Статут Міністерства преси і пропаганди УНР. Копії протоколів і резолюцій засідань повітових рад об'єднаних організацій, сільських сходів про прийняття Універсалу та привітання Українській Центральній Раді, копії постанов сільських сходів про територіальний поділ України; клопотання єврейської сіоністської партії "Гатхіо" про надання їй права представництва при Генеральному Секретаріаті України, 14.07.1917-27.10.1917, 93 арк.

Сіміністерство преси і пропаганди Української Радянської Республіки. м. Кишинев-Тодільове Сильний міністерство преси і пропаганди. Коней провокавсв і резолюцій, засідань повітових рад об'єднаних організацій, сільських сходів про прийняття Українського Університету і привітання Величайшої Ради, Коней посилань сільських сходів про територіальними поділ; Клопотання Єврейської Сіоніст-ської партії "Тамхір" про надану права председавництва до генераль- кого секретаря. Поважно: 14 липня 1947 р. Закінчено: 27 травня 1947 р. Телеграма з Президії Передовсі жкі зібрання на митнім 29 інш і внаслідок д/г - сказати У. Р. Лиска з Влакова нестановленні: кризиса Б.Р. Святої Православної Церкви, прийняла було розглянути їх у всіх митницях, а також про - сильне накинутання, що Нова- ру буде випущено піднімт, бо інші приступили без зв'язку з органами ЗМІ ПРЕСО-БЮРО при Українській Центральній Раді у Києві. П Р О Т О К О Л. засідання зібрання Осторської Повітової Ради Об'єднаних організацій 7. червня 1917 року. Присутніли до оголошення Універсалу Української Центральної Ради Універсал прочитав Водміць.- Всі вислухали стоя. Читання покрилось вигуками "Слава" спивом "о но вмерла Україна" і "Усе воскресло Україна" Заповіт. Після читання взяв слово Божан. Він торкнувся того, що тимчасовий уряд Російський не може навести ладу в широкій землі населяючих 11 народів. Може виникнути імперія а в імперії не можна жить. Тут потрібно якась права моральна сила, на котру ще опиралось би правительство. Такою силою на Україні являється Українська Центральна Рада, яка зовсім до організації то оточена тільки сестарства приходитися до заклику Ради, до 11 Іюня Універсалу їхниних 1 визнати 11 за краєву короличчу владу, до чого Божан і звількає усіх ладо на Україні. Промова покривається вигуками "Слава " і спивом " Все воскресло Україна.". Після цього д. Іонати читає резолюцію прийнятту Ларинським Виконавчим Комітетом з приводу обговорення Універсалу. Резолю- ція одноголосно приймається повітовою Радою, " Вислухавши Універсал Української Центральної Ради Осторська повітова Рада об'єднаних організацій одноголосно постановля: 1. Прийняти ідеї викладені в Універсалі Центральної Ради від 10 червня 1917 року, Якщого революційного національного політичного органа України, возглавляющего всі организації із яких призначено суєтно з революціями Російським Тимчасовим прави- тельством несмірні успіші до боздання в крає порядку і спокою, а рівно окорони праць всього масо-сина права безвозмилля націо- нальностей, що являється залогом побуди на мінливих дорогах і за- кріплення завобованої пільності порядки Росії.- Висвіт в тим повітовая Рада заявляє, що вона буде підтримувать Українську Центральну Раду і виконувати її розпорядки, як по воне буде знаходиться в контакті з усією демократією Росії і в одності з волею Революційного Російського Тимчасового правительства, об'єднуючого демократію усієї Росії. З сього боку уведення в краї порядку необхідно негайно об'єднання усіх демократичних сил на Україні незалежно від національності, а через це прохає Українська Центральна Рада скликати в дитбькому Будучому з'їзд із представників всіх національностей України для вироблення нових норм обмеження належних затвердженню Установчих зборів. Далі голова зібрання ставить на голосування Універсал. Зібра- ннем Універсал одноголосно приймається .- Голова виконавчого комітету Хатьомкін пропонує зібрати жертви на Український націо- нальний фонд, знімає золоту коблучку і жертвуве. Кирмевський збирає жертви. Всього зібрано 278 рублів 85 коп. / двісті сім- десят вісім ріблів 85 коп. / і одну золоту коблучку. З подільним вірно. Голова Виконавчого Комітету. Н. Писар. Н. З оригіналом вірно. У Діловод: Ашховерл 14/Гв 12 w14 Копія До Української Центральної Ради. 30 червня 1917 р. № 76. ЖУРНАЛ засідання Черкаської повітової Земської Управи: Присутніми були: Предсідатель Г.С. Коломієць, члени Н. В. Тонинко , І. Т. Рудора, Л.С. Литвин, П.Л. Андрієнко, В. Я. Прокоров. Служили: Черкаська повітова Управа 30 Червня заслухала Універсал Української Центральної Ради і декларацію Генерального Секро- таріату. Маючи на увазі, що Українська Центральна Рада і її Генеральній Секретаріат о виразники бажання і волі всього Українського Народу, до вони об'єднують увесь Українськи народ і йдуть шляхом утворення справжньої демократичної влади на Україні – Управа ухвалила: 1. Визнати Українську Центральну Раду і її Генераль- ний Секретаріат – вищим представником Українського народу. 2. Підтримувати Українську Центральну Раду в її організації утворить справжню народну владу на Україні. 3. Завести з нею майбутній зв'язки. 4. Проводить в життя всі її постанови і розпорядження. 5. Пропонувати Губерніальній Управі скликать всеукраїнські Земські з'їзди для координації діяльності всіх Земських Управ в підтримуванні Української Центральної Ради. 6. Все діловодство Управи повинно бути Українізовано 7. Визнати необхідним, щоб склад службовців Управи був при- хильний демократично – національним домаганням Українського народу. Голова Управи Член Управи . Зразок за справжніми під- писами. – Секретар Управи. 3 Оригіналом гідно. ПРЕСО-БЮРО ПРИ Українській Раді в Києві 20 Травня 1917 р. Високонована Центральна Рада. Українська Військова Рада З. пулеметної роти щиро від всього серця вітає Київську Центральну Раду, яко першого і найголовнішого оборонця Українського Народу. Всі свої сили і життя з рушницями в руках присягаємо що до загину будемо боронити тебе Радо Вільної України. Свою судьбу віддаємо в твої руки, а ти рідна Радо покажи всьому світу, як Українці обороняють здобуту волю і свій Народ. Бажаємо сил і здоровля для праці на користь Неньки України.- Голова Ради Прапорщик Лев Єчинський.- Секретарь Прапорщик Скородинський. З оригіналом згідно. Діловод: Ошурків ЗІНЬКІВСЬКА Повітова ЗЕМСЬКА УПРАВА 17 липня 1917 р. № 6790. м. Зіньків На Полтавщині. ЦЕНТРАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ РАДІ. Київ, Центральний Музей. Одержано 18 VII 1917 р. № 532 Позачергове Зіньківське Повітове Земське Зібрання в засіданні 29 червня сього року, вислухавши хвальну читанку „Універсалу", привітало його як національний документ, котрий відроджує-повертає історичні права українського народу на національно політичне самоопреділення. В з'язку з докладом Управи - Земське Зібрання, що до Універсалу, винесло такі резолюції: 1/ Українська Центральна Рада є правомочний орган всього Українського народу. 2/ Повітове Земське Зібрання висловлює повну готовність підтримувати Українську Центральну Раду в заведенню основ автономії України. 3/ Всі постанови Російського Тимчасового Правительства про справи, які торкаються України, будуть виконуватись земством тоді, коли вони будуть видані по згоді з Центральною Українською Радою. 4/ Повітове земство підлягає всім постановам Української Центральної Ради і асигнує на її потреби 30000 карбованців, з них 10000 карб. з земських коштів, а 20000 карб. по закінченню волостними комітетами подесятийного збору, але не пізніш I січня 1918 року. 5/ Повітове Земське Зібрання протестує проти заяв громадських кол, ніби то Центральна Рада, або її генеральний секретаріат надає собі значення Тимчасового Українського Уряду, вороже ставиться до Російського Тимчасового Правительства і намагається оділіти Україну від Росії. 6/ Повітове Земське Зібрання висловлює повну надію, що Російський Тимчасовий Уряд, як представник революційної демократії всіх націй Росії, визнає свої помилки і негайно порозуміється з Українською Центральною Радою. 7/ Прохати Центральну Раду видати докладні інструкції про проведення в життя універсалу. Про це Зіньківська Земська Управа рахує прямим своїм обов'язком повідомити Центральну Українську Раду, а також що з асігнованих Земським Зібрання коштів на користь Ради, зразу відсилається 10000 карбованців. Голова Управи Мамай Писар Ільченко С. Олександрівка, Канівського пов. Ми громадяне вільної матері України, села Олександрівки, Пустовійтовської волості, Канівського пов. на Київщині, зібравшись на сільське зібрання 9-го липня, виселухавши Універсал України. Центральної Ради до свого українського народу, що Тимчасове Російське Правительство, погодилося з нашими формами славними борцями за волю неньки України, -всі щиро витаємо Центральну Раду за ії працю за волю України. Ми всі признаємо Центральну Раду найвищим Правительством на Україні, котре забезпечить автономію дія України. Ми як сини її, вейма силами будемо підтримувати своїх найкращих Борців і надіємось , що Ви виведете свій народ на добрий шлях. Нехай живе федеративна Республіка і Автономія України. До цього прикладаємо щиру жертву од своїх селян 38 руб. 18 липня 1917 року. С. Збаражівка, Київщина. Ми, селяне с. Збаражівки, захоплені подвигами наших славних воя- ків, посилаємо 151 карбов., пожертвованих робітниками і служащими при Збаражівській мельниці, в Українську Центральну Раду і просимо употре- бити ті гроші на потреби ранених вояків-українців, українських полків, 18 червня с. р. Заразом просимо передати нашим воякам подяку від імені селян. Нехай всі наші полки слідують приміру полків 18 червня, а ми селяне, під- держимо своїх братів і спин хлібом. Ми жадаємо від імені селян, щоб Центральна Рада твердо обстоювала автономію України. Ми з своєї сторони організуємось в спілки і піддержи- мо Центр. Раду в її домаганнях. В селах всі без виньку бажають повної ав- тономії, без всяких обмежень. Ми вповні признаємо Центральну Раду най- вищою владою на Україні, а її Універсал, для себе обов'язуючим. Не уступайте ні на крок від своїх справедливих домогань. Всеросійські Установчі Збори не захочуть нам дати повної автономії і тому нам треба то, що нам правно належиться, уже тепер собі взяти, а тоді Установчі Збори, коли б вони й не були скликані, будуть приневолені чис- литися з доконаним фактом. Не ідіть на уступки! Селянська Спілка. Доклад Радянської повітової земельної Управи про відношення до Університетів Центр Укр Ради. Радянська повітова земельна Управа, обслуговувавши в колективному господарстві своєму Київ. Центр фаху з (Першою і Землі) свого року, видавала лист кільких довести про мих Земської Федерації і запропонувати останньому винести такі резолюцій: 1) З огляду на те, що тілько автономно-федеративний Укр. Всесвітські Держава маєсть спонукання створити міжнародні ландшерні волі і до впливової нормального розвитку, ми, по-перше, тілько при Тамашу Центральної Маша фаху України ємноє дослідження того економічного і культурного розвитку, на якому вона має бути звітати Укр. Центр Фаху в її Земельному фаху автономію України. 2) Видавати її (Єдиний) вищим правоволонним органом на Україні єдиною заслуженого права і інших Укр. Центрального Народу 3) Призначити вихід її влади на Україні. 4) Вирішувати повне добрі підтримки, як виконавчий вей зі москалами 5) Підтримувати і виловляти розпорядження Центрального Управління Мілько тоді Кам'яни пройдуть через Київ. Разу і за її згодою. ПРЕС-БЮРО ПРИ Українській Повстанській Раді в Києві Київ Центральний Раді Герцегівській Земельній Комітету на здійснення 30-шпину обговорювання справу з боротьбою проти аграрної кривавої масово вчиняли мної донесення про те, щоб розслідувати і виносити приписки мні до зважання відповідальності а тих, хто що запевнює (ч) що проти українських виступів діяльне не буде лагайно церкуть се птва- дк. ми не усіляємо силами боротьби боротись з ворожими виступами проти української фуру, і не дають дачі лікуванням має шан. Вимагаючи щоб мали борганивці ... омишньо у Київі сну обґрот Центра- льної Ради. Випад проти борга- нівців фаруємо не тільки ЯК ворожими виступами проти української фуру, але і ЯК виступ контр- революційний. Вимагаю підтримку всім Центральному Раді. Герцегівській повіт. Земель. Комітету Секрет. Менереський Затверджено згідно за підписом Волиня Виконавчий Комітет Кульковського повіту на Чорногірщині повідомив Україн. Центральну Раду, що волоське зібрання 25 липня винесло такі постанови: "Кульковське волоське загально-народне зібрання, яке представляє собою увесь Кульковський район Чернігівського повіту, висловлює довіру Українській Центр. Раді залишає 10 позбавлене успіху в роботі і заявляє, що цілком приєднується до автономної України". Кульковське пов. через виключення з нею автономної України правительствою "Інструкція Секретаріату". Переводъ съ Украинскаго. Приговоръ. 1917 года 15 августа, мы нижеподписавшіеся жители Новостародубской волости, собравшись на волостной сходъ въ числѣ 280 человѣкъ прибывшихъ, выслушали краткій докладъ члена Центральной Украинской Рады Д. Левадскаго о требованіи центральной Рады присоединенія Херсонской губерніи къ пяти видѣленнымъ губерніямъ Украины и о томъ, что Херсонская губернія Временнымъ Правительствомъ еще не присоединена къ Украинѣ, вторично постановили просить Временное правительство о присоединении Новостародубской волости к выделенным пяти губер- ниям: Кіевской, Полтавской, Черниговской, Волынской, и подольской подъ власть Украинской Центральной Ради, въ виду того, что мы - Ук- раинцы и желаемъ Украинаизаціи всей губерніи. Въ чемъ и подписываемся. Съ подлиннымъ вѣрно: Предсѣдатель Новостародубскаго Исполнитель- наго Комитета П.Ткаченко. Писарь (подпись) (М.П.) Съ заверенной копіей вѣрно: Директор Канцеляріи Генер. Филаретъ Ткаченко Кіев 19-X-1917. Чернігівська губернія. Знаємо на те, що певні Конгр-революційні сили улаштували, у Київі розсірділ Козаків 1-го Червоно-їмени Вєрбенана Богдана Фелевицького поку, які їхали Богомолю воло й пройшов передався народ України, а також-же і цілої Росії - Миропорядковий Городська Дума з повною Свободи Склав дивовольне обурення і виснагав од Центральної Ради ситрого розслідування і кари над убивцями, сприйм мого мир-ка на 1-го Дума виснагає: 1) поверну- ти до Київа Моваримів Богда- нових 95 сторож Срочи нашої Київе, 2) згіднишри Українське Військо у Київі 3) целино висвагу на гарант Кіраєріб і Гонців 14) Замінили Командуючого Київського Військового Округу п. Обручнева і наказали за злочин Центральної Ради "Української" Ради Голововий Воло Кубанець Комісар Укр. Централі. Ради. Баклушевська українська політ-топа рада протестує проти та вимагання Катеринополювання з актом колишньої української території. Послідувати єдні цій справі не можна і ми будемо продовжувати резолюційно палу власний боротьбу за волю наших етносів, політичних керогів та їхніх дітей засороження. До повної перемоги. Баклушевська українська ПРЕСС-БЮРО З приєднанням до Український Центральний Ради у Києві. Селенівське селянське віче Родівонівської волості Королевого повіту на Полтавщині 22-го Липня 1917 року після оголошення Універ- салу Української Центральної Ради засідання Київського всеукраїнського з'їзду у Королевому повіті М. Величко постановило: 1) Про- висити "Універсал" в типо і призначити Українську Центральну Раду за правоволь- ний орган всього Українського народу. 2) Привітати Українську Центральну Раду й підтримувати її в заснованні основ Автономії України в Російській федеративно-демократичній республіці. 3) Організувати Комітет Української Селянської Спілки. 4) А так ти просити Українську Централь- ну Раду вказати з нашого села російську назву "Семіоновка", а так як наше село має дві назви "Семіоновка" і "Залещика" то нехай така Залещика і називається; А що въ нашім повіті є іще Лістечко, Семеновка (Веселий поділ) і героз це саме багато виходить путання з різними державами Голова Селенівського віче Іван Балузь Приєднання в Україну Ми згідно з сім'я Довбенка Харківського повіту, зібралися 1-го Серпня, 1917 року на сходку і висловили свої думки про бажання Української Центральної Ради, і Інспекцію Секретаріату, а також Вручили Універсал. Все Українське народне визволення України; Призначення, що Українська Центральна Рада у Києві і Інспекція Секретаріату в справді органами революційної Венерати України, що вказують ми своє повне довіря та думки всебічно підтримувати їх у з'єднанні народу та стояків на Україні і переконання в лемттях національно територіальній автономії України у складі Російської ордера типових демократичних республік. Цей приговор вирішено переслати до Української Центральної Ради, Харківських іудеріальних раді розв'язання всією Крестьянської Служби та поваги до України коли Російська преса. Комитет з пам'ятними підписами. за Довбенським Приєднанням. Комітету. Д. Мирошник Писарь мікропечатний Приєд-Білорусь Вильністьваний Договір Редактора. Прошу Вас не розміщувати підручники у Вашій газеті нашого приговора, а також маненьку переписку: Жарити і наше сило Добськ, Харківського повіту, примітка виставка про визволення Українського Народу з під ярма московських царів та їх прихованих-папів. 1/2 Серпня Мленом Всеукраїнської Ради Військових Депутатів тов. Тб. Миросником було нам на нашій відповіді розказано про миру, нашої Ненки-України і про діяльність Української Центральної Ради та Генерального Секретаріату. Тов. Миросником було повинно про вій з'їзд, які обдумався в Києві з погляду революції Іна про постанови цих з'їздів і на закончення прочитав з обговоренням по пунктам Другий Універсум Укр. Центр. Ради, який сформував напружене було висунуте і ухвалено. Якуючи тв. Миросника за його промову, зробила дипломатична тако-го приговора: "Ми, прошадене сіла Добську, Харківського повіту, зібравшись 1/2 Серпня 1917 року на святку і вимагалим Вождя Депутата Петра Миросника про діяльність Української Центральної Ради і Генерального Секретаріату, а також Другий Універсум до Українського Народу однолюдно ухвалили: Признаючи, що Україна Центральна Рада у Києві і Генеральному Секретаріату є справді органами революційної Демократії України, ми вихазуючи йм своє повне довіря і будемо вселірно підтримувати їх в установленні влади та епохи на Україні і переведення в життя національно-територіальної автономії України у складі російської федеративно-демократичної республіки. Цей приговор доручено переслати до Українській Центральній Раді, Харківської Губер- нійної Ради, Ради Харківською Кременчукого Волозу і п'яти до Української і Російської тревог - Повинник з належними відповідями за Довжанською Предсідателем Комітету д. Мирошни м. п., Примар м. Гребінка. № Од виконавчого Комітету села Богородичан Ізюмського повіту на Харківщині/ Харківщина, між іншими, "Інструкцією Генеральному Секретаріату" з складу автономної України виключена/, надійшла така заява: "Ми українці більшої України хочемо ісповляти свій рідний язык і писання, то покорно просимо написати нам, щоб ми писали по своєму без болезні притісненів, бо нам надолго уже служади москалів. Ми, українці, хочемо нашій Україні бути вільною і сильною з своїми правами." Богородичанський Сільський Голова С. Русак. Секретар/підпис/ ПРЕСС-БЮРО ПРИ Українській Центральній Раді у Києві. Копія. ох. 9571. 18 с. Маріївка Богодуховською пов., Харківської губ. Постанова Маріївки з приводу розділу України 1917 року в серпні. Ми, мешканці Маріївки зібравшись на збори 8 серпня, даємо вам доказ і шейру ктора Центр. Ради про останні події з українського життя, постановили: 1) Імовірно протестували проти розділу України і виділення 5 губ. й вимагаємо, аби ми, Харківська губ. й все українське народ утвердили Вільну Україну в сфері розширення Росії. 2) Підтверджуємо Центр. Раду і Северан- кий Секретаріат в їх Домаганнях для здобуття землі і той українською чорно- землям і закріплення здобутків реполохи. 3). Послать его постановку СО Центр. Ради, Миллионному Управі, земским Управам. Постійова Українська Зізда України Рої районів Вороніжки і Рєлднєвського Зіздя Острогожською повіті на доровімс річі 13 Августа 1917 року Засудхавши доклад про організацію Краєвого Органу на Україні мище для малих Удверий - Українських Зізд гостини Боро- віжки і релднєвській Зізда Острогожською повіту на доровімску - визна їхнє ребо Українська зробить задву Центральний Раді і Російському Временному Правительству стру, про моделінне України і не признати Свободжування в межах Ростов-рєволюційний протестуює і домагається, щоб Українська Радика Свобідження України була фіксована на виклад Автономної України в орден розтільно делокраційнай республіци Росії Голова Зізда полю ванк /підпис/ мов голова /підпис/ Олександр З Києва згідно за Діловода Іванович Коніг імен. № 7882. 20 Вз наше село Колешмінському, Леркаєвого уряду, при було невсака боїна Мирекого и Довелика Козаком неупривило Какой учин, самописейно продій лича. Оць же саран, що вказався кибз, раз- кищувши овло и каробной кибз и болен Пригромний бордрову дореїть по мій во- млєнію фразація садовійони и переке гроудий поданий украинское поголє юка. Со омозами обраца ане къ Ван Дорога мача защищили чваштраном Раба зашушили цаг відг прозорок казаком и дтямий роздорфреніє как мочено Окуне удамені изъ камного и бог його Бидкаю и разорелаго селегір Уболногон обуєнітом Симея Давелько Зоріч палим звідво за Діловода Волинського Копія. ХАРЬКОВСЬКА ГУБЕРНСЬКА УКРАЇНСЬКА РАДА серпня 21-го 1917. Харків. Центральний Раді. Пересилаючи протест Харьківської Губернсь- кої Ради з приводу поділу України, маємо честь просити Центральну Раду цей протест довести до відомості Російського Уряду. Голова Крмітету /підпис/ За Секретаря / підпис / Господину Міністру - Президенту Російського Тимчасового Уряду. Заслухавши доклад про виключення Слободжанщини з меж України і приймаючи на увагу, що Українська людність в Харьківщині складає 81%, що постановою Харківського Губернського З'їзду від 16 квітня с. Центральна Рада визнана єдиним законним заступником інтересів Української людності Харьківщини і законним її Урядом, що три Харь- ківські Губернські Селянські З'їзди постановили домагатися авто- номії України в Федераційній Восійській Республіці і визнали вищим кравим Органом Центральну Раду, яко одину власть на Укра- їні Комітет Харківської Губернської Ради Постановив заявит и Тимчасовому Російському Уряду, що Українська людність Харьківщини буде всіми силами підтримувати Центральну Раду в її домаганні про включення Харкіб'щини в автономну Україну і вважатиме для себе обовязковими всі 4 постанови Центральної Ради. Голова / підпис/ За Секретаря / підпис/ Скільки інформації відбивається на цьому архівному документі? Це сторінка 28 з загальною кількості 198, що свідчить про те, що це частина більшого архіву. На сторінці видно рукописний текст українською мовою, написаний чорнилом на папері з лінійками. Текст виглядає як офіційна документація або повідомлення, можливо, що стосується адміністративних питань чи історичних подій. Видно також червоний напис "16.54" та додаткові позначки, які можуть бути датами або номерами документів. Текст на сторінці містить інформацію про звернення до "Член Центральної Ради" та вказує на конкретну особу — "Михайла Степановича Ковальського". Також згадуються місця, такі як "Кременчуцький", що може бути пов'язано з географічними або адміністративними територіями. Важливо визначити контекст цих записів, оскільки вони можуть стосуватися політичних чи соціальних подій того часу. Однак, без додаткового аналізу та зрозуміння контексту, важко точно визначити значення всього тексту. Важливо враховувати, що це архівний документ, який може містити інформацію про історичні події, особистості чи адміністративні рішення. Оспоповскіе бывшія М-а інспекціи Остоменской, Оспоповскіе Волости, Земскій Сборъ 23 въ Засѣданіи 6 сего мѣсяца одоброволенъ на мнѣніе Кадастръ Миссарова И. Полев инженеромъ Штемпфлиным Летопандровичемъ Секретарь Вановлі, по обвини гумок 800м, штатовъ, что мимо расово Михаиловичь не отвѣдывало боязь обізенок деньгъ 3 липы ср. Управленикъ Устемпандлий Ради, дѣланно въ ихъ во мсей моромъ сового нематоволиво проекта Лондіз Грибова В. І. Упроповка довести до съглаза М-р. Цемп. Ради токе; Оспоповскія и надѣлураты Земскій сборъ освободившись ізъ штемпфлиным Ленерал мног Секретаревтіоли, замѣченное Ман. Михаиловичомъ Чесны М-р высоковольный сбій моремъ ипотеку применилъ вода Управления Кадастръ мельничковъ зъ Устемпандлиево Украи слово Ратовъ въ г. 3 годахъ ВВР повы, і саме; 1) На волонтерную Украину не всѣ мима бей ми убенкій і нобиты срачтанныхъ идентифі, окизачевані Słubice w Mławie, 2) byo nie zemladzheni bei 14 Brespol tyn Cerkownik, oosindlo ke ro manku bannad dud Wpaznu ontr baxek mposobonbra i kroshkole i 3) byo v Duno Cerkowaismy bro dul ne metne 4 ood pe zprainyib no relogynolodar mpozenmowy big pionennu nayzorhantwene! bexes formy Wpazny. Острожські Повітові Земські Збори, в засіданні 6-го серпня, обговорювали, між іншим, видану Тимчасовим Правительством інструкцію Генеральному Секретаріатові. По обміні думок, Збори, знаходячи, що Тимчасове Правительство не справдилое всіх обіцянок, даних 3-го липня с.р. Українській Центральній Раді, більшостю всіх голосів, проти одного, постановило просити Голову Управи В. Г. Григоровича довести до відома Української Центру. Ради таке: "Острожські Надзвичайні Земські Збори, Ознайомившись з інструкцією Генеральному Секретаріатові, затвердженою Временным Правительством 4-го серпня 1917 року, висловлюють свій протест проти порушення згоди Временним Правительством з Центральною Українською Радою в д. 3-го июля 1917 року, а саме: І/ що в автономному Україну не ввійшли всі ті губернії й повіти сумежних губерній, які заселені більшостю Українців, 2/ що не затверджені всі 14 Генеральних Секретарів, особливо по таких , важких для України, справах як продовольча й військова і 3/ що в число Секретаріату входить не менше 4 особ не українців, що не відповідає процентному відношенню національностей, заселяючих Україну". Українська Військова Рада 168 піхотного звіт. полку 1917 року Сентябрь 27 числа № 24. м. Арбіт. Український Центральний Ради При увазі представляючи революційно винесену зазвані українські гро- мади /119 та 120 маршевої рот полонених солдатів Українців 168 піх. звіт. п. Голова Україн. Військ Ради Тарасових Ломенко Секреяр, храноручик Горбачевсь ХАРЬКІВСЬКА ГУБЕРНСЬКА УКРАЇНСЬКА РАДА КОМІТЕТ Серпень 21 дня 1917 р. м. ХАРЬКІВ. ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАДІ 6, 54 28/VI-914 Україн. Губ. Рада Одержано 23.VIII.1917 р. № 8166. Відп. „_“ 19р.№ неесилими протест Харківської Губернської Ради з проводу поділу України, маємо честь просити Центральну Раду цей протест довести до відомості Російського Уряду. Голова Комітету За Секретаря М. Іванов 26 Карлівське Туделлянка Українська Рада надіслана Українській Центральній Раді з Могилевом-Подільським до визначення про свідчення Уряду, тобто на ім'я державного Министерства Російської Мирународної Правди без 21 серпня с. р. макарою Литовським (×) Дослідження документ про виконання тм. д ХАРЬКІВСЬКА ГУБЕРНСЬКА УКРАЇНСЬКА РАДА КОМІТЕТ Серпня 21-го дня 1917 р. м. ХАРЬКІВ. Господину Міністру-Президенту Російського Тимчасового Уряду Заслухавши доклад про виключення Слободзанщини з меж України і приймаючи на увагу, що Українська люд- ність в Харківщині складає 81%, що постановою Харь- ківського Губернського З'їзду від 16 Квітня с./р. Центральна Рада визнана єдиним законним заступником інтересів Української людності Харківщини і закон- ним її Урядом, що три Харківські Губернські Селянські З'їзди постановили домагатися Автономії України в Фе- деративній Російській Республіці і визнали тимчасовим Краєвим Органом Центральну Раду, якою єдина влада на Україні Комітет Харківської Губернської Ради поста- новив заявити Тимчасовому Російському Уряду, що укра- їнська людність Харківщини буде всіма силами під- тримувати Центральну Раду в її домаганні про включен- ня Харківщини в автономну Україну і вважатиме для себе обов'язковими всі постанови Центральної Ради. Голова Заступник М. Калашев А Департаменту Селівництва: одержано Мироборзена депутатом Кримсько-Калабського повіту на Куманьковський міжовий листок Уповноваженому з Департаменту Народної Освіти, що він по Постанові Микраєва 911-го не сприйняв емпетрених в нерішенню альмонової України та мої Каменярської здібності, спрямовано Неземнину і підполковником на Озер 15 січня в розмірі 372 грив. од баченням заходу Сена контора каландрівка 8902 грив., листовим майже незамовлять: з об'єднання Морозецького урочища власного безголового Микраєва Романської Землі до Найбратанської Української Степу, а особливо Морна Буковка як бені Каменярської здібності і сходи альмонової України, що умовлене в Департаменті несправедливим. У Господарстві розпорядженням Українського Кемпанауф-Ради, он найбагатші секондеберні оплати на Україні 2) Наказом Микраєва Романської Землі виховувати молодь регіон Українського Комунального Парт. 3) Морозець Германуф-Ради втама без заходів, що були Роман Буковка-Кримської України члінами в склад альмонової України Переводъ съ Украинскаго. Мы граждане слободы Александровки, той же волости Новомосковского уѣзда Екатеринославской губерніи, собравшись на совѣщаніе 20 августа и обсудивъ вопросъ о томъ, что Россійское Временное Правительство не хочетъ включить въ территорію Украины нашей Екатеринославской губерніи, постановили: Присоединиться къ первому и второму съѣздамъ Украинцевъ и поддержать всѣми силами Украинскую Центральную Раду, какъ вншній законодательный органъ на Украинѣ, а также Украинскій Генеральный Секретаріатъ въ борьбѣ за Украинское Самоуправленіе въ федеративной Россійской Республики и даемъ имъ наказъ твердо стоять на стражѣ правъ Украинскаго народа. Копію этого приговора препроводить въ Центральную Раду, Генеральный Секретаріатъ и Екатеринославскую Губернскую Раду. Что дѣйствительно приговор этотъ постановленъ гражданами слободы Александровки и подписанъ числомъ неграмотныхъ 89 и грамотныхъ 43 человѣками, въ томъ Александровскій Волостной исполнительный комитетъ удостовѣряетъ. 14 сентября №931. Предсѣдатель Комитета П. Васильевъ Секретарь /подпись/ /м.п./ Киев 19-X-1918г. Из оригинала въ руко: Директоръ Канцеляріи Тенер. Глазаря /подпись/ КИЕВЪ УКРАЇНСЬКА МАЛАЯ РАДА. Пзз-КІЄВЪ ШЕЛЕСТОВИЧ 138, 54-2/9, 120,- МІНОГОЛОВАЛЬНИ: МИТИНГ В 1000. ЧЕЛОВѢКЪ СОСТОЯВШИЙСЯ 26 АВГУСТА В БОЛЬШОМЪ СЫНАРОГЕРИЕ ВАИННОМАСКО ПРИНЯЛЪ СЛЕДУЮЩІЯ РЕЗОЛЮЦІИ МЫ: ВРЕМЯ ГРАЖДАНСКІЕ МѢСТЕЧКА ШЕЛЕСТОВИЧИ ПРОТЕСТУЕМЪ ПРОТИВЪ ПРИНЦИПА НА ЗНАЧЕНІЯ НЕДОПУСТИМАГО В СВОБОДНОЙ СТРАНЕ ГРАЖДАНЫ И ЗИЛЬБЕРФАРЕЬ НАЗВАННЫХЪ ТОВАРИЩЕМЪ СЕНДЕЛАРЯ ПО НАЧИНАЛЬНЫМЪ АВЛІМАМЪ ОТЪ СВРЕДЬ НЕ УВАЖАЮТСЯ: А ЕСТЬ ВИТЕЛЬНЫ И ВЫРАЗИТЕЛЕМЪ ИНТЕРЕСОВЪ ШИРОКИХЪ ЕВРЕЙСКИХЪ МАССЪ = ПРЕМЬЕРАТАЛЬ МИТИНГА ХАІМЪ ЕДЕЛЬШТЕЙНЪ Телеграфъ. Вз. Містом іран 4108 76 15 21 32-дц= КОПІЯ НАЙЗАЙТ= КВ ЖИТОМІРАН 4108 76 15 21 32-дц= КОПІЯ НАЙЗАЙТ= Принята до 191 в. отъ № Принялъ 246. Разр. Скільки слів? Подана. т. с. т. и. Служебна ознака. 136 = ПЕРША ВІЛЬНА КОНФЕРЕНЦІЯ ОБ'ЄДНАНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ СОЦІАЛИСТИЧНОЇ РОБІТНИЧОЇ ПАРТІЇ ВІТАЄ ПЕРШИЙ КРОК ВІЧЕСЕКРЕТАРЯ ЄВРЕЙСЬКИХ СПРАВАХ ВИЩОМУ ОРГАНІ ТИМ ЧАСОВОГО УРЯДУ УКРАЇНІ ГЕНЕРАЛЬНОМУ СЕКРЕТАРІАТІ ДО ПЬРЕБЕДЕННЯ ЖИТЯ НАЦІОНАЛЬНО ПЕРСОНАЛЬНОЇ АВТОНОМІЇ УКРАЇНІ ЩО ВАЧИТЬ ВОНА - ПЕРШОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ТАКЖЕ УТВОРЕННЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ РАДИ ВИСЛОВЛЮЧИ ПОБАЖАННЕ ЩОБ ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІЯТ ОСОБІ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ ДЕКРЕТУВАВ ЄВРЕЙСЬКУ ГРОМАДУ ОБЩИНУ КОНФЕРЕНЦІЯ ВИСЛОВЛЮЄ ВИЧЕ СЕКРЕТАРЕВІ ТОВАРИШЕВІ ЗІЛЬБЕРФАРБУ ПОВНЕ ДОВІР'Я БАЖАЄ ПОВНОГО УСПІХУ ЙОГО ТЯЖКИЙ ОДПОВІДАЛЬНИЙ ПРАЦ- *) Примічення. Въ службовому заголовку телеграми, прийнятія на суконечатою апарати, значене часу по порядку слідуючих: 1) номеръ телеграми, 2) число слівъ, 3) число листів і час и днівъ. Водночас. Тип. А. Петроград. Ф № 2. Українська Центральна РАДА в Києві Листопада 18 в 1917 р. № 3457. Г. С. У СЕКРЕТАРІАТ ПОВІДОМЛЕНИХ ІЗ СПРАВ ОДЕРЖАНО 20 НОЯ 1917 № 120 До Генерального Секретаріату Міжнаціональних Справ Канцелярія Української Центральної Ради пересилає Вам при цьому копію телеграми Загального Зібрання Бережницької молодежі 53,23 одержану нами 17-го цього листопаду під № 12482.- Секретар Центральної Ради Діловод Кієв Центральна Рада. Кіев Бережиця 53.23.17.І2.ЗО. Общее собрание Бережницкой молодежи протестует против члена Рады Зильберфарба в его выступлении от имени еврейского народа.— Предсѣдатель Собрания А. Калека. З оригиналом згідно: Г.С.У. СЕКРЕТАРСТВО НАЦІОНАЛЬНЫХЪ СПРАВ ОДЕРЖЬ 40 20 НОЯ 1917 № 120 Діловод 35 Протокол. Вислухавши доклад голови Ольгопільської сіоністської організації Л.Н.Левіта про роботу Київського краєвого сіоністського з'їзду, а також про циркуляр секретаря по єврейським справам д.Зільберфарба, ми в біллю в серці винесли слідуючу резолюцію: Ми евреї, громадяне вільної України, рішуче протестуємо проти затвердження д.Зільберфарба Генеральним Секретарем по єврейським справам на Україні і голосно заявляємо, що діяльність Зільберфарба, як Генерального Секретаря, не од- повідає бажанням єврейської людності по-за-як він є представник тіль- ко партії „об'єднаних", яка не має на єврейську людність ніякого впливу, а через це саме і д.Зільберфарб не есть виразник волі широких мас цеї людності. Разом з тим ми підтримуємо представників сіоністської партії в Центральній Раді і сприяєм їм в їх боротьбі з неодповідальними пред- ставниками єврейського народу, ктрі говорять від його імені, не маючи на те ніякого уповноваження. Г. Якаль. Д. Якаль М. Пінчук М. Ткач М. Гризельд Ф. призначено Ж. Дубринського Н. Шалино Ж. Горенщиков Соціал-революціонерів вищестоянням підписом подано на переписування Комуністичний Об'єднаний Робочий збору. ЗАГАЛЬНИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РАДИКАЛ. В засіданні ради громадських об'єднань організації Остерського повіту з участю представників сільських громад усього повіту, що відбулось 20 серпня 1917 р. прийнято резолюцію, що вніс А.Р.Хатемкнн, такого змісту: Звертаючи увагу на те, що по всій Росії продовольче діло опинилося в критичному становищі взагалі, що залежить од того, що по своїм геогра- фічним і господарським обставинам Росія дуже обширна і різноманітна, і одна частина держави не схожа на другу, а значить із одного центра не можливо задовольнити усі продовольчі потреби, Совіт об'єднаних гро- мадських організацій Остерського повіту постановив: І/ Клопотатися перед Тимчасовим Урядом, щоб був затверджений при Укра- їнській Центральній Раді продовольчий комітет, котрому, як істнуючо- му на Україні і обслугуючому інтереси народу, що мешкає на Україні, доручить всю продовольчу справу на Україні, про що і повідомити Цен- тральну Раду для прийняття залежних од Ради мір. 2/ На місцях негайно прийматися до мініміної організації трудового на- роду, завдяки чому можна провести монополію хлібних продуктів у Росії взагалі і на Україні зокрема. 3/ Негайно в повіті приступить до перепису хлібних запасів і розпрє- ділення його поміж нуждаючим населенням, щоб задовольнити насущну потребу його , а тим часом прийнять всі заходи, щоб придбать належні запаси, що повинні зробити волостні земства. і 4/ Одобрени липки запасів передати кооперативам задля вдоволення по- треб населення а обов'язковим введенням карткової системи. Резолюцію прийнято одноголосно. Миргородський Селянській З"їзд, зібравшись 3-го Вересня/сентября/ і обміркувавши справу про сучасні політичні події в звязку з зрадою генерала Корнілова і його прибічників, вимагає од Центральної Україн- ської Ради-звязти всю владу на Україні в свої руки, в особі Генеральна Секретаріату з І4 генеральних секретарів і тим урятувати Українську землю од загибелі, окрім того з"їзд постановив: 1/ Гаряче протестувати проти насилля над Українським народом, зробле ним Тимчасовим Урядом-відокремленням од України:Холмщини, Харьківщи- ни, Катеринославщини, Херсонщини, Таврії та інших українських земель. 2/ Зважаюче на те, що житниця наша Україна майже зовсім знесилена, як через брак людей, так і продуктів/хліба, скоту т.і./-вимагати од Цен- тральнісі Української Ради, вжити заходів, аби була припинена сця страш- на война, бо вести боротьбу одночасово і проти німців і проти контр- революції цілком неможливо. 3/ Щоб не повтєрилась авантюра Корнілова, раз назавше розігнати цензо- ву Державну Думу і вельможну Державну Раду. 4/ домогатися оголошення таємних договорів, заключених старим ненави- стним урядом з нашими союзниками. 5/ вимагати скасування смертної кари, заведеної контр-революціонерами з їх ватажком генералом Корніловим. 6/ визволити з тюрем доваришів-соціалістів-соц. демократів-большеви- ків і щоб Тимчасовий Уряд цілком спирався тільки на революційну де- мократію-селянство, робітників та солдат і обернув всю силу на бороть- бу не на ліво, а на контр-революцію справоруч, і 7/ вимагати, щоб було заведено негайно Українське військо і щоб був затверджений Генеральний Секретарь по військовим справам. Українську Центральну Раду (иреє-Бюро) Прочаю пошієри уо постачанню в Українських галописця 5 Вересня 1917р. Тобто Миргородської злійової Спітки Я. Куршиленко Резолюції Комітету Всесвітнього засідання Виконавчого Комітету Кременчуцької повітової Ради Селянських Депутатів, представників продовольчого повітового Комітету, представників сов. робітничих та солдатських депутатів 26 серпня 1917 року Заслухавши і донагадно обговоривши теперашнє передану з Москви, Товарищем представником провінціального Комітета Депутатів Київського воєн. округа Калубинько" Слідуючого змісту: "Китайних запасов тих, армій голод, просимо прийняти екстрення міри виходу київська станція, прийняти міри Мнековських організаціям висилки еліндражну Других товарів населенню" Зібрання сухвалило такі резолюції "Звертаємо увагу на те не можемо себе стикати більше, в якому очиняється продовольча справа у цей роки, а також Україні пленарне засідання Вик. Коміт. Крем. Повітової Ради Сел. Депутатів, Продовольчого Комітету, совітів Роб. та солдат. Депутатів вважає необхідним негайно прийняти такі мірки: 1) Прохання Укр. Центральному Раду як того хвиляде вимагати перед Воєїнськими Мінімасовими урядом затвердження генераль- ного Секретаря по продовольчих справах, розпорядженням якого, мали на увазі атиріштет секретаріата серед селянства, внесуть безгредно вищие законодійності і єднає в продовольчих справах, нині тетер. 2) Виплачати ветановесня твердих цін на фабрично-заводські товари, потрібні для Села, відповідано твердий умани на кштосторичних 3) Ознайомилися з циркуляром Мра прод. справа Пешеконова відновено реквізіцію підв на україні Печарна карада протестує про ті примінення: обробної сили, яка не посилиться справи, а тільки внесе загато непорозуміння і безлад. Єдиний шлях, це шлях морального впливу і кегайне переведення селянств висцереведених сил. 4) Проеєйти,, Совєт соц. / Рабоч. Депут. допомогти прийняти всі закони, щоб Селороді був змістий на учет усе той фабрично-заводські товар, який потрібен для села. 5. Залучавшись повнень представників продовольчого Комітета про/ті закони, які Комітет прийняв за день доставки кліба барико Раду Сильневськ робітничих та Свєдзагонних Депутанців приступити негайно до організації Кафра актаторів для стільної роботи з продовольчим Комітетом в повіті. 6. Звернутись до Центральної Ради, щоб вона по згоді з тимчасовою Урядом ученна всік законів, якої та фабрично-заводська процесловності яка заготовила необхідні предмети потреблення, не розорялає і не великий села пройзводительность. 7. Звернутись до Центр. Ради: тимчасового Уряду щод продо- вольчих комітетах було дано право центановств дня не на 50% производительности, а на вед Производительность. Країн врп. Писар 16. Міжай Звістка з села 2-ї вересня у р. Зголюдне села Козачків, власної волості Василівського повіту на Київщині додавши вище свідоцтво Матері Параща Шевченка. В 11 годині дня люди із цього села старі і молоді з національними прапорами, убранні в квітки та рушники та пам'ятки М. Шевченка, з світками, коробками та хрестами-креслами йдомо з сільським "Сколем" Боже руки вище від церкви на загонний пляц де було віддання на "Моржевинну" поклонку по Паращу Шевченка. Після служби ман опечув М. Цариковський сказав козакові, що звичайно промову з парохом життям Гн. Шевченка, але на велетній узьк було ехо російською мовою. Далі звернувся з промовою до громадян приїхавши з по- дій солдати Г. Максимані, що інші витягли котрого і зробив усе світло, він шеро ліпшов громадян від залишків солдати - Українців 12-й пішої дивізії сказав що ми, одвратні солдати України, ждали Вашої творчої роботи по відновленню Нашого рідного краю в Автономну Україну в федеративній Росії, своїй республіці. Вся громада вислухала промову з великих наслідувань і нарешті сильне вдягли проф- ду про все що творить в Державі Російській. Кінцеве свою рід, громада закликав громадян проснутися до сна, котрий постав на їх бувши уряд Михайла і братив за діло нового життя, коли вед учорин "Коли мебе вильна Україна", як буде земляр та і болю і Славу многосподарженими ворками" - де хто з хрестився, де хтось плакав, де хтось радів. Другу промову сказав сільський учителі Г. Збоянка, в котрій широко освітив життя Параща Шевченка, його твори і історію України, кінчавши рід, промовець запрошуєвав зробив збори урожаю на на національний фонд. Туго зібрано 70 каз. 38 коп. По між провівами співаки проспівали "Заповіт". Ще не вийшла Україна та інші Українські пісні!" Письмо прощових та співів зрозумілими було виришено: 1/ Щиро витяглив Центральну Раду і всєв імперсь- кій Секретаріати, призиваю їого до найвищої Орган краєвого Управління і просить щоб справа національного життя України проводилась тими милури якірі веде нас до землі і волі, мик з сього боку вболає сильні будем під- тримувати всі Ваші домагання по цій справі. 2/ Просить Імперського Секретаріата домагавшись у Миколаєвському Уряду продовження Українізції воя- скових частин і о держиробанні органах Українсь- ких полків. 3/ Також просить домагання о свободі з України Козаків та керасирів до пребування їх в Україн- ській землі і заликуванню ними мешканого владу посилів дуже прагнення харахинців. 4/ Щоб був покиричний день убого сьбжа організо- вана "Самунська спілка", головою котрої обідрано Михайло Шура. Голова спілки м. Щуря Писарєв Т.Т. Вередь 4-го вересня 1918р. с. Козачинки 40 Въ Украпскую Центраьную Раду Извиеніе изъ протокола засѣданія Узгавис- ской Сіонистской Організаціи „Гашхіо" отъ 5-го Сеп- тября 1918 года. Узнавъ объ избраніи на постъ товарища гене- ральнаго Секретаря въ Украпской Центраь- ной Рады по междупнаціональнымъ вопросамъ д-ра Зильвергарда, предсѣдавшій объединен- ный еврейской соціалистической партіи, членъ вышеназванной организаціи упомянутымъ въ дактѣ представленія столь существенно и отвѣтственно имѣетъ представителя лишь одного Крыва въ еврейской недопущенной про- ришеть, окаанной одному малочисленному сегме- нту въ еврейскій внешнихъ Краевыхъ Органовъ, призваннымъ безпрецірасно и всесторонне ос- вѣщать сложные междупнаціональныя отношенія. А потому Узгавиская Сіонистская Організація „Гашхіо" предложитъ представленіе еврейской парады въ виду товарищей генера- ламъ Секретаря: одно отъ бикко соціалисти- ческихъ организацій, другое - объединенія де- мократическія народныя группы въ еврейскій дабо имъ былъ представлены широкіе криви евре- ской массы, всерьезъ проникнутой духомъ революціонной демократіи, не страдающей оттако на соціалистической классовой точки зрѣнія Про ємць Узагальнювальна Сіонистська Організація "Гаїліо" виражає свою симпатію Українській Центральній Раді та її спрямованню до національної самоопредмлення. Представник: Го. Томт Члена: Д. Шварц М. Ландау Секретар ст. Сабурдзь Укр. Центр. Рада Секретарь Внутр. справ. ОБЕЖАНО 1917 р. № 517 до міністерства Висард На розпорядження і виконання до Голови 1917 р. № 1509. Нове Винищування Повстанського повіту на Донбасівці Волинь на ревне відомство (Винито з протоколу.) Д. помилка, Ново-Винищування Волинь є народна держава в 1917 р. всесвітнього свята сонця 1863 Декабрь 22, номінант ман Новосільської родини нової, Мостисловно: Се Організація волонтера на підставі вищих подушок соціал- всесвітнього свята сонця 1863 Декабрь 22, номінант ман Се Організація волонтера на підставі вищих подушок соціал- всесвітнього свята сонця 1863 Декабрь 22, номінант ман 5° (Виконати Центральному від та Революційний Секретаріат України єдиного працівного збройного вибору на Україні, як чотанови утверди революційної і деблокованої історичним виноградом народу українського). 4° З цієї гірки високі невідомки з вони початкового боротьби а робити з вони внутрішнього розуміння та реверенції раз святити найпростішим обов'язком своїм підтримати на міс- ці революційного ладу, виключуючи всесвітні інциденти хайового припису та поставки життя у армію. 5° Звернутися до місцевої народності з вказівками о державному підпорядкуванні своїх виборців на новий відповідальний роботи народоправства на Донбас і користь трудящих синів. 6° Статки на етнородній захоронення збройних революцій, виник- ання народне виборництво об'єднане на підставах царя Великократичного, мінімум всіх стану бронетехніки в контр- революційному. Товариш Відравин Оф. Тоди дисковий Жовтень Погребен: Микола Шульго Гаваро В. Гондарь Телеграфъ. Вз Києвъ ГЕНЕРАЛЬНОМУ СЕКРЕТАРІАТУ, 26/5 1944 Изъ КИЄВЪ ТЕТИЕВА 201,28,16,13,30./ № *) Прийнята отъ 24.9. № 8 Разр. Стоїмъ словъ. Подана. т. сл. мс. Служебныя отмѣтки. ЗОА ЧЕРЕЗЪ НАРОДНЕ ЗЕМСЬКЕ ЗІБРАННЯ КАШПЕРІВСЬКОЇ ВОЛОСТІ СЧИТАЄ УКРАЇНСЬКУ ЦЕНТРАЛЬНУ РАДУ І ГЕНЕРАЛЬНЫЙ СЕКРЕТЕРІАТ ВЛАСТЬЮ НА АВТОНОМНІ — УКРАЇНІ І БУДЕ ПІДЧИНЯТЬСЯ ВСІМ РАСПОРЯЖЕННЯМЪ, НГОЛОВА ЗІБРАННЯ ЛАНОВЕНКО, *) Приймання. Въ службовомъ заголовкі телеграми, привитой на буквопечатющемъ аппаратѣ, значеніе чиселъ по порядку слѣдующее: 1) номеръ телеграммы, 2) число словъ, 3) часово місяца и 4) часовъ і минуты подання. Кієвъ. Секретаріатъ Центральної Ради Перше зібрання Бузівської волостної Народної Ради 16 Жовтня 1917 року циро витає Генеральний Секретаріат Центральної Ради Яко вицій краєвий орган влади на Україні і вірит що тілько Генеральний Секретаріат Центральної Ради взявши въ свої руки всю владу на Україні зможе вивести наш край на шлях вільного життя въ Російській Федеративні Демократичні Республіці. Волостна Народня Рада вирить що Генеральний Секретаріат скличе Українські Установчі собори, які вирішать про землю и волю на Україні Волостна Народня Рада всіма силами буде піддержувать Генеральний Секретаріят і виконуватъ всі його розпорядження. Секретар Недзвецький Генср. Секретаріат Одержано 26. ОКТ. 1917 № 547 Канцелярія закритої Оманської Києв. 678 - 43 Телегра Секретаріат диржано. 20 Вл. 1917 № 258 КИЇВ ГЕНЕРАЛЬНОМУ СЕКРЕТАРІАТУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ Н КИЄВ ЖИВОТОВА 96 41 18 12 15 Прийнято Примітка до 731 с. № 65 Разр. Оцінка слоєв. Подана. мл. с.л. шт. Одужебнія отмітки. 394 ПЕРШЕ ЗІБРАНЯ ГЛАСНИХ ЖИВОТІВСЬКОГО ВОЛОСТНОГО ЗЕМСТВА В СВОМУ. ЗАСІДАНІ 16 ЦВОРО ЖОВТНЯ ПОСТАНОВИЛО ВИТАТИ УКРАЇНКУ ЦЕНТРАЛЬНУ РАДУ І СІІ ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ ЯК ДЕРЖАВНУ ВЛАСТЬ НА УКРАЇНІ І ПІДЧИНЯТИСЯ ВСІМ ЇХ РАСПОРЯЖЕНЯМ — ГОЛОВА ЗІБРЯННЯ П. ХОМЯЧУК Приговор про юдани Села Ощельцова, Терещинної і Абринки, Ощельканеної волості, а зравишаючи при Ощельканеному Полоєнному Військовому Комітеті 65 чоловік душ. 1) Протестовати проти поділення управління і насиллявати перед Радянською Правительством вимогу щоб воно в зв'язку з своєю декретацією прийняло Слобожанщину, Катеринославщину, Червонощину, а також частини товчії до управління. 2) У продовженні справи підтримувати податковий Слобожанський з'їзд 17 Вересня о ро. у Харкові 3) Для забезпечення опору захопити вільні Козацькою Янка буде підлягати всі свої діячі личності Військовому Генеральному Комитетові Священої Олімпі 4) Захистувати у Священу Олімпу для організованої боротьби за землю і волю для того перейменовати Совіт Крестьянської Републіки у Раду Величної стільки, яка увійде у змови з Росукраїнкою Савченко-Спилкого 5) Підтвердити чи в Кадаїнці та першому класі по всіх школах волості повинно висіяти на українській мові. Председатель Свободи Д. Кравченко Мой пред Р. Цимурин Секретар Є. Кравченко Настоящая копія подлинно зазначеною цими підписами. За подлинність відповідаю. Председатель Волості обш. Колишнього М. Гущенко Секретар СКІАбрам Телеграмма. (Переводъ съ Украинскаго) Привѣтствуемъ Генеральный Секретаріатъ въ полномъ составѣ четырнадцати и желаемъ встрѣтить разъясненіе Сената новымъ порывомъ къ творческой дѣятельности и организаціи всей Украины въ этнографическихъ границахъ для защиты ея отъ анархіи и безпорядка. 2. За президіумъ Свѣта Юго-западнаго фронта Кучьякъ. Киевъ 19-X-1917г. Отъ оригинала въ присутствіи Директоръ Канцеляріи Генер. Питаря Таврическаго Переводъ съ Украинскаго. Приговоръ Мураховскаго сельскаго схода отъ 15 августа 1917 г. № 11п.1. 1917 года августа 15 дня, мы граждане сл. Мурафи Володуховского узда, харьковской руб. собравшись на сходъ въ числѣ 627 человѣкъ, обсудивъ инструкцію Временнаго Правительства отъ 4 августа г., относительно отдѣленія харьковской губерніи отъ территоріи автономной Украины, рѣшительно протестуемъ противъ такого несправедливаго дѣй- ствія Россійскаго Временнаго Правительства, совершенно несогласнаго съ волей Украинскаго народа, выразительницей которой является Укра- инская Центральная Рада. Мы въ этомъ видимъ, что временное правительство, находящееся подъ вліяніемъ буржуазныхъ его элементовъ, не же- лающихъ выпустить изъ своихъ жадныхъ рукъ самую богатую часть Укра- ины и желающихъ разъединить Украинскій народъ, - нельзя признать де- мократическимъ правительствомъ и выразителемъ воли народа. Мы вырази- ли свою волю въ лицѣ своихъ представителей на Всеукраинскихъ: крестья- нскихъ, войсковыхъ, рабочихъ и другихъ сбѣздахъ и поставили во гла- вѣ всего Украинскаго народа Украинскую Центральную Раду и теперь, когда Временное Правительство нарушило соглашеніе съ Украинской Цен- тральной Радой отъ 3 іюля этого года, когда оно не исполнило требова- ній Центральной Рады, изложенныхъ въ Статутѣ Генеральнаго Секретарі- ата отъ 16 іюля с.г., ми рѣшительно заявляемъ, что единственная наша власть и выразительница воли - Украинская Центральная Рада. Подлинныя за надлежащими подписями. Сельскій староста Цовма. съ подлиннымъ вѣрно: Сельскій Староста Цовма. Секретарь Мидляникъ. (М.П.) Ов закрепленной копіей вѣрно: Директоръ Канцеляріи Дмитр. Писарз Переводъ съ Украинскаго. Рублевскій Волостной Комитетъ Вогодуховскаго уѣзда Харьковской губ. 30 августа 1917 года, №3126. Сл. Рублевка. въ Украинскую Центральную Раду. Рублевскій Волостной Исполнительный Комитетъ увѣдомляетъ высоко- чтимую Украинскую Центральную Раду, что Рублевскій Волостной сходъ 21 іюня постановилъ просить Украинскую Центральную Раду и временное правительство немедленно присоединить Рублевскую волость къ Украинѣ, къ Полтавскому уѣзду.и. Предсѣдатель Комитета А.Соболь, Товарищ Предсѣдателя М.Галагань, Секретарь Корчака. (М.П.) О оригинальной копіи: Директоръ Канцеляріи Дмитр. Писарз 48 Переводъ съ Украинскаго. Протоколъ. Мы, Крестьяне Гусинской волости Купянского уѣзда Харьковской губерніи собравшись на волостной сходъ въ числѣ 92 человѣкъ,1917 года 3 сентября,обсудивъ свое положеніе,рѣшили: I/ Что мы признаемъ Украинскую Центральную Раду,какъ краевой законодательный органъ для всей Украины. 2/ Рѣшительно протестуемъ противъ "Инструкціи Временнаго Правительства Генеральному Секретаріату", по которой мы не вошли въ составъ автономной Украины и которою насъ отдѣлили отъ нашихъ братьевъ Украинцевъ. 3/ Питаемъ надежду,что Центральная Рада приведетъ Украинскій народъ къ автономному положенію и культурному развитію. Въ томъ и подписываемся.Протоколъ подписали 30 грамотныхъ 62 неграмотныхъ крестьянъ и предсѣдатель Волостной Управы Демьяненко. Что эта копія съ приговора снята надлежаще,въ томъ Гусинская Волостная Управа даетъ свое удостовѣреніе 4 сентября 1917 года. Предсѣдатель Волостной Управы Демьяненко Писарь Курило. /м.п./ Киевъ 19-X-1917г. Съ оригиналомъ вѣрно: Директор Канцеляріи Генералъ Писаря Тогаєвъ Київський Українській Центральній Раді. Загальні збори першого Києвського, Волинського повіту на Потьомківці волонтера земства, обраного на підставі загального при- мову, рівного і таємного голосування. 30 серпня сього року обміркував вугасне політичне становище Росії і України одночасно ухвалили: визнавати для себе обов'язковими усі постанови першого Всеукраїнського електорального з'їзду від 28 Травня і гаряче вітати, як свій Український Уряд - Центральну Раду і її Генеральний Секретаріат, так і Російське Митцяєве Правительство, висловлюючи їм своє повне довіря. Другий підтримувати Російський Уряд усвід- чення поїн він буде знати в згоді з Центральною Радою і будуть диконувати всі його постанови видані за згодою Центральної Ради і Генерального Секретаріату. Одночасно Збори визнають необхідним твердо і рішуче заявляти Російському Уряду, що монститутція України вироблена Центральною Радою і відкинута Російський Урядом повинна бути затверджена, як справедлива думка Українського народу, який базисне земство вступи з Росією в рідній згоді. Що до інституції генеральному секретаріату, видання Російським урядом Червня, то збори визнають її цілком невідповідальною базисними людьми України і в інтере- сах рідних взаємовідносин між Україною і Росією Уряду необ- хідно повернутись до згоди в Литві. Збори прикляннят свої голови перед свідомим лотами Нозаків-Богданківці, розстріляти першос- тенцями в той мент, коли всі вони зі шурики серцем і дам на орфонт Городнія федерацію Російську республіку від ворога. Допом- і Нарастрам перехресним після мріявих події в "Малороссов", а особливо Обермуреву висловлюють обов'язки і дотам, тодішні притягнення до сусід бена винна в кривавих посідах і полковнику Капканові надсилають своє гаряче ембуття. Збори звертають стовпну увагу на те, що в багатьох місцях Російська військова влада не- чильно поводиться зі українцями-волиняни і на Коченому про це загрожують їм показати „вихтаками“, на єї небезпечне становище необхідно Цен- тральний Раді звернути увагу і вжити всіх засобів, щоб такі відносини до Українців-волиняни були зміщені. Збори приєднуються до постанови Центральний Ради, яка відкинула заклик Російського Уряду денцифувати своїх представників на Могилевську нараду, мислячи бути контр-революційна, про- теємно проти інших виробленням с.Керенського по адресі Українського народу і заявляють, що Центральній Раді необхідно вжити всіх заходів для позбавлення Всеукраїнських Центальних Зборів, які справа установили влад на Україні. Збори наголошують протестують проти розділу України на два штати і требують приєднання до України чотирьох здійснених публічних. Звертаючи увагу на небезпечне стан- овище Росії і України, збори визнають необхідним захищати всі свої органи більше можливого, але зберегти державну землю активно боронити здобутки революцій. Святивлявані поділи на фронти і зрадництво Корнілова і інших ворогів нового державного ладу, збори висловлюють всіх засобів протест- покойність молодністю і ним буде необхідно зі зброєю в руках підтримати революційний уряд і захищати всі здобутки революції. Слаба Україн- ській Центральній Раді, Генеральному Секретаріату і Милитарному Російському Урядові". Везливуючи збори дофурим підписати головні зборів і колегії управи і надіслання Центральній Раді і Російському Уряду. Виконуючи доручення зборів маємо шану подати поста- нову земельного зборання Центральній Раді. 1917 року Вересень 5 дати. Голова Земських зборів Михайло Степченко. Голова земської управи Член Управи Генерал-Секретаріатъ Одержано 22 ОКТ 1917 № 263. Телеграма 50 Вз Приєднання до Центр. Ради Клія Секретаріяту Наз- БОРЗНЫ 186, 34, 22, 12, 20, Принята до 1917 № Принять НЕРШИ ЗБОРИ ПРЕДСІДАТЕЛІВ И СЕКРЕТАРІВ ВОЛОСТНИХ ЗЕМСЬКИХ УПРАВ - БОРЗЕНЧИНІ СПИЛЬНО ЗБ'ЛОВИТОВАЮ УПСАВОЮ, ВИТАЮТЬ НАШУ ВЕРХОВНУ УКРАЇНСЬКУ ВЛАДУ И БАЖАЮТ ЇЇ СИЛИ. И УСПІХУ НА КОРИСТЬ УКРАЇНИ, НГЛОВА ЗБОРИВ САЄНКО, Н. Лиц. А. Г. Сергія, Потрібна, Ф № 2 ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНИ. ГЕНЕРАЛЬНЕ СЕКРЕТАРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ. Отділ Загальних Справ № 1628 21 жовтня 1917 р. м. Київ. П. Генеральному Писарові. Генер. Секретаріат. Одержано 21 лип. 1917 № 530 Намо честь переслати Вам до відома виписку з постанов зібрання І-го Жовтня с.р. членів Семенівської Селянської Спілки, Перейславського пов.: "Загальне зібрання членів Семенівської Селянської Спілки прохає Київську Центральну Раду, щоб вона вимагала у Тимчасового Правительства, щоб при Центральній Раді були свої Генеральні Секретарі по продовольчим, судовим та почтово-телеграфним справам." Директор Загальних Справ К. Костюк Діловод Глущ 52 По дозволу Вз Кіевській оголошеньких Семеном Репарідом з України, Амт Крестьянини с Лисаками Летючого Уряду надал. Є у Гербів Николай Михайловича Капениченко. Працювало до Вачу Докла: Ваннію да і падзаблікть Вадь в Ромсію Домаковатиго Республика, д нахазду юто Замки Вани ни нє 20му у. пиншу и Харашому не тяло: Дуїз, як сьм віл Франківське етих Ранцомакав кань надвань нє є Дайталахскій с нарадане они же стаєд. на талко пдсправах і бра: Бител а Лодви Харашими и утпкми они нихода хє буду данн имъ съвдаду а они мол, пандли съвдаду зрадили и уби: ванл хабашки Лигови анм губай собственности не по- имають, а такому скаму пузі на Наганка о 8 памо: верно налики ндз удинъ да, и та не каждао Влвкнуге, а данм макстом єто дне Набадь и Влг землевладие. сомвавши са чедо жераніе: кае государства, какасд: та государства са такими Кородами каторы ни вело: рін не имежемъ ми малосус скіндзки зрамашки не є: ситезм а всї тинимастм іна отр Палдкадь та овтю Руріхих да и Рускій таке мана Овостя птрвомъ, сд: вратимъ Вамъ сего днемъ Да: ми домыслили и надеемся что то не вмѣшается и назову ми Вася масля Дубаками, кто надежд заберемъ Дьякъ Край го и Гудомъ прабамъ о тра такомъ управленіи думал не казмалено Ве же знаете ето знаменеда Рабоданы а на селами еще куке зта Деньгамахи рабатами не хо: пдимь а все изъно малыко и стфсмлнх дегтамъ деньго дунаемъ эта земля Дудомъ Радимъ Китабе сена ис Гудомъ мижаменно адДатана,а2 каждыймь курика опалі да- рмал агминненфамід како и въ басударствѣ ахъ олупил Вами идя дтнаете край незримо Бога хлеба и Бога волса, при Вашей душпой демакра: мужская республике где хардас село овгдрьбно имъ. етр славы раба всадии Мужикъ инасі манитаетъ, только одно Ошманита: имя боравамъ и Братиц. И. Космненкиз. Октября 15 Дек 1916 года Телеграмма. Глеб украл соки Председателя телеграммного стрейфера по 587 *) Паспорт. Страна отъезда. Названа. 23/7 4 25 2018 Служебный отменен. Королевы побитие землян избрана встрече не оставя машину робото при могло и залипанию правей възглавие центральный ради и генеральному супретарийству вне двери - Конец дубрав Холопкин КИЕВЪ ГЕНЕРАЛЬНЫЙ СЕКРЕТАРІАТ ВИННИЧЕНКО, Я 24/10/1 25 съ 24/10/1 Педана 24/10/1917 № 265 Киевъ Генералій Секретаріат Винниченко = Жидовско-єврейска висока работа обрашала всѣмъ народомъ вилести избро віталъ діслю Народныя владу на украини Генеральний Секретаріатъ проть и трібвал щобъ влада вого була повинна и на всю Украину-Голова роді фейловихъ До П-го Телеграфного Приказа 24 Янв. 1917 р. № Ионов Для Пресс - Бюро ПРИГОВОР Ново Дмитровського Селенія Матерь Й и женѣ Ушедших на вейну 19 1917 года Октобря 15 дня. - Мы нижеподписавшійся Полтавской Губерн. Константиновскаго уѣзда Сахновщинскаго Велостного Земства Граждан- ки деревни Ново Дмитровки собравшихся сего числа Имѣли сужденія о ходѣ военных дѣйствій и предвидимое нами въ военномъ дѣлѣ успѣ- Довъ нѣту Въ виду такого Нещастного Положенія которое в настоящее время наша Украина и вся Матушка Россія переживаеть ружи, рукъ нѣту... которые снабжали Адеждую обую все население типер всиво этого нѣту намъ на воли ожить приходиться какъ въ неволи а Нашимъ синовьямъ и мужьямъ которое сидать въ Окопах Голод- ніе роздѣтіе и на стражи мисс минутной смрти отъ Нижецкаго снаряженія заготовленного за несколько лѣть до войны не ужели это все не Угрожаеть гибели Нашей Лучезареній Украинѣ и всѣй свободной Россіи которая такую свѣтлую какъ лучъ солнца засіяла надъ нашей дорогой Родиной которая такжихтихъ такою тяжелой цѣной купила себѣ свободу Нової жизни.- А потому единогласно постановили Просить Кіевскую Центральну Раду о ходатайствѣ предъ временнымъ Правительствомъ о скорѣйшем заключеніи мира и такъ син женщины обращается къ всему миру женщин на просьбу всѣхъ народовъ живущихъ на землѣ спѣшить къ прекращенію убійства жизни человѣческих и глотанію морскихъ и окианскихъ вод къ сему и подписуются гражданки матері и жені призванныхъ на вейну.- /37 підписів /.- За подлежащем подписаны съ подлинной вѣрно Удостовѣряется приложеніемъ казенной печати Ново Дмитровскій Сельскій Староста Никита Могила.- З орiginalом згідно. Діловод Для Пресс - Бюро ПРОТОКОЛ. Ми Мале Кручанська Селянська Громада Пирятинського повіту, на Полтавщині на загальних Зборах І4 жовтня 1917 року вислухали доклад Ганченка Миколи постановили: Своїм найвищим органом визнавать Київську Центральну Раду і Генеральний Секретаріат, якого тільки ми будемо виконувать всі обовязки і постанови.- Закони які ідасть Петроградський Тимчасовий Уряд для нас не дійсні до того часу докиль вони ни пройдуть через Центральну Раду і Генеральний Секретаріт.- 2. Против поділу Петроградським Тимчасовим Урядом Українських земель і ни затвердження в повному складі Українського Генерального Секретаріату ми рішуче протестуємо і требуємо щоб Українські Землі були зеднані до купи, а Генеральний Секретаріат був затверджений в повному складі.- 3. Требуємо щоб у нас на всі України були заведені негайно Українські інські школи од найнизчих до найвищих безплатне і щоб у ціх школах набуло закону божого, а щоб на місто Священої історії була ведена Історія України.- 4. Війська у нас щоб після війни цієї ни було ні постільного ні найнятого і ниякого, а щоб було заведене козацтво.- / 35 підписів/ / печатка сельського старости.- /. З оригіналом згідно: за Діловод В.Митушин Харьковскій Губернскій Общественный Комитетъ. 58 27X 1914 Общее Собрание Харьковскаго Общественнаго Комитета, обсудившее постановленія Вр.Правительства про организацію Губернскаго и Уѣздныхъ Комиссаріатовъ и дѣятельность Харьковскаго Губернскаго Комиссариата, постановила: 1. что дѣятельность Губернскаго Комиссариата была направлена во вредъ трудовому населенію Харьковской губ; 2. удалить Губ. Комиссаріатъ и на его мѣсто выбрать новый; 3. что Губерн.Комиссаріат есть представителемъ рев. демократіи передъ Вр.Правительствомъ и отвѣчаетъ передъ высшими мѣстными органами рев.демократіи; 4. что Губернскій Комиссаріатъ выбирается революціонными организаціями по своему довѣрію; 5. про выборы Губернскаго Комиссариата увѣдомляется Вр.Правительство черезъ Центральную Раду; 6. чтобы Губернск.Комиссаріатъ сносился съ Вр.Правительствомъ черезъ Генеральный Секретаріатъ Укр.Центр.Рады; 7. обратиться къ Ук.Цент.Радѣ, чтобы она защитила интересы трудового народа на Слосодской Украинѣ; 8. чтобы Комиссариатъ поддерживалъ семья тѣснія сношенія съ Генеральн. Секр. Ук.Центр.Рады. Генеральному Секретаріату Письмове перше волонте земляне зібрання вітаво в особі Генерального Секретаріату найвищу владу України, і обіцяє піддержувати Секретаріат і центральну Раду всими силами. Визнаючи що Вони йдуть по шляху революційної демократії і що тільки однанням демократії України коло свого автономного життя уряду, буде забезпечено всі необхідні їй права. Сподіваємося скоробити влісті Демократичної Органованого, Російським Урядом, мешканця України і до- мислових поширення калитетенцій Секретаріату на справи: 1) революції, шляху, почт і телеграфів і військову. Напружуйте сили на боротьбу за мир і полагошення продовольчої й казнійської рухи. Держміться які з формальні перешкоди не ставили Вашому истинуванню і ведіть Україну до справжнього більшого автономного життя в демократичній Органативній Республіці, од Уряду якої сподіваємося низьким признаним прав на сі справедливі домагання демократії України в згоді з демократичними народів Російської Республіки. Предсідатель Земського Зібрання Строки Пічки, Полтава. В.К. 17 Укр. Центр. Рада Секретарь Внутр. справ. ОДЕРЖАНО М. З. Д. К Усвобожденной Воссостели Земских Управ Рельскому уезда Сентября 20 дня 1917 г. 60 Председателю Комитета Министру Временного Правительства Ф. Г. Вениаминову Киевский Центральный Рейхс-Райт 26/ХІІІ Вопрос о передаче в Харькове кой-каких средств на приобретение для укрепления земством резервов Кубанской воссторжной изъявлено по идее получения почтовое соглашение и увеличение Войды в огнепричине и около соглашения міє ради, - приобретение клуба или Антоновичу Управы просит Вас много содействовать для изъявления усилением Кубанского восседи Феоктист Игна Куркович Гуверний, ко укрывает вен Дусном Броншары и поеморяется предобъенно послужить приз угрижения 2. Судии Святославови Губернии. Великий Куренд восседи неимет привилегий более пево и всяких варнеза одинад- цать съ елишением многих Оуш. Предопдател Игна С.Степанови Челны 3 Н.Мартынови таможня В Сеневавший Секретаріат Центральній Ради Української Н. Києв. Перше зібрання Іванківська Волостного Ради, вибраних на Повставницькій, вироку Загальних, дзпосоціяних рівним і таємним голосуванням, приєднався до роботи відповідаючи Тимчасовий Секретаріат, як визначений обран були на Україні і вирішили що при цьому митті допомоги, досканалі спроби нашої "відповідної" України будуть виконані. Повертається Відважна А.М. 3 Ковпака 1917 року 61 Копія з копії. 62 До Генерального Секретаріату Внутрішніх Справ. Хрешатик № 38 "Савой" На розпорядження 17. вг. 1917 р. № 504 Протокол Загального зібрання членів Сименівської Селянської Спілки І-го Жовтня 1917-го року. Під предсідательством Корнія Ликсандррова К і с и л я, товариша голови Питра Ничипорова Ком и, писаря Митрофана Грицькового Я к у ш к и, Тимоша Ликсандррова Коломиця і других єдинодушно вирішили: 1/. Ізбрати членів продовольчого Комітету: І/ Ничипора Питрова Колгу, 2/. Митрофана Грицькового Якушк у, 3/. Питра Питровича Шевеля, 4/. Івана Михайловича Коломиця, 5/. Якима Ивановича К і с и л я і 6/. Грицька Грицькового К і с и л я. 2./. Загальне зібрання членів Селянської Спілки прохає Київську Центральну Раду, щоб вона вимогала у Тимчасового Правительства щоб Центральній Раді були свої Генеральні Секретарі, по продовольчим, судовим, залізничним, почтовим, телеграфним і іншим справам. 3/. Члени церковно-приходського Комітету висказалися, що вимогательства коштей Миколаю Набутовським у церковного Комітету не було, це провокація батюшки яку він сказав у церкві І-го Жовтня 1917-го р. 4/. Загальне зібрання Селянської Спілки звертається з просябою до Київської Центральної Ради, щоб вона назначила нам нового батюшку, ібо старий градник Корнілова, він ні признеє ні якої Київської Центральної Ради, ні Секретаріату ні яких універсалів, він противник Революції і Україно-жер. 5/. Зібрали Шкільну Комісію из Івана Питровича Колги, Степана ликсандровича Коломиця, Корнія Ликсандровича К і с и л я, Питра Ничипорова Колги и Якова Ильича К і с и л я. 6/. Приобрести за свої кошти газету Селянська Спілка. 7/. Вимогати у вчителів увести курси для дорослих мужчин і жен- шин і позаботитися про лекції, концерти і вистави.. Члени Сименівської Сильнської Спілки: І/.Иван Коломиця, 2/.Питро Лисинько, 3/.Антон Остапок, 4/.Макаръ Кисиль, 5/.Иван Закомірній, 6/.Иван Попомеренко, 7/.Ничипор /підпис неразбірчивий/ 8/.Конон Коломиця 9/.Евген Вералник 10/.А.Якушка , II/.Тимош Коломиця 12/.Юда Лашунь 13/.Питро Шевель -14/.Василь Са- логуб, 15/.Фидот Попомеренко, 16/.Содрон Попомеренко,17/.Стипан Ко- ломиця,18/.Грицько Старовський, 19/.Питро Матгора, 20/. Савко Лашун Голова Сименівської Сильнської Спілки К. К и с е л ь, Товариш Ро- лови/П Кол підпис незазбірчива/ Писарь Матрофан Якушко 1917-го ро ку першого жовтня. Предсидатель Сименівської Селянськой Спилки /підпис незазбірчива/ печатка. З оригіналом вірно: Телеграмма. ВОЄННАЯ ТЕЛЕГРАММА КИЕВ ГЕНЕРАЛЬНОМУ СЕКРЕТАРІАТУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 63 Телеграфъ. Вз 10. Окт. 1917 25 Изъ УСОВ КIЕВ КIЕВА ЦЕНТР 1689/1 60,9,16,40, Принята 9 х 20 191. отъ Св Пришло Разр. Слова слоёв. Подана. т. сд. /-20 ч. м. ш. Служебныя отмѣтки. НПЕРШЕ ВУДАІВСЬКЕ ВОЛОСНЕ НАРОДНЕ ЗІБРАННЯ ЯКЕ ОБРАНО ВСЄЛЮДНИМ РІВНИМ ПРЯМИМ І ТАЄМНИМ ВИБОРЧИМ ПРАВОМ ВІТАЄ ГЕНЕРАЛЬНИЙ ( СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ЯК СВОЄ ВИЩЕ НАРОДНЕ ПРАВИТЕЛЬСТВО НА УКРАЇНІ, ЯКОМУ УВСЬ ТРУДОВИЙ НАРОД УКРАЇНИ ЗА ДАСТЬ МІЦНУ ДОПОМОГУ В ЙОГО ПРАЦІ НА СЛАВУ РІДНОЇ НЕБЫКИ УКРАЇНИ І КОРИСТЬ УСІМ ЛЮДЯМ ЦО НАСЕЛЬЮТЬ НАШУ ЗЕМЛЮ ГОЛОВА ЗІБРАННЯ ФЕДОРЧЕНКО *) Пояснення. Въ статейномъ заголовкѣ телеграммы, прийдя на буквопечатающемъ аппаратѣ, значеніе чиселъ по порядку слѣдующе: 1) номеръ телеграммы, 2) число словъ, 3) число нёслцъ и 4) часы и минуты подачи. Голові Генерального секретаріату, в Києві Виниленко Волоська релігія України прийняла при званні виписку із зібрання місних волоського релігію відбулося го 15 жовтня через року Голова Управи А.Милосердний Імени { Олінфренко Ф. Баболський. Писаря Зр. Гаваленка До Півн. Вчера-Ватт Писаря На розпорядження і виконання — 26 Oct. 1917 р. № 1888 М. Мостей Перше Новосевастопольське волоське земське зібрання на Херсонського повіту щиро витяє Генеральний Секретаріат і має надію, що ми забирали Секретаріат у де владу на Херсонщині. Голова Управи А. Клопоть вмени { І. Шляховський Т. Вавиловський писаря Грицю Лобанова Телеграфъ. Вд Изъ Прията 11-го 1914 г. онъ № 40 Прияла Телеграмма Кременчугъ, 9.38 Репр. Счита словъ. Подана м. сд. м. 705. Служебныя отмѣтки. Міжній засідання нової Думи вважати не можна, раді Кременчуга повинну на Печерському шуру вимагати запитання. Як свій найбільший уряд є відоме, необхідним крімтоває усім розпорядженям з Варшави ради *) Приятчанія. Въ служебномъ заголовкѣ телеграммы, принятой на буквопечатному аппаратѣ, значеніе числа по порядку слѣдующее: 1) номеръ телеграммы, 2) число словъ, 3) число письмъ и 4) число минутъ подачи. Телеграфъ. Одержано 2 Вс 1917 г. № 269 Изъ Причята отъ Принялъ Разр. Счит. словъ. Подана. 24/8-го 1917 г. Однобиля отмѣтки. 24/8-го 1917 г. 65 1410 Приемъ со стажа власності рабочаго солдата, ехвимъ своего уезда слѣдоватъ дольги свои призывавать централивыя сектрата отъ какъ Германий высшіе власти строящихся на страже рабований революціи и за всесоюзное свѣтло демократическаго восторга, а также призыватъ къ расстройству Тип. А. Г. Саркиса, Петроградъ, Ф № 2. *) Поясненіе: Въ служебныхъ заголовкахъ телеграммъ, принятой на буквопечатающемъ аппаратѣ, значеніе чиселъ по порядку слѣдующее: 1) номеръ телеграммы, 2) число словъ, 3) число мѣсяца и 4) чьемъ и минуты подачи. Телеграфъ. Въ Изъ Принята —— до 191 г. отъ ———— № Принятъ Телеграмма. Разр. Стоитъ словъ. Подана. т. сд. / —— ч. м. —— Служебныя отмѣтки, 1410 родного края председатели собраний Ивановъ *) Поясненіе. Въ службѣомъ заголовкѣ телеграммы, принятой на буквопечатающемъ аппаратѣ, значеніе чиселъ по порядку слѣдующее: 1) номеръ телеграммы, 2) число словъ, 3) число мѣсяца и 4) часы и минуты подачи. Тип. А. Г. Осипова, Петроградъ Ф № 2. 68 Генер. Секретаріату Одержано 27 квітня 1917 р. 69 Температурний Секретаріату Українці В тихий час весняного була дуже і неспокій. Народ України прийняв невідомий терор Украйнську Центральну Раду який пішов до праці Генерального Секретаріат, який би їх вартовий. Оттепер на питання зі прав і вільності Народу Українського, закріплено й із на всі питаєм України, повинні підготувати працю дебют за волю, рівність і братерство. Визнати тільки одну владу на Україні, Генеральний Секретаріат як Митницький Уряд України. М-перешуттєка селянська Олімпа На Пограниччі, цуро вітає Генеральну Секретаріат, а в його виду і Українську Центральну Раду і багато Бога, щоб в силь тилекті гає, він дав "шкіль донесення до кінця велике діло філософських Матусь" Україні Незабаром будуть викликані Усімосвітні Збори, на яких ви- рішать аж весь устрій Росії. З цього приводу Мало-Пере- цьківська Українська Селянська Спілка підтримує Тимчасовий Секретаріат в його боротьбі. Біля всіх різних Краю, а також не приєднує своїх голосів до голосу всього Українського Народу і Центрального Ради, і виказує єдиний для Демократично- Реферативно-Республіканський Устрій Росії", до якої Україна мусить приєднатися тільки на основі федералізму, якою окрема федеральна одиниця, з повною Національно-територіальною Авто- номією, в якій повинні бути забезпечені права меншості. Найбільше Навіки турба Вільна Автономна України, найгучні- шо істоту Центральна Рада і Генеральний Секретаріат України. Слава! Голова Мало-Пере- цьківської Української Селянської Спілки Яків Руденко 1917 року Жовтня 8. Глини: въ междь время Всей младости Василий Ильинъ иванъ Горец, Василий Васильевскій Пименовъ, Родионъ Михаилъ Гулянть, Дмитрій Дробы, Микола Наумъ Феттеджь Иванъ Нестеренко. До сего доклада шеянуку М-перешутинскаго Сибского вѣтвь Штата Общества 1917 р. мартъ 8 Толова Силликовичъ. С. Мало-Перещупина Костянтиноградскому губіту Аз Полтавыні Василий Гулянть, Емельян Дьяков, Неронъ Аргань, Василій Вороненкій. Комісією Кременецької Організації Української С. Д. Р. партії 13/х 1917 року. Українська С. Д. Рад. Партія на загальних зборах, одобровивши справи пред'явленій Секретаріатом, постановила: 1. Взяти інеральній Секретаріату за найвищий уряд на Україні і вигляданим його діяльністю всім заводами, які мають в розпорядженні партії. 2. Пропонувати Генеральному Секретаріату взяти всіх заводів двох і оснаних у Секретаріат дари за вербовки тих-таковим Урядом і щоб вага лена ральновод Секретаріату копирирова гась на всі України в її синхронних урядах місцях. Комісією Української С. Д. Р. партії. Телеграфъ. Вз 1454 КИЇВ КРЕМЕНЧУГА 5347,27,16/10,15,27 Прийнята 16 X 20 (9) в. 31 смг № Генеральний Секретаріат Одержано 17 лип. 1917 244. Телеграма КИЇВ ГЕНЕРСКРЕТАРІАТЕ Москва-Столиця 218 ПЕРШІ КРЕМЕНЧУГСЬКІ ПОВІТОВІ ЗБОРI НАРОДНОЇ РАДИ ЦИРУ ВIТАЮТЬ ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРIАТ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ЯКО РЕВОЛЮЦІЙНИЙ УРЯД АВТОНОМНОЇ УКРАЇНИ I ПОЗДРОВЛЯЮТЬ ПОВНЕ ДОВІРБЯ I: ПІДДЕРЖКУ ЙОГО РОБОТI. *) Приймання. Ви садженою заложній телеграммі, прийняті на бухгалтерському апараті, значення часу по порядку слідуючого: 1) номер телеграмми, 2) число слова, 3) число місяця й 4) часи і хвилини подання. Заявлені збори сільської Громади Селянської Стілки від 8-го листопада 1917 р.: I) Обговоривши питання про Українські Земельні збори, постановили: Звернутися до Генерального Секретаріату Укр. Центральної Ради, які він внесе всіх законодавчих угод Укр. Центральної Збори будемо окишкані ми письмом Всеросійських Угод. Зборів до цього виникають інтереси трудового народу України; II) Обговоривши питання про відбути постановили: приєднатися до постачання Рейтинг Публічної Думи сільських Освітніх, від 8-го листопада 1917 р. Онова зборів: С. Соловйєво Секретаря: М. Волошків 23 жовтня 1917 До Української Центральної Ради Від Зізда Представників Українського народу в Волинському повіті на Воронежчині Постанова Зібрання (повітове) 24 лютого 1917 року довідавши, що Тимчасовий Уряд обмежив автономію Украї- ни тільки 5 губерніями - протестуючи. Вимагаємо негайного приєднання всіх українських губерній: Варошківщини, Катеринославщини, Черкащини, Малорос- ті та частини Боронежчини, Куряцької, Вол- инської та Галицької - до Автономної України. Требуємо від Тимчасового Уряду затверджених переговорних Секре- тарів в складі 14. Голова З'їзду і. Гаркушіна Члени Представницького Ради: П. Мамчур, О. Костюк, В. Немирко Писаро і. К. Іванов Сьогодні Року Божого 1914 Липня 23-го Ми, громадяне Слободської України, в с. Деркачі в Калуша перед святими образами всупі з священиками з обох наших церквів і всім приштам, що по дорій бої і з листям серцем ми прийняли Універсал Української Центральної Ради від 3-го липня, призначаємо Центральну Раду і Генеральний Секретаріат, як На ше Українське При- вітальство було і умовно. важуємо нашого сило- божанчина, предстов- ника од юрбанських Запорозьєвих "Провіш", лаврина Васильова Добросока Уклю- нилівер Уентральній раді, вітати її від нас і пречий, щоб вона і на нас звернула увагу і ско- ріш погадила над тим, щоб вивести нас на правдивий шлях до кращого життя в Якому не було діб того безладдя, що на- нині тепер у нас, ми просили ескорім при- силати своїх інспек- торів і комісарів, які б вкулі з нашим робили певні заходи, щоб утворити нове життя. Ми всі, з нашими духовенством і притом перед образами святіших кличма під- держувати. У центральному Раду і її представників і уповноважених з їх послідовників закладки. Г. Савченко-Лицо Галич. КЗ Осипов Ф. Свєнковській, Генеральному Островарію Василія Тернового. Маркіз Буай Клебсберг Новобудь село волинське. В. Княжич-Калетський монастир. Ф. Колупацько, А. Закуїнська А. Рибічко-Больодрій, М. Генелєв Н. Дзюмель, Т. Баранженко-Моржин О. В.-Дворослович, Ф. Л. Остівський К. О. Киссель, П. С. Савренко, Іабришко М. Туживинський, Василь Тернов. Максим Альмек-Корній Всеволод Гомишаров; К. Оструєв олл Узердакь, М. Толичькъ Іудом Х. Фондоренко П. Петрушевич, А. Ростовський, С. Бидорець К. богослов'ячні "Миропр. Савренко" К.С. Струмель про купленню М. Картенко. Свідковій (святов) М. Тузико Іван Вронь К. Рудзинські, А. Квашніно Д. Семененко, М. Борисюк, Н. Зименець, Ян. Назарович, О. Доброта М. Осипченко, О. Матюшенко Анді Корітнишук Ф. Каваленко Велик Кузинко, с. Толочко майбутнє видалення в.Свєновикъ С. Воланенко. Митроп. Мелекетовичь, Голодкин, Ф. Мороз, До Богослава Климатія Марченко мешкаючи Корчевській з Красношутської. Ф. Євменко, П. Стимбове меж. Сергій С. Посередній Стенокенкер Ивань, Полупаненко ворога сильного занеприяття Александру Стенкеланеко-Ф. Мараника. Київ, Казуєв Оndрей Мойстренко. Пр.О. Остапченко Андрій, Анд. Кишковъ Росіярських федімовъ Добришкевичь Дар'я Степанова-Михайловича а гатирського розписав Дар'я, Мійно тимелювна нагорного земляграют. Ракушевець Дар'я Єріна Смєнчлова дома у Києву Сына Нагорного князя Замовкова Зборный Амвилкировъ Еремій Дударевъ Наталья Дмитрієва Приморій Ми. Гурьева Еліпопова Могильная Миронъ Степаненко Корнетъ, Пѣтенко Анастасія Р. Свашенко Марія И. Степаненко дитя Ф. Билецъ-Мирій 62 Замовкова Овдрий Космичковъ Ульяна Контилировой Ольга Пири патинова Валентина Мищенко Марія Семеновна Маєтченко Марія Гондаревная Евдокія Мицурцева Полісейренко. Евдокія Косоркова Винч Навеликовъ Марій Дударевъ, патина Ромельта Клейнъ Москальчиковъ Григорій Дмитрієвъ Олеса Скорпий Яко бляхова Ильвченко Кузма Георгія Претинь Савелковъ павелъ Бурмистровъ Кривенкапоръ священкова, Георгій Фодротова Олена Замовкова Марій Замовкова Николай пятнадцатого Иванъ Квасинъ Петро Остапенко Павелъ зустрічева Клейнъ Мишаленковъ Петрія Р. Пиваченко, Ивана Т. Дерунь Мроковий Рутинка Андрий Вицко Зборний Карпенко Янова Лисена Евдокія Бесседа Кнастасія зустрічева Мроковой павиченко Александра Г. Домидова, Белоръ, Остопирио, І Анна Калашникова, мій Беседа Сергей Пілатенко дитя синекеннова Затінь млорной Григорій Томбовий Иванъ Гримовичъ Гордей Кубрикъ Мары Кубриково - А. Сосковская, за незрачно тую. Параєновъ Нештрямова - Марія Павлапенко Анастасія Москальчиковъ пятина Духанова Тобісей Прокопрій Поникаровица Филиптрій "Евдокія, Иванъ Пархоменко Семенъ Дмитріевичъ, Кириллъ Михайловичъ. Простошь Симинкевичъ, Прохоръ Громовскій, Мишкеверсъ Козмичъ, Степанъ Харланчікъ Москаленко Федосея, Кирівський Стеодоръ Ивань Филипповъ Володимиръ Івань Г. Павлишина Даниилъ Липинецъ. Яковъ Терпеневъ Евдокія Андреевна Амшкова Анна Семонова Оводосій Дмитрѣвичъ, Наталія Недорожная. Ульяна Дмитрѣвича, Софрія Дмитрѣвича, Федкись Толстикова. Андрей Турскій Монгровъ Мелкорчевъ, Родосля Супрунченкова Григорій Туземко Денисъ Г. Имодименко Василій Добролюбовъ. Александръ Виницкій Жилиныя Дмитрѣвича, Андрей, съ Стрілецъ Илья Камтепиръ Лукиря Хантемирьева, Сидоръ Ребинскій. Сельскій Староста Иванъ Степаненко. Аима жертвоприносящая Марія Вульчево (Котерія) Богородского уезда емельково Мещеряки Григоров Мртеньевъ Грандурь градоровль Косионова Иванъ Пашинцевъ Добреецъ Емельянъ Нконтубровъ. Максимъ Узино. Калинишкова Анна Немалый Калинишковъ Филиппий Олегуровервь Дмитрий Градоровль Арицоевъ Вишненко Павелъ Помааренко Артёмъ Яковъ Нуренко Яковъ Мараненко Иванъ Емецъ Копія 79 Петроград. Предсідателю Совіта Міністрів, Кому КНІВ Центральна Рада. Бердичівська Мовітіїва Фада Селянських Депутатів довідавшись про Кріваві події, Котрі виникли 26. липня в Києві з початку Годзана Хмельницького, жерстю яких кричало многи Козаки полка, глубоко обурена поведінкою Венції Влади Київської Округи, тому доручило Київський Центральний Раді і Генеральному Секретаріатові вонити всіх Заходів, аби було розслідовано і притягнено до суду винуватців і щоб негайно було усунено з посади Оберлева. Центральна Рада дійсний представник Народу Українського повинна прийняти міри за спокій в краї бо можливо що про- вокація може бути в друге Фада Селянських Депутатів ПРЕСС-БЮРО ПРИ Український Центральний Ради у Києві. Здат. Закон М.Руденко Українській Центральній Раді також Довідавшись Ха газет за затвердження Генерального Секретаріату при Центральній Раді, Лубенська Рада Військових, Робітничих і Селянських Депутатів щиро вітає Українську Центральну Раду і всіх Секретарів, як справжніх заступників демократії. Слава Українській Центральній Раді! Слава Секретаріатові! Слава Демократії суціль на Україні. Голова Ради / підпис / Секретарь / підпис / Печатка Совѣта Робочих і селянських депутатів в Лубнах.- за Діловода Іванченко агр. @F 474. Кіевскому Городскому Голові. Полтавской губернии Хорольского уезда Кудымівской волости житям села Худимівки; Покорнейше прошу указать въ Меня прочили телесной времени когда будетъ заседаніе по вопросу Мѣстными Украины, и гдѣ это проходатся за- сіданіе, въ какомъ доми и кого числа. Считаю недовольнымъ отдайвшиимъ предьтво вытягиванія дѣлъ став въ Петерградѣ. Оформлять по українскому вопросу Відмінна Козак. Фриш из Курбатовъ Гуелеки. 1914 года Апреля 8 дня. Дирев Хорольского уезда Кудымівское постовое отдаленіе. Корінь для ванільного зон. З отому Ⓟ# 507 82 Всім не були в Україні, ні слова, Слова ще мали, бралися економії звичайно тож досить. Земляни вських державних ми робимо на сонці, заряджені і ми бралися до нашого спорогу. Були тільки ми повинні за нашу володу і показати, що ми бралися з кордального роботи. Та як станим разом братись без Сонця до Дому, в своїх крила пануватиме не дамо нічого назу. Тобто морф ще вселившиємося, Осипро загради, Ще над Галицією. Повновинну дельта настій думку тимо. Смака бояться звіра ще свої дохнення в Україні ще сь калі місце на роздріб. За Карпати, Керобетя, здаємо степами України слаба ставка по- милок народами думку тимо. З книга про- Кіт Кону брали на панні в Більшому а та- кі повсюди покерин корпі здублями. Пламя кривць перепила степи і мовчим наші зразки запалимся огнені болі й сині думу близько. Як розатомку не удають те нам до- вірити боротьби для чинників здусов тарба на провітим. Різном кроп України багатшими діти йсм за тебе за сильну боротьбу, перпіття думу тимо. От Українцю Свято-Полічка. тому Всі нас ставили от пошукне, а ми Вас стелили от перша! Уріємте Воскрес! Уріємте Воскрес! Крещеное Воскресе Молчание! Горем гуляя Вас восторженно приветствует Ваша память "Дядя" к празднику за это будь вам благо всегда. Адрес: Давыдов П. Степанович, стар. майор Красного снабжения откупщиц Корчев. Из писем Украины Козак Толмачевский губ. Копье 14 июня Маята 23 год СТАТУТ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ а/Нова і підстава організації. I. Міністерство Преси й Пропаганди керує в інтересах Укра- їнської Народньої Республіки всіми типи справами, що випливають в відношенні законодавчої і виконавчої влади до цього чинника ду- ховно-культурного та соціально-політичного життя, котре проявля- ється друкованим і живим словом себто при помочі преси й пропа- ганди. II. З того метою міністерство Преси й Пропаганди буде допома- гати всіми моральними і матеріальними засобами, як найповнішому розвиткові Української національної публіцистично-літературної творчості та зміцненню серед Українського народу національно- культурної і політично-державної свідомости через поширення все- ред найширших верств людності України часописей, журналів, пере- одичних і непередичних видань, книжок і других форм літератур- ної продукції, а публіцистам і видаєнництвам приходити з мораль- ною і матеріальною допомогою в їх професійно-культурній праці та організувати широку інформацію правителства й громадянства в інтересах держави так у краї як і за кордоном, а також стежити за рухом преси на Україні і по за її межами та за різними проя- вами державного життя в світлі преси та політичної літератури. III. Обо перебести це завдання Міністерство Преси й Пропа- ганди складається в відповідних адміністративних частинах - д е- партаментів, а надто в миру потреби покликає до жит- тя так і в осередку держави як і в її адміністративних центрах , а також і за кордоном підчинені особи установи, використовують для своїх цілей в межах законів відповідні приємтні інституції, а також працює поодиноких осіб, послуговуючись при тим як мораль- ними так і матеріальними засобами. IV. Міністерство Преси й Пропаганди утримується на кошти Дер- жавної Скарбниці і всі його прибутки поступають в резурок Дер- жавної Скарбниці. У. Склад співробітників Міністерства Преси й Пропаганди визначається штатами. VI. Міністерство Преси й Пропаганди складають: 1. Культурна Рада 2. Департамент Загальних Справ 3. Департамент Преси й Друку 4. Департамент інформації 5. Департамент Пропаганди 6. Друкарня. б/ Про Міністра Преси й Пропаганди. VII. На чолі Міністерства Преси й Пропаганди стоїть Міністр Преси й Пропаганди, який вибирається Радою Народних Міністрів і затверджується на своїй посаді Верховною владою Української Народньої Республіки. VIII. Міністр Преси й Пропаганди входить в склад Ради Народних Міністрів, він бере постійну участь у всіх засіданнях Ради Народних Міністрів і користується повним правом голосу. IX. В поміч Міністерові Преси й Пропаганди призначаються Верховною Владою два Товариші по вибору Ради Народних Міністрів. в/Рада міністра. X. Раду Міністра складають під його керовуванням, або одного з його товаришів в директори департаментів, при чим Директор Департаменту Загальних Справ являється постійним Секретарем Ради, Кризконсульт Міністерства Преси й Пропаганди і Член Культурної Ради по її вибору. XI. Засідання Ради Міністра відбуваються не менше як один раз на місяць. Міністр скликає частіше засідання коли є негай- ні справи для розв'язання. XII. Засідання вважаються правосильним, коли в нім бере участь Голова чи його заступник і не менше, як половина всіх Членів Ради. АКТ / установа / Про Управління Преси Арт. І. Управління Преси має своїм завданням : 1. підписання української преси на законних засадах на світової преси ; 2. вироку інформацію не україні й за кордоном в політичних, економічних, промислових, торговельних, і других загально провадських питань 3. упорядку боротьбу в коронцю антидержавної преси; Арт. 2. Слідко своїм завданням Управління Преси складається: 1. управління Преси ; 2. Української пресової Агенції / У. П. А. / 3. Газет - Бюро. Арт. 3. з / завданням Управління Преси буде : 1. організація української преси по Україні і за кордоном ; 2. реєстрація всіх українських преси й інструктажу на 11 ; Арт 4. широка доповнення української преси , як культурна так і мазер"льна ; 4. контроль над пресою ; 5. видання окремого відомчого о пресі і ставлення до по- то виконанням ; 6. участь друкарень і друкарського мазер"льну й розпра- діленти його ; 7. боротьба з антидержавною пресою ; 8 / завдання У. П. А. буде : повна інформація по Україні і за кордоном військ, виробленняних питань ; с / завдання Газет - Бюро буде : 1. заготовлення пресового мазер"льку / передбачається, села 20. і т. и. /; 27. пропаганда політики Уряду, через відповідні ні- формації, статті, звіти про діяльність і наміри Уря- ду; 3. широка пропаганда по розвитку економичного життя й промисловості України ; Арт. 4. Управління находиться при Раді Міністрів, і підлягає безпосередньо п. Голові Ради Міністрів; Арт. 5. Управління має знаходитися в місці сидіння Уряду ; Арт. 6. Загальне керування справами Управління належить Ра- ді / колегії / управління. Ця Рада складається з Го- ловного Директора / Наружний Управлінням /, директор- рів Департаментів / директора: департ. Управл. Преси, У. П. А. -1 Газет - Перо / і Завідувачого агенцією еке економично - торговельних відомлень. До Ради можуть ножний раз окремо закликачися завідуючі відповідними Відділами для докладу і вирішення справ по визначено- му Відділу. В цих питаннях відповідні завідуючі Від- ділами користуються правом голоса. До Ради по потребі можуть закликатися також і сторон- ні фаховці по справах Управління, але без права рі- шаючого голоса. Арт. 7. До компетенції Ради Управління належить : 1. загальне керування справами Управління ; 2. докладно вироблення програму і плану праці Управ- ління, а також перегляд і зміни в них ; 3. установлення постійних штатів Управління, зміни в них ; 4. складання конторису Управління ; Примітка : Зазначені в п. 2 , 3 , 4 питання мають бути завер- джені в заключному державному порядку через Прем'єр Міністра ; 5. затвердження умов Головного Директора з різними українськими / приватними / й закордонними агенціями / телеграфними, пресовими і т. и. / і окремими орган- нами преси ; 6. відкриття філій Управління на Україні й за кордо- ном, а також затвердження відповідних до цього док- 7. установлення пунктів на Україні й за кордоном де має буть постійні або тимчасові агенції, кореспонден- ти; в тому випадку, коли це не намічено програмою пра- ці і штатами Управління й вимога видатків поверх за- твердженої обрахунку Управління; 8. умови з різними інституціями, донесенням и перегляд ix ; 9. установлення порядку користування калуніатами Управ- лення для передплатників і затвердження розміру перед- плати на ці комунікації; 10. намічення й затвердження сітки газет підтримуючих Урядом, вмінні в ній їх досвідження ; II. утворення школи, або курсів для інструкторів преси і затвердження їх мадру ; 12. розпорядження фондом на допомогу пресі; а / установлення розміру допомоги, постійно субсидую- чим органам наміченим сіткою Управління ; б / установлення умов цієї допомоги, в / установлення ра ціональності, а також умов і розміру допомоги іншим гро мадським органам преси, які не намічені в сітці Управлін- ня, г / одноразова допомога пресі, д / припинення допо моги і затвердження про це мотивованого доклада п. Прєм" ер - Міністру; Арт. 8. Безпосереднє керівництво справами Управління , а також ввагали вся розпорядче - виконавча частина належить Го- ловному Директорові Управління, який одночасно явля- ється Головою Ради Управління і докладчиком по справах Управління у Црем"ер - Міністра та його дозволу в Ра- ду Міністрів. Головним Директором має бути окрема осо ба. Арт. 9. Директор Департаменту Управління Преси в"являється Помічником Головного Директора і заслуженим на ви- падок його відсутності; Арт. 10. Головний Директор користується правами Тов.-Міністра і затверджується Радою Міністрів по пред"явленню Црем"ер - Міністра Директора Департаменту Управлін Арт. II. Кожний Директор, а також і Завідувачи має повне керування дорученою їм частиною, має право призначати постійних службовців, агентів, кореспондентів т. п. Службовцям на посадах завідувачів Відділами та інших відповідальних посадах мають бути затверджені Радою Управління по представленню директора і до праці можуть чимчасово допускатися лише за згодою Головного Директора. Арт. 12. Всі прибутки Управління вносяться в Свірбицю на прибуток Скарбу. Арт. 13. Всі телеграми, а також комунікати надсилаємо Управлінням Преси по території України по де-кільком адресам належні спільні для кожного краю. Телеграфної передачі текст оплачуються за кожне циркулярне слово текту, не залежно від скількості адрес, без щоденної сплати їх / хоча б їх булос і де-кілько в одному місці / в розмірі 50% звичайного тарифу по допомінній сплати. Управління Преси має оплатити Міністерству почт і телеграфів на І Січня кожного року по зазначеному тарифу всі адреси по яких в цей день є оно надсилале свої циркулярні телеграми, а по чим оплачувати по такому ж тарифу службовці телеграми Управління, що викликаються включенням нових або ви виниженням старих адрес. Арт. IV. Телеграми Управління, які передають дослідно всі назви, розпорядження і т. п. Уряду помічаються "Офіційно" і передаються безкоштовно. Арт. Б. Всі службовці депоші Управління і депоші філій Управління на Україні, а також депоші постійних і тимчасових Агентів і Кореспондентів адресуємых до Управління і навпаки / неприватного характеру Ухвали приймається звичайною більшістю голосів присутніх. на випадок рівності голосів думка ролою дає перевагу. VIII. Рада Міністра є дорадчим органом Міністра Преси й Пропаганди в вирішенню всіх питань тихничної діяльності окре- мих частин Міністерства Преси й Пропаганди. XIX. До Ради вносить питання на розгляд по своїй владній ініціативі Міністр, його Товариші, або поодиноки Члени Ради. ХУ. Ведення міловодства і журналів засідань Ради Міністра покладається на Департамент Загальних Справ. 1. КУЛЬТУРНА РАДА. § 1. Культурна Рада складається під Головуванням Міністра Преси й Пропаганди, або одного з його Товаришів по його наз- наченню з людей, що визначилися своєю громадською діяльністю або письменними працями з обсягу науки, літератур і політичних, публіцистики і мистецтва як на території Української Народньої Республіки так і по за її кордонами. § 2. Директори департаментів в по своїй посаді являються по- стійними членами Культурної Ради. § 3. Члени культурної Ради запрошуються в її склад Мініст- ром Преси й Пропаганди по пововумінню в Радою Народних міні- стрів і затверджується на своїх посадах Верховною владою Укра- їнської Народньої Республіки. § 4. Члени -- льтурної Ради постійного утримання від Дер- жави квік не отримують, але за працю в дорученням Ради маєть право на спеціальну винагороду, а також зворот коштів за кож- де засідання про що постановить окрема інструкція Міністра Преси й Пропаганди. § 5. На Культурну Раду надається обмірковування всіх принципіальних питань в обсягу діяльності і розвитку Міні- стерства Преси й Пропаганди, як: а/ обмірковування більшменш складних законопроектів, які розробляються Міністерством Преси й Пропаганди, а також других складних питань по яких Радою на- родних Міністрів буде прийнято необхідним мати заключення куль- турної Ради, б/ Доручення популярно- літ ратурного обробленн. найрізноманітніших питань з обсягу політики й публіцитетим о ремими членами Ради, або з особами з поза Ради, оцінка літер турно-публіцистичних праць надіслани до Міністерства Преси й Пропаганди, в/ Видання літературно-публіцістичних праць через окремі відділи Міністерства Преси й Пропаганди, або через по вятні видавництва, г/ призначення премій й нагород за різною рода літературно-публістичні твори , особливо популярного звісту й поширення їх меже населенням, д/ призначения мораль ної і матеріальної допомоги авторам, видавництвам періодични і не періодичним виданням та національним органам преси в йор мі, яку Культурна Рада визнає найбільше відповідною. § 6. Культурна Рада скликається з питання на розгляд ії вноситься по ініціативі Міністра Преси й Пропаганди, або на устне чи письменне допомогання одної третини всіх членів Рад § 7. засідання "ультурної Ради вважається правосильним, коли в нім бере участь Голова, або його заступник і не мень- ше як 1/2 всіх членів Ради. Ухвали приймаються вичайною більшістю голосів присут- них. На випадок рівності голосів дума Голови дає перовагу. § 8. Діловодство Культурної Ради й ведення журналів засід накладається на Департамент Загальних Оправ. 11. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ ОПРАВ. § 9. Департамент загальних справ складається в дирек- тора, Віце-Директора, Начальника відділу і других службах, згідно з штатами, котрі призначаються на свої посади в норм мальним порядку призначень осіб і на урядову службу. § 11. На Департамент загальних Оправ накладається такі обовязки: а/ ведення загальної перечиски всього Міністер- ства з офіціальними і приватними інституціями та особами на території України і по ва її кордон в справах, що тор- каються програмою і техничної діяльности Міністерства в ці- лости або окремих його ін титудій, в/ ведення наказів про - 5 - призначення та звільнення урядових осіб по Департаменті загальних Оправ і веденні та переховуванні формуллярних списків урядових осіб для цілого Міністерства, в/ завідування / касою та грошовими справозданнями Міністерства Преси й Пропаганди інформацій і всіх йому підлеглих інституцій, а також помешканнями його та іншими господарськими справами Ради Міністра та Господарської Ради., в/ завідування допомогами й позичками, які Міністерство Преси і Пропаганди видаватиме Товариствам або окремим особам. Господарська Рада. § 11. Для обміркування питань зв'язаних з витратою кредитів що асігнується в розпорядження Міністерства Преси і Пропаганди провірки відомостей по видаткуванню як цих сум, так і других, котрі надходять до інституцій Міністерства Преси й Пропаганди чи його частин і взагалі для обміркування різного роду господарських питань, що торкаються як міністерства Преси й Пропаганди, так й окремих його частин, утворюється Господа́рську Раду. § 12. Раду це складають директори/департаментів, при чим Директор Загального Департаменту як Голова, а Діловод як Сек- ретар й Головний в хралятер. § 13. Засідання Ради переводиться не менш як два рази на місяць; Голова може скликати засідання й частіше в міру потреби. § 14. Засідання відбувається, коли в нім брали участь Голова чи його заступник і не менш як половина всіх членів. § 15. Постанови ради виносяться більшістю голосів, при рівності їх, голос голови дає перевагу. § 16. Голова Ради має право вимагати від осіб, які безпосередньо завідують господарськими справами міністерства Преси й інформацій чи грошовою звідомостю його необхідні для докладу Раді пояснення й документи. - 6 - § 17. Провірка грошової звідомості по сумам переводиться не пізніше як 7 числа кожного місяця Членами Ради, котрі призначаються для цього постановами Ради. В поміч ім Міністром по докладі Голові Ради можуть бути призначені урядові особи Міністерства Преси і Інформацій. § 18. Про наслідки провірки особами, що її проводили складається акт, котрий переховується при ділах Ради. § 19. Всі постанови Ради докладаються Головою Міністрові на затвердження. III. ДЕПАРТАМЕНТ ПРЕСИ І ДРУКУ § 20. В обсяг діяльності департаменту входить: 1/ Видавання "Вістника Урядових Законів", 2/ видавання офіційального органу "Вістник Української Народньої Республіки, 3/ Засновування нових органів громадської думки як в краю, так і за кордоном, 4/ Ведення реєстрації й статистики літератури преси й друкарень на Україні та нагляд за ними в межах законів, 5/ Основування й завідування спеціальними школами і курсами журналістів. I. Відділ Урядових і пів-урядових органів а/ Вістник Державних Законів § 21. "Вістник Державних Законів" має завдання розроблювані офіційним порядком закони і постанови Законодавчої влади. § 22. Вістник Державних Законів є неперіодичним виданням і появляється по мірі потреби. Він висилається обов'язково всім Урядовим інституціям та особам за плату, встановлену спеціальним законом. § 23. Закони, постанови й інші законодавчі акти, призначені до роспублікування, надсилаються до "Вістника Державних Законів" офіційним порядком порядком з Державної Канцелярії. § 24. Загальне Керовництво й завідування всіми адміністративними справами "Вістника Державних Законів" накладається на Редактора. - 7 - Світник Української Народньої Республіки. 25. "Вістник Української Народньої Республіки" складається в трьох частинах : а/ урядовій і в/ урядових та приватних публікацій. 26. В офіційній частині міститься: а/ Закон і постанови і другі законодавчо-виконавчі акти, с/ розпорядки, обіжники і другі урядові акти центральних державних установ. в/ Наказ Верховної влади та других центральних державних установ про призначення і увільнення, г/ різні офіційні акти і документи Верховної Влади и Міністерств загально-державного змісту. 27. В неофіційній частині містяться: а/ передові статті з біжучо-актуального державно-політичного життя., с/ огляд і політичного, культурного, соціально-економичного, торговельно-промислового та артестичного життя Українського Народу. в/ Хроніка діяльності центрального уряду і місцевих органів влади. г/ хроніка діяльності національно-державних й громадських організацій. д/ огляд краєвої та закордонної преси, е/ кореспонденції, фельетони, літературні й наукові очерки. ж/ Телеграми, телефони і радіо-телеграми, з/ загальні хронікальні замітки. § 27. В третій частині містяться урядові й приватні публікації за плату, встановлену спеціальним законом. § 28. Загально безпосереднє керовання урядовою частиною "Вістника Української Народньої Республіки" та адміністрацією видавництва належить до "Вістника Державних Законів". В поміч йому додається по вільному найму Редактор неурядові частини "Вістника Української Народньої Республіки." - 8 - § 29. "Вістник Української Народньої Республіки є по- денною газетою, котра висилається обов'язково всім урядовим ін- ституціям та особам за передплату, встановлену спеціальним за- коном. § 30. Склад співробітники в "Вістника Україн ської Народньої Республіки" визначається приложеними тут штатами. 3. Відділ Регістрації і Статистики Літератури Третя # друкарень на Україні. § 31. На відділ накладається обов'язок: а/ вести реєстрацію всіх друкарень, металографій, цинкогра- фій і других подібних установ на Україні. с/ вести наукову статистику всієї друкованої продукції в об- сягу української творчості на україні і за кордоном із з тою цілью видавати спеціальні статистичні органи. г/ вести бібліографію української книжної продукції і з тою метою видавати спеціальні бібліографічні твори. ґ/ входити в тісні зносини з закордонними статистичними й бібліографічними інституціями. § 32. На Відділ накладається обов'язок організувати книжну палату і створити державний книжний фонд. § 35. Всі друкарні й металографії та видавництва на Україні обов'язані надсилати в книжну палату по 20 примірників в своїх видань, котрі розділяються між найвищі наукові інституції на 7 університетів, національну б бібліотеку в Києві й Ук- раїнську Академію Наук. 4. ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ § 34. На Департамент Інформацій накладається обов'язок орга- нізувати інформацію про хід державного життя і всі другі події, а з окрема: А/ збирати відомості про загальний розвиток державно-полі- тичного життя, про політичну і законодавчу діяльність центральних Державних Установ і заонодавчих інституцій та інформувати про - 9 - це орган центральної і місцевої влади й громадського ство. б/ збирати відомості про діяльність і розвиток культурних, економічних і других громадських організацій, спілок і товариств та інформувати про це органи центральної і місцевої влади й громадянство. в/ збирати відомості, названі в п.п. а і б про життя других держав і народів та інформувати про них Український Уряд і громадянство, та навпаки, інформуватизакордон про хід політично-державного життя України пресові увідомлення. г/ видавати пресові відомлення і огляди краївої та закордонної преси, д/ утримувати ділові зв'язки з пресовими бюрами та агенціями на Україні та за кордоном. е/ збирати вагали всі відомості, які мають певне значення для уряду та громадянства і почувати їх. 5. ДЕПАРТАМЕНТ ПРОПАГАНДИ. § 35. На департамент Пропаганди накладається завдання теоретичного розроблення і практичного виконання всіх питань пропаганди навчених культурною Радою, Радою Міністра, або по власній ініціативі. § 36. В тій цілі департамент Пропаганди: а/ організує курси і школи лекторів, промовців і діячів культурно-політичної пропаганди та керує їх діяльністю, б/ зачасться культурно-політичним освідомленням народних мас при помочі віч, зборів, манефестацій, театральних вистав і концертів. в,/ засновує бібліотеки для постачання населення науково-політичної літератури, г/ використовує всі засоби найновішої техніки для цілі пропаганди. Б. ДРУКАРНЯ. § 37. На друкарню накладається обов'язок технічного вико- - 10 - нання всіх доручень в обсягу друку. § 38. Технічними працями і адміністрацією друкарні керує відуючий друкарнею при допомозі і Контролі департаменту Ja- гальних справ. § 39. Склад служачих друкарні визначається штатами. 7. ГУБЕРНІАЛЬНИЙ І ПОВІТОВИЙ КОМІСАРІАТИ ПРЕСИ. § 40. Губерніальни і повітови Комісаріати Преси є урядови- ми органами Міністерства Преси й Пропаганди в губернях і по- вітах. § 41. Губерніальний й Повітовий Комісаріати преси викону- ють усі функції, вложені на них Міністерством Преси і Пропаган- ди, а також інструкцією, яка затверджується Міністром Преси й Пропаганди. § 42. При Губерніальних Комісаріатах преси встановлюються за- мість повітових Комісарів Преси- Комітети Преси для реєстра- ції друкарень й преси в місці й повіті та нагляду за ними в межах законів, у складі не менш як 5 і не більш як 10 душ. ПРИМІТКА: При тих же самих Губерніальних Комісаріатах про- си, крім Київа, встановлюються по 3 місцеви кореспонденти. § 43. Повітові Комісаріати преси засновуються в повітових містах з населенням не менше як 25.000 душ, або в тих повітових місцях, де менше як 25.000 населення, але за те розвивається там видавнича, друкарська і публіцистична діяльність.. Про то постановляє сам Міністр Преси й Пропаганди. В усіх останніх повітових місцях призначаються тільки агенти-кореспонденти, на котрих накладається в цілості обовязки й Права Повітових Комі- саріатів в Преси. § 44. Склад служачих Губерніальних і Повітових Комісаріа- тів в Преси визначається штатами. ЗАКОРДОННІ ПРЕСОВО-КОРЕСПОНДЕНЦІЇ НА АГЕНТСТВА Й КОРПОРАЦІЙНИ § 45. На закордонні Пресово-Кореспондентційні Агентства накла- дається обовязок обороняти перед політичним і публіцистичним - II - світом закордону інтереси Української Народньої Республіки, ін- формувати Правительства Європи і Заокеанських держав про на- ціонально-державні праґування Українського народу та утвору тісний духовний зв'язок і інформаційне єднання між державою Єв- ропи та Україною. ПРИМІТКА: 1. Пресово-кореспонденційні Агенства I-го роз- ряду засновуються в Льондоні, Вашингтоні, Парижі, Берліні, Моск- ві/або Петрограді/ і в Римі. ПРИМІТКА 2: Пресово-кореспонденційні Агенства II розряду засновуються: в Офокольмі/Швеції, Норвегії/Данія й Вікляндія/, Граві/Чехія, Австрія й Угорщина/, В Бермаві/Польща, Литва й Біло- русія/ Токіо/ Японія, Кітай, Індія й Полінезія/. ПРИМІТКА 3. Кореспонденти встановлюються Агенствами в центр- алах-тих держав, котрі підлягають офері від діяльності. § 46. Для виконання свого завдання закордонної Пресо- во-Кореспонденційної агенства:а/ видавати газету, брошюри, пре- сові звідомлення, листки, мапи, журнали й другі форми публіци- стичної та літературної продукції для оборони інтересів і прес- вітленого освітлення національно-державних примусань українсь- кого народу, причим треба брати під увагу всі сторони політичного економічного, культурного й артисичного життя українського на- роду. б/ інформувати закордон про події державно-політичного життя України, та навіки Україну про життя других держав і народів пр при помочі преси телеграм, мовного словай прочих форм інформацій, в/ входять в зв'язок з дипломатичними, партійно-політичними, жур- налістичними, науковими й артисичними кругами європейських й заморських народів та повискують од їх симпатії для української народньої Республіки. § 47. Контроль над діяльністю закордонних Пресово-кореспон- денційних Агенств і кореспондентів переводить Міністерство Преси і Пропаганди при помочі своїх органів по назначенню міністра Преси і Пропаганди. Розпорядження контрольних органів по зат- вердженню міністра Преси і Пропаганди, являється обов'язковими до негайного виконання. - 12 - § 48. Закордонні Громадо-Кореспондентські Агентства й Кореспонденти працюють у порозумінню з закордонними органами Міністерства закордонних справ, користуються їх допомогою, та навпаки, допомагають їм у виконанні і дипломатичних завдань. У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ. ДЕПАРТАМЕНТ АДМІНІСТРАЦІЙНИЙ Загальний 30* Жовтня 1919 р. ч. 2455 м. Кам'янець буд. Дух. Консисторії. До редакції "Вістників У.Н.Р." При цьому надсилається витяг з наказів по Департаменту Адмініст- раційному, для надрукування в Віст- никах. Директор Департаменту Секретар ВИТЯГ З НАКАЗІВ По Департаменту Адміністраційному Міністерства Внутрішніх Справ Ч.118. 20 вересня 1919 року. §2 Рахівника Данилова відкомандирувати на один місяць з 19 вересня до Зага- льного Департаменту для праці з виплатою йому добових грошей по Загальному Департаменту з 21 вересня 1919 року. Підписав:Керуючий Департаментом,Тевариш Міністра д-р Макух. Секретарь Департаменту Брень.7.90. 4.120 30 вересня 1919 р. На час відсутності в.об.Начальника Інспекторського відділу Касторфа нарвування цим відділом покладається на Секретаря Департаменту Бреня. Підписав:Керуючий Департаментом,Товариш Міністра Д -р Макух. 4.121. 4 жовтня 1919 року. § 2. Згідно відношення Департаменту Загальних Справ М.В.С. від 27 серпня 1919 року Ч.1058,в розпорядженні Адміністраційного Департаменту прикоман- дирований т.в.об.урядовця особливих доручень цього Міністерства д-р Іван Кач, з 26 серпня 1919 року. Підписав:Керуючий Департаментом,Товариш Міністра Д-р Макух. Секретарь Департаменту Адміністраційного Мін.Вн.Справ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 1 Фонду № М/3 Пронумеровано 93 (дев'яносто три) + 32,6 = 125 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошурн., газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: "14" 04 09 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) " " р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | Під час | | | Під час | | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | видачі | повернення | | видачі | повернення | | підпис, дата | підпис, дата | | підпис, дата | підпис, дата | 14.04.03 Лідер розряду 21.04.2009 Шаров крзаночоп 20.04.09 7761 43 3040 ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація | Опра́ва: | Мікрофільмування: | | :--- | :--- | :--- | | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | оцифровка 15.03.10 (Підпис) | ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва УРСР м. Харків в цій справі В(дев'ятнадцята Гри) 25 листопада 88 С. М/сомр Курлов ПЕРЕВІРЕНО 23/лп-61 Курлов ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва УРСР м. Харків ПРОВІРЕНО 19 р. (підпис) ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва УРСР м. Харків ПРОВІРЕНО 19 р. (підпис) ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва УРСР м. Харків ПРОВІРЕНО 19 р. (підпис) ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва УРСР м. Харків ПРОВІРЕНО 19 р. (підпис) ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва УРСР м. Харків ПРОВІРЕНО 19 р. (підпис) ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва УРСР м. Харків ПРОВІРЕНО 19 р. (підпис) ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва УРСР м. Харків ПРОВІРЕНО 19 р. (підпис) ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва УРСР м. Харків ПРОВІРЕНО 19 р. (підпис) Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 7.09.03 Підпис Ковачу до ч/з 18.11.2003 Д.Зр/ до ч/з 6.04.04 Ковачу Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 22.10.03 Підпис Ковачу до ч/з 26.11.03 Г.Ковачу до ч/з 15.04.04 Н.Гр Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 1.11.04 Підпис М.Ч. до ч/з 20.04.2005 Веселу Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 14.11.95 Підпис М. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 28.04.98 Підпис Г. до ч/з 13.05.98 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.05.2006 Підпис Г. до ч/з 13.07.2006 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 14.11.95 Підпис М. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 28.04.98 Підпис Г. до ч/з 13.05.98 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.05.2006 Підпис Г. до ч/з 13.07.2006 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 14.11.95 Підпис М. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 28.04.98 Підпис Г. до ч/з 13.05.98 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.05.2006 Підпис Г. до ч/з 13.07.2006 Управління преси та інформації УНР Сообщения, перепечатки газетных статей Польского Исполнительного комитета на Руси. 1917-18 г. Редакція щоденної газети „Народня Воля“ Київ, Хрещатик № 27. Тел. № ПОСВІДЧЕННЯ. Отсим посвідчується, що п. Петро ДІДУШОК, співробітник редакції газети "НАРОД- НА ВОЛЯ", командирується як кореспондент вище-згаданої часописи до Німеччини. Редактор: Секретар: BESTAETIGUNG. Es wird hiemit bestä- tigt, dass Herr PETER DIDUSCHOK, Mitglied der Redaction der Zei- tung „NARODNA WOLIA“, als Korres- pondent der obengenannten Zei- tung nach Deutschland kommen- dirt wird. Redakteur: Sekretär: cp. 11/3 Вс. г. ч. 45 Odezwa. W dniu 28 b.b. utworzony został w Kijowie Związek Czynnej Polityki Narodowej, którego odezwę i wstęp do statutu poda jemy: RODACY! W chwili, gdy wielkie wojny me się ku kołocowi, i gdy wskutek rozbicia państwa rosyjskiego z pod jego jarzma wyzwolone kraje i narody naszej Rzeczypospolitej, jeden po drugim otrzymują własny byt państwowy, na ród polski nie może po- zostać jeno biernym widzem wypadków. By zapewnić odradzającej się Polsce byt państwowwy muszą jej obywatelie wykazać karność i spójność wewnętrzną, skupiając się wokoło swej władzy prawowitej nosibionej dziś w Najdostoj- niejszej Redzie Regencyjnej i zwalczająco żywiody, które powa- gę jej podkopują i Jej autorytetu uznawanie chcą. Nietylko jednakże dla tych z nas, którym dane będzie stać się obywatelami państwa polskiego, ale i dla tych, którzy czują z Macierzą spójnię kulturalną i moralną, jest to chwile gdy obojętnymi na lekceważenie najwyższego symbolu państwo- woci polskiej pozosąd nie mogą choć niejednaki ich poczucie obowiązki. Wiekami pracy i krwię zespoleni z krajami i ludmi tutejs- szemi, powinni oni torować drogę do ustalenia dobrych stosunków sąsiadzkich z państwem polskim i jego rządem prawowitym. Kulturę naszą należymy do Zachodu, z nim żyć musimy, a sąsiadując tam z narodami które zburzyły despotyzm rosyjski dążyć powinniśmy do rozumnego z nimi współżycia i uzgodnienia interesów. - 46 . RODACY! W pełnym poczuciu tych obowiązków dla sprawy narodowej związałismy się w ligę patriotyczną pod nazwą : "Związek Czytnej Polityki Narodowej." Kto, jak my rozumie dobro Ojczyzny, kto powagę tej chwili dzi jowej odczuwa, niech *en bez względu na przynależność partyjną zapisuje się do naszych Związkówv szeregów : Wyciąg ze statutu : I) Zadaniem Związku Czytnej Polityki Narodowej jest arze- szenie polsków, bez różnicy miejsca ich zamieszkania, przeko- nan politycznych i przynależności państwowej i partyjnej dla osiągnięcia odbudowania państwowości polskiej i przeciwdziała- nia wszystkim legalnemu rządowi polskiemu przeciwstawiającym się czynnikiom 2) Członkiem Związku Czytnej Polityki Narodowej może być każdy polek od lat 18, który się zasadniczo odrzuwa polityczną zgadza i w myśl jej działań się obowiązuje. 3) W tym celu Związek stawia sobie do spełnienia następujące zadanie : a) Zwalczać bierność i spaję społeczeństwa i budzić życie publiczne . b) Zwalczać w stręty i nastroje , utrudniające zadania Czytnej Polityki narodowej i współżycia z innemi narodami. c) nawoływać do pogłębienia wiadomości politycznych i do wyrebianie w sobie zmysłu politycznego. d) występować w obronie praw narodowych we wszystkich wypadkach naszeguplenia lub pogważenia tych praw. e) Popierać wszelkie instytucje rządowe, społeczne i pry- watne w ich działalności pożytecznej dla sprawy narodowej. - 47 - f) w szczególności zaszczeppać polakom poddanym r wa polskiego, pojęcia karności pańs'wowej, rozumianej jako więzek poszuchu względem rzadu polskiego z orawem euntua: uprawiania jedynne opozycji legalnej nie podkopującej gi i znaczenia rządu polskiego . 4) Dla cięgnięcia zedeh powyższych Związek będzie miał prawo : e) urządzad odczyty w referesty , wpływać na prasę per dyczną i wydawać broszury polityczne. b) podawać petycje memorjały i komunikaty. c) tworzyć różne związek i zrzeszenia narodowe . d) Zawierać na prawach jednos'ki prawnej wszelkie umo a w tej liczbie umowy dzierżawy, kupne i zestawu dóbr ruchom, i nieruchomych. Zapisy na członków związku pr yjmują członkowie zarzędu tynczasowego : Józef hr. Krasicki, Stanisław ks. Radziwiłła , Eugeniusz Starczewski , Karol Waligórski, S.anisław Wankowicz Gustaw Wolski i Edmund Zadęski . Pierwsze zebranie członków przy udziale zaproszonych gości, odbędzie się w sali klubu "Ogniwio" w czwartek dn. 4 kwi kwietnia r b.m. o godz. 8 wiecz. Na zebraniu wygłoszone będą referaty o zadaniach Związku i o obecnej sytuacji sprawy polskiej. OŚWIADCZENIE . Wobec wyraźnej w komunikacie polskiego Komitetu Wykonawcze czego gotowości zreorganizowanie tego Komitetu w razie zgody na to stronnictw , niniejszym oświadczamy, że propozycję tę powitaliśmy z uznaniem i w układach udziad przyjmujemy . Stronnictwo Pracy Narodowej - 48 - Centrala Demokratyczna . Stronnictwo Demokratyczno Niepodległościowe Stronnictwo Ludowe'ów Polskich . KORPUS POLSKI W HUMANIU . W czoraj Ministerjum aprobizacji otrzymało od komisa- rzy powiatowego Kostenki i komendanta powiatowego Andrejczuka z Humania depeszę następującą : Do powiatu z Podola wkraczają niespodzianie drugi korpus polski w składzie : 15,000 piechoty, dywizji kawalerji, czterech brygad dział - w ilości 100 armat 30 automobilii opancerzonych , park awiacyny z obozem w pełnem uzbrojeniu i amunicją i zajęł 13 wsi . Po drodze do Humaniu, rekwirują konie, paszę, oraz inne pro- wianty . Chcą zadożyć sztab i zajść kasarnie wojskowe w Humani- Humaniu. Stąd Korpus zamierza wyjechać do Bobrujska . Tak wielka ilość ludzi i koni wyciągnie ostatki aprobizacji w powiecie. Prosimy bezzwłocznie wydać raporządzenie i użyć wszys- kich środków by ten korpus jak można najprędzej opuścił Humani- szczyznę. Cały kompleks ziem W.Ks. Litewskiego spojony tradycją 600letnią wspólnej państwowości pomimo różnic etnicznych prze- siągnięty wspólnym obyczajem i z polskiej kultury biorący swoje oblicze przed'swia jednoty gospodarczą uwarunko aną właściwoś- ciami przyrodniczymi klimatu; oraz konfiguracji terenu spojoną - 49 - całym systemem wód rzecznych. Wśród skomplikowanych i krzyżują- cych się interesów rozmaitych grup narodowościowych nie da się tutaj wydzielić z kompleksu całości ważną część bez szkody tych, że interesów którekolwiek narodowości. A cóż dopiero mówić o podziale tak dowolnym i godzącym się wzrost w najżywniejsze interesy wszystkich ludów jak podział dokonany przez traktaty brzeskie. SPRAWY WOJSKOWE UCHWAŁA Komitet Wykonawczy Wojskowych Polaków frontu południowo-za- chodniego po zapoznaniu z aktami Rady Regencyjnej w Polsce, w sprawie formacji polaków wojskowych , składa hoźd Radzie Regen- cyjnej i wyraża swe najgorętsze zadowolenie z powodu przejęcia formacji polskich pod kierunek najwyższej władzy krajowej do cze- omitet dążył z samego początku działalności swojej. U kresu swej działalności Komitet Wykonawczy wzywa wszystkie nastytucje polskie i osoby poszczególne o jak najgorętsze poparcie formacji, wobec uznania ich przez Radę Regencyjną za potrzebne dla kraju. Prezes Niedźwiedcki Sekretarz St. Juczek . Za zgodność z iryginelem L. Wędrychowski. Z POLSKIEGO KOMITETU WYKONAWCZEGO . Rezygnacja prezesa .. Na powiedzeniu Polskiego Komitetu Wykonawczego w dn. 27 marce prezes Komitetu p. Joachim Bartoszewicz złożył następującą deklarację : -46- Województwo obozowe województwa mazowieckiego. Oczywiście nie mogło być żadnego zainteresowania wobec tego, że na terenie obozu był obóz dla ludności cywilnej. Wszystko to było bardzo dobrze znane i widoczne. Zatem nie można powiedzieć, że obozy były ukrywane. Przeszkody SIRKOWO WARZAWA A.W.CH.U 50 - Do Polskiego Komitetu Wykonawczego na Rusi. Szanowni Penowie! Wobec zajęte o w ostatnich czasach przez część członków Komitetu Wykonawczego stanowisk, które urrudnia prawidłową dzia- łalność Komitetu , a ułatwie prowadzoną przez pewne koła politycz- ne akcję, zmierzającą do podkopienia egzystencji i powagi Komite- tu; wobec zbytniego przewlekania się sprawy zwolenie Zgromadze- nie Polskiego, które jest jedynie prawomocnem do stawienia o dal- szym losie o ewentualnej reorganizacji i o nowym składzie Komite- tu Wykonawczego; wobec wreszcie stawianych przez wspomnianą część członków Komitetu zarzutów co do politycznie jednostronnego skła- du prezydium Komitetu, które to zarzuty wyzyskane być mogą w celu osłabienia autorytetu naczelnego organu polskiego na Rusi przed- stwicielstwa - przy uszedłem do przekonania , iż dla zezegnania rudnej sytuacyj tak bardzo dla Komitetu szkodliwej, zrzeczenie się przezemnie zaszczytnego obowiązku kierownika pracami Komitetu Wykonawczego jest wskazane i konieczne. Niniejszym przeło zgłaszam moją rezygnację z urzędu prezesa Polskiego Komitetu Wykonawczego Na Rusi. J. BARTOSZEWICZ . Wobec zgłoszenia rezygnacji prezesę i wiceprezesów dziś w piątek , dnię 29 marca r.b. o godz. I2-ej w poł. odbędzie się nadrzwyczajne posiedzenie Polskiego Komitetu Wykonawczego na Rusi w celu dokonania wyborów prezydium. ODN STRONNICTWA PRACY NARODOWEJ. W numerze 19 "Przeglądu Polskiego" w "Wieściach z Moskwy" - 51 - czytamy urywek z listu otwartego " p. Merjana Jeroszyńskiego , brzmiący jak nek następuje : Czas najwyższy by rez zapomniewszy błędy wzajemne, bo zaprew dę wszyscyśmy od nich nie wolni w niepamięć puściwszy , uzgodni- ni jasnym celem, który nam wszystkim przyświeca, przystąpili bez- zwłocznie do wytworzenia wspólnego polskiego organu kierowniczego na emigracji . Gdybyśmy byli wcześniej to urzeczywistnili unik- nęlibyśmy tylu niepotrzebnych i w swych skutkach dla sprawy ze- bójczych tarć i targeń - czyż w chwili obecnej mielibyśmy smutny i bolesny postępek generale Dowbora . Nie jest na ten list znany, nie możemy więc wypowiedzieć się co do niego merytorycznie . W pełnomocnictwie danym . p.M.Jaroszyńskiemu jako swemu przedstawicielowi przez S.P.N. zostało zastrzeżone, że p. J. ma prawo występować z imieniu stronnictwa jedynie z warunkiem podporządkowania się Radzie ze/ Regencyjnej i zwracenia się do Centralnego rządu S.P.N. we ższelkivh sprawach zasadniczych . Jeżeli więc p. Jaroszyński rzeczywiście zajęł takie stano- wisko, jak to wypływa ze sdów przytoczonego urywku, to stwierdze- my , że uczynił 'o jedynie w swojem, a nie stronnictwe Pracy Narodowej imieniu. Owdź , jeżeli nie ulega wątpliwości i nawet sami niemcy publicznie i w druku wielokrotnie "o przyneli , że dle Polski najkorzystniejszy byłby pokój bezwzględnie "francuski", to jeżeli się ma przed sobą możliwość tylko pokoju kompromisowego prawie nie podobne nie uznć, że dle nas korzystniejszy jesz kompromis niemiecki . - 52 - Przy kompromisie bowiem strona mająca przewagę, a nie będąca w sile do bezwzględnego dyktowania prawa stronie drugiej, będzie starała się otrzymać rzecz drugą– główną, tę, którą uważa ze swój własny życiowy interes, za cenę w koncesji w rzeczach dalszych ięcowych. . A nie ulega wątpliwości, że w jednym i drugim kompromisie ową "rzeczą główną" będzie Alzacja i Lotaryngia, co do której obie strony powiadają, że nie uznaję żadnych argumentów , prócz argumentu miecze- zaś najważniejszego z kwestji pobocznych któremi się będzie pięcić za kompromis, będziemy my właśnie , sprawą Polska. Gdyby więc "argument miecze dał Francji możność sięgniecie za pomocą tylko kompromisu po Alzacji i Lotaryngię, to nie ulega wątpliwości, że mimo wszelkich pięknych słówek, Francja i sprzymierzeńcy jej, aby umożliwić dobicie targu poświadciliby naszą sprawę i pozwoliliby na pokrajanie nas w traktacie pokojowym w najfantastyczniejszy sposób. Netomiest, jeżeli niemcy stanę wobec pokoju , w którym będą mogli zatrzymać Alzację i Loteryngię, ale pod warunkiem kompromisu, to strona przeciwna wytyży wszystkie siły, aby przynajmniej za ten kompromis zapascono jaknajdrożej w innych kwestjach stanie się najgorliwszym adwokatem naszego interesu i z pewnością nie znajdzie oporu ze strony Niemiec, które zechcą nawet może pokierować koncesjami dla nas tak, sby się okazały darem od nich i zapewniły im sympatie polskie. Więc, jeżeli się okaże wykluczona możliwość pokoju "bez względnego, polegającego na zupełnym i niezaprzeczonym zwycięstwie strony jednej i dyktowaniu przez nią warunków , to dla nas pokój kompromisowy niemiecki, chyba okazuje się lepszy , z dwóch ewentualnych kompromisów. - 53 - ULTIMATUM WOJSKOM POLSKIM. Kijów 3 (U.A.T.) Rząd ukraiński w formie ultymatywnej zwrócił się do korpusów Polskich konstytujących na Podolu z żądaniem opuszczenia terytorjum Ukrainy. Pociągi dla wojska polskiego będą dane w kierunku Pobrujska. OD ZWIĄZKU CZYNNEJ POLITYKI NARODOWEJ . Dzień o godz. 8 wieczorem (czas śred.europ.) odbędzie się w sali klubu "Ogniwio" zebranie członków związku C.P.N., na którym wygłoszą referaty pp. Stanisław Wankowicz, Stanisław ks. Redziwiłł, Eugeniusz Starczewski , Edmund Zełęski i Karol Weliżgórski . Osoby współczujące zadaniom Związku, ale jeszcze doń nie wpisane, mogą być wrowadzone na zebranie przez członków Związku. Zapis na członków Związku C.P.N. przyjmuję członkowie zarządu tymczasowego : pp. Witold Jedowicki, Józef hr Krasicki, Stanisław ks. Redziwiłł, Eugeniusz Starczewski, Karol Weliżgórski Stanisław Wankowicz, Gustaw Wolski i Edmund Zełęski. Zebranie rozpocznie się o godzinie 8 wieczorem punktualnie po rozpoczęciu zebrania drzwi sali zostaną zamknięte. Osoby więc chcęce na zebraniu uczestniczyć proszone są o wczesne przybycie. PROTEST Polskiego Towarzystwa prawniczego w Kijowie. Podzielając zasadniczo pogląd wyrażony w proteście Kijowskiej Rady adwokackiej z powodu cyrkularze p. Ministra - 54 - n Dzieńik Kijowski z dn. 15 marca 18 r. S prawiedliwości , ogłoszonego w Nr 4920 gazety "Posle- snije Nowosti W i uważając, że powyższy cyrkularz gweści prawe języke polskiego jako jednego z językow krajowych Ze- rząd Polskiego Towarzystwa Prawniczego na posiedzeniu z dnia 12 marca 1918 r. uchwalia przyłączyd się do powyższego protes- tu o swej uchwale zakomunikować p, Ministrowi Sprawiedliwości i Radzie Adwokackiej. Gazeta Niezodowa 5 (13) listopada 1917 r. O polskie formacje wojskowe . Ostatnie wypadki ze szczególną wyrazistością postawiły przed nami to pytanie, które jeszcze niema swego rozwiązania, chociaż może być nazywane najważniejszym zagadnieniem w społeczeństwie polskim na emigracji . Jest niem stanowisko Polaków w armii rosyjskiej. Trudno sobie nawet wyobrazić wprost rozpoziliwą sytuację w jakiej znajdują się tysiące Polaków zmuszonych wbrew swej woli do brania udziału w wypadkach ostatniej doby , lub w obliczie tłu- mów, upojonych kąpieniem wsi i miasteczek . Niedawno przykłady walk wewnętrznych w Rosji, walk o podłożu partyjnym w ubieganiu się o władzę wykraczają chyba poza sferę zobowiązań, które Polscy wojskowi przy wstępowaniu na służbę składali . Zdawadoby się wtedy, że nie powinno być mowy oprzymusowym udziele Polaków w tych walkach. A jednak tak nie jest. Do dawnych ofiar przybyły nowe i będą nadal przybywady jeżeli pozostawią to wszystko bez naszej opieki i interwencji. На действительной причиной настоящего случая надо считать суда по рассмотрению, вроде в льготно крестный договор съего старосты, выросшийся во 1-х отдаче, без их согласия, помещику некоторых инструментов, которые тот попортил, во 2-х в том, что староста взял в один раз все свое годовое жалованье -30 руб. и наконец, потому была жалоба то на старосту в полной оплате это к нуждам села. О божестве (согласно) Неджомо Февраль 1892 года (14) генерального 1891 г. - 55 - W Kijowie junkrowie Polacy wychodzili na ulicę wraz z innymi z bronią w ręku, wychodzili przymusowo, choć broń Polak mającego własną wolną Ojczyznę nie jest bynajmniej przeznaczona dla walk wewnętrznych w obcem państwie. Wśród tysięcy żołnierzy Polaków , rozrzuconych w oddziałach rosyjskich, część uległa już wpływowi otoczenia. Lecz większość jest tylko fizycznie zmieszana ze zdemoralizowaną - i czeka na pomoc. Tę większość należy ratować . Trudno, co prawda, bez danych ilościowych, oraz bez szczegółowego sprawdzenie warunków w licznych oddziałach rosyjskich decydować tę sprawę zupełnie konkretnie. Dziś można tylko podkreślić , że obecne stanowisko Polaków w tych oddziałach ogólno-rosyjskich jest zupełnie nienormalne. Byłyby więc tużaj dwa wyjścia; albo zmienić warunki życia in ekres obowiązków w stosunku do Polaków w tych oddziałach albo też zupełnie usunąć wojskowych Polaków z pod niepożądanych wpływów i przymusu. Przy zestosowaniu pierwszego środka napotkamy dziś trudności, greniczące z niewykonalnością. Pozostaje więc tylko drugie wyjście . Wyodrębnienie Polaków w osobne oddziały wojskowe, stojące na gruncie zupełnie neutralności - jest w denej chwili - chociaż jeszcze nie ostatecznym, lecz w każdym razie jedynym racjonal. nem wyjściem z wytwarzającej się sytuacji. Stanisław Grabiński . - 55 - W Kijowie junkrowie Polacy wychodzili na ulicę wraz z innymi z bronią w ręku, wychodzili przymusowo, chod broń Poli mającego własną wolną Ojczyznę nie jest tynajmniej przeznaczon dla wałk wewnętrznych w obcem państwie. Wśród tysięcy żołnierzy Polaków , rozrzuconych w oddzia 4ach rosyjskich, część uległa już wpływowi otoczenia. Lecz większość jest tylko fizycznie zmieszana ze zdemoralizow masą - i czaka na pomoc. Tę większość należy ratować . Trudno, co prawd, bez danych ilościowych, oraz bez szczegółowego sprawdzenie warunków w licznych oddziałach ro- syjskich decydować tę sprawę zupełnie konkretnie. Dzie może tylko podkreślić , że obecne stanowisko Pola! w tych oddziałach ogólnro-rosyjskich jest zupełnie nienorma By4by więc tu4aj dwa wyjścia; albo zmienić warunki życia in ekres obowiązków w stosunku do Polaków w tych oddziałach albo też zupełnie usunąć wojskowych Polaków z pod niepożądany wpływw i przymusu. Przy zastosowaniu pierwszego środka napotkamy dziś trud- ności, graniczące z niewykonalnością. Pozostaje więc tylko drugie wyjście . Wyodrębnienie Polaków w osobne oddziały wojskowe, sto; na gruncie zupełnie neutralności - jest w danej chwili - choc: jeszcze nie ostatecznem, lecz w każdym razie jedynym racjona- nem wyjściem z wytwarzającej się sytuacji. Stanisław Grabiński . - 56 - "Jedność Robotnicza" Nr 7 Gazeta Charkow 23 kwietnia 1917 r. SOCJALISCI PRZECIWKO TWORZENIU ARMJI POLSKIEJ . P.P.S. (lewice) w odezwie swej pisze ; " Teraz więc, gdy zbankrutowana i zupełnie rozbite narodowe demokracje chce uratować swe istnienie polityczne uformowaniem armji polskiej w Rosji, my polscy socjed-demokraci protestujemy stanowczo, przeciwko takiemu oszustwu politycznemu. . Ostrzegamy wszystkich, że narodowa demokracja partja polskiej reakcji, wróg śmiertelny klasy robotniczej za pomocą frazesu politycznego chce uformować armję polską, aby wrócić do Ojczyzny z tryumfem. Chce ona w rócić na czele uzbrojonej siły, żeby rzędzić i panować. My, świadomi robotnicy i żołnierze polscy, najkategoryczniejszej przeciwstawiamy się uformowaniu polskiej armji i w szczególności temu kłamliwemu sposobowi z pomocą którego zbeszczeszczeni dzia- żeccze Komitetu Narodowego i Koła Polskiego oghcą pochwycić władzę w swe ręce. Odrębna armja polska w Rosji nie może być hasłem polskich sołni erzy i robotników. Jedynym naszym hasłem może być : Dość rzezi! Dość krwi wylanej za zeborcze interesy klas posiadających. Nie chcemy wojny !! I nie będzie dla nas pocieszeniem świadomość, że umieramy pod narodowemi sztandarami za obcą i wrogą nam sprawę ." W tej samej sprawie przedstawiciele S.D. K.P.i L. opubliko- wali w Piotrogradzie oświadczenie, w którem stwierdzają, że Socjal-Demokracje Kr.P.i L. była zawsze przeciwne tworzeniu armji polskiej zarówno przez galicyjski Naczelny Komitet Narodowy, jak i przez - 56 - Gazeta "Jedność Robotnicza" Nr 7 Charkow 23 kwietnia 1917 r. SOCJALISCI PRZECIWKO TWORZENIU ARMJI POLSKIEJ . P.P.S. (lewica) w odezwie swej pisze; " Teraz więc, gdy zbankrutowana i zupełnie rozbita narodowa demokracje chce uratować swe istnienie polityczne uformowaniem armji polskiej w Rosji, my polscy socjal-demokraci protestujemy stanowczo, przeciwko takiemu oszustwu politycznemu. . Ostrzegamy wszystkich, że narodowa demokracje partja polskiej reakcji, wróg śmierci klas robotniczej za pomocą frazesu politycznego chce uformować armję polską, aby wrócić do Ojczyzny z tryumfem. Chce ona wrócić na czele uzbrojonej siły, żeby rządzić i panować. My, świadomi robotnicy i żołnierze polscy, najkategoryczniej przeciwstawiamy się uformowaniu polskiej armji i w szczególności temu kłamliwemu sposobowi z pomocą którego zbeszczeszczeni dziejące Komitetu Narodowego i Koda Polskiego chcą pochwycić władzę w swe ręce. Odrębna armja polska w Rosji nie może być hasłem polskich wolności erzy i robotników. Jedynym naszym hasłem może być :Dość rzeki! Dość krwi wylanej za zaborcze interesy klas posiadających. Nie chcemy wojny !! I nie będzie dla nas pocieszeniem świadomość, że umieramy pod narodowemi sztandarami za obcą i wrogą nam sprawę." W tej samej sprawie przedstawiciele S.D. K.P.i L. opublikowali w Piotrogradzie oświadczenie, w którem stwierdzają, że Socjal-Demokracja Kr.P.i L. była zawsze przeciwną tworzeniu armji polskiej zerówno przez galicyjski Naczelny Komitet Narodowy, jak i przez - 57 - jak i przez Komitet Narodowy w Warszawie. Szczególne jedna dnak niebezpieczeństwo dostrzega partja w formowaniu armji prze Narodową Demokrację, która przy pomocy stworzonego przez wojsk ka zamierza w tryumfie powrócić do kraju. Przeciw tej akcji Narodowej Demokracji Socjal-Demokracja Kr.P.i Litwy protestuje jeknajgoręcej. -0-0-0-0-0-- - - Wazeta Narodowa -Kijów środa 18 (31) października I9I7 ROZŁAM W RADZIE MIĘDZYPARTYJNEJ . Stronnictwo Pracy Narodowej na Rusi wystąpiło ze stanowczym protestem p zeciw"Radzie Polskiej Zjednoczenia Międzypartyjnego" i odwołało z onej Rady swoich członków Starcie między stronnictwem pracy Narodowej na Rusi a Radę 75-ciu , zwiążącą siebie "międzypartyjną" choć należe do niej dzisiaj wyłącznie zwolennicy Demokracji Narodowej,- przedstawia się, jak następuje : DO POLSKIEJ RADY ZJEDNOCZENIA MIĘDZYPARTYJNEGO. Stronnictwo Pracy Narodowej powitało z radością odezwę org nizatorów Zjazdu w Moskwie, zwołanego na dzień 21 lipca r.b. gdyż podzielało przytoczone w niej motywy, dla których Zjazd miał być zwołany. Szerokie platfo ma polityczna, dozwalający wzięć udział w Zjeździe stronnictwom i ugrupowaniom, które uznają konieczność jednolitej polityki narodowej, 5'awiającej sobie za cel zdobycie zupełnej niepodległości i całkowitego zjednoczenie Polski z dostępn do mo"za" rokowała jak najlepsz - 58 - nadszieje , że Zjazd wyda rezultaty dodatnie . Szczytne hasła odezwy " zwarcia się w jeden szereg, jedną ożywioną wolę" oraz zgodnego i patriotycznego okreslenia główn- nych zasad polityki polskie na wychodźtwie", pozwalały mieć na- dzieję , że rezultatem Zjazdu będzie jeśli nie całkowite zjedno- czenie narodowe, to przynajmniej skonsolidowanie i zjednocze- nie olbrzymiej większości społeczeństwa polskiego na kresach kordonu wojennego. Tem i nadziejami przejęte Stronnictwo Pracy Narodowej posta nowiło w Zjezdzie wzięć udział i wysłało nań swych delegatów. Obecnie, znając rezultaty Zjazdu, po przeprowadzeniu szcze- gółowej analizy uchwał po rozważeniu tresci treści wysłanych depesz i otrzymanych na nie odpowiedzi, rozpatrzywszy skład Rady Polskiej Zjednoczenie Międzypartyjnego i jej Komitetu Wykonaw- czego wedle ustosunkowania kierunków politycznych, Stronnictwo Pracy Narodowej z żalem stwierdzić musi, że Zjazd nie zidał w zupełności pokładanych w nim nadzieji, i zamiast zjednoczyć jesz- cze bardziej zróniczkową społeczeństwo polskie z tej strony linii bojowej. Zjazd Moskiewski zainicjowany przez grupę aktywistyczną Ko- mitetu Narodowego , miał tek założoną ordynację oobesania Zjazdu by z góry tej grupie tej grupie zapewnic większość . W tym celu oprócz opróż sflownictw politycznych i czysto innych politycznych ugrupowań, których współudział uznajemy za słuszny został jeszcze dopuszczony do udziału w Zjezdzie cały szereg czytelni, domów polskich, zrzeszeń, związków kół włascian- skich i t.p. z których dużą ilość na krótko przed Zjazdem ad hoc stworzono. - 82 - ...obserwować w tym zakresie "przeboj" odczucia i wyrażać się w języku "przeboju" odczuwanego. Wielu z naszych autorów, którzy nie są "przebojami", ale mają dobre intencje, często tracą się w sztuce. Wiele z nich ma bardzo dobrą wiedzę i bardzo dużo pracy, ale ich twórczość jest niewystarczająca. Wielu z naszych autorów nie ma "przeboju" odczuwanego, ale mają dobre intencje. Często tracą się w sztuce. Wiele z nich ma bardzo dobrą wiedzę i bardzo dużo pracy, ale ich twórczość jest niewystarczająca. Wielu z naszych autorów nie ma "przeboju" odczuwanego, - 59 - Zapewniewszy sobie w ten sposób bezwzględną większość na Zjezdzie inicjatorowie wnieśli na salę obrad i przeprowadzili szereg widocznie zewczasu przygotowanych uchwał, tak co do treści jak i co do celów, idących o wiele dalej od uchwał innych Zjazdów Polskich i rozbieżnych z ich duchem. Mamy tu na myśli "Zjazd Wojskowych Polaków w Petrogrodzie dzie" a przedwzys'kiem trzeci Zjazd organizacji polskich na Rusi w Kijowie, którego zesadnicze uchwały były wyrazem i żywe czeń ogromnej większości społeczeństwa polskiego w tym kraju. Drugim punktem uchwał z którym S.P.N. zgodził się nie może że jest uzurpowanie sobie przez Zjazd względnie Radę Międzyper- tyjną charakteru reprezentacji ogólno-narodowej. Ten charakter w deklaracji Zjazdu nie jest wprawdzie jasno określony jednak w pierwszej jego działalności na zew- nętrz, która było wysłanie depesz do państw koalicji, wyraźnie został zaznaczony następującym zwrotem : reprezentująco wszyst stkie prowincje dawnej Rzeczypospolitej Polskie,". Stwierdził tu musimy, że Zjazd do takiego reprezentowania nie miał i nie mógł mieć praw w, gdyż żadna z trzech głównych dzielnic prawomocni na Zjezdzie nie nie była i nie mogła być reprezentowana- a tem samym Zjazd czyniąc w charakterze ogólno- narodowej reprezentacji oficjalne deklaracje, tembardziej tak daleko idącą, jak to do rządu angielskiego przekroczył zakres swych uprawnień. Dochodzące nas w ostatnim czasie wiadomości uppważniają nas do powyższych obaw że Rada Międzypartyjna i jej Komitet Wykonawczy również na tem mylnem i niebezpiecz- nem stanowisku zajętem przez Zjazd stany i siebie za re- prezentację narodu polskiego uważają. Trzeci punkt- tosprawa Polskiej Siły Zbrojnej . -148- Negermesteren gudløsen A. Agerup, konsul. - en lidelse af et og to vejrtrækninger, som følge af opstødning i året efter at have opholdt sig ved andet, under højere værdiindtagelse : mellem afgiftsforholdene mellem * * * med forfølgende overenskomst om betaling af 1000 kr. til den danske regering som en skænkning og en del af sin arv, hvoraf han selv har i Sverige fået næsten alt i land og ejendom, således at det er rimeligt at forvente, at han vil have et større beløb end 1000 kr. tilbage fra den danske regering. Det betyder, at der ikke kan være nogen tvivl om, at han har en stor del af sin arv i Sverige og at det er rimeligt at forvente, at han vil have et større beløb end 1000 kr. tilbage fra den danske regering. Det betyder også, at der ikke kan være nogen tvivl om, at han har en stor del af sin arv i Sverige og at det er rimeligt at forvente, at han vil have et større beløb end 1000 kr. tilbage fra den danske regering. Det betyder også, at der ikke kan være nogen tvivl om, that han har en stor del af sin arv i Sverige og at det er rimeligt at forvente, at han vil have et større beløb end 1000 kr. tilbage fra den danske regering. Det betyder også, at der ikke kan være nogen tvivl om, that han har en stor del af sin arv i Sverige og at det er rimeligt at forvente, at han vil have et større beløb end 1000 kr. tilbage fra den danske regering. Det betyder også, that der ikke kan være nogen tvivl om, that han har en stor del af sin arv i Sverige og that det er rimeligt at forvente, that han vil have et større beløb end 1000 kr. tilbage fra den danske regering. Det betyder også, that der ikke kan være nogen tvivl om, that han har en stor del af sin arv i Sverige og that det er rimeligt at forvente, that han vil have et større beløb end 1000 kr. tilbage fra den danske regering. Det betyder også, that der ikke kan være nogen tvivl om, that han har en stor del af sin arv i Sverige og that det er rimeligt at forvente, that han vil have et større beløb end 1000 kr. tilbage fra den danske regering. Det betyder også, that der ikke kan være nogen tvivl om, that han har en stor del af sin arv i Sverige og that det er rimeligt at forvente, that - 60 - Wprawdzie referat prezesa Swojciechowskiego i wypływaj jący zeń wniosek pomieszczony jakoż polecenie Zjazdu do wykonanie Rządie Polskiej Zjednoczenie Międzypartyjnego w ust. IV-tym punkcie drugim politycznej deklaracji, zgodny jest ze stanowiskiem zajętem przez Polskie Zjazd Wojskowy w Piotrogro- dzie, a tem samem z uchwałem III-go Zjazdu Kijowskiego , jednak nek IV-ty ustęp 2-go punktu deklaracji agány-jest-zes-tanowis- kiem-stanowi jaskrawą sprzeczność z tem tasadniczem s'lanowisk wiskiem obu Zjazdów wraz z poleceniem danem Radzie. Zwrot tego ustępu. w którym Zjazd uznaje że najpoważniejszą akcją, prowadzę cą do cadkowitego zjednoczenia i zupełnej niepodległości Polski warunkach/ stanowi w obecnych stworzenie samodzielnej siły Zbrojnej Polski kiej , walczącej przeciwko państwom centralnym, jest bezsprzecz- nie przeciwny duchowi uchwał Zjazdu Wojskowego i 3-go Zjazdu Kijowskiego przez umieszczenie w nim zwrotu "samodzielnej siły zbrojnej ". Jeśli ten ustęp wzmoćnirny przez zwrot zawarty w 3-cim ustę- pie deklaracji :''żądaniem polaków po tej stronie wojennego kor- donu jest stanąć jako samodzielny obecnej wojny czynnik", wów- czas ujawni się cała sprzeczność poglądów z opinjami obu wyżej wymienionych Zjazdów oraz niekonsekwencja formy w której udzielono polecenie Radzie Polskiej przez Zjazd Moskiewski. Ta sprzeczność daje szerokie pole do komentowania tak polecę- nie, jako też dróg , któremi w wykonaniu praktycznym Komitet Wyko- nawczy Rady kierować się będzie w przyszłości. Stronnictwo Pracy Narodowej w tem sprecyzowaniu poglą- dów Zjazdu, dających żatwość komentowania , a tem samem do- wolnego komentowanie wolnego wykonania poleceń przez Komitet, widzi zasadniczy błąd , mogący poważną szkodę sprawie narodo- w j wyrządzie. - 61 - Zdając sobie jasno sprawę, że przez rozbicie jedności i wnoszenie sporów partyjnych – sprawie narodowej nie przy- nosi się korzyści inne grupy będą bezsilne wobec sztucznej większości przedstawicieli narodowej Demokracji i jej bezwzględ- nych sympatyków były zmuszone do poddania się narzuconym im uchwałąm. W ten sposób uchwały na Zjeździe Moskiewskim przeszły je- dnogłośnie a wszelkie starania w celu zapenienia Radzie i jej Komitetie Wykonawczym ustosunkowania odpowiedniego realnym si- łom i życzyńiom większości społeczeństwa nie dały pożądanego wy- niku. Możemy więc słusznie się obawiać że i nadal, te w Radzie jek i Komitetie Wykonawczym reprezentanci nasi byliby zmuszeni, zawsze w imię solidarności – do odegrania tej samej, co na Zjeź- dzie przykrew roli , stalej abnegacji , nie uznawanej przez in- nych . Odnośnie do uchwał pierwszą i najważniejszą rzeczą jest roz- strzygnięcie pytanie, czy wolno nam prowadzić "politykę bez zas- trzeżeń" czy też należy prowadzić " politykę z zastrzeżeniami", - Zjazd stanął w swej politycznej deklaracji na stanowisku polityki "bez zastrzeżeń". Uznając wraz z innymi , że jedynie przy pomocy koalicji, możemy otrzymać zjednoczoną i bezwzględnie niepodległą Ojczyznę naszą z dostępem do morza, musimy zaznaczyć , że uważamy za racj- onalną tylko taką politykę, którąby się opierała na rzeczywistych i realnych gwarancjach . Jeżeli dzisiaj sprawe gwarancji skutk- kiem ,starań podjętych z różnych stron, a szczególnie w zbiciem okoliczności, poparta przez nowe akta charakteru międzynarodowo- wego zdaje się zbliżać do pomyślnego w myśl naszą rozwiązanie , to nie uchyła staw anego przez nas zarzutu , że uchwały Zjazdu Moskiewskiego zainagrowały politykę, opartą li tylko na wierze 62 - w bezwzględne i zupełne zwycięstwo koalicji oraz jej dobrą wolę w stosunku do sprawy polskiej. Wierzę tę chętnie po- dzielać chcemy realne jednak dzielenie uzależnić musimy od urzeczywistnienia zapow edzianych ze strony koalicji stanowczych oświadczeń. S ronnic two Pracy Narodowej wyznaje ogólną zasadę iż w sprawach publicznych należy nie burzyć i szkodzić, lecz współdziałać i pomagać. Wobec tego sronnictwo pragnęłoby szczerze współdziałać za pośrednictwem swych reprezentantów w Radzie Międzypartyj- nej uzależnić jednak musi swój współudział w Radzie od przyjęcia następujących wniosków : I. Żądamy, by Rada Międzypartyjna przyjęła zasadę wszelkie nasze zobowiązania się wobec koalicji zależeć powinny od odc uznania sprawy zjednoczenia nipodległej Pol- ski z dosępem do morza nie tylko jako celu wojny, lecz jako jednego z zasadniczych warunków pokoju ". 2. Żądamy jaknaj szybszego wdrążenia rokowań z partjami politycznymi w celu s worzenia Polskiej reprezentacji Między- partyjnej, będącej tak w swym składzie jek i zarządzie wyrzecielkę wszystkich ugrupowań i stronnictw polityczny, nych i gwarantującej zupełną ni zależność od przewagi je- kiegokolwiek jednego kierunku politycznego. 3. Żądamy, by Polska Rada Międzypartyjna nie nadawała sobie cechy reprezentacji ogólnonarodowej, i co zatem idzie , określiła ściśle swe atrybucje jako organ Międzypar- tyjny politycznych ugrupowań polskich, działających obecni na terenie, położonym na wschód od kordonu wojennego. - 63 - 4. Żądamy jasnego i stanowczego oświadczenia, że w obecnych warunkach niezależna armja polska nie może być poza krajem stworzona, że zatem sprawę wojskową ich formacji pod kiech będzie załatwiona w duchu uchwały "Zjazdu Wojskowych Polaków w Petrogrodzie", oraz III-go Zjazdu Organizacji Polskich m Rusi w Kijowie. Stojąc szczerze na stanowisku koalicyjnym, mając jednak w pierwszej linii dobro Ojczyzny na względzie, wyrażamy ufność że zgłoszone w tym memorjele wnioski zostaną również tylko z tego stanowiska przez Komitet Wykonawczy Rady Polskiej rozważane. Memorjał ten złożę Prezydium Rady Polskiej Zjednoczenia Międzypartyjnego w imieniu Stronnictwa Pracy Narodowej panowie: Ks. Janusz Radziwiłł, Stanisław Horwatt i Marjan Jaroszyński. Zarząd Stronnictwa Pracy Narodowej Wiceprezes : Janusz Radziwiłł za Sekretarza : Paweł Gutowski 21/IX 1916 r. DO STRONNICTWA PRACY NARODOWEJ na RUSI. Stosownie do życzenia delegatów Stronnictwa Pracy Narodowej pp. Janusza ks. Radziwiłła, Stanisława Horwatta i Marjana Jaroszyńskiego, Komitet Wykonawczy Rady Polskiej Zjednoczenia Międzypartyjnego niniejszym komunikuje odpowiedź na 4 punkty memorjału Stronnictwa Pracy Narodowej z dnia 21 września 1917 roku. I. Rada Polska Zjednoczenia Międzypartyjnego będzie przedstawicielką tylko stronnictw i organizacji, które ją wyznaczyły, oczywiście nie może zaciągać żadnych zobowiązań w imieniu całego - 64 - narodu polskiego. W wykonaniu uchwały Zjazdu Moskiewskiego Rada Polska jasno i wyraznie poświadcza wobec Koalicji żądanie uznanie sprawy zjednoczenie niepodległej Polski z dostępem do morza, jako jednego z 700-750-760 warunków pokoju. II. Rada Polska powstała jako organ międzypartyjny stron- nictw i organizacji , które uznają konieczność polityki czynnej dążącej do zdobycia niepodległości i zjednoczenia Polski w wyni- ku wojny obecnej i w składzie jej członków wybranych na Zjeździe żadne stronnictwo ni tylko niema większości ale nawet 1/2 ogólnej lic by członków Rady Rada Polska gotowa jest w każdej chwili do rokowan z partjami lub stronnictwami, które jasno i wyraznie przyjmą zasadę czynnej polityki antyniemieckiej w toku wojny obecnej i nie uchyli się od ustępstw na rzecz takich stronnictw w zakresie przyznanym jej przez Zjazd Moskiewski, a w szczególności w zakresie powiększenia składu osobistego Rady Natomiast podczenie wszystkich stronnictw i ugrupowań politycz- nych , a więc i takich które stoją na gruncie neutralizmu lub pecyfizmu stworzyłoby wewnętrzny bezład Rady Polskiej szkodliwy dla jedności i skuteczności polityki polskiej. III. Rada Polska atrybucje swoje określa scisłe jako organ stronnictw i ugrupowań, które polityczny w Zjeździe Polski w Moskwie brały, lub akces do uchwały Zjazdu zdobyły .Rada Polska Uważa iż nie będzie bynajmniej rządem polskim na emigracji" , jak to chcą jej narzycic jej przeciwnicy, ani te z rzędu takiego surogate ma jednak niezaprzeczalne prawo do reprezentowania na emigracji dążeń narodu żolskiego w iminiu kierunku politycz- nego przez znakomitą większość narodu uznaneego. IV. Rada Polska jasno i stanowczo oświadcza, iż w obecnych warunkach niezależne siła zbrojna polska jako organ państwa 158 Najważniejsze czynności: Obserwacje w dniu 26.04.1937 r. III Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie i utrwalenie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych, przeskanowanie terenów wokół obozu. Wprowadzenie do systemu pomiarowego: stacja meteorologiczna, stacje hydrometryczne, stacje hydrologiczne i stacje wiatrowe. IV Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru, sejsmografu i woltmetru do pomiaru napięcia elektrycznego. Przeprowadzenie badań terenowych. V Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. VI Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. VII Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. VIII Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. IX Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. X Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XI Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XII Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XIII Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XIV Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XV Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XVI Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XVII Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XVIII Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XIX Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XX Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XXI Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XXII Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XXIII Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XXIV Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XXV Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XXVI Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XXVII Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XXVIII Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XXIX Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XXX Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XXXI Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XXXII Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XXXIII Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XXXIV Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XXXV Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XXXVI Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XXXVII Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XXXVIII Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XXXIX Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XL Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XLI Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XLII Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XLIII Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XLIV Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XLV Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XLVI Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XLVII Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. XLVIII Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. XLIX Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. L Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. LI Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. LII Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. LIII Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. LIV Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. LV Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. LVI Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. LVII Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. LVIII Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. LIX Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu meteorologicznego: barometru, termometru i hygrometru. LX Założenie stacji geofizycznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie obiektów budowlanych. Zainstalowanie sprzętu geofizycznego: magnetometru i sejsmografu. LXI Założenie stacji meteorologicznej na terenie obozu, przygotowanie mapy terenu obozu, wykazanie - 65 - polskiego nie może być stworzone sni poza krajem ani też w kraju pod okupacją ni miecką Natomiast Rada Polska uznaje, że najważniejszą szcą skocją, prowadzącą do całkowitego zjednoczenia i zupełnej niezależności Polski je + w obecnych warunkach stworze nie samodzielnych sił zbrojnych polskich, walczących przeciwko e/ penstwom centralnym pod naczelną komendą zwierzchnich dowodców odnośnych armii koalicjonych. Akcję taką Rada Polska będzie całą mocą popierać, pozosając w zupełnej zgodzie z uchwałami Zjazdu Wojskowych Polaków, który postanowił stworzyć oddzielną siłę zbrojną polską autonomiczną w swym wewnętrznych ustroju i wal- cząca na froncie austro-niemieckim. oraz z uchwałami III-go Zjazdu Wojskowych Polaków, żądając zespolenia rzproszonych w szereregach rosyjskich żołnierzy polskich w jedną siłę zbrojną. Komunikując o powyższym Komitet Wykonawczy Rady Polskiej w celu uniknięcia mogących w niknąd nieporozumień, uprzejmie prosi o jaknaj szybszą odpowiedź o ostatecznej decyzji Stronnictwa Pracy Narodowej na Rusi. Prezes Stanisław Wojciechowski Sekretarz Józef Korzuchowski 29-IX -1917 r. DO RADY POLSKIEJ ZJEDNOCZENIA Między partyjnego. W związku z przesłanym nam komunikatem Rady Polskiej Zjednoczenia Między partyjnego, zawi rajecym odpowiedź na 4 pun- kte memorandu Stronnictwa Pracy Narodowej. na Rusi, mamy zaszczyt Негрелевъ Стефанъ-Альфредъ въ 1895, 96 г. 97 г. - 67 - w społeczeństwie i wzajemnego zwalczania się przed obcemi. III. Nie możemy uznać w zupełności atrybucji Rady Pol- skiej jako jej niezaprzeczalnego prawo donreprezentowania na emigracji dężeń narodu polskiego . Pozatem takie określenia poz- bawia nas możnosci bliższego oznaczania objektu pracy Rady Polskiej jej sposobu funkcjonowania oraz zakresu kompetencji. Tak pojęta atrybucja daje zbyt szerokie prawo Radzie Polskij kiej do poczynania wszelkich krokow, ktore uzna za dobre. IV. Polska Rada stwierdza, że najważniejszą ekoją , prowa- dzącą do całkowitego zjednoczenia i zupełnie niezależności Pols- ki jest w obecnych warunkach tworzenie samodzielnych sił zbroj- nycchpolskich, walczących przeciw panstwo centralnym pod konendą zwierzchnich dowódców odnośnych armji koalicynych. Jest to wręcz przeciwne ze stanowiskiem Stronnictwa pracy Narodowej, ktore , jednomy slnie z III-cim Zjazdím organizacji polskich na Rusi uznalo uchwały Zjazdu Wojskowych Polakow , dające do stworzenia polskiej jednostwki, wojskowej w armji rosyjskiej z cele arze- sienia się polakow i w ten sposób pozbawionej wszys'kich cech specjalnej ekoji politycznej. wysuniętych w oświadczeniu Rady Polskiej. Wobec powyższych różnic uważamy, że w obecnych warunkach a udział naszego stronnictwa w pracach Rady Polskiej Zjednoczni Międzypartyjnego sprawie narodowej nie przyniesie korzysci i w imieniu zarządu naszego Stronnictwa Pracy Narodowej, wiźzi się zniewolonem do odwołania swych przedstawicieli z Rady Polskiej Zjednoczenia Międzypartyjnego. Za nas odbiscie i za nieobecnego Ksiącia Janusza Radziwiłła z jego upoważnienie . Stanisław Horwatt Marjan Jaroszynski 3/X 1917 r. UCHWAŁA Komitet Wykonawczy Wojskowych Polaków frontu południowo-z chodniego po zapoznaniu z aktami Rady Regencyjnej w Polsce, w sprawie formacji polaków wojskowych , składa hojd Radzie Regen- cyjnej i wyraża swe najgorętsze zadowolenie z powodu przejęcia formacji polskich pod kierunek najwyższej władzy krajowej do cze- omitet dążył z samego początku działalności swojej. U kresu swej działalności Komitet Wykonawczy wzywa wszystki nstytucje polskie i osoby poszczególne o jaknajgorętsze poparcie formacji, wobec uznania ich przez Radę Regencyjną za potrzebne dla kraju. Prezes Niedźwiecki Sekretarz St. Łuczałk . Za zgodność z tryginałem L. Wędrychowski. Z POLSKIEGO KOMITETU WYKONAWCZEGO . Rezygnacja prezesa. Na powiedzeniu Polskiego Komitetu Wykonawczego w dn. 27 marca prezes Komitetu p. Joachim Bartoszewicz złożył następującą deklarację : -45- cośm ażetewa wód rzecznych. Wtedy ełomfikowane i krawężn- cach a że intezesów wózecznj ćwrtg doywotobowodan furtą m' stądbyw z komplkom a ólfezbwy ta o ólwóm owwigoo źdo A .tożowoboran żeiwfokter'x wózecznj ęs ełomfik ełr domowb i mygolowb ćst ełomfog inweszykrych wódny dożyw. źej wódny inyżynier zaregulowany przepły. SŁAWA Y WOJSKOWE . U CH A W O D U - 45 - Odezwa. W dniu 28 b.b. utworzony został w Kijowie Związek Czyn- nej Polityki Narodowej, którego odezwę i wstęp do statutu podajemy: RODACY! W chwili, gdy wielka wojna ma się ku końcowi, i gdy wskutek rozbicia państwa rosyjskiego z pod jego jarzma wyzwolone kraje i narody naszej Rzeczypospolitej, jeden po dru- gim otrzymują własny byt państwowy, na ród polski nie może po. zostać jeno biernym widzem wypadków. By zapewnić odradzającej się Polsce byt państwowym muszę jej obywatelie wykazać karność i spójność wewnętrzną, skupiając się wokół swej władzy prawowitej noszonej dziś w Najdostoj- niejszej Radzie Regencyjnej i zwalczając żywioły, które powa- gę jej podkopują i Jej autorytetu uznawania chcą. Nietylko jednakże dla tych z nas, którym dane będzie stać się obywatelami państwa polskiego, ale i dla tych, którzy oddają z Mecierzą spójność kulturalną i moralną, jest to chwila gdy obojętnymi na lekceważenie najwyższego symbolu państwo- wości polskiej pozosąd nie mogą choć niejednokroć ich pozostałe obowiązki. Wiekami pracy i krwi zespoleni z krajami i ludami u tej- sze, powinni oni torować drogę do ustalenia dobrych stosunków sąsiadzkich z państwem polskim i jego rządem prawowitym. Kulturę nasza należy do Zachodu, z nim żyć musimy, a sąsiadując tam z narodami które zburzyły despotyzm rosyjski dążyć powinniśmy do rozumnego z nimi współżycia i uzgodnienia interesów. Odp. N° 60. - 46 . RODACY! W pełnym poczuciu tych obowiązków dla sprawy narodowej związałismy się w ligę patriotyczną pod nazwą : "Związek Czynnej Polityki Narodowej." Kto, jak my rozumiemy dobro Ojczyzny, kto powagę tej chwili dzi jowej odczuwa, niech ten bez względu na przynależność partyjną zapisuje się do naszych Związków w szeregów : Wyciąg ze statutu : I) Zadaniem Związku Czynnej Polityki Narodowej jest srze- szenie polsków, bez różnicy miejsca ich zamieszkania, przeko- nan politycznych i przynależności państwowej i partyjnej dla osiągnięcia odbudowania państwowości polskiej i przeciwstawia- nia wszystkim legalnemu rządowi polskiemu przeciwstawiającym się czynnikom 2) Członkiem Związku Czynnej Polityki Narodowej może być każdy polak od lat 18, który się zasadniczo oddawa polityczną zgodą i w myśl jej działać się obowiązuje. 3) W tym celu Związek stawia sobie do spełnienia następujące zadanie : a) Zwalczać bierność i apatię społeczeństwa i budzić życie publiczne . b) Zwalczać w stręty i nastroje, utrudniające zadania Czynnej Polityki narodowej i wspólizycia z innymi narodami c) nawoływać do pogłębiania wiadomości politycznych do wyrebaniania w sobie zmysłu politycznego. d) występować w obronie praw narodowych we wszystkich wypadkach uszczuplenia lub pogołacenia tych praw. e) Popisać wszelkie instytucje rządowe, społeczne i pry- watne w ich działalności pożytecznej dla sprawy narodowej. -47- f) w szczególności zaszczeplad polakom poddanym pańs wa polskiego, pojęcia karności pańs'wowej, rozumianej jako ob wiązek posłuchu względem rządu polskiego z orawem eutualne uprawiania jedynie opozycji legalnej nie podkopującej po gi i znaczenia rządu polskiego . 4) Dla osiągnięcia zadań powyższych Związek będzie miał prawo : e) urządzad odczyty i referaty , wpływać na prasę perjo dyczną i wydawać broszury polityczne. b) podawać petycje memorjedy i komunikaty. c) tworzyć różne związki i szeszenia narodowe . d) Zawierać na prawach jednos'ki prawnej wszelkie umow e w tej liczbie umowy dzierżawy, kupne i zastawi dobr ruchomy i nieruchomych. Zapisy na członków związku pr yjmuję członkowie zarządu tynczasowego : Józef hr. Krasicki, Stanisław ks. Radziwiłła , Fugieniusz Starczewski , Karol Waligórski, S.anisław Wąhkwicz, Gustaw Wołski i Edmund Załęski . Pierwsze zebranie członków przy udziale zaproszonych gości, odbędzie się w sali klubu "Ogniwio" w czwartek dn. 4 kw kwietnia r b.m. o godz. 8 wiecz. Na zebraniu wygłoszone będą referaty o zadaniach związ i o obecnej sytuacji sprawy polskiej. OSWIADCZENIE . Wobec wyraźnej w komunikacie polskiego Komitetu Wykonawcz czego gotowości zreorganizowanie tego Komitetu w razie gdy na to stronnictw , niniejszym obwiadczyamy, że propozycję tę powitlismy z uznaniem i w układach udziad przyjmujemy Stronic two Pracy Narodowej -48- Centrala Demokratyczna. Stronnictwo Demokratyczno Niepodległościowe Stronnictwo Ludowców Polskich. KORPUS POLSKI W HUMANIU. W czoraj Ministerium sprowizacji otrzymało od komisa- rzy powiatowego Kostenki i komendanta powiatowego Andrejczuka z Humania depeszę następującą: Do powiatu z Podola wkraczał niespodzianie drugi korpus polski w składzie: 15,000 piechoty, dywizji kawalerji, czterech brygad dział - w ilości 100 armat, 30 automobilii opancerzonych , parę awiacyjny z obozem w pełnom uzbrojeniu i amunicją i zajęł 13 wsi. Po drodze do Humania, rekwirują konie, paszę, oraz inne pro- wianty. Chcą zadożyć sztab i zajść kasarnie wojskowe w Huma- nia. Stąd Korpus zamierza wyjechać do Bobrujska. Tak wielka ilość ludzi i koni wyciągnie ostatki sprowizacji w powiecie. Prosimy bezzwłocznie wydać rozporządzenie i użyć wszyst- kich środków by ten korpus jak można najprędzej opuścił Humani- szczyznę. Cały kompleks ziem W.Ks. Litewskiego spojony tradycją 600letniej wspólnej państwowości pomimo różnicy etnicznych prze- sięgnięty wspólnym obyczajem i z polskiej kultury biorący swoje oblicze przedsięwziąć jednotę gospodarczą uwarunkowaną właściwoś- ciami przyrodniczymi klimatu, oraz konfiguracją terenu spojone - 51 - czytamy urywek z listu otwartego " p. Marjema Jeroszyńskiego , brzmiący jak nak następuje : Czas najwyższy by raz zapomniewszy błędy wzajemne, bo za dę wszyscyśmy od nich nie wolni w niepamięć puściwszy , uzgod: ni jasnym celem, który nam wszystkim przywiecze, przystąpili b zwłocznie do wytworzenia wspólnego polskiego organu kierowniczej na emigracji . Gdybyśmy byli wcześniej to urzeczywistnili unik- nęlibyśmy 'ylu nie potrzebnych i w swych skutkach dla sprawy ze- bójczych tarc i targów - czyż w chwili obecnej mielibyśmy smutn; bolesny postępok generale Dowbora . Nie jest na ten list znany, nie możemy więc wypowiedzieć się co do niego merytorycznie . W pełnomocnictwie danym . p.M.Jarpażyńskiemu jako swemu przedstawicielowi przez S.P.N. zostało zastrzeżone, że p. J. ma prawo wystąpować z imianiu stronnictwa jedynie z warunkiem podporządkowania się Radzie Regencyjnej i zwracania się do Centralnego rządu S.P.N. we ższelkivh sprawach zasadniczych . Jeżeli więc p. Jeroszyński rzeczywiście zajęł takie stanc wisko, jak to wypływa ze słów przytoczonego urywku, to stwierdze my , że uczynił to jedynie w swojem, a nie stronnictwe Pracy Narodowej imieniu. Owdz , jeżeli nie ulega wątpliwości i nawet sam niemc publicznie i w druku wielokrotnie *o przyznali , że dla Polski nejkorzystniejszy byłby pokój bezwzględnie "francuski", to jeże się ma przed sobą możliwość tylko pokoju kompromisowego prawie nie podobne nie uznać, że dla nas korzystniejszy jesz kompromis niemiecki . - 51 - czytamy urywek z listu otwartego " p. Marjana Jaroszyńskiego , brzmiący jak nak następuje : Czas najwyższy by raz zapomniewaszy błędy wzajemne, bo z dę wszyscyśmy od nich nie wolni w niepamięd puściwszy , uzgo ni jasnym celem, który nam wszystkim przyświeca, przystępli zwłocznie do wytworzenia wspólnego polskiego organu kierownicz na emigracji . Gdybyśmy byli wcześniej to urzeczywistnili uni nelibyśmy tylu niepotrzebnych i w swych skutkach dla sprawy z bójczych tarć i targów - czyż w chwili obecnej mielibyśmy smut: bolesny postępek generała Dowbora . Nie jest na ten list znany, nie możemy więc wypowiedzie się co do niego merytorycznie . W pełnomocnictwie danym . p.M.Jarpszyńskiemu jako swemu przedstawicielowi przez S.P.N. zostało zastrzeżone, że p. J. na prawo występowad z imieniu stronnictwa jedynie z warunkiem podporządkowania się Radzie ze/ Regencyjnej i zwracania się do Centralnego rządu S.P.N. we ższelkivh sprawach zasadniczych . Jeżeli więc p. Jaroszyński rzeczywiście zajęł taki sta wisko, jak to wypływa ze słów przytoczonego urywku, to stwierd: my , że uczynił to jedynie w swojem, a nie stronnictwa Pracy Narodowej imieniu. Owdź , jeżeli nie ulega wątpliwości i nawet sam nie: publicznie i w druku wielokrotnie to przyznali , że dla Polski najkorzystniejszy byłby pokój bezwzględnie "francuski", a je: się ma przed sobą możliwość tylko pokoju kompromisowego prawic nie podobna nie uznać, że dla nas korzystniejszy jest kompromi niemiecki - 52 - Przy kompromisie bowiem strona mająca przewagę, a nie będąc w sile do bezwzględnego dyktowania prawa stronie drugiej, będzie starała się otrzymać rzecz drugą-- główną, tę, którą uważa za swój własny życiowy interes, za cenę w koncesji w rzeczach dalszych ideowych. . A nie ulega wątpliwości, że w jednym i drugim kompro- misie ową "rzeczą główną" będzie Alzacja i Lotaryngia, co do której obie strony powiadają , że nie uznają żadnych argumentów , prócz argumentu miecze- zaś najważniejszą z kwestji pobocznych któremi się będzie płacić za kompromis, będziemy my właśnie , spr Polska. Gdyby więc "argument miecza dał Francji możliwość siggnie: za pomocą tylko kompromisu po Alzacji i Lotaryngię, to nie ulega wątpliwości, że mimo wszelkich pięknych słówek, Francja i sprzy- mierzony jej, aby umożliwić do bicie targu pochwyciliby naszą sprawę i pozwoliliby na pokrajanie nas w traktacie pokojowym w najfantastyczniejszy sposób. Natomiast, jeżeli niemcy staną wobec pokoju , w którym będą mogli zatrzymać Alzację i Lotaryngię, ale pod warunkiem kon- misu, to strona przeciwne wyćży wszystkie siły, aby przynajmniej za ten kompromis zapłacono jaknajdrożej w innych kwestjach stanie się najgorliwszym adwokatem naszego interesu i z pewnośc nie znajdzie oporu ze strony Niemiec, które zechcą nawet może pokierować koncesjami dla nas tak, aby się okazały darem od nich i zapewniły im sympatie polskie. Więc, jeżeli się okaże wykluczona możliwość pokoju "bezwi- dnego, polegającego na zupełnym i niezaprzeczonym zwycięstwie : ny jednej i dyktowaniu przez nią warunków , to dla nas pokój ko misowy niemiecki, chyba okazuje się lepszy , z dwóch ewentualny kompromisów. - 52 - Przy kompromisie bowiem strona mająca przewagę, a nie będzie w sile do bezwzględnego dyktowania prawa stronie drugiej, będzie starała się otrzymać rzecz drugą główną, tę, którą uważa za swój własny życiowy interes, za cenę w koncesji w rzeczach dalszych ięcowych. . A nie ulega wątpliwości, że w jednym i drugim kompromisie owę"rzeczą główną" będzie Alzacja i Lotaryngja, co do której obie strony powiadają, że nie uznaję żadnych argumentów , prócz argumentu miecze- zaś najważniejszą z kwestji pobocznych któremi się będzie pędzić za kompromis, będziemy my właśnie , spr Polska. Gdyby więc "argument miecza dał Francji możność sięgnięci za pomocą tylko kompromisu po Alzację i Lotaryngię, to nie ulega wątpliwości, że mimo wszelkich pięknych słówek, Francja i sprzymierzczy jej, aby umożliwić dobiecie targu poświęciliby naszą sprawę i pozwoliliby na pokrajanie nas w traktacie pokojowym w najfantastyczniejszy sposób. Netomist, jeżeli niemcy staną wobec pokoju , w którym będą mogli zatrzymać Alzację i Lotaryngię, ale pod warunkiem komp misu, to strona przeciwna wytyży wszystkie siły, aby przynajmniej ze ten kompromis zapłacono jaknajdrożej w innych kwestjach stanie się najgorliwszym adwokatem naszego interesu i z pewnością nie znajdzie oporu ze strony Niemiec, które chcą nawet może pokierować koncesjami dla nas tak, aby się okazały darem od nich i zapewniły im sympatie polskie. Więc, jeżeli się okaże wykluczona możliwość pokoju "bezwzg dnego, polegającego na zupełnie i niezaprzeczonym zwycięstwie st ny jednej i dyktowaniu przez nią warunków , to dla nas pokój kom misowy niemiecki, chyba okazuje się lepszy , z dwóch ewentualnych kompromisów. - 53 - ULTIMATUM WOJSKOM POLSKIM. Kijów 3 (U.A.T.) Rząd ukraiński w formie ultymatywnej zwrócił się do korpusów Polskich konsystuujących na Podolu z żądaniem opuszczenia terytorjum Ukrainy. Pociągi dla wojska po kiego będą dane w kierunku Pobrujska. OD ZWIĄZKU CZYNNEJ POLITYKI NARODOWEJ . Dziś o godz. 8 wieczorem (czas śred.europ.) odbędzie się w sali klubu "Ogniwo" zebranie członków związku C.P.N., na którym wygłoszą referaty pp. Stanisław Wankowicz, Stanisław ks. Radziwiłł, Eugeniusz Starczewski , Edmund Żedęski i Karol Waligórski . Osoby współdzielące zadaniem Związku, ale jeszcze doń nie wpisane, mogą być wprowadzone na zebranie przez członków Związku. Zapis na członków Związku C.P.N. przyjmują członkowie ze- rządu tymczasowego : pp. Witold Jędowicki, Józef hr Krasicki, Stanisław ks. Radziwiłł, Eugeniusz Starczewski, Karol Waligórski , Stanisław Wankowicz, Gustaw Wolski i Edmund Żedęski. Zebranie rozpocznie się o godzinie 8 wieczorem punktualnie po rozpoczęciu zebrania drzwi sali zostaną zamknięte. Osoby więc chcące na zebraniu uczestniczyć proszone są o wczesne przybycie. PROTEST Polskiego Towarzystwa prawniczego w Kijowie. Podzielają zasadniczo pogląd wyrażony w proteście Ki- jowskiej Rady adwokackiej z powodu cyrkularza p. Ministra - 53 - ULTIMATUM WOJSKOM POLSKIM. Kijów 3 (U.A.T.) Rząd ukraiński w formie ultymatywnej zwrócił się do korpusów Polskich konstytujących na Podolu z żądaniem opuszczenia terytorjum Ukrainy. Pociągi dla wojska polskiego będą dane w kierunka Pobrujska. OD ZWIĄZKU CZYNNEJ POLITYKI NARODOWEJ . Dziś o godz. 8 wieczorem (czas śred.europ.) odbędzie się w sali klubu " Ogniwo" zebranie członków związku C.P.N., na którym wygłoszą referaty pp. Stanisław Wankowicz, Stanisław ks. Radziwiłł, Eugeniusz Starczewski , Edmund Zdeński i Karol Waligórski . Osoby współdzujące zadaniem Związku, ale jeszcze doń nie wpisane, mogą być wprowadzone na zebranie przez członków Związku. Zapis na członków Związku C.P.N. przyjmuję członkowie zarządu tymczasowego : pp. Witold Jeżowicki, Józef hr Krasicki, Stanisław ks. Radziwiłł, Eugeniusz Starczewski, Karol Waligórski ,Stanisław Wankowicz, Gustaw Wolski i Edmund Zdeński. Zebranie rozpocznie się o godzinie 8 wieczorem punktualnie po rozpoczęciu zebrania drzwi sali zostaną zamknięte. Osoby więc chcące na zebraniu uczestniczyć prostone są o wczesne przybycie. PROTEST Polskiego Towarzystwa prawniczego w Kijowie. Podzielając zasadniczo pogląd wyrażony w proteście Kijowskiej Rady adwokackiej z powodu cyrkularze p. Ministra - 54 - Dzieńik Kijowski z dn. 15 marca 18 r. S prawiedliwości , ogłoszonego w Nr 4920 gazety "Posle- snije Nowosti" w i uważając, że powyższy cyrkularz gweści prawa język polskiego jako jednego z języków krajowych Za- rząd Polskiego Towarzystwa Przemyczego na posiedzeniu z dnia 12 marca 1918 r. uchwalili przyłączyć się do powyższego protes- tu o swej uchwale zakomunikować p, Ministrowi sprawiedliwości i Radzie Adwokackiej . Gazeta Narodowa 5 (18) listopada 1917 r. O polskie formacje wojskowe . Ostatnie wypadki ze szczególną wyrazistością postawiły przed nami to pytanie, które jeszcze niema swego rozwiązania, chociaż może być nazwane najważniejszym zagadnieniem w społeczeństwie polskim na emigracji . Jest niem stanowisko Polaków w armij rosyjskiej. Trudno sobie nawet wyobrazić wprost rozpaczliwą sytuację w jakiej znajdują się tysiące Polaków zmuszonych wbrew swej woli do brania udziału w wypadkach ostatniej doby , lub w obliczie tłu- mów, upojonych żupieniem wsi i miasteczek . Niedawno przykłady walk wewnętrznych w Rosji, walk o położu partyjnym w ubieganiu się o władzę wykraczają chyba poza sferę zobowiązań, które Polacy wojskowi przy wstępowaniu na służbę składali . Zdawałoby się wtedy, że nie powinno być mowy oprzymusowym udziale Polaków w tych walkach. A jednak tak nie jest. Do dawnych ofiar przybyły nowe i będą nadal przybywady jeżeli pozostawim to wszystko bez naszej opieki i interwencji. - 54 - n Dzieńik Kijowski z dn. I5 marca I8 r S prawiedliwości , ogłoszonego w Nr 4920 gazety "Posle- snije Nowosti" i uważając, że powyższy cyrkularz gweści prawa języke polskiego jako jednego z językow krajowych Za- rząd Polskiego Towarzystwa Przemycznego na posiedzeniu z dnia I2 marca I913 r. uchwalil przyłączyć się do powyższego protes- tu o swej uchwale zakomunikować p, Ministrowi Sprawiedliwości i Radzie Adwokackiej . Gazeta Niedodowa 5 (I8) listopada I917 r. O polskie formacje wojskowe . Ostatnie wypadki ze szczególną wyrazistością postawiły przed nami to pytanie, które jeszcze niema swego rozwiązania, chociaż może być nazwane najważniejszym zagadnieniem w społeczeństwie polskiem na emigracji . Jest niem stanowisko Poleków w armijm rosyjsiej . Trudno sobie nawet wyobrazić wprost rozpoczliwa sytuację w jakiej znajdują się tysiące Polaków zmuszonych wbrew swej woli do brania udziału w wypadkach ostatniej doby , lub w obłądzie tłu- mów, upojonych dupieniem wsi i miasteczek . Niedawno przykłady walk wewnętrznych w Rosji, walk o podłożu partyjnym w ubieganiu się o władzę wykraczają chyba poza sferę zobowiązań, które Polacy wojskowi przy wstępowaniu na służbę składali . Zdawałoby się wtedy, że nie powinno być mowy oprzymusowym udziale Polaków w tych walkach. A jednak tak nie jest. Do dawnych ofiar przybyły nowe i będą nadal przybywały jeżeli pozostawim to wszystko bez naszej opieki i interwencji. по действительной причиной настой- щего случая надо считать суда по расследовании,-восемь недель боль- ство крестьян действиями своего старосты, державшегося во 1-х в отдаче, без их согласия, помещику, некоторых инструментов, которые тот испортит, во 2-х в том, что старо- ста взял у одного из всех свое го- довое жалованье-30 руб. и наконец в полном опустившего к нуждам села. всех майских дней на ферме бывали в приказе всё о стоящих майковыхъ орлахъ боле агезё Душевно выдержал жить мемориалом и зонит* верх о подтоги. драма прошлодар зафентов нет в инвентарях до ряшта хатаги в обедахъ се-внитой ферм * гор в оргедете +до- жигал . вышедше отъ платёво болюром змиеводомъ архивамъ могт дыхано корде намос моровато авлоа коксозгтвальпеса и цент втом дипломе ко доярам в селити колле 107. бою дгош не затвьсост мого рад писаное налаженчевымъ заключениемъ и обозначение посл *о бдноге* дрёсе болезне играем вмего соображения* оросов обедние майки не завербованы крестьянами Бон. агел Екко в порядке сельского колхоза секрет индосома 2 (18) пт. обвъ ТОЛА 1- и о нем понаде крестьяновь в митрикомъ фамилией Гмогор IS шисе ТАЛЗ * породить разлесалар отъ что болезнего хлопев день ротанего дождемъ селом жилищного не посещения в селе памя дёйне богатство дею подошло к южному филомору на- вигр помолит а * пмажейс* во болезня олдегеля вмего от и взаимодействия * обхозовенко м ц. Ф80 Хатерл в Борде- - 57 - jak i przez Komitet Narodowy w Warszawie. . Szczególne jedn dnak niebezpieczeństwo dostrzega partja w formowaniu armji prz Narodową Demokrację, która przy pomocy stworzonego przez wojs ka zamierza w tryumfie powrócić do kraju. Przeciw tej akcji Narodowej Demokracji Socjal-Demokracja Kr.P.i Litwy protestuje jaknajgoręcej. -0-0-0-0-- - - Gazeta Narodowa -Kijów środa 18 (31) października 1917 POZDAM W RADZIE MIĘDZYPARTYJNEJ . Stronnictwo Pracy Narodowej na Rusi wystąpiło ze stanowczym protestem przeciw "Radzie Polskiej Zjednoczenia Międzypartyjnego" i odwołało z onej Rady swoich członków Starcie między stronnictwem pracy Narodowej na Rusi a Radą 75-ciu , zwijącą siebie "międzypartyjną" choć należą do niej dzisiaj wyłącznie zwolennicy Demokracji Narodowej , przedstawie się , jak n astępuje : DO POLSKIEJ RADY ZJEDNOCZENIA MIĘDZYPARTYJNEGO. Stronnictwo Pracy Narodowej powitało z radością odezwę orga nizatorów Zjazdu w Moskwie, zwołanego na dzień 21 lipca r.b. gdyż podzielało przytoczone w niej motywy, dla których Zjazd miał być zwołany. Szeroka platforma polityczna, dozwalający wziąć udział w Zjeździe stronnictwom i ugrupowaniom, które uznają konieczność jednolitej polityki narodowej, stawiającej sobie za cel zdobycie zupełnej niepodległości i całkowitego zjednoczenia Polski z dostępnem do - 57 - jak i przez Komitet Narodowy w Warszawie. . Szczególne jedn- dnak niebezpieczeństwo dostrzega partja w formowaniu armji prze Narodową Demokrację, która przy pomocy stworzonego przez wojsk ka zamierza w tryumfie powrócić do kraju. Przeciw tej akcji Narodowej Demokracji Socjal-Demokracja Kr.P.i Litwy protestuje jaknajgoręcej. -0-0-0-0-- -0- Wazeta Narodowa -Kijów środa 13 (31) października I9I7 ROZŁAM W RADZIE MIĘDZYPARTYJNEJ . Stronnictwo Pracy Narodowej na Rusi wystąpiło ze stanowczym protestem p zaciw"Radzie Polskiej Zjednoczenia Międzypartyjnego" i odwołało z onej Rady swoich członków Starcie między stronnictwem pracy Narodowej na Rusi a Radą 75-ciu , zwijącę siebie "międzypartyjną" choć należa do niej dzisiaj wyłącznie zwolennicy Demokracji Narodowej,- przedstawi się, jak n astępuje : DO POLSKIEJ RADY ZJEDNOCZENIA MIĘDZYPARTYJNEGO. Stronnictwo Pracy Narodowej powitało z radością odezwę org nizatorów Zjazdu w Moskwie, zwołanego na dzień 21 lipca r.b. gdyż podzielało przytoczone w niej motywy, dla których Zjazd miał być zwołany. Szeroka platforma polityczna, dozwalają wzięć udział w Zjeździe stronnictwom i ugrupowaniom, które uznaję konieczność jednolitej polityki narodowej, stawiającej sobie za cel zdobycie zupełnej niepodległości i całkowitego - 58 - nadzieję , że Zjazd wyda rezultaty dodatnie . Szczytne hasła odezwy " zwarcia się w jeden szereg, jedną ożywioną wolę" oraz zgodnego i patryotycznego określenia głów- nych zasad polityki polskie na wychodźtwie", pozwalały mieć na- dzieję , że rezultatem Zjazdu będzie jeśli nie całkowite zjedno- czenie narodowe, to przynajmniej skonsolidowanie i zjednocze- nie olbrzymiej większości społeczeństwa polskiego na kresach kordonu wojennego. Tem i nadziejami przejęte Stronnictwo Pracy Narodowej posta- nowiło w Zjeździe wziąć udział i wysłało nah swych delegatów. Obecnie, znając rezultaty Zjazdu, po przeprowadzeniu szcze- gółowej analizy uchwał po rozważeniu tresci treści wydanyc depeş i otrzymanych na nie odpowiedzi, rozpatrzywamy skład Rady Polskiej Zjednoczenie Międzypartyjnego i jej Komitetu Wykon- czego wedle ustosunkowania kierunków politycznych, Stronnictwo Pracy Narodowej z żalem stwierdzić musi, że Zjazd nie zbiegł w zupełności pokładanych nim nadzieji, i zamiast zjednoczyć jes- zcze bardziej zróniczkową społeczeństwo polskie z tej strony lin bojowej. Zjazd Moskiewski zainicjowany przez grupę aktywistyczną P mitetu Narodowego , miał tak złożoną ordynację oobeszenia Zja- by z góry tej grupie tej grupie zapewnić większość . W tym celu oprócz opróż stiornictw politycznych i czy innych politycznych ugrupowań, których współudział uznajemy słuszny został jeszcze dopuszczone do udziału w Zjeździe ce szereg ozytelni, domów polskich, zrzeszeń, związków kód wdosci skich i t.p. z których dużą ilość na krótko przed Zjazdem hoc stworzono. - 59 - Zapewniewszy sobie w ten sposób bezwzględną większość na Zjeź- dzie inicjatorowie wniesli na salę obrad i przeprowadzili szereg widocznie zezwczsu przygotowanych uchwał, tak co do trzeci jak i co do celów, idących o wiele dalej od uchwał innych Zjazdów Polskich i rozbieżnych z ich duchem. Mamy tu na myśli "Zjazd Wojskowych Polaków w Petrogrodzi dzie" a przede wszystkim trzeci Zjazd organizacji polskich na Rusi w Kijowie, którego zasadnicze uchwały były wyrazem i żywe czen ogromnej większości społeczeństwa polskiego w tym kraju. Drugim punktem uchwał z którym S.P.N. zgodzić się nie mo- że jest uzurpowanie sobie przez Zjazd względnie Radę Międzyper- tyjną charakteru reprezentacji ogólno-narodowej. Ten charakter w deklaracji Zjazdu nie jest wprawdzie jasno określony jednak w pierwszej jego dziedziności na zew- nętrz, która było wysłanie depesz do państw koalicji, wyraźnie został zaznaczony następującym zwrotem: reprezentujący wszys stkie prowincje dawnej Rzeczypospolitej Polskie,". Stwierdzić tu musimy, że Zjazd do takiego reprezentowania nie miał i nie mógł mieć prawem, gdyż żadna z trzech głównych dzielnic prawomocni na Zjeździe nie nie była i nie mogła być reprezentowaną a tem samym Zjazd czyniąc w charakterze ogólno- narodowej reprezentacji oficjalne deklaracje, tembardziej tak daleko idącą, jak to do rządu angielskiego przekroczył zakres swych uprawnień. Dochodzące nas w ostatnim czasie wiadomości upwznięją nas do powyższych obaw że Radę Międzypartyjną i je jej Komitet Wykonawczy również na tem mylnem i niebezpiecz- nem stenowisku zajętem przez Zjazd stanęły i siebie za re- prezentację narodu polskiego uważają. Trzeci punkt- tosprawa Polskiej Siły Zbrojnej - 59 - Zapewniwszy sobie w ten sposób bezwzględną większość na Zjaz- dzie inicjatorowie wnieśli na salę obiad i przeprowadzili szereg widocznie zewsząd przygotowanych uchwał, tak co do trzeci jak i co do celów, idących o wiele dalej od uchwał innych Zjazdów Polskich i rozbieżnych z ich duchem. Mamy tu na myśli "Zjazd Wojskowych Polaków w Petrogrodzie dzie" a przedwzys'kiem trzeci Zjazd organizacji polskich na Rusi w Kijowie, którego zasadnicze uchwały były wyrazem i żyws cech ogromnej większości społeczeństwa polskiego w tym kraju. Drugim punktem uchwał z którym S.P.N. zgodzić się nie może że jest uzurpowanie sobie przez Zjazd względnie Radę Międzypar- tyjną charakteru reprezentacji ogólno-narodowej. Ten charakter w deklaracji Zjazdu nie jest wprawdzie jasn o określony jednak w pierwszej jego działalności na zew- nętrz, którą było wysłanie depesz do państw koalicji, wyraźnie został zaznaczony następującym zwrotem : reprezentujący wszyst stkie prowincje dawnej Rzeczypospolitej Polskie, ". Stwierdzić tu musimy, że Zjazd do takiego reprezentowania nie miał i nie mógł mieć praw w, gdyż żadna z trzech głównych dzielnio prawomocni na Zjezdzie nie nie była i nie mogła być reprezentowaną- a tom samym Zjazd czyniąc w charakterze ogólno- narodowej reprezen'acji oficjalne deklaracje, tembardziej tak daleko idącę, jak to do rządu angielskiego przekroczył zakres swych uprawnień. Dochodzące nas w ostatnim czasie wiadomości upwężniają nas do powyższych obaw że Rada Międzypartyjna i jej jej Komitet Wykonawczy również na tem mylnem i niebezpiecz- nem stanowisku zajętem przez Zjazd stanęły i siebie za re- prezentację narodu polskiego uważają. Trzeci punkt- tosprawa Polskiej Siły Zbrojnej . Lage . nobelgegenwärts, dem 6.2.97. - 60 - Wprawdzie referat prezesa Wojciechowskiego i wypływaj jący zeń wniosek pomieszczony jako jako polecenie Zjazdu do wykonanie Rzdie Polskiej Zjednoczenia Międzypartyjnego w ust. IV-tym punkcie drugim politycznej deklaracji, zgodny jest ze stanowiskiem zajętem przez Polskie Zjazd Wojskowy w Piotrogro- dzie, a tem samem z uchwałami III-go Zjazdu Kijowskiego , jednke nak IV-ty ustęp 2-go punktu deklaracji zgody-jest-zes-stanowia- kiem--stanowi jaskrawą sprzeczność z tem tasadniczem stanowisk wiskiem obu Zjazdów wraz z poleceniem danem Radzie. Zwrot tego ustępu. w którym Zjazd uznae że najpoważniejszą akcję, prowadzę cą do odkowitego zjednoczenia i zupełnie niepodległości Polski stanowi w obecnych stworzenie samodzielnej siły Zbrojnej Polskie kicj , walczącej przeciwko pałatwom centralnym, jest bezsprzecz- nie przeciwny duchowi uchwał Zjazdu Wojskowego i 3-go Zjazdu Kijowskiego przez unieszczenie w nim zwrotu " samodzielnej siły zbrojnej ". Jeśli ten ustęp wzmoćniny przez zwrot zawarty w 3-cim ustę- pie deklaracji :"żądaniem polaków po tej stronie wojennego kor- donu jest stanąć jako samodzielny obecnej wojny czynnik", wów- czas ujawni się oda sprzeczność poglądów z opinjami obu wyżej wymienionych Zjazdów oraz niekonsekwencja formy , w której udzielono polecenie Radzie Polskiej przez Zjazd Moskiewski. Ta sprzeczność daje szerokie pole do komentowania tak polecę- nie, jako też dróg , któremi w wykonaniu praktycznym Kmitet Wyko- nawczy Rady kierować się będzie w przyszłości. Stronnictwo Pracy Narodowej w tem sprecyzowaniu poglą- dów Zjazdu, dających żatwość komentowania , a tem samem dat- wolnego wykonania poleceń przez Komitetu widzi zasadniczy błąd , mogący poważną szkodę sprawie narodo- w j wyrządzić. 3 сен — / — 23 — / — 21 — 44 Којанов - 6 — 6 = 12 + 6 = 18 Олмиров - 3 — 3 = 6 = 6 Рефузион - 4 — 4. = 8+4+4=16 Кузьминов - 6 — 4 = 10 + 6 —— =16 Меморио- / — / = 8 + 4 =12 680 23 — 21 = 44 3 Сен. Лин. — 23. Којанов - 6 Кузьминов - 6 Рефузион - 4 Бзан - V — 3 _ 3 _ 3 Меморио - / — / = 4/23 7 сен. / —— W Немиров - 2 ——- 2 ———- 2 Кузьминов - 6 ———- 6 ———- 6 Рефузион - V ———- 6 ———- 6 Соломин - /18 ——————- 85 - 61 - Zdając sobie jasno sprawę, że przez rozbicie jedności i wnoszenie sporów partyjnych – sprawie narodowej nie przynosi się korzyści inne grupy będą bezsilne wobec sztucznej większości przedstawicieli narodowej Demokracji i jej bezwzględnych sympatyków były zmuszone do poddania się narzuconym im uchwałom. W ten sposób uchwały na Zjeździe Moskiewskim przeszły je dnogodnie a wszelkie starania w celu zapenienia Radzie i jej Komitetie Wykonawczym ustosunkowania odpowiedziowego realnym siłom i życzyiom większości społeczeństwa nie dały pożądanego wyniku. Możemy więc słusznie się obawiać że i nadal, ta w Radzi jak i Komitecie Wykonawczym reprezentanci nasi byliby zmuszeni, zawsze w imię solidarności – do odegrania tej samej, co na Zjeździe przykrew roli , stałej abnegacji , nie uznawanej przez innych. Odnośnie do uchwał pierwszą i najważniejszą rzeczą jest strzygnięcie pytań, czy wolno nam prowadzić "politykę bez zastrzeżeń" czy też należy prowadzić " politykę z zastrzeżeniami" - Zjazd stanął w swej politycznej deklaracji na stanowisku politiki "bez zastrzeżeń". Uznając wraz z innymi, że jedynie przy pomocy koalicji, możemy otrzymać zjednoczoną i bezwzględnie niepodległą Ojczyznę naszą z dostępem do morza, musimy zaznaczyć , że uważamy za realną tylko taką politykę, która by się opierała na rzeczywistych i realnych gwarancjach . Jeżeli dzisiejs sprawa gwarancji skutkiem , starań podjętych z różnych stron, a szczególnie w zbliżenie okoliczności, poparta przez nowe akta charakteru międzynarodowego zdaje się zbliżać do pomyślnego w myśl naszą rozwiązanie to nie uchyła staw snago przez nas zarzutu , że uchwały Zjeździe Moskiewskiego zainegrowały politykę, opartą li tylko na wierze Межеречье въ уездахъ Декабрь 2-го - 61 - Zdając sobie jasno sprawę, że przez rozbicie jedności i wnoszenie sporów partyjnych - sprawie narodowej nie przy- nosi się korzyści inne grupy będą bezsilne wobec sztucznej większości przedstawicieli narodowej Demokracji i jej bezwzględ- nych sympatyków były zmuszone do poddania się narzuconym im uchwałąm. W ten sposób uchwały na Zjeździe Moskiewskim przeszły je- dnogłośnie a wszelkie starania w celu zapewnienia Radzie i jej Komitetowi Wykonawczym ustosunkowania odpowiedniego realnym si- łom i życzeniom większości społeczeństwa nie dały pożądanego wy- niku. Możemy więc słusznie się obawiać że i nadal, ta w Radzie jak i Komitetie Wykonawczym reprezentanci naszi byliby zmuszeni, wszysze w imię solidarności - do odegrania tej samej, co na Zjeź- dzie przykrewej roli , stałej ebnegoji , nie uznawanej przez in- nych . Odnośnie do uchwały pierwszą i najważniejszą rzeczą jest roz strzygnięcie pytanie, czy wolno nam prowadzić "politykę bez zas- trzeżeń" czy też należy prowadzić " politykę z zastrzeżeniami", - Zjazd stanął w swej politycznej deklaracji na stanowisku polityki "bez zastrzeżeń". Uznając wraz z innymi , że jedynie przy pomocy koalicji, możemy otrzymać zjednoczoną i bezwzględnie niepodległą Ojczyznę neszą z dostępem do morza, musimy zaznaczyć , że uważamy za rac nalną tylko taką politykę, którąby się opierała na rzeczywistyc i realnych gwarancjach . Jeżeli dzisiaj sprawa gwarancji skutk kiem , starań podjętych z różnych stron, a szczególnie w zbiciu okoliczności, poparta przez nowe akta charakteru międzynarodowo- wego zdaje się zbliżać do pomyślnego w myśl naszą rozwiązanie : to nie uchyła staw anego przez nas zarzutu , że uchwały Zjazd Moskiewskiego zainsgurowały politykę. oparta li tylko na wierze Подпись: вчера, моя жена Денисова, встречала незнакомого человека мужчину, без пальто и шляпы, на 104/28? магазине. Увидел. 18 мая 99. 62 - w bezwzględne i zupelne zwycięstwo koalicji oraz jej dobrą wolę w stosunku do sprawy polskiej. Wiarę tę chętnie po- dzielad chcemy realne jednak działanie uzależnić musimy od urzeczywistnienia zapow edzianych ze strony koalicji stanowczych oświadczeń. Sronnictwo Pracy Nerodowej wyznaje ogólną zasadę iż w sprawach publicznych należy nie burzyć i szkodzić, lecz wspóddziaład i pomagać. Wobec tego sroonictwo pragnędoby szczerze współdziałać za pośrednictwem swych reprezentantów w Radzie Międzypartyjnej uzależnić jednak musi swój współudział w Radzie od przyjęcia następujących wniosków : I. Żądamy, by Rada Międzypartyjna przyjęła zasadę wszelkie nasze zobowiązania się wobec koalicji zależeć powinny od odc uznanie sprawy zjednoczenia nipodległej Pol- ski z dostępem do morza nietylko jako celu wojny, lecz jako jednego z zasadniczych warunków pokoju ". 2. Żądamy jaknajszysbszego wărżenia rokowah z partjam politycznymi w celu s worzenia Polskiej reprezentacji Międz- partyjnej, będącej tak w swym składzie jak i zarządzie wyrazicielką wszystkich ugrupowań a stronnictw polityczny nych i gwarantującej zupelną ni zależność od przewagi ja- kiegokolwiek jednego kierunku politycznego. 3. Żądamy, by Polska Rada Międzypartyjna nie nadawała sobie cechy reprezentacji ogólno-narodowej, i co zatem idzie , określała ściśle swe atrybucje jako organ Międzypar- tyjny politycznych ugrupowań polskich, działających obecni na terenie, położonym na wschód od kordomu wojennego. - 63 - 4. Żądany jasnego i stanowczego oświadczenia, że w obecnych warunkach niezależna armja polska nie może być poza krajem stworzona, że zatem sprawa wojskowych ich formacji pod kielech będzie załatwiona w duchu uchwały "Zjazdu Wojskowych Polskich w Petrogradzie", oraz III-go Zjazdu Organizacji Polskich w Rosji w Kijowie. Stojąc szczerze na stanowisku konlicyjnym, mając jednak w pierwszej linii dobro Ojczyzny na względzie, wyrażamy ufność że zgłoszone w tym memorjale wnioski zostaną również tylko z tego atchowskiego przez Komitet Wykonawczy Rady Polskiej rozważone. Memorjał ten szlę Prezydium Rady Polskiej Zjednoczenia Międzypartyjnego w imieniu Stronnictwa Pracy Narodowej panowie: Ks. Janusz Redziwiłł, Stanisław Horwatt i Marjan Jaroszyński. Zarząd Stronnictwa Pracy Narodowej Wiceprezes : Janusz Redziwiłł za Sekretarza : Paweł Gutowski 21/IX 1916 r. DO STRONNICTWA PRACY NARODOWEJ na RUSI. Stosownie do życzenia delegatów Stronnictwa Pracy Narodowej pp. Janusza ks. Redziwiłła, Stanisława Horwatta i Mariana Jaroszyńskiego, Komitet Wykonawczy Rady Polskiej Zjednoczenia Międzypartyjnego niniejszym komunikuje odpowiedź na 4 punkty memorjału Stronnictwa Pracy Narodowej z dnia 21 września 1917 roku. I Rada Polska Zjednoczenia Międzypartyjnego będąc przedstawicielką tylko stronnictw i organizacji, które ją wyznaczyły, oczywiście nie może zaćiegad żądnych zobowiązań w imieniu całego - 63 - 4. Żądamy jasnego i stanowczego oświadczenia, że w ob- warunkach niezależna armja polska nie może być poza krajem t rzone, że zatem sprawa wojskow ych formacji pol kiech będzie zadatwiona w duchu uchwai "Zjazdu Wojskowych Polaków w Petrogro dzie", oraz III-go Zjazdu Organizacji Polskich m Rusi w Kijowi Stojąc szczerze na stanowisku koalicyjnym, mając jednak w pierwszej linji dobro Ojczyzny na względzie, wyrażamy ufność że zgłoszone w tym memorjele wnioski zpstana równieży tylko z tego stanowiska przez Komitet Wykonawczy Rady Polskiej rozważane. Memorjał ten zdóe Prezydium Rady Polskiej Zjednoczenia Międzypartyjnego w imieniu Stronnictwa Pracy Narodowej panowie: Ks. Janusz Radziwiłł, Stanisław Horwatt i Marjan Jeroszyński. Zerzęd Stronnictwa Pracy Narodowej Wiceprezes : Janusz Radziwiłł za Sekretarza : Paweł Gutowski 21/IX 1916 r. DO STRONNICTWA PRACY NARODOWEJ na RUSI. Stosownie do życzenia delegatów Stronnictwa Pracy Narodowej pp. Janusza ks. Radziwiłła, Stanisława Horwatta i Marjena Je- roszyńskiego, Komitet Wykonawczy Rady Polskie Zjednoczenia Mię- dzypartyjnego niniejszem komunikuje odpowiedź na 4 punkty memo- rjału Stronnictwa Pracy Narodowej z dnia 21 września 1917 roku. I Reda Polska Zjednoczenia Międzypartyjnego będą przedsta- wicielką tylko stronnictw i organizacji, które ją wydionły, oczy- wiocie nie może zaciągać żadnych zobowiązań w imieniu - 64 - narodu polskiego. W wykonaniu uchw ał Zjazdu Moskiewskiego Rada Polska jasno i wyraznie postawia z obec Koalicji żądanie uznania sprawy zjednoc enie niepodległej Polski z dostę pem do morze, jako jednego z 234- zesadnic ych warunkow pokoju . II. Rada Polska powstała jako organ międzypartyjny stron- nictw i organizacji , które uznają konieczność polityki czynnej dążącej do zdobycia niepodległości i zjednoczenia Polski w wyni- ku wojay obecnej i w składzie jej członków wybranych na Zjezdzie żadne s ronnictwo ni tylko niema większości ale nawet 1/2 ogolnej lic by członkow Rady Rada Polska gotowa jest w każdej chwili do rokows z partjami lub stronnictwami, które jasno i wyraznie przyjmą zaś dę czynnej polityki antyniemieckiej w toku wojny obecnej i nie uchyli się od us'gpstw na rzecz takich stronnictw w zakresie przyznanym jej przez Zjazd Moskiewski, a w szczegolnosci w zakresie powiększe ia składu osobistego Rady Natomiast podłączeni waszy'kich stronnictw i ugrupowan politycz- nych , a więc i takich które stoją na gruncie neutralizmu lub pecyfizmu stworzyloby wewnętrzny bezied Rady Polskiej szkodliwy dla jednosci i skuteczności polityki polskiej. III. Rada Polska strybucje swoje okresła scisle jako organ stronnictw i ugr powen, które polityczny w Zjezdzie Polski w Moskwie brały, lub akces do uchwał Zjazdu złożyły .Rada Polska Uważa iż nie będą bynajmniej rządem polskim na emigracji" , jakto chcę jej narzlicić jej przeciwnicy, ani te ż rządu takiego surogatem ma jednak niezaprzezalne prawo do reprezentowania na emigracji daleń narodu dolskiego w iminiu kierunku politycz- nego przez znakomitą większoosc narodu uznanego. IV. Rada Polka jasno i stanowczo oswiedcza, iż w obecnych warunkach niezależna siła zbrojna polska jako organ panstwa Nijmegen & alban alban- boz 2 maart 1895. - 64 - narodu polskiego. W wykonaniu uchwały Zjazdu Moskiewskiego Rada Polska jasno i wyraznie postawiła wobec Koalicji żądanie uznanie sprawy zjednoczenie niepodległej Polski z dostępem do morza, jako jednego z cech- zasadniczych warunków pokoju. II. Rada Polska powstała jako organ międzypartyjny stron- nictw i organizacji, które uznają konieczność polityki czynnej dążącej do zdobycia niepodległości i zjednoczenia Polski w wyni- ku wojny obecnej i w składzie jej członków wybranych na Zjezdzie żadne stronnictwo ni tylko niema większości ale nawet I/2 ogólnej liczby członków Rady Rada Polska gotowa jest w każdej chwili do rokowan z partiami lub stronnictwami, które jasno i wyraznie przyjmą za dę czynnej polityki anty niemieckiej w toku wojny obecnej i nie uchyli się od ustępstw na rzecz takich stronnictw w zakresie przyznanym jej przez Zjazd Moskiewski, a w szczególności w zakresie powiększe ia składu osobistego Rady Natomist połączeni wszyskich stronnictw i ugrupowań politycz- nych , a więc i tych które stoją na gruncie neutralizmu lub pecyfizmu stworzydoby wewnętrzny bezład Rady Polskiej szkodliwy dle jedności i skuteczności polityki polskiej. III. Rada Polska atrybuje swoje określe soisłe jako organ stronnictw i ugrupowań, które polityczny w Zjezdzie Polskim w Moskwie brały, lub akces do uchwały Zjazdu złożyły .Rada Polska Uwsza iż nie będą bynajmniej rządem polskim na emigracji", jakto chcą jej narzucic jej przeciwnicy, ani te z rzędu takiego surogatem na jednak niezprzeozalne prawo do reprezentowania na emigracji dale narodu Polskiego w iminiu kierunku politycz- nego przez znakomitą większość narodu uznanego. IV. Rada Polka jasno i stanowczo oświadcza, iż w obecnych warunkach niezależne siłe zbrojna polska jako organ państwe - 65 - polskiego nie może byc stworzone ani poza krajem ani też w kraju pod okupacją ni miecką Natomiast Rada Polska uznaje, że najważniejszą są akcję, prowadzącą do całkowitego zjednoczenia i zupełnej niezależności Polski jest w obecnych warunkach stworze nie samodzielnych sił zbrojnych polskich, walczących przeciwko państwom centralnym pod naczelną komendę zwierzchnich dowódców odnośnych armji koalicyjnych. Akcję taką Rada Polska będzie całą możą popierać, pozostając w zupełnej zgodzie z uchwałami Zjazdu Wojskowych Polakow, który postanowił stworzyć oddzielną siłę zbrojnq polską autonomiczną w swym wewnętrznym ustroju i wal- cząca na froncie austro-niemieckim. oraz z uchwałami III-go Zjazdu Wojskowych Polakow, żądając zespolenia rozproszonych w szeregach rosyjskich żołnierzy polskich w jedną siłę zbrojnq. Komunikując o powyższym Komitet Wykonawczy Rady Polskiej w celu uniknięcia mogących wyniknąć nieporozumień, uprzejmie prosi o jaknaj szybszą odpowiedź o ostatecznej decyzji Stronnictwa Pracy Narodowej na Rusi. Prezes Stanisław Wojciechowski Sekretarz Józef Korzuchowski 29-IX -1917 r. DO RADY POLSKIEJ ZJEDNOCZENIA Międzypartyjnego. W związku z przesłanym nam komunikatem Rady Polskiej Zjednoczenia Międzypartyjnego, zawierającym odpowiedź na 4 pun- kte memorandu Stronnictwa Pracy Narodowej na Rusi, mamy zeszczyst UCHWAŁA. Komitet Wykonawczy Wojskowych Polaków frontu podudniowo- chodniego po zapoznaniu z aktami Rady Regencyjnej w Polsce, w sprawie formacji polaków wojskowych , składa hołd Radzie Regen- cyjnej i wyraża swe najgorętsze zadowolenie z powodu przejęcia formacji polskich pod kierunek najwyższej władzy krajowej do cz omitet dążył z samego początku działalności swojej. U kresu swej działalności Komitet Wykonawczy wzywa wszystkie następujące polskie i osoby poszczególne o jakunkolwiek poparcie formacji, wobec uznania ich przez Radę Regencyjną za potrzebne dla kraju. Prezes Niedźwiecki Sekretarz St. Łuczałk . Za zgodność z iryginałem L. Wędrychowski. Z POLSKIEGO KOMITETU WYKONAWCZEGO . Rezygnacja prezes a. Na powiedzeniu Polskiego Komitetu Wykonawczego w dn. 27 marca prezes Komitetu p. Joachim Bartoszewicz złożył następującą deklarację : ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 1а Фонду № 1113 Пронумеровано 53 (п'ятдесят три) +8/6 = 61 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ 1а, 9а, 11а-330, 14б пропущені №№ Вкладення Ерошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: "12" травня 2006 р. Підпис Гетманець ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) " " р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | | Під час | | | Під час | |---|---|---|---|---| | видачі | повернення | видачі | повернення | | підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | | 15.05.06р. 1934 року | 12.05.98 року | | | | 1904.03 Відповідно до оцінки | | | | ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація | Опра́ва: | Мікрофільмування: | |---|---|---| | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | оцінка 15.03.10 року (Підпис) |