Закон УНР про поширення компетенції мирових суддів у карних та цивільних справах та підвищення грошового покарання за провини, документи до неї, 31.10.1920, 9 арк.

Рада народних Міністрів УНР Державна Канцелярія (Департамент Законодавчих Справ) 1920 рік. Вестр с 189. Закон про поширення компетенції Мирських Суддів по карним та цивільним справам та про підвищення грошової кари за про- вини. Затверджено 31 жовтня 1920 р. Віст. Держ. Зак. вип.... т.... РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР Закон про поширення компетенції мирових суддів по карних та цивільних справах та підвищення грошової кари за провини 31 жовтня 1920 року І М Е Н Е М УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 31 жовтня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ (підпис) ПОСВІДЧУЮ: Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ (підпис) УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про поширення компетенції Мирових Суддів по карним та цивільним справам та про підвищення грошової кари за провини. На відміну відповідних законів карних та законів карного й цивільного судового поступання, а також постанови Ради Міністрів Української Держави від 14 червня 1918 року "про де-які тимчасові зміни кар за крадіж мешенство, присвоєння та розтрату і поширення підсудності справ Мировим Суддям" /Д.В.1918 року ч.19./ та постанови Ради Міністрів з 21 червня 1918 року "про поширення підсудності Мирових Суддів по цивільних позовах /Д.В.1918 року ч.20/ постановити: I. По справам цивільним до компетенції Мирових Суддів належить: Позови, що виникають з обовязань, а також про право на рухоме та нерухоме майно ціною не більше св. ста тисяч гривень; позови о заплаті за шкоди та збитки належать до компетенції Мирового Судді і в тому разі, коли в час закладання позову розмір шкоди та збитків не можливо остаточно засувати, але сам позовник зазначає їх не більше, як сто тисяч гривень - /п.І. арт. 29.Ст.Цив.Суд.Пост./ 2. Позови, що закладено до І-го січня 1920 року, розв'язують Суди, до яких позов закладено. Позови, котрі закладено після І-го січня 1920 року, розв'язують суди згідно цьому закону. 3. Статут 200 Ст.Цив.Суд.Пост. викласти так: "Судове поступовання є у Мирових Суддів та у Мирових З'їздах вільне від штемпльової /гербової/ оплати по справам цивільним на суму до десяти тисяч гривень. 4. Грошеві карни, що визначають за провини закони карні /Улож. о Нак. та Уст. о Нак./ та окремі статутні, підвищити у сто разів. 5. До компетенції Мирових Суддів належать провини, що за них закони карні /Улож. о Нак. і Уст. о Нак./ та окремі статутні визначають грошеву кару не більш, як шість десять тисяч гривень. 6. За крадіж, шахрайство, привласнення та розтрату /перевід/ що зазначено в мировому карному статуті, винні підпадають, коли ціна захваченого через крадіж, шахрайство, привласнення та розтрату /перевід/ не більше сто тисяч гривень, - під кару зазначену в відповідних артикулах того статуту; коли ж ціна захваченого перевищує сто тисяч гривень, то під кару, що зазначена в відповідних артикулах Статуту Карного /Улож. о Нак./. 7. Справи, що належать до компетенції Мирових Суддів виключаються з їх розгляду також в наступних випадках: а/ коли сума позову, складеного за шкоду та збитки, що виникли з провини, а також коли вартість річей, що відбираються від винного, або витрати на поправку чи зніщення вчиненого супроти вимоги закону, внукні перевищує сто тисяч гривень; б/ коли по справам за провини, що зазначені в арти- кулах І55,І56,І57,І58,І59 та І61 Мирового Карного Стату- ту, ціна вкраденого, свавільно зрубаного та понівечено- го дерева - більш, як пять десять тисяч гривень. 8. Грошева кара не заплачена на протязі двох тижнів з дня набрання вироком правосильності, а на ви- падок відрочення чи роскладу на рати цієї кари - у ви- значений термін заплати, заміняється на арешт чи вязни- цю, що зазначає суд у своїм вироку у такій помірності: грошева кара до пяти тисяч гривень - ареш- том до семи діб. " " від пяти тисяч гривень до двадцяти тисяч гривень - від семи діб до одного мі- сяця. " " від двадцяти тисяч гривень до шестидесяти тисяч гривень- від одного місяця до трьох місяців. " " більше шестидесяти тисяч гри- венъ - на вязницю від трьох місяців до одного року. 9. Як що закон визначає вищий розмір кари гро- шевої шість тисяч гривень і вище, то кару не може бути виміряно менше шести сот гривень. ІО. Вирок Мирового Судді вважається за остаточ- ний також, коли грошева кара виміряна ім не більше трьох тисяч гривень з одної особи, або минагорода за шкоду та збитки не перевищує шести тисяч гривень, або засуд- жено за провини, зазначені в артикулах 29-34 Мир.Кар.Ст. II. Ті, що відбувають арешт або вязницю, замість незаплаченої грошевої кари, а також що засуджені до арешту, ставляться на примусові роботи. І2.Грошеві карти та справлння,що накладаються Ми- ровими та Окружними Судами та повертаються на збудування міст замкнення,повертати на прибуток скарбу. ІЗ.Всі витрати Держави по утриманню осіб,що відбу- вають арешт або взацницю замість грошевої карти,не покриті їх заробітком,справляються з них шляхом,що встановлено для безсуперечного справлння /т.І6.Ч.2/. І4.Чинність арт.4.Мир.Кар.Стат. та арт.I40 Статуту про вязнів припинити. І5.Закону цьому,до оголошення,надати чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЮСТИЦІЇ ТОВАРИШ МІНІСТРА В и т я г . Ж У Р Н А Л засідання Ради Народніх Міністрів 15 жовтня 1920 року. ч.124. м.Станіславів. ПРИСУТНІ:Міністри: Ніковський, Саліковський, Архипенко, Огієнко, Тимошенко, Красний, Керучий; Міністерством Фінансів Віддібідо, Заступник Міністра Юстиції Дівчинський,Т.в.о.Державного Контрольора Кабачків, Т.в.о.Держа- вного Секретаря Оніхімовський, Головував Міністр Закордонних Справ Ніковський. Секретарював Імашин. О Д У Х А Л И П О С Т А Н О В И Л И 3.Законопроект Міністра Юстиції Законопроект ухвалити в поправками: про поширення компетенції Ми- в ст.4-й законопроекту замість слів "чо рових Суддів по карним та ці- тиріста разів" поставити "в сто разів". вільним справам та про підви- Всі грошові норми зазначені в цьому за- щення грошової кари за прови- конопроекті зменшити в чотири рази. ни. З о р и г і н а л о м з г і д н о : В.о.Віце-Директора Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Діловод Олівченко У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ -00000- Крісконсульський Виділ "З" Вересня 1920 р. №....... м.Тарнів. До Пана Голови Кабінету Народніх Міністрів. На підставі тимчасового закону з. І4 Лю- того 1919 року - про порядок внесення і затвердження законів в Українській Народній Республіці, маю за честь надіслати законо- проект про поширення компетенції Мирових Суддів по карним та цивільним справам та про підвищення грошової кари за провини, разом з пояснюючою запискою, а також і копії цього проекту і пояснюючої записки. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЮСТИЦІЇ ТОВАРИШ МІНІСТРА За Начальника Крісконсультського Виділу ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНО: 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчує: Державний Секретар УВАГА РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про поширення компетенції Мирових Суддів по карним та цивільним справам та про ліквідацію грошової кари за провини. На зміну відповідних законів карних та законів карного й цивільного судового постановлення, а також постанови Ради Міністрів Української Держави від 14 Червня 1918 року „про де-які тимчасові зміни кар за крадіж, мошенство, присвоєння та рестрату і поширення підсудності справ Мировим Суддям“/Д.В.1918 року Ч.19/та постанови Ради Міністрів з 21 Червня 1918 року „про поширення підсудності Мирових Суддів по цивільних позовах“/Д.В.1918 року Ч.20/тимчасово ПОСТАНОВИТИ: I. І.-По справам цивільним до компетенції Мирових Суддів належить: позови, що виникають з обов'язань, а також про право на рухоме та нерухоме майно ціною не більше 200.000 карб. позови о заплаті за шкоди за збитки належать до компетенції Мирового Судді і в тому разі, коли в час закладання позову розмір шкоди та збитків не можливо остаточно з'ясувати, але сам позовник зазначає їх не більше, як 200.000 карбованців /п.Іарт.29 Ст.Цив.Суд. Поступ./ 2.-Позови, що закладено до І Січня 1920 року, розвя- зууть суди, до яких повов закладено. Позови, що виникли з обовязань, складених після І Січня 1920 року, розв'язують суди, агідно цьому закону. 3.-Артикул 200 Ст. Цив.Суд. Пост. викласти так: "Судове по- ступовання є у Мирових Суддів та в Мирових З'їздах віль- не від штемпельвої /горбової/ оплати по справам цивільним на суму до 20.000 карбованців. 4.-Грошеві карні, що визначають за провини закони карні /Улок. о Нак. та Уст. о Нак./та окремі статути, підвищити у чотирьох разів. 5.-До компетенції Мирових Суддів належать провини, що за них закони карні /Улок. о Нак. і Уст. о Нак./ та окремі ста- тути визначають грошеву кару не більш, як 120.000 кар- бованців. 6.-За крадіж, шахрайство, привласнення та розтрату /пере- від/ що зазначено в Мировому Карному Статуті, винні підпа- дають, коли ціна захваченого через крадіж, шахрайство, прив- ласнення та розтрату /перевід/ не більше 200.000 карбован- ців,- під кару, зазначену в відповідних артикулах того ста- туту; коли ж ціна захваченого перевищує 200.000 карбован- ців, то під кару, що зазначена в відповідних артикулах Ста- туту Карного /Улок. о Нак./. 7.-Справи, що належать до компетенції Мирових Суддів включаються з їх розгляду також в наступних випадках: 1. коли сума повову, складеного за шкоду та збитки, що виникли з провини, а також коли вартість річей що відбираються від винного, або витрати на поправку чи зніщення вчиненого супроти вимоги закону, вкупні перевищує 200.000 карбованців. 2. коли по справам двох провин, що зазначені в артикулах 156, 156, 157, 158, 159 та 161 Мирового Карного Статуту, ціна вкраденого, свавільно зруба- ного та понівченого дерева-більш як 100.000 кар- бованців. 8.-Грошова кара не заплачена на протязі двох тижнів з дня набрання вироком правосильності, а на випадок відсрочення чи розкладу на рати цієї кари- у визна- чений термін заплати, замінюється на арешт чи вязницю, що зазначає суд у своїм вироку у такій помірності: грошева. кара до 10.000 карбованців-арештом до 7 діб. ---- від 10.000 карб.до 40.000 карб,від 7 діб до одного місяця. 60.000 умов --- від 40.000 карб.до 120.000 карбованців від одного місяця до 3-х місяців. ---- більше 120.000 карбованців на вязницю від 3-х місяців до одного року. 9.-Як що закон визначає вищий розмір грошової кари 12.000 карбованців і вище, то кару не може бути вимі- ряно менше 1200 карбованців. 10.-Вирок Мирового Судді вважається за остаточний та- кож, коли грошова кара виміряна ім не більше 6.000 карбованців з ідної осібн, або винагорода за шкоду та збитки не перевищує 12.000 карбованців, або засуд- жено за провини, зазначені в артикулах 29-34 Мир. Кар. Ст. 11.- Ті, що відбувають арешт або вязницю, замість не- заплаченої грошової кари,а також що засуджені до ареш- ту, ставляться на примусові роботи. 12.- Грошові карти та спроявлення, що накладаються Мировими та Окружними Судами та повертаються на збудування міст замкнення, повертати на прибуток скарбу. 13.-Всі витрати Держави по утриманню осіб, що відбу- вають арешт або вязницю замісьць грошової кари, не покри- ти їх заробітком, справляється з них шляхом що встанов- лено для безсуперечного сиравляння /т.16 ч.2/ І4.-Чинність арт.4 Мир.Карн.Стат.арт.I40 Статуту про виявів-причинити. І5.-Закону цьому , до оголошення, надати чинність по те- леграфу.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЮСТИЦІЇ ТОВАРИШ МІНІСТРА ПОЯСНЮЮЧА ЗАПИСКА до законопроекту про поширення компетенції Мирових Суддів по карним та цивільним справам, та підвищення грошової кари за провини. Законні карні та цивільні, що мають в цей час чинність на Україні, були видані ще у 1845 та 1864 р.р. Для свого часу компетенція Мирових Суддів, що ці закони встановляли, була досить широка: кара до 300 карб., а повні цивільні до 500 карб. Але з часом значення грошової одиниці понизувалось, вартість різних продуктів споживу підвищувалась платня чоловіку за його роботу збільшувалась, різні грошеві зобов'язання ускладнялись, а компетенція Мирових Суддів залишалась та сама. Дійшло до того, що грошова кара, що накладали Мирові Судді загубила значення кари /а грошева кара тільки й має на меті-карати/ і чоловіку користніше було платити по вирокам Мирових Суддів грошеву ка-ру, а ніж коритися приписам закону, або наказам влади, що вимогали часом значних витрат. Також і по цивільним справам компетенція Мирових Суддів уже не могла охопити всіх тих повзвів, що належали до неї в часі видання цих законів і частина їх, через збільшення взагалі дорожнечі на все, перейшла до компетенції Окружних Суддів. Уже при Тимчасовому Російському Уряді компетенція Мирових Суддів була поширена до 1000 карбованців а при Гетьмані законами від 14 та 21 Червня 1918 року /Д.В. Ч.19,20/ компетенція Мирових Суддів була поширена до 3000 карбованців на позив, так і на карні вчинки /коли ціна захопленого через провину не перевищувала 3000 карбованців/. Коли, таким чином, законодавці робили спроби поширення компетенції Мирових Суддів до такої височини, щоб Мировий Суддя міг судити за всі ті провини, та розбирати ті прзви, що належали до його компетенції по гадці законів карних та цивільних, то грошеві кари що накладали суди залишалися на тій же самій височині і губили всяке значення як кари. В наши часи, коли вартість грошової одиниці понизилась над- звичайно, а ціни на всі продукти споживи та платня чоловіку за його роботу підвищилась надмірно, а грошеві зобов'язання, навіть незначного значення, складаються на величезні суми /умова пошит- тя одіжі складається на десятки тисяч карбованців, замість десят- ків карбованців, як вчасніші/ треба визнати, що компетенція Миро- вих Суддів понизилась до того що вони можуть розбирати самі незначні позови, та судити не провини сами дрібні, а грошева ка- ра, що вони можуть накладати не має ніякого значення, як кара, на наприклад хто відчинить без дозволу клуб для газардної гри, на чому заробляє десятки тисяч карбованців за вечір, може бути по- караним Мировими Суддями до 50 карб.; за образу словом, або чин- ні-до 50 карб.; хто врубає дерево, що продає по 50-100 карб. за пуд, того карається до 50 карб. і т.п. Щоб надати вирокам Мирових Суддів та їх присудам також зна- чення що вони повинні мати погадці істнуючих законів, та щоб компетенція їх охоплювала тіж позови, виникає коечна потреба поширити компетенцію Мирових Суддів та підвищити грошеві карн за провини, що можуть накладати як Мирові Судді, так і Окружні Су- ди. Коли взяти на увагу, що в 1864-1900 р.р. на 300-500 карб. могла проживати рік не нуждаючи ціла родина, коли ми уявимо со- бі, як міг прожити тоді на 1 карб. в день чоловік, або що на 300- 500 карб. можна було в той час придбати 2-3 десятини землі, або грунт в хатом, і порівняємо, скільки в наші часи треба тій же ро- дині, щоб прожити також рік, або скільки повинен попратити чоло- вік, щоб прожити також день, як він жив колись на один карб., або скільки треба заплатити за теж майно, що в ті часи коштувало 300- 500 карб., та й взагалі порівняємо ціни на всі продукти тепер і тоді, заробітки чоловіка в день тепер і тоді, то треба визнати, що і компетенція Мирових Суддів і грошеві карн, що накладають Миро- ві та Окружні Суди треба підвищити найменше, як у 400 раз, щоб ся компетенція обнимала той же обсяг позовів, а грошеві карн мали теж значиння що вони повинні мати по гадці істнуючих законів, та щоб зберіглось теж значення Суддів, що вони мали при виданні законів, а також щоб була захована і так система. При такому збільшенню компетенція Мирових Суддів буде поши- рена на позови до 200.000 карб.а на провини-ті по яким ціна за- хопленого через провину не перевищує 200.000 карб.і грошеві ка- ри що мають накладати Мирові Судді будуть підвищені до120.000 карб.,а більше І20.000 карб.мають накладати Окружні Суди. Позаяк Окружні Суди мають нерозвязаними чимало справ,що зак- ладані в попередні роки,коли позви до 200.000 карб.мали своїм вмістом дуже складні справи,належить поширити компетен- цію Мирових Суддів тільки на ті прозви що закладені після І Січ- ня 1920 року та що мають своїм предметом ріжного рода зобовя- зання,що виникли з того ж часу. На підставі арт.200 Ст.Цив.Суд.Пост.,позви що заклаються у Мирових Суддів,вільні від штемпльової /гербової/оплати.Хоть прі цілово Держава повинна дурно захищати інтереси громадянина що звертається до такого захисту,але в цей,трудний для Держа- ви час,всі громадяни повинні оплачувати послуги для них Держа- ви.Тому громадянин,що закладає позов,повинен оплачувати витра- ти Держави на Суддів шляхом штемпльової /гербової/оплати.Від та кої оплати можна звільнити тільки позви на незначні суми,де штемпльова оплата може навіть здержати чоловіка від закладання позову.Тому арт.200 Ст.Цив.Суд.Пост.належить змінити, залишив- ши без штемпльової оплати позви до 20.000 карб./50карб./. По істнуючим законам карним /7арт.Мир.Карн.Зак. та 84 арт. Улож.о Нак./грошева кара,до якої засуджено чоловіка може бути замінена на арешт в тому разі,як належному порядкові буде до- ведено,що чоловік є неспроможний заплатити цю грошеву кару, та як що він заплатить усі податки що ще незаплачені ім.Цей припис закону вів до того,що заплата грошової кари,або арешт що цю кару замінюває відтягався на довгий час і справа галь- мувалась.Новий закон Карний 1903 року,що не має ще чинності встановляє инший принцип,а саме:засуджений до грошової кари повинен цю кару заплатити в означений термін,а як що не запла- тить-відбутти арешт.Це правило,як більш доцільнєй,належить вве- сти в життя,бо вон/веде до того,що допустившийся провини справ ді скоро понесе кару. В істнуючих законах карних за де-які провини означено тільки вищий розмір грошової кари. Це вело до того, що були випадки коли грошева кара вимірювалась остільки незначна, що губили значіння кари і чоловік зовсім не остерігався допуститися провини. Через те належить, як то встановлено новим законом Карним /24арт.Угол. Улож./в самому законі оз начити найменшій вимір грошової кари за більш значні провини, за які закон уставляє більш значну грошову кару, а саме: крили за провину грошева кара вставлена в 12.000 карб. і більше то кару не можна виміряти менше як 1.200 карб. В звязку з загальним поширенням компетенції Мирових Суддів на- лежить також підвищити ї ту суму присудженої грошової кари чи пово- ву, до якої вирок чи присуд вважається за остаточне /І24арт.Ст.Суд. Карн.Пост.і І34арт.Ст.Див.Суд.Пост./а також визнати за остаточний вирок за провини наказам влади, та образу агентів влади/арт.29- 34 Мир.Кар.Ст./необхідність останньої постанови викликається тим, що людність взагалі незвикла коритися приписам закону та наказам влади, дуже легковірно порушує їх через почуття безкарності а тому необхідно, щоб такі незначні провини допустившійся їх швидко підпа- дав кари. На підставі істнуючих законів чоловік, засуджений до арешту був вільний від усякої роботи, виключка була зроблена тільки для „подат- них" станів які можна було ставити на громадські роботи /арт.4та8 Мир.Кар.Ст./коли тимчасовим урядом було видано закон про скасу- вання станів, тоді був скасований і 8арт.МирКар.Ст.1 таким чином всі, що засуджені до арешту були звільнені від усякої праці. Позаяк в Українській Народній Республіці всі повинні працювати і не повинно бути людей, що живуть не з власної праці, а як експлоататори, то тим більше рації вимогати праці від людей, що допустелися провини через невагу до приписів закону, або наказів влади, а тому чинність арт. 4 Мир.Кар.Стат., та І40арт.Стат. про вязнів належить припинити і ви- дати постанову про обовязковість праці для всіх, що відбувають арешт. На підставі істнуючих законів грошеві кари та грошеві спрояля- ння, що накладаються Судами по справам карним, повертаються в окре- мий капітал на збудовання міст замкнення. Позаяк всі ці міста бу- дуються на кошти Держави, тому доцільно і всі ті грошеві квоти, що до цього часу зараховувалися в окремий капітал на збудуванне міст замкнення, повертали просто на прибуток скарбу. де вони, таким чином будуть підпадать загальному контролю. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЮСТИЦІЇ ТОВАРИШ МІНІСТРА За НАЧАЛЬНИКА ЮРИСКОНСУЛЬСЬКОГО ВИДІЛУ 23 IX 1920р. В даній од. зб. № 242 фонду № 1065 оп. № 2 пронумеровано 9 (дев'ять) + 6 бб = 15 с. 07 10 92 Кідич мкр 30.3.93.н "Радний державний уряд в межах органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 13-7-93 Підпис виконавця 20 ц. 14-12-06 Козир 19.12.06 Степан ЦДАГО України ПЕРЕВІРЕНО Дата 20.04.08 Підпис Ов сканування 12.03.08 Кідич