Особова справа директора департаменту православної церкви Ю. Грох-Грохольського, 1922, 25 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР у Харкові 1042 х 8 вдх 189 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР у Харкові 1042 х 8 вдх 189 МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УКР Особиста справа директора департаменту православної церкви Юрія Грох-Грохольського на 25 арк Міністерство Історії. Департаменти Заповідних Справ Відділ Перемолення Особисто сирече директора департаменту православної церкви. Юрій Трок Громил- ського. Народ 18 січня 1921р Окошено 9 квітня 1922р 1074/856-2 /89. У м. Тр. Міністерство Шляхів Шкільно-Провітньої Управи. Ч.36. 18 березня 1921 р. м. Марнів. До Голови Міністра Усповідань. Манди Заслу від урядової до- ручення мені Управи Юрія Грох-Гро- хольського про його бажання приєднатися на службу в доручене Вам, Тане Міністре, міністерств, вказавши своїй обов'язком подати низькопокон Зані відомості. Знаю р. Грох-Грохольського з 1914р., спогаду як учитель Квітнинської Моргової а потім Консерваторії шко- ли і також як інспектора Ковель- тинської вищої податкової зализ- ничної школи; крім того, як досить Старанного і честного працював школа в Культурно-Провітніх організаціях. З огляду на його 15-ти літній стаж і позаслужбову діяльність, що по мовину представлення на закон (25.3.1919р.) шлях Шляхів був до призначення на посаду інспек- тора шкільної вищої і с.об. ке- ровництва (посади Викл.) шкільної Сиргови правобережних зализнич. Після мемопадської камастро- ви в 1918р., по наведенням кі від мене ні від р. Грох-Грохольського прийшов, а саме, за відсутністю ним - повережених мільків і вільног "відродіжної" по- сади в міністерстві МІЗКНЯ, п. Уро- Хвильський, поки що, до політичних обста- вин, приєдженого до дорученої мені України урядовця Піки. З правом на Заїмствіть, при першій можливості, відродіжної поса- ди по ІІ-й кр. Знайди п. Уро-Ухвильського, як при- мільника - працю до справ церковних і їх теоретичної практичної знання Церк.- Співотої" справи, гадаю, що він і в міністерстві Геновідаль навіть і на виконувати дієвідальність поседі також Змоги. Ві старанністю покладені на нього обов'язки- З високою пошаною, Голова Управи Рорбахер Світовод Михайлюк Curriculum vitae. Я - підгорженний з селен мі- стечка Солобковець Ново-Ушицької повіту Поділля. Народився в 1885 р. Освіти в 1904 р. Остріжську ви- шальську семинарію. Займався весь час самосвітньою. Був готовий до скзамену за вчителевакт іноземних, але - по чворовення в 1910 р.- екзамену не здавав. Особливо цікавився філологією і духовною музикою. На промтзі 18-ти літ прощував над складанням широкого курсу у граматики для вишесваских осин - марії та середніх шкіл. Вивчив куре "гармонія". На промтзі своєї служби давої праці організував і держував і свят- овкини і церк. тарши, вебого лисном до 30. Працював в школах погаткових визних і вищих, пропінмез., гімназ., торгів. та камери. шк. Українською справою свіршено появ цікавинтво з 18 років. З того ж часу погав і писав по українська Кочи. В 1909 р. був запрошений згоди- тив на посаду вчий, церк.-учительської школи в Ревд.-Вол. повіті. В 1916 р. був запрошений згоди-ти на посаду учителя загальної освіти. предметів К Київському Реальному школу — по рекомендації "Директора Корад. учн. Київець, чб: " В 1914 р. Бердичівським Сек- ретаріатом був запрошений згада- ний на іншоуритарську посаду до Карпатій Освіти в Бердичеві. Новий, а потім на посаду учителя Учитель. Семинарії" в Мешаринцях, Бердич.пов. З 1918 р. в Козятині, працював на вищих шкільних посадах (а потім на іншоуритарських в вищ. нь. шк.) та в Коломийській школі, приймав найбільшу участь в організаціях: 1) як член Козятинської Україн- ської Спілки, 2) організатор Освітового Укр. курінка, 3) як голова Освітнього Укр. курінка, 4) ініціатор заснування і організа- тор загального М-ва Правдівсь в Козятині; 5) Голова того ж М-ва "Правдівсь". 6) Голова Освітнього курінка. Пробівши " 7) Співробітник Культурної Про- світньої Відділу М-ва Шкільного в справі Ушантованих Києвського громаду за вищ. на ось. Радянськи. 8]. ініціатор і організатор України свою складу Культурно-Преєвіткової Комісії в Київт. радами. 9] Член мої м. Києвт-ов. Ком., потім 10] Голова мої м. Кишеві, котру я приєднав до М-ва "Преєвіта", яке шано до 12 філій в радоні. 11]. Снова суб'єктка дивизного виконкому, під назвою "Сір", яке було філією Ки- ївською М-ва "Сір". 12]. Голова Козятин. дивізії Українських Націон. Солозву. 13]. Член Козятин. зацізничної Черк. па- радільної ради і ініціаторами урає нир в середві відкриття довою" при б/м школи черкви. 14]. Перший організатор і лектор Ух тисячних Курев Укра. мови в Козятині для зацізничнень (перші курси). 15]. Організатор і лектор таких Осе Курев другої черги. 16]. Організатор державних кургат Україн. мови для зацізничнень в Винниці, Калинківці, Бердичеві, Гудрав-Волинською. і в Козятині - 14 черп, а також і шек- тор на цих кургах в Козятині. 17]. Ініціатор аї перейменування Козятин. 2-хк. миком в бишу погаткову; 8] відкрившень школерок в відкритті вищу по капроної дівочої школу. 18). Придбав свійши Закладання і сніціативою звою заєзникикв Козеттина на добровільне самоопо- даткування на шкільні потреби (до 300.000 карб. в 1915р.) 19). Заснував в Козятині заєзникку "Українську гімнасію "нового типу, під іменем ,, Гімназія Заєзникової Козяти- нької Провіти" з утриманням і до свою рачу на Кошти Провітни. 20). Ініціатор і учасник справи врг Кривого Заєзникової Осередкової Тек- кинаї лик. в Козятині. 21). з 25 квовтня 1914 р. Макаром по М-ву Шкіль і разпорядженням Шкілако Правительної Управи був при- значенний Інспектором Шкільної Служби Проводер Завізниця і вано- шуков ат. Керамичного молу ш. Києва. 22). Тепер приєднувся до Шкіль до Правительної Управи М-ва Шкільн. Крім цього, маю: а) добровольні в 1915р. (ще Св. Ошко- ром дівчої "Росії") і видані власно дучаємо-музичні твори. в) виготовлені до видруку і синьою також укр. мови, а друге видання «Красної граматики» першомолоді; з музики літературній, чи перекладеною мовою теж (Служба бойові на укр. мові (прекоштгів і літургії) в Збірка гармонізованих ліків Укр. Наради письм і 6/ Конгрес. Писав свакуючи з Козельна на в січні 1919 р. був запрошений і працював в Київсько-Охтирській Управі Солдатського Управління Генерального Штабу першомолодим - перекладчиком, а потім, як вик. об. Соньки рефакційно-першомолоючої каєтри під ім. Кульбасов. Управи. Писав — як Сонька артилерійської гуртка "Запорізької Віри". В серпні 1919 р. знову вернувся до праці на Залізниці, свакуючи з Укрдом до своєго раєф. На доказ велою в свою за- значеною мало архівованих документів. 19/5—1921. М. Жарнів. До Пана Міністра Ленкевича Туди: Інспектора Шкіл міс Ригельса і вар. ат. Кервеля коня Ульмова Сидоровою И-ва Шляхом 19 дор., в краї пере- дування Води в м. Маркові, Ва- шим, Пане Міністре, заскаво було запрошовано мені перейти працю в Міністерство Освіт- дягаю а потім і в Камен- ці, і запрошована була прий- няти участь в Комісії по пе- ревизі Св. Тибина), але рішення необхідної обставини коштами раз ставали мені на перешко- ду в цій справі. Припливаючи на увагу був- ку вакансія, за переходом т. Са- мінського з М-ва Ленкевича до М-ва Захарея Оприка,- і в цей час при Вашому високоласковому Засланий і зраді, моєю згід- симітнєв мій перехід з М-ва Шкіл- ків для праці в Міністерство — Історичний. А після, і багато чого призновану в Міністерстві Законодавчий і ці- новничев працює по перекладу Св. Письма, складаючи духовно- музичних творів, черк. співа- ли і взагалі працює, яка викли- нається відродженням Української православної Церкви і бага- то своїх змін буде проводитись за раз і при теперішніх умовах, як Звертаючись до Вас, Пане Міністре, з уважними про- ханнями признати мене на відповідну посаду в державно му Вами Міністерстві. При своєму згадку, що працювали з 1905 р. по Шкіла мий Службовий у школах вищих і вищих погаткових та середніх на протязі 1/3міст, віддавав, як дирекція багато праці для співо- вої церк. справи. Маю, уважені меже духовних і релігійських душ.-цент. Номинальним), високі дух.-мудрих творів; крім того, маю ека- деяку малую літературу мітупорні дія У-го повітового Хорового війську і, що в 1918 р., складений мною проект перекладу на українську мову «Служби Божої» Ф. Модна Ряб- Могутков. Маю і в разі по- треби можу подати багато різ- них документів, які рекоменду- ватимуть мене як і прошад- ського працьовника і працювача на по службі. Curriculum vitae мною було пода- но Вам ще в Кам'янці. Працевла 10. Гончаровицька 16 січня 1921 р. м. Старий. У.К.Р. Міністерство Ісповідань Департамент Ваг. Справ "24" Січня 1921 року р."53" м. Плавнів Do Міністераства Милайї. Урядовець Міністерства Милаїв Ю.О. Грох-Гроховський подав до п. Міністра Ісповідань прохання про призначення його на службу по Міністерству Ісповідань. Департаменту Ваг. Справ Міні- стерства Ісповідань просить Міні- стерство Милаїв повідомити чи не мається в доку Міністерства Мила. хів перехід до переходу п. Грох-Гро- ховського на службу до Міні- стерства Ісповідань. Додайти: Умови з розміщення в Залобі Милайя - Провід. В.о. Директора Департаменту Вагавних Справ (Маджит) За Діловода Квашнуків У Н.Р. Мін. Млзків УК.-Проб. Управа 25 січня 1924 р Вх. 49 25/ІІ 421 г До Міністерства Теновігань. На відповідь ч. 53 ізми повідомляється, св, що з боку Міністер- ства Млзків не мафтася перешкод до переходу спів- робітників Міністерства Ю. Грух-Грохольського на службу до Міністер- ства Теновігань. Солова Управи Володар моб. чка Камен. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 22 Квітня 192 р. ч. 2/31 Повертаючи прохання урядовця до- ручного Вам відомства п. Грох-Грохульсько- го, прошу Вас, Наче Міністре задовольнити н це прохання встановленим порядком, себ-то; коли вважаєте можливим видати допомогу в розмірі місячного утримання, то через фінан- сову Комісію м.Ф., коли в розмірі, перевища- ючим місячне його утримання, то законодав- чим шляхом через Раду Міністрів внесеням відповідного законопроекту. Голова Ради міністрів В.О. Директора Канцелярії Ол. Гнишев Записка: Видати на державну витрату 25/11-7. Затверджено. 9 До Рада Міністра Головного Урядову Міністерства Головним Прис Зоок-Тро- фольського. Професор Млінкі обставили і умови поштовх бить на еміграції і викликаючи ум мо захворінь прийшли мене ще вчора, а тоді надав Зверталь Моєкщанований Пане Міні- стре за парадою і помігть в об'їмну допомогу мен довгарав про моє тяжке ста новище і Пан Прес-Ер-Міністер і запрошуєв мені погодити втд- повідне призначення. Бовго я не зважував турбова ти і От. Грец'ера і Вас, але - пришучений до крайкових нареш ті Звертаєв за помігть. Ваше високоласкаве прийня- не вдячненний до мене взагалі Блищезгадані обіцянка дають мені смилену укляно звернутися до Вас, Високомайнований Повне Міністре, - прийняти подаже при увазі в додатковому до цього мого плафама до Пана Президента-Міністра, а також і зі своєю батьку не втручовувати потрібно маю че покажися. Громадянин М. Заводський Квітень 16 грудня 1924 р. м. Париж до Пана Голови Ради На- радних Міністрів Урядовця Міністерства Земляного Уряду Строк- Срочковського. Друкований. Ще в 1910 р. я лікувався вдома кої фармачки "виснаження нервів" си- стеми "та" неврастенії". Мандрування з Урядом на протязі більш, двох років - з Січня (1914р. до 460 до часу, перешивання всіх прикро- стей і тяжких умов за цей весь час, а особливо за початкі місяці - спричи- нило моєму в цей раз дуже тяжку консу матеріального стану і викликали повенний важкий кваро- стей. Не маючи змоги ані надати своїми здобутками політичної чи умов книжкової, ні лікування, а також дали мивиннів без більших, без потрібно- го одягу та без взуття, я пришу мешки турбуванні Вас, Високопо- Новий Поміч Прин'єр-Міністре, моїм укінним проказами - стаючи мені на пошті виоболаскавши Вашими розпорядженнями - щоби не- ки було вирвано прошу дойомочу. З грає приїзду до Марина-Пилипово (по VII км.) одержано 21.Мощ; і коли вира- дували з цього міста не на харчування, то буде оговирний доказ тому, кого доводиться і голодуючи, і в винесені грішми добрий літвий 500 шр. ти. Підприщорює пеким чином на ласкові мітки добрих людей і не маючи надії не тільки вернути позичок, а й позичити ще-бо вена у кого - коли в близькій мірі до неоднорого, - і прошу не відкини- ти моєго чого проказань і даю мені ласкової дойомочу. Мілареве поведрення при цьому подаю. Пробейт М. Голубровський Київ 16 квітня 1921 р. м. Марина Міко Смолянка д-р Павло Шрамко д. Зал. Ступ. маяк 13 вересня р. 7° УУЧ Пізно Вітаючи, на те, що має в місії іншого духовного багато і, коли яка сра- данина у моїй Кільковичу мить, має за честяє єсть, по всій роботі не самаринцю всі без запримань, розум провадити не можна, а таки лишом більше багато не биконаного, і де буде мно- дитися соборним міста, то 1236 д прему Рамою Наме М-ре менуванні ми обстави не прийнялися звісно Узгодована же вор касація, вжито урядовань за паказу 9-го вага. то до ну Зап. Окіїв. 1 - о рік був Ген-Губернатор Східного Володимир- Заручинами згідно. В.Мазепи У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ Департамент Зал. Справи Відділ 13 "Правда 192/р. ч 744 см. Шарноб Do Гана Міністра деповідань. Згідно з Наказом че 34,9/р 1921р. В. т. в. об. Директора Департаменту мав на про- мазі 3* днів передати всі капцелярські справи Міністер- ства, - минуло 3дні, а справ не передано. Зза того, що не можена деякие асиповок по- давати не дозвиш до них виправджуючих документів та поменень про витрачу раніш асипованых коштів, а такі виправджуючі документи щу- сить передати п. Сікоревкий - прошу Вашого, Високопановщ 13 Пане Міністре разпорядження, щоби п. Сікорський могливо найскорше було передано діловодство вугальтер- ське та справ фінансових. М-р 1'см. 4-VIII-1917 № 1612 до Павла Михайловича Ді- векорд Виснововано Надіслано Кодіт Узагальнене на кріп С.П. шре! Якщо, звернено моя ідея! Як до мене звернувся Травкашев запи Імудь за близький підпис мор- ської розуміння в першу усіх соломенних Погоджуються, що ця справа не зважається і припинити нашому Кад. Високий, велике мрії і як саме даний запропонував відо і дати Панов розповідав про багато 10. Змістовання морською руку і письмена забезпечує до Величкій Ужань нам Міністерства Військо- вих Справ. Мелюховатий п.-Січка. Запросивши до посилки а Міністра Земледільства, межі - т. Керувацьм Словаки бенджами. Он-ве Ішвандж Муніо Грок-Глоком склошу, чимидивши чербідко в службових сійках побувавши в Калімкову таборі, - за того лаєво Раніше висловлений зміст розпорядження прошу Загальну Управу з Міністерства внутрішніх справ Військових Офіцерів даних майбутнього. 1. В.Зоткіну дозволу на визадорожний в'їзд до подорож у Кам'янець і виїзд з нього через Могилів. М. Крупор, Службовець Фендерич. Позначки-волонтера Ст. Осипов Міністр Внутрішніх справ, а Дієво (в.р.) з оркідним звітом: Диновод Рубановський Вищій лейтенанти Армійського відділу: Sriesn Усвідомлених, об'єктивних Українських уявленнях що насичення паперу в ка. мри і митрополити пан. Отрую згодом греся: поем Пацівський. Вищій лейтенанти! Опіс Михайловиче! Проблемне знайшов, в кого відгуков Святоїм Крає мною передбаченому Каз, сормеруджень лековою Пашао тимою опіков і поеми- петр , звернешся каерво гар - ним спомином ; забовзьк маке молоду за че ціну мою подяку. Радій з усім кошт Даром з умі повідомили Вас, що, з автобану прийшовши погодження. Вашу поїздку здаю на очільник Валя Павлівський куреня, в яго все донесено повідомили 5. Ми та. Падаю що впевнен узаєм Наме при сучасних теплих умовах зборі слави з куреня розійшлись на силу Кременяту і Ває, як Іоновську Керованні в уїв Січов. Той беки Вашим Словами Малодими пам- ошувати опілоб криками. Дай не бою Вас силь роски- віс в коці нашій на кожен фронт Угоди. З поважанням до Вас пошанно т. кр. ен. дум 207 з орієнтації зіфко: Внекомандному Поляку. Кому Майорскому полку Пану Медзаревскому. Внекомандный! Пане Полькашы! Привітне звання, яке ви дрували в гає мого в битві свого перебування в палаті і коти і маю колоду зазнаболічил з Вами забов'язав Своїм Купецько Вам, зачерпнув надто гарним Коштом викликає собою мене. Великадарний Божий шуму лихо подану а Ваше 90 мін. кривавих душевних за імену перших. Дарм з усім відчуттям зваженою колодою не раз висилати шуму вдячності За велику серцем доволення в Комуністичній релігії всій цьому в радзі. Матери супротивними закладами і монетою оцілки бажаних умов о роботі не кумер тащі національно-виглядній сцені. Радянські І Марта за видали і оголило мене цртим- ко було зазначенимся з Василь, який виявився з недорогого, стаття роботи це — і в усій плахні розумних великого Знавця рокої співдружності. щиро її вроджене, заємування новин- римаю етапом. великої помахи з пивалу Вам: не Вам боже сила і заглибнені цьобути оцілки релігійні, які і зі сильного свого вимогу покинуть та вернулись на Федори, мешка. З уважанням до Вас писав т. к. с. був М.-У. ПОЗ Всемиловаемому Сообщнику п. Лакаеву - на: Всемиловаемый! Паче Сарычку ! Ваші листки прийшли, як- ливи і в те так незаймчиво, щоб коли у купечуванні в тає мною перебував в Катри і то здобовидує мене всемиловаемого за це чужу мою повинну. Разом з цим жартую, що мої листки альбімобудь узимкідь- маю на увазі братнога Ваму сія - рельну ізгучу, якою Ви онови- лелс всемиловаемому Печ. Оль- Кримінальної чевірв і ого ванків узагалі серед всеземних рушень з сугасних змил. + бузе я і повідомив 2-й пол. двай не боєн Начен еми ре Задашам в цих дільної розмеки" співучаю на нашу тоголту пушка, показано до нас т. к. ср фу Му-4. 203- в оригіналом згідно: Діловод В. Кваснуков до Пана Міністра Заповідає. М. Керуючого Сходу чи Бенадомаш. Ігоря Гром-Дрогобичного. Міністерство Історії Вище 1840 Одержано 20.V.1922 Пандовський. По суті мера Кошальского Групово інтегрованих наших військ в Каліші вдг 9. V. у р. пр 50.94-т. маю відповіда: Всім мої повелення, які ви- провадуваннє не можуть бу- ти в огах Ваших перегови- ми і заслуговуючи вірки після одержаних вищезгада- ного письма. Найзразним способом знаю проводу – це звернутися до п.о. На- цівельного, пошковника В. Уїв. римського, Пошковника О. В. Пелінгови, дзвіною лектиріа на Куреов , п. Плевичукого Сотнинка п. Положенка, 4 що живе в пошемках і о Панчевського. Всієї "того дня" вони були як не вої вкупі то по черзі зовнішньо аж до гаю заарештованих невважаючи, і злочинці, надійшов, подали на тих місця був себе з'єдованням всього. До гаю ж, поки ще не буде оголошено вигоду, ти в замку було надані залишарність на тові Каменців Личкевська і за дійсно провдиве обвинувачення льве, я не вважаю що себе можливим мере автодиректору року М. Керчного Снобових Декад танцює і пушу чи обовязки з слього гілена з льве зміри - до гаю повного і державного З'єдовання випадку, - місце кого мої реабилитують та Невицькадамість - радуюся, Вам, Унешоманковим! Наже Олімпієтре, підгрови див давлини Ваших вирішень з йогою чого. З високою і щоденним до Вас прихильністю 10. Гроцького 14.V. 1922. Магнів У.Н.Р. Військовий Міністр і Командуючий Армією "15" травня 1922 року. До Пана Міністра Ісповідань. Прикладаючи до цього копію рапорту Коман- дира групи в таборі Каліш за ч.94/т, маю за шану просити Вас, п.Міністре, зробити належне розпорядження, що до уникнення подібних небажа- них випадків, аби не дати можливості дескриди- тувати наш Уряд перед польською владою. Про наслідки ласкаво прошу не відмовити. мене повідомити. Додаток: копія рапорту ч.94/т. В.о.Військового Міністра і в.о.Командуючого Армією Генерал-Хорунжий Начальник Канцелярії Полковник У.Н.Р. Командуючий Групою Війська УНР інтернованих в табо- рі ч.ІО. 9 травня 1922 р. Ч.94/т. Каліш. Копія. Таємно. До п.Військового Міністра й Командуючого Армією УНР. Рапорт. 6-го цього травня до табору Каліш прибув Директор Департа- менту Міністерства Ісповідань п.Грохольський, делігирований від згаданого Мін-ства яко представник на іспити і випускний акт таборових богословських курсів.По закінченню своїх справ п.Грохольський мав намір виїхати з табору до м.Тарнова, але ж при виході з брами табору на двірець був заарештований поль- ським постерунком та посажений на польську гауптвахту, бо в той час знаходився в дуже нетрезвому виді.Після великих тур- бот перед польським комісаріатом табору мені вдалося вихло- потати для п.Грохольського можливість виїхати з бабору до Тарнова без конвою і таким чином запобігти цілком небажаних для нашого Уряду наслідків вчинку п.Грохольського. Прошу, Пане Міністре, вжити заходів, аби надалі представни- ками від наших Вищих установ призначались би люди цілком відповідаючи своїму призначення, котрі своїм поводженням не дескридитували б перед поляками нашого Уряду, та не накла- дали б на наше військо плями в очах польської влади. Підписав.Т.в.о.Командуючого групою Ген.-Хорун.ЗАГРОДСЬКИЙ Т.в.о.Нач-ка Штаба групи Ген.-Хор.Вілевич. З оригіналом згудно:Нач-к Відділу В.М-ва Підполковник АРХІВ ПРЕСВІТЕР Військ Українських "22 травня 1922 р." ДО ВИСОКОПОВАЖНОГО ПАНА МІНІСТРА ЮСТОВІДАНЬ У.П.Г. Високоповажний Пане Міністре. Мені стало напевно відомо, що п. Начальником Калішського табору інтернованих Українців, Генерал-Хорунжим ЗАГРОДСЬКИМ, надіслано до Вас листа, в котрому зазначено, що П. Грох-Грохольській, прибувши до Калішського табору, написав, плянів поїзд на лаку і тим скомпрометував і себе й уряд. В даному разі п. Грохольський по справам від Міністерства прибув до мене. Значить тут я уявляю з себе господаря, а Грохольській - гостя. Отж, як господар, я рахую своїм обов'язком дати де які пояснення. П.Грохольський прибув до мене в суботу рано перед літургією 6-го цього Травня, котру ми правили з приводу річниці зимового походу. Після літургії був хрестний ход, водосвяття й парад. Після деякої перерви знову всюночна. У неділю 7-го знову літургія й похорони забитого Полковника Отмарштейна з зустріччю його тіла за табором і проходом до м. Калішу нацвинтарь. Майже невпинні служби забрали багато часу й недали змоги вирішити тих справ, по урядовій участь якому п. Грохольський. Повинен зазначити, що П.Грохольський, входячи в табор, залишив у вартовні свої документи, незамильдувавшись в комісаріаті, як це робив і он учасник в інтернованому таборі. попередній раз. Турбуючись за свої документи, п.Грохольській звернувся до вартового поляка-підстаршини як раз в той час, коли лимин вертались з похорону й коли п.Комісар був страшенно обурений тим що на похорон вийшло не 140 інтернованих, як ним було дозволено, а 540 осіб. П.Грохольській, як то кажуть, підвернувся під сердиту руку і був посажений на паку за невиконання розказу, тобто, що в свій час не замельдувався. Коли години о 6 вечера я повертався з похорон, то застав уже, що Комісар цілими ніжками пакував старшин і козаків у паку, а п. Грохольській стояв уже біля вартовні під охороною польського жовніра. Повиясненню в чим справа, комісар відпустив п.Грохольського, але в умову, аби він негайно у неділю, тобто того дня виїхав. На моє зауваження і прохання відрочить від'їзд п. Грохольського до понеділка, аби можна було скінчити справи, Комісар рішуче відмовив. Ми з П.Грохольським відійшли з нічим і в великій досаді, що час пройшов, а справи не вирішені. На де помогу нам став один дуже поважний старшина, котрий посовітував п. Грохольському залипитися ще на понеділок, обіцяючи вивести його у понеділок у вечері з таборовою перепусткою. На тому ми погодились і зістановилися. У понеділок до обіду ми закінчили справи, а о 2 годині пообідали і прилягли спочити. Коли о 5 годині вечора я проснувся, то п. Грохольського уже не було у моїм помешканні. Довідався я від деяких осіб, що його запросив до себе цей дуже поважний полковник. Почекавши з пів години і турбуючись за своєчасній від'їзд п. Грохольського до Тарнова, - я пішов сам до цього полковника, де крім самого господаря і п. Грохольського застав ще 2 гостей. Гості уже прощалися, а господарь чимно просив п.Грохольського відпочити у його просторім, та спокійнім помешканням. Беручи на увагу довгу подорож п.Грохольського, - я нашов таку пропозицію п.полковника дуже доцільною і був тому за це вдячний, бо моє помешкання на роздорожжю і незвичайному чоловіку спочити в ньому не- можливо. Що компанія ця безумовно випила,-це було видно, але щоб була пана, цього сказати неможна. Отих залишивши п. Грохольського у полковника, я роспорядився так: доручив своїмому секретарю п. Панасенко купити на двірці квитка до Тарнова, а Плевіцького, кот- рий як таборовий артіст, має свою властну перепустку і добре зна- комий звісма таборовими юзнірами, просив провести п.Грохольсь- кого за дріт з перепусккою, аби комісар недовідався про невико- нання його наказу і не притягнув всіх нас /задротянців/ до від- повідальності й "паки". В ніч на 10 вечора п. Грохольській вота, умився, написався чай, й маччи зовсім чемний вигляд пішов на дві- рець в супроводі Плевіцького. Тут то і трапилось лихо. Коли вар- товий запитав п. Грохольського, куди він так пізно виходить з та- бору, то п. Грохольській, як невійськовий, випалив відр-зу: " в Тарнів ". А не хоче пан на паку.,А документи пана.. От і завари- лась каша. З одного боку невиконання наказу, а з другого-перепу- стка військова для цивільної людини. Порушення військової дисці- пліни й подлог. За якуб то не було ціну,- треба було видерти на- зад перепустку і її видрали, а п. Грохольського залишили до ран- ку на паці в товаристві других заарештованих старшин, поки не зміниться варта. Ця варта повинна була подснити комісару, защо вона арештувала п.Грохольського і, повернувши нам перепустку, зви- чайно повинна була найти якусь иньшу причину арешту п. Грохольсь- кого. Ця причинал. Грохольського від паки звільнила, але багато причинила горя перш за все йому, потім мені, а далі й Вам. Що п. Грохольській був у доброму вигляді на паці, про це свідчать ті старшини, котрі були в той час з ним на паці, а що взагалі все було так як я пишу, це підтверджують своїми підписами нижчезазна- чені особи. Оце Вам один з малонків нашого таборового ганейного життя, де досить одного тільки необережного кроку, щоб тебе спро- вокували в сами ганедний спосіб. З цією працьдою до Вас і великою повагою й пошаною МИТРОФОРНИЙ ПРОТОГЕРЕЙ Все вищезазначене своїми підписами свідчимо; Посківський В.М. Вернадський Середняр. Іван Ткаченко АРХИПРЕСВІТЕР Військ Українських 1 Червня 1922 р. ч.323 До Високоповажного Пана МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ У.Н.Р. Міністерство Ісповідань. Вхідне ч 9/20 Одержано 21.11.1922 р. Виконано До справи Ч.... Високоповажний Пане МІНІСТРЕ. У відповідь на листа Вашого від 26 Травня б.р. ч 1396 маю за шану повідомити Вас, Пане Міністре, що Директор Департаменту дорученого Вам Міністерства В. Грохольський прибув до мене в суботу рано перед літургією 6 Травня, котру ми правили з приводу річниці зімового походу. Після літургії був хрестиний ход, водосвяття й парад. Після деякої перерви знову всюмочна. У неділю 7/У знову літургія й похорони забитого полковника Отмарштейна в зустрічну його тіла за табором і проводом до м.Калішу на цвинтарь. Майже невпинні служби забрали багато часу й медалі зморги вирішити ті справи, по яким прибув п.Грохольський. Повинен зазначити, що п. Грохольський, входячи в табор, залишив у вартові свої документи, не замельдувавшись в комісаріаті, як це робив і попередній раз. Турбуючись за свої документи, П. Грохольський звернувся до вартового полка нідотаршики якраз в той час коли ми верталися з похорону й коли п. Комісар був страшено обурений, тим, що на похорон вийшло не 140 інтернованих, як ним було дозволено, а 540 чоловік. П. Грохольський, як то кажуть, підвернувся під сердиту руку й був посажений на паку за невиконання розказу, тобто, що в свій час не замельдувався. Коли, годині о 6 вечора я підвертався з похором, то застав уже, що Комісар цілими вижками накував старших і козаків у паку, а П. Грохольський стояв уже біля вартовні під охороною польського жовпира. По виясненню в чим справа Комісар відпустив п.Грохольського, але з умовою аби він негайно м у меділо, тоб то тородня, виїхав. На моє зауваження й прохання відстрочить від'їзд п. Грохольського до понеділка, аби можна було скінчити справи, Комісар рішуче відмовив. Ми з п.Грохольським відійшли з мічим і в великім досаді, що час пройшов, а справи не вирішені. На допомогу нам став один дуже поважний старина, котрий пособитував п.Грохольському залишитися ще на пoмeдiлoк, обіця- ючи вивести його в помеділок у вечери з таборовою перепусткою. На тому ми порадилися і зістали вирішись. У поєдилок до обіду ми закінчили справи, о 2 годин- мі пообідали й прилягли спочити. Коли о 5 годинм веч. я проснувся, то п.Грохольського уже не було у моїм помешканні. Довідався в від деяких осіб, що його за- просив до себе цей дуже поважний полковник. Почекав- ши з пів години й турбуючись за своєчасний відїзд п. Грохольського до Тарнова,- я пішов сам до цього пол- ковника, де крім самого господаря й п. Грохольського застав ще 2 гостей. Гості все прощалися, а господарь чемно просив п. Грохольського відпочити в його про- сторім, та спокійнім помешканні. Веручи на увагу дов- гу подорож п. Грохольського,- я написов таку пропозі- цію. Полковника дуже доцільною йбув йому за це вляч- ний, бо моє помешкання на роздорожжі й незвичайну чоловіку спочити в дому неможливо. Цю компанія ця осумовно випила,-це було видко, але щоб була п. яка, цього сказати неможна... Стіл залишивши п. Грохольсь- кого в Полковника, я розпорядився так: доручив сво- йому секретарю п. Пакасенко купити на двірці квитка до Тарнова, а Плевицького, котрий як таборовий ар- тист має свою власну перепустку, ідобрe знайомий зі всіма таборовими живірами, просив провести п. Гро- хольського за дріт з перепусткою, аби Комісар не до- відався про невиконання його наказу й непритягув всіх час - задротацій /до відповідальности й "паки". Впів на 10 вечора п. Грохольській встав, умився, ка- пився чаю й манчи зовсім свіжий вигляд пішов на дві- речь в супроводі Плевицького. Тут то и трапилось ли хо. Коли вартовий запитав п. Грохольського, куди він так пізно виходить з табору, то п.Грохольській, як тевіськовий, випалив від резу: "в Тармів". А не хоче "як на паки" Адокументи пана' От і заварилась каша. З одного боку невиконання наказу, а з другого перепустка військове для цивільної людини. Порушен- ня військової дисципліни йолдог. За яку то не було ціну,- треба було видерти левад перепустку й її ви- дерли, а п. Грохольського залишили до ранку на пакі в товаристві других заарештованих старших, поки не зміниться варта. Ця варта повинна була пояснити Ко- місару, за що вона арештувала п. Грохольського й по- вернувши мали перепустку, звичайно повинна була найти якусь-йльшу-прочину-арешту-п.Грохольського. Ця причина п. Грохольського від паки-звільнила, але ба- гато причинила горя перш за все кому, потім мені , а дали й Вам. Що п. Грохольській був у доброму вигляді на паки, про це свідчать ті старшини, котрі були в той час з ним на паки, а що взагалі все було так як я пишу, це як що потрібно можуть ствердити такі осо- би: Полковник Цівичський, мій секретар Пакасенко, артист Плевицькій і полковник Олек. Петлюра.. Оце Вам один з малюків нашого таборового ганебно- го життя, де досить одного тільки необережного кро- ку, що б спровокували в самий ганебний спосіб. З ціркою й правдивою да Вас повагою і пошаною Митрофорний Протоїрей Павло Банделевич 139 1072 оп № 8 пронумеровано 25 (двадцять п'ять) +15=40 з них літерні №№ пропущені №№ "12" "08" 1988 р. Родіон відом. д/оц. 26.05.09 С оцифровка 18. Ос. 10 вип. Центральний архівній фонд Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕННО Дата 22.05.97 Підпис Глиш Центральний архівній фонд Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕННО Дата 26.05.97 Підпис Глиш Центральний архівній фонд Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕННО Дата 18.04.99 Підпис Глиш Центральний архівній фонд Вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕННО Дата 28.01.99 Підпис Глиш