Копії статутів Кабінету Народних Міністрів, надісланих до Міністерства преси і пропаганди, закони та законопроєкти з пояснювальними записками до них, штати та кошторис Військового тижневика "Прапор України" при культурно-освітньому відділі Головного управління Генерального штабу , 1917, 45 арк.

3/12 З 2068 1113/495 СОВЕТСКИЙ АРХИВ ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕПАРТАМЕНТ АРХИВА на 45л. ЛП 20 1113/ 7 1113-4 1113е 1 ОБХ 7 ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ 14 серпня 1919 року м. Київ. До Пана Міністра Преси і Інформації УПРАВЛІННЯ Преси та Інформації Департамент Загальних Справ ОДЕРЖАНО 15 серпня 1919 р. Вх. Ч. 1221 При цьому надсилаю вироблені Державною Канцелярією проекти статутів Кабінету й Ради На- родних Міністрів та закону про порядок затвердження й оголошення законів і постанов. Веручи на увагу, що Радою Міністрів не дано вказівок що до основних принципів, які повинні бути покладені в ці законопроекти, прошу не одмовити надіслати мені Ваші уваги, які будуть використані при остаточній редакції цих зако- нопроектів. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ За Директор Департаменту Законодавчих Справ 2 Зопія Проект. УХВАЛЕНИЙ КАБІНЕТОМ НАРСДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про тимчасові статути Кабінету й Ради Народніх Міністрів, про порядок затвердження й оголошення законів і постанов та про скасування попередніх законів в цій справі. На зміну, доповнення і скасування істнуючих законів п с - становити: І. Закони: а/ від 29 квітня 1918 року "про тимчасові" державний устрій України" /Державний Вістник ч.I; б/ від 18-го травня 1918 рську "про статут Малої Ради Міністрів" /Державний Вістник ч. ІС/; в/ від 2 червня 1918 року "про порядок складання законопроектів, внесення їх до Ради Міністрів, розгляд у Раді, затвердження їх і про форми та порядок оголошення законів" /Державний Вістник ч.12/; г/ від 5 грудня 1918 року "про отрок за дії перегляду законопроектів, ухвалених Радою Міністрів" /Державний Вістник ч.82/; д/ від 3 грудня 1918 р. "про зміну закону від 2 червня 1918 р. "про порядок складання законопроектів, внесення їх до Ради Міністрів, розгляд у Раді, затвердження їх і про форми та порядок оголошення законів"; е/ від 14 лютого 1919 року "тимчасовий закон про порядок внесення й затвердження законів в Українській Народній Республіці" / Вістник Державних Законів, в.8/; ж/ від 6 березня 1919 року "про зведення в склад Кабінету Міністрів Міністра Єврейських Справ", - скасувати. 2. Додані до цього тимчасові статути Кабінету й Ради Народних Міністрів та тимчасовий закон про порядок затвердження й оголошення ухвалених Кабінетом або Радою Народних Міністрів законів і постанов у хвалити. - ГОЛСЗА КАБІНЕТУ НАРСДНІХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Тимчасовий СТАТУТ КАБІНЕТУ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ I. ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ. 1. Відповідно Кабінету Народних Міністрів підлягає: а/ кожне з тих, визначених в ст. 1 і 2 Тимчасового статуту Ради Народних Міністрів питань, роз'яснення яких має значення для загального політичного напрямку діяльності вищого уряду Української Народньої Республіки, на що Голова Кабінету Народних Міністрів буде визначено при "ін необхідним внести його на роз'яснення не Ради, а Кабінету Народних Міністрів. б/ Обміркування кандидатур на посади перших двох класів. 2. Як законодавчі, так і інші справи вищого державного управління, які спеціальними законами не віднесені до безпосереднього відання Директорії, не можуть поступати на остаточне роз'яснення Директорії без попередньої ухвали Кабінету або Ради Народних Міністрів. 3. Перегляд законів, укладених Кабінетом Народних Міністрів і затверджених Директорією, допускається лише в випадках зміни персонального складу Кабінету Міністрів більш ніж на дві "третини", або коли про перегляд закону буде вирішено більшістю голосів не менше, як дві третини членів Кабінету, або коли з дня затвердження законів минуло не менше трьох місяців. 4. Завідування діловодством Кабінету Народних Міністрів накладається на Державну Канцелярію. II. СКЛАД КАБІНЕТУ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 5. В склад Кабінету Народних Міністрів входять Голова Кабінету Міністрів і всі міністри. ПРИМІТКА: При неможливості для міністра взяти участь в засіданні, він не має права заміняти себе іншим особом, без агода на то Кабінету. 6. Державний Контрольор запрошується на всі засідання Кабінету Міністрів, при чим від цього залежить вибір питань, які повинні розглядатися в його присутності. В засіданнях Кабінету Міні- стрів Державний Контрольор має дорадчий голос і право протесту в справах фінансово-економічних; такий протест по справах, які не підлягають внесенню на затвердження верховної влади, вважається такого внесення; по інших справах протест Державного Контрольора крім запиту до журналу засідань, докладається Державним Секретарем Директорії при поданні постанови Кабінету на затвердження. Державний Контрольор має право законодавчої ініціативи в питаннях що торкаються компетенції Державного Контролю, та фінансово-економічних питаннях. 7. Державний Секретарь бере постійну участь в засіданнях Кабінету Народних Міністрів в правом дорадчого голосу, а при розгляді в Кабінеті Міністрів проектів законів і урядових розпоряджень, які розроблені Державною Канцелярією,-з правом рішучого голосу. 8. Державний Секретарь стоять за тим, щоб постанови Кабінету Міністрів висловлювались в точці, не допускаючи форми, і щоб вони не перечили існуючим законам. Для виконання цього обов'язку Державному Секретареві надається право прикладати до проектів законів і постанов, які внесені на розгляд Кабінету Міністрів, свої уваги в письмовий формі; в самому засіданні для цієї мети Державному Секретареві, по його про-те заяві, повинно даватися слово. 9. Державний Секретарь має право законодавчої ініціативи в Кабінеті Міністрів по питаннях, які торкаються основних законів, і взагалі по таких питаннях, які по змісту своєму не належать до компетенції інших відомств. 10. Для участі в обміркуванні Кабінетом Міністрів окремих справ можуть бути запрошені в його засідання в правом дорадчого голосу розпорядженнями Голови Кабінету Міністрів, також і особи, які в склад Кабінету Міністрів не входять, але можуть бути користиними при розгляданих справах. III. ПОРЯДОК СКЛИКАННЯ КАБІНЕТУ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ І РОЗГЛЯДУ СПРАВ В ЙОГО ЗАСІДАННЯХ. II. Кабінет Міністрів скликається Головою Кабінету Міністрів: а/ по власному його розсуду; б/ по пропозиції Директорії и в/ по письмовий заяві не менше чверти членів Кабінету Міністрів. 12. Члени Кабінету Міністрів запрошуються в засідання через оповістки, які розсилаються Державною Канцелярією а таким розготом, щоб вони були одержані всіма членами не пізніше як за двадцять чотири години до часу, призначеного для засідання. 13. Порушення зазначеного в ст. 12 цього статуту правил допускається лише в випадках надзвичайної негаляності справи. Ця негаляність повинна бути визнана й самим Кабінетом Міністрів після відкриття засідання; постанова Кабінету Міністрів незалежно про це записується до журналу. 14. В засіданні Кабінету Міністрів можуть розглядаватися лише ті питання, які були зазначені в оповістці. Порушення цього допускається лише в порядку, зазначеному в попередній статті. 15. Голова в засіданнях Кабінету Міністрів Голова Кабінету Міністрів, який є одночасно й Головою Ради Міністрів, а при його відсутності заступник Голови Кабінету Міністрів, котрий призначається з числа членів Кабінету Міністрів. 16. В випадках, коли засідання Кабінету Міністрів скликано по пропозиції Директорії і в засіданні є присутній Голова Директорії, голосування в засіданні передається Голові Директорії. В голосуванні Голова і члени Директорії участі не беруть. 17. Засідання Кабінету Міністрів вважається законним, коли присутні не менш половини його членів, в тих числі й Голова Кабінету або його заступник. Визначена кількість присутніх членів вимагається як для розпочатку засідання, так і для його продовження. 18. Постановою Кабінету Міністрів вважається думка, яка прийнята більшістю голосів. При рівності голосів лише голос Голови Кабінету дає перевагу. 19. Кожному засіданню Кабінету Міністрів ведеться журнал. До журналу додається переговор докладу і проекту постанови Кабінету Міністрів, як це теж був представлено; всі поправки, які були внесені Кабінетом Міністрів в проект постанови, як це вони були зроблені на самому проекті, спідчуться особою, яка веде журнал засідання. 20. Проєкт журналу оголошується на черговому засіданні Кабінету Міністрів і після ухвали його підписується особою, яка голо- вувала в відповідному засіданні Кабінету Міністрів, Держав- ним Секретарем і не менш, як трьома членами Кабінету Міні- стрів, в числа присутніх на тому засіданні, журнал якого ухвалено. IV. ПОРЯДОК ПЕРЕВІДЕННЯ СПРАВ В КАБІНЕТЫ МІНІСТРІВ. 21. На розгляд Кабінету Міністрів питання вносяться: а/ по постанові Директорії; б/ по розпорядженню Голови Кабінету Міністрів. 22. Всі доклади, які вносяться на розв'язання Кабінету або Ради Народних Міністрів надсилаються начальниками відомств безпосередньо до Голови Кабінету Міністрів, який надсилає їх Державному Секретареві та зазначає, які з них мають роз- глядатися в Кабінеті Міністрів і які в Раді Міністрів. 23. Питання, які зв'язані з асигнуванням/в/з Державної Скарбниці або викликають необхідність такого асигнування в будучому і взагалі зв'язані з грошовою справою, як-то: проспекти статутів та устав відомств коли в них зазначається кількість інституцій, проєкти розпису посад в урядових установах, норми платні і таке инше, поступають на розгляд Кабінету Міністрів з висновком в цій справі бюджетної коміс- сії. ПРИМІТКА: В випадках надзвичайної негайності зазначені в цій статті питання можуть бути внесені на розгляд Кабіне- ту Міністрів, лише в висновком Міністра Фінансів та Держав- ного Контрольора. 24. Доклади по питанням, які зазначені в попередній 23-й статті, і по всім справам законодавчого характеру повинні бути викладені письмовою і передані в Державну Канцелярію з потрібними матеріалами в 20 примірниках. 25. Зазначені в попередній 24-й статті доклади зо всіма дода- ними до них матеріалами розсилаються Державною Канцелярією всім членам Кабінету Міністрів, а питання, які в них обго- ворюються, можуть бути поставлені в оновістку засідання лише з таким розчотом, щоб члени Кабінету Міністрів мали не менш трьох днів для ознайомлення з цими питаннями. 26. Порушення правил, зазначених в ст. 24 та 25 цього статуту, допускається лише в випадках надзвичайної негайності справи в додержанні порядку, зазначеного в ст. 13. 27. Оповістка складається Державним Секретарем, який в разі вимоги того-небудь відомства відступити от загального, в цьому статуті зазначеного порядку, користується вказівками Голови Кабінету Міністрів. 28. Ухвалені Кабінетом Міністрів проекти законів і інших постанов, які потребують, згідно істнуючих законів, затвердження їх Директорією, остаточно редагуються і складаються Державним Канцелярієм на підставі постанови Кабінету Міністрів, після чого вони підписуються Головою Кабінету Міністрів і начальником того відомства, від якого був доклад по цій справі. 29. Подання на затвердження Директорією ухвалених Кабінетом Народних Міністрів законів і постанов провадиться особисто Головою Кабінету або Державним Секретарем зо всіма матеріалами, які були на розгляді Кабінету Міністрів, і виносом їх у журналу Засідання Кабінету Міністрів в цій справі. Затвердження й оголошення законів провадиться порядком, зазначеним в "тичасовому законі про порядок затвердження й оголошення ухвалених Кабінетом або Радою Народних Міністрів законів та постанов" / додаток III. / 30. Про незатвердження Директорією ухвалених Кабінетом Народних Міністрів проекти законів і постанов Державний Секретарь повідомляє Голову Кабінету Народних Міністрів і начальника того відомства, по докладу якого розглядалася справа в Кабінеті Міністрів. ГОЛОВА КАБІНЕТУ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Копія. Додаток II до ст.2. ТИМЧАСОВИЙ СТАТУТ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ I. ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ. 1. Віданню Ради Народних Міністрів підлягає: а/ Обміркування й ухвала проектів законів по всіх галу- зях державного керування; б/ Обміркування й ухвала проекта роспису державних при- бутків і видатків та проектів асігнурань з державних кош- тів, що не передбачені згаданим росписом; в/ Загальне керування * об"єднання діяльности всіх ві- домств; г/ Обміркування кандидатур на посади 3-го й 4 класів; д/ Зої ті питання, розв"язання яких, згідно істнуючих законів, перевищує владу начальників відомств при умові, коли ці справи не віднесені спеціальними законами до без посереднього відання верховної влади. 2. Начальники відомств о всіх заходах своїх по державно- му керуванню, які мають загальне-політичне значення, по- винні раніш ознайомити з ними Раду або Кабінет Міністрів. 3. Як законодавчі, так і інші справи вищого державного керування, які спеціальними законами не віднесені до без- посереднього відання Директорії, не можуть поступати на остаточне розв"язання Директорії без попередньої ухвали Ради або Кабінету Народних Міністрів. 4. Перегляд законів, ухвалених Радою Народних Міністрів і затверджених Директорією, допускається лише в випадках зміни персонального складу Ради Міністрів більш ніж на дві третини, або коли про перегляд закону буде вирішено більшостю голосів не менш як на дві третини членів Ради, або коли з дня затвердження законів минуло не менш трьох місяців. 5. Завідування діловодством Ради Народніх Міністрів накладається на Державну Канцелярію. II. СКЛАД РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 6. В склад Ради Народніх Міністрів входять Голова Ради Міністрів, всі міністри, керуючі міністерствами й інші начальники окремих відомств, яким надані права міністрів. При неможливості для міністра або іншого начальника відомства взяти участь в засіданні, він уповноважує на те одного з своїх товаришів. 7. Начальники окремих відомств, яким законом не надані права міністрів, не входять в склад Ради і беруть участь в її засіданнях лише по спраях їх відомств і тільки з дорадчим голосом. 8. Державний Контрольор запрошується на всі засідання Ради Міністрів, при чому від нього залежить вибір питань, які повинні розглядатися в його присутності. В засіданнях Ради Міністрів Державний Контрольор має дорадчий голос і право протесту по справах фінансово-економічних; такий протест по справах, які не підлягають внесенню на затвердження верховної влади, вимагає такого внесення; по інших справах протест Державного Контрольора, крім запису до журналу засідання, докладається Державним Секретарем "Директорії" при поданні постанови Ради Міністрів на затвердження. Державний Контрольор має право законодавчої ініціативи в питаннях, що торкаються компетенції Державного Контролю та фінансово-економічних питаннях. 9. Державний Секретар бере постійну участь в засіданнях Ради Народніх Міністрів в правов дорадчого голосу, а при розгляді в Ради Міністрів проєктів законів і урядових розпоряджень, які розроблені Державною Канцелярією, - в правов рішучого голосу. 10. Державний Секретар стежить за тим, щоб постанови Ради Міністрів висловлювалися в точній, не допускаючі непорозумінь формі, і щоб вони не перечили істнуючим законам. Для виконання цього обов'язку Державному Секретареві надається право прикладати до проектів законів і постанов, які внесені на розгляд Ради, свої узаги в письмовій формі; в самому засіданні для тієї ж мети Державному Секретареві, по його про те заяви, повинен даватися слово. II. Державний Секретар має право ініціативи в Раді Міністрів по питанням, які торкаються основних законів, і взагалі по таких питаннях, які по змісту своєму не належать до компетенції інших відомств. 13. Для участі в обміркуванні Радою Народних Міністрів окремих справ можуть бути запрошені з її засідання в правом дорадчого голосу, розпорядженням Голови Ради Міністрів також і особи, які в склад Ради Міністрів не входять, але можуть бути корисними при розгляді справи. III. ПОРЯДОК СКЛИКАННЯ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ І РОЗГЛЯДУ СПРАВ В ЇЇ ЗАСІДАННЯХ. 13. Рада Міністрів скликається Головою Ради Міністрів: a/ по власному його розсуду; б/ по пропозиції Директорії або Кабінету Міністрів в/ по письмовій заяві не менше чверті членів Ради Міністрів. 14. Члени Ради Міністрів запрошуються в засідання через оповістки, які розсилаться Державною Канцелярією в таким росптом, щоб вони були одержані всіма членами не пізніше як за дванадцять годин до часу, призначеного для засідання. 15. Перушенню зазначеного в ст. 14 цього статуту правила допускається лише в випадках надзвичайної негайності справи. Ця негаїність повинна бути визнана й самою Радою, після відкриття засідання; постанова Ради про те записується до журналу. 16. З засіданні Ради Міністрів можуть розв'язуватися лише ті питання, «кі були зазначені в оповістці. Порушенню цього допускається лише в порядку зазначеному в попередній статті. 17. Головує в засіданнях Ради Міністрів Голова Ради Міністрів, а при його відсутності "його заступник. При відсутності того ж другого, засідання Ради може бути скликано Горжавним Секретарем, коли для того є підстава згідно ст.13 цього статуту, а головою в засіданні один з членів Ради Міністрів, по її обранню. ПРИМІТКА: Заступник Голови Ради Міністрів призначається Директором в числі Міністрів. 18. В випадках, коли засідання Ради Міністрів скликано по пропозиції Директорів, і в засіданні є присутній Голова Директорів, голосування в засіданні передається Голові Директорів. З голосування Голова і члени Директорів участі не беруть. 19. Засідання Ради Міністрів вважаються законними, коли в присутні не менш половини її членів, в тім числі й Голова Ради Міністрів або його заступник. Вищезазначена кількість присутніх членів вимагається як для розпочатку засідання, так і для його продовження. 20. З випадках, коли засідання Ради Міністрів, призначене для розгляду нагальної справи, не могло відбутися через брак кворума, Голова Ради Міністрів має право перенести справу на розгляд Кабінету Міністрів. 21. Постановою Ради Міністрів вважається думка, яка при "нята більшістю голосів. При різності голосів, голос голосуючого в засіданні дає перевагу. 22. Кожному засіданню Ради Міністрів ведеться журнал. До кусналу додається перегляд докладу і проекту постанови, як що така був представлений; всі поправки, які були внесені Радою Міністрів в проект постанови, як 23. Проект журналу оголошується на черговому засіданні Ради Міністрів і після ухвалення того пір суттєва свобода, яка головувала в відповідному засіданні, Першим Секретарем та не менш, як трьома членами Ради Міністрів, в числа присутніх на тому засіданні, усунав якого ухвалено. І/ ПОР. "С" ПЕРЕТРУНЬ ЗПРАВ З ГАЛІ МІНІСТРІВ. 24. На розгляд Ради Міністрів питання вносяться: а/ по постанові "Кректорії" або Кабінету Міністрів; б/ по ініціативі Голови або членів Ради Міністрів. 25. Питання, які зв'язані з поглибуванням коштів в "ежавної Скасбанці" або викликають необхідність такого асигнування в будучому і взагалі зв'язані з головою справою, як-то: проекти статутів та устав відомств коли в них зазначається кількість інституції", проекти роспису посад в урядових установах, норми платні і таке інше, поступають на розгляд Ради Міністрів в висновком в цій справі бюджетної комісії. ПРИЛІТКА: З випадках надзвичайної негативності зазначених у цій статті питання можуть бути внесені на розгляд Ради Міністрів, за згодою Голови Ради Міністрів, лише в експресному міністерстві інансів та "ержавного контролю". 26. Оклади по питанням, які зазначені в попередній 25-ї статті цього статуту, і по всім справам законодавчого характеру повинні бути включені письмово і передані до державної канцелярії з потрібними матеріалами в 20 пимірниках для відношення про внесення питання до розгляду в Раду Міністрів. 27. Зазначені в попередній 26-ї статті цього статуту доклади з доданими до них матеріалами розсилаться "ержавною канцелярією всім членам Ради Міністрів, а питання, які в них обговорюються, можуть бути поставлені в оповістку засідання лише в такому розгортом, щоб члени Ради Міністрів мали не менш трьох днів для ознайомлення з цими питаннями. 28. Порушення правил, зазначених в ст. 26 і 27 цього статуту, допускається лише в випадках надзвичайної негативності справи з додержанням порядку зазначеному в ст. 15. 29. Оповістка складається "ершавним Секретарем, яки" в разі вимоги якого-небудь відомства відступити от загального, в цьому статуті зазначеного порядку, керується вказівками Голо- ви Ради Міністрів. 30. Ухвалені Радою Міністрів проекти законів і інших постанов, які потребують, згідно істнуючих законів, затвердження їх "п- ректорією, остаточно редагуються і складаються Державною Кенце- лярією, на підставі постан-" Ради Міністрів, після чого вони підп. сутобся Головою Ради Міністрів і начальником того відом- ства, від якого був доклад в цій справі. 31. Подання на затвердження Директорії ухвалених Радою Народних Міністрів законів і постанов провадиться особисто "ер-авним Секретарем; проекти законів та постанов подаються зо всіма ма- теріалами, які були на розгляді Ради Міністрів, і випискою з журналу засідання Ради Міністрів в цій справі. Затвердження оголошення законів провадить "бс порядком, зазначеним в "Тимча- совому законі про порядок затвердження і оголошення ухвалених Кабінетом або Радою Народних Міністрів законів та постанов /додаток III./ 32. Про невзтвердження "ире-т-рією ухвалених Радою Народних Мі- ністрів проекти в законів і постанов "ершавним Секретарь пові- домляє Голову Ради Народних Міністрів і начальника того відом- ства, по докладу якого розглядалася справа в Раді Міністрів.- ГОЛОВА КАБІНЕТУ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Копія. Додаток ІІІ дост.2. ТИМЧАСОВИЙ ЗАКОН про порядок затвердження "оголошень ухвалених Кабіне- том або Радою Народних Міністрів законів та постанов. І. Затвердження законів і постанов ухвалених Кабіне- том або Радою Народних Міністрів переводиться Директорією Української Народньої Республіки написом: "Іменем Україн- ської Народньої Республіки затверджуємс ", за якими йдуть підписи Голови і членів Директорії з зазначенням дня, мі- сяця і року затвердження. 2. Після затвердження Директорією ухвалених Кабінетом або Радою Народних Міністрів законів і постанов їх скріп- ляє Державний Секретарь написом "повідчую" і своїм під- писом. 3. Ухвалені Кабінетом або Радою Народних Міністрів і затверджені Директорією закони і постанови розпорядженням Державної Канцелярії друкуються в "Зістнику Державних За- конів", і надрукування їх в цьому виданні має значення уря- дового оголошення їх до загального відома. - ГОЛОВА КАБІНЕТУ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ [signature] Секретаріат Ради Народних Міністрів має за честь при цьому надіслати на попереднє ознайомлення копії законопроектів, які можуть бути поставлені на повістку одного з близьких засідань Ради чи Кабінету Міністрів. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ затверджуємо: Голова Директорії Члени: Член-Секретарь Посвідчую: Державний Секретарь ЗАМІНЕНА РІДОМ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про заснування при всіх Міністерствах і Управліннях У.Н.Р. особливих комісій для перегляду істнуючих законів та інструкцій, на підставі яких утримуються й оберігаються їх архиви та про передачу непотрібних архівних матеріалів Міністерству Народнього Господарства через Архівну Комісію Міністерства Народньої Освіти. 1. Всі Міністерства і Головні Управління мусять на протязі двох тижнів з дня оголошення в місячній пресі цієї постанови переглянути в своїх особливих комісіях закони, постанови і інструкції, що до оберігання, переховування їхнього архівного матеріалу, і перероблення їх так, аби дати найбільшу змогу визнавати архиви під непотрібного матеріалу. 2. Після затвердження відповідними міністерствами чи інституціями новооскадених статутів та інструкцій про існування архивів установ того чи іншого міністерства, наравно перестануть утримувати архиви всіх установ, як центральних, так і місцевих, одбираючи непотрібний матеріал і після огляду його архівною комісією міністер- отна Народної Освіти, передається Міністерству Народнього Господарства. 3. Архиви скасованих інституцій на протязі двох тижнів з дня оголошення цієї постанови в місце- вій пресі, прийняти тим установам та Міністерствам, які продовжують роботу скасованих установ. Голова Ради Народних міністрів Міністр народньої освіти Положенням однією до законопроектів про заснування при всіх Міністерствах та Управліннях У.Н.Россійських комісій для перегляду істнуючих архивів та інструкції, на підставі яких утримуються й оберігаються їх архиви та про передачу непотрібних архивних матеріалів Міністерств в у Народнього Господарства через Архивну Комісію Міністерства Народної Освіти. до відома Міністерства Народньої Освіти все частине й частине доходять відомості, що більшість архивів різних відомств гине, або в зовсім зникло, а до найменше-знаходиться в небезпеці через недбаливість осіб, поставлених для їх охорони, і не речі, головним чином через те, що ті закони і інструкції, на підставі яких переховуються до цього часу архиви-устеріли і не придатні до сучасних умов. Підтвердженням вищезгаданого може служити те лише, що на ринку знаходяться уже цінні документи XVII-XVIII віків, які вживаються для обгор- ток пакунків і інших подібних потреб, а також мно- ді возами, архивні матеріали, продаються на ладеро- ві фабрики для переробки, і коли раз ова кодного відома та контролю самих відомств, або учених установ. крім того, велика революція 1917 року, скинувши старий лад, скасувала і його реєстрації уставляв /зандарські і поліцейські управління, дворянські оліки і т.д./, які, маючи в своїх архивах дуже цінні з наукового боку документи, не були спосо- сно передані відповідним відомствам і тому, або ззовсім зникли, або знищилися в небезпеці. Всьому належному сприяли також і ті обставини що на Україні засновані спеціальні учених інституцій /Архивних Комісій/, які регулювали архивні справи, а на поділля таких установ і зовсім не істнує. Щоб запобігти цій, великого державного значення справі, Міністерство Народньої Освіти бере на себе ініціативу упорядкуван- ня архивної справи і тому звертає увагу всіх відомств на зане- пад архивного діловодства, для чого пропонує закласти спеціаль- ні комісії при кожнім з них, аби переглянути устарілі закони, що до удержання архивів, а також упорядкування тих архивів, де зібралося багато потрібного роботі відомств матеріалу. Одібрані спеціальними комісіями непотрібні матеріали будуть розібрані архивною комісією Міністерства Народньої Освіти і частини з них, які не уявляють з себе цілого матеріа- лу, перейдуть до Міністерства Народньої Господарства, а решта поступить в розпорядження міністерства народньої освіти для передачі ученим установ. на підставі виданого державного "міністерство народньої Освіти прохая Раду Народних Міністрів затвердити додану до цього по- станову про заснування при всіх міністерствах і управліннях у.Н.Р. Особливих Комісій для перегляду істнуючих законів та інструкцій, на підставі яких утримуються й оберігаються їх архиви та про передачу непотрібних архивних матеріалів Мін- істерству Народнього Господарства через архивну комісію Мін- істерства Народньої Освіти. За міністр Народньої освіти/підписав/ Н.Григори́в. За Директор Департаменту Голова Відділу /підпис./Ан.Середа З оригіналом згідно В.об.Діловода Миллштейнер Іменем Української Народньої Республіки. Затверджуємо Голова Директорії Члени: Член Секретар Посвідчую. Державний Секретар УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про призначення вдови б. Повітового Комісара по Освіті, Балтського повіту і директора української гімназії, Ореста Сікорського Евгенії Петрівни Сікорські й, доживотньої пенсії в розмірі 8.000 гривень щорічно і щорічної допомоги на виховання дітей в розмірі 4.000 гривень. I. Призначити Евгенії Петрівни Сікорські й, вдови О.Сікор- ського, б. Повітового Комісара по Освіті Балтського повіту і директора Балтської" гімназії, загинувшому в лютому ц/р в Балті під час бойльо- вицької влади, доживотню пенсію в розмірі 8.000 грив. /§34, ст. I.конт Міністерства Освіти/ і щорічну допомогу на виховання дітей, до його закінчення, в розмірі 4.000 гривень (§I5 конторису Міністерства Освіти)- Голова Ради Народних Міністрів Міністер Народньої Освіти /підпис/ Н.Григориїв. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. Орест Сікорський, Повітовий Комісар по Освіті Балтського повіту, в.о.Директора Української гімназії, загинув в лютому в Балті під час большовицького нападу. Большовики, захопили місто, розшукувували українців і прилюдно роз- стрілювали їх. О. Сікорський, побачивши, що його хата оточена большовика- ми, що Пому спасення немає, щоб не датися на поталу ворогам, попрацався з дружиною і дітьми, заповівши, щоб були українцями і застрілялись. Відомий місцевий український діяч О.Сікорський багато працював на користь рідної Освіти. Його заходами відкрита була в 1917 році одна з найперших на Україні гімназій з українською викладовою мовою, директо- ром якої він і був. Його діяльність, особливо на національному ґрунті, викликала проти нього велике незадоволення місцевих чорносотенних кол, жертвою чого він і загинув. О.Сікорський, скінчив Київський Університет в 1909 р. і учителю- вав з того часу до смерті. Після нього залишилася дружина двоє дітей, без жадних засобів до істнування. Міністерство Освіти рахує, що обов'язком Держави є прийти на допо- могу сім'ї небіжчика О.Сікорського і тому просить Раду Народних Міні- стрів ухвалити постанову про призначення пенсії дружині небіжчика Е. Сікорській в розмірі 8.000 гривень і щорічної допомоги на виховання дітей в розмірі 4.000 гривень. Міністер Народньої Освіти/підписа/ И.Григорків . Директор Департаменту Вищої та Середньої Школи ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: " " вересня 1919 року. Голова Директорії: Члени: Член Секретаря: Посвідчую: Т.В.О. Державного Секретаря: УХВАЛЕНИ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. З А К О Н про видання при Культурно-Освітньому Відділі Головного Управління Генерального Штабу Ільстроманьою Тиждневика під назвою: "ПРАДОР УКРАЇНИ." 1/ Для своєчасного і скорого поширення національної свідомості, військового знання, а також піднесення військового духу і почуття Українського патріотизму серед козаків згадками про славні військові події і пиття старих часів на Україні та її діляку боротьбу, про скарби рідного краю, про долю Українців на всьому світі, повідомлення їх про українські справи, як на Батьківщині так і за кордоном, видаватимри Культурно-Освітньому Відділу Головного Управління "генерального Штабу Військової Ілюстрованій Тиждневик під назвою: "ПРАДОР УКРАЇНИ". 2/ Для провадження справи видання цього тиждневика утворити тимчасово в складі Культурно-Освітнього Відділу редакцію, штати якої до цього додаваться. 3/ На утримання персонального складу і на різні видатки в справі друку, малювання гравюр, утворення фотографічних відбитків і клішев, а також на контору з експедицією, асигнувати авансом на 3 місяці один мільйон пісімдесят чотирі тисячі триста /1.084.300/ гривень. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Т.В.О. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА ПОЛКОВНИК ШТАТИ РЕДАКЦІЇ ІЛЮСТРОВАНОГО ВІЙСЬКОВОГО ТИЖДЕНИКА при КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОМУ ВІДДІЛІ ГОЛОВНОГО УПРАВ- ЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ " ПРАЦЮР УКРАЇНИ ". НАЗВА НОС АД. | | |---|---|---|---|---|---|---| | | | Платня на рік. | | Платня на місяць | | | | | | Одному Всім | Одному Всім. | || | Редактор........... I VI 1.600 21.600 1.600 1.600 | Секретар.......... I VII 16.800 16.800 1.400 1.400 | Помічник редактора I VII 16.800 16.800 1.400 1.400 | Коректор........... I VII 16.800 16.800 1.400 1.400 | Артист-Художник.... I VI 21.600 21.600 1.800 1.800 | Фотограф........... I VII 13.800 16.800 1.400 1.400 | Помічник фотографа I VIIII 13.200 13.200 1.100 1.100 | Експедітор......... I VIIII 187200 13.200 1.100 1.100 | Клішар-Техник...... I VII 16.800 16.800 1.400 1.400 | Найцемарист І-І р.. I IX 9.600 9.600 800 800 | -"- 2-ї р. I X 8.100 8.100 700 700 | Оповістник......... З - 7.200 7.200 600 600 Разом... 13 - 178000 192200 14900 16100 ПРИМІТКА: Зазначені в штаті особи входять в склад співробітників Культурно- Освітнього Відділу і через те користуються правом на всі законні додавки до утримання, як співробітники Головного Управління Гене- рального Штабу. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР ПОЛКОВНИК Начальник Головного Управління Генерального Штабу О т а м а н Начальник Культурно-Освітнього Відділу ГУГШ Військовий Старшина ЗАПИСКА ДО ПОЯСНЕННЯ. Штатів Редакції Ілюстрованого Військового Тижневика при Культурно-Освітньому Відділі Головного Управління Генерального Штабу "ПРАНОР". Для своєчасного і скорого поширення національної свідомості і почуття Українського патріотизму серед козаків згадками про слав- не життя старих часів, про скарби рідного краю, про долю Українців на всьому світі , повідомлення їх про Українські справи, як на Бать- ківщині так і за кордоном, а також для морального зв'язку Армії з провінцією і тим допомогти виховуванню свідомого і національно пу- лого козацтва, яке грудью стало б на захист Батьківщини,- заснову- ється при Культурно-Освітньому Відділі ілюстрований Військовий Тижневик з Відділами: 1/ наказовим /розповсюдження військової офі- ції/, 2/ на бічучи військові теми /питання сучасного військового менту/, 3/красне письменство /оповідання та вірші з військового життя/, 1/за тиждень/огляд військових подій на Україні і за кор- доном/, 5/ пиття фронту / спогади, краєзнавство, історія і геогра- фія України/, 6/ життєписи історичних і військових діячів, 7/реєстри нагороджених борців за волю України, 8/ Реєстр волків, що полягли на полі слави, 9/ огляд книгок, 10/поштова скринька, 11/ розваги /головоломки, ребуси і загадки/, і 12/ оповістки. Тижневик повинен бути дуте делевим не більше 200 шарів число на 32 сторінки вісімки, мати містецький вигляд, частини одержуть часопис-зниктон на 50%. Тижневик редагується Комитетом, який утво- рюється в такому складі: начальник Культурно-Освітнього Відділу, його помічник- редактор, секретар, Начальник Освітньо-Адміністративної частини, чи кому буде наказано в співробітників Культурно-Освітнього Від- ділу. До складу редакції,крім редактора і секретаря належать такі технічні робітники - коректор, артист-художник, фотоправильник, і канцеляристи, які всі входять в склад співробітників Культурно- -Освітнього Відділу. Для преси Комітет збирається не менше, як раз на тиждень на підставі запрошення Начальника Культурно-Освітнього Відділу. Завдання "смітету є попередній розгляд і ухвала матеріалу для тижневика. Артист-художник утворює оригінальні малюнки для часопису і видань Культурно-Освітнього Відділу по завданням Редакції чи Відділу, а також по готовим малюнкам виготовляє штрихові малюнки та інше. Фотограф робить фотографії епізодів з військового життя. Клімар-техник виробляє для часопису і видань Культурно-Освітнього Відділу клімі. НАЧАЛЬНИК КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ВІДДІЛУ РГП Військовий Старшина Маршев КОШТОРИС на витрати по редакції ілюстрованого військового тижневика "ПРАПОР УКРАЇНИ" — видання Культурно-Освітнього Відділу ГУГШ на 3 місяці. На які витрати потрібні гроші | Одноразово. | Платня в грив. на місяць | Платня на три мі- сяця в гр. | ПРИМІТКА. ---|---|---|---|--- На гонорари шестатим співро- бітникам за оригінальні статті | 16000 | 48000 | На папер,рахуючи по 38400 гр. за І число/10000 прим./тижне- вика в місяць. | 153600 | 460800 | На набор і друк,рахуючи по 17600 грив. за І число/10000/ прим./. | 70400 | 211200 | Фальцовка 1 снитка,рахуючи по4000 грив.на І число/10000/ прим./ | 16000 | 48000 | На утримання персонального складу редакції в місяць. Матерьяли для малювання на 1 місяць | 16,190 | 48,300 | Одноразово на улаштування фо- тографичної справи/2 апарати і приладдя/. | 120000 | Місячні витрати на фотогра- фичні матерьяли. | 5000 | 15000 | Одноразова на улаштовання кліщар- ні 30000 Місячні витрати на матерьяли для кліщарні 6000 18000 На улаштовання контори з експедіцією одноразово. 10000 Місячні витрати на експедіцію. 3000 9000 ра в о м 220.00 238100 864300 Всього належить до видатку один мільон вісімдесят чотирі тисячі триста /1084300/ гривень. НАЧАЛЬНИК КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ВІДДІЛУ Військовий Старшина МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ ДЕПАРТАМЕНТ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ Загальний відділ м. Кам'янець 1003 7-го жовтня 1919 р. ДО МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ІН- ФОРМАЦІЇ. УПРАВЛІННЯ ПРЕСИ ТА ІНФОРМАЦІЇ Департамент Внутрішніх Справ ОДЕРЖАНО 6 жовтня 1919 р. Вх. ч. 2176 Відповідь Департамент Місцевого Самоврядування Міністерства Внутрішніх Справ при цьому надсилає І прим. законопроекту про надзвичайний одноразовий податок на користь міських народних Самоврядувань і І прим. пояснюючої з приводу законопроекту записки. Додаток: І прим. законопроекту і пояснюючої записки. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ Начальник Відділу УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про надзвичайний одноразовий податок на користь Міських і Народних /Зем- ських Самоврядувань. В зміну і доповнення Положення про Міські і Земські прибутки постановити: I/ В разі надзвичайних випадків, народного лиха, а також коли територія оголошується небезпечною або загроженого з боку епідемії, як Міським Ду- мам так і Земським черговим чи надзвичайним зборам надається право накла- дати податок на мешканців міста-міським, а на мешканців повіта-Земських Самоврядуванням. 2/ Розмір податків, засоби оподаткування; збирання їх виробляються від- повідними Самоврядуваннями і надсилаються до Міністерства Внутрішніх Справ одночасно з проханням про дозвіл встановлення одноразового надзви- чайного податку. 3/ Дозвіл на виправлення надзвичайного одноразового податку всякий раз дається Міністерством Внутрішніх Справ по згоді з Міністерством Фі- нансів і іншими Міністрами по належності. 4/ Закон цей переводиться по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ П. ХРИСТОК. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ. ...ЖОВТНЯ 1919 року № 755 м. Київ. До Пана Міністра Преси й Пропаганди. На додаток посилання УПРАВЛІННЯ Преси та Інфо, м.Київ Департамент Загальних Справ ОДЕРЖАНО В. Побіга 1019 р. Рх. ч. 245-0 Відповідь Надсилаличи при цьому копію законопроекту "про приняття до громадянства Української Народ- ньої Республіки", прошу Вас, Пане Міністре, не відмовити надіслати мені свій висновок по цьому законопроекту на протязі двох доб з приводу того, що Радою Міністрів даний для остаточного складан- ня його п'ятidenний строк.- Державний Секретарь Директор Департаменту Законодавчих Справ УХВАЛЕНИЙ КАБІНЕТОМ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН ПРО ПРИНЯТТЯ ДО ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. На скасування, зміну та доповнення відповідних законів ПОСТАНОВИТИ: 1. Приняття до громадянства Української Народньої Республіки провадиться через присягу на вірність Українській Народній Республіці /текст присяги додається/. 2. Для складання присяги особами, котрі задовольняють вимогам закону 2 липня 1918 року "про громадянство Української Держави"/Держ.Вістн. Ч.21/ які бажають бути громадянами Української Народньої Республіки, встановлюються такі строки: а/для осіб, котрі перебувають в місцевостях не занятих ворогом, - місячний строк з дня одержання цього закону на місцях; б/для осіб, перебуваючих в місцевостях звільнених ворогом після одержання цього закону на місцях, - двох місячний строк з дня звільнення місцевості від ворога; в/для осіб, перебуваючих в частинах і інституціях дієвої армії, - місячний строк з дня одержання цього закону в цих частинах і інституціях; г/для осіб, котрі повернуться на Україну з полону й взагалі в чужоземних держав після одержання цього закону на місцях, - місячний строк з дня повернення їх на Україну; д/для осіб, перебуваючих в чужоземних державах, в котрих істнують місії чи консульства Українського Уряду, - двохмісячний строк з дня одержання цього закону в згаданих місіях чи консульствах; е/для осіб, приняття котрих до українського громадянства провадиться в порядкові, зазначеному в ст. 13 згаданого закону 2 липня 1918 року, місячний строк з дня вступу в законну силу постановити про приняття їх до українського громадянства. 3. Присяга складається в мехах України в присутності органа місцевої адміністрації, в частинах і інституціях дієвої армії - начальника частини чи інституції й в чужоземних державах - представника місії чи консульства Українського Уряду. 4. Особи, що склала присягу, видавться відповідне посвідчення, а присяжний лист надсилається /ст.3/до Міністерства Внутрішніх Справ на хоронення. 5. Особи, склавші присягу, повинні зареєструватися в відповідних інституціях місцевого самоврядування по місцю свого постійного перебування. 6. Особи, котрі не складуть присяги, громадянами Української Народньої Республіки не вважаються; вони повинні подати в відповідні строки зазначені в ст. 2 цього закону місцевому комісару заяву, в котрій точно зазначити до громадян якої держави вони належать; згаданим особам місцевими комісарами видаються посвідчення на право перебування на Вкраїні на строк не більше одного року. 7. На протязі строки зазначеного в ст. 6 цього закону, згадані особи повинні представити національні документи від свого уряду. Особи, що не представлять таких документів, можуть бути вислані по розпорядженню Міністра Внутрішніх Справ за межі Української Народньої Республіки. 8. Обов'язки, котрі покладені згаданим законом 2 липня 1918 року на Генеральний Суд й старостів, покласти на Надвищий Суд Української Народньої Республіки й комісарів по належності. 9. Переведення цього закону в життя покладається на Міністра Внутрішніх Справ, котрому надається право видавати в порозумінні з Міністром Юстиції відповідні інструкції. 10. Закон цей оголосити по телеграфу. ГОЛОВА КАБІНЕТУ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ ТАЕМНО. 23 ДО ПАНА МІНІСТРА ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ. Секретаріат Ради Народних Міністрів має за честь надіслати при цьому виписку з проекту жур- налу засідання Ради Народних Міністрів від 23-го Жовтня 1919 року Ч.2.19. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДІЛОВОД ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ. СЕКРЕТАРЬ РАДИ МІНІСТРІВ. 24/.. Жовтня 1919 року. м.-Київ- ТАЄМНО. 48 24 ВИПИСКА З ЖУРНАЛУ ЗАСІДАННЯ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ від 23 Жовтня 1919 року. ч.219 ОЛУХАЛИ: I. Голова Ради Народних Міністрів прохання артиста Горо- шенка в справі допомоги Україн- ському Художньому Театрові у Київі. ПОСТАНОВИЛИ: I.1/Заслухавши доклад Рада Міністрів у.валила визнати принципово бажаним таку допомогу та передати доклад для полагодження справи до Міністерства Народньої Освіти. 2/Горучити Міністрів Освіти разом з Міністром Преси й Пропаганди в най- близчім часі внести до Ради Міністрів законопроєкт про допомогу театрам на Україні взагалі. З оригіналом згідно: СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Канцелярія "міністра "Дистанда 1919 року. ч....... м. Кам'янець на Под. до МІНІСТЕРСТВА ПРЕЗИ Й ПРО- ПАГАНДИ. 2803. 9 Канцелярія Міністра Закордонних Справ має честь переслати при цьому до відома копію проекту "Конституції Росій- ського Государства", розробленого чеським діячом. Крамаржем. начальник Канцелярії Ст. Діловод К О Н С Т И Т У Ц І Я РОСІЙСЬКАГО ГОСУДАРСТВА . I/ Учредительное Собрание имѣть опредѣлить форму и основу государственного устройства России. II/ Основные законы опредѣляютъ, а также обезпечиваютъ сво- боду вѣроисповѣданія , свободу національную , свободу слова и пе- чати , обществъ, союзовъ и собраній , неприкосновенность личности обезпеченную судебными гарантіями . I. ПРЕЗИДЕНТЪ . 3 / Главой Государства является Президентъ Республики , изби- раемый общимъ собраніемъ объихъ палатъ простымъ большинствомъ голосовъ присутствующихъ членовъ , на семь лѣтъ . Кворумъ выборовъ долженъ быть не менѣе 2/3 числа членовъ объихъ палатъ . 4 / Президентъ отвѣтственъ лишь за покушеніе на низпроверженіе Конституціи . 5 / Въ случаѣ отказа, тяжкой болѣзни, смерти или отрѣшенія по суду должны быть произведены не позже двухъ недѣль новыя выборы на оставшійся срокъ . Пока новый Президентъ не вступить въ исполненіе своихъ обязанностей , его права и обязанности пере- ходятъ на Предсѣдателя Государственнаго Совѣта , котораго за это время замѣщаетъ его товарищъ . 6 / Назначеніе общеперскихъ Министровъ и Предсѣдателей обла- стныхъ министерствъ контрасигнуется общеперскимъ Канцлеромъ . Назначеніе областныхъ Министровъ контрасигнируется Предсѣдате- лями областныхъ министерствъ . 7 / Онъ же назначаетъ и увольняетъ всѣхъ чиновниковъ обще- имперскихъ и областныхъ не ниже IV класса . 8 / Ни одинъ актъ Президента не имѣеть обязательной силы , если не скрѣпленъ подписью Канцлера или Главою соответствующаго вѣломства . Президентъ санкціонируетъ и обнародоваетъ законы имперскіе и областные , скрѣпленные Министрами , отвѣтственными Президентъ утверждаетъ облѣмперскіе законы втеченіе 3-хъ / трёхъ / мѣсяцевъ по принятіи Палатами . Если послѣ отказа Президента въ утвержденіи закона объ Палаты при- няли тотъ же законъ безъ измѣненія вторично , Президентъ или утверждаетъ законъ , или распускаетъ Палату . Въ случаѣ при- нятія того же закона и Палатами роваго состава, Прези- дентъ обязанъ законы немедленно утвердить . 9 / Президентъ созываетъ Палаты и областные сеймы и опредѣляетъ сроки ихъ открытія и закрытія , и имѣетъ право ихъ роспустить . Выборы въ Государственную или областную думу , въ Госу- дарственный Совѣтъ новаго созыва должны быть произведены втеченіи трехъ мѣсяцевъ . Новые Палаты выбранныя послѣ роспуска должны быть созваны не позже шести недѣль послѣ окончанія выборовъ . 10 / Президентъ объявляетъ войну по рѣшеніи облыхъ Па- латъ ; онъ же заключаетъ мирь и ратифицируетъ международ- ные договоры по одобрѳнію облыхъ Палатъ . 11 / Президентъ является верховнымъ начальникомъ арміи и флота , назначаетъ и увольняетъ офицеровъ ротъ чиновъ . 12 / Президентъ имѣетъ право помилованія , жалуеть ордена и другіе знаки отличія . 11. ГОСУДАРСТВЕННАЯ ДУМА . И ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СОВѢТЪ. 13 / Законодательная власть осуществляется двумя Палатами Государственной Думой и Государственнымъ Совѣтомъ . 14 / Государственная дума избирается на основаніи всеобщ- го, равнаго и прямого избирательнаго права на 5 лѣтъ . 15 / Право избирать въ Государственную Думу обезпечено всѣмъ гражданамъ 20-ти лѣтняго возраста и проживающимъ въ мѣстѣ выборовъ не менѣе года . Всѣ граждане старше 30 -ти лѣтъ , имѣющіе избирательное право , могутъ быть избираемы членами Государственной Думы . 16 / а) Членомъ облыхъ Палатъ обезпечивается право непри- косновенности и безотвѣтственности за рѣчи и работу въ Па- латахъ . б) Судебному или административному преслѣдованію могутъ бить подвергнути толькo съ поволенія Палаты , къ которои принадлежать . Безъ этого позволенія могута быть подвергну . ти заключенію или задержанію лишь в случаѣ опасности по- бѣга . 17 / Члены Государственнаго Совѣта избираются на шесть лѣтъ областными сеймами согласно съ постановленіями спе- ціальнаго избирательнаго закона. Члены Совѣта могутъ быть одновременно чланами Сеймовъ, для избранія требуется 40 -лѣтнiй возрастъ / Въ составъ членовъ Совѣта можно включатьъ представителей Университетовъ , Академіи Наукъ , высшихъ Техническихъ училищъ , Орговныхъ Палатъ, биржевы: Комитетовъ и центральныхъ рабочихъ организацій , напр. рабочихъ палатъ . 18 / Компетенцiю Палатъ составляютъ слѣдующіе вопросы: a) Вопросъ иностранной политики. Утвержденіе международныхъ договоровъ , политическихъ, экономическихъ и соціальныхъ. Объявленіе войны и заключеніе мирныхъ договоровъ . b) Военные законы, законы о наборѣ . сроки службы о жалов- нiи , содержаніе и пособіяхъ о циреровъ и низшихъ членовъ военные расходы и т. д . в) Общіе финансы государства ; общемерскіе надоги и подат- ки , общеимперскiе ваймы . г) Законы о прядкѣ производства и контроль общихъ и област- ныхъ (финансовъ . д) Законодательство о монетной системѣ , о государственіи Банкѣ . е) Законодательство о мѣрахъ и ввсахъ. Законодательство ( Банкахъ и акціонерныхъ обществахъ . ж) Законодательство о таможенныхъ пошлинахъ . з) Законодательство о государственныхъ желѣзныхъ дорогах: портaхъ, о правилахъ провоза и тарифной политики на жед- лѣзныхъ дорогахъ и пароходахъ, воздухоплаваніи, обь об имперскомъ урегулированій рѣкъ и постройкѣ каналовъ . и) Законодательство о почтѣ , телеграфѣ , телефонѣ о почт- вихъ оберегательныхъ кассахъ. k) Законодательство объ основныхъ правилахъ школьной политики и воспитанія во всей имперiи . л) Законодательство о спеціальних мікропріятіях / страхо- ваннє робочих/ работа пенсійн, малолітніхъ и рабочії част инспекторати і т. п. / соціальному призрані и здравоохране- нія. м) Законодательство о правѣ гражданскомъ , уголовномъ и абонхъ шовизводствъ , о правѣ торговомъ , вексельномъ. н) Законодательство обь аграрномъ правѣ, обь охраны льсовъ о правѣ пользованія водами. о) Законодательство о государственныхъ монополіяхъ. Измѣненіе основныхъ законовъ упомянутыхъ въ § 2 18 / всѣ законы должны первоначально рассматриваться въ Государственной Думѣ. Для измѣненія основныхъ законовъ требуется большинство 2/3 голосовъ каждой изъ Палатъ при наличии половины за- конного числа, ихъ членовъ . 19 / Государственный Совѣтъ можетъ отклонять или измѣ- нять законы , принимаемые Государственной думой , но лишь въ теченіи шести мѣсяцевъ по долученіи закона изъ Государстве- ной Думы. Боли Государственная дума приметь вторично 2/3 голосовъ въ первоначальномъ видѣ тотъ-же законъ , отклоненный или измѣненный Государственнымъ Совѣтомъ таково вступаетъ на учрежденіе Главы Государства помимо согласія Государствен- наго Совѣта . 20 / Члены обѣихъ Палатъ имѣютъ право дѣлать предложе- ніе законовъ и запроса правительству. Предлоги и запросы должны быть подписаны не менѣе чимъ двадцатью членами Пала- 21 / Обѣ Палаты созываются одновременно декретомъ Президен- Республики , ежегодно въ Пожёр мѣсяцъ въ Москвѣ . 22 / Очередная сессія Палаты объявляется оконченою декрето Президента Республики не ранѣе принятія ими бюджета. III. ОБЩЕГОСУДАРСТВЕННОЕ УПРАВЛЕНІЕ . 23 / Общеперское Управленіе государства состоитъ изъ слѣдующихъ Министровъ : 1) Государственный Канцлеръ. 2) Иностранныхъ Дѣл. 3) Военного. 4) Морского. 5) Общеперских министров. 6) Торговли, промышленности и социального законодательства 7) Путей сообщения, почт и телеграфов. 8) Юстиции. 9) Народного Просвещения и духовных дел. 10) Земледелия . 11) Труда. 12) Социального призрения и здравоохранения . 24/ Государственные Канцлеры и Министры отвѣтственны передъ Государственною Думой. Из судебного порядка они привлекаются лишь по постановленію Государственной Думы, принятому боль- шинством 2/3 голосов , и отвѣчаютъ передъ трибуналомъ, состоящим изъ всѣхъ членовъ Государственного Совѣта, по избранію. 25/ Высшіе судебныя инстанціи являются Верховный уголовный, гражданскій и административный суды. Председатель и члены этого суда назначаются Президентомъ Республики изъ кандидатовъ предлагаемыхъ имперскимъ министромъ Юстиціи изъ числа лицъ, представленныхъ областными Правитель- ствами . 26/ Православная церковь управляется Патріархомъ и Св. Синодомъ. 27/ Президентъ Республики имѣетъ право отвода кандидатовъ изъ патріархи и главы другихъ вѣросповѣданій и Государствен- ный Канцлеръ - право отвода кандидатовъ изъ члены Св. Синода и высшихъ церковныхъ управленій другихъ исповѣданій . 28/ Управленіе военной части находится исключительно въ вѣдѣніи общемперацкого министра . 29 / Военное министерство предлагаетъ Президенту Республики назначеніе военныхъ начальниковъ въ областныхъ главных го- родахъ и въ губерніяхъ . Губернскіе военные начальники подчинены областнымъ и по- слѣдніе прямо военному министерству . 30/ Правительство областное, губернаторы и уѣздные начальники могутъ потребовать военные части для поддержанія порядка или въ случаѣ равныхъ катастрофъ. Но войско подчинено исключительно- но своимъ военнымъ начальникамъ , каковы имѣютъ право требовать всѣхъ принадлежащихъ имь по закону правъ относительно постовъ прекормленія, транспорта и т. п. Втъ гражданскихъ властей . Обязанности гражданскихъ властей въ отношеніи постройки казармъ предоставление мѣста для обученія войскъ и т. п. опредѣляются . общественнымъ закономъ. 31/ Таможенное Управленіе подвѣ-домственно исключительно обще- имперскому министерству финаясовъ, равно какъ и различныя управленія монополій и налоговъ , доходъ отъ коихъ предназна- ченъ для общемпирской казны. 32/ Общемпирское министерство Финасовъ для взыманія своихъ налогоы, пользуется имперскими казначействами , но имѣеть право гдѣ сіе принадобится по соглашенію съ соовѣтствующимъ Правительствомъ пользоваться и областными казначействами. 33/ Фабричная инструкція вѣдаеться общемпирскимъ фабричнымъ инспекторомъ , согласующимъ общемпирскіе и областные интересы 34/ Всѣ пути сообщенія , за исключеніемъ мѣстныхъ порты, а также почта , телеграфъ и телефонъ являются общего государственными и находятся въ вѣдении общемпирскихъ Министерствъ . Министерство торговли , народнаго просвѣщенія, земледѣлія, труда, соціальнаго приарѣнія и здравоохраненіи могутъ имѣть или свои учрежденія въ областяхъ насколько это требуется для проведенія общегосударственныхъ законовъ , или командировать общегосударственныхъ инспекторовъ для наблюдения за проведе- ніемъ этихъ законовъ въ областяхъ , если оно поручено обла- стнымъ учрежденіямъ . 35/ Контроль государственнаго хозяйства общегосударственна и областного производится общегосударственнымъ контролемъ , коро- рий имѣеть свои отдѣленія во всѣхъ областяхъ. Всѣ государственныя учрежденія общегосударственные и областны обязаны давать отчетъ о своемъ финаясовомъ хозяйствѣ общесу- дарственному главному контролю, областнымъ областнымъ отдѣ- леніямъ . 36/ Государственный контроль одинъ и независимъ . Государствен го контроляра назначаеть президентъ по предложенію Государат ной Думой - и Государственным Советом. 37/ Государственный контролер обязанъ въ особенности слѣ- дить, чтобы на государство ни в какой формѣ не возлагалось финансовое обязательство не отвѣчающее въ должной мѣрѣ требованіямъ закона. 38/ Доклады государственного Контролера должны предлагать- ся ежегодно палатамъ или областнымъ Сеймамъ. Овои заключенія государственный Контролер представляетъ государственному Канцлеру или областнымъ Предсѣдателямъ Совѣта Министровъ по принадлежности. Въ случаѣ большой важности Государственный Контролеръ имѣетъ право сообщить о своихъ заключеніяхъ Палатамъ или областной Думѣ. IV. ОБЛАСТНОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО. И УПРАВЛЕНІЕ . 39/ Россійское Государство раздѣляется Учредительнымъ Собра- ніемъ на области, согласно національностямъ и сообразно экономическимъ и socіальнымъ мѣстнымъ условіямъ. 40 / Областные Сеймы состоятъ изъ одной палаты избираемой на 4 года, на тѣхъ же основаніяхъ, какъ и выборы въ государ- ственную Думу. / Представителей экономическихъ, культурно-просвѣтительныхъ и socіальныхъ организацій, какъ-то: Торговыхъ Палатъ, земле- дѣльческихъ Совѣтовъ ремесленныхъ корпорацій, рабочихъ орга- низацій , университетовъ, училищъ и т. п. / Число депутатовъ Сеймовъ опредѣляется въ соотвѣтствіи съ числомъ жителей области, по расчету одинъ депутатъ на..... ..... жителей. 41/ Депутаты пользуются правомъ неприкосновенности и безотвѣт- ственности на тѣхъ же основаніяхъ какъ и члены Государствен- ной Думы. 42/ Областные Сеймы созываются обязательно ежегодно, но не одновременно съ государственной Думой и Государственнымъ Совѣтомъ 43/ Компетенціи областныхъ Сеймовъ подлежитъ: 1) Установленіе смѣтнъ областныхъ доходовъ и расходовъ. 2) Законодательство о мѣстныхъ налогахъ. 3) Учрежденіе разныхъ училищъ и ихъ смѣты, также постановле- нія относительно примѣненія и изученія русскаго языка, поскольку таковыя выходятъ за предѣлы статьи 56 . 4) Законодательство о правахъ мѣстныхъ языкавъ. 5) Законодательство о мѣстныхъ церквахъ и ихъ смѣты. 6) Законодательство о мѣстныхъ путяхъ сообщенія. 7) Законодательство объ урегулированіи рѣкъ , о постройкѣ кан- аловъ, поскольку сооруженіе и управленіе послѣднихъ не подле- житъ рѣшенію имперскихъ учрежденій. 8) Законодательство о правѣ аграрномъ, поскольку послѣдніе предоставлено общимъ законодательствомъ областнымъ Сеймамъ, напр: Законодательство объ земледѣльческихъ кооперативахъ, о земельномъ кредитѣ, законодательство лѣсное и т. д. 9) Законодательство объ ремесленныхъ корпораціяхъ. 10) Законодательство соціальное поволко областнымъ Сеймамъ таковое предоставлено общимперскимъ законами, и 'II) Созданіе учрежденій общественнаго здравоохраненія , при- врѣнія и т. д. 12) Законодательство объ мѣстномъ управленіи /Областной Сейм имѣетъ право и обязанность заботиться о постройкѣ и управл ніи общественныхъ училищъ, если таковыя не состоятъ на попеч ніи Земствъ , о постройкѣ шоссейныхъ и желѣзныхъ дорогъ, о работахъ на рѣкахъ, объ устройствѣ элеваторовъ и магазиновъ земледѣльческихъ, объ укрѣпленіи овраговъ , о отмѣненіи обт устройствѣ кассъ и банковъ взаимнаго аграрного и ремесленнаг Кредита , о постройкѣ университетскихъ клиникъ, и больницъ, домовъ для душевно- больныхъ и глухонѣмыхъ, большихъ родильн; пріютовъ , пріютовъ для сиротъ , покинутыхъ, безпризорныхъ дѣт 13) Законы изданіе которыхъ специально предоставляется об; тиннымъ думамъ общемперскимъ законодательствамъ. 44/ Областное Управленіе осуществляется областнымъ Министерс: БОМЪ въ составь коего входитъ предсѣдатель совѣта министровъ и мини- стры назначаемые изъ числа членовъ областнаго Сейма. 45/ Министръ отвѣтственны передъ областнымъ Сеймомъ за неиспол- ніе законовъ Сейма. Въ составь областнаго Кабинета входятъ: 1) "предсѣдатель Областного Министерства, 2) Министръ народнаго просвѣщенія и ду- ховно-дѣлъ мѣстныхъ, 3) Министра внутреннихъ дѣлъ, 4) Министръ Остиціи, 5) Мп. Путей Сообщенія, 6) Мпн. Земледѣлія,7)Мин. Тор- говли и Промышленности, 8) Мин. Соціальнаго призрѣнія 9) Мин. Общественной Гигиены , 10) Мпн. Финансовъ. 46/ Областные иновники ниже IV кл. отъ У до X включительно на- значаются и увольняются областными Предсѣдателями Министерства V. ВОПРОСЪ ЯЗЫКОВЪ. 47/ Русскій языкъ является языкомъ Государственнымъ. Общіе зако- ны публикуются на русскомъ языкѣ въ общемъ государственномъ се нинѣ законовъ и на русскомъ языкѣ съ переводомъ -на мѣстный въ собранияхъ законовъ мѣстныхъ. 48/ Областные законы публикуются на языкахъ допускаемыхъ въ за- сѣданіяхъ областныхъ Сеймовъ и на русскомъ языкѣ. 49/ Подлинникомъ считается русскій текстъ въ общихъ законахъ въ областныхъ- мѣстные и русскій. 50/ Въ общенперскихъ центральныхъ устроеніяхъ допускается только русскій языкъ. Въ общенперскихъ Государственныхъ учре- жденіяхъ находящихся въ областныхъ допускается при воининыхъ оношеніяхъ съ мѣстными дѣятелями пользованіе языками , приня- тими для областныхъ учрежденій. 51/ Въ областныхъ Сеймах допускается ть языки, которыя приняты для сего рѣшеніемъ областнаго Сейма и кромѣ того русскій. 52/ Вопросъ объ языкѣ областныхъ учрежденій рѣшается областнымъ Се"мами, но во всемъ Государствѣ на ходательства и заявленія поданіе на русскомъ языкѣ получается отвѣтъ на русскомъ языкѣ. 53/ На монетахъ, почтовыхъ, гербовыхъ маркахъ - языкъ русскій. На бумажныхъ деньгахъ можно обозначать цѣнность и на мѣстныхъ языкахъ. 54/ Языкъ преподаванія въ школахъ устанавливается пѣменіем містиньх сеймовъ . 55/ "Реподаваніе русскаго языка должно быть обязательнымъ во всѣхъ школахъ государства. 56/ "а русскомъ языкѣ должно обязательно вестись по крайней мѣрѣ преподаваніе въ начальныхъ и въ среднихъ школахъ русской исторіи, исторіи русскаго права, права гражданскаго и уголовнаго VI. ЗЕМСТВА. 57/ Области раздѣляются въ административномъ отношеніи на губер- ніи, вѣды и волости. Въ губерніяхъ имѣется губернскія, въ уѣздахъ уѣздныя земства. 58/ Въ губернскія и уѣздныя земства особо выбираются представители отъ городовъ и деревень. Число членовъ въ губернскія и уѣздныя земства устанавливается областнымъ сеймомъ, также относи- тельно числа членовъ отъ городовъ и сельскихъ жителей. При этомъ учитывается не только относительное количество на- селенія въ городахъ и деревняхъ , но также количество платных ими налоговъ. 59/ Земства не могутъ собираться въ засѣданіе въ одно время съ Областнымъ Сеймомъ.. 60/ Компетенція Земствъ: 1) Извѣшія школы, общеобразовательныя и спе- ціальныя,2) Мѣстная моссе соединищая города и деревни одной губерніи ихъ постройка и поддержаніе./ Паровые катки и т. п. гу- бернскія каменныя ломки и т. п. / 3) Больницы родильные пріюты медицинская помощь въ городахъ и деревняхъ. 4) Учрежденіе опит- ныхъ агрономическихъ отацій , образованныхъ хозяйствъ, губернскихъ магазиновъ , элеваторовъ съ частичными станціями и т. п. 5) Вопросы лѣсоразведенія , ортезанскихъ колодцевъ , ревервуаровъ и ф. п. 6) Устроство пожарной полиціи въ городахъ и деревняхъ, 7) Установле- ніе и способъ покрытія земскихъ нуждъ. 61/ Областные Сеймы распредѣляютъ сферы компетенціи губернскихъ и уѣздныхъ земствъ. 62/ Областныя Сеймы могутъ закономъ передавать компетенціи земст- вамъ. 63/ Адмнистрація въ губерніяхъ / отъ V кл. вышь/ назначается исключительно областнымъ правительствомъ . Чиновники въ губерніи и уважахъ отвѣтственны передъ своимъ начальствомъ въ областномъ правительствѣ ; въ сферѣ компетенціи земства губернскихъ и уѣздныхъ , земства имѣютъ право допросовъ на которые указаныя чиновники обязаны отвѣчать . Поли- тическую отвѣтственность за ихъ дѣйствія несутъ областные министры . 6/. Изъ должностныхъ лицъ губерніи / главной школьною инспекторы, губернскій главный врачъ, губернскій инспекторъ ремесленныхъ организацій и ремесленныхъ школъ, губернскій главный агрономъ, губернскій начальникъ областною финансовою части , губернскій главный инженеръ и т. д. / При губерна- торѣ устанавливается общее собраніе, собиравшое періодически а также въ особомъ случаѣ по его усмотренію. 65/ Всѣ распоряженія полицейскаго и военнаго характера, а также рѣшенія спѣшины, принимаются самимъ губернаторомъ или уѣзд- нымъ начальникомъ подъ ихъ личною отвѣтственностью . 66/ для дѣлъ которыя не признаны особо спѣшными , какъ напр: для школьныхъ , дорожныхъ , агрономическихъ , для рѣшенія вопросовъ о разрѣшеніи новыхъ заводовъ, промышленныхъ заведеній, для вопросовъ больничныхъ . общественной гірівни и т. п. обра- зуются смѣшанныя комиссіи изъ представителей соотвѣтству- ющихъ вѣдомствъ въ губерніи и уѣздахъ и главныхъ земствахъ. Смѣшанная эта комісія составляетъ также ежегодныя доклады о всѣхъ нуждахъ губерніи или уѣзда, которыя должны найти свое удовлетвореніе по смѣтѣ областного бейма , а также губернскаго или уѣзднаго земства . 67/ Апелляція противъ рѣшенія мѣстныхъ властей идетъ къ губернатору и въ послѣднемъ инстанціи къ областному министерст- ву. 68/ По всѣмъ дѣламъ административной юстиціи , апелляція идетъ къ административному суду, учрежденному въ каждой области и въ послѣднемъ инстанціи къ высшему общегосударственному административному суду. VII. ГОРОДА И ДЕРЕВНИ. 69/ Города и деревни выбираютъ свое представительство все- общей подачей голосовъ . Право голосованія имѣютъ всѣ, имѣ- ющіе не мѣнѣе 25 дѣтъ , которые живутъ по крайней мѣрѣ одинъ рода въ данныхъ городахъ или деревняхъ и не лишены гражданскихъ правъ. 70 / Города и деревни пекутся о мѣстныхъ муж., жь , о порядкѣ чистоты и гігіенѣ и главное о бѣднпкахъ, къ работѣ не способныхъ и т. д. Земство можетъ ввозложить на города и деревни опредѣленія обязанности въ отношеніи школы. 71/ Города и деревни имьютъ право устанавливать особый прибавки къ прмимнъ и косвенныхъ налогамъ, взымаемымъ на мѣстахъ. Въ томъ случаѣ , если эти прибавки превышаютъ 10% отъ должні быть утвержденны убднымь земствомъ , а также випускъ за новы еоли таковыя увеличиваются/ общую сумму задолженности городовъ болѣе чимъ на 10000 рублей. а въ деревняхъ на 1000 рублей если прибавки превышаютъ 20 % въ задолженность 25,000или 2.500 земствомъ губернскимъ. 72/ для этой цѣли губернскія и убдимы езвства должны избрать спеціальную коммсію . Губернская Комиссія хийыхъ рьпаетъ всѣ дѣла городовъ и деревень по второ инстанціи. 72/ Причина вшелянія идетъ къ совѣту по городскимъ и деревенскимъ дѣламъ , избираемому Сеймомъ областнымъ изъ числа членовъ еро. 74/ По дѣламъ административною ютиціи / напр. концессій для лабрикъ , для продажи веще, требующихъ концессіи, строительные вопросы и т. д. / большой важности слушать рѣшающе инстанціе административный судъ въ главномъ городѣ области . Предметы большою важности опредѣляются особымъ закономъ Областнаго Сейма. " СЕКРЕТАРІАТ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ "3" квітня 1940 р. ч. 592 УПРАВЛІННЯ Преси та Інформації Ради Народних Міністрів СРСР Відомство До ПАНА МІНІСТРА Секретаріат Ради Народних Міністрів має за честь надіслати при цьому на попереднє ознайомлення копії законопроектів, які мають бути поставлені на повстку одного з сімейних засідань Ради чи Кабінету Міністрів СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Підпис: С. Волков ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЄМО "....." липня 1919 року. Голова Директорії Члени: Член Секретарь ПОСВІДЧУЮ: Державний Секретарь УХВАЛЕНИМ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН ПРО ЗАСИЛАННЯ ІНСТИТУТА ИНСПЕКТОРІВ В ВІДОМСТВІ МІНІСТЕРСТВА ПОШТ І ТЕЛЕГРАФІВ. 1. Для інструктування та проведення контролю і виконання інших завдань, що мають своєю метою підняти продуктивність та забезпе- чить нормальне функціонування пошти, телеграфу і телефону засну- вати в відомстві Пошт і Телеграфів, в додаток і зміну закону з 5 листопаду 1918 року про штати центральних установ відомства Пошт і Телеграфів, інститут інспекторів. 2. Інститут складається з Головного Інспектора, інспекторів, контрольорів та інших службових, згідно штатного розпису, що до- дається до цього. 3. Інститут Інспекторів безпосередньо підлягає Міністрові Пошт і Телегра- фів, залежне ж завідування інституціон покладається на Головного Інспек- тора, який по займаємі посади входить в Раду Міністра на правах дійсних радників. 4. Обов'язки і напрямок діяльності інспекторів та контрольорів визначаються інструкцією Міністра Пошт і Телеграфів. 5. Інспектори і контрольори можуть бути ввійменні без прохання з посади, або переведені з пониженим на іншу посаду не інакше, як по суду виключно за вчинки, які передбачаються карним статутом /Уложеніє о наказаннях./ 6. При роз'їздках по службовим справам інспектори і контрольори одержують добові і роз'їзні гроші на загальніх підставах з кре- диту, який відкривається на цю потребу для службових Центральних установ Міністерства Пошт і Телеграфів. 7. Скасувати зазначені в штатах Центральних установ поштово-телег- рафного відомства які прикладені до закону 5 листопада 1918 року І посади урядових особливих доручень у класи, і посаду урядовця особливих доручень VI класи, І посаду урядовця особливих доручень VII класи і 2 посаді інспекторів Пошт і Телеграфів 5 класи. 8. Асигнували з коштів Державної Скарбниці в розпорядження Міністра Пошт і Телеграфів в рахунок кошторису біжучого року на утримання персонального складу інститута інспекторів 222.600 гривень і відповідну суму на відсоткову надбавку по закону 19 листопаду 1918 року. 9. Закон цей провести в життя з 1 липня біжучого року. Голова Ради Народніх Міністрів Наружний Народнім Міністерством Пошт і Телеграфів ШТАТИ ІНСПЕКТОРІВ МІНІСТЕРСТВА ПОЧТ І ТЕЛЕГРАФІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. НАЗВА ПОСАД Кількість Класи Розряд Річне При- по- си нен- утримання міс- сад. по- ції. одному ке. сад. всім карб. карб. Головний Інспектор . . . . 1 IV II 15000 15000 Інспектори . . . 4 V III, I 12000 48000 Контрольори Отарші . . 6 VI II,2 9000 54000 Контрольори . . . 12 VII V 7200 86400 Діловод . . . . 1 VIII VII 6600 6600 Помічник діловоду . . . 1 IX VII 5400 5400 Канцелярський уряд.І розр. 1 IX VII 4200 4200 Почтальонів . . . . 1 IX 3000 3000 Голова Ради Народніх Міністрів Керуючий Народним Міністерством Почт і Телеграфів СЕКРЕТАРІАТ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ до ПАНА-МІНІСТРА Секретаріат Ради Народних Міністрів маю ва честъ надійшти при цьому на попередньо ознайомленні копії законопроєктів, які мають бути поставлені на повітку одною з Злізних засідань Ради чи Кабі- нету Міністрів. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З. Ф. Ліловод Гур'янов ЗАКОНОПРОЕКТ Тимчасовий Закон про часткове обмеження вільного торгy папером та надання Міністерств Преси й Пропаганди права реквізіції друкарських підприємств і засобів друкарської техники та періодичних видань. 1/ Продаж паперу з паперових фабрик та складів, при яких би закладах ці склади не знаходились а також вивіз паперу з паперових фабрик та складів без дозволу Міністерства Преси й Пропаганди забороняється. ПРИМІТКА: На фабриках такі дозволи даються через окремих уповноважених Міністерства Преси й Пропаганди: 2/ Надати Міністерстві Преси й Пропаганди право реквізувати для потреб Міністерства тіпографії цінко-літографій всілякі технічні засоби та матеріали друку. 3/ Надати Міністерстві Преси й Пропаганди право реквізувати неперіодичні видання не вище 75% кількості чисел що випускаються у світ. 4/ За невиконання ст. І. цього Закону винні в тім особи підлягають з наказу Міністра Преси й Пропаганди карі або штрафу в розмірі який не перебільшує річної ціни товару, або конфіскації товару. 5/ В розвиток цього Закону Міністерстві Преси й Пропаганди надати право видаюти інструкції та розпорядження. 6/ Закон цей ввести в життя по телеграфу. 7/ Постанову від 4 Липня 1919 року про реєстрацію і передачу в розпорядження Міністерства Преси й Пропаганди друкарської техніки і постачання скасувати. 5.7 Міністр Преси й Пропаганди М. Леркаєвський. З переглянутих за згодою: Новакович Загаєвич Вдовіч Загальним Олегором Великим фр. Франк У. Н. Р. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ по Головній Управі військової повинності 12 ковтня 1919 р. 4. 1147 До Пана Міністра Преси та Інформації. при цьому надсилається на відома і відповід- них розпоряджень коня лошаду троловця особливих доручень 6-ї класи при Міністерстві внутрішніх Справ В. Коркунко про стан особлизації на Київ - чині. з міністра внутрішніх справ Генерал інспектора В. о. Начальника Головної Управи військової повинності Копія/докладу Урядовій Особливих доручень VI-ї класи при Міністерстві Внутрішніх Справ Василя Івановича Коркушка на і"мя п. Міністра Внутрішніх Справ. Про стан мобілізації на Київщині. Згідно наказу від 29 вересня ц.р. ч. 1081, я виїхав на Київщину в справі зібрання мобілізаційних матеріалів. Позаяк Губкомісар Київщини міститься у м. Вінниці, я мусив заїхати до нього, а відти на головний пункт по зібранню мобілізаційних матеріалів, в Липовецький повіт. В.м. Вінниця я прибув І-го жовтня, коли повітове управа військової повинності і Військовий Начальник готувались уже до оголошеної мобілізації. Взагалі, попередня мобілізація у Вінницькому пов. пройшла менш більш задовольняючи, але не всі села і волості, згодосились на мобілізацію і Владі прийшлося вживати рішучих заходів включно до озброєної сили. Серед мобілізованих помічається страшна дезерція. Що торкається Київщини, то по статистичним даним, а також і по особистому ознайомленню з деякими волостями повітів, врахине про мобілізацію таке: БЕРДИЧІВСЬКИЙ ПОВІТ: По звільненню повіту від ворога, перша мобілізація в повіті була оголошена, за відсутністю яких зв'язок повітовим Комісарам за 10 років, з призначенням леки в м. Бердичів. Через деякий час була одержана телеграма Головної Управи Військової Повинності про мобілізацію за три роки, тому частину залившихся прийшлося відпустити по домах. Надії, які примусили евакуйровати Бердичів, перервали хід мобілізації. Зараз мобілізація провадиться по волостях, і є випадки явки мобілізованих зі зброєю. Переїхавши декільки волостей Бердичівського повіту з ранньої мобілізації замічені такі великі хиби, серед яких не тільки немає бажаних наслідків мобілізації, але навіть це страшенно обурює селянство проти самої влади. В Вахнівській волості цього ж повіту був оголошений призив новобранців і мобілізація оголошених 10 років. Згідно наказу волосної управи мобілізовані з'явилися і при списку були направлені до Бердичевського Повітовийснначальника. Повітовийснначальник не прийняв їх, а направив до участкового пункту села Старих Прилук, в цей час, коли цей участьок був закритий. Після цього вони знов звернулись до повітвійськначальника, він направив їх до Винницького, але Винницький повітвійськначальник не мавчи права прийняти їх, як мешканців другого повіту і другої губернії, завернув їх назад. Після такої тяганини селяне обурені повернули до своєї волості і розійшлися по домах, де ці пори вони не призвані і не мобілізовані.. Дех торкаються цієї мобілізації /за 10 років, з 1889 по 1899 рік/, то у волості абсолютно ніякої підготовчої праці до мобілізації не було, тоді, коли у других повітах, як наприклад Липовецькому, з котрим зв'язок знайдено поганий мобілізація була об"явлена і мобілізація йшла повним темпом. Безпляновість, яка помітна у всій мобілізаційній праці в повіті, зробила те, що коли мобілізували за 10 років, а потім згідно телеграми відпускали за 7 років, значно збільшили дезерцію Армії. Майже більший процент залішених на службі трьох років після відпуску 7 років, розбігся до дому. В цій безпляновості і безсистемності праці, по заявах бердичівських інституцій та окремих Українських діячів, винен Повітовий Військовий Начальник, про котрого п. Губкомісар Київщини в окремому докладі писав п. Міністру. Липовецький повіт. До торкається мобілізаційної праці Липовецького пов., то вона в такому стані: мобілізація була об"явлена 14, а останнім днем лв- ки 18 вересня ц.р. Але завдяки військовим операціям /бльшевильного навалу на участок Христинівка Умань/ майже зовсім зруйнований весь мобілізаційний план, а головним чином страшенно це відбилось на населенню. Той самий факт, який помічався в Винницькому і бердичевському повіті, можна помітити і в Липовецькому, а саме: де які села страшенно вороже відносились до мобілізації і майже ні одного чоловіка не дали для мобілізації, а ті, котрі з"явились на збірний пункт, через деякий час перозбігались. І тільки завдяки пролвленні енергії Повіткомісара, котрий звернувсь до військової озброєної сили, повернув втікачів назад. Вжиття озброєної сили для притягнення ухилившихся від мобілізації, а також дезертирів, дуже гарно видибає на селянство, бо воно бачить що влада, котра може карати не тільки за певну на збірний пункт для мобілізації, а і за всяке невиконання ними різних розпоряджень Влади і законів. Статистичні данні про хід мобілізації такі: по мобілізації від 14 по 20 вересня ц.р. з"явилось 2409 чоловік. З них відправлено в розпорядження Отамана Військ Київської групи 1534 чол. Залишилось на збірнім пункті для Ентومірського відділу 120 чол. Відправлено на комісію хорих 755 чол. З 20 по 27 вересня по мобілізації з'явилося на збірний пункт 756 чол. З них відправлено: в кінній запасний гарматний полк 31 чол. В Імеринку для обслуговування бронепотягів 8 чол. Залишено на збірних пунктах для І-го запасу кінного полку 38 чол. Всі останні направлено в Київську групу військ. На погляд Повітового Комісара мобілізація за 3 роки пройшла задовольняючи. Але колиб Адміністрацієй не більш було вжито рішучості, що до притягнення до відповідальності уклонившихся та дезертеруючих, і то мобілізованих значно більше з'явилось би на збірний пункт. Ме- тода перевірки сел з озброєною силою, як уже раз мнозь зазначалось дуже гарно впливає на селянство і тим самим заставляє їх подумати над тим, що це влада, котра може накрати по всім строгостям ютну- ючих законів. Крім цього необхідно, щоб Губкомісари, Повіткомісари а також повітовійськначальники складали списки всіх пійманих дезертирів і уклонившихся від мобілізації і відсилали їх до волосних управ, а ті в свою чергу позбавляли видезазначених осіб не тільки права голо- су на зборах, а і права приймати ічасті в виборах, а головним чи- ном права на землю. Такі списки потрібно щоби їх оголошували ще в часосписах, більш розповсюджених серед війська. Така метода короть- би з дезерцією може гарно видипнути на психольогію селянина і тим самим зменшити % дезерції в Армії. Головна причина дезерцій при війську а також ухиливчихся від мобілізації, це та що селянин ідучи в армію не знає, чи його роди- на забезпечена на випадок каліцтва його, або смерти. Крім цього нема відповідного закону, що до допомоги всім мобілізованим в господарській справі. Коли ідучи в армію каже "я йду в армію, а хтож пооре, пе- сіє, хто дасть налива на зиму, хто забезпечить хлібом родину". Це е питання, які кожен селянин завдве і які знушують його уклонитися від мобілізації, або дезертерувати. Коли істнує пенсійний закон, то віндаді канцелярії не розповсюджується, а волосні управи абсолютно ні- чим не допомагають родинам мобілізованих. І доти, доки ці всі питан ня селянина не будуть задоволені; в як найближчому часі, в армії бу- де страшна дезерція і більший відсоток уклоняющихся від мобілізації. Крім цих питань, які мають небажані наслідки мобілізації; є ще од- но питання не менш важке, відсутність на селех літературі, візовь, а закож зовсім погане інформування населення про сучасні події, як на фронти так і про політичне життя держави. Як приклад цьому подаю такий факт: В кінці вересня Новітовим Комісаром п. Овчинко в кулі з тиловим комендантом і повітовим інструктором інформатором, була зроблена з військовими відділом провірка села Нагадівки. Коли вони приїхали, то перед їхніми очима відкрилась така картина: У Волосній Управі і на площі висить поруч з портретом Тараса Шевченка „Его Ім- ператорське Величество Александр III Миротворець", а далі "Ленін". на питання селян, що це таке, вони отримали таку відповідь, як що Україна переможе; то у нас є Шевченко, як Денікінці, то його Ім- ператорське Величество", а як сольшевики, то "Ленін". Хіба ж ви не бачите цо біля нас б'ється три зорога і кому служить і поклоняється ви не знаємо. Коли у нас були газети, або відозки, щоб ми знайти що робиться, тоді ми знали кому служимо і за ким іти. Цей факт показує на звільні села реінформовані і склькі на се- лах є літератури. Міх інших це село на мобілізацію не вело ні од- ного чоловіка і тільки озороєної силою заставили їх піти на збірний пункт. І доти будуть такі явища, доки на це не звернеться належної уваги. 6. головні питання, які повинні бути розібрані і вирішені в першому чергу, щоб спасти армію від тої страшної дезерції, яка скрізь розповсюджена. Оригінал за належним підписом. З оригіналом згідно: За Начальника Головної Управи військової повинності ПРОЕКТ УКАЗАНИЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Закон про попередню цензуру витворів друку на час воєнних подій. § 1. На час воєнних подій заводиться на всій території Української Народньої Республіки попередня цензура: § 2. Розглядаючи попередній цензурі підлягають всі періодичні і непе- ріодичні видання, часописи, журнали, книжки, брошури, відозми, листи й різні форми друку, крім видань зазначених в § 4 цього закону, що призни- чається до випуску в світ. § 3. Зазначені в § 2 витвори друку, що підлягають попередній цензури підлягають забороні на підставі цього закону, якщо в них мається відомос- ті, заборонені до оголошення Центральному Врядов Дивільною чи військовою § 4. Попередній військовій цензурі не підлягають: а) всі видання центральних урядових постанов, б) всі видання Академії Наук, університетів та інших вищих державних шкіл. § 5. Деружені Управлінням Преси і Інформації в порозумінні з Зіб- ковим Міністром та Міністром внутрішніх і Закордонних Справ мають роз- робити подробний шкала відомостей, що забороняється до оголошення, як підлягає для інтересів Республіки. Шкала цих відомостей, оскільки нада- ються, до опубліковання, подається до відома всім видавництвам. § 6. Попередня цензура провадиться: а) в місті перебування Центрального Уряду і Управління Преси і Інфор- мації через особливу цензурну колегію, а склади представників Міністерс тва Внутрішніх і Зовнішніх Справ і Міністерства Юстиції, Міністерства Закордонних Справ б) в Губерняльних і Повітових містах відповідними органами Управлін- кя Преси і Інформації. в) в інших містах і містечках особливим, який ще було доручено Управ- лінням Преси і Інформації". г) в районах, військових подій т.є. на території операцій кожного кор- пуса попередня військова цензура переводиться штатами відповідного кор- пусу, а в містах осідку Ставу дієвої Армії і, квадом цієї Армії. § 7. Редактори часописів і видавці всіх інших витворів друку, згадан- них в § 2 повинні доставити до названих їх в § 6 установ рукою та оригіналів витворів друк., призначених до випуску у світ, або замість оригіналів окремо пробні відбитки чоргового числа видання. Всі редактори і видавці витворів друку, обов'язані перед виданням періодичних та неперіодичних часописів, журналів, і брошур зголосити до видання в Україні Преси й Інформації /Департамент Преси й Друку/ для зареєстровання. Зголошення має обіймати назву видавництва, ім'я і називство редактора або однічального видавця, кого вік і м.сце замешкання та друкарня, в який мається друкувати. § 8. Редактори часописів повинні доставляти установі, яка провадить попередню цензуру цього часопису, набрані числа видань за 6 годин до випуску в світ. § 9. За порушення правил цього закону виявні в тім особи, що надавці відзичальній редактор, власник, арендар друкарні підлягають грошим карі в 1.000 до 40.000 гривень з замином, а рази нестачності, арештом до 3-х місяців. Крім того дальший вихід часопису може бути припинений на час чинності цього закону. Особи і інституції, які повиряють забороненими статті чи видавниці за підлягать карі грошим від 100 до 1.000 гривень, з замином в разі нестачення арештом від 5 до 14 днів. Кари ці накладаються установою, яка провадить цензуру над часописом в якому вищені були заборонені відомості, або Управлінням, чи Міністерством Преси і Інформації. § 10. Скарги на карі постанови, або на постанову про закриття, видавництва приносить покарані Керуючому Управлінням преси і інформація який по згоді його з Міністерством Востіції рішає справу, остаточно. § 11. Чи їх довго на території України істнує стан воєнних подій постановляють і проголошую Рада Народних Міністрів. § 12. Виконав розпорядки і інструкції на основі цього закону уповноважений видавати Міністр Преси й Інформації. Керуючий Управлінням Ів. Лизанберг ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЄМО 1919 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ЧЛЕНИ ЧЛЕН - СЕКРЕТАР Повідомчу В.О6. Державного Секретаря Ухвалений Радою Міністрів Закон про реорганізацію Українського Телеграф- ного Агентства. /УТА/ 1/ Для інформації населення про пізні розпорядження залізничного значен- ня Уряду Української Народньої Республіки, належною його діяльності та про різні події, які відбуваються на Україні по-за кордоном, засновується при Міністерстві Просв. Й Пропаганди Департаменті Інформації Українське Телег- рафне Агентство; (Утв.) 2/ Агенство, знаходиться при Міністерстві Просв. Й Пропаганди безпосеред- ньо підлягає Міністерстві Просв. Й Пропаганди; Керу- ванням справами агенст- ва, як Директор УТА - Директор Легатаменту Інформацій; 3/ Для приймання підписки на бюлетені Агентства, для розповсюдження цих бюлетенів серед населення і для збирання відомостей зазначених в ст. І, Агенство призначає своїх спеціальних агентів, Агенство може привлекати для цієї цілі. 4/ Агенство має право входить в згоду безпосередньо в законодавчими Теле- графними Агенствами, а також відчиняти свої філії в межах та по за межами України. 5/В наглядку загального керування діяльністю Агентства компетенції Мін- істерства Просв. належить: затвердження умов Директора з законодавчими телеграф- ними Агенствами, затвердження проектів Директора про відчинення філії Агенства на Україні і за кордоном, як що ці проекти вимагають не п'едбаче- ні коштовним видатки, оп-відлення розміру платні за одержання бюлетенів, ухвала по-чіних коштосив Агенства по проектам, виробленим Директором. 6/ Безпосереднє завідування справами Агентства і а-загалі вся адміністра- тивно-виконавча частина його належить компетенції Директора, якому нале- жить також повноваження постійних і тимчасових агентів та інших службовців 7/ Всі прибутки і видатки Агенства по складених Директором кошто-носам, які подаються Міністерством Просв. Й Пропаганди по заскладу їх в Раді Мі- ністрів, на затвердження законодавчих уставов належним для коштосив опе- ціяльних коштів шляхом. 8/Всі циркуляри та телеграми Агенства,крім зазначених ст.П, а також телеграми його агентів не ім"я Агенства і інших агентів, передаються за половину істинного тарифа без податкової платні за кожне місто окремо. ПРИМІТКА: Телеграми в кількох адресах, як що вони адресуються в одне і теж місце, захуються за одну телеграму і платня за зв'язок не береться. 9/Акти Взємної Влади, відосові Центрального Уряду та інші Урядові по- відомлення законодавчого характеру передаються безплатно.Циркуляри в таким емітом повинні мати помітку "офіційньо". ПРИМІТКА: Обміянки по всій Україні захуються за олільки телеграм, окіль- кі мається на Україні телеграфних пунктів. 10/Розрахунки Агенства в Лоштово-Телеграфним Відомством за передачу телеграм агентства і його агентів починаються помісячно на загальних для телеграм, які подаються в собі підставах. II/Зазначені в ст.ст. 10-ІІ, пидля не розповсюджуються на телеграми, в передачі яких беруть участь повиватні залізниці і за такі телеграми, по одержанню розрахунків від залізниць, вноситься Агенством додаткова, крім вазначеної в ст.ст.10-ІІ, платня в тім розмірі, який належить повененню залізницям. 12/По-йдок захівництва і діловодства Агенства зобов'язується Міністер- ки Проси й П-багачди по вгоді в Міністром Фінансів і Державним Контроль- сом. 13/На апелюд ваняття телеграми України воорожими силами і неможливості передачі "офіційньо" циркуляри у всі місцевости, такі передаються в по- чатку в названні місцевості, а по відкличити ер'явів і в інші місцевості як що пі. болетені не загубили свою значиння, яле платня виховується тільки за ті місцевости, які в момент подачому телеграм були вільні від во- рожих сил і мавоя в ним ер'явок. ПРИМІТКА: Для грунного оповідлення кількості незваних місцевостей слід захувати олільки телеграфних вільних пунктів, олільки їх настають в тій пу- бернії, губерніяльне місто яких не санато, або де знаходиться Уряд, хоч би де які, або більшість місцевостей нієї губернії були ванятті і завпари не слід захувати тих місцевостей, якими хоч і замається ер'явок, але губернія- льне місце ваняте воорожими силами. 14/Звичайни облетені Агенства і телеграми його агентів передаються піо- ля урядових і службових дележ, але раніше всіх призатних за винятком негай- них.Офіційньо ж болетені/ст.I/. передаються як угодови:- 15/Агенство має право зноситись в своїми агентами умовний та підсо- ваними телеграмами. 16/Агенство має право випускати через свої філії, або агентів в публичну п-одачу печатні болетені, в якій к-ім текста, можуть бути поміщені і повив- чі оголошення. 17/Офіційні білетені, які передаються по всім місцевостям України, по одержанню їх в п.т. установах, переписуються на окремий лист паперу і ви- вішуються біля установи на видній місті для загального відома, а також доставляються зразки таких білетенів даремно місцевим Комісарам Міністер- стве Внутрішніх Справ, іншим же Урядовим та Громадськими особами, і ін- ституціям, а також приватним особам в разі коли вони состоять платними під- писчиками. 18/Звичайні білетені даремно доставляються зазначеним в попередній статті особам тільки в разі їхнунання в цих місцевостях платного підпис- чика на білетені. 19/Офіційні білетені мають право друкувати і випускати в продаж всі Громадяни і інституції незалежно після одержання їх на місцях, що товкається- ся звичайних білетенів, то такі випускати в продаж, якщо поміщають мають пра- во виключно підписчики на білетені, хоча їх може друкувати на другий день по над-укованню їх в місцевих часописах, редакції яких в "являються підпі- чними на білетені. ПРИМІТКА: § 19/Надається право Міністру Проси й Пролагання дозволять в окремих випадках друк звичайних білетенів не підписчиками незалежно по Одержанню їх на місцях. Голова Ради Народніх Міністрів Міністерство Проси й Пролагання На підставі нараґання одинадцятого типичного статуту затвердженою від 15 листопада 1918 року перестереження та доробки проти поштових коробоголомів ч.стину Української Народньої Республіки, які саме: всім Київським Кавериновладним Винницьким повіт на Поділлю, йто мірський повіт на Волинн та смугу залишити Правобережної України загроженою з боку епідемії холери крапка На підставі статті дев'ятої того ж закону прошу Рублікарні кома повітово та Міські України скликати Санепідемичні Ради країна Зрідно постанови районного Лікарського з'їзду від двадцять осямою тіро встановить першого санепідемичних Радам нитчезавачену інструкцію для керування санепідемичними Радами в заходах по боротьбі з холерою всіх країна, встановивши пильну догляд за підозрілими на холеру та захоронуванням і повідомленні телеграми по Міністерство і Рубсанбюро про котрий підозрілі випадки країна Опов'язково проводити бактеріологічні досліди перших підозрілих випадків холери обов'язково бактеріологічні досліди в лабораторіях Кам" линецької Рублікарні кома йтомирської Рублікарні кома Винниця Проєкту рів Проскурів "кома Київського Бактеріологічного інституту доставляти до них матеріали з розшем країна Необхідно наслати тих дневні авіз руху поштесто країка Звернути пильну увагу на стан водопостачання кома місця продажу харчових продуктів та напитків країна. Звернути пильну увагу на санітарний стан всіх ділянок кома валок, дірців та околичних місцевостей кома також на косарки та міська ростовування військових частин країна Вити рішучий заходи для можливого поліпшення санітарного стану населених пунктів кома не зупиняючись перед самими суверними полісуваннями мірка в негативному порядку розробити плани протихолерної боротьби по повітах кома містах кома котрий разом обов'язковими постановами надіслить Рубсанраду концінадару та для бактеріологічних досліджень вироблення Санроздо заходів також для більшого догляду утворити виконавчий орган малих Санраду по обранню Санради з притягненням представників професійних силок та других ком громадянства 2311. ІНСПЕКТОР Аеропорта Педро М. Демин, Службовець У.Н.Р. СЕКРЕТАРІАТ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДО ПАНА МІНІСТРА . Б. Рейн . ім 44 . 10 мортя 1919 р. Ч..615. Секретаріат Ради Народних Міністрів має за честь по- відомити Вас, що засідання Ради Народних Міністрів призначено на сьогодні 10 Бистипаду з 12-ї год. в день, на котре прохається прибути всіх п.п.Міністрів, взявши в собою вси хи боїх урядовців підлогло Вам Міністерства з вазначен- ням, хто з них військово-обов'язаний, та загалі їх від- ношення до військової повинності. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ На підставі § II Тимчасового Статуту перестереження та боротьби. проти пошестних хвороб, затвердженого 15 листопаду 1918 року, оголошу всю Київщину Катеринославщину Винницький повіт на Поділлю Митомирський повіт на Ловині та всю смугу залізниць Правобережної України загро женою з боку епідемії холери. 7.91. Міністр Народнього Здоровля / Михнев Адмін Опікування Нос. днівового виршаня УПРАВЛІННЯ Преси та Інформації Департамент Всільних Справ ОДЕРЖАНО " 101 р. Вх. Ч. Типовість ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 7 Фонду № 1113 Пронумеровано 45 (сорок п'ять) +21/6 =66 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 11 листопада 1980 р. Підпис Генчука ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі | повернення ---|--- підпис, дата | підпис, дата 11.10.02 КГ-8 4.11.03 Ходяк 6.04.04 Лану 16.04.04 КГ-7 1.11.04р п/СК 27.11.04 Лану 10.06.05 Копч 15.06.05 р КГ-3 25.06.05 р п/СК 27.20.06 ОЗ 1.04.09р МІ 4/3 04/09 м 14.04.09 Нідерф Аквард Під час видачі | повернення ---|--- підпис, дата | підпис, дата ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: | Оправа: | Мікрофільмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | 16.03.10 чуд (Дата) (Підпис)