Звіти інспектора 3-го залізничного полку; газета «Селянська громада» тощо, 21.06.1919-04.10.1919, 18 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Київської Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків 16962 1 12 Відомості "пам'яту державному інспектору" про проведення полюс в селах Констребузії про проведення лекцій "всілі" на тімму "Хто ми" про вороже відношення селян к пешлорів'ям і інш (виграв) є 1 сенз 28/IX-1919 Архив Використання Ронд 1696 Опис 1 Справа 12 1. Ковальчук М.А. витіски 13.10.04 2. Зарецька ОО ем 12.04.06 3. Борж Т.П. 13.12.2016р 07.12.2019 06.09.2019 Мироненко ПМІР мв витіски Ляскович Р.С Відомості про склад 3-го застінного тяжкого полку к 21 лютого 1919 року | | Назва частини | Кількість | Позначка | |---|---|---|---| | 1 | 2-й Запорожець | 10 20 | Матеріал на миру | | 2 | Охоронний Відділ, сніжокий кур'єр | 6 33 | теж | | 3 | 2-й дубинський охороно-командного відділу | 5 21 | теж | | | Разом: | 21 84 | | В. О. Глебінцева 3-го застінного тяжкого полку У. Н. Р. Державний Інспектор 9-го полку Залізничної Дивізії Пану Державному Інспектору 9-ої Дівізії Залізничників.- СЕН 21 1918 3 847 ЗВІТ.- Доному, що 18 вересня полк повернувся. До місця стоянки с. Вербо во з командировки для збору зброї і майна згідно наказу Командуючого Над- дніпровською Армією ч.54 .-.- Завдяки тому, що для полку дан такий ройон, де оольшовків майже не було, як Каменський і Ра- шківська ролон, полк зброї знайшов всього три рушниці і три пістолі, за то одягу і обуві діста- ли більше чим можна було сподіватися. Так ум. Каменка мідівське населення зборало для полку на 30 костюмів краму, заготовок на 30 пар черевиків, три пари готових чобіт і грошима 50000 карбованців. з яких витрачено майже половину на купі дло чо- сіт в мануфактурну для полку. В м.Рашково також мідівське населення зборало 8 пари готових чо- сіт 30 старих шинелей, 30 тилогрієк і 5 пудів тю- тону.- Правда мені не мало коштувало праці досягти то- го, щоб мідівське населення зрозуміло, що це не є кон- тимігаєм на законні підстави, що це не є кон- тролюція, що мідівське населення повинно йти на до- помогу скоріше селян і так инш. Ройль сельські сходи в м.Каменка, Дмитрівки, Кузьмін і инш. На складах інформував селян про загальне наше стано- вище дом та є від них помочі для арміїгідно наказу Головної Команди нашої армії.- Вільясть собі до цього ставитись прихильно, але заявляють, що вони окрім грошіма та хлібом більш ні чим допомогти армії не зможуть, що вони самі ру- лі і оселі і чекають коли все наш уряд ім досла- вить солі, гасу, краму, обуві та инш. І тилько сельо Дмитрівки насобирало 30 пар олійни, 20 шалок один кожушок. Зброї провадяться ще на с.С. Кузь- мін, Грушкі і в Рашківській волості. Там я залишив своєго помішника і пять козаків. Завтра вони повинні повернутися. О результатах зборів я Вам донесу додатково. Взагалі в кожному селі можна збира- ти де-що, але для цього треба зборити вход, робить селян пояснення і на другий день провадити збори майна, для чого у нас не було часу. На склад абсолютно нема ніякої інформації, зороги нагло проводжують селян справа і вбіля. Влади на місцях теж не видно. В оголох селах Каменській і Рашківській волості селяне залишували у мене чи в у Педлориків суд, слідователі, міліція та Управи, чи тилько одно вільсько. Склад Каменської волості ної Управи огоран повстаннями, правда людьми певн- ми, воїн від себе відновляють влада на селях це містечках, але від повітового комісара одержуєль наказ, що персональний склад волоських упрв пови- нен бути такий, які вон оуб до оольшовиків. Началь- ник повітової міліції надсилає нача ванка розну свого, а управа свого. Все це викликає огато неп- розумінь і перешкод. Взагалі я перевонявся, що не дивлячись на те, що місцевість має три неділі, трез це селяне не терпляче чекать віська і коли мий проходив селом то вони звертались до нас з порадою та з скаржкою і коли я в с. Дмитрівки печа- нівській волості, наказав двом добродіям негайно віддати олійну удову за продання їм каоана 7500 каоованців, то вона зі слюзами мені подякувала а це і додала, дооре каже що петлюрці прийшли, то гроші хоть мої не пропали, а то заорали дурно ка- оана і таке становище нашого селянства. Державний Інспектор (Осьмія) Завереність 23-го вересня, 1919 р., в селі Великі Козачки на місці збору лікарів і фармацевтів панка III ст. на бідне, дуже тяжке життя людей у всьому Київського повіту, як обмеження їхніх прав, так і засудження за вчинки, які не можуть бути вважані злочинами. Вони також вимагають села Бердово, Талія і Закріт Казачки та Малих Новосілля за колобок, їм любленої місця України. При цьому звертається до Правительства III ст. Загальна панка, яким видають державні документи і обмеження на Козачки та більше знайомих просять їх у Козачки по провідних організаціях. По закриттю, я присвоїв до будь-якого випадку історії з ними, в яких я однобоковий заходи місцевих козаків і які дозволити до бажання сільської громади. 1. Вони повинні бути, як Козачки 2. Тим здатним вигодам наших великих миру, роботи - та національних провідників ков'ярів 3. Які нами обмежені супроти жорстоких держав. По вигоду звернувся до правового закону Інспектор III оз. діл., в якій залишав всіх по сільській праці до організації і Карності. По приходу Козаки в'єдуть вої прибутки відставали серед великого одужевання в них національний життя, Муси бився на Україні". З туди самим духом і з різними письмами та міченою "Не тора" розуміли їх усі по єврій Кур'яки. 24/II 1919. До п. Деревського Я в Затуришах десь і Я в доме 168 Получено: ОКТ. 1.3.1923 Вх. № 984. Декілька 1919 р. До Деревського Мелен Куди відбулося звільнення між омфадом III °° Знам'я, полка Фронт: Укріпсько 2: 2. Пам'ятки Інспекторства III °° Знам'я, полка. Звіт з 26 вересня 1943 р. село Ободовка. Зв вересня 1943 р. всім Ободовка вогнем не лежить діля III °° Знам'я, полка. На вогні були три зусилля, у яких нашого полку, а також із других частини за сібрами навчання. На лівому фланзі був присутній державний імперський кор 9° місто "дивизія" командир III °° Знам'я, полка Інспектора III °° Знам'я, полка і сібрами навчання. Прийшов також славний село Ободовка. Після лекції виголошення мною пошлі за повідомленням "Катто Мил", а пізніше своєї, як і коротких словах засудив при сучинному фронтовому літв вогненого всесвітнього, а тут першою мною - 21 дру таке пороз - 34. Ім. Кра, обряд, мова, рішає про народження з 4-х залишків до бою вогненого з боротьби України. По відкритті збереглося з приходом до будинку. Усім кор 9° місто, див. і який закликав всіх жителів до карності фронтову. По першому по- сібному питаю казали - чи витано вам наїзди, ека воєга тим найкраще мого багаття, як короткою вогненого зусиллям якихсь до боротьби з нами сібрами. Та втішувався у кожному шанований про- хання до Інспектора. Коїми здобули і відбулося відповідаючи на всі чинники, а припустив держави з лінким зазіковлення вигрубано за відповідність до якої. Дужак під проводом Павла Кур'яного III-го Др. бат. ка, кожані в дебетових, музичне, можливе скажені капи. Тісно про стівани куляки з великими чуттєвими капами. Кожаки вигрубано також з з деканатом із підгор Мневенка та Рудан- ською. Знебезпечували музичне, свічі і декана мазуї. Кожак - розпрацьований, опустив самим. О короткій осі призупиняє музики бачили, яка пра- ла "різні" кур'янки та своїми звуками підноси на дельні пострий. В Кітуні Кур'янні III-го полка Лагровського Забережного призупиняється з точкою примітки, в якій жакихав стоять до дарованих домів Кількості наваного, та закищував вейс до сьогодні на вейс сам для відбудови Дикої України. По примові відритав свята деканату про примітства, яку стояли музичних з нею- виплатною умовою. По відританню джилдера, "музика доправа жну сьогодні маро Мре ле вибира україна". Присутній мили "хочи побажно чин плини з відкритими чис- вами. Лекує, промовки, стіви, музики і декан- мазуї якесь характер якоюсь святі. Делерон Кожаки в морську лінію командо біржаними до своїх кур'янок, з позіданнями для місцевих селян. Велика і оду На прийм з дикими бат. Сим шарко Як ви за 1958 року Павло Кур'яний III-го полка Лагровського Пам'ятка Університету № 2 за чолом Злітів з 29 вересня 1947 р., село Обозькі, козаки за вересень 1947 р. були здійснені дії Мінраду в зв'язку з тим, що етнічні будинки перейшли Університет до міста Дубно - загальний погром 92 мін. діб узятих та десять створених. Я в каретці прийшов зосереджувати, як постійного взуття з членства У. Солдати позбавили себе кулями, З. Ямні козаки боялися повинних душ, у тих було для зборів і легарем відбувався загальний ворожий зусилля верховної України. Відвідок звернувся до козаків Університет 92 мін. діб узятих та в короткочасних селах зосереджував кулями легарем українською народом, здатними членорічної боротьби, а в Білому закинувся до Козаків до постачання і карбованця, та вкрадав між місце козаків в наших радах, та змушує створити виробки на цьому. 6/1 відправку з того тижня поштову, в якій був драг фактор 28. Корки слухати між двома уборами і з вичини заох Ковченка. По укладанню договору відбутися переговори ще до своїх запитів. Прийнято В. Морозов, Учитель, 9, Вол. 162 До Зліття за "Березень" 13 жовтня 1919, Вс. № 986 ПОЛУЧЕНО. ОРТ 13.9.1923 Вс. № 986 АКТ ч.....365 ІЗ-го жовтня 1919 року.- Згідно наказу по 3-му Залізничному полку ч.239 §-I, Ми, комісія в складі: голови комісії т.в.о. командира кулеменої сотні 3-го Залізничного полку хорунжого ТОМАШЕВИЧА і членів старшин того-ж полку Нестеренко і Ісинського, при участи представників від Державної Інспекції поміщиків Інспектора 3-го Залізничного полку МЕЛЬНИКА, виявили малою 3-го Залізничного полку залишення під час відступу від с.Попеджки в ніч з ІІ-го на І2-го жовтня при мону, а дивидоса: Залишено Немуштровою сотнею: коней верхових-I, а саме: жеребець карий "Аран", коней обозних 10, а саме: кінь сірий "Дарас", кінь білий "Курок", кінь суданин - "Комар", кінь гніди - "Хухар", кінь робий "Артур", кінь темно кастановий -"Госой", кінь шпак - "Артис", кінь шпак - "Анти", кінь гнідий -"Говорук", кошля дві, кухонь похідних три, вовія два, хомут з підщорками шесть, шлей чотири, гнуадочок з-віжками десять, нашинників десять, черпаків три, ножі кухонних пять, сокір дві, цилок двоурюхих одна, сало пять пудів, маса три пуди, капусти пять пудів, цукру чотири пуди, солі один пуд двадцять хунтів, хліба печеної чотирі пуди, майна кулеметної сотні : кулеметів Максіма"ч.109701 ч.17591 дьє, стрічок до них мабитих двадцять стрічок пброжних десять, бачічка для води одна, лопаток піхотних дві набоїв 3х лінейних дві тисячі, набоїв австрійських двісті, набоїв до кулемета Лайса 750, ручок для навибки марашинів Лайса одна, коней обозних чотири, а саме: кінь гнідий "Гомі", кінь гнідий "Гопак, кінь білий"Гармідер" колила бура "Квочка" шлей чотири/ гнуадочек з віжками чотири, вовія два,, ЧОТИРІ ЗВАЖУ: телефонів індукторних два, кабелю польового версти пять, катушок до "Кабеля" пять, ЧОТИ КІННИХ ШКАЧЬ: коней верхових три, а саме, кінь тіліди "Голодний" кінь гнідий "Амур" кінь кастановий "Албурхан" сидел три, гнуадочек з поводами три, МЕДИЧНОГО МАНА:санітарних сумок з перев'язочним матеріалом три, Зазначене майно виключити з списків маина полку, сотень і команд, що підписами своїми свідчимо. ГОЛОВА КОМІСІЇ хорунжий Прокопенко ЧЛЕНИ Нестеренко Ісинський Представник від Держ.Інспекції: Поміщик Держ.Інспектора: Мельник Взято до уваги: Діловод п/р землі. поліцей. Вільовський Получено. ОКТ.21 Вх. № 1034 нагами Кузаки Кнас' сеть и кемъ На львовѣ бутавалъ у старшинны сотни - де братъ его мать, ей подорвалъ короткія дивы Дже, а я то имъ зажо, гдѣ были Ордынцы Кони въ развалилъ луг по мене ходили и даже да тобою барань солимъ ручей і про позкига мія. Святые кута то блізь уно старыя стены Е погрязалъ мус Капоттъ и Богодега." Помилуйте! Во поле въ Отовецкѣ, Кнептъ ручей и Кров. Ме тое дружины занесли. Ужь пагонъ ура Діра, Козаки сопр. на алея старшинны сотни не злуптаютъ нічего убою Недѣльный лугъ Матвіеа роботы сей, да не покарале Козактво генеральщихъ, не дивим. Видано емь Павлика. Теперь якъ флегъ до зарубина згробавленія миғлугу з Кнупе мены и мадамы, добралъ все по сестѣ борть переправа, огакъ обрѣвался Книга въ го вомъ хати, въ зарубині. Безъ збидиведенія помиму мітво заливаютъ безъ тога підка Пригонъ Мусо змнгунь - за магать заробин з біле Довлегу, ды елѣ помиа губло с гра- бка" і море орфент. На лугу Тоддигъ, южный умненъ небо пробы до было могилко въ аль матеріята, и его могати обтомовы. 16. Забояна - гдѣ згромивъ синього на перепись тобикъ мороза і въ пропитанію перепо юс. Дамбдире. 42. жовтня 1919 року Арх. К. Губра, 1919 В. Березький, Інглекорп 7. 154 13 листопада 1919 Миронович звіт по Інспекцурі — 200 зб. полку. 9. Видокавши Інспекторови 9-го міль дівізії Референдум велебілого волонтера аг Ва Но павтак ідя, бегутяв кайрмик в саму Луць де було Приказано йому зайняти позицию. Злишавши 24-го дівізію Полк наш зайняв назадове лінії місце Словодолини і всту- пив з боргом вдій. Вті ськірбий для нас, "Малоговур- ко" до полк наш не видотував ні на крок. Підрас бою були такі випадки - де сіяршина Оарсенів за- мійтивши приблизаляся автопанцерник, залишив куре- мет і утік. Мичевий Кулешет вернув назад. Викуполи так- тиду: Командира полку, вордуч хавадерію з авто панцерник, Курселітним і гарематкий воєнки було відізнато. При рій забрано в полон одного тегарена 2-го уленьського тилка. Магарин цей любіндований М'я роки плиу назад, згодився став дрімської судернії, був одвачений гіри наших воjakів. Не було у нього сорятки дубій - лиш був у френкі, мутанех та горбаннях черевика. Патронтаці на керму врим отмлін- сильо робити з дерезенту. Зедрію у його домі, маленьку о ружницю. Винишарував що про сина арий джікна було використаний через нього кідравання. Х Гасірувків- інформатор, який робить ливе в кожному селі "летучі міліціє" зайняв лю поселяна села Миро- Майдурка відвозився до самого Плюзенок. Ага 6-го жовтня, бороть мав масштаб і нюму полк наш зайяв позицію за село Кожмбково де приймавши дії ворії мав ворога з тоднів ст. всесо Ридки. Однак забути був що 2-й заг полк, залишив о Словодолини, наш полк був змушений замішати село Ридки і дуже поко- ру Чашнадіва відбившов на Тернополя. В бою у нас полк взяв в полон 2-го сіяршина порукавків дейквари, Зак відзнак окаюдо ся прои нашого полка, сійськ спаршанський-дев'ятнадцятий бригада якою зобив на розмі ми. Питав собі стива убийних ворогів дуже 20-25 то довж - а у ворогів тяварі підзала ся так сильно що ніка про спаршани землянки всі майно своє, як даша в бронсії, зберегли собі самі порози, за крітами: вносить не округує. Після докладу інструктора в селі Кожанівка з весною 8-10 морий гармія і свідомих якір самі зібралися до повстання проти батьковиків, їх весь час майбутній афде приходу армії У.Н.Р. Далі маючий рушити і далі однак сильне турманство не все на Франківка. Решта села вогдосилися до зобив дайзударо. А на персіво вороднене зовши ворого. Сільська сила вороднику Коли та фронтисон думають що ми держиму пазбав вас собіо маць армію бандами і гради- никами які відбирають людий всі забирають з села і нічого не биває. Коли останні полка залиш морини є, Пекаровівця, то сильна думай і надав та- кийм. Сильная хруно забрав ли з підводом. Кожані 2000 полка оповідають про вини магав ся відступу і телеграфається 200 полка хочим зарази армії не фронтисон, то сильна їх не дозволили здійняти друг. В селі Терпеливця мач полк держав до 3-го року - до 900 жителів, після того на Прика Машковоїва 9. о 41/2 год залав поручку за селом Рудницьке. В селі Рудницьке було відходе див мкаду полка мешканці місцевого священика. Коли я приїхав і командрою полка туди - залишал том командира 100 полка, есаул, солдатика військ собаї з кінною по за інспектора а також двома сина Діцячки, якір заявив мені що підводники 100 полка зайшли до їх і забливили дурбови де- вінії у сухого забрана вовк, а у другого замінений. Комісар морської 1-ої полку було зроблено розбори ознаки – вовк віддавши сильван. С 11-го шу разом мали вояк 100 пожну накинувся на спавання стає Вудницька, кон- ституції на розмірність і з кирпичами, а тим державним "всі кирич до його, сильван вкрався в приладовку Криницю, а вояк був розгорданий мною і направлений у Новий Ру- рін. Такі випадки у підрозділі повинні змогти на- важити на кого нашої армії. Місля слів інформатора сило Вудницька ставився сь добрий воротю до вас. На дар підводи, а самий разом з кінними і зиками униканої билися в тій групі пер- м даєт підвоз. Сильван кажучи: "Люда навіть підводи маю переворотні всі ваші досуги". На таке "dictum" не можна між розумами, бо в одній крила ми одної групи мр, перед якою сильван ще не так ресникнутий. На слав дарсь сильван відчувався брак влади, а найбільш еліто можна сказати, що рівні влади між мима. Так зваж "влада на лісах" у всьому одного комісара вирваного стави якого нічого не слухав і не дайтися. А коли цей комісар хоче дещо постійвати на своїм, або полюбні даєте ближку підводу то ставає прозадив мову, що його уважає, бо він любить ворог наш, перш як що вказує воїкання газу, хто мав іхати. А силь Мудрулівка одержував двіх вуга- ль з яки мріхами тим оголошували любові зацю. Один з кожних уник – а другий дивовид обороти, урив друга (кваче зловили його і в руки публики однак біл, викру- жився тим що він любить робити, а не добровольця. Мій 10 жовтня мався відсічут праївого і лівого крима. Ворог зашкодивши що 3-й полк задержує часу, відкрив ураганний і відробив роки по нашому молку. Не скажемо такого навагу що пожне повинен був відійти, залишивши 3-пелі кута На завдяки тактовій розпорядженням багатоїрів мали, часника коjakів від голи зі спорудженою Варениковою вертповою назад і визволила 2 кург; тоді полк майже усім був оберну- ми - ознак завдяки Заговорному духови коjakів може перебувати сь, її спіратами - і головній лако разом в руку, якимач коjakів з одними спорудженою які або попали в полон або були розрізані сь. На майно докупного неурядового дослідження перейш- лиї польовий, наприклад в обсяг першого розділу який став власністю Криківця. Оле Криківцеві поставлялись до нашого близько душе ворога, а колисар цього села на урядову командування обер- нув дане підводи будинок - дійшов собі кургас дальше, маш перешкоджати підводи - а тут у нас відвод липа." В річній зобов'язаннях добу спорудженого вертпового був "Надокрив, де друку і наявної вапняка", - Звізку з ними міжного. Ведучи і обоя збереглися в сиру кург. Ніхто не знає до поля, де шоб дійшов лінкот ім- формації - і якась туркадуб. 2 полк вигрівав з поруї у самому плащарному селі. В додаток коли вишла улі, Надокрив ЕКрина кінця солдат - зразу поглинувся працювання жадобного населення, джерело телу, в обоях і гармашах наполяг плачка про що я пові- домив Вас розгорнути з дня 10 доби. Ми розділи обоя вигрішній в натяжному на село К48те, а гармаші на Криколове. В обоя нашого полка мешає населення тисячі воїни, через що постачання харчами на других дурі ворожими м., а також переходи з місць на місце перебування дуре аворимально. Дуре гасило - а можна підноскарат, що шафре все через брак коней, не має ся розважу з полями. Постачання зброю і повезли в більшій оплачуванні сілки, дур не дивлячись на кригі всікі заходи для збро- єння коjakів - догато з недосконалої до розуміння. Адом в полку містило ся 1000. надобів то після проходнебної ділання за ними були над дубрій, замість надобів була націлена резолюція = Надобів нема = Поки що наступний у боєзакіт ведеться розкав на випадок недостачки одного, трьох та малих до кількох дивізій не низнішее чотирьох див. а за держмірство в полку є за лейтенантським покажує з синагором коштів всім, відповідальності зі себе складом. Київ армія дня 14 жовтня 1919 р. Люка Ферпелевич Устимович 12 Матвей Иванович Костинъ. Здравствуйте! Я пришёл къ Вамъ по поводу заказа - 200 штукъ письменныхъ столовъ. 4 октября Заведующий магазиномъ за нами, когда мы пришли сюда въ магазинъ, и дали задание переправить фабрику на магазинъ. Всё кассовые билеты разобрать и отдать ихъ всему на Торговую палату, а не только на 1-й этажъ. Одну Ивановну переправилъ въ село Липки, Западное Крымское. Потомъ пришёлъ къ Федотовскому, Кривошеину, Железнову, Овсянникову. Однако же я не могу сказать, что въ магазинѣ и библиотеке сначала были пары заправлены. Когда мы пришли сюда, то увидели, что на 1-мъ этажѣ было много звонковъ. Дорога, Калугина, а также и другие магазины не имѣли на звонки, а наблюдателемъ остался убийца. Того же дня я пришёлъ въ магазинъ, чтобы выяснить ситуацию. Однако же я пересекался съ нимъ и не могъ найти его. Мы должны были дать ему 100 рублей за работу. Привезли кассу на звонки, но онъ не пришёлъ. Тогда я пошёлъ въ магазинъ, чтобы выяснить ситуацию. Всего я отработал 2 дня. Затратилъ около 30 рублей. Пришли на табло и узнали, что онъ не пришёлъ. 1) Брак влаги / автозаправка 2) Замазывание нашего сада 3) Развитие в библиотеке его учащихся 4) Брак подпорога 5) Брак дверей 6) Брак горных приборовъ и всякихъ другихъ 7) Брак зданий св. Всехъ и всехъ, отъ нихъ 8) Затемъ ведущая сельская библиотека и актёрское артистическое общество 9) Брак приборовъ на улицахъ Такий він за зовнішністю. То й Коптка погоджувався, дехто бачив так - Син Муза - дужий сильний хлопець, довгуватий, до вей від того низька шиї, хороша діячна мовча свій у корті. Син Володимир - мається золотиста борода. По розмову Коптка погоджувався, бо він назвав своїм кумом не дуже милий жарт телебівши дрістю. А згодом ами Колибна фамилія наяв була Мороз. Повернулися і узагальнення, як Бог давав плюс і мінус до сина-досвідченого від звичайного ТРІ Син Коптка - є тут 8-10 людей парних. Згодом проведення як би життя місце Украї- ни, де вони були і колись, де вони отримали перші самовидки. Син Рудницький : Насправді Володимир Мороза не збагну в справі в Киянці. Іменини роблять як ми мешкаємо, але у нас ніхто не був кумом, хоча ще дуже давно. Морозу не хотіли давати на звичайну скульптуру, тоді вони підбирають як і загалом ти всі бажання. Так, а тобто про розмову, що у церковному зробив мінус усіх на 1 день заборони Св. Син Кримська : Мене залюбки про сказав коли тут Коли варто села не держати куманга, а одержували колишніх гострих поглядів розповідали, якщо була залучена і там був собі хлопець Казар, а тут у нас мешкає мигло. Син Дрібушевська : до того статусу Володимир сталися дуже різні теми зважаючи 201 куманга К. Н. Р. то я відображуюся. Один з ку- заків Скрибка в Криму погоджував, а другий того добре винятки, любив його вда- лий. Гадаю не не міг би до кожен старший, що вони не добропорядні, а молодшуватими. Ніколи з приїхали Туди Свого жерта любився до Банька. містечко Овадокрив. Наприкінці місяця позначили до Кабанівка в боротьбі з вогнем. Взагалі бандити але думали, що то тих виставках які йшли між нами і в Кабанівці, найперш насадження не могло бути, бо до пов'язування дуже мало. В наших частинах окружні сесії дійсними зрадниками і ведуться зрадницьким поглядом всім розповідали займана єв окремий кінець сотня у моря, яка перейшла або не переходить, що діємо ся в н. Кабанкрив під час згоди бути, то треба буде добрих артестови світа. Питут скрупливий рух не всі дозволяють. Обидві вей малий артестові Кабанкрив все потрапило голову нічого не знаю, де швидко збирається, де можна, яким зв'язку з тільки іншої рухи, гаряча втрата. Вперше ходу за другими. Я поглядав туди будучи: велике приголомшення. Не тому, що море строба наша вже програла, а тому, що у нас є лузь оволодіти людьми всім зробила не дорослі здобутки які ми були повстанці, які не дозволяють проєкт нашого армії, який вайдує все те що робили фри кролик. Вотакою життєвих сил у Україні, і вони будуть місця з тих створимо водну або дбіти низькі пупиратими руками, коли або може їх ожиття молодими за волю народу. Не припиняється обговорення мордув у роді. Коли я вийшов з хати де пошикувався Командір обозу 2-го Залізничного Железкрит. На добрій дорозі, крик голос, ніхто мігого не знає, ніхто тирадить єї, а той командир 2000 вбогу тюка. Всі присутності лютектора до чоловіка та дуже бедних старших сидять за кріслами забивався злобними "Бараненями" в Кам'яну. Феди у всіх тих месованих людин - усім хно-теплі. О Чужин розум перу яку в переходній, багат ек довбала від звіряток ся козаки, то яких Кухарка, Святошко Котаєва ми "оделли", Одини своїм "таблакам", як коли пами до добріх "помеских роб" - не зустріся ніколи брать "жеде рої з форматом" рада". Не скажавши ні слова, а мовчазно вийшов З хати, і єврики кроки пролюбив до обозу 300 полка, лук оли шоб не давали у бо- му на думку цей "стікійний" рушник збо- римштвеним "наших старшин". В чуті кадзбіг там, щоб вирати зонні своїх образ свята Бакха". "Прийді до обозу. Ходжу мов займорелений. Один залися путі 3-4 викорів з Кроса, тією хто і кричить - сітасань ся бобкуду мною". Моментально все ми нуло ся бров. Син. Коли прочи усікоїо ся, то ад сміху - на стаємо, коли я подавався, як то люди "стасатися." Хто сидить під вогнем, в хро "сховався" тод коча лишній била дар зза "мурру мертвки, о дивиться ся як верхом, рує да- леко", други, відвартіші. "вертають збідних а" відважно за облишок, мур це якась провокація. Загалом ся розум дамакти, без кинця і морю, маркань на тирадки г. Т.9. Оти муги Камааду - "ПО КОНЦИ" за хило-тобним залобом проплачав у 14 гаршаті з під держки в цукрінку, а за тими фрушини обози. Рухались і обоз III року тим. Ка. Якоді було їхати деру, до ліньв з курь- ва стали так густо підніматися в гору мі- ливъ густа парка. Оти чинила "Термос" хови гаршка, баг ко- манда 24. Зем. Падли звичай-збирали - Все має стати на лініях, у кур'яті вк аудо дальнього розпорядження. Стабовули гаршави, ободи одини й мур- Ком ще рузкий при цим. Жадок роче! Книжка Генеральна запальню на прудо 46. А пиласом з дарки гнірдьми містяка рути лавиє содак, влесні обези, ямісний рик кургоди і коров, арзами коню, а також Кришки людських голосів. Чули бирозно оміг Нивка Крпикен - павт- які гараз з дарго життя, а на тодість до ручиї доходить миш закос тріскотня льваде в кову природжувати яке глибше 215-28 десятків. Кинно сотн. Дійшлі у тихих муз, миш поску росу рути гаршати спроще. Обмов 40 год. разом 11 кубета, а за дну речий, окупав ся своїм коруком у зас- трубі ми обригув нре в сидів. Збудив єх зі стру - коли виздали зим. Жодокраш В шатранику на саму верх. 12 ковбоя 1919 р. Глінківка 1478 П. Верховному Учредительному Законодательному Собранию 7/60 По вопросу Октября 1919 г. ПОЛУЧЕНО ОКТ. 1.3.1923 Вх. № 983 У. Н. Р. РЖАВИЙ ІНСПЕКТОР 27-го липня 1919 р. До Звінчу 15 Звіт про виконання завдань 1. Перескок зміни для малих дитей до Дніпра, з того 60, шматкових/грешка киції була не працює 57 копій. З економічних 57 копій, Коротко і дуже добрих погоджень, а небезпека могла обважити вже і все. З того прибутку були розрізки, з якими всі діти збереглися на своїм оголошенні в ситуаціях, які майстерність була, що таке все не дуже-ми в керуванні та розрізання всіх погоджень. Та затребував вимаганий сімейний Україна, дивлячись на свої короткі, які були зроблені всім і терпінням зносити всі турбі, натомість. Моє думки сюди вони в такий спосіб працювали, слова і мали завдання по-моїм бажаннях. Три втішнівши мовчав, щоб якимсь сином до місцевого населення дуже приємно стало- та засівка одразу на різних. Наступний у них був більш погоджений, також і спокійність ста- лися ще до якихсь вузьких дуже турбівався і вимагав. В цій засії мали вдягнути Лебу загару та затримав погоджування - відразу в Махновці. Не держати за факт була в кінці шарківки. Незабуттям засі- бувала те, що дивовижно ставалося всіма тим, Кожен розуміється все багато. Однак ми винесли Махновця, якого прийнято на виробництво кожної майстерні, майже Валяшків. Треті очки залишилися розумом з державними палючими ферами, мовчи, тобто вимаганий наступ - повинен був на уполу - та переглядування того 157 до сьомої Сімовірки. Варто вибрати місце для розташування 30-40 верств багатих. О досх яких засобів 21 липня, 5 січня, 2 квітня, і генерал-фельдмаршала Бубликовича вищевказаний загон був на місці. Сьогодні ж у своях досвідах як писемно-коротко повідомив єї величності, Вона звернула увагу на випадки масових вбивств. 10 вересня монк прийшов до ст. Слобідка, де розгорівся пожежа та повідомив про те, що Давиденко на фронті був у ст. Основні в районі села Монківки, який мав 80 чоловік з винищеною кількістю товстого. Триста п'ятдесят двох людей, ще дуже багато повідомлення про добру волю і генерал-фельдмаршала. Один утім думав на майбутнє, якщо зв'язок буде розриватися. Вони були повинні зробити Досліджування 13 вересня по вказку, використовуючи пожежу на Калушці. Рада Київської області, яка оголосила майбутнє засоби для ліквідації трагедій у селах 50 км від міста, який на багатих 30 чоловік, 30 досвіду і 50-60 чоловік з роботи. При цьому в Досліджуванні повинен бути обов'язковий. Після майбутнього у Калушці, яка на місці, що навколо засобами для досвіду випадку пожежі. Тому збереглися і збираються до країни, якщо було використання та не використання об'єктів. Один утім думав на майбутнє, щоб зберегти себе, де незамінний, тому розроблено 30-40 чоловік першими втратами підтримки. Крім того було використання без досвіду. Водяна, яка засоби "Провінції" мала 15-20 чоловік на місці. Далеко 44. Майбутнє визначається Керуванням тисячами, зовсім дуже стосується Ольга СЕЛЯНСЬКА ГРОМАДА Часопис для селян, робітників і козаків. Ч. 15. Неділя 28 Вересня 1919 року. Ч. 15. Ціна 6 гривень. Виходить один раз на тиждень АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: Винниця на Поділлю, вул. Богдана Хмельницького ч. 10. Наш часопис висвітлюється до кожної волості. Кожний вчитель, кооператор, комісар, кожний свідомий громадянин мусить дбати про те, щоб газета не пропала марно, а щоб кожний з цих примірників перечитало як найбільше людей. Кожний грамотний мусить перечитати й пояснити всім неграмотним. Один-два примірники мусять завше висіти на видному місці у во- лості, щоб кожний віг перечитати. Від Правительства НАРОДУ УКРАЇНИ! Вже 2 роки обороняє Народна Республіка, як землю і волю. Всенародним 1918 року скинуто була власть гетьмана Скоропадського. Після того явилася батькович-комуністи, щоби годувати українським хлібом болшевицьку Росію. І цього сильного і злого ворога удалося прогнати нашій славній армії. Та за мисть батьковичків широкі простори нашої родичної землі забрав парський генерал Денікин. За його полками іде ледве панство, яке хоче надалі панувати над нашим Народом, як панували за царя та за тетямма. Армія Денікина вертає нам добуту селянською кров'ю землю і відбирає громадські права у робітника. Денікин не дозволяє Українському Народові вчитися в школі рідною мовою, народний український звик вигоняє із державних установ, українські книги палить, нищить українську кооперацію та всі культурні і господарські товариства, жорстоко переслідує українських діячів. Російське панство намагається шибениками, катуваннями і розстріляними вірних силь України держатися на нашій землі. Українська Народна Правительство не хоче забирати чужі землі, а оборону тільки свій Рідний Край. Щоби відвернути во- рожий наїзд на Українську Землю, випа Команда об'єднаного Над- дніпрянського і Наддністрянського Війська хотіла переговорами при- мусити добровольчу армію покинути територію України, але — замість цього несуть згоди — безпощадним терором проти національного і де- мократичного українського руху, приказав про наступ і нарешті дане, повинні дати своєму Війську людей, харч, одягу, бо поруч з пра- вами, свободами і вигодами, які одержує громадянин від держави, він повинен виконувати і обов'язки, без чого ніяка держава не може стояти. Народна Влада України знає, що об'єднане Військо Пад- липріської і Наддністрянської областей, робітництво та демократія — незалежно вільностей — достойно відповідалений момент чи відбудуть на обо- рону Землі. що не один Український селянин проти відновлення свій. Уже вільні республік Кавказа, Естонії, бачи повстання проти телімой Росії Колчака і Денікина. Під ударами нашого Славного Війська і повстанців, ще жертвують своїм життям для захисту своїх дітей і внуку, влада ця остання перешкода для вільного і само- стійного життя Українського Народу. Народе України! „Настав слушний час“. Всіх хто має емлі і любов до Вітчизни, в кому не ягасло стре- мляння до Землі і Волі, всі, кому дорога демократична; Єдина, Со- борна Українська Республіка, ставайте до посліднього рішачного бою з нашим ворогом. Народня Власть Української Республіки певна, що боротьбою Нашого Вій- ська і працюв всієї демократичної України визволимо нашу Рідну Землю від нових гетьманів і ні- голи не дамо їм залапувати над вільним українським народом. Директорія Української Народньої Республіки: Голова Директорії і головний атаман С. Петлюра. Президент Західної Області Української Народньої Республіки Д-р Петршевич. Члени Директорії: Проф. Швець, А. Макаренко. Голова Ради Національних Міністрів: І. Мазепа. Державний Секретар: Л. Шрамченко. Ми, Директорія і Правительство Соборної Української Народньої Республіки, звертаємося до нашого Вій- ська, селян, робітників і всього На- роду України з закликом, непохитно боротися за демократичні добутки української революції. Ви, Грома- Від Правительства 3й ПОЛКУ Близчі завдання. Славетна Війська армія звільнила велику частину терену Української Народньої Республіки від окупантів-большовиків і завдяки цьому, настав час подбати про устрій цього терену, подбати про збудову спокою і порядку на руїні, в яку перетворило Україну позучання боляшовиків-комуністів. Як же мусимо ми будувати наше життя і хто саме це мусить перевести? Бо не дивиться на те, що військові події ще не скінчились всеє час не жде и вимагає від нас напруженої роботи. Нам сучасний соціалістичний Уряд зараз вживає всіх заходів до того, щоб наладити нормальне життя, щоб дати вільно зіхнути людності, яка населяє Україну. В першу чергу віновідні заходи що до відновлення зв'язку з закордоном, звідки ми можемо опержати все, в чому почуваемо велику потребу, як то: сільську, мануфактурну, машинні і т. п. Подруге йде напружена робота по збудові міцного адміністративного апарату до внутрішньому управлінню країною. Большовицьке панування вирвало Україну від усього світу і до центру знищило творчу роботу Уряду Директорії У. Н. Р. що до налагодження добросусідських відносин з нашими близькими сусідами. Все, що було зроблено в цьому напрямку зруйновано і натомість Урядові все прийшлось починати заново. І в цьому напрямку уже багато зроблено. Українські Місії за кордоном зуміли запитання Держави світу українським питанням і не є заголом нашого ризання, й разом з тим і налагодженнями добрих відносин, які нам так потрібні. Подвійною Української діячі, які перебували і далі про захист українських інтересів, наслідком цієї праці було визнання миру ровою соціалістичною демократією української самостійності. Таким чином за кордоном нещо становище є більш міцним, ніж було до цього часу. Зав'язалися дипломатичні зносини з закордоном, а це є ознакою того, що не забаром будуть відновлені зносини торгово-великі і почитається товарообміну. Але все ж таки за кордоном наше становище буде цілком міцним лише тоді коли внутрішнє своє ставлення змінемо, заведемо спокій і порядок і утворимо нормальне життя. Для цього необхідно заличити ті рани, які большовики вробили Україні. Крім цього, треба остаточно знищити большовизм, треба утворити міліцію, яка б дійсно охороняла спокій, необхідно перевести земельну реформу, поліпшити життя робітництва, це все питання які стоять на черзі дня, вирішити яких потрібно негайно. Соціалістичний уряд знає, що тільки в об'єднанні всіх демократичних сил України є порятунок і в цьому напрямку жити заходи і зараз всі соціалістичні партії національних меншостей об'єднались з Українськими партіями і стають до активної творчої праці. Але на перешкоди до всього цього стоїть знов російський імперіалізм. Червоних розвитих большовиків зміни чорносотенець Деникин і за мисця червоноармейських банд Україну грабують золофоногони балди російських офіцерів. Апарахію та безладдя яке порядку большовизм проложується розвивається в Деникінні. Не встигла Українська народня армія протиатилоних разбійників як з'явилась друга. Ще не зовсім скінчують большовикне-ке ярмо, як пані уже збираються накинутись нам на шию ярмо панське. В цьо хвилі ми мусимо доказати, що ми є лісено сильні, то безладдя, ким би воно не поширювалось, нам не до володби, що ми прагнемо ладу і спокою і цьо так, як винятки большовиків, так виженемо з Дени- кинців, бо і перші і другі хотять нас лише грабувати і руйнувати те, що ми будуємо. Всі, як один, мусить зараз ста- ти на допомогу нашому урядові в його творчій праці по зміненню нашого внутрішнього становища від цього залежить наше визнання за кордоном. І коли во імп порядку во имп правди соціалістичний уряд покличе всіх наборотьбу зворотами працювачого люду України, всі, хто стоїть на перешкоді творчої роботи уряду, мусять війти з шляху. Уряд виконує свої близькі завдання почало дженню внутрішнього життя України, зв'язання її від чужоземної окупації. Це є база- жання Українського народу і уряд переведе це к життя. Не за близькі завдання кожного чисельного грамадянина У. Н. Р. допомогати урядові в його роботі. Коли ми всі будемо це виконувати, то перемога буде наша Україна „без хлопа без пана“ стане незабаром реальною дійсністю. 1. Юрківський. Війна з московськими наїздниками. Большовики поєднались з ден- кинцями. З військового міністерства повідомляють: за події на фронті виявилось, що в той час, коли південна большовицька група проривалася на Коростень і намісницька вели з ними уперти бої, денкінські війська зовсім не перешкоджали большевикам виконувати свої завдання. Одночасно наші війська вели уперти бої з коростенською большевицькою групою і денкінці не тільки не ставили цій групі перепон, але навпаки посилюють бронепотягів по посе Київ-Житомир ще допомогали большовицько-коростенській групі. Коли розпершошення нашими військами південно большиевицька група пройшла лінію Київ—Растів і Ледве не з'єдналась з Коростенською групою, в цей час виділи добровольчої армії починають по-суватися вперед в напрямку до нашого боєвого ліній. З цього можна зробити висновок, що добровольча і большовицька армії працюють в повному контакті для знищення Української Держави. Таким чином перед нашим славетним військом утворився фронт большиевико-денкінський. УТА. Большовики під Києвом. Нас повідомляють з Козятини, що у вівторок 23—IX. большовики зробили напад на Хвастів і захопили містечко та станцію. Добровольчий штаб весь вирізано. Большовики просунулись далі і захопили Мотовилівку. Виділ Махно між Хвастовом і Біло-Церковою відразив добровольчі частини. УТА. Перша сутчинка з денкінцями. Боротьба з добровольцями розпочалася активно. 19/Х о 8 години ранку, загів кінного в кіль-кості 50 чоловік N кінного залишених по полю вступив в бойовий сутичний з денкінцями місця того, як денкінське командування своєчасно не дало відповіді українській делегації відносно встановлення демаркаційної лінії. Ця загів лише 50 чоловік із хоробрих старшин і козаків оточив добровольчий з всіх боків і забрав в полон 271 чоловіка, переважно старших, і військову доброту, а саме: 200 гарм. коней є сідлами, гармати з кільма північним уряджем, 6 кулєметів, баталью гарматних і рушничних набоїв, шаблі, шинці, карабини і нішне. В цій операції особливо участь брався полковник Аркас і сотник Дзренко. "У". Селяне не слухаються Денкінських наказів. Оголошена добровольчим командуванням мобілізація на правобережний України не має ніякої ус- тиху, бо селянство відмовляється і таке в українську армію. УТА. Селяне повстають проти Денкінна. На лівобережній Україні зараз панує величезний терор з боку добровольців до українців. Українська інтелігенція залишає лихий берег і тикає до нас. Селянство повстало і на кожному кроці не-решкоджає прави добровольць. Надто помітно повстання в Кобилячому, Кременчуцькому, Золотонішському і Лубенському повітах Полтавщини. Селянство м. Га- нівки в кількості 400 чоловік на-пало на Кобилячі і обезпокоїло добровольця гарнизон. Між Знамен- кою—Полтавою—Дубами повстанці де-кілька разів руйнували за- лізницю, а тому добровольці на колих призначили спеціальні кінні патрули. За повстання де-які села спалили добровольцями. В Харкові і Полтаві вязниці переповнені арештованими селянами. На селах чекають визволення і приходу українського війська з Пєтлюрою на чолі. Селяне проти Денікіна Дня 16 вересня в селі Винниця Васильківського повіту на сході селян всі громадянe села одно- стайно і без ніякого стороннього впливу поставились гостро проти Денікіна і виявили бажання зараз же зі своїм ватажком Сухотою взя- тись за зброю; ці-ж селяни вже брали участь проти большовиків. Ватажок Сухота дав своє козацьке слово, що він візьме активну участь в справі захисту України од мос- ковських чорно-огенних банд. Повстанці прибувають До штабу № групи українсь- ких військ майже кожний день приходять повстаниці — селяне з своєю зброєю і прохають штаб за- лічити їх до українського війська для боротьби з денікинцями і боль- шовиками. До населення всієї Соборної України. Селяне, робітники і весь Народе України! З подиву гідним завзяттям ось уже два роки Українське Військо одбиває напади то червоних, то чорних ворогів, що насовуються з Москви, аби підбити під своє пану- вання Український Народ. Голод і нужда, що часом дово- диться терпіти, не зневірили обо- ронців свободи нашої Ребубліки й міцною стіною стоїть вовн все так само віддано й щиро перед на- пором, спершу большовиків, а тепер добровольчеських банд крі- ва ва робота котрих це не забута. Тисячі ограбованих господарств, палені села, люди, що живими за- ощувалися в землю, згвалтовані дівчата, убиті батьки, брати і сини - всі ці злочини вчинні, як живі стоять перед очима нашого-много- традальногонароду. Безсоромно, обгудливо, брехливо підходить ці нові кати й, підкра- щуючись, силькується "задавити нас, силкуються скористатися з тих успі- ків, що ними покрило свій славний шлях наше Військо. То називаючи нас большовиками з котрими билось по повні побліди напи Воєдство, то простагаючи свої криваву руку до порозуміння, ці нові хижаки всі- ми способами старавться захи- стити чужу національно нашому народові московськую зграю чорно- сотенців і забезпечити її пану- вання над долею Українського Народу. Важкий шлях, Народе України, до тього стає... Терними встига- ють його Твої вороги і як дикі звірі вичкують хвилі, колиб кину- тись на лебе і своїм-забрудненим пазурями впітити в Твоє молоде тіло й стати з нього Твою святу кров. А Ти, зневірений і втомле- ний блукаєш серед цього бруду чуток, провокацій, підеселких обвинувачень, котрі тілько роспоропру- ють Твої сили й розбивають дух Твій. Зневірро, розчарованні не може бути місця в часи, коли на довгі літа вирішується Твоя доля Твоє мста і Твій добробут. Тілько міць, єдність та тверде непохитне Галичане і Денікіни. Український соціял-демократичний орган у Львові „Вперед" в номері з 15-го вересня поміщає статтю Миколи Гайкевича під заголовком: "Самостійність України". Зміст її такий: Провідною метою галицьких українців під теперішню хвилю може бути лише самостійна Ук- раїна з Києвом як столицею. Ли- ше тоді, коли в серці України— Київ заб'ється могутній пульс самостійного українського життя, вийде історія України і цілого хво- ду Європи а теперішнього хаосу на ясний і певний шлях. Що до Денікіна, то Українці ніяк не мо- жуть входити в жадні компроміси і переговори з Росією, яка означає смерть визвольним націям. УТА. Українському народові. До згоди всі! В ясний блакиті Палає зірка золота, Брати, розрадю розвітні, То сле нам свята мета. Вставай!, в кого душа жива, Пшкуйсь до лави лава, Уже минає ніч кривава, Вже сля нам зоря нова. До згоди всі! Бодай навколо Ще чути єм і рев гармань, Але зростає наше коло, єднається вже в братом брат. Вставай!, в кого душа жива, Пшкуйсь до лави лава, Уже минає ніч кривава, Вже сля нам зоря нова. Наш ясний меч-братерство • й згода! Ми ним подужаємо всіх, Ми блиго нашого народа Збудуем на кістках своїх. Вставай!, в кого душа жива, Пшкуйсь до лави лава, Уже минає ніч кривава, Вже сля нам зоря нова. Життя і смерть тобі, Україно, Ми без вагання віддаюмо. Ми силам всі взерем в єдино, Вороже злічнемо ярмо. Вставай!, в кого душа жива, Пшкуйсь до лави лава, Уже минає ніч кривава, Вже сля нам зоря нова! Л. Старицына-Черняхівська. 31 серпня 1919 р. (в день заняття Київа Українським Республіканським військом) Народньої Республіки, знає що все, що здобуто Українським Народом в революційній боротьбі, повинно належати народові і тому, щоб забудувати міцну та більш україн- ську Республіку, в програм своєї діяльності покладає такі підвальні: Перша підвальна: самостійність і незалежність Української Народ- ньої Республіки, щоб ніхто в близьких та далеких сусідів не замахувався на наше самостійне державне життя та добробут Укра- їнського Народу. Друга підвальна: передача зе- мель казенних і всіх великих власників без викупу до рук селянства. Третя підвальна: цілковите за- безпечення робітничої класи, як того вимагають інтереси самих ро- бітників та інтереси Республіки, в годинний робочий день і стра- хування робітників. Четверта підвальна: загальне, рівне, таємне, безпосереднє, пропор- ціональне право обирати своїх представників до всіх Установ Народньої Влади. Пята підвальна: мир, добре спів- життя зі всіма народами світа та забавання з ними торговельних апо- смн, щоб забезпечити українське населення всім необхідним: крамом, силлю, нафлою, широк, залізом, матерієм і т. п. 4 ЗЕЛЯНСЬКА ГРОМАДА. Ч. 15. Щоб остаточно збудувати та за- вершити будівлю Української Дер- жави, Уряд Республіки при першій змозі, скличе велику державну раду — яка провезться Українським Парламентом а у становчими функ- ціями, до складу якого увійдуть представники самих широких кол урядницького громадянства. Цей Парламент, а не хтось інший, розглянути спрашу нального держав- ного устройств і дадуть нарешті спо- кій, лад і силу держави. Військо Українське, обороняючи інтереси народу, мусить провадити і далі визвольну боротьбу. Разом з цим боряться й наші брати Га- лицькі Українці (а не австрійці, як клещуть дурні люди); боряться, щоб спільними силами здобути крашу долю для всіх нас, синів Соборної Єдиної України. Селяне, робітники і весь народе України! Не вірте новим окупантам Укра- їни, денікінським добровольцям. Це ті „гетьманці“, які вторг ка- тування Вас контрбудують, тілько в інший шкур. Вони разом з ро- сійськими поміщицькими та жандр- мами хотять знову запрати Вас в папське ярмо, відбрати від Вас землю, вони хотять знову завести паризм, який душив нас сотні літ. Ці чорностенці розпускають чутки, нібито ми, Українці йдемо разом з ними. Це брехня! Будьте свідомими, не іміть віри нікому, хто дуритиме Вас, що ніби Петляри й його війська вже нема, що українська справа вже заги- нула. Петлюра, Українське Республі- кансьне Військо, Українське Соціал- истичне Правительство є! Вони жити- муть і працюватимуть доти, доки ни- тиме лицарський свободолюбивий На- рід Соборної України і ще добре да- дуться в знанні всім його ворогам. Не траляйте ж духу, шукайте правди в своїй громаді і знайте, що за Вашою допомогою всіх на- ших ворогів буде розтрощено в пень, а ми, запанувавши у своїй сторонці, збудуємо таку державу, — де ми.—Нарід сам, буде правити своїм життям. Розум і совість, збіроя і праця — запорука цьому. В Ставлі Року 1919, дня 17, м-на вересня. Головний Отаман всіх Військ Української Народньої Ре-публіки. Петлюра. В царстві чорної сотні. В Одесі. БІРЗУЛА 23—IX. В Одесі від- булася мобілізація всіх учнів, сту- дентів і бувших старшин. Мобілі- зованих виряжались для формуван- ня в Новоросійськ. Тепер у Одесі озрим 2000 Кримців, що приїхали з Симферополя на пароплави „Шил- ка“ жадних сил більше нема. Гру- зинське консульство вихідно в Грузії. Восьми-годинний робочий день на всіх фабриках, заводах та інших майстернях, а також пош- тово-телеграфних установах ска- совано. Демократичні думи і про- фесійні спілки в Одесі, Миколаєві та Херсоні закряті. В інтересах від- будови єдиного неділимої Росії зак- рито також всі українські гімназії і школи, часом та інші українсь- кі організації. В церквах на лугургій поминають Колчака і Де- нікіна і співають „многия лета“. Сома руського народу надовго свою га- необну діяльність, так само в охранку, що перейменована на контрвідску. УТА. Погроми на Денікінцімі. Київська газета „Об'єднаннє“ містить звістку з Нижина про жи- дівський погром, улаштований у місті добровольцями. Погром про- довжувався де-кілька днів. Жертв налічується до 300 чоловік. Між ними є покажані в місті лікарь Постирняк, равін Хейм та багато інших. УТА. Денікінці заборонили спивати „Ще не вмерла Україна“. Добровольчим командуванням офіційно заборонено виконування українського гімну „Ще не вмерла Україна“ під загрозою суворої від- повідальності (УТА). Рятування українського шкіль- ництва. В Київі відбувається наради українських кооперативних уста- нов з приводу одбрання на своє утримання всіх українських ниж- чих, середніх і вищих шкіл у звязку з виданим наказом за Ч. 22 Мавського. В зв'язку з виданим наказом ген. Май—Маєвського про прели- пення видачі коштів на українські школи полтавські кооперативні установи асигнували на фонд на- ціональної освіти 12,000.000 грив. УТА. Румунія проти Денікіна. Румунський королівський уряд, одержавши ультиматум Денікіна відносно увільнення Бесарабії, має обговорювати його на своєму за- сланні. Відношення до ультиматума уряду і населення саме негативне. Майже кожний день приходять в Бесарабії ешелони румунських військ з старого королівства, Тран- сильванії і Угорщини. Настрій ді- циплінірованих військ надзвичайно бальорий. Війська добре обмундировані і добре озброєні відриваються в район Дністра, переважно в район Бендер. Кон- центрація військ викликала ульти- матумом Денікіна про увільнення Бесарабії. УТА. Большовики вивозять хліб з Волині. В сучасний мент большовики вивозять страшенну силу хліба з Волині на Москвичину, для чого призначені спеціальні за- гони червоноармейців. Сельне своїо- го хліба не дають большовикам, але останні, тримаючи в руках зброк, забирають хліб силою; навіть при- мушують селян вивозити його на власних підводах до вокзалів. З Мозиря і Коростеня большовики доставляли на Волині багатько по- рожніх вагонів і нагружають їх хлібом. Селяне почали захищати свій хліб зі зброєю в руках і ор- ганізують повстання. УТА. -3 діяльності Правительства Допомога населенню, яке по- страждало від військових подій анархії та карних експедицій. Директорією Української На- родньої Республіки 12 квітня с. р. затверджено ухваленого Радою Нар- одних Міністрів закону про дер- жавну будівельну допомогу насе- ленню Української Народньої Ре- публіки, яке постраждало від вій- ськових подій, анархії та карних експедицій. На видбудування зруй- нованих селищ населення ви- даються позички безвідсоткові, як громима, так і матеріальні, разом на суму не вище 30.000 грив., як для сільських, так і для міських господарств. Позичка видаватися на 15 років, повертається одно- разово або щорічними внесками. Сиротам та вдам тих, що за- гинули на театрі військових подій, або від анархії та карних експе- дицій на підстави особливої інс- трукції Міністерства Земельних Справ, що має бути видана, поло- вина решти виданої позики, після зарахування зазначених в п: „г“ по- становою губерніальної наради може бути залицена як безпово- ротна допомога. Умови користування землею за- пасного земельного фонду під озимину в 1919 році Міністром Земельних Справ 12 вересня 1919 р. затверджено такі умови користування землею запас- ного земельного фонду під озимину в 1919 році: 1. Повітові Земельні Управи по- винні негайно скликати з'їзди представників Волосних Земельних Управ, на яких має бути встанов- лений останній строк, до якого безземельні і малоземельні селяни можуть брати землю з запасного земельного фонду під озимий посів в 1919 рік. 2. Коли до визначеного згадом строку землі запасного земельного фонду, призначених в даний місцево- сті для засіву озиминною в 1919 р., не будуть розібрані безземельними та малоземельними селянами. Пові- товими Земельними Управами нада- ється право давати землі під ози- мий посів в 1919 році всім бажаючим без обмеження кількості зем- лі але на тих-же умовах, на яких була роздана земля під охрану в цій-же місцевості безземельним та малоземельним селянам. Ч. 15. СЕЛЯНСЬКА ГРОМАДА. 5. з. За користування землею з запасного земельного фонду призначено Повітовим Земельними Управами під оznими посів в 1919 році селяне платять Український Народний Республіці, одначе в тим, щоб частина ця, при самих несприятливих умовах була не менш 8-го сноча. "У" Ремонт шосейних шляхів. Директорією оз-го сього вересня, затверджено закон про зсигування в розпорядження Міністерства Шляхів 28 міліонів гривень на ремонт шосейних шляхів. Догляд за не- гайним ремонтом шосейних шляхів вже доручено головному інспекторові Шляхів п. Філіпчукові. «Р. Г.» Селянські з'їзди. Літинський повітовий з'їзд вітає Головного Отамана. Головний Отаман отримав таку телеграму: Літинський повітовий з'їзд приносить підру синовську подяку Тобі, Великій Соборній Україні, славетний батьку, за тяжку працю, яку несеши на терністім шляху визволення від катів рідного краю. Всі сили покладем за для того, щоб під Твоїм проводом визволити український народ з під ярма чужинців і поміщиків — панів. УТА. З'їзд в Латичеві. 31-го серпня 1919 року в м. Латичеві відбувся повітовий селянський з'їзд. Під час з'їзду завітали представники Уряду. Представники Уряду зробили доклад про сучасний момент. Повітовий Селянський З'їзд, заслухавши доклад про діяльність Уряду щиро вітає його як єдиного оборонця прав трудового народу і висловлює упевненість, що тільки він доведе велику справу будування держави до кінця і забезпечить право труда селян і робітників. 2) З'їзд щиро вітає славне нещереможене республіканське воювання на чолі з Головним Отаманом Петлюрою, яке своєю кровю захищає право народу і, рішуче підтверджену необхідність цієї боротьби, заявляє що допомагатимеме йому в цій боротьбі всіми засобами. 3) Селянський Повітовий З'їзд щиро вітає невтомного борця за волю України селянського батька Грушевського, як першого громадянина У. Н. Р. виступившого до бо- ротьби за право трудового народу і висловлює бажання бачити його на чолі Українського Трудового селянства і робітництва. 4) Латичевський повітовий селянський з'їзд щиро вітає Володимира Винниченка, як дійсного заступника і борця за волю України і трудового народу. "Тр. Гр." Катеринославці проти зрадницької політики москалів. Катеринославці, що покинули свою країну перед большевицькою павалою, зібравшись на нараді 5-6 вересня і заслухавши інформації очевидців Київських подій, а також інформації з різних місцевостей України, висловили: 1) Країне обурення в приводу незрозумілої втрати серця нашої Батьківщини — Києва, здобутого кров'ю кращих синів України. 2) Впевненість в тім, що буде переведено негайне слідство з при- воду віддачі Києва, і що виновати понесуть саму сурому кару. 3) Неменшую впевненість, що причини всіх наших невдач і зла виходять від тих фаховців — москалів, які на павук паутинною, заснували всі наші як військові так і цивільні установи, займало немало відповідальних посад, свідомо собагукув, гальмують і руйнують наше молоде державне будівництво. 4) Певну надію, що урядом будуть взяті всі заходи до негайного усунення фаховців-москалів зі всіх посад. 5) Що ж до навали Денікина на територію України, то Катеринославці виносять свій горячий протест і вірять в те, що Українське Правительство подбає про належну організацію народу, щоб дати отець імперіалістичному прагненню на- шого виконавчого ворога — москалам. "УТА" КООПЕРАЦІЯ. III. Сільсько - господарська кооперація. *) Наша країна, як країна найголовніші хліборобська, повинна була мати добре розвинену сільсько-господарську кооперацию, тим більш, що феодальний устрій ) в земельній справі, котрий існував у нас до революції, ставив в страшне скрутиє становище міліони незаможних селян. Але завдяки самодержавно-поліцейському режиму, котрий більшьою частиною бувся усікої громадської організації, в 1911 році по усій бувши Росії було лише 273 сільськогосподарських кооперативи, в той час, коли в такий маленький країні, як Данія, було 2779 кооперативів. Цікаво зупинитись тут трохи на сільсько-господарській кооперації в Данії й її впливові на життя селянства. В Данії усе сільське господарство ведеться виключно через -належні кооперативи. Навіть якщо продються не інакше, як через спеціальну для цієї мети „чечні“ кооперативи. Завдяки цьому, не глядаючи на те, що в Данії земля куди гірша, ніж у нас, Данський *) Див. «Сел. Громада» ч. 9 і 14. ) Феодальний устрій — такий господарський лад, коли найбільшу вагу в громадському житті мають земельні власники. Ред. селянин і отримує від свого господа-дарства в десять разів більш, ніж а такого ж господарства наш селянин. Тепер, коли провадиться земельна реформа, сільсько-господарська кооперація особливо має велике значення й в неї є досить велика і значна праця. До цього часу великі маєтки поміщиків оброблювалися найліпшим робом. В цих господарствах користувались різними технічними засобами оброблявання землі, як то: молотки, віяла, навіть парові плуги були майже у всіх поміщиків. Усе це давало можливість панові одержувати від десятини землі куди більш хліба та іншого зерна, ніж селянин, котрий обробляє своєю землю плугом. Розуміється, що окремий селянин не може накупити собі досить інвентару, необхідного для більш- менш культурного господарювання. Навіть селяни, котрі розуміли усе необхідність користуватися молотилками та іншими культурними засобами в своєму господарстві, не мали жадної можливості зробити це, бо не було грошей. Одному селянинові неможливо купити молотилку, а богатим це зовсім лег- ко. Одному неможливо дістати па- ровий плуг, а піле село це, безумовно, зуміє зробити. Ось для цього потрібно організувати сільсько-господарські кооперації; кожний член цього кооперативу вносить певну суму і таким чином складається необхідний капітал для покупки інвентарю. Молотилка, трактор, або щось інше, що купується за гроші цього кооперативу, є, звичайно, загальною властистю й усі користуються цим. Ще одно дуже важке питання, яке виникає в зв'язку з земельною реформою, й на яке сільсько-господарська кооперація відповідає дуже гарно. Що будуть робити, а так званні, культурними господарствами, яких треба оброблявати великими силами і які неможливо ні в якому разі розділити між окремими селянами? За для оброблення цих господарств потрібно організувати сільсько-господарські кооперації, в склад яких входять декілька родин з одного села, по можливості. І оброблюють це господарство загальними силами, а користь від нього правдиво ді- лять між собою. Сільсько-господарські кооперації, об'єднання в центральні організації, мають також великий вплив і на товарообмін не тільки в своїй країні, але навіть є по-за кордоном, бо ці об'єднання продають усі продукти виробництва своїх членів безпосередньо Центральним об'єднанням других галузей кооперацій, тобто споживчої 6. СЕЛЯНСЬКА ГРОМАДА. Ч. 15. ЩО ДІЄТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ? Визнання самостійності України. Севастопольська газета „Юг Рос- сія“ надрукувала таку телеграмму. В Місті Константинополі ликують з приводу признання України са- мостійною державою. Про це була повідомлена українська делегація в Парижі. Предсідатель російскої делегації в Парижі Драгомиров вніс з причини цього протест на мірний конференції. В Константи- нополі платить за 2 укр. гривні 10 карб. керепшами. Українці-полонені в Чехії. Українська соціял-демократична газета «Вперед», що виходить у Львові, повідомляє, що в Чехії організується українська бригада із повертаючихся з Італійського по- лю д наших воюків. Британда має вже тепер 6000 козаків, а дальші доповнення мають відбутися на Угорський Україні. Р. Г. Українці в Америці. Українці в Америці, згуртовані в Українськм Народним Комітеті, улаштовують по всіх великих і ма- лих містах маніфестаціїн віча в справі незалежності Української Республіки і збирають фонди для рідного краю. «У.» Поляни обдурили Мирову Конфе- ренцію. Сенатор Корн, член комісії за- кордонних справ умістив в війсь- ковому журналі „Військова Фран- ція“ цікаву статтю про Польщу та Україну, в якірй зазначає факт тисячолітньої боротьби України проти польського імперіалізму і заявляє, що мирову конференцію поляки обдурли, коли дістали дозвіл на окупацію Східної Гали- чини, котра є краєм українським. УТА. Вбивство адмирала Нолчана. Бухарештівська газета „Орієнт“ від 15 вересня Ч. 230 повідомляє про те, ніби-то адмірала Колчака забито його ж козаками. Забито його за те, що народ був нездо- волений його деспотизмом і реак- ційністю. Ції яких обставинах, і в якім місті виникло вбивство, газета не повідомляє. Повстання в Ірландії. З Амстердаму нас повідомляють, що в Ірландії надходять відомості про-те, що там вибухло повстання. Республіканська партія видала ві- довзу. Англійське правительство вя- сгало великі озброєні сили до міст, захопленних повстанцями. Між нов станнями та англійським Військом і поліцією дійшло в кількох місцях до озброєних сутчок. Повстанці нанесли досять велику шкоду анг- лійському війську. УТА. Що говорить Отаман Зелений про себе і свій козаків? Сими днями до Кам'янця при- їхав славний провідник повстаннів Отаман Зелений. Співробітникам газет Отаман сказав: Я селянин-робітник с. Трищіля на Київщині. Назвився себе так, бо крім землі, бідя якої працював мій батько, знав ще й столарство і працював до 1907 року в залишач- ному депо у Києві. В час перебу- вання у Київі був членом росій- ської партії с.-р., але скорі і зал ливши через непорозуміння в за видавання книжок на українській мові. Після виходу з російської партії я працював в українській с.-р. партії разом з Миколою Залі- няком та Максимом Ковалевським. Перший раз був арештований в 1907 році і просидів в тюрмі 3 мі- та інше, й тим самим приносить велику користь громадянству, про- зводителю й споживачу, велику користь, бо дає можливість запо- бігти силу усяких посередників. Так само центральні об'єднання сільсько-господарських кооперати- вів закуплюють разом велику кіль- кість ріжних річей, потрібних в сільському господарстві, й дають можливість селянам купувати ці річ по значно-дешевшій ціні. Крім цього, сільсько-господарські кооперативи, організованим зраз- ково поля та станції, де показують як найлише оброблювати землю, як культури на якій землі лише родяться і тому подібне, а також ріжні пункти, де показується, як поводитися в худобою, птицею і т. д., прийсить величезну користь се- лянству й улашту його яким- робом вести своє господарство, щоб від нього було селянинові найбільша користь. IV. Ми бачим усю силу, яку має кооперація й ту користь, яку можпо отримати від неї. Чого ж цього ми не примічаємо у нас? Воно ж і у нас: в ріжні кооперативи, да їх і чимало у нас, особливо споживчих, чого ж це ми до цього часу, ще не бачили їхнього впливу на нашє еконо- мічне життя?!... Чого у напий еко- номіці ми не бачимо на належнім місці кооперацію а її великих поширеннями нашого страшевного сучасного становища? От того, що у нас є багато кооперативів, а нема кооперації, у нас є багато ріжних цайщиків, але немає кооператорів!!! Власне каждим, й у нас є досить гарні й свідомі кооператори, але це уже одиниці, а маса... в має нема жад- ного розуміння кооперативної ідеї, жадної кооперативної свідомості. Маса ще не зрозуміла усюго зна- чення кооперацій в економічній боротьбі й житті. Що ж треба робити для того, щоб це явище, страдненне для на- зивкою?—Виховати в народа коопе- ративну свідомість, дати широким масам уроздуміти досить кооператції. Цю працю починає треба прямо з шкіл. В школах необхідно орга- нізувари одногчасово з спеціальними уроками кооперацій, також і ко- оперативи, деї пиколари в малих літ привчали наше громадянство до суспільного господарства й життя її до кооперативів. Це ро- биться за кордоном і приносе там дуже велику користь. Але „поки сонце зійде,—роса єти війсть“! Поки це покоління виросте, нашє економічне життя згледе нас геть-геть куди, відкиль буде, певно, дуже трудно верта- тися! Для того, аби наші трудовий нарід урозумів кооперацівну ідею, необхідно негайно Організувати спеціальні кооперативні курси. Раціонні спілки кооперативні по- винні негайно приступити до ор- ганізації рухомих кооперацівних курсів, котрі б узяли по селах. Крім цього, у нас, в Кам'янці, де скучилось тепер досять велика сила ріжних кооперативніх і вза- гали громадських організацій й де є стільки кооперацівних об'єднань, необхідно негайно приступити до видавництва кооперативного органа періодичного і організувати ви- давництво спеціальної коопераців- ної літературою. Потрібно організувати в кож- ному більш менш значному місті кооперативний клуб, який займав- ся-6 просвітньою діяльність в ко- оперативному напрямку. Особливо ми порадили-б місцевим коопера- торам заснувати тут*) такий клуб, —ін пряміс би величезну користь нашому кооперативному руху. углубляв би і розвивав коопера- тивну свідомість між селянством і робітничтвом. Поки ми будемо темні, несві- домими, ми не зуміємо використу- вати ніякої ідеї й навіть найлипша думка людей—КООПЕРАЦІЯ прий- ме (на жаль уже прийшла) такі форми, що замість користи вона приносить й принесе нам тільки шкоду. Ось же для того, щоб не було надалі того, що ми бачили досить в нашій кооперації, хай свідомі кооператори почнуть проводити шляхом лекцій, спеціальних збира- навті ввечері, середь широ- ких мас народних ідею кооперації, хай понесуть до них-не тільки форму кооперативну, но головний ідея! Лише тоди ми будемо певні, що кооперативи будуть дійсно ор- ганізація, гаслом котрих є: УСІ ЗА ОДНОГО, ОДИН ЗА УСІХ!!! (Кінець). 3. Фраткін. *) В Кам'янці. — Ред. 7. свід, другий раз — в 1908 р. за належність до російської партії с.-р. Тоді ж по суду був відправлений, як висланець, у Архангельську губ., де і пробув 3 роки. Після заслання був забраваний на військову службу в 127 пішій Путівльських полк., в якому був і під час війни. З початку революції я постійно працював по українізації війська, був постійним членом цього полкового комітету, був делегатом на всіх трьох Всеукраїнських Військових З'їздах. „Укр.“ Я і мої козаки бємось і будем битися за визволення України від всіх її ворогів. Ми свідомо йдемо під орудою Уряду, який скупчує біля себе найбільші народні сили. Що до майбутнього устрою України, то я можу тільки сказати, що буду стоять за ту владу, яку утворить народ. Я праїхав до Кам'янця, щоб освістно звернутися до Головного Командування по справі отримання грошей та одежі для війська. Мій приїзд не має на меті ніяких справ політичного характеру. Моя майже єдина мета визволити Україну з під ярма ворогів. Це переконання моє і моїх козаків. Ми не складемо зброї поки сам наряд вільно не зможе утворити ту владу, яку сам схоже. Настрий козаків і всього населення, бо поветанці — це саме населення, зараз надзвичайно гарний і від проводирів самих буде залежати, направити та організувати ті народні сили. Наприклад зараз при відступі від Київа по моєму наказу було оголошено селянам припинити подвіз хліба до Київа. І не дивлячись на те, що бідніше населення дуже страждає від того добровільна блокада Київа тримається і зараз. Отаман зазнав, що він розбив війська Денікіна в 7 боях і що , надалі буде битись з ним, щоби показати зненацтва народу до цієї влади. Не дивлячись на те, що війська Директорії утримуються від сутічок з Денікінцями, ми повстанці цілком справом б'ємось з ним УТА. На печі. Хоч пролежав і цілий свій вік на печі Але завше я був патріотом, За Вкраїну мою чи то в день, чи в ночі. Мов серце сповнялось клопотом. Бо та печ не чужа, українська та печ, І думки надиха мені риди; То мій дуг дорогий, Запорожжя по Св. Ст. Тільки в форми прибралась видні. Неші предки клялись за для край своє Труд важкий піднімали на печі; Я ж умію тенер боронити його І служити, не зливати в печі. Еволюція знання зайшла від часів, Як батьки боронились війною, Замінє куль і шабель у нових ділях Стило-слово горяче за зброю. Може зброя така оборонить наш край, Але з нею прекенська робота Ще підслухав слово якесь поліцій, І в головку завдасть натропта: Та мене почуття обов'язків своїх Потягає служити народу; Щоб на думу не впив мені зрадничтва гріх, Я знайшов собі добру методу. Рік несай же працюють словами І пером Ті, що мають дві шкури в запаси... І розваживши так, я віддався цілком Праці тій, що єдине на часі. Тут отамана всі знали, надзвичайно шанували, та допомогали — хто чим міг. Особливо потрібна була на допомога отаманові на впершій часі його виступу проти большовиків коли він мав не більше 30 козаків — своїх односельців. В останній час їх лічилося кілько тисяч, крім окремих груп Волинці, які теж підлягали покійному отаману. Семья Соколовських понесла великий жертви на вівтар визволення України. Це весною загинув в бою в комуністами мельший брат отамана. Тепер настав його час! Залишилася ще сестра — гімнастка, яка теж бере участь в повстанні на протязі всього часу в загонах небіжчика нарів з козаками. „Тр. Гр.“ За вою Республіки. + Кузьма Корж. Мик. Ковалевський в газ. „Труд. Громада“ пише з-приводу смерті Коржа: „Серед висток з замученого ворогами Київа посідна до нас вістка про те, що чрезвичайного розстріляно Кузьму Корж... За весь час комуністичної окупації Кузьма Корж був в Київі, не перешкодячи своєї праці по організації повстання проти комуністів. Він чул прислухався до страждань народніх і дбав про те, щоб надати народним настроям реальну форму. Видатний організатор і добрий знавець нашого селянства вин давно стояв на чолі селянського руху, керуючи боротьбою селянина за кращу долю. Переконаний соціаліст-революціонер, він мів передбачати трудящі, які лежать на шляху здійснення соціальних реформ. Тому палесять (правиланти) дуже влучним запитання загально партійної конференції про те, що треба добре обміркувати, який викуп в земельній справі краще платити — грошевий чи кравий. Кузьма Корж був одним з перших працювачів партії Українських Соціалістів-Революціонерів. Багато сил і хисту положив він для організації партійної справи в Катеринославщині. В Центральній Раді він відгравав значну роль, яко знаєнь селянського життя і аграрної справи. І ось, тоді саме, коли республіканська армія стояла під Київом і здавалась, що визволення близько — Коржа растріляно. Нестало дорогого товариша видатного громадянина І соціаліста. Хай-же всі, кому дорога пам'ять Кузьми Коржа,—в подвійному енергією кинуться з боротьбу за народ, за соціалізм, за Україну“. + Отаман Соколовський. В ніч з 7 на 8 серпня біжучого року в с. Горбильві Радомисльського повіту на Київщині забито оборонця-селянських прав Отамана повстанців Соколовського. Не в бою, а потайки,-за уга-настигла нага смерть отамана. Покійний пістля відхода від м. Маларова росташував в с. Горби- лові своїх козаків на едночинок, з тим щоб знову кинутись до бою. Поставив на підступах сторожу, тільки не залишивши варти біля тєї хати де сам думав спочити. Про себе отаман завше меншень всього дбав. Цим скористувались запродані душі. В ночі через вікна, в ту кімнату де знаходився отаман було кинуте в бомб й не стало лицаря! Залишанець клапці від нього, та надій в душогубів отримати від большовиків кілько сот тисяч кар- бованців, які обіцяні за голову отамана. Покійний був сином селянина, родом з під Радомишля. За часів війни служив праорщиком іще до революції, користувався широко попаною сольдатів. Проти большовиків виступив ще в березні — через кілька день після того, як комуністи вотупили до Радомишля. З того часу небіжчик уперто бився з ними, розбивав їх полки, рав зважки між ворожими військами, пеував запланині коли в напрямках Коростень — Звягель і Житомир — Коростень. Його загони, як вихрі, перекидались від м. Бишова на Київщині до Новгорода Волинського на заході, і з півночі од с. Кухарів до Корніма на південь. Бойовий район покійного отамана розлягався на 150 верст в довжину і на 75 верст що до ширини. 8. СЕЛЯНСЬКА РІМАНА На таємних думках, таємні мрії пам'ятних Я роботу народною обмежую; Та за те ж для добра земляків дорогих Я без мрій і хвилин не влежу. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій огошч, Слово-ж маю на те, щоб ховани думки, Як що зраджуємо їм мої очі. До тисячолеття я кличу,- зем- чінно в дужках, Щоб світило над пам'ятью нічно. Хоч на жаль, мати крижку народньо в руках Я привчив невбаченого ричко. О, країно моя! я взяв свій лязик, Щоб кошати безнечно ідею. Але в грудях не можу я збер- жати крик У голосу твого ювілею. „Ше стоїть Україна! Не вмерла вона, І вмріяти не має схоти; Кожна тіль українська фортеця міцна, Там на чатах лежать патриоти" Слава ж нам! бо колиб дух народу погас, Не стервішнім свого лихолиття, Та по йому хоч по два при- мірники в нас Дочекають нового століття. Слава нам! гоцьби вмерла Вкраїна колись, І ємо буде легко шукати; А хроб краще на як ти сліди збереглись Буде зроблено з нас пренадрату. В. Самійленко. Листування Редакції. Тихонов Мельникові, с. Сели- щет. Гнівавь на Поділлью і н- шим: Ваш вірш слабий, не підходить до Сел. Громади. Пишить краще про те, що робиться у Вас в селі, чим микаляться селяне і чого їм недомагає. Ворогів республіки під суд. Перше засідання Надзвичайного Військового Суду. Для 13 вересня, відбулося у Вин- ниці 1-ше засідання надзвичайного військового суду. Першим була вислухана справа робітника фабрики «Ястреб» Роз- марчука, якого обвинувачували в тім, що він знаючи, що в боль- шовицькій Чрезвичайний Комісії, знущуються і розстрілюють людей, проникав в родини українських старшин, якщілон, заарештовував їх, одпроваджував в Чрезвичайку, де їх і розстрілювали. На суді вия- вилося, що підсудний заарештував таким родом старшину Савицького, якого було розстріляно по дорозі в Київ, і по наказу Чрез- вичайки заарештовував і вартових старшину Радзієвського, якого та- жко розстріляли у Вінниці. Дуже тяжке враження зробило жахливе оповідання очевидця розстрілу Са- вицького-Курильовича, який чудом спасся в той мент, коли повинні були в нього стріляти. Після майже 2-х годинної пе- рерви, суд виніс притговор, яким Розмарчука присуджено на 20 ро- ків каторги. Суд, як було видко, терпеливо і мягко старався вия- снити всі дані «за» і всі «проти», а повним бажанням виявити правду, а не так, як це робили больно- вицькі трибунали. «Ш» Народна освіта. Українські гімназії. В Винницьких українських гім- назіях почався шкільний рік 18 вересня. Склад 1-ої гімназії: під- готовчі класи: перша, друга і тре- тя; основні класи: Іа, Іб, Пб, III і IV. Склад 2-ої гімназії: V кл., V рівень (реальний), VI і VII. «Ш» Вища початкова школа в Зятківцях. В Зятківцях відбувся сельський сход, на котрим головним питанням порядку було відкриття в м. Зят- ківцях вищої початкової школи. По цій справі висувало декілька про- мовців, котрі з'ясували яку освіту деватиме ся школа і т. інші. Після нього сельпам було запропоновано, що коли вони бажають мати таку школу, то повинні дати на утри- мання її на 1919—20-й навчальний рік 50.000 карб. Пропозиція була поставлена на голосування і одно- голосно прийната (селяни). Вони сказали, що по першій вимогі за- значена кількість грошей буде зі- брана і здана по належності. «Ш» Всячина. «Це не наші люди». Прочує дядько, що в Київ Козаки вкравши, Запріг коня, тай поїхав З сином до столиці... Везе дядько до базару Хліб, масло, сметану. — Продам, дума, своїм людям. Тий на їх погляну. А може щеї Отамана Побачу Петлюру, Бо й я його грицький ляк, Звичайно, що з дурі!... Доїжже до городу. — Шож то за морока: На жадного українця Не вбачає око! Скрізь „хозопода охочери" Золота підки, Генерали поєжають Надуть ворони... — Чи це військо Нетлюрне? Став дядько питати. — Да Петлюру, а что, дяда, Везучи продавати? — Та продати везу дещо Тільки я не знаю. Як немає українців Низад повертаю. — Что ти, дядь, схаменся, Ми теж за Україну, Та за нашу Русь святую, Матушку собіщу. — Вертай, хлопче, назад коня, Це не наші люди Продавати на базар Нічого не будем!... „У. К." С Іванченко Редакція просить товаришів — читачів прислати донти про своє життя, як на фронті, так і по селах, враження і запитання про все, що їх цікавить, і всяки свої твори; писати треба на одній сторінці листків і так, щоб можна було прочитати. Кождий донтичок мусить підписувати своє ім'я, при- звіще й адресу або списувати ці відомості для редакції на одремому листкові. Головне Інтенданське Управ- ління — просить всі господарські союзи, кооперативи і окремих осіб, котрі бажають взяти на себе заго- товку сушеної огородини для Української Народньої Армії, пода- ти заяви, в котрих зазначити: 1) Скільки, якої городини може бути заготовлено. 2) В який строк взано. 3) По якій ціні за один пуд. 4) Укупорка та інше. Кожна заява повинна бути означена гербовими марками на всім гривень. Видання Мін. Преси У. Н. Р. Друкарня Польська у Винниці ПРИМ. АХКС ОКТ. РЕВ. № 46/5 В настории им гене № 4 месте в крону р. Австов 19 делимнадзомт 14-IV-1980г. Жанелл приложение; лист № 1 при проверке не обнаружен 20/II-50 г. Ясачева Форма № 10 Центральный Государственный Архив Октябрьской Революции и Социалистического Строительства УССР г. Харьков В данной ед. хр. № 12 ф. № 1696 оп. № 1. числится 18 (восемнадцать) листов листов "20/1" 1966 г. (подпись) и 1 отсутствует ПЕРЕПИСЧИК Подпись С. К. Тип. Харьк. СНХ, 1964 г., з. 2052—20.000 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 12 Фонду № 1696 Спису № 1 Пронумеровано 13 (досліджуване) +/+/+/- аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ 1 Вкладення Брошури, газети: обх.с-89 Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: «7» 10 2004 р. Підпис Омельчук ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 38, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 « » р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | Видачі | Під час повернення | | Видачі | Під час повернення | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | підпис, дата | підпис, дата | | підпис, дата | підпис, дата | 8.10.04 Кому 14.10.04 Р.Г.-х 18.04.06 Осм 27.04.06 ВО-х 13.12.2016 Господь 29.12.2016 -х 26.11.2018 ПАР 05.04.18.2018- 05.09.2019 (СООС) А 03.09.17 Кривошапка Ольга Іванівна ВІДМІТКИ РЕГІСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: | | :--- | :--- | :--- | | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) |