Закони, ухвалені РНМ УНР та документи до них. т. 2, 1921, 183 арк. — частина 1/2

Рада Народних Міністрів УНР Державна Канцелярія Департамент Законодавчих Справ Закони і матеріали до них українські Радою Народних Міністрів Том. II Готово лютий 1926р закінчено червень 1926р 820/1065-е 393 РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР Закони та матеріали до них, ухвалені Радою Народних Міністрів том 2-й 1921 рік І М Е Н Е М УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " лютого 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ: Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення штатів Військово-Похідної Канцелярії Головного Отамана Військ Української Народньої Республіки. I. Додані до цього штати Військово-Похідної Канцелярії Голов- ного Отамана Військ Української Народньої Республіки і особового персоналу при ньому - ухвалити. 2. Закон цей до його оголошення ввести в чинність по телег- рафу. ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОКНО ПРО ГРОМАДЯНСТВО ЗА МІСЦЕВИЙ МІГРАЦІЙНИЙ РЕЄСТР Центральна Рада 21 березня 1918 року ухвалила: § 1. Громадянином Української Народньої Республіки уважати кожного, хто родився на території України і визнаний за нею постійним перебуванням та на цій підставі відбере собі свідоцтво про приналежність своєї до громадян Української Народньої Республіки. § 2. Громадяни Республіки обов'язані підтримувати державу їхніми силами і засобами, користись її законом, боронити від ворогів і піддержувати добрі межі, порядок свободу, рівність і справедливість. § 3. Тільки громадяни Республіки користуються усієї повною громадянськими і політичними правами, беруть участь в орудованих державних і місцевих питаннях через пасивну і активну участь в виборах до законодавчих установ і органів місцевого самоврядування і мають права служби по державно-громадянських установах. § 4. Для німброваних свідоцтва про приналежність до громадян Української Народньої Республіки які відповідають умовам § 1, мають на проміжку 3/трьох/ місяців від дня опубліковання цього закону залучити урочисте призначення /торжественне обіцяння/ на вірність Українській Народній Республіці в порядку указаним особливим законом. § 5. До з позначених в § 1, свого закону осіб не може бути громадянином Української Народньої Республіки, повинен на протязі 3/трьох/ місяців від дня опубліковання цього закону подати про себе заявку по місцю пребуття місцевому комісарові з обаченням, до громадян якої держави він належить, і комісар має тимчасово повідомляти на перебуття на території Республіки, коли призначене не можливим, на термін не більш 3/трьох/ місяців. § 6. Проба про приналежність в громадянство Республіки осіб які не відповідають умовам § 1, подається по місцю пребуття простими місцевим владам, а за кордоном Української Народньої Республіки і представниками з тієї своїми заключеннями передасть пробу в Нарадному Міністерстві внутрішніх справ, яка остаточно вирішує справу про приналежність просителя в громадянство Республіки. § 7. Подавати просьби про приналежність в громадянство Республіки, згідно з § 6, можуть особи, що постійно прожили 3/трьох/ місяців. території Республіки, не помічені були ніякими в діяльності, зверненням до проти Української Держави і до того тісно зв'язані з її територією своїм промислом чи заняттям. ПРИМІТКА: ось § не має сили що до тих хто до 1-го серпня 1914 року перебував поза межами Української Народньої Республіки лише під час війни прожив три роки на території Республіки, якщо військовий, воєнно-обов'язаний, або біженець. § 8. Особи, які не прожили останніх 3 /трьох/ років на території України, але можуть документами довести тісну зв'язь з Україною, також мають право подавати просьбу про прийняття в громадянство Української Народньої Республіки на протязі 6 /шести/ місяців від дня опублікування свого закону для країв по захороненому а після свого воєн підпадають вимогам § 7. § 9. Ніякі слідується громадянству чоловіків о скільки не залежали протицьного протаром термінів, вказаних сим законом відповідних випадках. Але до повноліття слідується громадянству батьків або від 14 /чотирнадцяти/ літ можуть залити про своє громадянство самостійно. § 10. Громадяни Української Народньої Республіки не може бути громадянином іншої держави. § 11. Громадяни інших держав для тимчасового перебуття на території Республіки повинні одержати від місцевої влади посвідчення але на термін не зваж 5 /п'яти/ місяців. § 12. Громадяни Української Народньої Республіки має право зрікнутися громадянства Української Народньої Республіки і через рік після того, як подасть про се заяву місцевій власти по повнолітності вказаних при тим, в громадянство якої держави він переходить, посвядлюється правом і увільняється від обов'язків українського громадянства. З оригіналом протоколу згідно: Заступник Голови Української Центральної Ради Арк.Утенаненко. Секретарь Української Центральної Ради Мик. Чечель. Отвердив: В.О. Генерального писаря Шірина Вістник Ради Народних Міністрів Української Народньої Республіки 19-го березня 1918 року 4-9. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 17 квітня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П. Т. ЛЮРА ПОСВІДЧУЮ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ БАРКНОВСЬКИЙ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про видачу допомоги Міністрам, Керуючим Міністерствами, та Товаришам Міністрів при залішенні ними посад. В домовлення закона від 19 лютого 1919 року (Вістник Д.З. за 1919 р. вид.II) про видачу допомоги Міністрам, Керуючим Міністерствами та Товаришам Міністрів при залішенні ними посад і останнього випадку: І. На час перебування Уряду Української Народної Республіки по за межами України допомогу Міністрам, Керуючим Міністерствами та Товаришам Міністрів, що змінюють свої посади, видається в розмірі їх платні за п'ятеро місяців, а усіма додатковими. 2. Одержить хто з зазначених вище осіб, по залішенню своєї посади, допомогу, та поступить до умовну часу, що покладено за розрахунком допомоги, наково-на державну службу, то платня йому по цій посаді, з дня залішенню попередньої, до умовно того часу не видається. 3. Закон цей, до опубліковання, входить в чинність з днем його затвердження чи повторної ухвали Ради Республіки, згідно арт 14 закону 7-вічня 1921 року про Раду Республіки. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ Г. ФЕЩЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Ф. ХІЛЬЧИК З оригіналом згідно. /6 Начальник Відділу Деп-ту Законод.Справ Державної Канцелярії Ашовський/ У.Н.Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Департамент Законодавчих Справ. Ч.: 72... в квітня 1921 року. Надсилається до:... ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ /а Начальник Відділу Ашовський/ Копія. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ЦЕТЛЮРА /в.р./ Червень 4-го року Божого 1921 -го. Посвідчу: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ ВАГРИНОВСЬКИЙ УЗАВДЕННЯ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про припинення чинності окремих державних установ, зменшення штатів державних установ та застосування допомоги, визначених службовцям. I. Надати Раді Народніх Міністрів право припинити чинність окремих державних установ та зменшити штати державних центральних і місце- вих установ, чи окремих їх частин, на час перебування Уряду Україн- ської Народньої Республіки по за межами України. Надати Президії Ради Республіки право зменшити на той же час штати Канцелярій Ради Республіки. Припинення чинності де-яких Міністерств наступить, на внесення Правительства, до окремому закону. 2. Рада Народних Міністрів окремою постановою вирішує, на підставі доповіді відповідного Міністра, про припинення чинності окремих дер- жавних установ, та зменшення штатів, як центральних так і місцевих установ. 3. Особистий склад державних установ визначається окремою постановою Ради Народніх Міністрів на підставі доповіді відповідного Міністра, в додержанням порядку, що його зазначено в артикулах 4, 5 і 6 цьо- го закону. 4. Для визначення посад, що мають бути у кожній державній установі по зменшені штатів, та для нанімчення кандидатів на чи посади в Уря- довці відповідного Міністерства - утворюється при кожному міністер- стві окрема Комісія. 5. Окрема Комісія складається: з двох службовців того Міністерства з приналежних міністра та двох службовців міністерства, з вибору; або професійної спілки того міністерства, де вона є, або загальних обо- рів службовців центрального управління відповідного міністерства. Головує в окремій Комісії один з її членів з приналежних Міністра. 6. Вислід окремої Комісії в усіма матер'ялями міністр в своєм виснов- ком подає на остаточне розглядання Ради народних міністрів. 7. Рада Народніх Міністрів на підставі матер'ялу, що його подано до розгляду, складає і затверджує остаточну листу слуг бовців по кожному Міністерству, як тих, що залишаються на службі, так і тих, що звіль- няються за зменшеним штатам, або припиненням чинності Установ. День затвердження остаточної листи вважається за день звільнення за штат без окремих наказів невалежно від ялики посади. 8. Належне особам, що їх звільнено на підставі цього закону за штат, утримання за попередній час по день звільнення, а також інші валер- лості за час перебування на терей Польщі виплачується згідно з по- передніми законами Української Народньої Республіки в польській валю- ті. 9. Особам, що їх звільнено за штат, та яких уперше прийнято на державну службу не пізніше яко до 31 березня 1921 року, видат и одноразову до- помогу в розмірі: особам, що прослужили на українській державній слу- бі до дня звільнення від служби не більше як один рік - допомисляної платні; від одного до двох років - двохмісячної платні; поверх двох років - трьохмісячної платні. 10. Заявачелу вище засітатко допомогу видається в польській валюті по ставках закону з серпня 1920 року в усіма додатками, що звіль- нений фактично одержував на 31 березня 1921 року. II. Порядок виплати службовцям, що звільняються за штат на підставі цього закону, належних їм грошей визначається постановою Ради Народних Міністрів в валютності від ставку Державної Скарбниці з непремінним дотриманням одномалітності розрахунку во всіма служ- бовцями. 12. Позаштатна допомога видається тільки по одній посаді з наявним утриманням. Приписи цього закону поширюються на службовців, що займають поса- ди по вільному найму. Надати Раді Народних Міністрів право позаштатно чинність цього закону на тих слуговців, що звільняються за штат після затвер- ження остаточної листи / арт.7./ в власного бажання. 13. Буде прийняти особу, що її звільнено на підставі цього закону наково на державну службу до упливу того речення, якого покладено в рахунок одноразової засітаткової допомоги, то одержану суму вара- ховується в платню по новій посаді відповідно часу, що залишилося до упливу зазначеного вище речення. 14. Закон цей ввести в чинність до оголошення, а для його затвер- дження, або повторної ухвали Радою Республіки, згідно ст.14 закону 9-го січня 1921 року про Раду Республіки. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І. ФЕЩЕНКО-ЮНІВСЬКИЙ /в.р./ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАР В. ЛИЖНИК /в.р./ З оригіналом згідно: За Начальника Відділу Державної Канцелярії ВИТЯГ з журналу засідання Фінансової Комісії 17 Червня 1921р. ч.209. СЛУХАЛИ: Подання Законодавчою Управою Військового Міністерства про- ект постанови про встановлення платні за переклади військової літератури в чудовещих нов, які надсилаються до Генерального Штабу. УХВАЛИЛИ: Норми платні за переклади військової літератури, які наведені законопроектом /по І-м категорії -20.000 грив., та 24.000 гр. за другому виду, по II-й категорії - 16.000 грив., та 20.000 грив., по III-й категорії - 10.000 грив. та 16.000 грив./вінан- сом омісія ухвал не прибільшеними і через Те висловлюється за ухвалу подалого законопроекту, зі внесенням в текст його лише слідуючої радянційної поправки: в рядок 1-му вираз "лі- тература повісткового характеру" замінити виразом: "літерату- ра, яка не носить спеціально-технічного характеру". З оригіналом згідно: Секретар Фінансової Комісії/підпис/ Діловод /підпис/ 3 оригіналом вгідно: Секретарь Законодавчої Управи В. М-ва ВИСНОВОК. Досвід минулого дає достаточно підстав для переконання в тому, що ініціатива законодавства мусить мати джерелом життєві засади, а не теоретичні викладки, бо всі закони, яких було видано виключно на під- ставі теоретичних проблем, залишались зайвою роботою і не мали роль- них наслідків. Отже пояснюча записка до проекту нового закону про гро- мадянство дає лише тільки теоретичні засади, яких в життєвого боку не перевірено, бо не було і часу перевірити нашому Урядові, який з перших днів свого істнування мусів мандрувати по околиці своєї території, а нарешті майже півтора року і зовсім був позбавлений території. Всі міркування, покладені в основу необхідності нового закону, всі вони лише здоради по стільки невні, по скільки можуть бути і не- невинні. Небажаний елемент, якого предбачається новим законом регл- ментувати, це - 1/ большиовики, 2/ денкінці, 3/ спекулянти - бажаючі використувати нашу Вальківщину. З поводу цього елементу на перед без- помилково можна висловитись, що большиовики шляхом еволюції мусять пере- творитись, а коли не перетворюється, то України з під них нездобути, що денкінці при умові зніщення большиовицької влади в Московщині безумов- но потягнуться до Московщини, а які відносини будуть політичні до май- бутньої Московщини - невідомо, що спекулянти, - це такий елемент, яко- го законами про громадянство не усунути, а можна притримати лише зако- нами про спекуляцію, бо чужоземці з палпортом своєї держави ще легче спекулювати, ніж з палпортом українським. З огляду чисто порядку законодавства відміна старих законів мо- же мати місце лише в тому разі, коли новий закон з'являється цілком протилежним навіть дуже старого закону, а буде новий закон тільки част- ково змінить старого, то законодавство, оберегаючи свою сталість може ли- ше висловлюватись за додатки до старого закону, бо частина зміна законів, а особливо безпідставна, порушує взагалі сталість законів. Отже в цьому випадкові убачається лише часткова зміна деяких положень закону 2 Лип- ня І918 року, а для того не слід чого закону відміняти в цілому. Що ж до окремих пактів нового закону, то необхідним з'явилося мали на увазі: I/ Арт.4. Зміна терміну 2 липня 1918 року на 9 січня 1918 року тепер, коли закон 2 липня має за собою трьохрічну давність безумовно викличе надзвичайні непорозуміння на практиці, бо одразу позбавляє прав громадянства всіх, хто вже на протязі трьох років рахував себе за- реєстрованим Українцем і боровся з большевиками на терені України. Ці особи певно з превеликим обуренням зустрінуть таку новеллу, позбавля- ючу їх права українського громадянства заднім числом. Вираз "стало пе- ребували" нічого собою не значить і мусить тягнути за собою нечисленні непорозуміння. В цьому випадку гетьманський закон більш правдиво вислов- люється - "перебувавть", бо тут ніяких непорозумінь не може бути. Слово "осіло" теж непорозуміння, бо неясно як розуміти це слово, коли раніш вазначається "в день проголошення У.Н.Р." Виходить, що осілість можна придбати за один день. Краще було б встановити термін для з'ясування о- сілості. Взагалі весь цей артикул в адміністратційному Суду примусять поставиться перед фактом порушення сталого правового принципу, що нія- кий закон не відміняє наслідків попереднього, а через то Суд мусить ви- знати, що всі його постанови видані, на підставі закону 2 липня і прид- бани давно вже законну силу, раптом стали незаконними. Ясно, що тут криється юридичне непорозуміння. II./ Арт.5. Безпідставна нова новелля про те, що тільки адміні- стратційним Судам надається право визнавати права громадянства. Це вже недовірря до своїх закордонних Посольств, а між тим закордонні Посольст- ва по законам всіх стран візнаються повномочними органами своєї страни і мають всю повноту прав адміністратційних. З боку ж практичного також це положення викличе труднощі, бо зараз невідомо, коли ще будуть функ- ціонувати адміністратційні Суди як місцеві так і столичні, а життя вима- гає і зараз правового зафіксування прав громадянства. Недодержанності форми в гетьманському законові не убачається через те, що гетьманський закон справедливо рахувався з повноправністю своїх закордонних органів. III./ Арт.7. Термін звичайної натуралізації можна було б і збіль- шити на два роки, як це зараз пропонується, але ж як тут не рахуватися з труднощами здійснити натуралізацію в тому разі, коли дійсному Україн- що за останній трохрічний період не було можливості перебувати на Україні під большовиками, а тому, хто почав термін натуралізації здійсняти, але примушений був виїхати з України, мусить по новому закону чекати ще кілька років до повної натуралізації. В другій своїй частині арт.7 вводить зовсім недемократичні начала і безумовно випличе як принципове незадоволення з боку демократичного громадянства, так і нечисленні непорозуміння в здійсненню закону, а також утворює з боку державного росподарства безумовну хибу. Наявність виразу "матеріальні засоби, необхідні для утримання себе і своєї родини", якого можна всяко тлумачити, поставить адміністраційні Суди в безвихідне становище відносно з'яснення цього виразу. Позбавлення же прав на натуралізацію фахового пролетаріату, яке проводиться цим артикулом, не дасть можливості Державі мати в своєму розпорядженні фаховців робітників, так необхідних зараз в той час, коли Україна зруйнована, і коли елементу буржуазного може бути й без того багато. В цьому випадкові вираз гетьманського закону і більш демократичний і більш ясний. IV. Арт.8. Зміна двохрічного терміну на заяву про прийняття українського громадянства скінчивши вищу чи середню школу безпідставно зміняється на трохрічний і всіміркування що до цієї зміни. нікого ні в чому не переконують. V. Арт.I2. Зміна двохтижневого терміну на обжаловання постанов адміністраційного Суду на чотирохтижневий не тільки безпідставна, але виявляє з себе факт порушення судових статутів, що недопустиме і з боку кодифікації законів.і взагалі з боку їх видання. VI. Арт.I6. Невідомо про які"залеглі платіжі" роворить арт. I6-ий. VII. Арт.I7. Викликає запитання такого змісту, чи ж зможе У. Н.Р. реагувати як небудь на бувшого громадянина, У.Н.Р. придбанного права громадянства чужоземного і манчого чужоземний пашпорт? Ясно що ніяк реагувати в данному разі неможливо, а через вся ця частина закону цілком зайва, бо це вже перекиток не тільки гетьманського а і царського режиму, коли можна було заборонять приїзд до Держави нерахуючись з законами чужоземними. VIII. До цього можна добавить, що як в гетьманському так і в новому законі не зазначено зовсім про втрачення прав громадянства че- рез довгорічну відсутність, а між тим така вказівка в законі необхідна, коли він береться охоплювати всі відношення громадянина до Держави. Взагалі ці всі примітки дають достаточно підстав, що б висловитись за те, що: I/ зміняти закон 2 липня 1918 року "во всіма наслідками" - як це зазначено в проекті, зараз підстав не убачається; 2/ що додавати нових додатків до цього закону ні з боку киттеворго, ні з боку формального, також підстав не мається; 3/ що передбачаєми зміни в деяких частинах, як вище зазначено, і зовсім неможливі. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЗАКОНОДАВЧИХ СПРАВ ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ Огнєвський) 1920 р. 19 лютого ДЕРЖАВНИЙ ВІСТНИК № 21. 1918 р. Затверджую ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ. 2-го липня 1918 року. Київ. Посвідчив: В.об. Державного Секретаря ІГОР КІСЕЛЬОВСЬКИЙ. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ З А К О Н про громадянство Української Держави. I. 1/ Під громадянством Української Держави розуміється та державно-правна приналежність людини до неї, що надає особі права та обов'язки українського громадянина. 2/ Громадянину Української Держави забороняється одночасно бути громадянином чи підданим іншої держави. 3/ Уся повнота політичних прав в Українській Державі, в тім числі активне та пасивне право участі в виборах до публічно-правових установ, а також право державної і публічно-громадянської служби належить тільки громадянам Української Держави, але ж на них упадає й обов'язок: брати всіма силами про добро Української Держави, не жалкуючи для неї навіть свого життя. П р и м і т к а I. На державних та публічно-громадських посадах чужоземці можуть служити в тих установах, де це допускається винятковим законом. П р и м і т к а 2. До видання нового закону про державну службу закони Російської Держави про цю службу мають чинність і в Українській Державі. 4/ Усі Російські піддані, що пробували на Україні під час видання цього закону, визнаються громадянами Української Держави. Хто з них не схоче підлягати цій постанові, той мусить подати про те заяву місцевому старості на протязі місяця від дня одержання цього закону на місці для запису в особливий альбом підданих і громадян чужих держав. П р и м і т к а: Особи, які з Російського підданства не перейшли до громадянства Української Держави, повинні одержати від свого Уряду національний документ про свою особу, а до того повинні одержати від місцевого старости повідомлення на право перебування на Україні, яке дається на строк не більш, як 6 місяців. 5/ Усякий, хто народився на території України, хоча би він постійно перебував поза межами її, має законне право лічитися українським громадянином при умові, коли він поставить про те заяву на протязі шести місяців дослідження повноти. Повноцінність в час видання цього закону повинні подати таку заяву на протязі року після оголошення закону. 6/ Ті особи, котрі самі, або їх батьки осіло перебували на Україні, але під час видання цього закону перебували по за межами її, можуть звернутися на протязі одного року від дня оголошення цього закону з проханням про зачислення їх до громадян Української Держави. П р и м і т к а: В випадку пропуску строку, зазначеного в цій статті, прохання про приняття до українського громадянства належить до розгляду, коли особа, яка просить, докаже, що пропуск стався по важких причинах. 7/ Особи, що зазначені в ст.5 і 6 цього закону, прохання свої про ус- райнське громадянство подають на місцях свого перебування найближчим до них закордонним представництвам Українського Уряду, котрі по розгля- ді відповідних доказів видають їм посвідчення про українське грома- дянство, одночасно сповіщаючи про списки таких осіб Уряд свого краю і правительство держави, при якому вони пробувають. Не забороняється особам, котрі до важчий причини не викликають уваги мали змоги звер- нутися до українських представників по за кордоном, звертатися з від- повідними проханнями до Адміністративного Відділу Окружного Суду по місці свого привіду на Україну. 8/ Інші особи набувають собі право українського громадянства: а/наро- дженим від громадян Української Держави, б/ шлюбом чужоземця з укра- їнським громадянином, в/ усиновленням чужоземця до 17 років громадя- нином Української Держави і г/ натуралізацією. 9/ Право громадянства набувається через натуралізацію при умовах: а/ко- ли особа має правоздатність та дієздатність на території України на протязі 3 років і в/ коли вона має спромож- ність годувати себе і родину. 10/ Крім цього громадянство Української Держави можуть придбати такі о- соби: а/ українська громадянина, що пішла за між за чужоземця, коли цей шлюб спинився з ним, б/ народжені від шлюбу з чужоземцями діти української громадянки, які після скасування шлюбу залишаються коло матері, в/ чужоземці, які схилили вишу, чи середню школу на Україні, та не пізніш 2-х років після схилення озвити подали прохання про при- няття їх до українського громадянства і г/ чужоземці, які зробили Український Державі значні послуги. Перелічені в цій статті особи при- маються в українське громадянство, коли оселяться на Україні і зроб- лять заяву про своє бажання бути українськими громадянами. II/ Право-громадянства, придбане згідно з 8 та 9 ст.ст. цього закону поширюється і на дітей осіб, що стали громадянами, коли ті діти не дійшли до 17 років. І2/ Всім, хто просить про приймання до Українського громадянства, може бути відмовлено задоволення їх прохань, коли маються відомості про їх ганебні вчинки, плинуючі професії, або про можливу від них шкоду для Української Держави. ІЗ/ Прохання осіб про приймання до громадянства Української Держави, виключно особи зазначених в ст.ст. 5 і 6, подаються до Адміністратцій- ного Відділу Окружного Суду по місцях перебування прохача. При прохан- ні чужоземця мужського полу, підлягаючого по закону своєї батьківщи- ни військової повинності, повинно бути прикладене посвідчення про те, що він виконав військову повинність, або від неї вільний. Суд по роз- гляді прохання з боку всіх умов надбання прав громадянства учнів по- станову про позначення прохача громадянином Української Держави і після об'явив їй, прохачеві надсилає копію цієї постанови до відповід- ного Губерніяльного Старости. І4/ Постанови Суду по справах про громадянство можуть бути оскаржені до Генерального Суду в 2-х тижневий строк прохачем, чи Губерніяль- ним Старостою. Строк цей лічиться для прохача від дня об'явив йому в постанови Суду в остаточній формі, а для Губерніяльного Старости від дня одержання в канцелярії Його-копії постанови Суду. Оскарги подають- ся через той Адміністратційний Суд, який склав оскаржену постанову. І5/ Коли з боку Губерніяльного Старости не буде надіслано в повний строк скарги на постанову Суду про прийняття до громадянства, Суд ви- дає зацікавленій людині посвідчення про її українське громадянство. І6/ Кожний примхий до українського громадянства в порядкові ст.7 і 13 цього закону повинен: виконувати присягу на вірність Державі по при- кладеному до цього тексту. П р и м і т к а : Особи, які по переконаннях своїм не виз- мають присяги, дають замісць неї урочисту обіцянку в засіданні Адміністратційного Відділу Окружного Суду. Текст цієї обіцянки такий-же, як присяги, тільки в про- пуском слів: "та заприсягуюсь". II. ВИРАТА ПРАВ ГРОМАДЯНСТВА. 17. Право громадянства відпадає, коли громадянин Української Держави приймає громадянство або підданство іншої Держави. 18. Кожний громадянин Української Держави має право зріктися громадян- ства України. Але ж те зречення розрішується не раніш як після трьох років перебування в українським громадянстві. 19. Хто без належного дозволу вступить до підданства іншої держави, той підпадає карі, зазначеній в І ч. ст. 325 "Улож. о Наказ." і йому за- бороняється повертання на Україну 20. Заява про бажання зріктися українського громадянства подається до Адміністратційного Відділу місцевого Окружного Суду. В тій заяві з до- казом по документах зазначається до громадянства чи підданства якої держави прохач переходить. Коли громадянин Української Держави пови- нен відбувати військову повинність, то увільнення від громадянства розрішується тільки після того, як він документально докаже, що від- був цю повинність, або по закону увільнення від неї. Увільнення від громадянства розрішується тільки тим, за котрими не лічиться ніяких недоплат по особистих податках. 21. Хто зрікся громадянства Української Держави, той має право прохати знову про прийняття в громадянство і не раніш, як через 5 років в ча- су включення з громадянства. Вигімки з цього строку можуть бути тіль- ки зроблені з розрішення Ради Міністрів. III. 22. Закон про громадянство, якого ухвалено Центральною Радою 2-4 берез- ня 1918 року, касується. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Ф. ЛИЗОГУБ В.об.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ КІСТИКОВСЬКИЙ. ЗАПРИСЯГИНІ ОБІЦЯННЯ. /Додаток до закону про громадянство Української Держави/ Обіцяю та заприсягуюсь бути завжди вірним Українській Державі, як своїй Батьківщині, охороняти інтереси Держави в усіма силами своїми допомагати її славі і розцвіту, не жалкувати для цього навіть і свого життя. Обіцяю та заприсягуюсь не визнавати другої Батьківщини, коїм Укра- їнської Держави, щиро виконувати всі обов'язки громадянина її, корити- ся її Правительству і всім поставленням від нього владам, завжди ма- ючи на думці, що добро та розцвіт моєї Батьківщини мусять бути для мене вище моїх особистих інтересів. При м і т к а: Особи, які не визнають присяги, дають уро- чисту обіцянку такого ж змісту, але без слів: "та за- присягуюсь". ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Ф. ЛИЗОГУБ В.об.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Ір.КІСТИКОВСЬКИЙ. З оригіналом згідно. Начальник Відділу Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Задано про згорнення урочища, за якою землевласником надано "Корінне" було вимушено здати угоду на оренду земельного користування. Доводиться 1) місцевий згідно. Доводиться 2) Відповідає 9 Стаття 347, особа яка володіє землею за статтею 1 Стаття 313, надано "Безпосередньо без мовної угоди згідно. В цьому разі буде даний "Соглас", який вимагає зміни згідно. 9) Збільшити аграрне згорнення, що місце між угодою даного на землях "Будинок Сосі" та певний уряд. 3) державна власність буде розподілена ім. як: кілька 9 Розділів згідно з цим документом, що передбачено у ст. 8. 5. хор ЗАКОН про Громадянство Української Народньої Республіки. 1. Громадянство Української Народньої Республіки є державно- правна належність людини до Української Народньої Республік що надає їй права та обов'язки українського громадянина. 2. Ловнота політичних прав в Українській Народній Республіці, в тім числі активне та пасивне право участі у виборах до публічно-правових установ, а також право державної і публіч- но-громадянської служби належить тільки громадянам У.Н.Р.; равон з тим, на них упадає й обов'язок виконувати всі її закони та дбати всіма силами про її добробут, не шляхчи, навіть для неї свого життя. 3. Громадяни У.Н.Р. не може одночасно бути громадянином чи п дансом іншої держави. 4. Всі підданці будь-якої Російської держави, які на дев'ять /двa- цять друге/ січня 1918 року - день проголошення самостійно- сті Української Народньої Республіки - стали перебували на території України, незважаючи на постійний осідок, буть грома- дине У.Н.Р. ПРИМІТКА: Ті особи, що озло перебували на терені Укра- ської Народньої Республіки, але в тих чи ін почини на 9-0 /20-е/ січня 1918 року були по її межами, також підлягають числовості дього архіву. 5. Особи, які на зазначений в попередньому артикулі /4/ термін не перебували на території України, але- по своєму походженню належать до Української нації, або народилися на українському терені зважаючи на громадянство Української Народньої Републіки. публіки, як що вони на протязі одного року: неповнолітні - по досягненню повноліття, а повнолітні - після надання цьому закону чинності,-подадуть про це відповідним залазу. Заяви ці пишуться на ім'я Адміністративного Відділу Окружного Суду, або по місту народження, останнього перебування, чи знаходження власності прохача, як що він родився, пере- бував чи має власність на Україні, або Столичного Окружного Суду в усіх інших випадках, і подаються зі всіма потрібними документами через найближчого закордонного представника Української Народньої Республіки, який направляє їх до Суду по належності, зі своїм висновком. 6. Право українського громадянства набувається: 1/ через народження від громадян Української Народньої Республіки, через шлюб чужоземця з українським громадянином, через усиновлен- ня чужоземця до сімнадцяти років громадянином У.Н.Р. і 2/ через натуралізацію. 7. Через натуралізацію право громадянства набувається при умо- ві, коли особа має православність та дієздатність, пере- буває на терені Української Народньої Республіки на протязі п'яти років і, крім того, доведе судові, що має матер"альні засоби, необхідні для утримання себе й своєї родини. 8. Крім цього, громадянство Української Народньої Республіки можуть набувати, коли оселяться на Україні і подадуть від- повідну заяву, такі особи: а/ українська громадянка, що пішла заміж за чужоземця, який цей шлюб буде розв"язано з ним, б/ народжені від шлюбу з чужоземцем діти української громадянки, які після омаскування шлюбу залишаються коло ма- тери, в/ чужоземці, які скінчили вищу чи середню українську школу на Україні, та не пізніше трьох років після означення освіти подали заяви про прийняття їх до українського грома- дянства і в/ чужоземці, які пройшли українські Республіці значні послуги. 9. Право громадянства придбане на підставі арт.6,п.3 цього закону, поширюється і на дітей осіб, що набули громадянство коли ці діти не досягли 17-ти років. 10. Провадби про прийняття до українського громадянства неуть бути не задоволені вразі, коли цьому заперечують відомості про ганебні вчинки прохача, його планувану професію або непередбачення про мотиви його підданства для Української Народньої Республіки. 11. Провадби та листування про прийняття до громадянства вступають до Адміністратційного Відділу здповідного Окружного Суду. Суд, по розгляді прохання в боку всіх умов надання прав громадянства, вирішує справу і постанову свою об"являє прохачеві та надсилає копію її до належного Начальника Губернії. 12. Постанови Суду по справах про громадянство можуть бути оскаржені до Надзвичайного Суду в чотирьох-ти дневний термін прохачем чи Начальником губернії. Термін цей лічиться для прохача з дня об"явлення постанови Суду в остаточній формі, а для Начальника губернії - з дня одержання копії постанови Суду. Скарги подаються через той Адміністратційний Суд, який учинив оскаржену постанову. 13. Коли в боку Начальника Губернії не буде надіслано у встановлений термін протеста на постанову Суду про прийняття до громадянства, Суд видає прохачеві свідоцтво про Українське громадянство. 14. Всі інші, прийняття до Українського громадянства, складають в засідання Адміністратційного Суду, або в випадках, що означене в арт.6 цього закону, на руки закордонного представника Правительства Української Народньої Республіки приходу на вірність Республіці по доданому до цього тексту. ПРИМІТКА: Особи, які по перепонаннях своїх не можуть прийти, дають замість неї урочисту обітницю іншої особи обітниці такий-то, як приклад, тільки з пропуском слів: "та заприсягаюсь". 15. Громадянини Української Народньої Республіки може набувати громадянства або підданства іншої держави лише в такому разі, коли він одержить дозвіл на вихід з Українською /громадянством/арт.арт.15 і 18/. 16. Вихід з Українського громадянства не допускається, коли виявиться, що громадяни Української Народньої Республіки має відбувати військову повинність, або за ним рахуються якісь недоплати по особистих податках чи залогли платежі 17. Хто без належного дозволу вступить до підданства іншої держави, той підлягає карі, що зазначена в ч.І ст. «Уло» о наказ." і йому забороняється повернення на Укра- ину. 18. Справи про вихід з Українського громадянства розглядають Адміністративний Відділом місцевого Окружного Суду по всіх повідних заявах. В цих справах зазначається: а/ до громад- ства чи підданства якої держави просяч переходить; б/ від ношення його до виконання військової повинності /Н.Р. і а/ офіційні відомості про уплату ним всіх особистих подат- ків та залоглих платежів. 19. Закон з дня другого липня 1918 року про Громадянство Української Держави від вчиненого наказанням належить. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Мочульський. Димшицький З оригіналом згодно: З Свірєнським Карпенко Додаток до Арт.14 закону Про "Громадянство Української Народньої Республіки". ТЕКСТ ПРИСЯГИ. Обіцяю та заприсягуюсь бути завжди вірним Українській На- родній Республіці, її овочій державній землі, охороняти інтереси Ре- публіки і воїна сили своєї доносити її слати та розцвіту, незалежним для цього назвить і свого життя. Обіцяю та заприсягуюсь не визнавати другої державній землі, крім Української Народньої Республіки, що виконували її ва- кони і, взагалі вої обов'язки громадянина її, користуюся її Пра- вительству і воїн поставленням від цього влади, завжди навичи на думці, що добро та розцвіт неоф державній мусить бути для мене вище моїх особистих інтересів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ М. Денисенко З оригіналом згідно: д/а Секретар Кирпичов ПОЛІТИЧНА ЗАКИДКА. Законність перегляду історичного закону "Про громадянство / Української держави" в дня 2-го липня 1918 року, виданого за часів Ретинанської влади, виявила о тих міркувань, що на останні роки залежались на країні багато неукраїнського населення. Під час розміщення цілими потягами прибувала московська інтелігенція, тільки від большевиків, але з певними намірами уплинути на нашу українську справу в напрямку її зросілення к розсаруванню старої Росії, почавши з України. Під час большевиків українці переповнили московські лимпен-пролетарі", які посунули на наш терен, щоби прохарчуватись та захопити в свої руки владу, дезорганізувавши та розкладаючи місцеву людність. Якщо не будемо поспівуватись наперед на рідні терени, то за ці сильні нашим також посуне ввідсіль багато не-українського елементу, який побажає в той чи інший спосіб використати нашу Батьківщину з огляду на помну рудницю, до якої її довели большевики. Цей елемент, виявлено, найбільше активний і рішучий, матиме свій вплив перед дезорганізованим населенням, буде захоплювати землі, заводити концерції і т.п. Антибольшевицький елемент в російській еміграції також не забариться посунутись на Україну і буде в своїх цілях гальмувати нашу національно-державну справу. Такі міркування були викладені в листі голови Директорії на ім'я Міністра внутрішніх Справ від 20-го січня ц.р. 1920, який лист спричинився до перегляду вказавзначеного закону про громадянство. Цей закон /ротьницький/ цілком підповідав політиці, яка провадилася правителювством Ратмана. Тоді треба було в найлегшому та найпроступнішим способі дати можливість всім тим росіянам, що цілими хвирами сунулись на Україну, стати громадянами Української Держави, не звертаючи уваги на те, що вони не мали нічого чилівного в Українці, якщо держава одверення. Але разом з тим, коли політична ситуація змінилася, коли кріп про "одину неделя" приближилися до чоргь різнього і потреби в належності до Українського громадянства не було-б,- тоді в такий- о легких оповід, на підставі того-с самого закону, можна було-б зв'язати українського громадяниства. З таких приводів в основу закону я дійшо до липня був покладений принцип механічності, належності ще до набуття прав громадянства. Т. ч. цього закону встановлює лише один момент, який механічно надає особі право громадянства, а саме: "пробування" на Україні під час видання закону, тобто з-го липня, не залежачи в ні характера такого "пробування", а ні цілі його; насколи хто не схотів підлягати цьому законові, ні мав право відновитись від українського громадянства через подачу про це відповідної заяви. Така точка погляду не може бути визнана за нормою для Української Народньої Республіки. Перш над все момент, дата, а якого перебування на Україні надає права громадянства - 2-го липня 1918 року - цілком винадкована - дає можливість воїн тим зоровим до української Республіки особам, що в значній кількості перехали на Україну в росії до 2-го липня, а потім емігрували під час антисовєтського підвороту вважати себе українськими громадянами, коли їм буде це корисно; до цього стосування- ливо-ся, також, всі ті, хто залишився на Україні під час демобілізації б.російської армії. далі: вираз ст. 4 закону - "всі російські піддані, що пробували на Україні під час видання цього закону, низнаються громадянами Української держави" - дає безмежні можливості вольову прикладну на Україну елементу, різним опекунатам, коміволярам і т.п. тлумачити закон в своїх особистих цілях та використовувати його в інтересах суб'єктивних. Але-ж придбання громадянства в той чи інший спосіб повинно тягнути на собою не лише права громадянства, а й певні їх обов'язки що до державних інтересів. Держава заінтересована в тому, щоб її громадяни були тісно зв'язані з територією, мали такі певні осідок, свої більш постійні інтереси, мали-б там "доміціліум", а не лише випадково приїжджали для поляродження 18 своїх справ. Тому у всіх сталях державах громадянство набувається звичайно через натуралізацію. Нарешті, третя точка закону в дані 2-го липня, в якої також не можна погодитись, єсть право кожного громадянина У.Д. звільненого громадянства. Звичайно, в законах про громадянство сталих держав, напр. б.Рос. імп., про таке право не зазначається; тим більше цього не повинно допускати в державах молодих, нових, які повстали на руїнах б.конгромераційних в національному відношенні державах. В таких державах саме державне життя це не набрало тої соціальної сили, що має свій вплив на упорядкування стосунків між різними групами населення, що дає писаним законам місце, рівну законам природним. Цілком зрозуміло, що держава не може заборонити своїм громадянам набувати прав громадянства в будь-якій державі, але це не означить, що вона дає їм право звільнення громадянства безпідставно, лише по бажанню особи, чи власне по небажанню користувача законом, підлягати волі правительства. На підставі цих міркувань проект нового закону про громадянство відкидає три визначення положення закону з дня 2-го липня і приймає слідуючи: 1. Українська Республіка відродилася в розпаду б.Російської Імперії на ті національності, з яких вона складалась. Національність українська почала організовуватись в державне життя з моменту революції 1917 р. Це відродження Української Державності набувало юридичних форм і закінчилося в цьому відношенні певним актом 9-го /22-го/ січня 1918 року про суверенітет Української Народньої Республіки. Ця дата може вважатись з боку юридичного тим моментом, коли на теренах України перестає існувати суверенітет Російської Імперії й починається суверенітет У.Н.Р. В цей момент істнувала повна влада Української Держави, була територія та український народ. Влада та територія мали свої юридичні окреслення, як народ /населення/ української держави з боку юридичного вважався під анними б.Російською Імперією. Проголошення IV-го Універсалу про самостійність У.Н.Р. дало юридичні підстави вважати населення України за громадянин розпаду інської Народньої Республіки, – але ці підстави були визначені лише декларативно. Треба було ці деклараційні засади реалізувати в повні форми в тому розумінні, що 9-е січня 1918 року – день проголошення самостійності У.Н.Р. – вважається за юридичний момент, коли всі підданці б. Російської імперії на території України перестають бути ними, а суть громадяни У.Н.Р. 2. На день 9-го січня 1918 року населення України складалося з різних елементів: а/ крім старого українського населення та росіян по походженню, які вже об'єдналися, виявились в назву та звичаях українськими, на території У.Н.Р. було б/ багато такого люду, що перебував там тимчасово і не мав нічого спільного в Україні: частина демобілізованої російської армії, урядовці та ввагалі при тих людей, що за браком комунікації та з де-яких інших причин залишились тут. Розуміється, що ця друга категорія населення України в якому разі не може вважатися за громадян У.Н.Р. тому, що такі люди жодного відношення до України та української держави не мають. Коли-б не вони надали користуватися з прав, що належать українським громадянам, то мав би змогу набути ці права шляхом звичайно-правами, як взагалі чужоземці інших держав. На ґрунті вищевикладених постулітв, базується й друга ознака громадянства У.Н.Р., а саме: сталість перебування на території України. Таким чином, в основу законопроекта про громадянство У.Н.Р. покладені дві видо-наведені точки, в яких є складення арт.4 цього законопроекту, а саме: "всі підданці б. Російської імперії, які на 9-е /22-е/ січня 1918 р. – день проголошення самостійності У.Н.Р. – стало перебували на території України, маючи там постійний осідок, суть громадяне Української Народньої Республіки". Вираз цього артикула: "маючи там постійний осідок" окремою поняття "стало перебували" в розумінні доміціліума. Примітка до арт.4 стосується до тих випадків, коли особи, які задовольняють вимогам арт.4 тимчасово були поза межами України. 3. Арт.5 передбачає такі випадки: а/ коли особа, хоч вона й жила довший час в Росії чи в інших державі, але належить до української нації по своєму походженню, починаючи себе українцем і ба- має повернутися на свою батьківщину та осісти там і б/ коли особа народилася на Україні і також довгий час не жила там. Простосувати ці випадки до загального правила про набуття громадянства /арт.6, п.1/ не можливо, бо таких стан річей поле бути використаним з будь- яких особистих чи то політичних причин елементами порозними до укра- їнської державності. Другого бою налягається чи мало свідомих пев- них українців, які хоч і були одірвані від своєї людності на терито- рії, але почувають себе українцями, бажають приватизувати свої олів на користь батьківщини й навуть буди, дійсно, користованими для держави. Одже було-б несправедливо покривжати на них останнє правило зако- ну про набуття громадянства через натуралізацію /арт.6, п.2; арт.7/. Тому для таких осіб набуття прав громадянства полегшується тим, що вони набувають громадянство У.Н.Р., як це на протязі року по дослі- нені поволіття, а повноліцні - після надання закону про громадянст- во чинності по-задуть до Адміністративного Суду валву й доведуть своє права по вмісту арт.5. Уступ з арт.6, з порівнянню з ретьманським законом /ст.7/, має ту особливість, що в"середжую вирішення справ про надання україн- ського громадянства у всіх безвиключно випадках в одному органі - в Адміністративних відділах Окружних Судів, тоді як по ретьманському закону вирішення таких справ для них осіб, що перебували захордоном і мали право домагатися Українського громадянства /ст.5-6; законопро- ерт.5/ належало до компетенції захордонних представників Українсько- го Правительства, а в інших випадках - Адміністративних відділів Окружних Судів. В цьому відношенню в ретьманському законі лекраво виявилася недодержанність його формальної сторони. Коли стати на ту точку погляду, що надання прав громадянства есть акт остільки важ- ливий, що переведення його в інтересах державних потребує компетен- ції такого органу яко буд, то такої точки погляду повинно додер ува- тись безвинятково що до місця перебування осіб, які бажають набути прав українського громадянства. Додер участь такого принципу, усту- пом з арт.5 законопроекту виправлена киба ретьманського закону. -6- 4. Вищезазначені артикули /4 і 5/ мають своє, так би сказати, вияткове значення і не змінює для української держави, як такої, до відродження після абсолютного панування на протязі 200 років на її терені так російського державного права взагалі, як і росій- ського закону про підданство /т.ІХ, ст.836-837/. Тому то й потрібно протягти межу - що до громадянства У.Н.Р. - поніж неоконченою та Україною. Рента артикулів законопроекту має звичайний характер, як і в законах зник держав про підданство. Громадянство У.Н.Р. набуває ся для тубільців через походження їх від українських громадян, а для чужоземців через натуралізацію, яка буває двох родів: звичай- на та упрощена /арт.7-10/. Атр.З в трактус привичайну натуралізацію що полягає в слідуючому. Чужоземець, котрий бажає набути прав українського громадянства мусить а/ поселитися в межах Української Республіки й пролити туди не менш п'яти років, б/ мати матер"альни засоби, необхідні для / утримання себе й родини і в/ бути особою православною та дієздат- ною. Термін перебування на Україні, в порівнянню ще з законом 2-го липня, є збільшений на два роки, на підставі таких міркувань а/ авагали, особливих на території держави) яко умова для набуття прав громадянства, нас ту ціль, щоб чужоземець був реально зв"я- заний з державою, де він хоче бути громадянином, до повної міри зв'язок-би собі все те, що природно має туболець - нову, звичай, знанство зі звичаями та письмени правом і т.пн., а де досягають лише тоді, коли особа довжин час вже в тій чи іншій державі; б/ в державах нових, молодих, де ще державне життя на набрало по- ваги останнього зафіксованих форм,- натуралізація й оходить значно повільніше, ніж в державах старих, сталях. Україна - держава молодо, одне для неї нема радії скорочувати навіть того терміну натуралізації, як бує встановлений в 6.Російській імперії - о ре- ків. Друга умова для набуття громадянства через натуралізацію - матер"альни засоби для утримання себе й родини - закон обґрунтову -7- сться вищенаведеними міркуваннями про необхідність реального з'єднання з територією держави I, крім того, оберегає молоду державу, бо гату предметами першої потреби, хлібопродуктами, від напливу небажаних елементів. Арт.9 визначає упрощену натуралізацію з тим же способом, що і по законам 2-го липня та був Російської Імперії. Вихід з українського громадянства /арт.19-17/ дозволяється лише при умові, що особа виконала все те, що вимагається од неї державою з боку військової та фінансової повинності. Зараз арт.16 має відбувати військову повинність" уявляє собою формальний поступ ля закону, матер"льний - є зміст його дадуть відповідні закони про військову повинність. /Мочислав Демшук/ МИНІСТР ВНУТРІШНЬХ СПРАВ Д. Тураєв ДИРЕКТОР ОТДЕЛЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ З призначенням згідно: За Секретаря Карпкевич ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗА ТВЕРДЖУЮ ГОЛОВА ДІЯ РЕКТОРІЇ П. ВТЛИРА /р.в./ ПО О В І Д Ч У : липня 13 дня, року Божого 1921. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ БАГРИНОВ СЬКИЙ /р.в./ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про асигнування, в розпорядження, Керуючого Міністерством Освіти 12,000,0 гривень, на видачу допомоги Культурно-Освітнім Організаціям. I. Асигнувати в розпорядження Міністра Освіти в коштів Державної Ск нижні, щомісячно ДВАНАДЦЯТЬ МІЛІОНІВ / 12,000,000 / гривень, в Укра кій валюті, на місяці травень - серпень, по $ 35 ст.7 контракту Мін ства Освіти на 1921 рік, на видачу допомоги Культурно.-Освітнім запіям. 2. Відпуск, зазначеного в арт.I, кредиту переводити надалі в коптори му порядково1. 3. Закон цей , до його оголошення, ввести в чинність через посланці ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ I. Фещенко - Чолівський. /р.в./ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Ф.Хижняк. /р.в/ З оригіналом згідно Начальник Відділу Департаменту Законо- давчих Справ Державної Канцелярія ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Петлюра /р.в./ ПОСВІДЧУЮ: липня 16 дня, року Божого 1921. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Багриновський /р.в./ УЗАГАЛЬНЕННЯ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н Про асигнування в розпорядження Військового Міністра 8,893 ларок польських на видачу БАКУНУ Луні подорожних грошей. I. Асигнувати в розпорядження Військового Міністра з коштів Державної Скарбниці, ВІСОМ ТИСЯЧ ВІСІМСОТ ДЕВ'ЯНОСТО ТРИ /8, 893/ марки польських для видачі БАКУНУ Луні подорожних грошей, витрачених ним при виконанні особливих доручень, з віднесенням названого кредиту на § 2 ст. 2 Контролю Канцелярії Міністерства Військових Справ. 2. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через послання ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І. ФЕЛЬДКОНЧОТІВСЬКИЙ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Ф.Х. ИЖНЯК. З оригіналом згідно: М.Мацюк /начал ьник/ Відділу Д-ту Законодавчих справ Держави ої Канцелярії ВИЩА ВІЙСЬКОВА РАДА 5 Серпня 1921 року. Ч.170. Ознайомившись з додаваним законопроектом, висновком Фінансової Комісії і поглядом Військового Міністра Ген.-Хор. Безручко, Презідія В.Військової Ради рахує необхідним належне улаштування штабових курсів і цілком підтримує погляд Військового Міністра Ген.-Хор. Безручко і представляє йому Законопроект. Додаток: Листування на 7 аркушах. Голова Вищої Військової Ради Генштабу Генерал-Поручник Юнаків. В.О.Начальника Канцелярії Сотнік Корнюхів. З оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи: Копія Ч.452 8/VIII-1921 року ДО МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ. Комісія Лікарів при Міністерстві Народнього Здоровля і Опікування, оглянула 6-го липня б.р. стан здоров'я урядовця Тарнавського Дмитра і нашла, що він є хорий на запалення легочної оболонки /Pneumitis exudativus chronica.../, потребує збільшеного харчування та спеціяльного лікування, а тому має право на одержання всього утримання в залеглостей за попередній час. Голова Комісії д-р Білецький, Секретарь д-р Рощинський, З висновком Комісії погоджуєся Міністерство ЛИПА, 6/VIII б.р. З оригіналом Згідно Миловод: В. Василенко ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА. Як підставу для цього законопроекту прикладається: 1.Копія посвідки Лікарської Комісії Ч.452 2.Доповідь Директора Департаменту Ч.352 І свідоцтво й доповідь свідчать про надзвичайно тяжкий стан здоровля Дмитрa Тарнавського, до того й та видача залеглостей коло 11.000 марок польських, якаб при цій тяжкій хворобі не д лаб змоги поправити здоровля, а тепер з огляду на загальне роз порядження про припинення оплати всігнозок на залеглості й то не можна йому одержати. Закінчно 11.000 марок польських, колиб Тарнавський одержав-6 їх потрібні йому не на лікування, а на прокорм його виснаженого організму, тому на лікування і на серйозне лікування треба від стити суму яка потребується тепер в кожному шпиталі за лікую по I-му розряду/I-го розряду - вимагає характер харчу, який по рібний хворому/.Зараз таке ліку контує 30.000 марок, тому ця сума випрошується. Керуючий Міністерством Прески Пропаганди: ДО НАНА МЕРЧОВОГО МІНІСТЕРСТВОМ ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ. Виготовувати відповідний Законопроект 23/VIII О. Ковалевський Доповідь. Урядовець Тарнавський Дмитро, я можу не совістю сказати самий ретельний і чесний працівник в моєму Департаменті, який, як Ви самі могли переконатися, проще цілий - і врачи і тетером, в будні й свята. Тому з чистою совістю я звертаюсь до Вас з проханням по му допомоги. Як співділить прикладене свідоцтво він дуже серйозно хве- рий. Доктор Лукасевич опреділив крім цього початки туберку- льозу. Я сам не раз уже зриторував його від тих обмороків, які з ним бувають. Крім того, від постійної головомки він зовсім виснажений, що утримання в 4.200 марок, навіть коли він одержав всі заляглості - кошт 11.000 марок, нічого допомог- ти йому не можуть. Тому я прошу Вас взяти на себе клопотання про видачу пр ну одноразової допомоги в законодавчому порядку хоч би в 20.000 мар., бо коли він зовсім вдяє, то я лишуся самого п рного і точного поцінника, на якому лежить регулювання й спеціальним другом облічників і їх розсилкою і очекання за сохраненням врята і т.д: Оригінал свідоцтва подати до Контрола. Директор Департаменту: [письмо] Т.В.О.Військово о Міністра Законодавчій Управі 9 Серпня 1921 року. ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІ- НІСТРІВ. Конія. 29 Д О К Л А Д . Прикладаючи при цьому законопроект про командування до Університетів У.Н.Р. неукінчених медиків, які займають санітарні посади в армії, для закінчення захорон освіти, прошу внести його на розгляд Ради Народних Міністрів. ДОДАТОК: Проект закону, пояснююча записка, витяг з журналу Фінансової Комісії під ч.2П і відношення Голови В.В.Р. під ч.176 по 4. примірники кожного.- ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ ПАВЛЕНКО. В.О.Начальника Законодавчої Управи, Хорунжий Лоба-Лобів. З оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи Військового М-ства У.Н.Р. ВИДА ВІЙСЬКОВОГО РАДА ДО П.Військового Міністра. 17 Серпня 1921 року. ч.176. м.осідку Уряду, що й повідомляється. ПРЕЗІДІЯ В.В.Ради по законопроекту заперечень не має, про ДО ЛАТОР: Істування на 4 арміях. Голова Вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Поручник ЗНАКІВ. В.О.Начальника Ранцелярії, Сотник КОРФОУХІВ. З оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи Військового Міністерства ВИТЯГ з журналу засідання Фінансової Комісії 24 Червня 1921 р. ч.211. СЛУХАЛИ: Подання Законодавчою Управою Військового Міністерства законопроекту про командирування до Університетів Української Народньої Республіки неукінчених медиків, які займають санітарні посади в Армії, для закінчення фахової освіти. УХВАЛИЛИ: Фінансова Комісія висловлюється за ухвалу законопроекту. З оригіналом згідно: Секретар Фінансової Комісії В.Лисянський. Діловод /підпис/ З оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи Військового Міністерства ПОЛЯНЮЧА ЗАПИСКА. до закону про командірування на медичні факультети Університетів У.Н.Р. неукінчених медиків, перебуваю- чи на службі у війську. Останній час у багатьох молодих ще скінчивших факуль- тетів медиків, які, корячись голоєю любови до батьківщини несли свої знання для праці в армії, став помічатися ро- спад з огляду на своє безнадійне становище що до закін- чення фахової освіти. Вважаючи зазначених молодиків достойним вдячності з боку Держави се раз, а в друге, визнаючи, що інтереси Де- ржави вимагають утворення більшої кількості фахових сил прохаю затвердити доданий закон, аби підтримати дух моло- дих працьовників надією на вдячність рідного краю за їхню саможертву. Т.в.о. Військового Міністра Генштабу Генерал-Хорунжий Безручко. З оригіналом згідно: секретар законодавчої управи Державний Вісник 1918 року 17 серпня ч. 36. ЗАТВЕРДЖУЮ ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ 10 серпня 1918 року . Київ. ПОСВІДЧИВ Державний Секретар Сенатор Сергій завадський. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ СТАТУТУ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО БАНКУ I АСИГНУВАННЯ КОПІЙ ДО ЙОГО ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ. I. Декларацій до цього Статуту Українського Державного Банку ухвалити. 2. В питаннях, прим Статутом не непередбачених, керуватися Статутом Державного Банку, викладеним в розд. 4, част. 2 т. ХІ Св. Зак. російської Держави зо всіма послідуваннями в ньому до місяця жовтня 1917 року, відмінами. 3. Відпустити з копій Державної Скарбниці 100.000.000 карбованців на утворення основного капіталу Державного Банку з проведенням цього видатку по обрахунку Кредитової Канцелярії на 1918 рік по Відділі Надзвичайних Видатків. 4. Нормальний роспис складів утримання служачих Українського Державного Банку, який до цього прикладається, ухвалити та вважати дійсним з 1 червня 1918 року. 5. На перейзд до місяця служби служачим Банку, по їх призначенні, видавати підемні гроші в розмірі півмісячного окладу на далечинь до 1.000 верст і місячного утримання на далечинь більш 1.000 верст. 6. Оклади утримання не поділяються на жаловання, харчові та кватирні; в випадку, коли служачі користуються казенними квaтiрами, за винятком Директора Державного Банку, з їх утримання вираховується помісячно одна п'ята частина його. 6. Всіх осіб, котрі по новому штату не одержать призначення, залічити по за штат на загальних підставах. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Лизогуб. за МІНІСТРА ФIНАНСІВ Г. Курilo. СТАТУТ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО БАНКУ. Глава перша. ЗАГАЛЬНІ ПОСТАНОВИ. Розділ І. ПРИЗНАЧЕННЯ БАНКУ, ЙОГО КАПІТАЛИ, ПРАВА І ПРИВІЛЕЇ. I. Державний Банк має на меті полеження грошового обороту, допомогу шляхом кереткостворчного кредиту державному торгі і про мисловості і сільському господарству на Україні, а також забезпеку грошової системи. 2. Банк має капітали: 1/ основний, розмір якого визначається в 100 міліонів карбованців і 2/ запасний, що збирається до 10 міліонів карбованців. 3. Основний к-апітал складається з відчислення 100 мі- ліонів карбованців з сум Державної Скарбниці. Для складання запасного капіталу, як поки він досягне нор- ми в десять мідіонів карбованців, відчисляється щорічно 5% з чистих прибутків Банку. 4. Запасний к-апітал призначається виключно на покриття збит- ків Банку. Коли б капітал цей зменшився через відрахування з нього таких збитків, то він знову доповнюється зазначеним в арт. 3. пятипроцентовим відчисленням з прибутків. 5. Ті збитки Банку, що не можуть бути покриті запасним ка- піталом / арт. 4/, покриваються за рахунок основного ка- піталу. Капітал же цей потім доповнюється з контів Держав- ної Скарбниці. 6. Капітали Банку / арт. 2/, та суми, які довіряються йому від приватних осіб, інституцій та товариств, а також і депозити Скарбниці не можуть бути повернені на загальні дер- жавні видатки. - 2 - 7. Чистий прибуток від операцій Банку по-за тими відчина- сленнями з нього видатків, що зазначено в арт. 3, 30 і 21, за- раховується в прибуток скарбу. 8. Банкові дозволяється залишати позичникам для користуван- ня чи на схованці те рухоме майно, яке приймається від них для забезпечення їхніх зобов'язань, з умовою, щоб на це майно було уложено опис у присутності не менш, як трьох свідків і урядовців місцевої міліції і з тим, щоб на тим майні було зроблено видими ознаки про прийом його в заставу / печат- ки, тавро, пльомби і иные,/ коли це можливо зробити в залеж- ності від виду майна. Коли б на майно не було накладено таких знаків, заставне право Банку на те майно не має сили відносно до третіх осіб, які вступили б із позичником Банку в які небудь умови. За утайку закладів, або відчуження їх раніш виплати по- зики, крім випадків по цим Статутом передбачаються / арт. 121 /, позичник притягається до підповідальності, як за розтра- ту майна, дорученого на схованку / Кари. Стат. арт.арт. 1681 і 1682, Кари. Уклад. арт. 177/. 9. Грошові вкладки, що доручаються Банкові, не підляга- ть описові, або відчужені по яких би то не було правіж- ках за винятком випадків, зазначених у арт. 1083 "Статуту Цивільного Судівництва". 10. Правила про операції Банку, а також розпорядок ді- ловодства, рахівництва і справоздання його інституцій виз- начаються наказом. Цей наказ розглядає Рада Банкова і ствер- джує Міністр Фінансів, після попередньої згоди, що до пра- вил рахівництва і справоздання, з Державним Контрольором. II. Обов'язкові для Банку оголошення друкуються в "Дер- жавному Вістникової" і інших часописах по вказівках Міністра Фінансів. -3- Розділ ІІ. ВИДАТКИ БАНКУ, СПРАВОЗДАННЯ І КОНТРОЛЬ. 12. Видатки Банку відносять на рахунок його прибутків. Обрахунок цих видатків складає Директор Державного Банку і, по розгляді його Радою Банку і одержанні висновків Державного Контролю, затверджує Міністр фінансів. Тим же порядком затверджуються додаткові до обрахунку асигнування, які не можна було передбачити при складанні обрахунку, за винятком лише негайних видатків, які може бути дозволено без попередніх зносок з Державним Контролем, але з умовою, що про такі видатки негайно буде доведено Контролю для відома. 13. Директор Державного Банку складає щорічне справоздання Банку, і потому, як розгляне його Рада Банку і ухвалить Міністр фінансів, це справоздання пересилається до Державного Контролю, а висновками останнього Міністр фінансів вносить справоздання до Ради Міністрів. 14. Періодичні баланси Банку, а також щорічне справоздання доводяться до загального відома через оголошення, по формі, яку затверджує Міністр фінансів по згоді з Державним Контролюром. 15. Видатки Банку /арт. 12/ і операції його за рахунок скарбу підлягають реєзії Державного Контролю. 16. Державний Контроль має право робити перевірку грошових кас Банку, а також цінностей, що переховуються по касах та в коморах з метою запевнення в цілості кас і комор, порядком, який встановляє Державний Контроль, по згоді з Міністром фінансів. Реєзію цю переводять у Київі вищі урядовці Державного Контролю - не нижче Директорів Департаментів, а в інших інституціях Банку – Управителі Контрольних Палат. к) Перевірка справоздання Державного Банку провадиться на під- - 4 - ставі слідуючих правил: 1/ Щорічне справозда́ння Державного Банку / Центрального Керу- вання Банку і місцевих інституцій / перевіряється по книгах, рахунках та документах. 2/ Перевірку провадять: а/ Державний Контроль і б/ окрема комісія, яку виділяє з свого складу Рада державного Банку. 3/ Зазначена в артикулі 2 Комісія складається з трьох не- залежних від адміністрації Банку членів від Міністерства фі- нансів, яких вибирає Рада і затверджує Міністр Фінансів, чле- на від Державного Контролю і членів від громадських орга- нізацій. 4/ Державний Контроль перевіряє справоздання з книгами, на підставі правил, які видає Міністр Фінансів по згоді з Держав- ним Контролером. 5/ Комісія / арт. 2 / перевіряє справоздання по книгах, рахунках та документах, маючи на меті запевнитися в тому, що показані в справозданні обороти зроблено згідно з книгами Банку та документами. 6/ Спис тих місцевих інституцій Банку, справоздання яких в данному році мають бути перевірені в комісії, складає са- ма комісія. 7/ Комісія подає Раді Банку окремий, про наслідки перевір- ки справоздань, доклад, який Рада обговорює в зв'язку з перегля- дом річного справоздання Банку. 8/ Річне справоздання перевірене порядком в арт. 4 і 5 зазна- ченним, коли його розглядає Рада Банкової і ухвалить Міністр Фі- нансів, пересилається Державному Контролерові не пізніш I-го серпня перахункового року. 9/ Державний Контрольор подає свої висновки по справозданню Раді Міністрів, а також передає їх Міністерстві Фінансів не піз- ніше 15-го листопада. 10/ До Ради Міністрів справоздання Банку вноситься від Мін- стра фінансів не пізніше 31 грудня по рахункового року. До -5- справоздания додається: а/ журнал Ради Банку про розгляд справоздання і деклар комі- сії / арт. 7 / і б/ відповідні пояснення Міністра Фінансів про уваги Державного Контрольора. Розділ III. Урядові особи Банку, їх права і обов'язки... І7. Посади по Державному Банку, приналежно посадам утриман- ня, а також класи і розряди тих посад визначаються окремим респісом. І8. Число служачих по скремих інституціях Банку і посадах, за винятком цим Статутом і респісом / арт. І7 / зазначених, визначає Міністр Фінансів, в залежності від розвитку операцій Банку. І9. Призначення і увільнення урядових осіб Банку, за винят- ком тих, порядок призначення яких зазначено відповідними арти- кулами цього Статуту, доручається Директорові Банку. УВАГА І. Посади Товаришів Управителя і Директорів Київської Контори, а також Управителів та всіх осіб, по призначать- ся на посади УГ класи в місцевих Конторах та Відділах, за- міщає Міністр Фінансів по пропозиції Директора Державного Банку. Посади Старшого Контрольора, Бухгалтера, Касира та Секретаря в місцевих Конторах і Контрольора , Бухгаль- тера, Касира та Секретаря у Відділах заміщає Директор Державного Банку. УВАГА ІІ. Заміщення всіх інших посад у місцевих Конто- рах і Відділах, коли кандидати на ті посади мають освіт- ний ценз, відповідний установленому Міністром Фінансів, за ви- нятком зазначених вище / арт. І9, увага І/, доручається Упра- вителям тих інституцій з тим, що про такі призначення до -6- ведиться до відома Директора Державного Банку. 20. З чистих прибутків Банку відчисляється щорічно сума в розмірі до 15% для розділу ii, по розсуду Міністра Фінансів, проміж служачими, зверх належного їм утримання. Відчислення це не повинно перевищати 20% загальної суми утримання служачих. УВАГА. Відчислена з чистих прибутків сума поділя- ється проміж інституціями Банку відповідно прибут- ку кожної з них з тим, що суму відчислення Упра- вителям Контр та Відділів призначає Директор Дер- жавного Банку і стверджує Міністр Фінансів. 21. Для забезпечення служачих Банку, що залишають служ- бу незалежно від пенсії та допомог, які призначатимуться ім з коштів Державної Скарбниці, Банкові дозволяється за- снувати Пенсійну Касу. Кошти Каси складаються: з капіталу, зложенного Банком спеціяльно для цієї мети, з сум відчислених з утримання служачих і відчислення з чистих прибутків Банку в розмірі, який визначається Статутом Каси. 22. Служачі Банку і членки Ради Банку, одночасно з при- значенням на посаду, обов'язуються письмовою обіцянкою бе- регти в тайні все, що стосується до операцій Банку та його рахунків. 23. Служачі Банку і членки Ради Банку не мають права ко- ристуватися позиками з Банку на підставі власного кредиту, а також подавати під себе векселі до дисконту. Так само і Банк не може приймати до дисконту чи перечуту вексе- лі за їх підписами. -7- Глava друга. ЦЕНТРАЛЬНЕ КЕРУВАННЯ БАНКУ. Розділ І. ЗАГАЛЬНЕ КЕРУВАННЯ БАНКОМ. 24. Державний Банк безпосередньо підлягає Міністерстві Фінансів. 25. Вище керування діяльністю Банку належить Міністерстві фінансів. Крім вирішення справ, які зазначені окремо відповідними статтями цього Статуту, від нього залежить доручати Банкові провадження по його вказівках, операцій з золотом і% паперами, а також окремих операцій за рахунок Державної Скарбниці і за рахунок різних відомств та установ. 26. Загальне керування Банком доручається: 1/ Раді Банку і 2/ Директорові Банку. При Раді Банку, під найближчим проводом Директора Банку, істнує: 1/ Виділ кредитових білетів, 2/ Виділ місцевих інституцій, 3/ Центральна Бухгалтерія і 4/ Центральна Канцелярія. 27. Під предсідательством Директора Банку істнує рада Банку, яка складається: з Директора Кредитової Канцелярії, одного члена від Державного Контролю, одного члена від Міністерства Торгу і Промисловості і трьох членів від Міністерств Фінансів, яких затверджує Пан Гетьман по докладу Міністра Фінансів, Товариша Директора Банку, Управителя Київської Контролю Державного Банку, одного члена від кооперації, одного від Київського Віркового Комітету, двох од Українського Сорзу Промисловості Торгу, Фінансів і сільського господарства та одного члена від Краєвого Сорзу Хліборобів-Землевласників. Зазначених представників від громадських інституцій вибирають вони самі на два роки. УВАГА І. По розпорядженню Міністра Фінансів до Ради запрошуються представники відповідних відомств по -8- справах до тих відомств надежних, а також Голові Ради дозволяється закликати в засідання й інших осіб, присутність яких він визнає корисною /з дорадчим голосом/. УВАГА 2. Заступника Предсідателя Ради , на випадок його хворості, або відсутності, призначає Міністр фінансів. З3. До справ Ради Банку належать: I. Справи, по яких постанови Ради через Директора Банку, повинні дарться на розсуд чи ухвалу Міністра фінансів: 1/ проекти зміни або доповнення Статуту Банку, 2/ розгляд наказу і зміна його, 3/ обговорення образунку видатків, 4/ розгляд річного справоздання, 5/ проект про будування, купівлю і відчуження власних будинків Банку, необхідних за для поменкань його місцевих інституцій, 6/ відкриття і закриття місцевих інституцій Банку, крім Контролю, а також відповідний поділ Відділів і агенцій, 7/ встановлення числа Директорів у Контролах, крім столичного Київського, 8/ дозвіл на учет векселів на речинець більший 6 місяців, 9/ встановлення розміру процентів по комерційних операціях і умов по вкладах, 10/ розстрочка і відстрочення сборгів по непротестованих векселях на необмежену суму, II/ списання з рахунків безнадійних і тих, що хибно рахуються, сборгів на суми, що виходять за призначені Міністром фінансів межі, для остаточного вирішення цих справ рада, 13/ дозвіл позик під інвентарь закордонного виробу і прийому у заставу закордонних товарів, і 13/ відкриття блянкових кредитів. II. Справи, що остаточно вирішаться Радою: I/ визначення кола операцій місцевих інституцій Банку; 2/ визначення числа членів Учотно-Позичкових Комітетів; 3/ розгляд судеречностей Правлінь Контрол з Учотно-Позичковими Комітетами; 4/ призначення забезпечень по відстрочених та розстрочених сборгах по векселях і списання з рахунків безнадійних і тих, що хибно рахуються, сборгів на суми в межах, які визначає Міністр фінансів; 5/ затвердження роспису товарів, під які надаються Банком позички і списка підприємств, товарні документи яких приймаються як забезпечення позичок; 6/ дозвіл на відстрочення примусового продажу за- -9- ставлених товарів; 7/ встановлення негарантованих Урядом цінних паперів, які приймати в забезпечення позичок; 8/ встановлення розцінки цінних паперів, які приймаються в забезпечення по- зичок; 9/ затвердження форми справоздань посередників по видачі позичок; 10/ дозвіл відповідним місцевим інституціям Банку провадити комісійні операції і встановляти розмір платні за їх виконання і ІІ/ встановлення розпорядку господарського завідування майном, яке залишилося за Банком, до його продажу. УВАГА. Дочасна правіжка позичок по сельо-векселях належить до компетенції Управителів Банкірами і Відділами. 29. Рада і місцеві інституції Банку, кому належить у межах норм, встановлених Радою з затвердження Міністра фінансів, вирішують остаточно такі справи: І/ про витрати на ремонт і наймання помешкань для інституції Банку; 2 /про відкриття і збільшення кредитів зверх меж, дозволених для Контр і Відділів, і про видачу позичок під сельо-векселі з забезпеченням; 3/ про розстрочку і відстрочення сборів по протестованих векселях; 4/ про призначення торгів на заставлене та доручене Банкові майно і про тимчасове залішення його за Банком; Постанови Ради Банку по тих з цих справ, які сумар будуть більше за норми, що остаточно можуть бути вирішені Радою, подає Директор Банку на затвердження Міністра фінансів. 30. Крім справ, що зазначені арт. 28 і 29, на розгляд ради Директор Банку може вносити і інші справи по його погляду, а також справи, які передаються до Ради згідно з окремими вказівками Міністра фінансів. 31. В раді Банку справи вирішуються більшістю голосів; на випадок рівності голосів за і проти, голос Предсідателя дає перевагу. Предсідателеві Ради дається право, не виконувачи поста нових ради в справі, у якій від залишився в меншості, подати про постанову на розгляд Міністра фінансів. УВАГА. Представники урядових відомств / арт. 27 ув. І / користуються дорадчим голосом, але мають право, коли не згідні з більшістю членів ради, подавати свої особисті міркування. -10- 32. Засідання Ради відбувається не менше двох раз протягом місяця. Про всі питання, які вирішатьсЯ Радою на засіданнях, складається кожен раз короткий протокол, який підписують усі присутні члени. Розділ III. ДИРЕКТОР БАНКУ. 33. Директор Банку є найблизьший його Начальник. Йому належить влада виконавча по справах Банку, поскільки ці справи не доручені до виконання місцевим інституціям Банку.Роспорядча влада доручається Директоровів тій мірі, в якій вирішення справ не підлягає в рішенню Міністра фінансів і Ради Банку. 34. З окрема до обов"язків Директора Банку належить: 1/ загальне керування операціями Банку і загальний догляд за докладністю діловодства, виконанням Статуту і наказу Банку, а також за цілістю всіх його кас і цінностей; 2/ зносини і листування від імені Банку; 3/ роспорядження, які торкаються особистого складу служачих/ § 19 ув. І III/; 4/ призначення ревізії і командировок служачих по службових справах; 5/ роспорядження витратами з правом перенімати кредити в межах, зазначених при затвердженні цього річного обрахунку Банку; 6/ складання і подача, куди належить, річного обрахунку і справоздання Банку; 7/ керування, згідно із вказівками Міністра фінансів операціями, по дорученням Банкоти, за рахунок Державної Скарбниці, а також операціями з золотом і процентовими паперами , належними Банкові і Ощадним Касам іс/ завідування окремими операціями, які накладено буде на обов"язки Банку з доручення Міністра фінансів, з позичками, конверсіями і т.п. 35. Директора Банку призначає Гетьман по пропозиції Міністра фінансів. 36. На поміч Директорові Банку призначається Товариш, якому він доручати може виконання тих чи інших обов"язків по керуванню справами Банку, або догляд за тією чи іншою частиною цього керу- - II - вання. 37. Товариша Директора і Управителя Київської Контролі затверджує Пан Гетьман по пропозиції Міністра фінансів. 38. Розділ IV. ІНСТИТУЦІЇ, ЯКІ НАЛЯЖАТЬ ДО ЦЕНТРАЛЬНОГО КЕРУВАННЯ БАНКУ. 38. Виділ Кредитових Білетів, Виділ Місцевих Інституцій, Центральна Бухгалтерія і Канцелярія підлягають завідуванню Директора. 39. До обов'язків Виділу Кредитових Білетів належить: обмін кредитових білетів, випуск їх в обіг і знищення білетів, які взято з обігу, а також заховання розмінного капіталу кредитових білетів і металевого фонду. 40. В Центральній Бухгалтерії зосереджується загальне рахівництво Банку, а також складання періодичних балансів і річних справоздань. 41. До обов'язку Виділу Місцевих Інституцій належить діловодство по операціях місцевих інституцій Банку, уложення наказів по тим інституціям по операційних питаннях, догляд за діяльністю їх на підставі справоздань, виконання Інспекторами, які значаться при Виділі, ревізій місцевих інституцій з доручення Директора Банку,, а також загальний догляд за правіжкою простречених боргів Банкові і за залишеними за Банком заставами і закладами, уложення умов і інших цивільних актів і документів, належних до Банку. Згідно з зазначеним, при Виділі Місцевих Інституцій істнується Інспекція та Правничча Частина. При Виділі Місцевих Інституцій з знаходиться Присконсульт, якому може бути доручено завідування Правничою Частиною. По питаннях, що теркається ревізії місцевих інституцій, Інспектори подають справоздання Директорові Банку через Директора Виділу Місцевих Інституцій, який одночасно подає як свої висновки, так і пояснення Управителя обривизованої інституції, як ще тільки відомості про результат ревізії не потребують -12- негайних заходів. 42. Канцелярії доручається складання щорічного обрахунку Банка, завідування особистим складом, господарською і будівничою справою, а також листування та діловодство по загальних справах Центрального Керування Банку в тій мірі, в якій обов'язки ці не буде передано до якоїсь іншої істнуючої при керуванні Банку інституції, або до Київської Контори Банку. 43. Директорів Виділів і Інспекторів, а також осіб, пропонуючих на посади VI класу, призначає Міністр фінансів, по пропозиції Директора Банку. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Ф. ЛИЗОЇУВ ЗА МІНІСТРА ФІНАНСІВ КУРИЛО. ТИМЧАСОВИЙ НОРМАЛЬНИЙ РОСПИС ОКЛАДІВ УТРИМАННЯ І КЛАС ПОСАД СЛУЖБАЧИХ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ КЕРУВАННІ УКРАЇНСЬКОГО ДІРЖАВНОГО БАНКУ. НАЗВА ПОСАД Розмір річного утримання в карбованцях. Класи посади Розряд по пенсії Директор Державного Банку . По призначенню Ради Міністрів IV II Товариш Директора Державного Банку . . . 15.000 V III ст. Члени Ради від Міністерства Фінансів 12.000 IV II Директор Виділу . 11.000 V III ст. Інспектор . 11.000 V III ст. Помічник Директора Виділу 9.000 VI III ст 2 Завідувач Генерал-секретаря 8.000 VI IIІст 2 Юрисконсульт / по відьному найму/ . . . до 10.000 - - Секретар Директора Держ. Банку . . . . 7.300 VI III ст 2 Урядовець особливих доручень . . . 7.300 VI III ст 2 Урядовець особливих доручень . . . 6.000 VII V Фаховець старший технік . . . . . . 8.000 VI III ст 2 -13- Сахарень-молодий технік ... 7.200 VI III ст 2 Фаховець - архітектор ... 8.000 VI III ст 2 Фаховець помічник архітектора ... 7.200 VI III ст 2 Спеціал. Ділова, Контрольор, Касир, Бухгалтер ... 7.200 VII V Діловод, Контрольор, Касир Бухгалтер 6.600 VII VI Помічник Ділогора, Касира Контрольора, Бухгалтера ... 5.400 IX VII Рахівничий ... 4.800 IX VII Архіваріус ... 6.600 VIII V Старший Статистик ... 7.200 VII V Головний журналіст ... 6.600 VIII V Вказкутор ... 5.400 VIII VI Лікар / по рільн. нафіг/ до ... 6.000 - Канцелярськ. Урядов. I-ої ранги ... 4.200 IX VII Канцелярськ. урядов. II-ої ранги ... 3.900 X VII Канцелярськ. урядов. III-ої ранги .... 3.600 X VII Практикант ... 1.800 X VII Члени Ради Гаму від Міністерства Фінансів, Державного Контролю і Міністерства Товару і Промисловості, по чину це козькрадту поса ДУ з певним утриманням, одержують по посаді члена Ради додатково по три тисячі карбованців на рік, виборні ж члени Ради міжкої платні не отримують. На посади техніків, і архітекторів в Центральному Управлінні Банку приймаються особи, що здобули вищу технічну освіту. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Ф. ЛИЗОЇУВ ЗА МІНІСТРА ФІНАНСІВ Г. КУРИЛО Державний Вістник 1918 року § 36 ч 17 серпня і ЗАТВЕРДЖУЮ НАВЛО СКОРОПАДЬКИЙ 6 серпня 1918 року Київ. ПОСВІДЧИВ Державний Секретарь Сенатор Сергій Загадський УКРАЇНСЬКИЙ РАДОМ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕСПОНСУ ПЛАТНИ СЛУЖАЧИМ В КОНТОРАХ І ВІДДІЛАХ ДЕРЖАВНОГО БАНКУ. 1. Ухвалити докладений до цього респонс платні служачим в Конторах і Відділах Державного Банку. 2. Закон цей перевести в життя з першого червня 1918 року з тим, щоб з того часу видатку добових грошівки та презентованих додаткових гривень було припинено. 3. До встановлення нових штатів Державного Банку кількість посад канцелярських урядовців зазначати в омітному порядкові з тим, щоби в Київській та інших Конторах Банку кількість канцелярських урядовців першої ранги була не вище 3/5 і другої радни - 2/5 загальної кількості їх, а в Відділах Банку - кількість урядовців першої ранги була не вище 2/5 , другої 2/5 і третьої 1/5 загальної кількості їх. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Ф. ЛИЗОТОВ ЗА МІНІСТРА ФІНАНСІВ Г. КУРИЛО РОСЛІНІ ПЛАТНІ ОПЕРАЦІЇ В КОНТОРАХ І ВІДДІЛАХ ДЕРЖАВНОГО БАНКУ. ПОСАДИ Класи із песяді Розмір пенсії Росліні платні в карбованцях. Примітка. Управитель У III ст.1 10,000 Скарбоває пеменкання. Товариш Управителя У III ст.1 9,500 Скарбоває пеменкання. Директор У III ст.1 10,000 пенічник директора VIІІ III ст.2 7,500 головний касір УІІ III ст.2 7,500 Скарбоває пеменкання. головний рухгалтер УІІ III ст.2 7,500 Скарбоває пеменкання. головний контролер УІІ III ст.2 7,500 Скарбоває пеменкання. Завідувач кладове УІІ III ст.2 7,500 Працітель справ: УІІ III ст.2 7,500 Старший Касір, Рухгалтер, Кон- тролер і Діловод УІІ IV ст 7,300 Касір, рухгалтер, контролер і Діловод УІІІ ІУ 6,600 Пенічник 1 раз Касіра, Рухгалтера, контролера і Діловода IX VIIІ 5,400 Пенічник 2 разу до 1х ж. IX VIIІ 4,800 Екзекутер УІІІ IV 4,300 Скарбоває пеменкання. Пенічник Екзекутера IX VIIІ 4,200 Скарбоває пеменкання. доглядачів за будинком ………… УІІІ ІУ 4.500 скарбове поземкання Дікаря ………………………………………… - - 4.200 Канцелярські урядовці ………………… ХІІ УІІІ 4.800 " " ………………………………………… ХІІ УІІІ 3.900 Практиканти до …………………………… - - 3.600 II. ІНШІ КОНТОРИ. НОСАДИ Назва по- розряді Розряди пе непої Размір платні з карбованцях Примітка Управитель У III ст.1 2.500 Скарбове поземкання Директор VI III ст.2 9.000 Старший часів, Контрольор, Вухгалтер і Секретар VII IV 6.600 Клайр, контрольор, Вухгалтер і Сек- ретар VII IV 5.400 Помічники 1 род. Касівів, Вухгальте- рів, контрольорів і секретарів IX VII 4.800 Помічники 2 розряду X VII 4.600 Архіваріус IX VII 4.300 Ревекутер VIII IV 4.500 Скарбове поземкання Доглядачий за будинком VIII IV 4.500 Скарбове поземкання Врихоспользь УІІ ІУ 5.000 Дікарь . - 3.800 Архітектор . . . . . . УІІІ IV 6.000 Командирські урядовці XII УІІІ 3.800 " " ХІІ УІІІ 3.600 Практиканти ке - 3.300 III. ВТЯГЛИ. ПОСАДИ Класи по розряді Робочих робніз платні ПРИМІТКА по пенсії в кріпованнях Управитель Відділу І розряду . . . VI III ст.2 6.000 Скарбова пеменканина " " 2 " УІ III ст.2 6.500 Скарбове пеменкання. " " 3 " УІ III ст.2 8.000 Скарбове пеменкання Помічник Управителя Відділу І розряду . . VI III ст.2 8.000 " " 2 " УІ III ст.2 7.600 " " 3 " УІ III ст.2 7.300 Контрольор І розряду . . . . . VII IV 5.600 " " 2 " VII IV 5.300 " " 3 " VII IV 5.000 Касір, Вухгальтер, Секретар І розряду VII IV 5.600 " " 2 " VII IV 5.300 " " 3 " VII IV 5.600 Немічники I розряду Касірів, Бухгалтерів контрольерів І розряду ... УІІІ IV 4.000 " " 2 " УІІІ IV 4.300 " " 3 " УІІІ IV 4.100 Немічники 2 розряду Касірів, Бухгалтерів, контрольерів І розряду IX VII 4.000 " " 2 " IX VІІ 3.800 " " 3 " IX VІІ 3.600 Канцелярські урядові від. I ранги ХII УІІІ 3.300-3.600 2 кп. міся. " " 2 " XII УІІІ 3.000-3.300 1 кп. міся. " " 3 " XII УІІІ 2.700-3.000 1 кп. міся. Практиканти до ... не 3.000 2 кп. міся. 4 ПРИМІТКИ. I Для Київської Контролі визначається на більше п'яти директо рів. 2. Члени Учтних Комітетів не посади прилучуються: в Київській контролі - до УІІ а в інших Контролях і Відділах - до VІ класу. 3. З еміс, яких цим респонсом несад не позаджене окребове номенклатури, на той вижи ден, коли є дуже ім таке предоставлено, витрачується 1/6 екхаду платні; осо- бам не яких по респонсів крім утримання, положене позашкільна натурен, але за бреком номенклатури в окребовому будинкові, на буде одреджено - виплачується додат ково для найму номенклатури 1/4 приналежної їм платні. 4. Тим урядовим особам, на яких у місцевих Відділах вкладаються зобов'язання догля дати за будинками і вагали верховні господарчими справами Відкілу, за виконання зазначе- них обов'язків надається додаткове ліжкоходування в ревнірі на більш, привелених відпо- відними посадами коптів на позначки, а сине 1/6 складу плати. б. Рестори не службових чанарівських урядових осіб Банку та додати їм гроші вирахову- вання на підставі окремих Правил, затверджених Міністерством Фінансів по згоді з Державним Кен тровер. с. Склади утримання Інспекторів Державного Кредиту при установах Державного Банку під- пургова не розміру зазначених ним ресурсом для відповідних складів працювання тих уста- нов Банку, до яких вони призначені. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ О. ДИЗОТУВ ЗА МІНІСТРА ФІНАНСІВ Г. КУРИЛО ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Ю 25 Серпня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА П О С В І Д Ч У ю В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ВАГРИНОВСЬКИЙ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про зміну артикула 15-го розділу IV-го закону "про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в Українській На- родній Республіці". I. На зміну та доповнення закону "про тимчасове Верхо- ве Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці" артикул 15-й цього закону викла- сти так: "15. Голова Ради Народних Міністрів формує Раду Наро- дних Міністрів, в склад якої входять всі Міністри або рухчі Міністерствами. Державний Секретарь не входить в склад Ради Міністрів, але приймає постійну участь у засіданнях Ради Міністрів з правом дорадчого голосу. II. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через п'ятнадцять днів." ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. ЛІВЧЕНКО В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ВАГРИНОВСЬКИЙ У.Н.Р. Т.В.О.Військового Міністра по Законодавчій Управі. 29 Серпня 1921 року. м.осідку Уряду. Д О К Л А Д . Про встановлення платні за переклади військової літератури в чужоземних мов. 29 Жовтня 1920 року на обяві конкурсу перекладів для Ошанцької Школи - П.Головним Отаманом затверджена оцінка перекладів від аркушу друку для 3-го Генкварта, але у відповідному наказі її не оголошено. Управа Навчання Війська цими ставками при оплаті поступаючих перекладів користуватись не може, в огляді на характер самих перекладів, а також на те, що для Державного Контролю потрібна законна підстава, в якій було б зазначено що ці ставки стосуються лише до Управи Навчання Війська. Крім того розвиття нашого військового діла, а також навчання і наука підготовка військ вимагають перекладів на нашу мову військової літератури в чужоземних мовах. Для успіху цього діла необхідно користуватись працею знавців чужоземних мов, які давно вже допомагають своїми перекладами для збільшення продукції нашої військової літератури, але необхідно забезпечити їх працевлаштування грошовою винагородою, щоб дати змогу більш інтенсивно віддаватись цій праці і забезпечити їм прожиточний мінімум. З приводу вище зазначеного являється необхідним затвердження прикладеного до цього законопроекту. ДОЛАТОК:Законопроект,вигляд з журналу фінансової Комісії під ч.209 і відношення Голови В.В.Р. під ч.169 по 4 примірники кожного. ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ НАВІЛЬНО. В.О.Начальника Законодавчої Управи Хорунжий Лоба-Добів. З оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи В-го Міністерства У.Н.Р. До П. Державного Секретаря. Т.В.О. Військового Міністра по Законодавчій Управи. Серпня 1921 року. Ч...63 Прикладаючи при цьому законопроект про асігнування з коштів Державної Скарбниці- ці І.302.600 м.н. для улаштування курсів по підготовці старшин до праці в Оперативних Штабах, прошу внести його на розгляд Ради На- родних Міністрів в найближчому засіданні. Одночасно додаю, що я цілком погоджуюсь з написом на докладі під ч.200/УІІ будь-Т. В.О. Військового Міністра Ген.-Хор. Безручко і новим проектом закону ч.2. ДОДАТОК: Доклад під ч.200/УІІ, І-й проєкт постанови, конторис, витяг з журналу Фіналсо- вої Комісії під ч. 216,2-й Проект закону - і відношення Голови В.В.Р. ч.170 по 4 приміри- ки кожного. ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ ПАВЛЕНКО. В.О. Начальника Законодавчої Управи, Хорунжий Лоба-Лобів. З оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи В-го Міністерства ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 1 березня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П. Е Т Л А С Р А [р.в.] ПОСВІДЧЕННЯ Б.О. ДМ. МИННОГО СЕКРЕТАРЯ ІІ ШЛАН! В[р.в.] З УРАМИ ГАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про деякі зміни та доповнення закону 22 березня 1920 року про тимчасовий порядок досудового переходження справ про службові переступи урядовців Української народньої республіки. на зміну та доповнення закону 22 березня 1920 року про тимчасовий порядок досудового переходження справ про службові переступи урядовців Української народньої республіки постановлять: 1. Артикули 4,5;6, та 7 того закону вимасти в такій редакції. Артикул 4. Замінчено одне слідство, то осою, що наглядає за ним, складає листовий висновок та подає справу до Міністра юстиції. Арт. 5. міністр юстиції вносить справу на розгляд Окремої ради, що складається для цього з міністрів юстиції, як голови, та членів: міністр Внутрішніх Справ, Правди, а тієї офіцій, до якої належить винний. Для законності постанов Гади потрібна присутність в засіданні її, при міністра юстиції, не менш як двох членів, у тому числі міністра тієї офіцій, до якої належить винний. В засіданнях Гади секретарсь, з наказу міністра юстиції, присутність міністерства юстиції. Арт. 6. Окрема Рада виносить постанови зачинаючи олів'ястю голосів; поділяться голоси нарівно, то питання для остаточного розв'язання |арт.7| вноситься до Гади народних міністрів. Арт. 7. Окрема Рада на підставі внесенного на її розгляд матеріалу, тимчасово усувуючи або цілком згільняє винного з уряду, або ж не знаходить досить підстав для видання такого адміністративного розпорядження і повертає справу до міністра юстиції для дальнього руху. Якщо осою, що підлягає усуненню чи звільнення з уряду, іменовано на уряд наказом ДИРЕКТОРІЇ, то постанову Гади подається на затвердження ДИРЕКТОРІЇ. Постанови Окремої Ради оскарженню не підлягають і їх нега но виконується. II. до артикулу 3 цього закону додати наступне: У випадках, зазначених в артикулі 268 Статуту Карного Судового посту- повання, осіб, що провадять слідство, надається право, керуючись приписами Статуту цивільного Судового поступовання, видавати розпорядження про накладення заборони або арешту на маєток винного і розпорядження про до його виконання, має силу однікову з відповідним розпорядженням Окруж- ного Суду. III. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через постанців ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ П. Л. КУЧМА [р.з.] МІНІСТР ЮСТИЦІЇ БАГРИНОВСЬКИЙ [р.з.] В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДІЙШИЙ УДАЛІ ІР. ШКАНДІ В.[р.з.] З оригіналом згідно: начальник відділу 4-ту Законодавчих Опраць мержальної Канцелярії Воронин КОПІЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ І вересня 1931року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛА В А [р.в.] ПОСВІДЧУЮ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ГР. ШИЛІН І В[р.в.] З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про заснування "МУЗЕЮ-АРХІВУ ВИЗВОЛЕНИЯ УКРАЇНИ". 1. Заснувати "Музей-Архів Визволення України". 2. Доданий до цього Статут "Музею-Архіву Визволення України"-ухвалити 3. Видатки на утримання Музею-Архіву переледити по квартерному Ге- левного Управління Мистецтва Національної Культури 4. Закон цей, до його здепонення, введений в чинність через повідомлення. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПИЛІПЧУ К [р.в.] За Т. КІРЮЧОГО МІНІСТЕРСТОМ ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ ГОЛОВНОЇ УПРАВЛИННЯ СПРАВАМИ МИСТЕЦТВ І НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ П. ХОЛОДНИЙ [р.в.] В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ СУДА Гр. ШИЛІН І В[р.в] З оригіналом відповідно: Начальник Відділу Д-су Законодавчих Справ Державної Канцелярії В. Телешко - 83 Копія Додаток до арт. III закону. СТАТУТ Музей-Архиву Визволення України. I. Назва, звідки і завдання. І. Музей-Архив Визволення України існує для упорядкування збирання і хоронення історичних документів та пам'яток визвольної боротьби Української нації. ПРИМІТКА: До забезпечення нерухомих умов культурного життя й до привернення державного ладу на Україні тимчасовим засідкам Музей-Архиву являється місце, що вибере Комітет Музею. 2. З цією метою він: а) перебирає історичні матеріали від урядових і громадських інституцій, організацій та поодиноких осіб, як рівно ж збирає друки, рухення та кніги пам'ятки визвольної боротьби, б) упорядковує ці матеріали та в їх збірках. Керуючий орган. 3. Музей музею Комітет, що складається з представників від І-го від- ділу Української Академії Наук-один, Наукового Т-ва імені Шевченка- один, Українського Наукового Т-ва в Києві - один, Українського Війсь- кова-Історичного Т-ва-один, Українського Державного Університету в Києві-один, від Київського Державного Університету-один, від Мі- ністерства Освіти-один, від Міністерства Військових Справ-один, Мі- ністерства Зовнішніх Справ - один, і Міністерства Генеральних-один. ПРИМІТКА: До понесення нерухомої культурної діяльності передічених в арт. 3 наукових інституцій, що нахо- дяться на території Великої України, тимчасових представників від них вибирають збори тих їх чле- нів, що перебувають на еміграції. 4. Комітет вибирає з пеміж себе Президія в складі: Голови, заступника Голови та Секретаря. 5. Комітет керується ним Статутом і регулямінами, якщо у межах цього Статута сам собі складає. 6. Комітет збирається не менш як три рази на рік. Засідання вважаються дійсними при участі не менш як половини всіх членів Комітету. Постано- ви ухвалюються абсолютнною більшістю голосів присутніх членів. 7. До компетенції Комітету належить: 2) загальний напрямок праці; 3) попередня ухвала критерієв на грошові витрати, в зв'язку зі змінами в Дирекції, з обрання Директора і членів через Міністра Освіти на затвердження на Голови-ДИРЕКТОРІЇ з обрання інших членів Дирекції і внесення їх на затвердження Мі- ністра Освіти, з перевірки майна і коштів інституцій, з проектування додатків, поправок та змін статуту, з затвердження прийнятих резолюцій Членів-підпомічників, з вибору місця сесії Музей-Архиву, з та ліквідації інвестицій. III. Загальні 8. Грошові і матеріальні засоби Музей-Архиву вкладаються згідно дирек- тних депозит, б/депозит і ефір од різних інституцій, товариств та по- єдиних осіб, п'яності членів-підпомічників. 9. Членом-підпомічником стає особа, хто відкриває у періодичній внесенню грошових депозит, згідно з екремним регулярним, що Виробитт Кенітет. IV. Організація Музей-Архиву 10. Всі певерки завідування справами Музей-Архиву, накладається на Дирекцію, не складається з Директора і двох його Заступників і Ученика Секретаря. Дирекція в міру потреби призначає співробітникі- в в межах штату Музей-Архиву, який затверджує Президія Кеніте- ту. Дирекція перетягнути право на екремні екремні регуляри, який затверджує Кенітет. 11. На штат розв'язання Музей-Архиву можна і гроші його перехо- дять до київської Української інститутції, не має ті самі пілі, а поста новки Кенітету, яку має ухвалити Рада Народних Міністрів Українсь- кої Народньої Республіки. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПИЛІЧУК [р.п.] Т. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПРЕСИ І ПРОПОГАНДИ ЗА ГОЛОВНОУПРАВЛЯЮЧОГО СПРАМИ МІНІСТЕРСТВА І НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ П. ХОЛОДНИЙ [р.п.] В.а. ДЕРЖАВНОГО ОФІЦЕРА НАДЗИМНИЙ СУДДЯ ГР. ВИЛНІВ [р.п.] З оригіналом згідно: / Начальник Відділу А-ту Законодавчих Справ Державної Канцелярії / В.Грищенко Копія ІНШИМ УКРАЇНСЬКОЇ АРОДЬОВОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ І вересня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П. Огієнко ПОСВІДЧУЄ в.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Гр. Шинів З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н, про скасування "Міністерства Здоровля і Опікування". 1. Міністерство Здоровля і Опікування скасувати, а всіх службовців цього Міністерства залучити за штатом згідно з законом 4-го червня 1921 року "Про припинення чинності окремих державних установ, зменшення штатів державних установ та ведення допомоги звільненим службовцям". 2. Опіки та канцелярське маємо Міністерства, що наступило, передати до Міністерства Внутрішніх Справ, а маємо медично-санітарне Головні Управи Українського Товариства Червоного Хреста. 3. Кредити спеціального призначення по контролю Міністерства за Здоровля і Опікування передати впроцедурному Головної Управи Українського Товариства Червоного Хреста після порушення Міністерств Внутрішніх Справ, Фінансов та Державного Контрольора. 4. Термін та порядок ліквідації установ Міністерства Здоровля і опікування встановити розпорядженням Міністра Внутрішніх Справ 5. Закон цей, до його оголошення, ввесь в чинності через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПИШЧУК в.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДБИЙ ГОЛЯ Гр. Шинів З оригіналом згідно: Нацельник Відділу А-ту Законодавчих Операцій Державної Канцелярії У.Н.Р. Зішта Військового Рада 3 Вересня 1921 року Ч.І86. До П.Військового Міністра. Копія. 61 Розглянувши надісланий законопро- ект про асигнування коштів на видатки по провадженню навчання в Спільній Мнацькій Школі на терені Польщі, Президія В.В.Ради цілком погоджується з ним, а також з по- правками, що внесені Фінансовою Комісією. Голова Президії В.В.Ради, Генштабу Генерал Поручик МАКІВ. За В.О. Начальника Канцелярії В.В.Ради Сотник ЦУПІН. З оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи ВИТЯГ. з журналу засідання Фінансової Комісії 8 Серпня 1921 р. ч. 231. СЛУХАЛИ: Поданий Законодавчою Управою Від ськового Міністерства законопроект про асигнування в 25.000 м.п. на видатки по провадженню навчання юнаків в Спільній Юнацькій Школі за час перебування на терені Польщі. УХВАЛИЛИ: Фінансова Комісія висловлюється за визначення розмірів асигнування на видатки по провадженню навчання юнаків в Спільній Юнацькій Школі слідуючими сумами: 1/Видатки одно- разові - 25.000 і 2/ видатки щомісячні І23.800 м.п. Останні до такої суми Фінансова Комісія зменшує в тих міркувань, що вважає недоцільним і некорисним для справи при даничаемій наруженності навчання юнаків /6 лекцій кожного дня/ прова- дити це навчання також і в святочні дні, через що при зра- хованні лекційної плати виходить в місячній норми в 24 навчальні дні, а не 30, як то придбачено законопроектом. Текст законопроекту прийняти у вигляді, до цього журналу прикладаємім. З оригіналом згідно: Секретар Фінансової Комісії В.Лісянський. Діловод Згідно : Секретарь Законодавчої Управи Вій ськового Міністерства Додаток до журналу Фінансової комісії з дня 8 серпня 1921р. ч.231. Копія. УКАЗАННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОНОПРОЕКТ про артикуляцію в розпорядження Військового Міністрів комтів на видатки, по провадженню навчання шкіл в Спільній Іншельмий Інслі за час перебування на терені польщі. 1. Асигнувати в розпорядження Військового Міністрів комтів Державної Скарбниці на одноразові видатки, що звязані з провадженням навчання шкіл в Спільній Іншельмий Інслі, двадцять пять тисяч п'ятсот /25.000/ м.п. 2. Встановити слідуючи норми по оплаті праці лекторів: за лекції за одну годину 100 м.п., за репетиції за одну годину 250 м.п., за практичні вправи з артифікації, топографії і тактики 250 м.п. за кожну. 3. Всі демісячні видатки по навчальній частині, в миру дійсної потреби, переводити в кошторисному порядкові, а саме: на викладення лекцій, за репетиції, за практичні вправи з артифікації, топографії і тактики, на купівлю книжок та часописів для бібліотеки, на придбан- ня підручників та різні канцелярійні приладдя. 4. Асигнувати по відповідному підподілу військового фонду до 1 Січня 1922р. шістьсот дев'ятнадцять тисяч /619.000/ м.п. на провадження навчання в Спільній Маленькій Школі, а тим, щоби в рахунок цієї суми щомісячно, починаючи з 1-го Серпня 1921 р. від пускалось по 123.800 м.п. Голова Ради народних міністрів ВМ олески і міністр. Згідно Голова фінансової Комісії /підпись/ Секретарь /підпись/ З оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи Келія МІНІСТР УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТОВРАЖЕННЯ 14 червня 1921 року ГОЛОВА ДЕРЕКАТОРІЇ ПИТАЛЬ А[р.е.] ПОСВІДЧУЮ В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ГР. ШИЛІН [р.е.] З УКРАЇНИ РАД НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про деннівницю вибору 31 жовтня 1920 року "Про призначення і вибірк Імперських Суддів; про утворення Тимчасових Відділів Зверхногого Суду на пе- вітах, про перелік обрання Присяжних Засіданців та про де-які зміни що до передання й львівської думи досудових слідств". I. Надати Міністерам Юстиції права інскування Імперських Суддів та Прав- відставлень Імперських Засідань, на час до I-го лютого 1922 року, а числа сейб, що їх назначенося з примусом із відходу I закону 31 жовтня 1920 року про призначення і виборк Імперських Суддів. 2. Місцеві електоральні уряди в чергах або надзвичайних збірницях мають обрати, зрідно з установленими порядком, підписання числа Імперських Суд- дів в тих розрахунках, щоб бурили Судді, яких буде обрано, могли в I жовтні 1921 року респектати виконання своїх обов'язків. 3. Закон цей, де його створення, настос і чинність через посилання. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПИТАЛЬ А[р.е.] МІНІСТР ЮСТИЦІЇ БАГРИМОВСЬКИЙ [р.е.] н.в..м.р. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАРОДНИЙ СУДДЯ ГР. ШИЛІН З оригіналом згідно: /Нацельняк Відділу Д-ру Зейденштейн Орла Державний Канцелярії ВОРОНЦЕВ Копія 145 ІМЕННИЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНО 28 вересня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Потапова ПО ВІДЧУНЬ В ОДЕРЖАННЯ СЕКРЕТАРЯ Гр.Штилін З УЗАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ПОРЯДОК ВЕРЕДАЧІ ТА ЗМІНИ ПРАВИЛ. На зміну та доповнення відповідних законів постановляють так: 1. Подання про передачу правилка у наддахах, коли їх розв'язується не в судовому порядку, а також всі подання про зміну правилка вноситься через Міністра Юстиції, разом з його висновком, до ДИРЕКТОРІЇ Української Народної Республіки, а особливо Голови ДИРЕКТОРІЇ , на розглядання. 2. Взявлено буде прохання, то про це оголошується в офіційному урядовому часопису, а подавцем виддається належну грамоту. 3. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через посвя- лення. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Прилипчук /р.в./ МІНІСТР ЮСТИЦІЇ Багриновський /р.в./ В.О. ОДЕРЖАННОГО СЕКРЕТАРЯ НАДЗИВНИЙ СУДЬЯ Гр.Штилін /р.в./ З оригіналом вгідно: Начальник Відділу Д-го Законодавчих Справ Державної Канцелярії В.Фрісюкович до Департаменту Верховної Слави. Ведеться в порядкові арт.11.1 і законі 12 листопаду 1921 року про Тимчасове верховне Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. Директор Д-ту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Начальник відділу Ч.145 "3" жовтня 1921 року Копія 66 ГІМНЯМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНО 28 вересня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П. МІНАЄВ ПО ОБЛАДНЯННЮ ЗО ВСЬОГО СЕКРЕТАРЯ РГ МИХАЙЛІВ З УЧАСТЮ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО КОРПУС ЗАНДАРМЕРІЇ 1. Доданий до цього Статут Корпусу Зандармерії ухвалити: 2. Обсяг прав і обов'язків Корпусу Зандармерії встановити окремим законом. 3. Надати Міністерстві Внутрішніх Справ право встановити тимчасові статки Корпусу Зандармерії в межах нормального розпису платні по класах посад. 4. До видання закону, до його визначення в артикулі 2, Корпус зандармерії повинен, згідно з існуючими законами, обов'язки Народної Міліції / на гальмній та карно-розшукової/, охорони залишачої, портової, річної, притворденої та військової залізничної зандармерії. 5. Зсі до тепер істину установи безпечності, а саме: Народні Міліція й охорони: залишачу, портової, річної та притворденої, державний комісар- рієт на шляхах України та залізниць, пільському зандармерія розвивати, а службовців цих установ вводити за статом на загальних тідставах. 6. Контри, на які утримувались визначені в артикулі 5 установи, віднести до утримання Корпусу Зандармерії і йому ж передати їх справи, зброю та різне майно. 7. Держучи "Міністерстві" внутрішніх Справ визначати реченнє ліквідації розвиваних установ. 8. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через послання. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ГРИЩУК КЕРІВНИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНЬХ СПРАВ Рішечко-Санівський З.о ДЕРЕЖАНОГО ОБСТАРЯ НАДІЄНЦИ ОЗДА ГРИЩУК З оригіналом згідно: / Нечальник Відділу Д-ту Законодавчих Справ Державної Канцелярії В.Фронтин СТАТУТ КОРПУСУ ГАНДАРМЕРІЇ 1. Корпус Гандармерії є організованний на військовий лад і є виконавчим органом державної влади, який має своїм завданням охорону безпеки, спокою і порядку публічного в Українській Народній Республіці. 2. Корпус Гандармерії належить до офіцій Міністерства Внутрішніх Справ. ПРИМІТКА: На тварті військових падій гандармерія на загальних підставах в нижчих цивільних установах підлягає чинності "Положення про Полкую Управління Військ у військовий час." 3. Самоврядування беруть участь у всіх судах на утримання Корпусу Гандармерії, згідно з ерекмим законом. ОРГАНІЗАЦІЯ КОРПУСУ 4. На чолі Корпусу стоїть Командир Корпусу Гандармерії, який безпосередньо підлягає Міністерстві Внутрішніх Справ. 5. На чолі Гандармерії в губерніях стоїть Губернський Командир Гандармерії, в повіті-Повітовий, а в районі -Районний Командир Гандармерії. 6. Корпус Гандармерії підлягається, стосовно до адміністративного поділу України, неміж губерніями, повітами і районами, Гандармерія в районах поділяється на чоти. 7. Для несення служби безпеки в м. Київі, Одеській, Харкові, Катеринославі та Миколаєві розташовуються окрему гандармерію, яку організується на тих-же підставах, що і губернську гандармерію. Гандармерія в столиці Республіки маєть назву "Остадична гандармерія". 8. Охорона безпеки на залізничних для залізниць музи палається Залізничним Відділям Гандармерії, яких організується на тих-же підставах що й Губернську гандармерію та стосовно до адміністративно-технічного управління залізницями. Залізничні Відділи підлягаються на Філії Залізничної Гандармерії на правах повітової гандармерії, а Філій на райони та чоти. 9. Охорона безпеки в прикордонній зоні, їдних млинах і портах в кожнім кождой губернії маєть прикордонні, водні та портові Відділи Гандармерії. 10. Прикордонні, водні та портові Відділи Гандармерії підлягаються поміж районами, а Командири їх в районах поділяється на чоти. Командири цих Відділів безпосередньо підлягають Губернським Командирам Гандармерії по надлежності. II. Місця розташування Зандармерії в межах політів зазначають началь- ник пзвіту, на письмовий відповідного Командира Повітової Зандарме- рії. Розміщення Зандармерії в межах Прикарпатних, Водних та Портових Відділів зазначає Начальник Губерній, на письмення Губерніальног Ком- андира Зандармерії в переступний а пролетарському заінтересованості офіції. Розміщення зандармерії на залізницях зазначають Командири Залізнич- них Відділів в перезумнини з Начальниками Апрекцій Залізниць. 13. Саме роздування міст, печатей, седелей та громад дають приміщення для розташування Зандармерії за екрему пастки, якої резерв розташовую Міністр Внутрішніх Справ в перезумнини з Міністром Фінансів. Приписування для Залізничних, Прикарпатних, Водних та Портових Відділів Зандармерії підвадять відповідні офіції. 13. Керування Корпусом Зандармерії [арт. 27] засереджується у Управлін- нях Зандармерій - Головному, Губерніальним, Повітових та Районних. На чолі кожного з цих Управлінь, як іх Начальники стоять Командири Зандармерії Корпусу, Губерніальним, Повітовим та Районним по належності. 14. При Губерніальним та Повітових Управлінь Зандармерій знаходять- ся Запаси Губерніальні та Повітові Відділи Зандармерії. 15. При Губерніальним Управлінь Корпусу Зандармерії і створють Суди чести для старших Зандармерій. 16. Організацію та правила провадження справ у Судах Честі зазначає- ся розпорядженням Міністра Внутрішніх Справ. 17. Службовців Зандармерії поділяються на старшин та підстаршини Зан- дармерій, урядовців та зандармейр. 18. При команду Губерніальному Управлінь Зандармерії заставляється вклад для підстаршин та зандармейр. Кожен для старшин та дармерій уряджується в місцях, де їх зазначає Міністр Внутрішніх Справ. Організацію та програм цикл зазначає Міністр Внутрішніх Справ . КОМПЛЕКТУВАННЯ КОРПУСУ 19. Зандармерій комплектується в екстинції, що підбирають пільську олу бу перебагати з тих, хто має буди на Українській службі в Корпусі Зандарме- рії. Ввід, які не схуджак у війську може бути прийняте на службу до Зандар- мерії лише, яке знаток. Під час різки, або й разі потреби, Корпусу Зандармерії не сповнеть- ся мобілізованими, по згоді Міністра Внутрішніх Справ в Військовим Міністром. 28. Призначення на службу до Корпусу Зандармерії лише українських громадян бездоганної поєдінки, названих, незаламаного імені, міцної будови тіла, віку не менш як 23 роки. 21. Всі старшини Зандармерії та урядовці до VII класу включно, повинн ні мати освіту на інакше середньої, або старшеньський ранг пільнової служби. Командир Корпусу Зандармерії, його Помічник і Командир Губерніаль- ні та Залізничних Відділів повинні мати вищу, перш за все правничу ос- віту. 22. Прийом на службу до Корпусу Зандармерії провадиться через квалі- фікаційні комісії. Склад і порядок діяльності цих комісій визначає Міністр Внутрішніх Справ. 23. Затвердження на невадах в Корпусі Зандармерії підбувається лише після річної сприбної служби та оцінення спеціальних шкіл. Справну службу зараховати з часу служби в Зандармерії. 24. Особи, що їх буде прийняття на службу до Корпусу Зандармерії повин- ні післядучити в нім Корпусі не менш як два роки, при чому всіб ших в разі мобілізації, зважається за мобілізованих та не притягаються до війська, поки вони повинні службу в Корпусі Зандармерії. 25. Число Зандармін Корпусу визначається по розрахунку: новитак-І зандари на 1,500 осіб населення, в повітових містах - І на 500 осіб, губерніальних містах - І на 400 осіб і в Києві, Олесі, Кинелеві, Др- неві та Катеринославі - І зандари на 300 осіб населення. В цей розра- хунок не входить Запасні, Губерніальні та Повітові відділи. На задійних останньоються І зандари на 7 верет за діяльного пла ку, а в прикордонній смуги -4 зандармі на 5 верета кардену. 26. Призначення та звільнення службовців Корпусу Зандармерії пере- водиться на загальних підставах служби в Державних Установах. Переміщення службовців в межах губерній, переводить Губерніальний Командир, а переміщення Губерніальних Командирів та Командирів спе- ціальних відділів переводить Командир Корпусу Зандармерії ПОРЯДОК СЛУЖБИ: 27. Командир корують Зандармерією лише, не до технічного експертиза нар свого загальногерт.І, а також на де її організацій озброєння постачання, поліпшення, виконання та виховання. Кожний Командир нижчого ступеня безпосередньо підлягає Командирамі ступеня вищого. 28. Не до виконання всіх службових завдань [арт. І цього Статуту] Ландмармрія підлягає представникам Губерніальної та Навітової адміністративної влади, а в містах, де їх виконання в окрему адміністраційну одиницю,-вимим представникам адміністрації цієї влади цих міст. Оприч теге Ландмармрія виконує в межах своїх службових завдань [арт. І] законні змоги всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування. 29. Провадячи справи виявлення та порозслідування злочинців, Ландармрія керується Статутом Варнера Судового Поступання та інструкцією, що її видав Міністр Юстиції, яке Генеральний Прокуратор, або Прокуратор відповідного Апеляційного Суду й в цьому підносять безпосередньо підлягає прокуратурові влади. 30. Влада Судова та Прокураторська дає держування Ландармрії безпосередньо, а всі інші органи державної влади, як цивільні так і військові, зв'язуються з Ландармрією через належного представника адміністративної влади. До випадків надзвичайних це правило не стосується. 31. Службовці Корпусу Ландармрії можуть бути захищані лише до визнання так обвинувачені, які ідповідають завданням Ландармрії, [арт. І] 32. Частини корпусу Ландармрії однєї рубернії визнається у другій рубернії лише з розпорядження Міністра Внутрішніх Справ, а частини Ландармрії однєго повіту тягваються в другім повіті лише з розпорядження Начальника Губернії. 33. Всі службовці Корпусу Ландармрії складають особливу об'явову присягу. 34. Службовці Корпусу Ландармрії керуються за всіх прав, встановлених для службовців Міністерства Внутрішніх Справ. 35. Оприч штатного утримання службовці Корпусу Ландармрії, за зниженням канцелярського переведення управлінь, одержують особливу службову надбавку, якої розмір встановлюється окремим законом. 36. Правила, що до пенсій та різних допомог службовцям Корпусу Ландармрії в разі підставки, смерті, ранення, або накелічення на службі стає зводиться окремим законом. 37. Уніформу та правила, що до обмундирування та озброєння Корпусу Завдячармії встановлює Міністерство Внутрішніх Справ в пересувних проз військових міністром. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОЛЮБОВЦІВ КОРПУСУ 38. всі службовці Корпусу Завдячармії, за кариріальні вчинки від- повідають, як службовців цивільних державних установ, на загальних підставах. 39. В разі спадкування якоїсь місцевості не будь-яким винятковим станом, Завдячармія тієї місцевості передається за нобілізацю, при чому службовців лишаються на службі в Корпусі Завдячармії і за карні вчинки відповідають по звичайних місцевостях. 40. За ліцензійними порушеннями обов'язків служби, на службовців Кор- пусу Завдячармії може бути накладено ліцензійні карти: легена, 6 (арент до 30 діб) позилення на посаді і розслідування зі служби. Правила не де накладення цих карт встановлюється окремою інструкцією від Міністра Внутрішніх Справ. 41. Вина в порядковій службі особа Корпусу Завдячармії в надзвичайних випадках має право тимчасово усувати під повноваження функції всіх підлеглих йому службовців, про це негайно доповідає в порядковій командній підлеглості тому начальнику, від якого залежить звичайна на цих службовців. Цю правилу прислуговую також і представникам державної адміністра- ційної влади, як в звичайній ініціативи, так і на внесення органів еа- мерадування. УГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПИЛЯЧУ [р.о.] КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ РІЧЕНКО-ЗАГОРСЬКИЙ[р.о.] в.з. ДЕРЖАВНОГО ОФІСУ СТАРА НАДВИЩИЙ СУДОВИЙ ГР. ВИНИНГ з оригіналом згідно: Націльник Від'їзу д-ту Законодавчих Оправ Державної Канцелярії 5.09.210 ЗАЛОГ про засідання уряду Української Народньої Республіки на об'єднанні в державних установах Републіки. 1. Тимчасово надати комісію Міністерств імовільного відомства Української Народньої Республіки право, в разі потреби, переводити на терені України, по мірі звільнення державних установ, його відомств громадян Републіки, не слухати кому ж відомості на Україні за час в 22 січня 1918 року. 2. Мобілізація оголошується через надання обов'язку відповідного Міністра і ті, хто підлеглий їм, повинні якщо не зважалися в призначених у областях місцях і часу в розпорядженні відомствами Мобілізаційної Комісії, створеної в кожному краю, а після імовільного їх зв'язку з загальним повинен на відповідні уряди негайно вступити до виконання покладених на них обов'язків. Мобілізаційна Комісія передає інструкцію по її наданню Міністром. 3. Один з громадян Републіки за час, до чого визначено в статті 1, в різних відомствах, та його мобілізується по відомству; де він слугує на протяг донього часу. 4. Не підлягають мобілізації і порушують виконання цього призначення адвокати за їх помилки, а також службовці, які мають мобілізації все перебувають на державній службі. 5. За законом призначених вельми по мобілізації визначається: а/ позбавлення волі; б/ припинення зносок під час повсякденного, нападу народних надзвичайної повідомлення і подібних тому непорядкових держав. в/ ходить, що позбавляє можливості виконувати. Про причини, зазначені в підставах а) та б), тої, хто підлягає мо- білізації, повинен до дня мобілізації подати до Мобілізаційної Комісії з посвідченням Голови й Секретаря будь-якого комітету в місцевостях де комітети ці функціонують, або належного органу адміністративної влади в інших місцевостях. 6. Мобілізаційна Комісія має право перевіряти зазначені в остат- 5 посвідчення через своїх членів і в разі потреби призначає новий термін для липи. 7. За невиконання по мобілізації без законних причин /ст. 5/ винний підлягає замкненню у вязниці по статті 20 Кодексу Карного /Урол Улов на термін не нище шести місяців. Цей же кара підлягає Голови та Секретаря будь-яких комі- тетів за несвоєчасне подання до органів влади відомостей, що їх вимо- ратиметься на підставі об'явки про мобілізацію / ст. 2/, а також всім хто в той чи інший спосіб допомагає ухиленню від мобілізації, як- що за законодавчий винок не загрожуватиме на підставі Кодексу Карного більш сувора кара. 8. Справи про кари винних зазначені в остатті 7, підлягають Мирним Суддям, як що кара за них не перевищує ув'язнення по 20 статті Кодексу Карного, і Загальним Судовим установам - в інших випадках. Карне переслідування за винним ці розпочинаються з повідомлен- ня належної Мобілізаційної комісії. 9. Хто в мобілізованих в порядку закону цього службовця в нау- миванні не стане до уряду або науково не додержуватиме поштових зако- ну, що до порядку урядування, все обважньо помише уряду цей підля- гає карі, як за проти законну се діяльність влади в чинадках особливо важливих. 10. Мобілізованих службовців за службові переверту призива- ється до кар'ї відповідальності на загальним підставах крім випад- ків, зазначених в вищеткових законах. 11. Мобілізованіх службовців може бути звільнено в їх уряди тільки пoд умові згоди на це навмисного начальства. 12. Демобілізацію службовців провадиться по підставі окремого зако- ну. 13. Виниклу між Міністром при переведенні закону цього в життя будь які суперечення, то останоче їх розв'язує Рада Народних Міністрів. 14. Закон при внеску в життя через посилання. Міністерство Внутрішніх Справ /р.в./ В.о. Начальника Управління Імперського Міністра Травинський /р.з./ 5 вересня 1921 року. З оригіналом згідно! Оп. Діловод Ларин ІМЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: Голова Директорії Посвідчую: В.О. ДЕРКАЧ НАДВИЩИЙ СУДДЯ ЗАКОН про тимчасове положення обслуги прав та обважків службовців Корпусу Жандармерії, та вразок приєднання для службовців Корпусу Жандармерії. 1. Додане до цього тимчасове положення про обслуг прав та обважків службовців Корпусу Жандармерії, - ухвалити. 2. Доданий до цього вразок приєднання для службовців Жандармерії - ухвалити. 3. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через післяданців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В.О. ДЕРКАЧ НАДВИЩИЙ СУДДЯ Додаток до артикулу I закону про обсяг прав та обов'язків службовців Корпусу Мандармерії та зразок присяги для службовців Мандармерії. ТИМЧАСОВІ ПОЛОЖЕННЯ про обсяг прав та обов'язків службовців Корпусу Мандармерії. I. ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ. § 1. Вищий догляд та керування діяльністю Корпусу Мандармерії належить, яко Головноначальствуючому, Міністрові Внутрішніх Справ. § 2. Він, мимо іншого доповідає Голові Директорії про-переводи з муштрових частин, до складу Корпусу Мандармерії старшин, урядовців та підстаршин; про призначення на ті посади, які потрібують затверджень Голови Директорії, та про нагороди службовцям Корпусу Мандармерії, що залежать від Голови Директорії. § 3. Командування Корпусом Мандармерії належить Командирові Корпусу Мандармерії. 4. По командуванню Корпусом в муштровому, інспекторському та військово-судовому відношеннях Командир Корпусу Мандармерії, в разі оголошення Республіки на стані війни, чи будь-якому винятковому стані, або в разі поповнення Корпусу Мандармерії в спосіб мобілізації користується з прав стосовно до прав командира окремого корпусу. 5. Начальник Штабу Корпусу Мандармерії є безпосередній виконавець розпоряджень Командира Корпусу Мандармерії по муштровим, інспекторським та військово-судовим справам і в випадках, зазначених в арт.4, користується з прав стосовно до прав начальника штабу окремого корпусу. § 6. Помічник Начальника Штабу Корпусу Мандармерії, в випадках зазначених в арт.4, користується з прав помічника начальника штабу окремого корпусу. § 7. Командири Губерній та Мандармерії, Командири Мандармерії м.м. Київа, Одеси, Харкова, Катеринослава та Миколаєва, а також Командири Залізничних відділів Мандармерії підлягають безпосередньо Командирові Корпусу Мандармерії і що до підлеглих, в разі оголо- шения Республіки на стані війни, чи будь-якому винятковому стані, або в разі поновлення Корпусу Зандармерії в спосіб мо- білізації, користуються з прав стосовно до прав командира дивізії. ПРИМІТКА: в зазначених випадках, а тих-же прав, що і Ко- мандири Губернійльної Мандармерії що до підлеглих, користують ся також і Помішник Командира Корпусу. § 8. Командири Повітової Мандармерії, Командири Відділів Прикор- донної, Зодної та Портової Мандармерії, підлягають Командирам Губернійльної Мандармерії та командирам Мандармерії м.м. Києва, Одеси, Харькова, Катеринослава та Николаєва по належнос- ті і в випадках, зазначених в арт.7, користуються з прав стосо- вно до прав командира полку. Начальники Шкіл: старшинської, в випадках зазначених в арт. 7 користуються що до підлеглих в прав командира бригади, підстаршинських, в тих же випадках, користуються з прав ко- мандира полку. § 9. Всі службовці Корпусу Зандармерії, які окремо не зазначені, як старшини, урядовці так і підстаршини, в випадках зазначених в арт.7, користуються владою відносно підлеглих їм службовці по класам посад, а саме: IV класи-командира дивізії; V кла- си-командира полку; VI класи - командира куреня; VII класи - командира сотні; VII та IX класи - молодшого старшини сотні; бунчужні - як бунчужні муштрових військових частин; урядов- ці X класи та підстаршини - як чотові. ПРИМІТКА: Підстаршини запасових мандармських частин ко- ристуються дисциплінарною владою що до підлеглих по муштрові своїх посадах. § 10. За відсутністю або хворістю командирів частин Мандармерії, обов'язки їх виконують їх помішники, або начальники штабів по належності. В інших випадках - зрідно наказів командирів окремих частин II. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ СЛУЖБОВЦІВ КОРПУСУ МАНДАРМЕРІЇ. § II. Призначення службовців Корпусу Мандармерії переводиться в загальному порядкові відповідно до класів посад. Накази про призначення на посади V класи і вище видаються або контрасигнується, по належності, Міністром Внутрішніх Справ, яко Головноначальствуючим Корпусу; накази про призначен- ня на уряди VI класи видаються за згодою Міністра Внутрішніх Справ, Командиром Корпусу. Призначення службовців Корпусу Гендермерії на посади VII кла- си і низче переводиться-по Головному Управлінню-Командиром Корпусу, а по місцевих управліннях-командирами Губерніальними чи особами в рівною їм владою. Призначення службовців не на класи посади переводяться на- казами Командирів окремих частин не низше, однак, Командирів По- вітової Мандрармерії чи особами з рівною їм владою. § 12. Призначення до складу Корпусу Мандрармерії з війська-оголо- шується в наказі по мійську, при чому такі військові вважають ся на дійсній військовій службі; оголошується в наказах по війську також і підвищення в рангах службовців Корпусу Мандрар- мерії, що мають військові ранги. § 13. Всі призначення по Корпусу Мандрармерії службовців з IX класи урядів і вище оголошується в наказі по Корпусу. § 14. Про звільнення зі служби службовців Корпусу Мандрармерії, що займають IX класу уряду і вище, оголошується в наказі по Корпу- су. Звільнення зі служби службовців Корпусу Мандрармерії, що мають старшинські військові ранги оголошується також і в наказі по війську. Звільнення зі служби службовців Корпусу Мандрармерії, які зай- мають класові посади X класи і нище, оголошується в наказах Командирів Губерніальної Мандрармерії і рівних їм по владі. Звільнення зі служби службовців Корпусу Мандрармерії, які не займають класних посад, оголошується в наказах командирів Пові- тової Мандрармерії і рівних їм по владі. III. ВЗАЄМНІ ВІДНОШЕННЯ СЛУЖБОВЦІВ КОРПУСУ МАНДАРМЕРІЇ ДО АДМІНІСТРАЦІЙНОЇ ТА ДО СУДОВОЇ ВЛАДИ. § 15. В межах рубернії Мандрармерія що до виконання нею своїх служ- Сових завдань підпорядковується Начальникові Губернії, яко вищому представникові центральної влади та Міністерства Внут- рішніх Справ в губернії, і в цих службових справах Кандармерія одержує від Начальника Губернії доручення або пропозиції. § 16. У внутрішній своїй діяльності Кандармерія не підлягає місце- вій адміністрації; Губерніальні Командири Кандармерії незалежно від адміністративних і службових справах зі своїм начальством зноситься по команди рапорта- ми. До місцевої адміністрації в службових справах Кандармерія відноситься порядком внесень, донесень або повідомлень. § 17. Відношення поштової жандармерії до начальника повіту тіль- ко і губерніальної жандармерії до начальника губернії. § 18. Жандармерія від Прокураторської /судової/ влади, вдераючи судового характеру, одержує доручення стосовно до круга діяльності жандармерії і в справах цих, що торкаються влади Прокураторської /судової/ робить донесення, керуючись втату- том Карно-Судового Поступовання та інструкцією, яка видается Міністром Юстиції, яко Генеральним Прокуратором. В інших справах жандармерія зноситься в Прокураторському /Судовому/ владою на загальних підставах. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ, НАДБИЩИЙ СУДДЯ ЗАКЕРДЖУЄТЬ Коручий Міністерством Внутрішніх Справ "Вересня 1921 року. ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ СЛУЖБОВЦІВ КОРПУСУ ЖАНДАРМЕРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ I. ОСНОВНІ ПРАВИЛА. 1. Корпус жандармерії є державною інституцією, зорганізованою на військовий взаєрць і встановленою для охорони безпеченості, спо- кію та порядку публічного, а також для попередження, виявлення і розсліду карних вчинків, та для виконання інших обов'язків покладе- них на нього законом. Корпус жандармерії знаходиться в відомстві Міністерства Внутрішніх Справ. 2. Службовці Корпусу жандармерії в виконанні покладених на них загальних обов'язків підлягають своєму начальству; в справах же виявлення і розсліду карних вчинків перебувають у безпосередній підлеглості особам Прокурорського догляду згідно з постановами "Уст. Фрол-суд. проїв.", що стосуються до поліції. 3. В інтересах служби та дисципліни особи жандармерії не тільки підлягають безпосереднім своїм начальникам, а і залишають підлег- лість молодших службовців старшим стосовно до порядку, встановле- ному в війську. 4. Начальником є той, кому на підставі службової організації лежить право видавати накази та розпорядження в відношенні тих, які обов'язані виконувати ці накази та розпорядження. Старший є кожний перебуваючий на службі в Корпусі жандармерії в відношенні тих осіб жандармерії, які займають нижчу від нього посаду. 5. Служачі жандармерії повинні себе тримати відносно своїх на- чальників і старших згідно з приписами, встановленими для війська, повинні виказувати їм безперечно службливість і положну повагу. Це до стосунків з військовими, службовці жандармерії тримаються Всім цивільним урядовцям, яких службовий мандармерії знає персо- нально, або з якими має чи має службові стосунки, повинні виказувати шанування відповідно їх службовому становищу. 6. В стосунках до інших військових чи цивільних осіб, коли хо- дить о вдержанні або встановленні порядку, спокій і безпекності пуб- лічної, службовці мандармерії мають додержуватись користного для служби порозуміння і співділля. 7. Начальники обов'язані відноситись до своїх підладних справ- видливо, тактовно і відповідно службового стану, освіти та характе- ру кожного. Забороняється робити догани підладним в присутності їх підлеглих, нижчих рангом і сторонніх осіб. 8. Службовці мандармерії, які будуть скривдженні або ображені своїм начальником, мають право вносити на нього скарги в порядку підлеглості. 9. Ні цивільна, ні військова влада не має права ні нагорожува- ти, ні карати службовців мандармерії; таке право належить лише начальствуючим особам мандармерії. 10. Коли хтось інший образить жандарма при виконанні ним слу- бових обов'язків, то він немає права миритись з винуватим, а мусить встановленням порядком порушити проти нього карне переслідування. 11. Жандармам забороняється вживання не в миру спиртових напит- ків, гра на гроті, шалання в ночі, затягання боргів і те ин. Коли ж жандарма буде помічено п'яним, то кожний службовий мандар- мерії повинен навскоріш везти його з очей людності і негайно про це доповісти начальству для притягнення винуватого до відповідаль- ності. 12. Жандармам не дозволяється вступати в члени політичних орга- нізацій та брати участь в публічних демонстраціях, хочаб ті органі- зації та демонстрації були допущені відповідною владою. 13. Жандарм завжди повинен говорити правду і бути непідкупним. Розуміється це так, що жандарм повинен бути не тільки не приступним підкупству грошим чи іншими цінностями, але, що він не повинен пору- шати службового обов'язку ні в приводу родинного зв'язку, ні в призв- ні, ні з дружби, ні з ворожнечі, а ні з інших відношень і причин; всі його службові рапорти та допесення повинні завжди мати лише щиру правду. Жандармам суворо заборонено приймати від сторін та зацікав- лення в ділі осіб винагороду, подарунки або частування, а останні навіть в самих невинніших формах. II. ПОРЯДОК ЗВОРОТІН З МАНДАМЕРІЄЮ РІЗНИХ ВЛАСТЕЙ. 14. Суди, влада слідча і прокурорський догляд мають право безпосередньо звертатись до жандармерії за допомогою і давати їй доручення. 15. Коли інший цивільний, військовий або самоврядовий влади потрібна допомога жандармерії, то звертатись до цієї допомогою належить лише через повітового, міського або губерніального представника адміністраційної влади. Тільки в випадках наглих, коли проволока загрожує небезпекою, можна звертатись безпосередньо до належного командира жандармерії, але про кожен такий випадок нагайно повідомляється представник влади адміністраційної. 16. Суди, влада слідча і прокурорський догляд, коли їм потрібна послуга і допомога жандармерії звертаються з письменним вимогою до відповідного командира жандармерії. Жандармерія вноситься з судами і прокурорським доглядом внесеннями, донесеннями або доповідями. 17. Предсідателі судів, прокурорський догляд, мирові суди і судові слідчі в наглих випадках мають право словно викликати кожного жандарма і доручити йому виконання службових завдань. Потім на надання жандарма йому має бути видане підтвердження того розпорядження на письмі. III. РОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ЖАНДАРМЕРІЇ. 18. Діяльність жандармерії буває двох родів: звичайною і особливою, -звичайною є така діяльність жандармерії, яка належить до її обов'язків, що виконуються нею без особливих з боку влади доручень; а особливою -така, яка провадиться на підставі окремих розпоряджень влади. 19. До звичайної діяльності жандармерії належить: а/попередження каригідних вчинків, виявлення поповнення уже порушень законів, донесення про такі випадки належній владі і виявлення всякого роду винуватих для притягання їх до відповідальності; б/ попередження всіляких натовпів та недозволених зборів, роспущення таких зборів і затримання їх проводарів та вчинників. в/ охорона особи і власності кожного громадянина від всякого ро- ду землів; г/ зібрання докладних відомостей і представлення їх належній владі про трупи людей, що будуть знайдені на дорогах, в воді або в инших місцях, про кожну пошкоду, розбіжні напади та про всякі ин- ші карегідні вчинки; д/ підтримання й встановлення порядку, спокій і безпекності на вулицях, дорогах та площах під час натовпу народу, на поминах і зза- галі в кожнім місці де є загроза, що порядок може бути порушеним; попередження безкотів та безчинства і затримання різних осіб, по- рушаючих порядок і загрожуючих безпечності; е/ пильнування, аби виконувались приписи, правила та постанови, які мають на меті запобігти несчасних випадків та ушкодження вдо- ровля чи власності громадян і докесення міленької владі про спос- тереженні в сьому відношенні вчинки; ж/ пильнування за забороненим рухомим продажом трорів друку і виставлення їх на вулицях та інших прилюдних місцях, а також пиль- ний догляд над особами, що мають рукописла або ини галузі зерібку, які вимагають від них переходу з одного місця до другого; з/ перепровадження переходчих людей на їх прохання, оскільки то дозволить служба, але шляхами певними, аби запобігти провокації та зловживанням; і/ донесення найближчій військовій владі та військовому началь- никові про військових дерертирів; и/ затримання і доставлення до відповідної влади осіб, які ухи- ляються від військової повинності; к/ арештування осіб, яких розшукується „розшукними обізнанками" і догляд за пабраками, шпигами, особами, яких віддано під нагляд по- ліції і яких звільняно з вияниць; л/ затримання на підставі постанов карного судочинства осіб, що заподіялиш кари вчинки; м/ пильнування за публічними установами і закладами, залізницями, телеграмами, телефонами, готелями, каналами, мостами, гроблями, шля- зами, кришцями, памятниками, границьними стовбами, придоріжними посад- ками, стовбами, що вказують дороги /дороговкази/, таблицями з назва- ми місць, номерами будинків і т.пн.; повідомлення про спостережені хиби і порчу, а також про шкідливі урядження на валізницях, пароплав- них приставах і вояки инших комунальних закладах; затриман- ня і припровадження до належної влади осіб, які порушують при- писи і правила, встановлені для визначенених уставов і закла- дів; н/ стеження за тим, аби не була загромождена і припинена ко- мунальна на шляхах і дорогах водник і взагалі аби кожний доре- мував правил, встановлених поліцією дорожньої і річної. 20. При виконанні особливих службових доручень жандармерія, як правило, корується вказівками того доручення, а коли таких вказівок немає, то загальними правилами, що до виконання служби. 21. Робити доручення жандармерії може лише влада, якій таке право надано законом. IV. ЗАСОБИ, ЯКИХ МОЖЕ ВЖИТИ ЖАНДАРМЕРІЯ ПРИ ВИКОНАННІ СВОЇХ ОБОВ'ЯЗКІВ. 22. Засоби, яких може вживати жандармерія при виконанні своїх службових обов'язків, в залежності від обставин, суть: а/ застереження, б/ донесення, в/ доходження, г/ затримання, д/ арештування, е/ завдання зброї. Зброя жандармерія вживає ли- ше в випадках, вказаних в окремих правилах, що додані до цієї інструкції. V. ОБСЯГ ДІЯЛЬНОСТІ ЖАНДАРМЕРІЇ. 23. До обсягу діяльності жандармерії належить: а/ стеження за виконанням законів та розпорядження влади, б/ охорона безпеки, публічного спокою та порядку, в/ виконання обов'язків в справах скарбового управління та суспільного господарства, г/ обов'язки в справах судового відомства, і д/ обов'язки в справах пізькового відомства. 24. В справах стеження за виконанням законів та розпорядження влади жандармерія повинна виконувати розпорядження влади що до вчасного оголошення законів, постанов уряду, постанов і роз- поряджень влади, а також всіляких урядових об'яв, оповіщень і закликів до населення. 25. Щодо охорони безпекності, публічного порядку, та спокою мандармерія повинна: а/ охороняти права горожанської свободи, б/ допомагати державній і громадській владі при виконанні нею своїх обовязків, в/ вживати заходів для виконання кожним законів і розпоряд- жень та постанов властей, для прикороченя порушень законів і роз- поряджень та постанов властей і для встановлення порушеного по- рядку, спокою і безпекності, г/ прийняти сварки, бійки та інші непристойні вчинки, а так- ком заборонену гру, д/ видовжувати владів, розбійників та волоцят, е/ припиняти мібрацтво, ж/ переводити учет населення до таких учет встановлено, і/ видавати в встановлених законом випадках свідоцтва на про- живання та реєстрація і підстрочка таких свідоцтв згідно зі ста- тутом про паспорти, и/ оглядати мертві тіла, що їх буде найдено на шляхах та в ин- ших місцях і переводити розслід причини їх смерті, к/ розслідувати випадки насильної та несподіваної смерті лю- дей, л/ пиклюватися про дітей, що їх навмисно або не навмисно кину- то і розслідувати такі випадки, м/ подавати допомогу тим людям, що захворіли в дорозі, або ка в місці свого осідку, н/ в випадках, коли стане на міль або буде розбитє будь яке річне чи морське судно, снасати людей, зберігати і охоронювати най- но, товари та саме судно, о/ охороняти порядок та безпекність в місцях загального корис- тування і на шляхах, а також стежити за справним станом доріг, мос- тів, гребель, вулиць, площ і т.ин. та за порядком руху на них, п/ допомагати в попередженні і припиненні лісових та степових пожеж, та стежити за засобами охорони від пожеж і повіді в містах та селах, р/ охороняти безпечність та порядок і зберігати майно під час поховк, повіді та в інших загальних несчастьях, с/ стежити за виконанням правил остероги що до пошесних хороб на людях та на скотині, е/ стежити за чистотою в містах і селах, у/ стежити за додержанням встановлених правил для будування будь яких будівель, ф/ стежити і попереджувати, аби не провадилися коло залізниць роботи, що суперечить встановленим для цього правилам, х/ доглядати за шинками, готелями, кюдельнями, рестораціями. Ідаль ними і іншими такого роду закладами та за додержанням правил, встановлених для такого роду підприємств, ц/ видавати свідоцтва на купівлю отрути і догляд за її прода- жом, згідно зі Статутом Лікарським, ч/ видавати свідоцтва на торгівлі порохом і догляд за цією торгівлею згідно зі Статутом Промисл., ш/ стежити, аби на ярмарках, базарах і в склепах не продавалися і не розповсюджувались заборонені владою крами, книги, малюнки і т.кн., ц/ стежити аби підірвання на впіря та птицю, а також щоб ловилися півники тільки в дозволені законом часи /Стат.Сільськ.Господар/, в/ стежити за виконанням встановлених для лова риби правил / Стат.Сільськ.Господ./, д/ виконувати інші обовязки, що їх вказано в законах про само- врядування та в інших законах і статутах. 26. В справах скарбового управління та суспільного господар- ства жандармерії належить: з/ допомагати службовцям скарбу в виконанні ними своїх обов- язків що до стягнення податків, залогностей і т.м., б/ припиняти зловживання зі зменшенням ваги давінкої монети, в/ стежити за правдивістю міри і ваги, г/ брати участь в видачі підрядчим свідоцтв про законні пр чини невиконанням ними в строк підрядів, д/ допомагати всім особам торговельного догляду при переведе- ні ними перевірки торгівлі та різних підприємств на підставі ста туту прості податкі, е/ стежити за додержанням крамарями і купцями законів, пра- вил і постанов, що нормують торгівлю й відпочинок торговельних службачих, за виконанням обовязкових поставов що до торгівлі роз- носної, розвозної та панчирної промисловості, за якістю продукті що продаються на базарах та крамницях і за чистотою при продажі цих продуктів, особливо м'яса, хліба, сала і т.пн., м/ виконувати обовязки, що їх в статутах про Акцізні податки, про Митні податки, про Ліса та в інших законах і статутах. 27. До обов'язків кандармерії в справах судових належить: а/ провадження деходжень та участь в провадженні дозудового слідства в карних справах згідно зі Стат.Карн.Неступ., б/ видачи різного роду свідоцтв та повідомень,встановлених істнуїми законами та постановами, спромок та відомостей, а також повідомень про убивність, в/ складання актів та протоколів про всякого роду нещасні ви- падки та насильства, а також в тих випадках,коли це необхідно громадлям для захисту їх прав, г/ участь в якості обвинувачителів в справах публічного обвину- вачення в випадках, вказаних законом, д/ доставлення та арешт обвинувачених і інших осіб по вимогах судової влади, е/ заходи до зуду різних осіб для дачі відповіді,вилукання вироків і т.пн., ж/ участь в виконанні вироків і присудів суду та в інших діях, вказаних в законах судочинства, з/ догляд за утриманням і пересилкою арештантів на підставі відповідного статуту /Уст.о сод.под стрех.і о земль./., і/ збереження річних домагів, к/ повідомлення мирових суддів про смерть осіб, маючи влас- ність для приняття заходів до збереження та охорони цієї власнос- ті, л/ спонукали на підставі законів цивільних довірених повер- нути уповноваження девіренним,які цього домагаються', м/ свідчити уповноваження та виконувати інші обовязки петарів на підставі законів цивільних, н/ виконувати обовязки в справах військово-судового та морсь- го відомства,згідно зі статутом військово-судовим та військово-ме ським судовим. 28. В справах, що стосуються до військового відомства, кандар- мерія повинна: а/ співділяти і доглядати за порядком під час переходу пол- ків і різних військових команд,стежити за виконанням натуральних повинностей що до війська та виконувати обов'язки покладені на поліцію, в цьому відношенню /Стат. про Зем. повин./. б/ виконувати вказани в законах обов'язки по учету і призиву на чинну службу військову в армію й флоту, в/ подавати військовій владі відомості про військовиків, що прострочили відпустки, г/ сповіщати сімейства військових про смерть їх, а також сповіщати про те панелці параграф. 29. Крім обов'язків вказаних в §§ з 23 -28 вкл. цієї інструкції жандармерія повинна виконувати всі законні вимоги державної і гренадерської влади. VI. ПОРЯДОК СЛУЖБИ ЖАНДАРМЕРІЇ. 30. Служба жандармерії по забезпеченню порядку й спокій не переривається ні в день, ні в ночі, ні в свята. 31. При виході на службу жандарми повинні бути чисто і по формі одягнені при встановленні зброї й мати при собі записку з службову книжку, своє посвідчення, інструкцію та еліпець. 32. Вправа жандарма повинна бути військовою, хід вільний й там розміркований, щоб він мав змогу спостерігати все, що навколо нього робиться. 33. Коли жандарм виходячи, чи своєго помешкання, чи зі своїх канцелярій, повинен залишати відомості де він буде знаходитись або при потребі його можна буле негайне покликати. 34. Старшини Корпусу Жандармерії мешкають в межах того району, до якого вони належать; в межах другого району можуть мати лише з дозволу свого начальства. 35. Під час служби жандарм всіх до кого звертаються, пітулу на "Пан" або "Пани". 36. Коли жандарм (назва «жандарм» в цій інструкції вживається за відносно кожного загалі службовців Корпусу жандармерії як старшини, так і козака) завжди і зі всіма привіт поводитись честю і пам'ятати що вонки надмунти грубість і неодарзанність в злозі чи в дії під час виконання службових обов'язків викликає неповагу до Корпусу жандармерії і утруднює виконання служби. Озобляє це відноситься до жандармів приєутніх на урочистих 37. Особам кандармерії забороняється забов'язувати громадян з "паватися до себе в канцелярії або в помешкання, за винятком лише випадків, коли треба виявити чи спізнати затриманого. 38. Під час виконання служби або їхеду до урядових чи приватних помешкань кандармам забороняється курити, згадити в росте- рації, мале. Ідальні, пиварні і т.ин., водити в себе собак і взагалі робити все те, що могло б їх вставити на злосливу увагу, обду- ду або посміх. Навіть і в переселюбові часи кандарми повинні вдяржуватись від входу в заклади з плюєм славою. Забороняється також мати будь які стосунки з особами підозрілими. Такі особи не можуть приходити в казарни та помешкання кандармерії ні самі, ні з ін- шими людьми. 39. Кожний кандарм повинен надекладніше ознайомитись з місцевістю і людністю того району, до якого буде преділений, що значно полегшить йому виконання його службових обов'язків. 40. Кандарм мусить бути добре ознайомлений з розположенням в своєму районі різних будівель, великих фабрик і закладів, комуні- кацій сухопутних і водних, лісів, оправів, окреме стоячих будинків вулиць, перев.ликів і т.ин.. Місцевість свого району кандарм повинен знати сатільки докладно, щоб в день і в ночі міг швидко і без помилки орієнтуватись і вказати в кожному напрямку найкорот- шу дорогу до потрібного місця. 41. Кандарм повинен знати кількість населення свого району, національність, заняття, вичаї, різні прикмети і т.ин.; знати всіх, що мають ті чи інші стосунки з кандармерією, ще користуються загальною повагою людності, що мають вплив на людність, а також 1 тих що можуть дати кандармерії потрібні відомості. Перешті кожен кандарм повинен як надекладніший знати всіх осіб шкідли- вих для безпеченості й стосунки цих осіб з іншими особами. 42. Звертаючись до кого небудь під час виконання служби з будь якою вимогою кандарм повинен вживати вираз: "Іменем закону" 43. У всіх службових справах кандарми мусять заходувати найгільнішу тайну. 44. Коли на місці незаконного випадку, злочинства або непорядку немає місцевих кандармів, кожний хандрарм, який слухався на місці, муєть вживати законних заходів до встановлення порядку та епекію, поки не з'явиться службова особа з кандармерії того району. 45. Коли хандрарм побачить, що будь-яка потреба озера, або його помічник повинен подати II, не очікуючи на прохання про те з боку того, хто II потребує. 46. Хандармерії може входити в приватні помешкання взупиня рач балано тих, хто в них мешкає, лише в випадках, придбаних законом, наприклад з наказу судової влади для затримання злочинця, коли наявно відомо, що в тому помешканні він заховався, якщо в помешканні скелівсь неможа і при таких випадках потрібуючих допомоги. 47. При виконанні своїх службових обов'язків хандармерія має право звертатись за допомогою як до цивільної, так і до військової влади, а також і до приватних осіб. 48. Всякі порушення закону або обов'язкової постанови, Спостережено хандармерією, встановлюється складеним належного протоколу. Протокол цей складається або в самому місці порушення закону чи обов'язкової постанови, або в найближчому помешканні. Лише при неможливості скласти протокола в зазначених вище місцях він складається в найближчому управлінні хандармерії. 49. Службовці хандармерії певинні завжди пам'ятати, що хандармерія тим скорше всього зважає на свої завдання, чим більше буде уникати в різних зайвах і не входять до II відома дій, які лише одволикають від виконання її прочих обов'язків. Про керість діяльності тієї чи іншої частини хандармерії свідчити не мілкість службових вимог, виконань та листувань, а фактичний стан округу, що до порядку, епекію і безпечності, а також і те, якільки швидко хандармерія встановлює порядок, епекію та безпечність коли вони порушені. VII. ПОРЯДОК ДІЯЛЬНОСТІ ХАНДАРМЕРІЇ В СПРАВАХ КАРИНЯ. 50. Про всякий карний вчинок, підсудний окружному або зпе- ліційному суду, жандармерія нагально доносить зудовому слід- чему і прокурореві або твершилові прокурора скружного суду по належності і вимагає входів до з'ясування винуватих, до розшуку доказів вини, до збереження слідів вчинку, а в випад- ках, вказаних в законі, переводить труси в домах і притулк овід, на яких владає грунтоване підозріння заподіянні злочи- ку. Про каригідні вчинки, підсудні миревим судам, жандарме- рія повідомляє цих суддів. 51. При превадженні доходження про каригідні вчинки жан- дармерія користується постановами арт. арт. 48-51 і 250-260 рет. Кодексу судових і окремим інструкціями прокурорського догляду. 52. Суворо забороняється манзати яких-би те не було про- вокачівних заходів, що до осмічення від винуватих чи підоз- рілих признання в западінні якогось вчинку: забороняється та- кож манзати з цією метою різних обмінок, обману, загроз і інших примусових засобів. VII. ВАРТОВА СЛУЖБА ЖАНДАРМЕРІЇ. 53. Жандармерія в містах, і на повітах повинна нести вартову службу не нагляду над всією місцевостю свого району в день і в ночі, незалежно від стану погоди. Передок невинна такої служби встановлюється командирами повітової чи район- ної жандармерії в залежності від стану безпечності. 54. Вартов заветься певний участь району, доручений дог- ляду жандарма, або певний пункт, де жандарма поставлено цесь оберігати, наприклад: прошову скриньку, річеві докази, мертві тіло і т.ин.. 55. Варти поділяються на позтінні і тимчасові, на рухли- ві і не-рухливі. На таких вартах встановлюється зміни вартових жандар- мів не більше, як через шість годин. Нестогоднинний строк вартування може бути зменшений у залежності від місцевих обставин, але ніякому разі не збільшений. 56. Тимчасовою вартою ввється така варта, яка обслуго- вується не цілу добу, а лише певні години, наприклад: біля 57. Рухливість буде варта, на якій вартовий жандарм повинен об- ходити своє доручення його нагляду місця; а вартову нерухливість вве- ча варта до жандарми стоїть на одному місті. 58. Зміна вартових на нерухливій варті повинна провадитись частіше, як на варті рухливій. 59. Встановлюється варти жандармами разом і всі видніші ком- дірами жандармерії по належності. 60. Порядки вартових жандармів в додатку є разом управляльних та у начальників мат жандармерії. 61. Немає варта обслуговується одним жандармом, але я залеж- ності від місцевих умов та обставин і важливості варти може бути посадано двох і більше жандармів, особливо під час загального за- колоту людності, збільшення включених замкнення на жандармах, а міс- цях перебування влюченного елементу і т.ин.. 62. При кожним разом управляльній жандармерії встановлюєть- ся постійне вартування старших і жандармів, аби в кожну хвилину день і ночі негайно жандарми могли виконати своє завдання. 63. Жандарми на варті з стороною порядку, епокію і безпечності і повинні все бачити й бути у всіх на очі, щоб годний міг до ньо- го зваритися за допомогою через те вартовий мусить бути на від- критті місці, наприклад: перед площі або в ряд вуліци. 64. Жандарми не еміє залішати варти до приходу зміни або до одержання наказу від начальників, які мають право здіймати жан- дармів з варті. 65. Жандарми, який застунав на варту, запитує того, що шиняєть- ся про стан варти та про не виконанні ще розпорядження. 66. Жандарм, який змінював у варті, повинен звітатись до стар- шого вартового в разом чи в часті і доповісти про все, що трапи- лось під час вартування. 67. Жандарми може залишити варту лише: а/ для припинення влюченства чи безпорядку по-близьку варти, б/ для переслідування утікаючого злочинця, в/ для дачі комуні депомоги, г/ для доставлення до управління затриманого, д/ в випадках натуральної потреби. 68. Коли вартовий жандарм раптом занедужає, то повідомляє про це свого начальника по телеграфу або поштовим і старостою не залишити варти до прибуття зміни. 69. При потребі залишити варту, вартовий доручає тимчасово етежити за вартою сусідньому вартовому або дзірником. 70. Жандарми, що нікого службу на варти по обходу місцевості раптом, повинні пильнувати на всі боки, приєднуючись до залогового кригу, галаєву, залишку на допомогу і т.п., і в мірі потреби пій- ти в чек біж. Слід пройти через ліса, друге, к пальні писку та глинні і різні закопки. Вертатився треба другою дорогою. Ходити дозволяється мав пітільки величним шляхами, а великими побіжними дорогами й стежками і особливо мати на оці місця, де налаштоване бувають злочинні випадки. 71. Коли жандарм епостерегає щось підозріле, то непомітно під- ходить, приглядається й приєднується, поки не з'являє справи. 72. Всі обстежені колонного майну жандарм повинні відрати холоднекровно, пам'ятаючи, що його доказ для суду чи для іншої влади має бути найбільшу вагу. 73. Під час варти жандарм-свертальник особливу увагу на всяки екреме столич будинки, шляхи, залишні двері, почні притулки і т.п. Коли в таких місцях він стритить особу, яка йому показалася поза- ріловою, то вимагає від неї переписальні документи і залежності від обставин може затримати таку особу до «получення її особистості». 74. В залишних дверях та донак, в готелях та ночних притулках треба перевіряти, чи справне провадиться книжки прибуваючих. 75. Вартовий жандарм у місці погинення час рід часу обходити свою варту з таким розрахунком, щоб злочинці, які стежать за ним, не були певні тому, що він не стояв за ними. 76. Під час варти жандарм не сміє нікому міддавати своєї зброї. 77. Вартовим жандармом забороняється спати, сидіти, курити, читати, вести непотрібні балачки і виконувати доручення які суперечать обов'язкам вартового, хтоб ці доручення не давав. 78. Вартовий жандарм повинен знати: а/ чергу своєї варти, б/ вулиці, переулки, площі і тупики, мости, води; в/ експані двері, г/ особливі відзнаки своєї парті, д/ поезькі сигнали, е/ місця, де буває зкупчення людності /церкви, театри, кіно, рес- торації, кав'ярні, етепози і т.п./. ж/ всі державні і громадські установи, з/ черги телефонів свого району, уявлення судового слідчого та Товариства Прокурора Окружного суду й необхідної поясненої позначки ди, і/ порядок черги будинків на вулицях, и/ адреси аптек, лікарень, лікарів, амбулаторій, родильних прибудинків, багатодільниць і т.п., к/ поезькі правила, печатові виривки та зразки для збору черги 79. Кожний членарм вживає слідуючі сигнали свистком: а/ один довгий рівної сили свисток-знакова перервірку парті, б/ два довгих свистка-запит на допомогу, в/ один короткий трьохто-зворотній укагу на чужу особу або від ника чи ще,єре, г/ до мільна коротких тонеттії-знаменить велику небезпеку, і молоді кандарми, якщо почую такі звукові, мусять негайно бігти суди, навіть якщо вони подаються. 80. Чоли партеному необхідно престатити за льова падарілор особов, та зім непомітно стояти на місці до одного чергового, яке- му передає своє підозріння й доручає дальше експедиція. Так преве- дитель стаження доти, деся та особа не вийде з актів дім, і остан- ній ханцарм а "лазову",хто та особа, відповідне чому і робить нале- ні заходи. 81. При проході маніфестацій, або яких процесій вартовий мандарм іде попереду їх в межах своєї парті і узова всі перешко- ди,що встрічаються по дорозі. 82. Вартовий ханцарм підтримує на вулицях своєї варти віль- ний і безпечний рух; для цього мін поліцепи: а/ недопускати їзди на конях та зеленіпедак на трутеарах, б/ стежити, аби малюрки з відрами, дішкими та іншими малирними приладами, трубочками, рознощика та торгівці з крамом або вагою на голові, а також за ручними возиками та запасами не ходили на тру- теарах, а через вулиці; в/ не дозволяти леватись на трутеарах, грати на вулиці в Міча, баски і т.ин., пускати напірних зміїв, переносити не закри- ті двера /щоб не кияти коней/, загромаджувати трутори, бечками, товаровими єкринями, дровами і вагали якинень річами, заберонити розводчикам і торгвцям розтаковувались зі своїм крамом на труто- арах та мостах, а коли їм на вулицях та мостах відведені окремі місця, то стояти, щоб вони своїм крамом не закладали вільного проїзду через місто та вільного проходу на трутоарі, г/ коли для навантаження або вивантаження краму поперек тру- тоару положені „Зкушки", то стояти, щоб робота не можливості не затримувала руху на вулиці, д/ стояти, аби лемові візники в негоду їхали превим беком ву- лиці в один ряд, при чому на кожні три підводи повинно бути не менш одного візника, котрий мусив весь час бути при своїх підводах. Кожні повинні бути занудані. Між кожним трьома дірками може бути інтервал для вільного проходу і проїзду через вулицю, е/ забороняти лемовим візникам затримуватись на вулицях і з вулиць, де великий рух, направляти їх на вулиці з меншим ру- хом, ж/ стояти, аби на везах не було дуже великої для коней ва- ги й коли вага не по силі коня, то не дозволити бить коней і ви- магати лишньо вагу вивантажити і зламити в такому місці, де вона на Суде перешкоджувати рухові; привіще і чергу, візника та його квазина записати, в/ стояти, щоб міяйти при проїзді через місто не спали, і/ вимагати, аби вертки, десяні, довгі шматки заліза і т.ин. перевозилися так, щоб кінцями не торчали до землі, к/ стояти, аби навантажені високо вози, а також вози з річа- ми, які дуже гуркують, рухались поволі, л/ стояти, аби окінця затримувалися в порядку, один за дру- гим; при великій кількості окінців ставити їх в декілька ряді так, щоб вони не перешкоджували рухові по вулиці, щоб їзди на ву- лицях та мостах йшли виключно з правого боку по напрямку руху і щоб їздили через мости дуже "погом", м/ стояти, аби на вулицях, особливо де багато проходить люде та при виоротах, не було швидкої їзди, яка могла пошкодити пре- ходящим та проїжджими. Передумки це правило треба затримувати а відправляти до району, а при неможливості затримання занотувати чергу екіпажа й забрати відомості про нього власника, н/ при великім русі депонагати пішки переходити через улицю особливо дітям, інвалідам, старим та слабосильним; о/ стежити, щоб візники на втійках тримались мертві, були постійні в темні, хто їх наймає, недозволяли собі жартів та глузму над ними й над проїжджими та проїжджаними, п/ стежити, аби візники мали справні екіпажі й упряж і на кожному візку на помітному місці була прибхта табличка з черговою візника, р/ стежити, аби автомобілі рухались поволі, а в переду та в заду мали таблички в чергов автомобіля; вечері на кожному автомобілі має горіти два ліхтаря в переду й о дин в заду; ліхтарі мають бути так призначені, щоб освітлювали чергу автомобіля; с/ при в "Гадах до театрів, концертних залів, коктейлів, і т. ин., стежити щоб екіпажі під'їздали лише в одного боку в чергу; в такий-же спосіб провадиться в ров "Гад в цих місць, т/ стежити щоби в містах, де встановлена тяга для візників останніх III додермування, а візники винуватих в порушенні так ен, почувати для притягнення до відповідальності, у/ негайно докладати в район про порух телеграфних, телефонних на електричних дротів, а також і мейтому на зупинці. 23. Вартові кандарми стежать: а/ за вчасною зв'язкою в дворів цебня, гнізь і великого музе- ру, б/ за щоденним до 6 години ранку очисткою тротуарів, каналів і вулиці; взимку трутовари поєднальські піском, в/ аби під час очистки знигу в криш не портили телеграфних них, телефонних і електричних дротів, а також щоб на трутоварах ставилися рогатки, г/ щоб були справні містки через канали, а місця ремонту та будівлі мостових або підземних закладів були обгороджені і вночі мали сигнальні ліхтарі. д/ щоб не розвішувались для чистки або провушин на парканах та огорожі козари, сухна, шкіра, білизна і так инши, е/ щоб бляхарі, мовали, бондарі і т.п. майстри не провадили своїх робіт на вулицях і не перешкоджали руху, а/ щоб на вулиці не рубали й не пилили дрів, не одиригали і не гудували коней перед приватними будинками, готелями, чай- ними, ідальними і т. ин. в/ щоб торговці щоденно прибирали мусор після своєї тор- гівлі, і/ щоб почистити з кущиків та поживних винесення члени ки в години, яких визначено з наказу канцлермії, и/ щоб ніхто в домів не викидав на вулицю почистот, к/ щоб на місті стояння візників завжди було чисто. 84. Вартовий канцлер повинен: а/ припиняти на вулицях і прилюдних місцях сварки, лайки, бійки і т. ин. б/ забороняти не-приватної лайку, в/ підих, які хмарають, кричати, настуває або злівати, затри- мувати й відправляти до ревену; г/ не дозволяти їздити на підножках вагонів транзай. 85. На березі річки вартовий канцлер повинен: а/ не дозволяти при великих вітрі переправи через річку на човна-девамарів, б/ підганяти дітей з небезпечних місць річки, в/ забороняти купатися на піщах, які для того не призначаються г/ забороняти виливати в річку почистоти, викидати гній і т. ин., д/ не дозволити ходить і їздить через льодяний це на змі- нився, е/ запасати утопаючих і посилати їх до померу. 86. На ярмарках, базарах, прилюдних місцях і т. ин. канцлермії повинно уникати вишування в дрібні непорозуміння, а поведінка просте і спокійно. В чападках, коли виникає бешкет і канцлер примушений вмиша- тися, повинен в першу чергу відразити заміщників, а ротку засо- каїти усвідомуванням, або напоминаючи про відповідальність. 87. Під час заменету між людьми канцлер мусять поршк ним випадень, ревніркували, чи в емлях піл один заспокоїти законет. Коли побачить, що не в силех зробити один, то не вмишується, аби себе не кемпроментувати, а в той чи інший спосіб звертається за допомогою, або до надійних сторонніх людей, або до сільських властей або до управління кандармерії. 88. Коли кандари в ночі помітить, що хто-небудь зникав з дому а річами і є підстава підозрівати, що то річі крадені, те запитує ту особу, хто вона, ввіткель і куди нес річі, а також узяв чи не було в тому дому крадіжки. Коли підозріння про крадіжку підтвердиться, те особу ту належить затримати. 89. Коли в ночі зарвався кандарм помітить якусь особу, що несе великі пакунки, чомодаша, то де, запитує, хто та з себе, ввіткель і куди нес річі. Потім цепомітно стежить за нею до слідуючого вартового, котрому її передав дальше стеження. Коли останній вартовий впевнився, що особа не пішла ту-ди, куди говорила першому кандармеру, те затримує її й відправляє до району для "наування справи. 90. Кандарм, яких відправляються для підтримання порядку на зібрання, концерти, театри, їзди й інші прилюдні місця, кожний раз одержують від начальника екремі вказівки, якими й повинні коругатись. Крім того, вони керуються й загальними правилами служби кандармерії, вказаними в цій інструкції. 91. На випадок перехвата з кинь на будиці вартовий кандарм подає дому першу допомогу, викликає лікаря, або карату скорей лікарської допомоги і відправляє його з повною особою до дому чи в найближчу лікарню або аптеку. 92. Вартові кандарми повинні виконувати рімега агентів карного розшуку, але кожен раз вимагати від них, коли не знають їх персонально, встановленого посвідчення. 93. Кожному кандармеру доводиться користуватись візником або замоходом в таких випадках: а/ для відправки пішого до району, б/ для відправки короге до району або аптеки, в/ для переслідування втікаючого злочинця чи арештанта. Візник у чи шерфу видається росписка в зазначенням, коли до, на який час і для якої потреби кандарм користувався їх екіпажем. Росписки представляються для списання і управління того району, до якого належить кандарм, що користувався екіпажем 94. Про всі важливі випадки, що трапились під час варти, кан- дари негайно по телефону чи запискою повідомляє Комендира Району чи вартового по Управлінню Ракона, або частини; а про випадки неважли- ві доповідає після зміни з варти. 95. Спосіб наглядних вносин вартових кандармів в управлінням району може бути встановлений Комендром Району в залежності від місцевих обставин. 96. Вартова служба кандармів перевіряється щодень і в почи- начальствуючими особами кандармерії. 97. Особа, яка провірює варту, повинна розписатись в службовій книжці кандарма і зазначити день, годину і хвилину, коли зроблена була перевірка, а також спостережені неправильності, яких допустив- ся вартовий під час варти. IX. ДІЯЛЬНІСТЬ КАНДАРМЕРІЇ для попередження немесних випадків і при таких випадках. 98. Кандармерія стежить: а/ а/ щоб молі діти не залізали на вулиці без догляду, б/ щоб охоронні знаки, які вказують вімові шляхи, ополонки на річках та озерах, болоте і т.п. не переставлялись і не нищились, в/ щоб не були й не ходили люди по тонкому льодові, г/ щоб собачки та худоба, яка може пожодити чоловікові, не бро- дила на гуляннях; схоженних собак кандармерія забирає, д/ щоб на подріях, вулицях та площах особливо в літню та вітряну пору, не розводилось вогни, е/ щоб різні мисла та харчові продукти для наливання і освітлен- ня в великих кількостях хоронились і продавались лише в поміщен- нях для того пристосованих, ж/ щоб торгівля різними огрутиками проводилась з додержанням статуту лікарського, з/ щоб на березі моря від початку і до кінця навігації не розкладалось великого вогню, особливо на місцях високих, и/ щоб ніхто не стріляв в місцях, де можуть бути люди, м/ всі покопені на вулиці ями, пошарвані тротуари і мостові були обставленні рогатками, а в ночі освітлювались ліхтарями, к/ щоб ставались на трочурки рогатки, коли скидається з криш 99. На випадок пожежі кандармерія негайно вилякає найбільшу чу протипожежну команду, а саме стоять за порядком на охоронні манів, тимчасово зводить, щоб пропустити пожежу, спасати з вогню дітей, хорих та слабких, виносити безпечнішість від будинків та легко горючі матеріали, закликавши при необхідності військову команду, аммегеє, при недостатні протопожежних засобів, які кожний допомагає гасити пожежу подачою води, допомогою пожежної команди і т.ж. 100. Дітей, які заблудяться, кандарми відправляють до дому, якщо їх близько дізнатися, хто вони і де живуть їх родини; коли-ж цього зробити неможливо, то таких дітей відправляє в найближчий шпиталь, дитячий привулок, школу, садок та недостатній, але ніякому разі не може підправляти підправляти в поміщення кандармерії. Про таких дітей кандармерія негайно видається оголошення з описом їх приєм, часу і місця, де вони знайдені й вказівками, куди поміщені. Про знайдену підкинуту дитину робиться розслід для в'язування, якщо вона підкинута і притягання звинувачених до відповідальності. 101. Трупи убитих, або посподівано вмерших чи самовбивць кандармерія залишає в тому самому стані, як навела і погально про це дає знати відповідні владі, а до її прибуття коло трупа стереться варта в кандармерії, двірників або приватних людей, бо коли громадянин повинен допомагати кандармерії. 102. При катастрофах на залізницях чи водних шляхах кандармерія викликає можливих заходів до врятування людей і охорони майна. 103. При вододоповідях для допомоги постраждалим кандармерія має право переступатись всім засобам передування по воді, кому-б ці засоби не належали. 104. Кандидати стоять за попередніми провокаціями виринів, нападів, вибухів і т.п. Під час маніфестацій, процесій та різних зборів людності, аби на таких зборах не було заборонених підсилень, яким збір по дозволена для постійної високи. 105. Під час проходу процесій чи маніфестацій може бути накладений рух на вулицях лише з особливого розпорядження, а тому кандидати стоять за катовом не замикався коли транзитні і місце невбаченого для мінного і нічого руху на вулицях. 106. Особливу увагу кожен кандидат повинен звертати на всілякі виступи робітників, що загороджують спокій і публічному порядку, а також на різні зібрання робітників на рабочих заводах, майдрометствах, постройках будинків і т.п. В цих випадках кандидати зберегає відомості про причини не-задоволення робітників або безпорядків і нерідко про це повідомляють відповідну владу. При цьому погоди кожний кандидат повинен поведитися так, щоб робітники бачили в ньому представника закону і залишалися справедливими. Їх винос від експлоатації та кривд. Відповідними поводженнями можна усунути вплив на робітників різних агітаторів, які використовують не-задоволення для своїх окремих цілей. 107. Кандидати стоять за виконанням обов'язкових постанов, що до торгівлі розповсюдження, розважної та ганцірного підприємства, за якістю споживчих продуктів, що продаються на базарах та крамницях і за чистоту перепродажу цих продуктів, а особливо м'яса, молока, сала і т.п. 108. При заносах залізничні спіром, або завдання землі, кандидати допомагають зберегти потрібну кількість робітників для встановлення нормального руху потягів. 109. При збудуванні різних будівель кандидати стоять, аби виконувались вимоги будівельного статуту та відповідних обов'язкових постанов; про всіки помилки хлопця та недбалість повідомляє владників. Коли помилки кибі погано, то не будуть усунути, дрімні роботи по будуванню припиняються. 110. Всі надані кандидатами і привезення особливі речі чи документи записуються в окремому книжку з релокції в названих опису річей чи документів, місця й часу, коли найдено річ та особлива річ. Про нахідку робляться об"явки і річі та документи повертатимуться лише ті особи яка пред"явила докази тому, що випадок здійснено о ІІ місці. З вертості найденого інші частини, встановлена законом / третина або половина/ віддаються тому хто річ знайшов. Про землі надані кревисати, метеорити і т.п., мандермерія емне, протокола і копії з нього призводяться місцевому володарю або ставникові адміністративної влади. III. Судові ликонанці при виконанні судових вироків в цивільних справах мають право вимагати допомоги мандермерії в слідуючих випадках: а/ коли зовнішні двері помешкання, до нього бути можливо, якого стосується вирок, замкнуті і владник відмовляється відімнути, б/ коли членник відмовляється відімнути внутрішні двері та валку на різних помешканнях, в/ коли виконання вироку переводиться, а відсутність кинувалася, г/ коли судова виконавська коригіття порушена, або загроза ніяк не законного порядку. 112. Коли дострочно випущення прибуває в "причіні" в правовому сенсі тому для перебування місця, мандермерія порушено повідомляє про це ту інституцію чи особу під допинку якої він відпущений. В разі дострочно випущення порушить умови на яких його дострочено ввільняно в "нахищ", мандермерія про це сповіщає місцевого мирового суддю. 113. В місцях, де немає ні котарів, ні інших суддів, що їх визнають, мандермерія має право: а/ свідчити піркись чопії, а оригіналом документів, б/ свідчити електронні підписи; в/ надавати посвідчення про те, що особа, про яку скликається, в контекст зазначені слідковця було вирок. 114. Коли судовий скирб увертається до мандермерії за допомогою в випадках ставлення поданнів, то це допомога обмежується лише присутністю мандарина під час їх в місці до якого особа має слухати скриб, аби усунути ризики порушень. В труднощі не виконання ним своєї служби, з тих, аби заховати до нього належну повагу людності. XI. ПОРЯДОК РЕГІСТРАЦІЇ МИГРАНТІВ І НАСЕЛЕННЯ. 115. Всі домогласники чи їх урядовці, залежно від місця і тому подібній закладів повинні на протязі 24 годин доставити в належ- но управляльний кандермрії адресовані листки/з двох примірників/ осіб, які прибули чи вибули з дому або накладу. Основною повин- датися персональні документи тих осіб і домогласники, як- іх законодавано. 116. В домовій книзі і на персональних документах управля- вальником на те командиром разом особа робить помітку про час прибуття/вильоту їх з управління і повертання тому, хто їх подав. Один примірник адресного листка відправляється в місця ад- ресати, стіл, а другий нимається в районі кандермрії. Ці листки поглизаються в експедиторну порядкову на дугу. 117. В разі потраплення до розмови посвята листка на особу, адресний листок якої все о тарасні, то на дугу накладається цей новий листок, а старий вділяється і нагнувається на другу дугу також в експедиторну порядкову. Таким чином з визнанням на папері на ці дві дуги ретазов- льських, як адреса кожної особи, що приїхала до міста, так і кож- но пересування вольно-зареєстрованої особи. 118. Приватні в реєстраційних дуг районів кандермрії при- ватним особам не надаються. XII. ПРО ЗАТРИМАННЯ ТА АРЕСТУВАННЯ МИГРАНТІВ РІЗНИХ ОЗИБ І ПРО ПОРАДКИ ЇХ УТРУЧАННЯ. 119. Особи, які злодійля міграції вчинки, кандермрії повинен затримати до розпорядження свого начальства, яке буде пересудити в справі розвід. 120. Особа, на якій надано груповою підозріння в засадженні карного вчинку, заарештовується в слідчих випадках: a/ коли вона застегнута справа після пововненого вчинку /за горичному вчинку/, b/ якщо скривджена і посміт східки постаєть створює на нього, як на винуватого, c/ коли у нього будуть знайдені явні сліди переступу, 98 г/ коли мену належать речі, які є доказом порушенню, д/ коли він вчинив злочин утікти, або буде підозрюваний під час взяття або після взяття, о/ коли він немає постійного місця оселі; ... / коли особливі обставини сприяють прибуттю, о якому зас- обу такий самий значення ще теж, ніж він не може вробити, в/ коли він під час заходів, або фізичне сприяє порушенню, або щоб впливати на свідків та співучастників з метою утруд- нення з'ясування справи, i/ коли є група, яка надстава взяти, що він не за особа, Агов себе називає. 121. Під час морських, бунту, народного заворушення, або іншого актесь карегідного вчинку, повиненого порушень або веде до кількості осіб, яким винуватих зразу в'ячуючи нано- люю, допускається тимчасово затримання кожного, хто брав участь у наголпі. 122. Всяких підозрілих осіб ландерморів на право за- римувати й запрашувати до необхідності управління мандроморі. де такі особи мають доказати, хто вони. Під час доставлення затриманих необхідно посадитись вічниме, аби не ображали цінком неповинного чоловіка. Затриманого в конну кілько треба увільнити, коли буде встановлена його особистість і повна невинувачення до будь- якого карного вчинку. Забороняється без згоди підозрілих ви- магати у кого-б то не було продовження допитів особисто- тей. 123. Коли буде затримано чи арештовано сім'ячного з державній чи громадській установі, або призваних підприєм- ствів, малими державне впливання, потайно повідомляються на устаєва. В випадках, коли від затримання, чи арештування такої особи може звинуватити шкідливо стосовно в справах установи, де до заміщення посади заступником, проти такої особи за- писця аренту вживатись який засоби перешкоди йому зтінти. 124. Коли при пошті ла сіль особи з державною поважної влади, ландерморів аустрійців перешкоди, наприклад, особа кора або не може бути рушена з інших причин, то негайно про це повідомляє владу, яка зарадила арешт і чиїхось на відповідь, одночасно-ж вкиває заходів до охорони тієї особи. 125. Зараз-же після затримання винуватого жандармерія вкиває всіх заходів, аби виявити свідків вчинку, знайти речі, що мають відношення до вчинку, а також з'ясувати все та, що може бути користним для слідства. 126. Під час перепровадження затриманного треба пильну- вати, аби він не передав кому небудь якоїсь речі, аби жодних річей не розкидав та не знищив, аби знаками чи в другий який- спосіб не умовився в іншими особами, а особливо зі співучаст- никами в влочині. 127. При проведенні арештованного жандарми завжди йде за ним так близько, щоб, коли той кинеться втікати, міг-би вра- зу його догнати. Входити в арештованим в будь які розмови чи в інші стосунки жандармам гостре забороняється. 128. Жандармерія має право затримувати ночую п'яних, божевільних і нагалі осіб, перебування яких на волі загрожує небезпекою або для них самих, або для осіб, що їх оточують, або для сторонніх людей. 129. Про кожен випадок затримання або арештування жан- дармерія складає протокола з точним визначенням причини місця дня й години затримання і на підставі цього протоколу склада- ється окрема постанова про затримання, яка підписується стар- шиною жандармерії. По вимозі затриманного негайно видається копія постанови й протоколу йому, або його сем'ї, або його до- віренному. Особи, що мають участь в справі, а також члени сем'ї затриманного мають право вимагати ведачі їм копій протоколу та постанови на протязі трьох діб. 130. Особи, яких затримано жандармерією без писаної пос- танови про те судової влади, повинні або негайно бути ввіль- ненними, або на протязі 24 годин доставлені до Мирового Судді чи Судового Слідчого по підсудності діла; коли-ж ця судова влада не перебуває в місці затримання, то 24 годинний строк збільшується відповідно місцевим умовам для доставлення затри- манного. 131. В кожнім управлінні жандармерії, де є поміщення для арештованих, завідуєм цим поміщенням ведеться книжка арештованих, в якій записується ім'я, імя по батькові й прзвище кожного арештованого, коли і по чиїйому розпорядженню затриманий і звільнений, а також в чему обвинувачується й де саме був затриманий. 132. Про кожного затриманого чи арештованого ведеться в управлінні жандармерії окремо діло, в яке вшиваються всі листування або їх засвідчені копії, що відносяться до справи арештованих. 133. Особа, яку заарештувала чи затримала жандармерія без вимоги судової влади, направляється до управління жандармерії й передається вартовому по установі; йому-ж передаються річеві докази в справі; вони епечаґуються і херепатъся до розпорядження належної судової влади. 134. При замкненні затриманого в камеру арештованого при міщення при управлінні жандармерії відбираються від затриманого гроші і всі речі за винятком самих необхідних Все одібране записується в окрему книгу і з цієї книги арештованому видається одержаний квиток за підписом особи, яка одібрала речі та гроші. В квитку і в талоні до нього зазначається все, що одібране. В одержанні квитка арештований респисується на талоні. 135. Гроші, відібрані від арештованого, коли нема сумніву, що належать йому, можна витрачати на купівлю йому продуктів та різних речей, які дозволяється мати в камерах арештованих. В одержанні частини грошей на свої потреби арештований дає респиску, яка прилучається до його справи. 136. В разі, коли затриманий звільняється, гроші й речі повертаються йому під респиску на талоні в книзі, куди вони були записані. Коли арештованого переводиться до іншого місця замкнення, те туди-ж здаються його гроші й речі під респиску, про що в книзі робиться етитка, а респиска прилучається до діла арештованого. 137. Камери для арештованих мають бути завше замкнутими, а ключі знаходитись у завідувача арештним поміщенням, або у вартового по управлінню жандармерії. В пеміщеню для арештованих повинні бути окремі камери для мінок. 138. Особи, яких затримано п'яними, поміщаються в окремих камерах; на допит до судової влади вони можуть бути доставле- ними тоді, коли витверезіли. 139. Жандарми, що доглядають за арештованими, пильнують, аби вони не втікли й аби не мали зносин з різними особами без дозволу відповідної влади. 140. Щоденно рано і вечером камери превітруються і огля- даються, чи немає пепсована вікон, грат, дверей, підлоги, стін і т.п.. На час огляду арештовані переводяться або в другі каме- ри, або в педвіря на прогулку, при чому прогулка має тривати не-менш однієї години в день. 141. Командиром жандармерії по належності становляються години, коли дозволяється арештованим передавати продукти і потрібні їм речі. Забороняється передавати карти для гри, зброї, немі, спир- теві напитки, а також речі, які можливе використати для злама- ння ґратів, вікон, дверей, стін, столі та підлоги камер. 142. Лести та запаски передаються арештованим, які три- маються за судовою владою, лише з дозволу цієї влади, а решті з дозволу належного Командира жандармерії. 143. Побачення в арештованими дозволяється або судовою владою або командиром жандармерії по належності присутності завідуючого арештним поміщенням або вартового по управлінню. Резюме під час побачення повинна провадитись на мові, яку розуміє присутній жандарм. Додаток до артикулу II закону про обслуг прав та обов'язків службовців Корпусу Жандармерії та зразок присяги для службовців Жандармерії ЗРАЗОК-ПРИСЯГИ для службовців Корпусу Жандармерії християн. Обіцяюсь та заприсягаюсь Господом Богом перед Святою Його Взан- гелією та Животворчим Христом, що, крім обов'язків проходження згідно з загальною присягою, буду особливо ревно служити Українсь- кій Народній Республіці та її Законній владі; обов'язки жандарма буду виконувати не за страх, а за совість, керуючись завжди доброю та законами Республіки. Свято берегтиму службову таємницю. Суворо та чесно буду виконувати закони та накази начальників і того ж вимагатиму від підлеглих. Буду рішуче попереджувати, припиняти і переслідувати злочини та всяке порушення Державного ладу, порядку і спокою, не дивлячись на родство, свійство, дружбу і не жаліючи для цього назвіть власного кит- тя. Ревно оберігатиму державне майно і на свою користь нічого проти служби і присяги не робитиму. Так мені Боже в цьому допомо- жи Амінь. ПРИМІТКА І. Особи нехристиянської релігії дають присягу такого ж змісту, але замість слів: "Господом Богом.....Хрестом" та "Так мені Боже у цьому допоможи" вставляється слова, згідно з формулою від- повідної релігії. ПРИМІТКА ІІ. Особи, що не визнають присяги дають урочисту обітницю такого ж змісту, замінюючи зазначені в тексті присяги слова "Гос- подом Богом.....Хрестом" на слова: "Урочисто обіцяюсь" та випускаю- чи слова - "Так мені Боже в цьому допоможи". ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В.О. ДЕРКАЧ, СЕКРЕТАРЬ, НАДВИЩИЙ СУДДЯ Додаток до артикулу І закону про обсяг прав та обов'язків службовців Корпусу Жандармерії та зразок присяги для службовців Жандармерії. ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про обсяг прав та обов'язків службовців Корпусу Жандармерії. I. ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ. § 1. Вищий догляд та керування діяльністю Корпусу Жандармерії належить, якo Головнокомандувачу чому, Міністрові Внутрішніх Справ. § 2. Він, мимо іншого доповідає Голові Директорії про переводи з муштрових частин, до складу Корпусу Жандармерії старших, урядовців та підстаршин; про призначення на ті посади, які потрібують затвердження Голови Директорії та про нагороди службовцям Корпусу Жандармерії, що залежать від Голови Директорії. § 3. Командування Корпусом Жандармерії належить Командирові Корпусу Жандармерії. § 4. По командуванню Корпусом в муштровому, інспекторському та військово-судовому відношеннях, Командир Корпусу Жандармерії, в разі оголошення Республіки на стани війни, чи будь-якому винятковому стані, або в разі поповнення Корпусу Жандармерії в спосіб мобілізації користується з прав стосовно до прав командира окремого Корпусу. § 5. Начальник Штабу Корпусу Жандармерії є безпосередній виконавець розпоряджень Командира Корпусу Жандармерії по муштровим, інспекторським та військово-судовим справам і в випадках, зазначених в артикулі 4, користується з прав стосовно до прав начальника штабу окремого корпусу. § 6. Помічник Начальника Штабу Корпусу Жандармерії, в випадках зазначених в артикулі 4, користується з прав Поміщика Начальника Штабу окремого корпусу. § 7. Командири Губерніяльної Жандармерії, Командири Жандармерії м.м. Київa, Одеси, Харькова, Катеринослава та Миколаєва, а також Командири Залізничних Відділів Жандармерії підлягають безпосередньо Командирові Корпусу Жандармерії і що до підлеглих, в разі оголошення Республіки на стані війни, чи будь-якому ви- нятковому стані, або в разі поповнення Корпусу Жандармерії в спосіб мобілізації, користуються з прав стосовно до прав Ко- мандира дивізії. ПРИМІТКА: в зазначених випадках, в тих-же прав, що і Команди- ри Губерніяльної Жандармерії що до підлеглих, користуються та- кож і Помішник Командира Корпусу. § 8. Командири Повітової Жандармерії, Командири Відділів Прикор- донної, Водної та Портової Жандармерії, підлягають Командирам Губерніяльної Жандармерії та Командирам Жандармерії м.м. Києва, Одеси, Харькова, Катеринослава та Миколаєва по належнос- ті і в випадках, зазначених в арт.7, користуються з прав стосо- вно до прав командира полку. Начальники шкіл: старшинської, в випадках зазначених в арт. 7 користуються що до підлеглих з прав командира бригади, під- старшинських, в тих-же випадках, користуються з прав коман- дира полку. § 9. Всі службовці Корпусу Жандармерії, які окремо не зазначені, як старшини, урядовці так і підстаршини, в випадках зазначе- них в арт.7, користуються владою відносно підлеглих їм служ- бовців по класам посад, а саме: IV класи - командира дивізії; V класи - командира полку; VI класи-командира куреня; VII кла- си-командира сотні; VIII та IX класи - молодшого старшини сот- ні; бунчужні - як бунчужні муштрових військових частин; урядо- вці X класи та підстаршини - як чотові. ПРИМІТКА: Підстаршини запасових жандармських частин корис- туються дисциплінарною владою що до підлеглих по муштрових своїх посадах. § 10. За відсутністю або хворістю командирів частин Жандармерії, обов'язки їх виконують їх помішники, або начальники штабів по належності. В інших випадках - згідно наказів командирів окремих частин. II. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ СЛУЖБОВЦІВ КОРПУСУ ЖАНДАРМЕРІЇ. § II. Призначення службовців Корпусу Жандармерії переводиться в загальному порядкові відповідно до класів посад. Накази про призначення на посади V класи і вище видаються, або контрасигнується по належності, Міністром Внутрішніх Справ, яко Головноначальствуючим Корпусу; накази про призначення на уряди VI класи видаються за згодою Міністра Внутрішніх Справ, Командиром Корпусу. Призначення службовців Корпусу Жандармерії на посади VII кла- си і нижче переводиться —по Головному Управлінню - Командиром Корпусу, а по місцевих управліннях - Командирами Губерніальними, чи особами з рівною їм владою. Призначення службовців не на класні посади переводиться на- казами командирів окремих частин не низче, однак, командирів Повітової Жандармерії чи особами з рівною їм владою. § 12. Призначення до складу Корпусу Жандармерії з війська - ого- лошується в наказі по війську, при чому такі військові вважають ся на дійсній військовій службі; ополошується в наказах по війську також і підвищення в рядах службовців Корпусу Жан- дармерії, що мають військові ранги. § 13. Всі призначення по Корпусу Жандармерії службовців IX класи урядів і вище оголошується в наказі по Корпусу. § 14. Про звільнення зі служби, службовців Корпусу Жандармерії, що займають IX класу уряди і вище оголошується і в наказі по Корпусу. Звільнення зі служби службовців Корпусу Жандармерії, що мають старшинські військові ранги ополошується також і в на- казі по війську. Звільнення зі служби службовців Корпусу Жандармерії, які займають класові посади X класи і нище, оголошується в нака- зах Командирів Губерніальної Жандармерії і рівних їм по владі. Звільнення зі служби службовців Корпусу Жандармерії, які не займають класних посад, оголошується в наказах командирів по- вітової Жандармерії і рівних їм по владі. III. ВЗАЄМОСВЯЗОВАННЯ СЛУЖБОВЦІВ КОРПУСУ ЖАНДАРМЕРІЇ ДО АДМІНІСТРАЦІЙНОЇ ТА СУДОВОЇ ВЛАДИ. § 15. В межах губернії Жандармерія що до виконання мене своїх службо- вих завдань підпорядковується Начальникові Губернії, яко ви- щому представникові центральної влади та Міністерства Внут- рішніх Справ в губернії і в цих службових справах Жандармерія одержує від Начальника Губернії доручення або пропозиції. § 16. У внутрішній своїй діяльності Жандармерія не підлягає місце- вій адміністрації; Руберніальні Командири Жандармерії керують підлеглою їм Жандармерією незалежно від адміністрації і в служ- бових справах, зі своїм начальством знаходяться по команди ра- портами. До місцевої адміністрації в службових справах Жандармерія відноситься порядком внесення, донесень, або повідомлень. § 17. Відношення Повітової Жандармерії до Начальника повіту тік що і Губерніальню Жандармерії до Начальника Губернії. § 18. Жандармерія від Прокураторської /судової/ влади, в справах судового характеру, одержує доручення стосовно до круга діль- тових істинності Жандармерії і в справах цих влади Прокураторській /судо- вій/ робить донесення, керуючись Статутом Народно-Судового Посту- повання та інструкцією, яка видается Міністром Юстиції, яко Генеральним Прокуратором. В інших справах Жандармерія знаходиться в Прокураторському /су- довою/ владою на загальних підставах. Додаток до артикулу II закону про обсяг прав та обов'язків службовців Корпусу Жандармерії та зразок присяги для службовців Жандармерії. ЗРАЗОК-ПРИСЯГИ для службовців Корпусу Жандармерії християн. Обіцяюсь та захищаюся Господом Богом перед Святою Його Евангелією та Животворчим Христом, що, крім обов'язків громадянина згідно з загальною присягою, буду особливо ревно служити Українській Народній Республіці та її Законній Владі; обов'язки жандарма буду виконувати не за страх, а за совість, керуючись завжди добром та законами Республіки. Свято берегтиму службову таємницю. Суворо та чесно буду виконувати закони та накази начальників і того ж вимагатиму від підлеглих. Буду рішуче попереджувати, припиняти і переслідувати злочини та всіляке порушення Державного ладу, порядку і спокою, не дивлячись на родство, свійство, дружбу і не жаліючи для цього навіть власного життя. Ревно оберігатиму державне майно і на свою користь нічого проти служби і присяги не робитиму. Так мені Боже в цьому допоможи Амінь. ПРИМІТКА І. Особи некристиянської релігії дають присягу такого ж змісту, але замість слів: "Господом Богом.....Хрестом" та "Так мені Боже у цьому допоможи" вставляється слова, згідно з формулою відповідної релігії. ПРИМІТКА ІІ. Особи, що не визнають присяги дають урочисту обітницю такого ж змісту, заміняючи зазначені в тексті присяги слова "Господом Богом....Хрестом" на слова: "Урочисто обіцяюсь" та випускаючи слова - "Так мені Боже в цьому допоможи". ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ, НАДВИЩИЙ СУДДЯ Надіслано до Саранського Декартмашини Вержавин-Конур- цький для виконання розпорядження Моварима Верховної Ради УРСР з 21/ХІ. - 21 року. По Дерев'яну Венармашині Івановському Олегу Адамовичу 1931 р-28 січня 254 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ ДЕП. ЗАГ. СПРАВ. ДО ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ. Департамент Загальних Справ при цьому має за честь надіслати для оголошення копію штатів Головного Управління Жан- дармерії, затверджених Керуючим Міні - стерством Внутрішніх Справ 28 вересня ц. р. Підстава: П.З Закону про Корпус Жан- дармерії. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ В.О.НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ Затверджую. Кер.Мин.Внутр.Справ В.Гиненко-Савінський. 28 вересня 1921 року. ТИМЧАСОВІ ШТАТИ КОРПУСУ ЖАНДАРМЕРІЇ I. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЖАНДАРМЕРІЇ ч.ч. Посада. A/ ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД. 1. Командір Корпусу він-же Начальник Голови Управ.Жан дармерії....х/ I. 34.000 III. 2. Старший Помішник Командіра Корпу су він-же Поміш Нач.Голов.Упрад Жандармерії..z/ I. 28.000 IV. 3. Начальник Штабу I. 24.000 IV. 4. Ад'ютант Коман дира Корп....х/ I. 14.400 VІ. 5. Бульавих Старшин для доручень...х/ 2. 18.000 VI. 6. Старший для дору чень.....х/ 2. 14.400 VII. 7. Комендант Штабу Корпусу......х/ I. 18.000 VI. 8. Начальників Від ділів....х/ 4. 20.000 VI. 9. Юрисконсульт Управ.Жанд.....х/ I. 20.000 VI. 10. Старших Діловод...5. I4.400 VII. II. Діловодів......6. 13.200 VIII. 12. Старш.Бухгалт... I. 18.000 VI. 13. Бухгальтер.... I. 14.400 VІІ. 14. Скарбник....... I. 14.400 VII. 15. Рахівник I. 10.800 IX. 16. Помішників ділов...5. I0.800 IX. Копія. VI Фактоти аідє"чук аіхонов а і мануф а і фофф а і рофф а і рофф Приймітка. I7. Урядовців І ранги 8. 8.400. IX. I8. Літограф...... I. 10.800.-IX. I9. Кур'єрів.......хх/ З. 6.000. - 20. Конюхів...........хх/ З. 6.000. - 21. Фурманів.........хх/ 2. 6.000. 22. Шоферів..........хх/ З. 9.600. 23. Помішників шо- хх/ фєрів..............З. 9.200. 24. Мотоциклістів.хх/. I. 9.600. Разом.......58..10 В/КІЛЬКІСТЬ КО- НЕЙ. 25. Коней верхових... 6. 26. Коней впряжних.... 4. Разом......10. В/ ГАРАЖ. 27. Авто легких..... 2. 28. Авто тягарових.... I. 29. Мотоциклі.......I. ПРИМІТКА І. Всім службовцям Головного Управління річне утримання складається на підставі нормального розпису обкладів утримання служачим Центральних Установ - закон 26 червня 1918 року і всіх послідуючих законоположень, що до збільшення нормального утримання. ПРИМІТКА ІІ. Всі видатки на утримання Головного Управлін ня, як-то: місячна платня службовцям, службові надбавки, н первісне оборудовання, на канцелярійні, господарські та інші потреби асигнуються в звичайному контерисному поря кові. Т.В.О. КОМАНДИРА КОРПУСУ ЖАНДАРМЕРІЇ, ПОШКОВНИК ПОПОВИЙ-ШАЛКО...IV 000.81 .2 Правдиво: Секретар Департаменту Заг. Справ Мін. Вн. Справ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " вересня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ В.О. ДЕРКАЧНОГО СЕКРЕТАРЯ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про порядок передження та зміни призвів. На зміну та доповнення відповідних законів постановити: 1. Родення про передання призвів у випадках, коли їх розв'язується не в судовому порядку, а також всі подання про зміну призвів мають носитись через Міністерство внутрішніх справ та розглядання Голови Директорії Української Народної Республіки. 2. Вдоволено буде прохання, то про це оголошується в офіційному урядовому часопису, а подання видаватиметься належну грамоту. 3. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ЮСТИЦІЇ В.О. ДЕРКАЧНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ СУДЬЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " вересня 1921 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУ. АЕРАДНИЙ СЕКРЕТАРЬ (із ог. Ведмельного Секретаря) Навчання Орлов З УХВАЛЕНИМ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення штатів Військово-Поліцей і Канцелярії Головно- го Отамана Війська Української Народньої Республіки, та особового при йому персоналу. 1. Додані до цього штати Військово-Поліцей і Канцелярії Головно- го Отамана Війська Української Народньої Республіки особово- вого персоналу, при ньому - у хвалити. 2. Закон цей до його оголошення ввести в чинність через послан- дів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Т.в.о. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА і Т.в.о. КОМАНДУЮЧОГО АРМІЄЮ, ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Ю: " Вересня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П О З В І Д Ч У Ю: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н Про асигнування в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ двайцять міліонів гривень на таємні видатки. I. Асигнувати в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ з коштів Державної Скарбниці двайцять міліонів / 20.000.000./ гривень на таємні видатки спеціального призначення. 2. Закон цей вводиться в чинність через послаців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Копія ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 8 жовтня, 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П'ЯТЬОРА ПОСВІДЧУЮ: З.о.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Гр.Ш И Я Н І В З РАДИ РАД НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення статтів Військово-Похідної Канцелярії Головного Отамана Війська Української Народньої Республіки та особового при йому персоналу. I. Додані до цього штату Військово-Похідної Канцелярії Головного Отамана Війська Української Народньої Республіки та особового при йому - у квaлaтi. 2. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через постаменти. ГЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПИКЛЮЧУЄ Т.в.о. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ ПАНЧЕНКО З.о.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ АДМІНІСТРАЦIЇ Гр.Ш И Я Н І В З оригіналом згідно: Почальник "відділу Д-ту Закон.Отаману Державної Канцелярії В.Кричевський Військово-Пехотній Канцелярії Головного Останнього Війська Української Народної Республіки та особоверсі при йому персоналу. | Назва урядів | вагою золота | Уряду. | Розмір утримання на рік в гривнах | Примітка | | --- | --- | --- | --- | --- | | | | 21,500 | 43,000 | а) Один Генерального Штабу. | | 1. При Головному Отаманові для держучих: Покровський Старший лейтенант Адютант Військово-Пехотній Канцелярія | 2 | У | 21,500 | 43,000 | | | I | УІІ | 16,800 | 16,800 | | 2. Начальник Канцелярії З.Пен. Начальника Канцелярії 4. Начальник Відділу 5. Старший Бухгалтер 6. Старший Діловод 7. Діловоди 8. Вертепні Старшини 9. Посланець | I | ІУ | 30,000 | 30,000 | | | I | У | 24,000 | 24,000 | | | I6 | УІ | 20,000 | 20,000 | | | I6 | УІІ | 18,000 | 18,000 | | | I5 | УШ | 14,400 | 14,400 | | | I5 | УПІІ | 13,200 | 26,400 | | | I5 | УПІІІ | 13,200 | 52,800 | | | I5 | - | 6,000 | 6,000 | ПРИМІТКА: І. Контри на манцелірські та деснодарські підатки Військово-Пехотної Канцелярії Головного Останнього в електро-ординарні видатки Головного Отамана відпускаються в загальному секторному парядку. 2. Службовців Військово-Пехотної Канцелярії Головного Останнього і особового персоналу при йому ще до утримання та додаткових харчевих грошей, підлягають приписам ваконів та наставлень, що їх встановлено для службовців Центральних Державних Управлінь. 5. Особи, що обмінюють уряди в цих штабах залишаються, не переступаючи ся правом одержання річевого та харчового паїку. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ П. І. ЧУКІВ.р.о. Т.в.о. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ ПАВЛЕНКО О.в.р. В.е. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ СУДДЯ |Гр. Ш И З Н І В|в.р.| | З оригіналом згідно: Начальник Відділу Д-ту Заснованих Справ Горнанцей Канцелярії Конін ЗАТВЕРДЖУЮ 4 квітня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮР А[р.в.]| ПОСВІДЧУЮ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ГР. МИЛНІ В[р.в.] З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про відновлення чинності органів екупаційної влади Української Народньої Республіки та надання певряжень, справам, по виникали у відповідних органів екупаційної влади. 1.Звільняється терен України від окупаційної влади, те негайне від- крадти чинність органів еуденої влади Української Народньої Республіки на підставі істнуючих законів. 2.Всі процесу у теренних справах, постановлені через органи екупаційної влади, вважати за недійовні, а весь листевний матеріал, що до справ тих, викидати за звичайне дистування. 3.Всіх, кого ув'язнено в розпорядженні органів екупаційної влади, негайно звільнити від ув'язнення, за чинятком тих, кого обвинувачується в переступу пах, не на пілетані законів Української Народньої Республіки, можуть тягнути на себе кару замкнення у ізоляції з незабезпеченим чи обмежене прав або тяжчу кару. Коли ж такі переслуди заподіяне проти чинників екупаційної влади і те в палітичних мотивів, то умнанених за ці переступ- пи звільняти, незалежно отунення каря. 4.Всі позови й подання в справах цивільних, що їх закладено у органів екупаційної влади, передати до Окружних та Мирських Судів Республіки па належності, для дальшого поступування, стосовне до законів цивільних. Всі поставленні та рішення органів екупаційної влади в цих справах за модей- ені, а час перебування екупаційної влади не зараховувати до завданням. 5.Продовжують складених за час тієї ж влади договорів, а також інших актів де прав на майно, за чинятком договорів та актів, що звали органи екупаційної влади від її імені, як що договори й акти ті не суперечать законам Української Народньої Республіки, визнає надлежний суд з подан- ня заінтересованих осіб. 6.На председателів Окружних Судів в містах, де Суди ці істнують, та на Президателів Мирських З'їздів в інших містах накладається невідкладне утвердити Комісії, в складі з владного розсуду, для розгляду й дальшого напряму всіх карних, цивільних та нотаріальних справ, не виникли у підпосідних судових та судово-адміністратційних органів акупаційної влади, та для приняття в єво розпорядження й передачі на належності помешкань на скарбеного майна, не їх повідомленні зазначені органи. 7. Карні справи про переступ, у заподіяння яких не ввільняється обмежування від ув'язнення в порядку арт. З цього закону, Комісія [арт.6] передає до підсудності до Надзвичайного Військового Суду, а в разі зникченої підсудності надання справи до Прокурора Окружного Суду для надання їм дальшого напряму. Всі цивільні справи Комісія надсилає до Прокурора Окружного Суду в порядку арт. 253 Статуту Карного Судового Поступання. 8. Всі справи цивільні й нотаріальні, не виникли у зазначених в арт.6 органах влади, Комісія передає цивільні вгідне в приписаних арт.4 по належності, а нотаріальні - до Нотаріального Архіву Окружного Суду. 9. Відповідання в порядку арт.1 цього закону чинність органів судової влади провадиться з розпорядження належного органу адміністратційної влади, вгідне з підпосідними законами та інструкціями. 10. На покриття витрат при відновленні чинності органів судової влади, на влаштування й обмежування помешкань для камер та канцелярій цих органів, на канцелярські видатки їх та на подорожні постачання службовців відпустити з ментів державної Скарбниці в розпорядженні Міністра Ветиції, де часу надання відповідного централу, в зазначеному порядку СТО МІЛЮНІВ [100.000.000] гривень, і надати Міністерстві Ветиції право підпускати в того арангу для кожної інституції потрібні суми в миру діяної потреби. II. Закон цей, де його згодовлення, ввести в чинність через посилання. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ - НИЛІНЧУК [р.в.] МІНІСТР ЮСТИЦІЇ БАГРИНОВОБКИ [пр.в.] В.З. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДЗВИЩИЙ СУДЬЯ Р. НИЛІНЧУК [р.в.] З оригіналом згідно: Начальник Відділу Д-ту Законодавчих Справ Державної Канцелярії До Державної Канцелярії... Надсилається у порядку і арт. II і ІЗ закону ІЗ листопаду про Тимчасове Верховне Управління та порядок закладання в Українській Радянській Республіці. В.О.Директора Д-ту Законодавчих Опрацьованих Справ Начальнику Відділу В.Гріго 8 " квітня 1941 року Ч...757 ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Ю "4" лютого 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Петлюра П О С В І Д Ч У Ю В о діяльного секретаря Грицьків З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про відрядження до університетів Української Нарадньої Республіки для закінчення науки, медиків, які обіймають санітарні посади в армії та не мають повної медичної освіти 1. Надати Військовому Міністерстві право відряджувати на медичні факультети Державних Університетів Української Нарадньої Республіки, для закінчення медичної освіти, осіб, які це не закінчили медичною освітою та в день перенедення в штати цього закону працювали на штатних посадах в армії: зауряд лікарів І, 2, 3 ряду, медиків, що мають вчелення повних 4 семестрів та інших медичних незакінченої освіти. 2. Розчини відряджання назначається часом потрібним для нормального проходження незакінчених семестрів та складання іспитів на диплом 3 Зауряд лікарів І-го ряду, що мають вчелення повних 10 семестрів, відряджуються лише на трьохмісячний термін для складання іспитів 4. Всі особи, що їм відряджено на підставі поредніх артикулів цього закону, зберегають за собою право на домішну платню в усій на наповнення по закону надбавками за весь час відрядження по тій посаді, яку воно займали в день відрядження 5. Військове Міністерство має право в разі потреби тимчасово накладати цих осіб для праці в військових санітарних установах 6. зсі, відряджені до Університетів на підставі цього закону, особи повинні відслуговувати в армії Української Народньої Республіки по розрахунку : рік одубби за рік відрядження. 7. Звичайно, відряджений лаузернічність і проходження науки та не складе переходомна іспити, то Військове міністерство, залежно від об- ставин, або розбудовує відрядженого назад, випадаючи його в запас, або повертає його до праці у війську. 8. що перебування і відрядження для закінчення медичної освіти зарах- ковується в рачунок вислуги на пенсію, але не зараховується у заслугу на ранги. 9. Окінчить відряджені особи науку успішно, то набувавть усіх прав служби, ко надходять особам з видом медичної освіти, вихованими одначеною правом несуті попередньою службою. 10. Під час проходження науки відряджених осіб рахується призначенням до відповідного клінічного шпиталя, де полі і отримують комелячу плацьку й де зосереджується лектичний додаток за ними. II. Закон цей, до його оголошення, вводить в чинність через тиждень Голова Ради Народних Міністрів ПАЛІЧКИ За Т. з о Військового міністра ГЕРМАН-РУСЕНКО Іропивич В.о Декламного Секретар Надзвичайної Судді Громовицький З оприяне оз відно: Почальник Відділу Законодавчих Опраць Державної Канцелярії В.Голац ДО ------------------- Надсилается прорядженню арт.14:1 12 закону 18 листопаду 1921 року про Тимчасове державне Управління та порядок законодавства в Українській На- родній Республіці. Директор Д-ту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Почальник Відділу ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 4 червня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТАР А[рв.] ПОСВІДЧУЮ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ГР. МИЛІН І В[рв.] З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про урядження курсів для підготовки старшин до праці в енергетичних штабах. I. Для підготовки старшин до праці в енергетичних штабах урядити не етнічеські курси. 2. Асигнувати в розпорядження Військового Міністра в кентів Державної Скарбниці ЦНТЬСОТ ТИСЯЧ [500.000] польських марок на єднарженні видатків, не зазналі в урядженням цих курсів. 3. Встановити такі розміри оплати лекторів для військових службовців 100 польських марок за одну годину, для всіх приватних, або таких, які не числяться на слуг-61 у військовій офіції-300 польських марок за одну годину, за переведення репетицій-250 польських марок за кожну репетицію та за відчітні роботи-250 польських марок за кожну роботу. 4. Немісячні видатки, а саме: опал, освітлення, ремонт помешкання, на похищення їм для едукації, канцелярські майна та приладдя, на відрядження та розвідки, за викладання лекцій, переведення репетицій та іспитів, відчітні роботи, на видання лекцій та непередбачені витрати, в миру дімових потреб, передатки в кошторисному порядку. 5. Всі видатки, не до переведення в життя цього закону, піднести на рахунок військового фонду. 6. Закон цей, де його оголошення, ввести в чинність через псеванцію. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ НИЛІЧУК [р.в.] ЗА Т.В.О. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧНИК ЯРОМЕВИЧ [р.в.] В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ СУДА ГР. МИЛІН І В[рв.] З оригіналом згідно: /Начальник Відділу Д-ту Законодавчих Справ/ Державної Канцелярії В.Толстов ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "19" жовтня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П. Петлюра ПОСВІДЧУЮ від: Державного Секретаря Надзвичайний і повноважний Посол Укр. Народної Республіки З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про припинення чинності Канцелярії Ради Республіки. 1. Чинність Канцелярії Ради Республіки припинити. 2. Службовців Канцелярії залишати по за штатом, згідно з законом 4 червня 1921 року. 3. Оприла та майно Канцелярії Ради Республіки передати до Державної Канцелярії. 4. Решту кредитів Ради Республіки перевести в розпоряд- ження Державного Секретаря. 5. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність че- рез посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ П. Петлюра В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДЗВИЧАЙНИЙ І ПОВНОВАЗНИЙ ПОСОЛ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З орігіналом Свідчю На Нагляд. 4-му Закон Аукціоновський ІМЕНИМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 19 " жовтня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЄ з.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про оплату відряджень та службових роз'їздів урядовців центральних державних установ на час перебування Уряду по за межами України. I. I. На час перебування Уряду по за межами України встановлюється при відрядженнях та службових роз'їздах наступні розмір добових грошей в польських марках: | КЛАСА УРЯДУ | ДОМ МІСТ | | | --- | --- | --- | | | I категорія | II категорія | III категорія | | I та II | 1.000 | 800 | 700 | | III та IV | 800 | 600 | 500 | | V та VI | 600 | 500 | 400 | | VII та нижче | 500 | 400 | 300 | ПРИМІТКА. Категорії міст визначаються постановою Ради Народних Міністрів. 2. При відрядженнях за кордон Міністрам надається право, по згоді з Міністром фінансів та Державним Контрольором, призначати особам, що їх відряджаються, підемні гроші у відповозидному розмірі та валюті. 3. Під час відрядження, на рахунок скарбу приймається: на двірець так в місті осідку, як і в місті відряду /; б/ витрати на наймання приміщень по рахунках готелів, за- їздів та приватних осіб або по повідомленнях начальника відрядженої особи; в/ вартість залізничних квитків: 1 класа для осіб І, II та III класу уряду, 2 класи для осіб IV та V класи уряду та 3 класи для осіб VI класу уряду та низько. ПРИМІТКА. Зазначене в п. а. цього артикулу обмеження з ко- ристуванні візниками не стосується до осіб І та II класу уряду. II. Постанову 3 вересня 1920 року "Про встановлення розмірів до- бових подорожніх грошей при службових роз'їздах та командиров- ках на території Польської держави службовців державних усте нов Української Народньої Республіки" скасувати. III. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через посла пів. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " " жовтня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ З УЗАЛИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про платню Членам Юридичної Ради і Термінологічної Комісії Державної Канцелярії. На зміну та дорозвинення закону 22 квітня 1921 року про встановлення тимчасових норм платні Членам Юридичної Ради та Термінологічної Комісії Державної Канцелярії встановити: 1. Платню Членам Юридичної Ради та Термінологічної Комісії Державної Канцелярії, як постійним так і тимчасовим, а також і Секретаря Юридичної Ради, на час перебування цих установ на терені Польщі, визначити в розмірі триста польських марок за кожне засідання. 2. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через постанову. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДІЙНИЙ СУДЬЯ УВАЖЛИВИ РАДОЮ НАГОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н Про додаткові зміни закону 12-го листопаду 1920 р. "Про вище Військо- кова Україння". В додаток до Закону 1-го червня 1921 р. "Про зміни й доповнення на закону про Вище Військове Управління" встановити: 1. Припинити повністю чинність глав: I-ої і III-ої розділу I закону " Про Вище Військове Українія" від 12 листопаду 1920 року, а також чинність закону "Про встановлення штатів В.В. ради та її канцелярій від 4 червня 1921 року. 2. Утворити замість Вищої Військової Ради - військову раду. 3. на зміну арт. арт. 17 і 10 глави II розд. I закону "Про Вище Військове Управління" ввести артикул нижеслідуючої редакції: "Військова Рада з вища військова установа". a/ для обміркування питань про зміну або доповнення діючих у Військов- вим Відомстві Законів; b/ для обговорення й оброблення нових законодавчих норм, виникаючи по військовому відомству; v/ для пояснення й одноманітного призначення законів у Військовому Відомстві; г/ для вирішення надзвичайних питань адміністраційно-організаційно- го характеру; d/ для оброблення й надання одноманітності штатам, таблицям і фінансовим кошторисам по зв'язку військовому Відомству; e/ для вирішення важливих фінансово-господарчих справ". 4. Склад і кількість членів Військової Ради опреділюється окремим штатом. Головою Військової Ради з'являється Військовий Міністр. На випадок його відсутності голову на засіданнях отаршлів у разі із присутніх Членів Ради. 5. В число Членів Військової Ради-поверх 0016 предбачених штатами входить на одинакових справах в чинних членах Товариші Вій- ськового Міністра. 6. Члени Військової Ради затверджуються на посадах Головою Держави по представленню Військового Міністра. 7. Військова Рада як вища колегіальна військова установа підлягає безпосередньо Голові Держави. 8. Для правомочності засідань Військової Ради необхідно аби в загальних її засіданнях приймало участь не менш 5-ти Членів рахуючи в тім числі й Головуючого на засіданні. 9. Відповідальність за законність вирішення справ Військовою Радою покладається в рівній мірі на Голову і Членів Ради, що брали участь в розв'язанні справи. 10. Всі справи належачі до компетенції Військової Ради вступають до неї через Канцелярію військового міністра, на Начальника якої покладається обов'язок своєчасного доклада їх голові Ради а також секретарювання на засіданнях Ради. 11. Внутрішній порядок переведення Справ у Військовій Раді встановлюється самою Радою. 12. Вирішення Справ у Військовій Раді переводиться більшістю голосів. При поділенні голосів порівну, голос Голови дає перевагу. 13. Постанови прийняті більшістю голосів заносяться до журналу Ради і в цей список вирішується остаточно справи, розв'язання яких залежить від Військової Ради. Такі журнальні постанови Військової ради, розпорядження військового міністра оголошуються, в разі потреби для відома в відповідних наказах. Зразок журналу встановлює сама Військова Рада. 14. У засідання Військової ради на яких остаточно розв'язуються фінансово-господарчі справи, бере участь в правом дорадчого голосу представник Державного Контролю. не прибуття останнього не припиняє розв'язання справи. 15. Постанови Військової ради які не мають остаточного характеру направляються військовим міністром, у відповідний спосіб для належного розв'язання. 16. Журнали підписуються Головувавшим і присутніми членами, а скріплюється начальником канцелярії військового міністра або осо- бою його заступником. І7. Для більшої успішності праці, військова Рада може зі складу своїх членів виділяти окремі Комісії, для підготовки той чи іншої справи загальному зібранню, Членів. Головує в таких Комісіях один з її членів по призначення військового міністра. Крім того військова рада може закликати на свої засідання компетентних осіб за складу службовців військового відомства. І8. Військова Рада безпосередньо ні з ким не зноситься, а переводе такі вноски через Військового Міністра. 19. Закон цей до його оголошення ввести в чинність через посиланців. ГОЛОВА РАДИ ПЛЮСОДНІЯ МІНІСТРІВ Т.в.о. військового міністра і командуючого армією генерал-поручник павленко. Копія ЗАТВЕРДЖУЮ " 15 " листопаду 1921 року. Голова Директорії Петлюра. ПОСВІДЧЕННЯ В.О. ДИРЕКТОРА СЕКРЕТАРЯ Гр. Шнянів. З УЗАГАЛІ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про громадянство Української Народньої Республіки. 1. Громадянство Української Народньої Республіки є державноправна належність людини до Української Народньої Республіки, що надає їй права та обов'язки українського громадянина. 2. Повнота політичних прав в Українській Народній Республіці, а також право державної та публічно-громадської служби належить тільки українським громадянам, разом з тим, на них упадає і обов'язок виконувати повинності та всі її закони і діяти всіма силами про її добробут, не колінці, навіть для неї свого життя. 3. Громадяни У.Н.Р. не може одночасно бути громадянином чи підданцем іншої держави. 4. Всі підданці бувшої Російської Держави, всякої національності та статі, які не набули прав іншого громадянства, та на день 9/22 січня 1918 року стало перебували на терені України, або народилися на Україні чи походять з України, або належали чи мали право належати до одного з бувших станів у немає України , суть громадяне Української Народньої Республіки . 5. Особи, що походять з України, які не підлягають чинності попереднього арт. 4 цього закону, також вважаються за громадян Української Народньої Республіки, якщо воно: повнолітні - до 9/22 січня 1924 року, а неповнолітні на цей термін - на країв року по досягненню повноліття, подадуть про це відповідну заявку. 6. Право українського громадянства набувалось: 1. з/ через народження від українських громадян, 6/ через шлюб чужинця в українським громадянином, з/ коли чужина до сімнадцяти років воєнно- між українськими громадянами та 2. через натуралізацію. 7. Можна просити про призначення до українського громадянства / арт. 6 під 2 / коли особа має пролежаність та діседатність, перебуває на терені України на протязі п'яти років та сприч того, доведе, що має матеріальні засоби, потрібні для утримання себе й своєї родини. 8. Сприч цього, українське громадянство можуть набувати, по- ли оселяться на Україні та подолують відповідну заяву телі особи: а/– українська громадянка, що пішла заміж за чужинця, коли цей шлюб було розірвано з ним, або коли вона лишиться вдовою, б/народжені від шлюбу в чужинцем діти української громадянки, які після розділення шлюбу або одновічної матері залишаються коло матері та з/ чужинця, які окінчили вищу чи середню школи на Україні та на протязі двох років після оголошення освіти подали заяву про прийняття їх до українського громадянства. 9. Право громадянства, що його приєдбано на підставі арт. 6 п. 2 цього закону, поширюється і на друзин та дітей осіб, що набули громадянство; що до дітей, то лише в тому разі, коли ці діти не досягли 27 років. 10. Подання про прийняття до українського громадянства, вно- сені згідно з арт. арт. 5 та 8 цього закону, не задовольняється в разі, коли цьому завершують відомості про ганебні чинки проходе йогот підмучу про-осію та про можливу його шкідливість для Укра- інської Народньої Республіки. II. Залив осіб, зазначених в арт. арт. 5 та 3 цього закону, про зачислення до українського громадянства, подаються начальником ві Губернії зо всіма документами, які доводять їх права. Подання чужинців / арт. 7 / про прийняття їх до українсько- го громадянства вносить міністрові Внутрішніх Справ. Заяви осіб, зазначених в арт. 5 у відповідних випадках мо- жуть подаватися до належних Дипломатичних Представників У.Н.Р. за кордоном; в цьому разі Представники познать функції Началь- ника Губернії. 12. Заяви, що залучили до Начальника Губернії на Дипломатичного Представника У.Н.Р. за кордоном , або задовольняються постановою про призначення прохода до українського громадянства або заліш- одься без задоволення. В разі задоволення заяви, прохачеві, по виконанні прийняття на відповість республіці в установленні опосів, шляхом зміною про українське громадянство. В реєстр заліплення вказав про зачислення до українського про- мадянства без задоволення, проханні надаються право оспарити таку постанову в місцевий речник, а для повідомлення його про це, до міністра Внутрішніх Справ. 13. Міністр Внутрішніх Справ або відповольнило скаргу на поста- нову начальника Губернії чи Дипломатичного Представника У.Н.Р. за кордоном, або залішає її без телілів. Скарги не розпорядження Міністра в цих справах подаються в ні- слячий з дня повідомлення прохача речник до Адміністративного Де- партаменту Начальцого Суду, де розглядається судовим порядком при участі представника Міністра Внутрішніх Справ. 14. Подання чужинців / арт. 7 / що вступили до Міністра Внутрішніх Справ, згідно з артикулом II його закону, Міністр розглядає безпосе- редньо. Залишення подання без задоволення не мотивується. 15. Міністра та Начальника окремих оціній надаються право, по згоді з Міністром Внутрішніх Справ, вносити до Ради Народних Міністрів про приняття до українського громадянства чужинців, які зробили значні по- служу Українській Народній Республіці. 16. Особи, які не підлягають чинності арт. 4 цього закону та вва- жать себе за набувших права українського громадянства на підставі за- кону з жовтня 1913 року „Про громадянство Української Держави", мають в подальшому відповідних доказів, зголоситись до місцевого Адміністра- ційного Відділу Окружного Суду на пропаї ності місцевих для відновлен- ня діяльності того суду. Постанови Адміністративного Відділу Окружного Суду в цих справах надсилається до місцевого Начальника Губернії для належної реформації. 17. Крім особ, що — чинять до українського громадянства, приходя дитвом , через дугоюми осіб, до прийняття на вірность Української Народної Республіці у Мирополо Судді, а розони якого має передбачення, або в кинде- ках, що їх зазначено в арт. 5 цього закону, у Дипломатичного Представ- ника Української Народньої Республіки. Особи, які по переконаннях с ойк не зважають прийти, дають заміну неї урочисту обітницю. 18. Подання українських громадян про зацілення з громадянства/ надовольнительство: 1/ коли за ними не рахуються одна загальність перед Державним Окремом та Місцевими Самоврядуваннями; 2/ коли вони виконали всі обов'язки що до нігільної повинності то 3/ коли забезпечили опікування воїк осіб, що знаходяться по закону під їх спікою. "Закон про ввільнення від провадження подається Національної Губернії, або у відповодних вищих Дипломатичному Представництвом Української Народньої Республіки за кордоном. та розвивується їм по порядку, що і про прийняття до українського громадянства. За 2 місяці до дня розглядання справи про неї публікується за реєструючим проклада в о фіційному органі Української Народньої Республіки та місцевих офіційних та 2 приватних часописах. 19. Особи, що їх ввільнено від українського громадянства, мусять на протязі півроку, залежно межі Республіки, а на протязі року ліквідувати своє перухоме маю. 20. Особи, що їх ввільнено від українського громадянства до 17 років віку, не мають права приїжджати на озелитися на території України до 46 років віку. Виконання з цього правила розвиває Рада Народних "Міністрів на внесенні Міністра Внутрішніх Справ в порозумінню з Військовим Міністром. 21. Особи, що без певного дозволу зосунуть до підданства або прийме громадянство іншої Держави, підлягає карам, зазначеним в законах корня. 22. Закон в день 2 липня 1918 року "Про Громадянство Української Держави" скасовується. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Пилипчук КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Гриценко-Савінський/ В.о. ДЕТАЛЬНОГО ОФІЦЕРА НАДЗОРУ, ОДДЯ Тр. Малів ТЕКСТ ПИСЬМА ДЛЯ ХРИСТИАН. Обіцяюсь та запропонувався Господом Богом перед Святою Його Іван- гелією та Невтвореним Хрестом бути завжди вірним Українській Народній Республіці, як своїй Батьківщині, не знати іншої бать- ківщини, охороняти добро Республіки, користоватися її законами; влади, вірно виконувати всі її закони і обов'язки громадянину та всі ск- ли своєї відданості на її славу та добробут, не малюючи для цього називть і свого життя. Амінь. ПРИМІТКА 1. Особи некрістиянської релігії дають присягу та- кого ж змісту, але замість слів: "Господом Богом перед Свя- тою Його Івангелією та Невтвореним Хрестом" вставляються слова, згідно з формулою відповідної релігії. ПРИМІТКА 2. Особи, що не знають присяги, мають урочисту обі- цянку такого ж змісту, але слова : "та запропонувався Господом Богом перед Святою Його Івангелією та Невтвореним Хрестом .... Амінь." замінюються на слова "Урочисто обіцяюсь". ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Пилипчук. ГЕРЕЦЬ МІНІСТЕРСТВОМ ВИНОКЕНЯ СПРАВ Гриценко-Юзівський. Н.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДІЙЧИНА ОУЛЯ Тр. Биція. З оригіналом згідно: Начальник Відділу д-ру Законодавчих Справ Державної Канцелярії ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 4 грудня 1921 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА /р.в./ ПОСВІДЧУЮ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Гр. Шлянів /р.в./ З УКАЗИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО СТАТУТУ МІНІСТЕРСТВ. 1. Доданий до цього Загальний Статут Міністерств у кваліти. 2. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Паличук /р.в./ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДЗІЙЩИК СУДДЯ Гр. Шлянів /р.в./ ЗАПИСКА СЛУГІ МІНІСТРІВ ПОДІЛ ПРИМ'Я Основні тези. 1. Загальні підстави організації Катол. Встановоючої Влади в Українській Народній Республіці визначаються в основному закон- ні Ресpubліки. 2. Різні галузі Церковного управління в Українській Народ- ції Республіці розводиться поняттям Міністерств, що їх встанов- люється в законопроектному порядку. 3. Конституція кожного міністерства проводиться в його Статуті, що його видавляється в законопроектному порядку. 4. Розміркою позицій цього статуту, на повноваження посвідчення, Рада Народних Міністрів надає відповідні повноваження. 5. Порядок внутрішньої організації окремих міністерств, по- силення його не зазначено в законі або в правилах, що їх вида- но через Раду Міністрів, розпоряджається через натяки самих Мі- ністерств. Натяки ці не повинні суперечити законам та постановам Ради Міністрів. 6. Число співробітників за межами кожного міністерства встанов- люється в порядку законопроектному. ПОДІЛ ПРИМ'Я СЕКЦІЯ МІНІСТРІВ, ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОДИН ЇХ ЧАСТИН. 7. На чолі кожного міністерства стоїть Міністр. 8. Ні час відсутності Міністра, Міністерство керує Віце- міністр. 9. До складу Міністерства належить: а/ міністр, б/ Вір-міністр, в/ Рада міністрів, г/ слугований, д/ Міністерства міністра, коли її передбачалося в Статутах за шляхом оцених Міністерств за е/ Особисті усунення, згідно з Статутами за шляхом оцених міністерств. 10. Останні правила про склад міністерств за їх часини, а також визначення в правил ізього Секретарю утілено в Статутах за шляхом оцених Міністерств. РОЗДІЛ І. МІНІСТР Відділ I. Загальні визи. II. Вважається, якщо міністр міністерства, відноситься до по- рядку виконання. 1. Міністра можна оцінювати, додатково чинить за визначенням за- кону, а також закономірні розпорядження за інструкції Ради Міністрів, як в повноваженнях у певних виданнях, ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ. 13. Своєчасно до підзвітності, наданих в розд. 12, міністр обов'язковий залучити інструкцію про найбільші етапи управління, на досудовому фону оцінки, залишає державний по добробуту деяким зміщення національного-промислового розвитку, іншої суспіль- ства та окремого здобуття громадян. В наданих вищезгадан міністр повинен посилати до Ради народних міністрів повноваження про зміни за допомогою чинників за встановлення нових законів. 14. Міністерство здійснює свою владу: а/ не са загальні по- печні для того, щоб закони, які належать до певного, було переходено в етапах; б/ чогось догляд за діяльністю всіх під- міністром органів, вимагаючи від них виконання в ході безпідставних або неправильного виконання, усунен- ня слабкості в зусиллях за повідомлення прокурорії про порушення судового досудового, на підставі існуючих за- конів; чиєю повагою, згідно з законами, всіх уряд- овців, по винятком при урядуванні; р/ через внесення про інкування за звільнення цих урядовців, інкрування та звільнення плачих, згідно з законами. 15. В справах, що виникають розглядання в особливо реформованому в законі порядку, коли є надзвичайні обста- вки, а головного загрозу поваги за собою палину мера- му або державну шкоду, Міністр, у який належить року виконання вміст, має право в сфері діяльності свого Мі- ністерства винести двох осадців, не підведених справи, до походження її в належному порядку, але я одночасно з цим він доповідає Раді Народних Міністрів про заходи яких було вжито, а також про підстави, що їх виникли до одночасного перенесення справу повноважними в законі порядком. 16. Розподіл справ міністром-виконавцем на Особливих Установ Міністерства, способно до Секретарю Міністерства, належить о розповсюдження Міністра. 17. Під безпосереднім контролем міністра складаєть- ся, не ігнорувати використання правил, фінансових поправок передбачених по оцінці надбудов за видами, з яких Мі- ністерство фінансів складає загальну державну конто- лика побудування та витрати. Міністр є головним розподіляючим посаду своєї оці- нки. ВІДДІЛ 2. ВИКОНАННЯ МІНІСТРІВ ДО ЗАМОВЛЕНЬ, УСТАНОВ ТА ІНШИХ ОРГАНІВ ПЕРЕКЛАДНИХ 18. Законопроєктів по Міністерству починає Мініст і особи від оворотіння до Ради Народніх Міністрів. 19. На розслідування Ради Народніх Міністрів Міністр по- дає справи у випадках: а/ коли мінімель неповинен чи утруднений що до способу виконання, означення яких не покрідує поворот закону чи створення попереднього однак важливий по від закору либо Міністра, в від співвідання і інших Міністрів; б/ коли повин міністерським рішенням су- перечиться або суддям, що до виконання; в/ коли чинність якихось таких законів або оцілле виконання даного прий- су в будь-якій частині імпікативної юстиції, повинен чи закордні іншої орігіл. 20. На розслідування Надзвичайного Суду Міністр подає спра- ви у випадках: а/ коли органи Міністерств мають синадан з повноважним особами контролем на суду, яка порушує їх вряду, або коли в державних ігросових міністрствах спороти чи політичні заснування, зроблені письмовою переписку чи якого-небудь обстеження в загальному комерції або незакон- ни в іншородних підходах яких розпорядок до до формі- ну їх, або, перечні через невільку бажання чи з інших уважень обов'язково виконуються посвідченням оцінним підряд чогось загаломлення конції або концій обернули на підряд, а також підряд зазначеними на конкретний спосіб повноважен- ністю термінах законодавства або в інших способах переведення розпоряджуваних орієнтів, освітлених в спеціальних законах на зазначено окремого порядку розмовлення цілі справи; б/ко- ли з породу підсудні, поставок концій і вироби робота- вель і приватних осіб з овробон міністром поворозуміння, суперечки, несправедливості чи по в цих випадках ор- гані, підлеглі Міністру що будь-які зазначує пород утруднення вирішення справи одного закону через неповинність концентра- або в інших майнах критик, або коли на ділення їх бу с подано скарги до Надвірного Суду. 21. Міністр за підпорядкуванням ухвалює особи, розглядаючи справи спосіб конфесійні, повинен додержуватися стислого розв'язання закону. 22. Міністри погоджуються про подачі на розв'язання Надвірного Суду окремих питань, що виникають при управлінні, якщо їх не можна розв'язати в порядку стислого розв'язання закону. Рішення Надвірного Суду в цих справах оголошується до загального відома і повинно бути обов'язковою силою при розгляді подальших питань. Відділ 3. МІНІСТРІВ ДО ОРГАНІВ ІЗ РІВНИХ ТА ПЕРЕДБИТКІВ. 23. Міністр не може своєю владою розв'язувати справи, які належать також і до повноважень інших міністерств. Такі справи розглядаються лише після порозуміння відповідних міністрів. 24. Міністри міністерського уряду особи за установою шкодують приписки міністра ознакою та неодмінно. 25. Прикази міністра видається в установленому формі. 26. Коли певне міністерство, а справах його повноважень, що по інстанціях. При конечній подобі вноситься в першу інстанцію повною тимчасової - одночасно повідомляється виду інстанція. 27. В справах, що належать до конфесійні Надвірного Суду, всі проти міністра ведуться до його безпосередньо. 28. Коли приписки міністра відміняється закон або наказ вищого органу влади, то підпорядкування міністерства ухвалює установа чи особа, до якої належить виконання цього приписку, крім того повинен про це міністру за від зазначення причину державної, коли ж і після цього міністр підпор- діть спій понизу, то зазначеного вище урядова установа чи особа, подає про цей випадок Львівському судові, через мі- після. 29. Коли при незаконній присязі Міністра підлеглі йому органи, вповноважені б зазнати труднощі вони невпізнано- но повинні доповісти про це Міністерстві, а потім чинить, сприйняв в свою компетенції, без нової доповіді. 30. Розмивуючи скарги на підлеглі йому органи, Мі- ністер дбає: а/ щоби не повиннілися скарга на інші органи, впевнені міс. б/ щоби при давалося руку скаргам, що їх висловлював без жадних підстав. 31. Міністер розглядає свою владу спрощення пониз Доповідень та судимих, що виникають у Департаментах та установах ін підлеглих. 32. Для конфліктних подань, прийнятих за словних скарг, а також для особливих доповідей та звітоборчих послуг, Міністер визначає певні дні на години. ВІДДІЛ 4. ВІД ПОПИТАЛЬНОГО МІНІСТРІВ За закону, цивільну й поліцейну відповідальність Міністрів, що виникає з учитків по службі, назначаються в оголених законах. РОЗДІЛ II. ВИП-МІНІСТР 34. Вір-міністер, що найближчий поміщик Міністров, під загальним його керуванням, має домовити: за поправки виконання зразків Міністерства, за похвалною індивідуально розумним консультантам у офіції та за виконанням службових обов'язків. Непорядок, що їх поміщено Вір-Міністер усуває в пласного розпорядження на наведене на інших відповідних дисциплінарну сану, або передає справу на розгляд Міністра. 35. Доручень Міністро Вір-Міністроні спеціальній допо- лид на яких справами Міністерства, то такі справи долопв- дається поперед Вір-Міністрові і Міністр їх розглядає після висновку Вір-Міністра. 36. Доручень Міністро Вір-Міністрони керування будь- якими справами в Міністерстві, то Вір-Міністр розвиває домовні справи за Міністра. 37. Вір-Міністр письмово всі спеціальні доручення Мі- ністра по офіції. 38. Вір-Міністр, в особливому по реву уповноваження Мі- ністра, засуджує його у всіх тих нарадах за інших колегі- ях за відомих, не Міністерство одобри повинен брати участь. В Раді Міністрів в цьому міжду Вір-Міністро кори- онується позовом дійсного головою лише в опрацях своєї офі- ції. 39. В разі недучи, відпустки за службової відсутності Міністра Рада Народних Міністрів, в пропозиції Голови Ра- ди, покладає тимчасове виконання обов'язків Міністра на Вір-Міністро. Цей гаток Ради Народних Міністрів затверд- жує ГОЛОВА ДЕПУТАТІВ. До вириння цього наказу, Міністра засуджує спорицтв в скуді Вір-Міністро, в обов'язках, залишених в оренду- лі 38 позою Секретару. 40. Незалежно в Міністерстві більше ніж один Вір-Мі- ністр, то будь-які, по їх зазначення в арт. 34, 35 та 36, Міністр розпоряджає понищих. 41. Вір-Міністро індукується на уряд, на письмення Мі- містра, через наказ Ради Народних Міністрів. Це наказ затверджує ГОЛОВА ДЕПУТАТІВ. 42. Перша та цивільна відповідальність Вір-Міністра визначаються на чин по підставах, про і дум Міністра /аре. 33/. РОЗДІЛ ІІІ. РАДА МІНІСТРІВ. 43. Рада Міністрів існує при Міністерстві, яко доручені обов'язки для розгляду справ, що вимагають загального обміркування. 44. На обговорення Ради Міністрів передається: а/ справи за проханням, що вимагають утворення нової угодно- ви або важливих змін в урядовій; б/ справи законодавчого характеру, що мінджаються в Міні- стерстві; в/ письмення про нові питання заради на спорудження; г/ повідомлення до складу наче за призначення старшого кадру, а також міністерських посадових осіб на ко- роткий строк; д/ розгляд конфлікту між Міністерствами; е/ розгляд умов на підряди, пов'язані за цими підприємства; справи виконання підрядів у різних галузях обліку Міні- стерств, які вимагають особливого обміркування; розгляд несправедливості та утруднень у підрядах, пов'язаних за під- приємства; ж/ розгляд звітів на виход, що до державного майна, яке перебуває обліку Міністерств; з/ справи кадрів посадових осіб до складу за справи пов- зив складу до призначених осіб; и/ розгляд випадків національних урядів; й/ розгляд справ про недбалість умовних осіб Міністер- ства за порушення правил чи згодового доходження; к/ справи про призначення допомоги елітоборцям Міністерства л/ внесення про воззелення існуючих на яких урядів, не- позрібної беконтої досвід, а закон визначення правил за- ки іспитів та и/ інші справи, що їх вносяться на підставі Статутів окремих Міністерств, або з розсуду Міністра. 45. Рада Міністра складалась: в Міністрa, яко ролони, Вір-Міністрiв, Директорiв усiх Департаментiв та Начальник- кiв їхніх Особливих Установ Міністерств, які існують на пра- вах Департаментів. 46. Коли Міністр не буде присутній в Раді, його засту- пас один з Вір-Міністрiв; коли ж не буде ні останнiх, то в Радi голошує, з призначення Міністра, один з Членiв Ради Міністра. 47. В Радi Міністра опріч осіб, яких зазначено в арт. 45 беруть участь окремо призначені Члени Ради, спридно з показами. На засідання Ради може бути запрошено, з розсуду Міністра, убідцоних осіб підлеглої йому облiзі, з дорадчими ролосом, а також стороннiх (яких осіб для подання виснов- кiв в перших шкалах). РОЗДІЛ IV. ДЕПАРТАМЕНТИ ТА ОСОБЛИВІ УСТАНОВИ МІНІСТЕРСТВ Відділ I. Заральні тези. 48. Департаменти за Особливі установи Міністерств по- діляються на Відділи. 49. Нерус департаментом / директор, а Особливою Установою Міністерства начальник або Голова 11. 50. В департаментах з Вір-директори, а в Особливих Установах Міністерств - Начальними Начальникiв, або Заступниками Голов; ці особи заступають директорів та Начальників або Голов Особливих установ на загальних підставах та ко- руль в інші справи, які їм доручив директор департаменту або Начальник чи Голова Особливої Установи, з затвердження Міністра, а також виконують всі окремі службові доручення прокурора або Начальника чи Голови Особливої Установи. 51. Відділени департаментів коротять Начальників їх. 52. Департаменти та Особливі Установи мають свої Архиви. 53. Кожне Міністерство, Департамент та кожна Особ- лива Установа Міністерства мають свої печатки. Печатку Мі- ністерства зберігається в департаменті, що порядкує за- гальними справами. Відділ 2. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ДЕПАРТАМЕНТІВ ТА ОСОБЛИВИХ УСТАНОВ. 54. Кожний департамент проводить положеннями у йому порядком, під вищим керуванням Міністра та загальними дорученням Віце-Міністра, незалежно йому справи управління, згідно з законами, відповівідними наказами та розпоряджен- нями. 55. Директор департаменту відповідає за своєчасне та законопірне передоведення справ в дорученному йому депар- таменті та за сприяння виконанню службовими департаменту їх службових обов'язків. 56. На вирішення Міністра, директор подає ті справи, яких розв'язання, згідно з законами та інструкціями, само- му Директорові не належить. 57. Директорові належить право: а/ внесення про іне- нування та звільнення місць урядових (оплатованих); б/ ін- кування та звільнення безпосередньо своєю владою штатних урядовців порядком для його встановлення. 58. Департаменти вносяться понім себе через Дирек- торів, а Відділи через Начальників Відділів. Відділи різних Міністерств не мають прав безпосеред- них повік себе вносити. 59. Зносини поміж департаментів різних Міністерств відбуваються лише, коли розмовляння справи залежить від од- них департаментів або коли потрібна спільчасть в законах, що їх вже заголомлено в порозумінні Міністерств, та коли для переходження справи треба зібрати потрібні відомості. 60. Департамент зноситься з органами, підлеглими ин- шим департаментам того ж Міністерства, безпосередньо, а з органами, підлеглими департаментам інших Міністерств, пере- водить зносини через ті департаменти. 61. Департаменти всіх Міністерств зносяться в Вималь- никами Губернськ безпосередньо. 62. Коли підлеглия департаментові установа чи особа спостерегає в припису департаменту протипоріччя постанови, щого органу влади або закону, то листовно подає про це могликовому доповідь директорові департаменту; коли ж би ди- ректор не внашов підстав для віднини свого припису, то він мусить доповісти про це Міністерові, який і робить особливою розпорядження. 63. Директор складає проект різного каториску при- бутків та видачів по свому департаменту та доручає і від- повідає за виконання каториску. Директор доглядає, щоби оборотні суми, навітьсилів на найма, не перебували в розпоряд- женню департаменту, переводились згідно з законом. 64. Директор департаменту позначає цілий розпорядок службової краці всіх службовиць у всіх частинах департамен- ту, чинчасово переводить в разі потреби службовиць з одної частини департаменту до іншої та час ім окремі доручен- ня по всіх релувах праві департаменту. Наведені вище розпорядження директора департаменту, коли вони змінюються урядовців VI класу, переводиться в ука- 65. До до спар та прохень, які зазурились безпосереднє до Департаменту, або які надходяться від Міністра, директор при розгляданні їх додержуються тих же правил, що їх визначено в артикулі 30 цього Статуту для Міністра. 66. Для прийняття урядових осіб в службових справах, а також приймання осіб в зв'язках, що їх переводилися в Департаменти, директор знайомився не менш ніж дві дні й години на встановлення порядку прийняття. 67. Директор тильно стежить, щоб без його дозволу не віддавалось будь-яких нагорів в цих справах, що знаходяться в стані розгляду, а чи більш, підзвістів таємних, та щоб передчасно не оповідалось революції, поки справу цілком не буде вирішено. 68. Особливі Указани Міністерства на Начальник або Голови їх коштують правами, що їх визначено в Статутах окремих Міністерств або в Статутах цих Указанив. 69. В Департаментах, в разі потреби, складається, а відома Міністра, "Народу при Директорові Департаменту". "Народу при Директорові Департаменту" складається з Вір-Директорів та Начальників Відділів під головуванням Директора. В "Народу при Директорові Департаменту", в розсуд дипломатора, може бути запрошено окремих членів осіб. Розділ V. КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА 70. Канцелярія Міністра організується на тих же підставах, що і Департаменти Міністерства. 71. Через Канцелярію Міністра переводиться: а/ Справи, які стосуються до діяльності Міністерства, якщо їх не віднесено до комісарів одного з Департамент вів або Особливих Установ Міністерства; б/ справи, яких переведення доручає Канцелярії Міністр; в/ справи, які вступають на безпосереднє розпорядження Міністра; г/ загальна реєстрація всіх імперів, які надходять до Міністерства та д/ діловодство Ради Міністра. 72. Канцелярії Міністрів переводить поміж себе зно- сини на тих же підставах, на яких зноситься поміж собою департаменти / аре. 59/. 73. Коли Статут або інші якого - будь Міністерства не передбачають в сенсі своєму Канцелярії Міністра, то функції канцелярії помітить департаменти, що порядкує за- гальними справами. Розділ VI. ОБОВ'ЯЗКИ РІЗНИХ УЧАСТНИКІВ ОСІБ ДЕПАРТАМЕНТУ. 74. Начальник Відділу особливо доглядає, щоби під- леглі департаментові органи виконували всі приписані списо чи своєчасно. 75. Начальник Відділу відповідає за поштове та вірне вислання справ в меморіях та інших паперах Від- ділу, за порядок в своєму Відділі та за невдалене вико- нання справ. Начальник Відділу розподіляє справи поміж Діловодів Відділу та переводить їм ревізії. 76. Коли Начальник Відділу спостеріг в справах, що в розпорядженні Директора є розходження або відміна приписів Міністра, або протиріччя закону, то він подає про це Директорові, якщо або відміни своє розпоряджен- ня, або вносить цю справу на остаточне розв'язання Міні- стра. 77. Урядові для доручень, що при департаментах, переводять справи, які Директор ім доручив; зони, по його називах, виконують різні доручення на місцях та про- дати інспектування органів Міністерства підлеглих Депар- таментові. 78. Обов'язки Вухгалтера визначається в Статутах Рахункової та в інструкціях, що їх видається по згоді дотичного Міністра з Міністром Фінансів та Державним Контрольором. 79. Секретарі діловоди, діловоди та їх Помічники ши конують справи в доручень та назвок Начальників Відділів та інших осіб, до яких їх прийділено. Секретарі, Старші діловоди та діловоди повинні держати в порядку всі справи своєї частини, складені витрати з них, поповнити та посила- вати їх допідтям в законів, штовхомих видідні папери способно до стаття справ за революції, які на справах пот- ладено. 80. Журналове приймає газети, вписує всупині папери, роздає їх негайно під розписку кому полежить, заводить видідні папери до реєстру та розванте їх вста- новлення порядком. 81. Обов'язки Архіваря полягають в тому, що він приймає діла до Архиву, держить Архив в належному стані, подав, на відповідні папери, довіді за відомостями, опос- татизує та розподіляє в Архиві всі діла по категоріях: та змислу їх, доповнюючи, щоб всупинні діла було дійс- но заїрчено, конців звіреного, чиєю аркушів перечислено, коли діло сприйнято належним підписами та печаткою та нало належний опис. Архіварь проводить реєстр всіх діл, що їх бережеться в Архиві. Реєстр проводиться по роках: записан в йому провадять для відповідно до змислу справ. 82. Обов'язки персонала визначає директор департаменту. Перекладач відповідає своїм підписом за точність перекладу. 83. Інші урядовці переводять всі справи до ім доручень урядові особи, яким вони безпосередньо підлягають. 84. Завідувачі Господарством Міністерства дотримується за додержанням порядку у всіх прийнятих Міністерством, хоронить рухоме та доглядає за нерухомим майном Міністерства, оберігає його від усіляких шкоджень, проводить реєстри, книги, складає витрати та рахунки, складає директорові щоденні оловні рапорти, має догляд за черговою вартою, дотримується за своєчасною відправкою пошти та справності проведення покотних книг, кур'єрами, спортомами та іншими службовцями та держить їх в справності. ПРИМІТКА. При Департаментах для завідування господарством можуть бути зважені. Розділ VII ПОРЯДОК ІМЕНУВАННЯ, ЗВІЛЬНЕННЯ, ПІДПИСУЄТЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТЬ УЧАСНИХ ОСІБ. 85. Директорів Департаментів, Членів Ради Міністра та інших урядових осіб їх імені іменуються, на внесення Міністра, через наказ Ради Народних Міністрів, з затвердженням ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Віць-Директорів та інших урядових осіб у кожен іменується на уряд, на внесення директора через наказ Міністра, з затвердженням ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Урядовці осіб VII класи іменують Міністр своєю владою, на внесення директора департаменту. На уряди VII класи та нижче іменує директор департаменту. 86. Встановлення в заснованому в артикулі 85 порядку іменування, зазначається в Статутах окремих Міністерств або в спеціальних законах. 87. Начальників або Голов Особливих Установ Міністерства, а також інших урядових осіб цих Установ іменується на уряди в порядку, встановленому в Статутах окремих Міністерств або цих Установ. Якщо не має в цих Статутах відповідних правил, то іменування на уряди переводиться в порядку, зазначеному в попередніх артикулах, стосовно до інших урядів. 88. Урядовці всіх класів при першому іменуванні або при іменуванні на уряд по денісії, складають встановлену присягу, а ті, що не приймають присяги, урочисту обіцянку / додаток I та 2/. Особливу присягу, що її розповсюджувалась в певних випадках, визнається в Статутах окремих Міністерств або в спеціальних законах. 89. Звільнення з уряду залежить від того начальства, яке іменує на уряд та переводиться в цей же спосіб, як і іменування на уряд. 90. Внесення про нагородження за службу прокторів Департаментів, Членів Ради Міністрів та інших урядових осіб IV класу робить Міністер, а про нагородження урядових осіб V класу за ім'я Директор Департаменту. 91. Директори Департаментів безпосередньо підлягають Міністрові. Вір-проктори, Начальники Відділів - прокторам, інші урядовці начальницям Відділів. Секретарі Міністрів та урядовці до особливих доручень при Міністерах знаходяться в безпосередньому розпорядженні Міністрів. Урядовці до особливих доручень при Департаментах знаходяться в безпосередньому розпорядженні директорів Департаментів. 92. Залідуючий Господарством Міністерства, Окруж- ник, Бухгалтер та Архивар Міністерства підлягають без- посередньо прокуророві його Департаменту, який порядкує справами загального значення, а їх підлеглість їх Помінникам та урядовці, що до них призначені. 93. Не буде зважено в Статутах окремих Міні- стерств або їх Особливих Установ правил що до порядку підлеглості урядових осіб, то порядок цей визначається на загальних підставах. 94. Всі службовці Департамента відповідають за по- грешне виконання обов'язків, покладених на них законом, розпорядженням Міністра, постановою Департаменту та Началь- ника або Рокони Особливої Установи Міністерства. 95. В разі пересунення своїх службових обов'яз- ків службовці підлягають від моря, згідно з законами про службові пересуни. 96. За непокорність у виконанні в доповідах фах- мінної своєї справи за дорідів з законів, а також за неслідкі розв'язання справ на підставі таких доповідей, урядові особи, що озвердили ці доповіді своїм підписом підпадають під кару за підлягають цивільній відповідаль- ності, на загальних підставах. 97. Зауважено буде службового пересунку в боць службовця Міністерства, досить начальство, в порядку підлеглості, подає про це Міністроні, який і порушує спра- ви про відповідальність цих службовців. Порушення таких справ що до службовців Департаменту VII класи на навчанні також і прокуророві департаменту. 98. Всім піднос Міністр чи в полонних випадках, Директор означеному, на підставі зібраного імперіялу, що в справі мається синад пересунку, то, в залежності від справи, або накладає на шкінних дісціплинарну кару, або направляє справу в судовому порядку, зрідко в законопис. КОДІЛ ТРЕТІЙ РОЗДІЛ VIII. ПОСТУПОВАННЯ СПРАВ В МІНІСТЕРСТВАХ. Відділ І. ВОТИ СПРАВ ДО МІНІСТРА, ДИРЕКЦІЇ ТА ОСОБЛИВИХ УСТАНОВ. 99. Справи почунають: а/ або безпосередньо до Міні- стра, б/ або до Департаменту Міністерства за Особливих Уста- нов. 100. До Міністра почунають: а/ універсали, промови, показки, позиви, листи на інші дисципліни від ГОЛОВИ КРЕМ- ТОРІЇ, Голови Ради Народних Міністрів та Президії Законода- чої Установи, б/ безпосередньо листування Міністрів за рів- ним з іншими осіб, в/ відомості на прийом Міністра, г/ скарги на Департаменти на д/ способи подань, які адресовано на ім'я Міністра або Міністерства. 101. О Департаменту почунають справи, що не підляга- ють безпосередньому поданню Міністром / арт. 100/, а також всі дисципліни в справах, що їх переводиться в Департаменти. Відділ 2. РЕЄСТРАЦІЯ СПРАВ. 102. Всі листування, що почунають до Міністра, Міні- стерства, Департаментів за Особливих Установ Міністерства підлягають загальній розстрочці. 103. Загальна розстрочка поділяється на: а/ ресст- рацію пакетів та б/ резестрацію листувань. 104. Всі пакети, які одержуються в Міністерстві, зводиться до окремого розстрочу в залежності від одержан- ня, кому саме пакет адресовано, від якої особи та устано- ви, на чимало, що його на пакеті посилано. 105. По залежності до розстрочу, пакети розпочатуються ся і листування відправляється до загального розстрочу, опри- мовчтів в написом "тащно" або "до власних рук", які не- рійно подаються переслідуваннями Міністерстві чи Директо- розі Департаменту по палестоссі і, ніяких їх революції на листування, останні розстрочуються в мій угодовий Міністер- ством, до якої належить виконання. 106. По зарезервованні, листування на адресу Мі- ністера та Міністерства передається до Канцелярії Мініст- ра, а інші до Департаментів за Особливих Установ по на- лежності. Розписку про передачу справ вибирається на самих резестрах. 107. В Канцелярії Міністра, департаментах та Особливих Установах: Міністерства листування відправляється до загальних розстрочів за безпосередньою подачею на рез- глид державорони Канцелярії, державорони Департаменту або Начальником Особливих Установ та лише в їх резолю- ціях посилка до Відділів, де також заходиться до відпо- відних розстрочів. 108. Вихідні пакети проходять через резестраціру Відділів за загальну по Міністерству, а тому мають два вхідних числа. 109. В загальний розстрочурі вихідні листування заключаються за резервацією на адреси з палестини Відділ 3. РУХ СПРАВ В ДЕПАРТАМЕНТІ 110. Послуговування в справах, що поступили до Депар- таменту, переводиться в «отриманні без окремої допо- віді Міністерові, коли справа: а/ розвивається згідно з відповідними законами чи розпорядженнями Міністра або інших органів влади та якщо вона, на підставі за- гальних наказів, інструкцій або спеціальних розпоряд- жень Міністра не підлягає доповіді Міністерові та б/не повинна до справ, що їх розв'язує Міністр або інші вищ- ші органи влади. III. Послуговування в справах, які: а/ на підста- ві існуючих законів, правил та інструкцій, розвивати не можна до видання нових законів, правил та інструк- цій або їх доповнення, б/ наказують передачі до вищої інстанції, в/ вимагають при переводенні їх в інші осо- бливих засобів, підтвердження, посилання або порушення судового доказування за подбалисть чи зловживання, переводиться в Департаменті, по допові- ді їх Міністерові. 112. Справи що по звіску своєму підлягають не- відкладного розв'язання за проволока в переведенні листа нове повинні бути до свободи швидко, вироку та небезпеку для Держави або промислового ладу або якщо не до виправлення збитків нації чи шкоду для здоров'я за свободи громадян, переводиться в порядку негайності. Всі послуговування в справах цього роду, повинно помічати: "негайне". 113. Всі справи та листування, що поступили до Відділів та по виконанню розпорядження Директора Департамен- ту або Міністра, Начальник Відділу доповідає безпосередньо Директорові Департаменту з належними відомостями та неза- рівнями не пізніш, як на 3-й день по заслуки справи, при чому всі довідці, меморії, витяги з законів і т.п. мають бути супроводжені підписом відповідних урядових осіб. Справи доповідались в оригіналі. II4. Справи перебування Начальник Відділу доповідає не пізніш, як на другий день по одержанні справи. II5. В разі недодержання термінів, зазначених в ор- ганізаціях II3 та II4 цього Статуту, Начальник Відділу подає Директорові Департаменту листову доповідь, зазначаючи при- чини зволікання. II6. Після революції Директора, яка справа розмізу- ється, Відділ переводить виконання справи негайно й не піз- ніш, як на другий день. Про справи, що їх не можна викона- ти в цей речинець, через особливості справи, як ос: постре- ба в додаткових шляхах відомостей, залежність від інших переважання справ і т.п., Начальник Відділу подає Дирек- торові Департаменту поздавну доповідь. II7. Справи, що їх розміщує Міністр, доводяться йому Директором департаменту. II8. Листування, що їх було, на підставі артикулу 106 цього Статуту подано Міністрові, вступають з революці- єю Міністра безпосередньо до Директора, який і робить по них відповідне розпорядження. Розділ 4. РІЗНІ СПРАВИ В РАЙОНІ МІНІСТРА. II9. На розвиток Ради Міністра справи засуваються в розпорядження Міністра. II0. Підготовка справ, що їх вноситься до Ради мі- ністра, та переведення їх провадився в сій часині Мі- ністерства, до якої справа належить. 121. На розгляд Ради Міністра справляється після розгляду їх в Департаменті, до якого вони на- лежать. До справ долучаються номорії, в яких визначається ось- во справи, питання, що виникають при попередньому роз- гляді на міжурядових здійсненнях державного управління. В номоріях до справ, що вимагають встановлення нових законодавчих норм, оприч того зазначається підстави про конечність відання нового або зміни існуючого зако- ну на проєкт такого закону. В номоріях до справ про преденвії прийнятих осіб до скарбу, а також скарбу до призначення осіб мусить бути зазначено, про яке саме ско- бою маємо йде річ, з чого воно складається, яку має пре- пець партія на цінц. 122. Послання Ради висувається до журналу. В пи- таннях більшої важи до журналу долучаються моніровані посланнями Ради. 123. Журнал Ради Міністра за підписами прийнятих в засіданні осіб, доповідає Міністрої Секретарю Ради. Журнал Ради висувається після затвердження Міністра. 124. Рада Міністра, яко орган державний, виконав- чої влади не має, а справи, що були на її розгляді, ви- конуються через той спрямований чи Особливий Установу Діністерства, до якої справа належить. 125. Виконання справ по суті переводиться в До- партаменті чи, по належності, в Особливій установі Мі- ністерства в таких випадках: а/ коли постанова окремого лице способ чи заходи до мі- конання законів та наказів Вищої Влади або місцями в собі докладне розпорядження на підставі існуючих зако- нів за не вносить задніх в них змін; б/ коли постановляється заснувати якій будь загон, опо- рудований або перекосити в інших повіті внаслідок на конці пр для цього призначени, без нового заснування; в/ коли нагороди за корисні виникнені не перевищують трьох міліонів гривень за їх може бути видано в коштів, для цого призначення; г/ коли виробість складового майна, що має бути продане або продіблено для різних опорудовень, залишків, будинків та при- міщень в суди для цього відчутних, не перевищує шести мілі- онів гривень. ПРИМІТКА. Справи про придбання для складу нерухомого майна на суму до 3 міліонів гривень, як що для цього чесляться відповідні заснування, департамент розглядає своїм чином. Поводок розв'язували справ про оцінку вла- сників за майно, яке призначено для державних або про- народжених потреб, а також права департаменту Міністер- ства й Міністра що до продажу непотрібного рухомого та нерухомого складового майна, встановлено в законах при- вільних. д/ коли суди підряду, що його має бути перегородено або оголо- шено на цього умови, не перевищує шести міліонів гривень; ПРИМІТКА 1. Міністер має право уповноважувати підлег- лі йому установи переводити підряди на суди, розмір яких по закону належить до його компетенції. ПРИМІТКА 2. Прикладні дороги на підряди, поставки та штат зобов'язання в складом їїнською остаточно затверд- жує на післяврополі міліонів гривень. е/ коли несправність підрядників за взагалі збитки в склад- борин майни, справи про яких претензій пов'язаних осіб до складу на оцінку до приєднання осіб, справи про збитки від упадків та недобелості урядових осіб не перевищують шести міліонів гривень; ж/ коли встановлюється інший на уряди, що потрібується нов- ного фонду. Зазначено в письмах в, г, д та е цього аркушу суди Вади Народних Міністрів, на внесення Міністра Фінансів, двічі на рік - першого січня та першого липня-перерив- дає за встановлене розмір їх. ВІДДІЛ ІХ. РЯХ СПРАВ В "ПАРАДІ ПРИ ДИРЕКТОРОВІ ДЕПАРТАМЕНТУ". 126. Порядок розв'язку справ в "Параді при Директо- рові Департаменту" спосусьовий до порядку розв'язку справ в Роді Міністра. Опондії в справах в Поряді можна пик- ладати і олюно. РОЗДІЛ ІХ. ВИКОНАННЯ СПРАВ. 127. Всі листування від Міністра чи Міністерства виготовляються в Централії Міністра чи в спрямованнях по належності. Таке листування згірішне Директор Цен- тралії чи Департаменту за подачею на підпис Міністерові. 128. Всі листування від спрямованого виготовляються в написному Відділі, окрім їх Начальник того Відділу на подаче на підпис Директорові Департаменту. 129. Листування, що їх надсилаються в Міністерства до іншого Міністества або Міністра, підписує Міністр чи за Міністра - Віце-Міністр. Листування, що їх надсилаються до Успоможення того ж або іншого Міністерства підписує Директор Де- партаменту чи за Директора Віце-Директор. 130. Листування від Відділів підписують Начальники Відділів та Діловоди. 131. Порядок зносин Міністра в різних урядових особах за установами сегки: а/ до 10.00 ІІ, 19.24.ОПТІ, Законодавчої Компанії, Ради Міністрів та Центрального Суду Міністер погра внески або доповіді; б/ до Міністрів, начальників окремих обліків та озіб ім рімах Міністр щросьєва в листах; iv/ оголошенню підлягають Міністрові за охорони місцевого ук- равління в росі, коли воїни в кінці своєго підлеглості Міністерові, Міністр дає пропозиції. 132. Звичайно не може вийти з Департаменту, жодна протрій Міністра чи Особливої Основи росії, як не бу- де писано до розсуду міжних поповів. 133. Діла са доповіді з Архиву Департаменту видаєть- ся по папорах Від ілів цього Департаменту. По за Департаментом спошкі з Архиву може бути видано лише з розпорядження Директора цього Департаменту, до яко- го Архив належить. 134. Коли треба повідомити прохожа або зашитати підлягаючих або інших озіб, то вирішення Міністра чи с- паремоновів в їх спорах надсилається для нагруковання до відповідних урядових часописів при листі за підписами Начальників Від ілів та ілюзій. Розділ 8. ПЕВИСЛЯ О П Р А В . 135. перевірку діл са видається в департаментах, Компретрії Міністра, Особливих Установах Міністерства та Від ілех проводить або персонально Міністр, або, в його доручення, відповідні підпорядковані йому урядові особи. 136. Досвід помісячно переворить по водушних за вихідних ресурсах перевірку справ, як розкаваних, так і непрозованих: за доповідь про виклади Міністерові. З цих доповідей Компретрія Міністра в місяці року складає за- дельне справоздання про рух справ у всіх департаментах, Особливих дослідженнях та Конгресів. 137. Комісійні доповіді в справах складаються по зразку, що його встановлює Міністерство. Доповіді ці подають- ся Міністерством не пізній, як іншого числа наступного міся- ця. 138. Такі ж доповіді Комісарський від ділів комісійною подають їхні корони. 139. Бухгалтер за Архивом комісійно подає свої справи на розгляд безпосередньо Директорові депар- таменту. РОЗДІЛ ХІ. СПРАВОЗДАННЯ. 140. В кожному Міністерстві встановлюється три ма- теріал справоздань: а/ справоздачних про рокові суди, б/ звіт про справи за т/ п/ циркулярів про поліпшення юридичної частини. 141. Справоздання про суди складаються вгідно в рах- кункових правилами, до додатків, перерозрахування й витрати громадських судів, а також що до ревізії юридично- го Контролю оборотів зрадних судів. Міністерство передає ся, як комбінованим правилами, так і незалежними касовими та ревізійними. 142. Порічні звіти кожного державного чи Особли- вої Установи про справи щодо після в собі: а/ по- рожній нарис святу в листах були різні частини, зрідно з солдатами вироком, б/ в них нових засобів за за- ходів та подорожень попередніх на прошлій року в по- левонних підводах за правил, на яких їх групуються у/ свята економічної частини дотримання: подорожені й поважковою суди, кількість вироків та на це їх витрачено, з додатком порівняльної таблиці за кожедній 143. Орічні впливи про справи Директорії подавати Міні- строві до 5 березня наступного року. 144. Комісії, спрямовані підлягають повну організацію для подання справоводства за постанову, повоїбних для складання справоводства Державної ради. 145. Комісія Відділ сприймає справоводство до своєї часини на подачу його Директорії на визначений термін. 146. До окремих позицій справоводства в департаменті, Від- діли сприймають загальне справоводство / арт. 142/ під безпо- середнім контролем Директора. 147. З справоводством, по їх подачі Департаменти та Особли- ві Установи, складаються під порушенням Міністра, загальний звіт про діяльність Міністерства; звіт при поданні РОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ та вноситься до Ради Народних Міністрів. 148. При замовленнях між різними справоводством, Міністер, в письмового поводу, може запропонувати даний Року справовод- ства в постановку нової правди. Пишитурк (р.-б.). В.О. ЦЕРКА НОГО САМОСТАНЬ НАСТУПНИЙ ОБ'ЄДИНЕНИЙ Гр. Шевченко (в-с.) Додаток І до арт. 38 Загального Стенду Міністерства. ПРИСЯГА на вірність служби. Обіцяюся та клянуся всьомогутнім Богом перед святим Іого Евангелієм та Низотворчим Хрестом Господнім, що ціло бажаю Українській Національній Республіці вірно та сумлінно служити, законній її владі коритися, закони її совісно виконувати, про добро Республіки завжди дбати, та всіх заходів визвати, не жалуючи навіть життя свого, щоб одхилити яку шкоду або втра- ту, що мала б державному інтересові статися, всяку доручену мені таємну справу та службову таємницю свято берегти та уряд свої повнити, згідно в законами та інструкціями начальників молк, нічого всупереч службових обовязків моїх для своєї користі або за для приятельства чи ворожнечі не чинити, а так себе у всьому поводити, як громадянинові та службовцеві Української Національної Республіки належить, та щоб у всьому, що я зроблю, я міг завжди дати відповідь ГОСПОДУВІ на Страшнім Суді Його. Перед Господом Богом свідчу, що присягу цю ціло приймаю і святу Евангеліє та Хрест Святий на тому цілую. АМІНЬ. / Підпис особи, що присягає та особи, яку відряджено бути присутньою при присязі /. Присягу одбирає / підпис священика /. День, місяць, рік одбрання присяги. ПРИМІТКА. Особи нехристиянської релігії складають присягу такого ж змісту, згідно в приписами відповідної релігії. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Пилипчук (р.в.) В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДЗВИЧАЙНИЙ СУДДЯ Гр. Шиянів (р.в.) Одаток: 2 до арт. 88 Загального Статуту Міністерств. УРОЧИСТА ОБІЦЯНКА НА ВІРНІСТЬ СЛУЖБИ Урочисто обіцяюся вірно та сумлінно Українській Народ- ній Республіці служити, закони її владі коритися, закони її совісно виконувати, про добро Республіки завжди дбати, за всіх заходів виживати, не малюючи навіть життя свого, щоб від- хилити яку шкоду або втрату, що мала б державному інтересові статися, вську доручену мені тасьму справу та службову тасм- нир світо берегти на уряд своїй повинні, згідно в законами та інструкціями начальників моїх, нічого всупереч службових обов'язків моїх для своєї користи або за дія приительства чи ворожощі не чинити, а так себе у всьому поводити, як грома- дянинові та службовцю Української Народньої Республіки на- лежить. /Підпис особи що дає обіцяницю за особи, яку від- ряджено бути при цьому присутньою/. День, місяць, рік. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Тимшієрк (р.в) В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЙВИЩИЙ СУД І Гр.Млянів (о.в) Затверджую 4 грудня 1921 р. Голова Директорії Петлюра Посвідчує о.о. державного секретаря р. Шапінів. з ухвали Ради Народних Міністрів про встановлення загального статуту міністерств 1. Доданий до цього заслання: Статут міністерств ухвалити. 2. Закон той, до його оголошення, ввести в чинність через дослідження. Голова Ради Народних Міністрів А. Шляхтичук з державного секретаря надішлив суддя Грицайїв. Додаток до закону про встановлення загального статуту міністерств. В ухвалений Остатут міністерства 1920 лютого О. ВОРОНЬКОСК. 1. Організм та державна організація міністерства в Українській народній республіці визначається в основному законі Республіки. 2. Статут міністерства, призначений для країнської народної республіки, розподіляється поміж Міністерством що їх встановлюються в зако- нодавчому порядку. 3. Новий статут міністерства визначається в його статуті, якщо його видання не залежить в законодавчому порядку. 4. Розпорядження приймають щодо статуту на державному погляду, гадає народних міністрів якщо відповідали правилам. 5. За порядком внутрішньої організації окремих міністерств, поску- ка його не зазначено в законі або в правилах, що їх видано через Раду Міністрів, встановлюється через накази міністрів; накази ж не повинні суперечити законам та постановам Ради Міністрів. 6. Село департаментів та звань кожного міністерства розпоряд- сяється в порядку законодавчому. Поділ дружин. Склад міністерств, права та обов'язки окремих їх частин. На чолі кожного міністерства стоїть міністр. Задача підручності міністра - міністерство керує в цьому. Розділ 13 МІНІСТР ВІДДІЛ І. ОБРАЗНИЙ ТЕКСТ. 12. Міністр керує офісом, додержуючись та виконуючи закони, а також законодавчі розпорядження за інструкції Ради міністрів, та зазначених в саконах визначень. Головний директор. 13. Особливо до підготовки наведених у арт. 12, міністр обов'язаний неухильно піклуватися про засади стану управління дорученої йому області, зважаючи дозволи про дорогу транспорту, зміцнення національно-економічного розвитку, інтереси промисловості та охорону особливих промислів у наданих випадках міністр повинен зносити до Ради народних міністрів проєкти законів за допомогою чинних та встановлення нових законів. 14. Міністер вдійснює свою владу: а/ через законы, коечні для того щоб закони, які належать до виконання було перекладено в життя; б/ через догляд за діяльністю всіх підзвалних міністерств об'єднаних випадках, усунення службовців з уряду та повідомлення прокуратори про порушення судового додержання; на підставі історичних законів; в/ через розслідування, якщо є випадки, коли урядовці, що виконують при усуненнях, гу чевел з елементами про іменування та звільнення вищих урядовців, іменування та звільнення листків, аглідою в загоранні. 15. Оправда, що викладає розслідування в особливо детальному умови в законі порядку, коли з надзвичайними обставинами, а проводячи загрозу повиття за особою важливу втрату, або державну шкоду, міністр, в наявності належної йому законодавчої влади, має право в сфері діяльності свого міністерства викладати зсій закони, не в надкладаючи справи до керування як 11-го належного порядку, але в одночасно в цих дії доповнення про підстави, що їх змістився та одночасно передбачить справу потапленням в законі потяжком. 16. Розподіл справ помітних департаментів та особливих установ міністерства, способовано до статуту міністерства, належить до компетенції міністра. 17. Під безпосередньим дорученням міністра складається на підставі конторних правил, фінансовою коштовно передачених по освітлі проїзків та видатків, в яких міністерство змінюється складає загальний державний коштовник прибутків та видатків. Міністр є головним розпорядчиком кредиту своєї області. Розділ 2 ВІДНОСЕННЯ МІНІСТРІВ ДО ЗАКОНОДАВЧИХ ОРГАНІВ ТА ІНШИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНИК. 16. Законопроєкти по міністерству кожний міністр вносить від свого імені до Ради народних міністрів. 17. На розглядання Ради народних міністрів міністр подає справу у випадках: а/ коли виявляється неясність за утрудненням що до оновлення законання; б/ коли залежить на потрібному новому закону чи складаючи попередженого, однак залежить від самого листа міністра, а від співділяння і інших міністрів; б/ коли помітна міністерств виникне суперечність або сумнів, що до виконання; в/ коли чинності яких 3. 44 173 ось витки заходів або оголошення даного прийому у статтях і частині поширенням засобами чи заходами даних офіції. 20. На роззивання наданого суду міністр подає справи у випадках, а/ коли органи міністерства мають ознаки в приватних особах кон- ракти на думку, яка певеншує їх владу, або коли в дорожніх (пере- садках) вимагається скоротити тоді чи термін вакансії, зробити тилько- ну переміну чи якесь інше означення в загальному порядку або пове- новити в їстную усе підрадах ший розсилань до терміну їх, або, нарешті, через неяку обмежену чи з інших умовних особливих випадків потрібний знімання підгоду перед визначеннями комісії або концію обернути на підряд, а якою підлягає замінити на комерційний опослі? ковзанку купівлі, термінове та встежки, або в іншому способі, переведення розподільних операцій оголошення в спеціальних законах не зазначено окремого порядку розв'язання цих справ у 6, коли в потвуду підрядів, повтовом комісії і зазначає особливий приватних осіб в оскрібом виникнути перерозподіл, художній, невизначення й вра- ги, як до їх випадках органів. Підради наданому судові стануть перед утрудненням вирішити оголошення законом через недостатньої кон- рактів або в інших важливих походах, або коли на розв'язку їх буде по- дано скаргу до надзвичайного суду. 21. Міністр та підлеглі йому урядові особи, розглядаючи справи своєї компетенції, повинні додержуватися визначено розв'язання законом. 22. Міністр приймується повною посадою про розв'язання підляга- щого суду окремих питань, не виникають при укладанні, якщо їх не можна розглядати в порядку описового обов'язку закону. Рішення надзвичайного суду в таких справах ополонується до за- гального видому і вони мають обов'язкову силу при розв'язанні анальо- гічних питань. ВІДДІЛ 3. відношення міністрів до органів та підлеглих. 23. Міністри не може своєю владою оголошувати справ, які на- лежать законом і до компетенції інших міністерств. Такі справи розв'я- зуються лише після порозуміння відповідних міністрів. 24. Підряди міністра урядових особи та установки законодавчо прийняття міністерства сприяють їм переданню. 25. Основний підлеглий міністром в установлення форми Світ, який повинен міністров у справах його компетенції, яке по іншому. При змістових питань виникають у випадках інстанційного помилку влади - однаково повідомляється вище засобами. 26. В приймах, на пам'ятати до компетенції, начальника усвід- волі повинен міністр йому до якого безпосередньо. 27. Дома притягом міністра вирішуються закон або наказ- ючого органу, влади то підлеглий міністерський урядовий установка чи особа, до якої належить виконання цього звичайно. Можуть доповісти про це міністром та від визначення: позитиву, адвокатського, коли ж і лише якщо міністер підтвердження залишить, що зазначена вища урядова установка чи особа подає про цей випадок надзвичайного судові через міністра. 28. Вони при виконанні прийому міністром підлеглі йому орга- ни опозорювати, їх знамені труднощі, вони нецільовимо повинні доповісти про це міністрові, а потім чекати, звідки о його роз'яснення. Осв по- зол доповідь. 29. Розв'язуючи справу за підрядом даної справи, міністр подає а/ цею не повинна бути справа на іншому органі, міністерство викону- є надання дозволу руху звичайно, якщо їх висловлює без падних підстав. Міністр розв'язує також адвокат сприятливих повних доповідей та судимий до нижнього в дешевшеньках та узагальнених звітів. 30. Як письмова посилка, проходить чи оголошення святкування для особливих доповідей не оголошують, послугувати міністром виконує Відділ І. Відповідність міністрів 35. парну, цивільну і поліцейчу відповідність міністрів, що нини кає з учинків по службі, визначається в окремих законах. Розділ II Віце-міністр 36. Віце-міністр, яко найближчий помічник міністра, під загальним його керуванням, має допомагати за поправками виконанням справ міністер- ства, за порозною витратою грошових коштів в обліці та за виконан- ням службових їх службових обов'язків. Непорядок, що їх помічено, віце-міністр уповноважується на пасивне розп редження та накладане на вищих відповідальних дисциплінарну кару, або передає справу на розгляд міністра. 37. Доручення міністром віце-міністрові спеціальній догляд за яки- ми справами міністерства, то такі справи доповнюються наперед зв' за міністерством і міністром їх розв'язує після висновку віце-міністра. 38. Доручення міністрові віце-міністрові керування будь-якими опра вами в міністерстві, то віце-міністр розглядає дотичні справи за мі- ністра. 37. Віце-міністр виконує всі спеціальні доручення міністра по офіції. 38. Віце-міністр, в особливому до розумоваження міністра, заступає його у всіх тих нарадах та інших колегіях та зібраннях, де міністр по службових брети участь. В раді міністрів в цьому випадку віце-міністр користується правом дійсного голосу лише в справах своєї офіції. 39. В разі недотримання відсутності та слуховості міні- стра гада народних міністрів, у прозовищі голови ради, покладає майнове виконання обов'язків міністра на місце міністра. Дей на- каз ради народних міністрів затверджує і оголошує дирек- тора. По виданню такого наказу, Міністрові виступає старший в службі віце-міністра, з обмеженнями, визначеними в артикулі 36 цього ста- туту. 40. Мається в міністерстві більше ніж один віце-міністр то функції, що їх зазначено в арт. 36 та 39 за всі міністри розподіляє між них. 41. Віце-міністр звичується на уряд, на внесення міністра, через наказ ради народних міністрів, чей наказ затверджує і ог- лоса директор. 42. Парна та цивільна відповідальність віце-міністра визнача- ється на тих же підставах, що і для міністра / арт. 33/. Розділ III. Гада міністрів 43. Гада Міністра існує при міністерстві, яко доручений ор- ган, для розгляду справ, що вимагають загального обміркування. 44. На обговорення гада Міністра передаються: а/ справи та проєкти, що зважають утворення нової установи або важливих змін в управлінні; б/ справи законодавчого характеру, що виникають в міністерстві; в/ внесення про нові важкі закладки та спорудження; г/ приймання до окару маїна за визначенням скарбового майна, а також вивласнення маїна тривалих сато за користь окару; д/ розгляд контролю міністерства; е/ розгляд умов на підряди, поставки та інші підприємства; справи виконання шкоди в різних галузях офіції міністерства, які вима- гають особливого обміркування; розгляд неспроможності та утруднень у підрядах, поставках та підприємствах. 5 144/43 відповідно до закону про засновання державних університетів та інститутів, які виконують функції вищих навчальних закладів, а також за розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про заснування державного університету, який виконує функції вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» та згідно з розпорядженням Міністерства освіти України № 10-2/3875 від 24.06.2019 року про 6. 57. Директорові належить право: а/ внесення про іменування та звільнення вищих урядовців департаменту; б/ іменування та звільнення безпосередньо своєю владою нижчих урядовців порядком для того встановлення. 58. Департаменти вносяться поміж себе через директорів, а відділи через начальників відділів. Відділи різних дністерств не мають права безпосередніх поміж собою зносин. 59. Основні поміж департаментів оцінки міністерства відбуваються лише коли розв'язання справи залежить від семих державних або коли потрібна спілкування в законах, що їх взаємозв'язано в порозумінні міністерств, та коли для переведення справи треба зберегти потрібні відомості. 60. Департамент вноситься в органами, підлеглими іншим департаментам того ж міністерства безпосередньо а в органах, підлеглими департаментам інших міністерств пересилається вносини через ті департаменти. 61. Департаменти всіх міністерств вносяться в начальниками руберен безпосередньо. 62. Коли нідлегла департаментові установа чи особа спостереже- не в принципу департаменту повинна по законом, вищого органу влади, або закону то листовою подає про це мовленням долоїві директорові департаменту коли ж ом директор не знайшов гідотан для відміни свого приписку, то він нусить доповісти про це міністерств, який і розквь остачочне розпорядження. 63. Директор складає проект річного контролю прибутків та видатків по свому департаменту та дораджає і відповідає за виконан- ня контрорису. Директор доглядає, щоби всерози були капіталіз та майна, що перебувають в розпорядженні департаменту переводилися видно в законом. 64. Директор департаменту встановлює шлях розпорядок елуарової преди всіх службовців у всіх частинах департаменту, тимчасово переводить в разі потреби службовців в одної частини департаменту до іншої та дво їм окрема допускання по всіх галузях пропі департаменту, належені вище розпорядження директора департаменту, коли зоне тичаться урядовців у класні переводяться в ухвали міністра. 65. Що до окремих прописань які вступають безпосередньо до департаменту, або які надходяться від міністра, директор при розв'язанні їх додержується їх за правилами, що їх визначено в артикулі 60 цього статуту для міністра. 66. Для прийняття урядових осіб і службовців справах, а також приватних особ в органах, що належать до департаменту директор визначає певні дні й години та встановлює порядок прийняття. 67. Директор повинен стежити, щоби без його дозволу не видавалось будь-яких паперів в яких справах, що знаходяться в стані розгляду; а тим більше відомостів засмінних за часи передчасно не оповіщалось революції, поки справу цілком не буде вирішено. 68. Особливі установи міністерства та начальники або голови їх користуються правами, що їх зазначені в статутах окремих міністерств, або в статтях цих установ. 69. В департаменті, в разі потреби, складається, в відома міністра "Параду при директорові департаменту" складається з дпредекторов і начальників відділів під розпорядженням директора. В "Параду при директорові департаменту", в розсуду директора, може бути запрошено сторонніх фахових осіб. Розділ V. Апцелярія міністра. 70. Апцелярію міністра організується на тих же підставах, що і департамент міністерства. 71. Через апцелярію міністра переводиться: а/ справи, які стосуються до ділокруту міністерства, як що їх не віднесено до компетенції одного з , відділаментів або особливих юта- них міністерств; б/ оповіданнях переведення доручав канцелярії міністра в/ справи, які вогунають на безпосереднє розпорядження міністра, г/ загальна реорганізація всіх шверів, які находять до міністер- ства та д/ діловодство ради міністра. 72. Канцелярії міністрів переводить поміж себе зносини на їхих за підставах, на яких зносяться поміж себе й департаменти / арт. 67/ 10/ чили статут або шедан якого - будь міністерства не передба- чають в складі своєму канцелярії міністра, то функції канцелярії по- вить спартовення, що порядкує загальними справами. к с а д д і л и особливих різних урядових осіб департаменту. 74. Начальник відділу особливо доглядає, щоб підлеглі департа- ментові органи виконували всі прийняті статут та своєчасно. о/ начальник відділу відповідає за подранне та вірне викладан- ня справ в імеморіях та яких паперах відділу, са порядок в овому відділі за належне виконання справ. начальник відділу розподіляє справи поміж діловодів відділу за переводить їм реквізит. 5. Коло начальних відділу сложергів в справах, що в роспо- рядження директора або кілька прийняття міністра, або посткрічя закону, до які подає про це директорові, який або відмі- ляє своє розпорядження, або висить її справу на остаточне розв'язанн міністра. 71. Предводи для доручень цо при департаментах, переводять с справи, які директор із доручень вони, по його вказівках, виконують, різні доручення на місцях та проводять інспектування охорон міні- стерства підлеглих департаментові. 75. Обов'язки рухалателя визначаються в статутах рахункових та в інспруськіях, що їх надається по зводі доглядного міністра а міні одром "планової та державної контрольором. 76. Старші діловоди діловоди та їх помічники виконують справ ди в доручення та вказівок начальників відділів та інших осіб, до яких їх прийдено. Секретарі старші діловоди та діловоди повинні держати в порядку всі справи своєї частини, складання витяги в них, поповняти та поповнювати їх довідками в законових заготовляти вихід- ні папери стосовно до святв справ та резолюцій, які на справах подано. 70. Суспільна політика також вин ус ботунні малий, роздав їх негайно під роспоку, кому належить, заводити вихідні папери д реєстру та розкіше їх встановлення порядку. 81. Обов'язки архиваря повинен знати всі умови прийняття діл до архіву, держати архив в належному стані, подає на відповідні вимоги довідки та відносити систематизує та особливо в архиві всі діла по категоріях за змісту їх, до-якого якщо вою потупні діла було дійсно закінчено, розпіл звірено, тобто аркушів переміщено, коли ді- ле окрильоване належним підписами та печаткою та якщо залежний опи архиваря проводять розстр всіх діл, що їх береться в архив. сесор провадить до рокових залишків і йому проводиться відпо- відно до змісту справ. 82. Обов'язки закладника визначає директор департаменту, перекладач відповідає своїх підписом за точність перекладу. 83. Інші урядовці переводять всі справи що їм доручають уря- дові особи, яким вони безпосередньо підлягають. 84. Завідувачі господарством міністерства доглядає за додер ванням порядку у всіх приміщеннях міністерства, хорошить вугоне са доруждас за верухомим маїном міністерства, зберігає його від усіляки ушкодження, провадить реєстра, якщо складне вагах та рахунки, складає дирекорові щоденні словні рапорти, має догляд за черговою вартову, доглядає за своєчасною відомчою поштою та справністю про- водження пакетних лист, керує кур'єрами, оторожами та всіма служб- 8. 145-36 Розділ VII. Порядок іменування, звільнення, підлеглості та відповідаль- ності урядових осіб. 29. Директори департаментів, членів ради міністра та інших урядових осіб 1-го класу іменуються на внесенні міністра. Через пос- туп у пародних міністрів з затвердженням голови директора Вице-директорів та інших урядових осіб 1-го класу іменуються на уряд, не внесенні директора, через наказ міністра з затвердження голови директора. Директори департаменту на уряди члінів та інших іменує директор департаменту. 30. Зміщення встановлюється в статутах міністерств або в спеціальних законах. Начальники або озов особливих урядових міністерства, а також інших урядових осіб 1-го класу іменуються на уряди в порядку, встановле- ному в статутах окремих міністерств або цих установ. Якщо не має в цих статутах відповідних правил, то іменування на уряди передбачається в порядку, зазначеному в попередніх пунктах, ото- бово до класу урядів. 31. Урядовці всіх класів при звільненні іменуванню або при іменуванні на уряд по демісії, складають встановлену присягу, а ті, що не приймали присяги, додають обов'язку / доцарок 1 ст. 4/. Особливу присягу, як і встановлюється в певних випадках, звільняє- ся в статутах окремих міністерств або в спеціальних законах. 32. Звільнення уряду залежить від розміру начальства, яке іменує на уряд та переводиться в цей не спосіб, як і іменування на уряд. 33. Іменовано про нагородження за службу директорів департамен- тів, членів ради міністра та інших урядових осіб 1-го класу робить міністр, а про нагородження урядових осіб 2-го класу та вище директор департаменту. 34. Директори департаментів безпосередньо підлеглі міністро- ві, вице-директори начальників відділів — директорам, інші урядовці начальникам відділів. Секретаря міністрів та урядовці до особливих доручень при міністрах знаходяться в безпосередньому розпоряджен- ні міністрів. Урядовці до особливих доручень, при департаментах знаходяться в безпосередньому розпорядженні директорів департаментів. Порядок підлеглості урядових осіб Обсобливої установ міністерства окреслюється в статутах окремих міністерств, або цих установ. 35. Завідувачі господарством міністерства, скарбник, бухгалте- тер та друкар міністерства підлеглості безпосередньо директорові то го департаменту, який порядкує справами загального значення, а їм підлягають іх помічники та урядовці, що до них прийділені. 36. Не буде зазначено в статутах окремих міністерств або їх Обсобливої установ правил про до порядку підлеглості урядових осіб, то порядок цей визначається за загальними підставами. 37. Всі службовці департаменту відповідають за поправне ви- конання обов'язків, покладених на них законом, розпорядженнями міні- стра, директора департаменту та начальника або голови особливої станови міністерства. 38. В разі переступлення своїх службовці обов'язків службовці підпадають під кару, згідно в законами про службові переступки. 39. За непоправність у викладанні і доповненнях фактичної вто- рони справи, та довідів в законів, а також за наслідки розглажання справ на підставі таких доповнів, урядовці осіб, що ствердили ці 146 поділ. третій розділ VIII. поступовий опраць в міністерствах. ВІДДІЛ І. вступ справ міністров, департаменту та обов'язкових установ. 90. Оправи вступають: а/ до ресоросередньо до міністра, б/ до департаменту міністерства та обов'язкових установ. 100. До міністров вступають: а/ генеральні прямоти, накази, при- писки, листи та інші листування від головних директорів і голови ради народних міністрів за проєктами законодавчої установки; б/ безпосередньо листування міністра та різних органів, в відхилен- ня на прийняття міністра, у зв'язку з департаментами та до справи пасмит; які адресовано на імя міністров або міністерства. 101. До Департаменту вступають справи, що не підлягають без- посередньому поданню міністром / або 100/, а також все листування в справах, що їх переробляють в департаменті. ВІДДІЛ 2. РЕЄСТРАЦІЯ СПРАВ. 102. Всі листування, не вступають до міністра, міністерства, де- партаменту та обов'язкових установ міністерства підлягають загальній реєстрації. 103. Загальна реєстрація поділяється на: а/ реєстрацію листків та б/ реєстрацію листування. 104. Всі пакети, які вдерусять з міністерства, заводяться до окремого ресору в зазначенням дня одержання, кому саме пакет адресо- вано, від якої особи та установи; та числа, по якому на пакеті простав- лено. 105. Не заведені до ресору, пакети реєструються і листування вписуються до загального ресору, обвіс писем з напаром: "часне" або "до власних рук", які негайно подаються перосинчалтуванню мініст- рові чи директорові департаменту по належності і, після їх розподілу на листування, останні реєструються в тих установах міністерства, до якої належить виконавець. 106. До зареєстрованих, листування на адресу міністра та міністе- рства передаються до дипломатії міністра, а інші до департаментів та обов'язкових установ по належності. Основку про передання справ відби- рається на самих реєстраціях. 107. В календарній міністр, департаментах та обов'язкових установах міністерства листування вписуються до загального ресору і за безпо- середньою подачею на розгляд директорові департаменту або начальнику обов'язкової установи та лише з їх реє- стрів. 10. Розділ 3. Дух справ в департаменті 110. Інспекція проводить перевірки діяльності підприємств, органів та установ по містах і селах, а також звертається до них за необхідними вказівками щодо розпорядження законом. Інспекція може проводити перевірки на підприємствах і установах, якщо це потрібно для з'ясування питань, що стосуються діяльності міністерств. Інспекція може вимагати від підприємств і установ надання документів та інших матеріалів, що стосуються діяльності міністерства. 111. Інспекція може проводити перевірки на підприємствах і установах, якщо це потрібно для з'ясування питань, що стосуються діяльності міністерства. Інспекція може вимагати від підприємств і установ надання документів та інших матеріалів, що стосуються діяльності міністерства. 112. Інспекція може проводити перевірки на підприємствах і установах, якщо це потрібно для з'ясування питань, що стосуються діяльності міністерства. Інспекція може вимагати від підприємств і установ надання документів та інших матеріалів, що стосуються діяльності міністерства. 113. Інспекція може проводити перевірки на підприємствах і установах, якщо це потрібно для з'ясування питань, що стосуються діяльності міністерства. Інспекція може вимагати від підприємств і установ надання документів та інших матеріалів, що стосуються діяльності міністерства. 114. Інспекція може проводити перевірки на підприємствах і установах, якщо це потрібно для з'ясування питань, що стосуються діяльності міністерства. Інспекція може вимагати від підприємств і установ надання документів та інших матеріалів, що стосуються діяльності міністерства. 115. Інспекція може проводити перевірки на підприємствах і установах, якщо це потрібно для з'ясування питань, що стосуються діяльності міністерства. Інспекція може вимагати від підприємств і установ надання документів та інших матеріалів, що стосуються діяльності міністерства. 116. Інспекція може проводити перевірки на підприємствах і установах, якщо це потрібно для з'ясування питань, що стосуються діяльності міністерства. Інспекція може вимагати від підприємств і установ надання документів та інших матеріалів, що стосуються діяльності міністерства. 117. Інспекція може проводити перевірки на підприємствах і установах, якщо це потрібно для з'ясування питань, що стосуються діяльності міністерства. Інспекція може вимагати від підприємств і установ надання документів та інших матеріалів, що стосуються діяльності міністерства. 118. Інспекція може проводити перевірки на підприємствах і установах, якщо це потрібно для з'ясування питань, що стосуються діяльності міністерства. Інспекція може вимагати від підприємств і установ надання документів та інших матеріалів, що стосуються діяльності міністерства. 119. Інспекція може проводити перевірки на підприємствах і установах, якщо це потрібно для з'ясування питань, що стосуються діяльності міністерства. Інспекція може вимагати від підприємств і установ надання документів та інших матеріалів, що стосуються діяльності міністерства. 120. Департамент може проводити перевірки на підприємствах і установах, якщо це потрібно для з'ясування питань, що стосуються діяльності міністерства. Департамент може вимагати від підприємств і установ надання документів та інших матеріалів, що стосуються діяльності міністерства. 121. На розгляд справ міністерство може викликати підприємства, установи, організації та інші особи для надання пояснень щодо питань, що стосуються діяльності міністерства. 147 до справ долучається меморія, в якій накладаються суворо обмеження, ли- ше до винятку, що попередньому розгляду та звільненню відповідно того предмету спротивленню. Меморіал до було до компанії встанов- лення нових законних вимог, опоць того зазначається цікавий про конець та вигляд подоби щодо захисту омолодження та проект пико- го закону... меморіал до справ про протестні повинних осіб до окра- їну, а також скаргу до покладання особливо хустки статей звільнення про яке мав провести вироки та інше. 123. Вурнала для міністра, за підтвердження прийняття, в наступному осіб доповідає міністрові експедар гада. Урнала щодо закону останнього поки затвердження міністра. 124. Слаб міністра ілю справи доводити, виконавцю влади не має в спраху, де була на її розгляді, шкоджуючи через той експеримент за особливою установою міністерства до якої справа називається. 125. Законодавчий спосіб по суті проповідати в експерименті, що по надзвичайному, в розглядній уряду. Міністерства і також звичайно на та якогось даних місць або містості чи заходи до виконання зако- ну на підставах, що закон не може бути внесений у розгляд іншими вимогами поставленням засуджувати який будь-якій судовий опорядження, або перевертає в житті новий звичай на котрі все для цього призначено без нового виконування. В коли нагороди за юридичні іншоколи не перешкоджують такої мілос- тям, то тим часом сута видано в копіях для того призначених; тому картриєвого складу особливою мірно, що це бути продане або продов- жено до підписки опорядження, замінити в уряді, в на приналежність до сук для того відповідання не перешкоджує посвяченим містом і гризень. В. Варіант спосіб про погляди для бакару верухомого ви- даються до сутки до звичайних, що це для того мається від повідної місцевості, опорядження розглянути своєю владою. Щоб був повинен справу про оплату власникам за мадно, яке вияв- лено для держави або громадських потреб, а також інші опорядження зміни дорогого. Щоб уряд до продажу чеплірій- ного рухового та верухомого складового майна, веталоджень в виробах, оповинення. В коли сук не перешкоджує посвяченим містам і гризень, то це для того мається відповідної місцевості. Щоб уряд до продажу чеплірій- ного рухового та верухомого складового майна, веталоджень в виробах, оповинення. 126. Міністр має право уповноважувати підлеглі посадовців на заснування інших майна за суми розмір яких по закону не лежить до його компетенції. 127. Прикладні форми на підприємства, посвячені за даними засобами для виробництва майна, що залежать від законодавчого між собою призначень. 128. Коли несправедливість і дрібніші за вважати зблики в складових майна, сильні розходи протягом поняття ослі до скаргу за окремою до призначення осіб, справи про зблики від укладення та недбалості ура- дових осіб не перевищують десяти мільйонів гривень; 129. В коли встановлюється державна на уряд, не потрібують цього факту. Означені в пакетах з 1-го до 6-го цього артикулу сукні гада із родини міністра на внесення іншого сімейства дачі на рік «дер- мого оціна та першою лише» нерозглядає та встановлює розмір їх. В. Варіант спосіб про погляди для бакару верухомого ви- даються до сутки до звичайних, що це для того мається від повідної місцевості, опорядження розглянути своєю владою. Щоб був повинен справу про оплату власникам за мадно, яке вияв- лено для держави або громадських потреб, а також інші опорядження зміни дорогого. Щоб уряд до продажу чеплірій- ного рухового та верухомого складового майна, веталоджень в виробах, оповинення. 129. Порядок розгляду справ з "дарді" при державному департаменту було сформовано до порядку розгляду справ у раді міністра, доповнів- шись в опрахах в нараді. Розгляд складається із слюго. Кондіція 1-ї. Виконання справ. М. - всі засудження від міністра чи міністерства заготовленого в Канцелярії Міністра чи в Департаментах по малюності. Такі листува- дня скріпляє Директор Канцелярії чи Департаменту та подає на під- пис Міністром. 128. Всі листування від Департаменту виготовляються в належному відділі, скріплює їх Начальник того відділу та подає на підпис Ди- ректорові Департаменту. 129. Листування по їх належність в Міністерстві до іншого Міні- стерства або Міністра підлягає Міністру чи за Міністра. Віце-Міні- стрування по їх належностям до Департаменту того ж, або іншого Міністерства підлягає Директору Департаменту чи за Директора Віце- Директор. 130. Листування від Відділів підписують Начальники Відділів та Пічоводи. 131. Перелюк засоби Міністра в різних урядових особах та успо- новання таких: а/ до ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Законодавчої Установи, Ради Міністрів та Надзвичайного Суду Міністра поза високими або доповіді; б/ до Міністрів. Начальників окремих офіцій та осіб їм візних Мі- ністерства, якщо не зазначено інше. в/ органам підлеглих Міністром та сегань Міністра управління в разі коли вони в певних справах підлягають Міністрові. Міністер- ства доповідні. 132. Листування не може входити в Департаменту. Канцелярії Міністра чи Особливої Установи раніше, як не буде впивано до реєстру вихід- них паперів. 133. Після їх довідки з Духову Департаменту являються по вимогах Відділів цього Департаменту. По за Легатомами справи в Духову може бути видано тільки в роспис значення Директора того Департаменту, бо якого Архив належить. 134. Ноти треба попілнити позачати або закликати підрадників абс них осіб то визначення Міністра чи Департаментів в цих справах абс належностям для надрукованих та відповідальних урядових часописів при листі за підписами Начальників Відділів та Пічоводи. РОЗДІЛ Х. Ретелія однак. 135. Перевірку від їх листувань в Департаментах Канцелярії Міні- стра Особливих Установах Міністерства та Відділах перевозить або переоначальне Міністром або з його поручення. підповідні підлеглі Йому управові особи. 136. Директор помісично перевозить по вступних та вихідних ресо- рах перелірку справ, як розв'язаних, так і нерозв'язаних та доповідає про вислій Міністром. З цих доповідей Канцелярія Міністра в кінці року складає загальне опрашування про рух справ у всіх Департамен- тах Особливих Установах та Канцелярії. 137. Немісячна доповідь в однаковому складі по аркушу, що його встаконює Міністр. Лоповіді чи подається Міністерством не плану як плятого числа наступного місяця. 138. Такі в доповіді Начальники Відділів помісично додають Іншої форми. 139. Бухгалтер та Архивар помісочно подають свої оповідання на ре- візію безпосередньо Директором Телепрограменту. РОЗДІЛ ХІ. Справозвання. 140. В кожному Міністерстві встановлюється три категорії справи а/ справовування про громадські суми, б/ звіт про справи та в/міркува- ння про поліпшення кожної частини. 141. Справозвання про суми складається згідно з рахунковими пра- вилах. До не приймання, перериковання і витрати грошевих сум, а 142. Корінні світи кожного Департаменту чи Особливої Установи про справу мусять матися в собіті/короткий нарис органу, в якому були різні частини, згідно з останнім звітом. Сумарна нових засто- бів та заложень та продовження попередніх на протязі року в полоня- ннях дісталася до повних на линіях їх пропускуються, в стан економичної частини Департаменту/Контролерської і повагаторської судні мілкість виконання як на це їх витрачено. В доказах порівняної табелі на попередній рік та змінах було оцінене линія заначеною в стат. 195. 143. Корінні звіти про середню ІНТЕРТОРІЇ також Міністерством і 5 березня наступного року 144. Кожний Територіальний виконавчий Правління Вому срібним тер- мін та повинен справований та погоджений потрібних для складання справованого Генерального 145. Корінні звіти оцінює спрямовання не своїх частини та поле 20-го місячного виконавчого терміну. 146. На складанні всіх даних, якщо в Департаменті Відповідає силь- линя застаріле сположення / та для безпосередньої торгівлі 147. З оцінкою по 1-му терміну розпорядження на Особливу Уста- нови знижуються під корупційних і виконавчих затяглих світ про дія- льність Міністерства, якщо це необхідно Голові ПІРЕКТОРІЇ та вно- ситься до Ради Народних Міністрів. 148. Оцінка зазначених вище річних ознакоювань Міністерство в класо- го розсуду може запропонувати така ідея справостання й в повагу повагаторському. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПИЛЯНКЕ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЛЕВИЧ І ОУКРИ ГР. ШИПИН В. Повечок 1 до арт.38 Загального Статуту Міністерства ПРИЗВІГА НА ВІРНІСТЬ СЛУЖБИ. Обіцяюся та кладуся зобов'язанням бором перед святим Його БЛАГЕ- ЛІЄМ та ЖИВОТВОРНИМ ХРИСТОМ РОСПОЛОМ, якщо бажаю Унівійський Народний Республіки. Я ще та сумлінно виконувати закони України ІІ вчай коритися законам ії вселенської церкви, яка зобов'язана Републіки захист бором та всіх озакою життям. Не жадую навіть кинути свою соб- овжність іку якому про вбогу, на майно германського інтересові ста- пись велику доверену волі таємницю свята та службу тавипливо святос перекати та увагу своїх поважних миттів з законами та інструкціями начальників моїх нічого не варто, як слугових обов'язків моїх для своєї користі або за яких виконання чи вороженець не чинити, а та- ле у новому повагному. Зволодаючи та погубленні Українсь- кої Народньої Республіки звичайно як щоб у ворожу, но я зроблю, ми дати готи відповідь РОСПОЛОМ на СТРАШНИЙ СУД ЙОГО. Перед РОСПОЛОМ БОРОМ світлуюсь кинувся до своєї повійшою і ОЧИТУ ВВАНГЕ- ЛІЄ та ХРЕСТ СВЯТИЙ на чому душу Анінь. /Дітисть особи по поглядає та особи яку відражено бути повагутньою лях призмі./ Поволгу обликован /пісня священника. День місяць рік олібране привезли. ПРИМІТКА: Особи нехристиянської велігії складають прикладу тако- говажисту врівно з доне церковного релігії. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПИЛЯНКЕ В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЛЕВИЧ І ОУКРИ ГР. ШИПИН В. Повідомлення про виконання закону №83 Законодавчого Статуту Міністерства. УРОЧИСТА ОБІТНЯ НА ВІРНОСТЬ СЛУЖБІ. Урочисто обіцяюся вірно та сумлінно Українській Національній Республіці служити законній її владі користуючись закони її освідченого виконувати про коло Республіки завжди брати та всіх народних засобів не калючи навіть життя свого, щоб відхиляти яку школу або страту по мані. О державному інтересові стається, велику корисну мені таємну справу та службову таємницю сягто берегти та узля свій повинність врівно з законами та інструкціями начальників моїх нічого неупереч слугобних обов'язків моїх для своєї користи або за для приятельства чи ворожності не чинити, а так себе у всьому поводити як громадянинові та службовцеві Української Національної Республіки належить. /Підпис особи що дає обітницю та особи яку відповідально бути при промому присутньов./ Лень місяць рік. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ТИПІЧУК. В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЙВИЩИЙ СУЛЯ ГР. ШИЯНІВ. З оригіналом згідно: В.о. Начальника відділу Першого Концепції Федоровський ГІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Ю 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П О С В І Д Ч У Ю В ОФІЦЕРСЬКОГО СЕКРЕТАРЯ З УКАЗУ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про відрядження до Університетів Народньої Республіки для закінчення науки медиків, які обіймають санітарні посади в армії і не мають повної медичної освіти. 1. Надати Військовому "Іністрові" право відряджувати на медичні факультети Державних Університетів Української Народньої Республіки для закінчення медичної освіти, осіб які в момент переведення в життя цього закону працюватимуть на штатних посадах в армії, не за кінчивши медичної освіти: зауряд лікарів І, II, III ряду медиків, що мають пічислення повних 4 семестрів, та інших медиків чекаючих на закінчення освіти. 2. Речинець відрядження визначається часом потрібним для нормального проходження незакінчених семестрів та складання іспитів на диплом. 3. Зауряд лікарів І-го ряду / що мають зачет повних 10 семестрів/ відряджується лише на трьохмісячний термін для складання іспитів. 4. Всі особи, як ух відряджено на підставі арткулар І, 2 та 8 цього закону зберегають за собою право на домішчну платню, а усім належними по закону надбавками за весь час відрядження по тій же саді, яку вони займали в момент відрядження. 5. Військове Міністерство має право в разі потреби тимчасово школяти для праці в військових санітарних установах. 6. Всі відряджені до Університетів на підставі цього закону повинні відслугувати в армії Української Народньої Республіки по розрахунку: рік служби за відрядження. 7) Виявить відряджений неуспішність в проходження наук та не складе переходових іспитів, то Військове Міністерство / залежно від обставин або позбавляє відрядженого платні, звільняючи його в запас або повертає його до правлі в пійську. 8. Час перебування в відрядженні для закінчення освіти зараховується, як в речинень наслуги на псії, але не зараховується наслуги на ранги. 9. Скінчати відряджені особи успішно, то набуватимуть усіх прав та служби, що належать особам в видом медичном освітам, захопуючи одночасно права набуті попередньою службою. 10. Під час проходження наук відряджені рахується прирядженими до відповідного клінічного шпиталю де й отримують чомісячну платню й до в"середжується фактичний догляд за ними. 11. Закон цей, до його оголошення , внести в чинність через послан- нів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ВО. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР ВОДЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ, НАДВИЩИЙ СУДДЯ ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ I відділ загальний Справи про службовців державної канцелярії, накази дирек- торій, обереження їх оголошення, складення альбетів, реєстрів та інше, ведення службових реєстрів осіб перших 4 класів, Генеральних Старост та Старост землі, загальна регістрацура, розподілення варт службовців, загальне листування, ведення реєстрів, оголошень, обіж- ників та розпорядження центральних офіцій. а/ Наряди. 1. Річне листування 2. Циркуляри, обіжники, розпорядження 3. Копії законів 4. Копії журналів засідань Ради народних Міністрів 5. Наряди директорій 6. Листування що до персонального складу 7. Реєстр вартових урядовців / на кожну особу ведеться /, ілю / про службу такого то / 8. Наряд обмінників центральних офіцій б/ Книги. 1/ Реєстр вступних до якого заводиться листування на имя державного Секретаря, Державної Канцелярії та Загального депар- таменту, 2/ реєстр вихідних паперів, до якого заводиться лише лис- тування Загального департаменту, 3/ реєстр персональних справ службовців державної канцелярії, 4/ реєстр персональний справ урядових осіб I - IV кл., 5/ реєстр наказів директорій, 6/ реєстр обмінників центральних офіцій по офіціях, 7/ розносна книжка, 8/ альбети до реєстрів. II. ВІДДІЛ ГОСПОДАРЧИЙ Улаштування засідань Ради Народних Міністрів, Кридичної Ра- ди, Термінологичної Комісії, завідування службовим приміщенням, опалом, освітленням, керування служниками, вдання майном, канцеля- рійним приладдям, охоральтерія. а/ паряди 1. улаштування засідань Ради Народних Міністрів 2. улаштування засідань юридичної Ради та Термінологічної комісії 3. Листування що до утримання приміщення 4. Загальне листування б/ книги інвентарна, матеріальна, авансова. БУХГАЛЬТЕРІЯ а/ паряди 1/Контроль і листування що до контролю 2. Грошові справоздання що до витрат на персональний склад 3. Справоздання про аванси 4. Копії асигновок та вимогових виказів 5. Два паряди талонів оплачених асигновок 6. Ріжне листування. б/ книги 1/Головна книга 2/ журнал бухгалтерії, 3/ книга авансів, 4/ книга особових рахунків, 5/ книга скарбника та 6/ касова книга