Копії протоколів наради Директорії УНР та 3-ї сесії Всеукраїнської ради селянських депутатів тощо, 11.1917-06.1920, 17 арк.

ФАР 1429с 5 ВДК 2 ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНЫЙ АРХИВ МОСТРЕБОТ РЕГИОНА И СЕМИ ПРИЧИНОГО БУДЬНИКА МВС УРСС в Харбине на 16г. ФОНА № _ по № _ ед. хр. № _ Центральный государственный архив исторический архив УССР Канцелярия директоров Украинской (наименование фондообразователя) народной республики (название структурной части) ДЕЛО № Копии протоколов нарады директоров Начато августа 1917 Кончено сербень 1920 на листах Центральный государственный исторический архив УССР Ф. № _ ед. хр. № _ Видання Центрального Комітету Української Селянської Спілки. Київ, Рильський пр. № 2. Короткий протокол і резолюції III-ої сесії Всеукраїнської Ради Селянських Депутатів. 18 - 23 листопаду (жовтня 1917 р.) Ціна 15 К. тетрадь Київ, 1917 р. Друкарня „Дніпро“ Костельна, 9. Док. ід. 816. Приймається передплата на щоденну Українську соціалістичну народню газету Орган Центрального комітету Української Селянської Спілки Народня Воля Газета обслуговує інтереси трудового селянства та робітництва. Умови передплати: помісячно 5 карб. Адреса редакції і контори: Київ, Рильскій пр. № 2. При Центральному Комітетові Української Селянської Спілки одчинена КНИГАРНЯ популярної У КРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Замовлення можна надсилати по почті. Адреса: Київ, Рильскій пр. № 2. БОРОТЬБА Органн Центр. Комітету Укр. П. С. Р. Вихо- дить один раз на тиждень. Умови передплати: До кінця року 3 карб. 50 коп, Адреса редакції (тимчасова): Київ, Педагогичний музей Одчинена редакція щодня од 10 до 2 г. дня. Приймається передплата на 1918 р. на журнал „Шлях“ ОРГАН НЕЗАЛЕЖНОЇ ДУМКИ місяшник літератури, мистецтва та громадського життя. Передплата—в конторі редакції: Київ, Маріїнсько Благовіщенська, 123, п. 20. Вартість: річно—15 карб. ¹/₂ р.—9 карб., ¹/₄ р.—4¹/₂ карб. Передплату можна вносити на розклад. Редактор-видавець Хведір Коломийченко. - 3 - Третя сесія Всеукраїнської Ради Селянських Депутатів. Ще з ранку 18 листопаду почали прибувати зо всіх кінців України делегати до Всеукр. Ради Сел. Ден., скликаної Центр. Комітетом в звязку з подіями останнього часу. Засідання розпочалось о 7 год. в Педагогічному Музей. Одкриваючи за- сідання голова Української Селянської Спілки М. Ковалевський в промові своїй зазначив ті умови, в яких доведеться працювати Раді Сел. Депутатів. „На Україну з півночі насувається страшна хмара анархії, проти якої тільки можна поставити силу організованого селянства України. Необхід- но роботою на місцях зміцнити ті здобутки Укра- їнської Революції, які проголошені Центр. Радою в й Універсалі. Тому в цей час робота Селянської Ради набуває надзвичайної ваги.“ Заслухавши за- яву Ковалевського З'їзди ухвалив обрати презідію, до якої з Центр. Ком. обирається П. Христюк та Д. Ісаевич. Доклади з місць З'їзд ухвалив роспочати свою роботу докла- дами з місць, щоб дати можливість тим делегатам, що спізнились в дорозі, бути на обміркованню докладів про сучасний момент. Від Полтавщини, з якої прибуло найбільш делегатів, повідомляє про результати виборів до Устан. Зборів т. Янко. Зазначаючи, що на Полтав- щині боролись два списки № 8—Укр. Сел. Спілки та № 17 —Укр. та Рос. Соц. Револ., Янко повідо- мив, що в 12 повітах Полтавщини майже 80—90 відс селянства подало свої голоси за список № 8. При виборах селянство виявило надзвичайну євідомість, бо по де яких селах голосували 95 проц. всіх виборців. По повітових містах абсентеїзм знач- но збільшився. Большевики серед селянства успіху майже не мали і тільки по де яких окремих селах зібрали більшість голосів. Населення зустріло Універсал дуже радісно, бо для селянства Полтавщини Універсал був не- обхідний, як санкція того, що переводилося Спіл- кою і Земельними Комітетами в життя. - 4 - З Харківщини доклад робить т.Т.Панченко і повідомляє про те, що в Харькові список укр. соц. револ. та рос. соп. рев. іде на другому місці, а по повітах зібрав 60 проц. всіх голосів. З Херсонщини (Олександрівського повіту) повідомляють, що на першому місці іде список блоку укр. соц. рев. з рос. соп. рев., на третьому — укр. соц. дем. Повітовий комісар та російські соціалістичні партії ставляться до Центру. Ради та Універсалу вороже і всіма засобами гальмують укр. справу. Про хід виборчої кампанії на Катеринославщині оповідає д. Корпенко. Список № 5 Укр. Сел. Сп. та укр. соціялістичних партій по селах мають великий успіх, бо національна свідомість селянства Катеринославщини вже прокинулась. Каледін робив спробу і Катеринославщину взяти під свою владу, але робітництво Катеринославщини дало йому одсіч. Раніше засідання 19 листопада Ранком 19 листопада відбулась нарада членів Ради по губерніях для вибору представників до президії, згідно з ухвалою зборів скласти президіум з представників кожної губернії. Збори роспочались о 11 год ранку і заслухали доклади з Волині та Поділля де селянство не є цілком організоване і селянські спілки лише останніми часами починають поширюватись по селах. Овація Грушевському. Підчас докладів входить в залу голова У. Ц. Р. М. Грушевський, якого гучними оплесками збори зустрічають і по зайві презідума обирають почесним головою. Грушевський бере слово і своєю невеликою промовою викликає назвичайну бурю оплесків, які переходять потім в овацію. „Дорогі товариші! Великий обов'язок лежить перед Вами. Українська Центральна Рада в інтересах трудового люду України проголосила Українську Республіку і назвала її не демократичною, а народньою. Той момент, якого ждала Україна сотні літ, настав—Україна стає до державного життя, 269 літ тому великий громадянин Богдан Хмельницький вперше підняв цю ідею, але страшна руїна, що на сотню літ запанувала на Київщині, була тому, що трудовий народ не піддержав одностайно виз- - 5 - вольного руху. Тепер, коли небагато часу відді- ляє нас від Українських Установчих Зборів, що закінчать установлення державного ладу на Україні,- ви мусите твердим муром стати біля Центральної Ради, щоб захистити її від ворожих виступів". Всі делегати при цих словах встають і оплесками вітають голову Центральної Ради- „Слава Центральній Раді"-виголошують делега- ти, „Слава Грушевському". Оплески довго не за- тихають. Від седла промовляє Янко. „Клянемося всі що покладемо свої голови за здобуту волю України і шире дякуємо Центральну Раду за її роботу": Грім оплесків покриває останні слова Янка. Доклад Порша. Секретар праці М. Порш робить доклад про організацію робітництва і нагадує селянам про все те, що торкається їх самих, як найбільшої організації на Україні. Згадавши про необхідність найширшої і міцнійшої організації серед укра- їнського селянства, докладчик спиняється на тих подіях, які в сучасний момент склинули з себе ярмо опік і пішли своєю зтежною боротьби. І од внін ніякі сторонні організації не подумають стати ва дорозі українського селянства. Воно зуміло зorganізуватись в єдину сем'ю міщну і грізну, і коли б в сучасний момент хто не будь захотів одняти в українського селянства його волю і ба- жання він зустрів би правильно зorganізовану силу, яку збороти не здолав би ні в якім разі. Промовець нагадує селянам засоби большевиків, які під цю хвилю з одного боку підробляються під інтереси українського селянства, а з другого боку хотять захопити все у свої руки. Промовець вказує, що селянство нікому не відасть з своїх рук того, що здобуте ним в довгій боротьбі з усіма класами. і в тім-і з большевиками... Селянство після кількох запитань провожа- ють секретаря праці гучними оплесками. Доклад Стасюка. Другим докладчиком в справі сучасного мо- менту виступив товариш голови Укр. Сел. Спілки М. Стасюк, який докладно спиняється на економіч- ній розрусі, що повстала на Україні. „Не зважа- ючи на демократичні декрети большевиків, ми не можемо лічити вирішеною земельну справу, бо - 6 - бажання українського селянства не є задоволені. Домогання большевиків про передачу влади на Україні до „Соввтоб Р. и С. Д.“ ми можемо лічити на Україні, де більшість складає селян- ство—неможливим. Влада на містах повинна на- лежати дійсним представикам трудового народу. Необхідно зміцнення краєвої влади, що може спасти нас від руйни, та фактичного перетворення Демократичної Республіки в Федерацію Росії" Вечірнє Засідання 19 листопаду. Вечірнє засідання роспочалось дебатами з приводу заслуханих докладів. Підчас дебатів до з'їзду прибула делегація від Організаційного Комітету по скликанню Все- українського Церковного Собору, представники якого звернулись до селянства з закликом піддер- жати українське духовенство в його боротьбі за автокефалію української церкви. „Маємо вільну Українську Республіку — повинні мати вільну українську церкву!“ (Гучні оплески.) Збори ухвалили піддержати домогання укра- їнського духовенства—„Вітаючи змагання укра- їнського духовенства та парафіян до відновлення виборчого початку в церковнім житті і до утво- рення української церкви, яка має бути проголо- шена на Всеукраїнському Православному Соборові духовенства та мирян, Всеукр. Р. С. Д. вважає необхідним, щоб українська автокефальна церква була незалежною від держави. Українські Установчі Збори. Доклад в справі скликання Укр. Устан. Зборів зробив М. Стасюк. Необхідно негайно приступити до організації виборчої компанії в Укр. Установ. Збори, а для того скликати по повітах селянські з'їзди, на яких потрібно намічати кандидатів до Укр. Уст. Зборів При виборах Сел. Спілка може йти в блочці з Укр, соц. рев та Укр. соц-дем, але справу блоку повинні вирішати в залежності від місцевих умов Губерніяльної Ради Селянсь- ких Депутатів. Селянство мусить прикласти всі сили, щоб вибори до Укр. Уст. Зборів відбулись в призначений час. На повітових з'їздах необхідно перевибірати членів Всеукраїн. Ради С. Д коли вони не відпо- відають настроям селянства. В середині грудня - 7 - Центр. Комітет пропонує скликати 2 Всеукраїнський селянський з'їзд, який зведе рахунки зробленої до цього часу роботи. Ранішнє засідання 20 листопаду. Прибувший з Петрограду член. Викон. Комітету Всеукраїнських Крестьянських Депутатів—від Української фракції В. Усатов в ранішньому засіданню 20 листопаду зробив цікавий доклад про відношення петроградської демократії до Українських подій. Коли Українська фракція Всерос. Сов. Кр. Деп. одержала телеграфне повідомлення про оголошення Української Республіки, то запропонували Всер. Сов. Кр. Деп. винести з приводу цього свою резолюцію. Але ні Всер. Сов. Кр. Деп. ні Центр. Комітет ні Народні Комісари з приводу Універсалa не прийняли ніякої резолюції бажаючи наперед вияснити відношення Центральної Ради до Совітської влади. Зате у всіх справах Народні Комісари йшли на зустріч домаганням українців. Так напр. Штаб видав розпорядження що українське війско Петроградської округи підлягає виключно военно-революційному Українському Комітетові: під натиском цього Комітету Народні Комісари дозволили всім українцям військовим переїхати на Україну для охорони її від контр революції. 18 листопада в Петрограді відбулась величезна українська маніфестація, в якій брало участь більш 10.000 укр. вояків, готових рушити на Україну. Під час маніфестації оголошено Універсал. В роботі Всер. Сов. Кр. Деп.: представники Україні відмовились після проголошення Української Республіки брати участь з прввом рішаючогов голосу і вирушили на Україну. Доклад Ісаєвича. Збори заслухали цікавий доклад Ісаєвича про апархію та засоби боротьби з нею. Вказавши, що в цей час необхідно найбільш додержувати порядку, Ісаєвич зазначив, що на перешкоді організаційної роботи стоїть страшенна народнтятемнота яка й веде до піяцтва на селах та недисциплінованості. Отож треба звернути увагу на народню освіту, а для тих, хто їде проти громади,—вживати репресії і боротьсь з піяцтвом. 8 Влада на місцях,—Народні Ради,—мусять вжи- ти в цій справі рішучих заходів і при допомозі Ради Сел., Роб. та Салд Депутатів провадити енергійну боротьбу з тими, хто веде наш край до безладдя. З приводу докладу Ісаєвича виникли жваві дебати, в яких представники з місць повідомляли про ті форми, в які виливається анархістичний рух на місці. Знову по селах починає ширитись „самогонка“, починається безладдя та ворожнеча між селянами. Необхідно вжити рішучих заходів, щоб при- пинити те страшне руйнування народнього госпо- дарства, яке йде по деяких селах. Винесені в цій справі резолюції передані до редакційної Комісії. Універсал. На прикінці зборів був перечитаний Універ- сал, який збори вислухали стоячи. Гучне „Слава!“ покрило останні слова Універсалу. Збори закінчи- лись співом „Ще не вмерла Україна“. Дебати з приводу Універсалу перенесено на вечірнє засі- дання. Вечірнє засідання. 20 листопаду Вечірнє засідання роспочалось дебатами по справі Універсалу. Прибувшого на засідання В. Винниченко, збори зустріли гучними о aplесками. Винниченко виступив з докладом від Генераль- ного Секретаріату. Промова Винниченка. Відповідаючи одному з промовців, який хибу Універсала вбачав в тому, що в ньому не проголошена самостійна Україна, Винниченко зазначив, що інтереси трудового люду не вимагають тепер проголошення Самостійності. Виголосивши Самостійность, ми матимемо зо всіх боків своїх ворогів, з якими прийдеться воювати. Ми добиваємося утворення федерації і, коли Москва не захоче з нами федерировати, нехай вона відокремлюється. (Оплески.) Головний ворог наш--несвідомість танедисциплінованість наших мас. Користуючись цією несвідомостью, большевики користуються успіхом в масах. Необхідно масам вияснити дійсне становище України. Ми не проти здійснення лозунгів, які подають так сміливо -9- большевики — бо і в Універсалі вони зазначені. але, щоб не було руйні, здійснювати ці лозунги треба мудро. Проводючи в життя зазначені, в Універсалі соціяльно-економічні реформи.—Генеральний Сек- ретаріят і надалі буде йти до зазначеної мети. Промову, Випинченка збори вітають гучними оплесками „слава“, встають з своїх місць і вітають присутніх Секретарів. Промова Стешенка. Генер. Секретар Народньої Освіти Ів. Стешен- ко, завертаючи увагу на велике значення Універ- салу, зазначив, ще Секретаріят одержав тепер право вимагати виконання свого наказу. Вка- завши на політику Временного Правительства, яке не дало копітів на будування гімназій в с. Кириловці, де родився Шевченко, яке не дало ні копійки грошей на утримання 2-ох казьонних укр. гімназій в Київі — Стешенко повідомив, що Генер. Секретаріят має тепер право бюджету, що дає йому можливість широко провадити справу на- родньої освіти. Право ж творити закони розгортає перед Секретаріятом широке поле діяльности, на яке Секретарі понесуть всі свої сили. (Оплески.) Доклад Мартоса. Великий змістовний доклад про роботу Зе- мельного Секретаріату зробив т. секретаря В. Мартос. Торкнувшись лісової справи, докладчик пояснив, що хоть слова „ліси“ й немає в Універ- салі, але Секретаріят розглядає й ліси, як нетру- дове хозяйство і в цьому напрямку розробляє закон, для внесення його в Ц. Р. Україна бідна лісами; тому необхідне їх шкодувати. Між тим, під час війни ліс почали нищити на всякі війсь- кові потреби Після революції, за браком камін- ного вугілля, ліс ще більше нищиться. Почались самовольні порубки, які треба негайно припиняти. В цілях охорони лісу, Секретаріят виробляє закон про кару за самочинні порубки і т. д. Переходячи до земельної справи, Мартос вказав на те, що великороси виганяють українців переселенців назад на Україну. Спиняючись далі на роботі Секретаріату в справі видання земель- ного закону, докладчик повідомив, що нетрудовим хозяйством вважається те яке має більш 40 дес. землі. Але не всі ті хозяйства, що мають менш - 10 - 40 дек. землі — трудові, Земельні Повітові Комітети будуть рішати це питання в кожному випадку — окремо. Для регулюванки земельного питання на Вкраїні буде утворено Укр. Головний Земельний Комітет. По де-яких місцях почались самочинні захвати землі, Селекційні посіви, що мають величезну ціну — випасуються. На Київському ринку продають мясо племенної худоби. Нищиться в економіях інвентар. Тому необхідно негайно спинити це руйнування тепер вже народнього господарства; Земельні Комітети повинні цього не допускати, а брати всі такі економії в своє завідування. Секретаріят по Земельних справах розробляє проект земельного закону, який буде внесений на розгляд та затвердження Укр. Установчих Зборів, а до того часу будуть видані загальні вказівки, тимчасові правила для Земельних Комітетів З приводу докладу Мартоса багато селян робило запитання бо земельна справа стоїть тепер дуже гостро по,селах. Це все затягло до пізнього часу вечірнє засідання Всеукр. Ради Селян. Депутатів і тому голосовання оброблених Редакційною Комісією резолюцій окладено на ранішне засідання 22 листопаду. Вечірнє засідання 21 листопаду. Ранішнє засідання 21 листопаду не могло відбутися, бо члени з'їзду, зачувши, що по військових частинах іде агітація проти Центр. Ради, — ухвалили негайно розійтись по казармах та вияснити солдатам сучасне становище України. Тільки о 5 год. роспочалось вечірнє засідання читанням внесених Редакційною Комісією резолюцій з приводу заслуханих докладів. Всі резолюції приймаються після поправок — майже одноголосно. Внесеві резолюції в справі земельній передаються до Редакційного Комітету. О 8 год веч. засідання переривається до ранку 22 листопада, щоб дати можливість членам з'їзду бути на засіданні, Малої Ради. В ранішньому засіданні 22 листопада збори ухвалили всі резолюції. В справі продовольчий- виступив Ген. Секретар М. Ковалевський, який зазначив що в своїй, роботі Ген. Секр. буде спиратись на всі живи сили України. Брак хліба - буде гибелью нашої Республіки. Необхідно вжити вся - 11 - сили для постачання хліба. На черзі стоїть питанн про передачу продовольчої справи — Народнім Радам. З другого боку вжиті всі заходи, щоб для селянства України дістати манафактуру та заліза. Заяву про утворення Українського Державного Банку було зустрінуто гучними оплесками. Резолюції були прийняті такі Про земельну справу. Стоючи на ґрунті постанов 1-го Всеукр Сел. З'їзду, що вся земля, ліси, води, шахти і земельні недра та багатства на території України повинні поступити у власність всього народу, і вважаючи III Універсал У. П. Р. в тій його часті, де він торкається земельної справи, а також по- ясняючі циркуляри Генер. Секретаріату, до Уни- версалу,—початком великої земельної реформи, і висловлюючи певність , що Центральна Рада в земельній справі піде далі шляхом переведення в життя повної земельної реформи, на основах заз- начених в постановах 1-го Всеукр. Селянського З'їзду—Всеукраїнска Рада Сільських Депутатів постановляє: 1) Домагатись від Центральної Ради, щоб не- гайно було видано для негайного переведення в життя тимчасовий закон про порякування Земель- ними Комітетами тами землями, лісами і водами, які Універсалом оголошені вже народньою власністю і передані в завідування Земельних Комітетів; 2) Домогатися від Центр Ради видання зако- ну про те, щоб всі ліси, в тим числі і бувші казь- онні, удільні, кабінетські манастирські та інші, буби так, як і земля, оголошені власністю наро- да і передані в завідування Земельних Комітетів; 3) Домогатися від Центр Ради видання закону про скасування приватної власності и на всю землю на території Української Народньої Республіки; 4) Закликати все трудове селянство взяти че- рез земельні комітети під свою охорону всі ліси та землі, які перейшли вже і які перейдуть у влас- ність всього народу і подбати, щоб це народне добро і в першу чергу—будинки, інвентар, худо- ба, ліс і т. д., не були знищені і в цілості пере- йшли до рук українського трудового люду; 5) Разом з тим В. Р. С. Д закликає укр. тру- дове селянство звернути особливу увагу на охо- - 12 - рону від нищення племенних пунктів, селекцій- них (сіменних) станцій, зразкових хозяйств та ін- шого цінного добра, котрих з великою працею до- бивались на протязі довгих років; 6) Зважаючи на можливе пониження сільсько- господар. продукції в звязку з ростроїством на- роднього господарства—В. Р. С. Д. закликає тру- дове Українське селянство задалегідь готуватись і вживати всіх мір, що до весільного засіву поля, як зерновими хлібами, так і бурьяками для цукро- варень В першу чергу проводились в життя ті заходи, які мають задовольнить пекучі потреби бідніших громадян Республіки Української. По продовольчій справі. Всеукраїнська Рада Селян. Депутатів, прийма- ючи на увагу величезну вагу упорядкування про- довольчої справи на Україні, постановила: 1) Звернутись до Генерального Секретаріату по продовольчій справі, щоб негайно, були вжиті всі заходи для того, щоб: а) весь хліб, який є на території України був взя- тий на учет і під контроль; б) щоб хліб, та инші продовольчі продукти взя- ті на учет продавались власниками тільки по нака- зах відповідних громадських і Українських дер- жавних установ; в) щоб в обмін на хліб, який іде по-за межі Ук- раїни—українське селянство по установленому кое- фіціанту олержало вироби фабрично-заводської про- мисловости; 2) Закликати все організоване трудове селян- ство допомогати громадським та державним органам, що порядкують продовольчою справою, в їх роботі по боротьбі з спекуляцією хлібом; 3) Звернутись до Секретаріату, щоб як найско- рше видано було законна про порядок передачі про- довольчої справи новим Народним Управам; 4) Необхідно встановити до нормального мир- ного часу тверді відношення між цінами на всі то- вари, відповідно якому провадився б обмін товарів з Великороссією та іншими державами; 5) Необхідно, щоб боротьба з „ходоками“ та „мішочниками“ провадилась за всією енергією і всі- ма можливими заходами до озброєнної сили включ- но Генеральний Секретаріат повинен це внести в першу сесію Центральної Ради; 6) Необхідно, щоб в межах України істнуючі тверді ціни на хліб поступово знижувались і Гене- - 13 - ральний Секретаріат, стоячи на сторожі інтересів трудового народу, з огляду на катастрофичне становище Російскої фінансової системи вжив всіх відповідних заходів, щоб воно, як найлегше одбилося на економічнім стані України і Росії. Про Українські Установчі Збори. Заслухавши доклад про Укр. Установчі Збори і висловлюючи певну надію, що вони будуть скликані в свій час (9 січня 1916 р.) Всеукр. Рада Селянських Депутатів 1) закликає українське селянство взяти найактивнішу участь в виборах до Укр. Установчих Зборів, які мають установити державний лад на Україні та визначити порядок користування трудовим народом землею і всіма народними богатствами на Україні. 2) вважає, що Українська Селянська Спілка може на виборах до Укр. Установчих Зборів входити в блок з укр. парт. соп. рев. та соп.-дем раб. партією. Питання про блок развязується кожною Губерн. Радою Селян. Депут. окремо, для чого Губерніяльні Ради повинні бути скликані не пізніше 6-го грудня (декабря). 3) Для намічення кандидатів до Укр. Установ. Зборів в кожному повіті повинні бути скликані не пізніше 3 грудня селянські з'їзди 4) Всеукр. Рада Сел. Деп. вважає необхідним, щоб в кожній виборчій окрузі було предоставлено по одному місту кандидатам рекомендованим Центр. Коміт. Укр. Сел. Спілки та по 2 міста кандидатам рекомендованим Губ. Ком. Укр. Сел. Спілки. 5) Складання загального списку на цілу виборчу округу і встановлення порядку кандидатів по списку мусить бути зроблене на Губернських Радах Селянських Депутатів або ж доручено спеціальним комісіям, складеним з представників від повітів. 6) На покриття коштів для передвиборчої до Укр. Установ. Зборів компанії, Всеукраїнська Рада Сел. Деп. установлює організований внесок від кожного члена Сел. Спілки в розмірі 25 коп. з яких 10 коп. пересилається до повітових комітетів, по 10 к. до губерніяльних і 5 коп. до Центр. Коміт. Української Селян. Спілки. Резолюція. Про Універсал. Заслухавши третій Універсал Центральної Ради, Всеукраїнська Рада Селянських Депутатів вітає цей великої ваги історичний акт і визнає, що він - 14 - відповідає дійсним вимогам сучасного життя і що ті великі реформи, положені Універсалом, як по- літичні, ак і соціально-економічні, одні тільки і можуть забезпечить Україні спокій та добрий по- рядок і допоможуть довести Українську Народню Республіку до Українських Установчих Зборів, котрі мають остаточно углубити, поширити и за- кріпити всі предбання революції. Сучасний мент. Заслухавши доклад про сучасний мент і об- миркувавши його, Всеукр. Рада Сел. Деп. визнає, що; 1) Тимчасова Центральна федеративна влада в Росії повинна бути однородною соціялістичною з представництвом від усіх соціалістичних партій — від большевиків до народних соціалістів включ- но, — з обов'язковою участю представників краєвих правительств. 2) Першим завданням центральної влади му- сять бути негайний распочаток мирних перегово- рів, в яких обов'язково мусить брати участь і пред- ставники Української Народньої Республіки, котрі повинні дбати про те, аби не були покривджені інтереси Українського народу і щоб українські землі не були прилучені проти волі населення, до тєї чи іншої держави. 3) З огляду на завше можливий розрив мир- них переговорів через політику імперіялістичну воюючих держав, Всеукр. Рада Сел. Деп., стоячи на грунті негайного заключення миру, вважає по- трібним звернутись до Українців-войків з закли- ком: залишитись на фронти і твердо стояти на вар- ті інтересів українського народу до того часу, по- ки уповноважені представники Української Народ- ньої Республіки не підпишуть мирного договору. Про Українські Установчі Збори. Заслухавши доклад про Укр. Установчі Збо- ри і висловлюючи певну надію, що вони будуть скликані в свій час (9 січня 1918 р.) Всеукр. Рада Селянських Депутатів. Про владу на місцях. Щоб уснути безладдя на місцях і запобігти апарахії на території Української Народньої Респуб- ліки, потрібно негайно сконтуруйувати єдину демо- кратичну місцеву владу, яка б виявляла об'єднану волю народню і контролірувалась всим народом че- - 15 - рез свої органи,—Всеукр. Рада . Селян Депутатів постановила звернутись до Централь. Ради, аби Ге- неральним Секретаріятом була негайно видана ін- струкція про утворення місцевої влади в таких фор- мах: Вища влада в Губернії належить Губерніяль- ним Комітетам, які складаються з представників по одному—від Губерн. Наводньої Ради, Мійскої Ду- ми, Земельного Комитету, рад : робочих-солдатських депутатів, а від селянських депутатів 4 та Губерн- кого Комісара (всього 10 чол.), а в Повітах—Пові- товим Комітетам сконструйованм на таких же під- ставах, що й губернські; в межах же волості—вла- да належить волостним народним радам (Земствам). Вище зазначені органи є виконавчими органами Генерального Секретаріату, всі ж інші організації не мають права робити розпорядження в справах Управління, а свої протести на ті чи інші распоря- дження в порядку апеляції до Генеральн. Секрета- ріату. Примітна. Вибори Комісара належать Повіт. Радам Селян. Депут. разом з представниками робоч. солдат. депутатів також і в губерн. (губ. сел. з'їзди і роб. та салд. депут.). Про боротьбу з анархією. Щоб запобігти анархії та безладдя на Україні· В. Р. С. Д. постановила: 1. Кожна Селянська Спілка повинна дбати про поширення освіти через закладання бібліотек, улаш- товання лекцій, вечірніх курсів для дорослих і т. д., а також, спираючись на організації „Вільного Козацтва“ провадила б рішучу боротьбу з анархіч- ними виступами. 2. Звернутись до Генерального Секретаріату, аби як швидше було видано суворий закон про тих, хто виробляє самогонку. Крім того, Селянська Спіл- ка за допомогою „Вільного Козацтва“, має вести постійну боротьбу з виробом самогонки і дбає про те, аби всі самогонщики підлягали законній карі. 3. Звернутись до Генерального Секретаріату, аби укріпізація війська злучена з розташуванням всих військ по територіальному принципу провадилась яко мога швидче. Про перевибори Ц. Ради. Вбачаючи в агітації російських большевиків про перевибори У. Ц. Р.—бажання захопити владу - 16 - на Вкраїні в свої руки. Всеукр. Рада Селян. Депутатів рішуче протестує проти того і визнає, що такі перевибори в даний момент нічого крім шкоди Укр. трудовому народові не принесуть, і що питання про перевибори Центр. Ради належить до вирішення не рос. большевиків а укр. труд. люду. Всеукр. Рада Селян. Депут. зауважує, що трудове селянство України буде рішуче боротися проти всякого втручання в творчу роботу єдиного, найвищого, правомочного на Вкраїні органа – У. Ц. Р., склад якої в нинішню хвилю відповідає вимогам організованого трудового селянства. 2-й Всеукраїнський селянський з'їзд. Вважаючи за необхідне, щоб українське селянство дало нагаз своїм депутатам до Укр. Установ. Зборів, Всеукр. Рада Сел. Деп. постановляє скликати 2-ий Всеукраїн. Селянський з'їзд з представників по 1 від волосних силок, по 2 від повітових та Губ Ком. Укр. Сел Спілки. Час з'їзду і принцип представлення від війська доручається визначити Центр. Ком. Укр. Сел Спілки. Про селянські військові організації Заслухавши заяву представників військових селянських організацій, Всеукраїнська Рада Селянських Депутатів визнає бажаним утворення в війську Селянських організацій – Селянських військових Спілок та Рад Селянських Депутатів. Для тісного контакту з військовими Селянськими організаціями, Всеукраїнська Рада Селянських Депутатів визнає необхідним доповнити Центральний Комітет Укр. Сел. Спілки трьома членами від військових Селянських організацій. Закриття сесії. Тільки о 3-й години 23 листопаду закінчились дебати з приводу резолюції — всі резолюції були ухвалені Зачиняючи сесію П. Христик вказав на ту велику роботу, яке лежить на місцях,—від неї залежит доля нашого народу. Члени з'їзду мусять повернутись додому покласти всі сили на охористь рідного краю. (Гучні оплески). ДІРЖАВНА НАРАДА 25 КОВТНЯ 1919 року ПОРЯДОК ДЕННИЙ 1. Вступна промова Голови Директорії У.Н.Р. 2. Промова від Уряду Західньої Стасли У.Н.Р. 3. Промова Голови Ради Народних Міністрів І.МАЗЕПИ на тему: "Внутрішнє і міжнародне становище України." 4. Промова д-ра Військового Міністра Полковника ПЕТРОВА на тему: "військова становище України". 5. Промова від політичних партій та громадських організацій. 6. Кедровець 7. Модзимов. 8. Фреденко. (Нагляд за державними справами, якщо звучить загальний висновок і проходять законопроєкти, задовольнення у сесійному). 9. Світлодар з гаражу Фолсе-Парсі. 10. Райтман Від об'єднання Свя. дач Дуда; Паскевич (не ведеться боротьба з правами жінок чи організаціями). 11. Савківський від сел. сов. партії 12. Крамарж від партії Усі-Рішів. 13. Модилевський від ЦК СР (Визнання Сам. Ч.9, на концам Натерпаний). 14. Байер Від Укр. Нар. Партії (кенбезію пришл. саво величого) Невеселений вик. свагодову Неопалено відрізання Гешаєвим від демократії) 15. Мароз. Від К.М. Странства /Пришчова держ. публіка/ 16. Коринський. 17. Барасьово 18. Водмис - від с. 9, чалицьке. 19. Кочерган - від Туков. Нац. Ради. 20. Димсельського - від За лізничників 21. Ревар-Мейтн - від Народно-Революц. партії. Ділетаєр - від Польщ. тен. стілки. 22. 23. Примкобого. 24. Тилешанук - від трудової сав. партії 25. Крижмельський - від Укр. Зам. Ради рів. 26. Веселовський - від Росцкр. Чин. стілки Протокол наради 28/І-1919 р. у Києві з участью членів Директорії УНР: панів О.В. Левицького, А.М. Макаренко і міністрів А.М. Мовчанського, М.М. Ковалевського і д-ра В. Старосольського. Слухали засідання А.М. Мовчанського, міністра закордонних справ про хід переговорів у країнах європейської дипломатичної мисії в Берліні з урядом Німеччини і про доповідь його про обговорення наради Польської держави. Заключивши засідання А.Мовчанського про те, що польський уряд здобувся тимчасово мирний договір з урядом Директорії і відповідає доочекати будуванню української держави маргинальними заходами і дару про визнання української держави дипломатичним шляхом під умовою підписання українською мисією в Берліні декларації, якщо будуть зазначені кордони по р. Збруй і Стриї, прийшов залишенням застережень право говорити з польською про внутрішні уряд-Зашинський — нарада була куплена оголошених українсько-польського договору мирного і членів Директорії УНР, які висловили думку, що, хоча умови підписання миру були пропоновані для української держави, але скрути санкцій, в яких обмежився українська держава на інтереси держави України визначалося як категоричного піддання українсько-польського мирного договору, згідно до кладу монетарна закордонних справ А.М. Мовчанського. До висновку приєдналевся прем'єр-міністр наради. Протокол цей конгресу схвалений і опублікований у розповсюдженні не підлягає ні в якому разі. В кінцівку протокола чого приєдналевся власне: панів Директорії Р.Шевець. Керуючий міністр державних закордонних справ Ф.М. Мовчанський Міністр закордонних справ В. Старосольський Міністр Земельної справи М. Ковалевський 1917 г. 29 мая 1917 г. в Шереметьево уезда съ Красного Села, въ здании приходской школы, собрался на общее совещание жители деревни и поселка Шереметьево, а также жители близлежащих деревень: Марфино, Павловское, Новоселки, Красное Село. Обсуждалась вопрос о съезде на Уральские горы для сбора дров и угля в целях помощи нуждающимся в зиму. 1. Все жители деревни и поселка Шереметьево, а также жители близлежащих деревень согласны с предложением о съезде на Уральские горы для сбора дров и угля. 2. Что участь посредством добровольных средств будет организована в целях помощи нуждающимся, а также что все жители деревни и поселка Шереметьево, а также жители близлежащих деревень будут участвовать в сборе дров и угля. 3. Что при съезде на Уральские горы будет организовано питание для всех участников. Подписи: Миловалевич Васильев Александров 11/Христианск Протокол січневий дня 18. марта 1920. Приступні: Тан Іван Вейтман, заступник інш. лікової росіти. Уряд, Тан Андрій Степаненко, заступник укр. правительства Тан Ген. тюр. кондуль Михаил Ведер, як перекладчик, уродовець ген. тюр. Кондульсьвва п. Микайло Каревкий. Предмет: Переговори, які п. Іван Вейтман в Уній провадив, щоб згуртованими дорогу до визнання України Етапію. Тан Степаненко освідчив, що він есть узьмовленений поворити в Уній укр. правительства, свою повноважну представництво доперва після інш. спокойної висотобки й, та незай- дагій в укр. правителстві уповнова- женого укр. правительства. Тан Степаненко предначальник обміну повноважний. Тан Вейтман освідчив, що йому дали доручення, бо Експедзе членами укр. правитель- сільва предгоспітт, о вкінки тій пани освідчаться за тими Ексейзе, що він предгоспітть свою повноважність перед італійською доска тепер розфінуємь п. Гостинові своє Експріз і родить Вікелад о працях, які пошу пань покиїй група поручила доказати. 1.) Одного селянською п. Гостинові, уділіть подаєтимо шампіону дорогою тупейшими почами, доведення на подорож до Китайї вих 4 до 5 панів. 2.) Місія буде у початкови не обрізькана, а в то у кінценню дрібних праць, офіційно виступаних. 3.) місія зіставне сейкає через мілістера Китайї приналого. 4.) Пан Гостинові освідчав, що іта- лійське правителство та упроти місії повна опинятиме окашень. 5.) місія зіставне впровадження в Контакт 7 перших почей, урядами отрого 6.) дуже довірочні заяви, які п. Гостинові нам уробив, не будуть взяті до протоколу. 7.) п. Гостинові дослідик посітт. Групу, якої провідником єть професор Венрик Бароне (будучий міністр війни) (дивись на приліпку у опірної дові) — Погітнична група п. Гре- феографа Бороне, розпізнє сейнас працю з місяцю, що джак по св- ого узрушенням вель, що укр. місія не аоть в Італії добре інформова- но, она даньше не посідає тих елементних зв'язків, і що есть сама узрушенням, що се місія підчинить ся ітам. погітн. групі. Робота мионсе бутт сейнас роз- початкою, і то на слідувачий дві. В італійській треті ауть це назначений Артикули до опубліковання. Даліте буде зарядженним урочені дейтати інтерпелюванні в фра- нцузькій справі Гравительство, щоб тим способом підготовити публічну думку. 8.) П. Беттонім наведена група асть переконаною, що укр. Справа з розпіхом буде перевезеною, та що ітам. Гравительство для укр. справи задовджешого. 9.) Пан Беттоні овідкає, що ітам. погітн. група, слідувачі це пункта два укр. правительства доїткнеть але не зейв в сиїй перебравші на седе вваранції, тому що як се есть узгодженим, не заповнить від доброт воєї подихових факторів, тільки від теперішньої поги, ем- пурацій. Помітною помилкою Утвей ясть того рода, що італ. посілі. група в італ., правильніший ви знайде найбільше заїнпресовання. 10.) О всє переведений ро- боті 7. Бейттона та його погіт. урят пересвідчитися здр. місія через при- нять її у президента мінестерів Німпій. 11.) Місія шусть добовазайшо, в Італії тільки в порозумінню та по Директивам погіт. Крути працю- вати. 12.) На случай, що укр. місія в пункті 11 поставленай уловір нарушить, то значний, наком італ. погіт. група та нарушення укр. місії документально доказати, буде ся група зважити той улов за покінчений і буде ді своїх дов- вагань в йотні вільного. До точки F. приликається: Там Беліткої освідчив, що увр. місія в порозумінню з дубитем президентом міністрів Саландро, Люцаттим, Орандою, та вдалий звейш проміненнями обов'язки та політичними факторами. може прагнувати. 13.) Після прибуття укр. місії в Італію, мусить всі письма місії в Італії, щоби не було тих-то літненних оголошень, як пільки та, акужман, почім. група укр. місії дасть, - або відкликані, або підписи - тимь новій місії та добоважатись, ніяких як звичайно різних праць, не перебувати. 14.) На волений слуги мусить ї. Ольшан Косак бутт відкликаним. 15.) пан Беттоні, як представник по- літненій груп не має ніякої доручення то відкликання мотивувати, але овідгає, що воно не наступить з особис- тих підстав. 16.) Зтак. почім. група прохаемь, І оголошу на передпралю, яка ї. Беттоні та ви. торк. Конуном ї. Накеппом Ве- дером була помилкою, посвідчений акт меж тої місії будь. 17.) Особи, які підозріваються в болшевизмі, не мусять бутт членами місії. Тому що італія іта- лійської закону, да волеодого ураження від знакової італійської особи ека - датіся певної варанції, а інші, поміт, група не має тут нічого такого, тому прихана воля пани Миколиа Федера, за всіх членів укр. місій приптеану в законі варанцію по себе перебрати. 18.) точка економічного шляху: 19) Тому, що інші, поміт, група для укр. місій експонувалася, хоче мати рівнове запевнення, то укр. місія всі видайки понесе, і освід- чава тоби місія в одному з гітавий обих банків певне, відповідно Вето (2 міліони лірів) згідження. Бель самодрозумілими, що тим Ветом буде тільки укр. місія роз- поряджати. То має бут варан- цію, тоби місія а взаємно член місій прошево своїми ви- могами настини, та тоби інші. Поміт, група в своїх згадках ма - теріально не була задоволеною. 20.) Група ожадає для покри- ття її видайків одноразової суми 50.000 лірів, а місячно на різних дрібній вигадки 15.000 лірів. Незалежно від протоколу прийнятося, що заявленням договору в справі додави хар- нових продуктів, може бути підставою на узгодження віль- ного кредиту Укр. Нар. Ресур- сивні. залишено та підписано; Копія ПРО ТОКОЛ списаний дня 24 .червня І920.р. Цим стверджуємо, що сього числа ранком з невідомої нам причини п.Міністр Фінансів В.Мартос в супереч даним Члену Директорії А.Г.Макаренко запевненням в присутності урядовців п.П. Сікори і Сапіцького, а також Секретарю Члена Директорії Г.Швець- Шевченко даний зайві полагодити на другий день перед своїм від'їздом різні справи фінансового характеру і в тому числі виплатить Членам Директорії А.Макаренко і проф. Ф.Швець належні по розрахункам кошти, а також зліквідувати фінансові претенсії деяких осіб, відіхав негайно і несподівано для нас з Видня до Берліну . Члени Директорії У.Н.Р.: Проф.Ф.Швець в.р. А.Макаренко в.р. Секретарі Членів Директорії: Микитяк-Солтис в.р. Г.Швець-Шевченко в.р. Оцим стверджую, що пан Міністер Фінансів В.Мартос своєчасно одержав від Контрольної Комісії в Складі пп.Послів Д.Левицького й М.Залізняка, а також представника Мін.Фінансів П.Сікори стверджені нем обрахунки видатків Членів Високої Директорії на загаль но - державні потреби /а не на персональні потреби/, і вихав не полагодивши цей справи.Член Контрольної Комісії по сконстатов ню Державних видатків Членів Високої Директорії пп.Проф. Ф.Швеця й А.Макаренка. Мик.Залізняк В.о.Посла У.Н.Р. в Фінляндії вр. З оригіналом згідно: Секретар Члена Директорії : Витяг з протокола засідання директорії У.Н.Р., скликаного старшим по віку Членом директорії А.М. Андрієвським 9-го грудня 1921 року Взяли на увагу: 1. що законом 28-го січня 1919 року український народ визнав У.Н.Р. органом Найвищої Влади Директорії; 2. що утворене директорією Правительство У.Н.Р., а причини окупації української території російськими бельшевиками, перенесло свою діяльність до польщі, куди вибув також один член „директорії“-С. нетлера, і що таким чином сей Державний апарат містом свого осідку мав територію польщі; 3. що в наслідок мирного Рижського договору Член директорії У. нетлера і реформований им „аб'єкт міністрів не мають можливості правної, а в останній час і фактичної“ превадити державну роботу, через що державний апарат належно не функціонує; 4. що, уповноважені трудовим конгресом, стоячи на грунті закону 28-го січня 1919 року, постановили: налагодити роботу державного центру У.п.Р., виконуючи обов'язки директорії зазначені в вище згаданому законі, з тим, що відсутні члени директорії можуть приєднатися до співробітництва. підписали: Директорія У.п.Р. Андрієвський, А. Макаренко, проф. Ф. Швець. За державного секретаря Одет Галип-афенкю. м. Відень 12 грудня 1922 року. оригіналом гідно: ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 2 Фонду № 1429 Опису № 5 Пронумеровано 17 /січня/ +13 з6 = 30 аркушів з них літерні №№ 12а, пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документ з затухаючим текстом: 21 " січня 1984 р. Підпис Железняк ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) с. Зз, 1036 - осібець. 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 50291/Км 08.04.91 А 240393 Людо- 30.10.96 Белюк 19.11.96 Малик 36 в/н 22.10.97 бу ОБ 10.00 О 11.04.98 Кашів 03.04.01 В/ 9.04.03 Колиць 29.04.03 Колиць 21/03.05р рГР 22.04.05р рГР ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: Опра́ва: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 11.н.91.7 сканувавш (Дата) (Підпис) 16.03.09 чуд