Проєкти військових статутів , 1920, 56 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ № фонду 1078 опису 2 справи 147 ВІЙСЬКОВЕ МІНІСТЕРСТВО. Управа Відділ 136с/1078 е 147 По описі Ч 19 року. Головне Управління Генерального штабу УНР Двій Генерал-квартирмейстер Управа навгамць Відділ сіатутів ДІЛО Ч ПРО Проєкти СТАТУТІВ НЕ ЗАТВЕРДЖЕНИХ. Почато вересень 1920 р. Закінчено 30 грудня 1920 р. аркушах ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР Проекти військових статутів 1920р. на 56 арк. Мою не саме Світло, 1. Львів До Друку Снагицькій Залозової Служби Вам засланому М. Ковальчуку Вирішено із друку на 21, п. керет 254. Пoшaнy віддається особі, хоч-би між нею і вартовим була канава, або ґратки і не далі як на 100 кроків. 255. Після віддання пошани, коли особа, який віддається її промине вартового в найзручніше для себе положення згідно з стройовим статутом. 256. Вартові біля арештанських камер, які повинні постійно наглядати за ними через вічко у дверях - для віддання пошани лицем не обертаються, але стоять "струнко"! 257. Нарні вартові віддають поану одночасово / без команди/ при чому молодший з'являється на старшого. 258. Вартові сіли входу в церкву, під час церковної відправи і біля труни, складають шапки і тримають мушкети в положенні "до молитви". 259. Для оглайдя поанні вартові кожухів не скидають. 260. Під час зміни - вартові повали не віддають. РОЗДІЛ Х Про почесні варти і почесних вартових. А. Про почесні варти і вартових. 261. Почесні варти наряжаються : 1/ Голови Української Держави, 2/Головам чукозених Держав,3/Фельдмаршалам, Міністрам: воєнному і флоту, голово командувачем армією. 4/Уповноваженим представникам-попрезентантам Голов чукозених Держав. 262. Почесні варти для зустрічі Голови Держави наряжаються лише в тих місцях, куди Голова Держави приїжджає, а не на шляху його проїзду. Головам Чукозених Держав і їхнім представникам-всякий раз з особливого наказу Голови Української Держави. Особан перелічений в арт. 259 в тому випадку, якщо буде офіційно повідомлення з зазначеним дня і години їхнього приїзду. 263. Наряд почесних варт робить командант/розпорядження Начальника Залоги. Від вечірньої до ранішньої зорі-почесні варти наряжаються лише особан, зазначеними в п. 1 і 2 арт. 269. 264. До осіб перелічених в п.112 арт.259 наряжається сотня при знамені .До складу цієї сотні входить пість підстаршина для вартування на одну по особному парному бекети. До осіб перелічених в п.п. 8 і 4 арт. 259, наряжається чота під проводом старшини. 265. Почесні варти від нічоти та кінкоти наряжаються зі штатного числа ряда, від бригати по цілому розпорядку. 266. До складу почасної сотні призначається: оркестру музи- ки, ад'ютанта, асистента до знамені і штатне число сурма- чів / дойбичів/. - Сотня призначається цілком по строю вону розрахунку складати сотню здобірних людей збороняється. До почасної чоти призначається: оркестру музики, ад'ютанта і сурмача / дойбича/. 267. Від почасних варт виставляються бекети для охорони осо- би , яку вони зустрічають. 268. Почесна варта , для зустрічі нребувної особи, винико- вується на місці, призначенному Чапальнимкм задолгі. Правиле від музики, або сурмача / дойбича/– вишовують ся всі Нагальники частини, від якої нарахено варти, а на- чальними інших окремих частин / по підляганьт особі , до якої призначається варта/– повинні бути при почасній варті і виконовуються лівіно , від варти і одинарців. 269. Почесні варти віддають почану особам , для зустрічк них їх призначено по команді: до варти слух-хай. Своїм начальним для віддання номани Подається команда " Струнко , Напове старшини". 270. Почесні варти не підлягають черговому по вортах у всь- ому з іншому повинні коруватись цім статутом. 271. Почесні варти звільняються в наказу осіб до яких ці варти призначено. 272. Першу зміну почасних вартових виставляються на бекети коли варта прийде на призначене її місце. Викликаний розвід- ник виходить на 15 кроків перед середину варти, обертаєть- ся лицем до фронту і командує : " І-а зміна виходе, ходом рух". Вартові йдуть до розвідника, виконовуються перед, за 2-а кроки. Розвідник коли треба командує: " на пле-чо", потім " ходом рух" і воде їх на бекети. Почесні вартові з підставами виходять одночасово з І-ї зміною і стають на правому фланзі зміни . Коли розвідник поведе свою зміну на бекети , то вони Ідуть на свої місця самі. I. НАДЗВИЧАЙНИЙ НАРЯД. 273. До осіб для зустрічі яких призначається почаску варту, призначається (Ординарців та гонців від тієї частини, від якої призначено варту. Ординарці та гонці(2 кроки хіборуч від варти всі поруч, починаючи з старшини. 274. Ординарців призначається до осіб передичених в п.п. I - і 2 арт. 254 – старшин; що до осіб взяних в п.пз і 4 арт. 259 – підстаршини гонців в усіх випадках призначається рідників. 275. Під час зустрічі особи, ординарець - старшина прикладає руку до папки, а підстаршина та гонець тримають мушкет "до голи". 276. Коли особа яку зустрічають , проїде ведовж фронту й найближчий до гонців, то старшина тралячи руку біля папки, рапортує: "від такого-то полку ординарець призначеноїго голи", а підстаршина та юзак по черзі беручи мушкети в положення "до варті слу-кан" рапортуєть -"від такого-то полку призначений за гонця." Ординарці та гонці під час рапорту величають особу, яким рапортують, або посаді. 277. Ординарцівта гонців звільняється з наказу особи , до якої їх призначено. 2. ЗВИЧАЙНИЙ НАРЯД .- Ординарців та гонців і їхні обов'язки. 279. Подений наряд ординарців із підстаршини та гонців із юзаків до Начальників та військових правлінь проводиться згідно з розкладом / додаток 10/. 279. Подений наряд ординарців та гонців зміняється разом з вартами. 280. Ординарці та гонці відбувають службу одягненними по формі, призначених для варт, але з холодною зброєю, як це не буде до особливого наказу бути з мушкетами. від / Понцім виділяється частини , від якої їх наряджено підряни ПРАВИЛА Покликання війська на допомогу цивільній владі./І 12/ I. Військо можна викликати на допомогу цивільній владі лише в разі крайньої необхідності, і тоді коли невистачає поліційних засобів. II. В разі зазначених умов цивільна влада має право закликати військо в таких випадках: I/тишити всілякого роду пожежі, не виключаючи і лісових, оберегати майно на пожежах ,під час розливу рік, знищування шкідливих хижаків і комах, землетрусів і взагалі з "ляща, які загрожують суспільним ликом. 2/Затримувати втікачів, арештантів і ловити розбіжак і інших злочинців, коли їх бегате або можна сподіватися озброєного опору. 3/Коли треба припинити ріжного роду з "ляща, що загрожують суспільному ладу, народні розрухи, масовий епір цивільної влади і гвалтовне розкрадання і руйнування майна. /переми/ III. Щоб попередити непорядки, які можуть виникнути припускається викликання війська лише в ті пункти, де звсім не має залоги або де її не вистачає. В тих місцях, де військо мешкає стале його не викликається з касарень, для попередження безладдя, але цивільна влада має право вимагати, щоб військо, залишаючись в касарнях було готове злитися місце безладдя на йї вказки. При цьому цивільна влада має право зазначити в яких/тмене касарнях даного міста військо повинне бути на поготові. Для допомоги цивільній владі, як постійна залега так і військо, яке для того прибуло, закликається в разі повстання умов ,зазначених в арт.І. Де того ж часу наряжається лише вартові етерні частини, готові до негайного вирушення, і по згоді цивільної і військової влади, може бути дана команди для охорони урядових і цивільних, які мають важливе громадське значиння, установ, будинків і будівель. IV. Військо можна закликати також: I/Для переслідування збориць озброєних пачкарів, як ще готових сил корденної чи митної оборони буде для цього не десить. У. Крім того військо закликається , в установленних законом випадках: І/Для вартування, 2/Для супроводу скарбового майна і транспортів. VI. Право закликання війська, на підставі арт.2,3,п.2 арт.4 і арт.5, належить вищій цивільній владі в містах, начальникам управлінь ехерені залізниць і в наглях випадках, начальникам відділів цих управлінь і начальникам важливіших місць замкнених в губерняльних містах. VII. Особи, які мають право закликати військо, звертаються з вимогою про наряд війська до начальників найближчих, по розположенню залери або військової частини. VIII. Начальники місцевої поліції в містах і повітах, начальники кан-дармських поліційних залізничих управлінь, начальники відділів цих управлінь і начальники залишків місць замкнених можуть як загальне правило , викликати військо , на підставі арт.3 після згоди на це вищої губерняльної-міщенець влади. З цього правила виникається лише випадки крайньої необхідності, які не припускають можливості чекати на дозвіл, якого звимагається . Звернувшись в подібних випадках з вимогою про надіслання війсь-ка до найближчого начальника військової частини перелічені вище особи доповідають про це вищій цивільній губерніяльний владі (не належності. IX. Щоб припинити безладдя в місцях замкнення, цивільна влада , зазначено в арт.6, має право викликати таких команди конвойної стережі: 1/коли в місцях іхнього постю не має інших військових частин і 2/коли зазначених місцях хоч і є військові частини але команди конвойної стережі можуть раніш їх прибути до міс-безладдя.В останнім випадку команда конвойної стережі депомагає начальникам взниць до прибуття військової частини , яку повинне викликати одночасно з нею.Вимоги про виклик команди конвойної стережі повинно надсилати безпосередньо до касарень конвойної стережі і приймається до виконання бутнім начальником /хочби з козаків/, які негайне надсилає до мібць замкнення , до виникло- безладдя вільних або наряду козаків команди.Начальник конвойної стережі в таких випадках чинить на правах начальника військової частини. Х. Для преслідування пачкарів та протеділання им /арт.4/ військо може викликати командуючий округом, бригадні командири або командири відділів кордонної охорони, або начальники митньої сторокі, а в випадках, що не припускають забарання часу, старшина загону чи старшина для доручень кордонної охорони. Всі ці особи звертаються в вимогами до начальника найближче розположенної військової частини. XI. Урядові особи цивільної офіції кордонної охорони чи митньої сторокі, в разі викликання найближче розположенного війська повинні негайно сповіщати про таке викликання начальника тої окремої частини, до складу якої це військо належить. 12. Вимогу про викликання війська треба подавати начальнику залоги або найближчої військової частини письмово. В разі що підкласи викликання війська неможливо, вимоги ці можна подати й словесно особа що викликає військо вимагає його особисто, або через довірену особу, в останньому разі довірена осьба, яка подала вимогу, залишається при частині війська і пробував при їй до прибуття 11 на місце події і з'ясування викликання війська і 2/ всіляким іншим засобом, аби тільки начальник залоги чи військової частини мав належну повність в тому, що вимога про виклик військової частини зроблена особою яка має на це право, і точно знав місце, куди він повинен надіслати військо. В цих випадках вимоги про виклик війська повинно бути стверджене письмово не пізніш як на другий день. 13. З розпорядження цивільного начальства військо може пересуватись до місця безладдя на підводах, по залізниці і на пароплавах. Видатки на пересування і утримання військових частин, викликаних допомагати цивільній владі, відносятьсяся на кошти державної скарбниці по косторисах Військового або Морського Міністерств по належності. В належних випадках видатки ці повертаються до скарбу, з засобів осіб, яких визнано винними в безладді. 14. Військо, на допомогу цивільній владі по за пункті постійного постов, розміщається скупчено і по можливості в найбільш просторих помешканнях, і ні в якім разі не по одиниці. 15. Влада яка викликає військо на допомогу повинна сповіщати для чого саме необхіда допомога військової частини, при- близну величність ії та інші відомості, які б пояснили по- ложення справи. Остаточне визначення роду та числа над- силаемого війська залежить від погляду військового чи мор- ського начальства. Непорозуміння між цивільною і військовою владою що до виклику війська розв'язуються командуючими вій- сььком в округах. 16. Військове чи Морське начальство, одержавши від цивільної влади вимогу про допомогу з боку військової сили, негайно добить розпорядження про наряд війська. 17. Начальник війська яке прибуло на місце покликку під час на- рядів на варти в роз"їзді і дозори не припускає повного розпорядження команд валитанчи в своїм безпосереднім рас- порядженні силу, достатню для збройного припинення безладдя. 18. Одержавши вимогу про виклик війська для попередження безлад- дя, яке може виникнути, військове чи морське начальство негайно нарядає ніжнихих вартову частину, готову до виходу на першу вимогу, а також по попередній згоді з цивільною владою надсилає: а/ команди для охорони державних та інших установ будинків і будівель, що мають важливе громадське значіння і б/ роз"їзді і дозори які вступать до розпоряджен- мости цивільного начальства /арт.3 і 24/. 19. Підчас наряду війська для припинення массових розрухів треба пильнувати щоб військо наряжалось в складі не менш, як одної пішої чи кінної сотні а в артилерії в складі не меньш як 2 гармат. За відсутність піхоти і кінноти дозво- ляється наряжати арматні команди без гармат, з засвоєною їм зброєю в складі не менш, як 50 чоловіка, і по змозі, верхі. 20. Військове і Морське Міністарство яке робить розпорядження про наряд війська, призначає разом з цим і начальника загону в окремих командах за начальника призначається неодмінно втаршину. Чинами війська під час препинення масових розрухі орудує старший з присутніх на місці події начальник викли- каної військової частини. 15. Влада, яка викликає військо на допомогу, повинна сповіщати для чого саме необхіднадопомога військової частини, приблизну величість її та інші відомості, які б поясняли положення справи. Остаточне визначення роду та числа надсилаемого війська залежить від погляду військового чи морського начальства. Напорозуміння між цивільною і військовою владою що до виклику війська розвязується командуючими військом в округах. 16. Військове чи морське начальство, одержавши від цивільної влади вимогу про допомогу з бою військової сили, негайно робить розпорядження про наряд війська. 17. Начальник війська, яке побудло на місце покликану під час нарядів на варти в розв'язди і дозори не припускає повного розпорядження команд, залишаючи в своїм безпосереднім розпорядженні силу, достатню для збройного припинення безладдя. 18. Одержавши вимогу про виклик війська для попередження безладдя, яке може виникнути, військове чи морське начальство негайно наряжає вартову частину, готову до виходу. на першу вимогу, а також по попередній згоді з цивільною владою надсилає: а/ команди для охорони державних та інших установ, будинків і будівель, що мають важливе громадське значення і б/ розв'язди 1 дозори, які вступають до розпорядимості цивільного начальства /арт.3 і 24/. 19. Під час наряду війська для припинення масових розрухів треба пильнувати, щоб військо наряжалось в складі не менш, як одної пішої чи кінної сотні, а в артилерії в складі не менш, як 2 гармат. За відсутностю піхоти і кінноти дозволяється наряжати арматні команди без гармат, з засвоєнною їм зброєю в складі не менш, як 50 чоловіка і по зносі верхи. 20. Військове і морське міністерство, яке робить розпорядження про наряд війська, призначає разом з цим і начальника загону, в окремих командах за начальника призначається неодмінно старшину. Чинами війська під час припинення масових розрухів ордує старший з присутніх на місці подій начальник викликаної військової частини.- 21. У всіх випадках викликання війська цивільна влада з'ясовує прибувшому з командою начальнику стан справи і визначає завдання, яке накладається на військо. 22. Цивільна влада і особи поліції звертають всі свої вимоги до начальника команди, партії, дозору чи розв'яду, і ні в якому разі не орудують безпосередньо козаками. 23. Цивільна влада і особи поліції не повинні покладати на військових осіб самостійного виконання поліцейних обов'язків, а можуть лише вимагати собі допомоги. 24. Як що до часу прибуття війська, викликаного на місце розруху, останній не припиниться де цивільна влада, безпроволочно і в останнє вмовляє і перестарігає, а потім уповноважує начальника прибувшої команди вжити тих заходів, які можуть припинити розрух, розв'яти трубу чи захопити її. 25. Під час виконання заходів до припинення розруху військове і морське начальство робить розпорядження самостійно до дого часу поки не визнає свого завдання виконаним. Вся цивільна влада, яка перебуває на місці чинів війська, повинна допомагати військовому чи морському начальству. 26. Начальник викликаної команди, одержавши зазначення в Харт. 26 уповноваження від цивільної влади, чинить на свій погляд всіма тими засобами, які визнає відповідними до стану справи аж до застосування зброї впливно. 27. Як що на місці розруху цивільної влади немає, то прибувший з військом військовий чи морський начальник мусить чинити на свій погляд до прибуття цивільної влади. 28. Зброї /холодної чи пильної/ військов може вживати не чинабчи на передачу уповноважень з боку цивільної влади і без якого б то не було попередження: 1/ супроти натовпу, або арештантів, які нападають на військо чи роблять якісь ворожі против нього діянки; 2/ супроти тих, хто в присутності війська робить насильство над особою, над майном /розгром/, підпал, чи душогубство ; 3/ супроти тих, хто перешкоджає або чинить опір під час затримання осіб, яких треба заарештувати. ПРИМІТКА: Для перестороги вроби, яка не хоче скорятися не повинно допускати а ні стрільби в гору ні сніпми патронами. 29. Визнавши необхідним вжити збройну силу, військовий чи морський начальник наказує чинити на свій погляд холодною чи пальною зброєю, але в тім умовам, щоб пальної зброї було вжито лише в разі конечнoї необхiдностi, коли нiякими iншими засобами неможна буде припинити розруху. 30. Варти, вартові, розвідки, дозори і окремі особи від війська, призначеного на допомогу цивільнiй владi, під час припинення розруху, мають право вживати зброї для захисту самих себе, особи або довіренного охорони бекету і проти заарештованого , який намагається втікти. 31. Цивільна влада вживає всіх залежних від неї заходiв, щоб під час чиннiя війська зброю непотерпiли особи, якi наприймають участи в розрухах. 32. Пеклування про поранених, які неналежать до складу прибуткового війська, покладається на цивільну владу. Військове чи морське начальство повинно допомагати в цьому вiдношеннi цивільнiй владi всiма засобами, якi мають до розпоряджностi. 33. Під час чиннів війська цивільна влада зберігає всі наданні їм законом права і покладені на неї обов'язки, оскільки вони непорушаться до розпорядження чинними військовими частинами i не заперечують досягненню визначеноЇ цiлi. 34. Військо припиняє свої чини після наведення порядку лише з розпорядження військового чи морського начальства. Коли начальство це переконатися що чинами військовi сили цiлi досягнуто, то заявляє про це цивільнiй владi, яка, якщо розрух припинено і нового доручення війську не може дати то негайно дає згоду на повернення війська з місця події до своїх помешкань. 35. Військо, яке цивільна влада викликає щоб попередити чи припинити розрух по за мiсцями свого постов, повинно повернутися назад, як тільки населення згодиться задовольнити вимоги цієї влади і остання приступить до безперешкодного виконання своїх обов'язкiв. Під час затримання військової команди, викликаної по за межi свого постійного пробування, на місці розруху більше як на сiм день, вища цивільна губернiяльна влада щотижнево доповiдає про це Мiнiстерствi Внутрiшнiх справ i повiдомляє Командуючого військом військової округи чи морське начальство по належностi, про причини, які заважають поверненню команди до місця постійного перебування. В інших випадках викликане військо повинно бути повернуто цивільною владою до постійного мешкання після виконання покладеного на нього доручення. Додаток 2. / до ст. 36/. ПРАВИЛА охорони сторожевими вартами другорядних складів військового майна та військово-господарчих установ. I. Для тих сторожевих варт, які пробувать в межах розпологу частини, призначається дві зміни сторожів: коли сторожову варту відряжено до іншого міста або села більш як на одну добу, то сторожів призначається по чотирі на кожний бекет, себ-то чотири зміни сторожів по одній черзі на добу. До кожної сторожової варти яку розміщується окремо , за начальника призначається гурткового або козака. ПР-МІТКА: Якщо сторожову варту розраховано на 2 черги, то на чолі кожної черги призначається одного начальника; один з них виконує, прим своїх обов'язків, також і обов'язки начальника всієї сторожової варти. 2. Якщо сторожову варту розміщається у вартівні якої-небудь варти то вона підлягає вартівничому тієї варти; в цьому випадкові начальників сторожевих варт не призначається, а їхні обов'язки виконують вартівничі та їхні помічники. 3. Начальник сторожової варти виконує накази чергового по вартах та рунда. Сторожі виконують накази Наглядника своєго бекету. 4. Кожній сторожевих варт мають бути озброєні так, як і козаки інших варт. 5. Під час розводу окремі сторожеві варти вигиковуються на лівому фланзі розводу, а ті яких розміщуються при інших вартах-на лівому фланзі чих варт. 6. Начальники окремих сторожевих варт під час розводу виконують все те, що й вартівничі. 7. Сторожеві варти не повинні лишатися без зміни, більш як одну добу. 8. Зміну передових варт переводиться на загальніх Підставах. 9. Сторожі змінюються самі, з наказу начальника сторожової варти але вони повинні додержувати правила, що до здавання бекету як і вартові / арт.93 і 94 цього статуту/?. 10. Сторожі повинні пильно стежити на бекеті за всім що доручено їхньому доглядові, не лишати свого бекету як поки ім не буде змінено, або знято. Сторожам забороняється: спати, палити тю- тон, приймати гроші або предмети навіть для схову, від осіб, які не користуються права давати їм накази; внучі им забороня ється сідати. II. За неточне виконання обов'язків сторожів притягаються до ві повідальності, як стійкових / підчергових/. 12. Сторожам дозволяється вживати зброї: I/ для захисту себе і 2/ для захисту охороняємих ними бекетів. В зазначених випадках сторож повинен не вживати зброї, коли можливо покликати підмогу або попередити особу, яка заміря- ється на злочинство. 13. Зміну сторожів провадити так: в день під хтеплу пору- через чотирі-шість годин, внучі та в холоднечу-згідно з правилами для вартових. 14. Порядок допуску до складів та інших помешкань, які охороня- ється сторожами, визначається начальником залоги, згідно з місцевими умовами та затверджується командуючим округом. 15. Як що помешкання які охороняється сторожами, відчиняється більш, як на І годину, то сторожів знімається й вставляється знову , коли помешкання буде зачинано. 16. Сторожові бекети треба постачати бекетовою одягою, повсякн- ками та свіщиками. 17. Сторожі, стоячи на бекетах, віддають пошану всім тим особам, що й вартові. 18. Помешкання для сторожевих варт повинно улаштовувати, як вартівню. 19. Що до внутрішнього порядку в помешканнях сторожових варт, та допуск до них, то додержувати того ж правила що й в ин- ших вартах. 20. На сторожеві варти заарештованих не приймати. 21. Як що сторожевій варті буде загорожувати небезпека, то начальник варти повинен керуватися арт.І21 і І22 цього ста- туту. Коли варту при якій воно пробувать викликається для віддання пошан - сторожі залишаються у вартивні. 22. Як що під час перевірки сторожової варті обов'язок до перевіря буде випадати конвою, то ій конвой тільки Начальник сторожової варти. /передавши на цей час свої обов'язки одному з сторо- жів , що залишаються в помешканні. 23. Обов'язки начальника сторожової варті такі: 1/ Під час зміни він приймає по розпорядку все, що є в помеш- канні варти. 2/ Вчасно підправляє зміну сторожів і вписує до бекетової відомості, все, що вимагається формою цієї відомости. 3/ Наглядає за подержанням порядку в помешканні та за правильним і ретельним виконанням служби сторожами та за порядком у вартивні. 4/ Йому забороняється: приймати одвідачів, розмовлятися, збільшувати та зменшувати число сторожів або переміщати їх. Переміщати сторожів він може тільки тоді, коли ім за- грокує небезпека-пожежа, повідь і т.я. В усіх таких випад- ках він може зняти сторожів або перемістити їх до безпечний шого місця, але так, щоб вони бачили свій бекет. 5/ Як що сторож захворіє, то начальник варти відправляє його до своєї частини й доповідає про це черговому по вартах та тимчасово виставляє іншого сторожа замість захворілого. 6/ Як що захворів сам начальник варти, то він передає викон- нання своїх обов'язків одному з сторожів і доповідає про це черговому по вартах, але без його дозволу не залишає варти. 7/ Про надзвичайні випадки начальник варти доповідає чер- говому по вартах через вільного сторожа, а як вільного сторожа нема, то особисто переказує на найближчої варти, або бекету, щоб це було переказано черговому по вартах. Додаток 3. /до ст.42/. ВПОРЯДКУВАННЯ ВАРТІВНІ. 1. Вартівня повинна мати: 1/ кімнату для козаків варти; на великих вартах- окрему кімнату для вартівничого ; 2/ кімна ту для сторожа; 3/ відходки. До того на гауптвахтах мусять бути: 1/ помешкання для заарештованих старшин і 2/ окреме помешкання та не менш як дві камери для заарештованих козаків. 2. У вартівні мусять бути: а/ стінний годинник 6/ надвірний та внутрішній телемор, в/ телефон, г/ нумератор для сигналів електричними дзвінками з бекетів, д/ піхтарі та ляmpi для освітлення входу до вартівні у кожній кімнаті окремо, коридорах сходів та відходок, е/ інструкція вартівничому, н/ плян і таблиць бекетів, ж/ відтиски з печаток від скринь або комор тих варт, які охороняють майно або гроші, з/ шнурові книги для записування заарештованих на гауптвахтах й і/ куб для нагрівання окропу на всю варту. На головній варті крім зазначеного, мусить бути відомість про всі варти відділу з зазначеним числа бекетів та людей кожної варти. Зазначені в п.п. а,б,в,г,д,й, і, речі перебувають під доглядом сторожа, а всі інші під доглядом вартівничого. Інструкція вартівничому, плян та таблиць бекетів, книги та відтиски з печаток мусить бути з підписом коменданта. 3. В кімнаті для козаків містить біти влаштовано: а/ нари для відпочинку 1/3 людей варти; б/ лави або стільці для сидіння; в/ вішалки; г/ стояки для мушкетів; д/ два столи: один великий для обіду і малий для писання; е/ діжка з ріком та кухоль для води й ж/ судини. 4. В кімнаті вартівничого мусить бути: а/ два столи - в яких один для писання; б/ канапа та шкіряна подушка; в/ крісло і два стільці і г/ каравка для води та шклянка. На головній варті, поверх цього мусить бути ще дві, канапи з шкіряними подушками та двоє крісел для чергових по вартах та рунда. 5. В помешканні для заарештованих старшин містить бути: стіл, канапи або ляжка та стільці відповідно до числа заарештованих. 6. На кожному надвірньому бекеті мусить бути: зімок- 2 бекетових козаки та дві пари повсякників, а літом- один плащ для захисту від дощу. 7. Кожного надвірнього та внутрішнього вартівного заосмотрюєть 8. В помешканні для заарештованих мусить бути: а/ нари; б/ві- шалки та полички; в/ діжка для води з віком та кухоль цин- ник. 9. Для прибирання вартівні у сторожа мусять бути: мітли, соки- ра, лопата та пісок для посипання сходів та виходів. Під його ж доглядом мусять бути дрова для опалу та матеріали для освітлення. 10. Коло вартових помешкань старшинських варт, де росполог Помешкань тому не заважає, повинно бути збудовано платформ- ми такого розміру, щоб варта могла вільно стати роз- горнутим строєм. Підлога платформи повинна бути римочена, а сама платформа обгороджена дерев'яним наряком з двома боковими і одним переднім проходами. Передній прохід повинен бути в середині, а бокові- на один аршин від переднього бар'єра (робиться з сторчевих чотирьохбоких стовпів І + аршина зав- вишки від землі і 4 вершки завдовшки, законаних на 2 + ар- шина один від одного /крім проходів/ з повздовжніми опера- чинами, також чотирьохбокими 2 вершки завтовшки. Поперечни зарізується в стовпах на І арш.2 верш. від землі. Стовпи і поперечини фарбуються в той колір, щої будку, згідно з додаваємим малюнком /додаток 9/. Будку ставиться за 3 кроки від переднього бар'єра і за І + кр.від правого бо- бочу бар'єру. Дашок для дзвона ставиться правіше від будки так, щоб передній його дік був на лінії заднього боку буд- ня. ДОДАТОК 4 ( до ст. 50 ) ТАБЕЛЬ ВЕКЕТІВ такі-то варти (такого то сторожового бекету). | СКЛАД ВАРТИ ТА НАЗВИ БЕКЕТІВ. | Який роз- відник роз- вод. по об- | ОБОВЯЗКИ ВАРТОВИХ | № беке- та 1,2,3... | СКЛАД ВАРТИ ТА НАЗВИ БЕКЕТІВ. | Який розвід- ник розво- дить по об- | |---|---|---|---|---|---| | **СКЛАД ВАРТИ:**<br>Старши...1<br>Підстарш...1<br>Розвідник...3<br>Сурмач...1<br>Козаків від повін- до числа беке- тів......27<br>Виводних.....6<br>Гонців.......1<br>Бекетів.......9 | | | | **Склад сторо- кової варти:**<br>Начальник варти....1<br>Сторожів......4<br>Бекетів.....2 | | | Про втечу зааре- тованого на підс- таві арт.178 ста- ту Залогової слу жби повинно пові- домляти до такого- то поліційного управління, або на такий то пошій- ний бекет. | | | **7:** Віля продово- льчого мага- зину. | | | | I. Віля входу в вар- тивні .<br>II. Віля будинку гро- шової комори, кене дверей залізних грат. | | **Охороняти вартівню та ні- кого до неї не підскати без дозволу варти, або його начальника,крім начальників, яких він знає в обличчя. Викликає варту до зброї і вартівни- чого в випадках зазначених статутом.** | **8:** Віля порохо- вого льоху.<br>Склад сторо- кової варти:<br>Начальник варти....1<br>Сторожів......4<br>Бекетів.....2 | | | | | | **Охороняти будинок знадво- ру; для цього повинен хо- дити вздовж грати від одно- ного рогу до другого та наг лядати, щоб ніхто не влазив не ходив до будинку або не вилазив з нього через дах, вікна або двері, а також що- нічого не викидалось з буди- нку та не передавалось до будинку. Нікого не допуска- ти до надвірної стіни ду- ликну або підкидати до неї які-небудь речі. Дивитися щоб в стіні не було проло- мів або підкопів. В разі по- небудь помітить недалідне або почую гам в коморі або інших місцях будинку, негай- но повідомляє про це вартів ницього. Двері залізної грати тримає завжди запертими та засуйку та нікого до неї не впускайте без розвідника.** | **I. Віля річевого магазину і полку.** | | | | | | | | **Повинен охороняти склеп, обходити йо- зо всіх боків. Нікого не допускати до склепу без розвідника. Вартовий відпо- дає за цілість замків та печатей 5 ш- рами та не дозволяє подлизу від скле палити тютюн або роскладати вогонь.** | | | | | | | **Допускає вхід до льоху лише в бутнос- розвідника. Наглядає щоб поблизу від льоху ніхто не палив тютюн, не роск- дав вогню та не стріляв. Вимагає від осіб, які входять до льоху, щоб обували повстянки. До льоху нікого не впускає з ліхтарем.** | | | | | | | **Повинен охороняти склеп, обходити йо- як найчастіше за всіх боків. Не дозво- ляє нікому з сторонніх осіб без потр- наближатися до склепу або що-небудь підкидати до нього. Коли приймає беке то повинен уважливо оглянути склеп за всіх боків та упевнитися, чи цілі вик двері, стіни та дахи, а також чи справ- замки, печаті та шури до яких печатк прикладено. Сторожові забороняється н бекеті палити тютюн, знімати зброя, ро батися та лягати, а вночі до всього за- бороняється сидати; сторож не може при мати грошей, або яких-небудь предмет навіть тільки до сходу від осіб які мають права віддавати йому накази.** | | 3. В булінкові біля дверей до комори 4. У вартівні біля грошових скринь. 5. Біля вхідних дво- рей помешкання для зареєстрованих. 6. Відя вікон помешка- ння для арештантів Охороняти двері до комори та прикладені до них печатки, не допускати нікого підход ходити до дверей та відчиняти їх без дозволу свого розвідника. Під час прийому бекету повинен упевнитися чи цілі всі замки печаті та шнури, до яких печаті прикладено. Охороняти цілість замків та печаті допускати до скринь не інакше, як з дозволу поміщика а вартівничого з розвідником. Нікого не шукати до по- мешкання та не випускати з нього без персо-нального на- казу помішника вартівничо- го. Вночі стежити, щоб в по- мешканнях для зареєстрованих завжди було світло. Помітивши вночі що в якій- небудь камері, в якій пробуває зареєстрований, поночи та коли почую вдень або вночі там або рух поміж зареєстро- ваними, або помітивши яке-небудь дим чи вогонь, повинен негайно викликати помішника вартівничого і повідомити йому про помічене. На виносі варто-вого № 6 ви- кликає до нього помішника вартівничого. Наглядає щоб арештанти не почували ряни та надвірних грат, щоб з вікон нічого не викидали, щоб ні в ким не балакали та не вчинили втечі; Вночі стежити щоб в помешканнях арештантів завжди було світло. Виводя супроводжуючи ареш- тантів по міні і пильну стежити за тим щоб арештанти не мали ніяких стосунків з сторонніми особами, стежити щоб арештанти не вбивали та наглядати, щоб вони по дорозі нічого не вики- дали та не знищували річей, які при них є. Вілі комори і місцевої бригади . Охороняти комору та нікого до неї не шукати не виконавши особливих правил що до допускання. Сторожові за- бороняється на бекеті палити тютюн, знайти збор ростібатися та лягати, а вночі - сідати; сторож не має права приймати гроші або які-небудь предмети навіть для скобу, від осіб, які не мають права віддавати кому накази. Комендант ПРИМІТКА 1. Вартові помічні знати тільки число свого бекету докладно називати бекет, Вартовим не треба. ПРИМІТКА 2. В цьому додаткові обов'язки вартових та сторожів зазначено примірно , а тому їх повинно доповнити або змінити на погляд коменданта або його заступника відповідно до місцевих умов. ДОДАТОК 5. (до ст. 59) ВЕКЕТОВА ВІДОМОСТЬ На цій сторінці зазначається: а/ уваги осіб, які перевіряли варту; б/ росписки осіб, яких було допущено до грошових скривь ябо конор, що є при вартівні і в/ росписки нового і старого вар- тівничих про здачу та прийом варті, згідно з зазначеним нижче. Перевіряв варту о " годині та знайшов : (кількість) 1919 року , 3 лютого о " годині ранку ,згідно з дозволом Коменданта №......(відчіняли грошову скриню, яка нележить такий-то офіції). (підпис осіб що відчиняли скриню). Варту здав: ( підпис старого вартівничого) Варту прийняв (з такими несправностями) ( Підпис нового вартівничого). РОЗКЛАД ВЕКЕТІВ тамоі-то варти. "летого І920 року. Варта від 4 сотні МММполку, Пароль Помічник Вартівничого: Сурмац (довбим) | № | Який по черзі розвід-ник розводить по беко-тах. | НАЗВИ ВЕКЕТІВ | ІМЕНА ТА ПРИЗВИЩА ВАРТОВИХ: | |---|---------------------------------------------|---------------|-------------------------------| | | | | I зміна | 2 зміна | 3 зміна | | І. | Звінляється сам | Біля входу до вартівні | ОПАНАС ОСЕЦЬКИЙ | ІВАН НАГНІВІДА | ЯКІВ КОСТЕЦЬКИЙ | | 2. | I | Біля грошової комори | АРХИП КМЕТА | ГРИЦЬКО КАРФАГЕНСЬКИЙ | ГРИЦЬКО РАДЧЕНКО | | | | І т. итн | | | | Виводні: Розвідники I-й Степан ПІСЬМЕННИЙ, 2й Метро РИВАЧУК, 3-й Парфир БУЧЕК і т. итн. Гонець: Вартівничий ( підпис ) I/ Пароль вписувати після зміни варти на другий день. На цій сторінці відмічається : а/ про всі доповіді, які буде надіслано зартівничим черговому по партях або коендантом; б/ про всі випадки , що трапилися під час парти; в/ про несправ- ності у партівні і т. инш. Додаток 6. /до ст.71/. ПРО ФОРМУ ОДЯГУ під час виконання залогової служби. А/Загальне правило: І. Коли військо пробуває в строю в повному похідному спорядженні, то повинно мати по дві ладівниці на кожного козака: в інших випадках козаки повинні мати в строю по одній ладівниці. В/б варті, конвої та дозорах /роз'їздах/. 2. Козаки, які заступають на варту або яких призначаються до керування та дозорів /роз'їздів/ мусять бути в похідній уніформі. Шинелі повинні бути згорнуті та одягнені через ліве плече або їх одягаються в рукава поверх мундурів, в останньому разі споряд одягати поверх шинелів: старшини з розчальварями збоя поверх шинелі. По до зброї та патронів конвойні та дозори /роз'їзди/ повинні лодержувати правила, яке зазначено в арт. 47 статуту. 3. Розвод варт призначається в мундурах, верхніх сорочках, або шинелях на погляд командира частини, додержуючи умов підсоння та пори року. 4. Коли температура нижча від 10 градусів тепла, в холодку і коли віє холодний вітер, то варті одягать шинелі в рукава з розпорядження чергового по вартах. 5. Коли розвод призначено в мундурах або верхніх сорочках, та під час дощу черговий по вартах називає розгорнути шинелі та одягти їх в рукава. Як людини застосує розвод в дождь, тоді як пеходому його на варті, то зупиненням бойових від дощу, шинелі одягаються наошники з розпорядження вартах. Який дождь порівда, шинелі згортується знову. В/Вартінні. 6. Взимку, коли варти заступили на службу в мундурах, одягнених у рукава, то дозволяється в вартівні пробувати без мундурів в шинелях. 7. Влітку, після вечірньої зорі, вартам дозволяється роздягати мундури та одягати шинелі в рукава, і лишатися в них до ранішньої зорі. 8. Внутрішні варти в палацах повинні бути завжди в мундурах. 9. Особи, що заступають на варту з револьверами, не повинні РОЗДІЛ IV. Порядок ставання в різних випадках перед Головою Держави. Начальниками та Старшими. 330. Дозволяється прохати про ставання перед Головою Держави: А/Військовим особам. І.Генеральній Старшині/Генералам та адміралам дійсної служби/ 2.Булавній старшині,яка користується з прав командира окремої частини. 3.Всім військовим і морським агентам. 4.Всій старшині та козацтву,нагородженим вищим бойовим орденом Держави. В/З якої причини: а).Призначення на нову посаду. б).вирядження в командировку і поверту з неї ,як ще наказ про командировку видано Головою Держави В/Цивільним особам,які пребувають на дійсній військовій службі військової і морської ефіцій. а).З причини призначення на нову посаду/не нижче IV класи/ б).З причини вирядження в командировку і поверту з неї,як ще наказ про командировку було видано Головою Держави. 331. На ставання перед Головою Держави всілій раз запитується дозволу на це через Військового Міністра. В/Ставання військових перед Начальниками і старшими. 332. Всі військові повинні ставитися перед своїх начальників а саме:І/коли прибудуть до частини або управління на службу,коли залишають частину з усіх причин і 2/коли від'їжджають у відпустку або командировку і коли повертаються з них.З/Після підвищення в ранзі,або одержання військової нагороди. 333. Старшини,які заличені до частини вперше,повинні зв'язатися до командира частини,коли вийде наказ,що їх заличено до сотні /батареї/,то вони повинні зв'язатися до курінного,сетенного/батерійного/ командирів.Теж додержувати,коли старшину передане з однієї сотні /батареї/до другої і тоді,коли їх прикомандировано до будь-якої частини. 334. Військовики ,зявляючися до начальника,повинні назвати свою ран- гу, призвіще і посаду, яку заступають , а потім засувати причину, з приводу якої вони зявляються, а саме: "Такого-то полку /або такої-то частини/ такий-то/ранг і призвіще/, зявляється з при- чини от-такої. "Старшина, якого задічено до частин вперше, пови- нен стати перед всією старшою старшинною цієї частини, а молод- шим скласти візиту. 335. Всі військовики не мають права без дозволу свого позпосередньо- го начальника звертатися з проханнями до вищих своїх начальни- ків. 336. Козаки, які стають перед начальником з якої-будь причини поза ме- жами полку або своєї частини, мусять бути в тій уніформі, яку при значене на цей день для козаків, що звільняються зі двору; коли козак стає перед начальником в межах частини, то мусить бути в мундуреві або шинелі і в шапці, але без зброї, як що ж козак стає перед начальником на його квартирі, те повинен скинути шапку 337. Коли військовик не застане в дома начальника чи старшого, те пе- винен заліпити записку в якій зазначає: Такого-то полку, такий-т Хранг і призвіще/з такої то причини / дедатек/ 338. Коли військовик прийде до міста або на село в службових справах або відпуск, те повинен зявитися до комендантського управління і показати свій білет або припис і вказати і-вказати свою адре- су, а потім надсилати до комендантського управління дедаткові - відомості:а/ про переміну квартири, б/ про продовження відпустки, в/про хворість, яка заважає йому виїхати в термін і г/Пре ви- їзд. ПРИМІТКА : В тих місцевостях, де нема військової влади, всі військовики повинні повідомити про свій приїзд старшого нача- ника Поліції. 339. Військовики, прибувши до місця, де розміщене їхню частину або у правління, повинні зявитися до свого начальника, позалежно від терміну на який вони прибули. скидати їх у вартівні. Г/ Для вартових. 10. Зміни вартових які заступають на бекети в шинелях, в холод- ному повинні підлягати мундури або верхні сорочки: зміни, які виходять на бекет в мундурах або верхніх сорочках, по- винні мати шинелі згорнутими і надітими через плече. Під ча- с час дому вартові йдуть на бекет в шинелях наопашки. Коли стануть на бекет, то шинелі вішаються в будці, а одягається бекетові плащі, коли в цьому буде потреба . 11. Бекетові кожухи та повстянки одягаються вартовими коли морозу буде 5-ть стопенів або більш, а як і менше, то під час холодного вітру. Кожуха одягаються в руках поверх спор- ряду. ІРУМІТКА: Вартівничим надається право на їхній подляд визначати на яких бекетах вартові повинні одягати теплий бекетовий одяг, коли морозу менш як 5-ть стопенів. 12. На бекети, які знаходяться поблизу від вартівні, вартових можна вести в кожухах та повстянках, одягнених у вартівні як що ж бекет далеко від вартівні, то кожухи та повстянки одягаються на бекетах. Вартівничому надається право визна- чати на які бекети вартових можна вести в бекетовому одягові. Д/ Для команд, призначених на пожежу. 13. Вартові, які стоять в теплих помешканнях повинні бути завжди в мундурах, а в холодному, коли ідуть на бекети і поверта- ються з них - одягають шинелі в руках поверх спаряду, але не застібати хляпців. 14. Частина команди, що стає на варту на місці пожежі, що до форми одягу, зброї та патронів, повинна додержувати правил що й для інших варт, решта козаків команди входить на по- жежу в шапках, без зброї та одеряду. З пергляду командира частини вони одягаються, пристосовуючись до пари року, в шинелі або верхні беречки. Зимою та в холодному команда одягає мундурки або верхні сорочки під шинель. Е/ Для команд призначених на допомогу цивіль- ній владі. 15. Команди, призначені на допомогу цивільній владі, мусять бути одягнені в форму, як для варт, з мушкетами та з від- повідною кількістю патронів. Коли команда виходе з місця слого росташування на довгий час, то мусть бути в поход- ному сперяді. Ж/ Для почесних варт. 16. Почесні варти мусть бути в парадній формі, за винятком варт, які виставляється із таборевого розпологу. Почесні варти видодиться без походного сперяду, залишаючи шинелі є згорнутими й вдітки через плече, для зустрічі начальника шинелі повинно скидати. Коли розводк варт позначаєне в шинелях в рукава, то і почесні варти повинні бути в ши- нелях. Додаток 7. / Дов/46/.? ПОРЯДОК Утримування заарештованих на гауптвахтах. А/ Загальні правила. 1. Заарештованих вираджається на гауптвахту з записками /додаток 8./ або з приписом в яких зазначається, якої частини заарештований, його ранг, ім'я та прізвище, причи- на заарештування та час, на який заарештовано. ПР-ЧІТКА: в записках про артит козаків мусть бути заз значено речі, які - при заарештованому. 2. Всі відомості зазначені в записках про-арешт, повинно за- писувати на гауптвахті до книги заарештованих. 3. Заарештованих забороняється мати при собі яку-будь зброю або речі, крім зазначених в арт. арт.8 й 17? ім забороня- ється мати при собі музичні струменти. 4. Заарештованим забороняється палити тютюн, здіймати гамір та гармідар, співати, розмовляти через вікна, грати в карти або іншу гру. 5. Бранці, перед зміною варт та перед вечірньою зорою зааре- штовані мусть бути одягнені по формі. 6. Ключ від камер заарештованих мусть бути у поміщника вар- тівничого, але впускати або випускати він не має права нікого без дозволу вартівничого, крім виводу заарештованих до вітру. Хімнати старшин, яких заарештовано в дисциплінар- ному порядкові не замикається. 7. Одвідувачів допускається до заарештованих від вранішньої до вечірньої зорі з дозволу коменданта /додаток 10/. Дозвіл підписується комендантом та прикладається до нього початку. В дозволі зазначається ім'я, прізвище та стан особи, якій дозволяється побачення з заарештованими та на який час. Доз- воли видаються на один раз або на певний термін: як ще дозвіл на одні раз, то він має силу тільки на той день до в ньому зазначено: після побачення, вартівничий відбирає дозвіл, та представляє його після зміни разом з бажетовою відомістю. Як що ж дозвіл видано на певний термін, то його відбирається після скінчення терміну, про видання дозволів на певний тер- мін варті мусить бути повідомлення коменданта; до заарештованих, які пробувають під слідством та судом сторонніх одвіду- вачів допускається тільки в бутності вартівничого або його помішника: в до яких виключних випадках це побачення комен- дантом дозволяються без бутності осіб варти, але не інакше як з письмовного дозволу відповідної судової влади та за все- бистою відповідальністю коменданта. Про такий дозвіл мусить бути зазначено в білеті. В/ Порядок утримування старшин та урядовців. 8. Заарештованим старшинам та урядовцям дозволяється мати власну пестіль. 9. Їху вони одержують на загальних підставах, але можуть одержувати і власну їху через свою прислугу або сторонж варти. 10. Прислугу до заарештованих можна допускати; якщо це не заборонено комендантом. До осіб, що перебувають під слідством та судом, прислугу допускати додержуючи правил, зазначених в арт.7. II. Де вітру заарештованих старшин та урядовців звільняється без конвою, крім тих, про яких буде особливе розпорядження коменданту і яких звільняється до вітру під конвоєм. 12. Коли заарештованих старшин та урядовців виряджаться до суду або іншого місця, то вартівничий здає їх тій особі, яка покаже йому припис коменданта. Особа, що вибрала заарештованих мусить власноручне зробити про це відмітку на пропасові, в якій годині одібрано-заарештованого та коли його повернено на гауптвахту. Після зміни варти припис коменданта прикладається 13. Зареєстрованих старшин та урядовців звільняються до лазні один раз на тиждень, з дозволу коменданта, під доглядом або без нього, як визначить комендант. В/ Порядок утримування наказів.. 14. Порядок утримування наказів, яких належить тримати в камерах, зазначене в статуті внутрішньої служби. 15. В загальній камері утримуються накази, що перебувають під слідством та судом, також в загальних камерах, але окремо від перших, утримуються зареєстровані затриманих за порушення порядку. 16. Накази, які перебувають під судом та слідством і які належать до зареєстрування, відряжаються під конвоєм до управління коменданта з розносної книги; в управлінні коменданта їх оглядається і виряджається в тим же конвоєм на гауптвахту в записку, підписаною комендантом. На гауптвахті зареєстрований знову оглядається поміщиком вартівничого. 17. Зареєстрований повинен мати такі речі: мундур, штани, шкінель, шапку, чоботи, білизну - надіту на себе, та одну чисту зміну. Як що зареєстрований не має зазначених речей, то комендант вимагає речі, яких бракує, від частини, що прислала зареєстрованого. 18. Знайдені під час огляду речі, які заборонено мати зареєстрованому, або які крім зазначених в арт. 17, а також тютюн, сірники та гроші відбирається від зареєстрованих та здається старшому конвойному, а під тим до управління коменданта; про це відмічається в розносній книзі, в якій вартівничий росписується про одібрання зареєстрованого. Про відібрані речі та гроші записуються до книги зареєстрованих. ПР-МІТКА: Старший конвойний повернувши до своєї частини здає відібрані від зареєстрованого речі та гроші тій особі, від якої одібрав зареєстрованого. 19. В загальній камері зареєстровані лягають спати на нарках, на яких мусять бути матраци та подушки. 20. Іку зареєстровані одержують з розпорядження коменданта. 21. До вітру зареєстровані ходять під конвоєм. На ніч їм ставиться щинника. 22. Вранці заарештовані повинні цинника виностити, а камеру про- свіжає та вимітає сторож. 23. Під час зміни варті, заарештовані випиковуються біля нар д переклички. 24. Перекличку провадить поміщик вартівничого під доглядом вартівничого. Помішник вартівничого оглядає помешкання та заарештованих. 25. Під час зміни варті поміщик вартівничого старої та нової варті обходять разом всі кімнати, коридори та відходи й оглядають чи справна скрізь долівка, стіни, вікна, грати та інш. 26. Заарештованих оглядає поміщик вартівничого після заступ- лення на варту. З цією метою заарештованих розводяться, коли можливо до другої кімнати або коридору, після виходу зааре- штованих оглядається нар, матраць, подушки та по під нара- ми, казачами навмисно для цього призначеними, зі складу варті, після цього заарештованих уводиться та оглядається по одиниці. 27. Для супроводу заарештованих казаків куди-небудь з вартівничої мусть бути писане конвой з розпорядження коменданта. Коли заарештованих виходить до вітру то призначається виводних з складу варті. 28. Заарештованих казаків повинно виряджати до пазні не менш, як двоїч на місяць, з розпорядження коменданта під конвоєм 29. Для медичного огляду заарештованих закликається лікар не менш, як двічі на місяць, з розпорядження коменданта. ЗАПИСКА ПРО АРЕШТ Вартівничому /такої-то варти/. З цим надсилається......... ................................................... ................................................... Наказую тримати під арештом. Комендант /підпис/ " Жовтня 19.....року. Додаток 8. / до ст. 173./ ЗААРЕШТОВАНІ МАЄ РЕЧІ: • Зазначені речі мійсно в у заарештованого/ або де-яких речей не має/ Вартівничий /підпис/ Додаток 9. / до ст.174./ ЗАПИСКА ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ З ПІД АРЕШТУ. Вартівничому /такої-то варти/. Заарештованого................................................... .............................................................. ДОЗВІЛ на побачення з заарештованим. Вартівничому/та ві-то варти/ Допустити закого-то / стан, ім'я, по батькові та прзвище/. Для побачення з заарештованим таким-то...........................на протязі " " годин. Комендант /підпис/ / М.П./ " Грудня 19.....року. ШИМІТКА: Коли дозвіл дано на кільки років, то це мусить бути зазначено комендантом. Р О С К Л А Д наряду ординарців та генців до начальників та до пійснових управлінь. Назва осіб та управлінь. Число при- значе- них. Від яких частин. ОРДИНАРЦІВ. До Командуючого Округом........... I Від війська залоги. " Помінника К-го Округу.......... I " частини корпуса. ГЕНЦІ. До Штабу дивізії.................. 2 " " До Начальника Залоги.............. I " " До Команданта.................... I " частини залоги. " комендантського Управління..... 2 " Начальника Штабу дивізії......... I " частини дивізії. " Штабу дивізії................... 2 " Начальника загону............... I " Начальника бригади.............. I " частини загону. " Штабу загону................... 2 " Управління місцевої бригади....... I " частини залоги. " Військового суду............... 2 "- -" " Військового слідчого........... I " ПРИМІТКА.1: За ординарців призначається підстаршин, а за генців, рядових або курсантових. ПРИМІТКА.2: В окремих частинах війська помічаються генців у командиреві частини-один та до Штабу частини-два. Це призначення не входить до наведу по залозі. ПРИМІТКА.3: Росклад цей подане тільки для прикладу. Число ж ген- ців та Постанців та числа осіб, для яких призначаєть- ся генців та постанців, визначаються в кожній заграл командуючим округом. ПРАВИЛА для конвою, що призначається від конвойних команд. I. Наряд конвою від конвойних команд до місць замінення на цивільній ефіції, провадиться не щоденно, а як того вимагає потреба, і в тій кількості, яку вимагають числом заарештованих, яких вержається з вязниці. 2. Виходу, про призначення конвою від конвойної команди, начальник вязниці повинен надсилати начальникам місцевих конвойних команд напередодні, зазначивши число заарештованих, яких відправляється з вязниці на другий день та про місця, куди заарештовані вержаються. 3. Числа конвойних визначається згідна з числом та важливістю заарештованих. 4. Відповідно до важливості, заарештованих поділяється на два розряди; а саме: до першого розряду залічується : a/ тих, що перебувають під слідством та судом, та яких відсилаються на вимоги судові та адміністративної влади; б/ засуджених до замкнення в вязниці в/ засуджених на заслання та каторжні роботи; г/ тих про яких буде дано вказівки від судової влади. До другого розряду належать всі інші заарештовані, яких через етапи разом з партіями заарештованих. 5. Конц заарештовані першого розряду йдуть через етап пішки, то конвой повинен мати такий: до одного закрещеного призначати 2-х конвойних, від 3-х до 5-ти - трьох, від шести до 10-ти - 4-х і не більш як 5-ть, на чолі з гуртковими; від 11 до 20-6-ть і не більш як 8 конвойних; від 21 до 30-9-ти і не більш як 10-ть конвойних, на чолі з підстаршинною. Коли склад партії більший, як зазначено, число конвою призначається по одному на четверох заарештованих. 6. До заарештованих другого розряду у межах повинні мати одного конвойного на 15-ть заарештованих, а коли заарештованих виржається окремо від заарештованих 1-го розряду, те призначити до кожної партії одного конвойного начальником і в пам'яті йому стільки козаків, щоб на десять заарештованих було по одному конвойному /не рахуючи начальника/ 7. Під час супроводу заарештованих в зв'язку із урядових установ та до судових слідчих, конвой слід привозити як зазначено вище з такого розрахунку: від двох до п'яти заарештованих-двух або трьох конвойних; від шести до десяти-від трьох до п'яти конвойних, а коли заарештованих більше, те набирати на кожних п'ятьох заарештованих по одному конвойному. 8. Збільшення або зменшення числа конвойних, зазначених в арт 5 і 7 залежить від порядку начальників конвойних команд і тих повітових міських начальників і начальників місцевих команд, які відповідають заарештованих та призначають конвой, але це число конвойних відповідало б якості партії заарештованих та щоб зазначені начальники були відповідальними за певний супровід заарештованих. 9. Під час виконання конвойної служби конвойні повинні керуватися статутом та іншими інструкціями, про конвойну службу, ерекованими відповідною владою. 10. Конвойні, яких призначено до місця замкнення, проїжджають туди окремими командами на чолі з особливим начальником, останній під час наряду підлягає начальникові місця замкнення. 11. Всі накази та вказівки, що до супроводу заарештованих, начальник місця замкнення або його заслужних передає конвойні через начальника конвою. 12. При всіляких зносинах з начальством у визначенні казки конвой мусять бути відчутливими та додержуватись правил про відання пошани, а тому, коли до помилання конвою увійде зазначення начальник, то конвойні встають і вислужують всі розпорядження старшим, а коли начальник визначить особа міськового та віддасть пошану. 13. Під час виконання конвойної служби казки керистуються правилами вартового та виконують конвойну службу на підставі статуту заголової служби; конвойні ехороняють заарештованих на роботі, те механів такі відступлення: а/ казки можуть ходити по всій просторині, яку вони ехороняль і навіть сікати, рупниці тримати чи зручніше, але не випускатих з рук під час служби, б/ Пошани конвойні не відають в/ на час, коли конвойні підуть за іжем, або до вітру, а також, чоли вони захворіють, те їх можна замінити іншими козачами конвоєм або доглядачами вязниці, які пробувають на роботі при заарештованих; замінених конвойних вважати звільненими з бокету до того часу, коли вони повернуться. 14. Під час виконання конвойної служби особливу увагу конвой- ні повинні звертати на те щоб: а/ в Помешканнях для зааре- штованих, яких ехеренляткевей, повинно точно додержувати внутрішнього порядку, зазначеного в артикулах 115 і 116 цього статуту: розрахунок конвоєв робиться на погляди начальника конвою, але щоб не було послаблення догляду за заарештованими, б/ Всі конвойні, яких призначено пильнува- ти заарештованих, мають зброю набитою, як зазначено в ста- туті для мартових; набивати зброю повинно перед відбранням заарештованих, а опростувати нагайно після здачі їх, в/ начальник конвоєв повинен точно додержувати правила, за- значеного в статуті що до огляду помешкань для заарешто- ваних, і г/ начальник конвоєв повинен виконувати обов'язки зазначені в арт. 169,171,175,177 і 178 цього статуту, але пристосовуючись до правил організації конвойної сторожі та до спеціяльних правил супроводу заарештованих цивільної офіції.- ФАСАДЫ И ПЛАНЪ ВОЕННОЙ БУДКИ. передній воковой задній 35. Описаніе: Всѣ высота отъ земли до крыши........... 3 арш. 12 верш. Высота схвата отъ земли на середину......... 2 8 отъ боковъ отъ земли...................... 2 8 Глубина внутри безъ галтели и обшивки....... 14 Ширина................................... 1 Всѣ высота сзади до крыши безъ напуска.... 2 8 Длина нижнихъ брусковъ.................. 1 Высота:................................. 1½ арш. Ширина:................................. 2¼ арш. Всѣ боковыхъ сторонъ передн. фасада....... по 1 Всѣ стороны напусковъ крыши............... по 1 Высота галтели.................................. 4 верш. Высоты салтей................................. 2½ арш. Площина досокъ для обшивки и крыши........... 6¼ арш. на пал. Ширина ермаковъ и бѣлыхъ полосъ окраски...... 4¾ оранжевая Изъясненіе красокъ: черная тьма оранжевая бѣлая темно-коричневая планъ Масштаб: арши 0 1 2 4 8 12 16 верш. Додаток 13. /до арт. 84,206,212 і 253/ ЗРАЗКИ рапортів вартівничого, чергового по вартах та вартового у військовому шпиталі. / до прикладу /. І/ Рапорт вартівничого : Пане полковнику, На варти У.Н.Р. № ..... / або найменувати варту і на бекетах підстаршин стільки-то, незаків стільки-то. На варти диховиккххххх і на бекетах до цього часу ніяких подій не сталеся / або сталеся та-та і та-та./ 2/ Рапорт чергового по вартах: Чине Полковнику на всіх вартах У.Н.Р. м. Київа до цього часу ніяких подій не сталеся / або в такій-то варті сталеся та-та/. 3/ Рапорт вартового старшини у військовому шпиталі. Пане Генерала в Київському військовому шпиталі під час месі варти ніяких подій не сталеся. / або сталеся та-та/. Додаток 14. / до арт. 403./ Форма службового білету / І/16, аркушу /. Ранг/підпризвіще................................................... місце служби................................................................ НАЧАЛЬНИК Управи Навчання війська Генерального Штабу. "30" грудня 1920 року. ч. 105/к М.Ченстохов. 2-му Генерал-квартирмейстру. 37. РАПОРТ. Прикладаючи до цього "Направу до володіннясями- сом" складену особливою комісією і зредаговану Редакційно-формін.комісією при Управі Навчання війська з 4-ма малонками-нідношу що направу на ухвалу до друкуНачальником Генерального Штабу. Додаток: Направа, словник та малонки до неї. Генштабу Підполковник Начальнику ГЕнерального Штабу. 2-й Генерал-квартирмейстер Генштабу Генерал-Хорунжий У. Н. Р. Головне Управління Генерального Штабу Одерж. 9/5 1845 Вх. ч. 1845 р. 0276./855 Учтава Кубань 28. Сімов Розбушев... ІНСПЕКТОР Г. Наранкітові Текерасовому Умову 39. Пануват. Презентавлено по гамбердзеру направу дяк навраки воле. Діння ошлеом. Направо цід було вже меню представлено Командорому до сегмис 5. фрону і він манівсько їхо копієфрики дяк вибивши, не гамбердзеру мелі журно не брійоме Текер Вор. Текерасовому Агбетонні. Копирував Тедж УХВАЛЕНО до друку Начальником Гене- рального Штабу 10. " " грудня 1920 року. НАПРАВА до ВОЛОДІННЯ СПИСОМ Видання Управи Навчання Війська Генерального Штабу. Копія з малими калама Надіслана до Кнз З-п. Закупий "дублік" Друк виконаний малим Табор Ф. 24. П.Київ НАПРАВА до володіння списом ПОРЯДОК НАВЧАННЯ. I. Загальні вказівки. II. Гімнастичні вправи списом пішки та на дерев'яному коні. III. Бойові чини списом /укол, удар, відсіч/. IV. Вправи на дерев'яному коні. V. Вправи на живому коні. VI. Спорудження опудал для уколів списом. VII. Вільний бій. I. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ. § 1. Озброєний списом верховець повинен бути ослідко призвичаєним до нього, щоб список був не тягаром, а звиклою річчю в руці верховця, коли він на коні. "Для цього слід виводити козаків на всі кінні страйові навчання зі списами.- § 2. Навчання володіти списом повинно провадитися в тій поступовості, як зазначено вище. II. ГІМНАСТИЧНІ ВПРАВИ ЗІ СПИСОМ ПІШКИ ТА НА ДЕРЕВ'ЯНОМУ КОНІ. § 3. Ці вправи складаються: а/ з бокових обертань списом кола б/ кидання списа догори з перехоплюванням його кистю руки в/ поодинокого та подвійного захисту. /поземі кола/. § 4. Перед кожною вправою список треба поставити /козаків/ для зручного та вільного навчання. § 5. Козаків вишковується в один шерег, при чому списи вони тримають "по плечу" себ-то: вставляється тупого кінця списа біля носка правого чобота, раніше тримається просто падно вздовж плеча, а права рука вільновитягнена вздовж ратища, чотирма-пальцями обхватує списа спереду, а великим- ззаду.- Козаків розлічується по команді: "дехватів списом розді- чись." По попередній команді віс козаки, окрім правофлангового обертають голови на право, а по виконавчій -коротко, переказують один одному і повертаючи голови на ліворуч починаючи справа на ліво: 20,15,10,5 і на місці. Після скінчення розрахунку всі ставлять голови прямо: § 6. Після цього подається команда: "до хватів списом виходу ходом-РУШ". По команді "ходом" всі козаки піднімають списи на І/4 арш. від землі і кладуть їх на право плече, /а коли мають при боці шаблі, то притримують нритримують піхви лівою рукою/. По команді "РУШ" всі, крім тих, що під час розрахунку казали "на місці" ідуть вперед на сказану кількість кроків і зупинившись вирівнюються. /рис.4/. ПРИМІТКА: Якщо козаки стояли в дві шереги, то передній шерег виводиться на 25 кроків поперед і в обох шерегах робиться зазначений розрахунок. § 7. Щоб поставити шереги на бойову поставу навчитель подає команду "списи до БОЮ". По цій команді козаки беруть списи під пахви, тримаючи їх клягою трохи до низу і відставляють ліві ноги на І/2 кроку вліво, ліві ж руки тримають так, як тримається поводи. З цієї постави робиться всі вправи та вколи. § 8. Бокові кола робиться в чотирі хвати по команді: "Бокові кола почн-НАЙ". ПЕРШИЙ ХВАТ: викинути списа хутким рухом з положення "до бою" вправо догори на витягнуту руку, тримаючи її вище голови, клягою вгору. ДРУГИЙ ХВАТ: описати коло спереду назад біля лівої сторони тіла, клягою до низу; при цьому спис зупиниться біля лівого плеча, клягою вперед, а кисть правої руки біля лівого плеча / ч.2/. ТРЕТІЙ ХВАТ: Відпихнувши легким рухом лівого плеча список, описати ним коло для правого боку тіла, опускаючи клюгу до низу до правої ноги; круг описувати спереду назад після чого поставити списа в положення першого хвата. ЧЕТВЕРТИЙ ХВАТ: -поставити список в положення "до бою". § 9. На початку вправ бокові кола робиться по хватах для чого подається команда: "бокові кола по розділах роби - РАЗ, роби- ДВА, " і т. д.- § 10. Для того, щоб зупинити вправу піддається команда: "стій". Виконавчу команду подається після 3-го хвата, себто, коли список піднято над головою. По цій команді козаки беруть списи "до бою". § 11. Щоб дати козакам спочинути, подається команда: "ВІЛЬНО, СПОЧИНИТЬ". По цій команді козаки опускають списи до землі і тримають їх, так- як це їм зручніш. По команді "СТРУНКО"-, списи вбертається - "ДО БОЮ". § 12. Щоб скінчити навчання подається команда: "Списи по-ПЕРЕЧУ", а потім "на своїм місці ходом руш". Після останньої команди всі повертаються кругом, крім тих, що стояли на місці, йдуть на свої місця зупиняються, повертаються кругом і вирівнюються. Нідновлення першістного строю може бути зроблено і по команді "задні МА приступи, кропом РУШ". По останній команді всі, окрім передніх ідуть кроком вперед і рівняються по переднім. Як що козаки були в двох шерегах, то шереги зво- § 13.. Підкидання списа робиться двояко: 1/тримаючи списка на витягнутій руці(в положенню першого хвата бокових кол) підкидають його і підхоплюють, тримаючи кисть руки так, як це трималося раніш, 2/тримаючи списка в положенню першого хвата, підкидают його і підхоплюють, тримаючи кисть руки знизу списа. Для цеї вправи подається команда: "Підкидати списа Почи-Най. ТРЕТІЙ ХВАТ: Відпихнувши легким рухом лівого плеча список, описати ним коло для правого боку тіла, опускаючи клягу до низу до правої ноги; круг описувати спереду назад, після чого поставити списа в положення першого хвата. ЧЕТВЕРТИЙ ХВАТ: -поставити спис в положення "до бою". § 9. На початку вправ бокові кола робиться по хватах для чого подається команда: "бокові кола по розділах роби - РАЗ, роби- ДВА, " і т. д.- § 10. Для того, щоб зупинити вправу піддається команду: "стій". Виконавчу команду подається після 3-го хвата, соб-то, коли список піднято над головою. По цій команді козаки беруть списи "до бою". § 11. Щоб дати козакам спочинуті, подається команда: "ВІЛЬНО, СПОЧИНИ". По цій команді козаки опускають списи до землі і тримають їх, так- як це їм зручніш. По команді "СТРУНКО"- списи навертається - "ДО БОЮ". § 12. Щоб скинчити навчання подається команда: "Списи по-ПІДРУЧ", а потім "на свої місця ходом руш". Після останньої команди всі повертатються кругом, крім тих, що стояли на місці, йдуть на свої місця зупиняються, повертатються кругом і вирівнюються. Надновлення першістного строю може бути зроблено і по команді "задні №№ приступи, кроком РУШ". По останній команді всі, окрім передніх ідуть кроком вперед і рівняються по передніх. Як що козаки були в двох шерегах, то шереги зводяться. § 13. Підкидання списа робиться двояко: І/ тримаючи список на витягнутій руці, /в положенню Першого хвата бокових кол/ підтримати кисть рук та, як із змістового ранця. 2) Піднавати списа в положення нидавать його і підхоплюють в положенню Першого хвата, підкидають його і підхоплюють, тримаючи кисть руки знизу списа. Для цьої вправи подається команда: "підкидання списа почи-НАЙ". - § 14. В такий же спосіб підкидається і ловиться списа з рухом вперед; для цього подається команду: "з двома /трьома і инш.Д кроками вперед підкидати список -Руш". § 15. Бокові кола треба робити поступово, все швидче та швидше намагаючи до такого розгинання руки, щоб спис вільно обертався в руці. Підкидання також треба робити все вище й вище потім подаючись вперед і, нарешті роблячи це на бігу. § 16. Особливу увагу під час всіх цих вправ треба звертати на те, щоб кисть лівої руки, яку тримається так, як того треба під час керування конем, була б зовсім спокійна; щоб верховець ніколи б не чекав коня. § 17. Позамі кола, або поодиноку та подвійну оборону робиться так: а/ поодиноку оборону робиться в два хвати: Перший хват - з положення "до бою" списа. відводиться на /4 кола вправо, тупим кінцем за спиною, а ключом приблизно на висоті коміра / рис 3/. Другий хват сильним верхом правої руки, з допомогою спини описати списом 1/4 кола перед собою, після чого, повертаючи списа кистью /правої/ руки, затримати його біля лівого плеча так, як того треба для другого хвату під час бокових кол: себ-то ключом вперед, а тупим кінцем назад. Третій хват - Відштовхнувши списа лівим плечем, послати його поперед себе правою і обернувши його кисть руки, взять до бою. § 18.6/ Подвійна оборона. Перший та другий хвати ті ж самі, що й під час поодинокої оборони. Третій хват відштовхнувши списа, лівим плечем послати його вправо описуючи 1/4 кола, наперед собою і коли він список буде біля правого боку, то обернути його ключом над головою до низу 1/4 вперед закинути ключом за спину а тупим кінцем вправо / рис.4/. Четвертий хнат відштовхнувши спис при допомозі спини, та піднімши руку до гори, оборнути списом над головою і затримати його біля лівого плеча в положенню, як то було під час другого хвату / § 17/ себ-то клюго вперед, а тупим кінцем назад. Четвертий хват - як і третий /§ 17/. III. БОЛОВІ ЧАНИ СПИСОМ. Укол, удар,відсіч. § 19. Коли козаки трохи звинуть до гумнастичних вправ списом треба Переходити до навчання їх уколов, ударів та відсічі, спершу також пішки та на дерев'яному коні, а потім і на живому коні. § 20. Головними хватами списом треба рахувати тілько 2, а саме 1/ список на стоя-НО" і 2/ список до БОД". Першого виживається наприклад перед атакою, в лаві, під час переходу через лісну місцевість, подолання перешкод у випадках розвідки та дозворів, щоб бути менш помітними. Другого хвату вживається вже відомо, в яких випадках Як сказано вище обох цих хватів треба перш усього вживати, як ухватів списом взагалі, так і під час навчання козаків вправам списом на коні. § 21. По виконавчій команді: "Спис на стоя-НО"., списа, тримачи правою рукою за центр ваги, кладеться на верхню половину стягна правої ноги, при чому клюго тримається проти лівого плеча, на висоті голови верховця. Укол. § 22. Уколи є пасивні й активні. Перших з них вживається, наприклад, під час любового зіткнення кінних частин, при чинах в зведеному ХстроюХ. Активних уколів вживається під час переслідування в цинах проти подоланої людей Піхоти та верховців, супротивника і надто під час коневі не можна дати ходу. § 23. Завдячи укол, ворховець тільки виставляє списа вперед, націлюючи книгу в ворога, при чому він коле тільки силою руху коня. Завдячи пасивний укол треба очима націлювати спис ту точку, куди необхідно влучити і міцно стиснувши си- перед плечем правої руки ні в якому разі не посувати ру- ки вперед. § 24. Завдячи активний укол ворховець націлює списа й хутко посилаючи його вперед, тріскає ворога і знову хутко ви- хоплює списа назад. § 25. Активні уколи бувать: 1/ вправо і півворотом вправо, 2/ вліво і півворотом вліво, 3) ліворуч назад, 4/ ліво- руч назад з ліктя, 5/ до низу праворуч, 6/ до низу право- руч остер та 7/ до низу ліворуч остєр. § 26. Початкове наривання відбувається пішки, для чого козаки встановляться та розводиться , як зазначено в § 5. § 27. Всі уколи робиться з положення " до бою". Як що списа трималосься інакше, то козаки по попередній команді " уко- ли", самі беруть списа "до бою". § 28. Для завдання уколів подається команда: І/ праворуч-Коли. Уколи робиться за 3-и хвати: 1-й храт-Мідкнути тіло на ліву ногу, швидко всім тілом обернути праворуч і націлити списа. 2-ий хват - послати списа вперед на всь праву руку, супро- водячи укол рухом всього тіла і так само швидко підкинути руку назад. 3-й хват - повернути тіло до попереднього положення. При цьому пильнувати: 1/ щоб кисть була ніжком на рухома, 2/ щоб удар було началено 4/ щоб книгу після удара було 3) щоб удар було добре націлено, хутко висмикнуто назад. 2. Півворота праворуч -Коли. Робиться так, як і укол праворуч. 3. Наліво - Коли. Робиться за 3 хвати. По попередній команді треба піднят книгу на висоту коміра, щоб перенести її через голову коня. 1-й хват - хутко перенести вагу тіла на праву ногу, обернути тіло й списа ліворуч. 2-й хват - витягуючи руку, завдати сильний укол ліверуч супроводячи його рухом тіла, а потім хутко висмикнути клюга. 3-й хват - перенести списа "до бок". 4. Підзворота ліворуч КОЛИ. Робиться так само, як і ліворуч. 2-ий хват - поставити списа в попереднє положення -"добою" 8. До низу праворуч остер.-Коли. Укол завдається за три хвата. І-ий хват - Піднимаючи списа вгору над головою і ухиляючи клюгою до шizu, на підкидаючи списа, перехопити його долонею зі споду, як то зазначено на малюнку. Робиться за 3-й хват. І-ий хват - праворуком перенести списа через голову ко- ня вліво і, підтримуючи списа великим пальцем лівої руки поверх повода, схопити витягнутою правою рукою за кінець (ближче до тупого кінця). 2-й хват - праворуком встановити списа в заломі лівого пікта й націлити списа, дослати його по ліктю назад, дони правий кулак не дійде до ліктя, після чого висмика- нути списа назад. 3-й хват - перехопити списа правою рукою за середину й поставити його в положення "до бок". 7. До низу праворуч КОЛИ. Цей хват робиться тільки стоячи на місці; робиться за два хвата. І-й хват - опустити кінець клюги, направляючи її в землю хутко послати руку до низу і як само хутко висмикнути. 2-ий хват - завдатися за три хвата. І-й хват - піднимаючи списа в гору над головою і ухиляючи клюгою до низу, на підкидаючи списа, перехопити його долонею зі споду, як то зазначено на малюнку. 1-й хват - хутко перенести валу тіла на праву ногу, обернути тіло й списа ліворуч. 2-й хват - витягуючи руку, завдати сильний укол ліворуч супроводячи його рухом тіла, а потім хутко висмикнути клівгу. 3-й хват - перенести списа "до бор". 4. Підзворота ліворуч КОЛи. Робиться так само, як і ліворуч. 5. Ліворуч назад -КОЛи. Робиться за 3 хвата. На попередній команді підняти списа, так щоб не зачинити голови коня клівгою. 1-й хват - хутко обернутися всім тілом ліворуч назад. 2-й хват - завдати короткий укол ліворуч назад і після уколу хутко відсмикнути руку зі списом назад. 3-й хват - Прийняти початкове положення. 6. З ліктя ліворуч назад - КОЛи. Робиться за 3-і хвата. 1-й хват - правою рукою перенести списа через голову коня вліво і, підтримуючи списа великим пальцем лівої руки поверх повода, схопити витягнутою правою рукою за кінець (бичка) до тупого кінця. 2-й хват - правою рукою встановити списа в заломі лівого ліктя й начинити списа, дослати його по ліктю назад/ доки правий кулак не дійде до ліктя, після чого висмикути списа назад. 3-й хват - перехопити списа правою рукою за середину й поставити його в положення "до бор". 7. До низу праворуч КОЛи. Цей хват робиться тільки стоячи на місці; робиться за два хвата. 1-й хват - опустити кінець клівги, направляючи її в землю хутко послати рукою де низу і як само хутко висмикнути. 2-й хват - завдатися за три хвата. 1-й хват - піднімаючи списа в гору над головою і ухиливши клівгою до низу, не підкидаючи списа, перехопити його долонею зі споду, як то зазначено на малюнку. 2-й хват - завдати короткий укол. 3-ий хват - обернути списа рухом клюги ззаду на перед і поставити його в попереднє положення. 9. До низу ліворуч єстар КОЛЦЬ. Робиться за три хвата. 1-й хват - такий же, як і перший, в уколі до низу праворуч, але тільки його робиться одночасно з переносом списа на лі- вий бік коня. 2-й хват - робиться укол, з хутким, як завше втриканням. 3-й хват - легким рухом ліворо плеча по ретику, допомогти правій руці, обернути списа кнегор назад йгору і постави- ти списа в положення "до-боя". УДАР. § 29. Удар бувавть: 1/ назад тупим кінцем, 2/ кінцем списа по голові коня верога, 3/ всім списом по правому, або лівому боки варховця. § 30. Назад тупим кінцем БИЦЬ. Цей удар робиться за 3-х хвати. 1-й хват - підняти списа в зігнутій правій руці до правого вуха й трмати його за центр ваги разом: одночасно треба повернутися тілом так, щоб мати ціль позаду себе. 2-ий хват - хутко вдарити тупим кінцем списа назад на зід- маш правою рукою і хутко відомкнути ножницьку руку. 3-й хват - поставити списа в положення "до боя". § 31. Для завдання всіких інших ударів особливих хватів нема. Варховець, добре вивчений володіти списом, зуміє завдати ці удари, коли не можна буде робити уколи. ІР-МІТКА: Ударів під час вільного бою не допускається, щоб не пошкодити коней. ВІДСІЧ. § 32. Відсіч бував вправо,вліво і для зборони голови. § 33. Відсіч від списа та багната зводиться до бокових, і особли- во до розаного обертання кола. Відсіч шаблі робиться списом так само, як відсіч самон шаблею, себ-то підставляючи рати що списа під шабельний удар. Виправа на дерев'яному коні. § 34. Навчання гімнастиці. Пьодиноке й перегово навчання повинно вести до навчання чинам списом на дерев'яному коні. Для цього дерев'яного коня повинно бути посідлано стройовим сідлом з рюм, а проти нього, вліво, вправо та на землі повинно поставити і покласти опудала. Козаків не через викликається зі строя всаджуватися на коня, після чого кони роблять всі зазначені вище вправи списом. § 35. На дерев'яному коні козак повинен як сідати так і злазити з нього зі списом а також хвати списом робити зі вказівками І частини стройового Кінн. Статуту. § 36. Бокові кола, підкидання списа, уколи та удари робиться по тих же командах як і пішки. § 37. По попередній команді списа виймається з бушмату, або робити бокові кола згідно з правилами, вивченими пішки та на дерев'яному коні. Навчитель стежить за тим, щоб не непокоїти роти у коней. § 38. Коли козаки гаразд засвоють всі хвати зі списом на дерев'яному коні, їх виводять на ізду зі списами одинцем. Під час ізди треба кожного частин командувати "війна нарізно- РУН". І, коли верховні роз'їждуться, подавати команду "Бокові кола ПОЧИНАЙ". По останній команді, козаки, превернувши ізди вказаною холор по-маніжку, починають робити бокові кола згідно стежить за тим, щоб не непокоїти рота у коней. Потім так само ж робиться підкидання списа. Це ширша хода, то вище і більш уперед підкидається списа. Цими вправами набувається те, що мати списа в руці - стає звичкою. Після цього приступають до завдання-уколів та ударів. § 39. Уколи та удари завдаються неодмінно в опудала, або в цілі, які бувають різного устрію. Під час навчання уколами до маніжку приноситься, як мога більше таких опудал. Потім козаки під час ізди по маніжку в ріжних напрямках Бірava на доровляному конi. § 34. Навчання гімнастикі. П'одиноке й перегеве навчання повин- но вести до навчання чима списом на доровляному конi. Для цього даровляного коня повинно бути посідлано строй- овим сидлом з юмом, а проти нього, вліво, вправо та на землі повинно поставити і покласти опудала. Козаків по черзі викликається зі строя всаджуютьсяся на коня, після чого кони роблять всі зазначені вище вправи списом. § 35. На доровляному конi козак повинен як сидати так і зла- зти з нього зі списом а також хвати списом робити зі вказівками І частини стройового Кінн.Статуту. § 36. Бокові кола, підкидання списа, уколи та удари робиться по- тих же командах як і пішки. § 37. По попередній команді списа виймається з бушмату, або коли сис на потлі, праву ногу виймається із стремена, потім скидається з ноги, після чого, по виконавчій ко- манді, вправи переводиться в тій же поступовності, як і пішки. У.Вправи на живому КОНИ.. § 38. Коли козаки гаразд засвоять всі хвати зі списом на доров- ляному конi, їх виводять на ізду зі списами одинцем. Під час ізди треба можливе частіш командувати "звина нарізно - РУН", і, коли верховні роз'їждуться, подавати команду "Бокові кола ПОЧИНАЙ". До останньої команди, козаки, пре- довжуючи їздити вказаною холор по-маніжу, починають робити бокові кола зрідно стежить за тим, щоб не уколоти рета у коней. Потім так само ж робиться підкидання списа. Що шира хода, то вище і більш уперед підкладається списа. Цими вправами набувається те, що мати списа в руці - став звичкою. Після цього приступають до завдання-ученів та ударів. § 39. Уколи та удари завдається неодмінно в опудала, або в цілі, які бувають різного устрію. Під час навчання уко- лане до маніжу приноситься, як мога більше таких опудал Потім козаки під час ізди по маніжу в ріжних напрямках завдають удару. Спочатку уколи завдається на кроці, по- тім на рисі та гальопі. Для завдання уколов на польовому гальопі та на чвалі зміну пропускаються повз опудала по одинці. УІ. Устрій опудал для уколов списом. § 40. Для пасивного уколу вперед служить налізне, або деревля- не кільце від 3-4 вершнів в поперечнику, в підвішене на сталньому пружинчастому запискові на виоті 3-х арш. так, щоб при влучанні в нього списом, воно здіймалось. § 41. Для активного уколу служить круглий соломяний мішок, 4-8 вершк. в поперечнику, оббитий шкірою, або полотном і закріплений на висоті 1 фут - 2 фути аршина на підставці так, що лежачи на ній зовсім вільно, він тримається на шу- шурі що проходить через нього навскрізь важком на кін- ці. Мішок скинутний ударом списа притягнутий вверхом вер- тається на своє місце. Дірка крізь яку протягнуто шнур повинна бути зовсім рівною, а шнур троба намазувати мия мом для того, щоб він був слізьким і вагою важка верта- мішка назад. Для удару вправо, вліво та назад служить соломяний валок, них між двома дошками так, що валок цей може обертатись. Завдяючи укол в цей валок треба добиватися такої сили вдара щоб спис пробивав валка наскрізь; висимкувати списа треба постілько, щоб валок ледве встигав обернутися навко- ло своєї осі.. § 42. Для завдання ворогові уколов назустріч ворогові, що знаходиться поруч або переслідує слудить рухоме опудало яке робиться в такий спосіб: звичайне опудало з круглим- мішком ставиться на низьку колінню біля 4 аршина в по- перечнику. До колінні приробляються дві ловгі, на коротші 4-х аршин, оглоблі. Один з верховнів бере ці оглоблі на передню лучу і ріжними ходами разе опудало по майдану. Козаки по черзі завдають уколов назустріч, по- тім ідуть поруч і колять право і вліво, а потім обігна- ши, колять назад.- завдати удару. Спочатку уколи завдаються на кроці, по- тім на рисі та гальопі. Для завдання уколов на польовому гальопі та на чвалі зміну пропускається повз опудала по одинці. VI. Устрій орудал для уколов списом. § 40. Для пасивного уколу вперед служить налізна, або деревля- не кільце від 3-4 вершнів в поперечнику в підвищене на стальному пружинчастому затискові на виоті 3-х арш. так, щоб при влучанні в нього списом, воно здіймалось. § 41. Для активного уколу служить круглий соломяний мішок, 4-8 вершк. в поперечнику, обшитий шкірою, або полотном і закріплений на висоті 1 ї - 2 ї аршина на підставці так, що лежачи на ній зовсім вільно, він тримається на шнури що проходить через нього наскрізь важком на кін- ці. Мішок скинутий ударом списа притягнутий важком вер- тається на своє місце. Дірка крізь яку протягнуто шнур повинна бути зовсім рівною, а шнур троба намазувати мия мом для того, щоб він був слизьким і його важка вертає мішка назад. Для удару вправо, вліво та назад служить соломяний валок. Валок цей складається з соломяних дагутів, намотаних один на одного в 1-2 аршина в поперечнику й закріплен- них між двома дошками так, що валок цей може обертатись треба добивайся такої сили удару, щоб спис Завдаючи укол в цей валок (наскрізь; висмикувати списа пробувал бажа треба остілько, щоб (бодво встигав обернутися навколо сво- сі всі. § 42. Для завдання ворогові уколов назустріч ворогові, що знаходиться поруч або переслідує слудить рухоме опудало яке робиться в такий спосіб: звичайне опудало з круглим мішком ставиться на низьку колінню біля 1 аршина в пе- перечнику. До колінні прироблюється дві ловгі, не коротші 4-х аршин, оглоблі. Один з верховців бере ці оглоблі на передню руку і ріжними ходами везе опудало по майдану. Козаки по черзі завдають уколов назустріч, по- тім ідуть поруч і колять право і вліво, а потім обігна- ша, колять назад.- §47. Коли козаки набудуть спритності в ціх вправах ім дається вже волю в викрутасах відповідно до сприт- ності іхніх коней, а потім переходять і на живіщі ходи. Таким робом стараються дійти до найбільшої спритності в зворотах в утіканню, наглядові,-не турбуючи та не горячучи коней несподіваними різкими зупинками, або непевною посадкою. Коли козаки призвича ються до хватів,-ім дається фехтарські (учебні) списи і приступається до справжнього навчання вільному бою. Поступово з окремих підготовчих хватів повинен виробиться справжній бій, який верховці повинні вести зовсім самостійно й ріжноманітно при ріжній обстанов як то буде в дійсності, нарешті можливо перевести подібний поодинокий бій списа проти двох ворогів, озброєних шаблями. § 43. Вільну увагу повинні звертати на з'єднання уколів до низу, причому корисне класти огудала і на заслони в кана- льки, окопи, за стіни і навчати колоть їх за цими засло- нама, як ідучі вподають на них, так і перескакуючи, або вилізаючи на них. VII. ВІЛЬНИЙ БІЙ. § 44. Особливу увагу треба звернути на навчання козаків віль- ному бою. Вільний бій вимагає великої спритності та слухляності коня, а від верховця уміння досконало їздити та володіти списом. Верховець повинен розвинути в собі силу, витривалість і твердість духа. § 45. Навчання вільному бою козаків останньої призви треба починати з періоду солтниних навчань, а зі старими коза- ками, підстаршинами та старшинами вільним бойом вирівня- тися круглий рік при всіляких погоди та на всілякому ґрунті. § 46. Підготовчі до вільного бою вправи полягають в тому, що верховців розвивається на дивійки і воїн ідуть один до одного назустріч на небагатий ході спершу не на ширішому від риси, стараючись опинитися на правому боці від ворога. Потім один з верховців, по вказівках навчителя від- ходить, а другий його здогоняє. Як тільки втікач опи- нився трохи поперед переслідувача, він обертається й знову намагається стати в правого бою від ворога, той викручується і т. д. § 47. Коли козаки набудуть спритності в цих вправах, їм викрутась знову до спритності (якщо налясться якою воїн до найбільшої спритності в еверетах і атаки переходять на різкий ход. Такий раз старавоється доти- утіканню, нагинанові-но турбуки та на гарячучи коней несподіваними різкими зупинками, або навпаки і неспо- кийною посадкою. Коли козаки призвичаються до хватів ім датися фесталевки (чудні) списом і притулістовують до ефективного навчання вільному бою. Поступово з окремих підготовчих хватаїв повинен виробитися справжній бій, який верхов- ці повинні вести зовсім самостійно й рішоманітно, як то буде в дійсності; нарешті можливо перевести подібний поодинокий бій списа проти двох ворогів, озброєних паблями. Під час кінного вільного бою козаки надівають фехтарські маски нагрудники та рукавиці, фехтарські списи з обох кінців натирається крейдою, щоби кожен удар, що влучив до цілі було в ту ж хвилю помічено. § 48. Людий повинно виховати в тому напрямку, що атака являється завше над навпілнішим засобом перемогти ворога і до спис-це зброї для атаки. При зустрічі з ворогом, в піршому положенню опиниться той хто завжди оберонятися. § 49. Під час вільного бою положення бойців бувать остільки різноманітні, що подати всі необхідні вказівки до них нема можливості, але до де-яких найбільше характерних по- ложень козаків повинно призвичайтись, щоб розвинути в них спритність, а саме: а/ верховець повинен змагатися обернути бій на свою користь, застосовуючи найбільш значних і зручних своїх хватів та рахуючись з вдачею та властивостями свого коня. Для цього треба бути спокійним під час самого бою. Баский, спритний кінь дасть можливість увесь час непокоїти ворога, виснажити його і не відставати від нього аж поки його не буде розбито. б/ Під час навчання забороняється напрямляти укол, або удар на корегового коня, щоб не лякати коней, але одночасно треба за сувати і внущити козакам, що під час справжнього бою поранення коня виводить зі строя й самого ворога. Склала Комісія: Разом Комісії Генеральний-Хорунжий КУЛЬКІНСЬКИЙ. Почковник ЕЛЧАНІНІВ. Хорунжий ЗЕДОРЕНЦЬ. Гловник Канфіабы (вологіння) списом. Б Рушатат Волам Гаскіл Рушетат Волам Узрібвыць В Вытрывають Вансок Відена Выкрупае Вісур Вырути Внрава Ванок Выносывооть Грузок Узентнеме Узбором Отвіве Конадысь Упаменеме Мініагр Д Джурт Журт З Затиск Заворот Закруть Забраветь Заптосуванне Заживо Узяць (поверхуваны) Узмов (круглы) Наносить Прымянене Зведений струй Карактка Коліно Контроль Капота Конішня Копоть Унодомаш Лавкитель Нарізно Одфона Ость Опудано Погемий Пакат Порядокство Подорожний емт Пішки Прозба Простава Конктнуй струй Крадини Узгидю (под угодом) Контролер Остфіє пико Печегок з копесами Копоть Наптомань Обіманції Порознб Замитта Острога Угров Горизонтальний Конктраданост Трифремство Ковоздной документт Трішком Трухвот Стойка/помія Р. Фатище Джебко Пітка, кою у ви С. Інфитнієто Інфритний Епис Ловкосто Лобкійє Тука П. Міло Мирлуд Корпус Мурловище ? Уребий (ртни) омайдан Уребий росаць Х. Хлипок, хлитець Хват Когапан Грієн ФР. Фехтовання Фехтарська маска Фехтованіе Фехтовальна маска, Ч. Картера III Штаб-квартира генерал-майора Ковпака, пронизано и в 5/6 В цім ділі мідь. то і прошу перебрати підписаний містить (16) армії. б. Начальник конвейеру 2-го Тенклава Тен. льоду Зв'язковий 92 р. Мігнола. Кметз. 147 1078 оп. № 9 60 (підтвердження) - 1 (шестидесят) 46а, 50а, 51а, 52а, пропущені №№ 17 08 19.28 р. Кодекси. Центральний архів ВНЧЗАУ та управління міста Києва ПЕРЕДАНО Дата 23.10.92 підпис Скоблий Центральний архів ВНЧЗАУ та управління міста Києва ПЕРЕДАНО Дата 15.04.97 підпис Бондарь 60 р-р. реєстратор. 13.06.97 листку. оправа: липень 97р-Тарієнко. після р.-р. 22.09.97 Імм ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 148 Фонду № 1039 Пронумеровано 59 (п'ятдесят дев'ять) +26=61 аркушів з них літерні №№ 50а, 51а, 52а Опису № 2 (цифрами і прописом) пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 3 січня 1980р. Підпис Матеєв ДЛЯ ПІДШИВКИ ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі повернення підпис, дата Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата pідпис, дата 3.01.02 Глєб 26.09.02 Урм відом 5/89 16.02.10 Сто 14.01.02 Новицький 30.09.02 Коваль ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: Опра́ва: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) оцифрування 14.03.2014 Сидор