Закони, ухвалені РНМ УНР та документи до них. т. 1, 1921, 283 арк. — частина 2/2

Х кл. уряду / 2.000 - 5.750/ Х I " 7.750. Округлюючи ці суми і беручи на увагу, що особи II класи, себ-то головним чином Міністри, мусять мати для службових потреб більш вигідні помешкання ніж особи III класи, будем мати скало: особи I класи - 30.000 м.п. " II " - 25.000 " " III " - 20.000 " " IV " - 18.000 " " V " - 9.000 " " VI " - 9.000 " " VII " - 9.000 " " VIII " - 8.000 " " IX " - 8.000 " " X " - 8.000 " Видання цих грошей з Скарбниці повинно переводитися наперед першого дня кожного місяця, бо в м. Тарнові помешкання оплачується в такому порядку. За термін, з якого належить переводити оплату цих грошей, Державна Канцелярія вважає І листопада 1921 р., бо фактично з цього часу почався холод. ЗАКОН ПРО ВЕРХОВНИЙ ПРОВІД ВІЙСЬКА ТА ФЛЬОТИ У.Н.Р. 1/ Голова Директорії є Головним Остатаном всіх оружних сил У.Н.Р. на шні, морі та в повітрі. 2/ Головному Остаманові належить Верховний провід всіма озброєнними сухопутними, морськими та повітрявими силами Республіки. 3/ Головний Отаман видає зверхні розпорядження й накази по всіх пи- таннях Верховного військового Командування, а саме: а/ видає накази про діслокацію військ, а також про зеднання або пере- груповання тих чи інших частин військ та фльоти в окремі армії чи ес- кадри. б/ видає накази про переведення війська та фльоти на стан війни, а також про зосередження та стратегичне розгортання війська чи фльоти. в/ видає накази про оголошення, як що того вимагатимуть інтереси Держави, всього терену Республіки, або окремих її земель, чи повітів на стані військовому, або на стані облоги. г/ затверджує плани навчання та підготовки війська та фльоти до війни. д/ затверджує планнабройного захисту Республіки. е/ затверджує загальні плани матеріального забезпечення війська та та фльоти на час війни. ж/ затверджує плани організації запилля. з/ розв'язує питання про завішення зброї в ворогом/замирення/ і / встановлює тимчасову форму влади у ворожих землях, що можуть бути заняті збройними силами Республіки. к/ заміняє кару на смерть, а присудів військових судів, на інші, пред- бачені законом карі, або цілком авільяє засуджених від кари. 4/ Головний Отаман здійснює владу, що на підставі цього закону на- лежить йому, в порядку Верховного проводу оружними силами Республіки через Міністра військових Справ. 5/Всі акти Верховного проводу оружними силами У.Н.Р. видаються і наказах війську. Накази ці підписуються Головним Отаманом і контролюється Міністром Військових Справ. 6/Під час війни Верховне керовництво оружними силами на суші, морі і в повітрі призначеними для боротьби з ворогом, коли Головний Отаман не прийме на себе персонально,-доручається ним Фаховому генералові, на правах Верховного Головнокомандуючого. 7/Чинність законів виданих до цього часу, які суперечать приписам цього закону, припинити. 8/Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через посланців.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.О. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА і КОМАНДУЮЧОГО АРМІЄЮ, ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ З оригіналом проєкта сгідно: Секретарь Законодавчої Управи Військового Міністерства Згоден і підтримую мотиви полемічної записки. Генерал-лорунжий ВОВК ПОНОВЛЕННЯ ЗАПИСКА до законопроекту про Верховний провід війська та флоти УНР. 18 квітня 0 р. був представлений бург. Військовим міністром Генерал-лорунжим ПАВЛЕНКОМ, на Раду міністрів, проект закону про права п. Головного Оглядача, д. Верховного вождя армії УНР. проект цей був переданий Радою Міністрів до Справдичної Ради, котра дала по ньому висновок. Ознайомившись з висновком, Справдична Рада не можна не погодитись в запропонованою нею загальною конструк- цією проекта так і в до-якихи скромними її зауваженнями. Взгляднувши приемлемі зауваження Справдичної Ради, Військове Міністерство виробило новий проект закону, котрий вважає відповідаючим вимогам і на якім зупиняється по нижеслідуючим міркуванням: 1/0т. 1-му законопроекта необхідно залашити в редакції доданого до цього проекта Військового міністерства, що дає більше до армову- міння, що в особі Голов. Директорії об'єднується і Верховне військове командування, яке по традиції належить у нас Головному Огляданові. крім того цією редакцією підкреслюється різниця розуміння прав Го- лови Директорії і Головного Оглядача, як прав Верховної влади, в сфері управління цивільного і в сфері управління військового. Процес скава- ти для військовослужбачих більш дотичні права Верховної влади, як Головного Оглядача/Верховне військове командування/, а для цивільних як Голови Директорії. 2/По зазначеним ви є мотивам, для арт. 1-го, необхідно і в арт. 2, як і в цілому проекті, зазначити лише права Головного Оглядача як Верхов- ного вождя армії, а не об'єднувати двох різних моментів прав Верхов- ної влади. Як проект має на меті окреслити лише права Головного Оглядача в сфері надзвичайного військового командування, а права Верхов- ної влади, як Голови Директорії мають місце в законі 12-го листопаду 1920 року: "Про тимчасове Верховне управління та порядок законодав- ства" в У.Н.Р. 3/З редакцією кінця арт. 2 і заголовка арт. 3, запропонованих при- дичною Радою, не можна погодитись із наступних причин, а саме: кінець арт. кінець арт. 2-го проекта Справдичної Ради каже...."За винятком питань, що підлягають розв'язанню в законодавчої порядку або належать по в кону до компетенції інших державних установ". Здавалось би що не з но підкреслювати в такому важливому законопроекті обмеження прав Головного Утамана справами належними до розв'язання законодавчим п ком.що врозуміло, що так і мусить бути поки не встановлено законом іншого порядку. Совсім, здагалось би, навпаки зв'яляються слова: "або н лежать по закону до компетенції інших державних установ", бо само собою розуміється, що належаще по закону до компетенції другого му сить ним і розв'язуватись. Заголовок арт. с і початок арт., проекта юридичної Ради, необхі но зеднати в один артикул, який би окреслював права з початку загал них рисах, а потім визначив би їх більш детально, що і зроблено в а 3 проекта Військового Міністерства. 4/Арт.З, проєкту Військового Міністерства,викладено так, щоб ним по можливості, окреслити прерогативи Верховного військового коман- дування, не торкаючись перегоратив Верховної влади, в сфері цивільно го управління. В порівнянню з арт.З, проєкта юридичної Ради, в арти- кул цей введено:а/про дислокaцiю військ і про ті чи інші угрупова ня частин військ по територіяльному чи іншому якому принципу; б/ в пакти про оголошення надзвичайних станів опущено стан винятковий, пакти про оголошення надзвичайних станів опущено стан винятковий, що уявляє російське"исключительное положение"/усилен. и чрезвич. ощрани/, яке вводилось Верховною владою в Росії, по докладу Міністр Внутрішніх справ і яке може у нас і не потрібне, а коли навіть і потрібне, то повинно вводитись роспорядженням Голови Директорії по докладу Міністра Внутрішніх Справ, як того вимагає чинний у нас російський закон;в/а пакти, де говориться про затвердження планив матеріального забезпечення війська, необхідно додати слово"загаль- ні", щоб поширити обсяг завдань, а в кінці пакта необхідно добавити слова "на час війни"а того приводу, що на мирний час вселякі забев печення предбачаються штатами й положеннями і лише на час війни Верховне Командування укладає можливі плани загального забезпе- чення;г/в пакти про права помилування між словами"інші кари"необ хідно вставити слова"предбачені законом"для точного розуміння на яку саме кару може бути замінена смерть. 5/Артикул 4, проекта Військового Міністерства викладено в тім смислі, що п. Головний Офіцан адміністративну владу, в звичайний час, через Мі- ністра Військових Справ, а про порядок здійснення цієї влади під час війни, викладено окремим артикулом 6 проекта. 6/Артикул 5 проекта Юридичної Ради здавалось би має бути ціл- ком зайвим, бо про спосіб іменування на уряді Військового Міністра і Командуючого дієвою армією, викладено в законі про цих осіб, а то- му цей артикул опущено. 7/Артикул 6, в проекті Військового Міністерства, викладено в тім що в разі п. Головний Офіцан не прийме на себе, під час війни, фактич- ного командування озброєними силами, призначеними для боротьби з ворогом, то він передає Верховне керівництво сухопутному Генералові бо передача цих прав якісь інші особи, як то зазначено в проекті Юридичної Ради, не доцільна. В.Об.Начальника Законодавчої Управи Військового Міністерства, СОТНЯК Л О В А Д О Б І В 23-го грудня 1921 року З оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи Військового Міністерства ПІДВИЩЕННЯ ОСВІТИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 28 грудня 1921 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛУРА ПОСЫЛЬНИЧУК В.О., ДРЯНЬОГО ОБЛАСТЕМ, Гр. НІНІВ З А К О Н про норми оплати педагогичного і педагогично-адміністративного персоналу Ленстолівської та Тарнівської Українських Річкових гімназій. I. Одиницю оплати праці педагогичного та педагогично-адміністративного персоналу Ленстолівської та Тарнівської Українських бізнесових гімназій встановити в розмірі 312 полтавських марок для учителів, по 500 п. м. для лекційних і ступеня та в розмірі 500 п. м. з ступеня. II. Встановити оплату праці директорів Ленстолівської та Тарнівської Українських бізнесових гімназій на 1921-1922 навчальний рік у 24 одиницях, розташування в тому числі ті лекції, які вони дають у відповідних гімназіях. III. Поширити на педагогичний та педагогично-адміністративний персонал зважених гімназій чинність закону про оплату праці в частині про виплату відсоткової надбавки на родину, за винятком тих осіб, які одержують таку надбавку на умовах інших установах. IV. Оплату праці по першому номеру закону переводити особам педагогичного персоналу з 1 вересня 1921 року, а Тарнівської з 30 вересня 1921 року, при чому відповідно застосовувати транзитні норми оплати праці на час переходу до центральної основної іншої системи. V. Потребні на оплату праці педагогичного та педагогично-адміністративного персоналу Ленстолівської та Тарнівської Українських бізнесових гімназій кредити залучуються по контракту іншого державного бюджету. VI. Закон цей, до його спрощення, ввести в чинність через по- січень. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.П. ЛИЧКУ Групи міністерств народної освіти ТОВАРИШ МІНІСТРА Фт. СІМЕЛЯКО 1. Ордена 2. Держава і вищі засоби, які повинні бути надані Група Р. Лічків 3. ор. 4. п. 5. держава і вищі засоби, які повинні бути надані З оригіналом згідно , дієвод ГАРНІТУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Дата ордина: " грудня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ : ПОСВІДЧУЄ : ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про вступлення в розпорядження Киричного міністерства Пост і Телеграфа тридцять тисяч м.п. / 30,000 / м.п. на видатки по упорядкуванню могили покійного ЛЕВЧЕНКА Олександра Яковлевича-бушого в. о.міністера Народнього Відділу міністерства Пост і Телеграфв. 1. Асигнувати в розпорядження Киричного міністерства Пост і Телеграфа з коштів Державної Скарбниці з продажу по 6-му "недзвичайному" ТРИДЦЯТЬ ТИСЯЧ /30,000/ марок польських на видатки по упорядкуванню могили покійного ЛЕВЧЕНКА Олександра Яковлевича-бушого в. о.міністера Народнього Відділу міністерства Пост і Телеграфв. 2. Закон цей несить в чинності з дня затвердження. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КИРИЧНИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПОСТ І ТЕЛЕГРАФІВ ПОСОБНІЙ ЗАПИСКА до звіз подро-кту про вигравання в розпорядженні К.Рукчого Мініст роть Пост і Т.гр.фра 30,000 м.-н. на ведення це упо-рядкування крим пляшків та ДЕЧІНКИ та колонади Поста виче-сув-того в...дл.вода Про мільного Віддялу Мініст роть Пост і Т.гр.фра... Зг-го листопаду 1920 року при розпорядженні операцій-ників, с.б.-х частини була залізниця в Тарнові, а частиною була відправлена до Ч.костка на Сув і Н.Княгинь ЛЬВІВНІК Ол.командир. Надзвичайно тяжкі матеріальні обставини життя громад-силля покликали вихати 13 Ч.ноток на не дісові роботи в С.-ло-СІЛЦЬ Вла ст. ВУЗА-КАРТУСЬКА Гроди новий руб., а вин і прикладався до акції з другими мігралками в Україні. В ку 1920 року на 15-го дня полевська влада в Ч.нот-ково повідомила співробітникам КН-с.ротня Пост і Т.гр.фра-ПАЛЕКИЧКУ романа в тім, що нена одержала якого поєднання ниж-від полковника армії У.Н.Р. п. КМГІЯ, котрий там вкупі з іншими працював на Львових роботах, до співробітник М-на Пост і Т.гр.фра 1920 року якого наказ виче-сув-того від 37-р. м. дня 8/р. ВУЗА - КАРТУСЬКА Гроди груб. Пожиняка ЛІЧНИК Пад час повстання в чарні м.-на 1920 року в Таредельському ломенті, шляхом яку зап різької біч. і встанови-сув призначений комісором Пост і Т.гр.фра, а згодом на за-гальний наступ були викликані в Кам'янці для працювання у селах як батьки своїх так і крим 1 вакуироватися вкупі з носто-вими здадливими до армії У.Н.Р.з дай усі стадні видали утво-рюючи загальний трит відступання далі. Таким чином відступанням до К. Кам'янця П м. д. ул. було обов'язково на вищі, скинені на кихот роть і життя особливого і меншарувати туди українська, котра-ся видання, сам: а/ з дяк приймав він м.р. С/а похований, а/ взяти пр. м. до-міти від польської влади, що-си при пов ринці на Україну, буде клятися у кладі п заломити йог батьків по смерть іхнегр сина і г/ упрацювати могли: 1/ Вел т по залишенні 131 жодної особи дна пода, туди від ст. Ранов д. ст. Вуз-Картуська - за р.тво...8.480м. 2/ Взник від ст.Вуза-Картуська до сла СІЛЦЬ Грод... 2,095 3/ Осі, котра пода в цій справі добових на 2 н.- дні по ЗСО м.л. на дсьу...4.300м 4/ На унарджування м гали , с.б-т : а/ д р на кр ст...3.900м б/ п р вовка лг до місця оброски і на цвінтарь...600м в/ роб та ху сто...1,400м г/ доски на огорожу...2.400м д/ роботи гор-ст і п р вовка досяк на цвінтарь...2.500м е/ столички на городу...500м ж/ вислика маглик...1,000м з/ олія на табличку...2 0а с/ напис таблички по українські і п. польські...800м 5/ на рівні я д.р.664 лі ведання, як-то Адун ати...5.320м Суму , Мініст роть Пост і Т.гр.фра ма за 4 оть праця Ради народних Міністрів , вигрувати в розпорядженні К.рукчого Мініст роть Пост і Т.гр.фра в кр-ляту по у 6 надзвичайному, на зборах Д-ралам для цілі Заличних ним. Гурб. егр за начальника фінансов Т.Мовгенськ ПИСЬМО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО РЕСПУБЛІКИ Затверджую: " " грудня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Носівідчую: В.О.Дерев'яного Секретаря З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про тимчасове припинення чинності Торговельно- Економичної Місії в Річі Посполитій Польській. 1. Чинність Торговельно-економічної Місії в Річі Посполитія Польській тимчасово припиняти з 31-го грудня 1921 року. 2. Членів Місії відкомандирувати до відповідних Відомств по належності. 3. Дрядовців Місії звільнити за штат з пристосуванням до них закону 4 Червня ц.р. 4. Справи Місії передати до Міністерства Народнього Господар- ства. 5. Закон цей до його оголошення ввести в чинність через пос- ланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ I МІНІСТР НАРОДЬОГО ГОСПОДАРСТВА В.О. Дерев'яного Секретаря Подвійний Суддя ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " грудня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ. В.О. ЦЕРКАВНОГО СЕКРЕТАРЯ В Н Е С Е Н Н Я Голови Ради Народних Міністрів про звільнення в уряду Членів Ради Народних Міністрів Звільняються, згідно з проханням, а урядів: Міністра Юстиції Миколу ВАТРИНОВСЬКОГО і Червоного Міністерства Освіти Петра ХОЛОДНОГО - з 16 грудня 1921 року. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Проект уповноважень П. І. ЧИЖЕВСЬКОМУ. I/ На заключення контрактів постачання галитового і марочного : Іменем Української Народньої Республіки ЗАТВЕРДЖУЮ ГОЛОВА Д. РЕПТОРІЇ …………місяця рудня дія 1921 ПОСВІДЧУЮ : В.об.Першого Секретаря У П О В Н О В А Л Е Н Н Я. Офіційний Уряд Української Народньої Республіки уповноважує Голову фі- нансово-економічної Місії Уряду У.Н.Р. для Франції, Італії, Швейцарії та Вельгії Павла Чижевського увійти в переговори із сильами і Іменем Української Народньої Республіки підписати з закордонними фінансовими та Торговельно-промисловими фірмами контракти в слідуючих справах: 1/ про закупку для Уряду У.Н.Р. різного краю на суму до 100 мільйонів швейцарських ранків; / про уміщення українських гривень в одну, чи скілька Європейських фінансових інституцій з метою найбідшого та най- вигіднішого для Української Народньої Республіки потування українсь- кої гривні на біржах Європи та Америки і / про спеціальне видання українських поштових марок та продаж їх, як рівно продає українських не- штових марок, що доси Українським Урядом випущені. Все, що по цьому уповноваженню дано чи особливий вчинить, буде зобов'язуючим Українську Народню Республіку, для чого й дано Йому це законне і авторитативне уповноваження. Голова Ради Народних Міністрів Міністр Закордонних Справ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Ю Ч..............1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Тимчасовий Статут РАДИ Міністра Шляхів. В доповнення істнуючого Закону від 13-го Вересня - 1919 року про Тимчасову Ус- таву Центральних Інституцій Міністерства Шляхів постановити: доданий до цього Тим- часовий Статут РАДИ Міністра Шляхів у хвалити. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ШЛЯХІВ Міністерство народного здоров'я і втікування 1921 р. Догляд. Законом затвердженим 5/3 квітня 1920 р. було відпущено в распорядження Нач. Міністерства Внутрішнього справ 10,000,000 дин. видатків до пошт родичам урядовців і громадян України. Народної Республіки, які залишились по тоб бік межами Міністра На-проти. В цих грошах в Міністерстві Внутрішніх справ стягувалися 100.000.000 видаток 18 селяван на руки від 60,000 до 100.000 гривень надопочну розрівнення на суму 344,000 і 4 селяван дин. не- ділам урядовців і ведагі допомоги в зоєво разом 16.850.000 дин. грошами Української Велик. Третя селяван видно виконано. Нерозміщення Народної Республіки просять в Міністерстві Внутрішніх справ затишень на 2 вісім, і даний прибич пропов'яз за бра- терені Української пош передістю примкнено. В наступний час просячня постулювати заняття окупаціями до міністерства Народного Здоров'я і вті- кування. Зважаючи на те, що значна кількість урядовців і громадян які мають змогу не Седавати своїм родичам гроші по тоб бік кордону, але не можуть собити чого за браком грошей і одержують розпачливі млебти протягом матеріальних етап своїх родин, що залишились по той бік кордону задано необхідність війти в живому Раду міністрів в такими міркуваннями: а/ по закону 5 вертня 1920 року при витягні утримання урядових зеростей під увагу також і їх родини батан і по силью видавної візьот ново надбавки на родича, але за Франкою готівленн утриманню в українській мент виданим через аударно і через те урядовці ділено позбавлені можливості тадешати родичам пропи. В Громадян Української Народньої Республіки, що пришудши дуже перез свою діяльність на користь Української Народньої Республіки опустили своє мешкання і отинише ла терені Польщі, передбувати гаєто пусто без заробітку, або діяльності таки гриц, які недля чи витаргратоть їм самим не прочинять а ешми "в", похрабовані веншнешими мируть з поноду. е/ Громадян Української Народньої Республіки що вирусають у свійку видати імперіоновані, не одержують жадної плачки, не мають заробітку і через те не можуть допомогти тим свої родини. З огляду на вище зазначене, вигдати змогу людям які того зашуродують, допомагати своїй родині, пра му Високу Раду Народньої Міністрів одпуститт в моє раторадження з політик Верховної Скардниці 100.000.000 гривень в Українській валю- ті на видачу допомоги резиденам урядовців і громадян Української Народної Республіки, які залишились по теренах України, замість опукпантами. Додаток: Проект закону і інструкції до видачі допомоги, Міністр Народного Здоров'я і Опікування П Р О Е К Т ТИМЧАСОВОГО СТАТУТА РАДИ МІНІСТРА ШЛЯХІВ. I. завдання РАДИ. в додаток до § 2 Тимчасової Устави Міністерства Шляхів істнує з дорадчими функціями РАДА міністра Шляхів, яка має завдання: I. Розв'язувати всі складні питання, які вносять в РАДУ, або через ініціативу Міністра, або через ініціативу окремих Департаментів й частин Міністерства Шляхів, а також регільова- ти й вирішувати принципові та біжучі питання адміністратив- ного, господарчого, технічного і економічного характеру, які не складають в одного боку предмета відання Вищої Техніч- но-Економичної РАДИ, а з другого - виходять за межі компе- тентції окремих Департаментів й частин. 2. Відповідно обсягу діяльності РАДИ Міністра Шляхів, зазначеному в загальних рисах в арт.I, до неї вносяться: а/ проекти нових законів, додатків до них, пояснень і від- міни їх; б/ всі справи, які вимагають або утворення нових установ, або важких змін в істнуючих установах Міністерства; в/ справи про недбалість різних урядовців й питання про віддачу винуватих під суд; г/ справи про призначення нагород або допомог по Міністерству Шляхів; д/ різні скарги на урядовців й установи Міністерства; е/ доноси по важким спра- вам; ж/ доповіді урядовців, які відряжалися за кордон, або для дослідження різних частин шляхового господарства; з/ всі питання, які торкаються не одного, а різних Департаментів й вимагають спільного вирішення; і/ правила й програми іспи- ту на різні фахові звання, або посади а рівно - як розгляд статутів, інструкцій, положень по оцінці Міністерства Шляхів и/ Фінансовий коштоспис і звіти по Міністерству; к/справи про нові винахідки; л/ розгляд проектів типових умов на під- ряди й постачання; м/ справи про віддачу підрядів і поста- чань; н/ справи по збірниках в підрядах, постачаннях і про несостойтельність підрядчиків; о/ придбання для скарбу, або продаж чи передача кому скарбового майна; п/ справи по збиткам і шкодам, які вчинені скарбовому майну установами, або окремими особами; р/ справи по претензіям приватних осіб до Міністерства і по позивам Міністерства на приват- них осіб; с/ всі інші справи,крім зазначених вище, які Міні- стр знайде необхідними взяти на розгляд РАДИ. II. Склад РАДИ. 3. В склад постійний: а/ з правом рішучого голосу входять: Міністр Шляхів і його Товариші; Директори або їх Заступники; Головний Еріконсульт; Голови Управ Культурно-Просвітньої та Лікарсько-Санітарної /остан- ні два з правом рішучого голосу лише по своїм фаховим пи- танням/; б/ з правом дорадчого голосу: Секретар РАДИ, головний Ко- місар залізниць; Головний інспектор. В/ В склад непостійний, в котрий входить, окрім перечис- лених в арт.3, в розділі б. осіб, ще й слідуючі - з правом дорадчого голосу: урядовці і приватні особи, представники самоврядувань, громадських і професійних організацій по окремому запрошенню Міністра Шляхів. Голови Місцевих установ залізниць, шосових та водяних шляхів по заклику Міністра і тільки по питанням, що торка- ються їх. 4/ В тих випадках, коли Міністр в РАДІ не голосує, місце його заступає один з Товаришів Міністра; при відсутності й останніх, голосує в РАДІ один з Директорів по призначен- ню Міністра. III. Порядок переведення справ через РАДУ. 5/ Справи вносяться на розгляд РАДИ через Міністра по представленню Департамента, чи окремої частини. 6/ Ніяка справа не може бути внесена на розгляд РАДИ без попереднього розгляду її в відповідному Департаменті, чи в окремій частині. 7/ По всіх справах, що вносяться в РАДУ повинна бути окрема записка з висновком Департамента, чи окремої частини. 8/ Постанови РАДИ записуються в окремій журналі, який їй складається Секретарем РАДІ спільно з докладником:Члени РАДИ, які не згоджуються з загальною постановою, мають право записати свою окрему думку. 9/ Журнал РАДИ доповідається Міністрові. Від міністра залежить згодиться чи не згодиться з постановою РАДИ. Коли вся справа переходить в вищі установи, журнал РАДИ викладається в доповіді, разом з висновком Міністра. 10/ Висновки Міністра означаються на журнали його власноручним відповідним написом. II/ По затвердженню журналу РАДИ Міністром, постанова РАДИ передається в відповідний Департамент, чи частину на виконання. I2/ По всіх справах, розглянутих в РАДІ Міністра, водиться окрема реєстратура, а на журналах РАДИ виставляються відповідні порядкові числа. I3/ На засадах цього Статуту Міністром видається належна інструкція.- 000 $$$ 000 Ч. 579 ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ затверджуємо: 13-го Вересня - 1919 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. ЧЛЕНИ А.М.АКАРЕНКО ЧЛЕН-СЕКРЕТАРЬ Ф.ШВЕЦЬ Посвідчую: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Л. ШРАМЧЕНКО. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про тимчасову уставу Центральних Установ Міністерства Шляхів. На зміну й доповнення істнуючих законів постановити: Додану до цього тимчасову уставу Центральних Інститу- цій Міністерства Шляхів ухвалити. ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ДМ. О Д Р И Н А МІНІСТР ШЛЯХІВ М.ШАДЛУН Додаток: До Закону про тимчасову уставу Центральних Інституцій мі- ністерства шляхів. ТИМЧАСОВА УСТАВА ЦЕНТРАЛЬНИХ ІНСТИТУЦІЙ МІНІСТЕРСТВА ШЛЯХІВ I. Загальні тези. 1. Міністерство шляхів відає всіма залізничними, водними та шосейними шляхами Української Народньої Республіки та всім їх господарством, за винятком тих шляхів, які вилучені з його відання окремими законами Української Народньої Республіки. 2. Міністерство шляхів Української Народньої Республіки складаєть: Міністр Шляхів, Товариші Міністра, Вища технічно-економічна рада, Головне Юрисконсультство, Головна Інспекція і Департаменти: Загальний, Фінансовий, Технічно-експлоатаційний, Комерційно-експлоатаційний, Нового Будівництва, Водяного та Шосейного Господарства, Адміністративно-побутовий, Госпрдарчого постачання. Екрем того безпосередньо в розпорядженні Міністра Шляхів і його Товаришів знаходяться: Секретаріат Міністра і урядовців особливих доручень. 3. Сміта на утримання всіх Центральних Інституцій Міністерства Шляхів виробляється Міністром Шляхів і затверджується звичайним бюджетовим ладом. ПРИМІТКА: міністрові Шляхів належить право пересування відділів та відділків, а також окремих посад з одного Департаменту, або частини Міністерства до іншого, не виходячи за межі кредитів, видпущених на утримання Центральних Інституцій Міністерства Шляхів... 4. Склад Вищої технічно-економічної ради, а також межі її компетенції, порядок руху справ та провадження засідань, встановлюється окремим статутом, який виробляється Міністром Шляхів та затверджується законодавчим порядком. До затвердження ж цього Статуту відповідні питання розвязуються пристосовано до правил, встановлених Урядовеніем Міністерств"/"Свод Законов т.І, ч. 2, розд.7"/ для колегій бувшого Російського "Міністерства Путей Сообщения", оскільки ці закони не суперечать законам української Народньої Республіка і компетенції окремих органів Міністерства Шляхів. Межі компетенції та порядок переведення справ у всіх інших вищеперелічених Центральних Інституціях Міністерства Шляхів а також місцевих його інституціях визначається в статутах та іструкціях, які виробляються Міністерством шляхів та затверджуються Міністром Шляхів II. ВИЩА ТЕХНІЧНО - ЕКОНОМІЧНА РАДА. 5. Вища Технічно-економічна рада встановлена при Міністерстві Шляхів для розгляду найбільш важних та принципових питань, які передаються до неї Міністром Шляхів, а також для розгляду та розвязання тих питань, які виходять за межі компетенції інших Центральних Інституцій, підлеглих Міністерстві Шляхів. 6. Вища технічно-економічна Рада поділяється на чотирі секції: технічну, економічну, Комерційну та Адміністративно-Господарчу, котрі об'єднуються єдиним презідіумом і єдиним керовництвом справами. 7. Секція Технічна розглядає та розв'язує найголовніші принципові питання технічного змісту як по залізницям, так і по водним та шосейним шляхам, а методою найліпшого пристосування вських технічно-інженерних засобів і заходів в справі будування, розвитку та поліпшення, а також експлоатації шляхів Української Народньої Республіки. 8. Секція Економічна відає головнішими принциповими питаннями, які мають звязок з економічними вимогами, що до транспорту взагалі, а саме: до будівництва нових шляхів, до зміцнення і поліпшення істнуючих шляхів, до скористування на водних шляхах водяної сили на потребу народньої промисловості і до скористування водяного будівництва на шляхах з боку меліорацій. 9. Секція Комерційна має на меті розгляд та остаточне вирішення всіх Вищих принципових питань, що до тарифових та комерційних умов пересування військ, пасажирів, багажу та всяких вантажів по всіх шляхах Української Народньої республіки, а також переходування, вантаження та вивантаження багулли і вантажів, їх забезпечення, а також розв'язання претензій, які виникають в справі комерційно-тарифової діяльності шляхів. 10. Адміністративно-господарча Секція розглядає і вирішує всі найголовніші питання, які виникають з експлоатаційного життя шляхів і торкаються грошових витрат та матеріальної частини шляхового господарства, а також загально-побутових, культурно-просвітніх потреб служащих, мастерових та робітників на шляхах Української Народньої Республіки і умов їх праці взагалі. III. ГОЛОВНЕ ЮРИСКОНСУЛЬСТВО. II. Головне юрисконсультство знаходиться при Міністерстві шляхів і має на меті: а) розробляти з правного боку законопроекти Міністерства Шляхів і доглядати за додільною кодифікацією шляхового законодавства, б) давати правничі висновки по справах всіх департаментів Міністерства Шляхів і стежити за одноманітним тлумаченням закону по всіх інституціях Міністерства Шляхів, в/провадити у всіх інституціях судові справи Центральних Інституцій Міністерства шляхів, а у вищому касаційному Суді Української Народньої Республіки також і справи всіх взагалі державних інституцій, підлеглих Міністерству шляхів, з метою об"єднання судової практики в шляховому праві, г/мати загальний догляд та інспекцію над правничими відділами всіх місцевих Інституцій Міністерства Шляхів. 12. Керування головним юріконсультом покладається на Головного Юріконсульта, на правах Директора Департаменту, при ньому знаходиться старші юріконсульти та юріконсульти. IV. ГОЛОВНА ІНСПЕКЦІЯ. 13. Головна Інспекція є контрольно-технічним органом при міністерстві шляхів для досліду і контролю шляхів з технічного, фінансового, господарчого адміністративного та побутового боку. 14. На чолі інспекції стоїть головний інспектор, при ньому старші інспектори та інспектори, яким доручається дослід на місцях закономірності, доцільності та господарчості діяльності місцевих Інституцій міністерства шляхів та окремих місцевих урядників, а також розслід на місцях різних надзвичайних випадків та зловживань. У. ДЕПАРТАМЕНТИ МІНІСТЕРСТВА ШЛЯХІВ. 15. Департаменти міністерства шляхів являються вищими органами адміністративно-господарчого і технічного керування і догляду в справі експлоатації, будівлі та поліпшення шляхів Української Народньої Республіки. З огляду на це всі місцеві управи та інституції міністерства шляхів, заходячи належні їм по законові правам місцевих урядів та господарчо-розпорядчих органів, в своїй діяльності керуються відповідними провідними вказівками департаментів, по належній до кожного департаменту компетенції, а також передають на розгляд і затвердження департаментів ті справи, остаточне розв'язання яких виходе за межі компетенції місцевих інституцій. Керування департаментами покладається на директорів, а окремими частинами на віце-директорів по вказівкам Директорів. 16. В своїй діяльності департаменти керуються низчезначе- ними загальними постановами, а також особливими статутами та інструкціями, в яких в подробицях окреслюється їх компетенція та порядок переведення справ в окремих департаментах /ст.4 цієї устави/. ПРИМІТКА: До видання нового кодексу шляхового законодав- ства української народньої республіки департаменти керуються законами та ус- тановами і інструкціями бувшої російської держави /виданими по 25 жовтня - 1917 року/, оскільки вони не змінені, або ска- совані законами Української Народньої Республіки. 17. На Загальний департамент покладається переведення всіх справ загального характеру, які не відносяться до інших цен- тральних інституцій Міністерства Шляхів, а також завидування господарчою частиною міністерства шляхів; окремо того в загаль- ному Департаменті з "осередкується діловодство по справах охорони шляхів Української Народньої Республіки, які на спра- ва не буде в "осередження" в окремій установі. 18. Фінансовий департамент є Центральним органом Міністерс- тва Шляхів, який має на меті об'єднання бюджету, встановлення загального фінансового плану та фінансового розпорядку всіх установ міністерства; видання загальних догляду керовництво по всім угодним Міністерства шляхів в справах фінансового Росприярета і рахівництва, встановлення об'єднаних форм фінансових Справоздань та рахівництва, складання загального фінансового справоздання до міністерству шляхів. 19. В Технічно-Експлоатационному департаменті з "осереджуєть- ся вище загальне орудування перевозками на шляхах Української Народньої Республіки /залізничних, водних та мосових/; ви- щий загальний догляд і керування справою скористування утри- мання, ремонту, будівлі і купівлі рудолого складу залізниць. Окористування, утримання та ремонт колій, різних залізничних будівель, телеграфу, телефону та всіх вагонів технічних збуду- вань і приладдя істинучих залізниць; окрім того, також вище керування справами по оглядку на заводах та іспиту матеріалів і прикнестів замовлення для шляхів. О.Комерційно - експлоатаційний департамент має вищий загальний догляд та керування справами комерційної експлоатації Шляхів української народньої Республіки, розробляє і вирішує всі тарифні питання і умовини вантажних, багульних та пасажирських перевозок, розробляє план організації нових допоможних підприємств та доглядає і об"єднує діяльність всіх істнуючих; має догляд за скорим та доцільним розвязанням цілеспрямованими установами претензій, виходящих з перевозок, та розглядає по суті такі претензії, коли вони пред"явлені безпосередньо До Міністерства Шляхів; складає справоздання і звіти в справі комерційної експлоатації всіх шляхів Української Народньої республіки; об"єднує і розглядає всі матеріали що до складання прибуткової частини бюджету, ріжних установ та інституцій Міністерства Шляхів. 21. Департамент Нового Будівництва має вищий загальний догляд і керування в справі виконання доглядів та будування державних залізниць водяних і шосейних шляхів, портів та пристаней; загальний догляд і керування в тимчасовій експлоатації знобу збудованих далинниць, доки вона провадиться в рахунок сум відпущених по бідівельним розціночним відомостям; окрім того Департамент має вище керування справами меліоративного будівництва та будівництва гідроелектричних улаштувань, коли ці будівництва взагалі звязані з будівництвом на шляхах української Народньої республіки. Департамент Нового Будівництва орудує кредитами призначеними до всіх галузей зазначеного вище будівництва, а також має право пересування всіх кредитів в межах розціночних відомостей; департамент Нового Будівництва керує всіма справами по виблашенню приватного майна для потреб будівлі шляхів. 24. Департамент Водяного та Шосейного господарства має вище загальне керування водяними шляхами та взагалі водяним господарством української "Народньої республіки, шосейними шляхами загального користування з метою дати можливість най ліпшого використування за для транспорту водяних багатств та встановлення доцільної комунікації через водяні, шосейні шляхи і утримання їх в належному порядкові. Департамент є органом урядової Інспекції, для всіх водяних та шосейних шляхів Української Народньої Республіки, якому підлягають всі пароплавства, судосплавні та механічно-перевозні на воді підприємства. Департамент встановлює правила користування водяними та шосейними шляхами, бічевниками, дамбами, набережними пристанями, мостами, а також всіма іншими збудуваними міністерства шляхів на водяних та шосейних шляхах і має загальне вище керування в справі будівлі та ремонту суден і пароплавів, державних майстерніх та в верфях. 23. Департамент Адміністративно-побутовий відає всіма принциповими питаннями, що торкаються особистого складу всіх урядовців і робітників на шляхах української Народньої Республіки, а саме: всі справи що до умов праці, а також правового, службового та побутового боку служби на шляхах та в центральних інституціях міністерства шляхів. Департамент Адміністративно-Побутовий виробляє норми платні всім урядовцям і робітникам Міністерства Шляхів і його місцевих установ, розробляє правила пенсійного забезпечення, відає справами культурно-просвітних і професійних потреб служащих в інституціях шляхів, об'єднує працю місцевих продовольчих організацій шляхів. Окрім того в Адміністративно-Побутовому Департаменті з'оереджується вище загальне керування всіма школами, а також лікарсько-санітарними справами на шляхах Української Народньої Республіки. 24. Департамент Господарчого постачання відає всіма вищими принциповими справами, які зв'язані з діяльністю шляхових інституцій по заготовкам для шляхів української Народньої республіки всіх потрібних для будівництва та експлоатації матеріалів, а також по господарським розробкам необхідних для експлоатації шляхів вугільних копалень, лісів, нафтових джерел, кам'яни та інше. В цій справі Департамент господарчого Постачання має на меті завдання вищого загального об'єднання праці місцевих органів постачання і встановлення об'єднаного господарчого плану постачання шляхів, об'єднання замовлень одноманітних масових матеріалів і прикметів для досягнення найбільшої ефективності і доцільності цих справ. VI. СЕКРЕТАРІАТ МІНІСТРА 25. Секретаріат Міністра провадить справи та дистування по особистим вказівкам міністра шляхів та його Товаришів. ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ДМ. О Д Р И Н А МІНІСТР ШЛЯХІВ М.Ш А Д Л У Н З текстом надрукованим в Вістнику Державних законів для всіх земель Української Народньої Республіки від 31-го жовтня 1919 року вип. 39 - згідно: Т.В.О.Начальника Канцелярії МТП ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Ю Ч .1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Тимчасовий Статут РАДИ Міністра Шляхів. В доповнення істнуючого Закону від 13-го Вересня - 1919 року про Тмчасову Ус- таву Центральних Інституцій Міністерства Шляхів постановити: доданий до цього Тим- часовий Статут РАДИ Міністра Шляхів ухвалити.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ШЛЯХІВ Согласований в Редакції нім Комісії - п.п.ПЛЮЩА, МОСГЕНІВА, ДЕРЕВ'ЯНКО САНІГІ в засіданнях 27/І - а 16/2 - 1921 року. П Р О Е К Т ТИМЧАСОВОГО СТАТУТА РАДИ МІНІСТРА ШЛЯХІВ. I. Завдання РАДИ. В додаток до § 2 Тимчасової Устави Міністерства Шляхів істнує з дорадчими функціями РАДА Міністра Шляхів, яка має завдання: I. Розвивувати всі складні питання, які вносяться в РАДУ, або через ініціативу Міністра, або через ініціативу окремих Департаментів й частин Міністерства Шляхів, а також регу- лювати й вирішувати принципові та більші питання адміні- стративного, господарчого, технічного і економічного харак- теру, які не складають з одного боку предмета відання Ви- щої Технічно-Економичної РАДИ, а з другого - виходять за межі компетенції окремих Департаментів й частин. 2. Відповідно обсягу діяльності РАДИ Міністра Шляхів, зазначеному в загальних рисах в арт.I, до неї вносяться: а/проекти нових законів, додатків до них, полонень і відмі- ні 1х; б/всі справи, які вимагають або утворення нових ус- танов, або важких змін в істнуючих установах Міністерства; в/справи про недбалість різних урядовців й питання про від- дачу винуватих під суд; г/справи про призначення нагород, або допомог по Міністерству Шляхів; д/різні скарги на уря- довців й установи Міністерства; е/донosi по важним справам; ж/доповіді урядовців, які відрізнялися за кордон, або для дос- лідження різних частин шляхового господарства; з/всі пи- тання, які торкаються не одного, а різних Департаментів й вимагають спільного вирішення; і/правила й програми іспиту на різні факові звання, або посади а різно-ж розгляда стату- тів, інструкцій, положень по оцінці Міністерства Шляхів; и/ Фінансовий коштоспис і звіти по Міністерству; к/справи про нові винаходи; л/розгляд проектів типових умов на підряди й постачання; м/справи про віддачу підрядів й пос тачань ; н/справи по затримках в підрядах,постачаннях і про несвоєчасність підрядчиків; о/придбання для скар бу, або продаж чи передача кому скарбового майна; п/справи по збиткам й шкодам, які вчинені скарбовому майну устано- вами, або окремими особами; р/справи по претензіям приват них осіб до Міністерства і по позивах Міністерства на при ватних осіб; с/всі инші справи,крім зазначених вище,які Міністр знайде необхідними внести на розгляд РАДИ. II. склад РАДИ: 3. В склад постійний: а/ з правом рішучого голосу входить: Міністр Шляхів 1 його Товариші; Директори,або їх Заступники; Головний Врісконсульт; Го- голови Управ Культурно-Просвітньої та Лікарсько-Санітар ної /останні два з правом рішучого голосу лише по своїм чеховим питанням/; б/ а правом дорадчого голосу: Секретар РАДИ,Головний Ко- місар залізниць; Головний Інспектор. В/ В склад непостійний, в котрий входить, окрім пере- числених в арт.3, в розділі б. осіб,не й слідуючі-з пра- вом дорадчого голосу: урядовці й приватні особи,представ ники самоврядувань,громадських й професійних організації по окремому запрошенню Міністра Шляхів. Голови Місцевих Установ залізниць,шосових та водяних шляхів по заклику Міністра 1 тільки по питанням,що тор- каються їх. 4/ В тих випадках, коли Міністр в РАДІ не голосує, місце його заступає один з Товаришів Міністра; при від- сутності й останніх, Головує в РАДІ один з Директорів по призначення Міністра. III. Порядок переведення справ через РАДУ. 5/Справи вносяться на розгляд РАДИ через Міністра по представленню Департамента, чи окремої частини. 6/ Ніяка справа не може бути внесена на розгляд РАДИ без попереднього розгляду її в відповідному Де- партаменті, чи в окремій частині. 7/ По всіх справах, що вносяться в РАДУ повинна бути окрема записка з висновком Департамента, чи окремої час- тини. 8/ Постанови РАДИ записуються в окремий журнал, який складається Секретарем РАДИ спільно з докладчиком. Чле- ни РАДИ, які не згоджуються з загальною постановою, мають право записати свою окрему думку. 9/ Журнал РАДИ доповідається Міністрові. Від Міні- стра залежить згодиться чи не згодиться з постановою РАДИ. Коли всі справа переходить в вищі установи, журнал РАДИ викладається в доповіді, разом з висновком Міністра. 10/ Висновки Міністра означаються на журналі його власноручним відповідним написом. II/ По затвердженню журнала РАДИ Міністром, постанова РАДИ передається в відповідний Департамент, чи частину на виконання. 12/ По всіх справах, розглянутих в РАДІ Міністра, ве- деться окрема реєстратура, а на журналах РАДИ вистав- ляються відповідні порядкові числа. 13/ На засадах цього Статуту Міністром видається на- лежна інструкція.- ПОЯСНЮЧА ЗАПИСКА ДО ПРОЕКТУ ТИМЧАСОВОГО СТАТУТУ РАДИ МІНІСТРА ШЛЯХІВ. Підставою до утворення проекту тимчасового статуту РАДИ Міністра Шляхів було те, що під час праці Міністерства Шля- хів по організації й приведенню до належної височини шля- хового господарства й транспорту та Тимчасова Устава Централь- них Інституцій Міністерства Шляхів, в котрій зазначені склад, а також компетенція кожного з Установ відомств Шляхів, вия- вилась занадто стислою, щоб охопити й регламентувати цілком вищезазначену організаційну роботу Міністерства. Життя висунуло цілу низку справ і питань, які або не на- лежали з окрема до компетенції жадної з Інституцій Міністер- ства Шляхів, або належали разом до кількох, в наслідок чого ці справи посилались від одної інституції до другої, від од- ної Урядової особи до другої, а в решті або залишались зов- сім не розвязаними, або, розглянуті однобічно, розвязувались в спосіб, що приносив ту чи іншу шкоду. Нині Міністерство Шляхів ставши на ґрунт організаційної підготовчої праці, аби огунути зазначені вище дефекти, прий- шло до переконання про необхідність утворення РАДИ Міністра Шляхів з дорадчими функціями, яка б, будучи складеною з осіб, що стоять на чолі Інституцій Міністерства Шляхів, а також із закликаних при потребі експертів і представників інших за- діявлених відомств, своїм авторитетним колективним розу- мом розрішувала внесені до неї справи в найбільш користний для РЕСПУБЛІКИ спосіб. Доданий до цього проект Статуту РАДИ Міністра Шляхів по- діляється на три розділи: в розділі першому накреслені зав- дання РАДИ, обсяг її діяльності, а також зазначені справи, що вносяться в РАДУ й порядок внесення їх; в розділі II - склад РАДИ-1" в III - порядок переведення справ через РАДУ. В цілому ж проект Статуту являється додатком до § 2 АНОНІМАС АРХІВОПРИМ АРТЮШНИЙ ВЛАД УЧЕТАТО ОПОВОДАРМЕНТ Тимчасової Устави Міністерства Шляхів.- МІНІСТР ШЛЯХІВ -кій ватерето нім ідея овр дін едст скуб вілкиш артоїнім -аки інфроа Директор Загального Департаменту -жаттне залтов улооримт бт үгопонавт а ватераданоо оловок ,декно Інервеве міртон е.віхвиш ватерето нім інцутітоні хин -кна,віхвиш ватом т.воб.Начальника Канцелярії еноми жонат а мокніц итвацтнемалеод п ктилого бор уртито ровки .ватерето нім утовоу үнівасінаро унеривевенни -ен ен овв інф,анати и асрипо ужин үміц олунчова вттик -рето нім інцутітоні с фонде Ідінетепмои од амерко с мквел отор кодікови е ,хоманім од моєва ивжеклий овв ,віхвиш вато -до дія,Ротунда од інцутітоні фондо дін аонкейнооп небро ід -кос доїльшике овв ітшеа е с Рочуд од ибоо Голодару рой донляхусавор,опрівоидо ітунякісог овв ,имнваласор ен мію .үдоми үшни пр ут єнсоємри од ,діоспо а фонйивсінаро тнуці ен ижето віхвиш оатерето нім інин -анци,итиофед еми Інервеве итунчоо нба ,грецп іорасточдіп артоїнім НДАГ иннефату атофидхбсен одп виниколереп од олм біоо е монедкю ирүдуб б вив ,имацянуф имкрвасод с віхал ел жонат в ,віхвиш ватерето нім інцутізоні ікор ен атгото ом -ве киши ийикнастодсри і вітдепоме ібектоп ирп хинякимас -усор минентикоя митетігорає мігою ,атомодів хиневавнід йнитонцои шклібен е кевро іен од,Ікеовни альваушісог мої .діоспо вийкайносяч вид -оп віхвиш артоїнім НДАГ утутато тиорці олоди од йинадод -еве інекоефиян үмоцон інідеог а ;малдсоа нрг ен коателід ом,невро по Інервеве жонат в итооналрід. II чибо ,НДАГ вийад далко - II інідеог е ;хї аннеовна ноадароп и УЛАГ е коатасона .ЧДАГ ведер азроо винедевереп кодікорп - III е 1 НДАГ е ? од монтодок коатекав утутато тиорці в умолім д Ч. - 579 Конін 169 ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо: ІЗ-го Вересня - 1919 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П'ЄТРА ЧЛЕН А. МАКАРЕНКО ЧЛЕН-СЕКРЕТАРЬ Ф. ШВЕЦЬ Посвідчую: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Л. ГРАМЧЕНКО УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н У про тимчасову уставу Центральних Інститутів Міністерства Пляхів На зміну і доповнення існуючих законів постановити: Додану до цього тимчасову уставу Центральних Інститутів Міністерства Пляхів ухвалити ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДМ. О Д Р И Н А МІНІСТР ПЛЯХІВ М. ШАДЛИЧ ДОДАТОК: до закону про тимчасову уставу Центральних інститутів Міні- стерства пляхів. ТИМЧАСОВА УСТАВА ЦЕНТРАЛЬНИХ ІНСТИТУЦІЙ МІНІСТЕРСТВА ПЛЯХІВ I. Загальні тези. 1. Міністерство Пляхів відає всіма залізничними, водяними та повсюдними шляхами Української Народньої Республіки та всім їх господарством, за винятком тих шляхів, які вилучені з його відання окремими законами Української Народньої Республіки. 2. Міністерство Пляхів української Народньої республіки складається: Міністр Пляхів, Товариш Міністра, Вища технично- Економична Рада, Головне Бризконсультство, Головна Інспекція і Комерційно-Експлоатаційний Департаменти: Загальний, Фінансовий, Технічно-Економічатційний, Нового Будівництва, Водяного та Шосейного Господарства, Ад- міністративно-Побутовий господарство. Посадочний. Окрім то- го безпосередньо в розпорядженні Міністра Шляхів з його То- варишів знаходяться: Секретаріат Міністра і урядовці особ- ливих доручень. 3. Сміта на утримання всіх Центральних Інституцій Міні- стерства Шляхів виробляється Міністром Шляхів і затверджуєть- ся звичайним бюджетовим ладом. ПРИМІТКА: Міністрові Шляхів належить право пересування відділів та відділків, а також окремих посад з одного Де- партаменту до іншого частини Міністерства до іншого, не вико- даючи за межі кредитів, відпущених на утримання Централь- них Інституцій Міністерства Шляхів. 4. Склад Вищої Технічно-Економичної ради, а також межі її компетенції, порядок руху справ та провадження засідань, вста- новлюється окремим статутом, яким виробляється Міністром Шля- хів і затверджується законодавчим порядком. До затверджен- ня цього Статуту відповідні питання розвязуються просто- сово до правил, встановлених "Учередженем Міністерств"/Свод Законов т.І, ч.2, розд.7" для колегії Бувшого Російського Міністерства Путей Сполучення", оскільки ці закони України не суперечать законам Міністерства Шляхів. Межі компетенції та порядок переведення справ у всіх вищих вищеперелічених Центральних Інституціях Міністерства Шляхів а також місцевих його Інституціях виз- начається в статутах та інструкціях, які виробляються Міні- стерством Шляхів та затверджуються Міністром Шляхів. II. ВИЩА ТЕХНІЧНО-ЕКОНОМІЧНА РАДА. 5. Вища Технічно-Економічна Рада встановлена при міністро- ві Шляхів для розгляду найбільш важких та принципових питань, які передаються до неї Міністром Шляхів, а також для розгля- ду та розвязання тих питань, які виходять за межі компетен- ції інших Центральних Інституцій, підлеглих Міністерстві Шляхів. 6. Вища Технічно-Економічна Рада поділяється на чотири сек- ції: Технічну, Економічну, Комерційну та Адміністративно-Розпо- дарчу, котрі об'єднуються єдиним президіумом і єдиним перов- ництвом справами. 7. Секція технічна розглядає та розв'язує наголовніші питання патентного технічного звіту як по залізницях, так і по водним і морським шляхам, а методи найліпшого пристосування волких техніко-технічних засобів і заходів в справі будування, розвитку та поліпшення, а також експлуатації шляхів Української Народньої Республіки. 8. Секція економічна відає головнішими принциповими питаннями, які мають зв'язок з економічними вимогами, що до транспорту взагалі, а саме: до будівництва нових шляхів, до заміщення і поліпшення істнуючих шляхів, до скористування на водних шляхах водяної сили на потребу народньої промисловості і до скористування водяного будівництва на шляхах в боку мелорорації. 9. Секція Комерційна має на меті розгляд та ось очно вирішення всіх видих принципових питань до торгівельних і комерційних умов пересування відськ, пасажирів, багажу та великих вантажів по всіх шляхах Української Народньої Республіки, а також переховування, навиткання та звивтанення багажу і вантажів, їх забезпечення, а також розв'язання протеялі "кі виникають в справі комерційно-тарифової діяльності шляхів. 10. Адміністративно-розподарча Секція розглядає і вирішує всі наголовніші питання, які виникають з експлуатаційного життя шляхів і трактуються грошових затрат та матеріальної частини шляхового розподарства, а також загально-побутових культурно-просвітніх потреб службачих, майстерових та робітників на шляхах Української Народньої Республіки. І умов їх праці взагалі. III. ГОЛОВНЕ ПРИСКОНСУЛЬСТВО. II. Головне присконсультство знаходиться при Міністерстві Шляхів і має на меті: а/розробляти з правового боку законопроекта Міністерства Шляхів і доріг дати за допомогою кодифікацією шляхового законодавства, б/давати правові висновки по справах всіх департаментів Міністерства [шляхів і стоять за одноманітним тлумаченням закону по всіх інститутах Міністерства шляхів, в/провадити у всіх інституціях судові справи Центральних Інституцій Міністерства Шляхів, а у випадку касаційному суді української народньої республіки також і справи всіх взагалі державних інституцій, підлеглих міністерству Шляхів, в метою об'єднання судової практики в цивільному праві, г/мата загальний догляд та інспекцію над правничими відділами всіх Місцевих Інституцій Міністерства Шляхів. 12. Керування Головним Брикконсульством покладається на Головного Брикконсульта, на правах Директора Департаменту, при ньому знаходяться старші Брикконсульти та Брикконсульти. IV. ГОЛОВНА ІНСПЕКЦІЯ. 13. Головна Інспекція є контрольно-технічним органом при Міністерстві Шляхів для досліду і контролю шляхів з технічного, Фінансового, господарчого, адміністративного та посудового боку. 14. На чолі Інспекції стоїть Головний Інспектор, при ньому старші Інспектори та Інспектори, яким доручається дослід на місцях закономірності, доцільності та господарчості діяльності Місцевих Інституцій міністерства Шляхів та окремих місцевих урядників, а також дослід на місцях різних надзвичайних випадків та зловживань. V. ДЕПАРТАМЕНТИ МІНІСТЕРСТВА ШЛЯХІВ. 15. Департаменти Міністерства шляхів являються вищими органами адміністративно-господарчого і технічного керування і догляду в справах економізації, будівлі та поліпшення шляхів Української Народньої республіки. З огляду на це всі місцеві управи та інституції Міністерства Шляхів, заковуючи належні їм по законові правам місцевих уряд та господарчо-розпорядчих органів, в своїй діяльності керуються відповідними провідними екзактними департаментів, по належні до кожного департаменту компетенції, а також передають на розгляд і затвердження департаментів ті справи, остаточне розв'язання яких виходе за межі компетенції місцевих інституцій. Керування департаментами покладається на директорів, а окремими частинами на Віце-директорів по вказівкам Директорів. 16. В своїй діяльності Департаменти керуються наказованими загальними постановами, а також особливими статутами та інструкціями, в яких в подробицях окреслюється їх компетенція та порядок переведення справ в окремих департаментах/ст. цієї устави/. ПРИМІТКА: До видання нового кодексу міжхового законодавства Української Народньої Республіки Департаменти Міністерства Шляхів, як і всі інші його органи, керуються законами та установами і Інструкціями булої Російської Держави /видання по - 25 ковтня - 1917 року/, оскільки вони не змінені, або схвалені законами Української Народньої Республіки. 17. На Загальний Департамент покладається переведення всіх справ загального характеру, які не відносяться до жних центральних інституцій Міністерства Шляхів, а також завидування господарчою частиною Міністерства Шляхів; окрім того в Загальному Департаменті з "осереджується діловодство по справах огорони шляхів Української Народньої Республіки, доця ця справа не буде з "осереджена в окремій установі. 18. Фінансовий Департамент є центральним органом міністерства Шляхів, який має на меті об'єднання бюджету, встановлення загального фінансового плану та - фінансового розпорядку всіх установ Міністерства; надає загальний догляд, керовництво по всім питанням Міністерства Шляхів в справах фінансового господарства і рахівництва, встановлення об'єднаних форм фінансових справоздань та рахівництва, складання загального фінансового справоздання по Міністерству Шляхів. 19. В Технічно-Експлуатаційному Департаменті з "осереджується надає загальне орудування перевозками на шляхах Української Народньої Республіки /залізничних, водних та повітряних/; видає загальний догляд і керування справами огорону-вання утримання, ремонту, будівлі і лупівлі рухомого складу залізниць. Користування, утримання та ремонт колій, різних залишених будівель, телеграфу, телефону та всіх інших технічних будовинь і приміщень істнуючих залізниць; окрім того, також видає керування справами по огляді на заходах та центу інтернатів і прямотів замовлених для шляхів. 20. Комерційно-Реконструкційний Департамент має видав загальних догляд та керування справами комерційної експлуатації Шляхів Української Народньої Республіки, розробляє і вирішує всі тарифні питання і умови вантажних, загальних та пасажирських перевезень, розробляє плани організації нових допоможних підприємств та доглядає і об'єднує діяльність всіх істнуючих; має догляд за огорон та доцільним розв'язанням міс- цевами установами претензій, виходячих з перевозок, та розглядає по суті такі претензії, коли вони пред'явлені безпосередньо до Міністерства Шляхів; складає справоздання і звіти в справі комерційної експлоатації всіх шляхів Української Народньої Республіки ; об'єднує і розглядає всі матеріали що до складання прибуткової частини бюджету, річних установ та інституцій Міністерства Шляхів. 21. Департамент Нового Будівництва має вищий загальний догляд і керування всі справи виконання доглядів та будування державних залізниць, водяних і шосейних шляхів, портів та пристаней; загальний догляд і керування в тимчасовій експлоатації знову збудованих залізниць, яких воно провадиться в рахунок сум відпущених по будівельним розціночним відомостям; окрім того Департамент має вище керування справами меліоративного будівництва та будівництва гідроелектричних улаштувань, коли ці будівництва взагалі звязані з будівництвом на шляхах Української Народньої Республіки. Департамент Нового Будівництва орудує кредитами призначеними до всіх галузей зазначеного вище будівництва, а також має право пересування всіх кредитів в межах розціночних відомостей; Департамент Нового Будівництва керує всіма справами по видаченню праватного майна для потреб будівлі шляхів. 22. Департамент Водяного та Шосейного Господарства має вище загальне керування водяними шляхами та взагалі водяним господарством Української Народньої Республіки, шосейними шляхами загального користування з метою дати можливість найкращого використування за-для транспорту водяних багатств та встановлення доцільної комунікації через водяні, шосейні шляхи, і утримання їх в належному порядкові. Департамент є органом урядової Інспекції , для всіх водяних та шосейних шляхів Української Народньої Республіки, якому підлягають всі пароплавства, судосплавні та механічно-перевозочні на воді підприємства. Департамент встановлює правила користування водяними та шосейними шляхами, бічевиками, дамбами, набережними пристанями, мост- тами, а також всіма іншими збудуваннями Міністерства Шляхів на водяних та шосейних шляхах і має загальне вище керу- вання в справі будівлі та ремонту суден і пароплавів в державних майстернях та в верфях. 23. Департамента Адміністративно-Побутовий відає всіма принциповими питаннями, що торкаються особистого складу всіх урядовців і робітників на шляхах Української Народ- ньої Республіки, а саме: всі справи що до умов праці, а та- кож правного, службового та побутового боку служби на шля- хах та в Центральних Інституціях Міністерства Шляхів. Де- партамент Адміністративно-Побутовий виробляє норми пла́т- ни всім урядовцям і робітникам Міністерства Шляхів і його місцевих установ, розробляє правила пенсійного забезпе- чення, відає справами культурно-просвітніх і професійних потреб служачих в інституціях шляхів, об'єднує працю міс- цевих продовольчих організацій шляхів. Окрім того в Ад- міністративно-Побутовому Департаменті з "о середжується" вище загальне керування всіма школами, а також лікарсько- санітарними справами на шляхах Української Народньої Ре́с- публіки. 24. Департамент Господарчого Постачання відає всіма вищими принциповими справами, які зв'язані з діяльністю шляхових інституцій по заготовкам для шляхів Української Народньої Республіки всіх потрібних для будівництва та експлоатації матеріалів, а також по господарським роз- робкам необхідних для експлоатації шляхів вугільних копа́лень, лісів, нафтових джерел, каменя і т. інше. В цій справі Департамент Господарчого Постачання має на меті завдання вищого загального об'єднання праці місцевих органів пост- ачання і встановлення об'єднаного господарчого плану постачання шляхів, об'єднання замовлень одноманітних масових матеріалів і предметів для досягнення найбіль- шої ефективності і доцільності цих справ. VI. СЕКРЕТАРІАТ МІНІСТРА. 25. Секретаріат Міністра провадить справи та листуван- на по особистим вказівкам Міністра Шляхів Іого То- вариства. ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДМ. О Д Р Я Н А МИНІСТР ШЛЯХІВ м. ПАДЛУМ -ад.. 11 З телетом надрукованим і рістнаку Державних Законів для всіх земель Української Народньої Республіки від 31-го жовтня - 1919 року вип.39 - згідно: Т.з.06.Інчальник Канцелярії Смит ПРОЕКТ ЗАГАЛЬНИЙ СТАТУТ МІНІСТЕРСТВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Особа РОЗДІЛ ПЕРШИЙ Основні положення. 1. Загальні підстави організації Вищої Виконавчої Влади в Українській Народній Республіці визначаються в основному законі Республіки. 2. Різні галузі Центрального Управління в УНР розподіляються коміс Міністерствами, яких кількість та назви визначаються в законодавчому порядку. 3. Компетенція кожного Міністерства визначається в його Статуті, що виддається в законодавчому порядку. 4. На розвинення приписів цього Статуту, в разі потреби Рада Народних Міністрів видає відповідні правила. 5. Порядок внутрішньої організації окремих Міністерств, по- скільки він не зазначений в законі, або в правилах, виданих через Раду Міністрів, розташовується наказами самих Міністрів. Накази ці не повинні заперечувати законам та постановам Ради Міністрів. 6. Кількість Департаментів і штати кожного Міністерства встановлюються в порядку законодавчому. РОЗДІЛ ДРУГИЙ СКЛАД МІНІСТЕРСТВ, ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОКРЕМИХ ЇХ ЧАСТИН. 7. На чолі кожного Міністерства стоїть Міністр. 8. Під час відсутності Міністра, або його недуги, міністером керує Віце-Міністр. 9. До складу Міністерства належать: 1/ Міністр, 2/ Віце-Міністр, 3/ Рада Міністра, 4/ Департаменти, 5/ Канцелярія Міністра, оскільки вона передбачається Статутами окремих Міністерств. 6/. Особливі установи, згідно з Статутами окремих Міністерств. І0. Окремі правила про склад Міністерств та їх частин, а також виключення з правил цього Статуту уміщено в статутах окремих Міністерств по належності. ГЛАВА I. МІНІСТР Відділ І. Загальні положення. II. Влада, яка належить Міністрові, відноситься до порядку виконавчого. 12. Міністр керує офіцієм, додержуючись і виконуючи закони, а також закономірні розпорядження та інструкції Ради Міністрів і, в належних випадках, Голови Держави. 13. Отесовно до підстав, наведених в арт. 6-му, Міністр є обов'язаний неухильно поклуватися про можливе як найліпший стан управління дорученої йому офіції, завжди маючи на оці добробут Держави, зміцнення національно-громадського розвитку, і інтереси суспільства та охорону свободи громадян. В належних випадках Міністр має вносити до Ради Народних Міністрів пропозиції про реформи в законодавстві. 14. Способи здійснення Міністром його влади суть: 1/ Вжиття всіх засобів, конечних для того, щоб закони, що вступили в силу і належать до виконання, були переведені в життя. 2/ Догляд за Рішення Вищого Адміністративного Суду, по таких справах, ого- люються до загального відома і мають обов'язкову силу при роз- в'язанні аналогічних питань, поки не втратять сили в законній спосіб. ВІДДІЛ 3. ВІДНОШЕННЯ МІНІСТРІВ ДО ОРГАНІВ ІМ РІВНЯ ТА ПІДЛЕГЛИХ. 21/ Міністр не може власною владою розв'язувати справи, які нале- жать також до компетенції інших міністерств, такі справи розгля- дається через відповідні енсеники. Підлеглі Міністерству урядові особи і установи виконують припи- си міністра точно і неодмінно. 22/ Коли з припису міністра, (в якому оголошується наказ ви- щого органа влади, буде відмінено наказа тією ж владою виданного або коли у власному припису Міністра органи влади, підлеглі міні- стерству, спостерегли б підміну будь якого закону, або оголошен- ного раніш наказу вищого органа влади, вони повинні доповісти про це міністерстві, утримуючись од виконання такого припису, коли ж після цього Міністр підтвердить свій припис, вони допо- відають про такий випадок Надзвичайному Судові для остаточного роз- глядання, не виконуючи припису; 23/ Якщо ж в виконанні припису, який безпосередньо виходить від влади Міністра, підлеглі йому органи спостерегли значну неа- ручність при виконанні, вони невідкладно подають Міністерстві про ті незручності, а потім чинять згідно з його розпорядженням без нової доповіді. 24/ Приписи Міністра тоді тільки визнаються дійсними, коли їх буде видано в установленій формі. У випадках же надзвичайних та наглих всі розпорядження, які підписані міністром, виконуються невідмовно і неухильно, хоч би вони й не мали встановленої форми. 25/ Розв'язуючи скарги на підлеглі тому органу, Міністр дбає: 1/ щоби не приймалося скарг на низчі органи мимо вищих, 2/ щоби не давалося руку окаргам, що приноситься без жодних підстав. 26. Для поїння-тя прохань і окарг словесних, а також для осо- бистих покладів і з'явлень службових, Міністр визначає постійні дні. 27. Міністр вирішує своєю владою суперечки між департаментами і сумніви, що виникають в департаментах і установах ім підлеглих. 28. Кожний припис Міністра, в справах його к тенції, іде по інстанціях. ПРИМІТКА: При колечній потребі знестися з низкою інстан- цією помимо вищо-одночасово повідомляється ви- ша інстанція.. 29. В справах що відносяться до компетенції Начальника Губер- нії всі приписки Міністра ідуть до нього безпосередньо. ВІДДІЛ 40 Відповідальність Міністрів. 30. Міністр відповідає за засліяні ними по псоди Міністра урядові переступи, як що вони спричиняються до важного держав- ного збитку, або мають характер зловживання. 31. Народу і цивільну відповідальність Міністрів, що виникає з вчинків по службі, визначається окремими законами. 32. Політичну відповідальність Міністра, яка не передбачено карними законами, визначається основним державним законом. Г Л А В А ІІ ВІДЕ-МІНІСТР 33. Віце-Міністр, яко наближений помічник Міністра, під загальним його керуванням має загальний догляд за поправним виконан- ням став до перевола-ться в Міністерстві. за постражною витратою грошових коштів в офіції та за виконанням службовцями їх слу- жбових обов'язків. Непорядки, що їх помічено, Віце-Міністр усуне в власного ро- сповідання і накладе на винних належну дисциплінарну кару, а у відповідних випадках передає справу на розгляд Ради Міністрів. 34. Справ, які вступають в Департаментів та інших Установ Міністерства на розв'язання Міністра, дозволяється попередне Віце-Міністрові і він дає с приводу них овій висновок. 35. Доручить Міністр Віце-Міністрої керування всіма або якимсь справами в Міністерстві, що доручення це по ухвалі Радою Міністрів затверджується Головою Держави. В такому разі належні листування та розпорядження, що вимагають підпису Міністра, підписує замість нього, Віце-Міністр. Про це оголошується загальним порядком в офіційному органі Республіки. 36. Віце-Міністр виконує тимчасово або постійно всі спеціальні доручення Міністра по офіції. 37. Віце-Міністр з окремого кожного разу уповноваження Міністра заступає його у всіх тих нарадах та інших колегіях і зібраннях, де Міністр по службі є обовязаний брати участь. В Раді Міністрів в цьому випадку Віце-Міністр користується в рішучого голосу лише в справах своєї офіції, а в інших установах во всіх прав Міністра. 38. В разі недуги, відпустки та службової відсутності Міністра Віце-Міністр виконує тимчасово обовязки Міністра з пропозиції Голови Ради Міністрів, затвердженої Головою Держави, про що видається окремого наказу. До видання такого наказу до тимчасового виконання обовязків Міністра потрапляє старший по службі Віце-Міністр. 39. Мається в Міністерстві більш ніж один Віце-Міністр, то функції, що їх зазначено в арт. 33, 34 і 35 Міністр, з затвердження Ради Міністрів, розподіляє поміж кількома Віце-Міністрами. Доручення, що їх зазначено в арт. 39 Міністр розподіляє поміж Віце-Міністрами в власного свого розсуду. 40. Кандидатом на Уряд Віце-Міністра обирає Міністр, обраного кандидата ухвалено буде Радою Міністрів, та його затверджує на Уряді Віце-Міністра Голова Держави. 41. Карна, цивільна, а вналежних випадках і політична відпові- дальності Віце-Міністра, визначається на тих же підставах, що і для Міністра / Арт. 31 і 32 статуту/. Г Л А В А ІІІ Р А Д А М І Н І С Т Р А 42. Рада Міністра істнує при Міністерстві як дорадчий орган для розгляду справ, що виходять за межі владних загальних обмір ковань. 43. На обговорення Ради Міністра передається: I/ Всі справи і проекти, що вимагають нової установки, або важливих змін у різних галузях управління; 2/ Всі справи законодавчого характеру, що виникають в Міні- стерстві, а також і положення законів. 3/ Внесення по нові важні заклади і спорудження. 4/ Придбання до скарбу майна і викладення скарбового майна а також викладення майна приватних осіб на користь скарбу 5/ Розгляд кошторису Міністерства 6/ Розгляд угод на підряди, поставки та інші підприємства. Справа виконання підрядів у різних галузях відомств Міністерства, які викликають особливого питання. Розгляд неоплатності та утруднень у підприємствах поставках та підн. Ісмотьбах. 7/ Розгляд збитків та шкод, що до Державного майна, яке на- лежить відомству Міністерства. 8/ Справи вимог приватних осіб до скарбу за справи повніз скарбу до приватних осіб. 9/ Розгляд вислідів найважливіших ревізій 10/ Розгляд справ про недбалість різних урядових осіб та порушення проти них судового переслідування. II/ Справи про призначення допомог службовцям Міністерства. 12/ Внес на про встановлення іспитів на "які уряди, де потрібен факовий досвід, а також встановлення правил про порядок розмір вимог у таких іспитах. 13/ інші справи що їх вносяться на підставі статутів окремих Міністерств, або з розсуду Міністра. 44. Рада Міністра складається: з Міністра, яко голови, Віце-Мі- ністрів, Директорів усіх Департаментів, Начальників особливих установ Міністерств. Міністр може закликати до участі в Раді Міністра Віце-Директорів Департаменту на правах Членів Ради. 45. У випадках, коли Міністр не буде присутнім в Раді, його заступає один з Віце-Міністрів, коли не буде 1 останніх , то в Раді голодує один з Директорів Департаменту в позначення Міністра. 46. В Раді Міністра, крім осіб, яких зазначено в арт. 44 беруть участь окремо позначені Члени Ради вгідно з штатами. В засідання Ради можуть бути запрошені на розсуд Міністра, також сторонні фахові особи для подачі висновків в певних питан- нях в дорадчим голосом. Г Л А В А ІУ ДЕПАРТАМЕНТИ ТА ОСОБЛИВІ УСТАНОВИ МІНІСТЕРСТВ. В і д д і л І Загальні положення. 48. Департаменти та особливі установи Міністерств поділяються на відділи, а відділи на діловодства. 49. Управління кожним Департаментом покладається на Директора, а кожною особливою установою Міністерства на Начальника або Голову 11. 50. В Департаментах маються Віце-Директори, а в особливих установах Міністерств - Помічники Начальників, або заступники Голів; ці особи заступають Директорів та Начальників або Голів особливих установ, на загаданих підставах, і відають які постій- ні справи, які им буде доручено Директором, зрядно-Начальником або Головою, в затвердження Міністра, а також виконують всі окремі доручення Директора по службі, що покладається на них Директором Департаменту, Начальником чи Головою Особливої Установи 50. Відділами Департаментів керують Начальники їх; діловодства при провадять діловоди; при Департаментах та особливих установах знаходяться архіви їх. 51. Кожний Департамент, і кожна особлива установа Міністерств мають свої печаті, крім того мається печать Міністерства, яка виходить в Департаменті що відає загальні справи. Відділ 2 Влада Департаментів та їх Директорів. 52. Кожний Департамент спрацює під вищим керуванням Міністра і загальним доглядом Віце-Міністра, належні йому справи Управління, згідне з законами, відповідними наказами та розпорядженнями власним своїм розпорядком. 53. Кожний Департамент знаходиться під безпосереднім керуванням Директора. Директор відповідає за своєчасне і закономірне виконання всього управління в дорученному йому департаменті і за справне виконання службовцями в департаменті їх службових обов'язків. 54. На вирішення Міністра подаються Директором ті справи, яких розв'язання на засновано законами чи інструкціями самому Директорові. 55. Директорові належить право: 1/ внесення про іменовання та звільнення вищих урядовців Департаменту; іменовання чи звільнення низьких його владою безпосередньо, порядком для того всі поволеним. 56. Всі Департаменти, а також всі відділи знаходяться поміж собою безпосередніми. В той же спосіб Департаменти одного Міністерства знаходяться в Департаментах інших Міністерств у таких випадках: 1/ коли потрібні різні відомості, 2/ коли потрібна допомога при переведенню справ від Департаменту будь-якого іншого Міністерства в справах, які все розв'язані Міністерством і 3/ коли розв'язання справи залежить від Департаменту. 57. Всі Департаменти з органами, підлеглими різним Департаментам того ж Міністерства, знаходяться безпосередньо, а з органами, підлеглими Департаментам інших Міністерств, знаходяться через Департаменти та відділи належного Міністерства. 58. Всі Департаменти знаходяться безпосередньо в Начальниках Губерній, але не мають права вимагати від них формальних повинень і, тим більше робити їм зауваження. 59. Коли підлегла Департаменту установа або особа спостереже в припису Департаменту протичність постановам Видового Органу влади або закону, то подає про це листовим мотивовану доповідь Директорові Департаменту, коли ж би Директор підтвердив припис то він одночасно мусить подати справу в Раду Міністра для обміркування на загальних підставах. Міністр має право за власною волею або по запитанню Директора, вимагати відповідальності розпорядників про неодмінне виконання залереченого припису. 60. Директор складає проект річного кошторису прибутків та видатків по своєму департаменту та допливає і відповідає за виконання кошторису. Директор доглядає, щоби обороти сум, капіталів та майна, що знаходяться в розпорядженню Департамента переводились згідно з законом. 61. Директор Департаменту встановлює цілий розпорядок слідчого інспекції всіх службовців у всіх частинах Департаменту, тимчасово переводить в разі потреби службовців з однієї частини Департаменту до другої, відповідаючи перед Міністром за допілляння встановлених порядків. Від Міністра залежить винятки їх. 62. Що до скарг і прохань, які надходять безпосередньо до Департаменту, або надсилаються від Міністра, Директор долежується в киришенню їх же правил, яких зазначено в арт. 25 цього Статуту для Міністра. 63. Для пояснення урядових осіб в службових справах, а також прохань і скарг в справах, що належать до Департаменту, Директор визначає певні дні і встановлює порядок пояснення. 64. Директор пильно очікує, щоби без його поводу не віддавали стороннім особам будь-яких паперів, що знаходяться в стані розгляду, а, тим більше, відомостей «важних», щоби передчасно не об'являлось резолюції, поки справа цілком не буде вирішена. 65. Через відсутність якихось причин Віце-Міністра Директору ві Департаменту може бути доручено заступати Міністра в поряд- кові на підставах, встановлених для Віце-Міністра / арт. 38 / 66. Особливі установи Міністерства і Начальники або Голови їх користуються з прав, що їх зазначено в статутах Окремих Міні- стерств, або в статуях окремих установ. 67. В Департаментах, в разі потреби, складається Нарада при Ди- ректорі Департаменту" федорович Пилип Осип До складу "Наради при Директорі Департаменту" входять Віце- Директори та Начальники Відділів під головуванням Директора. На "Нараді при Директорі Департаменту", а розсуду Директора мо- жуть бути запрошені сторонні фахові особи. Г Л А В А V КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА 68. Канцелярія Міністра організується на тих же підставах, що і Департамент Міністерства. До Канцелярії Міністра належить: 1/ Справи, які стосуються до ділокруга Міністерства, що їх не віднесено до компетенції одного з Департаментів або особли- вих установ Міністерства. 2/ Справи, переведення яких доручається Канцелярії Міністром 3/ Справи, які вступають до безпосереднього розпорядження Міністра. 4/ Загальна реєстрація тих паперів, які адресовані на ім'я Мі- ністра або Міністерства без зазначення Департаменту і поділ них листувань та пакетів по належності. 5/ Справи Секретаріата Ради Міністра. 6/ Канцелярії Міністрів вносять зя поміж собою " в наказу Міні- стра". Г Л А В А VI. ОБОВ'ЯЗКИ РІЗНИХ УРЯДОВИХ ОСІБ ДЕПАРТАМЕНТУ. 69. Начальник відділу особливо доглядає, щоб всі приписи під- леглі Департаменту органами виконувались точно та в належний діяльностю всіх підвладних йому органів, вимогами від них виповідань в разі бездіяльності або непоправного виконання, усунення з урядів і повідомлення прокурорської влади про пору- шення судового переслідування на підставі істнуючих законів. 3/ Розвязання згідно з законами, всіх затруднень, що трапляють ся при урядуванні; 4/ внесення про іменування та звільнення ви- щих урядовців, іменування та звільнення низьких його владою згідно з законами. 15. У випадках надзвичайних, що вимагають вирішення Вищого Органа влади коли проволока загрожує потягти за собою важливу втрату, або Державну шкоду, міністр має право вживати всіх заходів нечекаючи попереднього вищого вирішення, але, одночасно в цьо- мін доповідає Раді Народних Міністрів про важті ним заходи і про підстави для них. 16. Посподіл справ між департаментами та особливими установа- ми міністерства, стосовно до Статуту Міністерства, належить до компетенції Міністра. 17. Під керуванням Міністра складається проект кошторису і переводиться виконання кошторису. Міністр є головний розпоряд- чик кредиту по своєму відомству. ВІДДІЛ 2: ВІДНОШЕННЯ МІНІСТРІВ ДО ЗАКОНОДАВЧИХ УСТАНОВ ТА ІННИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНИХ. 18. Законопроекти по міністерству кожний Міністр вносить — до Ради народних Міністрів і тільки від свого імені. 19. На розвязання надзвичайного Суду Міністром подаються справи у випадках: 1/ коли виявиться нев"ясованість чи утруднення що до способу виконання, окреслення якого не потрібує нового закону чи скасування попереднього і вирішення цього питання залежить не від самого Міністра, а лише від співділанини інших Міністрів; 2/ коли поміж міністерствами, або поміж їх Губерніальними органа- ми, виникає суперечність або сумнів, кому належить виконання; 3/ коли чинність будь яких вищих заходів або точне виконання даного припису по одній частині буде припинюватись в другій при- писами чи заходами протилежними, або бездіяльністю, чи залере- ченням органів підлеглих; 4/ коли органи міністерств мають уло- жити в приватнімі особами контракти на суму, яка перевищує їх владу, або коли в Державних інтересах вимагатиметься скоротити торги чи термін закупку, зробити тимчасову переміну чи люсь нише обмеження в загальному порядкові, або встановити в істную- чих уже підрядах иниш роспорядок що до терміну їх, або нарешті через нелюсь бажаючих чи по інших уважних обставинах виявиться потрібним змінити підряд встановленням комісії або комісію обер- нути в підряд, а також підряд замінити комерційним способом, при- ватною купівлею, замовленням на строк, або іншими способами не- реждення господарчих операцій оскільки спеціальними законами не зазначено окремого порядку розвязання дісі справи; 5/ коли в при- воду підрядів, поставок комісії і, загалі, в обов'язань приватніх осіб зі скарбою виникнуть непорозуміння, суперечки, не виконання їм правил, як що в цих випадках органи підлеглі Надвіщому Судові стануть перед утрудненням вирішити справу силом законя через нелюсть контрактів, або з інших важливих причин; або коли на- виришення їх будуть подані скарги до Надвіщого Суду. Коли виникне потреба зробити до населення обізні приписи, поле- нена чи підтвердження істнуючих правил, то про це вноситься до Надвіщого Адміністратційного Суду для оголошення. 20. Міністр і підлеглі йому урядові особи, розглядаючи справи своєї компетенції, повинні додержуватись точного змісту законів. Виникне ж нагальна потреба в поширюючому тлумаченню зако- на, то Міністр вступає в зносини з Міністром Юстиції та Державним Секретарем; і в разі одностороннього розвязання залятого питання керується цим рішенням, поки його не буде відмінено Вищим Адмі- ністратційним Судом. Міністр має право подати на загальне розвязання Вищого Адміні- стратційного Суду окремі питання, що вимогають поширюючого тлумачення закону. 70. Начальник відділу відповідає за поправне і вірне виконання справ в меморіях та інших паперах, а додержання порядку в своєму відділі та за належене виконання справ; він розподіляє справи і діловодствах і переводить їм ревізію. 71. Колиб Начальник відділу спостеріг по справах в вирішенню Директора росходження або відміну приписів Міністра, а також важливих він несить про це Директорові і разі підтвердження Директором його вирішення, не скрипляючи яких паперів доповідає Міністерств. 72. Урядовці для доочувань, що маються при Департаментах, переводять справи, які Директор ім доручить; вони виконують по його вказівках різні доручення на місцях, а також провадять інспектування органів Міністерства, підвладних Департаменту. 73. Обставки бухгалтерська визначаються в счелутках рахункових і в інструкціях, що видаваться по згоді відповідного Міністра з Міністром Фінансів і Державним Контролером. 74. Старші діловоди, діловоди з їх помічниками виконують справи в доручень і вказівок Начальників відділів та інших осіб, по яких вони пошкоджені. Секретарі, старші діловоди і діловоди повинні доручати в порядку всі справи по своїй частині, складати виниски з них, поповняти і пояснювати довідками і законами, виготовляти вихідні папери по справах відповідно до їх ества та революції. 75. Журналіст приймає вхідні папери, записує їх, роздає нерадко під розписку кому слідує, заносить вихідні папери в реєстр і відсилає їх встановленим посилкам. 76. Обставки архіваріуса полягають в тому, що він приймає діла до архіву, держить архів в належному стані, подає на відповідні вимоги довіди і відомості, розбирає і роскладає в архіві всі діла по калгоріях і змісту їх, доглядаючи чоби вхідні діла були б дійсно закінчені, копії вирені число аркушів перечинено, кожне діло скріплено та мало належний опис; він провадить реєстр всім ділам, що знаходяться в архіві, реєстр ведеться по роках, верти оси будутьться відповідно змісту справ. 78. Обов'язки перекладчика визначаються Директором. Перекладчик відповідає своїм підписом за точність перекладу. 78. Інші навчальні урядовці переводять всі справи, доручені їм урядовими особами, до яких вони призначені. 79. Завідувач Господарством доглядає за додержанням порядку в цілому приміщенню Міністерства; керує взагалі всіма служниками хоронить рухоме й нерухоме майно Міністерства, оберегає його від усяких пошкоджень, провадить реєстри книг, відомостей і ракунки; подає Директорові щоденні словесні репорти; має догляд за черговими вартами; доглядає за своєчасною відсилкою пошти і справностю кур'єрських книг; завідує кур'єрами і сторожами та держить їх в справності. ПРИМІТКА: При Департаментах для завідування господарством можуть бути екзекутори. ГЛАВА VII ПОРЯДОК ІМЕНОВАННЯ, ЗВІЛЬНЕННЯ, ПІДЛЕТЛІСТЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УРЯДОВИХ ОСІБ. 80. Директори Департаментів і Члени Ради Міністра та інші урядові особи IV класу іменуються і звільняються з уряду Головою Держави на внесення Міністра, яке ухвалено Радою Міністрів. 81. Віце-Директори іменуються та звільняються з урядів, на внесення Директора, владою Міністра, за вгодою Голови Держави. Всі інші урядові особи VI класу іменуються та звільняються Міністром у відповідний спосіб на внесення Директора Департаменту. 82. Виключення з окресленного в артикулі 81 порядку іменування та звільнення зазначаються в статутах окремих Міністерств або інших спеціальних законах. 83. Начальники або Голови особливих установ Міністерства, а також інші урядові особи цих установ іменуються та звільняються з урядів в порядку, встановленному в статутах окремих Міністерств або їх установ. В разі не має в цих статутах відповідних правил, то іменування і звільнення з урядів переводиться порядком, зазначеним в попередніх артикулах відповідно до класу урядів. 84. Всі урядові вищих і низьких класів при першому іменованню, або при іменнованню на уряд по демісії складають вс-молодому присягу. Особливе присяга, що її встановлюється в певних випадках, вписається в статутах окремих Міністерств або в спеціальних законах. 85. Звільнення з уряду належить від того Начальства, яке іменує на уряд, і переводиться в той же спосіб як і іменовання на уряд. 86. Внесення про службову нагороду Директорам Департаментів Чле- нам Ради Міністрів та іншим урядовим особам IV класи робиться Міні- стром, а решт і урядових осіб-Директорам. 87. Директори Департаментів та урядовці до особливих доручень пок Міністерові безпосередньо підлягають Міністрові. Віце-Директори Начальників відділів- Директорам, решта урядовців Начальникам відді- лів. Урядовці до особливих доручень при Департаментах безпосередньо діляться Директорам Департаментів. Порядок підлеглості урядових осіб особливих установ Міністерств окремо вписується в статутах окремих Міністерств або цих установ. 88. Завідувачи, осподарю-вом, Скарбник, Бухгалтер, і Архиваріус Міністерства підлягають безпосередньо Директорові того Департаменту який відає справи загального характеру, і їм підлягають їх поміщи- ки та урядовці, до них прийділенні. 89. Визначено не буде в статутах окремих Міністерств або їх особливих установ правил що до порядку підлеглості урядових осіб, то порядок це визначається на загальних підставах. 90. Всі службовці Департаменту відповідають за поправне виконання завдань, покладених на них законами, закономірними розпорядженнями міністра та інших органів Вищої Влади, а в належних випадках Дирек- тора чи Начальника або Голови особливі установи Міністерства. 91. В разі порушення своїх службових обовязків службовці підпадають карам вгідно з законами про переступ по службі. Директор Департамен- ту кидає таким каром, як що його діяльність або бездіяльність поширили на явну Державну шкоду або уявляють в себе зловживання. 92. За непоправністю у виконанні фактичної сфорони справи і в до- відях з законів у поданих доповідях, а також за наслідки виділен них на підставі таких доповідей Міністром або Директором Департаменту справ, карній та цивільної відповідальності підлягають Начальним відділів та діловоди, що подавали згадані доповіді. 93. Порушення справ про відповідальність за переступки по службі відносно службовців Міністерства належить Міністрові. Справи такі Міністр передає на попереднє обговорення до Ради Міністра. 94. Порушення справ про відповідальність за переступки по службі відносно службовців Департаменту до VII класи урядів включно належить Директорові Департаменту. Відносно службовців Департаменту VII класи Директор подає справу до Ради Міністра на загальних підставах щодо інших службовців до VII класи урядів включно, вносить справу для попереднього розгляду на Нараду при Директорові Департаменту. 95. Вивчає Міністр чи в належних випадках, Директор Департаменту до розгляда висновків Ради Міністра або Наради при Директорові Департаменту, що в справі мається склад переступку, то, відповідно до справи, або наклає в ліцейпілінарну кару на вчинків, або направляє справу в судовому порядкові згідно з законами. 96. Коли якась урядова особа залишить без уваги відомі йому переступки по службі підлеглих службовців та не доповість про це відповідному своєму начальнику, то відповідає за те як за бездіяльність влади. РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. ГЛАВА І. ПОСТУПОВАННЯ СПРАВ В МІНІСТЕРСТВАХ Відділ I. Вступ справ до Міністра, Департаменту та особливих установ. 97. Справи вступають: а/ або безпосередньо до Міністра, б/ або до Департаменту Міністерства чи — особливих установ. 98. До Міністра вступають: 1/ універсали, грамоти, накази, приписи й звіти Голови Держави; приписки й листи Голови Ради Народних Міністрів — виконання повідомлення законодавчого органу Республіки. 2/ безпосереднє листування Міністрів і різних з ними осіб. 3/ одяви на прийом Міністра. 4/ скарги на Департаменти і 5/ справи таємні які адм. ПРИМІТКА: Пакети які адресовані на ім'я Міністра і мають напис:"Довласних рук", або"таємно", подаються Міністрові нерозпачатаними. 99. До Департаменту поступають справи, що не підлягають безпосередньому поданню до Міністра / арт. 98/ в тім числі й листування по справах, що їх переводяться в Департаменти. 100. Всі справи вступають до реєстратури, де вписуються до жідного реєстру: 101. Порядок хідної реєстрації справ, дальшої їх передачі і реєстрації в Департаменті встановлюються правилами, виданими Радою Міністрів. Відділ 2. РУХ СПРАВ В ДЕПАРТАМЕНТІ. 102. Приписи Міністра та листування: написом:"негайно" і "до власних рук" подаються Директорові негайно і в той час виконуються; решта справ поповнюється потрібними відомостями і докладається Директорові Начальникам Відділів в зазначені для того години, щоб уникнути зайвих листувань, справи докладаються в оригіналі. Папери та листування, що вступили до Міністерства або Департаменту, які вимагають посполудження Міністра або в відповідних випадках Віце-Міністра чи Директора Департаменту поповнюються їм не пізніш як на третій день по одержанню цих паперів - в цей термін не зараховується святочні дні. В разі потреби в попередніх довідах, термін прац може бути продовжений ще на три дні. 103. Всі довідки, відомості, записки, переклади і т. інше подаються не інакше, як за підписом тих, хто їх склав, при чому особи ці несуть службову відповідальність за поправне викладення всього справи. 104. Справи, що до їх виготовлення і виконання, поділяються на бікуч надзвичайні і негайні. 105. Поступовення по справах, що вступили до Департаменту в обсязі його компетенції, закінчуються в Департаменті, коли справа: а/ розв'язується згідно з відповідними законами та розпорядженнями Міністра або інших органів влади; б/ належить до справ, що їх розв'ягує Міністр або інший вищий орган влади, та в/ непередбачена через якісь загальні неказки, інструкції та спеціальні розпорядження Міністра, або Ради Міністрів до доповіді Міністрові. Такі справи вважаються за справи бічучі. 106. Надзвичайні справи, що їх в Департаменті не розв'язуються, а подається до Міністра на остаточне розв'язання або для передачі до вищої інстанції суть: 1/ всі ті справи, яких на підставі існуючих законів правил та інструкцій розв'язати не можливо, а потрібно видання нових законів, правил та інструкцій, або їх доповнення, 2/ важливі справи і випадки, що вимагають пои переведенні їх в життя особливих заходів підтвердження, покарання, або порушених судового переслідування за недбалість чи зловживання. 107. Справи, що по змісту своєму вимагають невідкладного вирішен- ня, і поволока в переведенні яких може потягнути за собою шкоду втрачу та небезпеку для Держави і громадянського ладу або якийсь не до виправлення збиток майну, чи шкоду для здоров'я і свободи громадян, вважаються за справи негайні. Належне пе введення цих справ виконується в цілому можливої негайності. Віднечення, подання і заяви по справах цього роду, мають мати помітки: "негайні". 108. Всі справи надзвичайні докладаються Директором Департаменту Міністерстві, який або вирішує їх остаточно, або вносить зі своїм висновком на вище розв'язання. В і д д і л 3. РУХ СПРАВ В РАДІ МІНІСТРА. 109. Справи, що належать до Ради Міністрів арт. 43/, поступають на вирішення Ради або безпосередньо з Департаментів та особливих установ або від Міністра. 110. Підготовка справ, що вносяться в Раду Міністрів, і переведення їх провадиться в тій частині Міністерства, від якої вони поступають на вирішення Ради. Функції Секретаріату при Раді Міністрів покла- даються на одну з частин Міністерства. 111. Жодна справа не може бути внесена на розгляд Ради Міністра без попереднього розгляду в Департаменті і до якого вона по суті належить. До Ради Міністра справи вносяться в меморіями, в яких викладається єство справи, питання, що виникають при попередньому розгляді та міркування відповідного Директора Департаменту. В меморіях по II2. Постанова Ради вноситься до журналу. Мотивовані висновки Ради Міністра в розглянутих питаннях викладаються в журналі, не зазна- чається по кожній справі в разі неодноголосного вирішення, крім думки більшості, також думка Членів Ради, що залишилися в меншо- сті, та окремі думки Членів Ради. До журналу вноситься також і міркування запрошених в засідання Ради -спеціалістів. II3. Журнал Ради Міністра, за підписами всіх присутніх в засіданні осіб, доповідається Міністрові через Секретаріат Ради. II4. Від Міністра залежить погодитися з висновками Ради Міністра, або в думцю меншості, чи в думках скремих Членів Ради, або в висновками запрошених в засідання спеціалістів. Міністр може кожну справу, що була на розгляді Ради Міністра, розв'язати мимо вищевказанного, також з власного розсуду. Про революції Міністра в справах, відданих під розвагу Ради Міністра ii повідомляється. II5. Згода Міністра зазначається в журналі його власноручним на- писом: "виконати". II6. Виконання по справах, що були на розгляді Ради Міністра, а також, в разі потреби, передача справи до вищих інстанцій переве- диться, після революції Міністра, через ту установу, що до неї справа належить. Сама Рада Міністра виконавчої влади не має. II7. Постанови Ради Міністра, після затвердження Міністром остаточ- но виконуються в Департаменті чи особливих установах Міністерства по належності в таких випадках.: I/ Коли постанова окреслює лише спосіб чи заходи до виконання зако- нів та наказів Вищої Влади, або містить в собі докладне розпоряджен- ня на підставі істнуючих законів і не вносить жодних в них змін. 2/ коли постановляється заснувати якийсь заклад спорудження, або перевести в життя новий винахід з коштів вже для цього призначених без нього острівуваання. 3/ коли нагороди за корисні винаходи не перевищують трьох мільйонів гривень і можуть бути видані з коштів для того призначених. 4/ Продаж скарбового майна та придбання для скарбу якогось майна необхідного для різних споруджень, закладів, будинків і приміщень в сум для цього відпущених, коли вартість придбанного не перевищує шести мільйонів гривень. ПРИМІТКА: Придбання для скарбу нерухомого майна за призначенням для того суми розрішається Департаментом до двох мільйонів гривень, Радою Міністра з його затвердження до десяти мільйонів гривень, а вище цього в розрішенні Вищої влади. Порядок вирішення справ про нагороду власників за майно, що його виявлено для державних або громадських потреб, а також права Департаментів Міністерства й Міністра що до продажу непотрібного рухомого й нерухомого скарбового майна, встановлені законами цивільними. 5/ Складання уряд на підряди і переведення доляв до пости міліонів гривень, коли Рада Міністра не буде окремо уповноважена Міністром на переведення підрядів на більші суми. ПРИМІТКА: 1/ Міністр має право уповноважувати підлеглі йому установам переводити підряди на суми йому законом зарозені. 2/ Приладні торги на підряди, поставки та інші зобов'язання зі скарбом остаточно затверджуються Міністром на шестидесяти мільйонів гривень. 6/ неоплатною підрядчиків і цегали вбитки в скарбовим майни, по справи домогань пов'язаних людей до скарбу і пов'язав скарбу до кри- вати х людей, справи про вбитки від упущення і недбалості урядових осіб, коли суми збитків не перевищують шести мільйонів гривень. 7/ внесення про встановлення окремих іспитів на такі уряди, де є потрібний фаховий догляд. Зазначені в цьому артикулі суми переглядаються і визначаються двічі на рік- першого січня і першого липня Радою Народних Міністрів на внесення Міністра Фінансів в порузнімно в Державним Контрольом. II8. В кожній справі, обговоренній в Ради Міністра, як що естетичне розвязання ії перевищує владу Міністра, Міністр до відповіднього внесення в цій справі до належної вищої інститції, долучає також витяг кляжного журналу Ради Міністра Відділ 4. РУХ ОПРАВ В "НАРАДІ ПРИ ДИРЕКТОРІ ДЕПАРТАМЕНТУ". II9. Порядок розгляду справ в " Нараді при Директорі Департаменту стосується в межах відповідньої компетенції до порядку розгляду справ в Раді Міністра. Доповіді по справах в Нараді можуть пере- водитися і словесно. ГЛАВА II Виконання справ. I20: Папери, які виявляють в себе листування Міністра, що їх виготов- лено в Департаменті, або в особливій установі Міністерства до якої це належить, і мають в себе приписи або пояснення, подаються до підпису Міністра за скріпленням Директора Департаменту, або На- чальника чи Голови особливої установи Міністерства. Папери ці окріплюються також відповідними Начальниками відділу та діловодом. Вез підпису діловода на папері відповідальність за зміст паперу несе Начальник відділу. Вез підпису Начальника відділ, на папері відповідальність за зміст паперу несе Директор Департаменту, або Начальник чи Голова особливої установи Міністерства, а без підпису Директора Департаменту або Начальника чи Голови особливої установи Міністерства відповідальність за зміст паперу, що лежить на Дирек- торі, Начальникові, або Голови особливої установи, покладається на Міністра. I21. Листування, що надсилаються в Міністерства на ім'я іншого Мі- ністра, підписуються Міністром, чи за Міністра Віце-Міністром; листування, що їх згадесовано на ім'я Директора Департаменту то- го або іншого Міністерства підписуються Директором Департаменту чи за нього Віце-Директором, тіє що згадесовані на ім'я Начальника відділу підписуються Начальником відділу. Листування Департаментів виходить від них в установленні формі за підписом Директора і окріпленням Начальника відділу. I22. Порядок зносин Міністра з різними установами та інстанціями слідуючий: 1/ До Голови Держави, Законодавчих Органів, Ради Міністрів та Голови ii, а також Надзвичого Суду Міністр подає внесених до доповіді 2/ До Міністрів та Начальників окремих офіцій Міністр надсилає лист-а, чи відношення. 3/ Органам підлеглим Міністрові та органам місцевого управління в разі, коли вони підлягають в справах Міністром. Міністр дає пропозиції. 123. Жадне листування не може вийти з Департаменту, Канцелярії Міністра чи особливої установи раніш, як не буде вписано до реєстру вихідних листувань. Порядок вихідної реєстрації паперів встановлюється правилами, виданими Радою Міністрів. 124. Передаєм до архіву ділам ведеться два списки: загальний, в алфаветному порядкові та окремий, поділений на стільки розділів скільки в Міністерстві складових частин і відділів у них. 125. Без наказу Директора Департаменту жадне діло і жадне листування не може бути висланним в архіва по за Департаментом в свій Департамент діла й розвідки в архіву виділяються на памоги Начальників відділів. 126. Коли потрібно повідомити пошлюдно прохання, або закликати підрядчиків і т. і. то вирішення Міністр чи Департаментів, за підписом Начальників відділів і окремих діловодів, надсилаються для надруковування у в. повідні уряд ві часописи. ГЛАВА III Ревізія справ. 127. Перевірка руху діл і листування в Департаментах, Канцелярії Міністра, особливих установах Міністерства та відділах переводиться або особливою Міністром, або доручається будь кому з осіб підлеглих. 128. Директор комісчанр переводить по вхідних та вихідних реєстрах перевірку вирішених та не вирішених справ і доповідає про висліди Міністрові; з цих доповідей Канцелярія Міністра наприкінці року складає загальне справоздання про рух справ у всіх Департаментах особливих установах та Канцелярії. 129. Комісчані доповіді по справах складаються по вразку, який 184 встановлюється Міністром. Доповіді ці подаються Міністерстві не пізніш якого числа слідуючого місяця. ІЗО. Начальники відділів щомісячно подають Директорові списки заз- начених справ і він призначає, які з цих справ належить вдати до архіву. ІЗ1. Начальники відділів повинні переводити ревізію справ у діловод- ствах перед тим; як справи ці подані на ревізію Директорові ІЗ2. Вухгальтер і архіваріус щомісячно подають свої справи на ре- візію безпосередньо Директорові. ГЛАВА IV. Справоздача. ІЗЗ. В кожному Міністерстві встановлюється три роди справоздань: 1/ справоздання про грошові суми, 2/ справоздання про діла і 3/ міркування про поліщення кожної частини. ІЗ4. Справоздання про суми складаються вгідно з рахунковими правилами ІЗ5. Річні справоздання кожного Департаменту чи особливої установи про діла мусять містити в собі: 1/ кроткий нарис того положення, в якому були різні частини, вгідно з останнім справозданням; 2/ виго- ти нових засобів і заходів і продовження попередніх на протягі року з полененнями підстав і правил, на яких вони грунтуються, 3/ стан економічної частини Департаменту; сюди належить кошторисні і надкошто- рисні суми, кількість видатків і на що вони витрачені, а додатком чар.няної табелі за попередній рік і 4/ доповідь про рух справ, як зазначено в арт. І21, 5/ План діяльності на наступний рік. ІЗ6. Річні справоздання про діла подаються Директорам Міністерств у березні місяці кожного наступаючого року. ІЗ7. Кожний відділ Департаменту призначає підлеглим йому органам тер- мін для посилки справоздань і поленень, необхідних для складення справоздань Департаменту. ІЗ8. Кожний відділ з одержаним відомостей складе справоздання про свою частину і подає його, за підписом Начальника відділу, Директоро- ві в зазначений ним термін. ІЗ9. Після подачі справоздань відділами складається загальне справоз- дання /арг. ІЗ5/ під безпосереднім доглядом Директора: 140. Зі справи ген., які подано Департаментами і особливими установами, складається під керуванням самого Міністра, загальний звіт про діяльність Міністерства; звіт цей подається до Голови Держави і вноситься до Ради Народних Міністрів. 141. Крім зазначених вище річних справоздань Міністер, як власного розсуду, може запропонувати дати йому справоздання і в порядку налаштованому. ХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про командірування до Університетів Української Народньої Республіки неукінчених медиків, які займають санітарні посади в армії для закін- чення фахової освіти. 1/ Надати Військовому Міністерству право командирувати на медичні факультети державних Університетів Української Народньої Республіки для закінчення фахової освіти всіх неукінчених медиків і зауряд лі- карів І, II і III розрядів медиків з зачатом повних 4 семестрів, які приймають на штатних санітарних посадах в армії в момент пе- реведення в життя цього закону. 2/ Термін командирування опреділяється часом необхідним для норма- льного проходження непрородених семестрів та тримання іспитів на ди- пломе. 3/ Зауряд лікарів І розряду /малюн зачат повних 10 семестрів/ко- мандируються лише на трьох місячний термін для складання іспитів на наукову ступень лікаря. 4/ Всі командировані на підставі § 1,2 та 3 зберегають за собою право на щомісячну платню в усіма належними по закону надбавками за весь час командірування не тільки по саді яку займає вони в момент ко- мандирування. 5/ Військове Міністерство має право в разі потреби тимчасово ви- кликати командированих для праці в військових санітарних установах. 6/ Всі командировані до Університетів на підставі §§ 1,2,3,4 та 5 цього закону зобов'язуються відслугувати в армії Української Народ- ньої Республіки в розрахунку року служби за рік командирування. 7/ В випадку виявлення командированими неуспішності в проходженню наук в наслідок чого з'явились нештатнім переходових іспитів Вій- ськовий Міністерством в залежності від обставин або позбавляє коман- дированого платні,ввільняючи його в запас або повертає того до на- 8/ час перебування в Командіровці для закінчення освіти варта- ховується в роки вислуги на пенсію, але не беруться на увагу при підраховці років вислуги на рангі. А С 9/ По успішному закінченню командування, командировані набува- ми буть звільнені від служби і прийняті у відповідність до своїх освітньо- ня не будуть подаватися до вступу на державну посаду. 10/ Під час проходження наук командировані зобов'язуються прокоманди рованню до відповідного клянду і підтримувати з ними комунікацію. Законодавчий акт, який стосується запобігання захворювань на коронавірусну хворобу, встановлював Рада Республіки, згідно ст. 14 зако- ну про Ради Республіки, який був прийнятий у вересні 2020 р. В.О. Віськового Міністра Генштабу Генерал-Хорунжий БЕЗРУЧКО: - вибрано 17 членів комісії, урядових та військових осіб; - засідання комісії проводяться щомісяця; - секретар Законодавчий орган. - Вищою вагою інтересу для всього населення України є охорона здоров'я, яка залежить від державної політики та ефективного управління. Законодавчий акт, який стосується запобігання захворювань на коронавірусну хворобу, встановлював Рада Республіки, згідно ст. 14 зако- ну про Ради Республіки, який був прийнятий у вересні 2020 р. - В.О. Віськового Міністра Генштабу Генерал-Хорунжий БЕЗРУЧКО: - вибрано 17 членів комісії, урядових та військових осіб; - засідання комісії проводяться щомісяця; - секретар Законодавчий орган. 156 діяльність міністерства виконання закону, а також наказований розпорядження на інструкції для міністрів, за якими вони повинні виконувати свою діяльність. 12. Дослідно до підготовки звернення у арх., що міністерство обов'язково має надаватись про найменш вказаний умови дозволу на будівництво, заходи до яких треба здійснювати для забезпечення безпечного розміщення інженерних споруд та охорони навколишнього середовища в населених місцях, а також повинно звертатися до влади народних міністрів про пропозиції щодо введення та дозволення чинності за розпорядженнями вони закону. 13. Міністерство здійснює свою владу у межах закону, коли для цього необхідно, але повинно бути переконане в тому, що дозволено за державними нормами. Міністерство організує звітність та інформування про виконання закону, а також проводить перевірки на предмет виконання закону. 14. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 15. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 16. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 17. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 18. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 19. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 20. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 21. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 22. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 23. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 24. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 25. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 26. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 27. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 28. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 29. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 30. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 31. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 32. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 33. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 34. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 35. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 36. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 37. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 38. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 39. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 40. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 41. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 42. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 43. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 44. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 45. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 46. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 47. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 48. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 49. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 50. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 51. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 52. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 53. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 54. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 55. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 56. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 57. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 58. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 59. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 60. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 61. Міністерство повинно забезпечити своїм підпорядкуванням усіх державних органів та установ, які залежать від міністерства, щоб вони не порушували закону. 62. Міністерство повинно забез ЗАКОН про друк. 1. У зв'язку із доповненням "Уставу о цензурі та печаті" /Сб. закон.т., IV/ і Р устава голодомного судопроизводства" /Об. Зак. г. ХVI, ч.I./ установи- ти письмо запрещені правил: 1. Друковні часи на території української народної республіки право вільно використуватися та розповсюджувати думки словом, друком або іншими способами. 2. Усі видання вищої частини часової видання повинен представ- ляти до підконтрольного політового комісара, в губернських містах до губернського комісара, а в інших, окреслі і виключенні до місцевого комісара землю в десять примірників, в котрих завантажується: а/місто де буде видавати видання, / назва/видання і його загальн- ий характер /літературне, політичне, технічне і т.д./, в/строки виходу д. святі, р/ ім'я/, по сатикові, привидно і місце мешкання видання і відповідального редактора, а коли видання і редакторі кілька, то імена, до батьківні, привидно і місце мешкання всіх їх та завантаження, за яку частину видання відповідає краний редак- тор, /# зручний/, в котрий видання буде друкуватися. Крім того в величі повинно бути вказано, до редактор підпадає умови, котрих заморожує цей закон /ст. 3/. Комісар має обов'язок на компетенція сторона видати їй розпис- ку в отриманні звіту. ПРИМІТКА: Ідовою видання є таке, котре появлялося більш як 2 рази в рік. 3. Відповідальним редактором часового видання або у стихії коро мо- жуть бути тільки громадяни У.Р.С., котрі мешкають на Україні, суть поволітні, коли єдять засвідчених, цивільну право- і дівлятні мість та не позбавлені вироком суду виборного права до громадсь- ких інститутів і економічних утворень. 4. Про воліні зміни в загальних умовах випуску видання /ст.2/ повин- не бути надіслана не поза трьохдію залпв в порядку, вказано- му у закзі. 5. З кожному примірникові окремого числа часового видання повинно бути надруковане ім'я і прізвище відповідального редактора і ви- давця, а також зазначення друкарні, в котрій число надруковано, адреса редакції і монтори та при чоденному виданню день випуску, при якому видавалась ця випуску. на кожному числовому виданні повинна бути зазначена адреса друкарні, в якій заданим друкувться та рім випуску. 6. до північно трьох доб чиела випуску в сьвіт друкованих книг, бро- шур, журналів, газет, нот, муз., та інших творів друку, власники друкарні або завідувачі повинні надсилати до Управління відповід- ного комітету /ск. / безплатно: по 2 примірника кожного окремого видання для Академії наук і лівської публічної бібліотеки, по 1 одному для кожного державного університету, а мість примірників для вищої медичні, низ три примірники оставляє собі, а три роз- дільне між культурно-наукові інституції тут не вичеслені. 7. кожне часово видання повинно безплатно помістити, чоденне до 3-о дня, а може ище в найближчому часті, полено кому до відома від державного уряду офіційне спростоввання оголошеної цим виданням фактичної вісти, ось вских змін чи кривиток в самім тексті спро- стовання, а тім самим відділі, де буде надруковано перш зість і так сами родом друку /прифтон/. 8. На тех оц их збовоних і в таких сами часі повинно кожне часове видання, яке оголошало яку несфдь фактичну вість про правитель- сельницю чи громадських котерних, або про урядову чи приличну еко- номісткіті підприємця покинутівленою установою чи особово вирост- винні надрукованого під усвід, що спростоввання не перелискую р мірки оголошеної вісти, є підриване повалочним, не містить в с прилям наразлідного видику аці оголошених виробів, не має харак- теру спору і обмежуються фактичними спростовваннями. 9. На подібних в ст.ст. у 1 и зеловах і в таких сами часі повинно кожне часове видання надрукувати повідомлення про притягненняда чорної відповідальності за надрукованні неправдивих відоностей. до цього повідомлення повинне бути додано справка від належної З ухвалою Ради Народніх Міністрів Закон про надання Народним Радам права визначати способи отримування земельних облубтків. Арт. І. Тинісю артикулу 268 устави про земські облубтки („Устав о земских повинностях“) на час тривання визвольної боротьби українського народу за свою державність — припинити, залишивши в силі примірку до цього артикулу. Арт. 2. Надано Дуберніцьким та Тивдівським Радам право постановляти про переведення окремих грошових виплат на самокритування, на які по попередніх постановах „Уст. Зем. Стгр.“ замінено думо деякі земські облубтки — зв'язку на вибутки натурою. Арт. 3. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую: В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ СУДДЯ З УКАЗА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про тимчасове положення обслуги прав та обов'язків службовців Корпусу Жандармерії, та зразок присяги для службовців Корпусу Жандармерії. I. Додане до цього тимчасове положення про обслугу прав та обов'язків службовців Корпусу Жандармерії,-ухвалити. 2. Доданий до цього зразок присяги для службовців Жандармерії ухвалити. 3. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через післянщів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ, НАДВИЩИЙ СУДДЯ Проект РЕЗОЛЮЦІЯ Наради діячів земських і міських самоврядувань України І2 квітня 1921 року в м.Тарнові в справі утворення тимчасової влади в місцевостях, звільненим повставшим народом від ворога. Констатуючи: І/ що український народ в процесі чотирьох- літньої боротьби усвідомив себе, пізнав як окрему націю і виявив непереможну волю до створення суверенної української державно- сти; 2/ що на вітвар державної ідеї несе він кров і життя кращих синів своїх; 3/ що боротьбу цю буде провадити він до повної перемоги над усякого рода окупантами, чи йдуть вони під стягом совітської влади і комісародержавства, чи відновляють старих мерців - справників, приставів і урядників - і які несуть йому визиск, руйну і смерть і вважаючи, що лише та українська влада поведе його на останній переможний бій за вільне життя в своїй батьківщині, яка піде в гаслом: все для народа і через народ - Нарада діячів земських і міських самоврядувань визнає необхідним, що: І/ тимчасовою формою влади на теренах України, звільнених повставшим народом від ворога, мусять бути обрані всім народом сільські, волосні і повітові Народні ради і їх виконавчі органи - народні комітети; 2/народні ради складаються з представників від громад і окремо від учительських спілок та Просвіт 3) Народні Ради, обравши Народні Ко- мітети участь їм загальні вка- зівки, що до напрямку їх діяльності; 4) компетенції Народних Комітет- тів мають обмежати справи адміністративні, безпечеперва економично- господарські, куб- турно- просвітнь військові; по- станами повстаннях відділів і інші справи, які вини - Казать з місцевих обставин і умов; (Толька Народного Комітету завідує справами адміністра- ційними, = тим ким комітету поділять між собою письмі пайку діяльності). 5) Система безпечеперва му- сть бути зорганізована на вразок сірвої (Маршал- шина, Кам'янця 1920 р.) На толі сірвої організації отої окреми- Тиму, обранні з місцевих військових людей старших по рангу в поворі потім воєвр і селі. 6) для звязку і координації при погарбення Народних Комі- тетах передбувано редеренці від дійсних військових частин і публічної влади УНР. 7) поповнення дійсних військових частин і постачання їх мундиру, перевезення провадженого в повнім порозумінні; взагалі представник військової влади дійсних частин з Народними Комітетами. 8) Інструкцію щодо сізен складає Військове Міністерство, а щодо убивання влади - Січовий, воєначальник і повірення Комітету - Міністерство Внутрішніх Справ. Л. Шевченко. оскаржено приводили особами. Скарги подають через нар повіту чи нав УЗ по велесництву 93) Опротестовуванні та оскарження погоджувань в разі, розом з протестами, скаргами передаються на повіту чи на захо- пленому пуберич у 6 місяців по розглядку протести в скарз на ви- бори до місцевих та спеціальних рад 94) Колишні по розгляду скарг 1 пропесимив не бибоги сугг повітово і пуберич Якщі і умоворується з повіт встановлювався макс. баг або виг і при сприятливих обставин повітової нобітоби нор на представляли усіх публік 21) Письмі закінчення виборів по узагальненому виборчому посунуванню на протязі трьох діб надомаргів, про вибори в містах і селах - навпаки та місцевих новин, а про вибори в місцевих новинах та церемоніях через календарні новини та пересування збору до виборчої по закінченню 22) На протязі своєї діб, в час закінчення виборів виборче по сучасному ведення може бути опротестовано як-то негативним повідомленням про палемності, або Ухвалений Радою Народніх Міністрів Закон про вибори до Установчих народ- ніх самоврядувань України. На зміну та доповнення відповідних арти- кулів Закону Рада Нар. М. Ухвалила: 1. По мірі звільнення терито- рії України від окупаційної влади переводимся вибори до органів народних самовряду- вань на основі додатків до закону статутів а) про вибори до Губерніальних, по- вітових і волосних Народніх Рад і б) про вибори до міських і містечкових Народ. Рад. 2. Закон цей вводиться в дію з моменту його опублікування представником Уряду (У. П.) Повна Рада Нар. Мін. Мін. Внутр. Спр. 1. Надати Мін-ву Св праву визначати так і процедури переведення виборів, в залежності від налаштувань державної адміністраційної УНРЗ. Тилігасовим Остатут про вибори до Волонти, повітових і губернських Народніх Рад. 1. Виборчі права в сельских громадах користуються всі громадяне Української народної Республіки чоловічого і жіночого полю, яким до дня виборів сповнилося до років і які мешкають в громаді не менше 6 місяць. 2. Громадянам Української Народної Республіки вважаються ті українські підданці, що набули право українського громадянства згідно закону. 3. Не турбовати о Ті особи не української національності, які не можуть документально стверджити приналежності їх до громади У.Н.Р., мають бути допущені до участі лише тоді, коли даному урочисту обвітнину (армія) за власним підписом на вірність У. Н. Р. 4. На радників виборчих, повірових та губернських Народних Рад та членів Народних Українських громад не можуть бути обрані тільки українські громадяни, що давали двадцятиліттярічною віку, які би вони і не були членами сельських громад, де виставлено їх на кандидатур. 5. Як активного так і пасивного виборця з виборах не можуть брати участі представники адміністраційних влади і безпеченства в тих місцевостях, де вони перебувають на службі. 6. Як активного так і пасивного виборчого права позбавляються гензі та боржні, особи безвідомці та божевільні; покарані судом з позбавленням у облєкшенням прав: за кражу, шахрайство, спекуляцію прибутку довіреного майна чи приміття в заставу завідомо краденого. 7. Вибори радників в громадах провадяться шляхом тайного голосування - подаванням голосів за окремих кандидатів (шарашт) або записами. Дні обрання по- трібно дістати більше половини голосів. Обраними вважаються ті з поставлених на голосування кандидатів, що одержують найбільшу кількість голосів. 8. Дні переведення виборів до Увернільнних Повітових Волостей Мар. Рад утворюється при Вигнанському управлінні вибори коміс- сії: повіров, волості з селянські. 9. Повітові виборчі комісії складаються з представників по одному від повіт Народн. Управи, Міської Управи, ПВКТ, Селянської стілки, Повітового Коопер- сову, Повітової учительської спілки і представника судового відомства, по вибору цих установ та організацій. 10. Волостні виборчі комісії складаються з представників: Начальника повіту, представників Пов. Виборчої комісії, двох представників волостній народної Управи, представника кооперативного союзу учителебства і судового відомства по вибору цих установ та організацій. 11. Сільські виборчі комісії складаються з представника волостної виборчої комісії, двох громадян і учителей по вибору прошади, а також представників ВКВ. Виборчої Комісії. принімка. В разі коли-5 лиць-дуг з на- дваних в п.п. 9; 10 професійних економічних організацій не істнуваво в місці передування виборчої комісії, представники інших устань та організацій складати з себе виборчу комісію, коли їх набереться не менше трьох дум. 12. Голови, їх заступники та секретарі ви- борчих комісій обираються на перших засіданнях комісії більшістю голосів при- сутніх членів її. 13. Повідомляти виборця комісії Мисло радників представник партійних Рад визначається до цього розписом. (Див. додаток 14.) 14. Мало радників голосної нар. Ради (див. арт 15) визнагається до публічного виборчого комісією, в залежності від кількості населення голосу. 15. Волось з малої мудносері до 10.000 обирає 25 радників; від 10.001 до 15.000 -30 радників; від 15.001 до 20.00 - 35 радників; від 20.001 до 25.000 - 40 радників; від 25.001 до 30.000 - 45 радників, і волосс з мисли мудносері понад 30.000 обираєть 50 радників. 16. Повітова виборча комісія призначала свою представника до голосної ви- борчої комісії, визначає мало рад- ників кожного голосної нар. ради, визнагає скільки кожна волосна нар. рада має обрати радників Повіт Народ. Ради, доследжують о "Кер- мунт працю волонтер виборчої комісії 17. Волонтер виборча комісія визначається на основі кожної громади має право радитись до Національної Мародавської Ради, в Залежності від населення кожного прошаду, отже, щоб був добрим у всіх прошадах відбулися вибори, дощдал і керують працю Сильських виборчих комісій 18. Сельська виборча комісія складає списки виборців осіб, що мають право брати участь в виборах, згідно цього статуту, поділяння, в разі потреби прошади на виборчі узагальнення, щоб рівномірно учасники виборів комісії переводитимуть виборці радників до волонтера Нарад. Ради в май, визначеному волонтером Комісією, та доглядати їх і керувати працею за учасникових виборчих комісій. 19. Перші сходинки Губернівних, міського, і волонтер Народн. Рад скликаються в перший день джінення виборів губернії у з протопідії Нагальному ауд. 3-го підп. Поверху і Волонтер - з проходженням Нарад. повіту, в породженні з Метр. Нар. Узаково. Волонтера перших сходинок Губ., тобто волонтер Нар. Рад, Стаття до обрання по- дійного волон, і коли відмовляють усі півні за волонтера Нарадної Уряду, або нової заступниць 7. Списки осіб, що мають бути право- участі в виборах складаються разом з протановою виборчої комісії роз- дивляться по виборчих містках та після закінчення їх передаються до виборчої комісії для оголошення в спискі, які по місцевих обста- винах, буде виснанний цього Комісією за дозволом. 8. Протягом пяти днів з дня оголо- шення виборчих списків міські ур- мада не можуть вносити до виборчої комісії свої заперечення проти неправильностей та непов- нори списків. По охінчені угоду строку виборча комісія вириває списки відповідно податим їй запереченнями, які будуть видна ні нею заслуговуючими на увагу, та відмовляє у виправ- ленні по запереченнях безпід- ставних, про що повідомляє подавців заперечень. 9. Постанови виборчої комісії можуть бути оскаржені протягом трьох днів з часу одержання заяви Начальникової повіту 83 публікових і неповітових міст та містечок і Начальників суберній, якщо публікується місця та на- лежним представництвом адмін. страційні влади діють міст, ви- ділення в окремі адміністрат- ційні одиниці. У зв'язку розгля- дантях в окремих виборчих колишах (арт......), постанови яких вважаються остаточними. 10. Виборні списки, по виправлен- ні їх (арт.....) оголошуються згідно з арт.... не пізніше як за п'ять день до виборів. Письм усю договолення має доповнення і зміни в стеках не дотукаються. Особи, яких не було внесено в списки або які втратили виборче право до початку виборів у виборах їхніх участі не беруть. 6. Кандидатами до радників, в кількості половини числа радників, вважаються особи, що одержали більшість голосів після обрання радників. 11. Особи, що мають думи поставлені на балотуванку, навігаються отоками, які складаються з повинних вулиць про мадянства, при чому число кандидатів в кожному списку не може. Думи більше числа радників, яких має обрати від даного виборчого участка. 12. Кожний громадянин може підписати лише один кандидатський список. 13. Щоби подати кандидатські списки, треба на списку зібрати підписи громадян в раз більшої числа кандидатів списку, якою пропонується. 14. Сліста та листерки з числом молодості до 10.000 одирають 25 радників; від 10.001 до 100.000 - по 3 на кожне 10 тис.; від 100.001 до 15 № Днз переведему виборчі до Міс- ських та Містечкових народніх Рад утворюються при відповідні- стих Міських та Містечкових Управах міські та лістечкові виборчі комісії № 18. Міські виборчі комісії скла- даються з представників по одному: від Управління По- вітового Начальника, Міської Управи, Повірвої Народної Управи, Кооперативного Об'єд- нання повітового значення та представника судового відомства по вибору цих Установ та організацій. № 19. Містечкові виборчі комісії складаються з представників по одному: від Управління Начальника повіту, Містечко- вої Народної Управи і мис- тельства по вибору цих Уста- нов та організацій. 18. Голови, їх Заступники та Секретарі виборчих комісій обираються на перших засіданнях Комісії більшістю голосів присутніх членів їх. 19. Перші сходин міських та містечкових Народних Рад в новому складі скликаються в містах губернійних — начальниками губернії, в інших містах та містечках — начальниками повітів. Головою перших сходин міських та містечкових Народних Рад обирається постійного голови. Є голова міської чи містечкової Народної Ради, або його Заступник. 20. До координації праці міських самоврядувань та повітових народних рад делегуються своїх представників до Місцевих Рад в кількості шести свій Управ з правом рішень, що голосу. Ратники від пов. Нар. Рад не входять до міської Нар. Рад. 21. Догляд за наповненням керуванням роботи виборчих комісій в містах та містечках покладається на начальників повітів, а в містах губернійних — на начальників губернії. Міністерство Статут про вибори міських та містечкових народних Рад. 1. Виборчим правом до органів народних само- врядувань в містах та містечках киринут- ються всі громадяни Української Народньої Репу- бліки повнолітнього і жіночого полуг, яким до дня виборів оповнилося 20 років і які залишаються (в тих не менше 6 місяців) 2. Громадянами Української Народньої Республіки, вважаються ті українські піддані, що набули права українського громадянина згідно закону. 3. Не турбуючи і ті особи неукраїнської національності, які не можуть документ- тально стверджувати приналежність до громадян У # 40, можуть бути допущені до участі в виборах лише тоді, коли дадуть урочисту обіцянку (присягу) за власним підписами на вирність У. Н. Р. 4. На радників міських і містечкових Народних Рад та членів Народніх Управ можуть бути обрані лише українські громадяни, що досягли двадцятип'ятирічного віку, хоч би вони і не були членами міських та містечкових громад, де виставлено їх на кандидатів. 5. В виборах не можуть брати участь представники адміністраційної влади і безпеченьства в тих містах і містеч- ках, де вони перебувають на службі, оскільки прокурор, держ. безпека, унікальні. 6. Як активного так і пасивного ви- борчого права позбавляються: пенсії та терміни, особи безглузді та боле- вільні, покарані судом з позбавленням та обмеженням прав; за краху шах- райство, опекунцю, прийовсннз доверенного 7. Вибори радників в містах та містечках переко́дяться шляхом тайного голосування — подаванням голосів за окремих кандидатів кульками (шарами) або записами. Для обрання потрібно дістати більше половини голосів. Обраними вважаються ті з поставлених на голосовку кандидатів, що одержують найбільшу кількість голосів. 8. Особи, що мають бути поставлені на Балотіровку, називаються списками, які складаються подвійними пуртами зразка денаєра, при тому число кандидатів в кожному спискові не може бути більше або менше числа радників, яких мають обрати від даного виборчого участку. 9. Комітет з громадян може предложити кандидатів по одному кандидатському спискові і підписати лише один кандидатський сток. 10. Щоби предложити кандидатський список виборчий Комісії треба на стокові зібрати підписи громадян в десять раз більше числа кандидатів списку, якою предложаться. 11. Число радників міських і містечкових народних Рад (див. арт. 12) визначається відповідно до числа населення, кобоч виборчого Комісії в залежності від кількості населення. Міста та містечки з числом людності до 10.000 обирають 25 радників, а далі: від 10.001 до 50.000 — на кожні десяток тисяч людності по 4 радники; від 50.001 до 100.000 - на кожний дільниць по 3 радник- ки; від 100.001 до 150.000 обирають 85 радників; від 150.001 до 200.000 - 70 радників; від 200.001 до 300.000 - 80 і міста з числом людей по- наг 300.000 обирають 85 радників. 13. До переведення виборів до лісних та містечкових народн. Рад утворюватися при відповідних нар. Управах лісокі та містеч- кові виборчі комісії. 14. Лісокі виборчі комісії складаються з пред- ставників по одному: від Управління На- тальника "Побуту", Міської Управи, Повіто- вої Нар. Управи, Повітової Кооперативної Спілки, «Пубітової» Оленскої Спілки та пред- ставника Агробого Відомства по вибору ухв установ та організації. 15. Містечкові виборчі комісії складаються з двох представників містечкової Народної Управи та 3 представників по одному від Управління Повітового Начальника, учителів кооперативних та робітничих про- фесійних організацій містечка по вибору ухв установ та організації. Примітка: В раді, ком б яких будь з названих в п.п. 14-15 професійних економічних організацій не існувало в місті передування виборчої комісії, представник цих Мотанов та організацій складають з себе виборчу ко- місію коли їх набереться не менше 3 душ. 16. Голови, й Заступники та секретарі виборчих комісій обираються на перших сходинах комісії більшістю голосів присутніх менше їх. 17. Виборчі комісії визначають межу радник- ків лісоких та містечкових народних Рад, відповідно арт. 12, поділяють міста і містечка на виборчі участи так щоб від кожного участку було обрано не менше трьох і не більше семи радників, призначають голов. 18. Перші сходи місця і містечкових Нар. Рад в новому складі скликаються в містах губернійських - Нагальникам оберен, в ин- ших містах та містечках - Нагальн. по вірь. Головою перших сходів Місця та мі- стечкових Нар. Рад до обрання постійного голови є дніва Міські і містечкові Нар. Управи, або його заступник. 19. Для координації праці місць самоврядуван- ня повинен бути створений Міський Рад в кінцю не більш як 3 тижнів після обрання. Вони мають здатися до розгляду і прийняття законодавчих актів, що стосуються містечкового самоврядування. 20. Радник Міський та містечкових Народніх Рад обирається на один рік 21. Оскарження порушень закону про вибори в працях виборчих комісій робить нагальник, повинен перед нагальним судом а оскарженню на адресу містечкових комісій сам приймається до розгляду і вирішує в колегії, під своїм присутнім у складі: голови повітового Народ. Управи та представників Рад судового відомства. Так само вирішуються справи і в тому разі, коли нагал. пов. сам побачить порушення виборчого закону. Від справи повинно вирішуватися на протязі семи днів по закінченні виборів. 22. Нагальник губерн. вирішує справи на протеза повіт. нагальним в колегії під своїм головуван- ням, в складі: голови Управи та представника окружного суду на протязі семи днів по одержанні виборчого діловодства від нагальних повіт. Так само вирішуються справи на протеза членам, на відмінності виборч. комі- сії. 23. Головосередні органи та найближче керування роблять виборчих Комісій у містах та містечках покладення на Нагальному повірт, а в містах губернських - на На- гальник Рубеж. 24. Магазин Міністрів, якщо рішень суду право видавати в розбитку прийняття умов статуту розпорядження та інструкції в справах передання виборчих комісій. до Радищевої губернії, повіт і вол. Народна Рада обирається на один рік. [Закон] 21. Оскарження в працях та порушення за- кону про вибори в прайсах (виборчих ко- місій) робить Нагальний повіту перед на- пальним губернії, а оскарження на праці до волосних і сільських комісій саме артишом до розгляду і вирішує в колегії, тіг своїм головуванням, в складі кого ви тверд. Народн. Упр. та представники Суровою виборчого. Так само вирішують Статус опрален і в тому разі, коли на- пальник повіту сам побагать мору- шення виборчого закону. У справі по- винно вирішуватись на протязі семи днів до засідання виборч. 22. Нагальник губернії вирішує спереду на протеси Нагальнителя пов. в ко- легії, тіг своїм головуванням, в складі добови Губерн. Нац Кубав та представника Окружного Ару на протези семи днів по одержанні виборчого ві- дповідь від Нагальнителя повороту. Так само вирішують спереду на протеси арочадан на дізлоподобні вбрання комісії. 23. Безпосередній догляд та навчання карикування робитати виборчи ко- місії покладен на Нагальнить повороту. 24. Місткі, Думи по 3 представники і місцеві думи над Рад по 3 представниками і над Рад губернії міт поспішар до губерн. Над Рад в разімп маліс граду і час вбрання звідти. Казановської Дієцезії повинні бути повідомлені, щоб мали уваги і киверство, як Патриарх. Взагалі ж в цьому межа — що та найбільш приєдналися до оцінки, але для мене взимання в строгий адміністративний випадок. У зв'язку розумівання в строгому Вибираючи повинен (як), позначити яких взаємовідносин, або обмежених. b Вигорії оцінки, по вимирівши їх тур (арти) ... не міг би зробити до вигорії. Єтесь усім сво- поминає негативні дослідження до злиття в смолах не докусягаються. Всіди, якщо не був внесено в стовки, або ми втратили про вигорії поза до поради вигорії, у випадку у нас не держимо Грофи. Розвиток військової техніки, підвищення рангів стовки моря усі мають право участи у виборах мешканців Миколаєва та місцевих управлінь по виборчим участкам та мають залучення до меже комітетів. До передачі до виборчої комісії для опонування в став, який не містив обставини були визнані урядом Румунією за душовими. Потому що згідно законодавства виборчим місцем пропадає шляху бажання до виборчої комісії свої заперечення проти межувань мешканців та неповноти охорони. По скінченому часу шляху вибирає всіх їх виправдання, або будуть поблізню поганими і запереченням, які будуть визнані нерозглянутими на увагу, та вирішити у виправленні — зазначеного Світлодарськи про цю повідомляє інформація затверджена - 9 Благовіщення виборчої комісії мешканців будуть Вигарна комісія експедувала проекти: Удомо- дільну містич та містечко між виборами рухався разом з визначеними кінцевими розмірами до лісової чи шляхетної Ради, а також по ринковому вигарному Справлінку. У прокопці вимоги, які додано і застосовуються: ось оцінки - місцевих служб Волинської, Староб, та у Бережанщину "Карашевиком патерний" чи містечка від 1-го листопада місяця - Карашевикам по втіш і прикладання в ринковому та зберіганні Вибори до місцевих на місті-муніципалітет Вар'єрс - виробляються по громадах на виборчих зібраннях, для чого публічно оголошується в раді муніципа- літету, що мають право голосувати на Виборах та запроваджуються обмеження виборчих зборів. Особистість у виборчих громадах. Незалежні органи Виробляють визначення підставних розмірків та малих голосувань, що обираються радами дати публічно громадської дати. Правила виборів до Міських та Містечкових Народніх Рад. 1. Виборчим правом до органів народних самоврядувань в містах та містечках користуються всі громадяни Української Народної Республіки повнолітнього і жіночого роду, яким до дня виборів сповниться 20 років і які заснувалися в них до 1 січня 1919 року. 2. Радниками міських та містечкових народних рад та членами народних прав можуть бути обрані тільки українські громадяни, що досягли двадцятип'ятирічного віку, хоч би вони і не були членами міських та містечкових громад, де їх виставлено на кандидатуру. 3. З виборів не можуть брати участі: Начальники повітів та губернії, їх політичні та особи прокурорського досліду в місцевостях, де вони перебувають на службі, а міліції і військової, що перебувають на Дніпропетровському фронту. 4. Активного і пасивного права виборчого позбавляються: неміці та першій, бевглуді та божевільні, особи, яких покарано судом, або які знаходяться під судом за пере- ступи, що тягнуть за собою по- збавлення, чи обмеження прав стану, а також за крадіжки, шахрайство, спекуляцію, присвоєн- ня довіреного майна, переховування краденого, купівлю та принаняття в заставу завідомо краденого чи одержаному майна через облуд, за хабарництво, лихварство та за переступи проти виборчого права. 5. Виборці радників в містах та містечках переводяться шляхом тайного голосування - піддаван- ням голосів за окремих канди- датів кубиками (шарашт) або записками. Для обрання потрібно дістати більше половини голосів. Обраними вважаються ті, з по- ставлених на голосовку канди- датів, що одержують найбільшу кількість голосів. 6. Кандидатами до радників, в кількості половини числа радників, вважаються осіб, що одержали більшість голосів після радників. 7. Списки осіб, що мають право участи в виборах, складаються та згідно з постановою виборчої комісії, розміщуються міського і містечкового Управління по виборчих участках на північ закінчення їх передачі до виборчої комісії для оголошення в спосіб, який буде встановлено обставинах, буде визначено виборчою комісією за до- уваги. 8. Протягом п'яти днів з дня оголошення виборчих списків всі громадяни можуть вносити до виборчої комісії свої заперечення проти неправильності та неповноти списків. По скінчені цього строку виборча комісія виправлює списки відповідно поданим їй запереченням, які будуть визнано межею залишених у виправленні. 9. Постанови виборчої комісії мо- жуть бути оскаржені виборцями, протягом трьох днів з дня одер- жання заяви, Магальникові повідомлення про незадоволення скаргою на публічних місцях та містечках і Магальникові у- верніть до вищих судернівських містах, має належним представникам адміні- Страційної влади для листя, ви- ділених в окремі адміністрації одиниць. У разі скарг розглядаються в окремих виборчих комісіях (див. арт. 24), постанови яких обважаються остаточним. 10. Виборні списки, по витравленні їх (див. арт. 8.), оголошуються, згідно з арт. 7 не пізніше, як за п'ять днів до виборів. План усього оголошення жадних доповнень і змін - в списках не дотуєка- ються. Особи, яких не було вне- сено в списки, або які втрали право до питанню виборчих, у виборах цих учасці не беруть. 11. Осіб, що мають думи поставлені на балотуванку, чинізуються списками, які складаються подвіноками партії або громадянства, при тому мало кандидатів в кожному спискові не може думи більше числа радників, яких мають обрати від кожного даного виборчого участь. 12. Кожний громадянин може підписати лише один кандидатський список. 13. Щоби подати кандидатський список виборній комісії треба на стеках зібрати підписів громадян в 10 раз більше числа кандидатів списку, якого пропонується. Який подавати: 14. Міста та містечка з числом населення до 10.000 обирають 25 радників. Від 10.001 до 100.000 (по 5 радників на кожний десяток тисяч); від 100.001 до 200.000 = 41-99 радн. (по 5 радників на кожен 50.000). Від 200.001 і міста з числом населення більше 300.000 15. Для переведення виборців до місць на містечкових народних рад урочисто при відповідності міських та містечкових управ - місцеві виборні комісії. 16. Міські виборчі комісії складаються з представників по одному: від Управління Повітового Начальника, Міської Управи, Повітво-Мародного Управи Кооперативного Об'єднання повітової обласної земельної та представників судового відомства, по вибору ухв. установ та організацій. 18. Місцеві виборчі комісії складаються з представників по одному: від Управління Начальника повіту, містечкової Нарадної Органу і учителебства, по вибору цих установ та організацій. 18. Виборчі комісії складаються з представників: а) робочого міст та містечок на виборні учаски; б) визначених кількостями радників до міської та місцевої Ради, а також в обсязі повну виборчого учаска. У розмірі проекту вноситься на розвинення. 19. Виборні комісії складаються з представників: Повітово-Мародного Управління, Суду, Думи, Бернізького міст - Маганської та Верхньої, які повітровою і неповноважною міст та містечок - Начальника повіту і переводяться в типність по "Затвердженні". 19. Вибори Комісії призначення голови учасників Комісій і дорученого виконання їхніх діяльності. Вказівка скидання на комітет з представниками від експолитичних, культурно-просвітницьких організацій місцевих і своєї виборчої участку. 20. до голови, заступника та секретаря вид. Комісії обираються на першому засіданні Комісії більшістю голосів присутніх членів 21. Вибори до міських та містечкових Рад переводяться по участь на виборчих округах. 22. Після закінчення виборів (по участках) всі виборці зобов'язані на протязі трьох днів надсилати про вибори в містах повноваження та містечкових Начальникам повіту, а про вибори в містах нової вулиці та губернських - через Начальника губернії на затвердження. розмір. 23. На протязі трьох днів з часу закінчення виборчого процесу виборці поступований між Думи оскажено Начальником повіту та його перед Начальником губернії. 24. Комісія при розподілі складу, перш ніж виборці будуть повертатись і збираються на певну дату, міг бути голова варто в складі: болів новірвої Народної Управи і представника судовою відомства , а губернійної - при Начальників губернії, під якою головуватиме в складі 20- лови Губернійної Народної Управи і представника судовою відомства. Решта членів комісії - Ставка останнього, і до оскарження не належать. Ці Комісії будуть сприяти на промені пам'ят День з дня по одержанні виборчою повідомлення 25. Перші Судовий міський і містечковий Нар. Рад в новому складі - в містах губернії, та містечках - начальник міста та містечка - начальник повірт. Коли першою Судом Міським і містечковим Нар. Рад, до втрату постійного голосу, є голос міської чи містечкової Нар Управи, або його заступник. 26. Для Координації праці міських само- врядувань та повітових нар. Самовр. - новірвої Нар. Ради дають своїх представників до Міської Ради в кількості членів своїх Куренів з правом рішень від пов'язаних на містах і повітах. 27. Судовий та найближчий кермований працює виду Нар. Рад, а в містах губернії - на Нар. Уп Миллісвід Статут Правила про вибори рад до Волості, повітових та Бернівських Народних Рад. 1. Виборчим правом до органів Народної самоврядувань користуються всі грома- дяне Української Народної Республіки того й іншого роду, яким до дня виборів сповнилося до років і які залишились в громадах до 1 січня 1919 року. 2. Радниками волості, повітових та губернських Народних Рад та головами і членами Народних Управ можуть бути обрані тільки українські громадяни, що досягли двадцяти п'яти років віку, хоч би вони й не були членами тих громад, де їх вибрано на кандидатів. 3. В виборах не можуть брати участь: начальники повір'я та губернських поліцейських та особи прокурорського органу в місцевостях, де вони перебувають на службі; а міліції і військової, що перебувають на дійсній службі, цивільно. 4. Активного і пасивного виборчого права позбавляються: тенди за терміни; бевигудді та болкевільні, особи, яких по- карано судом, або які знаходяться під судом за переступи, що мають за собою позбавлення чи обмеження прав стану, а також за крадіжку, шахрайство, спекуляцію, присвоєння довірчого майна, перетягування Краденого, купівлю та продаж в заставу за відомо краденої та одержаний майна через облір , за хабарництво , личварство , та за переступи проти виборчого права 5. Вибірки радників в промадах перев- дкти ся шляхом тайного голосування - подаватимем голосість за окремих канд- дидаїтв культкали (шарашт) або за- отекали. Днз обранцю потрібно дієта- ри більше половини голосіть. Обранцю вважається тих з поставлених на 20- лосовку кандидатів, що одержали найбільшу кількість голосіт. Канди- 6. датамт до радників в кількості половини числа радників, вважається оцін, що одержали більшеро голо- сіть після радників. 12.6. Оскільки які мають бути поставлені в промадах на банотпровку, намітається стеками, які складаються з податок- ур- ми іншого промаданея , при тому число кандидатів в кожному ст- скові не може бути більше числа радників, яких належить обрати від даної громади. 13.7. Кожний промаданець може підт- сади лише один кандидатський ст- сков. 14.8. Щоби подати Кандидатські ст- сков виборіт Комісії в громаді треба на отскові зібрати під- тись промадан в десять раз біль- ше кандидат стоку, який про- монував. податков. 15.9 Вибори в громадах до вої на Рад переводяться на виборчих зібраннях 16. Для переведення виборів до лубернівських, окр.рв. і волосних народних Рад утворю- ються, з пропозицій Народ. повіт., при відповідному Управах виборчі Комісії: по- вітні, волосні й селенські. 17. Повітові виборчі комісії складаються з представників по одному від Управ. Нар. повіту, повіт. Нар. Управи, Лі- бовній Управи, Повіт. Селищної Спілки Кооперативу. Об'єднання повітов. земель, пов. Чистопольської спілки і председа- теля судовою відомства по вибо- ру азну уставу тих організацій. 18-12. Уолосні виборчі комісії складаються з представників по одному від Зараховання Народ. пов., пов. Виборчої Комісії, Волевної Нар. Управи, Кооперативної об'єднання, Учителської і судовою відомства по вибору азну уставу ра орган- Іацій. 19-13. Селищні виборчі комісії складаються з представників по одному від Виборчої Комісії, з двох представників громади і уча- телю по вибору громади, а також представника волосної виборчої ком. 20-14. Голови їх заступники та секретарі виборчих комісій обираються на першому сходинат Комісії ближнім до волось приєднання земель. 21-15. Число радників Улб і пов. Народ- них Рад визначаються доданими до усто- роством (Дивися додаток 7.1.) 14. Місто радник Волосяній Нар Рада (поб. арм 15) визначається повідомленням Народного Ради виборчою Комісією в залежності від кількості населення. 15. Волосья з числом мешканців до 10.000 обирає 25 радників; від 10.001 до 15000 - 30 радників; від 15.001 до 25000 - 45 радників; від 25001 до 35000 - 45 радників і волосья з числом мешканців понад 35000 - обирають 50 радників. 16. Повітря вид. Комісії призначає своє представництво до волосяній виборчої Комісії, визначає число радників Комісії, бою. Над Ради визна- пал, скільки кожна волоська Нар Рада має обрати радників до складу пов'язаного, при- знала термін переведення ви- борців в промагат і Керму. працює волосяна виборча ко- місія 17. Уолосна вид. Комісії призначає 25 своє представництво до селянської виборчої комісії, визначає кількість Комісії, урочища має обрати радників до Уолосної Нар Ради в залежності від числа населення. Кожна промага, створюється, буде обирати в усіх промагах відбувається однотасно, досягає і керує прайцем селянських вид. Комісії 48. Сільська виборча комісія складає стоки роб, що мають дуже право брати участь в виборах, згідно цього статусу, поділить в раді повинні прошади на виборі уряден, утворити участь виборчі комісії передбачається дати виборчі рахунки до 15ок НацРад. в шалі, визначеному Вод. вид Ком. та приймає і керує справою участь виборчих комісій. 49 Перші сходини вон, пов. і зусилля Нар. Рад скликання - зверненням з пропозиції Нар. Уб. в порозумінні з ОУН Нац Упр., пов.; вид -з пропозиції Малач, пов. в опору думки з повернення Нац Упр. Волонтера керування Луб, пов на вибір Нар. Рад до обрання постійного во льви б' ізотеки відповідної України або його заступник. 50 Волона НацРада на перших сходинах отпрає радність до Нар. Нац Ради в шалі, визначеному пов вид Комісії. 51 Повернення виборчої НацРади на першій сходинці отпрає радність до УЗГ Нац. Рада доками до 4500 в шалі, визначеному розписом. 31. Містечко Ради визнано в оголошенні звісною складу посилання до Вей. Нар. Рад дійшло до пред'явлення 3 правових рішення. 29. Міські Ради посилання до пов. нар. Рад зі своєю складу по дійненому 32. 34 пред'явити в правовому порядку. 32. Нічим закінчену вибори все видобре діловодства надсилалося до Маранця, який на розмір 33. Довгий та найближче керівництво працею повітрь, воїн і селянські Комісії покладається на Маранця. Россія Повітових і Губернійних Мародник Рад. Договір № 71. I Від вищина 1. Квітковий - 60 - 4 2. Березівський - 92 - 4 3. Великоберезький - 57 - 4 4. Яблунородський - 60 - 4 5. Кам'яновецький - 57 - 4 6. Липовецький - 51 - 4 7. Радомишльський (Кінцівка) - 49(?) - 4 8. Сквироський - 54 - 4 9. Маранжинський - 57 - 4 10. Ушатовий - 57 - 4 11. Черкаський - 60 - 4 12. Тихирівський - 54 - 4 13. Городибельський (Кінцівка) - 49(?) - 4 м. Київ - 5 м. Бердичів - 2 м. Обла Черкас - 2 м. Умань - 2 63 II Волинь 1. Житомирський - 49 - 8 2. Васильківський (Радомишльський) - 57(?) - 8 3. Звягельський (Новоград-Волинський) - 66(?) - 8 4. Обручевський - 42 - 8 5. Старокостянтинівський - 57(?) - 8 м. Житомир - 2 м. Харків - 10 62 III Катеринославщина 1. Котеринопольський - 55 - 5 2. Александровський - 58 - 5 3. Бахмутський III - 75 - 5 4. Верхнедніпровський - 63 - 5 IV Маріупольський - 57 - 5 V Новосілківський (Семипалатинський) - 78 - 5 VI Павлоградський - 48 - 5 VII Ставропольський - 59 - 5 м. Катеринослав - 4 м. Ізюм - 2 м. Маріуполь - 2 м. Луганськ - 2 70 V Поділля 1. Кам'янецький - 54 - 4 2. Батуринський - 54 - 4 3. Брацлавський - 54 - 4 4. Вишнівський - 60 - 4 5. Гайсинський - 57 - 4 6. Летичівський - 52 - 4 7. Литинський - 53 - 4 8. Могилів-Подільський - 54 - 4 9. Олеськівський - 60 - 4 10. Проскурівський - 57 - 4 11. Ушуманський - 54 - 4 12. Ямпільський - 57 - 4 м. Кам'янець-Подільський - 2 м. Полтава - 3 50 VI Таврія. 1. Бердянський - 69 - 12 2. Янгіровський - 66 - 12 3. Мелітопольський - 78 - 12 44 VII Харківщина 1. Городибський - 42 - 3 2. Воронежський - 50 - 3 3. Слобідка-Таврійська - 68 - 3 4. Охтирський - 49 - 3 5. Соледарський - 48 - 3 6. Благодатненський - 49,3 - 3 7. Володимирівський - 42 - 3 8. Кропивницький - 50 - 3 9. Мелітопольський - 45 - 3 м. Оріхове - 6 м. Херсон - 2 м. Лисичанськ - 2 18 VIII Тернопільщина 1. Городибський - 42 - 3 2. Воронежський - 50 - 3 3. Слобідка-Таврійська - 68 - 3 4. Охтирський - 49 - 3 5. Соледарський - 48 - 3 6. Благодатненський - 49,3 - 3 7. Володимирівський - 42 - 3 8. Кропивницький - 50 - 3 9. Мелітопольський - 45 - 3 м. Оріхове - 6 м. Херсон - 2 м. Лисичанськ - 2 18 18. Суравкескин — 64—3 м. Вермонт — " — 2 м. Нижин — " — 2 м. Толчев — " — 2 60. 7 Стоски осіб, що мають право участі у виборах, складається та теж захід- тення оголошується способом, який вона по місцевих обставинах визнає за найбільш доцільним. 8 Протягом п'яти днів з дня таку оголо- шення виборчі стоски прикладання ено- жкуть вносити до виборчої комісії свої заперечення проти полюх та неповні стоски. По скінченні цього строку ви- бора комісія виправить стоски, відпо- відно поданим їм запереченням які буде визнано гідним уваги та відшових у витравленні стоски на затвердження безпідставні, про чь оголошення подавуть заперечен. 9 Постанова сесії ком. можуть бути оскаржено виборчими протягом трьох днів з дня одержання повідомлення Комісії про незадоволення скарги. 10 Відповів виб. Ком. на протест двох днів розглядає Скарп. згомадян і після розгляду необх. повідом- ляє сім. виб. Ком. про свою по- стану. Постановив Вищ. виб. Ком. С оста- тністю: і до оек 11 Виборці описки по виправлени 14 (916 арт....) оголошують, згідно з арт ... не пізніше як за п'ять днів до виборів. Письм. уго оголошення життя доповнень і змін в естоках не дозволяється ЗАКОН--- про перевибори до Губерніяльних ,Повітових ,Волоських,Міських та Містечкових Народних Самоврядувань. Вперед до видання закону про реорганізацію органів Місцевого Самоврядування та іншомиченецтві Рада Народних Міністрів у хвал.п.л.а : 1/Всі Губерніяльни,Повітови,І Волосни Земськi Зібрання Міськи та Містечкові Думи розпускаються . 2.Тимчасово,до переведення нових виборів,Губерніяльи Повітові,Волосни Земськi Управи Міськи та Містечкові Управи зливаються. 3.На проміжні п'яти днів з моменту оголошення цього закону представником Уряду Української Народної Республіки всі сельські громади обирають депутатів до Волосної Народної Ради,а міста та містечки,які користуються правом Місцевого Самоврядування,обирають депутатів до Міських та містечкових Народних Рад. 4.Волосна Народна Рада на протязі трьох днів з моменту закінчення виборів в громадах обирає Управу Ради і депутатів до Повітової Народної Ради,яка в першому своєму засіданні обирає Управу Ради і депутатів до Губерніяльної Народньої Ради. 5.Губерніяльна Народна Рада на перших своїх сходинах обирає Управу Ради. ПОЯСНЮВАЧ ЗАПИСКА ДО ПРОЕКТУ ТИМЧАСОВОГО СТАТУТУ РАДИ МІНІСТРА ШЛЯХІВ. Підставою до утворення проекту тимчасового статуту РАДИ Міністра Шляхів було те, що під час праці Міністерства Шля- хів по організації і проведення до майжею височини шля- хового господарства й транспорту та Тимчасова Устава Централ- них Інституцій Міністерства Шляхів, з котрій зазначені склад, а також компетенція кожної з Уставов відомства Шляхів, вия- вилося занадто стислою, щоб охопити й регламентувати ціликом видесначену організаційну роботу Міністерства. Життя висунуло цілу низку справ і питань, які або не на- лежали з окрема до компетенції жадної з Інституцій Міністер- ства Шляхів, або належали разом до кількох, в наслідок чого ці справи посилались від одної інституції до другої, від од- ної Урядової особи до другої, а в решті або залишалися зов- сім не розв'язаними, або, розглянуті однооблично, розв'язувались в собі, що приносив ту чи іншу шкоду. Нині Міністерство Шляхів ставить на грунт організаційної підготовчої праці, аби фунтути зазначені вище дефекти, прия- шло до переконання про необхідність утворення РАДИ Міністра шляхів в дорадчих функціях, яка б, будучи складеною з осіб, що є обтя на чолі Інституцій Міністерства Шляхів, а також із заклияних при потребі експертів і представників інших за- діявлених відомств, своїм авторитетним колективним розву- ном розрішувала внесенні до неї справи в найбільш користиний для РЕСПУБЛІКИ спосіб. Доданий до цього проект Статуту РАДИ Міністра Шляхів по- діляється на три розділи: в розділі першому накреслені зав- дання РАДИ, обсяг її діяльності, а також зазначені справи, що вносяться в РАДУ й порядок внесення їх; в розділі II - склад РАДИ і в III - порядок переведення справ через РАДУ. В цілому ж проект Статуту здійснюється додатком до 12 Типографской Устави Міністерства Шляхт.- МІНІСТР ШЛЯХТ Є. Тимошенко! Завідуючий Загального Департаменту І. Шевченко Т.б.сс. Начальника Канцелярії Потаповський В оригіналі зерно 1608, Н-ка Канцелярії МПЗ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО ЗАКОНОПРОЕКТУ ЩО ДОБРОВІЛЬНИЙ СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКИЙ АКАДЕМІЇ I. З загальної відомої, що Україна – хліборобська держава і з рослинний та скотарський у родини землі. Стно, не проходить без доводити і тої думки, що всесвітній гармонійний розвиток всіх мах галузей народного господарства, основою існування яких є продукція землі, є головною передумовою добробуту населення країни і її багатство, а, тому, й її економічної та політичної міці, яко держави. Цей зв'язок між розвитком і економічною силою на всіх галузях господарства і назвою державною міць ще посилкується й тим обставиною, що ми раз на шкід в цих галузях господарства будуть світ добробут населенням по кількості частини національно-природного елементу населення України. Ото, і природні данні, і інтерес аналіз більшості населення, і чиркуляція що до налою економічної міці та державної незалежності прикривається ще впернути увагу на заходи до розвитку в першу чергу різних сільсько-господарських галузей нашого народного господарства. Роби складні і конкретніші в'язувати рід і економічно значущих цих галузь у нашій загальній господарській наведено звільнення саме загальний держави та нашої підомості до до активного стану їх в останні роки до реформація. /по 9-ти основних сутю-українських губерніях/. Звичайно, кордо місце по економічному значенню між цими галузями народного господарства надавало р 1 льняцтву. До 50.000.000 десятин що-рішнот посівної площі верхових хлібів в урожаю до 1.100.000.000 пудів зерна були головною основою нашого загального, і між був одною з найвищих статтів нашого торгового балансу /до 356-480 мільйонів пудів жорнного вивозу/. Поріч з рільництвою на малу роль відгравали і інші сно- ріднені галузі сільського господарства, що складали чи більш ніжні озими, елевестійні господарські одиниці, чи були додатков- вими або ополоненими з рільництвом. До таких галузей господар- ства належить: Дурівництво на площі до 3.000.000 десятин зі збором до 50.000.000 пудів сіна. Городництво та спеціальні культури десних рослин, а саме: гороху, сочевиці, бобу, пшеники, льонку, коноплі, соняшнику на площі до 1.430.000 десятин зі збором до 70.700.000 пудів; тютюну на площі до 26.500 десятин зі збором до 8.010.000 пудів; картоплі на площі до 59.308 десятин зі збором до 334.760.000 пудів; буряку на площі до 296.100 деся- тин зі збором до 566.115.000 пуд., а рапс на площі до 2.320.1004. зі збором до 973.800.000 пуд. Садівництво з виноградництвом /останнє - на площі близько 450 деся- тин, зі збором до 4.601.000 п. винограду/ і вжільництво з 1.530.000 вулків із продукцією олія 8.0.000 пуд. меду і воску. Зестарство /до 15.890.000 голів худоби/ та свинярство /до 4.600.000 вулків/ з загальним молочним до споживання мисливих ресурсів до 27.000.000 пудів м'яса і сала; козине дество /до 6.750.000 голів/; птахарство рибінництво, нистівство та інше. Однак озимий і вжільний галузь сільського господарства була також лісове справа /4.350.00 десятин лісу з приб- лизною трічною продуктивністю до 1.860.000 пуд. сан, або біля 1.000.000 пудів деревного масла. Не має значення цілком також і корфові справи з безпосереднім заліку і власними залишками в запасниками галузями сільського господарства стоять різні ряду обробляти забрекно-заподезькою на дрібній промисловості, чи личне значення: Цукроварство - біля 270 заводів з продукцією біля 60.000.000 пудів цукрового піску /при вивозі до 50.000.000 пудів/, 18.000.000 пудів нагонки та 266.000.000 пуд. кому. Гуральництво - біля 500. зводів в якург- кое біля 3.600.000 відер сируту. Зробарство і молокарство - бі- ля 24. зводів в януарному білі 15.000.000 відер молока і 196.000 відер меду. Татанництво - біля 8, сирки і продукцією до 1.75. по куди тягну. Серім того викнарство, олійництво /біля 1.000.000 пуд. олії/, крохмальнитцтво, нижеварство, коноплярне виробництво, Гар- бариництво, особливо волокнаних матеріалів, то-що. В післяй господарстві не мало значення мають: і і солільна справа /біля 25. зводів механічної обробки дерева/ та газгатство /45.000 пуд. усіх сино- ровізько за тактичне виробництво; сто- ларство, бондарство жерівні дрібні спроби та і дерева, деревиненського і картонної виробництво /біля 25.000 пуд./; химична перероб ка мореписа /поміж солою, дроту, кеміндарія, тощо/ Серім того, для обслуговування посібних чиновників та володарства іншого шляху рід міжнародної, не падають до різних держави обробленої продукцією, як: кераль- ний, збір, морів дактики, кампін-фуд. і в- на тво /більшого господарства, пиво та цини/, парто у глибинних матеріалів, тощо. 11. Також, у білому, як справні інше значення відмінне по- ляного економичного випадку, різних годин і меж залежного господарства - з одного року, так і залишкового продукта- ми, якщо обробленої промисловості - о другому боці, так і на сітку, обслуговування кот. виходив на саме розумів зобов'яза- ннях промисловості - в третього. Всі ці галузі господарства мали органічно сполучені зроб, складаючи один комплекс гос- подарськ чи підприємств, що безпосередньо виконувалися на друге. Сільське господарство дає матеріальну основу для існуван- -48- інтенсифікації дрібного господарства, на повнішому використанні них різних ресурсних і економічних можливостей. збільшення пло- щі 1 разів на загалад першого вихлопу також не розкії як заповідь других, і - навпаки. Господарча рухація дрібні, звичайно ж і нем, розповсю- єм та моськовсько-большевицьким пейзажем, в адваку в економіч- ному експлоататорів україни цеокованим - в одного бою за пов- нення - другого, а зазні мірі відкинули і на сільським господарствам. хоч воно, порівняння, і кинь пішало ці руха- ції, ніж інші галузі народнього господарства. також природ- но, щ економічне відродження україни мустило звичайною в лідсданням головного основи та економічного добробуту - сіль- ського господарства і спередньих в ньому галузях промисловості. Для цих даних розповідку більшового господарства на тра тні не може вважатися як сильна, но знову йов при розвиток до революції. Земельна реформа, що в насілідках залежання нових засновників в розвитку сільського господарства та розповсюдженості мнини відношення громадсько-політичних сил, якщо стала на ба- зі дрібного сільського господарства, перед воєн відродженими державними та громадськими інституціями створила засновки економічної інтенсифікації дрібного господарства, на повнішому використанні них ресурсних і економічних можливостей. Земельна ре- форма й політичний тектовий розвиток та спеціальних культур і садів наваження, усвідомлення остережень з монополістами, вихлопи-тво, більш- ність, кооперативізація по до обробки речей, надалі йдучої но- реробки державних підприємств сільського господарства за абуту 12, то-то - все це хоч і не нові, але зараз більш вищим терго- ні завдання в області сільського господарства. Одне, часто розглядає один з двох головних шляхів піднят- тя сільсько-господарської культури в новому залежання продук- тивності сільського господарства, улахом як найбільш органі- зації його, так і політичних чи удосконалення техніки, а - в другому бою, передбачаючи і в перспективних економічного від- радження україни значну роль сільського господарства, 1, перев- ті, приймаємо на увагу ті особливі завдання сільсько-господарсь яких рахували надоро народнього господарства, що виникли одразу в -5- не вжити цілий ряд відповідних заходів допрородження баках діях/ і всебічного розвитку всіх галузей сільського господарства на Україні. Ці цілі заходи не мала роки в підно- сенню культури сільського господарства має мати справі поширення здійснювально-господарської освіти та знань серед населення і підготовлення цілого ряду технік, спеціалістів по різних галузях сільського господарства, так і оператив- них в ним радою обробленості промисловості. Для обслуговування земельних галузей дослідного гос- подарства значні сили повинні мати як у цих, так і середнього та вищої освіти. Відповідно можливому значенню цих галузей господарства для країни, має бути створена ціла сітка ординарних та інших земельних шкіл в підкоротуван- ня всіх існуючих або яких. Це повинно утворення також ординат середніх та інших шкіл мусить бути забезпечено підго- товленням і техніків в цьому сфері. Особливо важливим різним галузям сільського господарства та споріднених з ними галузей промисловості відповідних технічних, а ви- що освіти, знань і утворення підготовки землекористуван- ню та розвитку диверситету Земельних Орден Католик Сільсько господарської Академії - має містити в наукових і уточнених засобах. Це школа має не призводитись до розвитку відповідних центральних діяльності та підготовлення наукових сил, так і за- доволення потреби в техніках з вищої освіти, практики по всіх галузях точного знання, до промисловості сільського господарства та споріднених з ними галузей промисловості. Во- на має отримати головними дослідниками сільсько-господарського виконання на Україні, випускаючи техніків не тільки в загальному фаховому освіті /як як агрономія/, що й у удосконаленням по певних галузях цієї загальної земельної освіти /от як: аеропом-рільник, агроном-снаторь, агроном-оцінник/. Равен в тим, академія має підготовляти техніків і для обслуговування на охоронних до сільського господарства закладів промислового характеру, от як: цукроварень, гуралень, броварень, виногроб- них закладів, гарбарень, цилинів, лісспілок, санеропільних - 6 - володін, заходів хімічної переробки деревини, цеглонь, вико- дів сільсько-господарських позицій, тощо /інженер-технолог та механік/. Окрім того Академія має задовольняти потреби в тех- ніках, необхідних при переведенні земельного розорення та земле- винштування, а ось для мокування /інженер-геодезист/, інфіл- рції замови /інженер-малювач/, покрок Сільського будівництва. Для обслуговування земельних потреб лісових господарст- в та сільської меліорації Академія має випускати інже- нер-лісників. Далі, уряд останніх років підняв питання господарства - екологічного, консерваційного, відновленого, цихорезового, та навіть посередньо до міських пошкоджень господарств, а в техніко-ліка- рів; тому Академія має підготовляти таких і коверницьких лі- карів. Цивільна організація господарських одиниць і цілих га- лузей народного господарства зусилля вказується на основних нім дослідженнях всіх господарських умов існуючих цих одиниць, на сплуті господарств та сільськогосподарських і матеріальних потреб і коливаностей ваджолення та, умов кредиту, промисловості, риноч- них цін, пучкової продуктивності країни і практики, збірно- ньої споживчої ситуації, становою воли, зміненої політики, взаємозв'язку між різними галузями господарства, тощо. Все оскільки добробут цілого держави базується, пора усю те, на достатніх гармонійних розвитку цілого комплексу галузей гос- подарства сільсько-господарського характеру і аналізки план організації та випуску купують свердловин на промислових еко- номічних міркуваннях та розрахунках - ботільна ж сільське го- сподарство має бути забезпечено в колонні кількості і технічним персоналом в відповідному святку економичної освіто. Тому Академія має підготовляти ямов і інженер-економістів, цілком приготуваних до обслуговування спеціальних потреб сільського господарства. -7- III. Місця на увазі всі визначені види засуджених Академії, і збудовано алиш 11 одиниць, і поділ на факультети та відділи нова поділяються на 6 факультетів: 1/ Деревообичних, з відділенням а/ Різарницям, б/ Скотарським, в/ Видільництво, городничого та спеціальних культур; / Лісопий; / Немовній; / Бетон-мінерний; б/ Інженерний з відділенням: а/ меліорадіціями, б/ технологич- ним і в/ механо-будівельними; г/ Доводомий. Для обміркувань питання про утворення Академії потре- бу засуджених її працюватиме науки в області в дактові іспу- нення як і других сільськогосподарських видів, якін. (яко, тобто паги- день, що ни збрати існують такі види досліджень в умові засуджених: 1/ в Харкові - булиш моло-дляськодільської інсті- тут сільського господарства та лісівництва; 2/ у Києві - Олд- сово-господарських відділ політехнічного інституту; / у Вин- ниці - Фізико-геологоразмірних факультет державного промисло- го тимпополюту; 4/ у Черкасах - меліорадіції (нокіку); б/ у Інші - інженерний інститут. Як до певних місць в Інженер-помічниково та технолого-гірничої областей, то для цих 1 + / у Києві - Політехнічний інститут, у Харкові - Агрономічна школа, що, не своїх завданнях, зона учень дій на засудження директор і обслуговували, разом в піднім толичних шкільних розподілених, Іншого потріб навч про- ваджаностями за оцінками 1. залізничної і на дані мовля видалюван- ня великих досліджень рівних галузей промисловості на україні. Тому існуючих / поруч в краї вижин школами і академіт з від- повідними закладеннями та відділами для обслуговування спе- ціальних потреб сільського господарства ніж не може вважатись надлиш. По темах же міркуваннях по ново-заячатих заліки і за- снування економічного факультету Академії поруч в штоських поперційних інститутах: останній час завданням дати мову еконо- мічну опіку загального характеру, в той час по економічний фа- культет Академії названо на увазі економічну освіту в примотосу- -8- вани до потреб сільського господарства. Ко до наших шкіл, а саме: ветеринарного інститута і був- шого Ново-Олександрівського інститута у Добровні, то, звичайно, вони не можуть обслуговувати всіх потреб в ветеринарах, агро- новах та лісівників на Україні і повинне самовчильно аналізом місних галузей сільського господарства на території, на це ува- жавалось раніше, намагатися утворення по нових розподільних техніч- ного аналізу для обслуговування галузей сільського господарства. Нарешті, що до сільсько-господарського відділу Київського Політехнікуму та Сільсько-господарського факультету Київсь- кого університету, то перший має бути охоплений в склад акаде- мій, а другий, оскільки вже розвинутись обслуговуватиме та- ково частину потреб сільського господарства і, з першої черги, потреби подібні. що до західних шкіл Давньої та Рижонфро-медичного, то всіх на території досі ще не було і в майбутті вони будуть недостатні на Україні. Таке, як самі зазначені ніркування що до потреб різних га- лузей народного господарства й толики, так і розміри за дани та вказівки існуючих вже шкіл мають на території - доводять про необхідність заснування сільсько-господарської Академії, яка раз у тім складі, що навчання за фахом розростає. IV. Програми навчання в Академії розроблено на кожного факуль- тету. В підсумку з'ясовано, що йде до шкільних їх. Цей програм обмежено тільки порахіваними всіх дисциплін, бо хоча геологатно не на учителю та відділах для того, щоб з'ясувати напрям нав- чання. Права і ближче організації навчання шляхом як теоре- тичних знань, так і практичних вправ чи росіт покладається на саму Академію. І дається їм можливість вносити зміни в прог- рам навчання шляхом запровадження додатково до 8 нових дисци- плин. Взагалі, законопроекта дві тільки основні початку існування -9- дипломіт, відкладаючи справу складання статуту діячів на декілька час і не розв'язуючи питань мотор-йонного харак- теру - про помеження, працяддя, утобно-допомоговні уста- нови, то-що; всі ці питання, зважаючи в однакі мали бути розв'язані при участі ще самот дипломіт, так чогось п. до складання статуту, академія має користуватись універсальними та жними статутом з необхідними доповненнями до нього в оціненні ,ви- вченням і застосуванням. Протягом, в порядку загального звірення, зазначеною в кількості мешчар та доктор - однаково для всіх відділів, що з цривом дипломіт, як доволом лінгових складання ще в шкільних до кількості. Перепти, приймаючи на увагу всі зруйновання в армії підкреслення різних воїх відділів дипломіт, і саме до до вик- ликання необхідного пропорційного персоналу, збудування чи кінкування питань, організації умово-допомогових установ, якбуте різною приклада, ввічливування значень су- ми постій на заходи соціалістичного характеру, то-що,- зо- млення докт погоджено всього свята космополитового підкреслення Дипломат - на останніх відділах, посвядаючи як ми справа іспольних ще з встановлення передку підкреслень їх, з заход- жостки лід воїх обсямів. ОЛ. КОВАЛЬСЬКИЙ (пр. в.) З орієнтацією згідно: Нагайович Валентин Михайлович ПРОЕКТ. ЗАКОН про "КИЇВСЬКУ СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКУ АКАДЕМІЮ" I. Заснувати в місті Києві Сільсько-Господарську Академію в складі факультетів: 1/ Агрономичного, 2/ Лісового, 3/ Меха- вого, 4/ Ветеринарного, 5/ Інженірного і 6/ Економичного. Агрономичний факультет поділяється на відділи: а/ риль- ничий, б/ Скотарський, і в/ Садівництва, городництва та спе- ціальних культур; Інженірний факультет поділяється на від- діли: а/ Інженерно-мелиораційний, б/ Технологичний і в/ ма- шино-будівельний. 2. Київська Сільсько-Господарська Академія є державною ви- щою школою, тимчасово, поки буде видано відповідний статут, Академія керується загальним статутом і штатами університе- тів від 23 Серпня 1834 року /Св.Зак.Рос.Імп.т./ за всі- ма тими доповненнями і змінами, що потім до них були видани- ними, а також і ниніч в ст.ст. 4-14 зазначеними. Викладовою мовою в Київській Сільсько-Господарській Ака- демії є нова українська, але, по проханню факультетів, в доз- волу Міністра Земельних справ, в окремих випадках, можливе тимчасове читання лекцій і іншою мовою. 5. Перший Ректор Київської Сільсько-Господарської Академії, перші декани факультетів, а також увесь склад професорів,при- ват-доцентів і доцентів перших курсів призначаються Міністром земельних справ, по представленню Ректора Академії. 6. На протязі п'яти років, з дня оголошення цього закону, для заміщення посад про осорів, приват-доцентів та доцентів в Київській Сільсько-Господарській Академії можна обирати: 1/ професорів українських і російських вищих шкіл, / осіб, що мають ступінь магістра або доктора, 3/ осіб, що мають діяль- оми вищії акової школи і мають наукові друковані праці, або відомі як спеціалісти і вчених, що мають ступіні доктора за- кордонних вищих шкіл та відомі своїми вченими працями, а та- - 2 - кою педагогічною діяльністю в цих вищих школах. Провадження іспитів на вчені ступені магістра, або док- тора, та надання цих ступенів дозволяється раді та факульте- там Київської Сільсько-Господарської Академії після сформу- вання факультетів в складі всіх курсів. На факультетах і відділах викладаються такі предмети: I/ На Агрономічному факультеті: а/ На Рильничому Відділі: 1/ Українознавство, 2/ Нові чу- жезні мови /одна обов'язкова/, 3/ Вища математика, 4/ Хі- мія /неорганічна, органічна, аналітична і сільсько-госпо- дарська, 5/ Фізика, 6/ Геодезія, 7/ Ботаніка загальна /ана- томія, морфологія, систематика і ізіблогія/ і прикладна, 8/ Фітопатологія, 9/ Мікробіологія, 10/ Зоологія загальна і прикладна, 11/ Ентомологія, 12/ Метеорологія з клімато- логією, 13/ Мінералогія і кристалографія, 14/ Геологія, 15/ Грунтознавство, 16/ Загальне хліборобство, 17/ Спеці- альна хліборобство, 18/ Дісівництво, 19/ Загальне скотар- ство з екстор'єрою, 20/ Спеціальне скотарство з молочарст- вом, 21/ Ізіологія тварин, 22/ Садівництво, городництво і спеціальні культури, 23/ Дурівництво і болотознавство, 24/ Селекція і досвідне діло, 25/ Ветеринарія, 26/ Механіка, 27/ Будівництво і інженірне діло, 28/ Сільсько-господарські машини і знаряддя, 29/ Основні земельні поліпшення, 30/ Тех- нологія продуктів сільського господарства, 31/ Політична економія, 32/ Сільсько-господарська статистика і економія в курсом організації хозяйств і оцінков земель, 32/ Історія сільського господарства і агрономічна політика, 34/ Історія теорія і практика кооперації, 35/ Сільсько-господарське рахів- ництво, 36/ Заю познавство /в обсягу потрібному для сільського господарства/, 37/ Рибівництво, 38/ Насінництво. б/ На Ютарському Відділі:1/ Українознавство, / Нові чуже- зні мови, /одна обов'язкова/, 3/ Вища математика, 4/ Хімія /неорганічна, органічна, аналітична, сільсько-господарська і Фізіологічна/, 5/ Фізика, 6/ Ботаніка /анатомія, фізіологія, морфологія і систематика,/ 7/ Іхнатологія, 8/ Мікробіологія, 9/ Зоологія, /загальна і прикладна/ в ентомологію, 10/ Мете- орологія в кліматологію, 11/ Мінералогія в кристалографію і ге- ологія, 12/ Грунтознавство, 13/ Дліборобство загальне, 14/ Спе- ціально дліборобство, 15/ Кормові рослини, лугівництво і боло- тознавство, 16/ Спожив місцевицтва, 17/ Загальне скотарство в екстер'єром, 18/ Скоторозведення і теорія підбору, 19/ Специ- альне скотарство, 20/ Пологарство, 21/ Коневодство, / Іві- ологія тварин, 23/ Зоогрігена, 24/ Ветеринарія, 25/ Транспорт і консервування продуктів скотарства, 26/ Додаткове діло, 27/ Інжиніринг і крольництво, 28/ Механіка, 29/ Будівельне і Ін- женерне діло в пристосування до потреб сільського господарства і основи геодезії, 30/ Сільсько-господарська машини і енергія- да, 31/ Основні земельні поліпшення, 32/ Технологія продуктів сільського господарства, 33/ Салакція і досвідне діло, 34/ По- літична економія, 35/ Сільсько-господарська економія і статис- тика, 36/ Історія теорії і практики коопераций, 37/ Сільсько господарське узагальнення, 38/ Законодавство /в обсягу потріб- ному для сільського господарства/, 39/Садівництво і городництво. в/ на Відділі Садівництва, городництва та спеціальних культур: 1/ Українознавство, 2/ Нові чужеземні мови /одна обов'яз- кова/, 3/ Вища математика, 4/ Хімія /неорганічна, органічна, аналітична і сільсько-господарська/, 5/ Біологія, 6/ Геотаніка /анатомія, біологія, морфологія і систематика/, 7/ Ітопата- логія, 8/ Мікробіологія, 9/ Зоологія загальна і прикладна, 10/ Ентомологія, 11/ Метеорологія в кліматологію, 12/ Мінералогія з кристалографією, 13/ Грунтознавство, 14/ Длі- боробство, 15/ Лісівництво, 16/ Садівництво, 17/ Городництво, 18/ Медичні культури, 19/ Заповідкарство, 20/ Виноробство, 21/ Декоративне садівництво, 22/ Скотарство, 23/ Механіка, 24/ Будівельне діло, зрошення і підводження в пристосуванні до пот- реб садівництва, городництва і спеціальних культур, /Сільсько- господарські та садово-городні машини і знаряддя, 25/ Технологія продуктів садівництва, городництва і спеціальних культур, зборення і транспорт, 7/ Політична економія, 9/ Історія, теорії і практики коопера- -4- ціт, 2/ Цільсько-господарське далівництво, 31/ Закононавство / в облугу потрібному для цільського господарства/, 32/ Населення і мовківництво, 33/ Історія садівництва, городництва та спеціальних культур. 11. На ці обов'язки закладу. 1/ Українознавство, 2/ Нові чужеземні мови /одна обов'язкова/, 3/ Фізика, 4/ Хімія /неорганічна, органічна і аналітична/, 5/ Метеорологія з кліматологією, 6/ Мінералогія і геологія, 7/ Політична економія, 8/ Законодавство, 9/ Учетніка вища, 10/ Теоретична і прикладна механіка, 11/ Ротання і зернини /морфологія і анатомія, систематика і ізіологія/ і прикладна роботаніка, 13/ Зоологія загальна і прикладна, 14/ Фітозоологія, 15/ Грунтовознавство, 16/ Розділія, 17/ Псівництво загальне і спеціально, 18/ Дендрологія, 19/ Істопатологія господарчо лісового, 20/ Лісове таксація, 21/ Лісова влаштування, 22/ Лісова технологія, 23/ Вудівництво та інженерна справа в пристосуванню до потреб лісового господарства з проєктаціями, 24/ Лісове пасовище за лісомруванням, 25/ Лісове торе та про- мисловість, 26/ Історія мілівництва, 27/ Лісова статистика, 28/ Основи сільського господарства, 29/ Садівництво і город- ництво, 30/ Поливання і рибівництво, 31/ Історія, теорія і практика кооперації, 32/ Рахівництво. 11. На меловому закладу. 1/ Українознавство, 2/ Нові чужеземні мови /одна обов'яз- кова/, 3/ Фізика математики, 4/ Теорія можливостей з прикладанням до реоздевіт і рахування по способу нальових квадра- тів, 5/ Теоретична механіка, 6/ Фізика, 7/ Хімія, 8/ Наша геодезія, 9/ Книга геодезія, 10/ Описова астрономія, 11/ Тео- рична астрономія, 12/ Практична астрономія, 13/ Земна ге- ографія, 14/ Загальна географія України, 15/ Дерторографія, 16/ Метеорологія, 17/ Статистика України, 18/ Політична еко- номія, 19/ Законодавство, 20/ Краєзнавство і меліоранція, 21/ Ка- ліграфія, 22/ Грунтовознавство і бонітіровка грунтів, 23/ То- тографетрія, 24/ Лісівництво з лісовою таксацією і лісовим- тувалям, 25/ Агрономія, 26/ Основні земельні поліпшення. -5- I. На ветеринарному факультеті. 1/ Українознавство, 2/ нові чужеземні мови /одна обов'язково/, 3/ лімія /неорганічна, органічна, аналітична і неорганічна/, 4/ ізіка, 5/ Мінералогія, 6/ ботаніка, 7/ зоологія, 8/ Політична економія і теорія статистики, 9/ Зоотомія, 10/ Ізікологія квашин, 11/ Порівняльна анатомія, 12/ Рістологія, 13/ Екстер з східських тварин, 14/ Скотарство /загальне, спеціальне, годівля і вміднів юрмони рослини/, 15/ загально- на патологія, 16/ Спеціальна патологія і терапія, 17/ загально- на хірургія, 18/ Теоретична хірургія, 19/ Опережена хірургія 20/ Патологічна анатомія в патологічній гістології, 21/ ар- макогнози, 22/ фармація, 23/ мікробіологія з ревентурою, 24/ діагностика, 25/ півзотологія, 26/ мікробіологія, 27/ Аку- шерство і ембріологія, 28/ Мення про коняти і їх хвороби; теорія і практика кування, 29/ Клініки теревентичні і хірур- гічні, 30/ Ветеринарна поліція і судова ветеринарна медицина, 31/ Історія ветеринарії, 32/ Санітарна ветеринарія, утлі- зація продуктів скотарства і заціленнядія консервування, 33/ Екотопомі, клюзивність і альбеймізація продуктів скотарст- ва, 34/ Зоогрішка, 35/ Сільське господарство. II. На інженерному факультеті. а/ На рионірно-деплоративномухідкійних відділі: 1/ ус- раїнознавство, 2/ Нові чужеземні мови /одна обов'язкова/, 3/ Законознавство, 4/ Вища математика, 5/ ізіка, 6/ лімія, 7/ Фроздання і квашиння, 8/ Нарисна геометрія, 9/ Реводовія, 10/ Теоретична механіка, 11/ Динамічна механіка, 12/ Рідравлянка, 13/ Силкотехніка, 14/ Гудівельна механіка, 15/ Технологія будівельних матеріалів, 16/ Будівництво і архітектура, 17/ сіль- сько-господарське будівництво, 18/ Рідотехніка, 19/ меліора- ція, 20/ Буроза на артеїзійських целях, кашкав дзерен ть влаш- тування криниць. 21/ Ротання, 22/ Рактеріологія, 23/ Криста- лографія і мінералогія, 24/ Геологія в палеонтології /фізична і історична/, 25/ Гідрологія, 26/ Метеорологія і гідрометрія, 27/ Крутовознавство, 28/ Рильництво, садівництво і лісівництво, 29/ Дугівництво і болатознавство, 30/ Економія, статистика і - 6 - кооперація, 31/ Рахівництво та технічна відчітність. б/ на Технологічному відділі: 1/ українознавство, 2/ по- ві чужеземні мови /одна обов'язкова/, 3/ Заюно знанство, 4/ рина математика, 5/ фізика, 6/ хімія, /неорганічна/ органічна і аналітична/, 7/ Креслення і малювання, 8/ Церквина геометрія 9/ Геодезія, 10/ Теоретична механіка; 11/ Прикладна механіка, 12/ Рідравлика, 13/ Електротехніка, 14/ Будівельна механіка, 15/ Технологія будівельних матеріалів, 16/ Будівництво і ар- хітектура, 17/ Рідroteхніка, 18/ Готеліка, 19/ Бактеріологія, 20/ Кристалографія і мінералогія, 1/ Геологія, 2/ Грунто- знавство, 23/ економія, статистика і кооперація, 4/ Рахів ництво та технічна відчітність, 25/ Ральництво, садівництво, городництво і спеціальні культури, 26/ Лісівництво з лісо- вом таксацією і лісоводству ним, 7/ Хімічна технологія, 8/ Механічна технологія, 9/ Технологія умовних матеріа- лів. в/ На Машинно-будівельному відділі: 1/ Українознав- ство, / Пові чужеземні мови /одна обов'язкова/, 3/ Заю но- знанство, 4/ Вища математика, 5/ фізика, 6/ хімія, 7/ Кресі лення і малювання, 8/ Церквина геометрія, 9/ Геодезія, 10/ Те- оретична механіка ; 11/ Прикладна механіка, 12/ Рідравлика 13/ Електротехніка, 15/ Будівельна механи- ка, 16/ Металургія і металографія, 17/ Технологія будівель- них матеріалів, 18/ Будівництво і архітектура, 19/ Мінерало- гія з кристалографією, 20/ Грунто знавство, / економія, ста- тистика і кооперація, 22/ Рахівництво та технічна відчітність 23/ Ральництво, садівництво і лісівництво, 24/ Механічна тех- нологія, 25/ Теорія і конструкція сільсько-господарських ма- шин і енергії. VI. На Економічному факультеті. 1/ Історія, 2/ Історія України, 3/ Теорія росподарчого колуку, 4/ Статистика, 5/ Сільсько-господарська статистика, 6/ Політична економія, 7/ Економічна географія: а/ Сільське господарство, б/ Лісове справи, в/ Промисловість, г/ Рірнча справа, д/ Млина, е/ Земляння торговлі й промисловості, 9/ -7- Сільсько-господарча економія, ІІ/ інженерне право, ІІ/ фе- діт, війна і банк, ІІ/ Громадський оборон, ІЗ/ радіоелектріка пра- ва, 14/ державне право: а/ загальна теорія держави, б/ кон- ституційне право, в/ українське державне право, І5/ цивільне право, І6/ міжнародне право, 17/ Адміністративне право, І8/ Торговельне право, І9/ Справове право, 20/ Торговельна юрес- понденція, 21/ Торгова продуктами сільського господарства, 22/ Бухгалтерія, 23/ Кооперація, 24/ між науки натика, 25/ ін- вик, 26/ Дімія, 27/ Товарознавство в технології, 28/ Агро- номія, 29/ Лісівництво, ЗО/ Земельне поліційне, З1/ сільсько господарчі машини, З2/ Будівельна справа в сільському госпо- дарстві, 33/ Нові чужеземні новин /дві особливості/. В розвиток зазначених на окремих факультетах і відді- лях наук, в дозволу Міністра Земельних Справ, можуть додатко- во вводитись нові дисципліни, як обов'язкові так і необов'яз- кові. Для теоретичних курсів і практичних вправ студенти машають при Академії: Бінгозбірня, учбові та експедиційні лабо- раторії, кабінети з учбовими колекціями, метеорологічна станція, досвідчальні садиби, ботанічний і натуралистичний садок в огинжерелях і патемніках і інші учбово-допоможні установки. Курс навчання в Академії продовжується 4 роки і поді- ляється на 4 річних курси - з піврічних семестрів. Система навчання предметова. На кожному відділові утворюється пересічно 1/ катедр 1.15 лекцур. Число катедр та лектур, вказане в попереднім параграфі може бути змінено, в міру потреби, в дозволу міністра земельних справ. Соби, що виконавть увесь програм навчання, та вста- новленні дипломні роботи діставать такі звання: 1/ По Агро- номічному факультету - інженер-Агронома, 2/ по Економічному факультету - Інженер-Економіста, З/ по Лісовоому факультетові Інженер-Лісовичого, 4/ по Інженірному факультетові: а/ по ін- женірно-Коліораційному відділові - Інженер-М еліоратора, б/ по Технологічному відділові - Інженер-Технолога, г/ по ма- -8- хіно-Гудівельному відділопі - інженер-механіка, 3/ По мелово- му факультетові - інженер-Годовіста і 4/ по Ветеринарному факультетові - Ветеринарного Лікаря. (особам, що скінчили курс Китайської Сільсько-Господарсь- кої Академії належать той права, що виникають з їх хлової підготовки. (крім цього, вони мають право викладати в низьких і середніх школах предмети, вивчення яких мешкає в їх хлової підготовці в Академії. Вони мають право також стояти на колі відповодних владних низьких та середніх шкіл. Всім цим особам присвоюється право носити встановлення для них знак окремого зразка. Сільсько-господарський Відділ Китайського Політичного (C Інститута включається в склад Китайської Сільсько-Господарсь- кої Академії. Порядок відкриття факультетов і відділів встановлюється міністром Земельних справ. Міністрові Земельних справ доручається нега по розпочати підготовчу роботу по заснованню Китайської Сільсько-Господарсь- кої Академії. Доручити Міністрові Земельних справ вводити в виконання комтів на потреби Академії. 21. Закон цей вбудовується в чинний через певнідці. МІНІСТР ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ ОЛ. КОВАЛЕВСЬКИЙ (р. с.) ВИТЛГ з журналу засідання Фінансової Комісії ЗІверезня 1921 р. Ч.165. СЛУХАЛИ: III. Передана Міністром Фінансів на висновок Фінансової Комісії доповідь Голови Комісії по управлінню Варшавською лінією Експедиції Заготовок Державних Паперів про необхідність виготування нової купюр великої вартості і про поширення друку істнуючих купюр. УХВАЛИЛИ: III. Фінансова Комісія, у числяючи ту потребу в грошових знаках, яка неуніжаемо повстає при поверненні Уряду на Вкраїну , визнає необхідним переведення в життя накресленого в доповіді плану дальшого друку різних грошових купюр, висловлюючись при цьому за доцільність додаткового видрукування : 1/знаків, купюрою в 1.000 карбов., - на суму в шість міліярдів карбов., 2/знаків, купюрою в 100 карб., - на суму в півміліарда карб. і 3/ знаків, купюрою в 5.000 карб., - на суму в пять міліярдів карбов. Що до останньої купюрки, то Фінансова Комісія висловлюється за збільшення її тиражу з 600.000 знаків до 1.000.000 знаків, вихо- дячи з тих міркувань що І/ це сприятиме зниженню вгадної вар- тості виробу грошових знаків, 2/що випуск купюр вартості, близь- кої до проектуємої, а також значно більших вартостей вже при на- ти практикою інших держав, зокрема Росії і Польщі і 3/ що наз- вана купюра безумовно матиме легкий обіг при переведенні різних комерційних та торгово-промислових операцій. При цьому Фінансова Комісія визнає необхідним, щоби друг купюри в 5.000 карб. був роспочати лише тоді, коли Експедиція буде забезпечена папером для знаків всіх купюр. З оригіналом згідно: Пан Діловода Галицьковський Поганов Копія. Пояснення. до законопроекту про зміну закону з дня 10 березня 1921 року про по- ширення чинності розділу І закону 5 серпня 1920р. про тимчасові окла- ди платні для евакуйованих в території Наддніпрянської України служа- чих центральних і місцевих Установ Української Народньої Республіки на службачих Київського Апеляційного Суду. В законі 5 серпня 1920 року про встановлення квоти утримання в польській валюті не зазначено до якої категорії службовців централь- них або місцевих установ прилучено службовців Київського Апеляційно- го Суду. Щоб в'ясувати се питання і виправити фактичну несправедливість що до службовців Київського Апеляційного Суду, які одержували платно в квотах місцевих установ, було видано 10 березня 1921 року закон. що поширив чинність розділу І правил 5 серпня 1920р. себ-то прирівняв до службовців центральних установ тих службовців Київського Апеляцій- ного Суду, що "працюють в обсязі діляння Міністерства, яко Центральної Установи". Але під сиду сього закону не підпали ті службовці Київського Апеляційного Суду, що не працюють в Центральній Установі Міністерства Юстиції, а тільки виконують свої безпосередні обовязки. Закон з 22 березня 1921 року прикликав Апеляційний Суду до акту- альної праці, поклавши на нього певну частину судових функцій що до карного поступовання в службових злочинах. Щоб Київський Апеляційний Суд міг виконувати се завдання, треба до складу його в найближчому часі призначити ще двох членів до тих двох, що є тепер та прокурора Суду, на яких розділ І закону з дня 5 серпня 1920 р. не пошириться, а між тим сі особи будуть працювати біль- ше, як де-які урядовці центральних установ. Веручки на увагу, що в теперешній час службовці Київського Апеляці- ного Суду находяться в тих же матеріально-економічних обставинах, що і службовці Центральної Установи того ж відомства. Міністерство Юсти- ції вважає за справедливе урівняти права обох категорій. Міністр Юстиції /-/А.ЛІВИЦЬКИЙ. В.о.Начальника Юрисконсультського Виділу /-/ЗАВАДСЬКИЙ. З оригіналом згідно. Д і л о в о д Копія. Законопроект про доповнення закону з дня 31 жовтня 1920р. ще до призначення і виборів Мирських Суддів, про утворення тимчасових відділів Окружно- го Суду на певітках, про порядок обрання присяжних засідателів та про де-які зміни ще до переводення і дальшого руху досудових слід- ств. I. Надати Міністерстві Юстиції право призначати з власної влади Миро- вих Суддів та Предсідателів Мирських З'їздів, на час до І-го квітня 1922 року, а числа 8016, ще їх зазначаються в течці 2-ій, відділа І-закону з дня 31 жовтня 1920р. про призначення і вибори Мирських Суддів. II. Місцеві самоврядування в чергових чи недавнічайних зібраннях ма- ють обрати, згідно з установленням порядком, відповідну кількість Мирських Суддів з таким розрахунком, щоб Мирські Судді, яких буде обрано, могли з І-го квітня 1922р. розпочати виконання своїх обов'я- зків. III. Чинність сьому закону, до його впровадження, надається через послян- ців. Міністр Юстиції /-/А.ЛІВИЦЬКИЙ/. З.О.Начальника Орієнтальнольського Виділу /-/Завадський/. З оригіналом згідно. Діловод Шимонов Копія. Пояснення. До законопроекту про доповнення закону з дня 31 жовтня 1920р. що до призначення та виборів Мирових Суддів. В законі з дня 31 жовтня 1920 р.Міністерстві Юстиції надане право власної влади призначати з числа відповідних осіб на час до І квітня 1921р. Мирових Суддів та Предсідателів 3" іздв з тим, щоби за сей час місцеві самоврядування спромоглися обрати Мирових Суддів які мали би роспочати виконання своїх функцій з І квітня 1921року. Розробляючи основний закон про призначення та вибори Мирових Суддів, Міністерство Юстиції твердо стояло на принципі вибраності суддів, але вважаючи, що в ближчому часі після звільнення України від большевиків, місцеві самоврядування не зможуть негайно сконструкуватися і обрати відповідальних осіб на посади суддів, а між тим справа суду дуже важлива і вимагає як найскоршого встановлення, Міністерство Юстиції в законопроекті уважало за кенейну необхідність надати Міністром Юстиції право призначати з власної влади Мирових Суддів на короткий час до І квітня 1921р., що і було прийнято в законі 31 жовтня 1920 р. Сей термін вже уплинув, а разом упало і право Міністра Юстиції ще до призначення Мирових Суддів.- В теперешній час се право не є актуальним, однак, з другого боку, абсолютно невідомо коли воно може стати таковим: може і не скоро, а може і дуже скоро; в кожнім разі к менту звільнення території України від большевиків Міністр Юстиції мусить мати право призначати Мирових Суддів, щоб можна було негайно ж відновляти і лагодити судовий апарат; отже Міністерство Юстиції, фіксуючи термін такого права до І квітня 1922р., подає сей законопроект на відповідний розгляд.- Міністр Юстиції /-/А.ЛІВИЦЬКИЙ. В.о.Начальника Юрисконсультського Виділу /-/Завадський. З оригіналом згідно. Діловод Тимшанат ПОЯСНЕННЯ ЗАЙВСКА до закону про тимчасове припинення чинності Торговельно-Економічної Місії в Ріці Посполитія Польськія. Законом 8-го вересня ц.р. було відновлено чинність Торговельно-Економічної Місії в Польщі і їй же передані справи державної Закупочної Комісії та Розрахункової Комісії. В даний момент по загальним політичним обставинам праця Місії введена до мінімума і обмежується лише ліквідацією різного маєтка за кордоном. Справа ліквідації являється безперечно питанням серйозним, але ж скрутний стан державної Скорбниці вимагає як найбільшої швидкості, з огляду на що Міністерство Народнього Господарства, визначаючи в принципі необхідність і доцільність істнування в Польщі нашої Торговельно-Економічної Місії, вважає за своєчасне припинити тимчасово, до зміни політичної ситуації, чинність Місії і справи її передати до Міністерства по департаменту Зовнішнього Торгу. МІНІСТР НАРОДЬОГО ГОСПОДАРСТВА ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЗОВНІШНЬОГО ТОРГУ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ Голова Директорії ПОСВІДЧУЮ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ УХВАЛЕНИМ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. З А К О Н про асігнування 100.000 м.п. допомоги українському студентству в Варшаві. I. Асігнувати в розпорядження Міністра Народньої освіти з к коштів державної Скарбниці 100.000 м.п. для допомоги українському студентству в Варшаві. II. Чинність цього закону ввести через посилання. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ МІНІСТЕРСТВОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ (підпис) Ст. Сірополко /в-р/ З органичним залізом: (підпис) Улашкевич Володимир ПОЯСНЮЧА ЗАПИСКА до закону про тимчасове припинення чинності Торговельно-Економичної Місії в Річі Посполи- тій Польській. Законом 8-го вересня ц.р. було відновлено чинність Торго- вельно-Економичної Місії в Польщі і їй же передані справи Дер- жавної Закупочної Комісії та Розрахункової Комісії. В даний мент по загальним політичним обставинам праця Мі- сії зведена до мінімума і обмежується лише ліквідацією ріжного майна за кордоном. Справа ліквідації являється безперечно питанням сер'юзним, але ж скрутний стан Державної Скарбниці вимагає як найбільшої ощадності, з огляду на що Міністерство Народнього Господарства, визнаючи в принципі необхідність і доцільність істнування в Поль- щі нашої Торговельно-Економичної Місії, вважає за своєчасне при- пинити тимчасово, до зміни політичної ситуації, чинність Місії і справи її передати до Міністерства по Департаменту Зовнішнього Торгу. МІНІСТР НАРОДНЬОГО ГОСПОДАРСТВА ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЗОВНІШНЬОГО ТОРГУ УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення додаткової примітки до ст.16 закону 31 серпня 1920 року "про встановлення правил про одноразові грошові допомоги військово-службачим та їх родинам. 1. Додати примітку другу до ст. 16 закону 31 серпня 1920 р. "про встановлення правил про одноразові грошові допомоги війсь- ково-службачим та їх родинам", яку вкласти так: "Під час перебуван- ня уряду м.п.1 на терені Польщі допомога, передбачена ст. 15 цього закону, може також бути визначена в Польській раді, але в роз- мірі не більше п'яти тисяч черв." 2. Примітку першу до ст. 15 цього закону зняти без змін. 3. Налати цьому законові зворотну силу з дня 1 січня 1921р 4. Закон цей до його оголошення ввести в чинність через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТРІ Командуючий Армією, Генерал-хорунжий ВОВК З оригіналом згідно: Секретарь Законодавчої Управи Військового Міністерства СТАТУТ Експозітури Уряду У.Н.Р. за кордоном. А.-Мета Експозітури. §1.-Експозітура У.Н.Р. репрезентує Уряд за кордоном та повинна, вгідно з арт.13, зі функцій його, по торканню закордонного життя, або по можуть бути переведені тільки за кордоном. §2.- Вразі потреби Експозітура Уряду по постанові Ради Народних Міністрів, затвердженії Головою Директорії, повноваження кинути додатковими силами, крім передбачених в арт.5, і розпоряджаться в правомочній Уряд УНР, та перебирає всі його функції. §3.- В екстерних випадках, коли б Уряд ЛР., по умовам від нього не залежним, не могли перевести постанову, передбачену в арт.1, і не мав би змоги продовжити своє урядування, всі його права і обов'язки адміністраційно переходять до його Експозітури за кордоном, а всі члени Ради Народних Міністрів, що мали можливість поєднатися до Експозітури в місці її осідку, входять в її склад, при чому Голова Р.Н.М. перейма на себе голошування в Експозітурі. §4.- Термін поширення діяльності Експозітури Уряду за кордоном та порядок її ліквідації встановлюється постановою Ради Народних Міністрів, затвердженого Головою Директорії. §5.- Експозітура Уряду за кордоном складається з Міністрів: Фінансів, Закордонних Справ і Військового в участь представника державного Контролю - особи не нижче 3 класу. §6.- Коли б по різним умовам той чи інший із Міністрів, зазначених в арт.5, не мав змоги брати безпосередньої участі в складі експозітури за кордоном, його заміняє його озариш, або інший при дозволеннях відповідного підометства з правами Голови Міністра. §7.- Кожний з Міністрів чи Головий Міністри, чи особа на краях Товариства Міністра іменується членом Експозітури Уряду за кордоном постановою Ради Народних Міністрів, затвердженою Головою Директорії. §8.- Головою Експозітури призначається один із Міністрів по посаді Поверх Ради Народних Міністрів, затвердження Головою Директорії. А коли б в складі Експозітури Міністра не було, Головою призначається один з членів Експозітури за арт.7 порядком, зазначеним вище. §9.- Для належування дій та пісніх стосунків між Радою Народних Міністрів та Експозітурою Уряду за кордоном Ради Народних Міністрів надається право час од часу делегувати одного з Міністрів як тимчасового члена Експозітури, в усіма правами, що належать повністю її членам. §10.- При кожному членові Експозітури мається особистий секретар. Особистий секретар Голови Експозітури керує канцелярією Експозітури та виконує обов'язки секретаря Експозітури. § II.- При канцелярії на о назву потрібно число дактилографів, які підлягають керуванню канцелярією Експозітури. В. Назва осідку Експозітури. §13.- Місце осідку Експозітури Уряду за кордоном встановлюється постановою Ради Народних Міністрів, затвердженою Головою Директорії. I. Обсяг діяльності Експозітури. §14.- Експозітура Уряду за кордоном підлягає Ради Народних Міністрів директивами і розпорядженнями якої керуються в своїй діяльності. Голова Експозітури зноситься з Радою Народних Міністрів за посередництвом Голови Ради Народних Міністрів. §14.- Колегія Експозитури визначає видатки в коштів Експозитури, асигнованих по штатам в її розпорядженні; розглядає питання про висоцьтя членами Експозитури на підставі §16; координає діяльність членів Експозитури; реєструє, перевіряє з допомогою дипломатичних та консульських установ УНР., украленську еміграцію за кордоном, організує її матеріальну і моральну допомогу; охороняє від ідеолог. розподільності та ухилення від принципів УНР.; сприяє всім можливим способами розвитку пропаганди на користь УНР. поміж чужовими громадянством і українською еміграцією за кордоном; розглядає всі питання не передбачені цим законом, по розподілу обов'язків - між членами Експозитури та урядовими /10/; ухвалює розстави по питанням, які могли б виникнути, коли б наступили обставини, передбачені §3; перевіряє на себе обов'язки Ради Народних Міністрів, виконує їх як поки не буде складена ця остання чи на підставі §2, чи на підставі зароблених законів; очищає оповідання про діяльність Експозитури і надсилає їх на розгляд та на затвердження Ради Народних Міністрів. §15.- Колегії член Експозитури користуються тими правами, що належать в Уряді УНР. відповідному Міністерстві, чи Товариству Міністрів. §16.- Виконуючи обов'язки по Експозитурі уряду за кордоном, Міністерство про вихід ним закон; а член Експозитури, що входить в неї на правах Товариства Міністрів, одержує вказівки відповідного Міністра, а в останніх випадках вносить питання на розгляд Експозитури, постанова якої по цьому питанню є рішеною владою відповідного Міністра до її одержання. §17 Член Експозитури по Міністерству фінансів розпоряджається на підставі існуючих законів, вима концами УНР. за кордоном, о звільнення ті кошти не можуть виходити в круг відомства інших членів Експозитури: рухомими та нерухомими майном, цінними паперами, грошима в різних валютах, борговими різних осіб та інститутів УНР. і єд., і очевидно, аби чи коли викрачувалася доцільно; організує кредит для Уряду перед закордонними економічними фінансовими конвенціями та зазначеними економічними і урядовими колами; користується правами ревізора всіх відділень Уряду УНР. за кордоном фінансових установ. §18.- Член Експозитури по Міністерству закордонних Справ доглядає за діяльністю всіх дипломатичних та консульських установ УНР.; час од часу обладить всі головні політичні критерії в зв'язку з малою вищезазначеною близькою догляду, а також з метою увійдя в міцні стосунки з видами чужовимними політичними чинниками; складає проекти політичних конвенцій УНР. з різними державами, єдновиваючи на чолі всіх делегації УНР. до різних міжнародних конференцій, нарад і т.п.; організує ці делегації, повзаумнівши в Урядом, що в експертичних випадках, з Експозитурою. §19.- Член -Експозитури по Міністерству Військовому входить в належні стосунки з відповідними військовими чинниками інших держав в метою здобуття допомоги для нашої півзаконної справи; складає проекти військових конвенцій. §20.- Представник Державного Контролю при Експозитурі в своїй діяльності керується нормами статуту контролю УНР. та інструкціями державного Контролера; на щорічних представництвах покладається ревізія громадських і матеріальних оборотів дипломатичних, консульських та інших закордонних установ УНР. Д. Комітет Економвідру. § 21.- На утримання Економвідру вартість зобов'язався в розмірі однієї Міністра Фінансів кошти відповідно штатам, прикладеними до цього статуту. § 22.- На Міністра Фінансів покладаються обов'язки забезпечення Економвідру потрібними коштами шляхом кредитних операцій. Штати Економвідру Уряду УНР за кордоном. I.- Згідно з до-аного нижче таблицею на утримання Економвідру за канцелярії призначається: в разі місця осідку Економвідру в Швецарії 9.000 швейц. франків по місяцю; в інших місцях 4.000 швейц. франків по місяцю. - Особи, що входять в склад Економвідру: члени Економвідру, секретарі та інші урядовці утримання по сталим позадам на одер умов. 3.- Добові гроші членів Економвідру, секретарів та інших урядовців при Економвідру одержують лише під час роз'їздів по поручам, встановленим Економвідру. Номенклатура видатків. Загальна сума: в шв. франків а/ Утримання кожному з чотирьох членів в Економвідру по місяцю: в Швецарії по 800, а в інших державах по 300 шв. фр. б/ Утримання чотирьом секретарям місячно: в Швецарії по 400, а в інших державах по 150 шв. франків. в/ В розпорядження Економвідру що місця: на представництво- на роз'їзди- на канцелярію- на З-х друкарніків- на помешкання- Разом 3.200 1.200 1.600 600 1.000 400 1.000 1.000 1.000 400 900 300 300 15 ГОЛОВА ПІДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА до Законопроекту про утворення експозитури Уряду У.Н.Р. За кордоном. Сучасні тяжкі умови перебування Уряду У.Н.Р. в Польщі, що утво- рилися після заключення договору Польщі з большевиками в Різі, в бе- резні 1921р., - поставили Уряд в становище, в якому він є майже цілко- вито позбавленим можливості виступати на міжнародній політичній аре- ні, яко суб'єкт права, і провадити максимум діяльності в боротьбі за українську незалежність. Крім того, періодичні спроби большевиків до битися припинення діяльності Українського Уряду час від часу станов- лять під загрозу самий факт перебування Уряду У.Н.Р. в Польщі. Далі, надзвичайне утруднення аносин з Західною Європою, а саме: не- можливість одержування віз, утруднення поштових аносин та інші переш- коди - відрівують Уряд від політичних центрів Європи, від урядових - дипломатичних представництв за кордоном, і позбавляють його можливос- ті репрезентувати належним способом Українударя перед чужоземними правительствами та громадянством і доцільно керувати діяльністю сво- їх посольств та місій. Все це викликає думку про утворення за кордоном такої інституції, яка репрезентувала би Уряд за кордоном і виконувала взагалі ті його які зв'язані з українськими інтересами за кордоном. За кордоном ми маємо три головних завдання української політики: 1/ Розвинення як найширшої політичної акції на міжнародній арені на користь ідеї української суверенності та незалежності. 2/ Здобуття матеріально-фінансової допомоги для Українського Уряду як з боку чужоземних урядів, так і приватного капіталу. 3/ Здобуття допомоги українській військовій справі. Відповідно цим завданням Експозитура має складатися з трьох міні- стрів - Фінансів, Закордонних Справ та Військового. А з огляду на те, що всі українські урядові установи за кордоном від самого початку сво- го існування майже не обрізувалися органами Державного Контролю, -в Експозитурі має брати участь і представник Державного Контролю в ранзі не нижче III класи. Експозитура в цілому, як орган колегіальний, має об'єднувати діяльність поодиноких своїх членів та у випадках екстренних, через утрудне- ння зносин в центром, рукуводити цією діяльністю. А в звичайній сво- їй роботі,-у справах, що не вимагають спішного вирішення,-Експозитура має керуватися інструкціями Ради Народних Міністрів, якій вона безпо- середньо підлягає. Аби запобігти, на всякий випадок, перебільшення в боку Експозитури своїх прав, а може навіть -узурпації прав істнуючого Уряду,-в статуті Експозитури підкреслюється повна підлеглість їй Ради Народних Мініст- рів /арт.,арт. 4,7,8,9 і 13/. У випадку, коли б незалежні від Уряду обставини цілковито припини- ли б його роботу,-Експозитура перебирає всі функції Уряду і розгортається в цілком правомочний уряд У.Н.Р./арт.,арт. 2 і 3/. Уряд, що повстав би на підставі артикулу 3-го істнував би, доки Го- лова Директорії не скористувався належним йому правом творення Уряду. У випадку, коли б Голова Директорії був би позбавлений можливості - використати те право, це б то -колиб наступили умовини, передбачені артикулом 4-м закону про тимчасове Верховне Управління від 12 листопа- ду 1920 року, Голові нового Уряду, повставшого на підставі арт.3-го закону про утворення Експозитури, належить також і права, зазначені в арт.4 закону про тимчасове Верховне Управління. Голова Ради Народних Міністрів Голова Комісії про скорочення штатів Дипломатичних та кон- сульських умтанов У.Н.Р МІНІСТР ФІНАНСІВ ТИМЧАСОВІ ШТАТИ КАНЦЕЛЯРІЇ РАДИ РЕСПУБЛІКИ ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ: 108 ОСІБ - Відповідальний за уніфікацію та оплату - Секретар, виконавчий комітет - Депозитар, звітності - Апарат, виконавчого комітету КІЛЬКІСТЬ: 108 ОСІБ Ч.Ч. Розсада Кількість осіб Кілька посади Утримання на рік в Грошах 1. Корупційн Вихователев І. III 2,000 " .000 " 36,000 " 36,000 " 2. Учителька для дочок І. Y. 1,500 " .500 " 18,000 " 18,000 " 3. Учителька для хлопців І. VI. 1,500 " .500 " 14,400 " 14,400 " I. ІНШІ ЗАРАЗНИХ СТРАД. 4. Начальник Вардлу І. Y. 2,000 " .000 " 24,000 " 24,000 " 5. Волоній І. VI. 1,666 68 .1,666 68 20,000 " 20,000 " 6. Старший Діловод І. VII. 1,200 " .1,200 " 14,400 " 14,400 " 7. Діловод І. VIII. 1,100 " .1,100 " 13,200 " 13,200 " 8. Помічник Діловаля І. II. 900 " .900 " 10,800 " 10,500 " 9. Урядовець I-го розряду І. LI. 700 " .700 " 8,400 " 8,400 " 10. Кур'єр ІІ. II. Старший Бухгалтер І. VI. 1,500 " .600 " 18,000 " 18,000 " 12. Бухгалтер І. VII. 1,400 " .400 " 14,400 " 14,400 " 13. Свідомець І. VIII. 1,560 " .560 " 14,400 " 14,400 " II. ІНШІ ЗАКЛЮЧЕНИХ СТРАД 14. Начальник Вардлу / Розбійця Кривого / І. Y. 2,000 " .000 " 24,000 " 24,000 " 15. рок. Начальник Вардлу І. VI. 1,666 " .666 .68 20,000 " 20,000 " 16. Діловод І. VIII. 1,100 " .100 " 13,200 " 13,200 " 17. Помічник Діловаля ІІ. LI. 950 " .560 " 10,800 " 48,600 " 18. Остентройєнт - між 1,656 - 68 до 2,000 по ніжному на- ку. РАБОК 22. 49,333 - 22 Всього 480, Голова Ради Республіки Перший Секретар ОТОВЛЕННЯ В м. Тернові в заклалося Українське Товариство допомоги біженцям з Укрвнки і їх родинам; статут цього Товариства затверджений Міністром Внутрішніх Справ Річ Посполитої Польської. Товариство має на меті допомогу біженцям «переселенцю, переселенню, санітарну і працю». Для орґанізації цієї мети Товариство має право закласти різного роду інституції для допомоги - крамниці, їдальні, майстерні, притулки, шпиталі, санаторії... і т.п., укласти дозволення концерти, вистави, лекції і т. п. Товариство є приєднаною особою і має право захисту інтересів українських біженців перед всіма політичними державними інституціями і перед іншими державами. Терен діяльності Товариства - Польська Республіка. Товариство має право викладати відділи. Такий відділ повинно мати м. Тернові 11-го бути новою організаційної комітета Тарнівського Відділу. Товариство повинно, що вони мають вийти з обсягних всередині і шляхом Товариства переподілься до 19-го лютого, моделлю від 11 до 1 години бокрета рек. комітету м. Кирпиченкова налій «май "Констала"». Перші загальні збори членів Тарнівського Відділу Товариства відбудуться 19-го морця в 8 годин в малий залі "Рестола". ПЕРЕДБАЧЕННЯ: 1. Догляд організації комітету. 2. Обрання президії і ревізійної комітету відділу. 3. Організаційні питання. 4. Вимоги справа. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ У Б А Г А: Статут Товариства можна розглянути у Секретарі Організаційного Комітету. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЄТЬ 4. " 192 р. ГОЛОВА ДНІПРО-11 П. С. ЧАЙКО ХОМЕНКИЙ Олександр ХОМЕНКИЙ Олександр II РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. про асірнув. я 4 .000 м.п. допомоги українському студентству в Варшаві. I. Досігнувати в розпорядження Міністра Народньої Освіти = коштів Державної Скарбниці 400.00 м.п. для допомоги українському студентству в Варшаві. 2. Чинність цього закону ввести через посилання. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З органами згідно: Мазар. Муря Ост. Сірополини 16 річ. Якщо Оленинський Легановський Евгеній ПОЛІСЬКИЧА ЗАПИСКА. до законопроекту про асігнування 400.000 марак польських в до- помогу Українському студентству в Варшаві. Головна Управа Союзу Українських студентів у Польщі звер- нулась до Міністерства Народної Освіти в проанням про асігнування 750.000 м.п. на задоволення таких потреб Українського студентства у Варшаві: 1. На внесення плати за право навчення…………………250.000м.п. 2. На оборудування і насуття матеріалу для біолоґрні, медичної та художньої майстерень………………………………150.000м.п. 3. На набуття опалу та оборудування інтернату в Воломіні: медля- ми, посудом та кухонним приладдям………………………100.000м.п. 4. На придбання для найменшої дільних студентів одягу, зіллен і ваути…………………………………………………………200.000м.п. 5. На організаційні потреби Варшавської Громади та Головної Управ- ви Союзу Українських студентів/ведення бюро, помешкання, роз'єди і т.д. ……………………………………………………………50.000м.п. Разом …………………………………750.000м.п. В поясненнях до цього записки Головна Управа Союзу Українських студентів у Польщі подала такі відомості про матеріальний стан українських студентів в Варшаві. А саме: на осінньому семестрі в Варш- ві лічиться біля 240 студентів, сількость яких 3/4 складається з о. військових, які при звільнені з посад в Уряді У.Н.Р. не були задоволен виплатою за леглосте та позаштатною допомогою. Головна Управа істнування студентів являється виладкова праця в майстернях та часткова допомона від бладодійних установ/біднена для інтернату відкритого Головною Управою Союзу Українських Студентів на 20 студентів за допомоги і.м.С.л.а міжк інструментів для майстерен при інтернаті в Воломіні, відкритому при допомозі Міністерства Освіти, відпуск квітків на користування по дешевш ціні польською студентсь- кої столовою. Великим тягарем для студентського бюджету являється ви сокий розмір платні за право навчення в Видіх школах в Варшаві/з у вересні-250м.п. за піврічча, в Політехнікумі від 5000 до 8000м.п./ Таким чином це є перша потреба, яка мусять зути задоволення Міністерством Народної Освіти в повному розмірі, а також одержанню ком Голови Управлінського Комітету у Полтаві. Друга Потреба являється обов'язковою в при інтернаті в Волочині. Як свідчить з Керуючим Міністерством Народньої Освіти в своєму докладі про становище українського студентства в Польщі та про його працю, майстерні обслуговування дуже нуджені, крім того сильна студентів і потребують найширшої допомоги з боку У.О.О.. Міністерство Освіти вважає необхідним задоволення цього потреби, для чого вносить асигнування в розмірі 100... м.л. Нарешті, Міністерство Освіти вважає за необхідне видати на організацію даної потреби В ошовської Громади та Голови Управлінського Комітету українських студентів 50.000м.п.. До торкається про яви про заснування на поштових необхідностях, і т.п. для інтернату, а також на приймання для студентів одягу, силізни та взуття, то Міністерство Освіти вважає, що в цьому відношенні можуть допомогти українським студентам з Волочина і Центральної України та інші благородні учасники. О.А.: Хр./ /. Уважне Міністерство Освіти, таким чином, вважало за необхідним прийняти з допомогою українському студентству в Варшаві на розмір 400.001 м.л., про що і входити до Ради Народних Міністрів з відповідним законопроектом.. ВЕРХОВНИЙ МІНІСТЕРСТВОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ мов. Ліга а/т. Стронинько /б.р./ Губрук-Подільська 187/. 3 З орієнтаційною звістю Катанович Володимир Олександрович Правління Товариство, зміцнювавши внесення Адміністраційно-Законодавчої Комісії Ради Республіки про вироблення державних етнічного переведення в межах законів до їх оголошення в нормальний апред, знаходять, що, перш за все, державна на рахунок місця між усіма собі момент і спосіб оголошення закону в етнічному порядку. Деручи, далі, на увагу, що прийняття Радою Республіки державна зовсім не відповідає цим вимогам - проте вони цільком забезпечуються жартом- ментно в Законі 12 листопаду 1920 року про державного, Правління Товариство зумовлено вищенаведене подає до вигоди Адміністраційно-Законодавчої Комісії Ради Республіки. а через те рада Республіки має користуватися в цих випадках лише граф- муською, яка жартом-мента в 1920 року про подання Володимирського в Укр. Рад. Адъютантъ генералъ по-възмогності переписка съ унтер-офицеромъ по-възможности направлена въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не имѣетъ самого 12 дн. - не турецкій и не избраны съ унтер- офицеромъ по-възможности, но не имѣютъ таковаго въ письменномъ видѣ, но не им Lay Mdurova, I mardy in pe, ego nprent neyamak Pada elia. Ly 1849gus bengeli vencei Te gonomme Magii Nij adren Jaramen- ke pepui Vepain burkmaryas te - obxiguij6 kregadujo hepaneluy Tenei yiei Groyamak. Le cua fo des nparago Bae Deminga, he y sem ve, Korn de eneup fedege, orim cam peny crane 48 neyans Українське Правицю Товариство залучали на загальних збо- рах Т-ва 10-17 березня – 3 квітня досягд п.В.Заряжена про те, як належить розуміти формули, що їх навів Рада Республіки в за- конах: "Закон при входить в чинність...... Закон цей вводиться в чинність...... Закон цей ввести в чинність...... а дні..... з днем... його затвердження, або в дні повторної ухвали Ради Республіки зрід- но ст.14 закону про Раду Республіки від 9 січня 1921 року", та "за- кон цей набирає сили з днем.... а для затвердження або повторної... і т.д.", вважає: На підставі 14 арт. закону про Раду Республіки, кожній зако- нопроект, щоб перетворився в закон, обов'язковий для всіх, повинен в останній своїй стадії перейти дві фази, а саме: набрати сили за- кону, та стати законом чинним, діючим. До того часу, поки законо- проект не затверджено Верховною Радою, або не ухвалено у другій раз Радою Республіки, він не може набрати сили закону, не може ста- ти законом. Але затвердження або ухвала у другій раз законопроєк- ту, надаючи йому силу закону, не робить його законом чинним, дію- чим, для всіх обов'язковим; це є поки-що закон мертвий, закон лежа- чий. Щоб зробитися законом чинним, діючим, закон повинен перейти це другу фазу: йому треба надати чинність переводом його в життя через оголошення. Законодавець надає закони не для себе, а для других. Вимагаючи від громадян, що ніхто з них не може направду- ватися, що він не знає закону – законодавець накладає на себе обо- в'язок оголошувати закони, повідомляти громадян про закон, бо тіль- ки тоді громадяне можуть знати закон і не мати направдання, як його додержать. Діючий закон У.Н.Р. /II арт.Зак.12 листопаду 1920 р./ уста- новлює два способи повідомлення громадян про закон, це, спосіб зви- чайний, через оголошення його у Вістинку Державних Законів, і спо- сіб надзвичайний, спішний – оголошення його через пошанців, телеграфом, на шлюзах, в церквах, або інший спосіб, який визнає для того найвручнішим законодавець. Останній спішний спосіб оголошення законів, як надзвичайний, має бути залежними в кошті законі спочатку. Набираним сили закону в момент володарювання чи ухвали у другий раз, а чинності чи обов'язуючої сили в момент його оголошення, т.е. повідомлення про закон надійості в той чи інший спосіб, звичайний зараз поручу правилі стосунки громадян тощі, коли перебуде пої штат-зазначені фази, як до оголошення його в той чи інший спосіб, особливо в центру, коли вважається, що закон став відомий громадянству. Винятком з цього правила є шляхти, коли правилі стосунки належать порушувати за час попередній / напр. створили історичний феноменно стан, відносити належності чи приписує за час попередній і т.п./ В таких шляхтах законові надається так зване, вироблення сили; тоді закон порушує правилі стосунки за час попередній а того моменту, як ухвалено законодавець. Цей момент може бути зазначено певним днем, місяцем, роком, днем володарювання чи ухвали у другий раз і т.п., бо всі ці моменти поступають раніше, а ніяк закон ставе відомий громадянству. З огляду на все виразнене мрів: "Закон цей входить в чинність...... закон цей ввести в чинність, закон цей вводиться в чинність.....", означають лише зворотню силу законів, себ-то, що за тих моментів закон порушує поглядовані ним правилі стосунки. Через те, що в цих виразах не зазначено про то, що він входить в чинність будь-яким надзвичайним спішним способом, належить розуміти, що такі закони неспішні і повинні бути перероджені в шляхті, шляхом звичайним, через оголошення їх в черговому числі В.Г.З., коли закони ті наберуть обов'язуючої сили, порушуєчи правилі стосунки з моменту, що в цих законах зазначено. Вирали: "Закон про набір сил......" з цілком зайвими підтво- дженнями арг. Із закону про Р.Р., бо закон про Р.Р. уже оголошено і в ньому відомо, що ухвали Р.Р. можуть перетворюватися в закони тощі, як будуть затверджені, або прийняті у другий раз в тій же радикації. Своєю вродувати про це в кожному з окремих законів не викликають ні- якої правової потреби. Ця формула не надає закону юридичної сили і не зазначає про оголошення закону будь-яким надзвичайним спішним способом, а тому належить розуміти, що закони в такому формулі під- лігають оголошенню звичайним способом через оголошення у В.Д.З. і тільки після цього моменту вони робляться обов'язуючими. На підставі всього викладеного Українське Правління Т-во на загальних зборах 3-го квітня 1921 року одноголосно стало на тому: I/ Формуліровка: "Закон приймається в чинність, вводиться в чинність, внесений в чинність, з дня, з дати його затвердження, або повторної ухвали Р.Р. зрідню з ст.14 закону про Раду Республіки ж 9-го січня 1921 року" означає лише, що закон приймає воротність силу, себто порушу правил спосунки з днем його затверджен- ня чи другої ухвали Р.Р., але може бути переведений в чинність і ста- ти обов'язуючим тільки в часу оголошення звичайним шляхом через В. Д.З., бо спеціальної мовлення на цьому, спішній шлях і способ оголо- ження цього закону теж формулюється в обидва на нічних. 2/ Формуліровка: "Закон приймається сили в дни затверджен- ня його, або повторної ухвали Ради Республіки, зрідню з ст.14 за- кону 9-го січня 1921 року" не має реального значення, бо правило це вже встановлено призначенням про порядок законодавства, визначеними в арт.14 закону про Раду Республіки, для всіх законів, а тому зазна- чання його в кожному з окремих законів є зайвим. Формуліровка ця не піднімає в собі мовлення ні на воротність силу, ні на спішність зако- ну, тому закони в такому формулюванні стають чинними, обов'язуючи- ми лише в моменту оголошення їх у Вісників Державних Законів. А тому ухвалило: Доручити Раді Тимчасова почати виконання до відома Ради Рос- публіки. ГОЛОВА ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ СКИПКАРЬ Слово переведені закони в зв'язку з Євреємбасії. Видано разом з дні 13 листопада 1919, діючим командуванням місцевих революційних законів і настанов. Ізказження в законі надана артикул. № 2. Університетському "Збільшено зало ніх і належить державному економічному комітету" Владимирської губернії, який видається у межах Кривого 6. Згідно Ізказженням, що зроблено для будь-яких законів, і усім представникам, та самим на законодавчий (ціле) прапорець днем повноваження. Вказування, що залежить від цих дій комуністичних інших не було мовлення уряду-свободи, набирає елемент 30 день місяця або повноваження. На цей закон відповідають паперовими (артикулами) законодавством, і дні виконання був надає елемент. С тим же § 8 закону! Закон надає імунітет з дня початку 4. Закон усіх належить революційних реформ "день вибору" повноваження. "Усі закони боротьби в селах 7 квітня 1919" Наш усі надає елемент з днем їхнього повноваження, а самий в Євреємбасії 7 квітня 1919 Земній Херсонські: "закон, належить, в революційному елементі". Janom Vlasyovici До виїзду замінити, які необхідно в селах були зроблені Стольного миру, після повинен їх замінити: Кр. 1/ Свята Рада обов'язана до виплати всієї номанди, яка вийде в селах 1 кварталу 1921. 2/ Уз меманти броджу нарадо в селах Свята Інфіційна повинна державною постадаєм обов'язана до виплати. 3/ Уз першідні заміни макар селом 6-го Стольного 1903 року, які були передано в селах. 4/ Уз першідні кропи і з фермерською селям, повинна до 31 серпня 1921. 5/ Уз меманти броджу в селах до січня 1921. 6/ Уз номанди броджу Стольного в селах і заміни повинна свята Свята Рада від 19 квітня 1918, для змінення звісних меманти речей за телеграфом і біржових ходінь. 7/ Уз номанди о державному позачину і ворожому селям в селах. 8/ Уз зброю, необхідну для народної оборони, повинна свята брать у селах. /Асигніфікація 1700000 фр. на Волинському розподілі./ 9/ Уз зброю державного миру і ворожого в селах 8-го квітня 1921. 10. Уз зброю виїзд всього є номанди, як необхідно перебрати у свята брать у селах; вони замінити середу позачину 62 фр. +91. Теліб Деяк вельможно починання підводимо правовий повстань в.семейні садбами: Декларації африканської, з деяких заснов і належить/розпорядженням/Десятки кривавого §2 В Ніканду замови і розпорядження заведення: а) Закони 1) Декларації африки (деклар.) б) Розпорядження, видані узагальненими державними демократами в елементі конституцій і майже здобувши назви, або керм і" така право надає частини законом- вим" зах. 2) Розпорядження (постанова/земельна самоврядування т. місцевих еліт) Кривавий у Ніканду не виконував ще й другої смерти постанови /в угодних айнам, згідно між шляхами і подією/, керуючи тим, щоб не стражати від власників ділових договорів. /комп' сувань демократичних безпечними доходами §3. Кривавий усюди містить, конфлікт з Декларацією, виходячи з державної законність і належить малому і в угодному переліку сво- володанням і незалежним. Ніканду законність розпорядження (постанова) видався в м. світський реформи конфлікт, з дикої кермени має взаємодію братимуть дос., в яких розпорядженні /взяли/ іншого принципу; усі "день пакетних" була святковою. Кривавий документи в Ніканду заохочуються сім'єю мешканців, диким рід залежностями керування кермени канадських §4. Деяк в жарти о.с. Розпорядженнями інша місто ними поста- новлено, що підмайстри його замінив за дикою садбами постанови (3 дні) / розпоряджуючи на визначенні Декларації реф- світськими Загр. распоряжения Верховного Секретаря назначающего до оголошення в Мінімії Верховних Волостей для керування на пд- смови ст-Н. Якому Климатонада Угорську про вимогу Верховне Уповноваження та нагляду за постачанням у Укр. Нар. Вол. Уряд Сирець Білоцерківський Матвій Сирець Відомості Пан Каплун Микола Іванович У. Н. Р. №15, січень 1918 Звабана після змушеної видачі розробленого закрив. Книжка з притягую заходами Генерального Пада 9 листопада 1918 року. Узгодження Пада звабена після видачі по- першому інформуванню законів і махії фірми. "Книжка з притягую заходами Генерального Пада: Узгодження Пада звабена (день, місяць, рік) закон, або видача протоколу таким чином: З перебоєм про цю купу зайдно: Спеціалістами (місце) видання, товар. колони і експ. В махії фірми референдум Генерального Пада, Комунікація подає до друку в Комунітету Генерального Секретарства" Засвідчено притягую зайдно: За швидкі Української Узгодження Пада І. Каплун Секретар Української Узгодження Пада ед. Михайлов За видачами місця Міхалов Витяг з протоколу загальних зборів Українського Правничого Товариства від 24 квітня 1921 року: "Правниче Товариство, обміркувавши внесення Закон.Адмін.Комісії Ради Республіки про вироблення формулі спішного переведення в життя законів до їх оголошення в нормальний спосіб, знаходить, що формула така мусить містити в собі момент оголошення закону в спішном по- рядку. Беручи далі на увагу, що прийнята Радою Республіки формула зовсім не відповідає цим вимогам і що вимоги ті цілком забезпечу- ються зазначеною в діючому законі 12 Листопаду 1920 року "Про тимчасове Верховне Управління" формулою, Правниче Товариство ухва- лило вище наведене подати до відома Закон.Адмін.Комісії Ради Респуб- ліки", яка приймається на загальних зборах 8 голосами при 2-х ут- римавшихся і 2-х проти. Правдивість свідчу: Секретар Ради Правничого Товариства іменем Української Народньої Республіки затверджую" ……………………1924 року ПОВІДОМЛЕННЯ посвідчую: державний Окремий ретарь УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ настанова про відкриття в розпорядженні Військового міністра кредиту в рахунок перечня 10.000.000 марок на біжучі потреби. 1/ Відкрити в розпорядженні Військового міністра з військового фонду на біжучі потреби кредит в рахунок перечня десять мілі- онів марок польових. 2/ Закон цей до його оголошення ввести в чинність через послан- ців. Голова Ради Народних Міністрів Військовий міністр Генерал-Оруженний ПОЛІСЬКОВА ЗАПИСКА ДО ПРОЕКТУ ТИМЧАСОВОГО СТАТУТУ РАДИ МІНІСТРА ШЛЯХІВ. Підставою до утворення проекту тимчасового статуту Ради Міністра Шляхів було те, що під час праці Міністерства Шляхів по організації і управлінню до нинішньої височини шляхового господарства і транспорту та Тимчасова Устав Центральних Інституцій Міністерства Шляхів, з котрія закінчені склад, а також кометенція кожного з Уставов відомств Шляхів, виявилося занадто стислою, щоб охопити й регламентувати цілком визначену організаційну роботу Міністерства. Киття висунуло цілу низку справ і питань, які або не належали з окрема до компетенції жодної з Інституцій Міністерства Шляхів, або належали разом до кількох, в наслідок чого ці справи посилались від одної Інституції до другої, від одногоУрядової особи до другої, а в решті або залишались зовсім не розв'язаними, або, розглянуті одночасно, розв'язувалися в спосіб, що приносив ту чи іншу шкоду. Нині Міністерство Шляхів ставить на грунт організаційної підготовчої праці, аби усунути зазначені вище дефекти, прийшло до переконання про необхідність утворення РАДИ Міністра Шляхів з дорадчими функціями, яка б, будучи складеною в особі, що є оть на чолі Інституції Міністерства Шляхів, а також із закликалими при потребі експертів і представників інших зацікавлених відомств, своїм авторитетним колективним розв'язуванням внески до всієї справи в найбільш користь для РЕСПУБЛІКИ спосіб. Доданий до цього проект Статуту РАДИ Міністра Шляхів поділяється на три розділи: в розділі першому накреслені завдання РАДИ, обсяг її діяльності, а також зазначені справи, що вносяться в РАДУ і порядок внесення їх; в розділі II - склад РАДИ 1 з III - порядок переведення справ через РАДУ. В цілому ж проект Статуту являється додатком до § 2 ТимчасовоУ Устави Міністерства Шляхів.- МІНІСТР ШЛЯХІВ Є. Милюченко . Зг Директор Загального Департаменту 3. Млини Т.в.об.Начальника Канцелярії Потівський з оригіналом згодні Мов. Нач. канцелярії ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА ДО ПРОЕКТУ ТИМЧАСОВОГО СТАТУТУ РАДИ МІНІСТРА ШЛЯХІВ. Підставою до утворення проекту тимчасового статуту РАДИ Міністра Шляхів було те, що під час праці Міністерства Шля- хів по організації і приведенню до належної височини шля- хового господарства і транспорту та Тимчасова Устава Централь- них Інституцій Міністерства Шляхів, з котрій зазначені склад, а також компетенція кожної з Установ, відомствва Шляхів, вия- вилося занадто стислою, щоб охопити і регламентувати цілком вищезазначену організаційну роботу Міністерства. Життя висунуло цілу низку справ і питань, які або не на- лежали з окрема до компетенції жадної з Інституцій Міністер- ства Шляхів, або належали разом до кількох, в наслідок чого ці справи посилались від одної інституції до другої, від од- ної Урядової особи до другої, а в решті або залишались зов- сім не розвязаними, або, розглянуті однобічно, розвязувались в спосіб, що приносив ту чи іншу шкоду. Нині Міністерство Шляхів ставши на грунт організаційної підготовчої праці, аби усунути зазначені вище дефекти, прий- шло до переконання про необхідність утворення РАДИ Міністра Шляхів з дорадчими функціями, яка б, будучи складеною з осіб, що є оль на чолі Інституцій Міністерства Шляхів, а також із закликаних при потребі експертів і представників інших за- цікавлених відомств, своїм авторитетним колективним розу- мом розрішувала внесені до неї справи в найбільш користний для РЕСПУБЛІКИ спосіб. Доданий до цього проект Статуту РАДИ Міністра Шляхів по- діляється на три розділи: в розділі першому накреслені зав- дання РАДИ, обсяг її діяльності, а також зазначені справи, що вносяться в РАДУ і порядок внесення їх; в розділі ІІ - склад РАДИ і в ІІІ - порядок переведення справ через РАДУ. В цілому ж проект Статуту являється додатком до § 2 АПОВНА АРХІВНОГО АТОМНИЙ ВЛАД ТУТАЛО ОТКОСАРНЯ МІНІСТЕРСТВА ОД Тимчасової Устави Міністерства Шляхів.- діяки МІНІСТР ШЛЯХІВ І. Тимошенко. -км натероготін ідвол дер др ом, оз окуб вілам ертойним -км гінів - за Директор Загального Департаменту М. Шевченко Т.в.об.Начальника Канцелярії Потібенський В оригіналом, виїхав Микола Камен. -км ом обс інж.анетий з парою уявл. чим ертойним -ретейнім мінутітом в Бондзя Гарнитором од маскою с якась, -отор ходівся в жонахім од ковки, паським обс , гілки вето -до нія. Котуда од Ліцтітони Тондо аж докладною надрно до -вос золомшняка ом ітвоє к м.Рочура од обсо о роводив Роб -конкветелево, опрібондо Ігнатьорова , винделеков он мію -удоже уник яр утумоїм до си , білого в -Тондівсвінатро тичут ви кивато ейармі омб.отом ін линь -кцю, стежеєм обка інермене мтучом нос , імага іорасточил -вртоїним НКАФ належосту атолідхоби од ванколоден од ом -біво в зоновляно вручо р ван . виваджито макрасод в сільськ -ві конат а , нях км бетосоторін Епцтійомі Гвор ен ато о он -не химик вінжелтореда і вітдопоке ібсфтон кар анкеляньою -усод минастивною, инвтіготас мрого ,атомодія кинезалані -Антепори шкільна а відвої рес од інсона низьмірцою мом -бізопе ПІКЕВУЛЕЗЯ вид -он хіжий лотойним НКАФ утутато твоси отоба ом певидод -єве інеловордяй зможен 1.1200р в гиківсою яст ан поетонкіл, -ом, вивво о ігоренсії жокат в атсонекіа , її тибосо ,НКАФ нияда -декмо - 11 шляхов в ; хв киньозона лоджорн м УДАЧ в коатросни -УДАЧ евор ядрю заположеній лоджорн - ПІІ в і НКАФ -8 ( ом моктодд постонка утутато твоси к умокід в Присяжный Ревизионный комиссаръ обер-егерь: (від 1 вѣт/5 стм/) бла. егерь Кропы (взг 1 Емп.стм). Огненъ Тал. + егеекъ Воскресенія 200 гал. + Сл-ву Михаилъ + вл-ва Сапоръ Федоровъ Депутатамъ Конфер. Канцеляріи + Депутатамъ Коммиссии - егерь Ольга стм. Ст. Павловъ - егерь Кирпичевъ вл. Евграф. - егерь Ареѳьевъ - егерь Федоровъ - вет. кнзь Болшой дѣдъ се Дураковъ Земский Орелъ Области Земской Орелъ Обл. ПРОЕКТ. ЗАКОН ПРО РЕГУЛЯМІН МІНІСТЕРСТВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. I. На зміну та скасування істнуючих відповідних законів до - даної до цього Регулямін Міністерств Української Народ- ньої Республіки ухвалили. 2. Закон цей до оголошення того поранності в життя не телегра- фу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗА МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ, ТОЛАЧКИ МІНІСТРА ЗМІСТ РЕГУЛЯМІНУ МІНІСТЕРСТВ Української Народньої Республіки. Голова перший. Огляд Міністерств, права та обов'язки окремих їх частин ....... 1-116 ГЛАВА I. - Міністр.................................................. 5-35 Відділ І. Загальні положення................................. 5-10 " 2. Відношення Міністрів до законодавчих установ та інших органів державних....................... 11-16 " 3. Відношення Міністрів до органів їм рівних........... 17 " 4. Відношення Міністрів до органів їм підлеглих....... 18-23 " 5. Відповідальність Міністрів........................... 29-35 ГЛАВА II. - Товариш Міністра.................................. 36-41 ГЛАВА III. - Рада Міністра..................................... 42-46 ГЛАВА IV. - Департаменти та особливі установи міністерств... 47-72 Відділ І. Загальні положення................................. 47-52 " 2. Влада департаментів та їх директорів.............. 53-69 " 3. Наради при директорі департаменту............... 70-72 ГЛАВА V. - Канцелярія Міністра............................... 73-76 ГЛАВА VI. - Обов'язки різних урядових осіб департаменту...... 77-89 ГЛАВА VII. - Порядок іменування, ввільнення; підлеглість та від- повідальність урядових осіб......................... 90-110 Розділ другий. Посуловання справ в міністерствах........................... III-170 ГЛАВА I. - Вступ справ.......................................... III-123 Відділ І. Вступ справ через канцелярію міністра............ 112-116 " 2. Вступ справ до департаментів та особливих установ міністерств......................................... 117-123 ГЛАВА II. - Рух справ.......................................... 124-148 Відділ І. Рух справ в канцелярії міністра.................. 124-126 " 2. Рух справ в департаменті.............................. 127-135 " 3. Рух справ в раді міністра............................. 136-147 " 4. Рух справ в "нараді при директорі департаменту"... 148 ГЛАВА III. - Виконання справ................................... 149-155 ГЛАВА IV. - Ревізія справ...................................... 156-162 ГЛАВА V. - Справоводження................................. 163-170 -4- Інської Народньої Республіки,- але ці підстави були визначені лише декларативно. Треба було ці деклараційні засади окреслити в повні форми в тому розумінню, що 9-е січня 1918 року - день проголошення самостійності У.Н.Р. - вважається за юридичний мент, коли всі підданці б. Російської Держави на території України перестають бути ними а суть громадяни У.Н.Р. 2. На день 9-го січня 1918 року Населення України складалося з різних елементів: а/ крім сталого Українського населення та росіян по походженню, які вже оселилися, авиклися в мовою та звичаями українськими, на території" У.Н.Р. було б/ багато такого люду, що перебував там тимчасово і не мав нічого спільного в Україну: частини демобілізованої російської армії, урядовці та взагалі приїжджі люди, що за браком комунікації та з де яких інших причин валилися тут. Розуміється, що ця друга категорія населення України ні в якому разі не може вважатися за громадян У.Н.Р. тому, що такі люди жодного відношення до України та Української Держави не мають. Коли б же вони жадали користуватися з прав, що належать українським громадянам, то мають змогу набути ці права шляхом звичайноправним, як взагалі чужоземці інших держав. На ґрунті вищенаведених постулатів, баруеться й друга ознака громадянства У.Н.Р., а саме: сталість перебування на території України. Таким чином, в основу законопроекта прор громадянство У.Н.Р. покладені дві вищенаведені точки, з яких є складений арт.4 цього законопроєкту, а саме: " всі підданці б. Російської Імперії" які на 9-22 січня 1918 року - день проголошення самостійності У.Н.Р. стало перебували на території України, маючи там постійний осідок, суть громадяне Української Народньої Республіки". Вираз цього артикулу "маючи там постійний осідок" окреслює поняття "стало перебували" в розумінню доміціліума. Примітка до арт.4 стосується до тих випадків коли особи, які задовольняють вимогам арт.4 тимчасово були по за меже України. 3. Арт.5 передбачає такі випадки: а/ коли особа, хоч вона й жила довший час в Росії чи в іншій державі, але належить до Української нації по своєму походженню, почував себе українцем ім бажає -5- баже повернутися на свою батьківщину та осісти там і б/ коли особа народилася на Україні і також довший час не жила там. Пристосувати ці випадки до загального правила про набуття громадянства/арт.6,п.I/ не можливо, бо такий стан річей може бути використаним з будь яких особистих чи то політичних причин елементами ворожими до української державності.З другого боку найдеться чи мало свідомих,певних українців які хоч і були одірвані од своєї людності на території, але почуваты і розуміють себе українцями,бажають присвятити свої сили на користь Батьківщини й можуть бути дійсно, користними для Держави. Одне було б несправедливо позиривати на них складаю правило закону про набуття громадянства через натуралізацію,арт.6,п.2,арт.7./. Тому для таких осіб набуття прав громадянства полегшується тим, що вони набувають гро- мадянство У.Н.Р. як це на протягі року по досягненні повноліття, а пов- нолітні - 4 після надання Закону про громадянство чинності подадуть до Адміністратційного Суду заяву й доведуть свої права по змісту арт.5. Уступ 2 арт.5. в порівнянню з Гетьманським законом /ст.7/, має ту особливість, що в"серджує вирішення справ про надання українського громадянства і всіх безвиняточно випадках в одному органі- в Адміністра- ційних відділах Окружних Судів, тоді як по Гетьманському закону вирі- шення таких справ для тих осіб, що перебували закордоном і мали право домагатися Українського громадянства/ст.5-6, законопроект арт.5/, на- лежало до компетенції закордонних представників Українського Правитель- ства, а в інших випадках -Адміністратційних відділів Окружних судів. В цьому відношенню з гетьманському законі лакраво виявилося недодерж- ваність його формальної сторони. Коли стати на ту точку погляду, що на- дання прав громадянства єст акт остільки важливий, що переведення його в інтересах державних потрібує компетенції такого органу, яко буд. до такої точки погляду повинно додержуватись безвинятково, що до нісця перебування осіб, які бажають набути прав українсько громадянства. Додержуючись такого принципу, уступом 2 арт.5 законопроекту виправлена хіба ретьманського закону. -6- 4. Вицезазначені артикули /4 і 5/ мають своє, так би сказати, виняткове спеціфічне значення для Української Держави, яко такої, що відродилася після абсолютного панування на протязі 150 років на її терені так російського державного права взагалі, як і російсько- го закону про підданство /т.ІХ,ст.836-837/. Тому то й потрібно про- тягти межу - що до громадянства У.Н.Р.-понім московщини та України. Решта артикулів законопроекту має звичайний характер, як і в за- конях інших Держав про підданство. Громадянство У.Н.Р. набувається для тубільців через походження їх від українських громадян, а для чу- моземців через натуралізацію, яка буває двох родів: звичайна та упро- мена/арт.7-10/. Арт.8. трактує про звичайну натуралізацію, що полягає в слідуючому Чужоземець, котрий бажає набути прав українського громадянства нусить а/ поселитися в межах Української Республіки і провести тут не менш пяти років, б/ мати матеріальні засоби, необхідні для утримання себе й родини і в/ бути особою правовадатною та дієздатною. Термін перебування на Україні, в порівнянню з законом 2-го липня є збільшений на два роки, на підставі таких міркувань: а/ взагалі, оселість на території Держави, яко умова для набуття прав громадянст- ва, має ту ціль, щоби чужоземець був реально зв'язаний в Державою, де він хоче бути громадянином, до певної міри засвої-би собі все те, що природно має туболець-нову, звичай, знайомство зі звичаями та писа- ними правом і т. ин., а це досягається лише тоді, коли особа довши час життя в тій чи іншій державі; б/ в державах нових, молодих, де ще дер- жавне життя не набрало повари сталих, остаточно зафіксованих форм,- натуралізація проходить значно повільніше, ніж в державах старих, ста- лих. Україна-держава молода, отже для неї нема річі? скорочувати навіть того терміну натуралізації, який був встановлений в 6.Російській Імперії-5 років. Друга умова для набуття громадянства через натуралізацію- матер- ільні засоби для утримання себе й родини- також обґрунтовує - 4 - де потрібно посилати самі засоби, що до наложення штрафів або інших покарань; 5/ коли виникне потреба зробити до населе- нення обгінні приписи пояснення чи підтвердження істнуючих пра- вил; 6/ коли органи Міністерств мають уложити в приватними особами контракти на суму яка перевищує їх владу, або коли в державних інтересах вимагатиметься скоротити торги чи терміни заклику, зробити тимчасову переміну чи якесь інше обмеження в вагальному порядкові, або встановити в істнуючих уже підрядж- иншій розпорядок що до терміну їх, або нарешті через неважку бажаючих чи по інших уважних обставинах виявиться потрібним змінити підряд встановленням Комісії, або комісію обернути в підряд; 7/ Коли в приводу підрядів, поставок комісій і, вага- лі, з'обовязань приватних осіб в Правительством виникнуть не- порозуміння, суперечки, невиконання й правів, як що в цих ви- падках органи підлеглі Надвищому Судові, стануть перед утру- дененням вирішити справу силою закона через неяєність контрак- тів, або з інших важливих причин, або коли на вирішення їх будуть подані скарги до Надвищого Суду. 15. Всі справи управління, що передбачають новий розпорядок або доповнення правил, а також обмеження, поширення чи скасування заходів, які попередньо встановлено Вищою Владою і які, вага- лі, вимагають розвязання вищим Урядом, - Міністр вносить їх до Ради Народних Міністрів на розгляд. 16. Влада судова належить Надвищому Судові та іншим установам су- довим, через це жадне Міністерство нікого судити і ніяких пос- вів вирішати не може. Відділ 3. Відношення Міністрів до органів їм рівних. 17. Міністр не може своєю владою розвязувати справ, які належать до компетенції інших Міністерств; такі справи розвя- зуються через відповідні зносини. Відділ 4. Відношення Міністрів до органів їм підлеглих. 18. Підлеглі Міністерству органи виконують приписи Міністра точно і неодмінно. - 5 - 19. У своїх приписах Міністр або оголошує розпорядження Вищої Влади й законодавчих органів, або здійснює свою владу. 20. Коли з припису Міністра, в якому оголошується наказ Вищої Влади буде відмінено наказа, тією ж владою виданого, за власноручним її підписом, або коли у власному припису Міністра органи влади підлеглі Міністерству спостерегли б відміну будь якого закону, або оголошеного раніше наказу ГОЛОВИ ДЕРЖАВИ, вони повинні доповісти про те Міністрові, утримуючись од виконання такого припису; коли же після цього Міністр підтвердить свій припис, вони доповідають про такий випадок Надвищому Судові на остаточне розв'язання, не виконуючи припису. 21. Як би ж, нарешті, в виконанні припису, який безпосередньо виходить від влади Міністра, підлеглі йому органи спостерегли значну незручність при виконанні, вони повинні подати Міністрові про ті незручності в самий короткий час, а потім чинити, згідно з його розрішенням, без нової доповіді. 22. Приписи Міністра тоді тільки визнаються дійсними, коли їм буде видано в установленний спосіб. 23. У випадках надзвичайних та наглих всі розпорядження, які підписані Міністром, виконуються неодмовно й неухильно хоч би вони й не мали встановленої форми. 24. Міністр, по одержанню скарг на підлеглі йому органи, вимагає по них всі необхідні пояснення й вирішує справу скоро та справедливо, при чому дбає: 1/ щоби не приймалося скарг на низчі органи мимо вищих, 2/ щоби не давалося руху скаргам, що приносяться без жадних підстав. 25. Для приняття прохань і скарг словесних, а також для особистих докладів і з'явлення службових, Міністр визначає постійні дні. 26. Міністр вирішує своєю владою сумніви, що виникають в Департаментах і установах їм підлеглих. 27. Кожний припис Міністра в справах його компетенції іде по інстанціях. ПРИМІТКА: При кінечній потребі знесяться в низчю інстанцією, помимо вищої-одночасово повідомляється вища інстанція. - 6 - 28. В справах, що відносяться до компетенції вищої губерній- льної влади, всі приписи Міністрів ідуть до Начальника губернії безпосередньо. Відділ 5. Відповідальність Міністрів. 29. Міністри підлягають відповідальності, коли перевисять ме- жи наданої їм влади, або своєю бездіяльністю допустять важливе вловживання чи державну шкоду. 30. Не вважається за перевищення влади, коли Міністр, у випа- дках надзвичайних вияве рішучих заходів, якщо виявить ся, що вони, в цілях загального безпеченства, були потріб- ні й не відкладні до вирішення Вищою Владою. 31. Обов'язкові постанови, інструкції й розпорядження, які видаються Міністрами, не повинні суперечити законам. 32. За розпорядження, що їх підписано або контрасігновано Міністром, він відповідає, згідно з арт. 29 "Регулямину Міністерств У.Н.Р.". 33. Притягнення до відповідальності Міністрів відбувається на підставі: 1/ скарг що приносяться безпосередньо до ГОЛОВИ ДЕРЖАВИ, або до Ради Народних Міністрів; 2/ доне- сень місцевої влади в тих випадках, коли приписами Міни- стра вони примушуються до відміни істнуючих законів, чи до введення нових незатверджених; 3/ вислідів суду над підлеглими Міністром особами, в разі вони до ПРОЕКТ. ЗАКОН ПРО РЕГУЛЯЦІЇ МІНІСТЕРСТВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. I. На зміну та скасування істнуючих відповідних законів до - давній до цього Регуляції Міністерств Української Народ- ньої Республіки ухвалити. II. Закон цей до оголошення його перебости в кита по-телегра- ГЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗА МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ, ТОВАРИЩ МІНІСТРА ПРОЕКТ. ЗАКОН ПРО РЕГУЛЯЦІЇ МІНІСТЕРСТВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 1. На зміну та скасування існуючих відповідних законів до даної, до цього Регуляції Міністерств Української Народ- ньої Республіки ухвалити. 2. Закон цей до оголошення його порядку в життя по кологро- фу. Голова Ради Народних Міністрів ЗА МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ, ТОМАШЕВСЬКИЙ 73. До Канцелярії Міністра належать: 1/ Офіцери, які мають відношення до різних Департаментів і не належать до кометенції кожної з них з окрема; 2/ Справи що-потрібують безпосереднього розпорядження Міністра; 3/ Окремі, які Міністр залишить на свій власний розгляд та вирішення; 4/ Загальна вхідна реєструра тих паперів, які адресовані на ім'я Міністра, або Діністерства без зазначення Департаменту і 5/ Події цих листувань та наказів по гальхності. 74. Канцелярія Міністра поділяється на відділи й діловодства. 75. Канцелярія Міністра наразу ії Начальник, який коректується в краї Директора Департаменту. 76. Канцелярія Міністра знаходиться в канцелярійних приміщень Міністрів через Начальник ії - "з казну Міністра". ГЛАВА О. Особливий розмір урядових осіб д-тв. 77. Відділок Департаменту зберігає Канцелярія всьо на тих же містетствах, як Директор Зарядило Департаментом і має такі відношення до Директора, які Директор - до Міністра. 78. Начальник місця особливо доглядає, щоб всі приписи підлеглим Департаменту фрізами виконувались точне та з належним термін; він стежить за своєчасними підтвердженнями і 79. Начальник відліку відповідає за дотримання порядку в своєму відділі та за надання виконаних справ; він розподіляє справи по діловодствах і переводить їм реєстр. 65. внутрішнього канцелярійного укладу, стосовно до цього Регулярину, дозволя про те, щоб ні в якому разі не до- пускалось сваволи листування та даремної праці. 66. Що до кварт і проживань, які находяться безпосередньо до апаратменту, або надсилаються від Міністра, Директор додер усіх в липрішеннє тих не правил, яких зазначе- нов арт. 24. цього Регулярину для Міністра. Для призначення урядових осіб в службових справах, а також проживань і кварт в справах, що належать до Депар- таменту, Директор визначає певні дати і органовляє не- порядок прийняття. 67. Директор шильно стежить, щоби не видавалось стороннім особам будь-яких напорів, які знаходяться в стані розгля- ду, а, тим більш, відомостей важливих, коби передчасно не облягались розводини?, поки справа цілком не буде ви- рішена. 68. Коли б через відсутність Міністра, за його зворістю, чи побудь-яких інших причин, вказано було за потріб- не доручити керування Міністерством одному з Директо- рів, тоді Директор користується з прав, які належать у відповідних випадках Товаришові Міністра /арт. 96/. особливі установи Міністерства знаходяться при ньому на правах Департаментів; Начальники їх користуються з прав, директора Департаменту. ВІДАЛІТЬ. 70. Нарада при Директорі Департаменту, в Департаментах для розгляду справ, що вимагають спільних міркувань і разі потреби, складається "Спільна си- Нарада при Директорі Департаменту". 71. По складу" Нарада при Директорі Департаменту входить Віце-Директори та Начальники Відділів під головуванням презтора. - 14 - дели-б Начальник відділу епестеріг по справах з виріше- ня Директора реєходження або відміну приписів Міністра, а також законів він вносить про це Директорові і, в разі підтвердження Директором його вирішення, не сприймаєчи таких паперів, доповідає Міністразі. 81. Відношення Зекретаря до Директора окреслюється в такий- же способ, як відношення Начальника Начальника Канцелярії Міністра до Міністра. 82. Урядовці дядоручень, що намагаю при Департаментах, пере- водять справи, які Директор їм доручить; вони виконують по його вказівкам різні доручення на місцях, а також пре- задать інспектування органів Мін Істеретов, підпадали: Де- пер таленту. 83. Обов"язки Бухгалтера визначаються в Статутах рахункова: і з інструкціях, що видавається по згоді відповідного Мі- ністра з Діністерством Фінансів і Державним Контролером. 84. Старший діловод, діловаючи з їх помішниками виконують справи з доручень і вказівок Начальників відділів та ин- ших осіб, до яких вони прийдлені. 85. Журналіст приймає вхідні папери, записує їх, роздає негай- но під реєстрацію кому слідує, вносить вихідні папери в реєстр і відсилає їх метановленням порядком. 86. Обов"язки архіваріуса полягають в тому, що він приймає зі- ля до архіву, держить архів в належному стані, подає на відповідні виходи справи і відомості; розбирає і росклада- дає в архіві всі діла по категоріях ізмисту їх, хоглядаю- чи доби вхідні діла були-б лійено закінчені, кокий звіря- ні, число аркушів перешічено, кожне діло скріплене та має належний опис; він превадить реєстр всім ділам, що знахо- дяться в архіві, реєстр ведеться по руках; записи ведутьь сл відповідно змисту справ. 87. Обов"язки перекладчика визначаються Директором. Переклад- чик відповідає своїм підписом за точність перекладу. 88. Інші канцелярські урядовці переводять всі справи, дору- - 16 - чени ін урядовими особами, до яких вони приліплені. 89. Завідувач гоcподарства доглядає за додержанням порядку в цілому приміщення Міністерства; керує загальні всіма служ- бовими, хоронить рухоме і нерухоме майно Міністерства, обере- гає його від усіляких пошкоджень, провадить реєстри, книги, відомості й дакумени; в рази будь яких наказаних виданків подає апетовні рапорти, має доглядає за чорговими зартами; доглядає за своєчасною відсилкою пошти і справностею кур- ерських книг; завідує кур'єрами і сторожами та держить їх в екравності. ПРИНЯТКА: При департаментах для завідування господар- ством можуть бути /еквектори/. ГЛАВА VII. ПОРЯДОК ІМЕНУВАННЯ, ЗВІЛЬНЕННЯ; ПІДЛЕГЛІСТЬ ТА ВІДПОВІ- ДАЛЬНІСТЬ УРЯДОВИХ ОСІБ. 90. Директори департаментів, начальники Начцеларії Міністра і Начальники особливих установ Міністерства іменуються і звільняються в уряду Виконавчим на висесання міністра, яке ухвалено Радою М'їстрів. 91. Віце-директори і всі урядові особи на різних з яких служб своїх примах іменуються та звільняються в уряді, на висе- сення Директора, Вадом Міністра, за згодою вищої влади. Начальники Зідділів і всі урядовці департаментів та різ- них з яких установ УІ класу іменуються, звільняються та керніцується Міністром на висесання Директорів Департамен- тів. Урядовці до VII класу включно іменуються, керміцують ся і звільняються Директорами і особами в різних їх вха- дом. 92. Всі урядовці вищих і нижчих класів при першому іменова- нні їх на державну службу, або при новону іменивання по демісії складають встановлену присягу. 94. Звільнення з уряду залежить від того Начальства, яке іменував на уряд, і кероводиться в той же спосіб як й іме- - 16 - новання на уряд. Порушення судового переслідування проти урядових осіб переводиться порядком, встановленим законом. 95. Висоцьки про службову нагороду Директорам Департаментів робиться Міністром, а решті урядових осіб-Директорами. 96. Директора Департаментів, Начальник Канцелярії Міністра і Начальники особливих установ Міністерства та урядовці до особливих доручень при Міністром безпосередньо підлягають Міністрові; Віце-Директори, Помічники Начальників і Начальники відділів-Директорам, або Начальникам особливих установ по належності, решті урядовців - Начальникам відділів. 97. Завідування Господарством, Скарбницею, Рухгальтер і Архіваріусою підлягають безпосередньо Директорові того Департаменту, який відає справи загального характеру, а їм підлягають їх помічники та урядовці до них призначені. 98. Урядовці до особливих доручень при Департаментах безпосередньо підлягають Директорам Департаментів. 99. Відпов діяльності Директорів, Віце-Директорів, Начальників відділів та інших урядових міністерства, що мають розпорядчу та виконавчу владу, починається там, де в розпорядженні передбачене за нею концентрація влади /перевищення влади/, див ім належить, або виплатить бездіяльність. 100. Директора Департаментів, Віце-Директори, Начальники відділів та інші урядовці несуть відповідальність по справах своїх частин та справах спеціально їм доручених. 101. Директор та інші урядові особи несуть відпов діяльності стосовно до правил, що в цьому р-руламки уніщені про відповідальність Міністра 102. Пратаргенння до відповідальності Директора Департаменту відбувається на підставі: 1/ омрт до подантя до Голови Держави, до Ради Міністрів, та відпов дному міністерстві, 2/ спостереження самого Міністра, що до порушення законів, занедбання та інших обставин, 3/донесень осіб населення влади та одні підлеглих Департаменту, 4/постанов Суду, коли відсудний урядовець доведено до вини чинки в приписах Директора, 5/огляду частини дозвірених управлінням Директора, 6/стад- дів Департаменту з особливих доручень Міністра, 7/розглядів котим - 17 - вих докладів і повідомлень відомостей про справи,8/ розглядає справи особисто самим Міністром, затребуваними від Департаменту і 9/ розглядає щорічних справоводень. 103. Коли Міністр визнає, що обставини, які викликали питання про відпо- відальність, заслуговують на увагу, то передає справу на розгляд Ради и-н.стра. 104. Коли в Раді Міністра обвинувачення Директора будуть визнані за обґрунтовани, тоді справи зого надається рук, згідно з законом. 105. Водна вища урядова особа має право притягати до відповідальності всіх п діяльних ій урядових осіб. 106.Відповідальність В ц-Директора та Начальника відділу починається коли Міністр, на висновки Директора, визнає, що підозрива обвинуваче- чення заслуговують на увагу. 107. Висновки Директора відносно Віце-Директора та Начальника відді- ля, яке Міністром не буде надто на увагу позбавлено Директора від- повідальності за вчинки цих осіб. 108. Обвинувачення проти Віце-Директора та інших урядових осіб та різ- них з ними службових правах і попереднє розслідування про їх вчин- ки вноситься безпосередньо на розгляд Ради Міністра; обвинувачен- ня ж проти Начальників відділів та інших урядовців Департаменту в також і попереднє розслідування про їх вчинки розглядаються в "Нараді при Директор Департаменту". 109.Коли підстава обвинувачення проти Начальників відділів та інших штатних урядовців департаменту на "Нараді при Директорі Департа- менту" будуть визнані за обґрунтовани та затвердженні Директором справи їх направляються в Раду Міністра. 110.Рада міністра розглядаєши обвинувачення, або варінує справу в по- рядку адміністративному, або порушує її порядком будовим на під- ставі закону. РОЗДІЛ ДРУГИЙ Поступовання справи в Мін.отретах. ГЛАВА І. Нотуи сирв. 111.Справи вступають: 1/або безпосередньо до міністра через його - 18 - канцелярію,6/ або до департаментів Міністерства та його особливих установ. В і д д і л I. Вступ оправ через канцелярію Міністра. II2. До Міністра вступають: 1/ уповноваження, грамоти, накази, приписи й листи Голови Держави; приписи й листи Голови Ради Народних міністрів і частин Президії Законодавчого органу Республіки 2/бюджеторядне листування Міністрів і різних в них осіб,3/однаки на приписи Мі- ністра,4/окрігні на Департаменти і 5/оправи та зміни. ПРИМІТКА: Пакети, як відправляні на імя Міністра і мають напис "до власних рук" або "таємно", подаються Міністрові нерозпакованими. II3. Всі звичайні варт.ІІ2 справи вступають до канцелярії Міністра де приймаються черговою карткою. II4. Канцелярія Міністра має загальний реєстр для всіх вступаючих листу- вань; крім того кожна відділ канцелярії Міністра має свій окремий виданий реєстр; в цей останній реєстр записуються лише ті справи та листування, як заламаються в канцелярії для вирішення. II5. Всідні реєстри поділяються на три частини: до першої частини опису- ються накази Голови Держави, до другої-звичайні справи й листування на імя Міністра і до третьої-оправи й листування вчени. II6. Справи з листування, після їх запису в загальний реєстр, поділяються по департаментах і відділах канцелярії Міністра по належності. В і д д і л 2. Вступ оправ до Департаментів та особливих установ.Ниж стерства. II7. До департаменту вступають слідуючі справи: 1/приписи Міністра, 2/вино- ски Департаментів і відділів до свого міністерства, так і нижніх, 3/висоєння органів підлеглих міністерству,4/однаки їх на приписи Міністра, що підписані Директором Департаменту,5/оправовздання і відо- мості, що вимагаються від них в установленний порядок і 6/ листування на імя Міністра, що надсилаються до Департаменту з Канцелярії М-ра. II8. Всі справи й листування, що вступали до Департаменту розпочатуються, починаються і записуються в загальний академій реєстр. II9. Реєстри Департаменту поділяються на три частини: до першої частини - 19 - аписується наказом Голови Держави, до другої-вої взагалі справи в листуванні, що поступають до Департаменту від Міністрів та інших органів, до третьої-справи тазми. 120. Після заліку до загального розорту, справа поділяється по відділах. Справи важливі подаються Директорові негайно. 121. Для негайних справ знаходиться окремий розстр і вони, під доглядом Директора Департаменту, негайно виготовляються до докладу чи виконання. 122. Кожна відділ Департамента має свій окремий вхідний розстр. 123. Розстри відділів Департаменту проводяться урядовцями відділу під доглядом Начальників відділів. ГЛАВА II. Рук справ. Відділ І. Рук справ в канцелярії Міністра. 124. Начальник канцелярії Міністра справи й листування, що їх зазначено в арт.ІІЗ, докладає Міністрові і розподіляє їх по Департаментах, до яких належить їх виконання. На справах, по яких Міністр вважає необхідним мати негайне виконання подолання, або прискорити виконання Начальник Канцелярії пише "негайно". Для таких справ в канцелярії Міністра ведеться окремий розстр. 125. Напис "негайно" з обов'язку Директора Департаменту протягом одної доби подати Міністрові необхідні відомості і одержати його вирішення. 126. Справи, що додаються в канцелярії Міністра, виносяться до розорту і поділяється Начальником канцелярії по відділах чи діловодства для виконання, згідно з резолюцією Міністра. Відділ 2. Рук справ в Департаментах. 127. Приписи Міністра та листування в написом "негайно" і "до власних рук" подаються Директорові негайно і в той час виконуються; розстр справ посилається потрібними відомостями і докладається Директорові Начальниками відділів в залежності для того години, щоб уникнути - 20 - зайвих листувань, справи докладаються в оригіналі. ІЗ8. Всі письмал розвідки, відомості, записки, переклади і т. ин., подаються не нижче, ніж за п'ятнадцять днів, хто їх склав. ІЗ9. Справи, що до їх виготовлення і виконання, поділяються на біжучі, над- звичайні і негайні. ІЗ0. За біжучі справи вважаються: 1/ всі справи, що надходять до Департа- менту в установлення термін і згідно з однозначними правилами, напр. термінові відомості, опрацювання, доповнення про одержані розпоряджен- ня і т. ин.. 2/вчення про імковання, звільнення та нагороди, З/справи звичайні , що вирішуються на підставі існуючих законів та приписів 4/ всі відомості, які потрібні для з"повнення і виготовлення справ і 5/справи, що належать до оголошення для загального відома. ІЗ1. Всі біжучі справи вирішуються в Департаментах та особливих установ- ках, виконується через піддане, підписуються Директором і скріплюють Начальником відділу. ІЗ2. З біжучих справ, після їх виготовлення, докладаються Міністрові таки: 1/ справи, з яких передбачається зносини в органами рівними Міністро- ві і 2/ ті справи, які сам Міністр визначить на своє уваження-ниня й варіювання. ІЗ3. Справами надзвичайними вважаються:1/ всі ті справи, яких на підставі Істотуючих законів, правил та інструкцій розв'язати не можливо, а по- трібно видання нових законів, правил та інструкцій, або їх доповнення 2/важкі справи й випадки, що замирають при переводенні їх в яких особливих заходів, підтвердження, покарання, або порушення судового пе- рслідування за необхальство чи зловживання. ІЗ4. До справ негайних належать:1/справи, для вирішення яких, або встанов- лено повний термін, або негайність вирішення вимагається їх пуття чи обставинами. 2/справи, від розв'язання яких залежить доля підсудних і З/вирішенню справ, що до власності приватних осіб, коли проволока може спричинитись до великих втрат. ІЗ5. Всі справи надзвичайні докладаються Директором Департаменту, Міні- строві, який або звірінує їх остаточно, або вносить зі своїм висновком на вище розв'язання. - 21 - Відділ 3. Рук справ в Раді міністра. 136. Справи, що належать до Ради міністрів /арт.43/, поступають на вирішен- ня Ради, або безпосередньо з Департаментів та особливих установ, або з канцелярії Міністра. 137. Рада Міністрів окремої канцелярії не має; підготовка справ, що вис- олься в Раду Міністрів і переведення їх проводиться в тій частині Міністерства, від якої вони поступають на вирішення Ради. 138. Жодна справа не може бути внесена на розгляд Ради Міністрів, без по- переднього розгляду в Департаменті, до якого вона по суті належить. 139. Справи, що потрібують нових законів, статутів або постанов, вносяться в Раду з запасками, в деяких випадках суть справи, підстави про не- обхідність нової постанови, або зміни існуючого закону і проект но- вої постанови чи закону. 140. В кожній запасці до справи, що подаються до Ради Міністрів, зазначаєть- ся міркування Директора того Департаменту, до якого справа належить 141. Постанова Ради вноситься в журнал, який складається під доглядом Начальника канцелярії Міністра. Члени Ради, які не згодні з постано- вою, можуть подати окремі свої думки. 142. Журнал доповідається Міністром Начальнику канцелярії. 143. Від Міністра залежить породитись в постановою Ради, але у всіх випад- ках, коли справа вноситься на яке розглядання, постанова Ради зали- чається в доповіді, чи в меморії, а дво потім викладається висновки М.ністра. 144. Зрада улі-стра зазначається в журнал його власноручним написом "виконати". 145. Рада жодної виконавчої влади не має. Після затвердження Міністра пи- моняна пер-водиться тим Департаментом, до якого належить справа. 146. Постанови Ради міністрів, після затвердження Міністром, остаточно за- конуються в Департаментах чи в особливих установах міністерства по повноважності, таких виданків: I/коли постанова окремою лише спосіб чи заходи до виконання за- кону в та наказів Вищої Влади, або містять в собі докладне ро- спорядження на підставі існуючих законів і не вносять жодних -22- в них змін; 2/ коли постановлюється заснувати якісь заклади, або перебувати в житті новий винахід в кошти все для цього призначених без негайного оголошення. 3/ коли нагорода за порятунні винаходи не перевищують трьох мільйонів гривень і можуть бути видані як в коштів для того призначеним, 4/ придбання для скарбу майна догось, необхідного для різних закладів, будинків і приміщень а оум для цього відпунення, коли вертість придбаного не перевищує шести мільйонів гривень. ПРИМІТКА: Придбання для скарбу н-рухомого майна за призначени для того суми розрішується Департаментами до двох мільйонів гривень; Радою Міністра з його затвердженням до десяти мільйонів гривень, а вище цього-розрішування Ваця. Влади. Порядок вирішення справ про нагороди власників за майно, що його викладено для державних або громадських потреб, а також права Департаментів міністерства і Міністра, що до продажу ненаробленого рухомого і нерухомого скарбового майна, встановляє законами цілільники. 5/ складання уряд на п-ради і переводження підрядів до моста мільйонів гривень, коли Рада Міністра не буде окремо уповноважена її кістором на переводження підрядів на більші суми. ПРИМІТКА: 1/ У м-стр має право уповноважувати підлеглі йому установи переводити підряди на суми йому законом визначені. 2/ Прикладні торги на підряд, поставки та інші зобов'язання за скарбом остаточно затверджуються її кістором на шістьдесят мільйонів гривень. 6/ неоплатність підрядчиків і загальні збитки в скарбових майна, справа до нагання правлячих людей до скарбу і по позвах Скарбу до приватних людей, справи про збитки від упущень і недобальства урядових осіб, коли сума збитків перевищує моста мільйонів гривень. 7/ внесення про встановлення окремих сплатів на такі уряди, де є потрібні фаховий дослід. ПРИМІТКА: Зазначене в цьому арт. суми переглядаються і визначається доїчі на різ-перного очка і першого ланця Міністром Ф панов по згоді з відповідним Міністром та державним Контрольором. 147. По яких справах, що виходять по за межі компетенції міністра і соціально-вирішення деяк належить Рад. Народних Міністрів. Недам-шому судові, або Законодавчим органам, постоловий Ради Міністра вносяться до цих установ по належності. -23- Відділ 4. Рух справ в "Наряді при директорі департаменту". 148. Порядок розгляду справ в "Наряді при Директорові Департаменту" стосується в межах відповідної компетенції до порядку розгляду справ в ряді цих справ. ГЛАВА - III. Виконання опраць. 149. Всі листування від імені Директора виготовляється або в канцелярії його, або в департаментах по належності, скріплюються Директором і подаються у відсторон для підпису. 150. Листування Департаментів виходить від них в установленній формі за п дипломом Директора з окріпленням Начальника відділу. 151. Жодне листування не може вийти з департаменту, канцелярії Міністра чи особливої установи раніше, як не буде записано до реєстру вихідних листувань. 152. В кожному Департаменті, канцелярії Міністра та особливих установах мусять бути три реєстри для вихідних паперів: один для вивезення листувань до Голови Держави, другий - для звичайних листувань і третій-для справ таємних. 153. Передання до архіву ділам ведеться двом опціям: загальний в алфавітному порядку та окремий, поділений на стилки розділів і стилки в міністерстві складових частин і відділів у них. 154. Всі письма Директора департаменту жодне діло з жодною листування не може бути вкладені в архів нова Департамент; в оцій департамент діла й розподіли в архіву видається на змоги Начальників відділів. 155. Коли потр бно повідомити приєднано прохода, або закликати підрядчиків т.п., то вирішення Міністра чи керівника Департаменту, за підписом Начальник в відділів з окріпом діловодства, подається для подрукування у видновидній урядові часописи. - 34 - ГЛАВА IV. Розмір сирв. 156. Перевірка руку діл виступає в Департаментах Канцелярії Міністерства особливих установ міністерств та відділках переродателю або осо- бисто Міністром, або доручається будь кому в осіб п. делях. 157. Директор компетентно перевіряти по видалих та вихідних розмірах перерв- ку виробників та невирішених справ і доповідає про наслідки Мін строї а цих донесення Канцелярія Цин отря наприкінці року складає загальне спра- воздання про рук сирв у всіх Департаментах, особливих установах та Канцелярії. 158. Директор також на свій розсуд в різні часи може призначати перевірку руку першому руку і виконання сирв у всіх частинних департаменту. 159. Комісія доповідь про справи складається по зразку, який встановлюєть- ся Міністром. Доповідь ця подається Міністерстві не пізніше натого числа олідувочого місяця. 160. Начальники відділів подають Директору списки зазначених справ і вони призначає, які з цих справ надлежить здати до архіву. 161. Начальники відділів повинні переводити розмір сирв у діловодствах перед тим, як справа ця подати на ревізію Директором. 162. Виконавць і архіваріус подають свої справи на ревізію безпосередньо Директорові. ГЛАВА V. Справоздання. 163. В кожному Міністерстві встановлюється три роди справоздань: I/Справ- воздання про грошові суми, 2/справоздання про діла і 3/міркування що до поліпшення кожної частини. 164. Справоздання про суми оцінюються згідно з рахунковими правилами. 165. Справоздання кожного департаменту чи особливої установи мають містити в собі: I/короткий карас того положення, в якому були різні частини, згідно з останнім справозданням; 2/ життя нових засобів і закод в І продовження попередніх на протяг року, з поданнями підстав і правил на яких вони грунтуються; 3/стан економичної частини Департаменту; ом- ди надлежать монторні і надмоторні суми, кількість видатків і не - 25 - що вони витрачені, з додатком порівняння табеля за попередні рік і 4/ до повідомлень про рух справ, як це зазначено врт.157. 166. Справоводження про діла подаються Директорами Міністерств а середні місця кожного наступного року. 167. Кожний відділ Департаменту призначає в державному йому органам термін для присилання справоводень та повідомлень, необхідних для складання опрацювань Департаменту. 168. Кожний відділ, з одержаним відомостей, складає справоводження про свою частину і подає його, за підписом Начальника Відділу Директора в зазначений ним термін. 169. Після подачі справоводень відділами складаються загальні справоводження / врт.165 / під безпосереднім доглядом Директора. 170. Зі справоводень, які подано Департаментами і особливими установами складається, нерушимий саморог міністр, загальний звіт про діяльність міністерств; навіть цей подається до Голови Держави і вноситься до Ради Народних Мін стр.- Голова Ради Народних міністрів За міністра Внутрішніх Справ. Товариш міністра /підпис/ Канцелярія Міністра організована на тих же началах як и департаменти міністерства. В Канцелярії Міністра производиться: 1/ діла, относящіяся к вѣдомству Міністерства, но не отнесены ны к вѣдомству одного из департаментов или особых установленій міністерства; 2/ діла, особо-поручаемыя канцеляріи міністром; 3/ Распредѣленіе по принадлежности между департаментами мінистр- стества и его особыми установленіями тѣх поступающих бумаг, которыя адресованы на имя міністерства без обозначенія депар- тамента или особаго установленія міністерства, к вѣдѣнію кото- рих онъ относятся; 4/ діла, поступающія на непосредственное распоряженіе ми- нистра. Канцелярія Міністра організована на тѣх же началах как и департаменты министерства. До Канцелярії Міністра преноводитє: 1/ Дѣла, относящіяся къ вѣдомству Министерства, но не отнесенія къ вѣдомству одного изъ департаментовъ или особыхъ установленій министерства; 2/ Дѣла, особо-поручаемыя канцеляріи министромъ; 3/ Распредѣленіе по принадлежности между департаментами министерства и его особыми установленіями тѣхъ поступающих бумагъ, которые адресованы на имя министерства безъ обозначенія депар-тамента или особаго установленія министерства, и вѣдѣнію которыхъ онъ относится; 4/ Дѣла, поступающія на непосредственное распоряженіе ми-нистра. 5. Справки секретаря Разы Міністра ЗАКОН ПРО ІНСПЕКЦІЮ ПРАЦІ. I. Інспекція Праці є місцевою установою міністерства праці; вона складається з: а/з Окружних Інспекторів Праці, б/з Районних Інспекторів Праці, в/з по- міщників Районних Інспекторів Праці. 2. Відомству Інспекції Праці підлягають всі державні, приватні і приват- ні підприємства, за сади її господарства в найманою працею. 3. Інспекція Праці має: а/доповідати за життєвими підрозділами і призьов- ликами законів, наказів і правил, що встановлюють інші обов'язки та інші засад- ні вимоги; б/допомагати за додержанням законів і правил про дозвину й розстрочення робочого часу; в/доповідати за додержанням законів і правил про охорону праці жінок і підлітків; г/доповідати за виконанням законів і правил про санітарно-господарський стан майна, навколишнього середовища й усунення наслідків злочинних діяльностей юристів та працьовників; д/допомагати організаціям працьовиків, які мають на увазі піднесення їх економічного й культурного рівні; е/доповідати за виконанням правил про шкільну науку неповнолітніх працьовників і про одвідування їми шкіл; ж/допомагати про засновання шкіл для дітей працьовиків; з/роз- глядати й стверджувати тяжки, роскаї і країна, які загрожують внутрішній споряджості і регулюють взаємовідносини працьовиків з працьодавцями; и/ви- вати заходів до погодження конфліктів і непорозумінь, які виникають між працьодавцями і працьовиками; к/робити розпорядження по проведення в чи- лість правил, наказів й постанов, які видано Міністерством Праці; л/складати протоколи про порушення вгаданих в пунктах а, б, в, г, д і з, в базі потреби в сад справах судового доходження передавати ці протоколи в відповідні будови угодної; м/накладати за порушення, згадані в пунктах а, б, в, г, д і е, штрафи в роз- мірі не більше 30.000 гр.; н/збірати, перевіряти й перезводити попередню роз- ріку статистичних даних про цідри мстя і працьовиків на них. 4. Примітка: Обов'язки Інспекторів Праці визначено усновно по забезпе- ченню працьовиків і вірк Праці, зазначені в відповідних законах. 4. Незалежно від звичайного обов'язку, що зазначено в арт. З цього зако- ну Окружний Інспектор Праці має: а/керувати Інспекцією Праці, яка є в його окрузі; б/видавати обов'язки постійно в розмірках звичайних дозвину й про- відки на міністерством Праці, спосеречись до місцевих установ; в/розміщувати скарги на вчинки Районних Інспекторів Праці. 5. Комісарями Районних Інспекторів визначують по дорученням і під безпосеред- ним керуванням Районних Інспекторів Праці всі обов'язки, що їх наглядається на Районних Інспекторів Праці й користуються при цьому всіма правами, які зазна- чено в цьому законові. 6. На посади Районних і Окружних Інспекторів і Комісарів Інспекторів Пра- ці призначає Міністерство Праці з додержанням ізольких законів. 7. На посади Інспекторів Праці і їх помічників призначаються особи обох полів переважно в вищому освіті і належними знаннями в областях наук соціаль- них, юридичних, промислових різних і російського питання по складенії їм від- позидного іспиту перед спеціальною комісією при Міністерстві Праці. 8. При Окружних Інспекторах Праці розташовуються Рада Окружної Інспекції Праці, яка дає висновки в обслугу справ, зазначених в пунктах а і б арт. 4 цього закону. 9. Тісно членів Ради Окружної Інспекції Праці визначається міністерством праці в залежності від статей розвитку місцевої промисловості. 10. Рада Окружної Інспекції Праці складається під головуванням Окружного Інспектора Праці з представників професійних організацій працьовиків і пред- ставників місцевих і місцевих самоврядувань. Визначення професійних організа- ції працьовиків від яких мають докорчуватися представники до Ради Окружної Інспекції переводиться Міністерством Праці. II. На засідання Ради Окружної Інспекції Праці можуть бути запрошені Окружним Інс- пектором Праці джерела доручення в обслугу пунктів а, б, в, г, д, е, ж, з арт. З цього закону. 13. Члени Ради Окружної Інспекції Праці одержують дозволи в залежності від участі їх в засіданнях і зворот колтів подорожі. 14. За членами Ради Інспекції Праці зазначаються їх попередні посади та зай- няття; вони не потрібують окремих відпусток для праці зв'язаної з перебуванням в Раді Інспекції Праці. 15. Скарги на розпорядження Районних Інспекторів Праці подавать Окружному Інспекторові Праці, на розпорядження Окружного Інспектора Праці - в Міністерство Праці в місячний термін за дія оголошення розпорядження; подача скарги не усуває необхідності виконання оскарженого розпорядження. 16. Про неправильні і неправильні діяльність мінів інспекції Праці Окружний Інспектор до водить до відома Міністерства Праці. 17. Установи пов'язаної мійської міліції повідомляють Районних Інспекторов Праці про всі випадки порушення законів, правил і розпоряджень, зазначених в арт. З цього закону її допомагається Інспекторам Праці в їх дільності. 18. Представники Інспекції Праці мають право безобмежного входу в всякий час в помешкання промислових підприємств, зазначених при них, яким користуються працьовники. 19. Розподілення загального встановленого штатами числа Окружних Інспекторів, Районних Інспекторів і їх помічників за призначеними для них районів і округу надається Міністерству Праці. 20. Додаткові правила а/про порядок діяльності Інспекції Праці, б/про порядок діяльності Рад Окружної Інспекції, в/про взаємні відносини між Інспектором Праці і установами Міністерства Внутрішніх Справ, Міністерства Народнього Здоров'я, і опитування і міністерств Нарадного Господарства має видати Міністр Праці в порозумінні з відповідними міністрами. МІНІСТР ПРАЦІ - САФОВСЬКИЙ З оригіналом згідно: начальник Відділу Міністерства Праці В даній од. зб. № 392 фонду № 1065 оп. № 2 пронумеровано 283 (діяльність Світлодарська) +104 = 387 з них літерні №№ продукції №№ 19 - 10 19 92 р. Маслов Копіюваний текст пп 108, 108б, 192, 193б. Згасний текст пп 26, 3050, 110-115зб Слабоконтрастний текст 217 - 225 міс літ/др. АП 42-45, 101, 123-124, 129, 131-138, 141-144, 168-172, 186, 254, 266 м/фр звіту Зн. Калюжного Місто. ФОУ. 210808 С екзамування 4.08.08 шифр Центральний державний архів Новотроїцької революції І соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 5.05.93 Власне Си/ Філіп Мкрієв. Перевірено 22.03.93 Лейт Калюжний Перевірено 13.05.2007 Банд