Бюлетені відділу преси з оглядом закордонної преси та київських центральних газет, відгуки закордонної преси про становище в Україні та політичне становище в Польщі, 23.03.1918-29.04.1918, 20 арк.

Бюлетені "відділа прес-бюро при міністерстві імперського письма з глибоким занепокоєнням" прочи та кин "всіляких цемураць них голосів, відомих зовнішньої" прочи про Україну, про політичне становище в Польщі та інші держави. У Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ДЕРЖАВНОГО ПИСЬМА ДЕПАРТАМЕНТ ПРЕС-БЮРО Відділ Бюлетенів № Київ, 1918 р. Бюлетень № _ Від началъства імператора два дні вже наступив на англо-большої фронти у Ареся, Сандро й Сен-Жанна. Учора током були дости- ги великі поспіхи. Навали грани піймала праця Румунська також висоти на північ і північно-схід до Крувалль. Від Гано ле-Крувалль та Бовро, якщо досить другий линії порозки он и та забрали села 80, Сенкур й Олі. Уві вон ор-атаки багать поспіху на землі. Від Ровелія та розваження Фалінськ не забрали ножі до линії укріплення, яка занесла висоти на схід до Ні- куру, Лушуро, й Зелер-оново, а також села Рубель та Барра. Допоміг розваження не був. Всім пресовим бюро на висоту всіх доприятливих шляхів піднімається і ніякого помилки був зробити за постачанням, а йська місць Бор та Рубель он оглідні! Другий вектор-командир одержав остановлять в офіційне предъявлення на свої військові скрізь землі ля олкнуті і важких уражень. І зараз стояв перед поразкою ніж ворожих укріплень! Він визнав проє поштую переправити задійсню на нові позиції на півночь махад са Фондро. Він пройд дуваля 8-го у напрямку Ленкур, Сленков та Ридбур. Корпуси їх неповного розпорядження від розваження Фалінськ та Бордо, після заго леше подрібнений вихід ворожих укріплень, озваєли поразкою через ліс, Ровель і висоти схилу Рубель і навмистки до ворожого укріплення. На південній од чини вони оголили необ'єднані складені і безумовним напором одержували поразку на схилі од м валу Креса. Потім стріляли, обернували порахід через Леву і ввійшлі од Дюра. Равої в других південних земля почали штурми і кривлення: постала брига на північ-схід од городу. Всесвітньо тим троє роки армія Румунська бронціла 700 250 гармат. Група розваженого кросоврищного фронту 1000, разом 160 за душевтів 360. На розмір виїзного землі гарантій бой-кінця лис та мешкання, не дуже бажає Румунська королевство чи на Лотарингії Почесне відзначення. Рейхстаг повинен бути на заході вправо, англійці робити на с роковому фронті. Йдуть на лівий боком-Ворон. Запитання. Повідомлення їх збору 23/III. Зв'язаний стояло воно декрета Фільс на даного морському відомству про розташування зареєстрованої торговельної релігійної (я от, яка звичайна) у Ам рішення- них територіальних водах, на час відкин для використання у бор- табл із Німеччиною. Засідання корабля повернути нову комісію пробову од морського відомства. Оскрещених штатів згідно з прийнятими Міжнародного права. Збори 23/III. Рейхстаг затвердив новий воєнний кредит в 15 міліардів, так мірні гроші Германії в Росію та Франція. Розсудили проти затвердження незалежної соціальності. Рейхстаг росунуло до І-ІІ, есен. Румунського парламенту р спущено. Призначений нові вибори. Литвисти: Організован салон, що першов заливою нового міністерства зале сться заключення мирну на основі завершеного 6-III продліжар ного пару.. Англорези: Друга палата затвердила односторонню заяву про об'єднання Запересо. Останньої: Велику фільм обурення у зведеньці провів виникло насильство Сполучених Держав над Голландією. Телеграма через Розовий Німецький Штат 4/III. На зборах рейхстагу, що до російсько-німецької митної гроди, оратор с.д. партії висловився в тому розумінню, що будучи ни- рал умови, треба йти на увазі скорочу прав робітників та дрі гарантії соц.-політичн. характеру. Вице-Секретар Бусе одповів: "Німецький уряд завжди буде поєднати своїх залеж- них енергійну скорочу компанія окупованих територій, втілюю в себе одини робітнику". Примітна заява Рейхстага про посилки на Западнім фронті. Зберегла масову підмогу в полях німці місячним прорвали над фронтом між Францією та Бельгією. У Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ДЕРЖАВНОГО ПИСАРЯ ——— ДЕПАРТАМЕНТ ПРЕС-БЮРО Відділ Бюлетенів № _ Київ, 1 квіт. 1918 р. НАРОДНЕ МІНІСТЕРСТВО Судових Справ 2 Департамент ОДЕРЖАНО 5/4-го 1918 р. № 591 ВІДПОВІДЬ 1918 р. № Бюлетень № _ I. Політична частка Вибори в польську державу. Польська урядова газета "Монітор Польський" і інші газети помістили відомості, в якій польська регенційна рада звертається до мокру- них і місцевих рад - варови, Лодзі і Люблін в очахі майбутніх виборів до державної ради. Оприлюднившись, чому вибори не відбулись скорше пі- ше ніж якнинь: "По ціломисельних останніх щойно тенер до очувано, що належало зважити нововведення його визволення на едрових сено- вих розвоє пісного краєвого призначення і думаючи, що далішнє відкладу- вання виборів до державної" - али відбулося жкільки для мов. Назва відзначалась регенційна рада до виборців, що сповнити свій громадян- ський обов'язок і показати на північні місця членів державної ради найбільших сил в батьківщини. Най ті перші політичні партії в поль- польській держави відбулись з повною новою, без якідляного заокрем- ня парційних непорозумінь. Але вої тягать и телевізійних виборах, що агрода і соціальна гармонія бути повиданою п третю термінної хвилі і до ми без них не зможемо будувати. Ідповідно до цеї військової поважності є в участь регенційної ради вибори в державну раду п 1918 р. Програма польської згоди. "Россієм світу" політичне вдійність Поляків і львів'яцьком, що обст- ван. як внаслідок після лунах серед всього й земного громадянської протест так тенер не тільки в Україні, але також серед полської і держави во- в нікельким рейхсвагу досягло чуття покликання до згоди. Найбуттєві оно Рівночасно "Германія" подає програмну статтю варшавського князя Маттея Радзівіла, в ятрій він стається доказати, що державні інтереси Польщі є тісно зв'язані з такими інтересами центральних держав. Програма Радзивіла розпадається на такі дві частини: 1/поділ Німеччини над Росією в інтересі Польщі. Тоді Польща прилучить до своєї території міську і смоленську губернії, за які Польща билася в кождім столітті. Польща повинна витягнути певні користі з істнуючого твер торпавельного положення, а так само она на рівні з Німеччиною повинна бути допущена до творчої і культурної праці на сході. 2/ Австрія повинна бути по-посередництво в найтіснішому зв'язку між Польщею і Німеччиною, озаття до-деє, що Україна надходить внутрішньо до Росії і що центральні держави і Україна представляють собою два різні постійні соці світи. Потив впливів зісходу центральні держави мусять содтворити сильний мур в державних організаціях, покликаних нами до життя. Петроград на останнім положенні. Іага із Берліна. Кореспондент газети "Постер Льойд" доводить в Іаги, що з Петрограда ніякіх поїздів ніде не випускається, а місто окружено око- пами. Тисячі робітників під проводом досвідчених техніків і інженерів працюють над укріпленням міста. "Постер Льойд" 13/III/. Протест білорусів проти прилучення Мінська до Польщі. По телеграмі Петербурзького льойда в сеневи 18/111 видав Коївенський Біло- руський Національний Комітет відозву в справі віступлення Мінська Поль- ким. Відозва ця кажеться: "Ми відклюнемо всі претензії поляків на частини Крахограденевської і Білоруської губерній, яко неправил анексію- листичних заставок. Ми вадаємо управлінням південної границі в Україною згідно з подудневою границею Гродненської і Вінської губерній, які від 300 літ були історично державною границею. Премусмо до самостійного державного життя, а це може статись тоді, коли ми найдемо опру в західні культурі і її представнику- могутній Німецькій держави У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ДЕРЖАВНОГО ПИСАРЯ ДЕПАРТАМЕНТ ПРЕС-БЮРО Відділ Бюлетенів № 2/14 1918 р. Бюлетень № /5/ "Нова Рада" з передовиці критикує міністра внутрішніх справ за забо- рону святкування роковин революції російської.Пояснення міністра про мотиви заборони газета находить мало обґрун- тованими, а коли « були які причини, чого відмовто внутр. справ держало їх лише для себе?»загали політику міністра газета називає "батальною" та че « шкатулляючою на обид- ва коліна. "Боротьба" № 30,2-IV. Передова стаття присвячена скрутному менту з земельним питанням. Газета покладає, що "земельна реформа у формі Земельного Закону і Центральної Ради повинна бути переводе- на-це питання життя і смерті. Без цього перед нами загибель держави, загибель революції. "Кіев.Мисль" № 39,2-IV. Передовиця розбирає питання про запрос в "далі" Раді від- носно маніфестації 29/III. і каже: "представителі министер- ства не беруть слова, колда запрос з'яситоя,якъ и не спішать сь отглтом , когда запрос уже принять радо". Таке станогище і, мот ишим, пояснення міністра Ткаченка газета убачає стрократичним. "Народна Соля" з статті "Наочний приклад" газета каже про порожню української і неукраїнської демократії. Для неукраїнсь- кої демократії один вихід: взяти троє, участь в держав- ному соціальному будівництві України. З цьому напрямку рядом з прикрими випадками всеросійського жанру, можна констатувати, що питання спільної роботи в деяких неукр. "Робітн. Газ." № 238, 2-ІV. Гостро критикує в передовиці "нашу телерадію опозицію /"меншості"/, яка умивши руки, одійшла од пекучого діла будування", а тим часом знайдалась з приводу одміни спяткування розколиці - намагаючись цим знайти в робіт- ничих колах згублесну репутацію. А тим часом, на вібран- нях про влаштування маніфестації голос робітників пер- важив і чинно постанови невигодні опозиції. " " Міцною державна влада Української Народньої Республіки може бути лише тоді, коли міліці будуть на місцях органі місцевого самоврядування, коли місцеве господарство іти- ме, як слід. Але самоврядування не маєть грошою. Тому про- ект міністра внутр. справ про асігнування ста міліців карбов на піддержку-позички органам самоврядування є пекуча потреба часу. " " Холмська справа. Делегація українського парламентарно- го клубу у Відню звяжлася до міністра президента Зайд- лора, щоб одорати пояснення в цій справі - бо нодик проводять упорту політику що до Холмщини, як польської території. Вайдер обіцявся дати пояснення. "Народна соля" № 41, 2-ІV. Помилка чи провокація? Чорна сотня готувалась до домов- сфрації 29 березня і хотіла утворить колосальний пог- ром. Опустити телер в столиці республіки маніфестацію в лозунгами "Зсороссійськаго учредительного собрания" не можна. Це було б проти Укр. державності і вступереч тим ідеям, за які вмирають наші козаки. Не гарно то, що в таку талку родину робітники зробили страйк. Так підтри- мує своє владу київська демократія. "Боротьба" № 30, 2-ІV. Холмська справа. Комісар Голмщини та Лідляшчя телепра- Жно повідомив уряд про стек і повертання бізонців в Голмщини. Стак паранік. З повідомленню виразно впивають- ся врі "грани" "повернення німецького уряду" і "окупація". ... "ВІСТИ ЗАКОРДОННОЇ ПРЕСИ". Видає закордонний Відділ Прес-Бюро при Міністерстві Генерального Писаря Української Народньої Республіки. Київ, дня 5-го квітня 1918 року. БОЛЕТЕНЬ № II. I. ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА. Зі сторони упаженого від Преси Майера Гассе німецького уряду прохають наше "Прес-Бюро помістити оце звіску в олідучийй формі: "Як допідались ми від пейнформованої сторони, гістька, помічена п екремім листку "Київського Телеграфа" з 31 березня, по між актириостич- ними польовкими і німецькими партіями прийшло до вгоди, і по немер- бк в німецької сторони пороблено обіцянки Полякам можливо користно- го полагодження кордонного (граничного) питання між Польщею а Укра- іною, є неправдива Гассе. Італія. Згіднані наслідки миру в Бреато-Литовському для Італії: а)З дуже великим неописом зв'язує Палло Окафоллі, п італіансь- кий газет "Матінс" в 10 і 17/3 цр. значиння заключеного миру: цей мир саначе: 1. Замкнення Росії від моря на півночі і півдні, посадарлення партоти Петрограду і зниження російської торгової ширими тогарами Німеччини. 2. Замкнення одинокої внутрішньо-європейської торговельної дороги в Атлантийського океану до Чорного моря, яку заняла Німеччина. 3. П будування можки операція для німецької фльоти на Чорнім морі і ним самим пикторення кримого доходу до Середземного моря. Наслідки цього миру р'єтатарська в далеку, майбутньость супроти якої, не знати чому, громадянська думка Європи являєся ольпою і німою. Ноля німецька тор- голельна дорого через Польщу і Україну це Чорного моря призначена без жадної пересічки на це, щоб цілком в майбутньости перервнуті західну торговлю. Буде колись подудована і приготованая для руху дорога в Гам- бурга через Варшаву і Київ до Одеся, то зона захватить цілу західно- східну торговлю Середземного моря. Наші получення в Роолек тоді на- повно скінчатсья і замкнуться на версіїги порота Азії для наших про- дуктів сили союзних держав, які що пдерлись до неї, питионять на гіки. Детепорешній осередок світа, Середземне море, до котерого приязане наше господарське істнування, спустіє, а Суезький канал по утворен- ню Панамського каналу упаде де пеганої ролі магедянської дороги. Таким робом заполодіють центральні держави неограничено повсвітним ринком. Проти здіснення цього страшного образу майбутньости мусить Італія боротися до останнього шана, а наліть в цілому силок розшуки до встаннього істновання. Виключення центральних держав в Одеся є услідям, без якого не можна згадувати про основний мир. Було б також не підпустимим злочином, тільки балитись думкою на детелери, які за- клічене в Бреато-Литовському. б) Подібними думками занімається "Ладебар" з Персержанца" з 20/3 і вкінці пише: Слід кінцем війни мало бути де- фінітивне признання мира, який включено » Вр.Литовським, то ще будої для майбутньої Італії дуже злочинним і означало б її господарську руйну. Тоді Італія отратилась на рійні на цім випадку, коли б на- віть спорнилось її національні бажання.(Нім.Вісти закорд.преси"з 24/3 1918 р. № II07. Американська поміч на слегах. Німецька газета "Германія" з 25/3 1918.№ I48 оперішує, ще амери- канський сенат має недалеко дейші наради, в охралі німецької ефндици Сенатор Додж закропонував зображеним, щоб Америка зараз піддала всі свої сили до розпорядження державами почірного порозуміння. При кін ці нарад линесено резолюцію, шоби в як найкоротшім часі покликати всіх молодих людей з ніци від 18- до 21 літ до зборів. Петроградська анархія переносяться в Москву. Німецька газета "Германія" з 28/3 1918 р № I48 по підомостям кор- респондента Телеграфен Унієн"ожилює, ще зхалено прибуття бельшерий- кого правительства в Москву положення жителів много погіршилось. Обс- роєні банди анархістів і комуністів безперестанне тероризують мість, Людий вигоняють з домів на улиці, а самі найзгиднійше розмішуються на їх місцях. Вої державні дому, готелі і меблевані кімнати заняти бельшерийким урядом. Зі страху перед бешкетами і рабунками люди бо- яться вийти на улицю. Майже всі доми заняті бельшерийкими військами, тому й много річей привезених з петербурзького архілу лежить до сей пори на Нижелайловських дарці. не розміщені. При кінці газета дає, що Троцький "інкегніте" вихад з Москву де через 8 днів пір з членами "Совєта" девті наради. Соціально-демократичне риховання молодежі і правительство. Після "Фосше Цайтунг"з 28/3 1918 р.№ I60 заяви міністер осріти Гібш в шкільній комісії на засіданні самоонської другої палати при обговоренню справи риховання молодежі так: "Слі товариство, яке стоить близько до соціал-демократії або нер злотає оон-ране, занимається дійсно рихованням молодежі і не переслідує жадних політичних цілей, різною як і фабричні установи, які злипають на риховання молодажі, то правительство не буде стадити жадних перекон, слі ці товариства бу- дуть послугуватись учительськими силами. Добри результати в цім на- прямі дало соціал-демократичне дільне гімнастичне товариство. Російські воєнні поділення з України і Финляндії. Петроград 26 березня. По телеграмм петерградського телеграфного аген- ства сповіщають в Харків; Сторонники київської Ради і Німці обходять станцію Ворожбу, де зібрались бойові сили українського"совєта".Стан- ції: Знаменка і Кременчуг плали в руки сторонників київської Ради, яких піддержують Німці і зони мають намір окружити Екатеринослав. В напрямі Полтава треваге гарматний огонь бойових сил українського "со- вєта", які стягнулись в околиці Лубни коло Полтави. З Фінського фронту доносить офіціальне повідомлення червеної гвардії: Наші рійська заняли нові позиції на фронті Гамерфорс-Галаш- тус. Коло Вернеборга йдуть бої даліше. /././. Німецька преса про бій в большевиками. Газета "Фоссіше Цайтунг" в дня 9/3 1918 р., під заголовком "Наступлення на Україну": "З заняттям Києва наша помічна експедиція на Україну викопала своє найважніше завдання. Тепер наступлення відбувається не по дорозях, що ідуть в напрямі Харкова, Полтави і Днепропетровська. Один відділ заняв важний жолізнодорожній вузол-Артемчуг. другий-Александрія. Наша кавалерія стоїть 40 км перед Полтавою. Большевики ставлять сильний опір. Б Харкові повамикано фабрики, щоби голодом змувити робітників вступити в червону гвардію. Проти нас також російські матроси і латишьові стрілки. Але тільки чесні врадники творять дисципліновану військову одиницю. Коло Бахмача они просили нас о перемир'є, але ми їх відказали. Они розстрілюють воїх военно-полонених Німців і Австрійців, котрі повертатсь з полону. Похід на Україну відбувається в більшій частини по жолізно-дорожніх шляхах. Кінні патрулі в отуплено льокомотивами. Перед кількома днями на площі коло славної Офіційської катедральної церкви відбувся перший ген. Гренером парад першої української дивізії, вложеної в воєнно-полонених. Дарад зробив найкраще врачіння. В Києві заведено внову порядок. Перед нашим вступленням в город большевики убили 4.000 офіцерів. Між ними були Руський, Поляки, а також Бельгійці і французи. життя по містах дорого, бо селяне не везуть в міста хліба. Іншого фабрик припинено. число безробітних доходить числа 15.000 людей. Як добре Українська республіка не заведе у себе порядку, так довго го не можна думати про вибір військових запасів. Українське правительство разом з нашими властями стається бодай в частині вайснувати над трудним положенням. Думка Гіндленбурга і Людендорфа про теперешній мент. В французькій газеті "Газет де Арден" з 23/3 18, № 586 яко писається на французькій мові в областях заняттях. Німцями поміщена перекладення під заголошком: "Гелос двох шефів". Гіндленбург і Людендорф з кореспондентами подал деякі відомості про теперешнє положення в такий форми: "Ми прорвали залишений ланцюг, яким була Німоччина окружена і тепер маємо опромогу побільшити на ши сили на французькім фронти." На запитання що до заключеного миру з Росією, голонексмандуючий дав олідучій пояснення. Ми залишились в поєдинських часами росії, на які лена розпалалася, бо не могли жлати на відбурання дальнеї держави. Не ми замі, а сама Росія п'старила себе в теперешнє округтне положення, в якім вона тепер находиться. Ми хотіли рійти з нею в перегуміння, як це зробили з Україною, Фінляндією, але лена сама від цього підмодилася. Голонньої цілек Німеччини було позбутися росхідного фронту, щоб лучше бути зв'язано печеним на західнім фронти. В справі заключення мира впертались ми к кілька разів до Франції але зажди одержували підмопку підпопіль. Франція сама бажала дальшого пролиття крови - дальшої лійки, кетру тепер і має. Ми сьате переконані що так долго очікуваний мир вже не далеке. /Завідуючий Відділом Закордонних Сполучень . Гельмштейн/ У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА. ПРЕС-БЮРО ВИДДІЛ: ЗАКОНДОНИХ ІНФОРМАЦІЙ. „Вісти Закордонної Преси“ № 30 1. ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА. Німецька Преса про Україну. Німецькі колоністи на Україні. "Берлінер Локаль Анцайгер" в 22/4 1918 р. № 203, по відомостям кореспондента французької газети подає, що 9 і 10 Квітня відбувся в Одесі конгрес сокза німецьких колоністів на Україні. Основ цей завдяки 30 німецьких колоністів утворився ще в 1917 р. На конгрес мимо всі- ких трудностей і небезпек ябилось около 700 делегатів. На нарадах де- лякі члени конгреса виоказувались неприязно і з недовір'ям проти те- рішнього ладу і соціалістичної політики на Україні. Міністробі юсти- ції Шелухіновъ зроблено замічення, що він як независимий соціаліст непріязно відноситься до німецьких колоністів, на навіть написав брукшуру, в котрій закидує німецьким колоністам, що вони при помочі нім- німечьких банків закуповують землі на Україні, хотя они не є горс- жанами укр. Республіки. При кінці нарад винесено революцію, що негайно вибрати комітет коррий занявбися справою повороту німецьких коло- ністів на свої давні місця і оправою охорони майна і виття німецьких колоністів на Україні. "Фоссіше Цайтунг" в 20/4 № 200 подає за У. Т. А. рішення Ради Народних Міністрів У. Н. В. ч. кийнате на засіданні в 17/4 в справі ми- ра України з Росією. Дальше подає ця сама газета за У. Т. А. про нав- начення українським політичним представником для відна Андрія Яков- лева і Дмітра Дорошенка , та Михайла Полозова для ратифікаційної міс- оїв в нейтральних державах. З ПОЛЬЩІ. Присяга Нового Польського Кабінету. "Варшавер Цайтунг" в 23/4 1918 р. № 710 по відомостям польської газети "Монітор Польськи подає що в неділю 20/4 1918 р. шеф генераль- ного кабінету і генеральний секретар Др. Хемічки в присутності чле- нів регенційної Ради зложив свою слугобову присягу. Після присяги прийняв віймовних міністрів. Про промови президента міністрів Др. Речковского промовив до зібраних епілокон Др. Каковський від імені регенційної Ради з поздоровленням і подякою новому кабінетові, що в так тяжкій йао приняв на себе відповідальність і державні обов'язки. При кінці епілокон бисказав надію, що при інтесивній праці і при опо- лучених силах. Правительства і *егенційної Ради, окозо буде можна при- ступити до утворення польської держави. По промовах міністрів разом з регенційною Радою удалився в авдіонційну салю де перед тим часово установленим віттарем генеральний секретар Др. Целміцкий відібрав від міністрів службову присягу: повім вручене міністрам службові декре- ти. По прийдзміністрів складали в авдіенційній салі присягу урядовці цивільного кабінету. Самоуправа в Польщі. "Варшавер Цайтунг" з 23/4 1918 р. №110 подає, що при кінці Лютого від відбулося засідання головної комісії союза господарських спілок, на котрим обговорювано справу проспекту мійських устав, котрий секція міністерства в найближчих днях-мала виробити. По перегляді і обговоренню його, комісія проспект цей відкинула, бо він не відповідав інтересам польської громади. Постановлено виробити другий план, що довірено представителям буро соціяльних робіт Бакаров-Бакер-Одержа жав слідуючи точній уловляннях повинен придержуватися при укладанню законопроекту: "Мійська рада є виконавчою корпорацією, котра відмінальною є перед мійськими зборами за виповнення чинності мійського уряду. Мійський уряд підлягає контролі Мійської Ради, виготовляє бюджет і постанови мійських зборів". Зібрання це висказалось за поширенням права голосування мійського візбання, але щоб забезпечитися перед жидівською перевагою, постановлено в поєднаних хуторів уть ортити самоправні органи. Уряд громадських уповноважених повинен буде внесенний, або уповноважені повинні належати до мійської Ради. Начальник громади належить до мійської Ради, ізуряду предсідательство на зборах якому не належиться предодітатель в обралий повинен бути мійською Радою. До мійської ради вибирається громадянин 25 чоловік не молодших 25 літ, більш державних владетей на громаджанки уряду треба якнайбільше обмежити. Важкою владою над громадською управою повинни бути Повітове Рада. З Росії. Агітація проти центральних держав в Росії. Коленгає 17/4. Газета "Пестер Льойд" и в 16/4 1918 р. № 92 оповіщає за Нашим Веком" що Радея Чернов, Чернянський і товащи поширюють по цілій Росії тисячі примірників відповідь, в яких закликають російський народ до повстання проти центральних держав. Вони з'єднують по провінційних-російських містах і овоми-агітаційними речами підбурюють народ против вгледених держав Російський уряд не бютупив ще цього часу проти воєнних бунтівників. Зміни в больщовицькім уряді. Копенгага. 17/4. Газета "Пестер Льойд" в 1874 1918 р. і: 92 оповіщає, що Народнього Комісара Радека назначено керовником відділу "Центральна Європа" при комісіряту для закордонних справ. Цей відділ поришає вої справи, які торкаються Німеччини, Австро-Угорщини, Польщі і Туреччини. Міністрові Фінансів Кенчівському повірено виробництво народного комісаріату для судових справ. Також в комісіряти для пресових справ і для бійських інституцій зайшли зміни в особовим складі. Російський уряд задумує назначити барона Розена міністром закордонних справ. Берлін, 17/4.3 Петербурга непрямо повідомляють: Ізва трудностей, в яких мають боротися дипломатично неосвічені і з матеріалом необізнані члени народнього комісаріяту для закордонних справ, рішив уряд оповити "передати керовництво міністерствам" закордонних справ дипломатові старої школи. На цей пост намічують бувшого російського посла в Вашингтоні барона Розена. Денін зайомовав баронову Розену, перебувати керовництво міністерства спільно з теперішнім народним комісаром Чечерином. Також ви барон Розен не згодився на цей поділ, але за принципу хотів перейняти цей пост то Чечерин повинен уступити. [Пестер Льойд з 18/4 р. № 92.] Назначення Бурійна міністром закордонних справ і угорська криза. "Найе „крайе" пресе в 17/4 № 19360 пише: Наслідком гр. Черніна назначено п. Отефана Бурійна. Але ж в теперішнім унозькім уряді сидять політики, котрі в тім часі коли Буріян був єперше міністром закордонних справ, як найостріше осуджували його політику, зважато боровись в ним в парламенті і передовсім неодхваляли його становища в Польських справах і його поведення в Італію перед відповідненням нею війни. Назначення барона фон. Бурійна міністром закордонних справ принебольше вдіх людей або працювати разом зі своїм політичним противником, або, що вонь єне і зро били, подати прохання о відставку. Виборча реформа, або розпущення парламенту єже давно прозили кризою Угорського кабінету; назначення Бурійна приоспішило її. Превідники теперішньої урядової партії говорять що Буріян є тинея Тиси. Воню, що прабь, переборщено — барон Бурійн виказує нерав набіть за много самостійности, але як партійний однодумець Тиси, він все посідав його добира і був прихильником його політики. З цього лоню, що положення гр. Тиси через назначення Бурійна незначайно скріпляється. Через повстас внутрішня криза і кабінет Ветерле подається одмісію. Вмітто того, щоби довести до порозуміння всіх партій, назначення Бурійна спричиняється до різнородних заборушень. Назначення Бурійна міністром закордонних справ дуже погановідбетол на працях в делегаціях. Прялянь гр. Тиси буде для Бурійна ко-менем на дорові до заключення сталого внутрішнього миру. /Бургфіден/ Австрійські Німці схотять по виході гр. Черніна, до котрого вони мали безмежне добре, щоби Буріян піддержував своє не тілько з Ні-меччиною, але і з народами Австрії. В Австрійськім парламенті і в делегаціях Поляки часто робили гр. Черніноби закиди ізза Холмської справи, та мирних переговорів з Україною. При собім оздобленні, вони забули в якім становищі гр. Чернін переняв много важнішу справу о королівстві польським. Гр. Чернін отворив борота, котрі були єне майже зачинені. Ік це сталося що порозумміння не осягниво при о много прихильнійших обставинах в час урядовання Бурійна, це повинно бути в поби бияснено в делегаціях. Буріян був міністром закордонних справ, в час коли в Австрії колодіє гр. Штрік, тоді не можна було набіть взгадувати про цю справу. В парламенті і в делегаціях. Доперва тепер Буріян буде міг без перешкоди відповісти своїм борогам. Взнання самостійности Вотландії і Ліфляндії. Німецький державний канцлер прийняв в головній квартирі депутату від від "стландії і Дюфляндії, яка прибув там 21 квітня ц.р. Граф Герлінг висказав депутату в добрій промови подяку з приходу довіра вирішенного нім.цісареві краєю радою. Заразом державний канцлер биявив готовність цісаря взяти під військову охорону краї заступлені в кравей раді і підпомогати їм в справі відокремлення від Росії. В кінці державний канцлер іменем цісаря заявив готовність признати відокремлені області самостійною державою. Передобовом прибітав державний канцлер іменем цісаря побажання биявлене краєвою радою це утворення одностійної монархично-конституційної держави, під персональною унією в Прусською Короную. Це бажання найбільше влада превирить зичливо і подасть до відома кравей раді, слое вирішення. При кінці передав канцлер кравей раді найкращих успіхів з 17 дальній роботи. /„Лоссіше цайтунг" з 22/. 1918 р. і. 34/. II. ЕКОНОМІЧНА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ЧАСТИНА. Народна майно та його дохід під час війни в Австрії і Угорщині. В торговельно-фінансовим додатку "Найе Фрайє Прес" з 17/IV № 19268 помістив член Угорської Академії наук др. Фрідріх Фельнер висше наведену статтю. Автор обговорює справу, як і чим пікрне дер- жава свої величезні військові видатки. Воєнні довги монархії вино- сили до 31/III 1917 р. рівно 57,741 міліардів корон. З цього призала дало на Австрію 42,134 міліарди а на Угорщину на кількості 17 параг. 63 статті 15,607 міліардів корон. Разом з довгосочними додатками ви- несить цифра довгів 77,389 міліард.корон. Захолити тепер питання чи зможе наше фінансове жолошення динести на своїх плечах такий тягар. Фінансова витривалість держави залежить від господарської били кож- дого краю. А як за велика ца сила вико з загального народного майна та прибутка а його. За річеве покриття державних довгів від- повідає вченародне майно, а для покриття річних державних видатків береться тільки його чистий річний дохід. Дужо часто коріннують те- пер цінність капітала з вартостью завоєного народнього майна. Од- нак ця першвивання не видержує критики. Всю мало би тоді тільки слушність, як би народне майно не підлягало зміні а капітал зростав Но в дійсності зріст і капитал і анронде майно майже безмірно. Угорські воєнні видатки виносять 22,251 міліард корон, а загальна добре 41,520 міліярд.крон - видатки бюджетні на 1917/18 р.-3.442 міліард.а дохід з народнього майна 6,741 міліяр.корон, значить в обох видатках видатки виносять 53,59% приходу.МЗ цього виходило би що Угорщина зуживає 51,37 % народного майна. Але не був би дуже помилковий баланс зі слідуючої причини: основою обчислення так май- на як й його дохода сліджа сильна вартість грошей. Тому що зарав ця вартість сильно підупала то переоцінка всіх частей майна пока- зала би, ще так народне майно яка прибуток з нього виносить в Австрії і Угорщині далеко більше як до війни земельна посілість,яка складає в нашій державі найголовнішу частъ народнього майна (в Австрії 289 міліард.в Угорщині 19,8 міліард.корон.) виказує нам задля підвищення цін на продукти,величезний дохід в кільканаадцять міліардів. До цього дохода причинилося також оброблення тих участків землі,яки лежали колибь пусткою. Так само забільшився дохід з кокаленз ріжних продуктів. Як мінус приходять до цього частине зниження галицьких нафтових жерел та семи-родських копалень.Піднеслися в вартости також всі бу- динки і тепер не можна передати їх за довсенню ціну. До війни винесла ла вартость всіх будинків в Австрії 14,9 міліардів а в Угорщині 8,5 міліардів корон. Тепер ця цифра піднесла ся дуже високо. Однак не можна рівночасно забути тив старат в будинках,яки понесла Галичина, Буковина і мала частка Семіторода.Яко еквівалент до цього збудовано дуже багато нових фабричних будинків.Що до поєйних доріг,то вони не тільки стоять в стороні від кредитного оборота але потрібують шей видатків. Залізні дороги приносять з підвищенням пасажирського і товарового руху тарифа великі доходи,однак дуже скоро зуживаються і исчуться,бо нема часу лагодить їх. Вартість худоби всіх родів під неслася з 10,93 міл.перед війною в кілька раз.Господарські машини та знарядля пирівнують своє зуживання високою ціною.До рубрики міну сів належить зниження всіх стійних зернових валасів,які перед під- нот-куштували в Австрії 1,136 міліард.а в Угорщині 286,8 міл.корон дальше зужиття всіх товарних фабричних та мануфактурні і в кінці ті довги,якінаша держава затягнула за границею,головно в Німеччині. Я вже сказав,що цифри народнього добра і його прибутка обчислені ще до війни на основі цін за продукти.Як взяти підвищення цін на всі продукти тільки на 10% то народне майно виносило би тепер в Австрії 185 мл.а в Угорщині 67 міліяр.кор.По моїй думці будуть ці цифри далеке вищими,хотя дійсну висоту народнього майна та прибут ка з нього зараз тяжко встановити. З вистежканного видно,що так Австрія як Угорщина можуть винести на собі весь танер військових видатків. Тому що зросли довги і проценти,то зросла майно народа. і дохід з нього, майне покриє довги а дохід з нього їх проценти. За Начальника Закордонної Преси У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА. „Вісти Закордонної Преси“ № 31 I. ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА. Закордонна преса про Україну. Задарма Українського посла в Константинополі Константинополь, 20 квітня. Шеф секції при міністерстві Закордон- них справ посол Муктар Вей прибував українського посла Левицько- го по прибудті його вчора до Константинополя. Секретар Борченко взяв заявив представником проє слухуючу волю: Левицький є назначений пробів річним послом і буде двести горовопори що до улаштування дипломатичних відносин з Туреччиною, після чого періміттяся слу- пень Українського заступництва. Секретар зазначував, що Українсь- ка Республіка безумовно бажає жити в приєднаних племенах в Туреч- чину і що вона не міже за мріями дуршої Росії, що до Константино- поля. "Найе Фрай Пресс" з 22/4 1918 № 19273. Українські селяне знищили з польської Уланської ескадрони. Відень 22/4. Польська пресова агенція доносить "Кур'єр Польс- кі" подав підомость в Неміров, Поліськ. губ. що Українські селяни напали на розміщені там три ескадрони пятого польського жолка і вбили їх до женту. Уланський полк робив там реквізицію в природу вруйнованої в дослалі життясті і був готовий пилати селянам за доставлені средства живности коніком. Селяне однак відмовились від цей пропозицій. Вони окружили 13 ц. м. польські відділи. Залива- лась завзяла боротьба. Селяне мали зі собою кулемети і міномети. Уланці боролись безнадійно. Накони не стало вже їх набоїв почали вестися в селанами переговори. Прийшло до згоди, що уланці не пі- лібранні зброї мають підставити до Вінниці, яко військових бранців. На цей транспорт бранців напали селяни і вирізали їх цілком. Тяжко ранних уланів роз'їменин селяне немилосердно збивали. (Найе Фрай Пресс" з 24/4-1918 р. № 19274). Відносини між поляками і Україною. Відень 22/4 "Вісти в Україні" доносять з Києва: Український військовий міністр одержав від польської сторони телеграму, що в б.л. з поляками боруть участь організовані відділи "вільних коза- ків" і "сунчутть селян". З Канева однак доносить, що польські війська в силу одного коруса стираються перейти Дніпро. Міністр для поль- ської населення на Україні домагається від Ради складення окремої комісії в цілі розслідування сутечок між польськими військами і Українськими селянами. (Найе Фрай Пресс" з 23/4 № 19274). Прохання Крима о прилучення його до України. Відень 22/4. В Криму анархія. Як допосить Києвська мисль "Бель- шовики пимаржать насильно конгрібуюції. До Києва прибула делегація під населення Крима, яка намагається при Гаді перекресити прилучення Крима до України. Також Мінське губ. і Гомельська округа прохать о прилучення. (Найе Фрай Пресс" з 23/4 -18 р. № 19274). Злука Бесарабії в Руминію. "Пестер Льой" з 20/4 № 94 подає за У.Т.А. залпу Ценіральної Ра- ди вирішенну на засіданні 16/4 в справі анексії фумини". Мирні переговори України з Росією. Ця сама газета подає за У.Т.А. розходящу Ради Народних Міністрів, вирішену на засіданні 17/4 в справі мирних переговорів України з Росією. Польська конференція в справі середньошкільництва. Німеччина "Варшавер Цайтунг" з 24/4 № III сповіщає за "Кур'єром Вар- шавським", що 20 квітня в міністерстві освіти і науки підбулась кон- ференція в справі середнього шкільництва, на якій брали участь представники зоденної і періодичної преси. По підкриттю засідання міністром науки Паніковським, начальник ввілду середніх шкіл Лопу- шанський оголосив програму міністерства що-де середнього шкіль- ництва, вказуючи на значення і ціль як приватного так і державного шкільництва. 11 Будування середніх шкіл. Ця сама газета сповіщає зв "Годинною Польщі", що міністерство освіти в справі улаштовання польського середнього шкільництва дтворює з початком нового шкільного року 20 Державних гімназій і цілий ряд середніх шкіл з найнижшими класами. Пять таких гімназій буде отворено в Варшаві, а крім цього будуть державні гімназії також в Лодзі, Згери, Бендзині, Седльце і много інших містах. Учителями в державних гімназіях будуть назначенні добри ї учителські сили, які тиждень не будуть давати більше як 20 годин науки, щоби сами мали досягти часу на приготовання до науки. Також учителям державних гімназій буде заборонено вчити по іншим научним інституціям. Виміна телеграм між бароном Бур'яном і міністр-президентом Отечковським. Німецька "Дейтше Варшавер" Цейтунг" з 24/4 1918 р. № III водає за "Минітором Польським" виміну депеш між востро-угорським міністром закордонних справ бароном Бур'яном і польським міністром президентом Стечковським. Барон Бур'ян в своїй телеграмі запевняє Стечковського, що він всіми силами буде старатись підпомогати польському урядові в Їхній роботі над дальнішим улаштованням польської державності і забезпеченнем її майбутності. Стечковський зі своєї сторони дякує йому дуже сердечно за його щирі слова, які окріпляють в його надію, що їм удасться розвинути польську державність і забезпечити її майбутність. АВСТРІЯ Панщина у Східній Галичині. "Гремден Блят" в 18/4 1918 р. № 103 доносить: З метою продовжування нарад відносно бажань і домогань українського населення Східної Галичини вчера явилися у президента міністрів українська делегація, зложена із послів австрійського парламенту. Зі сторони правительства її нараді крім д-ра Зайдлера брали ще участь міністер земельних справ гр. Ольва Тарука, міністер Внутрішніх справ гр. Тогенбург, секційний шеф міністерства харчових справ, др. Ф. Рус Левенфельд, намістник Галичини гр. Гуйн гр. Демезан. З Української сторони були присутні др. Петрушевич, др. Євген Левицький, Сінгалєвич, проф. Колеса, др. Дністрянський, др. Цегельський і др. Трильовський. Делегація ще раз викерпуже представителя заворушення українських хліборобів ізва насильного заставлювання їх працювати на полях польських поміщиків. В відповідь на це міністр харчових справ гр. Ольва Тарука сказав, що появившеся на початку цього року розпорядження, котре приводить в порядок праці в Галичині, витолковано неправильно. Відповідно до цього розпорядження хлібороби повинні тільки події пражквти на поміщицьких добрах, коли во ни обробили вже свої власні поля. Після неправильного витолковання розпорядження хліборобів притягавно до робіт на поміщицьких добрах тоді, коли они ще і половини призначеного часу не працювали на ово- %х власних полях. Ці пояснення міністра земельних справ задовольнили українських послів. Намістник Галичини гр. Гуйн заявив рівночасно, що назване розпорядження примінковане не відповідно і підрядні органи йшли в перередені його дальше, яким на це позволяло намістництво. Намістник буде старатися, щоби на будуче придержуватись строгого розпорядження. Українська делегація висказала надію, що цим кроком привернено буде знов анов спокій серед українського населення. А Н Г Л І Я . Промови англійських і американських робітничих представників в Англії. "Пестер льойд" в 19/4 18 р. її по відомостям Рейтера подав, що ан- глійська робітнича партія в палаті послів урядила недавно величезне приняття американським робітничим представникам. На приняттю цім, Ан- глійський посол Томас забрав голос і сказав, що на виступлення Америки мала великий вплив англійська політика. Вільшість американських і англійських робітників високазується за продовженням війни. Вони будуч- боротися до того часу доки демократія всього світа себе не зрозуміє Робітники не хотят мира, котрий містив би в собі нові зародки май- му броях! війни, а хочать неродного мира. З останньої поїздки в Америку набрав бездник переконання, що в америці поляриються сильний занепад і знеохота до військової служби. Демократія в Англії бореться за мир, котрий знищив би мілітаризм в Німеччині і цілого світа. Другий промови ниць Артур Гендергон сказав, що Америка заняла в теперішній війні таке становище, якого не приходилось її ніколи займати. Америка по- тертувала все для добра людськості, а все цо робить, то робить не тілько в своїй інтересі всьої демократії. Англійське робітництво буде львально відноситися в справи освободження Бельгії і Ворбії, воно бу- де домогатися міжнародного союза народів, а не німецького мира - о но баєае приязного відношення з непріятельськими робітниками країнама не хоче мира навязанного йому конференціями. Робітництво хоче викони- ти німецький демократії, що форма їх державної управи є великою пе- решкодою мира і що воно ніколи не схидиться і не покориться німеч- кому мілітаризмові. До промови англійських представників забрав го- лос американський представник краї і заявив, що іскра американської свободи перенеслась і до англійських установ. Долго не хотіла Америка виступати-вмішуваться в теперішньу війну, але коли побачила, що бій ведеться не з людьми, а з дикунами, рішилась іти разом з Англією. Насильство віддяжних будеться відбивати насильством. Залізною сті- ною позинні стати, всі щоб дати належний опір німецьким дикунам. Аме- рика бореться за права всьої демократії. Німці розпочали офензиву, вирі ритись тепер не пора. Колиб тепер хотіла америка навязати переговори, показалаб себе сладкою і побідженою. Срєстаяча власть совітського уряду, і повідомляє за iws Rotterdam Courant" : в останніх днях долучується великий зріст совітської власти. Голоною можна це зак ючити з цього, що останні спроби кинути більші войові сили проти совітських військ не залізли. Совітські війська розбили зовсім біля ново-черкаська ворога проти совіту настроєнні війська і пльвни заволоділи. Їх становище, їханди Корнілове, мило доброго озброєння та деякої дисципліни потерпіли ве- ликe пораження. Сам Семенов, мило помсві, яку одержав заа кордри, по- казався в останніх наступленнях елєщим, як в по передних. Кореспондент довідується, також про чутку, що провідники антисовітських військ, Корнілов і Семенов в нови боях прости большевиків. Верліньскому "льокаль анцайгер" сповіщають в Геневі, що на нові предприняття корні- лова чертували совіз держави знова богато гроша. Ахтові критики обізнані докладнійше в піденно-російськими стосунками добачують в походи Корнілова на Ростов небезпеку, що великоросійський уряд через виступлення непевного начальника банд буде рахувати на німецьку по- міч. /Deutsch Warschauer Zeitung" 13 II. ЗНАКОВА ЧАСТИНА. Нові податки в Німеччині. В тоговельно Фінансовом додатку газети "Neue Freie Presse" в 19/2-18 р. № 1927 помістив др. Вільгельм Бівор вище наведену статтю. Відень, 18/19. До теперішнього часу не змала ані Німеччини ані Австрії певної і систематичної фінансової політики. Так в одній як і в другій державі видповідні міністри не мали певного плану але ха- пали ся без вибора за всяким малі й більш реформи, щоби лише як скор- ше і чим небудь поповнити моментальну потребу. Про справедливий і рівно мірний розділ податкового тягару на всі групи населення ніхто не думав. В Німецькім парламенті говорили дуже часто, що така політика прино- се будучий великий фінансовий реформи богато шкоди, але уряд не слу- хав нікого і заводив все свій податки, щоби покрити своє часом про- центи воєнних внутрішніх позичок. Так піднесено ве попередніх руках податок на експорт, поштові знаки, вугля, перевозку товарів і т. д. Список нових податків, який внесено все є парламент і який повинен принести річного прибутка 3,179 мільонів марок. Ці податки підуть тю самою дорогою, як і давніші, тое. на докриття процентів давніх них, теперішніх і будучих воєнних позичок. Тому, що загально державний уряд Німеччини має право право назначати і збирати тільки безпосеред- ні податки, а посередні належать до компетенції поодиноких союзних держав: - те новий описок і складається тільки в безпосередніх подат- ків. Цей законопроект заводить перший раз державну монополію на ви- роблення горілки, що тепер займаєся в Німеччині продукованням поріл- ки дуже багато заводів не працювали постійно. Вера те не можна було монополізувати продуктії в тільки торгоблю. Так само було оподаткування сильно включних скомплікованих. Тепер це все усу- вається. Ціна на горілку буде так обчислена, щоби держава мала з кож- дого гектолітра 800 марок чистого річного продукта. Загального річ- ного доходу сповідувався на суму 650 мільонів марок. Наложено і упора Ковано нові податки на пиво. До тепер згорала держава податки з пива тільки в північній Німеччині і Кахенях Гессені, а всі південно німець- кі союзни держави мали свої спеціальні податкові розпорядження. Тепер й це усувається. Духуть тепер уповажнобивати так само не тільки скіл- кість, але також й якість пива. Загальний річний дохід мавби винести 345 мільонів марок. На кине не було наложено до тепер державних подат- ків, щоби цього нового законопроекту буде воєн оподатковування після піни флажки. За флашку у 5 марок винесе податок три марки. Дохід з вин- ного податку вище 105 мільонів марок. Проти оподатковання мінераль- них вод і штучних напітків винесено богато протестів. Ці води і напійки увивався головно для пораляння здорова, а при бісоким ціні обданий нарід не може їх купувати. Дальше піднесено цю на прибия кави в 85 до 150 марок, чаю, 100- до 220 марок. Какао 35-50 і шоколад 60 до 140. марок за петнер. Підвиснено також збори поштових знаків, телеграф- них і телефонних розговорів. Дорогі і роскішні ричи будуть оплачував- тися від 10 до 25 процентів своєї вартості. Податок вийських доходів піднесено в 45.- до 53 процентів. До цього всього додано ще й зако- нопроект, який не допускає, щоби поодинокі персонали через виселення ухідлялись від сплати податків. То покидає безмежніку то мусить платити податок до Німеччини в протягі 5 літ. Для забезпечення уплати податків задержують кия 20 % його маїна перед від'їздом в чужий край, що би уклонився якимось способом від уплати, тягтратить право державства. Такі закони заведуть вже в себе певно й інші всю- ки держави, щоби не допустити до переселення своїх горожан до таких держав, які не брали участь в теперішній війні і не потребують через це платити таких письких податків. За начальника закордонного відділа. Все три роки Народ Український стояв під комуністично-кровавою патокою повійно-товарної московщини. Актатура імперіалістичного режиму московських наїздників, що зруйнувала Україну культурно, економічно та національно, в постановах-нагороди розпоряджень, помиття всього різного, поставлення поза межами премітивної московсько-мокрольської законності народу українського,- все це сприяло і вчуні разом не в силі припинити процесу наростання національно-свідомих активних сил нашому народові і ми знаємо, яких умовнів осягнув народ нам в умовах окупації на багатьох ділянках національного життя, наприклад на полі земельно-просторітському та церковно-релігійному, в умовах, в яких ніяк "народ не спромігся б навіть врятувати що суть з попереднього надбивного доробку. В той самий час веретва на сільському активному народу ніколи мі не читала і не припиняла зброїної боротьби з чужими окупантами, вичинні агентів окупаційної Москви, ру нуччі засоби поживи ополчення та зв'язку, а також і зброю і унеможливлення тим змінення окупантського московського режиму на землях України. Збройна боротьба нашого народу проти наїздників - чужинців, якої не пізнавалася жодні "миття" народ в світі в полібних умовах, можливо стала єдиною тому, що в процесі зброєї боротьби, котру проводили армії нашої Республіки, по останнього обвороту в рівній землі і тому, сам народ поглибив свою національно-державну свідомість і переконався в конечності потреби проводити її до переможного кінця. Об'єднуючо-організуючи розділ нашого державного осередку за весь час боротьби була незмінною і не виникала чи на деяких зв'язках самого безпереку - в наслідок фізичного та матеріального втручання його членів в операції на чотирьохлітній безперервну боротьбу в наїздник- відціх умовах, продовжув бути такою і тепер і безперечно цеї своєї ваги не загубить і надалі, складаючи з себе той центр, на якому орієнтуються широкі народні маси на просторах Великої України та верства найбільш активного українського громадянства там же. Йо зрозуміло: бо наш державний осередок сотворено в процесі революційної і збройної боротьби нашого народу з чужинцями за свою суверенну державність і схвалено його з тих людей, що весь час стояли в середовищі подій цей боротьбі за нашу національну волю та незалежну державність. Безперечно, що й надалі в процесі боротьби за незалежність нашої батьківщини ця об'єднанко-організація на роль нашого державного осередку не зменшиться, а заступити його якісь інші організації, епохі їх тих, по їх намарактесь до яких політично-національні рухи на еміграцій скласти, не поведеться, хоч би тому, що воїт просто невідомі нашому народові, не маючи вже про багато навіть прикмет - набути в боротьбі косвіл, певні традиції, зв'язки повна політична лінія і таке інше по разом і вкупі складає певну вартість, послати яку є конечним для кожного центру, щоб осягнути бажаної мети в боротьбі. І роки нашого державного осередку добре розуміють і надежно оцінюють наші вороги - московські Імперія-подвійність всякої частки, коли вони так спокійно воро- же, сильнок раленсю, вступають проти саме нашого державного центру, навмисно забувши про лінгвістральну суперечність своїх політичних ідеалів /російські монархисти, демократичні республіканці, соціалісти, комуністи/, склику- чись школу нам всіма засобами, головним на чином, нама- кчись захитати наші ряди зв'язки в їх заміщання, порушити національну лінціальну ітим причиняти їх розпороження. Одночасно з триванням повітря зазначених позитивних процесів в житті народу нашого на низьких ділянках життя, - розповсюджувався процес, що потягав за собою все ширше і глибше усвідомлення світової першої концепції та її впливу в Європейському економічному, політичному та культурному житті народів Європи, які все були свідками того, який удаляла нам одна велика зоряна в нашій боротьбі і коли б тривалася негативна та нині - і не дозволяє створити повноцінну межу з Сільською поміч і при тому її беззмінно більш вичерпали постави до нашої справи всіх культурних народів світу та їх урядів, як то було до неповного. Невабаром керманичі сьогодні політики намагались створити становище, в якому і чим народ міг би розповсюдити кооператив з народами Європи на полі економічно-торговельної праці. можливо, що ці керманичі визначать таку кооперацию в країні за межами в іншій землі, як державному стані, стали окупованою територією, і тому можна сподіватися на однаковий поступовий розвиток великих перетворень батьківсько-комуністичної московської артикури не Україні за Уряд Самостійної країни. всі ми, борці за незалежність нашого народу, добре знаємо, що коли б таке зв'язання московської експансії не Україні сталося, то чого не потягне для світу тих користей, яких він сподівається, і по світ при цьому не стане на той шлях, що провадить до втихомирення народів сходу Європи та створення умов конечних для ослаблення економічного життя, як на Україні так і в землях, що з нею сполучуються. Але коли б така по- милка з боку Європейських народів до України сталася, то ми, вва- жаючи її шкодливою для самих не великих держав можемо приймати її як концепцію етапу на тому блудному шляху по якому це в досягненні європейська політика, стане останнім по ній дорозі, бутовий мир нестабільний лише укрито вагонами московських земель народів східної Європи до утворення власних незалежних держав та уді- лення їм потрібної в цьому допомоги. Як би однією не позначалися полії на світовому політичному кону нев- мим сеть, то справа української суверенної чергальності і на просторах України в народі нашому і в комбінаціях політичних сил у збіроч часу набирає все більшої сили та заги. Одноком пізнання, де не тільки непомітно поліпшення а позначились навіть потіркання становища, ще в наш емігрантські державні осередок, який протягом останнього цілого перебував добу великої скрутки. Нема потреби перелічувати всі моменти найбільшо занепаду, як державного осе- редку так і всього промальства на емігрантії, особливо в цільних ор- ганізаціях, переважно політичних. Се не все перетягло і перетерплено нами всіма. Треба захистити наш об'єкт тихок, які сталися за цей час: величез- ну більшість борців вименії змінено і нові одійшли ол роботи, кинувши всіх і все, воїх еру поважно матеріально, крім низьченної кулки невідкладна- го виховатися робити за ціле промальство. У всіх палути життя серед- му внесено формування енергій та посилку, наслідків котрих ми не скоро повзбудемо; ретка промальства по залежатися не про сорелькові поре- була добу найбільшої демобілізації.... Збавалось, що державному осеред- кові ворота до життя зве не має. У великих труднощах традиційні було усунуто ол їх рухнукої роботи і всі злихуди з почувтим полекші. З того менту минув все місяць, проте все ж недаліко одинак значного поліпшення: промальські сили, які раніше розповсюджені, організації розв'язатися поціло- му, скрізь панують пересонельні вилями, організаційних засобів по зруто- вання промальства непомітно, приєднаних фазично ринуть через матеріаль- ні злиди. - Як не зарядити лихові державою, немалко все по час, коїм г рента найбільш запартованого в боротьбі промальнства безцілло складе руки, в останнє зневирившися а можливості провести їх боротьбу.... Зправу нашу підхоплять і поедуть ті, хто не борсається в третерадних припиню- вих та програмових дрібничках, а триматися головного та істотного, що притягає, руїтуєте склучив всі сили для осягнення великої конечной мети і поведуть без час, туди куди схочуть і так як схочуть.... Було б без- глувдим плати за цього якорсь добра для нашої справи та для нас самих добрі залосіття приходу цього стратегічного кінця наших мотивобхолітних велітенських визвольних змагань, вратувати національні сили від функ- ної загибелі тим засоренням, надали не боротьба за нас велики і національно-державній ідеал. - Спілка дітей Земських та міських само- врядувань України,- обранців народу ол земель країни, болічки душою при видавшні сучасного занепаду найкращої частини свого рідного народу що перебував на емігрантії, визнає цим всіх киях сунів рідної землі скаменутися нарешті, заперестати полікамствувати та персона вис-розріз- нено силкуватися спастись нашу справу, а замість цього негайно втяжити всі сили до зрутування в одну міцну, лісипілновану непереможну націон- ну лаву та поновити знову шируючу працю для нашої великої національ- но-державної справи. Опасати себе від фізичної загибелі в емігрантських злочинах. ТАРНІВСЬКЕ Українське Прес-Бюро (УКРАЇНПРЕС) 18 Травня 1921 р. ч. 046 ДО ПОХІДНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ГОЛОВНОГО ОТА- МАНА ВІЙСЬК У.Н.Р., ГЕНЕРАЛА ТІЛЬКИНИКА та до ПОЛІТИЧНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ МІНІСТ- ТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ. Надсилаючи Вам свої інформаційні обіжники „УКРАЇН- ПРЕС” ласкаво просить Вас надсилати йому - для викорис- тання в пресі та інформування наших місій за кордоном, весь матеріал, який мається у Вашому розпорядженню і який малює життя на окупованій Україні (Доклади аген- тів, большовицькі газети, відозви, ешитки й т. и.) На матеріалі, який підлягає повороту, ласкаво проси- мо зазначати термін в який його треба повернути. „УКРАЇНПРЕС” уявляє й взаємним свою працю не тіль- ки продукційною, але й корисною тільки в тому разі ко- ли робота буде провадитись у повному контакті з тими органами, які мають безпосередні вносини з нашою Бать- ківщиною. Тільки при цій умові можна буде докладно освітлю- вати перед громадською опінією світу ту негативну ро- боту, яка провадиться ворогами У.Н.Р., а в потрібних ви- падках, не тільки своєчасно на неї реагувати, але й роз- вивали відповідну контр-акцію, користуючись пресою, з якою „УКРАЇНПРЕС” вже має широкі й міцні звязки. Начальник Відділу Преси UKRAINISCHER PRESSEDIENST. Wien; 20.Januar 1920. Die Anerkennung der Selbständigkeit der Ukraine durch Lettland: Ukr.P.D.Wien, 20.Januar 1920. Lettland: dessen staatliche Unabhängigkeit von der Entente proklamiert wird, hat die Unabhängigkeit der ukrainischen Volks- republik anerkannt. Warschau, 19.Januar 1920./Telegramm/ Der ukrainische Minister BEZPAKO hielt gestern im Klub der polnischen sozialistischen Abgeordneten einen Vortrag über die Verhältnisse in der Ukraine und erklärte, daß Polen von der Ukraine Getreide bekommen könne. Der Aufstand der Kubankosaken gegen Danilkin: Wien, 20.Januar 1920. Die Lemberger-ukrainische Zeitung "Wpered" erhält die Nach- richt aus Kuba, daß die Aufständischen fortgesetzt erfolgreich vorgehen. Bei Amawir und Beteik haben sie das erste und vierte "Kornilowregiment" vernichtet. Der Aufstand hat das ganze Land der Kubankosaken erfaßt, welche eine unabhängige Republik pro- klamiert hatten. Lemberger "Wpered" vom 17.Januar berichtet: In Brest Litowsk /Fort Bugeschop/ sind nach der amtlichen polnischen Statistik 1834 gefangene Ukrainer gestorben. Laut Informationen des "Wpered" ist dieser Ausweis unvoll- ständig, weil in Wirklichkeit 2500 Personen als Opfer polnischer Wirtschaft in den Kriegsgefangenenlagern zugrundegegangen sind. Pariser Informationen: Paris, 19.Januar 1920 /Telegramm/ "Temps" sagt, daß die Alliierten unmöglich die Angriffe und Verschwörungen der Bolschewiken gegen die durch zweijährige Kamp- fe erworbenen Unabhängigkeit der Rußland umgebenden Grenzvölker gestatten können. Der Oberste Rat anerkennt die Unabhängigkeit Armeniens, Georgiens und Aserbaidschans. Der Korrespondent der "Temps" telegraphiert aus Bukarest, daß die Moral der rumänischen Armee wohl die defensive gegen die Bolschewiken gestetten würde, daß aber die Frage der Verpflegung und Ausrüstung an dem V.lutaproblem scheitere. - I - ОГЛЯД ПРТСИ. ПОН'ЯДІЛОВ 23-ХП-18. НАРОДНОЕ ДѢЛО. Газета опреділяє посиннію, якъ "право-лівъ". Негативно ставиться до проектованаго соціалістичного уряду, озелененого в самих українських партіях, а також к конгресу трудового народу, що виключає предстаиниство земствъ міст і сордепів. Знакомить такий курс спробою бедерати признати власність на землю, щоб при закріпленні самостійності. Об'ємне боротись в цим керосин примим і чисто механічними еднакими реакції і большевизмом на". Газета виступає проти організації "совдепів", а в країнському рафі, щоб воци не були органи влади, а лише органами впливу на владу. Закликає одержати частину пролетаріату, дучи на виборах, напитати це завдання совдепів, бо тільки цим можна скріпити станонце пролетаріату, а не знищити його, як в Бєликоросії. Парк Вишник пістить статтю, в якій ставить питання: на кого буде орієнтуватися нова українська влада, чи на Постову чи на Укр. Це рівносильно: чи на диктатуру чи на демократію. Застерігає від відокремлення і закинутості, доводячи, що в федерації з Росією секрет порятунку як України так і Росії.- О Г Л Я Д КРАТКОЇ ПЕРЕД . НДІН ЗА - ІІІ - ІВ. НАШ ПУТЬ. Газета призначена становище української влади дуже трудним. Навколо розпалені пристрасті, які треба охолоджувати дерзашим розумом. Будування користується меншою симпатією у мас, а нім руйнування. Влада, яка пливе за масами, сама себе тим ослаблює. Завданням влади в цей момент єсть піти шляхом будування справ- цьої демократії, в противагу большовизмі і монархизму, які так далекі від демократизма. Першим кроком влади повинно бути піднесенне авторитету суда і утворення умов, які давали б громадянинові відчуття, що він єть в правові. дерави. НОВА РАДА. Українська Республіка має двох ворогів: большовиків справа і зліва. Тому треба старатись зібрати всі демократичні і культурні сили для боротьби є обома ворогами. Утворення сурос- гату Солітської влади нікого не задовольнить, а одних од неї одверне, у других викличе апетит на "справжній продукт". Тому орієнтація на большошизм єсть глибока і трагична помилка. Єди- не правильний шлях - се ідеал демократії в європейському смислі. Ц. Ющинір містить статтю, в якій говориться, що при нинішній ситуації, коли йде завзята боротьба між присильниками Росії і самостією України, а разом з тим реставрації і демократії розорити про встановлення щиро демократичного ладу не доводить ся. Врятувати ситуацію може лише диктатура. Директорія спиняєть ся на Диктатурі селянства. Трудно сказати яка б диктатура бу- ла б найкращою. Але ясно одно: високавчим орган - міністерст- во, повинно бути прецедативним. Директорія має повинна поспішити з соціальним і політичним законодавством, щоб попередити нак- сикаливи дроздового конгресу. ВІДРОДЖЕННЯ. Федактіїна. В революційному процесі, що варя одбувається в Європі, ясно виявились тенденції і різними країн егруппуватись коло своїх національних центрів. Та сама тенденція проявилась - 2 - і в українських землях, які висловили своє бажання об'єднатись. Необхідною єсть відповідна державно-правна декларація, яка усвідомила б європейську демократію, що без об'єднання україн- ських земель в національно-політичну цілість, неможливим єсть мир на південних сході. Врозі. Подібного акту українське громадянство сподівається від Директорії. ТРУДОВА РЕСПУБЛІКА. Редакція. Газета стає на позицію признання совітської вла- ди на Україні, як єдино можливого способу, який гарантує, що почини центральної влади-закладуть відгомін і піддержку на місцях. Газета доводить, що ні земські ні городські самовря- дування, ні також комісари центральної влади не зможуть ви" конати завдання моменту, що це змоге зробити єдино совітська влада, як безпосередньо зв'язана з народом. Відбувається більшість і періалістами та демократією. Єв- ропа розкололась на двоє. Україна не вагаючись ні одної квили- ни, сить в цій боротьбі стати на бік всесвітнього пролетар- ського фронту. Тому необхідно відновити зносини з совітською Росією та Німеччиною, резолюції щодо Польщою та Австро-Угорщи- ною. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 4 Фонду № 1113 Спису № 1 Пронумеровано 20 (обласні) +68в =26 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: «23» червня 2005 р. Підпис Пинчук ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) « » р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | видачі | Під час повернення | видачі | Під час повернення | | :--- | :--- | :--- | :--- | | підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | 24.06.05 року 19:35 16.05.06р. 18:47 14.04.09 року до середи 21.04.2009 Відповідь 13:5 ОБСА ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: | | :--- | :--- | :--- | | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | 15.03.10 Суд | (Підпис)