8" квітня 1921 року Ч.6 Встановлюється слідуючий порядок одержання грошей в Головної Скарбниці і витрати їх.: I/ Всі гроші одержуються з Головної Скарбниці по асігновкам по попередній доповіді Директора Канцелярії до президії Р.Р. і резолюції на ній Першого Секретаря. 2/ Асігновки підписуються Директором Канцелярії і Бухгалтером. 3/ Витрати коштів переводиться по резолюції Першого Секретаря на доповіді Директора Канцелярії ,за винятком витрат на гос подарські та канцелярські видатки,коли витрати на них не при- відує суми 1.000 мар. одноразово. Умовна праця встановлюється в ухвали президії Р.Р. по доповіді Директора Канцелярії. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І. ФЕДЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Ф. АНІМІЦ ДИРЕКТОР КАНЦЕЛЯРІЇ Е. ГАЛАНЕВИЧ З оригіналом згідно: Нацальник-Виділу Загальних Справ Милінський У Н. Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР "Геніяна1921р. Ч. . . . . м. Тарнов. ДОКЛАД Прошу не відмовити внести до Ради Народних Міністрів законопроєкт про встановлення в Царь- роді військової агентури в складі військового аген- та і його помічника. Необхідність встановлення там агентури викли- кається низкою звичайних причинами: 1/ Серед евакуюваних воїків армії Генерала Врангеля є загальної кількості їх біля 70000, маєть- ся приблизно 250 людей Українського походження, кот- рі одверто висловлюють своє бажання і домагаються продовжувати дальшу боротьбу з большевиками під прапором У.Н.Р. в межах рідного Візьбля.Крім них також і Кубанці та Донці висловлюються за це. Військова агентура, встановлена в Царьгороді мусять відіграти величезну роль серед зголошуючих- ся до нашого Візька воїків як контрольно-регістра- ційний апарат і інституція, котра вільне на себе ініціативу в малогодженсі і поширенні культурно- освітньої праці в національним напрямку серед укра- їнців і кубанців, прагнущих до є'єднання з нами. 2/ Царь-город в сучасний мент являється осеред- ком активної праці противобольшевицьких чинників і можна в запевненням приректи, що після фіаско рос- сійсько-паризького комітету, виродившогося в гово- рильний лише апарат, Царь-Город перебере до себе из тільки виконавчі, а також і ідейно-керуючі фун- кції в справі боротьби з большевиками. Тільки маючи наказання в Царь-Городі своє вій- ськове око та руку, ми стянемо як курсі справи бо- ротьби з большевиками в європейському, а незабаром можливо і в всесвітньому масштабі. Отже, виходячи з принципу необхідності за всяку ціну збільшити наше військо, як в кількості саме і в якості, а також аби запобігти в майбутньому і ізольованості нашої акції від решти противобольше- вицьких акцій, рахую за необхідне і негайно возмис- вити в Царь-Городі військову агентуру в складі, згідно прикладемих до цього штатів. Додаток: проект штатів. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР КОМАНДУЮЧИЙ АРМІЄЮ, ГЕНЕРАЛ-ПОЛОВНИК ПРОТОКОЛ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВИЧНОГО ТОВАРИСТВА 24 квітня 1921 року. ПРИСУТНІ: Корчинський, Мицк, Киркиченко, Лінченко, Допійський, Мошинський, Рудичів, Соловій, Лещенко, Доба-Добин, Гнес ико-Совійський, Гороковенко, Левецький, Глєванович, При- непич, Пожарський, Кузьміч, Мілянів, Завадський, Микко. Засідання відкрито Товариством Голови Правичного Т-ва Н.КИРКИ- ЧЕНКОМ в 12 з половиною год. дня. Предсідателем зборів обрано п. Завадського, Секретарем Доба-Добова. Оголошується протокол загальних зборів від 17 квітня 1921 року, і затверджується. Оголошується порядок дня і, по пропозиції п. Киркиченка, прийма- ється зміна загальних зборів в тім смислі, що перше точкою сте виться питання про надсилку председників від Прав. Т-ва до Закон дав. Адмін. Комісії Р.Р. Після цього зборами ухвалюється порядок денний такий: 1/питання про представників Правичного Т-ва в Адміністратці Закон. Комісії Ради Республіки. 2/Формула про порядок оголошення законів. 3/ бічучі справи. П.КОРЧИНСЬКИЙ зазначив, що Зак. Адм. Комісія вимагає за бажане ти представників від Правичного Т-ва і постановила довести про це до відома Правичного Т-ва. П.ШИЛІН зазначає, що надсилання представників досить трудно викон- лима, але коли це необхідно, то треба, щоб представники дотримували принципових засад Прав. Т-ва і були факівцями по розглядаєній справі. П.КИРКИЧЕНКО докладає про необхідність надсилки представників до Закон. Адм. Комісії не дивлячись на те, що правичи обт- жені бічуче процес, але вважаючи завдання згаданої Комісії Р.Р. завданнями першої ваги необхідно надіслати представни- ків, як для користи діла, також і для живого звязку. Правничо- го Т-ва з Радою Республіки. Після обміну думками членів Т-ва по цій справі, оголошується пропозиція за надсилку представників і приймається всіма голосами за винятком утримавшогося пана Шініна. Ставиться на вирішення питання про кількість надсиланих представників і про способи виборів. П. КИРКИЧЕНКО вказує, що істнування в Правничих Т-ва 4 Комісій і тому вносить пропозицію про надсилку в Зак. Ам. Комісія 4 представників. П. ГАЛАНЕВИЧ пропонує 5 чоловіків. П. МЕЙКО пропонує 4 і 4 заступники. П. СОЛОВІЙ пропонує трьох членів. П. ШІНІН висе пропозицію про те, хто повинен вибірати представників чи загальні збори Правничого Т-ва, чи Комісії. П. ГАЛАНЕВИЧ зазначає, що це маєть зробити загальні збори, що підтримує і п. Киркиченко. ДАЦЕНКО вказує, що в комісіях мають надсилатись фаховці по відношенню галузям із Комісії Правничого Т-ва. Ставиться на голосування вищеозначене принципове питання про те, хто маєть вибірати представників чи Края. Т-во, чи Комісії його. Приймається одноголосно постанова, що представників має обирати Прав. Т-во на загальних зборах. П. ГАЛАНЕВИЧ після роз'яснення питання зніме свою пропозицію про кількість п'яти представників. П. ЛАЩЕНКО запитує про кількість і інтенсивність праці в Законодавчо-Адміністративній Комісії Р.Р. і від цього хоче поставити залежність кількості посиланих представників до Комісії. П. КОРЧИНОВСЬКІЙ заявляє, що Комісія не дуже обтяжена ним це роботом, але зазначає, що по відомостям які маються у його розпорядження, то в ближчих майбутніх роботи в Комісії передбачається дуже багато. Ставляться на голосування пропозиції: 1/про надсилку представни ків в кількості 4 чоловік, приймається пропозиція 8-мю голосами при загальній кількості членів 16 чоловік; 2/про надсилку пред- ставників в кількості 3 чоловік, голосують за пропозицію 3 при тій же загальній кількості членів. Вноситься пропозиція Предсідателя про день обрання представ- ників. П. ЛАДЧИКО пропонує зробити перерву на 6 хвилин, для обговорення кандидатур, що приймаються загальними зборами. Намічається слідуючі кандидати: Криханівський, Золотницький, Мишко, Церкиченко, Мінченко і Куріленко. Балотіровка встановлюється закритою подачею голосів. Виник балатіровки такий: Криханівський - 15 голосів Золотницький 12 " Керкиченко 17 " Мінченко 7 " Мишко 8 " Куріленко 6 " Два останніх призначаються обступниками представників. Переходиться до обговорення формули, що до оголошення зако- нів У.Н.Р. Голоси оролодує із попереднього протокола місце, що до цього питання. П. КЕРКИЧЕНКО, погоджується з висадами висловленими п. Нагріновським в попередньому засіданні і підкреслює, що форми оголошення законів мусять бути сталями і хоть часом вони крильово не відповідають склавшійся ситуації, але мають велике значіння при інших обставинах, які можуть в любий час повернуться і що прийняття форма оголошення законів ст.11 закона 12 листоп- аду 1920 року є задовольнілчем як теоретично так і практич- но. П. КОРЧИСЬКИЙ вказує, що в Раді Республіки формула оголошення "по телеграфу" зробила неприємне вражіння і це вражіння це не пройшло. Дальше він зазначає, що закон 12 листопаду не вва- жає основним і тому закон дей, як його думку, може бути змінений зараз деяким другим, бо та влада, яка встановлювала його була менш категоричною чим та, що є зараз. Тому формаль- ної перешкоди до зміни формули оголошення законів він не зба- чає. Що до теоретичного питання про оголошення законів, то він звертає увагу на можливість оголошення законів і пояснення це в такий спосіб, що оголошення має на меті лише довести до ві- дома ту установу, яка прийняла закон, а не широке громадян- ство /приклад з Новочеркаським судом/. Дальше він зазначає, що і теоретики не передбачали такого стану, в якім перебуде наш на держава зараз, а тому і винагати-формальностей не можна. В нашому державному житті сучасного стану досягти для набрання сили законом з моменту його затвердження, а всі інші формулі в сучасний мент не роблять належного ефекта і навіть не досяга- ють цього, коли ж перейдемо на свій терен, то тоді повинна ввій- ти в силу ст. 11 закону 12 листопаду 1920 року. П. КИРКІЧЕНКО зазначає, що він рахує закон 12 листопаду 1920 року "про тимчасове державне управління" основним і не баче ніякої залежності в прийняття питання про цик оголошення законів від того чи закон менш авторитетною владою чим сучасна і доказує, що такий погляд попереднього промовця не відповідає науковим засадам, бо всяка законодавча влада в той час поки вона одна істнує з'являється цілком авторитетною і для того менту єдино авторитетною. Що до оголошення законів то він зазначає, що цей мент є дуже важливий і безумовно потрібний, без якого закон не може набрати підповідної сили. Наш сучасний стан нічого не може в цьому міняти, бо закони мусять бути твердими і поважати- ся всіма, а також і органами його видавшими і до зміни цих традиційних і наукових засад будуть дискредитувати наше зако- нодавство і підривати до мого віру. Тим більш що й тут, на те рені Польщі, вдається закони надзвичайної ваги /приклад закону про скорочення платнів і про звільнення в зняття/ і не можна ви давати їх в підмінний спосіб, бо можуть наступити не бажані наслідки. Стаття 11 закону 12 листопаду дає повну змогу її ви- конати і при сучасних умовах. 2. ШИПІНЗ зазначає у відповідь П. Корчинському, що зроблений ефект на членів Р.Р. формулом "по телеграфу" це не пройшов і по частин використанні дієї формули може перешкоджувати спеціальній законодавстві вчій правді. Що ж до теоретично наукового обгрунтування способа оголошення законів, то із того, що ніхто не може відмовлятись незаконним закону, покликанням обовязок з одного боку ни громадян знати закон, а в другого - як законодавця встановити точний спосіб доведення його до загального відома. Без такого точного порядку оголошення дуже трудно буде знати о всіх затверджених і навчих силу законах. Таким чином треба все таки стояти на необхідності точного формулювання оголошення законів, і треба в цім питанні відкинути "ефект", зроблений на членів Р.Р. ЛАЩЕНКО у відповідь п. Корчинському на його ковертний приклад з Новосушинським судом, каже що він не погоджується з цим прикладом док і зважаючи, що якраз навпаки норми уголовно-каральні зміцнені в порівнянні з попередніми не прикладаються в конкретних випадках до че су доведення закону належним шляхом до загального відома. Реєнального оголошення бували часті випадки, що зв- доки рахувались межчими силу і велялись по кавказькіріям, с бе- гато зацікаленних осіб при всьому баканні не могли знати про нього і несли прикрі наслідки і дядке, що пропозиція п. Корчинського для нього, як правилка', абсолютно неприйнятна. І.МОНИНСЬКИЙ зазначаючи про нормальний спосіб оголошення законів зум- чиняється на ст. ІІ закону 12 листопаду 1920 року і каже, що без цих ознаків оголошення, закон не з'являється законом. Далі він зазначає, що прийняття Радою Республіки формули, що закон набирає силу з моменту затвердження не відповідає науковим заса- дам і не досягає мети. У відповідь п. Корчинському законі 12 листопаду 1920 року він разує основними і виходили з наукових засад про те, що закон набирає силу з моменту його затвердження. В рахунку діячів в поняття членського оголошення, зазначає, що і для сучасного манту ознаки діючого закону це подержання на місцях "через посиланців", а друга ознака про вступ в силу зако- на це нент його затвердження." Голова заявляє, що багато членів вийшло і немає кворуму, на це ПАН Пожарський і Кирпиченко зазначають, що незалежно від цього треба використовувати присутність п. Корчинського і вирішити де пи- на остаточно. Після цього входе член Товариства пан Сороховенко збори продовжуються при величії кворуму. І. Корчинський відповідаючи промовцям, зазначає що він рахує закон 12 листопаду 1920 року не основним і каже, що отже (забезпечувати) лежить на тих особах, які зазначають що цей закон в основний; зі значче також, що Р.Р. встановив нову форму нічого незаконного і зробила і що треба вирішити з початку, для розв'язання цього питан- ня, питання про те, чи закон 12 листопаду рахувати основним. Вка дальше, що завдяки сучасному місту давить формулу "через посланці буде з'являтись фікцієм, бо роскидані українські громадянне по те- ні Польщі не скрізь можуть і будуть одержувати "через посланців" закони, а тому не можна захлядати Р.Р. того, що вона зробила позе гідно, або протизаконне. Предсідатель вносить пропозіції про обм- ж для часом проповідь, а саме 5 хвилинами, що і приймається збори І. Соловий зупиняється на законі 12 листопаду 1920 року і раху- що питання про те, чи він основний чи не основний остается відк- тин і вказує, що коли і можливо й змінити на ньму, то все ж ць оголошення кінче необхідне і об'єкти дієї (одмаленості неможливо. І. Тимчаровський підкреслює, що п. Корчинський в припадці не проти формальності оголошення закону і це лише треба зупинитись на тій або кишні формі, але неможливо прийняти формулу Ради Республіки, бо вона де буде мідповідати ні фактичним випадкам, ні теорії. І. Ніцек зазначає, що ті закони, які виносяться Радою Міністрів або Радою Республіки не можуть вважатись основними законами, що ж до порядку проходження законів то такий мусить бути точний і стали і що після затвердження закона, це необхідне його оголошення. Далі к- же про те, що посилку в законі на спосіб його оголошення можна раху- вати не обов'язково, а коли вої способи оголошення не можні вказати то не треба про них згадувати в законі. І. Гиненко-Сердюкський зазначає, що коли формула "по телеграфу чи через посланців" є фікція то і формула Ради Республіки буде також фікцієм, але коли порівняти ці фікції, виходячи з площини правничих думок необхідно визнати, що формула по "телеграфу чи через послан- "ів" значно краще, бо задовольняє ліпше як теоретично так і фактично, – тим більш, що при крацних умовах, при поверненні на свій терен, відповідні репрезентанти влади повинні подбати про своєчасне оголошення цих законів. Предсідатель зазначає, що Правничче Товариство віднеслось критично до формули Ради Республіки і каже, що з цього приводу продовжуються дебати вже 2 дні і запитує чи Правничче Товариство в тім складі яке зараз є вважає себе правомочним роз'язувати це питання. П.Корчинський зазначає, що поки буде розв'язане це питання Зак. Адмін. Комісія постановила вживати певної формули. П.Кирпиченко зазначив, що коли буде прийнята яка-небудь формула, то вона повинна пройти законодавчим шляхом, а тому вносити пропозицію робити посилку у видаваних законах при їх співності на ст.ІІ закону 12 листопаду 1920 року. П.Соловій вносить другу пропозицію яка преєдателем підхиляється, позайк в ній малих точок які не обговорювавмось із зборах. Ц.Гниенко-Совійський вносить слідуючу пропозицію: "Правничче Товариство, обміркувавши внесений Зако. Адмін. Комісії Ради Республіки про вироблення формули спішного переведення в пиття законів до їх оголошення в нормальний спосіб, знаходить, що формула така мусить містити в собі момент оголошення закона в спільному порядку. Верхчя дали на увагу, що прийнята радон Республіки: формула зовсім не відповідає дин вимогам і що вимоги ті цілком забезпечуються зазначеною в лічному законі 12 листопаду 1920 року "Про тим асое Верховне Управління" формулою. Правничче Товариство ухвалило вище наведені попати до відома Закон. Адмін. Комісії Ради Республіки", яка приймається на загальних зборах 8 голосами при 3 утримавшихся і 2-х проти. Засідання закінчено в 3 години 50 хвилин ПРЕСІДАТЕЛЬ (Вакадем) СЕКРЕТАРЬ з оригіналом згідно: член-Секретар МІНІСТР УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНО : „ Квітня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЄ: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ УХВАЛЕННЯ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про виготовлення знаків Державної Скарбниці на суму 10 міліардів карбованців та про встановлення нової купюри „знак Державної Скарбниці з п'ять тисяч карбованців". I. Деручення Міністру фінансів взяти заходи для виготовлення знаків державної Скарбниці на суму 10 міліардів карбованців а саме: I/ 600.000 штук по 5.000 карбованців, 2/ 6.500.000 штук по 1.000 карбованців, 3/ 8.000.000 штук по 100 карбованців. II. Не переродження цієї операції асигнувати в розпорядженні Міністра фінансів 57.197.000 марок польських. III. Крім затверджених і істнуючих до цього часу в обігу купюр грошових знаків, встановити нову купюру „Знак Державної Скарбниці з п'ять тисяч карбованців", разом якого затверджується Міністром фінансів. IV. Постанову цю ввести в чинність з дня її ухвали. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Державний секретарь Української народньої республіки "Г" проби 192/р. ч. м. — Do Ради Правильною Мовознаве Прошу не вимагати надіслання, спекі "Громадському комітету розвитку Правильного Мовознавства", що було прийнято на обговорення засіданню в Сизаві; вироблення державних предметів із усіх галузей в сучасному порядку. Друковано: Степан Федорович До Пана Державного Секретаря Рада Правління Товирийства при цьому має за чинні надіслані ми витяг з протоколу Загальних Зборів ТВА з 24 квітня 1926 р. про вироблення формул перебереження на єдиний законів. Протокола загального зборів до сьогодні часу ще незатверджено 14 травня 1926 р. / Голова Ради ТВА Секретар М. Довбуш МІНІСТР ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ. до Ради Народних Міністрів. "10" Травня 1921 р. ч. 162 ДОКЛАД. Міністерством Земельних Справ передбачається, в найближчому майбутньому, улаштовання ряду лекцій по різним галузям сільського та лісового господарства в таборах наших інтернованих козаків в Польщі. Для цієї мети мають бути використані фахові сили міні- стерства. Між іншим, в першу чергу намічені для чи- тання лекцій на такі теми: "Значиня лісу в природі і для людини", "Територія, уряд'я та населення Укра- їни" і "Що на українських землях росте", але справа з відрадженням в лагері лекторів гальмується від- сутністю в розпорядженню міністерства на це відпо- відних кредитів. Фінансова Комісія, до якої в свій час міністерство внесло косторис на асигнування для цього потрібних грошей, поставилася до цього питання негативно і в асигнуванню відмовила. Тому, подаючи все зазначене вище до Відома Високої Ради міністрів, маю за честь просити, про асигнування міністерству Земельних Справ, на видатки по коман- дировкам двадцяти п'яти тисяч марок польських, або двосот тисяч гривень. ДОДАТОК: 5 примірників постанови. Міністр Земельних справ. О. К. Шевченко ПОСТАНОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ про асігнування в розпорядження міністерства Земельних Справ ДВАЦЯТИ ПЯТИ ТИСЯЧ /25•000/ марок польських на видатки по командіровкам урядовців міністерства для читання лекцій в таборах для інтернованих вояків У.Н.Р. в Польщі. I. Асігнувати в розпорядження міністерства Земельних Справ двадцять п'ять тисяч марок польських на видатки по командіровкам урядовцям міністерства для читання лекцій в таборах для інтернованих вояків У.Н.Р. в Польщі. 2. Постанову цю перевести в життя по телеграфу. Голова Ради Народніх Міністрів міністр Земельних Справ ПОСТАНОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ про асігнування в розпорядження Міністерства земельних справ ДВАДЦЯТИ ПЯТИ ТИСЯЧ /25.000/ марок польських на видатки по командіровкам урядовців Міністерства для читання лекцій в таборах для інтернованих воєків У.Н.Р. в Польщі. I. Асигнувати в розпорядження Міністерства земельних справ двадцять п'ять тисяч марок польських на видатки по командіровкам урядовцям Міністерства для читання лекцій в таборах для інтернованих воєків У.Н.Р. в Польщі. 2. Постанову цю перевести в життя по телеграфу. Голова ради Народних Міністрів Міністр земельних справ В. Квалеберг ПОСТАНОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ про асігнування в розпорядження Міністерства земельних справ ДВАЦЯТИ ПЯТИ ТИСЯЧ /25.000/ марок польських на видатки по командіровкам урядовцям Міністерства для читання лекцій в таборах для інтернованих вояків У.Н.Р. в Польщі. I. Асігнувати в розпорядження Міністерства земельних справ двадцять п'ять тисяч марок польських на видатки по командіровкам урядовцям Міністерства для читання лекцій в таборах для інтернованих вояків У.Н.Р. в Польщі. 2. Постанову цю переказати в життя по телеграфу. Голова Ради Народних Міністрів Міністр Земельних Справ Осип Ковальчук ПОСТАНОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ про асігнування в розпорядження Міністерства земельних справ ДВАЦЯТИ ПЯТИ ТИСЯЧ /25.000/ марок польських на видатки по командіровкам урядовців Міністерства для читання лекцій в таборах для інтернованих волків У.Н.Р. в Польщі. I. Асігнувати в розпорядження Міністерства земельних справ двадцять п'ять тисяч марок польських на видатки по командіровкам урядовців Міністерства для читання лекцій в таборах для інтернованих волків У.Н.Р. в Польщі. 2. Настамову цю переказати в життя по телеграфу. Голова Ради Народних Міністрів Міністр Земельних Справ Голова ради Народних Міністрів ПОСТАНОВА Міністр РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ про асигнування в розпорядження Міністерства земельних справ двадцять п'ять тисяч /25.000/ марок польських на видатки по командіровкам урядовців Міністерства для чи- тання лекцій в таборах для інтернованих волків У.Н.Р. в Польщі. I. Асигнувати в розпорядження міністерства земель- них справ двадцять п'ять тисяч марок польських на видатки по командіровкам урядовцям Міністерства для читання лек- цій в таборах для інтернованих волків У.Н.Р. в Польщі. 2. Постанову що перезвести в життя по телеграфу. Голова ради Народних міністрів Міністр Земельних справ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Травня 13" 1921 р. Ч 759. м. постову. В додаток до листа мого з б цього Травня за Ч 74І, в якому я до речі, заперечив редакції того артікулу законопроекта, що в ньому Йшла мова про заштатне утримання для службовців, вважаючи фіксування марки польської в сумі 20 карбованців небезпечним для нашої валюти, повідомляю Вас, що проти розміру виплати я заперечень не мав і не маю, погоджуючись з тим, що службовці наші повинні бути справедливо забезпечені. Разом з тим, вважаю, що ломати офіційний курс карбованця /І-10/ самому Урядові було б небажано і службовцям слід би було зазначено утримання перевести таким чином, щоб одна половина Його була виплачена по ставках закону 5 Серпня 1920 року, а друга з грошового фонду з будь-якою іншою номенклатурою. Те - ж саме можна вчинити, як я зазначив в листі з 6 Травня, взявши за основу закон 18 Червня 1918 року і прийнявши річні ставки цього закону за місячні та збільшивши останні в 20 разів. Подайчи свої думки з цього приводу, ще раз підтверджую, що справу в скороченням апарату одволікати надалі не можна і належить її перевести негайно. Вважаючи разом з тим службовців наших, що міцно зв'язанні свою долю в долек державного апарату УНР., за найкращу частину нашої свідомої активної інтелегенції та за випробованих робітників на ниві державно-творчої праці, прошу Вас, Пане Премер-міністре, при переведенні скорочення подбати також і про те, що службовців, які залишаться поза штатом, не було остаточно втрачено для нашої майбутньої державної роботи на той яс, коли її можна буде роспочати в широкому масштабі. Петлюра Посвідчує: Зн Керуючого Справами Директорії М.Крижанівський З оригіналом згідно: Айловод (сім) РАДА УКРАЇНСЬКОГО ПРАВНИЧОГО ТОВАРИСТВА 4 травня 1921 р. ч.... М. Тарнів. ДО П. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ. Рада Товариства, згідно з ухвалою Загальних Зборів з 15 бі- жучого місяця при цьому має за ша- ну надіслати копію протоколу За- гальних Зборів 24 квітня 1921 року і повідомити, що протокол цей зат- верджено Зборами 15 травня. ГОЛОВА РАДИ ЧЛЕН-СЕКРЕТАР У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 7 Травня 1921 р. ч. 430/45 До Пана Державного Секретаря В додаток відношення від 7 Тра- вня ч 384 пересилаю копію листа п. Голови Директорії від 13 Травня б/р ч 759. Голова Ради Міністрів В.О.Директора Канцелярії ЗАТВЕРДЖУЮ "22" березня 1931 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ЧЕТЛЮРА ПОСВІДЧУЮ, ТВО ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ВАГРИНІВСЬКИМ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про вимкнення порядку досудового переслідування справ про злочини перед всіми урядовцями Української Нарадньої Республіки. На зміну та доповнення відповідних законів тимчасово постановляю: 1. Допустити до урядовців Української Народньої Республіки будь-якого злочинного переслідування, то відповідний Міністр в найскоршому часі пові- домляє про це міністра Юститції і надсилає до нього всі належні до нас- тупного матеріали. ПРИМІТКА: До Міністра Юститції можуть надсилати також заяви і скар- ги про злочини злочини інших особ, хоча б і не заінтересовані в справі. 2. Міністр Юститції в зазначених в попередній статті випадках, або в раз- ві одержання ним таких відомостей іншими шляхом покладає переслідування досудових слідств на Судових Слідчих, Мирних Суддів, Членів Окружних Судів та інших або прикомандированих урядовців Центрального Управ- ління Міністерства Юститції і доручає догляд за переведенням цих слідств особам прокурорського догляду або урядовим особам Центрального Управ- лення Міністерства Юститції. 3. Під час переслідування слідство та догляд за ними зазначені в поперед- ній статті особи додержують приписів Статуту Судового Карного Мостуну. 4. Закінчено буде слідство, то особа, що доглядає за ним, складає акт винувачення або висновок і подає справу до Прокурора Апеляційного Су- ду. З пропозиції цього Прокурора Апеляційних* Суд розглядає справу по рядком зазначеним в 529 - 542 статуту. Статуту Судового Карного посту- вання. Під час розгляду справи за судівничим уваженому та його оберненням, якщо вони зазначать в закладання Суду, дозволяється подавати свої по- яснення. 5. Буде акт винувачення затверджений, то Прокурор апеляційного Суду надсилає копію цього акта до Міністра того відомства, де його нале- жить винувачений, а також повідомляє про це Міністра Юститції. 6. Негайно після одержання копії акту винувачення Міністр повинен або тимчасово усунути, або зовсім звільнити з посади підлеглого йому вину- ченого, порядком, зазначеним в законі та повідомити про це Міністра Юститції протягом шести днів одержання згаданої копії. 7. В разі невиконання належним Міністром зазначених в попередній 6-19 ст. приписів, Міністр Юститції доводить про це до відома Ради Міністрів для відповідних розпоряджень. 8. Особу, що її усунено, або звільнено з посади визначеним в поперед- ній статті порядком, не може бути іменовано на будь-яку державну посаду до розгляду її справи судом. На таких осіб покарання приписи 589 - наступних статут в Статуту про урядову службу | Зб. З т. Ш|. У Обов'язки діловодів при особах, що переводять слідство, виходять з кодексу урядової [діловоди, помічники діловодів та урядовці] постраждалих Управління Міністерства Юстиції з наказу Директора і Департаменту м. Міністерства. 10 На час переводення слідства зазначені ст. 2 особи задовольнять службовою платнею і дорожнім постачанням по вищих окладах VI класу тральних установ, як що вони по своїх постійних посадах не мають праці на склад вищої класи; всі інші урядовці (9 ст.) задовольняться грошами по своїх постійних посадах. 11 На задоволення вищезазначених осіб службовою платнею, різними канцелярськими та господарськими постачаннями відпускається в розпорядження міністра Юстиції з коштів Державної Скарбниці потрібні суми по пред'явленню відповідного комітету. 12 Закон цей набирає сили з дня затвердження його або повторної ухвали Ради Республіки згідно з 14 статтею закону У січні 1921 р. про Раду публіки ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І. ФЕЩЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ НЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Сергій ВАЧИНСЬКИЙ. З оригіналом згідно Начальник Відділу Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії. Діловод Олійович Унікальний Голови Ради Народних Міністрів У.Н.С. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ Начальник Відділу ОГОЛОШУЄТЬСЯ В ПОРЯДКOVI АРТ.14-РО ЗАКОНУ ПРО РАДУ РЕСПУБЛІКИ. Четверга 4 лип., року Вожого 1921. ДЕРЖАВНИЙ ОФІЦЕР НАРВОЛЬСЬКИЙ. УХВАЛЕНО ПОВТОРНО 23 ТРАВНЯ 1921 РОКУ РАДОЮ ВЧЕНІВСЬКОЇ ЗАКОН про доповнення правил ревізії діяльності і прозорості фінан- сових Установ Державного Банку України. 1. В доповнення Істотуторого закону про порядок ревізії діяльності і протицькій виробничості Установ Державного Банку України, наявних Міністерств фінансів державно-не що підлег- лості Ради Державного Банку України - право переводити як часткові, так і повніші ревізії діяльності Установ Держа- во-Банку України через окремі Комісії, склад яких обирається Міністром фінансових у повноваженню в державних Комісій Корон. 2. Започатковано п.1 цього закону Комісії при переведеннях ревізії ревізувати інструкції, норми та вимоги Установ Держав- ного фінансових по зборах в державних Корпораціях. 3. Закон цей вводить у чинність, до оприлюднення, а сам його затвердження, що повторною Уставом Ради-Республіки, відповідно до 14 закону 9 січня 1921 року про Раду Республіки. РОЗОВА ТА, І РЕСПУБЛІКИ I. КИМЕНЬКО-ЧОРТКОЛЬСЬКИЙ. ЧЛЕНИ ОФІЦЕР НАРВОЛЬСЬКИЙ З оригіналом відно: В.о. дійсн.-прокурора Державного Банку України, М. КУДРИН. 8 квітня 1921 року: Директор КОПІЯ. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВІДЧУЄ Червня 4 дня року Вожого 1921-го ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ ВАГРИНОВСЬКИЙ. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про припинення чинності державних установ зменшення штатів державних установ та затятню допомогу звільненим. 1. Надати Раді народних Міністрів право припинити чинність окремих державних установ та зменшити штати державних центральних і місцевих установ чи окремих їх частин на час перебування Уряду Української Народньої Республіки по за межами України. Надати Президії Ради Республіки право зменшити на той час штати Канцелярій Ради Республіки. Припинення чинності де яких Міністерств наступить на внесення Правительства по окремому закону. 2. Рада Народних "Міністрів окремою постановою вирішує на підставі допомоги дії відповідного Міністра, про припинення чинності окремих державних установ та зменшення штатів як центральних так і місцевих установ. 3. Рада народних "Міністрів окремою постановою вирішує, на підставі допомоги дії відповідного Міністра про припинення чинності окремих державних установ та/ 4. Особистий склад державних установ визначається окремою постановою Ради Народних Міністрів на підставі допомоги відповідного Міністра, з додержанням порядку що його визначено в артикулах : 4,5 і 6-му цього закону. 5. Для визначення посад, що мають бути у кожній державній установі про зменшення штатів та для намічення кандидатів на ті посади в урядових відповідного "Міністерства - утворюється при кожному Міністерстві окрема комісія. 6. Окрема комісія складається з двох службовців того Міністерства, а призначенні чинних "Міністр та двох службовців Міністерства а виборуабе професійної підки того "Міністра де вона є, або загальних зборів службовців центрального управління відповідного Міністерства. Головує в окремій комісії один з її членів з призначення "Міністра. Вислід окремої комісії з усіма матеріалами Міністр в своєм висновком подає на остаточне роз'язання Ради Народних "Міністрів. 7. Гада Народних Міністрів на підставі матеріалу що його подано до розгляду складає і затверджує остаточну листу службовців по кожному "Міністерству, як тих, що залишаються на службі, так і тих, що звільняються за зменшенням штатів, або припиненням чинності установи. День затвердження остаточної листи вважається за день звільнення за штат без окремих наказів незалежно від кільки посади. 8. Належні особам що їх звільнено на підставі цього закону за штат, утримання за попередній час по день звільнення в також інші загальність за час перебування на терені Польщі виплачується згідно з попередніми законами Української Народньої Республіки в польській валюті. 9. Особам, що їх звільнено в штат, та яких уперше прийнято на державну службу не пізніше як до 31 березня 1921 року видати одноразову допомогу в розмірі: особам що прослужили на українській державній службі до дня звільнення аї служби не більше як один рік -одномісячної платні; від одного до двох років - двохмісячної платні; поверх двох років -трьохмісячної платні. 10. Зазначену вище затятню допомогу видаватися в польській валюті по станах закону 5 серпня 1920 року з усіма додатками, що звільнення фахових одержував на 31 березня 1921 року. II. Порядок виплати службовим по звільняються в заштат на підста- ві цього закону належних їм грошей визначається постановою Ради Народних Міністрів в залежності від стану Державної Скар- бниці з непримінними дотриманнями одноманітності розрахунку во всіма службовими. 12. Повантажна допомога видається тільки по одній посаді в най- шим утриманням. Приписи цього закону повинні розглядатися на службовців що заїмають по- сади по вільному найму. Надати Раді Народних Міністрів право понижувати чинність цього закону на тих службовців що звільнятимуться за штат після ви- евердження остаточної листи /арт.7/ в власного бажання. 13. Буде прийнято особу,що її звільнено на підставі цього закону іншово на державну службу до уплину того речення якого покледе- но в розрахунок одноразової заштатньої допомоги то одержану суму зараховуються в платню по новій посаді підповідну часу,що що залишився до уплину зазначеного вище річення. 14. Закон цей ввести в чинність до ополошення з дня його затверджен- ня або повторної ухвали Радою Республіки,згідно ст.14 закону 9-го січня 1921 року про Раду Ре. публіку. Голова Ради Республіки І. Лемешко-Чопівський Перший Секретар Хижняк З оригіналом згідно: Начальник Відділу Д-ту Законод.Справ /підпис/ Ст.Діловод /підпис/ З копією згідно: Діловод Гашин ТАЄМНО ТИМАСОВА КОРОТКА ІНСТРУКЦІЯ ОБЛАДНАННЯ КАНЦЕЛЯРІЇ РАДИ РЕСПУБЛІКИ § 1 Вся праця Канцелярії Ради Республіки провадиться вгідно правил, що встановлене регулямін та Секретаріат Р.Р., під керуванням-Керуючого Канцелярією Ради Республіки і поділяється поміж двома відділами: I-м Загальних Справ і II-м Законодавчих Справ. § 2 Відділ Загальних Справ відає всіма справами змісту загального а тому в ньому в"осереджується: а/виступання загального характеру Президії Р.Р. і Канцелярії РР б/виділ відповідає на різкі письменні запитання/не юридичного характеру/до торкається Ради Республіки або її Президії, в/відає персональним складом Р.Р., Президії/реєстрація, членські картки, посвідки, та т.и./та особистим складом Канцелярії /нагази, посвідки, послугові описи/г/полегшуює справи Канцелярії Р.Р., які не відносяться до поданих відділів Канцелярії Р.Р. д/відає господарською частиною Канцелярії а саме:дбає про помешкання Р.Р. і Канцелярії її та відає всім майном Р.Р. і Канцелярії.гр При виділі е Бахгалтерія, яка відає бухгалтерською справою. § 3 Відділ Законодавчих Справ відає всіма справами змісту законодавчого, а саме: а/підготовлює законопроекти та для докладу Президії Р.Р.; б/стежить за своєчасною передачею цих законопроектів до відповідних Комісій, згідно постанов Пленуму і резолюцій Президії; в/ по поверненню законопроектів, в висновками Комісій, підготовлює їх для нісення на ухвалу Пленумом /г/по ухвалі Пленумом-заготовляє їх для подання на затвердження п. Головою Директорії; д/по затвердженні,-стежить за негайною передачею їх Державній Канцелярії, для малиного оголошення. Поверх цього стежить за правоприємством законодавства і робить в цій справі відповідні доклади. цім же виділі в"осереджується вся переписка що до законодавства. Відає справою стекограм та протоколів засідань Р.Р. § 4 Внутрішній розпорядок переведення справ по відділам покладається на Начальник ків цих відділів, розпорядження яких в цьому відношенні робляться через Печальнкими. В звязку з цим, порядок службових взаємовідносин має переводитися на підставах соужбової субординації. § 5 Для здійснення різних службових доручень, що виходять в нормального обсягу діяльності підпорядкованих виділів Канцелярії і для вертування при Президії Р.Р., при Канцелярії перебувають урядовці для доручень § 6 Всі службовці Канцелярії Р.Р. повинні працювати на службу точно в встановлені години. В разі не можливості прийти на службу, по згідним причинам, службовець має своєчасно повідомити про це свого Начальника. § 7 Відлучки, по приватним справам, службовців в Канцелярії Р.Р., в години урядування, могуть лише переводитись з дозволом безпосереднього Начальника § 8 Всі службовці Канцелярії Р.Р. повинні точно дотримувати правил про загальний порядок державної служби і правил положення про діловодство та злугування в Канцелярії. § 9 В зв'язку зі сучасним моментом, проведення справ в Канцелярії Р.Р. повинно переводитись на всесиллях етапою констрадації, а тому из всіх службових згадок Канцелярії покладається особливий обов'язок додержання абсолютной таємності діловодства та листування, а також в самого факту перебування на службі в Канцелярії Р.Р.; і всього цо торкається діяльности Ради Республіки § 10 Недолер винні службовцями Канцелярії Р.Р. гравити під інструкції невідкладно по потязне за собою відповідальність дисциплінарну, чи по суду, або звільнення, з посади - в залежності від провини службовця. ПРЕЗИДІЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ КЕРУЮЧИЙ КАНЦЕЛЯРІЄЮ РАДИ РЕСПУБЛІКИ "1" Червня 1921 року. Копія вкопії ОГОЛОШУЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ АРТ. 14 ЗАКОНУ ПРО РАДУ РЕСПУБЛІКИ. 17 червня 1921 року. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ: Багриновський. УХВАЛЕНИЙ І ПОВТОРНО 18 червня 1921 року РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про тимчасові штати Канцелярії Ради Республіки. I. Додані до цього тимчасові штати Канцелярії Ради Республіки - у х в а л и т и . 2. Закон цей ввести в чинність, до оголошення, з д н я його затвердження, або повторної ух- вали Радою Республіки, згідно ст. 14 закону 9-го січня 1921 року про Раду Республіки. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ : І. Федченко-Чопівський. ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ : Ф. Жиганюк З оригіналом вгідно: В.С. Віце-Директора Деп. Державної Канцелярії / підпис /. / Штати в додатку /. Правило: / Начальник Виділу Законодавчих Справ Миладський Закон цей розповсюджено 18 червня 1921 року під 4.98. - Д І Л О В О Д Виділу Законодавчих Справ В. Миладський Копія Таємно. 55 КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 18 червня 1921 р. ч.355. м. Постов .... До Пана Керуючого Міністерством Преси і Пропаганди. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що на доповіді Вашій з 6-го цього червня за ч.212 про діяльність Міністерства Преси і Пропаганди за час з 8-го квітня по І-ме червня ц.р. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ вволив покласти наступну ре- золюцію: "Міністерство Преси і Пропаганди, хоч і працює в тяж- ких обставинах, але не повинно зменшувати своєї праці. Особли- во, в зв'язку з поширенням партизанської акції на Україні, воно повинно розгорнути свою діяльність, як для усвідомлення нашо- го громадянства, на інтернованих перебуваючого, що до вірного розуміння цих подій так і б/ в напрямку інформування європей- ської преси про характер і завдання цих подій. Необхідно, щоби комунікати Міністерства Преси і Пропаганди складались на всіх взначних європейських новах і розсилались до редакцій на- лежних газет, пресових бюро, то-що-тільки таким шляхом ми змо- жемо підготувати європейську опинію до вірного орієнтування в подіях, що нині розгортаються, а ближчий час мають прибрати широких розмірів. З огляду на те, що події ці матимуть для на- шої справи може рішуче значення, я прохав би Міністерство Преси і Пропаганди більш уважно доповнювати цю справу. ПЕТЛЮРА. 15/VI. 1921 року" Керуючий Справами М. Миронович /підпис/ Начальник Канцелярії М. Крижановський /підпис/ З оригіналом згідно: /Взяло від Департаменту Пропаганди М. Скрипник/ У.Н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ "18" червня 1921р. Ч. ХЗ7/14 Пересилаючи при цьому лист п. Голови Малої Ради Ч 55 прошу надіслати статут Міністерств п. Голови Вищої Вій- ськової Ради з проханням дати в найкоротший час заключення що до тих побажань, які викликається потребами спеціальними Військового "міністерства. Після одержання заключення прошу негайно поставити статут на повістку засідання Ради Міністрів. Голова Ради Міністрів В.О. Директора Канцелярії Вл. Глишев Пильне. 56 До Пана Державного Секретаря. У. Н. Р. ГОЛОВА МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ 16 червня 1924 р. П. Верх. подібними з усіма вказаними даними с іншими чотами, які виконано на цьому листі, щоб бути обов'язковим для всіх служб. Подача при цьому письм з журналу засідання Малої Ради Міністрів 10 червня цього року ч. 28 листово прошу Вас, Пане Голово Ради Народних Міністрів, при внесенні в Раду Народних Міністрів прийнятого Малою Радою Міністрів загального Статуту Міністерств У.Н.Р. прийняти на увагу також і піднесене Малою Радою Міністрів питання про позачерговий розгляд зазначеного Статуту в цілі координації наступних законодавчих окремих Міністерств з загальним Статутом Міністерств. ГОЛОВА МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ Гур. Т. О. вин В.о. Секретаря М.Р.М. [signature] ВИТЯГ з засідання Малої Ради Міністрів 10 червня 1921 року м. осідку Уряду и 28 СЛУХАЛИ: Внесення Голови Малої Ради Міністрів про надіслання до Ради Народних Міністрів прохання поставити Загаль- ний Статут Міністерств позачергово на розгляд Ради Народних Міністрів, аби ним можна було б принципово кируватись при розгляди статутів інших Міністерств. УХВАЛИЛИ: Внесення прийняти. З оригіналом згідно: В.о. Секретаря Малої Ради Міністрів До Пана Голови-Вищої Військової Ради. Недослухавши при цьому до Вас, Пане Ро- лово Вищої Військової Ради, працюючих комітетного в Малій Раді Міністрів Загаль- ного Статуту Міністрів, прошу, Вас, згідно з положенням Пана Голови Ради Народних Міністрів в самому недопомогу часі даної своєї високими, що до Ваших побажань від- носно тих космічних змін в Загальному Ста- туті, які залишаються спеціальними по- требами Військового Міністерства і Вам виконано разом з положенням Статуту повернути мені для внесення їх на розгляд Ради Народних Міністрів. В.О., Секретар Р.К.М. Міністерство Юстиції До Малої Ради Міністрів. Присконсультський Виділ 30 червня, 1921 р. м. осідку Уряду У.Н.Р. № 3/64 З приводу відношення Міністерства Юсти- ції, в межах свого відомства, до Радянського За- конодавства на Україні, маю подати наступне: щоб виявити своє відношення до такого законо- давства, треба перш за все його мати в повному обсязі; Міністерству Юстиції, після довгого роз- шуку по офіційних чинниках Уряду У.Н.Р., почало знайти у приватної особи збірник "Матеріали Народного Коміссаріата Юстиції У.С.С.Р." видання 1919 р.; на жаль більш пізніх законів, що стосують- ся судового відомства або вагалі матеріального чи процесуального права - не було розшукано. Тому Міністерство Юстиції може оперувати з тим тільки, що має. Декрет № 1, о суде, Харків, 14 лютого 1919 года. В сьому декреті ліквідуються попередні судові інституції і встановлюється Народні Суди та Революційні Трибунали. Декрет № 2-Временное Положение о Народних Судах и Революционных Трибуналах, 19 і 20 февраля 1919 г. "Временное положение" має три розділи: а/Общия Положения, б/Временное положение о Революціоних Трибуналах и в/Временное положение о Народних Судах. В "Общих положениях" встановлюється коротка орга- нізація Народних Судів та Революційних Трибуна- лів. Тут же в примітці зазначено, що для боротьби з контр-революцією, саботажом та спекуляцією мають існувати "черевичайній коміссії", яким надається право суду, з умовою, щоб за кожний окремий винадок було подано до відома Революційного Трибунала. В розділі 2-му про "Революційніше Трибунали", а три відділи: а/Конструкція, б/Підсудність і в/Судове поступання. Конструкція тих судів виглядає так: революційні трибунали існують не менше як один, на кожну губернію; для допомоги Революційному трибуналу встановлюються: 1/Особливі Народні Слідчі, 2/Колегія обвинувателів, 3/Колегія правозаступників і 4/Трибунальні виконавці. Кількість членів Революційного Трибунала, Слідчих, Обвинувателів, Правозаступників та медичні чинності Районної Трибуналів визначаєть "Губсполкоми"; час, на який обирається членів трибунала та слідчих, є 6 місяців, при тому Губ- сполком має право усунути "х і до свого терміну. До підлядності революційних трибуналів належать: 1/справи про контр- -революцію, 2/справи про державну зраду, 3/справи про шпигунство, 4/справи про службові переступки та саботаж, 5/справи про спекуляцію і 6/інші справи, що передає "Губсполком" про злочинні дії. Де-які окремі справи Революційний трибунал може передати на розвязання Народних Судів, але тільки в числа, яких зазначено в точках 4 і 5. Судове Поступання. Розслід в справах мають провадити особливі народні слідчі, але Революційний Трибунал може приняти до свого розгляду справи і без свого, себ без окремого розсліду. Яко входи, щоб перекинути обвин- ваному ухилитися від суда, визначається: 1/арешт, 2/застава, 3/запорука, і 4/секвестр на майно. - Окреми на слідчого розглядає Трибунал. Цитайна про оборону на слідстві розвязано в той спосіб, що се вирітує сам слід- чий персонально. Слідство по закінченій іде до Трибунала, а: 1/або прико- рочує за браком складу злочина, 2/бо за браком улик, 3/або призначає до розгляду, 3/або повертає для досліду. - Щоб виявити правду Трибунал не звлаується жодними обмеженнями що способів. Законний склад судо- вого засідання є 5 членів; в засіданні беруть участь обвинувателі і оббийці. Питання за виновність розвязується в порядку "внутрішнього переконання". При виміру карти Трибунал керується в першу чергу інте- ресами Соціалістичної Респ. блики, а потім соціялістичними світоглядом "правосознаннем". Кривди про помилування подається до Тимчасового Правительства України. Присуди Трибунала складаються від "імені Української Соціалістичної Совітської Республіки".- В розділі 3-му про"Народні Суди"є також три відділи:а/конструкція, б/підсудність,в/судове поступовання.- Конструкція. Народні суди мають існувати не менше, як один на кожний своїтський район; кількість народних суддів встановлює в місті- "совдеп"в повіті-"исполком"; для допомоги народньому судові є народ- ні слідчі, колегії обвинувателів та оборонців, і судові виконавці. - В народному судові, крім постійних суддів, беруть участь народні засідателі. Народні судді та народні слідчі обирається на один рік, але ті органи совітської влади, що їх обрали, можуть усунути їх до упливу сього терміну. Кількість засідателів для сесій, час її та кількість сесій встановлюють "совдепи" по містах, а по повітах- "исполкоми". - Як касаційна інстанція для народних суддів існує Рада Народних Суддів, що складається з постійних суддів.- До підсудності народних суддів, належать: 1/ всі цивільні справи і 2/ всі карні справи, за винятком тих, що підсудні Революційним Три- буналам. - Судове поступовання в народних судах одбувається в такому вигляді: Для розгляду справ про замах на людське життя, про знасилування, тяжкі рани, розбій, грабіж, підробку документів та гролевих знаків народний суд складається з одного постійного судді і 6 народних засідателів; до складу сього суду Народні Суддя має право переда- ти і справи що інших переступів. -Судове Поступовання знає ще і менший склад суда: тільки один народній суддя і 2 засідателя; в сьому складі розглядається карні справи менш серйозні, а також цивільні справи з окремої постанови Народного Судді. Вза алі же для розгляду цивільних справ діє тільки один Народній Суддя. - Слідство провадять Народні Слідчі, іабо Судді, обовязково у важли- вих карних справах, яких вище взана ено, але все ж таки Народний Суддя не позбавлений права визнати, що слідство в окремому випадку не є потрібне. Що до всіх інших справ, то слідство провадиться тіль- ки з окремої постанови Народнього Суду/1. Заходи що до переписання, а також питання про оборону, розв'язується в той же спосіб, що і в Ре- волюційних Трибуналах. Скарги на слідчого розглядує суддя. Після скінчення справа поступає до Народнього Судді, який одноособово вирі- шує про дальнє направлення справи.- Участь обвинувателів та оборонців обов'язкова в справах карних більшої ваги, а також з розсуду Народнього Суддя. Для оборони інтересів цивільних в карних справах, та взагалі в цівільних справах допускається членів колегії "правозаступників". Народ- ній суд не є звичайний жадними способами, щоб виявити правду. Касаційна інстанція складається з 3 постійних суддів і касує рішення або присуд:1/коли порушено законa, що вплинуло на силу рішення або присуда і 2/коли рішення або присуд явно несправедливі. Коли екссовано рішення, о справа йде до Народнього Суду на розгляд в новому складі, або що справу може розв'язати і сама касаційна інстанція "Совет.Народ- них Судей", однак в обов'язковим приєднанням до нього в сьому випадку двох або шести народних засідателів, зважаючи на більшу або меншу вагу злочинa. Що до помилування та іменн, від якого виносяться присуди, гляд діють ті ж правила, що і для Революційного Трибунала. Переметр справ належить до суда І-ої інстанції; чільхале перегляд має місце тільки, коли виявилися нові обставини, або вони не були раніше віломи сторні, або з огляду на важливі причини вона не могла послатися на них; оскар- ження нового рішення відбувається в загальному порядку. Те, що вище наведено і є, власне кажучи, основа судового будівництва та судового поступовання Радянської України, але в найближчому же часі, після видання "Временного положення" Совітська влада мусила видати знову де-кілька важливих декретів, що доповнюють "Временное положение" і так- тично дуже змінюють. Декрет № 3 з дня 16 квітня 1919 року встановлює перегляд справ також і для Революційних Трибуналів на тих же підставах, що і раніше було встановлено для Народнього Суду. Декрет № 4 з дня 15 березня 1919 р. надає право Народньому Комісарові Костиці касувати і змінювати постанови "губисполкома" що до кількости трибуналів, територіальної підсудності, а також членів Трибунала, Осо- бливих слідчих і членів обвинувателів та правозаступників. Декрет № 5 в дня 16 квітня 1919 р. надає Народньому Комісарові Юстиції таке ж саме право, що в декреті № 4, і до Народніх Судів. Декрет № 6 з дня 15 квітня 1919 р. про встановлення Верховного Революційного Трибуналу, що встановлюється при Всеукраїнському Центральнім Виконавчим Комітеті Совітів, в складі 7 членів, з яких три- тільки на три місяця, а чотирі без зазначення терміна; представлюються члени Народнім Комісаром Юстиції, а затверджуються Верховним Революційному Трибуналові підлягають тіж самі справи, що і ввагалі революційним трибуналам, але він приймає їх до свого розгляду тільки з постанови "В.У.Ц.К.К.С., Президіума В.У.Ц.К.К.С. і Нар. Ком. Юст. У.С.Р." Провадження слідства покладається на Верховних Народніх Слідчих; для допомоги Судові встановлюється колегії обвинувателів та правозаступників. До судового постукування в сьому судові прикладається відповідні артикули "Временного Положення". Декрет № 7 з дня 16 квітня 1919 р., яким встановлюються посади Верховних Народніх Слідчих, на які призначає Нар. Ком. Юст.; до них прикладаються всі правила, що стосуються до Народніх Слідчих та Особливих Народніх Слідчих. Декрет № 10 з дня 17 квітня 1919 р. про організацію Верховного Судового Контролю, якого встановлюється для виконання та централізації постійного загального і бічугого догляду за діяльністю всіх судових установ У.С.Р. Яко орган свого контролю в складі Народнього Комісаріата Юстиції встановлюється Контрольно- Судовий Відділ/Контрольно-судебний отдѣл/. Сьому органові надається право а/ревізії діловодства всіх судових інституцій, б/вимогати від чинних інституцій відомості по справах, що провадяться там, в/видавати подснення та вказівки що до тлумачення та прикладання норм права в Україні, а також що регулювання принципів "Временного Положення" /арт. 21 і 49, інтереси Соціалістичної Республіки та соціалістичний спітогляд "правосознання"/, г/предавати судові винних, що не виконяли правил обов'язкових для судових установ, а в-ч-ввести, зокрема, фіз. що не підлягають поясненням та вказівкам, яких зазначено в артикулі "в" Декрат № II з дня 19 квітня 1919 р. про організацію карного розшуку, яким при Контрольно-Слідчому Виділі "Наркомстата" секція карно-судового розшуку. Міністерство Юстиції свідомо подає докладні відомості що до орга- нізації судової влади та судового поступовання на Радянській Україні, бо се є найкращий довід, щоб виявити всі хиби та всю непридатність сієї організації для нормального життя правової демократичної держави. Схема організації ніби-то трохи нагадує "Судебные Уставы 1864 года", але весь гуманітарний дух, правове почуття тих уставів, їх єдність, се все було відкинуто во "Временном положении", лишею тільки голий скелет, те й то дуже зневічений. В той час, як твердо вже встановлена аксіома, що влада судова мусить бути незалежною та окремою від влади виконавчої, во "Временном положении" обидві влади з'єднуються, при тому влада судова часто ставиться в залеж- ність від влади виконавчої-"исполкомів" та "совдепів"; в точас, як наука тверджить, що влада судова мусить бути єдиною, в схемі Радянського законо- давства встановлюється три різних суди:Революційний Трибунал, народний Суд і Верховний Революційний трибунал, з різними організаціями, з різною підсудністю, з різним порядком призначения суддів; і над всім сим поста- влено "Верховного Судового Контроля", що має необмежену владу над всіма судами* і навіть над сумлінням суддів. Досить вже одного сього, щоб поставити присуд над радянським законо- давством і сказати, що такий суд для правової держави не придатний і що його треба, при першій нагоді, зламати і відновити чинність тих "Судебних Уставів", що ще довгий час будуть задовольнювати потреби і науки права і громадського життя. Звичайно, се не значить, що "х не треба де в чому змінити, згідно з новими поглядами, а особливо пристосовуючися до вимог окремішньої Самостійної України, але зміни сі треба зробити обережно і розважливо. Треба спинитися над критикою окремих моментів "Временного Положе- нія" і наступних декретів, щоб остаточно довести всю сумбурність, безгра- мотність, злу природу та абсолютну непридатність їх до будь-якого правно го життя. Ство: поруч з кіби-то судовою інституцією"револіційним трибуналом " існує"чрезвичайная комісія"для боротьби з контр-революцією, сабо- тажем та спекуляцією і сій комісії надається право суда; вона обовязана тільки подати до відома Трибунала свій присуд. Ся комі- сія-недоброслави-е до певної міри судовим чинником в Радян- ському законодавстві і не треба довго доводити її хибність та злу природу її існування, як свавільного судового чинника, що не має законів, а базується тільки на свавіллі. Встановлення Трибуналів та Народніх Судів, з існуванням при них особливих народних слідчих, колегії обвинителів, право- заступників, трибунальних виконавців се все нещаслива пародія на справжню організацію суда. Народні Слідчі вживають заходи перепинення ті ж, що і взагалі в нормальних організаціях, але з додатком своєрідного "захода бойовищького походження"секвестра"на майно обвинуваченого; сей захід не може бути принятий в правовій державі, бо перш за все се є тільки стадія досудового слідства, коли карні не можна накле- дати, а по другому такого права свавільства і не можна надавати одній особі взагалі. Заслуговує на увагу, звичайно з негативного боку, що членів Трибунала, Народних Слідчих та Народніх Суддів обирається на короткий час від 6 місяців до І року "исполкомами" і тим же "испол- комам" надається право усунути членів Трибунала та слідчих і суд- дів до кінця речиння. Таким чином, вони ставляться і наслідок короткости часу і в наслідок можливості бути усунутими органами виконавчої влади, в стан непевний і стан залежній від органів виконавчої влади. Кінець кінцем вони є не судді, а знаряддя виконав- чо" влади. Питання про оборону на слідстві також ставиться в непевний стан і залежить від розсуду слідчого виключно. Особливо інтересен артикул, що говорить, що для виявлення правди революційний трибунал не зв'язаний жадними обмеженнями, навіть не додано "законними", що завжди долається во всіх процесах; да, се і цілком зрозуміло для влади, що старих норм не визнає, а своїх не має, де панує свавілля та особистий розсуд. "Шедевром де"Временного положенія" є без сумніву, артикул, де трек- тується про те, чим керу-ться суд; там буквально сказано:"в першу чергу інтересами Соціалістичної Республіки, а потім соціалістичним світоглядом/правосознаннем"/.Се так: і для політичних, і для карних і для цивільних справ! Більше тут додати нічого не можна! В скорому часі після видання "Временного положенія" у совітської влади явилося потреба ведановити "Верховний Судовий Контроль", що не нівець звів всю і без того проблематичну владу народного суду і поставив його під цілковитий контроль, як в боку фактичного що до ревлісії справ, так і особливо що до тлумачення законів і регульовання прикладання принципамів судових інституцій, яких викладено в арти- кулах 21 і 49 "Временного Положенія", де тректується за"інтереси Соціалістичної Республіки та соціалістичний світогляд"; після сього Верховний Контроль має право втручатися і ревізувати, а також видива- ти, на сумління суддів та їх внутрішнє переконання, коли воно не згідно, з"соціалістичним світоглядом/правосознаннем". Встановлення Верховного Судового Контролю се є вищий рівень Радян- ського законодавства над судовою справою і здоровим розумом, не кажучи вже за норми права, що їх прийнято в цивіліз. ваних країнах. Отже з сього ясно, що Міністерство Юстиції мусить при першій же нагоді зламати всю систему большиовицької організації суду і поно- вити попередню. Міністерство Юстиції щиро бажало би засвоїти і пере- творити в свої форми будь-які новини большиовицького законодавства що до організації суду, коли би вони не суперечили здоровому розсудку і не нівечили в кінець всі найкращі принципи шляхтних"судебних уставів", але Міністерство Юстиції мусить констатувати, що таких но- вин радянське законодавство немає. На сьому кінчається розгляд організації радянського суду. Далі має розглядатися декрети, що стосуються норм права матеріального. Декрет № 24 з дня 4 березня 1919 р. про заборону угод з нерухомістю, де забороняється угоди що до продажу будь-яких земель, або міських, або повітових, а угоди з сього приводу з 1 січня 1919 р. уважається за недійсні.- Сей декрет протирічить законам українським, хоч і не цілком, бо на підставі сих законів заборонені угоди тільки з сільськими землями, а міські можуть переходити з рук в руки, як садиби, так і з будинками, цілком вільно.- Декрет № 25 з дня II березня 1919 р. про скасування права спадщини, за винятком випадка, коли спадщина не перевищує 10.000 карбованців. Сей декрет суперечить законам українським, і навіть правному почуттю українського народу, в свідомості якого право спадщини закладено дуже твердо. Крім того і регламентація, або точніше встановлення межи в 10.000 карбованців, се не витримує жадного розуму з боку валютного, коли гроші весь час в своїй цінності страшенно падають.- Декрет № 28 з дня 17 лютого 1919 р. про цивільний шлюб. Сей закон являється найбільш раціональним і складений з розумом правним і державним; детально регламентується різні стадії і біг справи що до заключення цивільного шлюбу. Тому в сим законом доведеться серйозно рахуватися як через те, що і взагалі справа з цивільним шлюбом стала на часі і її треба розвязати, так і тому, що доведеться стикнутися з цивільним шлюбом Радянського законодавства на Україні і з наслідками його. Отже треба закон про радянський цвільний шлюб переглянути і скласти новий, згідно з новітніми даними науки, взявши на увагу і наслідки большовицького, цивільного шлюбу. До речі сказати, що Міністерство Юстиції, по Юрисконсульт- ському Виділу, збирає матеріали що до цивільного шлюбу і виго- товляє відповідний проект.- Декрет № 29 з дня 17 лютого 1919 р. про розлуку.- Розум сього закону встановлює артикул І-ий: "шлюб розлучається в наслідок прозвибі про те, обох членів подружжя, або хоч би одного з них".- Решта артикулів регламентує біг процеса про розлуку.- Для розгляду справи по суті має значіння перший артикул. Коли як можна погодиться на причину розлуки "обопільну згоду", то абсолютно не можна уважати за таку причину бажання тільки одного з подружжя. В дусі українського народу-твердий шлюб,якого освятила церква та вся історія нашого народу; тому до сього питання треба підійти дуже обережно.- З боку же державного,сучасної правої держави,шлюб твердий, подружжя-основа родинного життя і в той же час є основа держави. Тому в сій площині рекомендується суґуба обережність.- Не можна також стати байдужим до інтересів одного з подружжя, який буде поставлений в неможливий стан від,часом,хвильового на- строю та каприза другого.- Се є руїна моралі,життя та державного організма.- Коли большовицьке законодавство прагне розкладу твердих устоїв держави,то Українська Народня Республіка стоїть на протилежному ґрунті та поглядах.- Отже радянський закон про розлуку мусить бути рішуче відкинутий. Звичайно Міністерство Юстиції,що форми теперішніх законів про роз- лук у постаріли,що треба йти на зустріч духові часу і полехшити процес розлуки,а тому Міністерство Юстиції в сей час виробляє закон про розвязання церковного шлюбу.- На сьому Міністерство Юстиції закінчує розгляд Радянського законодавства і намічаючи своє відношення до нього,в загальних рисах,складає такі висновки: І/щоб розвязати се питання цілком,треба мати всі закони Радянської влади,що стосуються як норм процесуального,так і норм матеріяльного права;не маючи же воїх законів передчасно говорити про відношення до нього во всій площині;тому в першу чергу треба подбати,щоби дістати повний збірник законів Радянської України; 2/що відношення Міністерства Юстиції до тих законів радянської влади,що є в його розпорядженні-і що були розглянуті вище,ярко негативного характеру:все мусить бути зламано,а поновлено те,що було,але звичайно з відповідними новелами в дусі нового часу і характері українського народу.- Подаччи свої думки що до тактики та пляну Міністерства Юстиції, коли б довелося стати перед фактом керування справами судовими на Україні,в звязку з тимип змінами,що зайшли в наслідок большовицького законодавства, Міністерство Юстиції гадає, І/що в першу чергу треба переглянути все радянське законодавство і виключити з нього те, що суперечить українським законам, а те, що прицепилося і являється доцільним треба підтвердити в окремому законі, що буде виходити, як самостійний закон, від імені У.Н.Р.І 2/всі суперечки, що могли би повстати в наслідок сутички законів большовицьких і законів українських мусить розвязувати цивільний або карний суд У.Н.Р.- В таких загальних рисах Міністерство Юстиції намічає шляхи, коли б довелося повернутися на Україну і працювати в облазі, з одного боку, наслідків большовицького законодавства, а з другого -тих необхідних реформ організації суду, судового поступовання та норм матеріального права, що повстать в сей час будівництва державного.- Міністр Юстиції Начальник Юрисконсультського Виділу Завадевский МІНІСТР ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ. ДО МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ. У відповідь на листа Пана Голови Малої Ради Міністрів, від 23 квітня біжучого року ч. 7, в справі подачі свого висновку, що до відношення дорученого мені відомства, до законодавства радян- ської влади на україні, маю за честь подати до ві- дома Ради слідуюче. Основним питанням для Міністерства Земельних Справ, без сумніву, є питання впорядкування земель- них відносин та лісової справи. Всі інші справи, що належать до компетенції Міністерства Земельних Справ, як хліборобство, садівництво, городництво, сільсько-господарське будівництво, мелiorативні заходи, сільсько-господарське шкільнництво і т.п., є справами другорядними і підпорядковані цим двом головним. Про законодавство большовицької влади на Україні в цих двох справах, я й буду говорити в своєму докладі. Виданий "Рабоче-крестьянським Правительством" на Україні, 5 лютого 1920 року "закон о землі", до- повнений на початку 1921 р. декретом, по якому зем- лі нетрудових господарств передаються в непорушне користування безземельних та малоzemельних селян на 9 років, в основах своїх ничим від нашого зе- мельного закону, що його видано 8 січня 1919 року, не різниться. Як той, так і другий, касує влас- ність на всі землі; той і другий залишають в непо- рушному користуванню трудовому селянському населен- ню землю, в певних нормах, в залежності від якості землі і умов господарювання на ній, а також землі всіх нетрудових господарств передають в користування безземельному та малоземельному трудовому селянському населенню. Однак, ні цей основний закон про землю, ні згаданий вище декрет, як і закон про землю в У.Н.Р.,, від 8 січня 1919 року, не відбились на фактичному розподіленні землі поміж селянством. Це розподілен- ня селянство перевело узглядаючи лише два фактори: І/ здібність господаря до хліборобської праці і 2/за- обезпечення господарства живим і мертвим романентом, необхідним для оброблення більшої чи меншої скілько- сті землі. Порівнюючи большовицьке законодавство в лисо- вій справі /закон про ліси У.С.С.Р. від 3/IV - 1920 р з законодавством У.Н.Р. в цій справі, можна констау- вати, що в основах своїх і те й друге однакові, а са- ме: а/ націоналізація лісів без викупу; б/ залишення лісових участик, належних трудовому селянському на- селенню та громадам, в користуванні останніх з вста- новленням урядового догляду за ними; в/ задоволення потреб трудового населення відпуском лісу по корневій ціні і г/ вільготи в напрямі зменшення цін для осіб, матер'яльно мало забезпечених. Ріжниця ж між тим і другим законодавством полягає, головним чином, в де- талях, як наприклад - лісотехнічні заклади та інвен- тар, по законах У.Н.Р. залишаються власникам, але з правом держави викупити їх, по законах же большовиць- ких, переходять у власність держави без викупу і ин- ших. Що до питання - які саме, і оскільки стали фор- ми відносин, в справі лісовій, встановились на Україні на грунті большовицького законодавства, то тут прихо- диться сказати те, що і про земельні взаємовідносини- що склались воїни в незалежності від цього законодав- ства, як рівно і в незалежності від законодавства У.Н.Р. Отже, приймаючи на увагу все вище сказане, треба прийти до висновку, що все большевицьке законодавство в земельній та лісовій справах, може бути цілком від- мінено, без усяких шкідливих наслідків в розумінню твалтовного порушення істнуючих вже засвоєних населен- ням і відповідаючих його потребам і інтересам, сталих форм відносин в цих справах. І навпаки, з певної кори- стю для цих справ - в розумінні встановлення більш ко- ристних умов загально народнього господарства і кращо- го забезпечення інтересів населення У.Н.Р. і в розумін- ні встановлення менш централізаторських і більш опер- тих на приватній і громадській ініціативі і самодіяль- ності форм відносин - мусить бути цілком відновлена чинність законів У.Н.Р. Тільки інструкції та розпорядження технічного характеру, оскільки воїни не суперечать законам У.Н.Р., на розпорядженням її влади, можуть бути тимчасово дозв- волені до виконання - до часу їх перегляду і зміни, скасування чи підтвердження. Нарешті, встановлюючи своє відношення до боль- шевицького законодавства в земельній та лісовій спра- вах, а значить, в решті речей з'ясовуючи грунтовність і свого законодавства, треба мати на увазі тимчасо- вість всіх наших законів земельних - бо остаточно спра- ва земельна, згідно з останніми головнішими урядовими актами в цій справі, має бути вирішена українським Пар- ляментом. МІНІСТР Овчук Вадим У.Н.Р. МІНІСТР Пошт і Телеграфів травня "1/6 дня 1921р. ч.....520 На ч.7-23/IV-21р. до ПАНА ГОЛОВИ МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ.- Маю за честь повідомити Вас, Пане Голово, що матеріялу що до Радянського Законодавства на Україні в межах обсягу підле- лого мені Відомства, в даний мент при Міністерстві не мається Міністр Пошт і Телеграфів Начальник Канцелярії Міністра У.Н.Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР. "6" червня 1921р. ч...... На ч 7. До Пана Голови Малої Ради Міністрів. В справі відношення Уряду нашого до законодавства Радянської влади на Україні мій погляд такий: Раз уряд УНР має своє законодавство, то законодавство Радянське може бути використане для нас по-стільки, поскільки відповідає нашим завданням. Що до чисто військового М., то матеріали Радянської влади можуть мати значення справочного характеру: учет призвиних, різні статистичні данні й т.п. Організація армії і тила може бути ізучаема и використована як військовий досвід. Т.в.о.Військового Міністра i Т.в.о.Командарма, ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ Начальник Загальної Управи, Полковник У Н. Р. МІНІСТЕРСТВО Народньої Освіти ДЕПАРТАМЕНТ Загальних Справ До Голови Малої Ради Міністрів. 16 Травня – 1921 р. № 803 У відповідь на запитання Ваше від 23 квітня 1921 року, Міністерство Народньої Освіти має за честь подати свій висновок: Законодавство Радянської Влади на Укра- їні розвивається: І/ під гаслом комуністичної ідеології, 2/під натиском реальних вимог української людності. На № 7. Що до законів, висунутих моментом, зазна- ченим в п. І, то такі закони треба цілком скасувати. Закони, викликані реальними вимогами міс- цевого життя повинні, залишатись; повинно тільки змінити їх більшевицьку форму, в яку вони прикрашені. Загальний закон треба так скласти, щоб окремі Міністерства мали змогу індивідуалізувати своє відношення до окремих більшовицьких законів в тому, або іншому напрямкові. У. Н. Р. МІНІСТР ПРАЦІ 7 "Отравня 1921 р. 318. ДО ПАНА ГОЛОВИ МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ. Міністерство Праці має честь повідомити, що думки і мислення Міністерства по порушенному ним питанню "про відношення Правительства У.Н.Р. до Законодав- ства Радянської влади на Україні і тих правовідно- шень, що набрали форми сталих правних принципів, якo норми дійсного права що регулюють зовнішні взаємно- людські відносини" вже зазначені в докладі, внесенному 5-го березня ц.р. за ч.190 на розгляд Ради народних міністрів. МІНІСТР ПРАЦІ В. Сагалев Во Директор Департаменту У. Н. Р. МІНІСТР ШЛЯХІВ 26 квітня 1921 р. ч. 253 Особ. Канц. 5/б 21р. з. 264/5 До п. Талови Малої Ради Міністрів Титтана про законодавство Радянської влади по питанню М-ва Шляхів не може бути розглядає тут, оскільки не мало навіть переліку діючих поліцейських законов по відношенню М-ва Шляхів. М-во Шляхів своїми засобами не може добути тетивних діючих балашевицьких законов і має, що для цього Ма- лої Ради Міністрів потрібно в своїй діяльності мати зносин з Правлінням. Робити хоч один примірник зако- нів балашевицької влади. Разом з тим М-во Шляхів вважає, що необхідно експедування май-не всіх законов балашевицьких нині було переведено в епоху зміни графного балашевицького закону новим законом, або не виниклою ще. Міністр Ушляхів За Директора Зовнішньої Управи Дендрополю Глиєм У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуж.Зносин 7 травня 1921 р. ч.3945 Тарнів. Панові Голові Малої Ради Міністрів. На Ваше відношення від 23-го квітня 1921 р. ч.7 доложене мені 5-го травня, маю честь довести до Вашо го відома, що я цілком погоджуюсь з поглядами Малої Ради Міністрів на те, що питання піднятє Міністрами Юстиції та Праці , про відношення нашого Уряду до законодавства Радянської влади на Україні і тих правовідношень, що набрали форми сталих правних прин ципів, якo норми діючого права" - має велике значіння для У.Н.Р.. Одначе я, на мій превеликий жаль, не можу дати ніякого конкретно-догідного заключен- ня зі сторони Міністерства Закордонних Справ з пунк- ту погляду міжнародньо-правового чи міжнародньо- політичного, через те, що Міністерство не ознайом- лене детально з характером Радянського законодавства на Україні,- а без детального знайомства з тими декретами в автентичній формі й прийнятими по ним пра- вовідношеннями - не можна дати ніякої юридично-догід ної й точної відповіди на питання, піднятє Міні- стерством Юстиції й Праці. Загально прийняти до цього часу, майже віками, принципи для вирішення таких питань - в даному ви- падкові являються не примінимими, так як під Радян- ською владою на Україні перевернуто вверх дном всі звичайні умови й основи життя, до котрих ці принципи були при- норовлені. Я думаю, що необхідні відомості о радянських законах й новостворених сталих формах людських взаємовідношень на Укра- їні, нині неможливо зібрати з належною повністю та в точно удостовіреному виді та що неможливо під теперішньою хвилю переве- сти догідне, практичне й принципіяльне вирішення піднятого пи- тання. Віршати це питання прийдеться по повороті нашого Уряду на рідну територію; тоді, коли будуть в руках всі відповідні матеріали, не важко буде хоч би і в один тиждень, взявшися рі- шучо до праці, дати бажану відповідь. Та не зашкодило б й нині вже, постепенно підбирати весь доступний матеріал й використати для того всі можливості, та скласти з членів Малої Ради або з спеціяльних представників відповідних відомств підкомісію, котра би постепенно обговорю- вала підняте питання. Одночасно я пишу до Голови Дипломатичної Місії в Польщі й прохаю Його, яким будь способом отримати від Совітської Місії в Варшаві скільки можна матеріалів по цьому питанню. Копію цього письма я пересилаю теж Панові Голові Ради Міністрів для відома. З глибокою до Вас пошаною ТОВАРИШ МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Общественный /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Костянтин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ "5" Березня 1921 року ч. 190 м. Тарнів. ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Прикладаючи при цьому копії відношення Міністра Праці до Пана Міністра Етніки ч. 173 і відповідь на це відношення, Міністерство Пра- ці має за честь прохати видати розпорядження про дальший хід цього питання. З огляду на те, що це питання торкається всіх візмств, Міністерство Праці вважає зі сво- го боку доцільним доручити Державній Канцеля- рії звірбку відповідного проекту закону на час переходу виї. МІНІСТР ПРАЦІ В. Саговері Директор Департаменту Загальних Справ УНР Міністр Сповідань Литня „1" грудня. Nо 1162 и Мерків. До Ради Народних Міністрів Прошу Раду Народніх Міністрів зволити такий Законопроєкт: Законопроєкт про асигнування в розпорядження Міністра В. повідань 2.000.000 гривень, або 10.000 мaрок польських, свих для допомоги вселитим нововиявленим во славенника. 1. Асигнувати в розпорядження Міністра В. 2.000.000 гривень, або 10.000 мaрок польських для свих Вагі й землі нововиявленим во славенника. 2. Міністр усій постанови ввести в розпорядження перев гінців. Міністр Сповідань, т. Ольшанський Плямного Записка. В сурасній мить відбувається важкий брак ділових настарів як на Україні, так і за кордою, особливо в нашій Армії. Це вимагає від Міністерства Сповідань рішення Закону до висилання невинних в українського Ворога що за звичайними. Плямна осіб таких уже вислано. Було б того, Міністерство двох кандидатів (Вишаруха і Кудагура) вже має; трьох ще налігається. Але переведення цих кандидатів на пургани, при сурасній конюрнальній матеріалізації становищі, коли Поводитель збагнути мене про їхнє насущність, не дає впливу цим кандидатам пургани майже виведенням во славлення ближчих постачань. Вважаючи на це, Міністерство Вовкодави і вносить цей Законопроект про асилкування з його премирядження 100.000 маєрок поштових фірм видати їх десар новоїваженних священикам, якодопомогу на волі, мовідку і т. п. Міністр Сповідань, І. Млин Пл. Воруха, сурасний Осипчук-мешканець "Православної" Церкви 10. Декабря 1920 Витяг з журналу Засідання Вчинкової Комісії Першого Уряду №284. Слухали: Паданий Міністерством Фондвідань Законопроєкт про асигнування в господарчий резерв Міністру Фондвідань 2.000.000 рублів допомоги Деснягу нововиведеним філь- ценникам. Вдавали: Вздавши на увагу викликино спортивні стан державних фінансів, Фінансова Ко- місія знаходить можливим висновити за публікацію допомог лише тих особи, які до цього часу були виведені воєнно-службовцями, або у кількості яких, згідно Закону представника Ордіції, виконують С. Перев'язь Комісія визначає розмір асигнуван- ню по Законопроекту сумою 1.000.000 унікаст. Занесено до журналу Вадау представник са Державного Комітету, що від не виходе- ручно в принципі уваги Фінансової Комісії щодо асигнування коштів на Допомогу філь- ценникам, не вважає однак можливим, по дактичному стану фінансових перспектив найближчого майбутнього, висновити. ся за відгук наданого асигнування в супраці мені,- В оригіналом відгуку: Секретар Віканської Комісії Р.Миклашевський. Діловод Назаренко. В вищеланому відгук: Старший Федоров Мельникова ПОШТА І ТЕЛЕГРАФІЯ Департамент Міністерства 35 Липня 1927 р. Надсилачи проект постанови про асигну- вання в розпорядження Міністерства Пошт і Те- леграфів 1.000.000 гривень, або 50.000 марок П. для видачі нагород службовцям Міністерства за л квідацію запасу старих поштових марок, ласкаво прохая Вас, Пане Секретарє, внести її на роз- гляд Ради Міністрів в найблизьчому часі.- ДОДАТОК: Проект постанови в 4-х екземплярах з поясненням запискою і копія витягу з журналу засідання Фінансової Комісії від 21/VIІ-21 р. Керуючий Міністерством Пошт і Телеграфів Начальник Канцелярії Міністра А. Пондаренко ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: Липня " дня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ: ЗАТВЕРДЖУЮ: Державний Секретар УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про асігнування в розпорядження Міністерства Пошт і Телеграфів 1.000.000 гривень, або 50.000 марок польських для видачі нагороди службовцям Міністерства за ліквідацію запасу старих поштових марок. Асігнувати в розпорядження Міністерства Пошт і Телеграфів ОДИН МІЛІОН / 1.000.000 / ГРИВЕНЬ, або ПЯТЬДЕСЯТЬ ТИСЯЧ / 50.000 / МАРОК ПОЛЬСЬКИХ для видачі службовцям Міністерства нагород за ліквідацію запасу старих поштових марок. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПОШТ І ТЕЛЕГРАФІВ ПОЯСНЮЮЧА ЗАПИСКА До проєкту постанови про асігнування в розпорядження Міністерства Пошт і Телеграфів 1.000.000 гривень, або 50.000 марок польських для видачі нагород службовцям Міністерства за ліквідацію запасу старих поштових марок Під час евакуації в липні місяці минулого року Міністерство Пошт і Телеграфів вивезло з Кам'янця Под. до Тарнополя старі поштові марки, частина, яких в вересні місяці того ж року була запродана філіателістам за суму 6 та 800.000 марок польських /за округленням/ Решта поштових марок реалізована в цьому році, при чому 700.000 марок польських вже виселена до Головної Скарбниці, а також приблизно сума продбається поступленням в найближчі дні. Як в минулому так і в цьому році Міністерство Пошт і Телеграфів реалізацію старих поштових марок не тілько покриває всі видатки по відомству, але, навіть, дає значний прибуток державному скарбові. Весь тягар евакуації цих марок в минулому році винесли Інспектор КОЛОМІЙЧЕНКО Василь та Діловод ШЕППЕЛЬ Микола" При продажі поштових марок в минулому році зазначені вище особи разом з Старшим Діловодом БОНДАРЕНКОМ Андрієм, Діловодами ПАВЛІЧУКОМ Онупрієм та САВИЦЬКИМ Микитою, декільки доб під-ряд працювали над розпаковкою та сортуванням старих поштових марок для видачі контрагентові ВІНДРОЛЬЦОВІ В цьому році, по закінченню судового процесу і звільнення поштових марок з під арешту, коли вони видавалися Контрагентові ФІШЕРОВІ, всі ці особи знову працюють над остаточною ліквідацією поштових марок. Необхідно зазначити, що марки були запаковані в 53-х шкіряних торбах, які, разом взяті, важили більше 200-т пудів, а загальна кількість поштових марок виносила до 30.000.000 штук, так що упаковка та розпаковка сортування на сотні тисяч серій досить тяжка праця.- Виходячи з цього Міністерство Пошт і Телеграфів знахо- дить необхідним Інспекторові КОЛОМИЙЧЕНКОВІ Василеві, Старшому Діловодові БОНДАРЕНКОВІ Андрійові, Діловодам ШЕППЕЛЮ Миколі, САВИЦЬКОМУ Михиті і ПАВЛІЧУКОВІ Єнуфрієві, видати за цю працю по 10.000 марок п. кожному, а разом 50.000 марок пол. / або 1.000. 000 гривень, яка сума і випрошувалась перед Фінан- совою Комісією. Фінансова-ж Комісія в засіданню своєму від 21-го липня 1921 року /журнальна постанова ч. 224 п. Ї./ зменшила випро- шувану суму нагород в половинному розмірі, с-б-то замість 50.000 марок польських дала згоду тільки на 25.000 марок п. грунтуєчись та пристосовуючи норму винагороди за працю по сортуванню поштових марок до тех розмірів платні, які встано- влені законом різним термінологичним комісіям. Міністерство Пошт і Телеграфів цілком непогоджується з висновком Фінансової Комісії про видачу лише 25.000 м. п., бо таку працю ні в якому разі не можна порівняти з працею, напри- клад, термінологичної комісії , або якої небудь іншої анальо- гічної комісії, а тому Міністерство прохає Раду Народніх Міні- стрів про асигнування 1.000.000 гривень, або 50.000 марок польських. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПОШТ І ТЕЛЕГРАФІВ НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ МІНІСТРА Копія. 80 ВИТЯГ з журналуєї засідання Фінансової Комісії 21 липня 1921 року ч. 224 місце осідку Уряду. СЛУХАЛИ: I. Поданий Міністерством Пошт і Телеграфів зако- нопроєкт про асігнування 50.000. мар.пол. для віддачі нагороди урядовцям Міністерства за ліквіда цію запасу старих поштових марок. УХВАЛИЛИ: По п.I. Ознайомившись з поданням представника Офіції, що праця по сортуванню старих поштових марок пять особами призвища, яких вищеві в дода- ній до законопроєкту записці, провадилася на про- тязі двох тижнів /один тиждень в минулому році й один в біжучому /, Фінансова Комісія знаходить можливим визначити максимальний розмір винагороди за таку працю для кожної названих осіб сумою не більше 5.000 м.п. / пристосовуючи норму винаго- роди за працю по сортуванню марок до тих розмірів платні за особливу позаслужбову працю, яка для декільких випадків встановлена законом / наприклад винагорода членам Терм.кольгичної Комісії при Державній Канцелярії / і додаючи ще до підсумка приблизно "таку-ж суму / 2.500 - 2,750 м.п./ яка винагороду за перевіз марок та їх догляд/. Таким чином Фінансова Комісія висловлюється за зменшення асігнування по законопроєкту до суми в 25.000 м.п. Занести до журналу заяву представника Офіції про незгоду його з ухвалою Комісії. Підписав: Заступник Голови Фінансової Комісії БУТКЕВИЧ Сек- ретар В. ЛИСЯНСЬКИЙ. З оригіналом згідно: За Окремтаря Фінансової Комісії /підпис /провіряв № діловод/Підпис/ З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії Міністра Пошт і Телеграфів діловод У.Н.Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Секретаріат МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ " " липня 1921 р. ч.......... до Фінансової Комісії. Прикладаючи при цьому витяг з дотичного журналу засідання «Малої Ради Міністрів від 30/У11 за ч 30, Секретаріат Малої Ради Міністрів просить Фінансову Комісію, в самому найближчому часі надіслати до Малої Ради Міністрів свій мотивован- ний висновок що до розмірів потрібного Міністер- ству Праці кредиту. ДОДАТОК: витяг ч 30. В.о. Секретаря М.Р.М. Ст. діловод Трипил 91 ВИТЯГ з журналу засідання Малої Ради Міністрів 30 червня 1921 р. ч 36. СЛУХАЛИ: Внесений Міністерством Праці Статут інспекції Праці А/ Закон про штати Інспекції Праці. УХВАЛИЛИ: З огляду на кoнецьну потребу асигнувати Міністе- рству Праці в рахунок кошторису на 1921 рік кредит по відповідних кошторисних подрозділен- нях на переведення в життя законів про штати Інспекції Праці, просити Фінансову Комісію в спішному порядкові надіслати до Малої Ради Міни- стрів мотивований висновок що до розмірів цього потрібного Міністерству Праці кредиту і про можливість переведення цього асигнування в авансовому порядкові. з оригіналом згідно: В АКТ ПРЕЗИДІЇ РАДИ РЕСПУБЛІКИ по Канцелярії Ради Республіки, "31", серпня, 1921року. Ч.о.о... Згідно з постановою Ради Народних Міністрів про створення Канцелярії Ради Республіки, затвердженою 17 серпня б/р ГАНОМ ГОЛОВОЮ ДРЕКТОРІЇ,-остання, на час нефункціонування Ради Республіки, прийділяється під варид Державного Секретаря з 1 березня б/р про що пропонується Керуючому Канцелярією Ради Республіки зробити відповідні розпорядження,- ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ 1. Фельшко-Чорнобильський Генеральний Секретаръ Ф. А. Давидків. З оригіналом згідно:, Начальник Відділу Загальних Опрацьованих ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД Канцелярії Ради Республіки на І Вересня 1921року Ч. Ч. ТРИЗВІЩЕ та ІМ"Я Посада Клас посади Місячне утримання в марках I. ГАЛАНЕВИЧ Євген Кер.кант. III 18.000 Виділ Законодавчих Справ 2. ЛЯВРИК Микола Пом.Нач.Зак.Сп. VI 10.000 3. НАЗАРЕВИЧ Оксана Пом. ділов. IX 5.400 45. ШЛЕЦДІК ЛИЗАВЕТА " - " - " IX 5.400 5. ЛУБКІВСЬКА Марія " - " - " IX 5.400 Виділ Загальних Справ 6. ПИЛИГЧУК Іван ділов. VII 6.600 7. ЗИТЯНІВСЬКА Юлія Пом. діл. IX 5.400 Бухгалтерія 8. ЧЕМІСІВ Сергій Ст. бух. VI 9.000 9. ЯНОВИЧ МІЙ Йосип Скарбн VII 7.200 10. САМУЛЕВИЧ Петро Кур'єр - 4.000 II. ДОЦЕНКО Іван " - " - 4.000 // Равом 80.400 м-р. поль. КЕРУЮЧІЙ КАНЦЕЛЯРІЄЮ На чальник Виділу Загальних Справ У.Н.Р. КАНЦЕЛЯРІЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ "1" Вересня 1921року Ч...... ДО ПАНА ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Маю за шану довести до Вашого відома, що згідно з на- казом Президії Ради Республіки від 31 Серпня 6/р за Ч.24 -мною зроблено відповідне розпорядження по Канцелярії Ра- ди Республіки.- До даток: Наказ Президії Р.Р. Ч.24. КЕРУЮЧИЙ КАНЦЕЛЯРІЄЮ [Підпис] Начальник Віділу Загальних Справ [Підпис] У.Н.Р. Міністр Фінансів. 10 Вересня 1921 р. Ч.3278. Копія. 86 Виповненість становлення Державної Скарбниці з сучасними митами і сплатами, а насамкінць цього в Міністерстві Фінансів належною кількістю різноманітних актів усіх відомств, перетворено на залежності управлінь за різні місяці як цього так і минулого року, а також на операційні та інші поточні об'єми виконання усвідомленої завдання Міністерства Фінансів щодо планомірного і доповненого розподілення дуже обмежених коштів Скарбниці між згаданими вищезазначеними, без сумніву неоднаковими за боку на її надлишковості і необхідності їх задоволення. В інтересах будь-якого полегшення згаданого скрутного становища Міністерства Фінансів і означення, нам можливості хоча б до деякої міри в'ясування як самороб обмеженого мінімума належних додаткових потреб відомств на той чи інший повний термін, так і той колишньої, приймаємо приблизною квоти Державного скарбу на їх задоволення море непереважно необхідним сприяти при Міністерстві Фінансів відповідну, під Головуванням Директора Департаменту Державної Скарбниці, Комісію при участі начальників фінансово-господарських частин усіх відомств для відповідного обміркування порушеної вище справи. Сповіщаємо про це, прошу Вас, Пане Міністре, надіслати до згаданої Комісії представника від державного Департаменту. Засідання Комісії має відбутись 14-го цього Вересня у помешканні Фінансової Комісії [Міський парк] о 12 ранку. Підписали: Голова Ради Народних Міністрів і Міністр Фінансів [НІКИТИН] Директор Департаменту Державної Скарбниці [Буткевич в.р.] з оригіналом згідно: міловод [підпис] Департамент Германії Скарбничі належно Оводчера Кашу Толови Вади Маркелівич. для відома і виконання.- 12 березня 1931 р. ч. 3301 Сергій 4/х от ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНО "4" жовтня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Гетмана (в.р.) ПОСВІДЧИЛО В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Гр. Шиляєв (в.р.) З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про асигнування 400.000 польських марок на виданні збірників чинних законів та на підготовку для цього видання праць. I. Асигнувати в розпорядження Державного Секретаря з коштів Державної Скарбниці ЧОТИРІСТА ТИСЯЧ / 400.000/ польських марок на видання збірників чинних законів за 1919, 1920 та першу половину 1921 року та на видачі, звязані з підготовкою до цього видання праць, як-от: виготовлення збірників до друку, оплата країн вільновапрошення осіб для виготовлення збірників до друку, передрук законів на друкарських машинах, ремонт друкарських машинок, редагування коректур і т.п.. 2. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через поспільців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДБИЦЬ СУДЧИ ЗАКОН про повернення на постаниці та на їх родин всіх прав на пенсію та одноразові грошеві допомоги, які їм встановлено для військових регулярної армії. І. Посирити на постаниці та на їх родин всі права на пенсію та одноразові грошеві допомоги, які їм встановлено для військових регулярної армії. - За постаниців взялики, старшин, військових урядовців, луковенство, підставники та козаків, що перебували або перебувають на службі в постаницьких частинах, яких зареєстровано в Партизансько-Повстанському Штабі при Родовій Команді «Відома», а також і окремих осіб, що їх відрядили в запілья з особливими завданнями в операціях порятунку Головний Ставок, Командуванні Армією та Регулярної Міністерства Партизансько-Повстанського Штабу при Головній Команді Війська, Командира Латвії та Павильник Генерального Штабу. II. Кожна особа з прав на пенсію та різні одноразові грошеві допомоги цих постаниців [з їх родинами], які в тій чи іншій мірі потерпіли до утворення Партизансько-Повстанського Штабу при Головній Команді Війська, то чинність активнуку і цього закону позбавляється й на цих осіб, якщо вони подадуть належні посвідчення від місцевих постаницьких організацій, за орденом через Партизансько-Повстанський Штаб під час боротьби з різними порушниками українського народу в Республіці Військовими частинами або боєвими організаціями. З. Старшин, військових урядовців, луковенство та підставники, що брали участь у постаницях, як звичайні козаки, а також до прав на пенсію та одноразові грошеві допомоги, за старшини, і всіх вихованців луковенство та підставників; пенсії та одноразові грошеві допомоги цим особам визначаються по їх допередніх посадах старшин, військових урядовців, луковенства й підставників. 4. Час перебування в Партизанських Організаціях, що їх зазначено в артикулі 2 цього закону, до прав на пенсію та різні допомоги, врахували так само як для військових регулярної армії. б. Надати цьому закону силу з 14 листопаду 1918 року. в. Закон цей, до його зміни вони, вводять в чинність через постанови РОЗПОРЯДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО МІНІСТРСТВА ПРАВИЛ І К[р.г.]. Т.в.о. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА ГЕНИРАЛ-БЮРОЧКІВ ЕРОМЕНДИ [р..]. н.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ & ГР. КИЛИН [р..]. З оригіналом згідно: Наказаний Від ім'я 2-ту Законодавчих Органів Державної канцелярії 89 ДО РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. На нову покликанням до думки Фінансової Комісії в таких міркувань: I. Скарб, підлягаючи допомогу своїм службовцям, не може ходити в те, як це допомогою службовці витратить. Якщо вони використовують її на ті потреби, то скарб має не мати, то це справа самих службовців, за яку вони самі і підповідатимуть. . Головним чином, мається на увазі не реалізація допомоги, а збереження її до повернення на Україну, а як би і догелось її в будь-якій частині реалізувати, то значить цього вимагало коечно потреба. 3. ДВІСТІ МІЛІОНІВ карбованців перш за все не будуть використані на ринок, а як би і були, то це на курсі нашої валюти не могло б мати значного впливу, бо операції в Ізраїлі, за Варшаві зараз перегоджуються в взаємно більших розмірах. 4. Запас неполю валюти, при видати допомоги, звичайно зменшився, але ж від такого зменшення скарб не є поранито-ваний і тепер, бо по закону 4 червня 1921 року він мусить тимчасувати допомогу в укр.сільській валюті коли звільниться за що і як би ті угодовці, що наші перебувають на службі, накупили б свою гроші і побажали звільнитися, до скарбу ці самі 200.000.000 карбованців нусіл би їм видали. В кінці цього доконку Мінської Комісії всіх чиновників на академу цієї допомоги, як і в тих разі, коли останньо буде вирішена справа поворотня на Україну. І зазначено що такі сільські писарні не можна, бо, маючи залиш спосіб волони, службовці мали б змогу і нині ж переселяти її на Україну своїм родичам. Не раз мудру зазначено, що підмогою в ухвалені законопроєкту може викликати цілком службовці невадоволення службовців, бо чи службовці, які нині залишаються на службі, які дійсно потребні, будуть в рішому стояти під ті, що їх звільнено за квот, особ-то перш тих, які менш потрібні. З огляду на вищезазначене, подаючи законопроєкт про видачу донорами службовцям Державних Установ, локально прошу Раду Народніх Міністрів його ухвалити. В.о. ПЕРШОГО ОФІЦІАРЯ ПАДВИЦЬКІЙ СУЛЯ ГОЛОВА РАДИ ЗАГОЛЯ МІНІСТРІВ 4 жовтня 1921 р. ч. 1296 до проекту постанови Ради Народних Міністрів про всі- гування в розпорядженні Голови Ради Міністрів 111.834 м.п. і 152.664 гривень для повернення п. Певному виданих по ви- данню газети "Українське Слово" I. Постановою Ради Міністрів 18-го червня 1920 року асігновано в розпорядження Голови Ради Міністрів 10 мілі- онів гривень на інформаційні видатки. З цього кредиту, між іншими, видавались аванси п. Певному на видання газети "Україна" і "Українське Слово" таким чином, по після скла- дення справоздання в Державному Контролі видавалася сліду- ючий аванс. Ніяких умов про видання газети в п. Певним то- ді не було складено. До постанови 18/VI. 1920 року одержу- вав п. Певний аванси від п. Голови Ради Міністрів І. Назе- пи в окремих сумах. В кінці серпня згаданий кредит в 10 мільйонів вичерпався, але газета "Українське Слово" виходила і поробила борги. II. Президент Міністрів обіцяв певен борг суму котрого п. Пев- ний подав на 131.590 м.п., покрити що підтверджено листом від 12/1-1921 року, до цього прикладенням, для чого передба- чалось виклопотати новий кредит. Ізва технічних умов відповідний законопроект був затверд- жений 17 вересня 1920 року/копія до цього прикладена/ Рівночасно було складено на письмі умови про видання п. Певним газети "Українське Слово" між п. Певним і п. Голо- вою Ради Міністрів В. Прокоповичем /копія прикладається/ Згідно з законом від 17-го вересня видані в 17-го вересня до 14-го листопаду п. Певному аванси по 2.300.000 що півмі- сяця. А видатки по виданні газети і аванси в цим претенсії п. Певного по умовам евакуації 1920 року не були покриті. В січні місяці розпочата справа про задоволення претенсій п. Певного, котра після розгляду в Державному контролі і фінансовій комісії, вирішена остаточно таким чином, по призання можливості звороту п. Певному 111.834 н.п. і 152.004 гривень в Українській на люті з цим п. Певний породився. II. Претенсії п. Певного складаються: 1 / в польській валюті: а/ борг друкарні Ловенця за папір…………………………… 21,080 б/ утримання урядовими по серпень і вересень…………..36.491 в/ гонорару співробітникам за серпень і вересень……….27.263 г/ за видача газети 28, 29 і 30 вересня………………………50.000 разом……………………………………..114.834. 2 / В Українській валюті: а/ гонорар співробітникам за травень, червень і липень 76.532 кр /152.004 гривень/ При цьому треба зазначити, що всі ці виплати п. Певний до сім не переведені. III. оча в формальному бою уряд не обов'язаний виплатити п. Певному його претенсії, до ніяких екремних умовах Правительство не було зв'язане і видачі п. Певному авансов за видалня газети за 1940 року ч.о. менту складення умови носили характер підготовчих допомог, всім таки важко можливим задовольнити претенсії п. Певного через те, що: 1/ весь час газета фактично видалась на державний кошт і являлась півофіційним Ставки Лана Головного Отримання і висилалась в невній кількості на фронт. 2/ Тодішній п. Голова Ради Міністрів В. Прокопович декільки разів обіцяв п. Певному задовольнити претенсії видав на їх асигновку, котра находиться в руках п. Певного і не була затверджена контролем і сплачена через брак кредиту. Листом 12 січня підтвердив п. Прокопович правильність претенсії. 3/ Державний Контроль і фінансова Комісія признані можливість задоволення претенсій п. Певного. Декларуючи про не все прошу затвердження проекту постанови. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ в.о. Директора Канцелярії Ухвалена Радою Народних Міністрів. ПОСТАНОВА про асігнування в розпорядженні Голови Ради народних Міні- стрів III.834 м.п. і 152.664 гривень для видачі п. Певному на сплату боргів по виданню газети "Українське Слово". I. Асігнувати в розпорядженні Голови Ради Народних Міні- стрів сто одинадцять тисяч вісімсот тридцять чотири марки польські і сто п'ятдесят дві тисячі шістсот шістьдесят чотире гривні для видачі п. Певному на сплату боргів по ви- данню газети "Українське Слово" 2. Постанову цю до її оголошення ввести в чинність через посланців. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.О. Директора Канцелярії РЕЄСТР ЗАКОНОПРОЕКТІВ. чч Коли одержано в Секрет. Р.Н.М. Короткій зміст. число аркушів Примітка. 1. I0/х Законопроект про асигнування 5.000.000 м.п.на видачу допомог військовослужбачим та їх родинам. 35 2. 3/XI. Закон про асигнування 194.000 м.п.на придбання річей для улаштування друкарні при 3-й Залізній дивізії. 12 3. 3/XI Текст, про асигнування 50.000 м. п.на видачу по придбанню необхідних матеріалів для майстерень в таборі Стрілково. II 4. 3/XI. Текст, про асигнування 100.000 м. п.на придбання для санітарної бази ліків. II 5. 3/XI. Текст, про асигнування 15.000 рупнських лей на покриття витрат, зроблених Ген.Капустянський і п.Нізленком при командировці до Румунії. 10 6. 15/XI. Текст, про асигнування 40.000 м. п.на різні видачки для санітарних установ армії. 12 7. 22/XI Військового Міністерства законо- проект про асігнування 50.000 м. п.на витрату по організації для козаків Армії У.Н.Р. рухомих бібліотечок. 31. ПОЛКОВНИК Гладков Копія ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "19" квітня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТРІЇ Петлюра ПОСВІДЧУЮ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Гр. Шиянів, З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Закон про оплату відряджень та службових раз здяв урядовців центральних державних установ на час перебування Уряду по замежами України. I. 1. На час перебування Уряду по за межами України встановлюється при відрядженнях та службових разіздах наступний розмір добових грошей в польських марках: КЛАСА УРЯДУ до міст 1 категорій 2 категорій 3 категорії I та II 1.000 800 700 III та IV 300 600 500 V та VI 600 500 400 VII та нижче 500 400 300 ПРИМІТКА. Категорії міст визначається постановою ради Народних Міністрів. 2. При відрядження за кордон міністрам надається право, по згоди з міністр Фінансів та Державним Контрольором , призначати особам, що их відряджають підемня гроша у відповідному розмірі та валюті. 3. Під час відрядження, на рахунок скарбу приймається: а/ витрати на оплату не більш, як 4 візників /з двирця л на дварець так місті осідку , як і в місті відряду/; б/ витрати на наймання приміщень по рахунках готелів, заліздів та приват осіб, або по посвідченнях начальника відрядженої особи . в/ вартість залізничих квитків : 1 клас для осіб I,II та III клас уряду, 2 клас для осіб IV та V клас уряду та 3 класи для осіб VI класи уряду та нижче. ПРИМІТКА. Зазначено в п. а цього артикулу обмеження в користуванні віз- никами не стосується до осіб І та ІІ клас уряду. II. "останову 3 вересня 1920 року "про встановлення размірів добових дорож- ніх грошей при службових разіздах та командировках на території польської Держави службовців державних установ "країнської народньої "республіки" скасувати. III. Закон цей, до його оголошенню ,ввести в чинність через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Пилипчук МІНІСТР ФІНАНСІВ З оригіналом згідно ачальник відділу Д-ту законодавчих Справ Державної Канцелярії. ДО................................................... З розпорядження Державного Секретаря надсилається в порядкові арт. II та І2 закону 12 листопаду 1920 року про тимчасове державне Управлін- та порядок законодатства в "країнській народній "республіці. Директор Державної Канцелярії ч...... " жовтня 1921 року ачальник відділу Копія ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНО "19" вересня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКЦІЇ П. Федієра. ПОВІДОМЛЮ В. о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Гр. Шиянів З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про припинення чинності Канцелярії Ради Республіки 1. Чинність Канцелярії Ради Республіки припинити. 2. Службовців Канцелярії звільнити по за штатом, згідно з законом 4 червня 1921 року. 3. Справи та матеріали Канцелярії Ради Республіки передати до Державного Канцелярії. 4. Решту кредитів Ради Республіки передати в розпоряджен- ня Державного Секретаря. 5. Закон цей, до його оголошення , ввести в чинність через появицю. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Нилінчук В. о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЧАЛЬНИК ОФІСУ Гр. Шиянів. З оригіналом згідно: Начальник Відділу 1-го Законодавчих Оправу Державної Канцелярії (підпис) До ....................................................... З розпорядження Державного Секретаря надсилається в порядкові арт. ІІ та І2 закону І2 листопаду 1920 року про Тимчасове Верховне Управління та порядок законодавст- ва в Українській Народній Республіці. Директор Д-ту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Ч...... " жовтня 1921 року Начальник Відділу ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " 1 жовтня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧЕННЯ В.О. ДЕРЖАВНОГО СКРИПТАРЯ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про видачу допомоги урядовцям Державних Установ, що перебувають на еміграції по за межами України. I. Видати всім урядовцям, що на день затвердження цього закону фактично несуть службу в Центральних та Місцевих Державних Установах Української Народньої Республіки, грошеву допомогу в розмірі платні во всіма додатками: a/ чотирьохмісячної тим, що в початку 1919 року виїхали з Урядом з міста Києва і весь час до дня затвердження цього закону перебували на державній службі; b/ трьохмісячної - що прослужили не менш, як два роки на державній службі; в/ двомісячної - не менш, як один рік та г/ місячної - менш, як один рік. 2. Зазначену в артикулі I цього закону допомогу видати в українській валюті /карбованцях/. 3. За підставу прийняти платню, яку одержують урядовці в день затвердження цього закону в польських марках, рахуючи 50 марок за 1.000 карбованців. 4. Допомогу видаватися тільки по одному уряду з найбільшим утриманням. 5. В разі звільнення урядовця за штат, згідно з законом 4 чкрявня 1921 року "Про припинення чинності окремих дер- жавних установ, зменшення штатів державних установ та за- штатню допомогу звільненим службовцям", допомога, що її буде видано на підставі цього закону, зараховується в за- штатню допомогу. 6. Приписи цього закону поширюється і на службовців, що зай- мають посади з вільного запрошення. 7. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ ОУДІЯ Меморія до Законопроекту про видачу державної урядовської допомоги випадків, що перебували на межах України. За останній час усі жителі земель за винятком українських державних громад, які на підставі закону Чехословацької республіки 1938 р. отримали право на укріплення в Українській Волині, були всі вони змушенні вести свої справи до адміністрації і управляються місцевою владою. Це не дозволяло їм використовувати українського закону, а засобами яких вони були обмежені. На підставі цього, В посібниках життя, узгодженої, що захищається, тоді самотні все сприймають атаковану на сучасні випадки державної допомоги, якщо зазначаються умови, що вони не можуть бути захищені. Звичайно, якщо Всі, котрі належать до цих громад, мають право на державну допомогу, а змінення їх статусу вимагається для дорожнього пам'яття всіх жителів міст і сільських громад, якими вони були призначені використовувати на всіх інших умовах не змінюються. Ми пам'ятаємо, що оголошеної межі та по державності всі потреби і обставини, але і досить, щоб вони добровольно проголосили своїх рішень. Це не може бути змінено і урядовці всіх своїх громадських прагнення і до України повинні виходити з цих таким думками. Проте, як урядовці, що їм було відомо про засобами, при побудові на Державному законодавстві, всіх інших громадських прагнень та державних урядовців, якщо зміни Виходять випадки життя, щоб захищатися від цих державних так і на інших місцях. Тим не менш, щоб всі в одному чи двох рішеннях матеріалізації випадків були захищені від Контролю, який змушений був законодавчого погляду на видачу державної допомоги урядовцям громадських громад у Українській Волині. Видала такої дозволяється позбавленням прав, якщо вони були потрібними і необхідними для зв'язку, бо при побудові на Українській Волині їх тоді й розуміють. Між монастирських матеріалізаційних державностей, а подальше, також допомога була засобами земельної Коммунікації за всі випадки, що вони повинні були обережною урядовцями (використанням на праці, як підприємства). Залежно, що наведені урядовцями за перегляді час служби, втративши свій вартість в 6-6 разів. Ви повинні бажати за цей час в сприянні не рахувати поганої досл і та рік, що в сьомому або березні Розпорядку 1000 штук, менш потрібно 6-6 або навіть і 10 тисяч мільйон. В заповненнях надвіданих роздорії змогли визначатись досить швидко, як виходили з Уряду в січні 1918 року. Всесвіт продавання контрактних пам'ятник на службі Державного центру і перед тим матеріалом більше потрібно, розуміючи від часу Ейзенштейн що не надмальний умов. Освітність не підлягає те все майно, що набувалось в подорожі, але й не навіть, що вони виводять з дому. Визначаючись при, дуже розумність, тобто корі урядових договорів в роздорії електротехнічної пам'ятки було Р в де самий місці і на передачу їм за незаконені труди по матеріальним втратам, а також і дате, що вони продовжують працювати в таких, як мені сприятливих обставинах. Голова Ради народних Міністрів В. В. Деркачевич Секретар Василько Суздя ДОКЛАД За останні 3 місяця маю отримано декілька рапортів сотника ГОДИЛО-ГОДЛЕВСЬКОГО і поручника САЕНКО / оув.членів Віддавчої Комісії / з проханням видали ім залергу платню хочь за 2 місяця черговень та липень/що складає суму 31.650 марок плюс 23.600 марок , а разом 55.250 марок . Зазначаю, що сотник Годило-Годлевський оув призначений в склад Віддавчої Комісії і з Дармії, де платня до цього часу не затверджена законом, а в Віддавчій Комісії задовольнявся із авансів, відпусканих П.Преє'ером для Віддавчої Комісії і , з початку перебування в Варшаві, при діквідаційній Комісії, як прикомандованому тдірований. між тим, Віддівча Комісія, працюючи при чилівго- лодному існуванню, неодержувала на протязі останніх 5 місяців грошей. Навіть по приблизному підрахунку, ця Комісія зібрала і систематизувала матеріали про передане полякам майно на суму сіля з міліардів. приймаючи на увагу користь працю сотнім РОДИ- ЛО-РОДИВСЬКОГО і поручника САБЕНЮ, а також надзвичай- но тяжкий їх матеріальний стан, прошу відпустити для них 55.250 морок із сум, лежачихся в Вашому розпоряджен- ню, що складає менш половини маложної їм платні, дозволя Ваше згоде відпустити для них по 10.000 морок абсо- лютно не дее ім можливості вийти із склавшогося скрут- ного стану. Мін-Білєв, що Ви персонально обіцяли мені для Білого пушкінська підтримку в розмірі до 150 тис. шт. ГЕНЕРАЛУ, РІЗЬКИЙ-ПОРУЧНИК Фронтевич У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ "16" листопаду 1921 р. ч. 2649.... ДО РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Ласкаво прошу Раду Народних Міністрів ухвалити такий З А К О Н О П Р О Е К Т про асигнування в розпорядження Міністра Ісповідань з коштів Державної Скарбниці 60.000 марок польських на утримання українського Епіскопату в Вересні місці ц.р. 1. Асигнувати з коштів Державної Скарбниці в розпорядження Міністра Ісповідань ШІСТЬДЕСЯТ тисяч марок польських /60.000/ на утримання українського Епіскопату в вересні місці цього року. 2. Потрібні надалі на утримання українського Епіскопату кошти відпускати починайчи з І-го листопаду цього року в кошторисному порядкові. 3. Закон цей ввести в чинність через післянців. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Професор У. Огієнко, б.р. Гл. Керуючі справами Департаменту Ю. Црух.- Грозовський. З оригіналом згідно: Сп. Діловод Микола Копія. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ 16 листопаду 1921 року. Ч..2619.. ДО РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Ласкаво прошу Раду Народних Міністрів ухвалити такий ЗАКОНОПРОЕКТ про асигнування в розпорядження Міністра Ісповідань з коштів Державної Скарбниці 60.000 марок польських на утримання українського Бліскопату у вересні місяці цього року. I. Асигнувати з коштів Державної Скарбниці в розпорядження Міністра Ісповідань ШІСТЬДЕСЯТ тисяч марок польських/60.000/ на утримання українського Бліскопату в вересні місяці цього р 2. Потрібні надалі на утримання українського Бліскопату кошти відпускати починаючи з І-го листопаду цього року в контрольному порядкові 3. Закон цей ввести в чинність через післянців. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР І. ОГІЗНКО /в.р./. Т.Керуючий правами Департаменту ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИМ /в.р./ З оригіналом згідно: Старший Діловод Копія. У. Н. Р. МІНІСТР ІСНОВІДАНЬ 16 листопаду 1921 року. Ч.. 2619.. ДО РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Ласкаво прошу Раду Народних Міністрів ухвалити такий ЗАКОНОПРОЕКТ про встигування в розпорядження Міністра Існовідань з коштів Державної Скарбниці 60.000 марок польських на утримання українського Зніскопату у вересні місяці цього року. I. Асигнувати з коштів Державної Скарбниці в розпорядження Міністра Існовідань ШІСТЬСОТ тисяч мерок польських/60.000/ на утримання українського Зніскопату в вересні місяці цього р 2. Потрібні надалі на утримання українського Зніскопату ко ти відпускати починаючи з І-го листопаду цього року в кошторисному порядкові. З. Закон цей ввести в чинність через післянців. МІНІСТР ІСНОВІДАНЬ, ПРОГЕОР 1.ОГІЗНКО /в.р./. Т.Керучий "правами департаменту . ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ /в.р./ З оригіналом згідно: Старший діловод "27 листопаду 1921р. Червоний то п.Першовного Секретаря. Військовий Міністр ознайомившись з законопроектами Міністерства Рільських Справ, котрі знаходились на розгляді Ради Народніх Міністрів і 22 листопаду були ним взяті для перегляду й ознайомлення, повертаються для внесення їх на ухвалу Ради Міністрів в найближчому часі. Додаток: реєстр і 7 законопроектів ПОЛКОВНИК за Начальника відділу Здоров'я ЗАТВЕРДЖУЮ "листопаду 1921 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧЕННЯ: державний Секретар З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про надання прав Повітовим народним Радам визначати спосіб одоування земських одбутків у повітах. Артикул 1. Чинність артикулу 268 устави про земські одбутки/ "Устав о земских повинностях" / на час тривання визвольної боротьби українського народу за свою державність-припинити, залишивши в силі примітку до цього артикулу. Артикул 2. Коли повітові народні ради уважатимуть за краще деякі земські одбутки, які по передніх постановах Губерніальних народних Рад/ "Комуністичних" Губернських Земських Собраний/" призначеного було для одоування громадянами за місць натурою грошовими виплатами-покладати на населення сільських та міських громад, одбування натурою, то означені ради подать до Повітових народних Рад докладно уложені міркування про потребу такої зміни способу повнення земських одбутків. Повітові народні ради розваживши справу всеобічно і маючи на увазі всенародні та державні інтереси в межах свого повіту, постановлять простою більшістю голосів присутніх радників народньої ради про заміну грошових виплат на одбування земських одбутків натурою. Артикул 3. Порушувати справи про зазначену в поперед- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРЕМЕНЬ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ДЕРЖАВНИЙ ОБКЛАДАЛЬНИЙ ГІМЕНЕМ УКР. РІСЬОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " листопаду 1921 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЄМ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ РАКОН про нову оплати праці педагогічного і педагогічно-адміністративного персоналу загально-Освітніх Шкіл Єдиної Національно-Державної Школи. I. 3 за одиницю оплати педагогічної та педагогічно-адміністративної праці в Єдиній Школі визнати оплату одної тижневої лекції "лекція тиждень-рік". 2. Оплата педагогічної праці провадиться в залежності від того, в якім ступені пе, агельно-освітньої школи Вчителю має право викладати ту, або іншу науку та не, алежить від того ступеня єдиній Школи, в якому він фактично по науку викладає. Педагогічно-адміністративна праця в даному ступені одноразова не та- не нормах для даного вчителя, як і педагогічна. Коли вчитель викладав від- ні науки, на вкладенні яких в даному ступені він має не однакові права, та повних одностась педагогічно-адміністративній функції, оплата, а виконання цих функцій іде по вимір Кваліфікація педагогічної праці даного вчителя. 3. Відновлення одиниць оплати вчителів по їх праву викладати науки в тому чи Іншому ступені, залежно від тього ближче є його потенційності для незважаючи, другого за третього ступеня, я I 1,4 I, 16. 4. Через кожні три роки педагогічно- та педагогічно-адміністративної пра- ці в школі але ж не більше як кисть на ів. Кожна одиниця оплати, більшують- ся на 15% початкового розміру. 5. Учитель без годин тої пільної влади, яка його затверджувала, не може мати більше, як 24 лекцій в інших школах. 6. Учителі невимого ступеня , коли вони викладають всі науки даного ступе- ня, одержують за лекції 24 одиниці. В за і вчитель не викладав яких-небудь наук, то від 24 одиниць відлікується стільки одиниць, скільки на дану класу припадає лекцій по видам навчених наук. 7. Пряма вчителю, рахуючи ті лекції, які він викладає одному ступеню для тве- того ступеня, оплім гуманістичного відділу , одної одиниці мовою, в оди- ниць, а для другого ступеня за сумнів тижневої влади у третього ступеня 36 ста- но ближче навчання 69314. Пряма рахуючи море лекцій, обчислюється в 5 оди- ниць. За кожну додаткову лекцію Управительськ додасться нів однини. 8. Директор здає ус плачу яку управитель свого ступеня за кожну додаткову лекцію, рахуючи в тому числі і різновиджну, він одержує 1/2 одиниці. 9. Вихователь має, оплач лекційної платні, а право вихователя 12 одиниць. 10. Секретарю Педагогичної Ради окремого ступеня одержує 2 одиниці. Стільки ж одержує Секретарь спільно педагогічної Ради. СТ II. Бібліотекарю окремого ступеня одержує 2 одиниці, коли сполучено бу- де ступені, то на кожній ступені додасться одиницю. 12. Шкільний лікар окремого ступеня одержує чотире одиниці. На кожну для- су додано, рахуючи в тому числі і різновиджні, додасться 1/2 одиниці. Шкі- льний лікарь кількох окремих ступенів одержує по одному, чиних, як лікарь окремого ступеня, а по ректі, на кожну класу по 1/2 одиниці. Ір. Учитель спиву, а провід хору одержує 2 одиниці. 14. Священикові, а службу Богу, коли при школі є церква, та духовним особам інших ісповідань, як по є при школі доми молитви тих ісповідань, а також дигентові, при тих же умовах., винаняти по 2 одиниці, при чому для духовних осіб значені одиниці розраховуються по 5 ступені. 15. Виправлення письменних праць з відної мови, нових та старовинних мов математики, також підготовка до лекцій, по потребуєть демонстрації, як от фізики, хемії, природознавства, одноростя в 1/4 одиниці на кожну тих- неву лецію. І. за посадкуванням кабінетом фіз., ки, лабораторією хемії, Кабінетом при- вдо-навства, Кабінетом музичних та інше, додасться по 1/2 на кожний ка- бінет-17. 17. Учитель, який провадить діловодство окремого ступеня, має 4 одиниці. на кожну даткову класу, враховуючи в тому числі відносні по одиниці. В. Учитель-І-Пенсіонерського Комітету від Педагогичної Ради одержують по одиниці. Е. - В разі при начислення одного звих диплом, відсоткових додатків та на- город, від суми, яку одержує та сама особа, хоч би за віджні обов'язки, в од- ній школі, або в інших, але не більше, як 5 одиниць, вважасться, як ут- вищення. Основне утримання управителя й Директора винанастяся в акт. та з. 20. Право на помешкання в натурі мають Директор, управитель, та ді- ловод, коли хто службовців школи Користується кількимомемешканням, спа- лом і т.д. в натурі, від його утримання відлічується 1/5 частинна платні. 21. Діловод одержує платно, як в розмірі 10 одиниць по другому ступеню. 22. Кредити на господарські та кашеллярійські витрати, на бібліотеку на служби, на видатки по електричні та влани гелеплями, а саме, різна- стичні вправи, спиви, підготовка спево фізики, хемії та кабінет реогра- фії, природознавства та малювання, на уластвування вечірок, свят , вистав та інше, вноситься в Контосиному порядку, відповідно дійсних потреб яке- ли. 23. Норми одиниць оплати праці викладачів встановити окремим законом. 24. Коли зводиться нову школу, хочти по до оплати педагогично-адміністра- ційної праці та видатків на провадження лекцій відпускаються на весь ступень. Учителі, а педагогичну працю при зведені нового ступеня, одержують пла- тино, гідно в акт. 6 цих штатів. Коли зводиться нові дебурго або третього ступеня не в повному складі класу, педагогичну працю оплачується по дійсній потребі- Кількості тижневих лекцій, що викладає вчитель, але не менш як 1/5 тої платною належала б вигтепеви при викладанні всіх лекцій по своєю- му фаху у відповідному ступені при повному складі клас. Коли нову школу сполучається з школяр низьшого ступеня, то учитель, в споду- чен х студентах держує платно по загальній кількості лекцій не менш як той платні, яка належала б йому при викладанні всіх лекцій по його фаху не ва- по факту форми в сполучен х ступенях при повному складі клас. 25. Коли хто з учительів тимчасово виладав лекції, а відсутнього вите- ля, то він одержує у Кожну дійсно виладену лекцію 1/40 одиниці, спеціаль- них костив дано молк, або сум, що їх відпускається для цієї потреби. 26. Встановити класи посад Для Директора III ст...........................................У Класи " Управителя ІІІ ст...............................................УІІ " " " ІІ ст.........................................................УІІІ " " Учителя ІІІ ст..................................................УІІ " II ст…………………VIII " " " Iст……………………IX " " піКавя VII " Діловода - IX " II/ Тимчасово, до встановлення зв'язку про бурси, прийняти оплату паці управителя бурси в 13 одиниць, а вихователя в 12 одиниць. III/ Чинність цього закону ввести в життя через посилання. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ГЕРУЮЧИЙ Й МІНІСТЕРСТВОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ Зорінманов Володимир Дмитро Міщерський Звіт з звіту засідання Фінансової Комісії І Гридня 1931 року, 4.29. ОМКАЛІ: Поданий бюджетно-Рахівничою Управою Військового міністерства законопроект про асигнування в розпорядження військового міністра 10.000.000 марок польських на біжучі потреби ВКАЗАЛИ: Фінансова комісія знаходить можливим видоволитися за асигнування в рахунок перечин видатків військового міністерства на 1931 рік авансу в розмірі 10.000.000 ма- рок польських на біжучі потреби військової офіції, а тією одночасно умовою, що ж ми вирішанні повного кредиту військовим міністерством будуть подані докладні об- рахунки, як по цьому кредиту, так і по авансах авансово одержаних коштів. З оригіналом згідно: Секретар Фінансової Комісії В. Лисановський. Копія в копію певна: Адм'т Терновець ВИЛИСКИ В ЗАКОНУ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО СТАТУТУ МІНІСТЕРСТВ Іменем Укр.Нар.Респ. Затверджую 4 груд. 1921 р. Голова Директорії ПЕТИЛЯ. Посвідчую: В.о.Державного Секретаря Гр.ШИЯНІВ. З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. З А К О Н про встановлення загального Статуту Міністерств. I. Доданий до цього загальний Статут Міністерств ухвалити. 2. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через пос- ланців. Голова Ради Народних Міністрів ПИЛІПЧУК. В.о.Державного Секретаря Надвищий Суддя Гр. ШИЯНІВ. ЗАГАЛЬНИЙ СТАТУТ МІНІСТЕРСТВ. 12. Міністр керує офіцією, додержуючись та виконуючи закони, а також закономірні розпорядження та інструкції Ради Мініст- рів, та в зазначених в законах випадках, Голови Директорії. 14. Міністр здійснює свою владу: а) через заходи, конечні для того, щоб закони, які належать до виконання, було переведе- но в життя; б) через догляд за діяльністю всіх підвладних Міністерстві органів, вимагання від них виповідань в разі бездіяльності або неправильного виконання, усунення службов- ців з урядів та повідомлення прокураторії про порушення су- дового доходження, на підставі істнуючих законів; в) че- рез розвязання, згідно з законами, всіх утруднень, що виника ють при урядованні; г) через внесення про іменування та звільнення вищих урядовців, іменування та звільнення низьких згідно з законами. 5. Порядок внутрішньої організації окремих Міністерств, поскіл ки його не зазначено в законі або в правилах, що їх видано через Раду Міністрів, встановлюється через накази самих Мі- ністрів. Накази ці не повинні суперечити законам та поста- новам Ради Міністрів. 21. Міністр та підлеглі йому урядові особи, розглядаючи справи своєї компетенції, повинні додержуватись стислого розумін- ня законів. 24. Підлеглі Міністрові урядові особи та установи виконують при писи Міністра стисло та неодмінно. 28. Коли приписом Міністра відміняється закон або наказ вищого органа, влади, то підлегла Міністрові урядова установа чи особа, до якої належить виконання цього припису, мусить до- повісти про це Міністерстві та від виконання припису здержа- тись, коли і після цього Міністр підтвердить свій припис, то зазначена вище урядова установа чи особа, подає про цей випадок док Надвищому Судді, через Міністра. 29. Коли при виконанню припису Міністра підлеглі йому органи спостерегли-б значні труднощі, вони невідкладно повинні доповісти про це Міністрові, а потім чинять, згідно з його вказівками, без нової доповіді. 31. Міністр розв'язує своєю владою сперечення поміж Департаментів та сумніви, що виникають в Департаментах та установах ім підлеглих. 85. Директорів Департаментів, Членів Ради Міністра та інших урядових осіб IV класи іменується, на внесення Міністра, через наказ Ради Народних Міністрів, з затвердження Голови Директорії. Віце-Директорів та інших урядових осіб V класи іменується на уряд, на внесення Директора, через наказ Міністра, з затвердження Голови Директорії. Урядових осіб VI класи іменує Міністр своєю владою, на внесення Директора Департаменту. ПРИМІТКА: При перебуванню Голови Директорії та Ради Міністрів у ріжних місцях, питання про призначення та звільнення вирішається остаточно Радою Народу.Міністрів (Постанова Ради Нар. Міністрів від 30 грудня 1923 р.) 89. Звільнення з уряду залежить від того начальства, яке іменує на уряд та переводиться в той же спосіб, як і іменування на уряд. 15. В справах, що вимагають розв'язання в особливо встановленому в законі порядку, коли є надзвичайні обставини, а проволока загрожує за собою потягти важливу втрату, або державну шкоду, Міністр, в межах належної йому виконавчої влади, має право в сфері діяльності свого Міністерства вживати всіх заходів, не відкладаючи справи, до переведення її в належному порядку, але ж одночасно з цим він доповідає Раді Народних Міністрів, про заходи, яких було вжито, а також про підстави, що їх викликали та одночасно переводить справу встановленим в законі порядком. За згідність: Адм. Хорунжий, Уряд для доруч. при Керуюч. Мін. ФІн. на той час. Народні Агенти Прем'єр Міністр з Головним Офісом Міністерства Культурної Світ. в грудні 1924 р. ч. 142. м. Шарків. До Пана прем'єр-Мі- ністра УНР. Розшрит. Одержавши місцеву копію з розмірів 9.000 людях потр- свят за ли божого ліку, мені, по сучасним умовам, виглядає не високе грошово на вищих Боргів та розміру паном, по- ливо і "тег. В даний місяць я головні голки", боєм" і не маю ніякої можливості підтвердити себе і другим, Оскільки не турбуючи все, Пане прем'єр-Міністре і тверджуємо до Вас з про- ханням допомогти мені річково - даний рахунок Рядовому Степану мені баченою по моїй маленької повазі - Розрахунок ведеться Чашні Кам'янець при умову присутності. Додаток: розвідка особи Коча млрд Голови Ради Народних Міністрів. від 3/11/1924 Кушнірський. підпис Роз'єдка. У віргоносці дуже гарнується про Святі Папи М-рів і Римського папи М. маленький замовляє тоб Особистий Панькадерії 2. П. М. на 1 Вряду 1921 ро двадцять шість Писав цю містягдент дві очи. (25.162/м.в.) Бузькастр олоб.Ванз. Андреєвський 37х 21 р. Підпис У.К.А.І.Н.-МОЛ НАРОДНОГО МІНІСТРУ Затверджую 4 грудня 1921 р. Голова Директорії Повтора Посвідчує о.о. Державного секретаря у Шляхті у зв'язку з ухваленням Ради Народних Міністрів закону про встановлення загального обов'язку майже всіх 1. додатків до цього чинного закону, які були ухвалені 2. закон про: по того оголошення, взяття в підніжчя через посвідчення. Голова Ради Народних Міністрів Панянук о.о. Державного секретаря Вадимовий суду у Шляхті, Додаток до виконку про встановлення загал по смашту міністерства. Засланий Старому Міністерству Молдів держави О. О Н О В І Т И П. 1. Загальні підстави організації закону накладання влади в Українській народній республіці, визначається в основному законі Республіки. 2. Сили галузей центрального управління в зв'язку з якою народної республіки комітет Міністерства що їх встановлюється в законодавчому порядку. 3. Повноваження кожного міністерства визначається в його Лакуці як його вид статей і законодавчих норм. 4. У розмірних приписах цього статуту, на зорстальному потребу, галузі народних міністерств має в зв'язкованні архівна 5. Організація внутрішньої організації окремих міністерств, посвідчення його на базованому в закони або в правилах, як їх вид не через галузь міністрів, встановлюється через наказанням міністрів. Нижче - не повинні суперечити законам та постановам Ради Міністрів. 6. Із цього державного і зграти кожного міністерства встановлюється в порядку законодавчому. Поділ держав Уряд Міністерств, зала та основних елементах їх чинов. На чолі кожного міністерства стоїть Міністр, який на своє відсутності має право позбавленням веру вище міністра. 2. Відділ А. Оскільки тоби 11. Міністр має належити міністерстві відповідати до порядку вико- навчого: а) міністру керує офісом, додержуючи та виконуючи закони, а також законодавчі розпорядження та інструкції звідк міністерства, та в назначених в законових випадках головою директорії. 12. Основно до підстав, наведених у арт. 4: міністр обов'язаний наукально-показувати про реалізацію державних управління дорученої йому області; завади досягти про доброзичливу зміцнення національно-та міжнародного розвитку, інтереси суспільства та охорону свободи працівників, а наведених випадках міністр повинен зноситися до ради народних мініст- рів, професійно про зміни та доповнення законів та встановлення нових законів. 14. Міністр єдиною своєю владою: а/ через заходи, концепції для форму про закони, які належать до виконання було повноважено в мат- ті 0/ через догляд за діяльністю всіх підрозділів. Міністрові органи вимагають від них виповнення в разі осаджуваності або непоправного виконання, усунення обмежень і уважно за повідомлення прокураторії про порушення судового докоронення, на підставі істотних засобів; б/ через розвивання, втілено з законами та їх утруднень, що випливають послуги додаванню; у чергових умовах або іншування та звільнення шкіль- урядовців, іменування та звільнення лячників, врідною в заборони. 15. Основою, що виконують розвиток на в особливого колегіального законні порядку, коли з надзвичайних обставин, а проволока запроваджує початки за собою замовлення виробу, або державну шкоду. Міністр, в мо- жна належно йому виконувати підстави, яке повинно в офіційність сис- тема міністерства вартах всіх обходів не відкладаючи справи до перехо- ду на 11 в належному порядку, але в одночасно в цьому допомогу про надання міністрів, що заходи були було змінено, а закони про підозрівки, що не виконують та одночасно перебудовують справу встанов- лення в законні порядку. 16. Господарські справи повинні опрацьовуватися за особливим умовам мі- ністерства, стосовно до табут, міністерством залежить до кометен- тів міністра. 17. Під незаповередним домоганням міністря оплачується за під- стави, конторованих повинен, фінансовий конторовий перехід членів по офі- ційному прокуратору та виплати, а між міністерством фінансова складає запальній державний коштовник приховування та видатків. Міністр є головним розпорядчиком кредиту ової сприці. Розділ 2. Відношення міністерств до народних органів держави. 18. Законопроекти по міністерству кожний міністр вносить від одного амени до одні народних міністрів. 19. На розглядання, якщо народних міністрів міністр подає опра- ви у згадках: а/ коли вислиться необхідність чи уточнюється що до оно- ваних попереднього, однак вельмешт не від самого лише міністра, а від співдіяння і інших міністрів; б/ коли поміж лін оверст дине- не суперечить або одмову, що до виконання; в/ коли чинність яких 3 М одь вищих заходів або стипле виконання даного припису в одержанні частині прописувальний тове приписами чи ухгодами іншої сфери. 20. На розв'язання надзвичайного суду міністр подає справи у кандидатах а/ ходи органів міністерства мають складати в приватних особових контракті на суму, яка перевищує їх виплату, або кошти в державних інтересах нимагається скоротити тобто чи термін закупки, звосити тягло- му переміну чи плюс інше обмеження в загальному порядку або розташування в юридичних умовах. Усе підрядах нижчих розподілів до двох терміну, якщо, нарешті, хоче центральний садовий чи в інших умовах обов'язкових митницьких потрібних змінити підряд через визначення комісії або композицію оферту на підряд, а також підряд замінити на коефіцієнт опосою, приватну купівлю, термінове замовлення, або в іншому способі, перекладення розподарських операцій, оскільки з спеціальних законів на завданню окремого порядку розподілу цієї справи 6/ коли в приходу підрядів, поставок комісії і вважало визначення прийнятих оцінок або в одному джерелі чи непорозуміння, булерицьких, звиконаних й про- держ утрудненням закриття справу законом через неконституент контрактів або в інших тяжких приймає, якщо коли на рішення їх буде по дано скарги до надзвичайного суду. 21. Міністр та підлеглі йому урядові особи, розглядаючи справи своєї компетенції, починають додатково визнати створеного розуміння законів. 22. Міністрові прокурору є право почати на розв'язання надзвичайного суду окремі питання, не кандидати при управлінні, якщо їх не можна розв'язати в порядку створеного розуміння закону. Сімейна надзвичайного суду в таких справах оголошується до загального звіду і вони мають обов'язкову силу при розв'язанні аналого- ричних питань. ВІДДАЛО відношення міністрів до органів ім різних та підлеглих. 23. Міністр не може своєю владою розглянути справи, які належать також і до компетенції інших адміністраторів, такі справи розв'язуються лише після порозуміння відповідних міністрів. 24. Кадровий кадровий урядовий особа за установленим порядком приймає адміністрацію та неодмінно. 25. Особисте виконання підлеглих у зазначеному порядку. 26. Іноземна мова Для консолідації потрібен навчальний в часово інституційно повинно швидко - одночасне порівняльними бути налагоджені. 27. В справах, що досліджуються до компетенції начальника урядових прикладних міністрів, життя в наявності незалежно. 28. Допомога тимчасовою адміністрацією закон або наказу надано причина, зважаючи на підлеглого приватного урядових установок чи особа, до якої налагодження визначення іншого припису, мусить доповнювати про це міністерстві та всіх заснованих ланцюгів державних, коли ж і дання цього міністр підтверджує, який випадок то зазначена вище урядова установка не особа, подає про це наказом надзвичайного судові, що розглядаються. 29. Допомога законами припису міністра підлеглі йому органів оплати зв'язку і волі трупових, якщо неїджаємо повинні доповнювати про це міністерстві, а всім членам, якщо в цьому окремий, без всякої допомоги. Як розв'язуючих справа не підлегла йому орган, міністр додає до того ж, що не приймалася скарг на інші органи, штатних чиновників, або якщо не давалось руку закривання, то за виконання всіх надійних підстав. 30. Міністр розміщує кожен владною спрямуванням повинен державним тим чи сумнівам, що залежить в іншоприватному на часткових ім підлеглих. 31. Для прийняття повного пояснень не оголошених справ, а також особистого дозволяється обговорення послужних міністрів виконавчих. Розділ ІІ. 34. Віце-міністр, яко найбільшава помічник Міністра, під загальним його керуванням, має догляд за поправним виконанням справ міністерства, за потрібною витратою грошових коштів в офіції та за виконанням службовими їх слугових обов'язків. 35. Попередок, що їх помічено, віце-міністр узяв у владного розпорядження та накладає на вищих відповідних дисциплінарну кару, або передає справу на розв'язку міністра. 36. Доручить міністр-віце-міністрові спеціальний догляд за якими справами міністерства та то вже справи доповідається наперед з цього міністрові і міністру їх розв'язує після власної думки-міністра. 37. Доручить міністр-віце-міністрові керування будь-якими справами в міністерстві, то віце-міністр розв'язує дотичні справи за міністра. 38. Віце-міністр виконує всі спеціальні доручення міністра по офіції. 39. Віце-міністр, з особливою цо разу уповноваження міністра, заступає його у всіх тих нарадах та інших колегіях та зібраних, де міністр по службі повинний бути учесним. 40. В раді недуги відсутня та слуховий відсутності міністра гадає народних діячів, а в головному голох гада, покладає якразове виконання обов'язків керуючи на міністрові. Цей наради народних міністрів засновує Голова Директор. 41. Віце-міністр має догляд за урядом, не внесеними міністра через паказ ради народних діячів, деї яках за вередку го лоза дирекції. 42. Парна та цивільна відповідальності уряду міністрів визначається на тих же підставах, що і для міністра / арт. 38/. Розділ ІІІ. Гада міністрови. 43. Гада міністрів існує при міністерстві, яко доручений орган для розв'язку справ за вказаним загального збірковання. 44. На обговорення гади міністрови передається: а/ справи та проекти що вимагають утворення нової установи або важливих змін в управлінні; б/ справи законодавчого характеру, що виникають з міністерств; в/ внесення про нові важкі заходи та порушення; г/ приймання до скарбу майна та визначення окремого майна, а також визначення майна приватних земель на користь держави; д/ розв'язки поштівку для дорогових. е/ розв'язки умов на підрядах господарства та інші підприємства; справи висновання зборчів у селях, галузях офіції міністерства, які мають особливого обмежування; розв'язки необхідною та за урядом. 5 ВІДДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 49. Департаменти та оболонні органови міністерства поділяються на відділи: 1) перше ретрансмітентне, директору в бухгалтерському використанні начальником або головою; 20. Організаційний убір-директора, як в оболонних установах міністерства — касових начальників або заступника голови цього органу звертається директором та начальником щодо служби особливої цілі. 51. Віддільні департаменти в загрузку, виконуючи інші, застосовування до оболонних установ мають своїх архивів. Всі повноваження міністерства, призначених на кожну особливу установу міністерства мають свої держави, яким у міністерстві зберегається в державному. ВІДДІЛ ІІ. ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА ТА ОБОЛОНА УСТАНОВА. 52. Заснуваний департаменти переводить незаконність у цьому порядку, під надання корупції міністерству та загальним дорожжям збір міністром належної йому справи управління, згідно з законами, відповідним наказам та розпорядженням. 53. Директор департаменту відповідає за своєчасне та цільове перекладення справ у дорогому кожної держави, як і за справи на пожежній створювання департаменту. Іх службових обов'язків. 54. До вирішення міністра директор подає всі справи, яких обов'язкової, впливом і законами та дисциплінарними санкціями директору від не позначено. 157 а) директорові належать право: а/ внесення про іменування та звільнення вищих урядовців департаменту; б/ іменування та звільнення безпосередньо своєю владою нижчих урядовців в порядку для того встановленим. б) департаменти знаходяться під керівництвом директорів, а відділи черев начальників підрозділів. Видні різних міністерств не мають права безпосередньої повноваження над ними. в) зносини поміж департаментами різних міністерств відбуваються лише, коли розв'язання справи вимагає від самих департаментів, або коли потрібна співпраця з закладами, що їх має розстановлено в поручні міністерств, та коли для переведення справи треба впоратись по- різні відомості. г) департамент вноситься в органами, підлеглими іншим депар- таментам того ж міністерства, безпосередньо, а в органах, підлеглих департаментам інших міністерств, переводяться зносини через більш високий департамент. 1. Департаменти всіх міністерств вносяться в начальниками пуберенць безпосередньо. 2. Якщо підлеглий департаментові установа чи особа спостере- же в припису, державному котрому постановленням вищого органу влади, або закону, то листовий подає про це мотивовану доповідь директорові департаменту коли ж би директор не знайшов підстав для відкликання свого припису, то він може доповнити його до міністерства, який і робить остаточне розпорядження. 3. Директор складає посвята різного контролю пропусків змін видання по своєму спрямуванню та доглядає і відповідає за виконан- ня контролю. Директор доглядає, щоб всі справи суму капіталів та май- на, що перебуває в постачанні департаменту, переводились згідно з законом. 4. Директор департаменту дотримувався шлях розпоряджень службо- вої праці всіх службовців у всіх частинах департаменту, тимчасово переводить в разі потреби службовців в одній частині департаменту до іншої та двоє їм окреме долучення по всіх рахунках праці департаменту, наведені вище розпорядження директора департаменту, коли вони тикаються урядовців з класу; переводиться в ухвали міністра. 5. Що до окремих пропусків, які неступно безпосередньо до де- партаменту, або які надходяться від міністра, директор при розв'язан- ні їх додержується тих же правил, що їх визначено в аркушах 30 цьо- го статуту для міністрів. 6. Два прийняття урядовців особи в службових справах, в тих же приватних осіб в оголошеннях, що їх затверджують в департаменті, директор навчає певні дні й роками те встановлене порядок прийняття. 7. Директор шляхом стежить, чиби всі його доводи не видавалось будь-яких імперії в яких справах, що знаходяться в стані розряду, а, тим більш, відомості певних, та щоб передчасно не оповіщалось революції, поки справу шляхом не буде вирішено. 8. Особливий установки міністерства та начальників або голови їх корпоративних правлень по їх зазначенням в затвердженнях окремих ділів, очереть, або в чинних цих установ. 9. В департаментах у разі потреби, складається, а відома міністерства, нараду про директорові департаменту. Нараду при директорові департаменту складається з біль- директорів та начальників відділків під головуванням директора. В "нараду при директорові департаменту", а розсуду директора, може бути запрошено сторонніх фахових осіб. Кодекс міністерства 10. Департаменти міністерства організуються на тих же підставах, що і департаменти міністерства. 11. Герає директорові міністерства переводиться: а) справи, які стосуються до діяльності міністерства, якщо їх не 77. «Розподіл для доручень що при використаннях, переводяться у справи, які наказуються на доручення, повинні по цьому звільненнях, виконуватися різними додученнями на майбутнє чи продовжити інспектуранти органів ДІСІ - озерства підлягають, відповідальності. 78. Обов'язання архіватора надаватися в звичайних рахунках та в інструкціях на їх переказ до згоди державного синтезу в цій стороні фінальної та державним контролером. 79. Учарні «дозволи» для доручень та їх домашнє виконують справи з дорученням та майбутніми начальниками, надійшлі на листах 10, до яких їх передано, синтезатори. Учарні «дозволи» та додовиди повинні доручення в порядку всієї справи своїх частинок, складати витяги з них, положити за колонками їх довідки, завершити, актотувати місця на переказі означення до всього справа та революції, які на справах порядково. 80. Установлено приймає листки, винує зовнішні імперії, обов'язання для розписку кожного письма, заведення вихідних паперів та реєстру на розписку їх встановлення подій. 81. Обов'язки архіватора повинні бути передані до кращого додачи справ в палатному стані, подано та відповідної виконуванням за відомостями, системами, що не розміщене в архиві для до технороботи на зв'язку. Із-за паперу до поточних діяльностей, якщо заключеною повинна бути усунена, також передано переказане можливо до окремленого виконавця архіватора на майбутнє за його палатними описами. Архіварор провадить розрахунок всіх дій, що зі збереглися в архиві, якщо проводиться до роботи, завдань і йому пропонуються видно до викладу справ. 82. Обов'язки передавання майбутнім доктором державному переказується відповідно всіх паперів за години, переважаючи на інші урядовці зверх-водки всі справи що їх дорученням усунення особи, повинні бути виконані. 84. Завидуючий обов'язковий майбутнього додатку за додаванням порядку у всіх прийнятих міністерствах королевським рухом на доручення за переглядами майбутніми міністерствами, що зазначається вони виконання умовленості, проводять револьвери, синтезатори, складають папери на рахунки. Складання архіватором поданих ознак інформації має повинну за коротким переказом до стадій за означеного відповідно додавання та справжньою письменними паперами, що роблять кур'єрських, отриманих та звісних служб. /386 кани та ділить їх в сповнності. міністрів при департаментах для завідування розподілом можуть бути ажектори. Розділ VII. Порядок іменування, звільнення підлеглих та підповідаль- ність урядових осіб 80. Директорів департаментів, ленів ради міністрів та інших урядових осіб 16 класу іменуються на внесення міністра, через нача- лка народних міністрів, з затвердженням голови директ рії. Вище-директорів та інших урядових осіб 16 класу іменуються на уряд, на внесення директора, через началь міністра, з затвердженням голови директорії. Урядових осіб 16 класу іменує міністр своєю владою на внесення директора департаменту. На уряди тіл колег та низче іменує директор департаменту. 80. Звільнення в поточному артикулі 80 порядок імену- вання вазначається в статутах окремих міністерств або в спеціальних законах. Начальники всіх голов обов'язки, котроли мін-директора, а також інших урядових осіб 16 класу іменуються на уряди в порядку, встановле- ному в статутах окремих міністерств або цих установ. Якщо не має в цих статутах підзвідних правил, то іменування на уряди переводиться в порядку, вазначений в попередніх артикулах, сто- совно до кілько урядів. 83. Урядовці всіх класу при першому іменуванні або при іменуванні на уряд по демісії складають встановлену присягу, з тією, що не приймають прийоми, урочисту обтяження дедакон 1 та 2. Особливу присягу, як і встановлюється в певних випадках, знаєсть- ся в статуті, окремих міністерств або в спеціальних законах. 89. Звільнення з уряду залежить від того начальства, яке іменує на уряд та переводиться в той же спосіб, як і іменування на уряд. 30. Внесення про нагородження за службу директорів департамен- тів, ленів ради міністрів та інших урядових осіб 16 класу робить міністр, а про нагородження урядових осіб 16 класу та низче директор департаменту. 31. Директори департаментів безпосередньо підлягають міністро- ві, вище-директори, начальників відділів-директора, інші урядовці начальним відділів. Секретарі міністрів та урядовці до особливих доручень той міністром знаходяться в безпосередньому розпоряджен- ні міністрів. Урядовці до особливих доручень при департаментах знаходяться в безпосередньому розпорядженні директорів департаментів. Порядок підлеглості урядових осіб Обсоблиних установ міністерства окреслюється в статутах окремих міністерств, або це: «станов». 32. Завідуючий Господарством міністерства, держбенк-вухгалт- тер та архіварь міністерства підлягають безпосередньо директорові то по департаменту, який повиннує сповавати загального значення, а ім підлеглость їх помішника та урядовців, ще до них прийдіні. 30. Не буде вазначено в статутах окремих міністерств або їх Обособлиних установ правил що до порядку підлеглості урядових осіб, то порядок цей визначається на загальних підставах. 34. Всі службовці, спочаткованка відповідають за поправне ви- конання обов'язків, покладених на них законом, розпорядженнями міні- стра, директора департаменту та начальника або голови особливої становки міністерства. 35. В разі переступлення своїх службових обов'язків службовці підпадають під кару, згідно з законами про службові переступки. 36. За непоправність у виконанні в доловидних фактичної око- рони справи, та довідів в законів, а також за наслідки розв'язання справ на підставі таких доповідей, урядовці особи, що ствердили ці 114 Відділ зв'язку 102. Що дослухання, що вступила до міністерства, міністерство - пирометр і за обов'язки розмови міністерства і дитячих загальних умов. 103. Загальні резолюції подається на засідання, якщо та те ж реєстраційна держава. 104. Всі письма, які одержували в міністерстві, повинні бути до обов'язкового резолюції і зазначеним для вдячання, коли саме лист відноситься до цього. Всі письма особи за умовами на оплату, що йде на платні проходження. 105. До зв'язку до розпоряджень та роздрібних випусків і дитячих випусків виконуються до міністерства, яке одержує письмо з назвою: "Резолюції щодо цього року", які повинно подавати переслання умовами випуску. Розпорядження, які одержують міністерство по виконанню 1, підлітків резолюції на дитячих випусках, останні резолюції. Се а їх умови міністерства, до якої належить випуск. 106. До зареєстрованого заснування на адресу міністерства і міністр става пересилка до дитячої адміністрації, а якщо до письменника та обов'язкових резолюцій по виконаності. Розписку про передачу оплати відповідає на саме резолюції. 107. О міністерстві, міністр, дитячих випусків та обов'язкових розпоряджень, якщо заснування виконується до загального резолюції та резолюцій по передачі повідомлення на роздрібні дитячі випуски. Дитячий, докторський, операційний або письменник обов'язково зазначається на листі в їх резолюції поступає до оздоблення, де також заходиться до виконання ре- 16. 110. Доставлено в справах, що зв'язані із розпорядженням, пересилки до директора та його замісника, а також до міністра, якщо справи не повинні бути передані в адміністративну комісію. Якщо справи зв'язані із розпорядженням, то їх надсилається до міністра або його замісника, який вирішує, чи повинна комісія розглянути справу. Якщо комісія не зважає на це, то її розпорядження мають силу закону. 111. Спеціальні випадки: якщо у справах, пов'язаних із розпорядженням, зазначено, що вони не можуть бути передані до комісії, то це має бути позначене на першому аркуші справи. Якщо така справа надходить у міністерство, то її виконавчий орган повинен передати її до комісії. 112. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 113. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 114. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 115. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 116. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 117. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 118. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 119. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 120. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 121. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 122. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 123. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 124. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 125. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 126. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 127. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 128. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 129. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 130. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 131. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 132. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 133. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 134. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 135. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 136. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 137. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 138. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 139. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 140. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 141. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 142. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 143. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 144. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 145. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 146. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 147. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 148. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 149. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 150. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 151. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 152. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 153. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 154. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 155. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 156. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 157. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 158. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 159. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 160. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 161. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 162. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 163. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 164. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 165. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 166. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 167. Справи по зв'язку: якщо виконавчий орган діє за розпорядженням міністра, то він має надати йому повну інформацію про справу. 168. 162 Відповідає від міністра як інтереси звітоздавача 159. Народженої дитини у разі, при дорослості "Дошуками" у спробах до цього повинен був в той міністр, чоловік, виконавця звітності. 12. в Канцелярії Міністра чи в Департаментах по належності. Такі листування сквілька їх Начальник того відділу та подає на підпис Міністрові. 128. Всі листування від Департаменту виготовляються в належному відділі, сквілька їх Начальник того відділу та подає на підпис Директорові Департаменту. 129. Листування мо їх надсилається в Міністерство по ім'яго Міністерства або Міністра підписує Міністр чи за Міністра Віце-Міністр. Листування, що їх надсилається до Департаменту того ж або іншого Міністерства підписує Директор Департаменту чи за Директора Віце-Міністр. 130. Листування від Відділів підписують Начальники Відділів та Міністрові. 131. Повелюк внески Міністра в річними урядовими зобов'язаннями та установами такий: а/ по ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ: Наконодавач Установи Ради Міністрів та Наглядового Суму Міністра подає внески або доповіді; б/ по Міністрові Начальники зокрема офіції та осіб їм війних Міністр влаштовано в листах, з органами підлеглих Міністерств та оголеним Місцевого управління в ралі коли вони в певних справах підлягають Міністрові. Міністр має пропозиції. 132. Листування не може вийти з Департаменту Канцелярії Міністра чи Об'єднувача Учених Ради, як не буде записано до реєстру вихідних паперів. 137. Ліка та доповідь в Другому Департаменту виводяться по вимогах Візитів цього Департаменту. По ка Департамент справи з дотягу може бути вилано "ще в роспідленні" Директора того Департаменту, то якого Асистен написати. 138. Коли треба повідомити прохача або закликати підприємців або інших осіб, то вирішення Міністра чи Департаменту в цих справах належалась для надруковування за відповідних урядових часописів при листі за підписом Начальника Візитів та Міністрові. РОЗДІЛ Х. Ревізія справ. 135. Перевірку лік та листування в Департаментах Канцелярії Міністра, Особливих Установах Міністерства та Відділах перевозить або персонально Міністр, або з його доручення відповідні підлеглі Йому урядові особи. 136. Директор помісильно переверять по поточних та вихідних ревізах перервірку справ, як розглядаються так і нерозглядаючи та коловідає про вислій Міністром. З цих коловідів Канцелярії Міністра в кінці року складає загальне оприлюднення про рух справ у всіх Департаментах Особливих Установах та Канцелярії. 137. Неможливи коловіді в однаках складаються по вразку, що його ветановлене Міністром. Коловіді ні подається Міністрові не пізнім як п'ятої числа наступного місяця. 139. Таки ж коловіді Начальники Відділів помісильно подають Князев-Форові. 139. Бухгалтер та Архиварь помісильно повертати свої справи на розмір безпосередньо Директорові Департаменту. РОЗДІЛ ХІ. Справозвідання. 140. В кожному Міністерстві встановлюється три категорії справових даних: а/ справозвідання про розмежування оціни, б/ вити про справи та в/ міркування для про поліпшення кожній часопис. 141. Справозвідання про суми очікуються ягідно в рахункових пра- вилах. Що їх приймання, перераховування й витрати грошових сум, а також що до ревізії Державного Контролю оборотів вгаданих сум Міністерства керується як контрольними правилами так і правилами касовими та повісійними. 142.Щорічні звіти кожного Департаменту чи Особливої Установи про справи мусять містити в собі: а) ковоткий перелік стану ч якому були різні частини, згідно з останнім звітом, б) вжиття нових засобів та заходів та продовження попередніх на протязі року в повноминних дієстах та правил, на яких їх грунтуються, в) стан економичної частини Департаменту: контролювані й позаконтролювані суми кількість витрати та на що їх витрачено, з докертом порівняної таблиці за попередній рік та г) виказ руху справ, який зазначено в арт.136. 143.Щорічні звіти про справи ДИРЕКТОРІЇ подають Міністерств до 5 березня наступного року. 144.Кожний Департамент визначає підведення йому органам термін для понання справоводень та пояснень потрібних для складання справоводень Департаменту. 145.Кожний Відділ складає справоводення по своїй частини та передає його виконавцю на зазначення термін. 146.До сформовані всіх одноважень в Департаменті, Відділи складають загальне справоводення /арг.142/під безпосереднім доглядом Директора. 147.З справоводень по їх години Членування та Особливі Установи, складається під керуванням Міністра загальний звіт про діяльність Міністерства: звіт пей подається Голові ДИРЕКТОРІЇ та вноситься до Ради Народних Міністрів. 148.Опції зазначених вище річних справоводень Міністр в класному розсуду може запропонувати чити йому справоводення й в повелку позачерговому. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОЛІТИЧУК. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЙВИЩИЙ СУЛИЙ ГР. ШИПИНГ. Чотаток І до арт.88 Загального Статуту Міністерств. ПРИСЯГА НА ВІРНІСТЬ СЛУЖБИ. Обіцяюся та клануюся всьому ГУТНИМ БОГОМ перей святого ЙОГО ЕВАНГЕ- ЛІЄС та ЖИВОТВОРЧИМ ХРЕСТОМ ГОСПОДНІМ, що міяю бачити Український Народний Республікі вільно та сумлінно служити законній ії владі коротиської закони й обов'язки закону, що люблючи назвить життя своєю моб охопляти дку якому або ворату, не мале б вершанному інтересамі ота фися, велику розучену мені таємну справу та службову таємницю святого берегти та уряд своїй познити вгідно з законами та інструкціями начальників моїх нічого воупереч службових обов'язків моїх для своєї користі або за яка приятельства чи ворожнечі не чинити, а та себе у зв'язку поводити як громадянинові та службовцеві Української Народньої Республіки, незалежно та моб у всьому що я зробив, а міт надати вати відповідь ГОСПОДЕВІ на СТРАШНИМ СУДІ ЙОГО. Перей ГОСПОДОМ БОГОМ святу, що присягу до мівно понимаю і СЯТУ ЕВАНГЕ- ЛІЮ та ХРЕСТО СВЯТИЙ на тому підну. Амінь. /Ці зписи особи, що присягає, та особи, яку відправляю бути присутньою при присязні./ Поведру слабив /підпис священика. Лень місяць вік озібрання присяги. ПРИМІТКА: Особи нехристиянської веліліт складають прикладу також- гежаністу, згідно з положеннями містельної релігії. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОЛІТИЧУК. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЙВИЩИЙ СУЛИЙ ГР. ШИПИНГ. Потаток 2 до арт.83 Загальногo Статуту Міністерств. УРОЧИСТА ОБІТНЯ НА ВІРНІСТЬ СЛУЖБІ Урочисто обіцяюся відно та сумлінно Українській Національній Республіці служити, законній її владі коронися, закони її сові- сно виконувати. Про всерю Республіки завжди любити та всіх нахо- гіт, виживати не халуючи навіть життя свого, щоб вихилити яку шкоду або втрату по мала б державному інтересові стаття, всяку зопущену мені таємну справу та службову таємницю сягто берегти та усіх свій повинні вгілно в законами та інструкціями началь- ників моїх, нічого засуджене службових обов'язків моїх для своєї користи або за яка понадтебностя чи вороженець не чинити, а так себе у всьому положити як розмовлянинові та службовцеві Україн- ської Народньої Республіки належить. /Підпис особи що дає обітницю та особи яку ніхваджено бути при цьому присутньою./ Лень місяць рік. ГОЛОВА РАЛИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПИЛЯПУК. В.О. КЕРЖАВЧОГО СЕКРЕТАРЯ НАЙБИШИЙ СУЛЯ ГР. ЛИЦЕНТ В. З орігіналом втінір: В.о.Начельника відділу Першаного департаменту Справка: Число осіб в поданих хлінів стерецтвах, що потребуватимуть додаткової платні на опал. Тюова Р.Н.М. 1 Лиц. Вигур-Сор. 6 Кер. Дупелев. 3. Деяк. Конкр. 9 Військове М-т 10. М-в Кінанст - 6 ? М-в Освіти - 1 Геновізанс - 1. Праці - 1. Євр. Сіров - 1 Кар. Господ. - 1 Єврейськ. Сир. М-в Юстиції — ?? Други Селерг. 9 Зем. Сир.- 1 36×12=432.000 м.т. А. Прил. М. Ф. СЕКРЕТАРІАТ ФІНАНСОВОЇ КОМІСІЇ "8" Грудня 1921 р. Ч.3060. Місто осідку Уряду До Державної Канцелярії При цьому надсилається висновок Фінансової Комісії в справі за- конопроекту про встан овлення додаткової на оплату помешкання та опал платні урядовцям державних установ в місці осідку Уряду У. Н. Р. ДОДАТОК: Листування на "2" арк. Секретар Фінансової Комісії Т. Медведєв ВИТЯГ з журналу засідання Фінансової Комісії 5 Грудня 1921 року. ч. 293. С Д Л У Х А Л И: Законопроект Державної Канцелярії про встановлення додаткової на оплату помешкань і опал платні урядовим, що перебувають на службі в державних установах в місці осідку Уряду У. Н. Р. У Х В А Л И Л И: Веручи на увагу: 1| ті конкретні завдання, які має на меті поданий законопроект, 2| стан державного скарбу, 3| умовини сучасного життя службового персоналу державних установ і 4| тимчасовий характер законопроекту,- Фінансова Комісія прихиляється до ухвали законопроекту в редакції, до цього журналу прикладаємій. При цьому до визначення норм додаткових грошей на помешкання Фінансова Комісія підійшла після такої схеми: Службовцям уряду На найом по- На опал по- клас. мешкання мешкання. м. п. м. п. I, II та III........... 6.000 6.000 IV та V.............. 4.000 4.500 VI та нижче......... 2.000 3.000 З оригіналом згідно: Секретар Фінансової Комісії Додаток до журналу засідання Фінансової Комісії за дня 5 Грудня 1921 року ч. 293. ПРОЕКТ. УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про встановлення додаткової не оплату помешкань та опал платні урядовцям, що перебувають на службі в Державних Установах у місці осідку Уряду Української Народньої Республіки. I. Всім службовцям, що з день затвердження цього закону зна- ходяться на службі в державних установах в місці осідку Уряду Української Народньої Республіки, під час перебування останнього по-за межами України, видати кожного місяця, до 1 Квітня 1922 р., додаткові до утримання гроші на найом помешкань та опал їх у на- ступному розмірі: Службовцям уряду I, II та III клас......12.000 м. п. " " IV та V клас...........8.500 " " " VI класи та низче.........5.000 " ПРИМІТКА: Чинність цього закону поширюється також на тих осіб, які заступили би до державної служби після затвердження цього закону - з дня вступу їх на державну службу. 2. Якщо при службовцеві перебував його дружина, то розмір встановлених паятом I-м цього закону грошей на помешкання збільшу- ється на 20 %; коли ж при ньому знаходиться ще й дитя, -навалежно від кількості їх- віком до 16 років, то таке збільшення виносить 40 % ПРИМІТКА: Якщо на державній службі перебувають одночасно чоловік і жінка, то гроші на помешкання одержує лише один з них, а саме той, хто обсаджує посаду з вищою платнею 3. Чинність цього закону не поширюється на осіб, що мешка- ють в канцеляріях або службових кабінетах.. 4. Особи, які займають помешкання, що оплачуються за рахунок скарбу і не з"являються канцеляріями або службовими кабіне- тами, в тому разі, коли платні за помешкання [разом з опалом] перевищує норми додаткових грошей, що їх встановлено цим законом,- ріжницю по між платником за помешкання та названими нормами службовець виплачує зі власних коштів. 5. Всі виникаючі питання щодо пристосування цього закона до службових осіб тієї або іншої Офіцій, розв'язуються шляхом порозуміння поміж Головою Ради Народних Міністрів, відповідним Міністром та Державним Контролером. 6. Необхідні на переведення в життя цього закону кошти відпускаються з локторисної порядкової. 7. Законові цьому надати зворотню силу з дня 1 Листопада 1931 року. 8. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через післяданців. Голова Ради Народних Міністрів Державний Секретар Згідно: Заступник Голови Фінансової Комісії Буткевич [в. р.] Секретар Лисянський [в. р.] З оригіналом згідно: Секретар Фінансової Комісії ЗАКОНОПРОЕКТ ФІНАНСОВОЇ КОМІСІЇ УХВАЛЕННИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення додаткової на оплату помешкань та опла платні урядовим, що перебувають на службі в державних установах у місці звідку походять української Народної Республіки. I. Всім слугам, що в день затвердження цього закону знаходяться на службі в державних установах у місті Осійку Української Народної Республіки, під час перебування останнього по-за межами України, звідковою кожного місця, до I квітня 1922 року додаткові до утримання гроші на найом помешкань та опла їх у наступному розмірі: Службовим уряду І, II та III класу ……… 12.000 к. п. " " IV та V класу ……………… 8.500 к. п. " " VI класи та іншої …………….. 5.000 к. п. ПРИМІТКА: Чинність цього закону поширюється тільки на тих осіб, які заступили би до державних служб після затвердження цього закону, - з дня вступу їх на державну службу. 2. Якщо при службовій переїзді того другого, то розмір встановлення плати I-я цього закону пропорціонально помешкання збільшується на 20%; коли ж при цьому знаходиться ще й діти, - необхідно від кількості I-я - віком до 16 років, то таке збільшення виносить 40%. ПРИМІТКА: Якщо на державній службі перебуває одночасно чоловік і жінка, то гроші на помешкання одержує лише один з них, а саме той, хто обладнує посаду в вищому містечку. 3. Чинність цього закону не поширюється на осіб, що мешкають в капцеларіях або службових кабінетах. 4. Особи, які займають помешкання, що оплачуються за рахунок скарбу і не з'являються канцеляріями або службовими кабінетами, в тому разі, коли платять за помешкання / разом з оплатою / перевищує норми додаткових розмірів, що їх встановлено цим законом, - різницю по ній плачується за помешкання та названими нормами службовців виплачує зі власних коштів. 5. Всі виниклі питання що-до пристосування цього закону до службових осіб тієї або іншої О.І.ІІ., розв'язуються шляхом порозуміння поміж Головою Ради Народних Міністрів, відповідали міністрам та державним контролером. 6. Необхідні на переведення в читця цього закону кошти відпускаються з контрольного порядкової. 7. Законові цьому надати зворотню силу з дня 1 лютого 1922 року. 8. Закон цей, що його оголошення, ввести в діяльність через посиланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДВЕРКАВНИЙ СЬКРЕТАРЬ Згідно: Заступник Голови Фінансової Комісії Буткевич /в.р./ з оригіналом згідно: Секретарь фінансової комісії В. Миловський /в.р./ ЗАКОНОПРОЕКТ ФІНАНСОВОЇ КОМІСІЇ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення додаткової на оплату помешкання та опал платні урядовцям, що перебувають на службі в державних установах у місці осідку Голови Української Народньої Республіки. I. Всім службовцям, що в день затвердження цього закону знаходяться на службі в державних установах в місці осідку Уряду Української Народньої Республіки, під час перебування останнього по-за межами України, вважати кожного місяця, до I квітня 1922 року додаткові до утримання гроші на намал помешкань та опал IX у наступному розмірі: Службовцям уряду І, II та III класе ....... 12.000 м. п. " " IV та V класе ............ 8.500 " " " " VI класи та нижче .......... 5.000 " " ПРИМІТКА: Чинність цього закону поширюється також на тих осіб, які заступили би до державної служби після затвердження цього закону, - в день вступу їх на державну службу. 2. Якщо при слуговців перебуване його друга, то розмір вста- новлених пактом I-м цього закону грошей на помешкання збільшується на 20%; коли ж при ньому знаходиться ще й діти, - незалежно від кількості їх - віком до 16 років, то таке збільшення виносить 40%. ПРИМІТКА: Якщо на державній службі перебувають одночасно чоловік і жінка, то гроші на помешкання одержує лише один з них, а саме той, хто обладнує посаду з вищою платнею. 3. Чинність цього закону не поширюється на осіб, що мешкають в канцеляріях або службових кабінетах. 4. Особи, які займають помешкання, що сплачується за рахунок скарбу і не вважаються канцеляріями або службовими кабінетами, в тому разі, коли підтяга за помешкання / разом з опалом / перевищує норми додаткових грошей, що їх встановлено цим законом,- рікнішою по між платнею за помешкання та названими нормами службовця виплачує зі власних коштів. 5. Всі виникаючі питання що-до пристосування цього закону до службових осіб тієї або іншої Офіції, розв'язуються шляхом порозуміння поміж Головою ради "народних міністрів, відповідним Міністром та Державним Контрольором. 6. Необхідні на переведення в життя цього закону кошти відпуска- ти в кашторисному порядкові. 7. Законові цьому надати зворотню силу з дня I листопаду 1921 року. 8. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через пос- ланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Згідно: Заступник Голови Фінансової Комісії Буткевич /в.р./ З оригіналом згідно: Секретар Лисянський /в.р./ Секретар фінансової Комісії В. Лисянський /в.р./ ЗАКОН про встановлення додаткової на оплату помешкань та опал пітні урядовців, до перебування на службі в державних установах у місці осідлого проживання Української Народньої Республіки. I. Всім слугам бомпил, що в день затвердження цього закону знаходяться на службі в державних установах у місці осідку Української Народньої Республіки, під час перебування останнього по-за межами України, надається кожною місяця, до 1 квітня 1923 року додаткові до утримання грошей на опал помешкань та опал IX у наступному розмірі: Службовцям уряду I, II та III класу ……… 12.000 м. п. " " IV класу ……………… 8.500 " " " VІ класи та нижче ……….. 5.000 " ПРИМІТКА: Маються цього закону поширюється також на тих осіб, які застосували би до державної служби під час затвердження цього закону, - в мірі вступу та на державну службу. 1. Якщо при слуговців перебуває його другий, то розмір вода- нокладних поголом I-го цього закону громадяна на помешкання збільшується на 40%; коли ж при ньому знаходиться ще дитина, - невалюємо від кількості: 1.5 - ніж до 16 років, то також збільшення становить 40%. ПРИМІТКА: Якщо на державній службі перебуває одночасно чоловік і жінка, то громадяни на помешкання одержують лише один з них, а саме той, що обладнує посаду з вищою платнею. 2. Маються цього закону не поширюється на осіб, що мешкають в капеланаріях або службових кабінетах. 3. Особи, які звільняють помешкання, що сплачується за рахунок скарбу і на з'їздній борг капеланаріями або службовими кабінетами, в тому разі, коли платять за помешкання / разом з опалом / перевищують норму додаткових грошей, що із цього закону, - рівність до місця платною за помешкання та названими нормами службовець виплачує зі своїх коштів. 4. Всі виниклі питання що-до пристосування цього закону до слуговців осіб тієї або іншої 0 інш., розв'язуються шляхом порозуміння поміж Головою однієї Чородних міністрів, відповідними Міністрам та державним контролерами. 5. Необхідні на перенедення в життя цього закону кошти відпускаються в конторовому порядку. 6. Законові цьому надати зворотню силу з дня 1 листопада 1921 року. 7. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через пос- ланця. Голова Ради Народних Міністрів ДР. АВІМ ОПИТАЛЬ Згідно: заступник Голови іншової Комісії Зуткевич /в.р./ з оригіналом: секретаря Умовський /в.р./ вгл.о.: секретаря - іншової Комісії К. Апелякович /в.р./ ЗАКОНОПРОЕКТ ІНШОГОЇ КОМІСІЇ УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ О Д А Н О про встановлення додаткової по одному понижанню та оплати платні урядовцями, що пересуваються на службі в державних установах. У місці сідланих української народної республіки. 1. Всім слугам звичним, що в день затвердження цього закону знаходяться на службі в державних установах у місті об'єднаному Українською Народньою Республіки, під час перебування особливого по-за межами України, найдавали котього місяця, до 1 квітня 1920 року додаткові до утримання гроші не на одні понижання та оплати їх у поступному розмірі: Службовцям уряду I, II та III класу ……… 12.000 н. п. " " IV та V класу ……………… 8.500 " " " VI класу та начальників ……….. 6.000 " ПРИМІТКА: Виплати цього встановлення не можуть бути залучені до державного служби після завершення цього вакансії, - в день вступу IX на державну об'єднання. 1. Якщо при слуговців перебування того другого, що розмір вста- новлення падає I-го цього закону про те, на понижання збільшується на на 20%, коли при ньому знаходиться до 1 днів, - невалення від хільності IX – виконує до 16 років, що таке збільшення виплатить 40%. ПРИМІТКА: якщо на державній службі перебування одночасно однолітніх і лінка, то гроші на понижання одержує лише один з них, а саме той, що обладнує посаду в видові плямки. 3. Міність цього закону не поширюється на осіб, що мешкають в капітальних або службових хати-стах. 1. Особи, які займають понижання, що сплачується за рахунок скерби і не з'являються кишеньками або службовим капітальним, в тому разі, коли пиття за понижання / разом в оплаті / перешкоджує норми урядовцями: продаж, до 10-го лютого цього закону, - різницю по місцях на понижання та названими нормами слуг бойових ши- пачую від власних коштів. 5. Всі зникнення питань що до дропослаблення цього закону, до слуговців осіб тієї роботи Укрій, розв'язуються шляхом порозум- ніння між головою ради «Королевих міністрів», відповідним Міністром та Державним Контролером. 6. Необхідні на перезведення з цього закону кошти відпуска- ти в контрольованому порядку. 7. Законові пропонуємо використати силу з дня 1 лютого 1921 року. ку. 8. Закон цей, до його оголошення, ввести в міність через поо- ланняв. Голова ради народних міністрів ДАР АВІК ОЛЕНЬСТАЛЬ Одідно: заступник Голови іншової комісії Вуковець /в.р./ з оригіналом без старий членський /в.р./ артикул: Ферохорд Івановича комісії 14, московського /в.р./ ЗАКОН про засновання домівок на оплату коменданта та оплати патрульних урядових, що перебувають на службі в державних установах у місті Осіїдор, Дніпропетровському, Українському, Черкаському та Ростовському. 1. Зміни цього закону, що в даний час засновання цього закону виконуються на службі в Державних установах у місті Осіїдор, Українському, Черкаському та Ростовському, що перебувають на службі в державних установах у місті Осіїдор, Дніпропетровському, Українському, Черкаському та Ростовському. 2. Урядовцям I, II та III класу — 1.000 к. п. 3. Урядовцям IV класу — 8.500 к. п. 4. Урядовцям V класу — 6.500 к. п. ПРИМІТКА: Міністр цього закону повинен зробити те, що вони осіб, які застосувалися до державної служби на підставі затвердження цього закону, — в даному випадку 1-го року. 5. Якщо при першому повороті цього закону, то розмір оплати повинен бути зменшений на 20%; коли ж певну виконавця ще — читати — необхідно виділити кількості 15 — відомо до 16 року, то також збільшувати майже на 40%. 6. Штраф: якщо не державні служби перебувають одноважно чоловік і жінка, то гроші на поновлення одного лише один з них, а вони то , що обслуговуються в цьому плаці. 7. Міністр цього закону не повинен робити на осіб, що перебувають у майстернях або службових кабінетах. 8. Особа, яка виконує коменданта, що описуються за певних обставин і не здійснювала виконання або слухався чи забороняли, то також повинна бути приведена до суду на основі закону про порушування порядку державної служби, що застосовуються в цьому законі — рішення по ній плацівки за повинність та наказаними нормами однобоких місцевих злочинних кримінал. 9. Всі штрафи, що випадають на основі цього закону — до служби осіб якщо розміри оплати, розглядається під час державної служби та державного контролю. 10. Необхідні на перекладання цього закону — обов'язково виконувати і контролювати нормами. 11. Статутний закон наданий у орієнтальному виді в день 4 листопада 1924 року. 12. Закон цей — до його спроблення, внесено в міністерство державної служби. Голова Галицько-Українського Внутрішнього ДІЯ АВТОР: МИХАЙЛО ЛЕПСЬКИЙ ОТРИМУЄ: Заступник Голови і головою Поліції. Буткевич /.../ Державний секретар /.../ Генеральний секретар /.../ ОБ'ЄДНАННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНТОРІЇ УКАЗИВШИ: І.М.С. МИРОНЧЕНКО-МИЛОСТІТЬ О З А К О Н про постановлення державної на оплату помешкань та оплати шкільні урядовцям, що перебувають на службі в державних установах у місці звіднодорожнього Української Народної Республіки. 1. Всім службовцям, що в день ватервари свого закону виконують од на службі в державних установах у місці свого громадянства Української Народної Республіки, під час перебування останнього по-за межами України-віддалені кожною місця, до 1 квітня 1921 року додатково до утримання їхні на оплати помешкань та оплати шкільних у навчальному розмірі: Службовцям уряду I, II та III класу ……… 12.000 м. п. " " " IV та V класу ……………… 8.000 " " " VI класи за навч. …………….. 5.000 " ПРИМІТКА: Міність цього закону помешкання та оплати шкільних, які ведуться би до державної служби після встановлення цього закону, - а далі звичайну 14-ти державну службу. 2. Якщо при службовці перебуває його другий, то розмір вогт-новлення на кожен і-й цього закону громадян на помешканні збільшується не на 10%; коли 7 при ньому виховуються діти, - необхідно мід кількості 14 – пікен до 16 разів, то таке збільшення минуєть 40%. ПРИМІТКА: Якщо на державній службі перебувають одночасно чоловік і жінка, то громадян на помешканні одержує лише один з них, а саме той, хто обслуговує посаду в видов платного. 3. Міність цього закону не поширюється на осіб, що мешкають в житлових будинках для службовців кабінета. 4. Особи, які вимагають помешкання, що оплачуються за рахунок ожару і не з'являються написаннями або службовими кабінетами, в тому разі, коли платять за помешкання / разом в оплаті / перериває норма додаткових грошей; що їх зобов'язано дано при законній - різницю по міт платних за помешкання та навчальними нормами службовця під- плачує зі місцевих повітів. 5. Всі вимоги питань щодо пристосування цього закону до слуговців осіб тієї або іншої о навч., розглядаються шляхом поруч- мінних поміщень Головою Служби народних міністрів, відповідним Міністером та Державним Покровительством. 6. Необхідні на переведення і читання цього закону кошти відшука- ти в контрактному порядку. 7. Законовий плюм надати зворотню силу з дня 1 листопаду 1921 року. КУ. 8. Закон цей, до його оголошення, вводити в чинність через пос- данням. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ ДЛЯ АЗНИ. СЕКРЕТАРЬ Згідно: заступник Голови Іванської Комісії Буткевич / п.р./ з оригіналом секретарь місцевий / з.-1-/ згідно: секретарь -Іванської Комісії "Ачанов" і / п.р. / ОДНОВИЧНІЙ ЗАКОН №1 ЛЕНИНГРАДСЬКИЙ ОБЛАСТІ УКАЗ НМ РАДИ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ СРСР О Д В И Д про встановлення державної на оплату поміщень та опалюванні урядових, що перебувають на слуг 61 в державних установах у місті ОСІНГРАДУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. I. Всім службовим, що в день об'єднання знову цього закону знаходяться на слуг 61 в державних установах, а також всім уряду Української Народної Республіки, під час перебування останнього по-всіх межах України, наданих колишньою містом, до 1 квітня 1923 року додатково до утримання їм на не за помешкань та опал. Із у виробничому розмірі: Оплата зони уряду I, II та III класу ………… 12.000 м. р. " " " IV класу за місто ………………….. 8.000 " " " V класу за місто ………………….. 4.000 ПРИМІТКА: кількість оплати помешкань та опалу не має освід, які виступали би до державного слуги за підставою зазначеної цього закону, - а для остуну 1-го на державну службу. • Якщо при службовому перебуванні того державного, який розмір помешкання із числом 1-го класу в місті буде не повинен бути обмежений на 2/3, коли з ним що останнього до 4 днів, - необхідно під кількостями 1-го класу до 10 разів, то вже збільшення вносить 20%. ПРИМІТКА: Якщо на державній службі перебувань одноважно колишніх із них, то гроші не повинні бути обмежені лише один з них, а отже той, якою обладнує пошту в цьому підприємстві. 2. Місцева цього закону на помешкання на освіт, що межувати в капіталарних або слугових інженерних. А. Уряди, які останнього номенклатури, що оплачуються за державним об'єднанням I по 3-й класу в містах, а також уряди, коли піти на помешкання / робота в зоні / повинні бути норми додаткової гроші, що за останнього цього законом, - різниця по міст перебування та навчання нормами службових оплат у 61 класних колишніх. Б. Той випадок підлягає цьому до прийняття цього закону, до слуги божої освіт від 1-го числа 0 інш., розміщуються наслідки перебування поміж колишньою чи "хородом" міліцей, визначеними Міністерством за державним контролем. в. Необхідні не переведення і піти цього закону обмежуються в колишньому порядку. 7. Законовий норми наслідки в ордені слуги а для 1 листопада 1923 року. 8. Службові, що заслуги отримання, виконання і чинність через посилання. РІШЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО МІНІСТРІВ ДО АПЕЛЮ ОБМІНАТЬ Згідно: наступник Голови Івановський Донієв Букачев /.../ з орігіналом: секретарь засідання. /.../ запис: секретаря інженер-механік В. Надаєвич /.../ 178 Відповідно до статті 35 Закону про вибори народних депутатів УРСР та згідно з розпорядженням Центральної Виборчої Комісії Української Радянської Соціалістичної Республіки від 15 лютого 1938 року № 20, у зв'язку з тим, що на посаду голови сільради м. Кривий Ріг не було подано кандидатур, вирішено: 1. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг Голова Степана Миколайовича. 2. Призначити на посаду голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 3. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 4. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 5. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 6. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 7. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 8. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 9. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 10. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 11. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 12. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 13. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 14. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 15. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 16. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 17. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 18. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 19. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 20. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 21. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 22. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 23. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 24. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 25. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 26. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 27. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 28. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 29. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 30. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 31. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 32. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 33. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 34. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 35. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 36. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 37. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 38. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 39. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 40. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 41. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 42. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 43. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 44. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 45. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 46. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 47. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 48. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 49. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 50. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 51. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 52. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 53. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 54. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 55. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 56. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання, заочним вибором Голова Степана Миколайовича. 57. Визнати заочним вибором голови сільради м. Кривий Ріг, якщо він не прийме цього звання ЗАКОН про встановлення додаткової по оплату поневолених окремих класів урядовців, що переосвідчують на службі в державних установах в місці обліку згідно Зразкової Народньої Кодексу. I. Всім слуговим, що переосвідчують в день збору синього закону на службі в державних установах в містах ОСТРІВ, УЖГОРОД, ЗАКАРПАТЬЯ та інших Ресурсних країнах по 31 серпня 1922 року звільняються до- даткові гроші за оплату поневолення І окремо в місцях проживання: I - III класи 15 тисяч, II - III класи 18.000 п. народних містечок. 2. За рахунок обліку переподаткового виплати призначаються для кандидат- ларій міністерств, розумів по одній кількості на число урядовців від I до 10 чоловік, по 2 кількості від II до 20, по 3 кількості від III до 80, по 4 кількості від 81 до 40: 3. ОСІЛ, що мешкають в помешканнях що оплачуються на скарбових раху- нках, повинні змінювати права на одержання компенсації, заснованих за статутом I цього закону. 4. ОСІЛ, що переосвідчують у відповідності до додаткових поштів, зазна- чених в статуті I цього закону, не мають Видується. 5. Законом про розмір збори на оплату з 1 лютого 1921 року. 6. Стаття 18, до якої оголошено, вводяться в чинність через посвя- див. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.О. ДЕРЖАВНОГО СИНЬОГО ЗАКОНУ Середня ЗАКОНОПРОЕКТ ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " листопаду 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення додаткової на оплату помешкання і опал платні урядовцям, що перебувають на службі в державних установах в місці осідку Уряду Української Народньої Рес- публіки. I. Всім олу "обов'язкам, що перебувають у державних установах в місці осідку Уряду Української Народньої Республіки видавати по 31 березня 1922 року включно до- даткові гроші на оплату помешкань і опал в наступному розмірі: Однобовим уряду I та II класи ........... 18.000 п. мар.на місяць. -" -" III класи та нижче .......... 9.000 п. мар. на місяць. 2. За рахунок скарбу переводиться лише оплата приміщень для Канце- лярій Міністерств, рахуючи по одній кімнаті на число урядовців від I до 10 чоловік, по 2 кімнати від II до 20, по 3 кімнати від 21 до 30, по 4 кімнати від 31 до 40. 3. Осіб, що мешкають в помешканнях що оплачуються на скарбовий раху- нок, позбавляється права на одержання коштів, зазначених в артикулі I цього закону. 4. Особи, що перебувають у відпустці, не одержують коштів, зазна- чених в артикулі I цього закону на час відпустки. 5. Законові цьому надали зворотню силу з 1 листопаду 1921 року. 6. Закон цей, до його оголошення , ввести в чинність через послан- ців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДЗВИЧАЙНИЙ ОФІЦІАНТ ЗАКОНОПРОЕКТ ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " листопаду 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ З УЗАГАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення додаткової на оплату коменданти і олел пістні урядовцям, що перебувають на службі в державних установах в місці освідку Уряду Української Народної Рес- публіки. I. Взим слуг бойовим, що перебувають у державних установах в місці останку Уряду Української наслуги на оплату помешкань і олел в наступному розмірі: додаткові гроші на оплату помешкань і олел в наступному розмірі: слуг бойовим уряду I та II класу ………… 18.000 п. маг. на місяць. " " III класи та нижче………… 9.000 п. мар. на місяць. 2. За рахунок скарбу переводяться лише оплати приміщень для канце- ларій Міністерств, рекуючи по одній кімнаті на число урядовців від до 10 чоловік, по 2 кімнати від II до 30, по 3 кімнати від 21 до 30, по 4 кімнати від 31 до 40. 3. Осіб, що мешкають в помешканнях по оплату на скарбовий раху- нок, позбавляється права на одержання коштів, зазначених в артикулі II і цього закону. 4. Особи, що перебувають у відправці, не одержують коштів, зазна- чених в артикулі I цього закону на час відпустки. 5. Законові плюну надати зворотню силу з 1 листопада 1921 року. 6. Закон цей, до його оголошення , ввести в чинність через постан- дів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.О., ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ ОУДИМ ЗАКОНОПРОЕКТ ДЕРЖАВНОЇ НАДЗІЛЕННЯ ГІМНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНИЙ " 1 листопаду 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОВІДОМЛЯЄ В.О.Д. А. МОГОГ ОБ'ЄДНАННЯ З УРАДИ РАД НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про потепління жодаткової на оплату помешкання і опал урядових урядовців, що перебували на службі в коротких установах в місці обідку Уряду Української Народної Республіки. 1. Всім слугам держави, що перебували урядень залежності цього закону на службі в державних установах і місцях обідку Уряду Української Народної Республіки надавали по 31 березня 1922 року певну до- даткову премію на оплату помешкання і опал у наступному розмірі: Однобудинний уряду I та II класи ………… 10.000 к. на місяць. " " III класи та підлітків …………….. 9.000 к. на місяць. 2. за рахунок окрему переворотність лише оплати приміщень для канце- лярій міністерств, рахуючи по одній кімнаті на число урядовців від : до 10 чоловік, по 2 кімнати від 11 до 20, по 3 кімнати від 21 до 30, ю 4 кімнати від 31 до 40. 3. Осіб, що мешкають в помешканнях по оплату на скарбовий рахунок, позбавляється права на одержання коштів, зазначених в артикулі ці і цього закону. 4. Особи, що перебували у відправці, не одержують коштів, зазна- чених в артикулі 1 цього закону на час відпустки. 5. Законові цьому підлягає впороти оплату з 1 листопаду 1921 року. 6. Закон цей, до його оголошення , вносити в чинність через посилан- ня. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.О.Д. А. МОГОГ ОБ'ЄДНАННЯ Підпис: Сурков ОДНОЛОГІЧНИЙ ДЕРЖАВНОЇ НАЦІОНАЛЬНІЙ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНО " листопаду 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОВІДОМЧО В.о.ДЕР ЖАНГО ОЛЕГ МАРА З УЗАЄМНИМИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про постановлення додаткової на оплату помешкання і опалення урядовців, що перебувають на службі в державних установах в місті облду Уряду Української Народньої Рес- публіки. I. Всім ол. "обов'язким, що перебувають у державних установах" в місті облду Уряду Української Народньої Республіки надавати по 31 березня 1922 року взагалі до- даткові гроші на оплату помешкання і опалення в наступному розмірі: Однобойним уряду I та II класу …………... 10.000 к. нар. на місяць. " " III класи та нижче………….. 5.000 к. нар. на місяць. 2. за рахунок скарбув перерозподіляти лише окремо приміщення для канце- лярії Міністерства, рахуючи по одній кімнаті на число урядовців від до 16 чоловік, но з кімнати від II до 20, по 3 кімнати від 21 до 30, о 4 кімнати від 31 до 40. 3. Обов'язок що мешкають в помешканнях що оплачуються на скарбуванні раху- нок, позбавляється права на одержання коштів, зазначених в артикулі I цього закону. 4. Особи, що перебувають у відпустці, не одержують коштів, зазна- чених в артикулі І цього закону на час відсутності. 5. Законовій ізмом надати впротягому силу з 1 листопаду 1921 року. 6. Закон цей, до його оголошення , ввести в чинність через послан- дів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ В.О.ДЕР ЖАНГО ОЛЕГ МАРА ПД.М.М. СУРЖИ ЗАКОНОПРОЕКТ ДФР "АЗВОЛІ ЛАНДШАФТІЇ ГІМНАЗИЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕННИЙ В "ЛИТОПИСЦЮ" 1931 РОКУ. ГОЛОВА ДЕРЖАВОРТІЇ ПОДВІДЬ № В.О.Д.Ф АЗВОЛІ ОБ'ЄДНАННЯ З УЧАСТЮ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про постановлення додаткової на оплату коменданта і опал пільних урядовців, що перебувають на службі в дорадних уставах в місті об'єдну зради Грань овної Народньої Рес- публіки. 1. Нові слугування, що перебувають на службі в дорадних уставах і місті об'єдну зради Української народної Республіки видавали по 01 березня 1928 року повинно до- датково гроші на оплату поживання і опал в поступному розмірі: Опл. об'єднаний уряду I та II класу ………… 120000 к. маг. на місяць. - - III класи та низьчо………….. 9.000 п. мар. на місяць. 2. за розумом о-арбу переводиться лише оплата приміщень для каше- лярій Міністерства, реєстри по одній кімнаті на число урядовців від до 10 чоловік, по 3 кімнати від 11 до 20, по 6 кімнати від 21 до 40, по 4 кімнати від 41 до 50. 3. Свій, що поживаєть в понаднаннях по оплатовому на о-арбом ру-у- кон, повинен зберегти права не обережних квитків, визначених в брізну дії і цього закону. 4. Особи, що перебувають у відправці, не одержують коштів, обан- чених в афінкулі. І цього закону на час підмутки. 5. Законові промо надає зворотню силу з 1 листопаду 1931 року. 6. Опекун цей, до його оголошення , ввести в чинність через позлан- дів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.О.Д.Ф АЗВОЛІ ОБ'ЄДНАННЯ ПАРТИЧ - СУДЬЯ ЗАКОНОПРОЕКТ ДЛЯ ЧАСОВІ КАНДИДАТІЇ ІМЕННЯ УКРАЇНЬСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНО „ листопаду 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧЕННЯ В.О.ДЕР ТАНОГО ОБЛІГ СТАРА З УКАЗУ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про розташування додаткової на оплату помешкання в окремі пхадні урядовці, що перебувають на службі в дорожніх установах в місті солдату Уряду Української Народної Рес- кубліки. I. Всім слугам уряду, що перебувають на службі в дорожніх установах в місті солдату Уряду Української Народної Республіки з 1920 року по 31 березня 1921 року, що мають до- даткові гроші на оплату помешкання в окремих урядовцях і поза містом: слугам уряду I та II класу ………… 15.000 к. На місць. - - III класи та низькі………….. 3.000 к. на річний відпочинок. 2. за розмір оплати пересаджування лінійних державних для канто- лерії міністерства, розрахунки по одній кількості на число урядовців від до 15 колонок, по 2 кількості від 16 до 30, по 3 кількості від 31 до 50, по 4 кількості від 51 до 80. 3. сади, що мешкають з помешканнями по оплату на складанні за у- ном, повинні отримати права на офіцерські кварталі, зазначені в артикулі 1 цього закону. 4. особи, що перебувають у адміністрації, не державних колонок, зазна- чених в артикулі 1 цього закону на тих відповідно. 5. Законові плюс надає запрошення саду з 1 листопаду 1921 року. 6. Закон цей, до його оголошення , вводить в дію міністром дорожньої справи. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.О.ДЕР ТАНОГО ОБЛІГ СТАРА Науковий Ординар ЗАКОН про встановлення податкової на оплату помешкань і опал місці урядовцями, що перебувають на службі в дорожніх учасках та місці обліку Уряду Громадської Народньої Кос- Публіки. I. Всім службовцям, що перебувають у відповідність згідно закону на слуги 01 в державних установах і місці обліку Уряду Української Народньої Республіки виданого по 31 березня 1922 року включно до- даткові гроші на оплату помешкань і опал у паступному розмірі: - III разом та штате........... 12.000 к. на місяць. - - - III разом та штате......... 9.000 к. на місяць. 2. За рахунок скарбу переводяться лише оплати приміщень для канце- лярії Міністерства, рахунки по одній кімнаті на чоло урядовців від до 10 чоловік, по 2 кімнати від II до 20, по 3 кімнати від 21 до 80, 4 кімнати від 31 до 40. 3. Світ, що мешкаєть в помешканнях про оплату на скарбовий раху- нок, необхідною країна на одержання контри, зазначених в артикулі пі 1 цього закону. 4. Особи, що перебувають у відповідність, не одержують контри, зазна- чених в артикулі I цього закону на час відпустки. 5. Законові проміж надали зворотню силу з 1 листопада 1921 року. 6. Закон цей, до його оголошення , входить в чинність через посля- дів. Голова Ради Народньих Міністрів В.-О.-Д-Р "АЧИГО СЕКРЕТАРІ П.Д. БАЙДА, ОФІЦІАНТ ГАЛИЧАНСЬКИЙ НАРОДНИЙ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ КОМІТЕТ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСТАНОВА В. О. С. А. ЛЮДОВИЧ ВАНГЕРА З РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ С А К О Н Про повноваження державної на оплату поновлення і спад щодні урядовцям, не перебуваньм на службі в дорожніх установах в місті обліку уряду та закон народного «об- лукання». 1. Всім службовим, що перебувають у зв'язку з озброєнням цього закону на слуги в дорожніх установах - в місті обліку уряду керованого Народного Революційного комітету по 31 березня 1920 року змінило до- даткової гроші на оплату поновлення і спад в повному розмірі: уряду обліку уряду - та 11 коп. за місяць …… 9.000 к. щороку місця. - на рахунок скарги переведення лине оплати призначення для вико- дарії Міністерства, рахунки по одній кімнаті на чоло урядовцям від до 10 голосів, по 2 кімнати від 11 до 30, по 3 кімнати від 31 до 40, - 4 кімнати від 41 до 50. 2. Осіб, що перебувають у повноваженнях на оплату зв'язку не певного рахун- ком, пообов'язані праця на одержанні контри, заматеріалі і призну від цього закону. 3. Особи, що перебувають у кімнатному, не зв'язуються розписом, закла- чених в архівній і цього закону на твої підручки. 4. Законовий назва надання зворотної оплати 1 лютого 1920 року. 5. Закон не вступає до того оголошення, захист і унікальна держава посил- ків. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. О. С. А. ЛЮДОВИЧ ВАНГЕРА (підпис) 178 ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " листопаду 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення додаткової на оплату помешкання і опал плат- ні урядовцям, що перебувають на службі в державних установах в місці осідку Уряду Української Народньої Республіки I. Всім службовцям, що перебувають в день затвердження цього закону на службі в державних установах в місці осідку Уряду Української Народньої Республіки видава- ти по 31 березня 1922 року включно додаткові гроші на оплату помешкань і опал в наступному розмірі: Службовцям уряду I та II класу ...........18.000 поль- ських марок на місяць. Службовцям уряду III класи та низче...... 9.000 поль- ських марок на місяць. 2. За рахунок скарбу переводиться лише оплата приміщень для Канцелярії Міністерств, рахуючи по одній кімнаті на число урядовців від I до 10 чоловік, по 2 кімна- ті від II до 20, по 3 кімнати від 21 до 30, по 4 кімнати від 31 до 40. 3. Осіб, що мешкають в помешканнях що оплачується на скарбовий рахунок, позбавляється права на одержання коштів, зазначених в артикулі I цього закону. 4. Особи, що перебувають у відпустці, не одержують коштів, зазначених в артикулі І цього закону на час відпустки. 5. Законові цьому надати зворотню силу з І листопаду 1921 року 6. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Гр. Миляк В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДЬМИЦИЙ ОУДЬЯ МЕМОРІЯ. З огляду на те, що Рада Міністрів зняла з черги законопроект про допомогу службовцям в українській валюті і не приступає до розгляду закону про підвищення ставок оплати праці служ- бовців в валюті польській, Державна Канцелярія, вважаючи за свій обов'язок засвідчити, що стан урядовців в матеріальному від- ношенні є неможливий, що урядовці, які все попродали свої ре- чі і надалі не мають, чого продавати, голодують, вносить цей законопроект , щоб принаймні забезпечити урядовцям можливість мати дах на головою і не чекати що їх викинуть в помешкання за невнесення коморних грошей. Розрахунок грошей, які згідно з цим законом, мали б одержувати урядовці такий: а/ для осіб І,ІІ потрібно дві кімнати; одна з них під кабі- нет, рахуючи, що одна кімната в середньому буде коштувати 3.000 польських марок, всього на оплату помешкання для осіб І, ІІ класів в місцях - 6.000 польських марок, а на оплату по- мешкання для інших службовців по 3.000 польських марок за кімнату; б/ на опал кожної кімнати потрібно 4 метри дров, рахуючи один метр на неділю; понеже 1 метр коштує 1.500 польських ма- рок то на місяць на опал кімнати 6.000 польських марок. Таким чином додаткові гроші на місяць на приміщення й опал виявиться в такій скалі: І - ІІ клас уряд …………… 13.000 III та низче ……………… 9.000 Видання цих грошей з Окарбниці повинно переводитися наперед першого дня кожного місяця, бо в м. Тарнові помешкання опла- чується в такому порядку. За термін, якого належить переводити оплату цих гро- шей, Державна Канцелярія вважає 1 листопаду 1921 року, бо фактично з цього часу почався холод. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " листопаду 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ В.О. ДИРКАННОГО СЕКРЕТАРЯ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення додаткової на оплату помешкання в опалі плат- ні урядовцям, що перебувають на службі в державних установах в місці осідку Уряду Української Народньої Республіки 1. Всім службовцям, що перебувають в день затвердження цього закону на службі в державних установах в місці осідку Уряду Української Народньої Республіки видава- ти по 31 березня 1922 року велично додаткові гроші на оплату помешкань і опал в наступному розмірі: Службовцям уряду І та II клас ........... 10.000 поль- ських марок на місяць. Службовцям уряду III клас та іншче....... 9.000 поль- ських марок на місяць. 2. За рахунок скарбу переводиться лише оплата приміщень для канцелярії Міністерств, рахуючи по одній кімнаті на число урядовців від І до 10 чоловік, по 2 кімна- ті від II до 20, по 3 кімнати від 21 до 30, по 4 кімнати від 31 до 40. 3. Осіб, що мешкають в помешканнях що оплачується на скарбових рахунок, позбавляється права на одержання коштів, зазначених в артикулі І цього закону. 4. Особи, що перебувають у відпустці, не одержують коштів, зазначених в артикулі І цього закону на час відпустки. 5. Законові ньому надати зворотню силу з 1 листопаду 1921 року 6. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через посиланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДМІНИЙ СУДДЯ МЕМОРІАЛ. З огляду на те, що Рада Міністрів зняла з черги законопроект про допомогу службовцям в українській валюті і не приступає до розгляду закону про підвищення ставок оплати праці служ- бовців в валюті польській, Державна Канцелярія, взявши за свій обов'язок засвідчити, що стан урядовців в матеріальному від- ношенні є неможливий, що урядовці, які все попродали свої ре- чі й надалі не мають, чого продавати, голодують, вносить цей законопроект , щоб прина ми забезпечити урядовцям можливість мати дах на головою і на чекати що їх викинуть в помешкання за невнесення коморних грошей. Розрахунок грошей, які згідно з цим законом, має б одержувати урядовці телеги: а/ для осіб І,ІІ потрібно дві кімнати; одна з них під кабі- нет, рахуючи, що одна кімната в середньому буде коштувати 3.000 польських марок, всього на оплату помешкання для осіб І, ІІ класів в місяць - 6.000 польських марок, а на оплату по- мешкання для інших службовців по 3.000 польських марок за кімнату; б/ на опалюванню кімнати потрібно 4 метри дров, рахуючи один метр на поділку; понеже 1 метр коштує 1.500 польських ма- рок то на місяць на опал кімнати 6.000 польських марок. Таким чином додаткові гроші на місяць на приміщення й опал виливиться в такій схемі: І - ІІ клас: уряд ................... 13.000 III та низче ....................... 9.000 Видання цих грошей з Скарбниці повинно переводитися наперед першого дня кожного місяця, бо в м. Тарнові помешкання опла- чується в такому порядку: За термін, якого належить проводити оплату цих гро- шей, Державна Канцелярія вважає 1 листопаду 1921 року, бо фактично з цього часу почався холод. ІМЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНО " листопаду 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЄ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ З УЧАСТЮ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення додаткової на оплату помешкання і опал платні урядовим, що перебувають на службі в державних установах в місці освідку Уряду Української Народньої Республіки. I. Всім службовцям, що перебувають в день затвердження цього закону на службі в державних установах в місці освідку Уряду Української Народньої Республіки вида- ти по 31 березня 1922 року включно додаткові гроші на помешкань і опал в наступному розмірі: Службовцям уряду I та II клас ........... 18.000 п.м. - - III та нижче .................. 9.000 п.м. 2. За рахунок скарбу переводиться лише оплата прийніцень для Канцелярії Міністерств, рахуючи по одній кіннаті на число урядовців від 1 до 10 чоловік, по 2 кімнати від II до 20, по 3 кімнати від 21 до 30, по 4 кімна- ти від ЗІ до 40. 3. Особи, що мешкають в помешканнях, що оплачуються на скарб божі рахунок, повинні мати права на одержання контів, зазначених в артикулі I цього закону. 4. Особи, що перебувають у відпустці, не отримують контів, зазначених в артикулі I цього закону на час відпустки. 5. Законові цьому надати зворотню силу в 1 листопаду 1921 року 6. Закон цей, до його оголошення, перевести в чинність через посиланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЦІОНАЛЬНИЙ СУДДЯ МЕМОРІЯ З огляду на те, що Рада Міністрів зняла є чорги законопроєкт про допомогу службовцям в українській валюті і не приступає до розгляду закону про підвищення ставок оплати праці службовців в валюті польській, Державна Канцелярія, звертаючи за своїй обов'язковою засвідченням, що стоять урядовців в матеріальному відношенні є існуючими, що урядовці, які все попродали свої речі і наразі не мають, чого продавати, голодують, зносить цей законопроєкт, щоб припинити забезпечити урядовцям можливість плати дек над головою і по чекати що їх виключать з помешкання за невнесення коморних грошей. Возрахунок гроші, які згідно з цим законом, має б одер-увати урядовці такий: а/ для осіб І,ІІ потрібно дві кімнати; одна з них під кабінет, рахуючи, що одна кімната в середньому буде коштувати 9.000 пол. марок всього на оплату помешкання для осіб І,ІІ класів в місць - 6.000 польських марок, а на оплату помешкання для інших служ- бовців по 3.000 польських марок за кімнату; б/ на опал кожного кімнати потрібно 4 метри дров, рахуючи один метр на неділю; понече І мeтp коштує 1.500 польських марок то на місяць на опал одної кімнати 6.000 польських марок. Таким чином додаткові гроші на місяць на припіщення в опал виявляться в такій скалі: І.- ІІ клас уряд ................... 18.000 III та інше- ......................... 9.000 Видання цих грошей в Українці повинно переводитися перед пор- шого дня кожного місяця, бо в м. Тарнові помешкання оплачуються в такому порядку. За чорги, якого належить переводити оплату цих грошей, Державна Канцелярія вважає І листопада 1921 року, бо фактично з цьо- го часу почалася холод. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " листопаду 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення додаткової на оплату приміщень і опал платні урядовцям, що перебувають на службі в державних установах в міс- ці осідку уряду Української Народньої Республіки. I. Всім службовцям, що перебувають в день затвердження цього закону на службі в державних установах в місці осідку уряду Української Народньої Республіки видавати по 31 березня 1922 року включно додаткові гроші на оплату помешкань і опал в наступному розмірі: Службовцям уряду I "класи - 30.000 м.п.на міс- "-" " II "- " 25.000 "-" " III та нижче 20.000 "-" - IV "- " 18.000 - "-" - V "- " 9.000 - "-" - VI "- " 9.000 - "-" - VII "- " 9.000 - "-" - VIII "- " 8.000 "-" - IX "- " 8.000 "-" - X "- " 8.000 2. За рахунок скарбу переводиться лише оплата приміщень для канцелярій міністерств, рахуючи по одній кімнаті на число урядовців від І до 10 чоловіка, по 2 кімнати від II до 30, по 3 кімнати від 21 до 30, по 4 кімнати від 31 до 40. 2. Осіб, що мешкають в приміщеннях для канцелярій, поз- бавляється права на одержання коштів, зазначених в арти кулі І цього закону. 3. Особи під час перебування у відпістці не одержують коштів, зазначених в артикулі I цього закону. 5. Законові цьому надати зворотню силу з І листопаду 1921 року. 6. Закон цей, перевезти, до його оголошення, в життя по телеграфу. геде позначив. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ СУДЬЯ. МЕМОРІЯ. З огляду на те, що Рада Міністрів зняла з черги законопроект про допомогу службовцям в українській валюті і не приступає до розгляду закону про підвищення ставок оплати праці службовців в валюті поль- ській, Державна Канцелярія, вважаючи за свій обов'язок засвідчити, що стан урядовців в матеріальному відношенні є неможливий, що урядовці які вже попродали свої речі і надалі не мають, чого продати, голо- дують, вносить цей законопроект, щоб принаймні забезпечити урядовцям можливість мати дах над головою і не чекати, що їх викинуть з помеш- кання за невнесення коморних грошей. Розрахунок грошей, які згідно з цим законом, мали б одержувати урядовці, такий: а/ кімнати для осіб І,ІІ, ІІІ класи по 1.000 м.п. на місяць, при чому особи I класи мають по 3 кімнати, а особи II та III класи по 2 кімнати, в цьому числі рахується і службові кабінети, як що така особа вважає за потрібне його мати. б/ кімнати для осіб IV до VII класи включно по 3.000 м.п. на місяць при чому для осіб IV класи - 2 кімнати, а для інших по І кімнати. в/ для осіб IX та X класи по одній кімнаті за 2.000 м.п. за кожну. г/ на кожну кімнату розраховується по одній пенсії, а на піч 2 метри вугля по 2.500 м.п. за метр та 1/2 метра дров по 1.500 м.п. за метр, разом на 1 піч 5.750 марок польських. Таким чином, додаткові гроші на місяць на приміщення й опал вилявиться в такій скалі: I клас уряду /4.000 + 5.750/ X 3 - 29.250 м.п. II " "/4.000 + 5.750/ X 2 - 19.500 = 18000 III " "/4.000 + 5.750/ X 2 - 19.500" 9000. IV " "/3.000 + 5.750/ X 2 - 17.500 " V " "/3.000 + 5.750/ X I - 8.750 " VI " "/3.000 + 5.750/ X I - 8.750 " VII " "/3.000 + 5.750/ X I - 8.750 " VIII " "/2.000 + 5.750/ X I - 7.750 " IX " "/2.000 + 5.750/ X I - 7.750 "