Прохання державних установ та різних осіб про виділення коштів на закордонні відрядження та дозвіл виїзду за кордон, 27.04.1919-05.11.1919, 9 арк.

Директорія Української Народної Республіки. Канцелярія. Про запорджені командировки й виїзд за кордон. нагадано 9Червня 1918 р. окончено 5Листопада 1918 р. КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Прохання державних установ та приватних осіб про виділення коштів на закордонні командировки й дозволу виїзду за кордон 7 квітня – 5 листопада 1919 р. ПОСВІДЧЕННЯ Пред'явник сього, Олекса ДОЙКО, є член особливої Комісії по закордонним закупкам. Усі посольства і Урядові особи Української Народньої Республіки повинні допомагати йому в успішному виконанні дорученої справи. Член Директорії Урядовець для доручень Н.М.З.С. ВЧЕНИЙ КОМІТЕТ. 6 жовтня 1919 р. ч 1477 м. Київ. До Високої Директорії. Спеціяліст по молочарству Кость МИХАЙЛЮК звернувся до Сільсько-Господарського Вченого Комитету України в проханнм дати відзив про літературні праці п. Михайлюка і підтвердити бажаність командирування п. Михайлюка за кордон в ті країни, де молочарська справа і техніка стоїть високо, тобто в Швейцарію, Голландію, Чехію, Німеччину. З приводу вищезазначеного, Вчений Комитет може посвідчити слідуюче: Комітет знає видану ще до війни працю К.Михайлюка - "Молочарські Спілки", далі Комітетові відомо що в цей час друкуються такі праці К.Михайлюка: "Про контрольні товариства" /Всеукр.Кoop. Видавн.Союзом/ і "Як вибирати молочну корову" /Центральн.С.-Г.Кoop.Союзом/. Крім того Центр.С.-Г.Кoop Союзом подана Вченому Комитетові на розгляд праця того ж автора під назвою "Молокознавство. Підручник для нижчих с.-г.шкіл", котра з наукового боку ухвалена Вченим Комитетом до друку. Одже зважаючи на те, що п. Михайлюк працює на полі молочарства з 1908 року і особливо в останній час виявив значну літературну продукцію, Сільсько-Господарський Вчений Комитет гадає, що командировка п.Михайлюка за кордон для удосконалення його знань по молочарству, дуже бажана, особливо зважаючи на великий брак спеціялістів в цій галузі на Україні. Товариш Голови Сільсько-Господарського Вченого Комитету України Вчений Секретарь ДО ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ Інструктора по скотарству та молочарству К.Михайлюка. ЗАЛВА. По дорученню Центрального Сільсько-господарського Кооперативного Союзу маю честь прохати Високу Директорію дозволу виїзду закордон в налучну командировку, для студієвання скотарства та молочарства. Щоб цю командировку використати як слід треба побувати хоч з півроку у тих країнах, де скотарство та молочарство найкраще поставлено в саме: в Чехію, Швеціярію, Роландію, та Данію. При теперішніх обставинах на ісду, прокаття, збір матеріалів та інші витрати, потрібко біля 70000 гривень. Маю честь просити Високу Директорію дозволу асигнувати мені вище зазначену суму. Додаток: листи Центрального Сільсько-господарського Кооперативного Союзу і Сільсько-господарського ученого Комітету. Кам'янець 21 Лютня 1919 року. Троїцький Монастирь П.Сікорському для К.Михайлюка. ДО ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ. Кожний громадський діяч, коли приглянеться до поступу нашого господарства - взагалі, а з окрема до молочарства, то легко зауважить скорий і невпинний хід тут в напрямку пра- вильної всіх форм сільської господарської продукції. За останні роки виявилося велике зацікавлення наших хліборобів до скотарства і молочарства. Правда, наше господарство дрібне та роз'єднане, більшість хліборобів, майже, неграмотні і через це не мають змоги користуватися здобутками науки та практики. Через те воно дуже мало постачає продуктів, як на внутрішній, так і на закордонний ринок. Наш селянин продає майже тільки один хліб в зерні та де які другі сирі, не оброблені продукти. Через те по 1, майже, зовсім не продає продуктів скотарства і молочарства. Використування сирих продуктів хліборобства способом перетворювання їх в продукти скотарства впливає корисно на підвищення селянського добробуту. До цього у селян зостається багато невикористуванного часу особливо зимою через те, що немає у нас майже ніякого промислу. Цей запас невикористуваного часу та енергії можна ужити на скотарство та молочарство. А коли хлібороби підуть цим шляхом, то з поліпшення скотарства перейдуть до поліпшення й інших галузів господарства. Тим, що скотарство та молочарство є одною з важнійших галузів господарства, то обов'язком нашим є підняти цю галузь рідного господарства, особливо в цих районах, де молочарство та скотарство може статися головним фундаментом, на якому будуватиметься народній добробут. Війна, революція, потім роспад Росії-всі ці чинники вплинули дуже на зміну господарських відносин на Україні. В числі цих перемін і молочарська справа знайшлася в цілком поганому стані. ному становищі. Раніш багато молочарських продуктів привозили з Москви. В 1913 році Вологодська губернія доставила на Україну масла на 592.144 карб., а Сибір на 901.116 карб. Разом 1.493.260 карб., рахуючи по тодішній ціні по 18 карб. за пуд. Тепер звідтіля молочних продуктів не доставляють і через те на ринку відчувається великий брак їх. Цьому лихові може зарадити тільки молочарська кооперація, коли молочарськими силами буде покрита Україна густою сіткою. Правда, на останні 10 років на Україні засновано було 100 молочарських спілок, але це кашля в морі і вони не можуть заспокоїти потреб, яких вимагає ринок. Одже, щоб збільшити продукцію молочних виробів, треба поширити знання про молочарство, треба надто доказати користь, яку приносить молочне господарство, треба закладати більше молочарських спілок. Одним із способів для досягнення вищевказаної цілі є організація курсів по молочарству, скотарству та молочарській кооперації, для підготовки інструкторів. Україна не має зараз ні одної школи, в якій було-б поставлена наука молочарства та молочарська кооперація на цалежну височень. Через те до цього часу службу інструкторів по молочарству несли і несуть чужинці, які по більшій часті є техниками, а не кооператорами. Про це свідчить хоч-би те, що багато інструкторів-чужинців займаючи посади інструкторів, відкривають власні молочарні і торгують. Правда, є між ними де які чесні люди. Але більшість з них як тільки настане спокій, видуть у свій край, а Україна, як не мала, так і не буде мати молочарів. От же Центральний Український Сільсько-Господарський Кооперативний Союз, який має на меті розвиття всіх галузей сільського господарства, лічить зараз дуже потрібним, аби був підготовлен кадр спеціалістів по молочарству з місцевого населення. А вважаючи на те, що у нас зараз відсутність школи, які-б могли в короткий строк підготувати таких спеціалістів, ЦЕНТРАЛ прохає ВИСОКУ ДИРЕКТОРІЮ відрядити закордон чоловіка, який би взяв на себе обов'язок спеціалізуватися в зазначеній галузі сільського господарства в най- корочий срок, який би виконав те з найбільшою совістю. "ЦЕНТРАЛ" виставляє кандидатуру для цього д. К. МИХАЙЛОКА, який вже організував молочарські спілки на Україні, пра- цює на цім полі біля 10 років і який би міг спеціалізу- ватися в цій галузі приблизно на протязі 6 місяців. Н. У.Д.Р. НАРОДНИЙ МІНІСТР ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ. 13/5 дня 1919 р. ч —— н. Кам'янець на будівлю. до високої Директорії УНР, ПРОКАНА. Одержали корування Міністерством Земельних справ і не позбавляють себе гери хедев- ких стан здоров'я в силь бути корисним для держави своєю працею на державно-полярічному полі, уважно прохаю Високу Директорію дарувати і матеріальну підмогу для моєї наукової камен- і матеріальну підмогу для моєї наукової камен- і матеріальну підмогу для моєї наукової камен- и в найбільш ревових країнах Європи. Така наукова камен-тробка для аграрних судів зберіть мною зиму гери де-який час вернув, на Україну і віддача набуде знання, досвіду і створе речення на користь держави. Ці судді маю переверти при ваших агрономічних за економічних шкілках та інорідучих / в зв'язку з цим 30 праці в кадрівки характерних сільських громадарств. Всю наукову працю, як теоретичну, так і практичну, маю переведені протягом двох років, після яких одвідуєв повернувся на Україну в розпорядження Уряду УНР., предстовивши балу (М-ву Зем. Справ) точний і вичерпуючи опис моїх студій. Ветерінальну судебную дні кандидатськи однаковою в мінімальному розмірі: 24 місяці фарми по 1.500 нарок кінських - 60.000 пр. роз'їзди (Секда, Укрунка, Кінелика, Швайцарія, Італія та Франція) ————-25.000 пр. необхідні наукові підручники, вчення в шкілках за рудних індоруджих ————— 20.000 пр. а всього ——— 105.000 мірки на два роки студій. Щиро прохано внеску державною окарами мні допомогу в ціт воєнстві і і порятунні для державних інтересів і різної науки справи. Г. Міністр Земельних Справ Мовчанський 5/ПБ919 Велимпованець Лидія Тавричівна. Прошу Душе Вас вибачити, що турбую Ваш свій листом, але я дуже захворів і тому не можу зайти сам до Вас, Ви про Вами хоча то й ду- же більш проєнв все доповнити де мі озирися на вийсі. За Корчою 80 р дуже Голова Заболотний туди не давить нас. Дуже буду Вам за це вдячний, Зі мирною пового Сержа Назаренка До гімна Високій Директорії, І. Макаренко. Мешк. міс. Кам'янець-П. Володимира Сиксаноровича Крижановського (Університетська в. 69.) Прожання. З погатку серпня м. с. р. я киопотався за закордонний паспорт, який необхідно мені для переправки в м. Лодзь зза дія ліквідації залишеннаго там зпогатку Європейської війни, рухомого майна... Подорож ця для мене дуже важлива з при- воду того, що частина майна в обов'язковому ходу перевезти на Україну; — це мої "праці" по мистецтву, прилади художні і одяг. По виконанню всіх формальностей є власнення відсутності першою, а також уплати 204 карб. закордон ного паспорта в Кам'янць-Полт. Комісара мені не дали. До п. Губ. Комісара по цій справі мене не допускають і я не можу добитися причини для того паспорта мені не дають, тому я й веру схильність торозувати Вас своєю просьбою — дозволити мені посороїж до Лодзь що би я міг ліквідирвати своє майно, яке я зберіг ціле життя, тяжкою пра- цею та гірими умовами історвання. Молтня 25 д. 1919 р. В. Крижановський. Допомагав з цим прожанням звернувся до Вас персонально, але мене не було до Вас допущено. ВСЕХМИРОМ СКЛАД Приказ о созыве в Переговоры Н-тиллера (Наблюдение края 800 материя) Пакування ПРИБУТОК КИБРІТТЯ ПЛ. Бара Сума Кінбритт Видат ТЕКСТ Літа Шт. Бара Дору- мент стопа 1967. Жкура. 193 г. 12 он. 1 ПЕРЕГОВОРИ ПЕТЛЯРА ОБ СОЮЗНИКАХ. Въ послѣдніе дни Петляра черезъ своихъ представителей вель поро- говоры съ союзниками. Петляра заявилъ, что онъ не желаетъ стоять на непримиримомъ са- мостійническомъ позиціи и готовъ не только признать федерацію съ Россіей, но и вести совмѣстно съ добровольческою арміею борьбу съ большевиками. Петляра выразилъ такъ о готовность гарантировать свободный про- пускъ добровольческихъ частей на юнь. Въ украинскихъ кругахъ увѣряютъ, будто бы союзники возможнымъ вести съ Петлярой дальнѣйшіе переговоры на почвѣ этихъ условій. Въ союзныхъ кругахъ, однако, не получено подтвержденія этого. + + + Нсколько времени тому назадъ Галбачанъ обратился къ начальникамъ морскихъ силъ союзниковъ, находящихся въ Одессѣ и Севастополѣ съ простой выяснить свое отношеніе къ директоріи. При этомъ Галбачанъ подробно изложилъ прогресс му директоріи, стараясь увѣрить союзное командованіе, что главной своей цѣлью онъ ставитъ сохраненіе по- ряда на Украинѣ. Галбачану было указано, что всѣ переговоры съ касающіеся Украи- ны, поручено вести представителямъ союзниковъ на Украинѣ французско- му консулу Энно. Послѣ этого Галбачанъ обратился вторично къ начальникамъ мор- скихъ силъ союзниковъ, въ Одессѣ и Севастополѣ съ заявленіемъ о томъ, что онъ желаетъ вести съ ними переговоры въ качествѣ глав нокомандующаго войсками львобережной Украины. Ему, однако, блокировкой указано, что и въ этомъ случаѣ ему над- лѣ имъ обратиться общимъ дипломатическимъ путемъ къ французскому консулу Энно, который у съ своей стороны передастъ, если это по- требуется, его заявленіе военному и морскому командованію. - 2 - Українська республіканська директорія ведеть переговори съ уполномоченими представителями державь соглася и на этом основании директорія заявляет, что представители нѣмецкой армии на «украинѣ не имѣют права мѣшать вступленію украинскихъ республиканскихъ войскъ в г.кіевъ. Это твь солдатъ невозможно, что украинская республіканськая войска из району ліева значительно превосходят по численной силѣ германскія войска. Войскахъ те даннаго украинского правительства, находящагося въ кіевѣ, говорить не приходится. И уполномоченные украино- республиканской директоріи, придаёмъ большое значеніе тому что германскія войска, какъ можно скорѣе покинули территорію Украины. Мы поэтому констатируемъ и просимъ занести въ протоколь, что правительство украинской республиканской директоріи гараниру- етъ нѣмецкимъ войскамъ свободный отъѣздъ въ германію, а также обя- зуется безпрепятственно доставлять для нуждъ германского войска не обходимое продовольствіе. Давая гарантію въ этомъ, правительство украино- республиканской директоріи въ свою очередь требуетъ, чтобы нѣмецкія войска немедленно прекратили всякія боевыя дѣйствія про- тивъ украинскихъ республиканскихъ войскъ планнымъ образомъ про- тивъ войскъ, расположенныхъ у г.лева. // первый пункт, внесенный въ протоколь заседанія, вызвал оживленный обмѣн мнѣній, послѣ чего постановлено было без голосованія принять его цѣликомъ, ибо иначе уполномоченное украинской директоріи провали прервать дальнейшее заседаніе. Засимъ приступлено было къ принятію слѣдующихъ пунктовъ прото- кола, включенныхъ по настоянію уполномоченныхъ директоріи. Включеный въ протоколь 2 пунктъ редактированъ слѣдующими словами: 2/.Послѣ того, что единогласно принять пунктъ I постановленія нашего, уполномоченные представители Финского командованія и большого совѣта солдатскихъ депутатовъ кіевской группы обязаны возвратиться въ Кіевъ и доложить главному командованію и большому совѣту солдат- скихъ депутатовъ кіевской группы слѣдующее наше соглашеніе: „Спустя 30 часовъ послѣ отъѣзда со станціи Лоярка, прибудуть упол- номочен не къ нѣмецкому караулу между станціями Лоярка и Глеваха. Германскіе уполномоченные передадут тамъ имъ уполномоченный постановленія германского главнаго командованія и большого совѣта солдатскихъ депутатовъ кіевской группы, рѣшено ли препятствовать вступленію войскъ украинской республиканской директоріи въ г. Київ інш ніть. // тобто пункти прийняти без обговорення. 3/Друкъ третій гасить: если будеть нада о постановленіе, о которомъ говорится во 2 пунктѣ даннаго про окола, а имен о.что нѣмцкія войск не будутъ препятствовать вступленію украинских республиканскихъ войскъ въ г.Кіевъ, то мы,уполномочен не украинской республиканской директоріи,обязуемся предложить уполномоченнымъ германского ко- мандованія и большого совѣта солдатскихъ депутатовъ кіевской группы слѣдующая договорныя условія: а/ для занятія Киева украинскій республиканской директоріей будуть использованы регулярные войска украинского народа.Числен- ность этихъ войскъ не должна превышать 15 тысяч человѣкъ. Стороненное въ свое время караульныя цѣли и постыми сол- датъ части города, какъ напримѣръ, у помы главнаго командованія не должны быть заняты войсками украинской народной республики. Украинская диркторія обязуется также не занимать своими войсками какъ пойміній, принадлежащихъ къ римскому командованію и совѣту солдатскихъ депутатовъ, а такжо и казармы для нѣмецкихъ солдатъ. С расквартированіемъ германскихъ и украинскихъ войскъ въ Києвѣ должно быть выработано специальное соглашеніе между командантами г.Киева, жилищныхъ терыхихъ княжества, такжо ходатайствующихъ украинскихъ глав- ченными, какъ нѣмецкія план окомандованіемъ, такжо и украинской директоріей.Всѣ германскія учрежденія и войсковыя части сохраняются все собою до отъезда ихъ въ Германію занявшиими ими позиціями.Намѣ- неній могутъ проводити лишь по взаимному соглашенію.Украинская рес публиканская диркторія обязуется, что не будетъ препятствовать ох- ранѣ украинского державного банка германскими войсками до тѣхъ поръ, пока германсіе караули не будутъ занятыми частями войскъ украи- нской народной республики. и пока составляющій финансовый органъ украинской директоріи не заявить о принятіи изъ свое вѣдѣніе держав- ного государственного банка.О принятія на себя полноты власти въ г.Киевъ украинской диркторіей, германскій войска обязаны охранять вивь и имущество украинскихъ гражданъ, а такжо имущество принад- лежащее украинскому государству.Германская войска обязаны особенно длительно-охранять центральную телеграфную станцію, центральную теле.он укстанію и дома заключенія для арестованныхъ.Один гараній германскія войска обязаны приложить самыя вчерашнія усилия. б/украинс Матъ. 6/.Украинская республиканская директопія обязуется воями зависи- ции отъ нея средствами ускорить отвѣдъ германскихъ войскъ на родину.Германскій генеральный железнодорожный учрежденія, главнымъ образомъ транспортировка и станціонныя комендатуры должны и далѣе независимо отъ заключенія условій выполнять совпрепятствованіе о свои работы по военному транспорту.Украинскіхъ железнодорожная власти украинской директопіи немедленно послѣ вступленія сбѣкъ украин- ской народной республики получать предписанія отъ правительства директоріи работать въ полномъ контактѣ съ германскими желѣзно- дорожными учрежденіями въ дѣлѣ эвакуаціи.Въ частности украинская директорія обязуется предоставить германсимъ войскамъ по евакуа- ціи слѣдующее количество поездовъ:по пути Бахмач- Гомель - Винскъ 3 поезда; б/по пути Кіевъ -Искорость-Сарны - -Повурскъ -отъ 3 до 5 поездовъ;с/по пути Каватинь-Ластовз-Голо- бы 4 поезда. Подѣдь отъ этихъ линіямъ, а также всѣ частности, касающіяся отправки германскихъ войскъ на родину, должны быть разрѣшены сиб- шанными комиссіями, соображенными изъ равнаго количества членовъ, какъ со стороны украйской директоріи, такъ и со стороны германского оберъ-командованія и германскаго совѣта солдатскихъ депутатовъ. Для улучшенія движенія паяжныхъ порожняковъ и транспортныхъ по- ѣздовъ директорія обязуется принять мѣры къ охранѣ, какъ транспорт- ныхъ поездовъ, такъ и пораженкихъ, вкхих снабженными все германо- украинскими пойдимыми караванами.Директопіи обязуется не чинить про- тятствія провозу германско интенданского имущества.Всякій транспортный поѣздъ можетъ идти въ своемъ составѣ не болѣе двухъ вагоновъ съ пищевыми продуктами.Директорія, какъ только вступить ея войска въ Кіевь, должна немедленно заявлять дружественныя от- нія съ центральной пролосльствомъ ой управой германскихъ войскъ Директорія обязуется также принять безъ всякихъ коррективовъ ви- работаный нѣмечкими главными фатабонь и святоты солдатскихъ де- путатовъ планъ эвакуаціи. в/Относительно всѣхъ даро поведенія войскъ украинской директоріи и германскихъ должны всегда происходить дружественныя отношенія, а также должно установить и постоянно о поддерживать контактъ. При какихъ-либо важныхъ столкновеніяхъ обѣ стороны съ помощью своихъ представителей обязаны уладить возникающій конфликтъ мировымъ путемъ. То относится главнымъ образомъ къ состоявшемуся Предварительное подписание договора между парламентерами штаба Кати- жер украинской республиканской директории и нѣмецким главнокомандо- ваниемъ и сольного совѣта солдатскихъ депутатовъ кіевской группы, въ Казатинѣ пхякими состоялись рядъ заседаній, на которыхъ обсужда- лись, какъ пункты договора, предложенного штабомъ украинской директо- ріи, а также сообщенія директоріи о тактическомъ положеніи дѣла на Украинѣ и о силахъ директоріи съ дерзкими согласія. После детальнаго обсужденія обстоятельнаго доклада,слѣдованнаго по затронутымъ вап- росамъ начальникомъ штаба главной квартиры украинскихъ республикан- скихъ войскъ ген. Осікимъ, парламентеры составили слѣдующій протоколъ засѣданія. хляжатки Уполномоченные украинской республиканской директоріей съ одной стороны, и уполномоченное нѣмецкаго главнокомандованія и бол- шого совѣта солдатскихъ депутатовъ кіевской группы, заслушавъ обстоя- тельный доклад ген. Осікаго и соотвѣтственныя предварительные мнѣнія по всѣмъ пунктамъ доклада, постановили подписывать слѣдующій протоколъ заседанія о мирныхъ переговорахъ. Въ протоколъ, подписаныи обѣими сторонами, поставлено включить слѣдующіе пункты: 1/украинскіе уполномоченіе настаиваютъ на включен- іи въ протоколъ слѣдующихъ ихъ положенія. а) уполномоченные украин- ской республиканской директоріи, считаемъ низе достоинства украинской націи, чтобы хвѣх чукія власти двухъ иностранныхъ державъ внѣ силы постановленія, помимо вѣдома и согласія, а также и помимо воли украин- скаго народа. Неотъемлемымъ правомъ каждого народа, а также и украи- нскаго народа является рѣшеніе государственныхъ вопросовъ самостоятельно, безъ чужого давленія.-аша первой задачей является занятіе города Кіева, дабы установить спокойствіе и порядокъ края. Положеніе непей не позволяетъ откладывать на далѣе операціи противъ Кієва, въ виду необходимости внести чисть въ формальны русло и оберегать покой населенія. Поэтому мы официальный уполномочен не украинской респуб- ликанской директоріи счиаемъ возможнымъ дождаться прибытія пар- ламентеровъ нѣмецкаго гарнизона или послыки нѣмецкихъ делегацій къ представителямъ державъ согласія, что было предложено въ изчадь за- сѣданія уполномоченными нѣмецкаго главнаго командованія и большого совѣта солдатскихъ депутатовъ кіевской группы. - 5 - согласно со острельно охраны порядка жизни и имущества, какъ част- ныхъ лицъ, такъ и госуд рства. Украинская директо рія и германско ко- мандованіе выйдет съ совѣтомъ солдатскихъ депутатовъ обязуется стirавить 15 комиссій, сооболящихъ изъ одного ѣмецкаго и одного украинскаго делегата и одного уполномоченнаго отъ сов та солдатскихъ депутатовъ во всѣ уѣзды Украины, чтобы сообщить войскамъ о сос- стоявшемся соглашеніи и передать различныя инструкціи якимъ глав- нокомандованіямъ, какъ украинско директо ріи, такъ и германскихъ войск. елавы само отвѣтныхъ комиссій, кото на немедленно о должны выѣхать по назначению, украинская директопрія и ѣмеккое влажно- командованіе оповѣщаютъ войска с соглашеніи путемъ телеграфа. Захваченные обѣими сторонами военнопленніе не подлежать немедлен- ному обмену. Объ отнятомъ или уничтоженномъ оружія послѣдуетъ спеціальное разъясненіе. Охрану всѣхъ украинскихъ депо и общест- венныхъ зданій германцы обязуются передать украи скимь город- скимъ комендантамъ. Украинскія войска, превышать на себя охрану желѣзныхъ дорогъ, но до прибтія украинскихъ войскъ германске солдаты не вправѣ оставлять охранные посты. Въ 5 уѣдахъ иквле кирвихаиійввнхххихь Киевской губерніи, а именно: Кіевскомъ, Василь- ковскомъ, Радомысльскомъ, сте роскомъ и Переяславльскомъ, а также въ самомъ г.Кіевѣ германскіе солдаты обязаны оставаться до своего отвѣда на родину. Усиленіе же германскихъ войскъ въ указаныхъ уѣдахъ и г.Кіевѣ можетъ произойти лишь съ особыго на то разрѣ- шенія украинско республиканской директо ріи. 4/Телеграфная и телефонная связь между ѣмечскими войсками немедленно восстанавливается, какъ только вступаетъ въ силу данный договоръ, то- есть через 30 часовъ съ послѣ его подписанія. та связь должна сох- раняться впредь до отвѣда германскихъ войскъ на родину. 5/Оттѣдь германскихъ войскъ безъ согласія германского военнаго начальства усовершенствованіе украинской республиканской директо ріи не долженъ поддерживаться. С/Введѣ, гдѣ въ настоящемъ протоколѣ насажданія особую озно- ченныхъ обѣихъ сторонъ, значатся слова "украинскія войска" или "въ украинскій управленія" надо понимать и толковать, какъ войска и управленія подчиненныя украинской республиканской директо ріи. Протоколъ сей составленъ на станціи Казатинь го-сападныхъ .д. 11 декабря 1913 года. Подъ протоколомъ значатся подписи: начальника 16 стаба главної квартири української республіканських войск генерала Осіпка і доктора Осипа Лазарука представитель 1-го каго обер- командування війне и доц.-Гельдена и со стороны большого совєт а солдатских напутатовъ, клевской группы Рудольфъ Вертрая... Послѣ подписей на протоколѣ сдѣланы слѣдующая приписка. По за- данію германской делегации представители и управляющій украинского республиканскаго правительства заявили, что офицеры и солдаты германского правительства, которые сражались противъ войскъ украинской народной республики по сложенію или оружія должны быть отправлены на родину или до границы Украины. Освященіе составлять только тѣ солдати, которые оказуются въ огнѣ въ какомъ-либо про- ступленіи, ти отдѣльные военныя лица должны быть ведорены для пров. водства надъ ними, слѣдствія и судных законовъ и порядковъ. Подъ этимъ примѣчаніемъ находится подпись доктора Осипа Лазарука. Далѣе слѣдуетъ надпись безъ подписей о томъ, что германскія войска беруть подъ свою защиту Генерала Павло Скоропадского и его семью. Га германскомъ союзѣ. Какъ только вернулись въ Тіевь делегаты германского командованія и совѣта нахидателей солдатскихъ депутатовъ съ протоколомъ, смело по исполнительнымъ комитетомъ было приступлено къ обсужденію его по пунктамъ. Важно рѣзь детально всѣ пункты протокола засданія, исполняльный комитетъ постановилъ совать экстренное засѣданіе всѣхъ нахидателей въ Тіевь делегатовъ совѣта, какъ мѣстнаго гарнизона, такъ и гарнизоновъ, расположенныхъ въ Киева. Черезъ въ 3 часа дня началось засѣданіе большого совѣта съ участиемъ провинціальныхъ делегатовъ. Собрание было закрытое. Вряды изнанки совѣта. Р. Берджи, который охарактеризовалъ ходь переговоровъ слѣдующимъ образомъ: «оговорка может быть принята и буде в исполнить ся противъ ей стороной только тогда, когда украинская республиканская директорія будетъ чувствовать на нашей сторонѣ реальную силу. Суди п х ду нашихъ переговоровъ я привелъ къ заключенію, что безъ этой реальной силы подписки на протоколѣ будутъ аннулированы тогда, когда кеньше всего мы этого будемъ ожидать. Кредитатель совѣта Карлова и члены исполнительного комитета Кархадя зарекались отмѣнить, что въ контрактѣ, подписанъ онъ обѣми сторонами и на протоколѣ засданія сколько разъ подчеркивалось о томъ, что мы, нынче обязаны охранять Ма́й. -7- живань и мудрость, какъ населенія, такъ и государства. Чтобы это сдѣлать, надо имѣть силу поэтомъ, но адуй на первыхъ порахъ при дется подуматъ, какъ использоваться транзакціи, намѣченый въ свое время. Но помимо этого, есть другой пунктъ, который всѣхими мы должны помнить, а именно, что украинской республиканской директорі надо быть на сторонѣ. Онъ дается договоръ этотъ только тогда, когда противная сторона чувствуетъ за другой договаривающейся стороной реальную силу. Напоминаю сб. этомъ, Кирхнеръ горячо призывалъ тобѣ депутатаовъ слѣдь къ одненіе. Это единеніе сейчасъ намъ болѣе необходимо, чѣмъ когда-бы то ни было. Я убидительно прошу и подчеркиваю, чтоби отныѣ и или бы друго не только между собой, но и съ военными начальниками при контакты однородного и согдатскаго состава мы можемъ расчитывать на скорый отдыхъ на родину. х х Май. Вчера по распоряженію исполняющаго комитета совѣта солдатскихъ депутатовъ была взята подъ охрану германскаго командованія жена начальника штаба главной квартиры украинскихъ республиканскихъ войскъ Софьяна, проживавшая до сихъ порь въ Кіевѣ. Вс кабываніе различныхъ недоразумѣній на одну ночь переведены подъ охрану германскаго командованія рядъ другихъ лицъ. 17 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР. В даній справі № 12 Фонду № 1429 Опису № 1 Пронумеровано 17 (семнадцять) + 200 = 191 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошурки, газети: Графічні матеріали: 8 Інші особливості документів д/к - цвєтна текст Документи із згасаючим текстом: 15* 03 19 91 р. Підпис Кобанька ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата 240293 Кобзь 25.01.2008 кт підгот. 9/експ. 300693 Кобзь Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: Справа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 4.04.91 Кокс експедиція 28.11.88 цуб