Доповіді та обіжники Головного управління Генерального штабу, Військового міністерства, командирів військових частин про формування Армії УНР, положення та схеми. Списки отаманів та полковників Головних гарматного та інженерного управлінь тощо , 22.07.1919-01.11.1919, 149 арк.

ФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ КУЛЬТУРЫ "ЦЕНТРАЛЬНЫЙ МУЗЕЙ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ" ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР Доповіді та обіжники Головного управління Генерального штабу Військового міністерства, командирів військових частин про формування армії УНР, положення та схеми. Списки отаманів та полковників Головних управлінь: гарматного, інженерного та ін. 22 липня–І листопада 1919рр на І49 арк. Товище Управління Генералъ- ного Штабу. Генеральний Штаб Організаційний відділ ДІЛО План робот по організації армії та сили [Зповіді Товищого Управління Гене- рального Штабу Військового Мин- вітерства, командинерів військових частин про формування армії УНР; положення та ємаш. Списки отаманів і налковників в Товищних Управлінь і гарнізонного, Інженерного та інше] Почато 28 липня 1919 Закінчено 1 листопаду 1919 На . 140 ... арм. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ОБ'ЄДНАНОЇ РЕСПУБЛІКИ І СОЦІАЛІСТИЧНОГО БУДІВНЯ УКРАЇНИ в Харківі 1360/1048 5 Генерального Штабу - Полковник Капустинский "Апреля 1919 г. Полки и Украина. Отчего полки так агрессивны в отношении Украины" что он сказал, князька поддержался до сих пор от его тону и должен был сказать, что I) Полки с помощью Антанты, как их союзников, хотят создать свое государство в самих широких границах. Их ес- тественные враги которые стоят на пути к осуществлению взаимных и других топосталений поликами зала: а) немцы, б) большевики/как пред. помощь их в это, мантия ставители России/, в) чехи 1. г.) украина? и к этим ветеранам могут А.С. с ними поликам относительно легко разрешить этната, обладая своего территориальный опор, т.к. ослабление немцев есть и слажай- вейшая и тихо мило ная вадийщая зала Антанты. Поэтому полкам и обеспе- моп дотой надо ей чена-полная поддержка Антанты в их национально-террито- риальных помоганиях. В. Большеевики в данный момент представители бывшей власти, но они не могут быть с Россией. У полков с России с одной стороны есть масса диссидентов союзных территориальных счетов: вотношения Велорусии, Литвы и пр., дало очевидного дос другого-больше перед крайностями коммунизма и анархиз- ; хвакер с када атама, могущими разрушить польскую государственность. И так меньшее, чем большие болевые тоже полков, но большевики же и страны Ан- танты в этом отношении тант. Ясно, что по свержении большевиков, безусловно в вопросе и позиция молодых Русско-Польском споре Антанта будет на стороне полков -вдх хи мінаджою о апомогаших ей бороться с большевиками. В. Третий враг - чехи. Но они тоже союзники Антанты и сінеостава он на заде оказали послѣдней великих заслуги в борьбѣ с болыегиз- -он неважко ей, немецким и чѣнцким блоком. С ними необходимо пойти на ком- мал сінеостава отсюда промисе. К тому же чехи чрезвычайно культурен, организованы о им от кемъкол в силы и сильны и пособить их не легко. Г. Остается четвертый противник - Украина. С нею у -об я межданных-отти полков наибольшая счети, территориальные, национальная мало-попроса жажда и историческая гражда. 1) Притязанія польков на Галичину, Холмщину, Волынь и Подолію, кромь того стремленіе поддержать и крупных польских землевладельцев по всей терріоріи Украиный. 2) Национальная и историческая вражда. Поляки отлично помнят плодородную Украину как свою колонию. Они знают, что одним из фундаментов на коем стояло польское королевство была Украина. Она дала им ряд великих льтателей, служила хозяйственной базой и поставляла прекрасный боевой елемент в армію. Переход Украины на сторону Москвы рѣшил спор за гегемонію над восточными славянами. Польша не только потеряла значеніе первокласного государства, но даже слѣдалась легкой добычей соскелей. Таков урок исторіи. Какже побѣдить Украину и подчинить сеся часть ея терріоріи? Враженно заключить с нею соглашеніе, пока идет война с большевиками Тогда Украина будет тоже союзницей держав Антанты, она с их помощью освободится от большевиков, создаст сильную государственность и урѣзать терріорію Украины своими силами будет очень трудно, Антанта же не станет на сторону польков, т.к. их требованія идут в разрезъ с 14 пунктами Вильсона и явно шовинистическія. Еще один фактор помошь Украины в борьбѣ с большевизмом, освободив ей руки на западѣ, тоже было раньше не совсѣм в интересах польков, т.к. быстрое полавленіе большевизма в Россіи могло ослабить шансы польков в их терріторіальных домоганіях к ней. Поэтому необходимо защищая свою терріорію от большевиков, в тоже время дать им возможность окончательно осла- бить Россію. Что же остается? Первое-прекратить борьбу с чехами; второе-решительным наступленіем довести до отчаянія Украину, изнемогающую в непосильной борьбѣ на два фронта и вынудить ее искать помощи у большевиков. Тогда Украина будет явным врагом Антанты и послѣ уничтоженія большевизма всѣ домоганія польков о расширеніи их границ за счет Украины получат осуществленіе. При этом польки учитывают два фактора: первый-что Галичане и великая Украина по настроению масс безусловно ближе стоят к Россіи, чѣм к полькам. По словам командарм Галицкой Полковника Омельяновича-Павленко настроеніе Галицкой армии таково, если не падут нам хорошаго мѣра с Польшей, то мы ег добьемся с помощью Россійских большевиков. Вот почему польки и ставят галичанам непріемливыя условия. Второй фактор-большевизм в Россіи уже лавно перегорѣл и держится лишь чрезвычайным терром-часы его на востокѣ якимких сочтены. Запад-же его цѣликомъ принять не можетъ по своей высокой культурѣ. Значитъ посѣда Антанты над большевиками обезпечена. К такимъ выводам можно прийти, анализируя взаимоотношения вишеука- занныхъ государствъ. Какой же выход для Украины? Необходимо с полнымъ пониманием происходящихъ событий принять ге- ройческое рѣшеніе: объявить державам Антанты-мн присоединяемся всецѣло к рѣшеніям мирной конференціи въ Парижѣ, немедленно прекращаем войну с поляками, к защиту нашихъ границ с Польшею поручаем державам Антанты, сами немедленно перебрасываем часть Галицкой Арміи противъ большеви- ков. Лозунг борьбы - общее очищеніе Украины отъ большевиков и обшія с союзниками операціи по освобожденію Россіи отъ большевизма. Иного рѣшенія быть не можетъ. Необходимо спасти востокъ отъ полнаго уничтоженія, а себя отъ опаснаго соцідства - очага sociaльного безумія. Первый, кто сбросит в Россіи большевизм, явится спасителем народа и найдетъ в немъ преданнаго друга. Окончив успѣшно эту великую задачу - освобожденіе собственной страны отъ большевизма и полного его уничтоженія в Россіи - можно уже совершенно свободно разрѣшить польскій вопросъ в благопрятном для Ук- раины смыслѣ, т.к. и силы нашей державы значительно возростут, кромѣ того будетъ обезпеченъ дружественный нейтралитетъ восточного союза и поддержка Антанты. В результатѣ Украина не только добьется нужных ей форм лержавнаго строительства, но можетъ сдѣлаться одним изъ сильнейшихъ сгустков восточного славянства, дружбы коего будутъ побиваться всѣ со- сѣди. Полагаю: 1/ что в общей политикѣ Украина была не дальновзорка, она не ставила широких государственныхъ задач и всѣ международные во- просы рѣшала слишкомъ примолинейно. Главный же вред и зло большевиз- ма не были в должной мѣрѣ оцѣнены. Считали "пустъ за нашими границами хоть потоп, пожары и землетрясенія, непосредственно меня они не каса- ются. А может окажут еще и услугу, ослабив агрессивность враждебнаго сосѣда." Россія, умирая отъ большевизма, заразила и Украину и пока в российской большевизмъ не будетъ уничтожен, до тѣхъ пор Украина не бу- дет спокойна. 2/ Считаю неправильным допускать нѣнцев в походы на Мос- кву для уничтоженія большевизма. Предоставить им ореол спасенія Россіи крайне невыгодно, ибо нёмцам это даст большие симпатии России и увеличит их шансы в будущей борьбе с Антантой. Они сумеют направить Славян один на другого. Необходимо помнить-междоусобия Славян-основа могущества нёмцев. События разыгрывавшиеся перед нами сами подсказывают рѣшe Из всѣхъ противников большевизма какъ-то: нѣмцы, поляки, румыны и А тanta пайбольшей симпатіей пользуются среди Россiйского кре- стьянства конечно украины. Нам они очень охотно будут славать как это указывают ближайшіе примѣры, и с нами пойдут против бо шевизма. Как Україну побѣдили свои же украинцы, так и Московских со. шевиков можно побѣдить главным образом при помощи Россiйских большевитских полков. Это необходимо учесть и широко использо- вать. Для этого теперь-же обдумать план организаціи славшихся бо шевиков затыканія ими дыр, как теперь проводится, не совсем удач- ный приём. Полагаю необходимым назначить отдѣльный штаб и поручить ем разработку этого вопроса. Из большевиков образовать отдѣльную группу, придав ей необходимое количество украинцев, ввихъ пуленет- них команд и кадр офицеров для большевитских частей. Этой группе поставить широкую стратегическую задачу, чтобы она знала, что осво бождая Украину, она совмѣстно с другими частями пойдет очищать и свой родной край от большевизма. Об этом вопросѣ подробнѣе Полковник У. Н. Р. НАЧАЛЬНИК ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ "22" липня 1919 року ч....... м. Кам'янець-Подільський ДОКЛАД. Формування армії мусить провадиться в тилу - Військовим Міністерством. Знов сформувані частини потрібні будуть для поповнення та частичної зміни все зменшуючо- гося складу діючої армії, котра була збудован при виключних політичних умовах і не виявля бою цілком могутнього, міцного організму. 2) Формування нових (рекрутових) частин повинно проводитися в умовах тилової обстави, при більш менш подовгому косарному росташуванню, а не в смузі безпосередньо належачої до фронту. 3) Тільки в таких умовах і з'явиться можливим спокійна систематична праця по навчанню, збиттю і кінечній підготовці рекрутових частин для виконування бойових завдань. 3) Формування запасових частин бойовими штабами та командним складом бойового фронту не може дати позитивних наслідків, позалеж всі ці подібні штаби і персони цілком заняти бойовою роботою, не мають можливості окремити для цієї роботи необхідного часу і ця робота для них з'явиться придатко вою, відриваюче бойове командування від прямого їх призначення. ПАНУ ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТРУ. Для безпосереднього догляду за формуванням рекрутових частин, для використування всього опиту сучасної війни при навчанні підготовці по всім галузям військового фаху, з'являється необ- хідним установлєння інспекторів-фаховців: по піхоті, кінноті, артилерії, технічних військ. В сучасний мент інспекторіат мається в Дієвої Армії. Бойове становище вимагає повного об'єднання керування армією в єдних руках, через що, щоб ухилитись двувладдя, здавалось би, що інспекторіат буде більш потрібен в тиловому районі при будуванні частин по новому початку, чим Дієвої Армії. Створення рівнообіжного інспекторіата в Дієвої Армії і тиловому районі було б при сучасних умовах Держави дуже роскішним в матеріальному, а особисто людському відношенні. ВИСНОВОК. На підставі вищезазначеного я гадав би існуючий інспекторіат, знаходящийся в Дієвої Армії, цілком передати в підлеглість Військовому Міністерству для виконування тих же обов'язків відносно заново формуваних рекрутних частин і будучих формувань розпорядком Військового Міністерства. Начальник Головного Управління Генерального Штабу, ОТАМАН Начальник Організаційного Відділу, ПОЛКОВНИК І Н С П Е К Т О Р А Т. Для провадження успішно своїх розпоряджень по всім галузям життя військових частин Дієвої Армії, при Наказному Отаманові утворен інспекторат із предстевників всіх родів військ і військових інституцій, себ - то: піхоти, кінноти, артилерії, технічних військ, військової санітарії і ветерінарії, по національно політичним справам військового життя, по загальним військово-судним справам і військового духовенства. Інспекторат і особи його допомагають Наказному Отаманові, а також і Штабу Дієвої Армії в організації Армії і проведення на місцях як організації, так і взагалі її здібності виявляють ті чи інші недочоти військових частин - інспектори і докладають про ті засоби які необхідно для уникнення таких недочотів. Взагалі для відповідньої вивучки і підготовки військ для виконання своїх завдань військового часу. Представники інспекторату повинні провадити свої заняття і повірки, виключно на місцях розташування військових частин і при всяких умовах, в яких можуть бути ні військові частини, себ то: на поході, в бою, на відпочинку і т. и. Інспектора не обмежовуються одною критикою тої чи іншої військової справи, а дають різного роду вказівки згідно загальним інструкціям Наказного Отамана і повинні прикладати всі заходи для відповідної підготовки військових частин і установ по піднятю і вивучки і взагалі військової підготовки. В справах цієї підготовки інспектора дають належні поради належним військовим начальникам, згідно директив Наказного Отамана. Результати своїх повірок, а також що зробили інспектора для улаштування військових справ і що належить для дальнішої підготовки взагалі - інспектора доводять до відома Наказного Отамана в своїх докладах.- НАЧАЛЬНИК Головного Управління Генерального Штабу. 30 Липня 1919 р. Ч 205. м. Кам'янець-Под. ДОКЛАД. Все сім місяців Уряд Української Народньої Республіки напружує всі свої сили, щоб збудувати міну армію так звання "революційним шляхом", себ-то відкидаючи всі попередні підстави принципу будування та впорядкування озброєних сил. Які наслідки рух по цьому революційному шляху показане видно коли почікавитися боївим складом нашої армії в теперешній час. Тому "революційний шлях" не годиться. Коли б ті, котрі стояли за "революційний шлях" формування армії почікавитись почитати військову історію, то вони перш всього переконались би, що те, що вони хтіли, важить як новини, як поліпшення і пере-творення попереднього, по їх думкам, устарілого і непригодного ладу заснування військ, що всі ці новини вже дуже давно були прикладені, а також давно відкинуті, як никуди негодні; друге, тоді не пришлося на протязі місяців вести дуже дорого коштуючих експериментів а ще більше дорого коштуючими для государства наслідками. Коли потрібна медичінська допомога, то не дивлючись на всю різницю в умовах життя фізичного та морального складу між ніщими та українцями, нихто не пробув бу дувати яку то осібну Українську медичину і всі однаково користуються наукою встановленими медіцинським засобами; так само ми бачимо і при постройці машин, будинків і во всіх підприємствах, не дивлючись на те, що в кожній стороні є свої особливості, а де наукові початки не вживатися, там наслідки дуже сумні. Тільки в будуванні дорожних озброєних сил, чому то питалась можливим откидувати всякі наукові початки і робити те, що кожному вадунасться або користно для своїх особістих цілей або просто особистого збагачення. І це в той час, коли ми маємо перед очима такий варіант, якого до нас ніхто ще не мав: на чисто військово-наукових початках з'організована Німецька армія чотири роки вела успішну боротьбу з такими перевищуючими силами ворогів, яких ще ні один народ в мірі не мав; і під всеногуття німецька армія загинула на прес таві кількох місяців, як тільки вона напиталась ідеями, відриваючи військово-наукові початки, себ - то, як тільки німецька армія ступила на "революційний шлях". А тому, коли Українська Держава дійсно бажає мати армію, а не банди, то треба будувати цю армію на чисто військово-науковим фундаменті, виправленному досвідом послідньої величезної мірової війни. Військово-наукові заклади будування озброєних сил слідуючи: I/ Для того, щоб армія була міцна необхідно: І. ВІЙСЬКОВА ДИСЦИПЛІНА. а/ Смерті бояться однаково, як народворці самодержавства, так і комуністи. Як показує досвід всезмірної великої історії про довженне почуття страху смерті, холоду і голоду і крайнього втомлення може бути заглушене тільки військовою дисципліною. себ - то ввійшовши в тіло та кров і звичку свідомість, що кожний наказ начальника повинен бути докладно виконан. Безумов но є і другі засоби заглушаючи почуття страху: свідомість долгу, почуванням мани, самоповажання, ентузіазму і т. и., але всі ці засоби оказують короткочасне дійство, крім того вони дійствують тільки на кращі елементи, а армію необхідно будувати не на винятках, а на загальної купі, а тому не може бути ніякої мови о яких то других дисциплінах /революційна, соціальна, свідома і т. и./ повинна бути одна давно відома військово-ва дисципліна, недопускаюча ніяких змін. б/ Дисципліна вимагає, щоби були начальники і підлеглі: ніяких других відношень або інстанцій в армії бути не може, позаяк не буде дисципліни, а коли не буде дисципліни, то не буде і армії, а будуть банди. в/ Дисципліна не допускає ніякої політики і ніяких партій: як вся армія так і нихто з її осібних членів не може входити в склад якої небудь політичної партії, або приймати яку бо не було участь в партійних або політичних подіях. р/ Дисципліна, як закон вимагає всюди і во всьому виконан- ня всіх взагалі військових законів з верху вниз і з низу вверх. 2. НАВЧАННЯ та ВИХОВАННЯ. Коли в армії повинні бути тільки начальники і підлеглі, то й навчання і виховання повинні вести тільки начальники і ніхто другий, позаяк буде порушення дисципліни, двоєвластіє та партійність. Для того, щоби начальники могли виховати та навчити армію по останньому слову науки, необхідно, щоби начальники самі ли на, висоті свого призначення - а тому начальниками р відних ступеней можуть бути тільки особи пройшовші відповід- ний науковий та службовий /но не революційний/ стаж. 3. ОРГАНІЗАЦІЯ. Організація армії повинна бути такою, якою це вимагається загальною військовою наукою і на підставі досвіду послідньої війни. 4. ПОСТАЧАННЯ. а/ Матеріальне. Не добре снабжена матеріально армія ніколи не може бути дисциплінованою, позаяк недодача козаку встанов- леного для нього по закону - є порушення закону - дисципліни з верху, а порушенням дисципліни з верху, послідує порушення з низу. А тому недопустимо повторення тих експериментів, коли призивались запасові та новобранці, а коли вони прибули, то їх ні віщо одягнути та нічим накормити і озвроїти. б/ Технічне. Технічне постачання армії не повинно бути слаб- біше, як у ворогів, позаяк армія буде слабше ворога не тіль- ки технічно, но і морально, позаяк кожний козак буде почува- ти, що він слабіше технічно і не підорве його моральні си- ли. II. Для того, щоби армія була численною необхідно: I/ Поповнення армії вести по загальнообов'язкової військо- вої повинності; набір добровольців та вільнонасних може з'я- витись лише доповненням поповнення армії. 2/ Для найбільш успішного і удобного проведення загальної військової повинності, необхідно провести і територіальну сі- стему поповнення армії, тим більш, що для України, в цьому відношення дуже сприяють умови - позна, однородність населення на всієї території. Необхідність для України міцної та численої армії мні здається не підлягає ніякому сумніву, в цьому тепер удосконалися всі від крайніх правих до крайніх лівих. Із вищезгаданого видно, що примінявнійся до цього часу спосіб утворення армії повинен бути відкинутий і армія повинна формуватися на початках наукових, прийнятих во всіх державах, маючих боєздатну армію. Формування армії являється обов'язком Військового Міністерства і тільки тоді воно може в успіхом виконати цю роботу коли всі безумовно військові сили будуть формуватись тільки Військовим Міністерством, бо одним з основних принципів утворення армії являється цільність організації й єдинство управління при відсутності цих умов армія прийме потворні форми і не в силах буде виконувати вимоги, які пред'являють до озброєних сил. Уже в Російській армії були досвіди ненормального утворення озброєних сил не підлеглих Військовому Міністерству, але ці досвіди дали дуже сумні наслідки, через те здавалося - б Україні зайве їх повторювати. Таким чином, мені здається, що у військових людей не може бути двох поглядів в питанні про те чи повинна істнувати одна лише армія Військового Міністерства, або ж в кожному Міністерстві повинні бути свої озброєні сили. Як що Український Держави потрібна армія, як реальна сила то ця армія повинна бути одною. Військові міркування безумовно вимагають, аби в краї не було ніякої другої озброєної сили окрім єдиної армії. Через те необхідно, аби війська Міністерства Шляхів і всі других Міністерств, котрі мають військові частини скінчили своє істнування як озброєна сила. Коли бажано або необхідно мати Міністерствам осібно організованих робітників або фаховців, то вони можуть їх організувати як завгодно, але ж тільки не будуючи з них озброєної сили. Цо торкається Дієвої Армії, то вона безумовно Військовому Міністру не підлягає. Но Дієва Армія нічого не формує, а діставує все готовими, сформованими Військовим Міністерством військами. Приймаючи всі вищезгадані висновки гадав би почати формування армії по слідуючої схемі: I/ Всі без винятку озброєні сили на території держави, призначаємі на випадок війни для боротьби з зовнішнім ворогом, підлягають Військовому Міністерстві. Крім того на Військового Міністра покладаються керування всіма взагалі міроприяттями по підготовці держави до війни. 2/ З об'явленням і в час війни всі призначені в дієву армію війська виходять з підлеглості Військового Міністра. 3/ Формуючися в Військовим Міністерстві війська діляться на корпуси, а вся територія держави ділиться на корпусові округи. а/ Командиру корпуса підлягають всі військові частини, військові інституції, та установи відповідної округи, за винятком де яких спеціальних інституцій /головним чином технічних/, котрі підлягають Командиру корпуса лише в порядку загальної служби, а по своїй спеціальнності підлягають відповідньому центральному управлінню Військового Міністерства. б/ В питаннях поповнення армії і по підготовці мобілізації Командир корпуса доглядає за діяльністю відповідних органів других міністерств, виконуючих ці роботи. в/ Встановленням посади Командира корпуса касується посади губерніальних, повітових та особливих комендантів. г/ З оголошенням війни та виступу корпуса в похід в керування корпусовою округою вступає осібно призначений для цього Отеман або Полковник. д/ Кожна корпусна округа ділиться на дівізійні округи; дивізійні округи діляться на брігадні округи, а останні на полкові округи. е/ Схема організації корпусу прикладається /додаток ч.1,2 і 3/ в трьох примірниках. При цьому гадаю, що в теперешній час не треба особливо думати і затримуватися над тим, щоби корпус мав ідеальну організацію: ворог з котрім Україні приходиться боротись не от-личається особим іскуством та силою в військовим відношенню. Нам важко, щоби корпус мав в своєму складі всі роби війс і був бойоспособний для самостійних подій, а необхідні пе- реміни та поліпшення можно ввести потім, коли держава ок- ріпне і стане більш багата. Більш важним в теперешній час звернути більш уваги на організацію низьких бойових одиниць, щоби вони були в стані вести бій зрідно досвіду 1917 і 1918 року. Власне цей до- свід показав засоби наступлення піхоти, дуже відрізняючися від попередніх в початку війни, а саме: При польовому бою в маневреній війні за кінною розвідко . движеться рідкій ланцюг піхотних дозорів. Дозор від дозора на такий віддалі, щоби між сусідніми дозорами був відячий зв'язок. Дозори постачані можливо більшою кількостью рушниць кулеметів. За дозорами двигається головна сила кольони /аван- гарда/. Коли дозори знаходять ворога, то уявляючі сами дуже незначний ланцюг, вони можуть відкрити сильний вогонь дяку- ючи рушницям кулеметам. Коли дозори не зможуть нічого вро- бити з ворогом, то для їх піддержки на всьому фронті на- ступу згаданої кольони /авангарда/ висилається більша части- на кулеметів Кольта, а піхота залишається на такий віддалі, щоби приблизно бути близьче до своїх кулеметів, як піхота ворога. Таким чином буде дуже невеликий ланцюг на всієї по- передньої линії і дуже великий вопонь. Взагалі, в теперешній час треба считати, що головним засобом пішого вогневого бою з'являються кулемет і засобом рукопашного та ночного бою /близького/ - ручна граната, барнет, самопал та инше, а піхот- на рушниця є зброєю загальна для поповнення попередніх, для окремих осіб, варт для подій по між боями і т. и. взагалі во всіх тих випадках, коли не потрібно крайнього напруження якого небудь спеціального бою. Згідно цього і повинна бути організована піхота: в кож- ній сотні повинні бути кулеметчики /рушниці кулемети/, гренад діри і стрільці. Що торкається кінноти, то окрім корпусової кінноти, необ- хідно сформувати осійни кінни дивізії, котрі в мирний час підлягають командиру того корпусу, в районі котрого вони роступовані. Схема осібної кінної дивізії прикладається /додаток ч 4/. Права і обов'язки Командира корпусу: I/ Командір корпусу є начальник всіх військовослужбящих, всіх військових частин, установ та інституцій, знаходячись в грані корпусової округи, лише нікотори спеціальні ініституції та устенови вилучаються осібними розпорядженнями Військового Міністра із його підлеглості командира корпуса і то тільки по своїй спеціяльності, но ні в порядку загальної служби. 2/ Командиру корпусу підлягають військові частини згідно прикладаємої схеми, а військовоадміністративні органи через Начальника Штабу корпуса. 3/ В місці, де знаходиться штаб корпусу, а також і в значних центрах призначаються особливі коменданти міста, а вс всіх інших місцях обов'язки коменданта виконують повітові військові начальники. 4/ Командір корпусу наглядає і відповідає за поддержку леду тільки між військовослужбами, но не між цивільних осіб обов'язок підтримування порядку між цивільного населення з-п вляється цілком обов'язок органів Міністерства Внутрішніх Сп тому посади руберніальних та повітових комендантов підлягають скасованню. 5/ Крім бойової та мобілізаційної підготовки свого кор- пуса, командір корпуса керує військовою підготовкою всієї кор- пусової округи згідно осібним правилам, виробленим Військовим Міністром вністі з другими міністерствами. Радаю, що в теперешній час формування армії слідує поча- ти в оборотному порядку рівняючи з тим, що робилося при Гетьмановському Урядові, себ то почати формування не з ви- ціх, а з низьких військових з'єднань: сформувати полки, а по- тим звести їх в дивізії, коли получаться дивізії, то тільки тоді свести їх в корпуси і сформувати управління корпусу та призначити командира корпусу. Тадаю, що для того, щоби почати успішно формування армії на вищезгаданих висновках, то необхідно: I/ Призначення в законодательному порядку і проведення в життя зверху до низу висновок військової дисципліни. 2/ Мати територію для провадження формування і на цієї території населення із котрого можна комплектувати війська. і косарні, приспособлені для ліття військ. При цьому все це повинно бути постійним, а не передвіжним, як це було до цього часу, коли націоналі формували військову частину в Камянці, потім перекидали її в Рівне, звідти в Радзивилів, потім Волочиськ, Тернопіль, Волочиськ, Чорний-Острів, Іршава і знову в Камянць. 3/ Продовольчі продукти, необхідні для задовольнення відповідної кількості військ. 4/ Відповідне кількості військ одяг, спорядження та зброю. 5/ Потрібну кількість грошей для виплати утримання козакам та старшинам. Тільки при ротивці всіх згаданих умов можливо приступити до формування військ державним порядком, а до того часу ніяких цих умов нема, то можна формувати лише кустарним способом. Маючи на увазі, що в теперешній час Українська Держава над міру отягчена боргами, а доходи передбачається лише в далекій будучині, радаю, що на перший час Україна не має засобів, щоб сформувати більш 3-х корпусів кожний в складі 2-х піших дивізій і одної осібної кінної дивізії, себ то п'ять піших та три кінних дивізій, тому територію України розділити на три корпусових округи. 1/ Правобережний /Київщина, Волинь та Поділля/. 2/ Лівобережний /Полтавщина та Харківщина/. 3/ Причорноморський Херсонщина та Катеринославщина/. З самого початку формування придержуватись принципу, розподіляти не за кількістю, а за вдачею. В теперешній час можна приступити до формування частин Правобережного корпусу. Надписав: Отеман ШАЙВЛЕВ З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії І-го Помінника НАНТУРІШ ОБІЗНИКИ Головного Управління Генерального Штабу " липня 1919 року 4.75.7. В розділі III дисциплінарного Статуту в артикулі 14 спричинилася друкарська помилка, а саме: НАДРУКОВАНО: ТРЕБА ЧИТАТИ: І. Начальники залог, комендант, началь- ники таборних зборів або заступаючі їх місце мають право арешту на підлеглих їм військових в мірі влади, котра нада- на їм по закону відносно підлеглих їм осіб в слідуючих випадках: І4. Начальники залог, комендант началь- ники таборних зборів або заступаючі їх місце, мають право арешту їх ПІД- ЛЕГЛИХ ІМ ВІЙСЬКОВИХ В МІРІ ВЛАДИ, котра надана їм по закону відносно не підлеглих їм осіб з слідуючих випадках: Начальник Головного Управління Генерального Штабу, Отаман НАВЕЛЯ Начальник Відділу Навчання МУСЬК, ВІРЄВКОВИЧ (старшина МЕРЕЖАН) З копією врізано: @ Кур курия Кор. Тимофей. Кур Яковлев 1глб. 2гол Арт-ор X 10 16 2 3 1 2 3 4 Новки Александр гдій Вагарне на Камене Куприя 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 күріні 1глб. 2гол Арт-ор X 10 16 2 3 1 2 3 4 Новки Александр гдій Вагарне на Камене Куприя 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 күріні 1глб. 2гол Арт-ор X 10 16 2 3 1 2 3 4 Новки Александр гдій Вагарне на Камене Куприя 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 күріні 1глб. 2гол Арт-ор X 10 16 2 3 1 2 3 4 Новки Александр гдій Вагарне на Камене Куприя 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 күріні Расчеты по схеме: 3 мин. куп. корп. 3' ние. д/б = 3 мин. конец +1 апп. фр. 2 км. менее 4) Кислые апп. фр. Корпус 18 габарит Инвентарь 24, 32, 150 м., 300 м., 600 м., 900 м., Патио Куп. кг. км. 1/4, 2/4, 3/4 1-й этаж +2 мм. Линия-Фоба Размеры: 150 мм. - 1 см., 300 мм. - 2 см., 600 мм. - 4 см., 900 мм. - 6 см. Корпус Згил. Кин. фр. Остров апп. фр. Абоненты 1-й этаж, 2-й этаж, 3-й этаж, 4-й этаж, 5-й этаж, 6-й этаж, 7-й этаж, 8-й этаж, 9-й этаж, 10-й этаж, 11-й этаж, 12-й этаж, 13-й этаж, 14-й этаж, 15-й этаж, 16-й этаж, 17-й этаж, 18-й этаж, 19-й этаж, 20-й этаж, 21-й этаж, 22-й этаж, 23-й этаж, 24-й этаж, 25-й этаж, 26-й этаж, 27-й этаж, 28-й этаж, 29-й этаж, 30-й этаж, 31-й этаж, 32-й этаж, 33-й этаж, 34-й этаж, 35-й этаж, 36-й этаж, 37-й этаж, 38-й этаж, 39-й этаж, 40-й этаж, 41-й этаж, 42-й этаж, 43-й этаж, 44-й этаж, 45-й этаж, 46-й этаж, 47-й этаж, 48-й этаж, 49-й этаж, 50-й этаж, 51-й этаж, 52-й этаж, 53-й этаж, 54-й этаж, 55-й этаж, 56-й этаж, 57-й этаж, 58-й этаж, 59-й этаж, 60-й этаж, 61-й этаж, 62-й этаж, 63-й этаж, 64-й этаж, 65-й этаж, 66-й этаж, 67-й этаж, 68-й этаж, 69-й этаж, 70-й этаж, 71-й этаж, 72-й этаж, 73-й этаж, 74-й этаж, 75-й этаж, 76-й этаж, 77-й этаж, 78-й этаж, 79-й этаж, 80-й этаж, 81-й этаж, 82-й этаж, 83-й этаж, 84-й этаж, 85-й этаж, 86-й этаж, 87-й этаж, 88-й этаж, 89-й этаж, 90-й этаж, 91-й этаж, 92-й этаж, 93-й этаж, 94-й этаж, 95-й этаж, 96-й этаж, 97-й этаж, 98-й этаж, 99-й этаж, 100-й этаж, 101-й этаж, 102-й этаж, 103-й этаж, 104-й этаж, 105-й этаж, 106-й этаж, 107-й этаж, 108-й этаж, 109-й этаж, 110-й этаж, 111-й этаж, 112-й этаж, 113-й этаж, 114-й этаж, 115-й этаж, 116-й этаж, 117-й этаж, 118-й этаж, 119-й этаж, 120-й этаж, 121-й этаж, 122-й этаж, 123-й этаж, 124-й этаж, 125-й этаж, 126-й этаж, 127-й этаж, 128-й этаж, 129-й этаж, 130-й этаж, 131-й этаж, 132-й этаж, 133-й этаж, 134-й этаж, 135-й этаж, 136-й этаж, 137-й этаж, 138-й этаж, 139-й этаж, 140-й этаж, 141-й этаж, 142-й этаж, 143-й этаж, 144-й этаж, 145-й этаж, 146-й этаж, 147-й этаж, 148-й этаж, 149-й этаж, 150-й этаж, 151-й этаж, 152-й этаж, 153-й этаж, 154-й этаж, 155-й этаж, 156-й этаж, 157-й этаж, 158-й этаж, 159-й этаж, 160-й этаж, 161-й этаж, 162-й этаж, 163-й этаж, 164-й этаж, 165-й этаж, 166-й этаж, 167-й этаж, 168-й этаж, 169-й этаж, 170-й этаж, 171-й этаж, 172-й этаж, 173-й этаж, 174-й этаж, 175-й этаж, 176-й этаж, 177-й этаж, 178-й этаж, 179-й этаж, 180-й этаж, 181-й этаж, 182-й этаж, 183-й этаж, 184-й этаж, 185-й этаж, 186-й этаж, 187-й этаж, 188-й этаж, 189-й этаж, 190-й этаж, 191-й этаж, 192-й этаж, 193-й этаж, 194-й этаж, 195-й этаж, 196-й этаж, 197-й этаж, 198-й этаж, 199-й этаж, 200-й этаж Кр копи. 11 Дівчата трг-га Нача күпіді Сары 1гіл. 2гіл. 1р 2н 3, 4н. Төре. ұғ. Обшін бопу әйгі тәрб. нәм. 1 2 3 4 Күпіді күне 1 2 3 4 Неме күпіді Алар қыз Төре ұғ. К.Жаңа К.Зат. К.Бәрм К.Қопи Мекен-жайы 12.-н 3 бопа heliop fil Самп күпіді О. Көшкін 4 нала міт... 3 ш - 200р. Түбесе... Кі хаза - 4 нәм (1-2 күп. касы)--- Әйгілесе - 3 --- (1-4 тәрб.+ Көшкін) Бошқа - 2 --- Кінә пі Мінеке күп - 8 Протокол 12 Кр кирпича Арт. бриг. Арт. орудие Кинематограф Телеграфия Здание Минералы, добыча, фабрикация, погрузка Сн. Арт. Нов. Сигнал К. Жив. К. Загон К. Ороп. К. Ветер Кая Конец 1 2 3 Новые полки Тар пошлины Арт. орудие 1 2 3 Дог. Минералы, добыча, фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Кинематограф Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 Фабрикация, погрузка Здание Сн. Арт. Телеграфия Нов. Сигнал Арт. орудие 1 2 3 К. и полки 1 2 3 Дог. 1 2 3 НАЧАЛЬНИК Головного Управління Генерального Штабу. "Серпня 1919 р. ч. м. Кам'янець-Под. Д О К Л А Д. Україна в теперешній час немає регулярної армії /окрім галіційської/, а регулярну армію необхідно мати, позаяк по організації армії судять про організацію держави. Формування армії та її організація необхідно провадити по встановленній військовою наукою ствердженній досвідом послідньої війни сист. Грунт на котрім повинна формуватись армія складен в моєму докладі ч 24/1 З цього ж до- кладу видно, що армія не може считатись регулярною і дисциплінованою до того часу поки в армії істнує інститут державних інспекторів /комісари періода Французької та російської революції і бойовитої армії/. А тому, коли визначадана групованість буде прийнята і буде вкріплено приступати до формування регулярної дисциплінованої армії, то пропоную для верховного управління армією слідкуючу схему: I/ В час війни: а/ В голові всіх озброєних сил держави стоїть Головний Отаман, йому ж підлягають всі за- соби страни необхідні для озброєних сил. б/ Дієві на театрі військових подій озброєні сили підлягають Головному Отаману через Начальника Штабу Головного Отамана. в/ Всі знаходящися в страни /не на театрі військових подій/ озброєні сили і засоби необ- хідні для армії підлягають Головному Отаману через Військового Міністра. 2/ В мирний час всі озброєні сили держави підлягають верховній владі через Військового Мі- ністра, котрий завідує взагалі всією підготовкою стра- ни в військовому відношенні. Додаток Схема Міністерства Війни. Із дієї схеми першій Отаман-Квартирмейстер з відді- лами оперативним і відчасти розвідочним на випадок війни переходять в діеву армію, частина розвідочного відділу залишається в Головному Управлінні Генераль- го Штабу і переходить в безпосередню підлеглість до першого поміщника Начальника Головного Управління Гене- рального Штабу. В теперешній час всі нові формування підлягають Військовому Міністру через Начальника Головного Управ- ління Генерального Штабу, це можливо, поки формування провадяться в малих розмірах. В дальнійшому необхідно встановити промежуточні інсталяції; такими гедаю - Окру- ги Управління, котрих на всю Україну предбачається три Правобережна округа, Лівобережна округа і Приморська ок- руга. Ці окружні управління в першій період формування треба збудувати лише по п'ятам Корпусних управлінь. /Додаток схема ч 2/: Формування із розпочати по черзі Правобережний, Приморський і потім все Лівобережній. В кожній окрузі сформували три дивізії по схемі ч 8 та артилерийські і техничні частини безпосередньо під- леглі Командуючому Округом - по схемі ч 2. Прикладаючи схему організації військових частин має слідуючи перегляди: І/ При недостачі запасових стадій особливо для штабної служби, ми не можемо формувати великих штабів, тому прикладаюча схема окружного управління виявляє з себе мінімум необхідних працьових сил, а на при кін- ці, коли держава зміцнюється, то штати округів можна збільшити. В кожній окрузі сформувати три дивізії. В схемі дивізії прийнята 3-х полкова система, як признана налкараю. Формувати 'З-х брігадну дивізію, ма- ючи в брігаді по три полки "н" представляється можли- вим по слідуючим причинам: I/ В трьох бригадній дивізії получається біля 45 ріжних військових частин: штаб дивізії /Інспекторська і інтендантська частина/ не може безпосередньо зноситись з 45 ріжними частинами. Коли ж по інспекторській і інтендантській частинам дати бригадному командиру права Начальника дивізії, то фактично штаб бригади звернеться до штабу дивізії, а штаб дивізії до штабу корпусу. 2/ При трьох бригадній дивізії, по три полки в бригаді, необхідно кожній пішій бригаді придавати бригаду артилерії, себ - то командиру пішої бригади дачинити командира артилерійської бригади, а при «маленьких» дивізії мали ще командира артилерійської дивізії, себ - то знов таки получиться по существо корпу-сна організація. Тому радаю найбільш користним з початку формувати в кожній окрузі, три трьох полкових дивізії. Покім коли ця організація вже повністю закінчиться, то можна переорганізувати: а/ округне управління розширити, б/ збільшити число дивізій в окрузі і з'єднати їх в корпуси, або для того, щоб скрити настолку величину армії, переформувати кожну дивізію в трьох бригадну, себ - то в скритий корпус. Укомплектований армії: Досвід показує, що найліпшою системою укомплектовання з'являється територіальна, но той же досвід показує, що нам необхідно цю систему змінити в тому відношенню, що необхідно військові частини розсувовувати не в своїх округах укомплектовання; а особливо в чужих і не особливо близьких по віддалі, в протилежну разі будуть розбігатись по сво- їм селам. Дислоканцію формуваних частин можливо розвобити тільки по мірі - виволення території від бойовиків. Кадри формуваних частин. Відомо, що групом правильного і міцного будування велької регулярної армії з'являються нові дисципліновані і добре забиті кадри. Підготовка кадрів з'являється одною в самих трудних зав день. З цім питанням необхідно особливо ділитись при теперешньому положенню річей. Питання про свабження будучої армії повним старшин- ським і підстаршишським кадром стоїть дуже гостро. Стар- шин дуже багато, но таких, котрі модуть служити кадром для настоящої армії найже немає. Вільность старшин пе- реважно в молодших рангах, поступивших в ряди армії з початком революції або в період "отаманства", вільно чи невільно впитавших в себе тяжворні соки революції, ов- мисте і грабіж населення і казні повинно рахувати непригодним для будування. будучої регулярної армії, особ- ливо ще приймаючи на увагу їх дуже швидку освіту за- гальну і військову. Маємо не увазі, що більшсть теперешнього українсько- го старшинства проникнуто політиканьством, політичним і військовим авантюризмом і отаманством, необхідно робити дуже суворий відбір і крім того, для того, аби зроби- ти це старшинство вповні природним для регулярної ар- мії, необхідно пропустити їх через школу загальної і військової науки і дуже суворої дисципліни. Для того, скористувати цих машикел но нездатних для регулярної армії старшин необхідно встановити або особ- ливу школу, або курси. При цьому, ця школа або курси не можуть бути на такому положенню як в Російський армії після скінчення Російсько-Алоцької війни, произве- дени під час війни в пращорички проходили курс для по- тучення права на дальнішо проводжество в реанги: тоді произведенними на війні необхідна була тільки наукова підготовка, а тепер необхідна не тільки наукова, но ще більш службова з відношення дисципліни і військової мо- ралі. Таким чином школи або курси повинні мати чисто муштрову організацію, в котрій навчаючися старшини з'ян- лаються на положенні простих козаків /онкеров/. По пів причини продовженнясть навчання /військового вжован- ва/ повинна бути не менш року. В такому ж положенню знаходиться Українська армія в відношення кадра підстаршин. Всі бувші і тепер слу- мачі підстаршини проникнути політикальством, політичним і військовим авантюризмом, кожного грабувати частне і державне майно і маней отаманства. Тому рада би необхідним негайно приступити до підготовки підстаршин із молодих козаків що незаторкнутих вщесв-даленими зло- твірними ідеями. Для цього необхідно в рекрутових полках, по скін- ченню 2-х місячного навчання молодих козаків відібрал кращих для призначення в уче бни команди. А до того часу, поки ці учебні команди ще не відкрити, необхід- но вести саму енергійну підготовку кадрів учебних команд і матеріяльну частину команд, щоб все було го- тове до того часу, коли можливо буде відкрити нац ня. Для того, аби в знов формувемих частинах можно бу- ло дійсно ввести дисципліну необхідно сугоро провади- ти в життя внос вийшовні статути та закони. При цьому необхідно згідно статутам встановити ран- ги, про котрі до цього часу положенне не визначене. Другою невідложною необхідністю при формуванні з'яв- ляється все в новому докладі ч завзачене поло- ження про те, щоби нові частини були б постачани всім тим, що ім належить по закону. До цього часу приходиться бачити молодих козаків без взуття і одя- гу, що безумовно не може мати доброго впливу на діо- ципліну. ДОДАТОК: Омем 7.7.2. Отаман Розподільна схема Міністерства Військ Павлова 16 Народне Освітяництво Міністр Покровський Михайло ЖУРНАЛ Засідання Кабінету Народніх Міністрів від 29 серпня 1919 р. ч. 178: IV. СЛУХАЛИ: доклад в.о. Військового Міністра законопроекту про приєднання до Військового Міністерства морського міністерства і про встановлення в складі цього міністерства Головного Управління Військової Флоти. ПОСТАНОВИЛИ: ухвалити в такій редакції:"На зміну закона від 30 січня 1919 року, постановити: I/ Приєднати нині істнуюче Морське Міністерство Української Народньої Республіки за всіма його центральними установами до Військового Міністерства. 2/ Перетворити Морське міністерство в Головне Управління Морського Військового Флоту на чолі з Начальником Морської Флоти з правами Товариша Військового Міністра. 3/ Всі місцеві установи Морського Міністерства передати в відання Начальника Морської Військової Флоти. 4/ Доручити Військовому Міністру представити на затвердження в законодавчім порядку штати Голо- вного Управління Морської Військової Флоти. 5/Всі права та обов'- язки Морського Міністра, встановлені попередніми законами перед- ними законами передаються до Військового міністра.6/ Закон цей внес ти в силу по телеграфу.- 3 оригіналом згідно: Діловод Канц.Військ.Міністерства До Головного Управління Генерального Штабу. За Начальника Юрисконсультського, від. Канцелярії Військового Міністерства, вересня 1919 року. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Затверджуємо: " " червня 1919 року, Голова Директорії Члени: Член Секретарь Посвідчує: Державний Секретарь РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в засіданні " " червня 1919 року. УХВАЛИЛА закон про скасування Морського Міністерства і про встановлення Головного Управління Військового Флоту. На зміну законна від 20-го січня 1919 року, ПОСТАНОВИТИ: I/ Скасувати нині істнуюче Морське Міністерство Української Народньої Республіки зо всіма його центральними установами, встановлення законом від 20-го січня 1919 року. 2/ Встановити, на замість касуемих центральних установ Морського Міністерства, Головне Управління Військового Флоту на чолі з Начальником Головного Управління Військового Флоту з правами Товарища Міністра. 3/ Начальника Головного Управління Військового Флоту віддати в підлеглість Військовому Міністерстві. 4/ Вої місцеві установи Морського Міністерства передати в відання Начальника Головного Управління Військового Флоту. 5/ Центральним місцевим установам Головного Управління Військового Флоту істнувати по знову виробляємим штатам, котрі будуть оголошені додатково. ГОЛОВА КАБІНЕТУ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ДОКЛАД по МОРСЬКОМУ МІНІСТЕРСТВУ / По Канцелярії / "30" Червня 1919 року Ч. ЗII м.Кам'янець на Поділлі. Подачи до відома оцею доклад, Морське Міністер- ство додержує того погляду, що воно може істнувати ли- ше тільки, як самостійна одиниця в Державному організ- мові. У доказ правдивости свого погляду Міністерст- во має висловити нижевазначене. Думка з'єднання Морського і Військового Міністе- ств може бути оправдана лише тим, що в такому випадкові ві маються одна ідея в переведенні реформи та органі- зації, як у хлопці там і в армії не однакове на наса- незруйновано, загартовано та згуртовано, щоб одна шляхом при голосуванні под обсягу ліквідованих однієї особи, що вони у розумному підході до своєї організаційної форми і згуртованням, коли майбутнього операція не може бути непоровності в лінії всіх цих процесах, що їм судив вироблен- ня, коротко що робота міністерства більше року придавала- ся мало проміжку часу, - зваженою порожнину над у тим, як постійно нормалізувати для державних сили морської міністерства в роботі одиничної, не обов'язково такими ж помітними як і тим, що розгортається на території державного міністерства, а яка була звичайною для морської адміністрації, що не моряк, а телесна пам'ять і церковна особа, також, а за те що в думці і цілком по комуністичним, і коротко до помітного разу судно вимоги на обмеження доповідь, полюсоп- та держава необхідності розширення моря або сакону, на що це у лінії міністерства постійно не вистачалося морського майна. Важко судити, що з будь-яких іншеструктур, однаково сильними можливостями переведення однієї ідеї в свою ініціаторську, що помилково обмежували створеннями ми щого органу в лиці Військово-Морської Ради. Зазначена Рада, - яка складається пропорційно з представників всіх міністерств, розглядаючи усі законопроекти, подавані міністерствами іншої матерії, вимагає доробки сприяння. І після затвердження Радою, передавання їх наказом міністрів для внесення до вищої інстанції. В опинку збору міністра з постановами Ради, а також у Інституції /раду-міністрів/ повинен вноситься, як проект, затверджений Військово-Морською Радою, та що і проєкт міністра, і остаточне вирішення буде у з намірних раді міністрів. Адже такому способу органний міністр, маючи усю повноважну владу міністра, і як державець цього місяця, буде вирішувати усі питання як підлеглості його компетенції і влади, маючи сприйняття працю і з той- ж час останньої єдність державної думки та ідеї. Принаймні судовий військового організму можна бути повним, що усі закони судуть колегіальні по всіх соціях розглянуті, мають усю загальну ідею і буде виключена не твірність особистості яких затверджують, що є такими шкідливими при організацій- ній праці - сумнівання. Навіть за часи історичних, коли тема переродження ідея серед етапу військової сили під головуванням однієї особи, мали примусово підряджатись цілі ідеї і з останніми тими розумними, як і основна міністр, також і сам Голова, врешті-решт цієї ідеї, примушується їх усім відповідати морською міністерство в самостійності. Моговиково досвід існування органних сил у всіх державах показує нам, що існування Військово-Морської сили, однозначно такої одинокої до військового відомства, звичає про те виключної спеціалізації і не може існувати під головуванням одної особи, і навіть доробки, які мають морські сили окремо менші від так, що на Україні, наприклад, Румунія і Солгарія, мають самостійні морські міністерства. Досвід усіх державних міністерств, зроблений турек на Україні, означає можна назвати мурлямим сприйняттям, повалом, не вважаючи на велику кількість відомих і з великими сонцями дивідом старших, які ополоднення в міністерстві, росута міністерства виявилається маємо в повній мірі по- продукція, що в спадкував частини субвалюс накладеному того, що на той- лі міністерство сталося особа не самостійна, а підлегла Військовому міністерству, яка терезу має компетентності в зборах питаннях, не маючи в них дільно розвіртання, через неповний і неоробумпини їх початку Ставив у ворота підприємця до пропонуємих проектів, не будучи корисним, не приймаючи одного до серця, потрібно ордовного здомовлення покладання їх у другу чергу, ніколи питано віногробив, а оглянув на перерозташування питаннями міського дому не має досягти якої Глибоко долодити до рефрагтів, які сму розвилися, через що проекти вислухувалися падмірно поверховоп, або здійснилися їм на двоїн термін і, на решті, завдяки усім вищезазначеним обставинам, при проведенні законопроектів в Раді міністрів, не має в своєму розпорядженні досить даних для полювання якому більш ранньої державної певсслідності того або другого проекту. Але отриманням лицем лишаються ордовке інвестори, котре не вважали на царівці самими організувати москово-ордовку сину Молоді Державі, з повною свідомістю маєти на увазі, що в сучасних межах дадна держава на Олії не може існувати без коробки проекту за для дешевого водного транспорту і морської військової силі за, для охорони своїх морських комунікацій - заснованої сили не організувало. очікує можливого 8 -вертальню дотримання коробного міністерства, наметить описати, що воно є продуктом довгострокової розміркованої праці великої кількості осіб, з відповідними іспованими прикладом на підставу їх суди покладені, як досвід існування морських міністерств Держав за мирні часи, так і в час війни, з притоюуванням усього досвіду війни, іноземних озброєнників міністерства, які працювали в цьому, суди виключно кадрові старшини, з великим особливим досвідом; сраджав також на увагу і фінансове становище молодої держави і досвід революції, через що штати і суми вироблені економічними межами скороченнями і спрощеннями. Оглядую на це траса цих працьовників, що додаванні смілий в них можна розчити лише великий по останній. Не пам'ятаю відмітний, що існування міністерства в громадських заснованих штатів повинно починалося лише з моменту одержання морської сили, до того ж часу міністерство повинно існувати, слушно припиняти свій комунікації притекаючи по мірі наступу на озброєннях силами, в розмірі до одної твердості, проходячо по усім погодам, за винятком Надзвичайних Збиралися, як іаудук З орігіналом згідно Осаул Морського Міністра Лейтенант флоти Касаїз Загальна схема Головний Опілля 14-21 Ольга В м спр фрм Дієва Фомін Ф-к Голуб Яковлів Братської Народу 2 Ки. Т. У. П. М. 1 Голова Ін-к с Розмановський 3 Голова Військ Прокоп'єво 4 З.О. Начальника Головного Управління (Генерального Штабу Опілля) З.О. Начальника Організаційного відділу Полковник Докладна Записка. Посвід війни з бойовиками дав негативний доказ, що інженерні війська необхідні і у партізанській війні. Цього такожу доводиться і Військове Міністерство, що наказу кот- рого формуються технічні курси при кожній дивізії. На жаль, формування технічних курсів не може про- водитись внизу зміни темпом з приводу великого зразку військо бих техніків до старших, так і підстаршини, і, коли за- раз, військових техніків дуже мало, то з розвоєм бойових подій і збільшенням театра війни, зразок військових техні- ків буде ще більш прикуленим а, при найдужчому зменшенні малоїся кількості, може статись катастрофічним. Приймаючи це під увагу, будь дуже бажаним, негайно таку, відкрити школу військових техніків з рівновідомним курсом для старшин і підстаршин. Така школа, при ви- конанні підбирачних служб, даде нашої армії кадри військо- вих техніків у самий недовгий строк. Полагаю, що раніше необхідно було підготувати методичну книгу для викладання нових предметів. А до цього, запитуючи про неї у Військовому Міністерстві, якщо їх немає, то треба виготовити самим. Плану Військовому Міністерству: будь дуже бажаним на трудність наказовження господарського апарату і щоб не санати таку можна буде приступити до навчання, школу військових техніків було бажаним заснувати при всіх істнуючої і зорганізований Митниця- ний Оснащений Школі по штату служб на старшини кол-50 а на підстаршишнськом -150 чоловік. При необхідності, школу військових техніків можна Міністерству: будь використувати на ордонні з технічний курс. У школі військових техніків на старшинському відділі повинні читатись лекції: Теоретична полюва формифрікація 30 лек. Прикладна полюва формифрікація 15 . Применування формифрікацій при наступні 10 . Побиривне діло 25 . Захистна маскіровка 2 . Військови комунікації 40 . Організація роботи і відстежність по ним 12 . Гарматне діло 30 . Математика 24 . Скмірне і інструментальне здійснення плянів 22 - Всього: 200 лек. Незалежно від лекцій у класі і рівноважно в ними повинні провадитись практичні заняття як у класі так і у полі. Для цілування і пробірки знання слухачів повинні бути репетиції а по скінченню курса екзамени як теоритичний так і практичний. Кращі по знаннях слухачі по скінченні школи отримують звання військового інженера, слабші - військового техніка. У школі військових техніків на підстаршинському відділі повинні читатись лекції по тим-же самих наукам але ж у меншому обсязі з додатком знайомості з монтажними і ковальськими майстерством і здійсненням практичних робіт. Слухачі по скінченні школи отримують зом звання військового інженерного кондуктора. Довість навчання у школі військових техніків, як на старшинськом так і підстаршинськом відділі не більш двох з половиною місяців. Для організації школи військових техніків потрібно по три плюсни, рахуючи на цей час складення штатів, докладних програм навчання по окремим наукам, придбання, переклад або складення підручників, заготовку кресленоків, моделів та макет і придбання потрібного інженерного і подривного матеріалу. Склад лекторів може бути витяг на окремій лекції з історії Михайлівський Науковий Школи, з Головного Інженерного Управління. Поспішно при школі повинни з лекторського складу знаходитись; крім Нагальника школи: ієден сапер, ієден подривник, ієден інженер комунікацій і ієден інженер-електрик. Св. Михайловський НАЧАЛЬНИК КОМАНДА ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ 28 липня 1919 р. Ч.сп.4286 м. Кам'янець Подільський Пану відносини в області, яку варто займати наші війська, є по зовсім неупорядковані і находяться на пограничній апархії. Паную як найбільша непевність та безвла- копись; немає майже жодних судів, мало мандиармії та поліції, а за се седлини уреження держави своєго проти всякого посягання, чи то навіть проти управління жадано власної держави. Держава сама не посідає нагіть найменшої сили. Вона не може ані стягати повобранців, а ні достатньою прохарчувати своє слабу армію із малих кополостаткових запасів краю, а ні забезпечити свої галюти перед застрашеними її обезпеченням. Вона не є навіть пов- но, чи при дальшому поході армії вперед на займанній за- раз терені не здобути як грізні завершення і повстання, які могут повагно загрожувати етапам армії або її са- мим. Тим обставинам належить представити це, не велика частина населення сама бажає зведення ладу, упорядкування відносин та закріплення державної влади. Нелегітимне сподіватись, що всі наші загання в тому напрямі повинні знайти густо-часте успішну піддержку. З другої сторони одначе до діла мусить ся приступити з як найбільшою обережністю. Населення не повинно бути відстрочено непотрібною суверність. Поставлене тут завдання відносне його обсягу не повинно бути таке велике, щоб переведення його в життя могло упасти саме лише із-за збаку в розпорядженні маршівських сил та серединніків. Галицька Армія в приєднаних їй собою етапних заведеннях ставить до розпорядженості вигробувану не організа- цію. Розходити ся тут лише ого, щоб її засадити на неземному терені та укити відповідне тутешнім обставинам зме дійснованню. Буде її утись організоване міжнародне на прийдення її за- раз етапну область, на запал між тереном в Робовоз-те можна буде з де-якою певністю прийняти, що на тим від- носно невеликим клаптику повинне удається навести лад та сподіватись, що організації запліли буде могла поступати букиснівно за походом армії. Це організація намічено в цей спосіб: 1/. В найважливіших місцевостях етапної області улаш- туються етапні стаційні команди. Їх завданням буде в першу чергу рійська охорона мірцевести та етапної лі- нії, а далі району доверуги неї місцевості. Щоб цю ехо- рону можна було певно перевести, мусять етапні стаційні команди перейти на себе також політичний заряд ім під- волої району-судівництво включно. З сид за тим до ни буде належати переведення мобілізації козаків і коней, як також купля з гл. рехвізіції харчів і паші для потре- армії. 2/. Військовий апарат етапних стаційних команд може бути зложений передсім із Галича, адміністрацій- ний пларат одначе потребує сильної участі Наддніпрянських органів. Так приміром судик яким відгало би все населе- лення, мусяли би бути Наддніпрянські, управу і керуван- ня, яке одначе перейде-би по одному з адвіторів / су- дів/ Галицької армії. Херчевим та заемним органам му- сяли бути додані обзнакомленні із обсвязаними Наддніпрянськими виконуючи органи, мобілізаційні / асентерункові/ комісії мусяли би бути рівно-ж зложени в подібний спосі Участь Падніпрянців, яка спеціально при політичній виконуючій владі мусить приходити до вислову, має на меті запобігти цьому, щоби у населення повстало враження, наче-би тут розходилося о здобуття краю Австрійцями або Галичанами. 3/. Для удержания ладу і порядку будуть покликані в першій мірі, додана еталним стаційним Командам, етапна кандермерія, як також етапні військові частини. Понадто однак мусить бути притягнена до по- мої таро і повна частина населення, прислухаючи до творення місце- вої міліції. Ті представлять головну засобу для маючоїся пізніше формуваи державної поліції згладно кандермерій. 4/. Переведення мобілізації наступить поки що в цей спосіб, що найперше покличеться 1-2 річники,-тих однак, не удержують родину, одиноких синів, власників господарств належало би звільнити, впро- чим одних не робити наданих вимків. Кождий мобілізований буде зобов'язаний принести зі себе гріс, орелку, обуву та певну, приписану скль- висть муніції. Наколи він сам їх не посідає, те громада мала-би поста- ратися о його виряд. 5/. В миру поступу мобілізації та тверення місцевих міліцій, могла- би поступити і віддача еружа та муніції зі стерени почесні частин на- селення, в слід за чим наступила би оконачна націфикація цілої обла- сти. 6/. Нагляд та провід на усіми, в області находящимися, місцеви- ш владами, а де-бх таких не було, установлення їх. Тих мусило-би ся постепенно прилучувати до співпраці. 7/. Особлившу вагу буде мати ствердження, находящихся в цілій області, харчевих засобів, далі ствердження - скільки потребує насе- лення, при чому до розпорядимости Армії повістачи засоби будуть викуплені по установленним твердим цінам. Буде належало взяти всіх заходів, щоби довести до взаємної допо- моги місцевих властей та організацій при реєстрації в одній сторони, а вперу допомоги війська в пильних роботах і хнивах з другої сторони. 8/. Тут згадана організація все зачалася / І прилега /. В першій лінії розходиться оприділення як найскорше етапним Станційним Ко- мандам Наддніпрянських судів та уділення їм відповідних вказівок. Оголошення запотребовання в прочим потрібних органів буде насту- пале постепенно. Іде до Диктатора, Канцелярії Головного Отамана, Штаба Дієвої і Команди Сталу. / І прилега /. За Команданта Начальник Штаба ПАМАНЕК полковник:- Зберігальнолм згідно: Т.В.О. Начальника загального відділу Штабу Дієвої Армії Головному Начальнику Постачання. По резолюції Начальника Штабу Дармії. Т.В.О. Начальника загального відділу Штабу Дієвої Армії "3" серпня 1919 року ч.2441/38024 Начальник загальної частини П. Нач. Генерштабу. Повертaючі листування доповідаю, що вправі куліме- тні я подавав вже доклад, зразок якого прикладаю, в якому докладав про необхідність реорганізації. Щож торкається доклада Полк. Ашахманіва то думаю, що формування школи куліметної зараз буде зайвим дилом. Відділ куліметний можна утворити, як такий, при юнцькі школі а згодом розвернут и в школу, тепер же нам треба менше поезії а більше діла. Додаток: копія допладу з 194 Інспектор - Отаман Кашперський Штаб-старшина Осaul Мухалов У. Д. НАЧАЛЬНИК ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ По управлінню Відділ Організаційний 2 липня 1919 р. Ч. 575/4865 м. Київ. м.Кам'янець-Подільський- Кишиневу мз бур. додатково Інспектору Піших Військ. При цьому надсилаю копію доклада Полковника АШАХМАНІВА прошу дати мені свій висновок по організації кулеметного діла. ДОДАТОК: Копія. ОТАМАН Манніє Начальник Організаційного Відділу, Полковник Новік. ПОЙКОВНИК АШАХМАНІВ 19 липня 1919 року м.Слободка-Гуцульщина. Коротка записка про організація кулеметних справ. Усі ми, кому дорогі інтереси української армії, чекаємо того часу, коли, нарешті вона буде відбудована на тих підваликах, без котрих неможливо існування регулярної боєздатної армії. Можливо-ця година вже прийшла. Можливо й нам час, же гаючи жадної хвилини, почати будування честне та квітому, нехай не буде для нас неможливого-або було наше бажання й любовь до рідної справи. Може й нам час сказати "вперед", може й нам час живою водою оживити цю рідну справу. Гнилі підвалині, на котрих будували вкраїнську армію наші доморослі "отаманчики"-вкраїнські Наполеони - в нас на віч. Кровью козацькою та старшинською політи їх гастро- лі в ролях отаманчиків та полковників, і вона взиває до всіх, у чийих руках зараз доля української армії. Й у цей час, коли зволікання згубне, як сама смерть, П.Військовому Мі-я звіртаюсь з короткою запискою відносно реорганізації кулеметної справи, с.т. по тому питанню, в яким я має сміли- мисть вважати себе досвідним. Кулемети наперед. Чиє серце не заб'ється, коли почую цей бойовий поклик на полю бійки. А я до цього хочу ще додати: кулеметові дорогу-дорогу дії страшній зброї." На превеликий жаль, у нас ще й досі існує погляд на кулемет, як на сіялку, в якій досить притиснути спуск, і все зроблено. В нас забули те, що кулемет у руках несвідомого кулеметчика-подібен на торокало мічного вартівника, а по кількості вистріляних, дарма набой-помогає ворогови в справі знищення бойових знарядь, і що навпаки кулемет у руках кулеметчика фаховця-це чудова, чарівна машина, що пегеважає всілякі віолетові проміння. Але щоби мати в армії цю чудову машину-виховайте фаховців цієї справи, утворіть кадри свідомих кулеметчиків, в руках котрих кулемет буде страшною, непоборимою зброєю й певним союзником козака в бою. Час уже забуті ту байку, що кулеметчиків може виховати собі кожний сотенний командир у сотні або кожний полковий командир у своїм. полку. Кулемет-це складна на вигодливе машина, котра терпить ко- ло себе тільки фаховця своєї справи, а нерування ім-це ціла нау- ка. Всім ясно, що біля гармати повинен бути гарматчик, на само- леті-літун, а до кулемета приступає кожний, забувавши, що не ко- ристь, а велику шкоду робить він, беручись не за своє діло. Скажемо правду-майже немає в нас кулеметчиків старших-знав- ців свого фаху, це я маю право сказати, пропустивши повіз себе значну кількість старших кулеметчиків, а про козаків і балакати нічого. Закінчуємо коротко. Справу треба полагодити, й полагодити не- гайно. Необхідно утворити кулеметну школу з кулеметним учебним куріжем, через лади котрих повинні пройти всі як старшини, так і козаки кулеметних сотень, щоби кулеметні відзнаки були дійсним сімонімом знання та могутності. Коли моя ідея здатна до приняття, то я беру на себе труд допомогти в справі її конкретизації.Тоді до армій вільяться фах- ховці кулеметної справи з певним розумінням свого фаху. Доро- гу знанню в ньому сила. Учений Кулеметчик і бувший викладач,кулеметної справи в Чугуєв- ській військовий школи Полковник Павло АШАХМАНІВ. З оригіналом згідно: Начальник І-61 частини Перечко Панові Начальникові Генерального Штабу. Доклад Куліметне діло в сучасних войнах одіграло і одіграє вели- чезну роль, і в майбутнім правдивіше зараз, кулімет в армії є хозяїн становища і чим краще налагоджена ця справа тим армія більш боєздатна. В Російські армії куліметне діло було поставлено дуже невисоко, особливо зпочатку і ніхто на це не звертав уваги і тілько в Січні 1916 року, коли вийшли в світ мої видання різка змінився цей погляд і зразу заснували 2-3 і 4 запасові полки і почали ставити цю важну галузь на ту ступень якої вона заслуговує. Одже лічу необхідним докласти, що у нас куліметна справа поставлена дуже низько, що вона провадиться кустарним засобом і ніколи не дійде до того становища в якому її надежні бути. Людей значних діло абсолютно нема-всі майже кустарі уміючи тілько стрілять, навіть чогось дивуються, коли од ни вимагають другого, а саме: тактики куліметів, уміння використовувати силу вогню на різних дистанціях. Тепер засновуються при курінах запасові сотні куліметні, - не діла направити не може, бо тут будуть, як найскорше пере- пускати людей, або поповнити полки і крім того на сотні не ма дійсних людей, які б мали наукову підготовку-спеціалістів. В нашій армії є система МАРСІМА руський і німецький, КОЛЬТА, ШВАРЦЛОЗЕ, ЛЮЙСА, ШОМА, МАДСЕНА і навіть ГОЧКІСА і ба- гато й за інспекцію мав випадків, коли кулімети возились при обозі (Франківський полк) бо не було до них інструкторів. Куліметне діло має свої наукові підвалини, має своя історія, крім того в других державах спеціально виховують науково куліметну справу, і діло там іде вперед-прямують до того або використати всі його качества. Вважаю необхідним докласти, що для нормальної постановки куліметного діла в українські армії, необхідно заснувати куліметні наукові полки, в якому би формувались з призиваемих новобранців сотні навчалися би там і + готовим надсилалися би в полки. Крім того необхідно куліметне діло зцентралізувати в одних руках, або був контроль і розвиток діла, а через те необхідна в полках звести куліметні сотні в курінь, або там могли вкупі працювати позрозвитку діла, а під час боя сотні розподіляються по куріням. 1. В дівізії мати штаб-старшину фаховця-куліметчика, який міг би провадити літні куліметні дивізійні сбори, під час війни поповняти їх як людьми так і техничним засобами. 2. При інспекції пихоти особистий відділ, який би повинен слідити за покращанням діла виробляти підручники, слідити за літературою і споробувати всі новини технічні і що буде користне, то приймати. Виробляти техничні умови і для пересовання і системи для тих умов. 3. Утворити куліметни - курінь, метою яко- го буде формувати цілі куліметні сотні і в готовому вигляді вже відсилати на фронт або в тилові частини. Причому кадр і кулімети можна брати з істнуючих частин, и навчати їх, поповняти вже готовими, відправляти до частин. О таман Штаб-Старшина до доручень осаул Панові Начальникові Генерального Штабу. Доклад Куліметне діло в сучасних войнах одіграло і одіграє величезну роль, і в майбутнім прайдівше зараз кулімет в армії є ковзли становища і чим краще налагоджена ця справа тим армія більш боєздатна. В Російські армії куліметне діло було поставлено дуже невисоко, особливо зпочатку і ніхто на це не звертав уваги і тільки в Січні 1918 року, коли вийшли в світ мої видання різка змінилася цей погляд і зразу заснували 2-3 і 4 загалові полки і почали ставити це важку галузь на ту ступень якої вона заслужує. Судя лічу необхідним докласти, що у нас куліметна справа п поставлена дуже низько, що вона провадиться кустарним засобом і ніколи не дійде до того становища в якому її надали бути. Людей значних діло абсолютно нема-всі мале кустарі уміючі тільки стрілять, навіть чогось дивуються, коли од них вимагають другого, а саме: тактики куліметів, уміння використовувати силу вогню на різних дістанціях. Тепер засновуються при куріннях заласові сотні куліметні, - не діла направити не може, бо тут будуть як найскорше пере нускати людей, або поповнити полки і крім того на сотні нема дійсних людей, які б мали наукову підготовку-спеціалістів. В наші армії є система МАКСІМА руський і німецький, КОЛЬТА, ШВАРЦЛОЗЕ, ЛЮСА, ПОНА, МАДСЕНА і навіть РОЧІГА і багато й за інспекцію мав випадків, коли кулімети возились при обозі (франківський полк) бо не було до них інструкторів. Куліметне діло має свої наукові підвалини, має свою історію крім того в других державах спеціально використовують науково куліметну справу, і діло там іде вперед-прямують до того або використати всі його качества. Вважаю я обхідним докласти, що для нормальної постановки куліметного діла в українські армії, необхідно заснувати куліметні наукові полки, в якому би формувались з привзаними новообраниць сотні навчалися би та і 1/2 годовим надсилались би в полки. Крім того необхідно куліметне діло зцентралізувати в одних руках, або був контроль і розвиток діла, а через те необхідна в полках звести куліметні сотні з курінь, або там могли вкупі працювати по розвитку діла, а під час бою сотні розподіляються по куріням. I. В дівізії має штаб-офіцера чика, який міг би дивізійні 3. Утворити куліметники к курінь , метою яко го буде формувати цілі куліметні сот ні і в готовому вигляді вже відсилати на фронт або в тилові частини. Причому кожд і кулімети можна брати з дстнутих частин, и навчати їх, поповнятия вже готовими відпра вляти до частин. 6 та ман Старшина до доручень осауд ПАМЯТНАЯ ЗАПИСКА по организации пулеметного дѣла. - 0 - - I - Памятная записка по организации пулеметного дѣла. Во время русско-японской войны русская армія обладала лишь весьма ограниченнымъ числомъ пулеметовъ. Въ кавалеріи имѣлись при нѣкоторыхъ дивизіяхъ и полкахъ конно-пулеметныя команды, вооруженныя ручными пулеметами Системы "Мадзена", а при нѣкоторыхъ частяхъ - отдѣльные взводы. Въ пѣхотѣ пулеметы были сведены въ восемь-пулеметныя отдѣльныя роты, которая дѣйствовали въ соста-вѣ корпусовъ дивизій и иногда придавались отдѣльнымъ полкамъ при выполненіи особыхъ задачъ; бывали и случаи, что пулеметныя роты получали совершенно самостоятельная боевая задачи. Кавалерійскія русская пулеметы, несмотря на все несовершенство системы Мадзена, нерѣдко оказывали цѣнную поддержку частямъ кавалеріи, въ составъ которыхъ они дѣйствовали. Дѣйствія же отдѣльныхъ пулеметныхъ ротъ, несмотря на вооруженіе ихъ тяжеловоенной и мало по-вижной системы лафетныхъ пулеметовъ Максима, дало на-столько блестящіе результаты, что увеличеніе числа ихъ сдѣлалось настоятельно необходимымъ и рѣшено было, по окончаніи войны, немедленно приступить къ дальнѣйшимъ новымъ формированіямъ. Число пулеметовъ значительно увеличивалось; кроме получаемыхъ изъ Америки пулеметовъ стали ихъ выдѣлять и Тульскіи Оружейный Заводъ. Дѣло могло отлично наладиться, но, къ сожаленію, по неизвѣст-нымъ причинамъ, оно получило чрезвычайно неблагопріятное для развитія пулеметнаго дѣла разрѣшеніе. Просуществовавъ несколько лѣтъ послѣ войны, - пулеметныя роты были разформированы, личный составъ ихъ распредѣленъ въ строй по полкамъ, и спустя нѣкоторое время, было при-ступлено къ организаціи пулеметнаго дѣла на новыхъ осно-ваніяхъ-стали формировать пулеметныя команды при полкахъ и съ этой организаціей въ 1914 году армія вступила въ - 2 - бой. Несостоятельность этой организации скоро обнару- жилась, и пулеметная команда за время войны претерп- ла целый рядъ эволюций, какъ офиціальныхъ путемъ, такъ и по частной иниціативѣ полкового начальства. Наконец, къ концу 1916 года, Главное Управление Генеральнаго Штаба пришло къ убѣжденію въ настоятельной необходимости формированіе отдѣльныхъ пулеметныхъ ротъ, къ каковому еще тогда же и было преступлено, и до весны 1917 года уже 18 ротахъ уже успѣло отправится на театръ военныхъ дѣйствій. Отправка остальныхъ вольдствіи развившейся тогда революціи задержалась. Совершенно исключительное значеніе пулеметовъ въ современной войнѣ показываетъ происходящіе нынѣ на Западномъ фронть, небывалые къ своимъ размѣрамъ бои, въ которыхъ пулеметы на равнѣ съ артиллеріей, являются главнымъ орудіемъ уничтоженія про- тивника. Въ виду изложеннаго развитія и постановки пулеметнаго дѣла въ войскахъ должно быть удѣлена сокер- шенно исключительное вниманіе. Техника дѣла слишкомъ сложная и многообразная и никоимъ образомъ не можетъ быть подведена подъ общій шаблонъ разъ установившейся рутинны. Дѣло чрезвычайно быстро совершенствуется и и деть впередъ; устаревшіе принципы рушатся и замѣняют- ся новыми, и если постоянная эволюція и совершенства- ніе дѣла возможны въ уже положенномъ военномъ механиз- мѣ, то тѣмъ болѣе строгое и всестороннее вниманіе дол- жно быть удѣлено новымъ формированіямъ, дабы не впасть въ ошибки прошлаго и дѣйствительно создать организацію вполнѣ современную во всѣхъ отношеніяхъ. Пулеметная Команда или пулеметныя роты. Выше уже было указано, что въ русской армии сначала существовали пулеметныя роты, затѣмъ пулемет- ныя команды и подъ конецъ 1916 года снова намѣтился переходъ къ организаціи пулеметныхъ ротъ. -53- Въ чемъ заключаются отрицательныя стороны команды? I, Пополненіе. Команды, будучи составными частями полка, комплектуются солдатами полка. Пополненіе идетъ, однако, не на общихъ основаніяхъ, новобранцами, а людь- ми изъ ротъ. Выборъ людей, по окончаніи курса обуче- нія новобранцевъ, производился ротнымъ командирами, ко- торый въ подавляющемъ большинствѣ случаевъ выбиралъ ненужныхъ ротъ людей. Такимъ образомъ пулеметныя коман- ды фактически получали худшихъ въ полку людей, и ника- кія приказы и угрозы командира полка измѣнить этого зла не въ состояніи. Протестъ начальниковъ командъ, къ тому же не привращенныхъ въ правахъ ротнымъ коман- дирамъ, обычно оставались безъ вниманія. Въ такомъ же положеніи былъ и вопросъ комплектованія унтеръ-офице- рами. Послѣдніе назначались въ команду, по приказанію командира полка, ротными командирами, опять таки изъ худшихъ унтеръ-офицеровъ роты.- Такимъ образомъ люди, сами по себѣ слабые и мало пригодные, попадали въ ко- манду одни-черезъ поль-года, /къ веснѣ, уже къ началу курса стрѣльбы/ другіе- черезъ полтора года /по окон- чаніи учебной команды, тоже къ веснѣ/ совершенно ни- чего въ пулеметномъ дѣлѣ не зная, при чемъ унтеръ-офи- церы, предназначенные быть начальниками, фактически являются новобранцами въ дѣлѣ и должны вновь обучаться когда имъ осталось всего еще лишь 1½ года дѣйстви- тельной службы. Не говоря уже о томъ, что подобный по- рядокъ для полевыхъ дѣла совершенно не пригоденъ,- люди сами по себѣ, ужившись въ ротѣ, очень неохотно ее ос- тавляютъ, а потому вдобавокъ, по большей части мало желанія и охоты въ изученіи новаго имъ дѣла выказыва- ть. Однако, эти данныя имѣютъ болѣе воспитательное значеніе. Поэтому на долю начальниковъ командъ вы- падала едвойнѣ тяжелая задача:1/ считаться съ пlexимь людскими составомъ и 2/ превозмочь инертность этихъ -4- людей и желание ихъ по тѣмъ или другимъ причинамъ вернуться въ болѣе родную ему роту, гдѣ ему учиться не надо, и земляки есть. Однимъ словомъ: у людей нѣть ни любви къ новой своей части, ни любви къ дѣлу, а безъ этого успѣхъ невозможенъ. Поэтому настоятельно необходимо пулеметныя части, даже состо- ящія при полкахъ, пополнять отнюдь не выдѣленіемъ людей изъ ротъ полка, а непосредственно новобранцами, дабы солдатъ всѣ три года своей службы прослужилъ въ части.- Пополненіе унтер- офицерамидолжно производиться въ части, въ спеціальной пулемет- ной учебной командѣ. Штаты командъ были крайне ограничены и совершенно не достаточны уже въ мирное время; на войнѣ же эта ску- пость въ надѣленіи командъ людьми немедленно крайне вредно отразилась на ихъ боеспособности, а послѣ первыхъ боевъ и обычной большой убыли въ пулеметчикахъ поставила ихъ въ совершенно безвыходное положеніе. Въ силу этого командирамъ полковъ волей-неволей приш- лось, не считаясь ни съ какими штатами, значительно увеличить составъ командъ нерѣдко доходили до 300- 350 человѣкъ. Старый штатъ пулеметныхъ командъ совершенно не пригоденъ. Безу- словно необходимо ввести въ штатъ исчерпывающіе всѣ нужды пуле- метнаго дѣла количество людей, вполнѣ обеспечивающее боеспособ- ность части. 2. Надзоръ. Старыми правилами полагался „на- блюдающій за командой штаб-оффицеръ". Лишь въ очень рѣд кихъ случаяхъ штабъ-офицеръ этотъ былъ прежде также пу- леметчикомъ, и приносилъ командѣ дѣйствительную польз- зу. Въ большинствѣ случаевъ штабъ-оффицеръ этотъ ничего рѣшительно въ пулеметномъ дѣлѣ не понималъ, часто вмѣ- шивался, отдавая нелѣпныя распоряженія и являлся лишь торгозомъ въ дѣлѣ. Между тьмъ пулеметчики были связа- Пулемет, команды людьми и лошадями, такъ и съ смыслъ снабженія и матери- альной частью удобрссоэтного и любящаго свое дѣло начальника команды создаются неизбѣжно конфликты на служебной почвѣ съ начальствующимъ ли- -5- Наблюдателю, как бы ни был он опытным и умелым, не может быть отдано никакое распоряжение или образование пулеметной башни в боевом порядке. 2) Наблюдатель должен быть связан с командиром полка посредством радиосвязи. Он обязан сообщать о всех обнаруженных целях и боевых действиях, а также о положении наблюдателей на поле боя. 3) Должность наблюдателя в полку за пулеметной командой должна быть утверждена. Командир пулеметной части должен непосредственно подчиняться командиру полка. От командира полка, - полководственного хозяина в полку, зависит его боевой части и преуспеяние пулеметного дѣла. Большинство командиров полков бывшие батальонные командиры, и как таковые, или пулеметного дѣла не знаютъ, или унаследовали непріязненное или индифферентное къ полку отношение. Кроме того командиры полков часто меняются, и каждый из них, введя новое часто несоответствующие приемы, ломает уже налаженное дѣло и тормозит его. Взводу, взводам Необходимо создать особую инструкцию, определяющую функции командира полка по отношению к пулеметной части и не допускающую вмешательство его в чисто техническую часть дѣла, организацию и прием обучения. Наблюдение за всеми пулеметными частями дивизии /корпуса/, должно лежать на штаб-оффицере/генерале/. Специалисты бывшем пулеметчикъ, окончившем офицерскую Стрѣлковую Школу и командовавшем пулеметной частью какъ в мирное время такъ и в военное время. 3. Занятия. Занятия по специал-но пулеметному дѣлу вести было в командах чрезвычайно трудно. Нормальный ходь занятий постоянно нарушался вышателем ством его наблюдателя, то командира полка, неоднократно предъявлявших новые, для пулеметного дѣла безполезные и несуразные требования, подлежащие исполнению и нередко, вслѣдствіи этого, такой Начальники аттестовались "не имеющим должного служебнаго такта", аттестация явно несправедлива и не заслуженная. -6- ненію явно въ удербь пулеметному дѣлу. Требованія проходженія курса обученія роты въ палкобомъ обсемъ, стрѣлковаго дѣла и курса стрѣльбы изъ винтовокъ дѣла- ли, за полнымъ недостаткомъ времени и возможности, над- лежащее обученіе спеціально-пулеметнаго дѣла невозмож- нымъ. Принципы не командировать полковь, мнѣ нуженъ первымъ дѣломъ пѣхотинецъ, и лишь во второй линии-пу- леметчикъ" сгедили всѣ старанія офицеровъ - пулеметчи- ковъ на-нить. Кромѣ того, подобно пренебрежительное отношеніе къ пулеметному дѣлу, не только высказываемы открыто при пулеметчикахъ, но неоднократно рѣзко отмѣ- чающееся въ приказахъ по полкамъ, вызывало въ солда- тахъ еще болѣе отвращеніе къ изученію дѣла и усили- вало нежеланіе поступленія въ пулеметную команду. Стремлѣніе не офицеровъ пулеметчиковъ оставлять свою спеціальность, излагалось, какъ "сепаратнымъ" и въ концѣ концовъ создало въ большинствѣ частей недобро- желательное отношеніе къ пулеметчикамъ. Всѣ эти усло- вія дѣлали и для солдаты, и для офицеровъ службу въ ко- мандахъ крайне тягостной. Команды были въ загонь, са- мое название "команда" произносилось съ ироніей и на- поминаніями о "пожарной командѣ" и подчасъ нравствен- ная обстановка службы команды дѣлалось окончательно не- выносимой. Въ такихъ случаяхъ и офицеръ, и солдатъ всячески стремились вернуться въ свои роты, которыя по сравненію съ командой, были въ почетѣ и гдѣ служба бы- ла много пріятнее. - Съ періодомъ наступленія весен- нихъ и лѣтнихъ занятій начинались новыя митарства на- чальниковъ командь. На полковомъ учебномъ плацу не оказывалось мѣста для команды, она всюду мѣшала; посы- пались на нее жалобы какъ со стороны ротныхъ, такъ и батальонныхъ командировъ, и обычно слѣдовало распоря- женіе командира полка "заниматься по окончаніи заня- тій роть и батальоновъ". Приходилось заниматься въ самое жаркое время, команда возвращалась въ 5-6 часовъ вечера и тогда только могла обѣдать. - Самая важная -7- отросль обучения, прохождение курса стрельбы из пулеметов, обстояло не менее плохо. В рядовой команде его удалось пройти полностью. Обычно курс был настолько исчерпан, что в рациональном обучении не могло быть и речи. В полковое расписание курса стрельбы пулеметной команды, как "второстепенной" не входило. Команда должна была стрелять "после полка". И тогда даже стрельба часто не удавалась, потому что им не было лишений, или оцепление было снято, или на стрельбище являлись другие части гарнизона и предлагали пулеметчикам "убраться". Во время же стрельбы полка пулеметчики рассыпались по ротам, чтобы в "своей роте" пройти курс стрельбы из винтовок. В результате пулеметчики из винтовки учились стрелять. Курса стрельбы из пулеметов же не проходили. Так плачевное обстояло дело с подавляющим большинством полков русской армии. В результате являлась крайняя слабая подготовка команды, что в свою очередь служило к дальнейшему дискредитированию пулеметчиков. Занятия пулеметной части должны вести совершенно самостоятельно имя на первом плане изучение пулеметного дела. Ротное учение, стрелковое дело и прохождение курса стрельбы из винтовок не обходимо исключить, проходить особый сокращенный курс стрельбы из карабинов и револьверов. Курсы стрельбы из пулеметов проходить полностью вводя его в полках в особую самостоятельную графу полкового расписания стрельбы. Расписание занятий пулеметных частей / роты или команды/ должно утверждаться на- блюдаемым за всеми пулеметными частями дивизии / корпуса /. Командир полков не имеют права давать в нем произвольные изменения. 4. Тактическая занятия. Давали новый повод к превратному толкованию роли и назначения пулеметов; пулеметы, приданые батальонам, поступали, распределенные по роте, в полное и безпрекословное подчинение ротных командиров, которые, часто не имя понятия о тактике пулеметов, распоряжались ими совершенно -8- нешълееобразно, вопреки правиламъ и даннымъ пулеметныхъ уставовъ. Пулеметчики, обученные согласно правиламъ послѣднихъ, сбивались съ толку и такимъ образомъ на практикѣ, въ походѣ и на маневрахъ, видѣли совсѣмъ не то, чему ихъ учили за весь курсъ обученія, плоды котораго, такимъ образомъ, уничтожались. Широко практиковалось также дробленіе взводовъ на отдѣльные пулеметы, что уставомъ и совершенно справедливо не допускается. Инициатива пулеметчиковъ, о которой настойчиво говорится въ новыхъ постановленіяхъ, была окончательно связана и результатомъ явилась полная апатія къ столь безнадежно поставленному дѣлу даже наиболѣе преданныхъ ему офицеровъ-пулеметчиковъ. 5. О пыть войны. Всѣ вышеуказанные недочеты сказались на войнѣ самыми роковыми образами и поставили пулеметное дѣло въ критическое положеніе. Но, несмотря на это, гоненіе на пулеметчиковъ продолжалось и имъ всячески затруднялось исполненіе ихъ боевого долга, убѣжденное дѣйствіе пулеметами. Многоначалие достигло крайнихъ предѣловъ. Связанныхъ по рукамъ и ногамъ, пулеметчиковъ винили за всякую неудачу; успѣшное же дѣло , проведенное пулеметами, приписывалось ротѣ, занимавшей участь; часто забитость и затурканность пулеметчиковъ достигала крайнихъ предѣловъ; глядя, какъ и всѣ, въ глаза смерти, они были фактически лишены правъ, почета и преимущества.солдать роты. Пулеметчики не знали кого слушаться, кому подчиняться. Въ позиціонной войнѣ его начальствомъ были, / не касаясь висшаго / командиръ полка, Начальникъ участка, Командира батальона, Начальникъ ротнаго участка-ротный командиръ, полу-ротнаго - полу-ротный, Командиръ взвода, Начальники пулеметной команды и наконецъ - наслѣдующій за командой и штабъ-офicerъ. Всѣ эти лица вмѣшивались въ дѣло, одинъ отмѣнялъ приказанія другого, пулеметы постоянно переставлялись, копались новая гнѣзда, пулеметчики ни днемъ, ни ночью не имѣли возможно- -9- сти отдохнуть, и наконец больше не знали, кому подчиняться, чьи приказания для них являются наиболее важными и окончательными. Не знал этого и сам начальник команды; он первоначально расставлял пулеметы, копал гнезда, выбирал позиции, давал точные инструкции своим пулеметчикам. Однако, по большей части все его приказания и инструкции оказывались отмененными, пулеметы переставленными по новому какого-либо из выше перечисленных лиц; причем нередко полученные или ротные командиры, начальники ротных участков в чине прапорщиков или подпоручиков, отменяли приказания старших опытных офицеров пулеметчиков, гораздо старше их и службой, и чином, и заслугами. Все это дезорганизовало пулеметное дело, подрывало авторитет начальника команды и делало его труд и все его старания бездейственными. Начальники команд как таковые, игнорировались и многие ротные командиры стали воспользоваться случаем возможности наилучшего проявления своих неприязненных чувств по отношению к команде, придерживаясь к пулеметчикам на каждом шагу, наказывая их всячески и отравляя им жизнь и службу насколько возможно. И пулеметчики были беззащитны, ибо протесты начальника команды не встречали сочувствия у начальства, которое знало лишь один ответ: пулеметчики распущены. Напротив издавались приказы, которые уже окончательно и всецело подчиняли пулеметчиков ротным Командирам до права предания суду включительно и таким образом как бы даже упраздняли начальников команд. Не лучше обстояло дело и при переходе на маневренную войну. Пулеметы принадлежали какой либо части полка, поступали в полное и безпрекословное подчинение начальника этой части, который, как выше уже указывалось, распоряжался ими совершенно произвольно и вообще правилами пулеметной тактики. Даже в выбор позиции не было инициативы у командиров взводов, они не имели права ни менять ее в -10- случае надобности, ни выбирать цѣли, ни по собствен- ному усмотрѣнію открывать огня. Поэтому столь много- численны случаи гибели пулеметовъ, оставленныхъ пѣхот- ными начальниками на произволъ судьбы подъ огнемъ, въ атакующую цѣль или висланныхъ въ предпріятія, явно безнадежныя и гибельныя. Непріязненное отношеніе дохо- дило до того, что погнувшіе на глазахъ роть пулеметы не выручались, а бросались вмѣстѣ съ прислугою. Получалось впечатлѣніе, что пулеметчики не свои, а какія то враждебныя нашей пѣхоты части. И въ другихъ еще формахъ выражалось это непріязненное отношеніе. При обыч- номъ громадномъ недочетѣ людей въ пулеметныхъ командахъ въ разгарѣ боевъ часто недоставало подносчиковъ патро- новъ, столь необходимыхъ для поддержанія огня во вре- мя атаки. Роть подносчиковъ не давали и огонь приходи- лось прекращать до подноса патронныхъ ящиковъ своими средствами, что повлекло за собой не мало тактическихъ неудачъ. Недочетъ въ людяхъ вообще давалъ себя чувство- вать особенно остро съ началомъ боевъ. При постоянной чрезвычайно большой убыли въ пулеметчикахъ, находив- шихся всегда въ передовой линіи и на самыхъ опасныхъ мѣстахъ, таковую некѣмь было пополнять. Лишь съ тече- ніемъ времени, повинуясь неизбѣжной необходимости во избѣжаніи полной гибели пулеметнаго дѣла, командиры полковъ стали создавать резервные кадры пулеметчиковъ при командахъ. Пулеметныя части, прибавляемыя пѣхотнымъ частямъ, не должны по- ступать въ полное и безпрекословное подчиненіе начальниковъ по- слѣднихъ. Пулеметчикъ получаетъ лишь точную и определенную бо- евую задачу; выполненіе ее предоставляется всѣмъ ему не свя- заная его ініціатива, и никто не вправѣ смѣшиватьса въ техническую сторону разрѣшенія этой задачи. При разбивкѣ заводовъ по баталь- онно начальникъ команды / командиръ пулеметной роты / сохраняетъ за собою всю присвоенную ему по должности власть и никто не вправе ей отмѣнить данныхъ имъ своимъ пулеметчикамъ приказанія. - II - 6. Служба пулеметчиков, какъ явствуетъ изъ всего вышеприведеннаго, складывалась чрезвычайно ненормально и носила въ высшей степени тягостный характеръ. Притѣсненіе и недоброжелательство, которымъ пулеметныя команды постоянно были подвержены, весьма многочисленны и обнимаютъ всѣ положительные области воинской и казарменной жизни. Интересы и нужды пулеметчиковъ были всегда на заднемъ планѣ. Сначала роты, потомъ - что останется, пулеметчикамъ. Такъ было въ сиёсль снабженія всевозможными предметами, съ довольствіемъ, съ отпусками, съ производствомъ съ наградами. Всегда и всюду пулеметчики были пасынками, были въ загонѣ. Труда и работы было несоразмѣрно больше, чѣмъ въ ротахъ, а жизнь и служба становилась невыносимыми. Естественно, что и офицеры и солдаты избѣгали; если попадали, то не покидали мысли вернуться въ спокойную атмосферу роты. Офицеры, кромѣ того, имѣли въ виду и служебныя перспективы; чинъ капитана для пулеметчика былъ недоступенъ; отставъ же отъ ротнаго строя въ командѣ, онъ заблаговременно долженъ былъ вернуться въ роту, чтобы быть удостоеннымъ къ командованію таковой. Такимъ образомъ вся служба чиновъ команды носила характеръ ничто временнаго, несовершенного и незаконченнаго. Положеніе и организація ихъ были настолько ненормальны, что за все время существованія они не заслужили себѣ любви ни уваженія ни частей, ни самихъ даже пулеметчиковъ. Наконецъ, какъ уже неоднократно указывалось 7. штаты и снабженія команды были совершенно недостаточны. Опять войны въ силу жѣзньной необходимости увеличила команды настолько, что они подъ конецъ уже 1916 года превышали по своему численному составу строенія роты полковъ - два раза, а въ некоторыхъ частях, въ зависимости отъ числа пулеметовъ, онѣ приближались по своему составу къ батальону. Тѣмъ болѣе страннымъ - 12 - казалось, что части эти, начальники которых имѣли несомнѣнно больше работы и несли большую отвѣтственность чѣмъ любой ротный и даже батальонный командиръ,- назывались "командами", стояли на заднемъ планѣ и начальники командъ считались "младшими офицерами" были лишены правъ и имущества, а также денежнаго довольствія ротныхъ командировъ, и не могли на должности быть произведены въ капитаны. / Послѣднее осуществилось лишь въ 1916 году, въ правилах о преимуществах за строевую службу /. Снабженіе командъ технической матеріальной частью было поставлено крайне плохо. До- шадей, упряжи и перевозочныхъ средствъ было недостаточно. Запасныхъ частей, лентъ, инструментовъ не было. Полковая оружейная мастерская не имѣли понятія о починкѣ пулемета, и пулеметчикамъ приходилось самимъ производить эти подчинки. Не было ни командахъ ни шорныхъ, ни плотничьихъ мастерскихъ кузницы, столь не обходимыхъ, не было ни фельдшеровъ, ни санитаровъ, не было даже биноклей и дальномеровъ. Всѣхъ недочетовъ въ этой области выкраткой запискѣ не перечесть. Все вышеизложенное показываетъ, насколько неубачно былъ рѣшеніе расформировать боевыя, прекрасно обученные и блестящее себя показавшія въ русско-японскую войну пулеметныя роты и организацій вместо нихъ пулеметныхъ командъ съ крайне несовершенной и неумѣло разработанным штатомъ, поставивъ ихъ, вмѣстѣ съ тѣмъ, въ удивительно ненормальные условія службы. Роковая послѣдствія дезорганизаціи и развала пулеметнаго дѣла не преминули показаться въ теченіи настоящей войны. Настоятельно необходимо отказать отъ формирования пулеметныхъ командъ, съ которыми несомнѣнно, повторится печальный опытъ прошлаго, и перейти, по образцу Германской армии, къ формированию отдѣльныхъ пулеметныхъ ротъ, вполнѣ самостоятельныхъ, придавая ихъ полкамъ дивизій и имѣя , въ качествѣ тактическихъ / стратегическихъ / резервовъ извѣстное количество такихъ ротъ при - 13 - штабах дивизіи и корпусовъ. Пулеметныя роты. Всѣ вышеписанные недочеты сами по себѣ отпадаютъ при формированіи пулеметныхъ ротъ. Рота - формація компан- тная, - цѣльная и впринць законченная единица общеприз- нанна я въ каждой армии. Ротный командир / капитанъ, подполковникъ, полковникъ / изъ окончившихъ офицерскую стрѣлковую школу офицеры, съ боевымъ опытомъ, - пол- ноправный, согласно уставамъ, ея хозяинъ. Командиру полка, къ которому его рота приданна, онъ подчиняется лишь въ общемъ порядкѣ; подготовку роты ведетъ само- стоятельно отвѣчая за нее какъ передъ командиромъ пол- ка, такъ и наблюдающимъ за пулеметными частями дивизій штабъ-офицеромъ, въ лицѣ котораго объединяются ея дѣ- ло обученія, службы и быта пулеметныхъ частей дивизіи / см. стран. /. Такимъ образомъ обученіе будетъ вестись однобразно во всѣхъ пулеметныхъ частяхъ, въ вполнѣ цѣлесообразно и будетъ исключена возможность вреднаго вмѣшательства постороннихъ, въ дѣлѣ ничего не понимающихъ лицъ. Хозяйство роты ведется само- стоятельно и дасть возможность въ любой моментъ внѣдлит роту для выполненія особыхъ задачъ, что крайне важно.- Особое вниманіе должно быть обращено на комплектова- ніе роть ибо лишь отличный личный составъ дастъ надеж- ныя результаты. Пополнятся пулеметныя роты дол- жны собственными новобранцами, которые уже при пріемѣ у воинскихъ начальниковъ должны отмѣчаться какъ пуле- метчики, и приниматься по правиламъ, существующимъ для пріема въ конную и пѣшую полевую артиллерію. Боевой опытъ показалъ, что не столь важна грамотность и об- щее умственное развитіе человѣка, сколь физическая си- ла, крѣпость, здоровье и нормальная природная смѣкал- ка". Маролосльне тоже мало пригодны. Поэтому въ пуле- метныя роты настоятельно необходимо назначить пул - 14 - исключительно рослых, физически хорошо развитых, крепких и вполне здоровых людей, не считаясь с их грамотностью. По- полнение рот такими людьми даст, как уже показал опыт на- которых полковъ на войнѣ, самые блестящіе результаты. а) Вообще вопрос пополнения ротъ людьми - вопрос наибольшей важности и отъ надлежащаго его разрѣшенія будетъ зависить дальнейшее развитіе дѣла. Если указаннй выше порядокъ назначенія новобранцевъ. b) Изъ мѣстной Сердюковской дивизии возможенъ выборъ вполнѣ под- ходящихъ людей для создания образцовой пулеметной роты / см. стр 20/, поттипу которой должны были бы формироваться прочія арміи. почему либо невозможно, то крайне необходимо изъ при бывшихъ партій новобранцевъ, по выбору командира пулеметной роты, выдѣлять подходящихъ людей, такъ какъ послѣ поступленія ихъ въ полки сдѣлать это уже будетъ невозможно. Во избѣжаніи произвола и преврат- ныхъ толкованій необходимо особыми инструкціями уста- новить категорію людей, надлежащихъ назначенію въ пу- леметныя части, дабы назначеніе не соотвѣтствующихъ сдѣлалось вполнѣ невозможнымъ. Пополненіе лошадьми должно производиться на общихъ съ кавалеріей основа- ніяхъ, изъ запасныхъ полковъ, откуда лошади должны по- ступать въ роты уже вполнѣ подъѣханныя. Пополненіе офицерами-непосредственно изъ училищъ, при чемъ необходимо связать офицеровъ на все время ихъ службы съ пулеметнымъ дѣломъ. Лишь такимъ путемъ ра- ботается солидный кадр опытныхъ специалистовъ пуле- метчиковъ, любящихъ и преданныхъ своему дѣлу, каковыхъ въ русской арміи изъ сожалѣнія было очень мало. О постановкѣ занятій было уже выше сказано. Весь курсъ стрѣльбы за исключеніемъ подготовительной / на маломъ стрѣльбищѣ / долженъ быть проведенъ на корпуcныхъ пуле- метныхъ обрахах, такъ какъ пьхотное стрѣльбище обязано для повышения требованій пулеметной стрѣльбы частью причины этому были уже указаны см. стр. 10. - 15 - совпадаетъ, совмѣстная же стрѣльба пулеметчиковъ и полковъ невозможна. Пулеметныя сборы во всѣхъ отноше- ніяхъ чрезвычайно полезны для всесторонняго обученія пулеметныхъ ротъ, причемъ широкое мѣсто должно быть отведено опытнымъ, показнымъ и состязательнымъ стрѣль- бамъ. Внутренняя организація пулеметной роты слѣ- дующая: кромѣ строевыхъ взводовъ, по 2 пулемета на взводъ, рота имѣетъ: I/ учебную команду для подго- товки своихъ унтер-офіцеровъ. 2/ Команду дальнь- мѣрщиковъ. 3/ Команду сигналистовъ. 4/ Команду ординареевъ, связи, наблюдавшихъ за полемъ, наблюда- ющихъ за паденіями пуль и телефонистовъ. 5/ Команду базовыхъ. 6/ Команду носильщиковъ и нестроевыхъ /куз- нецъ, оружейники, шорники, столяры, сапожники, портные и проч. / фельдшера. 7/ Резервный взводъ. Обученіе всѣхъ этихъ отдѣльныхъ частей ведеть параллельно, по особой программы для каждой. Программы, до изданія точныхъ руководящихъ инструкцій составляется команди- ромъ роты и утверждается наблюдавшими за всѣми пулемет- ными частями дивизіи,/корпуса/ штабъ-офіцеромъ / ге- нераломъ /. Отдѣльныя отрасли обученія поручаются офи- церамъ роты, которыхъ, въ виду сложности и разно- образности различныхъ отрослей обученія, должны быть значительно больше, чѣмъ въ ротахъ пѣхоты. Главныя отрасли обученія, подготовку унтер-офіцеровъ пулемет- чиковъ, занятія съ прочими унтер-офіцерами роты, за- нятія съ дальномѣрщиками командира роты, кромѣ общаго наблюденія и руководства всѣми безъ исключенія отро- слиями обученія, ведеть самъ. Особое вниманіе удѣля- ется также резервному взводу / численность не мѣне 50 человѣкъ / предназначеному для пополненія убыли въ бою. Резервный взводъ комплектуется новобранцами въ мирное время, въ военное - новобранцами или, за отсутствіемъ таковыхъ людьми самаго младшаго срока службы, удовлетворяющими требованіямъ пулеметной служ- бы. Въ виду того, что возможно болѣе широкое распро- - 16 - странение знания пулеметного дѣла въ войскахъ крайне важно при пулеметныхъ ротахъ учреждаются постоянные курсы обученія пулеметному дѣлу офицеровъ и солдатъ пѣхоты. Для сего отъ каждаго батальона прикомандировываются къ ротѣ по нѣсколько офицеровъ, отъ каждой роты по нѣсколько солдатъ на время, отъ 1 до 2 мѣсяцевъ. По окончаніи курса обученія одной партіи прикомандировываются слѣдующая и т. д. Такимъ образомъ съ теченіемъ времени довольно большое количество солдатъ и офицеровъ будетъ ознакомлено въ сущность пулеметнаго дѣла. Или ведутъ въ ротѣ списки и при большой убыли въ ротѣ и израсходованіи своего резерва они заступаютъ на мѣста пулеметчиковъ края того, при необходимости, изъ обученія пулеметному дѣлу солдатъ пѣхоты назначаются и подносики патроновъ, въ которыхъ въ бояхъ нерѣдко ощущается острая необходимость. Въ случаи некомплекта роты и отсутствія пополненія, этими же людьми, по выбору наиболѣе соответствующихъ ротнымъ командирамъ, комплектуются пулеметныя роты, ибо для успѣха дѣла выполненія его и назначенія безусловно необходимо, чтобы пулеметная рота была при полномъ численномъ составѣ и некомплекта никогда бы не было. Для совершенствованія самихъ пулеметчиковъ необходимо ихъ периодически, офицеровъ и солдатъ, отправлять на специальные курсы въ офицерскую Стрѣлковую Школу. Вооруженіе пулеметчиковъ должно состоять изъ карабина съ короткимъ тесакомъ и автоматическаго пистолета, однакожь для офицеровъ и солдатъ. Въ снаряженіи должны быть введены малыя лопаты, кирки, топоры и пилы, причемъ одинъ изъ этихъ предметовъ долженъ имѣться у каждаго пулеметчика, а также по два земляныхъ мѣшка на человѣка. При двуколкахъ должны быть большія лопаты, топоры, ломы и дополнительное количество мѣшковъ. -17- При ротах должны быть вполне оборудованныя мастерские, оружейная, шорная / и сапожная/, плотня, швальня / для починки/ и кузница. Штат пулеметных рот должен быть кореннымъ образомъ переработанъ, и при установле- нии его необходимо принять за основание полное удов- летворение потребностей пулеметного дѣла, отбросив въ должномъ случаѣ не только неумѣстную, но крайне вред- ную скупость въ назначеніи достаточнаго количества лю- дей. Техника пулеметнаго дѣла сложная и многосторон- няя, и требуетъ несравненно большаго расхода людей, чѣмъ строенія роты полковъ. Зато и работа пулеметныхъ частей на войнѣ имѣеть гораздо болыпее значеніе, неже- ли работа роты и батальона, а бывали случаи - и полка. Компактная пулеметная рота, подъ умѣлымъ руководствомъ при надлежащей дисциплинѣ огня - огромна, и подчасъ несокрушимая сила. Подробно изложить штат въ настоя- щей краткой запискѣ нѣть возможности. Онъ составляетъ особый, крайне важный, отдѣлья для себя, укажу лишь на самые существенные недостатки прежнихъ организацій: общій промадный недочетъ пулеметчиковъ во всѣхъ отро- слахъ службы. - Недостатокъ унтер-офицеровъ. - Необ- ходимо 2 каптенармуса; одинъ оружейный, другой хозяи- ственный. - Отсутствіе / полное / телегонистовъ , фель дшеровъ, мастеровыхъ, кузнецовъ, санитаровъ; недоста- токъ оружейниковъ, - отсутствіе связи и ординерцетв, совершенно недостаточное число лошадей, недостатокъ младшихъ офицеровъ. Въ отдѣльныхъ ротахъ необходимо дѣлопроизводитель и оружейный мастеръ. При составленіи уставовъ и положеній по пулеметному дѣлу необходи- мь широко провести представленіе полной инціативы команди- ротъ пулеметныхъ ротъ какъ въ смыслѣ способовъ и при- емовъ обученія и внутренняго быта роты, такъ и въ пол- даяя имь лишь задачи выполненія же таковыхъ предста- вляя имь. Ибо нигдѣ связываніе инціативы и духа ру- тина, столь широко распространенныя въ русской арміи до войны, такъ гибельно не действуютъ на развитіе дѣ- ла, какъ именно въ пулеметномъ. - 18 - Пулеметное дѣло въ кавалеріи. Въ кавалеріи пулеметы появились значительно позже, чѣмъ въ пѣхотѣ. Какъ уже въ началѣ было указано, первые пулеметы системы Мадзена, работали въ составѣ кавалерійскихъ частей въ русско-Японскую войну. Опытная команда лафетныхъ пулеметовъ имѣлась при Л.Б. Гродненскомъ гусарскомъ полку. Послѣ войны сначала вве- ли Мадзёленное многими крупными недостатками ружье-пу- леметъ системы Мадзена. При хорошемъ дичномъ соста- вѣ и должной подготовкѣ оно приносило несомненную пользу. Однако, штать команды и вся постановка дѣла была настолько неопределенна, незакончена и несуразна, что дѣло, которое при желаніи и любви могло безусловно на- ладиться, было погублено благодаря инертности и безразличному къ нему отношенію высшихъ руководящихъ инстанцій. Послѣ недосмотренного прозябанія въ рядахъ кава- леріи, то многимъ частяхъ просто заброшенные въ цейхгаузе, ружья-пулеметы, стоившія промадныя деньги / по 850 руб. за ружье / были изъятые изъ употребленія и сданы въ артиллерійскіе склады. Отчасти недоброжелательное отношеніе кавалеріи вообще къ стрѣлковому дѣлу, отчасти начальство, лишившее ихъ какой бы то ни было поддержки, погубило ихъ. На сьбну имъ черезъ нѣкоторое время, появились пулеметы Максима. Организація выразилась въ излюбленномъ въ русской арміи видѣ "командт", на этотъ разъ названныхъ дивизіонными , ибо формировались по одной командѣ на дивизію, но опять таки лишенныхъ какой бы то ни было самостоятельности и придан- ныхъ одному изъ полковъ дивизіи, съ полнымъ подчиненіемъ ихъ командиру этого полка. Подобно совершенно нецѣлесообразная постановка дѣла стала, какъ и можно было ожидать, роковой для пулеметнаго дѣла въ кавалеріи, подорвала его и привело его къ быстрому распаду. Въ началѣ настоящей войны команды эти, еще въ видѣ компактныхъ, объединенныхъ единицы, насколько то позволяла ихъ - 19 - крайне несогрешенная организация и ненормальные условия службы, а также непріявленное отношение частей и начальства, - действовали и неоднократно оказывали весьма цѣнную поддержку кавалерии, тянуся на себя под- часть всю тяжесть боя. Задымъ же мы о нихъ ничего не слышали. Общая армосфера крайнего недоброжелательства кавалеріи, сослуживцевъ и начальства къ "пѣшему ору- жію", къ стрѣлковому дѣлу, взяла верхъ. Команды рас- формировали, какъ безполезныя организации, пулеметчи- ковъ и пулеметы распредѣляли по эскадронамъ, и этимъ пулеметное дѣло фактически перестало существовать. Какія же непосредственно причины привели къ крушенію пулеметнаго дѣла въ кавалеріи? Въ общих чертахъ тѣ же самыя, что и въ пѣхотѣ, поче- му болѣе и подробное разсмотрѣніе ихъ является излиш- нимъ. Причины эти кратцы: 1/ Самая суть организаціи команды-, а не пулеметныхъ эскадроновъ, / сотень /, съ полноправными эскадроннымъ Командиромъ во главѣ. Насколько съ эскадронными командирами считается въ кавалеріи, настолько мало считались съ начальникомъ команды". 2/ Неопределенность положенія команды. Будучи дивизіонной, она подчинялась всецѣло командиру полка, при которомъ состояла, хотя и начальники диви- зіи сохранялъ за собою право вмѣшательства въ дѣла ко- манды. 3/ Отсутствіе какой бы то ни было самостоятельности. Кромѣ командира полка, вмѣшивался въ дѣло и помощникъ командира полка по строевой части, и оба, какъ ничего въ дѣлѣ не знающіе, во гредь ему. Оба предъявляли свои, по большей части несуразныя требова- нія, парализовавшіе обученіе специально пулеметному дѣлу. Требованіе это / аналогично пѣхотѣ / выражалось въ фразѣ "Мнѣ нуженъ сперва кавалеристъ, а затѣмъ пулеметчикъ", или "пусть онъ /солдатъ пулеметной команды/ лучше будетъ плохимъ пулеметчикомъ, но хо- рошимъ кавалеристомъ". При подобныхъ принципахъ, конечно, нельзя было ожидать какого-бы то ни было - 20 - успішного розвиття пулеметного діла в кавалерії. Всі дійства полкового начальства і били, на самому ділі, направлені систематичному розрушеню діла, что, какъ выше уже было указано, вполнѣ успешно уда- лось. В силу подобныхъ взглядовъ на дѣло, в команду определенно назначались 4/ худшіе изъ эскадроновъ люди, 5/ худшія лошади. 6/ Конское снаряженіе и обмун- дирование для содлагъ передавалось въ команду худшее. 7/ Снабженіе команды всѣмъ положеннымъ и необходимымъ шлю послѣднимь номеромъ, по окончаніи снабженія всего полка, 8/ на протесты и сообстствующія ходатайства начальника команды передъ начальникомъ дивизіи по- слѣдовало объясненіе командира полка, что на команду нѣтъ никакого отпуска, а тратить свои хозяйственныя суммы на "чужую" ему часть полка не можетъ. Отпуска средствъ дѣйствительно не было, дѣло оставалось по старому и продолжало катиться по наклонной плоско- сти. 9/ Число отпусковъ для команды, на основаніи то- го, что это "только команда", а не эскадронъ, со- кращалось на половину. 10/ Занятіе было приказано вести, главнымъ образомъ кавалерійская, проходя все то, что проходитъся въ эскадронахъ, и удѣляя лишь остаток- времени пулеметному дѣлу. Такимъ образомъ пулеметчики былъ перегруженъ работой, не пользовался возсе отды- хомъ, плохо изучалъ пулеметное дѣло и все острые со- знавалъ всю разницу службы и отношеній къ полковымъ эскадронамъ и командѣ. Доходило до того, что люди ста- ли бояться попадать въ команду, какъ будто это была штрафованная часть, 10/Малаго стрѣльбища во многихъ частяхъ не было. Пройти курсъ подготовительной стрѣль- бы изъ пулеметовъ было невозможно. II/ Курсъ стрѣльбы пройти было часто вообще невозможно, такъ какъ ко- мандѣ не представлялось ни времени, ни мѣста и не да- галось ей необходимаго количества патроновъ, 12/ оди- наково обстояло дѣло часто и съ прохожденіемъ курса командныхъ учений, такъ какъ полевой плац по боль- шей части былъ нуженъ полку и команда, по словамъ - 21 - командира полка, могла учится "гдѣ угодно". 12/ Въ періоды полковыхъ учений всѣ пулеметчики, офи- церы и солдаты, распредѣлялись по "своимъ" эскадронамъ, и команда какъ цѣлое, переставали существовать. Такимъ образомъ время это для изученія пулеметнаго дѣла бы- лотсовершенно потеряно. 13/ Въ силу указанныхъ усло- вій вести тактическую подготовку команды было совершенно невозможно. 14/ Во всѣхъ отрядахъ жизни и служ- бы чувствовалось преслѣдованіе пулеметчиковъ, отъ ко- тораго ихъ никто не защищалъ. Всегда пулеметчики были виноваты. Всегда эскадроны шли впереди, а пуле- метчики во всемъ должны были быть послѣдними номеромъ. Они были лаониками и остались ими до конца. Вотъ, изъ общихъ чертакъ, мартірологъ пулеметчиковъ въ кавалеріи. Ихъ погубила "команда" со всѣми своими несуразностями и несовершенствомъ. Потому, въ основу новыхъ формированій приказателей необходимо поставить отдѣльныя "пулеметные эскадроны", по примѣру /примѣнительно къ кавалеріи/ только что Пулеметные эскадроны, какъ и роты, всѣ должны быть "отдѣльные", не- связанные общимъ достояніемъ большихъ соединеній и могли бы, безъ за- трудненія въ любой моментъ придаваться какой угодно части дивизіи, (кор пуса армии). описанныхъ пулеметныхъ роть. Конечно, въ связи и за- висимости отъ кавалерійскаго строя и службы общая черта организаціи пулеметнаго эскадрона нѣсколько видо- измѣнится. Основные же принципы остаться тѣ-же, причемъ руководящіе должны выражаться въ слѣдующемъ: I/ Командиръ пулеметнаго эскадрона / ротмистръ, под- полковникъ или полковникъ /, изъ офицеровъ, окончившихъ офицерскую Стрѣлковую школу, подчиняется на общихъ основаніяхъ командиру полка, которому онъ придан Послѣдній сохраняетъ лишь общее наблюдение, безъ права вмѣшательства въ техническую сторону дѣла, внутренній быть, пріемы и способы обученія, за успѣхъ которыхъ вполнѣ отвѣчаетъ командиръ эскадрона. - Въ прлѣ командръ полка даетъ эскадрону боевую задачу; выполне- - 22 - nie ee въ рукахъ командира пулеметнаго эскадрона. 2/ Хозяйство эскадрона самостоятельное. 2/ Ком- плектованіе лѣдьми непосредственно новобранцами, по типу конной артиллеріи / какъ и въ пѣхотѣ, слабый че- ловѣкъ не въ состояніи въ боевой обстановкѣ справить- ся съ тяжелой матеріальной частью пулеметовъ, особен- но при быстрыхъ передвиженіяхъ/. Люди необходимы крѣпкіе, рослые, сильные физически и здоровые. 4/ Комплектованіе лошадьми - непосредственно изъ кавалерійскихъ запасныхъ полковъ. Лошади должны быть крѣпкія и вполнѣ подъѣздныя. 5/ Вооруженіе: шаш- ка, притороченная къ сёдлу, карабинъ съ короткимъ те- сакомъ, автоматическій револьверъ, - общее для офи- церовъ и солдатъ. 6/ Снаряженіе: въ обычное снаряже- ніе кавалериста-пулеметчика необходимо ввести шанце- вый инструментъ / лопату, топоръ, кирку, пилу / и зе- мляные мѣшки. Большая лопата, ломы и топоры должны быть при двуколкахъ. 7/ Штатъ эскадроновъ, по образ- цу пулеметныхъ ротъ, необходимо значительно увеличить причемъ необходимо обратить особое вниманіе на доста- точное количество коноградовъ. / см. стр. I3и15/.8/ Ра- спредѣленіе отдѣловъ обученія и веденіе занятій см. сказанное о пулеметныхъ ротахъ стр. m 9/ На- блажающимъ за всѣми пулеметными частями дивизіи / кор- пуса / назначается штаб-офицеръ / генералъ / пуле- метчикъ, на которомъ сосредоточивается общий надзоръ и совершенствованіе пулеметнаго дѣла въ датёронныхъ ему частяхъ. 10/ Пулмтетные эскадрона принимаютъ участие въ ежегодныхъ пулеметныхъ сборахъ своихъ кор- пусовъ / округовъ / наравнѣ съ пулеметными ротами - /см. стр. /. О совершенно исключительномъ значеніи пуле- метнаго дѣла въ настоящей войнѣ уже было сказано. Подтвержденіе этого мы ежедневно находимъ въ описаніях боевъ на Западномъ фронта. Дѣло это разрослось въ осо- бую категорію оружія съ цѣлымъ рядомъ подраздѣленій; -32- имеются авто-пулеметные части, пулеметчики мотоциклисты, воздушная пулеметная эскадрилья, танки вооруженные пулеметами. Формируются цепля пулеметных батарей в несколько десятков пулеметов. Дело растеть и совершенствуется ежедневно. В виду этого желательно возможно широкое развитие его в войсках, и при наличии достаточного количества пулеметов и материальной части необходимо: I/ В пехоте: при каждом полку иметь одну отдельную пулеметную роту в количестве тактического резерва командира полка. - При каждом батальоне свою собственную 2-х пулеметную команду, комплектуемую людьми батальона, всецело с ним связанную и подчиненную командиру батальона. - При штабах дивизии и корпусов - по 2-3 отдельных пулеметных рот в качестве огневого тактического резерва в руках высшего начальника. 2/ В кавалерии: При каждом полку иметь по одному отдельному пулеметному эскадрону в распоряжении командира полка. - При каждом дивизионе / 2 эскадрона / по одной 2-х пулеметной команды вооруженной лучшей системой ружей - пулеметов. - При штабах кавалерийских дивизий / корпусов / по 2-3 отдельных пулеметных эскадронов в качестве тактического резерва в распоряжении высшего начальника. 3/ При офицерской стрелковой школе или одной из Гвардейских дивизий: один образцовый отдельный пулеметный эскадрон. В настоящей краткой памятной записке не являлось возможной детальной разработки изложенных положений, каковая была бы необходима при проведении их в жизнь. Высшая сила приведенные в ней отрицательные факты минутного основания отнюдь не на голословных ходящих или слухах, а на личных переживаниях - 23 - въ теченіи безпрерывной однадцатилѣтней специально- пулеметной службы, на боевом опыть настоящей войны на разныхъ фронтахъ и по возможности близко наблюдать жизнь и службу пулеметныхъ частей вообще. Предлагае- мая же въ ней новые способы организаціи пулеметнаго дѣла также не являются плодомъ теоретическихъ размы- шленій въ кабинетѣ, а были, по мѣрѣ возможности, дей- ствительно проведены въ жизнь и испытаны на практикѣ въ боевой обстановкѣ, причемъ результаты получились прекрасные. Нинѣ, когда организационныя вопросы вновь форми- руемой арміи находятся въ первой стадіи своего разви- тія, введеніе новыхъ, болѣе цѣлесообразныхъ принциповъ организаціи пулеметнаго дѣла особенно легко и удобно; подобная постановка дѣла привлечеть въ ряды арміи мно- гихъ старыхъ, опытныхъ пулеметчиковъ, фанатиковъ сто- его дѣла и не карьеристовъ, а горячо его любящих ради него самого, готовыхъ работать на пользу его не покла- дая рукъ. А старья, испытанія силы крайне нужны, ибо пу- леметное дѣло изучается не годомъ, а годами, и молодой и не опытный офицеръ столь сложное и многостороннее дѣло наладить не въ состояніи. Въ нинѣ помѣщаемыя же пулеметныя команды старого сбранца, старые офицеры_ помня горькій опытъ прошлаго, не пойдутъ, и при подоб- ной организаціи пулеметное дѣло, по прежнему, будетъ прозябать и раздѣлить, въ концѣ концовъ, судьбу команд бывшей русской арміи. Поэтому въ интересахъ пулеметнаго дѣла въ ар- міи, крайне желательно, чтобы на изложенное въ семъ было обращено должное вниманіе; тогда успѣхъ его дальнѣйшаго широкаго развитія будетъ обезпеченъ. Подлинный подписал: Ротмистръ П. СВѢТЛАНОВЪ. Б. Начальникъ Пулеметныхъ командъ 3-й Отд. Кавалерійской бригады и Н. Гранадерскаго Фанагорійскаго Генерала Кн. СУВОРОВА полка, Б. Инструкторъ при офицерской Стрѣлковой Школы и организаторъ Учебного пулеметнаго Эскадрона. Съ подленнымъ вѣро: Начальникъ Военно-Ученаго Комитета при Генеральному Штабу, Полковник Миллер Панові Головному Отачманові військ Кіївської окружна з двох боків члененими ворогами нашими, які Ін Хизеї Макаш заведуть свою лану щоб останнього кое знищить, в сей час, коли краща свідома таємна українсько- рів Козаків, пія Симарин проти правди, бентеб за своє егаєйз, за злило, за волю, доронний від пришльців-насилників, народнье добрь єві рідни краї - в сей фрізні тає винка київкійсь сваршиня продовжує деякешнавай мігтим, рабойувавш таємно- вість. Спекулюють на вселону: одні ферування шаками, другі павіть славними ісівни українського еперими- утвороюних рідки скуштитивні "Київ волгійка" де. збіраються забувши євром "полковники" та "Описники" невій зі Скардовими Коштами, проводять безлуждо носі "мечуть баки" - кремні до его часу свідоми юнь по містець у 'ко закаже де і дж. прихильнєйсвій довід. І ворон признавшев що та елірінках таємної буря малило огриць фудроку, "гарну Велику" де короткий день сніжиться євне військових сато- маренків, розсейшорів, та злодіїк рідної інари. Ростеєю Навколу! - Інф більш значна Київкійсь Уропадження - елижнейо забудь, а мовре я не знаю про євій свідомий обвізок оборонний фідний Краї. - Мирдоби розвинувся ворона на пері! - Такий розпорядник є почаєння насилок тихе кемлікнаційновим і бездіяльниреми дика панувала весь час в справі організації армії. Малку брию болацько причин на перешкод, а саме : не маю сирів, нам підлишлеседнім відешуп, який зав- гледи безорганізув їж армію так і всі зайців; Вашка кляйкієї ведон „франковців“ сабоїтвренків, які дочи не мало пришодів. з їжною вигрністю вони велимовь висидували на різних посадах, навіть подво роки й скань більш відновідного мешця коли маєра. перейшл до полевтково або є днікінською падару; відецпнісив абзаканого Командування: чосий дійна Які вищої Команди так і шиклесерів, обмовени за Коропийське своє перебування у єйрави не мають диночи плиново перевести кавітъ найкращі свої ідеї що до організації та сформування; нерозмовреннєв іраці, що наявний в ейрави сформувань во мішку бієвої армії і що до висеткового Міністерства; відецпнісив поесийного апарацу, Кашрил в розмайру квети від цейких обєбавик на змін для вигткових, політичних і соціальних, все не, крок за кроком, шворив би ідеї сформувань армії, переведив би її в грешито и певністю висе вноєнь би незначні Коренкійсви, які уве корешш новий чое сребтитд. Оцірее балансько одно ще інших шерикод на коли рих з'упиндився не варт, - кадбкірно сшиє захо- чить, як найшися вийти з парого працювального- вища не кращий альж бідівел. Довгій показав, що ні Менеральній шляб нам ні Оловини Штаб з них ених виказаннях армичих за всієї мільовів своє істнорань (не беруч таєв. Альбанники у во єврові сформувань кілько реаль- ного Гати по лоші Крій різеномакійних проекцій не переведених в центри, які шворилися одея за органн і зинци в кучі ріжень Канцелярських паперів. Юрій Оля зароз батвєг на срочний вед умворилсев сиїкіно, редволюційним альдихом- Олігрес такими шилькин сти ванко не мораливо. Рзіовий, незалежний Соборний Україні патріота єтая і одноційна армія, збудовано на національно- Ослободженням підводників, що загально військовими принципами. Мішне після армії земель незабаром бути бойовою й зміною своїх даних, які невпинно вбив цвірку берештву на фронтах і потицьодробов іншої стоячки, мішне після армій звінь низь всіх рідких для каджнаардження шах і над днієйордженькій краї від усіх хижаків і єпаше мвердили широки на кордоні своєї батьківщини. До сформування такої армії й необхідно приємнішь кляйко, яке не іде! Знерь одної хвили енергія по- дібна! Приклад на увагу всі вищезазначене що було до- евою часу, необхідно: 1) перевести реорганізацію Верховного Шевньокомандування в, яки ставить себе ввіч дійсно об'єднувати діяльність всіх військових сил на фронтах, координацію їх бойову працю. 2) Розмежувати відповідність шляхом Верховного Шевня Командуваного й Військового Міністерства в справі формування: до першої імущий командний орган, другим - вед. працю по сформуванню армії та повин- нен бути фронти, як військове, так і всім необхід- ним дівс цього приємніш по операції. 3) Утворити при військовому міністерстві пов- ний апарат - Комісію чи військову Раду, яка б діяла не всього Кількостями, але високої джерел, - люде з відповідними військовими довідками, з на- ціональних історичними, якірі крию бегою фогули- ть пейкольвих своєї народної доджива. Служба ма вища комсія для об'єднання верх каджви- найно варазу справу реорганізації й сформування армій, внесе одну офіку її цей і нарикти полоежень Кілької вищих рідених "окремих" фор- мувань, з їх фізикомакітними "вписками". І всімешній держ і використає, все що було корисного в російській та інших курках арміях, - вийовий Всевід сучасної боротьби Як (лишить) колективного шлях і Гольбеновицькою фронту - взагалі Клесів, вирішив вей липинний що до змінорення Армії, реорганізацій, формування та участь у бойових діях. Користуватися вимогами, що дає нового відкриття шляху. 4) Перевезення певну реєстрацію і мобілізацію емігрантів, використовувати всів електричній Кадр відповідної фронту, невідповідних земельних виконують пейб на здобуття і вигравання покарань. Маловідомих, квази, меж. Меншою сім'ї - зацікавити Українською виробою (Королевські куфри, джинси і по укралознавець має шлях). 5) Надати більш мобілізаційні амбари, аби велка сюжетна мобілізація дійсно переважає, а не дуже менше черговим розробленням уряду, аби ні один фронт не з'явився від своїх невеликих обов'язків. В більш Кабардинсько-Малобітної армій Спілки шиневських, кадровий необхідно закласти який ставши з вибором проводження кур'єри. Може бути пояснювань, і позначень знаків вимаршування військового часу - іншідук- моревки якими зі скороченим курсом. 4) Різновиди елітарних фракцій відповідно історично національним прадвідним, чим повинні бути мобілізовані всім священникам розбив виїздовою справу. 5) Місцевий в рамках елітарних сім'єй (Коцеків, джинси засичування якою за два рази беруться за різним Краї. 9. Утворити Налогові і бандові відзнаки, джинс маєть велике моральне й цейхоновиче значення в армії: - Св національній мішанні джин з більшою Кочанською смертю вирішив інше коли-додбіраних елітарних, а не окремі особи на посадах джин якими всі знайомлення "об'єкт недбійне". В баланської цих шляху, Як виродок сформув. нових частин, під що - іт в Королевських дословів: кі з'явився. Обмір всі вищезазначене документи повинні перевести в укритий, покращує не цеде й на чорні плишання, якого надзвичайно великих боях Як переведення загальної мобілізації. У площині з ранго своїх обов'язків країну електричній і промадженим повинні ці думки до Вер- новою Книжковання та Виставовою Міністерства. Панові Військовому Міністрові. ДОКЛАД Кожна суверення держава, бажаюча вільно істнувати серед других народів, бажаюча творити своє життя по свому розумінню, повинна опертись на міцну організовану силу - на армію. Мрійники тілько можуть трактувати про братнє відношення народів і про відсутність експлотаторських намірів своїх сосідів; реалізм кожний час і навіть кожну хвилину доказує як раз навпаки, а саме: на безсиль'ї і нищасті одного будуде своє щастя другий народ. Революція остаточно зруйнувала бувшу Російську армію і аппарат, яким будувалась та армія; не зрілисть проводників не зуміла утворити щось подібне, а тілько у ней хватило сили на утворення червоноармейських бандитів, мораль і підстави якої є правосудність. Наша армія, як така, ще не починала навіть організовано творитись (крім одного Богданівського полку); вона склалась з останків Російських частин і з початку свого істнування почала бійку на всі боки за суверенність свого народу. Цілком зрозуміло, що при таких умовах вона не могла прийняти вигляд організованого війська, його звичаїв, традиції і стійкості, а перейшла на шлях інсургентів. Таким чином до цього часу ми провадим боротьбу з ворогом кустарним засобом, котрий сприяв розкладу армії (дізерція, переход до большовиків цілих частин і.т.п.). Трудно навіть підрахувати наші сили, бо вони міняються як вода. І не тлько учта кількості людей в частинах не можна вести, но навіть кількості частин, бо вони з'являються і зникають сва- вільно. Одже, абе забезпечити життя держави треба перейти до ф- формування постійної рекрутової армії-лінійних полків. Для цього необхідно: А) ЗАЛИШИТИ ДЕ-ЯКІ ЧАСТІ ДІЄВОЇ АРМІЇ. До які частини за весь час боротьби проявили надзвичайно великий пат ріотичний під"ем, впертись в боротьбі, свою життєздат- ність; вони мають свою історію і традиції, а через те повинні бути залишені і на далі при відповідні рео- рганізації і доведенні до нормального складу. Такими частинами я вважаю можуть бути: а) Запоріжський корпус (6,7,8 дивізії) б) 3-я піша дивізія, в) І-а дивізія С.С. при умові повної і негайної зміни-командного складу. Останні частини можуть бути використані для сучасної боротьби, а потім самі по собі зійдуть зі сцени життя Б) УТВОРЕННЯ НОВОЇ РЕКРУТСЬКОЇ АРМІЇ. Крім переорганіза- ції забаначених частин Дієвої Армії необхідно зформу- вати 4 Корпуса постійної рекрутової армії. Апарати і кадри заготовляти поступово, по мірі поширення террі- торії. 2. ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ. А) ОРГАНІЗАЦІЯ ТИЛА. З початку світової війни, при самих великих успіхах на фронті тил армії завше псував справ своєю неорганізованністю. Будівля армії зпочатку над- звичайно залежить од організованості тилової, де вона фактично буде дудуватись, де буде дисциплінуватись і провадити навчання і виробляти життьові традиції. Поки не буде організований тил, доти буде істнувати дізерція і боротьба з ним неможлива. Для покращання справи необхідно утворити: а) Військові Округи - на звичайних правах б) В тилові смузі установити етапних комен- дантів, наддати їм права: реальну силу для встановлення ладу і проведення набора новобранців, а також при мобілізації запа- сових і обезброєння населення без всякої вищати за зброя. в) Військові Начальники повинні взяти на участь всі призивання, запасове і білобі- летне населення і забезпечувати його. Повинні утворити апарат для прийому і посилки до міста призначення поступаю- чих до них призваних. г) Зформовання Корпуса Варти з поділенням його на: 1) Повітову, Скористувати 2) Городську, Галицьку жандар- мерію і виховати 3) Залізничну, 4) Польову. свбіх. варта при начальниках повітів та рубер- ній не в смугі тила, має нести службу охорони ладу і примушувати населення до виконання своїх обов'язків, що торкаються мобілізації. Б) КАДРИ. І ПІДГОТОВКА ВИЩОГО КОМАНДНОГО СКЛАДУ, В відношенню нашого вищого командного складу ми з зараз находимось в скрутному становищі. Власне кож учи це є джерело всієї нашої військової апаратії, да і не тільки в війську , але і в державі. Кому невідомі наші "Окремі отамани" з своїми оригіналь- ними наказами. В житті під час повстання, ми самі бачили що наряд однє цілком свою судьбу в наші руки і освіченний, опитаний в військової справи чоловік міг би багато зробити. Але за браком знань"я і бойового опиту і иноді і виховання у наш назвого командного складу, ми скоро почули що з нашими частинами робиться щось непевне. Полки і дивізії зменились в своєму складі майже на 50% бо козаки або передавались на бік ворога, або роз- ходились по домам. Все це було за того що наш командний склад був не на своєм місці. Чоловік здатний до керування лише сотнею командував фронте- том або групою. Прикладів є багато і вони добре відоми всім. Я личу що для поступового формування корпусів необхідно підбрати кадр старшин дійсно здатних до праці і скласти кандидатські списки на посади. Крім того: а) Негайно відкрити Військові Академії для підготовки наших старшин на вищі командні посади. б) Лекторами на ці курси прийняти фахо- вців, коли не знайдеться професорів військових-українців, закликати росій- ських, німецьких або французьских і вимагати, аби ці лектори в найкорот- ший строк дали нашим Персонам Фахову свідомість. в) Запропонувати, аби персони бажаючі займати вищі військові посади обов'язково буди знайомі хочь з одною закордонною мовою г) Виділяти закон, що ніхто з військових не може претендувати на призначення на вищі посади не проїшовши цік Ака- демічних курсів і не маючи військового диплома, що ці курси він дійсно скінчив. д) Командирувати на ці курси старшин лише по удостовєнні свого начальства. Таке значення для регулярної армії має і підстар- шинський склад, бо сама історія не знає регуляр- ної армії без підстаршини. Підстаршина в армії є найближчий старший товариш козака, його вчителем, Його керовник. Підстаршина завше вкуп з козаком і їсть і спить і веде службові навчання і уявляв з себе посерединка між козаком і старшиною. А том підстаршина повинен бути на стілько знайомим з сво- им фахом, абе козаку дійсно визнав його за автори- тет.В Російській армії підстаршини були добре вимуштовані,добре знали всі Російські стадуті,але з національного боку вони були абсолютно несвідомі і завдяки тому вони на козаків можуть мати вплив доти поки не прийде який-сь більше свідомий злочинець, котрому старшина може відповідати тілько одним аргументом том - кулаком. Або цього не було лічу необхідним : а) Зараз же закласти пішу бригаду давши її нідповідну нумерацію і провадити навчанн по підготовці старшин і підстаршин. б) Утворити І-ий полк,поставити його на високу ступень муштрової і військової освіти,абе він міг давати кадр підстаршин. в) До пішої Бригади призначити молодими старшинами виключно юнаків з Житомирської юнацької школи,які б могли виховати козаків в дусі дисципліни і порядності. 3) ПОСТАЧАННЯ. Одяг і родівля для нормального життя козака і для його дисціплінованості,виграв велику роль,через те необхідно вжити всіх заходів,абе одія була заготовлена.завчасно.Треба поступитись всім навіть скупити у спекулантів.Для харчування, поки не буде налагожено постачання загальне,необхідно мати поставщиків. 4) СТАРШИНСЬКИЙ СКЛАД. Ми зараз з усіх боків чуємо великі нарікання на те що у нас старшений брак стає старшин,що старшини,котрих ми маємо нижуди не годяться і це правда.У нас зовсім нема старшин.Все,що ми маємо не єсть старшини,то есть все що хочем,але тілько не старшини.І нема чому дивуватись - ми немали змоги виховувати собі старшин.Від бувшої Росії ми одержали старшин 3-х сортів: Старшин кадрових, старшин так званих військового часу-часів царизма і військового часу - часів Керенского.Спочатку Українського руху ці старшини приєднались до козаків частъь,а частинною поїхали на Донщинну Кубанщину битись з большовиками за "воздстановлене єдиной і недѣлимой".Але і ці старшини,що прилучились до нас побачили,що наші козаки де-кого з старшин позаарештовували і вонистали вороже відноситись і вдокремляватись.Придивившись близче до подій,багато з них вдарилось в авантюру і граючи на козаках почали втиратся в "Совети" ставати керовниками,заводити рахунки з начальством і тим розвалювати армію. Друга частина старшин побачивши,що почалась україні зація,Українське військо зміцнювалось і слухалось старшин,пригадала що й вони мабуть Українці і і потяглися до Українських частин,але врінне зрозуміли організації і кожний тілько знав,що Україна не має своїх старшин і її потрібні старшини.Переспектива зайняти добру поваду примусила тих старшин поступити до війська,а коли им добрих посад не вдалось зайняти, то вони роспускали різномонетні провокаційні чутки,або залившись в частинах нічого не робили.З тих 3-х категорій старшин набралось де кілька Українців,добріх і свідомих патріотів,але на превеликий жаль молодь і не досить добри знавці військового діла.А з другого боку ці люди були "партійні робітники" і внеса в армію партійність забили національну ідею. Абе забезпечити старшинським складом армію необхідно: а) До призначення в рекрутовий полк старшини мусят пройти курс навчання при І-і бригад де з"організувати спеціальні курси при відповідних старшинах. б) Крім того вжити заходу,абе уряд і громада нство відносились з повагою до старшин н 5) ОДМІНITИ ТЕРIТОРIАЛЬНЕ КОМПЛЕКТУВАННЯ. Це настiль- ко зрозумiло, що лише i пояснювати виконати зараз може i не можливо через брак територii; через те бажано полк негайно переводити з міста його територiального комплектування в другу губернiю. 6) ПЕРЕОРГАНIЗАЦIЯ ЧАСТИН ДIЄВОЇ АРМII.Частини Дiє- вої армii якi мають залишитись повинні переорга- нiзовуватись тiлько шляхом озбовлення їх в тил по частинам. При чому спочатку необхiдна повна пере- групировка старших i призначення їх на відповіднi посади. Потiм звiльнення козакiв, або переведення їх до Дiєвих частин, якi не відповідають вимогам кадру, упорядковання i заротовлення майна, а тодi тiлько надiслати їм новобранцiв. Шляхом же посилки новобранцiв, підротовлених в заласових частинах, переорганiзацію iнсургентської армii лиць прове- сти намокливим. Частини не обхiдно для переорганiз ацiї ставити в невеликих мiстечках, де-б вони могли спокiйно провадити працю 7) ЗВЕДЕННЯ ТИМЧАСОВИХ ЧАСТИН ДIЄВОЇ АРМII В МЕНШI ОДИНЦI.Тi частини Дiєвої Армii, які належать до р розформованих по закiнченню бойової пори, нео- бхiдно звести в меншi одиницi, або зменшити штаби i побiльшити старшинський склад на фронти. При такому засобі буде багато лишнiх обозiв i приладдя, якi з успiхом можуть бути використанi для кадрових частин. 8) КОШТИ. Утримання козакiв (1.000 карбованцiв в мiс) страшенно руйнує армiю, піднiмає цiни на всi жит- овi речi i обезпiчуює наш грошi. Одже необхiдно налагодити постачання як слiд, дати козаковi всi потрібні речi, i зменшити батькiвщину до нормального утримання, бо захищати батькiвщину повинен кожен громадянин не за грошi, а по обов'язку. Також унормiрувати утримання старшин, забезпечивши семе йних i зменшивши нежонатим - буде менше гуля- нки i розбішаштва i бiльше працi. 9) ІДИНА АРМIЇ. На Українi повинна бути одна армiя i одне командування. Одже необхiдно зараз же стат на цей шлях i в кадровi полки iнструкторами на посаду старшин i підстаршин призначити половину Галичан i половину Надднiпрянцiв. Це принесе вели- ку користь в розумiннi, з"єднаностi i крiм того Галицька армiя внесе новий дух дисциплінованостi i одрiжнить од загально-росiйських методiв та установ. 10) РIД ЗБРОЇ. Рушницi бажено було мати 3-х лiней- ого Російського зразку для пiхоти. Для куліметчиків 3-х лінейні карабіни. Кулімети мати системи "МАКСІМА" полеженені (розрi- рований кожух) i "ЛОЙСА" для команд розвiдочних i кінних сотень. Всі останні кулімети, а саме: КБЛЬТ", "ШВАРЦЛОЗЕ", "ГОЧІСКА", "ПОТО". і т.п. мають великі дефекти i їх треба одкинути. Для пресування необхідно обрати систему в"ючну для сотень курінних. Сотня резервова четверта як що вона буде в полку, може бути на двукол-ках. Штати куліметних сотень не відповідають дійсності і їх треба змінити, переглянувши на ново. II) ДИСЛОКАЦІЯ. Необхідно дислокaцiю при формуванню с скласти дуже обережно, а саме: А} для формування, В} для постійного перебування полків. Для формування вибирати місця далекі ол вели- ки) городів і навіть такі де касарнi склада- ють окремi городки, для спокiйного улаштовання i переведення навчання. Вивчивши і дисциплінувавши полк (2-3 місяця) переводити його на постійне місце перебування I2) В кадрових частинах необхідна відсутність двоє- началля і політики. Для чого необхідно дуже обережно обирати командирів частин, вони повинні користуватись повним довір'ям уряду, повинні бути певнi в політичному і національному відношеннях но Державних Інспекторів там бути не може. Державний Інспектор може назначати і інспектувати, постійного ж перебування в частинах бути не може. Головний Інспектор пiхоти Військ У.Н.Р. ОТАМАН Штаб-Старшина до доручень Осаул Мураліс ІНСПЕКТОР міністерства Військовому Міністрові. ВІЙСЬКА 20 Липня 1919 р. Ч 118 м. Климець Доповідь Куліметне діло в сучасних войнах одіграло величезну роль і в майбутнім правдивіше зараз кулімет в армії є хозяин становища і чим краще налагожена ця справа, тим армія більш боєздатна. В Російські армії куліметне діло було поставлено дуже невисоко, особливо зпочатку і ніхто на це не звертав уваги. Тільки в Січні місяці 1916 року, коли вийшли в світ мої видання, різко змінився цей погляд і зразу заснували 2-3 і 4 запасові полки і почали ставити цю важну галузь на ту ступень, якої вона заслуговує. Одже лічу необхідним докласти, що у нас куліметна справа поставлена надзвичайно низько, що вона провадиться кустарним засобом і ніколи не дійде до того становища, в якому належить. Людей знаючих діло-абсолютно нема, всі кустари, уміючи тільки стріляти, навіть дивуються, коли од них вимагають чогось другого, а саме: тактики куліметів, уміння використати силу вогню на різних дистанціях. Тепер засновуються при куріннях запасові сотникуліметні,-це діло направити не може, бо тут будуть як найскоріше перепускати людей, або поповнити полки і крім того на сотні нема дійсних людей, які б мали наукову підготовку спеціалістів. В наші армії є система "МАКСІМА", "КОЛЬТА", "ШВАРЦЛОЗЕ", "ЛЮГСА", "ШОНА", "МАДСЕН" і т.и. За інспекцією я мав багато випадків, коли кулімети якраз небудь системи возились при обозі бо не було до них інструкторів. Куліметне діло має свої наукові півалини, має свою історію. В других державах спеціально виховують науково куліметну справу і діло там іде вперед, прямує до того, або всі його каче- ства використати, як найкраще. /////---//// Вважаю необхідним докласти, що для нормаль- ної постановки куліметного діла в українсь- кої армії необхідно заснувати науковий кулі- метний полк, в якому б формувалися з призив- них новобранців сотні, навчались би там і го- товими надсилались би в полки. Крім того необхідно куліметне діло з центра- лізувати в одних руках, або був контроль і розвиток діла, через те необхідно: -сама, в полках звести куліметні сотні в курінь абo там могли вкупі працювати по розвитку діла, а під час боя сотні розподіляються по куріням. I. В дивізії мати Штаб-Старшину Фаховця який міг би провадити літні дивізій- ні куліметні збори, під час війни попо- вняти їх як людьми там і технічними засобами 2. При інспекції пiхоти спеціальний відділ, який би слідив за покращанням діла, слідити за літературою і опро- бувати всі технічні новини і що буде користним приймати. Виробляти техні- чні умови для пересовання і системи тих умов. Інспектор- О таман Каткаму Штаб-Старшина до доручень Осаул Якаліс У.Н.Р. Інспектор Артилерії Дієвої Армії "24" липня 1918 року. Ставка. Про формування Арті- лерійських частин Рекрутової /кадро- вої/ Армії. ДОКЛАД Формування частин артилерії повинно провадиться рівнобіжно з формуванням частин піхоти та кін- ноти. На кожну пішу дивізію 3-х полкового скла трува сформувати гарматну бригаду, теже зв'яз повного складу, ду, при чому кожний полк повинен мати дві лех кіх скоро-стрільних батареї 4-х гарматнього скла ду і одну гаубичну батарею тех 4-х або навить двох гарматнього складу. На кожну кінну бригаду треба формувати одну окрему кінну батарею 4-х гарматнього складу. Для озброєння піших гарматних бригад бажано ма- ти 3-х дм.польові скорострільні гармати зразку 1902р. і 48-дн.гаубиці зразку 1910р. Для озброєння кінних батарей бажано мати 3-х дм. гірські гармати 1909р. на лафетах зразку 1913р./не розбірни/. ПРИ кожній батареї бажано мати два кулімета Максима. Що-ж торкається до ручної зброї козаків піших гарматних частин, то в першу чергу досить бу- ло-б озброїти тільки розвідчиків-ординарців шаблюками та 3-х лн. карабінами і підстаршин і 3-х лн. револьверами зразку НАГАНА. З огляду на великий брак гармат, в частинах дієвої армії/зараз мається біля 33% потрібних по штату кількості гармат/, поповнення рекрутсь- ких частин гарматами, відбитими від ворога, про- водити не прийдеться; запасів гармат в распо- рядженні ГАУ не мається, а тому можливость формування гарматних рекрутських частин буде в залежності від кількості гармат та гаубиць кот- рі можливо дістати по за кордоном. Для формування гарматних частин, керуючись штатам затвердженими 5-го січня 1919р. головним чином по трібно слідуюче майна, котре зараз можливо дістати лише по за кордоном: | | Для легка- го гарм. полку | Для окрем кінної ба рел. | |---|---|---| | 1/Гармат 3-х дм. скорострільних зразку 1902р. з передками... | 8 | - | | 2/Набойних скринь до них /з лот ками... | 16 | - | | 3/Гаубиць 48лн. зразку 1910р. з передками... | 4 | - | | 4/Набойних скринь до них /з лот- ками... | 8 | - | | 5/Гармат гірських зразку 1913р. Зпередками... | - | 4 | | 6/Набойних скринь до них /з лот- ками... | - | 8 | | 7/Амуніції та сідел для шесть рочних запряжок, комплектів.. | 36 | 12 | | 8/Сідел муштрових кінного зразку... | 94 | 110 | | 9/Сідел муштрових кінного зразку /старшинських/... | 15 | 5 | | 10/Куліметів Максима... | 8 | 2 | | 11/Карабінів 3-х лн... | 42 | 12 | | 12/Револьверів 3-х лн. НАГАНА... | 52 | 129 | | 13/Рушниць 3-х лн... | 9 | - | | 14/Шаблік драгунського або авіатського зразку... | 94 | 141 | | 15/Телефонних єдиниць... | 16 | 4 | | 16/Бусолів... | 7 | 2 | | 17/Труб ЦЕСА або ГЕРЦА... | 4 | 1 | | 18/" малких" | 4 | 1 | | 19/Далековідів, призматичних в зризками... | 15 | 5 | | 20/Пелюлоду шматків біх 64 дм... | 8 | 3 | | 21/Компасів... | 15 | 5 | Підставою для розрахунка вогнеприпасів для артиле- рійських частин, може слугувати число стрілів на кожну гармату, на протязі одного місяця війни, а саме: на 3-х дм. легку та гірську гармату...600 " 42-х лн. гармату...450 - 48-х лн. гаубиць...450 - 6-дм. гаубиць...300 - рушниці...900 - кулімет...10000 В другу чергу потрібно формувати важку та гірську / артилерію. На перший випадок бажано було-6 формувати хоч одну важку бригаду і два окремих гірських полка. Важка бригада мусить складатися з трьох важків пол ків, кожний трох-батарейного складу , при чому перші дві батареї 6-дм. гаубиць зразку 1909р. повинні бути двох гарматнього складу, атреті батареї-42 лн. далекострі ни гармат вразку 1910р.-4-х гарматнього складу. Кожний гірський полк мусить бути 3-х батарейного складу по 4-ре гірський гармата вразку 1909р., в кожній. Матеріальна часть для армейскої артилерії може бути здобута теж тільки по за кордоном. Другим гострим питаннем при формуванні гарматних частин рекрутськрі армій з'являється питання про кома ний склад старшин; комплектувати частини рекрутської армії за рахунок дієвої не можно, позаяк відповідних старшин не вистачає для неї самої. Треба негайно утворити резерв старшин, котрі при умо вах нормальної праці в частинах рекрутської армії на підставах дисципліни та при відповідних призначеннях на посади, мабуть знайдуться з числа тих старшин укра інців, а також старшин бувшої Російської армії, котрі зараз служать в дє яких інституціях не по своєму фа- ху , чи займаються зовсім приватним ділом , як звильне ни.від військової служби. При утворенню резерву треба предоставити старшинам досить гарні умови життя, себ-то забезпечити їх помеш- канням, та де яким удриманнем за час знаходження в ре- зерві. Найлипшим розвязаннем цього питання було-б утворення артилерійської школи старшин , або артилерійськаго відділу при загальній військової школи старшин для під- готовки командирів полків та також курси обер-старшин для підготовки командирів та старших старшин батарей Утворення школи датимет можливость в одного боку - утворити потрібний кадр старшин для частин артилерії рекрутської армії, а з другого боку-буде продукційно скористований термін , потрібний на здобуток та улаш тованне артилерійского майна , набор рекрутів і. т. і. Т.В.О. Інспектора Артилерії Дієвої Арміи Полковник У.Н.Р. ІНСПЕКТОР КІННОТІ. 26 липня, 1919 р. ч.364/Г.. 258 В. Каменець-на Поділлі. Згідно наказу Дієвої ч.188. Ташине-Деражня. 2. У.Н.Р. НАЧАЛЬНИКУ ШТАБУ ДІЄВОЇ АРМІЇ КОНЯ І ВОЛОСЬКОВОМУ МІНІСТРУ. ДО КЛАД Ч.7. Зпочатку в нас була прийнята організація армії, складав- шася з козів, в склад котрих входило 2-3 загона. Кожний загон був у складі 3 курінів піших і четвертого куріня кінного. Така організація цілком не могла послужи- ти до розвитку кінноти, бо такі кінні куріні, пришігі де піших частин, не мали можливості виконувати спеціяльне кінних завдань, і, виконуючи роль їздючий піхоти, виявля- лись виключно як дівізійна кіннота. При проведенні нової організації армії, складавшися з екренних піших дивізій, удалось провести правдиву орга- нізацію кінноти, ще то, поки що, 4 екремих кінних бригад, кожна в складі 2-х кінних полків і однєї кінно-гарматної батерії. Ця остання організація, при котрій тільки й ном- ливе істнування правдивої кінноти, як такової, хеть і за- твержена наказом Дієвої Армії Ч.3Т, але ж до цього часу залишається тільке на папері. Так, з розгляду декладу могою ч.231/6 і дедаткової тобліді Ч.299/6, можливе бачити, що бригад де цього часу не істнує, а е тільке полки, окремі кінні сотні і, навіть, окрема чста.; при цьому кінна армата входе в кінни з"ед- нання по їдній гарматі на полк, /полк Костя Гердівня/, або по дві,/7 кінний полк/, або, навіть, цілій дивізії: наприклад, при Запоріжській бригаді, щоб те, в трояній клібкості супроти зазначенного в наказі Ч.4.3. З вищезказаного слідує, що необхідно винти всіх захо- дів, щоб ввести в киття організацію, затвердженну наказом Дієвої Ч.3,тасьме, бо тільке на цих умовах можливе вико- нання кіннетер самостійних завдань, без чого боретьба, даже жорстока і героєська найкращих сипів України не приведе до бажанного результату, позалак побіди нашої армії не можуть бутти викеристовані. Превести в киття вищезгаданну організацію, вимогає із той же час, щоб частини керувались затвердженими штатами, петрібне негайно і рішуче, тому, що командири груп, як не кіннетички, дивляться на дедану ім кінні частини не як на таких, а як на дівізійну кінноту, і, навіть, як на джере- ла комплектування врдинарчих команд при піших полках. У таких начальників серця не болить за кіннету і це дове- де до того, що кіннета дребеться, слабне кількісно і якево і не справдуює тих грошових витрат, котрі несе батьківщина на її збудування. Як зменшуються кіннета в групах, не принески ніякої користі, як такова, можливе забачити в моєму декладу Ч.6. З того-ж декладу можливо бачити, що Волинська навіть і має сотні для самостійних кінних подій, хеть і формує кін- ний полк більше, як два місяця. Одночасно в рішучим і нечайним проведеннім в киття орга- нізації кіннети, зазначененої в наказі Дієвої Ч.3/Т./, необ- хідне зробити відбір начальників кіннети, памятуючи завше, що ІСТОРІЯ КІННЕТОЇ В ІСТОРІЇ ІІ НАЧАЛЬНИКІВ? Відбір начальників кіннети треба починати ві старших і закінчити усуненням усіх невідповідаючих служб у кіннети, навіть звичайних казків, позаяк, докине буде переглянутий весь склад кіннети, її не буде. Відносно старших начальників кінноти, до командирів полків включно, треба постановити, щоб на ці песяди призначались тільки ті старшини, котрі на війні 1914-17 років керували частиною не низче, як ескадроном /сетин/. Тільки при цих умовах виконання кіннетних завдань буде забезпечено, в противному разі ми будемо бачити хеть і славетні події окремих осіб, але й не буде користі для загальної праці. Необхідно, як і все завзначене, є декларді Ч.6, сеставити кандидатські списки і робити призначенння на посади командирів полків і вище, виключно через інспекцію кіннети Одночасно за складанням кандидатських списків старшин, необхідно переглянути весь старшинський склад кіннети, перевішши невідповідних старших або в пікуту, або в кінні частини, обслугуючи піхету. Обидві ці необхідні за для збудування кіннети міри: щоб те, я/негайне проведення в життя організації "по бригаде"кіннети і б/усунення невідповідаючих старшин - потребують рішучих заходів, з ним і посередництву. В сучасний момент кіннета ззовні не має відповідних рушник. Необхідно негайне відірвати від усіх піших частин, обезвив та інституцій всі карабини для потреби кіннети, замінивши їх рушниками пішого зразку. Особливу увагу треба звернути на те, що бегате старшин і урядовців мають карабини, котрі безко- всякого виконання вміються в їх помешканнях. Необхідно віддати наказ, щоб усі старшини і урядовці, за виключенням старших кіннети, здали нагайне карабини для потріб кіннети. ПАЛКОВНИК Олександр Михеєнко ЗГІДНО: ПОЛКОВНИК Окашів У. Н. Р. ІНСПЕКТОР КІНОТЯ 30 липня, 1919 р. Ч. 411/8. 280 Хамлинець-Поділ. Відно наказу дієвої армії . 188. Кінота тількі тоді має силу й може виконувати своє предизначення, коли увійде в себе струнко-ціле, та я старшими ідною розуміть свої завдання, при виконанні котрих прикладать свої познання та службовий досвід. Єдиність в розвиненні заздалегідь та їх виконанні особливо важливо в сучасний мент, коли в ряди кінотя в і старшими бувшиої регулярної кінотя і російських козачих військ, і партізанських отрядів, існуючих з 1918 року, і Галицьких військ. Також мається і різні підстаршини та захисні козаки. З цього слідує, що необхідно зарав же приступити до відудування ідної кавалерійської школи, а поки що - кінотя повинні провадити в кіноту ідни погляди і випробовувати всіх старшин, бажаючих служити в кінотя, до познання знати кожний кінотя повинен мати дійсними вимогами того, що познання знати кожний кінотя повинен мати дійсними вимогами того. Курси гадаю зорганізувати за старшинською відділу, підстаршинського відділу будуть командировані старшини: а/ від кожного кінотя полку, / дівих, запасового і ре- крутового/, - по 2 чоловіка, всього - 16 старшин; б/ від кожного окремої кінотя сотні - по 1,- всього - 11 старш. і а/ від призваних по мобілізації, але не одержавших призначень - 10 старшин; ці послідні, немаючи достатньо козаків у полках, даремно проводять час без всякої праці. Таким чином на старшинських курсах буде - 40 старшин, рахуючи ще 3 старш. від кінотя-гарматних батерій. Підстаршинський відділ буде складатись з командированних з кожного кінотя полку по 2 підстаршини і від кожного окремої кінотя сотні, при ніжих дівізіях, по 1 чоловіка, а також від кожного кінотя-гарматної батерії - по одному підстаршини, а всього разом - 30 чоловік. Козаки кінотя полку можуть бути командировані в І Зв'язково-посадового кінотя полку без особливих витрат для складання. Навчання на цих курсах буде провадитись згідно програми, додатково прикладаємо при цьому. По скінченій навчанню на курсах, старшини, повернувшись в свої полки, будуть служити проводниками знання кінотя діла і іднообрана розуміння кінотя завдань. Підстаршинські курси будуть преслідувати туж саму мету, але в скороченому розмірі. Кінна чита буде служити для показного навчання та сліпу, що до проводування в життя тих відмінностей кінотя діла та служби, котрі необхідні в сучасний мент заведення незаможності мати впливових коней, бра- ку амуниції та абров. Курси ці необхідно зорганізувати при Інспекції Кінотя, що дасть мені можливість фактично впливати на організацію кінотя, що до цього часу істнує тільки на папері. Курсанцім радаю дати назву: СТАРШИНСЬКА КІНОТНА ШКОЛА Курс навчання старшин та "підстаршин повинен бути двох категорій: І місяць для більше підготовлених і 2 місяця для менше підготовлених, але виявляючих ве- лику здатність до кінного та діла. Звичайно, такий короткий час навчання є тільки для військового часу, в спокійній же час він буде збільшений. Взагалі необхідним негайно формування цих курсів, про як: а/ Видати наказ про забудування курсів та відвод по- мешкання, котре насліпше було-б у М. Балин, де істну- ють добрі стани та панелі, пригодні для праці, б/ Призначити від І Запасового Кінного полку 15-ти рядову чету в ідним старшиной; козаки мусть бути добре озброєні. в/ Призначити на курси, як лекторів, ідного старшину увагою в російській регулярній кінності, ідного з був- ших російських козаків, ідного в Галицьких кінночків та ідного з техничних війск - для навчання руйнованню колії, вариву мостів it. in. г/ Призначити ідного ветеринарного лікаря, д/ Відпустити для початку аванс у 20000 гривень на надомку доброго ковала та римаря і на необхідні під- ручники та канцелярські приладдя, е/ Відпустити Курсам кулемети -сістем:Максима,Люїса та Колта, по ідному кожнол системи, ж/ Командировать на Курси 10 призначинних по мобілі- зації старшин, з/ Призначити Т.В.О. Начальника Курсів, состоящого в моєму розпорядженні Стамана КУЛЬКІНСЬКОГО. Полковник - Олександр Пилипенко Згідно: Полковник Обмашк ПРОГРАМА. I. Кратка історія кінності і її найбільш повчительні події за останні віки. II. Розвідка. Праця розвідочних сотень та окремих роз'їздів; писання донесення, черчения кроків, орієнтировані на місцевості по мапам і т. ін. III. Навіги, рейди, руднювання залізничних колій, соротьба в броне- потягами. IV. Устави: Події в кінному строю, названні лави, події в пішому строї. V. Рубка - лози, глини, чучил і вколи пікок. VI. Польова їзда з навчання проходження препятствій. VII. Стриляння з рушниць і збереженне їх. VIII. Обхождення з кулеметом. IX. Правильна сідловка і збереження коня в поході. X. Доправка кінської збруї й влаштовання полсованної. XI. Холодна ковка - практическа та теорія ковки й зготвлення підков. XII. Лікування коней, не потребуюче лікаря XIII. Уборка коня й енергійна соротьба в коростю, XIV. Кормленне коня без вівса замінними средствами. ПОЛКОВНИК - Олександр Тимченко Згідно - Полковник Обманик У. Н. Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР 8-го вересня 1919 р. ч. 725/352 Кам"янець-Подільськ. До П. Голові Ради Народніх Міністрів. При цьому надсилаючи законопроект про встановлення рангів в Армії Української Наор дньої Республіки Підстава: Відношення Особистої Канцелярії Голові Ради Народ. Міністр. від 5-го липня ц. р. ч .439 → Законопроект і Порівняюча таблиця , в 4-х примірниках. Додаток: Т. В. О. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА ПОЛКОВНИК Лещук Пам. Нога-Гоцун Дро. від. Суш. Стриж Левик ВИКЛАД ДІЛА про встановлення рангів в військовій офіції У.Н.Р. на зміну рангів Гетьманського уряду. МІРКУВАННЯ. Для утворення могутньої армії, яка б стояла на сторожі інтересів необхід- негайно встановити в армії ранги. Необхідність такої справи вимагається слідуючими міркуваннями: 1/ Установа рангів безумовно зміцнить дисципліну, і разом с тим виховає пошану та поваження до старших. 2/ В бойових обставинах, коли виконавцям невідомий видаючий накази, ранг підписав- шого наказ надає більш довір'я до наказу. 3/ Установою рангів вноситься певний планомірний лад до життя армії, де у всякій час кожний має своє місце, чим утворюються міцність і стрункість волього організма армії і забезпечується овідомість кожного ii члена в своїх обов'язках, що з свого бо- ку підпалляє дух армії та віру в себе. 4/ Немає ані одної армії, котра б немала рангів, вони істнують навіть в самій демок- ратичній народній армії Швейцарії, що зайви раз підтверджує їх необхідність. 5/ Дисципліна в армії зміцнюється в біль- шій ступені, позаяк рангами будуть нагоро- жуваться особи, маючи певний стаж: бойовий, довго- часної служби або освітній. 6/ Назви рангів бажано встановити такі, які виро- блені історією України та її вільним козацтвом. Назви рангів бажано замінити ступінями. ВИСНОВОК: на підставі вищесказанного гадав - би: І/ Для муштрових осіб армії встановити слідуючі ступіні: А. Ступіні для козаків. а/ Козак. б/ Гуртковий - старший звена. в/ Ройовий - к-р роя. г/ Чотовий - к-р чоти. д/ Бунчужний. Б. Ступіні для заступників старшин. а/ Підхорунжий - заступник старшини. х/. В. Ступіні для старшин. а/ Хорунжий - Старшина, не командуючий чотою. б/ Чотарь - Старшина, командуючий чотою. в/ Сотник - Командир сотні. г/ Осаул - Командир неокрем. куріня поміщ.к-ра полку. д/ Полковник- Командир полку і окрем. куріня. е/ Отаман - Командир нерекремої та окремої бригад помішник к-ра дивізії,н-к загону. ж/ Козовий Отаман - Командир коша, корпусу, групи дивізій . Порівняюча таблиця Українських ступенів і відпо- відних до них Російських рангів вказано в додатку ч. І. 2/ Всім старшинам надати їх попередні ранги які вони мали по передній службі в Українській, Російській чи Австрій ській арміях, і які им були нададені відповідними наказами військової офіції. Право старшин на відповідну ступінь визна- чається службовим реєстром, короткою випискою про службу чи відповідними наказами; при від- сутності документів - посвідченнями поперед- ніх начальників не нище командира полку чи по свідченнями не менше як двох старшин, які мають свідчити їх дійсний ранг. 3/ Старшини, котрі займають немуштрові поса- ди, бажано іменувати по муштровим ступеням або з різнацією в уніформі від муштрових. Осіб / не старшин/, займаючих немуштрові поса- ди, бажано іменувати по займаємим ними посадам / Наприклад: "Начальник канцелярії", "Началь- ник відділу"/. 4/Переіменування в відповідні Українські ступені військово-служащих, посідаючих в мушт- рових частинах, штабах і управліннях на штат- них посадах провадити наказами війську Укра- їнської Народньої Республіки по Управі Голов- ного Штабу. 5/ Підвищення в ступенях по проходженню служби провадити по особливим правилам. 6/ При зміщеньнах на низчі посади за служа- чими залишається ступінь по попередньої посади 7/ В сучасний мент маються випадки зайняття старшинських ступенів козаками, а також занят- тя старшинами вищих муштрових посад, не відпо- відних їх ступені, службового стажу та освіти. Козаків, займаючих старшинські посади, необхідно, по окінченню військового часу, командирувати до старшинських шкіл, відповідно зброї, для закінчення військової освіти. Що торкається другого випадка, то старшин відзначившихся і відповідаючих займаємої по- сади, необхідно залишити на ціх посадах, яку займають і підвіщити їх на відповідну ступінь Наказом війську У.Н.Р. Останніх старшин, призна чити на посади найбільш відповідаючих із служ бовому стажу, попередньої ступені та освіти. ДОДАТОК: таблиця. ОТАМАН В.О. Начальника Організаційного Відділу, Полковник ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Затверджуємо: " серпня 1919 року Голова Директорії Члени: Член Секретаря Посвідчую: Державний Секретарь РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в засіданні " червня 1919 року. УКРАЇНА закон про встановлення справжніх в інськовій філії Україн- ської Народньої Республіки. СКАСУВАТИ: І/ Рей ранги, встановлені наказами по суб'єктам військових офіцерів Укра- їнської Держави під Ч.231 від 16 червня і Ч.330 від 15 липня 1918 р. Суб'єкт Гетьманського уряду і на- казом Головної Управи війська У.Н.Р. Ч.28 від 8-го січня 1919 року. В СТАНОВИТИ: В армії Української Народньої Ре- спубліки: І/ Ранги муштрової служби для ко- заків, підстаршин, заступників стар- шин і старшин: А.Ранги для козаків і підстаршин. а/Козак. б/Гурківський /лайковий/ - старший звена. в/Ройовий - Командир роя. г/Чотовий - Командир чоти. д/Бунчужний. В. Ранги для заступників старшин. а/Підхорунжий-заступник молодшого старшини. Д.Ранги для обер-старшин. а/Хорунжий б/Значковий Займать посади в/ Поручник молодших старшин г/Сотник - Командир сотні Г. РАНГИ ДЛЯ ШТАБ-СТАРШИН. д/Підполковник - Командир окремо- го куреня, ном.Командира полку е/Полковник-Командир окремого ку- реня К-р полку. ТУЖЕ ЗА ПОЛКИ: Д. РАНГИ ДЛЯ Генеральних Старшин м/Генерал-Корунник - Командір необхідної бригади, помічник К-ра дивізії. з/Генерал-Поручник - Командир окремої бри- гади, п-р необхідної дивізії 1/Генерал-Полковник - Командир окремої ді- візії, командир групи дивізій, к-р корпу- сних частин. 2/Порівняння заслуги Українських об'єднаних та Російських рангів до - цього жодностю. 3/Всім старшинам, які пробувати або вступають на дійсну військову службу Укра- їнської Народньої Республіки надати ви- щевказані ранги відповідно тим, які вони мали по колишній службі в Українській, Ро- сійській чи Австрійській арміях, згідно відповідним наказам, про на підвищення в рангах, а також право на підвищення в слу- дучні ранги. а/ коли воїни займають мундирову посаду, чи призначені на ці посади, і б/ коли воїни займають не мундрові посади при зайнятті яких за старшинами залишається ся по службі право на іменування і ношен- ня форми одягу по старшинським рангам, чи одержать призначення на такі посади. ПРИМІТКА: 1/ при затвердженні старших в рангах Української армії належати їм те ж старшинство, яке було зазначено в основ- них рангах відповідними наказами в будь-якій Російської і Австро-Угорської арміях і Укра- їнської армій до 14-го грудня 1918 року. 2/ При розрахунку старшинства в рангах при- ляти на увагу і те старшинство, котре їм належало надати за вислугу військових з законами будь-якої Російської і Австро-Угор- ської Держав скорочених термінів в циклу війну. 3/При розрахунку старшинства в рангах тим старшинам, котрі пробули по за служ- бою /з дня декобілізації російської армії в І-го березня 1918 року/ більш II місяцевв викреслювати з загального старшинства весь час перебування по за службою поверх II місяців. 4/В складі корпусу Кордонної охорони і подібних малосуттєвих організацій часто відьовкового характеру нинішні міністерства, окрем Морського, право на йменування 1 коечний форми одягу по старшинським рангам надається виключно особам, які займають мунтрові посади. II. Українські ранги для військових урядовців, встановлені наказами бувшої військової офіції Української Держави 1918 року під ч.281 від 16-го червня, ч.4.361 і 365 від 27-го липня і ч.530 від 20 вересня бувшого Гетьманського уряду. З. Особи, які займають немунтрові посади по військовому Відомству, іменуються по своїм посадам, окрім соф, котрі мають старшинські ранги і займають немунтрові посади, при зайнятті яких старшина не виконує докуметнів - повідомленнями попередніх начальників не менше комендири полку чи повідомленням не менш, ніж двох старших Української служби не нище сотника, які мають документи по відвідуванню їх дійсний старшинський ранг 4. Право старшина на відповідність старшинський ранг визначається службовим реєстром, короткою випискою про службу чи відповідними наказами про підвищення в ранги. 5. Перейменування в відповідні Українські старшинські ранги і підвищення в слідуючи старшинські ранги, згідно цьому закону, повинно провадиться Наказами війську Укр. військової Народньої Республіки по Головному Штабу. 6. Підвищення в старшинських рангах провадити послідовно, за виклуку років і по службовим атеостатам, згідно особливим правилам. 7. Військово-служачні, котрі вислужили халежні і скорочені терміни за часи михулої війни 1 малі право по істнувавши законам Суздної Російської Держави на підвищення в садідучі ранги користуються правом на таке підвищення, коли пред'являть належні докази. ПРИМІТКА: підвищення в ранги за "бойові відміни" в минулу війну по представленню зробленим в Російській і Австро-Угорській арміях і сввечаючи не проведенними відповодними наказами допускається тільки по представленні незаперечних доказів. 8. Козаки і підстаршини, які в сучасний мент фактично займають старшинські посади, по скінченню військового часу, мусят бути обов'язково відряджені до княцьких шкіл відповідального роду зброї за для одержання належної військової освіти. Коли вщезавзначені козаки і підстаршини будуть звільнятися з княцьких шкіл до закінчення їх повного курсу або не будуть вшановані підвищення в поший старшинський ранг, всім посавляться права займати старшинські посади? Козаки ж і підстаршини, успішно скінчивши княцьку школу і підвищені в першу старшинський ранг, призначаються на відповодну їх старшинську посаду, за ве- кітком окремих виключних випадків, коли з огляду на видатні військові заслуги перед Республікою в сучасній війни з большовиками та поляками, Наказом Війську Української Народньої Республіки вохи будуть повержені на своє попередню більш високу старшинську посаду. 9. Старшина, які в сучасний мент фактично посідають на вищих муштрових посадах не відповідаючи їх старшинському рангу та освіті розподілити тепер же в особливому атестаційному порядкові на дві категорії: а/ виявивших видатну здібність для виконання обов"язків по фактично займаєми ми вищим муштровим посадам-залишити, як виняткове порушення обов"язкової загалі системи послідовного підвищення в старшинських строках, на фактично займаєми ми муштрових посадах. б/ не виявивших видатної здібності для виконання обов"язків по фактично займаємим вищим муштровим посадам - призначити на нижчі посади відповідно їх старшинським рангом і освіті. ПРИМІТКА: I/Правила цієї статті відноситься і до старших, займаючи вищі не муштрові посади, на яких можуть посідати, згідно цього закону, старшини з заличенням за ними права іменування 1-го шення форми одягу по старшинським рангам. ГОЛОВА КАБІНЕТУ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Т.В.О. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА, П О Л К О В Н И К ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Є М О: " 1919 року. Голова Директорії Члени: Член-Секретарь Посвідчую: Перший Секретарь УХВАЛЕННЯ КАРІНЕТОМ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н. Про встановлення рангів військової служби в армії Української Народної Республіки. I. На зміну й доповнення істнуючих законів постановляти: I. Всі військові української Армії під стрільця по Головного Отя- мана нараховуються козаки. 2. Ротанськостю в армії Української Народної Республіки тені ранги військової служби для козаків, пістерлик, заступників отержин і старшин: А/ РАНГИ ДЛЯ КОЗАКІВ І ПІСТАРТИН: а/ Стрілець козак, пушкар, сапер, і т.м. - по роду зброї та фаху. б/ Старший стрілець старий козак, старший пушкар і т.х. в/ Родови } - двоє років зброї. г/ Чотерть } у всіх родах зброї. д/ Вуччужин. Б/ РАНГИ ДЛЯ ЗАСТУПНИКІВ СТАРШИН: а/ Підхорунжий-заступник молодшого отержини В/ РАНГИ ДЛЯ СТАРШИН. Молодша старшина: а/ Хорунжий б/ поручик в/ значковий Булавна старшина: г/ Сотник д/ Підполковник е/ Полковник Генеральна старшина: а/ Генерал-Хорунжий з/ Генерал-Поручик, або Генерал-Воєнковий і/ Генерал-Полковник Примітка: І/ Ранги підпоручикового рангу, в яку посуватсья кістаршики за вигатну боєву службу, а в мирний час за вигатну службу по скінченню Школи підпоручників, на підставах, зазначених в статуті про прос.слугби військово-службових Української Армії. Примітка: ІІ/ Назву "Осаул" - вживати, як назву посади Сувного "ад'ютанта". Примітка: ІІІ/ Порівняння табличних рангів Надніпрянської і Наддністряної України і Сувищ Російських-до цього додається. 3. На чолі всіх оружних сил Української Народньої Республіки стоїть Головний Отаман. 4. Ранги від посад не залежать. Всім старшинам, які просувати або вступить на дійсну військову службу Української Народньої республіки, нагати вищезазначені ранги відповідно тим чинам /рангам/ які вони мали по колишній службі в Українській, Російській чи Австрійській арміях, а також право на підвищення в слідуючі ранги: а/ коли вони займають муштрові посади чи зачислені на службу в армії. б/ коли вони займають немуштрові або військово-адміністративні посади, поставлені по штатах в старшинських рангах, або і такі посади, про котрі в штатах зазначено: "військовий - урядовець-може бути старшина." Примітка: Цей Артикул обов'язковий для Корпусу Кардонної охорони і поліційних майбутніх організацій чисто військового характеру, окрім військово-службових флоту, ранги і проходження служби Кот- рих встановляться окремим статутом: 5. Всі особи, які зараз займають неуштрові посади по Військо- вому відомству і не мають старшинських рангів, зважаються війсь- ковими урядовцями. П р и м і т к а: Всі військові урядовці, крім старшин, займа- ючих ці посади, іменуються по своїм посадам, поки не буде видано окремого закону про встановлення рангів для військових урядовців. 6. Право старшин на відповідну старшинську рангу визначаєт- ся службовим реєстром, короткою запискою про слугу чи наказами Верховної влади про підвищення в ранги; при відсутності докумен- тів-підписок за власноручним підписом запізнавленої особи і по- свідченнями попередніх начальників не нижче командира окремої ча- стини чи посвідченням не менш, як двох старшин Української слу- би не нижче сотника, які мають документи посвідчуючи їх власну старшинську рангу. Для розгляду вищезазначених документів і остаточного вирішен- ня права кожного старшини на той чи інший ранг, а також для під- рахунку старшинства, показаного в примітці 3 до арт. 9 цього зако- ну, при Мовах дивізій, розпорядженням Начальників дівізії, утворю- ються відповідні Комісії. Ці Комісії складаються із таких старшин, котрі мають певні документи, по доказусть їх ліценції старшин рангу. Втоновки свої про кожного старшину Комісія представляє Нача- льникові дівізії, котрий на підставі їх оголошує в наказі по Ді- візії про переконування старшин у відповідний ранг, з зазначен- ним належного старшинства. Всі ці матеріали Комісії зі списками старших дивізій і копіями наказів надсилаються потім до Військо- вого Міністерства в особливу утвєрену Комісію для остаточної пе ревірки документів. Во всі сумнівних випадках по вирішенню питань про ранг або старшинство де-яких осіб, як при наявності документів так і при відсутності їх, дивізійна Комісія надсилає листування до утворе- ної при Військовому Міністерству для остаточної перевірки доку- ментів Комісії, котра і вирішає остаточно ці питання. До двох Комісій також надсилаються представлення про пере-мену вання в рангах і налення старшинства Командирам окремих частин військ різькових з"єднань, а також і коригуючися однаковими 7. Затвердження, перейменування і підвищення у вищу рангу проба- литься указом Верховної Ради У.Н.Р. Всі попрередні, наіменування в рангах по посадам з виданим цього закону - касуються. П р и м і т к а: 1/ При перейменуванні старшин у військовій ренги Ук- раїнської армії, надавати їм те старшинство, яке було зазначено в ос- танніх рангах відповідними наказами в бувшій Російській, Австро-Угор- ській та Українській-Наддніпрянській та Наддністрианській арміях. П р и м і т к а: 2/ При розрахунку старшинства в рангах, приймати також на увагу і те старшинство, котре належало нагати тому чи іншо- му старшині по пільговим перебагам, встановленим законами бувшої Ро- сійської і Австро-Угорської Лерияв на час минулосі війни /як що такі старшини не не скористувалися цих прав./ П р и м і т к а: 3/ При розрахунку старшинства в рангах тим старши- нам, котрі пра-були по за службом /з для демобілізації Російської ар- мії - з І березня 1918 р./ сільв II місяців, виросоливати із загаль- ного старшинства весь час перебування по за службом поверх II міса нів. 8. Підвищення в старшинських рангах провадиться позалівоно на під- ставі артикулів, зазначених в Статуті про проходження служби військо- во слугачих в Армії Української Народної Р Під час війни підвищення старшин в ранги провадиться по ско- роченим термінам вислуги, вгілно Статуту для проходження служби військово-служачими. Початок користування по скороченому терміну вислуги перший день мобілізації. рангах, на основі відмінки з минулу війну по підставлянням, зробленим в Російської, Австро-Угорської ар- міях і своєчасно не проведені відповідними наказами, допускаються тіль- ко по представленні незалеречних локазів. 9. Козаків і підстаршин, які в сучасний мент фактично займають стар шинськи посади, з оголошенням цього закону, легевірити в відношенні їх службової здатності, освіти та з морального боку, окремо для цього складення атестаційних комісіями і поділити на дві категорії: а/ козаків і підстаршин, визнаних підкомісією здатними до заняття старшинських посад і б/ визнаних не здатними на старшинські посади. 7. Затвердження, перейменування і підвищення у вищу рангу прова- диться указом Верховної Ради У.Н.Р. Всі попередні, наіменування в рангах по посадам з виданими цього закону - касуються. П р и м і т к а: І/ При перейменуванні старшин у війській ранги Ук- раїнської армії, надавати їм те старшинство, яке було зазначено вас- таних рангах відповідними наказами в бувшій Російській, Австро-Угор- ській та Українсько-Наддніпрянській та Наддністрянській арміях. П р и м і т к а: 2/ При розрахунку старшинства в рангах, приймаючи також на увагу і те старшинство, котре належало дати тому чи іншо- му старшині по пільговим перевагам, встановленим законами бувшої Ро- сійської і Австро-Угорської Держав на час минулої війни /як що такі старшини це не скористувалися цих прав./ П р и м і т к а: 3/ При розрахунку старшинства в рангах тим старши- нам, котрі працювали по за службов /з дня демобілізації Російської ар- мії - з 1 березня 1918 р./ сильні II місяців, викреслювати із загаль- ного старшинства весь час перебування по за службов поверх ІІ міся- ців. 8. Підвищення в статутних рангах провадиться позалюдно на під- ставі артикулів, зазначених в Статуті про проходження служби військо- во слугачих в Армії Української Народньої Республіки на час війни. П р и м і т к а: І/ Військово-служачі, котрі як служили належні ско- рочені терміни за часи минулої війни і мало право по істнувавшим зако- нам бувшої Російської Держави на підвищення в слугачі рангі користу- ться правом на таке підвищення. П р и м і т к а: 2/ Підвищення в ранги, за бодови відміна в минулому війну по представлінням, зробленим в Російської, Австро-Угорської ар- міях і своєчасно не проведені відповідними наказами, дорукаються тіль- ко по представленні незаперечних локалів. 9. Козаків і підстаршин, які в сучасний мент фактично займають стар- шинські посади, з оголошенням цього закону, перевірятимуть в відносинні їх службової здатності, освіти та з морального боку, окремо для цього складеними атестаційними комісіями і поділити на дві категорії: а/ козаків і підстаршин, визнаних підкомісією здатними до заняття старшинських посад і б/ визнаних не здатними на старшинські посади. Козаки і підстаршини першої категорії залітаються на старшинських посадах не вище командира сотні і підвищуються до першої старшинської ранги з старшинством зі дня фактичного виконання старшинських обов'язків, з правом надалі підвищення в рангах до ранги Сотника на загальних підставах, як за бойові відмінні, так і за вислугу встановлених термінів. По скінченню війни воїни командуються до навчальних шкіл для проходження навчання. Ті з них, котрі скінчили успішно школу, користуються надалі всіми старшинськими правами; ті ж, котрі не скінчили школи або відмовились від командування до неї, звільняються зі служби в запас, або в відставку. Козаки і підстаршини другої категорії позбавляються права займати старшинські посади і призначаються на посади відповідні їх дійсним рангам по погладу командира частини. При мітка: Для перевірки здібності козаків та підстаршин до заняття старшинських посад при ставах дивізій, груп і штабі Піввої Армії утворюється розпорядженням відповідних начальників, окремі ате- стаційні комісії, котрі і перевірять всіх козаків і підстаршин: дивізійну - займаючих посади молодших старшин, групову - командуючих сотнями і неокремими куріньями і центральну при Штабі Піввої Армії - командуючих окремими частинами і вищими військовими з'єднаннями. Комісії складаються з бульавної, і генеральної старшини, по призначенню відповідних командирів, при чому в групових комісіях повинні приймати участь гарматний і техничний інспектори групи, а в комісії при Штабі Піввої Армії Головний Інспектор всіх родів зброї. 10. Старшини, які фактично займають вищі мундирні посади не відповідні їх старшинським рангам та освіті, з оголошенням цього закону, комісіями, зазначеними в артикулі 9 цього закону поділяються на дві категорії: а/ на визнаних ведатно - здібних для виконання обов'язків по фактично зайнятим посадам і б/ не визнаних здібними для виконання цих обов'язків. Старшини першої категорії залишаються на зайнятних посадах і підвищуються в ранги на загальних підставах як за бойові відмінні так і за вислугу встановлених термінів. Старшини другої категорії призначаються на посади відповідні їх дійсним рангам. По скінченню війни старшини обох категорій, немаючи відповідної військової освіти, командуються до старшинських курсів для доповнення військової освіти. Ніякі старшини, котрі не скінчат старшинських курсів, або вимовлять- ся від командування до них, звільняються зі служби в запас або з від- ставку. Голова Комісії Остапенко Омелян Михайлович Поспівник Мещеряк Поспівник Новік Осокує Завгородній Соїнчик Липинський Ігоря Соїнчик Калуга Ява Фодурник Наумович Котляр Левко Михайлович У.Н.Р. ПІДСЬОВИЙ МІНІСТР березня 1919 р. Ч...... Кам'янець-Подільськ. До п.Голови Ради Народніх Міністрів. При цьому надсилаю зако- нопроект про встановлення ричгів в Армії Української Народньої Ре- спубліки. Підстава: Відношення Особистої Канце- лярії Голови Ради Народних Мі- ністр. від 5 липня Ц.р.4.139. Додаток: Законопроект і Порівняча та- бліця. Тов. О.ВІЛЬЧКОВОГО МІНІСТРА, ПОЛКОВНИК ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ. Рангів і класів. | Вищь встановленим ранги і кляси Української армії. | Ранги Української армії | Ранги Гали- цької армії | Бувшої російської армії | | :--- | :--- | :--- | :--- | | **Ранги** | По наказу Дієвої армії від 9 квітня 1919 р. ч 80 | По наказу Дійс- цької армії. 16 червня 1919 р. ч 221 | **Ранги** | | | пе л я к і в | п е л я к і в | | | a/ К | a/ К | a/ K | a/ K | | Стрілець, козак, пушкарь і т.пн. | Козак | Козак | Стрілець пуш- карь і т.пн. | | Старший стрілець, старш. козак, старш. пушкарь і т.пн. | Гуртковий | Гуртковий | Старший стрі- лець і т.пн. | | 6/ П | - | - | - | | Ройовий | Ройовий | Ройовий | Вістун | | Чотарь | Чотовий | Чотовый | Дсятяник | | Бунчужний | Бунчужный | Бунчужный | Бунчужний Будавний | | в/ З а с т у п н и к и е т. п р ш и н : | - | - | Підхорунжий | | Підхорунжий | - | - | Подпрапорщик. | | г/ С | т а о к і н а : | х о р у ж и й | х о р у ж и й | | Молодша старшина: | Хорунжий | Хорунжий | Хорунжий | | Поручник | IX | Чотарь | Значковий | | Значковий | VIII | - | Поручник | | Булавна старшина: | - | Сотник | Сотник | | Сотник | VII | Сотник | Сотник | | Підполковник | VI | Освул | Військ.Старш. | | Подковник | V | Подковник | Полковик | | - | - | - | Капитан Ротмістр. | | - | - | - | Підполковник | | - | - | - | Полковик | XII X IX VIII VI Генеральна старшина: 7. Генерал-Хорунжий IV 8. Генерал-Поручик /в/о III 9. Генерал-Значковий/ Генерал-Подковник II Отачан IV Коловні Ота- мак. Генеральний Хорунжий Генеральний Значков. Генеральний Бунчужний Генеральний-Цетар Генерал-Майор IV Генеральний-Поручик Генерал-Дейтен. III Генеральний Под- ковник Генерал-от Иффан- терії II. ПРИМІТКА А: 1. Зазначені в цій таблиці члени відносяться до рангів. ПРИМІТКА А: 3. При переіменованні в нові Українські ранги старшин, бувших штаб-капитанів російської армії, переіменованих рангів в значкових і сержантів згідно наказів Військової Офіції від 16-го червня 1918 року ч.2а і Військ.Дивої Армії від 9-го квітня 1919 року ч.80, переіменовати в значкових з старшинством, які вони мали в ранзі штаб-капитана. Голова Комісії Отаман Олександр Мельник Член Покровський Миколай Пенковський Апостол Свами Валердін ВОРИЛЬНИЧА ТАБЛИЦЯ. Рангів 1 класів. | Ч. | Вновь встановленим ранги 1 класу Української армії. | Ранги Української армії | Ранги Радянської армії | Вузькі російської армії | |---|---|---|---|---| | | Ранги по наказу Дієвої армії від 9 квітня 1919 р. | Ранги Української армії по наказу Військової ради від 10 червня 1918 р. | Ранги Радянської армії з 23 лютого 1924 р. | Ранги | | | а/к | о в в к и : | а/к | о в в к и : | | | Стрілець, ковак, шуккарь 1 т.п.м. | - Козак | Козак | Стрілець пушкар і т.пм. Рядовой, артун, улан конопір і т.пм. | | | Старший стрілець, старш. козак, старш. шуккарь 1 т.пм. | - Гуртковий | Гуртковий | Отоман стрілець і т.пм. Варектор. | | | 6/ п д с т а р т и н : | | | | | | Родовина | - Родовий | Родовина | Вісум Мл.унт.-цигер | | | Чистарь | - Чотовий | Чотовий | Діємик Навод. унт. офіц. Старш. унт. офіц. | | | Бунчужний | - Бунчужний | Бунчужний | Бунчужний Вулань Фельдфебель | | | а/з за т у п и к и стари н : | | | | | | Підхорунжий | - - | - | Підхорунжий Подпоручик. Корнет. XII | | | г/с т в р ш и н а : | | | | | | Молодша старшина: Хорунжий IX Чотарь Значковий Вулань старики: Підполковник У1 Подковник У | - Хорунжий IX Чотарь VIII Статський Освіта Військ. старш. Підполковник У1 | - Хорунжий IX Чотарь Значковий Вулань старики: Подковник У1 | Хорунжий IX Чотар. Коручик X Підпоручик Корнет. XII | | | | | | Отоман підполковник У11 Каштан ротмистр У11 | | | | | | Подполковник У11 Подковник У1 | Генеральна старшина: 7. Генерал-Корунжія IV 8. Генерал-Боручник /або III. 9. Генерал-Значковий/ Генерал-Подковник II ПРИМІТКА:1. Зазначені з цієї таблиці чини відносяться до рангів. ПРИМІТКА:2. При перейменованні в нові Українські дивізії отримання, зумових штаб-капітанів Російської армії перейменованих рангів в значеннях і сотників (врядно наказів диверсової офіції від 16-го червня 1918 року ч.221 і Військ Дієвої Армії від 9-го квітня 1919 року ч.80, перейменовано в значеннях в старшинством, яке вони мали в ранзі штаб-капітанів. Голова Комісії, Оташан Олександрович Калек Поповський Митрійович Матюкович Н.Н.Ков. проти ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТРОВІ. Дія інформації. Командуючий Запорозькою Групою - ОТАМАН 143/1. начальник Штабу- вересня 1919 року. ГЕНШТАБУ ОСАУЛ д. армія КОМАНДІР 7-ї Республіканської Запорозької дивізії 21-го вараного підрозділу. 4.947 ТАЄМНО. Дуже Негайно. Командуючому Запорозькою групою. РАПОРТ Прикладається при цьому рапорт Командира 21-го Наливайківського полку під ч.493 і рапорт Командира Запасового куреня ч.697 беру на себе відповідальність ще раз з'ясувати становище дивізії в сучасний момент: 1/–в дивізії зараз поширюється спинний тиф, в середньому в кожному полку кожного дня відправляється до шпиталю 16-18 чоловік, а з часу відступу від Києва відправлено до шпиталю 150 чоловік з кожного полку. Хористь на далі поширюється і по докладу Дивізійного Лікаря при таких умовах, в яких опинилась дивізія не можливо припинити. Таким чином дивізії в кождим часом зменшується і досягти двох тижнів, щоб від колишньої славної дивізії, котра на протязі двох років б'ється за Самостійність Української Народньої Республіки залішалася одна неза, бо людей не буде. 21-ий піший Запорозький імені Гетьмана Наливайка полк по старшинському складу ліщов до необхіднадостатності, бо як Ви знаєте полки Запорожці і групи тримаються Командиром полку та старшими старшинами, а в Наливайківському полку захворів Полковник Зільницький і всі курені, я рахую Наливайківський полк необхідним. Командир 19-го Республіканської польки по дисципліні, в якому на протязі 6 місяців не було ні одного грабунка – зафорів на тиф, а з ним де кілько старших старшин. 20-й Мазепинський полк після Київської катастрофи, ще не оправився до певної зброї. 2/–7-а гарматна бригада, після захоплення 20-го гарматного полку Донцінськими в полон і після марш на Київ і назад /загубивши 53 ковней/ воєнні виходу в строй і зараз згідно Вашого наказу, відведена в тил на формування і дивізія не має своїм артилерії; 3/–Постачання грижі, зброї, набоїв, одягу поставлено в дивізії дуже кепсько, бо зверху крім грошей ми маємо нічого не одержували, а все мусили добувати самі. Зараз гроші не видно, а в цим районі ми не можемо доставити шинелів, білізні та чоботів, котрий зараз великий брак і без котрих зараз не можливо воювати, бо наступають холоди і як не буде тепла і одягу – новий будуть розгорятись. Хоча самі ми добували сами, але в цим районі в маєтках можливо дістати тілько пшеницю, та жито, курки і ходився до бов'яти у селян примусово, що їх обурює, а частини не задовольняються. Для того, аби забезпечити дивізію харчами та фуражем необхідний район заготовки харчів та фуража і як на далі Головне Постачання і Постачання Групи буде годувати так частини як зарез, то частини будуть голодні. 4/–Поповнять дивізію можливо тілько через запасовий курінь, але праця запасового куреня гельмується не тілько селянами влес-ж і представниками влади, /на приклад лецичевський Покрітовий Комісар/, таким чином не може мали своєчасно відповодити підготовленого поповнення. Зараз Україна опинилась в тяжкому становищі, бо за всіх боків оточили вороги і вона держить іспин перед всюєю Європою на протипу-ванні, яке Омостійна держава і 13 цього скрученого становища може вити тілько регулярна армія, на будування котрої ми мусимо класти всі сили, коли-ж все стоїть на перешкоді рак по будуванні регулярної армії, я не можу власними силами не тілько дивізію до повного складу, але-ж і тих людей, котрі зараз мають полки, не можливо буде затримати. 7/–а дивізія становляє частину цієї регулярної армії, але останній поділами доведена до повної небезпекадостатності, зараз знаходить в кел- прочному складі. І щоб немаєри можливо зробити дивізія закинуту, я прошу Вас вжити самих рішучих заходів перед вищою Командою, аби дивізія була відведена в тил на формування, щоб припинити хористь до звести дивізію до повного складу, поповнити дивізію кінським складом з організувати базисні склепи, заготовити продукти і фураж на рік-щоб мати змогу і далі битись за усіма ворогами У.Н.Р.. Як що дивізія залишиться на протязі двох тижнів в такому становищі, в якому вона знаходиться зараз, то дивізії майже не буде. Відповідальність за це я не можу нести, позалеж і своєчасно докладав о скрутним становищі дивізії. Як на далі праця по будуванню армії буде йти як зараз, то прошу усунути мене з посади Начдива, бо я ракую себе, не підротовленними керувати дівізією при такому стано- вищі і командуя меленькою частиною, а можу приносити більш користи ніж зараз. ДОКАЗОК рапорта за Ч.Ч. 493 і 697. Підпис Остапан ОСМОЛОВСЬКИЙ. з оригіналом згідно: Т.в.об.Начельника Загальної частини Управління Отамана Квартирмейстера Штабу Запорожської Групи- Хорунжий Редька Копія в копії. У.Н.Р. КОМАНДІР Запорозького Куріня 7-ї Запорожської республіканської дивізії по муштровій частині 4.697 14/Вересень 1919 року. Остамалові 7-ї Запорожьскої Республіканської дивізії. Р А Л О Р Т Доносю, що умови проведення мобілізації навчаються не кепські. Реальні ног сили не маю, окрім кадрів полків ізк отрих майже більшість хорих і сотні півтори перших мобілізованих козаків і то неооборотних не гладучи що я боє на протязі місяця вимагаю зброї майже від всіх ар- тілерійських постачань, скрізь відмовляють за відсутністю і родується обсипанками. Решта-равнь, до котрої приходить приміняти або стримати сами репресивні міри. Курінь доведений більш як до 1000 чоловік, але ж дезертирів уйма, щоденно приходиться розсилати отряди для ловлі бувают навіть стички. Товариші селяне не розуміють слова Запорожця і за останній час упевнився, що хотять шомпола, що до борому сказати і приміняється. Летичівський Комісар, хоч це і не в'яжеться з загальною працею уря- ду- стоя на перешкоді,- вмішується в розпорядження Земельної пові- тової Управи /котра яка да, дозволила нам забрати поміщенні коні, котрі у селян на учті/ і забороняє на це втручання і можу до великого жалю тілько рідновичати дипломатично.... /Твердого грунту мисцева влада не має. Більшість сел живе самостійно, атмосфера села незалежності навіть від Волоської України, заходів ніяких не вживають і таки села мали дерзость демонструвати залити: "что мол п. Заталькь Петлюрь служить не желям" Звертаючи на вищезазначене увагу прошу Вашого розпорядження: 1. Оголосити весь район де я проважу мобілізацію на військовому стані і утворити мобілізації /що безумовно неохідно для досконального проведення мобілізації/ 2/ Дозволити при курін надзвичайно-військово-полювий суд на підстави закону Ради Міністрів ст.4,5 3/- звести постійний склад куріня /кадри/ до 500 барнетів. 4/- Добавити до штату кінну сотню, в команду звязку/апарати маю/ с/учебну сотню, д/і затвердити Помішника Осауля /канцелярії уйма/. 5/- Аби Комісари району не гальмували справу, а допомагали. 6/- музикальну команду /сури маю/ що підвищу дух козака. 7/- вьсотенного до немуштрової Команди, бо немає замістника. 8/-Комендантську ватагу в складі коменданта і 60 козаків. 9/-Помішника Господаря і Квартирмейстеру. При цих умовах я щомісячно зможу дати дивізії до 1000-2000 вой- ців. Маршові сотні майже готові чекаю розпорядження,-але ж вопреки Вашому наказу не озброєні і кепсько одягнуті, як зазначив зброй не дають, а тим що відберем від селян армії не озброїш. Оди ги скілько не бимагали теж облігую і не дають, хоть би хоть гроші давали, а то і грошей не має, людей году в рахунок будучого і жили певно, ско- ро закриють креїти. Зіма на носі. Люди роздягнуті і босі. Додаю що в Летичівськім і Литінськім повітах є це якісь озброєні повстанчеські отряди, котрі не відомо навіть на якій підстави мобі- лізують людей, по чуткам облігуючи ім 700-800 карбованців помісячного утримання і бувають часті випадки, коли козаки тикають з куріня і поступають до них, а ще плачевніше - в міліції як Дмеринську-Дереж- нянську і Летичівську котра на перекрів всьому приймає їх, що зви- чайно вносить дезорганізацію в загальну справу. Чекаю розпоряджен- ня. Підписали Командир Куріня Сотник Кустовський. Осаул підпис.З оригіналом згідно: Осаул Штабу 7-ї Запорожьскої Республіканської дивізії Сотник ЗАБІЦЬ. 3 копією згідно Т.в.06.Начальника Загальної частини Управління Остамана Квартирмейстера Штабу Запорожьскої Групи- Хорунжий Рєбка КОМАНДІР дільного Запорозького Гетьмана Наливайка полку 16-го вересня 1919р. ч.493 с.Немиринці. Командиру 7-ї Запорожської Республіканської дівізії. Р А П О Р Т Прохану аби було Ваше розпорядження відвести доручений мені полк в місто, аби була можливість дати козакам баню і проїзвести в полку дезінфекцію, позаяк за час відхода від Києва з 1-го вересня в полку зафорило на поворотний тиф і відправлено в шпиталь 143 козака і 7 старшин: при залишенню полка в таких умовах на далі, від полка через тиждень не залишиться нічого, позаяк кількість форих з кожним днем все більшає. Доношу, що я сьогодні теж зафорив на поворотний тиф. ДОДАТОК рапорт старшого лікаря полку ч.78 Полковник Зільницький З оригіналом згідно: Осавул Штабу 7-ї Республіканської Запорозької дівізії. Сотник Заєць. З копією згідно: Т.в.об.Начальника Загальної частини Управління Отамана Квартирмейстера Штабу Запорозької Групи- ХОРУНЖИЙ Рєпка Копія з копії. ПОЛОЖЕННЯ ЗАПИСКА ДО ЧОЛОВІКИ ПРО ВІЙСЬКОВУ РАДУ МІНІСТЕРСТВА ВІЙСЬК ПРИБОРНОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ? Положення про Військову Раду Міністерства Війни, складено в ме- жах компетенції бувшого"Воєнного Совєта" Військового Міністерства Російської Ордени /ка. 1.С.В.П., від. 3. гол. 4..Арт.62 - 108/. за винятком Арт. 7, 73, 50, 90, 92, 99 і 100, які по своєму змісту являються залишними. Решта ж арт. Арт. про "Воєнний Совєт" змінюють при- стосовано до обставин сучасного менту і відновлюють доповнення. Зазначене Положення про Військову Раду має в собі 43 Арт., з яких тілько 3, а саме: 82, 33 і 13 являються цілком новими життями по зрівнянню з "Положенням про Воєнний Совєт" ПРОЕКТ ШТАТУ ВІД СЬОВОГО РАДИ МІНІСТЕРСТВА ВІД НИ У. Н. Р. Ч. Назва посади Кількість осіб. Річний оклад утриман-я кожному, в гривнях. Клас посади Примітка. 1. Голова Ради. I. 36,000 гривень 2. Члени 2./ 38,000 гривень Разом: 10. 69,000 гривень ПРИМІТКА: Крім зазначеного оснєвного утримання Голова і Члени Ради по призначеню одержують річні відсоткові до утримання, допомоги і т. и. на загальних підставах, як і решта, від сьовослужбових державних військ-управлень. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВІЙСЬКОВУ РАДУ МІНІСТЕРСТВА ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. I. Предмети відання і склад Військової Ради. Арт. І. Військова Рада є найвища Військова Інституція: а/ для обміркування всіх виникаючих по Військово- Сухопутньому та Морському Відомствах законодавних справ; б/ для розгляду і вирішення найголовніших фінансово-господарчих справ; для обміркування най- головніших питань про становище військ, Морсько- го флоту і військових шкіл; для розгляду і напрям- ку справ про провадження попереднього слідства і віддачу під суд за злочини по службі вишщих чинів Військового та Морського Відомств, на підставі ист- нучних законів. / Арт. 62 розд. І, книги I-i С.В. II. 1869 року, видання 3./ 2. Військова Рада підлягає безпосередньо Вер- ховній Владі. Крім останьої, ні яка Державна Ін- ституція не дає Військовій Раді приписів і не може вимагати від неї відчотів. Військова Рада може бу- ти притягнена до відповідальності виключно по пог- ляду Верховної Влади. / Арт. 63 /. 3. Військова Рада складається з Голови і Членів по призначення, кількостью від 7-10 і слідуючих тем постійних членів ii: Міністра Війни, Начальника Генерального Штабу, Начальника Військово-Морського Постачання Флоту і Головного Начальника Міністерства Війни. Крім того в склад Військової Ради входить кожний з Начальників Головних Управлінь Міністерства Вій- ни, коли Він закликається на засідання Військової Ради по питанням, належним до юментенції підлег- лого йому Головного Управління. / Арт. 64. 4. Ч...Члени Військової Ради, крім перелічених по посадам /Арт. 3/, призначаються по безпосередньому погляду Верховної Влади з військових осіб, зо всіх родів зброї , з числа кандидатів, спис яких складаєьс еться Вищою Військовою Атестаційною Комісіею і пред- ставляється Верховній Владі Міністром Війни. 2 стр. Призначаються вони наказом Верховної Влади на 4-х річний термін, після чого звільняються від служби той- кою наказом Верховної Влади. По-верх-не 4-х років не- муть бути залучені на ціх посадах не іншою, як по особистому наказу Верховної Влади. /Арт. 65/. б. Військова Рада має Загальні Зібрання і Окресні Народи. /Арт. 66/. в. Загальні Зібрання складаються зо всіх членів Військової Ради під головуванням Голови Ради. За від- сутністю останнього - Головує старший по рангу й при- сутніх членів Ради . /Арт. 67/. 7. Окресні Народи складаються з п'яти членів. Ро- лова ціх Народ і члени призначаються Верховною Вла- дою з загального числа членів Військової Ради, на річ ний термін. /Арт. 68../ 8. Для попереднього розгляду справ, котрі вимага- ють окремих міркувань, можуть бути складені по рос- порядженню Голови Військової Ради, Окресні Дородчі Ко місії. Члени в ці Комісії призначаються кожний раз Головою Військової Ради з загального числа постій- них членів Ради, рахуюсь за змістом справи. /Арт.69/ 9. Справами Військової Ради керує Начальник Кан- целярії Міністерства Війни, котрий присутствує при всіх докладах справ в Загальних Зібраннях Ради і яв- ляється зв'язком між останньою і Міністром Війни. В Окресних Народах Військової Ради присутність Начальни Канцелярії не обов'язкова, і коли того не буває в ці Народах , місто його заступає його помічник, або те хто вперші з"являється його заступником. /Арт.70/. 10. На членів Військової Ради покладаються інспек- тировавше військ і всіх військових установ і коре- кого флоту, при Роловних Управлінь Міністерства Війни. /Арт. 71/. Міністр 11. Члени Військової Ради мають право оглядати у кожний час всі Військові і Корського Флоту установ але при цьому не роблять на місті ні яких розпо- ряджень, а тілько докладають про все замічене Гом лові Військової Ради. /Арт/74/. 12. Члени Військової Ради командіруються і звіль- няються в відпуск, не інакше, як з дозвілу Верховної Влади і даруються нагородами безпосередньо по во- лі Верховної Влади. /Арт. 75/. 13. За злочини по службі Голова і Члени Військо- вої Ради притягаються до відповідальності і відається ся під суд на підставі істнуючих законів. /Арт. 77/. II. ОБОВ'ЯЗКИ ВІЙСЬКОВОЇ РАДИ. 14. Розгляду Військової Ради належать : 1/ всі сп- рави і предположення, котрі вимагають встановлення нових установ і закладів, або значних перемін в ріжних галузях Військово-Сухопутнього Відомства і Морського Флоту; 2/ програм будівлі флоту, в виз- начення кількості, типу, озброєння кораблів, посіл і довності і терміну будівлі, предположення про пере- будівлю та переозброєння кораблів і придбання вже готових кораблів; 3/ загальні плани оборудування портів і справи про морський призив; 4/ програм що річного плавання кораблів і бойова конфлектація їх; 5/ випадки , котрі вимагають виправлень, доповнення з"ясування, або відміни законів; 6/ штати і табелі; 7/ фінансові смиї прибудків і видатків по всьому військовому відомству і Морському Флоту; 8/ вимо- ги по верхсмітних і авансових кредитів; 9/ предполо- ження про васоби і міри до виконання смітних признам Запити письм. дугійні фронтових, сприяє тивді шин чень; 10/ найголовніші справи по всьому Міністерству Війни; II / донесення і скарги про обвинувачення чле- нів Військової Ради, Головнокомандуючих, Командує- чих Військових Округ, Пачальників Головних Управлі лінь і осіб користуючися однаковою з ними владою, в злочинах по службі; §2/ скарги на дії по господар- чії ралуаі Головних Військових Управлінь і Українсьь (начальників Військових Округ, а тако ж взагалі Інст- тутції і осіб підлеглих Міністерству Війни, подання в законній посуруповості; 13/ справи про придбання не- рухомого майна для Військового Відомства та Морського дьльоту і про відмунення такого майна з цих Відомств; 14/ справи по протезанні приватних осіб на Військове ідноство і Морський Ольов-1 по повозам цих відомств до приватних осіб; 15/ Про ові та матеріяльні справо- здання; 16/ відчоти членів Військової Ради по інспек- тировальні військ Морського дьльоту та усталов цих Ді- домств. /Арт. 73 і Арт. 85-- кніга І-ї часті I-i С. К.П. - 1916 року,продовж./ 15/ Зі справ, в пороге дьльоту / 14/ Арт.-7 переліче- них розглядаються і затальняються Морської Військової Ради: 1/ всі справи законодавчого звіста; 2/ зі справ по росподарції ралуаі: а/ финасови сміти; б/ винори поверхнітних кредитів, по яких повинні бути внесени продставлін я до вищих державних Уста- нов; в/ плани постійних заготовлень і затвердження довгострочних підрядів; г/. звільнення на Військову Клін- Морському відомству кинатхийких жаловання предположения про нови будинки і капітальні перебудування; д/ справи по придбанню для Військового Відомства і Морського Ольоту не рухомого майна на суму /100000 гривень 1 по відчуження скарбового нерухомого майна на вси- ку суму; е/ питання, порушенні членами Військової Ради по справам інспектування військ (усталов Військових Морського дьльоту Всі інші справи розглядаються і вершаються в б Миколаївської Ради в нових владах, взагал Військової Ради надано. /Арт. 79/. 16/ При розгляді справ законодавчого змісту від ськова Рада стежить щоб нові закони стояти і пол- ження відповідали головній незі - добробуду упра ця і потребам служби, та що б вони були видавані не інше, як після досконального залеження в хибах або нададаності попереднього закону чи устави. Коли приймання міра має вплив з коштенціаї іших відомств, то вона повинна бути представлена на затвердження по іншому як по попередній згоді з цими відомствами. По-верх того Зільськова Рада стежить, щоб військові законоположення задовольняли вимоги військової служби і знаходились би в згоді з загальними принципами законодавства. (Сарт. 80) 17. При розгляді іншосвих сніт Зільськова Рада покла- сться про нестяне скорочення видатків по Військовому Удомству за персоналу, а тим, одначе щоб такі скорочення не були перешкодою для нормального продов- ження праці Міністерства Війни і своєчасного постачання Військ і зльоту всім необхідним. При цьому Зільськова Рада ввертає увагу, щоб при снеданні сніт виникавались незаповолення для цього пра- вила. / Арт. 81/. 18. При розгляді вимор предісів по верхнітних Війсь- кова Рада стежить, щоб ці кредити винагрались тільки в вищошних видатках, щоб потреба, на яку прохається кре- дит, була цілком обґрунтована і щоб жалюся необхідні положення про неможливість виявлення відкладки видат- ток на смугу слідуючого року. Окрім того Військова Рада вимагає всіх заходів для покриття залюво винагородної витрати за радунок сніті білчого року. /Арт. 82/. 19. При розгляді справ господарських Військова Рада стежить: 1/ щоб для господарських предпріємств обирались засоби найкористливіші для службу і не обтягуючи для при- ватної промисловості; 2/ щоб умови і контракти на підряд ради, постачки і всього роду предпріємства ним скар- бом і приватним особами складались повною і з однакових законетом користа барбу і підрядчиків; 3/ щоб торги на підряди і постачки провадились законним порядком; 4/ щоб Військово-Господарчий Інститут досягали вка- 6 стр. занної ін мети; 5/ щоб скарбове майно не потрібне і не здатно передавалось в інші відомства або прода- валось і щоб приватне майно було придбано для скарбу лише в випадку дійсної потреби і на підставах для цього встановлених. /Арт. 83/. 20. При розгляді ходяких обміркуванню і наприк- сарав про притятнення до відповідальності і віддачі під суд за злочини по службі вищих чинів Військового Відомства та Морського Ольоту Військова Рада виконує правила встановленц для цього істнуючими законами/ /Арт. 84/. 21. При розгляді докладів членів Ради по інспектіру- ванню Військ та Морського Ольоту (установ Військова Рада обмірковує виникаючі з цих докладів законодавчі і господарчі питання; відносно м засо- бів усунення всіх хиб зауваженних інспектіру чими хиб - сюждає пос танови, в яких визначає не обхідні реформи і млях проведення їх в життя. (Сарп. 85) III ПРАВА ВІЙСЬКОВОЇ РАДИ. 22. Військова Рада користується слідуючими правами: 1/ затверджує остаточно плани Постачання ; 2/ затверджує умови на всяки предприемства і робить в них всі ті зміни, котрі визнані будуть необхідними; 3/ затверджує остаточно торгі на велику суму ; 4/ відміняє зраз- відбувшіся в підлеглих інституціях торгі, призначає нові торгі і замі- няє підряди з торгів иншими засобами а залежності від ко- ристи скарбу і обставин ; 5/ дає дозвіл Міністерству віт- ни на перелічення кредитів по підрозділом другої ступені / ст. ст. / фінансових еміт і на право користування цих кредитів ; 6/ дає дозвіл на поверхеміття асигнування , як що вони не належать розгляду вищих Державних Установ ; 7/ дає дозвіл на витрату сум для потреб Вій ськоворпо та Морського Відомства, чинення а роспорядженні їх окремих капіталів, маючи спеціяльне призначення, в випадках і ц підставах, вказаних в постановах про ці капітали ; 8/ дає дозвіл на будовання будинків і капітальнé перебудівлé , як котрё Судивільної проекти належать затвердженню з боку і- женнерного управління; і иних начальників користуються правами не нище Начальника Інженірного Управління 9/ дає дозвіл на поверхнітати відпускі річей, матеріяляв, медичної і іншого снадоб'я і грошей, коли річі, матеріали і снадоб" можуть бути відпущені з готових запасів і лишніх, а гроші- з відповодних § § смит без окремого асігновання ; 10/ зате рукує остаточно придбання до Скарбу нерухомого майна на су- му не більш 2,000000 гривень ;11/ дає дозвіл на продаж ин- шим відомствам великого снадоб'я, річей і матеріяляв, а та- кож на позичкову видачу їх на всякую суму, коли від цього не буде перешкод для задоволення власних потреб Міністерства Війни ;12/ дозволяє на всяку суму продаж і передачу як в чужих відомств, так і з одного відомства до-другого Міні- стерства Війни до другого, не потрібних річей, матеріяляв і снадоб'я, а рівно колекціях Військовому і Морському Відом- ствам будинків з землею або без останньої, не забудованих пляців та земельних участків ;13/ дозволяє остаточно видачу в аренду оброчних статів на всякую суму ;14/ відсрочує по Військовому і Морському Відомствам виконання замовлених з скарбом забоя"явлень і поповнення скарбових записань ;15/ ви- значає періодично: по представленням Головного Інтенданта розмір Фортеційних і недоторканих продовольчих запасів інте ндатського відомства для кожна з Військових Округ, а також розмір плати, по місцевостям, на покупку коней в западку мобілізації, а саме: обозних, кавалерійських та артеперійських ;16/ дозволяє позички з недоторканих запасів в випад- ках і обставинах, визначених постановами про ці записи ; 17/ знімає пені, штрафи і грошові карти на всякую суму: а/по безнадійності, в законному порядкові винних-6/-о-правлам підрядним, коли скарб не поніс збитків від несправжности приватньої ос-би в/ по ненавмистим втратам і инш.з скарбо- вому майні, знаходившомусь на руках службових осіб ;2/ в об- меженному розмірі на суму до ........ гривень, як що казна понесла збитки але особа підлягає визнанню заслуговує цього,6/ з чинів, знаходячихся на службі, рівно в застел або в відставці, в випадку їх смерті, і з недодків їх, а розмірі, не більш 2-х річного окладу утримання той особи, на котрі личився скар- 8 стр. бовий борг, з огляду ненадмірності дій, принесених скаргу втрату, рівно з приводу уваги до гарної служби або смертн а боїх або від ран.18/ Вирішає остаточно: а/ всі претензії без обмеження сум, котрі торкаються незадоволення як про- цесного так і матеріяльного частини / установ 6/ претензій скарбом і приватними особами, заледні адміністративними хон. 19/ Вирішає справи: а/ перевод військових шпіталів з одної класи / по штатам і окладам утримання / до другої, б/ відкриття місцевих лазаретів і переформування їх / штати, кількість місць для хворих / в/ відкриття нових санітарних станцій. 20/ Затверджує плани купівлі коней через Ремонтні Комісії і дозволяє відкривати тимчасові Ремонтні Комісії 21/ Встановлює періодично: а/ середньої ремонтно ціну на ко- ней кавалерійських, артelleriйських та обозних б/ ціни робо- чим коням і другої робочої скотини. 22/ Вирішає остаточно в випадках законом непридбачених призначення з смітних сум добових подорожніх і инш. тимчасових грошових окладів за вииконання таких службових командировок і дручень які, по погляду Військової Ради вимагаються обставинами часу. покладенними обов'язками на осіб, одержавших такі команди- ровки і доручення. 23/ Вирішає остаточно: справи про ступен дії і перевод з одної військової школи в другу б/ про зат- вердження таблиць річних військового та флотського озброєння і спарядження в/ про дрібні відпуски зброя і патронів / за гроші і даремно / різними установам; службовим і приватним особам а також прийняттім українським і закордонним завода / для зразку / г/ справоводання про затрати на будівництво д/ про знімання скарбових боргів з приватних осіб за утри- мання і лікування військово- медичних установах е/ про змі- нення судових і за провадження всіх справ витрат. 24/ Ухва ляє в належних випадках про необхідность попереднього слід- ства по справам притягнення до відповідальності за злочини службі вищих чинів Військового та Морського Відомства. ПРИМІТКИ. Зазначеними в ці-/-22-/ цьому /22/ арт. правами Військова Рада користується тільки в випадкі перевищуючих владу начальників Головних Управлінь Мініст- ства Війни, Військово Окружних Рад і взагалі осіб і Інст тутцій котрі на підставі істнуючих законів і положень пр них надані права по переліченим предметам . / Арт.86 / 23. Військова Рада представляє безпосереднє до Парламенту коли такі стане функціонувати, а до того часу на во- лю Верховної влади: 1/ по часті Зійськового законодавства всі пояснення і доповнення законів або міри удосконалення законодавства, котрі самі до військового відомства відносяться, коли вони не мають ніякого звязку з іншими галузями Державного керовництва або коли і входять в склад якої-небудь галузі загального Державного керовництва, але відносяться виключно до часті мудровання або технічної 2/ всі нові законопроекти як по улаштованню Зійськового Господарства, так і по всім іншим питанням фінансового і правового а також всі штати Міністерств Війни місту Військового відомства і Морського Флоту / Зві звагалі справи, по котрих Військовий Рада при вирішенню їх нині- кде позна різного голосування, так до інше на одній стороні не буде де більшості голосів. 3/ всі ті справи , вирішення котрих Військовою Радою з боку Міністрства- Війни буде заявлене на окреме думки або поступить протест. ПРИМІТКА. Цостанови по муштровій технічній і фінансово-господарчій галузям Військового відомства та Морського Флоту, а рівно проекти положень і наказів установам і службовим особам Військового відомства та Морського Флоту (без- невереднє-предстеження) по розгляду Зійськовою Радою буде впосередне представлятися Верховні влади , коли тільки ці постанови та інші відносяться власне до Військового відомства та Морського Флоту, не торкається предметів загальних законів і не виникають нових витрат зі скарбу, або коли виникаюча-ими нова витрата може бути покрита чеканними збереженнями по фінансові смиї ціх відомств . /Арт. 87 / 24. Внесенки Зійськової Ради по представлінню Начальника Генерального Штабу, Начальника Морського Військового Флоту і Головного Начальника Постачання, які визнали Радою непалежними задоволенню, доводяться до відома Верховної Влади. /Арт.88./ 25. Управління по галузі законодавства, котрі мають звязок з іншими галузями Державного законодавства, по розгляду 10 Стран іх в військовій Раді, вносити в письмі державні затоновий шляхом звичайним в арт. т.к.-23. (арт. 25. Відношення Військової Ради до Державного Це вислого суду, а рівно порядок циркуляція і вирішен справ, поступаючих до найвищого суду з військовс Ради, визначається за щодо Державного майнового суду. (Арт 91) IV. ПОРЯДОК ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ ВІЙСЬКОВОЇ РАДИ 27. Дні засідань Загальних Зібрання військової Ради призначаються розпорядженням Голови Ради, а Окремих Народ призначаються Головою «дні погоді Начальником (віцеполірій Міністерства Війни.(арт 93) 28. Голова вибирає Засідання Ради. Засідання відкриваються служичним положенням Ради. Затверджує Верховною Владою і Членів Верховної Влади, належ- них до відома Ради. Після того читаються журналі передніх Засідань Ради і тут не підписуються. За цим докладається поступивши до Ради представленими в тому порядкові, в якому вони призначені до служ ни Головою Ради.(арт 94) 29. Справи Головних Управлінь Міністерств війни по питанням законодавчим, юрисконсультським, кодифікаційним Виддюто-Рахівничтім (втих числі і п штати) понередньо розглядаються і підротовляється в відповідних устновах Міністерства війни( законоп, данчої і Виддюто-Рахівничої Управа і юріконсультсь кому відліку) після чого докладається Військові Рад відповідинними Начальниками цих Управ і юріконсу льтом, по належності словесно чи наявко читали орі- гіналів представлінь. Той або і інший спосіб докла- ду залежить відповідну Голови Ради. Всі остани справи Головних Управлінь Міністерства, війни, належні до розгляду Військової Ради, надсила ються до Військової Ради Начальниками цих Управлінь через відповідних помічників Міністра війни в вису вками ніх помічників і коли ці справи не торкают ся зміни існуючих законов, начаті 1 положень то вс стріл ни дійсність Військової Ради Начальником Канцелярії Міністерства війни або відповідним Начальникам Ролових Управлінь. Дошкод кожної справи робиться був порорен як до семого скінчання його. По скинчення докладу надається тим з членів, котрі того побажають, виконати положення, повторени або проїд чини по орігіналу представлення тих артікулів, котрі виявилися не досягти повним ( арт 95) 30. Членам Ради дозволяються попередньо розглядати за- готовленні для слідання в Раді представлення до відкриття за- сідання ( арт 96) 31. Для дана пояснень і словесних висновків на засіданні Ради в належних випадках закликаються представники від Державного Контролю Міністерства Фінансів і Росподарства, а так- кож ті особи, які Голова Ради визнає не обхідним для участі в засіданнях Ради. (арт. 97) 32. Особи, зазначені в артікулі 3 цього Положення, мають право рішучого голоса в засіданнях РАди. 33. Начальник Канцелярії Міністерства війни і особи, зазначені в арт 31 цього Положення користуються в засіданнях Ради лише правом дорадчого голосу. З правом на дорадчого голосу закликаються на засіданні як військовод Ради і Начальники Військових Окрег, коли вони знаходяться вністі перебування Військової Ради. 34 По скинчені докладу кожної справи і по вислуханню по ній необхідних положень, Голова Ради вселеного належні для обмірування точки і пропонованою надсилки вирішення питання одно за другим.(арт 98) 35. Справи Військової Ради вирішуються більшістю голо сів. При рівності голосів голова Ради має право для законності вирішення не обхідно щоб в загальному зібранні Ради. знаходилось по менш 2/3 членів ії по привіщенню (арт 3) і не- менш половина членів по посадам (арта 3), а в Окремих Народках- не менш трох членів.( арт 101). 36.Постанова, ухвалена більшістю голосів, вноситься в журнал Ради а коли її надсилається Начальнику Міністерства війни відповідним Начальникам Ролових Управлінь. Розмова Ради ст 12 відповідним Начальникам Головних Уп відловідним Начальникам Головних Управлінь. Голова Ради має право переносить на загальне зібрання Ради ті з вирішених Окремими Нарадами, справ, котрі визн ає необхідним передати на розгляд Ради в загальному зібранні іі. (арт 102). 37. Окремі думки Членів, які не погоджуються с більшістю по справа остаточно вирішаєм Радою, вносяться в журнал коротко; по справам же, перевищуючим владу Ради, думки представляються Членами Військової Раду пісменно / на імя Голови Ради, не пізніш як через три дні після останнього дня засідання, в якім розгля давалась справа. Ці думки в друге Ради не докладують ся , а прикладаються в оригіналі до журналу і разом з висновком Ради представляються належній розгляд вирішення.(арт 103). 38. Справи, по якім в окремих Нарадах виненке думках Членів Ради повна різного голосиця, переносяться на загальне зібрання Військової Ради. Крім того с Окремим Нарадам дозволяється переносити справи на 1 гляд Загального Зібрання Військової Ради в тих випа ках, коли більшість Членів визнає користним розгляда справи Військовою Радою в повноті іі складі.(арт 104 39. Справи які на загальних підставах остаточно вирішуються Військовою Радою, можуть бути переріше тільки, в випадку виявлення яких небудь нових обста коррих не було на розгляді в Ради в день ухвали по станови по цім справам. Такі справи розглядаються в Військові Раді вдруге. (арт 105). 40. Відповідальність за правильність вир еправ, рахуючись з обставинами, поділяється в рів мірі між Головою і членами Ради, котрі приймали у вирешенню справи. ( арт 106). 4ІПо справам вирішеним остаточної Військо Радою, а також по справам належним розгляду Вищ установ, в журналах Ради висновки іі викладаютьс воїма дрібницями, істота к самого домагання, де стіз де це необхідно, прописується коротенько. В журна- лах представлених на волю Верховної Влади, виклада- даються обставини справи по можливості коротко, але ясно, висновок же Ради- во всіма дрібницями. Журнали підписуються Головувавшим і присутнімі Чле- нами і скриплюються Начальником Канцелярії Міністер- ства війни або, за відсутність його в засіданні, за- ступником його ,а по аркушам- секретарем, або за- ступником останнього. Журнали Військової Ради скла- даються по додаваемому при цьому зразку.(арт 107). 42. Військова Рада не має безпосередніх зно- син з висшими Державними Установами і особами і про вадить таки через Міністра війни(арт 108). 43. Журнал засідання Ради, а також листування по всім справам Ради веде секретар Військової Ради, котрий призначається з числа співробітників Канцелярії Міністерства війни Начальником Останьої по згоді з Головою Ради. В допомогу секретарю для канцелярської праці призначається Начальникам Кан- целярії Діловод , два канцеляриста портного розгляду і дві друкарниці. Додаток до статті--до арт 41 Зразок журнала Військової Ради. Журнал Військової Ради Загальне Зібрання " "вересня 1919р. Головував ........................................... Присутні Члени: ...................................................... /Вписується бувші присутніми на засіданні члени по старшенству рангів/. Не були: /Вписуватись не буває на засіданні члени по старшінству рангів Слухали-представляли: Слухали представління: 1. Військова Рада ухвалила Головного артилерійського. Управління від " " вересня 1919 року- ч........... а висновком Головного Начел. Постачання про видану 10 міль. гривень на купівлю гармат. Голова Військової Ради Члени Ради Скрізь: Начальник Канцелярії Міністерства Війни Скрила. Ченкетаря по аркушам ПРОТОКОЛ - Ч.I. Засідання комісії по перегляду проекту схеми організації "Міністра Війни," виробленого Головним Управлінням Генерального Штабу. На засіданні були присутні: Начальник Головного Управління Генерально- го Штабу Оташан Шайблє, Начальник Головної Військово-Судової Управи пол- ковник Мошинський, Головний Начальник Постачання Полковник Матієвич, Отаман Протозанів, Оташан Омельянович-Павленко, від Штабу Головного Отамана полковник Мулковський, Начальник Канцелярії Військового Міністерства пол- ковник Бродовський, Начальник Буджетно-Рахівничої Управи Канцелярії Війсь- кового Міністерства Ліхачевський і Начальник Юристконсультського відділу Кан целярії Військового Міністерства Хорунжий Карноухів. Засідання комісії відкривається о 17 І/2 г. дня. Голова Комісії Отаман Протозанів, секретарем Начальник Канцелярії Військового Міністерства пол- ковник Бродовський. Відносно проекта схеми "Міністра Війни" виступав з док- ладом і поясненням Начальник Головного Управління Генерального Штабу Отаман Шайблє і вносить свій погляд відносно "Військової Ради" з пропозицією, що така Рада потрібна, але повинна складатись з помішників "Міністра Війни" /по схемі/ і крім того: з Начальників Округів; докладчиками: в цій Раді по- винні бути Начальник Канцелярії "Міністра Війни" і як фаховці Начальники Управ: Буджетно - Рахівничої і Законодавчої. Крім того вносить поправку, що на загальні схеми допущена помилка написано "Міністра Війни" а потрібно: "Мі- ністерство Війни". Штаба Головного Отамана полковник Сулковський з'ясовує погляди: І/ Ге- нерала Курмановича про те, щоб Начальника Генерального Штабу зовсім від"о- кремити і щоб він мав безпосередній доклад тільке Вищій Владі-Президенту а також щоб "В.Р." зовсім не було і 2/ Отамана Юнаківа, що проти загальної схеми він нічого не може возредити, але "В.Р." мусить бути і в складі її не входили - б товариші Міністра Війни. Отаман Омельянович-Павленко висловлюється за необхідність істнування "В.Р." - але в склад котрої входили - б не товариші "Міністра Війни", а ос- би по предзазначенню. Хорунжий Карноухів, цікавиться назвою "М-во Війни" і на це дає пояснення Начальник Генерального Штабу Отаман Шайблє доказую- чи, що таке називсько істнує майже у всіх державах Західньої Європи. Хорунжий Карноухів дає широкий погляд про необхідність істнування при Міністерстві Війни Військової Ради, після чого полковник Матієвич пред- нується до цього погляду і вносить пропозицію щоб Рада складалася з осіб по предзазначенню і крім того була би розвита на три філії: загально-орга- нізаційну, законодавчу і фінансову. Отаман Шейблє знов висловив своє побажання щоб Рада складалась з осіб Товаришів Війни і Начальників Округ, котрі ближче стоять до діла і у всяких справах заінтересовані більш як особи постійні по предназначенню. Голова Комісії Отаман Протозанів пропонує висказатись відносно всієї схеми взагалі і задає питання: чи будуть істнувати, як першопропонувалось, 8 корпусів, чи тільки 3 округи. Отаман Шейблє дає пояснення, що не буде корпусів, а будуть істнувати ді- визії і крім того 3-4 округи / 4 Галицький /. Отаман Протозанів висловлює свій погляд: І/ Що ліпше схему назвати Вій- ськового Міністерства," до якої назви ми досить звикли; 2/ що при істнуван- ні Парламента "Міністром Війни" моє бути людина політична і без військової освіти і таким чином Військове Міністерство повинно грунтуватись на 2 якря- вих фігурах: на Начальниках Генерального Штабу Головний Штаб, Інженерні і Гарматні Управління, а до Постачання Ремонт. Головою Комісії ставиться на годосування: І/ чи потрібна Військова Рада чи ні. Одноголосно визнається по- трібність; 2/ в В.Раді голос "Міністра Війни" дорадчий чи незалежний від ньо- го. Постанова: незалежний і не дає Рад об'яснень; 3/ як назвати схему чи "Міністра Війни" чи "міністерство Війни". Постанова: "міністерство війни"; 4/як назвати Канцелярію чи "Міністерства Війни" чи "Міністра Війни". Постанс- ва: "Канцелярія Міністра Війни;" 5/Чи скасувати Міністерство Морське, а щоб був би Начальник Штабу Морського Флоту і підлягав би безпосередньо "Мініст- ру Війни". Постанова: Скасувати і щоб був - би Начальник Штабу Морського Флоту і безпосереднє підлягав би "Міністру Війни." Крім того постановлено: І/Мати Головного Військового Прокуратора, котрий би підлягав безпосередньо "Міністру Війни", а цьому прокураторові підлягало всі Управління по Військово-Судовим Справам 2/при Військовій Раді утворити окрему Законодавчу Раду, а також В. Контрольну Управу і 3/Начальнику Канце- лярії Військового Міністерства виробити положення про Військову Раду. Вноситься пропозиція щоб в склад Військової Ради будь-6 призначаючі 4 особи Вищої Влади і щоб Головою був не Військовий Міністр, а старший і щоб в склад Ради входили-б Начальник Генерального Штабу і другі Товариші "Мініст- ра Війни", але це питання не вирішено, позаяк Начальник Генерального Штабу Отаман Шейблє заявив, що він більше сидіти не має часу 1 просить в другий ра- з значить засідання комісії в будній день і з ранку навіть о 8 години. Засі- дання Комісії закривається біля 2П години. Рахунки-Комісійних Скрипи Секретар Комісії, Полковник ВРОДОВСЬКИЙ. З оригіналом згідно: С от н и к Засідання комісії по перегляду проекту схеми "Міністерства Війни", виробленого Голуб'яр.Ген.Штабу. На засіданні були присутні: Начальник Головн.Управління Ген.Штабу Отаман ШАЙВЛЕ, Нач-к Пеодезичної Управи Отаман МЕРЗВІЦКИЙ, Отаман ПРОТОЗАНІВ, Голов. Нач-к Посбачальний Полковник МАТНІШЕВИЧ, Нач-к Голос. В-Суд.-Упр. Полковник МОШИНСЬКИЙ, від Штабу Голов.Отамана Полковник СУДКОВСЬКИЙ, Н-ик Канцелярії Військового Міністерства Полковник Бродовський, "Нач-к Організаційного відділу ГУГІ Полковник НОВІКОВ, Нач-к Воджета-Рахівичної Управи Канцелярії Військового Міністерства ЛІХАЧЕВСЬКИЙ і Нач-к Юристко-сольського відділу Канцелярії Військового Міністерства Хорунжий КАРНОУКІВ. Засідання Комісії відкривається 29 серпня о 9 1/2 год. ранку. Голова Комісії Отаман МЕЛЗЕМЦЬКИЙ, секретарем Головного Управління "Генерального" по Штабу Сотник ЛЕГІН. Отаман Шайбле виступив з поясненням про зміни, котрі були утворені в засіданні 23 серпня і додав пропозицію про передачу Канцелярії Військового Міністерства Військової Ради. Отаман Медзвіцький запитуве відносно підлеглості Військової Ради і Начальника Канцелярії Військової Ради. Отаман Шайбле дає пояснення, що Військова Рада - орган автономний, нікому не підлеглий. Нач-к Канцелярії Військової Ради безпосередньо підлягає Міністру Війни, він її докладчик по всім справам Військової Ради і Міністру Війни, але в жодного впливу на які не було рішення в Військової Ради не має. При начальникові Канцелярії Військової Ради бажало утворити двох помічників: одного по справам внутрішнього життя Військової Ради, другого - по справам військовим. Надякчи Канцелярію Військового Міністерства до Військової Ради необхідно з тим передати і друкарню. При Міністрі "Війни" буде секретар для персонального листування, крім того отаман, дваб-три штаб-старшини і два осаула "для доручень". Полковник НОВІКОВ Запитує про порядок видання, при таких умовах наказів Отаман ШАЙВЛЕ відповідає, що при передачі Канцелярії Військового Міністерства з друкарнею до Військової Ради накази повинні видаватись при Канцелярії Військової Ради. Після обговорування зазначеного Отаманом Шайбле, Комісія приходить до висновку, що начальник Канцелярії Військової Ради підлягає Міністру Війни і Голові Військової Ради тільки по питанням докладів. Полковник Бродовський висловлює побажання мати при Канцелярії Військової Ради Технічно-Господарчий та Загальний відділи з друкарнею. Після обміркування цього питання Комісія приходе до висновку, що Технічно-господарчий відділ буде залучений Загальний Бажаншутий, через що, в такому разі, 2-х помішників Начальника Канцелярії, як ра- нім було зазначено не буде потрібно. Таким чином схема Військової Ра- ди "з'ясувалась в такій формі: Військова Рада має Канцелярію з загаль- ним відділом у ряльном частинкою і друкарнею, Закоходавчу Управу з ко- діфікаційним відділом і Бюджетно-Рахівничу Управу; при чому Начальник Канцелярії Військової Ради буде користуватись правами Начальника Го- ловного Управління. Хорушкій Кармюхів запитує про склад Військової Ради, завдання по- кладаєми на Начальника Канцелярії Військової Ради і пропонує встанови- ти новий об'єднаний орган Управлінчого Військовим Міністерством. Полковник Новиків висловлює думку, що Начальник Канцелярії Військо- вої Ради буде переважений прадек по Канцелярії Військової ради і не матиме можливості вести справи до Канцелярії Військового Міністерства, а також про необстоточність з'ясування підлеглости Начальника Канцелярі- рії Міністру Війни та Військової Ради. Після широкого пояснення Отамеком Шайбле ставиться на голосування схема Військової Ради, котра приймається одноголосно. Хорушкій Кармюхів і Лихачевський запитують, що назви: "Законодав- ча Управа Канцелярії Військового Міністерства" і "Бюджетно-Рахівнича Управа Канцелярії Військового Міністерства", не відповідають суті і під- ривать авторитет органа. Отамек Шайбле відповідає, що супроти самої назви перешкод не має і можливо іменувати: "Законодавча" або "Бюджетно-Рахівнича Управа при Канцелярії Військового Міністерства", але ж необхідно, що Канцелярія Військового Міністерства була об'єднаним органом і яким не можливо полустити, що б ці Управи були самостійними. Полковник Матилевич дає загальний погляд на Бюджетно-Рахівничу Уп- раву Військового Міністерства і Управління Головного Начальника Постачан- ня, а також про з'ясувати при кому повинна бути Бюджетно-Рахівнича Управа, чи при Канцелярії Військового Міністерства, чи при Управління Головного Начальника Постачання. Отамек Шайбле зазначає, що Бюджетно-Рахівнича Управа мусить бути при Канцелярії Військового Міністерства, у Головного Начальника Постачання може бути свій рахівничий орган, а як його зараз не має, то це питання- приватне. Ліхачевський підкреслює погляд Отамана Шайблє і додає, що дві ра- хівничі Управи-заяви. Комісія приступає до розгляду схеми Начальника Головного Управління Генерального Штабу і Головного Начальника Постачання. Отаман Шайблє дає широкі пояснення з приводу схеми взагалі і окремо відносно утворення Інспекторів Артилерії і Технічних військ, головною метою цього утворення є бажання відокремити формування різних частин і навчання військ від галузевих фахового постачання, в справах котрого повинно бути вироблення технічних засобів і постачання майном. Полковник Матяшевич галає про необхідність встановити хайтиськіший звязок меж Інспектором Артилерії. і Технічних військ з відповідними Го- ловними Управліннями. Отаман Протазанів зазначає, що звязок повинен бути з утворени Технич- ного Комитету. Полковник Матяшевич вносє пропозицію про необхідність утворення при Управлінні. Головного Начальника Постачання Технічно-Господарчого Коміте- ту. Комісія згожується з утворенням такого Комитету. Отаман Медзвицький пропонує поставити по схемі Військового Прокуратора в рядку Начальників ЯГолових Управлінь з безпосередньою підлеглістю Мі- ністру Війни. Пропозиція приймається Комісією одноголосно. Комісія згожується, з пропозицією Голови Комісії залишити по схемі Го- ловного Священика в рядку Начальників Головних Управлінь. Комісія заслушала заяву Полковника Мошийського про те, що Державним Секретарем по згоді з Міністром Юстиції внесе в Раду Міністрів проект закону про передачу військових Судів в відання Міністерства Юстиції. При тимачи на увагу, що відокремлення військових Судів від війська шкодливо відебється на дисципліні і зруйнує військове Судівництво, Комісія поста- новила: звернутись до Міністра Війни з проханням довести до відома Голов- ного Отамана, що по думці військових, передача військових Судів Міністер- ству Юстиції цілком не можлива. Начальнику Канцелярії Військового Міністерства Полковику Бродовсько- му Комісія доручає до другого засідання Комісії підготовити весь матеріал що до утворення Військової Ради. Начальникам Головних Управлінь представити до другого Засідання Комі- сії штати положення і схеми їх Управлінь. Піднімається питання про склад Військової Ради. Голова і члени Комісії приходять до висновку, що в склад Військової Ра- ди повинні входити: Міністр Війни, Начальник Головного Управління Гене- рального Штабу, Начальник Військового Морського Флоту, Головний Началь- ник Постачання, а також Начальники Головних Управлінь, коли закликають- ся; ці особи користуються правом рішучого голосу. Представники ж Держав- ного Контролю і Міністерства Фінансів користуються правом дорадчого по- лосу. Полковник Матяшевич подає пропозиції, що б всі члени Військової Ради користувались правом рішучого голосу. Комісія постановила право рішучого голосу в Військовій Ради представ- никам Державного Контролю Міністерства Фінансів не надавати. Комісія постановляє остаточну виробку складу Військової Ради відло- жити до другого засідання. Комісія заслухала заяву Отамана Пайбле про те, що Начальник Військо- вого Морського Флоту не з'являється на засідання Комісії і не надсилає до Комісії вимоганих штату, положення і схеми; - Комісія постановила: примусити Начальника Військового Морського Флоту надислати до Комісії необхідний матеріал. Отаман Пайбле прочитав проект закону про скасування Морського Міні- стерства і доклад Начальника Військового Флоту Ради Міністрів. Слідуюче засідання призначається на І-е вересня ц.р. о 9 г. ранку. Засідання Комісії закривається в 13 годин. ГОЛОВА КОМІСІЇ Члени: Секретарь ПРОТОКОЛ ч.11. Засідання комісії по перегляду/схеми "Міністерства Війни", ви- роленою Гол. Упр. Ген. Штабу. На засіданні були присутні: Начальник Голови "Управлєнія Ген. Штабу Отаман ПАЙВЛЕ, Нач-к Геодезичної Управи Отаман МЕДЗВІЦЬ, Отаман ПРОТРОЗАНІВ, Голв. Нач-к Постачання Полковник МАТАШЕВИЧ, Нач-к Голь. Р-Сул. Упр.Полковник МОШИНСКИЙ, від Штабу Голов. Отамана Полковник СУЛКОВСЬКИЙ,Нач-к Канцелярії Військового Міністе- ства Полковник Бродовський, Нач-к Організаційного відділу ГУГП Полковник НОВІКИЙ,Нач-к Вижетно-ахівничої Управи Канцелярії Військового Міністерства Ліхачевський і Нач-к Юристконсультського відділу Канцелярії Військового Міністерства Лорунний КАРНОУЛІВ. Засідання Комісії відкривається о 91/2 г ранку. Голова Ко- місії Отаман МЕДЗВІЦЬКИЙ, секретарем Головного Управління Ген- штабу Сотник ЛЕГІН. Отаман Шай бле виступив з поясненням про зміни, котрі були утворені в засіданні 23 серпня і додав пропозицію про передачу Канцелярії Військового Міністерства Військової Ради. Отаман Медзвіцький запитує відносно підлеглості Військової Ради і Нача- льника Канцелярії Військової Ради. Отаман Шайбле дає пояснення що Військова Рада - орган автономний, нікому не підлеглий. Нач-к Канцелярії Військової Ради безпосереднье підлягає Віністру ів її складення опоряджений відповідає за діяльність. Війни, він же є докладчик по всім справам Військової Ради і Канцелярії опорядження, але ж жадного впливу на які не буде рішення в Військової Раді не матиме. При Начальнику Канцелярії Військової Ради бажано утворити двох помішників: одного по справам внутрішнього життя Військової Ради, другого-по справам військовим. Надаючи Канцелярію Військового Муністерства до Військової Ради необхідно з тим передати і друкарню. При Міністрі Війни буде Секретарь для персонального листування, крім того отаман, два- три штаб-старшини і два осула для доручень. Полковник НОВІКОВ запитує про порядок видання, при таких умовах наказів. Отам Отаман ПАЙВЛЕ відповідає, що при передачі Канцелярії Військового з друкарнею до Військової Ради накази повинні видаватись при Кан- целярії Військової Ради. Після оговорування зазначеного Отаманом Пайбле, Комісія при- ходе до висновку, що Начальник Канцелярії Військової Ради підля- гає Міністру Війни і Голові Військової Ради тільки по питанням докладів. Полковник Еродовський висловлює побажання мати при Канцелярії Військової Ради Технічно-господарчий та Загальний відділи з дру- карнею. Після осміркування цього питання Комісія приходить до виснов- ку, що Технічно-господарчий відділ буде зайвим, а Загальний обма- но утворити, через що, в такому разі, 2-х помішників Начальнику Канцелярії, як раніше було зазначено не буде потрібно. Таким чином схема Військової Ради з'ясувалась в такій формі: Військова Рада має Канцелярію з загальним відділом журналною частиною, Закодав- чу Управу з кодифікаційним відділом і Бюджетно-Рахівничу Управу; при чому Начальник Канцелярії Військової Ради буде користуватись правами Начальника Головного Управління. Хорунжий Карноухів запитує про склад Військової Ради, завдан- ня покладаємо на Начальника Канцелярії Військової Ради і пропа- нує встановити новий об'єднушкий орган-Управляючого Військовим Міністерством. Полковник Новиків висловлює думку, що Начальник Канцелярії Військової Ради буде переважний працю по Канцелярії Військо- вої Ради і не матиме можливості вести справи по Канцелярії Вій- ськового Міністерства, а тако ж про необстотність з'ясування Нідлеглисти Начальника Канцелярії Міністра Війни та Військової Ради. Після широкого пояснення Отаманом Пайбле ставиться на голо- сування схема Військової Ради, котра приймається одноголосно. Хорунжий Карноухів і Ліхачевський зазначають, що назви: "За- конодавча Управа Канцелярії Військового Міністерства" і "Бюджет- но-Рахівничая Управа Канцелярії Військового Міністерства" не від- повідають суті і підривають авторитет органа. Отаман Пайбле відповідає, що супроти самої назви перешкод не має і можливо імінувати: "Законодавча" або "Бюджетно-Рахівничая Управа при Канцелярії Військового Міністерства", але ж неохідно, що ( Канцелярія Військового Міністерства була об'єднуючим органом і ніяк не можливо попутати, що з ді Управи були самостійними. Полковник Матяшевич дає загальний погляд на Бюджетно-Рахівничую Управу, звертає увагу на необхідність обслуговування Бюджетно-Рахів- ничою Управою Військового Міністерства і Управління Головного Нача- льника Постачання, а також про те з'ясувати при кому повинна бути Бюджетно-Рахівничая Управа, чи при Канцелярії Військового Міністер- ства, чи при Управлінні Головного Начальника Постачання. Отаман Найбле зазначає, що Бюджетно-Рахівничая Управа мусять бути при Канцелярії Військового Міністерства, у Головного Начальника може бути спій рахівничий орган, як його зараз не-ма; то це питан- ня-приватне. Ліхачевський підкреслює погляд Отамана Найбле і додає, що дві рахівничі Управи-зайви. Комісія приступає до розгляду схеми Начальника Головного Упра- вління Генерального Штабу і Головного Начальника Постачання. Отаман Найбле дає широкі пояснення з приводу схеми взагалі і окремо відносно утворення Інспекторів Артилерії і Технічних військ, головною метою цього утворення є бажання відокремити формування різних частин і навчання військ від галузей фахового постачання, в справах котрого повинно бути вироблення технічних засобів і по- стачання майном. Полковник Матяшевич гадає про необхідність встановити найти- сніший звязок меж Інспектором Артилерії і Технічних військ з від- повідними Головними Управліннями. Отаман Протасьнів зазначає, що звязок повинен бути з утворення Технічного Комітету. Полковник Матяшевич вносить пропозицію про необхідність утво- рення при Управлінні Головного Начальника Постачання Технічно- Господарчого Комітету. Комісія згоджується з утворенням такого Комітету. Отаман Медзвицький пропонує поставити по схемі Військового Прокуратора в рядку Начальників Головних Управлінь з безпосере н - і - с - і - в зі : - Відповідно до цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльність підприємства не є об'єктом оподаткування, то його прибуток не може бути об'єктом оподаткування. - Виходячи з цього, якщо діяльні 83 німий устойнім оточенням мови не-має і можливо її нинувати: "Законодавча або "Бюджетно-Рахівничая .сноголошно озійомін волевиямий рідісоподП Управа при Канцелярії Військового Міністерства але ж неохідно, що б он змилляв "Візькою мовкою ведібосопи з вратуючою лісом Канцелярія Військового Міністерства була об'єднувим органом і нинаварчм хивокол аїнняламен унія в звичайна озноволт імехо ніж не можливо попустити, що б ці Управи були за... звійними. -рєд од'єт одп отоманським яниномсль умве виллудове лісімой Полковник Матяшевич дає загальний погляд на Бюджетно-Рахівничу інім удя в носова їдитої мостоїній в ідеале оп мазардже-О мневаж Управу, звертає увагу на неадібнись обслуговування Бюджетно-Рахів- -инім яниоди в айду хивоколій унедерел одп унокля тяоорд віто Управа, звертає увагу на неадібнись обслуговування Бюджетно-Рахів- -инім яниоди в айду хивоколій унедерел одп унокля тяоорд віто О хивоколіїа янчелмеркодіе од, утвеу ан мгоямім.П. ідитой затарето льника Постачання, а тако ж просе з'ясувати при кому повинна бути -йя езкуре і інхллюсів ви розгледбені оркаджих яноїм дія від Видметно-Рахівничая Управа, чи при Канцелярії Військового Міністер- -ВІД.артоїні од домтунове: мавкокатою лісімой озтиянаїдуО евохяс ства, чи При Управлінні Головного Начальника Постачання. ів їдмуд сй од, яньмсто столпого вимоді од ктеворд минаходи з ня Отаман Шайбле зазначає, до Видметно-Рахівничая Управа мусить бути ен можлі ійкто! уатоетоїнім відуО хивоколій ардедел, хивоко ти при Канцелярії Військового Міністерства, у Волювного начальника .яньком мтнаотодпін ісімой викадіове столуд од енуруд лісімой умоховод Ліхачевський підкреслює погляд Отамана Шайбле і додає, що дви -ндач Іоноколій ванерсету од од квадетим лойкрям доов рахівничі Управи-зайви. -надіояе олочуд од иткястодорп янілясдп хивоколої маніналарен Комісія приступає до розгляду схеми Начальника Головного Управа .яннілявдч хі ммехо і вичекоп итатс ісімой вн вління Генерального Штабу і Головного Начальника Постачання. .ндяч Іоноколій калис одп епнати коствийділ Отаман Пайбле дає широки пояснення з приводу схеми взагалі і :обожній далю є од, учиноме од аткдюхоп ісімой инвапіріафомС окремо відносно удворення Інспекторів Артилерії і Технічних Військ нялардп оголослот яналльчен, мийір стоїнім:хтдоха іннесоп млс розовоном метод цього утворення є бажання відокремити формування Ялакою, утоф отонадор од озовохоже хиняларен, устті отональренел рімних частин і навчання військ від галузів фахового постачання, клок, аннілясдп хивоколої минасларен и оят А.яннаратопл янналарен в справах котрого повинно бути вироблення техничних засобів і по- еатодеп.Уоокоч оторушія мошд ростаутомрон мдою ід;ратманиляе стачантуондроя айонаніф авторетоїнім і одотной олонакред и кинн Полковник Матяшевич гадає про необхідность встановити нати- сніший звязок меж Інспектором Артилерії і Технічних військ з від- іовоколів мнелу їов д од,мдісонодп ездоп ряешатам янновкол повідними Головними Управліннями. .Уоокоч оторушія мошд аонлааутомрон мда Р ідея Іоноколій в узопот огорушія евапп якнонастооп лісімой Технічного Комітету. -адан єй айонаніф авторетоїнім і мьостной столандерд мянняатодедр Полковник Матяшевич вносє пропозицію про необхідность утво- рення при Управлінні Головного Начальника Постачання Технично- йда іоноколій удмлюе умборка уньстотою еклесивтооп лісімой Господарчого Комітету. . яннідіоя олочуд од итиходдія Комісія згожуеться з утворенням такого Комітету. -йїв янналярен од, ет одп влдасш анемато ураведлянкцбас нанійон Отаман Медавицький пропанує поставити по схемі Військового ен і ісімой яннадіояе ан коатендар"е он утодф отонаором олоноко Прокуратора в рядку Начальників Головних Управлінь з безпосер ьою підлеглістю Міністрy Війни. Пропозіція приймається Комісією одноголосно. Комісія згоджується з пропозицією Голови Комісії залишити по охемі Головного Священника в ряду Начальників Головних Управлінь. Комісія заслухала заяву Полковника Мошинського про те, що Дер- жавним Секретарем по згоді з Міністром Юстиції внесен в Раду Міні- стерств проект закону про передачу військових Судів в відення Міні- стерства Юстиції. Приймаючи на увагу, що відокремлення військових Су дів від війська шкодливо відебеться на дисципліні і зруйнує вій- ськове Судівництво, Комісія постановила: звернутись до Міністра Вій- ни з проханням довести до відома Головного Отамана, що по думці вій ськових, передача військових Судів Міністерству Юстиції цілком не можлива. Начальнику Канцелярії Військового Міністерства Полковнику Про- довському Комісія доручає до другого засідання Комісії підготувити весь маючийся матеріал що до утворення Військової Ради. Начальникам Головних Управлінь представити до другого Засідан- ня Комісії штати положення і схеми їх Управліннь. Підіймається питанне про склад Військової Ради. Ролові вилени Комісії приходять до висновку, що в склад Військової Ради повинні входити: Міністр Війни, Начальник Головного Управління Генерального Штабу, Начальник Військового Морського Фльоту, Головний Начальник Постачання, а також Начальники Головних Управлінь, коли закликаються; ці осіби користуються правом рішучого голосу. Представ ники ж Державного Контролю і Міністерства Фінансів користуються правом дорадчого голосу. Полковник Малящевич подає пропозицію, що б всі члени Військової Ради користувались правом рішучого голосу. Комісія постановила право рішучого голосу в Військовій Раді представникам Державного Контролю і Міністерства Фінансів Не нада- вати. Комісія постановляє остаточну виробку складу Військової Ради відложити до Другого засідання . Комісія застухала, заяву Отамана Шайбле про те, що Начальник Віл- ськового Морського Фльоту не з"являється на засідання Комісії і не ВИСНОВОК З протоколу Ч.2, 29 цього серпня засідання Комісії по перегляду проекту схеми організації Міністерства Війни, Комісія заслухала заяву Н-ка Військово-Судової Управи про те, що Державним Секретарем по згоді з Міністром Юстіції внесен в Раду Міністрів проект закону про передачу Військових Судів ведення Міністерству Юстіції. Приймаючи на увагу, що відокремлення Військових Судів від війська шкодливо відеб'ється на дисципліні і зруйнує військове Судівництво, Комісія постановила: звернутись до Військового Міністра з проханням довести до відома Головного Отамана, що по думці військових передача військових Судів Міністерству Юстіції цілком не можливо. Секретар Комісії, Сотник ПРОТОКОЛ Ч.III Засідання Комісії по перегляду проекту схеми Міністерства Війни," виробленого Головним Управлінням Генерального Штабу. зустріли на цьому На засіданні присутні: Нач. Головного Управління Генерального Штабу Отаман ШАЙБЛЕ, Керуючий Морськими Справами Капітан I-ої розряди ЗЛОВІН, Нач. Геодезичної Управи Отаман МЕДЗВІЦЬКИЙ, Головний Начальник Постачання Полковник МАТЯЄВИЧ, від Штабу Головного Отомана Полковник СУЛКОРСЬКИЙ, Н-к Канцелярії Міністерства Війни Полковник Бродовський, Н-к Бюджетно-Рахівничої Управи при Канцелярії Міністерства Війни ЛІХАЧЕВСЬКИЙ і Н-к Тристого консульского відділу при Канцелярії Міністерства Війни Хорунжий ХАРНОУХІД Засідання Комісії відкривається 3 вересня о 12 1/2 години для Головних Комісії Отаман Медзвіцький, секретарем Головного Управління Генерального Штабу Сотник ЛЕГІН. По ознайомленню Комісії з протоколом попереднього засідання Отаман Шайбле надає пропозицію підписати розглянуту частину схеми: /Верховна Влада, Міністр Війни, Н-к Генерального Штабу, Н-к Військового Морського Флоту, Головний Н-к Постачання та Військова Рада з її установами/ і на- глядати на ухвалу Ради Міністрів, позаяк час вимагає найшвидше істнування Військової Ради. Полковник Бродовський висловлює бажання, аби загальний відділ Канцелярії Міністерства Війни імкувати Загальному Управою через те, що до цього відділу буде належать також і керування по Господарчим справам і якщо взагалі задовольнення осіб Канцелярії Міністерства Війни. Отаман Шайбле відповідає, що Загальний відділ повинен залишитися від- ділом проводу аналогіч меж прадець Загального відділу Канцелярії Міністра Війни з іншими відповідними відділами, а також з "посув різницю" в праці з Законодавчої та Бюджетно-Рахівничої Управи з Загальним відділом. Полковник Матяєвич підрозділяє попад Отамана Шайбле і пропонує ухвалити цю від назв "Управа", не відокремлюватися, позаяк назва "Управа" ма- ще лежить сільш менш до установки окремої. означеного комітету. Комісія постановляє залишити попередню назву: "Загальний відділ Кан- целярії Міністерства Війни". Основа тоді неспокойна тоді є місцем Полковник Бродовський подає пропозицію, що з замість Законодавчої Управи Міністерства Війни істнували Каддификатор, законодавець і Юристко- суддя Міністерства Війни. Імехо он випадок експонування архівних Л. Ліхачевський пропонує додати до схеми Військового Ради Бристко- юсульність за справах Начальника Управи. Після довгого обміркування цих питань, та вироки позовень Хорунжого Карпоухіва і Отамана Шабле, в котрих між ними виявилась, що в сучасній момент, по складеним обставинам, Кристоконсульт Канцелярії Міністерства Війни виконує особливий Н-ка Законодавчої Управи - Голова Комісії ставить на голосування пропозиції, чи потрібно додати до схеми військової Ради окрему юридичну лінію Християнськульта, пропозиція приймається Комісією одноголосно. Комісія постановляє залишити Законодавчу і Бюджет- но-Рахівничу Управу з такими назвами "Законодавча" і "Бюджетно-Рахівнична Управа Міністерства Війни." В час обміркування цих питань на засідання Комісії прибував Капитан І ранги Злобія. Полковник Бродовський зараз, що в заданні законово схеми Міністерства Війни не зазначена Увича Атестаційна Комісія. Комісія висловлюється за необхідність додати до схеми Вичу Атестаційну Комісію, котра під Голованням Міністра Війни складається з Н-ка Генерального Штабу, Н-ка Військового Морського Флоту і Головного Начальника Постачання; Капітану І-ої ранги Злобія, Голова Комісії з"ясовує як не сушому на попередніх засіданнях загальну схему Міністерства Війни. Капитан І-ої ранги Злобія не згоджується на загальне Військове Постачання Морського Флоту і висловлює бажання мати для Морського Флоту окреме Постачання, особисто в галузях торкаючися Постачання технічних засобів. Отаман Медзвіцький доказує продуктивність загального Постачання. Полковник Матавевич з"ясовує схему свого Управління загальних ресурсах мале для постачання армії і флоту у висловлюється за те, що одне Постачання досить СУде для армії і флоту. Отаман Шабле теж доказує не обхідність і можливість Загального Постачання. Капитан І-ої ранги Злобія пропонує Комісії, вирішити, як галузі по постачанню М.Флоти Судуть калегати до Головного Начальника Постачання і які до Начальника Морського Флоту. Голові Комісії продовжує з"ясовувати схему Отама. Шабле вадає пропозицію про необхідність зв"язку між Начальником Генерального Штабу і Нач. Військового Морського Флоту взаємним командуванням старших один до другого Комісія з цієї пропозицією згоджується Отаман Медзвіцький пропонує додатки по схемі до Міністра Війни четвертого Штаб-старшини від Морського Флоту. Комісія постановляє додати по схемі до Міністра Війни четвертого Штаб-старшину від Морського Флоту. Отаман Медзвіцький піднімає питання про склад Військової Ради, і пропонує виразити зі складу Військової Ради, Начальником Округів, як осіб переважних на місцях працю, і не маючи можливості приймати участи в засіданнях Військової Ради. Отаман Шайблє зазначає, що Начальники Округів повинні входити в склад Військової Ради і будуть брати участь в засіданнях Військової Ра- ди, по взаємним питанням і коли воно знаходиться в місті розташування Військової Ради. Отаман Медзвинький висловлюється за необхідність утворення постій- ного кадру по призначення членів Військової Ради, через те, що входячи в склад Військової Ради Начальник Генерального Штабу, Н-к Військового Морського Флоту, Головний Начальник Постачання мають величезну роботу, не завжди можуть з"являтися на засіданнях Військової Ради, через що спра- ва з питанням в Військові Ради буде затримуватись. Отаман Мезинцький читає проект положення про Військову Раду, ви- робленої Начальником Канцелярії Міністерства Війни. Комісія, по пропозиції Отамана Шайблє не в ст. 6 проекту положен- ня надає Начальнику Канцелярії Міністерства Війни право дорадчого го- лосу в Військовій Ради. Також Комісія постановляє зазначити в проект положення, щоб цок- тральними Уставами доклади надсилались до Військової Ради через від- повідних Помічників Міністра Війни. Комісія постановляє надати присутнім на засіданнях Військової Ради Начальникам Управлінь право рішучого голосу. Отаман Шайблє ставить пи- тання про призначення Голови і Членів Військової Ради, кількості членів і кворум Військової Ради. Після вовобачного обміркування цих питань Комісія постановляє: 1/ Висча Атестаційна Комісія, в склад якої входять: Н-к Генерального Штабу, Н-к Військового Морського Флоту і Головний Н-к Постачання під Голуванням Міністра Війни, складає кандидатський старшинський список по до членів Військової Ради з усіх родів зброї і подає цей список на зат- вердження Верховної Влади. 2/ Кількість постійних членів Військової Ради по призначення повинна бути з голосом від 7 до 10. 3/ Засідання Військової Ради рахувати законними при присутності 2/3 членів по призначенню і не менш 1/2 призначенних по посаді. Голова Комісії доручає Помічнику Бродовському дохоруконосця Кардан- ухілу виробити положення про Військову Раду, а Начальнику Організацій- ного відділу ГУГШ представити Положення про Висчу Атестаційну Комісію і Начальника Генерального Штабу. Слідуюче засідання призначається на 6 вересня б.р. о 10 годині ранку Засідання закриється в 14 1/2 годин дня. ГОЛОВА КОМІСІЇ Секретар ПРОТОКОЛ Ч.IV. Засідання Комісії по перегляду проєкту схеми організації Міністерства Війни" виробленого Головним Управлінням Генерального Штабу." На засіданні були присутні: Начальник Головного Управління генерального Штабу Отаман ПАЙВЕР, Коручки Морськими Справами Капітан I-ої ранги ЗЛОВІН, Начальник Головної Геодезичної Управи Отаман МЕЛЬЗИЦЬКИЙ, Головний Началь- ник Поштахня Полковник Матяєвич, Начальник Головної Військово-Судової Управи Полковник МОШИНСЬКИЙ, Начальник Канцелярії Міністерства Війни Пол- ковник БРОДОВСЬКИЙ, Начальник Організаційного віділу Головної Управи Ге- нерального Штабу Полковник НОВІКОВ, Начальник Видатно-Рахівничої Управи при Канцелярії Міністерства Війни п.Лікачовський і Начальник Юристконосуль- ського відділу при Канцелярії Міністерства Війни Коручкия КАРНАУХІВ. Засідання Комісії відкривається 5 вересня б.р. о 10 годині ранку. Голо- ва Комісії Отаман Мехвіцький, секретар: Головного Управління Генерального Штабу Сотник Логік. Комісія заслушав пропозицію Полковника Бродовського про необхідність додатки до схеми "Міністерства Війни" Помішник Начальника Канцелярії Міні- стерства Війни, а також по ознако Штаб-Старшину Міністру Війни, постанови- ла зазначити на схемі діх двох осіб. Голова Комісії приступає до розгляду проєкту Положення Вищої Атестацій- ної Комісії, виробленого Головним Управлінням Генерального Штабу. При об- міркуванні проєкту Положення Комісія постановляє: 1/ додати до проєкту по- ложення, що Вища Атестаційна Комісія обміркував всі листки відбірської слу- гової діяльності висшого персонального складу та складає кандидатські спис си на вищі посади не тільки армії, ко і флоти і військово-адміністративні посади. 2/в/з.проєкту Положення викреслити:ОКИ АДУСТ. 3/додати, що до складу Вищої Атестаційної Комісії повинні належати: Голо- ва Військової Ради, Командуючий Півськовими Флотом, Начальники військових округів і Головний Начальник тої інституції, до якої належить атестуємся ос- са. Всі ці особи користуються правами рішучого голосу. 4/додати, що докладчиком Вищої Атестаційної Комісії з"являється не тіль- ки I-й Помішник Начальник Генерального Штабу, но і Помішник Начальника вік- ськового Морського Флоту. 5/додати, що скликає Вищу Атестаційну Комісію, ко-річно, а також по мі- рі потріб Міністра Війни. 6/змінити, що атестації доставляються в Викон Атестаційну Комісію не через Міністра Війни, а через Начальника Генерального Штабу. 7/додати, що по розгляді атестації Викон Атестаційна Комісія постановляє остаточне рішення при Кворумі не менш 5 осіб. експертиза 8/п.10 проєкту положення викролити. 9/додати, що засідання Комісії та повідомлення проводяться також за особистим завданням секретаря виконує один з членів Комісії. 10/п.3-го Голова Комісії пропонує приступити до розгляду проекту положення -най загальному про Військову Раду, виробленого Хорунжих Карнаухків. -11 п.4-го у Хорунжих Карнаухів зазначає, що при складанні положення він керувався думкою І-го канцлера С.В.П. 1869 року з тими податками, які були вироблені узгоджені Комісією по перегляду проекту схеми організації Міністерства Військового. -12 п.5-го Отаман Шапле жадає пропозицій, аби проєкт положення при Військово-Медичному Раду був переконаний на розгляд на другу караду Комісії, щоб до того часу члени Комісії змогли детально ознайомитися з проєктом, і мали б відповідні питання, такими чином справа з розглядом проекту положення -важко йде про Військову Раду пішло б творче і пропоную призначити слідуюче засідання Комісії на 8-е вересня о 10 годинах ранку. Хорунжих Карнаухків зазначає, що по 8-го вересня члени Комісії не встигнуть розглянути проект положення і проце призначити слідуюче за- сідання Комісії на 9-е вересень. Слідуюче засідання Комісії призначається на 9-е вересня С.р. о 10 годин ранку. Засідання закривається в 12 1/2 години дня. ПРОЛОВА КОМІСТІЯ Членки: експертиза, експертиза, експертиза, експертиза, експертиза, експертиза, Секретар ПРОТОКОЛ № Засідання Комісії по розглядку проекту охени організації Міністерства "МІНІ", звільненого Головним Управлінням Гене- рального Штабу. На засіданні були присутні: Начальник Головного Управління Гене- рального Штабу Отаман шлях, Начальник Головної Реєстраційної Ігри Ота- ман МЕДЗВІЛЬКИ, Головний Начальник Добровольчих Полковиків МАТЮШИН, Коруп- чий Морський Сирамки Отаман I-ої рати ЗЛОВІН, Начальник Головної Вій- ськово-Судової Управи Понкозовик МАДЖЕЛЬНИЙ, Начальник Казацької Міні- стерства Війська Полковник УРОДОВСЬКИЙ, Начальник Організаційного Відділу Головного Управління Генерального Штабу Польовик КОНЄКІН, Начальник Заднестро-Рахівської Ігри Катеринорія Майстерства Війни п.ПИКАЧЕНСЬКИЙ і Начальник Кримського відділу Канцелярії Міністерства Війни Хо- рунжий КОРКОВІХ. Засідання Комісії відбулося 19 вересня в 11 години ранку Голова Комісії Отаман МЕДЗВІЛЬКИ, секретарем Головного Управління Гене- рального Штабу Соція АКТУС. Голова Комісії читає протоколи попередніх засідань ч.ч.II,III і IV, котрі Комісією затверджуються. Комісія ватерує проект охени організації "Міністерства Ві- ни" і Положення про Імпу Адміністрації Комітету". Комісія приступає до розгляду проекту Штату Міськової Ради. Комісія після обговорення проекту штату постановляє: 1) прий- тку: "по призначення Верховної Власти" викреслити; 2) додати до майбутньої примітки "Центральних Міськових Уставів"; 3) поточність другу примітку такого змісту: для тих членів Міськової Ради, котрі призначені в посади утримання винним, ім вчиняється як класа посади так і утримання на попередній посаді. Комісія приступає до розгляду проекту положення про Міськову Раду. Після повсякого обговорення навчного артикулу, параграфу і пакту Комісія постановляє: 1) в Арт.1 слово "інституція" замінити - " установа". а) в п. "а" додати " та морських" шил. 2) в арт.3 що до складу Міськової Ради додати " в тому числі від 2-х до 3-х від Корського Відсотку. 3) в арт.4 зазначити, по члени Військової Ради, крім переліче- них по додаткам (арт.5) познаменуються по безпосередньому порядку Вер- ховної Влади в військових осіб „по наявності" во всіх родів зброї. 4) в арт.6 замінити назви: "Баранці відомства" - "Заповідним зборами" і "Окремі держави" - "Колишні вібрання". 5) в арт.7 додати в) що малі вібранці складаються „ на менш як " в п"яти членів; б) по Родове і члени таких відразу назначаються Головою Військової Ради і т.) "на річний термін" дикролитки. 6) арт.10 мали такого змісту: „На членів Військової Ради покла- дається інспектування військ "на словах, а також і всіх військових і Корських Управлень Міністерства Війни". 7) в арт.13 замінити: на підставі звичайних законів "розповсюди- "а наказу Верховної Влади". 8) в арт.14: а) назив „предположення" замінити "проект"; б) до розмалу Військової Ради класти питань торганція на підставі військового по відомства, але і Корського, з) в § 4 додати "в орган судовий бойового ро флоту і річної служби! …………." г) до § 3 додати "в розгля- ниття торганція консервативної (флота)", д) § 10 мали такого змісту: „Сай гальки плин будівлі фортеці, ографичних вижів і другі наголовнімі оправи по всьому Міністерству Війни". 9) в арт.15 и "д" замість „на суму 100.000 гривень" встановити „на суму більш 1.000.000 гривень", встановлено навид п. "в" такого змісту: " всі питання означеного § 2,3,1 за 10 розпорядчого арт.14. (10) в арт.20 замінити : „школу правил, встановлені для цього……" в установити:…………… корубовел згідно арт.13…………". Олідуєте засідання Комісії призначається на 10 вересня о 10 го- дині ранку. Засідання Комісії закривається в 14½ р. дня. ГОЛОВА КОМІСІЇ ЧЛЕНКИ: СЕКРЕТАРЬ ПРОТОКОЛ У. Реєстрація Комісії по розгляді проекту схеми організації Міністерства Війни", як обговорено Головним Управлінням Гене- рального Штабу. На засіданні були присутні: Начальник Головного Управління "Гене- рального Штабу Отаман ОКСЕНЬ, Начальник Головної Теодозійської України Отаман МИЦЕВІЧНИЙ, Головний Надальник Восставляння Поручника БАТУШКИН, Корун- дія, Морський Офіцер Отаман І-ої рати ЗЛОБІН, Начальник Головної Вій- ськово-Орудової Управи Помічник МАРМІСЬКИЙ, Начальник Вандалірів Міні- стерства Війни Полковник ПРОДОВБИЧИЙ, Начальник Організаційного Відділу Головного Управління Генерального Штабу Долгових КОЗІКІН, Начальник Водяно-Раківської України Ванхеллій Міністерства Війни д.КИДАЧЕВСЬКИЙ і Начальник Хозяйственого відділу Канцелярії Міністерства Війни Хо- рушкий КОМІНХІВ. Засідання Комісії відкрилося 8-го березня у 11 годин ранку Толома Комісії Отаман МИЦЕВІЧНИЙ, закривав Головного Управління Гене- рального Штабу Остап КЕРН. Голова Комісії читав протоколи попередніх засідань ч.к.ІІ,ІІІ і ІV, коли Комісія затверджувалася. Комісія затверджує проект схеми організації "Міністерства Вій- ни" і "Положення про Бюро Ідеологічної Комісії". Комісія приступає до розгляду проекту Повту Військової Ради. Комісія після обговорення проекту швидко постановила: 1) принять тку: по крізначенням Верховної влади" викреслити 2) додати до назвою примітки "Центральних Військових Уставів", 3) основний кругу примітку такого змісту: для тих членів Військової Ради, котрі призначені в нове, а утримання яким, ім залишається їх клас посади так і утримання по попередній посаді. Комісія приступає до розгляду проекту положення про Військову Раду. Після всебожового обміркування назвного артикулу, нараґравш і пакту Комісія постановила: 1) в Арт.І слово "інститутції" замінити - "установа". а) в п. "в" додати "та морських" засіл. 2) в арт.3 що до складу Військової Ради додати "в тому числі від 2-х до 3-х міл Морського Флоту. 3) в арт.4 зазначити, що членів Військової Ради, крім переліче- них по посадам (арт.2) призначаються по безпосередньому наказу Вер- ховної Країни з військових озів "по можливості" во всіх радах афрої. 4) в арт.5 замінити палат: "Загальні відрання" - "Загальний зборами" і "Органі Вирада" - "Малими зібраннями". 5) в арт.7 додати а) що мали зібрання складаються " по менше як " в п'ять членів; б) до Голови і членів малих зібраний призначаються Головою Військової Ради і в) "за річний термін" використовується. 6) Арт.10 мати такого змісту: "На членів Військової Ради пла- дателю інспекційованних військ за Ольота, а також і всіх військових і Королевин Істовок Міністерства Візни". 7) в арт.13 замість "на підставах Існуючих вже 18" встановити "в цьому Верховної Влади". 8) в арт.14: а) малий "предположения" змінити "проекта" б) до до- ровняну Військової Ради надавала питання топографичної по тільки Війською по підготовці, але і Морського, в) з § 3 додати "програм будівлі добови по Флоту і мінної Служби" ........... г) до § 3 додати в 1 розгро- плення торможення концерційної флоту", д) § 10 мати такого змісту: "за галанні палив будівлі фортецій, стратегічних шляхів і другі настролонні справи по закону Міністерства Візни". 9) в арт.15 в "а" майда "на суму 300.000 гривень" встановити "на суму більш 1.000.000 гривень", встановити наряд п. "в" ченого міста " всі певнини зазначені у § 2,3," та 10 розпорядкового арт.Га. 10) в арт.20 замість "микону+ проект, затверджені для нього...... встановити: ........... корустовий відро арт.13..........." Слідуємо засідання Комісії Президента за 10 Королей о 10 то- дні рашу. Засідання Комісії закінчено в 18 ч. дні. ГОЛОВА КОМІСІЇ ЧЛЕНИ: СЕКРЕТАРЬ Генеральному Мірзі. П. Маланькінський оголошено по від'їзду. На моїм запитанні п. В. М-р перегляв мені про те, що вчора на Нараді М-рів сказав вам Моревик М-во. Також, що на даний момент підготували можливий температуру наносу і. В. М-ра закликали в нашому повністю "по експерименту" проєктів: лімна від Вр. Моревик, прибуття на 1 вересня. Разом з цим на другій сьогодні додано експертизу. М-ка Каменева і В. М-ва Маланови. Офіційно 30/VIII М-р Уйини Кінноја Земењалбм. Чи Саршина Саршими для доручків Гарша. Уц Сарш. для доручків Осаули М-ра Уйини Самрчари Кашевлр. Фруктарицимъ Військ. Када Канц. М-ва Уйини Поважим. Нка Канц. Зап. від. Малохина 1905 Арушкара Законьша 1907 Б. Рах Уцо. М-ва Уйини Восмодар. Від. Новомороджена. Чемпрамима Бухсамірія. Юрнеком. від. О. Імандолудт М-ва Уйини Закон. упр. М-ва Уйини Закон. від. О. Коджорик Від. Планови схема Министерства Війни Верхня Права Министерство Війни Загальна адміністрація Румунії Генерального Штабу Комитет на організацію армії Департаменти: - Допомога - Служба - Виховання - Освіта - Техніка - Медична - Поверхнева Командування 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го, 11-го, 12-го Командування: - Військової та Морської - Повітряної - Залізничної - Транспортної Полків: - Кавалерія - Артилерія - Інженери - Саперні - Механічна - Повітряна Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний штаб Військовий суд Медична служба Служба зв'язку Командування: - Внутрішньої безпеки - Захисту меж - Охорони та патрулювання Генеральний 92 Н-к Окри. 92 Біггім: Грізага: Покин Св. Нов. К-пн. Купини: Сорі: 1-а орбітія. 2-а орбітія. 3-а орбітія. Тов. Наргіл. Нк. Узлугу, Дос. вогн. див. ланц., Святій Венам. Топоропна. 1 2 3 Тапараха Зб. ов. Тип-транс. тічні Кімно Абія, гет. ellinas, Маннадж. Базови, заправки Арм. море Мелвіна? Фризом Праум Землі о-заправка Гаральник Овнівачин- Про біггім Локовник ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ. Генеральний Штаб відає: а/ розроботкою питань і розумувань по приготовленню до води; б/ збором і обробленням військово-статистичних матеріалів і відомостів про темпи військових подій і про озброєні сили чужеземних держав; в/ об'єднанням і кадровими оперативних, військово-статистичних і мобілізаційних робот часів корпусів; г/ приготовленням загальних міркувань про збудування змінених пунктів, інженерною підготовкою границь держави, фортецями, шляхами і іншими засобами комунікації; д/ цілуванням удосконалення і винаходів в військовому ділі в розумінню їх оперативного значення; е/ по- ліпшенням і удосконаленням освіти і підготовки старших Генерального Штабу, як теоретично, так і практично. Військово-науковими і військово-історичними роботами, використуванням досвіду останніх для освіти і навчання військ; ж/ розробленням питань по організації армії; з/ розросленим питань по дислокації армії і складанню роспису бойового складу мирного 1 військового часу; и/ загальними питаннями по службі, заняттям і освіті військ; к/ загальними розпорядженнями по укомплектовуванню армії в мирний час і по призву козаків запасу в учебні збори; л/ питаннями про загальну мобілізацію і демобілізацію армії; м/ петевою військ і військових груп в мирний час, організацією і планами перевозки в військовий час; н/ питаннями по відповідній підготовці і прокладці залізничної сіті держави і по будуванню тилових шляхів армії; о/ загальним доглядом за становищем і удосконаленням артилерії і технічних військ в осередку, відповідність їх навчання і становище їх техніки, а також видого їх командного складу всім сучасним вимогам через головних інспекторів артилерії і технічних військ; п/ організацією великих маневрів армії і флоту; р/ загальним доглядом за становищем картографичного діла в краї; загальними вказівками по цьому питанню Геодезичному управління, складанням корр- хунків постачання мапами частин військ і військових управлінь на мирний і військовий час. 2. В Генеральному Штабі з"осереджується, окрім того, діла по персональному складу і проходженню служби: а/ всіх старших Генерального Штабу і прилічених до нього; б/ старших, слухачих по пересуванню військ; в/старшини, слухачих в Генеральному Штабу. 3. Окрім того, в безпосередньому віданні Начальника Генерального Штабу знаходяться військово-академичні курси, а пізніш - Академія Генерально- 4. При Генеральному Штабу знаходиться окремий кінний дивізіон і кемунітрова команда. ПРО НАЧАЛЬНИКА ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. I. Начальник Генерального Штабу є найближчим виконавець вказівок Верховної Влади по службі Генерального Штабу і по розробленню питань, відносних до організації, навчання армій і підготовки її до війни. В діях своїх він підлягає безпосередньо Військовому Міністерству, маючи по ділам, до кругу відання його відноситься, особистий доповід у Верховної Влади в присутності Військового Міністра. 2. Він призначається і усувається по безпосередньому наказу Верховної Влади. 3. Начальник Генерального Штабу: а/ керує розробленням міркувань по організації і навчанню армій і по підготовці її до війни, об'єднує працю штабів корпусів в цьому відношенні і слідкує за їх виконанням; б/ керує службою і військово-науковими роботами Генерального Штабу і Військової Академії; в/ слідкує за розвитком і удосконаленням всіх галузей військового діла, допомагаючи ширення військових занять у армії; г/ дає загальні вказівки Начальнику Управління військових комунікацій відносно організації перевозу підряд 1-військових груп для мирного часу, доглядає за відповідним їх виконанням; д/ дає загальні вказівки про постачання військ мапами на мирний і військовий час; е/ дає загальні вказівки про напрямок служби і діяльності залізничних військ 1 про підготовку їх для військового часу; ж/ направляє діяльність Академії Генерального Штабу. 4. Він повинен знати всіх старших Генерального Штабу, понижачи за штаб старшинського рангу 1 являється відповідальним за відповідне пристосування і призначень їх по службі згідно персональним особливостям і рівню їх знань. 5. Він повинен звертати виключну увагу на відповідку теоретичну підготовку старших генерального Штабу по весь час їх служби. 6. Начальник Генерального Штабу є доконечний член Військової Ради, всі вищих військових нарад і атестаційних нарад. Зверх того, прирозгляди в вищих першаних установах діл, зв'язаних з його колом діяльності він приймає в них участь з правами голосу. 7. При розгляді Радою міністрів всіх питань відносних до кола його відання, він присутствує на їх засіданнях з правом рішучого голосу. 8. Він представляє щорічно Верховній Влади звіт про діяльність Генераль 9. Начальник Генерального Штабу розробляє загальні припущення для великих маневрів. 10. Представління свої в відьовому Раду Начальник Генерального Штабу також вносить по передньому докладі Військовому Міністерстві. Постановки Ради представляються на погляд Верховні Владі Військовим Міністром. II. Начальник Генерального Штабу в відношенні підведних йому управлінь і слухачих користується правами товерна міністра. 12. По питанням, до колього відання військових, він звоситься з другими установами і особами на правах Міністра. 13. Він має право огляду ференції /сухаєних і пгморовких/, їх озброєння і находящихся в них уставок. 14. По персональному складу Начальник Генерального Штабу виконує слідуюче: а/ приймає старших, скичичних курс Академії Генерального Штабу, до Генерального Штабу чи відлічує до строю; б/ представляє, по докладу Військовому Міністерстві, до переводу в Генеральний Штаб старших з строю чи з посад, не положених по Генеральному Штабу навпаки; в/ складає і представляє на погляд військового Міністра кандидатські списки для призначень на посади начальників штабівкорпусів і посад, положених по Генеральному Штабу, при чому вносить в ці списки по безпосередньому своєму погляду або представлінням засобничого начальства, викладаючи в останньому випадку свій висновок по цим представлінням; г/ дає свій висновок по всім представлінням про внесення генералів і штаб-старших Генерального Штабу в кандидатські списки на посади не по Генеральному Штабу і по представленим про призначення цих чинів на такі посади; д/ представляє до производства в рангі, на підставі узяження, генералів, штаб і обер-старших Генерального Штабу, займаючи посади по Генеральному Штабу і дає свої висновки про такий-ж представління осіб, посад по Генеральному Штабу не займаючих; е/ представляє про відлічення старших Генерального Штабу в запас або по роду зброї; ж/ призначає на посади і увильна коледжитів зализичних стажцій; з/ дозволяє відрядження на залишки старших для досліду за перевозом військ; и/ дозволяє відрядження старших Генерального Штабу по за межи корпусних округ з відпуком ім всього подорожного і грошового задоволення по положеним; к/ дозволяє прикомандирування до ГенеральногоШтабу для виконання різних робіт на термін до одного року стар- ши Генерального Штабу і всіх прилічених до нього; л/ дозволе допуск стар шир Генерального Штабу до вступу в спеціальні види учбові заклади. ІЗ. Начальник Генерального Штабу по затвердженню Верховної Владою всіх його предстаєвілівь по персональному складу корпусу створени Генерального Штабу, пе редає таки Начальнику відповідної управи для оголошення їх в наказі армій і флоту. І4. В-випадку хворости чи видсутності Начальника Генерального Штабу, от аки його виконується його поміщиком. І5. Генерал для доручень, знаходящийся при Начальнику Генерального Шта виконує особливі доручення Начальника Генерального штабу по ревізіям інспе торським поїздкам, оглядам. І6. Персональний осадд Начальника Генерального Штабу знаходиться в пер нальному його розпорядженні. НАЧАЛЬНИК ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ, О. Т А М А Н Начальник Організаційного Відділу, Полковник ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ. 1. Генеральний Штаб відає: а/ розробкою питань і розумувань по приготувленню до воїнки; б/ збір- ром і обробленням військово-статистичних матеріалів і відомостей про те- ятри військових подій і про озброєні сили чужеземних держав; в/ об'єдна- ням і наставленням оперативних, військово-статистичних і мобілізаційних робот штабів корпусів; г/ приготовленням загальних міркувань про збуду- вання зміцнених пунктів, інженерною підготовкою границь держави, корте- ціями, шляхами і кишми засобами комунікації; д/ цілуванням удосконалення і винаходів в військовому ділі в розумінні їх оперативного значення; е/ по- ліпшенням і удосконаленням озброї і підготовки старших Генерального Штабу, як теоретично, так і практично. Військово-науковими і військово-історич- ними роботами, використуванням досвіду останніх двох освіти і повчань військ; ж/ розробленням питань по організації армії; з/ розробленням пи- тань по дієзділні армії і складанню роспису бойового складу мирного і військового часу; и/ загальними питаннями по службі, закляттям і ордіті військ; к/ загальними розподілами по укомплектуванню армії в мирний час і по призуву козаків запасу в учбові збори; л/ питаннями про загальну мобілізацію і демобілізацію армії; м/ перевозом військ і військових гру- зів в мирний час, організацією і планими перевезки в військовий час; н/ пе- таннями по відповідній підготовці і прикладній залізничній сіті, держави і по будуванню тилових шляхів армії; о/ загальним доглядом за становищем і удосконаленням артилерії і технічних військ в себе і за кордоном, відпо- відностю їх навчання і становище їх техніки, а також вимого їх командно- го складу воїм сучасним вимогам через головних інспекторів артилерії і технічних військ; п/ організацією великих маневрів армії і флоту; р/ зага- льним доглядом за становищем картографічного діла в краї; загальними вказівками по цьому питанню Геодезичному управлінню, складанням норм ра- кунків постачання мапами частин військ і військових управлінь на мирний і військовий час. 2. В Генеральному Штабу з'ясовуються, окрім того, діла по персона- льному складу і проходженню служби: а/ воїх старших Генерального Штабу і прилічених до нього; б/ старших, слугащих по переосвужанню військ; в/ стар- шик, слугащих в Генеральному Штабу. 3. Окрім того, в Сезоноведичному відділенні Начальника Генерального Шта- бу знаходяться військово-наукові курси, а пізніш - Академія Генерально- го Штабу. 4. При Генеральному Штабу знаходяться окремий кінний півдіон і немуштрована команда. ПРО НАЧАЛЬНИКА ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. I. Начальник Генерального Штабу є найближчим виконавцем вказівок Вер- ховної Влади по службі Генерального Штабу і по розробленню плань, відно- сних до організації, навчання армій і підготовці її до війни. В діях сво- їх він підлягає безпосередньо Військовому Міністрові, маючи по ділах, до кругу відання його відносинь, особистий доповід у Верховної Влади в при- сутності Військового Міністра. 2. Він призначається і усувається по безпосередньому погляду Верхов- ної Влади. 3. Начальник Генерального Штабу: а/ керує розробленням міркувань по ор- ганізації і навчанню армій і по підготовці її до війни, об'єднує працю шта- бів корпусів в цьому відношенні і слідкує за їх виконанням; б/ керує служ- бою і військово-науковими роботами Генерального Штабу і Військової Акаде- мії; в/ слідкує за розвитком і удосконаленням всіх плюзів військового ді- ла, допомагаючи шеренно військових заняттів в армії; г/ дає загальні вка- зівки Начальнику Управління військових комунікацій, відносно організації пе- ревозу військ і військових грузів для крратого часу, поглядає за відповідним їх виконанням; д/ дає загальні вказівки про постачання військ мапами на мережах і військовий час; е/ дає загальні вказівки про напрямок служби і ді- яльності залізничних військ і про підготовку їх для військового часу; ж/ направляє діяльність Академії Генерального Штабу. 4/ Він повинен знати всіх старших Генерального Штабу, починати з шта- старшинського рангу і являється відповідальним за відповідне пристосування і призначення їх по службі згідно персональним особливостям і рівню їх зн- ній. 5. Він повинен звертати виключну увагу на відповідну теоретичну підго- товку старших генерального Штабу во весь час їх служби. 6. Начальник Генерального Штабу є доконечний член Військової Ради, всіх вищих військових нарад і атестаційних нарад. Зверх того, при розгляді в ви- щих державних установах піл, зв'язаних з його колом діяльності він приймає в них участь з привідним голосом. 7. При розгляда Радою міністрів всіх питань відносиних до киля його відання, він присутствує на їх засіданнях з правом імашного голосу. 8. Він представляє щорічно Верховні Влади звіт про діяльність Генераль- кого Штабу і свої, припунження про необхідні узгодженням і поліпшення по службі Генерального Штабу, по підготовці військ і по підготовці до війни. 9. Начальник Генерального Штабу розробляє загальні припунження для великих маневрів. 10. Представління свої в військову Раду Начальник Генерального Штабу також вносить по передньому докладі Військовому Міністерстві. Постанови-ж Ради представляються на погляд Верховні Владі Військовим Міністром. II. Начальник Генерального Штабу в відношенню підвладних йому управлінь і службах користується правами товариша міністра. 12. По питанням, до кола дого відання відноситься, вік зносяться з другими установами і особам на права Міністра. 13. Рік має право слугду кортеції /сухоземних і прикорабних/, їх озброєння і находящихся в них установах. 14. По персональному складу Начальник Генерального Штабу виконує слідуюче: а/ приймає старшин, скінчивших курс Академії Генерального Штабу, до Генерального Штабу чи відлічує до строк; б/ представляє, по докладу Військовому Міністерстві, до переводу в Генеральний Штаб старшин з строк чи з посл, не положених по Генеральному Штабу навпаки; в/ складає і представляє на погляд, військового Міністра кандидатські списки для призначень на посади начальників штабів корпусів і посл, положених по Генеральному Штабу, при чому вносить в ці списки по безпосередньому своєму погляду або представлінням на збільченого начальства, викладаючи в особисто- му виданку свій висновок по цим представлінням; г/ дає свій висновок по всім представлінням про биесення генералів і штаб-старших Генерального Штабу в кандидатські списки на посади не по Генеральному Штабу і по представленням про призначення цих чинів на такі посади; д/ представляє до проводства в рангі, на підставі узагальнень, генералів, штаб і обер-старших Генерального Штабу, займаючи посади по Генеральному Штабу і дає свої висновки про таки-ж представління осіб, посад по Генеральному Штабу не займаючих; е/ представляє про відлічення старшин Генерального Штабу в запас або по роду зброї; ж/ призначає на посади і увільняє комендантів за- лізничих станцій; з/ дозволяє відрадження на залізниці старшин для догляду за перевозом військ; и/ дозволяє відрадження старшин Генерального Штабу по за межи корпусних округ з відпуском ім'явого подорожнього і грошового задоволення по положенням; к/ дозволяє прикомандирування до Генерального Штабу для виконання різних робот на термін до одного року стар- 13. Начальник Генерального Штабу по затвердженню Військових Владьб всіх його представлінь по персональному складу корпусу отримання Генерального Штабу, передає такі Начальнику відповідної управи для оголошення їх в якості армій 1 флоту. 14. В випадку хворости чи відсутності Начальника Генерального Штабу, обов'язки його виконуватимо його помічником. 15. Генерал для дотучень, знаходящися при Начальнику Генерального Штабу, виконує особливі доручення Начальника Генерального Штабу по ревізіям інспекторським поїздкам, оглядах. 16. Персональний склад Начальника Генерального Штабу знаходиться в персональному його розпорядженні. НАЧАЛЬНИК ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ, О Т А М А Н Начальник Організаційного Відділу, П о л к о в н и к ПОЛОЖЕННЯ про ВИЩУ Атестаційну Комісію. I. Вища Атестаційна Комісія обмірковує всі питання відносно службової діяльності високого персонального складу армії і флоти та складає кандидатські списки на вищі посади, як комінди, так і військово-адміністраційні. 2. Вища Атестаційна Комісія розглядає атестації від к-рів бригад і осіб, користуючись правами к-ра бригади и вище до осіб користуючись правами Товариша Міністра. 3. Головою Вищої Атестаційної Комісії з'являється Військовий Міністр: членами: Голова Військової Ради, Нач-к Генерального Штабу, Головний Начальник Військ Флоту, Головний Начальник Постаментя, Командувачі Флотом і Начальніки військових Округів. В склад Комісії з правом рішучого голосу закликається також Роловий Начальник тел інституті, до якої залежить атестуема особа. 4. Докладчиком Вищої Атестаційної Комісії з'являється І-й Поміщик Н-ка Генерального Штабу і помішник Начальника Військово-Морського Флоту. 5. Міністр війни скликає Вищу Атестаційну Комісію порічно й також по мірі потреби. 6. Атестації складаються відповідними безпосередніми начальниками і доставляються через Начальника Генерального Штабу в Вищу Атестаційну Комісію и зазначеному терміну. 7. По розгляді атестації Комісія постановляє остаточне рішення, при к-румі не менше 5 осіб. 8. На підставі затверджених атестацій Комісії складає кандидатські списки, з затвердженими остаточні вислови і надсилаються безпосереднім начальникам атестуемих. 9. Засідання Комісії і все листування провадяться таємно; збов"язки секретаря виконує олек з членів Комісії. ГОЛОВА КОМІСТІ ЧЛЕННЯ: Секретарь ПОЛОЖЕННЯ про ВИДУ Атестаційну Комісію. I. Вида Атестаційна Комісія обмірковує всі питання відносно службової діяльності зволяного персонального складу армії і флоту та складає кандидатські списки на вищі посади, як комісарі, так і військово-адміністраційні. 2. Вида Атестаційна Комісія розглядає атестації від к-рів Сригад і осіб, користуючись правами к-ра Сригада и вище до осіб користуванням правами Генерального Міністра. 3. Головою Видові Атестаційної Комісії з'являється Військовий Міністр; членами: Голова Військової Ради, Нач-к Генерального Штабу, Головний Начальник Військ Флоту, Головний Начальник Постаментів, Командування Флотом і Начальники військових Округів. В склад Комісії з правом рішучого голосу закликається також Розсліднення Начальник той інститут, до якої належить атестуема особа. 4. Довкадником Вищої Атестаційної Комісії з'являється Г-м Поміщик Нач-ка Генерального Штабу і поміщик Начальника Військово-Королього Флоту. 5. Міністр відки скликає Вищу Атестаційну Комісію доріжно й також по міні потреби. 6. Атестації складаються відповідним безпосереднім начальниками і до- ставляються через Начальника Генерального Штабу в Риву Атестаційну Комісію м зазначеному терміну. 7. По розгляді атестації Комісія постановляє остаточне рішення, при к-ро- рунд не менше 5 осіб. 8. На підставі ратифікованих атестацій Комісія складає кандидатські списки, а затвердженні остаточні висновки надсилаються безпосереднім начальникам атестуемих. 9. Засідання Комісії і все листування провадяться таємно; обов'язки секретаря виконує один з членів Комісії. ГОЛОВА КОМІСІЇ Члени: Секретарь У. Н. Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР 16 липня 1919 р. ч . . . м.Кам'янець-Под. Про утворення Госпо- дарчої Ради при Голов- ному Начальнику поста- чання армії /другому Товаришові Військового Міністра/. ДОКЛАД. В сучасний мент порушення нормальних умов господарчого й економичного життя країни по- стачання армії провадиться, крім державних органів, також органами міського й земського самоврядування і кооперативами різного виду. Але зазначеними організаціями виконуються лише окремі завдання по постачанню-заготовка й закупка предметів постачання; за спеціаль- ним же Державним органом - Управлінням Голов- ного Начальника постачання /другого Товариша Військового Міністра/ - залишаються його по- стійні функції: виявлення кількості і роду матеріалів, необхідних для армії; вироблення загального плану постачання; розподілення матеріалів межи базами і т.п. При такій диференціації роботи постачання сама собою виникає гостра потреба екордину- вати, об'єднати діяльність всіх вишевказа- них органів постачання для осягнення більшої доцільності та продуктивності. Це останнє завдання може бути виконано при допомозі ок- ремої Господарчої Ради, яку належить утворити при Головному Начальникові постачання /друго- му Товаришові Військового Міністра/. Ця Рада носить лише дорадчий характер, вирішує принци- пові питання, виробляє загальний програм поста- чання армії і не вміщується в діяльність ок- ремих органів постачання. ДОДАТОК: Законопроект про утворення Госпо- дарчої Ради при Головному Начальникові поста- чання /другому Товаришові Військового Міністра/ ОТАМАН ШАПКІВ. ДО ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. У. Н. Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР "10" липня 1919 р. ч. . . . м. Кам'янець-Под. Про утворення Госпо- дарчої Ради при Голов- ному Начальнику поста- чання армії /другому Товаришові Військового Міністра/. ДОКЛАД. В сучасний мент порушення нормальних умов господарчого й економичного життя країни по- стачання армії провадиться, крім державних органів, також органами мійського й земського самоврядування і кооперативами різного виду. Але зазначенними організаціями виконуються лише окремі завдання по постачанню-заготовка й закупка предметів постачання; за спеціаль- ним же Державним органом - Управлінням Голов- ного Начальника постачання /другого Товариша Військового Міністра/ - залишається його по- стійні функції: виявлення кількості 1 роду матеріалів, необхідних для армії; вироблення загального плану постачання; розподілення матеріалів межи базами 1 т.м. При такій диференціації роботи постачання сама собою виникає гостра потреба зкоордину- вати, об'єднати діяльність всіх вишезазна- них органів постачання для ослінення більшої доцільності та продуктивності. Це останнє завдання може бути виконано при допомозі ок- ремої Господарчої Ради, яку належить утворити при Головному Начальникові постачання /друго- му Товаришові Військового Міністра/. Ця Рада носить лише дорадчий характер, вирішує принципові питання, виробляє загальний програм поста- чання армії і не вміщується в діяльність ок- ремих органів постачання. ДОДАТОК: Законопроект про утворення Госпо- дарчої Ради при Головному Начальникові поста- чання /другому Товаришові Військового Міністра/. ОТАМАН ШАПЕЧ ДО ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Проект. ЗАКОН про утворення Господарчої Ради при Головному Начальникові постачання армії /другому Товаришу Військового Міністра/. I. Для вирішення питань господарчого характеру по постачанню армії які підлягають компетенції Головного Начальника постачання /другого Товариша Військового Міністра/ утворюється при Головному Начальнику постачання /другому Товаришові Військового Міністра/ постійна колегія-Господарча Рада. 2. В склад Господарчої Ради входять: а/ по одному представнику від Губерніальних Народних Управ /Голова Управи, або його заступник/; б/ по одному представнику від Міських Управ губерніальних міст /Голова Управи,або його заступник/; в/ по одному уповноваженому представнику від районних різного виду кооперативних організацій /споживчих, сельсько-господарських,продукційних і кредитових/; г/ представник Українського Червоного Хреста; д/ начальники або їх заступники,всіх Головних Управлінь і Окремих Управ,які підлягають Головному Начальникові постачання /другому Товаришу Військового Міністра/; е/ представники Міністерств: Народнього Здоровля 1 Опікування,Земельних Справ і Народнього Господарства; є/ представник Державного Контролю /під час війни Головний Польовий Контрольор при Управлінні Головного Начальника постачання/; ж/ представник Міністерства Фінансів /під час війни Головний Скарбник Дієвої Армії/; з/ для кожного окремого засідання Господарчої Ради, у випадку потреби,Головою Ради в порозумінні з Голов ним Начальником постачання /другим Товаришом Військо- вого Міністра/ можуть запрошуватися знавці окремих галузів господарства з правом дорадчого голосу. 3. Голова Господарчої Ради і його заступник обираються Радою 13 числа членів Ради. 4. Канцелярія Ради улаштовується розпорядженням Голов- ного Начальника постачання із підлеглих йому урядовців. 5. Засіданням Ради ведуться журнали; постанови Госпо- дарчої Ради поступають на затвердження до Головного Начальника постачання /другого Товариша Військового Міністра/; 6. Право призначення засідань Ради належить Головному Начальникові постачання армії /другому Товаришові Вій- ськового Міністра/. 7. Компетенція Господарчої Ради не обмежує компетенції окремих організацій та інституцій безпосередньої за- купки й заготовки матеріалів постачання армії, які ці організації вже взяли на себе по згоді з Головним На- чальником постачання /другим Товаришом Військового Міністра/. 8. Постанови Ради по затвердженню их Головним начальником постачання і обов'язкові для всіх державних установлень виконують її в складі Ради. ГОЛОВІ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. При цьому представляю на розгляді законопроект про об'єднання всіх університетських шкіл в одну Спільну Рійськову Школу. ПИСТАРА. Відношення Особистої Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів від 5 липня б. р. Ч.439 ДОЛАТОК: Законопроект, доклад і штат. НАЧАЛЬНИК ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ, О Т А М А Н Начальник Організаційного Відділу, П о л к о в н и к Телеграма. Штаб Дієвої Армії Отаману Янушевському 369 Засідання коміссії по розгляду схеми Міністерства війни призначено двадцять дев'ято го серпня в дев'ять годин ранку в Генеральному Штабі "24" серпня 1919 р. ч. 677 ... Др.м. Терий помінник Начуги Полковник Раддін Засідання. Мов. кон. Град. фен. від. Софія Дему УД ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. ВІДДІЛ УСТРІЮ Й СЛУЖБИ ВІЙСЬКА. Частина Організаційна. 27 "серпня 1919 р. м. Київ. По наказу Військового Міністра прошу Вас не ві мовитися прибутти на засідання для остаточного ви рішення загальної схеми Міністерства Війни. Засі- дання В.Міністр призначив на 29 цього серпня в 9 годин ранку в службовом кабінеті Начальника Голов- ного Управління Генерального Штабу в Суд.Окружно- го Суда. ДОГАТОК: Протокол попереднього засідання. І-й Помічник Начальника Головного Управління Генерального Штабу, Генштабу Полковник I/Н-ку Гол.Військово-судової Управи Пол.Машин- ському. 2/Головному Н-ку Постачання Пол.Ма- тяшевичу. 3/Отаману Протозаніву, 4/Отаману Омельянович-Павленко. 5/Полковнику СУЛКОВ- СЬКОМУ. 6/Полковнику Бродовському. 7/Н-ку Бюджетно-Рахівничої Управи К.В.М.ЛІХачевсь- кому. 8/Н-ку Юристконсульського від.К.В.М. Карнаухіву. 9/Керуючему Морськими Справами 10/Начальнику Геодезичної Управи. II/Отама- ну Жуківському. Н. Р. до Канцелярії Військового Міністерства. 1-го помічника Організаційний 15 вересня 19 п. 746/6685 м.Кам'янець-Подільськ. На Ч. 634. Цим повідомляю: І /до відносно атестацій питання розглядається Комісією 2/ про отаршковьк зібрання- буде вироблятися, коли буде вирішено питання про суди честя в армії. І-ий Помінник: НачГУГШ, Генштабу Полковник Начальник Організ.відділу Полковник Команда І Галицького Корпуса. Команда І. Гал. Корп. Увійшло дня: 5/4/1919 Ч. п. від: 2807, звуч. ПАНУ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ. За весь час нашої вільної борби ми дуже мало займались справою вишколу но- вообранців. – Істнували вправді в наших Галицькій Ар- мії при поодиноких Бригадах, потім Корпусах та на задах Армії вишкольні групи, які були звичайно получені зі запасними формуваннями, бу- ли і всякого рода спеціальні школи та курси, однак всі вони не мали ніякої однозначної ор- ганізації та ніякого верховного проводу, який би вів був працю після одного загального пля- ну. В Наддніпрянській Армії не було, здається, зовсім подібних інституцій, за виїмком Корпу- са Січових стрільців, у яких також з упадком Скоропадського та з приходом большевиків по- дупала значно ця важна інституція. – Яке значення для військової організації має доцільно поведений вишкіл, бачили ми це наглядно в часах австро-та німецько-російсь- кої та італійської війни, відчуваемо і тепер дуже його брак. Зараз у нас много новобранців. Цей молодий матерял треба добре виображувати, щоб мати з нього хосен. А тимчасом бачить ся тепер - в запас- них формациях Наддніпрянської Армії,що мобілізованих полishaть ся по казармах без належної опіки, нема ними кому за- нять ся, старшини не знають, як повести їх вишкіл так, що много із них вернить позад домів.- Лиш розумно та енергічно, після одно- цільного плану поведене навчання та вихо- вання новобранців може поставити військо- ву організацію на ступені, що відповідає теперішній хвили. Лиш через заведення одноцільного виш- колу буде можна перевести в ужиток одноз- вучну Команду, один стрій ( впоряд) та од- ну тактику, що лучиться все з вимогами часу та обставин, а наконець в слідуванні за тим буде можна перевести цілковиту злуку обох на- ших Армій, як цего собі всі бажать. Ніякі накази з гори не переведуть цего фактично скоріше.- Тому слід занятьись цьою справою під те- перишню пору творення Армії зі всією рішучі- стью та енергією.- До переведення єї треба створити в першій черзі окремий апарат, який би: І) Взявсь зараз же до зладження най- потрібніших на найближчий час правильників для всієї Української Армії, яких у нас досі зовсім нема; 2) Перевів реорганізацію істнуючих вже вишкольних груп та спеціяльних шкіл та заснував за для цих частин, що їх ще не мають, після одноцільного для всієї Української Армії зразку.- Це був би "Інспекторат вишколу" при Генеральному Штабі Головного Отамана (генеральному Квартирмайстрі). Праця цього Інспектрату розпадалась би на два відділи, після своєго начеркненого вище завдання- а то на: І) Відділ видавничий - для складання військових правильників та учебників. II) Відділ вишкольного нагляду. Перший мав би за завдання випрацювати на підставі військових підручників чужих Армій - передувсім німецької, австрійської та російської -правильники для Української Армії, користуючись при цім всяким досвідом та уже істнуючими підручниками, окремими для Галицької та Наддніпрянської Армій. Другий відділ мав би по переведенню реорганізації та заведення нових виш-кольних груп начеркнути загальний, од-ноцільний план науки так для піхотно-го військового, як і для прочих родів оружя та для спеціяльних шкіл і начати енергіч-но вишкольну роботу. Надальше мав би цей відділ начальний нагляд і провід над всіма вишкольними групами та школами Української Армії, як це було в німецькій та австрійсь-кій Арміях так зван." Іттє ши інтсд третя. Вкінці зверну увагу на необчислене зна-чіння військового вишколу для народнього ви-ховання нашого народу. Тут покличусь на вислід його при Українсь-ких Січових Стрільцях, які ще за часів чужої влади несли не лиш виховання військове, але також народне і були цим по всякий час одним із перших борців за свободу і самостійність Українського Народу. Пересилаю отсі пропозиції з проханням о узглядненшо. На случай узгляднення я готов предложити докладний план наміченої праці. Гнатевич сотник. Оперативний відділ Штабу Головного Огляду 22/9 1919 ч. УБІ Якщо би не вишкол, то ми ніколи не могли б змогти при-йняти і виконувати підготовку на- ших людей до державної служби. 29/10/19. Чуптаковий У. М. Р. Народному Комісарію Народного Військового Міністерства 20 Вересня 1919 р. м. 95 Коміс. Відомості від міністра Для складання звичайного бюджету на 1920 рік необхідно мати останню організацію Військового Міністерства на місцях, вести: як відкриття окружних Управлінь, чи ні і скільки таких окружних управлень передбачається пта линії. Пояснення бюджету на 1920 рік повинен складатися зараз, а матеріали наданого не мають, про що зробити належні розпорядження. Щод поквітньо було призначено до вироблення невеликих двох переліків: що торкається майбутньої організації армії і верху даних. По повному розпису це можна бути зроблено тими чинами. 1) Необхідно принципово вирішити, чи будуть окружні Управління і затвердити це законодавчим шляхом. 2) Які військові округи (порядку місцевої Ради на Україні, яка кількість її в кожному окрузі) вони передбачаються. 3) І яких частин (подвій) будуть складатися зі вироблення і дівізій і мобільності їх; 4) Якими Управлінням підлягає цього необхідно буде до рушини розробити та вироблення визначатися у всій Українській і вироблення майбутньої їх місцевої утварення і елементу постарання. Нині держави працює і що треба в країну відповідно зробити відповідними Київським Управлінням висвітлюється важкою садовою в політиці. Яку по питанню розуміння, треба скласти їх повинну і як паперових Я кажу, що тверда праця може працювати при вагких, хоч би і при сучасних змінах і не могли би захищати питання про майбутнє організацію армії в добу апроприку. З бою відкритого вирішення складаних питань називають важене, позаяк без матеріалів, вказавши вище, оглядали роботи і боржнєсть не мислило; а боржнєсть потрібно мати, роблячи невідомість державних його вимога стояв державними потребами. Ранше і що правильно спаденням зводу пості мал значність не тільки у внутрішньому життю Верховної, але і за курданим, де безумовно цікавляться наши. Фінансовим стає вартою, а від- датність, хоч би і не повинна Водогрету ранжуватися як вимика жива Верховної. Ріг. Махалоник Канцелярії Пашковий Тобо до всього; і Махалоник Управи Відкреслений. З оригіналом згодні: Старший Левко Бодровський Радник Управи Канцелярії в Високого М.ка Гореловий До Головного Управління Імператив- ного Штабу /по організації відкриття/ Записала при умови копію доклада під п. 95 з резолюцією П. Вишкового Міністра Бодровського - Радника Управи Канцелярії вико- нового Міністерства проявляє підтримки її, що зроблено друк, а також і що передбачається зробити по цьому питанню. Записала Бодровський Радник Управи Канцелярії В. М.ка Гореловий 1918 ДО ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ СПИС Співробітників Головного Інтендантського Управління, які мають ранг Полковника і отамана. Ч.ч. РАНГ ПРИЗВИЩЕ І ІМЯ ПРИМІТКА I Полковник СЕРЕБРЕНКІВ Михайло 2 "-" КРАВЧЕНКО Петро 3 "-" ЛАХТУРІВ 4 "-" СТАНІСЛАВСЬКИЙ Петро 5 "-" СУХОДУБОВСЬКИЙ Василь 6 Отаман БРАНДТ Петро Іомічник Головного Інтенданта, Полковник Радтіріл 13186 Т.в.о. Начальника Загального відділу Діловод Винченко до Бюро Управління Штабу Згідно телеграми від 22 Вересня за 664 Сліс Отоманів та полковників Бєловодської Армії- рійського Управління, з зазначеними займаючих посад. | Ранг та прізвище | Посада | | --- | --- | | Отоман Редорів | Т. в.о. Начальника Управління Старшина для доручень при Начальнику Управління Постачання | | Отоман Бамбківський | Управляючий справами мобілізації і прийому | | Отоман Михайлов | Начальник відділу Заказів і прийомок. | | Отоман Конститицький | Начальник Управління Постачання | | Полковник Руссія | Начальник відділу Хоронення та розпису мавно. | | Полковник Логинов | | Полковник Война Полковник Єфім Полковник Зайківський Полковник Радченко Полковник Снігуровський Полковник Кірій Нараномик частини Спішев постачання Нараномик частини постачання полової артилерії Нараномик частини постачання амуніції і телегр. шабля. Нараномик відділу зброївно і хемікад, Нараномик частини руйні зброя та кулеметнє Нараномик частини породу, оселимно шаб на і вивучо теществ. Нараномик вдімністратівної України, Осавця. Кагнів Нараномик / відділу, Осавець Михайлик "23" Весення Калійшук Лод. За Нараномика частини, персонально складу воря К.Мінч Начальник Канцелярії ШТАБУ Головного Отамана військ Укр. Нар. Респ. 23 "Роз'єм" 1919 р. ч. 48 Ставка На телефонограму ч.764 .- До П. Начальника Головного Управління Генераль- ного Штабу. Надсилається на взвороті сього спис співробіт- никівШтабу в ранзі полковника - Обашань. Начальник Канцелярії Штабу Головного Отамана Сотник Мичаренко Вісоковський С П И С О К Співробітників Штабу Головного Стамана вранці полковника та отамана ч.ч. Посада, ранг й призвище . Примітка. 1 Начштабу Отаман ЮНАКІВ 2 Отама-Квартирмейс. Генерал Курманович 3 Булавний стар, до доруч. пол. Сулковський 4 " " " Ліпко 5 Нач. оперативного від. підп. Долежаль / Стар. Галицької армії/ 6 Начальник відділу зв'язку Отам. Драган Старшина Гиллін-? 7 Начальник розвідчого від. Осаул Грєців 8 В.О. Старшини до доручень при п. Військовому Міністрі Полковн. Цівчинський Прилучений в розпоряд. Н-ка Штабу. А і л о в о д Довідка 21/7/40 ДО ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. На телефонограму Ч.764 від 22/IX.ц.р. ДОДАТОК: список. Начальник Загальної Управи Канцелярії Військового Міністерства Військовий Старшина Киселєв ч.2202. "24" вересня 1919 року. м.Кам'янець-Подільський. Діловод Усаченко С П И С О К Співробітників Канцелярії Військового Міністерства в ранзі полковників. 1. Полковник ГОДИЛО-ГОДЛЕВСЬКИЙ Юрко - Отаман для доруч. при Військ.Мі- ністрові. 2. - " - ЦІВЧИНСЬКИЙ Велодимир - Т.в.об.Шт.-Старшини для доручень при Військ.Міністрові. 3. - " - БРОДОВСЬКИЙ Володимир - Начальник Канцелярії. 4. - " - НАГОРНИЙ Іван - Начальник Загальної Частини К.В.М. Начальник Загальної Управи Військовий Старшина Діловод В.М.У. ГОЛОВНЕ ІНЖЕНЕРНЕ УПРАВЛІННЯ Відділ Персон.Складу Вересня 1919року ч. 5227 м.Кам'янець На ч.764. Першому помічнику Начальника Головного Управління Генераль- ного штабу. При цьому надсилається список озманів та полковників займаючих посади в Головному Ін- женерному Управлінні. Т.в.о.Начальника Управління, Інженер в ійськ.електрик,Отаман т.в.о.начальника відділу персонального складу СПИСОК Отаманів та Полковників співробітників Головного Інженерного Управління Черга Ранг, Ім'я та Прізвище Яку посідає посаду Фах Примітка 1 Отаман Василь ЗАКРІМЕВСЬКИЙ Т.в.о. Начальник. Управління Інженер військ. електрик 2 Отаман Венедікт КОЧМЕРЖЕВСЬКИЙ Полковник до доручень Інжен. в вій- ськ.електр. 3 Полковник Андрій СЛУЧАНОВСЬКИЙ Помішн. Начальника, управл. по мушт часті Сапер 4 Полковник Дмитро СТАС ІНЕНИЧ Полковн. до доручень Військ. інженер 5 Полковник Михайло ВОТЯКОВ Помішн. Начальника, Управл. Електротехн. електрик 6 Полковник Кость ЧЕЧЕЛІВ Начальник Залізн.Управи Військовий інженер Арештован в військ. слідчим 9/УІІІ. 7 Полковник Кость КУКЕЛЬ Начальник, Заг.- рахівн.частини Понтенер Самок. Управи 8 Полковник Віктор ФЛЕЙШЕР Начальник -Косаря, Управи Інженер 9 Поковник Олександр ДОРОДІН Помішн. Начальника Косари,Управи Інженер 10 Полковник Володимир КАРПОВ Начальник Техн. Управи Сапер 11 Полковник Іван ЩЕРЕБОВ Н-к фортефік. в відділі Техн. Управи Військов. Інженер Т.в.о.Начальника Головного Інженерного Управління, Інженер військ.електрик, Отаман Т.в.о.начальника в відділу персонального складу У. Н. Р. ШТАБ Наддніпрянської Дієвої Армії відділ ЗАРАЛЬНИЙ "Вересень... 1919 р. 26 ч. 34/73/5908 Зх-909 ЧК армії НА ТЕЛЕГРАМУ ч. 763. ОДМОК: список старшин штабу наддніпрянськ. дієвої армії в ранзі полковників та отама- нів. Начальник загального відділу Начальник загальної частини СПИСОК старшин штабу Наддніпрянської дієвої Армії в ранзі полковників та отаманів. Вкладений 28 вересня 1919 року Ранг і прізвище. | Посада. ---|--- Старшина СІНКЛЕР | Т.в.о. Командуючого Наддніпрянською Арм. Полковник КАЛУСТАНОВСЬКИЙ | Т.в.о. начальника штабу. Отаман ГНУНЕВСЬКИЙ | начальник 2-ї Управи штадармії Полковник ПОПОВДІО | Помічник начальника 2-ї Управи штадармії Полковник КОШЕЛОВ | начальник І частини інспекторського від. Полковник ІЗОТОВ | начальник 2 частини інспекторського від. Полковник НЕТРОВСЬКИЙ | начальник служби Генерального штабу. Отаман ПАЦЕНКО | Т.в.о. Інспектора артилерії Полковник РОДІМЧЕНКО | Діловод Управління Інспектора артилерії Отаман ГНУНЕВСЬКИЙ | Інспектор піхоти Отаман ОМЕЛЬЧЕНКОВИЧ-ПАВЛЕНКО | Інспектор кінноти. Полковник СКАДМІВ | Вулавний старшина для доруч. інспект. кінн. Полковник КОШЕЛОВ | Т.в.о. інспектора техничних військ. Полковник ЧОБСТАРІВ | Прирядження Отаман КУЛЬЧАНСЬКИЙ | Прирядження Полковник ВОЛОЖАНИНІВ | Прирядження Полковник ПАВЛЮКОВСЬКИЙ | Прирядження Старшина ШАНОВСЬКИЙ | Прирядження Полковник БОМБО | Прирядження Полковник СУДЖЕВСЬКИЙ | Прирядження Начальник загального відділу штадармії (підпис) У. Н. Р. п. Начальниксві Головного Управління Генераль- ного Штабу. Згідно телефонограми від 23-го цього вересня під Ч.764 на вивороті цього надсилається список співробітників Головного Військово-Санітарного Уп- равління маючих ранг полковника. Т.в. о. Начальника Управління Начальник канцелярії Верхриде́вський. Діловод Кабесинь 25/12 Ч 7386

Розпізнаний текст