Закон Ради Народних Міністрів УНР про заміну духовних консисторій на єпархіальні церковні ради. Проєкт тимчасового статуту православної парафії в Українській православній церкві, статут Міністерства сповідань УНР, вищого управління Української православної церкви та положення про благочинні округи, служби в церквах українською мовою, 29.06.1920, 25 арк.

Міністерство освіти Української Радянської Республіки. Беларуський православний церкви Канцелярія [Закон Ради Міністрів про зміну дукових консисторій на єпархіальні церковні ради. Проект типового статуту православної парафії в Українській православній церкві; статут Міністерства Ісповідань, Вищою управління української православної церкви (положення про благочинні округи)] погаро 24 червня 1930 р. МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Закон Ради міністрів УНР про заміну духовних консисторій на єпархіальні церковні ради. Проект тимчасового статуту православної парафії в Українській православній церкві, статут Міністерства ісповідань, вищого управління Української православної церкви та положення про благочинні округи, про службу в церквах українською мовою 29 червня 1920р на 25 арк. УХВАЛЕННЯМ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про заміну «духовних консисторій» на «пархіяльні Церковні Ради». 1. Духовні Консисторії і "Пархіяльне Совѣти" закрити. 2. Всі функції і права зазначених в п. 1 установ перейдати Пар- хіяльним Церковним Радам. 3. Всі справи, все рухоме й нерухоме майно, всі торговельні, проми- слові підприємства і взагалі все те, що знаходиться в завідуванні й розпорядженні зазначених в п. 1 установ переходять до завідування й розпорядження «пархіяльних Церковних Рад». 4. Чомирити на «Пархіяльні Церковні Гади силу тимчасових штатів Духовних Консисторій 17 квітня 1919 року зо всіма змінами що до утри- мання, які пізніше відбулися. 5. Надати Міністру Ісповідань тимчасово, до організації Вищої Цер- ковної Влади на Україні, право призначати і звільняти, в перезумінні з «пархіяльним Архієреєм», членів Пархіяльної Церковної Ради. 6. Закон цей перевести в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР Т. Орлик Губернійна Церковна Рада. 1. З кожного губернійського митрополичого заснову став Губернійною Церковною Радою, яка складатиметься з 3 членів: а) від Духовенства губернійного митра — 1. б) " " " " " " публіки: 18м. і 18к., якщо 3 в) " Укр. Українських Кирило-Мефодіївських церков — 3 г) від губернійних управлінських чиновників — 1. д) від публ. упр. української селитви — 1. е) від пуб. держави — 1. ж) від монастирства — 1. 3) Губернійна Рада Миколаєва Рославль або інш політичний — 1. 2. ... 3. Склад Церк. Углов. а) голови — б) його замістителя. в) турох митрополичих ...... 4. ... 5. ... 6. ... 7. ... 1. Звичайне ворх групів, м. жов. 2. Вирує селищній звичайно сам Мінчевого 3. Дозволи збігти на збудову церкви і на мо- настир. 4. Завдяки монастирям 5. Милісна підприємства володарським 6. Дозволи на збудовання львівської цер- ков 7. Служби духовні монахам 8. Недавно мешканцям по виниканню 9. Урядових дипломатій. 10. Письмена всі, для позичення, та о б'єднання руху Камінського 11. Призначення священика і діячів по визначенню церков, яких у них немає повинної. 12. Служба ус. зв'язку духовенства. 13. Дале дозволи на публікацію збірників 14. Повернення тимчасом нових церков 15. Мідь ворх священик завданням 16. Завдовжки потрібних були 17. Зайтований потрібні були 14. Закупований бізнес і розподіл прибутку 15. Релігія епохи кріпосного права 16. Монополія на землю в першому півріччі, її походження та розвиток (з урахуванням монастирської) 17. Капіталістична форма господарювання на селі: засновки, виникнення і розвиток ОСНОВНІ ЗАКОНИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ П Р О В І Р У . 1. В Українській Народній Республіці кожному громадя- нинові і кожній громаді вільно ісповідувати віру, яку вони бажають і вільно публічно виконувати обов'язки своєї віри. 2. Церквенствуючою в Українській Народній Республіці Вірою єсть віра більшості населення України - Християнсь- ка Православна Католицька віра Східного ісповідання. 3. Верховна Влада Української Народньої Республіки не може ісповідувати ніякої іншої віри, крім Православ- ної. 4: Українська Православна Церква є автокефальна, ні від якої іншої Церкви незалежна. 5. В Управлінню Церковним Верховна Влада діє через Міністерство Ісповідань і Український Священний Синод, нем устано влення. ПРОЕКТ ТИМЧАСОВОГО СТАТУТУ ПРАВОСЛАВНОЇ ПАРАФІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ АВТОКОФАЛЬНІЙ ЦЕРКВІ. I. Загальні засади. 1. Парафія в складі кліру та мирян єсть окрема церковна громада, з правами юридичної особи, яка знаходиться в каноничній залежно- сті від Епархіального Єпископа. 2. Завданням православної парафії єсть об'єднання православ- них християн на кожнім місці їх перебування в єдину церковну гро- маду при парафіяльних храмах та для того, аби православні люди за посередництвом церковного кліру мали єднання в молитвах, таїнствах та християнській науці, взаємно допомагаючи один одному в досяг- ненні спасення через добре життя, діла християнської просвіти й доброчинності. 3. Складаючи окрему церковну громаду, парафія через свого єпис- копа стоїть у тіснім зв'язку зі всєю єдиною, святою, соборною і апостольською Церквою, а через те повинна пильнувати єднання в вірі, забезігати єдине для всєї православної Церкви Христової - апостольське та святоотечне предання, дбати про загально-церков- ні потреби і брати уділ в їх задоволенні. 4. У відношенні духовним парафія знаходиться під ближчим про- водом та керуванням свого причту. 5. В відношеннях церковно-громадським та економічним парафія має право внутрішнього самоврядування через Парафіяльне Зібрання, Парафіяльну Раду та Китрольну Комісію. 6. Кожна парафія істнує при певнім храмі, в територіальних межах, котрі можуть мінятися лише за згодою з іншими (засикавлени- ми) парафіями, після дозволу місцевого Єпископа. 7. Парафіянами вважаються всі православні християни з їх сімействами, що мешкають в границях парафії та записані до парафіяльної книги. Право активної участі в парафіяльній житті належить всім членам парафії, що не молодші 18 років; право пасивне що до участі в Парафіяльній Ради та Конирольній Комісії прислуговує особам, що не молодші 25 років життя. 8. Кожний парафіянин мусить сприяти розвитку своєї парафії в релігійно-моральнім та інших відношеннях, по мірі своїх сил та здібностей, беручи участь в Службі Божій, справах благодійності та во всім, до чого покличе його настоятель парафії, Парафіяльне Зібрання та Рада парафії. 9. З парафіями, що особливо дбають про охорону чистоти віри од лжеучень, або про поширення духовної освіти та про добре життя, в парафіях закладатимуться братства, гуртки місіонерські, релігійно-освітні, слагодійні, громади тверезості і т. п: 10. З дівич та вдів, що діяли сорокалітнього віку та цілком присвятили себе на служення Церкви Христовій в своїй парафії, де-які, після клопотання настоятеля та Ради парафії, можуть бути возведені єпископом, по прикладу стародавньої Церкви, у звання диаконис. Їх обов'язки встановлюються окремими інструкціями од Бицої Церковної Влади. 11". Всі парафіяне та їх сем'ї Парафіяльною Радою записуються до Парафіяльної книги, форму якої встановлює Епархіальний Собор. Самі книги видаються Повітовою Церковною Управою на 5 років, а записи в ній що року перевіряє Благочинній. Що закінченні книга передається до парафіяльного архиву. Примітка: Проект форми до сього додається. 12. В разі переселення кого-небудь з однієї парафії на постійне мешкання до другої, такі особи одержують від настоятеля бувшої своєї парафії "перехідну посвідку", де прописуються всі відомості, які маються про дану особу в парафіяльній книзі. 13. В кінці кожного місяця причт повідомляє належні парафії про всі випадки народжень, шлюбів та смерті осіб инопарафіяльних, які сталися протягом місяця, для сдмітки в парафіяльній книзі. Епархії іноземархіяльни повідомляються про це через місцеву Консисторію. 14. Свідоцтва, написані по даним парафіяльної книги , заміняють собою метричні виписки. 15. Для поховання тіл померших осіб православної віри в парафіях істнують кладовища на підставі встановлених для цього церковних і цивільних законів. Парафії належить догляд та піклування про чисто- ту та благопристойне утримання кладовища, для чого призначаються окремі особи. Також і закриті або опустівші кладовища знаходяться під доглядом парафії. 16. Комна парафія повинна забезпечити для своїх дітей одержан- ня релігійно-моральної освіти, для чого парафія може відкривати школи як спеціальні, так і школи загально-освітні або професійні, останні - по згоди з Міністерством Народньої Освіти. 17. Парафії мають право закладати церковні бібліотеки для на- родного читання, відкривати читальні, недільні школи і користува- тися іншими засобами для поширення релігійної освіти, дотримуючись при сьому встановлених Церквою та Державою законів. 18. Для опікування хорих, бідних, убогих, сиріт та старшів парафії впоряджують приютн, шпиталі, захистки, яслі та інші вла- годійні заклади. Для більшої скутечності в цій справі, та зміцнен- ня доброчинності сусідні парафії можуть об'єднуватися в заклади спільні благодійні установи своєї округи. 19. Офіційним заступником парафії в справах духовних єсть на- столятель, а в справах церковно-громадських та економичних- Голова Парафіяльної Ради. 20. Парафія має свою печатку з монограмою посередині та написом потранту: "Православна парафія Церкви Св......в м(е)..." 21. Печатку переховує настолятель парафії. 22. В разі необхідності амінити або доповнити цей статут новими правилами відповідно місцевим умовам якої-небудь епархії, епархіяль- ні собори клопочуться про це перед вищою церковною Владою, яка може дати на це дозвіл, повідомивши про зроблені зміки Міністерство Ісповідань. П. НАРАДІЛЬНІ ХРАМИ. I. Храми та каплиці будуться на кошти парафії та жертв окремих осіб із точним захованням всіх правил та законів, для цього встановлених як церковного , так і державною владою. 2. Охорона церков, каплиць та їх майна есть прямий обов'язок парафії. 3. Ремонт церков та каплиць (не давнього будування) на парафіяльні кошти без зміни плану або порушення Престола у вівтарі переводиться по постанові Парафіяльного Зібрання, за відомом Благочинницької Ради та під доглядом Благочинного. 4. Капитальна перебудова церкви зі зміною в плані, а також ремонт а порушенням Престола переводиться за дозволом Епархіяльного Цачальства. 5. Ремонт або перебудова церков та каплиць давнього будування пере- водиться тільки з дозволу Міністерства Ісп відань (або Вищої Церков- ної Влади на Україні). 6. Храм є місце зібрання, віруючих для відправи служби Божої, а та- кож для повзобогослужебних безід, а при відсутності помешкання і для виборів на церковно-громадські посади. 7. Св. ікони, церковно-богослужебні річі та книги, що знаходяться в церкві, не можуть бути предметом користування без дозволу і благо- словення настоятеля. 8. У випадку закриття парафії, парафіяльний храм, приписані до ньо- го каплиці та все церковне майно, як власність Української Православної Церкви, переходять до розпорядимости Епархіяльної влади. 9. В разі скасування самостійної парафії з припискою її до другої храм і все церковне майно переходить до відання тої Церкви, до якої парафія приписується. При відновленні приписаної парафії, вона одержує назад все те майно, котрим користувалася вона до приписки. 10. В разі приєднання до іншої парафії тільки частини даної парафії, відокремлюючася частина тратить свої права на церковне та парафіяльне майно залишаємої парафії. При виділенні частини парафії в самостійну па- рафію, до кві може перейти тільки та частина церковно-парафіяльного майна, на передачу якої погодиться Парафіяльне Зібрання. Ш. МАЙНО ПАРАФІЇ. I. Ціла сукупність церковного майна рухомого та нерухомого, в межах парафії, всі капітали та кошти, звідки вони б не походи- ли, вважаються власністю місцевої парафіяльної Церкви й видаткуєть- ся, згідно своєму призначенню. 2. З коштів парафіяльної Церкви відділяються ті, що мають спе- ціяльне призначення на утримання причту парафії. Причтове майно вільне од всяких податків на потреби парафії. 3. Все останнє майно та капітали парафії знаходяться в заві- дуванні парафії, котра через Парафіяльну Гаду, разом з причтом, приймає, переховує, та відатковує ці кошти відповідно її призна- ченню, згідно всі встановленими для цього правилами. 4. Видаткування церковно-парафіяльних коштів накреслюється такими статтями: а) податок на потреби загально-епархіяльні та всієї Української Церкви в розмірі, який що року встановляється на Епархіяльних Соборі; б) утримання парафіяльного причту; в)ут- римання та ремонт храму, видатки на оздобу церковну та церковно- богослужбові потреби; г) страхування та ремонт церковних будин- ків та іншого майна; д) видатки на справи благодійні, релігійно- освітні та инш. 5. Виведені до розходу суми залічуються до запасового фонду парафії та неприкосновенного церковного капіталу. 6. Коли парафія, як юридична особа, може приймати грошові перт- ви або набувати нерухоме і рухоме майно на своє ім'я або на ім'я Церкви без дозволу, коли видаток на цю справу не більш 25.000 карб. і після дозволу Епархіяльного Начальства в разі більшого видатку. 7. Придбане на парафіяльні кошти майно нерухоме, по постанові Парафіяльного Зібрання, може бути продане без дозволу Епархіаль- ної Влади, коли вартість його не виносить більш вказаної вище норми. 8. На все нерухоме майно, що набувається для Церкви або парафії, повинні бути й хорониться в Церкві належні акти, плани та описи. 9. Для постійного ведення господарства Церкви Паракіяльним Зіб- ранням обирається церковний староста (титар), права й обов'язки котрого встановлюються окремою інструкцією. IV. ПРИЧТ ПАРАФІЇ. 1. Кількість членів парафіяльного причту визнається Паракіаль- ним Зібранням і затверджується Єпархіальним Владою. 2. В кожнім разі парафія маєть мити двох членів причту: свяще- ника та дяка. 3. Священик, а коли їх кілька в парафії, то один з них, по вибо- ру Паракіяльного Зібрання й затвердженні Бпископа, взимається на- столетелем парафії. Останні члени причту суть співрабітники та помічники настоятеля по всіх галузях церковно-релігійного життя парафії. Обов'язки всіх членів причту накреслюються церковними правилами, інструкціями од Церковної Влади та умовами в парафіє. 4. Всі члени парафіяльного причту ( священики, диякони та дяки) обираються Паракіяльним Зібранням і затверджуються Єпархіальним Епископом після встановленого Епархіальним Собором церковно-кано- ничного іспиту. 5. Обрання члену причту на парафіяльну посаду вважається довіч- ним. Прим: Церквам виборів усташевляється Єпархіальним Собором. 6. Для полегшення справи вибору Епархіальна Влада деде списки справомочних кандидатів на парафіяльні посади, але в парафії може обрати й свого кандидата, коли він задовольнятиє встановленим для цього правилам, як загальним, так і мусевним. 7. Члени причту вважаються старшими членами парафії й користують- ся всіма правами, що встановлені для членів парафії. 8. Досвяту на священникі сам обрані члени причту одержують від Єпархіального Епископа в храмі образа Їх парафії. 9. Обраний член причту може бути усунутим зі свого місця тільки по постанові суду церковного чи цивільного , коли вирок останнього шарковка влада визнає служним, або по дзвінгашню парафії. 10. Постанова про усунення члена причту є морально-обов'язуючою для Іпархіяльної Влади, коли її ухвалено не менш як двома третинами всіх правомочних членів парафії. 11. Крім вироку судового, парафія не може вимагати усунення обраного члена причту, мине його велі, раніш п'яти років його служби в парафії. Рівно я і обраний член причту не повинен переходити до іншої парафії раніше трьох років парафіяльної служби. 12. Залпа парафія не може бути без священика більша 2-х місяців. Після цього терміну, при відсутності слушних причин, Іпископу дається право приділити до парафії священника з правами, вказаними в попереднім пункті. 13. Членами парафіяльного причту можуть бути тільки піддані Української Народньої Республіки. 14. Членам парафіяльного причту, за згодою Ради парафії, не забороняється брати на себе сторонні службові обов'язки, які не каноном Св. Православної Церкви. 15. Парофіяльний причт утримується на : 1) % з капіталів, на це офірованих, 2) кошти, відпусканні з Державної Скарбниці, 3) видаванні од парафії ротівкою або в формі натуральної повинності (ординарія) і 4) прибутків од причтової землі. Крім цього, причт забезпечується помешканням. 16. Розмір платні та натурального утримання для членів причту точно встановлюється Парофіяльним Зібранням у згоді з причтом, про що складається відповідна угода, котра мее силу, правно-обов'язкову для обох сторін як до обопільної згоди на 11 зміну. 17. Настоятель парафії є неодмінний член Парофіяльної Ради і подачитель релігійно-освітніх та благодійних установ парафії. У. ПАРАФІЯЛЬНЕ ЗІБРАННЯ. 1. Парафіяльне Зібрання єсть головний розпорядчий орган в парафії. 2. На парафіяльнім зібранні обмірковуються та рішаються всі головніші питання та потреби церковно-парафіяльного життя. 3. Кожна парафія повинна пильнувати своїх парафіяльних справ. Проте, головна сила духовного справування парафіяльних зібрань мусить бути окерованою на релігієно-моральні, просвітні та благодійні цілі церковно-парафіяльного життя. 4. Парафіяльне Зібрання обирає членів причту, Парафіяльну Ради, церковного старосту (кштатора), членів Контрольної Комісії та затверджує обраних Радою на різні парафіяльні посади осіб. 5. Парафіяльне Зібрання вимушує кошти, необхідні для потреб парафії, шляхом самооподаткування та роскладки, добровільних жертв, експлоатації церковного майна, карнавочних зборів, одчислення личків а церковних сум і зі всіх тих коштів складає церковно-парафіяльну касу. 6. Парафіяльний храм та його ведоба, парафіяльні кладовища, причтові дому та утримання причту, справи релігійної освіти, допомоги бідним парафії, сиротам бувших членів причта, та зантатним членам парафіяльного причту - повинні бути предметом особливого пеклування Парафіяльного Зібрання. 7. Парафіяльне Зібрання вимушує засоби до впливу на населення парафії для підвищення його релігійно-морального життя. 8. Парафіяльному Зібранню, по докладу Парафіяльної Ради, надається право братського суду громади, себ то входити в обміркування морального поводження окремих членів громади і явно заплямованих осіб позбавляти права голосу в зібраннях, вибору до парафіяльних установ і т.п., а в особливих випадках, а дозволу єпископа, навіть забороняти на певний термін присутність у храмі. 9. Для охорони віри православної Парафіяльне Зібрання приймає за соби, що до боротьби з насовуючимися до парафії або істнуючими вже в ній шкідливими антирелігійними та сектанськими учениями, а в ра- зі потреби, закладає, через Раду парафії, місіонерські гуртки з ревнителів віри - братів та сестер. 10. З тою ж метою Парафіяльне Зібрання дбає про улаштуван- ня через Парафіяльну Раду відліотек з читальнями при них, релігій- но-моральних відчитів для парафіян, аматорських та загально-народ- ніх церковних хорів , товариств тверезості і т.п. II. В цілях освітніх Парафіяльне Зібрання може відкривати шко- ли як спеціально-церковні , так і з дозволу міністерства Народньої Освіти, - загально-освітні та професійні, але в умови їх релі- гійно-морального, виховуючого напрямку в дусі Православія,- й ви- шукує кошти для утримання цих шкіл. 12. В цілях благодійних Парафіяльне Зібрання улаштовує дітчі притулки для сиріт, яслі, доми трудолюбія, справопріїмні доми, шпи- талі та амбулаторії і т.и., оскільки ц-е буде в силах парафій. 13. В цілях взаємодопомоги для піднесення загально-економічного добробуту парафії, "парафіяльне Зібрання заводить каси - похоронні, позичкові, взаємодопомоги та для бідних учнів, невіст, улаштовує зразкове господарство, набуває для спільного користування сільсь- ко-господарські машини. і т. и. 14. Для здійснення таких завдань церковно-парафіяльного життя- що не під силу одній парафії через її бідність, Пар.Зібр. входить в зносини з сусідніми парафіями або парафії цілої благодичницької округи в тим, щоби в єднанні з ними закладати спільні просвітні, бла- годійні та господарські установи. 15. Пар. Зібрання встановляє авичайні та особливі, в разі неодмін- ної парафіяльної потреби, грошові збори, видее правила про росклад- ку та стягання цих податків, а також і для завідування расходу сум та майна парафії, затверджує самі відомості про роскладку на кожний рік разом із річним бюджетом парафії та встановляє порядок введення відчотності і її ревізії. 16. Грошові податки в розмірі роскладки, що затвердженні на Пар. Зіб. рівно для всіх , обовязкові для виконання всіх парафіян, на яких вони поширюються, не виключаючи й членів причту і для всіх тих осіб осіб православної віри, що володіють нерухомостями на терені пара- фії, хоча б вони її проживали поза парафією. 17. Право участі в Пар. Зіб. в рішучим голосом мають всі парафіяне, війне, до дійшли 18-літнього віку, незалежно від їх матеріального пензу. Але ж в справах економичних, що зв'язані з самооподаткуванням, право рішучого голосу належить лише тим, хто беруть участь в само- оподаткуванні. 18. Пар.Зіб. може надати право рішучого голосу й тим, хто не платить парафіяльного податку, але слушить парафії своєю працею або заслуговує на те через своє високе моральне життя. 19. У містах, при моливім складі парафії, право рішучого голо- су в Чер.Зіб. можуть мати, окрім парафіян постійних, й ті особи, що числяться в парафіяльних списках не менше року, а також і благоді- телі парафії, незалежно від місця їх мешкання. 20. Ца Пар.Зіб. не можуть допускатися особи, що знаходяться під судом та слідством за вчинки, які потягають за собою обмеження прав по суду, сектанти, ті, хто зневажає віру православну та Церкву, а також одверті прелюбодії та особи, явно порочні. 21. Чевиконання "обов"язків сповіди та Св. Причастя й наукине ухи- лення від Служби Божої позбавляють права участі в Пар.Зібр., але ж парафіяльна громада може розглядати колишні такий випадок окремо і, коли подані будуть слушні обставини тта положення, повсвідчені свяще- ником, може надати таке право. 22. Для парафіян, що мають право участі і рішучого голосу в Пар. Зіб., складається та що року перевіряються парафіяльним причтом з чле- нами пар.Вади загальний парафіяльний голосовий список, а також і податковий список осіб, підлягаючих оподаткуванню. Ці списки в початку року, на черговім зібранні, доводяться до відома парафіян, виправля- ються й затверджуються ними. 23. За малолітніх або неповноплітних володарів майна, занесених до списку оподаткованих парафіян, право голосу на Пар.Зіб. по справах економичних має опекун особисто або через довірену особу православ- ної віри, 24. Особи відсутні, що мають право рішучого голосу на Пар. Зіб. по справах економічних, можуть передавати свій голос через ли- стовне уповноваження на ім'я одного з присутніх членів Чер.Зіб. 25. В кожній парафії два рази на рік скликаються чергові парафіяльні зібрання: в початку цивільного і в початку церков- ного року. 26. На ці зібрання переносяться по можливості всі справи що до релігійно-морального життя парафії, по її просвітній, благо- дійній, а також і господарській діяльності. З"окрема, на першім зібранні переводиться перевірка голосового та податкового списку, відомостей про розкладку, відчитність та управління за минулий рік, а також і справоздання контрольної комісії, а на останнім зібранні - затверджуються росписи прибутків та видатків на на- ступний рік, а також переводяться вибори членів контрольної комі- сії та інших виборних осіб, що закінченням строку вступаються зі своїх посад. 27. У випадках особо- важних в житті парафії може бути скликане екстрене парафіяльне зібрання, коли се визнаються необхідним настолеть, парафіяльна Рада, Контрольна Комісія, а також по ба- жанню і ¼ маючих право голосу парафіян , або за високою єпархіаль- ної влади. 28. Пар.Зіб. вважається правомочним, коли з"явилось 1/5 маю- чих право рішучого голосу парафіян, а при виборах, самооплат- куванні та інших грошових справах, що торкаються цілої парафії не менш ¼ запасених до податкового списку парафіяни. 29. Коли зібрання не відбудеться через відсутність кворуму, тоді воно скликається вдруге в строк, встановлений зібравшиимися, але ж не раніше тиждня, і це останнє зібрання вважається правомоч- ним при всякій кількості присутніх, про що робиться попередження в оголошеннях про зібрання. 30. Голосу і Секретаря кожного разу, вибирає Пар.Зіб. 31. Постанова про скликання Цер.Зіб. оголошується настовте- лем Церкві по службі в три недільних або святочних дня перед збо- рами І вивішується на дварях; в потрібних випадках цю зроста- нову доводиться до відома й іншими можливими засобами. 31. По справах неодкладних та негайних, Пар.Зібр. може бути скликане і в 7-дневний строк, але ж на такім зібранні не можна постановляти рішень про загально-парафіяльні грошові податки. 31. В постанові про скликання Пар.Зібр. точно зазначається час і місце зібрання, справи, поставленні до обміркування або затвердження . 32. Справу, не зазначену в оповістці, не можна рішати на зібранні. Коли ж нове питання оникає в самім зібранні, воно може бути предметом обговорення, але ж остаточному розв'язанню воно підлягає на наступним зібранні. 33. Справи, по призначенні до розв'язання на Пар.Зібр., подго- товлюються або Парафіяльною Радою, або особливою Комісією, кот- рій буде доручено попередній розгляд справи. 34. Голова полаг справи на обміркування Зібрання, керує об- говоренням І формулює постанови. В разі потреби балотировки, остання переводиться одкрито або через закриту подачу голосів, кол цього вимагатиме хоча б один член Зібрання. Постанова виноситься простою більшістю голосів. 35. Постанова Пар.Зібр. по справах, що торкаються вибору цер- ковного старости, накладання податку на кілька років доводиться д відома спарх.начальства; постанови ж про позички, про придбання нерухомого майна на суму більш 25000 карб(Ш,6), продажу або змі- ни в порядку користування майна, що досталося парафії, як дару- ном або по духовниці - на пзвні цілі, - подається на затвердження епархіяльного начальства. 36. На затвердження Епарх.влади повинні подаватися І поста- нови Пар.Зібр. що до розділу або зміну істнуючих парафії та про заснування нових. 37. Постанови Пар.Зібр. записуються до продшурованої книги протоколів. 38. Протокол Пар. Зібр. по можливости складається негайно 39. Нідписаний протокол оголошується парафіянам в найближчу нез- діло в Церкві або іншім помешканні, з зазначенням порядку, якого мусять дотримувати той, хто хтів би оскаржити постанову зібрання. Голова Цар.Ради робить на протоколі напис про час його оголошення після чого копія може знати з протокола копію. 40. Книга протоколів Цар.Зібр. з належними до неї документами переховується в парафіяльнім архиві й повинна бути відкритою для благочинного та інших осіб єпархіального управління, що відвідують парафію. 41. Парафіяне, незадоволені постановою Цар.Зібр. можуть на про- тязі місяця після оголошення постанови принести скаргу до благочин- ничеської Ради. 42. Постанова Цар.Зібр., що не підлягає розгляду Іпрах.Влади, може бути виконаною й раніш сказаного в порядкім параграфі строку, коли справа є нездкладною й вирішена одноголосно або абсолютною більшістю. VI. ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ ПАРАФІЇ: ПАРАФІЯЛЬНА РАДА І КОНТРОЛЬНА КОМІСІЯ... 1. Для постійного та безупинного ведення всіх церковно-парафіяль- них справ в кожній парафії повинна бути Царяціальна Рада,-котра у відношенні до загальних парафіяльних зібрань єсть орган виконавчий. 2. Рада парафії складається з членів причту, церковного старости, представників парафії, обраних на Цар.Зібр. в кількості не менше 3 і не більш 12 осіб строком на три роки, і тих осіб, що завидують парафіяльними установами. 3. Що року зі складу Ради вибуває одна третина виборних її членів, перші два роки по жеребу, а потім по старшинству обрання, і заміщають ся новими членами . Вибувачі члени Ради можуть бути переобрані па- рафіяльним Зібранням. 4. До участі в засіданнях Цар.Рада в разі потреби може закликати 5. На випадок довгої відсутності або виходу зі складу Ради членів до строку, Цар.Зібр. обирає до них кандидатів на той же строк.. Кандидат, вступивши до складу Ради, лишається в ній до строку, на який було обрано вибувшого члена Ради. 6. Голова Ради, його заступник та секретар і скарбник обі- раються Радою зі своїх членів. 7. Всі члени Ради працюють безплатно або де-які з них одер- жують платне платню по призначення Цар.Зібр. 8. Засідання Ради скликаються голосом в міру потреби або по залів 1/3 членів, але я не менше одного разу на місяць і визнаються відбувшися, коли буває присутньо не менше 4 членів, в тім числі голова або його заступник, секретар та скарбник. 9. Рішення Ради постановляються простою більшістю голосів присут- них на засіданні членів; при рівності голосів перевагу має голос голови. 10. Кожний член парафії має право залити Раді, особисто або ли- стовно про поліпшення або користні для парафії справи. "О обмірку- ванні таких заяв, Рада робить відповідне розпорядження, а у випад- ках, що перевищують її компетенцію, подає справу на розгляд Цар.Зіб. 11. Парафіяльній Ради належиться право догляду за релігійно- моральним станом всіх членів парафії. Рада дає братські уваги, а при недостаточності такої міри - висловлює догану, про впорти і не- слухняних докладає Цар.Зібр. 12. Парафіяльній Ради надається право братського суду по справах, що можуть скинчатись заміренням, коли обидві сторони будуть згодні скоритися постанові Ради. 13. На обов'язку Цар.Ради лежить захист Св віри православної від насувавшихся на парафію або вне істнуючих в ній антирелігійних та сектанських учень через особо-вибраних зі свого складу розвитків віри, а також через місцонерські гуртки братчиків та сестер. 14. Ца Цар.Ради лежить обов'язок слідкувати і за зовнішнім поряд- ком при відправах церковних, за підтриманням благочиннів як в хре- мі так і в релігійних процесах, на що вибираються та уповноважують- ся Радою найбільш поважні та напуємі члени парафії. 15. Парафіяльна Рада може складати окрему комісію з парафіян для догляду за напрямком освіти та виховання дітей в школах на терені парафії та для всебічної як духовної, так і матеріальної допомоги учням і учителям цих шкіл. 16. Пар.Рада обирає окремих осіб або під комісії для завиду- вання парафіяльною бібліотекою, читальнею, притами та іншими установами парафії з допускає їх, а разі потреби, до нагайного виконання обов'язків. Остаточна затвердження таких осіб та Комі- сій належить Пар.Зібр. 17.Крім згаданого, на Пар. Раду покладається : а) піклування про збільшення коштів парафії, б) завидування церковно-парафіяль- ними капіталами та всім рухомим і нерухомим майном парафії, а та- кож вилуча іповноважень на ведення парафіяльних справ у судових та інших урядових установах і на заключення актів на нерухоме майно; в/ догляд за своєчасним одержанням сум і коштів, згідно постановам П"р.Зіб.; г/ допомоги бідним членам парафії, відповідно їх потре- би та коштам парафії ; ґ) помісячний перегляд коштів та прибутко- во-видаткових документів парафії; д/ ведення загально-голосового і полотнового списків членів парафії; е/ зносини з належними уста- новами по справах парафії; є/ скликання парафіяльних зібрань на підставі вказаних вище /У,24) правил; ж/ складання і представлення Пар.Зіб. зправоздання про діяльність та кошти парафії за минувший рік і сміт на рік наступний; з/ виконання постановки Пар.Зіб.; і/поп-рядна поготовка та розроблення всіх справ, що вступають на розгляд Пар.Зіб.; и) завидування всіма парафіяльними становами й парафіяльним кладовищем, о також улаштування похорону осіб, що вмирають в парафії, особливо її членів. 18. Голова Ради скликає засідання, керує нарадами, пильнує за виконанням статуту, постанов Ради і Пар.Зібр., приймає нотини й підписує виходні папери разом з секретарем або скербником по при- належності. 19. Секретар завідує діловодством та всім листуванням по справам парафії, складає, під проводом голови, протоколи засідань Ради, веде голосові та податкові списки парафії, а також складає разом з голо- вою Ради річне справоздача про діяльність парафії. 20. Скарбник приймає вступаючі суми та інші жертви, веде шнурові книги - прибутково-видаткову та матеріальну, переводить по розпоряд- ження голови всі грошові операції та видатки, як грішми так і річами, складає річний відчит по парафіяльній касі і взагалі веде всю її рахунковою частиною. 21. Кожний член Ради за вчинки, зв'язані зі школою для парафіяльно- го майна, підлягає відповідальності по встановленому в законах порядку. 22. Діла Парафіяльної Ради повинні бути відкриті для ознайомлення благочинному і всім особам, що відвідують парафію по доручення епархі- яльної влади. 23. Для пересилки свого листування Пар.Рада користується парафіяль- ною поштовою. 24. Пар.Рада, знаходячись у віданні епархіяльного начальства, ко- ристується всіма правами загальногромадських установ, і законні її постанови та розпорядження, а також складені її заключені нар без- посередньо або через довіренних акти та умови мають обов'язкове значін- ня й силу, а через/не належна цивільна влада має допомогати при їх виконанні та задоволенні. 25. Контрольна Комісія обирається Пар.Сібр. на 3 роки в складі не менш 3 осіб для контролю діяльності всіх виборних осіб та установ па- рафії. 26. В своїй діяльності Контр.Комісія керується інструкцією од Пар.Зібраним. ПРО ЕПАРХІЯЛЬНІ ЗБОРИ. 1.Епархіяльні збори єсть вищий епархіяльний орган, що вкупі з Архієреєм порядкує в епархії. 2.Епархіяльні збори бувають: а) Чергові, що відбува- ються в зазначений, найбільше зручний для кожної епар- хії по місцевих умовах, час, і б) Надзвичайні, що склика- ються в міру потреби.Чергові і надзвичайні зібрання скли- каються так, аби питання, які вони вирішуватимуть, мог- ли перше бути обміркованими на Влагочинничеських зібран- нях. 3.Програм питань Епархіяльним зборам виробляє епар- хіяльна Рада в порозумінні з епархіяльним Архієреєм.Цей програм повинен бути затверджений Упр.Св.Синодом, або Міністром Ісповідань по належності. 4.Епархіяльні збори скликаються Епархіяльною Радою: Чергові в призначений попереднім Епархіяльним Зібранням час, Надзвичайні - по розсуду Епархіяльної Ради, або по заяві не менше як 4 благочинничеських округ епархії. 5.Епархіяльні збори складаються з представників обра- них на 2 роки.На благочинницьких зібраннях по 6 чоловік від кожного, 3 від кліра і 3 від мирян. 6.Депутат до Еп.Зборів, що вислужив свій термін, може бути привибраним знову. 7.Монахи і персонал спеціяльних духовних шкіл поси- лають на Еп.Зб.по 1 представникові від манатиря і школи. 8.Функції Епархіяльних Зборів воно: а) вибирає членів епархіяльної Ради; б) розглядає скарги на всі підлеглі йому епархіяль- ні установи; в) наглядає за нормальним ходом епархіяльного життя; г) ревізує діяльність епархіяльних установ. 9) По духовно-релігійних справах епархіяльне зібран- ня: а) вислухує доклади і думки епархіяльного начальст- ва про стан віри та благочестя єпархії і вишукує міри на закріплення та поширення їх; б) вирішує справи місіонерські; в) завідує конфесійними духовними школами нижчими та середніми; г) завідує бібліотеками читальнями і іншими ду- ховно-освітніми закладами; д) закладає і видає церковно-освітні братства, Ра- ди, товариства і комітети; е) відкриває історичні, археологічні, співочі і т. ин. єпархіяльні товариства. є) В духовно-освітніх справах: а) має загальний догляд за школами духовного ві- домства єпархії, як в учебнім, так і економичнім від ношенні; б) видає допомоги на утримання будинків, персональ ного складу: школам, учням, а особливо сиротам і не- заможним без різниці стану; в) призначає плату за навчання своїкоштних учнів в порозумінні з Міністром Ісповідань; г) закладає стипендії по школах, як своєї єпархії, так в разі потреби і за межами її; д) асигнує кошти на утримання паралельних класів е) розподіляє суми з загальної єпархіяльної каз- ни на утримання шкіл духовного відомства по їх потреб, бі і незалежно від поділу єпархії на шкільні округи; ж) розглядає і присилає на затвердження Мініст- ра Ісповідань сміту шкіл духовного відомства. 10. В справах церковно-адміністраційних: а) призначає на посади священників і діяконів, ко- ли тільки парафія не має свого кандидата і коли вона просить про призначення; б) затверджує на посадах обраних парафієв і благо- словених Еп. Архієреем священників і діяконів; в) має загальне завідування свічковим заводом, еме ритальними і похоронними касами і всіми допомогачи- ми закладами, що істнують в єпархії на основі уставів складених Єпархіяльним Зібранням і затверджених Мі- ністром Ісповідань Упр. Св.Синодом по належності; г) закладає і завідує на тій же основі епархіяль- ні богадільні,шпиталі, санаторії і інші подібні закла- ди; д) завідує на тих же основах епархіяльною друкар- нею,епархіяльним органом друку,епархіяльним домом і іншим майном,що має загально-епархіальну належність; е) вирішує питання про набування,відчуждення і ви- користування нерухомого майна,належного всім епархі- яльним установам; ж) завідує епархіяльним опікунством про бідних ду- ховного стану і неклується про матеріальне забезпечен- ня заштатного духовенства, їх вдов та сиріт. II. В справах фінансово-економічних: а) розрішує питання про відшукання джерел загаль- но-епархіяльних прибутків,про організацію епархіяльних прибуткових підприємств,про самооподаткування загаль- но-епархіяльне і по парафіях,про заснування і відміну всіх прямих і посередніх податків,крім встановлених вищою церковною владою, а церквів,манастирів і інших еп- архіяльних інституцій,при чому розмір оподаткування затверджується Міністром Ісповідань; б) розглядає і затверджує загально-епархіяльну сміту прибутків та видатків, а також сміти окремих епар- хіяльних інституцій,що утримуються на загально-епархі- яльні кошти; в) розглядає сміти епархіяльних інституцій,що одер- жують з загально-епархіяльних коштів допомогу і вирішує прохання про такі допомоги; г) взагалі вирішує всі економічні питання місце- вого характеру,що потрібують відпуску загально-епархіял- ьних коштів; д) розшукує засоби і кошти на поліпшення матері- ального стану і поверх службового забезпечення осіб, що служать в епархіяльних інституціях. ПРИМІТКА: В єпархіях, де скликання про ріжніх епархіяльних Зібрань з за місцевих умов неможливе,пра- во затвердження загально-епархіяльної сміти з дозволу Міністра Ісповідань надається епархіяльній Раді,але про це доводиться до відома церковного Епархіяльного Зібрання. 12. В справах контрольних Епархіяльні Збори переглядає відчити епархіяльних установ, що утримуються, або користується допомогами з вагально-епархіяльних коштів, а також опікунства про бідних духовного стану, і посвідчують грошові суми і інше мало, набуте і відпущені Епархіяльними Зборами кошти. 13. Вирішення справ на Епархіяльні Зборах провадиться простою більшістю голосів, але вирішення питань про загально-епархіяльне сподаткування, про набуття, або відчуження нерухомого майна, а також про витрату з загально-епархіяльних сум більше 50.000 карбованців по кожній окремій статті вважається дійсним, коли за таким вирішенням висловилось не менше 2/3 членів Зборів. 14. Всі видатки по скликанню епархіяльних Зборів оплачуються з місцевих коштів на основі постанови зборів. 15. На Епархіяльні Зборах головує обрана більшістю 2/3 присутніх членів, особа духовного, або світського стану. СТАТУТ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ. I. Міністру Ісповідань належить загальний догляд за адміністра- тивними, господарчими і освітніми справами церковного життя всіх на- родів Української Народньої Республіки. 2. Міністр Ісповідань стежить, аби воля віри всіх народів, що входять в склад Української Народньої Республіки, ніким не порушу- валась. 3. Міністр Ісповідань пеклується про внутрішній і зовнішній добробут Церкви народів України лі в разі потреби клопочеться про інседутих перед Верховною Владою. 4. Міністру Ісповідань належить спрямовання слава та інобірія в адміністративній, господарчій та освітній 5. Міністру Ісповідань дається право встановляти в порозумін- ні з Українським Св.Синодом інструкції для благочинних, парафіяль- них пан-отців, ктиторів і т.п. 6. Міністр Ісповідань по своєму відомству користується всіма правами в загальним закони Міністру наданими. 7. Міністру Ісповідань належать: УСТАВ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ 1. Загальний догляд за виконанням релігійних обов'язків всі- ми громадянами Української Народньої Республіки в межах закона на- лежить Міністру Ісповідань СПРАВИ АДМІНІСТРАЦІЙНІ 2. Йому під владні всі духовно-адміністративні Установи. 3. Подав Верховній Владі на затвердження обраних на спарції ар- хієреїв. 4. Дає відпуски Архієреям за кордон. 5. Призначає і звільняє всіх служачих в духовно-освітніх устано- вах як світських так і духовного сану. 6. Установляє і змінює штати центральних, краєвих і єпархіяльних церковно-адміністративних установ, кафедральних соборів, архієрей- ських домів і всіх окремих духовних установ. 7. Дозволяє збори жертв, коли їх збираємуть по всій Україні. 8. Дає командіровки і відпуски за кордон. 9. Допомагає Українському Св.Синодові в справі скликання Все- українського Церковного Собору. 10. Виплачує всі суми по штатах. II. Через Міністерство Ісповідань зносини з закордонними духо- венством. 12. Дає відпуски Членам Губерніяльного Церковного Управління. 13. Підписує всі журнали й постанови Українського Св.Синоду. I4. Затверджує постанови Собору Київо-Печерської Лаври по ад- міністративних, господарчих і освітніх справах. 15. Дозволяє жертви на закордонні церкви. I6. Затверджує благочинних на посаді по представленню Губерні- яльного Церковного Управління. 17. Дає дозвід на збори жертв прибувшим за кордону. СПРАВИ ЦЕРКОВНОГО РОСПОДАРСТВА 1. Відає справами, що до управління і розпорядження загально- церковним майном і капіталами. 2. Справи по збудуванню і ремонту храмів і інших будівель, до церкви й причту належних, коли тільки на їх просять коштів з за- гально-церковних сум. 3. Справи по приняттю, в належнім порядкові, церквами, монастиря- ми, приходами, архієрейськими домами і іншими церковними установами царственного, завішеного, або купленого майна, під закріплення тако- го за церквою, церковними установами і товариствами. 4. Справи по відчуженню церковного майна. 5. Справи по призначенню утримання пенсій і допомоги духовенст- ву і особам, що служать в церковних установах. 6. Справи добродійності церковної і товариств, що працюють в сокзі з Церквою. 7. Податки на загально-церковні потреби. 8. Всякі справи фінансово-економічного характеру і страхуван- ня, віск, церковне вино, олей і інші предмети церковного вжитку. ШКІЛЬНО-ОСВІТНІ СПРАВИ 1. Міністр Ісповідань має догляд і керування всіма школами ду- ховного відомства: вищими, середніми й нижчими. 2. Призначає і звільняє всіх служачих шкіл духовного відомства як світських так і духовних по VIII клас включно. 3. Затверджує програм цих шкіл, вироблений Українським Св.Синодом. 4. Виробляє штати цих шкіл в порозумінні з Українським Св.Синодом. 5. Відкриває нові школи, по почина Українського Св.Синода або по почина своєму чи по клопотанню місцевих установ і осіб. 6. Засновує нові катедри в духовних Академіях. 7. Закладає церковно-археологичні товариства, комітети, древлехранилища, затверджує їхній статут, пеклується про охорону пам'яток церковної старовини і про розвиток церковного мистецтва. 8. Встановлює мінімум українознавства по духовних школах всіх народів Української Народньої Республіки. РЕВІЗІЯ І КОНТРОЛЬ. 1. Розглядає відчити про стан єпархій що до адміністративно-господарської частини. 2. Призначає ревізії всіх окружних єпархіяльних установ. 3. Розглядає відчит в смітних сумах по табелі прибутків й видатків із загально-церковних засобів і сум, які одержано від держави.- ВИЩЕ УРЯДУВАННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ АВТО- КЕФАЛЬНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ. I. Всеукраїнський Церковний Собор. 1. В Православній Українській Церкві вся повнота Ви- щої Церковної влади в справах віри, богослуження та духовного суда належить Всеукраїнському Церков- ному Соборові. 2. Всеукраїнський Церковний Собор в складі єпископів, кліриків та мирян збирається періодично в зазначе- ні терміни на підставі „Устава про вибори до церков- ного Собору“. 3. Свою владу і завдання Всеукраїнський церковний Со- бор проводить через Український Священний Синод. II. Український Священний Синод. 1. Український Священний Синод відає справами віри, бо- гослуження і церковного суда Української Православ- ної Церкви і в своїй діяльності відповідає перед Всеукраїнським Церковним Собором, якому подає спра- воздання за міжсоборний час. 2. Головує в Українському СвященномУ Синоді Київський Митрополит, яко постійний член Синоду; за хворістю, або відсутностю Митрополита, головує найстарший самом член Синоду. 3. Український Священний Винод складається з голови- Київського Митрополита і ІІ членів, обраних Все- українським Церковним Собором на три роки. ПРИМІТКА: в разі потреби Церковна Влада Української Народньої Республіки може призначити потрібне чис- ло членів Українського Священного Синоду. 4. Члени Українського Священного Синоду обіраються в та- кому числі від Епархій: Волинської І, Холмської І, Пин- ської 2, Полтавської І, Чернигівської І, Могилівської, Кур- ської З, Катеринославської 2, Харківської 4, Київської 2, Подільської 2 і Херсонської І. 5. Одночасно з обранням членів Українського Священного Синоду Всеукраїнський Церковний Собор в тій же кілько- сті обирає заступників по них. 6. Епископ, епархії, якого засідає Український Священний Си нод, входить в склад Синоду з правом рішучого голосу. 7. Члени Українського Священного Синоду, яких не було на засіданнях Синоду більше місяця без певних причин, виз- наються вибувшими зі складу Українського Священного Синоду. 8. В випадкові неможливости обраному члену приймати участь в Українському Священному Синодові, або вибуття його зі складу Синоду раніш встановленого терміну, на засі- даннях Синоду викликається його заступник, який отримав на зборах Всеукраїнського Церковного Собору найбільше голосів; він і залишається до кінця часу уповноважень особи, яку заміщає. 9. Зібрання Українського Священного Синоду вважаються від бувшимися, коли на них, крім голови, буде не менш поло- вини членів. 10. Діла Українським Священним Синоді вирішуються побіль- шості голосів; при рівності голосів голос Голови має перевагу . II. Ніхто з присутніх в Українським Священним Синоді не повинен утримуватися від голосовання. 12. Кожен з членів Українського Священного Синоду, при не згоди з прийнятою постановою, може заявити в тому же за- сіданні окрему мотивовану думку, яку в писаній формі повинен представити не пізніше трьох день після засі- дання. Окре́мі думки прикладаються до діла, не припиняю- чи ухваленої постанови. 13. В кржному засіданню обговорюються і вирішуються тіль- ки ті діла, які доложені і поставлені на повістку дня по розпорядженню і почину Голови Синоду. 14. Кожному окремому члену Українського Священного Си- ноду надається право робити пропозиції і піднімати пи- тання, які не поставлені на повістку дня, але обгово- рювання цих пропозицій та питань відкладається до слі- дуючого найближчого засідання. 15. Голова Українського Священного Синоду не має права здіймати з обговорення діла, які вступили до Синоду, ні перешкоджати вирішенню їх , ні припиняти виконання ухвалених діл. 16. В тих випадках, коли Голова Українського Священного Синоду визнає, що ухвалені постанови не відповідають користі та благу Української Церкви, йому надається пра- во протесту, який він повинен заявити в тому ж засідан- ні, а потім не пізніше трьох день після засідання пред- ставити цей протест в писан формі. Далі, не пізніше сто- ми день після вступу протесту діло передається знову на перегляд Українського Священного Синоду, причому в вирішенні його обов'язково приймають участь всі при- сутні в цій сесії члени Синоду. 17. Члени Українського Священного Синоду користуються від пусками взагалі не більше трьох місяців на рік. 18. Всі журнали, протоколи і постанови Українського Священ- ного Синоду підписуються перше Головою, а потім члена- ми, навіть і тими, які, за незгодою по вирішенному питанню, подали окрему думку. 19. Всі постанови Українського Священного Синоду повинні бути підписані Міністром Ісповідань. Без цього підпи- су вони не мають сили. 20. Опротестовані Міністром Ісповідань постанови Укра- їнського Священного Синоду передаються в Синод на перерішення. 21. Всі журнали, чи протоколи Українського Священного Си- ноду ведуться секретарем Священного Синоду, якого обірає Священний Синод з затвердження Міністра Ісповідань.Секретарь не бере участи в голосованні під час за- фідань Українського Священного Синоду. 22.Засідання Українського Священного Синоду відбуваються не менше одного разу на тиждень. 23.Кожен з єпархіяльних архієреїв може одвідувати засідан- ня Українського Священного Синоду з правом дорадчого голосу по ділах,що торкаються керуемої ним єпархії,виключаючи тих випадків, коли діло виникло по скарзі на вчинки, або роспорядження цього Архиерея. ПРИМІТКА: Це право належить і заступникові єпархіяльного архієрея,коли сам архієрей не зможе особисто бути в Українському Священному Синоді. 24.Коли в Українському Священному Синоді розглядається ді- ло по скарзі на вчинки Голови,або членів Синоду,то зацікавлена особа може бути при докладі і давати пояснення але при вирішенні діла мусить залишити залу засідань. Коли такою особою буде Голова Синоду, то він повинен передати головування найстаршому з членів. — Всі зносини Українського Священного Синоду з верховною Владою провадяться тільки через Міністерство Ісповідань. — Міністр Ісповідань має право вносити і свої питання на вирішення Українського Священного Синоду. 25.Для ведення справ Священного Синоду при ньому знаходит- ся Канцелярія Священного Синоду. 26.Кляси посад,оклади утримання та розряди пенсії урядов- ців синодальної канцелярії встановлюються окремим шта- том. 27.Голова Українського Священного Синоду має вищий догляд за правильним ходом діл в канцелярії Синоду і його уста- новах, а також за своєчасним і точним виконанням ухва- лених постанов. 28.Голова Українського Священного Синоду встановляє внут- рішній розпорядок завідування Канцеляріями та їх персо- нальним складом. ПРИМІТКА: члени Українського Священного Синоду не мають права займати посади Начальників Установ при Синоді. 29. Український Священний Синод поділяє між членами заві- дування кругом діл, які відпадають вирішенню різних установ Синоду. 30. Український Священний Синод остаточно вирішує по апе- ляціях судові справи. 31. Українському Священному Синодові безпосереднє підляга- ють всі духовні особи і всі духовні установи на Укра- їні в питаннях зазначених в відділі ІІ. 32. До підвладних духоьних установ Український Священний Синод пише указами. 33. Український Священний Синод встановляє норми духовного суду і процесу. 34. По всій Україні в церквах в належних по уставу місцях возносяться поминання Українського Священного Синоду. Справи що ними відає Український Священний Синод. А.Віронавчання. І. Вищій догляд і пеклування що до непорушимого оберіган- ня догматів віри і правильного їх вияснення по розуму навчання Православної Церкви.2.Охорона тексту і ка- нону книг Святого Письма і догляд за встановленням за- гальнопринятого в церкві тексту та перекладами його. 3. Дозвіл на друкування книг, що видаються з благосло- вення Українського Священного Синоду, а саме: книг Свя- того Письма з поясненням, або без пояснень, збірників церковних правил і богослужбових книжок.4.Ухвала з ві- роучительного боку підручників та пособій по Закону Божому та по різних богословських дисциплінах.5.Місі- онерські діла; діла росколу і сект.6.Канонизація Свя- тих.7.Встановлення свят..8.Зносини по ділах віри з з другими автокефальними церквами через Міністра Іспо- відань. Б.Служба Божа. І. Охорона тексту книг Служб Божих, догляд за його виправ- ленням з перекладом і, з дозволу Церковного Собру, благословення на друкування знову складених, або виданих окремих служб, чинів та молитвословій.2 Діла, що до чина служб Божих.3 Складення тексту поминання Верховної Влади. В. Церковна Освіта. I. Загальний догляд за станом духовної освіти в духов- них школах. 2. Заклад нових духовних шкіл. 3. Догляд за сутоправославним та художницьким напрямком церковної штуки - будівництва, ікономальярства, співів та приклад- них мистецтв. ПРИМІТКА: Всі зазначені тут справи Український Священний Синод відає в порозумінні з Міністром Ісповідань. Г. Церковне Управління та церковна дисципліна. I. Розгляд відчитів про стан єпархій в належних частинах 2. В разі потреби Український Священний Синод через Мі- ністра Ісповідань подає своїх кандидатів на Архиєреї для затвердження Верховної Влади, а також в разі потре- би докладає в такому ж порядкові, про звільнення їх на покой. Представлення обраних на єпархії архиєрейв для затвердження Верховною Владою через Міністра Ісповідань 3. Відпуски Архиєрейв з єпархії в інші місця України. 4. Представлення на затвердження Верховною Владою Про- топресвітора військового та морського духовенства че- рез Міністра Ісповідань. 5. Призначення та затвердження настоятелів і настоятельниць манастирів. 6. Заклад нових манастирів, загальне орудування і вищій догляд за мана- стирями, ченцями та черницями. 7. Діла єдиновірря. 8. Вирі- шення питань по шлюбу та похорону. 9. Затвердження поста- нов про позбавлення сану. 10. Діла по нагороді духовенства в порозумінні з Міністром Ісповідань. II. Форма одіжі. 12. Влагословення за жертви церквам. 13. Діла по виконан- на соборних постанов про відкриття нових єпархій.І4.Заклад нових приходів, які вимагають асигнування грошей з загально-церковних коштів.І5.Зазначує межі єпархій в порозумінні з Міністерством Ісповідань. Крім цього,Український Священний Синод: 1) Пеклується про потреби Церкви перед Державною владою 2) Скликає Всеукраїнські Церковні Собори в порозумінні з Міністерством Ісповідань. 3) Звертається до цілої Української Церкви з пастирськими посланнями і закликами. 4) Подає своє благословення духовним і свіцьким особам за їх корисну для Церкви працю. 5) Пеклується про своєчасні заміщення єпархіяльних архиєйських катедр. 6) Пеклується за своєчасне виготовлення і освячення Св. мира для потреб Української Церкви. 7) Дає архієреям відпуск по Вкраїні і за кордон на час не довше як на І місяць.Довші відпуски дає Міністр Ісповідань. 8) Дає архієреям братські порад, як що до їх особистого життя, так і відносно виконання ним архипастирських обов'язків.В разі потреби клопочеться через Міністра Ісповідань перед Верховною Владою про звільнення архипастиря на покой: 9) Братські примирає непорозуміння між архипастирями. І0) Приймає і розбирає скарги на архієреїв. II) Вирішує всі непорозуміння і питання, що викликані не повнотою і неясністю законів і соборних постанов. І2) Має право милувати і скорочувати час епитимій і увіщань. Р О З Д І Л У. о благочинних округах. 66/ Границі Благочинних кругів визначаються пархіяльними зібранням. 67/ В кождим благочинничім окрузі мають силу Крупні Благочин- ничі зібрання, котрі являються в загальнім строю пархіяльного життя слідуючими після пархіяльного Зібрання адмін тративно-розпорядчи- ми органами. 68/ Кружки Благочинничі зібрання бувають: а/ пастирські, та б/ загальні. 69/ У пастирських Благочинничеських зібраннях беруть участь священники благочинничого округу по посаді, а прочі члени причтів по бажанню: зібрання ті скликаються не менше одного разу на рік для роз- гляду питань загально-пастирського служення. 70/ Месне та час пастирських благочинничих Зібрань визначаються останніми, або благочинними. Дуже негайні пастирські зібрання скликають- ся Благочинними а/ по його погляду, б/ по заяві 1/3 священників округу і в/ по роспорядженню пархіяльного Архієрея. Зібраннями керує, яко голова Благочинний, а за відсутністю Благочинного голову /в священни- чим сані/ вибирає зібрання. 71/ Загальні Благочинничі Зібрання складаються з всіх/наличних/ штатних членів причтів округу приходських, домових та монастирських церквів і священників, приписаних до церквів округу поверх штату, а мірян, членів приходських 'ад, по виборі і послідних, в кількості, рівно- му составу причта кожної церкви. Загальні зібрання відбуваються під Головуванням Благочинного або його заступника, обовязки секретаря ви- конує по вибору один з членів зібрання. ПРИМІТКА: 1: Від чоловічих монастирів в Загальних Благочинних зібраннях участвують настоятелі монастирів. ПРИМІТКА 2: При вирішенні важких питань, окремих приходських громад міряне, з складу послідних, допускаються в подвійнім, против положенного, складі. 72/ на Загальних Благочинних зібраннях члени причтів бувають присутніми обов'язково, о причинах неявки відсутні дають пояснення. У випадку недокладеного пояснення, Зібрання може наложити, на неявив- шихся кару. 73/ Чергові загальні Благочинничі зібрання скликаються не менше одного разу в рік і повинні попереджувати Єпархіяльні Зібрання. Дуже негайно ж загальні Благочинничі зібрання скликаються а/ за для невід- кладених справ окремих приходів, дозволених Загальними Зібраннями, б/ по заяві 1/3 членів Зібрань і в/ на домагання Єпархіяльної влади. 74/ «Останови» зібрання коротко записуються в окрему книжку і підписуються 'оловою, секретарем та, по бажанню, членами зібрання. 75/ Постанови благочинничих зібрань, ктрі вимагають затверджен- ня єпархіяльної влади, представляються на затвердження Єпархіяльного Архієрея, а о прочих доводиться до його відома. 76/ До заряду загальних благочинничих зібрань належать слідуючі справи: а/ пеклування про оздобу та одноманітність церковного богослу- ження, б/ розгляду фінансової сміти, складаної благочинничою Радою, по юрелігійно-моральним становищі округу і відчотності всім ніституціям округу; обміркування річної відчотності просвітних добродійних, місіонерських та інших благочинничих і приходських ін- ституцій; в/ обміркування гадок благочинничої Ради о міроприняттях для жвавості церковно-приходського життя в округу та для усунення неспри- ятливих для його умов; о боротьбі з росколом, сектанством та незвірям. /атеїзмом/: і г/ обміркування церковно- шкільної в округу взагалі та навчання закону Божого з окрема д/ розв'язування заявленних благочин- ничій Ради сумнівів в церковно-приходському житті окремих приходів; е/ висновок про відкриття нових та закриття істнуючих приходів, а так- кож про зміну границь приходів, як по просьбі приходів, так і по про- позиції єпархіяльної влади, ж/ перегляд та росподілення поміж церква- ми та причтами благочинства налогів на удержання просвітних інститу- цій /духовно-учебні заклади, бібліотеки/, добродійних та інших і з/ по- передне обміркування справ, що длеглих розглядові єпархіяльному, та Що- вітовому зібранню, и/ обміркування питань про відкриття та утримання просвітних, добродійних, економічних інституцій, кає взаімопомочи, по хоронніх та інших находящихся в межах Благочинничого округу, і /- розгляд та затвердження сміти по утриманню Благочинного, членів Бла- гочинничої Гади та інших урядових осіб округу; к/ вибір Благочин- ного, членів «Благочинничої Гади», заступників їх та інших урядових осіб в межах округу, котрі несуть обовязки по вибору, л/ розгляд пе- реданих зібранню Благочинничою Гадою тих справ приходських Зібранны, по котрим виникла незгода між приходським Зібранным або Радою та Головою; м/ розгляд справ, переданих Пархіяльною Владою зарядові Благочинничих зібрань; н/ вибір представників від Благочинничого Округу на Загально-епархіяльні та Щовитові Зібранны. 77/ Виконавчим органом Благочинничого Зібрання являється Бла- гочинний з складаючоюся при ньому Радою. 78/ Благочиннича Рада складається : з Голови-Благочинного, двох членів кліра, з котрих один повинен бути в сані священиким /він же її заступник Благочинного/ та двох мірян. 79/ Вибір Благочинного та Членів Благочинничої Гади / і засту- пників їх/ відбувається на Загальному Благочинничому Зібранны закри- тим голосуванням, при чому вибраним лічиться одержавший більш поло- вину голосів. Благочинний/Голова/ вибирається на 5 літ, а члени Ради на три роки. Вибрані затверджуються «пархіяльним Архієреєм. 80/ Благочинний та Члени Благочинничої Ради не можуть бути вибрані з осіб знезлавлених або бувших під судом. Члени Благочин- ничої Гади з мірян повинні бути особи знані з релігійно-моральним насторем та віданістью церкві. 81/ Благочиннича Гада збирається/скликується/ Благочинним по мірі потреби, але не менш одного разу в місяць. Для законності Зіб- рання необхідна присутність не менш трох членів, включаючи і Благочин- ного. 82/ Чостанови Благочинничої Гади коротко записуються в книгу протоколів. 83/ На Благочинних покладається: а/ блище керування та вказівки духовенству округу в його службовій діяльності; б/ збір налагів з Церквів та причтів і видача блан- ків,прийом приходської відчотности для докладу єпархіальному на- чальству; мєтрикальних/мєтричеських/,обшукючих/обискних/, та при- ходо-рєсідніх книжок цілого округу; ПРИМІТКА до пункту 6. Благочинний має право запросити собі одного з членів Гади до помочи при перевірці приходської відчотно- сти,а також в других потрібних випадках,в/ оголошення роспоряджень єпархіяльної та висшої Церковної Ради і постанов Благочинничих Зібрань та Ради і догляд за їх виконанням. г/ догляд та пеклування за виконанням клириками своїх прямих службових обовязків та за їх благоповеденням,при чому о недбалых клириках або ведучих ганебне життя,по першому та другому напімнен- ню,Благочинний докладує Благочинничій Гади; д/ Турбота про задовольнення релігійних потреб віруючих в приходах,не маючи тимчасово священно- служителів; е/ звільнення членів причтів в отпуск на срок не вище [4 днів в мєжах єпархії; м/ревізія приходських церквів та документів,стосовно до інструк- ції Благочинному приходських церквів; а/ нагляд за ремонтом та будовою церквів округу. ПРИМІТКА до пункту и. Ремонт старих храмів і відновлення ікон та іконостасів цінни в археологичним відношенні,вионується тільки з дозволу єпархіяльного Архієрея. 84/ На Благочинницю Гади покладується: а/ Загальне керування та догляд за порядком та правильним бігом ре- лігійного життя і пастирської діяльності в приходах округу; б/ складання одчоту по релігійно-моральнім становищі приходів округу за минулий рік; в/ збирання справок та підготовку докладів по всім справам Загального Благочинничого Зібрання; г/ складання фінансової сміті по всім інституціям Благочинничого округу; д/ дозвіл місцевих церковних видатків,які по приходському уставу, потрібують ухвали,/ згоди/ Благочинничої Гади. е/ збирання відомостей/ звісток/ о сімейнім та матеріяльних вдів та сиріт духовенства округу, видача допомог та засобів для забезпе- чення, незаможного духовенства округу; ж/ складання та видача свідоцтв про сімейне становище і матеріяльні засоби осіб духовного звання, що хлопочуть про видачу скарбового /казенного/ та епархіяльного утримання для учнів в духовно учеб- них закладах, а також і по іншим справам; з/ розгляд справ про побірання з членів причтів по безперечним бор- говим зобов'язанням, для показання способів стягання та погашення цих зобов'язань; и/ розгляд скарг та сумнівів між причтами, окремими членами причтів а також між причтами та прихожанами; і/ розмежування та розграничення, в суперечних випадках церковних земель; к/ висновки на прохання про закриття істнуючих цвинтарів та одкриття нових для докладу епархіяльному начальству; л/ затвердження на посади церковних старост в безперечних випадках та призначення на посади /місця/ просфорень; м/ упорядкування та підтримування благочинничих бібліотек. 85/ благо-инний має урядову печатку. За вірність перекладу за згідність з оригіналом відповідає: Діловод Андрійович Впарзільна Рада. 1. Впарзільна Рада єсть поспілка діяти- сугодивно-виконавча інстиція з виборних членів. 2. Впарзільний Рад надається право тимо- макр загальні питання, що стосуються церковного мор- мального життя, облікрувувати їх і проводити втілять постанови по них після розгляду їх Епарзільним Зборам. 3. Впарзільний Збір складається з членів виборних членів, з яких один в церкві свійим самі походу в Епарзільній Раді. 4. Толова Впарзільної Ради заштодовується Монстром Кнотранц. Прияття. А разі помилки, письмених вир- відливих Ради доповнювати повірким членам; а в разі зменшення тілько кілька видувших членів /мнінтять Кандидати їх. 5. При Впарзільній Раді є Консельєр пра бенкеделім церковному Секретаря Епарзільних Зборів. 6. Члени Впарзільної Ради як інородні, так і повдхимати, а також кандидати до них, обираються на три роки і залишають своє місце Монстром Тенедант. 7. Голова і Канцелярія в Дві телеп Епар- зільної Ради повинні бути в церковному Світ, а інші мотузки обираються з майорних адміні- стративних членів сусідньої і не менш за 30 років віку. -2- 8. Голова і члени Впрозільної Ради як шерпі мал і поверт надитомтні; не можуть зв'язатися в інших спорзільних та інших його відомства інштуцій пасад, і оголо, ще можуть мати в по місках біля 12 риммельвих пекун, а також будь-які благонамірні і личні Благодійництва чи Рад. 9. Голова і члени Впрозільної Ради необхідно чолуруються від учаси в сизові, якщо їм зв'язане Домини, а в разі узупинення над ними відомства або суду, чоловурюється від учаси або розподілу сизові. 10. В разі смерті, зборки або відсутності Голови Впрозільної Ради, до виконання обов'язків його призначається тимчасово його заступник. 11. Впрозільна Рада відає сизові: а) про митрепненя і ого ворону Групленев- ної бори, б) про Богослужения, в) про збудування і вздоту церков, г) про дужелення, д) про парагрії, е) про церковне хазяйство, ж) озоби Впрозільних інспекцій і розв риєт, що подаються // ти разом Ради ви- падках, коли отмогове вирішення цих сизов не дають заголовним інспекціям і митариським їзмінним умовами, або 2) в разі спробавдання одночасного Ради про толкути сизові і дуже вдругома в церковних боротах. 112 фонду № 1072 оп. № ( пронумеровано 25 (двадцять п'ять) з них літерні №№ пропущені №№ 11 " 08 1988 р. Надсилається експедиція 15.10.09 Ємчук Центральний державний архів Житомирської області і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.05.89 Катал Центральний державний архів Житомирської області і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.05.89 Катал Центральний державний архів Житомирської області і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 18.12.89 Катал Центральний державний архів Житомирської області і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 70439 Катал Центральний державний архів Житомирської області і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.03.95 Катал Центральний державний архів Житомирської області і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 27.03.95 Катал Центральний державний архів Житомирської області і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.06.95 Катал Центральний державний архів Житомирської області і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.06.95 Катал Центральний державний архів Житомирської області і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 18.12.95 Катал Центральний державний архів Житомирської області і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 20.12.95 Катал 01.04.97 Білий 13.04.97 Усєв Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 12.06.97 Підпис Білий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 8.07.97 Підпис Білий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 29.09.97 Підпис Білий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 2.10.97 Підпис Білий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 14.10.97 Підпис Білий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 21.10.97 Підпис Білий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 13.11.97 Підпис Білий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 17.12.97 Підпис Білий В ць 23.10.2000 року Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 02.11.98 Підпис Білий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 10.11.98 Підпис Білий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 27.05.02 Підпис Білий Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 27.05.02 Підпис Білий ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 112 Фонду № 1072 Опису № 1 Пронумеровано 25 (двадцять п'ять) аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: .6 . 03 19002 р. Підпис Омельчук ДЛЯ ПІДШИВКИ ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 8.08.2002 Ниж 8.08.2002 Ниж 9.02.06р. ГЗ 73 13 02 06 12.07.06 Том 4/3 12.04.2005 13.04.08р АС 13 26.08.07 Ст Дігрот глю 22.04.09 Е ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: Опра́ва: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) стачування 15.10.09 Стаб