Статут внутрішньої служби , 1919, 102 арк. — частина 1/2

СТАТУТ ВОЕННО-ПАТРИОТИЧЕСКОЙ СЛУЖБЫ Товише Управління Тене- рального Штабу УНР. Відділ навчань. Статут випускничої служби. 1919 рок. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції І СОЦІАЛІСТИЧНОЇ БУДІВНЯ МВС УРСР в Львові 136/078 2 зах 43 Затверджую, як тимчасовий. 30 липня 1919 р. Головний Отаман ПЕТЛЮРА. м. Кам'янець-Под. —ООО— Н. У Р. СТАТУТ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ. Видання Відділу Навчання Військ Головного Управління Генерального Штабу. Передрук заборонен. ЗМІСТ. РОЗДІЛ І. Про українську армію . 1— 3 Загальні обов'язки й права військових 4— 13 Про взаємини проміжк військових . . . 14 Начальники й підлеглі . . . . . . . 15— 19 Старший і молодший . . . . . . . 20— 21 Про взаємини військових у спільному від- буванню служби . 22 Правила вічливості й взаємин військово- служачих . 23— 50 РОЗДІЛ II. Внутрішній устрій в частинах військ. Загальні вказівки . . . . . . . 51— 54 Муштрові й немуштрові команди . . . 55— 65 РОЗДІЛ III. Загальні обов'язки військовослужачих . 66 Загальні обов'язки козака . . . . . 67— 70 Особливі обов'язки. Козаки, які завідують відділами сотенно- го та батарейного господарства . . 71— 72 Ланкові . 73 Сотенні, батарейні й командні писарі . 74— 75 Джури . 76— 89 Сотенні, батарейні й командні фершали 90— 91 Ветерінарні фершали . . . . . . 92— 93 IV Чотові Ланкові в кінноті й в польовій ар- тилерії . 94—95 Муштрові ковалі в кінноті й в польовій артилерії . 96—99 РОЗДІЛ IV. Обов'язки начальників. Загальні обов'язки . . . . . . . 100—106 Загальні обов'язки молодших начальників до сотенного включення . . . 107—108 Обов'язки рейсго . . . . . . . 109—113 Обов'язки молодшого підстаршини в кінноті та польової артилерії . . . . 114 Обов'язки заступника командира чети (че- тового підстаршини) . . . . 115—124 Обов'язки бунчужного . . . . 125—139 Обов'язки командира чети . . 140—147 Обов'язки командира сотні, батареї, ко- манди . 148—161 Обов'язки командира куріня в піхоті й окремої сотні в інженерних військах . . 162—164 Обов'язки помішника командира окремої частини . 165 Обов'язки господаря окремої частини . 166 Обов'язки командира окремої частини . 167—169 РОЗДІЛ V. Росташування військових по касарням . 170—180 Про впорядковане та охайливе додержання касарняних помешкань . . . 181—205 Приймання палива, опал груб і перевітрю- вання покрів . . . . . 206—218 Освітлення касарень . . . . 219—222 Росташування в касарнях родинних кова- ків . 223—226 V РОЗДІЛ VI. Розклад часу й щоденний порядок. Загальний розклад часу . 227—229 Вранішній огляд . 230—231 Заняття . 232—236 Збірка на сполох . . . . . . . 237—239 Обід і вечеря . . . . . . . 240—248 Вільний час . . . . . . . 249—253 Відвідувачі . . . . . . . 254—258 Звільнення козаків з двору та у відпуск. 259—264 Виражження до лазні . . . . . . 265 Порядок вечірньої зорі . . . . . 266—268 РОЗДІЛ VII. Наряди на внутрішню службу. Добовий наряд . . . . . . . 269—280 Розпорядок призначення нарядів та зрів- нюючий поділ їх. . . . . . 281—282 Справоздання з нарядів . . . . 283—286 РОЗДІЛ VIII. Розвід і зміна добового наряду; вирушен- ня й похід команд. Розвід і зміна добового наряду. . . . 287—290 Вирушення й похід команд. . . . 295—3 РОЗДІЛ IX. Обов'язки осіб добового наряду. Загальні обов'язки . . . . . . 303—311 Обов'язки вартового в частині старшини 312—342 VI Обов'язки помішника вартового старшини в окремій частині . 343 Черговий бунчужний і черговий четовий підстаршина . 344—350 Черговий в прийомному покою, або в лазареті частини . . . . . . 351—359 Черговий медичний фершал . 360—366 Черговий ветеринарний фершал . . . . . 367—370 Черговий в загальних кухнях і пекарнях 371—373 Черговий і підчерговий в казачій чайні й крамниці . . . . . . 374—377 Обов'язки чергового в зібранні козаків . . . . 378—383 Обов'язки чергового в крамницях та зібранні при частинах, котрі росташовані окремо . . . . . 384 Обов'язки чергового сурмача . . . . . 385 Обов'язки чергового писаря в канцелярії 386—388 Обов'язки чергового в сотні, батареї та команді: а) Загальні обов'язки . 389—402 б) Особливі обов'язки при росташуванні в касарнях . . . . 403—407 в) Особливі обов'язки при росташуванні в приватних помешканнях . . 408—410 Підчерговий в сотні, батареї та команді: а) Обов'язки при росташуванні в касарнях . . . . . 411—415 б) Обов'язки при росташуванні в приватних квартирах . . . . 416—417 в) Зовнішні підчергові . . . . . 418—421 Черговий в стайні . . . . . 422—431 Підчерговий в стайні . . . . . 432—438 Дозори пші та кінні . . . . . 439—449 Вартівничі в окремих частинах військ: а) Загальні обов'язки . . . . . 450—452 VII б) Особливі обов'язки вартівничого на полковій обахті . . . . . . . 453—457 в) Особливі обов'язки вартівничого, який виставляє стійку коло грошової скриньки . . . . . . 458 РОЗДІЛ Х. Порядок виконання релігійних обов'язків військовими . . . . . . 459—464 РОЗДІЛ XI. Обов'язки по охороні здоровля . . . . Загальні вказівки . 465—467 Медичний огляд . 468—479 Вирушення захворівших до прийомного покою або лазарету частини та до військово-лікарських установ . . . 480—494 Виряжання військових, які видужали з прийомного покою, лазарету, околодку частини та військово-лікарських установ . . . 495—497 Внутрішній порядок у прийомнім покої, лазареті та околодку військових частин . . . . . . 498—501 Захворівші старшими] . . . . . . 502—507 РОЗДІЛ ХІІ. Обов'язки по заховуванню та пильнуванню коней . . . . 508—510 VIII РОЗДІЛ XIII. Порядок виконання арешту над військовими . . . . . . . 511—518 Правила держання арештованих . . . 519—229 Визволення та виряження . . . . . . 530—534 РОЗДІЛ XIV. Росташування на приватних квартирах. 535—560 ДОДАТКИ. Проект. РОЗДІЛ І. Про українську армію. 1. Українська армія має своїм завданням озброєну оборону Української Народньої Республіки від ворогів зовнішніх, а також допомагає цивільній владі в надзвичайних випадках згідно з особливим законом, „Про заклик військ на допомогу мівільній владі". 2. Українська Народня армія підлягає своєму Уряду за мирні часи через Військового Міністра, а під час війни через Головного Отамана всіх озброєних сил Української Народньої Республіки. 3. Воля Українського Народу переводиться в життя в Українському війську через начальників всіх рангів. Загальні обов'язки й права військових. 4. Кожний воєжа повинен вірно й пильно служити Українській Народній Республіці й Уряду, захищати їх від ворогів до останньої краплі крові та стояти на сторожі права й ладу своєї Республіки. 5. Кожний воєжа повинен свято й непорушно додержувати присяги, бути безмежно відданим Батьківщині й Уряду, правдивим, хоробрим, безсуперечно коритись начальникам, твердо знати й сумлінно виконувати всі свої обов'язки, терпляче приймати всі тягарі та злидні, шанувати військову стать, допомогати один одному словом та працею, затримувати інших від лихих вчинків і рятувати їх під час бою в небезпеці, не шкодуючи життям. Про все спостережене, що може статися на шкоду Ватьківщині та Уряду, про все, що трапиться з ним, про всі переказані розпорядження, або зауваження начальників і старших він повинен негайно доповісти або донести своєму безпосередньому начальникові. 6. Він повинен мати завжди вояцький вигляд і суворо додержувати правил військової вічливості, пам'ятаючи, що з його поводження судитимуть не тільки про нього й про його частину, барву якої він носить, але й про всю Українську Народню Армію. 7. Кожний вояка, не дивлячись на ранг, коли-б трапилася службова потреба, повинен завжди удаватись до свого безпосереднього начальника. З дозволу останнього він може удатися до вашого начальника. Примітка: Ця стаття не стосується заяв (скарг), яких передбачає Статут дисциплінарний, згідно з зазначеними в йому правилами. 8. Армія повинна бути поза всякою політикою, а тому всі громадяне в часи перебування на дійсній службі, заховуючу всі політичні та громадянські права, підлягають всім вимогам та правилам військової служби й не можуть: а) Користуватися з активного права виборів до Законодавчих Установ Української Народньої Республіки й громадських самоврядувань, себ-то подавати свій голос особисто, або через довіреного до цих установ і брати участь у всяких виборчих зібраннях; з пасивного ж виборчого права в Законодавчі Установи, себ-то бути обраним на члена цих установ, військові, які пробувають на дійсній службі, користуються нарівні з іншими громадянами, але з обов'язко- вою умовою, що вони залишать військову службу, коли б мали скористатися цим обранням, і будуть за- раховані до запасу армії на час перебування членами Законодавчих Установ. б) Входити до складу і брати участь в яких- небудь спілках, гуртках організаціях. товарист- вах, партіях, радах, комітетах і т. ин., що утворю- ються з політичною метою, так само, як і бути при утнім на всяких зібраннях, де обговорюються політичні питання. в) Брати безпосередню участь, або бути присутнім в товпіщах, мітингах, збірках, маніфе- стаціях та демонстраціях, якими б вони не були. г) Привеелюдно виголшувати промови по- літичного змісту, а також оповіщати без належ- ного дозволу в часописах відомості з доручен- них або відомих їм через службовий іхній етан справ. 9. Військовим не забороняється брати про- мислові свідоцтва під час перебування їх на дій- сній службі; дозволяється торгувати й керувати торговельними підприємствами, але не інакше, як через довірених управителів або приказчиків. 10. Всім військовим заборонено всякі азарт- ні гри в клубах і інших громадянських зібран- нях, а в межах касарень та таборів забороня- ється гра в карти і всяка ина гра на троші. 11. Пити горілку та інші спиртові напої в межах касарень забороняється. Військовий, як що з'явиться на вулиці або в публічному місці не- тверезим, підпадає карі Закону. 12. Ніхто з військових не має права відлу- чатись з касарень та таборного росташування своєї частини, як не одержить на це дозволу. Всі 4 начальники, коли мають відходити з своїх помеш-кань, повинні залишити відомості про те, де їх можливо знайти кожну хвилю. 13. До всіх військових повинно вести розмо-ву на „ВИ“. Про взаємні проміж військових. 14. Військові при взаємних проміж собою можуть бути: одні, що до других начальниками й підлеглими, або старшими та молодшими. Начальники й підлеглі. 15 Той військовослужачий, що з належного наказу, або розпорядження постійно, або тимча-сово керує службовою діяльністю інших військо-вослужачих і підлягає за них зазначений в законі відповідальності є начальником тих військово-слу-жачих, а вони його підлеглими. Найблизчий з на-чальників зветься безпосереднім начальником. Начальники, які мають право давати накази сво-їм підлеглим, повинні вимагати від них послуху і мають право накладати на них кару, помірно зі ступенем влади, що їм надає Дисциплінарний Статут. При виданні приказу кожний начальник по-винен вимагати, щоб було повторено кожний від-даний його приказ. 16. Розпорядження вищого начальника пере-дається низьчому в порядку підлеглості, від старшого до молодшого; але, коли старший начальник, вважаючи на негайність розпорядження, звернеться безпосередньо до того молодшого, котрого торка-ється виконання, цей, одержавши розпорядження, 5 повинен, не гаючи часу, донести про це своєму безпосередньому начальникові. Коли-б, в разі конечної потреби, донесення, що слід було зробити по команді, зроблено безпосередньо вимому начальникові, той, хто доніс, повинен в той же час донести, або доповісти на словах своєму безпосередньому начальникові. 17. Кожний начальник повинен бути зразком виконаності й своїм особистим прикладом вкоріняти в своїх підлеглих бажання справного виконання обов'язків; кожний начальник повинен вимагати від підлеглих повного і швидкого виконання приказів. 18. Підлеглі повинні безсуперечно коритися своїм начальникам і виконувати всі їх прикази; коли б даний приказ був незрозумілим, то належить перепитати. Примітка: 1) як що підлеглому одержаному ним приказ здається явно незаконним, він доповідає про це особі, що дала приказ і коли данного приказу буде знов стверджено, то виконує його безсуперечно, але-ж не гайно доносить про це вашому ступнем, в порядку підлеглості, начальникові. 2) За виданий незаконний приказ і наслідки його виконання відповідає той начальник, що дав цей приказ. 19. Військовослужачий, під час виконання одержаного приказу, як дістане новий приказ, що заважатиме йому виконати раніш одержаний, повинен доповісти особі, яка віддала другий приказ, що про попередній, а потім чинити так, як буде йому знову приказано, не відповідаючи за наслідки; вся-ж відповідальність за невиконання першого приказу покладається на особу, що після до- 6 повіді про невиконаний попередній приказ, оддала другий. Старший і молодший. 20. Кожний військовослужачий, який має ви- щий ранг або стать, є старшим, що до всіх тих військових служачих, які мають низьчий ранг або стать, але не підлягають йому. 21. Взаємне старшинство військовослужачих, які мають однакові ранги або назви, визначається старшинством займаємої посади. Про взаємини військових у спільному відбу- ванню служби. 22. При спільному відбуванні служби війсь- ковослужачими, що раніш не підлягали один од- ному, як і при випадковій зустрічі яких-будь військових частин, що взаємні відносини їх началь- ників не накреслено, старший з них є начальни- ком. Правила вічливості й взаємин військовослу- жачих. 23. Уявляючи з себе сборонця держави і прав народних, кожний військовослужачий повинен давати з своєї особи зразок додержання за- конів і пошани прав кожного окремого громадя- н.на. Пробуваючи (стоючи) на сторожі порядку і громадянської пристойності, кожен військовослу- жачий повинен давати приклад громадянської віч- ливості і поваження, як до громадян, так і до військовослужачих. Громадянська віжливість вимагає, щоб молод- ші завжди чинили шану й поваження старшим, а також і тим, що заслужились перед Народом і Республікою. 24. У взаєминах військовослужачих поміж себе, повинно виявляти ще більшу чемність з ог- ляду на слідуюче: 1) Всі військовослужачі уявля- ють з себе велими почесний стан захисників Республіки і прав всього народу; поважаючи цю стать, необхідно чинити поваження кожному, хто її має 2) Всі військовослужачі об'єднані одною загальною думкою, а саме-захистити свою Рес- публіку, через що, це внутрішне об'єднання по- винно бути виявлено зовнішнім проявленням вза- ємного зв'язку. 25. Всі без винятку військовослужачі при взаємній зустрічі повинні один одного привітати. Першим завше вітає молодшій. 26. Взаємне привітання визначається так: а) як що шапка надіта-піднести до неї руку і тримати її до того часу, поки особа, що її віта- ють не мине того, хто дає шану, б) як що шапка не надіта, то привітати ук- лоном, в) як що шапка надіта і в руках несе що- небудь, то тоді вітає уклоном, а як ноша пере- шкоджує віддати привітання уклоном, повернути голову до особи, яку вітає, г) привітання завжди належить утворювати сточучи, а як хто з привітаемих сидів, то пови- нен встати, за винятком випадків їзди на автомо- білі або файтоні й верхи, коли вітання провалить- ся сидячи. 27. Військовослужачий з рушницею, сигнальо- вим рожком, або сурмою, коли привітає, то бо- ре рушницю чи струментa так, як встановлено Муш. Ст., і повертає голову до особи, яку вітає. 8 28. Ті, що правлять автомобілями, мотоци- клетами і велосипедами, не правітають і на при- вітання не відповідають. 29. Військовослужачі, коли входять до клю- бу, зібрання, ресторації або до другого грома- дянського помешкання, як що в вимезазначених місцях є військовослужачі, повинні привітати Їх загальним уклоном, на що останні повинні еста- ти й відповідати те ж уклоном. 30. За для привітання рукавичок та рукавиць не скидати. 31. Військовослужачі, як що в військовій формі, не повинні скидати шапку для привітання. 32. При частях зустрічах (гулянках, концер- тах, виставах і т. и.) привітання чиняться тільки при першій зустрічі. 33. При взаємних привітаннях, а також при відданню приказа, роспорядження, або як робить- ся спостереження, палити тютюн забороняється; при чому, як що військовослужачий до цього па- лив, він повинен люльку, сигару або цигарку взя- ти в ліву руку, після чого стати в стані „Струн- ко.“ 34. Під час провадження навчань, або при суспільному виконанні службових обов'язків, вій- ськовослужачі не мають права палити тютюн, коли не отримано на те дозволу від старшого. 35. Як той, хто дає, так і той, хто приймає приказ, роспорядження або спостереження, по- винен піднести руку до шапки, а потім спустив- ши її, давати й вислухивати приказ, роспоряджен- ня або спостередження. 36. Коли підходе до начальника, або стар- шого по службовим справам, військовослужачий повинен, не доходючи чотирьох кроків до нього зупинитися, привітати, стати „Струнко“ і чекати дозволу зробити доклад. 37. Коли підходе до начальника з рапортом, то повинен мати шапку надітою, зупинитися, не доходячи чотирьох кроків до особи, якій дається рапорт, і в мент приставлення ноги піднести руку до шапки, яку спустити тільки по закінченню рапорта. Той начальник, якому дзеться рапорт, а також і всі присутні при льому військовослужачі повинні піднести руку до шапки і тримати її до закінчення рапорту, як що шапка надіта, або стояти „Струнко“, коли шапка не надіта. 38. При взаємних військовослужачих, якщо молодший звертається до старшого, він повинен звати його по рангу чи статі, додаючи „пан“, наприклад: „Пан Четовий“, „Пан Полковник“ і т. и.; старший, звертаючись до молодшого, повинен звати його по рангу й статі й призвіщу, наприклад: „козак Середа“, „полковник Іваницький“ і т. и. 39. Молодший, коли відповідає ма запитання старшого або начальника, повинен стати „струнко“ та виразно і докладно виголосити кожне слово. 40. Військовослужачі, які пробувають в ладу, вітають лише після команди і відповідають на привітання згідно зі Статутом Муштрової Служби. 41. Вартові (конвойні), які ведуть заарештованих, нічого не привітають і на привітання не відповідають. 42. Всі частини військ (команд), які пробувають в ладу на навчанні або на зібранні, дають шану начальникові, який підходе або якого зустріли в позаслужбовий час, для чого перший, 10 хто його побаче, дає команду: „СТРУНКО“ а далі робиться згідно з Муштровим Статутом. Під час походу, частині більшій від сотні й батареї команда для привітання дається старшим начальником і приймається поступово команди- рани курінів, сотень, батарей, як що начальник, якого вітають, порівняється з середньою тієї ча- стини, що йде попереду. Як що начальник чи старший обгоняє, то команда дається, починаючи з командира сотні чи батареї, що йде позаду кольони, не дожидайчись загальної команди стар- шого начальника. 43. При зустрічі військових частин проміж собою, дають команду для привітання обидві ча- стини одночасно. 44. В присутності старшого команда для від- дання шани частиною військ (командою) молод- шому не дається. 45. Частини військ зовсім не віддають шани начальникам під час тактичних навчань, маневрів, на відпочинку під час похідних рухів і при супро- воді тіла покійника, а у косарняному і таборному росташуванні — після полуденного відпочинку та вечірньої зорі. 46. При наближенню начальника до частини військ (команди), що дає йому шану, начальник останньої зустрічає його і доповідає яка частина (команда) й що виконує, й лишається при цьому начальникові, поки він не піде від частини або не дасть приказу. Теж саме виконує начальник частини (ко- манди) військ під час руху останньої, як що йде верхи, а начальник, якому для частини підлягає, спиниться для пропуску її повз себе. Все, що вимагає ця стаття, виконується та- 11 кож при всіх заняттях і навчаннях, на маєврах та під час похідних рухів і на спочинках. 47. Коли начальник, який проходе вздовж фронту, звернеться з запитанням до начальника-старшини, підстаршини або козака, які перебувають у ладу, чи піднесе руку до шапки, то вишезназвані лишаються в тому ж вигляді, як і були. 48. Варти всіх назв, а також конвой вітають згідно зі Статутом Залогової Служби. 49. Коли зустріч як одиноких військовослужбачих, також і команд, провадиться не безпосередньо, а на де-якій віддалі, то вітання повинно утворювати на віддалі до 100 кроків. 50. Правило вічливості і взаємин військовослужбачих сбо́в'язково для всіх без винятку, в якому б разі або стані вони не були, які-б посади вони не займали і в яких би секціях, управліннях, або установах вони не служили, як що вони вбрані в формений одяг. РОЗДІЛ II. Внутрішній устрій в частинах військ. Загальні вказівки. 51. Військо всіх родів і назв поділяється на окремі частини, котрі мають незалежне управління й окреме господарство. Для зручності керування з боку муштрового та господарчого окремі частини поділяються на дрібніші. 52. В піхоті—полки поділяються на куріні, а куріні—на сотні. В кінності—полки поділяються на сотні. 12 В артилерії—полки поділяються на батареї. В інженерним війську—куріні поділяються на сотні. 53. Сотні та батареї уявляють з себе най- менші частини, що мають значення в господар- чій, або муштровій справі. Сотні в кінності, а також батареї поділяються на чети. Сотні в піхоті поділяються на чети, які мають загальну нумерацію й поділяються на рої, з особливою нумерацією в кожній чеti; рої поді- ляються на ланки. Примітка. Всі військові частини, штаби, управління, установи та захлади військової сфі- ції керуються цим статутом, а тому все, що го- вориться про сотні, стосується до всякої окремої команди, рівнозначної з сотнею. Все, що гово- риться про командира сотні, відповідно стосу- ється до командирів батареї та команди. 54. Кількість військовослужачих і коней та майно в частинах військ встановлюються штатами й табелями, при чому військо по ряду своєї діяльності, поділяється на муштрове й немушт- рове. Муштрові й немуштрові команди. 55. Всі військовослужачі, які прибувають в скрему частину, призначаються в куріні, сотні, батареї й чети для того, щоб урівняти число ко- заків та начальників в курінях, сотнях, батареях і четах. Призначення до відрядження провадити з таких частин, де більш козаків. Кожний начальник повинен особисто поді- 18 ляти козаків, які прибувать в його частину, а також і відряджати кількість козаків, яка вимагається від безпосередньо підлеглої йому частини. 56. Рекрути чи козаки, які прибувють в окрему військову частину, крім частин інженерних військ, поділяються на муріні, сотні, батареї та чeti, додержуючи принципу землятства. При чому необхідно поділення робити так, щоб до всіх мурінів, сотень, батарей було призначено однакову кількість письменних, шаїстрових та імородців, які володіють і не володіють українською мовою. В інженерних частинах рекрути поділяються на сотні й чeti по спеціальностям, в залежности від особистих умовин служби та комплектування цих військ. 57. Переміщення військовослужачих з одного куреня, сотні та батареї в другий дозволяється для користі служби тільки в важливих випадках. Ці пересування провадяться на підставі наказа командира окремої частини. 58. Щоб підготовити козаків до виконання сбов'язків і доручень по службі, в окремих військових частинах маються постійні й утворюються тимчасові команди. Постійні команди утворюються по своїм штатам і несуть службу згідно з положеннями про ці команди. Тимчасові команди, створення яких викликано особливими умовинами, закладаються на підставі особливих розпоряджень і несуть службу на підставі особливих правил. 59. Про замладання тимчасової команди і про осіб, що виділяються на сформування її, оголошується в наказі частині. 14 Команда підлягає особливому старшині з правами командира сотні. Одному зі штаб-старшин частини надаються, відносно команди й її начальника, права й обов'язки курінного командира. 60. Тимчасові команди поділяються для внутрішнього прагування відповідно до кількості козаків і коней на чeti i рої; для виконання обов'язків бунчужного, четових підстаршин і ройових командирів, до команд настановлюється відповідна кількість начальників з козаків. Всi цi особи, вiдносно своїх пiдлеглих, користуються з прав згiдно з посадою, що займають в командi. 61. Начальник кожної такої команди при накладанні ним карти повідомляє немандирів тих сотень, в котрих цi козаки лічасться в списках, для внесення про те в відповідні карнi журнали. 62. Всi немуштровi військовослужачі відлягають тим начальникам, в розпорядженні яких вони пребувають, згідно зі штатами військових частин. Цi начальники в відношенні підлеглих їм немуштрових несуть обов'язки й користуються з прав сотенного. 63. Немуштровi, що підлягають одному начальнику, складають команду. Кожна така команда в залежності від кількості її, поділяється на чeti або складає з себе одну чету чи рiй. 64. Правом курінного в відношенні до немуштрових користуються: господарь полку—в відношенні до немуштрової сотні, писарів господарчої частини полкової канцелярії, всiх майстрів, полкових каптенармусів, церковник; осаул полку—в відношенні писарів муштрової та судової частини полкової канцелярії й музиканської 15 (сурмачів) команди; старший санітарний стар- шина—в відношенні фершалів, фершальських учнів і шпитальної та прийомного покоя слуг, а в де- яких полках і ветерінарних фершалів в кінноті й артилерії старший ветеринарний сг. ушмна—в від- ношенні ветеринарних фершалів та учнів. 65. Поділ молодих коней останньої поставки між сотнями і батареями провадиться, після вилу- чення брану, рівномірно; одночасно в сотнях урівнюється кількість коней кожного строку служ- би; в інші часи року пересунення коней з одні- єї сотні до другої дозволяється тільки в виключ- них випадках з відому командира частини. В артилерії поділ молодих коней останньої поставки між батареями провадиться також після вилучення брану; поділ по четах і урівнювання кількості коней в сотнях і батареях між четами проводиться тілья вилучення браку й по одержанні поставки; перед початком літньої учби роб- биться ще раз остаточний поділ коней; в сотнях —по зросту, а в батареях по запряганню. РОЗДІЛ III. Загальні обов'язки військовослужачих. 66. Кожний військовослужачий повинен завжди й скрізь мати бодьорий і молодецький вигляд, стояти і ходити згідно з правилами Муш- трового Статуту, поведитись гідно, як належить військовому; бути тверезим, з усіма ввічливим, не встрявати в сварки, не брати участі в стовпинах, бійках, бешкетах і в яких би не було вуглишних заколотах. Коли хто-небудь з міліції при виконанні своїх службових обов'язків, звернеться до нього 16 за допомогою, він повинен допомогти, як що сам в цей час безпосередньо не виконує доручення свого начальника. Якщо військовослужбячий примітить, що над ним—небудь проводиться насміювання, грабунок або друге злочинство, то військовослужбячий, як представник спокою та законності, повинен допомогти і стати на перешкоді злочинству. Загальні обов'язки козака. 67. Щоденно, вставши ранком, прибрати постіль; у кого є на руках зброя, оглянути її, коли потрібно, протерти; почистити зодяг, гудзики, амуніцію, чоботи; полатати, що поперто, після чого помити руки, обличчя, обтерти вуха й шию водою й виполоскати рота. Утиратись необхідно своїм рушником. При- чесатися і прибуття до ранішнього огляду й спільної молитви. Ходити до лазні по можливості не менш, як два рази на місяць, літом крім того купатися, по змозі, частіше, але неодмінно в зазначений час і на вказаних місцях. Руки й ноги додержувати в чистоті, а нігті мати обрізаними й частити їх від гнюю та грязюки. Волосся на голові мусить бути низько обстрижене; борода розчесана, а в тих, хто її не носе, чисто виголена. Білизну пережіняти не менш разу на тиждень; онучі—не менш як двічі; вохкої білизни й онуч не одягати. Після вечірньої перевірки перед сном, обов'яз- 17 кого вимити руки, промити очі, пополоскати рота та єбмати ноги. Недугами не тaitися й про всякy хворість негайно докладати своєму безпосередньому начальнику. 68. Зброю, зодяг, свій та кінський споряд та інші скарбві речі, які маються на руках, пам'ятaючи що все це, є добро народа й здобувается на його кошти, зібрани з податків—слід берегти і завжди мати в повній справності, а для сього: а) Берегти свою зброю і знати її число. б) Зодяг носити бережно, латати справно, чистити й вибавляти плями вчасно і переховувати, де наказано. в) Чоботи мати шізком здатними до походу, завжди чистими, цілком справними, і не менш 2-х пар. г) Постіль тримати чепурно, провітрювати і вибивати не менш одного разу на тиждень в призначений день; під матрасом і подушками ніяких речей не ховати. д) Мундирну одяг, що на руках, білизну, чоботи і власні речі ховати в скриньках, шахов- ках або там, де буде наказано; місце для речей додержувати охайно (чисте), а речі складати до ладу; чисту білизну переховувати окремо від брудної; чоботи—окремо від білизни; свої скриньки замикати. е) На ніч скинений зодяг, онучи й білизну складати в порядку на вказаних місцях. 69. Козак, що має понягу, повинен знати її назву, якого вона строку служби, вдачу й яка її властивість до Іади. 18 Він повинен лагідно з нею поводитись і пиль-нувати її та слідкувати за її здоровлям, чи відає вона корм, чи добре п'є, чи не жаліється на ноги; коли ж приміте які-небудь ознаки хвороби, то негайно доповідає про це своєму безпосередньому начальникові. 70. При виправі до шпиталю, у відрядження, відпуск або під арешт, козак повинен злати скарбові й власні речі своєму безпосередньому начальникові. Особливі обов'язки. Козаки, які завідують відділами сотенного та батарейного господарства. 71. Для звідування ріжними відділами сотенного господарства призначаються каптенармуси, їх помішники, артільники, кашовари, пекарі, стайничі, чегові видавники, городники, фуражири й інші. 72. Всі вищезазначені особи залишаються в своїх четах і у всьому, що до внутрішньої служби, підлягають своїм начальникам; в справі ж виконання особливих обов'язків своєї посади вони підлягають безпосередньо тим начальникам, під керуванням яких вони працюють. Ланкові. 73. Ліпші зі звичайних козаків за гарну поведінку і добре знання служби перейменовуються в ланкові. Перейменування провадиться владою командира окремої частини, наказом цій частині, по представлінні безпосереднього начальника. 19 Як що не вистачає молодших підстаршин, то ланковий призначається командиром рою. Сотенні, батарейні й командні писарі. 74. Для провадження сотенного та батарей- ного листувань, гарно письменні ланкові, або зви- чайні козаки, можуть бути призначені писарями сотень, батарей та команд, владою командирів сотень, батарей та начальників команд. 75. На обов'язку писарів лежить перехову- вання канцелярійних діл і паперів і все діловод- ство на письмі, котре вони провадять під керов- ництвом сотенного чи батарейного командирів. В порядку внутрішньої служби пасарі підля- гають безпосередньо бунчужному. Джурм. 76. Старшинам, військовим урядовцям та вій- ськовим пан'ятцям з їх згоди під час війни, ру- хів і таборних зборів, маневрів, та польових поїз- док і в інших випадках виконання служби в по- лі призначається по одному джурі на кожного для особистих послуг. Призначення це робиться з козаків, які менш здатні до муштрової служби й бажають нести службу джур. Служба джури рахується за лійсну службу, однакову зі службою всіх останніх козаків і че- рез те особливої платні від особи, якій услуговує, не одержує. 77. Джурі для особистих послуг пробувають під безпосередньою владою у тих осіб, до яких їх призначено й які відносно своїх джур користу- ються дисциплінарною владою відповідно свому службовому стану. 78. Джури для особистих послуг залічуються й виключаються наказом по частині (в польовій артилерії наказом по полку), на підставі внесення сотенного, якому козак підвладен. 79. Особи, що користуються джурями для особистих послуг, повинні слідкувати за їх здоровлям та поведінкою і не дозволяти собі незаконного з ними поводження; передавати джуру до послуг іншим особам забороняється під загрозою кары. 80. Джури для особистих послуг, які не одержують, з дозволу особи, при котрій вони пробувають, іжі з казана, гроші за харчі відбирають до руки, але ж у всякім разі вони повинні щодня мати гарячу їжу. 81. Від осіб, що пробувають у відпуску, джурри для особистих послуг на час відпуска відбираються. 82. Джури увільняються від всіх навчань і нарядів, але ж повинні відбути повний курс стрільби. 83. Для догляду за муштровими і власними кіньма—всім старшинам та військовим урядовцям, які мають власних муштрових коней по стану, згідно з законом, а також і тим, кому дозволено в ладу бути верхи, призначаються окремі козаки по одному для кожної особи. Ці козаки призначаються тільки в тім випадку, коли старшина дійсно має верхового коня й користується ним на службі в ладу і, коли про те, що він має коня, оповіщено в наказі частини (управлінню), в котрій старшина служе. 84. Для догляду за кіньми старшин призначаються муштрові козаки, які заслуговують довірря, не більш одного для кожного старшини. 21 Козаки молодшого строя служби до скинчення таборного збору за джур не призначаються. 85. Ці козаки повинні чистити, голувати й сідлати коней, за якими вони ходять і мають постійний за ними догляд, а також хоронити, чистити та додержувати в справності весь кінський споряд, котрий їм зданий до рук. Вони не можуть бути використовані старшинами для яких-небудь приватних потреб. 86. Коли скарбовий або власний муштровий кінь старшини стоїть на приватній стайні, то муштровий зінь джуря (як що його положено) повинен пробувати в одній стайні з конем старшини; останній всеє відповідальність за коня свого джури. 87. Козаки, що призначаються для догляду за власними муштровими кіньми старшин, не повинні відставати з бою своєї муштрової підготовки від інших муштрових козаків своєї частини. 88. При відправі старшинам в відрядження, де при йому повинен бути його муштровий кінь, з ним виряжається й його джуря. 89. На випадок пересунення старшини з однієї військової частини до другої, його джуря може бути теж пересунений, але-ж тільки владою командира полку, при умовах згоди старшини та джури. Сотенні, батарейні й командні фершалі. 90 На фершалів, що пробувають в сотнях, накладається догляд за козаками, який треба виконувати згідно з вказівками старшого санітарного старшини, затвердженими командиром частини. В негайних випадках медуги вони дають першпочаткову допомогу, про що негайно повідомляють санітарному старшині, дають в сотнях 32 ліки і роблять перев'язки, яких призначено сані- тарними старшинами. Лікувати козаків без вхвалівок санітарного старшини, вони не мають права. 91. В справі своїх медичних обов'язків вони підлягають старшому санітарному старшині, а в порядку внутрішньої служби, перебуваючи в сотні,—безпосередньо бунчужному. Ветерінарні фершалі. 92. Ветерінарні фершали, які пробувають в сотнях, батареях і командах, обов'язково повинні підчас порання оглядати коней своєї частини, слідкувати за тим, щоб в частині виконувались вжиті заходи (правила) санітарно-ветерінарного характеру; про заслабших коней і про помічені ними занедбання доповідають бунчужному і ве- терінарному старшині; в разі необхідності, дають хворим коням першу допомогу, доки їх не буде виряджено до ветерінарного шпиталю. 93 У всьому, що торкається лікування коней, вони підвладні ветерінаряму старшині; що до всіх інших обов'язків, то ті фершали, що пробу- вають в сотнях (батареях і командах), підлягають безпосередньо бунчужному. Четові ланкові в кінноті й в польовій ар- тилерії. 94. Командир сотні (батареї) призначає в кожній четі одного з ланкових четовим ланковим. 95. Четовий ланковий приймає зброю, споряд, скарбові й власні речі від козаків, яких випро- ваджує до лікарні, під арешт, у відпуск і відряд- ження, а також речі тих, що упокоїлись, утікли і 28 взагалі вибули з чети через які б то не було випадки; зброю, споряд, скарбові й власні речи він здає потім каптенармусові, а кінський споряд і приладдя до чищення коней — на руки тим козакам, котрим четовий підстаршина накаже ходити коло коней, що залишилися після убувших; в разі зменшення кількості коней, зайвий кінський споряд, що залишився після них, також він повинен здати каптенармусові; коли речі переховуються в четі, то всі вище зазначені речі він переховує сам. Здавання власних речей провадиться порядком, якого встановлено командиром частини (згідно з реєстром або замкнутих в скринях); скрині можуть бути припеченаті сотенною печаткою і т. и. Четовий ланковий звільняється від нарядів на службу, крім чергування в сотні та стайні. Муштрові ковалі в кінноті та в польовій артилерії. 96. В кожній четі повинно бути не менш одного коваля; крім того, один з ковалів сотні (батареї) призначається за старшого коваля. Старший коваль керує працею четових ковалів в справі кування й відносно цього безпосередньо підлягає бунчужному; що ж до поправності кування, то коваля підлягають ветеринарному старшині. 97. Ковали, коли залишаються в четах, підлягають четовим підстаршинам, а коли збираються в окрему команду, тоді підлягають в порядку внутрішньої служби безпосередньо старшому ковалеві, а останній — безпосередньо бунчужному. 98 Ковалі повинні кувати не тільки скарбо- вих, але і власних муштрових старшинських коней. 99. Ковалі, з огляду командира сотні (ба- тареї), можуть бути звільненими від де-яких або й від всіх службових нарядів. РОЗДІЛ IV. Обов'язки начальників. Загальні обов'язки. 100 Кожен начальник повинен дівати собою зразок: виконання обов'язків служби, точного ви- конання всіх вимог закону та приказів начальни- ків, свідомості святості присяги (урочистої обі- цянки) та високого значіння воєнки, якого попли- кано до захисту своєї Батьківщини і прав народу, бодьорості й бездоганної поведінки. Він це по- винен розвивати й заховувати в своїх підлеглих. 101. Позаяк у війську дисципліна є головною основою сили армії, то кожен начальник повинен непорушно додержувати й схороняти в дорученій йому команді міцну дисципліну та порядок і при- щеплювати підлеглим змагання до сумлінного ви- конання своїх обов'язків та чесного відношення до служби. 102. В межах наданої йому влади ясно і твердо робити розпорядження в справі служби; вимагати від підлеглих певного і безсуперечного виконання своїх розпоряджень, перевіряти ско- рість і правдивість виконання та відповідати за наслідки. Примітка. Всі розпорядження відносно нетверезих підстаршин і козаків, виконують- ся без особистої в тому участі начальників винуватців. 25 103. Кожен начальник у всіх випадках повинен раніш за все дбати про своїх підлеглих, а потім про себе; він повинен бути правдивим, рівним і упертим у своїх вимогах 104. Піклуватись про збереження здоровля своїх підлеглих; доходити до їх побуту й потреби; в потрібних випадках бути їм порадником, керов- ником та посередником між ними та їх началь- никами; мати батьківське піклування про їх добробут і клопотатися про виправлення козаків ганебних і непутящих. 105. Чим вищу посаду займає начальник, тим більш від нього вимагається. Кожний старший начальник повинен слідкувати за правильною діяльністю молодших начальників і за певним виконанням ними всіх обов'язків. 106. На випадок вибуття начальника, старший після нього приймає керування, коли заступника раніш не було зазначено. Загальні обов'язки молодших начальників до сотенного включно. 107. Кожний молоцший начальник до сотенного включно повинен знати кожного свого підлеглого на наймення та призвище, його розумові, моральні та фізичні прикмети, з якого року він на службі та з якої губернії, якої віри та яку справує посаду, а також його родинне та маєткове становище, чим займався до служби, якого здоровля та поведінки, яке знає майстерство й яка здатність що до служби й хиба в кожній галузі муштрового навчання; крім того він повинен знати всіх коней своєї команди, строки їх служби, назву, породу, ганч та роботоздатність. 108. Він повинен стежити за прибутком та вибутком козаків і коней в своїй команді; знати готовину їх добового наряду на службу та до роботи, а також кількість і призвища хворих, відряджених, заарештованих і відпущених козаків, а також кількість коней хворих і тих, що пробувають в розході. Обов'язки ройового. 109. Ройовий є безпосереднім начальником своїх козаків, як в піхоті так і в інженірному війську; він призначається з молодших підстаршин або ланкових. 110. Пильнує за додержанням порядку в рою, за справністю та моральною поведінкою підлеглих йому козаків. Навчає їх охайності та чепурності в одягу і справного додержування та поправного пригону зброї, споряду та інших скарбових речей; не дозволяє носити подертого, або невичищеного одягу. Доглядає, щоб в призначенні дні його підлеглі ходили до лазні та не таїли своїх недуг. Стежить, щоб у підлеглих не було, коли нема на то дозволу, бойових та холостих патронів. Стежить, щоб не виходили з подвір'я без дозволу. Клопочеться про охайність помешкання й повітря в рою, коли його росташовано окремо. 111. Приймає, а потім здає зброю, споряд, скарбові та власні речі козаків, які убувають з рою з яких-небудь причин, в порядку, якого зазначено в ар. 95 цього Статуту. 112. Доповідає своєму командиру чeti за всіх заслабших козаків, про потреби та прохання 113. Провадить початкове навчання козаків свого рою й відповідає за успіх його. Обов'язки молодшого підстаршини в кінноті та польовій артилерії. 114. Молодші підстаршини підлягають безпосередньо четовим підстаршинам; вони виконують їх доручення й пробувають найблизьчими їх помішниками, як в навчанні людей та доїздки коней, так і догляді за службою всіх осіб чeti. Обов'язки заступника командира чети (четового підстаршини). 115. Заступник командира чети-четовий підстаршина є начальником козаків своєї чети в піхоті та інженірному війську й безпосереднім—в кінності та польовій артилерії. 116. Стежить за правильним виконанням командиром роїв (де такі повинні бути) своїх обов'язків і за правильним спрацюванням служби всіма військовими чети; відповідає за цілість і охайне додержання козаками зброї, яка пробуває на їх руках, та скарбових речей; пильнує правильності збереження їх; зберегає й провадить підрахунок речей, які належать до цілої чети; про охайність помешкання й повітря в четi. 117. Доповідає бунчужному та командиру чети, про заслабших козаків та коней, про всі потреби, прохання та провини й накладені карн на козаків, про які йому доповіли через командирів роїв (де такі є) або особисто самі козаки. 118. Провадить згідно з встановленням зраз- ком іменний список козаків чeti i речеву відо- мість скарбового майна, що лічиться за козаками. (Додаток 1 та 2). 119. Провадить в своїй четi всі наряди коза- ків на роботу та службу, веде аркуш нарядів (Додаток 3), додержуючи черги й оголошує його під час вечерньої перевірки, не забороняючи ко- закам мінятись проміж себе чергою. 120. Допомагає своєму командирові чети, пильнує правильності початкового навчання ко- мандирами роїв (де такi є), відповідає за свідомі засвоєння знання, обов'язкового для кожного коза- ка; бере участь в навчанні козаків і доїздці коней, допомагаючи в цьому командирові чети або тому старшині, якому доручено заняття якоюсь галузі військового навчання в сотнi. Відповідає за успіх муштрового навчання своєї чети. 121. При росташуванні чети окремо: а) звільняє в призначені часи козакiв з ка- сарень, але не пізніш, як до вечірньої перевірки; про всіх хто має потребу бути відпущеним з ка- сарень з увільненням від навчання чи обіду, або до пiзнього часу, доповідає бунчужному. б) утворює щоденно перевірку козаків своєї чети перед вечірньою ворею, стежучи за тим, щоб всi його козаки були присутні під час зорі; після 21 години доповідає бунчужному про всі випадки в четi та про відсутніх на перевірці. 122. В кінностi й частинах польової артилерії, де не встановлено старших по стайні підстаршин, і в тих командах піхоти, згідно зі штатами яких належить мати коней, четовий підстаршина: а) веде короткiй список коней i відомість мідковування коней (Додатки 4 та 5). 29 б) доповідає негайно про всіх заслабших коней бунчужному та командирові чети. в) стежить за харчуванням, утриманням, збереженням та своєчасним куванням коней своєї чeti. г) мусить бути присутнім при водопої, розлачі вівса та при поранці коло коней; д) перевіряє правильність дачі вівса; е) робить наряд для порання коней відсутніх козаків; ж) відповідає за пригін кінського споряду, сідлуваання та запуглення. 123. Четовий підстаршина, коли він безпосередній начальник, виконує, крім того, і всі обов'язки, яких встановлено для командирів ройв, а в легкій польовій артилерії, де не призначено четових ланкових, і обов'язки цих останніх. 124. В разі тимчасової, або постійної відсутності командира чeti, виконує всі його обов'язки, згідно з зазначеним в арт. 140—147. Обов'язки бунчужного 125. Бунчужний є начальником всіх підстаршин і козаків сотні, батареї й команди. 126. Стежить за додержанням порядку, за моральністю й поведінкою підстаршин і козаків, за певним виконанням своїх обов'язків всіма начальниками з козаків, та всіма черговими й підчерговими в сотні й стайні. 127. Переказує підстаршинам і козакам виданий командиром сотні приказ, стежить за виконанням його й читав у вказанний час ті статті наказа частини, котрі відносяться до підстаршин і козаків. 128. За відсутністю командира і старшин ви- 1906 30 конує прикази, котрі він сам одержить від вар- тового старшини, або котрі йому будуть пере- дані через чергового в сотні, й докладає про це командирові сотні. 129. Відряджає підстаршин і козаків, які раптово захворіли, в прийомний покій (лазарет) частини во всякій час дня й ночі, а коли від- рядження хворого стає неможливим або небез- печним, вимагає вартового фершала. Представ- ляє сотню на медичний огляд. Приймає гроші й цінні речі від хворих і заарештованих підстар- шин і козаків, які убувають, і все не передає командирові сотні. 130. Хворих козей відправляє в ветеринар- ний лазарет; у надзвичайних випадках, коли ви- провадження коней з'являється обважним, він ви- магає чергового ветеринарного фершала. 131. Провадить всі муштрові й вартові розра- хунки сотні, пильнуючи, щоб кожна варта складала- ся по можливості з козаків одної чeti пiд началь- ством свого підстаршини й щоб на стійки, котрі мають особливе значення, були призначені певні й живаві козаки. Оглядає й відправляє всякy команду, яка при- значена від сотнi, а рівно й кожний наряд. 132. Роскладає й урівнює по-між четами всі чергові наряди на службу й на роботу; визначає число козаків на роботу в сотнi. Сам провадить наради всіх підстаршин, а коли буде наказ, то й всієї сотні, при чому влас- норучно веде аркуш нарядів; дозволяє мінятися по-мiж собою чергами. Логлядає, щоб підстаршини й козаки, які звільнені завдяки слабості здоров'я від навчань і від нарядiв на службу й на роботи, не булиб 31 призначені раніш визначеного терміну, і взагалі стежить за тим, щоб наряди провадились правди- во й своєчасно виконувались; перевіряє розпоряд- ження четових підстаршин і правдиве ведення ними відчотності, що торкається нарядів. Перед розводом, оглядає всіх осіб сотні ,які призначені для добового наряду, перевіряє їх у знанні своїх обов'язків. 133. Доглядає за своєчасним і правильним перекуванням коней і за провадженням справо- здання з цього. 134. Звільняє підстаршин і козаків з двору в години, котрі вказує командир сотні, але не пізніш як до вечірньої перевірки; про тих, що мають потребу бути звільненими з двору з увіль- ненням від обіду або навчань або до пізнього часу, докладає командирові сотні. Стежить, щоб всі гідстаршини і козаки, які увільнені з двору, як до вечірньої перевірки, так і пізніш, були записані черговим в сотні в книжку звільняємих, котру щоденно дає К-ру сот- ні для перегляду. 135. Знайодиться під час навчань, уборки коней і роздачи їм вівса, на обіді й вечері коза- ків і під час молитви вранці й увечері. Після 21 години приймає доклади від чето- вих підстаршин. Складає персональний список всіх козаків, які не з'явились до вечерньої перевірки, свавіль- но відлучились і які звільнені до пізнього часу, і передає його черговому в сотні для вручення вартовому в частині старшини. 136. По наказу Командира сотні виконує арешт козаків. Стежить, щоб підстаршини й козаки, які 32 призначені спостерегати за доглядними, виконували свої обов'язки. 137. Що-дня до човідає командирові сотні про те, що трапилось у сотні, а також про потреби й прохання козаків і про всі зміни. 138. Провадять щоденно добову відомість (Додаток 6 й) котру має при собі для негайної представи її, по вимозі начальника. 139. Під час якого-небудь випадку негайне повідомляє вартового в частині старшину й командира сотні. Робить розпорядження про негайне сповіщення старшин, які лічаться в сотні, коли в тим є потреба. Обов'язки Командира чети. 140. Командир чети безпосередньо підлягає: в піхоті, кінноті й інженерних військах командирові сотні, в артилерії командирові батареї. Командир чети відповідає за весь порядок внутрішньої служби та за успіх чети у всіх стосунках. Крім того, Командир сотні може доручити командирові чeti певну галузь сотенного господарства або який-небудь особливий відділ навчання (з молодими козаками, виїзд у коней, і т. и.). 141 В кожній сотні, батареї й команді один з четових командирів живе в касарні своєї чeti, батареї, команди в особливому пемешканнi. Про те, хто з командирів чет живе в касарні й про те, які обов'язки покладаються на кожного командира чети оголошується в наказі частини. 142. Командира чeti в особливих випадках може бути переведено з одної чeti до другої, на користь служби, наказом окремій частині. 143. Командир чоти щодня провадить ранковий огляд. Під час ранкових оглядів або коли сам забажає, але тільки не під час навчань, не менш як раз на тиждень оглядає зброю, людський і кінський споряд; як що знайде щось несправним - негайно передає каптенармусу для полагодження в майстерні. 144. Власно провадить навчання своєї чоти по всім відділам учения, згідно з вказівками сотенного. 145. Він повинен знати всіх підлеглих йому підстаршин і козаків по іменні й призвищу, з якого року на службі й на який термін вожний поступив, якої губернії, якої віри, яку посаду займає, їх здатність, физичні хиби й ширість до служби, а також що робив до військової служби. Крім того він повинен знати всіх коней, які належать до його чоти, їх назви, породу, хиби й роботоздатність. Він мусить знати всі потреби своїх підлеглих і піклуватись за них перед сотенним. 146. Про всі свої розпорядження він повинен доповіщати свому безпосередньому начальникові. 147. Командир чоти повинен можливо частіш одвідувати помешкання своєї чоти в позаслужбовий час. Командир чоти в кінноті й польовій артилерії повинен стежити за харчуванням, доглядом, захованням і своєчасним перековуванням коней своєї чоти; бути присутнім на прибирашні коней, а також при напуванні їх і роздачі вівса; перевіряти правдивість дачи вівса. 34 Обов'язки командира сотні, батерей, команди. 148. Командир сотні є начальником всіх старшин, підстаршин і козаків, які складають сотню які до неї приряджені. Він керує своєю сотнею во всіх стосунках; він робить представлення про призначення командирів чет згідно з арт. 140. 149. Сотенний є головним навчителем та виховувачем козаків. За час до початку курінних навчань, він проваде зовсім самостійно навчання й виховування козаків своєї сотні, одержуючи від курінного командира лише вказівки й докладаючи останньому, за навчання та виховування. Відповідає за правильність і успіх навчання і за знання свого діла старшинами, підстаршинами й козаками, а також за вніздку, догляд і за правильне виховування коней. Він керує господарством, згідно з істнуючими для цього статутами. 150. Представляє підстаршин і козаків для підвищення й перейменування до вищої військової статі, а також обирає з них вартях для призначення на всі ті посади в сотні, які затверджує начальник частини. Щороку в зазначений термін представляє атестації на командирів чет. 151. Він повинен знати кожного підлеглого йому підстаршину і козака: його ім'я та призвище, з якого року і на який термін вступив до служби, якої віри, яку займає посаду, його службу, поведінку, характер, потреби; здоровля та здатність, завжди маючи на увазі гіднійших для заступлення вільних посад; крім того він повинен знати всіх 35 іоней своєї сотні, й їх назву, породу, хиби і роботоздатність. 152. Він повинен завжди мати докладні відомості: а) про кількість підстаршин, козаків і коней, які є по списку на липе й в росході; б) про кількість молодих козаків і коней; в) про кількість майстрювих козаків, які пробувають на різних роботах; г) про кількість піших і кінних козаків, які виходять на службу, згідно з деним нарядом; д) про кількість людей і коней, які можуть бути в ладу й е) про кількість козаків і коней, які залічені на харчування в сотні. 153. Він мусить дбати про здоровля своїх підлеглих; бути присутнім на медичних оглядах; вимагати, щоб підстаршини й козаки, не таїли своєї хворости й щоб заслабших не затримували в касарнях. 154. Він повинен завжди дбати про свесчасне одержання належного утримання й роздачу його підстаршинам і козакам, доглядаючи, щоб їжа та хліб були найкращої якості. 155. При росташуванні по касарнях він вимагає додержувати чистоту у всіх помешканнях і стежить, щоб ці касарні свесчасно і належним чином провітрювались, опалювались й освітлювались; визначає кількість підстаршин і козаків, яку можна росташувати в кожнім покою, поділяє чети і рой по хімнатам і в кожнім покої призначає старшого. 156. При росташуванні на кваптирак у мешканців, поділяє старшин, підстаршин і козаків у відведених помешканнях так, щоб вони були під доглядом своїх постійних начальників. Не дозволяє проживати в тих будинках, де є тяжко хворі або з пошесними хворостями; в 36 разі ж появиться пошестъ між місцевим населенням, негайно доносить по команді й вживає відповідних заходів. Призначає в кожному помешканні начальника. 157. Постійно доглядає за охайністю підстаршин і козаків, справністю їх одяжи і зброї, людського та кінського споряду і взагалі всіх речей, а рівно за поправним припасованням їхнього споряду та сдягу. 158. Перевіряє правдивість розпорядкування поміж четами варядів підстаршин і козаків на службу і роботу; стежить за точним додержанням черги, за правильним провадженням відомості нарядів. Коли призначає необхідним, то наказує бунчужному провадити загальний наряд для всієї сотні. 159. Що-дня приймає від бунчужного доповідь про всі випадки в сотні й робить потрібні розпорядження. Виконує накази про позбавлення статі (додаток 7). Стежить за виконанням правил, що торкаються спостереження за доглядними козаками (додаток 8). 160. Він повинен добре знати доручений йому кінський склад, його вигляду, вимовисть, темперамент і недостатки або хиби кожного коня; звертає особливу увагу на догляд за молодшими малосилними й запальчистими кіньми. Крім того, він доглядає: а) за точним виконанням всіма підлеглими йому особами своїх обов'язків що до догляду за кіньми і підковуванням їх; б) за правильним хар- 37 чуванням кокей фуражки; в) при розташуванні на кватах у приватних мешканців вживає всіх заходів, щоб коні були добре розміщені в одведених помешканнях і по можливості пробували по тих же дворах, де містяться й козаки, які доглядають за ними, або поблизу від цих дворів; г) не дозволяє становити коней по дворах та стайнях, де пробуває екотина з пошесною хоробою і д) в разі виявлення епізоотії в районі розташування дорученої йому частини, негайно доносить по команді й вживає відповідних заходів. 161. Подає по команді прохання та заступництва своїх старшин, підстаршин та козаків, які варті умги, й тільки в тому разі, коли необхідне роспорядження перевищує владу, яка йому надана; доносить про випадки. Про надзвичайні події, а також про відвідування сотні (команди) старшини начальниками, доповідає персонально не тільки безпосередньому начальникові, але й командирові частини. Обов'язки Командира Куріня в піхоті й окремої сотні в інженерних військах. 162. Командир куріня (окремої сотні) є начальником всіх осіб, які складають курінь (окрему сотню) і до нього прилучені 163. Від відповідає за дисципліну, порядок і загальне впорядкування дорученої йому частини. При поодинчому навчанні стрільби в лаві під час четвертого й сьомого навчань, командир куріня, не перешкоджуючи самодіяльності сотенних командирів, провадить лише загальне керування і час од часу перевіряє провадження навчання в сотнях, а також веде заняття зі старшин- 86 нами й підстаршинами куріні. Коли почнуться курінні навчання, сам їх провадить. Але він відповідає за весь час навчання та виховування дорученої йому частини. Що до господарської частини, то він керується істнуючими статутами. 164. Він повинен діглядати за правильним виконанням внутрішньої служби в куріні (окремий сотні), перевіряти звіяння старшин, підстаршин і козаків; знати особисто всіх старшин і підстаршин; дбати про заховування здоровля підстаршин і козаків; стежити за тим, щоб були добробутні Іжа та хліб; оглядати їх помешкання як при розташуванні в касарнях, так і на квартирах, і стежити, щоб в помешканнях були належний простір, чистота й належна температура; доглядати, щоб пілсаршини й козаки, яких передбачається призначити на посади, цілком відповідали своїйому призначенню й вимогам служби. Обов'язки помішника командира окремої частини. 165. Помішник командира полку (окремого куріння) виконує всі свої обов'язки, які подадено на нього командиром частини, що до догляду за загальним добробутом частини, за правильним справуванням всіма військовими внутрішньої служби й за правильним навчанням. Він є начальник для всіх козаків, підстаршин і старшин полку. Обов'язки господаря окремої частини. Господар полку виконує обов'язки, яких зазначено для нього законом, і крім того, у відно- 39 шенню до підлеглих йому команд—обов'язки ко- мандира куріня. Обов'язки командира окремої частини. 167. Командир окремої частини є начальни- ком усіх військових і тих, що прилучені до части- ни во всіх відношеннях. Він відповідає за свою частину в усіх стосунках: дисципліни, порядку, нав- чання, виховування й матеріального становища. Докладні його права та обов'язки викладені в законоположеннях. 168. Коли, завдяки особливим умовам роста- шування частини або з інших причин, де-які з правил, котрі викладені в розділах V, VI, VII, XI і XIV цього Статуту не можливо буде по формі виконати, то він може утворити інший порядок в дусі цього статуту оповіщаючи про це в наказі частини. 169. Командирові частини надається право дозволяти підлеглим військовим урядовцям, під- старшинам і козакам мати при собі самопали з метою самоохорони, коли в цьому є необхідність, в залежності від місцевих умов; дозвіл вилається листовно. РОЗДІЛ V. Росташування військових по касарням. 170. Поділення всіх помешкань у касарнях, жилих і нежилих, поміж сотнями, командами та всіма установами окремої частини провадиться 40 командиром частини. Козаки повинні бути розміщені так, щоб на кожного з них приходилось не менш 1¹/₂ куб. саж. повітря. При розрахунку кубічної кількості повітря в покоях, височинь зверх 5 арш. (12 ступнів) не приймається на увагу, але печі, меблі та інше з обіймища покоїв не виключаються; коли височинь покоїв досягає 5 арш., а повітря є по 1¹/₂ кубіч. саж. на особу, то на кожного військового в касарні повинно бути менше як 0,88 кв. саженя долу. 171. Усі помешкання, також як і всі речі, що приналежать до касарень та стаєнь, приймаються командирами сотень (команд) від старшини—завідувача касарнями разом з описом на нит. Помешкання, що їх приймають, повинні мати касарянні принадлежності згідно з табелем (додаток 9.) 172. При росташуванні по покоях уважати дрібного поділення чет і роїв. В разі конечной необхідності росташувати окремо частину чети чи роя, то в кожному такому помешканні призначається старший, який і відповідає за внутрішній розпорядок та охайність у помешканні. 173. Поверхстроковим мійськовим відводиться, коли тільки це можливо, окреме помешкання. Бунчужному обов'язково відводиться окрема кімната або в сотні, або в помешканні, що сусідує з помешканням своїх козаків. Четовим командирам—старшинам, яким призначено мешкати в касарнях, повинно бути, відведено на кожного помешкання з двох кімнат, (за недостачою й із одної) чи в касарнях своїх сотень, чи в помешканнях біля касарень, де міститься сотня. 41 174. Для кожної сотенної, батарейної й ку- рінної канцелярії повинна бути відведена окрема кімната. Зазначені канцелярії повинно з'єднати теле- фоном з полковою канцелярією. 175. В кожному покою повинен бути образ і крім того повинно бути розвішане: а) поймен- ного списку нозаків, які уміщені в покою; б) опис на скарбові речі, що є в покою; в) ріжнородні ін- струкції, наукові підручники та статути; г) гра- дусних (тепломір) д) відомість про мількість у покою повітря в кубічних мірах, про кількість покою повітря в кубічних мірах, про кількість вийськових, яку можна вмістити в покою й про те, скільки фактично уміщено; її е) портрет Шев- ченка, а також портрети українських діячів істо- ричних та сучасних що визначились своєю діяль- ністю задля блага Української Народньої Респуб- ліки. 176. Розміщуючи ліжка, треба, оскільки буде змога, додержуватись такого: а) Ліжка ставити так, щоб біля кожного з них, або біля двох зсунутих дочупи, був вільний прохід; б) Рядки ліжок умішуються так, щоб зали- шалось вільне місце, яке потрібне для шикування чет і роїв; в) Забороняється ставити ліжка попід вік- нами і вподовж надвірних стін, або вузьким краєм ближче віж на 1 ярш. до надвірних стін, а коли змога,—не присувати їх шільно (тісно) й до внутрішніх стін; г) Над кожним ліжком мусить бути картка, на якій повинно бути зазначено: ім'я призвище й рік вступу до служби того козака, котрий на 42 йому спить, а також число його персонального посвідчення. д) Не класти на ліжках подвійного рядка дошок, з пращилиною задля переховування там чогось небудь. е) Роздягаючись на ніч, одежду вішати на призначених для цього місцях, а не класти під сінник, чи поверх ліжника. 177. Постіль козака складається з ліжника, простині, подушки з пошивкою і сінника, начинених соломою, чи іншим відповідним до цього матеріялом. Мішки від сінника і пошивки треба прати хоча б один раз кожних три місяці, а солому із сінників та подушок переміняти через кожних 2—3 місяці, при чому солому краще вживати матами, досить грубими. 178. Касарняне майно переховується: а) огнестрільна зброя — згідно з осібним додатком до „Получення для стріляння з рушниць та самопалів“; холодна зброя — з вказівок командира частини; б) споряд — повішеним у призначених місцях або складеним на окремо влаштованих для цього полицях, в) шинелі й кожухи — також повішеними в призначених для цього місцях, г) інші мундирні речі, білизна, чоботи і власні речі козаків — по скринях, шафках або в осібних, призначених для цього місцях; брудна білизна — в окремих скринях, мішках, або шухлядах і в нежитлових помешканнях. Скриньки ставити попід ліжка, або поміж ними, або вподовж стін, д) хліб — окремо від усіх інших речей в осібно влаштованих хлібниках (шафах) або полицях, або в торбах (для кожного козака окрема), яких вішається в зазначених місцях. Переховувати хліб в скриньках, або в речевих шафках забороняється. 48 179. Позаручна зброя переховується в сотен-ному цейхгавзі за відповідністю поміщника капте-нармуса, згідно з осібним додатком до „Получення для сріляння з рушниць та самопалів“. Командиру окремої частини надається право установляти й інший порядок переховування позаручної зброї, в залежності від росташування й служби частини. 180. Патрони для варти переховуються в со-тенніх цейхгавзах за ключем поміщника капте-нармуса, в особливо улаштованих для цього ящи-ках, щоб була змога виймати патрони відразу по-четно; в батарійних цейхгавзах—в особливому ящику за ключем каптенармуса. Патрони для варти приймаються й здаються начальниками варти. Про впорядковане та охайливе додержання касарняних помешкань. 181. Всі житлові й нежитлові помешкання й подвір'я повинно завжди додержувати в повній охайності; всюди повинно бути заметено, щоб ніде не було сміття, порохні, павутини або чогось розлитого й не витертоґо. 182. Забороняється що-небудь класти, або ставити поза груби, шафи й скрині, розліплюва-ти по стінах, прибивати до них цвяхами. 183. По всіх касарняних помешканнях забо-роняється плювати на підлогу, а для цього мати в потрібній кількості відповідний посуд (не дерев'я-ний) наповнений водою, або якоюсь протипошес-ною рідкістю. Посуд (цей) кожного дня мусить випорожня-тися й вичищатися. 184. Забороняється вивішувати поза вікна білизну, одіж і т. к., викидати або щось виливати за вікна, а також ставити на підвіконня, коли вікна відчинено. 185. Зброю треба чистити в призначенних для цього помешканнях по змозі нежитлових. 186. Умивальники повинні міститись в світлих з опалом помешканнях, окремо від опочивальнь; біля умивальників мусить бути влаштовано місце для мила; вода в них повинна бути на протязі всього дня. Після вечірньої перевірки воду треба випускати, а умивальники зачищати й прибирати зовні й в середині. Й після того наливати свіжу воду; брудну воду в цебрах виносити негайно, як повиннаються її виливати в призначене місце. 187. В сінях і перед входами до покоїв треба мати деревляні ґратки, солом'яні або з хизу мати, рогожи чи валізні шкребла до обтирания ніг. По сходах, сінях і переходах додержувати охайності, взимку розбивати на них натоптаний лід, і де треба, присипати піском. 188. По коридорах або по покоях повинно бути начиння з водою до питва—зроблене так, щоб вода в йому була прикритою й щоби легко було додержувати в середині його чистоту, а при начинні повинні бути мухлі на ланцюжках. 189. Для пересушки білизни повинно бути відведено осібні горища та сушні, окремо для кожної сотні; крім цього на подвір'ї з місця ж метою повинно влаштовати якись інші приладдя. Сушити білизну по житловим помешканням забороняється. 190. Прати білизну слід в пральнях, які належить мати в кожній сотні; а коли їх немає, то 45 простосувати для прання білизни такі вільні по- мешкання, в яких можна забезпечити для козаків горячу воду; в крайнім разі прати білизну в лавці. 191. По кухнях та пекарнях начиння й всю кухенну справу, а по їдальнях столи додержувати начисто обмитими; начиння, кухенну та пекарську справу переховувати в якомусь певному місці, на- суго обтертими; доглядати справності начиння. 192. Харчі, хліб та борощі держати справ- но в лянуках, роскладаною в світлих уміщеннях на стелажах, щитах і в рундуках. Квас та мапу- сту держати в чистих справних бочках; чопи від бочок з квасом повинні бути деревляні. Кадуби становити на хрещатки, не приту- ляючи їх до стіни, як мога частіш оглядати та обмивати їх. 193. По горищах та сушнях дозволяється пе- реховувати лише залізні ліжка з щитами та под- війні вікна; не дозволяється приставляти ці речі до лежаків та коминів. Під час дощу або снігу слухові вікна зату- ляти; коли-ж вони відчинені, вправляти в їх грат- ки, щоб не залітала птиця. Горища та сушні по- винно замкнути, а ключ повинен бути у чергово- го тої частини, яка користується з горища; під час перебування в таборі ключ від горища або сушні переховується в начальника тієї команди, яка залишається доглядати помешкання козаків. 194. Заходити на горища та сушні, до цейк- гавзів і комори з фуражем завилка, а в разі ко- нечної потреби зайти в майй час—з безпечними лихтарями. 195. Виходки по всік час додержувати ехай- ливо; в середині їх завлжі повинно бути чисто від бруду та нечисти, а ніччу їх добре освітлю- 46 вати. Стежки від житловіх помешкань до виходків повинно посипати піском, а внучі освітлювати. Вичистка виходок провадиться вільнонаняти- ми убіральщиками. 196. Виходкові ями як найчастіше вичишати до споду; ставити до цієї роботи козаків заборо- няється; не допускати, щоб ці ями наповнюватись у-щерть. Особливу увагу звертати на провітрювання виходків. 197. Убирати й додержувати чистоти по ви- ходках повинні ті сотні, що з них користуються. Щоб виходкові й помийні ями, а також смі- тярки було вчасно вичищено, повинен пильнувати старшина, що завідує касарнею. 198. По війході до табору, а також тоді, ко- ли частина залишає касарню на довший час, тре- ба зовсім вичистити виходкові ями, вжити всіх заходів до того, щоб виняшити сморід і всі ви- ходки позачиняти, опріч тих, які потрібні для команди, що лишається в касарні. 199. Коли виходки стоять поза житловими помешканнями, то внучі для природньої потреби становлять по сіях посмоляні цебри або иные для цього приладдя. 200. Помийні ями вичищати як найчастіше; ставити до цієї роботи козаків забороняється. Сміттярки не переповнювати; сміття вивозити на призначені місця поза межі росташування ча- стини; сміттярки не вконувати в землю, а зверху треба накривати неважкою покришкою. 201. Щоб убрати помешкання сотні, бунчуж- ний щодня для цього призначає відповіду кіль- кість робітників, а в кожної четі ще й по кілька козаків, що звуться „почерговими“; робота пре- 47 вадиться по вказівкам бунчужного під безпосереднім доглядом і відповідальністю чергового в сотні. 202. Опоряжають помешкання почергові. Вони повинні: повимітати сміття зпід ліжок, поміж рядками ліжок, винести все сміття в показане місце; повитирати вікна, двері, козли для рушниць або піраміди, вішалки, груби від пороху; убрати вивальники, висушити під ними підлогу. Підметати й виносити сміття, а також обтирати від пороху на протязі цілого дня позинні почергові. Викидати сміття в дірки виходків та в грубки заборомяється. Замітаючи, треба найбільш пильнувати, щоб не підіймати куряв. 203. Крім такого щоденного опоряжання, що тижня, переважно в суботу, по обіді треба змітати порох зі стін, заломів, груб і т. и. вибивати та перевітрювати на подвір'ї матраци, подушки й ліжники, а також витирати підлогу. 204. Під час витирання підлоги, в грубах чи камінах треба затоплювати; теплої ж доби—відчиняти вікна. Вигирання підлоги треба закінчувати до 18-ої години. 205. Щоб опоряжати ті місця касарняного росташування частини, що з них користуються спільно, їх треба поділити на дільниці поміж сотнями, що з них користуються. Приймання палива, опал груб і перевітрювання покоїв. 206. Порядок приймання й видачі палива встановлює командир частини. Приймати й видавати паливо не треба під час ранкового заняття. 48 207. Переносати чи перевозити паливо ру- ками самих козаків поза подвір'ями касарень, в разі потреби, дозволяється. 208. Класти паливо заздалегідь на висушування в груби й переховувати його по житлових помешканнях, рубахти або пилати крова в покоях, коридорах, кухнях й на сходах забороняється. 209. По житлових помешканнях зімової доби повинно буто не менш, як 12, та не більш, як 14 градусів по Реомюру; тепломір треба вішати оддалік від грубок, але не на надвірних стінах. 210. Коли температуру в житловому помешканні не можна підвисти до 12 градусів тепла, то командир сотні повинен про це доповісти по команді. Командир полку повинен негайно з'ясувати приччину низької температури й вжити заходи, щоб запобігти їй. 211. Коли опал груб провадиться вранці, то його треба закінчити за годину перед початком ранкового навчання; коли-ж увечері, то—по 18-ої години; під час міцного морозу й по тих днях, коли витирають підлогу, треба палити в грубах двічі. 212 Щоб правильно додержувати й доглядати груби, командир сотні призначає осібного козака-грубника, вивченого палити в грубах. Слідкувати за своєчасним паленням є обов'язок чергового в сотні. 213. Провітрювання в помешканнях робиться в такому розпорядку, якого встановлюється в залежності від місцевих умов наказом частини. Слідкувати за додержанням цього розпорядку є обов'язок чергового в сотні. З особливо мурованих груб і вентиляційного приладу треба користуватися, керуючись вказів- 49 ками власника будинку, який дає писану інструк- цію, котру й вішають в кожній кімнаті, що має таку грубу, чи вентіляційний прилад. 214. Віконні кватирки, а літньої пори також і самі вікна, треба відчиняти що-разу, коли люде виходять із касарні, як що негода тому не пере- шкоджає. Коли козаки перебувають у покоях, то від- чиняти, кватирки чи вімна можна тільки з одного боку, звідки немає вітру. 215. Аби помої краще провітрювались, треба (перед і після ранішнього чаю й перед вечірньою перевіркою) виводити козаків з касарень на 1/4—1/2 години на проходку, а під час дещо—до якогось іншого помешкання, й на той час одчи- няти кватирки, або вікна й двері, в залежності від доби (річної пори). 216. Палити тютюн по покоях, стайнях, цейхгавзах, біля комор з фуражем і паливом за- бороняється; козакам можна палити тютюн по відхідниках і в осібно вказаних помешканнях, де повинні бути поставлені ряжки з водою для кидання недокурків. 217. По тих покоях, які слабо провітрюються, треба тримати невпинно вогонь в одній з тих грубок (камінів), яка знаходиться посередині покою. 218. Догляд за справним опалом груб і за справністю вентіляційних приладів покладається на командирів сотень. Освітлення касарень. 219. Касарняні помешкання освітлюються електричними, газовими, нафтовими лихтарами, 50 лямпами або-ж в якійсь інший спосіб, з розсуду комачдира частини; він-же встановлює роспорядок приймання й видачи матеріялів для освітлення, кількість лямп на кожний покій, які саме лямпи мають горіти цілу нічь і котрі мають бути погашені о 22 години. 220. По касарняних житлах до 22 години, а зимньою добою і зрана, як козаки встануть, повинні горіти всі лямпи; описля-ж 22 години, коли козаки вже повинні спати, освітлення зменшується (нічні каганці, осібні запонки і т. и.); прикручувати лямпи, щоб зменшити вогонь, забороняється. По коридорах, по сходах, по виходах на протязі цілої ночі освітлення повинно бути в повній мірі. 221. Не дозволяється чепляти лямпи без димарників на мотузку й над ліжками козаків. 222. Хоронення лямп і лихтарів у чистоті та охайності, вчасна заправа їх і поправне запалювання покладається коман диром сотні на одного із козаків-лямпаря. Посаду лямпаря можно сполучити з посадою грубника. За справним освітленням до глядає черговий в сотні. Росташування в касарнях родинних козаків. 223. Родинам поверхстрокових, як є можливість, даються особливі помешкання в касарнях, але не разом з помешканням козаків, — бажано де-небудь зовні. 224. Помешкання для семей поверхстрокових повинні бути теплі, світлі й сухи, як і помешкання козаків. 225. Відповідальність за охайність і порядок цих помешкань покладається на тих поверхстро- 51 кових, яких родини займають ці помешкання; стежити за тим покладається на завідувачого касарнями. 226. Всі поверхстрокові повинні жити в касарнях своїх сотень і команд. Поверхстрокові, яких сем'ї мешкають в касарнях або на приватних квартирах, можуть відлучатися ввільнений від навчань час з дозволу командира сотні з касарень до своїх семей, але не мочувати в помешканні сотні (команди) може тільки не більш половини поверхстрокових, а друга половина їх повинна бути присутньою обов'язково цілу добу в сотні. РОЗДІЛ VI. Росилад часу й щеденний порядок. Загальний росклад часу. 227. Час що до початку й скінчення занять зазначається наказом частині на відомий період. 228. Загальна складовість з-нять (навчань) повинна продовжуватися взимку не менш 5 та не більш 7 годин, а влітку не більш 8 годин у добу. На тактичні навчання, заняття для польової служби, маневри й стріляння, може бути призначено й більш часу, що залежить від необхідності виконання поставленого завдання. Заняття в майстернях призначати не більш 8 годин на добу; тільки в разі надзвичайної необхідности протяг часу може бути збільшено наказом частині до 10 годин на добу. 229. В усякій частині наказом повинно бути оголошено росклад дня, який складено в залежно- 52 сти від занять і місцевих умов, згідно зі слідуючим: а) козаки повинні бути розбуджені не раніш як за 2 години до початку занять; цей час призначається для упорядкування помешкань і коней, для прогулянки, для пиття чаю та до вранішнього огляду; б) обідати вони повинні біля 12 годин дня; в) відпочивати мо обіді не менш як 1¹/₂ години; г) вечеряти між 18—20 годинами (пополудню); д) зоря повинна бути о 21 годині; е) в 22 год. всі повинні лягати спати. Вранішній огляд. 230. За ¹/₂ години до початку ранкових занять з приказу чергового в сотні козаки можна чоти вишкоковуються в один ряд для вранішнього огляду (прикомандировані на лівому крилі) в призначевому місці й в формі одежі, яку буде зазначено на передодні Ч. К-рами. До початку огляду повинні прибути до сотні всі командири чет. 231. Огляд провадять — командири чет при допомозі своїх заступників-командирів роб. Кожний з них є початку запевняється по списку чи є всі козаки, а потім питає чи немає хворих; після цього, обходячи ряд і повертаючи його, розглядає: чи всі помились, чи полагоджена й охайна одіж, взуття та споряд; як визнає потрібним, то приказує розстебатись і скинути чоботи й розглядає: чи чисті ноги, білизна й онучі або шкаршетки; оглядайучи руки й ноги, звертає увагу, щоб у козаків не було довгих нігтів. Скінчивши 53 огляд, наказує полагодити все те, що було примі- чено, й перешиковує козаків на заняття. Заняття. 232. На заняття всі військові одягаються в зазначену для цього сотенним форму одежі й ви- шиковуються, де буде зазначено. Козаки, які ви- ряжаються на мінне навчання або їзду, одягнув- шись, Їдуть сідлати коней, а потім виводять їх; збroy та амуниція одягаються після осідлання. 233. Перед початком заняття в кінності та польовій артилерії, четовими командирами робить- ся вдруге огляд, щоби перевірити правильність осідлання та зацуглення, а де треба то й запря- гання. 234. На ту годину, яка визначена для по- чатку заняття, прибуває командир сотні, батареї або команди й дає розпорядження починати за- няття. 235. Після скінчення заняття, якщо вони про- вадилися з патронами, рушниці та патронниці переглядаються, аби ні у кого не залишилося па- тронів. 236. Від навчання та заняття увільняються тільки ті козаки, які справляють службові наряди, а також і ті, котрі мають готувати страву й увіль- нені від навчання та заняття санітарним старши- ною. Збірка на сполох. 237. На випадок сполоху командир частини наказом частині визначає: місце збірки і порядок вишикування, форму сідлання, порядок приносин 54 стягу, а також, кому з козаків залишатись в по- мешканні й не виходити на сполох, який саме обоз запрягати й яким чином видавати патрони. 238. Після зову на сполох козаки в цілкови- тій готовності йдуть сотнями на загальне місце збірки всієї частини. 239. В місцях постійного росташування вла- рити на сполох в частинах військ може наказати — лише начальник частини, старші над ним на- чальники та начальник залоги. Обід і вечера. 240. Справа повинна бути зварена на годи- ну, яку призначено наказом частині, а м'ясо на- різане порціями або накришено; на ту ж годину повинно поставити на столи: все, що потрібно для іжи; всі ці предмети—в кількості необхідній для вигідного вжитку. На кожного козака повинен бути посуд для обіду: ложка, виделка та ніж; коли ж часом нема посуду, то козаки йдять з похідних казанків. По- суд, ложку, виделку та ніж козак хоронить там же, де й хліб, а на обід приносить їх з собою до столу. 241. З приказу чергового в сотні козаки шикуються і йдуть в ладу до столу, під коман- дою старшого. 242. У помешканні сотні під час обіду та вечері залишаються тільки підчергові. 243. Як що помешкання ідальні або кухлі мале й козаки не можуть одночасно обїдати ці- лою сотнею, то обїдають командами по черзі. 244. Козаки, коли прийдуть в ідальню, стають за столи й, після команди старшого, співають за- 55 гально молитеу й сідають; потім четові роздавни- ка або черговий в сотні роздає порції м'яса, яких одержано ними ліком від артільника або чергового при кухні; після цього підходять одержувати страву. Черговий при кухні стежить, щоб козаки, коли вони підходять по страву, йшли крючусь гужем, а діставши страву відходили б до своїх місць, не заступаючи один одному дороги. 245. Козаки добового наряду, джурн й аре- штовані повинні одержувати страву раніш загаль- ного обіду; всім козакам, які не обїдали разом з другими й не одержували страви раніш, повинно залишити горяч і страви в тій кількості, і такої ж якости, як одержали всі інші козаки. 246. В залежності від місцевих умовин, ко- мандир частини визначає, чи потрібно співати за- гально молитву після обїда та вечері й в якому порядкові після цього росхолиться. 247. Стороннім невійськовим особам заборо- няється харчуватись з казана. 248. Після скинчення обїду чи вечері негайно Їдальні повинні бути прибрані, а столи, казани, миски та інший посуд вимиті. ВІЛЬНИЙ ЧАС. 249. Вільний час дається козакам для відпо- чинку, та полагодження й приведення до охайно- сті того, що в них не поправне. Вони можуть читати, провадити різні незаборонені майстер- ства, грати в гри, співати, грати на струментах, аби це не порушувало загального спокою в по- мешканні й не спричиняло яких-будь перешкод. Грати можна в ті гри, які дозволено командиром частини (шахи, дамки и т. інш.). 56 В часи після обіднього відпочинку ті заняття, які нарушують тишу, а після 22 години всі заняття, гри, майстерства й балачки забороняються. 250. Всі начальники повинні вживати заходів для того, щоб козаки провадили свята та буденний вільний час з користю для себе. Відповідно з досятками частин та місцевими умовами, пропонується: влаштуванням кінематографа, розмов, читанок з чарівним лихтарем, забавок і т. ин.; допомогати моральному, розвивному та фізичному розвитку козаків, а разом з тим давати їм здорову розвагу; де-які вказівки, що до способів, якими можна допомогти осягненню цієї мети, викладені в додатку 10-му. В кожній окремій військовій частині необхідно відвести помешкання для влаштування зібрання з буфетом для козаків; з цією метою для поверхстрокових повинно бути відведено особливе відділення. 251. В день свята частини, на свято Різдва Христового, Масниці та Великодніх свят повинно особливо поліпшити життя козаків влаштуванням особливих забав та видачею святкового харчування. Яким чином ліше всього відзначити ці свята в життю військових про це повинен подбати командир частини. 252. Приносити всякі спиртові напої та пиво в помешкання козаків та й взагалі в росташування касарень забороняється. 253. Видавати горілку козакам дозволяється не інакше, як по вказівці лікаря, яко ліки. 57 Відвідувачі. 254. В помешкання козаків, у майстерні та стайні без дозволу вартового старшини, пускаються лише служачі своєї частини та начальники, (в стайні—згідно арт. 429 цього Стат.). Особи, які бажають бачити козаків, проходять на це дозволу від вартового в частині старшини. Вартовий старшина питає прибувших, з ним із козаків вони бажають бачитись і, дізнавшись по телефону з сотні або з команди чи є такий-то козак, дає прибувшому перепуску в зібрання козаків, керуючись зазначеними командиром полку правилами для побачення з козаками. Вартовий в зібранню вписує в книжку відвідувачів (додаток 11) ім'я та призвище й число сотні козака, до котрого прийшли відвідувачі, а також імення, призвища й адреси відвідувачів і викликає в зібрання козака, котрого бажають бачити. Побачення можна провадити тільки в час вільний від заняття та служби. 255. Коли частини полку росташовані не вкупі, а в ріжних місцях, то побачення повинно провадиться в особливому помешканні, котре є зібранням даної частини полку. 256. Побачення з козаками дозволяється щоденно в час вільний від заняття, але не пізніш вечірньої зорі. 257. Відвідувачам забороняється приносити в касарні всякі спиртові напої та пиво. Ночувати в касарнях нікому з чужих осіб не дозволяється; тільки військові у виключних випадках і під одповідальністю командира сотні, можуть залишатись на ніч. 3 л 58 258. Старшини та цівільні урядовці, коли приходять в частину для власних справ повинні особисто сповістити вартового старшину про причину свого прибуття, після чого він і робить розпорядження про допуст, згідно арт. ч. 836. Звільнення козаків з двору та у відпуск. 259. Козаки, відпущені з касарень на строк менший доби, рахуються звільненими з двору, а відпущені на добу й більш—рахуються у відпуску. Звільнені з двору мають при собі лише персональне посвідчення (додаток ч. 12); увільненим у відпуск видаються відпускні квитки (Додаток ч. 13). 260. Увільнення козаків з двору, в години призначені командиром сотні, в час вільний від служби й не пізніш перевірки, дозволяється бунчужним. 261. Звільнення з двору, сполучене з увільненням від якого небудь заняття чи від обіду, а також пізніш вечерньої перевірки дозволяється командиром сотні. 262. Кожному військовому при його вступі до сотні, батареї або команди—видається персональне посвідчення (Додаток ч. 12). Нумерація цих посвідчень провадиться окремо в кожній сотні, батареї, команді. Числом посвідчення козака та числом його сотні, (батареї) зі скороченою назвою частини відзначаються всі скарбові речі козака, а по бажанню й його власні, як (наприклад) білизна при віддачі для прання, також і його патрони для варти. 59 Своє посвідчення кожний військовий завжди повинен мати при собі; воно служить, щоб впізнати військового коли його буде вбито, тяжко поранено, або тяжко захворівшого, а також для того, щоб відрізнити дійсного військового від передягненого злочинця. Коли начальники чи старші будуть вимагати, військовий повинен показати своє персональне посвідчення. Коли посвідчення буде порвано, тоті воно заміняється новим під тим же числом, колиж це посвідчення загублено, то видається нове під новим числом. 263. Звільнення у відпуск козаків провадиться згідно з правилами зазначеними в законі. Крім того, від особливо важких причин відпуск може бути дозволено всяк час року: командиром сотні, батареї на 3 доби, командиром куріня (помішником командира полку) на 7 діб, командиром частини—до 1-го місяця. Начальник, який дозволив відпуск, докладає про це по команді командирові частини й видає звільненому відпускний квиток під своїм підписом. 264. Перед звільненням з двору й відбуттям у відпуск, а також після повернення назад, військовослужачі повинні з'явятися до свого безпосереднього начальника, а крім того козаки й ланкові—з'явитися, а підстаршини заявити вартовому в сотні; безпосередньому начальникові козаки, які повертаються після вечірньої зорі, з'являються через ранішнім оглядом. Ті, кого звільняють з двору, перед відходом з'являються до вартового в сотні, й одержують від нього свої персональні посвідчення, а він крім 60 того оглядає--чи по формі й чепурно вони одяг- нені, й записує у книжку увільняємих (Додаток ч. 14); моли ж, вернуться назад, вони віддають йсму свої посвідчення, й в книжці увільняємих зазначається, в якій годині й в якому вигляді во- ни з'явилися (вернулися). Звільняємі в відпуск, перед виїздом і після повернення назад зявляються вартовому в сотні, подають йому свій відпускний квиток, а він їх оглядає. Вирядження до лазні. 265. До лазні козаки виряджуються бунчуж- ним командам. Начальник команди повинен перед виходом до лазні й після повернення з неї показатися бунчужному й вартовому в сотні й сповістити про вихід і повернення команди. Арештовані виряджуються до лазні 2 рази на місяць в ті дні, які зазначено наказом частини. Порядок вечірньої зорі. 266. В 20 год. 45 хвил. з приказу вартового в частині старшина, вартовий сигналіст, (сурмач) дає сигнали: „оповістку", а о 21 годині—„зорю". Після оповістки бунчужний оповіщає наряд на службу слідуючого дня й прочитує ті статті наказу частини, котрі стосуютьсяся до сотні. 267. Після вечірньої зорі підчерговий, коло брами, або коло входу в помешкання козаків, ні- кого не випускає, й впускає лише військовослу- жащих своєї частини, увільнених з двору й у від- 61 пуск, усіх навальників, вартового, бунчужного й вартового в частині й осіб, котрі мають особливий дозвіл від вартового в частині старшини. 268. В 22 годині, коли козаки лягають спати, вартовий в сотаї перевіряє по спискові всіх військових сотні, а також одержує відомості про відсутніх від бунчужного й про це доповідає вартовому в частині старшини. РОЗДІЛ VII. Наряди на Внутрішню службу. Добовий наряд. 269. Щоденно наряжаються, складаючи добовий наряд частини: а) варта, або варти частини й дозори (піші, або кінні), б) гонці й посланці. в) вартові, чергові й підчергові. Для окремої частини: а) вартовий в частині старшина, б) черговий бунчужний (в окремих куренях, в кінноті й в артилерійських бригадах і окремих дивізіонах, черговий—четовий підстаршина); в) черговий в прийомному покою й околодку (шпиталю), г) черговий медичний фершал; д) черговий ветерінарний фершал в кінчоті та польовій артилерії), е) черговий в загальних кухнях і пекарнях; ж) черговий підстаршина в козацькій крамниці; з) черговий сурмач; і) черговий в канцелярії писарь. 62 Для сотні: а) черговий, б) три підчергових, в) черговий в стайнях (в кінноті, в польовій артилерії й в командах піхоти, де тримаються коні); г) підчер- гові в стайні, відносно кількості коней (в кінноті й в артилерії по три від кожної чети). 270. Крім того, в залежності від умов ро- сташування, командир частини може відряжати: а) помішника вартового в частині з молодших старшин і б) підчергового в чайні й козацькій крамниці, підчергових коло брами, або під'їздів помешкань й других добових чи тільки нічних, які виставляються, де з'явиться в них потреба. 271. Коли частина полку (артилерійська бри- гада) росташована окремо, то помішник вартово- го старшини наряжається обов'язково. На одного з чергових в сотні в окремо рос- ташованій частині полку (артилерійській бригаді), покладається виконання обов'язків чергового бунчужного; для цього можна наряжати й окре- мого чергового підстаршину. На погляд командира частини, помішнику, який вартує в окремо росташованій частині полку (артилерійській бригаді), можуть бути надані всі права, а також покладені всі обов'язки вартового в частині старшини. В окремо росташованих сотнях (батареях, командах) вартові старшини не наряжаються. 272. В окремих командах, в залежності від їх числового складу, на погляд командира частини, може бути відряжено в поміч черговому тільки одного підчергового. 63 273. Підчергових, яких призначено до наря- ду на добу, повинно бути три черги; тих підчер- гових, що призначеню тільки на ніч—дві черги. В дві черги на цілу добу призначаються під- чергові шпитальні служники. Підчерговий в чайню та крамницю козаків призначається один. Коли мало козаків та в інших випадках, з погляду командирів частин, дозволяється встанов- ляти наряд всіх добових підчергових тільки на дві зміни, оголошуючи про це в наказі частини. Дозор розраховується на одну, дві або три черги, в залежності від протягу служби. 274. Число варт, котрі виставляються части- ною військ і число стійок в кожній варті, приз- начаються командиром частини, в залежності від умови росташування й встановленого способу охорони скарбового майна. До стягів, грошової скриньки і до арешто- ваних козаків, які містяться в загальній камері, а також і тих, що відбувають кару по суду, вартів- ників повинно ставити обов'язково. 275. Одзив, а як треба, то і перепуск для варт частини, щоденно призначається командиром частини й повідомляється осавулом частини ново- му вартовому в частині старшині. Варти частин виконують службу в усьому згідно статуту Залогової служби і на підставі ар- тикулів цього статуту. 276. Дозори відряжаються згідно з окремим розпорядженням командира частини й виконують службу на підставі артикулів цього статуту. 277. Гонці та посланці виряжаються згідно статуту Залогової служби; в склад добового на- ряду частини входять тільки ті з них, які зара- 64 ховані комендантом в роспис наряду варти, скла- дений ним-же згідно цього статуту. 278. Решту добового наряду частини приз- начає її командир. На виконання добового наряду частини що- дня призначається по черзі вартова сотня; коли-б одної сотні не вистачило, то в додаток призна- чається ще одна сотня, переважно з того-ж са- мого куріня в міхоті, й з того-ж дівізіону в ар- тилерії. В крайнім випадку наряд може бути збірним. Наряд оповіщається що-дня наказом частини з зазначенням часу до розводу. 279. За начальників варти частини та за на- чальників дозорів (кожної черги) призначаються підстаршини або ланкові. Гонцями та посланцями—козаки згідно зі Статутом Залогової Служби. Черговими-підстаршини та ланкові, або пісь- менні козаки старшого строку служби; підчерго- вими—тільки козаки. 280. Крім добового наряду (хатнього) вій- ськові частини несуть наряди в залозі—згідно зі Статутом Залогової Служби. Залоговий наряд (мійський) оповіщається також наказом частини; при чому наряд на випа- док пожежи, як і хатній—що-денно. Роспорядок призначення нарядів та зрів- нюючий поділ їх. 281. Всі наряди поділюються та зрівнюються між сотнями, (батареями) осавулом окремої ча- 65 стини, згідно кількості складу їх і на підставі вказівок командира частини. Примітка: Коли немає можливості, по- ділювати й зрівнювати наряди між сотнями, осавул поділяє й зрівнює їх тільки між ку ріньями. Поділ і зрівнювання наряду між сотнями одного куреня робиться курінним осавулом; відо- мість зробленого наряду надсилається до канце- лярії полку. Поділ і зрівнювання всіх чергових нарядів на службу й на роботи між четами виконують бун- чужні й четові к-ри на підставі цього Статуту. 282. Наряди повинні бути оповіщені на пе- редодні; козакам—на вечірній перевірці. Вночі на передодні наряду ті, що признача- ються в наряд, не повинні виконувати ніякої служби; в день наряду вони беруть участь в за- няттях, але Їм треба дати час приготуватись до наряду, та до перевірення обов'язків, які вони мають виконувати; в день, коли повертаються з варти, з чергування й добової служби в дозорі, має даватись відпочинок згідно з вказівками ко- мандира частини. Справоздання з нарядів. 283. Четові зазначають наряди козаків на окремих армушах нарядів (доцаток 3), які склада- ються в четах окремо на кожний місяць; ці армушки нарядів повинно вивішувати в помешканні чeti й ними керуються бунчужні для зрівнювання на- рядів. 66 284. Розпорядок ведення нарядів такий: На початку кожного місяця записуються прзвища всіх козаків, які служать в четі, а також тимчасово-призначених, зазначаючи хто й яку посаду займає. Щоб зрівняти наряди, як на службу, так і на роботу, їх повинно поділити на категорії; кожній категорії повинна відповідати окрема шпальта. Проти прзвища кожного, призначеного на роботу, або на службу, зазначається чорнилом у відповідній сторчовій шпальті дата, коли наряд виконувався, коли хтось звільнювавсь від наряду через те, що він виконує якісь господарські або особливо накладені на нього обов'язки (швець, кравець, каптенармус, сотенний писар і т. и.), то в відповідну гратку ставиться знак Х, а коли хто хворий, або користується відпочинком, то знак хв. Проти прзвищ козаків, яких призначено по зачергою (покараних) дата підкреслюється (наприклад 15). Аркуши нарядів зберегаються цілий рік. 285. Кількість чергових нарядів козаків повинна бути позмозі зрівненою в кожній категорії нарядів. Коли б цього не можна було досягнути на протязі одного місяця, то наряди зрівнюються протягом 2-х місяців; для цього в кінці місяця проти кожного прзвища складається підрахунок виконаних в кожній категорії нарядів; ці підрахунки належить переносити у четові аркуши слідуючого місяця. 286. Бунчужний, згідно з вищезазначеним 67 складає особливий аркуш нарядів підстаршин та ланкових. Коли бунчужний сам складає загальну для всієї сотні чергу нарядів, то й аркуш нарядів повинен бути загальний. РОЗДІЛ VIII. Розвід і зміна добового наряду; вирушення і похід команд. Розвід і зміна добового наряду. 287. Розвід добового наряду частини провадить вартовий старшина, який заступає на варту в ту годину, котру призначає командир частини. 288. Всі особи добового наряду змінюються під час розводу, крім чергових в кухнях, які стають на чергу в ту годину, яку призначить командир частини з тим, щоб новий черговий приймав харчі, з яких має варитись страва на майбутній день, і зміняються після роздавання страви, звареної з цих харчів. 289. За півгодини до розводу, з розпорядження чергового в сотні всі, кого призначено до наряду, збираються в призначеному помешканні, оглядаються й перевіряються бунчужним в знанні тих обов'язків, які їм належить виконувати; бунчужний оглядає також і коней тих козаків, яких призначено на службу верхи. 290. Під час розводу, з розпорядження чергового бунчужного (четового підстаршини), всі особи добового наряду збираються в зазначеному для розводу місці, за винятком дозорів, чергових фершалів і писаря та підчергових в стайні. 291. Для розводу особи добового наряду шикуються: на правому крилі варти; ліворуч варти- 68 гонні та посланні в два ряди; ліворуч останніх—чергові, ззаду яких становляться їх підчергові; на правому крилі варт становиться—вартовий сур- мач (трубач); черговий бунчужний (четовий—під- старшина)—на правому крилі всього розводу. 292. Розвід добового наряду провадиться так, як і залогового наряду згідно зі Статутом Зало- гової Служби. 293. Для зустрічі вартового в частині стар- шини команду для віддання шани подає його по- мішник, а коли його нема—черговий бунчужний (четовий підстаршина). По цій команді варта віддає шану, як вста- новлено для мійських варт, а всі інші особи як в ладу; але при цьому помішник вартового старши- ни, черговий бунчужний (четовий підстаршина) й всі чергові підносят руку до шапки. 294 Коли частина стоїть не в одному місці, командир її зазначає хто з осіб наряду повинен прибувати на розвід. Вирушення й похід команд. 295. Всяку команду, яка відправляється з сот- ні, збирає черговий в сотні. Про те, що команда готова, черговий доповідає бунчужному. Останній оглянувши команду, призначає начальника та його помішника, наказує видати персональні посвідчен- ня й відправляє її. 296. Збірну команду від частини, збирає чер- говий бунчужний (четовий підстаршина); він же виконує все те, що зазначено для бунчужного у попередньому артикулі, але відправляє команду після доповіді вартовому старшині; останньому черговий бунчужний (четовий підстаршина) допо- відає, коли прибули команди. 69 297. Про команди, що відправлено з сотень, чергові в сотнях доповідають черговому бунчуж- ному (четовому підстаршині), а останній—вартово му в частині старшині; в такому ж порядкові доповідається, коли прибувають команди. 298. Відповідає за вчасне вирушення команд, які призначаються від частини, вартовий стар- шина. 299. Команди йдуть походом на місце призначення так, як цього вимагає Муштровий Статут; поміщик начальника команди стає на лівому крилі, йде, криючись за начальником, і командою „струнко!“ він попереджає останнього про на- чальників та старших, які переганяють команду; тоді начальник команди для відання шани коман- дує тільки: „Вправо (вліво) —глянь!“ Команди повинні триматись боку шляху (ву- лиці) й не йти по тротуарах (пішоходами). 300. Підводи, які належить відправляти, зби- раються всі разом і висилаються одночасно, при чому призначається начальник. Підводи рушать правим боком шляху (вули- ці), не ростягаючись. Сідати на підводи з клажею можуть тільки погонці й то коли від цього клажа не попсується. Коли до пізвод надається команда, то вона йде за ними. Коли при підводах немає окремої команди, то начальник, коли він є при них, вирушає з останньою. 301. Начальник всякої команди повинен з'я- витись в місце призначення до тієї особи, в роспо- рядження якої призначено команду, а коли коман- да вернеться — черговому в сотні й бунчужному; начальник збірної команди по поверненню повинен 70 з'явитись черговому бунчужному (четовому під- старшині). 302. Коли за начальника команди — стар- шина, то про час вирушення команди й її повер- нення, він повинен повідомити вартового в части- ні старшину. РОЗДІЛ IX. Обов'язки осіб добового наряду. Загальні обов'язки. 303. Без дозволу або приказу вартого в ча- стині старшини особи добового наряду не мають права залишати або передавати кому-небудь свої обов'язки. Вони звільняються від всіх навчань та за- няття, за винятком призначених в наряд тільки на нічь, та дозорів, що не несуть службу цілу добу; ці особи беруть участь в заняттях згідно роспо- рядження командира частини. 304. Чергові, підчергові та інші військові, які виконують службові наряди, в разі порушення їх начальниками—як постійними, так і тимчасо- вими, які виконують службу по наряду, а також старшими яких-будь правил, виконання яких торкається їх обов'язків, повинні вічливо допові- стити тим начальникам істнуючи правила. При залишенні-ж цієї доповіді без уваги вони повинні доповістити про це по команді. 305. Вартовий в частині старшина зустрічає, рапортує й ровадить в помешканнях частини всіх своїх начальників, починаючи з команديра 71 частини й старших над ним, а також і всіх гене- ральних старшин. 306. Коли завітає до касарень хто-небудь зі старших начальників управлінь військових єднань, в склад яких входе ця військова частина (напри- клад: корпусовий інженер, дівізійний санітарний старшина, інспектор артилерії и т. и.), вартовий в частині старшина супроводить його по помеш- канням частини. 307. Коли завітає до сотень, батарей та команд хто-небудь з начальників, починаючи з К-ра полку і старших над ним, а також з началь- ників Штабів, починаючи зі Штабу дівізії, чер- говий в сотні, батареї та команді негайно допо- відає про це вартовому в частині старшині. 308. Вартові старшини, чергові підстаршини й козаки повинні зустрічати, рапортувати й про- вадити всіх своїх начальників зі старшим. 309. Чергові рапортують так, як це зазначе- но в арт. 36—37 цього Статуту; по відрапорту- ванню, вони роблять крок вбік, а потім зоста- ються при начальникові. Зразки рапортів зазна- чено в додаткові 15-му. 310. Чергові: бунчужний (четовий підстарши- на), фершал, писар і сурмач не рапортують. 311. Всім без винятку черговим і підчерго- вим забороняється складати споряд, роздягатись, розстебуватись і лягати. Обов'язки вартового в частині старшини. 312. Вартовий в частині старшина, безпосе- редньо підлягає командирові частини. Йому під- лягають всі особи добового наряду. Що до варт 72 частини й дозорів, то він несе обов'язки доглядаючого за вартами згідно зі Статутом Захового Служби. Перед вступом на варту він чинить розвід добового наряду. 313. На розводі він оглядає й стежить за тим, щоб всі, кого призначено в наряд, були охайливо одягнені й в встановленій на той день формі; щоб коні кінних посланців були осідлані так, як слід; перевіряє кількість призначених до наряду, а де кого з них по своїмум міркуванню і в знанні їх обов'язків. Після розводу вкупі з попереднім вартовим в частині старшинською перевіряє кількість арештованих козаків, правдивість їх утримання й одержує від нього книгу про арештованих (додаток 16). Виконавши вищезазначене, він разом з попереднім вартовим доповідається командирові частини, коли останній є або мешкає там, де стоїть частина, й рапортує про вступ до варти; попередній вартовий рапортує про здачу варти; коли є присутнім старший начальник, то вартові рапортують останньому. Примітка: Коли командир мешкає поза межами частини, він встановлює порядок вартових. 314. В разі, коли він узнає про небезпеку, якою загрожують частині злочинці, негайно доповідає командирові частини та вживає заходи аби перемогти цю загрозу. 315. Відповідає за порядок в межах частини. Коли він зауважить порушення порядку й призначає необхідним арештувати порушителей, за для припинення цього, то вживає невідкладні заходи для арешту всіх військових, а за стар- 73 ших від себе негайно доповідає командирові ча- стини. 316. Невідхідно пробуває в частині й мешкає у вартовій кімнаті; коли виходить звідтіль по спра- вах варти, залишає відомість про те, куди пішов. Коли несподівано захворіє, сповіщає про це командира частини, але без його дозволу залиша- ти варту не може. 317. Під час вартування він повинен сбіяти всі помешкання не менш одного разу в день і од- ного разу вночі, коли частина росташована в одному місці; коли частина росташована в ріжних місцях, обходити касарні згідно з вказівками ко- мандира частини; про спостережені безпорадності й свої розпорядження доповідає командирові ча- стини. 318. Він повинен знати кількість: а) хворих у прийомному покою (лазареті) й сколдку частини, б) арештованих козаків і в) хворих коней у ветеринарному лазареті. 319. Він відповідає за вчасне вирушення всіх команд, котрі призначені від частини. Оглядає й в свій час відправляє всі призначені по особли- вому наряду варти, які не були на розводі зало- гового або свого добового наряду. Як-що не прибуде хтось зі старшин призна- чених на варту або для супровадження команди, негайно сповіщає канцелярію (осавула). Робить наряд робітників, незазначений нака- зом або приказом частині, коли визнає такий наряд необхідним. 320. В годину, яка призначена для вечірньої зорі, він дає розпорядження подавати відповідні сигнали, стежить аби перевірка сирізь провадилась в 74 один час і сам повинен бути на перевірці в якій-небудь з сотень (батареї, команд). 321. Коли б трапилася пожежа, повідь і т. и. в межах частини, або поблизу неї, негайно сповіщає про це командира частини й віддає розпорядження, щоб виходили люди, виводили коней і рятували майно з помешкань, яким загрожує небезпека; віддає розпорядження аби було приставлено до місця пожежи приладдя проти пожежи і сповіщено найближчу вогневу команду. 322. Коли прибуде командир частини або хтось зі старших начальників до місця випадку, доповідає їм про віддані розпорядження. 323. На випадок виклику на сполох, вживає заходів, аби вся частина й її командир були негайно сповіщені про це. 324. Одержавши записку про арешт козака, коли є вільне місце, чинить на ній напис згідно арг. 514 цього Статуту; записує в книгу арештованих (Додаток 16), яка є в вартовій кімнаті, необхідні відомості з записи, згідно з заголовками книги; одібрані у арештованих козаків гроші й коштовні речі одсилає до командирів відповідних сотень. Коли вільного місця нема, зазначивши про це в записці, повертає її назад. Коли необхідно прийняти арештованого негайно, а нема вільного місця, віддає розпорядження прийняти арештованого, увільнивши зпід арешту переважно тих арештованих, яким кінчається строк. 325. Військових своєї частини, які вчинили бешкет поза касарнями й мапіслані до частини, відправляє до своїх сотень і команд, а ареш- 75 тованих відсилає до обахти; в разі потреби, не- гайно доповіщає командирові полку. 326. Коли від командира частини було одер- жано дозвіл побачитись з арештованим козаком, дає такий особі записку з власним підписом для подання вартівничому. 327. В дні, які зазначені наказом частини, віддає роспорядження, щоб арештованих козаків відправити до лазні. 328. Стежить за правдивим утриманням ареш- тованих і за їх харчуванням, за одягою, білиз- ною й за охайливістю тіла; віддає вчасне роспо- рядження про звільнення козаків зпід арешту. 329. З козаками, яких доставили дозори, мі- ліція або чергові, чинить так: козаків своєї части- ни відсилає до сотні або арештовує, повідомляю- чи про це сотні, до яких належать арештовані; козаків інших частин затримує й повідомляє про це частину, до якої вони належать, вимагаючи надіслання приймача й сповіщаючи з приводу чо- го ці козаки затримані. Коли арештований належить до військ ин- шої залоги, то повідомляє комендантське управ- ління. 330. Приймає скарги сторонніх осіб на коза- ків, записуючи ім'я призвище й мешкання особи, яка подала скаргу; доповідає про це командирові частини. 331. Про допроваджених сотенними чергови- ми приватних відвідувачів, яких спостережено в до- ганях вчинках, доповідає командирові частини; коли виявиться необхідним, затримує таких осіб, поки прибуде міліція. 332. У випадку особливого в сотні, або між арештованими бешкету, який вимагає вжиття не- 76 відкладних заходів, негайно повідомляє про це ко- мандира частини, а за його відсутністю старшого після нього, а сам повинен прибути на місце бешкету, упевнитись чи повідомлено сотенного й вжити відповідних заходів. Коли прибуде командир сотні, він передає йому розпорядження в сотні, залишаючи на своїй відповідальності розпорядження в частині, поки прибуде командир частини або старший після нього, яким доповідає про те, що трапилось і про вжиті заходи. 333. Коли біля касарень буде знайдено мер- тве тіло, доповідає командирові частини, сповіщає міліцію, ставить вартівника до мертвого й віддає розпорядження додати цо варти козаків для нової стійки. Так само чинить у випадку наглої смерті або самогубства козака, посилаючи крім того за лікарем; але міліцію в цьому випадку не сповіщає. 334. У випадку хвороби або значної недбай- ливості когось з осіб добового наряду робить розпорядження про негайну зміну його, а коли потрібно-арештує винного. 335. Пускає до касарні за дозволом команди- ра частини сторонніх старшин і цивільних, що прибули по справах служби й доповідає команди- рові частини про все, що ними зауважено. 336. Питає дозволу командира частини на відвідування й огляд помешкань частини особами військової й інших установ не по справах служби. 337. Дозволяє відчиняти загальний відділ грошової скриньки, згідно з наказом частини й крім того з писаного дозволу командира частини. відчиняти загальний відділ грошової скриньки до' 77 зволяє господареві полку тільки вкупі зі скарб- ником. До скарбничого відділу скрині, пускає скарб- ника завдяки, коли він того вимагає; про допуск його віддає наказ вартівничому, який ставив стійку у грошової скриньці. 338. Росташовує на ночіалю ті команди, що прибули до частини, а також поодиноких осіб, коли про це було видаю раниш приказу. 339. Оглядає разом з санітарним старшиною м'ясо подане до частини; м'ясо, що не відповідає умовам, складеним з доставником, не дозволяє приймати. 340. Після 22 години приймає доповідь від чергових в сотнях, батареях і командах і, на під- ставі цих доповідей, а також й того, що сам зау- важив, складає вечірній рапорт (додаток 17), який надсилає до командира частини. 341. О 8 годині приймає ранішню доповідь чер- гових; складає рапорт, в який поміщає все заува- жене під час вартування (додаток ч. 18). Цей рапорт вартовий в частині подає коман- ди рові полку під час зміни, коли він разом з новим вартовим являється до нього; а коли по умовам росташування командир частини персональну яв- ку вартових одміняє, тоді рапорт надсилається до полкової канцелярії. 342. Зміна варгових старшин в частині про- водиться після зміни всього добового наряду чергових і всіх варт. Обов'язки помішника вартового старшини в окремій частині. 348. Помішник вартового старшки безпо- 78 середньо підлягає останньому й виконує його до- ручення що до вартування. Помішникoвi, як і вартовому старшині, під- лягають всі особи добового наряду частини; що до варти в частині й дозорів він несе обов'язки помішника поглядаючого за вартами, згідно зі Статутом Залогові і служби. Помішникoвi, який вартує в окремо роста- шованій частині полку (артилерійській бригаді) підлягають, на зазначених підставах, тільки особи добового наряду цієї частини; про все, що вони доповідають йому, він доводить до відома варто- вому старшині. Черговий бунчужний і черговий четовий підстаршина. 344. Черговий бунчужний (четовий підстар- шина) підлягає вартовому старшині й його поміш- никoвi. Йому підлягають чергові в загальних мухнях і пекарнях, в чайні й казачій крамниці, черговий сурмач і зовнішні підчерговi. 345. До початку розводу він збирає в зазна- ченому місці осіб добового наряду, оглядає, й ко- ли розвід готовий, доповідає помішникoвi варто- вого старшини, а потім з приказу останнього, — вартовому старшині. 346. Вчасне збирає всі збірні з частини ко- манди, чинить їм розрахунок, оглядає їх, призна- чає начальника й, по доповіді вартовому старши- нi, виряжає їх. Про прибуття збірних команд також допові- дає вартовому старшині. 79 347. Стежить за подержанням порядку в подвір'ях і взагалі зовні помешкань, але в межах росташування частини; час од часу, як вдень, так і вночі, обходити двір, а також майстерні й інші пустки. 348. Перевіряє справність не тільки підлеглих йому осіб добового наряду, але й всіх чергових і підчергових в частині й дозорів. 349. В разі потреби йому можуть підлягати дозори й тоді він виконує відносно них обов'язки вартівничого, зазначені в арт. 452 цього Статуту. 350. Після 22 години, коли всі чергові збираються для рапорту, доповідає про них вартовому старшині. Черговий в прийомному покою, або в лазареті частини. 351. Черговий в прийомному покою (лазареті) підлягає варговому в частині старшині й його помішникомв, а в порядку внутрішньої служби— старшому санітарному старшині (а де є—господареві лазарету) й доглядачу за хворими. Йому підлягають підчергові лазаретні служники во всьому, що не стосується до пильнування й догляду за хворими. 352. Стежить за охайливістю помешкань, начинням і за встановленням освітленням у прийомному покою (лазареті), а також за внутрішнім порядком в помешканні тих козаків лазаретної команди, які мешкають у прийомному покою (лазареті). 353. Стежить аби почергові лазаретні служники завжди, як удень, так і вночі пробували на 80 своїх місцях і сумлінно виконували свої обо- в'язки. 354. Стежить за поведінкою хворих козаків, дозволяє побачення, керуючись цим Статутом, тільки з тим, з ким дозволить санітарний стар- шина, не дозволяє відвідувачам без дозволу са- нітарного старшини приносити хворим щось з їжи, або питва. 355. Пильнує, щоб видужавші козаки, яких відправляють з прийомного покою, були одягнені тепло й охайливо й щоб їх було відпущено ко- мандою. 356. Під час медичного огляду стежить, щоб козаки, які приходять на сіляд не вчиняли без- кетів. 357. Пильнує, щоб хворим козакам вчасно була доставлена й роздана призначена для них страва. 358. Відлучаючись по справах служби з при- йомного покою (лазарету), передає виконання сво- їх безпосередніх обов'язків черговому фершалові, а коли останній буде зайнятий виконанням своїх безпосередніх обов'язків, одному з підчергових лазаретних служників. 359. Після зорі з'являється до вартового старшини. Черговий медичний фершал. 360. Черговий медичний фершал підлягає вар- товому в частині старшині й його поміщикової. Кому підлягають в пильнуванню й догляді за хворими козаками підчергові лазаретні служ- ники. 81 361 Він повинен невідступно пробувати в прийомному покою (лазареті) частини; знати кількість хворих, рід слабості, призначене лікування й страву кожного. 362. Ранком він записує призвища всіх прибувших хворих козаків в особливу книгу (Додаток 25) і відзначає який саме день кожен з них приходить. 363. Коли буде допроваджено до прийомного покою (лазарету) несподівано захворівшого козака, подає йому першу поміч; коли допровадження до прийомного покою (лазарету) несподівано захворівшего є неможливе або небезпечне, по запрошенню з сотень сам негайно прибуває до захворівшого з лазаретним служником і з фершальською торбинкою, а коли треба то і з псами; в обох випадках негайно повідомляє санітарного старшину й старшого (клясового) медичного фершала. 364. Коли вимагає вартовий в частині старшина або вартівничий, негайно прибуває до вартивні для огляду несподівано захворівших арештованих козаків. 365. Щоденно під час розводу подає вартовому старшині відомості про кількість хворих в частині. 366. Пильнує, щоб підчергові лазаретні служники сумлінно виконували свої обов'язки, що до пильнування й догляду за хворими козаками. Черговий ветерінарний фершал. 367. Черговий ветерінарний фершал підлягає вартовому в частині старшині й його помічникові. 82 Йому підлягають чергові у ветерінарному лазареті. 368. Він повинен перебувати в помешканні ветерінарного лазарету; знати кількість хворих коней у ветерінарному лазареті, рід хвороби кож- ного, призначене лікування й скільки часу пробув у лазареті; стежити, щоб добре доглядали за кіньми, годували й чистили їх. 369. Коли будуть приставлені до ветерінар- ного лазарету хворі коні, за відсутністю ветері- нарного старшини, подає їм першу поміч; а коли ж допровадить захворівшу коняку до лазарету не можна, сам негайно прибуває туди з ветерінар- ною справою; про свої вчинки в обох випадках негайно повідомляє ветерінарного старшину й стар- шого ветерінарного фершала. 370. Щоденно під час розводу подає варто- вому старшині відомості про кількість хворих коней. Черговий в загальних кухнях і пекарнях. 371. Черговий в загальних кухнях і пекар- нях підлягає вартовому в частині старшині. Його помішникові й черговому бунчужному (четовому підстаршині). Він призначається тільки в тому випадку, коли кухні або пекарні де-кількох сотень містять- ся вкупі або коли де-кілько сотень мають загаль- ні кухні й складають одну артіль. 372. Він пильнує, щоб кухні й пекарні ран- ком старанно припрятувались і охайливість в них додержувалась протягом всього дня; стежить аби після обіду й вечері начиння було обмито й схо- 83 вано; щоб харчі, хліб і борщно в лантухах бу- ли держані в порядку, не роскидані й прикриті; щоб дрова не складали на піч; щоб на кухнях і пекарнях без потреб не збирались козаки й щоб вогонь гасили в зазначений час. 373. Рапортує про кількість козаків, які го- дуються з казана, яка готується страва й вагу порцій, коли вони нарізані. (Додаток 15). Черговий і підчерговий в козачій чайні й крамниці. 374. Черговий вчайні підлягає вартовому в частині старшині, його помішником, черговому бунчужному (четовому підстаршині) й старшині завідуючому чайною, 375. Стежить за порядком і чистотою в по- мешканні чайні й крамниці й біля них; не дозволяє гармидеру й порушення благопристойності. Осіб, які порушають порядок, усовує з помешкання чайні; не допускає нікого за прилавок крамниці й в комору крім служників крамниці. Не дозволяє продажи недобрячих або забо- ронених продуктів (горільчаних). 376. Коли хто заявить скаргу та погану вартість, неповну вагу та дорожнечу краму, пови- нен перевірити правдивість заяви й доповісти про це старшині, який завідує чайнею, і вартовому стар- шині. 377. Після 21 години зачиняє чайню й крам- ницю й іде з доповідью до вартового в частині старшини. 84 Обов'язки чергового в зібранні козаків. 378. Черговий в зібранні козаків підлягає вартовому в частині старшини, його помішником і та черговому бунчужному (четовому підстаршині), а що до порядку внутрішньої служби—завідую- чому зібранням. Він призначається з підстаршин. 379. Він стежить за порядком у зібранні та біля нього, за охайністю помешкань та начиння й за встановленням освітленням, за служниками зіб- рання, щоб вони завжди пробували на своїх міс- цях та виконували свої обов'язки. Він нікого не пускає за прилавок буфету, в комори та кухню, крім служників зібрання. Про всі непорозуміння з правдою поганої вартості продуктів і неповної ваги порядок допові- дає вартовому в частині старшини й завідуючому зібранням. Стежить, щоб ніхто не псув або не виносив зібранського майна. 380. Не допускає в зібрання сторонніх осіб, крім тих, що мають на те дозвіл від вартового в частині старшини, яких він і записує в книгу від- видувачів. Військовим інших частин військ дозволяє вхід у зібрання тільки в тому разі, коли вони є гістьми військових своєї частини й приходять разом з останніми; особи, які запрошували гостей, відповідають за їх поведінку. 381. Не допускає гармидера й порушення пристойності. Осіб, які порушають порядок, усо- вує з зібрання. Не дозволяє, щоб приносили питво, котре заборонено тримати в зібранні. Стежить, щоб не було заборонених грањ (у карті або яких інших на гроші). 85 382. Після 21 години зачиняє зібрання; після чого обходить і оглядає всі кімнати, щоб хто-не- будь не залишився в зібранні, щоб всі двері й вікна було зачинено, вогні погашено та начиння вимито. Тільки після цього з'являється з рапер- том до вартового в частині старшини, 383. Під час улаштовування танцювальних вечірінок, концертів або вистав, порядок допуска сторонніх і час вечернього закриття зібрання ви- значається командиром частини в залежності від місцевих умов. Обов'язки чергового в крамницях та зібранні при частинах, котрі росташовані окремо. 384. В разі коли частина полку росташована окремо, крамниця й зібрання для пієї частини мо- жуть бути скупчені в одному помешканні й тоді призначається один загальний черговий в крамниці й зібранні, який виконує вищезазначені обов'язки чергового в чайні та зібранні. Як що окремо росташована одна сотня або батарея, тоді крамниця й зібрання (чайня) цієї сотні можуть бути улаштовані в помешканні при сотні, батареї. В такому разі черговий сотні ви- конує обов'язки й чергового в крамниці та зіб- ранні (чайні). Обов'язки чергового сурмача. 385. Черговий сурмач, підлягає черговому в частині старшини, його помішанкові й черговому бунчужному (четовому підстаршині). Він повинен перебувати в помешканні побли- зу від кімнати вартового старшини і давати сиг- 86 нали не інакше, як з особистого наказу останнього або начальників не вище командира полку. Обов'язки чергового писаря в канцелярії. 386. Черговий писар в догляданні внутрішнього порядку в канцелярії підлягає вартовому в частині старшині, а відносно виконання фахових своїх обов'язків, керується вказівками осавула частини. 387. Він повинен невідступно перебувати в канцелярії, стежити за чистотою та порядком в ній і не пускати сторонніх осіб до канцелярії. 388. Він приймає всі коперти та росписується в отриманні їх; записує всі службові розмови по телефону; перевіряє прибуття посланців, призначених до канцелярії, записує їх призвища в книгу, й в'яжає їх по черзі з паперами та копертами. Обов'язки чергового в сотні, батареї та команді: а) Загальні обов'язки. 389. Черговий в сотні підлягає вартовому в частині старшині та його помішнику, а в порядку внутрішньої служби — безпосередньо своєму бунчужному. Йому підлягають всі призначені в сотні підчергові. 390. За пів години до розводу, новий черговий оглядає підлеглих йому підчергових і пере- 87 віряє наскільки вони знають свої обов'язки; далі, в призначеному помешканні, збирає всіх козаків нового добового наряду на перегляд бунчужному; нарешті, від попереднього чергового одбирає ві- домості про присутню кількість козаків і тих, що є в росході й веде своїх підлеглих на розвід добового наряду; повернувшись з розводу, разом з попереднім черговим, з'являється бунчужному, рапортує йому про вступ на чергування й допо- відає про всі спостереження та роспорядження, які зроблені вартовим старшиною. 391. Пильнує за подержанням внутрішнього порядку в сотні та за точним виконанням всіма козаками встановлених про це правил та прика- зів, за цілістю та ощаженням зброї й скарбового та власного майна козаків. Відлучаючись по справам служби, передає виконання своїх обов'язків одному з підчергових. 392. Він повинен усяк час знати кількість хворих, арештованих, увільнених з подвірря, від- пущених та тих, що пішли в складі команд. 393. Доповідає про всі випадки, що трапи- лись в сотні, а також про виряжання та при- буття всяких команд вартовому старшині, а по- переду своєму бунчужному, останньому допові- дає й про всі прикази, що одержав від вартового старшини. 394. Робить роспорядження про те, аби ко- заки були своєчасно розбуджені та зібрані для ранішнього або мелічного перегляду, на заняття та навчання; для обіду, вечері та перевірки; до порання коней, годування та поїння їх. Роспоряджається своєчасним збором всіх команд, які призначені на службу й на роботи, 88 та тих, що відпрацьовані в церкву, до лазні, и т. и., оглядає їх і представляє бунчужному. Роспоряджається вчасною зміною підчергових. 395. Як що сотня харчується окремо, то бу- ває присутнім при вкладанні мяса та других харчів в казан, перевіряє їх вагу та міру по роскладу, стежить аби все, що видається артільником, було записано в харчовий лист та поділено в варках; записує на дошці, що висить у кухні, кількість харчів, які вкладені в казан; підписує харчовий лист і цим свидчить, що в казан вкладена така кількість, як зазначено в листі. Перебуває присутнім, коли виймають з каза- на мясо та доглядає, аби його було рівномірно поділено на порції (пайки); середня вага порції за- писується на дошці. 396. Після вранішньої молитви збирає всіх захворивших і тих, які належать до огляду сані- тарним старшиною; з наказу бунчужного записує їх в книгу хворих (Додаток 24) і виряжає в при- йомний покій (лазарет). 397. При увільненні козаків з подвір'я та в одпуск і після повернення їх жерується арт. 264 цього Статуту. 398. На випадок, коли кого з козаків ареш- тують, чинить як зазначено в арт. 514 та 515 цьо- го Статуту. 399. На випадок пожежи вживає всіх захо- дів, аби вивести людей і коней, врятувати зброю та інше скарбове майно з тих помешкань, яким загрожує небезпека. 400. Після 22 години, коли всі козаки сотні (батареї, команди) полягали сіяти, перевіряє хто з них самовільно відлучився й, повідомивши про це бунчужного, й одержавши від нього додаткові 89 відомості, йде до вартового в частині старшини для рапорту та подання списку козаків, які само- вільно відлучились. Місяця 8 години з'являється вартовому в час- тині старшини з рапортом і списком козаків, які самовільно є відсутніми в сотні й які прибули на протязі ночі в цієї відлучки. 401. Коли в сотні є своя чайня й крамниця для козаків, він виконує обов'язки, які зазначені в арт. 374—377. 402. Коли в сотні є козак під доглядом, то вночі пильнує його разом з підчерговим, що по- зачергою (Додаток 8). б) Особливі обов'язки при росташуванні в касарнях. 403. Старанно стежить за спрятанням і охай- ністю корідорів, східцей та всіх помешкань; за своє- часним і встановленнім освітленням їх; за своє- часним опалом груб та за тим, щоб у касарнях було свіже повітря. 404. Ховає у себе ключ від горища та су- шарні; передає його в разі потреби, одному з підчергових і доручає йому доглядати за горищем або сушарнею, поки вони не зачинені. 405. Стежить, щоб козаки в холоднечу, особ- ливо вночі, виходили за натуральною потребою одягнені в шинелі та чоботи, а коли виходки в окремій будівлі, крім того—й в шапках. 406. Не допускає в помешкання козаків ніко- го зі сторонніх осіб, які не мають на це особ- ливого дозволу, а також і військових інших ча- стин, що шалаються без діла в часи занять. 4 п 90 407. Стежить, щоб о 23 годині козаки ляга- ли опати, гасили вогні (лямпи, свічки); вночі до- глядає за належним освітленням помешкань, кори- дорів, східцей та виходків. в) Особливі обов'язки при росташуванні в приватних помешканнях. 408. Стежить, щоб козаки не виходили на вулицю роздягненими або одягненими нехлюйно, щоб на вулиці провадили себе порядочно і не приймали б участи в непризвоїтих гулянках, бійнах та лайках громадян. Козаків, які не виконують вищезазначеного, затримує й при- воде до бунчужного. 409. Коли частина сотні займає окреме по- мешкання, в цьому помешканні повинен бути пов- ний порядок, який встановлено для касарняного росташування. 410. Стежать, щоб один із підчергових був завжди на зазначеному для його місці й знав де перебуває черговий. Підчерговий в сотні, батареї та команді. а) Обов'язки при росташуванні в касарнях. 411. Підчергові підлягають черговому в сот- ні й без його дозволу не можуть нікуди відлуча- тись. 412. Підчергові виконують службові обов'язки по черзі: два або один з них (при 2-х чергах— один) повинні бути в установленої для підчерго- вих формі. 91 Зміна підчергових провадиться в години, які призначені командиром частини взалежності від кількості черг, часу розводу та інших місцевих умов. 413. Підчергові, які—на службі, невідхідно пробуюють в сотні, негайно доповідають черговому про всі замічені недбалості або випадки і в разі прибуття осіб, які зазначені в арт. 806 і 307; пильнують цілість зброї, скарбового й власного майна козаків, особливо коли козаки перебувають зовні свого помешкання й ночі; стежать щоб нікого з приватних осіб не було в помешканні сотні. 414. В холоднечу, особливо вночі, стежать, щоб козаки виходили за натуральною потребою одягнені в шивелі й взуті, а коли виходок—в скремому будинку то й в шапках; стежать за справністю освітлення ночі в помешканнях, коридорах та східцях; в разі сполоху або пожежі будять людей. Під час обіду та вечери козаків залишаються в помешканні сотні. 415. Коли в сотні є козак під доглядом, то вночі підчергові повинні пильнувати за ним. 416. Один з підчергових (по черзі) повинен бути невідхідно на місці (на вулиці), котре призначено командиром сотні; це місце означається ловіткою з дерева або соломи для захисту підчергового від негоди. 417. Підчерговий, який—на стужбі, завжди повинен знати де перебуває черговий в сотні; пильнує, щоб козаки не чинили непорядку на вулиці та не ходили роздягнені або нехлюйно одягнені. 92 З останніх двох підчергових, один призначається в поміч черговому, а другий може відповідати; коли призначається тільки 2 підчергових, то один з них чергує, а другий відпочиває. в) Зовнішні підчергові. 418. Зовнішні підчергові підлягають вартовому в частині старшини, його помішнику й черговому бунчужному (четовому підстаршині), а коли вони стоять у воріт або у під'їзду сотні, батареї, команди, тоді й черговому в цієї частині. 419. Для зміни підчерговий висилається черговим в сотні. Змінений підчерговий з'являється черговому в сотні й доповідає йому про все, що трапилось на стійці. Позачергові зовнішні підчергові можуть спочивати. 420. Зовнішні підчергові, які стоять у воріт та під'їздів, не випускають із касарень козаків, не по формі одягнених, нетверезих, які не мають записок з дозволом на відпуск або персональних посвідчень; стежать за сторонніми особами, котрі виходять з ношою, й, коли є підозра, що речі, котрі виносяться, украдені—затримують особу, яка виходить з речами й викликають чергового в сотні свистком, голосом або через переходячих людей; також викликають його, коли запримітять поблизу касарень гармидер, сварку чи бійку між козаками або сторонніми, пожежу чи який інший випадок. 421. Не пускають в подвір'я та помешкання торговельників, торговельниць, мандрівних музики, книгарів і старців, а відносно допусту відвідуває. 98 чів та інших сторонніх осіб керуються правилами встановленими командиром частини. Черговий в стайні. 422. Черговий в стайні підлягає вартовому в частині старшині та його помічнику, а вихорядку внутрішньої служби безпосередньо своєму бунчужному. Йому підлягають підчергові в стайнія 423. За півгодини до розводу призначених підчергових в стайні, і перевіряє знання ними обов'язків і з приказу чергового в сотні (батареї, команді) забирає їх в призначеному помешканні, на огляд бунчужному, від попереднього чергового довідується про кількість всіх скарбових та власних старшинських коней, які є на лиць, обходить стайні довідується про коней, які заслабнули, й про тих які не пойшли морму, й тоді йде на розвід; після розводу, з переднім черговим, являється бунчужному, раз портує йому про вступ на чергування, докладає про все те, що приказав і зауважив на розводі вартовий старшина; після цього поділяє підчергових на чарги, приказує новій черзі в своїй присутності вступити на підчергування. 424. Стежить за внутрішнім порядком у стайнях і за виконанням усіма козаками правил та приказаних, що торкаються до цього, а також за цілістю та збереженням скарбового в стайні майна. Коли він відлучається по службовим справам зі стайні, виконання своїх обов'язків передає одному з підчергових. 425. Він повинен знати кількість коней, які є в стайні: муштрових, старшинських, валкових, робочих і артільних, а також хворих в стайні, й які перебувають у ветерінарному лазареті; про хворих коней в стайні він повинен знати на що вони хворі. 426. Про всі випадки в стайні, доповідає вартовому в частині старшині, а попереду бун- чужному; йому ж доповідає про прикази, котрі одержить від вартового старшини. 427. В стайнях стежить за тим, щоб коні були добре прив'язані, коли треба—на короткий, коли—на довгий повіл. Пробуває й відповідає—за порядок при роздачі корму й при напу- ванні коней. Стежить, щоб коні, які повернулись з їзди, було вичищено і щоб їм не давали води та вівса до приказу; щоб споряд з коней, які по- вернулись, було вичищено й положено на своє місце. Про захворівших коней негайно доповідає бунчужному, а в разі зауважить коліки у коней, сам приймає первинні заходи. Стежить, щоб підчергові не відлучались зі стайні. 428. Не дозволяє нікому виводити коней зі стайні без свого дозволу. 429. В разі допусту в стайні сторонніх осіб, керується нижчезазначеним: вхід в стайні дозво- ляється тільки старшинам своєї частини, коза- кам своєї сотні (батареї, команди) та своїм без- посереднім начальникам. 430. Стежить за тим, щоб в стайнях був по- рядок, чистота й свіже повітря; щоб не було кріз- ного вітру, аби не застужувались коні, особливо після їзди; щоб в стайнях, а також поблизу їх, не курили та не запалювали вогню; щоб не входили в стайню з вогнем без лихтарів, щоб в темні ча- 95 си й вночі в загальних стайнях був вогонь в пев- них лихтарях; щоб в стайні не було бучи. Не до- зволяє збиратись козакам в стайнях. На випадок пожежі в самій стайні або поблизу її, негайно спо- віщає про це бунчужного, а сам вживає всіх за- ходів, щоб спасти коней та майно. 431. Після вечірньої перевірки являється до бунчужного й вартового в частині старшини для рапорту. Підчергові в стайні. 432. Підчергові в стайні підлягають чергово- му в стайні й без його дозволу не можуть нікуди відлучатись. 433. Вони поділяються на три черги; одна черга невідхідно пробуває в день і вночі при ко- нях, а інші дві черги можуть бути в стайні або помешканні. Зміна провадиться розпорядженням чергово- го в стайні, який в разі потреби, може викликати в стайню всі три черги. 434. Перед вступом до наряду вони повинні разом з попередніми підчерговими оглянути, чи нема хворих або забитих і з задрами коней, і про все це доповісти черговому в стайні й своїм четовим пістаршинам. 435. Підчергові, без дозволу чергового в стайні, не дозволяють нікому виводити коней зі стайні. 436. Вони повинні яко мога час іше оглядати коней; про захворівших, непоївших корму, або не забажавших пити воду зараз-же доповідають черговому й своєму четовому підстаршині; стежать за тим, щоб коні не відв'язувались, не скидали 96 обростів і не рвали дерги. На ніч, або коли прика- жуть, удовжують поводи так, щоб коні мали змо- гу лягти й положити голову на підстелену со- лому. 437. Стежать, щоб в стайнях не було бучи, щоб не збирались козаки й, щоб не тільки в стай- ні, а й поблизу від неї, ніхто не запалював вогню та не курив; збирають зпід коней гній і виносять його в призначені місця; перед тим як дати кер- му, вичищають ясла; збирають сіно, котре випало з ясел; не допускають, щоб коні терлись о стов- пики, або загородки й визволяють коней, котрі заступили за повід ногами; примочують гриви; по приказу чергового, дають коням сіна; стежать за тим, щоб коні стояли спокійно; під час годівлі коней пильнують, щоб вони не скидали торб та не розсипали зерна. 438. По роспорядженню чергового в стайні підчергові обідають і вечеряють в стайні, або по-черзі ходять на кухню. Дозори піші та кінні. 439. Дозори призначаються для догляду за порядком в межах росташування частини й най- близької місцевості. Командир частини визначає: кількість дозо- рів, округу й маршрут проходу кожного, довгість служби й величність черги, а також при якої вар- ті в частині перебувати дозорам. Дозори розра- ховуються на одну або на дві черги—коли служ- ба їх повинна продовжуватись менш одної доби, й на три черги—коли служба дозорів продовжуєть- ся цілу добу (або коло того). В кожній черзі по- винно бути не менш як 2 козака. 97 В кожній черзі призначається начальник. 440. Дозори підлягають вартовому в частині старшині, його помічникові й вартівничому, при якому призначено їм пробувати. 441. Дозори виряжаються на службу вартівничими почережно. Черги, котрі залишаються в вартівні, спочивають, виконуюча правила, котрі встановлені для козаків варти. 442. Дозор повинен припиняти на вулиці всякий бешкет, в котрому беруть участь козаки. Неслухняних козаків, які вчинили бучу або бійку, нетверезих, а різно й тих, що не мають персонального посвідчення або записок з дозволом на відпуск, затримує й відводить до вартівні. В разі коли козак або інша особа, які належать до затримання, заховуюваються в приватному по- мешканні, дозор звертається за поміччу до місцевої міліції, до прибуття якої один з дозорних залишається й пильнує за помешканням, в котрому заховався козак, якого повинно затримати. 443. Не чекаючи прибуття міліції, дозор повинен припиняти всякі насильства, котрі провадяться не тільки козаками, але й приватними особами; дозор затримує винуватих і доставляє їх до вартівні. 444. Зауважив пожежу, котра загрожує небезпекою яким-небудь помешканням частини, начальник дозору негайно сповіщає про це чергових, котрі знаходяться в цих помешканнях. 445. До знайденого мертвого тіла дозор повинен однога з дозорних, який чекає, доки не прийде йому на зміну вартівник по роспорядженню вартового старшини. 446. Дозор стежить, щоб зовнішні підчергові гаразд виконували свої обов'язки; в разі нагоди 98 слабости одного з них, або відлучки зі стійки, один дозорний залишається на стійці поки не прибуде йому на зміну новий підчерговий. 447. Дозори можуть вживати зброя на тих же підставах, як і варти, згідно зі статутом Зало- гової Служби. 448. Скінчивши обхід (об'їзд) призначеного району, начальники дозорів доповідають вартів- ничому про все примічене. В випадках, зазначених в арт. арт. 442—446 цього Статуту, й коли була вжита зброя, началь- ники дозорів негайно доповідають вартовому старшині. 449. Коли по умовам росташування частиня немає змоги розмістити дозори в вартівнях, вони залишаються при своїх сотнях. В цьому разі сбов'язки вартівничого, що до дозорів, виконує черговий бунчужний (четовий підстаршина). Вартівничі в окремих частинах військ. а) Загальні обов'язки. 450. Вартівничі підлягають Начальнику час- тини, як коменданту, вартовому в частині стар- шині, як доглядаючому за вартами, і його поміш- никової, як помішникові доглядаючого за вартами. Під час виконання вартової служби вартівничі керуються Статутом Залогової служби, а також арг. 451—458 цього Статуту. 451. Про всі несправності, які примічені під час прийому варти, нові вартівничі доповідають вартовому в частині старшині Й крім того зано- сять всі несправності в стійкову відомість попе- редньої варти. 99 Стежать за цілістю стійкової одежи, й про псування її доповідають вартовому в частині старшині. 452. Записують прибувші дозори поєменно в стійкову відомість, стежать за своєчасним вирядженням їх черг на службу й в зазначений час відпускають їх до своїх сотень. У випадку доставлення дозорами в вартівню арештованих, затримують їх до получения розпорядження від вартового старшини. б) Особливі обов'язки вартівничого на полковий обахті, 453. В час зміни новий вартівничий приймає арештованих від попереднього вартівничого, перевіряє правильність їх держання по запискам про арешт і оглядає одяг, білизну й взуття арештованих, особливо тих, які перебувають під слідством та судом, і стежить, щоб попередній вартівничий вписав число арештованих, яких він здав, внизу 1-ї сторінки стійкової відомості його варти. 454. Ключи від всіх замків тримає при собі, карцер і вікна замикає й відмикає не інакше як сам. 455. Стежить, щоб арештовані як в карцерах, так і в загальних камерах вчасно отримували страву, не дозволяє доставляти арештованим ніякої иншої страви, крім надісланої з частини. 456. Коли арештований захворів, сповіщає про це чергового фершала, який пробуває в прийомному покоя, закликаючи остатнього до вартівлі; про те, що трапилось з захворівшим, доповідає вартовому в частині старшині. 457. Після звільнення арештованого, оглядає карцер, в якому пробував арештований, і коли зауважить щось полсоваке, доповідає про це вар- товому старшині. в) Особливі обов'язки вартівничого, який ви- ставляє стійку коло грошової скриньки. 458. Наказує пускати до грошової скриньки й одчиняти її тільки з особливого наказу коман- дира частини й вартового в частині старшини. РОЗДІЛ Х. Порядок виконання релігійних обов'язків вій- ськовими. 459. Командир частини повинен допомагати своїм підлеглим та прирядженням всіх вір, які ба- жають виконати релігійні обов'язки, що налага- ються на них їх вірою, наскільки це можливо в залежності від службових умовин. 460. Командир частини поділяє, коли й які сотні, батареї й команди повинні говіти й про це оголошує в наказі частини. Для говіння православних призначаються 3-й дні; під час говіння заняття провадяться тоді, ко- ли нема церковних служб; говільники увільнюють- ся від виконання чергових нарядів, за винятком нарядів на внутрішню службу в своїй сотні; одна- че й ці наряди, поможливості, повинні нести ко- зак інших вір. 101 461. Військових наших християнських вір командир частини звільняє від навчань та нарядів у дні, коли вони сповідаються та причащаються. 462. У великі християнські свята всі наряди в частині повинні поможливості покладатися на осіб нехристиянських вір (додаток 19) Також особи нехристиянських вір (магомета- не, ламайти, караїми, жиди й т. м.) на свої свята, коли провадяться згідно з вірою особливі служби Божі й обряди, можуть бути звільнені від занять, а при можливості й від нарядів (додаток 20). 463. В дні сотенних свят, козаки звільняють- ся від замять і чергових нарядів за винятком на- рядів на внутрішню службу в своєї сотні. 464. Відспівування та погріб померших по- винні чинитися згідно з обрядом їх віри, з відпо- відними пошанами, керуючись правилами похорон козаків (додаток 21) та проектом правил для па- радів та церемоній. РОЗДІЛ ХІ. Обов'язки по охороні здоровля. Загальні вказівки. 465. Козакам повинно бути наказано, щоб вони не ховались зі своїми хворобами. Всіх військових осіб повинно познайомити з наказуванням для ощаження здоровля (дода- ток 22). 466. Коли виявиться слабий на пошесну хворобу, всі речі цього козака виносяться й по вказівках старшого санітарного старшини дезін 102 фекуються або знищаються; невідкладно вжива- ються заходи для дезінфекції помешкання. Також повинно чинитись і що до речей козака, коли кінь, за котрим він доглядає, занедуває пошесною хворістю; такий козак крім того не повинен мати зносив з іншими козаками й бути під доглядом санітарного старшини. 467. Тепла одіж і інші речі, які треба повер- нути після здачі хворого до військово-лікарської установи, повертуються в частину дезінфекціо- ваними. Медичний огляд. 468. Всі медичні огляди провадяться стар- шим санітарним старшиною або з його доручен- ня, одним з молодших санітарних старшин. 469. Всі козаки кожної сотні повинні бути оглядені не менш разу на місяць, а покарі й ка- шовари що-тижня; коли ж з'явиться якась по- шість або буде помічено збільшення числа хво- рих одною й тою хворістю, медичні огляди по- винно провадити частіш. 470. Козаків, які прибувають в сотню з від- пуску або відрядження й тих, що повертуються в частину після видужання з лікарських уста- нов, повинно відправити на огляд до прийомного покоя (лазарету) не пізніш як на другий день після прибуття. 471. Медичні огляди козаків, що прибувають до частини провадяться також на другий день після прибуття, при чому до цього огляду їх треба росташувати в ізольованому помешканні. 472. День і година огляду призначаються командиром частини й оголошуються наказом. 108 473. Медичні огляди повинно провадити в світлих помешканнях. 474. На медичний огляд сотню приставляє бунчужний, він же подає санітарному старшині підписану командиром сотні книгу для медичних оглядів (додаток 23.). 475. Сотня повинна бути на огляди в повно- му складі з прирядженнями. Підстаршини оглядаються окремо від коза- ків; прикомандировані, господарські особи й служники оглядаються разом зі своєю сотнею; підчергові зміняються тими, яких вже оглянуто. На медичному огляді повинен бути командир сотні, батареї. 476. Коли прибуде санітарний старшина, козаки роздягаються й підходять в порядку імен- ного списку; санітарний старшина разом з фер- шалом чинить повний огляд всіх козаків, які є присутні й ставить примітку над призвищем того, кого оглянуто. 477. Під час огляду командир сотні повідом- ляє санітарного старшину про тих козаків, які часто бувають в прийомному покої (лазареті) або шпиталю, а також і про тих, що за слабістю здоровля й з інших причин, часто увільняються від нарядів на службу або від занять. 478. Козаки, яких санітарний старшина виз- нав необхідним більш докладно оглянути в при- йомному покої (лазареті), відправляються туди в призначений санітарним старшиною день з кни- гою для закворівших (Додаток 24). Ті, що не були з якихсь причин на загаль- ному медичному оглядові, надсилаються на огляд до прийомного покою (лазарету) на другий день, одночасно з захворівших при книзі для медич- них оглядів. 479. Про наслідки огляду старший санітар- ний старшина доповідає Командирові частини, звертаючи увагу командирів сотень на те, що мо- же бути усунено їх владою. Вирушення захворівших до прийомного покоя або лазарету частини та до військово-лікарсь- ких установ. 480. Щодня, після вранішнього огляду чер- говий в сотні збирає козаків, що об'явились хво- рими, а також всіх немічних і доповідає про них бунчужному. Бунчужний наказує сотенному фер- шалу записати їх в книгу захворівших (додаток 24), підписує й відправляє зібраних людей до прийом- ного покоя (лазарету) частини, під командуванням старшого з них, якому доручає й книгу. 481. Санітарний старшина починає огляд ко- заків в прийомному покої влітку не пізніш 8 го- дин, а зимою 9 годин. 482. В прийомному покої (лазареті) книгу захворівших повинно віддавати черговому ферша- лові; останній до прибуття санітарного старшини записує призвища козаків, які прибули в особли- ву книгу (додаток 25) і зазначає, котрий день кожний з цих козаків прибував до прийомного покою (лазарету). 483. Санітарний старшина чинить помітки в книзі прибулих, а фершал одночасно записує в книгу захворівших вказівки санітарного старшини, наприклад: присилати, дати відпочинок на день, увільнити від таких-то занять, залишається в охо- лодку, залишається в прийомному покої, дужий". 103 Ці помітки по скінченні огляду козаків санітарний старшина стверджує своїм підписом. Він дає вказівки сотенним фершалам відносно виконання його предписів що до лікування хворих, яких приводять. 484. Увільнення від гимнастики й від муштрових занять може бути призначено не більш, ніж на 7 день; повний відпочинок не більш ніж на 4 дні. Перед скінченням призначеного строку козаків повинно привести знову до прийомного по- кою (лазарету), й санітарний старшина, коли виявиться необхідним, поновляє строки увільнення або відпочинку. 485. По одержанні медичної допомоги, всі прибувші козаки повертаються командою назад і являються до чергового в сотні й до бунчужного, котрому начальник команди повертає книгу за- хворівших; згідно з помітками в книзі захворів- ших бунчужний чинить відповідні роспорядження. 486. Козаки, яких відправляють на лікуван- ня до прийомного покою (лазарету) й окололку частини або до війсьцово-лікарських установ, в межах ростанування частини, повинні мати у себе такі речі: білизну, чоботи, мундир (сорочку), штани, шинеля, шапку, а в холодну погоду, крім того, башлик, рукавиці й наушники. Ті, кого відправляють до окололку, меред відправленням повинні одягнути чисту білизну. Решту скарбових та власних речей козаки здають ройовому командирові або четовому ланковому таким чином, як зазначено в арт. 95 цього Статуту; гроші та коштовні речі здаються хворими безпосередньо бунчужному й передаються остан- нім командирові сотні. 106 487. Власні речі хворих, які їх залишили в частині, по вимогам військово-санітарних установ, надсилаються туди розпорядженням частини, при опису. 488. Хворі військові, які відправляються до військово-санітарних установ зимою, а при роскиданні росташуванні частини—й до прийомного покоя (лазарету) або околодку, як що вони перебувають поза межами частини, постачаються на час подорожі теплою одягою та теплим узуттям. 489. Для супроводу хворих у військово-санітарні установи призначається особливий козак; на нього покладається наглядання за порядком між хворими в дорозі; йому ж даються відповідні документи; для супроводу тяжко-хворих призначається, крім того фершал. 490. Перевозка хворих у військово-санітарні установи грунтовим шляхом провадиться в лазаретних возах, а зимою в особливо приладжених санях. 491. Козак, який супроводив хворих, після здачі їх до військово-санітарних установ, одержує росписку, котру й представляє до канцелярії частини. 492. Захворівші арештовані козаки, які перебувають під слідством або під судом, відправляються до військово-санітарних установ під конвоєм; на їх санітарних білетах відмічається—чи перебувають вони під слідством чи під судом. 493. Для покладу командирові частини старшим санітарним старшиною що-дня посилається до канцелярії відомість про загальну кількість захворівших (Додаток 26). 494. Про всіх козаків, які залишились для лікування в прийомнім покої (лазареті), а також 107 про відправлених до військово-санітарних уста- нов, оголошується в наказі частині на підставі відомостей, що даються до канцелярії частини старшим санітарним старшиною. Виряжання військових, які видужали з прийом- ного покою, лазарету, околодку частини та військово-лікарських установ. 495. Видужавчі козаки відправляються в прийомногопокою (лазарету) та околодку частини до своїх сотень командами; начальником команди призначається один з видужавших, який по при- бутті команди до сотні з'являється черговому в сотні та бунчужному. Про всіх, які виписались з прийомного покою (лазарету) й околодку частини оголошується в наказі частині на підставі відомостей, котрі до- ставляє до канцелярії частини санітарний стар- шина. 496. Для прийому видужавших з військово- санітарних установ, по одержанні про те в час- тині повідомлення, посилається прийомщик; зимою він, як що лікарня перебуває не в межах частини, постачається розпорядженням господаря частини необхідною теплою одежею та теплим узуттям, по кількости видужавших козаків. 497. Прийомщик, разом з видужавшими, приймає всі писані відомості на них; після по- вернення до частини він з'являється вартовому старшині, а потім здає козаків, які видужали чер- говим в сотнях, а писані відомості—до канцелярії частини. На підставі цих відомостей, про повернення 108 видужавших з військово-санітарних установ, ого- лошується в наказі частини. Внутрішній порядок у прийомнім покої, лаза- реті та околодку військових частин. 498. Хворим забороняється порушати вста- новлений порядок, а також турбувати інших хво- рих. Хворі повинні суворо виконувати всі прави- ла внутрішнього порядку, який встановлено стар- шим санітарним старшиною, взалежності від роду та характеру хвороби. Взалежності від хвороби вони повинні ви- конувати всі роботи, що торкається чистоти в своїй палаті, самих себе, своєї одяжи, білизни та ліжок. 499. Курити дозволяється тільки в зазначе- них місцях і тільки тим, кому це дозволено сан- ітарним старшиною. 500. У кожному прийомному покої (лазареті) мусить бути книга відвідувачів, котру провадить черговий в прийомному покої (лазареті). 501. Відвідувачі допускаються тільки до тих хворих, до яких це дозволено санітарним старши- ною, в призначені години з додержанням усіх правил, яких зазначено в ар. ар. 254—258 цього Статуту. Захворівші старшини. 502. Старшини, які по хворості не можуть виконувати службових обов'язків, повинні доне- сти про це в порядку підлеглості. 109 Захворівшій старшина не має права виходити зі свого помешкання. 503. Незалежно від доносення в порядку підлеглості захворілий старшина, коли проживає в одному місці в канцелярію частини, повинен зараз же повідомити її запискою про свою хворість і про те, що він донос своєму безпосередньому начальникові; ці записи осавул докладає командирові частини. 504. Коли командир частини визнає потрібним освідувати старшину, який подав рапорта про хворість, то для цього він призначає штаб-старшину й одного санітарного старшину; про наслідки цього освідування вони доносять за загальним підписом, командирові частини. 505. Коли старшина, який лічиться хворим, необхідно користуватися прогулянкою на повітрі, то він раніш прохає про це дозволу „по-команді“; до рапорту він додає свідоцтво санітарного старшини, або лікаря, який його користує; в цьому свідоцтві мусить бути зазначено на який час необхідно дати дозвіл. Дозвіл користуватися прогулянками дає командир частини й оголошує про це в наказі, зазначаючи час. 506. Як що старшині необхідно звільнення від яких-будь занять на де-який час, він також прохає про це в порядку підлеглості, додаючи свідоцтво користуючого його лікаря. Дозвіл дає командир частини й оголошує про це в наказі, зазначаючи час. 507. В тих випадках, коли старшини представляють свідоцтва, яких зазначено в арт. 505—506 цього Статуту, й які підписані не старшим санітарним старшиною частини, командир 110 частини, коли визнає необхідним, доручає старшому санітарному старшині переосвідувати захворівшего. РОЗДІЛ ХІІ. Обов'язки по заховуванню та пильнуванню коней. 508. У кожній частині обов'язки що до ветерінарно-санітарного догляду за кіньським складом частини повкладаються на її начальників та на ветерінарних старшин. 509. Ветерінарний старшина повинен оглядати всіх коней не менш як раз на місяць. Час огляду визначається наказом частини. Про наслідки огляду ветерінарний старшина доносить командирові частини. 510 Порядок росташування, заховування, підковування та догляд за кіньми зазначено в 2-ій частині цього Статуту (служба в таборі). РОЗДІЛ ХІІІ. Порядок виконання арешту над військовими. 511. Арештовані старшини держаться тільки на обахтах, які охороняються вартами 1-го розряду. 512. Виконання арешту над козаками та підстаршинами покладається на бунчужного, а над старшинами на осавула окремої військової частини. 513. Особа, яка заарештовала козака пише записку про арешт (додаток 27) і передає її до 111 виконання бунчужному тієї сотні в якій лічиться арештований, а як що арештований—старшина, то—осавулу окремої частини. 514. Бунчужний, одержавши записку про арештовання, доповідає про це командиру сотні й наказує черговому в сотні послати записку до вартового в частині старшині, який, коли на обахті є вільні місця, робить на записці, за своїм підписом, помітку: „прийнятий“. Черговий в сотні передає цю записку бунчужному, який і наказує йому відправити арештованого до вартівничого в супроводі особливо призначеного козака. Перед відправленням арештований повинен здати всі свої скарбові речі. Козак, який супроводить арештованого, здає його вартівничому під росписку. 515. Як що на обахті вільних місць нема, вартовий в частині старшина робить за своїм підписом, на записці помітку: „місця нема“. 516. Осавул окремої військової частини по одержанні записки про арешт або наказа, коли арешт учинив старший начальник, оголосивши про це в цьому наказі, доповідає командирові полку й зноситься з комендантським управлінням, у розпорядженні якого є обахта 1-го розряду. Після відповіді з комендантського управління, що вільне місце є для арештованого, осавул з наказу командира полку виряжає арештованого старшину в супроводі старшини до комендантського управління, де старшина, який супроводив арештованого, передає останнього комендантському осавулові, який здає арештованого вартівничому. 517. Вартівничий, в присутності провідника, обдивляється чи нема при арештованому недоз- 112 волених речей й грошей і чи всі дозволені речі при ньому. Арештованай повинен мати: мундир, штани, шинеля, картуз, чоботи, білизну, рушник і мило, крім того арештованому дозволяється мати головну щіту або гребінець і книжки релігійного змісту та підручники. Арештовані старшини й ті, що підлягають суду й слідству, крім того, можуть мати ліжник, простиню й подушку з пошивкою. З особливого дозволу командира частини арештованому може бути дано письмові приладдя. Ніяких інших речей, крім зазначених в цьому артикулі арештований не може пря собі мати. Коли арештованому бракує якоїсь речі, до кількості дозволенях, то вартівничий вимагає від бунчужного через провідника. Якщо арештований має якісь зайві речі, вартівничий їх зде провідникою; гроші й коштовні речі, передає вартовому в частині старшини. 518. Про предмети, які буде знайдено при арештованому, гроші й коштовні речі, вартівничий робить помітку на зверітній сторінці записки про арешт і в стійковій відомості. Арештованих, згідно з судовим вироком, постановою слідчої й службової влади й розпорядженням начальства, на підставі арт. 15 і 17 Дісц. ст., вартівничий приймає по писаному роспорядженню вартового в частині старшини. Правила держання арештованих. 519. Старшини відбувають арешт окремо від підстаршин та козаків; арештовані підстаршини — окремо від арештованих козаків. 118 Арешт відбувається в окремих, ясних камерах, при чому козаки, які заарештовані дисциплінарно, держаться окремо від козаків, які перебувають під слідством та судом, або тих, які покарані судом. 520. Помешкання, в котрих держатьсяться арештовані, повинні бути завжди замкнені на ключ. Замки в помешканнях повинні бути однакові й замикатися одним ключом; таких ключів у вартівничого мусить бути де-кілька. 521. В кожній камері повинно бути: нари, вішалка, поличка й посудина з водою для пиття. Од вечірньої зорі—до 6 години старшинам і тим що під слідством і судом видаються сінники й подушки. Освітлення всіх камер належить бути таке-ж, як і в касарнях. 522. При вартовні, де перебувають арештовані, повинні бути виходки; арештовані випускаються туди по одному: ті, що відбувають арешт по вироку суду, а також і ті, що перебувають під судом і слідством—з двома конвойнами; козаки, які арештовані дисциплінарно,—в супроводі козака зі складу варти, без рушниці. 523. Арештовані повинні бути на протязі дня охайно одягнені в одіж, яку зазначе командир частини; він же зазначає порядок харчування арештованих; їжу вони одержують у своїх помешканнях. 524. Лягати спати арештовані повинні після вечірньої зорі, вставати о 6 годині. Нари й постелі прибираються. Камери козаків убираються самими арештованими; інші камери—служником. Після прибирання арештовані вмиваються. 114 525. Додержання вартівні в чистоті й порядку, а також і камер, котрі зазначені в попередньому артикулі, покладається на окремого служника, який підлягає вартівничому й без його дозволу не має права відлучатися. 526. Арештовані ходять до лазні два рази на місяць в ті дні, які зазначено в наказі частини: арештовані дисциплінарно-командою під доглядом особливо призначеного старшини; ті, що відбувають арешт по суду й що перебувають під слідством і судом—під конвоєм, як встановлено. Наряд конвойних та супроводників зазначається в наказі частини. Арештовані, які перебувають під слідством та судом, в лазні мають свою білизну. 527. Арештовані повинні зміняти білизну кожну суботу, одержуючи її зі своїх сотень, а старшини зі своїх квартир. 528. Побачення з козаками, які арештовані дисциплінарно забороняється, з іншими арештованими побачення допускаються тільки з дозволу командира частини, в присутності вартівничого. Листи адресовані арештованим, які перебувають під слідством або судом, та тим, що відбувають арешт по суду, віддаються їм, після прочитання їх головою суду, через вартового старшину. 529. Медичний огляд, провадиться раз в місяць, в день, який призначено наказом частини; як прийде санітарний старшина, всі арештовані вишнковуються вартівничим в своїмому помешканні. Визволення та виряжання. 530. Арештовані визволяються, або вирижаються куди-небудь тільки з розпорядження вартового в частині старшини. 115 531. Для визволення арештованого й відведення його в сотню бунчужний відправляє одного з козаків відповідної статті до вартівничого; вартівничий, як що строк арешту скінчився, посилає вартовому в частині старшині записку про арешт, який робить на ній помітку; „визволить“; одержавши цю записку з поміткою, вартівничий визволяє арештованого й здає його козаку, якого було надіслано за ним; останній відводить визволеного до чергового в сотні. Відбувши строк арешту, старшини відправляються до своєї частини розпорядженням командира частини без провідника. Старшина, який прибув звід арешту, з'являється своєму безпосередньому начальникові. 532. Арештованого може бути визволено раніш призначеного строку тільки по розпорядженню командира частини. 533. В разі коли не прислано прийомщика за арештованим, якому скінчився строк арешту, вартівничий повідомляє про це вартового в частині старшину, який вимагає приймача. 534. Всі записи про арешт козаків, які визволені звід арешту за скінченням строку, а також і записки про звільнення до строку, вартівничий зберегає й представляє їх разом зі стійковою відомістю. РОЗДІЛ XIV. Росташування на приватних кватаирах. 535. При росташуванні військових частин на приватних кватаирах, кожна з них займає зазначений для неї район; в цім районі командир части- 116 ни росташовує куріні й сотні в місті або селах і сельбищах, згідно з кватарами роскладом, за- твердженим вищим начальником, 536. Перед вступом на кватери командир сотні оглядає відведені помешкання сукупно з си- нітарним старшиною, якого призначено команди- ром частини, та особою, яка призначена від зем- ського самоврядування або від місцевої міліції, а потім він починає росташовувати козаків. Займати квартири без призначення й одводу цивільної влади або свавільно переходити з одно- го дому до другого забороняється; в будинках повинно займати лише ті кімнати, які відведене місцевою владою. Про всі невигоди росташування, які зустрі- нуться, командир сотні негайно сповіщає в по- рядку підлеглості. 537. В однім із сел, зазначеним роскладом, впоряжається сотенний двір. Поблизу цього двору, в безпечному від вог- ню місці розміщаються чехавзи, склади запасної зброї й господарчих припасів. 538. Кухні й хліболекарні, як що вони не бу- дуть відведені в окремих домах, а також кузні, улаштовуються на такій віддалі від будинків, щоб не могли причинити помежи. 539. Вихідки впоряжаються негайно після росташування на приватних кватах; на придат- ність і порядок в них необхідно звернути особли- ву увагу. 540. Вживаються заходи, щоб забезпечити від забрудження питьеву воду, а коли треба признача- ються колодязі (або криниці, рідники й т. м.), з яких можна користуватися водою тільки для пит- ва й готування страви. 541. В межах росташування сотень відводяться місця для занять на повітрі. Для занять зимою влаштовуються окремо призначеві для цього будинки або інші теплі помешкання. 542. Кожному начальникові відводиться по- помещкання в межах росташування підлеглої йому частини. 543. Чети розміщаються, по можливості, скуп- чено; козаків ріжних чет не повинно перемішу- вати. 544. Не повинно росташовувати козаків на та- ких квартирах, де від роду заняття їх мешканців, може бути спокуса, а також там, де є тяжко ато пошесно хворі. 545. На квартирах слід росташовувати козаків, по можливості в окремих від хазяїв кімнатах; при розміщенні на одній квартирі це-кількох козаків, один з них призначається за начальника; начальник квартири відповідає за поведінку козаків та за порядок і чистоту в зайнятих ними помешканнях, а що до відвідувачів, та інших сторонніх осіб, він виконує обов'язки, зазначені в арт. 406 цього Статуту, для чергового в сотні; черговому він докладає про прибуття цих осіб. 546. В кожному дворі, де росташовано козаків або коней, повинно бути точно зазначено кіль- кість їх. 547. Вогнестрільну зброю на квартирах по- винно тримати та пильнувати, згідно з особли- вим додатком до „Почення до стріляння з руш- ниць і самопалів“; шаблі, споряд, шмелеї та ко- жухи треба вішати; мундирні, а також власні речі та білизну, по можливості держати в скринях. 548. Свої помешкання а також і постелі на 118 кватирах козаки повинні подержувати в повній чистоті; всі речі мати прибраними; поблизу квартири та в дворах додержувати чистоту; з вогнем бути обережним; подбати про влаштування зручних підходів до своїх коней. 549. На вулицю козаки повинні виходити одягненими та застібненими. Без мундирів, шинелей або верхніх сорочок, а також розстібненими, дозволяється бути тільки в дворах, коло конов'язі й відведених для козаків помешканнях, але з непремінним додержанням належної пристойності відносно родини мешканців. 550. Козакам забороняється чинити перешкоди мешканцям, коли вони виконують свої релігійні звичаї та треби; бути в шапках в помешканнях, де є образи та рушати хазяйські речі без дозволу забороняється. 551. Козакам не забороняється допомогати хазяїнам в їх хатній праці, коли мають вільний час. 552. Козакам забороняється приймати участь на сходах, в грі на гроши, в сварках та бійках помешканців. 553. Крім того, всім військовим забороняється: ловити рибу та охотитись без дозволу на це власників; псувати або брати для палива огорожу; робить потраву покосів або нив і взагалі причиняти мешканцям яку-небудь шкоду; роскладати вогонь поблизу лісу, стирт хліба, стіжків соломи й сіна та коло інших предметів, які легко можуть загорітися, а також курити в дворах та поблизу хазяйських будинків. 554. Про всі сутички з мешканцями військові особи повинні негайно сповіщати свого безпосереднього начальника. 555. Після росташування командир сотні визначає район місцевості, в якому козаки можуть бувати без окремого дозволу; при виході з того району в інші села, в ліс, в поле й т. і. повинно додержувати такий самий порядок, як і при звільненні з двору при касарняному росташуванні. 556. Командир встановлює порядок переходу козаків на обід та вечерю. 557. Як водопій буває не в дворі й не поблизу помешкань, то коні на водопій ведуться командами, незасідлани на вуздечках або трензельних поводах, всі разом або по четам; в першому разі під доглядом чергового в стайні, а в другому—четових підстаршин. Для купання коней додержуватись порядку, що й для водопою. 558. При зборі козаків для ріжних потреб можна вживати сигнали. 559. В межах сотні призначається збірне місце на випадок сполоху, звідкіль сотні йдуть на збірне місце всієї частини. 560. Що торкається всього іншого, що до внутрішнього порядку, повинно додержуватись правил, яких зазначено в цьому Статуті, для касарняного росташування. Особливі обов'язки командирів сотень і осіб добового наряду при росташуванні на приватних квартирах, зазначені в арт. арт. 156, 160, 408—410, 416—417 цього Статуту. 119 121 Додаток 1. до арт. 118. ІМЕННИЙ СПИСОК Козаків 3-й чети 1-ї сотні 1-го пішого За- поріжського полку. 122 Черга Персонального посвідчення. СТАТЬ, ІМ'Я Й ПРИЗВИЩЕ. Строк служби. КРАЙ. 12 Підстарш. Василій Коваленко . 1919 Чернигів. 3 " Пилип Назарчук . 1919 Полтав. 17 Ланковий Іван Бощенко . . . 1919 Чернигів. 20 Козак Тарас Василиця . . . 1919 Волин. 22 Ланковий Тимофій Іванів . . . 1919 Полтав. 31 Козак Мартін Мордзінський . 1920 Київщ. 65 " Василь Олексієв . . . 1920 Полтав. 73 " Шмуль Абрамчик . . . 1920 Волин. 83 " Петро Перепелиця . . . 1919 Київщ. і т. и. ЧЕТАРЬ Пєт Примітка: 1) Список вивішується на стіні 2) Після останній шпальти мо стрільбі, їзді і т. и. 123 | Повіт. | ВІРА. | Чим займався до служби. | Семейне становище. | Яку посаду займає. | Особливе призначення на службі. | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | Кролевець. | Правос. | Прик. | Жонат. має син. 2 р | Четарь | | | Прилукс. | " | Хлібор. | Нежон. 1-й Ройов. | | | | Конотіпс. | " | Слюс. | Жонат син 3 р. доч. 7 м | | Розвідч. | | Житомир. | " | Хлібор. | Жонат. | — | | | Пирятин. | " | Прик. | Нежон. | | " | | Київськ. | Катол. | Купець | Жонат. донька 1 р | | Гонець | | Лубенськ. | Прав. | Студент | Нежон. | | | | Рівненс. | Іудейс. | Візник | Жон. син 2р. син 4 м. | | | | Сквирськ. | Прав. | Пастух. | Нежон. | | | фо Кованько. в помешканні чeti же бути додана ще шпальта з вказівкою розряду по 125 Додаток 2. До арт. 118. РЕЧЕВА ВІДОМІСТЬ скарбовому майну, котре видано козакам 1-й чети 1-ї сотні 1-го Стрілецького Січевого полку. Примітка. У батарейнім господарстві відомість у четах не провадиться. 126 Черга Персонального посвідчення. Стать, ім'я й Прзвище. | | | Ч. рушниці або самопала. | Ч. беб/ у. | Мундирні речі | |---|---|---|---|---| | | | | | мун. (хупан) штани шинелі шапка і. т. г. | | 3 | Четарь підстаршина Василь Козаченко . . . . | 115047 | — | 1 1 1 1 — | | 4 | Ройовий підстаршина Матвій Туманіз . . . . | 107585 | — | 1 1 1 1 — | | 12 | Ланковий Лука Сухоцький. | 121321 | — | 1 1 1 1 — | | 84 | Козак Петро Артеменко . | 28548 | — | 1 1 1 1 — | | 6 | " Казимір Карчевський. | 281015 | — | 1 1 1 1 — | | 15 | " Яків Гончаренко . . . | 191324 | — | 1 1 1 1 — | | 8 | " Антон Пудан . . . . | 1108 | — | 1 1 1 1 — | | 10 | " Іван Туманів . . . . | 241113 | — | 1 1 1 1 — | | 21 | " Ничипор Курченко . | 137482 | — | 1 1 1 1 — | | 11 | " Андрій Случавський. | 121347 | — | 1 1 1 1 — | | 7 | " Василь Кисель . . . | 148009 | — | 1 1 1 1 — | i. т. и. У четаря на руках . . . Четарь 127 С П О Р Я Д. | поясний ре- | патронна торбинка | ранець з приладдями | нагрудний патронташ | запасна торбинка | ремінь для рушниці | сурма з ре-менем | сідло з при- ладдями | оголов'я з цуглами й трензелем | уздечка | і т. и. | |---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---| | мінь з бляхою | | | 1 | 2 | 1 | — | — | 1 | — | — | — | — | — | | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | — | — | — | — | — | | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | — | — | — | — | — | | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | — | — | — | — | | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | — | — | — | — | — | | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | — | — | — | — | — | | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | — | — | — | — | — | | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | — | — | — | — | — | | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | — | — | — | — | — | | 2 | 4 | 1 | 1 | 3 | — | — | — | — | — | Ріжні речі Василь Козаченко. 129 Додаток 3. До арт. 119. АРКУШ НАРЯДІВ 2-й чeti 8 сотні 1-го пiшого ЗАПОРIЖСЬКОГО ПОЛКУ. 6905 130 НАРЯД НА В СПОРЯДІ. СТАТЬ, ІМ'Я Й ПРИЗВИЩЕ. Перенесення. ДОБО- ВИЙ. ДЕН- НИЙ. НІЧ- НИЙ. РАЗОМ. Ланковий Василь ГЕДЗ. 4 2 17 7 31 12 5 Козак Тарас РУДЕНКО (сурмач). 1 8 21 2 Козак Петро ПЕТРЕНКО (кравець) 1 × 16 × — 1 2 Козак Герш МОНОСЗОН 4 3 19 7 30 12 5 Козак Яким КОВАЛЕВСЬКИЙ. (навчитель мол. коз.) 1 × — × — I. T. I. ЧЕТАРЬ Пе т Примітка: Знак ×, котрий визначає увільнення 131 СЛУЖБУ. БЕЗ СПОРЯДУ. НАРЯД НА РОБОТУ. Перенесення. ДОВО- ВИЙ. ДЕН- НИЙ. НІЧ- НИЙ. РАЗОМ. У СОТНІ. 4 19 7 16 6 1 16 27 4 × × 15 6 5 23 28 31 2 × × 15 3 17 4 8 5 18 26 1 хв. ро Ковальчук від нарядів—в підсумку в рахунок не приймається. 132 Додаток 4. До арт. 122. КОРОТКИЙ ОПИСОК кожеї 2-й чeti 3-ї сотнi 2 кінцяго ЧУГУЄВСЬКОГО ПОЛКУ | Число по черзі. | НАЙМЕНУВАННЯ Й РІК ПРИ ВОДУ. | Літа при по- ступленні. | ЗРІСТ. | ЗАВОДУ. | ПРИ- МІТКА. | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | | | Арш. | Верш. | Вісім. | | | 1 | Привід 19 р. | | | | | | 2 | ... | | | | | | 3 | ... | | | | | | 4 | ... | | | | | | 5 | Привід 19 р. | | | | | | 6 | ... | | | | | | 7 | ... | | | | | | 8 | ... | | | | | | I. Т И. | | 2005 133 Додаток 5. До арт. 122. Відомість підковування коней 2-й чети 3-ї сотні 2-го кінного Чугуєвського полку. | Числа по черзі | Найменування | Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | |---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---| | 1 | Відступ ... | 2 | — | — | 2 | — | і т. и. | — | — | — | — | — | | | | — | 16 | 29 | — | 10 | 28 | — | — | — | — | — | | 2 | Чарівниця ... | 6 | — | — | 1 | 16 | і т. и. | | | | — | 18 | 31 | — | — | — | | 3 | Куля ... | — | — | — | — | — | | 4 | Стріла ... | — | — | — | | і т. и. ... | — | Примітка: відомість підковування коней вивішується на стайні чети. 134 ДОБОВА ВІДОМІСТЬ. про стан 2 сотні 1-го рекрутового полку 8-го Липня 1919 року. ПО СПИСКУ ЗНАЧИТЬСЯ. Хворих {В шпиталю . . . . . .. лазареті (прийомнім покої) . . . . . .. околодку на санітарній станції . Звільнених від занять по хворості . У відряд- { поза частиною . . . . женнях. { в частині . . . . У відлу- сках { недовгочасних . . . . довгочасних . В сотнях і коман- дах { Учебній розвідчиків кулеметній переносчиків Учнів { Музичьких сурмачів . . . . Навчителів молодих козаків . . . Господарських осіб . . . . Заарештованих . . . . На службі { Чергових . . . . підчергових на варті гонців і посланців в дозорі На роботі в сотні . . . . В росході . . . . Присутні . . . . Знаходяться на харчуванні Підпис бунчужного. Примітка: 1) Дозволяється додавати сторчові шпальти й доповняти першу шпальту в залежності від становища. 2) Для коней там, де потрібно, додається сторчова шпальта. 3) На зворотній сторонці виписуються ті відомості про персональний склад і про коней, котрі будуть лічитися необхідними. Додаток 6. До арт. 138. 135 Додаток 7. До арт. 159. Порядок, котрий виконується в сотнях, батареях і командах при читанні вироків військових судів, а такожді при позбавленню статі (ріжних відзна- ків), як по присуду військових судів, так і в дисциплінарному порядку. Вироки військових судів, котрі висловлюються в наказі частини, читаються перед сотнею, в повнім її складі. Козаки вишуковивуються одягненими в звичайну форму й при холодної зброї; вводиться присудний під конвоєм; після цього один зі старшин, по призначення командира сотні, читає вирок суду. При позбавленню статі в дисциплінарному порядку, козак, котрому позбавлено статі, викликається перед середину ладу; після чого читається стаття наказу про позбавлення його статі. Як при позбавленню статі в дисциплінарному порядку, так і в тому випадку, коли вироком військового суду призначено позбавлення статі або ріжних відзнаків, командир сотні. після читання вироку або наказа, робить роспорядження про здіймання тутка-ж перед ладом відзнаків, котрі належать статі, та інших, котрі згадані в вироку суду. Після читання присуду, а в де-яких випадках і по виконанню його, присудний відводиться на- 136 зад під конвоєм у вартівню, а козак, якому по- збавлено статі в дисциплінарному порядку, стає в лад і сотня роспускається. Користуючись оповісткою вироків військових судів або наказів про збавлення статі, командир сотні роз'яснює козакам суть зробленої провини та її шкоду. Примітка: Коли підсудний знаходився в сотні під доглядом, то до читання вироку він викликається вперед, перед лад, і потім виконується все те, що вказано за-для поз- бавлення статі. 137 Додаток 8. До арт. 159. Правила для спостереження за доглядними козаками. 1) Для постійного спостереження за догляд- мими командир сотні призначає двох козаків гар- ної моральності. 2) На роботи доглядний призначається завж- ди разом з козаками, які доглядають за ним. 3) У наряди не призначаються ні доглядні, ні козаки, які спостерегають за ними. Наряди на службу для доглядних і козаків, які спостерегають за ними замінюються нарядами на роботу. 138 Додаток 9 до арт.-171. ТАБЕЛЬ Касарняних приналежностей у помешканнях козаків кожної сотні й штатної команди. НАЙМЕНУВАННЯ РЕЧЕЙ | Число речей ---|--- 1) Для помешкань. | Ліжок або топчанів . . . . . . | По 1 на кожного козака. Столиків зі шафкою, по розра- хунку 4 куб. футів на кож- ного: бунчужного й підстар- шину . . . . . . | По 1 на кожного тє ж. Стільчиків . . . . . . | Згідно числу рушниць. Пирамид для встановлення руш- ниць, рахуючи на кожну по 2 ¹/₂ верш. . . . . . | Полиць для ранців або торби- нок і амуніції по 10 верш. на козака . . . . . . | По числу козаків Вішалок дерев'яних для шине- лей і мундирів, по 2 кілочка на козака. . . . . . | По числу козаків Умивальників з 6 крантами . . . | 3 Фільтри для питній води . . . | 2 2) Для кухні. | Цебрів з зализними обручами, для носіння води, в попереч- нику 2 й височинь 3¹/₂ фута. | 2 НАЙМЕНУВАННЯ РЕЧЕЙ Число речей Цебер такій-же для квасу . . . 1 Стіл для різання м'яса . . . 1 Бочек для квасу, з залізними обручами вмістимістю 30— 40 відер . 2 Відер залізних . . . . . . 2 3) Для їдальні. Столів звичайних, широкістю в 1 аршин, довжиною в 1 сажінь. На кожних Лав у одну дошку, довжиною в 1 сажінь . . . . . . 10 козаків. На кожних 5 козаків. 4) Для чехавза. Полиць для складання мунди- рів і заручної амуніції, широ- кістю 8 верш. довжиною в 1 сажінь . На кожних 25 козаків. Пирамид для вставлення заруч- них рушниць, рахуючи на кожну 2 ½ верш. . . . . На 10 рушниць. 5) Для пральні. Корит або балій для прання . . По 1 на кожних 10 козаків. 6) Для пекарні. Стіл виструганий гладко . . . Діжа на куль борошна . . . Лопат дерев'яних для сажання хліба . . . 2 140 НАЙМЕНУВАННЯ РЕЧЕЙ | Число речей ---|--- Полипь для хліба котрий вий- мається з пічки | 2 сажені. Казан у 17 відер для нагрівання води | 1 7) Для клясовій кімнати ученої сотні. | | | На пішай або кін- ний полк. | На окремий курінь, батальон. Столів для вчителів | 2 | 1 Стільців | 3 | 2 Столів для учнів широкістю | | ¾ аршина, довжиною 1 арш. | 64 | 82 Лав довжиною 1 арш. | 64 | 32 Примітка: Крім того для житлових помеш- кань належить ще мати шафи для всіх коза- ків по розрахунку 3 куб. футів на кожного, а для сотенної школи—стіл на 10 козаків з відпо- відним числом лав. Казармову приналежність для помешкання учебної сотні належить розраховувати як вище- зазначено для сотні, але ліжка брати з сотень, позаяк особливих не призначається. 141 Додаток 10. До арт. 250. Про де-які вказівки, котрі допомагають моральному, розумовому й фізичному розвитку нозанів. 1. Користь служби вимагає, щоб козаки крім спеціально-військового виховання й освіти, виховувались також і релігійно-морально; придбували б пізнання, котрі повинні розвивати їх розумовий кругогляд; і за поводом власної волі намагались би до побільшування своєї фізичної сили та спритності. 2. Для досягнення вищезазначеного повинно бути використовано годинний чином, вільний час козака, але ж без позбавлення необхідного відпочинку та часу, котрі потрібні йому для своїх власних справ і для порядкування одяжи й своїх речей. 3. Релігійно-моральне виховування лежить переважно на обов'язку пан'отця частини; з боку же начальників повинна бути йому поміч. Командир частини може: а) дати змогу пан'отцю по вечерах провадити розмову й читання туманими малюнками; б) прийняти міри до належного навчання хора як світовому так і церковному співу; в) дозволяти в сотенні (батарейні й командні) свята козакам відповідної частини відвідувати церкву. 4. Поширювання розумового кругогляду козаків досягається шляхом розмов старшин і санітарних старшин та охочістю козаків до читання. Розмови старшини можуть провадити: а) по історії батьківщини, а з'єсібна по укладу війська та історії своєї частини; 142 б) по отчинознанню; в) по фізичної географії; г) по законознавству й д) по сельскому господарству, включаючи в цей відділ відомості по будуванню воєнтрівалах будівль і. т. и., котрі мають практичне значіння. Розмови санітарних старшин повинні давати первісні відомості по фізіології й анатомії та по гігієні, особистої і суспільної, головним чином, такі, котрі мають практичне значіння й можуть бути персонально використовані козаком в інтересах свого здоровля. 5. Організація розмов і виріб їх програм може бути доручено особистої в кожній окремій частині комісії, під керуванням штаб-старшини й в складі — пан'отця й, по можливості, бажаючих старшин і санітарних старшин. 6. Обов'язкові розмови — про значіння війська, як засоба боротьби з ворогом батьківщини, про необхідність війська бути аполитичним і згубних наслідках для рідного краю втягання його в політику. 7). Полегчувати змогу козакам користуватись книжками для читання, для чого улаштовувати книгозбірні: одну загальну — для всієї частини (головним чином для підстаршин) й крім того — сотенні, батарейні й командні; необхідно при цьому доглядати, щоб пі книгозбірні не призначались тільки для показу начальству, але дійсно виконували своє призначення — служити козакам для читання. При книгозбірні частини бажано мати окрему читальню; коли не можливо відвести окремих помешкань ні для книгозбірні ні для читальні, то вони тоді улаштовуються при чайні; полковою 143 книгозбірнею повинен керувати старшина, котро- му в поміч призначається книгозбірщик-козак. Для сотенних книгозбірень також бажано мати окремі помешкання й читальні; в останнім разі в загальних помешканні сотні слід мати до читання особливий стіл з лавою та стільчиками й належним освітленням; сотенна книгозбіроя дору- чається козаку, по можливості з бажаючих. 8. Для належного фізичного розвиття козаків необхідна перш за все вірна постанова навчання гимнастиці; способами, котрі допомагають даль- шому успіху в цієї справи, являються атлетичні вправи — переважно забави та спорт, котрий має відношення до військового діла. Пров дження перших доручається самим ко- закам. Спортивні вправи провадяться під керуван- ням інструкторів старшин або козаків; до цього відносяться взімку—лижви, фехтування, рубання, стрільба; влітку—польова гимнастика. плавання, переправи, піші й кінні пробіги, розвідка, стрільба та изші. Забавами слід заохочувати во всякй гулящий час, а загальні спортивні вправи призначати пе- реважно в свята, при чому дуже бажано, щоб можливо більш старшин брало на себе керування й догляд за ними. Як атлетичні так і спортивні вправи повинні проводиться по програмам, раніш виробленим; у велики свята корисно уряджати спірки с приз- наченням нагород або призів. 9. Підмогою для корисного провадження вільного від заняття часу можуть служити також домові розваги козаків: вистави, котрі улаштову- 144 ються самими козаками, з запрошеннями родичів і своїх знайомих, ялинки й т. и. Корисно в свята призначати для козаків музику, щоб грала на протязі 2—4 годин, з дозволом їм запрошувати, як і на домові вистави, на музику родичів і знайомих; зимою можна для цієї мети віддавати маніж. 10. Вищезазначені розмови, вправи й розваги не повинні бути ва шкоду навчанню козаків і відривати їх від біжучої роботи. 11. Усіх всіх вищезазначених мір, котрі допомагають розвитку козаків, залежить багато в чому від ступені дбайості начальників за козака й від обстановки, в якій він живе; на це повинно звернути серйозну увагу начальників. Крім чистоти й порядку в помешканнях, необхідно дбати за те, щоб у козаків було потрібне число столів, лав, стільчиків, належна температура, гарне освітлення й т. и. Уважливо слід односитися до молодих козаків у перший час служби: треба заховувати в них бодьорість, веселий настрій і всіма способами старатися, щоб вони полюбили службу, а не тяжились би нею. 12. Крім того, необхідно пам'ятати, що в грунт всіх заходів про розвиття козака муєть бути покладено свідоме вчущення йому почуття власної вартості й шанування своєї статі—оборонця Батьківщини. 145 Додаток 11. До арт. 254. КНИГА ВІДВІДУВАЧІВ козаків 2-й сотні 1-го пішого Галицького полку. Примітка. Книга відвідувачів мусить провадитися во всіх сотнях (батареях, командах) і в при- йомнім покої (лазареті) частини. 146 | Місяць | Число | Стать, ім'я й прозвище козака | Стать, ім'я, прозвище й адреса відвідувача | | :--- | :--- | :--- | :--- | | Лют. | 1 | Ланковий Ів. Давиденко . . . . . | Мати, селянка Евдокса Давиденко, Соборна вул., буд. 3. | | | | Козак Олекс Кузьменко . . . . . | Сестра Мотря Хведорова, зять, робітник Василь Хведорів, м. Луга, Дворянська вул. буд. 8. | | | | Козак Пилип Григоренко . . . . . | Дядько Олексій Іванів; сестра Марья Григоренко. Львівська вул., буд. ч.9. | | | | Черговий в сотні, підстар. Петро Кваша. | | | | 5 | Коз. Омелько Петриченю . . . . . | Селянин Петро Васильченко. м. Лубни. Дворянськ. вул., буд. 5. | | | | Черговий в сотні, ланковий Андрій Гедз. | | 147 Додаток 12. До арт. 259. Зразок персонального посвідчення. Внутрішній вид посвідчення. 2 вершка. ПОСВІДЧЕННЯ Ч. 19. Пред'явник цього є дійсно козак 2 сотні 1-го ГАЛИЦЬКОГО полку Петро ВАСИЛЬЧЕН- КО, що підписом та печаткою підтверджується. 2 квітня 1919 року. м. Лубні. М. П. Командир Сотні, Сотник Пугач. Зразок цього посвідчення приклеювається до текстири, котра розрізана пополовині й склеювається по розрізу як палітурки, щоб це посвідчення можно було би складати вдвое й зручно його носити в кешені. Зверхній вид посвідчення. Ч. 19. Посвідчення коз. 2 сотні 1-го пішого Галицького полку. Петра Васильченка Примітка. Посвідчення є дійсним тільки на протязі ро- ку. З початку кожного року треба видавати козакам нові посвідчення. 149 Додаток 13. До арт. 259. ВІДПУСКНИЙ БІЛЕТ Козак 5 сотні 2 пішого Черноморського полку Василь Петренко (персональне посвідчення ч. 21) увільнен у відпуск до м. Славути на Волині на чотирнадцять (14) днів—по 20-е квітня біжучого року включно. 6-е квітня 1919 року. Командир полку, Полковник Шеремет. Полковий осавул, Сотник Перепелиця. Правила до білету на звороті цього. 150 Правила до відпускного білету. 1. Козак як прійде в одпуску мусить сам представити білет для впису в управління коменданта або повітового військового начальника. У місцевостях, де військової влади не має білет представляється в управу міліції або до волості. 2. Зі скаргами козак, котрий знаходиться в одпуску, звертається до коменданта, а де його не має, до повітового військового начальника. 3. У випадку хворости козак, який знаходитья в одпуску звертається до ближчого шпиталю, військового лазарету або до громадянської лікарні, де дбає, щоб про його вступ до шпиталю, негайно сповістити ту частину, в якій він служить. 4. Всі козаки, як під час проїзду по залізниці, так і під час перебування на станціях і в рухові, повинні безумовно слухатися всіх законних вимагань осіб залізничних коменданських управлінь і залізничної варти. 5. При оголошенню мобілізації козаки, котрі знаходяться в одпуску, повинні негайно повернутися до своєї частини. 6. Козак, який не з'явиться без законних підстав із дозволеного йому відпуску в строк, буде лічитися в тікачах, коли його неявка буде продовжуватися більш трьох діб після закінчення відпуску. 151 Додаток 14. До арт. 264. КНИГА увільнених з двору козаків 4 сотні 2-го пішого Наддністрянського полку. Місця число Стать, імя, прозвище й черга персонального посвідчення До якої год. звільнен У якої год. повернувся Примітка Січ. 5 Ланковий Михайло Василюк 4. до 20 г. в строк Козак Петро Петренко 73 . до 22 г. у 23 г. Явився не- тверезим Черговий в сотні, підстаршина Хома Дідок. 8 Козак Микола Сидоренко 62 . до 23 г. у 22 г. Посвідчення не повернув Черговий в сотні, ланковий Василь Кисель. і т. и. 152 Додаток 15. До арт. 309, 373. Примірні зразки словесних рапортів. Рапорт вартового в полку старшини, номішнику командира дивізії. Пане Генеральний осавул (полковник) у 1-му пішому Запоріжському полку під час варти ніяких випадків не трапилось (а коли що було, то докладає про це). Рапорт чергового ветерінарного сфершала командирові полку. Пане полковнику в ветерінарному лазареті хворих копей 7. О шостій увечері пав 4 сотні кінь „Ласкавий“ (або під час черги, ніяких випадків не трапилось). Рапорт чергового в загальних кухнях командирові куріня. Пане полковнику на кухні куріня під час черги трапилось те-й те (або ніяких випадків не трапилось). На харчуванні із казана значиться 348 козаків; готується суп-локшина й гречнева каша; вага пайка 23 золотника. ПРИМІТКА: Командирові полку рапортується: „на кухні такого-то куріня“, командирові бригади „на кухні такого то куріня такого-то полку“. 153 Рапорт чергових в сотні (батареї, команді) при явці бунчужному з причини здачі й прийому черги Попереднього. Пане бунчужний, чергу в сотні (батареї, команді) здав. Нового. Пане бунчужний, чергу в сотні (бата- реї, команді) прийняв. ПРИМІТКА: Коли є які несправності при прийомі черги, то за них докладається після рапорту. Рапорт вартових в частині старшин при явці командирові полку. Попереднього. Пане полковнику, варту в пол- ку здав. Нового. Пане полковнику, варту в полку прийняв. ПРИМІТКА: За несправності доклада- ється після рапорту нового вартового в частині. Рапорт чергового в батареї командирові батареї. Пане полковнику (осавулє), в багареї під час черги ніяких випадків не трапилось. Рапорт чергового в сотні командирові куріня або полку. Пане сотникову (або полковнику), під час чер- ги ніяких випадків не трапилось (або трапилось те й те). Рапорт чергового в сотні командирові дивізії. Пане генеральний осавулє, в 8 сотні 2-го 154 пішого Волинського полку ніяких випадків не трапилось. Рапорт чергового в стайні вартовому старшині. Пане хорунжий, в стайні 2-ї батареї під час черги ніяких випадків не трапилось (або наприклад: „втікла під час водопою кобила „куля“ й до цього часу не розшукана"). Рапорт чергового в чайні й крамниці козаків командирові полку. Пане полковнику, в чайні й крамниці козаків під час черги ніяких випадків не трапилось (або трапилось те-й-те). 155 Додаток 16. До арт. 313. КНИГА ПРО АРЕШТОВАНІХ 1-го Пішого Харківського Полку. На 1919 рік. 156 Ч. сот- ні. Стать, ім'я й призвище. Хто зааре- штовав. Причина арешту. 4 Козак Юхим Коваленко. Коман- дир сотні. Провадив команду не в порядку. 5 Козак Евген Сидорчук. Коман- дир куріня. Явився з отпус- ка в нетверезо- му вигляді Немуш. сотні Козак Хведір Гамченко. Віддан під суд наказом по полку ч. 103. За крадіж. Вартовий в полку, 1 Козак Іван Петровський. Наказ полку ч. 324. За самовільну від- лучку на протя- зі двох діб, п'ян- сytво й бійку з приватними осо- бами. Вартовий в полку, Примітка: Коли знову заарештованих не було, 157 На який строк зара штовай. Відібрані гроші й коштовні речі. Час прийняття під арешт. Коли кін- четься строк. Помітка про визвіл на 3 доби Сріб. ний годинник. ч. 2703. 18 листопаду о 14 год. 21 листопаду о 14 год. Визволен 21 листопаду о 14 год. Вартовий в полку Хорунжий Чуленко. на 4 доби 1 карб. 40 шаг. 17 год. 22 листопаду о 17 год. Визволен 21 листопаду о 14 год. по записці командира куріня. Варт. в полку Хор. Чуленко у загальній камері. Сотник Сметана. — 10 листопаду о 9 год. На 20 діб — 21 листопаду о 10 г. 11 грудня о 10 год. Значк. Кобольчук. то вартовий старшина нічого не пише. 159 ВАРТОВИЙ в І-му пішому ЗАПОРІЖСЬКОМУ ПОЛКУ. 19 березня 1919 р. Ч. 5. м. Житомір. Додаток 17. до арт. 340. Командирові 1-го пішого Запо- ріжського полку. Вечірній рапорт. Доношу, що за минулий день в полку ніяких випадків не трапилось (або трапилось те-й-те); козаки в кількості 5 чоловік, яких список додаю на звороті цього рапорту, під час вечірньої перевірки й після 22 г. не були присутні; звільнених до пізного часу 7 козаків. Сотник Хведоренко. 160 Ч. сотні. ІМ'Я Й ПРИЗВИЩЕ. Козаки, які не з'явились і самовільно відлучились: 8 Ковак Хведір Короленко. Не- " Вильгельм Клейтен. мустр. і т. и. Увільнені до пізнього часу: 1 Підстарш. Іван Клименко. 7 Ланковий Петро Кушнір. і т. и. Ким увіль- нен. Бунч. До 20 год. Сва- вільно До якої години, Ком. сотні. До 24 год Сотник Хведоренко. 161 ВАРТОВИЙ в 1-му пішому ГАЛИЦЬКОМУ полку. I-го квітня 1919 р. Ч. 11. м. Київ. Додаток 18. До арт. 341. Командирові 1 пішого Галиць- кого полку. Ранішній рапорт. Доношу, що за минулу ніч в полку ніяких випадків не трапилось (або трапилось те-й-те). Арештованих козаків 8 чоловік, яких список додаю на звороті цього рапорту; із самовільної відлучки не вер- нувся немуштрової сотні коз. Вальгельм Клейтен; запізнився на 1/2 години 1 сотні Іван Клименко. Сотник Хведоренко. Ч. сотні. СТАТЬ, ІМЯ й ПРИЗВИЩЕ. Хто заарештовав Причина арешту. На який строк заарештован. Час прийняття під арешт. Коли кінчається строк. 8 Коз. Микита Власенко . Бартов. старш. Явився з утікання. — 26 лютого До роспор. 7 „ Микола Голубенко Ком. сотні По підозрінню в крадежі. зъ загальній камері 27 ,, До респор. 4 " Василь Колесниченко Ком. сотні За п'янятво й бешкет у сотен, помешканні на 2 доби „ о 22 год. 1 Березня о 22 год. Пис. Макар Манаренко Й т. и. Нач. шт. дівізії. За недбалу переписку. на 5 ,, „ о 15 год. 4 березня о 15 год. Сотник Хведоренко. 163 Додаток 19. до арт. 462. РОСПИС свят, у котрі війська увільняються від навчань. 1. В перший день Нового року. 2. 5 січня після обіду напер-додні Водохрещи. 3. 6 січня в день Водохвєщи. 4. 22 січня—в день злучення Галичини в Над- дніпрянською Україною. 5. 2 лютого—Стрітення. 6. У п'ятницю й с боту на Масниці. 7. У вербну суботу після обіду. 8. 25 березня—Благовіщення. 9. Після обіда в четвер, а також у п'ятницю й суботу на білому тижні. 10. Перших три дня Великодня. 11. В день Вшестя. 12. В день Тройци й Св. Духа. 13. 29 червня—Петра й Павла. 14. 15 липня Св. кн. Володимира. 15. 6 серпня—Спас. 16. 15 серпня—Перша Пречиста. 17. 8 вересня—Друга Пречиста. 18. 14 вересня—Здвиження. 19. І жовтня—Покрова. 20. 8 листопада—Св. Архистратіга Михайла. 21. 21 листопада—Введення. 22. 26 листопада—Св. Перемогоносця Юрія. 23. 6 грудня—Зимнього Миколи. 24. 24 грудня—Святий вечір (увесь день). 25. 25, 26 і 27 грудня—Різдвяні Св'ята. 26. Всі неділі. 164 27: Дні своїх голкових, сотенних і батарейників свят. Примітка: Крім того, командирам частин надається право увільняти козаків католиків і лютеранів од звичайних навчань для слухання служби Божієї в наступні свята: Католиків. Всіх святих (1 листопаду). Безгрішне Зачаття Пречистої (8 грудня). Тіла Божого (11-й день після Тройці). Лютерів. День спільної покутні й молитви (середа другого тижня великого посту). Івана Купала (24 червня). День реформації (котрий святкується в кінці жовтня). 165 Додаток 20 до арт. 462. РОСПИС головніших магометанських, далай-ламських, караїм- ських і жидівських празників, у котрі військові особи вищезазначених вір можуть увільнятися від службових навчань для слухання служби Божої, котра правиться по обрядах їх віри. 1) Магометанські празники: Гарафз—на один день. Гайди-Курбан—на три дня. Гашура—на один день. Мавлюдо—Набі—на один день. Рагаїб—на один день. Мігражд—Набі — на один день. Бараєт—на один день. Лайля-Ель-Кадр—на один день. Гайди Фітр—на три дня. 2) Далай-Ламайські празники: Шине-Джиль—на один день. Цачан-Сар на три дня. Урюс—на один день. Ова—на один день. Зул—на один цень. Дючим—чотири рази в рік по одному дню. 3) Караїмські празники: Пейсих—перший і сьомий дні. Шувюйс—на один день. Теруа—на один день. Килур—на один день. Сукнот-перший день—тільки на день. Шиміні-ачерет—на один день. 4) Жидівські празники: Пейсих—на перші два й на останні два дня. Шувойс--на два дня. Рошгашуну—на два дня. Їомкіпер—на один день. Сукойс—на два дня. Шмініацерес—на один день. Сімхастойру—на один день. Примітки: 1) Іза жидівських празників козаки обов'язково увільняються лише в на- ступні: Пейсих—на перші два дня й на один останній день, Їомкіпер—на одну добу й Рошгашуну—на дві доби; в останні-ж праз- ники командирам частин дається право доз- воляти козакам, у вільний тільки від службу час, збиратися для виконання обрядів Їх віри й увільняти їх на цей час од роботи. 2) Правило увільняти військових осіб нехристиян у названі празники не роспрос- торюється на військовий час і наступні ви- падки: коли частини військ виконують вар- тову службу, пред'являються на огляд, пере- буваютъ на навчаннях, маневрах і в походах; в цих і інших випадках військові особи не- християне, нарівні з іншими не визволюють- ся від обов'язків муштрової служби й від робот. 167 Додаток 21. До арт. 464. Правила погребу козаків. 1. Негайно по упокоїнні козака, лікаря, в який він умер, сповіщає про це частину, в котрій покійник служив; канцелярія частини повідомляє про це його сотенного командира, а останній повинен обов'язково повідомити про смерть роличів козака, коли відомо, що вони живуть у тім-же місці або його околицях. 2. Для перевозу покійників заводяться мари, чорна ремінна упряж без дуги й жалібна попона, а де потрібно—також і ноші; в артилерії—для вміщення труни на лафеті мусять бути платформи; крім того в частинах повинні бути заведені покрів на труну й шапка та холодна зброя для накладання на покришку труни під час погребу. При перевозі тіла, козак, який управляє ко- нем, повинен бути в парадній формі. 3. Покійник одслівувавться в церкві, під час служби Божій священиком, причетом і всіма пів- чими; під час одспівуання обов'язково мусять бути присутніми всі ближчі начальники покійника до сотенного командира включно й, по можливості, всі вільні від служби козаки тої сотні (батареї, команди), в якій покійник служив. 4. Після одспівування покійника, домовина виноситься з церкви й ставиться на мари, на котрих загодя прикріпляється могильний хрест; пан- отець частини провожає покійника до могили. 5. Похорони козаків християн, неправославних, діються з вищезазначеними шанобами; погріб 168 іх на тих-же кладвищах, де й православних (ар. 10 цих правил), але відспівуються воны по обрядах своєї віри. 6. Погріб козаків нехристиянської віри робиться дбанням лікарінь; начальники й товариші по службі, які зазначені в ар. 3 цих правил, не повинні заставляти без своєї уваги й цих покійників і мусять бути присутніми при виносі їх; похорони таких козаків робляться на їх кладвищах 7. Уникаючи від ширення зарази, похорони козаків, які померли від заразних хворостей робляться роспорядженням лікарінь; бути присутніми на похоронах товаришам по службі не дозволяється. Лікарні, котрі повідомляють про смерть таких козаків, повинні що-разу обмовляти, що козак умер од такий-то заразної хвороби й що він буде похоронен роспорядженням лікарні. 8. Всі роспорядження про похорони козаків, які померли в місцях зимового квартирування частин, коли самі частини в той час знаходились у таборі—покладаються на завідуючих командами, які залишились од табору. 9. Командиру частини дається право при погребі козаків наряджати музику, а коли частина її не має, то просить про це роспорядження начальника залоги. 10. В кожному пункті квартирування військ улаштовується особливе загальне військове кладвище з поділенням на часті, по числу частин. Коли приходить ся хоронити козаків на місцевих загальних кладвищах, то там кожній частині відводиться особлива часть. 11. На дбання частини покладається клопіт за постійне порядкування свого участку, про під- 169 держування в належному стані могил і постанову для кожного покійника хреста з надписом назви частини, ч. сотні (батареї) або назви команди, в якій служив покійник, його статі, імення, призвища й часу смерті. 12. В канцелярії частини належить мати план свого кладвищанського участку з визнакою ч. ч. могил і кнєгу для померших. 13. Частинам і окремим особам надається право скрашати могили козаків і взагалі свій уча- сток, по їх розсуду з тим одначе, щоб уцьому всьо- му не було відступів од загальних законів і порядку, котрий запроваджено на кладвищі. 14. Коли розичи побажають, то їм дозволяється похоронити помершого козака на іншому кладвищі, але при цьому видатки частини не повинні перевищувати тих, котрі допускаються при похоронах на призначеному для цього участку. 170 Додаток 22. до арт. 465. Наказування для ощаження здоровля козаків. Головнішим клопотом начальників усіх ран- гів повинно бути заховання здоровля підлеглих їм осіб. Кожна військова особа повинна берегти своє здоровля й негайно виконувати всі вказівки, котрі відносяться до цього. Для ощаження здоровля взагалі й відвернен- ня заслабань, котрі найбільш розповсюджені, в військах необхідно виконувати, незалежно від указівок санітарного старшини, нижчезазначені міри. I. Міри котрі оберегають од різких остуд тіла (простуда). Різка остуда тіла й в особливості в роспа- леному стані, часто веде до заслабання: грудному, шлунково-кишковому й ломотному. Особливо небезпечний перехід од зусиле- ного руху, коли козаки роспалені, до повного спокою. Шкода обявляється переважно на тих, які випещені постійним кутанням, носінням за- надто теплої одежі й ін. З'ясівна для відвернення заслабань, котрі ви кликані різкою остудою, кожному обов'язково виконувати наступне: 1) Уникати під час холоду виходити на по- вітря в роспаленому стані. 2) Після лазні одягатися тепліш і не пити холодного. 171 3) Коли в зімній час приходиться виходити з теплого помешкання на повітря, треба бути одягненим згідно погоді. 4) Перед виходом на холод не пити горячого чаю а на відпочинках, у зімній час, пити чай лише перед виступом. 5) В розпаленому стані й на поході не пити нічог- й не здіймати сджі доки тіло в поту. 6) В жаркий час пити чай; це найкращий напиток для утолення згаги. 7) Ухилятись від протягу й не зупинятись довго під ним у помешканнях. 8) Старатися в рухові й під час їзди верхи дихати носом. 9) При зупинках для відпочинку не лягати на сиру землю. 10) Коли прийдеться промокнути на дошку, при першій же можливості, пересядгнутися в сухе, для чого під дощем у теплий час краще всього бути без шинелі, щоб мати її сухою для одягання, поки мокра одіж не просохне. 11) В морозну погоду сиру одіж перед одя- ганням треба можливо старанніш просушити. Більше того необхідно: 12) При перевізках ешелонів військ по за- лізниці зимою й в холодний сирий час, в особли- вості, коли вагони не досить або зовсім не опа- люваються, необхідно видавати козакам теплі ре- чі на перший час переїзду. 13) При призначенні на стійки, котрі дуже обдуваються вітром, і взагалі в холодну й сиру погоду, видавати козакам теплу одіж (кожухи й повстяники). 14) В зімній і сирий час, особливо при хо- лодному вітрі, не тільки зимою, але також і в інший час, при пошестях шлунково—кишкових заслабань, козакам давати фуфайки або теплі сорочки. 15) Переходи військ у холодний час року призначати по можливості невеликі; при цьому доглядати, щоб війська могли-б зігрітися на вс- ляких відпочинках або принаймні вночі, а також щоб вони одержували горячу їжу й пиття не менш двох разів на день. 16) Під час холоднечи йти більш зімнено, зменшаючи установлені віддалі, а кінним і обоз- ним од часу до часу спішуватись; на великих відпочинках і нічлігах, під час холодів і в сиру погоду, де тільки можливо розводити й піддержу- вати оgnище. 17) При літніх пересуваннях виступати як можливо раніш, щоб війська могли прийти до місця призначення ще до спеки. 18) На поході в жаркий час дозволяти ко- закам: іти вільно, з більшими інтервалами й від- далями, чим призначено, й помалу; розстібати комірі; по можливості зменшати споряд, що но- ситься, й не робити с початку похода відразу переходів цілком, а лише поступово, втягаючи в них війська. II. Міри, котрі оберегають од шлунково-киш- кових заслабань. Одною з самих частих причин заслабань шлунково-кишкового проводу являються невідпо- відні їжа та пиття, чому догляд за добротістю їжі й своєчасним приняттям її в належній скіль- кості, безумовно-необхідний для відвернення ко- заків од заслабань. 178 Крім того, недобротна вода, котру вживають у неперевареному виді для паття й приготування їжи, часто являється причиною заразливості не- безпечними пошесними захоруваннями, як-то: тиф, холера, крівавий пронос (ерівавиця) і инш. Через те: 1) За приготуванням їжи повинен бути са- мий пильний догляд; всі харчі мусять бути доб- ротні й свіжі. 2) Посуд, в котрому приготувасться й в яко- му роздається їжа, повинен бути чистим й де по- трібно, належним чином вилудженням; мити посуд слід кип'ячоюою горячою водою. 3) Помешкання, де готується й роздається їжа, й пекарня повинні держатися в повній чи- стості й охайності; містити тут козаків для життя не дозволяється. 4) Козаки, які заняті приготуванням їжи й печеньям хліба, повинні бути зовсім здорови, чупурмо й чисто одягнені й мати часті руки. 5) Купування харчів у продавців—рознощи- ків, особливо всяких закусок, ковбас і т. и., як приготуваних без усякого догляду й часто з недобротних добутків,—мусять бути заборонено козакам. 6) Всі харчові припаси повинні зберігатись у чистому посуду й чистих помешканнях, накрити- ми, щоб на них не осідав пил і не сідали мухи. Особливо слід звертати увагу, щоб хліб і инші припаси не ховались козаками в скринях або шафках разом з одежою або білизною, й щоб взагалі ніякі лишки їжи не хоронялись у касарнях. 7) Ніколи не слід занадто обтяжати шлунок, відразу швидко найдатися до тямнини й много пити; в особливості не слід найдатися дуже сито на переходах у літній час. Їсти слід спроквола, гарно пережовуваячи їжу, й перед ідою обов'яз- ково мити руки. 8) Вранці не виходити на вчення, роботу й не виступати в похід натще, але вперед випити чаю з хлібом; корисно, коли це можливо, вида- вати що ранку горячу їжу—кулешик або суп; особливо важко виконувати це, коли з'являються які-небудь шлунково-кишкові пошесті, наприклад: холера, пронос крівавий, животовий тиф і инш. 9) Слід чистити зуби не менш одного разу в добу, краще всього на ніч. 10) Після кожного прийму їжи треба по- лоскати рот чистою водою, а останки їжі, котрі залишаються поміж зубами, виймати гостро очи- щеним гусиним пером або тонко-загостреним сірником. 11) Всякі зіпсовані припаси, несвіжі й не- добротні, для вживання їх в їжу можуть повести до шлунково-кишкових заслабань. 12) Небезпечні також і припаси, котрі збе- регались не досить чисто, забруджені мухами, заваскуджені пилом або брудними руками. 13) Не повинно вживати в їжу: садовин і городин сирих, недоспілих або по- чиняючих гнити; м'яса, коли на йому помічаються потемнілі або зеленоваті плями, коли воно пахне затхлим або гниллю, коли воно в'яло, ослізнуто й мокр; при протиканні ножем не виявляє пруж- ного опіру, а при стискуванні пальцями—рослов- зається; риби, коли вона має поганий дух або в'ялі зябра, провалені очі, покрита слизью й взагалі вже давно не жива й не свіжа; особливо звертати 175 увагу на солону рибу; така риба з дурним духом або їржою, ослізнута, з в'ялим м'ясом, яке роспо- взається, безумовно шкідна; взагалі солону рибу не їсти в сирому виді, уважаючи від струйня рибною етрутою, а тільки гарно вимокнуту й потім уварену; Квасну капусту, коли вона пагано пахне, не хрумтить на зубах, на смак гірька й на полап м'ягка, слизька й в'яла; Хліб, коли він горячий, сирий, притухлий, з хрустінням, гіркотою або покритий пвіллю; Молоко сире, котре продається на базарах або в рознос; Сиру воду; таку воду можна пити тільки то- ді, коли вона досягнольно чиста, прозора без усякого запаху та смаку й коли санітарними стар- шинами вказано, що вона не шкодлива; не по- винно пити воду з калюж, болот, ставів, забруд- жених криниць із рік або озер коло сел; у край- ності, коли доброї води зовсім не має, то пити її слід не інакше, як прокип'яченою й вистудже- ною; але ліпш всього в таких випадках заспоко- ювати згагу чаем; зберегати воду для пиття по- винно в досягнольно чистому посуду; Сирівець, котрий незравильно приготован; сирівець — здоровий напиток, коли він добре приготован, обов'язково на кип'яченій воді й збе- регається в чистості; він повинен гарно вибродити й бути не занадто молодим і недокислим, але та- кож і не занадто старим, перекислим; сирівець занадто молодий або перекислий може визвати розвільнення; зберегати сирівець слід також, як і воду в безумовно чистому посуду. 14) Уникати великої згаги, для чого не їсти побагато занадто солоной або дуже жирної їжі; 176 непомірковане пиття допомагає тому, що викликає розбільшення; Істи суху їжу слід уникати. 15) Ніколи не пити замадто холодної води або інших напитків. 16) Коли з'являються пошесні шлункові за- слабання, безумовно забороняється пити сиру воду, сире молоко, вживати в їжу сиру садовину та городину, селону рибу й взагалі давно при- готувану їжу; їжу, котра зостається з ранку до вечера або до другого дня, треба знову уварити або випекти. III. Запобіжні міри проти хворости шкурки. Хворости шкурки в більшості своєї є зараз- ні й легко передаються іншим, як при необереж- них зносинах з занедужавшими, так і через речі хворих. Нечистоплотність, грязне тримання білизни, одяжи й постелі спомогають хворостям шкурки чиряками, прыщами, лишаями й т. и. Неохайність багато спомогає вошивости; че- рез те треба строго стежити, щоб чистота тіла підтримувалась своєчасним миттям у лазні або купанням у літній час. Козакам необхідно вселяти, щоб після кож- ної роботи, котра зв'язана з забрудженням рук, вони мили їх з милом і витирали до-суку. Необхідно дбатися, щоб прання білизни ко- заків, носильної й пестельної, провадилось по можливості шляхом зоління її. Оліж старих строків не повинна бути видана рекрутам без попереднього обеззаражування; матраси зо всіма постельними приналежностями козаків, які відправлені на лікування в шпиталі, 177 лазарети й околодин, обов'язково убирати з по- мешкання й мити їх та обеззаражувати. Належить звертати увагу на наступне: 1) Сверблячка з'являється в виді коростявої висипки, частіш всього на руках між пальцями, в пахвах, під мишками, на калітці й на ногах; вона дуже заразна й через-те занедужавших від неї слід негайно відділити, й їхню одяг і постель взя- ти до обеззаражування. 2) Пархи з'являються переважно на голові в виді корости та струпів, при цьому випадають волосся. 3) Чиряками та лишаями люде можуть за- ражатись один від одного в лазні, через що слід полиці й лавки перед миттям облити та обмити горячою водою. IV. Запобіжні міри від пранцюватих хворостей. Всяка пранцювата хворість не безпечна як для здоровля самого занедужавшого, так і для дорівих, які стикаються з хврам; небезпечення також й наконешник, котрий деякі не лічать серйозною хворістю; він часто веде до тяжкої бо- лести очей, суставів, міхура, нирок, серця та інш. Надто небезпечен сифіліс по своїм пізвішим наслідкам як-то: болістям костей, мізока, пара- ліжам, в сталенням очей, сліпоті й т. и.; крім того ще через те що на протязі багатьох літ він зостається заразним, перед в'ється погомству й робить його кволим золотушним і слабим. У дбалістях за своє здоровля слід не забу- вати: 1) Що заразливість виникає найчастіше в 178 нетверезому виді, затим що п'яний не розбирає з ким він має зносини й не стережеться. 2) Що пранцювата болість не є ганьба, а нещастя й що занедужавші нею ні в яким разі не повинні управляти своєї болести, а навпаки зараз-же звернутися до санітарного старшини; ці болести ніколи сами по себе не проходять. 3) Що сифілісь передається не тільки при зносинах, але й при близькому спілкуванні з хворими, наприклад, при користованні білизною хворого, його одяжем, посудою, ложкою, цігар- кою й сигарою, які курив хворий, поцілунками, оловцями, книжками, рушниками, хустками й т. и.; тому хворий не соромлючись, повинен упереджу- вати товаришів у своєї болесті й, уникаючи від передачі їм своєї хворости, ніколи не повинен користуватись чужими речами. 4) Що при пранцюватих болестях треба бути особливо чистоплотним, мити частіш руки, не рушати брудними руками лице, й найпаче очі, позаяк можна осліпнути. Примітка: Санітарні старшини повинні в своїх балачках з козаками роз'ясняти їм запобіжні міри проти заразливости пранцю- ватими болестями. V. Запобіжні міри від ушних болестей. Для запобіження від болестей вух, при вся- кої болести в ухах або при почувтю незручности, не слід колупати в них сірником, оловцем і т. и. предметами, а повинно негайно в такім разі звер- нутися до санітарного старшини. Що-дня при вмиванні вранці треба мити й вуха, потім їх витирати рушником насуко. 179 VI. Очні болести. У видах запобіження від очних занедужань необхідно строго назирати за чистоплотністю ко- заків, охайним додержанням одежи, білизни, пос- тельних приналежностей і помешкань. Очні болести пер-даються від хворих до зло- рових шляхом перенесення грою або слизі з бо- лячого вока на зд-рове вою пальцями, рушника- ми, поши-ками, хустками й т. и.; щоб заразити— досить самого незначного, навіть непримітної скількості, гною або слизі. Через-те обов'язково: 1) Підтримувати в насарчях чистоту пввітра, єдень—мнжливо частіш очиняти кватир и, в особливості, коли люде на прогулці; уночі ж підтр-мувати в однй із нічок вогонь. 2) В таборі перевітровати н мети частим підняттям пол. 3) При перевізках у вагонах користоватись усяким трпунк-м, щоб виволити людей на по- вітря, хоч-би на с мий к роткий час; перевітрю- вали, відчиняючи вікна й двері. 4) Безумовно не дозволяти в помешканнях куріння й, по можливості, чищення рушниць, спо- ряду й одежи. 5) Підмитання й протирання підлоги прова- дити не інакше, як після по ереднього ї звохне ня. 6) Лямпа запральти старанно, щоб вои горіли без кіл ти; ні в якім разі не прикручувти їх для зменшен-я світла вн- і; сплящих-же захи- щати від яркого світла якими-небудь ковпак ми на лямпах. 7) Одіж старих строків служба видавати рекрутам не інакше, як після старанного обеззаражування. 180 8) Не дозволяти носить тісних комірів у сорочках, тісних комірів у мундирах і шинелях, особливо в рухові козаків при повному споряду. 9) Ніколи не користоватися рушником товариша. 10) Після сна, брудної роботи й по поверненню з іавчання умитися з милом. 11) Ні в яким разі не умиватись каламутною ат брудною водою й не умивати лиця водою із рдта; також не умиватись у роспаленому стані оуже холодною водою. 12) Козаків, у яких починають гноїтися очі або зауважено їх почервоніння, негайно наслідати до санітарного старшини. VII. П'янство й його наслідки. Горілка й всякі інші спиртові напитки не потрібні для здоровля; в великій скількості або на порожній шлунок дуже шкідні, оп'яняють і можуть бути причиною смерті; хто багато п'є, той захорує страшною болістю—запоєм; така нещасна людина швидко розлажуває своє здоровля й звичайно передчасно помирає. Часте вживання горілки, хоч-би й не в великій мількості, погано впливає на здоровля, ті, що п'ють горілку й взагалі спиртові напитки, швидче занедуживають ріжними болістями й труднійш вилічуються від них. Горілка не зігріває й не підприпляє здорового чоловіка; вчуття тепла й підіймання сил або поліпшення апетиту від випитої горілки—омильні, позаяк за цим наступає лише упадок сил і ще більше утомлення. 181 Треба пам'ятати, що окрім шкоди для здоров'я, п'янство служить причиною убогості, а підльоток —причина майже всіх провин і злочинств. Люде можуть инколі нуждатися в спиртових напитках, але тоді ці напитки призначаються лі- карими, як ліки. VIII. Обережності при купанні й митті в лазні При купанні треба виконувати наступні обережності: 1) Не слід купатися раніш, як через дві го- дини після приняття їжі. 2) Не купатися в болотній стоячій воді. 3) Роспалившись і в поту не входити прямо в воду, але попередньо простигнути й помочити голову й груди, а потім уже входити в воду. 4) Краще купатися тоді, коли сонце не особ- ливо сильно пече—вранці або увечері, але після східа й до західа сонця; під час купання слід пла- вати й взагалі робити більш руху в воді, а не стояти на однім місці. 5) Не слід купатися занадто часто, довго, до втоми або доти, поки заболить голова й почу- ється дріж; купатися два раза на день зовсім досить. Купання не може вповні замінити миття в лазні. Відносно лазні належить керуватись слідую- чим: 1) В лазні слід митися не рідче двох разів у місяць. 2) Почуваючи себе слабим без дозволу сані- тарного старшини або в крайньому разі фершала —до лазні не ходити. 9506 182 3) В парильному відділі лазні—на полиці— не залишатися довго. IX. Ощаження ніг. Ощаження ніг має для козака велике значення в особ из сти для піхотинця. Як самий козак, так і всі начальники повинні безпрепинно доглядати за здоровим станом ніг, уважливим пильнуванням їх, за вірним припасуванням обувя, справним держанням його, а також шкарпеток або онуч, керуючись наступними правилами: 1) Чоботи. Кожний козак повинен мати на лице не менш двох пар вповні справних чобіт. Чоботи повинні бути правильно припасовані; правильна припасовка їх є в тому, щоб чобіт був одягнений на нозі справно, не був би ні вузький ні широкий і мав би достаточну довжину; підошва чоб та повинна бута достаточної широцни й довгости, щоб стопа ноги під час наступання зовсім свободно вміщалася на ній; носик повинен бути настільки широкий, щоб великий і другий пальці ноги могли свободно вміститися поруч аби не було того, що всі які плець поверхгасться в ід другого; задні чобіт не повинні бути з нідто високими, щоб воно не натирали шиколоток; зачаблук, по широчині й довжині, повинен відповідати задку; з внутрішньої сторони на підошві чобіт не повинно чутися шпильок і нерівностей. Корисно вкладати в чобота поодинчі або половінні стельки, ктрі вирізуються з сукна, шкіри чи к рока; у крайності, стельку можна зробити й з соломи. 183 2) Онучи. Онуча повинна бути чистою, відірваною від цілого кавалка, не підрубаною, без шва, лірок і латок, щоб уникнути намуленьня ніг. Для того, щоб зодягти онучи треба спершу їх рівно розістлати (на підлозі, на полу, на землі), потім поставити ногу на онучу так, щоб кінці пальців були вершка на 1½ від верхнього краю онучи, й почати завертати ногу лівим кінцем онучі, а верхній куток цього кінця підвергати під подошву з правого боку; завертати ноги треба досить туго, зважаючи на те, що слабко намотана онуча при взутті чобота може легко збитись; не слід завертати ногу на віску, через те, що в рухові буде почуватись тіснота, яка викличе худку заморінність в нозі; лишок онучі, який залишається над пальцями, треба загнути під пальці; коли завертаннясь в онучу нога, то треба дбати завжди про те, щоб онуча на всій нозі, особливо ва підьомі лежала рівно без зморшок і складок. Коли в такій спосіб буде завернена онучою нога, то онуча при взутті чобота не буде ні розмотуватись ні збиватись до гори. Не слід занощувати онучі, завертуючи двічі під ряд одним і тим же кінцем: треба кінці завертати по черзі. Брудні онучи як можна скоріше випрати, добре висушити й викатати; вохкі онучі приють а не викатані жорстокі й легко намуляють ногу; в час походу онучі корисно намазувати несолоним топленим салом, вазеліном і т. и. Просалені онучі довше носяться й робляться м'якими, а тому не шкодять навіть коли не викатані, діпше захищають ногу від вохкости та холоду й роблять шкірку мняжше, чим зберегають ногу від шилан, задр і намулень. 184 В холоднечу необхідно носити теплі шер- стяні панчохи або онучі. 3) Ноги. Щоб ноги утримувалися в чи- стоті, необхідно вимагати від козаків по можли- вості частіше обмивати їх не дуже зімною, а хатньої температури, водою з милом і після цього витирали б їх насухо. Особливо це потрібно робити після довгих переходів в спеку і більш всього тим, у кого ноги упривають. Такі обмивання зміцнюють шкірку й зменшують роз'ятрення шкірки від поту. На ночівках, коли це можливо, стежити щоб козаки здіймали взуття, даваючи цим відпочинок ступням ніг і зберегаючи їх від прилості; при довгочасних переїздах по залізницям не забро- няти козакам здіймати у вагонах форменне взуття і заміняти його більш зручним і легким неформенним або лишатися в панчох х. Коли буде помічатись надзвичайна уприлість ніг, негайно про це повідомляти лікаря або фер- шала. Нігті на пальцях ніг повинні бути старанно і правильно обрізані, але не дуже коротко; особливо тєб уникати глибокого вирізивання кут- ків нігтів, з огляду на те, що дуже к ртко брізані нігті з причини надавлення взуття, вростають в оточуючу їх шкірку й викликають цим запалення її. Н ібільш стежити, аби на ступнях не було мозолей і мозолевих місць. П червонізші місця та пузирі на ступнях, які виникають з причини помуленьня ноги взуттям, слід на ніч старанно обмити і вимазати салом, вазеліном, або особливою, для цього виданою, мастило; вживання для намулених ніг шерстяних онуч шкодливо; пузирі не слід зрізати аб) прокалювати без лікаря; вза- 185 гали, як тільки заслабнуть ноги, належить негайно звернутися до санітарного старшини. Коли чобіт мулить, або надавлює на яке-небудь місце, на якому з'являється мозоля, то його треба розширяти, а ногу що вечора розмочувати в теплій воді з милом, після чого мозолеві місця вишкрюбати тупим ножем, це робити треба доти, поки вони не будуть зніщені остаточно. Мозолі ні в якім разі не слід різати гострим ножем, або бритвою, завляки тому, що необережне, глибоке вирізування їх може викликати запалення роз'ятренних місць і інші більш небезпечні захорування. X. Одмороження. Щоб запобігти сбмерзанню вживаються слідуючи засоби: 1) Узуття насамперед старанно оглянути: воно повинно бути цілком справне, а головне—просторе; при тісному взутті, навіть при невеликому, може бути одмороження. 2) Ноги насамперед вимити милом і намастили яким-небудь жиром (вазеліном, несолоним салом, гусиним смальцем) або глицеріном. 3) На ноги задягати шерстяні панчохи, або сукняні онучи. а в крайньому випадкові, коли досить просторе взуття, подвійне число полотняних онуч; досить добре захищає ногу від холоду завертання її поверх онуч м'яким папером. Пользовито вкладувати в чоботи сукняні, повстяні або солом'яні устілки. Кінним пользовою обмотувати стремена сукняною трапкою або соломою. 4) Для захисту лиця та вух від одмороження можна їх намазувати яким-небудь з видознан- чених жирів. Одморожеві місця тіла слід, на морозі негайно почати обережно натирати й продовжувати це до тої пори, поки одморожене місце не зогріється й не почервоніє. Коли входять в тепле помешкання, то одморожені місця тіла слід намазати яким-небудь жиром, або глиперином. 5) З огляду на те, що одмороження легко настає у людей слабих і виможених при температурі навіть і не дуже низькій, або при перевозці хворих і виможених козаків в холодні часи, треба звертати пильну увагу на те, щоб вони були тепло задягнені й узуті. 6) Надвірним вартівникам в часи морозів треба як можна більше бути в рухові, уникаючи можливості залишатися на довгий час без руху й вживаючи всі зусилля або побороти нахил за- снути. XI. Соняшний і тепловий удар. Щоб запобігти соняшного і теплового вдару треба вживати слідуючі засоби: 1) При пересуненні військ в спеку, коли предбачається невеликий перехід, вирушати в дорогу зрання з таким розрахунком, щоб при- бути до місця призначення до наступлення спеки; коли треба зробити великий перехід, то слід ро- бити в саму спеку найбільший відпочинок і виру- шати далі назвечір, коли спаде спека. 2) Дозволяти козакам іти більш роз'єднано, чи це вимагається статутом, тихою ходою, з розстебнутими комірами, звільнивши при цьому людей насільних можливо від несення споряду, зменшуючи кроп головних сотень, аби не примушу- вати задні сотні їх догоняти. 3) Щоб голова не дуже нагрівалася, заборо- няти здіймати з голів шапки, але можно дозво- лити, щоб провітрити голів піднимати над нею шапку, щоб вона була де який час в холодку. 4) Козакам мати при собі пляшки з чистою перекипяченою водою, або холодним часом, поповня- ючи пляшки при першій к тому можливості. Відсутність питва схильне на хоробу, яку може визвати тепло (спека). 5) Погано почуваючого себе, тяжко ідучого, негайно вивести з ладу, посадити або положити по можливості в холодку, зняти з нього споряд, розтібнути мундир, комір сорочки і пояс штанів, дати випити води, облити голову й груди холод- ною водою. При зомлілості й неправильному ди- ханні треба творти роблене дихання. 189 Додаток 23. До арг. 474. КНИГА для медичного огляду козаків 5 сотні 2-го пішого Запоріжського полку. На 1919 рік. Примітка: 1) Список козаків складається по черзі строків служби. 2) Коли огляд провадиться двічі на місяць, то книга розбивається на шпальти, як показано для січня місяця. 190 Ч. ч. персональн. посвідчень. СТАТЬ, ІМ'Я й ПРИЗВИЩЕ. Строк служби. ЧАС ОГ Січень. 2 17 21 Буниужний Олексій Войко 1917 Зд. Зд. 35 Четар Іван Горбенко ... 1917 Зд. П. 6. 42 Ройовий Василь Маній .. 1918 Трахомат. Зд. 48 Ланковий Олексій Павлюк 1919 Звільн. від всіх обов'язків на 3 доби Зд. 52 Козак Матвій Березняк . 1919 Зд. До прийомно- го покою. 64 ,, Сава Горобець .. 1919 П. 6. Короста. Підпись Командира сотні К-р сотні, Сотник Браварь. К-р сотні, Сотник Браварь. Підпись провадившого огляду Санітарного старшини Санітар- ний Стар- шина Хорунжий Собко. Санітар- ний Стар- шина, Хорунжий Собко. ПЛЯДУ (МІСЯЦЬ) і ЧИСЛО). Лютий. Березень. Квітень. Травень. Червень. Липень. Серпень. Вересень. Жовтень. Листопад. Грудень. 192 Додаток 24. До артик. 396 К Н И Г А слабих козаків 5 сотні 4-го пішого ймені БОГУНА полку, відряжаємих до прийомного покою для ог- ляду санітарним старшиною. Місяць 1 число. СТАТЬ ІМЯ Й ПРИЗВИЩЕ Помітка санітарного старшини. Квітня 12 Козак Пилип КОНОНЕЦЬ . Надіслати. " Трофим РЯБОШЕНКО До прийомного покою. " Бунчужний Сидоренко Санітарний Старшина Сотник Зелений 13 Ройовий Богдан МОІСЕЕНКО Надіслати. Козак Микола БОЙЦУН . До шпиталю. " Опанас СУХОДУБ . Надіслати " Бунчужний Сидоренко Санітарний Старшина Сотник Зелений 193 Додаток 25. До арт. 362,482. К Н И Г А Прийомного покою 4 пішого йменні ПЕТЛЮРИ полку для занотування козаків надсилаемих для огляду санітарним старшиною. СТАТЬ, І'МЯ Й ПРИЗВИЩЕ. Квітень 12 5 Коз. Пилип КОЛОМІЄЦЬ . 1 Лихо- ХімінV Наді- сотень. число На що епабий. Піки. Доміркуван- ня санітарн. старшини. Помітка. " Тиміш РЯБОШАПКО 2 Ревма- тізм. — Зали- щити вприй- омно- му покою. й т. ин. 13 5 Рейовий Богдан МОІСЕЕНКО 2 Дужий Коз. Микола БОЙЦУН . . 3 Бром- хіт. " Опанас СУХОДУБ . . 1 Чирій При- клада- ти оли- в'яну маєть. Надіс- лати до шпи- таля До Київськ. шпиталю 194 Додаток 26. До артик. 493. ВІДОМІСТЬ про кількість слабих козаків 4 пішого Дніпров- ського полку " січня 1919 року. \begin{tabular}{|l|c|c|c|c||c|c|c|c||c|c|c|c|} \hline \multicolumn{1}{|l|}{Сотні й} & \multicolumn{4}{c||}{Приходячих.} & \multicolumn{4}{c||}{В прийомному покой околодку} & \multicolumn{4}{c|}{В шпиталях.} \\ \cline{2-13} \multicolumn{1}{|l|}{команди.} & Було. & Прибуло. & Переведено. & Видужало. & Було. & Прибуло. & Переведено. & Видужало. & Було. & Прибуло. & Переведено. & Видужало. \\ \multicolumn{1}{|l|}{} & \multicolumn{1}{c|}{} & \multicolumn{1}{c|}{} & \multicolumn{1}{c|}{} & \multicolumn{1}{c||}{} & \multicolumn{1}{c|}{} & \multicolumn{1}{c|}{} & \multicolumn{1}{c|}{} & \multicolumn{1}{c||}{} & \multicolumn{1}{c|}{} & \multicolumn{1}{c|}{} & \multicolumn{1}{c|}{} & \multicolumn{1}{c|}{} \\ \hline 1 & 3 & & & 3 \\ \hline 2 & 2 & & 1 & 1 & & & & & 3 & & & 3 \\ \hline 3 & \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c||}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c||}{}& 1 & & & 1 \\ \hline 4 & 4 & 1 & 2 & 3 & 2 & 2 & 1 & 3 & 1 & & & 1 \\ \hline 5 & 3 & \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c||}{3}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c||}{}& 2 & & & 2 \\ \hline Немуштрова Команда. & 1 & \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c||}{1}& 3 & 1 & 2 & 1 & 1 & 2 & \multicolumn{1}{c|}{}& 2 \\ \hline Колеметна. & \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c||}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c||}{}& 1 & & & 1 \\ \hline Музикантська. & 1 & 1 & \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c||}{2}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c|}{}& \multicolumn{1}{c||}{}& & & & \\ \hline \end{tabular} Всього . . 11 2 2 5 6 5 3 3 1 4 10 3 --- 13 Санітарний Старшина, Полковник Петренко 195 Додаток 27 до артик. 513. ЗАПИСКА ПРО АРЕШТ. 2 лютого 1919 року 2-ї сотні (команди). Стать, ім'я й призвище: Козак Іван Овчаренко. Ким арештован: Командиром сотні. Причина арешту: бешкет на вулиці в п'яному стані На який термін: на п'ять діб. Командир сотні, Сотник Грищук Помітка вартових в частині старшин. Прийнятий: 2 червня 1919 року о 13-ї годині. Коли закінчується строк арешту: 7 червня 1919 р. о 13 год. Вартовий в частині старшина, Значковий Біленький. Виволен: 7 червня 1919 року о 13 години. Вартовий в частині старшина, Хорунжий Різник ДЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ даній справи № 43 нду № 1098 пронумеровано 102 (стовба) + 946 = 196 (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошур, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: "22" 06 1993 р. Підпис Фучєєр ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) " " 19 р. Підпис