Закон УНР про деякі зміни закону 26 січня 1919 р. про надзвичайні військові суди та документи до нього, 04.08.1920, 10 арк.

Рада народних комісарів УСРР Державна Канцелярія (Департамент Законодавчих Справ). 1920 рік. Реєстр 79. Закон про де-які зміни закону 26 січня 1919 року про Між- звищайні Військові Суди. Затверджено 4 лютого 1920 року Віст. Держ. Зак. вип.... т... РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР м.м. Київ, Вінниця, Рокно, Ком"тети-Подільський Закон про де-які зміни закону 26 січня І919 року про надзвичайні військові суди 4 серпня І920 року Іменем Української Народньої Республіки Затверджую: 4 серпня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчує Т.в.о.Державного Секретаря УХВАЛЕНИМ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про до-які зміни закону 26 січня 1919 року про Надзвичайні Військові Суди. На зміну та доповнення закону 26 січня 1919 року про Над- звичайні Військові Суди постановити: І.В місцевостях, оголошених на воєнному стані або на стані облоги, а також на театрі воєнних дій, може бути засновано Над- звичайні Військові Суди. 2.Надзвичайний Військовий Суд накладає за карни вчинки карні, згідно з істнуючими на території Української Народньої Респуб- ліки загальними та військовими карними законами, нарівні зі звичайними судами за них незаконеними винятками, а саме: І.КАРУ НА СМЕРТЬ: а/за агітацію серед військ проти Самостійної Української Народньої Республіки, шпигунство, повстання проти влади, держав- ну зраду, озброєний опір владі, революційне убивство, грабіж, підпал, озброєний напад або опір військової сторожі, винищення або знач- не зіпсування, належачих до війська збройових річових, продоволь- чих та технічних складів, телефонів, телеграфів і інших родів звязку, будівель та приладдів, належичх до військових засобів озброєння або наваду; б/ за чинне порушенню військової дисципліни і підлеглості / § 98 В.Кар.Статуту/, опір проти виконання наказу начельства, як озброєний, так і не озброєний /§§ 105 и 107 В.Кар.Ст./, пов- стання військових /§§ 110 й 112 В.Кар.Статуту/, напад на стін- ку або військову сторожу / § 117 В.Кар.Стат./, умолодження на ті- лі і обману з метою уклитись від військової служби / §§ І26, І27 та І27² В.Кар.Стат./ дезерція / §§ І28, ч.І, І33, І34 І36 В.Кар.Стат./, нарушенні службових обовязків під час вій- ськової сторони / §§ І54,І55,І57,І58 і І59 ч.2 В.Кар.Стат./, нарушенні службових обовязків під час воєнних операцій / §§ 243, 245, 245¹, 246, 246¹, 248, 251 і 264 В.Кар.Стат./, за перехід до неприятельського війська / § 273² В.Кар.Стат. А § І09 Угол. Улож."/, за крадіж, наявнене знищення, присвоєння та розстрату скарбового майна чи грошей / §§ 231, 232 і 234 В.Кар.Стат./. II. СТРОЧНУ АВО ВЕЗСТРОЧКУ КАТОРІГ І ПОВЕРХ ТОГО ГРОШОВИЙ ШТРАФ ВІД 20.000 ДО 1.000.000 гривень. За порушення граничних цін та спекуляцію /закони 24 лип- ня,30 серпня і І7 вересня 1918 року/. III. СТРОЧНУ ВЗЯЩЦЮ УСІХ РОДІВ: За нарушения обовязкових постанов військової влади. 3. Надзвичайні військові суди закладається для розгляду од- ної або декількох певно зазначених справ, коли кожна така спра ва несна і не вимагає докладного розсліду, владою командирів оригади та військових начальників в рівних, або більшими пра- вами, в тому числі губерніяльними і міськими комендантами Гу- берніяльних міст. 4. Суд складається з Председателя і чотирьох членів - двох старшин і двох підстаршин, або письменних козаків. ПРИМІТКА: В разі, коли загально-карний злочин, справу про який передано для розгляду надзвичайному судові, викликає за- ворушення та обурення поміж місцевого населення, до складу над звичайного суду, з постанови суду, може бути запрошено два пред ставники від цього населення, які негайно обираються місцевим самоврядуванням і беруть участь в розгляді справи на рівних правах з іншими членами суду. 5. В засіданні надзвичайного суду беруть участь прокурор, обороноць та секретаръ. 6. Персональний склад надзвичайного суду, крім Председателя, призначається наказом військового начальника, що складає суд, з підлеглих йому осіб, при чому прокурора, оборонця та секретаря призначається зі старшин вищою юридичною освітою, або знайомих з судовим процесом, і лише за браком таких осіб зі старшин. До виконання обов'язків Предсідателя надзвичайного суду покликається Предсідатель Штабового суду, або військовий слідчий, залежно від того, який з них буде ближче до місця розправи. В разі неможливості закликати цих осіб, начальник частини призначає предсідателя з підлеглих йому старшин по можливості вищою юридичною освітою. 7. До складу надзвичайного суду не призначається осіб, яких покарано судом замкненням у вязниці, або вищою карою, або які перебувать під судом чи слідством за злочини, що карайться такими-ж карами. 8. Винний має право обрати собі за оборонця, крім призначеного, всякую особу, згідно зі Статутом Карного Судочинства, не виключаючи осіб жіночого полу. 9. Під надзвичайним військовим суд можуть бути віддані військові та цивільні особи за карні вчинки, що зазначені в ст. 2 цього закону, а також і за ті вчинки, за які військовий начальник, що має права не нижче командира дивізії, визнає, в обставини часу, необхідним передати на вирішення цього суду, про що заздалегідь оголошується окремим наказом в підлеглих йому військових частинах та обявою до людності. 10. Наказ і облава мусять містити в собі: а/ означення карних вчинків, за які буде покарано надзвичайним військовим судом і означення військових частин та повітів, які підлягають підсудності того суду; б/ остереження, аби таких карних вчинків не допускатись і в/ загрозу, що кожного, хто після цього оголошення допуститься такого карного вчинку, буде судитись надзвичайним військовим судом. ПРИМІТКА: Коли в данній місцевості є кілька начальників, які користуються правами командира дивізії, то такий наказ і облаву має право видати лише найстарший з них, якщо цього права не надано окремим особи законним порядком. II. Всі урядові особи і публічні установи, яким буде доведено про карний вчинок, підсудний надзвичайному військовому судові, в тих випадках, коли винимого затримано і коли маються свідки злочину або інші докази вини підозрюваного, повинні негайно повідомити про це найближчого до місця карного вчинку військового начальника, якому надається право засновувати надзвичайні суди. правило це не відміняє чинності §§ 250, 252, 255 Уст. Суд. Кар. ПРИМІТКА: Повідомлення це повинно містити в собі: а/ коли й де заподіяно карний вчинок, б/ на кого падає підозріння і які докази маються на це і в/ місце перебування підозрюваного та свідків. До цього повідомлення додається весь матеріал по цій справі 12. Військовий начальник, що одержав повідомлення, якщо воно відповідає вимогам § II цього закону, коли справа ясна і не вимагає докладного розсліду, негайно і не пізніше двох днів видає наказ про складання надзвичайного суду для вирішення справи, а справу одночасно передає предсідателеві суду. В тих-же випадках, коли повідомлення не відповідає § II, справа не ясна і вимагає докладного розсліду, діло повертається ся тій установі чи особі, від якої одержано, і надзвичайний суд не складається. 13. Предсідатель суду, коли справа відповідає вимогам §§ 10-12, складає постанову, в якій визначає: а/ пункти обвинувачення в фактичній і юридичній формі, б/ способи забезпечення явки до суду винимого, в/ строк судового засідання - до двох днів по одержанні справи і г/ список осіб, яких потрібно заклика ти в судове засідання. Ця постанова негайно оголошується винимому, котрий може дати до діла докази на свою користь і прохати закликати до суду своїх свідків. Заяву винимого записується до протоколу; предсідатель суду негайно її розглядає і, в разі визнання необхідним задовольнити, реєструє відповідні розпорядження, а списки осіб, що мають бути закликані в судове засідання, надсилає утворившому суд начальникові для припрацювання цих осіб в суд. 14. Коли справа, яку передано до надзвичайного суду, не відповідає вимогам 99 ІО-ІЗ, то предсідатель суду повертає її начальникові, який надіслано справу, для напрямку згідно з §12, і надзвичайний суд в цій справі вважається не складеним. 15. Всі справи, що їх передано наказом військового начальника до надзвичайного військового суду, мусить бути розглянута на судовім засіданні і вирішено присудом, або, в нележних випадках, постановою суду. 16. Судове засідання відкривається, по змозі, в тому місці, де було заподіяно карного вчинку. Після оголошення справи, яка буде розглядатись, суд розв'язує через постанову, чи засідання буде прилюдним, чи неприлюдним. 17. Розгляд діла в судовім засіданні провадиться, меживидно/прикладно до правил поступання в Штабових Судах. ПРИМІТКА: Як що не мається змоги закликати до судового засідання духовну особу, або її нема в залі засідання, то предсідатель суду сам приводить до присяги свідків і знавців. 18. Предсідатель, прокурор, оборонець, свідки та інші особи, що беруть участь в судовому засіданні, користуються загальними правами, встановленими у військовим судовим процесі, згідно з ХХІV кн.36 В. І. 1869 р. вид.4, але прокурор акту обвинувачення до суду не вносить, а вичитується тільки постановою, зазначеною в §13 цього закону. В судовім засіданні обвинувачення може бути змінено як з пропозиції прокурора, так і з власної ініціативи суду, залежно від доказів, яких здобуто на судовим слідстві. 19. Суд має право оголошувати всі докази, документи й листування, які визнає потрібним оголосити, і повинен оголошувати, коли цього вимагають сторони. 20. Надзвичайний військовий суд має докладно й по совісті перевірявати докази ще до їх предивости і ваги, як поодиноко, так і що до їх внутрішнього зв'язку, і вирішує справу по вільномусь своєму переконанню. Правною кваліфікацією карних вчинків, представленою прокурором, надзвичайний військовий суд не зв'язаний. 21. Коли суд визнає справу що до карного вчинку особі не підсудною, то направляє її до належної установи. 22. Присуди надзвичайного військового суду мусять бути обов'язково складені на письмі. 23. Присуд оголошується предсідателем прилюдно і вважається остаточним, через що не може бути оскарженим і негайно виконується сл розпорядженням того начальника, котрим суд утворено. Цивільні особи, яких не засуджено на кару смерті, віддаються цивільний владі для дальшого розпорядження. 24. Коли винного засуджено на смерть, то він/вона неборонець має право звернутись на протязі шести годин після оголошення вироку до Верховної Влади, а в дієвій армії до Головного Отамана, з проханням про помилування або полегшення кари. Коли засуджений заявлять, що таке прохання подати хоче, то предсідатель доручає секретареві записати це прохання, якщо засуджений або його оборонець особисто написати прохання не має змоги або не вміє. 25. Прохання про помилування чи полегшення кари, в разі коли суд, або начальник, що склав цей суд, знайдуть його вартим уваги негайно зі справою через згаданого начальника, надсилається до Головної Військової Судової Управи, яка зі своїм висновком подає справу до Верховної Влади чи Головного Отамана. 26. До вирішення прохання засудженого або його оборонця при суду до кари на смерть не виконується. 27. Надзвичайному військовому судові надається право в разі обставин що полегчують вину, замість кари на смерть призначати безстрочну або строку катергу. 28. Кару на смерть виконується через розстріл. 29. Цивільного повову в надзвичайних військових судах не допускається. 30. Військовий начальник, який склав надзвичайний військовий суд, обважаний доставити предсідателеві суду на його бажання писаря та відповідну військову охорону і задовольнити весь склад суду добовими грішми і необхідними грошовими видатками по розрахунку предсідателя. 31. Весь персональний склад суду одержує за цілий час вико- нання своїх особовязків подвійні добові або пайкові гроші, вираховуючи з того розміру добових, які одержує кожна закли- кана до суду особа. На випадок персонального складу, свідків, канцелярські і інші видатки Предсідатель суду одержує аванс від відповід- ного військового начальника під свою відчitнiсть з коштів державної скарбниці. 32. Після передачі всіх присудів для виконання надзвичай- ний Військовий суд вважається розформованим і всі справи через військового начальника, що складав суд, передаються до Головної Військової Судової Управи. 33. В разі спостереження в справі приводів до перегляду ii на підставі 701 і 702 ст. XXIV кн.ЗО.В.П. 1869 р. вид.4, то справу поновлюється з постанови Вищого Військового Суду, в якому і розглядається вдруге. 34. Головному Військовому прокуророві надається право нагляду над надзвичайними військовими судами. 35. Оскільки цим законом не встановлено інших правил, наведить керуватись прикладно до відповідних приписів XXIV кн.ЗО.В.П.1869 р. вид.4, з редакції наказів Рос. Військов 0.. 1914 року ч.464, 1915 р. ч.513 і 1917 р. ч.ч.336 і 344. 36. Оголошення, що видані на підставі § 10 закону 26 січ- ня 1919 року, про надзвичайні військові суди, заховують свою силу і для підсудності надзвичайним військовим судам, яких суде складено на підставі цього закону 37. Закон цей перевести в листя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Удруження: Військовий Міністр, Генерального Штабу, ПОЛКОВНИК Сашк У.Н.Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР 29 травня 1920 р. ч. 307. м. Винниця. До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Подаючи при цьому проект закону про де- які зміни закону 26 січня 1919 року про надзвичайні військові суди, прошу внести його на розгляд Ради Міністрів в найближчому часі. Додаток: законопроект. Генерального Штабу Полковник Смішк Проект. ЗАКОН Про де-ліміні захоплення земель 26 Січня 1919 -року На зміну на Декларації закону 26 Січня 1919 року про недозвичайний в-військовий суд, постановляти: I. В місцевостях, оголошених на воєнному стані або на стані облоги, а також на театрі воєнних дій, може бути засновано Недзвичайний Військовий Суд. 2. Надзвичайний в-військовий суд накладає за карні вчинки кари, згідно із істнуючими на території Української Народньої Республіки загальними та в-військовими карними законами, незалежні від звичайних судань за нехворозавданнями винятками, а саме: I. КАРУ НА СМЕРТЬ: а/за агітацію серед в-військ проти Самостійної Української Народньої Республіки, шпигунство, повстання проти влади, державну зраду, озброєний опір владі, розбій, убивство, грабіж, підпал, озброєний напад або опір в-військовий енергії, знищення або значне відчуження, належних до в-війська збройових, річей, продовольства та технічних складів, телефонних рядів за ланку, будівель та чуделів, належних до в-військових заборони або нападу; б/за чинне порушеннє в-військової дисципліни й підлеглості /§98 В.Кар. От./, опір проти виконання наказу на залетва, як озброєний так і не озброєний /§§ 106 й 107 В.Кар.Стат./, повстання в-військових /§§ 110 й 112 В.Кар.Стат./, падання на стійку обоза Кривою сорогу /§ 117 В.Кар. Ст./, ушкодження на тілі і обману з метою ухилитись від в-військового служби /§§ 126, 137 та 127 В.Кар.Ст./, дезерція /§§ 128 ч.1, 133, 134 й 136 В.Кар.Ст./, нарушения службових обов'язків під час в-військової операції /§§ 245, 245, 246, 246-1, 248, 251 й 264 В.Кар.Ст./, за перехід до неприятельського в-війська /§ 273-В.Кар.От./, як § 109 "Угол.Улож." за крадіжку, повинене знищення, призначення чи постачанню складового майна чи умов /§§ 231, 232 II. СТРОЧНУ АБО ВЕСТРІЧНУ КАРИНГУ І ПОВЕРХ ТОГО ГРОМОЗНИЙ ШРАФ БІЛЯ 50000 ДО 1.000.000 ГРИВЕНЬ: /за злочини за розстрілу озброєного майна чи Начального військового, за перевищення граничних цін та спекуляції / закони 24-го Липня, 30-го Січня і 17-го Березня 1918 року./ III. СТРОЧНУ ВЛАСНИДО УСІХ РОДІВ: за нарушения обов'язкових постанов військової влади. 3/ Надзвичайні військові суди закладаються для розгляду одної або декількох певно зазначених справ, коли можна таке справа не- на і не вимагає докладного розсліду, владою командирів бригади, та військових начальників з рівними, або більшими правами, в тому чис- лі губерніальними (повітовими) і міськими комендантами. 4/ Суд складається з предсідателя і чотирьох членів-двох старшин і двох підсторожин, або пісьменних козаків. ПРИМІТКА: В разі, коли загально-капний злочин, справу про який передано для розгляду надзвичайному суду, викликає заворушення та обурення поміж місцевого населення, до складу надзвичайного суду, з постанови суду може бути запрошено два представники від цього населення, які негайно одразу ж. солідарними орденами міським самоврядуванням і беруть участь в розгляді справи на рівних правах з іншими членами суду. 5/В засіданні надзвичайного суду беруть участь прокурор, оборон- нець та секретар. 6. Персональний склад надзвичайного суду, крім предсідателя, приз- начається наказом військового начальника, що складає суд, з під- леглих йому осіб, причому прокурора, оборонця та секретаря приз- начається зі старшин вищою юридичною освітою, або знайомих в судовим процесом, і лише за браком таких осіб зі старшин. До виконання обов'язків предсідателя надзвичайного суду поклика- ється предсідатель Штабового суду, або в Львовий слідчий, за- лежно від того, який з них був ближче до місця розгляду. В разі неможливості закликати цих осіб, начальник частини призначає пред- сідателя з підлеглих йому старшин по можливості в вищою юридич- ною освітою. 7. До складу надзвичайного суду не призначаються особи, яких пока- ране судом замкненням у в'язниці, або вищою карою, або які перебу- вають під судом чи слідством за незаконну, що керуються такими карами. 8. Обвинувачений має право обрати особу заоборонця, крім призначе- ного, встку особу, згідно зі Статутом Карного Судочинства, не вик- лючаючи осіб мінчого полу. 9. Під надзвичайний в'йськовий суд можуть бути віддані війсь- кові та цивільні особи за карні вчинки, що зазначені в 2 ст. цього закону, а також і за ті вчинки, за які військовий начальник, що має права, не нижче командира дивізії, визнає за обставин часу, необхідним передати на вирішення цього суду, про що зазда-погідь оголошується окремим наказом в підлеглих йому військових частинах та об"являю до людини. 10. Наказ і об"яву мають містити в собі: а/означення карних вчинків за які буде покарано надзвичайним в Льськовим судом і означення війсь- кових частин та повітів, які підлягають підсудності того суду; б/остереження, аби таких карних вчинків не допускатись і в загрозу, що кожного, хто після цього оголошення допуститься такого карного вчинку, буде судитись надзвичайним в Льськовим судом. ПРИМІТКА: Коли в даній місцевості є кілька начальників, які користуються правами командира дивізії, то такий наказ і об"яву має право видати лише найстарший з них, якщо цього права не надано окремій особі законним порядком. II. Всі урядові особи і публічні установи, яким буде доведено про карний вчинок, підгрудний надзвичайному в Льськовому судові, в тих випадках, коли винуватого затримано і коли маються свідки або інші докази вини підозрюваного, повинні негайно повідомити про це найближчого до місця перебування Поркового начальника, якому надається право засновувати надзвичайний суди. Правило це не відміняє чинності §§ 250, 252 і 255 Уст. Суд. Кер. ПРИМІТКА: Повідомлення це повинно містити в собі: а/коли й де залодільно карний вчинок, б/на кого падає підозріння й які докази маються на це і в місце перебування підозрюваного та свідків. До цього повідомлення долається, весь матеріал по цій справі. 12. В Льськовий Начальник по озерженні повідомлення, як що воно відповідає вимогам § II цього закону, коли справа ясна і не вимагає додаткового розслідування, негайно ; не пізніше двох днів видаве наказа про складання надзвичайного суду для вирішення діла, а справу одночасно передає предсідателеві Суду. В тих же випадках, коли повідомлення не відповідає § II, справа незясна і вимагає додаткового розслідування, діло повертається тій установі чи особі, від якої одержана, і надзвичайний суд не складається. 13. Предсідатель суду, коли справа в дповідає вимогам §§ 10-12, складає постанову, в якій визначає: а/пункти обвинувачення в фактичній і юридичній формі, з/спосіб забезпечення який до суду винного, в/строк судового засідання-до двох доб по оголошенні справи і р/спис осіб яких потрібно закликати в судове засідання. Да постанова негайно оголошується винному, котрий може мати до її докази на свою користь і прохати закликати до суу своїх свідків. Заява анульованого записується до протоколу; предсідатель суду негайно її розглядає і в разі визнане необ- хідним засновольнити, робить відповідні розпорядження, а списа осіб що мають бути закликані в судове засідання, надсилає утво- рившому суд начальникові для припровадження тих осіб в суд. 14. Коли справа, яку передано до надзвичайного суду, на відпо- відає виногам §§ 10-12, то предсідатель суду повертає її на- чельнику; ові, яких надіслано справу, для напрямку згідно з § 12, і надзвичайний суд в цій справі вважається не складеним. 15. Всі снрави, що їх передано наказом в Іськового начальника до надзвичайного в'їськового суду, мусять бути розглянуто на су- довім засіданні й вирішено присудом, або, в належних випадках, постановою суду. 16. Судове засідання відкривається, по змозі, в тому місці, де було заподіяно керного вчинку. К'ля оголошення справи, яка бу- де розглянутись, суд розвалує через постанову, чи засідання буде прилюдним, чи неприлюдним. 17. Розгляд діла в судовім засіданні провадиться прикладно до правил поступовання в Штабових Судах. ПРИМІТКА: Як що не мається знати закликати до судового за- сідання духовну особу, або її нема в залі засідання, то пред- сідатель суду сам призоветь до присутні свідків і знавців. 18. Предсідатель, прокурор, обогоне, в свідки та інші особи, що беруть участь в судовому засіданні користуються загальними правами, встановленими у в'їськовим судовим процесі, сгідно з ХХІV кн.С.В.Н.1869 р. вид-4, але прокурор акту обвинувачення до суду не вносить, а вичитується тільки постанова, зазначена в § 13 цього закону. В судовім засіданні обвинувачення може бути змінено як за пропозиції прокурора, так і з власної ініціативи суду, залежно від доказів, яких гробую на судовім слідстві. 19. Суд має право оголошувати всі докази, документи й ли- стування які визнає потрібним оголосити, і публічно, якщо цього вима- гають сенс і ціль справи. 20. Надзвичайний військовий суд має докладно й по совісті перевірявати докази щоб до їх правдивості й ваги, як подібно- ко, так і що до їх внутрішнього зв'язку, і вирішує справу по вільному своєму переконанню. Правною кваліфікацією карних вчинків, представленою проку- рором, надзвичайний військовий суд не зв'язаний. 21. Коли суд визнає справу що до карного вчинку собі не під- судною, то направляє її до належної установи. 22. Присуди надзвичайного в'йськового суду мусять бути обо- в'язково сила ені на пісьмі. 23. Присуд оголошується предсідателем прилюдно і вважається достаточним, через що не може бути оскарженим і негайно вико- нується розпорядження того начальника, котрим суд утворено. Цивільні особи, яких не засуджено на кару смерті, віддаються цивільний владі для дальнього розпорядження. 24. Коли винного засуджено на смерть, то він або його обо- ронець мають право звернутись на протвій шості годин після ого- лошення втроку до Верховної Влади, а в дієвій армії до Голов- ного Отамана, з проханням про помилування або полегшення кари. Коли засуджений заявить, що таке прохання подати хоче, то пред- сідатель дручає секретареві записати це прохання, як що за- суджений або його оборонець особисто написати прохання не має вмоги або не вміє. 25. Прохання про помилування чи полегшення кари, в разі коли суд;або начальник, що скидав цей суд знайдуть його вартим уваги негайно зі 'справою через згаденого начальника, надсилає до Ро- ловної В'йськової Судової Управи, яка зі своїм висновком подає справу до Верховної Влади чи Головного Отамана. 26. До вирішення прохання засудженого або його оборонця при- суду до кари не смерть не виконується. 27. Надзвичайному військовому судові надається право в разі полегшуючих вину обставин записць кари не смерть призначати безстрочну або строчну каторгу. 28. Кара на смерть виконується через розстріл. 29. Цивільного по обу в надзвичайних військових судах не допускається. 30. Військовий начальник, який склав надзвичайний військовий суд, обов'язаний оставити предсідателеві суду на його бажання писаря та відповідну в Перкому охорону й забезпечити весь склад суду добрими грішми й необхідними грошовими витратами по розрахунку продосід телл. 31. Весь персональний склад суду отержує за цілий час виконання своїх обов'язків подвійні добрив (гроші), вираховуючи з того розміру, добрих, які отержує кожна закликана до суду особа. На винагороду персонального складу, свідків, канцелярськи і інші видатки предсідатель суду одержує аванс від відповідного військового начальника під свою відчутність з коштів державної скарбниці. 32. Після передачі всіх дискусій для виконання надзвичайний військовий суд вважається розформованим і всі справи через військового начальника, що склав суд, передаються до Головної Військової Судової Управи. 33. В разі спостереження в справі приводів до перегляду її на підставі 701 і 702 ст. XXIV кн. Зб.В.П. 1869 р. вид.4, то справа поновлюється з постанови Вищого Військового Суду, в якому і розглядається вдруге. 34. Головному військовому прокуророві належиться право нагляду над недзвичайними військовими судами. 35. Оскільки цим законом не установлено інших правил, належить коруватись прикладно до відповідних приписів XXIV кн. С.В.П. 1869 року, вид.4, в редакції наказів Рос.військ.оф.ції 1914р. ч.464, 1915р.ч.513 і 1917р. ч.286 і 344. 36. Оголошення, що вилані на підставі §10 закону 26 січня 1919 року про надзвичайний військовий суд заховують своє силу для підсуності недзвичайних військових судам, яких буде складено на підставі цього закону. 37. Закон цей перекоси в життя по телеграфу. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР, Генерального Штабу, Полковник Самов Головний Військовий Прокурор, Підполковник Пояснювача записка закону про де-які зміни і доповнення за- кону 26 січня 1919 року -про надзвичайні військові суди. Реда Міністрів Української Народньої Республіки в засіданні 4 липня 1919 року постановила прохати Міністра Юстіції зробити до положення про надзви- чайні військові суди проекта відповідного коректі- ву з метою найбільшого забезпечення справедливого вирішення спрєв цими судами і зазначеного проєкта внести в найближче засідання Ради Міністрів /Жур- нал 4 липня 1919 року ч.139/. Така постанова Реди Міністрів визначає, що істну- чий закон про надзвичайні військові суди не дає не- лекних гарантій справедливого вирішення спрєв цими судами і не досить забезпечує право обвинуваченого. Мета утворення надзвичайних військових судів полягає в наскоршній судовій репресії в місцево- стях, оголошених не виключним стани, так для най- тяжчих злочинств, як, для злочинства, що з обставин часу військова влада визнає необхідним виключити з загальної підсудності. Але негайність судової репресії не повинна су- перечити справедливості; одне через те законодав- ства меже всіх держав, визначаючи потребу в так званий військовій польовій юстиції, передають не розгляд польових судів лише тяжкі злочинства і в таких випадках, коли злочинство очевидне і маєть- ся несумнівні докази вини підозрілого. Крім того в де-яких законодавствах право призначення над злочинцем військового польового суду обмежується певним строком з дня заподіяння злочинства і після цього строку винуватого можна судити лише загаль- ним судом. Досвід проці надзвичайних військових судів, утворених не підставі закону 26 січня 1919 року виявив такі головні їх хиби: а/ Судове засідання здебільшого проводиться без виконання необхідних законних форм та обрядів; б/ часто призначаються кари, яких немає в законах; в/ присуди викладаються на письмі незрозуміло і з пору- шеннням законів; г/ Праве винуваченого в стадії досудовій не забезпечені, бо в законі 25 січня 1919 року не зазначено, що обвинува- чений має право вимагати заклику до суду своїх свідків; д/ військові начальники, яким надано право складати над- звичайні суди /§ 4/ не виконують вимог §§ II і І2 закону і передають предсідателям судів справи в такім вигляді, що призначити судові засідання не можливо і діло для з'ясу- вання передається військовому слідчому; це затягає справу і винувачені довгий час сидять у вязницях /§ 14/; е/ присуди надзвичайного військового суду остаточні і оскарженню не підлягають / § 25 /. Таким чином присуд вине- сення з гострим порушенням закону, набирає законної сили і нерухомо виконується. Перегляд справи в випадках, зазначе- них §§ 232,701 та 1056 ХХІV кн. Зб.В.П. 1869 р. вид.4, хоч і можливий, але для засуджених до кари не смерть майже цілком заборонений. Одже при виробленні проекту змін до закону 25 січня 1919 року всі вищеозначені хиби були взяті на увагу, і нову редакцію закону про надзвичайні військові суди скла- дено так, що заховується мета утворення цих судів -непей- ність судової репресії - і забезпечується право винуватого та справедливість вирішення § 3 закону встановлює: що над- звичайні військові суди закладаються для розгляду одної або декількох певно зазначених справ, коли кожна така справа ясне і не вимагає розсліду це правило цілком відпо- відає також § 1231 ХХІV кн. Зб.В.П. Персональний склад надзвичайних військових судів призна- чається з осіб, маючих юридичну освіту, або знаньомих в су- довим процесом; інший склад може бути призначенний лише за браком таких осіб в частині, при якій засновується суд /§8/. Щоб уникнути майже енергичної ріжниці підсудності недзви- чайним судам на невеличкій території, право визначати під- судність цих судів надається військовим начальникам з права- ми не менше комендара дивізії, які зазве обсягають значну територію / § 9 /. Для забезпечення справедливого вирішення діла надзвичайний суд розглядає лише ті справи, в яких винуваченого затримано, маються свідки переступу, або інші докази вини підозрілого і коли справа остільки ясна, що не вимагає докладного роз- сліду, тільки такі справи військовий начальник має право передати до недзвичайного суду, якщо ж справа не відпові- дає зазначеним умовам, вона передається до загальних судо- вих установ /§§ 10, II, 12, I3 і 14/. Права винуваченого в досудній стадії цілком забезпечені правом додавати до діла докази не свою користь і вимагати заклику до суду своїх свідків / § 13 ч.2 /. Кожному засудженому до кари не смерть, дається право на протезі одної доби звернутися до Верховної Влади, а в діевній армії до Головного Отамана з проханням про помилування чи полегшення кари. Такі прохання надсилаються через Головну Військову Судову Управу, яка зі своїм висновком представляє Верховній Влади чи Головному Отаманові. Цей шлях відносно важливіших вироків-присудів на смерть - цілком забезпечує інтереси засудженого, бо компетентні військові судові уста- нови в своїх висновках доведуть до відома Верховної Влади чи Головного Отамана про ті порушення закону, яких допустив- ся суд / § 24 /. Головному Військовому Прокуророві надано право допляду, над недзвичайними військовими судами / § 3 /. Таким чином, коли йому буде доведено про порушення недзвичайними судами закону, він має змогу законним шляхом вжити заходів до ви- правлення, відміни, або перегляду таких присудів та спрєв / §§ 230-232, 701, 702; 1036-1064 кн. ХХІV Зб.В.П.1869 р. вид.4/. Аби не було перерви в підсудності злочинств недзвичайним військовим судом між тим ментом, коли закон 26 січня 1919 ро- ку буде скасований, а оголошення про підсудність надзвичайним судам, згідно з нового закону, не будуть це вроблені, заховується сила оголошень, виданих на підставі 10-го закону 30 січня 1919 року і для підсудності надзвичайним судам яких буде складено не підставі нової редакції закону про ці суди. Перевести більше забезпечення прав винуваченого неможливо без пошкодження самої мети утворення надзвичайних військових судів. Обмежити право віддання під надзвичайний військовий суд повним строком в день заподіяння злочинства не можливо по обставинах сучасного життя, коли нормально не працює майже кожна державна інституція. Нині Міністерство Юстиції повідомило, що п. Міністр Юстиції вважає до цей законопроект мусить внести в Раду Міністрів Військовий Міністр. Головний Військовий Прокурор, Підполковник ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 136 Фонду № 2065 Опису № 2 Пронумеровано 40/декілька + 805 = 13 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: « 23 » січня 2008 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) « » р. Підпис В даній од. зб. № 132 фонду № 1065 оп. № 2 пронумеровано 10 (декемвр) + + 605 = 16 сс. з яких лістів: ар. п. шк. № 05-10-92 Годов Центральний державний архів міністерства організації влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 5.10.88 Пахомчук 29.04.93 Одинець В. п. чф м. ф-22/р-93, Фо сканування 31.07.08 виб