Копії телеграм, надісланих Українській Центральній Раді з приводу прийняття Універсалу, резолюції Комітету УЦР і постанови Київського губернського національного з'їзду про організацію влади, формування Вільного козацтва; постанова З'їзду українців-переселенців про повернення їх в Україну, 1917, 62 арк.

3/12 Ф. 1113 оп 1 січ 2 Копії телеграми національних Українських Центральних рад з приводу прийняття "Універсалу" резолюції. Комісією чини розмови" ради і посилання Кіївського центрального національного з "Заку про організацію влади формування "війська Казацтва" та встановлення регіону, починаючи з "заку управління переселенців про повернення їх на Україну. НАКАЗ УКРАЇНСЬКІЙ ЦЕНТРАЛЬНІЙ РАДІ, прийнятий на Загальних Зборах 23-25 Квітня 1917 року. I. Українська Центральна Рада, будучи представницьким органом всієї організованої української людності, має своїм завданням виконати волю тої людності, висловлену на Українському Національному Конгресі, се б то переведення автономії України в Федеративній Демократичній Російській Республіці з забезпеченням прав національних меншостей, що живуть на тери- торії України. Переймаючи ту волю людності У.Ц.Р. тим самим переймає право ініціативи, об'єднання і керування в сьому завданню діяльності організацій що мають в ній представництво, і виконання постанов Національного Конгресу II. Склад Ради обрано на з'їзді представників українських організацій і має його поповняти сама У.Ц.Рада, згідно постанов 3 'З'яда, через коопта- цію. III. Робота У.Ц.Р. провадиться через Загальні Збори Ц.Р. та через Комітет Ц.Р. А. Про Загальні Збори Ц.Р. 1. Загальні Збори У.Ц.Р. визначають напрям і характер всєї роботи У.Н.Р. 2. Загальні Збори Ц.Р. мають бути чергові та екстрені. 3. Чергові Збори мають відбуватися не рідше, як раз на місяць. 4. На чергові Загальні Збори всім членам Ц.Р. розсилаються іменні за- прошення не пізніше, як за 10 день до Зборів; оприч того, оповістки про чергові Загальні Збори подаються за 10 день до Зборів по Київських украї- нських газетах, по змозі, і по газетах інших міст; в запрошених та оповіст- ках має бути поданий порядок денний Зборів. 5. Екстрені Загальні Збори скликає Комитет при нагальній потребі. 6. На екстрені Загальні Збори скликають членів У.Ц.Р. оповістками по Київських газетах, і повідомляють телеграфно Губернські Комитети. 7. Екстрені Загальні Збори вважаються дійсними при всякій кількості присутніх. В. Про Комитет Української Центральної Ради. 1. Через Комитет У.Ц.Рада провадить роботу, Центральної Ради в конкрет- ний, постійно змінюючийся обстанові моменту. 2. В склад Комітету входять: а/ обраний З'їздом Превідіум У.Ц.Р. - Голо- ва та два заступники Голови; б/ члени, обрані Загальними Зборами Ц.Р., в кіль- кості 17 чоловіка; в/ обрани Комитетом Голови Комісій У.Ц.Р., не більш 8-ми г/окремі особи,кооптовані Комитетом до повного його складу з 33 чолов. З.Комитет обирає з-поміж своїх членів секретарів і Скарбника Ц.Р.; Комитет же вибирає і голови Комисій. 4.На голови Комисій можуть бути обрані і не члени Ц.Р.,які тим самим стають членами Ради та Комитету,вгідно постанови З'їзду. 5.Членами Комисій Ц.Р.можуть бути,окрім членів Комитету та Ц.Ради,і інші особи з-по-за складу У.Ц.Р.,з вибору Комитету,по докладу голови Комисії,але вони через те не стають членами Ц.Р. 6.Комісії утворюються Комитетом в міру потреби на вдення і розвязання окремих справ та на підготовлення ріжних питаннів для Комитету і Ради;Сі Комисії Ц.Р.стоять під керованням та доглядом Комитету. 7.Комитет веде й керує роботою Канцелярії Ц.Р. 8.Комитет повинен повідомляти як найскорше про постанови Ц.Р. та Комітету Губернські й Повітові Ради. ПО ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ. Старий лад на віки загинув, а разом з ним й усі старі порядки. Замість громадських та інших установ, які за старого ладу були збудовані так, що скрізь мали силу тільки пани, нині заведеться нові народні установи. Так замість старого цензового немства, заводиться справжнє народоправство, і зараз скрізь, по всій Україні, мають одбутись виборигласних до волоських та повітових народних Рад, котрі потім оберуть в себе волею та повітою народні Управи, до яких од Земства перейдуть усі діла та майно/ імущество/ Ці установи будуть заведені замість волоських правлень, на- місць повітових цензових управ та продовольчих управ і, хоча вибори до них будуть провадитись на основі закону про Земство, виданого Временним Правительством, але не треба вважати на це слово"Земство", бо ці нові народні установи нічого спільного з старим цензовим земством не мають, а будуть вести діло так, як того забажає сам народ, через своїх виборних людей. Разом з тим треба пам'ятати, що по тім спискам, які зараз складаються на селах до цих виборів, будуть відбуватись вибори і в Установчі Українські Збори та Російське Учредительне Зібрання. Українська Центральна Рада закликає увесь народ наважити й дружно стати до виборів у ці установи та, вибираючи кращих людей треба пам'ятати, що тим самим ми затверджуємо всю ту волю та права, які здобуті народом через революцію. Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради. Київ 26 липня , року 1917. РЕВОЛЮЦІЯ прийнята Комітетом Центральної Ради на засіданні 27-го липня. Комітет Української Центральної Ради, обміркувавши події, котрі виникли в Києві 26 липня під час виходу частини полку імені Богдана Хмельницького на фронт, стверджує: 1. що дальнє посилення на фронт полку імені Богдана Хмельницького, а також взагалі перебування його в сей час на фронті, представляється цілком неможливим з огляду на той настрій обурення, котрий цілком натурально запанував у згаданим полку після розстрілу його ешелонів 26 липня; 2. що інтереси розвитку революції вимагають негайної українізації всіх гарнізонів на Україні; 3. що діяльність начальника Київської Військової Округи полковника Оберучева, з огляду на його небажання, через верже відмовлення до справи українізації війська, пра- цювати в контакті і згоді з Українською Центральною Радою та його негативні розпорядження вже не перші раз викликає в Києві серйозні заворушення серед місцевого на- селення та війська; 4. що такий характер діяльності полковника Оберучева не дає також ніякого забезпечення спокою в Київській військовій окрузі і зокрема в Києві на далі. З огляду на се, Комітет Центральної Ради ухвалює западати від Російського військового міністра та від інших російських військових властей по приналежності: 1. аби негайно було припинено дальшу висилку на фронт полку імені Богдана Хмельницького до його цілковитого заспокоєння, а також повернено той ешелон полку, котрий все вийшов; 2. аби в інтересах революції і спокою Краю було негайно виведено з Києва Кирасірів та донців та замінено їх складами з місцевої ладності частини, в порозумінню з Центральною Радою. З. аби полковника Оберучева було негайно усунено з посади Начальника Київської військової Округи і нового Начальника Округи було призначено в порозумінню з Українською Центральною Радою. Комітет Української Центральної Ради стверджує, що тільки негайне сповнення сих вимог може внести повне заспокоєння в Українські військові маси та запобігти захитанню справи оборони Українськи військом України й Росії. Со резолюцією Комітет Української Центральної Ради ухвалює передати належним російським властям по телеграфу срочно. Копія телеграми №х.№ 8494. 2. адреса. Української Центральної Ради Київ Орейнгтер. Кієв Полтави 874,122.30,14,34. Потле ряда симптоматических проявленій контр-революція приняла реальне формы точка ложно учитъ настроение общества принял не- довольство буржуазии и желтой прессы за подлинное мненіе страны и воспользовавшись создавшимся тяжелым положением после Рижской трагедии безрадный генерал возмєл наглост поднят предательскую руку на временное Правительство и революцію точка Полтавскій Комитет объединенной еврейской социалистической рабочей партіи считает своим революціонним долгом заявить что никакой другой власти мы не признаем и не доверяем кроме временного Прави- тельства а на Українѣ Украинской Центральной Рады и ея Гене- ральнаго Секретаріата которым все свои силы отдаем для борьбы против всяких посягательств на эту власть доверяем революціоннаро подлаго заговора против революціи понесут заслуженную кару Полтавскій Комитет О.Е.С.Р.Н. З оригіналом згідно за Діловода Копія Український Організаційний Комітет у Павлограді червня 1917 року № 279. До Української Центральної Ради. Цим повідомляємо Вас, що У Павлограді 15. червня ц.р. заклався організаційний Комітет, з представників Військового Товариства імені гетьмана Дорошенка і "Просвіти".- 16. ц.м. організаційний Комітет мав нараду з Центральним повітовим Виконавчим Комітетом, де песля читання і довгого обговорення Універсалу Центральної Ради.- Комітет виніс такі постанови.- 1. Цент. Ісполн. Ком. визнає автономію України необхідною. 2. для чого необхідно організувати людність Павлогородського повіту; 3. в справах організації і Українізації Павлогородського повіту Ісполнит. Коміт. стає у згоду з Організаційним Україн- ським Комітетом і в дальшій своїй роботі має іти в повнім контакті з цим Комітетом; всяк робота з приводу Універсалу повинна йти в тому напрямі щоб український рух направити в обшеросійський державне русло.- Позалк Катеринославська Губернська Рада не дає нам жодних вказівок і директив, а сам організаційний Комітет дуже туманно уявляє собі дальшу свою роботу в напрямку реалізації Універсалу, до того ж практичне переве- дення його може зустрінути евентуально вороже відношення з боку де - яких кол, Організаційний Комітет прохає Центральну Раду дати йому певні директиви і практичні вказівки по емозі найширші в справі реалізації Універсалу і запроваджен- ня в життя автономії України.- В імені Українського Органі- заційного Комітету в Павлограді на Катеринославщині Хорунжий Борис Горохователький .- Хорунжий М. Онищенко Козак И. Сухолин Евг. Киренко.- З оригіналом Згідно. Діловод: Прилуцького Товариства Обсягло 1917 року 19 червня Копія До Української Центральної Ради – м. Київ. 10-го червня по ініціативі Прилуцького Товариства "Дроздів" була утворена низка народницьких зборів, які складалися з членів Товариства "Дроздів", Незалежної Ради, однокласників Української учительської Курсів і інших громадян м. Прилуцького. Цими урочистим збором було вирішено: Утворити Українську Центральну Раду, яка буде представляти народну владу організованого українського народу, а також творча робота будування твердих підвалин автономії Сходу України. Центральній Раді – Голова Федор П., Секретарі Василь Орловський, Володимир Червоний. Копія Во Університеті Української Центральної Ради.— Постанова.— Ми селище Рудненської повіту Прилуцького повіту на Волинщині, зібрались 10-го червня 1917 року на народному зборі, обговоривши оголошення Університета Української Центральної Ради, постановили: виконати повно довіру Українській "Центральній" Раді, як свою кордонну Правительству і всім силам нідер-узданих для утворення національного територіального Автономії України. З державними зборів — Голова зборів С. Левин, — Інженер П. З органічною різною— Повод: Копія з Копії ПРОТОКОЛ. Зборів Хащоватської Української Громади.- Збори відбулися 15. червня 1917. року.- Головою Зібрання обрано Трка Горенко, писарем Василя Горенко, членами про- зідії - Ригора Тригубчака, Варвару Кузьменко в і Наталку Теранюківну.- На порядок денний ставиться: 1./Оголошення Універсалу Української Центральної Ради і 2. бажаність чи не бажаність мійського спященика Корнила Пунцького в Хащоватські Громади.- Універсал Української Центральної Ради оголошує писар В. Горенко і дає деякі пояснення по змісту Універсалу.-Хащоватська Українська громада постанов- вила: 1./ Послати своє щире і горяче привітання Українській Центральній Раді і оповістити через усі Українські часописи що ми Українська Хащоватська Громада, визнаємо за верховний орган влади у нас на Україні лише одну Українську Централь- ну Раду, нікаки котрої будемо виконувати безперечно.- 2./ Вважаючи на те що мійські священики Пунцькі знищив церковний громадський ліс довів до повного занепаду жіночу церковну школу, вороже відноситься до Українських справ иххиххву і веде чорносотенну агітацію, - повинен бути нега не усунени з Хащоватської громади, яке людина зовсім не бажана і не користна для громади.- Сей протокол постановлено переслати до Хащоватського вико- навчого комітету і в копії - до Української Центральної Ради і редакції "Нової Ради" Підписали: Голова зборів Т. Горенко, писар В. Горенко. Члени презідії Р.Тригубчак Варвара Кузьменко і Н. Таранюківна.- З оригіналом ехедиться. Писар Горенко. Почта Ущевато на Поділлі Гайсинського повіту. З оригіналом згідно. Діловод: Копія. В Київську Центральну Раду.- Українська Рада на загальному зібранні, що від- човався 1917. року, постановила приєднатись до Київської Центральної Ради з тим, щоб усі постановники й і Всесукраїнських З'їздів Київських виконувати і проводити по своєї у чиття.- Повелін місця визначено робітничою і хар- рактер Ради у дільності в напрямі Української Соціал - Демократичної Робітничої Партії.- Продовжено руку товаришам- Київним щоб разом з ними стояти до сьогодні мота.- Най-нас Федеративне Демократичне Республіка.- "Най" вис Адміністративно України. Київське Інформаційне.- Голова Н. Помічник Бость Неполішеви, Свяршин "в". Нечерпна за імперію Ваурие.- орігіналом згідно.- Діловод: Коня П Р О Т О К О Л Загального зібрання селян села Кодак 16. червня 1917 р. 16. червня селище с. Кодак зібралося з приводу обміркування Універсалу Центральної Ради. За голову зібрання було вибрано старшина " Просвіти " Олександра Григоровича Яблочкого, Після того, як було прочитано і обмірковано постановки першого Всесукраїнського Селищного З'їзду і Універсалу Центральної Ради, зібрання одностайним голосами постановило: цілком приєднуватися до постанов Селищного З'їзду а також до Універсалу Центральної Ради і послать щиро привітання Центральній Раді.- П Р И В І Т А Н Н Я. Селище села Кодак Васильковського повіту Борщівської волості щиро ритаєть Центральну Раду і штатить їй за одну виразність ролі Українського народу.- Селище зірять по- Центральним Рада, котра вибрана всіми Українськими народами, не дивлячись на заходи людей ворожих до Українського пі- тання, та на заходи наші: " Майороссовъ" виведе сей народ повною стоккою до крашного життя.- Цастин Коко. 17. підписів.- Сучасний протокол собственним ручним своїм подписом завірлено.- Продсідателъ Кодакого сельського управління А. Реминський Секретар: н. З оригіналом згідно.- Діловод: Для Прес - Бюро. УКРАЇНСЬКІ ЦЕНТРАЛЬНІ РАДИ.- Ворлова "Просвіта" залучає УНІВЕРСАЛ гучно вітає Центральну Раду обіцяючи підтримувати постанови. Рада "Просвіти". Тишківська Шкільна Рада на Лубенщині цілком приєднується до УНІВЕРСАЛУ, визнав Центральну Раду Українським Тимчасовим Урядом, прохає пеккуватися за долю всього українського народу. Податки на рідну справу будуть невадером призначені. Тишківська Волостна Рада. Сквірська "Просвіта" визнає Центральну Раду своїм Тимчасовим Урядом, вітає УНІВЕРСАЛ як перший крок до здійснення наших національно демократичних домагань. Голова Ради О. Линчевський. Громадяне і службовці залізниці в Романі на Полтавщині зібрані 19 червня вітають УНІВЕРСАЛ Центральної Ради як перший акт до здобування волі України і присягаються, що піддержуватимуть і не тільки словом а і ділом як одинокий ор ан котрий нас право обороняти і заступати нас перед усюєвропою, правити всіма ділами України. Голова Зборів Оницько. Іванківське Волостне Зібрання членів комітетів 13 сел Липовецького повіту цілком приєднується до Вас Центральна Рада, вірить, що Ви наші провідники виведете нас на кращий шлях до кращого життя. Привіт Вам борці за долю народа. Голова Зібрання священ. Крижановський. Голова Іванківської Волостної Ради Назар Загайка, Тов. Голови П. Ковальчук, Писар П. Лемпичький. Зіньківська Українська Громада на загальному Зібранні 18 червня 1917 року одноголосно постановила: 1/ визнати Центральну Раду за народне Правительство; 2/ в своїй діяльності Громада підлягає Центральній Раді і всім силами буде підтримувати УНІВЕРСАЛ Центральної Ради. Голова Громади М.Гурин, Писар М.Мельник - Зіньків на Полтавщині. Вітаєм Раду і призваєм УНІВЕРСАЛ і піддержує його як морально так і матеріально до здійснення Автономії України. Миргородський Волостний Громадського спокон Комітет. ЗАХИВНИКІНДОЖИМНО 3 ОРІГІНАЛАМИ ВІРНО: Діловод Для Прес - Бюро. Копія Телеграми Київ Центральна Рада.- Липовця 486. ЗІ. 19. 6. 40. Липовецький Український Військовий Кружок від управління попітового Військового начальника вітає початком доброї події: Ви ростає готовність всіма силами підтримувати боротьбу за національне життя Українців по праву автономії України Голова Коопбільській. Копія телеграми. Українські Центральні Ради Київ.- Кієвь Липовка 1477. 23. 14.20. ДІ. Український Центральний Раді Київ - Українське боро п'ятої партії армії виражає повне довіря Центральній Раді по случаю опубліковання універсала. Голова бора Добринин. Секретар Олешник. Копія Телеграми. Київ Українські Центральній Раді.- Кр. Богодухівка ЗІЗ 30 І9 І9 10. Богодухівський повітовий з'їзд селянських депутатів рішучо заявляє що піддержит центральну Раду в її роботі для едо- буття землі і волі автономії України в федеративній російській Республіці. Президіум. Копія Телеграми Київ Український Центральний Раді.- Городовська Волостна Рада ветеранського повіту щиро вітає Центральну Раду котру нхт пізнає преміним урядом України ядено указів ваагелі окремності куди надсилали податкові громі.- Голова г. Прокопенко писар Пудрико. Копія телеграми Київ Центральна Рада.- Рошетиловки 64. ЗІ. 20. ІІ.30. ДІ. Рошетиловське Українське Товариство Просвіта на загальніх зборах відбувшихся 18. червня ухвалило привитати Українську ./. -2- Центральному Раду і цілком впровадити в життя універсал і ті накази котрі будуть нею ухвалені. Проосьбіта. Копія Телеграми Київ Подгоричний Музей Центральна Рада. Київ Сенця 24. К. 31. 29. 20. 9. 20. Ми громадинно Утвора Перезаводні Лохвицького повіту відролив і викладення універсал постановили визнати Центральну Раду і цілком підтвердити її домагання всіма мірами. Голова Зібрання Мельник. Копія Телеграми Київ Українська Центральна Рада. Київ Долгичинова 110. 46. 19. 20. 10. Українське громадянство ст. Лохвицькою на Червоноармійському пітев Українську Центральну Раду визнає із найбільшою усвідомленням на Україні універсал від 10. червня приймає з по- шаною як перший обновлений закон котрий всіма свящами буде провадити в життя.- Голова збір оборон Калін. Копія Совіть Робочих Депутатів м. Рішова Червень 14. дня 1917. Р.І. Радянська Радицька Рада, володжуючи дохлод № Черед- ниченсько/ шре вітє Українську Центральну Раду визнає із одним вираженням інтересів Української держави, приєднується ся до всіх 12 домагань поклада велики надії на 11 роботу 1 вої сили від всіх коли настене час боронити право, поло 1 честь України.- Голова Ради Микола Потрєнко. Копія листа Красночугська Громада Учиб шре вітавши Центральну Раду і старого Ізатка Михайла Груновського бажає програвати норуч з нею на славу 1 верность Вільмії України, а також Орго- назвіл Учиб до краївої праці і безпечно мали в Реші постійні відношення.- Нехай живе вільна Україна. Нехай живе Українська Школа:- Голова Ради Голмченко.- Тов. Голови Попович. Генер. Стодольн. Ацрода М. Красночуг Українського Тром Учиб. Конія. М. Борана на Чернігівщині.- 18 червня у нас відбулися надзвичайні повітові Земські збори. Старий склад гласних був збільшений представниками від селян із повітового виконавчого Комітету і головними волосних виконавчих Комітетів. Чимало землевласників, які входили в склад старого Земства на збори не явились.- На зборах був прочитаний Універсал Центральної Ради.- Після промови О.П. Савченко ухвалені собі резолюції: Заслухавши універсал Української Центральної Ради, Борзенское Земское Собрание приналежо его ствіжайшим чуством і чинилм насеяния Борзенского уѣзда и, приняв во вниманіе, что в Уни- версалъ нѣт привяза к раздѣленію с Россіей, а отстаивается для законное право на автономію в демократической - федера- тивно республікъ Россійскою, постановлено: 1. Признать Центральну Раду висшим Українским Правительственным учрежденіем и вести сношенія с Центральною Радою по вопросам Земской жизни и высказываетъ постороннее пожеланіе что бы Черниговская Губернскія Учреждения были приспособлены к скорѣйшем времени Центральному Українскому Правительству. 2. В виду зажитательствъ землячества" пькоторыми органами русской прессы неперимисти и законному и справедливому разрѣшенію Украліцами українскаго вопроса и.приняв во вниманіе, что такое отношеніе, возбуждая, с одной стороны, недоброжелательное отнешеніе москорцевъ и укранщамъ, а , с другой, раздряжая благородное чувство украинцевъ, может повести к безнадежному разрыву братственных народовъ, что во взаимных интересах пра"не нежелательно, даже преступно, земское собраніе поручает Управѣ обратиться к редакціям газет с призывом не допускать разжиганія разногенапастических национальныхъ страстей", а бретки признать за украинцами право на автономное устройство свое жизни.- 3. Признав Центральну Раду висшим Українским административним учрежденіем, столким на страхъ интересов українскаго народа, и , принять рѣшеніе сноситься по разным вопросамъ с Центральною Радой Земское Собрание считает своим долгом оказать Центральной Радь матеріальную поддержку, для чего ассигновать в ея распоряженіе 3000 рублей, отнеса расход на § VII. Після цього збори розглядали де кільки господар- ського характера докладів і в кінці приступили до виборів нової Управи.- Виборчими склались голосов: О.П. Савенко/Укр./ і членами П.Н. Власенко / Укр./ Т.П. Колицкій /Укр/ і доктор С.С. Семенов / Рос/. в склад нової Управи ввійшли О.Українці і один росіянин, такий, чином забезпечения національних меньшосте уко здійснюється і в кирті.- Копія Українській Центральній Раді. - Президіуму Ради Селянських Депу- татів Ігорольського повіту на Полтавщині.- Рада Селянських депутатів на засіданні 18. червня с.р. усвідомила таку резо- люцію, котру постійно ви довести до відомості Центральної Ради: "Року 1917. місяця червня числа 18. Ми, Рада Селянських Депутатів Ігорольського повіту, вислухавши Універсал лічимо своїм обов'язком Царо витати Українську Центральну Раду, яко оборонця і випроводителя із найкращих неволі народу, колись вільної, тепер пригніченосі, Новинки України; справедливі, освічени стоялітними бачення країнах Співів Великого Народу ни будьмо підтримувати і рішучо допомагати їх здійсненню.- Революція ця принята всіма при умовах утриманняся пред- ставників Ради Робітничих і Селянських депутатів.- Товариш Презид. Президіума Квасенко,-Секретар П. Коєть Року 1917. червня числа 19. В 47. Копія В.П.К. Викончанні О. округа Ровенського уїзду Волинської губернії іюня 19. 1917 р. Український Центральний Ради.- Окружни З'єд духоденства і широк доручив нсні висловити Українській Центральній Раді глибоке поважання і подяку з приводу видання Радою Універсалу до Українського народу, частинно котрого незв'яз за поста получати себе духовенство і широке.- За дорученням З'єдда пилижня . висловило царо бачення моб православних церкви і народ Українськи завжди лини в згоді і почували своїм обов'язком обопильну підпору в згоді зі вказівками нової історіи.-Слава діячам відновлення України.- Равовичин, Свят. Николай Духовин. ПРЕСС-БЮРО при Українській Центральній Раді у Києві. Відношення Полтавської спілки установ дрібного кредиту до Універсалу. Загальні збори Полтавської спілки позичкових і ощадних товариств 25. Червня, обміркувавши Універсал Української Центральної Ради, ухвалили: I. Українська Центральна Рада є правомочний орган всього Українського Народу. 2. Полтавська спілка позичкових і ощадних товариств висловлює повну готовність підтримувати Українську Центральну Раду в заведеннях автономії України. 3. Всі постанови Російського Тимчасового Уряду про справи, які торкаються кооперативів на Україні, будуть прийматись на увагу і виконуватись спілкою тоді, коли вони будуть видані по зносі з Центральною Українською Радою і Радою Українських кооперативів. 4. Полтавська Спілка підлягає всім постановам Української Центральної Ради і асігнує на 17 потреби 2000 Карб. 5. Полтавська Спілка пропонує всім созвним Товариствам обміркувати Універсал Української Центральної Ради, зробити відповідні ассігновки на потреби Ради і свої постанови довести до відомості Ради. 6. Просити Раду прискорити скликання територіальних зборів на основі вселюдного, рівного примого і таємного голосування.- Ці постанови прийняті після дискусії. Проти прийняття Універсалу був де хто з членів Управління Союза. 28. Червня 1917 року А. Герашенко. З Оригіналом згідно. ПРЕСС-БЮРО при Українській Центральній Раді у Києві. Копія 10 Телеграма з Конотопинограду. "Конотопиноградський Повітовий С'їзд Навчанок дуже в дякує Раді, що вона широ стала за національне підкреслення і автономію України і скільки си- ли буде допомогти її." Протокол Віталій Литвак. Телеграма з Винниці. "Через те, що на Україні виникли місця організація в особи Центральної Української Ради, котра ставить свою задачею організація населення України, зв'язано на те, що Генеральний Секретаріат, виконавчий орган Ради, теж ставить своєю задачею розвиток підприємств і роботу продоволь- чих органів шляхом утворення Центрального Всеукраїнського Продовольчо- го Комітету, Подільських Губернських Продовольчих Комітетів, котрі мають збрати за вини працювати шкіли в Центральному Радам, всім заведеним буде допомогти Продовольчу комітетами і міністерствами-виробниками та збору ад'єсних його задачь." Президія Супрун. Телеграма з Варнаулу. "Українці міста Варнаула, відкриті 27 Червня с.р., пітамуть з нечуваною радістю і історичними правами акт Великої Центральної Ради і підтримали об'єднання 11 країнами." Українська Громада міста Варнаула, Українська Військова Рада імен- ни гетьмана Мазепи міста Варнаула, Комітет полонених українців і Українська Громада. ТЕЛЕГРАМА З НЕМИРОВА. "Загальні Збори Немировського Товариства "Просвіта" з приходу видання Українською Центральною Радою Універсалу від 3-го Липня ухвалили таку постанову: приднатись цілком до Української Центральної Ради і лічити її за уряд і підлягати їй; приказам і піддержувати її волевими способами переслати Центральній Раді 25 карб. на Національний Фонд". 6-го Липня року 1917. По дорученню Зборів Голова Ради Просвіти Рачинський. З оригіналом звірено: Діловод - Для Прес - Бюро. О. З. Копія телеграми.- 13 Українській Центральній Раді.- Ми Українська Громада 46, гарматної бригади кількістю 500 чоловіка на загальних Зборах сього 6-го липня ДРІГИ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕН- ТРАЛЬНОЇ РАДИ прочитали і спишио яко найскоріше звістить Центральну Раду, Генеральний Секретаріат і Генеральний Військовий Комітет, що ми віри- мо в Ваші сили і надіємось, що будете стоять на чолі наших домагань. В свої чергу обіцяємо піддержувать Вас словом і ділом - а тепер доверьте нам в цирого серця вітати Вас. Вітати як борців за щастя нашої рідної Неньки України. Всі ми як один чоловік бажаєм Вам здоровля і найщирішої праці на рідній ниві.- Голова Назаркевич, Писар Полозюк.- копія. Резолюція Ольгопільської "Просвіти" ухвалена IX-ми надзвичайними Зборами Ольгопільсь- кого Повітового Земства 18-го червня 1917 р. з приводу УНІВЕРСАЛУ УКРАЇНСЬ- КОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ: Надзвичайні Земські Збори Ольгопільського повіту, ознайомившись з УНІВЕР- САЛОМ Центральної Української Ради до Українського Народу і признавши його цілком льобальним актом вищої інституції на Україні, яка повно і правдиво виявляє волю і бажання Українського Народу на велику користь України і Ро- сійської Держави; вважають необхідним працювати в повнім організаційним контакті з Центральною Радою і проводить в життя ту організаційну роботу до якої закликає нас Універсал, а також допомагати Раді мате- ріальними коштами.- Вважаючи на те, що матеріальна піддержка може виявлятись в добровільному зподаткованню людності, що живе на Україні, збори доручають Управі війти в зв'язки з Радою повітової селянської спілки і іншими організаціями, щоб і робили хвори оподаткування:- Для вироблення проекта організації громадських і адміністративних інст- тутцій на Україні, а також запевнення всіх народностей що права меншостей територіально - автономній Україні забезпечені, Збори находять потрібним об Центральна Рада негайно улаштувала Згід територіальними представників сих націй, що живуть на Україні.- З оригіналом вірно! За Предсідателя Управи І.Восенко, Звіряв Секретар .Бураєнко.- Київська Українська Рада. Тифліс прийнята 27/VII 1917 р.- Комитет Грузинського Воєнного Сояза. 20 августа Тифлисъ созывает 1-й Всероссійскій С'їзд Делегатовъ Грузии воиновъ обсужденію подлежат вопросы доклад Комитета текущій момент Національно - территоріальная автономія націоналізаціє войска організація Грузин - воиновъ взаимо- отношенія Грузинскаго Военнаго Союза. Военными Організаціями других національностей участиє Грузин - воиновъ виборах Учредительное Собрание Комитет просит Вашего содѣйствія дѣлъ оповѣщенія Грузии - воиновъ находящихся в предѣлах Украины предподагаемом с'їздѣ. Председатель Гедеванов Грузинскаго Военнаго Союза.- В Ітг в Протокола № 6, Загальних Зборів Ради Українських Салдатських Депутатів 6-го армейського Запасного полку 17-го липня 1917.- I. Полкова Українська ф Рада циро вітає Український Військовий Гееральний Комитет і Центральну Раду за їх теплі відносини до Ук- раїнців - волків 6-го армейського запасного полку і йтфє висловлює їм велику подяку за їх працю, а також дякує товаришам делегатам: Підвисоцькому та Ганчаруку за їх працю в справі подорожі до Київа. II. Обміркувавши наказ Української Ради 6-му Арм. Полкови зап.въ якому висловлюється цира подяка українцям - волкам за їх працю, Ра- да визнає, що більшість цієї праці належало Командиру полку, котрий увесь час енергійно пеклувався про спокій у полку і приймав всі за- ходи, щоб українські маршові роти були цілком задоволені, а тому Ра- да постановила висловити велику подяку Командиру Полку, Полковнику Сікевичу за його щирі відносини до Українських маршових рот, котрі проходили через наш полк та пробували у ньому де-який час.Рада пок- ладає надію, що Командир Полку надалі буде таким прихильником до цієї справи. III. на підства Наказу що до Українізації полку, Рада звертаєть- ся до Командира Піку в цирим проханнем, щоб всі вакансії в полку як в офіцерскій так і в салдатські кадри, котрі є зараз і надалі будуть ослобонялись, заміщались тілько відповідними українськими вояками. VI. 14-го і 15-го липня прибули до 6-го полку українські маршові роти: 6 сотень 2-го У раїнського Ім'єни Гетьмана Павла Полуботка Полку та 4 сотні Пензенського Українського Куріня. Прибували вони до нас в великім порядку, з гарними співами, бадьорі, зміцнені рішучістю і великим воєводничим настроєм, начолі з національним жовто - блакитними прапорами. Сьогодня 17-го липня такімже гарним нас- трою і порядку вони відбули від нас на фронт. Нам було дуже приємно бачи таких гарних войків, котрі з глибоком вірою і любов'ю до свого народа твердо пішли боронити рідний край і волю України. А тому Рада вислов- лює їм щиру подяку і бажає великого поспіху в боротьбі з ворогами, щоб цим здобути собі велику славу. ж VII Про ці свої постанови сповістить Українську Центральну Раду Генеральний Комітет, Пресу, Командира полку і Полковий Комітет. Збори зачинено в 12 год. начі.- Голова: Секретар: Копія.- Рада Красноярської Української Громади. В Українську Центральну Раду в Києві. 14 липня 1917 року. № 95. Українці м. Красноярську, зібравшись 13 липня га Загальні Збори рахують своїм святим обовязком привитати ЦЕНТРАЛЬНУ РАДУ УКРАЇНСЬКУ РАДУ і ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ в їх боротьбі за національну- територіальну автономію України і призначать РАДУ Законодавчим, а СЕКРЕТАРІАТ Виконавчим Органом Українського Уряду.- Ми певні, що Українці всіх верств одностайно згуртуються в одно- цільну свідомо - роботящу Громаду і своєю єдністю дадуть Українсь- кому Урядові міцну піддержку за-для закріплення здобутих прав. Хай живе Український Тимчаровий Уряд на користь рідного краю. Голова Загальних Зборів: НН Голова Громади: НН. Писарь: НН Копія. ХВАЛЬНА ЦЕНТРОРАДО.- Тому що почта не приймає телеграм з привітаннями посилаємо листом телеграму Зізду селян - українців Саратовської губ. якій відбувся 16 липня 1917 р. Зізд селян - українців Саратівської губ. відає Центрараду як правдиву виразницю воли Української Землі. Селяни обіцяли, що всі як один чо- ловік підчас виборів до Установчого Зібрання голосуватимуть - тільки за таких кандидатів, які обстою атимуть федеративно - демократичну рес- публіку в Росії і національно - територіальну автономію України. Голова Зізду: Віктор Саліцький.- З ОРИГІНАЛАМИ ЗГІДНО: Завідуючий Прес Бюрο 15 Копія листа. І МАЙ В ЛУБНАХ. Перше вільне робітниче свято пройшло в Лубнах надавнча, но пивно і буцно, що до зовнішніх ознак і не досить організовано, о до внут- рішнього змісту /промови/. На передодні свята вже видко було, що Луб- ні розуміться. Почалось спускання головних улиць, як павитинок, дротом з прикріпленними червоними нахлядами прапорцями. Розвівались уже у ве- чері кошто-блакитні та червоні по всіх інституціях громадських та дер- жавних /ріпнації/, міська дума, земельна управа, пожарна, почта , мілі- ція і р. . . і в. . ../. Пастав ранок. Похмурне небо ликало дощем... Лю- де поспішали до центру. Вадови вулиць біля приватних домів уже тріпotal нервово червоні то як свято пролита кров, то як кров, що запекла ся знову легкі кошто-блакитні і біло-блакитні прапори... О десятій годині в центрі міста в різних місцях столи все абшеї до купи маси під своїми прапорами. Стихійність все і тут почала виявлятись. Вже почувалось, що се не суть робітниче свято - се свято всіх, до протиравть очи після довгого спання з примусу. Люде різного віку, стану, різних поглядів ви- шли на вулицю святкувати і кожда група з/ них різній зміст і різні по- чування вигадала в се святковання. Ворато стало під прапорами, вияв- ляю и сим приналежність до певної організації, сила розмістилась по тр туварах в ролі неучасників, а лише глядачів... О ознайомлття відкри- ли робітничі организації покид. Взимання величезне. Сього члені Лубни и бачили це такого величного свята. Одних прапорів, що вдали різні ор- ганізовані групи було 57. Тут: робітнн-чі організації, селєдатські, уч- нів і навчителів різних шкіл, олімпіада різних установ і институцій , се селянами. Написи не прочитати. Оnda прапорів з гаслами робочої класи: "Да вдрастуюєтъ интернационала". "Да вдрастуетъ соціализмъ". "Пролетарії всѣхъ станів соединяйтеесь". "Да вдрастаете в часо. рад. день" і т. д. і т. д... Ворато прапорів а гаслами: "Каз ми є вільна Україна"."Да вдраст- ете автономія України", "Да вдрастуюєтъ федеративна республіка." і т. д. і т. д. Жільня молодь пітила свято робітників червоними пралорами з на- писами: "Діти вільного народу вітають перше народне свято"/внаоларі втим чи/ "Слава пролетарієту. % Від єнаків /с реднєжільників/ "Слава святу : пролетаріїв." "Вінне грядане праїтсвують трудящихся", "Сомни овои ряди международни пролерать."/З. Госп. школа/ і т.д. Не проминули і селіне робітничого свята.- З околичніх сел прийшли в своїми пропорами: "Народу мир, землю і волю": "Земля і воля Народу" "Вал живе соня селяни з міжнародним пролетаріатом" " В борбі обрітеть право сває" і т. д. Після походу на ...площадях в прибраних пропорами трибуни держали проволоки.-Ніоля кількох промов, що виясили значиння свого свята для пролетаріяву, виступив промовець українець і почав розповідати до чого вели Україну, про гніт, звуждання і врешті підрождення.- Отихия національного чуття вибухла серед нас і годі було її спинити.- Співу заповіту, вічної памяти Левченку, піднесли вище сел настрій і годі було сказати де кінчалось робітниче свято і де починалось національне.- М.С. Під час святкування першомайського продавалась "Робітничая газета і заборонені твори Т. Левченка кн.І, видання Любанської "Бросвіти" З оригіналом вірно: Діловод: Для Прес - Вітро Подаю тут постанову /всеословного сходу Кибинської волості Миргородького пов. при листові, котрий я тут-же подаю,: "В ………… Волостний Комітет.- Події останніх часів дуже яскраво показують, як тимчасовий уряд і російська демократія ставляться до справедливих вимог демократії української. Голова Ради міністрів Львов висловився так, що український рух начебто єть відголоском тільки невеличкої купочки інтелігентів. Така думка являється цілком безпідставною після того як, Всеукраїнський Селянський З'їзд твердо і ясно висловився в справі Автономії України. Отже, аби весь світ знав, що Автономія України бажана не тільки одиницям – а всьому народові українському. Також для того, щоб Українська Центральна Рада, заявляючи ті, або інші вимоги, знала, що за нею піде вся людність України Кибинський Волостний Комітет прохає, щоб всі волости на Україні, котрим справді мили інтереси рідного краю, прилучилися прилучилися до приложеної тут революції". Зроблену в Вашій волості постанову /можна просто залити, що така-то приєднується до революції Кибильського Волостиного сходу/ просимо надсилати безпосередньо в редакції українських часописів, або до Центральної Української Ради /Київ,Педагогічний Музей/ Голова Виконавчої Комісії М.Велкін - Найданський . Писар С.Коржик.- Текст постанови слідуючий: Ми – громадяне і громадянки Кибинської волості Миргородького повіту, зібравшись на всеословному сході 4 червня 1917 року, докладно обміркувавши всі нинішні події й постановили: І. Од широго серця благословляємо і вітаємо революцію, котра вкинула в усіх народів Росії тигар царської влади. 2. Ми вважаємо справедливою зальву тимчасового уряду, в якій оголошено право Польщі на самостійне істнування. При цім вважаємо конче потрібним перестерегти, що, при відмежуванні Польщі, ми не віддаємо й одного ступня землі одірвали од нашої України.- 3. Так само справедливо, на нашу думку зробив Уряд, повернувши Финляндії давні її права, сказовані царизмом.- 4. Ми сподівались, що слідком за вище зглаленими актами тимчасовий уряд видасть універсал про поверення Україні, загарбованих у неї старим урядом прав; але пройшло вже три місяці – як для революції – час не надій а такого а такого універсалу ні попереднє – буржуазне, ні теперішнє – коаліційне міністерства чомусь і досі не спромоглися оголосити. Ми щиро й одверто заявляємо, що ні в якому разі не бажаємо відділятись од Росії, а тільки хочемо, щоб нам повернено те, що по закону нам належить, а через те ми не просимо, а рішуче вимагаємо, щоб тимчасовий Уряд, на підставі Перелопавського договору, негайно оголосив автономію України. – 5/ Ми знаємо дуже добре, як шляхом наших сини, брати й чоловіки, попавши в яку-небудь військову частину, насамперед одшукують земляків. Знаємо, яке велике значення для наших кревних має се земляцтво в війську, а через те ми висловлюємо велику подяку Українській Центральній Раді й Українському Генеральному Військово-му Комітетові, що гуртують українців в одрубні корпуси, і сподіваємося, що всі українці будуть об'єднані в окремі військові одиниці. Ми певні, що від такого гуртування по національностях сила армії тільки виграє. – 6/ Ми радо вітаємо заяву Тимчасового Уряду про згоду на мир без анексій і контрибуцій нам чужого не треба, а і свого ми не даємо, а через те гадаємо, що війну троба чесно, в згоді з союзниками, довести до кінця. – Ми висловлюємо свою догану всім тим, хто пропонідує сепаратний мир і брата ння на фронти. – Девертирів ми вважаємо Іудами-христопродавцями, котрим не місце серед чесних громадян. – В нашій волості девертирі терять всі громадянські права, в тім числі й права на землю, а їх жінки – право на пайок. – 7/ Ми всіма силами протестуємо проти заборони Українського Військового З'їзду. – Таке безглуздє порушення спеціально прав самих українців дуже яскраво показує, чого Україна може сподіватись від нинішнього Уряду. – Безмірно нас щи дивує, що російська демократія ніяк не виступила в оборону наших прав. – Се все доказує, що нам нема чого сподіватись від чужих демократій, а діло визволення нашого краю ми повинні взяти в свої власні руки. – Отже, до того часу, коли Тимчасовий Уряд призначає за нами наші права прилюдно, ми будемо вважати своїм справжнім Правительством тільки Центральну Українську Раду. Вона єдина в повній мірі підповідає жаданням української людності. – Свої постанови ми піддержимо не тільки словом, а й ділом, і коли від свого виникне завірюка, то Богом свідчимо що не ми в тому винуваті. Просимо й інші волості на Вкраїні прилучитись до сієї нашої постанови. З ОРИГІНАЛАМИ ЗРІДНО. Діловод До Генерального Секретаріату Української Центральної Ради тими днями надійшло повідомлення, що спільні загальні збори сел. Митковець та Клембівки винесли такі постанови: 1/ вітати Українську Центральну Раду і Генеральний Секретаріат, як єдиних виразниць і захистників домагань українського народу, 2/ просити Генеральний Секретаріат, щоб по всіх правительст-них і громадських установах на Україні, а особливо в нових Земствах діловодство велося на Українській мові, 3/ закласти в селі Селянську Спілку, яка провадила б земельні справи. Щоб вона ввійшла до згоди з місцевим поміщиком про те, щоб по добрій згоді з ним арендувати у нього землю для безземельних і малоземельних селян до вирішення земельного питання Установчими Зборами України і Росії. РЕЗОЛЮЦІЇ ПРИНЯТІ НА ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРАХ СЕКЦІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ. Загальні збори Секції Вищої Школи і представників української науки вважаючи українізацію вищої школи на Україні невідкладною потребою українського життя прийняли такі резолюції в справі її реалізації в найближчим часі: 1/ Не рішаючи наперед, як уложиться наука в вищих школах - в якій мірі будуть потрібні вищі школи мішаного складу або освібні школи з рідною викладовою мовою потрібно зараз-же звернутися до українських учительських сил на вищих школах поза Україною, щоб негайно переносили свої виклади на Україну. 2/ Звернути ся до професорів та учителів вищих шкіл України, які во- лодіють українською мовою, з закликом, аби зараз -же переходили на українську мову або приймайменше відкривали паралельні курси на українській мові. 3/ Просити Центральну Українську Раду звернутися до міністерства освіти і до вищих шкіл на Україні аби всяко улегчували читання курсів на українській мові. 4/ Для переведення сих резолюцій в діло заснувати зараз-же секцію вищої школи при Українським Науковим Товаристві. 5/ Центральну Раду просити взяти під увагу бажаність засновання шкільного Відділу, поки не буде сформована Шкільна Рада України, і в розпорядження її дістати потрібні засоби від правительственної і місцевих самоуправ: для приготовання учительських сил для гоноровання українських викладів для творення паралельних катедр з українськими викладами. 6/ В інтересах розвитку українознавства, поставленого в такі неможливі обставини старим урядом неминучо потрібні: засновання або реорганізація публічних бібліотек в більших центрах України, давши в них центральне місце українській літературі і українознавству перенесення на Україну архівних українських матеріалів з інших архівів засвоєрення їх в національнім архіві України перенесення і засвоєрення в українським національним музеї предметів української старини, які вивезені були до ріжних державних і публічних музеїв поза Україною. 7/ Збори витягть замір Українського Наукового Товариства приступити до організовання Української Академії Наук, як неминучо потрібного органу для розвитку українознавства і взагалі науки на українській мові. 8/ З'єд-зазначає, що крім тих чотирьох катедр, що зараз дозволено завести в українознавства в вищих школах, а саме - 1/ історії України, 2/ літератури, 3/ мови та 4/ права, що повинно зараз-же, з наступаючого 1917/18 -го академічного року, завести дві такі катедри, як 5/ історії української етнографії з оглядом народної творчості та 6/ історії української штуки. ПОСТАНОВА зібрання маніфестаційного бюро по справах упорядочення національного українського свята. І/ Предсідателем зібрання одноголосно зібраній пан капitan Топа 2 і секретаром товариш Гайдин. Назви на прапорах ухвалено мати такі: "Вiльна-Россiя i автоном на Україна", "Братарство вільної України з вільною Россією". 3/ Чим більше прапорів-тим лучше. 4 /Прохати військовий комитет звернутись з проханням до команди- рів: 2-го запасного телеграфного батальйона, Запасного понтон- ного батальйона, I46-i, I47-i, I50-i І 524 піших дружин дозво- лети оркестрам цих частей прийняти участь в маніфестації. 5/ Ухвалено зібратись співакам всіх частей в четвер 16 березоля в Педагогичнім Музеї до вправи в співах. В цій справі звернутись до військового комитету з проханням одвести помешкання. До пісень ухвалені: "Ще не вмерла Україна", "Шалійте", "Гай- дамаки" і "Не пора". 6/ Ухвалено порядок маніфестації мати такий: уголові іде міліція, потім кинота, коли вона буде, з старшиною i прапором на чолi, далі оркестр, потім перша половина війска, хор, останнє війско i нарід. 7/ Ухвалено нести українскі прапори на загальним революціонним святі тілько в тім разі, коли те свято буде пізніш нашого укра- їнського свята, а національні однаки всім українцям мати у всякому разі. Предсідатель Секретарь На останньому засіданні організаційної Комісії по скликанню З'їзда Просвіти було повідомлено що всю Комісія має такі доклади до З'їзду : 1. План видавничої діяльності Просвіт. 2. Хори і народний театр 3. Значення Української пісні в житті Українського народа. 4. Народний Дім . 5. Зв'язки Просвіти з Селянськими Спілками . 6. Бібліотечна справа . 7. Участь учителів в діяльності Просвіт. 8. Участь Просвіти в Закладанні Музейв . 9. Організація Центрального Всеукраїнського Бюро Просвіт. 10. Селянські дитячі захисти і охоронки . 11. Організація шкіл для безграмотних. Комісія звертається до усіх Просвітних організацій з прохан- ням повідомити Секретаріат які мають вони доклади до З'їзду по питанням . Програму подати теви до Секретаріата не пізніше 15-го в Субботу. На зборах склалася господарська Комісія для упорядкування почтега членів З'їзда, буфета при З'їзді і т.п. На далі проханьть з усіма справами З'їзда звертатися до Секретаріата Народньої Освіти що дня в 2 години. «ПРЕСЬ - ЕВРО» при У.Ц.Р. вс Кієві ОБ'ЯВА ОТЪ КОМІСІЇ ПО ПОЗБУДУ НАРОДОВИ. Съїздъ представителей народовъ и областей строительныхъ къ автономно - федеративному переустройству Росіи, совмѣс- ный въ Києві Укр.Центральному Радѣ окончательно наз- начеиъ на 15 августа. На Съїздѣ приглашается одинаковое число представителей /не болѣе десяти/ отъ каждого народа и области независимо отъ величины, территорій историческости и національно - культурнаго развитія даннаго народа. Народы, областии и партіи калечащихъ принять учас- тіе въ съїздѣ, надлежитъ обращаться непосредственно въ Укр.- скую Центральну Раду.- ДЛЯ Прес - Бюро. К О П І Я .- Бюро З'єдду Начальників Міліції на Полтавщині. Серпня 7 дня 1917 року, № 4596. м. Полтава. Управління Повітової Міліції. Центральний Ради В Київі.- Другий З'єзд Начальників Міліції на Полтавщині, що відбувся 29,30 і 31-го липня с.р., після обговорення біжучих справ по боротьбі з анархією та контрреволюцією перейшов до розгляду своїх стосунків, як окремої уря- дової корпорації, до Центральної Ради. Вітаючи Центральну Раду і вважаючи її єдиною представницею і дійсною виразницею національних бажань українського народу, З'єзд Начальників Міліції зазначив своє відношення до Центральної Ради в слідуючій резолю- ції: "З'єзд Начальників Міліції на Полтавщині визнає Центральну Раду єдиним Краєвим Урядом, якому і коримся." ii Потім З'єзд розглянув питання про українізацію Міліції і ухвалив:/Перше, визнати необхідним заведення української мови в діловодстві Міліції. Дру- ге, звернутись до Центральної Ради за проханням про українізацію назвич чинів міліції по вказівкам Центральної Ради, для чого єсть приклад на Полтавщині, а саме в Лохвицькому Повіті, де назви: "Начальник Міліції, Участковий Комиссаръ, старшій і младшій милиционеръ" - відмінені відповідно: "Полковник, Осаул, Окружний Атаман, Сотник і Десятник!". Третє, в звязку з перейменованим назв чинів Міліції присити Центральну Раду про встановлення одноманітного уніформу для чинів Міліції на Вкраїні по вказівкам Центральної Ради і просити у Центральному Ради директив відносно ассигнування коштів на омундіровку Міліції. Далі З'єзд розглянув §§ 10,II та 50 тимчасового положення при Міліцію, що торкається вибору та увільнення начальників міліції і їх помічників і ухвалив: i Просити Центральну Раду вжити відповідних заходів для відміни § 10, який гласить: "Начальники Миліції избираются и увольняются городскими и узьдними земськими Управами по принадлежности, без опредѣленія срока ихъ служби", - в тім сенсі, що: "Начальники Міліції вибираються Повитовими Зем-ськими Зборами, чи Городськими Думами, як им належить, увільнюються к лише по суду", а § 50 зовсім виключити. Просити Центральну Раду вжити заходів для відміни в § II тимчасового положення про міліцію слова: "Управи" від- повідно - "Зборами" чи "Думами". Докладний протокол З'їзду буде присланий Центральній Раді по надрюкуванні. Доводячи др відома Центральної Ради про вище наведені резолюції та постанови другого З'їзду Начальників Міліції, Бюро З'їзду чекає на рішення, які по цим питанням будуть винесені з боку Центральної Ради. Підписали: Голова Бюро: /підпис/; Писарь П.Тищенко. Полтавського ВИТАГ 3 ВІДОМОСТИ № 5 Повітового Начальника Міліції Полтави. Торкаючись настроєння населення в Полтавському Повітові можна сказати, що селяне більшість настроєні миролюбиво, і розумно відносяться до те- перішнього ионенту. Приходиться дувуватись благородству і мужеству селян котрі з такою терпимістю і тактом вижидать справедливого розрішення та- ких болючих питаннь, як питання о землі, о справедливім розділенні зе- мельних богатств і багато других дії виками наболіших питаннь. Відсут- ність своєчасної і правильної освідомительності лишає населення мож- ливості критично і серйозно відноситись до виступів случайних агіта- торів, для чого й легко піддаються случайному настроєві і часто роблять ошибки, котрих наслідки самі жаліють. Треба замітити дуже неприємне розчарування, яке достається від виступів деяких неодповідальних членів Ради Робітничих і Салдатських Депутатів. Вланародству Українського Наро- да противне все що звязане з захвалями або напилієм і коли на них рі- шаються деколи віддільні особи, то тільки після усиленної підготовки і усилій невідповідальних агітаторів. Перші дні революції дуже радовали вадержаннем і обуманністю з якою селяне встрічали своїх вчераш- них гнобителів. Приходилось константувати висшу благородність народа, котрому оказались чужими чувства злоби і мести. Большевстка пропаганда злоби і ненависті, підйожуванне розгульних, грабительських страстей ки- дало многих на дорогу демагогії, але і сему послідньому видко положено границі. Чад розрушительної хвилі дістав відплив і народ узамітно став ст стремитися до свідомої творчої роботи. В більшій степені окжуть добрий вплив приїзді відповідальних фраторів, спокійних, а крикуни і захватники тратять популярність. І коли принцип справедливости не стратить сталості то творча, робота - нормальне життя в повіті прийде в короткий днях. З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: Завідуючий Прес - Бюро: ПОСТАНОВИ Київського Губерніального Національного З'їзду 19-20 серпня 1917 року у Києві. Другий Київський Губерніальний Національний З'їзд витаз Укра- їнську Ц. Р. підтверджує своє відношення до неї, як до свого головне- вного керовничого органу і зважаючи на погані наслідки для трудове-на вого народу від сучасного безладдя, вимагає, аби Україн. Ц. Р. не- гайно взяла до своїх рук владу на Україні. Разом з тим другий Київський Губерніальний Національний З'їзд рішуче протестує проти поділу України Російським Тимчасовим Урядом проти зменшення прав Генерального Секретаріату, проти обмеження прав України бо український народ має повне законне право на само- визначення і самоврядування. Життя українського народу складають різноманітні галузі як і життя російське і вимога, щоб і все по- рядкування ним було в руках українського народу - тому найбільшою вимогою вважає істнування Секретаріату в повним складі тобто всіх 14 Секретарів. Вважаючи ненормальним і шкодливим для трудового народу України що в формуванню Секретаріату не беруть участи всі фракції Ради, а саме Українські соціялісти революціонери найбільша фракція в Центр. Ради українського селянства, з'їзд прохає Ц. Р. взяти всіх заходів утворити перший Український Революційний Уряд сидньий участь і під- держкою всіх фракцій цілого українського народу. З'їзд посилає свій Товарищський привіт насильно одлученим земля- камукраїнцям: Катринославщини, Херсонщини, Харківщини, Кубані,Тав- рії та українських повітів других губерній. Трудове населення Київщини вірить, що Україна буде одна міцна і вільна та закликає Вас до спільної праці на користь цілій України. В скрутний час анархії і безладдя на місцях та ворожої політики Тимчасов. Російського Уряду в національній справі усім Україні пот- рібно висловити свою тверду волю і на цьому стояти рішуче, тому З'їзд вважає необхідним в найближчим часі зізвати Українські Установчі Збори. Київський Губерніальний З'їзд з приводу подій в розстрілам 26-го липня козаків І-го українського імені В. Хмельницького полку на рід- ній землі ворогами українського народу, висловлює своє обурення і про- 24 тест проти владу маючих, які допустили такий ганебний вчинок. Разом з тим з'їзд протестує проти заборони Україн. Централь- ній Раді вести слідство, на що має право, навіть, кожна при- батна людина, і настоює на тому, щоб Генеральний Секретаріат подбав про відновлення робот слідчої комісії, щоби запобігти однобічного освітлення справи урядовою комісією. Начальника Київської військової Округи п. Оберучева з'їзд вимогае усунути з посади, яко людину не здатну встановити лад між народами Укра- їни і боротися з зростаючою контр-революцією. Керосірам, що брали діяльність в цім ганебнім вчинку не місце серед ширного населення України. II Київський Губерн. З'їзд постановляє прохати Генеральний Секре- таріат по справам внутрішнім: а/ подбати, аби в Київщині забрали козаків донців та кірасирів, бо вони зовсім не потрібні трудовому селянству, а навпаки вони не дають йому спокою, викликають гнів та обурення народу і даремно їдляв його хліб, потрібний для справжньої армії і населення, б/ визнати необхідним , аби Генеральний Секре- таріат внутрішніх справ розпорядився, єби всі агітатори і лектори, які ідуть на села мали посвідчення від Україн. Центр. Ради і її інституцій і обовязково провадили свою роботув контакти з Губерн. та повітовими Комісарами, як особами отповідальними перед Генер. Секретаріатом. З'їзд постановляє негайно по всій Київщині організувати з лю- дей не обовязаних військовою службою вільне козацтво котре будуче в роспорядженню українських революційних інституцій несло б обовяз- ки народньої міліції і захищало інтереси трудового народу України і українську революцію. Разом з тим з'їзд прохає Генеральний Сек- ретаріат вжити рішучих заходів, щоби видано було військовою владою обраним козакам зброю, котру вони малиби завши при собі. III З'їзд звертається до Генерального Секретаріату по справах освіти : а/ щоби позашкільна освіта на Київщині була розвинена та полагоджена. Для цього необхідно, щоби у кожнім повіті були негайно засновані посади інструкторів позашк. освіти, які в кон- такті з повітовими та волосними Радами,народними повітовими Шкіль- ними Радами , Просвітами, та іншими культурно-просвітними органі- 26 закінчили провадили би на місцях повашкільну освіту. б/ Щоби Генеральний Секретаріат подбав про те, аби як найскорше заснувати на селах українські школи як вищі початкові так і середні. в/ Щоб найскорше було заведено обовязкове негайне навчання на Україні. г/ Прийняти всіх заходів, щоб церковно-приходські і кошти на них були призначені негайно і щоб їх передано повітовим народним Управам. д/ Подбати негайно, щоб в війська одпущено українців-учителів, як це вже зроблено по російським військовим округам. IV З'їзд прохає Генеральний Секретаріат по справам земельним: а/ щоби постанови Губерн. та Повітових Земельних Комітетів відповідаючи інтересам трудового населення виконувались негайно. б/ З постановами г. Корнилова, як тоже інституцій не маючих жадного відношення до земельних і продовольчих справ на Україні, не рахуватися, бо такі втручання в роботу земельних комітетів вносять плутанину і дезорганізацію на місцях. в/ Щоб на майбутній сельско-господарський рік мало земельному і безземельному селянству було поширено земельну площу із поміщецьких та інших часновладільчих земель тимчасово до остаточного вирішення земельного питання на арендиних умовах, які будуть вироблені земельними Комітетами та Генеральним Секретаріатом по справах внутрішніх. г/ Землю, котра не може бути оброблена великими землевласниками, так як треба, Земельні Комітети повинні неодмінно роздати за окрему плату безземельному і малоземельному селянству. д/ Щоби було припинено безладдя в лісовому господарстві, бо експлуатори-спекуланти вирубують ліс доценту. У З'їзд вважає потрібним, аби Секретаріат по справах продовольчих був затверджений Тимчасовим Російським Урядом рівночасно з іншими Генеральними Секретарями. З'їзд зауважує, що і до затвердження Генерального Секретаря по справах продовольчих Київська губ. буде уважати тільки його постанови для себе обовязковими. З'їзд просить Генеральний Секретаріат по справах продовольчих звернути увагу на упорядковання поставки скота для армії аби ця постанова робилась справедливо. б/ Щоби нині на мануфактуру, зализо, шкіру і інші фабричні вироби було встановлено тверді ціни, щоб вони відповідали твердим цінам на хліб та скот і взагалі на 26 всі споживчі продукти, в/-деби-кооперативи-і-инші-громадські організації-воєні-людносп/ в/ щоби поділення краму було справедливим і рівномірним, та провадилось через кооперативи і инші громадські організації для всієї людності даної місцевості г/ Щоби при кождй повітовій народній Управі було негайно зак- ладено кооперативні відділи ізе потрібним числом інструкторів, котрі б дбали про розвинення кооперації по селах ї/д/ щоб на- селення сел і городів Київщини було забезпечено дешевим паливом. VI З'їзд вважає необхідним аби Генеральний Секретаріат по спра- вах міжнаціональних взяв всіх заходів щоби як найскорше був скли- каний з'їзд недержавних націй. З'їзд дізнавшись про кривди, які чиняться виселенцям-українцям в Великоруських губ. і визначуючи повне запезпечення прав великоруського населення на Україні, зве- ртається до Генерального Секретаріату по справах міжнаціональних зажадати негайно від Рос. Тимчас. Уряду, щоб він вжив негайно рі- шучих заходів для запезпечення українців-виселенців від тих кривд, які ім чиняться місцевим великоруським населенням. VII Київський Губ. Національний З'їзд признав, що вибори до во- лосних та повітових народніх управ /земств/ мають велику вагу для всього українського селянства, через те увесь народ український повинен взяти діяльну участь в виборах до волосних народних рад /земств/, які відбудуться 17-го березня /сентября/, а потім і в виборах до повітових народних Рад. VIII Усі демократичні українські партії і організенції як солин- ські спілки, просвіти, кооперативи і инші повинні агрутуватися при виборах до нарадних Рад, як це вирішила Губерн. Українська Рада та скласти українські селянські списки, у які ввійшли би найкращі люди обрені на селянських та волосних зборах і повіто- вих передвиборчих З'їздах; за пі українські селянські списки повинні одностайно подавати голоси усі селяне як чоловіки так і жінки. Для керування виборчими справами до волосних та повітових народніх Рад по всіх селах, волостях і повітах повинні бути закладені із представників українськ. демократичних партій та ор- ганізацій як Спілки, Просвіти і инші селянські і волосні та губерські виб "Для Прес-Віро" 26 липня 1917 р. Київська Убдніял Земська Управа.- В Українську Центральну Раду.- Прохання Святощинського "Общества Благоустройства" підтримане Київською Губерніальним Комісаром///1 Центральною Радою про те, щоби Святощино тимчасово залишить в межах Нікільсько-Ворщаговської Волості наперед до видання закону про посілкове самоуправління. Повітковою Земською Управою доказано було Київському Повітовому Надзвичайному Зібранню, котре на Засіданні 16-17 с. липня обміркував це питання, постановило: Визнати незаконним задоволення прохання про залишення поселка Святощино в межах Нікільсько-Ворщаговської волості. Про цю Управа має честь повідомити Центральну Раду на її підставі відношення 11 від 15-го сього липня № 1710.- В Українську Центральну Раду. СПОВІЩЕННЯ. Миєю волі доводиться плити через край в гірку чаку тяжкої праці Ради в цей судний час України. Річ ось в чим: аперодилатив має всі українські газети і часописи, які видаваться тепер, і по їх виходе в ді сности, — прийшло за борозіль місяць перше число часопису "Шлях" та три примірники газети "Рідне Слово" і все. У мене є основа думати, що, не вважаючи на приказ армії і флоту воєнного і морського міністра Керенського 13 Травня року 1917 , сорасований з декларацією Тимчасового Уряду 7-го серпня року 1917, де сказано п.6:" Всі, без виключення, початки видання, періодичність і неперіодичність, долини безпроп тет- венно порадаватися адресатами." Каже майка бессоромних хуліганів під покришкою не допуска в армії "вредних влігні" видавдає в смітник українські друковані видання. Своїми випадками самозванці "спротітелі ладу" в Кавказькій Дільниці Армії крізово обрають в само серце всіх українців цієї армії. Прошу Раду стати в оборону грубо сприяваних українських воєнів, запроваджених в далекий світ, в Анатолію, одгороджених від неньки Укра- іни Чорним морем. Треба звернутись до виконавчого начальства і комітетів, щоб вони перешкодили самозванним хуліганам в їх генебній справі й покарали їх за злоочинство, як таких душогубів українського війська. Більш нічим не могу пописити злочинську задержку 1 нищенню україн- ських друкарських видань. Прапорщик Будко. 24Травня року 1917. Моя адреса: Кавказька Дільниця Армія, 490 п. Ржевський п. З-я рота. З оригіналом звірено: Діловод Резолюція Ми згідні з офіцерами, чиновниками і солдатами дивізій від всіх частин генерала Петлюри та її об'єднань на території 29 липня 1918 року постановили: Припосадженим урядом Держави до резолюцій національного збору в Києві, в якому повинен був бути о письменному заверенні про цінності перетворення автономних України при боротьбі за федеративно-демократичну республіку Росії. Представляють: а) невищезважано випускні всіх українців, солдатів, офіцерів і чиновників як тихо воєнних, так і оборонної армії в озброєння укриттю письменного заверення про цінності перетворення автономних України при боротьбі за федеративно-демократичну республіку Росії. б) Повинність армій Української фронту та їхньою зв'язаннями поверженням на стягнення. в) Українські фронтові частини громадянських бути в першу чергу поставленими на Український фронт. г) Всі офіцери, а також випускники та керівники української національності назначати в Українські частини. Для Прес - Бюро. РЕЗОЛЮЦІЯ Загального Зібрання офіцерів і солдатів - українців 6-го армейського запасного полка.- Невдержиме стремління українців організувати свої військові частини на- лось не тоді, коли воєнний міністр приїхав на фронт і сказав: "Вперед" Оно началось значно скорше. Це раніше були намічені корпуси, котрі по- ні були, на випадок наступлення, піти в першу голову. Се - 6, 17 і 41, тепер поповнивані виключно тільки українцями. Покладені на них надії сп- нились, і наші товариші українці в відчаянням героїзмом дивнулись впер і кров'ю запечатали своє любов до України і до Росії. Поповнення в ті корпуси поступають в українських частей, запасних по- ків - 6,10 і 47.. Призначення запасного армейського шка - бути не тіль базовою поповнення, але також і, головним образом, фільтром, через котрий все гарне об'учене, дисципліноване пропускалось в корпус, а все невідно відаюче тим усілям, щоб задержувалось до приняття належного вигляду.- Українці будучи увіреними, що Йдуть в українську частину, і прибувши в бзап.арм.полк, гірко// росчаровуються при виді всього того, що робиться. тут. А справи сього полку маються так: кадр, за малими виїмками, состав- ляють елементи неукраїнські. Полковий Комитет нічого не підприяв до фроо сего часу для того, щоби замінити сей кадр на // кадр українськи Така байдужність Комитета до сєго питання об'яснюється тим, що більша час членів його неукраїнці.- Находячи такий оборот річей зовсім неправильним і незаконним, могучи погубно відбитись на боєспособності Укра"нського Корпуса, ми, - салдати офіцери українці 6 зап.арм.полка, - зібралися на загальне зібрання свог дня одноголосно постановили: Сегодня ще перевибрать істнуючий Полковий Комитет, лишивши у нім іа загального числа місць /12 офіцерських і 24 са- датських/ - 8 місць/2 офіц. і 6 салдат/ неукраїнцям. Одночасно вибрат двох делегатів дф прап. Абакумкіна і ст. ун. оф. Лопаткина для посилки в Армейський Корпус і в Центральну Раду Укра"нську для вирішення сего ли- тання . До часу перевибрання Комитету і до повороту делегатів - офіцерів салдат українців на фронт не посилати. Категорично просити освободження арестованого за мниму провокацію на ст. Казатин комитетом названої стан начальника ешалона 4 рот українців прап.-99 п.зап.полку прап. Ткачо: По довірі росписався підпор. Литновський,подпр. Валабай,с.у.о. Сальнк, м.у.о.Головач 6-го червня 1917 р. м-то Винжевець Волинськ. губ. З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:діловод:- ПРИВІТАННЯ УКРАЇНЦІВ-ВОЙКІВ. Загальне зібрання представників від різних частин 32 пішого корпусу м.Р....157 пішої дивізії,38 інженерного полку, І валізничого баталіону, 3-го Замурського залізно дорож.-ну,16 понтонного баталіону, Комендант- ської роти корпусу,432 пішої Харьківської дружиини,корпусного радіо-теле- графного вдділення,108 полку телеграфн.одділ., лаварету 157 пішої дивізії учебних команд 417 і 419 піших полків,628 пішого полку, уявили послять привітання ДО ЦЕНТРАЛЬНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ РАДИ. І/Вітаємо Центральну Українську Раду, як правомочну представницю укра- Інського народу і правдиву виразницю його волі та бажань.-2/Всіма силами домагатися будування широкої національно-територіальної автономії України в Федеративній демократичній Російській республіці.-3/Підтримати всі до- магання Центральної Української Ради од Тимчасового Уряду, негайного при- винання за українським народом всіх прав на широку національно-територі- альну автономію і тепер не проводить в життя установу Центральної Укра- Інської Ради, котра збудує народне щастя і долю.-4/Всі справи, котрі торка- ються українського народу, повинні виходить від Центральної Української Рада, котра єдина, з Тимчасовим Урядом в спільці, має власне право розпоряд- ку на Україні, як представниця всього народу.-5/Як можливо швидче прово- дить в життя поміж селянами їх домагання і підготови братів-хліборобів до Установчих Зборів, де вони скажуть своє власне слово, не звертаючи ува- ги ні на які заборонення Тимчасового Уряду.- ДО УКРАЇНСЬКОГО ГЕНЕРАЛЬНОГО КОМІТЕТУ. I/Вітаємо Український Генеральний Комитет і всіма силами підтримуємо його домагання, як правдивого що виразника волі всього українського наро- ду і кого озброєних сил, котрий став на справи українізації армії і всіх тилових частин, роскиданих по містах Європейської і Азіатської Росії.- 2/Всі домагання од Тимчасового Уряду й Військового Міністра про формиру- вання національних полків за-для планомірного проведення в життя націо- нальних армій, під час війни, підтримать всіма силами, що дасть міцну Ро- сійську армію і приблизить до скорішого і посвідного кінця війни - миру без анексії і контрибуцій на самоозначення народів.- 3/О щері й салдат українці, котрі роскидані по всіх запасних частинах Росії, повинні повер- нитись на територію України і рапралятися в українські фронтові частини, насільки можливо буде без всякої перешкоди війни.-Українському вій- ську всіх родів зброї дає розпорядок Український Генеральний Комитет в владоді в Військовим Міністром і Російським Генеральним Штабом.-4/Всі справи і порядкування на Украни, повинні проводиться в життя Центральною Українською Радою в міцному по своїх справах контакти з Українським Генеральним Комитетом, Радами Селянських ,військових і робітничих депутатів, в алагоді з Тимчасовим Урядом, Військовим Міністром, Радою Робітничих і Солдатських Депутатів і Російським Генеральним Штабом:- Голос Української Центральної Ради - голос всього українсько- го народу.- 13 червня 1917 року.-Д/Армія. Голова Зібрання Ф.Коноваленко. Писарь М.Глушко.- - - - - - З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО. Діловод До Центральної Української Ради. Вважаю великою честю для себе довести до відома Ради резолюцію, прийняту одноголосно на зборах офіцерів, сал- датів і урядовців 5-го запасного артилерійського дивізіону: "Салдати, офіцери і урядовці 5-го запасного артилерійсько го дивізіону і батарей при ньому, зібравшися на збори 9 черв- ня р.б., в кількості 100 душ, одноголосно постановили: визнавати Центральну Українську Раду вищим урядом на Україні, коритися її постановам і підтримувати її в здійсненні домагань Укра- їнського народу. Слава оборонцям держави покривдженого народу". Голова зборів, підпоручик Ходько. Писарь /підпис/.- Голова Громади прап./підпис/.-/м.п./ З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО. Діловод Копія. 33 Резолюція загальних зборів. Військового Товариства імені гетьмана Богдана Хмельницького при 3-ьому Сібірському інженерному полку.-Загальні збори Військового Товариства імені гетьмана Богдана Хмельницького обміркувавши сучасне державне становище Росії і politically - національний положення України, визнали одноголосно: 1. що тільки федеративна республіка може затвердити новий державний лад Росії всіх народів, що творять собою сучасну Росію. 2. що в інтересах порятунку Росії від анархії і розпаду являєть ся необхідним негайне переведення в життя автономії України; 3. що Центральна Українська Рада є єдиною керуючою і авторитетною інституцією на україні, котра може організовано створити найголовніші підвалини автономного ладу на Україні. 4. що справа організації українського війська з начальною. Ся організація мусить зачинити всі війська в тилу, не торкаючи с армій на фронти. 5. що війська українські організації всіх армій фронта в своїй культурно - просвітній діяльності мусять бути об'єднані українським Військовим Генеральним Комітетом. 6. що анархія на фронти й в тилу загрожує всім прибічними прибічникам революції. 7. що негативне відношення Тимчасового уряду і Російської демократії до Української справи сприяє поширенню анархії на україні. 8. що тільки негайне задоволення всіх вимог, висловлених в докладній записці Української Центральної Ради, заспокоє Український народ, з'єднає російську і українську демократію надасть необхідного авторитета Тимчасовому урядові і зробить успішною боротьбу останнього з анархією в межах цілої держави.- Підписав: Голова Військового Товариства імені Гетьмана Богдана Хмельницького , прапорщик Ковалевський. Справедливо: Генеральний Писар Товариства Військовий Чиновник Н. З оригіналом згідно. Діловод: Копія. ПОСТАНОВА. громадян Х. Чугуїв Вільчорківської округи Орольського повіту на Полтавщині 11-го червня 1917 року.-Ми громадяни х. Чугуїв, зібравшись на віце і почули про шпиле і життя нашої дорогі України, про її славу, волю і козацтво, і для нувши на теперішній лад нашої України, на те як нам гірко хилося під ярмом старого уряду/ всі заявляємо по Тимчасовий Уряд дав згоду на такі питання Українського народу: 1. Україна повинна получити національну територіальну автономію; 2. Щоб на Україні було існуюче заведено національне Козацьке військо; 3. Всіх установчих зборах требувати тільки Національну - територіальну автономію, а земельну справу ми упереджуюм на своїм сеймі. 4. Щоб Тимчасовий Уряд дивився на домагання Українців пальними, не скрізь пальці, бо це матиме плохий вплив на життя всієї Росії. На зібранні було 100 селян і зібрання впорядкували представники Вільчорківської "Пресвяті". За голову його товариш Н. Самохов, Н. Янсар, Тицький. З оригіналом згідно. Діловод: Копія. 16 червня 1917 р. Думасевське народне віце, заслухавши універсал Української Центральної Ради Ради, вітає цей акт величезного значення і згоджується стати Центральній Раді на підмогу в її домаганнях здобуття волі і Гомля всьому Українському трудовому люду. Товариш голови зборів: Володимир Костинський. Писар: Н. З оригіналом гідно. Діловод: Заслухавши і обговоривши доклади про сучасний момент політичний і про контрреволюційний виступ буржуазії на чолі з Корниловим і, засвідчивши, що Временне Правительство своїм недовір'ям до українських революційно-демократичних організацій стає на перешкоді нормальному їх розвитку, а зміцнює ґрунт для роботи реакційних та контрреволюційних сил; звертаючи далі увагу всієї російської демократії на те, що в гурті Корниловців опинилися, якраз ті елементи, які весь час вороже відносилися до українського визвольного руху і інформації котрих впливали на політику Врем. Правительства в українській справі, Всеукраїн. Рада Селян. Деп. постановила: 1/ Вимогати од Времен. Правит., щоб воно в своїй політиці, що до України керувалось голосом Центр. Україн. Ради, яка являється виразником інтересів і волі всієї демократії України. 2/ Вимогати од Врем. Правительства, щоб воно затвердило, крім уже затверджених, Генер. Секретарів по справах: продовольчій, військовій, судовій, доріг та почто-телеграфів і надало Генер. Секретаріату більше влади і незалежності в роботі, на підставі статуту, виробленного для Генер. Секретаріату Ц.У.Ради, поширивши владу Секретаріату на всю Україну /Арьківщину, Катеринославщину, Херсонщину, Таврію і ті частини губерній, які по етнографічним ознакам належить до України/. 3/ Домагатись, щоб негайно були виведені з України ті допські козаки, кавказькі і інші військові частини, які були розміщені на Україні по наказу контрреволюційних генералів для охорони поміщецьких інтересів. 4/ Необхідно вжити всіх заходів, щоб гарнізонна Україні поповнились з місцевої людності. 5/ Вимагаючи! що для успіху боротьби з контрреволюцією на Україні необхідно мати на чолі Київської Військової Округи особу, яка користувалась повним довір'ям всієї української демократії, в повній згоді з У.Ц.Радой і Генер. Секретаріатом, і приймаючи на увагу, що Начальник Округи п.Обручев, направляє свою діяльність не на боротьбу з контрреволюцією і на захист селянства од сваволі козаків і інгушів, а на боротьбу з українським рухом, вимогати од Врем. Правительства, щоб було увольнено з посади Оберучева і призначено нового начальника округи за згодою з У.Ц.Р. 6/ Малочі на увазі, що погроза контрреволюції з боку буржуазії ще не зникла і що безладдя в економічному і політичному житті створює для неї сприятливий ґрунт, Всеукр. Рада Селян. Деп. визнає необхідним утворення Времен. Правительства, яке було б видинуто революційною демократією, відповідального перед нею і яке б в основу своєї діяльності положило негайне задоволення політичних, національних і соціальних домагань, залежних народ- 36 німи революційними організаціями. 7/ Вважаючи на те, що в боротьбі з контрреволюційним повстанням бур- жуазії на чолі з Корніловим, революційні демократичні організації в тилу і на фронти /Ради солд., робіт., та селян. деп., та військові комітети/ відграли велику і рішучу роль, Всеукр. Рада Сел. Депутат- тів визнає необхідним, щоб ці організації безборонно істнували і про- водили свою діяльність і надалі. 8/ Вважаючи, що з кожним днем продовження війни, все дужче і дужче руйнується дерев'я, анесимлюється наші оборонці і весь трудовий народ і тим підготовлюється новий ґрунт для дійсної і самої справжньої контр- революції, Всеукр. Рада Селян. Деп. визнає необхідним, щоб У.П.Рада що рев впернулася до Врем. Правительства., аби воно вжило всіх рішу- чих заходів до негайного скінчення війни і заключення миру між усіма вражними державами. - - - - - - Вважаючи, що тільки організація трудового народу на фронти і в тилу і політичне освідомлення і освіта його, можуть закріпити но- вий лад і забезпечити революційні здобутки од лихих замірів буржуа- зії, Всеукр. Рада Селян. Деп. постановила: 1/ Взяти всіх заходів до закінчення організації трудового селянства в сельські спілки і да установления тісного зв'язку селянської спіл- ки з іншими органами революційної демократії на Україні. 2/ Повернути роботу меж селянством з метою політичного освідомлення його і політичної освіти. 3/ Піддержати всіма силами Центр. Україн. Раду і Генер. Секретаріат в боротьбі за інтереси всієї демократії на Україні, а також в роботі по українізації війська. 4/ З огляду на те, що права земельних комітетів обмежуються, видатки на них з казни зменшуються, Рада Селян. Деп. постановляє: провести через Ц.У.Р. затвердження прав земельних комітетів і інструкцію їх діяльності: а/по завідуванню всіма землями на Україні, б/по встанов- ленню ними комітетами заробітної і арендної плати на землю і в/ по виданню обов'язкових постанов в сільсько-господарських справах. Конія мелеграми 1) Одеський Український Аеровинний Комітет обіцяв Надавши розрід з організованням розстрілам вояків поляку Гогдана Хмельницького вимагає аби Центральна Рада подала, щоб всіки в розстрілі були віддані під Військовий суд, щоб Обергубев і Меморький посилно були звучнити з своїх посад, і ці посади заміщені погоди з Радою, щоб Гогденовські ротами в Київі для охорони місця і Ради, щоб охорона на Вкраїні була доручена лише Українцям а також їх Кирасирі не було вислано з України. Голова Комітету Лузинко підпор. Корабут 2) Узіом . Искривлений Ради Конія мелеграм Випиняємо Петрорад, Сохрань Боже молитвами з заду болють. Зорінівання згідно за Війвода: Ямптич ПРЕСО-БЮРО ПРИ Український Центральний Ради у Києві. Українське Прес-Бюро. О Генерального Секретаріата Національних Справ надіслано протокола засідання від 23-го вересня Української полкової Ради 22-ої окремої телеграфної роти. В цьому протоколі особливу увагу звертати на себе пункти 3-4-5+: п.З а/Усіма своїми озброєними силами солдат українців 22-ої окремої телеграфної роти підтримувати Верховну Владу на Україні-Українську Центральну Раду і виділити з її складу Генеральний Секретаріат, котрі боряться за землю і волю всього трудящого люду України. в/ Підтримувати Український Військовий Генеральний Комітет, як на вищий військовий орган на Україні і виконувати всі його постанови. п.4. Настоячим на негайному затвердженні Генеральних Секретарів по справах: військових, продовольчих, судовництва, залізниць, пост і телеграфу. п.5 Рішуче протестуємо проти поділу України на частини і требуємо, щоб огор'язково Харківщина, Катеринославщина, Таврія, Херсонщина і частина Курьської і Вороніжскої губ негайно були приєднані до землі на котрі порядку Українська Центральна Рада та її Генеральний Секретаріат. Ці три пункти Полкової Ради Українців прохає надислати до Нетрограду Коміссарові України для докладу Тимчасовому Урядові. ДЛЯ ПРЕС - ВІРО. КОПІЯ. 37 38 Островорівка Повітової Ради. На засіданні 21 липня постановлено звернутись до Центральної Ради з постереженням в справі повідомлення дівчат. В цьому році в Островорівці збір хліба дуже і дуже пірсий. Сподіваємось лихих днів, нова бути що не видаємо повіт 1 до квітня - листопаду, а тому прохаемо повідоми- ти тих дівчат, хто може має думку їхати сюди. Становище дуже важке. Підписав: Микола Повітової "ади: /підпис/ з оригіналом згідно: Лисанець Завідувач Прес-Віро: В середині минулого липня відбувся Український Селянський з'їзд Кулундинського степу. На з'їзд прибуло 76 представників од селянських громад і цілих волосся. З'їзд висловився за повну територіально-національну автономію України й за те, щоб у всіх автономних народів Росії була зложена одна велика Федераційно-демократична республіка без президента. Далі з'їзд висловлюється за скасування приватної власності на землю й за перехід усієї землі на Україні в український земельний фонд, яким порядкував би народ через Український Союм, повітові та волосні комітети. Між іншими постановами, кілька пунктів торкається справи переселенців в України й справи заселення українських земель: Постанови такі: §15- Зважаючи на те, що у вільний державі не забороняється ні кому переселятись куди хто схоче, але ж памитаючи добре, що нас переселенців-українців ограбили царі та пани Російської держави і всякими кривдами примусили залишити рідні оселі і переселитись в далеку, нікому не милу, Сібірь, де ми не живем, а хворієм тілом і душею, вимогаєм, щоб повернення на рідну Україну було на кошт всієї Російської держави, це б то, щоб проїзд по залізницях був безплатний. §16-Тим же відолахам, котрі забажають переселитись на Україну, а не матимуть на це коштів /грошей/, то повинна бути видана їм державна допомога, щоб кожна бідна людина могла оселитись і жити добрим людським життям. Тим же людям, котрі по незалежним причинам спроможуться скоро переселитись, щоб було продовжено час переселення і щоб ті місця на Україні, які їм припадуть, щоб були зоставлені. §19-Зважаючи на те, що безладне заселення земель українських може привести людність до небажаних наслідків, і що заможні люди можуть вперед переселитись і захопити, не в лад, кращі землі, а потім, доки тягнуться війна, щоб переселенці не запружували залізниць,що тільки гальмувало б справи війни і її ліквідацію, ми вимогаєм, щоб/ Уряд заборонив яке б то не було переселення і заселення земель України, до тих часів, коли ліквідується війна і коли буде звісно в яких місцях і скільки є для заселення земель і , щоб цей закон був звісний, як братам на фронті,що без їх, земель не будуть заселять, також і всій людності. §20- Знайчи з власного досвіду, наскільки шкодить мішане заселення / це б то не по національностям/; шкодить воно взагалі громадським справам, не одна людина не розуміє другої, шкодить воно й окремій людині, а через це це визнали неробхідним, щоб ті українці, котрі поселились між сібіряками, німцями і ин., біли поселені в чисто українські села і щоб надалі поселення було тільки по національностям. §21- Тіж переселенці-українці, котрі зостануться на далекій чужині, бажаєм, щоб вони себе не почували, як за царського ладу, пасинками майбутньої Країни, а щоб вони бачили власними очима, що вони рідні сини, а для цього необхідно, щоб майбутній Український Уряд /правительство/ піддержував самі тісні зносини з ними і допомогав їм добрими науковими силами /це б то , щоб посилали до них хороших учителів, агрономів, техніків і ин./, щоб допомогали кращими машинами і хліборобським знаряддям і взагалі, ми як сельські господарі, то щоб кожна новина, що торкається господарства, була в свій час заведена і у нас, а не тоді, коли вона стане старою новиною. На з'їзді постановлено, між іншим, зробити перепис української людності в Кулундинському Степу і видавати тижневу газету "Зоря Нового Життя", котру Кулундинська Центральна Рада вже й почала видавати. В Українській Центральній Раді одержано № I тієї газети, в якому подано повний текст постанов з'їзду. Протоколи життєвого Пулундзького Сільського В середині минулого липня відбувся український Селянський з'їзд Кулундинського степу. На з'їзд прибуло 76 представників од селянських громад і цілих волосьтей. З'їзд висловився за ровну територіально-національну автономію України й за те, щоб з усіх автономних народів Росії була зложена одна велика федеративно-демократична республіка без президента. Далі з'їзд висловлюється за скасування приватної власності на землю й за перехід усієї землі на Україні в Український земельний фонд, яким порядкував би народ через Український Союм, повітові та волосні крмітети. Між іншими постановами, кілька пунктів торкається справи переселенців в України й справи заселення українських земель. Постанови такі: 15-Зважаючи на те, що у вільній державі не забороняється ні кому переселятись куди хто хоче, але ж пам'ятаючи добре, що нас резеленців-українців ограбили царі та пани Російської держави і всякими кривдами примусили залишити рідні оселі і пересилитись в далеку нікому не милу, Сібірсь, де ми не живем, а хворієм тілом і душою, вимогаєм, щоб повернення на рідну Україну було на кошт всієї Російської держави, цеб то, щоб проїзд по залізницях був безплатний. 16-Тим же відолахам, котрі забажають переселитись на Україну, а не матимуть на це коштів/грошей/, то повинна бути видана їм державна допомога, щоб кожна відна людина могла оселитись і жити добрий людським життям. Тим же людям, котрі по незалежним причинам спроможуться вкоро пересилитись, щоб було продовжено час переселення і щоб ті місця на Україні, які їм припадуть, щоб були зоставлені. 19-Зважаючи на те, що безладне населення земель українських може привести людність до небажаних наслідків, і що заможні люди можуть вперед переселитись і захопити не в лад кращі землі, а потім доки тягнеться війна, щоб переселенці не запружували валізниць, що тільки гальмувалоб справи війни і її ліквідацію, ми вимогаєм, щоб Уряд заборонив яке б то не було переселення і заселення земель України, до тих часів, коли ліквідується війна і коли буде звісно в яких місцях і скільки є для заселення земель і щоб цей закон був звісний, як братам на фронти, щоб без їх земель не будуть заселять, також і всій людності. §20- Знaючи з власного досвіду, нaскільки шкодить мішане заселення /цеб то на по національностям/; шкодить воно взагалі громадським справам вам, не одна людина не розуміє другої, шкодить воно й окремій людині, а через це визнали необхідним, щоб ті українці, котрі поселились між сібіряками, німцями і ин. були поселені в чисто українські села і щоб надалі поселення було тільки по національностям. §21-Тіж переселенці українці, котрі зостануться на далекій чужині, бажаєм, щоб вони себе не почували, як за царського ладу, пасинками майбутньої України, а щоб вони бачили власними очима, щоб вони рідні сини, а для цього необхідно, щоб майбутній Український Уряд/правитель- ство/ піддержував самі тісні зносини з ними і допомогав їм добрими науковими силами /це б то, щоб посилали до их хороших учителів, агро- номів, техніків і ин./, щоб допомогали кращими машинами і хліборобсь- ким знaряддям і взагалі, ми як сельські господарі, то щоб, кожна нови- на, що торкається господарства, була в свій час заведена і у нас, а не тоді, коли вона стане старою новиною. На з'їзді постановлено, між іншим, зробити перепис української люд- ності в Кулундинському степу і видавати тижневу газету "Зоря нового життя", котру Кулундинська Центральна Рада вже й почала видавати. В Українській Центральній Раді одержано № I тієї газети, в якому подано повний текст постанов з'їзду. Член Центральної Ради М. Йосипчук пише до Центральної Української Ради з м. Старої Прилуки Вердичівського повіту: "В Старо-Прилуцькій волості зібралася купка людей і написала до газ. - "Кіевляніна", що ніби то вся волость, у числі 7 сел не хоче України і української школи; звістка та була надрукована в "Кіевляніне" від 10-го серпня с.р. Коли та звістка появилася, то повітові депутати скликали представників од тих семи сел, чоловіків і жінок, і ті представники постановили признати, - що звістка "Кіевляніна" брехня і одноголосно ухвалили , що вся волость признає вільну Україну.- Противну українізації агітацію, як каже д. Йосипчук, провадять при прихильники старого режиму, в між яких, напр. Старо-Прилуцький піп, котрий, 9-го квітня прилюдно поминав у церкві Миколу II -ро і його родину." Пресс-Бюро № 115—116 До редакції газети "Голос Народа" "Рада Українського Товариства Просвіта" у Куп'янську 29 серпня н.р. розглянула питання про своє відношення до сучасних течій, одноголошно ухвалила таку резолюцію : "Підтримувати тимчасовий Уряд в зроді з Центральною Радою; революційною демократією проти контр-революційного виступу в лиці Головнокомандуючого Корнилова. Рада "Просвіти" Голова Ради М. Бовк Писарь М. Сухих. Гада селянських депутатів Херсонської повіту приєднала 2000 коп. на підмогу Українській Центр. Раді; обіцяло надсилати ще 8000 коп. - Максим Васильович, наприятливи вартими частинами ради думки.- Привіт Драбинівського Сільського Товариства "Просвіта" Густоловської волості, Кобеляцького повіту, Полтавської губернії в Київську Центральну Раду. "Просвіта" села Драбинівки Кобеляцького повіту широко вітає Українську Центральну Раду, як найвищий орган уряду на Україні; від широкого серця бажає без всяких перешкод ідти широким шляхом до краюного щастя. Всі постанови Української Центральної Ради всіма засобами будемо підтримувати і покогати й витворити автономний лад на Україні. Підписали: За Голову Корис Янко. Писар Георгій Коропов. Пресо-Бюро. В Українську Центральну Раду. Здоручено Загальних Зборів Т-ва "Просвіта" у Брусилові посилано Вам таки постанки: 1/ Ін ,щони Т-ва "Просвіта" вібралися на Загальні Збори в четвер 14-го вересня с/р, вітаемо Центральну Раду, визнаємо її одним з вищих країнних органов на УКРАЇНІ, пиро батась усіпку в повинній праці на користь трудового народу. 2/ Разом з тим ми протестуємо проти обмежень Центральної Ради Інструкцією Тимчасового Уряду, особливо визнаємо потрібним Генеральному Секретаріату по продовольчим справам, позаяк сучасний продовольчий кризис може завести нас до стряної безодні. Підпине: Протест робітників шахтарів Слов'яносербського повіту на Катеринославщині. Року Божого 1917, Серпня 27-го дня Ми, робітники Криворізьких, Кон'янських, Брянських та Павлівських шахт Слов'яносербського повіту в обуренням протестуємо проти звучання Катеринославщини з нею автономії України. Пролита кров дідів наших на боєвих стояках Літнього Поля закликає до боротьби за ЦІНУ НЕЗАЛЕЖНУ УКРАЇНУ МАТІР. Підписуючи сей протест одночасно складаємо докон на Національний Фонд України, в сумі 147 карб. бо за для боротьби потрібна сила не тільки бійчина, але й матеріальна. Прес-Бюро. Протест робітників шахтарів Слов'яносербського повіту на Катеринославщині. Року Божого 1917, Серпня 27-го дня Ми, робітники Криворізьких, Кон'янських, Брянських та Павлівських шахт Слов'яносербського повіту в обуренням протестуємо проти звучання Катеринославщини з нею автономії України. Пролита кров дідів наших на боєвих стояках Літнього Поля закликає до боротьби за ЦІНУ НЕЗАЛЕЖНУ УКРАЇНУ МАТІР. Підписуючи сей протест одночасно складаємо докон на Національний Фонд України, в сумі 147 карб. бо за для боротьби потрібна сила не тільки бійчина, але й матеріальна. Прес-Бюро. Протест робітників шахтарів Слов'яносербського повіту на Катеринославщині. Року Божого 1917, Серпня 27-го дня Ми, робітники Криворізьких, Кон'янських, Брянських та Павлівських шахт Слов'яносербського повіту в обуренням протестуємо проти звучання Катеринославщини з нею автономії України. Пролита кров дідів наших на боєвих стояках Літнього Поля закликає до боротьби за ЦІНУ НЕЗАЛЕЖНУ УКРАЇНУ МАТІР. Підписуючи сей протест одночасно складаємо докон на Національний Фонд України, в сумі 147 карб. бо за для боротьби потрібна сила не тільки бійчина, але й матеріальна. ДЛЯ ПРЕС - НЕРО. УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАДІ У КИЄВІ. Постанова підпариких зборів Лінгларської Селянської Спілки в складі 64 чол. і Просвіти - 170 чол. 24-го вересня 1917 року. Об'єднані Збори Лінгларської Селянської Спілки і Просвіти в Лін- лярму обговоривши свої крутні обставини в харчових, господарськіх та інших справах і найшовши, що самий головний руйнуючий чин- ник постановили: 1. домагатися від Української Центральної Ради вплинути на тимча- совий російський уряд негайно розпочати мирні переговори на основі умов, проголошених російською демократією до всесвітньої демократії. 2. негайно об'явити умови бунчужого царя Миколи з совнинами і що самим розкрити очі народу: за що, за яке благо він невинно лле кров уме 4-й рік, 3. домагатись негайного оголошення федерації Російської Республіки з етнографічними самовизначеннями народів Росії. 4. Домагатись негайної передачі повної влади на Україні - Українсь- кій Центральній Раді і затвердження Генеральних Секретарів по Харко- вих (продовольчих), Вільськових, Руху і інших справ і що тоді тільки 1 може вирятуватись Україна від загибелі і спасти Росію. Крім того Збори протестують проти поділу України і висловлюють за це Тичасово- му Урядові ганьбу. Голова Зборів, Товариш Голови Просвіти С. Литовченко. 3 ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: Здійснод: ЗАПИТКА ГЕНЕРАЛЬНИМ СЕКРЕТАРЯМ. I. Губернійний Виконавчий Комітет на засіданні 14 липня ухвалив в присутності голови Губерніяльних Харчової та Земельної Управ — по тій причині, що платня населенням всіляких нагорів майже припинилася й се загрожує великим небезпеком держави—одноголосно ухвалив резолюцію з ГЕНЕРАЛЬНИМ СЕКРЕТАРІАТОМ Губернійною Харчовою та Земельною Управами видати відозву до населення Київщини, щоб останнє платило всі державні й недержавні податки. II. Нарада Повітових Комисарів Київщини під керовництвом Губерніяльного Комисара 22 сього липня одноголосно Ухвалила просити Губ. Комисара звернутись до ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ з просябою : а/. Як найскорше утворити центральний орган по евакуації, котрий пильнував би вже про організацію губерніяльних, повітових, волостних й сільських органів. в/. Звернутись до Ген. Корнілова зт предложенням одмінити де-які розпорядження , що до порядку евакуації; а саме : виселення мужчин воєннообов'язаних від 17 до 50 літ й реквізіція в населення всієї худоби. с/. В справі шкідливої діяльності в інтересах революції священиків Київської Епархії — винайти певні міри проти тієї діяльності . У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ДЕРЖАВНОГО ПИСЬМА ДЕПАРТАМЕНТ ПРЕС-БЮРО Відділ Бюлетенів № Київ, крещено 19/8 р. Бюлетень № _ "Нью-Йорк": На 77 нідерландських кораблях по змісту близько 60.000 тон повізає тепер американський пропор . Велика частина молнірів валилася готовою служити під проводом ам риканських офіцерів. "ЛОНДОН": Міністерство подалось в відставку із за рік- ний думок з більшостю членів полати і державною Радою що до питання релігії устрою. "ЛОНДОН": Немці Апонієв і Сполученими державами прийшла до згоди, після якої Апонія в замін сталевих плит відпускове Америці 100.000 тон корабельного простору . "АРІСТАНДО": 20-го березня захватив в західних фьорді, на Норвежській полосі англієнсі поличний крейсер німець- кий пароїд Валерія , нагруженій рудом. Рівною на цих води пересолідував 12,3 мильсь невідомий поличний крейсер німеч- кий парокід брелл, который однак виг утічи до Берге і про донкав пізніше під охороною норвежських воєнних кораблів Литовська делегація передала сьогодні в полудні німець- кому державному канцлерові графові Гертлігові слідуючу по- станову литовської "краєвої" Ради до німецького правительс- тва : "Литовська Тарифа , як одиноке заступництво литовсь- кого народу проголошує на підставі призначеного само-означен- ня народів і постанов , пов'язаних на литовській конференції в більшій від 20 до 23 вересня 1917 р.: відбудову оснований на демократичних підставах независимої литовської держави ві столиці Більно і своє відокремлення від всіх державних зв'язків, котрі існували в інших народами. Рівночасно оповіщує литовська Таріба, що основу цеї держави і її відносини до інших держав основно мають уложити конституційні збори, котрі мусять скликатися можливо в як найкоротшім часі. Вони то мають вибиратися всіми мешканцями країни на демократичній основі. Крім цього заявляє Таріба, що етагоджується на відносини литовської держави до німецької, як сформувано в вирішенню Таріби з 11го грудня 1917 р., де литовська Торіба подає слідуюче до відома цісарсько-німецького правительства висказує іменно прохання, признати самостійну литовську державу." Державний канцлер відповів в імені німецького цісаря: Наколи литовська краєва Рада як привнане заступництво литовського народу оповіщує на 11 грудня 1917 р. відбудову Литви як самостійну сплочену з німецькою державою міцним союзом і конвенціями особливо на полі руху, таможні і монети та по прохода до відбудови цеї держави охорони і помочі німецької держави і наколи дальше дотеперашні державні союзи Литви розвивались, цим самим призначається Литва на основі згаданої зали литовської краєвої Ради з 11 грудня 1917 р. в імені німецької держави як свободну самостійну державу. Німечка держава готова дати литовській державі проханню охрону і підмогу при її відбудові і повільнє в порозумінні з заступниками населення Литви відповідні мири. Також що до зміцнення союзних відносин до німецької держави і до їх уложення предбачені і потрібні конвенції будуть видані дальші розпорядження. Цісарсько-німецьке Правительство виходить при цим зі заложення, що маючі заключиться конвенції будуть мати одинакове в інтересах німецької держави, як і литовської" і що Литва візьме участь в воєнних коштах Німеччини котрі також слухать до увільнення Литви. Формальна вістка про признання передається це краєвої Раді. В розмові з заступником берлінського "Тагеблату" виявив президент Сметана переконання, що Литва будуччини буде та само плекати добрі відносини до Курляндії, як і в минулому. Державне керування вважає передносільною державно-правового роз- вого в цих краях, щоби їх майбутнє народне заступництво будувалось на широкій основі, бо лише тоді пиниться воно довіром народу його авторитетом. Рівном державне керування вважає, справедливим задан- ня, залести в цих державах одн стійну громадянську управу, хоч це являється доволі трудним з огляду на війскові й політичні умови, Державне керування вважаємо всіх з-усиль щоби їх домогання вдов линт і старатись вплинути на це, щоби як мога скоріше заключено потрібні умови між всіми учасниками. Від Листопада минулого року усунено багато перешкод, а ці, які ще є, дедується мен усунути. Політичні умови вимагають ясносини. Для всіх учасників явилось би спа- сенням слив в кінці по довголітнійборотьбі і довголітній непевності гратого й початково затверджено, що внучені народи бодай в цій ча- стині світу можуть без перешкод продовжити свою роботу й тішиться благорадато мира й спокою / бурні описка. /.Деп. Геслер / консорв./ -голосує за мирним доровом а не погоджується в соціалістами, які слухать інтересам окраїних народів. Він теж бажає добра окраїним нар- ровам, але в першій мір' мусять буди забезпечена війсково границя нім східних провінцій, прохає своїх княжих однодуців;щоби при найбут- них мирних договорах надали воєнного визгороження, а не на забеспе- ченя пошиковованих в війнах. .оп.Газе / нез.соц./ стараюся вважати, що цей мир частсья заставати в рлнці рішення рейхстагу / за цен вколів дає Йому заступи. предс. Догану/, ще на не сколуть паново Шейдман і Давід відносно інтерпретації мирного договору чи бльоко вими товаришами? Деп. Штросман / нац. одповідає, що вони все вилин- ли своє думку що до мирних договорів. Не можно реворити по німцьку насільну владу, сли возьмемо під розвару англійську насильну владу, яке обляється тепер супроти нейтральної країни. Всталинда і Лейлан дія иусит рівнов олерати право на самоозначення і ми мусямо їм по- мотати, щоби вони прилучились до Курляндії / оплески/. Деп. Рас / поступн. народн парт./ поленизує з деп. Газе, який по його думці являється печником російських імперіалістів. Цо торкалься рішень коміссії, не може бути бесіди пр якійсь аннексіонтскій мир. Рішен- ня домагається лиш свободи для окраїних народів, а це мою лищ ви- ти на покиток Німеччині навпаки к неоріатистам ми можемо добитись вирішення опіки над пошколованими від війни й тим, що по ни остались також і без відшкодування. Це осягнемо нашого роботою й відповідними податками. Ми голосуємо за мирний договором. Дай Бог, щоб ми діждались мира і на заході / оплеска/. Ден. Гамп / ним. фракц./ е цей думки, що в майбутності воєнне відшкодування недопустиме, але за зруйнування спричинене Росіянами у східних прусах належиться відшкодування. Про компензацію не може бути мови, тому що ми в Росії не допускались ніяких роботників й безкоштів. Деп. Давід / соц./ по ухиляєсь від голосування за мирним договором з винятком внесків консерватистів- а не тому, що уповажнений уряд паново розпочати війну. Мир в Україні прийняв тамошній соціал-демократичний уряд припинено, хоч я. Газе в ним не згоджується / слухайте! слухайте/. Вибори в Нідербарнім викавали, що великі маси є за нашого політичного оборони краю. Ден. Госе / нез. соц./: "Як не маємо жодного приводу виступати проти червоної гвардії, яка не є бандою розбійників, але правильним війском. Відкав від мирного договору не є ще ознакою продовження війни, але спричинення заключення мира на добро російського народа. Деп. Бойлеман / соц./ закидає Газону що він хоче де бати райхстага звести на шутку між тим сотки тисяч людей прокидав кров. Ден. Робай Вестерл / консерв./ винно до дольшої війни, щоби порахуватись з тим ворогом, який спричинив війну, маючи за собою шеці своєбідні. Альше починається и леніка в соціальних дебатах між де гр. Вестерлом Крісбергом / ц / Штропанком / кон./ в Петеблем / конс./ в питанні, чи є стлядю й Лейландію вирване з під владну Росії або чи до і"х виділення потрібний е акт російського уряду / Від секретар фон Буде заявив остаточно, що ці краї прилягають поки по державному протекторатов Росії. Мирні договори починаються третім читанні останньо без заміток / оплеска/. Перед закінченням засідання заступник предсідателя Д-р. Наше власову короткими слугами політичне положення, арадже що на західним фронти завязались горячі бої / всі допутати встають зі своїх місць/. Весь німецькій народ освідомий тижкою рішучої визвим але в повнім довірі до своїх воєдів і це ще тепер задумано, добре підводжів і це що тепер задумано, добре підготовано і доведено до доброї ціли. Він надіються, що при на близькій сесії райхстага /то цвітня/ прийде до побідного закінчення борби і по Великодні святах зблизиться за загального мира. 3 АДРІЯ. 28/111.ц.р. ТЕЛЕГРАМА. Правительство уложилось таким способом: Харра - президент министров, Като-министр заграничных справ, Ронано-нес-министр судебных справ, Петро Росада-финансів, генерал Підаль-морський міністер, Альба-міністер науки, Каудо-пучличих робіт. КРЛІВ. 42/111.ц.р. и. 28 березня. Розпочалась натупка на західній фронті, котра вперше ляє головою против англіків. Несамовид розгорівся стрілянин артилерійський біз підтак перекида ніхто межа Осари ч 0м до втурму і заздалегодь великиї і завзяття коротьбі цигл овкі лінії в просторі на 80 кт. Стріля англіків в убитих, раниних і положених доке великі, змішання фою дуже малі воєї военної добичі не можна це установити. до цього часу навкололи 16.000 полонених і 400 рарят. ЗЕРЛІН. 42/111. урядово: Наші підводні люди знищили багато венрітальських торопних кораблів в області марлівської Сломоди. Багато кораблів утонуло в маналі Хриель при загляднім подорожуванню сильних хорожих оторочених зал. Всі кораблі виявлять 3784 бруто і крім цих один великий парохід, нагружений на боїне/ на 50000 бруто. БУКАРЗЕТ. Новий президент міністрів Маррлічна оголосив в газетах в газетах в Букарзеті і посля слідуюче оголошення: По підставній правительства, кого На чолі заверену повірено мені його Величеством Городом, занятися утворення нового майбутнього. Перший завданням буде є проти відного т міну закинути мір, котрого озоки уважно в Баранові п.ст. підписанні предмітарним укрі. Заліве в клінічному нерв не і часті виявлено. Доба сповити це таку здачу, пратодавство бул мусило приложити всі свої сили і виння, доби картки, які мозо ю на нітську, чи по можна озабачли її росподарову і політичну рилу Друге завдання, котре цього сповити, не подвільно /по кор ного відродження і реорганізації на всіх областях державності. Гірке досягнення, але перенесе краї, вказує, як прагом і конечному було це завдання. В тім дусі призначеного працю до р вумого розвалання державного питання через покликання широких має народу до політичного життя. АМСТЕРДАМ. 24/111. Вона Лону оповістив в інших палаті, що німці зробили під ний наступ межи Сверп і Олз в просторі 60 миль. Це не була нія несподіванка, бо заступ вичинен Аероз тим, що він після напійки них інформації мав засуттєв. Перед трьома днями одержано в поле юї квоти в лісту, що непріятель рякучо поставляв п рачетні туп. Від продовжався. АМСТЕРДАМ.... /111. Після доцесу "Ол! Коль в Нев- Іорку поки ще дос шеном конфіскату полонених кораблів о повності 10000тон, кот находились в американських пристанях. ПЕТЕРБУРГ. 22 березня. З Москви досягти, що "Совети" призительства пості вдили звести примусову ложинку. Оброблення проекту повірено дітим согий комісії". Примусові ложинки устозовано в савасній азоті кожна музить складати відповідну післявої служби 1 прибутку. Амстердам. /111. Англійське повинне ні історето подало врізно трим послідних літ , в котрім очевидно, що Великобританія має хвилько 7 1/2 мільйона людей під оружи. Виріб побуту в посліднім рокиод воївав, від води полова артілярія і теж і гуряти посталилини у Франції на 50 %. АМСТЕРДАМ. 19/111. ТЕХ ГРАНД. 23/111. 1940. Вчора і цього завершені закінчуючи солдатського уряду. Всі були той думки, що уряд дієть однаково відпо і л. чи рапітуляцію кважеть чорними в пов'язанні історії. вого порозуміння. з огляду на прилишність і правдоподібність трьох заявяти, що інтента тільки тим може виратуватися в свою смути положення, що негайно заключить мир. з кожним днем поліпшася и колни центральних деркав, і почівного порозуміння стає даваді. Прийняття письмо Маргілломан, до руминського правительства. Букарешт. 19/111. Олександер Маргілломан, як недавно стало відомим, наприкінці коли начались мирні переговори в Росії в Берестечко-Литовськім, до полинного правительства/ Братівку і Тячо-Оноску, в яких проти- нятне письмо, в котрім нарочно видзіє на це, що настале поріднення хвіля, щоб начати мирні переговори в центральних деркавами. Заява Маргілломан зробила, як видно в Лоских газет, величезну прахиня у всіх колах молдевії і збільшила неорішнене опір- ня проти данийших провідань. Братівку як ? Тячо-Оноску чу серед тих обставин приналежним, на ці заяви Маргілломан від місті. Газети Братівна додатки, що Маргілломан давній тому німі президент звернув увагу, поби використати як найкоридішне положення і найвищаде заключити мир. Братівку не хотів слухати цей рід, а довго істнувала тіль надії, що рот на всході змоге ставати опі- відень 19/111. Мирні переговори в Руминію. Після "оссисше центунг" а політичних міл до осьтвоняєм зі, мо . руминське правительство основно прийшло на підбутім с борен- ня прелімінарнім заціданням таке управління оружнь, якого зада Австро-Угорщини. Задання кошархії не могло до цього часу руминсь- кому правительству бути оповіданим, поважлий дотеперішній відкор- них Апостола увідатки федерала Австро-Угорщини на свої місця і коли це Маргілломан не увійшов з ормулюванням кабінету. Перегово- ри по приході пана Маргілломана до Букарешту, котрих час застра- послідує вти, знова почнулись. 19 березня міністр переговори в Руминію. Без сумніву наступити продовження. Берлин. 19/III.в. Подбільшення гарнізону в Ірландії В англійських газетах находяться, як до осить "домальшаного и наурок допущені телеграмма кублім, після яких гарнізони в Ірлан- дії збільшено до сили 80.000 чоловік. Заява із огорож то Ірландії продовжався.- День 18. березня: це день політичної Роландії. Хоча Ротердамський кур'єнті вважає рішення уряду омбробом. Уряд армія глибоко почува більшою частина голландської нації. Ніхто навіть не зогодувався, що уряд уступить. Разета "Новости дня": Подія, що було вартине переконання, що нідерландський уряд не налякається погроз насильствів які окидають країна. Однак мало цього він полагає. 27 /111. Ібр. Причини капітуляції Роландії. Як доносить "Донель-Шефер", в другій палаті голландського парламенту міністр зовнішніх справ подав до їх пояснення про причини капітуляції Роландії. Він сказав, що Голландія мусила прийняти кадлани Англії, бо покриваття та тягуло би негайно припинення роботи зв'язків продуктів. Він, звернувся в запитанням до Німеччини, що вона вмот в протяг у двох місяців доставляти 100.000 тон збіжжя. Німеччина відповідалась і на будучні не подала ніяких за дій. Для того поки що прийнято кадлани Англії і Америки. З своєї сторони Голландія поставила такі умови: 1. Для Роландії повинно остаться певний морський резерв, по якому здобудь могли би порушитись кораблі, щоб доводити збіжжя. 2. Голландські кораблі діставати угоду в Англії. 3/ На голландських кораблях не можна перевозити військ і воєнних матеріалів в загрозному полосу. 4/. Голландські кораблі мають бути розворотні. 5/. Корабельний валога може після своєї ролі поділити в загроженому полосу або ні. 6/. Протягом кораблі мають бути звернені осьчас лісла під них. Добати закривались острий протестний партії, яких лідер ТІЙ ГРАМІ. Середня положення держав почвірного порозуміння РОТЬРДАМ. 19.111.е. В передовиці газети "даль Політична", що чорні плашчино проєкти кораблі з лежить рівну по стороні почії Сполучені Держави Північної Америки не визнають миру Німеччини в Росіє. ГААГА. 19/III. Як Дей Нью-Йорк, доносить, що правительство Сполучених Держав не хоче признати миру, який Німеччина, як каже дописець "Делі Нюс", Росії назвала. ВКЛІТІН. № 3 27/III. 1918р. Німецьке о фіціальне сповіщення з 26/III. західний ронт. В продовжакціїся великій битві у Франції наші війська осягнули нові успіхи. Перекинені з Аляндрії і Італії французькі та англійські дивізії розбито також. Армії Бялова і Марвіца укріпились в Кревіллерех і наступаючи напрямі Аміс заняли ряд сил. Занявши Ірль і Міромон, они перейшли дорогу Валом - Альбер коло Курсает. На полудне від Це"ронна генерал Ге авер перейшов Со му і заняв висоту Мазоннет, довкола котрі в 1916 р. велися страшні бої. Армія генерала Рутіс викинула непріятеля за желізничу дорогу Перрон-Вуа до Марп-ле-По і Раптекура. Занято Бисси. Ми занижемо висоти на північ від Нуляка. В значній мірі ті успіхи завдячуємо жалізодорожним від ділам. З початку битви ми знищили 93 аеропланы і 6 аеростаттів. Число взятих гармат зросло до 965. Найясно більше чим 100 бронсих автомобілів на заняттях нами непріятельських позиціях На прочих участиках продовжались артилерійські бої, найбільш інтенсивні в Лотарингії. Ми продовжаємо обстрілювати твердиню. БЮЛІТЕН. № 3. 27/III. 1918. ВЕРЛИН. 18/III. Німецькій рейхстаг. В послідній сесії ним. рейхстага в дебатах над мирними договорами цікаві є заяви німецьких політиків. В справі Курляндії, а це багатше депутатції від Курляндської краєвої Ради. Заступник державного секретаря Р. Буше заявив, що заключення мирного договора з Російським і нінським урядом завершило воєний стан на східних ронти. Це завдяки нім військовому і економічному положеню і пенальному командтс Дуванні. Пан Троцький не бажав з заключення миру, а хотів лиш абунтувати наш край і багато числив на вибух революції в німеччині і Австро-Угорщині. Ця революція мала бути покришкою ак- тичного пораження Росії. Троцький говорив свої бесіди на вітер, а он мав на миру поважно братись до діла. Про це довіделись ми, говорить Вупе-иньшими шляхами, і нам не лишалось нічого іншого як перервати мирні переговори, і зробити відповодні війскові висновки. Переговори велися по тактиці, назначенній з Петрограду, щоби нам приписати анексіоністичну військову ціхуа а себе виявити, за представників мирних ідеалів. Їх протест був неоснований. Їх закид , що не мали часу переглянути проекту договору безпідставний, бо на першім засіданні російськ. представник Соколоников відкинув цей проект без подання причин. Крім цього Росіяне не мали в собою знатоків-представників. Переговори з Шинляндією велися у Берліні і привели до корисних вислідів. Деп. Хоренбах опрокидує легенду, немовби делегація Курляндської Краєвої Ради не була уповажнена народом. Навпаки она вгідно з волею народа була уповажнена прокламувати до рків, в який цісар мав бути єї перцогом Сим евангелізька Курляндія має дістати князя евангелічної віри, то Литва мусить одержати католицького пануючого. Найбільше нас болить розв'язка полоськоропитання. Польща , мусить признати неторкаємість , інтегральність/ німецької держави заключивши з нею ввяязь,-а тим самтм не було-би в майбутності почви для всепольської агітації. Холиська питання, сподіваємость, буде розв'язана з задоволенням Поляків. Ми відказуємоствід насильних анексій, які не ведуть до друклих відносих з всхідними сусідами. Спростування границь-на яких кілька кілометрів,-не є анек- сіями. Заключивши мир на Всході, з повнім довірям йдемо на вустрі рішенню на заході. Ми довіряємо вповні нашому незрівняному вільськв і його вождам. Дей- Науман /пост. народня парт./ тішиться, що 'нім.. народу удалось привести до порятку мира, в цій боротьби упала консервати тива власть царизма. Упадок Росії дає тепер иншихумовини краям не захопленимвійною. Апонія приміниться до них і иначке уладить свою давнішню політику .Іми мусимо до не о примінитись. Це велики питання , кого Росія більше ненавидить, , чи ще бурих ії ввих воропів, чи тих, що вважались її приятелями в якійсь її довірились. Ми хочемо заключити звязок не лише в одним християнським урядом, але цілим краєм. Витаємо прилучення всхідних приморських провінцій. В Курляндії належалось насамперед підготувати грунт, продне представництво, устрій, міністерство, обовязок злуки а потім найвищу владу, монарха там дроблено це на оборот. Ми потребуємо також волі в сторони Латвії й Польщі до верховного проводу над ними.- У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ДЕРЖАВНОГО ПИСАРЯ ДЕПАРТАМЕНТ ПРЕС-БЮРО Відділ Бюлетенів № _ Київ, березня 27 1918 р. Бюлетень № 7. "НОВА РАДА" № 42. 26 березня. ПРО СУДИ. В "Законі про організацію судів Республіки на землях проводиться виборче начало. Але в конструкції Суду це не своєчасно, необрано і навіть шкодливо. Бо половина участь ників усіх повів вважає суддю неправдивим і буде йти про ти його. Для вибору судді треба технічного знання, яких немає в наших радах. У судді попадуть люди які будуть себе рекламувати. Було-б ліпше надати право обрання народному мініст- ві справ сільських, а генеральному суду затверджувати це призначення. Міністрові дати право призначати з числа затверджених - суддю розпорядника. На далі сам суд Республіки буде вибирати свої колегії а генеральний суд затверджувати. Робітнича газета № 234, 27 березня. МИР З РОСІЄЮ. Український пролетаріат та партія / о.-д./ повинні миру домогатися від Українського уряду негайно миру з Ро- сією, економично зв'язку з нею товарообміну, - бо централ и держави своїми товарами забуть наці молоду промислов сть. НАРОДНІ ВОЛЯ. № 38, 27 березня. Школа України за царів засмучувалася реанційними еле- ментами. І варав про есуря київського університету на Іде невустріч новим заданиям. Тож стоїть справа і в дру гих вищих і середніх школах України. ВОРОТЬВА № 20. 27 березня. Ст. Установчі збори. Установчі збори українські повинно до життя, розписати ви- бори зараз, а зробити їх після весняного обсту, бо на доку- ментах Центральної Ради немає підпису колі народу. Треба ц.Р. примирити з народом, щоб в овій можливий боротьбі і род не зостався-б знов"нейтральним". НАРОДНЯ ВОЛЯ. №38 27 березня. Коло Установчих Зборів. Краще коли-б були розписані вибори до зако одногого органу на осінь. При цьому треба будоб- підняти сильну освідомленчу селян-згітщію, щоб в виборах участвували лиш піддані Україн- ської" Республіки. НАРОДНЯ ВОЛЯ. № 38 27 березня. На Херсонщині. С.с. Мар'їнське та Грушика цілком впали під вплив боль- визмму. Села відносяться до Центральної Ради пороже. Домобілі- зовані солдати агітірують проти Ц. Р. Німців в цих селях ще не було. Земля Земельним комітетом селян на засір. Зброї скрі- богато, хліба також, але ного селян придержують. НОВА РАДА. № 43. 27 березня. Українська Установча Рада. Вибори до Української Установчої Ради в багатьох місцях стях одбувались під гнітом наступу большевиків і їхнього пи- вання й через те не являються справжніми показниками колі на- ВОРОТЬВА. № 26селяння. 27 березня. По Україні. У Конотопі з приходом німців українська національна пря- ця зовсім замерла. У Прилуках Німецький комендант порадкує другу неділю / а решти, та ище/, а представників українсько- го правительства й досі немає. ВОРОТЬВА. № 26. 27 березня. Всякі Світки. В Берліні одбулась нарада кім-австр. промисловців по справі використання лісів на Україну, Великоросії та мілини- дії. "Вік Новий" / польський, передає, що паршан. торгово-бірж ми колами організується спілка постійної комунікації Польщі з Галичиною. ПОСЛІДНІЯ НОВОСТІ, № 4947. 27 березня. Хроніка. В Київських робітничих колах готуються зараз до спілка ня "совіта робочих депутатів". НОВА РАДА, № 43. 27 березня. Старим курсом. В новому Кабінеті не бачимо жадного вступника од мен- шостей. Кабінет має національний характер, в йому не проводить принцип співробітництва всіх живих сил краю. Декларація Кабінета теж не втішна : не освітлено загал них принципів. ПОСЛІДНІЯ НОВОСТІ. № 4947. 27 березня. "Тиденде". Повідомляє, що шведський уряд дав згоду на уступку "д жавам согласія" 400 тисяч тон своєї льоти. Суда передаються з судовими комендаами. У Н Р. МІНІСТЕРСТВО ДЕРЖАВНОГО ПИСАРЯ ДЕПАРТАМЕНТ ПРЕС-БЮРО Відділ Бюлетенів № Київ, 28 березня 1918 р. Бюлетень № Торгово-промислова частина. Організація зводу збіжних продуктів в Києві з України і Росії Після освіти "Контун" утворилося в Імеччині Торговельна спілка, яка має замістити збірні збіж- ня і насіння на завози в Україну і Росію. Голова васоби на закидно цих продуктів може бути повна торгова спілка, якою, якщо оша через три останні роки провела пересічно на рік 3000 тон., бо ви досередниця примаємо 1000 тон. звіданих продуктів для городу. Для отруйних продуктах і насіння вменено ці мінімальні стільності до половини загальної до постачання, ляторо при заснованні це! організації виявилася ця думка, щоб зберегти ці торгово- колаотрі вне перед мільоном в значним розмірі брали участь в експортній Імеччини збіжня, пшено і насіння для городу. Кожен член означеному складає найменше 1000.000- марок або в поруку. У Агроподатку припадають сильні торговля спілки, налаштовані усіма змушена свої повідоми мінімальними цінами за купленням чисто замитися ці іри якщі васоби експедиційно досвідчення на цим полі на України і Росії. В Австрії і Угорщині вступилися маття відповідні організації, котрі стараються доби дочинні дорожнє при- пали під однаковими умовами за васоби збіжня і пшо, котрі маєтські ввести до Імеччини розділяться за дотичних головних складах. Іменні зацікавовані собі яли менть заді, що ця організація зможе собі кого чинити і буде мати одинакові значення в диску тодер, що їм суджені. Заява конференції совзників Про Німецько-Російський мир. Берлінська газета /з 20 Березня подає за Виром Рейтера: Льондон- 1913 р. закордонний уряд оповіщує слідуючий комунікат: Прем'єр-міні- стер і міністри закордонних справ союзників зібрані в Льондоні вважають своїм довгом прийняти до відома політичний влочин який поповнено під іменем німецького мира на Російським народі: Росія була безборонна. Російський уряд забув, що німеччина чотири роки боро- лась против незалежності націй і против людських прав. Російський уряд думав лехковірним голосуванням осягнути" демократичний мир Якого не міг добитись війною, наслідки цього мира очевидні ще не закінчились перемира а німецька військова влада перекинула на західний фронт маси військ хоч в обовязалась не змінювати складу військ. Росія була так слаба, що не всилі була запожити протест про- бив очевидного нарушення слова даного німцями. Як німецький мир здійснився виявилося що він містив в собі інвазію в російські обла- сті здруйновання, або відобрания всіх російських средств оборони й організацію російських країв в користь німеччини це поступок не різниться ні вчим від анексії, хоч це слово старанно обміняли Росіяне переконались що сама дипломатія безсильна сли військові опера- ції аробились неможливими Їх делегати були змушені заявити що вони не мають іншою виходу як підписати мирний договір Ім предложений, а який вони навіть не хотіли читати Вони підписали мир не знаючи,ч чи договір цей в його правдивім значенню означає мир чи війну і не розвідавшись що через це національне життя Росії завмере. Ми уряд- союзників / не суміваємось про присуд свободних народів світа над цим вчинком шкода тратити багато часу над приреченням Німеччини яка виявиласть грабіжником національної незалежності,непримиримим ворогом прав чоловіка і йдности цивілізованих націй. Згадаймо в історії нападна шлеск, подія польші, який затрогує новий четвертий, а щоби завдати їй ще більше мук, то послідні рішення спочивають на обманчи- вих обіцянках і приреченнях як однако мають затерти останні сліди її незалежності. Те саме жде й Руминію яку насилує струе не- милосердної жажди власти Грімко проголошуєсь мир але під тонкою покришкою слів криється бруталона дійсність війни, невгамована га- дота незаконної власти. Таких мирних договорів як ті ми не призна- - Які не можемо признати. Наші власні ціли є дале інші. ... і тому будемо дальше воювати щоби раз не все позожити в голець ці робунковій політиці а в чі місце поставити мирну владу організованої справедливості. Йк ми з всємо собі подрібності цеї довгої ві ни то тим виразніше пізнаємо, що боротьби за способу стояли все зі собою в злуці а не відокремно лено. І повинні побідити справедливість і правда г о скільк льки вслід завпонтъ під майбу єтних бот то ці нації яких судьба непевна повинні повірити іф впискам, які мимо тяж- их теперішніх умовин овазанини завзака своїй хоробрости на чистоті свого зв'яздання". Іпланія за нептральність. Чарид, 18. березня . сьогодня р отворився парламент. Король гиголосив престольну мову, в котрій вказав на сердечні відносини, які ішанія постановила в повній згоді з бажанням, краю ростро деркатись нейтральної політики.Кота ця політика йде за примі- ром мирних націй! то все таки правительство олідить уважно за дам, щоби зміцнити боєви сили на морі і суши.Кабінет про ложив парламентов пропозицію, щоби увільни в воїх політичних і соціяльних преступників /влочинців/.Також предложить парламентові новий плян, в котрім прини- маєсь догідні міри над політнейним і будовою желізних доріг, лідвисшен ним промаслу вугля, удержанням лісів, піднесеним господарства і при- готовленням престани", щос як насильнійше розвинути заморську тор- говлю. Господарські і фінансові засоби на це праспособитья пожичками, щоби забезпечати свою краєві капітал і право. АМЕРИКАНСЬКІ ОДНА ПРО МР. Верн. 18 "Нью-йорк-ерльд" подає "авторітетну" залу, в котрої виходить березня. немов межи Битентео і Центральними державами ведуться мирні перего- вори.Ініціятку і пляни до цього мали подати сполучені держави Вашингтонські делега "Нью-йорської трибуни, котрі мають походи- ти від знаного міністра загра ничних справ. Одно із союзних держав, доповять, що союзники Німеччини пробували навязати мир переговори з представниками Битенти в Верні. Коли їм се не уд- лось, вони звернулись до представника сполучених держав, особли- стість котрою до тепер остала незвісною. Вієтки того і тому подібно- го змісту ширяться пресою Ентаєти вже від довшого часу. Однаком з нек- ностю можна сказати, що зі сторони Німеччини не підприймалось нічого такого, що ті вієтки могли б викликати. АМЕРИКАНСЬКІ ЗВІРТВА. Війна незвичайно спричинилася до поширення звісного в Америці суда Лін- ча. Перед кількома днями спалено на кострі "єгра, прислугувавшй його вперед при помочи турбутур до признання." ЗНАСИЛУВАННЯ 23 ТИСЯЧ УКРАЇНЦІВ. Хорунжий Александр Головчанов з вороніма, що служив в російській бри- гаді балоніках перейшов через французький фронт до бо гарії і помістив в газети "Камбана" деякі інтересні відомості. Він заявив, що майже всі російські війська в балониках складаються з українців. По большенитським перевороти їх стягнено в фронта і віддано до тяжких робіт. В случає супротивлення в ними поступали, як воєнно-положними. Після їх заяви, що по заключенню миру з Україною всім бажають виїхати на Україну, їх окружено, щоб висладки до Африки. У х обидва генерали Занкевича і Табанокі поступали у французький експедиційний корпус. НІМЕЦЬКО-ПОЛЬСКІ ПОГОВОРІ МІНІСТР. Газета / верлінер Тареблит/ з 18 березня ц/р. подає, що між Німцями а Поляками прийшло до згоди, ще завдяки графові Ронікерові, який перепер заяву польської революційної ради в Варшаві, на яку згодилась в берліні так більшість рейхстага і канцлер. В заяві цій оба народа висказують со- бії повне довіря і готовність жити в тісній зв'язи, до якої має приступи- ти й Австро-Угорщина. Полякам обіцяється самостійність урядові / правите- тельстві/, а уряд цей має взятись до творення власної армії. Поляки обіцяють німецькому народові признати трівкою в уськопольську границю, на томість Німці відкауються від анексій польського краю і дають спромогу конгресовій Польщі удержуєвати й на дальше культуральну єдність з прусь- кими Поляками. Дальше має бути повирена військова конвенція і цілова зв'язь ці справи мусять бути обговорені так ж в Австро-Угорщиню. Німецький уряд, має намір узагляднити польські бажання в колмській справі і дати змору полякам повиритись в напрямі Менська а також промостити дорогу що до гр- ниць в Литвою в порозумінні з цею послідовною. При цім більша частина гро- пеньської рубернії має припасти Полякам. Для згода має вийти і на прусько польську політику. Пруський Польський клів признав цю згоду і має на дію, що через вплив конгресової Польщі зміниться виїмкова політика, Прус. Граф. Ронікер виїхав в тій справі у Відень, щоби з австрійськими політиками обговорити цю справу. Від правлінства української народної республіки; Большевицькі агенти сіють сприй чутки, щоб Українська Республіка виявилась небезпечною для всіх тих людей, які вели громадську роботу в органах бойових і влади, чи то в комитетах сідлових, чи в радах робітничих депутатів і т.п. Большевицькі пропагандисти вдяють ледве-куди озліснення їхніх дій, якщо не змогли "переконатися" у своїх порушеннях. Народне правительство, заявляє, що Українська Республіка вельми військово, і представники правительства не супротивляються чуткам Ніхто не здирається карати правительство народу. Ще раз кажемо: Народне правительство є сумнівним у всіх випадках, які доказують, що воно борониться за права і свободи народу. Хто ж буде здійснювати цю справу при большевицькому владарстві? Мірі своїх силь на добру державу, яка вступить від правлінства Української Народної Республіки тільки надалі. Зокрема Народне Правительство створюється з єврейського населення, яке бойовицьким діячам погромами, роботами і т.д. Народне правительство ознакоє єврейське населення без військових класів - спокійно. Всім справи насильства над єврейським населенням в боку темних елементів будуть безпощадно подавлені оруженю силою Української народньої армії. Большевицькі комуністи залишили Кириллу кровью. Народне правительство, визволяючи свій рідний край з під влади чужих-радянських держав, несе всім народові без розниці національності і віри свободу, рівність братерство. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 2 Фонду № 113 Опису № 1 Пронумеровано 62 (шестдесят два) + 20 = 82 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошурки, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: « 14 » 04 09 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) « » р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 14.09.65 року очкарич 21.04.2009 (Всеволод) чреза голося ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація Опра́ва Мікрофільмування (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) очкаровська 15.03.10 (Валентина) (Підпис)