Доповідь начальника Канцелярії Директорії УНР про соціальну структуру України, 15.09.1921, 8 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Молитви, релігійні і Соціалістичнери Вул. 22 листопада, УРСР м. Харків Ф-14298 4 ВАСК 10 Канцелярія Дирекції Української народної революції ДЕЛО №_ Доказ наказання канцеларії Дирекції про соціальну службу пру України. Начато_195г. Окончено_195г. На_8_листах ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Житлового господарства і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків 01/423 4 вдх 10 ДОКУМЕНТ ПАНОВІЙ ГОСПОДАРСЬКОЇ СТАТИСТИКИ. 15.IX.1931р. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА УКРАЇНИ. Очолене становище України і ті позитивні, які ми не маємо вона в близькій. Будучи міцно обі узяти для оцінки цілого саморозроблення таких глибоких змін і тих корінних доформації, які витворились на Україні. В її соціальній структурі і в її економічному стані. Зміни в соціальній структурі настільки глибокі, що вони будуть основним елементом, який оприділить дальну долю України. 10 Ті класові угруповання, які існували в дореволюційні часи, як природний витвір аграрно-буржуазної держави пережили найглибші зміни. Ті вини, котрими панували все в тому, що класи великої буржуазії і великої та середньої землевласності перестали існувати, цілком злились своїми рештками в опроздотрівленому інтелігенцією і не мають жадних порожнеч для відродження в близькій десятиліття. У відродженні не може бути по тій причині, що матеріальні підстави, якими вони владали знищені до останнього і не тільки у вас розпевнення, у них залишилась рота землі без ременя і будівель або 1 у буржуазно-загальної та торговельної буржуазії, позаяк політикою большевицького г ду колишньої більшості за водів хоч ми стіни, але не має того комплексу оборудування, яке дало б можливість відновити їх діяльність. Вивоз машин в Росію наже на 3/4 погубив українську промисловість. Са клас тепер тільки робітничий клас інтелігентного пролетаріату. Але і клас інтелігентного пролетаріату не може бути прийняти на увагу, як активна соціальна сила в відродженні держави України позаяк пережила вона одні найглибші іскородження, з неї створили цілком іншу соціальну категорію ніж та, якою вони були в дореволюційні часи. Інтелігентське князь обернувся повністю до політики в лампен-пролетаріат соціальної реалу, пільком анідеоні" матеріально і ностільки вру нований морально, що глибшого розкладу його не може бути. Польщовицька політика на протязі 6 років не тільки набирала всі невеликі цінності, від їх класа мали, але до самої головної нишнила фундаменту, який змушував культурну силу. Всі труди, все тов, розглядання "грувель", весь чорновий терор "ув вранці направленні" не са цілому і довів її до такого мрачного паношку, до того понищення своєї активності, як культурної сили, що он класа послатина тепер ні до якої політичної роботи і її доводиться вигоряти у "плану тих сил, які могуть діяти при відродженні української національно-християнської державності. Для ілюстрації доволі сказати, що самі безглузді приманки польщовицької влади, як наприклад, підняття багатрів, котя підлоси в казармах, всі т. з. налаги на "пільну, по- огулу і т. д., а класа не тільки спішить навипередки виконувати, але зволожує неоднократну похвалу в польщовицькій пресі. Ні до протесту, ні до творчості, ні просто до боротьби за власне людське існування ся класа тепер не здатна і найутнія роль її в наступних часи буде сама нікчемна. "Руга кляса - пролетаріат перешла на більші доформації. "Екваліровання пролетаріату професійно нестільки плибомо, то навряд чи можна тепер говорити про існування осі класи, як активно політичного чинника. Товітською політикою оплати праці ся класа доведена до того, що майже 90% її розлігалось або на села до землі, або в совітську бюрократію. Боротьба з втіканням з заводів робітників не привела ні до чого, не дивлячись на існування спеціальної установи "Труддевертир", яке тяжко карає за всяке самовольне покидання фабрики, якщо ще спеціальну величезну поліцію, що виловлює труддевертирів. До 5 літ принудительної накладають на труддевертирів. Сподіватися на те, що ся класа відродиться своїм числом не має жадних підстав гарно через те, що найбільша частина осіла на зелю, обзавелась розподарством, хулобою і т.д., друга частина зайнялась спекуляцією : витворила новий міцний клас дрібних спекулянтів, а третя пішла в совітські урядовці. Позаяк не має «адніх» підстав на скоре відродження української промисловості, то не буде і стимулів до відродження числом цей класи. Те, що остались не одні й той, що іменується у нас, як пролетаріят теж може зняття в балансу сил здатних до творчої державної роботи і навіть в балансу сил, які хотіли б і могли б прийняти участь в боротьбі при відбудуванні держави. На чилльки те, що залишилось од пролетаріяту глибоко розлочилося можуть свідчити такі приклади: В Київському вразнали на виборах до ісполкому пройшли українці, меншовим 1 с.-р. при чому збори поклялись стояти за своїх виборців. Після першого ж засідання депутати були арештовані і частина їх розстріляна, а частина вислана. Ся подія не викликала ані найменшого протесту з боку робітничої класи. Вся ця кляса тепер організовано є спекулює. Наприклад ії дають спеціальні потяги за сіллю до Одесь, де вони купують сіль по 6.000 руб. nud., а в Київі продають по 60.000 руб. nud. В липні Казатинське О.Р.Т.Ч.К. захотіло накласти контрибуцію на таких двох потяги, спинило їх, окружило кулеметами і поставило вимогу видати 25% солі. Коли робітники одмовили, заявлявся бій, у якому було 27 робітників забито і 60 ранено. Се викликало обурення всіх робітників, загреся забастовкою, але не тльки на забастовку, але навіть на організований протест робітниківне спромоглись. Ще пірші їхні морозну можна було подати з життя калеринсляських робітників. Складаються тепер рештки пролетаріяту тільми з тих, які мають коло заводів садиби і впали в дрібних власників. Ніякі заклики, ніякі репресії, ніякі "дазавкоми" і єдиноличне управління заводами не можуть примусити їх працювати. Заводи вони не кидать до тієї пори, поки є по красти з заводів, роблять головним чином на них "загигали", ножі, дрібні всякі речі для товарообміну і т.д."Ама горстока боротьба комісарії в сим язищем не привела ні до яких результатів і я, стоячи на чді національних виродів, почував як повне озаконял. Розуміння рахувати не що соціальну категрію, як на категорію, то була б здатна до будування української державності, навіть до "оротьби в будуванні, не кажучи вже про національні моменти, рахувати не що класу не доводиться. З соціальної структури України є спеціальний ентвір - ентвір революційного часу - клас прібні торговців спекулантів, якій генованими чином сталися в декларованого робітництва. Ця «класа приєднала колосальні цінності, майже всі цінності городів ульки того-то, срібляни, олегу і т. д., яка класа надзвичайно читеплатна, активна, рухлива, бо вона. Вона невелика, купчитова в великих містах. Але вона втеле одна в головних чинників мійського тягтя: вона тримає в своїх руках всі харчі, вона уявляє із себе ту сірку, яка корує валютними справами, фактично вона взятками утримує головну масу совітових робітників і т. д. І то наїголовніше є класа пережена самим папером самоствійностю, яке витворилось навалом на Україну таким-то епокуленням неоскорсних. Воротнички до спекулантів в Росії частівські смертна, то верідкі навіть цілі бої, особливо при посадках на потяги, коли во-ре організовано малин-спекуляти штурмою боруть вагони. Тегумовно є класа в найближчому часі зіграла важливу роль, а неї буде народжуватись речі фурмудена клаад і як активного політичного чинника її не можна буде відміняти в "балансу соціальних сил, що бутуть діяти в нашій Державі. Першті остання соціальна категорія на Україні - навес селянство перетягло плибки переформування. Коли і до революції ми могли дозвить однопрідного класу селянської прібної власності, те чинер сем-моноплітна, одноцільна класа, яка піль- тила однорідність своєї структури до найвищої міри. Туркулівський елемент почався совітською політикою, почастя по власній ініціативі, щоб позбутись репресій, зничив своє господарство і понижитовся до категорії середняка і в той же час нало і верхньою категорії в величезній своїй більшості всіли на "сільськеноленьких наділах, обмежились реманентом та худобою і наблишились до середньої категорії господарства. Два елементи треба підкреслити, як нині витвір в селянстві за останні чотири роки: глибокі тенденції самостійництва і великий зріст охоти і здібності до державного будівництва. Самостійництво нашого селянства в величезній мірі необхідно, але надзвичайно глибоке і запекле. Ненависть до козака і до Росії простягається до найвищої міри і поширюється дуже елементарно: всі закони, які грабують наше селянство: подразвертна, продоволення, прибудительний труд, небезпечні військові та інші. Іде в Росії і переводиться військовими відділами по скомплектованій шинячною з каленців і жидів. Речний селянин на Україні має і пам'ять невідносну, як 1-му розповсюдженню вільності, по своїй реалістичному селянству видано було зміржене в Україні національне для послуги і що кращим охочеровали нічого не посвячені і приватні магазини. Голод в Росії поганить на Україні виключно тим, бо там не хочуть працювати, бо можна голодуватись грабіжем України. Зріст здібності до державної праці і творчості - це найголовніше явище останнього часу. Українське селянство навчається обороняти свої інтереси в ревкому та юпелкомах і настільки стійко, що навіть бойовики примушені були змали свої позиції. Закон про 9 літню власність на землю, про продоволення і інші се найкращі покази впливу селянства не тільки громадянської але і активного на керування Лев'явою. Ревкоми, юпелкоми, земвідділи і т.д. війсали в себе величезну кількість селянського елементу, витворили з них надзвичайно дібних одинією третерів, земельних трейтелів і т.д., які не перебували в о-землі, котрі завдяки голодовці в містах зберегли постійні зв'язки в селах і з своїм господарством. Ся риса виховання до державної роботи, якого не побоялись аробити навіть бойовики, се найрелевніший елемент, на який доведеться рахувати при підбудові нової держави великій силі, яка б не пришла на Україну. Підводячи підсумки свого економічного аналізу соціальної структури України, можна сказати, що клас дрібної селянської власності се одна здорова сила, яка відбудує державу українському вона має зберегти реальні цінності, єдини цінності сільського господарства, які ще залишились на Україні і воїм важливих цінностей ви класа буде мати волю до відбудування Держави. Ой класа має з собою, виховала в собі за час революції глибокі державні інстинкти, які в одного боку виникли на арості тенденції до самостійності, а другого - на довгий в керуванню державними установами. Нарешті ой класа витворила з собе великий кадр людей здатних до державної творчості і до одвоюрування своїх класових прав, що виявилося в повній неудачі „розселення“ нашого села, в тому, що кочування на 209 селянські 18 «дереваге елемента», який залишень депорти, "с- рогляв в бельшовизму, що з'явилось у відокремленні селянських груп у ісполкомах і паренти в тих незвстанських орга- нізаціях, які витворились у кочану селі, які діють непомітно, але в мисній мірі організоване. «народний не переноску від- першу силу, що не має нечливості пройти в селах зі вськими правами "ельшовицьких урядовцям інакше в оточенні «Ілат- менн» великого відбоявствр відліду. Класа селянства - єдина класа, якою будуться Українська Держава і інтереси еей класи повинні стати основою для від- бування державності України. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ КОЛЬХОЗИМУ. Аналіз сучасної соціальної структури України ще значно- го уявлення про перспективи, що становляться перед Україною не може обійтись без аналізу бельшовизму на Україні. Усвідчі твер- дження про «фаточни» крах бельшовизму, про найблизчу лінія- ванцію його і т.п. не можна ставити основою для прогнозу "лишкої "удуччия", без «Іль-мене глибокого освітлення цього питання, "о самий крах бельшовизму і ті причини, які його ви- кликають, не можуть не бути прийняті на увагу, при будуванні будучини. Без сушіву "бельшових дійснов до кульмінації своєї точки на весні цього року і без сушіву з того незмен- ту він стрімрелов покотився до нищув. Але ті молесальні пе- передження, які створили бельшовизму, гинши він шанув мало не в «обращим» стан національних культурні і античні класи населення, яких від знищив до тенту адтність до супротивляння сих кількостей в тим заходами, які бельгійцям треба за останні часи, щоб оплатити своє становище, все не може дати да яку-то речку крахові бельгійцями. Одиним певного глибокого розкладу і краху бельгійщини - наочні. Що до вськи він три- мав голову високо: тримав під рушницею величезну армію, нама- рався втримати і пустити власними силами націоналізованої і централізованої промисловості, складав грандіозні проекти електрифікації Реслі, намагався і вірив в остаточну таку, як в Реслі пролетарізацію селянства на Україні. Безумнно проте- ми в комунізацію праці і примусовість праці, неренти перевів маєте все населення на пайкове годування і от коли додалось на 9-му відді комуністичної партії в Москві пільгові пляум- ми цей підняття головою роботи, те не тільки виявилося повний крах всіх планів, але крах сей викликав глибокий розкол фа- мої партії. Виявилось перш за все, що зібраного предразверт- ного хліба не хватило і девелось раптом прикинути видачу пайк 1 минути всі кляси, що годувались пайком в ефірній голоди. Разом з тим виявилось і колосальні зловживання: наприклад в Ки- їві приклесь виникнути 238.000 пуд. картоплі, яка померла і по- чала гнити, бо була злемена почести в відкритих сараях, а по- часті в будь-яких дурнуваних магазинах, в Харкові виявилося, що хлібопекарні, зберуучи чисту муку, підмушували в неї половину всякого сніття і полевинку цілком організовано продавали на базарі по вільних цінах. Загралівки, що були поставляні під Москвою, організоване не тільки відбирали, те зеллесь, але на- в'язку пропускали ідлі петяги в хліби на вільний ринок, які били класне в державних запасів, як є виявились наприклад, з опекулянтом Ліберманом, що працював од Харківської Губпехоз. Певний розвал продовольчої системи викликає спеціальну ко- місію Паркомерада, яка констатувала певне безсила берегти не додавляться на колосальні кадри розкінепанції. Ще гірше справа стала в націоналізованої промисловості. До- нецький бажаний пошкрив свою дебичу до 13 мільонів пудів, "Ви- коническая Зінь" констатувала певну на довгий роки вагибель хлапковедства в Туркестані, залізня промисловість опинилась в такому стані, що коли почястали пустити в роботу одну одину Деньну в Меківщі, то про се писалось на праців цілого тижня у всіх газетах. Цеє зразуміти причини краха промислового, треба уяснити самий промисловий кр меканнам і я приведу для свого такі малюки із тих галузів промисловості, як в них працю- вав сан. Головщук по плану мав на сей рік засіяти 175.000 десятин буряків. Зробивши наряд він після несіву підрахував, що завади засіяли більше наряду і майже 200.000 десятин. Інспектори, не ревізькир, підтвердилли с праведливість відомостей. Головщук звертався відповідну засіль кількість і разі- слав по заводах мануфактуру, гроші 1 т. д. на оплату праці. Але вони в весни виявилося, що частинка буряків не зійшла, частинка препала від морозів, почав істи довгосенк і народні луговий метелик, який ів по 10.000 десятин на день. Але тут то вияви- лось слідуюче: звістки про те, що луговий метелик ість буря- ки почали йти в заводів не тоді, коли полився власне сам нетелек, а не гусень, а метелик "буряків" не ість, а тільки по- ре гусень. Револювання справи виявило, що заводи в весни не тільки не засіяли буряка більше наряду, а навіть менш наря- ду і зали прибільшені відомості, щоб одержати більше наку - фактури, грошей 1 т. д., які після те витрачені були на площи- ру звідку метеликами. Коли Предправсахар написав, а як не превіряв на весни інспекція, то одержав відповідь: "це ін- спектори так накачували на заводах самогоном, бо вони сві- та. Гетого не бачили, а не тільки посівів". Характерна де- таль - хоч в самеї весни екземплярнічне боро прерокувале.... ........... апарати, головщукру палець аб палець не вдарив про заготовку інтексісідів та сутісідів. Не менш цікавий є й те, що в першій книжці "Зістник Ге- левщукру" за 1920р. опубліковані такі данні: в дорозволиць- ні часи, коли працювало - 210 пукроварень на всіх них числи- лось 36.000 робітників, тепер те, коли працює всього 75 пук- роварень на всіх пукроварних мається 240.000 робітників. Але для характеристики господарювання бельшанків най- більше яскравої могло бути видана ними брешера. "Промислодотен- ная программа и отчет Кіевогалара за 1920 год". Не теркаючись 11 надзвичайно цінного звісту, наводу лише найбільш цікаву зволку, начальовану спеціальній картографії: Кільчесте промивлен- няго в 1907р.сахару. 2 міліарда рублей 500.000 аршин мануфактури 50.000 пуд. соли 40.000 пуд. цахорки 1.165.000 пуд. 1.500.000 пуд.сахару. Тамні чини 1.165.000 пуд. виробленого цукру ментувало ши- не всього прочого півтора міліона пуд. цукру. Чели додати до цього, що цукрова промисловість вважається одною з самих найкраще поставлених галузей промисловості, то звідси врозумілими буде той глобокий крах, який пережила нація налізованна бельшовиками промисловість під час їх господарки. Це в гіршому стані опинилось сільське господарство. По До- кладу 9-му віддеві комартії Свідерського виявилося колосаль не пониження продукції і хліба, яке навіть не можна було ехо- пити точкою цифрою. Основною думкою до кладу "улле", що селян стали оляти тільки стільки, скільки потрібно "улле" для власне- го витику, бо всі лишкі все одно забирались наркомпродом. Лек- лад також констатував і величезне пониження культури і прера мував величезний недорід, позалк селян Приволжських руберон повсім перестали робити черні пари і иниі методи оброблення, які до цього часу спасали од засух. Підрушки 9-го візду тами чини підвели повний крах про- довольчої політики бельшовиків, повний крах політики премисл вої і повний крах політики сільсько-господарськей. Тре"а була шукати кардинальних заходів для погладження катастрофін і от тут справдились те, що довго говорились: коли ляти бельшовикам сами розпродаровали, то син бельшовики нале- ріце згине". Він дійсно з сего моменту почав гинути, і са вил ви"єсь перш за все в розколі партії. Коли так звані ленінці взяли курс на право і поставили стакну на дрібну "урчудл" і слянство, то троцьмсти в галіз нор логікою почали доводити, що тільки прерив на Європу зали- ват в Європі реальних цінностей немає спасти комунізм. Трац- кісти вимагали не більшої чистоти комуністичної лінії у всіх галузях державного господарства і негативної боротьби з буржуазною Європою. Теретьба настільки нагострилась, що Ленін подав по демі- елі і 17 грудня Госпія була без правителства, а репулькатом "було те, ще Трацький в решті решт зайнявся неслідженням еко- номичного стану Європи. Церупа, ірестинський і другі більш значні комуністи поїхали личитись і пішла ходить по Москві Фраза Леніна, по йому до керування республікою довели залиши- ти 12 комуністів, а решта нехай йде для праці на місцях. В наслідок цього поспались декрети 1/про розкрепощення труда, 2/ провільний торг, 3/ про денационалізацію дрібної проми- словості, 4/ про предналог, 5/ про самоокупаємость саввтских укрещеній і т.д. Трацькісти зашпили зуби, а в країні почалось не відряджен- ня, якого так ждали широкі маси, від нових декретів, а важких- лія коле сих декретів. Коли і до свого совздення уявляла з ее- "е дім печевільних, то по влучному вирасові Предглавсакара Та- раменка, вона стала уявляти з себе погар в домі бетовільних. 1/ Розкрепощення труда виявилось в тому, що празу в один день 90% гарденького населення епинились без паїм і почалось ос- кращеніе штатів на 75% по всіх установах опубліковане офі- ціальне. В той же час розпочались масові безоплатні мобіліза- ції єє рашеннях для підмитання вулиць, для неділь чистоти, для капання еконів круг Київа і т.д. 2/ Вільний торг виявився в тому, що відкрилась маса паштет- них в Київі й також великих "кооперативів", які виставили по од- ному черевикові або капелюшові у вітрині. Виплачено буле неде- сальни патенти по 1-му міліонові, по 800.000 за право торгвалі, але 15 іня зв всіх торговців центральних вул иць була віді- брана підписка, по вони закриють магазини, попали вони відкриті в "буржуазній" частині міста. На прохання торговців повернути гроші за патенти відповіли, що як "удуть, то повернуть. Де моменту моге відізду ані найменших ознак одержевого тер- гу пемітно не було і коли офіційне те на те, О. Р. Т. Ч. К. надзвичайно тілько "превіряли" документи інення у тих, хто від був-які продукти. В наслідку такої „перевірки“ збережність торгівлі зрела більше ніж до декрету. 3/ Генационалізація премиолевості виявилась в тому, що річ ні житниці накипуллись на підприємства, але виключно з метою розв'ятгти все, що тільки не могла розв'ягти. Ні один завод, ні од- на фабрика не була пупена в рух і після націоналізації. Бу- ли пропозиції цілком офіційні бувши фабрикантам, як наприклад Млешевському, Коварєвському, Михайловському взяти свої фабрики для роботи, але ні один флаоник не мав ні найменших рані га- рентій категорично відмовились. Накинулась було і кооперація, але збелидувавши завжди так само відмовилось і напр. Київгуб- соз /бул. Липресова/навіть од своєї одної раніше націоналі- зованої фабрики здивувалася. 4/ Предпалог не тільки не зменшить предразворотка, а навпаки не врежає і перебільшить 11. Офіційні цифри, наскільки я пам'ятаю такі: терік предразворотка зі зелей Росії вібрано 280 міліонів пудів, а у 1936 року предпалог - 273 міліони пуд. масла терік 2 мил. пудів, а сього року 2.700.000 пуд. і т. д. Таким чином предпалог це перейменована предразворотка, і єдність се відчуває ясно настільки, що безумовно ще гестріще поставить ся до нового, ніж до предразворотки. 5/ Народні "самозкупанність езветских укреждень" полягає в тому, що за певним крахом фінансової системи ні одна установа не одержує зовсім коштів. Наприклад Київпавбрав потрібує на мі- сяць 275 мил. карб., а одержує 5.000.000 на місяць, Київгубсевні одержує 10-15 мил. на місяць, коли його мінімум 80 мил. і т. д. Тепер по декрету кожна інституція будь-то Академія Наук чи Совнархоз мусять самі для себе організувати такі підприємства, доходами яких вони могли б покривати свої витрати. Для ілюстра- ції всі справи окажу, що наприклад Політехнічний Інститут, згід не свою декретові, не одержуючи ані копійки грошей, постановив організувати миловарення, вироб важен, годівлю свиней і т. д., ал не може зробити ні "унта шлях", бо абсолютно не може знайти козацької солді, не може відрегулювати ні одної єдини, бо по має грошей, це купити 11 і т. д. Таким чином зустрічаємся ми- му'єв погіна арт., "бо копійки грошей і "бо їунта шлях. Самокутненість привела до колосальної закханалії 1 сознархови почали розпродувать спекулянтам свої склади. Київгубсевід розпродаж всі рентки складів, які заграбив в свій час у "Централе" і т. д. напр., кого продавав по 150.000 карб., плуг по 1 шл. карб. 1 т.д. Ленінська політика, яка обудована на силі жор декретів, "сумно призвала країну ще до більшої анархії, господар- ство зер'яване котиться в прирву і не працює навіть 3 міся- ців такої господержки, як троцькісти внон буть на гвалт в пре- сі ! в ісполкомі. Мало не в кочному її разеті наводить ці факти руйни і звичайки взяти в перш дрібну "урруваню. Ревуменне тепер назріває новий перелом, перелом, який зро- блять троцькісти поставивши Радію перед фактом прорива на Варшаву, який дасть, або цінності. Перем для очилення кону- нинчну, або комунізм погибне "з славою залушений світової буржуазією". Тільки ої два шляхи стелиться перед большеви- ками і про освідчити безліч фактів голоднійші в яких слі- зуєць: Свідчу: Начальник Відділу Канцелярії "ІМПЕТОРІЇ ПРО ЕКОНОМІЧНУ ВІДБУДОВУ УКРАЇНИ. Коли Український Національний Уряд повернеться на Україну пе- ред ним одразу стане у весь свій велетенській зріст питання про від будову нормального життя на Україні - фінансово-економічного, гос- подарчого, культурного і національного. Коли ми звернемо увагу не відбудову власне фінансово-економіч ного та господарського життя, так ми одразу повинні будемо спини- тися на де-яких безперечних аксіомах. 1/ ВІДБУДОВА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА ГОСПОДАРЧОГО ЖИТТЯ НА УКРАЇНІ НЕ МОЖЛИВА БЕЗ УЧАСТИ ІНОСТОРОННЬОГО КАПІТАЛУ. Бо коли б ми схотіли досягти мети власними засобами, так на те не досить би було навіть пів століття. 2/ У ПЕРШУ ЧЕРГУ ПОВИННО ВІДБУДОВАТИ ТРАНСПОРТ - ЗАЛІЗНИЧИЙ, РІЧНИЙ ТА МОРСЬКИЙ. Бо без добре налагодженого транспорту неможли- ве економічне відродження країни, неможливий планомірний і дешевий експорт та імпорт. 3/ У ДРУГУ ЧЕРГУ, КОЛИ НЕ ОДНОЧАСНО, ПОВИННО ВІДБУДОВАТИ ДВ- ЯКІ ГАЛУЗІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, ЯК НАПРИКЛАД УГІЛЬНУ, ЗАЛІЗНУ, ЦИМКОВУ І ЗВИЧАЙНО С. ГОСПОДАРСЬКУ. Бо без повного відбудування цих галузів промисловості в одного боку не можливе нормальне функціо- нування транспорту і сприятливий баланс зовнішнього торгі. 4/ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УРЯДУ ПОВИННА БУТИ ЗБУДОВАНА НА ПІДСТАВІ ШИРОКОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ. Бо тільки передача місцевим самоврядуванням більшості галузів еко- номічного життя сприятиме широкому розвитку самодіяльності населен- ня і дасть можливість Центральному Урядові з тими невеликими інте- легентно-фаховськими силами, які можуть бути у його розпорядженню, виконувати його завдання, яко Центрального органа влади. 5/ ОДНОЮ З ГОЛОВНИХ ПІДСТАВ ДЛЯ НОРМАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНО- МІЧНОГО ЖИТТЯ КРАЇНИ ПОВИННО БУТИ УТВОРЕННЯ ТВЕРДОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ ЯКА НЕ ЗРОБИЛАСЯ В ІГРАШКОЮ В РУКАХ ЗАКОРДОННИХ ТА ВЛАСНИХ ВІРЖЕВИХ СПЕКУЛЯНТІВ. Бо при відсутності сталої валюти неможливий правильний торгівля ні внутрішній ні зовнішній крамообмін, а спе- кулятиви та паразити верстви людности одержують можливість на- живатись коштом Держави і широких верств громадянства. 6/ ПЕРШОЮ ПЕРЕЛУМОВНОЮ ВСТАНОВЛЕНИЯ СТАЛОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВА- ЛЮТИ ПОВИННО БУТИ ВЖИВАННЯ НАПРОВІХ ГРОШЕЙ ВИКЛЮЧНО ДЛЯ МЕТІ КРА- МООБМІНУ, А НЕ ДЛЯ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТОВИХ ПОТРЕБ. Бо неминучим нас- лідком користування емісією паперових грошей для бюджетних цілей явиться спад вартості валюти в усіма катострофальними наслідками. 7/ ДЛЯ УСТАЛЕНИЯ ВАРТОСТІ НАПРОВІХ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ ТА КОМ НЕОБХІДНО: БЕЗДЕФІЦИТНИЙ ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ І СПРИЯТЛИВИЙ ТОР- ГОВИЙ БАЛАНС. Бо за відсутністю одного чи обох з цих факторів до- велось би обертатися до емісії паперових грошей в розмірі, не від- повідаючим потребам нормального крамообміну, з усіма знову таки тяжкими наслідками. 8/ НЕМИНУЧИЙ У ПЕРШІ ЧАСИ САМОСТІЙНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЖИТТЯ ДЕР- ЖАВИ БУДЕТЬ ВОДНЕВИЙ ДЕФІЦИТ. А ТАКОЖ НЕГАТИВНИЙ БАЛАНС КРАМООБМІНУ ПО- ВИНЕН ПОРІВНЯТИСЯ ЗАКОРДОННИМИ ПОЗИКАМИ. Бо тільки таким способом ми зможемо уникнути шкідливої зайвої емісії паперових грошей, - а ті обов'язки, які покладатимуться на нас закордонними позиками бу- дуть розложені на велике число років і сплатятися поволі при умови- нах високого розвитку економічно-господарського життя Держави. 9/ КОРИСТУЮЧИСЬ ЗАКОРДОННИМ КАПІТАЛОМ ПОВИННО ВЖИВАТИ ТАК ЗВ. МЕТОДА "ІМПОРТУ КАПІТАЛА" У ВОЇХ МОЖЛИВИХ ВИПАДКАХ. Бо тільки ім- портований капітал найкраще сприяє розвитку місцевої продукції і 10/ В ОСНОВУ ДЕРЖАВНОЇ БЮДЖЕТОВО-ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ, ЩО ДО ПРИ- БУТКОВОЇ ЧАСТИНИ БЮДЖЕТУ ПОВИННІ БУТИ ПОЛОЖЕНІ ПРЯМІ ПОЛАТ- КИ/ПОСЕРЕДНІ ПОЛАТКИ, ДЕ-ЯКІ ДЕРЖАВНІ МОНОПОЛІЇ /ЦУКРОВА, ЧАЙНА, ГОРІЛЧАНА, ТОТОНОВА СІРНИЧКОВА ТА ІНШІ/, А ТАКОЖ ЦЕ- ЯКІ ДЕРЖАВНІ ПІДПРИЄМСТВА /ЗАЛИЗНИЧНІ ШЛЯХИ, СИЛОВІ ЕЛЕКТ- РИЧНІ СТАНЦІЇ, ПОШТА, ТЕЛЕГРАФ ТА ІНШЕ/. Бо тільки комбіно- ваною системою податкового апарата, яка складається з трьох головних частин - прями налогои, посередні налогои/акцізі/ і Державні монополії можна належним способом вичерпати платіж- ну силу населення. II/ В ОСНОВУ ВИЛАТКОВОЇ ЧАСТИНИ БЮДЖЕТУ ПОВИННІ БУТИ ПОЛОЖЕНІ: ЕКОНОМІЯ І ПІДНЕСЕННЯ ВСІХ ГАЛУЗІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОС- ТІ, А В ПЕРШУ ЧЕРГУ - С.ГОСПОДАРСЬКОЮ. Бо тільки розумна економія одночасно з енергійним піднесенням національної про- мисловості дадуть можливість в найшвидчій строк досягти рів- новаги в бюджеті і виконати головні завдання щиро національ- ної фінансово-економічної політики. 12/ ВИКОНАННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПРОГРАМИ, ЯКА ЗАХОВУЄТЬСЯ ПІД АРТ.АРТ7 Ю ТА ІІ, МОЖЛИВО ТІЛЬКИ ПРИ НАЙВИЩОМУ РОЗВИТ- КУ САМОДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВ МІСЦЕВОГО САМОУРЯДОВАННЯ. Бо тіль- ки тоді можуть бути як найповніше вичерпані всі сили люд- ності для досягнення провідної мети: найшвидчого піднесення економічного добробуту людності Держави. 13/ НА ПІДСТАВІ АРТ. 4-ГО, А ТАКОЖ АРТ. 12-ГО МІСЦЕВИМ САМОУРЯ- ДОВАННЯМ ПОВИННО НАЛАГАТИ, ОДНОЧАСНО З НАЙШИРШОЮ ПОЛІТИЧНОЮ АВТОНОМІЄЮ, ПРАВО САМОСТІЙНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ РІЗНИМИ ГА- ЛУЗЯМИ МІСЦЕВОГО ГОСПОДАРСТВА, ЯКІ ТІЛЬКИ НЕ ВХОДЯТЬ В ОБ- СЯГ ЗАГАЛЬНО-ДЕРЖАВНИХ МОНОПОЛІЙ. Бо тільки при умовинах широкого розвитку самодіяльності всієї людності можна вичер- пати всі природні богатства країни і хист промисловий та господарський усієї людності. 14/ ОДНИМ З КАРДИНАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ПРОГРАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬ- НОГО УРЯДУ І МІСЦЕВИХ САМОУРЯДОВАНЬ ПОВИННО БУТИ ПІДНЕСЕН- НЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯК ЗАГАЛЬНОЇ, ТАК І СПЕЦІАЛЬНОЇ. Бо досвіди показали, що економічний добробут країни знаходить- ся у найміцнішому звязку з освітою людності: підвищення рівня освіти людності по всяк час тягне за собою і підвищен- ня економічного добробуту. 15/ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ УРЯД, А ТАКОЖ І МІСЦЕВІ САМОУРЯДОВАН- НЯ ПОВИННІ СПРИЯТИ ВСІМА МОЖЛИВИМИ СПОСОБАМИ РОЗВИТКУ КООПЕ- РАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДНОСТІ. Бо тільки кооперативні орга- нізації - споживчі, кредитові, продукційні та інші найліп- ше охороняють людність від експлоатації різними посередни- ками і роботодавцями. 16/ ОСНОВОЮ ЕКОНОМІЧНО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ПОЛІТИКИ ПОВИННО БУТИ ЗА- БЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ. Бо при сучасних умо- винах тільки на ґрунті приватної власності може розвинутись у найвищій мірі господарча самодіяльність людності. 17/ ПАРТИЦІЯ ЗЕМЛІ МІЖ УКРАЇНСЬКИМ СЕЛЬСТВОМ ЯВЛИТЬСЯ ГО- ЛОВНИМ ЧИННИКОМ В ПІДНЕСЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РІВНЯ УКРАЇНИ. Бо забезпечення українського селянина-хлібороба землею в одного боку сприятиме загальному піднесенню самодіяльності людно- сті, а з другого боку сприятиме також і піднесення рівня сільсько-господарської культури шляхом інтенсифікації її. 18/ РОБІТНИЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПОВИННО МАТИ ЦІЛЬЮ ОХОРОНУ ПРАЦІ РОБІТНИКІВ І ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЗАРОБІТКУ. Бо тільки тоді, коли робітник буде в можливо більшій мірі користуватися наслідка- ми своєї праці,можливим є найвище піднесення національної промисловості. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР. В даній справі № 10 Фонду № 429 Пронумеровано (всім) 8 + 636 = 14 (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 08.02 19 3/ р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) с. 1-6 - не че/др 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 24.10.96 К 28.10.96 Бонюк 15.12.03 ПО пірсмов, о. реду 12. 01. лекція 22. 12-03 Квась ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: Справа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 14.14.91-9 скачування 16.03.09 (Дата) (Підпис)