Матеріали про реорганізацію системи і мережі педосвіти (протоколи, виписки протоколів, доповідні записки, тези доповідей)., 03.04.1928-30.06.1930, 175 арк.

Уаркошое Усре і Хорвкі в. МАТЕРІАЛИ ПРО РЕОРГАНІЗАЦІЮ СИСТЕМИ І МЕРЕЖІ ПЕДОСВІТИ Уагашо: 8 квітня 1928р. Закінчено: 30 червня 1930 р. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АХ Комісаріату народної освіти І Вищої Освіти 2/166 8-45 894 НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ОСВІТИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР УПРАВЛІННЯ ПРОФТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ. Інспектура педагогічної освіти. №_ Матеріали про реорганізацію системи і мережі педосвіти. /Протоколи, виписки з протоколів, доповідні записки, тези доповідей/. 3 квітня Почато „ 1928 р. 30 червня Закінчено „ 1930 р. на 155 арк. Центральний Державний Архів Жовтневої Рев. І Соц. Буд-тва УРСР м. Харків Ф№466 ОП№ 8 ОД.ЗВ 294 МІКРОФОТОКОПІЯ ИЗГОТОВЛЕНА «»_195 (Подпись) У.О.Р.Р. Рада Народніх Комісарів УКРАЇНИ " " липня 1930 року інд... ДО УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ НАРОДНОМУ РАДИ НАРОДНІХ КОМІСАРІВ.- Відносно на проект постанови Раднар- кому про реоргані- зацію системи й ме- режі педосвіти. 1/ Мережа педосвіти, що існує, невідповідає вимогам культурного будівництва та не задоволь- няє потреби в кадрах. Розгортання мережі культур- них установ йде більш швидким темпом аніж збіль- шення обсягу підготовки педагогічних та взагалі культурних кадрів. Дефіцит набуває загрозливого характеру, особливо на протязі найближчих 2 - 3 років. 2/ Повиремена мережа педагогічних закладів, їх грунтовна реорганізація та пристосування до нових потреб культурного будівництва збільшення контингенту педагогічних закладів,- стає цілком необхідною опрацю. 3/ Підтримуючи принципове настановлення Нар- комосу про те, що в перспективі всі педагогічні школи повинні бути ве- лими учбовими закладами /за здійснення цього принципу в будуваних краї ах веде боротьбу міжнародна спілка учителів/ Сектор Праці, Культури й Наук, як і раніш, висловлюється за утворення середньої педагогічної школи на базі семирічна для підготовки масового учителя молодшого кон- центру трудової школи, дошкільного та позаклінного вихователя і т. інш. як засіб масової підготовки педагогічних кадрів на повну переходу до поке матеріальні ресурси не дають можливості обробляти всіх виховате- лів вищою освітою. 4/ Приєднуючись в основному до проекту постано ...ви "про реорганізацію мережі й систему педагогічної освіти", Сектор Праці, Культури й Наук вважає за потрібне внести такі зміни: а/ по п. 1-му замість назви " Всеукраїнський Законний Ін-т Нар- обітників" ввести назву "Всеукраїнський Інститут підвищення кваліфікації робітників"Освіти", поширивши функції свого інституту й передавши йому справу організації перепідготовки та підвищення кваліфікації не лише шляхом заочного навчання, але й через систему різних курсів; б/ п. 25 -й закреслити, оскільки її охоплення студентів стипен- діями встановлюється в основному масштабі в метою уніфікації. в / п.27 -й викреслити, бо не зазначає типу курсів, їх терміну ї розташування до оперативної роботи НКО, та в К.І. передбачеться кошти на цю справу; г/ в п. 22-у замість терміну " І-го липня" визначити " І серпн цільний факультета підготовки старших інструкторів виробничого навчання для шкіл ФЗУ та технікумів факультети ці утворюються при педагогічних ВШ-ах, а терміном навчання 3 - ЗІ/2 роки, комплексується із закінчивши ФЗУ, що вже працювали на міробництві за своїм фахом 2- 3 роки. Утримання цих факультетів покладеться в основному БРНГ. 6/ Затвердити мережу педагогічних інститутів в кількості 4І, згідно з прикладенням описком розгортаючи їх поступово від- повідно до зміцнення матеріальної бази. Доручити НКО протягом 2-х декад вточнити та подати не затвердження РНК устав про Харківську Академію. Голова Сектору Праці, Культури та Наук- Член Вакції Масової Освіти - /ІЛАШКІН/ Згідно: ДО РАДИ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ. В червні цього року НКС подав на затвердження Ради Нарадних Комісарів проект реорганізації системи і мережі педагогічної освіти разом з висновками на цей проєкт Наркомфілу і Наркомосвіту. В засіданні 2-го липня Рада Нарадних Комісарів ухвалила "доручити НКС УСРР, Укр.ДПК; якщо не буде принципових розбіжностей в справі про систему і мережу підзвишів, останню редакцію проекту постанови подати на затвердження Ролові РНК УСРР". У виконанні цієї постанови НКС в додаток до поданих матеріалів надсилав при цьому висновок Укрдержплану /про перейменування у ЗЗШО на Всеукраїнський Інститут підвищення кваліфікації педагогів союзних/. НКС погоджується зі всіма думками, що їх подав УкрДПК, щодо проекту крім пропозицій вирезолити п.27 про асигнування коштів на утримання короткотермінових педагогічних курсів НКС вказав, що величність підготовки підходів на 1937/32 рік вимагає чіткого визначення зобов'язань державного і місцевого бюджетів на цю справу. Взгляд на короткий час, що залишається до початку нового академічного року для реорганізації мережі підзвишів, НКС просять Раду Нарадних Комісарів терміново затвердити по- дання проект. ЗАСТ НАРКОМА ОСВІТИ - /КУЗЬМЕНКО/ 11. Завдання підвищувати кваліфікацію робітників всіх установ соціального виховання до рівня вищої педагогічної освіти покладається на Всеукраїнський Інститут підвищення кваліфікації педагогів соціального виховання /ВІПК/. ВІПК має складатися з двох секторів: а/ сектор заочного навчання, б/сектор етапіонарних закладів для підготовки педагогів /курсів, семінарії, конференції/. ВІПК має існувати в складі всіх факультетів і відділів, що є в системі педтехнікумів та Інститутів соціального виховання. ВІПК має право відкривати в міру потреби свої філії при етапіонарних учбових закладах педагогів. У.С.Ф.Р. Рада Народніх Комісарів УКРАЇНСЬКОЇ лєпня 1930 року інд... ДО УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ НАРОДНИМ РАДИ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ.- Висновком на проєкт постанови Раднар- кому про реоргані- зацію системи 1 ме режі педосвіти. хактеру, особливо на протязі найближчих 2 - 3 років. 1/ Мережа педосвіти, що існує, невідповідає вимогам культурного будівництва та не задоволь- нає потреби в кадрах. Розгортання мережі культур- них установ іде більш швидким темпом аніж збіль- шення обсягу підготовки педагогічних та взагалі культурних кадрів. Дефіцит набуває загрозливого 2/ Поширення мережі педагогічних закладів, їх грунтовна реорганізація та пристосування до нових потреб культурного будівництва збільшення контингенту педагогічних закладів,- стає цілком необхідною справою. 3/ Підтримуючи принципове настановлення Нар- цими учбовими закладами /за здійснення цього принципу в буржуазних краї- нах веде боротьбу міжнародна спілка учителів/ Сектор Праці, Культури й Науки, як і раніш, висловлюється за утворення середньої педагогічної школи на базі семирічки для підготовки масового учителя молодшого кон- центру трудової школи, дошкільного та позашкільного вихователя і т. інш. як засіб масової підготовки педагогічних кадрів на повну переходою добу доки матеріальні ресурси не дадуть можливості озброювати всіх виховате- лів вищою освітою. 4/ Приєднуючись в основному до проєкту постано- нови про реорганізацію мережі й системи педагогічної освіти", Сектор Праці, Культури і Науки вважає за потрібне внести такі зміни: а/ по п. II-му щамить назви: "Всеукраїнський Інститут підвищення кваліфікації освіти" ввести назву "Всеукраїнський Інститут підвищення кваліфікації і робітників-освіти", поширивши функції свого інституту и передавши йому справу організації перепідготовки та підвищення кваліфікації не лише шляхом заочного навчання, але й через систему різних курсів; б/ п. 25 -й викреслити, оскільки її охоплення студентів стипен- діями встановлюється в союзному мащтабі в метою уніфікації. в/ п.27 -й викреслити, бо визначення типу курсів, їх терміну і розташування до сперативної роботи НКО, та в К.П. передбачається кошти на цю справу; г/ п. 22-у замість терміну " І-го липня" визначити " І серпня" цільні фахультети підготовки старших інструкторів виробничого навчання для шкіл ФЗУ та технікумів факультети ці утворюються при педагогічних ВШ-ах, в терміном навчання 3 - ЗІ/2 роки, комплектується із закінчивших ФЗУ, що вже працювали на виробництві за своїм фахом 2- 3 роки. Утримання цих факультетів покладається в основному ВРНГ. 6/ Затвердити мережу педагогічних інститутів в кількості 4І, згідно з прикладним списком розгортаючи їх поступово від- повідно до зміцнення матеріальної бази. Доручити НКО протягом 2-х декад вточнити та подати на затвердження РНК уставу про Харківську Академію. Голова Сектору Праці, Культури та Науки- Член Секції Масової Освіти /ІДАШКІН/ Згідно: ДОПОВІДНЯ ЗАПИСКА ПРО РЕОРГАНІЗАЦІЮ ХАРКІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ ПОЛІТОСВІТИ. Процес соціалістичної реконструкції народного господарства в зв'язку з посиленням розвитку політично-виховної роботи як серед пролетаріату, так і серед селянства, а не тільки за обов'язковим виконанням мережі політосвітних за навчально-виховних установ, а разом з тим і виявляє значної кількості нових шарів п/освіти робітників, як організаторів агітаційно-масової роботи, так і фахівців з окремих ділянок п/о роботи. Ця тим справа підготовки п/о кадрів в Радянському Союзі це не є стаття міри саранована, хоч в РСРР в цій галузі пророблена досить значна робота. В РСРР в поточному учб. році 20 Радпрофкінгів п/о ступня кільки згоди несановленням підготовляти низьких робітників для п/о виховання, при 25 технічних підпілених п/о відділи з синяків: агітаційно-масової бібліотечної та кваліф. роботи, що потужність робітників в окремих ділянках п/о роботи, середньої кваліфікації, в наступному учб. року підвищиться до синяків п/о технікумів, що навчать також з підготовленням, як і п/о відділи при подтехнікумах. Спри тьро в РСРР має десять років про- водить Ленінградський Консистентний Інститут Політосвіти, Московський Консистентний Інститут Політосвіти /зараз складається Політосвіти п/о виховання ім. Буняковської/, але в основі того знову переконання, що потрібні як синяків п/о Інститут Політосвіти /та заклади політосвіти при Ленінградському Університеті. Всі ці випадки агітаційно-масової роботи, яка здійснюється у синяків - колгоспному та про спілковому, бібліотечній діяльність в синяків - бібліотечній та кирированням /Ленінград/ та промислових розділів. При Ленінградському Інституті Політосвіти восьми переконання, що здійснюється Агітаційний відділ. При кожному з цих інститутів утворення кадрів, які охороняли та двох роки по переподготовці п/о робітників /розгортається робота по заочному навчанню/. Значно гірше стоїть справа в підготовці п/о робітників на Україні, бо до цього часу при Радпрофколах спеціальних п/о відділів немає. В 1928-29 учб. році усі маси селянства, що засновують Радпрофколи на п/о роботи про-робується не більше 7%; п/о технікумів, чи п/о відділів при педагогах на Україні немає і лише з 925/26 учб. року при ХІНО було утворено заоч- тет п/о в відділах: дійсно чинних та вихованим, який в 1929/30 учб. році реорганізовано в самостійний Інститут П/О з підпіллями: бібліотечними, Агітаційними та Духовно-виховальними. Таким чином переконання /до усіх закладів створено досить попруження, оскільки в дорозі кадрів на п/о та ко роботу тим більше, що я поріг поки існує. Важливий добір студентів будуть незначні /від 50-150 чоловік/. Це викликало природно, що та кількість студентів, що закінчує інститут п/о на 2 роки не може захоплювати поточні потреби в кваліфікованих п/о робітників. Щодо за дипломами /К. КН/О/У пропотребу "систематичним повідомленням" щодо обслуговування кваліф. кадрів п/о працівників не тільки через теперішнє історичне виконання, а надалійши ефективність такої схеми в загальному складі. Абродської освіти п/о переконатися в наступному умовного роботи п/о з обстійних п/о технікумів в відділах Агітаційно-масових та бібліотечних, що будуть розпочати п/о робітників середньої кваліфікації. ТРУД 18. РОЗПИС ТЕХНІЧНИЙ ДЛЯ НАРОДНОГО П/О РОБІТНИКА ГРАФІЧНИЙ УМОВНО КУЛЬТОКТОР БУТЬ-Ю, Булітськор умовно робітник. З 3 до цього часу не прополено, експлатація чиїх пилів підготовки на виховання кадрів з норми добрю до п/о учбових закладів змога немає, але переконання - щось, бо Радпрофколами мінічно буде випускатися до 700 кваліф. низьких п/о робітників, політосвіти, технікумів до 600 чоловік робітників середньої кваліф. Таким чином потреба в низьких та селектних п/о робітниках буде доволено, що ж до забезпечення на інших учбових установах робітниками вищої кваліф. інші, то підготовку низьких переконання засвідчене має бути на сел. Харківський Інститут Політосвіти. Як вже зазначалось, в поточному учбовому році при ХІНО утворено 4-ма п/о відділи - бібліотечний, Агітаційний, Духовно-виховальний та інші. В цих п/о відділах забезпечити позисть потреби в кваліф. робітниках з окремих ділянок політосвітньої роботи не можливо, тому що так діяльність роботи на агітаційно-масові, книжкове забезпечення всього виконання в зерні ко керуючі організації інституту визначить за доцільне з наступного року реорганізувати Інститут у один заклад. 1) Організаційний заклад, який має: - Організаційно-масовий з підпіллями комсомолу та профкому. На цьому факультеті буде проводитися підготовка організаторів роботи агітаційно-масової роботи якто: виховання, культурної соціалістичної культури та інструкторів для культьекції профспілки та колгоспів. Бібліотечний відділ реорганізувати в бібліотецю, яка має бути з цього відділення: Бібліотеки та непереложення. На Бібліотечному підрозділ будуть розумітися синякадори-методисти бібліотечної роботи /зокр. відділи кробілотек та/ або бібліотеками. На відділові непереложення буде провадитися протока робітників організатори-методисти п/о роботи. -2 - «ЗУРЯВЛЕННИЙ торговельної справи, для виготовлення організацій /Книгорозписка, ДЗУ і т.ін./, а саме – залидування колекторами, інспекторів бібліотечної справи та залидування книжковими магазинами та відділами в них. 3/ Курсово-економічний відділ реорганізувати в факультет мусе по- економічній з відділами: кузелем та експерти ним. Така розроблення цього відділу потрібна тому, що підготовляється на одному відділі разом з усюм і експертних роботників не можливо через те, що для підготовки фахівців для кожної з цих галузей потрібно введення низки спеціальних дисциплін потрібних лише для однієї галузі і ведених для другої. На усебному відділі будуть підготовлятись організатори-методисти працевих кваліфікацій, муселли та Завідувачі їх відділення/ та робити- ся середніх кваліфікацій для опинь-економічних, історичних, історико- археологічних та етнографічних музей. На експертному ному відділопи будуть потужатись організатори-методисти експертиної роботи - експерти з експортових та роботників експертиних баз. 4/ На Атейському факультеті буде провадитись підготовка методистів, пропагандистів антирелігійної роботи для спілок безвірників. Культурног- проємпляк та колгоспосорганізацій та агітаційно-масових відділів партопра- цівників. Через те, що зараз розгорнутись мережа соревних політосвітніх участих за лади, де буде провадитись викладання атеїстичних дисциплін, на цьому відділі мають розбудувати також і викладачів для середніх учбових закладів по фаховим дисциплінам. 5/ Шкільний відділ реорганізувати в шкільний факультет, що буде роз- чення організаторів-методистів шкільної роботи серед дорослих та викладов- ня політосвітніх та соціально-економічних дисциплін для середніх політ- освітніх учбових закладів. Завдання п/о роботи є виконання широких робітничо-селянських мас в дусі комунізма і розуміння мима источної політики партії, що скерована до будування соціалізму, тому при підготовці п/о робітників потрібно дати усю нерв за все трудову соціально-економічну підготовку через те со- ціально-економічні цикл в інституті потрібно ставляти не нижче ніж зін ставиться в комун.ах. Сприз того для підротовки п/о робітників потрібно додатковому полідослугу підготовку в загально-селянських дисциплін і на групі цих знань ужє розгорнути й спеціальні п/о дисципліни. Для того, азі охопити всі ні дисципліни потрібно встановити такі терміни навчання: 1/ На Орг-методовому відділі - 3 роки, освітні на ньому десять незапла- кільки. Ть спеціальних дисциплін, а на всіх останих відділах, де спеціальні п/о дисципліни мають зід 700 до 900 робочих потрібно встановити 4-5 роки нав- чання. Через відсутність а літерарних планів підготовки п/о кадрів на групі, яких інститут міг би розробити чіткий план що-річного добору студентів протягою п'ятиліття, довелося розробляти його шляхом переговорів і поро- ження з відповідними організаціями. За цим чином передбачається такий по- річний добор за випуски студентів: | | Потрібно | Профсп. | Відділ | Кн. роб. | Музейс. | Біблія. | Атеїст. | РЗМІК | Випуск п/о техн. | Випуск г/р ППШ | |---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---| | 1930/31 р. нобір | -0 | 40 | 50 | 45 | 45 | 40 | 25 | 15 | 400 | | | випуск | -0 | 60 | 60 | 30 | -25 | 60 | 30 | 30 | 3200 | | | добрір | -0 | 60 | 85 | -15 | -45 | 60 | 30 | 15 | -20 | | | випуск | ~80 | 80 | 80 | -15 | -45 | 60 | 30 | 15 | -20 | | | добрір | -0 | 80 | 60 | 60 | 60 | 60 | 30 | 15 | -20 | | | випуск | ~70 | 70 | 48 | 65 | 65 | 55 | -35 | -35 | -388 | | | добрір | -0 | 70 | 65 | 65 | 65 | 65 | -35 | -35 | -470 | | З наведених цифр видно, що протягом 1930/31 р. та 1931/32 р. інші політосвіти та іншими п/о учбовими закладами буде випущено настільки велика кількість студентів, що ними ні в якій мірі не буде засити задо- лати перший свід випуск лише в 1938 році, тому виникає потреба в коротких термінах, але грунтовній підготовці молодшої кількості робітників. Це у присвоєному підготовку потрібно розгорнути шляхом утворення при інститу- тах і в інших містах України, де буде можливо добирати відповідні навчаль- ні кадри, одноразові курси по підготовці та перепідготовці п/о роботників. На курсах потрібно буде відвичати слідки: орг-масовий з секціями - про спілкового на 100 службах та колгоспного на 100 службах; бібліотеч- ний на 150 чоловік /з них 100 чоловік для профспільної бібліотечної мес- та і 60 чол. для бібліотек НКО/, а разом на 350 чоловік. Утримання цих курсів має провадитись за кошти довибратку, але в тим, що до учася в літературному забезпеченні цих курсів притягнути і в бібліотечні заклади- ні організації. Як озі Культсектор ВУРСІТУ, по яке для прикладу зрозум- на на відпуск контов на 100 чол. но 100 карб. на кожного з них, так і на навчальну чину, рітше буде стояти справа в Уніхолос- -3- центральний підчуває потребу в політосвіт робітників, але зазначає, що комтів на їх підростовну у нього немає. Разом з цим потрібно розгорнути роботу по перепідготовці п/о кадрів, що працюють на місцях для цього потребно терміново розгорнути роботу курсів по засвоєнні підростових п/е робітників, що об'їнійно утворено вже більше року при УНК НКО, але до цього часу робота не розгорнуто. Інститут ставив питання перед УПО про передачу цих курсів до інституту, але з тут ставив питання перед УПО про передачу цих курсів до інституту, але за останні 50 р. інститут добув відхом підписної плати за навчання на курсах, що є абсолютно не реальним, бо матеріальне забезпечення ліс п/о робітників так і п/о закладає це настільки низьке, що внести плату за навчання на курсах буде не під силу ні окремим особам, ні організаціям, тому розгорнути чи курси потрібно забезпечити іх контами повністю по державному лішче при цій умові вони зможуть розгорнути роботу. За допомогування ДПВШ КНС/6/9 до інституту Головосвіти приймаються лише члени КП(б)У віком від 18 до 30 років, не працюють до того, що молодь яка закінчує школи до інституту всупинку не може. Інститут протягом двох років приймає до складу студентів членів партії, що перебувають на партійних п/о роботі та робітників партійців, а ні групи парламентарів за несталими винятком середньої освіти не мають і навіть не мають змоги підготовлятись до всупинку до інституту мілким самосвітзової роботи, тому при доброму студентів інституту перебуває в досить скрутному стані й промушений що-року значно знизувати вмоги при всупинних іспитах. взяти курс не прилягаючи до інституту осіб, що закінчили РПН хоч і політшую стан, але все ж не в достемній мірі, бо Раднашколи хоч і працює підготовлені до того звичайно, но приходять в практичної роботи, але всі таки їх загально-освіта підростову занедбало неабо для всупинку до ВУЗІВ у та кількість Раднашколи, що вступляють до інституту тем незлика з тому особливого дійлив на поліпшення загального складу прийнятих до ВУЗ у роботи не може. Для забезпечення інституту при найбільших наборах студентів відповідно ні, готовленим всупинниками потрібно в наступному учбового року заснувати при інституті Робак за тим, що в першому році розгорнуту при ньому перших двох курсів як оприч чого потрібно вичиняти при інституті вечірні курси по підготовці до всупинку до інституту на 150 чоловік для робітників в підприємств, лаврова. В залежу в тим, що в наступному учбового року кількість студентів інституту зростає майже в чотири рази і вичиняється чотири нових відділи, ванніше потреба в підвищенні матеріального забезпечення інституту з тим, аби була схожа до початку нового учбового року розгорнути нові кабінети, поповнити фонду чи померяти 616-ру учаючої літературою й придбати меблі. В першу чергу становиться питання про повідомлення для інституту, бо до цього часу інститут перебуває в приміщенні хвір, де користуються одним поверхом в 18 кімнат, також нашому інституту не може задовольняти, навіть в колочному уча. рокі; тим більше на якого не зможе задоволити потреб ін- ститута в наступному учб. році, коли кількість студентів зросте з 300 до 1200 чоловік, тому потрібно терміново по завдати питання про відведення для інституту нового приміщення, що мало-з не менше 70-80 кімнат, або в м. Харкові, а коли ж в харкові та се можливості не буде, то проробити питання про перебування інституту до іншого міста як Київ, чи Одеса, бо залежно від потрібного в такому разі студентів, що бин зараз перебуває абсолют- но не допомагають у зв'язку з цим. ПІЛЬСОВИЙ СТУДЕНТИ ПРИ ВІДПОВІДНОСТІ ПРИГАШЕНИХ НИМ НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ ЇЇ ТОМУ ПОТРІБНО ОПРАВУ В ПРИМИНЕННЯ РОКУ ЗАТИ В ТЕРМІНА- КОМ ПОДАВКУ, коли ЗАБЕЗПЕЧИТЬ ІНСТИТУТ НАЙБІЛЬШЕ СВОЇХ ПОТРІБНО ПОСТАВИТИ ВИГРАЖЕННЯ ПРО ПОТРЕБУ ПРИ ТА ОКУ СТАНІ МАКСИМАЛЬНОГО ІЗМЕНЬНЯ ІНСТИТУТУ. Відпушених при в початкову бюджетну року чини не можуть забезпечити потреб інституту як по навчальній частині, так і на устаткування, бо за сьогоднішнього року інституту відпущено 24.000 крб., а тов час, коли в минулому році інститут перебував так дзвестом при х110 міс 24.000 крб. й таким чином реорганізація сакульйоста в інститут не понесла інституту поліпшення з повіднення в потередні роками, а навіть погіршення. Беручи на увагу, що забезпечення Харківського інституту Політосвіти в корпорації з такими ж інститутами в Москві та Ленінграді відстає на 60-70% /Ленінградський інститут при 270 студентах має на навчальну частину 80.000 карб, потрібно оба АПТ був вичунані можливості до того зби йати інституту доти (до в розмірі 30.000 крб., хоч би шляхом привлечення до участі в май- льних бюджетах зацікавлені організації, як об: ВРПС та Книго- піжка. Серед своєрідність складу студентів інституту, колегія НКО ще в 1926 р. ухвалила забезпечувати студенціям всі 100% студентів і наявть цер- рик розмір стипендії було збільшено на 5 карб, в порівнянні зі стипен- дічуколись студента-Інших факультетів ХПО, але збільшення чимало велике незадоволення останньої частини студентської ІНС- тих студентів інших факультетів цую по не час. Цівки пі - 4 - що немає на своєму утриманні сім'ї, то студенти Інституту Політосвіти складаються в осіб віком від 28 до 40 років, соб-то всі мають на своєму утриманні сім'ї, провчити з якими на звичайну студенську стипендію досить тяжко. Для наслідок цього спостерігається, що чи мало студентів особливо робітників або працюючих брати собі роботу, що досить зле відбивається на академічній їх успішності, або ж примушени завищати учбу. В поточному навчальному році з мотивів матеріальної небезпечності залишило учбу на 1-му курсі 28 студентів. Для того аби поліпшити матеріальний стан студен- тів Інституту потрібно дозволити Інституту в поточному бюджетовому році підвищити в 1 квітня рікень стипендій студентів 1-го та 2-го курсів до рівня стипендії ТехнІНТ, соб-то до 45 карб. на м-ць за рахунок контр., що звільняються через контрактацію студентів ІІ-го та ІІІ-го курсів та по- термінови випуск студентів IV-го курсу, а також заонтрактувати за НКО тих студентів, що не законтрактовані за іншими організаціями й заброньовані ні Інститутом за НКО. З наступного навчального року потрібно добитись того, аби контрактація студентів ІІ-го курсу проводилася з 1-го курсу, закріпивши відділ за від- повідними організаціями, а саме: проспектовий відділ за ВУРПО'ом, кол- госпний за Укрколгоспцентром, книгорозповсюдження за Книгоспілкою, ек- скурсійний за УНДІТ'ом, діблюточний та атеїстичний за ВУРПС'ом та Все- українською Спілкою Безвірників, а це дасть можливість провести контрак- тацію студентів Музейного, Кінозмального та частково Бібліотечного відділів за підповідними секторами НКО. ПРОЕКТ РЕЗОЛЮЦІЯ КОМІТЕТУ ПЛО УФРР ЩОДО РОЗВИДКИ ПРО СТАН ТА РЕОРГАНІЗАЦІЮ ХАРКІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ ПОЛІТОСВІТИ. 1. Затвердити цільове настановлення інституту в таких формулюваннях: Завданням інституту політосвіти є вихід учбового закладу, що підготовляє висококваліфікованих агентів - організаторів молодості в різних галузях та кваліф. роботи. Інститут підлягає на докуметні: 1/ Організаційно-масовий а відділ; 2/ Колгоспний чи б/ Про спілковий, 3/ Бібліотечний з відділами: а/ Бібліотечним та б/ кн. розповсюджень, 3/ Курс-по-економіці нине в ділянки: а/ Музейна та експоезії нине, 4/ Атестаційний та б/ Окільний. Керівні навчання на Організаційно-масовому факультеті 3 роки, на них фахулятах - 3½ роки. По закінченні інституту студенти одержують кваліфікацію відповідно до факультета та відділам, а саме: 1/ На організаційно-масовому факультеті по колгоспному відділу організатори-методисти політосвіти тих закладів, /Інструктора культури, літ. роботники ВОК/, про профспілковому відділі організатори-методисти культпросвітних закладів /Інструктори культхудожніх та робітників ВОК/. 2/ На бібліотечному факультеті: По бібліотечному відділому організатори-методисти біброботи /а/- відділяння Окр.бібліотек/, по відд. літературно-просвітних організаторів - методисти книгорозповсюджень установ /Зав. колгоспами, інструктори по біброботі, зав. книгових магазинів та їх відділами/. 3/ На Курс-по-економічному факультеті по музеєльному відділові, органи- затори-методисти краєзнавчих музей /Зав. музеями та Зав. відділами му- зеїв та робітників середньої кваліфікації для соціально-економічних, істо- ричних, історико-археологічних та етнографічних і інших музеїв; по окскур- сійному відділові - організатори молодості екскур. роботи /окскурсово- да, робітники баг. 2/ На Атестаційному факультеті - методисти-пропагандисти антирелігій- ної роботи при спілках безвіричних, профспілках та партоганізаціях й як- жодній атеїстичних дисциплінах для середньої шкіл. 5/ На Викладному факультеті - організатори-методисти виховної роботи серед дорослих та вихованців агітаційно-масової роботи та соц. економіч- них дисциплін в середніх п/б учасних закладах. II. До інституту приєднуватись лише члени КП/б/У, віком від 40 до років. III. Установити термін навчання в інституті на Сргмасовому факультеті: - 3 роки і на останніх факультетах - 3½ роки. IV. Для забезпечення інституту підготовленими кадрами вступників, настунного учбового року підготувати при Академії Робак розгорнутий з почат- ку 136-200 слухачів для робітників-партизанів для вступу до 4/5 із на 136-200 слухачів для робітників-партизанів патріотичність міста Харків. V. Виручи на умову, що протягом 1951 та 1952 років політосвітній учбовим закладам буде відпущено десять новоприйнятих кількості студентів, організувати при інституті річні курси по переквал. інженерії п/с та к/о робітників по бримасовому факультету на 200 чоловік по бібліотеч- на 150 чоловік. 1/ Доручити УПО з'ясувати потребу в мешканнях відмичення ча- курів в інших містах України. 2/ Доручити СКУ критигнути до участі в утриманні цих курсів АНІ укрколгоспцентр. VI. В зв'язку з великим зростом кількості студентів інституту, під- стави їх приєднання становить загрозу вихіду дальнішого розгорнутия його роботи, тому доручити СКУ терміново взяти заходи до забезпечення інсти- туту приміщеннями в при новій відсутності можливості цього з'єднання віль- вить можливість перевести інституту до іншого міста України. VII. В зв'язку зі значними новоприйнятими інституту а наступного учбового року, доручити СКУ відпустити інституту додаткові кошти на переведення переморожених робіт по усталкуванню кабінетів й аудиторій. З наступного бюджетного року поставити забезпечення інституту по нав- чальній та господарській частині нарівні з КомВНУ-ом. -2- III. Геручи на увагу особливості складу студентства Інституту дозволити Інституту підвищити рівень стипендії студентів - першого курсу з 1/17 до рівня Укргеології, особ-то до 45 карб. на місяць і провести контрактацію студентів II та III курсів заброньованих Інститутом за НКО за рахунок коштів, що звільняться через контрактацію та дотерміновий випуск IV-го курсу. З наступного року зважати за потреби переведення контрактації студентів-нелічильних з І-го курсу, закріплених: а/ Профспілковий відділ за ВУРНСОм, б/ Колгоспний за Укрколгосцентром, в/ Мигорозповсюдження за Колгоспніком, г/ Еккурсії ни за УПІТ'ом, д/ Музейний за Головнауком, е/ Бібліотечний та атеїстичний УПО ВУРНСОм та Всеукраїнською спілкою Безпірників, ж/ Шкільний за УПО. Геручити відповідним управлінням НКО на СУ передбачення в кошторисах суми потрібні для контрактації студентів. -00000- 9 ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ПРО РЕОРГАНІЗАЦІЮ ХАРКІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ ПОЛІТОСВІТИ. Процес соціалістичної реконструкції народнього господарства вимагає посиленого розгорнення політично-виховачої роботи як серед пролетаріату, так і серед селянства, а це тягне за собою розгорнен- ня мережі політосвітних та культосвітних установ, а разом з тим і вимагає значної кількості нових кадрів п/о робітників як організа- торів агітаційно-масової роботи, так і фахінців в окремих ділянок п/о роботи. Між тим справа підготовки п/о кадрів в Радянському Союзі ще не в достатній мірі розгорнена, хоч в РСФРР в цій галузі пророблена досить значна робота. В РСФРР в поточному учб. році 20 Радпартшкіл ІІ-го ступня мають своїм настановленням підготовляти низових робітни- ків для п/о закладів, при 25 Педтехнікумах відчинені п/о відділи з секціями: агітаційно-масової, бібліотечної та шкільної роботи, що готують робітників з окремих ділянок п/о роботи, середньої кваліфі- кації, з наступного учб. року відчиняється 18 самостійних п/о тех- нікумів, що мають таке ж ціленастановлення, як і політосвітні відді- ли при Педтехнікумах. Оприч того в РСФРР вже десять років працюють Ленінградський Комуністичний Інститут Політосвіти, Москвський Ко- муністичний Інститут Політосвіти /зараз факультет Політосвіти при Академії Комбиховання ім. Крупської/, але з осени п/року його знову передбачається відновити як самостійний Інститут Політосвіти при факультет Політосвіти при Н-Новгородському Університеті. Всі ці ВШІ мають Агітаційно-масовий відділ з секціями - колгоспною та профспілковою; бібліотечний відділ з секціями - бібліотечною та кнйгорозповсюджена /Ленінград/ та шкільний відділ. При Ленінград- ському Інституті Політосвіти з осени передбачається відчинити Атеї- стичний відділ. При кожному з цих Інститутів утворені також одно- річні та двохрічні курси по перепідготовці п/о робітників й роз- горнена робота по заочному навчанню. Значно гірше стоїть справа з підготовкою п/о робітників на Ук- раїні, бо й до цього часу при Радпартшколах спеціальних п/о відділів немає й тому з усієї маси служб, що закінчують Радпартшколи на п/о роботі використовується не більше 7%; п/о технікумів, чи освіт- них відділів при педтехнікумах на Україні немає й лише з 1925/26 учб. року при ХІНО було утворено факультет п/о з відділами: біб- ліотечним та шкільним, який з 1929/30 учб. року реорганізовано в самостійний Інститут П/О з відділами: Бібліотечним, Шкільним, Атеї- стичним та Музейно-екскурсійним. Такий стан мережі п/о учбових закладів створює досить напруже- ний стан з добором кадрів на п/о та к/о роботу тим більше, що в перші роки існування як факультета П/О при ХІНО, так вже і самостій- ного ІнститутУ П/О щорічний добір студентів був досить значний /від 30-150 чоловік/ й тому цілком природньо, що та кількість студентів що закінчує Інститут ні в якій мірі не може задовольнити потреби в кваліфікованих п/о робітниках. Зараз за директивами ЦК КП(б)У про працівників не тільки через теперішню сітку навчальних закладів, а й дальньших поширенням такої сітки в загальній системі народньої освіти НКО передбачається з наступного учбового року при Радпарт- школах II-го ступня відчиняти відділи п/о роботи й організувати 8 самостійних п/о Технікумів з відділами Агітаційно-масовим та Біб- ліотечним, що будуть готувати п/о робітників середньої кваліфікації. Через те, що п/п тривчий плак підготовки п/о робітників відповід- ними організаціями /УПО НКО Культсектор ВУРСУ у. Культсектор Укр- колгоспцентру / ЩЕ і до цього часу не пророблено, скласти чіткі плани підготовки п/о кадрів й норми добору до п/о учбових закладів змогли німе, але передбачається, що Радпартшколами щорічно буде ви- пускатись до 700 чоловік низових п/о робітників, Політосвіт.техні- - 2 - кумами до 600 чоловік робітників середньої кваліфікації. Таким чином треба в низових та середніх п/о робітниках буде до певної міри задоповлена, що-ж до забезпечення політовсвітних установ робітниками вищої кваліфікації, то підготовку цієї категорії робітників має взяти на себе Харківський Інститут Політовсвіти. Як вже зазначалось, в поточному учбовому році при ХІПО утворено 4 відділи - Бібліотечний, Атеїстичний, Музейно-Екскурсійний та Шкільний, але цими 4-ма відділами забезпечити повністю потреби в високо-кваліфікованих робітниках фахівцях окремих галузей політовсвітної роботи не можливо, тому, що такі ділянки роботи як агітаційно-масова, книгорозповсюдження зовсім випадають й через те керуючі організації Інституту вважають за доцільне з наступного учб. року реорганізувати Інститут в такий засіб: 1/ Організувати новий факультет - Організаційно-Масовий з відділами: колгоспним та профспілковим. На цьому факультетові буде провадитись підготовка організаторів-методистів агітаційно-масової роботи якто: завідувачі Будинків Соціалістичної Культури та інструктори для будь-якої профспілок та колгоспів. 2/ Бібліотечний відділ реорганізувати в бібліотечний факультет з двома відділами: Бібліотечним та Книгорозповсюдження. На Бібліотечному відділові будуть потугуватись організатори-методисти бібліотечної роботи /Зав. підділами Окрбібліотек та Зав. біб-ками/. На відділи книгорозповсюдження буде провадитись підготовка робітників організаторів-методистів книготорговельної справи, для книготорговельних організацій /Книгоспілка, ЦВУ і т. ін./, а саме - завідувачів колекторами, інспекторів бібліотечної справи та завідувачів книжковими магазинами та відділами в них. 3/ Музейно-екскурсійний відділ реорганізувати в факультет музеєнно-екскурсійний з відділами: Музейним та Екскурсійним. Така реорганізація цього відділу потрібна тому, що підготовляти на одному відділі разом музеїнних і екскурсійних робітників не можливо через те, що для підготовки фахівців для кожної з цих галузей потрібно введення низки спеціальних дисциплін потрібних лише для однієї галузі й за вих для другої. На Музеїному відділі будуть підготовлятись організатори-методисти краєзнавчих музеїв /Зав. музеями та Завідувачі їх відділами/ та робітники середньої кваліфікації для соціально-економічних, історичних, історико-ареологічних та етнографічних музеїв. На Екскурсійному відділові будуть готуватись організатори-методисти екскурсійної роботи - екскурсоводи та робітники екскурсійних баз. 4/ На Атеїстичному факультеті буде провадитись підготовка методистів-пропагандистів антирелігійної роботи для спілок Безвірників, Культоекторів профспілок та колгоспорганізацій та агітаційно-масових відділів парторганізацій. Через те, що зараз розгортується мережа середніх політовсвітних учбових закладів, де буде провадитись викладання атеїстичних дисциплін, на цьому відділі мають готуватись також і викладовці для середніх учбових закладів по атеїстичним дисциплінам. 5/ Шкільний відділ реорганізувати в шкільний факультет, що буде готувати організаторів-методистів шкільної роботи серед дорослих та викладовців політовсвітних та соціально-економічних дисциплін для середніх політовсвітних учбових закладів. Завдання п/о роботи є виховання широкого робітничо-селянських мас в дусі комунізма й розуміння ними поточної політики партії, що скерована до будування соціалізму, тому при підготовці п/о робітників потрібно дати йому перш за все ґрунтовну соціально-економічну підготовку через те соціально-економічний цикл в Інституті потрібно ставити не нижче ніж він ставиться в КОМВИШ'ах. Опріч того для підготовки п/о робітника потрібно дати йому поглиблену підготовку з -3- загально-освітніх дисциплін на ґрунті цих знаннь уже розгорнути й спеціальні п/о дисципліни. Для того, аби охопити всі ці дисциплі- ни потрібно встановити такі терміни навчання: 1/ На Орг-масовому відділі - 3 роки, оскільки на ньому досягти незначна кількість спе- ціальних дисциплін, а на всіх останніх відділах, де спеціальні дис- ципліни мають від 700 до 900 годин потрібно встановити 3½ роки нав- чання. Через відсутність п'ятирічних планів підготовки п/о кадрів на ґрунті, яких Інститут міг би розробити чіткий план щорічного добору студентів протягом п'ятирічки, довелося розроблювати його шляхом переговорів і порожнень з відповідними організаціями. За цим планом передбачаються такі щорічні добори та випуски студентів: | | Колгосп. | Профсп. | Відліот. | Кн. розп. | Музейн. | Екскурс. | Шкільна. | Атеїст. | РАЗОМ | Випуск п/о техн. | Випуск п/о РПШ | |---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---| | 1929/30 р. добір | 80 | 40 | 60 | 45 | 45 | 40 | 45 | 45 | 400 | - | - | | випуск | 80 | 80 | 60 | 60 | 60 | 60 | 60 | 10 | 5200 | - | - | | 1930/31 добір | 80 | 80 | 15 | 60 | 60 | 60 | 15 | 10 | - | - | - | | випуск | 80 | 80 | 24 | 60 | 60 | 60 | 26 | 21 | - | - | - | | 1931-32 добір | 80 | 80 | 60 | 60 | 60 | 60 | 60 | 60 | - | - | - | | випуск | 70 | 70 | 28 | 55 | 55 | 55 | 25 | 25 | - | - | - | | 1934 рік добір | 80 | 80 | 60 | 60 | 60 | 60 | 60 | 60 | - | - | - | | випуск | 70 | 70 | 55 | 55 | 55 | 55 | 253 | 470 | - | - | - | З наведених цифр видно, що протягом 1930/31 року та 1931/32 р. Інститутом Політосвіти та іншими п/о учбовими закладами буде від- пущена настільки незначна кількість студентів, що ними ні в якій мірі не буде змоги задоволити потребу в підготовлених п/о робітни- ках, бо п/о технікуми зможуть дати перший свій випуск лише в 1933 році, тому виникає потреба в короткотермінових, але ґрунтовній під- готовці додаткової кількості робітників. Таку прискорену підготов- ку потрібно розгорнути шляхом утворення при Інституті і в інших містах України, де буде можливо добрати відповідні педагогічні кад- ри, однорічні курси по підготовці та перепідготовці п/о робітників. На курсах потрібно буде відчинити відділи: орг-масовий з секціями - профспілковою на 100 слухачів та колгоспною на 100 слухачів; біб- ліотечний на 150 чоловік /з них 100 чоловік для профспілкової біб- ліотечної мережі і 50 чол. для біблереди НКО/, а разом на 350 чоло- вік. Утримання цих курсів має провадитись за кошти держбюджету, але з тих, щоб до участі в матеріальному забезпеченні цих курсів при- тягнути й відповідні закиравлені організації, як от: культсектор ВУРПСО, що вже дав принципову згоду, як на випуск коштів на сти- пендії на 200 чол. по 100 карб. на кожного в м-ць, так і на нав- чальну частину. Гірше буде стояти справа з Укрколгоспцентром, який відчуває потребу в політосвіт робітниках, але зазначає, що коштів на їх підготовку у нього немає. Разом з цим потрібно розгорнути роботу по перепідготовці п/о кадрів, що працюють на місцях для цього потрібно терміново роз- горнути роботу курсів по заочній підготовці п/о робітників, що останній утворено вже більше року при УПО НКО, але й до цього часу роботи не розгорнули. Інститут ставив питання перед УПО про пере- дачу цих курсів до Інституту, але з умовою, що вони будуть мати свій сталий бюджет, УПО погоджувалось передати курси Інституту. Отже з бюджетом гарантованим лише на 50% з тим, аби останні 50% Інститут добув шляхом підписної платні за навчання на курсах; що є абсолютно не реальним, бо матеріальне забезпечення як п/о робіт- - 42 - ників, так і п/о закладів ще настільке низьке, що внести платню за навчання на курсах буде не під силу ні окремим особам, ні організаціям, тому розгортаючи ці курси потрібно забезпечити їх коштами повністю по державному й лише при цій умові вони зможуть розгорнути роботу. За директивами АПШВ ЦК КП/6/У до Інституту Політосвіти приймаються лише члени КП/6/У віком від 20 до 35 років, це приводить до того, що молодь яка закінчує середні школи до Інституту вступити не може й Інститут протягом же двох років приймає до складу студентів членів партії, що перебувають на партійній та п/о роботі та робітників партійців, а ці групи партійців за невеликим винятком середньої освіти не мають і навіть не мають змоги підготуватись до вступу до Інституту шляхом самосвітньої роботи, тому при добрарах студентів Інститут перебуває в досить скрутному стані й примушений щороку значно знижувати вимоги при вступних іспитах. Взятий курс на-притягнення до Інституту осіб, що закінчили РПІ хоч і поліпшує стан, але теж не в достатній мірі, бо Вадпартиколонці хоч і краще підготовлені за товаришів, що приходять з практичної роботи, але все таки їх загально-освітня підготовка занадто низька для вступу до ВШІ у та й кількість Радпартиколонців, що вступають до Інституту теж невелика й тому особливого впливу на поліпшення загального складу прийнятих до ВШІ у роботи не може. Для забезпечення Інституту при майбутніх наборах студентів відповідно підготовленими вступниками потрібно з наступного учбового року заснувати при Інституті Робак з тим, аби ще з першого року розгорнути при ньому перших два курси й оприч того потрібно підчинити при Інституті вечірні курси по підготовці до вступу до Інституту на 150 чоловік для робітників з підприємств м. Харкова. В зв'язку з тим, що з наступного учбового року кількість студентів Інституту зростає майже в чотири рази і відчинається чотири нових відділи виникає потреба в підвищенні матеріального забезпечення Інституту з тим, аби була змога до початку нового учбового року розгорнути нові кабінети, поповнити іспуючи й поширити бібліотечну літературу й придбати меблі. В першу чергу становиться питання про приміщення для Інституту, бо до цього часу Інститут перебуває в приміщенні ХБРУ, де користується одним поверхом в 18 кімнат, такою площею Інститут не може задовольнити потреб Інститута в наступному учб. році, коли кількість студентів зросте з 300 до 1200 чоловік, тому потрібно терміново поставляти питання про відведення для Інституту нового приміщення, що мало-б не менше 70-80 кімнат, або в м. Харкові, а коли ж в ХАРКОВІ ТАКІЙ МОЖЛИВОСТІ НЕ БУДЕ, ТО ПРОРОБИТИ ПИТАННЯ ПРО ПЕРЕВОД ІНСТИТУТУ ДО ІНШОГО МІСТА ЧИ КИЇВА, ЧИ ОДЕСИ. ВО ЗАЛИШЕННЯ ІНСТИТУТУ В ТАКОМУ СЛІДА СТУДЕНТІВ ЯК БИ ЗАРАЗ ПЕРЕБУВАЄ АБСОЛЮТНО НЕ ЛО- ЦІЛЬНЕ, А ЗВІЛЬНЕННЯ КІЛЬКОСТІ СТУДЕНТІВ ПРИ ВІДСУТНОСТІ ПРИМІЩЕННЯ НЕ МОЖЛИВО й тому потрібно справу з приміщенням розв'язати в терміновому порядку й коли забезпечить Інститут ним не буде змоги, по-ТРУБНО ПОСТАВИТИ ПИТАННЯ ПРО ПОТРЕБУ ПРИ ТАКОМУ СТАНІ ДАЛЬНІШОГО ІСКУДАННЯ ІНСТИТУТУ. Відлучені НКЮ в поточному бюджетному році кошти не можуть забезпечить потреб Інституту як по навчальній частині, так і на устаткування, бо за бюджетом поточного року Інституту відпущено 24.000 карб., в то час, коли в минулому році Інститут перебувавши факультетом при ХІНО мав 24.000 й таким чином реорганізація факультета в Інститут не принесла Інституту поліпшення в порівнянні з попередніми роками, а навіть погіршенню. Воруч на увагу, що за-безпечений Харківського Інституту Політосвіти в порівнянні з такими ж Інститутами в Москві та Ленінграді відстає на 60-70% /Ленінгрський Інститут при 270 студентах має на навчальну частину 80.000 карб./, потрібно аби НКЮ були вищукані можливості до того аби дати Інституту дотацію в розмірі 30.000 карб. хоч би шляхом притягнення до участі в матеріальній будові Інституту зацікавлені організації, - 5 - як от ВУРПС та Книгоспілка. Через своєрідність складу студентів Інституту, Колегія НКО ще в 1925 році ухвалила забезпечувати стипендіями всі 100% студентів і навіть перший рік розмір стипендії було збільшено на 5 карб. в порівнянні зі стипендіями, що відпускались студентами інших факультетів ХІНФ, але збільшення стипендій викликало велике незадоволення останньої частини студенства ХІНО, тому з нового року стипендії факультета Політосвіти були зрівненні зі стипендіями студентів інших факультетів, але 100% забезпечення було залишено й існує по цей час. Низький рівень стипендій тяжко відбивається на матеріальному стані студентів, бо коли в ІНО в значній мірі, як і в інших ВНЗ ах переважний зріст студентства 20-23 роки, себ-то молодь що немає на своєму утриманні сім'ї, то студенти Інституту Політосвіти складаються з осіб віком від 28 до 35 років, себ-то всі мають на своєму утриманні сім'ї, прожити з якими на звичайну студенську стипендію досить тяжко. Як наслідок цього спостерігається, що чи мало студентів особливо робітників або примушени брати собі роботу, що досять зле відбивається на академічній їх успішності, або ж примушенні залишати учибу. В поточному учбовому році з мотивів матеріальної незабезпеченості залишило учибу на 1-му курсі 28 студентів. Для того, аби поліпшити матеріальний стан студентів Інституту потрібно дозволити Інституту в поточному бюджетовому році підвищити з 1 квітня рівень стипендій. студентів 1-го та 2-го курсів до рівня стипендій ТехВИП'ІВ, себ-то до 45 карб. на м-ць за рахунок коштів, що звільняються через контрактацію студентів ІІ-го та III-го курсів та дотерміновий випуск студентів IV-го курсу, а також за контракти ати за НКО тих студентів, що не зао нтрактовані за іншими організаціями й заброньовані Інститутом за НКО. З наступного учбового року потрібно добитись того, аби контрактація студентів Інституту продавилася в 1-го курсу, закріпивши відділи за відповідними організаціями, а саме: профспілковий відділ за ВУРПС'ом, Колгоспний за Укрколгоспцентром, Книгорозповсюдження за Книгоспілкою, екскурсійний та УМІЕТ'ом, Бібліотечний та Атеїстичний за ВУРПС'ом та Всеукраїнською Спілкою Безвірників, а це дасть можливість провести контрактацію студентів Музейного, Шкільного та частково Бібліотечного відділів за відповідними секторами НКО.- -00-000-00- ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ № 31 ЗАСІДАННЯ МЕТОДКОМУ У П Р О Ф О С "Наркомосвіти" з 7/17 - 1928 р. Слухали: 4. Про корективи в системі педа- гогич. освіти. т. ШАТУНОВ . Як матеріал подано протокол Колегії НКО з дня ... 1928 р. Ухвалили: 4. а/ Вважати за неприпустиме реорганізу- вати педагогичні технікуми в умові установи 2-х типів, оскільки юни мають одну підгрупу установку і оскільки не можна робити уч. зм под. установи, що готове вчителів для села нижчої за под. установу, бо готове вчителів для міста . б/ Визначити , що всі педагогичні тех- нікуми повинні й надалі залишатись учб. установою вищого типу. в/ умовно погодитись в наступному році на досрочний випуск в окремих педагогичних технікумах / за винятком підтехнікумів на імену / в міру актуаль- ної потреби на нову педагогічну силу. Випускникам досрочного випуску треба дати змогу закінчити Педвуза гляхом заочного навчання . г/ Визнати за недопустиме утворювати досрочний випуск в НІО для задово- лення потреб старшого концентру 7-літ. ки, взагалі за допільне використати для цього вчителів, що працюють в молод тему концентри 7-літки і мають дані для праці в старшому концентрі. д/ Утворити І-річні педкурси, але з умовою, що на ці курси прийматиметься осіб з закінченою середньою освітою та не молодше 20 років . е/ До пакту 6" взяти д протоколу засідання Колегії НКО з дня 22/II-28р. додати якщо вступники виявлять до того бажання . ж/ Для докладної проробки всіх пи- тань , доручити педагогічний інспекту- рі скликати нараду з представників УСВ, спілки Робос, НІО та Педтехнікуму . Матеріал проробити протягом тижня . Оригінал за належними підписами. Згідно : СИСТЕМА ОСВІТИ. 1. СИСТЕМА ОСВІТИ УСРР і РСФРР та їх ПОРІВНЯННЯ З СИСТЕМАМИ ІНШИХ КРАЇН. 1. За системою УСРР все дитинство має бути охоплене: з 4-х до 7-ми років включно дошкільними установами соц. виховання /дит.-садки, будинки, навідочки тощо/, з 8 до 15 включаючи єдину трудову школу, а 16 до 18 включно профтехнічною школою; всього 10 років шкільного навчання. 2. За системою РСФРР - дитинство охоплюється з 3-х до 7 років включно дошкільними установами, з 8 до 17 років включаючи єдину політехнічну трудову школу; всього 9 років шкільного навчання. Крім того, в РСФРР після 7 років шкільного навчання /з 15 років, є відгалуження чотирьох - річних технікумів, середньо-освітніх спеціальних учбових закладів; всього одинадцятилітне навчання. 3. Основна кінцева установка обох систем - вагальна середня освіта, що має свої мети: а/дати закінчену середню формальну освіту достатньо для вступу до вищих учбових закладів. б/виховати свідомого й активного будівника соціалізму та борця за комунізм. в/в достатній мірі підготувати до трудового життя. 4. Матеріальні трудності, що вимагали й вимагають поступовості, уважаної з загальним добробутом наших республік, привели до такого стану. А/В УСРР, так само як і в РСФРР, завданням на найближчі 5 років є реалізація загальної загальновизначеної навчання з 8 до 12 років включно. Звідси розподіл єдиного трудової школи на 2 концентра: 1-й - 8-12 р. /чотирьохрічка/; 2-й - 13-15 років /сомирічка/. Для забезпечення нашого господарства кваліфікованою силою та приспосування молоди, що закінчує свою загальну освіту першим концентром, організовуються нижчі професійні школи: ФЗУ, Кустпромшкола, Школи релянської молоди, які на протязі 3 /персично/ років дають учню повний фах і підвищують його заг. освітній рівень до рівня семидитньої трудової школи. В міру реалізації загального семирічного навчання всі ці нижчі професійні школи мають бути піднесені на базу семирічки і давати поруч з фахом закінчену загальну середню освіту, що дає вмогу вступити до ВУЗ'у. В/Таким чином, системи масової освіти на сьогодні в УСРР та РСФРР мають такий вигляд: а/ УСРР: 1/ 1-й концентра 3-12 р. /4 роки/. 2/ 2-й концентра 13-15 р. /3 роки/ /або ФЗУ, Кустпромшкола, Ш.С.М. /3-4рікк/ 3/концентра Профтехшкала 16-18 р. /3 роки/ б/ РСФРР: 1/1-5 концентра 3-12 р. /4 роки/ або: 2/2-7 концентра 13-15 р. /3 роки/ або ФЗУ, ШСМ, Кустпромшкола, Профтехшкала /3 - 4 роки навчання/. -2- Далі З-й концентра: або 8 та 9 рік трудшколи /дов'ятирічка/ або Технікум /4 роки/. 5. Таким чином, істотним розходженням щодо масової освіти в системах УСРР та РСФРР є визнання РСФРР як норми загально-освітньої школи дов'ятирічки, особливо навчання до 17 років без професійного ухилу, що при відсутності обладнання наших трудшкіл водночас активно не до політехнічної середньої освіти, а до закривання старої вербальної середньої школи без будь-якого пристосування до трудового життя. В той час, коли система УСРР визнає за нормальне і необхідне бути до політехнічної середньої школи найбутнього шляху організації профтехшколи, що має експансивні дітей в 15 до 18 років, давати і фах і закінчену середню освіту. Крім того, ми бачимо, що в системі РСФРР після першого ког центру є таке відгалуження, як профтехшкола, яка, на нашу думку, має бути обов'язковою на базі семирічки, бо інакше профтехнічна освіта буде зводитись до революційства, мало придатного для перетворення індустріалізації країни, і такий робітник не матиме доступу у Вуз. 6. Що до вищої освіти, то ми маємо таке положення: В УСРР маємо два типи Вузів: інститути, що розуміють високо-кваліфікованих фахівців - організаторів для всіх галузей нашого будівництва /5 років навчання/, і технікуми, що розуміють високо-кваліфікованих фахівців певної галузі виробництва /3 - 4 роки навчання/ - інженера вузького фаху. Обидва ці типи побудовані на базі середньої освіти /профтехшкола, робітник/. В РСФРР маємо: університети й інститути, що мають своїм завданням давати висококваліфікованих фахівців до різних галузей наукової діяльності та висококваліфікованих фахівців організаторів. /Необхідність в інженерах вузького фаху здійснюється/. 7. Організація підготовки наукових робітників та науково-дослідної діяльності в системі УСРР відокремлена від навчальної й переводиться по науково-дослідних інститутах, кафедрах, академій Наук. Вузи же мають своїм завданням навчальну роботу - виготовлення висококваліфікованих робітників для практичної діяльності. 8. Порівнюючи нашу систему освіти з системами освіти значніших капіталістичних країн, ми констатуємо: а/Керовництво всією освітою у нас еконцентровано в Н.К.О., там - по різних Міністерствах та інших організаціях і приватних освітах. б/Окромі шаблі освіти тем менш увязані, багато безсистемності, і бол системи побудована так, аби забезпечити класове панування буржуазії, особливо що до вищої освіти /платність, невідповідність програмам то пр/. в/В більшості всі капіталістичні системи на середніх ступенях не визнають мішаного навчання хлопців і дівчат. г/Ніде, крім радянських республік, немає цілковитого відокремлення церкви від школи /є лише у Франції і то в державних школах/. д/Шкільне навчання за кордоном з більшості починається в 6 років /у нас в 8-му/. е/Загальне обов'язкове навчання реалізується на протягі 4 - 8 років. ж/Пересічне довузівське навчання має тривалість 12 років /від 6 до 18/, а в нас 10 років від 8 до 18, з РСФРР - 9 років /від 8 до 17 років/, або 11/від 8 до 19 років/технікум/. з/Цілеспрямована установка законодавством: у масовій школі дати необхідну для орієнтації в сучасній загальну освіту та виховання віддаленого істотному ладу, релігії або пануванню моралі, етики -3- -класові застосування; на шаблях середньої совіті заховано до- сить багато архаїчного, непотрібного до сучасного життя нар- чального матеріалу /нервні кови, отаржава я історія, релігія/. /Підготовка робітників повної кваліфікації переводиться західна, анархичним пляхом, як і вся капіталістична продукція. Через це утворюється резервні армії кваліфікованої сили. У нас плани професійної освіти узгоджуються з загальними господарськими планами. 1. СТЕПІНЬ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМ УСРР ТА РСФРР ТА ЇХ ПОРІВНЯННЯ. A. МЕРЕЖА /шількісна реалізація/. 1. Мережа навчальних установ. a/УСРР | Установ. | Дітей. | Установ на 10000 насел. | Дітей на 1000 насел. | |---|---|---|---| | 320 | 10435 | 0,07 | 3,4 | 3/ РСФРР | Установ. | Дітей. | Установ на 10000 насел. | Дітей на 1000 насел. | |---|---|---|---| | 1145 | 59433 | 0,1 | 5,4 | ПРИМІТКА: по РСФРР охоплюються діти з 3-х до 7-ми р. включно, а по УСРР з 4-х до 7-ми включно. Таким чином, ви- сші навіть поправку на це, будемо мати на 1030 дум населення у нас - 3,4, в РСФРР.. - 4,3. Особ-то ми відстаємо. 2. Мережа 1-го концентру /1/4 роки навчання/ За даними ЦСУ за 1926/27 рік. a/ в СРР | Установ. | Учнів. | Установ на 10000 насел. | Учнів на 1000 насел. | |---|---|---|---| | 15605 | 1954256 | 5,41 | 67,34 | б/ в РСФРР | Установ. | Учнів. | Установ на 10000 насел. | Учнів на 1000 насел. | |---|---|---|---| | 78176 | 5501816 | 7,75 | 64,47 | Тут ураховані всі учні перших 4-х груп - 4-х річних 7-ми річок і 9-ти річок. 3. Мережа 2-го концентру /5 - 7 роки навчання/ за тими ж даними: a/по УСРР | Установ. | Дітей. | Установ на 10000 насел. | Дітей на 1000 насел. | |---|---|---|---| | 2722 | 314701 | 0,94 | 10,84 | б/по РСФРР | Установ. | Дітей. | Установ на 10000 насел. | Дітей на 1000 насел. | |---|---|---|---| | 5914 | 902698 | 0,59 | 8,95 | ПРИМІТКА: В другий концентру по УСРР ураховано: 5,6,7 групи трудшколи, шкіли ФЗУ, ШСМ і Кустпромшколи. По РСФРР 5,6,7 групи так з семирічок, як і в 9-тирічок, шко- ли ФЗУ, ШСМ, Кустпромшколи та профшколи. 4. Мережа 3-го концентру /8,9,10 /11-й/ роки навчання за тими ж даними: a/по УСРР | Установ. | Дітей. | Установ на 10000 насел. | Дітей на 1000 насел. | |---|---|---|---| | 488 | 53821 | 0,17 | 1,85 | 6/ по РСФРР 1324; 265.482; 0,13; 3,63 ПРИМІТКА: До цього третього концентру, що є завершен- ним середньої освіти, по УСРР заховані усі профтехнічні /індустріальні/, сільсько- господарчі та інші/ школи, по РСФРР зарахо- вано: 6,9 групи труджкоди 1 технікуми. До цього 3-го концентру треба додати робітки: а/по УСРР 50; 5.802; 0,01; 0,23 б/по РСФРР 65; 23.186; 0,006; 0,35 Таким чином, 3-й концентру разом з робітками дає: а/по УСРР 518; 60.623; 0,18; 2,08; б/по РСФРР 1.339; 298.668; 0,136; 2,95. 5. Мережа вищих учбових закладів. а/УСРР 131; 55.262; 0,06; 1,904 б/ РСФРР 80; 110.780; 0,008; 1,098 ПРИМІТКА: По УСРР взято всі інститути і технікуми /37+144/, по РСФРР - університети, інститути та академії /навчальні/. Б. Навчальні плани і програми по всіх ступенях Н.О. в УСРР та РСФРР в основному пророблені й зараз переводиться далше уточнення, увязка та застосування до вимог соціалістичного будівництва. В. Підручники. 1. Перший концентру забезпечено цілком. 2. 2-й - в значній мірі /підстава редує суспільноознаєства та підручники для профосвіти /ЗЗУ, ЦСМ, Кустпромшколи/. 3. 3-й - слабо. 4. Вузи - те ж. ПРИМІТКА 1-га: Українізація підручників для ЗЗУ, 3-го кон- центру та Вузів переведена первісно на... ПРИМІТКА 2-га: Підручники для 3-го концентру та Вузів не відбивають повно останніх досягнень науки та техніки. - 5 - Г. Устаткування /бібліотеки, кабінети, лабораторії, мастерні/. в незадовольнюючому стані. 1. По УСРР На навчальну частину на 1927/28 рік припадає по 1-му концентру 1,05 карб. на 1 учня на рік. 2. По РСФРР По 1-му концентру на 1927/28 рік - 1,06 карб. 3. Таким чином ми бачимо: а/що забезпечення учбової частини ввага- ді недостатнє, особливо коли взяти до уваги кардинального пе- реустаткування та цілком нового устаткування /бібліотеки, кабі- нети, лабораторії, підручники та інші наочні приладдя, зокрема 1.т.д./. то цих сум зовсім замало; б/що учбова частина по УСРР відстає від РСФРР; коли взяти до уваги справу українізації, то й значно відстає. III. ОБРАН СУЧАСНОГО СТАНУ ШКІЛЬНОЇ СПРАВИ, ДОСЯГНЕНИЙ Й ЖИВИ, ВІДНОВЛЮЄТЬСЬ СИСТЕМИ ВИМОГАМ СОЦІАЛІСТИЧНОГО БУДІВНИЦТВА. A. 1. Основні положення нашої системи освіти прагдиві і відповідають заданням соціалістичного будівництва. Проте реалізація та удосконалення системи зустріли і ву- отрічнить на своєму шляху низку істотних перешкод. а/Відповідність досвіду та зразків побудования радянської системи освіти у керовників цією справою. б/Незбіжність переводити це будівництво руками старих педагогів, що мають закоренілі традиції, погляди і навички, в/Опір дрібно-буржуазної отнхії та значної частини інтелі- гентських коп, що виховані в старій системі невироди або про- сто непивизвали нової, і тому саботували її реалі- зації. г/Недостатня /а в значній мірі й зовсім непридатна, а по- декуди й шкідлива/ матеріальна спадщина в царині культури /бу- дівлі, бібліотека, посібники устаткування то що/. д/Недостатність матеріальних ресурсів для реалізації ці- лей системи /кількісної та якісної/. е/Недостатність гаразд озброєних культурних комуністичних сих. Звідси ми маємо ватримку розвитку, збочення, рецидиви, не- водоволення. 2. Зараз, коли в основному ми перейшли все довір'я нашого го- сподарства, коли перед нами гостро стоїть питання прискорення темпу індустріалізації та раціоналізації нашого господарства, максимального розвитку його соціалістичного сектору, справа культурно-освітнього будівництва, цілей культурної революції у весь вріот стає перед нами і вимагає гаразд розглядування: оскіль- ки з вогляди ми реалізувати нашу радянську систему освіти, - оскільки ми цілком застосовували до вимог життя до цілого плану нашого будівництва. 3. Поруч з цим ми констатуємо, що в чарівні культурно-освітнього будівництва, як і всьому процесі будівництва, трудовці останніх часів викликають по декуди вневир'я, тенденції до компромисів до хвостизму, до послаблення енергії в боротьбі за соціалістичну культуру. Добро буржуазна стихія підсланена умовами непу починає впливати на цій менш сильні елементи /книжки Пальчанського про- та комплексової системи/ і ми по декуди спостерігаємо послаблення акції в справі ліквідації бездоглядності, написьменноття, сумніви що до принципів радянської трудової школи /комплексової системи/ і т. інше. Тому то ми вважаємо доцільним і своєчасним зараз поставити собі такі завдання: 1/Ретельно розглянути ступінь реалізації нашої системи, з'єднання та дефекти на цьому шляху і накреслити шляхи дальшого будівництва в напрямку виправлення дефектів та дальшого удосконалення й більш цілковитого пристосування системи до вимог соціалістичного будівництва та культурної революції. 2/Повести рішучу боротьбу за радянську систему освіти, за її принципи проти реакції та ворожого нам реалізму. 3/До боротьби й будівництва, за директивами партії, надалі організовувати і скеровувати так, щоб до цієї роботи втягали все більш широкий робітничий актив, виносяти ці питання в агрегат народної освіти в шару масу трудящих. Розглянемо ж зокрема кожну ступінь нашої системи, як вона є зараз. В. 1. Дошкільне виховання. Реалізація його, як ми бачили вище, цілком незадовольнійча. Основні труднощі, що до реалізації системи дошкільного виховання, полягають в недостатності кадрів, принципу, кваліфікованих робітників, організації навколо цього широких працюючих мас. Наші найближчі завдання в дошкільному вихованні. а/Поширити мережу до розмірів, що охоплювала б дошкільнят робітницької і селянської дідночі. б/Притягнути максимальну участь в цій справі широки перстня працюючих /втілення розуміння необхідності цієї справи, організація матеріальної допомоги - кооперація населення до організації харчування дітей в дошкільних закладах, побудова помешкань то що/. в/Організація належної кількості дошкільних відділів при Педвузах, педтехнікум для дошкільників. З дальньшому, після реалізації загального навчання з 8 до 12 років, орієнтуючись на поширення шкільного навчання та диховання на старші групи дошкільнят /7-ми та 6-ти літко/ і охоплення дошкільним вихованням 1 З-х літок. В. В галузі масової шкільної освіти дітець і підлітків. 1. Різко відірвалась організаційна та навчальна методична робота над трудовщою та профшколою, через що семирічка розвивалась на- до орієнтаційної на профшколо, аберегла більш ніж профшкола тенденцій всербольної школи поставити перешкоду будь-якої середньої школи що до підводу своїх вихованців до Вуз'ю. -7- Звідці маємо: а/Стреміння підганяти програм семирічки до норм середньої школи за рахунок перевантаження дітей, занадбання основних вимог політичного, громадського, мистецького та фізичного виховання; б/Спроби тих верств суспільності /частина інтелігенції та буржуазія/, що не приймає радянську систему освіти, робити 3-й концепт середньої освіти - профшколу і протиати своїх дітей за невеличкою підготовкою безпосередньо у Вуз'и; в/Зменшення темпу трудивзації школи /індустріалізація, агрополізація тощо/, за браком учбового часу. 2. Наші профшколи до останнього часу були 2-х річні і, віддаючи лише 20-25 % загально-освітнім дисциплінам, не давали відповідної загально-освітньої підготовки до Вуз'ів. Тим більше, що загально-освітні дисципліни урізувались та буквально пристосовувались до певного фаху /по деяких профшколах викладалися як непотрібні цілі розділи фізики тощо/. 3. Профшколи мало уважали свої програми з програмом семирічок, що призводило, з одного боку, до повторень у програмах, а з другого до того, що учні за час перебування в профшколі, дослідженнями, набуттям труду школи, втрачали. 4. Профшколи недостатньо ураховували педагогічні вимоги виховання від 15 до 18 років, через що не давали належного політично-громадського, мистецького та фізичного виховання, покладаючи все це на самодіяльність дітей - підлітків. Таким чином виховавчий процес не діставав свого завершення в профшколі. 5. Все це спричинилося до слідуючого: а/Профшколи не давали належної загально-освітньої підготовки до Вуз'ів. б/Віддаючи переважну більшість часу і уваги фаху, профшколи не лише підвищили учнів до участі в кваліфікованій праці на виробництві, як це було за установкою нашої системи, але й давали досить високу вузьку кваліфікацію за рахунок обмеження загально-освітніх та загально-технічних знань і навичок. Це призводило по декуди /де профшколи були добре устатковані/ до вимог перетворити профшколу в технікум. в/Це сприяло негативному ставленню до профшколя, як до установки, що через неї дистають загально-освітньо підготовку до Вузу і збільшувало тиск на трудовику в бік гиперграфії програм семирічки. 6. При поширенні навчання в профшколах до 3-х років, навчальні плани і програми розгортались по інерції і механічно без урахування вищезазначених дефектів та без урахування увязки в семирічкою. 7. Будування навчальних планів та програмів за вищеназваними тенденціями привело до надмірної диференціації профшколя /Це дає між іншим привід обвинувачувати нас в порушенні народньої школи/. Не тільки в суттю фахових дисциплінах, але й в загально-освітніх та загально-технічних. Це в свою чергу стало не перешкодої пересунення учнів з однієї школи до другої та утворення єдиного уніфікованого підручника, бодай би по загально-освітнім та загально-технічним дисциплінам. 8. Вищеназведені неуважки та дефекти привели до неприроднього надмірного розмежування в організації підготовки педагогів /по-мих ЄК Союзхом та Фак.профсом в НКО/. -8- 9. Все це приводить до необхідності більш тісної та органічної увязки нашої роботи по реалізації нашої системи освіти по всіх її ступенях та вертикалях. Г. В радує інших масових шкіл професу та політехсу /ДЗВ/, Кустпром-школи, школи політехсу 2-го ступня, профкурси то що/ є так само багато паузувань, паралелізму та ухилів. Тут має завдання таких попрацювати для досягнення більшої увязки, аби дати більшу одність нашій системі. Д. В радує Бузів /Інститути і технікуми/. 1. Ми маємо зазнати досягнення, що до скорочення наших Бузів не мали обслуговування промисловості, сільського господарства та всього соціалістичного будівництва в цілому. В основному пророблені цілеві узагальнення навчальних планів, запроваджено практику та стаж на виробничих, утворено чимало підручників. В цілому немає сучасна продукція Бузів не мала за довільського. В корні знижена по Бузах старе установки на честь науку, наука цільно увязана з практичною діяльністю. 2. Орієнтація імп УСРР на виротовлення фахівців двох типів обов'язково практичного життя цільком виправдала і зараз поділяється розподарчими органами та політиками виробництвами. 3. Поруч з цим в процесі реалізації нашої системи ми маємо до-які умови, що пиникають зі старої спадщини - універсальність та пояснюється тим, що співучасники процесу будівництва радянського Бузу - професура не завжди діє в бажаному нам напрямку, а господарні органи, які новини були б брало найактивнішу участь в будівництві наших Бузів, до поточного часу стояли з сторони. Істотним хлібами є наших Бузах на сьогоден е: а/те, що не загадує в дійсності є певна визначена різниця покін інститутами та технікумами. б/Подорожки /незначна кількість/ технікуми не цілком відповідає вимогам бува. в/На цілком переведене зниження багато-премотовості. г/Недостатня увязка коміс Бузами та виробництвом і господарчими органами, а звідки і не досягає точне співпадання продукції Бузів з планами виробництва /в справі цільових установок, практики, стажу, дипломних праць то що/. д/Значне перевантаження навчальних планів /велика кількість годин по дисциплінах/. е/Через недостатню це підроздовку ступеневих завантажень програми Бузів додатково з парног середньої освіти /суспільно-знавство, математика, фізика то що/. ж/Недостатня устаткуваність Бузів лабораторіями, таблітетами та бібліотеками за останніми вимогами науки і техніки, а звідки й труднощі давати продукцію, що відповідає вимогам розвитку зації та індустриалізації. з/Не завжди відповідає сучасним вимогам кваліфікація викладовиця у Бузах. IV. НАШІ ЗАВДАННЯ ЩО ДО ПАЛЬНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ НАШОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ ТА ТІСНИЙЦЬКОГО ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ ДО ВИМОГ СОЦІАЛІСТЧНОГО БУДІВНИЦТВА. A. В радує дошкільного виховання. 1. Організація широкої педагогічно-просвітницької роботи серед робітників та селян за дошкільне виховання, більш шарку та ак- - 9 - тичну участь в організації та переведенні дошкільного вихован- ня, більшу увагу до виховання дошкільнят. 2. В планах роботи методорганів Д.О. надалі забезпечити більше місця питанням дошкільного виховання, зокрема підсили роботу в галузі утворення відповідної літератури, розробки методич- них вказівок для вихователів дошкільників, перепідготовки та підготовки кадрів підповідних вихователів. 3. Ориєнтуватись на значне поширення дошкільних установ шляхом організації за допомогою населення та рад, так окремих дошкіл- них закладів, як і дошкільних груп при школах. В поширенні мережі орієнтуватись на охоплення в найближчі роки всіх дошкільнят робітників та бідніших селян. 5. В галузі масової шкільної освіти. 1. Грунтовно переглянути навчальні плани і програми всіх трьох ступенів масової школи в метою: а/своєї цільної увязки поміж цими ступенями, головне поміж трудовим засобом та профшколою; б/забезпечення програми відповідно педагогічним та гі- гієнічним вимогам що до віку дітей і підлітків та підповідне зокремлення годин навчання, відповідно перегруповання навчаль- ного матеріалу по ступенях; в/Забезпечення єдиної відповідної вимогам підготовки до Вузів формальної середньої освіти, зокрема звернути більше уваги на уніфікацію та необхідне поширення загально-освітньо- го циклу по профшколах; г/більшого забезпечення виховавчої роботи /політичне, пра- мадське, художнє, фізичне виховання/ особливо у відсталому в цьому відношенні ступені - профшколах; д/організаційно більше уваги на навчально-методичну робо- ту і роботу по підготовці робітників трудшколя та профшколи, що в бідного доку - усуне ту ненормальну відмежованість та на- уважку поміж ними, а з другого боку, сприятиме трудизації труд- школи /агрономізація та індустріалізація/, та підключення ви- ховавчих моментів у профшколі /елементи соціального вихован- ня для віку 15 - 18 років ще потрібні/. е/Рішучого припинення тенденції семирічки максимально під- водити учнів до Вузу шляхом розвантаження програми до рівня підвищеної нижчої освіти, зменшення тяжкого навантаження учнів та підсилення виховавчої роботи. є/В програмах профшкол амінити співвідношення загально- освітніх та захових дисциплін в бік збільшення загально-освіт- них та їх більшої уніфікації для всіх профшкол, незалежно від саху; Сахові же дисципліни збільшувати поступово від 1-го до 3-го року з тим розрахунком, аби вони пересічно не займали більше 50 % учбового часу. а/Всі програми та навчальні плани треба скерувати так, аби вся середня масова освіта уявляла з себе єдине ціле без повторів і провалів, і в той же час колен концентр: 4-х річка, 2-й концентра семирічки, профтехшкола давали б певний заверше- ний концентру знань, навичок, соціально потрібних установок. 2. Значно підсилити планову роботу по удосконаленню та уніфіка- ції підручників, зробленню стандартів, насичених приладдя / в те- му числі використання кіль як навчного приклада/ та утворення шкільних бібліотек. 2 Констатуємо значну кількісну невідповідність установ З-го кон- центрації професій/ так до кількості семпрічок, як і до повної го- сподарства в кваліфікованих робітниках, - і Вузів, взагалі не позб- жено більш інтенсивно поширювати мережу цих установ шляхом всес- поведення повного потребного нам співвідношення та планової реалі- зації ІІ, так через відкриття нових профкіл, як і через підтяг- нення на базу семпрічок таких установ, як ЗЗУ, Кустпромшколи, Ш.С.М. тощо. В галузі ВУЗ'ів. 1. Разом з господарськими органами цільніше застосувати і уточнити ко- рекцію, національні плани та програми Вузів до планових вимог нашого виробництва. 2. Розвантажити студентство шляхом: дальшого скорочення заготопред- метності та скорочення декліфних років по окремих дисциплінах /де які дисципліни зробити необов'язковими/. 3. Перевести радикально, відповідно останнім вимогам науки і техніки, переустаткування Вузів, хоча б для цього прийшлося об'єднувати спіріднені Вузи. 4. Поточне життя і роботу Вузів, а також промедську роботу озудо- стванцільно увязати з конкретним виробництвом, до якого потуж Вуз кваліфіковану силу. 5. Розробити план планової перекваліфікації викладовців Вузів від- повідно останнім вимогам сучасної науки і техніки /постачання лі- тератури, семинарі, командировки тощо/, притягнення до роботи у Вузах висококваліфікованих робітників з відповідних підприємств. В цілому необхідно констатувати, що система завіт УСРР по- будована правильно і відповідає основним вимогам програму комуністич- ної партії та соціалістичного будівництва. Але, що до реалізації ІІ, має це загато прогресивні та ухилі, що через низку причин утворились на протязі 10 років будівництва. Наше завдання зараз, коли справа культурного будівництва є культурної революції гостро та у всьо спрот став перед нами, доречал- жити всі ці дефекти і з новим напруженим мобілізувати всі науки і методичні сили для як найкоротшого їх виправлення і дальійшого удо- осконалення системи. № 641, тираж 70 прив. У-28 р. ДБ. У. С. Р. Р. Народній Комісаріат Освіти ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАРОДНОЇ ОСВІТИ імені Ф. О. Потебні По частині дня 1928 р. XІНО при цьому надсилав протоколу № 5,6 засідання правління XІНО до В/відому. СЕКРЕТАР ХІНО (РОДІОНЕНКО) ПРОТОКОЛ №-5. Засідання Правління Харківського ІНО від 1/II-1929 року. ПРИСУТНІ: т.т. Гаврилів, Головченко, Соколянський, Дунин, Козако, Верас, Науменко, Соловей, Войко, від НКО т. Приступа Пом. Ректора т. Романшина, від Деканату ФДО т. Солов- ьов, Легажко. Військовий мерівник т. Гершельман. Представник від предметових комісій: професора Д'яків, Арнольд, Михайловський, Піра-Авек"янць, Білик і Мін- кін. Головує - т. Гаврилів Секретарз - т. Радюшенко Порядок денний : 1. Затвердження протоколу №-4. 2. Засудження проекту педінспектори НКО про реорганізацію педосвіти. 3. Про систему обліку відвідування студентів академ. роботи. 4. Справи викладовців. 5. Студентські справи. Призначено на 8 г. почалося о 8-40 скінч. о 12-30 СЛУХАЛИ: I. Затвердження протоколу №-4. УХВАЛИЛИ: 1. Затвердити. СЛУХАЛИ: 2. Проект Педінспектори НКО про реорганізацію системи Педосвіти. т. Приступа докладує проект /проект прикладається/. Дебати: Проф. Вілик. Проект висобує думку щоби низьк перефе- рійних ВУЗ"ів реорганізувати в повнокровні Інститути для гот- вення викладовців старшого концентрту Труджил і професіл, тут відразу повстас питання, чи у НКО вистачить коштів та персонали на соблювання великих ІІ повнокровних ВУЗ"ів. Потрібно уто- рити не II, а менше ВУЗ"ів і то в великих центрах і краще їх субсидіювати. Педагог повинні мати більшу педагогізацію і біль- шу уважку з виробництвом; профтехколи у своїм рості будуть пред"являти більші вимоги, тому 4 рокіл для НКО не вистачить а додати треба з ранніх рік. В зв'язку зі спрвою уніфікації і з РСФСР виникає питання чи проект це реформа тимчасова і місцева, чи може він звязується також з перспективами РСФСР. Немає до- цільності педтехніки залишати в системі ВУЗ"ів бо їх загаль- на підготовка буде не вища за профколу 4 або 5 річну. План по- винен забезпечити випуск великої кількості вчителів для труд- жил, бо ми зараз маємо на Україні лише до 8 % вчителів з видо- освітою, тому слід їх перепускати через курси перепідготовки, з ІНО і т.і. Соколянський: Педосвіта перекриває кризу, чим більше буде за- вострення увага в пісії справи, тим скоріше буде видита криза. Справа йде про підготовку педагога, повстас питання: ІНО Пед. ВУЗ, чи не ПедВУЗ, бо ІНО вже починає готувати лаборантів хо- міків, лаборантів-біологів, викладовців дисциплін, а не педа- гогів. ПедВУЗ повинен готувати лише педагога будівника соціа- лізму і таку установку треба брати, треба змінити той стан, що зараз є. Щоб вчителі могли формувати світогляд учнів, вихо- -2- виховувати їх на будівництві соціалізму, предбачаємався вони мусять бути добрими педагогами, а не лише викладачами, бо момент виховання в профкодах важливий а занедбаний. Треба дати повну суму знань, які випускник може понесе в від- повідний тип школи але передусім дати педагогічну освіту та установку. Педагогізація Профсою конче потребувала, профос від- стає від життя. Справжня система радянської освіти це те, що росте а мас: робітаки, ФСВ, вечірні курси, ФСС МК, ця систе- ма освіти связана з виробництвом і просякнула класовою сві- домістю, вона це чуда навіть професурі. Кіра-Абак"янц. Ми повинні орієнтуватися на підвищення якості трудинки, профосил, відповідно до цього повинні поліпшувати якість викладачів, ми не маємо своєї бази, треба утворити педагогічні профколи. Профос потрібно грунтовної педагогіза- ції, слід йти по лані підсилювання спеціальної підготовки давати кращу методологічну підготовку. В зв'язку з педагогіза- цією треба внести низьк дисциплін, покращити стан самої робо- ти, зсільшити до 5 років навчання, тоді будемо давати кращу го педагога. Громадську роботу студентів треба ввести систему Не слід розпоряджати коштів на організацію багатьох ВЗС"13, треба концентрувати. Джков. Саме цінне в проекті це про концентрування подосвітки. Зв'язок з виробництвом відсутній. При такій концентрації можна сподіватися, що на релаті Подрз буде готувати педагога. Проект Об"єднує сили факультетів де в не противопоставляє їх як це було до цього; була постійна боротьба ФСВ з Профосом. Не ду- до спільності вихованні Основних і-НД. Кожне позрідно під- няти рівень студентських знань. Коли реально ставиться до про екту то необхідно збільшити курс навчання до 5 років і збіль- шення коштів для цього. Слід провести обсяг"язково педагогіза- цію і овирощення ВЗС"у. Михайловський. Криза не тільки на ФП, ФСВ, а загалом в сис- темі освіти. Ми одержали спадщину від Університету і тепер весь час йшла боротьба старих і новіх форм освіти в напому ВЗ"1, але доскональної освіти ми давати не можемо. Треба ставити питання про справжню кваліфікацію викладовців, педе- гогичну докваліфікацію аспірантури і молодшого педагогічного персоналу: Діякін. В школи середнього типу проходить фуркація не викла- довки мови й літератури, відповідно до цього потрібна фурка- ція в ВЗ"1. Студентам потрібно дати кращу освіту, студентство що вступає до нас неписьменне, на все це треба звернути біль- шу увагу. Соловей. Питання політосвітньої роботи забирає мало уваги і з боку НКВІ і з боку Окрінспекторії Політосвіти. Треба негайно забезпечити робітниками низову політосвітню сітку. Треба при подтехніках де-яких але не дуже розвидачись бох не вис- тачити сил, організувати відділи Політосвіти. Других факуль- тетів на Україні організовувати не слід, а ще треба зсіль- шити контингент прийому до Харківського підсилення його ком- тами, бо випуск цього року вже майже весь законтрактований в Харкові. Треба на Політос брати виключно партійний склад і поставити його і загалі в більш нормальне положення. УХВАЛИ: 2. Сьогодні обговорення припинити, перенести на неділю 3/П о 8 г. ранку, зуди запрохати всі Президії Предметових Комісій надіс- лени їм проект і постанову пленуму ВК "Робос" для ознайом- лення. СЛУХАЛИ: 3. Про систему обліку студентського відвідування. Інс. Козеко він докладає, що на ФСВ введена карткова система. УХВАЛИ: 3. Дозволити ФСВ таку систему обліку як спробу, ФПО, ФПЛО 1 Робсаку залишати стару систему реєстрування в журналах, але з освіт"язковим веденням і перевіркою деканатами. СЛУХАЛИ: 4. Справа викладовців: Доручили курсу, історії ВКП на 1/3 курсі Соцек, т. Соловей. 4. Доручити курс історії ВКП т. Соков"д І.П. з І/ІІ за його розря- дом та з розрахунку згідно навчального плану ФПО. УХВАЛИЛИ: СЛУХАЛИ: 5. Студентські справи: 1/ Заява студ. ІІ к. с/е. Гуринштейн про зарах. ІІ на стипен- дію тому до кинула роботу і прохання про клопотання перед ІНГ про дачу стипендії її дочці. УХВАЛИЛИ: Правлінням І/ Зарахувати на стипендію з І/ІІ, клопотати перед ІНГ про ви- дачу її дочці стипендії. СЛУХАЛИ: 2/ Заява студ. ІІ к. с/е Донченко Н.В. про внесення її до спис- ків, бо по ФПО студентков не рахується. УХВАЛИЛИ: 2/ Внести до списків. СЛУХАЛИ: 3/ Заява виклч. студ. ІІ к. хімсекції Пульги про поновлення до більшу кількість звітів склад. УХВАЛИЛИ: 3/ Поновити на І/ к. хім. секції. СЛУХАЛИ: 4/ Заява студ. І к. геогр. секції Веденяєвої про відпуск на 1 рік через зборобу. УХВАЛИЛИ: 4/ Дати відпуск до осені 1929р. СЛУХАЛИ: 5/ Заява екстер. л/с. Франкфурт про дозвіл скласти в настіпній сесії іспити з укр. літератури та суспів. УХВАЛИЛИ: 5/ Дозволити. СЛУХАЛИ: 6/ Заява екстерна а/б від. Гробовського про перевід екст. на географічну секцію. УХВАЛИЛИ: 6/ Дозволити. СЛУХАЛИ: 7/ Заява Совранської Н. / виключеної в 1924 р. по академ.чистц про поновлення в ФПО. УХВАЛИЛИ: 7/ Відмовити за спізненням. ГЛОВА: /РАЗРІДІН/ СЕКРЕТАР: МЕЙ /РАДІОНІКО/ ПРОТОКОЛ № 6 Засідання Правління Харківського ІНО від 3/І-1929 року. Присутні: члени Правління т.т.ГАВРИЛІВ, ГОЛОВЧЕНКО, ДУШИН, КОЗЕ- КО, СОКОЛЯНСЬКИЙ, СОЛОВЄВ, ВОЙКО, НАУМЕНКО. Від НКО т.ПРИСТУПА, Пом.Ректора т.РОМАНИШИН, Військ. керівник т.ГЕРШЕЛЬМАН, Від деканату ФП т. ЛЕГАВКО, СОЛОВЬОВ, Від Президії Предмет.комісії проф.ПОПОВ О.І. ПОПОВ П.Г., ПАВЛОВСЬКИЙ, ГАРБУЗ, МУХІН, Д'ЯКІВ, МАШКІН МИХАЙЛОВСЬКИЙ, КРАСУЛЬСЬКИЙ, МАРЧЕВСЬКИЙ, АРНОЛЬД, ГЕНД- РИХІВСЬКА, СИНЦОВ, НІКІТСЬКИЙ; Від отудчасть т.т.ЗВІ- РІВ, ЗАГОРУЛЬКО. Головує т.ГАВРИЛІВ Секретаре т.РОДОНЕНКО Призначено засідання о 8 год. Поча ось о 8 год.45 хв. Закінчилося о 13 год. Порядок денний: 1. Обговорення проекту Педінспектори НКО про реорганізацію Педосвіти. Слухали: 1.Обговорення проекту. т.ДУШИН - В цьому проекті багато додатніх рис: організація факультетів тів дає їм більшу вагу, авторитетність і організаційну чоткість, також доцільний розподіл по підділах; на агро-біол.факультеті слід утворити два відділи: біологічній й агрономічний. Агро-хмізів слід готувати не при СГІ, а у нас. Зараз ми не можемо, ще звідкі додаткову повність його положення, що висовує т.Соколянський про підготовку педагога на ФП, при виховання треба більше подати на нижчих ступенях освіти, тут же треба дати головно спеціальні знання. В проекті широкий розмах, на ній погляд не вистачить костів тому слід встановити черговість виконання проект що до реорганізації не всіх а тільки де-яких ІНО. т.ЛЕГАВКО - На наших дискусіях Профосівська вертикаль освітнього в точці зору Социку, а між тим профшколи має своєрідний учбовий процес та свої специфічні завдання. Так - у школі Социку елемент соц.виховання довліс, а в шк.Профосу від підпорядкований елементам іншим(озброєння спеціальних знань, кваліфікації). Таки- характерні ознаки нашої шкільної бази, на якій виробляли специфічні установки: факпрофос і факосцив зі своїм особливим змістом роботи, зі своїми спеціфічними завданнями, що до педагогізації та індустриалізації. Факпрофос має ту особливість у педогрізації, що елементи методичні під реплітатство з методологічними, останні іноді перевалюють, інакше (ні: на ФСВ) спрямовані і останні педдисципліни. Очевидність "профосовської" педагогізації не відкидається і тими робітниками соцвиху, що працюють на ФПО. Отже особливість профосівської вертикалі очевидна і ніяких підстав її нетувати ІІ не має. Не можливо механічно зливати шкільні відділи фако виху в факпрофосом, це-то включати в цільову установку ФПО і трудшко (лише є випадковий індустріалізації та агрономізації старих концентри трьох школ, можливо включити у профосовську вертикаль та і то обережно, оск льки зміст роботи і завдання соцвих.школи це дозволяє). До того-ж факосцив мають тротувати викладача широкого ("соцвихівськ - 2 - циклу (напр. одночасно: профес.-викладач вузівського циклу ("професійного") (напр. окремо: історика з історії, іст.ВКП), економіста; або: з ботаніки рослинознавства, генетики, ґрунтознавства; або: математики, хребетника, механіки, мех.-технології). От як цикли "соцікововські" складаються від загально-освітніх дисциплін, а "професійні" з спеціальних та прикла- дних. Тепер продукція факпрофсою задовольняє професійські шкільні установки (і навіть частково робака та технікума) по загально-освітнім та спе- ціальним дисциплінам. Але ПО ще не готове викладачів прикладних (вузь- ко-технічн.) дисциплін. Останнє - підготовка, викладання даних курсів - стоїть як чергове найсерйозніше завдання. Для цього потр рібні відповідні книги, лабораторні-устаткування. Цей "останній" етап розвитку ФПО організаційно можливо реалізувати шляхом деталізації цих обмежених установки існуючих відділів, шляхом відповідної функції у формі секцій. Це зліквидує потреба педагог.курсів при спец.ВУЗ'ах. Отже завдання ФПО - поглибити професійську педагогізацію, реалізувати підготовчую викл.-по технічним прикладним дисциплінам зазначених органів. матеріальними засобами. Проект Педінопектури цим виглям не відповідає т.ГЕРШЕЛЬМАН - Треба звернути увагу на ув'язку роботи оборони краї ни, треба виготовувати громадянин-бойця. ВДВП місце не ув'язка з планами і О. Треба включити в план фізкультуру. На Поділлі повинні питання про оборону країни. Стажори повинні також провадити роботу по обороні країни. т.ГАВРИЛІВ - ІНО як Подіум повинен випускати педагога, а не лише викладача дисциплін. ФСВ має на і плані педагога, на П плані формальні знання. На Профсої до випускників не виносять ще доси глибокого педаго- гічного світогляду. В ІНО ми з цими явищами боролися і завдання таке ставили. Щоб уникнути розриву в установці ФСВ та ФПО ми брали з ФСВ спеціалістів педагогів педагогізувати ФПО і в ФПО давали професорів спеціялістів, окремих дисциплін, щоб дати знання студентам ФСВ. Проєм хоче синтезувати шкільні відділ ФСВ з ФПО в окремі факультети; вони повинні дати цикловим по обслуговувань би старший концентру УП-річ. і профшколу; треба розібрати принципово питання про можливість реалізу- вати це завдання. Цикл ФСВ ориснується на методику і техніку виклада- ння певних дисциплін, ФПО на їх методологію. Стас проблема чи такий цикловик достатньо педагогізованій і для соцвиху і профшколи та це до- статньо оворобничений реально можливий. Абстрактно-можливий, а з житті трудніше, наприклад, нашим змікам в школах не хімічних нічого буде ро- бити, а в хімічній ледви чи вистачить їм знань, також і біологам і ма- тематикам. Безгальді ставитися серйозно до проекту без введення 5 року навчання не можливо. Новий ФСВ організаційно не мав УП-р. не буде ВУЗ'ом коли й деякі профшколи повинні би мати 4-5 р. навчання. Політов треба виділити в окремий інститут. Що до принципу розгортання ВУЗ'ів, то необхідно встановити черговість бо без значних костів нічог не вийде. Для ІНО треба обов'язково збільшити приміщення бо ми інакше ніяк не зможемо розгорнутись в більший інститут. Колективування за ви- робничим принципом треба вітати. т.ВОЙКО - Не можна уніфікувати системи освіти в трудшколах і проф- школах воїн різні є і повинні бути. В проект треба би включити окремий лінгвістичний відділ не з'єднувши його з літературним, скоріше може - бути літературно-історичний відділ ніх літературно-лінгвістичний. т.ПОПОВ О.І. - В конструкції проекту крок назад до старого Універ- ситету, навіть гірше; в старому Університеті було два факультети, а тут цілих п'ять. Тут є величезна загроза в розірваності цих факультетів проект ліквідує систему освіти як таку, трудшкола зникає. Друга загроза це "педагогізація" з професорською точки зору тов. Легавко. По це озна- чити ввести все те, що ми здобули за 10 років до нуля. По таке педаго- гізація - це с формування нової людини і тому педагогізацій повинні бути підпорядковані вої дисципліни. В проекті ФСВ зводиться до якщо курсів, це буздузда. Є велика різниця поміж профшколою і трудшколою тому штучного об'єднання шкільного відділу ФСВ з ФПО бути не може і ФСВ також як і раніше повинен орієнтуватись на школи соцвиху, а ФПО на школи Профсою, але повинен бути в основі педагогізовання та овироб- ничений. - 8 - т.СОКОЛАНСЬКИЙ - до ФСВ треба додати педагогічнім. Соцвихники про ти об'єднання з ПО, ФСВ залишається для яких ФСВ, Профсоюз для яких профсоюзу. В профшколі нема обов'язкового виховання, там утвориться анти-радянські організації тому це ставимо наголоє на виховній, нані вкладенці там не погані школярки, але ніякі педагоги, вони відбу- вать свої години а не ведуть виховної роботи. На таку виховну роб ту мають за те усвідомити Соцвиховці і тому вони є педагогами. В проф- колі треба на видне місце ставити педагогізацію і мати на увазі оново розецу, не забуварчи, що за парт.програмом соцвиховання установлено до 17 р. т.ПАВЛОВСЬКИЙ - Нам треба йти за розвитком радянського будівниц- тва. ФСВ на своєму місці в його завдання входить соціяльностіне вихо вання і педагогізація має, він в цимм завданням справляється. Профсо стойть вище соприку по різні знань, але він теж повинен жити радянсь- ким зяттям і йти у унісон. Виховок: Факультетам треба орієнтуватися перш за все на потреби радянського будівництва.ФСВ повинен обов'язково соціаліст. виховання дітей та педпропаганду населення; профсоюзта охо- плес всер робітничим освіту, «акпрофос треба ув'язати з ВВПГ, НКЗемом, його випускники повинні бути в профшколах та ФЗУ активними будівника ми нового господарства та побуту учасниками виробничих нарад, актви стями громадськорекорної роботи. Окрею треба би подбати про перепе ктиви науки, але всього доручати педвузоні не можна. Треба шукань опі орієнтуруться на потреби соціаліст. будівництва. т.ГОЛОВЧЕНКО - Проект вірний, але не конкретований. ФСВ гадає, що він губить позиції, а він навпаки, бере її в профшколі. Ми даємо викладаче труд і профшколи, але не готовимо їх і не нала хлба. Навчання треба збільшити до 6 років, зменшити кількість великих ІНО, підвищити попередню освіту, додати і рік на роботні. Коли буде як слід постав- лена педпрактика і виконування кваліфікаційна робота в ВУЗ'ї, то можна буде ліквідувати стаж. Курси, що зараз утворяться при спеціаль них ВУЗ'ах, слід перенести до ІНО. т.АРНЮЛЬД - Факультети будуть мати більшу вагу, коли будуть факу льтетами. Треба поставити питання аби студент був вихований.біологічн Нам ІНО однокласні, що готую наукові сили, тому слід на останніх курсах роботи здійснювати фуркації. Потрібна педагогізація, але не слід від- ходити і знання специальних дисциплін. Треба забезпечити огрооміза- цію, ввести фуркації не жертвуючи знаннями. т.СИНЦОВ - Початкове навчання треба поставити краще, а в ВУЗ'і все треба спеціалізуватися. ФСВ більш вдикляється на життя і це цілком нормально він працює над молодим віком. Однакові системи не може бу- ти для Соцвиху і Профсоюзу, а різні, про що ми назвить говорила стара школа. Треба підвищити спеціальні знання на ФСВ. Індустріальна-матема тичну освіту треба сконцентрувати в ІНО. С велика хлба, що кабінети ІНО за 15 років останніх майже не пошкодувались, а наука пішла за цей час далеко. Треба розвивати питання про підготовку наукової сили. Об'єднання ІНО в шкіл.від СВ не доцільне. т.ГАРБУЗ - Життя різно розуміється у промовців і тому кожен при підході до системи освіти підходить по своїмому. Частина товаришів роз глядає освіту в ВУЗ'і лише з боку наукової підготовки, друга оуто-пед логічно. Проект не розд'ягує справи. Студенти йдуть в однакові устано ви, а готуються різно, треба уніфікувати педагогічну роботу. Робота в школах соцвиху і профшколах різна, тому питання про злиття останні не може. Студенти ФСВ по з досягнені мірі мають знання, треба їх під- вищити. За проектом ІНО дестя парки наукових робітників, а не подро- бітників, тому він не відповідає життя. ФСВ треба озброїти знаннями, профсоюз педагоглувати. В очасний стаж ФСВ і ПО треба внести зміни. т.СОЛОВЬОВ - На обох факультетах ще не досягнуто мети що до педаго гізації і спеціалізації. Випуски ФСВ і ПО були недостатні для того щоб охопити сітку. Зв'язки виховання молоди цілком на своїй плечі ми не можемо, бо крім школи у них є, ще і оточення, але дати їм конкретні знання ми забов'язані. Клях виховання слід винести за межі школи, де - 4 - тот же самий педагог вкупі з суспільством виховує молодь. Треба під вищити якість викладачів з боку його освіти може і за рахунок педа- гогізації, бо ФСВ досяг педагогізацій за рахунок спеціальних знань Обов'язково поруч в організаційним питанням також необхідно пророби програмовий матеріал. т.НАДОВСЬКИЙ - Окремі факультети не слід штучно зв'язувати, бо перед ними стоїть своєрідні завдання. ФПО готує на нову професію, новий ФЗУ овиробничений, на ФПО інші методичні вказівки, для ФСВ тре- ба підвищити знання. Тенденція, що до охоплення всіх спеціальностей ІНО не може реалізуватись, для цього як є потрібні курси при опеціях них ВУЗ'ах. Готувати лаборантив і наукові сили повинні якісь нові учбові заклади. т.МАНКІН - В проекті справи йде, ще про більшу диференціацію. І у нас і в Росії де орієнтація на 9 літку, до політехнічну через монотехнізм, на індустриалізацію шкіл соцвиху, цього в тезах немає. Вагали чи С у нас зараз на Україні трудова школа - ні нема, а від брати курсу на таку школу. Нам треба брати курс на міцніший шкільний відділ соцвиху, буди треба перенести всі елементарні курси профосу, а профосо піднести це вище цеб-то до ФСУ'у спеціальних знань. факультет профосу повинен давати загально-технічні знання, треба організувати факультет майстерства, що готував би майстерів-інструк- торів. До цього часу вступники мали низькі рівень і вони на першому курсі проходили загально-освітні предмети тому слід утворити нулевий курс цеб-то прибавити 4 рік до робфаку через який також перепустки вступників в низьким рівнем знань. Навріло також питання про перегляд програм, бо понизастаріли і 50% матеріалу, треба з них викинути Топерішні факультети треба перепорити в Інститут. Потрібна постій- на перепідготовка вчителів. Мал розміщення зводяться до таких мо- ментів: 1)Перетворення факультетів в окремі інститути з повною ціле вод устанков. 2) В соцвиху шкільний відділ бере курс на індустриалізацію 3) Профосо бере курс на підвищення рівня спеціальних знань. 4) Про додавку 4 курсу робфаку і ліквідація 1 курсу Заг-осві 5) Необхідна постійна перепідготовка вчителів: Заключне слова т.ПРИСТУПИ. Вчитель спеціалює і громадський діяч це загальна постановка питання. Ми зараз дійшли до того, що семиріч- ка повинна дати стільки знань, щоб людина могла піти з ними в життє овробосна освітою. Сільські семирічки треба агрономізувати, міські індустр ялізуваці, збільшивши в обох курсу навчання. Профшкола тей неудосконалено, вона не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достойної для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достойної для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає повної освіти достатньої для вступу до ВУЗ'у і не дає пов Тт. Гентору Ніжинського ІНО професора В.І. Резанова Заява. З приводу голосування на нараді керівників ІНО 14 березня в справі відкриття при Ніжинському ІНО фізико-математичного факультету, вважаю за необхідне, щоб заповітні усім можливим приводом, неправильними тлумаченнями та невірною освітленню, а відси і помилковими висновками, вважаю за необхідне заявити, що я голосував проти відкриття при ніжинському ІНО фізико-математичного факультету зовсім не через те, щоб я був прихильником противника організації в Ніжині фіз.-мат. факультету,-навпаки, а вважаю, що це була дуже гарна та корисна справа, коли з була змога улаштовати її як слід, - а виключно голосував я так через те, що гадано, що за сучасних наших ніжинських умов та ресурсів наукових і інших, коли обладнання фізичних лабораторій занадто ще мізерне, як при це казав збув на сборах факультетської комісії голова виробничого циклу дисциплін,-коли кваліфікованих науково-керівників, потрібних для організації фізико-математичного факультету, в Ніжині немає ні одного, - я вважав, що відкриття фіз.-математ. зар факультету при Ніжинському ІНО – справа нині передчасна; не відповідає дійсним науковим результатам; справа ця могла б здійснитись лише тоді, коли б була пуста хоч би одна лозина, якої попередня наукова робота гарантувала в фізико-математичному факультеті в Ніжині правильну наукову роботу в най- звичайному майбутньому. 15/III 1929. Професор В.Езамов ВИТЯГ з протоколу Народи при Ніженській Скрфілії Спілки Робос від 8-го квітня 1929-го року. ПРИСУТНІ: членн Правління о/ф. т.т. Кравченко, Кирюк, Ло- духан, Слєксандрович, Проденко, Голода газкомі- сії о/ф. Молчановський членн Бара ОНГ т.т.Косен- ко, Каченев, ректор НІНО - Куїс, старший інспек- тор Скрінспектури т. Лебеденко, інспектор Соцріху ОПІС - Костянко, інспектор Методчастини ОНІС т. Пердунов, т.т.Березки, Берштейн. 4. СЛУХАЛИ: Проект реорганізації НІНО. Тог. КУЇС інформує про можливу реорганізацію НІНО. Тог. ЛЕБЕДЕНКО - про обмеження чого не знаходять посад, тому можливості повного навантаження його в одній школі, а тому розкладає професори особисто на різних працюють т.г., по закінченні соціях. Потрібен Пердун, що буде проводити Куїс зацій на останніх курсах, годі звичайним його буде можливість розкладати споріджені дисципліни. В умовах НІ- женьського НІС регулярно до ВУЗ"у не лише по фаху, а зде- сільного з меж інших країн, а тому один факультет не буде повністю завантажений тим більше, що зараз молодь більш займавлена вибачними дисциплінами. Слід одержати 4 ка- ульти: - Соцріх, Соцек, Фізрат та Агробіологічний. Для Пізната треба і можливо пейті відповідні сили фахівців. Можливість пристати в НІНО до 1500 студентів ставить НІ- жен в цьому відношенні в кращі умови, ніж інші міста. В тому ж напрямку висловлюються т.г. Кравченко, Берштейн, Каченев, Молчановський. 4. УХВАЛИЛИ: З реорганізацією Педвуза в погоджуються, але рузв- ної спеціалізації на запроваджувати, залишивши такі фа- культети: Соцріху, Соцеку, Фізичну, Агробіологічний. Гос- подаря на факультети студентів розпочати з 2-го курсу з таким роздрукунком, аби на 3-му курсі провести остаточний розподіл на факультети. Що до умов Ніжона та потреб округ нагадати додільним відкриття в Ніжені всіх 4-х факультетів. Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: Секретар НІС /Духанов/ ВИТЯГ з протоколу засідання Академічної ради Ніжинського ІНС з 29/П-29 II. СЛУХАЛИ доповідь Г. КУСА: Наши Соцвих жірки претендували дати високо кваліфікованих універсалів /наш Соцвих типу А/. Тут методик не було. Да- залась загальна наукова підстава. Це стало нежиттєвим. По- трібно соцвихи профобризувати, а профобри - навпаки. Жит- тя примусило нас перевести фуркацію в прошлому році на Ш-му курсі Соцвих явищним порядком. Завдання реорганізації полягає в тому, щоб в Інс.Нар.Осв. такі види факультетів, які охоплювали б виховання молодого покоління від дошкільного віку до профшколи включно. По орієнтовному плану Наркомосу в Ніжинському Інст. відкривається 2 факультети: 1/ Соцвих комплекс коняка, як 2/ Соц.-економ. з 2-ма відділами Наші можливості задовольнять Вузівський потребам і -ако емпічної / хвилі) І : ктета луку ікту на 40%. Помешкання мохе обслуговувати 1200 чол. є життьова потреба і можливість відкрити у нас, крім зазначених, ще І/ агро-біологічний і -оф фізико-математичний факультети. Забезпечення керівниками агро-біологічного факультету - не ваха справа. Важче справа на фіз.-математ. факултому, що високо кваліфікованої сили на Україні надзвичайно мало. Ре- організація 4-го і 3-го курсів ФСВ не торкнеться. На майбутній рік І і II курси, коли по детальовому об- лікуванні знайдеться можливим, розділяться на І/соц. - -ан . економічного ступеня вітку з 3/ фізико-математичн. фа- культети. Прийом до ВУЗ'а закінчити до липня. Від іспитів на факультети відмовиться при умові, що відповідальність за підготовку учнів покладеться на школи. Учбовий рік 10 місяців. Фактичних робочих місць - 9. -хом ішан Іок встановлено еде Т. сув нерозміщ квартал/квартал Вводиться розподіл учбового року на квартали/квартал 66-69 учб.днів: ЗЧР 7 ТТ М В 2-ПЕС ОНІ отономехін квадрімейдама винедівас улопотоци е 1-й квартах з 1 вересня по 7 листопада 2-й - з 8 листоп. по15 січня. 3-й - з 15 січня по 2 лютого - зимова перерва. 4-й - з 1 лютого по 7 квітня. 5-й - з 8 квітня по 15 червня 6-й - з 15 черв. до 30 черв. - закінчення учб.р. КІЗУБ. З факультети в Ніжині відкрити не під силу. Можливо мандрівка унадо існує Агро-біологічн. факультет відкрити яких краще в Чер- нігові, де мається Сільгосп. Інститут. БЕРЕЖНИЙ. Є думка деяких студентів про неможливість отримання вихованця од унів отономеха для винківос. Відкриття у нас 3-х факультетів. Але вони помилуються. За ці роки кабінети наші досить устаткувались. Керівни- цтво винедівас хвадо \ інталангаф з постоланкія малевідки сила треба трохи поповнити. У агро-біологічн. та 1 фізико-математичн. факультетів маються перспективи. По- требно відкрити такі факультети: 1/ Соцвих / комплексни- хономічних кабінетів, 2/ економ., 3/ агро-біолог., 4/ фіз.-мат. і 5/ геофак. ІЛЬЄНКО. Підтримую думку Бережного. У нас краще справа, у той ніж у Чернігові. База цілком відповідає вимогам цих фа- культетів і її треба використати, як і Носівську до- свідно станцію. ЩОРС. Думку реорганізації треба вітати. Скрутно бу- до умова прошими. Підбор на факсоцих компл. з семирічки не - розбуде задовольняти вимогам ВУЗ"а. КУЧЕРЕНКО. Вимоги, життя диктує реорганізацію. Ба- жання тов. Щорса треба вітати. Можливості для відкриття всіх факультетів є. КУВІС. Чим більш факультетів, тим легше притягти сили. Мало користі від тих викладачів, що обслуговують де кілька ВУЗ"ів. Всі намагаються, аби викладачі обслу- говували лише один Вуз. Треба використати всі наші мох- ливості. Наркомос бажає цю реорганізацію перевезти з цього року. Нам можна це зробити на свій риск і страх. -3- УХВАЛИЛИ: Заслухавши доповідь тов. Кул'са про реорганізацію ВУЗ'ів і орієнтовочного плану реорг. Наркомосу Академнарада І/ вващає цілком можливим і потрібним відкриття в стінах Ніженського Інституту Нар.Осв. слідуючих факультетів: 1/ Соцвиху комплексника, 2/ Соц.-економічн. з 2-ма відділами, 3/ Агро-біологічного і 4/ Фізико-математичного. і залишити 5/ Робфак, про що і піднести клопотання перед Наркомосом; 2/ Вітає думку Наркомосу про переведення прийому до ВУЗ'ів по весні, а також про знищення прийомних іспитів до них, покладаючи відповідальність за підготовку учнів, вступаючих до Соцвиху на семирічки і вступаючих до останніх факультетів - на профшколи шляхом повідомлення про це відповідних відділів освіти; 3/ Погоджується з доцільністю розподілу учбового року по кварталах. Срігінал за належними підписами. З оригіналом згідно: Секретар Правління ІНО /О.Духанов/ ВИТЯГ з протоколу ч.II загальних зборів студентської профоргані- зації Ніженського ІНС, що відбулися 5 квітня 1929 року. СЛУХАЛИ: Доповідь про реорганізацію Вузів. /Допов.проф. Штепа/ Де він зокрема зазначив, що при Ніженському ІНС за проєктом Наркомосу утворяться два факультети: Соцвих та Соціально-економічний. Але нарада викладачів, що обговорю- вала цього проєкта, знаходить, що в умовах Ніженського ІНС з можливістю утворити це Фізико-Математичний факультет і Агро-біологічний, про що і ухвалила домогатись перед Нар- комосом про утворення ще й цих факультетів. По доповіді висловились: т.т.Руденко, Еланський, Кізуб, Бережний, Ільченко, які зазначають, що реорганізація потріб- на і в їх найскоршому часі, але потрібно більш ясності, що до перших двох курсів Факсоцвиху. ФІЛЬШЕРШТЕЙН гадає, що доцільне буде, коли при ІНС бу- де лише Соцвих і Соцек, для яких є усі передумови, що до праці цих факультетів, а для утворення Фізмату і агро-біоло- гічного факультетів немає ні бази, ні живої сили і нераціо- нально. КОСТРИЦЯ, МІСЬКО, ВАЩЕНКО, МІЗЬ і ЩОРС висловили ту думку, що база для утворення Фізмату і Агро-біологічного факульте- тів є і що утворити чотири факультети прион ІНС можливість є і необхідно, а то, що бракує живої робочої сили, так це тому, що не утворені відповідні умови. ДОБРОВІНСЬКИЙ пропонує дати змогу випускникам-робфаків- цям вибирати той факультет, до якого той чи інший товариш почував себе здатним. Хоча б для цього потрібно було пере- вестися і до іншого Вузу, але по дій же педагогічній верти- калі. Що ж до утворення Фізмату - висловлює ту думку, що не має ніяких умов до його утворення. СІРИК зазначає, що відкриття Агро-біологічного факульте- ту не доцільне, тому, що ті керівники з Носівської Досвід- ньої станції, на яких подекуди покладається надія, скоріш будуть і необхідні при С/Господарчому Вузі, що є в окрузі С приводу робфаку висловлює ту думку, що треба мати індиві- дуальний підхід, що до переводу випускників робфаківців. СЕМЕНЕНКО зазначає, що необхідно утворити Агро-біологіч- ний факультет, посилільки на селах семирічні школи дуже від- чувать потребу в викладовцях природниках. УХВАЛИЛИ: Для складання резолюції обрати комісію із та- ких осіб: Куриленко, Цивліну, Шрифтейліка, якій скласти ре- золюцію і подати на слідуючі збори. Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: ПРОТОКОЛ загальної наради чернівців Ніжинського Інституту Народ- ньої Освіти від 14-го березня 1920 року. Присутні: професор Ф.Ф. Гальбах, П.О. Тогдан І.С., Во- лодимирський А.М., Далекою О.П., Качкас-О.Д., Очерети- на М.І., Степанов О.Н., Вінницький А.Ф., Ладухин А.С., Павловський А.М., Куркін В.В., Гуць Т.П., Ладухин Костя- нський Д.І., Кучеров І.Г., Семенюк І.Ф., Петро- вич М.Н., Поклюк О.І., Проценко О.М., Реза- нов В.А., Халім В.Д., Габко Т.А., Соловаха А.М., Титор Ю.П., Воляченко Л.Р., Чтела-К.Г. Від студентів: т.т. Куберенко, Павленко, Голова - М.Р.Куїє, лекціятар - К.Р.Титор. ПОДІСТКА ДЕНЯ: 1/ проект реорганізації пед. ВУЗ"ів. 2/ чуд експерименти. 3/ прийом до ВУЗ"ів. 4/ поводилі учбового року. Тов. КУЇЄ - Зачитує проект Наради комсомоліті реорганіза- ції пед.ВУЗ"ів. За проєкт по Ніжинському "На передба- чаться організувати два факультети: соц.-економічний та соц. - економічний. Усі інші виробничої циклу розглядати за до- пільне та можливо організувати не два факультети: агро- біологічний та фізико-математичний. Представоть комсомол було доручено розглянути це питання в детальному чобу бул тубвати допільності та можливості в умовах Ніжинського ІНС організації факультетів: агро-біологічного та фізико-ма- тематичного. Тов. КОМСОМОЛЬЦІ - Зачитує домовлену землю, що було сміжено виробничої комсомол, для доручення про доціль- ність та можливості організації по Ніжинському ІНС фе- культетів: агро-біологічного та фізико-математичного. Тов. КУЇЄ - Завдання наших зборів - обговорити проєкт реорганізації пед.ВУЗ"ів і заочрема насловитись чи доціль- на в реалізація досвіду інших Ніжинського ІНС, що перед- бачається за проєктом Нарадкомсвіти. Тов. КУКАСКИЙ - Організація агро-біологічного факультету в умовах Ніжинського ІНС допільна і можлива так з бо- ку устаткування кабінетів, яка з боку заручного педер- соналу. Організація фізико-математичного факультету бракув устаткування математичного кабінету. Тов. ШТЕВА - реорганізація пед.ВУЗ"ів за проєктом Нарад- комсвіти доцільна й викличена життям. Факультети соц. - гіховання та профосору, на яки зраз поділяться пед.ВУЗ"и, дуже енциклопедичні; що призводить до паралелізму в робот- ті. За новим проєктом енциклопедизм усувається, факуль- тети парт більш усвячену форму і це треба вітати. Тов. ДАЛЕКИЙ - Зачитуєть, що перебачається за но- вим проєктом, дуже добрий, хоча було 8 об"єднати деякі відділи, як ст наприклад: предпокільний та дошкільний. Питання про можливість організації виробничих факультет- тів можна розв"язати тільки після ознайомлення з умовами п'яви цих факультетів. Агро-біологічний та фізико- - 2 - математичний факультети потрібуєть багато нових сил. Тов. НАГМІНСЬКИЙ. - Хто не знайомий з структурою фізико-математичного факультету, неправильно уявляв, що для цього потрібне особливе устаткування математичного кабінету. У тільки мілкість керівних сил. Багато нових сил факультет не потребує; що до математичного кабінету, то його зараз устатковано досить для того, щоб нормально проводити роботу на факультеті. Тов. ДОЛЬСЬКИЙ. - Факультети агробіологічний та фізико-математичний не потребують багато нових викладачів до сучасного складу. Кабінети високого рівня досить устатковано і що року обладнання їх збільшується. С цієї підстави для організації природничих факультетів. Тов. ПЕТРОВСЬКИЙ. - Реорганізація Ніжинського ІПС, за проєктом Першопосвяти, в складі факультетів соц. виховання та соц. економічного дуже доцільна. На жаль, не зазначено, на яку кількість студентів розраховано кожний факультет. Рази для двох нових факультетів виробничого циклу, в умовах Ніжинського ІПС, нема. На цих факультетах ракко буде проводити наукову роботу. Як багато часу віддаємо методичній роботі, але науковий бік праці розвивається дуже повільно. Як цю проблему про організацію нових факультетів, то лише агробіологічного, він має підстави по складу своїх процесорів і викладачів, але до торкавсько-фізико-математичного факультету, то він зовсім не має підстав в умовах Ніжинського ІПС. Я потребує для організації багато нових сил. Треба мати також на увазі, що для 4-х факультетів не вистачить попередження. Тов. КИМІНСЬКИЙ. - Яка перші курси не природничих факультетах різновидні, а тому на цьому з економія в початковому. Перші два роки факультети не потребують багато нових сил. Через два роки, коли треба буде озагорчати треті курси, обладнання кабінетів просто ще більш і низьких наукових в роботі старших курсів не буде. За цей час знайдуться та відповідні сили, яким учином можливість організації природничих факультетів є. З боку студентів так з базовими працювати не цих факультетах, про це свідчить розподіл студентів по ухилах. Природничі ухили потребують найбільшу кількість студентів. Тов. АКАРЦЬКИЙ. - Табельні сприятливі умови Ніжинська ІПС має для організації факультетів соц. виховання та соц. економічного. З природничих факультетів агробіологічний має більш підстав для організації, ніж фізико-математичний. Тов. ХУДІЙ. - За новим проєктом Першопосвяти залишаються енциклопедистом в кадрі. На "а" і поглядаються науковий бік роботи, наявність великої бібліотеки, а також Науково-дослідної кафедри при Ніжинському ІПС, як найкреє сприяють організації соц. економічного факультету. Нема підстав гадати, що мало буде студентів на цьому факультеті, але багато й не треба, у всякому разі треба більш, ніж зараз на суспільствознавчому ухилі. Потреба в різновидах економіки; дисципліни не хоча, а може й більше, як дисциплін природничих. -3- Потрапляючи легковажні дідці, що з вурових Ніженського ІНС для утворення селекціонного факультету. Тов. ОЛЕКСАНДРОВИЧ - погиб виробничої комісії, що без приводження факультету не може існувати факультет з коло- мічних дисциплін, не мають підсобно-майнових підстав. Організація двох нових факультетів звертає передбачення за про- єктом Наркомосвіти 24-5агатс, більшомовній знайтуться для цих факультетів, але киїлові умови Ніжин не спрацюють роз- міщення великої кількості студентів. Тов. ОКСЮБІ - проект Наркомосвіти, що до Ніженського ІНС, додатний. Виходячи зокруга сіль-господарча, а тому з пре- рогами факультетів не підставні для організації факуль- тету агробіологічного. Тов. ЮСТЕНКО - проект Наркомосвіти витривалий. З при- родних факультетів у вузах Ніженського ІНС має підста- ва для створення агробіологічного факультету. Тов. ПОЛІРУХ - Для агробіологічного факультету бага з вибок устаткування біологічного кабінету, яке буде облад- нанням кабінета економічного. Тов. РОЗАНОВ - Проект Наркомосвіти додатний, але від- лик не які поділяються факультети дуже добре. Органі- зація виробничих факультетів бракує устаткування кабінетів. Голова Президенської комісії виробничого циклу до цього часу зазначив, що погибні кабінати усталюванно недостатньо. Тов. КОСТРІЦЬКИЙ - Від ко-математичний факультет при організації агробіологічного не потрібне особливих даних. За два роки до відкриття третього курсу кабінет не поповнить- ся місткими приміщеннями і устаткуванням, його буде достатнім для роботи факультета. За два звичайних кабінет дільком не використовується, а інші організації можна пропустити значно більшу кількість студентів. На виробничому циклі, крім методичної роботи, проводиться також і наукова робота. Тов. КУЧ - Додатність реорганізації ІНС за проектом Наркомосвіти не викликає сумнівних. Не правильного, що весь час ми проводили котодичну роботу, власно кажучи, методично- теоретична робота була, а була усова робота. В наших умовах агробіологічний факультет не всі підстави для іс- нування. Обладнання виробничих факультетів буде провади- тись й далі, необхідність обладнання винагає використання їх на 100%, а тому підкриття фізико-математичного та агробіологічного факультетів треба визнати за доцільне. Ніженське ІНС нормально може пропустити 750 чоловік, а при за- ледонні другої зміни - до 1200 чол. З фізико-математичного факультету, передбачених за проектом Наркомосвіти, порівняно, недограто потрібна забезпечення витрат по Інституту. Після закінченого слова тов. Куче було проведено голо- сування. За основу при голосуванні було п'ято питання: чи доцільна реорганізація недбузів за проектом Наркомосвіти? Це питання приймалось зборами при одному утримуванні. Як додаток, до основного, було поставлено друге питан- - 4 - ня: чи доцільна організація в умовах Ніжинського ІПО, крім факультетів, що передбачено за проєктом Науково- віти, чи існує потреба впро-біологічному? - За ця питан- ня збори висловились одноголосно «ні». До додатку до основного було поставлено на голосу- вання третє питання: чи доцільна організація в умовах Ніжинського ІПО крім факультетів, що передбачено за проєктом Наркомосвіти, землеустрою та фізико-математич- ного? - За це питання висловились 10 голос. Проти 6-ти, утримались 1 голос. УКРАЇНСЬКА СЕГАЛЬНІРНИЙ ПРОЄКТ «НАУКОВОСВІТ» ОРГАНІ- ЗАЦІЯ НІЖИНСЬКОГО ІПО В СКЛАДІ ФАКУЛЬТЕТІВ: СОЦ. БИОЛО- ГІЧНИХ ТА СОЦ. ЕКОНОМІЧНОГО, ЦІЛКОМ ПРИЙНЯТЬСЯ ДО ПРО- ЄКТУ І ВЗНАЧЕНИЙ ЙОГО ЗА КИТЛЬОВИЙ, ЗАГАЛЬНИЙ ЗБОР НЕ ПІДПИСУВАТИ СЕГАЛЬНІРНИЙ ПРОЄКТ «НАУКОВОСВІТ» ОРГАНІЗАЦІЯ ФАКУЛЬТЕТІВ, КРИМ ПЕРЕБАЧЕННЯ ЗАПРОСИ ТОМ НАУКОВОСВІТ І ФАКУЛЬТЕТИ ВПРО-БІОЛО- ГІЧНИЙ ТА ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИЙ. Проситься пропозиції, щоб розробити проєкт організації факультетів домісній в складі т.п. Ладенкова, Кан- ченка, Кармівського, Михайла, Івана. У зв'язку з цим питанням пропозиції: Запрошується до роботи проєкт постачання тяжких. II. ТОВ. ПЕТРОВСЬКИЙ НАДАЄ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИДАЧУ РОБОТИ НІЖИНСЬКОГО ІПО УКРАЇНА: Інформація звітну до відому. Засідання 1-го тижня переноситься на слідуюче засідання, що має відбутись 15 березня 1928 року о 6-й год. Ранкова в кабінеті ректора. Голова Михнів Секретар У.С.Р. Київський Інститут Народньої Освіти ДО т... Шатунова. 18/5 1929 р. м. Київ, вул. Чорновола (б. Володимирська), буд. 59 РЕКТОР /С. СЕМКО/ Секретар /О. БІЛИЧ/ Київський Інститут Народньої Освіти надсилає при цьому тези наради в справі поєднання Пед.Технікумів з I.H.O.- РЕЗОЛЮЦІЇ НАРАДИ ПРЕЗИДІЇ ПРЕДМЕТНИХ КОМІСІЙ, КИЇВСЬКОГО І.Н.О. разом з представниками пед.технікумів /12 квітня 1929 р. I. Вся подсвіта в У.С.Р.Р. принципово та на практиці мусить бути вищою. 2. У принципі педтехнікумі мусять або складати внукі комплексовий педагогічний інститут /груповидів/ або бути окремим комплексовим факультетом Інституту Народньої Освіти. 3. Зливати Київські педтехнікуми в окремий інститут або в факультет І.Н.О. треба лише в перспективному плані розгортання нової уніфікованої системи пед.освіти, аробивши це остаточно в міру утворення належних об'єктивних умов. 4. У процесі дальшого зростання самих педтехнікумів треба матеріально, організаційно та педагогічно стимулювати прискорення переходу пед.технікумів до установ типу Пед.Інституту. 5. Конкретно за Київських умов на сьогоднішній день немає об'єктивних підстав ще до приміщення, території, устаткування, студ.контигентів і т.ін./ для злиття місцевих педтехнікумів з І.Н.О. 6. Для ліквідації проробки даного питання потрібно було б проблему реорганізації педтехнікумів продискутувати народ, обговоривши її на виробничих нарадах педтехнікумів та І.Н.О. У.С.Р.Р. Київський Інститут НАРОДНОЇ ОСВІТИ 10 Травня - 1928 року. ч. 1151. Місць тому я Вам писав листа за стан фізико-хе- мічного підпілля Фак.Проф.освіти Київського Інституту Наро- дньої Освіти. В цьому листі я почasti зачепив і природничий від- діл, стан якого в загальній системі вважається за ненормальний. Продукція природничого відділу Фак.Проф.освіти минулих років перебазано була на 60% до старшого концентру трудових циклів. Таким чином продукція ця використовувалася не за своїм призначенням, тобто не посилалася до професійних шкіл, для яких її ґрунтовно готовили на Фак.проф.освіти. Траплялися кур'єзні випадки: зав.семирічкою всту- пас по природничий відділ Фак.проф.освіти, кінцев цей відділ і почерствся до семирічки викладачем старшого концентру і т.п. Ставова комісія має дані, що природники нового Інституту, що пішли на педагогічну роботу, викладають такі пред- мети: укр.мову, літературу, історію, математику, співи і навіть "їзкультуру. Частична продукція йшла на наукову роботу, або помінувалась в установах ботанічного або біологічного хара- ктеру: при чому останню роботу доводилось самим випускникам шукати. Зараз випуск цього року хапається, що зважає того чекає доля випусків минулих років. В професійних школах здебільшого годин на приро- дничні /неприкладні предмети небагато і часто повні стажки не дають і пригоднимам доводиться шукати години це і в семирічках або чотирьох річних, бо здебільшого години в хемії, до якої під- готовлені природники віддають математикам /фізико-математикам або фізико-хемікам/. В профшколах здебільшого природні предмети викладають агрономи, які мають, порівнюючи з природниками ІНО, не- велику теоретичну освіту, тобто дають ці предмети тому, хто ви- кладає прикладні природничі агрономічні предмети; часто викла- дають теоретичні природничі предмети ті, що закінчили лише агро- технікум. Все це утворює для природника ІНО такий стан, що він примушений зикладати у профшколі всікі предмети часто крім пред метів свого фаху.Окрнаросвіти і Зав. профшколами в більшому охватом призначають на природничні предмети /теоретичні/ агрономів, хоча до цих предметів ці агрономи неподготовлені. Це м'яна аналогія в тим, що масно по дінії хемії, якщо на викладання хемії призначаються інженери - хемики у той час як с краце /пирме і глибше теоретично/ підготовлені до викладання хемії фізико-хеміки ІНО, про що я вже Вам писав листа. В профшколах та технікумах природничі предмети часто викладають особи, що не мають закінченої природничої освіти або жодної природничої освіти не мають. До Київського ІНО 100 осіб подало заявки на екстернат на природничий відділ /при чому серед цих осіб було чимало таких, що викладають природничі предмети у технікумах/. Всі ці особи зв'язані з викладанням природничих предметів. Я вважаю, що про- дуктивне природничого відділу треба приміщати у профшколах, до яких ґрунтовно не проляли нотирьок років готовить І.Н.О.. Я вважаю, що треба суворо розмежувати предмети, що їх викладають агрономи і природники, що закінчили ІНО: при чому Окнаросвітам і Зав. профшколами треба показати, щоб вони додержувались тієї номенклатури, що буде визначено для тих і других. Я вважаю, що природничі предмети у технікумах мусять викладати природники, що закінчили ІНО. Я вважаю, що неприпустимо те, що у технікумах викладають природничі предмети особи без закінченої природничої освіти. Київ. 15.6-28 р. З прим. К.Д. / С.СЕМКО /. ТЕЗИ ДОПОВІДИ ПРО РЕОРГАНІЗАЦІЮ ФАКУЛЬТЕТІВ В ІНСТИТУТ ПОЛІТОСВІТИ. 1. Зріст економіки Радянських Республік, вжилим постійне поглиблення і пориблення активності населення, що в галузі освітньої роботи виявляється в все більших і більших змаганнях ІІ налагодження і покращення сітки освітніх установ, що особливо гостро відчувається в галузі політосвітньої роботи. 2. Коли цілі низьк галузі Радянського будівництва й зокрема скрим галузі Народної Освіти мають величезну використовування в своєї праці бахім, що сдержали необхідну кваліфікацію це в дореголонній часі, то цього не мають коручки організації політосвітньої роботи, бо спеціалістів "культурників" - неза- жкільких в дореголонній часі було так мало, що в сучасний момент гони цілком не пам'ятні й до того рід з будь-якої здатності до переведення праці в сучасних умовах через це, перед УНІПО зараз почета питання про формування вироблення зв'язкових робітників політосвітньої справи. 3. Установами, що частково беруть на себе ункції підготовки низьких політосвітних робітників в сучасний момент являються радпартиколи, але їхні абітурієнти в більшості йдуть на партійну, та радянсько-громадську роботу, а не політосвітню працю. В це засіб не значна кількість і ті, що йдуть на цю роботу мають досить низьку теоретичну підготовку, і потреба в висококваліфікованих робітниках ними не задовольняється. 4. В зв'язку з цим постійне потреба в утверджені найбільш сприятливих умов до нормального розвитку факультету, між тим, на шляху до цього стоять дві групи перешкод. Перша з цих груп складається: 1/ в малій матеріальній забезпеченності факультета, тип більш як для молодості; 2/ відсутність необхідної кількості приміщень для розташування лабораторій та кабінетів і це не дає можливості підвищити студійну роботу, яка не дивлячись на те, що факультет існує 3 роки ще зовсім не розгорнувався. Відсутність же студентської роботи зводе на низьку все загальну роботу факультета, бо не маючи знання і конкретного епіту в галузі кінс-роботи; радіо роботи, графічної грамоти, арте-роботи, техніка розповсюдження, музичній роботи, театральної роботи й т. інш. З студента видно людину, що набула певну кількість теоретичних знань, але не має ніякого уявлення як саме їх треба промінювати в зв'язковій практичній роботі. 5. Другу групу утворює перебування факультета в складі Інститута Наросвіти. На перший погляд такий стан здається цілком нормальним, ство при більш глибокому занайомленні з станом факультета легко переконатись, що він з'являється в організмі ІНО цілком чужим організму, на який особливості життя ІНО відбиваються дезорганізуюче. Найбільш болючими моментами в житті факультета , що виникають через перебування його в складі ІНО в сучасний момент є: -2- а/Робота ІНО за триместровою системою, ставить факультет в досить тяжкий стан, бо манці претягом зими, в серединні учбово- го року перерву мають на 14 місяців для переведення практичних робот та на зимові канікули. Факультет має негайно переїти на семестрову систему, а перевести це зміну у умовах перебування факультета в складі ІНО, коли три останні факультети будуть ве- сти роботу за триместровою системою буде надзвичайно тяжко. б/ Робота факультета з широкими приміщенням практичних та студійних робіт вимагає ведення ЇЇ за ДП, а при таких умовах необхідна така організація праці студента аби він віддавав пра- ці на факультеті 8 годин щоденно, викликаючи можливість праці поза мінімумом /3 години на добу помимо 8 годин академічної роботи/ на дому, як це переглядається на інших факультетах, що викликало б безперервне б'є-і в майбутньому буде викликати низку болючих ланць, як є настріх студентів, так і в організаційно- методичній побудові всієї роботи факультета. в/ Необхідність переведення престягом всього учбового року практичних робіт в місті вимагають саме цільної ув'язки поміж академічною, практичною й парційно-громадською роботою студен- та, що має масе з спити праці як комунізм так і радпартшкіл, між тим, та таке поєднання таких елементів в системі ІНО абсолют- но неможливе, бо не приходить до кардинальної зміни всієї системи ако омичної і парційної роботи ІНО, або ж до повного відсирен- лення середку факультета в самостійну організацію, ще перевести звичайна річ, як би цього ми не хотіли, неможливо, а коли б це й було переродено, то це б закінчило таку ж лякість негативних впливів, бо від цього буде що більше шкоди чим користі, бо праці одної частини факультета не зовсім іншим принципам і напрямкам чим праця твесь організм ІНО, логічно не вислимо. г/ Низка дисциплін, що їх має вивучувати студент факультета вимагає закликання фахівців, які не відповідають умовам кваліфі- кації професури й викладачів ІНО, а на тимчасову працю заклика- ти робітника досить тяжко й це знову ставить факультет в анормальний стан. д/ Особливості кваліфікації політсвітчика вимагають низки практикумів-екскурсій в інші міста союза, як то Київ, Москва, Ленінград, а те й цілих попереджень, а бо буде вимагати спеціаль- них відпусків кредитів, що з одного боку в загальній системі сигерсис ІНО не передбачено й трудно переводити, а коли ці кошти відпускаються, то цілком природньо, що це звикликає в боку других деканатів ІНО і незадоволення й посміння використувати їх частково й для себе, чим може служити прикладом настрій бі- лучого року викликанні звідпустки факультету на практику. е/ Пім того специфічні умови роботи, що вимагають безперерв- них завдань студентами вимагають утворення спеціального фа- культетського технічного апарату введення машинистек, пикографіе сть, статистика обліку праці, бо інститут заслужить цих потреб факультета своїм сучасним апаратом звеги не має. Й факультет примушений користуватись конторами машинистек, що зрозуміло я не дручи, бо не дає гідкості в роботі й кмтус значно дорожче примушуючи факультет нераціонально використовувати й без того незначні всеред ресурси, утворення спеціального апарату при фа- культеті буде рівноважно до певної міри, утворення своєї ін- ститут. ж/ Неправильність стопу викликаного в системі ІНО може харак- теризуватись хс- би таким ланцем, як зменшення в перечному році від'ємності набуду на 1 курс до такої нормальної кількості, як 60 чел., зі 10/ чол. попереднього року, в той час, коли не інші факультети бли приймати сотні студентів за нормою ІНО й ця перва безпосередня була поширена по ініціативі самого інст- туту. -3- 8. Коли ж ми звертаємось до опиту побудови вищих політосвітніх учбових закладів в РСФРР та там, при Університетській системі, здавалося би найбільш зручне було б утворювати факультети Політосвіти при Університетах, але ми маємо там цілком самостійні політосвітні інститути, що й справедливо доводить за утворення такої ж інституції на Україні. 9. Учитуючи всі труднощі, що зв'язані з утворенням другого комунізму на Україні, факультет вносить пропозицію відокремити його не згаданим причинам в самостійний інститут, але з певними переліченнями з другими ВУЗами призначення, а саме збереження за всіма студентами стипендії й поліпшення загальних умов їх життя шляхом утворення самостійного ВІС. 10. Утворений інститут політосвіти має існувати на загальних засадах статуту для ВУЗ'ів з приміненням в галузі переведення партійно-громадської праці студентів та практичних робот відповідних засобів із статуту комунізму.- ДОКЛАДНА ЗАПИСКА ПРО НЕОБХІДНІСТЬ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ФАКУЛЬТЕТУ ПОЛІТОСВІТИ ХІНО В ХАРКІВСЬКІЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТОСВІТИ. Постановами ХУ партії Іаду ВЦП/6/ і особливо постановами X парта' Іаду КП/6/У висовується питання про необхідність, в сучас- ний мент більш широкого і інтенсивного розгорнення культурно- освітньої роботи. В низці заходів, що висовуються парті' Іадом особливо увага віддається переводенню політовсвітньої роботи. Переводення в життя постанов парті' Іадів вимагає від робітників політовсвітників не лише загально-освітньої підготовки, а «спе- ціальних знання» що до форми і методів роботи серед дорослого населення в різних ділянках культурного будівництва. Між тим абсолютно більшість п/о робітників в сучасний мент не має не тільки спеціальної підготовки, але й загальної освіти, бо коли в цілій низці голузів Радянського будівництва взагалі, і зокре- ме в різних галузях народної освітки, є можливість випростати бахліців, що недобили кваліфікації ще в дорослом'чні часи, то цього немає можливості перевести в політовсвітній роботі, бо культ- турників політовсвітників в дорослому'чні часи не було, а коли її була група культурників позаспільників, то їх було так мало, що в сучасний мент вони майже не помітні в загальній масі політ- освітчиків і до того, вони рідко бувавть здатні до переводення проці в сучасних умовах. В сучасний мент в різних закладах політовсвіти на Україні,- в клубах, сельбудах, охотах-читальнях, бібліотеках, школах до- рослих і т.ини., коли рахувати всіх членів Правлінь, Культкомі- сій, керовників усіх гуртків і взагалі весь керуючий політовсвіт- ній актив, працює не менш як 150.000 чоловік. Але, коли її виключити з цієї кількості всіх тих, хто працює опіводично в порядковій громадської роботи і мати на увазі лише тих робітників політовсвіти, хто постійно працює, кого можна роз- глядати як професіоналів, то кількість цих робітників становить немало 20.000 чоловіків. -2- Одначе, не дивлячись на потребу такої великої армії робітників з Політовсвіти, в нас до цього часу зовсім не налагоджено їх підготовку. В політовсвітроюті приймають участь в більшості ті особи, що не мають спеціальної підготовки,- а це лише дуже кенсько відбивається на результатах зазначеної роботи. До цього часу підготовка політовсвітробітників проходила або безпосередньо в самій роботі, або на різних короткотермінових курсах. Але обидві ці форми не досягають своєї мети. Робота політовсвітника настільки складна, потребує такого об'єму знань, що короткотермінові курси не можуть дати такого робітника, який би дійсно міг справитися зі своєю роботою. Підготовка робітників в самім процесі роботи звичайно потребує великої кількості часу, доводиться вчитися на помилках і взагалі це спосіб не може також дати робітника високої кваліфікації, особливо в частині його аграрно-освітньої і соціально-економічної підготовки. Очевидно, що для підготовки робітників політовсвіти мусить бути організовано таку постійну школу з довготерміновим курсом навчання, як і для усіх інших кваліфікованих робітників у різних галузях державного будівництва. До цього висновка нею довго дійшли всі органи, що керують політовсвітньою роботою. У РСФРР тепер існує два політовсвітних інститути - в Ленінграді та Москві і Факультет поліотовсвіти при академії комуністичного виховання 1 при низькородському Подгоричному Інституті. Однак, ці заклади ні в якій мірі не можуть задовольнити запиту України в робітниках політовсвіти. Крім віддаленості й обмеженості місць, на які може розраховувати Україна, наші культурно-побутові умови вимагають особливої підготовки політовсвітників. То морока КомВУЗ'ів, що в нас існує, також не виконує цілком задачі підготовки кваліфікованих робітників політовсвіти. Редпартколе за своїм програмам може дати лише масового політ- -3- освітника, в Комуніверситет ім: Артема, не маючи в своєму учас- вому плані методичних дисциплін по політосвіті також не може під Готувати кваліфікованого фахівця - політосвітника. А через те в 1925 р. на Україні було відчинено першу і поки що єдину установу в справі підготовки кваліфікованих політосвіт- ників - Факультет Політосвіти при ХІНО. Факультет в цей час ставить своєю задачою готувати органі- заторів - методистів політосвітироботи, інструкторів кабінетів політосвіти і керовників великих політоспітних закладів /клубів, сельбудів/. Крім цієї головної спеціалізації, в разу якої мусимо працювати більшість тих, що закінчать Факультет, він дає ще додаткову спеціалізацію або в разу шкільно-курсової або в го- лузі бібліотечної роботи. . Відповідно з наведеною задачею, Факультет розподіляється на два відділи: шкільно-курсовий і бібліотечний. Шкільно-курсовий відділ мусить давати фахівців - організаторів і методистів шкіл дорослих усіх типів, які могли б і самим викладати соцеківський цикл в цих школах,- бібліотечний відділ - фахівців організаторів бібліотечної справи і кваліфікованих бібліотекарів. Під час організації Факультету виникли великі сумніви,- чи слід організовувати його як самостійний Інститут, чи як Факуль- тет при ХІНО. Уже тоді було ясно, що для нормального розвитку доцільніше було-б організовувати школу для підготовки кваліфікованих політ- освітників як самостійний ВУЗ, на житті якого керуючі органи мог- ли б зосередити особливу увагу, і лише через міркування суто-ма- теріального характеру, було рішено тимчасово організувати цей ВУЗ як Факультет ХІНО. Тепер факультет політосвіти вже має три курси, де вчаться 250 студентів,- він має основне ядро своїх викладачів, як політ- освітних, так і загально-освітніх дисциплін, володіє де-якою кількістю учбових приладдь і Унфраструктури Політосвіти везже, що прийшов час, коли факультет політосвіти мусить бути реорганізо- ваний в самостійний ВУЗ,- єдиний на всі Україну - Інститут Політ- -4- освіти. Це дасть можливість піднести авторитет навчального Інститу- ту серед широких кол робітників політосвіти в більше зосередити на ньому увагу воїх керуючих партійних і радянських організацій. Крім того, за час існування факультету, вияснилось, що існу- вання його як частини ХІЮ надто перешкоджає його нормальному розвиткові по цілій низці таких-ось причин: а/ Робота ІНО за триместровою системою, ставить факультет в досить тяжкий стан, бо ноччи протягом зими, в середині учбового року перерву майже не 12 місяців для переведення практичних робіт то на змінові канікули, "факультет має нега" по перейти на семе- строву систему, а перевести цю зміну в умовах перебування факуль- тету в складі ІНО, коли три останні факультети будуть вести робо- ту за триместровою системою буде надзвичайно тяжко. б/ Розгорнути академічну роботу за принципом глибокого про- сикнення. Її практичними роботами в місцевих політосвітних уста- новах і широко сполучучи її студійними роботами факультет му- сить так організувати свою працю, аби студенти віддавали роботі навфакультеті і по його завданням політосвітних установах 8 го- дин не добу. Але така організація праці реальнується тим, що вся організаційна робота ІНО проходить за іншими принципами, які не дають такого глибокого сполучення практичної і громадської роботи з академічною роботою студента, бо це цілком природньо через те, що громадська робота студентів інших факультетів є для нього хоч і обов'язковий, але допоміжний елемент, в той час як для студента політосвітника це є основний грунт для академічної роботи. в/ Необхідність переведення протягом усього учбового року практичних робіт у місті вимагають самої цільної ув'язки поміж академічною, практичною і партійно-громадською роботою студента, що ми й маємо з досвіду праці, як комуніст, так і Радпретників. Ніхтим таке поєднання цих елементів в системі ІНО абсолютно не можливе, бо це призведе або до кардинальної зміни всієї акаде- мічної і партійної роботи ІНО, або ж до повного відокремлення осередку факультету в самостійну організацію, що перевести, зви- - 5 - чайна річ, як би ми цього не хотіли неможливо,- а коли б це й було переведено, то це викликало б таку кількість негативних явищ, що від цього буде тільки ще більше шкоди чим користі, бо прояць одної частини факультету за зовсім іншим принципом і нап- рямком, чим працює весь організм ІНО, логічно немислимо. г/ В зв'язку з тим, що в галузі методики політосвітньої робо- ти ми ще не маємо глибоко розроблених теоретичних положень, до- сить часто являється потреба в переведенні в цій галузі низки дослідчих робіт, як професурою, так і студентом. Між тим не- можчи змоги розгорнути роботу кабінета політосвіти й неможчи змоги до цього часу навіть заснувати кабінети бібліотекознавства факультет порідно не може перевести цих робіт, що викликає ціл- ком природньо недоволення роботою з боку студентства. Крім того , треба мати на увазі, що відокремлення факультету в теперішніх умовах може бути переведено в такий спосіб, що не виликає особливих витрат і труднощів. Для вирішення цього питання треба мати на оці той момент: 1/ Приміщення, в якому розташовано факультет тепер, цілком недостатньо для його нормальної роботи і на найбутній рік виме- гатиме поширення незалежно від вирішення питання про відокремлен- ня в той або інший бік. 2/ Факультет тепер для заняттів по природознавчим предметам користується з ІНО' вських кабінетів і лабораторій. Очевидно, що в не"ближчий час факультет не зможе організувати до своїх за- нять окремих лабораторій. А проте, користування з цих лабораторій через Їх перевантаженість надзвичайно ускладнюється,- в тому факполітос /як і безпецних/ частково все приступив до утворення своїх лабораторій. Відокремлення факультету зможе бути стимулом до їхньої більш видкої організації. На перших же роках існування Інститута він зможе на договірних умовах з ІНО скористатися з цих лабораторій, як він користувався в них дотепер. 3/ Відокремлення факультету в окремий Інститут не потрібує більшої кількості додаткових коштів, треба лише буде невеличке -6- збільшення адміністративного персоналу. За попередніми підрахун- ками ця додаткова сума буде до 25.000 тисяч карбованців на рік, помимо коштів потрібних для переведення первісного устаткування які необхідно буде відпустити в розмірі до 10.000 карб. На підставі всього вищенаведеного Управління Політосвіти просить колегію Наркомосвіти порушити клопотання перед Радою Народних Комісарів про реорганізацію факультету Політосвіти ХІНО в самостійний Інститут Політосвіти. ЗАВ. УПР. ПОЛІТОСВІТИ: СЕКРЕТАР: ПОРІВНЯЮЧА ВІДОМІСТЬ НА УТРИМАННЯ ФАКУЛЬТЕТА ПОЛІТОСВІТИ ХІНО І САМООСТІЙНОГО ІНСТИТУТА ПОЛІТОСВІТИ.- Статті витрат Утримання фек. в 1927/28 р. Утримання фек. в 1928/29 р. Утримання Інст. 1. Адм.Госп.склад 2880 3444 14748 2. Утримання підскладу 30500 42000 42000 3. Стипендії студент. 6750 9450 //328-9450 4. Витрати поучбов. частині10000 7000 10000 ) 5. Витрати на студійну роб. - 5000 5000 ) 8оо. 6. Практичні роботи 9116 12000 12000 7. Господарчі витрати 5000 6500 9000 35оо Всього..... 64246 85394 103198//17.3о4\ Затверджено Міністерство - підпис, нед. дак. 950 9450 х 12 78750 0 9450 0 1/2/о о ПРОЕКТ КОНТОРСУ. НА УТРИМАННЯ ХАРКІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ ПОЛІТОСВІТИ /Додаток до Докладної записки про утворення Інституту/. Статті витрат. Кільк.осіб. Утрим. Утрим. на м-ць на рік I.Утримання адм.госп.частини 1. Ректор 1 210 2520 2. Проректор по учб. частині 1 150 1800 3. Секретар Інститута 1 84 1008 4: Секретар по студперсонал. 1 62 744 5. Діловод 2 47 1128 6. Друкарниць 2 47 1128 7. Бухгалтер 1 160 1920 8. Зав. Господарством 1 90 1080 9. Двірник 1 28 336 10. Сторож /вартовий/ 1 28 336 11. Кваліфік. служників 2 39 936 12. Не кваліфік. служників 3 22 1008 13. Швейцар 1 28 336 14. Витопників 1 39 468 Всього:- 14748 II.Утримання педскладу. III.Стипендії студентам. 350 27 9450 IV.Витрати поучбові частині 10000 V. Витрати на студійну роботу 5000 VI.Витрати на практик.роботи 12000 VII.Витрати господарчі 9000 Всього 102198 на рік ПРОТОКОЛ ч. ПРАВЛІННЯ ДІНО від 27/IV -1939 року БУЛИ ПРИСУТНІ: Ректор ДІНО-Зороб'єв, проректор- проф. Грушевсь- кий, декан Робіжку-Глядківська, Секретар Парт- осередку -т.Стрілько, голова місцевому -т. Полоцький, секретар осередку ЛКСМ-г.Волковіч, від виклад. проф. Іллінський, Приймак, Трикер, Розмовський, Сарнаєвський, Краснощекова. Голова - Зороб'єв Секретар - Краснощекова. ПОРЯДОК ДЕНЬНИЙ: 1. Про організацію при ДІНО соц.-ех. відділення доп. проф. Грушевський. 2. Інші справи. Слухали: Про організацію при ДІНО соц.-ех. факультету доп. проф. Грушевський Ухвалили: 1/Зважаючи на велику потребу у викладаннях соціально-економічних дисциплін в школах масової професії та совхозу, у всьому Донбасі, визнати органі- зацію окремого соціально-економічного факультету в складі ДІНО за цілком доповнене і навіть необхідне. з 1929-30 навчального року. 2/Цілею постанова щодо факультету-гільготова кваліфікованого викладача історії класичної боротьби, політекономії та діалектичного матеріялізму добрє зброзго, як збоку знанняв, так і збоку ідеологічної витримки- ності та методичного устаткування. 3/Організувати спеціальність мови в літературні на соц.-чх. факультеті не су- дя доньбасом, бо коли почати спеціалізуваючи а 3 або з 4 курсу, то ново- заняття будуть надто перевантажені історією кл. боротьби, політекономії, тс но, а суспільствознавчі -несвемоватосм, іст. літературні, і інше. Тому раціонально буде організувати окремий факультет мов з літературою потреба в якому на донбасі є безперечна, особливо в зв'язку з поглиб- ленням процесу українізації. Цілею постанова щодо факультету буде 6 підготовка викладачів української мови і літератури. 4/З зв'язку з необхідністю піднесення наукового рівня викладання на соц.-ех. факультеті в порівнянні з соціально-економічними відділеннями фахових вишатей за необхідне установити на цьому факультеті такі штатні профе- сорські катедри: 1/політекономії і економполітик, 2/діалектичного мате- ріялізму /всю повинні обслуговувати і інші факультети/, 3/Історії Укра- їни, 4/Історії партій. Крім того, в залежності від кількості груп, на факультеті мусить бути кілька штатних посад викладачів в 1 та ІІ групи по різним дисциплінам. 5.Зі складу сучасного суспільствознавчого кабінету необхідно вилити окремий чабинет мови й літератури. Доручити О.Г. Грушевському терміново дати матеріали ніжних комісій та факультетів по організації всіх факуль- тетів при ДІНО для негайної належки їх НКО на затвердження. Слухали: Пропозицію про перенесення на слідуюче засідання Правління питання про папсемінар, виробничу практику студентів та з"язок з "ГЕЛЬВУЗ" емі Донеччини. Ухвалили: В з"вязку з тим що засідання 3/IV не буде, призначити слідуюче засідання Правління на 10/V в таким порядком денним: -2- 1. Перспективи Вахсенвиху з відпілами шкільним, логічнім і фізкультури. Доп.- Ілліньський та Рожновський. 2. Зв'язок з Педагогами Домеччини і іншими ПедВУЗ*ами. Доп. Грушевський, Волковіч та Коновалів. 3. Питання про восьмізацію ДНСО. доп. Хуральов, Беліон. 4. Перевірка виконання постанов Правління ч.ч.35,36,37,- Рожновський, ч.ч.38,39 - Полоцький. Трикар та Козалівська. ч.ч.40,41 -Кухтенко Моро- з овський Дуральов Слухали: Протокол кваліфікаційної комісії від 18/IV-29 року про захист стажорської роботи закінчивш. студентами т.т. Левих та Кіяценко. Ухвалили: Затвердити протокол кваліфік. комісії. Слухали: Заяву проф. Бельського, а відчитом про його сучасну роботу та з обвинуваченням Правління в тім, що слово постанови про призначення терміну його командировки закордон на весну, воно, навмисно, глухуючи не дало йому змоги поїхати за кордон. Ухвалили: План роботи визнати проф. Бельського в зв'язку з його командировкою до вищих учбово-наукових закладів ССРР за задовільний. То ж до обвинувачення Правління в глухуванні і т.і. то заява проф. Бельського є цілком безпідставна, не має ніяких під собою фактів, бо Правління не могло передбачити обмеження НКС від. Інтереси педроботи ІНС не дозволяли дати проф. Бельському відпустки в сезон. Той самий факт, що Правління дало учбові частині поспорядження з концентру. Його години на 1-й семестр свідчить по йому якщо не аустрець. Послідня заява показує не зовсім неприпустиме ставлення проф. Бельського до Правління, при таких умовах праця його не може бути нормальною. Вважати львішне перебування проф. Бельського в ДНС за цілим не можливе. Просити НКС і категорично настоювати перевести проф. Бельського в інший учбовий заклад, де йому буде необхідно поставити себе в країні взаємним як в Правлінням так і з викладовцями. Слухали: Заяву секретаря по стул. справах т.Сержаніва про переведення його на роботу до бухгалтерії, а сполученням роботи по секретарству. Ухвалили: Не вуперечувати проти тимчасової роботи в бухгалтерії по оплачуванні, залишивши особисту відп. Сержаніва по студ-справах. Слухали: Заяву завгоспу т.Корсаа про чеполадки в біолог. лабораторії: випускать панжків, копрі знищують препарати в лабораторіях, залишають в хімнатах трупи різних тварин і т.і. Ухвалили: Контестувати за зовсім неприпустимі явища те що робиться в зоолог. лабораторії. Поставити робітникам зоолог. кабінету на спадок. Категорично запропонувати т.Трикарю по зарах виконує обов'язки завід. лабораторієї взяти най-рішучих заходів до ліквідації цього, поставивши питання про відповідальність окремих товарищів, що працюють в зоолог. лабораторії. Слухали: Заяву т. Сарчавського про зараховання його до списку рекомендацій наукової літератури. Ухвалили: Звести до списку -3- Слухали: Заяву т. Приймака про відрядження його в наукову команди- ровку за кордон. Ухвалили: Передати на розгляд Факкомісії. Слухали: Заяву т. Приймака про роботу семінару з агромінімума, та про виплату керовникам цього семінару. Ухвалили: Заяву т. Приймака взяти до відому. Доручити т. Грушевському роз'язати справу з платнєю. Констатувати, що зазначений семінар схопив дуже малу кількість студентів, завдяки то- му, що студенство пагано відвідували. Вважати таке явище за цілком неприпустиме, бо воно в значній мірі підірвало роботу ДІНО в галузі участі його в боротьбі за піднесення врожайності. Поставити через студорганізації питання про відповідальність всіх тих хто так недбало ставився до виконання дуже важливого політичного завдання. Слухали: Відношення НКС від 23/IV-29 р. за ч. 418 б. про затвердження протоколів ДІНО. Ухвалили: До відому. Слухали: Прохання студентки 11 курсу Робляку Влатової про перевод до Харківського ІНС по сімейним обставинам. Ухвалили: Не зуперечувати проти переводу. Слухали: Листа керуючого будинками Наркомземснора Луганського гарни- зону про перевезенку до них жителів. Ухвалили: Не зуперечувати проти переводу, коли це буде переведено за їх рахунок. Запропонувати т. Гороzu умовитися з ними. Слухали: Заяву Гр. Ротеркунда вчителя ліквепу з проханням дозволити тримати іспити на аварій вчителя. Ухвалили: Дозволити. Слухали: Відношення Сільгоспу ДІО від 22/IV-29 р. за ч. 132. Ухвалили: Запропонувати дати тов. Нотареву пояснення. Слухали: Відношення Сільгоспу ДІНО від 22/IV-29 р. за ч.131 Ухвалили: Затримати з зарплатні та стипендії борг за продукти Сіль- госпу. /Список бажників передати до бухгалтерії/ Слухали: Заяву вчителя Шварцбурга з проханням дозволити йому стау- вати по педології та рефлексології під керівництвом проф. Іллінського. Ухвалили: Дати проф. Іллінському на заключення. Слухали: Прохання студента 11 курсу бахосоцику тов. Попова дати йому відпустку. Ухвалили: Відмовити. Слухали: Заяву студента III курсу бахосоцику т. Левченко дати відпуст- ку через херобу очей. Ухвалили: дати йому 2-х місячну відпустку. Слухали: Прохання студентки 2-го курсу бахосоцику т. Левко дати їй відпустку. Ухвалили: Відмовити. Слухали : Прохання студента 1-го курсу бахосоцику т. Виннівського П. дати йому відпустку. Ухвалили: Дати учбовій частині на заключення. Слухали: Заяву студента II курсу бахосоцику т. Глотова з проханням дати йому відпустку. -4- Ухвалили: Відмовити. Слухали : Прохання ІІ курсу захисників т. Заводінської дати ій відпустку Ухвалили: Відмовити. Слухали : Прохання студентки ІІ курсу захисників т. Малахієвої дати ій відпустку. Ухвалили: Дати до 10-червня. Ректор ЛІПО Секретар /Краснощекова/ Н.К.О. РЕКТОР КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАРОДНОЇ ОСВІТИ. Вул. Короленка 58. Тел. 4-42. Харків. Н.К.О. т.НЕФОРОСНОМУ. 17 IV 960 1929 р. При цьому надсилаються тези в справі Уніфікації Системи Народньої Освіти Київ- ського Інституту Народньої Освіти, обгово- рені на широкому активі професорів і сту- дентів, а також на спільному засіданні Президії Предметових Комісій. РЕКТОР С.СЕМКО/ 15/IV-29 р. 04 серп. УПФ 23/V 25. Інв.-друк з. 389–17 т. МІНІСТАРІАТ СИСТЕМИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ. Тези. /ухвалені нарадою предметних комісій Х.Г.А.О./ 1. Прийняття побудови системи народньої освіти мається відшати з актор соціалістичного будівництва С.Р.С.Р., а тому і організаційну схему уніфікова ної системи освіти треба скорувати на максимальне задоволення процесу цього будівництва. 2. з організаційного боку систему Радянської Освіти треба будувати в такий спосіб, щоб кожен тип установи /трудовкала, профшкола Виш і т.п./ сам по собі охоплював повний виховно-освітній етап, одночасно готуючи свого абітурієнта до дальнього етапу. 3. Соціальне виховання треба починати докільними вихованнями /4-7 років/, організувавши станцію в дитячих садках та дошкільних будинках, стійку яких потрібно всесмірно поширювати. 4. Школа соціального виховання /трудова школа/ маєть дати політехнічну освіту та заховувати дітей від 7-15 років, поділяючись на 2 концентри /7-12 та 12-15 років/; 8-й рік в надбудовому випуску, за даних умов не може бути реальним, але в перспективі він маєть виникнути, як дуже потрібний до розвантаження програмового матеріалу трудової школи. 5. Школа 0.З.7. та кустарно-ремісничих школ будуть тільки на базі певних навчальних спрямованостей на підготовку кваліфікованого робітника даного заробітчика. Школа в селянської молоди на деякий час надбудовується над молодшим концентром трудової школи. 6. Над школою соціального виховання, до двох закінченому загальному освіту, будуть середня професійна школа-технікум з 5-ти річним навчанням, що має дати техніка для виробництва, сільського господарства тощо, а також і підготувати до відповідної вищої школи. 7. Вища школа /інститут/ має дати фахівців двох типів - фахівця вузької ділянки господарства та фахівця організатора; до цього існуючі технікуми /як види школи/ треба або працювати до відповід- них Інститутів або реорганізувати на середні професійні школи. Пе- мтехнікуми, прагнучи на увагу великий брак учителів молодшого кон- центру в умовах переходу до масової загальної освіти, треба тимча- сово залишити, як самостійні установи. 8. Педагогічна освіта концентрується в Інститутах народньої Ос- віти або Педагогічних інститутах, при чому, як правило ,педагог будь- якої школи повинен мати закінчену вищу педагогічну освіту. Існу- вання в новій системі освіти підготовки у тимчасове навчання, що мстувуються спеціальними умовами довгого часу. 9. Образовуючи наслідки готування викладачів загально-освітніх дисциплін для старшого концентру та у школи та для якій Професу на спеціальних відділах фахових коледжів та спеціальних циклів факультету доводиться змінити, що інтереси справи вимагають збільшення таких дисциплін на фаховому та позашкільному навчанні на базі о- світи. Реалізація цих заходів вимагає останніх відмінних поміж підпо- лідними відданнями та циклами фахових коледжів та факультету і утворить по суті наявне цикли тематичні заклади. За такого стану річей окре- млене існування факультету та шкільного відділу фахових коледжів стоять під сумнівом і на часі поставити питання про те, щоб на ба- зі шкільного відділу фахових коледжів та відповідних циклів факультету створити нову факультети для готування відповідних викладачів. 10. Посадження фахових коледжів та факультету пропускається в найближчому часі /може навіть і цього року/, але однією з основних передумов до цього повинно бути уважне вироблення нормального навчального плану нових факультетів в належним забезпеченням педагогічного сектору дисциплін. Крім того заміна наявних закладів /ОСВ та НО/ заснованими факультетами повинна проходити по колі; в перший рік доцільно закласти лише 1-2 курс нових факультетів. II. Кінець мінцем Інститут Народньої Освіти має складатися з таких факультетів: 1/ факультет історично-економічний чи суспільно-ствознавчий; 2/ факультет літературно-діалектичний в відділам чужих мов; 3/ факультет фізико-математичний; 4/ факультет фізико-хімічний, а двома підрозділами - педагогічним та виробничим; 5/ факультет природничий при двох останніх факультетах агроложична відділ; 6/ факультет домільний. А в перспективі факультети Політех- та педагогічес трудопроцесу. 10. Педагогічну підготовку закладача індустріально-технічних, фахових сільсько-господарських і воєнних дисциплін, що не входять у номенклатуру предметів Інститутів Народньої Освіти з'ясереджати в Інститутах Народньої Освіти, до десять енергії привести справу до одного принципу і централізовано розподілити всю педагогічну продукцію. 11. Інститутам Народньої Освіти основним завданням своїм має бути підготовувати кваліфікованого педагога та, крім того, мати завдання розуміти кваліфіковану силу техніків для виробництва, агро-хеміків для сільського господарства, а також дати молодшій науковий кон- тингент (аспірантів, лаборантів) для науково-дослідних установ і виробництва спорідненого з науковими установами. 17/IV-39 р. Н.К.О. РЕКТОР КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАРОДНОЇ ОСВІТИ. Вул. Короленка 58. Тел. 4-42. Харків. 1929 р. При цьому надсилаються тови в справі Уніфікації Системи Народньої Освіти Київ- ського Інституту Народньої Освіти, обгово- рені на широкому активі професорів і сту- дентів, а також на спільному засіданні Президії Предметових Комісій. РЕКТОР С.СЕМКО/ 15/IV-29 р. 4 Пезбігські 23/IV 28. Івд.-друк з. 389–17 т ЛІЦЕНЗІЯ СИСТЕМИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ. Тези. /ухвалені нарадою провідніх предметових комісій К.І.Н.О./ 1. Принципи побудови системи народньої освіти мусять впливати з вимог соціалістичного будівництва С.Р.С.Р., а тому й організаційну схему уніфікованої системи освіти треба скерувати на максимальне задоволення процесу цього будівництва. 2. Організаційного боку систему Радянської Освіти треба будувати в такий спосіб, щоб кожен тип установи /трудшкола, профшкола, ВНЗ і т. ін./ вам по собі охоплював повний виховачо-освітній етап, одне часно готуючи свого абітурієнта до дальшого етапу. 3. Соціальне виховання треба починати домільним вихованням /4-7 років/, організуване останнє в дитячих садках та дошкільних будинках, яких потрібно зовсім поширювати. 4. Школа соціального виховання /трудова школа/ мусять дати політехнічну освіту та виховувати дітей від 7-15 років, поділяючись на 2 концентри /7-12 та 12-15 років/; 8-9 рік з надбудовою вниз, за даних умов не може бути реальним, але в перспективі він мусять виникнути, як думка потрібна що до розвантаження програмового матеріалу трудшколи. 5. Школа 9-3-7 та кустарно-ремісничих школ будуються тільки на базі семирічних, маючи спрямованість на підготовку кваліфікованого робітника даного громадства. Школа в селянської молоди на деякий час надбудовується над молодшим концентром трудшколи. 6. Над школою соціального виховання, що дає закінчену загальну освіту, будуються середні професійна школа-технікум в 3-х річних навчаннях, що має дати техніка для виробництва, сільського господарства, то-то, а також і підготувати до відповідної вищої школи. 7. Вища школа /інститут/ має дати таксіацію двох типів - таксіація вузької ділянки господарства та таксіація організатора; до цього іонуччі технікуми /як види школи/ треба або прилучити до відповід- них Інститутів або реорганізувати на середні професійні школи. Пе- ьтехнікуми, приємляючи на увагу великий брак учителів молодого кон- центру в умовах переходу до масової загальної освіти, треба тимча- сово залишити, як самостійні установи. 8. Педагогічна освіта концентрується в Інститутах Народньої Ос- віти або Педагогічних Інститутах, при чому, як правило ,педагог будь- якої школи повинен мати закінчену виду педагогічну освіту. Іонування в новій системі освіти петехнікумів є тимчасове явище, що мотивується спеціфічними умовами даного часу. 9. Образовуючи наслідки готовування викладачів загально-освітніх дисциплін для старшого концентру трудкола та для якій Професу на спеціальних відділах бакалаврату та спеціальних циклах факультету доводяться знати, що інтереси справи вимагають збільшення такс- вих дисциплін на фахосвітці та повернення педдисциплін на базу ос- сосі. Реалізація цих заходів значить останні відміни нових підпо- відних відділами та циклами фахосвітцю та факультету і утворити по суті майже цілком тотожні заклади. За такого стану річей окре- мінне існування факультету та шкільного відділу бакалавратування стоїть під сумнівом і за часом поставити питання про те, щоб на ба- зі шкільного відділу факультету та відповідних циклів факультету створити низку факультетів для готовування відповідних виховачів. 10. Поєднання бакалаврату та факультету припустиме в найближчому часі /може настать і цього року/, але однією з основних передумов до цього повинно бути уважне вироблення нормального навчального плану нових факультетів та належним забезпеченням педагогічного сектору дисциплін. Крім того заміна наявних закладів /СВ та ШО/ заснованими факультетами повинна проходити поступово; в перший рік доцільно закласти лише 1-й курс нових факультетів. II. Кінець кінцем Інститут Народньої Освіти має складатися з таких факультетів: 1/ факультет історично-економічний чи суспільно-ствознавчий; 2/ факультет літературно-лінгвістичний з відділом чужих мов; 3/ факультет фізико-математичний; 4/ факультет фізико-хімічний з двома відділами - педагогічним та виробничим; 5/ факультет природничий при двох останніх факультетах агро-хемічний відділ. 6/ факультет домкільня. А в перспективі факультети Політології та педагогіки трудопропосців. 12. Педагогічну підготовку викладача індустріально-технічних, фахових сільсько-господарських і всяких дисциплін, що не входять у номенклатуру предметів Інститутів Народньої Освіти з'єднувати в Інститутах Народньої Освіти, до дасть змогу привести справу до одного принципу і централізовано розподілити всю педагогічну продукцію. 13. Інститути Народньої Освіти основним завданням своїм мають підготувати кваліфікованого педагога та, крім того, мати завдання готувати кваліфіковану силу хеміків для виробництва, агро-хеміків для сільського господарства, а також давати молодшій науковий контигент /аспірантів, лаборантів/ для науково-дослідних установ і виробництва спорідненого з науковими установами. 17/19-29 р. У.А.Р.Р. Київський Інститут Народньої Освіти Вельмишановний Миколо Михайловичу : Недавно в І.н.О. одбулася нарада спільна з Київськими Пед.Технікумами в справі поєднання Пед.Технікумів з І.н.О. яка дала цікавий матеріал, виявивши нездорові тенденції з боку Пед.Технікумів за винятком Укр.Пед.Технікуму. Значна частина представників І.н.О. вважала за неможливе принципіально поєд- нання Пед.Технікумів з І.н.О., друга частина припускала поєд- нання в перспективі, тоб-то коли Пед.Технікуми дійдуть змісту не звичайної і мити ступати членом молодих комун. Вицої Школи, що до Пед.Технікумів, то вони стали на позицію перетворення Технікумів в Інститути, що готували б викладача і молодшого і старшого концентру. Я вважаю, що тенденції пе- ретворення Технікумів в окремі Інститути чи в один нац.мен. Інститут є річ, безперечно, шкідлива, бо нарєшті ці нові Інсти- тути перетворяться в Факультети Соц.Виху типа А чи Б. Посилаю Вам тези наради, які суттєво своєю є компромісом. Що до теа про Уніфікацію Системи Народньої Освіти, то про- шу звернути увагу на 9 і 10 тези, які викликали надзвичайно великі й цікаві дебати. На широкій виробничій Наради /профе- сорський і студентський актив/ за об'єднання факультетів бу- ло 87 чоловік за і 68 проти ; на Пленумі Президії Предмето- вих Комісій І голос переважив на поєднання; на засіданні Управи за поєднання було 4,проти - 3, у тому числі і пред- ставник спілки,між іншим Спілка обстоює разом з Київською Окр.Інспектурою залишення Пед.Технікумів на деякий час, як окремих учбових закладів, що шукают викл. молодш.конц. Таким чином, як бачите, у Київі нема одностайної думки в справі поєднання факультетів і в справі Технікумів. З пошаною до Вас О.Єліна /С.СЕМКО/ 17/ІУ-29 р. РЕЗОЛЮЦІЯ НАРАДИ ПРЕЗИДІЇ ПРЕДМЕТОВИХ КОМІСІЙ КИЇВСЬКОГО І.Н.О. разом з представниками пед.технікумів /12 квітня 1929 р. I. Вся педосвіта в У.С.Р.Р. принципово та на практиці мусить бути вищою. 2. В принципі педтехнікумі мусять або складати вкупі комплексовий педагогічний інститут /груповодів/ або бути окремим комплексовим факультетом Інституту Народньої Освіти. 3. Зливати Київські педтехнікуми в окремий Інститут або в факультет І.Н.О. треба лише в перспективному плані розгортання нової уніфікованої системи пед.освіти, зробивши це остаточно в міру утворення належних об'єктивних умов. 4. У процесі дальнього зростання самих педтехнікумів треба матеріально, організаційно та педагогічно стимулювати прискорений перехід пед.технікумів до установ типу Пед.Інституту. 5. Конкретно за Київських умов на сьогодняшній день немає об'єктивних підстав що до приміщення, території, устаткування, студ.контингентів і т.ін./ для злиття місцевих педтехнікумів з І.Н.О. 6. Для ліпшої проробки даного питання потрібно було б проблему реорганізації педтехнікумів продискутувати ширше, обговоривши її на виробничих нарадах педтехнікумів та І.Н.О. -28/IV/1929 р. Ніженського Інститута Народньої Освіти сприводу проєта реорганізації системи вищої педагогічної освіти. Проєкт Наркомосвіти в Ніженському Інституті розглянуто всебічно і вивчено досконально, як що до теоретичного його обґрунтовання, так і відносно практичного переведення його в наших конкретних умовах. До обговорення проєкту були притягнуті всі організації таких професур, як і студентства, а також і представники відповідних засідань установ та організацій, як-от Інспектури Народньої Освіти, профспілки "Робоч" та інших. Отже висновки наші сходять до таких головних тем: 1. Реформа системи педагогічної освіти давно вже визріла й диктується всією націою педагогічною практикою, що особливо відноситься до факультетів Соцвиховання. Учбові плани цих факультетів, розраховані на підготовку інтегрального викладача обох концептрів трудшколи, не відповідають більше вимогам школи, якій потрібні добре підготовлені, науково озброєні фахівці з певних наукових дисциплін, а не поверхові часом енциклопедисти. Уже й до цього самого життя вимагало переведення певної спеціалізації на старших курсах факультетів Соцвиховання, й ходен інститут не зберіг першості інтегральної установки цих факультетів; а коли вже довелося так чи інакше стати на шлях фурка-ції, то далее доцільніше буде переводити цю фурка-цію до кінця, не зупиняючись на півдорозі й не обмежуючись пам'яттєм. Звичайно, що й справжній науковий рівень вихадання у вищій школі можливий лише при певній спеціалізації, і універсалізм факсоцвиховських -2- учбових планів, при великій кількості різноманітних дис- циплін, завжди був на перешкоді до підвищення і рівень ви- кладання і рівнь вимог до студента; доводилося часто спро- щувати до елементаризації або скорочувати до конспекти- зації окремі курси, бо при обмеженій кількості годин на кожний з них інакше робити було не можливо; і студенти не мали ніякісніької змоги опанувати більш-менш глибо- ко весь той неоглядний матеріал, що підносив їм учбовий план Соц.виху. Чому й утворився широко розповсюджений по- гляд, що факультети Соцвиховання, порівнянні з Факпроф- совіті, є лише другорядні, якогось другого сорту, захва- ди; погляд, що безумовно мав для себе і об'єктивні під- валини. Необхідність фуркації почувалася настільки гост- ро, що всі інститути перейшли до неї прямо стихійно, але тут не може не кидатися в очі паралелізм, що необхідно є сповстає між таким фуркованим факультетом сс.виховання та факультетом профосвіти, і висновок напрошується сам собою, що один з цих факультетів робиться зайвим, і в такому разі найкраще утворити замісць обох цих факульте- тів відповідні спеціальні факультети для підготовки на- вчательів так профшколи, як і старшого концентрту трудшко- ли, що передбачає проект Наркомпроса. При чому утворен- ня спеціальних, диференцірованих факультетів зовсім не викидача функціонування інтегральних факультетів соцви- ховання в тому вигляді, як це знову таки передбачає про- ект Наркомосвіти: 2. Що до Ніженського Інститута, то зазначений проект залишає для нього, крім інтегрального факультета соцви- ховання, лише один спеціальний факультет, а саме факуль- тет соціально-економічний, з відділами історії та нови й літератури. Безумовно, що для обох названих факульте- тів в Ніженському Інституті є всі необхідні умови: а/ факультет соцвиховання буде розвиватися на базі існуючого зараз, факультета соцвиховання, також, як і -3--6- на базі Мриївського Центрального Технікуму, що здамайбутнього навчального року мусить влитися до Ніженського Інститута, як Факультет комплексника; тоді ж, винесення в/Факультет соц.-економічний, а власне в наших умовах ілінгвістично-історичний матиме для себе таку базу, як Науково-дослідча. катедра культури й мови, що є при Інституті й складається з сескій української мови й письменства, російської мови й письменства, української й російської історії, історії античної європейської культури; в складі катедри є високо кваліфіковані наукові робітники; й вона ж готує нові кадри викладачів видою школи; саме ж катедра базується почасти на бібліотеці колишнього історично-філологічного інститута, що є один з найбільших відповідних закладів на Україні. Таким чином Ніженський Інститут цілком погоджується з проєктом Наркомосвіти в цій його частині. 3. Але захищення в складі Ніженського Інститута лише між двох названих вище факультетів заперечує одному з принципових положень самого проєкту і не відповідає конкретним умовам інститута. Адже сам проєкт Наркомос"у зазначає, що лише ті ВУЗ"и є життездатніми й мощними, де скупчується велика кількість студентства й е багато наукових сил; це притягує до них більше уваги так збоку громадянства, як і держави, дає їм стимули до дальшого розвитку. І справді, в Ніженському Інституті є необхідні умови для функціонування не лише двох зазначених вище факультетів /Соц.Ху та Соцек"у/, але ще для двох - фізично-математичного та агро-біологічного. Перед усім, приміщення, що маються в Ніженському Інституті /47 кімнат, з загальним об'ємом 28% "куб. метрів, ві зали з баблор 1528 куб. метрів/ без всякого напруження можуть обслужити 1120 чол. студентів, за приблизним розрахунком, при такому розподілі їх по окремих факультетах: а/ Факультет Соц. виховання - 400 чол., в/ Робітничий факультет - 240 чол.; с/ Соц.- економ. фак. - 160 чол., д/ фіз.-мат - 160 чол., е/ агро- біол - 160 чол., коли на факультетах Соцвиху та Робітничо- -4--8- - буде по дві і різнооб'ємні групи, а навпаки останніх по - ві одній; при кількості 40 чол. в групі. Для обслугову- вання двох додаткових порівняння з проєктом Наркомосві- ти, факультетів, себ-то фізмат., та агро-біол. в Ніжен- ському Інституті; крім відповідних приміщень всі інші необхідні дані, про що окремо в дод. В/Допо- віда записка Предметов комсом Виробничого циклу з додатками/. Наявність ще зазначених факультетів, безу- мовно, зміцнить і всі ресурси факультета Соцвиховання, як в частині його лабораторного, так і в частині персо- нального обслуговування; утримання ж цих факультетів в своїм чергу, не вимагатиме особливих коштів, поскіль- ки необхідне обладнання /лабораторії хемічна, фізична, біологічна й т. ін/однаково буде потрібним і для факуль- тета Соцвиха. Виходячи з цих міркувань, Ніженський Ін- ститут вважає за цілком можливе й доцільне відкриття в його складі чотирьох, зазначених вище, факультетів/крім Робітничого/, а саме: а/ Фак.Соц.виховання нового зраз- ку, в/ Фак.Соц-економ. з відділами історії та мови, с/ Фізично-математичн., д/агро-біологічн.. 4. Переход до нової структури конкретно передбача- ється в такий спосіб: з 1929/30 ак.року в інституті будуть функціонувати а/ Фак.соцвиховання сучасного зраз- ку, в складі лише одного 4-го ліквідаційного курса, що комплектується з теперішнього 3-го; в/ фак.соцвих"у но- вого зразку /комплексний/ в складі трьох курсів, при чому перший курс комплектується новим набором, другий - теперешнім першим курсом Мринського Педтехнікума, тре- тий - теперешнім другим курсом Педтехнікума; с/ факуль- тети Соц.-ек, Фіз.-мат., Агро-біол. в складі трьох кур- сів кожний, при чому перший курс комплектується, зви- чайно, новим набором, другий курс - теперешнім першим курсом навчного Факсоцвиха, третій /?/ - теперешнім - 5 - . . другим курсом його х, д/ Робітничий факультет в попередньо- му стані без змін. Наразі 5. Для перерозподілення реорганізації інститута необхідно бу- ти останній діяти де попирити цтати вкладачів в такий спосіб: I. Соц-Ек. Фак-т. А. Штати, потрібні для В. Можна взяти з наяв- С. На 29/30 ак. р. повного розгортання /4 курси х І гр./ них штатів ФСВ. 81 - треба додати до наявних, при 84 - 3 курсах х І гр. Проф.Ігр. - 3 - 2Ігд. Проф.Ігр. - 3 - 2Іг. " ІІгр. - 3 - 2Іг. " ІІгр. - I - 7г. Викл.Ігр. - 3 - 36г. Викл.Ігр. - 3 - 36г. * ІІгр. - 3 - 36г. * ІІгр. - I - 7г. З педагог. циклу: Проф.Ігр. - I - 7г. Проф.Ігр. - I - 7г. Проф.ІІгр. - I - 7г. Викл.Ігр. - I - 12г. Викл.Ігр. - I - 12г. Позашт.год.викл;15розр.4; Поз. викл;15розр.;4г. 2. Фіз.-Мат.Фак-т. Проф.ІІгр. - 3 - 2Іг. Проф.ІІгр. - I - 7г. Проф.ІІгр. - 2-I4г Викл.Ігр. - 4 - 48г. Викл.Ігр. - I - 12г. * ІІгр. - 3 - 36г. З педагог. циклу: Проф.Ігр. I - 7г. Як і вище. " ІІгр.I-7г. Викл.Ігр.-I-12г. Позашт.викл;15р.-4г. 3. Агро-біолог.Фак.-т. Проф.ІІгр. - 3 - 2Іг. Проф.ІІгр: - I - 7г. Проф.ІІгр.-2-I4г Викл.Ігр.-4-48 Викл. Ігр. - I - 12 Викл. Ігр. - * ІІгр. - 3 - 36 * ІІгр. - I - 12 Викл.ІІгр. З педагог. циклу, як вище. З сусп.циклу, як вище як вище -6- -однеденний в тетрадках бригадівців д , к отой мордун матуда 4. ФакСоц.В.-Комплексп. Німе 580 Анатолій -Уповне розгорт при 5 курсі і 2гр. Можна використовувати певні штатів Мриїського Пед- : зібрано бажає в гірдзь технікуму, мтцапон од Всіх год. - 360 3 них шт. проф.- 21г. Позашт. проф. - 18 .805 півти хмк Невз'ясовано, оточнод .97 Шт. вихл.Ігр. - 48 " ІІгр.- 48 Нептахн. І5р.- 48 24? ? -5. Для IV ліквідац. курсу сучасн. ФСВ, що буде комплекту- ватися з студентів сучасного Ш-го курсу наявного ФСВ. Проф.позашт. 17р.-18г. І - .97І.фодП .7V - I - .97I.Фод " " 16розр.18г. Викл.позашт.15р.- 64г. На це потрібні будуть кошти в сумі: І. При павному розгортанні всіх зазначених факультетів: АІ-8 - Академ.годин - 792г. ІІ. На 29/30 ак.р. з них проф.Ігр.-708 21г. .97I.ФодП .71S - E - .97I.Фод 708-Е - .97II. ІІгр.- 84г. Академ. год. - 640 шт.вихл.Ігр.- 180г. " ІІгр.- 180г. Позашт. проф.Ігр./17р./18г. " ІІгр/16р/-72г. Викл.І5р.- 237г. Утримання РобФаку залишається без зміни АІ- S-.97II.ФодП .7V Ре ктор НІНО. .97I.ФодП .71S /М.Куйс/ - .97I.хмв 21 - I - .97I.хмв Секретар 84 - А/С.Духанов/ .97II.хмв SІ - I - .97II " 3Е - Е - .97II " .одна мр., хмр, таємні Є , одна мр., Ужндр, таємні Є .одна мр ДОПОВІДНА ЗАПИСКА представлена комісії виробничого циклу Ніженського І.Н.С. про необхідність відкриття факультетів фізико-математич- ного та агро-біологічного при Ніженському ІНС. Проект Наркомосвіти забачає створення відділів і хилів по Інститутах Народньої Освіти на Україні на позні факультети, і число цих факультетів у деяких випадках /Хар- ківський/ досягає до 9. Величезною більшістю випадків у складі Інститутів зберігається 4 основних факультети, від- повідно до того групування предметів у семирічках і проф- школах, яке стало тепер ще до розподілу їх поміж випадков- цями: - 1. Соціально-економічні науки /з підвідділами а. суспільствознавчих наук і в. Літератури й мови/. 2. Фізи- ко-математичні і 3. Агро-біологічні. Виняток зроблено для двох Інститутів - Михайлівського і Ніженського.. У складі останнього залишається лише два: факультет - соціально- економічний та факультет - соціального руховення, а від- діл фізико-математичний та агро-біологічний, не існують у Ніженському Інституті, проєктом не передбачаються. Не вдаючись у обговорення проєкту Наркомосвіти в ціло- му, дозволяємо собі зупинитись на міркуваннях, які виника- ють у зв'язку з реформою, що до самого Ніженського Інсти- туту. Ніженський Інститут протягом 11 років революцій- ного періоду поступово й /з великими труднощами/ перетво- рювався з колишнього історично-філологічного факультету на педагогічний учбовий заклад вищих завдань і учбового плану, що відповідає сучасним вимогам до гаданського вчи- теля. Через максимальну економію коштів Ніженський Інсти- тут зміг за цей час утворити цілком відповідні кабінети - - 2 - математичний, фізичний, хімічний, біологічний та агро- номічний. Кабінети устатковано всіма предметами першої потреби; апарати й приладдя вписано з заардону і до- буто в межах СРСР за значну суму, що її видавав Нарком- освіти. Все це нінець-кінцем сказало значне багатство, що можна використати цілком завдяки тій часливій нагоді, що Інститут має величезний будинок і просторі приміщен- ня, які, звичайно, навіть далеко не всі інститути, де, проте, зберігаються всі головні факультети. Не дає засугу Ніженському Інститутові організувати останній час ухили - фізико-математичний, агробіологічний і про- водити роботу по них без будь-яких труднощів і потис- нення. Треба відзначити, що ми використовуємо спромож- ність цих кабінетів максимум на 30%, праця би про- водиться тільки в одну зміну /від 9 до 3 год./ і одно- часно використовується одна-дві кімнати в кожному ка- бінеті. Якби розгорнути працю на 2 зміни, як це робить- ся у більшості інших Інститутів, то при первиному роз- кладі занять, відкриється це величезне поле праці. Придивимось до справи з іншого боку. Ніженський Ін- ститут обслуговує, постачаючи викладачів до семирічок і профшкіл, офіційно три великих округи - Ніженську, Прилуцьку й Роменську, а фактично - 5, бо у такий же мі- рі обслуговує округи Глухівську та Конотіпську, що територіально більше почувають тягу до Ніжина.Число семирі- чок по цих округах, звичайно, незмінно зростає, зро- стання й потреба на вчителів. А як же взяти на увагу, що всі п'ять округ та 2 увесь край цей є цілком сільсь- ко-господарський край, як же зупинитися на тому, що за- води в фабрики, які тут є, провадять головним чином пе- реробку сільсько-господарської сировини /цукрові, олій- ні заводи, тютюнові фабрики тощо/, як же в зв'язану з -3- цим узяти на увагу, що по цих округах є багато агрономізо- ваних шкіл і що всі школи з сільсько-господарським ухилом, врешті, що число тих та інших зростає, відціля /само собой/ напрошується висновок про потребу зберегти розсад- ник викладовців для цих шкіл. До цього додаємо відомості за стан обладнання та роботу малого кабінету на бічний рік. БІОЛОГІЧНИЙ КАБІНЕТ. Чотири роки тому біологічний кабінет складав одну кім- нату, що її сповняли партя, донка й катедра. Це була типо- ва класна кімната. Було кілька таблиць природньої історії і щось із десяток препаратів, папів виских і поламаних. Тепер біологічний кабінет складаєть 4 великі ясні кімнати з водогоном і електричним освітленням. Одна кімната відве- дена викладовцям, тут також зберігаються матеріал і посуд. Інші три кімнати, простором 64кв. метрів кожна правлять за авдиторії й лабораторії. Рони мають столи, ослони й табу- ретки і мають пропускну здатність - 150 студентів одночас- но. В одній кімнаті є витяжна шафа. Кабінет зараз має 10 мікроскопів, що можуть у пригоді ставати одночасно 25 сту- дентам. До мікроскопів належать 10 брітв, 2 великі мікро- тони і повний набір приладдя для готування, збереження й зберігання мікроскопічних препаратів. Далі кабінет має ба- гату мінералогічну колекцію - до 2000 мінералів, колекції птахів коло 100 об'єктів місцевої фауни, колекції хунків, метеликів; сухі й спиртові зоологічні препарати то що, бо- танична гербарій, сушильну шафу. Набір посуду в реакти- вів достатній, щоб одночасно обслуговувати 50 студентів. В до- сить багата бібліотека - близько 2000 томів. АГРО-КАБІНЕТ. Агрокабінет забезпечено помешканням /три великі кімна- ти/, начальном агрономічною літературою та потрібним на- -4- вчальним приладам і зразками. В розпорядженні Інституту є учбовий сугідос, що забезпечений такими об'єктами навчання з сільського господарства: 1. Польова площа в 54 гектари, 2. Городня площа /в центрі Ніжина/ 7 гектарів, 3. Молочна ферма /14 корів, молодняк/, та робоче худоба, 4. Відповідні будівлі та с.-г. реманент /машини: жниварка, сінокосарка, сівалка та інший дрібний реманент/, 5. 5,5 гектарів природних луків, 6. Паркове господарство розміром 13 гектарів, 7. Крім означеного, переводиться робота на зразково-дослідному ланові, що має площу 5,5 гектара; і на дослідних ділянках та на ботанічно-хозяйській ділянці площею по 0,5 гектара. Зараз ведеться переговори з плодоспількою про відкриття при ІНО досвідньої станції по дослідженню ніженського огірка. Напрямок та упланування учбового сільгоспу підпорядковано цілевому наставленню ІНО. Робота с.-г.училу набуде програмного установлення як в навчальній /теоретичній/, так і в практичній дослідницькій галузі. ФІЗИЧНИЙ КАБІНЕТ. Фізичний кабінет Ніженського ІНО уважає із себе 4 кімнати, роки тому 3 кімнати площею, наповнену скоріше музейними експонатами та ломом від фізичного приладдя, ніж робочою апаратурою Фізичного кабінету. З великих зусиль, з витратою великої кількості енергії, протягом цих 4-х років проведена робота, в наслідок якої фізичний кабінет мав в своєму розпорядженні 10 кімнат загальною площею до 400 кв.метрів, з відповідним устаткуванням. Із них дві цілком обладнані, як аудиторії, що можуть вмістити до 100 чол.; чотирі лабораторних кімнат устатковано для переведення студентами практичних робот з різних відділів фізики. Одноразово в цих кімнатах може працювати до 40 студентів, при роботі гуртками по 3 ч. в кожному. Крім того, дві кімнати зайнято механічною майстер- - 5 - нем по ремонту і виготовленню фізичних приладдь, але цілком законно організована й обладнана для одноразової роботи 15 студентів. Одна кімната зайнята бібліотекою Фізичного ка- бінету, в якій мається до 1000 томів, як старої, так і но- вітньої фізичної літератури. Остання одна кімната уявляє з себе досить гарно устатковану колекційну залу. В кабінеті проведено водогін з водоодвідними при відсут- ності такого в м.Ніжині. Кабінет має спеціальну електрич- ну проводку з розподільною дошкою для практичних робот з електрики та електричне освітлення, наявність якого дає змогу переводити роботи в лабораторіях у вечірні години. Загальне устаткування кабінета як апаратурою, так по- судом, інструментом, реактивами і матеріалами дає змогу в сучасний момент лабораторно переводити з студентами всі основ- ні роботи з загального курсу досвідченої фізики. При Фіз. кабінеті заново організована метеорологічна стан- ція, яка третий рік дає змогу переводити з студентами прак- тичні роботи з метеорології і в сучасний момент має уже повне устаткування станції 2-го розряду. З 1925 р. при Фіз. кабінеті міститьсяться радіо-станція, яка також може бути використана для відповідних практичних робот студентів. Єдина перешкода нормальній роботі Фіз. кабінета в сучас- ний момент, при значному збільшенні роботи його, це - пере- витанхення роботор нерівника і відсутність в штаті ІНС ла- борантів для керівництва практичними роботами. Для усунен- ня цієї перешкоди і нормальної роботи на найбутніх ліки- даційних курсах та на нових курсах, проштуваних факульте- тів, необхідно буде поповнити штат Фіз. кабінета ще одним викладачем та, поки це, хоча один лаборант. При таких унаовах Фіз. кабінет Ніжинського ІНС зможе без особливої напруги прийняти в свої стіни і обслуговувати, крім лівіда- ційних курсів, при відповідному розкладі занять, два про- - 6 - ектичних факультетів в розмірі, поки що, двох курсів на кожному з загальної кількості тих студентів, що за- нове повинні вступити, - до двохсот чоловік. ХЕМІЧНИЙ КАБІНЕТ. Як і фізичний, хемічний кабінет три-четири роки то- му взяв собою лише одну кімнату, до служила аудиторі- єю, а також лабораторія для практичних робот, яких бу- до дуже мало за браком матеріалів та приладдя. На про- тязі всього навчання студенти слухали лише курс загаль- ної хемії. Тепер хемічний кабінет має у своєму розпоряд- женні 5 кімнат площею 178 кв.метр., яка може бути по- ширена ще це на 3 кімнати приблизно з такою площею, що зараз зайняті Схрувеєм. Кожна лабораторія має витяк- ні шафи, мається таких водогін та одливи. При кабінеті є: 1/ Неполиха книгообірня, де, крім достатньої кількості підручників з усіх основних хеміч- них дисциплін, є література, як популярно-наукова, так і по різним спеціальним питанням хемії. Книгообірня пе- ріодично поповнюється новими книжками та науковими хем. часописами. 2/ Аудиторія, яка може вмістити до 100 слухачів. 3/ Лабораторія загальної хемії /неорганічної та органічної/, яка може вмістити, при одночасовій робо- ті, до 30 студентів. Ця лабораторія устаткована при- ладдям, посудом і т. інш. так, що зараз переводиться практичні роботи зі студентами групами 3-5 осіб, при одночасовій праці до 10 таких груп. 4/ Лабораторія прикладної хемічної аналізи та її обладнання дозволяють одночасово працювати індивіду- ально 25 студ., а при використанні помешкання лабс- раторій загальної хемії,/при належному розкладі за- нать/ число працюючих подвоюється. -7- 5/ Лабораторія кількісної сільсьогосподарської та технічної аналітики, що зараз викладається на IV курсах СВ обладнана так, що можливо провадити індивідуальні практичні роботи, як тепер ці роботи провадяться, одноразово 30 студентів. В лабораторії в точці, в більшості закордонні, приладдя для кількісних робот, а також для робот з фізичної хемії, курс якої провадиться на IV курсі фіз.-мат.відділу. Як ми згадували, до 1926-27 ак.року в Інституті викладались лише курси загальної хемії /неорганічної, органічної/; у 1926 р. в лабораторії уже можна було провадити практичні роботи з цих відділів. У 1926-27 ак.році на ІІ-му курсі почав викладатися з належним практикумом курс прикметної аналізи. В цьому ж році на першому курсі викладається неорганічна хемія на ІІ-му курсі. - органічна хемія з належними практичними роботами з цих розділів. На ІІ-му курсі ухилів викладається прикметна хемічна аналіза, на IV-му курсі - кількісна сільсько-господарська та технічна аналіза, з відповідними практичними роботами, фізична та біологічна хемія та хемічна технологія. Таким чином, на сучасний момент хемічний кабінет має достатньо устатковані лабораторії з основних хемічних дисциплін та велику площу. Ці лабораторії розвинулися на протязі останніх 3-х років і при дальшому їх устаткованні, головним чином, у напрямку збільшення числа копійектів приладдя для практичних робот і при введення одного налагодження в штат та при полегшенні штату 2-на лаборанта можуть обслуговувати, належним чином, всі курси так агро-біологічного, як і фізико-математичного факультетів. МАТЕМАТИЧНИЙ КАБІНЕТ. Математичного кабінету раніше взагалі не існувало. Тепер математичний кабінет, крім підручної літератури, має бібліотеку в кількості назв. Бібліотека безперервно поповнюється. Силами студентів і майстерними утворені - 8 - і утворюється пособники до елементарної та вищої математики. Кабінет може одночасно зайняти понад 150 чоловік. Керівник вважає можливим обслуговувати наявними силами існуючі курси та 2 курси факультетів, що мають відкритись. Із наведених тут відомостей видно, що кабінети за 4 роки у таких матеріальних умовах перетворилися із звичайних класів у кабінети-лабораторії, що здатні провадити відповідну роботу, з пропускною здатністю кожного кабінета в середньому 1200 чол. на тиждень /по розрахунку (100чол.х6год.хОдн.х2зміни/6/. Таким чином, за більш дрібних умов легко можна буде досягти великих наслідків і тоді кабінети будуть цілком придатні до тої роботи, яка мусить провадитись на спеціальних факультетах. Отже, прийнявши все наведене до уваги, треба прийти до висновку, що відкриття двох означених факультетів з'являється цілком можливим і не являє ніяких непереборних труднощів, що це підсилють та окрашать роботу, задовольнить потреби сусідніх округ викладачами енергобничих дисциплін. Голова Предметової Комісії Виробничого циклу /Г. Костецький/ Секретар /Ращенко/ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК О. УКРГОЛОВПРОФОС ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ НАРОДНОЇ ОСВІТИ м. Луганськ 4185- Педвідділ 10/29 Донецький Інститут Народньої Освіти при цьому надсилає копію Протокола засідання Правління ДІНО за ч. Ректор ДІНО - /Воробйов/ Секретар - /Красноцова/ До Президії наради керівників Ніжинсько- го Інституту Народньої Ссвіти /нарада від- бувалася 14/III-1929р./ М.Н. ПЕТРОВСЬКОГО З А Я В А. Прошу додати до протоколу наради мій слідуючий додаток. При розгляді питання про проект реформи Інститута я голо- сував проти утворення фізико-математичного відділу. Голо- сував я так вважаючи, що, хоч в наших умовах можливо й бажано утворення цього факультету, але ж керівничий склад в галузі фізики не зможе справитись з керуванням майбут- нім факультетом. Мається, власне, один керівник, т. Косте- нецький, виклад. І групи, який не має зовсім, поскільки мені відомо, друкованих праць, ані науково-дослідчих, ані науково-методичних. Особи ж, що заняла б посаду професора за три роки не знайдено. Поскільки ж немає даних, що в майбутньому така особа буде знайдена - тому я не вважаю можливим голосувати за відкриття фізико-математичного факультета. 1929р., березня 15 дня м.Ніжин. М. Гейтовський 1. Вважаю, що оргмініз'я відому для підготовки вищелатових експерт дисциплін в курдшколах - полурівка. В предложку неясно, про що йде мова: чи про вч.т. чи про фракуляри? 3. Поданий пропонов свідчить, що правління розслідує одногасно всікі питання, які "посвячають" до загальних - див. ноту, про переборку курфельки!!! Вважаю, що Правління економично випирається час тимів правління. 2. Пропонував свій проект з повин. запискою прийняттям питань правил. Упрофосвіта та Педінспектора. До цього додається матеріал що до реорганізації Лененького Інституту Народньої Освіти. Треба відзначити, що в цьому відношенні з боку Вашого нема певних вказівок : з початку казали за організацію факультетів-соляхівського в 3-ма відділеннями, соцекон., - а 2-ма відділеннями, техно-математичн. та агробіологічного ; Потім на пістові розмови з інспектором профосвіти Луганської Інспектури т.Сильверстовим, наче захресляється реорганізація ДІПО в напрямку переробки його так щоб ми мали індустріально-педагогичний ВУЗ типу Московського Інституту ім.Лібхехта. За останній час, згідно килипі "Правила й прогр." ми маємо що ДІПО зараз не реорганізується в тільки до даток про організацію відділення по підготовці вчителя молодого концентру. Протягом квітня місяця і початку травня Правління ДІПО детально пророблявало питання, що до перспективи реорганізації ДІПО / Протоколи Вам надіслано/ Наша думка про те щоб організувати визначенні факультети, при чому на основу майбутнього реорганізованого ДІПО покласти принципи такого ПедЗУ у як індустріальних педінститут ім.Лібхехта, пристосовуючи реорганізацію до умов Донбасівських округ. Вважаємо для того, щоб відразу почати вірно працювати все тепер треба ставити питання про організацію зразкових майстерень при ДІПО. Треба ставити питання про відпуск коштів на організацію переведення постійного практикуму студентів, треба все тепер завернути увагу на таке вузьке місце нашого ДІПО як відсутність гуртожитків для студентів / до в з'язку з реорганізацією, замість 500 студ. ми мусимо мати більш ІССО / Прохаемо Вас дати своє відповідь на наш проект і остаточно, а решт рент, вирішити справу реорганізації. В делаток до цього і в розвиток 8 пакту постежень зупиняємо Вашу увагу на таких моментах : а/ Інспектора Профосвіти м.Луганська не заперечув спроби індустріально-профшколу досвідчено школою при ПО; у ній профшколи є хемічний завод і механічний завод ; б/ Чрім цього в м.Луганському є багато кваліфікованих інженерів, яких можна притягти для викладання дисциплін які стосуються індустріально-педагогічного циклу, в/ До торкається агро-педагогічного циклу, то ми гадаємо що в м.Луганському з окреме його організація свувасти не доцільно. Разом з цим ми гадаємо, що частково студентів II-го III-го та I-го курсів можна вже спочатку 1979/30 уч.р. прямувати на відповідні курси індустріально-педагогічного циклу, перучи на увагу велике значення м.Луганська та його промисловості, чи гадаємо до цілком можливо, навіть необхідно розраховувати на кошти ЗРНГ і таким шляхом полегшити справу матеріальних передумов до побудування такого типу педінституту, як Московський Пед-інститут ім.Лібхехта. РЕКТОР ДІПО - Ольвінус /Воробйов/ ПРОРЕКТОР - Мод. Струє/Грушевський/ РЕЗОЛЮЦІЯ ПОСТАНОВИ АКАДЕМІЧНОЇ РАДИ ПЕДКУРСІВ СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКОГО ІНСТИТУТУ 24/1/1929 року. 1. Засновані в 1924/25 навчальному році Педкурси при СГІ мають за мету підготовити агрономів-педагогів для шкіл с.-г. освіти. Тим отримати передове величезну потребу на кваліфікованого агронома-педагога, бо за постановою РНК в кожному адміністративному районі на 1931/32 навчальний рік повинна бути с/г. школа. Ці школярі взялів раз налічується до 7200 агрономів-педагогів, крім цього широко розгортається мережа земних шкіл для дорослого врод екон осління, шкіл зельницької молоди, агрономізованих семирічок. Во- тим час вимагання кваліфікованих педагогів-агрономів. Маючи увазі таку потребу на педагога-агронома зараз, а також і на майбутній час, виготовлення кадра педагогів агрономів для обслуговування с/г. освіти потрібно побудувати на більш стабільній формі, на міцніших підвалинах, однорічні педкурси. Чотирьохрічний досвід існування Педкурсів довів, що значна кількість абітурієнтів його вступили на курси не з-за почуття до Педагогичної праці, а випадково, а саме: або тому, що не влаштувалися на виробництві в господарських органах, або з-за матеріальних видів, бо зараз в с/г. школах платил крача за платньою рягагрономів. Через ці причини ми маємо на 95% студентів педкурсів, які скінчили с/г.технікуми, а не с/г. інститути. Академічна Рада Педкурсів вважає, що все настав час стати на шлях груповинної підготовки агрономів-педагогів для численних шкіл с/г. освіти. За рік неможливо дати потрібну педагогічну уста- новку студентам Педкурсів та дати їм удосконалені навики в дидак- тиці та змінні викладання. Потрібно так організувати справу, аби молодь у 2/3 роках агрономічного ВИШУ готовилась до педагогічної діяльності. Тоді на цю роботу буде йти не випадковий елемент, а той, хто мріє своєю майбутньою діяльність присвятити педагогічній роботі. Пляхи до створення такого педагогічного виду закладу на думку Академічної Ради такі: спочатку перетворить Педкурси в Педфакультет при СГІ з двохрічним курсом навчання, а потім пере- творить цей заклад у Вищий Педагогічний Інститут, що ввійде як органічна частина в склад майбутньої с/г. академії. Крім цього Педкурси могли бути нормально працювати при умові існування своєї виробничої бази в вигляді зразкової с/г. школи, а тому потрібно з рештою цього року розв'язати питання про засну- вання в Голосієві зразкової протиколи інтенсивних культур у тех- переробкою садовини й городини, про що ОКРІНО й СГІ клопочаться вже три роки. Тому Академрада подає на Правління КСГІ про принципову згоду перетворити Педкурси на Педфак. В разі Правління дасть згоду, то утворити спеціальну комісію для вироблення проекту позйомення й навч. плана Педфаку з тим, щоб після розгляду його в Правлінні подати на загвердження НКО. П. Одноразовою з цим Академічна Рада вважає за цілком своєчасне піднести питання про утворення при Педагогічному факультеті курс- сів заочного навчання для підвищення кваліфікації робітників с/г. шкіл, які не мають спеціальної педагогічно-агрономічної освіти. Досвід короткотермінових курсів при СГІ для підвищення квал- іфікації навчителів с/г. шкіл довів про надзвичайну потребу що до підвищення кваліфікації викладачів сучасної с/г школи. Тоді, якщо буде відбиватися на виробництві в с/г. школах, бо для командировок на курси потрібно буде відривати робітників від безпосередньої праці в школі. Крім цього на такі курси можливо посилать одиниці, тоді як курсами заочного навчання можна охвятить значно більшу масу нав- чительства. Такі курси будуть держати всю масу навчителів с/г. -2- відкіл на відповідному рівні так до наукових, як і педагогічних новин. Вищезгаданий не Комісії доручить скласти Положення й навч. план таких курсів, коли Правління Інституту затвердить постанов Академради що до курсів заочного навчання. Важливо, що додільно буде організувати до початку навчально- го року методичне Консультативне Бюро - завданням якого має бути розв'язування методичних та педагогічних питань, які вини- кають у викладачів с.-г. професійної праці, а також допомагати їм у педагогічній самосвіті, подавати бібліографічні вказівки з педагогічних, методичних і фахової літератури і т. ін. Але Методичне Консультативне Бюро може поча- ти розгорнути свою працю лише маючи на це відповідні кошти, тому звернутись до НКО через Правління КПГ про субсидію на організацію та переведення цієї справи в розмірі 600 карб.- виробки, якщо досуджене виникнення джерел фінансування внутрішнього всього на кожну з них під час їхніх випробувань або інших - навчання, якщо це необхідно. Інші фінансові питання будуть розглянутися - зважаючи на обсяг хвилявань в інформаційному та їхньому - орієнтованому на державу, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів залежить від їхнього розміру та інших - питань, якщо це необхідно. Того ж зараз до держави хвильових - фінансування викладачів з УНІФІКАЦІЯ СИСТЕМИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ. Тези / до наради пресвідій предметових комісій/. 1. Принципи системи народньої освіти мусять випливати з вимог соціалістичного будівництва, а тому всю освіту треба окерувати на задоволення вимог процесу цього будівництва. 2. Вся система народньої освіти мусять бути побудована у такий спосіб, щоб кожний етап /школа/ давав закінчену освіту і у той час переходив до дальнього етапу /школи/. 3. Школа загального виховання мусять дати політехнічну освіту /школа непрофесіоналізована/ і виховувати дітей від 7-15 років /додається один рік зв'язу до теперішньої семирічної школи/ і має два концентри 9-12 років і 12-15 років/. 4. Професіоналізована масова школа в принципі на довгий час через зразок відповідної бази і відповідного педагога є річчю нереальним. 5. ЗСУ, ДНМ та куварно-ремісничні школи, побудовані на молодшому концентри мають за цілею спрямованість дати кваліфікованого робітника на виробництво та сільське господарство. 6. Над школою соціального виховання, що дає закінчену освіту, як продовження будутьться середня професійна школа - технікум, що має дати техніка для виробництва, сільського господарства то-що, а також підготувати до відповідної вищої школи. 7. Інститут /вища школа/ має дати фахівців двох типів - фахівця вузької ділянки господарства і фахівця організатора /сільські мілі технікуми треба реорганізувати на Інститути або прилучити їх, як факультети до Інститутів, слабші технікуми залишити на етапі середніх професійних шкіл технікумів/. 8. Для справи педагогичної освіти залишаються інститути народньої освіти /педагогічні інститути/ як правило, педагог мусять мати закінчену вищу освіту, а тому, як правило, всю підготовку педагогів, від педагога дошкільного виховання до викладача предметника, треба зосередити в одній школі /школі/, де беручи до уваги відсутність відповідних контингентів для такої школи, що має дати педагога для молодшого концентру треба залишити педагогічні технікуми, як переходовий тип школи і об'єднати технікуми у великих містах в один технікум, додати до них провінційні технікуми, де нема змоги нормально поставити роботу /будувати такий технікум належить масові школи/. 9. Як правило, факультет професійної освіти треба поєднати з факультетом соціального виховання, виходячи з тих міркувань, що факультет соціального виховання наближений уже значною мірою до факультету професійної освіти /напр. природознавчі відділи обох факультетів остільки близькі, що від поєднання не зазнають факультети жодної шкоди/ але беручи до уваги, що факультети соціального виховання не мають впливу підрозділених контингентів через ще 1-2 та початки 2-й курсу з курсами, що дають загальне освітнє базу, залишити на деякий час факультети соціального виховання, забезпечуючи в них спеціальні предмети і тим піднімаючи рівень спеціальних предметів, але не знижуючи педагогічної суті цього факультету. 10. Послідня фахультетів припустиме двоє тоді, коли можна буде добрати однаковий контингент на обидва факультети і коли середня професійна школа буде продовжена старшого концентру. Інститут Народньої освіти можна тоді поділити на такі факультети: 1/ факультет історично-економічний, чи суспільствознавчий, 2/ факультет літературно-лінгвістичний з відділом чужоземних мов, 3/ факультет фізико-математичний, 4/ факультет фізико-хімічний з двома відділами - педагогічними та виробничими, 5/ факультет природничий /чи двох останніх факультетах агро-хімічний відділ/, 6/ факультет дошкільний. II. Педагогічну підготовку викладача індустріально-технічних, фахових сільсько-господарських і всіляких дисциплін, що не входять у номенклатуру предметів Інституту Народньої Освіти в "осередки в Інститутах Народньої Освіти, до дасть змогу привести справу до одного принципу і централізовано розподілити всі педагогічні продукції. І2. Інститути Народньої Освіти основним завданням своєї мають підготувати кваліфікованого педагога та крім того мають завдання готовити кваліфіковану силу хеміків для виробництва агро-хеміків для сільського господарства, а також давати молодим наукових контингент /аспірантів, лаборантів/ для науково-дослідних установ і виробництва спорідненого з науковими установами. ВІДОМОСТІ ПРО СИСТЕМУ ПЕДАГОГІКИ.- 78 1. Недоліки сучасної системи педагогіки в УСРР. 1/ Педшкола не має на чому базуватися. Педтехнікуми теоретично збудовано н профшколі, а приймають 61% трудшколькоців, коли ж по- падають туди в профшкольці, так в 20% не ті, що скінчили профшколу, а лише пробули там рік - дво. Факсоцвих це в гіршому стані. Відсоток профшкольців в ньому мен- ший, ніж в педтехнікумах, а закінчивших 7- річку / той більш нічого/ лише через те менше нім в Педтехнікумі, що Факсоцвих займається перепідготовкою вчителівство, а в де-ляких випадках навіть перетво- рюється цілковато в курси перепідготовки вчителів - групогодів. А часто до СВ попадають 1 ті, що не вступили до інших Вузів. З по- чатку коли їм в ШКО запропонують СВ, вони кажуть: хіба ми божевільни, а потім сметнувши, по через рік можна втікті з СВ,згоджую- ться туди Факсоцвих не задовольняє студентів універсальністю своєї програми й дуже не глибокою фаховою підготовкою. Найже всі студенти факсоцвиху нід час перебування на факультеті просяться перевести їх на фахпрофос, а де-які навіть після закінчення СВ вступають на 1-й курс /1/ фахпрофосу.- Факпрофос не дає достатньої методичної підготовки і певних перспектив в роботі, готуючи викладачів в лише для одної- двох дис- циплін на одному - двох курсах профшколи. Ні з педагогічного, ні з матеріального боку це не задовольняє профосника і він стає кон- курентом соцвихнику, йдучи до старших груп 7- річки, куди його ніхто не готовував, або в крашому випадкогрі до тієї школи, де він працював ще до вступу в ШО. Взагалі продукція фахпрофосу розходиться скрізь де випадково тряпилося вільне посаде, що дає більше утримання ніж учительський заробіток. Вколітос почав готувати викладачів соцеку / шкільно-курсо- вий відділ/, а це що призводить до проектів зачинити соцек відділ на фахпрофосі / один з таких проектів пспав до Методкону Упрофосвіти НКО/. Далі у нас фактично не має багатьох відділів в педшколі, що готували б робітників на яких є великий попит. Доскільни відділи при СВ дають таку малу продукцію, що їх неможна і рахувати, між - 2 - Іншим мені хотілось би спитати допкільників, як вони себе почу- вають на фахсоцхові, де більшість прагне стати вчителями старшо го концентру. Немає зорсім установик що готувало б ф1зкультурника - педагога. Бракує підготовки викладачів чужоземних мов, бодай німецької.дисципліни Немає педагогів викладачі спеціальних дис- циплін в індустріяльно-технічних прошколах. П. Про структуру й цілеру настановку ХІНО.- Я хстів би не шпальтах студентського органу ХІНО не торка- тися поки-що особливостей перебудови всіх педрузів в УСРР, я обме- жуюсь побажанням, щоб на підставі свого 9- річного досвіду й згідно з потребами Республіки ХІНО удосконалив свою структуру так щоб його побудова була зразковою й відбивала раціоналізовану систему радянської педосвіти в цілому зі всіми факультетами, від- ділами секціями, групами. Я особисто вважаю, що Факультет підготовки вихователів різни фахів не треба змішувати з факультетом підготовки викладачів зага- льно-освітніх дисциплін. Загально-освітні дисципліни я вважаю це є те, що об"єднує соцзих з профосом, що дає змогу продовжити момент соціального виховання до 13- років, а не обривати поза шту - но в 15 років. Загально-освітні дисципліни, навіть профоб містять в собі більше елементів соцзиху, ніж профосу. Я маю на увазі історію класової боротьби, літературу, природознавство,гео- графію і т.інш. Підготовку викладачів загально-освітніх дисциплін слід прс водити на одному факультеті. Фуркації з установкою на підготовку викладача трудшколи, чи профшколи, чи масової установки для дорос- лих можна зробити на останньому курсі, під час перезведення студе! з томи активної педпрактики і детального вивчення процесу. Зовсім окремо мусить бути справжній факультет профосу: Факультет підготовки викладачів спеціяльних профосівських дисцип лін, яких в трудшколі немає і не може бути. Факультет політосвіти мусить готувати організаторів прліт- освітньої роботи на місцях по всіх їй галузях крім шкільного навчання / ве школах для дорослих/. Отже після цих дуже коротких / за браком місця/ вступних - 3 - міркувань подано / до-реці мій особистий, а не офіційний/ проект побудови ХІНО.- 1/ Факультет соціального виховання: відділи:а/ домкільний, пі/в передопкільний б/ екілений / або комплектний/ в/ інтернетних установ / п/в спону/ г/ фізкультури. 2/ Факультет загальної освіти. А. Сектор соціальних наук: відділи:а/ соціально-економічний б/ мови й літератури укр. /п/в.рос., п/в - чукоземний/ Б. Сектор природничо-математичних наук в/ біологічний б/ географічний в/ фізикоматематичний 3/ Факультет професійної освіти А. Сектор індустріально-педагогічний. відділи: а/ фізико-технічний п/в енергетичний п/в механічко-технологічний.- б/ хеміко-технологічний п/в -органічної технології п/в -неорганічної технології в/ організації виробництва. В. Сектор агропромедогрічний: відділи. а/ фітотехнічний б/ зоотехнічний в/ економіки сільського господарства. 4/ Факультет політосвіти: відділи: а/ клубний б/ бібліотечний в/ екскурсійний г/ антирелігійний. Базою для факультету соціального виховання мусить бути семі- річн трудшкола, курс навчання в ньому 5- річний. До факультету - 4 - загальної освіти мусить постачати студентські кадри профшколи й робітфаки, курс навчання 4-х річний. При ньому мусить існу- вати 5-й курс для підготовки аспірантури до науково-дослідних категр. Індустріяльно-педагогічний та агропедагогічний сектори фекпрофосвіти з 5-ти річним курсом навчання на базі профшколи лише індустріяльної / або лише агрономічної/. Особи з індустрія- льним / або агрономічним/ виробничим стажем мають прийматися після іспиту за курс відповідної профшколи. Фекполітос має базуватися на партшколі другого ступня, курс навчання 4-х річний.- до ВУК "Рада" 76 КОРЕКТИВИ ДО СИСТЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ I - РАДИКАЛІЗАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ВУЗІ. Після першого оформлення радянської системи педагогіки на Україні, що створила за своєю мету дати Республіці політично освічену, високо- кваліфіковану педагогу для всіх освітніх закладів, двома педагогами в інте- ральному розумінні цього слова, а саме не лише викладаче тої чи ін- шої науки, а перш за все вихователя нової радянської суспільності, що має широкий, свідомий й з нелегкими технічними удосконаленнями взяти активну участь в соціалістичному будівництві, - було утворено велику кількість вищих учбово-педагогічних закладів. Центральне місце в структурі педа- гогізм зайнняли фахові факультети соціальної революції. Передбачалося, що «ВУ» готовуватимуть інтегрального соціальника, буде здійснений виховувати дитя- нство / мід одного до 15 років/ без допомоги інших спеціалістів освітньої справи, збагачивши став проце викладання не за заданих комплексової системи. Слід зазначити, що одні «ВУ» було засновано на базі учительських інститутів / школа-семейний Глушицький/, другі не всі старих уні- верситетів / Одеський, Київський/ та з пародичних під час Революції " невидовувалися університетського типу / Кам'янець, Антонів/ і нарешті один з «ВУ» утворився хоча й під боком колишнього університету, але не одержавши ні матеріального пошкодку, ні ідеологічної установки, від нього / це був знову організований "100-а" «ВУ - Харківський/ Вихованці цих закладів знаходяться до того, що перш за них під керовницт- вом X.«ВУ» протягом перших 4-5 років / уперто уточнюють на кон- держеннях своє призначення інтегрального соціалістичного закладу «ВУ» типу А/, а другі - відновлюються собі право на існування в формі «ВУ» типу В, які користуються своєю університетською, чи там " хваза-універ- ситетську " базу / кабінети лабораторії , професори, викладачі/ для того, щоб найближче підготувати до структури, напр. планів і програ- мів факультету профосвіти - цього радянського університету з установ- кою на деяку педагогізацію навчання. З початку «ВУ» типу В виникли у двох факультетах і останньому курсі / соцек, фізматомет та біолог. відділі/, потім почали розділяти студентів по фактах на передостан- ньому курсі, уривавши у М.К. профосу третину, а потім і половину навчального плану ІІ-го курсу на спеціальні дисципліни. Протягом останнього року до НПО поступають заявки про доцільність функції в «ВУ» типу В, що і навчать з 1-го курсу. Обстеження двох «ВУ» /Кам'яне- цького; Харківського, Донецького, Антропетровського, Одеського/ показує, що їх уже через вірніше буде названо факультетами типу В, аніж «ВУ» типу Б. Слід зазначити, що не одні бажання професори перетворити свій вуз в радянський університет, але й немає труднощів на добре осві- ченого виховача, якому телі радянської суспільності підтримати різень знання учнів примушували «ВУ» поширювати програми спеціальних дисциплін в. Особливо б'є в очі різниця між відділами в Пр ф «ВУ» типу де вона є частинами одного імов / Антропетровськ, Одеса, Дніпр/ Навіть Харків- ському «ВУ» не вдалося запобігти цієї еволюції: сприяли соціальні всім відділам / дощильний, СПОК, інтернатних установ / і по кількості сту- дентів, а по кількості годин в навчальном плані залежить другоряднє місце. Потім випуски Харківського «ВУ» одержали інтегральну підготовку пішли на працю в молодший концентр трьох років і там проводять роботи за комплексною системою, продукція останнього року почуває себе нікож- ко навіть і тоді, коли всім до викладання окремих циклів в дисциплін в статтях групах 7- річних або до праці в довкільних установах готу- валася. Окрім, за традицією, призначає випускників «ВУ» до молодших груп на посади груповодів. В той же час більшість продукції факультету ще не в професійні як не треба було чекати згідно з цілковою установкою /Пр, а до останніх груп 7- річних / особливо біологія, географія/; в багатьох випадках ми бачили сполучення роботи викладача в трудових і в проф- школах. Навантаження в профшколі часто-густо не дає пропорційного мі- німуму викладачеві з він неможливо мусить підробляти першу суму по трудшколах. Очевидно вихователів для домкльних інтернатних та інших установ і груповодів, в роботі яких момент виховання відгоряє домінуючу ро- ль, потрібно розуміти в одних закладах / сприявши факультетах соціа- льного виховання, або в подтехнікумах, як і не поки що звено/; а вик- - 2 - додачі тих чи інших дисциплін, чи цілих циклів у дисциплін слід роз- тувати і до найбільш популярного вмісту в трудшколах і до систе- матичного розроблення курсу по профшколах. Введення в соціаль- ного виховання поруч з викладанням наук обов'язково має бути не лише в роботі вчителя 7-річки, але й у викладача профшколи. Викладач профшколи, що не зміг не практикувати інтересів, можли- вості дитини до 15 років, не вірно, не педагогічно ставиться до потреб школяра до 18-20 років. Отже, нова пропозиція з початку 29/30 року злати однолітнім міддячим ОВ в фах професії і перетворити їх в факультети ІНО; незру - "акулєтст вчителів - вихователів в бухгалтерському розумінні цього слова; а сам: робітників дошкільників / і переддошкільних/а Інтернатних установ, СПОН"у, інструktoriv фізичної культури та груповодів в молодому концентраті трудшколи. II. Друга здорового тенденція наших педузів зближати свої інте- реси / конференцій, розвання підмідування, обмін записками, проек- тами тощо/ та зміняти свою навчальну базу / касінети - лабораторії нарчально-дослідні установи / тем потрібне структурного оформлення Все на практиці попередніх років виявилося, що педузуван з більшою кількістю студентів притягують до себе більшу увагу суспільства кроме розводилля роботи викладачів - професорів, а при наявності міцнішого навчального обладнання ліше удосконалюють техніку робо- ти майбутніх педагогів , ніж це роблять дрібні "захудалі" буди. Отже об'єднується педузуван одного міста / в Київ, Одеса, Хар- кові/ однієї невеликої округи / Тульчинська, Вінницька/ - а не- гайне , непідкладне засновання ІНО. Практика забезпечення минулого року факультета при ІНО для підготовки груповодів /Кем'янець, Мн- колаїв/ мусить бути продовжена в на наступний рік. ІНО будецький Херсонський та Луганський повинні ут орети при собі з факультет молодого концентрату. Лише там, де зовнішні умови / брак приміщення/ не дають змоги зараз налагодити роботу ІНО в більшому місті, за- лишати один факультетний педуз / Миколаїв/ Отже на початок наступного року конструктивно перетворена мережа Вузів подосвіті має мати такий вигляд. 78 Цілком окрема справа – на якій базі надалі будуватимуться наші плани навчальних закладах, не було проведено комплексування педагогів нових студентських кадрів та як педагогічна вертикаль буде урівноважена зі всією системою освіти СРСР. Як відомо, середня ланка в системі освіти зміцніла в Україні на постійному, що може цілком виконувати не лише головну свою призначення постачати заробітчика нову кваліфіковану робітничу силу, але й завдання – готувати молодь до Вузів (розуміється в молодому "основному" своєму концентрі, де буде переважати політехнічний елемент; підготовка фахівців середньої кваліфікації для природничих мусить зосереджуватись в старшому "спеціальному" концентрі профшколи, що буде мати однорічний або двокріпкий тур, в залежності від вимог спеціальності та тривалості підготовки практики). Отже, тепер, коли республіка ІІО на віддаленому буде більш чітким, ніж раніше, адвокати з профшкол турбуються за нових вертикалей (індустріально-технічної, сільсько-господарської і соц.-економічної) будуть свідомо йти на відповідні фахульність ІІО, а саме: з технічних шкіл ми будемо приймати переважно на техно-математичний (фізико-математичний) та техно-хімічний факультет, а сільсько-господарських – на агробіологічний, а з соц.-економічних – на соц.-економічні факультети. Закульти та соціально-економічні, не маючи під собою спеціальної педагогічної профшколи, мусять базуватися на основному концентрі, надавши навчальному плану перших курсів загально-освітніх і політехнічних уроків. Основні ССР (був підтехнікум) базуються на 7-класному, турою навчання в якому треба було збільшити до 8 років. Якщо обговорювати фах.Сод.Вих. на 7-річній, ми унормуємо справу прийому до Вузів вагалі: не будемо підтягати А без того невеликої продукції профшкіл до установ, що мають занадто мало спільного з Їхньою цілевою, фаховою настановою. Водночас та частка продукції трудшколи, яка не піде до профшкіл, знаємо собі приймів шлях до подовження, проходячи мимо всіх учбових сурогатів, як підготовчі групи, короткотермінові курси для підготовки до Вузів тощо, що самі знатимуть без сталого бюджету 2 керування, а Вузам не дасть достатнього контингенту студентства. Збільшення курсу навчання на ССВ до 8 років, збільшення кількості студентів в подовжених до той норми, що буде задовольняти вимоги масової школи на недолку (на цей пляц ІІО став це термін), збільшений прийом до Подувів на...... чоловіка) не-зобов'язаного від ІІО напруженого роботи в справі забезпечення подовжених достатніми приміщеннями, збудування в багатьох пунктах нових будинків, оскільки кубатура старих приміщень Подувів все ще не задовольнила потреб, що за ці роки значно зросли. Другим ударам завданням матеріального характеру є негайне поліпшення обладнання кабінетів – лабораторій і нагальне збільшення асигнувань на навчальну частинку подовжень, покриваючи на підприємствах (яка до цього часу провадилася за рахунок благодійності викладачів-корінних подрикти), а тому її мала відповідна необхідність. Поставити з краєвою підприємством по великих (з численним кількістю студентів) подовжень без соціальних асигнувань на неї – зовсім не можливо. Це безумнішо показав 1-й лауреат окушня дослід Харківського, Одеського і Київського ІІО. Як підносять матеріальні і бюджетові питання в залежності про раціональну систему через те, що без них матеріальних передумов може ніти неповним шляхом 1 реалізація повноленого удосконаленого системи педагогічної освіти. ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА. Інститути / ІНО /. I. Інститут Народньої Освіти, - це є зміна педагогічна установа, яка готує робітників освіти для всіх годувань виховально-освітньої ро- боти. II. Відповідно до загальних ІНО є складні його можуть бути факультете- ти: 1/ соціального виховання з відділами - переддошкільним, дошкільним, комплексним; 2/ техно-математичний з відділами фізико-математичними та індустріаль- ними; 3/ технo-хемічний ; 4/ агробіологічний; 5/ географічний; 6/ соціально-економічний; 7/ літературно-лінгвістичний з відділами української, рос. мови, чужозем- них мов; 8/ політичної освіти з відділами - клубним, курсовим, бібліотечним; 9/ фізкультурний. Лише при Харківському ІНО (снує всі перелічені факультети і від- діли. Решта ІНО мають лише ті факультети, на визначаються перепускною адміністрою за стажем навчальної бази Інституту. 1/ Факультет соціального виховання готують соціалізаторів робітників установ експерти материнства і дитинства, дитячих садків, інтернатних установ СПОВ"у та вчителів молодшого концентру труджіл. 2/ Техно-математичний факультет готує викладачів математики й фі- зики та інших споріднених дисциплін, як для старшого концентру труд- жил, так і для масових шкіл професій. На відділі індустриальному, не підкривається з 1929/30 року при Харківському ІНО передбачається готувати викладачів з ЗУ та профшкол з різних фахових дисциплін, а також і загально-освітніх, але з цілеспрямованою уявленням в тим чи іншим виробництвом. 3/ техно-хемічний готує, як викладачів хемії по труд. і профшколах так і хеміз - аналітиків та дослідників для виробництва. 4/ Агробіологічний факультет готує викладачів природничих дис- циплін з старшого концентру труджил та є профшколах. 5/ Географічний факультет має готувати викладачів географії фізич- ної і економічної в школах соціальних професій. 6/ Соціально-економічний факультет готує викладачів історії кла- сової боротьби, історії ВКП, працюху, політекономії й еконополіти- ки по різних установах соціальних професій. 7/ Літературно-лінгвістичний факультет готує викладачів мови і літератури з шкіли соціальну й професію. 8/ Факультет політичної освіти готує робітників вищої кваліфікації в різних годувань політичної і загальної позашкільної освіти. 9/ Факультет фізкультури готує викладачів фізкультури для старших груп шкіл соціальних, для ЗУ, профшкол і ВУЗ"ів , а також клубні. ін- структори фізкультури. -2- різний грунтується на професіональній розробці фахівця та на роботах, які виконано у вищих навчальних закладах. Факультет політосвіти комплектується абітурієнтами радпартійної за спеціальними командуваннями. III. Підготовку педагогів для дефектного дитинства організується при Дніпропетровському педагогічному інституті у Києві, Харкові, Одесі й Дніпропетровському. На цих факультетах після скінчення IHO або медичного закладу встановлюється стаж. Нормальний курс IHO розраховано на 4 роки за винятком: на фіз.-хем. факультеті - 5 років навчання і на факультетах з 5 років навчання. На факультеті фізкультури 2 роки навчання. Після скінчення IHO обов'язково треба відбувати річний стаж у установах соціки, профосвіти або політосвіти. I. У межах УСРР існують такі інститути народної освіти: 1. Харківський IHO. Факультети: 1/ соціального виховання: а/ шкільний відділ, б/ дошкільний / з переддошкільною секцією/, в/ відділ інтернатних установ, г/ СПОН"у. 2. Фізичної культури, 3. Техноматематичний, 4. Техн.-хомічний 5. Агробіологічний, 6. Географічний 7. Соціально-економічний, 8. Літературно-лінгвістичний: а/ від. укрмови й літератури, б/ " росмови " в/ " чужоземних мов. 9. Політичної освіти: а/ відділ клубний, б/ курсовий відділ, в/ бібліотечний відділ, г/ антирелігійний. II. Київський IHO. Факультети: 1. Соціального виховання: а/ відділ шкільний - український б/ " " російський в/ " " польський г/ " " єврейський д/ " дошкільний. український е/ " фізкультури. 2. Фізико-математичний 3. Техно-хемічний 4. Агробіологічний 5. Соціально-економічний 6. Літературні й мови: а/ відділ укр.мови й літератури б/ рос. в/ " польськ. г/ " євр. д/ чужоземних мов. Одеський IHO. Факультети: 1. Соціального виховання: -3- а/ відділ шкільний український, б/ " єврейський, в/ " дошкільний український, г/ " фізкультури. 2. Фізико-математичний: а/ відділ український, б/ " єврейський, в/ " німецький. 3. Агро-біологічний: а/ відділ український, б/ " єврейський, в/ " німецький. 4. Соціально-економічний: а/ відділ український, б/ " єврейський, в/ " німецький. 5. Літератури й мови: а/ відділ укр.мови й літератури, б/ " євр. " в/ " нім. " г/ " чужоземних мов /англійської й французької/ ІУ. Дніпропетровський ІНО: Ф а к у л ь т е т и: 1. Соціального виховання: а/ відділ український б/ " російський, в/ " дошкільний г/ " фізкультури 2. Техно-математичний, 3. Агробіологічний 4. Соціально-економічний 5. Техно-хемічний. V. Донецький ІНО. Ф а к у л ь т е т и: 1. Соціального виховання/від. шкільний та дошкільний/ 2. Техно-математичний 3. Агробіологічний, 4. Соціально-економічний: а/ відділ економічний, б/ літератури й мови. VI. Ліженський ІНО. Ф а к у л ь т е т и: 1. Соціального виховання 2. Соціально-економічний: а/ відділ історичний б/ літератури й мови. VII. Житомирський ІНО. Ф а к у л ь т е т и: 1. Соціального виховання /від. шкільний та дошкільний/. а/ український з чеською групою, б/ єврейський. 2. Соціально-економічний 3. Агробіологічний 4. Фізико-математичний. -4- УІ. Полтавський ІНО. Ф а к у л ь т е т и: 1. Соціального виховання (шкільний та допіклінний) 2. Фізико-математичний 3. Агробіологічний 4. Літературні й мови. ІХ. Чернігівський ІНО. Ф а к у л ь т е т и: 1. Соціального виховання (відділи: допкільний та шкільний). 2. Фізико-математичний 3. Агробіологічний Х. Херсонський ІНО. Ф а к у л ь т е т и: 1. Соціального виховання (відділи: шкільний та допкільний) 2. Фізико-математичний 3. Агробіологічний 4. Літературні й мови. ХІ. Кам'янецький ІНО. Ф а к у л ь т е т и: 1. Соціального виховання (відділи: шкільний та допкільний). 2. Фізико-математичний 3. Агробіологічний 4. Літературні й мови. ХІІ. Миколаївський ІНО. 1. Факультет соціального виховання. У. ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНІКУМИ. Педагогічний Технікум є вища педагогічна школа, що готує ра- зом з факультетами соціального виховання масового робітника осві- ти для молодшого концентрту трудкіл, до допкільних установ, а та- кох інтегрального робітника політовити для установ районового маштабу. Відповідно до завдань педтехнікума, в складі його можуть бу- ти відділи: шкільний, допкільний і політовити. Педтехнікум базується на семирічній трудшколі і має п'ятирічний курс навчан- ня. Абітурієнти профшкіл мають право вступати по іспиту на віль- ні місця до ІІ курсу Педтехнікуму На ІУ-й та У-й курс педтехніку- му прийому не провадиться. VI. У межах УСРР існують такі технікуми: Райони комплектування. 1. Артемівський (від.: шкільни, та політос) Артемівська 2. Бердичівський Бердичівська 3. Вілочерківський Вілочерківська 4. Борданський (від.: дошк., та шкільн.) Маріупольська 5. Вінницький з відд.: укр.-шикл.та п/осв.Вінницька євр. 6. Вовчанський (Харк.окр.) Воя Україна 7. Радицький (Ромен.окр.) Харківська 8. Глухівський Роменська 9. Першотравеньський Глухівська 10. Запорізький від.: шкільн., політос. Першотравеньска Запоріжка. 11. Зінов'ївський 12. Ізмайлів 13. Конотопський 14. Коростенський 15. Кременчуцький від.:шкіл. 1 п/ов. 16. Куп'янський 17. Лубенський 18. Маріупільський 19. Мелітопольський 20. Могилів-Подільський 21. Нікопольський (Крив.окр.) 22. Ново-Московський (Дніпроп.окр.) 23. Охтирський (Харк.окр.) 24. Сталінський 25. Преображенський болг.(Преолав, Маріупільськ.окр.) 26. Прилуцький 27. Приморський нім (Гришб, Ме- літоп. окр.) 28. Проскурівський 29. Сумський (від.:шк.та політосв.) 30. Старобільський 31. Тульчинський 32. Гуманський 33. Хортицький нім.(Хортиця,Запор. окр.) 34. Червоноградський (Полтав.окр.) 35. Черкаський 36. Шепетівський Зінов'ївська Ізмайлівка Конотопенька Коростенська Кременчуцька Куп'янська Лубенська Маріупільська Мелітопольська Могилівська Криворізька Дніпропетровська Харківська Сталінська Вся Україна Прилуцька Вся Україна Проскурівська Сумська Старобільська Тульчинська Гуманська Вся Україна Полтавська Черкаська Шепетівка Педтехнікуми прикріпляються до найближчих НІО на правах їх факультетів соцвиховання. 10.пр."5". Цілком окрема справа - на якій базі надалі будуватимуться наші под. навчальні заклади, як буде провадитися комплексування педагогів новими студентськими кадрами та як педагогічна вертикаль буде увязана зі всією системою освіти СРСР. Як відомо, середня ланка в системі освіти зміцніла й укріпилася пастільки, по моте цілком виконувати не лише головне її призначення постачати виробництву нову кваліфіковану робітничу силу, але й завдання - готовити молодь до Вузів (розуміється в молодшому "основному" своїй концентри, де буде переважати політехнічний елемент) підготовка фахівців середньої кваліфікації для виробництва муєть зосереджуватися в старшому "спеціальному" концептрі профшколи, що буде мати однорічний або двозрічний курс, в залежності від вимог спеціальності та тривалості виробничої практики). Отже, тепер, коли росподіл ІНО на відділи буде більш чіткий, ніж раніше, абітурієнти з профшкіл трьох основних вертикалей (індустріально-технічної, сільсько-господарської й соц.-економічної) будуть свідомо йти на відповідні факультети ІНО, а саме: з технічних шкіл ми будемо приймати переважно на технолого-математичний (фізико-математичний) та технологічний факультет, а сільсько-господарських - на агробіологічний, а з соц.-економічних - на соц.економічний факультет. Факультети к соціальному вихованню, не маючи під собою спеціальної педагогічної профшколи, мусять базуватися на семінарній, надаючи навчальному плану перших курсів загально-освітнього і політехнічного ухил. Оскільки СВ (був педтехнікум) базуватиметься на 7-ми річці, курс навчання в кльому троба буде збільшити до 5 років. Дике забезпечення фак.Соц.Вих. на 7-річці, ми упорядкуємо справу прийому до Вузів ввагалі: не будемо відтягати й без того невеликої продукції профшкіл до утванов, що мають занадто мало спільного з їхньою цілевор, фаховою настановою. Водночас та частина продукції трудшколи, яка не піде до профшкіл, знайде собі прямий шлях до педосвіти, проходячи мимо всіх учбових сурогатів, як підготовчі групи, короткотермінові курси для підготовки до Вузів то-що, що самі живитись без сталого бюджету й керування, а Вузам не дають достатнього контингенту студентства. Збільшення курсу навчання на СВ до 5 років, збільшенння кількості студентів в педвузах до тої норми, що буде задовольняти вимоги масової школи на педсилу (на цей шлях ІНО став це торік, збільшивши прийом до Педвузвів на.... чоловіка) що-все вимагає від НКО напруженого роботи в справі забезпечення педвузаїв достатніми приміщеннями, збудування в багатьох пунктах нових будинків, оскільки кубатура старих приміщень Педвузвів взе зараз не задовольняє потреб, що за ці роки значно зросли. Другим ударним завданням матеріального характеру є негайне поліпшення обладнання кабінетів - лабораторій і взагалі забезпечення асигнувань на навчальну частину педвузвір, зокрема на підприємництво (яка до цього часу провадилася за рахунок благодійності викладачів-керівників педпрактики, а тому й мала відповідні наслідки. Поставити ж вразково недирективу по великих (з численною кількістю студентів) педвузаїх без солідних асигнувань на неї - зовсім не можливо. Не безумовно показав і в'язування сумній доєвід Харківського, Одеського й Київського ІНО. Ми підносимо матеріальні і бюджетові питання в залежності про раціоналізацію системи через те, що без цих матеріальних передумов може піти пеневним шляхом і реалізація поволеної удосконаленої системи педагогічної освіти. ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ ч. 17 наради Упрсоцвиху з 12/ІУ - 1929 року. Слухали: 2. Про утворення відділу позашкільного виховання при факсоцвихові ІНО. (т. Дрпен). Ухвалили: 2. Всі Педвузи мусять давати всім робітникам, що готуються до роботи по соцвиху-1 підготовку до роботи в справі позашкільного виховання. Підготовку до позашкільного виховання по всіх факсоцвихах та педтехнікумах треба покращати 1 попирити. Визнати принципове за можливе 1 допільне поруч з цим готувати окремих фахівців по-зашкільному виховання. Тому погодитись на пропозицію інспектори позашкільного виховання Упрсоцвиху - визначити на одному з факсоцвих ухил позашкільного виховання. Голова - Лукашенко Секретар - Русєє Згідно: КОРЕКТИВИ ДО СИСТЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ ПЕДУЗІВ УОРР. I. Після першого оформлення радянської системи педосвіти на Україні, що ставила за своє мету дати Республіці політично освічену, не- соковаліфіковану педсилу для всіх освітніх закладів, дати педаго- га в інтегральному розумінні цього слова, а саме не лише викладача тої чи іншої науки, а перш за все вихователя нової радянської сус- пільності, що має широ, свідомо й з належним технічним удосконален- ням взяти активну участь в соціалістичному будівництві. Було уп- оворено велику кількість видних учбово-педагогічних закладів. Центральне місце в структурі педдевузів зайняли факультети соціального вихо- вання. Передбачалось, що ФСВ отримуватимуть інтегрального содих- ника, який рівно володіючи всіма частинами єдиного педагогічного процесу, буде здійснити виховувати дитинство (від одного до 15 років) без допомоги інших спеців освітньої справи, базуючи свою працю виключно на засадах комплексової системи. Слід зауважити, що одні ФСВ було засновано на базі учительських інститутів (Миколаївський, Глухівський), другі на базі старих уні- верситетів (Одеський, Київський) та в народившихся під час Революції "швидковузького" університетського типу (Кам'янець, Житомир) і нареш- ті один з ФСВ утворився хоча й під боком колишнього університету, але не одержавши ні матеріального наданку, ні ідеологічної установки від нього (це був звано організація "100%-й" ФСВ -Харківський) Еволюція цих закладів зводиться до того, що перш за них під керів- ництвом Х.ФСВ протягом перших 4-5 років уперто уточняють на конфе- ренціях своє призначення інтегрального соційського закладу (ФСВ типу А), а другі - відображаючи собі право на існування в формі ФСР типу В використовують своє університетську, чи там "квазі-універ- ситетську" базу (кабінети, лабораторії, професорів, викладачів) для того, щоб найближче підійти до структури, навчальні. планів 1 програми факультету просвіти - цього радянського університету з устенням на деяку педагогізацію навчання. З початку ФСВ типу В вимагали у ДНІК фуркації на останньому курсі (соц-ек, фіз-математ. та біолог. відділи), потім почали розділяти студентів по фахах на передостаннєй курсі, уривавши у М.К. Упрофсу третину, а потім 1 половину навчального плану III-го курсу на спеціальні дисципліни. Протягом останнього року до НКО надходять заявки про доцільність фуркації на ФСВ в П-го і навіть в I-го курсів. Обстеження деяких ФСВ (Кам'янецького, Житомирського, Донецького, Дніпропетровського, Одеського) показує, що їх уже зараз вірніше буде називати факпроф- осами типу В, аніж ФСВ типу В. Слід зауважити, що не одні бажання професури перетворити свій РУЗ в радянський університет, але й вимоги трудшколи на добре осві- ченого в кладача, вимоги всієї радянської суспільності підвищити рівень знання учнів примушували ФСВ поширювати програми спеціаль- них дисциплін у шкільних виховно-допоміжних з'єднаннях РРД. Особливо б'є в члі рівновагності відділів ФПР з ФСВ там, де вони є частинами одного ІНО (Дніпропетровськ, Одеса, Київ). Навіть Харківському ФСВ не вдалося запобігти цієї асиміляції: справжні соційські відділи (дотичильний, СПОН, інтернетних установ) і по кількості студентів, і по кількості годин в начальному плані зай- мають другорядне місце. Через випуски Харківського ФСВ, одержавши інтегральну підготовку, пішли на працю в молодший центр трудшко- ли і там провадять роботу за комплексною системою. Зважаючи остан- нього року почуває себе ніяково, навіть 1 тоді, коли вони до ви- кладання окремих циклів дисциплін в старших групах 7-річки або до праці в дошкільних установах, натуралистична. Окр. ІНО, за традицією, при значаче випускників ФСВ до молодших груп на посади трудоводилу. В той же час більшості продукції факпрофосу вже не в профшколи, як на це треба було чекати згідно з піловою установкою ФПР, а до старших груп 7-річки (особливо біології, географія); в багатьох ви- падках ми бачили сполучення роботи викладача в трудшколі і в проф- школі. Нагантаження в профшколі часто-густо не дає прожиточного мінімуму викладачеві й він мимоволі мусить підробляти певну суму 8670 Не заравнявайте го на възелене избягване обутване Руски (младия) Пт 9/12 ч. Кто има бунтовни! Виктор Ундерса Пазарин ким тревожително. Камо Рупкасън 7-8 съзпят! Нем. във Белмакан умира!!! - 2 - по трудшколах. Очевидно вихователів для дошкільних, інтернатних та інших уста- нов 1 груповодів, в роботі яких момент виховання відгорає доміну- чу роль, потрібно готовити в одних закладах (справжніх факультетах соціального виховання або в педтехнікумах, як її ми поки що зве- мо); а викладачів фахових дисциплін, чи пільних циклів дисцип- лін слід готувати і до найбільш популярного викладу в трудшколах 1 до систематичного розроблення курсу по профшколах. Елементи ж со- ціального виховання поруч з викладанням наук обов'язково мусть бу- ти не лише в роботі вчителя 7-річки, але й у викладача профшколи. Рикладач профшколи, що не знає на практиці вимог, інтересів, можли востей дитини до 15 років, невірно, непедагогічно ставиться й до потреб внаків до 18-20 років. Тже, наша пропозиція з початку 29/30 року злити однолімнні від- діли ФСВ і фак.профосу 1 перетворити їх в факультети ІНО; назву - "Факультет соціального виховання залишити за тими установами, що готують вчителів-вихователів в буквальному розумінні цього слова; а саме: робітників дошкільних (1 переддошкільних), інтернатних установ, СПОН'у, інструкторів фізичної культури та груповодів в молодшому концентрі трудшколи. П. Друга доробка Тенденція наших педвузвів зближати свої інтере- си (конференції, взаємне відрудування, обмін записками, проектами то-що) та зміцнити свою навчальну базу (кабінети-лабораторії, нав- чально-досвідні установи) теж потрібує структурного оформлення. Бже на практиці попередніх років виявилося, що педвузи з більшою кількістю студентів притягують до себе більшу увагу суспільства, краще розподіляють роботу викладачів-професорів, а при наявності міцнішого навчального обладнання ліпше удосконалюють техніку робо- ти майбутніх педагогів, ніж це роблять дрібні "захудалі" "БУЗ"и". Одже об'єднання педвузвів одного міста (в Київі, Одесі, Харківі) однієї певної ої округи (Тульчинська, Вінницька) - є негайне, не- відкладне завдання НКО. Практика заснування минулого року факульте та при ІНО для підготовки груповодів (Кам'янць, Миколаїв) мусить бути продовжена і на наступний рік. ІНО Одеський, Херсонський та Луганський повинні утворити при собі в факультет молодого концент- ру. Лише там, де зовнішні умови (брак приміщення) не дають змоги зараз налагодити роботу ІНО в більшому масштабі, залишити одне-са- культивний педвуз. Тже на початок наступного року конструктивно перетворена ме- режа БУЗ'ів подосбить мусить мати такий вигляд. V вид 4грічки V маневри V спорізмених V лошне Ракуплення зустрічалася олійні тільки звичай. її діти виконують виховний фаховий курс статуту більш перелюзовано умови розкладання як навчальних так і методичних робитася. Тоді практика, що то оброго члену не вдомається фаховий курс, буде відбуватись в Іво тих вільно біля дна на факультетах. 84/6 Моментная доказательность Синус - синус Ио (Крипто-бонд!) Имм. тусклый! (всегда) мечты? Ры - маф 6 4^x / n (всегда, мечты?) Молекула? Сос - ик = (неправильно) Рак? == Определение медленного (Рассказ) Предыдущий Нетер. нет. теллария. Величина Заменено-наук. на Геометрии Му = Величина / ма n І чи слід переконувати нашу дитину в негараздній уяві? Питання про утримання селянства в межах більшої СРСР здається мені широкі має робітників якість по всіх її ділянках, створення будь-яких умов масової школи і виховання, що хоробр бути активними своїми учасниками в соціалістичних перебудова Радянській Республіки. Разом з цим питанням збігся з такими моментами, що крично кричали про не- дуже нашої Української Недалогічності іншими. Починаючи з 1920 року ми добре знаємо, що підготовка робітників охопила ширший спрямовування на ЗС газети негараздні праці: созбих, прогресс і політичне. Але крім цього поняття розуміння уявлення. Созбих - охопив дитину в день народження з метою поглибити її безпомилкове в Радянському суспільстві, селі і до 15 років. Прогресс - кризь уроків і даних до мої межі, коли вони вибирали будь-який раз певні реалії хід дитини. Ні день окремого змішування, а політичне турбури з прогресом забирає під свою увагу всі навички виховання з Криму і був проявлене піднесення культури. Форма навчення, про утворення в масах військово-масової титульної спільноти. -2- Ми увійшли різноманітні в НКО ; дали про те, щоб сауляк не більшав в природе, а згодом в пам'ятцю. Таке видання, церков, скажав би я, муніципалізм Конові. Найвища оліга перешкоджала запору вадмукати. Сильненські саудиху в маєтку, яких продовжити — икам фазу, цем, пробриками, не вимагали на те ро мідди інша молодь в першому розумі й орізунковості, інтелектуальності, соціальн них актерів. ДО УНІФІКАЦІЇ СИСТЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ. При розв'язанні справи уніфікації системи педагогічної освіти на всьому терені ССРР слід взяти до уваги ті розходження, що є зораз між структурою й цілевою настановкою пед. учбових закладів в УСРР та в РСФРР. На Україні всі педвузи базуються формально на профшколі / і педтехнікуми й ІНО/. В РСФРР до педтехнікумів на 1-й курс приймають закінчивших 7- класів трудової школи, а педфаки при університетах / що готують викладачів загально-освітніх дисциплін в ІІ-му ступені 9-річної трудшколи/ базуються на дев'ятирічці, себто вимагають від вступників загально-освітньої підготовки, яку можна на Україні одержати лише в профшколі та на робочих майстернях. У нас ІНО поділяються на факультети в залежності від того для якої школи готується педагогів: для соцзуху, чи профосу. В РСФРР такого розподілу як система немає. Інститут імені Карла Лібкнехта, що має призначення готувати викладачів для шкіл СЗУ, є поодинокий заклад 1 в організаційному звязку з системою педвузв не стоїть. Нарешті підготовкою викладачів спеціальних дисциплін в профшколах / і технікумах/ так у нас як і в РСФРР не набула ставої організаційної форми. Однорічні педкурси при спецзузах стоять під де-яким сушнівом, що до якості й кількості продукції, яку вони випускають, а утворення окремих інститутів або факультетів з виробничою й педагогічною настановкою в одночас - поки що є проблемою остаточно нерозв'язаною. Уніфікація системи є фактично раціоналізація її. Отже раніш ніж пропонувати той чи інший проєнт раціоналізованої системи пед освіти, слід вирічити основні недоліки й плюси вучасної структури комплектування й напрямку роботи педвузв. На нашу думку основні недоліки сучасної системи педосвіти в УСРР такі: педшкола не має на чому базуватися. Педтехнікуми теоретично збудовано на профшколі, а приймають 60% трудшколяльців коли ж попадають туди й профшколяці, так в 90% не ті, що скінчили профшколу, а лише пробули там рік - два. Заксоцзвих ІНО ще вгіршому стані. Відсоток профшколяців в ньому менший, ніж в педтехнікумах, а закінчивших 7-річку лише чевання - 2 - рез те там менше ніж в Педтехнікумі, що фексоцвих займається пе- репідготовкою вчителівства, а в де-яких ви одних навіть перетво- рюється цілковито в курси перепідготовки вчителів - груповоді. Часто до СВ понадходять і ті, що не вступили до інших Вузів. Це особливо ненадійний елемент, що до його майбутнього використання на педагогічній праці. Фексоцвих не задовольниє студентів універсальністю своєї програми, що зводить його до рівня середньої школи й дуже не в- глибокому феховому підготовковом. Багато студентів фексоцвих під час перебування на факультеті просяться пер вести їх на факпрофос, а де-які навіть після закінчення СВ вступають на 1-й курс /// Факпрофосу. Цей універсалізм нареч. плану СВ пояснюється історією роз- витку СВ. Одна частина СВ в перші роки свого існування захища- ла й уточнило своє призначення, як інтегрального соцвихівського закладу /СВ типу А/, соб-то з установкою підготувати робітни- ко, що буде здібним всебічно вирощувати дітей /від 1-го до 15- років/, базуючи свою працю виключно на засадах комплексової системи. Друга частина /СВ типу Б/ готуючи виховачів циклови- ків для старшого концентру семирічки, прогнули до того, щоб най- ближче підійти до структури факпрофосу - себто університету з де-якою педагогізацією програми. В результаті утворився нев- чальний заклад, що відбиває в собі обидві тенденції. Ми маємо на СВ одноіменні з факпрофосом відділи /соцек, біолог., фіз- мат./, але зі зниженою програмою й з великою кількістю загально- освітніх дисциплін, що не потрібні викладачеві цикловику, в разі у нього є попередня середня освіта. Фексоцвихом типу А залишар- сей фактично педтехнікум. Отже, облдво заклади дають недостатню підготовку мабут- ньому педагогу: педтехнікум через відсутність бази й короткий курс навчання /3 роки/; СВ - через перевантаження навч.плану не додаткових дисципліни. Факпрофос не дає достатньої методичної підготовки й певних - 3 - перспектив в роботі, готуючи викладачів лише для одної двох дисциплін на одному - двох курсах профшколи. Ні з педагогічного, ні з матеріального боку це не задовольняє випускнику профосу і він стає конкурентом соцвихинку, йдучи до старших груп 7-річки, куди його ніхто не готував. Взагалі продукція факпрофосу розходиться по прямому призначенню. Не фахпрофос є відділи, які для профшколи майже не потрібні. Я мою не увазі агробіологічний та пеографічний відділи фахпрофосу. Популярні знання біології природознавства, географії викладаються в трудшколи, а не в профшколі. В навчальних планах профшкіл ми не зустрічаємо нівіть номенклатури дисципліни, що їх міг би викладати стажор закінчивший біологічний чи географічний підділ фахпрофосу. Крім того, факультет профосвіти все ще залишається університетом: готування молоді до наукової діяльності є головна установка професури бувших університетів, а під впливом професури і самих студентів "аспірантоманія". Готування в ІНО хемиків до роботи в промисловості - це так є збочення, яке перекручує цілеспрямованність педузів. Факполітос ІНО почав готувати викладачів соцеку /шкільно-курсовий відділ/, а це вже призводить його до роботи рівнобіжної з соцек підділом. Долі за негативне треба визнати і те явище, що у нас фактивно немає багатьох відділів в педагогічній школі, що готувалиб-робітників, на яких уже є великий попит. Дошкільні відділи при факсоцвиху дають таку малу продукцію, що їх не можна і рахувати. Немає стаціонарних установ, що готували б фізкультурника - педвого /крім однірчих курсів в Харкові/, Бракує підготовки викладачів чужоземних мов, бодай німецької, немає установи для підготовки викладачів спеціальних дисциплін в індустриально-технічних профшколах. Аналіз структури наших педагогічних Вузів приводить до необхідності систему педосвіти уточнити в такий спосіб 1. Інститути соціального виховання - готують вихователів дошкільних та інтернатних установ, інструкторів фізичної куль- -3- 4 тури, вчителів груповоді - комплексників для молодшого концентру трудшколи /ОСВ типу А/. 2. Інститут народньої освіти - готують викладачів по циклах загально-освітніх наук /соцек, біол,геогр. фіз.мат./ як для старшого концентру трудшколи, так і для профшколи /ОСВ типу В/ Загальноосвітні дисципліни я вражаю це є те, що об'єднує соцях з профосом, що дає змогу продовжити момент соціального виховання до 18- років, а не обривати штучно в 15 років. Загально- но-освітні дисципліни, навіть профобрізовані містять в собі більше елементів соцяху, ніж профосу. Я маю на увазі історія класової боротьби, література, природознавство, географія і т.інш. Підготовку викладачів загально-освітніх дисциплін слід проводити на одному факультеті. Туркації з установкою на підготовку викладача трудшколи, чи профшколи, чи масової установки для дорослих можна зробити на останньому курсі, під час переведення студентами активної педпрак інкі 1 детального вивчення про цеу. При ІНО /бумних університетських/ слід залучити підвідділи для підготовки вузьких фахівців в справі викладання мови, літератури, чужоземних мов, географії, історичного матеріалізму, політекономії. Такі фахівці потрібні як викладачів в технікумах та інститутах всіх вертикалей профосу. 3. Зовсім окремо муси бути спрямовані Інституту професійної освіти для підготовки викладачів спеціальних дисциплін в школах профосу /Ф.Проф./ Його структура мусить бути такою: Інститут професійної освіти. А. Сектор індустріально-педагогічний відділи: а/ Фізико-технічний п/р енергетичний п/р механіко-технологічний відділ б/ хеміко-технологічний п/р органічної технології п/р неорганічної технології. - 5 - відділ: в/ організації виробництва В. Сектор агропедагогічний. відділ: з/ фітотехнічний " б/ зоотехнічний " в/ економіки сільського господарства. 4. Інститут політосвіти мусить готувати організаторів політосвітньої роботи на місцях по всіх її галузях /ФПО/. Інститут політосвіти: відділи: а/ клубний б/ бібліотечний в/ екскурсійний г/ антирелігійний Інститут соціального виховання /СВ типу А/ мусить бути семі- річн. трудшкола, курс навчання 4-х річний. До Інституту Народ- ної освіти мусять постачати студенські кадри профшколи й робіт- фокл: курс навчання 4-х річний. Індустріально-педагогічний та агропедагогічний сектори Інститути профосвіти / фахпрофосвіти/ мусять бути з 5-ти річним курсом навчання на базі профшколи лише індустріальної / або лише агрономічної/. Особи з індустріальним / або агрономічним/ вироб- ничим стажем мають прийматися після іспиту за курс відповідної профшколи. Факпоп тос має обзуватися на партшколі другого ступня; курс навчання 4-х річний. В разі всі педагогічні Інститути утворюються в одному пункті їх доцільно об"єднувати в один Вуз з розбивоччя його на відповідні факультети. Я вважаю, що така побудова педвузів фактично буде від- повідати заведенням і раціоналізації і уніфікації системи пед- освіти в межах ССРР." Діляком окрема справа підготовання при ІНО нової змі- ни наукових робітник _в та лектури Вузів. Факультети професій- ної освіти, в подекуди й фуксоціховання незалежно від директив Нібшшншних - 6 - НКО / таких не було/ все розпочали готувати молодь до еспі- рентури, як через семінари підвищеного типу, так і шляхом збільшення програмного матеріалу перших наукових курсів. В більшості відділів ІНО студенти ще не можуть за 4 роки проробити той науковий багаж, що им навантажують їх професори, і спільно з професурою вимагають п'ятого року навчання. Ми вважаємо, що 5-й рік навчення можливо припустити лише як додатковий до загального педрузівського курсу й лише по тих відділах і для тих студентів, що будуть мати не суто педагогічну, а спеціальну наукову установку. П'ятий рік для читання поглиблених наукових курсів та для семінарів підвищеного типу може бути не при всіх ІНО, а лише там де для наукової підготовки й найкращі умови. Такі семінари будуть охоплювати не всіх студентів, а лише найбільш здібних для наукової роботи. Здається, що це буде найпрактичніше вирішення справи, що є витребою для наукових установ нашої республіки. (Факультети, що будуть готувати викладачів для масових шкіл соцвиху й профому зможуть успішно закінчити свої курси й припинити протягом чотирьох років.) Безперечно всі ці наші думки подаємо як дискусійні І просимо читачів "Пляху освіти" відрукунутися на них своїми порадами, а моє й контрзвання. ШАТУНОВ. П Р О Т О К О Л мкрвди Комісії в спрвгі перегляду системи й мережи педвгор. учбових закладів р.- Відбулося три наради: 1/ХП, 4/ХП, 5/ХП. ПРИСУТНІ: Звр. Упрофосвіти тор.Мазур, Інспектор педосвіти т-Шатунов, ректор ХІНО т.Гаврилів, представник Усоцьких - т.Соколянський, представник ВУК Робоче т.Служкін, На останній нараді присутній т.Лукашенко. На комісію за пропозицією т.Мазура, покладено розв'язати питання:1/ про утрорення системи педосвіти, що відповідала б су- часним вимогам життя й системі освіти взагалі, 2/ структуру педаго- гічних навчальних закладів й термін нарання в них, 3/ про вияр- лення кількостях римов на пед. силу по всіх ділянках культосвітньої роботи. 4/Чризначити мережу пед. закладів. 1/ Визначення основних моментів системи педосвіти: ГАВРИЛІВ: Звертає увагу комісії на те, що з кожним роком зростає запотребування на продукцію педвигр /Фак.профосву/ в боку науков- рих і дослідних установ. Тому неможна будувати систему педвигр не ураховуючи цих римог інші рузи ніколи не зможуть давати кадри для дослідних станицй, експериментів наукових інституції тощо. Не слід Фак. соцрху збільшти з Факпрофосву в них різні установки соцніх на комплексне викладання, профос на диференційну схвір. По- розовий для профосу є хем.Факультет. Хеми ки з ІНО мають різне досліджння: а/ хеміки технологи, б/ хеміки-лаборанти, в/хеміки дослідники наукої, гг хеміки педагоги. Таке ж запотребування є й для фізико-математиків. Отже універ- ситетські тенденції в наших Фак профосах мають своє виправдання Спрога може бути вирішено в такий спосіб: а 1/ або окремим фак.-тим педвигр буде дано подрібне завдання - ротувати й педерого і наукового дослідника на одному відділ, 2/ або доредеться відновлення університету - не старого, а сучас- ного, радянського - є ідея професирна. Воно розрязує питання різкиля чехати кадри для науки й для первних фахів не виробництві. СОКОЛЯНСЬКИЙ: "пропонує відокремити установку наукову від індустрія льної й наукової установок. Виділення університету оздороить педвигр часть тому більш чітке направлення. Нетерпі сіл розбити на дві гру- пи: одні ротують педагога / соцних/, другі - викладача / профос/ пру- дідротовку педвигр и викладання слід поставити на високий науковий рівень. Краще цих фахівір ротувати в різних грузах. Об'єднання в окремих рипадках залежить тід можліростей самого грузу. Взагалі рішення типу фахівір і кількісного запотребування так в педорплини в сфері яр і в терннцій слід ричати групошово в спе- ціальному Інституті кохтір. Кодо структури педвигр, потрібно розпіз- нати так: сектори: Інститут профосу / або індустріяльно-педого- гічний/, потім Інститут комуністичного з не соціального/ виховання В.Інст. ком. вихорення мусять бути відділи: а/ педолого - біологічний що ротувер би педерого увагомої кваліфікації, б/ шкільний , г/ сі- зличного вихорення, д/ мистецької вихорення. Інститута ком. вихорення слід заснувати в різних районах: на Шерченківщині, г Харкові в оточенні тракторного загоду. Так молод- ного концентру виділити в курси сегеднього типу. Коло Харківського ІНО то його слід розбити на 3 окремих Інститута Інститут Комуністичного вихорення, Інститут соціальнах наук і Інст. Індустріяльно-педагогічний. тор.МАЗУР - Гозпочати зв'яззначення школи вчителями високої квалі- фікації слід з ришх пабл.: технікуми, профшколи ІІ концентру труди- коли / остенні 10 річки/. Для ришр повинні готувати педвигр н/д категри й Інституту аспірантури мусить комплектуватися зі всіх вишір Для аспірантів мусять бути істонорлені як обор"язкови заг. педоро- гічні й методичні семінари. Доборенти й різні дослідники мусать го- туватися в технічних рузах. Такі факультети як хемічний мусять ріді ти до ХТІ. При ІНО хем.Фак. пробуде ще років три не більше. Проблема Університету вимагає спеціальної проробки. Для наукової роботи слід інсурети людей дісно здібних, після перебірки психо- технічних станицй. Для профосвіти закладів тем перебірко ротувати педогого, а не викладача в спецічному розумінні цього слова.- - 2 - Вчитель трудової школи мусить бути політехнічним типом педагога. Елементи політехнізму мають проявлятися викладання ще на молодшому концентрі труд.школі поролі звужуючись і поступово переходячи в еле- менти професіоналізму / індустріальний ухил, агрономічний .../ Вчитель молодшого концентру мусить мати своєрідну підготовку, він мусить бути не лише груповод в школі, але й колективізатор в умо- вах с.г. оточення, що переходить на колективні методи праці. Факультет молодшого концентру слід вивести з ІНО. Лише один тип учбового закладу - педтехнікум збудований на 7-річці муси бути стеціонарним закладом для підготовки педагогів комплексників в. Факультет соц.виховання мусить готувати педагога старшого концент- ра трудшколи, а для підготовки викладачів профосвітніх закладів мають доцільно заснувати в декількох пунктах індустріально-педагогічні інст- итути, реорганізувавши в той же час відповідним чином факультети професійної освіти. тов.СЛУЦЬКИН- Зупиняється на пророблені університету / не відновлення старого дореволюційного, а утворення нового з життєвими радянськими завданнями. тов.ГАВРИЛІВ - Аля підготовки вчителів молодшого концентру заснувати педкурси різних темінів навчання в залежності від підго- товки вступників та від запотрібування органів народсвіти на вчителсь- ку силу для розгортання мережі загального навчання в кожній окрузі Бо за для всіх курсів - 7 річка. Термін навчання 1-3 роки. Вік для вступників - обмежений.- до упрощення Раднаціон цілком погоджується з /проектом реорганізації хорожі та системи недоготичної освіти в галузі підготовки кадрів і бере його за основу при реорганізації та повніненні норми позицій земських педагогічних установ. Веручи під увагу нестачу пед. сил по лінії всіх підпомог на 1950- годинний день, потреби в найбутньому в нових кадрах в зв'язку зі здійсненням плану загального навчання та поповненням воїн: хорожі націон функціональних установ, згідно з 5-ти річним планом, раднаціон вважає за що не реорганізувати назву хорожу націон подустанов і вагай оновлене: I. Що лінії польської національності/реорганізувати обидві підготовчі групи та перший основний курс польського педтехнікуму і інші в основному курси шкільно-комплексного відділу нового польського педтехнікуму и прийомом короку/ 30/31, 31/32 і 32/33 / по 90 осіб. при цьм не подозначаючи організувати з 30/31-го року відділя дозвольного виховання за підготовчим з прийомом 30/31 р. по до осіб, 31/32 р. по 60 осіб та 32/33-го 60. а другий та третій курси телерічного польського педтехнікуму реорганізувати в польський інститут Садзаховання з відділями-соціально-економічним, політичним та агро-біологічним, вотиновими прийом ляхвайсами до хорог Еноку. ту на 30/31 рік-60 осіб та на 31/32 і 32/33 р. по до осіб. а / імуніції при подопедтехнічному робах реорганізація в робах при беклайновичу та з прийомом по 80 осіб короку-4/ ланучи жо третій раз імуніції одноразовий подкурс-залишити і надати в прийомом по до осіб короку. б / Цю підготовчий подперосон для польських мків селянської молоді, оглядаємо-молодших на технічних професіях потребно відкрити польський обліц при індустриальному-помірному та агро-педагогічному секторах майбутнього або ларовського зв'язку професійної освіти. б / Для підготовки не повинні інструктори в однокультурні та інструктори звробочного навчання в найбутньому фаху за трудовими роботами організувати польський освітці при ум. недопомогу, що будуть готувати робітників зазначених дисциплін для кожного за колонований оновленнях в п.п. 5 і 6 слід встановити прийом по 30 осіб на 30/31 рок, на 31/32 р. по до осіб та на 32/33 р. по 30 осіб. б / організувати при індустриальному відділі польського педтехнікуму та НП-8 / для підготовки до шкіл польських робітників, набиріть та незаможних-членів колгоспів потрібно організувати підготовчий курс на 40 осіб. Загалом р. та на до осіб 32/33 і 32/35 р. Максимум На дунку Раднаціону- дуже доцільно було б поробити польський відділ мистецтв ум. Герценя в Денінграді до Києва, призначивши його польському інституту. В цім напрямі слід було б постійно відповідати переговори з шо Ради. За попередніми даними ЦСУ 28/29 року польські і-го конц було 375, в них груп 1140, учителів 619, загальна кількість дітей, що вчилися в цих школах становить 21.895. Пилід і-го шкіл на цим же день 80/49 р. було 37, груп в них 219, учнів 316, учин 6314. загальна кількість колгоспних відомств 8-14 р., за даними ЦСУ на 28/29 р. становила -6.500 польських шкіл професійної освіти 26/49 р. було в с.г. місцях, одна здусереджено кожна на колгоспній школі при нім. Інд.тех і-го конц / ця кількість є мінімальна в порівнянні з вищими місцями, 4 с.г. професійки, 9 кустарних шк., яка селянської молоді старшого віку-7 та колодного віку б, повинні польську механічну школу в Києві та організувати польський відділ при імовському консультанті професійної школи. По лінії російської національності: організувати в 1950-а в 24/31 року подопомогу гімназію інститут з бакалавратами освіт виховання, професійної та роботи при цим інститутові з прийомом короку на робочий місця що колонія за факультетів інституту по 40 осіб. / лекції в Києві та Львові-мистецтво, російською подтехнікуми зазначених і надати їм два роки польського прийому до цих технікумів встановити в 40 осіб. / при цим корекційним: зувати - 2 - організувати відділи політосвіти та домкільного виховання/ доповнення всіх діл при Київському ПТ та політосвіти при Дніпропетровському / в прийомах по 30 осіб на кожний до року. Для підготовки рос. різних з, багатих за селян-членів колгоспів до ЗМНЗ потрібно організувати курси на 20-ти осіб. Поло звоїчного навчання по лінії російської нацменності, * одиничним випадку за недопочине організува та Україні при взім ореми рос. наділам, школярки російські учителі України можуть користуватися з лекцій, що їх щодося відповідними установами звоїчного навчання в РСФР. За даними ЦСУ 28/29 року на Україні було 1054 рос. шк. 1-го конц., теж в них груп-3698, учителів-2950, учнів-112.733; яких 11-го конц було-380, в них груп-3806, учителів-4691, учнів104.365.Рос. місної вілки 8-го р.- 28/29 р. було 331.988. Відокремленої мережі російських шкіл професійних поки немає. За 5-ти річним планом по російській лінії передбачалася відкрити , крім тих проєктів, що їх буде відокремлено для рос. 18 ікону- чої мережі укр. профшкіл, 49 с.г. профшкіл, 23 інд-тех., 58 кустарно-мех., 45 вкл селянської молоди та 110 вкл соцзаху 11-го конц. По лінії європейської нацменності: потрібно збільшити прийом до навчання народних установ, а саме: до евр. сектора ідеєвого ІНО цо року по 80 осіб,, інд-тех- никуму в одесі по 80, дожільни. відділу при одеському евр. пт.-по 60, роб- факу од.ІНО по 80, євр. відділу ІМІєвського ІНО-по 150, райхакарних до роб- факу Кітомурського ІНЮ, яко передбачається перевести до тайва при лінії-80 жи до пт у мішниці та катомрі по 80 осіб. крім цього необхідно відкрити цо такі нові установи: 3-х річні педкурси в квінц на 80 осіб, тежній для підготовки політосвітропротивних ка в ісках на 80 осіб, також не технікум а з таким же прийомом в Херкові та євр. відділ при карконському індустриально-педагогічному механікуму на 40 осіб. 28/29 року шкл 1-го конц було-282, в них груп-362, учителів-536, учнів 72.436. Шкл 11-го конц-178, в них груп-1.379, учнів мк.-7, учнів-Ком. ід- тей якільного віку 28/29 р. було-179.557.За 5-ти річних планок передбачається відкрити 34 школи, трудників 11-го конц-100, осв. профшкіл-8, інд-тех.- шкл-13, та 56 кустарнохмани. На 28/29 рік було вип. кустарні пил-45, с.г.-с то інд-тех та инв. захід 30 шкл. По лінії німецької нацменності: Залишити норму прийому до Хортицького пт на 150 чол. до кінця 5-ти річних, з початку 30/31 року організувати при цих ПТ. два відділи політосвіти з прийомом 40 чол. що року та доповнення в при- йомом 40 чол. через два роки, реорганізувати в 30/31 року пм відділ одесь- кого ІНЮ в самостійний інд-педагогічний ІНО з дрома веджання-професіоно- личних та соц.-економічними з такими розрахунковим, щоб вони підготовляли тя- ладавів для 7-ми річок та проєкткіл.На поточного року організуватися німець- товчу групу при нім. секторні од. ІНЮ на 40 чол. для підготовки від секцій чопків колгоспів до шкіл.28/29 року за даними ЦСУ на Україні було нім. шкл 1-го конц.-523, в них груп-1671, учителів-747, учнів-24.086. 7-ми рі- чок 51, груп.358, учителів 411, учнів 9271, дітей підльного віку -3.-09. За 5-ти річним планом передбачено відкрити нім. шкл зодинку-11-го конц.- 88, вкл. СМЛІ, с.г. профшкіл-3 кустарні та інд-тех.вкл 5. 28/29 року було нім. профшкіл-с.г.-6, інд-тех-ста 1 медиком. По лінії колоченських нацменів до кінця 5-ти річня потрібно : реорганізувати та нальний прескей відділ при Маріупольському пт в окремий грецький пт з відділами політосв і до доповнення змиковання в прийомах в 100 чол. до всіх відділів технікуму, організувати молодавський відділ при Закон-Гройску пт на 40 осіб та татарський відділ при Маріупольському пт на 30 осіб.Необ- хідність організації цих установ диктує абсолютний брак педагогічних інд- різ для забезпечення так наданої мережі шкл цих нацменів, як з неволі норма- ки, до їх передбачено за 5-ти річним планом. По болгарській лінії потрібно організувати при паланову боял пт. в прийомах відділи пролетарсу, домкільний та семинару підготовки учителів 1-го конц. Прийом до цього технікуму треба встановити в 100 осіб. ЗАСТ ГОЛОВИ РАПНАДКІНУ Додаток до п. 11. Отже ВЗІНО має складатися з трьох секторів: 1/ Підготовки нових кадрів учителів, (з оціб, що допущені-бути практикантами при профшколах); 2/ До-підготовки вчителів, що не мають належної освіти; 3/ Перепідготовки й підвищення кваліфікації всього вчительства насової школи соцзиху й профосу. Додаток до п. 12 Висування до аспірантури мають робити всі ВУЗ"и з кращих елемен- тів студенства, причому у ВУЗ"ах на передостанніх курсах потрібно виділяти кандидатів до аспірантури й налагодити для них належну наукову консультацію. Оскільки ВИШ"и не дають достатніх знань, щоб аспіранти могли цілком нормально почати й переводити свою наукову підготовку, потріб- но, організувати спеціальні однорічні підготовчі до аспірантури курси в місцях, що забезпечені відповідною професорською силою. Підготовчі курси існують при науково-дослідних катедрах і з боку матеріального забезпечуються по лінії Упрнауки. Додаток до п. 16 З метою удосконалити підготовку майбутніх вчителів з боку педа- гогічної техніки при кожному навчальному педагогічному закладі по- винна бути досвідна школа, що існує на "компі спільні з бюджетом педзакладу. ПРОЕКТ УХВАЛИ КОЛЕНГУ НКО З ОПРАВІ РЕОРГАНІЗАЦІЇ МЕРЕЖІ І СИСТЕМИ ПЕДОВІТИ. 1. Система педовіти в період соціалістичної реконструкції народ- нього господарства мусить мати динамічний характер, а саме - задоволь- няти сучасні надзвичайні вимоги на педосвіт, а подруге ураховувати, що а кожним кроком піднесення культурного рівня народних мас якесь під- готовки нових педагогічних кадрів мусить підноситися й на-решті всі педонки повинні стати вищими учбовими закладами. Отже в перспективі Інституту Народної Освіти мають стати єдиним типом вищої школи для підготовки робітників освіти всіх фахів і ділянок. 2. З цього чергу вищу підготовку потрібно дати тим новим кадрам робітників освіти, що мають працювати на старших ступенях масової школи, а саме - в установах профосвіти та в старшому концентрі трудо- вої десятирічної школи. Коледжний центр трудової школи /перші чотири групи/, а також додатковий дитячі установи на близькі 10 років мусять обслугову- ватися вчителями з середньої освіти. Крім того, для задоволення негайних вимог народної освіти всі по всіх 17 ланках припускається коротко-термінова педагогічна під- готовка почергової кількості вчителів, перш за все для планового роз- гортання мережі загального навчання. 3. Педагогічну освіту повинно здійснювати шляхом двох основних форм готування й перепідготовування, а саме: а/еклінного навчання й б/заочного навчання. 4. Установи педагогічної освіти поділяються на в/вищі педаго- гічні школи - інститути народної освіти - з терміном навчання 4 роки, б/середні педагогічні училища - педтехнікуми в 3-х річним терміном навчання та п/диверсичні й двохрічні педагогічні курси. 5. Структура педагогічних закладів повинна чітко відповідати структури і спеціальних ділянок установ, до яких призначається про- дукція педагогічних шкіл. Сти педтехнікум має обслуговувати дошкільні дитячі установи в 4 групи трудової школи й підлягається на 2 відділи: а/дошкільний і б/еклін- ний - комплексний. В залежності від місцевих умов може існувати як окрема уста- нова педтехнікум в один відділ шкільним або двохрічним. 6. ІНС розробляється на 3 сектори, що мають своє спеціальне приван- чення: а/сектор соціалістичної виховання, сектор професійної освіти й сектор політосвіти. Ці сектори можуть існувати як факультети в одно- му НІО або окремі однофакультетні інститути. а/ Інститут соціалістичної виховання, що обслуговує в основному старші класи трудової школи, має складатися з відділів: соціально- економічного, підтехнічного (фізико-математичного) та агробіологіч- ного. Кожен з відділів має готувати педагогів, викладачів незвичайно циклу експедисних дисциплін. б/ Інститут професійної освіти охоплює своїми кадрами такі уста- нови: аз/профекола, технікуми; вчитель робітничої профтехнічної школ. Робітники, а також вчірні робітниці університети та інші вечірні школи й курси для дорослих - і поділяється на два факультети: 1/ Індустриально-педагогічний 2/ Факультет соціальних наук. Перший факультет має готувати викладачів точних наук (математи- ки, фізики, хемії...) та загально-технічних (механіка, електротехніка, технологія та спір матеріалознавство). При Індустриальному-педагогічному секторові для забезпечення сільського-господарських та інших шкіл вик- ладачів агрономічних та природничих дисциплін може існувати на правах факультету Агропедагогічний сектор з відділами: геологічним, біологічним, фізо-хемії-застосуванням. Факультет соціальних наук має готувати викладачів історії класової освіти, політекономії, діалектичного матеріалізму, літера- тури й мови - рідної і чужоземних, і розподіляться на відповідні від- діли. -2- 7. Інститут Педівосвіти призначається на підготовку організаторів політехнічної роботи в розподіляється на відділи: а/антивредл'яний, б/музейно-екскурсійний і в/бібліотечний. 8. Крім перелічених в пунктах 5,6,7 основних учасків закладів в системі педосвіти мають існувати педагогічні школи спеціального призначення, а саме: А. Технікуми для підготовки а/викладачів - інструкторів фахкультури (п.т.фахкультура); б/інструкторів виробничого навчання в майстернях ВЗУ та трудників (п.т./індустріальний); в/робітників масових установ політовосвіти - сельбудів, бібліотек-читальнень тощо (п.т. політовосвіти). В. При Інституті соціалістичної виховання в окремих пунктах - а/педагого-педагогічні відділи для ретування організаторства соціалістичного виховання в державних та інформаційних дитячих установах, а також організаторів соціально-правової освіти неозановлені (ЗПО); б/Відділи ком.дит.руху й позашкільного виховання дітей. 9. Педагогічні факультети при мистецьких ВЗУ-ах і мистецькі факультети цих НО для відкриття закладають столярного й образотворчого мистецтва в старшому концерті після Соняку, в школах професу, а також для підготовки мистецьких робітників і галузі політовосвіти. 9. Установами тимчасового характеру в системі педосвіти мають бути однорічні й двохрічні недужки різного призначення: а/для отримання вчителів 4-х річної трудшколи в осіб, що виконують державну службу запусків спеціалізованих педагогічних закладів, а зазначається при вступі - до різних закладників 7-ми річку в осіб. б/для отримання вчителів старших груп семирічної трудшколи в осіб, що зазначаються при вступі. в/ для отримання інструкторів виробничого навчання, а осіб, що мають гонеподійний стаж. г/для отримання вихователів фахкультури, з осіб, що мають достатню практику в калуші фахкультури. д/для підготовки викладачів шульно-факових дисциплін в установах профосвіти з осіб, що не мають спеціальної освіти; останні педкурси заєржування на правах відділів при спеціальних ВЗУ-ах індустріальному, сільсько-господарському соціально-економічному, мистецькому й медичному освіті, а також при індустриально-педагогічних факультетах інститутів народної освіти. 10/За основні установи для підготовування до вступу до педагогічних, подивинні бусь семирічні трудові школи. б/За основні установи для підготовки до вступу до Ню по-винні бути робітники з 3-х річним курсом навчання й школярів, що закінчили 4-х річний і також спеціальні підготовки курси, що отримують до ВЗУ-ім проблема. б/За вакантними організаціями й розгортання шкіл 10-ти річок дозволяється підготовка близьких 3-х років приймати до 150 тих, що скінчили існуючий пошколи в 3-х річним курсом навчання на базі 7-ми річка. 12. Для оформлення педагогічної освіти у них, як гранатується в освітніх установах, не маючи належного освітнього цензу, а також для нормалізованого піднесення кваліфікації всіх вчителів масової школи Інститут педагогічної освіти має бути заснований на базі ВЗУ-ах індустріальних, сільсько-господарських та фахових. 13/На як Інститут піднесення кваліфікації педагогів має поступово зменшити все вчителів і левості його окремо претерування до різних видів педагогічної освіти. В порядку черги ВЗУ-ах повинен прикладати аусилля на короткострокову методичну підготовку тих, що закінчили недотехнічних держав у старшому класі пошколи трудшколи. 12. Підготовка педагогічної сили для ВЗУ-ів в основному буде забезпечуватися науково-дослідними катерами інститутами, причому кандидати в аспірантуру цих установ мають постачати в належній кількості всі ВЗУ-ах, в тому числі педагогічні. - 3 - н/д.кагедр Аспіранти крім удосконалення в певній галузі науки повинні роз- туватися до педагогічної діяльності в методичних і загально-педаго- гічних семінарах при н/д. установах. Як правило, був закінчивших аспірантський стан зобов'язуються на підготовку, отже, загальна кількість аспірантури мусить бути збіль- шена стосовно до вимог ВУЗ-ів чи Нові інкадри. Всі н/д. установи повинні внести вклад своєї роботи регулярний Інструктаж персоналу інститутів та Технікумів з метою підвищення Тихньої наукової та науково-педагогічної кваліфікації. Зеукраїнський н/д.Інститут педагогіки закрема має розувати викладачів загально-педагогічних та спеціально методичних дисциплін для всіх педагогічних навчальних закладів. 13. Вищевищий вихований в основних засад астановленої системи педагогіки та урахування вимог на педшкілі на близькі 3 роки поточні п'ятеричних і лінійно-згортаючих освітніх установ з першої роки наступ- ної п'ятерки в повному диференціаційному мах установ по фахах і типах та основним розпорядженням по господарських районах УСРР. Колегія НКО ух- валила переконання реорганізації й поширення мережі педагогічних учбових закладів в такий спосіб: А. Зою надану мережу педагогічних технікумів і факультетів мо- лодого концентру (Но ператори 3-х річні середні педшколи, залишивши чи назву додатковим. Закривати наданому концентру відокремити від (Но в са- мостійні навчальні і педагогічні одиниці). Мережу першочинних технікумів (обудованих на 7-мрічній втрундшколі) крім педтехнікумів Ванкен - розгорнути в таких розрахунках, щоб на кож- ну екору припадало 1 педагогічний курс з достатньою перерушною здатністю, щоб він міг задовольняти на 100% вимоги округи на вчителів молодого концентру трудшколи. Допоміжні відділи педагогічних технікумів покрити на початку 1932/31 року до 13 однакових з умовою, що кожен з них буде обслугову- ватися персоналом з округи; надалі передбачати розгортацію мережі до- вжинних відділів педагогічних уміння на 1932/32 рік до 20 і на 1932/33 до кількості округу (40). Для підготовки корінників лекторів додаткових відлівів при 2-х інститутах соціального виховання заснувати педагого-педаго- гічні відділи (з Харкова і Новос). Б. Колишню мережу факультетів соціального виховання перенести перетинувати в мережу факультетів соціалістичного виховання й поширят до 20, а умовом, щоб кожний факультет обслуговував пересічно 2 округи Для заснування нових інститутів (факультетів) соціальних виховань, використати навчальну базу й в повній частині педагогічний персонал і студентство найбільш між їх педтехнікумів (у Вінниці, Харкові, Зінов'євську, Чег- касах, Краматорську, Сумах, Плахові та Умані). Доручити ДНКВС і Упрофосвіти проробити питання про організацію закладу в одному із інститутів соціалістичного виховання віддалу план- сільного виховання. В. Мережу педагогічних закладів професії попередні й уточ- нити такими чинами: а/Заснувати 2 індустриальні педагогічні інститути як самостійні учбові заклади /один в Харкові, другий в Запоріжжі/; б/відокремити з факультетах професії освіти індустри- но-педагогічний факультети, прилучивши до них ті відділи (Но, що мант готувати викладачів техніки і загально-технічних наук в профшколах в 4-х пунктах: в Києві, -десні, Дніпропетровському й Луганському; в/відокремити з 4-х іНО відділи соціальних наук, при чому з одному пункті /в Харкові/ організувати самостійний інститут соціаль- них наук, а в 3-х /Київ, Олеса, Дніпропетровськ/ виділити лише факуль- тети соціальних наук з відповідними відділами; Г. Доручити ДНКВС і Упрофосвіти проробити питання про організацію закладу технікумів для підготовки інструкторів виробничого навчання. Д. Для підготовки викладачів фахкультури заснувати 2 стаціо- нні заклади - технікуми факультету в Харкові й Києві, використавши ба- зу /навчально-матеріальну/ колишніх Українтехнікумів. -4- Е. Організувати подільські відділи при .7.. педтехнікумах в 1930/31 р. і доручити ДНМК і Упрофосвіти проробити питання про по- ступове перетворення їх в самотійні навчальні заклади /в містах: Дні- пропетровському, Києві, Лубнах, Одесь, Артемівському, Зіньківі, Зі- нов'євському, Запоріжжі/ Ж.а/Короткотермінові /однорічні/ пндкурси для підготовки вчителів 1-х річної трудшколи заснувати при кожному педтехнікумі за рахунок місцевого бюджету в комплектом пересічно по 75 курсантів на екзиту. б/однорічні пндкурси для підготовки дошкільних робітників, заснувати з 1930/31 року по всіх дошкільних відділах при педтехніку- мах в комплектом 75 слухачів на кожні 3 екруги пересічно. в/Мережу однорічних пндкурсів для підготовки викладачів аузьких фахів поширити таким розрахунком, щоб наприкінці п'ятирічки при кожному спеціальному Інституті функціонували педагогічні курси. ДНМК і Упрофосвіти проробити питання про доцільність від- криття таких курсів та об'єднання всіх, що вже існують, в одному місті /наприклад у Києві/, при Індустріально-педагогічному факультеті НІО. 14. При перетворенні педагогічних технікумів в середню школу, потрібно вже в 1929/30 році зробити крім звичайного випуску -достроє- ний випуск з другого курсу педтехнікумів. Для цього запропонувати всім педтехнікумам та факультетам молодшого концентру спрямувати після 1-го січня 1930 року навчальну роботу 2-го курсу на прискорену методич- но-практичну підготовку в такому умові, щоб педагогічні знання й уміння цих випускників відповідали їх цільовому призначенню. 15. При перетворенні сучасних факультетів молодшого концентру в окремі середньо-педагогічні заклади, використати навчальну базу й подперсонал цих закладів, перевівши студентів 1-го курсу на факуль- тет Соцзиху того НІО, де існують факультети молодшого концентру, на той курс, що буде відповідати їхнім знанням. 16. При організації Інститутів Соцзиху на місці деяких теперішніх педтехнікумів (див. п.13-Б) використати їхню навчальну базу, частково, подперсонал, й студентів. ЗАВ.УПРОФОСВІТ /назар/ РЕЗОЛЮЦІЯ ЗБОРІВ ПАРТІЙНОГО ТА КОМСОМОЛЬСЬКОГО АКТИВУ ФСВ ХІН0 від 29/ХП-1929 р. Заслухавши інформацію тов. СОКОЛЕНСЬКОГО про реорганізацію системи пед.освіти, збори партійного та КІМ активу ФСВ ХІНО ухва- ляють: 1. Підкреслити, що у проекті нечітко визначено саму систему пед.освіти. Актив вважає за потрібне іонування окремих спеціаль- них пел. ВИШів. До того потрібно чітко визначити завдання кожного інституту та його відділів, пристосувавши їх до вимог реконструк- тивної доби. 2. Актив вважає за пільком можливе і потрібне заведення 3-х річного курсу навчання в пед.ВИШах, що цілком відповідає основ- ним директивам ЦК ВПІ про підготовку кадрів. Треба провести до того відповідну реорганізацію программ. 3-х річний термін навчання мається можливість прискорити темп підготовки кваліфікованих пед- кадрів. 3. В проекті немає місця підготовка кадрів організаторів осві- ти. Актив вважає за потрібне, щоб така підготовка було забезпечена через інститути соц.вихов. 4. Актив цілком приєднується до пропозицій ЦК ЛКСМУ про орга- нізацію на У країні одного комуністичного пед.ВИШу. 5. В проекті ухвали ПРО не застережено точно визначеної системи підготовки наукових робітників з педагогики. Потрібно таку під- готовку розпочинати ще зі студенських лав/згідно ухвали ЦК/. 6. Треба відзначити в ухвалі цілком конкретну систему розпо- ділу те використання випускників пед.ВИШів /зокрема завести систе- му контрактів/. 7. Актив вважає за потрібну організацію з наступного року фа- культету позашкільного виховання та комдитруху при Харківському інституті Социху. 8. Визнати, що слід прискорити заведення по пед.ВИШах безперер- вної практики, починаючи з ІІ з першого курсу. Поруч із цим від- значити, халк що до заведення безперервної практики, мусять добре підготуватись і Інспектури Наросвіти. 9. Зважаючи на відсутність педагогичної роботи по школах та інтернатних установах, що викликається відсутністю кваліфікованих педагогів-педагогів, вважати за конче потрібну організацію при Харківському Інституті Социху педолого-педагогичного факультету. В однодош актів підкреслює, що треба зберігти в інституті і факультет ложкільного виховання. 10. Актив висловлюється за те, щоб тривалість навчального року встановити в 10% місяців безперервної роботи. Збільшення навантажен- ня студентства та піднесення інтенсивності роботи вимагають покра- щення матеріального забезпечення студентів та створення кращих умов для їхньої роботи. 11. В зв'язку з реорганізацією треба негайно розпочати перегляд та пребудову планів і программ ФСВ, пристосовуючи їх до нових завдань. 12. Актив приєднується та цілком підтримує пропозиції щодо проекту реорганізації системи пед.освіти, зокрема підтримує пропозицію про залишення підготовки дошкільників в пед.ВИШах. 13. Актив відзначає, що темпи реорганізації та перебудови пед. ВИШів ще повинні проходити нову професуру. Актив визнає, що професура мусить взяти як найактивнішу участь в реорганізації пед.ВИШів, зокрема в справі піднесення робітної дисципліни так з боку студен- ства, як і з боку професури. 14. Звертаючи на велику потребу на пед.силу вже в цьому році, актив гадає, що латерміновий випуск четвертого та третього курсу пед.ВИШів цілком потрібний і можливий. 25-ЗГ. РЕЗОЛЮЦІЯ. Зм. збірні Х. інс 104 Заслухавши т.г. ОБУШНОГО та ПАТУНОВА про реорганізацію системи педагогичної освіти на Україні, попередні збори предметних комісій, працівників, пробному, групи ЦК ЛКСМУ по підготовці кадрів в участь активу студентства та викладачів Харківського Інституту Народної Освіти, розглядають: 1) Уточнення системи народньої освіти, що її проводиться по лі- міті індустріально-технічної освіти, широке розгортання загального навчання та широкий розвиток будівництва нових шкіл ФЗУ та техніку- мів, а також потреби повинен підготовки кадрів для виробництва че- рез мережу різноманітних курсів, вечірніх робітничих шкіл тощо, вима- гає радикальної реорганізації системи педагогичної освіти, оскільки сучасна система педагогичної освіти не підготовляє виноград підготовки кадрів і не пристосована до виконання постанов та директив листопадо- вого пленуму ЦК ВКП(б)/. 2) Ця реорганізація системи педагогичної освіти повинна йти по лінії уточнення цілеспрямованості окремих закладів педагогичної освіти, пристосування їх до ринку реконструктивної доброти та до засво- вчення в найшвидшій термін перередження загального навчання, забез- печення високо-кваліфікованими педагогами індустріалізованих ФЗС і ШСМ, забезпечення політехнізацією загальної мережі установ соціку та підготовки педагогів окремих спеціальних дисциплін по лінії профе- сійної освіти. 3) Збори цілком ухвалюють проект реорганізації педагогичної освіти, всередину збори вважають за доцільне: а) реорганізувати педтехнікуми на середні педагогичні школи, що повинні будуватися на базі семирічних; б) реорганізувати факультети соціального виховання та інститутів народної освіти в один фахулететом соприку в окремі само- стійні Інститути Соціального Виховання; в) організувати спеціальні індустріально-педагогичні інститути. 4) Збори цілком і повнотою приєднуються до основної установки проекту реорганізації системи НКО, що підготовка педагогів-спеціалістів фахових дисциплін для шкіл ФЗУ, профшкіл та технікумів потрібує організації спеціальних вищих індустріально-педагогичних інститутів, які можуть бути або реорганізовані на базі факультетів професійної освіти або організовані як нові учбові заклади. 5) Разом з тим, збори визначають, що цей проект не ураховує і не розглядає складної, хоч і побічної, для реорганізації системи педагогичної освіти, проблеми підготовки високо-кваліфікованих спеціалістів потрібних для різних галузей народнього господарства, підготовки молодшого персоналу для науково-дослідних установ та молодшого педагогичного персоналу для ВНЗ/ін (лаборанти, ассистенти тощо). 6) Виходячи з цього, збори вважають, що розв'язання цієї проблеми повинно бути шляхом організації окремих спеціальних видів інститутів для підготовки молодших наукових кадрів та кандидатів для роботи дослідного характеру по лінії промисловості й сільського гос- подарства (хемиків-дослідників, прикладних математиків, фізиків, геофізиків, геологів, біологів тощо). 7) Щодо реорганізації Харківського Інституту Народньої Освіти та збори вважають за потрібне: а) ще до початку нового прийому до ІНО факультет соціаль- ного виховання наділити в окремий Інститут Соціального Виховання з основним настановленням готувати педагогів для ФЗС, ШСМ та 10-річних; б) факультет Професійної освіти також ще до нового прийому реорганізувати в окремий індустріально-педагогичний інститут з основним настановленням готувати педагогів-спеціалістів окремих фахових дисциплін, для ФЗУ, профшкіл, технікумів, робітників, вечірніх робітничих університетів та курсів для дорослих. 8) Поруч з тим, до організації окремих спеціальних інститутів для підготовки високо-кваліфікованих спеціалістів-прикладників та молодшого наукового персоналу з метою використати всі можливості -2- матеріального й особистого порядку підготовку це допустити в індустріально-педагогичних інститутах по окремих факультетах, зопроваджуючи її на відповідних фуркаціях (на хом.факорі - підготовка хемиків-дослідників, на фізматі - підготовка математиків, фізиків, підготовку геологів). 9) Разом з тим збори вводять відокремлення соцкредиту факультету професійної освіти в окремий інститут бойових Навук за недослідне і висловлюється за збереження в складі Індустріально-педагогичного інституту соцекофакультету в метом ур'яки підготовки педагогів-соцекспертів на заробничий освіт. 10) Структура Інституту Соціального Виховання та Індустріально-педагогичного Інституту в Харкові повинна відповідати основним цілеспрямованим їх та модифікастям, зокрема: а) Інститут Соціального Виховання повинен складатися в трьох факультетах: 1) недолого-педагогичного 2) шкільного 3) позаклінного виховання (підготовка робітників Комуністичного руху та інших форм позаклінного виховання). Всі ці факультети можуть поділятися на піддилли, зокрема шкільний відфект діх поділяється на 3 віддилли: агро-біологічний, фізико-математичний та соцекнайдл. б) Індустріально-педагогичний інститут повинен складатися в таких факультетах: 1) хемічного 2) техніко-математичного 3) геологічного 4) агро-біологічного 5) соціально-економічного. Ці факультети можуть поділятися на окремі віддилли. 11) Курс навчання в цих інститутах заснований в 4 роки, менше на увазі, крім теоретичного навчання широке запровадження виробничої та педагогічної практики. 12) Для переведення реорганізації факультету професійної освіти в індустріально-педагогичний інститут потрібне забезпечення підповідного матеріального бази, якщо на треба зобов'язати можливість організації цілої низки нових кабінетів та лабораторій відповідно до нового цілого настановлення інституту, поповнення та переуструктурування старих і нарешті для переведення виробничого навчання. ПРОЕКТНИЙ ПЛАН ЗА ТОЧКУ УХВАЛИ КОЛЕГІЇ НМЗ З ОСТАНЬ РЕОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПЕДОСВІТИ. 1. Перечислюючи до реорганізації системи педосвіти, треба виховувати з того, що поса соціалістичної реконструкції впливає відповідним чином на всю систему народньої освіти, пристосовуючи всі денні до вимог індустріалізації країни та до вимог соціалістичної перебудови села, висуваючи такі типи шкіл, як ЗСО, ЦСН, вимагаючи перебудови шкіл середніх та вищих. Тому підготовка педагогів кусить відповідати цим змінам в системі освіти, мусить набрати динамічного характеру, перебудуватись для глибокої диференційованої підготовки потрібних для системи освіти педагогичних кадрів. Це треба чітко визначити в установчній частині ухвали і з цього треба виховувати в практичних процесах під час реорганізації. 2. Зважаючи, що робота в дошкільних установах вимагає віл педпоглибокої та повнотривалої педагогично-педагогічної підготовки, у ЛКСМУ годове, що педагоги-дошкільники мусять мати виму освіту, а тому готування їх треба зосередити при інститутах. Як виняток, може викликатись посилення темпом розвитку дошкільних установ, слід допустити на необхідній розмір готування дошкільників також і при педтехнікумах. 3. Зважаючи на те, що реорганізація системи педосвіти вимагає від пел. ВИСІВ-більшої гнучкості та диференційованості в справі підготовки педагогів, ЦК ЛКСМУ вважає за необхідне подальше існування універсальних ПІО, що є "вагичною" лише механічним об'єднанням різних своїми завданнями пед. ВИСІВ. Їх рада, що як правило, мусять існувати окремі інститути: соціального виховання, профосвіти та політ-освіти. 4. З зв'язку з тим, що посилення темп індустріалізації викликає прискорене розгортання по виробничих зв'язках шкільної мережі установ профосвіти /годовткові лабори по ЮУ, розгортяння прошкіл, ЗРП, тощо/, ЦК ЛКСМУ вважає за конче потрібне згрупування в Харкові спеціального міжнародного індустріалізованого педагогічного інституту. 5. Одночасно ЦК ЛКСМУ ставить питання про утворення екологичного місцевого агропедагогічного інституту для підготовки робітників та с.г. профшкіл, технікумів тощо. 5. ЦК ЛКСМУ вважає, що ухвали НЗО треба чітко визначити не лише структуру, але і фізикомірною кожної типу педагогичних інститутів, відзначаючи його цілеве настановлення та основні принципи побудови навчальних планів. Зокрема, інститути соц. виховання слід цілком зорієнтувати на підготовку педагогів до ЗСО та ЮУ /молодшого віку/, як тих шкіл, що становить чималу основну тип шкіл соціху зве в найближчий час. Інститути профосвіти в свою чергу можуть кореговано перебудувати свої плани та програми, підпорядкувавши їх виробничим завданням і цілком відкинувши бугь-які нотаки на "готовання викладачів чистих наук". 6. Переключившись з позицією ЛРПОСУ щодо організації факультету соціального виховання та комітету при Харківському інституті Соцхку, вважати за потрібне визначити такий контингент робітників, що їх від має готувати: робітники дитячих клубів, дитячих бібліотек, педагоги до драм-та кіно-театрів для дітей, та робітники комітету /організатори викладачі циклів ТР/. 7. ЦК ЛКСМУ вважає за конче потрібне, щоб ухвали колегії визначило тривалість навчального року в певну з 10А місяців безперервної роботи. Ділення робочого часу та відповідна перебудова навчальних планів дадуть змогу встановити термін навчання по пел. ВИСІВХ в 3 роки. Поруч із цим треба категорично поставити питання про поліпшення матеріальних умов для студентів пед.ВИШІв,про поширення на пед. ВИШІ системи контрактації,тощо. 8. Зважаючи на велику потребу в пед. кадрах, ЦК ЛКСМУ вносить пропозицію,поруч із поширенням мережі пед.ВИШІв розробити питання про заведення семестрової системи по пед.ВИШах та двохразового прийому на рік. 9. Зважати за потрібно відзначити в ухвалі Колегії НКЗ принципи, на яких має базуватись безперервна практика по пед.ВИШАХ,перед- бачивши так практику студентів пед.ВИШІв на підприємствах,як і в пед.установах. 10. ЦК ЛКСМУ гадає,що педагогічні курси при індустріальних гар- номічних, медичних та інших ВИШах для підготовки спеціалістів /інженерів,агрономів тощо/ по педагогічної діяльності,слід роз- глядати не як тимчасовий захід,а як постійну форму,що вимагає на найближчий час значного поширення. 11. Відзначаючи недостатність комуністичного просвіту серед педагогів,а також і серед педагогів-організаторів,ЦК ЛКСМУ висуває думку про потребу закласти на Україні спеціальний комуністичний пед.ВИШ. 25-ЗГ. Про структуру індустріально-педагогічних Інститутів. В Опраці підготовки педагогів для установ Профосвіти слід поперше урахувати великий цілком природно зв'язаність двох обліків в системі народньої освіти – Соцвиху і Профосву. Елементи політехнізму, трудове виховання і навчання, агроучил в ПСМ й індустрійний ухил «ЗО» - все це є ті ознаки школи Соцвиху, що з'єднують її з назальними планами профосвіт. установ. З другого боку так звані загальні дисципліни, обов'язкові для всіх профшкіл, незалежно від фаху і вертикаль: сучасна народна продукція, завершенням соціального виховання. До цих загальних дисциплін у профшколах належать: суспільствознавство / Історія країни своєї боротьби, політекономія, економеографія, основи діалекти. матеріалу, основи радянського права /, укрмова та література, російна та література, чужоземна мова, математика, фізика, основи біології хемії, т. інш. Завдання загальних дисциплін дає мінімум потрібних знань для вступу до ВИШУ, дати безпосередньо підготовку для ярозуміння спеціальних наук і свідомого ставлення учнів до їхньої майбутньої виробничої праці, та розвинути в них матеріалістичний світогляд... так визначається роль загальних дисциплін в офіційних матеріалах ДНК. Про біологію напр. сказано, що вона повинна систематизувати та поглибити знання набуті учнем у семирічній /.../ нацвальних школах - шкіл стор. 12, Вид. 1930 р. В той же час ці дисципліни в профшколах повинно проводити в навчальному уз'язку з фаховими дисциплінами." Математика повинна носити тут прикладний характер, як знаряддя розв'язання фізичних і виробничих задач. Курс фізики повинно будувати певним зв'язку з наявнішими технічними процесами, що трапляються в данній виробництві, по можливості ув'язувати її з діячою даної школи. Одна загальна дисципліна, захочучий в своєму моменті виховання, являється одночасно і базою для вивчення дисциплін фахових. В цьому - мотив нашої системи освіти, що поглибленням вищих етапів навчання. Загальні дисципліни так би й повинні зв'язувати Соцвиху з Профосву. Виникає питання, де слід готувати викладачів тих загальних цього спільними для Соцвиху і Профосву. Очевидно, їх можна готувати 1 в інститутах соціального виховання, встановлюючи для студентів лише додаткові до загального курсу вимоги з методики й перпрактики. - 1 в індустріально-педагогічних інститутах. Інститути Соцвиху могли б замінити такими чином теперішні факультети профосву, коли б надати їм завдання готувати не лише педагогічних комплектників, але й предметника, що між інш. вимагається утворення 3-го концентру трудшколи - 8; 9; 10-труп індустріально- педагогічних інститутів. Але, так як всі Інститути соціального виховання не можуть що дати порівняної підготовки викладачів загальних дисциплін для технікумів і для ВУЗІВ, виникає потреба потрібна у 3-х-4 пунктах доручити цю справу індустріально-педагогічним Інститутам. Утворювати при цьому окремі факультети загальних дисциплін в індустріально-педагогічних інститутах доведеться лише для соціальних наук. Суспільствознавство можна й літературну, математичну та фізичну на хе- міків можливо готувати на індустрійно-технічному факультеті разом з підготовкою викладачів "фахових дисциплін; біологія можна випуска- ти з агро-аграрного факультету, навіть не утворюючи окремого відділу. Будуючи заклад для підготовки викладачів (незалежно про який світ), слід особливо подбати про те, щоб забезпечити кваліфікованими викладачами "фахові дисципліни. Навчаль до цього часу на це майже не зверталося уваги. При факультетах про осу ІНО відповідних відділів не було; однорічні педкурси при спеціальних ВУЗ-ах давали й дати надзвичайно малу продукцію. Загал Серед потрібно утворити нову мережу закладів - індустр.-педагогічних інститутів для підготовки викладачів спеціальних дисциплін. к/ Навчальні плани профшкіл, вид. 1930 р. стор. 13. -4- Але яку структуру повинні мати Інд.-педагогичні Інститути для вирішення цього питання розроблялися тільки проєкти, що існують за функційними ознаками техперсоналу з різних галузях техпромисловості профтехніки поділяться на які головніші галузі: механічні, електротехнічні, будівельні, ріпничі, хемічні та ін. За окремими фахами в цих галузях школи розподіляються на механічні профтехкола, Технологічні, загального машинобудівництва, холодної обробки металів, гарячої обробки металів, а-томобільний, тракторські точні механіки і т.інш.; в деревообробній промисловості вагоно-буд- меблярські і т.інш. Електротехнічні профтехколи - на електрох- нічних міцних струмів і на підготовку техніків для телефонії, телег- рафії та радіо. Будівельні шахти фахи для підготовки техніків для промислового будівництва, комунально-цивільного будівництва, ріпро- технічного будівництва, портового, залізничного, безрейкового (шляхо- вого), сільсько-вогнетригального будівництва та виробництва будівель- них матеріалів. Гірничі - розподіляються на гірничо-вугільн. промисловості, рудної промисловості, та промисловості нерудних копалин. Хемічні - для підготовки техніків основної хемічної промисловості, цукро-варства, салікатної, коксо-бензольної, фермен- таційної, громадського харчування тощо. Металургіні - мають шляхи для підготовки техніків в домен- ного процесу, сталелварів та кальорової металургії. В галузі сільського господарства існують школи інтегральні рільничі, зоотехнічні, садового ордні, землеустрійні, меліоративні т.інш. В галузі народного господарства є профтехколи промисло- вого фаху, фінансового, кооперацівні і т.інш. Крім того в галузі медичній, художній і музичній є так проф- школи різних фахів; при чому останні три галузі мають невелику мережу шкіл, що треба ураховувати при розгортанні мережі педаго- гічних навчальних закладів для підготовки викладачів до цих шкіл. Розглядаючи на будинок, що виготовляється окремими графами шкіл педагогічної ін- Отже, індустриальні-педагогичні Інститути мають за довольняти потреби в першу чергу на індустрійні сільсько-господарчі та соц. економічні профтехколи і школи ФЗУ. Що до медичної, художньої і музичної вертикалей, а також поліграфічної промисловості буд- дівельної, що зв'язані з промисловою художньо-технічною, може і не треба /малу мережа закладів/ викладачів для галузей. Всі фахові дисципліни в школах певного виробництва насправд- ки споріднені між собою, що складає фактично єдиний комплекс, що дає змогу висвітлити і вивчити повне виробництво в різних бо- ків. Отже, не можна готувати викладача лише однієї дисципліни, пот- рібно майбутнього вчителя озброювати знаннями зі всіх фахових дисциплін даного укляду професій, так-мовити в Інд.-педагогичному Інституті проходять завжди курси по школам, але в поглибленому і по- ширеному майбутні обсягах. Це примусує розподіляти Інд.-педагогичний Інститут на ознаку наук, якого було за старому Університеті, а потім на факультети в Інституті Соціального виховання: а за фахами професій. В Інституті Інд. педагогичному очевидно мають бути такі факультети: 1/ Інд. технічний, 2/ агробіологічний і 3/ економічний Індустриально-технічний факультет за функціями ознаками здобування викладача буде поділятися на відділи: механічних, електротехнічних, хемічних і ріпничих т.інш. 2/ Агробіологічний факультет розподіляється відповідно до вертикаль: сільського господарства, рільничий, зоотехнічний, меліоративний, землевпорядковий т. інш. секції. 3/ Економічний факультет буде мати в собі відділи промисло- вих фінансових кооперативних і т.інш. При такому розподілі в невеликому кількості Інститутів буде забезпечено підготовку викладачів загальних дисциплін для фахових профекти та шкіл ФЗУ. Що ж торкається до викладання вузь- ких фахів: так званого спецкурсу та курсування виробничим навчанням кожен окремий галузі, то очевидно Індустр.-Пед. Інститут не зможуть взяти на себе цієї функції, через те, що однорічні педагогічні кур- си при спеціальних ВУЗах будуть залишатися як стаціонарні зак- лади для підготовки викладачів фахових вузьких фахів. Та як тимча- сові для вертикалей з нерозвиненого мережного програми. 1) агробіологічні 2) агропромислові 3) економічні -5- 1/2 Що ж робити в різних відділени факультетів Профосу при перетворенні їх в індустрійно-педагогічні Інститути? Принципи гиробничо-функціонального розподілу в відділів індустрій- но-педагог.Інституту примушує нас до такого висновку: До перетворення фаху мемілорганічно 1) соцек. В ІДІЛ перетворюється на факультет або окремий інсти- соціальні наук. 2) Агроб-гол.відділ відповідається в агропедагогічний факультет. Геолого-ге огребійний п/відділ, що мав готувати не стільки педа- горів, скільки дослідників, краєзнавців - за відсутністю в УСРР університету чи іншого навчального закладу з науковим настановлен- ням - залишиться очевидно тимчасово при пед.Інститутах (при гірничому відділі - закрама) на таких же умовах як і хемфакультети індустріальні існують при ІНО. 3) Фізмат.відділ стає органічною частиною технопедагогічного факультету. Неколи в УСРР виникне потреба зберігти один або два фізмати на превах автономних факультетів в установках готовувати послідників в галузі чистої математики,астрономії й теоретичної фізики - до засну- вання Фізмат.Інститутів доведеться припустити перебування такого факультету при одному або двох індустрійно-пед.Інститутах. Хемічний факультет своєї педагогічної частини в Ілітеться в хем і ний (хем-ко-технологічний) відділ інд.-пед.Інституту, а як ін- дустрійний навчальний заклад або перейде до фізико-інженерного нова ВУЗу, або вимикається як факультет, залишиться при Пед.Інституті. Які дисципліни доведеться ся викладати випускникам інд.-пед.ін- ституту? В залежності від розгорнутих при інститутах відділів - кваліфікація заключних буде визначатися переліком в дипломі так дисциплін профколи, що їх за певною системою теоретичної методично й практично засвоєвано в Пед.Інституті. Отже, конкретно можуть бути такі визначення фаху звк інших інд.- пед.Інститут: 1) викладач факових дисциплін механічних профтехшкіл (технічної механіки, машинознаєства, технічного креслення, організації вироб- ництва) 2) викладач факових дисциплін електротехнічних профшкіл (елект- ротехніки, технології електричних матеріалів, організації виробництва та техніки безпеки) 3) викладач факових дисциплін гірничих профтехшкіл (мінерало- гія та геологія, кристалографія, гірничої справи, механізації гірничих робіт, геодезії та маркшейдерської справи) 4) викладач факових дисциплін хемічних профтехшкіл (курсу загальної хемії, заг.хемтехнології, аналітичної хмії, фізичної хемії, колоїдної хемії) 5) викладач факових дисциплін сільсько-господарчих профшкіл (рослиноznавство, грунознаєство, біологія, ботаніка з фітопато- логією, садівництва, породництва, зоології, антомології, основи ско- старства, анатомії, мкробіології, зоотехнії, оснор землевпорядження і с/г політики колективізації с/г; геології, мінералогії). 6) Викладач факових дисциплін соцек профшкіл (загального о рахівництва, комер.аритметики, фабрично-заводського рахівництва, фабрично-заводської калькуляції, бельноснозества, статистики, еконо- міки та орга іззації промислових підприємств, діловодства й кореспон- денції, кремознаєства, організації фінансових установ; історії та теорії кооперацій, організації й практик и коопераций, юсп.статистики). Викладачам, що вибудуть з індустрійно-педагогічного інституту, буде суперечено надано права викладаць не лише загальної ерніки. Фізичних, хемісті мачні науки, що безпосередньо зв'язуються з державним термічними знаннями, а саме-фізику й хемістматику. З загальної кількох дисциплін, що будуть викладатися інструкторами, виробленого факультету, міг визначити лише Голубко. Потім шкільною сформована твоя агенція в 1/3 надавала листебдоро при функціях ПНУ-лег. інституту, можна мати казки викладання - працювати для самого інституту. 5. Університетів ніяких не треба. Все це заміщатиметься від факультетів ІКо. тодішні — вони мають бути суто в чинні створені: все це мат суттєво на наукове значення переглянути до відповідних науково-дослідних Інститутів, а все це має кавальне значення переглянути в інші педагоги Інститути. 6. Всесвітній для науко-дослідних лабораторій Промисловості треба розумати через виробничий Інститут. Куди треба пришляпати всіх, хто зацікавився уз і має кавалю та здібність до науково-дослідної роботи (можна і заряд все таке заміщення вузу), або після деякої часу роботи). Звичайно, що в науково- дослідній лабораторії треба бути мат виробничий Умову Інституту аспірантського. (Наприклад: член не піде кавалю, навчання, надається, а тоді в свій виробничий центр). 7. Наукові дослідні лабораторії мають розгорнути свою роботу на-з малих великих кількостях автогрантів, які все будуть асортименти можуть працювати в Н-ді. лабораторіях Промисловості, і вже після закінчення асортименту ставку будуть організовано науково-дослідні роботи в Н-д. лабораторіях Промисловості. від Т. Сухарєва. Закінчує Х.ІН-О в 1926 році, і працював в школі фазу все ж не тільки як викладач морематики й "релігійної" механіки, а також як завідував умовою гаєння школи фазу, на підтримку своєї досвіду шадо організації індиферентного незалежного викладачу може сказати, що: 1) Зазначеним Пейнінг Дуже потрібен вони слушно- погубляє не тільки викладаючи загально- фельдшерським дисциплін, але й викладаючи різних спеціальних предметів у курсах. Тут можна зформулювати так: "ікс-пег. Пейнінг потрібен викладачем як імкін та вчитель, що дають промисловості кваліфіковану роботу силу, надзвичайно середньої РКП(б) реформи." Тут ми очолювали: фазу, продрижки, велірні потрімкі Продрижки, курси, розум. 2. Інд-пег. Пейнінг необхідно викладачем на двох місцях у першому випадку навчання, на двох місцях дивирище як імкін та зваження викладачів Службових предметів, а не його відомості. Великий ставки інтернету виробничо- майнової незалежної викладачу спеціальних дисциплін у двох бершт більш досконалою змазки з трудових фронтів. 3. Щоб були здатні сказати про думку ідеологічного розвитку поважних теми що заключення. 4. З потапом продрижки викладачем загального навчання будуть індиферентно-викладаючи, незалежні-викладачі з прописами, фазу а майори й із релігійних вузлів, які під тає своїм РКП(б) незалежною практики досить багато-важливих предметів. ВИМОГИ ФІНАНСОВОГО ХАРАКТЕРУ В ЗВ'ЯЗКУ З ЗМІНАМИ В СИСТЕМІ І МАРКІЇ ПІДОСВІТЛЕННЯ. 1. Педтехнікум - 54 одиниці: 42 одиниці - 2.760.000 (утвор.зомісць фах.кол. 12 -" - 460.000 комт.) 3.500,7 8.007. 16.007. 2. Спорудження нових будинків для 7-ми Педтехнікумів по 500.000 тисяч копій 3. 13 дошкільних відділів по 20000 на кожний (без стипенд.) 4. 2 недолого-педагогичних у цілях 5. 1 факультет соціального розкриття 6. 7 інститутів соціального рахорення Для 4-х інститутів добудувати приміщення Для 3-х інститутів збудувати нові і помешкання/2700000 7. З Індустріально-педагогичних інститути Спорудження для 2-х інд.-пед.ін-тів нових будинків 8. Реорганізація факультетів профосу (3-и) 9. Інститут соціальних наук 10.4 Індустріально-педагогичних технікумів 11.3 педтехнічний фахкультури 12.7 політосвіт. в цілях при педтехнікумах 13.- 13 річних курсів для дошкільних педагогічних 14.5-ть пандугоїв при спец.вуза'ях 15. Коротко-термінові курси при педтехнікумах по всій сфері (місцевий бюджет) 16. Стажування для 42% додаткового працю (у біжучому році 12.963 стипендії, передбачається виконати 2.400 стипен- діатів; новий прийом - 36.000, а низьк стипендіатів - 12.600; разом стипендіатів - 23.150, розраховуючи на кожного стипендіата по 49 крб. пересічно на місяць::: 5.900.000 кг Набудовано РАЗОМ: 3.220,000 3.500,000 260,000 100,000 80,000 500,000 899,999 3.769,999 459,999 1.666,999 156,000 126,000 366,000 138,000 148,000 488,000 158,999 899.999 8.656.999 23.126.000 кр - 17.226.000 кр на підставі витрат ПОСТАНОВА РАДИ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ "ПРО РЕОРГАНІЗАЦІЮ СИСТЕМИ Й МЕРЕЖІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ПОЛІПШЕННЯ РОБОТИ В ПЕД.УЧЕБНИХ ЗАКЛАДАХ." I. 1. Система педагогічної освіти в період соціалістичної реконструкції народного господарства мусить мати динамічний характер, є сьогодні попереду - задовольняти сучасні надзвичайні вимоги не передсилу, а подруге-підписувати якість підготовки нових педагогічних кадрів, і тим підносити культурний рівень народних мас. Поступово вдосконалюючи свої програми і методу роботи відповодно до тих змін, що їх вимагають індустриалізація країни й соціалістичне перебудова села. Всі педагогічні школи в перспективі повинні стати вищими учебними закладами, а інститут народної освіти - єдиним типом вищої школи для підготовки робітників в усіх галанках освіти. Найближчими роками в системі педагогічної освіти тягба, встановити як вищі так і середні школи з типом цього цілком задовольняти насесяперед кількості потреби в педагогічній силі. В першу чергу для підготовки треба дати тим новим кадрам робітників освіти, що можуть призвести не старших студенцьких шкіл професійної освіти соціального виховання і політосвіти. Обслуговувати молодші Концентру трудової школи/перші чотири групи/, а також домкільних дитячих установи повинні вчителі з середньою освітою. При того, щоб задовольняти негайні вимоги на робітників для сіх усталених освіти, припускається пошкодження підготовки персональної кількості вчителів, перш за все - для планового розгортання мережі загального навчання. 2. Педагогічну освіту треба здійснювати шляхом двох основних форм готування й перепідготовлення, а саме: а/ шкільного навчання і б/засобного навчання. 3. Установи педагогічної освіти повинні поділятися на: 1/ вищі педагогічні школи - Лед.Інститути і 2/ середні педагогічні школи-Педтехнікуми з 3-х річним реченням навчання та 37 2-х річні й однорічні Педкурси. 4. Структура педагогічних закладів повинна чітко відповодити структурі і спеціальним ділянкам освітніх установ, до їх земель обслуговувати випускники педагогічних шкіл. а/ Педтехнікум - в основному обслуговує дошкільні дитячі устанохи та колондий концентру трудової школи і поділяться не 2 відділи: а/дошкільний б/ шкільний навчання. У розподілі кабінету (1-й, 3-й) Залежно від місцевих умов і можливостей, може існувати яке з'єднане установа Педтехнікум з одним відділом - шкільним або дошкільним. б/ Пед.Інститути відповідно до цільової постановки можуть бути 3-х типів: Інститут соціального виховання, Інститут Профосв., Інститут Політосвіти. В окремих западках ці інститути можуть існувати як сектори в одному об"єднаному Інституті Черодньої Освіти. В Педкурси - відкривається при стаціонарних учебних закладах, щоб покривати дефіцит не певсилу по всіх ділянках освіти: типи педкурсів мають відповідати настановці окремих відділів ІНО й Педтехнікум і деякі робітників вузького фаху: дошкільників, груповодів, позашкільних вихователів інтернетних установ, інструкторів політосвітньої роботи не селі, бібліотекарів, інструкторів навчання і т.д. 5. Інститут соц.виховання - переважно має існувати в складі одного екільного "академету", що обслуговує в основному старші концентру трудової школи, ДСРЗС; шкільний й факультет має складатися з 3-х основних відділів: суспільствознавчого, техноматематичного та вгро-біологічного, кожен з відділів весь готує педагогів-викладачів певного циклу споріднених дисциплін. При Інститутах соцвиховання крім шкільного факультету, в окремих місцях можуть існувати: а/факультет педагогічний в відділених 2/ підготовки організаторів дошкільних установ, 3/ підготовки педробітників для усталення дєктивного латинства, 4/ підготовки робітників в справі охорони неповнолітніх, 5/ підготовки організаторів дитячих справ та викладачів педагогічних дисциплін для Педтехнікум і. -2- 6/ факультет пов'язаний з відділом підготовки організаторів дитячих курінь, кіно, театрів, бібліотек тощо та інструкторів піонерської роботи. Речення навчання на всіх факультетах Інституту соцзахоронення все новілься в 3 роки. 6. Под.Інститут Профосвіти обслуговує своїми кадрами такі устнови: школи ФЗУ, технікуми, вечірні робітничі професійні школи, робітники, з таких вечірні робічні університети і інші вечірні школи й курси для дорослих та поділяється на відділення загально-освітньої, соціально- економічно-технічної/літературно-лингвістичної, чуковельних мов біологічній/ технолого-технічної/фізичні, хемічні й математичні, графічної грамоти та спеціальної/менеджменту електротехніки, будівельної, фізичної, воєтехнічні ринення; прикладний економіко-досл. Речення навчання в Інституті Профосвіти встановлюється в 3 роки. 7. Інститут пов'язаний і має на меті готувати інтегральні організаторів політосвітньої роботи і технічно-клубної, бібліотечні. . зв'язаної, екскурсійної, іншої роботи в галузі політосвіти При цьому має стати закладом-майстром. 8. Крім перелічених у п 4 основних учбових закладів, в системі пед- освіти існує існують педагогічні школи спеціального призначення, в свої: . У. К. (У. С. М., В.) > 8. Однорічні педкурси, як постійний заклад для підготовки викладачів вузько-технічних дисциплін для уставов профосвіти з осіб, що вже мають спеціальну освіту. ці педкурси засновуються на правах підділів при спеціальних Вузах індустріальної, с. господарської, соціально-економічної мистецької і медичної освіти, а також при/індустриально-педагогичн... Інститут Профосвіти. В. Педтехнікуми для підготовки: а/ інструкторів інструкторів /зіакультури/Технікум зіакультури б/ інструкторів виробничого навчання та викладачів ручної праці - в м. стернах трудкіл /Педтехнікум індустриальний зіакультури/ в/ робітників масових уставов політосвіти/Технікум політосвіти/ г/ керівників позашкільного виховання/ технікум позашкільний/ В. Педфакультети при мистецьких Вузах та інститути /Факультети при ІНО для підготовки викладачів тонельного й образотворчого мистецтва в старшому контенті соцзахоронення, школах профоссу. в також для підго- товки мистецьких робітників в галузі політосвіти. 9. Установи тимчасового характеру в системі педосві- ти мають бути короткотермінові педагогічні курси різного призначення. а/ однорічні і дворічні курси для готування вчителів чотирьохрі- ної трудколки і вихователів доджильних уставов. б/ курси з підготовка інструкторів виробничого навчання та ручної праці з осіб, що мають попередній виробничий стаж. Вихователі. в/ однорічні курси для готування викладачів фізкультури з осіб, що мають достатню практику в галузі фізкультури. г/ курси для підготовки робітників позашкільного виховання і мистецького дитячого руху. д/ короткотермінові курси для підготовки викладачів мистецтва. е/ курси для підготовки масових політосвітробітників. 10. а/ За основну установу для готування до вступу до Педтехнікуму повинне бути 7-ми річна трудова школа. б/ за основну установи для готування до вступу до ІНО повинні бути робітники з 3-х річним курсом навчення, а також спеціальні підготовчі курси, що потягли до Вузів робітників, ватраки та бідніки в селян. Якщо навчення на цих курсах встановлюється від 1 до 2-х років. в/ всередньому контингент студентів педінститутів повинен складатися з осіб, що вже мають середню освіту і попередній виробничий або позього- річний стаж. 11. Завдання підносити кваліфікацію всіх учителів масової школи до рівня вищої педагогічної освіти поклестя на Всеукраїнськи. Звичайний Інститут народньої освіти/ВЗІНО/. В першу чергу ВЗІНО повинен взяти на себе виконання методичної підготовку тих, що працюють в молодшому консультаті, з окреме вчителів, що мають перейти до праці в старшому консультаті трудколи. ВЗІНО має складатися з 3-х секторів: 1. Підготовки нових кадрів вчителів. 2. Допідготовки вчителів, що не мають належної освіти. 3. Перепідготовки й підвищення кваліфікації всього вчительства -3- 12. Підготовка Професорських кадрів для Вузів здійснюється забезпечуючись певним відсотком наукових робітників, що не обмежені есперантського стажу при чеково-дослідних інститутах випускається на педагогічну роботу. Спеціалізація має проходити крім сутю наукових, це 2 педагогічні семестри. 13. При всіх педагогічних учбових закладах повинні існувати допомічні навчально-дослідні установи на бюджеті, спільному в бюджетом самого педзакладу. 14. Увесь навчальний процес педагогічних закладів спрямовувати не підготовку педагога, озброєного методами роботи і знаннями для праці в умовах колективізованого сільського господарства та в індустріальному стояченні, що повинно відбиватися у навчальних планах і програмах ІНО, педтехнікумів і педкурсів, і забезпечуватись відповідним контингентом студентів. 15. Щоб як найцільніше уз'ясити з виробництвом педагогічних працю-стрільників - Всі пед. учбові заклади повинні проводити своє академроботу, поєднуючи навчання теоретичне з виробничим. Теоретичне навчення є основною уповноваженням в педзакладі, виробниче є взаємній школи, до якої розуміється чому педагогічну силу, та на агропромисловому виробництві, з яким є дільно уз'ясна саме месово школа. 16. Органи, що відомить масових школами/Окрійно, ВРНГ тощо/ повинні довести кожного року в розпорядження НКО для практики студентів педагогічних закладів потрібне число місць відповідно до контингенту студентів цих закладів. 17. Щоб забезпечити кількісні вимоги на педсилу, по всіх пед. учбових закладах починаючи з 1930-31 року, встановлюється безперервний навчальний рік. Вийоми студентів по всіх педзакладах проводиться двічі на рік. 18. Студенти, що виконали всі вимоги навчального плану і пройшли всі ступені теоретичного й виробничого навчення, одержують від пед. учбового закладу відповідні свідоцтва з читким визначенням кваліфікації. 19. Всі особи, що скінчили види і середні педагогічні школи, зобов'язані с мент як 3 роки працювати на пед. роботі за фахом. Цих осіб розміщується на роботу, згідно з щорічним планом розділу, до його встановлення НКО спільно з Перкомпрец. 20. Запропонувати НКО перевести в життя постенову про реорганізацію системи і поліпшення мережі педосвіти до ... вересень... 1930р. і визначити разом з Перкомпрец розмір потрібних для цього організаційних сум, до їх належить асигнувати не в 1929/30 р. 21. Огляд не незабезпечення нових Педтехнікумів та ІВО шкільними будинками і житлом для студентів - НКО повинно не пізніше 1 липня...30 р. по затвердженню на Уряду генеральний план будівництва по лінії педосвіти. В косторист неступного бюджетового року передбачити відповідну суму не це будівництво 22. Визнати за потрібне, починаючи з 1930/31 бдж.року, дельше поліпшення матеріального стану педагогічних учбових закладів для чого запропонувати НКО та ІВО передбачити в своїм конторсі не недосвіту відповідні всьогу зона і полеті свої пропозиції до Ради Народ.комісарів під час розгляду контрольних цирк буджету не 1930/31 р. 24. Запропонувати НКО поширити роботу в справі поліпшення соціального складу студентських педучбових закладів, звернувши особливу увагу на збільшення прийому в Педінститут і Педтехнікуми дітей робітників та батраків. - тому ж метою запропонувати місцевим виконавчим комітетам забезпечити 25. Для поліпшення матеріального стану робітників-селанського ладу в учбових закладах передбачити не 1930/31 рік потрібні асигнування на забезпечення стипендіями не менш як 85% всього складу студентів Цед.учбових закладів. 26. З метою зменшення відсилку студентів педучбових закладів, а також забезпечити потрібних кадрів робітників у сесову школу в тих містах, де є великий дефіцит в педагогічних кадрах, доочати місцевим виконавчим комітетам запропонувати контрактацію студентів останніх двох курсів пед.учбових закладів. - 4 - 27 Для забезпечення викладання педагогічних технікумів визнати за потрібне, щоб округові інспектори народ. освіти переводили контрек- тацію окремих студентів останніх двох курсів інститутів соц. вихован- ня, для чого запропонувати округовим виконавчим комітетам передбачити р своїх бюджетах належні асигнування для виплати студентам підвищених стипендій. 28 Для забезпечення належної політехнічної підготовки нових кадрів педагогів, в т. ч. піднести техніку переведення педагогічної практики студентів пед. училищ закладів, запропонувати НКО при складанні бюд- жету на 1930/31 рік визначити в кошторисі потрібні суми на виробництву педагогічну практику в Педінститутах і Педтехнікумах. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ У СРР КЕРІВНИЧИЙ СПРАВАМИ РАДНАРКОМУ № 431 ТЛ 25 ПРОЕКТ РЕОРГАНІЗАЦІЇ МЕРЖНІ ЩОСЬВИТНИХ УСТАНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОЕКТ УПРОФОСУ ПРОЕКТ РАДНАЦМЕНУ I. що лінії польської національності 1. При факультеті соціального виховання Київського ІНО заснувати польський факультет соціального виховання 2. Робфак при польському педтехнікумі перевести до робфаку Київського ІНО 3. Семинар для підготовки викладачів старшого концентру при польському педтехнікумові ліквідувати 4. При польському педтехнікумі відкрити відділи: домкільний та політосвітній 1. Другий та третій курси польського педтехнікуму реорганізувати в польський Інститут соціального виховання з відділами: міжсоціально-економічним, політичним та агро-біологічним. 2. Існуючий тепер при Київському польському педтехнікумі робфак реорганізувати в робфак при польському Інститутові. 3. Семинар для підготовки викладачів старшого концентру при ШІТ ліквідувати 4. Реорганізувати обидві підготовчі групи та перший основний курс польського педтехнікуму в основні курси шкільно-комплексного відділу нового польського ПТ та при ньому організувати відділи домкільного виховання та політосвіти. 5. Надвні однорічні польські педкурси за лимити і надалі для підготовки учителів першого концентру. 6. Щоб підготовити педерперонал для польських шкіл селянської молоді, с.г. та профтехнічних проєктів-відкрити польські секції при індустріально-педагогічному та агропедагогічному секторах Київського або Харковського Інституту профосвіти. 7. Для підготовки по польській лінії інструкторів фізкультури та виробничого навчання в майстерних ФКУ і трудшкіл-організувати польські секції заочного педтехнікуму, що будуть готувати робітників зазначених дисциплін 8. Організувати польські секції заочного педтехнікуму та ІНО. 8. Організувати курси для підготовки до ВІДІВ польських робітників, наймитів та селян-членів колгоспів 9. Розпочати відповідні переговори з НКО РСР-РР щодо приєднання польського відділу Інституту ім Герцена до польського Інституту в Київі. 2. що лінії російської національності 1. Факультет молодшого концентру при Київському ІНО перетворити в факультет соціального виховання. 2. Відкрити в Київі рос. педтехнікум нового типу з відділами дошкільного виховання та політосвіти. 3. Факультет молодого концентру Дніпропетровського ІНО реорганізувати в педтехнікум нового типу 4. При Київському ІІО заснувати російський робфак 1. Організувати в Києві з 30/31 року Педагогічний Інститут у з факультетами соціального виховання, профосвіти та політосвіти а також робфак при цім Інституті. 2. Відкрити в Київі рос. педтехнікум нового типу з відділом політосвіти 3. Факультет молодого концентру Дніпропетровського ІНО перетворити в педтехнікум нового типу з дошкільним відділом. 4. 5. Організувати при Київському рос. ПТ курси підготовки до ВІДІВ рос. робітників, батраків та селян-членів колгоспів -2- ПРОЕКТ ПРОФОСУ Ш. що лінії єврейської національності 1. факультети соціального виховання залишити в Києві і Одесі, надавши їм право випускати також учителів професійних освітніх закладів єврейської національності. 2. факультет молодшого концентру Житомирського ІНО перетворити в педтехнікум нового типу 3. Допкільний відділ Одеського ІНО перевести до Житомирського ІІТ 4. В Одесі заснувати педтехнікум політосвіти. ПРОЕКТ РАДНАЦМЕНУ 1. Залишити євр. фак. соцвиху при Київському, Одеському та Житомирському ІНО 2. Організувати євр. педтехнікуми в Житомирі та Бердичеві 3. В Одесі залишити євр. ПТ з домкільними відділом. 4. У Львові залишити євр. ПТ 5. Організувати євр. відділ при Харковському Індустріально-педагогічному інституті. 6. Організувати євр. робсак в Київі при ІНО. 7. організувати в Харкові технікум для підготовки політосвітробітників. IV. що ліній німецької національності 1. факультет соціального виховання Одеського ІНО перевести до Запорізького ІНО з метою поставити його в краю умови щодо обслуговування німецького населення виробничою і педагогічною практикою 2. При Хртицькому подтехнікумі організувати відділи політосвіти та дошкільного виховання 1. Німвідділ Одеського ІНО перетворити в індустріально-педагогічний ІНО з двома відділами - агро-біологічним та соціально економічним. 2. Організувати при Хортицькому ІІТ допкільний та політосвітній відділи 3. Організувати при німвідділі Одеського ІНО курси підготовки до вищих нім. робітників, батраків, за селян-членів колгоспі V. що ліній грецької національності 1. При гречькому відділі маріупольського ІІТ відкрити однорічний семінар для підготовки викладачів старшого концентру. "при тому ж відділі заснувати відділи політосвіти та допкільного виховання. 1. Гречький відділ при маріупольському ІІТ реорганізувати з 30/31 р. в окремий гречький ІІТ з відділами -греко-елінським та греко-татарським 2. При гречькому ПТ організувати однорічний семінар для підготовки учителів старшого концентру, а також підвідділи політосвіти та дошкільного виховання. VI. що ліній татарської національності 1. При маріупольському ІІТ відкрити татарський відділ I. VII що ліній болгарської національності 1. При болгарському ІІТ відкрити відділи дошкільного виховання та політосвіти, а також однорічний семінар для підготовки викладачів старшого концентру 1. При болгарському ІІТ організувати відділи політосвіти та дошкільного виховання, а також однорічний семінар підготовки викладачів старшого концентру VIII. що ліній чеської національності 1. Відкрити прийом до чеської групи при Коростенському ІІТ. 2. Чеську групу факультету молодшого концентру Житомирського ІНО влити в фак. соцвиху Житомирського ІНО 1. Відкрити прийом до чеської групи при Коростенському ІІТ 2. Чеську групу фак молодшого конц. Житомирського ІНО влити в фак соцвиху того ж ІНО -3- ПРОЕКТ ПРОФОСУ ПРОЕКТ РАДНАЦМЕНУ По хіній молдавської нацменности 1. Організувати молдавський відділ при Зинов'ївському цт. Для підготовки до ВШІв робітників та селян малочисленних нацменностей/гре- ко-татар, греко-олінців, чехів, молдаван, татар і т інш./ організувати в Марлупілі або в Харкові курси підготовки до ВШІв. ДО ЗАВ. УНР ОСВІТИ Тов. МАЗУРА. Про структуру індустріально-педагогічних Інститутів. В справи підготовки педагогів для установ Профосвіти слід поперше урахувати велику цілком природню зв'язаність двох шаблів в системі народньої освіти - Соцвиху і Профосву. Елементи політехнізму, трудове виховання і навчання, агроухил в ШСМ й індустрійний ухил ФЗО, - все це є ті ознаки школи Соцвиху, що з'єднують її з навчальними планами профосвіт.станов. З другого боку так званні загальні дисципліни, обов'язкові для всіх профшкіл, незалежно від фаху і вертикальних звичайних продовженням і завершенням соціального виховання. До цих загальних дисциплін у профшколах належать: суспільство-знанство / Історія країни своєї боротьби, політекономія, економгеографія, основи діялект. матеріалу, основи радянського права /, укрмова та література, росмовна та література, чужоземна мова, математика, фізика, основи біології хемії, т. інш. Завдання загальних дисциплін дати мінімум потрібних знань для вступу до ВИШУ, дати безпосередньо підготовку для ярозуміння спеціяльних наук і свідомого ставлення учнів до їхньої майбутньої виробничої праці, та розвинути в них матеріалістичний світогляд... Так визначається роль загальних дисциплін в офіційних матеріалах ДНМК. Про біологію напр. сказано, що вона повинна систематизувати та поширити знання-набути учнями в семирічці / навчальн. плани профшкіл отор.12, Вид.1930 р. у. В той же час ці дисципліни в профшколах повинно проводити в настінніший ув'язці з фаховими дисциплінами." Математика повинна носити тут прикладний характер, як "зарядка" розв'язання фізичних і виробничих задач х/ Курс Фізики повинно будувати певним зв'язку з найважливішими технічними професіями, що трапляються в даннім виробництві, по можливості ув'язувати її з фахом даної школи. х/ Отже загальні дисципліни, взаємовучні в собі моменти виховання, являються одночасно і базовою для визначення дисциплін фахових. В цьому - монізм нашої системи освіти, що його зберегли та розвинули соціалістична система освіти. Основний принцип викладання фахових дисциплін так би мовити "зв'язують" Соцвих з профосвом. Виникає питання, де слід розташувати викладачів тих дисциплін що є спільними для Соцвиху і Профосву. Очевидно їх можна готувати і в Інститутах соціального виховання, встановлюючи для студентів лише додатково до загального курсу вимоги в методики й педпрактики,- і в індустріально-педагогічних інститутах. Інститути Соцвиху могли б змінити такими чином тепершні факультети профосву, коли б налети їм завдання готувати не лише пе педагога комплексника, але й предметника, що між інш. вимагається утворення 4-го Концентру трудшколи - 8; д/10 груп індустріальнозованої практики. Але , так як всі Інститути соціального виховання не можуть що дати поглибленої підготовки для технікумів і для ВУЗ'ів, виникає потреба бодай у 3-х 4 пунктах доручити цю справу індустріально-педагогичним Інститутам. Утворювати при цьому окремий факультет загальних дисциплін в індустріально-педагогічному інституті доведеться лише для соціяльних наук - суспільствознавства мови / літератури, математики, фізики й хемії можливо готувати на індустрійному технічному факультеті разом з підготовкою викладачів фахових дисциплін; біологів можна випускати та з агро-педагогичного факультету, навіть не утворюючи окремого відділу. Будучи заклади для підготовки викладачів (навч. про фахових), слід особливо подбати про те, щоб забезпечити кваліфікованими викладачами фахових дисциплін. Нажаль до цього часу на це майже не зверталося уваги. При факультетах профосву ІНО відповідних відділів не було; однорічні педкурси при спеціяльних ВУЗ'ах давали і дать надзвичайно мало продукцію. Зама Зараз потрібно утворити нову мережу закладів - індустр. педагогічних інститутів для підготовки викладачів в спеціяльних дисциплін. х/ навчальні плани профшкіл, вид. 1930 р. стор. 13. - 2 - Але яку структуру повинні мати Інд.-педагогичні Інститути для вирішення цього питання подивимося, які є типи профшкіл. "За функційними ознаками техперсоналу в різних галузях техпромисловості профтехшколи поділяється на такі головніше галузі: механічні, електротехнічні, будівельні, гірничі, хемічні та інш. За окремими фахами в цих галузях школи розподіляються на: механічні профтехшколи, електротехнічні, загальні ого машин будівництва, холодної обробки металів, гарачої обробки металів, автомобільні, тракторські точні механіки і т. інш.; в деревообробній промисловості вагонно-буд меблярські і т. інш. Електротехнічні профтехшколи - на електротех нічних міцних струмів і на підготовку техніків для телефонії, телег рафії та радіо. Будівельні мають фахи для підготовки техніків для промислового будівництва, комунально-цивільного будівництва, гідро технічного будівництва, портового, залізничного, безрейкового (шляхо вого), сільсько-вогнетриального будівництва та виробництва будівель них матеріалів. Гірничі - розподіляються на гірничо-рудні, промисловості рудної промисловості, та промисловості нерудних копалин. Хемічні - для підготовки техніків основної хемічної промисловості, цукроварства, силікатної, коксоензольної, фермен таційної, громадського харчування тощо. Металургіні - мають шляхи для підготовки техніків в домен ного процесу, сталелитварів та кольоровій металургії. В галузі сільського господарства існують школи інтегральні рільничні, зоотехнічні, садовогородні, землеустрійні, меліора тивні і т. інш. В галузі народного господарства є профшколи, промисло вого фаху, фінансового, кооперативні і т. інш. Крім того в галузі медичній, художній і музичній є такі проф школи різних фахів; при чому останні три галузі мають невелику мережу шкіл, що треба ураховувати при розгортанні мережі педагог ічних навчальних закладів для підготовки викладачів до цих шкіл. Отже, індустриальн-педагогичні Інститути мають за довольняти потреби в першу чергу на індустриї, сільсько-господарчі та соц економічні профшколи і школи ОЗУ. Що ж до медичної, художньої і музичної вертикалей, а також поліграфічної промисловості і бу дівельної, що зв'язані з промисловою художньо-технічною поки що відкривати педагогічних Інститутів може і не треба /мала мережа закладів зазначеної галузі/. Всі фахові дисципліни в школах певного виробництва настіль ки споріднені між собою, що складається фактично єдиним комплекс, що дає змогу висвітлити і вивчити повне виробництво в різних фах ків. Отже, не можна готувати викладача лише однієї дисципліни пот рібно майбутнього вчителя здобувати знаннями з всіх фахових дисциплін даного ухилу профшколи, такумовити в інд. педагогічному Інституті проходили весь курс профшколи, але в поглибленому і по ширеному шлях обсягові. Це примушує розподіляти інд.-педагогичний Інститут не за ознакою наук, якто було бе старої Університетів потім на факультети є в Інституті Соціального виховання: а за фахами профшкіл. В Інституті інд.педагогичному очевидно мають бути такі факультети: 1/ Інд. технічний, 2/ агробіологічний і 3/ економічний Індустриально-техн.факультет за функційними ознаками виробництва буде поділятися на відділи: механічні, електротехнічні, хемічні і гірничий і т. інш. 2/ Агробіологічний факультет розподіляється відповідно до вертикаль сільського господарства на рильничий, зоотехнічний, меліора тивний, землевпоряджений і т. інш. еекніт. агреси 3/ Економічний факультет буде мати в собі відділ промисло вого фінансового кооперативних і т. інш. При такому розподілі в невеликих кількості Інститутів буде забезпечено підготовку викладачів загальних дисциплін для цих освіт неречепцьки профшкол та шкіл ОЗУ. Що ж торкається до викладання вузь ких фахів так званого спецкурсу та керування виробничими навчанням кожній окремій галузі то очевидно Інститут-Пед.Інституту не можуть взяти на себе цієї функції, а через те, однорічні педагогічні кур си при спеціальних ВУЗ'ах будуть залишатися, як стаціонарні зак лади для підготовки викладачів самих вузьких фахів та як гілка св дя вертикаль з кориснимою мережею урядників. або: техпедагогічні, у промдемпіт і економічні. ОСНОВНІ МОМЕНТИ В РЕОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПЕДОСВІТИ У СРР. 1. В системі педосвіти передбачено три типи закладів: 1. Вищий - Інститут Народньої Освіти 2. Середній - Педагогічний Технікум 3. Короткострокові курси для прискореної підготовки освітніх робітників різних фахів. 2. Термін навчання для Інститутів Народньої Освіти від 3-х до 4-х років, а саме: Інститут соціального виховання - 3р. / факультети: Індустр. Педагог. Інститут А / Індустр. Техн. та Соцекономичн. - 4р. 3. Інститут Соціального Виховання поділяється на факультети: Шкільний, позашкільний, педагогічний Шкільний факультет готує викладачів старших концентрів трудинколи, НСМ та 53С/53Д/абрична заводська-десятитрічка/. Позашкільний факультет готує освітніх робітників по дитячих клубах та гуртках з метою організувати поведінку дітей по за школям. Педологопедагогічний факультет має готувати робітників дефектного дитинства, організаторів дошкільної справи та викладачів педагогічних Технікумів / в галузі педагогіки/. 4. Індустриально-педагогічний Інститут готує в основному викладачів фахових дисциплін для ФЗЕ, Профшкіл та Технікумів. 5. Навчальні шляхи всіх педагогічних учбових закладів перебудовуються з метою досягти найближчі ув'язки їх з навчальними планами і цілею установкою тих масових шкіл до яких готується викладачів й вихователів. 6. Навчання в педзакладах складається з двох елементів: 1. Теоретичне навчання в самому учбовому закладі 2. Виробниче навчання на педагогічному, а також агропромисловому виробництві. Відношення між теоретичним й виробничим навчанням пересічно доводиться до норми 60% : 40%. Для запровадження безперервного виробничого навчання всі курси поділяються на дві бригади, які чергуються між собою, коли одна на виробництві, то друга - у ВУЗ'ї. Початок переходу на безперервне виробниче навчання для кожного факультету всі розповсюджується екреймий в залежності від особливостей фаху. 7. Мережа індустриально-педагогічних Інститутів: Харків, Київ, Одесь, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Луганськ/6/ Мережа Інститутів соціального виховання 20.- В 4-х пунктах Інститути Соціального Виховання існують вкупі Індустр. Педаг. Інститутами. Мережа Педтехнікумів відповідає кількості округ. УВАГА: ПРОТОКОЛ №1 ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ НКО в 10/1 - 1930 року. ПРИСУТНІ - з ухвальним голосом: Члени Колегії т.т.: Зест, Наркома Освіти Кузьменко й Полонський; Члени Колегії - Воробйов, Озерський, Петруленко, Лук'яненко, Сємко й Кока /ВУК Робос/. з дорадчим голосом т.т.: співробітники НКО - Войток, Будкова, Метунов, Обудник, Докаренко, Глєйзер, Релянцев, Румянцев, Братс- мевський, Безик, Бадан /Вч.Секр.НКО/, Зест.Упрофосу т.Недорос- ний. Представники ОДАП - акад.Львовський, Вол.Віллий, ЦБ Прелетстуду - Блінков та Светлов, Інші представники - т.т. Доподарський, Сірцевський, Ідошкин/Держпром/, Де- бедь, Сорельов /ХРЗІ/, Равицькі/РекторатНКО/, Наслячний /ВУКЕГ/, Куріло, Лимор, Козенко, Булянкин,Чинкевич, проф.Білик, Пташинсь- кий /Ст.Інсп.Лубенського Скріна/, студенти ВЗІНО - Беззелевс- кий, Молчен і Паєц. Голова засідання Колегії - т.КУЗЬМЕНКО Секретар - Калаченко , Стенографує тов.ЕРОТЕНІК .- СЛУХАЛИ: 1. Затвердження порядку денного./т.ПОЛОЦЬКИЙ/ УХВАЛИЛИ: 1.1/Запросити пояснення у тов.БЕРКОВИЧА чому не було погоджено цілий в програмі з НМІ, доручити по справу Зест.Наркома Освіти тов.КУЗЬМЕНКОВІ. 2/Не розглядати Заяв.Упрофосу тов.МАЗУРА пихібхтых п.п.5 і 7 через хворість Членів Колегії т.Річницького та Волинської перенести розгляд цих питань на наступне засідання. Ао порядку денного додати такі питання: 1/ 1/Про стан підготовки до майже ДУАН по окремих установах , 2/Про утворення Комітету по увічненню пам'яті небіжчика акад.Д.К.ЗАБО- ЛЮТОГО. 3/Ворганізація мережі Ледосвіти. 4/Оточні справи - 8. Додати: 1/Про календарний план Колегії НКО на січень-червень 2/Встановлення повних годин засідання Колегії, 3/про невиконання Управліннями різних доручень Раднаркому. Першим питанням за про виям тов.Воробйова заслухати промфінплан ВУКУ. СЛУХАЛИ: 2. Промфінплан ВУКУ /Доп.т.ВОРОБЬОВА та співдоп.т.ВІЛЬЯНЕВА/ УХВАЛИЛИ: 2. Скласти комісію під головуванням тов.Полонського в складі т.т. Воробьова, Сємка та представників ОЗУ та УК Робос. Доручити комісії на підставі матеріалів ВУКУ те обговорення на Колегії скласти проект постанови й подати на затвер- ження Порядком. СЛУХАЛИ: 3. Про виїзд УАН /Доп.акд.т.Львовський і Зав.Упрнуку т. Озерський/. /Схемотичний план святкування мілієм ВУАН./ УХВАЛИЛИ: 3. Визнати термін 18/VI п.р. за орієнтовний, покректні проно- зинції Упрнуку в справі майже затвердити, додавши такий пункт б: доручити Упрнуку й Президії АН дати заходів для популяризації мілієм ВУАН серед широких робітничих мас. СЛУХАЛИ: 4. Про увічнення пам'яті акад.Д.К.Заболотного /доп.т.Озерський/ УХВАЛИЛИ: 4. Утворити комітет увічнення пам'яті акад.Д.К.Заболотного в складі: Гол за НКО - т.Скрипник, Зест.Госсев - Зав.Упрну- ки т.Озерський, члени комітету: Президія УАН, представники держкомадмржв'я міністерства ОВК, Київських фабрик і заводів, Сталінського ОБК, Тульчинського ОБК, придовильного РВД, Соботері та ой сільради, уповноваження Упрнуку т. Дзядавки дозвітський, представники Мікробіолог.Ін-ту в Києві й пред- ставник Одеського рОК. -2- 2/Доручити тов.Овсієнкову підготовити скликання першого засідання Ко мітету в м.Києві. СЛУХАЛИ: 5. Про оробочення апарату НКО /доп.т.Петруленка/ УХВАЛЕНО: 5.1/ Констатувати, що робота по оробоченню апарату НКО абсо лютно недостатня. 2/Доручити Облікрозподілові НКО в погодженні з Управлін ням номітити конкретні посади і підбрати в погодженні з профспілками перші кандидатури для оробочення апарату НКО. Термін - 30/1, постачевий доклад звісід на колегію 3/Доручити Облікрозподілові дати вказівки щодо оробочення апарату по лінії Скріпинспектор,щоби в найбільшій мірі використати можливість забезпечення центрального апарату НКО і всієї переробки,як по округах так і по районах з робітниками,по їх тенер висувань профспілки. СЛУХАЛИ: 6. Про реорганізацію мережі педосвіти /доп.Інспектора Под- освіти Упрфосу тов.Батунова/. /Продовження розгляду проєкту ухвали Колегії НКО/м.п.2 13-7/17/ УХВАЛЕНО: 6. до § 13 - А/схвалити з тихми змінами й додатками: 1/Харк.НКО розбити на два педагогічні самостійні вклади -е базі факультету профосвіти заснувати індустріаль- но-педагогичний інститут,з факультет соцних перетво рита в Інститут Соцнах,крім того,відчимати індустріальн по-педагогічні інститути в Запоріжжі та Луганському. Внутрішню структуру індустриально-педагогічних ін- ститутів /розподіл на факультети з відділи/ доручити розробити спеціальній комісії під головуванням Зор. Упрфосу тов.Фазура. Розділ "б" - відхилити. Окремо Інституту соціаль- них наук не утворювати. Розділ "в" - схвалити. 2/§ 13 - Б/погодитися з клопотанням Лубенського ОВК про перетворення "Лубенського "едтехнікуму в Інститут, доручивши уп обов'язки і виробити умови. Диквіденція факультетів молодого концентру при всіх НКО - створити.Липоння досрочного випускузабо- культетів молодого концентру Подтехнікумів доручити докладно протягом 5 днів проробити Упрфосом і подати на зствердження "аркоме. 3/§ 13 - В/схвалити додани відкриття РобФонів при Лу- бенському Інституті 4/§ 13 - Г/прийняти додання,що Подтехнікум нового типу буде відрізно тільки з нового бюджетового року.Доручи ти Упрфосу розробити будівельного плану по всій мере- жі педагогічної освіти. 5/§ 13 - Д/Весь пункт схвалити. Ок до питання про дод- кільні відділи Ларківського й Полтавського НКО, то що справу доручити Упрфосу проробити з місцевими організаціями щодо заснування окремих додкільних тех нікумів в Полтаві і Ларкові. 6/§ 13 - Е/Схвалити. Доручити Упрфосвіти розробити ра- зом з профспілками питання про забезпечення нових мків 3/7 педагогічними в драме 2 внести на частувне засідання 7/§ 13 - С/Затвердити, додани третій подтехнікум фіа- культури в "аркові. -відкриття окремого інституту в Дніпропетровському щодо підготовки робітників месцтва доручити проро- бати Упрфосу звукі з Укрмист. та Вик Робинс. 8/§ 13 - К/Заснувати подфокультети по всіх містських інститутах - 3 художні і 3 музичні, а деляк музичні профшколи переборти в певе орігіна звідля. 9/§ 13 - З/Схвалити, поставити на окреме розглядання питання організації технікумів Лубенського та Угеньсько му. -3- 10/$ 13 - I/схвалити.- 11/$ 13 - К/- схвалити. 12/$ 13 - Л/- схвалити, якщо додані "Львівський Ветеринарний Інститут і ХТІ". 13/$ 13 - ЕЗНО поширити на 3 сектори: центр підготовки нових кафедр, 2/до підготовки недостатньо кваліфікованих вчителів і 3/підвищення кваліфікації всього учителяства. Перший сектор відкрити з наступного року, ще до третього сектору, то до орга- нізації такого приступити негайно, доручивши ФЕУ разом з УВР-ом Росс і Упресвихом проробити це питання і внести конкретні пропозиції на Колегію. 14/$ 14 - перенести на наступне засідання Колегії, доручивши Упро- фосу ще питання погодити в Редмешеня. 15/$ 15 - схвалити. 16/$ 16 - схвалити 17/$17 - схвалити СЛУХАЛИ: 7. Про ЦСК. УХВАЛИЛИ: 7. Перенести на наступне засідання Колегії СЛУХАЛИ: 8. Про Реду Професійної Освіти. УХВАЛИЛИ: 8. Затвердити положення про Реду Професійної Освіти СЛУХАЛИ: 9. Про план роботи Управління НКО. УХВАЛИЛИ: 9. 1/Констатувати, що річні плани робіт Управління було по дано тільки Облікрозподілом, Упрлітом, Редмешеномта Управлінням Мистецтв /1930 рік/. Як торкається пере- лику питань, які вносяли б упровління внести до ка- лендарного плану засідань Колегії НКО, було додано Облікрозподілом, Упрмистецтв, Соцхиком та ДВУ. Все це локочне ускладнення і гальмує роботу Колегії, в тому зобов'язати завідителів Управлінь на протя- трьох днів подати робітні плани Управлінь та пере- лик питань до календарного плану засідань Колегії НКО. СЛУХАЛИ: 10. Про зміну інструкції, що видана у 1929 році про платню за навчання. УХВАЛИЛИ: 10. З обговорення зняти, доручивши Упрофосу погодити це питання з відповідними установами. СЛУХАЛИ: 11. Про час засідань Колегії. УХВАЛИЛИ: 11. Визначити час засідань Колегії з 18 до 23-х годин. Коли ж буде заперечення в боку членів Колегії, що не є присутні, хоча - постачати це питання на обговорення наступного засідання Колегії. СЛУХАЛИ: 12. Про виконання Управліннями НКО доручень Редмешеню. УХВАЛИЛИ: 12. Доручити т.Кузьменкові звідателів Управлінь і з'ясувати причини невиконання. СЕКРЕТАР КОЛЕГІЇ /Матаєнко/ ДОДАТОК до постанови Раднаркому УОРР "Про розра- нізацію системи і мережі по- дагогічної освіти". ПРОЕКТ (РЕОРГАНІЗАЦІЇ) МЕРЕЖІ ПЕДАГОГІЧНИХ УЧБОВИХ УСТАНОВ УОРР. /переписано рукописом/ ...ку реорганізацію слід пере вести. 1. Від Харківського Інституту Педагогічної освіти - а/Факуль- тет профосвіти разом з Фа- культетом хемічних відкре- мити в Інститут профосвіти 2. Харківський Педагогічний Інсти- тут Профосвіти з факультетами: а/соціальних наук - відділи: історико-економічний; літературно-лінгвістичний; наукових мов. б/сарельно-технічних наук - від діли: ізико-математичний; хеміч- ний. в/біологічних наук - відділи: біологічний, географічний. 3. Харківський Інститут Соціального Виховання. Факультети: а/шкільний", б/позашкільний", в/ педалого-педагогічний". 4. Харківський Інститут Політосві- ти. Відділи: а/масової пропаганди з п/в.антрепренійним, б/музейний", в/еккурсійний" г/бібліотечний", д/шкільно-курсовий". 5. Харківський Інститут Соціального Виховання. Факультети: а/соціальних наук б/сарельно-технічних наук, в/біологічних наук. 6. Київський Інститут Соціального Виховання. Факультети: а/шкільний", б/позашкільний", в/дебектологічний, г/позашкільний". Національні центри: а/російський", б/єврейський". 8) Київський Інститут Соціального Виховання. Факультети: а/соціальних наук, б/сарельно-технічних наук, в/біологічних наук. 9) Київський Інститут Соціального Виховання. Факультети: а/шкільний", б/позашкільний", в/дебектологічний, г/позашкільний". Національні центри: а/російський", б/єврейський". -2- тору готувати, як викладачів шкіл соцвиху, так і виклада- чів шкіл профсу. 1. Від Одеського ІНО - факуль- тет Профосу відокремити в Інститут Профосвіти. Факультет Соціального Вихо- вання відокремити в Інститут Соціального Виховання: Єврейський відділ молодчого концентру - ліквідувати. Єврейський та німецький сек- тори старшого концентру залиши- ви при Інституті Соціального Виховання надавши їм право ро- тувати як викладачів шкіл Соцвиху так і викладачів шкіл профосу. 5. Від Дніпропетровського ІНО - факультет профосу відокреми- ти в інститут профосвіти. Факультет Соціального Вихо- вання відокремити в Інститут Соціального Виховання. Російський відділ молодчого концентру - ліквідувати. 6. При Луганському Інституті Народньої Освіти відкрити сектор професійної освіти для готування педагогіч шкіл зсу. 7. Шитомирський ІНО перетвори- ти в Інститут Соціального Вихо- вання. Відділи молодчого концентру - ліквідувати. Відкрити єврейський сектор шкільного факультету Ін-ту Соцвиху. 8. Кам'янецький ІНО перетвори- ти в Інститут Соціального Вихо- вання. Відділ молодчого концентру ліквідувати. 9. Миколаївський ІНО - перетво- рити в Інститут Соціального Виховання. 10. Одеський Педагогічний Інсти- тут Профосвіти. Факультети: а/соціальних наук, б/загально-технічних наук, в/біологічних наук. 12. Одеський Інститут Соціального Виховання. Факультет - шкільний. Національні сектори: 1/ Єврейський 2/ Німецький). 13) Основні Здійснення Географ. 14. Дніпропетровський Педагогіч- ний Інститут Профосвіти. Факультети: а/ соціальних наук б/загально-технічних наук, в/біологічних наук. 15. Дніпропетровський Інститут Соціального Виховання. Факультети: а/шкільний б/дошкільний . 16. Луганський Інститут Народ- ньої Освіти. Сектор профосвіти: Факультети: а/загально-техніч- них наук, б/соціальних наук. 17. Луганський Інститут Народ- ньої Освіти. Сектор профосвіти: Факультети: а/загально-техніч- них наук, б/соціальних наук. 18. Шитомирський Інститут Соціа- льного Виховання. Факультет - шкільний. Національні сектори: єврейський. 19. Кам'янецький Інститут Со- ціального Виховання. Факультет - шкільний. 20. Миколаївський Інститут Со- ціального Виховання. Факультет - шкільний. - 8 - Відділ молодчого концентру ліквідувати. Дошкільний відділ предина ти до Миколаївського Педтех нікуму. 10. Ніжинський ІНО - перетвори- ти в інститут Соцвиху. Відділ молодчого концентру ліквідувати. 11. Полтавський ІНО перетвори- ти в інститут Соцвиху. Відділ молодчого концентру ліквідувати. 12. Херсонський ІНО -перетвори- ти в інститут Соцвиху. Від.молодчого концентру- ліквідувати. 13. Чернігівський ІНО - перетво- рити в Інститут Соцвиху. Від.молодчого концентру - ліквідувати. Відкрити з 1930/31 року. 14. На базі Артемівського Пед- технікуму - Інститут Соці- ального Виховання. 15. На базі Вінницького Україн ського Педтехнікуму - Ін-т Соцвиху. 16. На базі Запорізького Педтех- нікуму відкрити Інститут "а- родивсії Освіти з двома секто рами: соціального виховання та професійної освіти. 17. На базі Зінзяр'ївського Пед- технікуму - Інститут Соціаль- ного Виховання. 18. На базі Кременчуцького Педтех нікуму - Інститут Соціального Виховання. 19. На базі Лубенського Педтехні куму - Інститут Соціального Виховання. Педтехнікум - ліквідувати. 20. На базі Сумського Педтехніку му - Інститут Соціального Виховання. 21. Ніжинський Інститут Соціально- го Виховання. Факультет - шкільний. 22. Полтавський Інститут Соцвиху. Факультети: а/шкільний б/дошкільний/ 23. Херсонський Інститут Соціальн ого Виховання. Факультет - шкільний. 24. Чернігівський Інститут Соц- виху, Факультет-шкільний 25. Артемівський Ін-т Соціального Виховання. Факультет - шкільний. 26. Вінницький Інститут Соціально- го Виховання. Факультет - шкільний. 27. Запорізький Інститут Народи. Освіти. а/сектор Соцвиху: Ф-т шкільний, б/сектор Професу: Ф-ти загально технічних наук, з соціальних наук, 28. Зінзяр'ївський Інститут Соці- ального Виховання. Факультет:- шкільний. 29. Кременчуцький Інститут Соці- ального Виховання. Факультет - шкільний. 30. Лубенський Інститут Соціаль- ного Виховання. Факультет - шкільний. 31. Сумський Інститут Соцвиху. Факультет - шкільний. 21. На базі Уманського Пед- технікуму - Інститут Со ціяльного Виховання. 22. На базі Черкаського Под- технікуму відкрити Ін-т Соціального Виховання. Педтехнікум - ліквідувати. 23. На базі Вінівського польсь кого Педтехнікуму Інститут Соціального Виховання. 24. На базі Вердичівського Пед- технікуму Інститут Соціаль ного Виховання. 25. На базі Сталінського Пед- технікуму відкрити ін-т Профосвіти. 26. На базі курсів Чудоземних мов в м.Одесі відкрити Ін-т Чудоземних мов. 27. На базі від. Фізкультури Хар ківського ЛІНО - відкрити Інститут Фізкультури. 28. В м.Кривий Ріг відкрити Ін- ститут Профосвіти для готу- вання педагогів шкіл ЗУ. 32. Уманський Інститут Соціального Виховання. Факультет - шкільний. 33. Черкаський Інститут Соціально го Виховання. Факультет - шкільний. 34. Криворізький Польський Інститут Соцвиху. Факультет - шкільний. 35. Вердичівський Інститут Соціал ного Виховання. Факультет - шкільний. 36. Сталінський Педагогічний Інститут профосвіти. Факультети: а/загально-техніч них наук; б/соціальних наук. 37. Криворізький Інститут Профос віти. Факультети: а/загально-техніч них наук; б/соціальних наук. 34. Мелітопольського /першу Соцвих 38. Тернопіль 39. Івано-Франківськ 40. Великий Лук, Новомосковськ, 41. Ужгород, Кривий Ріг, Харків. Молодець! Всюди ВИТЯГ з протоколу ч.12 загальних зборів студентства Ніженського І.Н.С. з 23 квітня 1929р. резолюція на доповідь про реорганізацію ВУЗ'їв /проф./ ЕТЕПИ/ від 5 квітня 1929 року на заг.зборах студентства. Заслухавши доповідь тов. ЕТЕПИ про реорганізацію ВУЗ'їв і орієнтовочного плану реорганізації загзбори студентів НІНС та Робфаку відмичать: а/ Цо факультети соцвиховання та профобру, на які зараз поділяються педВУЗ"и є дуже енциклопедичні, що призводить до паралелізму в роботі! б/ Наявність тенденції випуску "високо кваліфікованих" універсавів та відсутність методичної наукової роботи при- водило до випуску слабо підготовлених робітників Соцвих. Стиже за новим проєктом енциклопедизм усувається, факуль- тети мають більш усталену форму. Констатуючи такі моменти, загзбори вважають проєкт Чар- номосу цілком доцільним і викликаним життям. 2/ Наявність великої бібліотеки та устаткованих кабіне- тів /фізичний, біологічний/, Науково-дослідної катедри та сільського господарства,/що може бути базом для агро-біо- логічного факультету/ дає можливість відкриття при НІНС та- ких факультетів: 1/ Содек, 2/ Содехи, 3/ Фізико-математичний, 4/Агро-біологічний. 3/ В разі проведення проєкта в життя, дати можливість студентам перших двох курсів вільного вибору фаху, що тор- чається останніх двох курсів, залишить в такому стані, як є, зробивши останній випуск. 4/ Повести підготовчу роботу, що до забезпечення сту- дентів майбутніх факультетів гуртожитками, відповідньою кількістю стипендій та більш кращим устаткуванням кабіне- тів. 5/ З відкриттям факультетів, Правління НІНС подбати за збільшення в Інституті кількості високо-кваліфікованих ви- кладовців. Оригинал за належними підписами. З оригіналом згідно: Степан До Карпенка. В додаток до поштовий що надійшло 2.5/1кв. віз, 23/IV-29р., на розподіл. секретар інж Мель (С.Духа) П. ПЕДТЕХНІКУМИ. Виходячи з засад встановленої системи Педосвіти, перетворити усередині учбові заклади /зберегти назву "Педтехнікум"/ такі Педтехнікуми: НАЗВА ПЕДЗАКЛАДУ. 1. Коростенський Вол.окр. 2. Глухівський 3. Ізюмський 4. Ржищевський Київ.окр. 5. Конотопський 6. Коростенський 7. Нікопольський 8. Куп'янський 9. Чернорицький Лубен.окр. 10. Вердянський Маріуп.окр. 11. Б.-Церківський. 11.Б.-Церків П.Т. відд.-шкільний, дошкільний, позашк. 12. Н.-Московський. 12.Н-Московський П.Т. відд.-шкільний НАЗВА ТА СТРУКТУРА П.Т. 1. Коростеневський Педтехнікум відділи: а/шкільний б/дошкільний нац.група - чеська. 2. Глухівський педтехнікум. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний √ 3. Ізюмський педтехнікум. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 4. Ржищевський педтехнікум. Відділ - шкільний 5. Конотопський Педтехнікум. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 6. Коростенський П.Т. В.вдділи: а/шкільний б/дошкільний 7. Нікопольський П.Т. Відділи: -а/шкільний б/дошкільний 8. Куп'янський П.Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 9. Чернорицький П.Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 10. Вердянський П.Т. - Відділи- а/шкільний б/дошкільний √ -2- 11. Мелітопольський 12. Могилівський 13. Першотравенський 14. Черноградський Полт.окр. 15. Прилуцький 16. Проскурівський 17. Гадяцький Ромен.окр. 18. Старобільський 19. Тульчинський 20. Ворчанський Харк.окр. 21. Охтирський Харк.окр. 22. Золотоношський Перч.окр. 23. Корсунський Шевч.окр. 24. Шепетівський 25. Вінницький егр. 13. Мелітопольський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний √ 14. Могилівський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 15. Першотравенський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 16. Черноградський Ш/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 17. Прилуцький П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний √ 18. Проскурівський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний √ 19. Гадяцький П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 20. Старобільський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 21. Тульчинський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 22. Ворчанський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 23. Охтирський П/Т. Відділи: - шкільний, позашкільний √ 24. Золотоношський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/позашкільний √ 25. Корсунський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 26. Шепетівський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 27. Вінницький егр.П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний, в/позашкільний √ - 3 - 26. Преславський Болг. 27. Хортицький нім. 28. ВІДКРИТИ в додаток до існуючої мережі такі ПЕДТЕХНІКУМИ: 1. Словянський П/Т. Артем.окр. 2. Бердичівський 3. Вінницький укр. 4. Запорізький 5. Зінов"їрський 6. Кременчуцький 7. Сталінський 8. Маріупольський грецький 28. Преславський Болг.П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний √ г/політосвітній. 29. Хортицький нім.П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний √ г/політосвітній. 30. Словянський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний √ при ньому курси фізкультури. 31. Бердичівський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний.√ 32. Вінницький укр.П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний √ 33. Запорізький П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний.√ 34. Зінов"їрський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний. √ 35. Кременчуцький П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний.√ 36. Сталінський П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний √ 37. Маріупольський Грецький П/Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний √ при ньому татарська група. - 4 - 9. Сумський 10. Уманський 11. Київський польський Відкрити нові Педтехнікуми для обслуговування потреб округ в учителях і ф рихователях. 12. Кам'янецький 13. Луганський 14. Миколаївський 15. Ніжинський 16. Одеський 17. Одеський єпр. 18. Херсонський 38. Сумський П.Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний. 39. Уманський П.Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний. 40. Київський Польський П.Т. Відділи: - а/шкільний б/позашкільний в/дошкільний г/політосвітній при ньому семінар ІІ концентру на I рік/. 41. Китомірський єпр. П.Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 42. Кам'янецький П.Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний 43. Луганський П.Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний. 44. Миколаївський П.Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний. 45. Ніжинський П.Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний. 46. Одеський П.Т./укр./ Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний 47. Одеський єпр.П.Т. Відділи: - а/шкільний б/позашкільний в/дошкільний г/політосвітній. 48. Херсонський П.Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний. - 5 - 9. Хернігівський 10. Харківський 11. Київський укр. 12. Київський російський 13. Дніпропетровський 14. Для підготовки інструкторів трудових процесів в труд школах В концентру відкрити Технікум Ручної Праці: 1. Дніпропетровський Київський 2. Запорізький 3. Харківський 4. Дніпропетровський 5. Для підготовки викладачів фізкультури - відкрити Технікуми Фізкультури: 1. Київський 2. Одеський 3. Слав'янський шкільна Для підготовки масових політосвітробітників - відкрити Технікуми Політосвіти: 1. Дніпропетровський 2. Криворізький 3. Луганський 4. Вінницький 5. Запорізький 6. Київський 49. Чернигівський П.Т. Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/позашкільний. 50. Харківський Педтехнікум дошкільний. 51. Київський "Т. Відділи: - а/шкільний 52. Київський П.Т. Російський Відділи: - а/шкільний б/позашкільний в/політосвітній. 53. Дніпропетровський П.Т. /рос./ Відділи: - а/шкільний б/дошкільний в/політосвітній. 54. Київський П.Т. Трудових Процесів Відділених 55. Запорізький Технікум Трудових Процесів. 56. Харківський Технікум Трудових Процесів. 57. Дніпропетровський П.Т. Ручної Праці. 58. Київський Технікум Фізкультури 59. Одеський Технікум Фізкультури. 60. Слав'янський Технікум Фізкультури. 61. Дніпропетровський Технікум Політосвіти. 62. Криворізький Технікум Політосвіти 63. Луганський Технікум Політосвіти 64. Вінницький Технікум Політосвіти 65. Запорізький Техн. Політосвіти 66. Київський Техн. Політосвіти. - 6 - 7. Артемівський 8. Зінов'ївський 9. Кременчуцький 10. Проскурівський 11. Чернігівський 12. Бердичівський 13. Черкаський 67. Артемівський Технікум Політ- освіти. 68. Зінов'ївський Технікум По- літосвіти. 69. Кременчуцький Технікум Політ- освіти. 70. Проскурівський Технікум Політосвіти. 71. Чернігівський Технікум Політосвіти. 72. Бердичівський Технікум Політ- освіти. 73. Черкаський Технікум Політос- ріти. Р О Б Ф А К И 135/6 лімб. м-ми: 75. Вденьки 76. Харківським 77. Дніпропетровським 78. Миколаївським 79. Криворізько-Міхайлівським 80. Одеським (домовлено) 81. Харківським м-ми електрифікація ПОСТАНОВА РАДИ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ про реорганізацію мережі в системі педагогічної освіти. 1. Система педагогічної освіти в період соціалістичної реконструкції народнього господарства повинна: поповнено-задо- вольнити надзвичайну кількісні вимоги на педагогічну силу, по- друге-підвищити якість підготовки нових педагогічних кадрів. Удосконалюючи програми і методи роботи відповідно до тих завдань, що ставлять індустріалізація країни і соціалістична перебудова села - всі педагогічні школи в перспективі повинні стати вищими учбовими закладами, а інститути народної освіти - единим типом вищої шкіли підготовки робітників усіх ділянок ос- віти. Але враховуючи велику потребу в педагогічній силі, і по- якнайвище здійснити одне з галузевих завдань культурної рево- люції - загальне навчання-на найближчі роки в системі педагогіч ної освіти встановити, як вищі, так і середні школи: 1. а/ Вища підготовка збов'язкова для тих робітників освіти, що працюють на старших ступенях шкіл соціалістичного виховання, профосвіти, політосвіти; б/ Середня освіта зобов'язкова для вчителів молодшого кон центру трудової школи /перші 4 групи;/до-шкільних дитячих уста- нов; в/ крім того, щоб задовольнити негайні вимоги на робітни- ків для всіх установ народньої освіти, перш за все-для пливового розгортання мережі загального навчання, ввести прискорену підго тавку педагогічної сили. 2. Педагогічна освіта здійснюється шляхом підготування і перепідготовки через : а/ шкільне навчання і б/ заочне навчання. 3. Установи педагогічної освіти поділяються на: 1. вищі педагогічні школи - педагогічні інститути; 2. середні педагогіч- ні школи - педагогічні технікуми, 3. дошкільні і здворичні - педагогічні курси; 4. Структура педагогічних закладів повинна відповідати структурі освітніх установ, що їх мають обслуговувати випускники педагогічних шкіл. А. Педтехнікум - в основному обслуговує дошкільні дитя- чі установи та молодший концентру трудшколи і поділяється на два відділи: а/ дошкільний 2 і б/ шкільний. Реченьо навчання в педагогічному технікумі - 3 роки. Залежно від місцевих умов і можливостей може існувати педагогічний технікум з одним відділом - шкільним або дошкільним; В. Педагогічні інститути - відповідно до цілевої настанови - 2 - мають бути З-х типів: інститут соціального виховання, інсти- тут професійної освіти, інститут політосвіти. В окремих випадках ці інститути можуть існувати як сектори в одному зб'єднаному інституті народньої освіти. В. Педагогічні курси - відкриваються при стаціонар- них учбових закладах, щоб покрити дефіцит в педагогічній силі. Типи цих курсів повинні відповідати настановам окремих відді- лів інститутів і педагогічних технікумів, і давати робітни- ків вузького фаху: дошкільних груповодів, позашкільних, вихово- телів інтернатних установ, інструкторів політосвіти на роботи на селі, бібліотекарів, інструкторів виробничого навчання т. інш. 5. Інститут соціального виховання - переважно має існувати в складі одного шкільного факультету, що зобов'язує стаціонарний центр трудовики, якщо колгоспницької молоді, фабри- чно-заводської семічки. Шкільний факультет складається з 3-х основних відді- лів: а/суспільствознавчого та підвідділами соціально-економіч- ними та нової літератури; б/техноматематичного і в/агробіо- логічного. Кожен з відділів розуме педагогічних викладачів певної циклу опоряджених дисциплін. При інститутах соціального виховання крім шкільного факультету в окремих місцях організувати: а/ факультет педо- лога-педагогічний з відділами підроздів: 1/ педагогічних робітників для установ десятивного дитинства; 2/ робітників в справі охорони неповнолітніх; 3/ викладачів педагогічних дисциплін для педагогіч- них технікумів; 4/ організаторів дошкільних установ. 5/ організаторів освітньої справи / інспектори, зав. школами тощо/. б/ факультет позашкільного виховання з відділами: 1/ підготовки організаторів дитячих клубів, кіно, театрів, бібліотек т. ін. та 2/ інструкторів пізнавальної роботи. Реченець навчання на всіх факультетах інституту соціального виховання - 5 років. 6. Педагогічний інститут профосвіти повинен готува- ти кадри для шкіл ЗЗУ, технікумів, вечірніх робітничих профе- шкіл. Робітників, вечірніх робітничих університетів та інших шкіл і курсів для дорослих і поділяється: а/ факультет соціальних наук /відділи - історико- економічний, літературно-лінгвістичний, чудоземних мов/; б/ факультет біологічних наук; в/ факультет загально-технічних наук з відділами: фізичний, хімічний, математичний. Інститути профосвіти готують крім педагогів викла- дачів також і дослідників для відповідної галузі виробництва Реченець навчання в інституті профосвіти встанов- люється - 3 1/2 роки, крім факультетів біологічного і загально- технічного, де реченець навчання - 4 роки. В окремих випадках факультет загально-технічних наук може існувати як окремий фізико-хімічний інститут з секціями підготовки педагогів і дослідників. 182/6 Курас-Левандовский о ф-тате. Гражданин инженер-механик На базе бегу + Семенов - 3 - V7. Інститут політосвіти розує інтегральних організато- рів і західців різних рад усіх політосвітньої роботи і поділя- ється на відділи: а/ організаційно-масовий, б/ шкільно-курсовий в/ облісточний, г/ музейний д/ екскурсійний. Реченець навчання з 1/2 роки. Навчальних відділах, крім органі- заційно-масового, де 3 роки. 8. Крім переділених у п.4 учбових закладів, в системі подо- зостити мають існувати педагогічні школи спеціального призначення, а саме: А. Інститути: а/ інститут чужеземних мов що ратує вик- ладачів чужеземних мов для ВШ ів і технікумів; б/ інститут фізкультури, що ратує організаторів, методистів і викладачів фіз- культури, для ВШ ів і технікумів. Б. Педагогічні технікуми, що готують: а/ керівників поза- шкільного виховання /технікум позашкільний/; б/ робітників масо- вих установ політосвітних /технікум політосвіти/; в/ інструктор- рів фізкультури /технікум фізкультури/; г/ інструкторів вироб- ничого навчання та трудопроцесів в майстернях трудових шкіл /те- хнікум трудового процесу/. В. Однорічні педагогічні курси - як постійний заклад для підготовки викладачів вузько фахових дисциплін для установ про освіти з есіб, що має наць спеціальну зв'язку. Ці педагогічні курси засновуються на правах відділів при спеціальних ВШ іх індустріяльності, сільськогосподарської, соціально-економічної, медичної та мистецької освіти. В змай Давиду у відданні тому установ /організацій, до інституту фізкультури 13 шт./ Г. Педагогічні факультети при мистецьких ВШ іх - для під- готовки викладачів тенального і образотворчого мистецтва школах в старшому концентру соціального виховання, в школах професу, а також для підготовки мистецьких робітників в галузі політосві- ти. 9. Установами димчасового характеру в системі подоєвити мають бути педагогічні курси різного призначення: а/ однорічні і дворічні курси для підготовки вчителів 4-річної трудової школи і вихователів дошкільних установ; б/ курси підготовки інструкторів виробничого навчання і трудових процесів з есіб, що мають попередній виробничий стаж в/ Курси підготовки робітників позашкільного виховання і комуністичного дитячого руху; г/ курси підготовки масових політосвітників; д/ курси підготовки викладачів мистецтва; е/ курси підготовки інструкторів фізкультури. 10. Освітню базу підготовки кадрів для всього: а/ до педа- гогічного технікуму становить семирічна трудова школа; б/ для вступу до педагогічного інституту - робітники з 3-х річним кур- сом навчання, профшколи, технікуми, спеціальні підготовки курси до ВУЗ ів для робітників, батраків та бідних селян. - 4 - в/контингент студентів педагогічного інституту склада- ти в зсіб, що крім середньої освіти мають виробничий або педаг- огічний стаж. II. Завдання підносити кваліфікацію всіх вчителів школи до рівня вищої педагогічної освіти, покласти на Всеукраїнсь- кий Захисний Інститут народньої освіти (ВЗІНО). В першу чергу ВЗІНО повинен взяти на себе підготовку тих, що працюють в мала- лодшому концентрі і пішли на роботу з короткотермінових курс- сів, а також вчителів молодшого концентрі, що перейдуть до пра- ці в старшому концентрі трудової школи. ВЗІНО має складатися з 5-х секторів: а/ підготовки нових кадрів вчителів, б/ до-підготовки вчителів, що не мають молодшої освіти в/ перепідготовки та підвищення кваліфікації всього вчительства масової школи соцвиху, професу і позашкільних роб- бітників. 12. Професорські кадри ВУЗ'ів забезпечувати певним відс сотком наукових робітників, що їх після аспірантського стажу при науково-дослідних інститутах випускається на педагогіч- ній роботу. Аспірантура повинна проробляти крім сутнаукових кхихх не педагогічні семінари. Забезпечувати потреби в молодшому педагогічному персона- лові ВУЗ'ів /асистенти, викладачі/ є завдання самих ВУЗ'ів, паруч з їхньою основною настановкою, давати кадри західців певній галузі. 13. При всіх педагогічних учебних закладах організувати допоміжні навчально-дослідні установи на бюджеті спільною з бюджетом самого педагогічного закладу. 14. Увесь навчальний процес педагогічних закладів спря- мувати на підготовку педагога, зображеного методами роботи і знаннями для праці в умовах колективізованого сільського гос- подарства та в індустріальному етапченні, що і відбити у навча чальних планах і програмах інститутів, педагогічних технікумі мір і педагогічних курсів. 15. Всі педагогічні учебові заклади повинні провадити свою академічну роботу поєднуючи навчання теоретичне з виро- ничим. Теоретичне навчання в основному провадиться в педагог- гічному закладі, виробниче - в масовій школі, до якої розтується педагогічну спіду, так-про-індустріальному виробництві, з яким цільно увязана масова школа. 16. Органи, що відять масовими школями /ВкрІНО, ВРНГ, ПКЗ і т.інше/ повинні виділяти кожного року в розпорядження ІКО для практики студентів педагогічних закладів потрібне число штатних місць, відповідно до контингенту студентів цих закладів. Республічні органи /ВРНГ, ПКЗ і т.інше/ зобов'язані виді- лити для виробничої практики студентів педагогічних шкіл потрібну кількість місць на агрономічному та індустріальному виробництві. - 5 - 17. Щоб забезпечити кількісні вимоги на педагогічну силу по всіх педагогічних учбових закладах, починаючи з 1930/31 року встановлюється безперервний навчальний рік і прийоми студентів по всіх педагогічних закладах провадити двічі на рік. 18. Студенти, що виконали всі вимоги навчального плану, проїшли всі ступені теоретичного і виробничого навчання, одержують від педагогічного учбового закладу свідоцтво з чітким визначенням кваліфікації. 19. Всі особи, що скінчили вчителів і середні педагогічні школи /стипендіяти і не стипендіяти/ зобов'язані не менш як 3 роки працювати на педагогічній роботі за гахом. Розміщення цих осіб на роботу згідно з щорічним планом розподілу, який встановлює НКО спільно з наркомпраці. П. 20. Виходячи з засад встановленої системи педагогічної освіти та ураховуючи вимоги на педагогічну силу на близькі 3 роки і точні п'ятирічки і потреби планового розпартаання зсвітних установ на перші роки наступної п'ятирічки за повною диференціацією цих установ по фаху і типах та за відповідним районуванням по господарчих районах УРСР, - перевести з 1930/31 року реорганізацію мережі педагогічних учбових закладів в такий спосіб: /див. весь додаток/. III. 21. Запропонувати НКО перевести в життя реорганізацію системи й поширення мережі педагогічної освіти до першого вересня 1930 року і визнати разом з НКЗ розмір потребних для цього організаційних сум, що їх належить асигнувати в 1929/30 році. 22. З огляду на незабезпеченість нових педагогічних технікумів та інститутів шкільними будинками і житлом для студентів запропонувати НКО не пізніше 1-го липня 1930 року передати на розгляд Держплану з тим, щоб Держплан не пізніше 1-го серпня 1930 року подав на затвердження Уряду генеральний план будівництва по лінії подовжень. В контексті наступного бюджетного року передбачити відповідну суму на це будівництво. 23. Визнати за потрібне починаючи з 1930/31 року дальше поліпшення матеріального стану педагогічних учбових закладів, для чого запропонувати НКО та НКЗ передбачити кошториски на педагогічну освіту відповідні асигнування і подати свої пропозиції до Ради Народних Комісарів під час розгляду контрольних цифр бюджету на 1930/31 рік. 24. Запропонувати НКО позирити роботу в справі поліпшення соціального складу студентства педагогічних учбових закладів, звернувши особливу увагу на збільшення прийому педінститутів і педагогічні технікуми дітей робітників та батраків. З цією метою запропонувати місцевим виконавчим комітетам забезпечити потрібні асигнування для організації короткострокових курсів для п'ядротовки до педтехнікумів та інститутів робітників, батраків та їх дітей. ІУ. ПЕДКУРСИ. I. Зобов'язати всі Округові виконавчі комітети організувати за рахунок Спеціального фондового округового бюджету: а/ однорічні курси для підготовки вчителів молодшого концентру трудової; б/ 6-ти місячні курси для підготовки дошкільних установ; в/6-ти місячні курси для підготовки позашкільних робітників та датської комендуруху, г/ 6-ти місячні курси для підготовки масових політовсіт-робітників. Перепускна здатність згаданих курсів повинна забезпечити дефіцит округу на робітників освіти на 1931/32 рік. Доручити НКО в НКФ донести до бюджету НКО на 1930/31 рік-1.000:000 крб. на дотацію педагогічним курсам, зокрема для малишівих округ та для педагогічних курсів нощен. II. Зобов'язати БРНГ і НКЗем відкрити педкурси при ВТІШах та с.г. ВИШах для підготовки закладачів спеціальних дисциплін в школах ФЗУ та в Технікумах індустріяльних та сільсько-господарських. Курси ці організувати за рахунок бюджету, на якому мають бути відповідні тех- мічні й агрономічні ВИШ"1. тir.37 № 514 "8" 9.VI. Ільова Роди Мар. Кол. УСТР Керівниця? ендоване РНК Затвердження 25. Для поліпшення матеріального стану робітничо-бід- ницького ядра в учбових закладах перебачити на 1930/31 рік потрібні асигнування на забезпечення стипендіями не менш як 85 % всього складу студентів педагогічних учбових закладів. 26. Щоб забезпечити належну політехнічну підготовку но- вих кадрів педагогів, а також піднести техніку проведення-пен- дагогічної практики студентів педагогічних учбових закладів, запропонувати НКО при складанні бюджету на 1930/31 рік - виз начити в кошторисі потрібні суми на виробничу педагогічну практику в педагогічних інститутах і педтехнікумах. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ УСРР КЕРІВНИЙ СПРАВАМИ РАДНАРКОМУ ДО УРЯДОВОЇ КОМІСІЇ РІК За постановою РНД від 12/VI-30 р. на базі Фіз.-хем. факультетів Харківського / Київського, Дніпропетровського та Одеського І.Н.О. треба організувати Фізхем-мат. інститути, на яких покласти зобов'язання готувати і викладачів і дослідників. В той час ця постанова в іншому місці говорить, щоб студентів Київського І.Н.О., що готувались на хем-міків дослідників, передати до хемінститутів. Останній пакт приводить до того, що коли з ІНО буде пердано студентів хеміків-дослідників до Хемінституту, то майбутній фізхеммат інститут не додатиме продукції на протяг -х років, бо його продукцію змоге мати лише той п.дом., що буде в осени 30 року. Поскільки є постанова про передачу студентів хеміків-дослідників Київського І.Н.О., то стає аналогічне питання й про хеміків дослідників Харківського, Дніпропетровського та Одеського І.Н.О.. А де в свою чергу впливатиме на випуск продукції з фізхеммат інститутах, які мають бути утворені. ...ІНО прохає найближчим часом розв'язати це питання. В свою чергу ННО вважає, що посмільки майбутні фізхем.мат Інститути повинні будуть готувати і викладачів і педагогів, посмільки передавати хеміків -дослідників І.Н.О. до хемінститутів - недоцільно. ЗАСТ НАРКОЛА ОС ІМ / КУЗЬМЕНКО! ЗАСТ ЗАВ УПРОЛОГІЇ / ПЛЯЧКІНО/ до Наркомвіну На викомюсту ВРЯГ НКЗем ВУРПС ЗУК Робос Держпяд НК РСТ За розпорядженням Заст.НКО при цьому надсилається на висновок проект постанови Раднаркому про реорганізацію системи й мережі Педосвіти. НКО просить терміново надіслати висновок. ЗАВ. АДМ. УПРАВЛІННЯМ НКО. / ЮРОБЬОВ/ ДО РАДНАРКОМУ УСРР.- Наркомос при цьому недсилав на затвердження проекту постанови РіК про реорганізацію системи і мережі Педосвіти до доповідного запискою. Проект не дістався на висновок до заінтересованих урядництв. 1. НКО не погоджується з думкою НКЮ викреслити першого абза- цу проекту, що є вступною частиною до проекту. НКО вважає за доцільне залишити вступну частину, бо вона визначає загальну настанову всієї системи Педосвіти в УСРР. Щодо п.2-го висновку НКО то слід зазначити, що п.1-й проек- ту не суперечить проектові про порядок призначення та ввільне на робітників педагогічної праці, останній проект лише удосконалює вимоги щодо кваліфікації вчителів. Щодо п.3-го висновку НКО, то треба зазначити, що п.13-й проекту не має на меті змінити порядок, встановлений ЦВК і РН СРСР від 18/У-1929р., " про порядок розміщення на роботу осіб по закінченні ВУЗ" та "Технікуми", але цей п.встановлює обов'язок працювати за своїм фахом для осіб, що закінчили й середні педагогічні заклади /цього згадане постанова Уряду СРСР не пе- дбає/ і водночас підкреслює обов'язок працювати за своїм фахом як стипендіатів, так і не стипендіатів. Щодо п.4-го висновку НКО, то НКО відповідні фінансові розрахунки своєчасно подав до НКЮ, які і дав висновок на них. П. Щодо висновку НКО то НКО не погоджується з такими п.п. висновку: по п.п. 3 і 4-й замість педтехнікумів,перетворених в інститути соціального виховання, обов"язково потрібно відкрити нові педтехнікуми, а не відділи молодшого концентру інститутів освітньої це в принципі суперечить новій системі педосвіти й ви- пиче збільшення видатків на оплату лектур, на стипендіальні суми і навчальну частину, бо відповідні норми забезпечення в інститутах значно більше, ніж в педтехнікумах. НКО не заперечує проти того, щоб частина педтехнікумів залишити тимчасово приміщеннях ІНО/напр.в Ніжені,Зірнов"свсько му,Кременчуці,Сумах,Чапаєвці і інш./,але як окремі сердні учбові заклади зі своїм власним бюджетом. По п.п. 6-му і 5-му мережу педосвіти на 1930/31р. не тре ба затвердити остаточно, а не орієнтовно, як пропонує НКО ін., бо без чіткого визначення мережі - НКО не може скласти кошто- рису на наступний рік. По п.12-му. - В справі відсотку забезпечення стипендіями студентів Педшкіл, НКО вважає за конче потрібне підсилити про- летарізацію складу студентів, а саме: відсоток робітників в ІНО з 22,8%, що ми маємо в 1929/30р., довести до 35%; відсоток селян з 30,7% до 50%. Збільшення відсотку робітників та бідня- ків-селян, і зменшення відсиву цих студентів можливо досягти лише шляхом збільшення числа стипендій.Крім того, слід мати ще на увазі, що вчителі, які вступають до ІНО, теж без стипен- дії не можуть підвищувати своєї кваліфікації в стаціонарному ВУЗ"1. Загальне число стипендій ні в якому разі не може бути менш числа робітників і селян, що їх приймається щороку до пед- шкіл. Щодо інших зауважень НКО іну, то вони мають на меті змен- шити видатки на педосвіту. - 2 - Визнаючи, що ці видатки дійсно великі порівнюючи з вида- ками минулих років треба водночас урахувати загрозливий стан з забезпеченням освітніх установ педсилою і величезний дифе- цит в цих робітниках, який при запроєктованій мережі педзавд- дів не буде цілком покриватися, - тому НКО не може погодитис з НКФІном і пресить затвердити поданий проєкт. "10"18/У1.- ЗАСТ.НАРКОМА ОСВІТИ /ПОЛОЦЬКИЙ/ ДО РАДНАРКОМУ УСРР.- Наркомос при цьому надсилав на затвердження проект постанови РНК про реорганізацію системи й ме- режі Педосвіти до доповідної запискою. Проект надіслано на висновок до заінтересованих урядництв. 1. НКО не погоджується з думкою НКЮ викреслити першого абза- цу проекту, що є вступною частиною до проекту. НКО вважає за доцільне залишити вступну частину, бо вона визначає загальну настанову всієї системи Педосвіти в УСРР. Щодо п.2-го висновку НКО то слід зазначити, що п.1-й проек- ту не суперечить проектові про порядок призначення та звільнен- ня робітників педагогічної праці, останній проект лише удоско- налює вимоги щодо кваліфікації вчителства. Щодо п.3-го висновку НКО, то треба зазначити, що п.19-й проекту не має на меті змінити порядок, встановлений ЦВК і РНК СРСР від 18/У-1929р., " про розміщення на роботу осіб що закінчили ВУЗ"и та Технікуми", але цей п.встановлює обов'я- зок працювати за своїм фахом для осіб, що закінчили й середні педагогічні заклади /цього згадане постанова Уряду СРСР не пер- дбачає/ і водночас підкреслює обов'язок працювати за своїм фа- хом як стипендіатів, так і не стипендіатів. Щодо п.4-го висновку НКО, то НКО відповідні фінансові роз- рахунки своєчасно подав до НКФіну, який і дав висновок на них. II. Щодо висновку НКФ та НКО не погоджується з такими п.п. висновку: по п.п. 3 і 4-й замість педтехнікумів,перетворених в ін- ститути соціального виховання, обов"язково потрібно відкрити- нові педтехнікуми, а не відділи молодшого концентру інститутів оскільки це в принципі суперечить новій системі педосвіти й ви- личе збільшення видатків на оплату лектур, на стипендіальні суми і навчальну частину, бо відповідні норми забезпечення в Інститутах значно більше, ніж в педтехнікумах. НКО не заперечує проти того, щоб частина педтехнікумів залишити тимчасово приміщеннях ІНО/напр.в Ніжені,Зійнов"свсько- му,Кременчуці,Сумах,Кам"яниці,Запоріжжі і інш./,але як окремі середні учбові заклади аї своїм власним бюджетом. По п.п. 6-му і 5-му мережу педосвіти на 1930/31р. не тре- ба затвердити останочно, а не орієнтовно, як пропонує НКФін., бо без чіткого визначення мережі - НКО не може скласти кошто- рису на наступний рік. По п.12-му. - В справі відсотку забезпечення стипендіями студентів Педшкол, НКО вважає за конче потрібне підсилити про- летаризацію складу студентів, а саме: відсоток робітників в ІНО а 22,8%, що ми маємо в 1929/30р., довести до 35%; відсоток селян з 30,7% до 50%. Збільшення відсотку робітників та бідня- ків-селян, і зменшення відсіву цих студентів можливо досягти лише шляхом збільшення числа стипендій.Крім того, слід мати ще на увазі, що вчителі, які вступають до ІНО, теж без стипен- дії не можуть підвищувати своєї кваліфікації в стаціонарному ВУЗ"1. Загальне число стипендій ні в якому разі не може бути менш числа робітників і селян, що їх приймаються щороку до пед- школ. Щодо інших зауважень НКФіну, то вони мають на меті змен- шити видатки на педосвіту. - 2 - Визнаючи, що цілівидатки дійсно великі порівнюючи з вида- ками минулих років треба водночас урахувати загрозливий стан з забезпеченням освітніх установ підсилою і величезний дифе- цит в цих робітниках, який при запроектованій мережі педзакл дів не буде цілком покриватися, - тому НКО не може погодитис з НКФіном і просить затвердити поданий проєкт. "10"18/У1.- ЗАСТ.НАРКОМА ОСВІТИ /ПОЛОЦЬКИЙ/ У. С. Р. Р. НАРОДНІЙ КОМІСАРІАТ ФІНАНСІВ. Управління-Сектор Відділ-фін.Бюдж. 9-VI-30р. - №-3.18521.I4. Д. Терміново. ДО НАРКОМОСВІТИ.- ВИСНОВКИ на проект Постанови РНК "Про реорганізацію мережі і системи педагогічної освіти".- Проектуючи розгортання мережі педагогічної освіти на 30/31 рік потрібно було-6 урахувати потребу в педагогічних кадрах на початок другого п"ятиріччя тому, що прийом 30/31 року матиме свої наслідки лише в 33/34 році. Таких передбачень НКО ще не має. Потрібно виходити із того, що проблему загального навчання у 4-х річці буде вирішено вже 31/32 року і що надалі актуальним питанням повстане завдання перейти до загального навчання у 7-мі річці. На протязі найближчих років ми повинні максимально використати всі засоби до підготовки та переведення кадрів педробітників через систему підготовчих курсів у додаток до шкільної підготовки. Особливо це має значення для підготовки кадрів педагогів початкової школи та установ дошкільного виховання. НКО накреслює на 30/31 рік контингент прийому до Пед.Інститутів і Технікумів збільшити з 9 до 25 тис.чол. і загальну суму витрат на педагогічну освіту збільшити проти 29/30 року на 72%,- НКО не може погодитися з такими пропозиціями НКО і з свого боку вносить такі пропозиції: 1/ Контингент прийому до Пед.Інститутів і Технікумів проти 29/30 року подвоїти; 2/ НКО не заперечує накресленої реорганізації частини Пед.Технікумів на Інституту, 3/ Там, де Педтехнікуми реорганізовано на Інститути, не скрізь відкривати нові педтехнікуми, а лише в 3-4 округах: 4/ На наступний рік відділи молодшого концентру залишити при Інститутах, щоби не викликати зайвих витрат; 5/ Відкрити нові Педтехнікуми: 2 - трудпроцесів, 2 - фізкультури, 5-6 масової Політосвіти; 6/ Наступного року Робітяки відкривати на при всіх нових Інститутах, а лише при 8, де є відповідна база для існування робфаків. В останніх округах по лінії розгорнення мережі вечірніх Робфаків; 7/ Кількість відділів при Педтехнікумах розрахувати у такий спосіб, щоби пересична на 2 шкільних відділа припадало - 1 дошкільний, або позашкільний. 8/ Мережу педагогічної освіти затвердити орієнтовно, а осточочно вирішити питання лише після виявлення джерел фінансування Педосвіти та можливості забезпечення нової мережі приміщеннями і викладачами; 9/ В п.2,3 та 9 проекта постанови мати на увазі так довготермінові, як і короткотермінові /6- місячні /курси; 10/ Реченець навчання в Інституті Політосвіти встановити 3 роки; -2- II/ п.13 проекту зредагувати у такий спосіб; щоби допомічні навчально-досвідні установи організувати в міру можливості і дійсної потреби, 12/ п.25 проекту постанови викреслити до вирішення цього питання в Союзних інстанціях /за проєктом Комісії тов. ПМІДТА пед. Інститутах передбачається охопити стипендіями 60% учнів, по педтехнікумах - 50% /.- ЧЛЕН КОЛЕГІЇ НКФ- /Меламедовський/ КОНСУЛЬТАНТ СОЦ.КУЛЬТ.-ГРУПИ- /Бургименко/ "2".14/VІ-30р. Згідно: Ум НАРОДНІЙ КОМІСАРІЯТ ЮСТИЦІЇ У. С. Р. Р.- На В/№-пд10/1930р. в /№-30.2.71050/30р. 9-VI-1930р. На проект постанови РНК УСРР "Про реорганізацію мережі й системи педаго- гічної освіти". ДО НАРОДНОГО КОМІСАРІЯТУ ОСВІТИ УСРР.- На поданий Вами вищезазначений проект НКЮ УСРР, по Кодвідділу, має такі зау- важення: 1/ Початок проєкту до слів: "враховуючи велику потребу" треба викрасли- ти, бо він має виключно декларативний зміст перспективного характеру тоді, як проект є протокольна постанова РНК УСРР цілком суто- керівничого та конкретного змісту. 2/ п.п."а","б", і "в" арт.І тре- ба пристосувати до правил, що їх встановлює проект постанови ВУЦВК та РНК УСРР "Про поря- док призначення, переміщення та звільнення ро- бітників педагогічної праці в масових освітніх установах", який подав НКЮ УСРР до РНК УСРР -26/У-30р. і який надає з деяких умов -права вчителювати особам, що нині посідають в учбових і вихова- чих закладах педагогічні посади, не закінчивши курсу відповідного учбового закладу. 3/ арт.19 проєкту встановлює тру- дову повинність для не стипендіатів, що скінчають вищі й середні педагогічні школи. Між тим, встановлення трудового відбутку є захід виключний, що його наша законодавства вживає лише в виняткових випадках.- Тому в даному разі краще встановити порядок сто- совно до того, який зазначає постанова ЦВК і РНК СРСР з 18/У-29р. "про порядок розміщення на роботу осіб, закінчивших ВУЗ"и та тех- нікуми"/36.зак.СРСР 1929р.ч.34,арт.298/, а саме: прийом на педаго- гічну роботу осіб, що закінчують зазначені в проєкті заклади в своях язковий для відповідних установ, а якщо ці особи відмовлять- ся від надаваної роботи, то їх позбавляється, з деяких випадків про тягом певного речення права на роботу.- 4/ Доповідна записка не подає фі- нансового обґрунтування проєкту щодо засобів та можливості його запровадження в життя. ТВО Зав.Кодвідділу - /Вікторов/ Консультант- /Дужак/ "2".14/VІ-30р. У. С. Р. Р. НАРОДНІЙ КОМІСАРІАТ ФІНАНСІВ. Управління-Сектор Відділ-Фін.Бюдж. 9-УІ-30р. - №-3.18521.І4. ДО Н А Р К О М О С В І Т И .- :-:--:-:--:-:--:-:--:-:-- ВИСНОВКИ на проект Постанови РНК "Про реорганізацію мережі і системи педагогічної освіти". Проектуючи розгортання мережі педагогічної освіти на 30/31 рік потрібно було-б урахувати потребу в педагогічних кадрах на початок другого п"ятиріччя тому, що прийом 30/31 року матиме свої наслідки лише в 33/34 році. Таких передбачень НКО ще не має. Потрібно виходити із того, що проблема загального навчання у 4-х річці буде вирішена все 31/32 року і що надалі актуальним питанням повстане завдання перейти до загального навчання у 7-мі річці. На протязі найближчих років ми повинні максимально використати всі засоби до підготовки та перевиподготовки кадрів педробітників через систему підготовчих курсів у додаток до шкільної підготовки. Особливо це має значення для підготовки кадрів педагогів початкової школи та установ дошкільного виховання. НКО накреслює на 30/31 рік контингент прийому до Пед.Інститутів і Технікумів збільшити з 9 до 25 тис.чол. і загальну суму витрат на педагогічну освіту збільшити проти 29/30 року на 72%. НКО не може погодитися з такими пропозиціями НКО і з свого боку вносить такі пропозиції: 1/ Контингент прийому до Пед.Інститутів і Технікумів проти 29/30 року здвоїти; 2/ НКО не заперечує накресленої реорганізації частини Пед.Технікумів на Інститути, 3/ Там, де Педтехнікуми реорганізовано на Інститути, не скрізь відкривати нові педтехнікуми, а лише в 3-4 округах: 4/ На наступний рік відділи молодшого концентру залишити при Інститутах, щоб не викликати зайвих витрат; 5/ Відкрити нові Педтехнікуми: 2 - трудпроцесів, 2 - фізкультури, 5-6 масової Політосвіти; 6/ Наступного року Робіт'яки відкривати на при всіх нових Інститутах, а лише при 8, де є відповідна база для існування робфаків. В останніх округах по лінії розгорнення мережі вечірніх Робфаків; 7/ Кількість відділів при Педтехнікумах розрахувати у такий спосіб, щоби пересічно на 2 шкільних відділа припадало - 1 дошкільний, або позашкільний. 8/ Мережу педагогічної освіти затвердити орієнтовно, а остоточно вирішити питання лише після виявлення джерел фінансування Педосвіти та можливості забезпечення нової мережі приміщеннями і викладачами; 9/ В п.2,3 та 9 проекта постанови мати на увазі так довготермінові, як і короткотермінові/6- місячні /курси; 10/ Реченець навчання в Інституті Політосвіти встановити 3 роки; -2- II/ п.13 проєкту зредагувати у такий спосіб; щоби допомічні навчально-досвідні установи організувати в міру можливості і дійсної потреби, 12/ п.25 проєкту постанови викреслити до вирішення цього питання в Союзних інстанціях /за проєктом Комісії тов. ШМІДТА пед. Інститутах передбачається охопити стипендіями 60% учнів, по педтехнікумах - 50% /.- ЧЛЕН КОЛЕГІЇ НКФ- /Меламедовський/ КОНСУЛЬТАНТ СОЦ.КУЛЬТ.-ГРУПИ- /Бургименко/ "2".14/VІ-30р. Згідно: Кт НАРОДНІЙ КОМІСАРІЯТ ВОСТИЦІ У С. Р. Р.- На В/К-лд10 /1930р. и/к-30.2.71050 /30р. 9-УІ-1930р. ДО НАРОДНОГО КОМІСАРІЯТУ ОСВІТИ УСРР.- На подачій Ваші вищезазначеній проект НКЮ УСРР, по Кодвідділу, має такі зауваження: 1/ Початок проєкту до слів: "враховуючи велику потребу" треба викреслити, бо він має виключно декларативний зміст перспективного характеру тоді, як проект є протокольна постанова РНК УСРР цілком суто-керівничого та конкретного змісту. 2/ п.п."а","б", і "в" арт. І треба пристосувати до правил, що їх встановлює проект постанови ВУЦВК та РНК УСРР "Про порядок призначення, переміщення та звільнення робітників педагогічної праці в масових освітніх установах", який подав НКО УСРР до РНК УСРР -26/У-30р. і який надає з деяких умов -правд вчителювати особам, що нині посідають в учбових і вихованчих закладах педагогічні посади, не закінчивши курсу відповодного учбового закладу. 3/ арт.19 проекту встановлює тривалу повинність для не стипендіатів, що скінчать вищі й середні педагогічні школи. Між тим, встановлення трудового відбутку з захід виключний, що його наша законодавства вживає лише в виняткових випадках.- Тому в даному разі краще встановити порядок стосовно до того, який зазначає постанова ДВК і РНК СРСР з 18/У-29р. "про порядок розміщення на роботу осіб, закінчивших ВУЗ" і та техніки "/36.зак.СРСР 1929р.ч.34,арт.298/, а саме: прийом на педагогічну роботу осіб, що закінчують зазначені в проекті заклади обов'язковий для відповодних установ, а якщо ці особи відмовляться ся від надаваної роботи, то їх позбавляється, а деяких випадків при тягом певного раценція права на роботу.- 4/ Доповідна записка не подає фінансового обґрунтування проекту щодо засобів та можливості його запровадження в життя. ТВО Зав.Кодвідділу - /Вікторов/ Консультант- /Дужак/ *2*.14/VI-30р. Згідно: Уст НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ЮСТИЦІЇ У С. Р. Р.- На В/№-пд10/1930р. н/№-30.2.71050/30р. 9-VI-1930р. На проект постанови РНК УСРР "Про реорганізацію мережі й системи педаго- гічної освіти". ДО НАРОДНОГО КОМІСАРІАТУ ОСВІТИ УСРР.- На поданий Вам вище зазначений проект ЧНК УСРР, по Ходівідділу, має такі зау- важення: 1/ Початок проєкту до слів: "враховуючи велику потребу" треба викресли- ти, бо він має виключно декларативний зміст перспективного характеру тоді, як проект є протокольна постанова РНК УСРР цілком суто- керівничого та конкретного змісту. 2/ п.п."а", "б", 1 "в" арт. І тре- ба пристосувати до правил, що їх встановлює проект постанови ВУНК та РНК УСРР "Про поря- док призначення, переміщення та звільнення ро- бітників педагогічної праці в масових освітніх установах", який подав НКО УСРР до РНК УСРР -26/У-30р. 1 який надає з деяких умов -право вчителювати особам, що нині посідають в учбових і-вихова- чих закладах педагогічні посади, не закінчивши курсу відповідного учбового закладу. 3/ арт.19 проекту встановлює тро- дову повинність для не стипендіатів, що скінчать вищі й середні педагогічні школи. Між тим, встановлення трудового відбутку є захід виключний, що його наше законодавство вживає лише в виняткових випадках.- Тому в даному разі краще встановити порядок сто- совно до того, який зазначає постанова ЦВК і РНК СРСР з 18/У-29р. "про порядок розміщення на роботу осіб, закінчивших ВУЗ" и та тех- нікуми"/36.Зак.СРСР 1929р.ч.54,арт.298/, а саме: прийом на педаго- гічну роботу осіб, що закінчують зазначені в проєкті заклади в обов'язковий для відповідних установ, а якщо ці особи відмовлять- ся від надаваної роботи, то їх позбавляться, з деяких випадків про- тягом певного речення права на роботу.- 4/ Доповідна записка не подає чи- нансового обґрунтування проекту щодо засобів та можливості його запровадження в життя. ТВО Зав.Кодвідділу - /Вікторов/ Консультант- /Лужак/ Згідно: Голл "2".14/VІ-30р. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ І СОЦІАЛІСТИЧНОГО БУДІВНИЦТВА УРСР В даній одиниці зберігання № 394 Фонду № 168 Опису № 8 Пронумеровано 155 сію пайвдесетий місяць 1962/Х5 (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ _ Вкладення Брошурки, газети: _ Графічні матеріали: Інші особливості документів арх УСРР вищенший за 194 не правельсько виселгара: 128,126,124 Документи з затухаючим текстом: 4,8,99 18. VIII 1962 р. Підпис Могт — ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 196 р. Підпис _ СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 20.X.74 р. 28/9/81 Степан 300989 СС 25/10/91 Степан 5.11.91 Миру 450806 всг 010808 б 434.08.08 п 020709 ф 43 ОУПУ 15/06/10 д 43 1406/1/ О9О/10 д 43, мі 2807 1907/13 черв. 26.09. ВЧ 10720м Печ. здеп Фр ОЧОЛЮК п ч/5 від лип- фчУОЕЮЗАДОП д 28/10/ 30.06.МІУ Степан 10724 Об'єднання ро српм. 22.09.28 Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація. Опра́ва: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) Друк. ЦРМ АУ при РМ УРСР. 15/IV—1968 р. ЦДАОР УРСР ПБЕ 4/17 Підпис ЦДАОР УРСР КРЕМЕНЧУГ 2/1 1970 р. Підпис ЦЕНТРАЛЬНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції Соціалістичного Будівництва УРСР м. Харків в цій справі №394 др/66 оп 8 22 Харсп 1965 р. (сімоподвідних) л. Арх. Тех. Роботи л.л. 4-7, 30,34-35, 62-65, 76-78, 98, 99, 101-104, 114, 122-124 - Учасники тікелі до 52, 53 , 154 - убивства ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків в цій справі ІSS (сім незадекл вимог) листов : 9 : апр 1057 р. Арх. Ген. Робінняк Славрин