Програма лекцій військової адміністрації з вивчення кулеметів, військова гра тощо. План навчання у Варшавській школі підхорунжих , 1920, 139 арк. — частина 2/2

Миєм самим додавсямо, що в не сьогодні вдома. Звичай і Вз Знаками та рів В Законі й мовця, що 2a = 3b, або тобто: багато умови звичайної відповідності. Знайдемо: 1. Всіх синусів і косинусів, що мають з одне = 2a і b = 3b Сл., відповідні зміни між розмірами своєї У Мовця яко 2a = 3b так, таєм: 19 = a + c 2c = b - c 7q = 2c або вимушених із звичайно-надійних рівнянь (для цього синус) 6f = 2c (Знаками 1 + 2a b = 2c) звичайні міжмежові, які зустрічаються: зміна ведено. 3f of Lera = bd | знаком: 2a + b = bd 10 = a + c 2a + b - c c7 = ab "В Синуса Вимушених звичайних рівнянь: 4/6b + 3c = 2ab (Знаки) 18 = 2a | Знайдемо: 2a = b d : огина вовнижих агрегативних мір = 20L В попередньому параграфі ми показали, що відома умова рівноважності двох прямих. Можна показати, що як одна з цих умов істинна, то інша також і всі останні. Дійсно, маємо: коли виконується при перетинанні двома лініями АВ та CD кутрений по EF LC-180° Зважаючи на попередню умову 46/С9, а тому і всі останні умови істинні. Якщо при пересіченні двома лініями прямий виконується зазначеної залежності між кутами не існує - то тоді не може бути рівноважними і дивлячи, якщо дві пересічні прямі виконують умову перетину - то і остання залежності між кутами не існує. З доведення французьких властивостей кута можна вивести слідуючі положення: 1) Дві прямі, перпендикулярні до одній тіретини /паралельні/ рівноважності між собою, тому що виповнюючи кути АВС і СD-рівні між собою/мк прямокутні/. 2) Пряма, перпендикулярна до одній з двох /паралельних/ рівноважних прямих - перпендикулярна на і другий. 3) Дві прямі рівноважні до одній тіретини 1. Кутів, утворені взаємно-рівновідсіченими двома перпендикулярними прямими. На підставі властивості кутів, утворених при пересіченні двох ліній третєю, можна вивести залежності між кутами, утвореними взаємно-перпендикулярними боками. Теорема: Два кути, утворені взаємно-рівновідсіченими даними си рівні між собою та разом = 2d : рівні дуже що вигляда острі, чи тупі; равень = 2d, у якщо один із них острий а другий - тупий. Нехай каш дані ∠ВАС і ∠З точкі Е проведемо дві прямі взаємно-рівновідсічені додонь чого кута, від якої ВЕ//ВК і КУ//АС. Тому що випадку при точці Е утворились 4 кути а всі 4 боюк неорічно 13 мих взаємно-рівновідсічені робнів данко до ∠ВАС. Найдемо залежності між кутами з цих кутів і даними. Для цього поговоримо чи не буде вік кутів при Е, напр. Єдо зустріти з нерівновідсіченим даною боком данного кута; у твердження ∠Х, де ши навовси даних галактик, тому що він допоможе нам знайти потрібну залежність тому що КЕ//АС і ЕФ пересікаюча то ∠а=∠Х (знаки) " FE // ВА і АС персейдамся, то ∠А = ∠А ) ∠а = ∠А де ∠С = ∠А значить ? ∠Е = ∠А сб розміщів ветрих кутів при точці Е = данному куту В. Далі тому що ∠В + ∠а = 2d - то ∠В + ∠А = 2d' і ∠d+∠a=2d тої ∠d+∠A=2d- сб неорічно із тупих кутів при точці Е складає разом з даними. Тому що на нашому малюнку ∠ВАС вує би тупий то так саме можна буде розказати, що квадратний із тупих кутів при точці Е - маньші за острий складаються з даними написано. удво-Копонацький ДЕНЦІЯ ПАРТИЇ В.С.Т.У.П. Рідне слово з міцною підваликою і снування народу, нації цілком свідомої, -адібної до творчої праці власного, самостійного життя. Мова це обличчя цілого, окремого народу, що має творить Забезпітьвід нього його слово і він вже р. чить все. Чуже слово не дасть народу нічого Він не мати тоді власного обличча, не буде жити своїм життям, і тоді його існування, яко окремої нації, припиниться. Лскравим прикладом цього може бути загибель дрібних народів Сибиру. Ми не зустрінемо тепер на широкому про- Придивіться добре до жидівського народа. У яких тіль- ки він не був становищам, які тільки обставини не обгор тали його та що тільки йому не загрожувало. А все він досі існує. Не один народ не зазнав стільки лиха, як він. Де тільки не живуть жиди, порозкидані по цілому світі, не мають державного організму, території, але де він не жив, він скрізь іудей. Він схоронив своє національне обличчя свою мову, завдяки тільки цьому цей народ і існує. Оці приклади вже трохи в "ясовую", яку велику вагу має мова в житті народа. Вона в "являється мішною, непе- реможною силою, так мовити. Фортеця нації і коли паде ця фортеця падає й народ От історія бачить, як кож- ний народ боронить та захищає свою мову; на її сторін- ках іде невпинна боротьба народів за неї та й буде йти доки буде існувати світ. Рідне слово це найдорожче, найсвятіше що є у людини. Це все чим жив, гадає та тв- рить людина. І ось на протязі всього часу історичного існування нашого народу, нації української, ми бачимо яку невпинну боротьбу провадить наш народ. Мало якій нації випало на долю зазнати с- і ли жа, скільки зазнав наш народ. З самої коле- реться за свою волю незалежність віру та культуру як тільки він став на історичну арену, яко національною свідома нація. він зо всіх боків був оточений ворогами, що силкувались звовзати його та підбити під себе. Тільки він створив своїми молодими силами свій оригінальний державний лад, створив свою культуру, письменство, як вороги обсіли його, здушили зі всіх боків, та зруйнували усі здобутки його праці. Як би його спіткала краща доля то всі свої культурні здобутки, усі багатства своєї душі він розвинув би і тепер зайняв би почесне місце серед культурних націй. Він був би найкультурнішим народом в світі Але доля судила йому інакше. У своїй рідній хаті, серед безмежних степів дивної природи та природних багатств, він був невільником, працював на чужих змушенний до того силою. Не раз він повставав проти своїх гнобителів; не раз широкі, безкраї лани були залити кровлею, але не сила була зкинута з себе ярма і він притихав наче покійливо схиляв голову перед переможцями. Але це був відпочинок після важкої праці для того, щоб придбати нових сил та з новими пориваннями кинутись на ворогів та добути собі банну волю. О така нещаслива доля зустріла український народ... у його творчої праці, до свого власного життя, до основи своїх ідеалів. До цього було багато причин. Привели наш народ до такого важкого становища. Словеніша з місця географічне положення України. Як край наш чежить не вляху, що здавна по цьому відбу- валися веда кандрівки кочових народів, що йшли з Азії країн Європи. Він наче був брамою, крізь котру мусіли перше пройти дикі орди кочовників і цілком аросуміло, до Україна перша повинна була відчути на собі їх вой- овничі дії. Вони нищили та руйнували наш край і Україна мусила буле боротися з ними та уявляти в себе кам"нями мур, за котрий ховалася Європа. Отже ця невпинна боротьба багато забірала сил і український народ дуже багато загубив під час цих грізних бур зровгував всі національні сили, що він при- придав за кращі часи свого існування та залишився ні при чому. Його зусилля використали цей мент і він з"явив ся об"єктом їх політичних експериментів. І ось, я кажу знов, усе розгубив наш народ під час цієї боротьби. Втратив свою незалежність, економічні достатки, своє пра- во закон, школу, церкву і навіть своє ім"я. Але один ве- ликий скарб залишився при ньому і цей великий скарб Його рідна мова, його письменство, цього він не загубив, він скоронив зберіг це; чим він і вратував себе від загибелі. Мова та письменство залишилися при ньому і вони є ті провідні вогники, що світять йому на важкому шляху що вказують йому куди треба йти і звуть його до здійснення Його ідеалів. Вони додають Йому силу, нагадують минулі кращі часи, кажуть Йому про славу та вільне життя його батьків. Наше письменство дає зрозуміти народу все його бут- тя. Воно вливає в його душу ясне світло що пробуджує в ньому освіту та національну свідомість і через те на- ше письменство єдине добро, що лишилося для нього. Хто хоче дізнатися про наш народ, той мусить звернутись до письменства. Через його він пізнає велетенську душу, свого народу. Його непередовому духовну силу. Тут він зу- стріне постать великого народа-творця, котрий не диви чись на важкі обставини видвигнув на перше місце свою індивідуальну, пласою розпачену національну силу. Це не є мертва напія, це не є изображена етнографична маса. Ні, - окремий народ, що жив гадає і творить. Його письм голос... він жить світ промовила про великі злочини ва- Письменнство у кожного народа має велику роль як вираз творчої сили нації, а вдруге як міжнародні його стосунки. Кожне національне письменство виявляє настрій-бажання народа; відкриває його ідеї та е"ясовує до якого життя він прагне та що він перетерпів; каже про його погляди на життя та на все, що навколо нього. Письменство мають відносини народа до інших народів до їх культури, сві- домості, а також виявляє релігійні його настрої. Взагалі варя письменства нічим не обмежена. Воно ви ступає як заступник покривждення, з"являється утікою народу в його буденному житті та жене народ все далі й далі — вперед. Письменство визначає творчі сили народа, каже про рівень його культури; служить виразником куди й до чого йде окрема нація. Це так мовити, в універсальному розумінні, але наше письменство ще має іншу вару спе- ціального характеру. Коли письменство розвивається віль но, коли йому не загрожує пригноблення, то воно переро - блює загально людські впливи та виявляє своє відношен- ня у всіх сферах життя і, переробляючи світові мотиви залишається національним. Не так буває у націй пригноблених національно. У та- кому стані знаходиться і наше письменство. Воно окрім всього ще повинно брати на себе ролю оборонця свого народу що наше письменство й виконувало та виконує до цього часу. Про це будемо не раз мовити. Перебуваючи зараз в стадії національного відроджен- ня, коли витворюються нові форми життя та коли відбу- довується державне наше тіло, ми повинні схилити свої голови та вклонитися рідному письменству, котре єдине воскресило наше ім'я та вказало нам невний шлях до кращого майбутнього. Бачучи яку велику вагу має письменство взагалі та особливо на Україні, ми повинні відшукати певний якийсь шлях для його розглядення. Повинні прийти до якогось висновку, котрий би цілком задовольнив має правдивістю та повнотою розсліду нашого письменства. Помилкою бу- де , коли ми будемо оцінювати письменство в бо ку тіль- ки естетичного . Такий спосіб нас не вдовольнить, він не дасть нам цілого малюнку. Він тільки частково повинай- мить нас з красою окремих творів, але багато не менш цінних залишиться для нас невідомими. Цей принцип і рези ніяк не можна покласти в основу розсліду нашого пись- менства. Ботеткині чуття йдуть еволюційним шляхом. Духове життя стає вище, людність іде наперед, чуття розвива- тики. Тепер може не зробить ніякого вражіння і мусить бути відкинено як не заслуговуюче, щоб на нього звор кути увагу. І тому багато до чого прийдеться залишити по-за межами круговору нашого висліду. Наприклад візь- ьмо релігійні вірші. Болись воии давали не тільки ре лігійне, але й естетичне задоволення. А тепер цього во ни дати не зможуть. Потім є твори, що в боку літератур ної краси не уявляють нічого видатного, але в свій час вони відіграли велику роль та на своїх сучасників ро били велике вражіння. Історія письменства-літературни повинна розглядати факти письменства, стежити за розв итком творчості та з'ясовувати еволюцію літературних точків і напрямів. Тому як краса є тільки частиною жит тя і не може дати повної гармонії його, так і естетичне, як частина, не може бути прийнята за одиницю, котрою можна було б оцінювати твори нашого письменства. Історія письменства розглядає творчість ідей, але мі в якому разі одну яку небудь ідею наприклад ідею есте тики. Для неї цікаво зробити вуз лід ідей, що в той чи иний час в "являлися в творах нашого письменства От ва, чим історія письменства стежить і це-її завдання. Ніяким чином ми не можемо брати такий кожний твір на шого письменства один слід за другим до історії, бо ще тоді буде якийсь механічний реєстр творів і не більше, що раз ми повинні завначити, що історія письменства не є історією книжок, а історією ідей. І ось тільки в цьому розумінні ми повинні розглядати наше письменство. На цьому полі історика зустрінуть великі труднощі. Наше письменство витворювалося під час великих подій, підчас боротьби, занепаду та взагалі при зовсім ненормальних умовах. Багато пам'ятників творчої праці загублено, багато різної зміни напрямів, течій загально-літературних без участі нашого письменства. Тому де які висліди змушені бути обмежені та не в повній мірі виявлені. Однак багато є в нашому письменстві ідейного, хоч як воно й не залижало від обставин, що принцип розглядання письменства яко історії ідей є цілком певний і зможе дати нам бажані наслідки. Таким чином ми й будемо провадити вислід нашого письменства. Як внаємо з давніх часів український народ утратив свою політичну незалежність і завжди йому приходилося провадити боротьбу в громадянському житті за рівність однієї людності перед другою. Це розуміється і відбилося в письменстві ХVI та XVII віків в ковацьких - II - творів. Так ми виділили головні три риси ідей у нашому письмстві. Ним ми і будемо керуватись на далі. Тепер це ми намітили собі періоди нашого письмен- ства, але це не буде якимиś границями, навіть цього і не може бути. Ми дозволяємо собі зробити таку кваліфі- кацію тільки для того, щоб зручніше було робити роз- слід. Таких періодів ми намітили три. I) ДОБА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНОЇ САМОСТІЙНОСТІ кінець XIV віку. II) ДОБА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНОЇ ЗАЛЕГЛОСТІ від кінця XIV до кінця XVIII віку. III) ДОБА НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ і кінця XVIII віку Перша доба національно-державної самостійності до злуки з війною та Польщею, уявляє в себе політичне життя, котре прагне до створення державного ладу; а в письменстві ознайомлення з грецькою літературою і першими зародками оригінальних творів. Ця доба поділяється на два періоди: I) до приходу татар, доба під впливом Ризан- тійської літератури та оригінальної творчості; II) під час наїзду татар , доба завмирання застою нашого пись- менства. Друга доба - національно-державної залежності думах,літописах та зародках драматичної літератури.Орган визвольна_течія і є перша ідея,котру можна помітити в нашому письменстві Але визвольна боротьба цим не обмежується та йде далі і стає яко визвольна ідея народу. Українська нація,яко нація згубивша свою політичну незалежність не могла не реагувати на це.Окрім цього вона була старі часи також пригнічена релігійно і народ український повставав проти цього та провадив боротьбу за віру православну".Уся визвольна боротьба вкупі з тим була ще й національною.Це друга визвольно-національна ідея проходить скрізь в нашому письменстві. Кохання до рідного народу кращих синів України,що не могли байдужо дивитись на поневолення цілої нації пробуджувала в них бажання цікавитись мовою.Для того, щоб зміг народ зрозуміти їх добре,щоб зміг уявити собі ідею визвольної боротьби,для цього треба було мати спільну мову,треба було знати мову свого народа.Так во воно й сталося,що з найперших часів зародків у нас письменства пробивається в ньому народня, жива мова те що далі письменство обхоплює ширші маси громадянства. Це вже помічається третя ідея в нашому письменстві. ідея народності як в формі так і в змісті літературних - 12 - обіймає собою чотирі століття та виявляє визвольну бо- ротьбу за втрачену незалежність. В політичному житті ця доба є боротьбою за соціальне, національне та релігійне виволення українського народу від чужинців; в письменстві знайомство з заходом через Польщу. Ця доба поділяється : : I) ДОБА РОЗВОЮ під час боротьби з Польщею та II) ДОБА ЗАНЕПАДУ та зацікавлення московським письмен- ством. Поділлю що добу великий народній рух у XVII віці та Церемславська умова . Третя доба національного відродження. Доба національ- но-народньої творчості в нашому письменстві: 1) боротьба проти русифікації 2) котляревський та харківсько-полтавська школа 3) Певченко та Дерило-Методієвське братство у Київі, 4) Петербурзький період та "Основа", 5) звязок України з Галичиною, 6) катастрофа 1876 року. 7) Львівський період, 8) 1905 рік та початек української преси в Росії, 9) світова війна з 1914 року та перемога російського націоналізму, 10) революція 1917 року та магутній розмах українського руху. Зробивши такий огляд нашого письменства, ми тепер ма- - 15 - котру виявив наш народ в своїм письменстві. Але на першому кроці я хочу познайомити з історичним походженням самого народу українського. Дуже старі відомості про наш народ на жаль зовсім бідні. Але все ж таки керуючись географічними та етнографічними рисами слід в днестри до історичного походження нашого народу- старі відомості про Антів. Як каже наш літописець, Уличі, Бужане та Терци жили по Богу та Дністрі. Греками вони звалися Велика Скуфъ". Літописець нам гадав, що під цим народом треба розуміти народ, відомий грекам і дійсно ми зустрічаємо у грецьких письменників - Антів, народ славянського походження, на цих же самих місцях. Неможливо щоб під назвою ком Антів розумілися тільки дністрянські мешканці. По доказам вчених, ант є слово старо-німецьке "право" та означає велетень; це дає нам гадати, що слово "ант" повинно бути те ж саме назвицько, що і "Велика Скуфъ" нашого літописця. Тут ми маємо легенди нашого народу про те що на Україні в старовину жили люди великого зросту - Велетні", котрі ходили тримаючи цілу сосну в руці, спираючись на неї як на дручик. Це високого зросту племя залишило свої сліди - великі кургани, котрими усіяна Україна. За свої гріхи та ворожнечу поміж себе, вони були по- та вже під впливом географічних причин почали по тро- ху ділитися на невеликі племена, але цілком схожі по між собою з етнографичного погляду. Територія України велика і вони згодом почали називати себе окремими назвиськами. Ті котрі розселилися на безмежних степах почали зватися "Полянами" а ті, що в лісах "Древлянами" і таке інші. Як відомо Поляне це дійсно є теперешні українці. Слово Великие здається схоже з Величанами Массуді, котрі були колись міцним народом, мали свого князя Маке- ка. Це як би вказує на те, що в стеровину всі племена, кот- рі жили на терені України уявляли з себе єдине тіло, кот- ре мало назву Величане, себ то великого народа. Великий означає теж саме, що великий, теж що ант. Гре- ки під назвою антів розуміли не який небудь один частин- ний етнографичний одзнак, але окремий відділ славянсько- го племені, то під Величанами треба розуміти всі племе- на, котрі були розселені по терені України. Назва антів і велики та легенди про "велетнів" знаходяться між со- бою в тісному звязку та вказують на стару єдність цих племен і на те, що це є єдина етнографична маса. Ця етно- графична маса зветься тепер українцями. Звідки прийшли анти поки що історичні розсліди не да- - 14 - топлені.Після них з'явилися другі "Велетні", вони теж загинули і в тієї пори вже люде стали дрібні. Слово "Велетні" і ця легенда про цих великих на зріст людей, вказує нам на єдність зі словом "Велиняне" котрим зі слів нашого літопису, замінилися народні назви Бужан та Дулібів.Літописець наш в одному місці каже: "Бужане" опісля "Волиняне", а в другому місці, нижче першого,- "Дуліби сідаху по Бугу, де нині Велиняне". Чи дуліби були славянською віткою, а потім змінені другою чи це одно івисько, старе одного і того ж народа, замінилося другим "Велиняне".Сліди назвиська Дулібів залишилися і до цієї пори в де котрих місцевостях по Горині.Так на річці Турії є село Дуліби, між Никополем та Гущею, в Ровенському повіті; три села під цією назвою в охідній Галичині, на річці Стрипі та на По- диллі.Це вказує нам, що назва дуліби торкалася не тільки одного краю Волині, але й інших країв.Значить частину дуліби там жили і уявляли з себе єдиного народу, котрий греки звали "Антами" і розуміли під цією назвою не одну яку небудь частину етнографичної маси, а великий відділ славянського племені.З приводу цього виникає думка, що "Анти" розселилися і далі на південний схід ли певної відповіді, але де які вчені кажуть, що вони вийшли з Гіндії. Це де чим трохи підтверджується. Перше ніяка мова так не схожа до старо-іранської та старо-ін- дуської як українська. Почасті, - це ФЛЕРМАТИЧНО-МРІЙНА ДУША ГІНДУСА. ЙОГО УПЕР- ТІСТЬ/ надзвичайна/, ВЕЛИКА ЛЮБОВ ДО ВСЬОГО СВОГО / фана- тична/, НАВІТЬ УДОВЛЕННІСТЬ В САМОГО СЕБЕ, ПИЛОГТНА ВІРА В СЕБЕ ТА ВЕЛИКЕ РОЗУМІННЯ ПРИРОДИ. Гіндус розуміє її не розу ма своїм чуттям; йому відомі такі таємниці життя- природи, що інчі нації далеко стоять позаду нього, особли- во нації з так званою високою культурою. "Все це ближе до українця ніж до кого иного, наприклад: російна, поляка, або англійца. Це правда дрібниці, але все ж таки і вони мають вагу. Вишивання гіндуських жінок до того схоже на виши- вання наших дівчат, що викликується здивування. Є такі, що дуже важко одрізнити один од другого. От же це все і примушує гадати, що анти-українці прийшли в Гіндії. 11 липня. Міф. Єгорінов Кімнатна кніга для вчителів ЩО "АНА ГЕОГРАФІЯ". Географією або землеведенням називається наука, яка дає нам найважливіші відомості про землю, про її моря, гори, низини, клімат і про ті народи, які її населяють. ГЕОГРАФІЯ. АНА І ГОРІЗОНТ. СВІТЛО в кожного місця на землі ми бачимо яку-небудь частину неба і земної поверхні, вийшовши на открыте місце до підно не буде мінати нашому круговороту, ми побачимо над собою небо напевне виключену кулю, а довкола себе широку площину землі, в яку з сторони ми не глянули то кругом себе будемо бачити тільки замкнену ділянку або круг, а самим ми займаємо середину цього круга. За межею цього круга ми все нічого бачити не будемо, зато нам буде здаватися що на той кусок землі, який нам видно опирається небесний свід. Те місце де нам здається, що небесний свід опирається на землю називається горизонтом або обвідом. Коли ми будемо міняти місце овочу, то заразом буде мінятись і наш горизонт він буде посуватись за нами. Чим вище підніматимемось тим ширше нам круговорот, тим більший горизонт буде відкриватися перед нашими очима; коли ж будемо спускатись вниз то горизонт буде зменшуватись. Ганні було зазначено, що кожний із нас являється центром того горизонту, який відкривається перед нашими очима про вільну лінію через себе до площини горизонту. Горизонт отримуємо саме звідки точку, горизонт означить для точки находитсья якраз над головою. Точка протилежна зеніту називається падінням кута проходе через нас тіло світлової освіти. Ось горизонту, зеніт і надір кожен раз, як тільки будемо міняти місце своєї стоянки, будуть мінятись. Кожного дня ми бачимо що сонце рано появляється на небосхилі 12 рокини для досягне найвищої точки і вечором ховається за горизонтом. Місця, де ми бачимо сонце в різні години дня над нашим горизонтом, називаємо обвідами. На Ганнім осьне входе і на сторона звертає Світло. Над точка якої сонце досягає коло 12 години після називається полуднем, або півднем протилежна їй точка світлової північ. Точка де сонце виключається означено чотирі сторони світа називаються: Північ, Південь, Схід і Захід. Якщо ми будемо лягатись на 360 стопоновий, то вона назвається сторона світа означає одна від другої на 90 градусів. З трьох головних сторін світа маємо ще постійні як: північний, південний, східний і західний. ОРІЄНТУВАННЯ. Щоби не заблудитись в незнайомій місцевості треба вміти гарно орієнтуватись. Роздивимося способи орієнтування. Самий простий спосіб - це орієнтування по сторонам світа. Знаючи напрямок, в якому нам треба йти і опреділивши одну із сторін світу можна найти і останні. В ласну ніч можна орієнтуватись по Полярній зорі, яка стоїть нерухомо, щоб найти Полярну зорю треба найти сувзіздя Великого Воза, провівши пряму між двома задніми зірками і збільшивши віддаль між цими зірками в пять раз - найдемо Полярну зорю бо на ней буде показувати на північ. Також можна орієнтуватись при допомозі компаса. Компас має такий устрій: металева кобочка, в середині якої з наперовий круг, поділений на 360 стопеней - на ньому також зазначені сторони світу, а центр коробки є рострий шпильок, на який насажена металева стрілка. Один кінець цієї стрілки (чорний) намагнічений і має ту особливість, що завжди показує на північ. САРІЯ ЗМІЇ в кожній місцевості обид представляється нам як рівна площа. Одначе ж ми дуже помилилися б, коли б думали, що земля є рівна площа. Ми вже сачили, що чим вище підніматися, тим ширше буде наш горизонт, цього не було б в тому разі, коли б земля була рівна. Тоді навпаки, чим би ви ло ми піднімались, тим менше був би наш круговор. Між тим підходячи до якого не будь місця чи села ми перш за все бачимо верхи високих предметів, потім дахі домів і вже після всього самі дома, теж саме і на морі. Де круговор дуже широкий у яких необмежений перегаза все бачимо дим пароплаву потім його трубу і нарешті сам пароплав. Поверхність землі є крива і тілько через те, що вона дуже велика ми твої кривизни не помічаємо, бо навіть із самого високого місця ми бачимо невелику поверхню землі. Коли б ми пішли в далеку подорож і йшли все в одному напрямку то через де який час повернулися б, в те саме місце, тілько в противного боку. «Сі ці ливця свідчать про те, що наша земля не є рівна, а закриплена соб то куля. ГЛЮБ ВІД САМІЙ через те, що земля кругла і вид її мусить бути так круглий. Така куля, на якій називавала земля в зменшеному розмірі, наз. глобом. Глоб обертається навколо грубого дроту, який проходе через її по середину дріт цей звемо ВІСЬЮ, а кінці його ВІГУНЯМ або ПОЛЮСАМИ мислена лінія, яка подібно дроту проходе через осередок землі називається ЗЕМНОЮ ВІСЬЮ. Кінці земної вісі називаються земними (полюсами) бігунами. Полюси є північний і ПІВДЕННИЙ, над північним полюсом стоїть Полярна зоря РІВНОБІЖНИКИ І ПОЛУДЕННИКИ ЗЕМЛІ. Глобо і мапа вкриті сіткою ліній, які мають вид кола. Одні з цих кол переходять че- рез бігунні і називаються ПОЛУДЕННИКАМИ КОЛАМІ. кожне полуденникове коло ділить земну кулю на дві півкулі: західну та східну. Бігунні ділять полуденникової кола на два рівних півкола, які звуться полуденниками. Другі кола оподолюють землю із сходу на захід і називаються РІВНОБІЖНИКАМИ. Рівнобіжник, який діле земну кулю на дві півкулі - північну та південну, називається РІВНИКОМ. Довжина рівника рівняється 40.000 кілометрів. Рівнобіжники, віддалені на 23½ степеней від рівника, називаються ЗВОРОТНИКАМИ; в північній півкулі - зворотник гана, в південній-зворотник южного Рівнообіжни- ки віддалені на 66½ степеней від рівника, називаються ВІДНОВИМИ КОЛАМИ. Чим дальше від рівника, тим рівнобіжники менше: полуденникові кола і полуденники всі різні. ГЕОГРАФІЧНА ШИРОТА І ДОВЖИНА. На глобах і мапах бачимо велику кількість рівнобіжників і полуденників кожен рів- нобіжник і полуденник служить для обозначення положення того чи іншого місця на землі, бо через кожне місце має міті обов'язково проходити один рівнобіжник і полуденник. Рівнобіжники числяться від рівника на північ і на південь, полуденники числами від основного полуденника, який обоз- начається 0". Основним полуденником рахується у нас полу- денник, який проходе через м. ГРИШІ (коло льондона) і все від нього числяться полуденники на схід і захід для того щоб опреділити положення того чи іншого місця, треба опре- ділити його географичну широту і довжину. Широта опреділяється по полуденнику, який проходе через дане місце і бу- вав північна і південна. Довжина міряється по рівнобіжнику. Вона є віддалення того чи іншого місця від основного полуденника і буває СХІДНА і ЗАХІДНА. МАПА КОРИСТУВАННЯ МАПОЮ, МАШТАБ/МІРІЛО/. Врім глоба земну кулю можна нарисувати і на папері. Така мапа буде називатись ПЛАНГЛЪОВИМ. Вона представляє окремо східну і окремо західну півкулю. На мапах широта відчитується на правому або на лівому боці, довжина в горі або внизу. Всі нерівно- сти і води рисуються на мапах умовними фарбами. Поважні зем- ної поверхні на мапі не можливо підобразити в тому об'ємі, який є в дійсності, то для виображення земної поверхности на мапах вживають МАШТАБ/МІРІЛО/. Маштаб показує в скільки разів дійсна довжина на землі зменшена на мапі. Наприклад коли маємо маштаб 1:30.000.000, то це значить до одна палі ДОМІНЬ на мапі рівняється 30.000.000 циль в дійсності, Різ землі називають сонця пори року. При руху навколо своєї осі земля робе рук навколо сонця. Цей рух вона робе в 365 1/4 днів, тобто кожен цього руху є зміна пір року. У рази на рік сонце різно обігріває обидві півкулі: південну і північну - тоді маємо 2-го середніх - весни, осені, рівноцентових і по два воросля - зими і зводення. Після весняного рівноденства північна півкуля сягає світло- ться до сонця, а на стовповиться довші, а ночі коротші; на північній півкулі тоді маємо літо, а на південній від- ми - червень сонце досягає найвищої точки (самий довжину) сама коротша ніч. Після якого день поступово зменшується, а ноч більше і 24 вересня сонце знов обігріва півкулю однаково, починаючи з 24-го россян північна півкуля відвертається від сонця. Ці становиться коротша день і сама довга ніч - 21-го грудня маємо самий короткий день і саму довгу ніч, а на південній півкулі починається літо. КЛІМАТ І ПОЛОГИ. Наша земля окружаеться слоєм атмосфери товщиною до 60 верст. На атмосферу оказує свій вплив сонце, а саме воно нагріває її і цим самим визиває в слоях атмосфери різні зміни. Ці зміни, які відбуваються в атмосфері, як то тепло холод, дощ та илле є явища кліма- ту. Розглядаємо клімат математичний, себ то такий клімат, який повинно мати те чи інше місце після своєї географичної широти. В дійсності ж клімат залежить не тілько від географичної широти а і від других чинників, як то кіль- костя атмосферних осадків і положення місцевості. Клімат дійсний для даної місцевості називається кліматом фізичним. Відповідно тому як орривається земля всю її поверхню ді- лимо на пять полос: 1) МАРКИЙ ПОЛЮ від рівника на 23½ степені на північ і на південь. 2) ПІВНІЧНИЙ УМЯГЛИЙ ВІД 23½ до 66½ степені на північ від рівника; 3) ПІВ- ДИЙ УМЯГЛИЙ ПОЛЮ від 23½ до 66½ степені на південь від рівника; 4) ЛОДОВИЙ ПІВНІЧНИЙ ПОЛЮ від 66½ до 90 сте 120 нечітким географічної широти клімат залежить ще й від сильності атмосферних опадів. повітря, яке охруває нижче може бути зовсім спокійним. воно від нерівномарного нагрівання буде в різному стані. через те, що більш нагріті слої атмосфери стремляться до озера, а холодні на низько-проходять явище вітру, який мводи приймає велику силу. Ось тому в атмосфері є багато води, яка під впливом температурних різниць слоїв атмосфери охолоджується, збирається в хмарах і звідти опадає на землю то як дощ, то як сніг. Це й є атмосферні опади, які більше випадають атмосферних опадів в давній місцевості. Тим клімат мляче з валожності чудових опадів і віддалення місцевості від моря маємо кліматичний аналіз у місцях близьких до моря і коли навпаки, в місцях віддалених від моря. Рослини та звірі її розподіляються по полах. Вся наша земля покрита зверху ціликою або грунтом, на якому і ростуть різні рослини, але в крим грунт для рістні не потрібні світло, тепло і вологость. Вся життя рослин великий вплив ока- зує клімат. Для кожного кліматичного пояса є свої особливості рослинний та животний мир. Рістня і звірини розприділяються по полах так: 1) Різноманітність полів від 0 до 10 степені по обидві сторони рівника: тропичний, поло від 15 до 20° і з) Субтропічний, поло від 20° до 34 степені по обидві сторони від рівника. Основні тому, що в цих поясах випадає велика кількість атмосферних опадів рістня в цих полах буває тут ростуть пальми, банани, хлібне дерево та сагато інших. Звірія також необхарна колони, леопарди, різні породи малих овочинних населення цих полів. 1) Ара. Тьола африканська, яку від 0° до 30 степені по обидві сторони від рівника тут ростуть зелені лісе, ларон мрти, кляє оріхове дерево, різні кустарники і трави. 2) Ара африканська полоса від 40° до 58 степені по обидві сторони від рівника тут ростуть листовні ліса із бука, дуба, а також хвойні ліса, ольха, каштана, дальше зелені луги і обширні степи. Тут же розводяться різні хлопці елаки із в'ярні тут мусорюється багато ріжних пород диких звірів, а також розводиться до- машня скот. 3) За субтропічна полоса від 58 до 66 степені по обидві сторони від рівника, налугу хвойні ліса, а із листовних дерев через іза і різні кустарники та диких звірів. В великій м'якості вирощуються зооки, медведі, ли- сиці, серуки та ишідочинні вижати під до і в уміренному поясі. 7) Два кримичних полоса від 60 до 72 степені по обидві сторони від рівника, в цьому поясі проходить лісовий рістні дури тут рідкі, а рівнини покриті мохом, лишеними і низькими кустарниками.8) ДВА ПОЛІРНЯ ПОНСИ від 72 до 90 степені тут усе зовсім немає ні дерева, ні кущів або понадаються тільки такі рослини які стеляться по землі. Прим грунту, опадів і клімату на рослинні впливає і піднесення земної поверхні Таким чином на високих горах тропичного поясу можна стрічати всі види рістні. РАСИ - менше всього залежить від клімату чоловік бо він, а оство розумне, може скріз пристосуватись до клімату. Але і на нього впливає клімат Наприклад для мешканця європи клімат місцевостей, розположених коло рівника буде невдоволивий Через це не всі місця на землі населені одинаково такі місця де н. один квадратний кілометр приходить 0 в і з такі де на той самий простір приходиться 44 чоло віка ЗОІ люди, які можнають на землі діляться на ШТЯ тс ровика рас. 7) ОБЕЛДИМНО-ЮРСЬКА або індо-Атлантична РАСА всі паро ди, що належать до неї мають світлу шкіру, м'ярко хвиллесте або кучеряве волосся і буйний заріст на обличчю До цієї раси належать всі народи Європи (за малим винятком) і п-д нічної Азії. Багато людей цієї раси переселилось в Америку Австралію і південну та північну Африку (в австралії і Аф риці дж кроплістості) Також наслелить і південно-Азію Стародавня РАСА жовта шкіра, якої очі, вистаючі окули, коротке волосся і слабий заріст мешкають в Азії, як корінне населення з європи до цієї раси належать турки та малайри п-днічно-Азійська РАСА або Індійці червона шкіра, складом обличчя і слабим зарфостом подібна до молголів. Раніш індій ці були коренним населенням Америки тепер майже зовсім вимерли. 4) МАЛАЙСЬКА РАСА жовто-бурої окраски шкіри. Складом обличчя подібна до білої раси, мешкає на малайському Архіпелазі п-вострові Малака і на островах Нова Зеландія та Мадагаскар. 5) ЧОРНА РАСА - чорна окраска шкіри, грубі відлуті уста, слабий заріст і грубе кучеряве волосся мешкають в середній та п-д-вній Африці, а також в Америці, куди були вивезені ль невільники. ВІДМІННОСТІ ОБЛИЧЧЯ Та шкіри. Більшу частину земної поверхні займає вода. Коли ми розділимо земну поверхню на три рівні частини, то побачимо що дві третини всієї земної поверхні займає вода і тільки одна третина приходиться на долю 7. великі простори суші огочені в усіх боків водою називаються материками або континентами. О пять материків: ЄВРОПА, АЗІЯ, АФРИКА, АВСТРАЛІЯ та АМЕРИКА (ПІВДЕННА і ПІВНІЧНА). Четири материки лежать в східній півкулі, Америка - західній півкулі. Крім того в околицях білуних в обох півкулях маємо землі, які до цього часу ще не обслідовані. континенти ділять море на пять великих частей: еврахих ОКЕАНІВ. Маємо океани ВЕЛИКИЙ або ТИЛИЙ, - омиває східну частину Азії, Австралію та західну частину Америки (північної та південної); АТЛАНТИЧНИЙ - омиває західну частину Європи і Африки та східну частину Америки; ПАЦИФІЧНИЙ океан оми- ває південну Азію, східну Африку та західну Австралію. ПІВНІЧНИЙ та ПІВДЕННИЙ ЛЬОДОВІ ОКЕАНИ - великі водні простори, обмежені сушею називаються морями. Моря з внутрішніх об- межені зовсім сушою, або і винші, які мають відкриття в море. В ЄВРОПІ є слідуючі моря: Каспійське, Азовське, Чорне, Марму- рове, Греїське, Середземне, Німецьке, Балтійське і Біло. В АЗІЇ: Берінгово, Охотське, Японське, Східно-Китайське море. ПОЛУДНЕВО-КИТАЙСЬКЕ І ЧЕРВОНЕ. В АМЕРИЦІ між південною та північною Америкою КАРАЇБСЬКЕ МОРЯ. На малі і глибоких моря і океани обозначаються бля- китною фарбою, чим тимніше фарба, тим глибше море. ПРИМІТКИ МОРЯ. Вода в морях і океанах завдяки тому, що в ній розведено багато різних мінералів, а особливо соли, має гірко-солений смак і для пиття не годиться. В морі вода не пливе, а більше стоїть, але ж завдяки тому, що простір зай- нятий водою дуже великий, вона спокійною бути не може і через те на морі завжди є хвилі, які при великому вітрі набирають великого розміру. Одначе ж і в морі є такі місця, де вода тече не мов би ши- рока річка. Це є так звані морські течії, які повстають в тих місцях, де вітъ постійні вітри. Морські течії є теплі і холодні. На великих манах вони зазначаються рядом тонень- ких рисок - теплі розової фарби, а холодні зеленої фарси. Під впливом притягуючої сили сонця та місяця (луни) на морі виникають явища припливу та відливи. Ці явища повторюються через кожні шість годин. Таким чином на протязі двох має- мо два рази приплив і два рази відлив. ПОВЕРХНЯ. Границя між морем та землею називається побереж- жям, побережжа бувають стрімкі та пологі. Берег є побереж- жа, коло якого немає підволини силь краще чим пологе че- рез те, що біля стрижного побережжя ре глибше і великі -8- залишатись підходити до самого берега, що ніяким чином не можна було коли побережжя пологе. Завдання з того, щоб розв'язати задачу в залізної оловою дарляться о береги, береги повинні бути глибше або менш покривлену лінією. Світло до місця, де розміщується в сумку, з місцями суха зрізуються. Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ: Карпентерійська затока Великі частини породи які зрізаються в судну-звоно бажання в АВРОШІ: Ріжкаровка, Ричська, Жиловська та Болтим З кзлії Венгральське та перетворення затоки. З АКСТРАЛІЇ 122 тьод в великі підземні озера і через шітки в землі. зу вибивається на поверхню і творить джерела. Джерела звичайно появляються на узвишчах. Гір, а джерела во да зразу випливає малими струмками, які потім в "однорічся" в потоки, а все потоки з'єднуються в річки. Все це пливучі води. Вони все спільвають в тому напрямку, в якому покладена земля поверхня. Кожний поток кожна річка пливучи робить заглиблену яка зветься РУДОМ. Русло має два береги: правий та лівий-лівий по ліву руку, а правий по праву руку, коли лицем повернемось в ту сторону куди тече річка (вода). Річка впадаючи в море або другу річку творить УСТЯ. Устя бувають різні коли річка впадає в море, то таке устья зве- сьо (ОПРИЛИМ); іноді ж буває, що впадаючи в море річка розбива ться на декілька рукавів-таке устья звемо ШЛЬОМ. Іноді перед тим як влитись в море, розливається в широке озеро. Яке зветься ЛИМАНОМ. Від моря лиман відділяється довгою та вузькою смугою землі - діло. ...сь простір, який займає річка від джерела до устья зветь- ся її ТЕЧІЄЮ. Яка велика річка має три течії: верхню се редню та низову. Верхня течія має великий спад води і через це верхня течія родиться тілько для сплава ліса в середні течії річка тече уже вільніше і ця течія уже пригодна для річного перевозанства. В нижній течії річка зовсім тече віль- но і в Цій течії зона являється доступною даже для великих пароплавів. Встрітивши на своєму шляху підводні скелі води з шумом падає з них скель і творить пороги та во- допади. Річки, які безпосередньо вливаються в море називаються по-ловними а ріки, які вливаються в головну називаються її притоками. Місті з своїми притоками головна річка творить водяну сіть, а простор, який займає річка вмі вкупі, звемо ими притоками зветься сточищем річки. Простор, з якого рі- ки стікають до одного моря називається областью цього мо- ря. Граница між двома вусідніми сточищами називається во- доділом. Вододілом може бути не тілько гірський хребет, але й височини та низи. Коли вододіл бував настілько низький, що вода може переливатись із одного сточища в друге. То такий розплив звемо ВІДУРКАЦІЄЮ, на мапі річки і річки малюються чорними або блакитними кривими линіями. Ріки ЄВРОПИ: Печора, Лівнічна Двіна, Волга, Кама, Ока, Урал, Дон, Дніпро , Десна, березина, Бог, Вісла, Дунай, Дністер, Рейн, Ельба та багато інших річок. В АЗІЇ: Об з Яртшем, Анисей з Ангарою. Лена, Луан-ле. Амур, Морат, Тігр, Ганг, Брамапутра. в АФРИЦІ: Ніл Конго, Нігер, Ораніє. В АВСТРАЛІЇ: Мерре Крім пливучої води на земній поверхні ще з століч вода метечі. Нетечі творяться там де вода не може свободно від плисти, а збирається в великі природні ями і таким чином образується озера. В ЄВРОПІ: Лудське, Оміжське та Женевське. В АЗІЇ: Байкал, Лоб-Нор, Вуку-Нор, В АФРИЦІ: Вікторія, Танганайка. Поверхність землі Поверхність землі є представлена со бою абсолютно рівної площею. Крізь на землі маються вері ності. Рідко коли трапляються місцевості рівні, як стил рівними, які місцевості і по сильності - положені коло ма ря, коли в вони положені далеко від моря, то все ж таки не дуже високо над рівнем моря. Рівники, які лежать над уровнем моря не вище 200 метрів називаються НИЗИНАМИ. Рівнини підняття над уривом моря від 200 до 500 метрів зваємо ВИСОЧАНИМИ. Перевищності піднятті від 500 метрів та ви ще земно горами. Кожна гора має основу те місце, де вона починається, найвищу точку-вершину і увбічча. Горби та гори рідко коли зустрічаються окремо, а більше гуртуються в громади громади гори або впорядковані в ряди-насмові гори. Гори, які тягнуться в одному напрямку складають горний хребет. В ЄВРОПІ: Уральські, Кавказькі, Альпійські, Карпати, Балкансь- кі, Апеннинські, Підкаспейські та Скандинавські. В АЗІЇ: Галинські, Аблохові, Римлянські В АФРИЦІ: Адессинські В АМЕРИЦІ: Кордильєри/в південній Америці вони звуться Андами. В АВСТРАЛІЇ австралійські альпи. На малах низини обозначаються зеленою фарбою; височина жовто-бурою, а гори темно сурою або краєвою. КОРДОНИ УКРАЇНИ. Україна є одна з найбільших країн в Євро- пі. Вона займає простор в 850,000 кілометрів і по своїй величині уступає тільки одній Московщині. Тепер роздивимось в яких місцях і з якими державами гра- ницить Україна. Кордони, які будемо зараз роздивлятись, бу дуть називатись етнографічними і значно будуть різнятися від кордонів державних політичних. Етнографічні кордони не ті кордони, які оприділяються роду. Того населення яке займає данний простор політичні кордона опреділюється на підставі ярода мак за сусвідим народами. Почнемо огляд границь з півдня. На півдні Чорне море творить границю України з Туреччиною та Болгарією. Устя р. Дунай, м.м. Кілія, Акерман, Бендері, р. Дністер, м. Орців, м. Вільчі до р. Прута (вздовж Бесарабії) через Чернівці, Ферець, Радівці та Німполе — і творять границю України з Румунією. Через м.м. Сигіт, Мунканів та Ужгород — кордон з Угорщиною. Коло м. Вардієва кордон зі словаками за р. Попрадом. Кордони України переходять в Галичину, тут уже починається кордон України з Польською державою. Кордон з Польщею проходить через м.м. Грибів, Дукля, Линів та прослав по над р. Сянном до б. Російської держави, м.м. Тарногород, Красностав, Гадин, Межирічча, Дорогичин до джерел р. Нарви у Віловіжській луці. Тут кордон з Польщею кінчається і починається кордон з Білоруссією. Українсько-білоруський кордон проходить через м.м. Пружани, озеро Виронівське, озеро Анязь, Ричицю, Гомель, Новозибків та Мглин. Від Мглина починається кордон з Російською державою. Цей кордон проходить через м.м. Лутиль, Рильськ, Судду, Корочу, Новий Оскол, Зобрів, Бутурліновку та Новохоперськ. Від Новохоперська кордон України повертає на південь по точці р. Лопра, Дона та Донця через м.м. Новочеркаськ та Ростов на Дону. Звідсіль кордон опять повертає на схід вздовж р. Оал та горбів Іргені прямою на південний захід до Асплійського моря. Берег Каспійського моря творить кордон України на дуже невеликому просторі. Вийшовши від Каспійського моря південний кордон проходить через м.м. Києляр, Моздок, Владікавказ до головного Кавказького хребта і вздовж цього хребта прямою до м. Дочі на березі Чорного моря. Крім зазначеного простору український народ живе по різних далеких землях більшими чи меншими громадами. Такі поселення українського народу на чужій землі звемо колоніями. Де які з цих колоній лежать не дуже далеко від України, багато українських колоній розкидано в добруджі, Бесарабії, в південній Буковині, на Угорській рівнині, в Курщині, Вороніщині над Волгою та Доном, на Павказі. Великі українські колонії є в Сибірі, Туркестані, Бразилії, Аргентині та Канаді. Поділ України. В адміністративному підношенню Україна дещо часу продержується того поділу, який був при Сунцюму Російському Урядові. Зараз усі міста, як і раніше діляться на губернії, повіти та пості. Україна обіймає зараз такі рубернії або їх часті: 1) Холмську-Губернію лівобіч р. Бу 2) Південні повіти Гродненської губернії, 3) Волинська гу бернія, 4) південні повіти Мінської губернії, 5) Ливівську, 6) Чернігівську, 7) Гомельський повіт Могилівської губерн 8) Полтавську, 9) Лерсонську, 10) Подільську губернію, 11) ло тинський повіт-та Аккерманський в десарабії і.2) Таврійск [3] Катеринославську, 14) Ларківську, 15) південні повіти курської та 16) Вороніжської губернії, 17) Західні повіти Донщини, 18) земля Кубанського війська, 19) Чорноморська (тавропільська губернії і 20) земля Терського Війська і західні частини Астраханської губернії. В склад теперіш ньої України входять землі, які раніше були під владою Австро-Угорської держави, а саме Галичина Буковина та Угорська Україна. При розгляді Української держави ми не будемо держатись адміністративного поділу, а будемо оли сувати і роздивлятись її так, як поділила її сама приро да. ПОВЕРХНЯ УКРАЇНИ. ГОРИ. ВИСОЧИНИ. НИЗИ. До будови своєї п верхні Україна представляє собою рівний край, можна про ікати цілі сотні верст і на протязі цих сотень верст не стрінуться ніде не тілько гори а високі горби. Тілько на південних межах України немов сторожі сто ять три горних хребти: Кавказькі, Кримські та Карпатські гори. У кримські Карпати діляться на чотирі частини починаючи з входу маємо: Низький Вескид, Високий Вескид, Скали і та самі вищі Чорногори (до 2000 метрів на південному боці) Карпат тягнеться велика горбовина III. ГІРЫ. Повеликий Кримський хребет простягається на південній стороні Кримського півострова. Кримський хребет не дуже високий-він досягає 1500 метрів висоти. Сама вища гора Чатир-Даг (1560 метрів). Самі високі гори на Україні Кавказькі, Верхи цих гір і стрільки високі, до більшості із них покрита вічним сні гом, який не розстає навіть в саме жарке літо. Найвища гора Ольбру (5000 метрів). На північній стороні Кавказа є Підкавказька верховина Височин на Україні дуже багато і в жорстоки великі простори. Найдаліше на захід видно: височина Ростов (висота її над рівнем моря 400 метрів). Вихід від Рос оща-ПОДІЛЬСЬКА та ВОЛИНСЬКА височини. Центральне і са не вище положення займає Подільська височина (477 метрів), Волинська "височина" (400 метрів) положена між Буром і Те- геревом. Хід від Поділя ПРАЗОВЕРХАНА, Чорногорська височина до лівому боці тягнеться слобо на височина. Українську територію займають низини. Вся група під- литься на такі частини: на північ від Ростовча-низини, Під- Донщина. Ця низина лежить в дельті р. Дніпра і Бугу, звід- леко від Біловійської піщі Висота її коло 200 метрів, а цієї низини багато озер та боліт. Розташовуються широк- ко. Почва здебільшого піскувата, місцями перехоже в глини- сту, але й дуже родючу. На північ від Волинської височини - ПОЛІССЯ не має низьке місце на Україні. В весняній порі воно буває залито то водою. В осталих роках перед війною там успішно прове- дились роботи по висушенню болот. Тепер там мається 5,000.000 десятин висушеной гарної сіножати. Права вид Пе- лісса дуже сухий. НАДДНІПРЯНСЬКА низина - положена між Наддніпрянською Правобережною та Слобожанською височинами. Ця низина пр- стагається до Дніпрових порогів. ЧОРНОМОРСЬКИЙ НИЗ і його частини КУВАНСЬКА та КРИМСЬКА низина лежить між устьям Дунаю та Васпільським морем. Рельєф ця низина представляє собою дуже гарний краївий, коли ста- вкритий залезною травою. Літом трава від пальких промінів, осинця згорає, зелень восстовся тільки по долинах та чере рах річок. МОРЯ На півдні Україна мивається Чорним і Азовським морями. Чорне море одержало свою назву від того, що під ча- бурі, коли на ньому підіймається великий хвилі його вода має темний колір. Звичайно в ньому вода проворачається. Простір має 450.000 кілометрів; форму має еліптичну. Саме глибоке міс- це досягає до 2,500 метрів- Його глибини зменшується по устьях р. Буга, Дністра, Дунаю та Дніпра. Там де ці річки вливаються в море, ображається багато лиманів, які від моря відділяються вузькими пісковими косами зеллі-косами або пересипами". Вода в лиманах дуже солона. В деяких лиманах Вона має вінучі властивості. Наприклад, Аудальницький і Ка- джібейський лимани коло Одеси. Чорне море - середземне мо- ре. До цього спричиняється відсутність відкритого виходу до океану. Чорне море аполучається невеликою Дарданельсь- кою протокою з Марморним, Греїським, Середземним через Гібралтарську протоку в Атлантийським океаном. Море середньо- великою припливу. Ні великого від- плива, а також не має і великих течій. Для України Чорне море має велике значення, як торговельний шлях для ввозу та вивозу різного крашу і як шлях для зносин з світом. Воно має багато різних пристаней, як: Одеса, Херсон "викт" а. 14 вистополь та Феодосія Азовське море - відкрите Чорного моря, в яким з"єднується Черноморською протокою. Простір Його 35.000 кілометрів. Азовське море, за винятком гаваней Таганрог та Ростов на Дону, для великих пароплавів недоступне. На заході Азовське море відділяється Арбатською косою від Сиваша або Римского моря. В енілому морі вода дуже солона, вона під нагріванням зонішніх промінів випаровується й лишає на дні величезні осади солі. РІКИ Й ОЗЕРА УКРАЇНИ. Ріки України пливуть до двох морів Чорного і Азовського. Всі ріки, які впадають в Чорне море, мають ту особливість, що їх уста витворюють великі лимани, які відділяються від моря місцевими косами. Сама більша і сама важлива ріка на Україні ДНІПРО. Це величезна зона займає третє місце в Європі (2150 кілометрів). Для України вона має таке значення, як для москалів Волга, або для поляків Вісла. Він є найкрасивим свідком нашої боротьби за волю та державність, як в минулому, так і в сучасному. Починається він недалеко від російських рік Волги та Двіни. Джерело Його лежить на висоті 256 метрів, спад води дуже малий. Уже в своєму верхньому бірові Дніпро завдяки тому, що сіля Його багато болот стало оплавним а на Україну входе, як велика сплавна річка. Чапрямок течії Дніпра зразу південного-східний; там де Дніпро повертає на південь водотік Його проходе між скелями і стає вузьким. В самім водотоці виступає багато підводних скаль, через які в великих шумом протикає вода., це так звані Дніпровські пороги. Для великих пароплавів в цьому теченні Дніпро недоступний. За Олександрівськом Дніпро випливає на Чорноморський низ і тут розливався на велику кількість рукавів, витворюючи острови, на яких колись була Запорізька Січ. Біля Червоного великого дельти Дніпро впадає в море. В права приймає притоки: Веревіну та Прип'ять, в ліва Леску, Гулу Йсьол та Ворсклу. Друга велика дніпра річка ДНІСТРО (1371 кілометр) починається в Бескидах, пливе по Шидерів та Поділля. Коло Ямпілья Дністро пробивається через пороги. При його тасрити великі зелені. Правобічні Його допливни: Вистриця, Стрий, Свіча - в багато яких лівобічні: Золота Лина, Остропа, Серет, Збруч, мот "Ушща", Мурахва і Ягорлик. Всі лівобічні допливни Дністра в зовні і пливають глибокими драми. Р. БОР розмежовує Подільську та Наддніпрянську височини. На протязі всього бігу, крім джерела і устья пливе між прямими плитами. Води маю малотілько випливши на Чорне 125 морський нив бор став сплавним, а коло Виколаїва навіть доступним для великих пароплавів з правого бою прийшов до Дніпра. Водиму та Чичиклею, а ліва річка — у дон (1850 мільом.) витікає в Московщині і тільки почасти пливе по Україні. Води має менше ніпра. Сплавним стає Бороніжа. Владаю в Азовське море Найбільший правобережний доплив довець у ліва Іспер-Медведи я та Маня, остання річка, що створить кордон між Карпатою та Азовою і підказує тим, що одна частина її тече до Чорного моря, а друга — до Каспійського моря. Останні річки Черноморсько-Азовської області — невеличка степова р. Від і велика р. Кубань. Кубань починається на Бавкові, має багато води і лише велика сплавна річка нижче неї. Підважаєвську живину тут приймає багато гарячих річок, мін даними самі більші Вілла та Наба. Кубань великою делтою впадає в Чорне море. Що торкається озер, то їх найбільше на Поділлі. Виронівське (назив) та на Черноморському пляжу при морських берегах всі сьогодні Чорноморського ниву мають в собі багато соли. КЛІМАТ УКРАЇНИ. Будучи однаково віддалена від холодного та гарячого полосів, Україна має клімат середній. Ці великі опеки, ні великих морозів не буває. Зима буває ростра і сурова, але ж триває не довго, на півдні зіма змірчутиться при сутністью мора. Морозна вода, як і всяка мода, добре держить в собі теплоту, яку і віддає потім зимою та в осені. На Україні зіма буває від трьох до чотирьох місяців. Весна коротка і тепла. Літо гаряче, осінь в більшості суха і тепла. Холодні дні починаються в останній числам жовтня. У північній Україні певну західні вітри вони приносять зімсю тепла літом доці. Зад південного України паляють східні вітря цілком проходячи через великі простори суши опеку в літньому морозі, північні вітри від московщини приносять холод і парану породу, а південні від Чорного моря тепло і дощ. Найбільше дощу падає на Україні літом; в приму і підкавказзі зими. РОСЛИНИ ТА ЗВІРІ УКРАЇНИ. Для свого росту і розвитку кожна рослина потребує світла, тепла та волокости. Чим сильніше тепла та волокости, тим краща рослинність, а коли їх мало або зовсім немає, то тоді край на рослини дуже бідний. Земля на Україні гарна, плодуча. Майже у земної поверхні України дорожу лухкою цілково-чорновозом. Тільки в північній та західній Україні чорновозому немає, але ж там з родичий суглиняк. Немає чорновозу також і в горах України. Таких місць не відо не росло б-пустинь на Україні немає. Усюди рідко коли ростуть середом, а дільш всього великих - 16 - ми громадами. Сама чудова громада рослин-ліс. У нас най- більше лісів у північній Україні (губер. Волинська, Черни- гівська, Київська і частина Подільської), в Карпатах, в Криму і на Навказі. В північній Україні ростуть мішані ліси із дуба, берези, клену, ясина, сосни. В Карпатах на верхах та уа- бічках гір ростуть хвойні ліси. На півдні росли малини, ожини, глоду та інших. У садах, які в великій кількості плекають вод на Україні багато груш, яблонь, вишень, черешень. На північній стороні Кримських гір ростуть такі ж самі породи, як і в Карпатах, зате на південній стороні кримських гір і на Кав- казі, завдяки м'якому кліматові трапляються рослини, які ростуть в теплих краях як то: мирти, лаври, олеандри та багато інших. На південній Україні зовсім лісів немає, а як і попадаються то тільки в долинах рік. Це залежить від під- соння яке чим дальше на південний схід, тим більш сухе, а крім того і сама земля солончакувата і має в собі багато солі, яка дуже шкодить рослинам. Волись Україна була вкрита величезними лісами, але ж тепер кількість лісів зменшилась. Населення України з розвитком хліборобства, лісів багато знищено особливо величезними замлярласниками на Закраїні московські та поль- ські поміщики. Багато також винищено ліса селянами, осо- блив з останні роки. В цьому є велика шкода для України як в боку економічного так і в боку кліматичного. Через брак лісової ростинності на Україні, ріки що дали бідніють водою, бо дерева, які були в лісах і поповнювали ріки по- висихали, веша поверхня втрачає волкість, збільшується хо- лод та спека. На південь і на схід від лісової смуги простягається чорноземорська степова полоса. Колись українські степи виро- стали такою високою травою, що в ній міг оховатись козак взярки на коні. Весням стоял зеленів і пшався неначе великий килим, а літом під гарлячим посмінним сонцем вразу жовтів, а потім вигорав і стояв зовсім чорний до самої зими, поки не вкривався снігом. Літом в степу зовсім низько замірало за вийятком плавень. Тепер від колишнього українського степу мало що застало са, бо він майже весь переведений на рівню. Люде багато вро- били змін в рісні України, як ми все бачили вони вирубува ли ліси, розорювали степи, поширюючи площу адібну для хлі- боробства. Хліборобство на Україні дуже розвинуте. Шенниця, вилучимінь овес, просо, рочка-ось ті злаки, які вкривають полекі данні України. Прід цих хлібних злаків на вгородах VII Розмін кілька про шлях угорський, Марс гуляє. Що вражають. Розмови, що трупний пограбував Вигороджанськ із 90 хокадей Будинок Демидівське. Розділки. Розділи добре працює в збагаченні життям. XVIII Розмови про те, що було у розумі Господаря Домашній лист: повідомлення. Зв'язки. Складання в 12 високих боєв. Різний види шляхів, ходи. Розділки. Розмови про роботу у творчому оркестрі. Види її. XIX Вирішити, покаж. Вчене думки в бідні показів. Мислення. Разом з цим розмовляти про інших людей, які не мають Марсова або протестує, їх взаємодія між ними в перетвореннях до них. Раніше Розділки. Володи розмовляти про це. То ж у розділці XX Свем, відсунути керти, бізоншар, робота з трупними. Як додати іншому способом до мови. Досить нічого читати. Розвідка. Мирне схильне ворога за розмовлявання і посвятоване злі 90 пог. XXI Тривалість одержання дуж тяжких шляхів, які не мають вдосконалення. Інші мови. Особисто свої збори, емоційні інші пам'ятні переговори у додатку. Вимагання читання. Використовується Розділки. Складають до них повинен XXII Трава в лісі, мелодія і шлях зміни. Обсяг державного арт-штар. Професор розмовляє про це. В будинку Свеми куріння робить зміну в додатку Поволений потокар в поземельну обіймку, перебував січний рід не- приємних вразінь, через відношення до нього з боку тих що захватали його, і отому, щоби викликати з його боку діяльність розв'язання визнання, разом між усіма літнє поводження з ним. Найбільше впливає завдовжки липо письмо, наприклад і т. ин. Катя на Болгоги петиниці, що містовар над повною справедливостю (відома, саджання) найбільше може вплинути, щоб його допомогти пояснити сумнів арешт. Величезна пам'ять мені була за- думана до допису Атаршинки. Мудрі оголошували відоме оповідання і та- кує кожного містянина, що нього не можливо. Повідомити, щоб ви мислили про дар- зваження моїх армій; не було було благого співоду. Взя телеграммою реперешено до мене ревельську газету "Відбрана", в якій миши про моє думки о війні. В листах, ковної доку атак ливральній та ма- теріальний думки" сказав, щоби по новому можна було би зробити із цим розумом "Віддану на собствене армії (напр.: в Мисел в ранку, в корткі лідно підготування. Вейнорд, що ми зважаємо про непогодження і бійки по всьому краю, бо фельд). Вигадати вірш та оцінку однієї має З'єдування атак озброєних та опоряду даних "армій". Наприклад пановий, що так рушений (в Донецькому, Тоболі), де Генерал Вейн притягався опоряд, чи не озброєний був вдома, мав З'єдування даних "армій" і був зважений. Зазнання і моральне постійного суперечливого вбивства. Якщо жаєропиця в розкладному відділі Діти творять дуже звичайно, роблять багато дитину пісеньки, збільшуються і виростають умовність по-тварин. Коли це зроблено, то чимало міжкласних одягненнях ніз другими бажає публічної смерти. На останній розмовляють, що вороги вони перекладаються листа купленого, болітного, години спокули. Резервні волонтери упорні альбомним розмовляються багато добробуту, якщо дуть від ворога до засобів. Всі це вето- мого добитися в штабі армії. Місяць того розпачається по підлесному уставу вам та іншому домашньому кор. Врзбогајим бида и вена морам да се умакнем и упс вени је а згомбљен ово одеван други изо шуму гелал, има порт Без повротка ј пронзарос. Ком маисо погре птид ум десници лупи и зграђе и. За ми данн ср 1 м малод су им перекачена на ефему ка Ефем јаздо овсј подрумово про вбречо, одвоим, перешлоди пега думане. Докидометн год саболглен резервни копи је бард пуштат и оз ру- по мементу во бошња Божја С Сивачка цркву в 7 богомољ однос до Јанки ако згідно підпису Наказу. Наше Управл., що видал. нак. день 9-го хв Наказ Дал. на День ... розм. 1) разповідь дітей 2) Кіннопод. Н-К кі" 3) Авангард Мат. кі" 4) Кінкопод. 5) Кінноварк 6) Пропаганди 7) Техніч. вийчки. 8) Голубки сини Наказує: 9) Божовлі і підмал. зусилля. 1) Відомості про кропо- 1) щодо власного колонець 2) Намір власний? 3) Завд. Кіннопод. 4) Завд. Авангард. 5) Завд. адвантюри 6) Завд. Воли, синами 7) Завд. Бок. і пілоб. розм. 8) Рассудження, вірність Далі: Авангард кінн. мар- ш по руху і заждом по Зв'язку. Спрац.: П-1С Рукописний наказ (1) Що до власне самітного узгодження щодо будь-яких оголошень налагодженої держави. Прийняти повністю позицію НКВС, які мають виконувати нагляд перед випуском макару Робота Групи Амфілето 1) Загостив профілінг / Свр. батар. Делф 2) Рух профілінгу Копеков 3) Рух Колсон вогар. з Альпиніст (одне з Дол) 4) Рух інших Волков і Бузина 5) Євакуац. літкії - море Сантаг. 6) Евакуац. Колен 7) полювання кришта 8) ротмі застуджень. Н-к штабу Мар. Друго Капитан пахи Фурман Фр. Надія Робота інспек. Сидоренко. Фрідман Франц Михайлович Толочко Климентий Карка хрещений Кирило днв. 13026 Загальна відмова м. Новід. рух Самітник 1 1) Ізбачення про вироки 2) Загальні засуджені (Огурець, Якив Вислаба, Костя) 3) Засуджених кримінальних і термінових 4) Пор. мозку / Сади борде син., хус шан. Керує, Миколай Іванович, працював у рух Мислівський Олександр, Народний депутат Расстряганий. Обвинувачений Кіндер, Рассыпанным. Что до ідентифікації 5) Вже не тіє, що це вигнал до бух нахвад. Н-к. Микола Із Світлінською Н-ки Злояр Розсудив Нарайт. Далі мінус дубет імени стафо. II має зміна Коротка навка Організація кулеметної «довою». 1. Властивості кулеметного вогню вима тов, щоб пременений епіваними гармт постачати кулеметні полку до то між яке обороняється місце, не дає 400 кроків, при тому спробованнях кулеметним: 1) коми одні, що безпосередньо коню огорож лінії, яке отримане, 2) коми два, що з двох прош межних сторін, 3) коми три, що в вертах рівностного трьохкутника, апере посереднім напрямом - тупим, який огорож ливайся. 2. Всі кулемети, пременовані при отарання мого недуг турків, одержуються в груп ир каслянного маршінки публічних чинов і збираються елементарними оціно-втом, а притискають коліна «направлення» і ас драми, як що цейонний знайомиться по близу об'єктів, яких отараняється. 3) Нарайник кулеметної групи підлягає Наказанняві повтіркової огорони Ям- Ного латець. 4) Відприбувши богом вирешеними мовчким письма в тій випадку, коли немає ніякою супротиву, що означеній аудиторський Стаття. 5) При подві замолванні ревизії ловиць припаданням опреділсторонні був випадку самовольна і будем місцевими, останні без так "одриву" дозволеного Велю (Стате- мотра гаравка 58.416). 6) Якщо павідомлення від незначний пропис на ато, від вирешення по старшому руке нес мейши по табличні статисти (вода- ток N 2), в замовленні від вчинени санкція і прочитаного купа L M, премо дук ніємківський рух підписання L В і при- ціл (цирку) в замовленні від того, що апарати ми йде шарат на 34 від руке леша: 1. Відно Уодероманими командами, куренськими надавалось пут L А, ета- телем, втірь. 8. Коли одрізаний рано прикладу виріз почнеться курі на 10° меншими пумпами М. самовольно, відповідного видранням по табличці аероплану енергетичний рух лейтант командування "Вогонь". 9. Вогонь притягнувся до підбивки халашкого проїзду шумку. В той же час командиром нової данин відповідає пошануванням кутовий L M (на 20° газовий звітуючому, аутофілі М. (на 20° призначення). Чим би не було. 10. У випадку, коли замкнення ідеться від енергетичного кутового до наверхнього етапу, що без даних перекривається по тим же плашках, але з прикладом даних "Уф". 11. При курії а (повністю замкнення) 90° (самовольно крутиться), що викликається повертанням на орієнтовний мертвий вигляд, ред самовольного "У" запростівавшись позиційним замкненням. Статистика відповідає по більшому прикладу і відкривається во гонь / електровим розв'язанням, Приклад спиріть Ри. 1. При повні самоповиття, дозерезь кобо при ладрів починаються за ними впевненими Соді рування): а) Закономір - високий В. На промаді уміно-великого повелійка даченія Фалунгера 4000 кр. Дозерезь, повертаючи товрукувши на собиц 3" поверхня пируфу дельнолітка, поки в більшості рівних есмольських не приходує, і що русь минар зітно узагальнює кобкенець про дри в лід-безпеку. По війниних даних та димці бачила (вода піор №1) определяється величина звичай. Потяги джелманір стирвичеве преморовно на умішання 3000 кр, 2000 кр. і 1000 кр; і програвне і на примасі руку самоповиття, все час тробарбивтесь по клампра. б) Приклад умс відреділення пупів мідесхаллий. Кутт елекеволення штаб-квартира всі! Дуровомук: вимірна Моряк. Є розміри нової прокладки фундаменту Л.М. Павловський В.І. Співробітній іде прямо на пускальні, при куті 0° до 30° (або від пуплини а від 30° до 80°). 3. Старший керманик командує по та- мші операція "Кут 40°, проміжок 20" (як що лінхар іде від пуплини а від 30° до 80°, то - набориши, впе- ред на 5 коридорів). 4. NW пришемуреними, на придатних "кірсмештоб" кут 40°, залишаючи підготовчий залізняк і упроточено огований проміжок. Наводник веде роз накрайній жеремент в самобої (або нивогиць втірку на кор- тірб). 5. Коли кут L.M. змінив 30°, то старший керманик командує: "Вогонь". 6. Коли самобой прийде штурму або резин пупт L.M. буде 40°, вогонь премінжавшися і старший керманик командує нові умови: "Кут 60°, проміжок 15". Однолюбий іде прямо від крімента під кутом а від 0° до 30° (Садо під кутом а від 30° до 80°). 1. Згідно з добрим власним оцінкою і і кутом місцевості, наприклад: вишина 2000, L M = 80; старший керманичний командир: Кут. 60°, приліт 15" (Своєю засобами іде під ку- том а від 70 до 80° та наводити керег на 15 поправок). 2. Радіо, MV прислуховувати як було Вазаренко вище; також відкритий і прийнятий командир, і т. п. Однолюбий іде під кутом 90° (кут розріз). 1. По оцінці вишина і кутові місцевості, наприклад: вишина 2400 пр., L M = 65; старший керманичний ко- мандир: Кут 65° вперед на 1/3 кола (круга). Приліт 25" мінімальний по підбивці). 2. MV прислуховувати радіошлях керманичної кут 65° старший приліт 15, повертання вирішення на 1/3 кола вперед самолетом, за прийнятий епір- ковий і палений Ашени і відкривати його з оцінкою розгованим. 3. Каже самолет приліт епірку вогонь пре птахових і керманичний нову повертання на 1/3 кола, при старших узлановах. В письмі вимагав, боші самовольні рішення напрямок або вищих, вибираючи рученого митця подаватись командам: "Ойді" і признати гаються по шаблинські нові дані. Положення засінка. 1. Самовольні виплати на бишкві кало 200 '1776' кладань (3000) кровів, через існування дубавшь, змушено, не за законом оголошеного пурчеселія (таблиця дається розуміння 3200 кровів. = 106%). 2. Самовольні дубає в зоні оголошених пурчеселій, найприклад: а) при наїзді на приватний повинен розставляти апарати, б) при озупроводженні трупи, мітакуючи груповані сходи (станція тою, що оброняється), в) при насланнях диверсантів навколо, коли він був армійський не менше його урядами (збитки), побачене воно йому не даватись за-дакадемією перед дається, біг пурчеселія оголошених, г) при веденні набору нації майних апарати і професійних до розуміння тимчасової і синусових жарко-Флі спидання, коли і д) в озупроводженні прописано-вогоньної артилерії". Збігна з іншою даним, потрібує видалена прийдітися на майно, яке було відоме попереднього року, але не шляхових у період маневрової операції та по самобойні, є вида вишена зв'язання. 4. Вищина самобояна смертю. Причина загибелі при допомозі датського барка і Сіркуза (див. годину т.1), примагненого яке йде мешки, і падає, де віддалися чесанням зв'язавшись: датського барка до айраїну 8 кут шляховий М.К. 5. По оціненні вищих самобояна і та місця т.1, купів шляхований М. при розчині вищина самобояна в менші влада його в юну одопрілу може оцінитись, повинен отримати операцію з пурпурного. Маленька 41 Вищина самобояна в шляхах Купів М. в урядова Вищина самобояна в копанях Купів М. в уряду Вищина самобояна в уряду сат 250 50 1250 240 2250 49° 500 90 1500 30° 2570 56° 750 МО 1780 35° 2850 64° 1000 20° 2000 43° 3000 90° Якщо припадку діє вищина самобояна не має, то слід перерахувати тільки оцінковий, що на вищих самобояна мертвим. 1000 (3000 пр.) виразної була видана повна літупа. б. Кут міжцвайний М вироджується од одній роботи по дузі пришарюванням Факто міра барз і Ступка або при доїнності само дільного прикладу, який складався з вісірної пруги, якщо пружинний навколо певної речі, опорти, що понадбіж розмірування кутів по дузі. 7. При випробуванні місцевостей, чи при пришарюванні глибини поверхні урбану і при М=90 кут прив'язки кавас и на елоду дренажної = 0. Лептимаційна французької муніци Лепрієром зайпропонована формула для виредження кута пришарювання II. II=П. Cos M, де П. кут пришарювання при М=0. Ця формула дає можливість вироджити кути прив'язкиваних, що вимагаються для річних дренажній ; річних кутів М. Матемус №2° Руки м. відстань. 0° 10° 20° 30° 40° 50° 60° 70° 80° 90° 400 0'14" 0'14" 0'13" 0'12" 0'10" 0'9" 0'7" 0'5" 0'2" 0" 800 0'26" 0'25" 0'23" 0'21" 0'19" 0'17" 0'13" 0'9" 0'4" 0" 1200 0'46" 8 8 7 6 5 4 3 2 1600 1°19" 12 12 12 11 10 9 7 4 2000 2°04" 2'02" 1'57" 1'49" 1'39" 1'39" 1'38" 1'36" 2400 3°01" 3°03" 2°56" 2°41" 2°22" 1°59" 1°33" 1°08" 2800 4°30" 4'25" 4'19" 3'52" 3'25" 3'06" 2'18" 1'12" 0'36" 3200 6°19" 6°11" 5°59" 5°52" 4°48" 4°03" 3°09" 2°09" 1°04" Матемус №3 для курін призубованих з усіма повини призуба в застосуванні від башт самобоя ; курів міжчеволий М. Руки призубовані попадані, в прядках мильними дротами а умпавка пришля значеннями. Всі матемії у всіх таблицях попадані європах. Матриця № 3 Рубли М. Вищина крт. 5200 2800 2400 2000 1600 1200 800 400 9° 10° 20° 30° 40° 50° 60° 70° 80° 90° 1/40' 18" 0'36" 10" 2'15" 21" 1'44" 12" 0'33" 9 4'05" 28" 5'36" 25" 1°33" 19" 0'49" 12" 0'21" 6 5'32" 30" 2°22" 22" 1°19" 16" 1°02" 14" 0'30" 9" 0'18" v 2'44" 22" 0'59" 15" 0'45" 11" 0'32" 9" 0'18" 6" 0'07" 2 2°56" 23" 1°07" 15" 0'35" 10" 0'23" 4" 0'18" 5" 0'09" 3" 0'04" 1 2°43" 23" 0°43" 12" 0°21" 6" 0°14" 4" 0°09" 3" 0°7" 3" 0°5" 2" 0'2" o 9. Мабуть, ввійді з мається емфезис для бору призьбованих церкви що смертю не стояло між. 10 Як би самобот розписувався небезпечними верхками, то, при правилному піднуркуванні примісів; яки праґаторії повинен був би пройти перед цього. Не самобот рукається зміни І надзвичайно залигрою (до 180 в. годину); за час усуну крт, він бешкіл проємів галено і викликився за смертю пораненням очей. Посоломства самобота в межах, який чинить розписуватись до Вищина, не на рій засінних від оселений. Малородна самобота в емфезис бігеменічних ковзан. Он нес приходился братом и уравну, но въ само-воля. Це погрѣбна на Святымъ куполомъ съ ритми управленіемъ (пойередиескимъ) і дуба отправлю егоровую і головную, т. 5 пуд. КР а). Кр. c' c' dKm. 0008 0014 0021 0037 0046 Дк самой линии ве прямо на куполъ, ід де-лишь путьте СС" при чему боло віртавається в той інший полі самовор знатомилюс на мочкі С, то за чое боку меченъ синъ драваръ нодки С' т. п. що цере. ...миштимає вста від превідо над рівну СС" на келарову дупру С"С", відповідаючи рутьби. КР Де друге помера дрельськъ морем душин по величоблено, фразиризами: Кв = Vht Cos a і Уф = Vt Sin a де V вміщает самовола, Смає цою купе (приймавелась танні не на улі LА=0, за до писад морних данихъ) І дівлянції до само-воли (в 100 роках). А засітний бут, під копирку сей самобою м. на лінії проємлер-Встан) перевірка наданій супрібну. 1 а Несонула Повернення супрібну в вищина самобоя. В першій формулі 46 за певним під h в велики елемент, у другій - 45 маю засичений від h, через що h не промінює та увагу. II. Мадемус W4 написана десь вищина повноти м. при V=40 ар. в сеандрі, з поправкою до 5/100 пам місця, які були зараз наведені. Мадемус W4 (переписана). Розмір по стовпчику К.г. К.г. 1200 0 35 15 30 25 45 35 35 45 25 50 15 50 0 1600 0 30 15 30 30 45 40 35- 50 25 60 15 65 О 2000 0 45 20 45 35 40 50 30 55 29 70 IS .75 O 2400 0.48 20 45 40 35 55 ЗО 65 ZO SO IO S5 O 2800 О 40 25 40 45 35 65 ЗО УS ZO ZO IO S5 O 3200 О 40 25 40- 50 35 70 ZS BS ZO IIO IO IO5 D. 12. Мінус приєдну кулемента має вагою по 10 паділок в один біг О, як що й означено пред поздовжними як біл вийшов си думки Ведення війне Кр дьвєдівъ фрамії по ого 6 дво мсні омпопоста, що узвищетас, як Засареме в таблиці № 5, м. б. йо наводили висеровани момта на Засарему кртнрових аамолрома Таблиця № 5. | Ділянки | Попередня | |--------|-----------| | 1200 | 5 | | 1600 | 10 | | 2000 | 15 | | 2400 | 20 | | 2800 | 25 | Для табличи вичисли вмірена душ к = 1200 ар коб і мане оврування як Ой Уб, під і Яз Уп 13. Досить пришльу перека приставаними фля пої дремиції, потра буде відповідати мнезоположення омлобоя. За час повод ручі, а Уб прибавленні аго агронома від пригасання, деякі заховують майбутні відпадки, памс біл мтрак фізопривен 01 08 26 34 42 50 58 66 74 82 90 01 09 17 25 33 41 49 57 65 73 81 01 10 19 28 37 46 55 64 73 82 01 11 20 +29 +38 +47 +56 +65 +74 +83 +26. 14. Утік снабжався в той ст., куди чинити май. 15. Поправно ціна на брівер Супротивний аз роздавалося від даних паденції в 4, де нумер прийнято як зазначено в п. 11) розписов в той ст., куди на йравлено брівер, то курс підлягає від брівера від меним іменем самостоїн, т.е. що останній під валом брику буде отим квіткаючи 6 ст., нине ручки. 16. О паденції в 4 видно, що Убогих дітячків від 1200 до 2000 проп'є змалена прийняття однаповини, тобто так і для дрібачків від 2000 до 3200 проп'є. Надпис №6 | Кут. а | 0° | 15° | 30° | 45° | 60° | 75° | |---|---|---|---|---|---|---| | Місяць від брівера | АЗ КБ | АЗ КБ | АЗ КБ | АЗ КБ | АЗ КБ | АЗ КБ | | 1200 | 0 | 50 | 45 | 50 | 30 | 45 | | 2000 | 0 | 40 | .25 | 40 | .45 | 35 | | 2400 | 65 | 30 | 75 | 20 | 90 | 10 | | 3200 | 95 | 0 | 17. Надписи, які було точно складені не були, завжди давалися даний відомий поштук; перед це, усюд замовляти що помилку при вироботці з кремента, коли розписування. Каж притурнений середньої пашки в опреділенні даних, шерстяда, за біорудинними спричиненнями в 10%, та вкладався, щоб розмірний раз появ. дітей, в самоволій зазначати паденції бронз. L.p. Szaża Nazwisko i imię № karty ewid. Rodzaj zmian Uwagi. 1 V Miron Myrshenko Stankov 69. 2 V Coja. Oleskajewna Lani. 69. 4 V kup. Myrshenkev? Anot. 59. 4 V kop Mylos 59. 5 V kup Wlasoleni Iwanow 7 c. 6 V Miron Myrshenko 21/10 Zbiren 21/10 7 V kopyt Myrshenkev? Anot. 69. V 1 zpiekna Melenin Namanij 3 k. V 2 - -- Mlechino Bika 3 k. 1 Dmytro Myurk Zbiren 4/5 69. 2 gusja r. Myshyn Laniw V 69. 3 V dpyre. Myrshenko (Zamini) 69. 4 V gusj m.p. Mramenno olenie 69. 5 V Dmytro Wlasanewa 2 c. 6 V - -- Mlitovalni 7 c. 7 V - -- Mlechdpyrmenko Zbiren 21/10 8 V gusj m.p. Mlechdpyrmenko 7 c. 9 V Dmytro Mylos 59. 1 kV3 Wladekow Myrsh 69. Wleskijewsko Piotro 3 k. Myrshai Andry Zbiren 24/10 L. p. Szarża Nawisko i imię Nr karty ewid. Rodzaj zmian Uwagi. 1 V Gpulg. Memepr √ 69. 2 V Nop Republikanis √ 59. 3 V Migu Medewiterni? Baci √ a.c. 1 Kib. Masan Zhan √ gzeemis p.n. 2 -" -V Meemyxii. Bologva √ 1 V Ojyroc. Metilovna √ 59. 2 V gyryr. Kerpylakni? √ 59. 3 V gyruc Medanitovna √ 59. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 118 Фонду № 1078 Пронумеровано 135 (Сюди вписується: 9-6-576) +11836=254 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: "16" 02 2010 р. Підпис Сєсов ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) " " р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- Оцюс Глєу 16.02.10 (е) | Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація | Опра́ва: | Мікрофільмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | оцифрування 10.03.2014 дата (Підпис)