Опис матеріальної частини кулеметів системи “Максим” та малюнки до нього , 1920, 182 арк. — частина 1/2

ФМР 1078с Л-ОДОХ 149 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків 1078с Л-ОДОХ 149 ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР Опис матеріальної частини кулеметів системи "Максим" та малюнки до нього 1920р. на 182 арк. Головне Управління Генерального Штаба армії УНР. 2-е Генерал Квартирмейстерство. Управа Навчання. ДЕЛО № Опис матеріальної частини курєнствів системи "Максима" і рисунки до нього. Начато 23 липня 194 г. Скочено _ 194г. На_листах АЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Революції і Соціалістичного будівництва МВС УРСР м. Києв 6/1078 ОДЯ 2 ОДЯ 149 Рисунки до Описи Матеріального збірнику Куреня "Макейка" гнізда I 1.-13. Секретарь Військового Міністра 25 липня 1920 р. М. Шарнов. До П. Кисельника відділу ета- пування "Головної" Управи Тенер. Штабу При цьому надсилано зроблені шляхом по замовленню переклад "Обмеження майбутньої частини кримських євреїв Микола" в кількості 65% аркуша і прошу про виплату мін. по 5000 карб. за кожний аркуш, а разом прилучили три письмені еліт двадцяти п'ять (33/25) март. Загалом: орієнтал і пересилаю на 10 червня Ратовиць Оларевський ЧАСТ-НА I. Кулемет Максіма. зраз.1905 і 1910 р.р. РОЗДІЛ І. Докладний опис. Ствіл. II. СТВІЛ з-х лінійний /і рис I/ кінці стволу утовчені: передній-для збільшення площі, зріз стволу для натискань гази і це подільше відбій; задній-для збільшення витривалості. Задні кінець /рис 2/ має дві цапфи /АА/, для сполучення стволу з рамою. На задній кінець натрубовано бронзову гайку /г./, щоб ствіл управлявся в холодницю. Перед гайкою є кільцевий жолобок /ж/ для вміщення заднього сальника /з азбестової нитки/, щоб вода не протікала з холодниці. Зовні ствіл, щоб його не було грязь, покривається тонким шаром міді, або позабарвлюється. Канал стволу такий же, як у 3-х лінійного мушкета. 2. РЯМА /рис 2/ з мотилем /А/ хитуном /В/ держаком /Р/ барabanом /Г/ і ланцюжком /Д/. Ряма сполучає ствіл зусіма іншими рухомими частинами кулемета. Вона складеться з двох станці /В/. В кожній станці є дві дірки; передня /А/ щоб ствола надівати на цапфу і задня /рис 4/, щоб надівати його на вісь мотилля. Задні дірки зроблено у виглядах, якими ряму вставляється в напрямові вирізи короба. З внутрішнього боку на обох станціях є помазовжні ребра, які творять утори, де ходить замок. Ліва станця довша від правої й на передньому її-кінці-є виріз / ж рис 3/ для патки колінкуватої підоїмки приймача. З внутрішнього боку на правій станції приклепано п'ятибчату пружину / п. рис. 3/, яка підтримує боєву ляльку від час ви звісну ескакунові, коли заряджового її положення. Вона не дає бойові ляльці опускатися в мент відходу замка назад, поки ружні бойової ляльки не налягли на відповідні пляшки короба. 3. МОТИЛЬ /А рис.З/ разом з хитуном /В/ служить для пересування замка вперед і назад і затримання його в мент вистри- лу в такому положенні, при якому ствіл заперто замком. Мотиль складається з осі і коліна. В лівий кінець осі вшрубовано довгастого барабана // Г/ з ланцюжком /Д/; на правий кінець осі надіто держак /Р/ і закріплене шрубом. Коліно мотиля, сполучається з хитуном завіскою; в ньому є дірка для проходу драча під час чищення стволу з боку патронника /не виймаючи ствола/. 4. ХИТУН /В рис.З і 4/ має на бузькому кінці три /А/, якими він сполучається з замком. На середню його частину нашрубовано круглу гайку /3/, яка служить для правильного пристосування замка до стволу; надіваючи на хитуна проклад- ні кільца, з'являється можливість найближати замок до стволу або віддаляти від нього. Крім того, на середній частині хитуна зроблене насічку, для полегчення ділання рукой, а в поширеній його частині є дірка /Д/ для осі, яка сполучає хитуна з мотилем. 5. ДЕРЖАК. /Р, рис.З/ служить для обертання мотиля. В держаку шестигутна дірка для надівання його на вісь мотиля; довге плече зігнуте з нижнього боку, яким держак екзистить в мент відбор по ролику, що знаходиться3/правого боку короба залишки тому держак починає обертатися і спускає завіски, які сполучають /З хитуном, що в свою чергу змушує замок від- ходити назад від стволу; коротке плече, зігнуте з нижнього боку служить для обмеження обертання коліна мотиля і над- силиння стволу вперед; головка, за яку береться руками, коли треба обернути держака вперед, щоб відвести замка назад. 6. БАРАБАН /Г.рис.З/ з ланцюжком /Д/ служить для сполучення ряни з поворотовою пружиною. Варабан довгастий вшрубований в лівий край осі мотиля. На барабані є утор для вміщення ланцюжка, під час коли він намотується на нього, і ушка з дірками для прогонача, який сполучає барабан з ланцюжком. На передньому кінці ланцюж- ка є цейльська /з гачком поворотової пружини. Замок 7. ЗАМОК служить для замікання стволу під час стрілу, для витягання патрона з приймача і для подавання його до патронника, для запальювання капсули і витягання та викидання стріляних гільз. Замок /рис.6-12/ складається з: Снасті, на якій зверху, прироблено бейку ляльку /Т/, замкового розміру з руркою важниць /В/. В середині снасти знаходиться: верхній охоронний спуст з пружиною, ударник, циколотка, нижній спуст і бойова пружина. 8 Снасть /рис.6/ служить для сполучення всіх частин замка. Вона складається з двох щік / на рисунку правої щоки нема, передньої стінки /с/ з вкладкою і верхньої поземної площини /п/. У площинці є дірка /д/ для змащування частин замка в середній снасті; краї тої площинки служать /г/ напрямовими ребрами /р/, для руху замка по уторах рами; в передній стінці є ребра, що направляють бойову ляльку; і /г/, який обмежує піднімання бейкової ляльки. В передній стінці дірки для верхньої защіпки і для зуба нижньої защіпки. В нижній частині щік, ззаду вици (8) для всі бойових витягачів (8), є завинені, а спереду трьохутні які обмежують повертання тих же важниць вниз. В цоках чотири дірки для осей: верхнього охоронного спуста , замкових підойм, циколотки і нижнього спуску. У верхніх кутках є (для Передавання тиснення снасті на замкові підойми. У витягах внизу є прерізи для ребер щік замкових підойм. 9. БОЙОВА ЛЯЛЬКА / рис.7/ надівається нар снасть спереду. Вона служить для переносу патронів із приймача до патронника і для виймання гільз з патронника і переносу їх до виводної рурки. Під час стрілу вона пряміє на себе тиснення патронного донця. В бокових стінках бейкової ляльки у верхній частині є витяги /р/ для направляння руху і /під час відходу замка назад. В нижній частині витяки /А/ для упору в важниці; в середній спереду - заломи/3/ для захоплювання донця патронів. В бейковій ляльці з правого боку є косий виріз /г/ для пружини /п.рис.3/ рами, яка підтримує бейкову ляльку під час відкривання замка. В передній стінці бойової ляльки є три дірки: верхні-для верхньої защіпки /б/; середня-для проходу бичка ударника і нижня- для нижньої защіпки /в/. Замків слугає для того, щоб тісно тримати патрон і гильзи в заломах бойової ляльки. У верхній частині заду на бойовій ляльці є скакун, якщо бирається в виток, що на передній стінці замкової снасті і цим обм-ху піднімання бойової ляльки. Верхня защіпка міститься в верхній дірці скакун, незад 14/передньої стінки, на ні і натискує горбата платівка та пружинка, яку замикав засувка, вставлена в утори, що знаходяться на бойових стінках бойової ляльки. Задля цій пружинці, верхня защіпка пружинить і може падаватися назал. Коли лялька заходить з прийомника патрон, то дінця па- трона лиже в вирізі защіпки, дно якої тісне патрон на заломи робер бойової ляльки. Зуб защіпки заважає патронові вискочити з вирізу на верх. Нижня защіпка-пружиниста. Вона служить для усталення скакуна бойової ляльки діркою проти капсули патрону і для переносу гильзи чи патрону з патронника до вихідної рурки. Нижню защіпку вставляється штуков в утори, що на бойових стій- ках бойової ляльки. Ведена лялька піднімається колінку- ватими важницями а спускається від власної ваги ділянним платівчатих пружинок, прикріплених до біка кереба. 10. ЗАМКОВІ ПІДОЙМИ /рис.8,9 і 10/ В служать для під- німання нижніх важниць для зв'єд- ня ударника і для піднімання охоронного спуска, коли за- мкнене до кріпленого переднього положення. Вони обертають ся навколо рурастої осі, яка проходить крізь снасть зам- ка. Рурасту вісь тримається на місці шапочкою і пружинним льоником. Замкові підойми кінчаються з заду руркою в середині якої є три витяжки, що сполучають замок з хитуном. Шкни /А рис.10/ замкових підойм, щоб затримувати від випадання осі циколотки і нижнього охоронного спуска, а гребінці /Б/ льоника охоронного спуска. На шкках зверху є ребра які входять у прерізи замкової снасті забезпечують цоки від тегу під час вистрілу вони не розходилися. II. ВАЖНИЦІ /рис.8,9 і II/ служать для піднімання бойо-вих підвісок. Ці важниці сполучено між собою наглухо віссю, яка має ститися в зазвичайних вирізах цок замкової снасті /в рис.6/ На внутрішньому боці важниць, спереду є витики /в/, які упираються в трикутні витики замкової снасті /В рис.6/ і дозволяють обертання важниці до низу; а заду витики /г/, які міграються в цоки замкових підйомів і цим затримують важниці в зазвичайних вирізах замкової снасті. Над віссю є вирізи /ж/ для кінців замкових підвісок. 12. В середині снасті /рис 12/ є верхній охоронний спуст для попередження спуска ударника поки замок не дійде до крайнього переднього положення. Під час стрільби автоматичної, цей спуст слугує удар- нику. Спуст має: поужинку /А/, витик /В/, який він засакає за охоронний звод ударника, і дірку /в/ для льотика. Платівчата пружина тисне його до низу. 13. УДАРНИК. /В/ служить для спалахнення напсулі. На ударнику зверху є охоронний звод /г/, щоб тримати ударника в зведенному положенню, спереду - бичок /д/ для вдаряння по капсули; знизу: спереду- виріз /е/ для довгого кінця бойової пружини; з заду-виріз /ж/ для головки циклопа- ки; в передній половині - довгасте вічко /з/ для рупастей всі замкових підйом. Ударник ходить вперед і назад по утварах в середині замкової снасті. 14. ЦИКЛОПАКА. /В, рис. 12/ служить для відводу ударника назад. У неї є: головка /п/, яка входить у виріз /ж/ ударника і відводить його назад; спереду- бойовий звок /к/, який вона упирається в зачіп /л/ нижнього спуста /т/ в тей час , коли ударник зведено при поодинковій стрільбі, а також для першого вистрілу при автоматичній; з заду- хвіст /м/, на який натягує рурка замкових підойм, коли зводити ся ударника; посередині - дірка /i/ для осі, навколо якої вона обертається. 15. НИЖНІЙ СПУСК /Г, рис. 12/. У нього є: зверху защіп /л/, щоб ставити ударника на бойовий звод, а знизу довгий кінець /о/, щоб спускати ударник з бойового зводу; в середній частині - дірка /п/ для осі, навколо якої він обертається. 16. БОЙОВА ПРУЖИНА. /Д, рис. 12/ плиткувата. У неї є довгий /г/ і короткий /б/ кінці , які сполучаються закругом; довгий кінець посинає ударника, а короткий ставить зачіп на нижнього спусту на бойовий зв'од. В середині до стінок снасті приклепано вкладки у /Е, рис. 12/ У неї ззаду є закруглений виріз, в який впирається закрут бойової пружини; в верхній частині - скіс для маневрування напряму- муваання бойової пружини під час вкладання її на місце; спереду - витяг з діркою для ноти, яка сполучає її наглухо з снастю. 17. КОРОБ /рис. 13 і 14/ служить для вміщення рамки, замка та інших частин. В бокових стінках короба, спереду, є дірки: в нижньому куті /л/ для проходу прогонича, що сполучає кулемат з праушинами Кульша установки, а в верхньому /е/ - для осі бійка і за- ду в нижньому куті - дірки /з/ для льоника водила. В стінках короба зверху зроблено- вирізи /ж/ для вміщення приймача, ззаду вирізи /в/ для вміщення витиків рами і засувек короба. На лівій стінці короба є два чопи для уперу коробки з поверненням пружиною. Вкладки В замках старого виробу німає, а бойова пружина тримається на особливий осі, яка проходить крізь цоки снасті На кінцях стінок з внутрішнього боку /рис.I4/ є просто- падні витяки /а/, покарбовані на зразок ластовинного хреста. Передніми витиками короб сполучається з холодницею, а зад- німи з водицою. В середній частині на бокових стінках приклепано верхні /А/ і нижні /В/ плянки; по верхніх плян- ках соблювати буши: скакупа екіпазь різні бойові ляльки, а по низьніх-ряма. В коробі є бронзове дно, а в дні з зовнішнього боку- проушини /п/, для сполучення кулемета з підоймцем станк На дні короба/рис.I4/ чип /т/, що направляє спустову тяг дві дірки /д/ для чопа спустової тяги і дірка /г/ для виходу бруду. В короб, спереду, входить заднє дно холодниці. 18. ЗАСУВКИ /рис.I5/-ліва /А/ і права /В/. На правій за- сувці зовні, на особливий цапку, надіто затримка /з/ і ролика /р/. Затрим упереджує відскакування держака в той мент, ко- ли він падає на ролика. По ролику під час відбору екіпажить держак. З внутрішнього боку, на обох засувках є витики для води ла, які складають продовження задніх витиків /А/ рис.I4/, на бокових стінках короба. На обох засувках є повздовжні утори, для правильного всування й втримання їх в стінках короба, а на правій засувці ще й охоронний витик, що освабляти удар держаком в короб. 19. СПУСТОВА ТЯГА /рис.I6/ виводить зачіп нижнього спуста з бойового зводу і цим самим спускає ударника під час поодинокої стрільби, а також під час першого вистрілу автоматичної стрільби, під час же наступних вистрілів автоматичної стрільби-вона лише відхиляє спустового зачі- па вперед і цим дозволяє ударникові опуститися, коли зам- кові підоїмки зведуть охоронний спуст і виведуть його з охоронного зводу ударника. На тязі є зверху повздовжній утор з отвором /д/ і витиком /в/; з низу-чип /м/. В передньому кінці тяги є проріз /к/, а в задньому- гніздо /р/. В повздовжній утор тяги входить хвіст нижнього спуста, а в гнізді /р/ міститься шпилька спустової підойми. Чопом /ш/ тягу вставляється в дірку дна короба /д, рис.14/, а прорізом /к/ надівається на чопа /т/, того ж дня. 20. ВОДИЛО /рис. 17 і 18/ складає задню стінку короба. бо-- Боковими уторами його насувається на задні простопадні вити- ки бокових стінок короба і закріплюється шпильком. Водило має дві рубки і вінко; на цьому прикріплено спусто- ву підойму і охоронник. Рубки слугують для повертання кулеме- та. В рубки наливається шмаровицю для користування під час стрільби; зверху рубки закриваються покришками /х/ з квачиками для шмарування. Вінко зроблено проти стволу, що дає мож- ливість чистити й оглядати канал стволу, витягши тільки замок ка. Вінко закривається віконницер, яка обертається на осі. Спустова підойма обертається на осі /м/ у неї на нижньому кінці є шпилька для сполучення її зі спустовою тягою, а верхнім кінцем вона упирається в спиральну пружину. Коли натиснути на верхньої кінця підойми, то спустова тяга відійде назад, коли , прилинивши натиск підойма і тяга від упирається, діляння пружини стануть в непередаче положення. Трохи вище над осьою яка обертається в спустовій підоймі про- верчено вінко для проходу дрібних частин стволу, не виймаючи його. Друга. Охоронник служить для забезпечення від несподіваних стрілів- в разі випадкового натискання на спустову підойму. Він обертається на осі /Е/. Спиральна пружина завжди натискує на нього і ставить його так, що він не дає підоймі просунутися вперед. Доб зробити вистріл, треба спершу підвести охоронника. 21. ВІКО КОРОБА /рис. 19/ відкідне віко закриває короб звер ху. Віко запирається застіжкою /з/, яку утримує спиральна пружина , що лежить разом і з своїм ковпачком в гнізді ко- робки /Е/ під покришкою. В кулеметах, зроблених в Англії,- ві- конця і спустової підойму зроблено трохи інакше: а/ віконницю зроблено на зразок васувки , яка тризається в зведеному не- лежанню при допомозі спиральної пружини і спускається від на тискання на ручку, б/н на верхньому кінці спустової підойми е особливе гніздо для вкладання спиральної пружини з ков- пачком. В кулеметах старого виробу на покришках ззаду по боках зроблено лапки, які входять в малі верхні вирізи бокових стінок короба. За ці лапки береться під час, коли відціняєть- ся покришку. З низу до віка прикріплено: гніт /А/ і дві пружин ки /П/. Гніт не дає замкові зводитися, коли його відсунено назад і вийшов ребрами з уторів рами. В передній частині гніту зроблено проріз /г/ для замко- вого гребінця, в задній - гніздо /в/, в якому міститься пру- жина спірника зі своїм ковпачком /е/ в дірниках відкидних. Пружини тиснуть на ріжки бойової ляльки і допомагають їй опускатися. ПОВОРОТОВА ПРУЖИНА. 22. ПОВОРОТОВА ПРУЖИНА /рис. 20/ слідить для повернення на-місце рухомих частин кулемета після відходу їх назад. В передній кінець поворотової пружини вставлено гайку, в яку вшрубовано натяжного гвинта з коловоротком. На задньо- му кінці пружини є гачок, для сполучення її з ланцюжком бара- бана. Пружина під час вистрілів розтягується, а коли відбій при- де до кінця, то вона збігається і повертає всі рухомі частини ки кулемета на їхні місця. Пружина міститься в боковій коробці. (в) гачки з переду два (з декобії коробці, с гачком упереду два) заду один, які прикріпляють бокову коробку до короба кулеме- та. Приймач. 23. ПРИЙМАЧ /рис. 21 і 22/ міститься в верхніх вирізах короба і служить для подавання патронів до бойової ляльки. В ньому є двоє річок: поперечне /л/ кріз, яке з правого на лівий бік протягується пас /з патронами і повздовжнє /н/ кріз яке бойова лялька витягає патрони, по одному з паса. В верхній частині приймача міститься плазун /А/, рис. 22/ з двома верхніми пальцями /Б/ і пружинами, що на них натиску- ьть.Ці пальці захоплюють патрон і посувать пас вліво. На плазуні, зверху, є чіп /о/, який спочиває плазуни з колінкуватою підоймою /к/рис.21/. колінкувати підойм на одному кінці в дірка, якою надівається підойму на чіп плазуна, а на другому питка, яка входить у віріз на лівій станині рями. На дні приймача є два нижніх пальці/12/ надають пасови винести з приймача. На пальці натискає пружина /ж/. Дерев'яна цівка полегчує рух патронного паса. Холодниця. 24. В ХОЛОДНИЦЮ /рис.23 і 24/ наливається пливу для охолодження стволу під час стрільби. Вона складається: І/ з рурки, яка творить бокову оболонку, і 2½/ двох дін-переднього /п/ і заднього /з/ вшру-бова- них в рурку. В стінці рурки є три отвори: близько /вля+ заднього кінця зверху — наливний для наливання плазу; біля передньо- го кінця знизу - випускний - для випускання цього плацу і боковий-для виходу пари. Наливний і випускний отвори закривається нашрубован- ми.гопалм. Отвір для виходу пари під час стрільби повинен бути відкритим; під час перевозу кулемета його затикається гладенькою пробкою/г/. В передньому дні холодниці є два отвори: верхній /о/ для кінця паропроводної рурки і нижній /л/- для стволу і надульника. Від верхнього отвору /о/ в передньому дні іде попе- речний канал, який сполучає пароводну рурку з боковим отвором холодниці, призначеним для входу пари. Заднє дно холодниці є також і передньою стінкою коро- ба і складе одно ціле з двома рурками: широкого /ш/ і вузького /у/. Широка рурка направляє рух стволу; задній роструб служить супором для гейки стволу. Через Бузьку виходну рурку /у/ випадають стрілани В цю рурку входить коліно-п'ятиччатої пружини, яка затримує гільзи від випадання з коробки; пружину цю, за- кріпляється в гнізді під входною руркою. В нижній частині заднього дня переверчено поворотний отвір, який в складеному кучеті разом з отвором /п.рис 14/ в бокових стінках коробки творить канал, в який прохо- дить прогонці, що сполучає кулемет і кульшою. В середині холодниці міститься пароводна рурка з двома отворами в стінках близько біля кінців, для випускання пари в рурку, і з третім отвором, біля передньо- го тінця, який сполучає середину рурки з поперечним канa- лом в передньому дні холодниці. На рурку надіто рухоме лучище. Ця лучища, ходячи по рурці, закриває один з бокових її отворів, залишаючи другий відкритим для виподу пари; якщо було спущено, то вона закриває передній отвір і не дозволяє воді килива- тися з холодниці, а коли піднято, то закриває задній от- вір. Поверх холодниці, на дульній її частині, е шильв з утором для мушки. Мушка /рис.24/ служить для наведення кучета в ціль. Мушку вставляють в утор на прицілі холодниці і закріп- лено шрубиком. Надульник /рис. 25/ служить для збільшення відбок. Його виробовується в нижній отвір переднього дня холодни- ці; він охоплює дульну частину стволу. Передню його частину виробовано з каналом, через який вилітає куля. Для стрільби патронами з ростро- верхними кулями виробовуються втулку з трохи побільшен- ним поперечником канала. Канали у втулках робиться цілийдричні, або конічних. До конічних каналів вживаються сталевих ковпачків /рис.26/. Вони служать для прискорення чищення. Ковпачок зізгарро, якої насіло в ньому, виймається з втулки і замінюється на чистий. В середній частині надульника, з внутрішнього боку е кільцевий утор в стінках якого наскрізь проверено ряд діроочок для виходу газів. Поперед діроочок є гнізда для клю- ча, який відшрубовується і зашрубовується надульними Мірник 25. МІРН-4К служить для того, щоб наводити кулемета для стрільби на різні віддалення. Мірники — трьох родів: висувний і відкидний, з рухомими ціляками; і відкидний з порухомим ціляком. 26. Мірник висувний /рис. 27/ складається з хомути, стеб- ла з поперечною руркою для цілика і маховичка з осеї і шестернею. Стебло мірника разом з руркою складає одну цілість. Рурка зверху має повздовжній утор. В середині міститься ходовий гвинт. На ходовий гвинт на- діто цілика з прорізом для прицілювання. Коли головку ходового гвинта повертається в напрямі руху годинникової стрілки, то цілик ходить вправо і назад. На рурці зроблено поділки і цифри, які вказують установку цілика для виправлення бокового відхилення куль. Одна поділка цілика відхиляє кулю під час стрільби на 1000 кроків віддалення на 3 кроки в бік цілика. До стебла ззаду прикріплено пластинку з поділками і циф- рами, довгі роки означають віддалення в сотних кроках, а короткі в півсотих. На стеблі спереду нарізано зубчасту рейку, яка зчеплюється з шестирнею. В хомути є скрізній канал для стебла мірника, вінко, ниж- ний зріз якого під час установки мірника повинен сходитися з рисою, яка б відповідала величині висоти мірника і гніздо для осі маховичка. Кругом по гнізду нарізано палешне коліщатко / рис. 28/. Хомутиць Сполучається з віком короба при допомозі вірванта Маховичок служить для пересування стебла мірника в хомути нні-1 для закріплення його в поставленному положенню. В середині маховичка є циліндрична пружина /П/ і два витики /А, Б/ і посередні маховичка-дірка /о/ для осі /рис. 28, п/ шестерні: на кінець цієї осі, яка виходить з хомутця, наді- то еталон отвором гальмо /р/. Через оватість отвору гальмо може повертатися на невеличкий кут навколо льоника /ч/, який сполучає його з осею. Один кінець гальма утовцений і має трикутний утор /т/; на другому кінці є витик /б/. На кінці гальма під витком є зубці, які зчіплюються з палешним коліщатком /з/ хомутця. В складеному вигляді маховичок діркою /о/ надіто на рісь шестерні і закріплено на ній шрубами. Утовцений кінець гальма міститься між кінцями п'ятиччатой пружини /у/. Витик /а/ маховичка входить в трикутний утор гальма /т/, а витик /б, рис.29/ натискує на виток /б, рис. 28/ гальма, чим змушує гальмо зчепитися з палешним коліщатком хомутця. При такому положенні гальма вісь, а шестерня, неможе обертатися і стабло міцно тримається в наданому йому положенні. Як що маховичок необертається то кінець гальма /у/ притисне одну з віток пружинки, при чому витик маховичка /а/ потисне на похилу сінку трикутного утору /т/, внаслідок чого кінець /у/ гальма наблизиться до палешного коліщатка, а другий кінець відчепиться від . Обертання маховичка передається на рісь з шестернею і стабло мірника почне всуватися або висуватися. Після того, як маховичок перестане обертатися, пружина збіжиться й поставить гальмо в попереднє положення, відкривши витки його /в/ за виток маховичка /б/. Нарізаний кінець гальма знову опуститься і зчепиться з палешним коліщатком хомутця. 27. ВІДКИДНИЙ МІРНИК З РУХОМИМ ЦІЛЯКОМ /рис.30/ складається зі стояка, з рісса та пружинкою і з хомутця, який ходить по стол- ку з поперечною руркою дін цілика. Стойки входять в проріз верхнього віка короба і обертається на осі, яка проходить через гніт. В піднятому і спущеному положенню його тримає спіральна пружина, яка міститься в гніті. До стояка, з заднього боку, прикріплено пластинку з поділками і цифрами-з одного боку для построї кулі, з другого-для ятуної; довгі рисочки означають віддалення в сотих кроків, а короткі - в п'ятсотях. Щоб перейти на лівий куті, треба висунути пластику вліво з уторів, перевернути її знову всунути. На робиться виключно в бутності старшини. Ззаду на стінці нарізано зубчасту по лій ходить хомутець Хомутця утораки надівається на стояка мірника. Він складає одну цілість з поперечною руркою, в якій міститься ходовий гвинт /А/, що пересуває цілика /б/ по утору рурки; устрій цілика подібний до устрою цілика для висувного мірника; але головна ходового гвинта приходиться в лівого боку; як що обертає в напрямні годинникової стрілки, то цілик піде в лівий бік. Посередині хомутця є річко з ручкою, яку суміщається з рисою стояка і тоді вона відповідає призначенням угори мірника. На рурці зроблено поділки і цифри, які вказують установку цілика. Одна пойка цілика підхили кулю на один крок в бік цілика на кожну 1000 кроків відстані. Для пересування хомутця радож стояка, служить рісь, з шестернею і маховиком. В середині маховичка є гальмо /г/, яке закриває хомутець в наданому йому положенні на стоякові. Зовні маховичка є пластинка, яка звільняє і укріпляє гальмо. Гальмо /рис.31/ має такий устрій: на внутрішньому боці маховичка /рис.32/ є пилтівчата пружина /п/; в середині маховичка є дірка /о/ для осі шестерні, а з боків два врізи: широкий і бузький /б/. На кінець осі шестерні /ш/рис.31/, який виходить з хомутця, надіто овальним отвором пальмову підойму /р/, яка через це має можливість повертатись на великий кут навколо лоника /ч/ що сполучає його з вісом. Один кінець гальма /у/ уторжений і має утор /т/; на другому кінці є витик /в/. Кінець гальма під витиком має зубці, які зчіплюються з палешним коліщатком, нарізаним на крузі хомутця. Пластинка гальма /рис.33/ в середині має проріз /в/ для зверхнього витику маховичка, а по боках- витки /д,г/. В складеному вигляді маховик діркою /о/ надіто на вісь шестерні; пластинку гальма надіто на маховичка і разом з тим прикріплено до осі гвинтом; уторжений кінець підойму /у/ знаходиться між кінцями пилтівчатої пружини /п/. При середньому положенню пластинки її витик /в/ через виріз в маховичку /ч/ входить в утор, а витик /г/ тисне на витик підойми /в/, який міститься в вітрізі /в/ маховичка. В наслідок цього нарізаний кінець підойми зачіпляється з палешним коліщатком хомутця і вісь з шестирнєю не можуть обернутись, і хомутець міцно тримається в наданному йому положенню. I/ Щоб підпустити гальмо, треба пересунути пластинку. При цьому витик /г/ сходить з витика /в/ і звільняє нарізаного кінця підойми; витик /л/, входячи в мілкішу частину утору /т/, ріднує утовщенної кінця підойми і розчеплює його з палешним коліщатком. 28. ВІДЧИНИЙ МІРНИК З НЕРУХОМИМ ЦІЛЬКОМ, відрізняється від попереднього зразку тим, що має нерухомий цільник, який складає одну цілість з хомутцем. Гальмовий пристрій зроблено , як у висуннім мірнику. РОЗДІЛ II. Розбирання й складання кулемета. Розбирання Кулемета . 29. Розбирання кулемета робиться для чищення його після кожної стрільби й навчання. 30. ВІДЧИНИТЬ ВІКО КОРОРА: Взявшись в обхвят за держаки водила, натиснути великим пальцем на застіжку п-перед і в гору і підняти віко /в/ кулемета на ляфетах- піднявши віко, нахилити на його мотузину потлі/. I/ Під час, коли маховичок обертається і гальмо стиснуто, то кінець гальма /у/ сісне одну з віток пружини, при чому витик пластинки гальма /д/ натисне на похилу стінку чотирьох- кутнього утору /т/, цим опустить кінець гальма /у/ і розчепить гальмо з палешним коліщатком. Обертання маховичка перестається на вісь з шестирнєю і хомутець почне підніматись, або опускатись по стоякові мірника. Як що маховичок стане то гру- жина /в/, збіжить вя збігнися, поставить гальмо в попереднє положення; нарізаний кінець гальма знову опуститься і зачепиться з палешним коліщатком хомутця. 31. ВИТЯГТИ ЗАМАК: Правою рукою посунути держак вперед до ніжки; потім лівою рукою взяти за вусики бойової чальки і, затримуючи замок від руху вперед, підняти його трохи до гори. Відвести держак назад, внаслідок чого замок підведеться над ріжкою, а потім, повертаючи замок в бік і піднімаючи одночасно до гори, зняти його. Зняти замок, спустити ударник і тим звільнити бойову пружину, яка залишається довго в стисненому стані, посутсья. Щоб спустити ударник, то треба взяти замок в ліву руку, екануном бойовою чалькою вліво, а гусиками до себе; покласти великопальця правої руки на позему площинку замкової снасті зверху; рештою пальців правої руки натиснути рурку замкових підойм до верхнього охоронного спусту і тим підвести його, від чого верхній охоронний звод ударника звільниться з витика на верхньому охоронному спусті і ударник, відчинив бойової пружини, посунеться вперед до упору циколоїки бойового зводу в зачіп нижнього спуста. Продовжуючи тримати замок в лівій руці з піднятим екануном бойовою чалькою /щоб отріп для білчка ударника в снасті замка зійшовся з отвором бойової чальки/, великим пальцем правої руки натиснути руркою замкових підойм на хвіст циколоїки, а вказальним — на догий кінець нижнього спуста. Від цього зачіп його вийде з бойового зводу циколоїки й ударник, від чину бойової пружини рушить вперед, обертаючи циколоїку на осі головою вперед і вниз, а хвоста назад і догори. Продовжуючи великим пальцем правої руки придержувати рурку замкових підойм, плавко спустити ударник. 32. ВИТЯГТИ ПРИМАЧА: Взяти примача з боків обома руками, пропустивши пальці в його вічко і підняти його до гори. 33. ЗНЯТИ КОРОБКУ З ПОВОРОТОВОЮ ПРУЖИНОЮ: Уперше махнім долоні лівої руки в утовчену частину коробки взаду і пригризуючи кулаком правою рукою за правий держак. Можна також зняти замок, набернувши його назад на 180° / 24/ ВИТЯГТИ ВОДІЛЮ: Стиснути пальцями лівої руки половину льоника, а правою витягти льонинку. Взятись обома руками за держаки водила і, піднімаючи його до гори, тягти з короба. Як би це було зробити трудно, то треба легко вдарити ручками або дерев'яною довбашкою під обидва держаки водила, одночасно або по черзі, щоб не перекосити стінок короба, зсунути водило з місця і потім, взявшися за держаки водила - витягти його до гори. 35. ВИТЯГТИ РЯМУ ЗІ СТОВОМ: Як що в холодниці є пичи, то його можна по переду випустити тим або ж вигнати стебла, не випускаючи пичну. Точа вода, що вилилася з холодниці в короб, нетільки не шкодить кулеметові, але обмиває забруднені частини на дні короба. Щоб випустити пичли-треба викрутити нижнього коня, після чого витягти клапан з підоймниці і підняти задню частину кулемета на стільки, щоб увесь пич ніг вилилася. ВИТЯГТИ ЗАСУБКИ: Щоб витягти праву засувку, треба держаки відкінути вперед, взявшись правою рукою за ролика і за затрику, витягти засувку. Щоб витягти ліву засувку, треба обхопити її ззаду з обох боків і витягти. Як що руками не можна витягти засувок, то правою рукою взятись за держаки біля осі мотилля, а лівою за барабан і легкими товчками витиків в ряму зсунути засувки з місця. ПІДНЯТИ ХИТУНК: надіти його на мотилля, щоб під час піднімання держака він не впирається в дно короба. Правою рукою взятися за держаки на двох йому покертахся, а лівою - забагато банди і обережно витягти рям у на себе по продовженню стволу. Потім, обхопивши лівою рукою передні кінці, станції зі стволом витягти рям узі стролом з холодниці. В кулеметах старого виробу вибити льонинка залишним молотком з лівого боку в правий. РОЗБИРАННЯ ТА СКЛАДАННЯ МІРНИКА. 49. Розбирати та складати мірника можуть лише старшини та підстаршини. 50. В мірниках відкідних: Щоб розбирати мірника треба: викрутити маховичкового гвинта і зняти гальмову плятівку та маховичка. Щоб скласти мірника, треба: опустити хомутець до самого низу і надіти маховичок так; щоб утовщена частина гальмової підойми прийшлась між кінцями плятівчатої пружини маховичка. Притискаючи маховичком хомутець до кола. РОЗБИРАННЯ ТА СКЛАДАННЯ МІРНИКА. 49. Розбирати та складати мірника можуть лише старшини та підстаршини. 50. В мірниках відкідних: Щоб розбирати мірника треба: викрутити маховичкового гвинта і зняти гальмову плятівку та маховичка. Щоб скласти мірника, треба: опустити хомутець до самого низу і надіти маховичок так; щоб утовщена частина гальмової підойми прийшлась між кінцями плятівчатої пружини маховичка. Притискаючи нижчими комуляціопоникомикащними до кола хомутцевого маховичка ЧАСТИНА І. Кулемет Максіма, зраз.1905 і 1910 р.р. РОЗДІЛ I. Довжинний список. Стіл. II. СТВІР з-х лінійки /рис 1/ кінці стволу уточнені: перед- ній-для збільшення площі зріз стволу (якого натискають гази і що подільшує відбіл); задній-для збільшення витривалості. Задні кінець /рис 2/ має дві цапки /АА/, для сполучення стволу з рамою. На задній кінець наптрубовано бронзову гайку /г./, щоб ствіл ущірвався в холодницю. Перед гайкою - кільцевий жолобок /ж/ для вміщення заднього сальника /з авбстової нитки/, щоб вода не протікала з холодниці. Зовні ствіл, щоб його не було ір- жа, покривається тонким шаром міді, або позаборбуватися. Канал стволу такий ж як у 3-х лінійного мушкета. 2. РЯМА /рис 2/ з мотиком /А/ хитуном /Б/ дужаком /Р/ бана баном /Г/ і панцюжком /Д/. Ряма сполучає ствіл зусім іншими рухомими частинами куле- мета. Вона складеться з двох станків /В/. В кожній станцині є дві дирки; передня /А/ щоб ствола надівати на паплу і задня /рис 4/ щоб надівати його на вісь мотика. Задні дірки зроблено у виглядах, якими ряму вставляється в напрямові верзі короба. З внутрішнього бою на обох станках є поздовжні ребра, які творять утори, де ходить замок. Ліва станцня повна від правої і на передньому кінці є виріз /ж рис 3/ для питки колінкуватої підошки приймача. З внутрішнього бою на правій станцині приклеяно плитквчату пружину /и. рис. 3/, яка шатрушує базову планку під час звернення-ii положення. Вона не має бойової ділянці опускатися в мент відходу замка назад, поміржки боєвої мильки насліт- ли на відповідні пинця короба. 3. МОТИЛЬ /А рис.З/ разом з хитуном /В/ служить для пере- сування замка вперед і назад і затримання його в монт-встрі- лу в такому положенні, при якому стій валерто замком. Мотиль складається з осі і коліна. В лівий кінець осі вшрубовано довгастого барабан /Г/ з напрежком /Д/; на пра- вий кінець осі надіто держак /Г/ і закріплене шрубом. Коліно мотиля, сполучається з хитуном завіскою; в ньому - дирча для проходу драча під час кинення стрелу- з боку патр- ренника /не виймаючи стрела/. Хитун /В рис.З і 4/ має на лузькому кінці три /А/, яким«він сполучається з замком. На середній його частину нашрубовано круглу гайку /З/, яка служить для правильного пристосування замка до стволу; ладівки на хитуна проход- ні кільца, з'єднання можна нахилати замок до стволу або віддалити від нього. Крім того, на середній частині хитуна зроблено насічку, для полегшення ділявання ручор, а в нижерній його частині - дирка /Д/ для осі, яка сполучає хитуна з мотилем. 5. ДЕРЖАК, /Р,рис.З/ служить для обертання мотиля. В дер- жаку є шестигутна диря для наливання його на лісь мотиля; звгло плече зігнуте а нижнього боку, яким держак винність в монт-відбор по ровику, що знаходиться правого боку коробки. замки тьому держак починає обертатися і спускає завіски, які сполучають з хитуном, де в свою чергу слідує замок від- ходить назад мін стволу; неротке плече, зігнуте з нижнього боку служить для обмеження обертання коліна мотиля і над- сичання стрелу вперед; головка за яку береться руками, коли треба обернути держака вперед, щоб відвести замка назад. 6. ВАРЬБАН /Г,рис.З/ з ланцюжком /Д/ служить для сполу- чення рами з поворотовою пружиною. Варьбан довгастий вшрубований в нівий край осі мотиля. На барабані є утор для зміщення ланцюжка, під час коли він наматується на нього, і ушка з кірчами для поєднання, який сполучає барабан з ланцюжком. На передньому кінці ланцюж- ка є потолка /У/ з гачком поворотової пружини. Замок 7. ЗАМОК служить для замінення стволу під час стрілу, для витягання патронів з проміжка і для подавання його до патронника для запалювання капсули і витягання та викидання стріляних гильз. Замок /рис.6-12/ складається з: банди, на якій зверху, прикріплена бойова личинка /Т/, замкової тяги з руркою важильць /В/. В середній частині знаходиться: верхній охоронний слуст з пружиною, ударник, циколотка, нижній слуст і бойова пружина. 8. Снасть 8./рис.6/ служить для сполучення воїх частин замка. Вона складається з двох під / на рисунку правої щоки нема, перальної стінки /с/ з вкладкою і верхньої пазової плечинки /П/. У площині «дирка» /з/ для витягання частин замка в середній частині; краї той площини служать, /р/, для руху замка по уторах римів; в перальній стінці є ребра, що направляють бойову /р/ личинку; і /Т/, який обмежує піднімання бойової личинки. В передній стінці «дирка» для верхньої защіпки і дня зуба нижньої задінки. В нижній частині цік, а залу в заманні, в середу трухуні /А/ які обмежують повертання тих же важильць вике. В цехах чотирі дирки для осей: мерхнього охоронного слуста, замкових підойм, циколотки і нижнього слусу /та/. У верхніх кутках «для передавання тиснення снасти на замкові підойми. У вищих місцях прерізи для робор цік замкових підойм. 9. ГОЛОВНА ЛИЧИНКА /рис./ наділяється шар-снасть спереду. Вона служить для перенесу патронів із приймана до натрапання і для виймання гільз з патронника і перенесу їх до виводної рурки. Під час стрілу вона працює на себе тиснення патронного донца. В бокових стінках скакуне вишки у верхній частині звичай /р/ для направлення руху /під час відходу замка на- зад. В нижній частині витяки /А/ для уперу в гальницю, в середній спереду - заломи/3/ для захоплення донця патронів. В бойових стінках з правого боку косий виріз /г/ для пружини /п.рис.3/ рима яка підтримує зейну личинку під час відкривання зашк. В перадній стінці бойової ляльки в три мірки: верхня- для варіньої защіпки /4/; середня - для проходу бійчика ударника і нижня - для наваної защіпки /2/. Зашіпки служать для того, щоб тісно тримати патрон і гильзак в зале- мах бойової ляльки. У верхній частині заду, на боєвій ляльці в склопіння яке впирається у витяк, що на передній стінці винкової снас- сти і цим обмежує піднімання бойової ляльки. Верхня защіпка міститься в верхній дірці бойової ляльки повзак 14 перадньої стінки, на неї натискує горбата п'ятівча та пружина, яку замикаю васулька, котавлена в утери, що знаходяться на бокових стінках бойової ляльки. Захдли цімі груженці, верхня защіпка пружинить і може надаватися назад. Коли патрон захопити з прибом та патрона, то дещо па- трона лиж в кризі - защіпки, два які тисне патрон на задому рібор бойової ляльки. Зуб защіпка заважає патронові виоконачити з крізь на верх. Нижня защіпка- пружиниста. Вона служить для устанвлення бойової ляльки дірчою проти капсули патрону і для пераносу гильзи че патрона з патронника до західної рурки. Нижню защіпку вставляється ще во в утери, що на бокових стій- ках бойової ляльки. Бойова лялька піднімається келінку- ватими защіпками а спускається під власний важ ділянням п'ятівчатих пружин, прикріплених до віка короба. 10. ЗАМКИ ВІДПОВІДНІ /рис.8,9 і 10/ В служать для під- німання нарижних функцій хилянських важівць для зв'язан- ня ударника і для піднімання ехоронного спуста, коли за- мкній до краю перегретої до краю положення. Вони вбирають ся називає рурастої осі, яка проходить крізь снасть зам- ка. Рурасту вісь тримається на місці малочком з пружин- ним п'ятником. Замкнені підйоми кінчаються з заду руркою в середині якої є три витиски, по спецучатої замок з хитуном. Цьки /А рис.10/ замкових підйм- чоб затримувати від випадання всі циклотин і нижнього ехоронного спуста, а гребінці /В/ льника ехоронного спуста. На шоках зверху в робра, які входити у прорізи замкової смуги забезпечують цоки від таго під час пострілу вони не розходилися. II. ВАЖИЩІ /рис.8,9 і 11/ слугать для піднімання бойової частини. Ці важищі сполучено між собою наглухо віссю , яка має ститись в зазначених в прорізах цок замкової смуги /в рис.6/. На внутрішньому боці важищ, операцуючи з винтика /в/, які упираються в трикутні штири замкової смуги /Б рис.6/ і цим обмежують оборотання важищі до низу; в заду важищ /г/, які виграються в донь замкових підйомів і цим затримують важищі в зазначених прорізах замкової смуги. Над місцем з'єднання /г/ для кінця замкових підйомів. 12. В середній смуги /рис. 12/ : верхній охоронний спуст для понереження спуску ударника коли закон не вперед геть до краю мідь до урайного переломного положення. Під час стрільби автоматичної, цей спуст слугає ударником. Спуст має: пружинну /А/ виток /В/ який він заскакує за охоронний звід ударника, і кірку /в/ для листика. Платівчата пружина тисне його до низу. 13. УДАРНИК. /Г/ слугають для сполучення напсулі. На ударнику зверху в охоронний звід /г/, щоб прийняти ударника в зведененному положенні, справа - бичок /д/ для вдаряння по капсулі; знизу: спереду - виріз /е/ для довгого кінця бойової пружини; в заду-виріз /ж/ для головки циклодини; * передній певовий - вигнуте вічко /з/ для рупчастої всі замкових підйомів. Ударник ходить вперед і назад на уторах в середній замкової смуги. 14. ШЧОЛОДЖКА. /В, рис.12/ служить для відходу ударника назад. У неї є: головка /п/, яка входить у відріз /ж/ ударника і виводить його назад; спереду - бойовий звід /к/ який рена пружини пирається в заціл /л/ нижнього слуску /Г/ і тей час , чачи ударник зведено при поодинаковій стрільбі, а також для першого настрілу при автоматичній; з заду - хвіст /м/, на який натягнує рурка замкових підойм, коли зводит ся ударника ; посередині - кірка /i/ для всі, навколо якої вана обертається. 15. РУДНІЙ СПОСОБ /Г, рис. 12/. У нього є: зверху зачіп /д цеб ставити ударника на бойовий звод, а внизу довгий кінець /о/, щоб спускати ударника з бойового зводу ; в середній частині - кірка /п/ для всі, навколо якої він обертається. 16. ВОЙОВА ПРУЖИНА, /Д, рис. 12/ клиткуватая. У неї є довгий /г/ і короткий /е/ кінці , які сполучаються закрутом; довгий кінець посилє ударника, а короткий ставить зачіп на нижнього спусту на бойовий звод. В середині до стінки снасті прикріплена виняка у /Е, рис. 12/ У неї в задку є закруглений кінець, в який виправляється зачіп бой ової пружини; в верхній частині - схід для прикріплення напрям- вла вуннин бойової пружини під час випадання її на місце; спере ду - ритик з кіркою для нота яка сполучає її наглухо з снаст стою. 17. КЕРБОВ /рис. 13 і 14/ служить для вміщення рами, замка та інших частин. В бокових стінках кербаС, споряду - кірки; в нижньому куті аї /д/ для проходу прегончва, де сполучає кулечет з прогупина ми. Купони мін. Установки, а в верхньому /е/ - для всіх віка 4 зв ду в топьбому куті - дірки /з/ для ньоника вакна. В стінках кербаС зверху зроблено вирізи /ж/ для вміщен приманка, з задку киріза /в/ для вищенння витичів рами і за век короба. На лівій стінці кербаС є два чайки для упору корабки з поверотивар пружинею. В замках старого виробу - нічого немає, а бойова пружина тримається на особливій осі, яка проходить крізь цоки снас На кінцях стінок з внутрішнього боку /рис.І4/ а просто- падні вушку /а/, почарбовані на зразок шестовинного хвоста. Передній витяжний короб сполучається з холодницею, а зад- нім з водяною. В середній частині на бокових стінках прикладано верхні /А/ і нижні /В/ пляшки: по верхніх-плян- ках собачатом вушку скакуна виконать різні боєм ляльки, а по нижніх рема. В коробі є боонзова дно, а в ньи з зовнішнього боку- проушини /п/, для сполучення кучета з підоймцем станка На дни коробає/рис.І4/ чип /т/, по напрямляю слуговую тягу дві дірки /х/ для чопа огурстової тяги і дірка /р/ для виходу бруду. В короб, спереду, входять заднє дно холодниці. 18. ЗАСУБНИК /рис.Іт/ ліва /А/ і права /В/. К. правій за- сувці зовні, на особливий чапок, надіто загрима /з/ і ролика /р/. Затрии упередую віднакування держака в той мент, ко- ли рін падає на ролика. 1о розміру під час від'юж еклянить держак. З внутрішнього боку, на обох засувках є витяки для води ч, які складають продовження задніх витягів /А/ рис.І4/ на бокових стінках короба. На обох-засувках є повздовжні утори, для правильного вчування і перечинання їх в стінках короба, а на ітавій засувці це й охоронний витяк, що обов'язковий удар держаком в короб. 19. СПУСТОВА ТЯГА /рис.І6/ виходить зачіп нижнього спуста з бокового зводу і цим самим спускає ударишка під час поодинокої стрільби, а також під час першого стрілу автоматичної стрільби, під час же наступних вистрілів автоматичної стрільбом рена лише відхиляє спустового зачі- га вперед і цим дозволяє ударникові опуститися, коли зам- кові підоймки зведуть охоронний спуст і виведуть його з охоронного зводу ударишка. На тягі є зверху повздовжній утор з отвором /д/ і витяком /р/; а низу-нип /т/. В передньому кінці тяги є проріз /к/, а в задньому- рніздо /р/. В поводовжній утор тяги входить хвіст низького спуста а в гнізді /р/ містеться ширина спустиної підойми. Чопом /п/ тягу вставляється в дірку для короба /п,рис.І4/, а прорізан /ч/ налівається на чола /т/, того ж дня. 20. ВОДИЛО /рс.17 і 18/ складає задню стінку короба. ба-- Воковими уторами його насуваються на задні простопалні вити- ки бокових стінок короба і закріплюється пилізтом. Водило має дві ручки і вінко; на ньому прикріплений спусто- ву підойму і охоронник. Ручки служать для повертання кулеме- та. В ручки налигається шаровиця для користування під час стрільби; зверху ручки закриваються покричками /х/ з квачикам ми для шмургання. Вінко зроблено проти стеглу, що дає мож- ливість чистити і очищати канал стеглу, вичиня тільки замок =. Вінко закривається вікончишем, яка обертається на осі. Спустова підойма обертається на осі /м/ у неї на нижньому кінці є прилива для сполучення із спустовою тягою, а верхнім кінцем вона упирається в спиральну пружину. Коли натиснути на верхній кінець підойми, то спустова тяга рідійке назал, коли, помінявши напрямок, підойма і тяга від пружини діляння пружини стануть = но походження. Трохи вище над осею, для обертання в спустовій підоймі про- різано вінко для чогоху драка під час натягнутих стрілк на вимахи соп. драга Охоронник служить для забезпечення від несподіваних ви- стрілів # разі випадкового натискання на спустову підойму. Він обертається на осі /Е/. Спиральна пружина завжди нагинує на нею і ставить його так, що він не дає ніякої просунутся вперед. Поб зробити вистріл треба спершу підвести охоронника. 21. ВІКО КОРОБА /рис.19/ вінкидне віко закриває короб завер- ху. на рт. 9. Віко запирається застіжкою /з/, яку утримує спиральна пружина , що ляжить разом з в своїм ковганцем в гнізді ко- роби /Е/ під покришком. В куметах, зроблених в Англії,- ві- конце і спустову підойму зроблено трохи динамо: а/ виконницю зроблено не разом засугки , яка прилягається в наведеному но- станні при допомозі спиральної пружини і спускається від на- тискання на ручку, б/ на верхньому кінці спустової підойми в особливу гніздо для в'язання спускової пружини з ков- пачком. ) В кулеметах старого виробу на покришках ззаду по боках зроблено лапки, які входять в малі верхні гнізда бокових стінок короба. За ці лапки береться під час, коли відчіняєть- ся помпичку 3 нижу до віка прикріплено: спт /А/ і дві пружин ни./н/. Гнізд не дає замкові зводитися, коли його відсунено назад і вийшов ребрами з уторів рля. В передній частині гнізду зроблено шорів /г/ для земко- вого грєбінця, в задній - спітю /е/, в якому міститься пру- жина Міркина зі своїм ковпачком /с Міркину відданих/. Пружини тягнуть на ручку бокової лапки і пономагають їй опускатися. ПОВОРОТОМА ПРУЖИНА. 22. ПОВОРОТОВА ПРУЖИНА /рис. 20/ служить для повернення на-місце рухомих частин кулемета після відходу їх назад. В передній кінець зворотної пружини летаєвно гайку, в яку вирубовано натяжного ричта з конопоротком. На задньо- му кінці пружини є панок для сполучення її з лапшковим бара- бана. Пружина під час стрілів розтягується, а коли відбій при де до кінця, то рока збільеться і повертає всі рухомі части- ни кулемета на їхні місця. Пружина міститься в боковій коробці, а рички в переду да- Васобковий коробці з парку: упереду два 23. ПРИЙМАЧ /рис. 21 і 22/ міститься в верхніх вирізах короба і служить для подавання патронів до пострілу. В ньому є двоє ріжок: понеречне /а/ кріз, яке з управляю на лівій бія протягуваться паска з патронами і повздовжнє /н/ кріз для бокової лапки в стягає «патрон», по одному в паса. В верхній частині приймача міститься плязун /А, рис. 22/ з дровом верхніми пальцями /Б/ і пружинами, до на них натиску Холодниця. 24. В ХОЛОДНИЦІ /рис. 32 і 24/ наливається пінну для охолодження стову під час стрільби. Вона складається: 1/ з рурки, яка тягнеться бокову оболонку і 2/- дзок дан-переднього /п/ й заднього /3/ вшру-бова- них в рурку. В стінці рурки є три отвори: близько -біля заднього кінця зверху — наземний для наповнення піною; біля передньо- го кінця внизу — видускний— для випускання цього пінику і доновий для виходу пари. Наповнений і випустивший охорон закривається жалюбован- ми. котами. Отвір для виходу пари під час стрільби повинен бути від- відкритим; під час перерву кулечата його затикається гладенькою пробкою /т/. В передньому дні холодниці є два отвори: верхній /о/ для кінця паропроводної рурки і нижній /12/- для стову і надульника. Бід верхнього отвору /о/ 8 передньому дні іде попе- речний канал, який сполучає паропроводну рурку з боковим отвором холодниці, призначеним для виходу пари. Заднє дно холодниці є також і передньою стінкою коро- ба і складає одно ціле з двома рурками: широкого /ш/ і вузького /у/. Широка рурка направляє рух стову, задній роструб служить супереч для кінця отвору. Через вузьку визодну рурку /у/ видають стрільні гильзи. В цю рурку входить коліно п'ятичітатої пружини, яка затримує гільзу від випадання з коробки; пружину цю закріпляється в гнізді під виводною руркою. В нижній частині заднього дня проверчено з Апорачний отвір, який в складанному куламеті разом з отвором /л/ри 14/ в бокових стінках короба творить канал, в який проходить прогониць, посполучає кулемет з кульшою. В середині холодниці міститься паровидна рурка з двома отворами в стінках близько біля кінців, для випускання пари в рурку, і з третім отвором, біля переднього чинца, який сполучає середину рурки з поперечним каналом в передньому дні холодниці. На рурку надіто ріхому лучницю. Ця лучница, ходячи по рурці, закриває один з бокових її отворів, залишаючи другий відкритим для виводу пари; як що буде спущено, то вона закриває передній отвір і не дозволяє воді вилитися з холодниці, а коли піднято, то закриває задній отвір. Поверх холодниці, на дульний її частині, є проріз з утором для мушки. Мушка /рис.24/ служить для наведення куламета в ціль. Мушку вставлено в утор на приліні холодниці і закріплено шрубиком. Надульник /рис. 25/ служить для збільшення відбору його вшрубоється в нижній отвір переднього дня холодниці, він охоплює дульну частину стволу. В Перадню його частину вшрубовано з каналом, через який вилітає куля. Для стрільби патронами з гостроверхими кулями вшрубоється втулку в трохи побільшеним поперечником канала. Канали у втулках робиться ціліндричні, або коничних. До коничних каналів вживається сталевих копачків /рис.26/. Вони служать для прискорення чищення. Ковпачок зігаррія, якої насіло в вьому, виймається з втулки і заміняється на чистий. В середній частині наддувника, з внутрішнього доку є кільцевий утор, в стінках якого наскрізь прорізано ряд діроочок для виходу газів. Поперед діроочок є гнізда для клю- ча, який відшрубовується і зашрубовується надульника. Мірник 25. МІРНИК служить для того, щоб наводити куломета для стрільби на різні віддалення. Мірники трьох родів: висувний і відкидний, з рухомими ціликами і відкидний з нерухомим ціликом. 26. Мірник висувний /рис. 27/ складається з хомутия, стеб- ла з поперечною руркою для цілика і маховичка з осею і шестернею. Стебло мірника разом з руркою складає одну цілість. Рурка зверху має повздовжній утор. В середині міститься ходовий гвинт. На ходовий гвинт на- діто цілика з прорізом для прицілювання. Коли головку ходового гвинта повертається в напрямі руху годинникової стрілки, то цілик ходить вправо і назад. На рурці зроблено поділки і цифри, які вказують установку цілика для виправлення бокового відхилення куль. Одина поділка цілика відхиляє кулю під час стрільби на 1000 крочів віддалення на 5 кроки в бік цілика. До стебла ззаду прикріплено пластиночку з поділами і циф- рами, довші риски означають Віддалення в сотнях кроків, а короткі в півсотні. На стеблі спереду нарізано зубчасту рейку, яка зачеплюється з шестирнею. В хомутия є скрізний канал для стебла мірника, вічко, ниж- ний зріз якого під час установки мірника повинен сходитися з рисою, яка б відповідала важній висоті мірника і гніздо для осі маховичка. Кругом по гнізду нарізано належне коліщатко /рис. 28/. Хомутиць отримується з віком короба при допомозі вірванта. Маховичок служить для пересування стебла мірника в хомутия нені-ї і для закріплення його в поставленному положенню. В середині маховичка є плятівчата пружина /П/ і два ритики /А, і В;/ і посередні маховичка-дирка /о/ для осі (рис. 28, а) шестерні: на кінець цієї осі, яка виходить з хомутця, наді- то обатим отвором гальмо /р/. Через обатість отвору гальмо може повертатися на невеличкий кут навколо льоника /ч/, який сполу- чає його з осею. Один кінець гальма утовчений і має трикутний утор /в/; на другому кінці є витик /б/. На кінці гальма під витиком є зубці, які зчіплюються з палешним коліщатком /з/ хомутця. В складеному вигляді маховичок діркою /о/ надіто на вісь шестерні і закріплено на ній шрубан. Утовчений кінець гальма міститься між кінцями плятівчатої пружини /п/. Витик /а/ махо- вичка входить в трикутний утор гальма /т/, а витик /б, рис.29/ натиснує на витик /6*, рис. 28/ гальма, чим змушує гальмо зчепи- тися з палешним коліщатком хомутця. При такому положенню галь- ма вісь з шестернею неможе обертатися і стабло міцно тримаєть- ся в наданому йому положенні. Як що маховичок може обертатися, то кінець гальма /у/ притис- не одну з віток пружинки, при чому витик маховичка /а/ потисне на похилу стінку трикутного утору /т/, в наслідок чого кінець ру/ гальма наблизиться до палешного коліщатка, а другий кінець відчепиться від неї. Обертання маховичка передається на вісь з шестернею і стабло мірника почне всуватися або висуватися. Після того, як маховичок перестане обертатися, пружина збіжиться й поставить гальмо в попереднє положення, відвівши витик його /а/ за льонок маховичка /6/. Нарізаний кінець гальма знову опус- ститься і зчепиться з палешним коліщатком хомутця. 27. ВІДСІЧНИЙ МІРНИК З РУХОМИМ ЦИЛІНДРОМ /рис. 30/ складається зі стояка з рісок та пружинкою і з хомутця, який ходить по стоя- ку з поперечною руркою для ніжка. Стоянк входить в проріз гарячого віка короба і обертається на осі, яка проходить через гніт. В піднятому і спущеному положенні його тримає спіральна пружи- на, яка міститься в рінці. До стояка, з заднього боку прикріплено пластинку з поділками і натрави з одного боку для построї кулі, а другого — для штупної; довгі рисочки означають віддалення в сотих кроків, а короткі — в піссотях. Щоб перейти на інші кули, треба висунути пластинку вліво з уторів, перевернути її знову всунути. Це робиться виключно в бутності старшини. З валу на стінці нарізано публичку по якій ходить хомут-ць. Хомутня уторами налягається на стояка мірника. Він складає одну цілість з поперечною руркою, в якій міститься ходовий гвинт /А/, що пересуває циліка /Б/ по утору рурки; устрій ціли- ка подібний до устрою ціліка для висувного мірника, але голок- на ходового гвинта приходиться в лівого боку, як що обертає в напрямі годинникової стрілки, то цилік піднімається в ніжний бік. Посередині хомутня еліпсо з рисок, яку суміщаються з рисою стояка і тоді вона підповідає привзначенняй глибини мірника. На рурці зароблено поділки і цифри, які вказують установку циліка. Одна поцілка циліка відхиляє кулю на один крок в бік циліка на можну 1000 кроків відстані. Для пересування хомутня вздовж стояка, служить рісь, з шестернею і маховиком /В/ середні маховичка є гальмо /Г/, яке закріплює хомут-ць в наданому йому положенні на стоякові. Зовні маховичка є пластинка, яка звільняє і укріпляє гальмо. Гальмо /рис.31/ має такий устрій: на внутрішньому боці махо- вичка /рис.32/ є п'ятівчата пружина /Д/; в серединні маховичка є дірка /О/ для осі шестерні, а в боків-два вирізи: широкий /Е/ і звузький /Б/. На кінець осі шестерні /Г/ (рис.31), який виходить з хомутня напіто овтим отвором цальмову підойму /Ж/, яка через держач-мох Це має можливість повертатись на великий кут навколо блоника. /Ч/ що сполучає його з рісом Один кінець гальма /У/ утовкнений і має утор /Т/ на другому кінці є витик /К/. Кінець гальма під тетиком має зубці, які зчіплюються з шестернею колілатком, нарізаним на крузі хомутня. Пластинка гальма /рис.33/ в серединні має проріз /Е/ для зверхнього витику маховичка, а по боках-вигинки /Д/Г/. В складеному вигляді маховичок, діркою /О/ надіто на ось шестерні; пластинку гальма надіто на маховичка і разом з тим прикріплено до осі гвинтом; утовкнений кінець підойму /У/ знахо- диться між кінцями п'ятівчатої пружини /П/. При середньому положенню пластинки і витик /Д/ через виріз в маховичку /К/ входить в у/р е витик /г/ тисне на витик підойми /в/, який міститься в вирізі /б/ маховичка. В наснідок цього нарізаний кінець підоїмки зацілюється з палечним коліщатком хомутця і вісь з шестернею не може обертутись і хомутець міцно тримається в наданному йому положенні. I/ Щоб відпустити гальмо, треба пересунути пластинку. При цьому витик /г/ сходить з витика /в/ і звільняє нарізаного кінця підоїмки; витик /д/, входячи в мінкіну частину утору /т/, рідруска утовченною кінця підоїмки і розчеплює його з палечним коліщатком. 23. ВІДКИДНІЙ МІРНИК З НЕРУХОМИМ ЦІЛЯКОМ, відрізняється від попререднього арязку тим, що має нерухомий цілик, який складає одну цілість з хомутцем. Гальмовий пристрої зроблено ,як у рисунні мірнику. РОЗДІЛ II. Розбирання й складання кулемета. Розбирання Кулемета . 29. Розбирання кулемета робиться для чищення його після кожної стрільби за належання. 30. ВІДЧАПАТИ ВИКО КОРОБКИ: Валинися в обхвят зв держки водила, натиснути великий пальцем на застіжку в лівор і в гору і підняти ріко /в кул- мета на льфетах- піднімши віко, нажінуте на його мотузяну патру/. I/ Під час коли маховичок обертається і гальмо стиснуто, то кінець гальма /у/ сходить одну з віток пружини, при чому витик пластинки гальма /д/наприсе на похилу стінку чотирьох- кутнього утору /т/, цим опустить кінець гальма /у/ і розчеп- пять гальмо з палечним коліщатком. Обертання маховичка перер- дається на вісь з шестернею і хомутець почне підніматись, або опускатись по стоякові мірника. Як що маховичок стане то пружина /м/ абіжньєв збільшся поставить гальмо в наперед- стан положення; нарізаний кінець гальма знову опуститься і заціпиться з палечним коліщатком, хомутця. 1-му Канцелярії Генштабу. Додаток: Програми, мета, і на- чало Військових засобів на 43 арміях Каральним Канцелярії Генерал-Майором Арант Підполковник Антонову Лютого 1923 р. В. о. Дикового Рубчевськ 31. ВЗЯТИЙ ЗАМОК: Правою рукою посунути держак вперед до істкуди; потім лівою рукою взяти за вусики бойової чинки і, затримуючи замок від руху вперед, підняти його трохи до гори. Відвести держак назад, внаслідок чого замок підвадяться над рячкою, а потім, повертаючи замок в бік і піднімаючи одночасно до гори, зняти його. Зняти замок, спустити ударника і т. м. звільнити бойову пружину, яка залишається догори в отисканому стані, почусться. Щоб спустити ударника, то треба взяти замок в ліву руку, боювої чинки вліво, а вусиками до себе; покласти великою пальця правої руки на нозьму площинку замкової снасті зверху; рептою пальців правої руки нагнотнути рурку замкових підойм до верхнього охоронного спусту і тим підвести його, від чого верхній охоронний звод ударника звільниться з витика на верхньому охоронному спусті і ударник, відчутну бойової пружини, посунеться вперед до упору шкелодки бойового зводу в зачин нижнього спуста. Продовжуючи тримати замок в лівій руці з підняттям боєвої чинки, щоб отвір для білчика ударника в снасті замка зайдовся в отвором бойової чинки, великою пальцем правої руки нагнотнути рурку замкових підойм на хвіст шкелодки, а мизаєльним на довгий пінць нижнього спуста. Від цього зачин його вийде з бойового зводу циколотки й ударник, від чину бойової пружини рушить вперед, обертаючи шкелодку на осі головок вперед і вниз, а хвоста назад і догори. Продовжуючи великим пальцем правої руки придержувати рурку замкових підойм, лявко спустити ударника. 32. ВЗЯТИЙ ПРИЦІЛ: Взяти приціл з боків обома руками, продустивши пальці в його нічко і підняти його до гори. 33. ЗНЯТТЯ КОРОБКИ З ПОВОРСТОВОД ПРУЖНОЮ: Уперше майжею долоні лівої руки в утовлену частину коробки взалу і притримуючи куламета правою рукою за правий держак. Можна також зняти замок, повернувши його назад (на 180°/ жана водила просунути коробку вперед ад поки її пачки не війдуть з міцногідних чопів, що на лівій стінці короба. Потім відліпити кособоку від стінки короба, а кінець пан- цюжка зняти з гачка пружини і зняти коробку з пружиною. 34/ В-ЧІГТ-ТЬ БОДИНО: Списнути, пальцями лівої руки головку льоника, а правою витягти льоник. Взятись обома руками за держаки водила 1, піднімаючи його до гори, тягти з короба. Як би це було зробити трудно то тре- ба легко вдарити руками або дерев'яною довбачкою під обидва держаки водила одночасно або по черзі, щоб не перекосити стінок короба, зсунути водило в місця і потім, взявшись за держаки водила - витягти його до гори. 35. В-ЧІГТ-ТЬ РЯМУ ЗІ СТОВОЛОМ: Як що в холодниці є панч, то його можна по переду впустити рукою ж зв'язати стільки, не видускаючи ципину. гаряча вода, що виливалась з холодниці в короб, натільки не пнодить кулометові, але обмиває забруднені частини на дні короба. Щоб витустити пляш-троса викрутити нижнього чопа, після чого витягти клб- ча підоймці і підняти задню частину куломета на стільки, щоб увесь панч ніг вилився. В-ЧІГТ-ТЬ ЗАСУВКИ: Щоб витягти праву засувку треба держаки відкинути вперед, взятись правою рукою за ролики і за затримку, витягти засув- ку. Щоб витягти ліву засувку, треба обхопити її ззаду з обо- бонів і витягти. Як по руками не можна витягти засувок, то правою рукою взятись за держаки. біля осі мотила, а лівою за барабан і датичним толчками витикнути рінь засунути засувки в місця. ПІДДИЛИ Х-ТУН: наліті його на мотил, щоб під час пілн- мання держака зій не виправлявся в дно короба. Правою рукою взя тися за держаки не даючи йому повертатися, а лівою - забара банк, і обережно витягти раму на себе по продовженню стілолу. Потім, обхопивши лівою рукою передні кінці сталин зі стволом витягти раму зі стволом з холодниці. 1/В кулометах старого виробу вибити млоника залишним моло- ком з лівого боку в праці. 36. ВІДДІЛИТИ СТВОЛА ВІД РЯМИ: Обхопити лівою рукою задню частину ствола і кінець лівої станини, правою рукою відвести праву /коротку/ станину рямы в бік і зняти її з цаплі. Потім зняти ліву станину. Азбестовий сальник на стволі може служити довго, а тому міняти його кож- жен раз під час розбирання не слід. ВИТЯГТИ СПУСТОВУ ТЯГУ: Подати тягу на зад остільки, щоб чоли тяги і дно короба прийшлися проти відповідних дорок в дні короба і тяги. Піднімаючи тягу за кінець, обережно відцентити її від зчеп- лення з-пональвивиття назад. Тягу можна витягати і раніш від ствола. Викрутити надульника. Спочатку відкрутити букшу ключом, яким відкручується надульника, або розсувним ключем, тримаючи надульника, щоб той не обертався ключем до викручу- вання надульника. Як що букша має стальний конічний для збірания згарі, то вистовхнути його. Потім вставити в дно з гнізд надульника борідку ключа і, обертаючи його на себе, відкрутити надульник на. витягти сальника із гнізд холопниці. СКЛАДАННЯ КЛІМЕТА: 37. Перед складанням частини кулемета треба протерти обдивитись, полагодити і тільки після цієї грунтовної під- готовки братись до складання. Для цього, взяти тягу за зад- ньою кінцем ввести її в короб і, тримаючи рівнобіжно з дном опустити, надівши одночасно діркою на чіп на дні короба і вставити чіп в дірку на дні короба. Просунути тягу вперед до нікуди. 38. СПОЛУЧИТИ СТВОЛА З РЯМОЮ: Перед сполученням ствола з рямом, треба звернути особливу увагу на задній сальник і, як що його намотано зд., то перемінити його. Для цього взяти азбестову нитку завдовжки біля 15 верш., взалежності від товщини її, настити її шаро- видном і намотати , придержуючи пальцем, рівними воротами в жолоб на стволі. Кінець заправити , вдягнучи в обмотку. Обмотка повинна бути нарівні з поверхнею стволу, щоб ствол входив в БЕЗ ЛЮВУ. Зайву намотку сальників визна- чається в такий спосіб: витягти замок і, знімши поворотову ВЕ. ВІДПІНТЯ СТВОЛА ВІД РЛМ-: Обхопити міжою рукою задню частину стволу і кінець лівої станини правою рукою відвести правду /коротку/ станцну ранг в бік і зняти її з цапом. Потім взяти ліву станцну. Азбестовий сальник на стволі може служити довго, а тому міняти його кож- жен раз під час розбирання не слід. ВЧТЯТ- СПОСОБУ ТАГУ: Подати тягу назад остільки, щоб чоли тяги і дно короба пройшов про ми відповідних дирок в дні короба і тяги. Піднімаючи тягу за кінець, обережно відчинити її мід вчп- ляння з чола і витягти назад. Тягу можна втягати і раніш від стволу. Викрутити надульника. Спочатку підкрутити бухму ключем, яким відкручується надульника, або резьбовим ключом, тримаючи надульника, щоб той не обертался ключем до викруу- вання надульника. Ли до бухта має спальногого колпачка для збірания згарі то виготовхнути його. Потім вставити в дно з гнізд надульника борідку ключа і, обертаючи його на себе відкрутити надульни- ка. Втягти сальник із гнізд холодниці. СІОДАЛАННЯ КУЛЬМЕТА: 37. Перед складанням, частину куланета треба протерти обдентись, полагодити і тільки після цієї грунтовної піл- готовки братись до складання. Для цього, взяти тягу за зад- нього кінця ввести її в короб і, тримаючи різномобіжно в дном спустити, надіпши одночасно диркою на чип на дні короба і вставити коня в лірку на дні короба. Просунути тягу вперед до мінули. 38. СПОЧУТНЯ СТВОЛА З РЕМОН: Перед сполученням стволу з рямом, треба звернути особливу увагу на заднього сальника і, як це його намотано зло, то перемінити його. Для цього взяти азбестову нитку завдовжки біля 15 верш., взадажності від товщини її, настити її шаро- видом і намотати , придержуючи пальцем, рівними горствами в жолоб на стволі. Кінець заправити , вдавивши в обмотку. Обмотка повинна бути нарівні з поверхнею стволу, щоб стріл входив в куланет без люзу. Зайву намочку сальників визна- чається в такий спосіб: китягши замка і знявши поворотову пружину, опустити задню частину кулінета. Як що сальники на- мотано правильно, то ствіл з римою плавко гідійде в задній не- лежачий а при поворотньому підніманню задньої частини кул- мета плавко поверне до свого попереднього положення. Взяти ствіл у ліву руку Номером догори. В праву руку взяти риму і надіти ліву стамшу рими на цап- фу ствола, відкіншши перед тим коротку праву станину в бік, і, потім, на другу його цапфу надіти праву станину. 39. ВИДАТИ РІМУ ЗІ СТВОЛОМ: Покласти хитунна на мотилі і, обхопивши правою рукою держак ка і праву станину рими, а лівою, -обхопивши ствіл з довгою станиною, всунути його до холодниці, а риму-до короба. Під час рсування стволу до холодниці треба пильнувати, щоб ствіл пере- ній зрізом не гдарявся в конічну заточку в дні холодниці, в якій міститься стволова рейка. Рима повинна ставати на місце так, щоб вона сильно не вдарилає об край стінок короба. Особливої обережності треба додержувати під час закладання витикив на римі в вирізи в стінках короба, бо кути в вирізів можуть зробити в уторах витиків задирки, які будуть заважати римт плавко пересуватися. В ВСУНУТИ ЗАСРІВКИ: Під час вставляння правої засувки держак на піднити до гори. Ліву засувку вставляється чопом до гори і вперед. Як що не можна рукою вставити засрівку до нікуди, то заби- ти її державною доббашкою. 40. ВСТАВИТИ ВОДИЛО: Взяти водило обома руками за держака, плавко всунути його по уторах короба, пильнуючи, щоб шпилька на нижній кінці спустовсей підойми увійшла в гніздо тяги. В кулеметах розмощених водило іде по уторах короба дуже легко, а тому слід опускати його обережно, щоб не порнути тяги. Як що родило йде туго, то можна злегка забирати його державною доббашкою по уторах короба дуже легко, а тому слід опускати його обережно, щоб не порнути тяги. Як що родило йде туго, то можна злегка забирати його державною доббашкою по уторах короба дуже легко, а тому слід опускати його обережно, щоб не порнути тяги. Як що родило йде туго, то пружину опустити задню частину кучанета. Як що сальника на- мотано правильно то ствіл в рімно плавко відійде в заднє по- ложення а при поворотньому підніманню задньої частини куле- мета плавко поверне до свого переднього положення. Взяти ствола в ліву руку Номаром догори. В праву руку гадця риму і надіту ліву ствінну рими на цап- фу стволу, відлівши перед тим коротку праву ствінну в бік, і, потім, на другу його цапфу надіти праву ствінну. 39. ВИГАСТ РІМУ ЗІ СТОВОЛОМ: Помласти хитуня на мотчи і, обхопивши правою рукою держа- ка і праву ствінну рими, а лівою, -обхопивши ствола в довгою станиною, всунути його до холодниці в риму до короба. Під час всування стволу до холодниці треба пильнувати, щоб ствіл пере- ній зрізом не вдарився в коничну заточку в дні холодниці, в якій міститься стрелова гадка. Рима повинна стати на місце так, щоб вона сильно не вдарялась об краї стінок короба. Особливої обережності треба додержувати під час закладання втихки на рими в вирізи в стінках короба, бо нуты вирізів можуть зробити в уторах витинки задирки, які будуть заважати римі плавно пересуватися. В ВСУНУТИ ЗАСОВКИ: Під час вставляння правої засовки держа- ка підняти до гори. Ліву засовку всаживаться чопом до гори і перед. Як що не можна рукою вставити засовку до нігуди, то заби- ти її державною добавкою. 40. ВСТАВ-Т- ВОД-ЧІО: Взяти водяну обома руками за держака, плавко всунути його по уторах короба, гільнуючи, щоб пімілька на нижньому кінці спустовою підойми увійшла в гніздо тяги. В кутометах розношених водило, іде по уторах короба дуже легко, а тому слуд опускати його обережно, щоб не погнути тяги. Як що родило йде турго то можна заліка забивати його державною добавкою по нижньому краї верху водила але не по держаках. Бувають випадки, коли водило не потрапляє в утор. Це буває від того, що верхні вільні кули стінок коро- ба пружинять і збігаються до середини. Щоб вставити водило треба трохи розсунути ступки. Всунувши водило, встромити 41. НАДІТИ КОРОБКУ З ПОВОРОТОВОЮ ГРУЖИНОЮ: Покласти держака на ролика. Надіти ланцюжок барабана на гачки поворотної пружини, провівши його нижче від барабана. Подати лівою рукою коробку вперед /ростягнути пружину/ і захопити гачками коробки за відповідні чохи на лівому боці короба, а правою рукою в той час тримати кулечку за правий держак водила. Перед надаванням коробки поставити коливоротка натяжного гвинта просто Падно. 42. ВСТАВИТИ ПРИЙМАЧА: Плазуна відвести в крайній лівий положення так, щоб витки колінкуватої підойми, яка служить для пересування плазуна, міг увійти виріз на лівій станції рами; потім взяти приймача про-пустивши пальці в його вічко, і вставити його зверху в короб, пильнуючи, щоб рін увійшов врівні з верхніми краями стінок короба. 43. РЕГУЛЮВАТИ НАДУЛЬНИКИ: Намотати на кінець стропи діля холодниці в надувному нарі- зіл надульника з правого боку в гору на ліво / як це стати ли- цем у поле/ двома зворахами товсту просалену азбестову нитку /коло 4 верш/ рівнокривлисковатою перетвор, щоб вона не виступала за краї дірки в холодниці. Закрутити букву в надульни- ки і вставити його в дирку короба і закрутити зпочатку рукою а потім ключем. 44. ВІДЛАСТИ ЗАМКОК: Звести ударника для чого взяти в ліву руку замок бензину, який чавчою в ліво, верхніми вусиками накласти до себе; середньої пальця правої руки покласти на нижній кінець-замкової снасті а великий палець на рурку замкових підойм і , стягнувши ру- ку до нікуди, підняти вільного кінця хитуна і перегірити -чи не відкрутасел його байка. Як до троє , те декрутити її до нікуди спочатку рукою, а потім ключем до надульника, для чого надіти ковча так, щоб витки його прийшлись в гнізда на райді хитуна, і обертати його в напрямі годинникової стрілки /як це дивиться зверху/ до нікуди. Потім надіти на хитуна рур- ку замкових підойм так, щоб витки хитуна увійшли за витки льеника з правого або лівого боку. 41. НАЛІТІТЬ КОРОБКУ З ПЕВОСОТОВОЮ ПРУЖИНОЮ: Почастіть держака на ролика надіти ланцюжок барабана на гачка певосотової пружини провівше його нижче від барабана. Подати лівою рукою коробку вперед /розтягнути пружину/ і захопити гачками коробки за відповідні чоли на лівому боці короба, а правою рукою в той час тримати хулемета за правого держака кейла. Перед надіванням коробки поставити коливоротка натяжного гвинта просто падно. 42. ВСТАВИТИ ПРАЗМАЧА: Празуна віднести в праве ліво положення так, щоб ритик молінкуватої підошви, яка служить для пересування празуна, міг увійти впрія на лівій станції рами; потім взяти прязмача проступити пальці в його річко, і ставити його зверху в короб, пильнуючи, щоб він увійшов крівні а верхніми краями стінок короба. 43. РЕГУЛЮВАТИ НАДУЛЬНИКА: Намотати на кінець стропу діля холодинці в напрямку нарі- аїв надульника з правого боку в нору на ліво / як це стати м- цем у поле/ двома заарехами товсту просалену забестоду нитку /коло 4 верш/ рівниннимисковатор перетворю, щоб вона не виступала за краї дірки в холодинці. Закрутити букву в надульних- них потягти його в дірку короба і закрутиту знатку рукою а потім ключем. 44. ВИЛАСТУВАТИ ЗАМКА: Звести узагричка для чого взяти в ліву руку замка бойовою пальцю в ніро, верхніми вусиками чильки до себе; середнього пальця правої руки посласті на нижнього кінця-закової снасти а великого пальця на рурку замкових лікейм і , стиснувши ру- ку до нікуди підняти вільного кінця хитуна і перекрити -че не підкрутилася його гайка. Як це троєа , то докрутити її до нікуди спочатку ручкою, а потім ключем до надульника, для чого наліти крича так, щоб витки його прийшлася в гнізда на гайді хилуна, і обертати його в ярми годинникової стрілки /як це дивлячись зверху/ до нікуди. Потім наліти на хитуна рур- ку замкових підом так, щоб витки хитуна увійшли за гнізка в каналі рурки замкових підойм, і вкласти замок до короба. В той же час правою рукою плако послати держака вперед до- никуди; при чому замок гідійде назад і своїми ребрами стане проти напрямових ребер рами; бодай кілька повинен опустити- ся до низу. Потім відпустити держака; при цьому замок повинен своїми ребрами посунутися по напрямових уторах і стати на своє місце. Спустити ударника з божого зводу, для,цього підня- ти охороника і натиснути на верхній частину спустової підойми. 45. ЗАЧИНІТИ ВІКО. Спершу перевірити - чи увійшов приймач на своє місце, раб- ра замка в напрямові утори рами, після чого спустити віко. Як що зуб застіжки при цьому не заскочить у виріз на прийма- чеві, то вдати к кінець віка кулачком або натиснути велики- ми пальцями на застіжку і спустити віко на короб. РОЗВИРАННЯ І СКЛАДАННЯ ЗАМКА. 46. РОЗВІРГАННЯ І СКЛАДАННЯ ЗАМКА РОБЛТЬСЯ ПІДСТАРШИНОЮ, НА- ВОДНИКАМИ І ПРИСУГОЮ КУЛЕМЕТРА. 47. РОЗВІРГАННЯ: а/ звести ударника на божевий звод. Покласти замок лівим боком на долоню лівої руки, бойовкою пальцем впе- ред і позамар плащінкою в ніве. Середнім пальцем правої ру- ки покласти на нижній кінець замкової снасті, а великий - на рурку замкових підойм, і стиснути праву руку до нікуди. в б/Положити замок на лівий бік і вишнути розрізнення льоника вибивачкою, яка має на кінці заглибленья. /Розрізний льоник, урийшовши головкою в заглиблення вибивачки, не може розсуну- тись під час її вибивання/. Як що розсувний льоник подається то злегка вдарити по вибивачці кийнкою. Перевернути замок на правий бік і вишнути рурасту пісь тією вибива- чкою, встромивши рузьку частину - її в кінець осі; тоді утов- щена частина вибивачки упреться по краю рурастої осі. Як що віс6 входить туго, то вдарити по вибивачці кийнкою. в/Ви- вести замкові підойми, обертанням їх руркою до низу і затримую чи важниці в піднятому положенні. Як би ударника не було зведено, то хвіст цилолоня уперся б в рурку замкових підойм знизу, і не допускав би повернути замкових підойм до низу. г/Вивести важниці з вирізів замкової снасті і відняти їх. Як би ударника не буде зведено, то нижній кінець нижнього в каналі рурку замкових підойм, і вкласти замка до короба. В той ж час правою рукою плевко посилати держака в перед де- нихуди; при цьому замок відйде назад і своїми ребрами стане проти напрямових ребер рами; бойова чалька почина опустити- ся до низу. Потім відпустити держака; при цьому замок повинен своїми ребрами поєднутися по напрямових уторах і стати на своє місце. Спустити ударника з боєвого зводу, для цього пілня- ти охоронницю і нажимнути на верхній частину спустової підойми. 45. ЗАЧИП-Т- ВІДО. Спеціру перевірити - чи увійшов прийман на своє місце, раб- ра замка в напрямові утори рами, після чого опустити віко. Як це зуб застіжки при цьому не заскочить у верхів на прийма- чему то вдарили в місць віка кулаком або натиснути велики- ми пальцями на застіжку і спустити віко на короб. РОЗБІРАННЯ І СБУДАНАННЯ ЗАМКА РОВ-ТЬСЯ ПІДСТАРШИНОЮ, НА- ВОДЧИКОМ - I ПРАЦЮЮЧОГО КОМАНДА. 46. РОЗБІРАННЯ: а/ звести ударника на бойовий звод. Покласти замка лівим боком на долоню лівої руки, боєвого пальця вправо ряд і позначає пластинкою в ніго. Середнього пальця правої ру- ки покласти на нижній кінець замкової смуги а великого на- рурку замкових підойм, і отиснути праву руку до нікуди. б/ Положити замка на лівий бік і втягнути розрізного льоника вибивачкою, яка має на кінці заглиблення. /Розрізний льоник, увійшовши полевою в заглиблення вибивачка не може розсуну- тися під час її витягання/. Як це розсунений льоник подається те звігка вдарити по вибивачці кинжком. Перевернути замка на правий бік і випхнути рурасту зів тію вибива- чкою, встромляти нувьку частину її в кінець осі; тоді утов- щена частина вибивачки упрятається по краю рурастої осі. Як це вісо входить туго, то вдарити на вибивачці кинжком, в/Ви- вести замкові підойми, обертаючи їх руркою до низу; затримуй- чих важниць в пілинтеву положенні. Як би ударника не було зведено, то хвіст циклодя упорся б в рурку замкових підойм анизу, і не допускан би повернути замкових підойм до низу. г/Вкласти важниці з вирізів замкової смуги і відняти їх. Як би ударника не було зведено, то нижній спуста, перебуваючи в крайньому задньому положенні заважав -босі важниці просунутися вперед. д/ Висунути до низу селону личку. Як би ударника не був зведений, то бічок його виходячи з отвору бойової ядьки, не пустив би зняти її. З/ Підняти верхнє охоронне спуста. ж/ Держучи замок в лівій руці поз-ме плодинкою в ліво, так, щоб рукою не закривати отвору для бічка ударника в передній стінці замкової снасті, натиснути вказальним пальцем на нижній спуста , а великим пальцем на хвост циколоки, плако спустити ударника. з/ Повернути замок на правий бік. і/ Повернути замок задньою /відкритою частиною снасті до низу і вихnutи вісь нижнього спуста; тоді нижній спуст, разом з бойовою пружиною височить зі ствола. и/ Випхнути вісь циколоки товсткою вибивачкою і втягти цикон лядку. Як що ударника не був спущений, то під час вибирання осей циколоки і нижнього спуста зробиться значна тертя, завдяки стиснутій пружині і пружина височить з великою силою. к/ Тонким вибивачком гибити вісь верхнього охоронного спуста і втягти цей спуста, а потім ударника, натиснувши пальцем на його бік. л/ Розібрати бойову ядьку. Витягти верхнє защіпку для цього спершу висунути засувку верхньої защіпки, уніфраючи вибивачком у верзі на засувці і подаючи її в бік ручки. Витягти її з уторів снасті. Повернути селону ядьку за ломами до гори після чого горбата пружина і верхня защіпка самі випадут з рінзда 48. СКЛАДАННЯ: а/ Вкласти верхню засувку в гніздо бойової ядьки зубом до вусиків лядьки, широким кутиком до отвору для бічка ударника, а горбатим боєм, до внутрішньої стінки пальця. На правильно положений верхньої засувки слід завернути особливу увагу бо неправильність положення виявиться лише під час набивання. Накласти на верхнє Зашіпку горбату пружину і висунути защіпку в трьохкутні утори спершу рукою, а потім вибивачком до нікуди. б/ Надіти бойову ядьку уторами на ребра передньої стінки снасті, вусиками до витика на стінці; просунути її до упору в цей витик. в/ Вкласти ударника в напрямні утори снасті, придержуючи бойову ядьку спуста, перебувавши в крайньому задньому палех-ній заважав -без всі важищі просунутися л-перел.д/ Висунути до низу бойову ляльку. Як би ударника не було знайдено, то цілком його рух-дачи з отвору бойової дяльки, не цустив би зняти її. е/Підняття верхнього охоронного спуста. ж/ Держучи замок в лівій руці позамо продинков в ліва, так, щоб рукой не закривати отверту для бічка ударника в передній сбінці замкової смасті, натиснути визвальним пальцем на нижнього спуста , а великим паль- цем на хвоста цикледки, щоб не опустити ударника. з/ Повернути замка на правий бік. і/ Повернути замок задньою /відкритою частиной смасті до низу і вихнутя вісю нижнього спусту; тоді нижній спуст, разом з бойовою пружиною розходяться зі стволу. к/Вихнути вісю цикледки товстою вибирачко- і втягти циклон лядку. Як ще ударника не було опущено, то під час звобвання осей циклодки і нижнього спуста зробиться значне тяртя, завдяки стикнутий пружині і шужина височить з великим силою. к/ Тен кон вибиваючої вибити вісь верхнього охоронного спуста і виття тягти цього спуста, а потім ударника. натиснувши пальцем на його бік. л/ Розібрати бойову ляльку. Витягти верхній задіпку для цього спершу висунути засувку верхньої защіпки, управля- чи вибиваючкою у виріз на засувці і падаючи її в бік рус-нів ляльки; Витягти її з угорів ляльки. Повернути бойову ляльку залемано до пари після ного горбита шужена і верхня защіп- ка самі випадуть з рінада ляльки. 48. СИМІДАЧЕННЯ: а/ Вчасти першно засувку в гніздо бойової ляльки зубом до вусків ляльки, шираким витиском до отвору для бічка ударника, а горбатим беком, до внутрішньої стін- ки ляльки. На правильне положення верхньої засувки слід звар- нути особливу увагу бо неправильність її положення вияриться лише під час мібвання. Накласти на верхню защіпку горбату пружину і висунути засіпку в правильну трьохутні утери спершу рукою, а потім вибиваючкою до нікуди. б/ Надіти бойову ляльку утерами на ребра передньої стінки смасті, вусиками до витягу на отціді; просунути її до упару в цей витик. в/ Вкла- сти ударника напрямні утери смасті, придержуючи бойову ляльку ку в верхньому крайньому положенні так, щоб дірки для біячка ударника в бойовій личиці і в передній стінці замкової снасті зійшлися і щоб біячок ударника міг пройти крізь них. Д/Вкласти верхнього охоронного спуста гужиною до поземної площинки замкової снасті утовщенням кінця вперед, вставити льоника. Якщо льоник верхнього охоронного спуста не входить, то натиснути великим пальцем лівої руки на головку льоника і покласти великий палець правої руки на поземну площинку зверху, а вказівним - на верхній охоронний спуст знизу, де кілько разів ену- стиснути і відпустити пружину; тоді, як що дірки замкової снасті зувпадуть і в верхньому охоронному спусті зувпадають, льоник пройде без труднощів. Потім покласти замок на лівий бік. д/ Вкласти циклодку головкою в виріз ударника, держачи її за хвіст в такому положенні, в якому вона повинна знаходитися тоді, коли спущено ударник. Потім вкласти її всьо зумістивши пиптики осі з вирізами в правій доці і установити її так, щоб вона не витикалася з льоника замкової снасті. е/ Вкласти нижній спуст плиском боком до бойової лички, так щоб дірки нижнього спуста зувпали з дірками в снасті і вставити його у всьо так, щоб він не витикалася з пазу по за поверхні цоки замкової снасті. Вкласти важницю, для чого відвести ударник назад, опускаючи хвоста циклодки до низу і подати нижнього кінця нижнього спуста до передньої стінки замкової снасті. При незведеному ударнику зачіп нижнього спуста, упираючись в шкіряну ляджу одвій би нижнього кінця нижнього спуста назад. В такому положенні цей кінець входив би в трубу вирізу замкової снасті і тим заважав би осі важниць увійти в них. Зведучи важниці слід направляти передні /довгі/хні кінці нижче від бокових витиків бойової лички і вище від трьохкутних витиків замкової снасті, а всьо нижче від хроста циклодки. з/ Надіти на замкову снасть замкові підойм так, щоб (зйшлися дірки в цоках замкових підойм і котиці замкової снасті. е/ Вкласти з правого боку рурасту всьо замкових підойм і закріпити її розрізним льоником, вставити її з протилежного боку , для чого накласти замок на стіл на правий бік, вставити льоника і натиснути на його. При цьому рураста всьо трохи вийде з дірки ку в верхньому крайньому положенню так, щоб дірки для біячка ударника з бойової пляці і в передній стінці замкової снасті зійшлись і щоб біячок ударника міг пройти крізь них. г/Вкласти верхнього-верхнього ехоронного спуста дужиною до позамеб плащинки замкової снасті уточненим кінцем вперед, вставити льоника. Як ще льоник верхнього ехоронного спуста не входить, то натиснути великим пальцем лівої руки на головку льоника і покласти великий палець правої руки на позамбу площинку зверху, а вказальним- на верхній ехоронний спуст знизу, де кілько разів одутиснути і відпустити дужину; тоді, як не дірки замкової снасті зупинять і в верхньому ехоронному спусті зупинять льоник пройде без труднощів. Потім почасти замка на лівий бік. д/ Вкласти нижню дюлову в верів ударника, переживши її за хвіст в такому положенню, в якому зона пенища знаходиться тоді, коли спустено ударника. Потім вкласти її лісь зумістивши пиптика всі з вирізами в праві щоці і установити її так, щоб вона не витикалася з чьоника замкової снасті. е/Вкласти нижнього спуста плюсом боком до бойової плячки, так щоб дірки нижнього спуста зупинили в дірками в снасті і вставити його в рісь так, щоб вона не витикалася з чьоника замкової снасті. Ближніті важницю, для чого відвести ударника назад, опускаючи хвоста цихелонки до низу і подати нижнього міцня нижнього спуста до передньої стінки замкової снасті. При назр-ченому ударнику зачіп нижнього спуста, упираючись в шикеллядку одрів би нижнього кінця нижнього спуста назад. В такому положенню цей кінець входить би в труби вирізу замкової снасті і тим заважав би всі раминш увійти в них. Згодячи важниці слід направляти передні /добрі/хні кінці нижче від бокових витків бойової плячки і виду від трьохкутних витків замкової снасті, а лісь низка під хвоста цихелонки. ж/ Надіти на замкову снасть замкові пілойми так, щоб зійшлися дірки в шахах замкових піцейм і встінці замкової снасті. з/ Вкласти в право- га боку рурасту 534 лісь замкових пілойм і закріпити її раз- різним льоником, вставити її в претинажного беку , для чого накласти замка на стелі на правий бік, встаяти льоника і натиснути на пъего. при цьому рураста лісь тряхи гніде з дірки і обіпрятися об стіл. Тоді взявши замок руку, стиснути вели- ким і вказальним пальцями головки розрізного льоника і рура- стої Осі , залякав чому головка розрізного льоника заскочить за витики в каналі рурастої осі. І/ Бойову мичку підняти до гори, к/ Держучи замок на долоні лівої руки позоме і притри- муючи бойову мичку в її гарнньому положенню, пальцем правої руки відвести між ним нижнього спуста назад до перу всь важниць, Заві, шильнуючи за тим, щоб спуст не зміняв того положення, середнім пальцем правої руки натиснути на рурку замкових підойм і притиснути верхнього ехоронного спуста до поз-мої площини замкової снасти. Вказальним пальцем правої руки притиснути хвост циколодки до рурки замкових підойм /знизу/, від чого головка циколодки подасться вперед і висуне бічна ударника з дірки бойової мичьки. л/ Вкласти бойову пружину, для чого замок взяти в ліву руку і вверти його голов- кою замкової снасті в ще набудь тверде, придержуючи хвоста циколодки до рурки замкових підойм; правою рукою, натискаючи на закруглений злем бойової пружини, всунути її в снасть; при цьому довгий кінець пружини повинно бути подернуто в бік бай- ової мичьки. Як що пружину вставити при зведененню ударника, те довгий кінець її не ввійде у виріз ударника, а стане по перед витика, а замок не зможе чинити, це рявиться тільки з годом, під час перенірки замка або під час стрільби. Провірити діляння замка. і збіряться об стіл. Тоді паяння замка вріку, отчопути вели- ким і внавальним пальцями головки розрізаного льоника і рура- стої гісі , залишки чому головка розрізаного льоника заскочить за вигини в каналі рурастої осі. І/ Бойеву мальку піднят и до гори. к/ Держучи замок на дланні лівої руки пазоме і притри- муючи бойову мальку в її верхньому положенню пальцем правої руки відвести міжній кінець нижнього опуста назад до унери в вісь важини, і , швидкуючи за тим, щоб сіуст не зміняв того положення, середнім пальцем правої руки натиснути на рурку замкових підєйм і притиснути верхнього ехореннего опуста до пазової поверхни замкової снасти. Внавальним пальцем правої руки притиснути хвоста циконедки до рурку замкових підєйм /знизу/ від чого головка циконедки подасться вперед і виоуне білика ударника з дірки бойової мальки. л/ Вкласти бойеву пружину, для чого замок венш в ліву руку і вперти його голов- кою замкової снасті в ща набудь тверде придержуючи хвоста циконедки до рурки замкових підєйм; правою рукою, натискаючи на закруглений влен бойової пружини всунути її в снасть; при цьому довгий кінець пружини повинне буты погернуто в бік бей- воеї мальки. Як цю пружину вставити при зведеннему ударнику та довгий кінець її не ввійде у втріз ударника, а стане по перед вигика, а замок не зможе чинити, цо ризавиться тільки в радом, під час перенірки замка. абб під час стрільби. Повірити ділянки замка. РОЗБИРАННЯ ТА СКЛАДАННЯ МІРНИКА. 49. Розбирати та складати мірника можуть лише старшини та під-старшини. 50. В мірниках відкідних: Щоб розвібрати мірника треба: викрутити маховичкового гвинта, зняти гальмову плятівку та маховичка. Щоб скласти мірника, треба: опустити хомутець до самого низу і надіти маховичок так, щоб утовщена частина гальмової підой-ми прийшлась між кінцями плятівчатої пружини маховичка. Притискаючи до хомутцевого кола маховичок, повертали його в бік, як для того, щоб опустити хомутець; при цьому один кінець пружини відходить утовщеним кінцем підойми в бік і засакає між кінці пружини. Потім покласти гальмову плятівку витиком у широкий витик маховичка і викрутити гвинт. Після того як буде складено, перевірити чини маховичка — як тоді, коли гальмо затиснуто, та і тоді, як його відпущено. 51. У висувних мірниках: Щоб його розвібрати, треба: викрутити маховичковий гвинт і зняти маховичок. щоб його скласти, треба: поставити мірникове стебло реть у гору і, притримуючи його рукою, надіти маховичок так, щоб утовщений кінець гальмової підойми прийшовся між кінцями плятівчатої пружини маховичка. Притискаючи маховичок до хомутцевого кола, обертати його в бік так, як це робиться під час висування мірникового стебла; при чому кінець плятівчатої пружини утовщеним кінцем підойми заскочить між кінці пружини. За- викрутити маховичкового гвинта. Після того, як мірник буде складено, перевірити чини маховичка, висуваючи й опускаючи мірникове стебло. РОЗДІЛ III. ОГЛЯД КУЛЕМЕТА: 52. кожен раз після складання, чищення і підготовки кулемета до навчання та стрільби, треба зробити огляд кулемета, як це сказано нижче. 53. Оглянути замок: Витягти замок з кулемета і за початку перевірити, - чи РОЗБИРАННЯ ТА СКЛАДАННЯ МІРНИКА. 49. Розбирати та складати мірника можуть лише старшини та під- старшини. 50. В мірниках відкідних: Щоб розбирати мірника треба: викрутити маховичкового гвинта, зняти гальмову плятівку та маховичка. Щоб скласти мірника, треба: опустити хомутець до самого пизу і надіти маховичок так, щоб утовщена частина гальмової підой- -ми прийшлась між кінцями плятівчатої пружини маховичка. Притискаючи до хомутцевого кола маховичок, повертати його бік, як для того щоб опустити хомутець; при цьому один кінець пружини відходить утовщеним кінцем підойми в бік і засакає між кінці пружини. Потім покласти гальмову плятівку витиком у широкий витик маховичка і викрутити гвинт. Після того як бу- де складено, перевірити чини маховичка як тоді, коли гальмо затиснуто, та і тоді як його відпущено. 51. У висувних мірниках: Щоб його розібрати, треба: викрутити маховичковий гвинт і зняти маховичок. Щоб його скласти, треба: поставити мірникове стебло геть у гору і, притримуючи його рукою, надіти маховичок так, щоб утовщений кінець гальмової підойми прийшовся між кінцями пля- тівчатої пружини маховичка. Притискаючи маховичок до хомутцево го кола, обертати його в бік так, як це робиться під час ви- сування мірникового стебла; при чому кінець плятівчатої пружи- ни утовщеним кінцем підойми заскочить між кінці пружини. За- крутити маховичкового гвинта. Після того, як мірник буде скла- дено перевірити чин маховичка, висуваючи й опускаючи мірнико- ве стебло. РОЗДІЛ III. ОГЛЯД КУЛЕМЕТА: 52. Кожен раз після складання, чищення і підготовки кулемета до навчання та стрільби треба зробити огляд кулемета, як це сказано нижче: Оглянути замок: з належних частин замка його складено. Нумері на частинах замка наштамповано на замковій снасті /на передній площинці/; на замкових підоймах; на правий що- щі; на скакуні /на прави боці/; на важницях / з правого бо- ку/. Решту частин можна заміняти, а тому нумерів на них не ставиться. Перевірити чинність замка, для чого кілька разів звести ударник на бойовий звод і спустити його. Під час зведення ударника мусить двічі цокнути: I-й раз, коли заскакує зачіп нижнього спуста за бойовий звод циколотки і 2-й раз,-коли заскакує витик верхнього охоронного спуста за витик на удар- нику. Перевірити, чи правильно виходить біячок ударника: щи- колотка повинна кінцем хвоста цільно уператися в нижню по- верню рурки замкових підойм. Перевірити рух скакуна; як що ударник зведено, то він повинен падати через власну вагу. Перевірити рух важниць і замкових підойм: вони повинні пада- ти самі по собі. Як що скакуна піднято, а також піднято рур- ку замкових підойм, то важниці повинні упиратися в бойові ви тики на скакуні. Як що ударника зведено і охоронений спуск піднято, то ударник повинен спускатись з бойового зводу ті- льки під діянням нижнього спуста. Щоб це перевірити, треба звести ударник і спустити його з верхнього охоронного спуста. Як що охоронний спуск спущено то ударник, коли натиснути на нижній спуста не повинен слу- скатись; щоб це перевірити, треба, поклавши замок на долоню лівої руки, і, наклавши великого пальця правої руки на снаст нижній від хвоста циколотки, вказальним пальцем той ж руки натиснути на нижній Спуст. Перевірити, чи пружинять защібки в скакуні: для цього треба натиснути на ту чи іншу защібку, і вона повинна опуска- тись і потім енергійно ставати, як і раніш. 54. ОРЯНУТИ ПРИЙМАЧ: ВИЯТЯГТИ при'їмач і перевірити, чи плавко ходить плазун. коли нахілити приймач, то плазун повинен вільно ходити в уто- з належних частин замка його складено. Нумери на частинах замка наштамповано на замковій снасті /на передній площинці/; на замкових підоймах; на правий що- ні; на скакуні /на праві боци/; на важницях / з правого бо- ку/. Решту частин можна заміняти, а тому нумерів на них не ставиться. Перевірити чинність замка, для чого кілька разів звести ударник на бойовий звод і спустити його. Під час зведення ударника мусить двічі покнуті: I-й раз, коли заскакує зачіп нижнього спуста за бойовий звод циколотки і 2-й раз, коли заскакує витик верхнього охоронного спуста за витик на удар- нику. Перевірити, чи правильно виходить біячок ударника: ци- колотка повинна кінцем хвоста щільно уператися в нижню по- верхню рурки замкових підойм. Перевірити рух скакуна; як що ударник зведено, то він повинен падати через власну вагу. Перевірити рух важниць і замкових підойм: вони повинні пада- ти самі по собі. Як що скакуна піднято, а також піднято рур- ку замкових підойм, то важниці повинні упиратися в бойові ви тики на скакуні. Як що ударника зведено і охоронений спуск піднято, то ударник повинен спускатись з бойового зводу ті- льки під діянням нижнього спуста. Щоб це перевірити, треба звести ударник і спустити його з верхнього охоронного спуста. Як що охоронний спуск спущено то ударник, коли натиснути на нижнього спуста не повинен спу- скатись; щоб це перевірити треба, поклавши замок на долоню лівої руки, й, наклавши великого пальця правої руки на снаст низчи від хвоста циколотки, вказальним пальцем тойж руки натиснути на нижній спуст. Перевірити, чи пружинять защібки в скакуні: для цього треба натиснути на ту чи іншу защібку і зона повинна опуска- тись і потім енергійно ставати, як і раніш. 54. ОГЛЯНУТИ ПРИЙМАЧ: вийтярти при"мач і перевірити, чи плавко ходить плазун. Коли нахілити приймач, то плазун повинен вільно ходити в уто рах. Як що плазун сильно треться і не плавко ходить, то треба нашмарувати всі його частини. Оглянути пружинки верхніх і ниж- них пальців. Вони повинні пружнити енергійно. Вкласти замок та приймач на своє місце, оглянути кулемет в складеному стані і перевірити чинність його частин. Держак не повинен цільно прилягати до ролика. Щоб це переві- рити, треба покласти на ролик шматок паперу і опустити держак; папір можна вільно витягти з під держака. Потім відчинити пок- ришку, підняти держак і покласти папір під витик рями; опусти- ти держак, при чому коліном мотилля так цільно притисне папір до витиків ряmi, що витягти його буде не можливо . Як що папір не буде триматись між мотилем і витиком ряmi, то це свідчить, що замок занадто цільно прилягає до заднього зрізу ствола, що виникає від зайвих прокладок під гайку хитин 55. ПЕРЕВІРИТИ ЧИ ПРАВИЛЬНО ХОДИТЬ ЗАМОК: Відчинити віко. Плавко підвести держак вперед до ніжки; при чому замок повинен відійти назад, совгаючись ребрами по земої площинки по уторах рамових ребер до самого краю, що визначить- ся тим, що ребра поземої площинки замкової снасти вийдуть з уторів ряmi. Позема площинка повинна рівно по всій своїй довжи- ні прилягати ребрами до верхньої площини нижньої частини /білі довгої/рямових ребер. Скакун, відійшовши разом з замком назад і минувши ріжки ко- робового витика, повинен вільно, через власну вагу, опуститися і стати ріжками нище витиків короба. Відпустити держак. при чому замок повинен енергійно посуну" тися вперед і увійти в утори рамових ребер. Як що цього не буде то значить частини замка не справні або складено його неправи- льно. Коли замок дійде до краю вперед, то скакун повинен енергій- но посунутись вперед. Перевірити чи правильно підводиться скам- зачинити кун: для цього треба: віко короба, поставити порожню гільзу денцем на віко короба, над скакуном; подати держак вперед і відпустити його. При чому скакун, піднімаючись, повинен так си- рах. Як що плазун сильно треться і не плавко ходить, то треба намірувати всі його частини. Оглянути пружинки верхніх і нижніх пальців. Вони повинні пружинити енергійно. Вкласти замок та приймач на своє місце і оглянути кулемет в складеному стані і перевірити чинність його частин. Держак не повинен цільно прилягати до ролика. Щоб це перевірити, треба покласти на ролик шматок паперу і опустити держак; папір можна вільно витягти з під держака. Потім відчинити покришку, підняти держак і покласти папір під витик рами; опустити держак, при чому коліном мотилля так цільно прити не папір до витиків рами що витягти його буде не можливо. Як що папір не буде триматись між мотиле і витиком рами, то це свідчить, що замок занадто цільно прилягає до заднього зрізу ствола, що виникає від зайвих прокладок під гайку хитину. 55. ПЕРЕВІРИТИ ЧИ ПРАВИЛЬНО ХОДИТЬ ЗАМОК: Відчинити віко. Шлях о підвєти держак вперед до никуди; при чому замок повинен відійти назад совгаючись ребрами по земої площинки по уторах рамових ребер до самого краю, що визначиться тим, що ребра поземої площинки замкової снасті вийдуть з уторів рами. Позема площинка повинні рівно по всій своїй довжині прилягати ребрами до верхньої площини нижньої частини /біл довгої/рямових ребер. Скакун, відійшовши разом з замком назад і минувши різки соробового витика, повинен вільно, через власну вагу, опуститися і стати ріжками низче витиків короба. Відпустити держак. При чому замок повинен енергійно посунутись тися вперед і увійти в тори рамових ребер. Як що цього не буде то значить частини замка не справні або складено його неправильно. Коли замок дійде до краю вперед, то скакун повинен енергійно посунутись вперед. Перевірити чи правильно піднодиться скан зачинити: для цього треба: віко короба, поставити порожню гільзу денцем на віко мороба, над скакуном; подати держак вперед і відпустити його. При чому скакун, піднімаючись, повинен так си- льно вдарити у віко короба, що гілка підскочить. Як що цього не буде, то треба пильно оглянути замок. Перевірити чи правильно стає ударник на бойовий звод циколотки і верхнього охоронного спуста. Це виявиться тоді, коли в час плавкого посування держака вперед, замку двічі виразно цокне. Вперше як заскочить зачіп за бойовий звод циколотки, а вдруге – як витяг верхнього охоронного спуста заскочить за витяг мімімінім/звод/ на ударнику. Перевірити спуск ударника; для чого треба: натиснути на спу- стову підойму і як бойовий звод циколотки і зачіп нижнього спу- ста справні, то спуст цокне. Перевірити – чи тримає верхній охоронний спуск ударника, коли спуст було зведено до того, як було піднято замкові підойми; для цього треба витягти ленік водила і трошки підняти його; потім подати держак вперед до нікуди. Через це замок відіде назад, а ударник стане на звод верхнього охоронного спуста. Плавко опусти- ти держак і притримати його не доводячи до рями. Подтягнути спу- стову тягу до себе: ударник не повинен спуститися. Перевірити чи правильно чинить скакун та зацібки, для цього треба взяти пас, набити учебними патронами і де кілька разів про- робити набивання. 56. ПЕРЕВІРИТИ РОБОТУ ПРИМАЧА, ВСТАВЛЕННОГО В КОРОБ: Поставити держак простопадно, взятися за всі мотилля і держа- к і з силою відсунути ряму зі стволом назад до нікуди. Пересуваччи ряму зі стволом вперед і назад, звертати увагу чи плавко ходить плазун і особливо на те, щоб колінкуватая підой- ма не хіталась у вирізі станни ряму. 57. ПЕРЕВІРИТИ, ЧИ ПЛАВКО ХОДИТЬ СТВІЛ З РЯМОЮ В ХОЛОДНИЦІ І КОРОБІ: Пересувати їх вперед і назад, як зазначено вище.. При цьому, ствіл повинен досить щільно ходити в рурці холо- ниці. Як що ствіл ходить дуже вільно, або дуже туго, то витягти його і оглянути передній та задній сальники. Перевірити, чи плавко ходить ствіл, нашмарувати кінці його. Щоб нашмарувати передній кінець, треба впустити шмаровидло через бокові отвори в надульнику. льно вдарити у віко короба, що гілька підскочить. Як що цього не було, то треба пильно оглянути замок. Перевірити чи правильно міцнення стає ударник на боївий звод циколотки і верхнього охоронного спуста. Це виявиться тоді, коли в час плавкого посовання держака вперед, замку двічі виразно цокне. Вперше як заскочить зачіп за боївий звод циколотки, а вдруге – як китць верхнього охоронного спуста заскочить за витин мімініння/звод/ на ударнику. Перевірити спуск ударника; для чого треба: натиснути на спу- стову підойму і як боївий звод циколотки і зачіп нижнього спу- ста справні, то спуст цокне. Перевірити – чи тримає верхній охоронний спуск ударника, коли спуст було зведено до того, як було піднято замкові підойми; для цього треба витягти ленік волила і трошки підняти його; потім подати держак вперед до никули. Через це замок віліде назад, а ударник стане на звод верхнього охоронного спуста. Плавко опусти- ти держак і притримати його не доводячи до рами. Поятгнути спу- скову тягу по себе: ударник не повинен спуститися. Перевірити чи правильно чинить скачун та защібки, для цього треба взяти нас, набити учебними патронами і де кілька разів про- робити набивання". 56. ПЕРЕВІРИТИ РОБОТУ ПРИИМАЧА, ВСТАВЛЕННОГО В КОРОБ: Поставити держак простопадно, взятись за вісь мотиля і держа- ка і з силою відсунути раму зі стволом назад до никуди. Пересуваччи раму зі стволом вперед і назад, звертати увагу чи плавко ходить плазун і особливо на те, щоб колінкувате підой- ма не хіталась у вирізі станини рами. 57. ПЕРЕВІРИТИ ЧИ ПЛАВКО ХОДИТЬ СТВІЛ З РЯМОЮ В ХОЛОДНИЦІ І КОРОБІ: Пересувати їх вперед і назад, як зазначено вище.. При цьому, ствіл повинен досить цільно ходити в рурці холод- ниці. Як що ствіл ходить дуже вільно, або дуже туго, то витягти його і оглянути передній та задній сальники. Перевірити чи плавко ходить ствіл, нашим рувати кінці його. Щоб нащарувати передній кінець треба впустити шаровидло через бокові отвори в надульнику. 58. ОГЛЯНУТИ ЛЮЗИ В ЗАДНІХ БИРІЗАХ КОРОВА МІЖ СТІНКОЮ КОРОВА I ПЕРЕДНІМИ ПЛОЩИНАМИ РЯМОВИХ ВИТИКІВ: Як що люзів цих не має, то гайку на стволі подати вперед, для чого підкласти під неї мідну прокладку. 59. Перевірити, чи плавко ходить спустова тяга: Натиснути на кінець підойми водила. Тяга повинна ходити ві- льно; не-вільний хід тяги найчастіше повстає від того, що пор- нуто, побито та помято ii. 60. ПЕРЕВІРИТИ, ЯК НАТЯГНУТО ПОВОРОТОВУ ПРУЖИНУ: Відкинути замок, для чого подати держак вперед, взятись за вусики скакуна і, відводячи держак назад, підняти замок до гори і покласти його на водило. Потім, одно кільце ваги надіти на головку держака, а за друге тягнути вагу до гори. Замітити, на якій поділці ваги буде показ- чик в той мент, коли держак зійде з місця. Сила, з якою повинно бути натягнуто пружину, має бути від 6 до 12 хунтів, в залежності від зносу ствола. Сильний знос вима- шає меншого напруження. Для стрільби з нового ствола, напруження встановлювати біля 10 хунтів, а для стрільби зі старих стволів - таке, яке було на останній стрільбі / по формулярку/. 61. ПЕРЕВІРИТИ ЛЮЗ МІЖ ЗРІЗОМ СТВОЛА І ПЕРЕДНЬОЮ ПЛОЩИНОЮ СКА- КУНА: Вставити контрольний патрон в скакун і ввести його до па- тронника. Він повинен входити в нього з невеликим зусиллям. Коли патрон вільно входить в патронник, а держак вільно лягає на ролик, треба витягти приймач і подивитись зверху на ве- личину люза між денцем патрона і зрізом ствола; необхідно мати на увазі, що при значному люзі денце гільзи може одірватись, че- рез що припиниться стрільба. Даб зменшити цей люз, треба підкласти сталеве запасове кіль це під гайку хітунна. Як що е перевірочні шашки 0,064; 0,066, то правильність зами- кання перевіряється ними. Надіти на скакун з початку першу, а потім другу шашку, і оби ва рази всунути їх поволі в патронник ствола. В першому випадку 58. ОГЛИНУТИ ЛЮДИ В ЗАДНІХ ВИРІЗАХ КОРОБА МІСТІНКОЮ КОРОВА I ПЕРЕЧНИМИ ПЛОЩИНАМИ РЯМОРИХ БИТИКІВ: Як що люзів цих не має, то гайку на стволі подати вперед, для чого піддаласти під неї мілну прокладку. 59. Перевірити чи плавко ходить спустова тяга: Натиснути на кінець підойми водила. Тяга повинна ходити ві- льно; не вільний хід тяги найчастійше постає від того, що пор- нуето, побито та помято іі. 60. ПЕРЕВІРИТИ ЯК НАТАГНУТО ПОВОРОТОВУ ПРУЖИНУ: Відкинути замок, для чого подати держак вперед, взятись за вузики скакуна і, відводячи першак назад, підняти замок до гори і покласти його на водило. Нотім, одно кільце ваги надіти на головку держака а за друге тягнути вагу до гори. Замітити, на якій поділці ваги буде показ- чик в той мент коли держак зійде з місця. Сила, з якою повинно буле натягнуто пружину, має бути від 6 до 12 кунтів, взалежності від зносу ство а. Сильний знос вима- пає меншого напруження. Для стрільби з нового ствола, напруження встановлювати біля 10 фунтів, ад для стрільби зі старих стволів - таке, яке було на останній стрільбі / по формулару/. 61. ПЕРЕВІРИТИ ЛЮЗ МІЖ ЗРІЗОМ СТВОЛА І НЕРЕДНЬОЮ ПЛОЩИНОЮ СКА- КУНА: Вставити контрольний патрон в скакун і ввести його до па- тронника. Він повинен входити в нього з невеликим зусиллям. Коли патрон вільно входить в патронник, а держак вільно лягає на ролик, треба втягти приймач і подивитись зверху на ве- личину люза між днем патрона і зрізом ствола; необхідно мати на увазі, що при значному люзі деще гільзи може одірватись, че- рез це припиниться стрільба. Щоб зменшити цей люз, треба підкласти сталеве залісове кіль- це під гайку хітуня. Як що є перевірочні шашки 0,064 і 0,066, то правильність зами- кання перевіряється ними. Надіти на скакун з початку пешу а потім другу шашку, і оби в рази всунути їх поволі в патронник ствола. В першому випадку при слабому натисканню на держак, вона повинна лягти на ро- лик, а в другому випадку, не повинна лягати. При малому люзі, держак не лягає на ролик і треба прикласти значного зусилля, щоб посунути його на місце. Щоб уникнути цієї хиби, треба відкрутити гайку на хитуні і зменшити підкла- дку. 62. ОГЛЯНУТИ, ЧИ МІЦНО ЗАКРІПЛЕНО ХОМУТЕЦЬ НА СТОЯКУ МІРНИКА І ЧИ НЕ ОСЛАБ ГВИНТ МАХОВИЧКА, А В МІРНИКАХ ВИСУВНИХ - ЧИ МІЦНО ТРИМАЄТЬСЯ МІРНИКОВЕ СТЕБЛО В ВІЧКУ ХОМУТЦЯ. Як що хомутець попускає, або гвинтик ослаб, то підкрутити його. 63. ПЕРЕВІРИТИ ЧИ ПРАВИЛЬНО ВСТАНОВЛЕНО НАДУЛЬНИК І БУКШ: Надульник і букш повинні бути закручені до ніжуди. 64. ПЕРЕВІРИТИ, ЧИ ПРАВИЛЬНО ЧИНІТЬ ОХОРОННИК І СПУСТОВА ПІ- ДОЙМА: Пружини охоронника і підойми повинні пружинити енергійно, а їхні осі не повинні бути погнуті, в противному разі можуть бути несподівані стріли. РОЗДІЛ IV. ЧИЩЕННЯ І ДОПЛЯД ЗА КУЛЕМЕТОМ . - ЧИЩЕННЯ КУЛЕМЕТА: 65. Щоб чистити, протирати і шмарувати кулемет треба мати: а/ драч; б/ чисті і м'які шматини; в/ ключа, чисте від коштриці; на заміну ключа замість кло- ча можна вживати бавовняний сукрутий, але перед ужитком їх тре ба розібрати і розмотати. г/ шмаровидло: мушкетна омаста, гас, веретенний олій з терпен- тиною, яка розпускає шмаровидло. 66. Чистити кулемет треба перед тим, як його змастити; коли довго стоїть без праці і після кожного навчання в полічи в косарні. Як що кулемет через якісь причини не можна перечистити зараз після стрільби, то слід негайно протерти канал етвола ключам, або шматиною, промоченими шмаровидлом. "Для цього від- при слоті натисканню на дерзак, вона пожина лягти на ро- лик, а в другому випадку, не пожина лягати. При малому лозі, дерзак не лягає на ролик і треба прикласти значного зусилля, щоб посунути його на місце. Щоб уникнути цієї хиби, треба відкрутити гайку на хитуні і зменшити підклз- ку. 62. ОТЛИЧИТИ, ЧИ МІЦНО ЗАКРІПЛЕНО ХОМУТЕЦЬ НА СТОЯКУ МІРНИКА І чи не сол 6 гвинт маховичка, а в мірниках рисувних - чи міцно тримається мірникова стебло в вічку хомутця. Як що хомутець попускає, або гвинтик ослаб, то підкрутити його. 63. ПЕРЕВІРИТИ ЧИ ПРАВИЛЬНО УСТАНОВЛЕНО НАДУЛЬНИК І БУКТУ: Надульник і бутка пожинні бути закручені до никуди. 64. ПЕРЕВІРИТИ ЧИ ПРАВИ ВЫОЧИСТЬ ОХОРОНН К І СПОСОБА ПІ- ТОЙМА: Пружини охоронника і пілобми повинні пружинити енергії по, а їхні осі не пожинні бути порнуті, в противному разі можуть бути несподівані стріли. РОЗГІЛ ІУ. ЧИЩЕННЯ І ДОПРЯТ ЗА КУЛЕМЕТОМ . - ЧИЩЕННЯ КУЛЕМЕТА: 65. Щоб чистити, протирати і шмарувати кулемет треба мати: а/ драч; б/ чисті і м'які шматини; в/ ключа чисте від коостриці; на заміну ключа замість кло ча можна вживати бавовнянні сукрутні, але перед ужитком їх тре ба розібрати і розмотати. г/ шмаровидл: мушкетна омаста, гас, веретенний олій з терпен тиною, яка розпускає шмарожидль. 66. Чистити кулемет треба перед тим, як його змастити; коли довго стоїть без праці і після кожного навчання в поличі в косарні. Як що кулемет через якійсь причини не можна перечистити зараз після стрільби, то слід негайно протерти канал ствола ключам, або шматином, промоченим шмарожидлом. "Для цього віл- няти поворотову пружину, відчинити віко і витягти замок; відчи- нити вічко водила, підняти водило до гори і протирати стволовий канал з боку водила. Таке протирання полегчує майбутнє чищення і дo де якої міри запобігає заіржавленню стволового каналa. При першiй же можливостi слід приєтунити до чищення стволо- вого каналу. Після чищення канал повинно зараз же витягти і намарувати як що на яких-небудь частинах кулемета бадь порохова згарь, то спершу слід стертu ii шматиною, а потім витягти на сухо і намарувати. Головну вагу під час чищення треба звернути на те, щоб ви- вести iржу. Найменшу червону пляму, яка з'явилась на якiй небудь части- нi кулемета, треба вичистити, обтираючи ii шматиною, попереду роз макшивши iржу шмаровидлом. Iржу, яка не надається до чищення в такий спосіб, слід нашма рувати, залишити на де який час в теплому мiсцi, а потім вивести при допомозi деревяної палички; Iржу, яка не вичищається в цей спосіб, слід виводити в збройнiй майстернi. Iржу, яка з'явилася в стволовому каналi та патроннику, як також iржу на частинах, які дотикаються одна до одної, виводити шматиною, промоченою шма- ровидлом і гасом, не вживаючи инших засобiв чищення, щоб не по- псувати цих частин. ЧИЩЕННЯ СТВОЛОМ I РЯМИ. 67. Для чищення стволового каналa з патронником слід: відчинити віко, витягти замок, викрутити надульник, взяти шматок клочча, завздовжки вершкiв за два, розрівняти клочча стрічкою, перегнути ii i просунути в дірочку драча. Потім нам зати клочча омастою і всунути драча в стволовий канал, пильнуючи, щоб він входив з не- великим зусиллям i щоб клочча заповнювало нарiзи. Клочча можна промочувати, замість шмаровидла, гасом, пильнуючи, щоб воно було вожке а не мокре. Потім, поволi i плавко просунути драча по всій довжинi ствола не звичайного його, і тягти його назад. Проробивш це разів два - три, перемінити клочча. няти поворотову пружину, відчинити віко і витягти замок; відчи- нити вічко водила, підняти водило до гори і протирати стволовий канал з боку водила. Таке протирання полегчує майбутнє чищення і до де якої міри запобігає заіржавленню стволового каналу. При першій же можливості слід приступити до чищення стволо- вого канала. Після чищення канал повинно зраз ке витягти і нашмарувати Як що на яких небудь частинах кулемета ясло порохова згарь, то спершу слід стерти її шматиною, а потім витирти на сухо і нам рувати. Головну вагу під час чищення треба звернути на те, щоб ви- вести іржу. Найменшу червону пляму, яка з'явилася на якій небудь части- ні кулемета, треба вичистити, обтираючи її шматиною, попереду роз- макшишни іржу шмаровидлом. Іржу, яка не надається до чищення в такій спосіб слід нашма- рувати, залишити на де який час в теплому місці, а потім вивести при допомозі дерев'яної палички; Іржу яка не вичищається в цей спосіб, слід виводити в збройній майстерні.Іржу яка з'явилася в стволовому каналі та патроннику, як також іржу на частинах, які дотикаються одна до одної, виводити шматиною, промоченою шма- ровидлом і гасом, не вживаличи інших засобів чищення, щоб не по- псувати цих частин. ЧИЩЕННЯ СТВОЛУ І РІММ. 67. Для чищення стволового каналу в патронником слід: відчинити віко, витягти замок, викрутити надульник, взяти шматок клочча, завздовжки вершків зо два, розрівняти клочча стрічкою, перегнути ii i просунути в дірочку драча.Потім нам зати клочча омастою і всупути драча в стволовий канал, пильнуючи, щоб він входив з не- великим зусиллям і щоб клочча заповнювало нарізи.Клочча можна промочювати, замість шмаровидла, гасом, пильнуючи, щоб вно було вожке а не иокре.Потім, поволі і плавко просунути драча по всій довжині ствола не зримуючи його, і потягти його назад.Проробивши це разів два - три, перемінити клочча. Протирання ствола, перемінюючи ключа продовжувати як поки ключ- ча не буде зовсім чисте. Після довгої стрільби автоматичним вогнем, особливо гостро- верхими кулями, на поверхні канала ствола залишається осуга зв свинцю і метеорової оболонки. що частіші під час стрільби охолоджувати ствіл, то довше осуга ця не буде з'являтись. Як що драч засяде в стволовому каналі, то, не роблячи зусилля, щоб витягти його, або пропхнути вперед, слід пустити до стволового каналу трохи шмаровидла, а після цього, все ж таки без натуги по- пробувати витягти драч зі стволового каналу. Стволовий зріз обчищається від сажі/вгарі/ дерев'яними палич- ками; Як що згарь паличками обчистити не можна, то треба її розмоч чити гасом; патронник треба чистити драчем, або дерев'яною паличкою. Намочити ключа шмаровидлом, всунути драч в патронник і чисти- ти, чи протирати його кулевий вхід, як зазначено прочищення стволо вого каналу. Скінчивши чищення, треба витягти ствіл і оглянути - чи не да- лишилось в каналі і патроннику бруду. щоб нашмарувати ствіл, треба протягти в ушка драча чисте ключ ча, в міру намазати його шмаровидлом, і, плавко проводячи по всьо- му каналу, рівномірно і не дуже нашмарувати нарізи і поля, а також патронник та кулевий вхід. Зовні ствіл треба обтерти зпершу сухими шматинами, а потім промоченними шмаровидлом. Забруднені сальники необхідно заміняти, а місця під ними, щоб не іржавіли, треба добре обтерати. Чищення рами робиться при допомозі дерев'яних паличок і сухих шматин. Після чищення, всі внутрішні і зверхні частини рами треба об- терати шматинами, промоченними шмаровидлом. Замок, після кожної стрільби і навчання, треба чистити, не розбираючи його; частини замка треба витирати зовні з початку су- хими шматинами, а потім шматинами промоченними шмаровидлом, або гасом. Протирання ствола, перемінюючи ключа продовжувати аж поки ключ- ча не буде зовсім чисте. Після кожної стрільби автоматичним вогнем, особливо постро- верхніми кулями, на поверхні канала ствола залишається осуга з свинцю і метеорової оболонки. що частіший під час стрільби охолоджувати ствіл, то довня осура- ця не буде з'являтись. Як що дрaч засіде в стволовому каналі,то,не роблячи зусилля, щоб витягти його, або прокинути вперед, слід впустити до стволового каналу трохи шмаровидла, а після цього, всєм таке без натуги по- пробувати витягти дрaч зі стволового каналу. Стволовий зріз обчищується від сами/вгарі/ дерев'яними палич- ками; Як що згар паличками обчистити не можна, то треба її розмоч чити гасом;патронник треба чистити дрaчем, або дерев'яною паличкою Намочити ключа шмаровидлом, всунути дрaч в патронник і чисти- ти чи протирати його кулевий ехід, як зазначено прочищення стволо вого каналу. Скінчивши чищення, треба витягти ствіл і оглянути - чи не за- лишилось в каналі і патроннику бруду. щоб нашмарувати ствіл, треба протягти в ушка дрaча чисте ключ- ча, в міру намазати його шмаровидлом, і,плавно проводячи по всьо- му каналу, рівномірно і не дуже нашмарувати н різи і поля, а також патронни: та кулевий вхід. Зовні ствіл треба обтерти зверху сухими шматинами, а потім промоченими шмаровидлом. Забруднені сальники необхідно заміняти, а місця під ними, щоб не іржавіли, треба добре обтерати. Чищення рами робиться при допомозі дерев'яних паличок і сухих шматин. Після чищення, всі внутрішні і зверхні частини рами треба об- терати шматинами, поомоченими шмаровидлом. Замок, після кожної стрільби і навчання, треба чистити, не розбираючи ого; частини замка треба витирати зовні з початку су- хими шматинами, а потім шматинами промоченними шмаровидлом, або гасом. Як же, замок сильно забруднений, то його треба розібрати, а потім чистити і витирати частини з початку сухими шматинами, а потім шматинами, промоченими шмаровидлом, або гасом; перед цим канали, утфи, нарізи і вирізи повинно обчистити від бруду і загуслого шмаровидла дерев'яними паличками. Короб і холодницю вичищається сухими шматинами, або бавовнянми сукрутнями, при допомозі дерев'яних паличок, чи драчами. Протерти і нашмарувати стволову і вихідну рурки. Обтерти короб і холодницю, обчистити сажу і бруд і нашмарувати їх. ВОДИЛО. Обтирati сухими шматинами, або ключчам; спиральні пружини і втори нашмарувати. ПРИ АМЧ. Обтирати від згарі сухими шматинами і змазувати професійними шматинами. Пружинки, які натискають на пальці, нашмарувати квачиком. З надульника після стрільби викручується букш, а потім вишуюється надульник. З надульника і букши обтирається бруд і згар; Надульника і букшу опускається в нафту, в якій згар розм'якшується після чого згар остаточно обчищається зі зрізу букши чим небудь твердим, а надульника обчищається від згарі при допомозі ключевого свердла. Як що стрільба відбувається при букші з коничним отвором і ковпачком, то треба витягти ковпачок зі згаррою, що насіла на ньому. Вичистити надульник і ковпачок. 69. Коли всі частини кулемета вичищено і нашмаровано, то зібравши їх, треба: а/ обтерти на кулеметі зайве шмаровидло. Зайве шмаровидло доводить до забруднення частин, а в холодний час може захолонути і довести їх до несправної чинності, а особливо до нестрілів. б/ одвести назад ствола і нашмарувати його між заднім сальником і бронзовою гайкою; потім влити олію в замок і змазати всі частини, які труться, а потім зробити держаком рух вперед і назад для рівномірного розподілу шмаровидла. в/ Оглянути кулемет чи не пристали до нього пісок, порох і інші г/ як що замок залишається в кулеметі, то після перевірки чинності механізмів треба спустити ударник. Як же, замок сильно забруднений, то його треба розібрати, а потім щистити і витирати частини в початку сухими шматинами, а потім пшаричками, неомоченими шмаровидлом, або рісом; перед цим канали, утопи, чурів і вирізи повинно обчистити від бруду і загуслого шмаровидла деревними паличками. Короб і холодниця вичищаються сухими шматинами, або бавовнянми сукрутчиками, при допомозі деревних паличок, чи драчами. Протерти і нашмарувати стволу і вихідну рурки. Обтерти короб і холодницю, обчистити сажу і бруд і нашмарувати їх. 8. ВОЧІЛО. Обтирati сухими шматинами, або ключам; спиральні пружини і втори нашмарувати. ПИМАЧ. Обтирати від згарі сухими шматинами і змазувати просоленими шматинами. Пружинки, які натискають на пальці, нашмарувати квачиком. З надульника після стрільби викручується букша, а потім вишру бовується надульник. З надульника і букши обтирається бруд і згар. Надульника і букшу опускається в нахту, в якій згар розм'якшується після чого згар остачно обчищається зі зрізу букши чим небудь твердим, а надульника обчищається від згарі при допомозі ключевого свердла. Як що стрільба відбувається при букші з конічним отвором і ковпачком, то треба витягти ковпачок зі згаррою, що насіла на ньому. Вичистити надульник і ковпачок. Коли всі частини кулемета очищено і нашмаровано, то зібравши їх, треба: а/ обтерти на кулеметі зайве шмаровидло. Зайве шмаровидло доводить до забруднення частин, а в холодний час може захолонути і довести їх до несправної чинності, а особливо до нестрілів. б/ одвести назад ствола і нашмарувати "ого між заднім сальником і бронзовою гайкою; потім влити олію в замок і змазати всі частини, як труться, а потім зробити держаком рух вперед і назад для рівномірного розподілу шмаровидла. в/ Оглянути кулемет чи не пристали до нього пісок, порох і инг/ г/ Як що замок залишається в кулеметі, то після перевірки чинності механізмів треба спустити ударник. д/д / Обтерти і вичистити прибори до чищення. е/Замок в складеному вигляді зі спущеним ударником треба пере- ховувати в олії. /Небудь на ближ, в якому переховується замки, повинен бути подвійним: верхній-суцільний з покришкою і внутрішні витяжний, з дірчастим дном. Між двома верхнього та внутрішнього поводу повинен бути простір в 2/17 цалі, щоби в тому просторі збирались плинна руда з води та будь-які інші частинки, які до посуду попаде порох. Туди понести. ||Опереду всі частини замка треба насухо витерти, бо від вохкости вони можуть заржавіти. Під час переровування треба пильнувати щоб діллий замок затопити в олії. ж/Ставлячи кулемет на схованку, треба зняти ланцюжок барабана з гачка поворотової пружини. Запасові частини переховуються в олії. ДОГЛЯД ЗА КУЛЕМЕТОМ. 70. Найбільше завідування кулеметом покладається на наводника. В яких би умовах наводник не знаходився, але він повинен дбати про дог- ляд за своїм кулеметом і про те щоб він був чистий і справний. Кулеметні підстаршини повинні пильнувати, щоб наводники виконувал всі правила що до збереження кулемета в порядкові. Щоб тримати кулемет в чистоті та справності: треба: а/ Углядати кулемети, які не в роботі і яких заховано в окремому помешканні, і шмарувати не менш одного разу на місяць. б/ Звертати увагу, щоб під час зорення кулемета ударник було завжди спущено і поворотову пружину відчеплено. в/ Перед виїздом на навчання оглянути кулемет, а після навчання чи повороту зі стрільби протерти стволовий канал і патронник. г/ Під час чищення кулемета дбати щоб розібрані його частини не було побито та щоб вони не падали. Як що під час набивання чи опростування кулемета повстане утруднення, то не робити зайвого зусилля, а спочатку опреділіти причину затримки. д/ Оберегати кулемет від піску, пороху і снігу, які, попадаючи в канал ствола, можуть спричинитись до задирок, роздутостів і розри- вів, а попадаючи до інших частин кулемета-утруднять їх чинність. Під час автоматичної стрільби охолоджувати воду в холодниці слід не рідше, як через кожних 500 стрілів, при чому не слід випускати гарячої води з холодниці, а потім вливати холодної, до раптовим охолодженням можна зіпсувати ствіл. 72 д / Обтерти і вичистити прибори до чищення. е/Замок в складеному вигляді зі спущеним ударником треба пере- ховувати в олію. Посуд до плину,в якому переховується замки, повинен бути подвійним:верхній суцільний з покришкою і внутрішні витяжний з дірчастим дном. Між днями верхнього та внутрішнього посуду повинен бути простір два або два с половиною 2 або 2 1/2. цалі, щоби в тому просторі збіралась плинна гуща з води та бруду,завдяки пороху,який може т туди попасти.Попереду всі частини замка треба насухо витерти,бо від вологості вони можуть заржавіти.Під час переровування треба пильнувати щоб цілий замок затопити в олії. ж/Ставлячи кулемет на схованку,треба зняти ланцюжок барабана з гачка поворотової пружини.Запасові частини переховуються в олію. ПОГЛЯД ЗА КУЛЕМЕТОМ. 70. Найблизче завідування кулеметом покладається на наводника.В яких би умовах наводник не знаходився,але він повинен дбати про дог- ляд за своїм кулеметом і про те щоб він був чистий і справний. Кулеметні підстаршики повинні пильнувати,щоб наводники виконувал всі правила що до охоронення кулемета в порядкові. щоб тримати кулемет в чистоті та справності: треба: а/ Оглядати кулемети,які не в роботі і яких заховано в окремому помешканні,і шмарувати не менш одного разу на місяць. б/ Звертати увагу,щоб під час хоронення кулемета ударник було завжди спущено і поворотову пружину відчеплено. в/ Перед виїздом на навчання оглянути кулемет,а після навчання чи повороту зі стрільби протерти стволобий канал і патронник. г/ Під час чищення кулемета дбати щоб розібрані його частини не було побито та щоб вони не падали.Як що під час набивання чи опростування кулемета повстане утруднення,то не робити зайвого зусилля,а спочатку опреділіти причину затримки. д/ Оберегати кулемет від піску,пороху і снігу,які,попадаюче в канал ствола,можуть спричинитись до задирок,роздутостів і розрі- вів,а попадаючи до інших частин кулемета-утруднять їх чинність. Під час автоматичної стрільби охолоджувати воду в холодниці слід не рідше,як через кожних 500 стрілів,при чому не слід випускати горячої води з холодниці,а потім вливати холодної,бо раптовим охолодженням можна зіпсувати ствіл. Охолоджувати воду в холодниці треба в той спосіб, що холодну воду наливати в холодницю через наливний отвір, аж поки з паровідводного отвору не буде видаватись чуть тепла вода. е/ Кулемети в усіх випадках хоронення їх мусить бути накрито брезентом. ж/ Під час роспологу на місці, за винятком надто уважливих випадків, кулемети тримати в сухому помешканні під дахом. з/ Під час перевозки по залізниці, кулемети на станку або трансгах закріплювати так, щоб вони не рухались з місця і і/ Під час таборового роспологу кулемети, як що тільки можливо, слід тримати в критим помешканні, або в крайнім випадку під дахом. РОЗДІЛ V. ПІДГОТОВКА КУЛЕМЕТА ДО СТРІЛЬБИ. 70. ОГЛЯНУТИ ПАТРОНИ. патрони з тріщинами в гільзах, помяті по корпусу, по схилу і дульцю з сильно попсованими капсюлями і з слабо вставленими кулями треба забраковувати. Надто пильно треба оглядати патрони, вставлені до пасів при допомозі приладу до набивання, бо під час такого набивання часто трапляється, що патрони псуються, гільзи мнуться, розхитуються і викриваються кулі, дульці і осідають гільзі глибше, ніж треба. Як що патрони було вже вставлено до пасів, то обдивитися їх в пасах, не витягаючи. 2. Обдивитися паси. Під час оглядання пасів звернути увагу на плятівки, виправити по гнуті, а нюти, що випали замінити на нові. Нормані паси полагодити. 3. СПОРЯДИТИ ПАСИ. споряджати паси можна при допомозі приладу і в ручний спосіб. В нових пасах і в тих, яких давно не вживалось, спочатку треба вініжками ростягнути гнізда. патрони вставляти так, щоб кулі було обернуто в бік випнутних кінців довгих плятівок, а денця-добре вирівняно по цих кінцях. Нові паси, споряджені при допомозі приладу, звичайно, скошуються Охолоджувати воду в холодниці треба в той спосіб, що холодну воду наливати в холодницю через наливний отвір, аж поки з паро- відводного отвору не буде виливатись чуть тепла вода. е/ Кулемети у всіх випадках хоронення їх мусить бути накрито брезеном. ж/ Під час роспологу на місці, за винятком надто уважливих ви- падків, кулемети тримати в сухому помешканні під дахом. з/ Під час перевозки по залізниці, кулемети на станку або трено- гах закріплювати так, щоб вони не рухались з місця і і/ Під час таборового роспологу кулемети, як що тільки можливо, слід тримати в криттм помешканні, або в крайнім випадку під да- хом. РОЗТІЛУ. ПІДГОТОВКА КУЛЕМЕТА ПО СТРІЛЬБІ. 71. ОГЛЯНУТИ ПАТРОНИ. Патрони з тріщинами в гільзах, помяті по корпусу, по схилу і дуль- цю з сильно попсованими капсюлями і з слабо вставленими куля- ми треба забраковувати. Надто пильно треба оглядати патрони, вста- влені до пасів при допомозі приладу до набивання, бо під час та- кого набивання часто трапляється, що патрони псуються, гільзи мну- ться, розхитуються і викриваються кулі, дульці і осідають гільзі глибше, ніж треба. Як що патрони було вже вставленно до пасів, то обливитися їх в пасах, не витягаючи. 72. Обдивитися паси. Під час оглядання пасів звернути увагу на плятівки, виправити по- гнуті, а ноти, що випали замінити на нові. Норвані паси полагодити. 73. СПОРЯДЖИТИ ПАСИ. Споряджати паси можна при допомозі приладу і в ручний спосіб. В нових пасах і в тих, яких давно не вживалось, спочатку треба від ніжками ростягнути гнізда. Патрони вставляти так, щоб кулі було обернуто в бік випнутых кін- ців довгих плятівок, а денця-добре вирівняно по цих кінцях. Нові паси, споряджені при допомозі приладу, звичайно, скошуються в бік денця, а тому перед вкладанням до патронних скриньок, користно ростягнути їх руками. Вирівнювати патрони краще всього, роскладаючи споряджений пас на столі і упираючи в дошку, як головки куль, так і довгі плятівки. 74. НАСИ З ПАТРОНАМИ ВКЛАСТИ ДО СКРИНЬКИ правильними рядами і куля- ми в бік, зазначений на скриньці малюнком патронів або стріл- кою. Як що на скриньці нічого цього не зазначено, то, щоб правильно укласти насип, треба поставити перед собою патронну коробку і скриньку на 250 штук так, щоб віко відкидалось вправо, а для ку- леметів на лафетах-вліво і класити нас кулями вперед. 75. НАЛИТИ ДО ХОЛОДНИЦІ ВОДИ. Відкрити холодницю паровиводну дірку, відкрити наливний отвір, налити до холодницю води з посуду для охолодного плину, або з парусинового відра. В колисних кулеметах /за щитами #, які мають баки для води на щитах /піднятия хлипок в баку для води, повернути Його, відкрити кран, вставлений у верхній отвір холодниці, і , коли вода побі- жить через паровиводну дірку, опустити хлипок, закрити кран і паровиводну дірку. Бак долити водою. В разі стрільби в холодний час, коли вода замерзає, замість води приготувати мішанину з трьох частин води і одної частини гліце- рини /по величени/. Під час стрільби під великими кутами повищення, натягнення по- воротової пружини треба збільшувати, а під кутами схилу змен- шувати; в тому і другому випадках слід по змозі частіш прошма- ровувати кулемет, бо шмаровидло швидко збігає в частин кулемета які труться. 76. Після огляду всіх частин до всіх механізмів і частин, які трутъ налити шмаровидла з трьох частин олію і одної частини терпен- тини / по мірі /. 77. ВКЛАСТИ ЗАПАСОВІ ЧАСТИНИ І ПРИМУСЮ. З усієї кількості запасових частин на стрільбі треба мати: складений замок, ударник і бойову пружину на кожний кулемет; надульник і запасовий приймач в складеному стані по одному на в бік дємця, а тому перед вкладанням до патронних скринек, користно ростягнути їх руками. Вирівнювати патрони краще всього, роскладаючи спорядженний пас на столі і упираючи в дошку, як головки куль, так і довгі плятівки. 74. ПАСИ З ПАТРОНАМИ ВКЛАСТИ ЧО ОЗНИЧНІМ ТРАВІЛЬНИМИ РЯДАМИ І КУЛЯ- МИ В БІК, ЗАЗНАЧЕНИЙ НА СКРИНЬЦІ МАЛОЮКОМ ПАТРОНІВ АБО СТРІЛ- КОЮ. Як що на скриньці нічого цього не зазначено, то, щоб правильно укласти паси, треба поставити перед собою патронну коробку і скриньку на 250 штук так, щоб віко відкидалось вправо, а для ку- леметів на лафетах-вліво і класи пас кулями вперед. 75. НАЛИТИ ЛО ХОЛОДНИЦІ ВОДИ. Відкрити холодниці паровизводну дірку, відкрити наливний отвір, налити до холодниці води з посуду для охолодного плину, або з парусинового відра. В колисних кулеметах /за цитами що мають баки для води на цитах /підняти хліпок в баку для води, повернути його, відкрити крант, вставленний у верхній отвір холодниці, і коли вода побі- жить через паровизводну дірку, опустити хліпок, закрити крант і паровизводну дірку. Бак долити водою. В разі стрільби в холодний час, коли вода замерзає, замість води приготувати мішанину з трьох частин води і одної частини гліце- рини /по величині /. Під час стрільби під великими кутами повищення, натягнення по- воротової пружини треба збільшувати, а під кутами схилу змень- шувати; в тому і другому випадках слід по змозі частіше прошма- ровувати кулемет, бо шмаровидло швидко збирає а частин кулемета, які труться. 6. Після огляду всіх частин до всіх механізмів і частин, які труть налити шмаровидла з трьох частин олії і одної частини терпен- тини / по мірі /. 77. ВКЛАСТИ ЗАПАСОВІ ЧАСТНИ І ПРИМУСЮ. З усієї кількості запасових частин на стрільбі треба мати: складений замок, ударник і бойову пружину на кожний кулемет; надульник і запасовий приймач в складеному стані по одному на два кулемети. З приладів на кожний кулемет: драч, вагу і ключ для загвинчування надульника, прилад для витягання одірван- них дулець і митальові вибивачки. РОЗНІЛ VI. ВЗАЄМОЧИННІСТЬ ЧАСТИН КУЛЕМЕТА. КУЛЕМЕТ НЕ НАБИТИЙ, СТВІЛ ЗАПЕРТИЙ ЗАМКОМ І УДАРИК НЕ ЗВЕДЕ- НИЙ. В цей час частини кулемета перебувають в такій стані: Ствіл і ряма знаходяться в крайньому передньому стані, при чо- му стволова гайка упирається в верхню рурку заднього дна хо- лодниці; передній кінець ствола входить в надульник і зріз Йо- го припадає перед кільцевим утором надульника; витики на стінка- рями не впираються передніми площинами в стінки короба і між ними залишається невеличкий ляз. Замок, вкладений в ряму і запирає зріз ствола /рисунок 34./; ударник спущений і біячок /д/вийшов через отвір скакуна на верх; бойова пружина /з/відпущена; довгий кінець ii, знаходячись в переднім вирізі ударника, утримує його в крайнім переднім стан- ні; короткий кінець упирається в верхній кінець /и/нижнього спуста і притискує його до циколотки; циколотка своїю головкою знаходиться в вирізі ударника; а ii хвіст упирається в рурку замкових підойм; ця рурка і хитун складають з мотилем тупий кут обернутий верхом до гори; кінці замкових підойм зайшли у вирізи важниць, які своїми передніми кінцями упираються під витики скакуна і утримують його в верхньому стані; охоронний спуст, верхньою частиною рурки замкових підойм, виведений до гори з за- охоронного зводу ударника і лежить на верхній його пло- щині. Поворотова пружина натягнута що найменьш. Сполучений з нею ланцюжок барабана натягнуто. Мотиль, творяче з хитуном тупий кут, обернутий до гори, упирається коліном у витики рямових ре- бер. Ланцюжок примушує держака обертатися в переду на зад і, коли немає відбою, даржає своєю вузькою частиною знаходитися над роликом, не доходячи до нього на товщину аркуша паперу. Лягти на ролик заважає ій мотиль, який уперся коліном у витик рямових ребер. Затрим відхилиний через ділання власної ваги вперед і своїм два кулемети. З приладів на кожний кулемет: драч, вагу і ключ для загвинчування надульника, прилад для витягання одірван- них дулець і митальові вибивачки. РОЗПІЛ VI. ВАЖЛИЧИННІСТЬ ЧАСТИНИ КУЛЕМЕТА. 78. КУЛЕМЕТ НЕ НАБИТИЙ, СТВІЛ ЗАПЕРТИЙ ЗАМКОМ І УДАРИК НЕ ЗВЕДЕ- НИЙ. В цей час частини кулемета перебувають в такий стані: Ствіл і ряма знаходяться в крайньому передньому стані, при чо- му стволова рейка упирається в верхню рурку заднього дна хо- лодниці; передній кінець ствола входить в надульник і зріз Йо- го припадає перед кільцевим утором надульника; витики на стінка рями не впираються передніми площинами в стінки короба і між ними залишається невеличкий ляз. Замок, вкладений в ряму і запірає зріз ствола /рисунок 34./; ударник спущений і більчок /д/вийшов через отвір скакуна на верх; боївова пружина /з/ відпущена; довгий кінець ii, знаходячись в переднім вирізі ударника, утримує його в крайнім переднім ста- ні; короткий кінець упирається в верхній кінець /и/ нижнього спуста і притискує його до циколотки; циколотка своїм головком знаходиться в вирізі ударника; а ii хвіст упирається в рурку замкових підойм; ця рурка і хитун складають з мотилем тупий кут обернутий верхом до гори; кінці замкових підойм зайшли у виріз важниць, які своїми передніми кінцями упираються під витики скакуна і утримують його в верхньому стані; охоронний спуст, верхньою частиною рурки замкових підойм, виведений до гори з за похоронного зводу ударника і лежить на верхній його пло- щині. Поворотова пружина натягнута до найменш. Сполучений з нею ланцюжок барабана натягнуто. Мотиль, творяче з хитуном тупий кут, обернутий до гори, упирається коліном у витики рамових ре- бер. Ланцюжок примушує держака обертатися з переду на зад і, коли немає відбою, дармік своєю вузькою частиною знаходиться над роликом, не доходяче до нього на товщину архуша паперу. Дляти на ролик заважає ій мотиль, який уперся коліном у витики рамових ребер. Затрим відхилений через ділання власної ваги вперед і своїм верхнім витиком не заважає піднімати держак. Верхню частину зпустової відойми відведено спиральною пружиною назад; нижній її кінець, сполученно зі спустовою тягою, посилаве її вперед і утримує її в крайньому передньому стані. 79. В ПРИЙМАЧІ: Пятка колінкуватої підойми упирається в задню стінку вирізу на лівій станині рями, через що підойма не може відійти вправо, і тим утримує плазун в крайнім його лівім стані; на верхні пальці тиснуть пружинки, через що їхні вільні кінці опущено до низу; на нижні пальці натискають з низу кінці плятівчатої пружини, через що їхні кінці піднято до гори і вони знаходяться правіше кінців верхніх пальців на стільки, що між ними може поміститись патрон. Короб закритий віком. 80. НАБИВАННЯ. а/ Вставити правою рукою з правого боку кінець паса з патроном до приймача, а лівою тягти його через весь приймач до нікуди. Під час просування паса в вікно приймача, перший патрон натиснути на нижні пальці, через що вони опустяться, а коли він пройде їх, то вони підведуться і упрутъся в патрон з правого його боку і не дозволять пасові випасти назад; кінці верхніх пальців будуть знаходитись під патроном і лівш від нього. Денце першого патрона упреться в ребро скакуна, через що просунути пас з патронами дальше в ліво буде неможливо. б/ Взявшись правою рукою за держак, повернути його вперед до нікуди і в той же час лівою рукою протягти пас вліво. При цьому мотиль і хитун опустяться і відведуть замок назад, при чому всі мотиля, повертаючись вкупи з барабаном, намотує на нього ланцюжок і ростягає поворотову пружину. Скакун, совгачись своїми вусиками по верхніх планках короба і проминувши їх, опуститься через ділання власної ваги і пружинок коробового віка, аж поки не упреться в передні кінці колінкуватих підойм. Під час протягання паса вліво, верхні пальці плазуна пружинять і совгаються по першому патрону і упрутъся в нього зверху, з правого боку; одночасно, нижні пальці, завдяки своєї пружинності, опустять і проспустять до приймача другий патрон. Перший патрон стане денцем у вічку приймача, упершись в його ліву стінку, яка обмежує дальши 79. В ПРИЧИНАХ: Лятка колінкуватої підойми упирається в задню стінку вирізу на лівій станині рами, через що підойма не може відійти вправо, і тим утримує плазун в крайнім його лівім стані; на верхні пальці тиснуть пружинки через до їхній вільні кінці опущено до низу; на нижні пальці натискать з низу кінці плятівчатої пружини, через що їхні кінці піднято до гори і вони знаходяться правіше кінців верхніх пальців на стільке, що між ними може поміститись патрон. Короб закритий віком. 80. НАБИВАННЯ. а/ Іставити правою рукою з правого боку кінець наса з патроном до приймача, лівою тягти його через весь приймач до нікуди. Під час просування наса в вікно приймача, перший патрон натиснути на нижні пальці, через що вони опустяться, а коли він промине їх, то вони підведуться і упрутъся в патрон з правого його боку і не дозволять пасові випасти назад; в кінці верхніх пальців будуть знаходитись під патроном і лівім від нього. Денце першого патрона упреться в ребро скакуна, через що просунути нас з патронами дальше в ліво буде неможливо. б/ Взявши правую рукою за пержак, повернути його вперед до нікуди і в той же час лівою рукою протягти нас вліво. При цьому мотиль і хитун опустяться і відведуть замок назад, при чому всі мотилля повертаючись вкупі з барабаном, накотує на нього ланцюжок і ростягає поворотову пружину. Скакун, совгачившись своїми вусиками по верхніх планках короба і проминувши їх, опуститься через діляння власної ваги і пружиною коробового віка, аж поки не упреться в передні кінці колінкуватих підойм. Під час протягання наса вліво, верхні пальці плазуна пружинять і совгачаться по першому патрону і упрутъся в нього зверху, з правого боку; одночасно, нижні пальці, завдяки своєї пружинності, опустять і проспустять до приймача другий патрон. Перший патрон стане денцем у вікку приймача, упершись в його ліву стінку, яка обмежує тальши рух паса з патронами вліво. в/ Потім пустити держак, через що він сам поверне назад і набли- зиться до ролика. Цей час поворотова пружина збігається і лан- цюжок змотається з барабана, обертаючи його разом з мішеньним віссю мотиля; держак обертається назад, а мотиль з хитуном на- магаються повернути до попереднього стану і посилать замок вперед до стволового зріза. Колінкуваті підойми підводять ска- куня і при допомозі закрутів скакун захоплює за денце першого патрона, що знаходиться в приймачі; коли скакун дойде до краї- ньного верхнього стану, то денце першого патрона заскакує в вер- хню защіпку. г/в друге повернути держак вперед і вдруге протягнути пас влі- во. Під час другого повороту держака вперед і вдруге повторить ся теж, що й при першому повороті, але замок, відійшовши назад, при допомозі закрутів скакуна, витягне перший патрон з прийма- ча; скакун спуститься з патроном і патрон стане супроти пат- ронника; поворотова пружина ростягнеться /тоб-то буде зведена/ Під час другого протягання паса вліво черговий патрон упреть в ліву стінку приймача. д/ знову пустити держак. При цьому поворотова пружина знову подасть замок вперед; перший патрон, якого затримує скакун увій- де до патронника; скакун підведеться, соваючись своїми закру- тами по крисах патронного денця, при чому патрон цей вийде з верхньої защіпки і заскочить між нижнім краєм верхньої защи- ки і нижньою защіпкою; дірка в скакуні, крізь яку проходить бія- чок ударника прийдеться проти капсюля патрона, який є в патро- нику, а до верхньої защіпки потрапить другий патрон, що знахо- диться в приймачі. Таким чином, кулемет буде набито до автоматичної стрільби. Для поодинокої стрільби, після повторного подавання держака вперед, паса протягувати не треба. Під час наведенних чинів, в замку твориться таке: Під-час, коли замок відходить назад, рурка замкових підойм, через діляння хитуна, обертаючись на своїй осі, буде давати на хвіст циколотки і опустить його, а тому циколотка своєю голов- кою відведе ударник /тоб-то рис.35./ назад, стискуючи цим бойо рух паса з патронами вліво. в/ Потім пустити держак, через що він сам поверне назад і набли-зиться до ролика. Цей час поворотова пружина збігається і лан-цюжок змотається з барабана, обертаюче його разом з ніснимиши висся мотиля; держак обертається назад, а мотиль з хитуном на-магаються повернути до попереднього стану і посилають замок вперед до стволового зріза. Колінкуваті підойми підводять ска-кунa і при допомозі закрутів скакун захоплює за тенце першого патрона, що знаходиться в приймачі; коли скакун дійде до край-нього верхнього стану, то денце першого патрона заскакує в вер-хню защіпку. г/В друге повернути держак вперед і вдруге протягнути пас влі-во. Під час другого повороту держака вперед і вдруге повторить-ся теж, що й при першом повороті, але замок, відійшовше назад, при допомозі закрутів скакунa, витягне перший патрон з прийма-ча; скакун спуститься з патроном і патрон стане супроти пат-ронника; поворотова пружина ростягнеться /тобто буде зведена/ Під час другого протягання паса вліво черговий патрон упретьо в ліву стінку приймача. д/ знову пустити держак . При цьому поворотова пружина знову подасть замок вперед; перший патрон, якого затримує скакун увій-де до патронника; скакун підведеться, совгаючись своїми закру-тами по крисах патронного денця, при чому патрон цей вийде з верхньої защіпки і заскочить між нижнім краєм верхньої защип-ки і нижньою защіпкою; дірка в скакуні, крізь яку проходить бія-чок ударника прийдеться проти капсля патрона, який є в патро-нику, а до верхньої защіпки потрапить другий патрон, що знахо-диться в приймачі. Таким чином, кулемет буде набито до автоматичної стрільби. Для поодинокої стрільби, після повторного подавання держака вперед, паса протягувати не треба. І. Під час наведенних чинів, в замку твориться таке: Під час, коли замок відходить назад, рурка замкових підойм, через ділання хитуна, обертаючись на своїй осі, буде давити на хвіст циколотки і опустить його, а тому циколотка своєю голов-кою відведе ударник /тобто рис.33./ назад, стискаючи цим бойо передний боковой задний вид. 12 верш. в арш. 12 верш. → талец подъезд план арш. 3 2 1 0 4 8 12 16 верш. Коло переконів Брк Припинок Боковий Тип задній 12 вер. 2 ари. 12 вер. План арш. 3 2 1 0 4 8 12 16 верш 85 1x3 Que 17 Puc 24 Рис 28 A B Puc 29 Рис 32 P T Y W B Y Рис 31 Page 22 92 Qu 23 96 Письмо о смерти отца и его похоронах Вчера вечером я получил письмо из Петербурга, в котором сообщалось мне о смерти моего отца. Он умер 20-го числа этого месяца, в возрасте 75 лет. Я был очень опечален этой новостью, так как он был для меня не только отцом, но и другом. Он был человеком доброго сердца и мудрого ума. Его жизнь была посвящена служению науке и просвещению. Он всегда стремился к лучшему и помогал тем, кто нуждался в помощи. Похороны состоялись 23-го числа. Я не мог присутствовать, так как находился за границей. Но я отправил телеграмму с выражением моего глубокого горя и благодарности за все, что он сделал для меня. Я верю, что его душа обрела покой. Он оставил после себя великий след в истории науки и просвещения. Его память будет жить в сердцах тех, кто знал его. 96 A Г ЖС А Puc 1 99 104 Puc 11 Рис. 6 Рис. 7 Fig 9 35 mm A 3 A Page 589 Page 7 A Б Рис 10 Пас 14 В 3 Ж Е П А В Б А З Д П Г Л Ж Е Ben 69 Znaczenie Dzięki 1x2 Puc3 A B 3 P V cm Рис 15 Pine 25 Pine 26 = Puc 20 CIII Pac 35 Puc 16 811 Пис 21 116 X Б М Рис 18 1x2 A Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т 121 A B B A C Рис 85 A E R 5 Рис 37 Рис. 1. 120 Задня окопна обвалівка. Передня окопна обвалівка Рис. 2. ПТ Передня обвалівка Рис. 3. Дорога Рис. 4. Рис. 5. Рис. 6. Пічки для стрільців. Задній обхід траншеї Puc. 7. 122 Puc. 8. Puc. 9. Рис. 10. 123 Fig. 11. 128 125 Рис 12. +0.30 ±0 -1.10 -4.00 3.50 1.50 2.00 Розмір - в метрах. Рис. 19. План (1/100) Возмір показано в метрах. 126 ОПИСАНИЕ МАТЕРИАЛЬНОЙ ЧАСТИ ПУЛЕМЕТОВ. Часть I. ПУЛЕМЕТЪ МАКСИМА, Обр. 1905 и 1910 г.г. Издание Гл. В. А. Березовскій 1916 Пигмейская Культура. 27/х-20. Каменный век. ОПИСАНИЕ МАТЕРІАЛЬНОЙ ЧАСТИ ПУЛЕМЕТОВЪ. Часть 1-я. ПУЛЕМЕТЪ МАКСИМА. Обр. 1905 и 1910 гг. Утверждено Военнымъ Министромъ 18 февраля 1912 года. Просмотрѣно по 1 марта 1916 года. Изданіе Гл. В. А. Березовскій КОМІССІОНЕРЪ ВОЕННО-УЧЕБНЫХЪ ЗАВЕДЕНІЙ Петроградъ, Колокольная, 14. 1916. 4147. Гип. Б. Брунера (Екатерин. кв., 94). Оглавленіе. Гл. I. Подробное описаніе . Стран. Стволь . 5 Замокъ 9 Возвратная пружина 21 Приемникъ — Кожухъ 23 Прицѣлъ 27 II. Разборка и сборка пулемета 32 Разборка пулемета . . . . . . 36 Сборка пулемета, . . . . . . 39 Разборка и сборка замка 44 Разборка и сборка прицѣла 47 III. Осмотръ пулемета 52 IV. Чистка и сбереженіе пулемета — Чистка пулемета . . . . . . 54 Чистка ствола и рамы . . . . 57 Сбереженіе пулемета 59 V. Подготовка пулемета къ стрѣльбѣ 61 VI. Взаимодѣйствіе частей пулемета 75 VII. Задержки въ стрѣльбѣ и способы ихъ устраненія . . . . . VIII. Краткое описаніе пулемета 96 Работа частей пулемета . . . . 99 Производство выстрѣла . . . 101 Прекращеніе огня . . . . . 102 Приложенія: I. Описаніе 3-хъ линейнаго пулемета Максима . 103 II. Описаніе замка стараго изготовленія . 104 ЧАСТЬ I. Пулеметъ Максима обр. 1905 и 1910 г.г. ГЛАВА I. Подробное описание. СТВОЛЬ. 1. Стволъ 3-хъ линейный (черт. 1). Концы ствола утол- щены: передній ')—для увеличенія площади обрѣза дула, на которую давать газы, что увеличиваетъ отдачу; задній—для увеличения прочности. Черт. 1. Общій видъ ствола. Задній конецъ (черт. 2) имѣетъ двѣ цифры (АА), для соединенія ствола съ рамой. На задній конецъ навин- чена бронзовая гайка (г), слу- жащая для упора ствола въ кожухъ. Задній конецъ ствола. ') При ознachenіи сторонъ пулемета и его частей предпо- лагается, что становится лицомъ по направленію стрѣльбы - 6 - Впереди гайки имѣется кольцевой желобокъ (ж), для по- мѣщенія задняго сальника (изъ азбестовой нити), устраняю- щаго просачиваніе воды изъ кожуха. Снаружи стволъ для предохраненія отъ ржавчины покры- вается слоемъ мѣди или окрашивается. Каналъ ствола такой же, какъ и 3-хъ линейной винтовки. 2. Рама (черт. 3) съ мотылемъ (А), шатуномъ (Б), рукояткой (Р), барабаномъ (Г) и цѣпочкою (Д). Рама служить для соединенія ствола съ остальными по- движными частями пулемета. Черт. 3. Рама. Она состоитъ изъ двухъ станинъ (В). Въ каждой станинѣ имѣются двѣ дыры: передняя (А) для надѣванія на цапфу ствола и задняя (черт. 4) для надѣ- ванія на ось мотыля. - 7 - Черт. 4. Рама, соединенная со стволовъ. Заднія дыры сдѣланы въ выступахъ, которыми рама вставляется въ направляющіе вырѣзы короба. Съ внутренней стороны на обѣихъ станинках имѣются продольныя ребра, образующія пазы, по которымъ двигается замокъ. Лѣвая станина длиннѣе правой и на ея переднемъ концѣ имѣется вырѣзъ (ж, черт. 3) для пятки колѣнчатаго рычага приёмника. Съ внутренней стороны правой станины приклепана пластинчатая пружина (п, черт. 3), поддерживающая боевую личинку при верхнемъ ея положеніи. Она не позволяетъ боевой личинкѣ опуститься въ моментъ отхода замка назадъ, пока рожки боевой личинки еще не легли на соотвѣтствующія планки короба. 3. Мотыль (А, черт. 3) вмѣстѣ съ шатуномъ (Б) служитъ для передвиженія замка впередъ и назадъ и для удерживанія его въ моментъ выстрѣла въ такомъ положеніи, при которомъ стволъ запертъ замкомъ. Мотыль состоитъ изъ оси и колѣна. Въ лѣвый конецъ оси ввинченъ продолговатый барабанъ (Г) съ цыпочкою (Д); на правый ея конецъ надѣта рукоятка (Р), закрѣпленная винтомъ. - 8 - Колѣно мотыля соединяется съ шатуномъ шарниромъ. Оно имѣетъ дыру для прохода шомпола при чисткѣ ствола со стороны патронника (не вынимая ствола). 4. Шатунь (Б, черт. 3 и 5) имѣеть на узкомъ концѣ три выступа (А), которымъ онъ соединяется съ замкомъ; на среднюю его часть навинчена круглая гайка (З), которая служитъ для правильной подгонки замка къ стволу; надѣвая на шатунь прокладочные колпца, является возможность приближать замокъ къ стволу или удалять отъ него. Кроме того, на средней части шатуна сдѣлана насечка, для облегченія дѣйствія рукою, а въ утолщенной его части имѣется дыра (Д) для оси, которая связываетъ шатунь съ мотылемъ. Черт. 5. Шатунь. 5. Рукоятка (Р, черт. 3) служить для вращенія мотыля. Она имѣеть: шестигранную дыру для надѣванія ея на ось мотыля; длинное плечо, съ изгибомъ на нижней сторонѣ, которымъ рукоятка скользить во время отдачи по ролику, находящемуся съ правой стороны короба; благодаря этому, рукоятка начинаетъ вращаться и опускать шарнирное соединеніе мотыля съ шатуномъ, что въ свою очередь заставляетъ замокъ отходить назадъ отъ ствола; короткое плечо съ изгибомъ на нижней сторонѣ служить для ограни- -9- ченія вращенія колѣна мотыля и посылки ствола впередъ; головку, за которую берутся руками, когда надо повернуть рукоятку впередъ, чтобы отвести замокъ назадъ. 6. Барабань (Г, черт. 3) съ цѣпочкою (Д) служить для соединенія рамы съ возвратною пружиною. Барабанъ продолговатый, ввинченъ въ лѣвый конецъ оси мотыля. На барабанѣ имѣется пазъ для помѣщенія цѣпочки, когда она наматывается на него, и ушки съ дырами для болта, соединяющаго барабанъ съ цѣпочкой. Цѣпочка на переднемъ концѣ имѣетъ шпильку для соединенія съ крючкомъ возврат- ной пружины. ЗАМОКЪ. 7. Замокъ служить для запирания ствола при выстрѣлѣ, для извлеченія патрона изъ пріемника, для подачи его въ патронникъ, для воспламененія капсюля и извлеченія и вы- талкиванія стрѣльныхъ гильзъ. Замокъ (черт. 6—12) состоитъ изъ: Остова, на которомъ, снаружи, расположены: Боевая личинка (Г), замочные рычаги съ трубкой (В) и подъемные рычаги (В). Внутри остова находится верхній (предохранительный) спускъ съ пружиною, ударникъ, лодыжка, нижній спускъ и боевая пружина. 8. Остовъ (черт. 6) служить для соединенія всѣхъ частей замка. Онъ состоитъ изъ двухъ щекъ (на чертежѣ снята пра- вая щека), передней стынки (с) съ вкладышемъ и верхней горизонтальной площадки (п). Площадка имѣетъ дыру (д) для смазки частей замка внутри остова; края этой площадки служатъ направляющими ребрами (р), при движении замка - 10 - по пазам рамы; передняя стынка имѣть ребра, направляющія боевую личинку, и выступъ (г), который ограничиваетъ подъемъ боевой личинки. Въ передней стѣнкѣ имѣются дыры для верхней защелки и для зуба нижней защелки. Въ нижней части щек, сзади, имѣются витые вырѣзы (в) для оси подъемныхъ рычаговъ, а спереди—треугольные выступы (б), ограничивающіе поворотъ тѣхъ же рычаговъ внизъ. Въ щекахъ—четыре дыры для осей: верхняго предохранительнаго спуска, замочныхъ рычаговъ, лодыжки и нижняго спуска. Черт. 6. Черт. 7. Остовъ замка. Боевая личинка. (Правая щека снята). Въ верхнихъ углахъ находятся выступы, служащіе для передачи давленія остова на замочные рычаги. Въ выступахъ, внизу, имѣются прорѣзы для ребер щекъ замочныхъ рычаговъ. 9. Боевая личинка (черт. 7) надѣвается спереди на остовъ. Она служитъ для перенесенія патроновъ изъ приёмника - 11 - ль патронникъ и для извлеченія гильзъ изъ патронника и перенесенія ихъ въ выводную трубку. При выстрѣлѣ она принимаетъ на себя давленіе шляпки патрона. Боковыя стѣнки боевой личинки имѣютъ въ верхней части рожки (р) для направленія движенія ея при отходѣ замка назадъ; въ нижней части — выступы (а) для упора въ подъемные рычаги; въ средней, спереди, загибы (з) для захватыванія за шляпки патроновъ гильзъ. Боевая личинка имѣетъ съ правой стороны скoshенный вырѣзъ (г) для пружины (п, черт. 3) рамы, которая поддерживаетъ боевую личинку при открываніи замка. Въ передней стѣнкѣ боевой личинки имѣются три дыры: верхняя—для верхней защелки (в); средняя—для прохода бойка ударника и нижняя—для нижней защелки (в). Защелки служатъ для плотнаго удержанія патрона и гильзы въ загибахъ боевой личинки. Въ верхней части, сзади, на боевой личинкѣ имѣется перемычка, упирающаяся въ выступъ на передней стѣнкѣ остова замка и ограничивающая этимъ подъемъ боевой личинки. Верхняя защелка помѣщается въ верхней дырѣ боевой личинки, сзади передней ея стѣнки; на нее надавливаетъ юрбатая пластинчатая пружинка, которую закрываетъ задвижка, вставленная въ пазы, находящіеся на боковыхъ стѣнкахъ боевой личинки. Благодаря этой пружинкѣ, верхняя защелка пружинить и можетъ подаваться назадъ. Когда личинка захватитъ изъ приёмника патронъ, то шляпка патрона помѣстится въ вырѣзъ защелки, до которой нажимаетъ патронъ на загибы реберъ боевой личинки. Зубъ защелки препятствуетъ патрону выскочить изъ вырѣза вверхъ. Нижняя защелка пружинная. Она служитъ для установки боевой личинки дырою противъ канюля патрона и для - 12 переноса гильзы или патрона изъ патронника въ выходную трубку. Нижняя защелка вставляется пяткою въ пазы на боковыхъ стѣнкахъ боевой личинки. Боевая личинка поднимается посредствомъ подъемныхъ колѣнчатыхъ рычаговъ, а опускается отъ собственной тяжести и подъ дѣйствіемъ пластинчатыхъ пружинокъ, прикрѣпленныхъ къ крышкѣ короба. 10. Замочные рычаги (черт. 8, 9 и 10) В служат для поднятія подъемныхъ рычаговъ, для взведенія ударника и для поднятія предохранительнаго спуска, когда замокъ дойдетъ до крайняго передняго положенія. Они вращаются на трубчатой оси, проходящей черезъ остовъ замка. Трубчатая ось удерживается на мѣстѣ шляпкой въ пружинной чекои. Черт. 8. Черт. 9. Замокъ. Боевая личинка въ нижнемъ положеніи. Боевая личинка въ верхнемъ положеніи. (Части, для наглядности, изображены схематически). - 13 - Замочные рычаги оканчиваются сзади трубкою, которая имѣетъ внутри три выступа, служащіе для соединенія замка съ шатуномъ. Щеки (А, черт. 10) замочныхъ рычаговъ служатъ для удержанія отъ выпаденія осей лодыжки и нижняго спуска, а гребешки (Б)—чeki предохранительнаго спуска. На щекахъ, сверху, имѣются ребра, которые входятъ въ прорѣзы остова замка и предохраняютъ щеки отъ раздвиганія при выстрѣлѣ. 11. Подъемные рычаги (черт. 8, 9 и 11) служатъ для подъема боевой личинки. Рычаги эти соединены между собою наглухо осью, которая помѣщается въ витыхъ вырѣзахъ щекъ остова замка (в, черт. 6). Черт. 10 Черт. 11 Замочные рычаги. Подъемные рычаги. На внутренней сторонѣ рычаговъ, спереди, находятся выступы (в), которые упираются въ треугольные выступы остова замка (Б, черт. 6) и тѣмъ ограничиваютъ поворотъ рычаговъ внизъ; сзади имѣются выступы (г), которые упираются въ щеки замочныхъ рычаговъ и тѣмъ удерживаютъ подъемные рычаги въ витыхъ вырѣзахъ остова замка. Надь осью находятся вырезы (к) для концовъ замочныхъ рычаговъ. - 14 - 12. Внутри остова находятся (черт. 12): Верхний предохранительный спуск, который служить для предупреждения спуска ударника, пока замок не дойдет до крайняго передняго положения. При автоматической стрѣльбѣ этотъ спускъ слукаетъ ударникъ. Спуску имѣеть: пружинку (А), выступъ (Б), которымъ онъ заскакиваетъ за предохранительный взводь ударника, и дыру (В) для чеки. Пластинчатая пружинка надавливаетъ его вниз. Черт. 12. A B C D E F G H I J K L M N 13. Ударникъ (В) служить для воспламенения капсюля. Онъ имѣеть сверху предохранительный взводь (Г) для удержания его во взведенномъ положении; спереди — боекъ (Д) для удара по капсюлю; снизу: спереди—вырѣзъ (Е) для длиннаго конца боевой пружины; сзади—вырѣзъ (Ж) для головки лодыжки; въ передней половинѣ — продолговатое окно (З) для трубчатой оси замочныхъ рычаговь. Внутренняя часть замка. - 15 - Ударникъ двигается впередь и назад по пазамъ внутри остова замка. 14. Лодыжка (В, черт. 12) служитъ для отвода ударника назадъ. Она имѣетъ: головку (п), которая входить въ вырезъ (ж) ударника и отводить его назадъ; спереди — боевой взводъ (к), которымъ опирается на шептало (л) нижняго спуска (Г) въ то время, когда ударникъ взведенъ при одиночной стрѣльбѣ, а также для перваго выстрѣла при автоматической; сзади — хвостъ (м), на который надавливаетъ трубка замочныхъ рычаговъ при взведении ударника; посрединѣ — дыру (н) для оси, на которой она вращается. 15. Нижний спускъ (Г, черт. 12) имѣетъ: сверху — шептало (л) для постановки ударника на боевой взводъ, а снизу длинный конецъ (о) для спуска ударника съ боевого взвода; въ средней части — дыру (п) для оси, на которой онъ вращается. 16. Боевая пружина (Д, черт. 12) пластинчатая, имѣетъ длинный (г) и короткій (с) концы, которые соединяются круглымъ изгибомъ; длинный конецъ служитъ для посыланія ударника, а короткій — для постановки шептала нижняго спуска на боевой взводъ. Внутри къ стѣнкамъ остова приклеиань вкладышъ (Е., черт. 12)¹). Онъ имѣетъ, сзади, закругленный вырезъ, въ который упирается круглый изгибъ боевой пружины; въ верхней части — скосъ, служащій для направленія боевой пружины при вкладываніи ея на мѣсто; спереди — выступъ съ дырой для заклепки, соединяющей его наглухо съ остовомъ. ¹) Въ замкахъ стараго изготовленія вкладыша нѣтъ, а боевая пружина удерживается особой осью, проходящей черезъ щеки остова. - 16 - 13. Коробъ (черт. 13 и 14) служить для помѣщенія рамы замка и другихъ частей. Въ боковыхъ стѣнкахъ короба, спереди, имѣются дыры: въ нижнемъ углу (л)—для прохода болта, соединяющаго пулеметъ съ проушинами вертлюга установки, а въ верхнемъ (е)—для оси крышки; и сзади, въ нижнемъ углу—дыры (з) для чеки затыльника. Въ стѣнкахъ короба съверху сдѣланы—вырѣзы (ж) для помѣщенія приёмника, сзади—вырѣзы (в) для помѣщенія выступовъ рамы и задвижекъ короба. На лѣвой стѣнкѣ короба имѣются () а шипа для упора коробки съ возвратной пружиной. Съ внутренней стороны стѣнокъ (черт. 14), на концахъ имѣются вертикальные выступы (а) съ сѣченіемъ въ видѣ ласточкина хвоста. Черт. 13. Коробъ (общій видъ). Черт. 14. Коробъ въ разрѣзѣ. - 17 - Передними выступами коробь соединяется съ кожухомъ, а задними—съ затыльникомъ. Въ средней части, на боковыхъ стѣнкахъ приклеаны верхнія (А) и нижнія (В) планки; по верхнимъ планкамъ скользять рожки боевой личинки, а по нижнимъ—рама. Коробь имѣетъ бронзовое дно, съ наружной стороны ко- тораго имѣются проушины (п), для соединенія пулемета съ подъемнымъ механизмомъ установки. На днѣ короба имѣется (черт. 14): шипъ (т), направляю- щій спусковую тягу, два дыры (д) для шипа спусковой тяги и дыру (г) для выхода грязи. Въ коробь, спереди, входитъ заднее дно кожуха. 18. Задвижки (черт. 15)—лѣвая (А) и правая (Б). На правой задвижкѣ снаружи, на осо- бой цапфѣ, надѣты задержка (з) и роликъ (р). Задержка предупреждаетъ отскакива- ніе рукоятки въ тотъ моментъ, когда она падаетъ на роликъ. По ролику, при отдачѣ, скользить рукоятка. Съ внутренней стороны, на обѣихъ за- движахъ имѣются выступы для затыль- ника, составляющіе продолженіе заднихъ выступовъ (А, черт. 14) на боковыхъ стѣн- кахъ короба. На обѣихъ задвижахъ имѣются продольные пазы, для правильнаго вдвинанія и удержанія ихъ въ стѣнкахъ короба, а на правой задвижкѣ еще предохранительный выступъ, для ослабленія удара рукоятки о коробь. 19. Спусковая тяга (черт. 16) выводить шептало ниж- - 18 - няго спуска изъ боевого взвода и тѣмъ самымъ спускаетъ ударникъ при одиночной стрѣльбѣ, а также при первомъ вы- стрѣлѣ автоматической стрѣльбы; при послѣдующихъ же вы- стрѣлахъ автоматической стрѣльбы она лишь отклоняетъ шеп- тало спуска впередъ и позволяетъ этимъ ударнику опуститься, когда замочные рычаги приподнимутъ предохранительный спускъ и выведутъ его изъ предохранительнаго взвода ударника. Черт. 16. Спусковая тяга. Тяга имѣетъ: сверху — продольный пазъ съ отверстіемъ (д) и выступомъ (в); снизу—шипъ (ш). Въ переднемъ концѣ тяги имѣется прорѣзь (к), а въ заднемъ — кнэздо (р). Въ продольный пазъ тяги входить хвостъ нижняго спуска, а въ га́здѣ (р) помѣщается шпилька спускового рычага. Шипомъ (ш) тяга вставляется въ дыру дна короба (д, черт. 14), а прорѣзью (к) надѣвается на шпиль (т) того же дна. 20. Затыльникъ (черт. 17 и 18) составляетъ заднюю стѣнку короба. Своими боковыми пазами онъ надвигается на задние вер- тикальные выступы боковыхъ стѣнокъ короба и закрѣпляется шплинтомъ. Затыльникъ имѣетъ двѣ ручки и окно; на немъ укрѣплены спусковой рычагъ и предохранитель. Ручки служатъ для поворачиванія пулемета. Въ ручки на- ливается смазка, которую пользуются во время стрѣльбы; сверху онъ закрываются крышками (х) съ кисточками для смазыванія. - 19 - Черт. 17. Затыльник (видь сбоку). Черт. 18. Затыльник (видь сзади). Окно расположено против ствола, что дает возможность чистить и осматривать канал ствола, вынув только замок. Окно закрывается ставней, вращающейся на оси. Спусковой рычаг вращается на оси (м); на нижнем конце он имѣет шпильку для соединенія со спусковой тягой, верхним же концомъ опирается на спиральную пружину. Если нажать на верхній конецъ рычага, то спусковая тяга, отведется назадъ; прекращеніемъ нажатія, рычагъ и тяга, подъ дѣйствіемъ пружины, становятся въ прежнее положеніе¹). Нѣсколько выше оси вращенія въ спусковомъ рычагѣ просверлено окно для прохода шомпола при чисткѣ ствола безъ выниманія его. ¹) Въ пулеметахъ перваго приобрѣтенія, изготовленныхъ въ Англіи, ставня и спусковой рычагъ имѣютъ нѣсколько другое устройство: а) ставня сдѣлана въ видѣ задвижки, удерживаемой въ поднятомъ положеніи посредствомъ спиральной пружины и спускаемой нажатіемъ на ручку; б) спусковой рычагъ снабженъ у верхняго конца особымъ гнѣздомъ для помѣщенія спиральной пружины съ колпачкомъ. - 20 - Предохранитель служить для предохранения от печаян- ных выстрѣловъ при случайномъ нажатіи на спусковой ры- чагъ. Онъ вращается на оси (Б). Спиральная пружина всегда надавливает его и ставить его такъ, что онъ удерживаеть рычагъ отъ движенія впередъ. Чтобы произвести выстрѣлъ, надо предварительно под- нять предохранитель. 21. Крышка короба (черт. 19) откидная, закрывает коробъ сверху ') . Черт. 19. Крышка короба. Крышка запирается застежкой (з), которую удержи- ваеть спиральная пружина, помѣщаемая вмѣстѣ со своимъ колпачкомъ въ гнѣздѣ коробки (Б) подъ крышкой. Снизу къ крышки прикреплены: прессъ (А) и два пру- жинки (и). Прессъ не даеть замку подниматься, когда онъ отодви- нуть назадъ и вышелъ ребрами изъ пазовъ рамы. Въ передней части пресса сдѣлана прорѣзь (г) для гребня замка; въ задней — имѣздо (в), въ которомъ помѣщается пружина прицѣла со своимъ колпачкомъ (въ прицѣлахъ от- кидныхъ). 1) У пулеметовъ стараго изготавленія крышка въ задней части снабжена по сторонамъ лапками, которыя входять въ малые верхніе вырѣзы боковыхъ стѣнокъ короба. За эти лапки захватывають при открытіи крышки. - 21 - Пружины надавливают на рожки боевой личинки и помогают ей опускаться. ВОЗВРАТНАЯ ПРУЖИНА. 22. Возвратная пружина (черт. 20) служить для возвращения на место подвижных частей пулемета после отхода их назад. Черт. 20. Возвратная пружина. Въ передней ея конецъ вставлена гайка, въ которую ввинченъ натяженный винтъ съ вороткомъ. На заднемъ конце пружины имѣется крючокъ, для соединенія ея съ цепочкой барабана. Пружина при выстрѣлѣ растягивается, а когда отдача оканчивается, то она сжимается и возвращает всѣ подвижные части пулемета на свои мѣста. Пружина помѣщается въ боковой коробкѣ. Боковая коробка имѣеть крючки: спереди — два, а сзади — одинъ, для укрѣпленія на коробкѣ пулемета. ПРІЕМНИКЪ. 23. Приемникъ (черт. 21 и 22) помѣщается въ верхнихъ вырезахъ короба и служить для подачи патроновъ къ боевой личинкѣ. - 22 - Онъ имѣетъ два окна: поперечное (л), въ которое справа на лѣво протягивается лента съ патронами, и продольное (н), черезъ которое патроны, по одному, вытягиваются боевою личинкою изъ ленты. Въ верхней части приёмника помѣщается ползунъ (а, черт. 22) съ двумя верхними пальцами (в) и нажимающими на нихъ пружинками. Эти пальцы захватываютъ патронъ и подвигаютъ ленту влѣво. На ползунѣ, сверху, имѣется шипъ (о) для соединенія съ колыччатымъ рычагомъ (к, черт. 21). Колыччатый рычагъ имѣетъ на одномъ концѣ дыру, для надѣванія на шипъ ползуна, а на другомъ — пятку, которая входитъ въ вырезъ на лѣвой станине рамы. На днѣ приёмника имѣются два нижнихъ пальца (г), которые не даютъ лентѣ выпасть изъ приёмника. На пальцы нажимаетъ пружина (ж). Приемникъ (общій видъ). Черт. 22. Приемникъ въ разрѣзѣ. Деревянная катушка облегчаетъ движеніе патронной ленты. - 23 - КОЖУХЪ. 24. Кожухъ (черт. 23 и 24) служить для помѣщенія жидкости, охлаждающей стволъ. Черт. 23. Кожухъ. Онъ состоитъ изъ трубы, образующей боковую оболочку, и двухъ доньевъ — передняго (п) и задняго (з), ввинченныхъ въ трубу. Въ стѣнкѣ трубы имѣются 3 отверстія: близь задняго конца сверху—наливное для наливанія охлаждающей жидкости; у передняго конца, снизу — выпускное для выпусканія этой жидкости, и боковое — для выхода пара. Наливное и выпускное отверстія закрываются навинтованными пробками. Черт. 24. Переднее дно кожуха. - 24 - Отверстіе для выхода пара должно оставаться открытымъ во время стрѣльбы; при перевозкѣ пулемета оно закрывается гладкой пробкой (г). Въ переднемъ днѣ кожуха имѣется два отверстія: верхнее (о) для конца пароотводной трубки и нижнее (а)—для ствола и надульника. Отъ верхняго отверстія (о) въ переднемъ днѣ идетъ поперечный каналъ, сообщающій пароотводную трубку съ боковымъ отверстіемъ кожуха, назначеннымъ для выхода пара. Заднее дно кожуха служить также и переднею стѣнкою короба и составляетъ одно цѣлое съ двумя трубками: широкой (ш) и узкой (у). Широкая трубка направляетъ движение ствола; задній раструбъ ея служить упоромъ для гайки ствола. Черезъ узкую выводную трубку (у) выталкиваются стрѣльныя гильзы. Въ эту трубку входитъ колѣно пластинчатой пружины, удерживающей гильзы отъ выпаденія въ коробъ; пружина эта закрѣпляется въ гнѣздѣ подъ выводной трубкой. Въ нижней части задняго дна просверлено поперечное отверстіе, которое, въ собранномъ пулеметѣ, вмѣстѣ съ отверстіемъ (л, черт. 14) въ боковыхъ стѣнкахъ короба, образуетъ каналъ, въ который проходить болть, соединяющій пулеметъ съ вертлюгомъ. Внутри кожуха помѣщается пароотводная трубка, съ двумя отверстіями въ стѣнкахъ, близь концовъ, для впуска пара въ трубку, и съ третьимъ отверстіемъ, у передняго конца, соединяющимъ внутренность трубки съ поперечнымъ каналомъ въ переднемъ днѣ кожуха. На трубку надѣта подвижная муфта. Эта муфта, передвигаясь по трубкѣ, закрываетъ одно изъ ея боковыхъ отверстій, оставляя другое открытымъ для отвода пара; при опу- - 25 - щенном дуле закрывает переднее отверстие и не позволяет воде выливаться из кожуха, а при поднятии закрывает заднее отверстие. Снаружи кожуха, на дульной его части, имеется прилив с пазом для мушки. Мушка (черт. 24) служить для наведения пулемета в цель. Своим основанием она вставлена в паз на приливе кожуха и закреплена винтиком. Надульник (черт. 25) служит для увеличения отдачи. Он ввинчивается в нижнее отверстие переднего дна кожуха и охватывает дульную часть ствола. В переднюю его часть ввинчена втулка с каналом, через который вылетает пуля. Для стрельбы патронами с остроконечными пулями употребляется втулка с несколько увеличенным диаметром канала. Каналы во втулках делаются цилиндрические или конусообразные. К последним употребляются стальные колпачки (черт. 26). Они служат для ускорения чистки надульника. Черт. 25. Надульник. Черт. 26. Колпачек. Колпачек с накошевшимся в нем нагаром вынимается из втулки и заменяется чистым. - 26 - Въ средней части надульника, съ внутренней стороны имѣется кольцеобразный пазъ, въ стѣнкахъ котораго расположенъ рядъ сквозныхъ дырь для выхода газовъ. Впереди послѣднихъ имѣются гнѣзда для ключа при отвинчиваніи и завинчиваніи надульника. ПРИЦѢЛЬ. 25. Прицѣль служить для наводки пулемета при стрѣльбѣ на разныя расстояния. Прицѣлы имѣются трехъ образцовъ: выдвижной и откидной, съ подвижными цѣликами, и откидной съ неподвижнымъ цѣликомъ. 26. Прицѣль выдвижной (черт. 27) состоитъ изъ хомутника, стебля съ поперечной трубкой для цѣлика и маховичка съ осью и шестерней. Черт. 27. Стебель прицѣла составляетъ одно цѣлое съ трубкой. Трубка сверху имѣетъ продольный пазъ. Внутри помѣщается ходовой винтъ. На ходовой винтъ надѣть цѣликъ съ прорѣзью для прицѣливанія. При вращеніи головки ходового винта въ направленіи движенія часовой стрѣлки цѣликъ двигается вправо, и обратно. Выдвижной прицѣль. На трубкѣ нанесены дѣленія и цифры, указывающія установку цѣлика для исправленія бокового отклоненія пуля. Одно дѣленіе цѣлика отклоняетъ пулю при стрѣльбѣ на 1000 шаговъ на 3 шага въ сторону цѣлика. - 27 - Съ задней стороны къ стеблю прикреплена пластинка съ дыленіями и цифрами; длинныя черточки обозначаютъ разстояніе въ сотняхъ шаговъ, а короткія — въ полусотняхъ. Спереди на стеблѣ нарѣзана зубчатая рейка, сцепляющаяся съ шестерней. Въ хомутикѣ имѣются: сквозной каналъ для стебля прицѣла; окно, нижній обрѣзъ котораго при установкѣ прицѣла долженъ совпадать съ чертой, соотвѣтствующей желаемой высотѣ прицѣла, и иньздо для оси маховичка. Вокруг гнѣзда нарѣзана зубчатка (3) (черт. 28). Хомутикъ соединяется съ крышкой короба посредствомъ обоймы. Маховичекъ служить для передвиженія стебля прицѣла въ хомуткѣ и для закрѣпленія его въ установленномъ положеніи. На внутренней сторонѣ маховичка имѣются: (черт. 29): пластинчатая пружина (п) и два Шестерня съ тормознымъ рычагомъ выступа (А, В); посрединѣ маховичка — дыра (о) для оси (черт. 28, ш) шестерни. На концѣ этой оси, выходящемъ изъ хомутка, надѣть своимъ овальнымъ отверстіемъ тормозный рычаг (р). Вслѣдствіе овальности отверстія рычагъ можетъ поворачиваться на небольшой уголъ около чеки (ч), соединяющей его съ осью. Одинъ конецъ рычага (у) утолщенъ и имѣетъ треугольный пазъ (т); на другомъ концѣ находится выступъ (б). Конецъ Черт. 28. Ш 3 Б У Р 4 3 - 28 - рычага подъ выступомъ снабженъ зубцами, сдѣ ляющимися съ зубчаткою (3) хомутка. Въ собранномъ видѣ махови- чекъ дырою (о) надѣ ть на ось шестерни и закрѣ пленъ на ней вин- томъ. Утолщенный конецъ рычага находится между концами пластин- чатой пружины (п). Выступъ (а) маховичка входить въ треугольный пазъ рычага (т), а выступъ (б, черт. 29) нажимаетъ на выступъ (б, черт. 28) рычага, чѣ мъ за- ставляетъ рычагъ сдѣ литься съ зубчаткой хомутка. При такомъ положеніи рычага ось съ шестер- ней не можетъ повернуться и сте- бель прочно удерживается въ при- данномъ ему положеніи. При вращеніи маховичка ко- нецъ рычага (у) сожметъ одну изъ вѣ твей пружины, причемъ выступъ маховичка (а) нада- вить на наклонную стѣ нку треугольного паза (т), вслѣ дствіе чего конецъ (у) рычага приблизится къ зубчаткѣ, а другой конецъ расцѣ пится съ нею Вращеніе маховичка передастся оси съ шестерней и стебель причѣ ла начнетъ двигаться или выдвигаться. По прекращеніи врѣ ненія маховичка пружина (п), сжавшись, поставить рычагъ въ начальное положеніе, отведя выступъ его (в) за выступъ маховичка (б). Нарѣ зан- ный конецъ рычага снова опустится и сдѣ лится съ зубчаткой хомутка. 27. Откидной причѣ ль съ подвижнымъ цѣликомъ - 29 - (черт. 30) состоит из стойки с осью и пружинкою и из передвигающегося по стойке хомутка с поперечной трубкой для цылка. Стойка входит в прорезь верхней крышки короба и вращается на оси, проходящей через пресс; в поднятом и опущенном положении она удерживается спиральной пружиной, помещенной в прессе. Къ стойке, съ задней стороны, прикреплена пластинка съ делениями и цифрами — съ одной стороны для острый пули, съ другой для тупой; длинные черточки обозначают разстояние въ сотняхъ шаговъ, а короткія въ полусотняхъ. Для перехода отъ одеихь пуль къ другимъ нужно выдвинуть пластинку влѣво изъ пазовъ и, перевернувъ, снова вдвинуть. Дѣлается это только въ присутствіи офицера. Сзади на стойке нарѣзана зубчатая рейка, по которой передвигается хомутки. Хомутки назами надѣвается на стойку прицѣла. Онъ составляетъ одно цѣлое съ поперечной трубкой, въ которой помѣщается ходовой винтъ (а), передвигающій цылкъ (б) по пазу трубки; устройство цылка подобно устройству цылика для выдвижного прицѣла; но головка ходового винта приходится слѣва; если вращать ее по направленію часовой стрѣлки, цылкъ пойдетъ влѣво. Посрединѣ хомутка имѣется окно съ черточкой, которую совмѣщаютъ съ чертой стойки, отвѣтствующей скомандованной высотѣ прицѣла. Черт. 30. Откидн. прицѣль съ подвижнымъ цыликомъ. - 30 - На трубкѣ написены дѣленія и цифры, указывающія установку цѣлика. Одно дѣленіе цѣлика уклоняетъ пулю на 1 шагъ въ сторону цѣлика на каждые 1000 шаг. дистанціи. Для передвиженія хомутника вдоль стойки служить ось съ шестерней и маховичекъ. Внутри маховичка расположенъ тормазъ (г), закрѣпляющій хомутникъ въ приданномъ ему положеніи на стойкѣ. Снаружи маховичка находится пластинка, освобождающая и укрѣпляющая тормазъ. Тормазъ (черт. 31) имѣетъ слѣдующее устройство: на внутренней сторонѣ маховичка (черт. 32) находится пластинчатая пружина (п); въ серединѣ маховичка имѣется дыра (о) для оси шестерни, а по краямъ два вырѣза: широкій (а) и узкій (в). На конецъ оси шестерни (ш) (черт. 31), выходящій изъ хомутника, надѣть своимъ овальнымъ отверстіемъ тормазный рычагъ (р), имѣющій, вслѣдствіе этого, возможность поворачиваться на небольшой уголъ около чеки (ч), соединяющей его съ осью. Одинъ конецъ рычага (у) утолщенъ и имѣетъ пазъ (т); на другомъ концѣ находится выступъ (в). Кснець рычага подъ выступомъ снабженъ зубцами, сдѣлляющимися съ зубчаткою, нарѣзанною на кругѣ хомутника. - 31 - Пластинка тормаза (черт. 33) въ серединѣ имѣеть про- рѣзь (е) для наружнаго выступа маховичка, а по бокамъ — выступы (д, г). Въ собранномъ видѣ махови- чекъ дырою (о) надѣть на ось шестерни; пластинкатормазана- ложена на маховичекъ и вмѣстѣ съ нимъ прикрѣплена къосивин- томъ; утолщенный конецъ рычага (у) находится между концами пластинчатой пружины (п). При среднемъ положеніи пластинки ея выступъ (д) черезъ вырѣзъ въ маховичкѣ (а) входитъ въ пазъ (т), а выступъ (г) нажимаетъ на выступъ рычага (в), помѣщающійся въ вырѣзѣ (в) маховичка. Вслѣдствіе этого, нарезанный конецъ рычага сцѣпляется съ зубчаткой хомутика и ось съ шестерней не могутъ повер- нуться, и хомутикъ прочно удержи- вается въ приданномъ ему положеніи ). Черт. 32. Маховичекъ. Черт. 33. Пластинка тормаза. 1) При вращеніи маховичка—при зажатомъ тормазѣ — конецъ рычага (у) сожметъ одну изъ вѣтвей пружины, причемъ выступъ пластинки тормаза (д) надавить на наклонную стѣнку четырехугольнаго паза (т), чѣмъ опустить конецъ рычага (у) и расцѣпить рычагъ съ зубчаткой. Вращеніе маховичка передается оси съ шестерней и хомутикъ начнетъ подниматься или опускаться по стойкѣ припѣла. По прекращеніи вращенія маховичка пружина (и), сжавшись, поставить рычагъ въ начальное положеніе; нарезанный конецъ рычага снова опустится и сцѣпится съ зубчаткой хомутика. - 32 - Опусканіе тормаза совершается передвиженіем пластинки. При этомъ, выступъ (г) сходитъ съ выступа (в) и освобождаетъ нарѣзанный конецъ рычага; выступъ (д), входя въ менѣе глубокую часть паза (т), опускаетъ утолщенный конецъ рычага и расцѣпляетъ его съ зубчаткой. 28. Откидной прицѣлъ съ неподвижнымъ цѣликомъ отличается отъ предыдущаго образца тѣмъ, что имѣетъ неподвижный цѣликъ, составляющій одно цѣлое съ хомутикомъ. Тормозное приспособленіе устроено какъ въ выдвижномъ прицѣлѣ. ГЛАВА II. Разборка и сборка пулемета. РАЗБОРКА ПУЛЕМЕТА. 29. Разборка пулемета дѣлается для чистки его послѣ каждой стрѣльбы и учения. 30. Открыть крышку короба: Взявшись въ обхватъ за ручки затыльника, нажать большимъ пальцемъ на застежку впередъ и вверхъ и поднять крышку (въ пулеметахъ на лафетахъ—поднявъ крышку, накинуть на нее веревочную петлю). 31. Вынуть замокъ: Правою рукою послать рукоять впередъ до отказа; затѣмъ лѣвою рукою взять за рожки боевой личинки и, удерживая замокъ отъ движенія впередъ, подать его нѣсколько вверхъ. Отвести рукоять назадъ, вслѣдствіе чего замокъ поднимется надъ рамой, а затѣмъ, поворачивая замокъ въ сторону и поднимая одновременно кверху, снять его ¹). ¹) Можно также снять замокъ, повернувъ его назадъ (на 180°). Снявъ замокъ, спустить ударникъ и тѣмь освободить боевую пружину, которая, оставаясь долго въ сжатомъ положеніи, портится. Чтобы спустить ударникъ, взять замокъ въ лѣвую руку, боевою личинкою влѣво, рожками къ себѣ; наложить большой палець правой руки на горизонтальную площадку остова замка сверху; остальными пальцами правой руки прижать трубку замочныхъ рычаговъ къ верхнему предохранительному спуску и тѣмь приподнять его, отчего верхній предохранительный взводъ ударника освободится изъ выступа на верхнемъ предохранительномъ спускѣ и ударникъ, подъ дѣйствіемъ боевой пружины, продвинется впередь до упора боевого взвода лодыжки въ шептало нижняго спуска. Продолжая держать замокъ въ лѣвой руке съ поднятой боевою личинкою (чтобы отверстіе для бойка ударника въ остовѣ замка совпадало съ отверстіемъ въ боевой личинкѣ), большимъ пальцемъ правой руки нажать трубкой замочныхъ рычаговъ на хвость лодыжки, а указательнымъ - на длинный конецъ нижняго спуска. Отъ этого шептало его выйдетъ изъ боевого взвода лодыжки и ударникъ, подъ дѣйствіемъ боевой пружины, двинется впередь, поворачивая лодыжку на оси, головою впередь и внизъ, а хвость назадъ и вверхъ. Продолжая большимъ пальцемъ правой руки придерживать трубку замочныхъ рычаговъ, плавно спустить ударникъ. 32. Вынуть пріемникъ: Взять пріемникъ съ боковъ обѣми руками, пропустивъ пальцы въ его окно, и поднять его кверху. 33. Отнять коробку съ возвратной пружиной: Уперевъ мякотью ладони лѣвой руки въ утолщенную часть коробки сзади и придерживая пулеметъ правою рукою за правую ручку затыльника, продвинуть коробку впередь до Ч. I. Пулеметъ Максима. 8 - 34 - тѣхъ поръ, пока ея крючки не сойдутъ съ соотвѣтствующихъ шаповъ на лѣвой стѣнкѣ короба. Затѣмъ отдѣлить коробку отъ стѣнки короба, а конецъ цѣпочки отдвинуть отъ крючка пружинь и снять коробку съ пружиной. 34. Выдвинуть затыльникъ: Сжать пальцами лѣвой руки головку чеки, а правой вы- нуть чеку 1). Взяться обѣими руками за ручки затыльника и, поднимая его вверхъ, выдвинуть изъ короба. Если бы это оказалось затруднительнымъ, то легкими ударами руку или деревянной колотушки подъ обѣ ручки затыльника, одновре- менно или по очереди, чтобы не перекосить стѣнокъ короба, сдвинуть затыльникъ съ мѣста и затѣмъ, взявшись за ручки затыльника, выдвинуть его кверху. 35. Вынуть раму со стволомъ: Если въ кожухѣ имѣется охлаждающая жидкость, то ее можно предварительно выпустить или же выдвинуть стволъ, не впуская. Горячая вода, вылившаяся изъ кожуха въ ко- робъ, не только не повредитъ пулемету, но обмоетъ засорен- ныя части на днѣ короба. Для выпусканія жидкости надо вывинтить нижнюю пробку, послѣ чего вынуть ключ подъ- емнаго механизма и поднять заднюю часть пулемета настолько, чтобы вся жидкость могла вылиться. Выдвинуть задвижки: Для выниманія правой задвижки рукоятку откинуть впе- редъ; взявшись правою рукою за роликъ и за задержку, вы- двинуть задвижку. Для выниманія лѣвой задвижки, обхватить ее сзади съ обѣихъ сторонъ и выдвинуть. 1) Въ пулеметахъ стараго изготавленія выбить чеку же- лѣзнымъ молоткомъ слѣва направо. - 35 - Если руками нельзя выдвинуть задвижекъ, то правою рукою взяться за рукоятку у оси мотыля, а лѣвою за барабань, и легкими толчками выступами рамы сдвинуть съ мѣста задвижки. Поднять шатунъ, наложить его на мотыль, чтобы при поднимании рукоятки онъ не упирался въ дно короба. Правою рукою взяться за рукоятку, не давая ей поворачиваться, а лѣвою—за барабань, и осторожно выдвинуть раму на себя по продолжению ствола. Затѣмъ, охвативъ лѣвою рукою передніе концы станинь со стволовъ, вынуть раму со стволовъ изъ кожуха. 36. Отдѣлить стволъ отъ рамы: Обхватить лѣвою рукою заднюю часть ствола и конецъ лѣвой станины; правою рукою отвести правую (короткую) станину рамы въ сторону и снять ее съ цапфы. Затѣмъ снять лѣвую станину. Азбестовый сальникъ на стволѣ можетъ служить долго, а потому сдѣлять его при каждой разборкѣ не слѣдуетъ. Вынуть спусковую тягу. Подать тягу назадъ настолько, чтобы шипы тяги и дно короба пришлись противъ соотвѣтствующихъ дырь въ днѣ короба и тяги. Поднимая тягу за конецъ, осторожно освободить ее отъ сцѣпленія шипами и вынуть назадъ. Тягу можно вынимать и раньше ствола. Вывинтить надульникъ. Сначала отвинтить втулку ключомъ для отзинчиванія надульника или раздвижнымъ ключомъ, удерживая надульникъ отъ вращенія ключомъ для отвинчиванія надульника. Если втулка имѣетъ стальной колпачокъ для собиранія нагара, вытолкнуть его. Затѣмъ вставить въ одно изъ гнѣздъ надульника бородку ключа и, вращая его на себя, свинтить надульникъ. Вынуть сальникъ изъ гнѣзда въ кожухѣ. - 36 - СБОРКА ПУЛЕМЕТА. 37. Передь сборкою, части пулемета слѣдуетъ протереть, осмотрѣть, исправить и только послѣ этой тщательной подготовки приступить къ самой сборкѣ. Для этого, взять тягу за задній конецъ, ввести ее въ коробь и, удерживая параллельно дну, опустить, одѣвъ одновременно дырою на шипъ на днѣ короба и вставивъ шипъ въ дыру на днѣ короба. Продвинуть тягу впередь до отказа. 38. Соединить стволъ съ рамой: Передъ соединеніемъ ствола съ рамой, обратить особое вниманіе на задній сальникъ и, если онъ намотанъ плохо, то перемѣнить его. Для этого взять азбестовую нить, длиною около 15 вершковъ, въ зависимости отъ толщины ея, пропитать ее смазкой и намотать, придерживая пальцемъ, ровными слоями въ жолобъ на стволѣ. Конецъ заправить, вдавивъ въ обмотку. Обмотка должна быть наравнѣ съ поверхностью ствола, чтобы стволъ входилъ безъ зазора. Излишняя намотка сальниковъ опредѣляется слѣдующимъ приёмомъ: вынувъ замокъ и снявъ возвратную пружину, опустить заднюю часть пулемета. При правильной намоткѣ сальника, стволъ съ рамой плавно отойдетъ въ заднее положеніе, а при обратномъ подниманіи задней части пулемета плавно вернется въ свое переднее положеніе. Взять стволъ въ лѣвую руку номеромъ кверху. Въ правую руку взять раму и надѣть лѣвую станину рамы на цапфу ствола, отведя предварительно короткую правую станину въ сторону, и, затѣмъ, на другую его цапфу одѣть правую станину. 39. Вложить раму со стволовь: - 37 - Положить шатунъ на мотыль и, обхвативъ правою рукоятку и правую станину рамы, а лѣвою стволъ съ длинной станиной, вдвинуть его въ кожухъ, а раму въ коробь. При вдвиганіи ствола въ кожухъ наблюдать за тѣмъ, чтобы не было ударовъ переднимъ срѣзомъ ствола о коническую заточку въ днѣ кожуха, въ которой помѣщается гайка ствола. Рама должна становиться на мѣсто такъ, чтобы не было сильныхъ ударовъ ея о края стѣнок короба. Особенную осторожность слѣдуетъ соблюдать при введеніи выступовъ на рамѣ въ вырѣзы въ стѣнкахъ короба, такъ какъ углы вырѣзовъ могутъ набить въ пазахъ выступовъ заусенцы, препятствующія плавному движению рамы. Вдвинуть задвижки. При вставленіи правой задвижки, рукоятку поднять кверху. Лѣвая задвижка вставляется шиномъ внаружку и впередъ. Если рукою вставить задвижку до отказа нельзя, то дослать ее деревянною колотушкою. 40. Вставить затыльникъ: Взявъ затыльникъ обѣми руками за ручку, плавно вдвинуть его по пазамъ короба, наблюдая, чтобы шпилька на нижнемъ концѣ спускового рычага вошла въ гнѣздо тяги. Въ пулеметахъ разношенныхъ затыльникъ идетъ по пазамъ короба очень легко, а потому слѣдуетъ опускать его осторожно, чтобы не погнуть тягу. Если затыльникъ идетъ туго, то можно дослать его легкимъ ударомъ деревянною колотушкою по верху затыльника, но не по ручкаѣ. Бываютъ случаи, что затыльникъ не попадаетъ въ пазъ. Это происходит оттого, что верхніе свободные углы стѣнок короба и ружиять и сжимаются къ серединѣ. Чтобы вставить затыльникъ, нужно нѣсколько раздвинуть стѣнки. - 38 - Вдвинувь затыльникъ, вставить чеку съ правой или лѣвой замка, а большой палец на трубку замочныхъ рычаговъ, и сжать руку до отказа. Поднять свободный конец стороны. 41. Надѣть коробку съ возвратной пружиной: Положить рукоятку на роликъ. Надѣть цѣпочку барабанную, то довинтить ее до отказа, сначала рукою, а потомъ на крючокъ возвратной пружины, проведя ее нижь барaban. Подавая лѣвою рукою коробку вперед (растянувъ пружину), ступы его пришлись въ гибздъ на гайкѣ шатуна, и вращать захватить крючками коробки за соответствующіе шипы по направлению часовой стрѣлки (если смотрѣть сверху) лѣвой сторонѣ короба, а правою рукою въ это время держать отказа. пулеметь за правую ручку затыльника. Передъ надвиганіемъ коробки поставить воротокъ натяжнаго винта отвѣсно. 42. Вставить приёмникъ: По-зунь отвести въ крайнее лѣвое положеніе такъ, чтобы выступъ колѣчатаго рычага, служащаго для передвиженія ползуна, могъ войти въ вырѣзъ на лѣвой станинѣ рамы; затмь взять приёмникъ, пропустить пальцы въ его окно, и вставить его сверху въ коробъ, наблюдая, чтобы онъ вошелъ въ уровень съ верхними краями стѣнокъ короба. 43. Ввинтить надульникъ: Намотать на конецъ ствола у кожуха по направленію за-вертыванія надульника справа вверхъ налѣво (если вставить лицомъ въ поле) двумя оборотами толстую просаленную азбестовую нить (около 4 в.) ровнымъ плоскимъ слоемъ, чтобы она не выступала за края дыры въ кожухѣ. Ввинтить втулку въ надульникъ, вставить его въ дыру короба и завинтить сначала рукою, а затмь ключомъ. 44. Вложить замокъ: Взвести ударникъ, для чего взять въ лѣвую руку замокъ боевой личикой влѣво, верхними рожками личинки къ себѣ; средний палец правой руки наложить на нижній конецъ - 39 - туна и провѣрить — не свинтилась ли его гайка. Если кю, чтобы выстуны шатуна вошли за выступы въ каналѣ бки замочныхъ рычаговъ, и вложить замокъ въ коробь. то же время правою рукою плавно послать рукоять впе- до отказа; при этомъ замокъ отойдеть назадъ и своими рами станетъ противъ направляющихъ реберъ рамы; боевая ники должна опуститьсяся книзу. Затмь отпустить рукоятку; в этомъ замокъ долженъ своими ребрами пойти по направ- ющимъ пазамъ и стать на свое мѣсто. Спусгиг ударникъ съ боевого взвода, для чего поднять дохранитель и нажать на верхнюю часть спускового ры- 45. Закрыть крышки: Предварительно повѣрить — взошелъ ли приёмникъ на свое го, ребра замка въ направляющіе пазы рамы, послѣ опустить крышку. Если зубъ застежки при этомъ не за- чигь въ вырѣзъ на приёмникѣ, то ударить по концу крышки комъ или, нажавъ большими пальцами на застежку, опу- сь крышку въ коробь. РАЗБОРКА И СБОРКА ЗАМКА. 46. Разборка и сборка замка производится унтер- церами, наводчиками и прислугой пулемета. - 40 - 43. Разборка: а) взвести ударникъ на боевой взводъ. Положить замокъ лѣвою стороною на ладонь лѣвой руки, боевою личинкою впередъ и горизонтальною площадкою влѣво. Средній палецъ правой руки положить на нижній конецъ остова замка, а большой — на трубку замочныхъ рычаговъ, и сжать правую руку до отказа. б) Положить замокъ на лѣвый бокъ и вытолкнуть разрѣзную чеку выколоткой, имѣющей на концѣ углубленіе. (Разрѣзная чека, войдя головкой въ углубленіе выколотки, не можетъ раздвинуться при ея выталкиваніи). Если раздвижная чека подается туго, то слегка ударить по выколоткѣ деревяннымъ молоткомъ. Перевернуть замокъ на правый бокъ и вытолкнуть трубчатую ось той же выколоткой, введя узкую часть ея въ конецъ оси; тогда углоченная часть ея упрется въ закраины трубчатой оси. Если ось выходить туго, то ударять по выколоткѣ деревяннымъ молоткомъ. в) Вывести замочные рычаги, поворачивая ихъ трубкой книзу и удерживая подъемные рычаги въ поднятомъ положеніи. Если бы ударникъ не былъ взведенъ, то хвость лодыжки уперся бы въ трубку замочныхъ рычаговъ снизу и не позволилъ бы повернуть замочные рычаги книзу. г) Вывести подъемные рычаги изъ вырѣзовъ остова замка и отнять ихъ. Если бы ударникъ не былъ взведенъ, то нижній конецъ нижняго спуска, находясь въ крайнемъ заднемъ положеніи, препятствовалъ бы оси подъемныхъ рычаговъ продвинуться впередъ. д) Выдвинуть книзу боевую личинку. Если бы ударникъ не былъ взведенъ, то боецъ его, выходя изъ отверстія боевой личинки, не позволилъ бы снять ее, е) Поднять верхній предохранительный спускъ. - 41 - ж) Держа замокъ въ лѣвой рука горизонтально, пло- щадкою влѣво, такъ, чтобы рукою не закрывать отверстіе для бойка ударника въ передней стѣнкѣ (стова замка, нажать указательнымъ пальцемъ на нижній спускъ, а большимъ паль- цемъ на хвость лодыжки, плавно спустить ударникъ. з) Повернуть замокъ на правый бокъ. i) Повернуть замокъ заднею (открытой) частью остова книзу и вытолкнуть ось нижняго спуска; тогда нижній спускъ, вмѣстѣ съ боевой пружиной, выскочить изъ ствола. и) Вытолкнуть ось лодыжки толстою выколоткою и вы- нуть лодыжку. Если бы ударникъ не былъ спущенъ, то при выталки- ваніи осей лодыжки и нижняго спуска получилось бы зна- чительное треніе, благодаря сжатой пружинѣ, и пружина выскочила бы съ большой силою. к) Тонкой выколоткою вытолкнуть ось верхняго предо- хранительнаго спуска и вынуть этотъ спускъ, а затѣмъ и ударникъ, надавивъ пальцемъ на бокъ его. л) Разобрать боевую личинку. Вынуть верхнюю защелку, для чего предварительно выдвинуть задвижку верхней защелки, упирая выколоткою въ вырѣзъ на задвижкѣ и подавая ее въ сторону рожковъ личинки; выдвинуть ее изъ пазовъ личинки. Повернуть боевую личинку загибами вверхъ, послѣ чего гор- батая пружина и верхняя защелка сами выпадутъ изъ гнѣзда личинки. 48. Сборка: а) Вложить верхнюю защелку въ гнѣздо боевой личинки зубомъ къ рожкамъ личинки, широкимъ вы- ступомъ къ отверстію для бойка ударника, а горбатой сто- роной къ внутренней стѣнкѣ личинки. На правильное поло- женіе верхней защелки слѣдуетъ обращать особое вниманіе, такъ какъ неправильность ея положенія обнаружится только и заряжаніи. - 42 - Положить на верхнюю защелку горбатую пружину и выдвинуть защелку в треугольные пазы, сначала рукою, а потом к ней назад, опуская хвость лодыжки вниз, и подать нижний конец нижнего спуска к передней стёжке остова замка. б) Надёть боевую личинку пазами на ребра передней стёжки остова, рожками к выступу на стёжке; продвинуть её упора в этот выступ. в) Вложить ударник в направляющие пазы остова, придерживая боевую личинку в верхнем крайнем положении подложкой державной ручки, чтобы дыры для бойка ударника в боевой личинке и в передней стёжке остова замка совпали и боец удара не мог пройти через них. г) Вложить верхний предохранительный спуск пружины к горизонтальной площадке остова замка, утолщенный концом вперед, вставить чеку. Если чека верхнего предохранительного спуска не входить, то, нажимая большим пальцем левой руки на головку чеки и наложив большую палец правой руки на горизонтальную площадку сверху, вытягивать и закреплять её разрезной чекой, вставив ее с указательный — на верхний предохранительный спуск снизу противоположной стороны, для чего положить замок на стол несколько раз сжать и разжать пружину; тогда, при совпадении правую сторону, вставить чеку и нажать на нее. При дени дырь в остове замка и в верхнем предохранительном трубчатой оси несколько выйдет из дыры и упрется помп спуск, чека пройдет без затруднений. Затем под стол. Тогда, взяв замок в руку, сжать большим и указательным пальцами головки разрезной чеки и трубчатой оси. д) Вложить лодыжку головкой в вырез ударника, держа ее за хвость в таком положении, в каком она должна находиться при спущенном ударнике. Затем вложить её совместив сосок оси с вырезами в правой щеке и установить её так, чтобы она не выдавалась из щеки остова замка. е) Вложить нижний спуск плоской стороной к боевой личинке до совпадения дыры нижнего спуска с дырами остова и вставить его в ось так, чтобы она не выдавалась из-за поверхности щеки остова замка. - 43 - ж) Вложить подъемный рычаг, для чего отвести ударник назад, опуская хвость лодыжки вниз, и подать нижний конец нижнего спуска к передней стёжке остова замка. При не взведённом ударнике, шептало нижнего спуска, вырвалось в лодыжку, отвело бы нижний конец нижнего спуска назад. В таком положении этот конец входил бы в винты выреза остова замка и тем мешал бы оси подъемных рычагов войти в них. При взводе рычагов следует направлять передние (длинные) их концы ниже боковых выступов боевой личинки выше треугольных выступов остова замка, а ось — ниже хвоста лодыжки. з) Надёть на остов замка замочные рычаги так, чтобы дыры в щеках замочных рычагов и в пальцах предохранительного спуска не входить, то, нажимая большим пальцем левой руки на головку чеки и наложив большую палец правой руки на горизонтальную площадку сверху, вытягивать и закреплять её разрезной чекой, вставив ее с указательный — на верхний предохранительный спуск снизу противоположной стороны, для чего положить замок на стол несколько раз сжать и разжать пружину; тогда, при совпадении правую сторону, вставить чеку и нажать на нее. При дени дырь в остове замка и в верхнем предохранительном трубчатой оси несколько выйдет из дыры и упрется помп спуск, чека пройдет без затруднений. Затем под стол. Тогда, взяв замок в руку, сжать большим и указательным пальцами головки разрезной чеки и трубчатой оси. и) Вложить с правой стороны трубочную ось замочных рычагов, благодаря чему головка разрезной чеки заскочит за ступы в канале трубчатой оси. i) Боевую личинку поднять кверху. к) Держа замок на ладони левой руки горизонтально и держивая боевую личинку в ее верхнем положении, льцем правой руки отвести нижний конец нижнего спуска зад, до упора в ось подъемных рычагов, и следя за тем, чтобы спуск не изменил этого положения, средним пальцем правой руки нажать на трубку замочных рычагов. - 44 - говъ и прижать верхній предохранительный спускъ къ гори- зонтальной площадкѣ остова замка. Указательнымъ пальцемъ правой руки прижать хвость лодыжки къ трубкѣ замочныхъ рычаговъ (снизу), отчего головка лодыжки подастся впередь и выдвинетъ боекъ ударника изъ дыры боевой личинки. л) Вложить боевую пружину, для чего взять замокъ въ левую руку и упереть его головкой остова замка во что- нибудь твердое, придерживая хвость лодыжки къ трубкѣ замочныхъ рычаговъ; правою рукою, нажимая на закруглен- ный изгибъ боевой пружины, вдвинуть ее въ остовъ; при этомъ длинный конецъ пружины долженъ быть обращенъ къ сторонѣ боевой личинки. Если пружину вставить при взведенномъ ударникѣ, то длинный конецъ ея не войдетъ въ вырезъ ударника, а ста- нетъ впереди выступа, а замокъ не можетъ действовать, что обнаружится только впослѣдствіи, при провѣркѣ замка или при стрѣльбѣ. Провѣрить дѣйствіе замка. РАЗБОРКА И СБОРКА ПРИЦѢЛА. 49. Разборка и сборка прицела производится только офицерами и унтер-офицерами: 50. Въ прицѣлахъ откидныхъ: Для разборки слѣдуетъ; вывинтить винтъ маховичка, снять пластинку тормаза и маховичокъ. Для сборки: опустить хомутикъ въ крайнее нижнее по- ложение и надѣть маховичокъ такъ, чтобы утолщенная часть тормознаго рычага пришлась между концами пластинчатой пружины маховичка. Прижимая къ кругу хомутика махо- вичокъ, поворачивать его въ сторону, какъ для опусканія хомутка; при этомъ одинъ конецъ пружины отводится утол- щеннымъ концомъ рычага въ сторону и заскочить между концами пружины. Затѣмъ наложить пластинку тормаза выступомъ въ широкій выступь маховичка и ввинтить винтъ. Послѣ сборки повѣрить дѣйствіе маховичка, какъ при зажатомъ, такъ и при опущенномъ тормазѣ. 51. Въ выдвижныхъ прицѣлахъ: Для разборки слѣдуетъ: вывинтить винтъ маховичка и снять маховичокъ. Для сборки: поставить стебель прицѣла въ крайнее верхнее положеніе и, придерживая его рукою, надѣть маховичокъ такъ, чтобы утолщенный конецъ тормазнаго рычага пришелся между концами пластинчатой пружины маховичка. Прижимая маховичокъ къ кругу хомутка, поворачивать его въ сторону, какъ для выдвинанія стебля прицѣла; при этомъ конецъ пластинчатой пружины утолщеннымъ концомъ рычага заскочить между концами пружины. Ввинтить винтъ маховичка. Послѣ сборки, повѣрить дѣйствіе маховичка, выдвигая и опуская стебель прицѣла. ГЛАВА III. Осмотръ пулемета. 52. Послѣ каждой сборки, чистки и при подготовкѣ пулемета къ ученью и стрѣльбѣ слѣдуетъ произвести осмотръ пулемета согласно нижесказаннаго. 53. Осмотръ замокъ: Вынуть замокъ изъ пулемета и сначала провѣрить — изъ своихъ ли частей онъ собранъ. Номера на частяхъ замка ставятся: на остовѣ замка (на 46 - горизонтальной площадке); на замочных рычагах; на правой щеке; на боевой личинке (на правом боку); на подъемных рычагах (с правой стороны). Остальные части взаимно-заменяемы, а потому на них номеров не ставится. Проверить действие замка, несколько раз взводя ударник на боевой взвод и спуская его. При введении ударника должны послѣдовать два щелчка: первый—при заскакивании шептала нижняго (спуска за боевой взвод лодыжки и второй—при заскакивании выступа верхняго предохранительнаго спуска за выступъ на ударникѣ. Проверить правильность выхода бойка ударника: конец хвоста лодыжки долженъ вплотную упираться в нижнюю поверхность трубки замочных рычагов. Проверить движение боевой личинки; при введенному ударникѣ она должна падать от собственного веса. Проверить движение подъемных и замочных рычагов: предоставленные сами себѣ, они должны падать от собственнаго веса. При поднятой боевой личинке и поднятой трубке замочных рычагов, подъемные рычаги должны упираться в боевые выступы на ней. При введенном ударнике и при поднятом предохранительном спуске, ударник должен спускаться с боевого взвода только под действием нижнего спуска. Для проверки этого, взвести ударник и спустить его с верхняго предохранительнаго спуска. При опущенном предохранительном спуске, ударник не должен спускаться при нажатии на нижний спуск; для проверки, положив замок на ладонь левой руки и наложив большой палец правой руки на остов ниже хвоста лодыжки, указательнымъ пальцем той же руки нажать на нижний спуск. - 47 - Повѣрить — пружинять ли защелки въ боевой личинкѣ: при нажатіи на ту или другую защелку, она должна опу- скаться и затѣмъ „энергично" становиться въ прежнее поло- женіе. 54. Осмотрѣть пріемникъ: Вынуть его и проверить плавность движенія ползуна. При наклонѣ пріемника, ползунъ долженъ свободно двигаться по назамъ. При сильномъ треніи и неплавномъ ходѣ, смазать всѣ части ползуна. Осмотрѣть пружинки верхнихъ и нижнихъ пальцевъ: онѣ должны дѣйствовать энергично. Вложить замокъ и пріемникъ на свое мѣсто и осмотрѣть пулеметъ въ собранномъ видѣ и повѣрить дѣйствіе его частей. Рукоятка не должна плотно прилегать къ ролику. Для повѣрки наложить на роликъ полоску бумаги и опустить рукоятку; бумага должна свободно вынуться изъ-подъ руко- ятки. Затѣмъ открыть крышку, приподнять рукоятку и под- ложить бумагу подъ выступъ рамы; опустить рукоятку, при- чемъ колѣно мотыля настолько плотно прижметь бумагу къ выступамъ рамы, что ее вытянуть изъ-подъ нихъ нельзя. Если бумага не будетъ удерживаться между мотылемъ и выступомъ рамы, то это указываетъ, что замокъ слинкомъ и плотно прилегаетъ къ заднему обрѣзу ствола, что можетъ произойти отъ излишнихъ прокладокъ подъ гайку шатуна. 55. Повѣрить правильность движенія замка: Открыть крышку. Плавно подать рукоятку впередь до отказа; при этомъ замокъ долженъ отойти назадъ, скользя ребрами горизонтальной площадки въ назахъ реберъ рамы, до своего крайняго положенія, которое опредѣляется тѣмъ, что ребра горизонтальной площадки остова замка выйдутъ изъ пазовъ рамы. Горизонтальная площадка должна ровно, - 48 - по всей своей длине, прилегать ребрами к верхней плоскости нижней части (более длинной) ребер рамы. Боевая личинка, отойдя вместе с замком назад и миновав рожки выступа короба, должна свободно, под действием собственной тяжести, опуститься и стать рожками ниже выступов короба. Отпустить рукоятку. При этом замок должен энергично пойти вперед и войти в пазы ребер рамы. Если этого не случится, то это указывает на неисправность частей замка или на неправильную его сборку. Когда замок дойдет до своего крайнего переднего положения, боевая личинка должна энергично податься вперед. Поверить правильность подъема боевой личинки: закрыть крышку короба, поставить пустую гильзу шляпкой на крышку короба, надь боевой личинкою; подать рукоятку вперед и отпустить ее. При этом боевая личинка, поднимаясь, должна настолько сильно ударить в крышку короба, что гильза подскочит. Если этого не случится, то следует тщательно осмотреть замок. Поверить правильность взведения ударника на боевой взвод лодыжки и верхнего предохранительного спуска. Правильность должна выразиться двумя отчетливыми щелками при плавной подаче рукоятки вперед. Первый щелчок произойдет от заскакивания шептала за боевой взвод лодыжки, а второй — от заскакивания выступа верхнего предохранительного спуска за выступ (взвод) на ударнике. Поверить спуск ударника, для чего нажать на спусковой рычаг. Спуск дает себя знать щелчком, что укажет, что боевой взвод лодыжки и шептало нижнего спуска работают правильно. - 49 - Повѣрить — удерживается ли ударникъ верхнимъ предохранительнымъ спускомъ, введеннымъ до подъема замочныхъ рычаговъ, для чего вынуть чеку затыльника и немного приподнять его; затемъ подать рукоятку впередь до отказа. Отъ этого замокъ отойдетъ назадъ, а ударникъ взведется на взводъ верхняго предохранительнаго спуска. Плавно отпустить рукоятку и придержать ее, не доведя до рамы. Потянуть спусковую тягу на себя: ударникъ не долженъ спуститься. Провѣрить правильность работы боевой личинки и защелокъ, для чего взять ленту, снаряженную учебными патронами, и продѣлать нѣсколько разъ заряжаніе. 56. Повѣрить работу приемника, вставленнаго въ коробь: Поставить рукоятку отвѣсно и, взявшись за ось мотыля и рукоятку, съ силою отодвинуть раму со стволомъ назадъ до отказа. Передвигая раму со стволомъ впередъ и назадъ, обращать вниманіе на плавность движенія ползуна и особенно на то, чтобы колѣнчатый рычагъ не качался въ вырезѣ станины рамы. 57. Повѣрить плавность движенія ствола съ рамой въ кожухѣ и коробѣ: Передвигать ихъ впередъ и назадъ, какъ указано выше. При этомъ, стволъ долженъ достаточно плотно ходить въ трубкѣ кожуха. Если движеніе ствола очень свободное или очень тугое, то вынуть его и осмотрѣть задній и передній сальники. Повѣривъ плавность движенія ствола, смазать его по концамъ. Для смазки передняго конца, впустить смазку черезъ боковыя отверстія въ надульникъ. - 50 - 58. Осмотреть зазоры въ заднихъ вырѣзахъ короба между стѣнкой короба и передними плоскостями выступовъ рамы: Если зазоровъ этихъ нѣтъ, то гайку на стволѣ подать впередъ, для чего подложить подъ нее мѣдную прокладку. 59. Повѣрить плавность хода спусковой тяги: Нажать на конецъ рычага затыльника. Тяга должна ходить свободно; несвободное движение тяги чаще всего происходитъ вслѣдствіе погиба ея, забоинъ и помятостей. 60. Повѣрить натяженіе возвратной пружины: Откинуть замокъ, для чего подать рукоятку впередъ, взяться за рожки боевой личинки и, отводя рукоятку назадъ, поднять замокъ кверху и положить его на затыльникъ. Затѣмъ, одно колцо всѣсовъ надѣть на головку рукоятки, а за другое тянуть вѣсы вверхъ. Замѣтить, на какомъ дѣлении вѣсовъ будетъ указатель въ тотъ моментъ, когда рукоятка сдвинется съ мѣста. Натяженіе пружины должно быть отъ 6 до 12 фунтовъ въ зависимости отъ степени износа ствола. Сильный износ требуетъ меньшаго натяженія. Для стрѣльбы изъ новаго ствола натяженіе устанавливать около 10 фунтовъ, а для стрѣльбы изъ старыхъ стволовъ—такое, какое было на послѣднемъ стрѣльбѣ (по формуляру). 61. Провѣрить зазоръ между обрѣзомъ ствола и передней плоскостью боевой личинки: Вставить повѣрочный патронъ въ боевую личинку и ввести его въ патронникъ. Онъ долженъ входить въ него съ небольшимъ усилиемъ. Когда патронъ свободно войдетъ въ патронникъ, а рукоятка свободно ложится на роликъ, надо, вынувъ приёмникъ, посмотреть сверху на величину зазора между шляпкой патро - 51 - обрѣзомъ ствола; необходимо имѣть въ виду, что при зна- тельномъ зазорѣ могутъ быть поперечные отрывы гильзъ, то вызоветъ остановку стрѣльбы. Для уменьшенія этого зазора, подложить стальное запас- ное кольцо подъ гайку шатуна. Если имѣются повѣрочные шашки 0,064 и 0,066, (ука- занныя въ циркулярѣ Главнаго Штаба 1906 года № 382, то равильность запиранія повѣряется ими: Надѣть на боевую личинку сначала первую, а потомъ вто- рую шашку, и оба раза ввести ихъ безъ усилия¹) въ патрон- никъ ствола. Въ первомъ случаѣ, при слабомъ надавливаніи а рукоятку, она должна лечь на роликъ, а во второмъ слу- чаѣ не должна ложиться. При маломъ зазорѣ, рукоятка не ложится на роликъ и уже значительное усилие, чтобы подать ее на мѣсто. Для страненія этого недостатка, надо отвинтить гайку на шатунѣ убавить подкладку. 62. Осмотрѣть, прочно ли закрѣпляется хомутикъ въ приданномъ ему положеніи на стойкѣ прицѣла и не слабъ ли винтъ маховика, а въ прицѣлахъ выдвижныхъ— прочно ли удерживается стебель прицѣла въ окнѣ хомутека. Если хомутикъ сдаеть или винтикъ ослабъ, то подвин- тить его. 63. Повѣрить правильность установки надуль- ника и втулки: Надульникъ и втулка должны быть ввинчены до отказа. 64. Повѣрить правильность дѣйствія предохра- нителя и спускового рычага: ¹) Введеніе шашекъ въ патронникъ съ усилениемъ ведетъ къ порчѣ шашекъ - 52 - Пружины предохранителя и рычага должны действовать энергично, а оси ихъ не должны быть погнуты; въ противномъ случаѣ могутъ быть нечаянные выстрѣлы¹). ГЛАВА IV. Чистка и сбереженіе пулемета. ЧИСТКА ПУЛЕМЕТА. 65. Для чистки, протиранія и смазыванія пулемета нужно имѣть. а) шомполъ; б) чистыя и мягкія тряпки; в) паклю, очищенную отъ кострики; взамѣнъ пакли допускаются хлопчато-бумажные концы, которые предварительно должны быть разобраны и размотаны; г) смазку: ружейное сало, керосинъ, веретенное или деревянное масло со скипидаромъ (который дѣлаетъ смазку жиже). 66. Чистку пулемета слѣдуетъ производить передъ новою смазкою его; при продолжительномъ храненіи и послѣ каждаго учения въ полѣ или казармѣ. ¹) Въ циркулярѣ Главнаго Штаба 1907 г., № 882 приведены: а) Порядокъ осмотра пулемета въ собранномъ и разобранномъ видѣ штабъ-оффицерами, осматривающими оружіе §§ (51—72). б) Журналъ осмотра пулемета (форма № 4). в) Руководство къ устраненію недостатковъ и поврежденій средствами войсковыхъ частей (стр. 626—645). г) Перечневая вѣдомость бракованнымъ частямъ (фор. №5). д) Вѣдомость лекалъ и приборовъ. Со всѣмъ изложенными въ указанномъ циркулярѣ должны быть обязательно знакомы начальники пулеметныхъ командъ. - 53 - Если же пулеметъ, по какимъ-либо причинамъ, не можетъ быть прочищенъ тотчасъ послѣ стрѣльбы, то слѣдуетъ немедленно протереть каналъ ствола паклею или тряпкою, пропитаннными смазкою. Для этого отнять возвратную пружину, открыть крышку и вынуть замокъ; открыть окно затыльника, поднять рукоятку кверху и протирать каналъ ствола со стороны затыльника. Такое протираніе облегчаетъ послѣдующую чистку и до нѣкоторой степени предохраняетъ каналъ ствола отъ быстраго заржавленія. При первой же представившейся возможности слѣдуетъ приступить къ чисткѣ канала ствола. Послѣ чистки каналъ долженъ быть тотчасъ же вытерть и смазань. Если на какихъ-либо частяхъ пулемета окажется пороховой нагаръ, то сперва слѣдуетъ стереть его тряпкою, а потомъ вытереть насухо и смазать. Главное вниманіе при чисткѣ должно быть обращено на устраненіе ржавчины. Малѣйшую красноту, появившуюся на какой-либо части пулемета, нужно отчистить, оттирая ее тряпкою, предварительно размягчивъ ржавчину смазкою. Ржавчину, не поддающуюся этому способу, слѣдуетъ смазать, оставить на нѣкоторое время въ тепломъ мѣстѣ, а потомъ свести помочью палочки изъ дерева; ржавчину, не отчищающуюся и этимъ способомъ, слѣдуетъ выводить въ оружейной мастерской. Ржавчину, образовавшуюся въ каналѣ ствола и патронникѣ, какъ равно ржавчину на соприкасающихся частяхъ, не прибѣгая къ другимъ способамъ отчистки, во избѣжаніе порчи этихъ частей, сводить тряпкою, пропитанною смазкою и керосиномъ. ЧИСТКА СТВОЛА И РАМЫ. 67. Для чистки канала ствола съ патронникомъ слѣдуетъ: открыть крышку, вынуть замокъ, отвинтить надульникъ, взять кусокъ пакли, длиною вершка въ два, разровнять паклю лентою и, перегнувъ ее, продѣть въ щели шомпола. Затѣмъ смазать паклю саломъ и ввести шомполь въ каналъ ствола, наблюдая, чтобы онъ входилъ съ небольшимъ усилиемъ и чтобы пакля заполняла нарѣзы. Паклю можно пропитывать, вместо смазки, керосиномъ, наблюдая, чтобы она не была мокрою, а лишь влажною. Затѣмъ, медленно и плавно продвинуть по всей длине канала шомполь, не изгибая его, и тянуть его обратно. Исполнивъ это 2—3 раза, перемѣнить паклю. Протираніе канала ствола, перемѣняя паклю, продолжать до тѣхъ поръ, пока пакля не будетъ совершенно чистою. Послѣ продолжительной стрѣльбы автоматическимъ огнемъ, въ особенности острыми пулями, на поверхности канала ствола получается налетъ отъ свинца и мельхіоровой оболочки. Чѣмъ чаще при стрѣльбѣ охлаждать стволъ, тѣмъ дольше налетъ этотъ не будетъ появляться. Если шомполь засядетъ въ каналѣ ствола, то, не дѣлая усилия, чтобы вытянуть его или продвинуть далѣе, слѣдуетъ пустить въ каналъ ствола немного смазки, послѣ чего, опять не употребляя большого усилия, сдѣлать попытку вытянуть шомполь изъ канала ствола. Обрѣзъ ствола очищается отъ нагара деревянными палочками; если же этотъ способъ не приводить къ цѣли, то нагаръ отмачивается керосиномъ. Чистка патронника производится шомполомъ или деревянной палочкой. - 55 - Смочить паклю смазкою, ввести шомполь въ патронникъ и чистить или протирать его и нульный входь, какъ выше указано при чисткѣ канала ствола. Окончивъ чистку, вынуть стволь и осмотрѣть—не осталось ли грязи въ каналѣ и въ патронникѣ. Для смазки ствола, продѣвъ въ ушки шомпола чистую паклю, умѣренно покрыть ее смазкою и, плавно проводя шомполь по всему каналу ствола, равномерно и необильно смазать нарѣзы и поля, а также патронникъ со скатомъ и нульный входь. Снаружи стволь обтирается сперва сухими тряпками, а затѣмъ пропитанными смазкою. Загрязненные сальники необходимо замѣнять, хорошо обтерть въ мѣста подъ ними, во избѣжаніе заржавленія. Чистка рамы производится помощью деревянныхъ палочекъ и сухихъ тряпокъ. Послѣ чистки, всѣ внутреннія и наружныя части рамы обтираются тряпками, пропитанными смазкою. Замокъ послѣ каждой стрѣльбы и ученья чистить, не разбирая его; части замка обтирать снаружи сначала сухими тряпками, а затѣмъ тряпками, пропитанными смазкою или керосиномъ. Въ случаѣ сильнаго загрязненія замка, слѣдуетъ разобрать его, а затѣмъ чистить и обтирать части сначала сухими тряпками, а потомъ тряпками, пропитанными смазкою или керосиномъ; при этомъ каналы, пазы, нарѣзы и вырѣзы должны быть предварительно отчищены отъ грязи и сгустившейся смазки посредствомъ деревянныхъ палочекъ. Коробь и кожухъ чистятся сухими тряпками или хлопчато-бумажными концами, а также при помощи деревянныхъ налочекъ или шомпола. - 56 - Протереть и смазать ствольную и выводную трубку. Обтереть коробь и кожухъ, удалить копоть и грязь, и смазать ихъ. 68. Затыльникъ обтирается сухими тряпками или паклей; спиральные пружины и пазы смазываются. Приемникъ обтирается отъ нагара сухими тряпками и смазывается просаленными тряпками. Пружики, надавливающія на пальцы, смазываются кисточкой. Изъ надульника послѣ стрѣльбы вывинчивается втулка, а затѣмъ вывинчивается надульникъ. Съ надульника и втулки обтирается грязь и нагаръ; надульникъ и втулка опускаются въ керосинъ, въ которомъ нагаръ размягчается, послѣ чего нагаръ окончательно счищается съ обрѣза втулки чѣмь-нибудь твердымъ, а надульникъ очищается отъ нагара посредствомъ сверла ключа. Если стрѣльба производилась съ втулкой съ конусообразнымъ отверстіемъ и колпачкомъ, то вынуть колпачокъ съ накопившимся въ немъ нагаромъ. Вичистить надульникъ и колпачекъ. 69. Когда всѣ части пулемета вычищены и смазаны, то, собравъ ихъ, слѣдуетъ: а) Обтереть пулеметъ отъ излишней смазки. Обильная смазка способствуетъ загрязненію частей и, застывая въ холодное время года, можетъ служить причиною неисправнаго ихъ дѣйствія, а въ особенности осьбчекъ. б) Отвести назадъ стволъ и смазать его между заднимъ сальникомъ и бронзовой гайкой; затѣмъ влить масла въ замокъ и смазать всѣ трущіяся части, послѣ чего сдѣлать движеніе впередь и назадъ рукояткою, для равномернаго распредѣленія смазки. в) Осмотрѣть пулеметъ — не пристали ли къ нему песокъ или пыль и проч. - 57 - г) Если замок оставляется в пулеметѣ, то послѣ по- вѣрки дѣйствія механизмовъ спустить ударникъ. д) Оберегъ и вычистить принадлежность для чистки. е) Замокъ въ собранномъ видѣ, со спущенными ударни- комъ, хранится въ веретенномъ маслѣ 1). Предварительно всѣ части замка должны быть на сухо вытерты, такъ какъ влаж- ность въ частяхъ будетъ при храненіи способствовать заржа- вленію. При храненіи наблюдать, чтобы весь замокъ былъ погруженъ въ масло. ж) При постановкѣ пулемета на храненіе, снять цѣпочку барабана съ крючка возвратной пружины. Запасныя части хранятся въ веретенномъ маслѣ. СБЕРЕЖЕНІЕ ПУЛЕМЕТА. 20. Ближайшее завѣдываніе пулеметомъ возлагается на наводчика. Въ какихъ бы условіяхъ наводчикъ не находился, онъ долженъ заботиться о сбереженіи своего пулемета и со- держать его въ чистотѣ и исправности. Пулеметные унтер-офицеры должны строго наблюдать за тѣмъ, чтобы наводчики выполняли всѣ правила содержанія пулемета въ порядкѣ. Для содержанія въ чистотѣ и исправности слѣдуетъ: а) осматривать пулеметы, не находящіеся въ употребле- ніи и хранящіеся въ отдельномъ помѣщеніи, и смазывать ихъ не менѣе одного раза въ мѣсяцъ. 1) Сосудъ для жидкости, въ которомъ хранятся замки, долженъ быть двойной—наружный сплошной, съ крышкой, и внутренній—выемной, съ дырчатымъ дномъ. Между днями наружнаго и внутренняго сосудовъ должно быть разсѣяніе въ 2 или 2½ дюйма, чтобы въ этомъ про- странствѣ могъ помѣщаться отстой жидкости, могущей со- держать воду и накопляющуюся отъ попадающей пыли грязь. - 58 - б) Обращать внимание, чтобы при хранении пулемета ударникъ былъ всегда слуцень и возвратная пружина отцеплена. в) Передъ выездомъ на ученье осмотрѣть пулеметь, а по окончаніи занятій или по возвращеніи со стрѣльбы протереть каналъ ствола и патронникъ. г) При чисткѣ пулемета разобранныя части, во избѣжание порчи ихъ, оберегать отъ ударовъ и паденія; при заряжаніи и разряжаніи, встрѣчая затрудненія—не дѣлать излишняго усилия, а сначала опредѣлить причину задержки. д) Оберегать пулеметъ отъ песку, пыли и снѣга, которые, попадая въ каналъ ствола, могутъ быть причиною царлинья, раздутости и разрыва, а попадая въ другія части пулемета—затруднять ихъ дѣйствіе. При автоматической стрѣльбѣ охлажденіе воды въ кожухѣ слѣдуетъ производить не рѣже, какъ послѣ 500 выстрѣловъ, причемъ не слѣдуетъ выпускать горячую воду изъ кожуха, а погомь вливать холодную, такъ какъ отъ рѣзкаго охлажденія стволъ можетъ испортиться. Охлажденіе воды производится наливаніемъ ея въ кожухъ черезъ наливное отверстіе до тѣхъ порь, пока изъ пароотводнаго отверстія не будетъ выливаться чуть теплая вода. е) Пулеметы во всѣхъ случаяхъ храненія должны быть накрыты брезентомъ. ж) При расположеніи на мѣстѣ, за исключеніемъ особо уважительныхъ случаевъ, пулеметы хранить въ крытомъ, сухомъ помѣщеніи. з) При перевозкѣ по желѣзной дорогѣ, пулеметы на станкѣ или треногѣ закрѣплять такъ, чтобы они не сдвигались съ мѣста. і) При лагерномъ расположеніи пулеметы, если только возможно, слѣдуетъ хранить въ крытомъ помѣщеніи или, по крайней мѣрѣ, подъ навѣсомъ. 59 ГЛАВА V. Подготовка пулемета к стрельбе. 31. Осмотръть патроны. Подлежать забракованію патроны съ трещинами въ гиль- захъ, съ помятостью по корпусу, по скату и дульцу, съ сильно попорченными капсюлями и со слабо вставленными пулями. Особенно тщательно слѣдуетъ осмотрѣть патроны, вставленные въ ленты при помощи прибора, т. к. при сна- ряженіи лентъ бываютъ случаи порчи патроновъ, помятости гильзъ, расшатыванія и искривленія пули въ дульцѣ и оса- живанія пули въ гильзу глубже нормальнаго. Если патроны были уже снаряжены въ ленты, то осмот- рѣть ихъ въ лентахъ, не вынимая. 32. Осмотрѣть ленты. При осмотрѣ лентъ обратить вниманіе на пластинки и выправить погнутыя, а выпавшія заклепки замѣнить новыми. Порванныя ленты починить. 33. Снарядить ленты. Снаряженіе лентъ можно вести при помощи прибора и вручную. При новыхъ лентахъ, а также при давно неупотребляв- шихся, слѣдуетъ предварительно растянуть гнѣзда помощью стережня. Патроны вставляются такъ, чтобы пули были обращены въ сторону выступающихъ концовъ длинныхъ пластинокъ, а головки были строго выравнены съ этими концами. Новыя ленты, снаряженныя приборомъ, обыкновенно пере- кашиваются въ сторону шляпокъ, а потому, передъ укладкою въ патронные ящики, полезно растянуть ихъ руками. - 60 - Выравнивать патроны лучше всего, раскладывая снаря- женную ленту на столъ и упирая въ доску, какъ головки пуля, такъ и длинныя пластинки. 24. Ленты съ патронами уложить въ ящикъ пра- вильными рядами такъ, чтобы пули были обращены въ сторону, указанную на ящикѣ рисункомъ патроновъ или стрѣлкою. Если на ящикѣ такихъ изображений нѣтъ, то для правиль- ной укладки лентъ нужно поставить передъ собой патрон- ную коробку и ящикъ для 250 штукъ такъ, чтобы крышка откидывалась вправо, а для пулеметовъ на лафетахъ—влѣво, и класть ленту пулями впередъ. 25. Наполнить кожухъ водою. Открыть пароотводную дыру въ кожухѣ; открыть налив- ное отверстіе, наполнить кожухъ водою изъ сосуда для охла- жающей жидкости или парусиноваго ведра. Для наполненія кожуха хватаетъ три четверти ведра. При колесныхъ пулеметахъ (со щитами и имѣющими ящики для воды на щитахъ) поднять клапанъ въ ящикѣ для воды, повернуть его, открыть крань, вставленный въ верхнюю дыру кожуха, и, когда вода пойдетъ черезъ пароотводную дыру, опустить клапанъ, закрыть крань и пароотводную дыру. Ящикъ долить водою. При стрѣльбѣ въ холодъ, когда вода замерзаетъ, вместо воды приготовить смѣсь изъ трехъ частей воды и одной части глицерина (по объему). При стрѣльбѣ подъ большими углами возвышения натя- женіе возвратной пружины надо увеличивать, а подъ углами склоненія уменьшать; въ томъ и другомъ случаѣ—слѣдуетъ возможно чаще возобновлять смазку, такъ какъ она быстро стекаетъ съ трущихся частей пулемета. 26. Послѣ осмотра всѣхъ частей, во всѣ механизмы и - 61 - трущіяся части налитъ смазку изъ трехъ частей веретеннаго масла и одной части скнндара (по объему). 27. Уложи́ть запасныя части и принадлежность. Изъ числа запасныхъ частей на стрѣльбѣ нужно имѣть: собранный замокъ, ударникъ и боевую пружину—на каждый пулеметъ; надульникъ и запасный приемникъ въ собранномъ видѣ—по одному на два пулемета. Изъ принадлежности — на каждый пулеметъ: шомполъ, вѣсы и ключь для завинчиванія надульника, приборъ для извлеченія оторвавшихся дулецъ и металлическія выколотки. ГЛАВА VI. Взаимодѣйствіе частей пулемета. 28. Пулеметъ не заряженъ, стволъ запертъ замкомъ и ударникъ не взведенъ. При этомъ положеніе частей пулемета слѣдующее: Стволъ и рама находятся въ крайнемъ переднемъ положе- ніи, причемъ гайка ствола упирается въ верхнюю трубку зад- няго дна кожуха; передній конецъ ствола входить въ надуль- никъ и сбрѣзъ его приходится передъ кольцеобразнымъ пазомъ надульника; выступы на станинахъ рамы не упираются перед- ними плоскостями въ стѣнки короба и между ними остается небольшой зазоръ. Замокъ вложенъ въ раму и запираетъ обрѣзъ ствола (черт. 34); ударникъ спущенъ и боекъ (д) вышелъ черезъ отверстіе боевой личинки внаружку; боевая пружина (з) раз- жата; длинный конецъ ея, находясь въ переднемъ вырѣзѣ ударника, удерживаетъ его въ крайнемъ переднемъ положе- - 62 - ні; короткій конець упирається въ верхній конець (п) нижняго спуска и прижимаетъ его къ лодыжкѣ; лодыжка своей го- ловкой находится въ вырѣзѣ ударника, а ея хвость упи- рается въ трубку замочныхъ рычаговъ; эта трубка и шатун составляютъ съ мотылемъ тупой уголъ, обращенный вершиной кверху; концы замочныхъ рычаговъ зашли въ вырѣзы подь- емныхъ рычаговъ, которые своими передними концами упи- раются подъ выступы боевой личинки и удерживаютъ ее въ верхнемъ положеніи; предохранительный спускъ, верхней ча- стью трубки замочныхъ рычаговъ, выведенъ кверху изъ за- предохранительнаго взвода на ударникѣ и лежить на верхней его плоскости. Черт. 34. Возвратная пружина въ наименьшемъ натяже- ніи. Соединенная съ неко- й точка барабана натя- нута. Мотыль, образуя ста- туномъ тупой уголъ, обращенный кверху, упи- рается колѣномъ въ вы- ступы на ребрахъ рамы Цѣпочка заставляетъ рукоятку вращаться спе- реди назадъ, и, когда нѣтъ отдачи, рукоятка нахо- дится своей узкой частью надъ роликомъ, не доходя до него на толщину листа бумаги. Лечь на роликъ Замокъ со спущеннымъ ударникомъ... препятствуетъ ей моты- упершійся колѣномъ въ выступъ реберъ рамы. - 63 - Задержка отключена подъ дѣйствіемъ собственной тяжести средь и своимъ верхнимъ выступомъ не препятствуетъ подь- рукоятки. Верхняя часть спускового рычага отведена спиральною ужинною назадъ; нижній его конецъ, соединенный со спуско- о тягою, посылаетъ послѣднюю впередь и удерживаетъ ее крайнемъ переднемъ положеніи. 79. Въ пріемникѣ: пятка колѣчатаго рычага упирается заднюю стѣнку вырѣза на лѣвой станціи рамы, отчего рычагъ не можетъ отойти вправо, и тѣмъ удерживаетъ пол- въ крайнемъ его лѣвомъ положеніи; на верхніе пальцы авливаютъ пружинки, отчего свободные концы ихъ опущены зу; на нижніе пальцы надавливаютъ снизу концы пластин- ой пружины, отчего концы ихъ подняты кверху и нахо- ся правѣе концовъ верхнихъ пальцевъ настолько, что въ между ними можетъ помѣститься патронъ. Коробь закрыть крышкой. 80. Заряжаніе. а) Вставить правою рукою справа конецъ ленты съ па- номъ въ пріемникъ, а лѣвою тянуть ее черезъ весь пріем- ь до отказа. При продвиганіи ленты въ окно пріемника, вый патронъ надавить на нижніе пальцы, отчего послѣдніе стается, а когда онъ пройдетъ ихъ, то они поднимутся и ется въ патронъ съ правой его стороны и не позволять выпасть обратно; концы верхнихъ пальцевъ будутъ одиться подъ патрономъ и лѣвѣе его. Шляпка перваго патрона упрется въ ребро боевой личинки, его продвинуть ленту съ патронами дальше влѣво будетъ зя. б) Взявшись правою рукою за рукоятку, повернуть ее редь до отказа и въ это же время лѣвою рукою протянуть - 64 - ленту влѣво. При этомъ мотыль и шатунъ опустятся и отве- дуть замокъ назадъ, причемъ ось мотыля, вращаясь вмѣстѣ съ барабаномъ, наматываетъ на него цѣпочку и растягиваетъ возвратную пружину. Боевая личинка, скользя своими рож- ками по верхнимъ планкамъ короба и миновавъ ихъ, опустится подъ дѣйствіемъ собственнаго вѣса и пружинокъ крышки короба, до упора въ передніе концы колѣчатыхъ рычаговъ. При протягиваніи ленты влѣво, верхніе пальцы ползуна пружинять и скользятъ по первому патрону и упрутся въ него сверху, съ правой стороны; одновременно, нижніе пальцы, благодаря своей пружинности, опустятся и пропустятъ второй патронъ въ приёмникъ. Первый патронъ установится шляпкой въ окнѣ приёмника, упершись въ его лѣвую стѣнку, которая ограничиваетъ даль- нѣйшее движение ленты съ патронами влѣво. б) Затѣмъ бросить рукоятку, отчего она сама повернется обратно и приблизится къ ролику. При этомъ возвратная пру- жина сжимается и цѣпочка сматывается съ барабана, вращая его вмѣстѣ съ осью мотыля; рукоятка поворачивается назадъ, а мотыль съ шатуномъ стремятся стать въ первоначальное по- ложеніе и посылаютъ замокъ впередь къ обрѣзу ствола. Боевая личинка поднимается колѣчатыми рычагами и захватываетъ загибами за шляпку первого патрона, находящагося въ приёмникѣ; когда боевая личинка дойдетъ до крайняго верх- няго положенія, шляпка перваго патрона заскакиваетъ въ верх- нюю защелку. в) Вторично повернуть рукоятку впередъ и вторично протягнуть ленту влѣво. При второмъ поворотѣ рукоятки впередъ по- вторится то же, что и при первомъ, но замокъ, отойдя назадъ, выгащить загибами боевой личинки первый патронъ изъ пріем- - 65 ника; боевая личинка опустится с патрономъ и патронъ станетъ противъ 'патронника; возвратная пружина растянеться (т. е. будетъ взведена). При второмъ протягиваніи ленты влѣво, "слѣдующій па- тронъ упрется въ лѣвую стѣнку приемника. д) Опять бросить рукоятку. При этомъ возвратная пружина опять подастъ замокъ вперед; первый патронъ, удер- живаемый боевой личинкой, войдетъ въ патронникъ; боевая личинка поднимется, скользя своими загибами по закраи- намъ шляпки патрона, причемъ патронъ этотъ выйдетъ изъ верхней защелки и заскочить между нижнимь краемъ верхней защелки и нижней защелкой; дыра въ боевой личинкѣ (для прохода бойка ударника) придется противъ капсюля патрона, находящагося въ патронникѣ, а въ верхнюю защелку попадетъ второй патронъ, находящійся въ приемникѣ. Такимъ образомъ, пулеметь будетъ заряженъ для автоматической стрѣльбы. Для одиночной стрѣльбы, "послѣ вторичнаго подаванія рукоятки"вперед, ленту протягивать не надо. 84. Во время вышесказанныхъ дѣйствій, въ замкѣ про- ходить слѣдующее: При отходѣ замка назадъ, трубка замочныхъ рычаговъ, подъ дѣйствіемъ шатуна, врашаюсь на своей оси, будетъ давить на хвостъ лодыжки и опустить его, а потому лодыжка своей головкой отведетъ ударникъ (т. е. черт. 35) назадъ, сжимая этимъ боевую пружину, и боевымъ взводомъ заскочить за шептало нижняго спуска. Трубка замочныхъ рыча- говъ продолжаетъ опускаться и надавливать на хвостъ лодыжки, вслѣдствіе чего лодыжка еще болѣе оттягиваетъ ударникъ назадъ настолько, что верхній предохранительный спускъ своимъ выступомъ заскочить за предохранительный взводъ на ударникѣ. Въ это время боевой взводъ лодыжки Ч. 1. Пулеметъ Максима. - 66 - не опирается на шептало нижняго спуска, но стоит против него. Черт. 35. Замокъ съ ударникомъ, введеннымъ при заряжаніи. При движении замка вперед (черт. 35) трубка замочныхъ рычаговъ поднимается и, когда "замокъ подойдетъ къ обрѣзу ствола, поднимаетъ верхній предохранительный спускъ и тѣмъ выводить его изъ предохранительнаго взвода. Ударникъ двинется нѣсколько впередъ и повернетъ лодыжку, вслѣдствіе чего боевой взводъ лодыжки упрется въ шептало нижняго спуска и ударникъ остановится на боевомъ взводѣ; при этомъ ось, соединяющая мотыль съ шатуномъ, поднимается на столько, что мотыль и шатунъ образуютъ тупой уголъ, обращенный вершиною вверхъ. Въ такомъ положеніи, передній конецъ мотыля упирается въ выступъ реберъ на станинахъ рамы (черт. 36). Черт. 36. Пулеметъ заряженъ. - 68 - §2. Производство выстрѣла: а) Правою рукою поднять предохранитель, что освобождаетъ верхній конецъ спускового рычага. б) Большимъ пальцемъ лѣвой руки нажать впередъ верхній конецъ спускового рычага. При этомъ нижній конецъ его отойдетъ назадъ и потянетъ за собою спусковую тягу, которая своимъ выступомъ нажметъ на нижній спускъ замка и выведетъ шептало спуска изь-подъ боевого взвода лодыжки. Боевая пружина своимъ длиннымъ концомъ посылаетъ ударникъ впередъ; боецъ разбиваетъ капсюль и происходитъ выстрѣлъ (черт. 37). Получившіеся при выстрѣлѣ пороховыя газы давать на дно гильзы и такимъ образомъ отводять замокъ назадъ и, вмѣстѣ съ тѣмъ, приводятъ въ дѣйствіе всѣ подвижныя части пулемета. Этому движению помогаетъ часть газовъ, попавшая въ надульникъ между обрѣзомъ ствола и втулкой, которая и давить на обрѣзъ ствола. §3. При движеніи частей пулемета происходить слѣдующее: а) замокъ, подъ давленіемъ газовъ на дно гильзы, получаетъ толчокъ назадъ, а вмѣстѣ съ замкомъ отходитъ назадъ и рама со стволомъ (черт. 38). Если бы шатунь и мотыль могли сложиться въ своемъ шарнирномъ соединеніи, то замокъ, подъ дѣйствіемъ этого толчка, долженъ былъ бы отдѣлиться отъ ствола въ моментъ смѣщенія пули. Слѣдствиемъ такого смѣщенія былъ бы прорывъ пороховыхъ газовъ въ коробь и поперечный разрывъ гильзы. Преждевременное отдѣленіе замка отъ ствола предупреждается именно тѣмъ, что шатунь и мотыль составляютъ тупой уголъ, обращенный вершиною вверхъ, и мотыль упирается своимъ переднимъ концомъ въ выступы реберъ рамы. Вслѣд- Черт. 37. Послѣ выстрѣла: 1-й моментъ. - 70 - ствіе давленія пороховыхъ газовъ на дно гильзы мотыль еще плотнѣе прижимается къ ребрамъ рамы; такимъ образомъ, замокъ удерживается въ положеніи, запирающемъ стволъ, и можетъ подвинуться назадъ не иначе, какъ вмѣстѣ съ рамой и стволовъ. Совмѣстный отходъ назадъ всѣхъ этихъ частей продол- жается до тѣхъ поръ, пока изгибь рукоятки не подойдетъ къ ролику. б) Рукоятка, скользя по ролику своимъ изгибомъ, пово- ращивается, отчего мотыль и шатунъ опускаются. Въ первый моментъ мотыль и шатунъ, переходя отъ угла, обращеннаго вершиною вверхъ, къ углу, обращенному вер- шиною внизъ, составятъ прямую линію, а потому еще плот- нѣе прижмутъ замокъ къ заднему обрѣзу ствола, а это раз- считано такъ, что въ то время пуля успѣетъ вылетѣть изъ ствола и только вслѣдъ за тѣмъ мотыль и шатунъ образуютъ уголь, обращенный вершиною внизъ, и ускоряютъ отходъ замка назадъ; при этомъ замокъ отдѣляется отъ ствола, из- влекая гильзу изъ патронника, а патронъ изъ пріемника. Какъ гильза, такъ и патронъ, будутъ удержаны отъ выпа- данія загибами и защелками боевой личинки. в) При опусканіи мотыля и шатуна опускается также конецъ трубки замочныхъ рычаговъ, который надавливаетъ на хвость лодыжки и этимъ взводить ударникъ на боевой взводъ, а затѣмъ на предохранительный. г) Боевая личинка, миновавъ верхнія планки на боко- выхъ стѣнкахъ короба, опускается и ставить этимъ гильзу противъ выводной трубы, а боевой патронъ противъ патрон- ника (черт. 39). Гильза, при опусканіи боевой личинки внизъ, не можетъ утопить нижней защелки, такъ какъ при крайнемъ нижнемъ положеніи боевой личинки задній зубъ защелки будетъ стоять Черт. 38. После выстрѣла: 2-й моментъ. - 72 - ниже паза въ передней стѣнкѣ остова замка и будетъ упи- раться въ самую стѣнку. д) Возвратная пружина растягивается, а цѣпочка нама- тывается на барабанъ. е) При отходѣ рамы назадъ, лѣвая станина своимъ вы- рѣзомъ тянеть за выступъ колѣнчатый рычагъ приемника, который поворачивается и подвигаетъ ползунъ вправо, при- чемъ верхними пальцами захватывается очередной патронъ. 84. Когда рама со стволомъ, подъ дѣйствіемъ газовъ, отойдетъ назадъ, возвратная пружина поглотитъ отдачу. За- тѣмъ она, сжимаясь, пошлетъ впередь раму со стволомъ, при- чемъ вырѣзомъ на лѣвой станинѣ рамы ползунъ отводится влѣво и продвигаетъ ленту въ приемникѣ; въ то же время рукоятка, по инерціи, продолжаетъ своимъ длиннымъ плечомъ вращаться впередь, отдѣляя замокъ отъ ствола и оконча- тельно извлекая гильзу изъ патронника. Короткое плечо рукоятки скользить снизу по ролику своимъ изгибомъ, помо- гая возвратной пружинѣ подать раму со стволомъ впередъ. Когда стволъ дойдетъ до своего крайняго передняго поло- женія, конецъ короткаго плеча ударить по ролику снизу. Инерція, заставляющая рукоятку вращаться, поглотится и съ этого момента возвратная пружина, ничѣмъ не сдержи- ваемая, энергично сжимаясь, сматываетъ цѣпочку съ бара- бана и тѣмъ поворачиваетъ ось мотыля, — вслѣдствіе чего мотыль, шатунъ и замочные рычаги выпрямляются и посы- лаютъ замокъ впередъ, а рукоятку назадъ. Рукоятка, ложась на роликъ, ударить о нижній выступъ задержки, отчего по- слѣдняя повернется назадъ и своимъ верхнимъ выступомъ воспрепятствуетъ рукояткѣ подскочить отъ удара о роликъ. Въ слѣдующій моментъ задержка, подъ дѣйствіемъ соб- ственной тяжести, отклонится впередъ и встанетъ въ поло женіе, не препятствующее свободному подъему рукоятки,