Протокол засідання військово- вченого комітету та документи до нього з питань навчання війська УНР (програма, розклад лекцій та інше) , 31.12.1918-26.09.1919, 133 арк.
грудень 1918 р.- /1937 р./ Головне управління Генерального штабу УНР, мм. Київ, Жмеринка, Рівне, Кам'янець-Подільський
Анотація
1919 Інспекторський відділ; 1919-1920 Організаційний відділ; 1919-1920 Головна управа персонального складу 2-й відділ 1919-1920 Пенсійна управа. 2-й відділ; 1918-1920 Комісія у справах військовополонених;1-е Генерал-квартирмейство; 1918-1921 Оперативний відділ; 1919-1922 Розвідувальний відділ; 1919-1920 Управа комплектування мобілізаційний відділ; 1920-1922 Канцелярія; 1922 Оперативна управа; 1920 Дислокаційний відділ; 1920-1922 Розвідочна управа; 1920 Каса взаємодопомоги; 1921-1923 Відділ дефензиви; 2-е Генерал-квартирмейство; 1918-1922 Організаційна управа; Мобілізаційний відділ; 1918-1921 Відділ особистого складу; 1919-1920 Культурно-освітня управа; 1918-1919 Відділ навчання; 1919-1923 Канцелярія; 1920-1921 Інформаційний відділ; 1920-1921 Загальний відділ; 1920-1921 Військово-історична управа; 1920-1923 Управа навчання; 1920-1922 Управління 3-го Генерал-квартирмейства; 1920 Комісія у справах військовополонених; 1920-1937 Канцелярія; 1921 Організаційна управа; 1921-1922 Інформаційне бюро; 1920-1921 Закордон
Історична довідка
грудень 1918 р.- /1937 р./ Головне управління Генерального штабу УНР, мм. Київ, Жмеринка, Рівне, Кам'янець-Подільський
Назва справи
Протокол засідання військово- вченого комітету та документи до нього з питань навчання війська УНР (програма, розклад лекцій та інше) , 31.12.1918-26.09.1919, 133 арк.
3-2
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ
ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ
№ фонду 1078
опису 2
справи 42
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ
ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ
№ фонду 1078
опису 2
справи 42
Толовис Управління Генерального Штабу УНР
2 листопада звітуємо відділ навчань військ.
[Зображення: бланк з написом "Відо 1918, 1919" та підписом "Ф. Ф. ЧЕРНУХА КІЄВЬКРЕЩАТИКИ"]
С протоколами засідань від всього Учених комітету і матеріалів (про- токоли розмови лекції інш.) по штабному навчанню військ УНР.
Погодо 31 грудня 1918
Закінчено 26 вересня 1919
До Керування
[Зображення: печатка "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ" та номер "136с/1078"]
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР
Протокол засідання військововчено-
го комітету та документи до нього
/програма,розклад лекцій та інше/
з питань навчання війська УНР
31 грудня-І9І8р.- 26 вересня І9І9р.
на ІЗЗ арк.
Командіру Осадного Корпусу
На розгляд
2-й Стаман, Квартирмейстер
Головного Управління Генер.
Штабу, П о л к о в н и к
- 4/23 Січня 1918 р.
Начальник Організаційного
відділу, П о л к о в н и к
Грудиня 1918 р.
Київ.
Орієнту вхідний
До зовнішньої відчуження
30/лар
Вол. №82
29/14
31/пр 8594/1352 друку
При сьому подано відомість про склад Студентського полку Січових стрільців, але зей склад не постійний, позаяк полк находиться в стадії формування.
Отаман Студентського полку
Січових стрільців
Осавул полку
ВІДОМІСТЬ
про склад Студентського полку Січових стрільців
I. Кількість по списку:
старшин двадцять п'ять (25)
резерв сто тридцять (130)
2. Кількість на лицє:
старшин двадцять (20)
резерв сто три (103)
3. Озброєнних і не
озброєнних
Всі озброєні, не озброєних нема.
4. Кількість кулеметів:
Кулеметів нема.
5. Місце розташування:
Крецзатих 103 російран Ротище і
миколаївська 704 (будин. киш. Боровск. кав.)
6. Місце штабу:
Миколаївська 704 (будин. киш. Боровск. кав.)
7. Призвіще командирів:
Погорілів.
29-го грудня 1918-го року
М.Київ.
Старшина Студентського полку
Січових стрільців Погорілів
Особул полку Мирєнко
У.Н.Р.
Отділ кадрів генерала
ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ
ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ.
"3" Січня 1919 року.
м.Київ.
В м.Києві мається студентський полк січо-
вих стрільців в складі 20 старшин і 103 юзаків.
З'являючись простою озброєною силою цей
полк безумовно приносить велику пользу рідному
краю. Но здається, що ці інтелегентні сили могли-б
бути ще дуже використовані по своїмому примому
призначенню, як інтелегентні робітники на корість
рідному краю і армії. Цю інтелегентну роботу вони
можливо конкуруватимуть нашим керуванням мз. В такім,
як Ви знаходите мій погляд ціліснообразним, то не
відмовте взяти на себе керування цією інтелегент-
ною роботою студентів.
Студентський полк розташован на Хрещатику
Ч.3, ресторан "Готел", штаб полку-Миколаївська ч.4
/ бувший клуб Єгорова/.
З пошаною до Вас
Міршев Гронєвські
м.Київ
Начальникові Головного Управління Генерального Штабу.
Згоджуясь цілком з викладенням в рапорті Начальника Залізничної Школи Старшин, прохаю Вас дати свої висновки:
І/ чи можливо в сучасний мент пересунути школу для відкриття занять в Одесу, або Бірзулу і
2/ в випадку відкриття школи, прохаю Ваших розпоряджень про призначення Старшин від військових частин згідно майого відношення від 7 лютого ц.р. за Ч. 874.та наказа Головної Управи війська У.Н.Р. від 26 січня ц.р.
Начальник Головного Інженерного
Управління, Військовий Інженер, ОТАПАН
-24- Лютого 1919 р.
ч..1552
Начальник Канцелярії,
Полковник Докшицький
НАКАЗ
Головної Управи війська Української Народньої Республіки.
ч......
26 січня 1919 року.
/ по Головному Інженерному правлінню /
§ 1.
За для підготовки для потреб Армії старшин-фаховців наперед, до відкриття вищої військово-технічної школи, наказує: істнуючу залізничну школу розгорнути, утворивши при ній паралельні класи – самохідний, електротехнічний та повітроплавний по прикладнемому тимчасовому статуті.
В своїй праці школа має керуватись оголошеним при цьому тим- часовим уставом.
Прилога: тимчасові – штат та устав.
Орігінал підписав:
Військовий міністр, отаман Греків.
Начальник Головного Інженерного Управління,
отаман Матяшевич.
з оригіналом згідно:
НАЧАЛЬНИК ЗАЛІЗНІЧОЇ
ШКОЛИ
СТАРШИН
-24- Лютого 1919 р.
ч.149....
м.Вінниця.
Начальникові Головною Інженерного Управління
МІСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
У. Н. Р.
ОДЕРЖАНО
24/11 705-1919 р.
Відділ
Катрина
Рапорт.
З огляду на Ваше розпорядження доручена мені школа в постійним складом була евакуйована до Кам'янця-Подільська. По прибутті на місце, в городі, при самім певнім посередництві місцевих комісій по розташуванню військ та інституцій, відповодних помешкань зовсім не знайшлося позаяк город занятий 4-м'я юнацькими школами та іншими військовими інституціями. Звернувшись до Головного Коменданта Тилу Армії У.Н.Р. Отамана Жуковського й переглянувши з ним ще раз всі помешкання Отаман Жуковський не знайшов можливих виділити що не- будь для школи. Бажаючи швидче розташувати школу, я звернувся, по згоді з Отаманом Жуковським, до співучасти комісії по розташуванню військ в м.Проскурові, якою було вказано, що школу можливо розташувати в м. Чорний-Остров біля залізничної станції того ж ім'я позаяк в самому Проскурові яких небудь вільних помешкань не виявилось.
Після огляду, пропонованих Проскурівською комісією, помешкань в Чорнім-Острові виявилося, що по пло- щі цих помешкань школа могла би розміститись але будинки знайшлися в такому розруйнованому виді, що для приводу їх в мало-мало можливий для навчання вид, треба було б виконувати ремонт на протязі від 2-3 місяців та прийшлося би витратить від 250 - 350 тисяч карбованців.
Доклавши таке становище Головному Комендантові Тилу, котрий наказав прибути для докладу до Вас, при чому висловив думку, що школа повинна бути розташована в місці де маються великі технічні обрудовання, вказавши, що такими він ліче ст.Вірзулу або м.Одесу.
Докладаючи про вищеикладене, личу обов'язком до-
дати що, згоджуюсь цілком в думкою Головного Комен- данта Тилу, для найшвидшого відкриття занять гадаю найкращим розмістити ІІ в Бірзулі або, ще ліпше, в Одесі, де маються всі необхідні технічні оборудо- вання для навчення старшин і розташування школи в цім місці може скоротити, представлений мною, кошт- рис на 50% по країнній мірі. З огляду на те, що постійний склад школи ії вчебна майно находжуються в вагонах, прохаю Вашого дозволу на пересунення ІІ . в одне з вище зазначених міст, для швидкого відкриття занять. ОТАМАН
У. Д.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ
ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ.
По управлінню
Військово - Учений Комітет
Відділ
31 " Вересня 1918 р.
№ 483.
м. Київ.
2-му Отаману - Квартирмейстеру.
При цьому надсилається протокол
засідання Військово - Ученого Комітету
на котром було розглянуто положення про
навчання учебних команд".
Додаток: Протоколи під ч.ч.58 і 59.
Голова Комітету,
Генеральний Хорунжий
Тришкевич
Начальник Канцелярії Комітету,
Полковник
Крупнов
В. С. У.
Нехайтер здійснює країнну інспекцію в Україні, та
Токмачи батарейної 11-го полку, та
обслугу; і перетворити на виробництво.
Найскоріше звільнити Навчальну Табор.
1/8 Т. К. Ч.
Протокол
засідання Військово-Ученого Комітету при Генеральному Штабі, котре відбу-
лося 18 Липня 1918 року від 10 до 13 год., під керуванням Голови Коміте-
ту, Полковника Бронського, в присутності Членів: Генеральних Хо-
рунжих: Протозанові, Савельєві, Шайбле, Сінклер, Пулевіці, Полковниках:
Гернгрос, Кіслові і при Секретареві Григорьїві.
Ч. 58...
Слухали:
На розгляд Комітету було про-
поновано положення про навчення
учебних команд.
Були вирішені слідуючі прин-
ципові питання.
1/ Чи потрібні учебні коман-
ди для освіти підстаршин.
2/ Яка ціль учебної команди.
3/ Яка потрібна програма.
Порішили:
Комітет признав необхідним
мати в піших полках учебні команди.
Комітет признав, що завдан-
ня учебної команди:
1/ підготувить кадидатів для
заступлення вільних наканцій поверх-
стрових підстаршин в мирний час.
2/ Для підготовки кандидатів
підстаршин запаса на час війни.
3/ Для розширення військової
освіти в частинах військ.
Залишить російську програму
з держим поправками.
Комітет висловив бажання, щоб
по скінченню учебної команди:
1/ дальнійшу підготовку коза-
ків передать сотенним командирам, під
керуваннем командирів куренів.
2/ прийняти заходи за для більш
широкого розвитку підстаршин, позаяк
вони можуть бути поміщиками старшин
та заступниками їх.
4/ Який потрібен термін освіти.
Бадано було би, щоби термін для
освіти в учбні команди був не менш
як 8 місяців, рахуючи з першого Лютого по перше Жовтня. / умовно/.
На цьому засідання Комітету скін-
чилось о 13 год.
Голова Комітету,
Генерального Штабу
Полковник
Терещенко
Члени Комітету:
Ек. Кор. Мрочинський
Ген. Кор. Мандель
Полковник Лерштейн
Ген. Кор. Кузьмін
Інж. Кор. Сінчук
Миковицький Кістяк
Секретар,
сотник
Фролов
Протокол
засідання Військово-Ученого Комітету, котре відбулося 19 Липня 1918 року
під керуванням Голови Комітету, Полковника Бронського, при Сек-
ретареві, сотники Григорьєві, і Членах, котрі присутні були.
№ 59
Слухали:
Комітет продовжував розгляд по-
ложення про навчення учебних сотень.
Були вирішені слідуючі принципові
питання:
1/ Скіль і треба назначити учнів
від кожної муштрової сотні.
2/ Яку треба заводити організацію
навчення в учебних сотнях.
3/ Хто муcить вести заняття.
Порішили:
По шість чоловік від кожної
муштрової сотні. (без кинути до 8)
Комітет висловив бажання:
1/ Моливо менш теоретичних за-
няттій, а як можливо більш практич-
них заняттів.
2/ При навченні більше зверта-
ти увагу на підготовку козаків для
виконання обов'язків інструкторів, а
після того до обов'язків підстаршин.
3/ Прищеплювати ідею, що особи-
стий екип прилад Начальника - має
надзвичайне значіння .
Успіх за навчення по таким
відділам, які доручаються осібним
особам- лежить на відповідальністі
командира сотні, але потрібно прове-
сти в життя принцип, що командир чо-
ти відповідає цілком за навчення
та виховання своєї частини.
Комітет перейшов до розгляду
по статтям "положення про навчен-
ня учебних сотень."
§ I-й.
Ухвалили.
Комітет висловив бажання, заміціти назву: "не „учебна комагде", а "полкова сотня для підготовки кандидатів на підстаршин".
Ціль полкової сотні для підготовки кандидатів на підстаршин розглялена на засіданні Комитету і запротоколювана в протоколі від 18 Липня 1918 року ч
§ 2-й.
§ 3-й.
Важано замінити редакцію так:
Штат полкової сотні для підготовки кандидатів на підстаршин мусить бути постійним.
Козаки, які витримують іспит, навчаном по полку переводяться з муштрових сотень в полкову сотню для підготовки кандидатів на підстаршин, а по скінченню, або по нездібності, наказом же по полку переводяться назад в свої муштрови сотні.
§ 4-й.
Важано внести, щоби командир полкової сотні для підготовки кандидатів на підстаршин був з тих старшин, котрі командували муштровою сотнею, хоч би тимчасово, без перерви кілька місяців, себ-то командир сотні, який мав би певний досвід в командуванню сотнею.
§ 5-й.
Виключити зовсім, позаяк полкові сотні для підготовки кандидатів на підстаршин, згідно з проектом істнують по затвердженим штатам.
§ 6-й.
Також виключити на тих же підвалах, як і § 5-й.
§ 7-й:
Важано змінити редакцію так:
"догляд за полковою сотнею для підготовки кандидатів на підстаршин доручити молодшому помішникові отамана полку, котрий буде називатися "доглядаючий за полковою сотнею для під-
§ 8-й.
§ 9-й.
§ 10-й.
готовкі кандидатів на підстаршини."
Кількість козаків полкової сотні для підготовки кандидатів на підстаршин вказано затвердженими штатами.
У хвалили.
Слово "період" виключити.
У хвалили.
Бажано до цього § додати:
"перевірку знання творить комісія:
І/ при вступі - в складі; з доплядаючого за сотней для підготовці кандидатів на підстаршин, командира та старшини цієї сотні.
2/ при схінченню - в складі командирів куренів та командирів муштрових сотень.
§ 11-й.
§ 12-й. У хвалили.
Віднести до § 3 цього положення.
Бажано замінити редакцію цього
§ так:
"учебний курс з І-го Лютого по І-е Жовтня".
Для підготовки кадра збирати перед збором сотні на строк не менш місяця.
Війський час від навчень кадра датт в розпорядження командира полку.
Бажано учебний курс на періоди не діліти, але-ж весь час вести навчення козаків поруч з підготовки козаків до інструкторів виконання обов'язків інструкторів.
У хвалили.
І/ Бажано слідуючі пункти редактурувати так:
І/"б" - історія, географія і Державний устрій України.
2/ "е" - проходження служби та по- стачання козака.
§ 14-й.
§ 15-й.
§ 16-й.
§ 17-й.
З/ "м" - необхідні відомості в курсу топографії.
II. Бажано додати до цього § цей по чаткі військової ніжхових педагогіни.
На класні та муштрові заняття, а також для розморна різні теми призначити в середнем коло 8-ми годин на добу, а для польових занять - по потребі, себ-то, коли необхідно, то й більш 8-ми год. в добу.
Бажано редакцію цього § скласти так
Полкова сотня для підготовки кандидатів на підстаршин в повнім складі увільняється від нарядів і службових призначень і спільних полкових занять та прогулянок. В період літніх зборів вона веде заняття по своїй програмі. В похідних же зборах приймає участь в повнім складі, яко сотня
Голова Комитету,
Полковник
Тришовський
Члени Комитету:
Ген. хор. Равків
Ген. хор. Сільчук
Інж-оф Морозович
Командир Котел
Секретар, Громовський
Протокол
засідання Військово-Ученого Комітету, котре відбулося 20 Липня 1918
року від 9 до І4 год. під керуванням Голови Комітету, Полковника БРОН-
СЬКОГО, при Секретареві, сотники Григорьєві і Членах, котрі присутні
були.
№ 60...
Слухали:
Комітет продовжував розгляд
положення про навчення полкової сотні
для підготовки наддидатів на підстар-
шин.
§ 18.
§ 19.
§ 20.
§ 21.
§ 22.
§ 23.
§ 24.
Порішили:
Ухвалили.
Важано тільки замісця слов:
"крім того" замінити словом "обо-
в, язково."
Ухвалили.
Виключити зовсім.
Важано замінити редакцію цього
§ так: "при навченню та вихованню ко
заків полкової сотні для підготовки
кандидатів на підстаршин, належить
керуватись принципами, яку наведе-
ні в "вказівках для провадження
заняттй" в положенню для навчення
молодих козаків.піхоти.
Виключити зовсім.
Ухвалили.
Комітет висловив, щоби з коман-
дира сотні необхідно здійняти від-
повідальність за господарство в сот-
ні.
Важано замінити редакцію цього
§ так:
"командир чоти несе всю відпові-
дальність за виховання та навчен-
ня своєї чоти во всіх відношеннях;
за навчення же полкової сотні для
кандидатів
підготовки на підстаршин по тім від-
ділам, котрі преподаються одної особи
для всєї сотні, відповідає командир сот-
ні.
§ 25.
Важано змінити цей § так:
"доглядаючий за полковою сотнею для
підготовки кандидатів на підстаршин,
користується правами командира куріні.
Він несе відповідальність за ведення з-
няття в сотні, згідно затвердженого
командиром полку загального плану за-
няттій і доглядає за заняттями /підго-
товкою/ постійного складу в підготови-
тельний період."
Виключити зовсім.
§ 26.
§ 27.
Позалк періоди виключені, то Ко-
мітет найшов необхідним замінить цей
§ так:
"по скінченню курса твориться испит
комісієй з командирів курінів і сотень
після чого, ті котрі отримували в се-
реднім "бала" три, признамться скінчив-
шими сотню і одержують свідоцтва про
скінчення сотні."
У хвалили.
Важано замінити редакцію цього
§ так:
"ті, котрі скінчили сотню можуть бути
назначені на посади підстаршин на віль-
ні ваканції при умови "удостоєння".
"х командирами муштрових сотень, або на-
чальниками відповідної команди, а на-
далі можуть бути залішені на посади
поверхстокових на основі положення
про поверхстокових."
Комітет висловив бажання:
І/ щоби в положенню о полкових
сотнях для підготовки кандидатів на
підстаршин було зазначено про ор-
ганізацію і поділення сотні на
чоти і рої.
2/ для заохоти учнів при успішно-
му скінченню сотні дати якій-не-
буть зовнішній знак.
3/ при увільненні в запас усі, ко-
заки, які з успіхом скінчили сот-
ню, але які не були повишені в
підстаршини і були визнані гідними
до повищення в підстаршини коман-
діром сотні, або начальником від-
повідної команди, залічуються кан-
дидатами на підстаршинські поса-
ди військового часу.
4/ щоби дати право командрим
муштрових сотень і начальникам від-
повідних команд представляти до
іспиту, яко екстерні, козаків своєї
сотні, які відзначаються серед
людей сотні, але які і не проходили
курса в полкової сотні для підго-
товки кандидатів на підстаршин.
Комітет перейшов до розгляду по
статтям програми полкових сотень для підго
товки кандидатів на підстаршин.
Позаяк військові правильни-
кі це не розроблені, Комітет прохав
представника від Генерального Шта-
бу Полковника Петровського, переро-
бити програму, згідно тим відмінам,
які будуть вне єні в правильники.
Ухвалили.
Важано додати до цієї статті ще
один пункт.:
"вмітивикладати свої думки на папер
рі".
Ухвалили.
III.
IV.
I, II, V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XIII,
XIV, XV, XVI, XVII.
XVIII.
Правляк військові правільники ще не
розвробленні. Комитет постановив розгляд
ціх її відмісти до виходу затвердженн
військових правільників.
Ухвалили.
На цьому засідання Комитет скінчилос
о 14 год.
Голова Комитету,
Полковник
Члени Комитету:
Секретарь,
сотник
13 -
ОБУЧЕНИЕ ОТДЕЛЕНИЯ.
1. Наступление отдельных из сферы артиллерийского, ружейного и пулеметного огня; удар в штыки.
2. Повторение обманны- стей стрелка в цепи.
ОБУЧЕНИЕ ВЗВОДА
1. Наступление взвода из сферы артиллерийского, ружейного и пулеметного огня; удар в штыки.
2. Оборона.
I. Усовершенствование навыка в самостоятельном исполнении всех приемов боевого выстрела .
2. Приготовительные упражнения по газоотравному определению разстояний.
3. Стрельба
3. Стрельба
4. Стрельба
5. Стрельба
1. Служба по- левых корпу- сов в сторо- ны застав.
1. Служба по- ходных за- став.
1. Служба до- зоров в строевом охранении
1. Служба до-
зоров при погоне дивизии .
1. Походные движения дивизии и но- чью
1. Действия по- стоянных и дозо- ров в сто- рожевых от- рядах и при пехотном охранении, при встрече с противником.
1. Понятие о нашей раз- ведке.
I. ДВИЖЕНИЯ И ПОВОРОТЫ ; НАНЕСЕНИЕ СИЛЬНЫХ И ПРАВИЛЬНЫХ УДАРОВ /УКЛОН ЧУЧЕЛЬ/.
1. МЕТАНИЕ РУЧНЫХ Г Р А Н А Т Ь .
I. Н о ш е н и е противогаза, сооружение и умывание быстро надевать его.
1. Втягивание в кобуру и сбг ; прижки в ширину и высоту; лезвие по пастам, канатам и лестницам.
2. Таблица 4-й *наставления*.
3. П О Л Е В А Я Г И М Н А С Т И К А .
ПРИМЕЧАНИЕ II: примерная таблица начальных сроков обучения составлена такая, чтобы в случае особой обстоятель- ствь можно было поставить в строй молодых казаков по окончании 6-ми недельного обучения. По по- лучении об этом распоряжений молодые казаки в конце второго месяца обучения обязательно производиться несколько упражнений подготовительной стрельбы /безумии патронами/.
ПРОГРАММА.
ОБУЧЕНИЯ ПРИЗВАННЫХ НА СЛУЖБУ ПО КІЕВСКОМУ ГАРНИЗОНУ,
РОДИВШИХСЯ 1899 ГОДА.
Срокъ обученія одна недѣля: 6 дней по 7 час. = 42 часа, и одинъ
день ( воскресенье) 6 часовъ, всего 48 учебныхъ часовъ.
I.
Воинская дисциплина.
( четыре учебныхъ часа).
Необходимость дисциплины въ войскахъ. Происхожденіе дисциплины:
должнѣ передъ родиною, защита родного очага семьи родины, отечества,
свого достоинства свободнаго гражданина и своихъ правъ. Армія без
дисциплины не есть армія. Главнѣйшія положенія дисциплины въ нашей
арміи. Почему нельзя власть начальниковъ замѣнить наказаніями по
суду. Власть начальниковъ въ наложеніи дисциплинарныхъ взысканій.
Важнѣйшія наказанія, налагаемыя по суду за воинскія преступленія.
II.
Ознакомленіе съ оружиемъ; стрѣльба
а/ въ пьхотѣ и кавалеріи.
7 часовъ.
Ружье, пулеметъ и револьверъ. Ознакомленіе съ ними, заряжаніе,
разряженіе и производство выстрѣла. Прицѣливаніе, установка прицѣ-
ла по равстояніямъ. Стрѣльба въ тиръ или на стрѣльбищѣ не менѣе
10 патроновъ изъ ружья на каждаго и одной ленты изъ пулемета. Чист-
ка и содержаніе оружія въ исправности.
б/ Въ артиллеріи.
21 часъ.
Матеріальная часть артиллеріи: назначеніе главнѣйшихъ частей
орудія, дѣйствія этихъ частей при производствѣ выстрѣла. Прицѣль-
ныя приспособленія. Лошадь. Устройство и назначеніе правилен іи
гранаты.
Назначеніе и устройство дистанціонной и ударной трубки. Передокъ
и зарядной лдикъ. Установка прицѣльныхъ приспособленій и трубки.
Дѣйствія при орудіи. Свѣдѣнія по стольбѣ. Стрѣльба на полигонѣ.
Обученіе при заряженныхъ орудіяхъ. Обученіе дѣйствію карабиномъ
и револьверомъ - 2 час.
III.
Строевой Уставъ.
а/ Обції для пѣхоты, кавалеріи и артиллеріи.
2 часа.
Одночереножный строй, двухшареножный строй. Построеніе и рас-
четь на взводъ, отдѣленія и звенья.. Строй для походнаго дви-
женія колонна со вдвоемными рядами колонна по отдѣленіямъ и
взводная колонна.
б/ Для пѣхоты.
10 часовъ.
Разсилной строй, его преимущества и недостатки. Разсиланіе
цѣпи на мѣстѣ и при движеніи. Цѣпь в под ершака. Огонь въ цѣпи.
Движеніе въ цѣпи: направленіе и перемѣна направленія; Управленіе
цѣпью. Охрана фланговъ. Наблюденія и связь, передача приказаній
и донесеній по цѣпи. Наступленіе роты съ постепеннымъ переходомъ
изъ походнаго въ боевой порядокъ. Примѣненіе къ мѣстности, ока-
заніе. Приспособленіе машиныхъ предметовъ къ оборонѣ. Устройст
во искусственныхъ препятствій.
в/ Для кавалеріи.
10 учебныхъ час.со къ.
Манежная езда на мундштукѣ въ четыре повода: по прямому на-
правленію шагомъ, рысью, облегченной рысью и маленькимъ галопомъ.
Повороты, вольты, перемѣна направленія. Пригнаніе через препят-
ствія.
Езда въ полѣ.
Взводное учненіе и сплываніе.
IV.
Полевая служба.
Для піхоти і конниці 17 учеб. часовъ, для артилерії 7 уч. час.
Краткое понятіе объ организаціи всѣхъ родовъ войскъ. Основы упрв- вленія войсками: приказы и приказанія донесенія. Какъ писать доне- сенія. Значеніе связи при обмевой обстановкѣ, средства связи и прив- мѣненіе ихъ. Охраненіе на мѣстѣ, сторожевое охраненіе: полевые караулы, заставы сторожевой резервъ. Обязанности чиновъ сторожево- го охраненія. Отзывъ и продускъ.
Дѣйствія охраненія при наступленіи противника.
Разведка познай и конная. Приемъ развѣдки, донесенія.
Охраненіе имъ похода: авангардъ, арьергардъ, головной и боковые от- ряды, походныя заставы и доворы. Обязанности чиновъ походнаго охра- ненія. Дѣйствія походнаго охраненія при встрѣчѣ съ противникомъ.
Разница между заставами и доворами походнаго охраненія и развѣд- дани и доворами пешими и конными, высланными на развѣдку.
Внутренняя служба.
Для пѣхоты 2 часа, для конниці и артиллеріи 4 часа.
а/ Права и обязанности военнослужащихъ.
Какъ должны вести себя военнослужащіе. Обязанности при казарменномъ расположении, отлучки со двора.
Дежурные и дневальные и ихъ назначеніе и обязанности.
Поддерживаніе чистоты и опрятности.
Заболѣваніе.
б/ Пригонка и ношеніе вооруженія, снаряженія и одежды.
Мѣры для сбереженія здоровья, мѣры противъ обмораживанія.
Обѣдъ, удинь, чай — довольствіе солдатъ.
Въ кавалеріи и артиллеріи кроме того уходъ за лошадью, чистка кормленіе, сбереженіе здоровья лошади, сѣдловка.
Уставъ гарнизонной службы.
Для пѣхоты 3, для конниці и артиллеріи 2 уч. часа.
Охрана казенного имущества, арестованнаго и общественнаго порядка.
Важность этого рода службы /охрана взрывчатыхъ веществъ, складовъ,
патроновъ, оружія и важнѣйшь арестованныхъ/ Часовой, разводящій
и караульный начальникъ ихъ права и обязанности.
Дозоры для охраны внутренняго порядка въ городѣ, ихъ права и обя-
занности и порядокъ ихъ слѣдованія.
Расчеть времени для обученія.
Воинская дисциплина 4 4 4
Ознакомленіе съ оружиемъ и стрѣльбой 7 7 21
Строевая служба 12 12 .8
Полевая служба 17 17 7
Внутренняя служба 2 4 4
Гарнизонная служба 3 2 2
На повтореніе по усмотрѣнію начальника части 3. 2 2
48 48 48
Начальникъ Отдѣла Обученія войскъ
Генеральнаго Штаба Полковникъ
ЗАКЛЮЧЕНИЕ.
по поводу проектируемаго Главным Управлением Генеральнаго Штаба распространения уголовной ответственности и на случай способства- вания или благоприятствования иностранному / не только непрія- тельскому/ правительству в его враждебных против Украинской Дер- жавы дѣйствіях.
Сношеніем от 9 іюля 1918 года за № 9910, Начальник Канцеля- ріи Войскового Министерства обратился к Начальнику Головного Військово-Юридичного Управленія с просьбой дать в возможно непро- должительном времени заключеніе по приложеному к означеному сношенію проекту статьи уголовнаго закона,долженствующаго воспол- нить собой неполноту ст.108 Уголόвнаго Уложения, не предусматри- вающей способствованія или благопріятствованія иностранному /не непріятельскому,т.е.не состоящему с Украиной на положеніи войны/ правительству в его враждебных против Украинской Державы дѣй- ствіях. В своем докладѣ Главное Управленіе Генеральнаго Штаба мотивирует необходимость указаннаго дополненія ст. 108 Уголовна- го Уложенія слѣдующим образом: "Украинская Держава со всѣх сто- рон окружена продолжающими упорную и жестокую войну государства- ми,которыя не могут и не находят возможным считаться с настоя- щим нейтральным ея состояніем и допуститьсвободное формированіе новой арміи и организацію ея снабженія. Нѣт сомнѣнія, что нѣко- торыми иностранными державами, хотя и не состоящими с Украиной на положеніи войны,будут в тѣх или иных цѣлях,предпринять враж- дебныя против нея дѣйствія, какоéбы уже,возможно, и имѣли мѣсто в видѣ взрывов и поджогов различных складов; между тѣм,ст.108 Уголовнаго Уложенія,предусматривающая такого рода дѣянія,отно- сится исключительно к военному времени и карает лишь способство- ваніе или благопріятствованіе "непріятелю". Признается необходи- мым законы о шпионажѣ, в полном их об'емѣ пересмотрѣть и перере- дактировать в болѣе точном соотвѣтствіи с обстоятельствами и условіями работы настоящаго времени". Далѣе,Главное Управленіе Генеральнаго Штаба,признавая, что коренной пересмотр законов о шпионажѣ потребует значительного промежутка времени, полагает существенно важным теперь-же издать вышеописанное дополненіе к ст.108 Уголовнаго Уложенія в одной из двух представляемых ими редакцій, различающихся только проектируемым наказаніем по пер- вой и второй частям: по I-ой редакціи "срочная каторга" и "катор-
га без срока", а по второй редакции: - "каторга без срока" и
"смертная казнь". Редакция проектируемой статьи уголовного зако-
на такова: - виновный в способствовании или благоприятствовании
иностранныму правительству в его враждебных против Украинской
Державы действиях, наказывается: -
-Срочной каторгой /или каторгой без срока/.
Если такое способствование или благоприятствование иностранному
правительству заключалось:
1/ в лишении возможности защиты укрепленного места, военного
порта или военного судна;
2/в убийстве начальствующего высшим войсковым соединением или
учреждением, штабом, отдельной частью войск или командой, укреплен-
ным местом, военным портом, эскадрою или военным судном, или ли-
ца заведомо исполняющего важные военные поручения или обязанно-
сти;
3/ в истреблении складов средств нападения или защиты от неприя
теля или предметов войскового довольствия или приведения в не-
годность сухопутных или водяных путей или телеграф, или теле-
фонов, или иных средств сношения различных частей армии, то ви-
новный наказывается: - каторгой без срока /или смертной казнью/.
Таким образом, возбуждаемые Главным Управлением Генерального
штаба законодательные вопросы распадаются на два основных зада-
ния:
1/ устранить неполноту и несовершенство действующих уголовных
законов о шпионаже и о выдаче военных тайн и 2/безотлагательно
распространить действие ст. 108 Уголовного Уложения /Государствен-
ная измена в военное время/, насколько возможно, и на мирное
время, введя тяжкую наказуемость и для случаев "способствования
и благоприятствования иностранному государству в его враждебных
против Украины действиях", как в мирное, так и во время войны -
в пользу не только нейтрального, но даже союзного государства.
Вышеприведенная редакция проектируемой статьи уголовного
закона, действительно, распространяет действие ст. 108 Уголовного
Уложения на случай "способствования и благоприятствования" всякому
иностранныму правительству в его враждебных против Украинской
Державы действиях, хотя-бы такое способствование или благоприят-
ствование относилось ко времени полного мира Украины, или во вре-
мя войны Украины - в отношении нейтрального или даже союзного
государства. Преступные деяния, предусматриваемые проектируемой
-8-
статье, равно как и статьей 108 Уголовного Уложения, представляют собой чистый вид такъ называемой "Государственной измѣны", в отличие от специального вида того-же родового понятія "государственной измѣны" - шпионства и выдачи военных тайн /см. Фр. Лист Учебник Угол.Права .1905 г. §§ 165-167 ст.260 - 272 Объяснит.Записка к Российскому Уголовному Уложению и проч./
Государственная измѣна есть посягательство на внѣшнюю безопасность и могущество государства, т.е.на положеніе государства среди другихъ государствъ. Понятіе "Измѣны" в тѣсном смыслѣ слова означает нарушение долга вѣрности. Другими словами субъектом государственной измѣны может являться, естественнѣе всего, подданный того государства, против которого эта измѣна направлена. Но уголовное право и дѣйствующіе уголовные кодексы Иностранныхъ государствъ, а также и Уголовное Уложение распространяют угрозы тяжким наказаніем и на подданныхъ иныхъ, даже враждебныхъ государствъ в случаѣ совершения ими государственной измѣны на территоріи данного государства /см.Таганцев - Угол.Право, Франц.фон-Лист - Учебник Уголовнаго Права,/часть особенная 1915 г. стр.265/ст. 119 Уголовнаго Уложения/.Статья 108 Уголовнаго Уложения, устанавливающая тяжкое наказаніе за государственную измѣну, имѣет в виду исключительно способствованіе или благопріятствованіе непріятелю в его враждебныхъ против Украины дѣйствіях, т.е.военную измѣну во время войны и только в пользу государства, состоящаго в открытой войнѣ с Украиной. Измѣна не во время войны, а также и во время войны в пользу государства не находящагося в состоянии открытой войны с Украиной, в томъ числѣ - нейтральнаго и даже союзного,-в тѣхъ случаяхъ, когда эта измѣна не может быть отнесена к категории измѣны дипломатической /Ф.Лист.ст.268 и ст.116 Угол.Улож./к шпионству и выдачѣ военных тайн /Ф.Лист - стр.269-272 и ст. ст.111-113 Угол.Улож./ остается дѣйствіем как-бы невоспрещенным законом под угрозой наказанія. Сверхъ того россійское Уголовное Уложение в той-же четвертой главѣ "О Государственной измѣнѣ" предусматривает в ст.114 "заготовку или поставку завѣдомо негодныхъ для употребленія средств нападенія или защиты от непріятеля какъ в военное, так и в мирное время; в ст.115 - поставку в военное время для дѣйствующихъ армій или флота и ихъ госпиталей завѣдомо вредныхъ для здоровья или завѣдомо негодныхъ для употребленія предметов довольствія; в статьѣ 117 - какъ для мирнаго, так и для военнаго времени: 1/ поврежденіе, сокрытіе, захват или
-4-
ПОДЛОГ ДОКУМЕНТА, СЛУЖАЩАГО ЗАВѢДОМО ДОКАЗАТЕЛЬСТВОМ ПРАВА УКРА-
ИНЫ ПО ОТНОШЕНИЮ КЪ ИНОСТРАННОМУ ГОСУДАРСТВУ, И 2/ ПОВРЕЖДЕНИЕ ИЛИ ПЕРЕ-
МѢЩЕНІЕ ПОГРАНИЧНАГО ЗНАКА ИЛИ ИНОЕ ИСКЖЕНІЕ ЛИНИИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ГРА-
НИЦЫ СЪ ЦѢЛЬЮ ПР-ДАНІЯ ИНОСТРАННОМУ ГОСУДАРСТВУ ЧАСТИ УКРАИНЫ.
Статья 110 предусматриваетъ, для военного и мирнаго времени, 1/побуж-
дение иностраннаго правительства къ враждебнымъ дѣйствіямъ противъ Украины
или къ уклоненію отъ союза съ нею, и 2/ обмѣнаніе, до объявленія войны,
содействія иностранному правительству въ его военныхъ противъ Украины
дѣйствіяхъ.
Статьи III, III¹, III², III³, III⁴, II2, II3, II3¹, II8, II8¹ - Уголо-
внаго ѣложенія /в редакціи Закона 5 іюля 1912 года/, говорятъ о государ-
ственной измѣнѣ путемъ шпионства и посредствомъ выдачи тайны военнаго
изобрѣтенія, посредствомъ выдачи военныхъ тайнъ и объ участіи въ сообще-
ствахъ, имѣющихъ цѣлью совершеніе измѣнъ всѣхъ видовъ. Преступныя дѣянія
предусмотрѣнны послѣдними 10 статьями, наказуемы въ случаяхъ учненія
ихъ въ военное и въ мирное время, въ пользу не только непріятельской, но
всякой иностранной державы. Эти статьи уголовнаго закона изданы въ резул-
татѣ обширнаго изученія иностраннаго Законодательства о шпионствѣ послѣд-
няго времени какъ въ россійскихъ министерствахъ военномъ и юстиціи, такъ
и въ Государственныхъ Думѣ и Совѣтѣ. При составленіи закона 5-го іюля
1912 года О государственной измѣнѣ путемъ шпионства", Законодатель рукс
водствовался всѣми данными иностранныхъ законовъ о шпионствѣ позднѣйшаго
времени. Мировая война 1914- 1918 годовъ дала громадный опытъ для факти-
ческаго примѣненія шпионажа на дѣлѣ, стали извѣстны случаи примѣненія
глубоко разработанныхъ системъ шпионства, развѣтленнаго по всѣмъ частям
государствъ враждебныхъ и нейтральныхъ. Но основное понятіе шпионства,
точно редактированное для военнаго времени Брюссельской деклараціей какъ
"собираніе или стараніе собрать тайно или подъ ложными предлогами свѣдѣ-
нія, съ намѣреніемъ объ открытомъ донести противной сторонѣ," остается
безъ измѣненія и поницій, и не одинъ случай шпионства или открытія военнаго
тайнъ во время текущей войны, насколько извѣстно, не вызвалъ нигдь до сег-
времени коренной переработки соотвѣтственной части общаго и военно-уголо-
наго законодательства. Главное Управленіе Генеральнаго Штаба въ своемъ
докладѣ указываетъ вообще на неполноту и несовершенство дѣйствующихъ за-
коновъ о шпионствѣ, но воздерживается отъ какого-либо конкретнаго указа-
нія, въ чемъ именно эта неполнота или несовершенствовираются. И дѣйстви-
тельно, этотъ вопросъ слишкомъ сложенъ и требуетъ весьма осторожнаго от-
ношенія къ себѣ. Законодательная Управа произвела самую тщательную работ
по сравненію дѣйствующаго закона 5 іюля 1912 года съ соотвѣтствующими зако
нами Франції /18 апр. 1886 г./, Германії /3 іюля, 1893 г./, Австрії /1852
и 1909 г./, Італіи - /1890 г./, Швейцарії /1908 г./, Сербії /1905 г./,
Англії /22 августа 1911 г./, О. Амер.Соед.Штатовъ Японіи, Нидерландовъ
/3 марта 1881 г./ и Венгріи. Въ результатѣ этой работы, Законодательная
Управа считаетъ необходимымъ указать, что дѣйствующими на Украинѣ зако-
нами могутъ почитаться непредусмотрѣнными только лишь нѣкоторые, весьма
незначительные по своей наказуемости, случаи приготовленія къ шпионству
и пособничества къ нему, облагаемые по иностраннымъ уголовнымъ кодексамъ
сравнительно легкими наказаніями. Подобнаго рода дѣнія по своей юридиче-
ской природѣ являются весьма неудовимыми , почему-центр тяжести въ пре-
счченіи ихъ лежитъ не столько въ сферѣ уголовной ихъ наказуемости, сколь-
ко въ наличностиадминистративныхъ способовъ къ тщательному сохраненію во-
енныхъ тайнъ, къ воспрепятствованію проникновенія постороннихъ лицъ въ во-
енныя учрежденія и заведенія и т. д. Переходя къ разсмотрѣнію второго за-
данія Главнаго Управленія Генеральнаго Штаба, а именно къ вопросу о без-
отлагательномъ распространеніи дѣйствія ст. 108 Уголовнаго Уложенія, на-
сколько возможно, и на мирное время, посредствомъ установленія тяжкой на
казуемости и на случай „способствованія и благопріятствованія иностран-
ному, не только враждебному., но и нейтральному, даже союзному государ-
ству въ его враждебныхъ дѣйствіяхъ противъ Украины", - Законодательная
Управа находится необходимымъ прежде всего остановиться на нижеслѣдующемъ
Действительно, способнъ возможного „благопріятствованія и способства-
нія" въ пользу всякаго иностраннаго государства и во вредъ Украинѣ въ во
енномъ отношеніи и въ мирное время многочисленны и разнообразны. Казалос
бы, что распространеніе дѣйствія 108 статьи Уголовнаго Уложенія на мир-
ное время не можетъ встрѣтить особыхъ возраженій. Между тѣмъ жизнь види
гаетъ противъ такового распространенія цѣлый рядъ весьма существенныхъ
возраженій, съ которыми нельзя не считаться. Эти возраженія относятся
какъ къ области какъ внутренней, такъ и внѣшней политики, третья же кате-
горія возраженій можетъ быть отнесена къ области уголовно-процесуальнаго
права.
Въ отношеніи внутренней политики государства означенное распространен-
нѣ дѣйствія ст. 108 Уголовнаго Уложенія и на мирное время встрѣчаетъ то
возраженіе, что эта статья чрезмѣрно широко опредѣляетъ понятіе государ-
ственной измѣны. Подъ „ благопріятствованіе и способствованіе" иностран-
ному государству въ военномъ отношеніи можно легко подвести самыя разно-
образныя стороны дѣятельности гражданъ. Исторія Рима и среднихъ вѣковъ
6
знает примеры того, как под понятие измены как оскорбление "величества" полити-
ческая внутренняя борьба постепенно стала подводить совершенно различные дѣ-
янія. Довольно напомнить, что под оскорбленіе "величества" подводились всѣ госу-
дарственные преступленія, поддѣлка монет, присвоеніе регалій, учрежденіе частной
тюрьмы и т. п. Исторія Русскаго права знает примѣры еще болѣе широкаго распро-
страненія понятій крамолы и военной измѣны. Недаром в ст. 421 "Наказа" Великой
Екатерины содержится рѣзкое осужденіе : "назвать преступленіем оскорбленія Ве-
личества такое дѣйствіе, которое в самой вещи не заключается-, самое насильствен-
ное злоупотребленіе." Послѣдняя десятилѣтія Россійская Имперія также далеко не
чужда была этому - тѣсно связанному с внутренней политической борьбой стремле-
нію к расширенію за естественные предѣлы примѣненія тѣх частей Уголовнаго Уло-
женія, которые говорят вообще о политических преступленіях, в том числѣ и о го-
сударственной измѣнѣ. Крайне трудно установить точную границу между дѣйствіями
явно обнаруживающими измѣническія цѣли преступника, и дѣйствіями, только могу-
щими, при извѣстных условіях, служить умышленному достиженію тѣх же цѣлей. Уго-
ловное Уложеніе /ст.48/ признает преступное дѣяніе умышленным не только тогда,
когда виновный желал совершить то, что он совершил /прямой умысел/, но также и
тогда , когда он сознательно допускал наступленіе послѣдствія, обусловливавшаго
преступность дѣянія /эвентуальный умысл/. Современная государственная жизнь
характеризуется тѣснѣйшей связанностью многих сторон ея жизни. Нарушение какой
либо функции государственной жизни рѣко отражается на многих других.
Правильное развитіе военных сил государства могущество арміи, ея боеспособность,
зависят и от школьнаго учителя, и от временных соціальныхъ и экономических пот-
рясеній /стачки, желѣзнодорожныя забастовки, аграрная волненія/, и от борьбы по-
литических партій. Недавній печальный примѣр русской арміи на фронта дал нам
поразительное доказательство громаднаго и убійственнаго вліянія на боевую мощь
великодержавной империи свободной пропаганды словом и в печати соціалистичес-
ких, анархических, интернационалистических и пацифистических ідей. В виду этого
распространеніи чрезмѣрно - широкой опредѣлительной части ст. 108 Уголовнаго
Уложенія и на мирное время создастся весьма соблазнительный неотразимый повод
для административной и судебной практики давать этой статьѣ и в мирное время
распространительное толкованіе в зависимости от того, что будет стоять у власти.
Трудно отрицать, что агитація словом и посредством печати может иногда оказаться
в реднѣ проиграннаго сраженія, но еще болѣе вѣрно то, что став на почву борьбы с
политическими противниками и с печатью посредством законов об измѣнѣ, государ-
ственная власть неудержимо поведет все государство по опасному пути, уже не ра-
и спробованному исторіей и никогда не приводившему к надежному усиліенію воен-
-7-
наго могущества государства.
Безусловно -необходимые предѣлы распространенія ст.108 Уголовнаго Уложенія по-
лучать наиболѣе вѣрное достиженіе только при наиболѣе полномъ охраненіи в госу-
дарствѣ правового порядка,правовому же порядку угрожает прежде всего именно
чрезмѣрное распространеніе этой статьи в мирное время.Время войны -время -ис-
ключительное,время исключительныхъ законов,когда существующая широкая редакція
о предѣлительныхъ частей ст. 108 Уголовнаго Уложенія,может быть терпима,оправды-
ваема обстоятельствами войны.В мирное же время подобная редакція статьи уголов-
наго закона военной измѣнѣ не соотвѣтствовала бы нормальному правопорядку го-
сударства,не достигала бы своих цѣлей - наиболѣе полной охраны мира и военной
безопасности Украины.Что-же касается внѣшней политики Украины,то постановка на
суд какого либо дѣла,с предъявленіем обвиненія по 2 части проектируемой статьи,
то есть по обвиненік,напримѣр,в истребленіи посредствомъ варьовъ складовъ средств
нападенія или защиты или оборонительныхъ сооруженій в пользу какого либо ино-
страннаго государства агентами послѣдняго,может вырасти в международный скан-
дал.Вѣдь в подобномъ процессѣ интеллектуальнымъ виновникомъ безусловно враждеб-
ныхъ дѣйствій противъ Украины болѣе или менѣе косвенно,должно будетъ признаваться
о общественномъ мнѣніем то или иное опредѣлённое государство,с которыми Украина,
по крайней мѣрѣ офиціально,сохраняетъ мирныя отношенія.Такіе процессы заключа-
ют в себѣ великую опасность для добрососѣдскихъ отношеній между так или иначе
заинтересованными иностранными государствами.Зло,которое может быть причинено
Украинѣ вызывающимъ характеромъ означенныхъ процессов,угрожало-бы молодой Укра-
инской Державѣ несравненно большими опасностями,чѣм опасности,к устраненію ко-
торыхъ прямо предназначена проектируемая статья.Подобные процессы нерѣдко соз-
давали-бы для Украины невозможное в дипломатическомъ отношеніи положеніе,раз
только государственной властью было бы предъявлено кому-либо обвиненіе в произ-
водствѣ на Украинѣ,по порученію иностраннаго государства,сжажемъ взрывовъ укрѣп-
ленныхъ мѣст и военныхъ складов.Однимъ фактомъ предъявленія такого обвиненія для
вѣрховной власти Украины создавался---бы серьезный вопрос,какъ реагировать в
дипломатическомъ отношеніи на такое проявленіе дѣйствительно враждебныхъ дѣйст-
вій со стороны этого государства.Международная кон'юнктура нерѣдко вынуждают
государства дѣлать вид,что они не усматриваютъ сасus bellī там,гдѣ он есть,но
умолчаніе в такихъ случаях всегда отражается на престижѣ.Да,наконец,и государ-
ство,имя котораго будетъ затронуто подобнымъ процессом,вряд ли останется безуча-
нымъ зрителемъ такихъ случаев; вѣроятнѣе всего,оно примет всѣ мѣры к рѣшительным
-8-
протестам, которые могут привести или к дипломатическому извинению, или к официальному охлаждению вплоть до разрыва отношений. К тому же, непосредственное участие правительства или правящих кругов иностранного государства в изменнических посягательствах подобного рода почти никогда не может быть точно установлено. Таким образом возбуждение дел измены в мирное время почти никогда не достигнет цели а, во всяком случае, будет опасно для сохранения добрососедских отношений Украинской Державы с тем или иным иностранным государством. Но, можно возразить, ведь и действующие законы /ст. ст. 110-118 Уголовного Уложения как выше указано, распространяют наказуемость многих случаев государственной измены и на мирное время, и прежде всего, в отношении к шпионству и открытию военных тайн. Это, совершенно основательное возражение не может почитаться опровержением нашего положения, так как все эти случаи узаконены международными обычаями, регламентированы Брюссельской декларацией, и процессы шпионов в мирное время стали бытовым явлением, с возбуждением и прохождением их никому из государств не приходит в голову связывать вопрос о своих добрососедских отношениях. Но от дальнейшего распространения тяжкой наказуемости за изменнические деяния и на мирное время воздерживаются до сего времени все государства. Редакционная комиссия по составлению российского Уголовного Уложения 1903 г/см. Объяснительную Записку Редакц. Комм. к ст. 108 /87/ тезис I /отдавала себе ясный отчет в том, что "изменническое действие может быть учтено и в интересах такой и ноземной державы, с которой мы в тот момент находимся в мире или даже в союзе; но все - же не сочла возможным распространить ст. 108 /87/ проекта Уголовного Уложения и на мирное время; к тому - же заключению видимо, пришли и составители закона 5 июля 1912 г. "О государственной измене путем шпионства в мирное время." Не имя под рукой всех секретных материалов по выработке этого последнего закона, нельзя точно указать все доводы против означенного распространения ст. 108 Уголовного Уложения, которые имелись в виду у думской и советской комиссии по предварительному рассмотрению этого закона; можно только с уверенностью сказать, что вышеприведенные доводы сыграли и там свою роль. Наконец, возражения уголовно-процессуального характера заключаются в том, что проектируемой статьей не суд возлагается обязанность доказывать в каждом отдельном случае измены, в пользу какого именно иностранного государства совершена. Если во время войны вся обстановка большей частью сама говорит, в пользу какого именно из воюющих государств учтено то или другое изменническое деяние, то в мирное время доказывание этого может встретить почти непреодолимые затруднения, так как многим государствам может быть более или менее выгодно содействие изменническое
-9-
посягательство на воєнну силу України.(Самое же установленіе того,в пользу ка-
кого именно иностранныго государства учинено содѣйное,может натолкнуться на кон-
спиративность широко оплачиваемую дѣятельну исполнителей, на цѣлую систему ухид-
реній,за которой скрывается первоисточник исполняемых порученій.
Таким образом слѣдует признать,что проектируемая Генеральным Штабом дополнитель-
ная статья о государственной измѣнѣ в мирное время вряд-ли может быть оставлена
в редакціи проекта.
Между тѣм не подлежит сомнѣнію,что самыя разнообразныя и весьма опасныя дѣянія
измѣническаго характера,предусматриваемыя проектируемой статьей,могут быть со-
вершаемы и совершатся в мирное время,причиня военной силѣ и военной безопас-
ности государства весьма существенный и нерѣдко трудно поправимый вред и остав-
лять их вовсе безнаказанными невозможно;раз нельзя достигнуть достаточной их на-
казуемости проектируемым распространеніем ст. 108 Уголовнаго Уложенія и на мир-
ное время,необходимо сами м тщательным образом установить 1/ какіе именно из
возможных опасных дѣяній,совершаемых и с измѣническою цѣлью,обложены по-нынѣ
действующимъ уголовнымъ законамъ,достаточными наказаніями,2/какіе из них обложены
недостаточными наказаніями и 3/какія наконец,остаются вовсе безнаказанными.
Разрѣшеніе этихъ вопросовъ даст возможность достигнуть туже цѣль-установленіе до-
статочной наказуемости подобныхъ случаев,не прибѣгая к встрѣчающему столько ос-
товательныхъ возраженій проектируемому распространенію ст.108 Уголовнаго Уложенія.
Законодательная Управа приводит ниже по возможности полную таблицу наиболѣе
опасных из мыслимых дѣяній,каковыя могут быть совершены и с измѣническою цѣлью,
с указаніемъ какими статьями дѣйствующихъ уголовныхъ законовъ эти дѣянія предусмот-
рѣны,какія наказанія за нихъ установлены и в каких именно случаях представлялось
бы желательным усиленіе наказуемости или установленіе наказуемости снова:
Наименованіе дѣяній
Такими ст.дѣйст.
угсл.зак.предус-
мотр.
какими наказ.эти
дѣянія по закону
облараются.
какое наказа-
ніе за них же-
лателльно уста-
новить:
I.Лишеніе возможности защиты
укрѣпленнаго мѣста,военнаго порта
порта или военнаго судна.
I/разрушеніе крѣпостныхъ верков
порча доков эллингов,порча
машин или снастей на суднѣ,
заклепаніе орудій.
а/порча или истребленіе вообще
Ул.о Наказ.
551,1621 /предус-
матриваетъ только
поврежденіе чужих
строеній,судов,дѣ-
сов,садов,огоро-
дов и т.н./
Заключеніе в
тюрьмѣ от 8 мѣс.
до 1 года 4 мѣс.
или отдача в
арест.отдѣл.от
1 до 2 1/2 лѣт.
Каторга.
6/при помощи поджога
в / при помощи взрывчатых ве-
ществ.
г/потоплением
д/путем минирования порта.
е/скопицем
ж/за вступление в шайку,
составившуюся для учине-
ния подговор.
з/за укрывательство чле-
нов таковых шаек
II.Истребление складов
средств нападения или
защиты от неприятеля или
предметов войскового до-
вольствия.
III.Приведение в негодность
с ухопутных путей сообщения.
а/отдельным лицом
б/скопицем.
IV. Приведение в негодность
водяных путей сообщения.
скопицем
У. Приведение в негодность
телеграфов, телефонов или
иных средств сношения раз-
личных частей армии.---
а/умышленное повреждение
телеграфов и телефонов.
б/умышленное поврежд. иных
средств сношения различных
частей армии.
VI. Убийство военных нач-ков
или заведомо исполняющих
важные служебные поручения.
а/Предумышленное
б/Умышленное
в / Приготовление к убй-
ству.
VII. Бездействие власти в
отношении охранения и уси-
ления боеспособности армии
и страны.---
а/в отношении должностных лиц
гражданского вѣдомства.
б/в отношении военнослужащих.
в / В отношении военных строи-
телей.
1607, 1609 по ст.
ст.1610, 1611 наказу-
ется покушение и
приготовление/
1616
-1617-1619
- 1203
Угол. Улод.
123
Улок. о Нак.
924 и 927-
929.
(татьбы уголовных
законов и наказа-
ния тъ же, что и
по отделу I.
1081 и 1082.
Угол. Улок.
123...
Улод. о Нак.
а/ч.2 ст.1087
6/Угол. Улок.
123
В воен. времени или
в мѣстн.объявлен.
на воен.полож.ст.
270 кн.(С.В.П.
Улод. о Нак.
1140 и прим. к ней.
В мирное время не
предусм.
Улок. о Нак..
1451-1454
1455-1456
- 1457-
Улод. о Нак.
ч. 2-3-I
Кн.XXII (С.В.П.
142 п.п.2,3 и 7-
144 и 145.
203 и 207
от 5 лѣт заключе-
ния в арестант-
ских отделеніях
до 20 л. каторги.
Каторга до 20 л.
Каторга до 20 л.
Каторга от 10 до
12 лѣт.
Каторгой на срок.
Каторгой на срок.
то-же.
Арест. отдѣл. от
I до I 1/2 л. или
кат.от 8 до 12 л.
(сроч. каторгой.
Арест. отдѣл. до
I 1/2 лѣт.
Срочная каторгой.
Като-га на 15 л.
или без срока.
от I 1/2 до 3 л.
арест, отдѣл.
то-же.
Каторга от 15 до
20 л. или без ср.
Каторга от 4 до
15 лѣт.
Арест. отд. от 4 до
6л. или тюрьма от
8 м.до I г. и 4 м.
Арест. отд. от I 1/2 л.
до 2 1/2 л. или зак.
в крѣп,от I р.4 м. до
4 л.
Арест. отд. до 4 л.
(ср. Кат.
Арест. отд. от I 1/2 до
2 1/2 лѣт
-10-
Таким образом, все вышеизложенное приводит Законодательную Управу к заключению:
I/что проектируемое дополнение ст.108 Уголовного Уложения должно быть отклонено; 2/что пересмотр действующих законов о шпионах желателен, и 3/что желательно так-же в вышеперечисленных случаях вышеуказанное усиление наказаний по помянутым статьям Уложения о Наказаниях Уголовных и Исправительных и кн. XXII С. В.П. 1869 г. изд.4-е.
Во всяком случае, за исключением изменений в кн. XXII С.В.П. желательны изменения в действующих общеголовных кодексах /Улож. о Нак. Угол. и Исправит. и Угол. Улож./ должны быть спроектированы по совместному обсуждению их с Министерством Юстиции.
Наральник штабу
VIII корпусу.
Відділ Генер. Штабу.
28 жовтня 1918 р.
Ч. 624
по наказу командира корпусу
при зборі надсилається сини,
виробленні комісією 18 кінна.
полку, які бажають бути в штаті
до проекту к "полоценню об ору-
жя".
Казаков конницю".
Додаток: зміні.
Спеціальний Ходунець, Кинш
Вет. Ч. 1918 р.
-зеля кінерубо оатоджануї
н дабудо рачу класон на зем
оте видачу за атроджантям у
-вимов га етикою кінерубо що
-вінсуює ов осмо, кірру дак
дикстоджануї якій велоси
кининерубом, кірос земляном
-мосовон и мис енкою ами
-ой саохевим так Кёктэну ак
-од атроджанням нате євдами
.Кінерубо тит ляют іваден
.6. то за шиваву пасотон
-всяк молінкубо оатоджануї
ціл, до едно якасом єє зем
-зелям ав атроджантяго и
-яй видач кінерубо оточе
на зориню і петою аккимии
килтою тисоджанім глининої
-огріб адд Пикнівон єє або
-ожи, саохевим ландолом кін
т ойтове колекна ейнерубо од
-те матову, нитою тисоджаном
-мосовон и мис енкою ами
-по-годоробок котрелака и ки
-як відаблі акадолом бінерубо євн
-відо озменної смоточку вий
-тникту імжан моя, Кінавов
-заонею нинсатодачи глиндсат
-килолом кірстиком апд еней
-аха земляну єхуд за саохевим
-віненов: каоям, йероонавво
-стряджанти нинснов кінерубо
-онд ложням и міжко втпад
-запотом и аляи онадр інерики
-шую земляну акидолом вінеа
-емарною за кінеробо и нтоя
-кейдруму, консокмивет джан
-няжко мезепи и
-яй емидолом атроджан ротелак
-Кінадіко акатроплот лянаас
.8. то га вваву нинсом
-длодну, за озменної смоточку вий
-мосовон и мис енкою ами
-по-годоробок котрелака и ки
-як відаблі акадолом бінерубо євн
-відо озменної смоточку вий
-тникту імжан моя, Кінавов
-заонею нинсатодачи глиндсат
-килолом кірстиком апд еней
-аха земляну єхуд за саохевим
-віненов: каоям, йероонавво
-стряджанти нинснов кінерубо
-онд ложням и міжко втпад
-запотом и аляи онадр інерики
-шую земляну акидолом вінеа
-емарною за кінеробо и нтоя
-кейдруму, консокмивет джан
-няжко мезепи и
-яй емидолом атроджан ротелак
-Кінадіко акатроплот лянаас
.8. то га вваву нинсом
-длодну, за озменної смоточку вий
-мосовон и мис енкою ами
-по-годоробок котрелака и ки
-як відаблі акадолом бінерубо євн
-відо озменної смоточку вий
-тникту імжан моя, Кінавов
-заонею нинсатодачи глиндсат
-килолом кірстиком апд еней
-аха земляну єхуд за саохевим
-віненов: каоям, йероонавво
-стряджанти нинснов кінерубо
-онд ложням и міжко втпад
-запотом и аляи онадр інерики
-шую земляну акидолом вінеа
-емарною за кінеробо и нтоя
-кейдруму, консокмивет джан
-няжко мезепи и
-яй емидолом атроджан ротелак
-Кінадіко акатроплот лянаас
.8. то га вваву нинсом
Котру частину проекта бажано змінить.
Що належить до змінення.
стара редакція/.
/к змінить / нова редакція/
По російські/
Глava Общ.Указ
п.5.
Руководство обучением казаковъ въ первый годъ службы и отвѣтственность за успѣхъ этого обученія лежитъ на Командирѣ сотни и офицерѣ вы- бранномъ командиромъ сотни сейбъ въ помощникъ для обуче- нія молодыхъ казаковъ, самое же обученіе ведется частью командиромъ сотни,частью его помощникомъ.На командира сот- ни возлагается непосредственное обученіе молодыхъ казаковъ, тѣмъ предметамъ воинскаго обра- зованія, кои должны служить твердымъ нравственнымъ основа- ніемъ для воспитанія молодых казаковъ въ духѣ будущих ихъ обязанностей, каковы: уясненіе значенія присяги,стандарта, долга службы и воинской дис- циплины, равно какъ и истолко- ваніе молодымъ казакамъ суще- ности и значенія въ военномъ дѣлѣ гарнизонной, внутренней и полевой службы.
На учителей изъ казаковъ воз- лагается передача молодымъ ка- закамъ, только тѣхъ свѣдѣній, которые указаны въ ст.8.
Руководство обученія каза- ковъ въ первый годъ службы и отвѣтственность за успѣхъ это- го обученія лежитъ на коман- дирѣ сотни,самое же обученіе ведется подъ руководствомъ командира сотни,назначенными имъ офицерами и казаками. На учителей изъ казаковъ ко- мандиръ сотни возлагаетъ пе- редачу только тѣхъ свѣдѣній, которые указаны въ ст.8.
Глava Общ.Указ
п.6.
Общее наблюдение за учителя- ми каждого взвода возлагается на взводнаго подстаршину, при- мѣнительно къ ст.8.
Глava Общ.Указ
п.16 послѣдняя строка.
До окончанія же этого срока, какъ командиръ части,такъ и высшія начальствующія лица только наблюдаютъ за правиль- ностью веденія обученія.
Общее наблюдение за учителя- ми каждого взвода возлагается на взводнаго подстаршину, при- мѣнительно къ ст.8.
До окончанія же этого срока, какъ командиръ части,такъ и высшія начальствующія лица только наблюдаютъ за ходомъ обученія.
Глava VI.
Вехов.ѣзда.
Начинать ѣздy слѣдуетъ на трензелѣ и на сѣдлѣ со стре- мёнами : впервые дни обуче- нія лошади ведутся на кордах, причемъ молодымъ казакамъ по- казываются правила посадки и управленія лошадью. Когда мо- лодые казаки пріобрѣтутъ нѣ- которую смѣлость на лошади и увѣренность въ ея послушаній, слѣдуетъ переходить къ ѣздѣ безъ кордовыхъ, но обязательно со стременами.Помѣрѣ условія правильности посадки,слѣдуетъ переходить къ ѣздѣ безъ стре- мянъ,но не всємъ смѣнок молодыхъ казаковъ сразу,а съ отдѣль- ными всадниками,соотвѣтствен- но оказываемымъ ими успѣхамъ.
Начинать ѣздy слѣдуетъ на трензелѣ и на сѣдлѣ со стреме- нами первые два дня,послѣ чего ѣзда безъ стремянъ"на хвосту". По мѣрѣ усвоенія правильнос- ти посадки,слѣдуетъ переходить къ ѣздѣ со стремянами,но не всѣю смѣнок молодыхъ казаковъ сразу,а съ отдѣльными всадни- ками,соотвѣтственно оказываемым ими успѣхамъ.
Як змінено / по українські /.
Орудування навчанням козаків в перший рік служби і відповідаль- ність за успіх цього навчення ле- жить на командирі сотні, самеж на- вчення ведеть ся під керуванням командира сотні, призначеними ним старшинами і козаками. На вчи- тилів із козаків командир сотні наложує передачу тільки тих відо- мостей, котрі вказані в ст.8.
Загальний догляд за вчителями кож- ної чоти налагаєть ся на чотового підстаршину, прикладно до ст.8.
До скінчення ж цього терміну, як командир частини, так і вийці началь- ствуючі особи тільки доглядають за ходом навчання.
Починати їзду належить на трензелі і на сідлі з стременами перших двох дні, після чого їзда без стремен "на хвосту".
По мірі присвоєння регулярності по- садки, належить переходити до їзди в стременами, але ж не всією зміною моло- дих козаків відразу, а з окремими всадни- ками, відповідно учиняємим ними успіхам.
Командир сотні
Паллибийць І.Г.
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ
Юрисконсульський Виділ
II Діловодство
Листопаду 18 дня 1918 р.
№ 3962
м. Київ.
Копія з копії.
ДО ПАНА ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА.
Розглянувши переслане при відношенні з 2/3 жовтня ц.р. під № I465/I7155 листування про бажаність перегляду законів про шпіонство і видання нині, до перегляду тих законів карательного закону про державну зраду в мирний час,-я визнав, що необхідність, як загального перегляду закону про шпіонство, так і видання згаданого карательного закону, в своєму докладі від 29-го липня ц.р. Головне Управління Генерального Штабу мотивує головним чином тим що "Вкраїнська Держава кругом оточена Державами, що продовжують вперту й жорстку війну; ці Держави не вважають за можливе рахуватися з теперішнім нейтральним її станом і допустити вільне формування нової армії, та організації постачання для неї,"з огляду на це "не має сумніву, що де-які чужоземні держави хоча і не воюють з Україною, будуть вживати в тих чи інших цілях ворожі проти неї вчинки, що вже без сумніву, виявилося вибухами та підпалами різних складів. Міркування це, без сумніву безперечне під час виникнення думки про перегляд зазначених законів, зараз, коли вже європейська війна наближується до кінця, страчує своє основне значення.
З огляду на це, надсилаючи згадане листування, ласкаво прошу вас, з поверненням його, повідомити мене, чи визнаєте Ви й нині необхідним як загальний перегляд законів про шпіонство, так і видання особливого карательного закону про державну зраду в мирний час.
Підписав
За Міністра Юстіції Сенатор Товариш Міністра О.Оссовський.
Скріпив Начальник виділу Цвичинський
З оригіналом згідно
Діловод м. Кобиляк.
Начальник Канцелярії
Генеральний Хорунжий
Начальник Законодавчої Управи
Військовий Старшина
Начальник Законодавчого Відділу
Полковник Д.Князь-Дмитровський
Начальникові Канцелярії Військового міністерства.
ОДЕРЖАНО
5 СІЧНЯ 1918
ПРИБ. № 2604
МИНИСТЕРСТВА
При сьому надсилаю висновок Законодавчої Управи дорученого мені Управління з приводу запроектованого Головним Управлінням Генерального Штабу поширення закону про шпигунство в мирний час.
ДОДАТОК: висновок і доклад.
Генеральній Хорунжий
Начальник Законодавчої Управи, Полковник
Полевський
Начальник Карного відділу,
Полковник К.
Начальникъ
Канцеляріи Военнаго
Министерства.
"23" сентября 1918 г.
№......
г. Кіевъ
Зам. нач. кн. 1659
Главное Военно-Судное Управленіе прислало свое-
заключеніе на докладь Главнаго Управленія Генераль-
наго Штаба о необходимости II распросранить дѣй-
ствіе ст.108 Уг.Ул. |о измѣнѣ| на мирное время, из-
мѣнивъ въ этомъ смыслѣ ея редакцію,
II | пересмотрѣть законы о шпионствѣ.
Главное Военно-Судное Управленіе по I-му пункту
высказалось отрицательно по слѣдующимъ основаніямъ:
А| Измѣнa дипломатическая, шпіонство, видача, военныхъ
тайнъ, искаженіе линіи государственной границы, не-
годная поставка предметовъ довольствія для арміи
уже предусмотрѣны, какъ преступное дѣяніе, и въ мир-
ное время | Уг.Ул. ст.110-119|.
В| Благодаря широкому понятію государственной измѣ-
ны по проектированной ст. 108, подъ это понятіе "бла-
горіятствованіе и способствованіе иностранному пра-
вительству" | можно легко подвести самия разнообраз-
ныя стороны дѣятельности гражданъ, особенно полити-
ческую дѣятельность, что повело бы къ уголовной трав-
лѣ господствующей партіею своихъ политическихъ про-
тириковъ. Поэтому ст.108, распространенная и на мир-
ное время, не достигала своихъ цѣлей - наиболѣе под-
чой охраны мира и военной безопасности Украины.
В| Обвиненіе по 2-ой части проэктировуемой ст.108, т.е.
обвиненіе, напримѣръ, въ истребленіи посредствомъ
вѣривовъ складовъ средствъ нападенія или защиты въ
пользу какого-либо иностраннаго государства, нахо-
дящагося въ мирѣ или даже въ союзѣ, агентами послѣд-
няго, можетъ вырасти въ международный скандалъ, по-
влечь сильные осложнения в международных контактах и повредить молодой Украине в ее добрососедских отношениях.
Г| От дальнейшаго, кроме случаев, указанных в п. А, расширения такой наказуемости за государственную измену, по изложенным выше основаниям, отказались все государства.
Д| Проектируемым распространением ст.108 Уг.Ул. будет возложена на судообязанность в каждом отдельном случае устанавливать, в пользу какого именно иностранного государства совершена измена, что может встретить почти непреодолимые затруднения, так как содействие изменическое посягательство на военную силу Украины может быть более или менее выгодно многим государствам.
— Взамен распространения ст.108 Уг.Ул. Главное Военно-Судное Управление находится более целесообразным усилить наказуемость за наиболее опасные из мыслимых деяний, каковы могут быть совершены и с изменнической целью, и предлагать целию таблицу таких деяний.
Что же касается второго пожелания Главного Управления Генерального Штаба о пересмотре законов о шпионстве, Главное Военно-Судное Управление, хотя, по самой тщательной работы по сравнению действующего закона о шпионстве - 5-го июля 1912 года - с действующими законами всех европейских государств, С.А. Соед. Штатов и Японии, и находит, что все случаи шпионства и пособничества к нему предусмотрены, но согласно на пересмотр дейстующего Законодательства если Главное Управление Генерального Штаба находится его неудовлетворительным.
Во всяком случае, за исключением изменений в кн. XXII С.В.П., изменения в действующих общеуголовных кодексах| Ул: о Нак. Уг. и Испр. и Уг.Ул.| если таковые желательны, должны быть спроектированы по совместному обсуждению их с Министерством Юстиции.
Приєднане: Заключеніе Главнаго Военно-Суднаго Управлѣнія и Докладъ Главнаго Управленія Генеральнаго Штаба.
Начальникъ Канцеляріи
Генеральный Хорунжій
Начальникъ Законодательной Управы
Войсковой Старшина
За Начальника Законодательнаго Отдѣла
Полковник
ВИСНОВОК
з приводу запроектованого Головним Управлінням Генерального Штабу поширення карної відповідальності на випадки допомоги чужоземному /а не тільки неприятельському/ урядові або поводження сприячого йому в його ворожих для Української Держави вчинках.-.
В відношенні 9 липня 1918 р. під ч. 9910, Начальник канцелярії Військового Міністерства звернувся до Начальника Головного Військово-Кридичного Управління з проєктом негайно дати висновок до надісланого разом з відношенням проекту статті, карного закону, що повинен поповнити собою неповність ст. 108 "Уголовного Уложення", де не передбачається "способствовання" або "благопріятствування" чужоземному /не неприятельському, себ-то, що не стоїть з Україною в стані війни/ урядові в його ворожих проти Української Держави вчинках. В своєм докладі Головне Управління Генерального Штабу підтримує необхідність указаного доповнення ст.108 "Уголовного Уложення" на таких підставах:
"Українська Держава зо всіх сторін оточена державами, що продовжують вперту й жорстоку війну; сі держави не можуть і не вважають за можливе рахуватися з сучасним невтральним станом України й допустити вільне формування нової армії та організацію постачання для неї.- Без сумніву, де -котрі чужоземні держави, хоча й не пробуваючи з Україною в стані війни, будуть з тою чи іншою метою вживати ворожих проти неї вчинків, що напевне все й траплялось в виді вибухів та підпалу різних складів; а тим часом ст. 108 "Уголовного Уложення", яка передбачає такого роду вчинки стосується виключно до воєнного часу й карає лише "способствовання" або "благопріятствування" неприятелеві.
Визнається необхідним переглянути й перередагувати всі закони про шпигунство з більш близьким пристосованням їх до обставин та умов праці біжучого часу.
Далі, Головне Управління Генерального Штабу, визнаючи що ґрунтовний перегляд законів про шпигунство потребує значного протягу часу, гадає що дуже важливо нині ж видати вище зазначений додаток до ст. 108 "Уголовного Уложення" в одній з двох надісланих ним редакцій, що різняться лише з боку проектованої карі в першій та другій частині; згідно з І редакцією: "стро-
-2-
кова каторга" й "каторга без строку",а згідно з другою редакцією: каторги
без строки " та "смертельна кара".
Редакція запроектованої статті карного закону така:
„Винуватий в допомозі або в поводженні,сприяючим чужоземному урядові
в його ворожих проти Української Держави вчинках карається:-каторгою на
строк /або каторгою без строки/.
Якщо така допомога або сприяюче чужоземному урядові поводження виявля-
ється,
1/в позбавленні можливості обороняти зміцнене місце,військову пристань
або військове судно,
2/в убивстві начальника вищого військового з'єднання або установи,штабу,
окремої військової частини або команди,зміцненого місця,військової приста-
ні,ескадри,або військового судна,або особи відомої,яко виконувач важливих
військових доручень та обов'язків,
3/в знищенні складів що служать для засобів нападу або захисту від ворога
або предметів військового постачання ,або в доведенні до нездатності.
сухопутних або водяних шляхів або телеграфу,телефону чи інших засобів
зносин між різними частинами армії,то винуватий карається:-каторгою без
строку / або "смертельною карою"/.
Таким чином зворушени Головним Управлінням Генерального Штабу законодав-
чі питання роспадаються на два основних завдання:
1/усунути неповність і недокінченість істнуючих карних законів про шпі-
гунство та про передавання військових таємствів і 2/неодкладно поширити
силу ст. І08 "Уголовного Уложенія" / державна зрада під час війни/,ос-
кільки можливо й на мирний час,встановити тяжку відповідальність й у ви-
падках "допомоги чужоземному урядові або поводження сприяючого йому в його
ворожих для України вчинках"як в мирний так і під час війни,-на користь
не тільки невтральної але й спільної держави.
Наведена вже редакція проекту статті карного закону дійсно поширює силу
І08 ст. "Уголовного Уложенія" на випадки "допомоги й сприяючого поводжен-
ня всякому чужоземному урядові "в його ворожих проти Української Держави
вчинках"хоч би така допомога або приязнь виявлялася під час повного ми-
ру України,або під час війни була на користь невтральної або навіть спіль
ної держави.-
Карні вчинки зазначені в проекті статті, також і в ст. І08 "Уголовного.
Уложенія "мають чистий вид так званої „державної вради", одрізняючи од спе-
ціального виду того-ж самого родового визначення „державної вради", власне
од шпігунства та передавання військових таємностів /див. Фон Листа Учеб-
ник Карного права 1905 р. §§ 165-167 стор. 260-272 та пояснюючи записки
до російського „Уголовного Уложенія" й инше/..
Державна зрада є замах на зовнішню небезпеку та могутність держави, себ-то
на становище держави серед інших держав. Визначення „зради" у властивім ро-
зумінні означає нарушения обов'язку вірности. Іначе кажучи, суб'ектом дер-
жавної зради може бути найперше підданий тої держави, котрій зраджено.
Але карне право й істнуючі карні кодекси чужоземних країн, а також і „Уго-
ловне Уложеніе" поширюють погрози держави /див. Таганцева „Карне право",
Ф. фон Листа „Учебник карного права," частина особлива, 1905 р. стор. 265
ст. ІІ9 „Уголовного Уложенія"/ Ст. ІІ8 „Уголовного Уложенія", яка встанов-
лює тяжку кару за державну зраду має на увазі виключно допомогу та повод-
ження, сприяюче неприятелеві в його ворожих проти України вчинках, себ-то
військову зраду під час війни та лише на користь держави, що воює з Укра-
їною. Зрада не під час війни, а також і під час війни, але на користь держа-
ви що не є в стані явної війни з Україною, в тім числі держави неприятельс-
кої й навіть спільної, в тих випадках, коли ся зрада не може вважатись за
зраду дипломатичну / Ф. Лист, ст. 268 й ст. ІІ6 „Уголовного Уложенія"/, за
шпігунство та передавання військових таємностів /Ф. Лист., стор. 269-272 й
ст. ст. ІІІ - ІІЗ „Уголовного Уложенія", лишається неначе вчинком, незаборо-
неним законом під загрозою кари.
По над те, російське „Уголовне уложеніе" в четвертій голові /ст. ст. ІО8-ІІ9
звідома
про „державну зраду" передбачає /ст. ІІ4/, запасання й приставку нездатних
для вживання засобів для наладу або оборони від неприятеля/як у воєнний
так і в мирний час /та /ст. ІІ5/, приставку під час війни для діевої ар-
мії або флоту та їх госпіталів звідома шкідливих для здоровля або звідома
нездатних до вживання предметів постачання."
Статтею ІІ7 передбачається як для мирного, так і для воєнного часу: І/во-
псовання, утаксвання, захоплювання або підлог. документу, що служить доказом
прав України в стосунках до чужеземної держави, й 2/зопсовання або перемі-
щення кордонного знаку, або інше нивечення лінії державних меж з метою пе-
редати чужій державі частину Української землі.
Ст. ІІО передбачає для воєнного й мирного часу: І/ спонукання чужоземного
уряду до ворожих проти України вчинків або до зламання спілки з нею й
2/обіцянку до оголошення війни своєї допомоги чужоземному урядові в його воєнних проти України вчинках.- Ст.ст. III,III-, -III-,III -,III -,II2,II3,II8 -,II8,II8- "Уголовного Уло- ження "/в редакції закону 5 липня 1912 р./зазначає про державну зраду че- рез шпигунство та через видачу таємності що до військового винадоду,та видавання військових таємниць,і про участь в товариствах,що мають на меті зраду всіх видів.
За злочинства,зазначені послідніми 10 статтями,призначається кара,як що - вони стануться під час війни,а також і в мирний час на користь не тільки неприятельської але всякій чужоземної держави.Сі статті карного закону видано в наслідку широкого вивчення чужоземного законодавства про шпігун- ство послідніх часів,як у російських міністерствах військовим та юстіції так і в державних думи та раді.-
Складаючи закон про 5 липня 1912 р.,про державну зраду через шпігунство,законодавець керувався всіма вказівками чужоземних законів про шпігун- ство,останньої доби.
За час 1914-1918 років світової війни небувалий грунт для розвитку шпі- гунства дав величезний досвід для його фактичного пристосовання на ділі; стало відомим вживання широко розроблених систем шпігунства,розвинутого в усіх державах ворожих і невтральних.Але основне визначення шпігунства докладно редаговане для військового часу Брюсельською декларацією яко "збірання або змагання зібрати відомості таємно або в неправдивих приво- дів і тим щоб про дознане донести противній стороні,"лишається незміненим і до нині; і на один випадок шпігунства або відкриття військових таємності за біжучу війну,як відомо,не визвав ніде до сего часу корінного перероб- лення відповідної частини загального військово-карного законодавства.-
Головне Управління Генерального Штабу в своїм докладі каже взагалі про неповність і незакінченість істнуючих законів про шпігунство,але не дає конкретної вказівки про те,в чим,власне,ся неповність або незакінченість виявляється.Дійсно,се питання дуже складне й вимагає дуже обережного відно- шення до нього.Законодавча Управа зробила старанну працю що до порівнан- ня істнуючого закону 5 липня 1912 р.з відповідними законами Франції /18 квітня 1886 р./,Германії /3 липня 1893 р./,Австрії /1852 р. і 1909 р./, Італії 1890 р./,Швейцарії /1908 р./Сербії /1905 р./,Англії /22 серпня 191 Еполуч.штатів,Японії,Нідерландів /3 березня 1881 р./ і Угорщини.
В наслідок сеї роботи,Законодавча Управа вважає за необхідне зазначити, що істнуючими на Україні законами можуть бути яко непередбачені лише де-які дуже незначні, з погляду на карність, випадки підготовання до шпигунства, допомоги в нім та замаху, за що припадає після чужеземних карних кодексів порівняночі легка кара.
Подібних до сего вчинків, з огляду на їх кридичну природу, не можна й вловити; тому вся вага що до припинення їх лежить не стільки в сфері покарання за них, скільки в істнуванні адміністраційних засобів до старанного сховання військових таємниць та перешкоди стороннім особам попасти в військові установи та заклади.
Переходячи др розгляду другого завдання Головного Управління Генерального Штабу, а саме , до питання про не відкладне поширення сили Ст.І08 „Уголовного Уложенія", оскільки можливо і на мирні часи, при помочі встановлення тяжкої кари і на випадок , коли хто допомогає і сприяє чужоземній , не тільки ворожій але й нейтральній, навіть сорзній державі в її ворожих вчинках проти України; Законодавча Управа знаходить необхідним перш за все застановитися на слідуючом:
Способи можливого "сприяння і допомоги" на користь всякої чужоземної держави і на шкоду України в військовім відношенні як підчас спокоя так і під час війни дійсно є численні й різноманітні.
Зазначені "допомога і сприяння", що здійсняються заздалегідь, систематично, помалу, перед війною, при сучасній безупинно поступаючій техніці війни, представляються не менш небезпечними, ніж державна зрада підчас війни. Здавалось би, що поширення сили І08 ст. "Уголовного Уложенія" на мирні часи не може зустріти окремих відповідей.
Між тим життя висовує проти такого поширення цілий ряд грунтовних відповідей, яких не можна не завважати. Сі відповіді відносяться як до внутрішньої так і закордонної політики, а третя категорія відповідей може бути віднесена до карно-процесуального права.
Що до внутрішньої політики держави, зазначене поширення ст. І08 „Угол. Улож." і на мирні часи зустрічає ту відповідь, що ся стаття занадто широко визначає поняття державної зради. Під "сприяння й допомогу" чужеземній державі в військовім відношенні можна легко підвести саму різноманітну діяльність громадян. Історія Риму і середніх віків знає приміри того як під поняття зради як «образа Величності» політична внутрішня боротьба поступенно почала підводити цілком різні вчинки. Досить спомянути, що під "образу Величності" підводились
всі державні злочинства, фальшування грошей, присвоєння клейнодів,
заснування приватної тюрми і т. і. Історія Російського права знає
ще в більшм розмірі поширення поняття "крамоли" і військової зра-
ди. Не дарма в статті 421 "Наказу Великої Катерини" міститься
гострий осуд такого ненормального явища: називати злочинством обр
зи Величності такий вчинок,який в суті не міститься - саме силомі-
ке зловживання." Послідні десятиліття Російської держави були такс
далеко не чужі сьому тисно зв'язаному з внутрішньою політичною бо-
ротьбою змаганню до поширення поза звичайні межі сили тих частин
"Угол. Улож.", які говорять взагалі про політичні злочинства, в
тім числі й про державну зраду. Дуже тяжко встановити точну грани-
цю між вчинками, що явно показують зрадничі цілі, і вчинками, що
тільки можуть при даних умовах служити умисному осягненню тих же
цілей. "Угол. Уложеніе"/ст. 48/визнає злочинний вчинокумисним не
тільки тоді, коли виновник бажав виконати те, що він виконав -/пря-
мий намір, але також і тоді, коли він свідомо припускав, що можуть
бути інші наслідки злочинного вчинку -/евентуальний намір/. Сучасне
державне життя характеризується тіснійшою звязз багатьох його стор
Нарушення якої небудь функції державного життя гостро відбивається
на багатьох других. Могутність армії,правильний розвиток військови
сил держави, її боєздатність залежить і від шкільного учителя і ві
тимчасових соціяльних і економічних розрухів /стрійки взагалі,стра-
ки залізничників, аграрні хвилювання/ і від боротьби політичних па
тій. Недавній смутний примир Російської армії на фронти дав нам
вражачий доказ величезного і погубного впливу на бойову силу вели-
кодержавної імперії,вільної пропаганди слова і в друкарних видан-
нях соціалістичних, анархічних, інтернаціональних і паціфістичних
ідей. І при поширенню надмірно широкої визначаючої частини ст.108
"Угол. Улож." й на мирні часи утвориться вельми спокусливий повід
для адміністративно-судової практики давати сій статті й підчас
миру ровповсюджене тлумачення в залежності від того, хто буде мати
владу в руках. Тяжко цілком відмовити, що агітація словом й печаттю
може показатися шкідливішою від програної битви. Але ще вірніше
є те, що, ставши на грунт боротьби з політичними противниками і з
печаттю при помочі законів про зраду, державна влада безупинно по-
веде всю державу по небезпечнім шляху, який, вже не раз випробова-
ний історією, ніколи не привів до надійного зміцнення військової
могутрості держави. Безумовно - необхідні межі поширення ст. 108 "Угол. Улож." отримають навірнійше осягнення тільки при найліпшім затриманню в державі правного порядку; правному ж порядкові загрожує іменно перш за все занадто велике поширення сеї статті підчас миру. Час війни - винятковий час, час виняткових законів коли й істнуюча широка редакція визначаючих частин ст. 108 "Угол: Улож.", може бути терпимою, виправданою обставинами війни, по відношенню до точно визначених держав, які брали участь в одвертій війні проти України. В мирні же часи подібна редакція статті карного закону військової зради не відповідала би нормальному правному порядкові держави, не осягала би своїх цілей - найліпшої охорони спокоя - військової безпеки України. Що до закордонної політики України, то з внесення в суд якої небудь справи, з заявленням обвинувачення по другій частині проектованої статті, себто по обвинуваченню, на пр. в зніщенню при помочи вибухів складів з засобами до нападу або оборони або оборонних будівель в користь якої небудь чужеземної держави агентами останньої, може виникнути міжнародний скандал. Отже в подібнім процесі інтелектуальним виновником безумовно ворожих вчинків проти України більше або менше буде признаватися по загальний опінії та або інша держава, з котрими Україна по крайній мірі офіціяльно і фактично находиться в мирних відношеннях. Вказані процеси містятьть в собі велику небезпеку для добрих сусідніх відносин між так або інакше заинтересованими чужеземними державами. Зло, котре може бути заподіяно Україні обопільно гострим характером зазначених процесів, загрожувало би молодій Українській Державі значно більшими небезпеками, ніж небезпеки, до усунення котрих прямо призначена проектована стаття. Чодібні процеси часто утворювали би для України в дипломатичним відношені неможливе становище, коли б тільки раз було пред'явлено державною владою кому небудь обвинувачення в переведенні по припоруці чужеземної держави вибухів на Україні, зміцнених місць і військових складів. Одним фактом пред'явлення такого обвинувачення в межах України, перед її найвищою владою, утворвалось би серйозне питання, як реагувати в дипломатичнім відношенні на таку прояву дійсно ворожих вчинків з боку дружньої держави. Міжнародна конъюнктура часто силує держави робити вид, що вони не спостерігають "саме вель" там, де він є, але замовчання в подіб-
-8-
них випадках завсігди відбиваються на престижі. Нарешті і держава,
котрої имя буде затронуто подібним процесом, напевне не зістанеться
не беручим участь свідком таких випадків. Вона уже всіх заходів до
рішучих протестів, котрі можуть привести або до дипломатичного ви-
бачення, або офіціяльної охолоди або до зірвання відношень. До того
ще безпосередна участь правительства або правлячих кругів чужоземно
держави в зрадничих замахах подібного роду майже ніколи не може бут
точно встановлена. Таким чином підняття справ про зраду в мирній ча
майже ніколи не осягне ціли, але в всякім випадку буде небезпечно
для добрих сусідніх відношень Української Державиз ток або іньшою
чужоземною державою.
.Отже можна відповісти, що й істнуючи закони /ст.ст. II0 - II8
Угол. Улож./, як вищесказано, поширять кару в богатьох випадках
державної зради і на час мирний, і перш за все, в відношенню до шпі
гунства і виявлення військових тайн.
Це цілком грунтовне заперечення не може збити нашу тезу, позаяк
всі ці випадки узаконені міжнародними звичаями, регламентовані
Брєсельскою декларацією, і процеси шпіунів у мирні часи стали побу-
товим в межнароднім маштабі явищем, з підняттям і веденням котрих
някій з держав не приходить в голову звязувати питання про свої до-
брососідські відношення. Але від дальнього поширення тяжкої кари за
зрадні дії і на мирні часи стримуються до сього часу всі Держави.
Редакційна комісіядля складання Російського "Уголовного Уложенія"
1903 р. /див. поясн.зай. Редакц. Ком. до ст. 108/87/ теза І/ добре
розуміла, що зраду можна вчинити і в інтересах такої Держави, з кот
рою ми в той мент находимось в мирі, або навіть в союзі, але все ж
не вважада можливим поширити ст. 108 /87/ проекту "Угол. Улож." і
на мирні часи. До того ж висновку прийшли і автори закону 5/VII -191
"о государственной измѣнѣ путемъ шпіонства въ мирное время". Не мак
під рукою всіх таємних матеріялів по виробленню цього останнього за
кону, не можна докладно указати всі докази проти зазначеного поши-
рення ст. 108 "Угол. Улож.", котрі мали ся в роспорядженні комісій
"Думи" і "Совѣта" можна тілько напевно сказати, що вищепомянуті дока
зи малися і там на увазі. Нарешті, одповідь карпо-процесового харак
теру заключається в тім, що проектованою статтею на суд накладаєтьс
обовязок доказувати в кожнім випадку зради - на користь якої саме
держави вона вчинена. Як підчас війни всі обставини самі вказують
на користь якої саме держави вчинена та чи друга зрадницька дія,
то в мирні часи доказати це буває майже неможливо, позаяк зрадниць-
кий замах на військову силу України може бути більш менш вигодним
для де-яких держав, а докладне встановлення - на користь якої Держа-
ви з вчинено злочинство - неминуче наткнеться на цілу систему хітро-
шів, конспіративності, на добре продуману широко оплачувану низку ви-
конавців, за котрими ховається керовництво виконуваних доручень.
Таким робом проектована Генеральним Штабом додаткова стаття про
державну зраду в тій ж редакції навряд чи може бути введена.
Між тим, не має сумніву, що найбіль різноманітні і найбільш не-
безпечні зрадницькі вчинки, предбачувані проектованою статтею, мо-
жуть діятися і діяться в мирні часи, учиняючи військовий силі і війс-
ковій безпеці держави справжню і часто трудну до поправлення шкоду;
залишати їх без кари зовсім неможливо, і раз не можна достаточно їх
карати проектуєми поширенням 108 ст. "Угол. Улож." і на мирні часи,
то необхідно як найдокладніше установити, які власне з можливих не-
безпечних подій, що вчиняються з метою зрадницькою, доволі карається
законом, які мало карається і які, нарешті, зовсім не карається.
Вирішення цих питань дасть можливість досягнути тієї ж мети - уста-
влення достаточної карності подібних випадків без поширення ст.108
"Угол. Уложенія".
Законодавча Управа приводить нижче зразкову і по можливості пов-
ну таблицю найбільш небезпечних злочинств, які можуть бути вчинені
з метою зрадницькою, з указівками статтів дієвих карних законів, яки-
ми вони предуглядені, які кари за них встановлено і в яких саме ви-
падках будь-як бажаним побільшити карність або установити знову карн
ність.
Назва вчинків. Якими статтями дієвих карних за- конів визначаються Як по закону кара- няться. Яку кару за них бажано установити.
І/ Позбавлення можливості захисту зміцненого місця військового порту або військового судна.
1/Сруйновання верхів фортепь, псування домів елінгів, псування машин або счастів на судні, заклепання гармат а/ псування або нищен- ня взагалі
Уд.с нак."551.
1621/передбачає замкнення в тюрмі від 8 міс.
-10 -3306
б/ Помічною підпалу
тілько псування чужих будинків, суднів, лісів, огородів, і т.и./
I607, I609 /ст. ст.I610-II карається замах і підготовлення/
в/ помічною вибухових рі- цей
I616
г/ затопленням
I617-I619
д/ шляхом мініровання порту
- I203
е/ збори щем
"Угол. Улож." 123 ст.
ж/ за вступи до ватаги, які, що складається задля учинення підпалів.
"Ул. о нак." 924 і 927"
з/ за покривання членів таких ватаг
929
II. Знищення складів за- соїв напалу чи оборони від ворога або річей військового постачання.
III. Привід в негодність су- ходільних шляхів кому- нікації.
а/ при визнанні можливої небезпеки для людей
I081 і I082
б/ збори щем
"Угол. Улож." 123
IV/ Привід в негодність водяних шляхів комуні- кації.
в/ збори щем
"Ул. о нак.ч.2 ст. I087."
V/ Привід в негодність телеграфів, телефонів або інших засобів знешення ріжних частин армії.
а/ навмисне пошкодження телеграфів і телефонів
"Ул. о нак." ст. I140 і примітка до неї.
б/ навмисне пошкодження інших засобів знешен- ня ріжних частин армії.
В мирні часи не предбачено.
VI/ Вбивство військових начальників або заві- домо виконуючих важкі службові доручення.
а/ навмисне, з раніш обду- маним наміром
"Улож. о нак." I451 - I454
до І р. 4 міс. або віддання до арешту таньских відділів від І р. до 22 р.
Від 5 років зам- кнення в арешт. відділів 20 рок. Каторги.
Каторга до 20 ро- ків.
-"-
Каторга від I0 до I2 років.
Каторгою на строк
-"-
-"-
Статті карних законів і карн тиж, що і в відділі І-м.
-"-
Арешт відділи від I до 1½ р. або каторга від 8 до I2 р.
Каторгою на строк.
Арешт відділи до 1½ р.
Каторгою на строк
Каторга на 15 р. або без строку.
Від І½ до З ро- ків арешт відділів
-"-
Каторга від I5 до 20 р. або без строку.
Каторгу бе: строку.
Арешт відділи до 4 р.
Каторгу бе строку.
б/ навмисне I455 - I456 Каторга від 4 до 15 років Каторгу без строку.
в/ приготовлення до вбивства I457 Арештанська від.а від 4 до 5 років або тюрма від 8 міс. до 1 року і 4 міс.
VП/ Бездіяльність влади від- носно охорони і побіль- шення боєзданности армії
а/ відносно службових осіб цивільного відомства ч. 2 ст. 34І Арешт.від від І½ до 2½ р. або замкнення в фор- теції від I р.4 міс.до 4 років.
б/ відносно військово-слу- жачих Кн.XXII Рос.З В.П. ст.142 п.п.2,3 і Ст- І44 і I45 ст. Арешт.від до 4 років Каторгу на строк.
в/ військових будівничих 203 і 207 Арешт.від від І½ до 2½ років. -"-
Таким чином, все вищевикладене приводить Законодавчу Управу до висновку: I/ що проектоване доповнення ст. 108 "Уголовн. Уложенія" повинно бути відхилене; 2/що перегляд дієвих законів про шпигунство є бажаним і 3/ що бажано також в перелічених випадках вищевказане побільшення кар в помянутих ст.ст. "Уложенія о наказаніях Уголовних і ісправительних" і кн. ХХП Рос. З. В. П. 1869 р. вид. 4.
У всякім разі, за винятком змін в кн. ХХП З. В. ІІ. бажаних зміни в дієвих загально-карних кодексах /"Уложеніе о нак. Угол. і ісправ. і "Угол. Уложеніе"/ повинні бути спроектовані після спільного обміркуван- ня їх з Міністерством Юстіції.
Начальник Законодавчої Управи,
Полковник
Голова Карного Відділу.
ПОЛКОВНИК
КОМАНДІР
УІІІ
КОРПУСУ
Відділ Ген.Штабу
27....Жовтня 1918р
ч ...593......
м.Катеринослав
2-му Генерал Квартирмейстеру
28 іюл. 1910
При цьому надсилається протокол комісії
по перегляду положення о навчанні молодих коза-
ків піхоти.
Додаток : Протокол комісії
Генеральний Хорунжий
Начальник Штабу корпусу
Генеральний Хорунжий
ПРОТОКОЛЪ
Комиссіи подъ предсѣдательствомъ Командира 15 пѣхотной дивизіи Генеральнаго Хорунжего Діденко и членовъ: Командира бригады Генеральнаго Хорунжего Терлецкого, VIII тяжелой артиллерійской Бригады Полковника Гончарова, Т.В.О. Корпуснаго Лігара Полковника Андѣльбона, Начальника Штаба 15 пѣхотной дивизіи, Генеральнаго Штаба Військового Остаршни Коновельца, 41-го пѣхотнаго Січового полку Полковника Ульянова, VIII Інженерного корпуса Значкового Переводскаго, VIII панцирнаго дивизіона Сотника Добровольскаго, Представителя отъ штаба корпуса Генеральнаго Штаба Військового Остаршни Вельтицева, по разсмотрѣнію проекта "Положенія по обученію молодыхъ кавалеристовъ пѣхоты" ч. I.
Разсмотрѣвъ указанное положеніе комиссія приняла слѣдующія заключенія: 1/ по отдѣлу "общихъ узаконеній": общее замѣченіе изложено въ рапортѣ за № 2064.
Новая редакція:
Для обученія молодыхъ кавалеровъ перваго призыва Командиръ сотни привлекаетъ офицеровъ и унтер-оффицеровъ сотни, которые и являются ихъ учителями.
Для обученія же молодыхъ кавалеровъ второго призыва Командиръ сотни привлекаетъ, кроме того, лучшихъ кавалеровъ перваго призыва, которые заблаговременно должны быть подготовлены къ исполненію возлагаемой на нихъ обязанности подъ его личною отвѣтственностью.
Командиръ курена наблюдаетъ за подготовкой этихъ учителей.
В конце § добавить:
Что каждый обучающийся руками.
В целях установления строгой дисциплины учителям вейми мбрами избегать сухого, формального отношения к молодым казакам, а тём более допускать жестокаго обращения и физическаго воздействія.
Послѣ слова "Освобождаются" добавить
"По возможности"
НОВАЯ РЕДАКЦІЯ:
Молодые казаки первого призыва, до прибытия могутъ находиться на всѣх необходимых парады въ сотни и в полку, за исключением постовыми чинами.
Вмѣсто первой половины § 15 новая редакція:
Продолжительность занятій съ молодыми казаками слѣдующая:
Въ первую недѣлю - 4 часа
Во вторую і третью - 5 часовъ
Въ четвертую - 6 часовъ
С пятой недѣли - 7 часовъ
Добавить къ п. В §19-для чего постей-
чивъ требовать отъ молодыхъ казаковъ повторенія смысла отдѣльнаго приказанія.
Добавить на концѣ §.
Для обученія молодыхъ казаковъ общимъ правиламъ гигіены ввести въ программу обученія занятія врачей.
Поясненій не требуеть
До образованія кадра старослужащихъ поколѣніе будетъ нести необходимыя парады въ помѣщеніи сотни, а таковые парады возникаютъ сей-часъ по прибытіи казаковъ первого призыва, коть наприм. дивизіонных рабочихъ на нужную и т. д.
ВЫЗЫВАЕТСЯ:
1/ Отсутствіемъ старослужащихъ, могущихъ вести эти парады, безъ которыхъ нельзя обойтись.
2/ Всѣмъ молодым казакамъ службахъ поручено дать имъ практическую подготовку и ускорить ихъ обученіе.
Вызывается необходимость немедленно образовать молодого казака массовой новыя свѣдѣній, дать возможность ему похически освоиться съ новой обстановкой и постепенно втянуть его въ уставный трудъ.
Поясненій не требуеть
Поясненій не требуеть
27. Добавить постій слова: по гимнасти-
кі-въ объёмѣ программы для молодыхъ
казаковъ- въ зависимости отъ их
физическаго состоянія, определяя мѣро
времени полка.
Чедо предположить, что въ
человѣ казаковъ, назначенныхъ
них на постро вым долѣ-
кости, будутъ лица съ фи-
зическим подостатками,
въ которымъ продѣявлять
требованія по гимнастикѣ,
въ объёмѣ для людей пор-
м льнаго развитія-льзя
ПРИЛОЖЕНІЕ I-E.
№ ста-
тей. Дополненія Мотивы.
2. Добавить-Допущены взысканія въ
административномъ порядкѣ и вой-
сковые суды.
3. Добавить- обязанности патруля для
поддержания порядка въ казарм.
4. Добавить - Случаи примѣненія оружія
наружными и конвойными.
Обязанности патруля выдѣленаго изъ
карала.
II. Особы заслуги при отсутствіи проти-
воразов.
ПРЕДСѢДАТЕЛЬ Генералъ-Фурмій Мерезевскій
ЧЛЕНЫ: Генер. Шилар Вѣнковъ, Стариш. Вайвтор
Кп Тюрки" Артил. Брига Паскевича Гинздорф.
М-во-Корпусы латра Имов Дикентовъ,
Телеграфного штаба Ні-ден-Сиѳрн Кипкашевъ
44 півом Сивдь тиха Маркевичъ Чайкинъ
8 Инженерныхъ Корпусъ. Знаковскій Терентьевскій.
8 Лакирма и Дѣбутно святиня Устремская
ДОКЛАДЪ
Съ выходомъ Украинской Державы изъ положенія войны, работа вновь формируемыхъ контръ-развѣдывательныхъ органовъ должна быть подчинена законамъ о шпионажѣ мирнаго времени, которые / ст.ст. 108-115 Угол. Улож./ уже и въ прежнее время своею неудовлетворительностью вызывали справедливый наре-канія.
Иныя методы и пути работы развѣдывательныхъ орга-низацій иностраннныхъ державъ получили совершенно новое направленіе; кромѣ того, Украинская Дер-жава со всѣхъ сторонъ окружена продолжающими упорную и жестокую войну государствами, которая не мо-рутъ и не находять возможнымъ считаться съ насто-ящимъ нейтральнымъ ея состояніемъ и допустить сво-бодное формированіе новой арміи и организацію ея снабженія.
Иѣть соображенія, что нѣкоторыми иностраннными державами, хотя и не состоящими съ Украиной на положеніи войны, будутъ въ тѣхъ или инныхъ цѣляхъ, предпринимать враждебныя противъ нея дѣйствія, каковыя уже, несомнѣнно, и имѣли мѣсто въ виду взрывовъ и под-
жого в різних складах; між тим, 108-а стать Уголовного Уложенія, предусматривающая тако родa дѣянiя, относится исключительно к военному времени и. караетъ лишь способствованіе или благопріятствованіе "н е п р і л т е л ю".
Признается настоятельно необходимымъ закони о шпионахъ, въ полномъ ихъ объемѣ, пересмотрѣть и переедактировать с болѣе точнымъ соотвѣтствіемъ обстоятельствами и условіями работы настоящаго времени; въ виду же того, что проведенiе подобной мѣры несомнѣнно потребуетъ значительного промежутка времени, полагалось бы существенно важнымъ, впредь до пересмотра, теперь же издать, въ представленной при сей редакціи, дополнительную къ 108-й статью, карающую "за способствованіе или благопріятствованіе иностранныму правительству въ его враждебныхъ противъ Украинской Державы дѣйствiяхъ". -
ПРОВІДУТЬ СТАТТЯ ЗАКОНА, КАРАЮЧИЙ ЗА СПОСОБСТВО-
ВАННЯ ІЛИ ВЛАГОПРІЯТСТВОВАННЯ ИНОСТРАННОМУ ПРА-
ВИТЕЛЬСТВУ ВЪ ЕГО ВРАЖДЬБНИХЪ ПРОТИВЪ УКРАИН-
СКОЇ ДЕРЖАВИ ДІЙСТВІЯХЪ.
Виновний въ способствованіи или благопріят-
ствованіи иностранному правительству въ его
враждебныхъ противъ Украинской Державы дѣйстві-
яхъ, наказывается:
с р о ч но ю к а т о р г о ю :
Если такое способствованіе или благопріятство-
ваніе иностранному правительству заключалось:
1/ въ лимитніи возможности защиты укрѣпленнаго
мѣста, военнаго порта или военнаго судна;
2/ въ убійствѣ начальствующаго высшими вой-
сковыми соединеніемъ или учрежденіемъ, штабомъ,
отдѣльною частью войскъ или командою, укрѣплен-
нымъ мѣстомъ, военнымъ портомъ, эскадрою или
военнымъ судномъ, или лица, завѣдомо исполняющаго
важнія военныя порученія или обязанности;
3/ въ истребленіи складовъ средствъ нападенія
или защиты отъ непріятеля или предметовъ вой-
скового довольствія или въ приведеніи въ негод-
ность сухопутныхъ или водяныхъ путей сообщенія,
или телеграфовъ или телефоновъ, или иныхъ средствъ
сношеній различныхъ частей арміи;
то виновный наказывается :
к а т о р г о ю б е з ъ с р о к а .
ПРОЕКТЪ СТАТЬИ ЗАКОНА, КАРАЮЩЕЙ ЗА СПОСОБСТВОВАНІЕ
ИЛИ БЛАГОПРІЯТСТВОВАНІЕ ИНОСТРАННОМУ ПРАВИТЕЛЬСТВУ ВЪ
ЕГО ВРАЖДЕБНЫХЪ ПРОТИВЪ УКРАИНСКОЙ ДЕРЖАВЫ ДѢЙСТВІ-
ЯХЪ .
Виновный въ способствованіи или благопріятствованіи
иностранныму правительству въ его враждебныхъ противъ
Украинской Державы дѣйствіяхъ, наказывается:
каторгою безъ срока.
Если такое способствованіе или благопріятствованіе
иностранныму правительству заключалось:
1/ въ лишении возможности защиты укрѣпленнаго мѣ-
ста, военнаго порта или военнаго судна;
2/ въ убійствѣ начальствующаго высшимъ войсковымъ
соединеніемъ или учрежденіемъ, штабомъ, отдѣльною частью
войскъ или командою, укрѣпленнымъ мѣстомъ, военнымъ пор-
томъ, эскадрою или военнымъ судномъ, или лица, завѣдомо
исполняющаго важныя военныя порученія или обязанности;
3/ въ истребленіи складовъ средствъ нападенія или
защиты отъ непріятеля или предметовъ войскового доволь-
ствія или въ приведеніи въ негодность сухопутныхъ или
водяныхъ путей сообщенія, или телеграфовъ или телефоновъ,
или иныхъ средствъ сноженій различныхъ частей арміи;
то виновный наказывается:
смертною казнью.
СТАТЬЯ 108-я УГОЛОВНОГО УЛОЖЕНИЯ.
108. Російській подданный, виновний въ способствованіи или благопріятствованіи непріятелю въ его военныхъ или иныхъ враж- дебныхъ противь Россіи дѣйствіяхъ, наказывается:
с р о ч но к а т о р г о ю.
Если:
I/ такое способствованіе или благопріятствованіе оказало существенное содѣйствіе непріятелю;
2/ съ измѣнническою цѣлью совершено убійство,
то виновный наказывается:
к а т о р г о ю б е з ъ с р о к а .
Если такое способствованіе или благопріятствованіе непрія- телю заключалось:
I/ въ преданіи ему или въ покушеніи на преданіе ему арміи или флота, отряда войска, отдѣльной части или команды, укрѣп- леннаго мѣста, военнаго порта или военнаго судна или въ лишеніи ихъ возможности защиты отъ непріятеля;
2/ въ склоненіи или подговорѣ отряда войска, отдѣльной ча- сти или команды или начальствующаго надъ оними лица къ переходу на сторону непріятеля;
3/ въ насильственномъ сопротивленіи россійскимъ военнымъ силамъ или въ нападеніи на оныя;
4/ въ убійствѣ начальствующаго арміею, штабомъ, отрядомъ войска, отдѣльною частью или командою, укрѣпленнымъ мѣстомъ , военнымъ портомъ, эскадрою или военнымъ судномъ, или лица, за- вѣдомо исполняющаго важныя военныя порученіе или обязанность, или въ преданіи кого-либо изъ сихъ лицъ въ руки непріятеля;
5/ въ истребленіи складовъ средствъ нападенія или защиты отъ непріятеля или предметовъ войсковаго довольствія или въ приведеніи въ негодность сухопутныхъ или водяныхъ путей сообще- нія, или телеграфовъ или телефоновъ, или иныхъ средствъ сноше- ній различныхъ частей арміи;
6/ въ шпіонствѣ,
то виновный наказывается:
с м е р т н о ю к а з н ь ю.
Симъ же наказаніямъ и на сихъ же основаніяхъ подлежитъ рос-
сійскій подданный, учинившій предусмотрѣнное ею статьею тяжкое
преступленіе противъ союзнаго съ Россіею по оружию иностраннаго
Государства.
НАЧАЛЬНИКЪ ОТДѢЛА
по
обученію войскъ
ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНІЯ
ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБА.
"6" Декабря 1918 г.
м. Кіевъ.
2-му Генераль-Квартирмейстеру
Главнаго Управленія Генеральнаго Штаба.
РАПОРТЪ.
Во исполненіе отдѣленнаго Вами вчера мнѣ
приказанія, представляю на утвержденіе
проектъ положенія и программы недѣльнаго
обученія призывныхъ на службу солдатъ
Кіевскаго гарнизона, родившихся въ 1899 году.
При этомъ прошу о сверѣжшемъ утвержденіи
положенія и программы, дабы они могли быть
своевременно отпечатаны въ достаточномъ ко-
личествѣ экземпляровъ и разосланы въ войска.
Вторично прошу опредѣленныхъ указаний о
томъ какими уставами руководствоваться, а
именно:
1/ Считать ли еще въ силѣ дисциплинарный
уставъ украинской арміи, утвержденный Панелемъ
Гетманомъ.
2/ Продолжать ли наборъ и печатаніе уста-
вовъ Внутренней и гарнизонной Службы, одобре-
нныхъ Военно-ученными комитетомъ.
3/ Если остаются въ силѣ уставы бывшей
российской арміи, то прошу разрѣшенія печата-
тать ихъ для разсылки войскамъ, ибо войска
крайне нуждаются въ уставахъ.
ПРИЛОЖЕНІЕ: Положеніе и программа недѣль-
наго обученія солдатъ.
Генеральнаго Штаба
Полковникъ
ПОЛОЖЕНИЕ
о прохождении недельного курса обучения призываемых Киевского гарнизона, родившихся 1899 года.
§ I.
I/ Подборъ учителей долженъ быть произведенъ съ особою тщатель-
ностью. Учителями должны быть кадровые офицеры, сверхсрочные
прошедіе курсъ учебной команды и школы подпрапорщиковъ и офицеры
изъ по добныхъ подпрапорщиковъ, т. е. люди уже неоднократно зани-
мавшіеся обученіемъ молодыхъ солдатъ.
2/ На каждыхъ 3-5 молодыхъ солдатъ долженъ быть одинъ учитель,
на каждомъ 5-6 учителей одинъ старшій учитель изъ числа старшихъ
кадровыхъ офицеровъ. Непосредственными руководителями обученія
являются командиры ротъ и батальоновъ соответственно въ ротѣ и
баталіонѣ.
§ 2.
I/ Цель обученія - дать практическое пониманіе и умѣніе исполнить требуемыя, но ни въ коемъ случаѣ не заучиваніе чего либо
наизустъ.
2/ Для этого обученіе должно быть только практическое - пока-
зомъ, а теоретическая понятія - бесѣдами, но не чтеніемъ изъ книжек
3/ Наканунѣ вечеромъ каждаго дня должна быть составлена подроб-
ная программа каждаго часа обученія слѣдующаго дня, по этой програ-
ммѣ ротный командиръ долженъ провѣрить учителей.
4/ Если ученикъ практическое или въ подѣ, то также наканунѣ дрлж
на быть изучена или соответственно подготовлена обстановка для
обученія.
Къ началу учебнаго часа всѣ подготовительныя работы должны быть
закончены дабы въ учебные часы велось только обученіе, но на какіе
либо приготовленія, расчеты или придумываніе, какъ и чѣмъ вести
обученіе.
§ 3.
Обученіе должно вести такимъ образомъ, чтобы обучаемые не
утомлялись ни физически ни умственно, ибо утомленный человѣкъ
всегда плохо усваиваеть. Для этого теоретическое обучение должно
непрерывно чередоваться с практическим; занятия должны быть
разнообразными и не скучными.
§ 4.
Расписание занятий должно быть составлено командиром части
в зависимости от условий расквартирования, освещения, близо-
сти учебного плаца и других условий. Примерная программа прилагает
тся.
§ 5.
Въ теченіе недѣльнаго періода обученія, обучаемые и ихъ учителя ни
ни въ какіе служебные и хозяйственныя наряды не назначаются.
Приложение: 1/ Программа обученія съ расчётомъ времени
2/ Примѣрное расписаніе занятий.
Начальникъ Отдѣла Обученія войскъ
Генеральнаго Штаба П о л к о в н и к ъ
У.Н.Р.
Канцелярія
Військового Міністерства
"31" грудня 1918 р.
ч.....23......
м. Київ....45
УКРАЇНСЬКИЙ
НАЧАЛЬНИКОВІ ГЕНЕРАЛЬНОГО
ШТАБУ.
184...1918 р.
Надіслано при цьому копію з копії відношення Мі-
ністерства Юстиції ч.р. Ч.3962 і листування про перегля
законів про державну зраду й шпигунство, прошу повідо-
мити Міністерство Юстиції та Головне Військово-Юридичне
Управління, чи визнаєте Ви й нині необхідним цей пере-
гляд, а також надіслати прикладене листування до Голов-
ного Військово-Юридичного Управління, якому, згідно 71
XXIV кн. С.В.П. 1869 р., належить ця справа.
Додаток: відношення Ч. ЗІІ28, копія з копії відно-
шення Ч. 3962 і листування на 22 аркушах.
Начальник Канцелярії, о та м ан
Начальник Законодавчої Управи, Хорунжий
Начальник Законодавчого Відділу, Полковник
У.Н.Р.
НАЧАЛЬНИК
Головного Військово-Юридичного
УПРАВЛІННЯ.
Адміністрація на Управа.
30 Грудня 1948 р.
ч. 5795
м. Київ.
На ч.204.
Панові Начальникові Генерального
Штабу.
Дисциплінарний Статут, якого було впорядковано в Юридичному Управлінні ще за часів Центральної Ради, був остаточно розгляnięй в Раді Військового Міністра. В канцелярії Ради є й примірники цього статуту. Жодних змін в цьому статуті в боку Юридичного Управління не передбачається. Коли ж з погляду Генерального Штабу буде зауважено, що якісь зміни треба буде зробити, то для цього слід буде скласти комісію до складу якої буде надіслано представника Юридичного Управління.
Про зміст самих змін прохаю повідомити завчасу.
СОТНИК Опрокієнко
Начальник Адміністраційної Управи, Сотник Кривошев
Діловод Бровченко
Тимчасово зв-
тверджене Сто-
лан Грею.
20-го Січня
1919 р.
Додатки до морозу Великої Укр.
ліній Спеціального Миту 1919р. Проект.
ТИМЧАСОВИЙ ШТАТ
Термінологічної і Кожовиряжної Комісії.
| Назва посад | Кіль-кість осіб. | Платня на рік в карбованцях. | Увага. |
|---|---|---|---|
| | | Старшин Військ та козак Урядовці | |
| Голова Комісії........... | I. | | |
| Інші члени.......... | 3. | | |
| КАНЦЕЛЯРІЯ КОМІСІЇ . | | | |
| Секретарь Комісії,/він- | I. | | |
| же Н-к Канцелярії...... | 1. | | |
| Директор........... | 6. | | |
| Перекладчиків.......... | 1. | | |
| Старших......... | 3. | | |
| Друкарщиків: | I. | | |
| молодших...... | 3. | | |
| Доглядач-кур'єр....... | I. | | |
ПРИМІТКИ: 1/ Для пояснення інших питань у своїх фахах від різних інституцій, управлінь, наукових товариств та організацій можуть бути запрошені до пленарних засідань комісії окремі особи, котрі отримують за кожне засідання дозвол гроші в розмірі по 35 карб., коли ці особи не займають постійної державної посади. Коли ці засідання провадяться в неслужбовий час тобто, які мають державні посади, одержують за кожне засідання по 20 карб.
2/ Крім того закликається до комісії в кількості не більше 3-х осіб видатні знавці мов, котрі отримують дозвол гроші за кожне засідання по 50 карбованців.
3/ Запрошені Комісією до складу 11 члені перекладчиків одержують або посійну платню, або по 20-25 карб. за кожен друкований на машинці канцелярійський аркуш перекладу. На канцелярські видатки гроші відпускаються по которису.
Т. з. о. Голови Комітету,
Генеральний Хорунжий Найблє.
Члени Комітету: Генеральний Хорунжий РОМАНІВ
Генеральний Хорунжий ЗОЛЬЯ
З оригіналом згідно:
Голова І-ої частини Організаційного Відділу
Генерального Штабу Військової Старшина
ЗАПИСКА З'ЯСОВАННЯ
до штату Термінологічної і Доводиправної
Комісії.
Постійні Члени працють по перекладанню та виправленню
нових в тих матеріалах, які надсилаються до Комісії на її ухва-
лення підготовляють доклади в термінологичних справах і віднос-
но праці підкомісій до планарного засідання Комісії.
Т. в. о. Голови Військово-
Ученого Комітету, Генеральний Хорунжий Шейблє.
Члени Комітету: Генеральні Хорунжи Романів
Генеральні Хорунжи Золь
Генеральні Хорунжи Зігель
З оригіналом згідно:
Голова І-ої частини Організаційного Відділу
Генерального Штабу Військовий Старшина
У.Н.Р.
ГОЛОВА ВІДДІЛУ
НАВЧАННЯ ВТІСЬК
ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ
ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ.
"29" Січня 1919 року.
м. Київ.
Начальникові відділу зв,язку.
По наказу Начальника Генерального Штабу прохам
негайно передати по телеграфу надсилаемі при цьому
телеграми до відповідних адресів.
ДОДАТОК: 9 примірників телеграм.
Голова відділу,
Полковник
ГОЛОВА ВІДДІЛУ
НАВЧАННЯ ВІЙСЬК
"ЗВ" Січня 1919 р.
ч.21....
Начальникові Відділу Зв,язку.
По наказу Начальника Генерального Штабу прохаю
негайно передати по телеграфу надсилаемі при цьому
телеграмм до відповідних адресів.-
Додаток: телеграми. 18 примірників.
За Голову Відділу
Полковник
ПО ТЕЛЕГРАФУ
/ Адреси дійснъ на об./
Рада Народніх Міністрів в засіданні своєм " Січня 1919
року слухала і ухвалила:
ЗАКОН.
о Дисциплінарному статуту
До видачя повного дисциплінарного статуту Армії Української народ-
ньої Республіки негайно по телеграфу провести в життя визначений
розділ УД-І проекту цього статуту:
Розділ VIII-й.
Про побільшення дисциплінарних кар під час рійни, або оголошення мі-
сцевості на військовому стані.
58/ Під час оголошення військового стану в якійсь місцевості, а та-
кон під час війни, поверх кар, зазначених в розділі І-м цього статуту,
вводяться низчезавначені додаткові дисциплінарні кари, а саме:
1/ Зміцнення на нижчу посаду,
2/ Усунення в посади,
3/ Повзбавлення старшинської ранги,
4/ Перевід у категорію штрафованих.
59/ 1/ Зміцнення на нижчу посаду може бути тільки на один ступінь.
2/ Усунення в посади можуть підпадати всі військові, окрім ко-
ваків, котрі не займають посад. Усунуті в посади старшини,
поки не одержать нового призначення, залишаються на стані во-
лодного старшина, в тій сотні, яку їм зазначено Начальником,
що їх усунув в посади. Усунуті в посади Командирів полків і кін-
особи, вступають в розпорядження Довідного Одинаку, з порядку
второго воїни або можуть бути призначенні я. іншу посаду, не ниж-
че як ч. дві тоди раз, що посідав усунений, або своєю виль-
ним зі служби, незалежно від їх воїськ.
3/ Старшини, повзбавленні старшинської ранги, звільняються покажом
до сотні, в якій він до цього часу не службі не перебував і яку
йому буде значено Начальником, що повзбавив його рангу. Під-
майстри такого козака на службі залишить від цілковитої боро
пляшки і проводиться на загальній підставах.
4/ До категорії штрафованих може бути залучено лише тих кова-
ків, що не обсмують ніяких посад. Заличення це проводиться
наразами по окремій чеснини. Хто підеться в цій категорії, не
може бути призначений ні на яку посаду і не може бути увільнений
у відпустку ні на який час. Штраф може бути подорожано в окремого.
заступництво з боєм безпосереднього начальника, в кому боюву
відміну та за пільгувальній ділуби, голос того італенця, що переві
Його до цієї категорії. не вважаючи ні на який строк прибуття в
ній, якщо кожен був звичений до категорії дропованих олень нім
за півроку до спозна на строку діяності відповідної одиниці; а як що
штраф Хому не було подорожано, то цього чину. то нін. його кинате
діти повзаймовських прав володіння землею взагалі, і т.п. заміч, якщ
вони до цього часу молодіхи переходять до троєда того села, до
якого землю приписано.
60/ Завзечені вище дисциплінарні міри можуть застосовувати:
1/ Сотенний командир,
а/ Зміщення на нижчу посаду бунчужного і чоловка,
2/ Курінних,
а/ Усунення з посади бунчужного, чоловка й розового,
3/ Командир полку:
а/ Зміщення на нижчу посаду сотенного.
б/ Переводити до категорії шарапованих.
4/ Командир бригади:
а/ Зміщення на нижчу посаду курінних,
б/ Позбавлення старшинської ранги молодшої старшини.
5/ Начальник дільниці:
а/ Зміщення на нижчу посаду Командирів полків,
б/ Усунення з посади курінних,
в/ Позбавлення старшинської ранги сотених.
6/ Командир Корпусу:
а/ Зміщення на нижчу посаду Командирів бригад,
б/ Усунення з посади Командирів полків,
в/ Позбавлення старшинської ранги курінних.
7/ Командуючий арміями:
а/ Зміщення на нижчу посаду Начальників дивізій,
б/ Усунення з посади Командирів бригад,
8/ Головнокомандуючий арміями фронту:
а/ Зміщення на нижчу посаду Командирів корпусів,
б/ Усунення з посад Начальників дивізій.
9/ Головний Ставки:
а/ Зміщення на нижчу посаду Командуючих арміями і Головнокоманду-
зного країни фронту.
б/ Усунення з посад Командирів корпусів, командуючих арміями і Голови військового країнного фронту.
б1/. Військові не перелічені в цім розділі, користуються в прав. що до призначення вказаних вище дисциплінарних кар нерівні з відповідними кунтрольними начальниками.
Підписов.: Кінський Микитя Трекола
З оригіналом згідно
за Письмо відділа Наказаннявськ
Губернатор Володимир.
I/ Житомір Командиру Волинського корпусу.
2/ Винниця " Подільського "
3/Елісаветград " Херсонського "
4/ Київ " Київського "
5/ Козелець " Чернігівського "
6/Кременчуг " Полтавського "
8/Рівно " Харківського "
8/ВОЛОЧІСЬК.Штаб армії ШАПОВАЛА.
9/Київ Командиру Корпусу сичових стрільців / Київ Осадний корпус/.
10/Київ Начальнику запасових частин / Інститутська ч.І./
II/Катеринослав Штаб армії Гулія.
12/Роздільна Штаб південн-західного фронту Осмолоьського =
13/Київ Коменданду місця.
14/Київ Еуберніальному комендантові
15/Житомір "
16/Ямник Каменець-Подільськ тек.
17/Козелець Губерніальному Комендантові
18/Катеринослав "
19/М.фран шму. Фриад (Київ, Нижньє Єрепа), Харків(Ніжин)
20/ Всім на Каса управління (Київ, заліз) авваційного
21/ Силовим штаб.
22/ Генерал-Грам Сарм. Мехикр, Абісційка
23/ Вільний Шаповалу (Київському Воєнному Товариству) /Волочиськ/. Липець 2.8
До 2-го Помішника Начальника Генерального Штабу.
На розпорядження.
ДОДАТОК: один примірник перекладених з російської на україн-
ську мову військових команд з постановою Комітету Ч.4.
Т.в.о. Голови Військово-Ученого
Комітету, отаман
" Січня 1918 року.
Ч.21...
м. Київ. Діловод
ПАНУ ГОЛОВІ ВІЙСЬКОВО-НАУКОВОГО КОМІТЕТУ.
При цьому додаю один примірник команд, перекладених з російської на українську мову, в яких зараз мається велика потреба.
Додаток: І примірник команд.
Голова Термінологічної Комісії
В. об. Секретаря
ПОСТАНОВА
Військово-Ученого Комітету
від "20" січня 1919 р.
При розгляді примірника команд перекладених з російської мови на українську, Термікологичною і мово- виправною комісією, Комітет постановив:
Команди попередні відріжнити від команд виконавчих розділкою /гіре/, при чому виконавчі команди, підкреслені в примірнику червоними чорнилами друкува- ти великим шрифтом.
Т.В.О. Голови Комітету, Отаман
Отаман
Члени: Отаман
Секретар
Загальна Управа
Телеграма.
Рівно Головному Інспектору
Отаману Осєцькому Винищя
Військовату Міністру Копія
Мачген Штабу.-
Надано штабом
Дисциплінарний Статут передано телеграфом отаману Оскілко ще
двадцять четвертого Січня в чому маються росписка телеграфу;
крім того статут оголошено наказу фронту 24 Січня ч. 41
котрий і надіслано 27 січня сього року.
Ч. 5692.- крапка 13 січня.%//
Надтрафронта Красовський.
15/II
На - наки штаб
Суворий, м.к. Осєцький
ДО ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ.
З резолюцією Начальника Канцелярії: "I5/П Начальникові
Головного Управління Генерального Штабу. Начальник Канцелярії
Отаман ГАЛКИН".
Пом. Начальника Загальної Управи,
Канцелярії Військового Міністерства, Києв.
16" Лютого 1919 року
Винниця. Комерційна
кола, вул. Владіслава ІУ.
Діловод
У. Д.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ
ГЕНЕРАЛЬНОГО
ШТАБУ.
По управлінню 2-0 там. Кварт.
Відділ Організаційний.
«20» лютого 191 р.
ч
м. Київ.
Начальнику Відділу Навчання військ.
Згідно резолюції Начальника
Головного Управління Генерального
Штабу.
ДОДАТОК: Телеграма ч.72/106.
Начальник Організаційного Відділу,
Полковник Мещеряков
За Начальника І-ої Частини,
Військовий Старшина
Телеграма.
Винниця Військовому Міністерстві. З штабу Отамана ОСЕЦЬКОГО Ч.72/106
від 12/II 1919 р.
Інспекція виявила:
1/ багато старшин кадрових частин особливо техничних не бала-
кають на державній мові.
2/ навчання зі старшиною як із козаками иноді не провадиться.
3/ грошове утримання видається в частинах випадково і не пов-
ності.
4/ Уставів частини не мають, а роспорядження одержують випад-
ково.
5/ Козакам не видають особистих записних книжок.
Вважав-би необхідним слідуюче роспорядження:
1/ Старшин не балакаючи балакати на державній мові не підвищу-
вати на посадах о чому об"явити в наказі по головній Управі. Ця
моя пропозіція викликана пекучою необхідністтю, позаяк інспекція
показала, що старшини мунтрових частин не балакаючи по Українсько-
му настільки гублять зв"язок з козаками, що можуть бути порівняні
з агітаторами проти У.Н.Р.
2/ Зробити роспорядження, аби в наказах по частинах щоденно
зазначалось чи провадилося навчання в попередній день, а як не про-
вадилося, то на якій підставі.
3/ Надати право начальникам окремих частин, в випадках, коли
старшинам та козакам частина затримується відпуск платні більш як
на тиждень. Доносити про це безпосередньо Військовому Міністерстві
по телеграфу. Ця пропозіція викликана тим, що неутримання платні
визиває у козаків незадоволення і большовизм, а у старшин ухилиння
всіма засобами від військової служби.
4/ Зробити роспорядження, щоб раз на тиждень від усіх частин
не менш корпусу висилалися до Канцелярії Військового Міністерства
кур"ери за випущеними все наказами та роспорядженнями загального
змісту, котрі повинні від усіх управ скупчуватися в Канцелярії
Військового Міністерства для цієї мети.
5/ Видати роспорядження, аби у всіх частинах були-б заведені
записні особисті книжки для кожного козака і щоб в них обов"язково
заносились усі видачі речей та грошей.
Отаман ОСЕЦЬКИЙ
З оригіналом згідно: Діловод Загальної Управи
Канцелярії Військового Міністерства
Резолюція Начальника Канцелярії: "І5/П Заг.Упр. Начальникам відповідних Головних Управлінь повідомити, апо питанням мови і роз- силки наказів - скласти наказ в Канцелярії. Отаман ГАЛКИН"
З оригіналом згідно: Діловод
ДО ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ.
Згідно резолюції Начальника Канцелярії надсилається для від- повідних розпоряджень по п.2 і 4 телеграми Інспектора Військ.-
Начальник Загальної Управи,
Канцелярії Військового Міністерства,
Начальник Загальної Частини
"15" Лютого 1919 року
м.Винниця, Комерційна школа,
вул. Владіслава IV.
Діловод
ГОЛОВНІ ІНТЕНДАНТСЬКИХ УПРАВЛЕНЬ
Рахунковий відділ
Лютого 18 1919 р.
№ 44/35
До Головного Управління Генерального штабу.
Для внесення в сміту на 1919 рік видатків на учебні; пособія військам і навчання грамоти, прошу повідомити, які від- пуски, по думці Г.У.Г.Ш., бажано встановити на ці потреби, маючи на увазі, що по ст. 319 кн. XIX відпускалось: на навчення грамоти і улаштовання читалень по 40 шагів на кожного муштрового козака і на учебні пособія для учебних команд по 100 шагів на половину штатного числа підстаршин в частини.
Стрибка: Менеграма отримана Брюсською, одержана 16 ч. Лютого.
Головний Інтендант
ОТАМАН
Начальник Рахунково-Грошової Управи
Отт. Вухгалтер
Оташан
ІІ-ої лейб-
Гарматної
Бригади
"1/8" Лютого 1919 р.
2. 137
Ст. Тишківво
Начальник Генерального Штабу
61
Рапорт
Прохано Вашому рапорту
декілька про відпустки за днеми
пам'яті дорученої мені бригади
пред'явлення цього в Києві-рі
деякі пришірнення утави:
дієцисимарний, внутрішній
і заголової служби, лейб-гвардії
пішої, мушкетерської гарматної
і утав пішнаєрки.
Оташан Навроцький.
Бригадний Осач Ващенко
У. Н. Р.
ГОЛОВА ВІДДІЛУ
НАВЧАННЯ ВІЙСЬК
ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ
ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ
"20 лютого 1919р.
ч. 38.
м. ВИННИЦЯ
2-му ОТАМАНУ КВАРТИРМЕЙСТРУ
Генеральний Штаб
27/ii 2023 РАПОРТ
Прошу о видачі нагороду за переклад з Російської на Українську мову муштрового статуту піхотинців у кількості всім писаних аркушів співробітнику Видавничого відділа Панасенку.
Упр. 2-го Ота. Кварт.
Гол. Упр. Ген. Штабу.
28/ii 1919 р.
Ест. Ч.
Голова відділа
Навчання військ,
ПОЛКОВНИК
Письмо № 47-48.49.63
Начальников Головного Управління
Генерального Штабу.
По належності, позаяк Статут Внутрішньої служби
розглядається в Головному Управлінні Генерально-
го Штабу.
Начальник Канцелярії Військового Міністерства,
ст. ОТАМАН Таммін
Начальник Законодавчої Управи
Аорунжий
З Начальника Законодавчого Відділу
Полковник Дєлєнка.
"20 "лютого 1919 року.
Ч. 583...2049
м.Винниця.
Генеральний Штаб
Дзійсн. Ч. 2092
Зак.-д. Управа
191 р.
Телеграфъ.
Вз.
Имѣніе Кривошеина, въ симъ же дѣлѣ, и т. п. Въ связи съ этимъ, я прошу Васъ утвердить мнѣніе о томъ, что въ случаѣ отказа отъ выдачи разрыва на 10-й день поступления заявленія, то это не можетъ быть признано за отказъ.
К. В. М.
Законодавча упра.
Відомий 4/59
13/II 1919 г.
Министерство юстиціи, 681
Подана.
1 ФЕВР 1919
О душе въ бытіе отъ м. п. т. п.
Новости о томъ, что въ связи съ этимъ, я прошу Васъ утвердить мнѣніе о томъ, что въ случаѣ отказа отъ выдачи разрыва на 10-й день поступления заявленія, то это не можетъ быть признано за отказъ.
* ) Примѣчаніе. Въ слу́жебномъ высланнымъ телеграммы, вриятой на буквопечатномъ аппаратѣ, значеніе письма до прочтения: 1) номеръ телеграммы, 2) число словъ, 3) число мѣсяцевъ и 4) часы въ минутахъ.
Островскій
6405
Александро
м. Дегтярёво.
мр. приводимых в аренду
стали Зарядья подвигов "Фема"
переправлены на улицу Малая
Московская
Телеграмма.
Верхній Суздальський Квартал-Квартира №65
№ 07683
Разр. Осінь волось. Павина.
134 м. 1/2 9536
ел.
ш.
Служебные отметки.
На р. 62-й по наказу Командира
Корпуса направляю сведения: Мельни-
ків і надісланої в гасіння кортцеля
про утворення школи під Ошарівки.
Для краткого елайки ВКП(б) та
14 січня 1919 року, кратка Філь-
пінготьська і Свято-Гавриловської
всіх військ. Своєму пр.
Марченко. Інспектор Ктора в навчанні
сліб молодих реперут Наказу
при Командир П'ятуш і Кітка
*) Примічування: Ви служебної заголовок телеграмми, прийнятой на бухвоначальницькому апараті, змачене часом по порядку слідуючих: 1) номер телеграмми, 2) число слов, 3) число місяця і 4) часи и минути надання
Тип. А. Г. Смирнова, Ф. № 2.
6505
поку артілі рійській бригади
і в інженерному пошуку відкрити
школи підсвяржих кратка для
проходення курса в школу команд
друбати від конної сотні і да-
тарсі то шеєни підсвярших кратк
Відповидальність за видор призм-
чених в школу покладаю на
Командир Кратка При проходо-
женні курса каруватись похожен-
ням во учбних командах з
Змінними кроповідними усвобами
служби в Службовий шлях кратка
Навчання погати через 24 години
після одержання цієї телеграми
Кратка Про виконання якою
Досягнення Кратка 9.0148/715 Командир
дір подвільського оташа Кондиц
кратка 2.0546/2841 З Командир 2
оташа Лебедів
У. Н. Р.
ІНСПЕКТОР
РЕСПУБЛІКАНСЬКИХ ВІЙСЬК
— по —
НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНО-ПОЛІТИЧНИХ
СПРАВАХ.
26 лютого 1919 р.
Ч. 235
м. Київ
м. Винниця
ДО ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ:
Прохаю відпустити для доручення нового мені Управління 10 примірників всіх військових статутів, які маються в Генеральному Штабі.
Статути прохаю видати пред'явики цього.
ОТАМАН
Начальник Канцелярії
НАЧАЛЬНИК
ГОЛОВНОЇ ШКІЛЬНОЇ
УПРАВИ
Військового Міністерства
ВІДДІЛ УЧЕБНИЙ.
м Київ,
Звіринець, буд. Інженер. школи.
На телеграму Отамана
Бронського
191 рік.
До Головного Управління
Генерального Штабу /відділ
виховання й освіти військ/
При цьм надсилаю інструкцію по учебно-
мутровій підготовці і вихованню в піших
юнацьких школах.
ДОДАТОК: інструкція.
Т.В.О. Начальника Управи,
Отаман
Т.В.О. Учебного відділу,
Інженер Військових Старшин Муравьов
ІНСТРУКЦІЯ ПО УЧЕБНО-МУШТРОВІЙ ПІДГОТОВЦІ І ВИХОВАННЮ
В ПІДНЯК ІЗНАЛЬНИХ ШКОЛАХ.
I/ Завдання шкіл - в найкоротчий час /4 міс/ підготувати май-
бутніх старшин Української Армії для чого треба:
а/ дати юнакам самі необхідні практичні військові знання
потрібні для виконання обов'язків, які покладає на стар-
шину командування четою або сотнею в бою.
б/ виховати національну свідомість і піднести національну гор-
дість.
в/ освітити їх в соціальному відношенні, аби майбутні стар-
шини могли свідомо ставитись до сучасних пекучих соціаль-
них питань.
2/ Для виконання вищезгаданих завдань в школах викладаються
тільки самі потрібні предмети і з кожного предмету треба
взяти тільки те, що потрібно для здійснення вищезгаданих
завдань.
Класове і муштрове навчання провадиться згідно додаваємої ві-
домості.
3/ При викладанні, особливо військових предметів, треба мати
на увазі надзвичайно короткий час, одведений для підготовки
майбутніх старшин, а тому треба мати на увазі тільки ті прак-
тичні завдання, які зазначені в § I цієї інструкції, і відкі-
дати все зайве.
Треба мати на увазі, що школа повинна підготувати ремес-
ників військової справи, діяльність яких обмежується четою
і сотнею, але вони добре повинні знати все, що їм прийдеться
робити при командуванні четою або сотнею, причому ці знання
повинні бути доведені до ступеня "автоматичності".
Тому метод навчання, особливо по військових предметах, по-
винен бути виключно, практичний менш теорії і як змога більш
показу і практики.
4/ Рахуючись з невисоким загальним розвитком більшості
учнів, викладачі повинні вживати всіх заходів до втлумачення
ім того, що викладають.
Тому ні в якім разі викладачі не можуть обмежуватись читанням лекцій, а прочитавши маленький відділ, окремими записаними прочитане полснити і втлумачити його в голови учнів і тільки переконавшись в тому, що всі зрозуміли прочитане, переходити до дальнійшого. Взагалі викладач повинен як змога ближче стати до своєї аудиторії, а не уявляти собою професора, який тільки читає, а хто хоче слухає і як захоче розуміє.
5/ Муштрове навчання /тактичне/ повинно провадитись в тісному зв'язку з викладанням тактики, а саме: муштровий склад обов'язково повинен бути на лекціях по тактиці, а викладачів тактики треба притягати до тактичних муштрових вправ в полі.
6/ Топографія повинна викладатись в тісному зв'язку з так- тикою, для чого обидві дисципліни викладає один викладач.
Перші години тактики повинні бути присвячені топографії в такій образунком, щоб, коли розпочнеться викладання тактики, то учні зміли би рисувати отчетні картки. При викладанні тактики на всіх лекціях і вправах в полі учні обов'язково повинні рису- вати на папері розполог сотні і читя в найбільш характерні менти.
Від цих карток - схем вимагати тільки ясності і правильності, щоб кожний Начальник, в руки якого попаде схема, міг легко зрозуміти де і як частина займає позицію, де перед нього ворог, де сусиди і т.п.
Швидке складання таких карток і єсть кінечна мета, яку повинно переслідувати викладання топографії.
7/ Муштрове навчання повинно мати головною метою створення Начальників, а тому повинно полягати головнійшим чином не у вправах якими готується /збивається/ муштрова частина, а учні беруть в них участь тільки як козаки, а в індивідуальній підготовці кожного учня до виконання в строю обов'язків інструктора і начальника.
Тому на муштрових вправах зпочатку треба звернути увагу
і присвятити де-який час на поодинокове навчання учнів, щоб надати їм належний військовий вигляд, а далі на вправах знайомити учнів з строями чeti і сотнi, не дбaючи про чистоту i чeткicть ушикування, через що стpой учнів не буде такий гарний як подобає добрий муштровий частини, але учні повинні бути призначені до виконання своїх обов'язків яко начальників і інструкторів.
3/ Викладання і муштрове навчання провадити на українській мовi.
9/ Склад класних відділів мати не більш як в 30 учнів.
10/ Перевірка опанування учнями викладеного і додаткові пояснення провадяться через репетиції.
11/ Склад репетиційних відділів 10-15 учнів, протяг репетиції не більш 3 годин.
12/ Репетиції призначаються не більш 2 разів на тиждень в години, окрім покладених на класове і муштрове навчання.
13/ Оцінка знання робиться нотатками по 5-й системі.
14/ Іспити по предметах класного навчання не провадяться, а середня з нотаток по репетиціях і буде осфтаючою.
15/ Тим, хто одержав по репетиціях незадовольняючи нотатки, дозволяється їх виправляти не більш одного разу.
16/ По скінченні курсу робиться тільки іспит по муштровій підготовці і підготовка оцінюється так: незадовольняюче, середньо, добре. Одержавши "незадовольняюче" не можуть личитись скінчившими школу.
ВИПУСК ІЗ ШКОЛИ.
17/ Скінчившими школу лічаться ті, що на всіх репетиціях по всіх предметах мають задовольняючи нотатки /не менш "3"/ Педагогічний Дикльний Ради надається право визнати скінчившими школу тих учнів, які будуть мати зі всіх репетицій по всіх предметах не більш І-ої незадовольняючої нотатки.
ВИХОВАННЯ В ШКОЛІ.
18/ Виховання учнів повинно провадитись в напрямі піднесен-
ня національної гордости, розвинення любови до батьківщини, до війс- кового довгу і честі, до ладу і добровихованності.
Поруч з тим повинно стояти розвинення прямого і чесного характеру самосвідомості, певности в собі, ініціативи, дужої волі і завзятости любови до козаків, лицарства і доброго товариства.
19/ Розвинення зазначених в попередньому артикулі прикмет повин- но зоснуватись на створенні відповідних обставин, допомагаючих цьому: на всьому укладі внутрішнього життя, прикладі з боку вихо- вуючого складу школи і постанови справи навчання.
20/ Учні, помічені як непевні з боку морального, звільняються зі школи.-
Т.В.06. Начальника Головної
Екільної Управи О т а м а н
Лютого 1919 р.
Т.В.06. Начальника Учебного Відділу,
Військовий Старшина
Затверджую
4 Вересня 1919 р. Начальника Головної Шкільної Управи,
Підписав: Т.В.О. Отаман САЛЬСЬКИЙ
для військових шкільних та Інструкторських шкіл.
Представлений програм військової гігієни по змісту своєму
близько стоїть до програми військових шкіл Франції та бувшої
Російської Імперії, при чим, в розділі зарядно-гігієнічним перед-
бачається найбільше докладний виклад про іку / подиву/, в розділі
анатомо-біологічнім про орудя руху та про нервову систему;
потрібним також треба вважати додаток про бізинне виховання кова-
ка, про хвороби /хоч би коротко/ і про першу допомогу в наглих
випадках. Зважаючи на те, що більшість сліхачів інструкторських
старшинських шкіл уже прослухали в свій час курс військової гігієни,
здатеться потрібним лише нагадати їм забути, звернути їх увагу
на те, що зривчально випускається з тиму, та дати пояснення тим або
іншим фактам і явищам згідно з практикою останньої війни.
----00000----
В О Д А. додова, джерельна, річна, грунтова. Жорсткість води.
Примішка органічних матерій; бактерії. Колодзів, різні системи їх.
Водопроводи Очищення води.
П О В І Т Р Я - склад його. Волкнсть. Шкодливі примішки:амоніяк,
сірководень, чадний газ, пил, бактерії. Повітря касарень.
Ж И Т Л О. Значиння матеріалу для будівлі. Провітрения, випляди
Його, провітрения касарень в ночі. Опал, вигляди його. Освітлення.
Усунення нечистоти, каналізація.
І М А /ПОЖИВА/ Матерії азотисті та безазотисті. Білки, жири
вуглеводи. Калорії. Кількість поживи, яка потрібна робочій лю-
дини. Масо, розділення туші, збой. Ознаки негодячого миса. Мисо
від хворої худоби. Збереження миса. Молоко. Яйця. Цукор. Ворошно,
сорти його, псування борощина, примішки. Випікання хліба. Від, горох
бараболя. Крупи - гречана й просяна /пчено/, риж. Приправи до
смаку, питво. Збереження харчових продуктів. Підротування страви
на куховарні, посуд.
АНАТОМО-БІЗИОЛОГІЧНИЙ НАРЯС:
Орудя руху - кістки, суглоби, м"язи /мускули/. Значиння бізичної
вправи.
Кров і обіг крови. Серце. Значиння фізичної вправи.
Дихання. Поля червоних кров'яних тілець в процесі дихання.
Значиння фізичної вправи.
Травлення. Травні соки. Втягання поживи. Значиння фізичної вправи.
Нервова система. Мозок головний та спинний, мозгові оболони,
нерви периферичні. Замовільні та рефлекторні чини. Воля /бажання,
обмикровування, дія /натхнення/ підвищення духу/ й афект, паника
хоробрість.
Праця на спокій. Втома. Перетяж. Треніровка
ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ КОЗАКА. Розділя козаків на групи по їх фізичному
розвиткові. Ходня, біг, гімнастика, ізда верхи, вольтжировка.
Вироблювання сили, спритності та витривалості. Походи, похodне
спорядження, скорість маршу, опочивки, переднівки.
Хвороби. Помештє хвороби загальної / тиф, холера й т.и./ і місцев
сібірська язва, короста й т.и./ Роля мух, бліх, вошей й инш., що
до передачи помештів. Венеричні хвороби. Ізоляція, дезенфекція.
Перша допомога: контузія, рана, кровотіч, перелом кістки, звих,
зомлілість, отрута, опік, відмороження, угадіння. Система розполо-
ження лікарських інституцій на фронти. Перевязка /практично/.
Т.в.об. Начальник Учбового Відділу
Головної Шкільної Головної Управи
Військовий Старшина Миросян
Поміщик-Н-ка Відділу Ран ровий Опляров
До Редакції Військово-Наукового Вістника Армії і
Флоти. /Генеральний Штаб/
Т.в.об.Н-ка Учбенного Відділу
Головної Інкільної Управи,
Військовий Старшина Миросян
5 Вересня 1919 р.
2-й Помішник Н-ка Відділу Р. нро вий Опляров
Вз приємній осель розписаний дубовий ланцюг тії в Стадишинської воєнної школи крім Штабу ІІ Подольського корпусу здійснюється від судну багато на меліці і топки. Класи не працюють оскільки балтиї.
Приємність до вимання, от у цей Стадишинський міхолд – що дати втомовленості створеному! Украничної Армії взурили сьогодні воєнного іску- ель, пополнити і зробити копіювання всіх євреїв в своєму дивізіоні. Довбичинські балтиї. І об'єм ста воєнного мекуселу и вироботки, як- тоди камбових раціональних приєднань приобретення! Знаки на практику, вчитати характер орієнту – виробляти їх у певній гублено діло, мислить табу, леобовт і болі.
Немає від вид претензій короткий строк от- редження? Далі податки Старшини в Миколаївському курені обратити всі виманні на практ. Всюди сторону уловлів тисяй, прибувай в бетомно бачено балтиї воєнного мекуселу, об'ємних полів при розписной лістини, об'ємних і вреження сьогодні, труду и робивав в ста- шинах меншими тесльними в работах самосоц. тисльності, опреджеленими вледові, увт- ремленості в єване Дністровської и амурати ети до пединтяйки.
Плотини и ковалерійські сторожини довгий особливо практиковання на отдихах, африка, разводки, кабіноднів і весни сьогодні веду- що також можна зробити толкну руха! практичної полевої подготовке.
Крім того старшини довгий спеціал. державних в усипанні весадки и управління техническими средствами охороняли
Год как-то уменьшался, более болезненно и менее метко до сего в школах дойдя.
и леты опыты посту роста по этим отдельно.
Из всех сказанного видно, что математические классы в день стрельбы ланиты - слишком недостаточно для деления
Для Каменева обедания и составления организаций.
На толстенных листах со стержнем должен удовлетворить стажа лета родн бойки, этим прибавляет понятие ясности думы совместных действий и времени пониманий.
Из всех сказанного видно, что математические классы в день на ледней стрельбы ланиты - слишком недостаточно для увлечён
весь вычислительный и необходимый элемент не любые ютз бы тут дает,
что отведёт на теоретическое деление военных наук. Все все остальные ученики посвящены на теоретические знаниям и обсуждение военных вопросов
по мере ознакомления с канонами так называемых приёмных и роста на практике.
КТ.
В призначенні роскмаді вчених занять у Старшинській військовій школі при містах 2 Подільського корпусу, наравнів в добу 5 годин на лекції і тижня 2 години на практичні заняття.
Перучи на увагу, що мета старшинських шкіл - не дати людям мливість старшинам "Української армії" вивчити підстави бійсь- кового мистецтва в зв'язку зі слову здобутими даними в цьому військового мистецтва то виробляти методи найбільшого ре- гіонального приписування прибачених знаннь на практиці; вихо- вати матуру старшин, вихо- льних в підмун погнити долю, шкір- тиву, занапер та бою.
З огляду на надзвичайно важливий спірок відведений для практичної підготовки старшин в школі треба звернути увагу на так- тичний дія завоєнних знаннь, за- дніх того повинен знижати пан- більше занять в полі при рес- ний мисцевості, становищі та чо- сі довгих, вимаганих та розважених у старшинах виконанням! в краї старишних самостійність, видаванням світо- млядь, упевненістю в своїх долях
та чепурність до педагогів.
Підлітні та кавалерійські старшини мусили освоїти практикування в відділах засвоєних розвідки, наглядання та песяння служби зв'язку, що також могло за своїм тільки чином практичної повноважної підготовки.
Крім того старшини мусили сприйматись у ловкості володіння та орудування технічними засобами сучасного бою, себ-то кулеметами, бомбометаннями та мінометами, див того в школах шукатись бійцівські інструкції по цим відділам.
На тактичних заняттях та енергійними мусили брати участь старшини всіх родів військ, чим прищеплюється поняття необхідності суспільних події та обов'язкового протистояння.
Зо свого висловленого видно, що крізь належних 2 години в день по всім муштрових заняттях було дуже мало для засвоєння всього вишевидовленого і необхідного годин, менше усі твій кількості годин, яка відведена на теоретичне засвоєння військових навук.
Все це резиму видною чику криза-
чил на підкреслене знайомство та обвінування військових літаків, по мірі ознайомлення з якими зараз же приналежно- дувались та перевірялися на практиці.
НАЧАЛЬНИК
ГОЛОВНОЇ ШКІЛЬНОЇ
УПРАВИ
Військового Міністерства
відділ учебний.
Бере зня 1/4 1919 рік.
Ч. 1203
ХМСКЖИТІВСЬК
Звіренець хбуд. Лижевірх школи.
м. Кам'янець Подільський
Петроградська 61.
Начальникові Генерального Штабу
Рапорт.
Згідно Вашого особистого росказу
при цім приставляю копії: рапорта мого
від 6 лютого б/р.ч.657 та інструкції
по учебно-муштровій підготовці і вихован-
ню в піших юнацьких школах з додатком
до неї обрахунку скороченого 4-хмісячного
курсу юнацьких шкіл.
ДОДАТОК: Три копії.-
Т.в.об Начальника Управи,
ОТАМАН
Т.в.об.Начальника Відділу,
Полковник Шишкін
НАЧАЛЬНИК
Головної Шкільної Управи
Військового Міністерства
Учебний Відділ.
Лютого 6 дня 1919 р.
ч. 657.
Копія.
Начальникові Генерального Штабу.
Рапорт
Приставляю для відома Інструкцію по
Учебно-муштровій підготовці і вихованню в піших
юнацьких школах. Ця інструкція з"являється голов
ною підвалиною для інструкцій школам і інших
фахів.
ДОДАТОК: І н с т р у к ц і я .
Підписав: Т.в.об. Начальника Головної Шкільної Управи,
Отаман Саляський.
Ствердив: Т.в.об. Н-ка Учебного Відділу, Військовий
Старшина Шумський.
Оригіналу відповідає:
2-й Помішник Н-ка Відділу,
Адміністративний Курінний
ІНСТРУКЦІЯ ПО УЧЕБНО-МУШТРОВІЙ ПІДГОТОВЦІ І ВИХОВАННЮ
В ПІШИХ ЮНАЦЬКИХ ШКОЛАХ.
I/ Завдання шкіл - в найкоротчий час /4 міс./ підготовити
майбутніх старшин Української Армії для чого треба:
а/ виховати національну свідомість і піднести національну
гордість, щоб кожний почув себе українцем,
б/ дати юнакам самі необхідні практичні військові знання
потрібні для виконання обов"язків, які покладає на старши-
ну командування четою або сотнею в бою.
в/ освітити їх в соціальному відношенні, аби майбутні
старшини могли свідомо ставитись до сучасних пекучих
соціальних питань.
2/ Для виконання вищезгаданих завдань в школах викладаються
тільки самі потрібні предмети і з кожного предмету треба
взяти тільки те, що потрібно для здійснення вищезгаданих
завдань.
Класове і муштрове навчання провадиться згідно додаваємої
відомості.
3/ При викладанні, особливо військових предметів, треба мати
на увазі надзвичайно короткий час, одведений для підготовки
майбутніх старшин, а тому треба мати на увазі тільки ті прак-
тичні завдання, які зазначені в § I цієї інструкції, і відки-
дати все зайве.
Треба мати на увазі , що школа повинна підготовити ремес-
ників /практиків/ військової справи, діяльність яких обмежується
четою і сотнею, але вони добре повинні знати все, що їм прий-
деться робити при командуванні четою або сотнею, причому ці
знання повинні бути доведені до ступіня"автоматичності".
Тому медот навчання, особливо по військових предметах,
повинен бути виключно, практичний - менш теорії і як змога
більш показу і практики.
4/ Рахуючись з невисоким загальним розвитком діяльності учнів
викладачі повинні вживати всіх заходів до втлумачення їм
того, що викладають.
Тому ні в якім разі викладачі не можуть обмеживатись читанням лекцій, а прочитавши маленький відділ, окремими запитаннями прочитане пояснити і втлумачити його в голови учнів і тільки переконавшись в тому, що всі зрозуміли прочитане, переходити до дальнійшого. Взагалі викладач повинен як змога ближче стати до своєї аудиторії, а не уявляти собою професора, який тільки читає, а хто хоче слухає і як захоче розуміє.
5/ Муштрове навчання /тактичне/ повинно провадитись в тісному зв'язку з викладаннями тактики, а саме: муштровий склад обов'язково повинен бути на лекціях по тактиці, а викладачів тактики треба притягати до тактичних муштрових вправ в полі.
6/ Топографія повинна викладатись в тісному взаємозв'язку з тактикою для чого обидві дисципліни викладає один викладач. Перші години тактики повинні бути присвячені топографії в таким образом, щоб, коли роспочнеться викладання тактики, то учні вміли би рисувати отчетні картки. При викладанні тактики на всіх лекціях і вправах в полі учні обов'язково повинні рисувати на папері росполог сотні і чети в найбільш характерні менти.
Від цих карток - схем вимагати тільки ясності і правильно- сти, щоб кожний "Начальник", в руки якого попадає схема, міг легко зрозуміти де і як частина займає позицію, де перед нього ворог, де сусіди і т.д.
Швидке складання таких карток і есть перша мета, яку повинно преслідувати викладання топографії.
Друга мета викладання топографії-научити учнів добре розуміти читати топографічні мапи і вміти поводитись з ними в полі.
7/ Муштрове навчання повинно мати головною метою створення Начальників, а тому повинно полягати половиннішим чином у вправах якими готується /збивається/ муштрова частина, а учні беруть в них участь тільки як козаки, а в індивідуальній підготовці кожного учня до виконання в строю обов'язків інструктора і Начальника.
Тому на муштрових вправах епочатку треба звернути увагу і присвятити де-який час на поодиноке навчання учнів, щоб надати їм належний військовий вигляд, а далі на вправах знайомити учнів з строями чети і сотні, не дбаючи про чистоту і четкість упикування, через що строй учнів не буде такий гарний як подобає добрий муштровий частині, але учні повинні
бути призначені до виконання своїх обов'язків яко начальників і інструкторів.
8/ Викладання і муштрове навчання провадити на українській мові
9/ Склад класних відділів мати не більш як в 30 учнів.
10/ Перевірка опанування учнями викладеного і додаткової пояснення провадиться через репетиції.
II/ Склад репетиційних підділів 10 - 15 учнів, протягом репетиції не більш 3 годин
12/ Репетиції призначаються не більш 2 разів на тиждень в години, окрім покладених на класоре і муштрове навчання.
13/ Оцінка знань робиться нотатками по 5-й системі.
14/. Іспити по предметах класового навчання не провадяться, а середня з нотаток по репетиціях і буде остаточною.
15/ Тим, хто одержав по репетиціях незадовольніючи нотатки, дозволяється їх виправдати не більш одного разу.
16/ По скінченні курсу робиться тільки іспит по муштровій підготовці і підготовка оцінюється так: незадовольняюче, середньо, добре. Одержанні "незадовольняюче" не можуть лічитись скінчившими школу.
ВИПУСК 13 ТИЧОЛИ.
17/ Скінчивши ми школу лічаться ті, що на всіх репетиціях по всіх предметах мають задовольняючи нотатки / не менш "3"/ Педагогічний Шкільний Раді надається право визнати скінчивши ми школу тих учнів, які будуть мати зі всіх репетицій по всіх предметах не більш 1-ої незадовольняючи нотатки.
ВИХОВАННЯ В ШКОЛІ.
18/ Виховання учнів повинно провадитись в напрямі піднесення національної гордості, розвинення любови до батьківщини, др військового довгу і честі, до ладу і добровихованності.
Поруч з тим поринно стояти розвинення прямого і чесного характеру, самоволодіння, певности в собі, ініціативи, дужої волі і завзятості, любови до казаків, лицарства і доб- рого товариства.
19/ Розвинення зазначених в попередньому артикулі прикмет повинно зосновуватись на створенні відповідних обставин, допомогаючи цьому: на ревному укладі внутрішнього життя, прикладі
з боку виховувачого складу школи і постанови справи навчання
20/ Учні, помічені як непевні з боку морального, звільняються
зі школи.- Підписав: Т.В.06. Начальника Головної Шкільної
Управи Отаман Сальський, ствердів-Т.В.06. Начальника Учеб-
ного Відділу Військовий Старшина Шумський.
З оригіналом згідно:
2-й поміщик Начальника Учебного відділу
Адміністративний Курінний
В цей час, коли утворюється справжнє Українське відділ-
ко в „організовану напрямі, для лього зараз необхідно мати сте-
тутні, підручники, поучення і т.п. на зрозумілій українській
нові, потрібна установа, яка б дбала про це і до якої почина
було звернутись в справі коректоду, виправлення нових і посв-
чання термінів, або нові ули однакові в різних статутах і
інструкціях. Через при Міськовому Іншторстві такої уста-
нови нема. Їхні починки в квітні місяці з наказу п.начальни-
ка Генерального Стабу була утворена термінологична і ново-
шиправна комісія при Головному Загальному Генерального Стабу
з представників різних родів зброї, в складі якої працювали
знанці нови, як про осор ТУМПА О., амадонів 0.І.ДОВГИЙ,
п.О.ЛАЗИНСЬКІЙ, п.І.ЖЕРБА, п.Д.РЯЗАН і друг.
постійніктаїв для цієї комісії не було ухвалено і через
то за свою працю на протязі майже сіми місяців члени її не
одоружували ніяких коштів, но було навіть канделярії і тільки
в жистоноді і грудні місяці завдяки добрим відносинам небіт-
чика. Остання про ДЕБОГО комісія мала відряджених від пісь-
ново-наукового комітету діловоди і друкаря.
В січні місяці б.р. ухвалені були В.п.комитетом і зат-
верджені п.Вільськовим «Минстром тимчасові статті термінологич-
ної і нововиправної комісії, яка з поводими січня місяця на
нідставі наказу п.начальника Генерального Стабу про поєднання
термінів і команд з Галицькими процесами при корпусі січових
стрільців, в яких і виїхала до м.Козятинна . З 10-го лютого
б.. при виконанні наказу про зменшення штатів державних ін-
ституцій ця комісія була скасована.
Гурновою термінологичною комісією утворена велика робота:
вироблено багато відськових термінів і виразів, занесених в
рухоми словники, складені відськовий словник, який чекав дру-
ку, перекладені різні статути, установи, поучення і т.пнн. як на
приклад - весь статут Внутрішньої служби, при чому ст.ст.1 -
217 були останнє коректовані з друкарні, понтонос діло, садор-
по дію, кулеметні" статут, поучення до самоповолування піхо-
ти і тако пи.
о б з одного боку використати склад осіб, які стоять
зараз в курсі справ термінологичних; мають досвід в перек-
ладах і які зараз нусить їти до другого діла.- Щоб задоволь-
нити потребу в установі, яка б допомогла українізації війсь-
ка, потрібно тимчасово утворити при Культурно-Освітній Ук-
рані Редакційно-Термінологичну частину, завдання якої
було:
порекладати та виправляти мову в різних статутах, інстру-
ціях, підручниках, поученнях і всьому тому, що буде надс-
иланися від річних Управлінь Військового Міністерства і про
призначатиметься для широкого розповсюдження серед війська.
Редагувати з боку мови зразки всіх наказів Військового
Міністерства; порахтувати зазначений матеріал, коли він в дру-
ку
Виробляти військові терміни і зазначати вирози .
Остаточно переглянути складеній півськовий словник, аби
він був як на"сторю подрукований"
Справа з утворенням цієї Редакційно-Термінологичної ча-
стини дуже негайна, бо разом провадиться замінка побоєрщів
1 утворенні частини для свого навчання вимогатимуть на укра-
їнській мові підручників, статутів і пи.
ГОЛОВА ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО ВІДДІЛУ
КОРПУСУ СИЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
У.Н.Р.
Начальник
Головного Управління
Генерального Штабу
4"Березня 1919 року
ч.......
м.Винниця.
ПАНУ ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТРОВІ.
РАПОРТ.
З огляду на велику потрібу статутів в армії,
необхідно як можливо скоріше почати їх друк, котрі вже
переглядені й перекладені на Державну мову.
Праця по друкованню статутів (муштровий, внут-
ришній та замозовий), дуже велика; необхідна друкарня
з великим запасом шрифту, папіру, фарби, а електричною
друкарською машиною й оправнею.
З друкарень міста Винниці, в котрих можливо б
було віддруковати статути найскоріше, є: 1) друкарня
Місцевого Самоурядовання, 2) друкарня Полішера, й 3) дру-
карня Польська.
В друкарні Місцевого Самоурядовання друкуються
майже всі часописи; в друкарні Полішера друкується ча-
сопис "Українська Ставка", котру видає Інформаційне бю-
ро при Директорії, араніж друковався "Республіканський
Вістник". Польська друкарня реквізована Військовим Міні-
стерством.
Коли представник від Головного Управління
Генерального Штабу оглядав друкарні міста, то завідуючий
друкарнею Місцевого Самоурядовання Йому казав, що в
друкарні цілком можливо ще друковати один часопис.
Друкувати статути в друкарні Військового Мі-
ністерства майже не можливо, позаяк друкарня невелика,
багато своєї негайної праці, а крім того там дуже мало
шрифту, папіру та фарби, а друкарська машина, на котрій
можливо було б друковати статути, ріквізована для потріб
Міністерства Земельних Справ.
Позаяк статути треба друковати можливо ско-
ріше, а в друкарні Місцевого Самоурядовання, можливо ще
друковати один часопис, прохаю Вашого ряспорядження,
щоб часопис "Українська Ставка" друкувався в друкарні Мі
сцевого Самоурядовання, а друкарня Полішера з усім
майном, була риквізована як можливо скоріше для потріб
Головного Управління Генерального Штабу.
Т.В.О. Начальника Головного Управління
Генерального Штабу
Отаман Шухевич
Термінологічна і Мововиправна
Комісія
при Головному Управ-
лінні Генерального
Штабу
21 Лютого 1919 р:
2.46.
До Пана Начальника Генерального Штабу,
мірмейєра
При цьому додам виправлений переклад
22 ст.ст.Статуту Внутрішньої Служби, які бу-
ли привезені для виправлення співробітником
Відділу Навчання Військ д. ХРАНЕВІЧЕМ.
Продовжувати переклад статуту на далі не-
ма змоги; позаяк він не залишив наново виправ-
леного і зміненого московського тексту.
Маю доповісти, що переклад статуту Вну-
трішньої служби, який на російські мови був
зредагований раніше, закінчено ще в січні мі-
сяці. До цього додаю перекладену інструкцію
околих справ піходи. Прикомандировану до
Тиформаційно-Освітньої Частини Корпусу Січ.
Стрільць. Термінологичну Комісію для поєднан-
ня термінів/команд, на підставі Вашого на-
казу,/справ. видано нач.капц.Ч.35/ з галиць-
кими & Січових Стрільців, має переїхати чи
в Вінницю чи в Жмеринку. Переклад стройово-
го статуту через три-четверти дні Комісією бу-
де скінчено.
Голова Інформаційно-Освітньої Частини і
Термінологичної Комісії
Секретар У. Назарович
Відділ Навчання вищого
Конія.- ТЕЛЕФОН ОГРАМА ч.345/296/119 - 24/1.
Начальнику Ренштабу.-
З наказу Військового Ліністра порідомляю для непохітного виконання
про розпорядження Гол.Стамана, аби були надіслані та надсилалися
обов'язково, невідкладно на майбутній час до Законодавчої Управи Кан-
целярії Військового Міністерства /Печерськ ,Микольска 11/, усі накази
про адмінстративні карти, про підвищення карта та про передачу Військовим
судом карних подій приватних осіб, котрі було видано, чи будуть видавать
ся Вам и підлеглими Вам Нач-ками.-
Начальник Канцелярії Військового Міністерства Стаман РАЛКИН /передад/
Мартиновський/прияв парт.ст.Каленскін/.-
З орігіналом згідно:
Начальник Загальної Частини
У. Н. Р.
НАЧАЛЬНИК
Законодавчої Управи
Канцелярії
ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТЕРСТВА
Законодавчий Відділ.
„5“ березня………1919 р.
ч 758/2829
м. Винниця.
ДО ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ.
Надсилаючи при цьому, в додаток до ч. 583/2079 від 20-го Лютого 1919 року,
листування на 2-х аркушах, прошу повідомити мене, чи розробляється в Головнім Управлінні Генерального Штабу проект статуту внутрішньої служби і, коли розробляється,
то в якій він стадії знаходиться.
Додаток: Інститута на аркушах.
За Начальника Управи,
Хорунжий Гарлі
Начальник Відділу,
Полковник Дужинська-Дужинська
Діловод
Мик. Шурій
21/ІІ 1486 р.
Упр. 2-го Отр. Кварт.
Гол. Упр. Ген. Штабу.
3/ІІ -19 р.
Назначено до армії
Діє в оціненні
30 крилів, статута
Панк Дужинська-Дужинська
КАНЦЕЛЯРІЯ ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТЕРСТВА
НАЧАЛЬНИКОВІ ЗАКОНОДАВЧОЇ УПРАВИ.
Згідно резолюції Начальника Управ-
ління 17/II.
РЕЗОЛЮЦІЯ: Повідомити Законодавчу Уп-
раву, що Головному В.-Юридичному Управ
лінню не відомо чи стверджений дісці-
плінарний статут і де знаходиться
його примірники.
Цей закон провадив Отаман Головного
Штабу БРОНСЬКИЙ і у нього повинні бу-
ти усі відомості по ці справи".
ДОДАТОК: листування на І-му арк.
Начальник Адміністраційної Управи
Діловод
Телеграма 103.
Військовому Міністрі Копія Начальнику Штабу Головнокомандуючого правоб. фронту
Із Штаба Отамана Осецького
Інспекція виявила докончу необхідність в військах статута внутрішньої служби або тимчасових вказівок які статті істнувавшої устави зберегають свою силу без цього не налагожується внутренне життя частин крім сього дисциплінарна устава затверджена 31 січня нього року ще не дійшла до групи Оскілько - Отаман ОСЕЦЬКИЙ.-
Згідно:
Діловод Законодавчого відділу, Законодавчої Управи,
Канцелярії Військового Міністерства, РАНГОВИЙ
Головне Військово-Юридичне
У. Надсилається копія телеграми Отамана Осецького під ч.103
конання відносно дісціплінарного статуту.-
Начальник Законодавчої Управи,
Канцелярії Військ.Міністерства ХОРУНЖИЙ
Начальник Законодавч.відділу,ПОЛКОВНИК
"15" Лютого 1919 р.
ч.542/1814 Діловод. Відовський
м.Винниця
У. Р.
КОМАНДІР
ОКРЕМОГО СТРИЖЕНЬКОГО
ЗАПОРІЖСЬКОГО КУРІНЯ.
18
ч. 749
Мс. Арміянці
Набр
Мусеєнко, де щороку виїжджає
Свято-Василіанська церква,
Архітект. На Розумовій 7/1
Кора був на ім'я Микола
Мусеєнко, 20 років.
Упр. 2-го Олам. Кварт.
Гоп. Упр. Сен. Штабу.
Вст. ч. - 15/5
Прехож Замого регіорядження, щоби
було видано в доручений мені курін
рідних військових статутів, особливо,
муштрових, залогових, внутрішніх і
капеленерик ( "Макеєва", "Дюка" і "Кола"
Особул.
С. Олійник
87
НАЧАЛЬНИК
УЧЕБНОГО ВІДДІЛУ
ГОЛОВНОЇ ШКІЛЬНОЇ
УПРАВИ
Військового Міністерства
21 Березня 1919 року.
ч 1247
м. Київ.
Звіринець, буд. Інструкторської
Школи Старшин.
Д О К Л А Д.
В доручених мені військових школах закла- дається фундамент нашої армії - залоруки нашої будуччини, і, гадаючи, що нема зараз більш важливої праці, я і всі мої співробітники поклали всі свої сили в справі створення належної будучої старши- ни, виконаної перш усього в національному дусі. З великими зусиллями і витратами народніх грошей кілька військових шкіл було зорганізовано і розпо- чали свою працю. Але: І/ Житомирську школу, яку було укомплектовано молоддю, що навіть нігде рушниці в руках не мала, після 1 - 2 тижневого навчання без мого відома було кинуто на фронт і вона перестала істнувати; зараз без повідомлення мене кідаються на фронт Інженерна і Інструкторська школи - наслідки цього, немає сумніву, будуть такі ж як в Житомирській школі, і таким чином, справу ство- рення певної Української старшини, яка все стала на ноги, відсовується. Від зна, на який час.
Притягнення шкіл на фронт це, окрім цього, підрив- ває авторитет Української влади і відтручає од вій- ська молодь, яку можливо використать в інтересах Республіки.
Я лічу своїм моральним обов'язком про вище згадане докласти, бо це дуже тяжко відчувається мною і моїми співробітниками в Управі і Школах.
Начальникові Головного
Управління Генерально-
го Штабу.
Т.в.об. Начальника Управи,
ОТАМАН Савченко
ВІЙСЬКОВО-ВЧИТЕЛЬСЬКІ КУРСИ І ЇХ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ.
Військово-вчительські курси утворюються з метою підготовки покликаних до війська старших-учителів, до національно-освітньої праці в військових частинах. На курси зараховуються вчителі виключно українського походження, цілком певні з національного боку, яким може бути доручена надзвичайно відповідальна праця - виховання національно-свідомих козаків, переконаних в необхідності проведення боротьби за волю України. Зарахування на курси можливо лише після подачі до Культурно-Освітньої Управи апкетних листів з певними відомостями по зазначеним в них питанням і розгляду їх Управою.
Слухачі курсів розбиваються на сотні, сотні об'єднуються в куріні куріні - в полк. Навчання на курсах провадиться яко муштрове так і лекційне. Муштрова підготовка та керування внутрішнім розпорядком пиття курсів - належить Командиру полку/куріні/ та призначеному в його розпорядження старшинському кадру. Вчительський полк/куріні/ повинен бути зразковою частиною в справі муштрової виправки та дисципліни.
Керування лекційною стороною курсів належить Начальнику Культурно-Освітньої Управи, а при відсутності його - Начальнику Освітньо-Адміністративного Відділу.
Муштрові й лекційні заняття провадяться щоденно: муштрові - три години й лекційні - п'ять годин. Як ті так і другі заняття для більшого їх успіху - провадяться в групами кількістю до 100 курсистів кожна. Чергування занять буде зазначено в розкладі годин занять на курсах.
Протягом 2-х тижнів цикл занять як муштрових так і лекційних має бути закінчений, після чого призначаються іспити, які закінчуються в 4-х денний термін.
Викладатимуться на курсах слідуючи дисципліни:
1/ Історія України, 2/ Географія України, 3/ Рідна мова, 4/ Історія письменства, 5/ Економіка й статистика України, 6/ Організація й проведення національно-освітньої праці в війську, 7/ Організація військових хорів.
Головне завдання лекторів: 1/ поширення знань курсистів по зазначеним дисциплінам,
2/ улаштовання зразкових лекцій,
3/ повірка знань курсистів.
Червоною ниткою всіх лекцій повинно бути: виховання в козаках розуміння вартості своєї нації та Державного світогляду, розвинення їх знань по до історії України, її багатств, як матеріальних так і духових,- почуття національних гордощів та любови до Рідного Краю.
Завдання лекторів по організації й провадженню національно-освітньої праці в війську - докладно ознайомити майбутніх сотенних учитель, в який спосіб приступити їм до своєї праці на місцях, як її провадити, одним словом дати їм точні інструкції, вказівки та програми. Кожен лектор мусить скласти короткий конспект тієї дисципліни, яку викладатиме на курсах. При складанні конспектів прияти на увагу, що він має бути підручником також для козаків. Всім случаях курсів ставиться в обов'язок записування всіх прослуханих лекцій, кожної окремо. У внутрішнім життю слухачі курсів підлягають Командиру полку/куріня / 1 перед ним несуть відповідальність за свої вчинки. Командир полку/куріня/підлягає Начальнику Культурно-Освітньої Управи, робить йому доклади що до справ муштрових занять з слухачами та непорозумінь виникаючих в дорученому йому полку/куріню/. Іспити при закінченні навчання на курсах, переводяться в присутності Начальника Культурно-Освітньої Управи або Начальника Освітньо-Адміністративного Відділу. По закінченню іспитів всім скінчившим курси видається Культурно-Освітньою Управою відповідні свідоцтва. Найвидатніші із скінчивших курси старшини-вчителі призначаються на посади завідуючих національно-освітніми справами окремих частин, рот та - сотенними учительми.
Начальник Культурно-Освітньої Управи
Н. о. Начальник Освітньо-Адміністративного Відділу
Діловод
У.Н.Р.
ГОЛОВНА ШКІЛЬНА
У П Р А В А
Військового Міністерства.
Березня "26" дня року 1919, (помітка)
ч. /308...
м. Кам'янець-Подільськ.
Начальникові Головного Управління
Генерального Штабу
Рапорт.
Згідно Вашого припису ч.2225 від 23 берез-
ня до Чугуївської пішої школи прикомандіро-
вані на всі види задоволення призвані на
військово-вчительські курси старшини.
З прибоду цих курсів немає не наказів,не
законів, не положень і не асігновано для них
прошей, а тому виникають такі запитання про-
шового змісту Відносно яких прошу ясних і
точних вказівок:
1/ По яких нормах їх харчувать. Зараз їх
харчують по нормах, встановлених для юнаків,
як в Інструкторській школі старшин.
2/ Хоч ці старшини мають одержувати плат-
ню, але слід, як в Інструкторській школі стар-
шин, коштовності харчування з утримання не по-
вертать.
3/ В телеграмі Військового Міністра ч.105
від 16 цього березня зазначено, що ці старши-
ни повинні бути "забезпечені платнею відповід-
но старшинському рангу." Гадаю, що згідно нака-
за В.О. ч.631 1918 року, ім слід видавати плат-
ню яко обер-старшині, некомандуючому чотою.
4/ Саме головне питання, це єсть відсутність
кредиту на всі справи що доорганізації курсів
вчителів - старшин.
В кінці місяця Грудня 1918 року Директоріа-
було затверджено закон про відчинення вушкіл
і асігнування в порядку аванса на первісні
видрати по відчиненню шкіл / ремонт будинків
учебники і т.и./ 6.000.000 карб.: Цей аванс вже підходить до кінця, бо з нього витрачалися гроші на всі потреби шкіл: на харчування, платню служачим школи і юнакам, платню лекторам, виданні учебників, покуп сукна, шкіри, білізни / з дозвілу Інтенданства бо воно цього дати не могло/ і т.и. Тих грошей, що лишилося з авансу, хватить на дуже короткий час, а між тим кредит по кошторису 1919 року ще не відчи- нено і невідомо коли буде відчинено.
Тепер же Начальник Культурно-Освітньої Управи за значає, що крім харчування старшинам-вчителям по- винна бути видана плата за 4 місяці, себ то на всіх потребно видать до 300.000 карб., а як ще додати до цього витрати по харчуванню, то прийдеть- ся витратить на старшин-вчителів в найближшому ча- сі до 400.000 карб., що значно скоротить і той не- великий час, на протязі якого можуть істнувати шко- ли за асігнований для них аванс.
Без грошей, готовікою школи не можуть істнувати не одного дня, бо в інтенданських гамазелях продуктів нема, все приходиться куповать на базарі і під рядчики в долг не вірять, так що як не буде грошей то становище шкіл може стати дуже гострим.
На підставі вищезазначеного прошу:
А/ Дати мені вказівку, чи можу я тратити гроші на старшин-вчителів з авансу, асігнованого законом Директорії виключно на школи;
В/ прошу Ваших кмопотань про скоріше відчинення кредиту для виплати старшинам-вчителям платні і їх харчування, бо в іншому разі краще зараз же розпустити старшин - вчителів, ніж витрачати на них гроші, яких ще не асігновано і невідомо чи бу- де асігновано.
В/ З огляду на брак грошей, я гадаю можливим за- раз видать старшинам - вчителям платню тільки за
місяць, а решта буде ім видано в частинах, або після асігнування.
Дуже прошу про найскоріше розвязання виценаведених питань.
Т.в.о.Начальника Головної
Шкільної Управи, О тама н
За Начальника Господарного
Відділу, Старший Адміністратор
Бухгалтер
ПРИНЯТА СЪ АПАРАТА
-20 ч. мин.
Со станции № катушки
Принялъ
Разрядъ.
Счетъ словь.
групп.
словъ.
шифр.
ПОД 40, ПО ВСІМ НАПРЯМКАМЪ ВИЙСЬКЪ ПО ЗАЯВѢ
ПРОСКУРОВА ВОКСАЛА ВИЇХАВ ДО ЗАОЛБУНОВА
МАЮ ДОПОВІСТИ ЩО ЗА ВІДСУТНІСТЬ ПРЕДСТАВНИКА ПІД ВІДАЛІМЪ НАВЧАННЯ
ПРАЦЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНА ДУЖЕ ЗАТРУДНЕННА І ОСКЛАДНІЙНА КРАПКА ПРОХАЄ
ВАШОГО РАСПОРЯЖЕННЯ ЩО ДО ПОЛАГІДЖЕННЯ ЦЬОГО ПИТАННЯ ДЛЯ ПОСКОРЕННЯ
ВИХОДУ СТАТУТІВ КРАПКА Ч 132 ВЗ0 БЕРЕЗНЯ 1919 Р КРАПКА
НАЧАЛЬНИК КУЛЬТУРНО-ОСВІТНОЇ УПРАВИ ЛОРЧЕНКО
Навч.
Май 1919
В.Н.М.
НАЧАЛЬНИКУ
КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ УПРАВИ
при
Головному Управлінні
ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ.
28 березня 1919 р.
Ч. 118
м. К.-Подільськ
П. НАЧАЛЬНИКУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ
ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ.
РА П О Р Т
Маю доповісти, що цього 28 го Березня почалася навчання на військово-учительських курсах моєю про-
мовою про завдання курсів і майбутньої праці старшин-
учителів по частинах, промовою Начальника І-го Освіт-
нього-Адміністративного Відділу п. Мироненко про зна-
чення власних прикладів старшин-учителів при праці
по частинах; вступною лекцією по Історії проф.Доро-
шенко і по Географії п. Садовського.-
Начальник Культурно-Освітньої Управи
Могренець
У. Н. Р.
ШКІЛЬНА ГОЛОВНА
УПРАВА
Військового Міністерства.
Інспекторський відділ.
Березня 24 дня року 1919.
Ч. 1312
м. Київ.
м. Величка, с. Подільське.
Доношу, що з старшин-учителів зформована сот-
ня, котра приординована до Чугуївської пішої
юнацької школи і розташована в будинку школи
імені Тараса Шевченка на Семинарській вулиці.
Муштрові навчання починаються 27-го цього бе-
резня.
Прийняті всі засоби за для найкращого розташу-
вання старшин-учителів і снабження їх всім не-
обхідним.
Підстава: § 4 наказа Головної Управи Вій-
ська У.Н.Р. від 24-го Березня № 233.
Д. Мелаш
96
Начальникові Управління Генерального Штабу
Р А П О Р Т .
27/10 2928
Ч.
Додаток: копія наказа по Чугуївській пішій юнацькій школі
від 26-го Березня № 81.-
Т.в.об.Начальника Головної Шкільної Управи,
О таман Степанович
Начальник Інспекторського Відділу Маркович
Копія.
НАКАЗ
по
ЧУГУЇВСЬКІЙ СПІЛЬНІЙ ЮНАЦЬКІЙ ШКОЛІ
ч. 81.
26 березня 1919 року М: "Кам"лянець - Подільськ.
§ I.
Згідно розпорядження Начальника Жільнної Головної Управи від
24 цього березня Ч. І288 до дорученої мені школи прилучаються
військово - учительські курси.
" 2.
Прибувших до військово учительських курсів- учителів - Старшин
в кількості І48 чоловік, залічити на всі віди завдовольнення
/ харчове і грошове/, згідно атестатів. Реєстр Старшин - учителів
при цьому оголошую.
Ч.Ч. Ранг Прізвище і имя. Ч.Ч. Ранг Прізвище і имя.
1 Хорунж. МАЛЕЦЬКИЙ Микола 32 Знач. СІДІКО Сергій
2 ВОРЕШЕВСЬКИЙ Віталій 33 ГАВРІЛЮК Роман
3 мАЗУР Яків 34 Хор. ЛЮКАЗЬ Хосеф
4 ПЕРЕПИЛИЦЯ Сава 35 СУХЕНЬСЬКИЙ Федір
5 НЕЧАТЄВСЬКИЙ Микола 36 САБІНЧУК Григоріо
6 ДАЦЮК Микола. 37 ЧЕРНІГІЧУК Павло
7 ОСАКОВСЬКИЙ Адам 38 ВОЛЯНСЬКИЙ Іван
8 САМОЙЛЕНКО Іван 39 ТУЛИНКО Микола
9 ПОЛІЩУК Амвросій 40 КОСТИК Яким
10 МУДРИЙ Юліян 41 БИЧОК Олекса
11 РИВАК Іван 42 МОРСЬКО Льоко
12 ДОБРЯНСЬКИЙ Левко 43 ВІЛЬЧЕНКО Іван
13 МАМЧУК Іван 44 СЕРГІЄВСЬКИЙ Якім.
14 БУРИК Маркел 45 КОНОТОН Андрій
15 САУТІН Семен 46 ГРИГОРЕНКО Іван
16 ДОМБРОВСЬКИЙ Йосип 47 ОДЕНЬКО Родерико
17 КОВАЛЬЧУК Василь 48 Знач. ЛЮСЬЄВСЬКИЙ Карп
18 ПОПЛАВСЬКИЙ Макар 49 ОРЕЛ Василь
19 Знач. ПЕТЛІВНИЧИЙ Степан 50 ДІНАДОРСЬКИЙ Григорій
20 Хорун. КУЧЕНКО Семен 51 СІНЯВСЬКИЙ Опанас
21 ДІДЕНКО Митрофан. 52 Хор. САБІЧУК Петро
22 ГАЛЬ Лаврід 53 ПАЗИНСЬКИЙ Віктор
23 ГАВРІЛЄВИЧ Андрій 54 МУДРИЙ Харитон
24 КАНЬКОВ Антін 55 СВІРЛА Іван
25 ТАНЦЕВИЧ Грицько 57- - -
26 РИМАР Микита 58 ПУЛІСЬКУК Філімон
27 МІХАЛЬЧИЧ Павло 59 ГАЛАДЬКИЙ Роман
28 ПЕТРУХ Петро 60 МЕЛЬНИК Тимофій
29 МОСЕННЯЗ Кирило 61- - -
30 ВУРЛАКА Микита 62 НАДІЛО Дмитрію
31 КОВБАСИК Григорій 63 ІВАНЦЬКИЙ Юрко
64 МАРЧУК Яків
55. Хорун. БИТИНСЬКИЙ Микола
66. -"- ПРОСЯНИЙ Андрій
67. -"- ШЕМЧУШЕН Семен
68. -"- СИНІК Олександр
69. Урядов. ПАРАХОНЬКО Павло
70. Хорун. ЗАБОЛОТНИЙ Павло
71. -"- БЕРЕЗОВСЬКИЙ Микола
72. Уряд. ВОЛЯНСЬКИЙ ЙОСИП
73. Хорун. ГЛОБАЦЬКИЙ Борис
74. Значк. МОГИЛЬСЬКИЙ Павло
75. Хорун. БРАНІЦЬКИЙ Павло
76. Значк. МІЖНОВСЬКИЙ Микола
77. -"- ГАТАЛІВ Роман
78. Хорун. ГРУНТКЕВ Хома
79. -"- МОЧАРНИЙ Микита
80. -"- ГАДУК Мартин
81. -"- ЛЕБИЦЬКИЙ Павло
82. -"- СКОМОРОХ Іван
83. Уряд. КОЗАЧКІВСЬКИЙ Дмитро
84. Хорун. БУГАЇВ Андрій
85. -"- ОНІШАН Микола
86. -"- КОТУТ Теодозій
87. -"- МІРОШНИЧЕНКО Олександр
88. -"- БОРУМ Давид
89. Уряд. ГОРБАТИЮК Антін
90. Хорун. ГОРТОВЕНКО Захар
91. -"- ВОНДАРІВ Калістрат
92. -"- РОМАНЧУК Андрій
93. -"- ДЗЕНДЗІЛОВСЬКИЙ Іван
94. Урядов. БОВТАРЬ Іван
95. Хорун. ШАРГА Роман
96. -"- ШОШИНСЬКИЙ Павло
97. -"- КРИЖАНОВСЬКИЙ Волод.
98. Значк. ВОЛОДІН Владислав
99. Хорун. САНЧУК Євген
100. Урядов. ТУРБСЬКИЙ Сидор
101. Хорун. ПЕРЕДЕЛЬНИЙ Іван
102. -"- ДІЛІЦА? Павло
103. -"- НАСТЯННИК Захар
104. Урядов. ПАСТУШИК Максим
105. Значк. ЛАВРЕНЗА Іван
106. Урядов. ТУРКЕВИЧ Олександр
107. Хорун. МЕЛЬНИК Яків
108. Хорун. ПОДОТА Микола
109. -"- ГУЛІВАТАЙ Степан
110. Урядов. СИНИК Василь
111. Хорун. КОТЛЕР Хвєдір
112. -"- ВОЙТИНЄВ Олекса
113. -"- СЕРЕДЮК Іван
114. -"- ГУЦУЛЯК Максим
115. -"- ТУРКОТ Володим.
116. -"- РОЗГІН Іван
117. Урядов. ШАРТА Костянтин
118. Хорун. ЕВРЕМЕНКИЙ Пилип
119. -"- СВАРИЧЕВСЬКИЙ Волод.
120. Урядов. ГАВРУН Іван
121. Хорун. К У Х Тарентій
122. Урядов. БЛОНОВСЬКИЙ Максим
123. Значк. МАГДОК Гриць
124. Хорун. ГОЛОБАШЕНКО ПАНЧУК Тарасій
125. -"- ПОСТОЛЮВСЬКИЙ Михайло
126. -"- СТРІЛЬМАК Микола
127. Значк. МИКОЛАЇВ Ігор
128. -"- ПОПОРУДНІЙ Духа
129. -"- БРАНЧУК Хвєдір
130. Хорун. ПОВАН Антін
131. -"- ДЬЯЧУК Іван
132. -"- РАБЕРУЦЬКИЙ Аркадій
133. -"- СТЕПАНІВ Михайло
134. Значк. ОВЛАДЄВИЧ Фотін
135. Хоруня. ПОЛІЩУК Олекса
136. -"- СЮДОРІВ Костянтин
137. -"- ВОЗНЕНИКО Василь
138. -"- МИХАЙЛО Роман
139. -"- ПОЛЯНЧУК Лука
140. Урядов. ФІЛИПЧУК СЕМБА ТОДОСЬ
141. Хоруня. КОНЮБОВСЬКИЙ Арсен
142. -"- ЯНОВЕНЬКИЙ Павло
143. -"- СЛАВОЛІНЦЬКИЙ Ліон
144. -"- СТРІЛЬБАЦЬКИЙ Діон
145. -"- ГАРЧУК Назар
146. -"- ПРЕСТУПСЬКИЙ Явроким
147. -"- ТЮРИНСЬКИЙ Андрій
148.
§ 3.
Оглядуючи помешкання учительської сотні 25 цього березня, я най-
шов його в дуже бруднім стані.
§ 4.
З прибувших старшин учителів скласти одну сотню. Сотенним коман-
диром призначає Покловник МІСЬКЕВИЧ, згідно припису Начальника Жилінської
Головної Управи від 24 цього березня Ч-1288, а чотовими командира-
ми призначаю: Військового Старшину БІЛЯВСЬКОГО, Сотників БЕРМІЦЬ-
КОГО і НЕБЕНЯ, значкового СЛАСАРЕНКА і інструкторами гімнастики Хо-
рунжих РАМЗАЙЦЕВА І і РАМЗАЙЦЕВА II.
§ 5.
Завідуючим карчуванням учительської сотні призначаю Сотника
ПІНТА, котрому по всім питанням звертатись до Господаря Школи. Пед-
ковника Ганського.
§ 6.
Командіру сотні, Полковникові Міскевичу скласти план і розклад муштрових навчань, котрий докласти мені 27 цього березня і донести, в чим мають потребу старшини-учителі його сотні.
§ 7.
Завідувачому обмундируванням, Хорунжому Феодоровичові негайно приступити до шеття матраців, котрі набивати соломою і видавати під росписку Командірові сотні.
§ 8:
Квалермістру Школи, Хорунжому Соломко відпустить пірамід на 150 рушниць і доставить до учительської сотні, а також дві діжки для води і дві параші.
§ 9.
Завідувачому зброєю, Урядовцю Орестову оглянути майон на руках у старшин-учителів рушниці і видати Командиру сотні, Полковникові Міскевичу скільки можливо приладдя для чистки їх.
§ 10.
Санітарний догляд за старшинами курсів покладаю на молодшого лікаря ШАРБАУ, котрому що-денно в"являтись на курси в час, указаний Командіром сотні.
Дійсний підписав:
О т а м а н Б О Г Д А Н О В И Ч .
Певно:
О с а у л Ш к о л и,
Г О Т Н И К (підпис)
НАЧАЛЬНИК
ГОЛОВНОЇ ШКІЛЬНОЇ
УПРАВИ
Військового Міністерства.
Відділ Учебний.
Березня "26" дня 1919 року.
ч./305....
м. Кам'янець Подільський
Петроградська 61.
Начальникові Головного Управління
Генерального Штабу
РАПОРТ.
Доношу, що для Військових Шкіл доручено мені Управою друкується такі підручники:
1. "Основи тактики" Анісімова 10 тисяч примірників.
2. "Направа стрільби"/теорія стрільби і порядок навчання стріляти/ 10 тисяч примірників.
Підготовлені для друку:
3. "Ш і IV відділи Польового Уставу"/Відпочинок і Його охорона і Покидний рук і його охорона/
4. Військова гігієна - лікаря Мальдутиса.
5. "Військова комунікація"- полковника Шумського
6. "Конспект Армати" - полковника Розанова і перекладається на українську мову:
7. "Направа для чинів піхоти в бою".
Т.в.об.Начальника Управи,
ОТАМАН ШИМБ
Т.в.об.Начальника Відділу,
Полковник ШУМСЬКИЙ
В. П. М.
НАЧАЛЬНИК
КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ
УПРАВИ
— при —
Головному Управлінню
ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ
28 березня 1913 р.
Кам'янець-Подільський
До п. Начальника Головного Управління Генерального Штабу.
РОПОРТ.
До цього маю додати плани праці, як з боку муштрового, так і з боку лекційного, на Військово-вчителських курсах вкупі з поленючою запискою.
ДОДАТОК: План і поленюча записка.—
В. О Начальник Культурно-Освітньої Управи
РОСПИС
ГОЛИН ЛЕКЦІЙ НА ВІЙСЬКОВО-ВЧИТЕЛЬСЬКИХ КУРСАХ.
День по черзі. ГОЛИНИ. Назва дисципліни. ЛЕКТОР.
I. Від 8 до 8 год.45хв. дня
" 9 " 9 г. 45хв."
" І0 " І0 г. 45хв.
" ІІ " ІІ г. 45хв."
Історія України Проф.п.ДОРОШЕНКО
Географія України. п. САЛОВСЬКИЙ.
2. Від 8 до 8 год.45хв. дня — Рідна мова.
" 9 " 9 г. 45хв." — Історія письменства.
" І0 " І0 г. 45хв."
" ІІ " ІІ г. 45хв."
Історія України Проф.п.ДОРОШЕНКО.
3. Від 8 до 8 год.45хв. дня
" 9 " 9 г. 45хв."
" І0 " І0 г. 45хв." — Рідна мова.
" ІІ " ІІ г. 45хв." — Історія письменства.
Географія України п. САЛОВСЬКИЙ.
п. ГАЕВСЬКИЙ.
4. Від 8 до 8 год.45хв. дня
" 9 " 9 г. 45хв."
" І0 " І0 г. 45хв."
" ІІ " ІІ г. 45хв."
Географія України п. САЛОВСЬКИЙ.
Історія України проф.п.ДОРОШЕНКО.
5. Від 8 до 8 год.45хв. дня — Організація національно-освітньої справи в Армії.
" 9 " 9 г. 45хв." — Організація хорів та теорія співу.
" І0 " І0 г. 45хв." — Рідна мова
" ІІ " ІІ г. 45хв." — Історія письменства.
п. СТЕЩЕНКО.
п. ГАЕВСЬКИЙ.
6. Від 8 до 8 год.45хв. дня
" 9 " 9 г. 45хв."
" І0 " І0 г. 45хв."
" ІІ " ІІ г. 45хв."
Географія України п. САЛОВСЬКИЙ.
Історія України. проф.п.ДОРОШЕНКО.
7. Від 8 до 8 год.45хв. дня — Рідна мова п. ГАЕВСЬКИЙ.
" 9 " 9 г. 45хв." — Історія письменства.
" 10 " 10 г. 45хв." } Організація хорів і
" II " II г. 45хв." } теорія співу. п. СТЕЦЕНКО.
8. Від 8 до 8 год.45хв. дня Географія України. п. САДОВСЬКИЙ.
" 9 " 9 г. 45хв." }
" 10 " 10 г. 45хв." } Історія України проф.п.ДОРОШЕНКО.
" II " II г. 45хв." }
9. Від 8 до 8 год.45хв. дня — Рідна мова п. ГАЕВСЬКИЙ.
" 9 " 9 г. 45хв." — Історія письменства.
" 10 " 10 г. 45хв." }
" II " II г. 45хв." } Географія України п. САДОВСЬКИЙ.
10. Від 8 до 8 год.45хв. дня — Рідна мова п. ГАЕВСЬКИЙ.
" 9 " 9 г. 45хв." — Історія письменства
" 10 " 10 г. 45хв." } Організація національ-
" II " II г. 45хв." } но-освітньої справи в Армії.
Протяг лекцій - 45 хвилин
Перерва - 15 хвилин
Начальник Культурно-Освітньої Управи
Начальника Освітньо-Адміністративного Відділу
М. в. о. Начальник Канцелярії
Геометр. України - 10 лист.
Географ " - 12 "
Мова 6 "
Історія Письменства - 6 л.
Організ. Націон.-Вел.-справи в Армії - 3
Козак та Мор. співб. - 3
Разом 40 лист., з усіх додаткі
КОРОТКА
ПОЯСНІЧА ЗАПИТКА.
до загального плану навчання на військово-вчительських курсах.
Щоб учителі організатори могли провадити виховування національної свідомості і патріотизму через козаків в частині по одному плану, вони повинні прослухати зразки тих лекцій, які вони самі будуть читати в своїх частинах і одержати конспекти, які мають негайно друкуватися на зразок підкатів по історії, географії і статистики мови і письменству українському, а також катехізам українського козака.
Старшини організатор повинен виховувати дисциплінованість і слухняність у козаків, почуття карності і обов'язку. Для того організатори старшини учитель самі повинні бути дисципліновани, як поверхньо так внутрішне. Через те велика буде звернена увага на курсах на мундирове навчання, для якого надається кожного дня кілька годин.
Крім того старшини учитель мають допомогти впровадженню військово-коня мані і вирасів військових, а також основних статутів на українській мові. Важаючи на це, для службових курсів склад предметів для навчання введено статуту дисциплінарного, внутрішньої служби і польового.
Старшини організатори учитель повинні стежити за настрієм козаків, виховувати в них національно-патріотичний напрям, чесність, честність, почуття обов'язку і карності; для успіху праці в цьому напрямі, щоб мати більше впливу, старшини повинні користуватися більшим авторитетом, а для того повинні бути в курсі всіх військових справ і життєвих потреб. Через те крім мундри, яка дасть їм свіжомисть в справах військових, та предметів українознавства, волиться коротке практичне навчання зразковому хілу, окріпному та телефонному [зв'язок], а також коротке ознайомлення з кооператорією, яка зараз має велике значення в справі розв'язання різних економічних питань.
Щоб допомогти учителям організаторам в справі улаштування по частинах хорів, які мають велике значення з боку національного піднесення і утворення патріотичного настрію у козаків, в цикл лекцій внесено і лекції по організації хорів та теорія співів.
Муштрового навчання в екремої
I-й ДИЖДЕНЬ
Години дні та числа. | I4-30 - I5-20 г. | I5-30 - I6-10 г. | I6-20 - I7 г.
---|---|---|---
28 П'ятниця | Статут дієці- плінарний. | Поодинокове навчання / без рушниць/ § § А- 3. |
29 Субота. | Поодинокове навчання з рушницями § § A- H. | Збірка, робірка та чистка рушниць.
31 Понеділок. | Статут внутріш- ньої служби. | Поодиноке навчання з рушницею/§ §А -Е / Рядове навчання /шикування роз- лич та звроти
I-го Вівторек. | Гімнасти- ка / вільні руки/ | Рядове навчання / росходження та сход- ження рядка, шикування зміна напрямку і стрілянини.
2-го Середа. | Статут польовий | Рядове навчання /лава, рух лави, зміна напрямку і стрілянини/. Четове навчання /шикування та роз- лич подвоєних ряд ів.-/
3-го Четвер. | Гімнастика віл- ни руки. | Четово навчання, шикування колон, рухи.
4-го П'ятниця. | Четове навчання / Зміна напрямку колони, стрі- лянина, лава, рух лави і атака/.
Копія.
ПРОГРАМ
МУШТРОВОГО НАВЧАННЯ НА 28 БЕРЕЗНЯ
І година
1. стійка без рушниць
а| віддання пршани
б| шапки скинь
в| вільно, спочинь
г| лягой, встань
2. звороти на місці
2 година
3. рухи та звороти в руках
а| рух бігом, припинення руху
Сотенний командир окремої
сотні старшин-учителів,
Полковник МІСКЕВИЧ.
З оригіналом згідно:
Начальник Канцелярії
ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА.
До розгляду дня і респісу навчання в Окремої Старшинсько-Учительської Сотні.
Все муштрове навчання має бути переведено на протязі з 28-го Березня по 14 Квітня.
Вихидарчі неділі і свята маємо 14 робочих днів по 3 уроки по 50 хвилин щоденно, а разом 42 уроки.
42 уроки поділені так:
Теоретичних [словесне навчання] уроків ........... 4
Гімнастика. 2
Збірка, розбірка та чистка рушниць. .. ... 2
Посадинське навчання без рушниць. ........... 2
" - з рушницями. .................. 3
Рядове навчання. 4
Четове навчання .. ... ... ... ... ... ... 6
Сотенне навчання. .. ... ... ... ... ... 4
Тактична підготовка .. ... ... ... ... 4
Польова підготовка . 7
Окопне хіле .. ... ... ... ... ... ... 3
В розпорядженні Командира сотні .. ... ... 1
Разом уроків. .. ... ... 42
Навчання проводиться практично, при чім кожний старшина на черзі по- винен пройти технику навчання і командування.
Командир сотні,
Полковник
Розклад дня
| Навчання | Години звілини. | Узагал |
| :--- | :--- | :--- |
| Підйом . . . . . . . . . . . | 6-30 | |
| Уборка, чай і огляда . . . . | 6-30 - 8. | |
| Лекції . . . . . . . . . . | 8 - 12 | |
| Обід . . . . . . . . . . | 12-45. | |
| Візпочинок . . . . . . | 12-45 - 14-30 | |
| Муштрови навчання . . | 14-30 - 17. | |
| Вечеря і чай . . . . . | 18-30 | |
| Хорові співи . . . . . | 18-30 - 19-30 | |
| Вечерня перекличка. . | 20-30 | |
| Гаситься світло. . . . | 22-30. | |
Командир сотні
Полковник МІСЧЕВИЧ
" Затверджую. П. ВОГДАНОВИЧ. 27-го березня "
З оригіналом згідно:
м.в'об-Начальник-Канцелярії
М. Гелєнко
РОСПИС
с таршинської учительської сотні.
2-Й Т И Ж Д Е Н Ь
Години дні
та числа.
14р.30 хв-15 -20 15-30 - 16-10 16-10 - 17 годин.
5-го
Субота
В роспорядженні
сотенного коман-
дира.
Тактична підготовка козака в складі
гуртка.- § 78 і обовязки старшого гурт-
тка.-
8-го
Вівторок.
Тактична підготовка рол,та чоти
обовязки Начальників в лаві/ройо-
вого та четового./
Сотенне муштрове нав-
чання.Шкікування та роз-
ліч,розгорнутий ладі
колони.
9-го
Середа.
Польовий статут.
Польова підготовка гуртка / служба польо-
вої ехорени на місті та в русі/.
10-го
Четвер.
Польова підготовка рол /служба польової
варти на місті і в русі/.
11-го
П'ятниця.
Польова підготовка чоти /служба за-
став і стежів на місті і в русі/.
Сотенне тактичне нав-
чання/шкі печотно,ру-
хі під огнєм,бойовий
лад, наступ та атака.
12-го
Субота.
Сотенна польова нав-
чання/сотні в своєму районі/охо-
рони на місті та в русі.
Чистка
рушниць.-
14-го
Понеділок.
Окопне діло.
Вибір позиції,трасіровка окопів і планіровка.
Командир окремої Старшинсько-учительської Сотні
Полковник МІСКЕВИЧ.
З оригіналом згідно:
м.В.об. Начальника Канцелярії Шеремет, мс
ТЕЛЕГРАФЪ въ
Время прохожденія ч. м.
Передана
КАМЕНЕЦ/ПАЛСК ПО НХЖАН.НКАМЕНЕЦ/ПАЛСК
НАЧАЛЬНИКСВ 1,ГОЛОВНОГО УПРАВЛЕНИЯ ГЕН ШТАБУ
ДОСЫЛАЕТСЯ
КАМЕНЕЦ/ПАЛСК. ИЗ КАМЯНЦЯ ПАЛСК О 1208 73.8/3. 23. 18 ВИСЬКОВА,
НІРОШУ ПРИСКОРИТИ ВИХІД, НАКАЗУ ПРО ПРАВА СКИНЧИВШИХ ЮНАЧЬКІ, ШКОЛИ
I ШКОЛУ СТАРШІЙ ПРАЕКТ ЯКОГО ПРИДАСТАВЛЕНИЙ ВАМ ОСОБИСТО ПАНСМ
КСВЕРАЙНСЬКИМ ПРИ РАПОРТІ МОЄМУ ВИД 24,ЛЮТОГО НР 964.1,ПРОШУ
ТЕЛЕГРАФНО МЕНЕ ПОВИДОМИТИ НР НАКАЗУ ГОЛОВНО1.УПРАВИ ВІЙСЬКА АБИ
СВОЄЧАСНО ОГОЛОСИТИ 10.ШКОЛАХ ЩО ПІДІМЕ ПРОДУКТІВНИСТЬ НАВЧАННЯ I
НАСТРІЇ ЮНАКІВ ЧЕ ТИМ БІЛЬШ ПАТРІВНО ЩО ДЕ ЯК1,ШКОЛИ ПОЧАТКУ
КВИТНЯ МАЮТ РОБИТИ ВИПУСК 74,ІННАЧАЛЬНИК ГОШКУП. ОТАМАН САЛЬЄВКИН,
НАЧАЛЬНИК
Китомирської пішої
юнацької школи
"Березня 1919 р.
ч. 1250
м. Кам'янець-Подільській
Р А П О Р Т
Прохан дати перепуск у м.
КОЛОМІЮ для приготування оу-
динка для ростошування школи стар-
шинам: Хорунжому ОМЕЛЬЧУКУ, Авраму
Феодосієву, Рамзайцеву Борису Во-
лодимировичу і СВІДЕРСЬКИМУ Воло-
димиру Остановичу.
Додаток: Копія дозволу начальника Учбови
міністерства Європи за 273.
Т. в. о. Начальника Школи
Полковник
В. о. Осаула Школи
Начальникові Ванцелярії
Військового Міністерства
18 квітня 1919 р.
КИЇВ, №2574
НАЧАЛЬНИКОВІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО
ШТАБУ.
Упр. 2-го Огам. Кварт.
Гол. Упр. Ген. Штабу.
6/IV - 1583 1918 р.
Відм. ч.
Згідно резолюції Військового Міністра прошу
Вашого на висновок по відношенню Начальника
Нитомирської Пішої Означкої школи надписом на
дип-же.
Начальник Загальної Управи,
Канцелярії Військового Міністерства
Начальник Загально-Персональної
Частини Кашуба.
ч. 2499
"19" Березня 1919 року,
Кам'янець-Подільськ.
Молодший Діловод І. Чуршев
Дуже Негайно.
272/274
ДО ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ.
З резолюцією заступника Військового Міністра: "25/Ш. Затверджую
Заступник Військового Міністра Отаман СИРОТЕНКО".
Додаток: Статут.
Начальник Загальної Управи,
Канцелярії Військового Міністерства
Начальник Загальної Частини
"2К" Березня 1919 року.
м. Кам'янець-Подільськ.
Українською
Діловод
Абада Рінгером
113
А готувалися формувати в Саламанці місцеву 2-ю піхотну Кінгетон (Форте-Кавальєр) яка формується для боротьби з революційними Забеллі, та її формуванням керує Генерал Таттіно — вже формується і прибирається на службу. І про формується газ лежить кінчена майже дуже близько, себ то на цей підставі охороняючи за Кримом купонними командами, як виглядає — та операції в тому проміжку — Козловський з чимось робився об'єднаний.
Артилерія —
Тодішня місцева музика буде без слуху, бо артилерія Антакьї, яка Крим виповнив і не позбавила віддавати танцюванням. Але боротьба Рейна, репетицій — повинен май бути залучений в першому бої.
1326 лес в них мартышки тишины пойдёшь
или, яки вмиваются по внутренних
перших фронтов.
Венедикт Артемьевич съезжается в
сей части, яка в норвежцы до вечера
мерзлыми и статаром поверху
С. Фронту, пуз буре Голиа
много прусина до сихми,
до гашин дрна выцелевательному
дому все Балтийский по шей 5.
- Вит нее мі на шейке ларас
или на Потманський тип овцы
- Дам! А новех гармант, яки
1.20малими по фабриках
сварить арти и еристів гробим киви
тим, як першопорядково мійом на
бтахоленых фронтов висиваються
а дачі мем і здійснення змісту
руки від Але Скіз —
Могарес
Герман Петрович
Удар, який нанесен або залишений переломи, завдано всієї також ботато шансів фабриках, котрі мають переломи дуже потрібні для виготовлення обладнання
Фенеремент або засід приймається у саду
Атмосфера лікування майже в Григоровича, музичний термін до останньої пори одержуватиме Дерману 30 днів. Марок з Лісцуг. Стобунд менеджмент бізнес-проектів
На Кривий рог майже в Гільовських фронтах і досяг під нової турбови витяг котьк і в городі менших розмірів як на Заході
Причины в снаряжении не имели ни малейшего значения, ибо все снаряды были исправные, а бомбы были, как и положено, взрывчатые.
Во время боевого применения авиации на фронте было установлено, что при стрельбе из пушек в других местах, чем в Лейпциге, шар верхний, заимствованный винтовками снабженных зенитными орудиями, не имел никакого значения.
В Кригсверке Вайзенвельт
Республика Конституционная Германия
Малые и большие ущербы в погибших мирных жителях
Товарищъ А. Л. Вязгинъ по грамотѣ бывшаго Степанова былъ
Ген. Шмидта.
Вопросы Сину Клименту 115
Сісус мимо въ Фламандскія пустыни, розы
ротбанинусъ Никеяна Дуперъ, Бестрема
мелиномъ ребенокъ былъ Милена. Кинета
арміи съ перелѣзть думе земле въ ку-
вамы арбенаковъ Стебо, Тесуби-
кассонь и миссія армій, какъ
шатимо крадко имѣлъ бывше под.
Гавре зі мечто
Милена ревнитель, яка былъ визо-
тоблены п. Гоффе на едино-руськую
и Му ниминскій народ загривь моямъ надиръ, такъ и усунутымъ Канбергъ, Никеяна былъ ведомъ членомъ
или общаго суда. Першіе дни бы-
ли Губановъ по чисто-руському языку,
много дѣла проходившего въ Св. Валентинѣ
и сбѣженья русскихъ и конфукистовъ.
Милена Хаитимы ардебубонь мія фрон-
тами біомъ Ксюн Рабальпіс, шарпіз
ота гарманкими все подобаемъ новому
принципу.
Залѣчный ху моли въ кримезовъ ара-
ври бы 9. XI по I Срис 1919 року (милы вибухомъ фебруарія, та поворотъ
стапановыхъ на селен) былъ свѣдомый :
Первым шагом ведения революции Классы Манфреда, за ними твердившиеся заря Тон, тем тем в них останется дуб самый заря Тон был Синов буря - Конец Законов мы перебурили все фронты; изменим свои настроения. То же самое новое намерение с Кокорд, у Манфреда и Фронтенка Берлинский заряд Тон нераздельно было ветром засады 1-ой, мы махнувами дивизионами азияторгам, истинно не без картина прошлого, календаря ты которых были обесточены скинуты, старшины (ао вичаны) от ВВД. К контрреволюционеру. Первым днём великой революции будем Бурями бегством и вымыванием всех недуг 50 странных, (до генералов виновных) таких: Фотин в Киан ти в Тогрени - алея лк милье поребс прыгие деб демо- Голдфинг с к засукались найтовкинций контрваем между революционными силами ты идентичным поверил та павлинов размазался, Тренировали призывы русско родных системе конца 1917 гря. На Пике фронта Закон треба дабка лепти ого мильон (1-2 Garderens III, IV АК) Фотин, берлинский заря Тон, встен фанаты (IX АК. Намто) та саксессы настина
Були для симфонії революції, фелічка №6
взялася з Бєсграминкі, а це не вже
заступник за прусом (2 АК(Кемпфера) ХХ
ЖК (Виллемштейн) ХХ XVII ЖК Котвірь був усім
просто вороне до перевороту і сам
більше не симфонії Констепп спроби поверт
Ненкія Компро й підготоває лист створюваний на потрібність дитячих випадків
Всім були. Через не один раз о
Слеш революції кемпф лимовом
заки дубопирів повертаннях та фронту
1 часобля все хай інше ТИ Імператриця
ми з Марсельвоєм, відбувається в поранку
грудень, і кемпфом більш ніж у Амери
мтежні міа Кенізеберг. І це природно
Були пущені в хід зоряний та ручки
метал мін було 1,000 емфок кин
кастом др Феттим на парусах.
А Бєсграминкі ласкаво
3. Другов Боги зупиняє фронтом,
на комплекти Адін-секубес Мемфреммі
зенфін ке імператив барвом, вальбетті
зиму держави панерус. Детрол ічне зал
жин, будь-як емпроба Б. немовлям (ен армійськ
зел / Відправити банд Зе рух Бог. ас - демо-
кратів і волонтерів зі Стамеку гетеропх
Крітів, Шарнхен, Лейпціг, Тюбінґ
і м. д -
1000
Моралес из Хайрос резидента в Тегеране.
Замфі посольским (тут шапку професора дублі-3) Ростману там в Укропековому Двірці в Тегерані. До них узявся
калими різні менші елементи, які
дивля сприйняли зо всіх сторін на Супут
а в кожен близько п'яти каламаров по 6-
важких макетах крамничих, близько раджі
сувенірних та колоніальних - з обох сторін були
пупини в рух артилерії на мандрівці. Алеєм підла Законодавчою їм сприйня
Нижче, якщо буде засуджено, то це було би вироблено.
Пограє мови з купцями, та
терпимося з гарнізом, і їх совітами,
ми ставалися на сторожу уряду, яка
в'їжджали не пройшли, або сказали
переходили на острогу інсургентів.
Загалом в команди бажає з операції проти
стартахову. Не хочемо дати їм не
бути гарячим високих рухів, бо якщо то
2-3 рази в день читали ми свою тижень
за переходами з одного боргу на другий.
Він все маємо на увазі всі
велика болючість протягом острогу їхних сил
стартахову, яка складалися не
буттям власним тим
загиблими з балкин. Якщо висунули
против уряді, але повинна мала
Концерти складалися з гравця Добрий
від себе килим & електроприєм
прое магазину "Мал", гдѣ въ компаніи
межу цвѣтами брізнула на нѣе г. Носке
стал * прозвонить безъ умолку, вслед
добролюбовъ разсил - Поза лк. 147
Условныя транспортныя мемы иоръ ехад-
вас с мешками приезженои бурымъ
а.т., себѣто зах, ты упромъ Сатраловъ
Гілоп обважили вкладъ, ть из ідес
Буде думе зоффро принятая совар-
шими, а компан багато вине буде
не 2 год."
"Размурбованы все роботиос двуска
зисомъ, перше якиі не будь кори-
стуюсмиіс мону нередѣдомъ мені
новигоринъ, начальник писав такихъ
по формулѣ веленія добролюбові звтучны
на основахъ старого орфоды, брез'яннимъ
и подлегрені", - як. інформація друге
не мали не розмурбованість; доброту
частини цвѣтовито в повнику есем.
переход ставовили добролюбовъ,
так и облуживались такожа али пірд
і батьківщину віз верного врода з
Стадии цвѣтовито на безперпійстомъ другому
Особливо дас тов, щоб не буди контр-революції ордка, поке мут
витти багато заход.
1706
Тварим юртам Губе Спобімех Матвієнко
між Дорогобищем фарми лодкери
для сім'ї свого охочою вербою
Кіменської Олени.
Ми галявануємо втіші згробнівим фармом
в дізпанні фільму річ у подви, ки,
спартаковське бундит (де не як, на
мапунант 25 Торону а.р. помітним да собою був
вого ще офір зі копий спарфом) і в
роз фармуваннях за свої родинних
расшке і в останковим (в трьох
мінці) лабо іваки - совєтській
таварі та Саксоні, аі вживалися
тем на фронті уроти шлях. і дія-
мовит.
Від керма Мракас був ігес
нобі Морецької армії Губе
з Дріченка, 22-го макау Нояре
вз 8 топешня в Городи Тайсі-
х 3 Ел совітським
Reichswehr", Старо армія, осте.
рішнини к соменним курпинем,
дів'ятими, кордунним
милковами) та партії вонише
Губе цілковито роз фармування
в де неділях випадках доброго
тю, в де несних і з помірно добро-
вільних заступи і обстрілами куре-
мненнями (записанами) є по 1/4 рупії
вирісна.
I. Ат, коня.
І гураєм: селекцій міжком публічних
і Reichswehr's - тен Делі Германського інфо-
Звичайно склади в Бранденбурзькому куре-
Добових щод. мірки між 4 бригада для 10-ти
Командир, командант зі 3 куренів
Кондукт - курені мал. 4 сотні - схоже тим в ланцюг
2 кулемети (мінолементи - бомбомети) відділ-
Може май 5-ма ероповипити)
Кондукт куренів має 600 людей, сотня 150.
Кулеметні легких в сотнях з Га 12, при
загою в кулементи, сотні: 12 броньованних
допи куреня
Кулеметні, підготовка несвіття для легких бойових міст,
а по 12 криків для емпірської організації.
Міжкомент по липному 4. Бомбомети в краю
всого цук команди 12 дн., самостійним розвитку.
Як і щось вузько центр у телеграфних
організаціях мешканців на ланцюг спекаємо
техніческа
1866
Крім того виходив тим папером-Служебный
описатель листовъ и мелочей съ бывшими тамъ
по тому жанру и былъ сооруженъ на
коже, зубасы, и т.д. и вмѣстѣ
съ папками-Козуленкомъ подписано
взятые (на постановку бумаги) за 140 руб.
Вотъ былъ такъ бывшій съ Ломтей
бракованный виньетки за шесть мѣсяцевъ отборные.
На бреленс-Куликовы
Хоча тутъ всмнѣ приписалось ставка
2-хъ листовъ сапожекъ, а Стамбюкъ нашпургал-
нально въ свидетельство (Чай Коко со свидет.)
Свадьба у слабыхъ и прибавлено въ порученье
момовъ бідныхъ мѣстъ - на Рыбакову
Все же дали письмо фундаментами
на выковываніи постановки, какъ
въ козодой коркусі, и округа-малый
рѣшительный, жилье и въколовый ко времени-
Затемъ уже обустроены мѣстныя зазав
собственными мѣстами.
Терма не снажка болтима, на что дей-
маловысъ особливо упоръ, но для памяти
туда-перефарсовое понадобится ледъ, але
спросили не бідна въ рѣшкахъ болтима,
а не маловатъ въ рѣшкахъ подъ Запор-
ДО РАДИ ВОЛИНСЬКОГО УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
ТОВАРИСТВА.
Відділ Навчання Військ Головного Управління Гене-
рального Штабу прохає Раду Товариства в скорому часі
подати йому такі відомості:
1/Склад організаційного відділу Ради.
2/Які військові особи і яким військовим стажем входять в Товариство.
3/Скільки потрібно військових інструкторів на весь повіт, рахуючи на одну середню і початкову школу в кожному місті і селі. одного інструктора, три чотових, шість ройових і один бунчужний.
4/Чи має можливість Рада виділити з своєї організації як раз цю кількість організаторів.
5/Якими допомогу від Військового Міністерства на турок потрібну кількість військових статутів і приладів, зробити розрахунок на організацію військового свята в школах дівчі на місяць на військові гулянки.
6/Крім цього яка кількість грошей щомісячно буде потрібна Раді для виплати утримання інструкторам, чотовим, ройовим і бунчужним, маючи на увазі, що
Військове Міністерство крім одноразової допомоги, візьме на себе виплату інструкторам середніх та нижчих шкіл/по одному/, а бунчужним, четовим і ройовим до зміцнення сил Ради на протязі не більш двох місяців буде запропоновано платити Міністерству Освіти.
З боку відділу Навчання Військ буде запропоновано такі вимоги виховання юнацтва::
1/систематичне проходження військової гімнастики і з муштрового статута до четового навчання включаю.
2/Ознайомлення з основними поняттями всіх військових статутів.
3/В кінці учебного року Рада повинна запросити від найближчої військової частини інструктора старшинну для виявлення праці за минулий рік, щоб з'ясувати, що потрібно додати, а що викинути.
4/Розмір платні одному інструкторові середньої і нижчої школи Військового Міністерства можна лічити за всім годин місячно 500 карб.,
5/Від Міністерства Освіти ройовому 300, четовому 350 і бунчужному 400 карб.
6/Розрахунки на платню від Військового Міністерства повинні бути складені окремо від розрахунків
на платню від Міністерства Освіти.-
За Начальника Відділу Навчання Військ,
Головного Управління Генерального Штабу,
Осаул Кмета.
Помішник Начальника 2-ї частини,
Ранговий Опакенко
119/8244
"28" жовтня 1919 р.
м. Кам'янець-на Поділлі
Відповідь Міністеру.
РАДА
Волинського Українського
Національного Товариства.
2...Вересня 1919 року
Ч. 15%
м. Житомир.
Дже Здійснення нашої т-ва "Січ" слід уважати за реалізацію в сфері організації, Тамань було, щоб поселах а революційні ідеї. В Січни місяця біжучого року українським громадянством у Житомирі було засноване "Волинське Українське Національне Товариство" ціль іздавання якого виражені в прикладному, при цьому статуті. Засновуючи Товариство громадяне зразу вирішили, що сучасне становище потребує як найбільшої єдності, що партійні спори повинні у ступити місце сильно зорганізованій всій українській демократії, оскільки на ґрунті незалежності Української Народньої Республіки. Виконавчий орган Товариства-Рада з перших днів свого існування приступила до праці, в першу чергу до мобілізації всіх місцевих сил. Було намічено взалежити по всім державним та Громадським інституціям українській гуртки, видавати для селян цінну, лільну газету, заложити піднастичне Т-во "Січ", де вся молодь під орудою військових інструкторів мала б навчитися оприц різних рімнастичних вправ, також і воєнного ремесла.
Але події Вересня-Серпня перервали тілько-що розпочату працю, під большовицьким яром процвавали не в дусі "советской власти" оказалась неможливим, тим більше, що частъ і то більша часть членів Т-ва покинула м. Житомир, пряталась по селах, вступила в Армію, а тильки незначне число залишилось на місці.
Большовики під час свого побуту на Волинщині о собливу увагу звернули на села, утворивши при Губерніальнім Виконавчим Комітеті спеціальний агітаційно-просвітний
відділ, з великим штатом служачих комуністів агітаторів, закинувший село тисячами різних брошури, відозв і т.п. Не було села, /переважно в околицях Житомиру повітах/ деб не заїздив большовицький агітатор хоть раз в неділю, скликає віче, та роздавав тисячі примірників різних книжок та відозв і тим самим витворився інтерес до літератури; селянство сильно зацікавилось нею, а простим результатом тої пропаганди і агітації була цілковита абентеженість народних мас яку і зараз ми замічаєм, а в зв'язку з цім і позне нерознакомлення з подіями, які сей час відбуваються.- З заняттям Волині українськими військами, Волинське Українське Національне Т-во відновило свою працю і на засіданнях своєї Ради: визнало потребу в першу чергу: 1/заложити бібліотеку-читальню, поки що в м. Житомирі, 2/видавати тижневу газету для народу, 3/ надрукувати ряд відозв і брошури, в котрих ясно освітити теперішнє становище і ознакоїмити нарід з подіями, котрі зараз відбуваються і 4/ наголовнійше мобілізувати всі сили Т-ва і організувати кадр інформаторів-агітаторів і післати їх по губернії, визначивши кожному з післяних окремий район, поручивши им скликати сильські сходи, роздавати літературу і як найдокладнійше інформувати нарід о всім що зараз діється, приготобити нарід до тих реформ, які будуть пере водитись Правительством, особливо військовою владою і бути таким образом при посородництві них в живім контакті в селом і, по можливості, закладати по селах Національні гуртки, мобілізувавши для того всі культурні сили провінції. Т-во однак не має можливости перевести в життя всіх намічених завдань задля того, що у нього не мається зараз жадних коштів. Маючи на увазі все вищеприведене Рада Волинського Українського Національного Т-ва має за честь звернутися до Вас ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТР з покорною просьбою, чи не знайдете Ви можливим уділити Т-ву субсидію, розміром відповідним на Ваш погляд, для переведення в життя намічених Товариством завдань, а оприц цього Міністерство Військових Справ зі свого боку може намітити цілу низку завдань, які для сучасного менту окажуться найпильнішими і яких виконання охотно прийме
У. Н. Р.
КАНЦЕЛЯРІЯ
Головного Остамана
УКРАЇНСЬКИХ РЕСПУБЛІКАНСЬКИХ
ВІЙСЬК.
21 вересня 1919 р.
Ч. 3485
до п. Військового Міністра.
Листування Ради Волинського Українського Національного Товариства Повертається з резолюцією п. Головного Остамана.
ДОЛАТОК: листування ч. 157.
Т. В. О. Начальника Концентрації,
СОЛНІЧНИЙ
Соршевський
Палабрієв
До Головного Управління Генерального Штабу.
З резолюцією Начальника Канцелярії: "До Генерального
Штабу. Начальник Канцелярії Полковник Вродовський, 22/К."
ДОДАТОК: листування на 2 аркушах.
Начальник Загальної прави
Канцелярії Військового Міністерства
ч...3/81...
Військовий Старшина
"25" вересня 1919 р.
м. Кам'янець-Подільський.
УГІДОВОД
Оборот: 24/7 - 3,390
Вхідн:
Частина
До Ради Волинського Українського Національного Товариства.
Від
ЗАЯВА.
Прикладаючи рекомендацію 2 членів фундаторів прохаю Раду Т-ва приняти мене в число членів Волинського Українського Національного Товариства.
Підпис
м. .......... 1919 р.
Докладний адрес:
В якій інституції служить:
Яку займає посаду:
Ми, низчепідписані члени фундатори
є дійсно щирим Українцем і прийматимеме живу участь в діяльності Товариства.
Члени
фундатори:
1.
2.
Рада Товариства на засіданні своїм
постановила прийняти в число дійсних
членів Товариства.
Голова Ради
Писарь
РАДА
ВОЛИНСЬКОГО
Українського Національного
ТОВАРИСТВА.
Березня 3 дня 1919 року
з. 9.
А Д Р Е С А:
м. Житомир, Київська вул. ч. 12.
Українцям-урядовцям
Надсилаючи Статут Волинського Укра-
їнського Національного Товариства, Рада
Т-ва зазначає Вам, Шановні Добродії, що на
підставі цього статуту Т-во має на меті об'єд-
нати всіх українців-урядовців по інституціям
в гуртки, котрі мають влитися в один цен-
тральний гурток в області Волинського
Українського Національного Товариства. А для цього Рада
Т-ва, пам'ятаючи—що в єднанні сила, ставить своїм обов'язком
навіть по одній краплині зібрати всі українські сили до
гурту, й тому закликає всіх свідомих Українських громадян
зорганізуватись та, вкупі з Т-вом, зміцнити Українську
Семью м. Житоміра, а далі і всеї Волині.
А тому Рада Т-ва пропонує українцям-урядовцям всіх
державних та громадських інституцій зробити от-що:
1) Заснувати український гурток Вашої інституції із
українців, котрі зараз мають бажання активно вложити
частину своєї праці на користь українського народу.
2) Обрати Раду гуртка в складі Голови, писаря, скаб-
бика та кількох кандидатів.
3) Надати уповноваження Голові гуртка мати зносини
з Радою Вол. Укр. Нац. Т-ва, як об'єднуючою центральною
організацією всіх українських організацій Волині та одер-
жувати інформації від Ради Т-ва для свого гуртка.
4) Про заснування гурта повідомити Раду Т-ва, скласти
спис членів всього гуртка та через голову надіслати його
до Ради Т-ва.
По підписному листу зробити збір грошей між всіма урядовцями Вашої інституції без різниці національностей на український Національний Фонд Т-ва, які гроші від імені Вашого гуртка здати скарбнику Т-ва.
Руда Т-ва просить всіх українців-урядовців зробити цю технічну працю по заснуванню гуртка негайно, по одержанню цього відношення, щоб Рада мала змогу скоріше закінчити організацію українських сил та спільними силами всіх українців приступити до праці.
За справками та іншими питаннями відносно заснування гуртків та їх праці Рада Т-ва просить звертатися до вартового члена Ради щоденно од 5 до 7 години вечора по адресі Київська вул., будинок ч. 12.
Рада Товариства.
СТАТУТ
ВОЛИНСЬКОГО
УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
ТОВАРИСТВА.
ЖИТОМІР,
Друкарня Ш. І. Хорожанського, Михайлівська, 12.
1919.
Затверджено постановою
Житомирського Окружного Суду
від 11 Лютого 1919 року під
ч. 187.
СТАТУТ
Волинського Українського Національного
ТОВАРИСТВА.
1.
Товариство має на меті з'єднати всіх громадян-українців, котрі стоять на ґрунті незалежності Української Народньої Республіки (суверенности українського народу) без ріжниці полу, партій і професій.
ПРИМІТКА: З окрема Товариство має на меті з'єднати всі політичні осьвітні та професійні українські організації і через своїх членів об'єднати всіх українців-урядовців по інституціях в гуртки.
2.
Щоб досягнути постановленої мети Товариство:
а) має поширити національну сьвідомість між громадянами і воєцтвом, а для того веде культурно-просвітну працю, улаштовує лекції, вистави, видає відозви, часописи, закладає книгарні, читальні, улаштовує культурно-просвітні гуртки в військових
- 2 -
частинaх і між громадянством і взагалі має
мету дати громадянству можливість побільші
бути в рідному оточенню.
б) через своїх членів по всіх інституціях
впливати на оновлення праці в цих інститу-
ціях в національно-демократичнім напрямку.
в) в як найблизшім часі поновити працю
заснованого Українського Клубу, з'єднав-
шись з его членами „іп сочроче", що далоб
змогу кождому українцю чи українці поділитись
думками і взагалі бути в рідному оточенню.
г) Допомогати фізичному розвиткові
української молоді через улаштовання спор-
тивних гуртків, гімнастичних герців і т. п.
3.
Членами Товариств можут бути всі гро-
мадяне без ріжниці полу, професії, соціаль-
ного стану і т. п., аби вони стояли на
національному ґрунті і були віком не молодше
18 літ.
ПРИМІТКА: Нові члени приймаються голосованнем Ради
Товариства більшостю 2/3 голосів, присутніх членів,
при рекомендації 2-х членів фундаторів.
4.
Кождий член Товариства про свій вступ до
иньшої організації повинен повідомляти Раду.
5.
Члени Товариства діляться на дійсних
і почесних.
- 3 -
Дійсним членом рахується той, хто буде принятий Радою Товариства і внесе до каси Товариства одноразово не менше 10 карб. і буде вносити щомісячно не менш 1 карб.
Почесним членом рахується той, хто обраний Загальними Зборами за які небудь особливі заслуги перед українським Громадянством.
ПРИМІТКА: Рада Товариства може для всяких дійсних членів зменшити мінімум платні (внеска), а в особливих випадках і зовсім звільнити від внесків.
6.
Кождий член Товариства за шкідливі вчинки може бути виключений з Товариства по постанові 2/3 голосів Загального Зібрання.
7.
Всіми справами Товариства керують Загальні Збори і Рада Товариства.
8.
Рада складається з 7—15 членів і 3—5 кандидатів. Загальні Збори з числа членів Ради вибирають Голову, его Товариша, писаря та скарбника. Рада Товариства буде міститись в м. Житомирі в помешканню по Київській вул., ч. 12.
9.
Для провірки діяльності Ради, Загальними Зборами обирається Ревізійна Комісія з 3—5 чоловік, та 2—3 кандидатів до них.
- 4 -
10.
Рада Товариства являється виконавчим органом і представником Товариства по всіх справах.
11.
В своїй діяльності Рада керується цим статутом і постановами Загальних Зборів.
12.
Засідання Ради дійсні і правомочні, коли на їх прибуде не менш як половина членів Ради і в тім числі Голова, або його заступник.
ПРИМІТКА: Колиб Голова або його заступник не прибули на засідання, по яким небудь важним причинам, то Члени Ради можуть обрати з поміж себе тимчасово, на те засідання Голову, коли того вимагає момент.
13.
Всі справи в засіданнях Ради рішаються звичайною більшістю голосів присутніх в засіданню членів. При рівності голосів, голос голови, або його заступника, дає перевагу. Але для обібрання нових членів повинна бути більшість ²/₃ голосів.
14.
Загальні Збори Товариства бувають: звичайні (чергові) і надзвичайні.
15.
Звичайні Загальні Збори скликаються Радою Товариства 2 рази на рік, для обмір-
- 5 -
кування і затвердження справоздання Ради Товариства, о брання членів до виконавчих органів Товариства і вирішення всіх справ, дотичних Товариства, а числяться правомочними коли на них прибуде не менш як 1/3 всіх членів.
16.
Надзвичайні Збори скликаються Радою Товариства в міру потреби з власної ініціативи, або згідно з постановою Загальних Зборів, а також на вимогу Ревізійної Комісії, або 1/10 частини всіх членів Товариства висловлену на письмі. В двох останніх випадках Загальні Збори повинні бути скликані Радою Товариства не пізніш 2 тижнів з часу одержання такої вимоги, і числяться правомочними, коли на них прибуде 1/3 членів проживаючих в м. Житомирі.
17.
Про місце і час скликання Зборів, а також і порядок денний, всі члени Товариства повинні бути оповіщені завчасу, публікацією в часописах.
18.
Загальні Збори правомочні коли на них прибуде не менше 1/3 частини членів Товариства (дивис § 15 і § 16). Коли ж такі збори не відбулись, то скликаються вони в
- 6 -
друге для розвязання питань попередніх
Зборів і являються правомочними при вся-
кому числі прибувших на них членів, і скли-
каються вони через одну неділю.
19.
Загальні Збори обирають що разу голову
і писаря Зборів з присутніх членів.
20.
Всі справи на Загальних Зборах ріша-
ються звичайною більшістю голосів, опріч
справ про приняття нових членів, усунення
членів, зміни статуту і ліквідацію Товариства,
для яких потрібно не менше, як 2/3 голосів.
ПРИМІТКА: Вибори персональні рішаються таємним голо-
суваннем, а також і всі інші справи, для яких
побажав би таємного голосування хоча 1 член зборів.
21
Для завідування окремими справами і
розробки особливих питань Загальними Збо-
рами можуть закладатись окремі секції, коми-
тети і коміссії. Організація їх може дору-
чатись також і Раді Товариства; інструкції
для роботи всіх цих організацій ухвалюються
Загальними Зборами.
22.
Всі виконавчі органи Товариства виби-
раються Загальними Зборами Товариства на
1 рик, але цей термін може бути змінений
по постанові Загальних Зборів, а також як
- 7 -
окремі члени, так і цілий виконавчий орган,
можуть бути усунені завчасу скінчення їх
уповаження, коли на Загальних Зборах буде
подано за це ²/₃ голосів.
23.
На Загальних Зборах право голосу ма-
ють лише присутні члени Товариства. Пере-
дача права голоса отсутними членами не
допускається.
24.
Кошти Товариства складаються: а) із
вписових і членських внесків, б) жертв і до-
помог як членів Товариства, так і сторонніх
осіб, громадських, державних інституцій і по
заповітам, в) доходів від ріжних пpедприємств.
25.
Товариство може мати свої філії по всій
Волині і за її межами, які в своїй діяльно-
сті керуються цим статутом.
26.
Товариство має право юридичної особи.
27.
Товариство має свою печатку, ухваленого
Загальними Зборами зразку.
28.
Товариство касується, коли число чле-
нів зменшилось до 10 чоловік, або по ухвалі
Загальних Зборів—більшостю ²/₃ чоловік.
8 -
29.
Коли Товариство ліквідується, то на останніх Зборах вибирається ліквідаційна комісія, яка ліквідує майно Товариства, згідно постанови останніх Зборів. При ліквідації майна філії на призначення рештків майна після ліквідації повинна бути ухвала Головної Ради Товариства, а колиб на останніх Загальних Зборах філії не було зроблено спеціяльної ухвали про призначення майна, яке залишається після її ліквідації, то воно поступає до розпорядження Головної Ради Товариства. При ліквідації всього Товариства, колиб на останніх Загальних Зборах не було ухвали про призначення його майна, то воно поступає до розпорядження держави на культурно-просвітні цілі.
До Відділу Навчання ГУНШ
Почесножесті: Листування про допомогу Військовому Українському Національному Товариству на 3 аркуші
Начальник Мобілізації, від. Війської Старшина
ч. 2390.
"25" Вересня 1919 року
м. Кам'янець-Под.
Старший Діловод
До Організаційного Відділу .
ч. 96... За Начальник Відділу Навчання Військ
"26" вересня 1919
на себе Товариство.
О послідуючим результаті цих заходів, Рада Товариства просить її повідомити.-
Всего был отрядом
полученоголосят след егон
глед (142) гризм.
1/III-1924 г. А.Абдуллаевъ
Нагаевъ, Касыръ, Сеид Милли.
1078 оп. № 2
переведено 133 (см. орд. царя рус.)
з них літерні №№ 20 і
пропущені №№
"16" "03" 1988 р. Калинін,
д. М44-штати, 46, 80, 89, 91, 100, 104, 130 - штати Север
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
В даній справі № 42
Фонду № 1048
Пронумеровано 153/стотрицять три) +6вос =195 аркушів
(цифрами і прописом)
з них літерні №№ 20а,
пропущені №№
Вкладення
Брошури, газети:
Графічні матеріали:
Інші особливості документів елект.ч.:42,44,46,78,80,89,91,100,104,
харанда 7.'113-
Документи із згасаючим текстом:
"22" 06 1993 р. Підпис Фучик
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
19 р.
Підпис
СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО:
Під час
видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час
видачі підпис, дата повернення підпис, дата
90 пр. 23.02.98 Тимо місця рр 29.05.98 рр.
14.12.98 Глінко Звигиб 2-м-
15.07.99 Глиня 28.07.99 Тимо
2.11.99 Бажин 7.12.99 Голю
23.10.00 М - 27.11.00М
3.11.04 Дієт 10.12.2007До-
15.05.02 Проф 16.07.02 Проф
23.09.02 Проф 23.09.02 Проф
16.09.02 Новий 2309.02 Апр/
21.07.04 Глінко 16.08.04 Кропив
9.08.06 ДГК 1/1 1008-ОВ
25.04.2004 Веселій 23.09.07 В.
Дідюк 9/09
26.01.10 С
ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ
Консервація; Справа: Мікрофільмування:
1/12 -98 Віккер (Дата) (Підпис) Досиньке (Дата) (Підпис) оцифрування 25.01.10 ІІ шр