Журнал засідань з'їзду військового духовенства та представників різних українських церковних і культурно-освітніх установ, 13.03.1921-14.03.1921, 33 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Сполученого Бухмейстер МВС УРСР м. Харків Ф-р 107хс 8 влек 99 МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УПР Журнал засідання з"їзду військового духовенства та представників різних українських церковних і культурно-освітніх установ 13–14 березня 1921р на І2 арк Міністерство Православ'я. Департамент православних Церкви. (Общий отдел) Входи загальні Журнал засідань З'їзду військового духовенства та предст. мелкіх рідних Українських церковних і культурно-освітніх установ 13-14 березня 1921. на 332 шотах Д-т Православної церкви 1921 р. Мурнал засідань з'їзду військового духовенства та представників Українських церковних і культурно-освітніх установ. - I - ЖУРНАЛ засідань З'їзду військового духовенства та представників різних Українських церковних і культурно-освітніх установ ІЗ-І4-го березня 1921 року, скликаного Міністерством Ісповідань в м. Тернові. ВІДКРИТТЯ З'ЇЗДУ. Присутними були: Міністр Ісповідань, професор І.ОГІЕНКО, Головний Військовий Священник Протоієрей Павло ПАЦЕВСЬКИЙ, від Запорізької Стрілецької Дівізії П.-о. протоієрей Анатолій ВОЛКОВИЧ; від Херсонської Дівізії П.-о. Михайло РАЙСЬКИЙ; від Київської Дівізії П.-о. Микола МАРИНІЧ; від 6-ої Стрілецької Дівізії П.-о. Петро ВІДАН; від Організаційного Бюра Союзу залізничників України інженер Л.ГРАВИНА; від Головного Бюра Спілки Почтово-Телеграфних служб п. М. ЯСТРЕМЕСЬКИЙ; від Кирило-Методієвського Братства і Культурно-Освітніх Організацій п. П. ВОГАЦЬКИ; від Кирило-Методієвського Братства і від Співробітників Державного Банку п. П. СКАЛАЧЬКИЙ; від Міністерства Ісповідань Член Ради Міністра Ісповідань професор В.В ІД НОВ, і від Культурно-Освітньої Управи Військового Міністерства полковник п. ГУДИМ А. З'їзд розпочався Службою Божою, яку відправлено собором при участі хору співробітників - Центральних Державних Установ. Після літургії відправлено панихиду по архиєпископах Олексієві, помершому на Катеринославщині, і Ага-питі, забитому бойовиками, і проспівано "вічну память" всім хто загинув в боях за отчизну,- козакам української Армії, громадянам і ини. На Службі Божій були присутні: Голова Ради Республіки п. "ЄЩЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ", Міністр Ісповідань І.ОГІЕНКО, Міністри П.САЛІКОВСЬКИЙ, В.ПРОКОПОВИЧ, інші високі особи Уряду У.Н.Р. і багатьо народу. Після Служби Божої в І2 годині дня Міністром Ісповідань,професором І. ОГІЕНКОМ був відкритий З'їзд, при чому п. Міністром були накреслені завдання і програм праці З'їзду, раніше вироблені Міністерством Ісповідань. Ознайомивши З'їзд з великою підготовчою працею, яка була зроблена Міністерством Ісповідань для україніза- ції церков і духовенства на Україні, по перекладу книг Св. Письма на українську мову по організації українських братств, українського Св.Синоду, про закордонні заходи що-до визнання Автокефалії Української Православної Церкви, Міністр Ісповідань зауважив, що несприятливі політичні об- ставини на постійні евакуації Уряду У.Н.Р. не дали змоги перевезти в киття все це великої підготовчої роботи. Вислухавши доклад п. Міністра Ісповідань, З'їзд да- кував п. Міністра за його невтомну працю на користь Рід- ної Церкви і побажав йому й надалі провадити свою корисну діяльність на славу Української Автокефальної Церкви. Побажавши від себе плодотворної праці і запропо- нувавши З'їздові обрати презідію, Міністр Ісповідань за- лишив залу засідання. Головою З'їзду, був обраний Протоієрей Павло ПАЩЕВСЬКИЙ, а Секретарем П. БОРАЦЬКИЙ. До програму З'їзду, запропонованого п. Міністром Ісповідань, по пропозиції члена З'їзду п. ГРАБИНІ було додано ще одну точку: "Український Уряд і відношення його до Православної Церкви". Порядок денний на ІЗ-14 березня був прийнятий такий: І. Потреби військового духовенства. 2. Доклад Міністра Ісповідань, професора Г.ОГІЕН- КА: "Українська Національна Церква і її завдання і органі- зація". 3. Доклад професора В. КАДНОВА: "Українська Автокефальна Церква /зрелкова лекція, яку Пан-Отці мають прочитати,вернувшись в 3*Году, по таборах для ковчків/. 4. Заснування українських нормових Братств по зі17- сокових таборах. 5. Інформація в таборів Пан-Отців про духовне життя козаків і про їхні духовні потреби. 6. Духовна опіка над українськими козаками. 7. Лист до Царгородського Патріярха з проханням благословити Українську Автокефальну Церкву. 8. Привітання Сербської Церкві і Ковчугу Сербському Патріархові Димитрові. 9. Вшанування пам'яті починали Архипиєкопів Олексія і Арапта. 10. Заснування Української Церковної Ради в Тернополі яка має вирішити: а/ розширення шкіб, б/ форму поминання Влади, в/ нагороду матроса, г/ відозву Української Церковної Ради до ковчків. 11. Український Уряд і піднесення його до Православної Церкви. 12. Доклад п. Міністра Головідань: Церковне життя в превоєднаних і неправославних землях Керони за 1930 р і к. I. ПОТРЕБИ ВІЛЬСЬКОВАХ ПАН-ОТЦІВ. Докладчиком виступив Головний Військовий Священик протоієрей І. НАЗАРОВИЧ, він ознайомив 3*Год з однією статті військового духовенства і аналізував матеріальний і правовий стан його. Ознайомившись з тим, 3*Год виніс побажання, щоби військове духовенство в адміністративному підпорядкуванні підпорядкувалася безпосередньо Військовому Міністерстві. або його Товаристві, по черзі Вікільною Управою та Дійсь- ково-Науковою Управою; в церковних справах - Міністерві Ісповідень, і в каноничному - Українському Церковному Синодові. Крім цього З'їзд одноголосно постановив вжити всіх заходів, аби було поліпшено матеріальний стан пісель- кового духовенства та унормовано його правове становище. 2. ДОКЛАД П. МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ ПРО 1. ОРГАНІЗАЦІЮ: УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЦЕРКВА І ЗАМДАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ. Головні точки, наведені в докладі п. Міністра Ісповідень, були такі: Вету. Основні принципи з тво- ріння національної Церкви. Воля віри. Виборчість духовенства. Соборність влади. Церква і Держава. Відділення церкви від держави. Утримання духовенству. I/ Церква Українська повинна бути Автокефальною. Національний Ісповідь. Зносини з Православними Автоко- фальними Церквами. Зносини з неправославними Церквами. Автокефалія Православних церков в державах, що повстали на терені б. Росії. Пропорція Автокофальних ідей цер- ковні Братства на Україні і їх завдання. Участь Української Церкви в світових Церковних Подіях. II/ Церква Українська повинна бути Національною. Зов- нішня Українізація. Договолубова мова. Комісія по перекладу Св. Письма і богослужбових книг на українську мову. Церковний спів. Церковне будівництво. Українська Іконописця. Церковний календар. Канонізація українських Святих. Збори по церквах. Напередні хрести. Духовна освіта на Україні. Українські викладачі по європейських духовних школах. Українська проповідь. Висвячення нових священиків. Українські манаскрипти. Церковна і мона- стирська земля. Церковне управління на Україні. Україн- ський Церковний Синод. Інструктори Міністерства Ісповідань. Видавнича церковна діяльність. Британська Бібліяне Товариство. Народній церковний колцдар. Літературна боротьба з ворогами Української Церкви. Пожана на- шим лицарям. Товариства українських священиків. Церковні З'їзди. Нагороди українському духовенству. Військове духовенство. Колитва за Отчину. Закон Божий в школі. Братства церковні учнів. III/ Неправославна Церква на Україні. IV/ Закінчення. Плоб і його роз'яснення. Погреб.висновки. Вислухавши доклада, 3*Зад дякував п. Міністра за грунтовний і вичерпучий доклад по питанню україн- вації церкви і просив Міністерство Ісповідань, щоби во- но можливо швидше видрукувало Святе Письмо та богослужбові книги зі співами до них. Згідно докладу п. Міністра про те, що у нас є багато лицарів-козаків, які зі славою загинули в боях за Отчину, для її імена котрих могли б служити зразком життя для нових поколінь, в той час, як вони зараз зовсім невідомі широкому громадянству, ухвалено: "Доручити Пан-Отцям зібрати по чаборах відомості про таких героїв-лицарів, записати зроблені ними діла, а приватна їх з короткими біографіями написати на мармурових дошках /за відсутністю в таких довок, на листах картону/ і розміщати в церквах по сінях". 3. ДОКЛАД ПРО В І Д Н О В А: УКРАЇНСЬКА АВТОКЕ-АЛЬНА ЦЕРКВА. /Зразкова лекція/. Головні точки, доложені З*Заду в цьому докладі заключались тому, яке значення має Автокефальна Українська Церква. З'їзд з завдоволенням вислухав цей доклад і дякував докладчику. 4. ЗАСНУВАННЯ ЦЕРКОВНИХ БРАТСТВ ПО ТАВОРАХ. Було заслухано доклада протоієрея П. ПАЩЕВСЬКОГО про назрілу серед козацтва думку заснувати серед мійська з метою релігійно-морального та національно-культурного виховання козацтва. Братство в честь Заступниці Славного ділься Запорізького Святої Покрови. Протоієреем Павлом ПАЩЕВСЬКИМ було також зачитано з'їздові проєкт Статуту Братства. По обговоренні справи було ухвалено: "Заснувати Братство імені Святої Покрови з метою релігійно-морального та національно-культурного виховання козаків. Проєкт Статуту Братства, зароблений прот. ПАЩЕВСЬКИМ, принципово прийняти і передати для остаточної редакції про есору В. ВІДНОВЦЯ". В цій остаточній редакції Статут такий: СТАТУТ БРАТСТВА СВЯТОЇ ПОКРОВИ. § 1. Для морального обєднання українського козацтва та його національно-релігійного виховання при Дієвій Армії Української Народньої Республіки засновується Братство Св. Покрови, якій було присвячено Церкву в славній Запорізькій Січі. § 2. Членами Братства можуть бути всі старшини козаки, війська У.Н.Р., яка оборонці правди Бога і народньої волі. § 3. Члени поділяються на почестних, дійсних та членів-співоробітників. -7- § 4. Почесні члени вибираються з тих осіб, що всла- вилися видатною діяльністю на користь Української Право- славної Церкви, Української Народньої Республіки та слав ного. ІІ Війська. Дійсними членами вважаються всі старшин ни та козаки Війська У.Н.Р., що вносять щорічно по...... карбованців і вписалися реєстр Братчиків. Членами - спів робітниками являються ті невійськові громадяне,що вно- сять щорічно по карбованців. § 5. Для досягнення своїх завдань Братство впоряд- жає урочисті церковні відправи, прилюдні лекції та чи- тання релігійного,мовадьного,науково-популярного та літературного змісту, вечірки та концерти,видає часопи- си, книжки та листівки відповідного до завдань Братства змісту, організує курси, бібліотеки та читальні,ширить серед казацтва книги біблійні науково-популярні та т.ин. § 6. Кожен член,вступаючи до Братства, дає урочисту обітницю: а/ забувати ганебну московську звичку ляятися в матір та співати московські соромніцькі пісні. б/ Вжи- вати зброю тільки для захисту рідного Краю од ворогів,а не для насильства і грабунків мирного населення і через те не тільки самому не грабувати і не зловживати зброєю, а й інших козаків не допускати до таких незчених вчинків в/ Захищати од криїди та насильства слабих,беззахистних людей, особливо старих, дітей та жінок. г/ Помятати, що всі люди-діти Одного Отця Небесного і брати по- між со- бою і не допускати зневаги та насильства ні до татарина, ні до жидда, ні до кого иного, а всіх їх вважати грома- дянами У.Н.Р. д/ Любити свій рідний Край, свій народ, свої стародавні звичаї /поважати старших віком, хрести- тися, проходячи що-раз церкву, молитися вранці і ввечері -8- перед Ідою і після неї і т.д./, та рідну мову й підри- мувати Православну Автокефальну Українську Церкву. в/ Любити та поважати один одного, допомагати хворим, матеріально підтримувати козацьких вдовиць та сиріт. § 7. Кожен дійсний член Братства носить на грудях з лівого боку братського значка для постійного нагадування того, хто він і що йому треба робити: так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого,що на небі" /Мат. V, 16/. § 8. Братство має благословення Патріарха Все- ленського Царгородського і бере активну участь в Укра- їнському Церковному Соборі та в виборах українських православних владик. § 9. Братство має свою корогву та печатку в ма- лунком Запоріжської Покрови та написом: "козацьке пра- вославне Братство Святої Покрови". § 10. Справами Братства керує Рада Братства,що складається з семи чоловік: Голови,Його Заступника,Пи- саря, Скарбника та трьох радників. Голову Ради вибира- ють Загальні Збори безпосередньо; обовязки ж Заступни- ка Голови, писаря та скарбника розподіляють по- між собою самі / вибрані Загальними Зборами/ Члени Ради. § 11. Щороку в день Св. Покрови, 1 жовтня ст. ст. після урочистої відправи церковної одбуваються За- гальні Збори, що вислухують справоздання Ради про жит- тя та діяльність Братства за цілий рік,вибирають всю Раду та трьох кандидатів в члени Ради, дають їм дирек- тиви та плани роботи на новий рік, вибирають ревізій- ну комісію з трьох членів, виконують всі функції най- вищого керовника Братства. -9- §12. Загальні Збори вважаються правомочними, коли на них прибуде не менше третини всіх дійсних членів Братства. § 13. Крім звичайних річних Загальних Зборів мають бути й Збори надзвичайні; їх скликає Рада, або з власної ініціативи, або по бажанню не менше 25 членів Братства. § 14. Як в Раді, так і на Загальних Зборах справа вирішується простою більшістю голосів. § 15. Кошти Братства складаються з членських внесків, прибутків од лекцій, концертів, видання та продажу літератури, добровольних жертв та т. ин. § 16. Скарбник веде касову книгу, переховує гроші й робить витрати по постановах Ради, або в надзвичайних потребах з дозволу Голови Ради. § 17. Братство має право юридичної особи. Коли воно пимущене буде ліквідуватися, то все майно його передається якомусь іншому Православному Братству, або добродійній установі за згодою ліквідаційних Зборів". 5. ІНФОРМАЦІЯ З ТАВОРИВ ПАН-ОТЦІВ ПРО ДУХОВНЕ ЖИТТЯ КОЗАКІВ І ПРО ЇХНІ ДУХОВНІ ПОТРЕБИ, і 6. ДУХОВНА ОПІКА НАД УКРАЇНСЬКИМИ КОЗАКАМИ В ТАБОРАХ. 1/ Табор олександрів. Докладчик о. МАРИНИЧ, від Київської дівізії. Церкви нема. Присутності. Пан-Отця всі радіють і прохають служити. Приведено походову церкву. Служба Вока охоче відвідується як старшинами, так і козаками. Казання говоряться на українській мові. Відбуваються реферати на тексти Св. Письма з дебатами. Брак книжок, а особливо книг Св. Письма «Потрібно видати відповідні листівки, книги нотного спиву». -10- 2/ Табор Данилів. Докладчик П.-о. РАЙСЬКИЙ, від Херсонської Дивізії. Тут нема нічого: риз, книжок,- і всі заходи зостаються без наслідків. В місті є церква Юнацької Школи в помешканні бувш. домініканського ма- настиря. Але брати алтимінс та інше потрібне - не до- волено, щоби відправити Службу Богу в лагерях, а в мі- сто козаками ходити не дозволено. Польська влада при- лагоджує бараха, де має бути церква і театр: Переве- зено та зі Львова де-що зі скасованої часовні... А тим-часом козаки бажають слухати Службу Богу. Потріб- ні також книжки, листки. 3/ Табор Петроків. Докладчик П.-о. ВІЛЧИВ, від 6-ої Стрілецької Дивізії. В місті є 5 церков, але мисцеві Пан-Отці не дозволяють навіть шлюбувати без особливого на те дозволу арх. Володимира, який наказав не допуска- ти "Малоросійських священиків", бо вони - "сомнітельно- го православія". Ми на це протестували. А старшинство та козацтво склало 1.500 м.п. на найом дому, де б могла відбуватись Служба Богу. Церква переновлена людом. Штаб дав 6.000 м.п. на купівлю нот. Тут заснован Культурно- освітній гурток, Співоче Т-во, Релігійне Т-во. Виходить журнал "На хвилях життя". Потреба в книжках - велика. 4/ Табор Ведовинці і Пикуличі. Докладчик про- їерей А. ВОЛКОВИЧ, від Зайорімської Стрілець- кої Дивізії. Помешкання для церкви нема. Запропонова- но правити Службу Богу в театрі, але від цього ми від- мовились. Панихиду по Т. ШЕВЧЕНКОВІ відправлено на .прощі; там же і Службу Богу правимо. Книжок нема. Було 200 молитовнів Герашенка, але їх всі роздано. Вислухавши звідомлення про життя козаків в таборах,3/4д ухвалив: "Бжити заходів для допомоги ко- - II - закам літературою релігійно-морального та національно- культурного змісту". З Тад констатував бажання козац- тва мати церкви і слухати Служби Божі на рідній мові українській, і тому по питанню"- якою мовою правити Слу- бі Божі,"- постановив: "Правити тільки на українській мові." Для можливості найскорішого переведення цього в життя - просити відповідні державні органи вжити негай- них заходів до видрукування потрібних богослужбових книжок та книжок церковного співу. 7. ЛИСТ ДО ЦАРГОРОДСЬКОГО ПАТРІАРХА. Міністром Ісповідань, професором І. ОГІЕНКОМ було докладено з'їз- дові про вироблене в Міністерстві Ісповідань до Патрі- арха Царгородського Прхання на українській і французь- кій мовах, яке до цього додається, про благословення Автокефальної Української Церкви. Виробивши собі в за- пеклій трьохлітній боротьбі Автокефальну Українську Цер- кву, українське промадянство має за свій обовязок звер- нутися до Вселенського Царгородського Патріярха, щоби Він благословив найбільший наш здобуток - Автокефальну Українську Церкву, яка хоче бути в Церкові Царгородсь- кою, як старшою сестрою своєю, в каноничнім єдинні. По думці п. Міністра Ісповідань, різні українські орга- нізації, політичні партії, установи державні, громадсь- кі, культурно-освітні і церковні, окремі партії, школи, Просвіти, установи Червоного Хреста, Духовні правління, Зібрання, З'їзди, окремі громадяне, військові частини і т. ин. повинні сотнами й тисячами покривати ці прохан- ня своїми підписами і відсилати їх або просто в Царго- род на ім'я Вселенського Патріярха / / або до Міністерства Ісповідань, яке негайно відішле їх по адресі. Підписи повинні бути засвідчені громадянсь- кими або державними установами. Козаки по таборах по- кривають прохання тисячами підписів - підписує все ду- ховенство, вся старшина і все козацтво. Вислухавши текст прохання до Царгородського Патрі- ярха, З'їзд одноголосно ухвалив послати його по адресі і покрив підписами всіх членів З'їзду. Зазначене прохан- ня по пропозиції Міністра Ісповідань - буде передано Святійшому Патріархові через окрему делегацію, яку наді- шле Міністерство Ісповідань. 8. ПРИВІТАННЯ СЕРБСЬКІЙ ЦЕРКВІ І НОВОМУ ПАТРІАР- ХОВІ СЕРБСЬКОМУ ДИМІТРІЮ. Міністром Ісповідань було розказано З'їздові, що 12 вересня 1920 року в Сербії урочисто було відновлено давній Патріархат, а 30 жовтня того ж року обрано в Біл- городі на Сербського Патріярха Митрополита Димитрія. Зза того, що одним із завдань молодої Автокефальної Української Церкви є нав'язання зносин з сусідніми Цер- квами-Сестрами, Міністром Ісповідань було запропоновано З'їздові послати привітання Сербській Церкві і Новому Сербському Патріярхові. Одноголосно З'їздом ухвалено послати ці привітання і тексти їх доручити скласти про- есорам В. Б І Д Н О В У і І. О Р Г Е Н К О В І. Текст привітання такий: "МОГО СВЯТІЙШЕСТВУ, ВЕЛИКОМУ ПРОТОАРХИПАСТИРЮ УЄДИНЕНИЕ СРБСКЕ ПРАВОСЛАВНЕ ЦРКВЕ ПАТРИЈАРХУ ДИ- МИТРІЈУ. ВАШЕ СВЯТІЙШЕСТВО, ВЕЛИКИЙ ПРОТОАРХИПА- СТИРЮ ПРАВОСЛАВНОЇ СЕРБСЬКОЇ ЦЕРКВИ! Вороги великого Сербського Народу, користуючись з - 13 - сприяючих їм історичних умов, розшматували його терито- рію поміж кількома окремими державами і протягом дов- гих віків гнобили його політично, пальмували йому ку- льтурний розвиток і визискували його матеріально й мо- рально. Державно-політичний поділ Сербського Народу спричинився його церковно-адміністративному розданню поодиноких частин Православної Сербської Церкви. Завдя- ки цьому утворилися окремі православні Церкви, - Сербсь- ка, Чорногорська, Карловицька, Буковинно-Далматинська та інші: Розшматований свободолюбний Сербський Народ ні- коли не забував своєї єдності й уперто боровся з своїми ворогами гнобителями турками, мад'ярами, німцями і дома- гався свого об'єднання. В довгій героїчній боротьбі. Православно-Християнська Віра завжди підтримувала муж- ність та рішучість Сербів, вкоріняли в них свідомість єдності й суцільности окремих Сербських Земель; була їм утіхою в скрутні часи їх життя, а Православна Церква завжди була духовним проводирём та цірою учителькою всьо- го Сербського Народу; вона ввесь час окрилляла його світлою надією морального, культурного й державного єднання. Православна Віра допомагала братньому для Ук- раїнців Сербському Народові зберегати своє національне обличчя і не змішатися з ворожими сусідніми народами. Жорстока всесвітня війна, взявши великі жертви від героїчного Сербського Народу, дало йому можли- вість утворити Єдину Велику державу Сербії, Хорватії, і Славонії, де Сербсько-Хорватська людність живе віль- но й цілком самостійно не знаючи більше обмежень та гніту збоку своїх стародавніх ворогів. Вільне державне життя полегчило Великому Сербсь- кому Народові вільно організувати й своє церковне жит- тя, досягти й релігійного об'єднання Сербської Народно- сти. Животворний Дух єднання, за благодатною допомогою Великого Архієрея Налого Христа та посланого Йим Втішителя Духа Святого, зібрав во єдино Сербську, Чорногорську, Карловицьку, Босно-Герцеговінську та Далматинську Церкви і утворив з них єдине велике духовне тіло-Святу Автоке альну Уєдипену Српску Православну Цркву, що стоючи на грунті заповітів Небесного Патро-на Сербського Народу Святого Сави, ідейно звязана з святою Охідно-Грецькою Вселенською Церквою, Матір'ю всіх Православно-Слованських Церков,- і в Особі ВАМО-ГО СВЯТІЙШЕСТВА з 30 жовтня 1920 року має свого Богом освітленого Первоархиастиря Патріярха. Автоке альна Православна Українська Церква, що за допомогою Божественної Благодати виникла в часи тяжкої боротьби Українського Народу з своїми давними жорстокими, хоч і близькими по крові, гнобителями - москалями, з власного гіркого досвіду, добре розуміє, якої праці та напруження сил Сербського Народу вимагало його церковне об'єднання й тому щиро радіє,що воно досягнено Православною Сербською Церквою. З'їзд військового духовенства Армії Української Народньої Республіки та представників церковних і культурно-освітніх установ, що відбувся в Тернові 13-14 березня 1921 р., в Особі ВАШОГО СВЯТІЙШЕСТВА сердечно вітає всю З'єднану Православну Сербську Церкву - Патріярхію, всіх богомудрих Архиепастирів її, духовний чин і всіх мирян Сербії, Хорватії й Словенії, сердечно вітає й щиро бажає духовної радості о Христі Ісус-сі й міцного братнього єднання з усіма іншими Православними Церквами Християнського Сходу. Давній ворог святого й любого серцеві нашому Православія не спить, веде рішучий наступ на святі наші церкви й мріє накинути нам свої новоутворені - 15 - догмати. Дай Боже, всім нам сили стримати шкідливий ворожий цей наступ і зберегти Апостольську чистоту Віри Православної, сіма Вселенськими Соборами проголошену. Молимо Господа Бога, щоб між Сербським Богоосвяченим Архиєрейством, Пресвітерством та Паствою З'єднаної Православної Сербської Церкви панували мир, згода та любов о Дусі Святі. Автокефальна Українська Православна Церква зараз переживає таку добу відсутності свого власного національного Архипастирства: з 26 владик на Україні переважаюча більшість не піде дружно і вкупі з українським народом не підтримує культурно-національного відродження та державного будівництва нашого народу, а допомагає його ворогам і, або, покинувши свою Паству та Епископію, перебуває десь далеко за межами України, широчи неправдиві чутки про вільнолюбний Український Народ, або, перебуваючи на території України, стоїть проти нас і працює на користь гнобителів і визискувателів українського народу, дбає про те, щоб навіть Віру Православну зробити знаряддям державного та національного гніту Українського Народу. Дай, Боже, щоб Православне Сербське Архієрейство завжди стояло на національному ґрунті і, йдучи стежкою Святого Савви, допомагало великому Сербському Народові розвиватися духовно на радість всій Святій Соборній та Апостольській Церкві. "Благодать Господа Ісуса Христа і любов Бога, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма нами". 9. ВЧАПУВАННЯ ПАМ'ЯТІ АРХІЄПИСКОПІВ ОЛЕКСІЯ Й АГАПІТА II. Міністром Ісповідань було докладено З'їздові про передчасну кончину архієпископів Олексія й Агапіта. - 16 - Архієпископ Олексій Дородниця, бувший Владика Володимирський, прибув на Україну в 1918 р. і приступив до Української Церковної Справи. Був Головою Всеукраїнської Церковної Ради, професором богословія в Київськім та Каманецькім Університеті. З великими труднощами добрався на свою батьківщину - на Катеринославщину, де з початку 1920 року й помер. Архієпископ Катеринославський Агапіт Вишнівський в час перебування директора в Київі приймав участь в українському церковному рухові. Коли Директорія виїхала з Києва, арх. Агапіт вернувся на Катеринославщину, де пізніше його було засуджено за "изміну" на покуту в манастир владою Деникина. В Севастополі Агапіт попав до большиків, після розбиття Врангеля, і був ними розстріляний. П. Міністром Ісповідань було запропоновано 3-їздові вшанувати їх память вставанням. З'їзд вшанував їх память вставанням. 10. ЗАСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКОВНОЇ РАДИ В ТЕРНОВІ. П. Міністром Ісповідань було докладено з'їздові про необхідність в поміч Міністерству Ісповідань для розвязання різного роду чисто церковних справ, а саме: розвязання шлюбів, вироблення форми поминання Влади V.H.P. і др.,- утворити Церковну Раду. По обговоренні справи було вирішено заснувати в Тернові Церковну Раду в складі трьох Пан-Отців і трьох мирян. Працю Ради вирішено проводити сесіями. Заслухано й прийнято на увагу заявку Кирило-Методієвського Братства - дати Йому право на однo місце в Церковній Раді і послати до неї свого члена - 17 - по вибору. На першу сесію /біжучу/ Церковної Ради обра- но: від духовенства: Протоієрея Павла ПАЩЕВСЬКОГО, про- тоієрея А. ВОЛКОВИЧА і Іван-Отця МАРИНИЧА; і від мирян: П. БОГДАНЬКОГО , професора В. ВІДНОВА і полковника ГУДИМУ. Обраній Церковній Раді П. Міністром Ісповідань було передано на вирішення ряд біжучих справ. Крім цьо- го, було ухвалено післяти відозву від імені Церковної Ради до козацтва, а складення її припоручити від іменн З'їзду професорам п.п. В. Віднову і І ОГІЄНКОВІ. II. УКРАЇНСЬКИЙ УРЯД І ВІДНОШЕННЯ ЙОГО ДО ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. Обговоривши питання про відношення Українського Уряду до Православної Церкви на Україні, З'їзд прийняв таку резолюцію. "Заслухавши доклад члена З'їзду п. ГРАБИНИ про відношення нашої Держави до Церкви й пояснення до нього інших членів, З'їзд постановив: "Конституючи факт зміц- нення релігійного настрою серед нашого народу на Украї- ні, який на протязі своєї многовікової історії надавав надзвичайно велике значіння державним справам, З'їзд Духовенства і представників церковних і культурних уста- нов визнав необхідним і користним для нашого державного життя, щоб, Уряд Української Народньої Республіки, коли бажає бути справді Народнім і близьким до широких мас, став на ґрунт тісного об'єднання Церкви і Держави, і, вва- жаючи Православну Церкву Христіянську, до якої належить 85% населення, першого серед наших визнань - вжив всіх заходів, щоб Міністерство Ісповідань мало повну можли- -18- вість найенергічніше правадити роботу по задоволенню релігійних потреб Українського Народу". 12. ДОКЛАД МІНІСТРА ІСНОВІДАНЬ: ЦЕРКОВНЕ В ПРАВОСЛАВНИХ І НЕПРАВОСЛАВНИХ ЗЕМЛЯХ ЕВРОПИ ЗА 1920 РІК." П. Міністром Існовідань було прочитано доклада про церковне життя в Європі по такому програму. В ст у п. Моральні шкоди від війни. Релігійний рух охопив всю Європу. І/ Католицька Церква. Ватикан. Праця Банедикта XV під час війни. Ватикан і дипломатія. Папа і большови- ки. Релігійний рух у Франції. Мрії і дієвність. Польща. Східна церковна політика Польщі. Змагання за народній косцьол в Польщі. Вельгія. Ірландія. Італія. Латва. Народна Церква у Білорусів. Висновки. II/ Протестанська церква. Ювилей Лютера. Ролиндія Ме- ноніти. Америка, Адвентисти. Всеукраїнський Конгрес в Женеві 12 серпня 1920 р. III/ Православна Церква. Сербська Церква за 1920 рік. Сербська скупщина об'єднаного духовенства Шлюб вдових священиків. Народна церква в Югославії. Буковина. Царгородська Церква. Переслідування Греків в Турції. Християнство на Сході. Грецька Церква. Єрусалимська Церква. Грузія. Латвія. Автокефалія Православної Цер- кви в Річі Посполитій Польській. Большовики і Церква. Епископи втікачі закордоном. Висновки. V/ Нова Чесько-Словенська церква і її наука. - 19 - V. Культурні надбання церковні за 1920 рік. VI/ Загальні висновки. Закон Божий по школах. Христи- янсько-демократична партія. Чому учить українців цер- ковне життя Європи за минулий рік... - П. Міністру Ісповідань була висловлена З'їздом подяка за зібраній великий матеріал про церковне життя за минулий рік, і ухвалено: Церкви Пан-Отці, повернувшись до таборів, прочитали старшинам і козакам доклади про є- сора І. ОГІЄНКА: "Церковне життя в Православних і непра- вославних землях Європи за 1920 рік", "Українська На- ціональна Церква, її організація і завдання", і професо- ра В І Д Н О В А: "Українська Автокефальна Церква". Після цього п. Міністром Ісповідань, професором І. ОГІЄНКОМ було доложено про привітання З'їздові від імені П. ГОЛОВНОГО СТАМАНА, яке той передав через ньо- го. З'їзд дякував за це привітання і від себе ухвалив пієлати до П.ГОЛОВНОГО СТАМАНА таку телеграму: "З'їзд військового духовенства, розкиданого з нашим козацтвом по різних таборах, та представників про- мадянства протягом двох днів обговорив всі ті справи, що намічено було програм Міністерства Ісповідань, і висло- вив тверде бажання всіх військових Пан-Отців невпинно працювати для релігійно-морального та Культурно- націо- нального виховання Українського козацтва, щоби з нього війшли вірні,непохитні борці за волю України та її держав- ну незалежність, тісно зв'язану з Автокефалією Православ- ної Церкви. Повідомляючи про це Вас, ПАНЕ ГОЛОВНИЙ ОТАМАНЕ, З'їзд вітає Вас і бажає Вам здоров'я та невпинної енергії на користь многострадального Українського Народу. Нехай -20- Господь благословить ВАШУ працю по боротьбі з ворогами нашого народу і зробить ВАС своїм знаменитим по будо-ванню Автокефальної Української Православної Церкви, яка являється міцною підвалиною нашої Державності і тісне єдиння Держави і Церкви - одна умова нашого національного та Державного життя. Нехай живе Українська Народна Республіка. Нехай живе Головний Отаман в усім Нашим Урядом. Нехай живе наше славне Козацтво. По пропозиції члена З'їзду п. Л. ГРОВИНИ прий-мається З'їздом послати також привітання п. Голові Ра-ди Республіки. З'їзд ухвалив післати привітання такого змісту: " До Високої Ради Української Народньої Респуб- ліки. З'їзд Військового Духовенства, що відбувся 13- 14 березня б.р. - у Тернові, пле свій ширий привіт Українському Предпарламенторі і, приклікаючи Воже бла- гословення на його роботу, висловлює бажання, щоб ша- новні члени зазначеної Високої Установи виявили держав- ний розум та невпинну діяльність на користь всєї Собор- ної України. Український Народ, амучений большовицькою не- волею та комуністичною руїною, прагне спокою і поряд- ку та забезпечення придбаних за часи революції свобод, в числі цих свобод почесне місце займає й право на цер- ковно-релігійне самовизначення українського народу та утворення Автокефальної Православної Церкви на Україні. Ця справа надзвичайно важна і з державного погляду, і тому на неї потрібно звернути найбільшу увагу, щоб на- ше молоде народне Представництво стало на міцний ґрунт -21- і придбало прихильність наших народних мас. Нехай живе Рада Республіки на радість та втіху всього Українського Народу. Слава УН, Президії та всім її Членам. Слава. Після цього п. Міністром Ісповідань проф. ОГІЄНКОМ було зауважено З'їздові, що Українське Духовенство, яке налічує в своїм полі багато членів, досі не має свого представництва в нашій Раді Республіки, в той час, як організації та партії, що налічують меншу кількість лю- дей, мають представників. З'їзд, обміркувавши це питання, одноголосно ухвалив доручити Міністру Ісповідань взяти всіх необхідних для цього перед Урядом Республіки заходів, аби Духовенство Українське мало можливість надіслати своїх представни- ків до Ради Республіки, і тим допомогти утворенню і зміцненню нашої Молодої Народньої Республіки і Автоке- нальної Української Церкви. Наприкінці Міністр Ісповідань проф. ОГІЄНКО, покли- каючись на свій доклад, в якому він з'ясував в загаль- них рисах в західньо-європейських державах діяльність та великий вплив, який придбали в парламентах і серед народу на державний механізм та соціальну політику, Християнсько-демократичне партія, пропонував З'їздові висловитись з приводу заснування серед Українського Громадянства християнсько-демократичної партії: З'їзд, обміркувавши це питання, визнав бажаним заснування серед Українського Громадянства Християнсь- ко-демократичної партії. По закінченні програму, З'їздом одноголосно приймається резолюція, щоби подібні З'їзди відбува- -22- лися періодично і частіше. Висловивши подяку Міністерству Ісповідань в осо- бі Пана Міністра Ісповідань за працю, яка провадиться по Українізації Церкви, а також професору ВІДКСУ і лишим членам З'їзду, які на протязі двох днів переве- ли велику роботу. Голова З'їзду протоієрей ПАШЕВСЬКИ , висловивши надію, що З'їзд в скорому часі знову збере- ться на нову сесію, об'явив З'їзд зачиненим. Оригінал підписали: Голова З'їзду Йодовни Військових Священник Митро- форний Протоієрей Павло ПАШЕВСЬКИЙ. ЧЛЕНЫ: З'ЇЗДУ: Міністр Ісповідань, професор І. ОГІЄНКО. Запорізької Стрілецької Дівізії протоієрей А. ВОЛКОВИЧ. Херсонської дівізії священник М. РАЇНСЬКИЙ. Київської дівізії священник М. МАРИНИЧ. VI-ої Стрілецької Дівізії священник В. ВІЛОН. Представники: Організаційного Бюро Союзу Залізничників України Інженер Л. ГРУВИНА. Головного Бюра Спілки Почтово-Телеграфних службих М. АСТРЕМЕЦЬКИЙ . Кирило-Методієвського Церковного Братства П. ВОГАНЬ- КИЙ і П. СКАЛАНЬКИ. Культурно-Освітніх організацій П. ВОГАНЬКИ . Співробітників державного Банку П. СКАЛАНЬКИ . Міністерства Ісповідань, член Ради Міністра Іспо- відань, професор В. ВІДКОВ. Культурно-освітньої Управи Військового Міністерства полковник РУДИНА. Секретаръ П. БАГАНЬКІЙ (в.п.) Журнал Відвідань З'їзду військових Ом- ств. Офіців та представників різних церковних і культурно-освітніх Українських організацій 13; 14. го Березня 1921 року, скликаного Мі- ністерством Військових в м. Маринкі. Відкриття З'їзду. Присутніми були: Міністр воєн- відомч., професор І. Олійко, Головний Військовий Священик Протоієрей Пав- ло Апцевський; від Запорізької Стрілецької дивізії п.-о. Протаїєрей Анатолій Волкович; від Керчен- ської дивізії п.-о. Михайло Райн- сакті; від Київської дивізії п.-о. Микола Маринкі; від 6-ої Стри- лецької дивізії п.-о. Петро Ві- лан; від Організаційного бюро Со- юзу замістьник України інже- нер М. Грабиня; від Солов'єво бюра Єпімія Тотьков-Малендро- вич служаки п. М. Естрешев- кий; від Кирило-Методіївської Трацтва і Культурно-Освітньої Організацій п. П. Богаєвські; від Кирило-Методіївської Трацтва і від Співробітників Бернацького Гамду п. Ф. Скалачовт?; від Міністерства Жіновгам Мике Ради Міністра Кешвідань про фрезар В. біг чав, і від Кушту по Освітякої Учоби Військ. м-ва нанкованих п. Гудима. З'їзд розпорядив Службю бо- жого, яку відправило собраний їхн цраєний харч зі співробітників Центрированих Бернацьких Устамов. Письм літургії відправлена пами- Анду по архієпископах Олексі- єві, помержошувка Кати приносяв цунь, і Фланити, забитому бояншиками, і проєнтвану від- ку памейд "всім загинувшим в бойя за отпизму-Козакам Укра- їнської армії. На Служь бошій бучи приєрпкі: Голова Ради Ве- публики п. Офенченко-Контвсант, Міністр Жіновгам І. Олієнко, Міністри п. Саліковський, В. Прд- Коновий, іммі високі особи Укр- ду У. Д. Р. і багато народу. Письм Служби бошої в 12 годині дня Міністром Кешвідань професором І. Огієнком був влд. Критті з'їзду председовників духовенства і мирян, при гому п. Міністром були закреслені Завдання і програми праці з'їзду, раніше вироблені Міністерством Іоаннградом. Ознайомившись з'їзд з великою погролою прагер, яка була зро- блена Міністерством Іоановграда для українізації церков і духо- вешей на Україні, по переки- ду князя св. Пиебша та україн- ську мову, то організації україн- ських церковних братств, україн- ського Св. Синоду, про закардам мі заходи що до визнання Авто- Керванії Української Православ- ної Церкви, Міністр Іоановграда зауважив, що несприятливі по- літичні обставини та твердінні евакуації Уряду У.К.Р. не дали змоги перевести в життя цей великої проголошеної роботи. Вимушувавши доклад п. Міні- стра Іоановграда, з'їзд декурав п. Міністру за недопомогу пра- цю на користь Рідної Церкви і підвавав і надав провадити його Корнешку діяльність на службі Української Автокефальної Церкви. Побачивши від себе підроздоло- вої праці і запропонувавши з'їздові обрали презідію, Міністерство Ієновидань залишив за ним засідання. Головною з'їзду був обраний Пройкоїрей Павло «Вищевські», а секретарем Ф. Станацький'. до програму з'їзду, запрошено- нованого п. Міністром Ієновидань, по пропозиції члена з'їзду п. Ера- биня було додано ще одну тезу: "Українські Уряд і втілюються місцевий його до Православної Церкви". Порядок з'єднаний був прийнятий на 13 і 14 березня тим оголошеним: 1. Потреби військових там- отців дуловщика. 2. Документ Міністра Ієновидань, професора Я. Олійка: "Українська на Церква і її заслання і організація" 3. Документ професора В. Бід- льова: "Українська Автокефальна Церква (зрозуміла лекція, яку пан Ощці малойб прoчимiтати по тя- барах для коштов. 4. Заемування уєркових братів по товарах. 5. Інформації з товарів Пок Ощць про дучовне пешив Козакiв i про ічнi дужеви потре- бу. 6. Дучова оціка над укра- їнськими кошаками. 7. Смєть до Уаргородською Патріарха з прoханнями бляв мовищо Українську Автоке- фальну Церкву. 8. Провiдження Сербськiй Уєрк- вi i Новому Сербському Патріарх Дові дипштрію 9. Виманування пашкин Архі- Єпископів Олекої і Апаймця. 10. Заемування Української - Уєрковної Роди в Маркoвi, яка має вирішити: а) розбіраних млодів, б) форму поширання Влади, в) нагороду митропо- г. відзьву Української Церкв- вої Роди до Козакiв. 11. Українські Уряд і відношення його до Православної Церкви. 12. Доклад п. Мліністра Кшеби-Дань: Церковне питання в право- славних і неправославних Землях Європи за 1920 рік. 1. Потреба військових Літнь-Опіцьв. Докладником висунув Головний Військовий Священик про той греї п. Амцевський. Він ознайомився з'їзд з одногого читання військового духовенства і знайомовав матеріали і правових списків його. Ознайомившись з тим, з'їзд вище побажання, щоб військо-ве духовенство в арміністра- тивному відношенню підпорядкувалося безпосередньо Військовому Міністерстві, або його Поваришеві, що керує Миколаїв- ним Управою та Військово- Науковою Управою; в церковних справах - Міністерстві Релігійних і в каноничному - Українському Церковному Синоді. Крім усього, з'їзд одноголосно поєд- навив вищими ветх заходів, аби було пізнішою матеріалами: етап вій- сокових духовенства та утвердження його проводе статковище. 2. Доклад п. Міністра Кепо- відомо, про др. I Огієнка: Україна національна Церква і її засади і організація". Головні точки, замислені в доповідь п. Міністра Кепо-відомо, ми статуємо: (Вступ). Основні при- чина у тварини національної Церкви. Вони віри. Видоржність духовенства. Соборність вищої. Церква; держава. Відділення церк- ви від держави. Утримання духо- венища. I. Церква Українська повинна бути Автокефальною. Національний Етноконад. Зъясований з Православними Автокефальними Церквами. Вимоги з меправославними Церквами. Автокефалія Пре- вославних Церков в державах, що пов'язані на терені 8. Радії. Про патамда Автокефальних ідей Укр- Нові брамейла на Україні і їх за- гадання. Участь Української Церкви в світових Церковних подіях. II. Церква Українська повинна бути Національною. Вовнімим Укра- їнізація. Богослужбова мова. Що - мнеї по перекладу св. Твома і богослужбових книгах на україн- ську мову. Церковний стів. Цер- ковне будівництво. Українська іконографія. Церковний коли- дар. Навмізація українських Святих. Збори та церквах. Капер- ські хрещені. Духовна освіта на Україні. Українські вихованці по саройпельних духовних школах. Українська проповідь. Вивча- лення нових священиків. Укра- їнізація монастирів. Церковна і монастирська юрисдикція. Церковне управління на Україні. Укра- їнський Церковний Синод. Їх структури Місієтереша Жи- відова. Видавництва церковна ді- яльність. Бременське біблійне Тлокафонейло. Народній церковний Колишдар. Літературна дорожба з ворогами Української Церкви. Помаха мешчи ліцардим Пт- Фаршепівка українських священиків. Церковні з'їзди. Нагальну Укра- їнську буховелешев. Військо ве духовенство. Молитва за От- чизну. Закон Божий в школі. Страшепівка церковні укнів. III. Неправославна Церква на Укр- аїні. IV. (Закінчення). Шлюб і його роз- відвання. Потреб. Висновки. Вислухавши думку, З'їзд дякував п. Міністеру за грунтіваний і вигеротичний до- клад по питанню Українізації Церкви і проєкт Міністерст- во його згоди, щоби воно мож- ливо швидше видрукувало Свя- те Письмо та божествовідомі книги зі стивами до них. Згідно докладу п. Міністра про те, що у нас є багато чи- нартв-казаків, які з'єднало за- лишили в бою за Отчизну, ді- ля й імена котрих могли б ву- жити. Зразком християнських во- вих поколінь, в той час, як во- ни зараз зовсім невідомі широ- Конці промовлення, укладено: "Даруючи Поя-Опіум зібрані по таборах виголошені про те - як героїв-мучарів, затеаєні Зроблені вчини діла , а привчина їх з Карпоюкими Боградівими нашими на маршрурових дощ- как (за вгорпіністю «дощок» на листках картону) і розвіша- ти в церквах по стінах". 3. Доклад прор. Стігнова: Українська Автокефальна Церква. (Зразкова лекція). Головні точки, доошені з'їзду в цьому докладі закін- чання в ендікуванні тому, яке знайшлись має Автокефальна Укра- їнська Церква. Згідно з заволоченим вищевказаним цей доклад. північного митниця Кар фанатичне думо Михайри Володимирова Винова. 4. Заснування Церков- них братств по таборах. Було засунуто доклада протоієрея П. Панчевського про назрівши серед Країнтя думку заснування серед війська з метою релігійно-морального та національного криптурного виховання Козактва, в честь Всебічниці Славного Війська Запорізького Світої Покрова. Проти є- резм П. Панчевських дум та - нових заснування з'їздові проєкті Статуту Брацтва По обговоренні справи було ухвалено: залишити Військове Брацтво іменні Святої Пок- Крави з метою релігійно-мораль- ного та національно-критур- ного виховання Козаків. Про- єкт Статуту Брацтва, ви- роблений прот. Панчевським, прийнятий до прийняття і переданий для остаточної реєстрації придвор- еру В. Свідомому." 20 уні остаточ- ний реєстрації Статут такий: (Тут вставляють Статут, зем. 35-40. 5. Надоршанці і та- борів Лан-Студів про думов не ни и ми під 8 козаків і про "Київські умови потрібні, і 6. Духовна опіка над Українськими Козаками в мадорах. (Слідчий Маринин, Київський округ) 1. Птабар Олександр (Уеркан) князь. Примується нам-опір всіх радянських і прикосновень сироти. При Везено показав церкву. Синьба бача оточе відповідається як старшинами, так і козаками. Казання говорилося на українській мові. Відбуваються редверохи на тихоми Св. Тибіса з дебатами. Брош книжок, а особливо книги Св. Тибіса. Потрібно видалити відповідні листування, книги поточного співу. (Слідчий п.-о. Райневський) 2. Птабар Лазуря (Труп) князь місто: риз, книжок- і воїзакди досягли без нащирків. В місті є церква Монашної школи в по- меншанні душ. Домініканською на каєтпрс. Інші брали омитишне та льоне потрібне - не дозволено, що би відправили Синьбу воїз у пагорах, а в місто Козаками нащирки не дозволено. Повноваження влада при-" логофія є баранка, де має бути церква і театр. Перевезено та- зі Львова дещо зі складової ка- совки... А вини-чаючи позаки бажа- нень сичайни Службу богу. По- трібні також книжки, листки. (доконання) Типографська, 600 стрічених копій вийшло з 3. Павло Петренко В місті є буцерквя, але пам'ятні не дозволяють навіть шлюбувати без особливого на те дозволу арх. Во- лодимира, який наказав не допускати „Малоросійських вишерем- мишів“, до вони — „сомнітельного православія“. Ми на це протись- вали. Старшина та Козачество склало 1944 пр./к. на найбільш до- ми, де б могла відбувається Служба бога. Церква переносимо що- дом. Штаб дав бого пр./к. на ру- ки вир молитв. Муш заємнано Кур- турко- осінній сучотик, Співоре М-во, Ранійше М-во. Виходячи журнал „На увішня лештоб“. По- тріба в книжках-вашка. (доповнення купити бути А.Василькі) 4). Павло Баговський і Липкули- кі. У Томешковому див церкви нема. Зайроновано провизії Сириду Божій в тештрі, але відмовились ми. Паничидзь ми М. Шевченко- ві відправило на площі; там же і Сиряду Божій провинно. Книжки нема. Очко доо шолиховнів Терещенка але їхні роззако. Виолучивши звідомлення про вищого корягт в подорож, З'їзд ухвалив: "Вжити заходів чим допомогти корякам літературного релігійно-морального на нашою майно-Культурному Змієнь". Взяв Конефатичов бажання Коряушка маши церкви і сирку Сириди Божії на рідній мові українській, і тому по питанню "Якою мовою провизії Сириди Божії", - постановив: "Правили тилки на українській мові". Фіз можливо- воєрт найскоршого переведення уваго в шилях- провизії від повністю держави; догами вшиди неліпших заходів до видрукувань міф потрібних богослужбових книжок та книжок церковного сибу. 4. Лист до Чаргородського Патріарха. Міні- стром Іоанна, професором І. Олійником було докладено звізду про вироблене в Миколаєві етапи Іоанна до Патріарха Чаргородського Прохання на український і французький мовах, яке до нього додавалось про малословний Автокефальний Української Церкви. Ви- боровши собі в запевнені трохи літній баронеті Автокефальну Українську Церкву, українське прошадження має за свій обов'язок звернутися до Вселен- ською Чаргородського Патріарха, щоби він благословив майбутнім нам Згодутику — Автокефальну Українську Церкву, яка хоче бути з Черньовою Чаргородською, як Старшого Осипорого свого, в Канонич- нім єднанні. По душі п. Мі- місця Генералу, різні українські організації, політичні партії, усташеви державні, громадські, християнсько-соціальні і церковні, окремі паради, школи, провідники установи Тернового Крещення, Державні Правління, Зібрання, з'їзди окремих громадських військових та інших організацій. Новини стосуються письмами покривали чи проходили своїми поглядами і відчуттями або провели в Ужгород на шляху Всесвітнього Патріарха (Constantinople, à la Sainte, le Très-Saint Patriarche de Constantinople), або до Міністерства Уповноваження, яке незаймало відчуття їх по адресі. Погляди си покинули бути засвідчені громадськими або державними усамітненими. Кожен по тобо рах покривають проходять письмами поглядів - погляду все духовенство, весь старшини і всі Коханців. Вимушувавши текать пропаганду до Ужгорода самого Патріарха арка, Зізд одногочасно уважив бого посмачи по адреє і покрив пиршевих всіх гнезь зв'їзду. Вазначене прокамки по пропозіції Міністерства Єпископа - буде пере- дано Свящійшим Патріархові через окрему делегацю, що на- дішле Атмиссерство Єпископа. 8. Прибітана в Серб- ській Церкві: Новому Патріархові Сербсько- му Димитрію. Міністром Єпископу було подано інформація з'їздови, що 12 вересня 1946 року в Сербії уро- чисто було встановлено Патрі- архат, а 12 листопаду того ж року обрано в Білгороді на Сєрб- ському Патріархові Митропо- литом Димитрія. Зза тьго, що однин із завдань мо- лодої Автокефальної Української Церкви є наведення зв'язки з сусідніми Церквами - Святими, Мі- ністром Єпископу було запро- повноважно з'їздові посвячено при- вітанням Сербській Церкві і Во- вошцю Сербському Патріарху. Одноголосно з'їздом ухвалено послали ці привітання і текс, їх доручили склади предводителю В. Григорову, який 1 лютого та- ного текста: такий. "Іого Святійшество, Великому Протопримасатиру Уєднання Сонесе Православне Церкве Патріарху дишитро. Ваше Святійшество, Великий Протопримасатиро Православної Сербської Церкви! Вороги великого Сербського Народу, карнептруючи з прихованими і єстурими чим умовами, розшматували його тер- торій поміж кількома окремими державами - і протягом дових актів хво- били його політикою, гальмували йому культурний розвиток і визнекували його матеріально і морально. Верна до-політичним події Сербського Народу сприймивав його Церковно-адміні- стративний роз'єднаний повздико- вий кафедри Православної Сербської Церк- ви. Закріпки чому утвоючи ограші Православної Церкви - Сербська, Горко горелка, Карловицька, Буковико - бачимаїновка по имені. Розумілий Свободолюбний Сербський Народ якщо не забував своєї єднання й упертість, зв'язуючи боротьбу зі своїми ворогами - імовірними турками, мадярами, військими і розпачав свого об'єднання. В сьогодні сербський боротьба. Православна-Католик-винала Віра зазвичай прищирювала мушу - ності та різницю в Сербії, якщо їхній в них об'єднується єднання й оцінювання окремих Сербських Запись; була й утічною в скрути часи їх імпірії, а Православна Церква завжди була духовним проводарем та цим- його учнешнього волю Сербського Народу; вона весь раз скрипляла його світлої надією моральному, культурному і державному з'єднанню. Православна Віра доцільною браться- ши усіх Українців Сербському Народу двої зберегли своє національне обличчя і незмішане з ворожими су- ставними народами. Черептова веселість біля, взявши велики черпила ар геройською Сербського Народу, дала посилом та вієні утворення Єдину Вашку- державу Сербії, Словенії і Хорватії; і Славонії, де Сербсько-Хорватська Монархія була вищою і цілком самостійною не знаючи більше обмежень та снітку збоку своїх стародавніх відгогів. Вільнє державне письмо посилаю Великому Сербському Мардові; вільно організувати і своє церковне життя, джелти і релігійного об'єднання Серб святі: Народження. Шивайцерський Дух Ермань, за благородство до помочию Великого Френс-Срез на мого Христа та посвяченої Інди Втіліштень Духа Святог, Здров во Єдину Сербську Гермопрепсу, Карливицю, Боємо-Серугованих та балматичному Церкви і утво рив з них єдине велике дуже не тільо - Святу Автокефал ру Уєднійну Српску Граво Славну Церкву, що стоячи на грунті заповітів Неконого пам- рона Вербського Марду Святого Савви, ідеїно звезана з Святою Стягдо - Грецькою Вселенською Церковою, Матір'ю всіх Преос- емально - Слов'янських Церков,- і в Особі Вашого Святішества з 30 новими Угорами мел своє богослов'я світленого Первоархи - посвяру Патріарха. Автокефальна Праслесовська Українська Церква, що, за дотищо- мого божественної Благодаті ви- мика в гаєн тільки добротьби Україн ського Народу з своїми робочими фер- ейоками, юг і близькими по крові, любивши - моєканськи, з власною гіркою довгою, добре мозирні, якої праці та напруження сил Сербського Народу вимагало його Черноже оз'єд- наний і пішов цуро раді євро во- но досліженою Православною Сорбською Укронво. Из світського духовенства Архиєпископа Української Народньої Республіки та пред- ставників церковних і культурно-освітніх українських учасників, що вибувся в Тернополі 13-14 березня 1926 р., в Освіті Ващого Святійшеська середньо кілька бего З'єднану Православну Сорбську Церкву - Патріархію, всіх богомудрих Архиепи- стирів її, духовних чин і велки мирян Сербії, Освободженої і Хорватії, середньо в'ятал і цуро даше духовної радости о Кривощі Ієруні і міцного братнього Едману з усіма льтшими Православ- ними Церквами Українською Сходу. Здавни вдог сильного і мобого серце- ві нашому Православ'ю не сійти, во- де рішучий, настільки на святі наші Укрини й мир'є накинуть нам свої новоутворені догмани. День, доже, всім нам вими стрима- ти мкнчливих варовників усіх ваєшуб і зберегти Інгеробську племену Віри Православної, сіна Всіленськими Святими проголошено! Момимо Господа Бога, щоб ми в Сеся Святий богословський Архієрейство, Просвітительством та лишенням, між Пасхи прешов на Пасхового З'їзд нами Проявленої Сербської Церк- ви памубали мир, злода та лю- дьов о дусі Святій. Артикеримка Українська Православна Церква Зараз переживає пильну добу вдруги мого свого власного Абинал оттрясів: з 86 владик на Україні переважаюча більшість не під дуже- ю і вкупі з українським народом не підтримує культурно-національ- ного відродження та Державного су- дьбичування нашого народу, а допомагає його ворогам і, або, покинувши свого Патрі та Епіскопство, перебуває десь далеко за Укр- і ченцю, ши розки неправосвітлі групи про вільношлюбні Українські Церков, або, пере- бували на території України, отримують хронди нає і працює на користь зловмислів і визи- окуважень українського народу. І да є про те, щоб навіть Віру Православну Здобичи Дярел Світ державного та майбутнього синьку Українського народу. Дал, Боже, щоб Православне Сербське Архієрейство Завжди стояло на національності і групі і, ндри ептейского Святого Сави допомагало велико- му Сербському Народові розбиване дуровко на радості вей Святій Соборній та Анд- онтильській Церкві! "Благодать Господа Ісуса Христа і любов Божа, і пригасень Святого Духа" всіх дух з усіма нами! 9. Вищування на мити архієпископів Олексія й Атанія. А. Місієстрою Київською було докладено з'їзди про передаачу Кочинцю архієпископом Олексія і Атанія. Архієпископ Олексій Дороднин, бувш. Володимирець, прибув на Україну в 1908 р. і приєднався до Української Церковної Спілки. Був Головою Воєвідзького Урочного Ради, професором богослов'я в Київській та Кам'янецькій Університетах. З великих труднощами добрався на свою даштак-кульму - на Катеринославщину, де її спогодом 1908 року помер. Архієпископ Катеринославський Афанасій Виськовець в тає перебування директорів в Київі при цьому участь в Українському церковному рухові. Коли директорів вийшав з Києва, арх. Афанасій вернувся на Катеринославщину, де тільки ще Сіло було засуджено за "їзмову" на покуту в манастирь владою Демикима. В Святошині Ана- ний попав до довбшовакъ, пі- сня розбитий Враженц, і був чини роздерілений. І. Міністром Києвгдана було за- пройомовано З'їздові вишанував їх память вербованимъ. З'їзд вшанував їх память вербованими. 10. Заснування Української Церковної Ради в Маркові І. Міністром Києвгдана було до- кладено з'їздові про неодійність в помір Міністерству Києвгдана для розбирањя різного роду чи- сля церковних справ, а саме: розвитку шкілобів, вароблення за форми пошиваючих Влади У. Ц. Р. і др. - утворення Церков- ну Раду. По обговоренні спа- ли було вирішено Заснуванні в Маркові Церковну Раду в складі трьох пан-ошурв і трьох мирян. Протягом Ради вирішено провадити сесіїми. Зачекаємо і приймемо на увагу заяву Кирило-Меодіївського Грац- тіве - даний йому право на одно місце в Учерковній Раді і певна до неї свого члена по вибору. На першу сесію (січня) Учерковній Ради обрано: від дру- веньшва: прошоїрех П. Тешев — євкою, проф. Волкова і пан 0743 Маринша; і від миру: п. до- гаукого, професора В. Бігняка і посмовника Гудима. Обранні Учерковній Раді П. Мі- кішрим Телеверака було переда- но на вирішення ред Дикунки Сицюв. Крім, цього було ухвалено підати відозву від імені Учерков- ної Ради до Координації, а складення "i" припоручили вгнішеним з'їзду професорам п. п. В. Бігняку і Уолі- Євкові. II. Український Уряд і відношення його до Гра- воєславської Церкви. Одновиривши тилованим про відношення Української Уралу до Православної Церкви на Україні; Зізду прийняв таку резолюцію. "Васкреслий доклад члена з'їзду п. Грабина про відношення нашої дер жави до Церкви і положення до нового льнинських членів, Зізд утвердив: Кон статуція держави зміцнює релігійну свободу серед нашого народу на Україні, який на протезі сво- єї мовчанки "історії" надавав надзвичайно велике значення цер квам справам. Зізд визнав всі об'єднання і кориснішими для нашого державного життя, щоб Україна мала "Вараської" Республіки, ніж бажає бути справді народними і близькими до широких мас, слова на грунтах тісного співпрацю Церкви і Держави, і вимагали Православної Церкви Християнської, що своєї населення 85% населення, першою серед цих видів - вживати всіх заходів, щоб Міністерство Освіти мали повну можливості надавати гідніше провадити роботу по задоволенню релігійних потреб" Українському народу." 12. Доклад Міністра їє- по відгань: "Церковне май- тязь в православних і непра- вославних землях Європи за 1920 рік". П. Міністром було прочитано великий доклад про церковне майно в Європі по всь- кому програмі. Всі у н. Моронаки штоди від війни. Релігійні рух очолив всю Європу. 1. Католицька Церква. Ваїжки. Країн бежедикия ХІІ підля війни Ватикан і дипломатія. Польща і боле- ливники. Релігійний рух у Франції. Мирі і дієськость Полоша. Стрява церковна політика Полоші. Зма- гельний за народні коеуби в Поль- щі. Белгія. Ірлендія. Італія. Лой- ва. Народна Церква у білорусів. Всеньоаки. 2. Протестантська церква. Кви- нель Амшера. Волендрія. Мехо- нтион. Америка. Австралія. Все- Крипійський Конгрес в Менсі 12 серпня 1940 р. 3. Православна Церква. Сербська Церква за 19 Ворк. Сербська скуп- щина об'єднаного духовенства — Шлях ведових священиків. Народ між Церквою і Югославії: буговима. Царгорицька Церква. Переселен- вання Греції в Португії. Хри- стианство на Сході. Єреська Укр ва. Ерусаємнісона Церква. Брукв. Лашаїв. Офіціокерамські правове полягії Церкви в 1925 році Посто- лий, Польський. Болшовики і Церква. Енлекони витягогі за Корегомоч. Взенваки. 4. Нова Європо-Словенська Церк- ва і її наука. 5. Криптурні надбання укр- ковні за 1940 р. 6. Давньо висновки. Законодав жний пошуковий. Фраємільето безнахрашника партії. Голиц уший Українські укркове вини мс Європи де мінучий ртк... — П. Млчнєщру Князька Була виснована В'язом по- дека за відреєні "велики" ма- теріали про Церковне шляху ва- лими рок, і уважною: щоба Пан. Олійці, повернувшся до та- борь, прочитаним старшинам і коракам донедав пригресора І. Олієнка : "Ми в Укрінове в проволочених і неправослав- них Землях Європи за 1920", "Українській Церкви України" і прогресора Олієнка: "Україн сака Автономна Церква". Фізич урою и. Литвішром Умовляли, прогресором І. Олієн- ком було допоможено З'їздові про Прибігання З'їзд вог імена п. Головного Отамана, яке тобище- довідки письм. З'їзд згадав за це прибігання і вог себе уважив пишаних до П. Головного Отамана таку телегра- му: "З'їзд втісненого духовенства, розкиданого з нашим Козацтвом по різних таборах, та передав мить прошадження прошлому двам ордів обговорив всі місця- ви , що намічено було програ- мом Менючереша Умовлянки і висловив тверде бажання всіх військових Пом. Ойдур зевтнинною Справованим філ релігійно-моральною та Культурно-науковою по вихованню Українського Ко- зачества, щоби з нього вийшли вірні, величезні борці за во- лю України та її бережливу Незалежність, тимею здійсну з Автокеранією Православ- ної Української Церкви. Повторюючи при це Все, Пам'я Головний Статшак, З ізде вітає Вас і бажає Вам Здоров'я та нелітньо- го смерті на користь мно- гострадального Українського Народу. Мехай! Всеньоб благо- поживання Вашу працю по боротьбі з ворогами нашо- го Народу і Зробища Вас Своїм Знайддям по будо- ванню Автокеранійної Укра- їнської Православної Церк- ви, яка виведе з міцного твавшнього нашої Держави Козаць: теже Єднання бор- Мави і Укрвки - Єфима умо- ва нашого національного та Германської волі! Нехай живе Українська Народ- ня Республіка! Нехай живе Головний Орган з усім Величним Урядом! Нехай живе наше свяще Козацтво!» Про пропозиції Членка з'їз- ду п. Л. Свободи прийма - Ембет З'їздом посади та кото привіталися і вонові. Рада Республіки, також тепері мінор усвідомлення такого змісту: "до Всесвятної Ради Укра- їнської Народньої Республі- ки. З'їзд Військового Окружень про відбувся 13-14 березня б.р. у Маріополі, місця свій щори чо- віт Українських предстовників таку ступень паризького і, прикликання боше благосло- вення на його роботу висло- Благо Батьківщина, щоб шанами Члени Загонення Високії Укра- йни визвали державний розум та світлину дієна ність на карнеть всієї Соборної України. Український Народ змуге- вий болоншманцькою неволею та кошмарним руйну, праг- не спокій і порядку та за- безпечення придобанк за гаєм революції свободи; в києві — чи що свобода посесе шче зай- має і право церковно-релі- гійне самовизначення україн- ського народу та утвердження Автокефальної Православної Церкви на Україні. Уз спроба нардвинанню вашим і з держав- ного погляду, і тому на неї потрібно звернути найвільшу увагу, щоб наше молоде народ- не Представництво стало на міцний грунт і придобало прикнільнення наших народних має. Фехай више баго Господинки на радісній та спиту свого Українського Народу! Слова єї, Президії по всім і "і" Енемаш ! Слова!" По закінченні програми, Зі згодою одвоголено прий- маємо резолюцію, щоби по згідні з'їзду вглубувався пері- одично / разіще. Висловивши подяку Міністер- ству Усновидам в особі пана Микитра Усовидам за працю, яка провадиться по Україні - защі Уєркви, а також прадзе сору Отечкови і ишими гле- ками Згізду, які на протезі рок днів перевели велику роботу, Солока З'їзду пропонієр? Та- щевелють, висловивши ма- Оцю, що З'їзд в скорому ча- сі знову зберешся до нову сеґро, об'явив З'їзд заки- Меншичівському. Послова Зізду, Соловий Вітчимовиць Священик, митрополичий Протоієрей Павло Панцевський? М. Микола Іонович, професор. Огінко. Л. Запаріковий Отрищений від звіті Проштоїрел А. Волкович. Е. Кеременовицький Священик М. Райновський? Київський облізгі Священик М. Мерлинин. П-ої Спиртлецької від звіті Священики П. Білян. М и Презорвики: Організаційного Товариства Союзу Запорожжя Укра- їни інженер Л. Грабина. Голова братства Спілки Іогілько-Телепарник Священик М. Земрельський. Кирино-Методичного Учительського Братства П. Богачинський і П. Скалацький. Культурно-освітнє Доганів'я П. Вацо- Клі: Співробітник в Верховному Важку П. Ска- лацький. З Г У Микола Іонович, член Ради М-ра Усій - вздань, Адміністратор В. Білянов. Культурно-Освітньої Управи Співробот- ник Литератури Понкович Іудина. Секретар П. Богачинський (в. п.) Ветавка Після цього п. Микітров /сповідако при членки було зауважено Зіздові, що Українське духовенство вже має у своїй владі десятки тисяч земель, досі не мав свого представництва в нашій Раді Республіки в той раз, як організуючи то партію, що вигулював меншу кількість людей, мало б предстає вників Зізд, обмежувавши чи пижакній, одночасно ухвалив доручити міністру /сповідань вряти всіх необхідних днів цього перед Урядом Республіки заходів, аби духовенство Українське мало спортивне надіслати своїх предстає вників до Ради Республіки і тиме зобов'язати державу бажанням нашої Молоді, Керамкої Республіки і Автохтонної Української Церкви. Написано На кінець міністр /сповідань прийшов. Дійсно, покликаючись на свій доклад, в якому він з'ясував в загальних рисах в західно-європейських державах діяльність та великий вплив, який прибабало в парламентах і серед народу на державній електичній та соціальній Освітницькій Криметинсько-демократичної партії, пропонував Зіздові висловити з приводу заснування серед українського промадянства Християнсько-Демократичної партії. Зізд, обміркувавши це питання, визнав бажанням заснування серед українського промадянства Християнсько-Демократичної партії. Спостеріг Громадяна Св. Покрови. §1. Був мареланою об'єднаний уряд і месного Розаутка та його шеф- овальної релігійної синхованих, при бієлій Армії Української Народньої Республіки Засновується Общество Св. Покрови, які було присвячено Уцерку в словні Ратирізованій Сірі. §2. Членами Громадства можуть бути всі наші старшини і Козаки, як оборонці правди боєвої та нарад чої вої. §3. Члени поділяються на пограничні дійсних та лист-співробітників. §4. Пограничні члени вибираються з тих осіб, що бельшими виданням чого дізнатися на користь Ура - Всеволодної Церкви Української Народньої Республіки та слов- ною сії Армії. Дійсними членами вважаються всі старшини та козаки, що входять уродом по " Карбованих і вписали- ся в реєстр Братиків. Члена - ми - стічадітьниками вищих світ ті невідомої громадської, про божеству царюку по "... Карбованці. § 5. Був досягнений своїх завдань облаштування впорядковане урочисті черквами святкування, прилюдні лекції та читання релігій- ного, морального, науково-попу- лярного та літературного зма- гання Змісю, вегірки та кон- курси, видав газети, книги та листівки відповідно до завдань облаштування змі- сту, організувати курси, дбай- ошкен та кур'єри, ширяють серед Коханців книги біблійні, науково-популярні та м. ін. § 6. Конець член вступного до облаштування, дає урочистому об'єднанню: а) Додати ганебну людськості Змісю ладжнає в матірі та сті- вади мислової соромнички меч. б) Вимагати зброю пішки для за- Анелу різнової брати од ворогів, а не див наешкенства і гробування мірного населення і через те не тільки самому не пробувати і не зно- вичавати Збройого, а й инистек козаків не допускали до таких терешніх вбивств. в) Зачинуань од кривди та насиль- ства слабих, беззахистних людей, особливо старих дітей та жінок. г) Пам'ятаючи, що веї модер-діти Одержу Ощуп Небесного і Брачні по-мич собою і не допускали зне- ваги та насильства ні до та- тарина, ві до юнга, ві до ко- го либого, а всіх їх вважали грошадженими У. К. Р. д) Любими світ Кран, світ народ Свят стародавні звичаї (побажаня старших віком, чесна шана), що Водви щораз Уєркву, молитись брамці і влегері, перед ідого і милу неї і й. 9.), та молодь та- тришувати Проделаному Автокефалія в Українському Уєрку. е) Любими та побажай одних адного, допомагай вдоми, мате рідною підтримувати козак- ких вдовиць та сиріт. ж. /Кожен дійсний/ Елеш благород вносить з на грошах з лівої руки братською зв'язка цієї шкільною нагадуванням того, хто ви і що йому треба робити: „так як усі святі твої перед людьми, щоб во- ни бачили ваші добрі діла і зго- словились Отцю вашому, що ве- бі“ (Мат. V, 16). §8. Брашейко має благоволення Патріарха Вселеної Угарод святою і бере актива участь в Укра- їнському Червоно-Соці та в виборах українських православних блашк. §9. Брашейко має свою керову та підготовку з манюком Запоріжської Олкувка та катною: „Козачке православне брашейко Святої По- крови“. §10. Ставши брашейко керує Рада братства що складається з самих голов: голови, його заступника, півард, скарбника та трьох рад- ників. Сонку Ради вибирають Загальні Об'єди безперервно; або- всяки на Заслуговика голови, пи- саря та скарбника ростреді- ляють по-між собою самі (ва- браші Загальними Об'єднаннями Ради. §11. Щорічно в день св. Покрови, 1-го листопада св. єв. місц урочищої вдягнення церковної одягувається Загальний Збори, що васкрують Ставознаний Ради про чинність на діяльність Громада за усім рок, вибирають вою Раду та трьох комісарів в числи Ради, дають її директиви та плени роботи на новий рік, вибирають реєстратора комісію з трьох членів, яких мусить бути дружній найвищого херовника однай- оштая. §12. Загальні Збори вважаються правомочними, коли на них прибуде не менше третини всіх дійсних членів громадян. §13. Крім звичайних річних Загальних Зборів можуть бути і Збори надзвичайні; їх екликав Рада, або з власної ініціативи, або по бажанню не менше 25 членів громадян. §15. Комісія обирається складаючись з членів саких дисциплін, прибуджків од лекцій, комунеров, виданих та продажу літератури, добровольних пеерив та т. ін. §14. Як в Ладі, так і на Загальних Зборах справа вирішувалася простою більшістю голосів. §16. Скарбник веде касову книгу, пере- довжує умні й робить виправки по посвящениях Ради, або в надзвичайнім потрібах з довгою божою ви Ради. §17. Братство має право торгуватися своїй селян. Коли воно причується буде ліквар уважен, то все майно його перера єгося якомусь нижчим православному братству, або добрі дії від " установи за згодою лікарівних Братств" 99 факту № 1042 оп. № 2 посунукеровано ЗЗ(сприймати т/р) +3236=65 з них літерні №№ пропущені №№ 11 08 1988 р. Кадетч Діягол угод. 02.05.09 С оцифровка 21.12.09 Евр ВКЛ Дата 27.03.95 ВКЛА Дата 29.03.95 16.04.96 10.06.96 Навол 4.02.97 Тимо 11.02.94 Алис 15.04.97 Тимо 7.05.97 Тимо 90/3 15.06.98 Дм/ маяр уз 29.06.98 Дм/ Лін. Дата 21.07.98 ЦЕНТРАЛЬНА ДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ 05.04.99 Тимо Лін. Дата 28.08.98 ЦЕНТРАЛЬНА ДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ 16.04.99 Тимо 24-10-94 Гончаров доп/з/12 05.05 рп ФГ УВО 05.05 рп ДОП/З 12-07-06 Кочуров УЗ 18.04 автобус