Розпис державних прибутків та видатків України на 1918 р. та пояснювальна записка до нього, 1918-06.1920, 105 арк.

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНЫЙ АРХИВ Москва Комитета по делам архивов и документов 1429 5 7 1429.6241 кн. 105 л. ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНЫЙ АРХИВ Москва, ул. Маршала Жукова Канцелярія директорії Української (найменування фондосбразователя) народної республіки (названня структурної частини) ДЕЛО № Проект державного бюджету на 1918р, пов'язаного записка до нього, листування з міністерством фінансів про введення нових грошових знаків, звільнення Супруна з посади фінансового агента, України; закордонні місця та інше. Начато 18/8 Кончено Червень 1920 на листах Центральний державний історичний архив УССР Проєкт. РОСПИС державних прибутків та видатків України на 1918 рік. ДЕРЖАВНІ ПРИБУТКИ ЗВИЧАЙНІ ПРИБУТКИ. ВІДДІЛ І. ПРОСТІ ПОДАТКИ. Обрахунок на 1918 рік. Рарбованців. I. Податки повсемільні, з нерухомого майна та податі………………………………………... 22.261.000 І-1 Державний доходовий податок……………….. 75.000.000 2. Державний промисловий податок…………….. 58.495.000 3. Побір з прибутків від грошових капіталів…….. 7.300.000 Разом……………………………………………...158.056.000 ВІДДІЛ ІІ. ПОСЕРЕДНІ ПОДАТКИ. 4. Побори з трунків……………………………….. 18.738.000 5. Тютюновий прибуток…………………………… 200.685.000 6. Прибуток з цигаркових туток та розрізаного цигаркового паперу……………….. 4.614.000 7. Цукровий прибуток……………………………... 80.401.000 7-1 Чайний прибуток……………………………….. 1.200.000 7-2 Прибуток від продажу гральних карт………….. 50.000 8. Найтовий прибуток……………………………... 150.000 9. Сірниковий прибуток…………………………… 12.007.000 10. Митний прибуток……………………………….. 37.737.700 10-1 Побори з товарів, що видані центральним дер- жавам……………………………………………... 18.854.062 Разом……………………………………………… 363.946.762 ВІДДІЛ ІІІ. ОПЛАТИ. II. Гербові, судові, канцелярські та з запису документів………………………………………... 52.816.300 12. З переходячого майна………………………….. 27.025.000 13. З товарів і суден в портах……………………… 3.900.000 14. З пасажирів та ладунку, які перевозяться за- глянцями в пасажирських та товарно-пасажир- ських потягах, і тимчасовий податок з паса- жирів, пакунків та ладунку, а також в перево- женні бавовни…………………………………….. 23.675.000 15. З убезпеченного від ворю майна…………………600.000 16. Оплата різних навоз……………………………12.116.050 Разом…………………………………………………129.232.350 ВІДДІЛ IV. ДЕРЖАВНІ РЕГАЛИЇ. 17. Гірничий прибуток……………………………………… 18. Монетовий прибуток…………………………………… 19. Поштовий прибуток……………………………………24.569.000 20. Телеграфний і телефонний прибутки…………………40.030.000 21. Прибуток від скарбової горілчаної операції………350.900.000 21¹ Прибуток від скарбової цукрової операції………1.321.749.000 Разом……………………………………………………1.737.248.000 ВІДДІЛ V. СКАРБОВЕ МАЙНО ТА КАПІТАЛИ. 22. Оброочні статті та промисли…………………………18.427.375 23. Лісовий прибуток………………………………………36.770.000 24. Скарбові залізниці………………………………………693.290.332 25. Скарбові заводи, технічні заклади та склади………11.354.561 26. Прибутки від скарбових капіталів та банківських операцій……………………………………………………………1.001.500 27. Прибутки від участі скарбу в доходах приватних залізниць………………………………………………………… Разом……………………………………………………760.822.769 ВІДДІЛ VI. ВИВЛАСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА. 23. Прибуток від продажу нерухомого майна……………910.000 ВІДДІЛ VII. ВИКУПНІ ОПЛАТИ. 29. Не зв'язане викупне з селян…………………………401.000 ВІДДІЛ VII. ПОВЕРНЕННЯ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОЇ СКАРБНИЦІ. 30. Обов'язкові виплати залізничих товариств…………… 31. Повернення позичок та інших видатків………………24.785.619 32. Витрати державної скарбниці з сторонніх джерел……………………………………………………………5.311.626 33. Військова винагорода…………………………………… Разом……………………………………………………30.097.245 ВІДДІЛ ІХ. РІЗНОРОДНІ ПРИБУТКИ. 34. Різні дрібні та випадкові прибутки ........................... 3.957.858 РАЗОМ ЗВИЧАЙНИХ ПРИБУТКІВ .................. 3.179.680.984 НАДЗВИЧАЙНІ РЕСУРСИ. 35. Ріжниця між прибутками та операційними видат- ками Головноуповноваженного по управлінню і ліквідації організацій воєнного часу ................... 33.000.000 36. Ліквідація майна інституцій воєнного часу Мі- ністерствами Військовим та Продовольчих Справ, 7.630.134 37. Ріжниця між прибутками та видатками по опера- ціям бувшого удільного відомства, а також готів- ка грошей цього відомства ......................... 12.586.473 38. Від Управління по забудуванню м. Київа за ро- боти та матеріали ........................................... 1.000.000 39. Продаж одібраних від людності порабованих коней, що їх власників не знайдено ................. 1.000.000 40. Продаж затриманої мануфактури, махорки і тютю- ну ............................................................... ДЕРЖАВНІ ВИДАТКИ. ЗВИЧАЙНІ ВИДАТКИ. ВИЩІ ДЕРЖАВНІ УСТАНОВИ. БУВША ЦЕНТРАЛЬНА РАДА. I. 1. Утримання Центральної Ради………………… 138.374 2. 2. Утримання Канцелярії Центральної Ради……… 319.022 3. 3. Ремонт і утримання будинків………………… 52.985 Разом…………………………………………………….. 510.381 ГЕТЬМАНСЬКА ГОЛОВНА КВАТИРЯ. 4. I. Утримання Гетьмана та його інституцій……… 4.352.940 5. 2. Видатки на благодійні цілі…………………….. 50.000 6. 3. Допомога полоненим…………………………… 1.000.000 7. 4. Видатки на українське козацтво………………… 1.000.000 Разом…………………………………………………….. 6.402.940 ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ. 8. I. Видатки по Державній Канцелярії………………… 2.182.473 9. 2. Видатки по Державній Друкарні………………… 3.233.628 10. 3. Видатки по Державному Вістникової…………… 1.294.357 II. 4. Видатки на Бюро Преси………………………… 371.835 12. 5. Видатки по бувш. Господарському Департаменті при Державній Канцелярії………………… 943.700 Разом…………………………………………………….. 8.026.043 КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ МІНІСТРІВ. 13. I. Утримання центральних установ………………… 154.110 14. 2. Обслідування залізничного транспорту………… 87.900 15. 3. Тамні видатки…………………………………….. 801.333 16. 4. Утримання Бюра Преси…………………………… 37.600 36° | № | РОС-ПИСУ | КОМ-ТОРИ СІВ | |---|----------|-------------| 17. 5. Утримання Українського Телеграфного Агентства 998.000 Разом……………………………2.078.948 Всього по вищим державним установам………………17.018.312 МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ. 18. 1. Утримання центральних установ………………………2.155.577 19. 2. Утримання місцевих установ……………………………1.149.309 20. 3. Ріжні видатки адміністрації………………………………34.374 21. 4. Ріжні видатки по урядуванню……………………………122.214 22. 5. Архієрейські будинки та катедральні собори…………153.140 23. 6. Манастирі………………………………………………………123.925 24. 7. Духовництво мійське, селянське, інославне та іновірне і місіонери………II.296.221 25. 9. Духовно-шкільні заклади……………………………………5.139.035 26. I2. Будування та ремонт церков………………………………680.000 27. I3. Допомога по ріжним випадкам……………………………80.000 28. I4. Винагорода за майно, що відійшло до скарбу, при-бутки та інше……………………………………………………7.245 Разом по Міністерству Ісповідань………20.941.040 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ По загальній частині. 29. 1. Утримання центральних установ…………………………3.193.489 30. 2. Утримання місцевих загально-адміністраційних установ…………6.017.194 31. 3. Губерніяльні правління………………………………………620.740 32. 4. Утримання місцевих установ державної варти…………167.277.721 33. 5. Ріжні видатки на потреби державної варти………………17.101.644 34. 6. Утримання місцевого лікарського управління……………4.353 35. 7 Ріжні видатки по лікарській та лікарсько-по-міційній частинам…………………………………………………45 36. 9. Утримання місцевих установ по селянським справам…………670.000 Обрахунок на 1918 рік. Карбованці 37 10 Надманил та утримання будинків……………………………... 1.139.819 38 11 Різні видатки адміністрації…………………………………….. 377.853 39 12 Подорожнє грошове постачання………………………………… 1.251.365 40 19 Допомога по науковій та дуджиній частинам……………….. 1.600 41 28 Будування та ремонт будинків…………………………………... 55.000 42 24 Допомоги по різним випадкам………………………………….. 2.056.190 Церковне управління і духовництво. 43 27 Утримання центральних установ……………………………... 40.140 44 38 Утримання місцевих установ…………………………………….. 152.080 45 34 Утримання місцевих установ…………………………………….. 3.303.938 46 35 Видатки на підготовку призиву запасних козаків та на постачання військової перевозової засоби……………………………... 13.500 47 36 Видатки на подорожнє грошове постачання козакам і утримання їх в лікарнях…………………………………….. 2.107.400 48 Окремий річний видаток………………………………………... 2.643.918 Разом ……………………………………………………………… 208.012.954 По поштово-телеграфній частині 49 1 Утримання центральних установ………………………………... 953.100 50 2 Утримання місцевих установ…………………………………….. 964.079 51 3 Різні видатки адміністрації……………………………………… 172.000 52 4 Різні видатки по урядуванню…………………………………….. 153.000 53 5 Утримання поштово-телеграфних і телефонних установ та радіо-телеграфних станцій…………………………………... 111.870.590 54 6 Надманил помешкань і утримання будинків…………………… 1.229.577 55 7 Утримання валійних поштових установ………………………….. 7.890.267 56 8 Провадження поштових операцій в волоських правліннях і на валійних станціях………………………………………... 18.500 57 9 Різні видатки поштово-телеграфних і телефонних установ…….. 789.000 58 10 Готування внаків поштської оплати……………………………... 300.000 59 II Видатки на перевіз пошт по трактам…………………………… 6.192.698 60 12 Різні видатки на пересилку кореспонденції…………………... 340.000 61 13 Будування та ремонт телеграфних ліній…………………….. 4.475.867 62 14 Будування та ремонт телефонних ліній……………………… 4.670.000 63 15 Утримання вищих шкільних закладів………………………….. 638.250 64 16 Будування та ремонт будинків…………………………………... 553.326 Разом……………………………………………………………………… 140.515.754 Разом по Міністерству Внутрішніх Справ………………………….. 348.528.703 МІНІСТЕРСТВО НАРОДНЬОГО ЗДОРОВЛЯ І ОПІКУВАННЯ 65 I Утримання центральних установ………………………………… 1.230.011 66 2 Утримання місцевих установ…………………………………….. 1.933.037 67 3 Різні видатки по лікарській і лікарсько-адміністраційній частині… II.590.357 68 4 Опікування………………………………………………………….. 20.679.662 69 5 Різні видатки по урядуванню……………………………………... 817.640 70 6 Надмнання, утримання і ремонт помешкань…………………….. 380.833 Разом по Міністерству На-роднього Здоровля і Опікування……… 36.681.540 МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ Загальна Канцелярія 71 I Утримання центральних установ………………………………… 420.675 72 3 Утримання агентства Міністерства Фінансів за кордоном…….. 29.500 73 4 Різні видатки адміністрації………………………………………... 352.250 Разом……………………………………………………………………… 802.425 ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ СКАРБНИЦІ. Видатки Департаменту та інститутів йому підлеглих. 74. 1. Утримання центральних установ…………………………… 940.000 75. 2. Утримання місцевих установ……………………………….. 17.945.634 76. 3. Різні видатки адміністрації …………………………………… 230.000 77. 4. Будування та ремонт будинків фінансових палат і скарбниць і купівлі нерухомого майна…….. 303.594 Видатки, які відносяться до всіх відомств. 73. 6. Різні видатки адміністрації…………………………………... 425.000 79. 7. Різні видатки по урядуванню……………………………….. 667.500 80. 8. Допомоги по науковій та художній частинам………... 5.000 81. II. Допомоги по різним випадкам……………………………… 1.015.000 82. 12. Винагороди за майно, що відійшло до скарбу, прибутки та інше…………………………………………………... 26.833. 83. 13. Пенсії та пенсійні допомоги від скарбу……………….. 28.000.000 84. 14. Пенсії за рахунок емеритальних і других пен- сійних капіталів………………………………………………………... 5.000.000 85. 15. Задоволення невиконаних видатків по закінченню кошторисам всіх відомств, окрім військового………... 400.000 86. 16. Задоволення невиконаних видатків по закінченню кошторисам військового відомства……………………………….. 103.000 Окре- мий остан ній Видатки в зв'язку з обставинами часу……………………………... 5.306.973 Разом…………………………………………………………………………………... 60.873.694 ДЕПАРТАМЕНТ ПРОСТИХ ПОДАТКІВ. 88. I. Утримання центральних установ………………………….. 559.102 89. 2. Утримання місцевих установ………………………………… 7.353.654 90. 21 Готування звінків по стягненню податків…….. 3.060.000 91. 3. Різні видатки адміністрації…………………………………... 120.000 92. 4. Видатки на готування та продаж гербових озна- ків…………………………………………………………………….. 20.600.000 93. 5. Допомоги по різним випадкам………………………………… 142.000 576 Обрахунок на 1918 рік Карбованці Винагорода за майно, що відійшло до скарбу прибутки та інше 102.347 Разом 32.543.103 ДЕПАРТАМЕНТ ПОСЕРЕДНІХ ПОДАТКІВ: 95. 1. Утримання центральних установ 555.670 96. 2. Утримання місцевих установ 10.007.982 97. 3. Різні видатки адміністрації 8.000 98. 4. Різні видатки по урядуванню 62.000 99. 5. Допомога по різним випадкам 60.001 100. 6. Пенсії та пенсійні допомоги від скарбу... 58.500 Скарбова горільчана операція: 101. 7. Видатки акцизних управлінь на скарбову та складану операцію 5.540.200 102. 8. Будування, ремонт і пристосування будинків, купівля нерухомого майна, оборудування за водів, складів та інших будівель по скарбовій горільчаній операції 6.600.000 103. 9. Утримання місць вироблення та продажу спирту, горілки і денатурованого спирту 3.434.412 104. 10. Винагорода за скарбового майна 1.000.000 105. 11. Заготовка і перевіз спирту та приготовлення вина 73.269.170 106. 12. Видавання грошей власникам гуралень замість двох акцизових відчислень... 35.000 107. 13. Готування денатурованого спирту 200.000 108. 14. Купівля посудини... 2.600.000 109. 15. Допомога по різним випадкам 182.412 110. 16. Винагорода за майно, що відійшло до скарбу прибутки та інше... 1.000.000 111. 17. Видатки по скарбовій пухковій операції 189.259.000 Окре- мий станок воєнного часу 1.200.000 Разом 300.072.126 ДЕПАРТАМЕНТ МИТНИХ ЗБОРИВ. 113 I. Утримання центральних установ................... 329.879 114 2. Утримання місцевих установ..................... 4.324.904 115 3. Різні видатки адміністрації.................... 100.000 116 4. Будування та утримання суден для митної служби... 75.000 117 5. Різні видатки по урядуванню.................... 130.000 118 6. Будування та ремонт будинків................... 450.000 Разом.............................................. 5.409.783 УПРАВЛІННЯ ОКРЕМОГО КОРДОННОЇ ОХОРОНИ. 119 I. Утримання центральних установ................... 873.694 120 2. Грошове постачання кордонної охорони............ 14.676.689 121 3. Постачання зойонній риштунок і росташуван- ня кордонної охорони......................... 16.599.805 122 4. Видатки на утримання та плавання фльотилій..... 23.284 123 6. Видатки по лікарській та ветеринарній ча- стинам........................................... 368.782 124 7. Різні видатки адміністрації.................... 643.140 125 8. Різні видатки по урядуванню.................... 94.499 126 9. Будування та ремонт будинків................... 1.357.666 Разом.............................................. 34.667.559 ДЕПАРТАМЕНТ ЗАЛІЗНИЧИХ СПРАВ. 127 I. Утримання центральних установ................... 72.186 КРЕДІТОВА КАНЦЕЛЯРІЯ. 128 I. Утримання центральних установ................... 466.285 129 2. Різні видатки адміністрації.................... 450.000 130 3. Різні видатки по урядуванню.................... 5.000 131 4. Позички......................................... I.006.000 132 5. Операції Експедиції заготовок державних паперів.. 33.515.500 680 Обрахунок на 1915 рік Карбованці. 133. 6. Заготовка за кордоном кредитових білетів ………… 5.800.000 Разом ………………………………………… 41.242.785 Разом по Міністерству Фінансів …………………… 475.183.561 МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ По Загальній частині. 134. I. Утримання Генерального Суду, Державного Сенату та істнуючих при них Інституцій ………… 1.353.377 135. 2. Утримання центральних установ …………………… 1.522.466 136. 2-1 Утримання бувшого Міністерства Судових Справ ………………………………………… 385.626 137. 4. Різні видатки адміністрації ………………………… 1.010.000 138. 6. Судові Палати та Київський апеляційний суд ………… 2.332.939 139. 7. Окружні Суди ………………………………………… 19.003.389 140. 8. Мирові Судові установи ……………………………… 23.716.092 141. 9. Комерційні Суди ………………………………………… 158.030 142. 10. Загальні видатки судових установ …………………… 7.481.266 143. 14. Будування та ремонт будинків ………………………… 1.043.000 144. 15. Допомоги по різним випадкам ………………………… 1.188 145. Окресний Розподіл Різні видатки ………………………… 2.370.345 Разом ………………………………………… 60.378.268 По Тюремній частині. 146. I. Утримання центральних установ ………………………… 361.148 147. 2. Утримання місцевих установ ……………………………… 531.767 Обрахунок на 1918 рік. Карбованці. | № | Код | Розпис суб-костори-сів. | |---|-----|------------------------| | I48. | 3. | Ріжні видатки адміністрації................... | 55.000 | | I49. | 4. | Управління місцями замкненя та тюремна сто-рожа.......................... | II.I48.095 | | I50. | 5. | Конвойна сторожа................................... | 237.603 | | I51. | 6. | Утримання в'язнів................................... | 22.019.200 | | I52. | 7. | Наймання та утримання тюремних помешкань.. | 7.174.060 | | I53. | 8. | Перевіз в'язнів та конвої по залізницях... | 50.000 | | I54. | 9. | Перевіз в'язнів та конвої по грунтових та водяних шляхах і перевіз ладунку?.............. | 60.000 | | I55. | II. | Будування та ремонт будинків і купівлі не- рухомого майна........................... | 3.500.000 | | I56. | I2. | Допомоги по ріжним випадкам...................... | 278.750 | | I57. | Окремий останній. | Ріжні видатки................................... | 503.820 | Разом.................................45.914.443 Разом по Міністерству Юстиції..............106.292.711 МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. | № | Код | Розпис суб-костори-сів. | |---|-----|------------------------| | I58. | I. | Утримання центральних установ................... | 1.366.287 | | I59. | 3. | Ріжні видатки адміністрації..................... | 760.039 | | I60. | 4. | Ріжні видатки по урядуванню.................... | 2.088.900 | | I61. | 5. | Утримання дипломатичних та консульських установ за кордоном............... | 3.240.871 | | I62. | 6. | Будування та ремонт будинків................... | 420.000 | | I63. | 7. | Допомоги по ріжним випадкам.................... | 670.000 | Разом по Міністерству Закордонних Справ...........8.546.097 МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОЇ ОСВІТИ. По Загальній частині. 164. I. Утримання центральних установ........... 1,691.578 165. 2. Утримання місцевих установ............... 1.281.060 166. 3. Різні видатки адміністрації.................. 347.000 167. 4. Утримання наукових установ................. I.652.788 168. 5. Видатки на допомогу та заохочення в науко- вих трудах і постачання шкільних підручни- ків................................................... 2.037.800 169. 6. Утримання вищих шкільних закладів.......... I8.965.645 170. 7. Утримання середніх шкільних закладів....... 53.250.131 171. 8. Утримання вищих народних шкіл............. 23.354.626 172. 9. Утримання початкових народних шкіл і инші заходи до допомоги початковій освіті.......... 97.174.056 173. IO. Видатки, що стосуються всіх шкільних зак- ладів відомства......................... 444.II5 174. II. На стипендії особам, зоставленим при уні- верситетах для підготовлення до професорсь- кої діяльності, а також відрядження з цією метою за кордон......................... 40.000 175. I2. Видатки для підготовлення професорів при університетах........................... 177.825 176. 13. На підготовлення професорів та навчителів для вищих спеціяльних шкільних закладів.... 4.800 177. I4. Видатки на підготовлення вчителів........... 720.290 178. I5. Допомоги на виховання дітей.................. 77.500 179. 23. Будування будинків вищих шкільних закладів Київської шкільної округи............... 800.000 180. 29. Будування будинків середніх шкільних закла- дів........................................... 707.435 181. 3I. Видатки будівничі по виправдженню та капи- тальному ремонту будинків.................. 2.623.406 182. 32. Ремонт будинків........................... 230.959 183. 34. Пенсії та пенсійні допомоги від скарбу...... 4.206.894 184. 35. Допоміжна й позашкільна освіта............. 6.887.640 8 Облік витрат на 1918 рік. Народзанці. Окре мін всіх мій. Видатки, які зв'язані з обставинами воєнно- го часу Разом................................................... 8.312.000 ............................................................................ 225.037.548 Х Х ПО ГОЛОВНОМУ УПРАВЛІННЮ МІСТЕЧЕСТВА І НА- ЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ. 196 1 Утримання центральних установ............... 400.571 187 2 Різні видатки адміністрації................... 11.000 155 3 Утримання державних театрів та оркестрів.. 614.675 199 4 Утримання наукових інституцій................... 569.621 190 5 Видатки на допомогу і заохочення наукових трудів.......................................................... 112.000 191 6 Утримання вищих шкільних закладів........... 23.950 192 7 Утримання середніх шкільних закладів....... 86.950 193 8 Розвиток і заохочення художньої промисловості................................................... 926.682 194 9 Охорона і розвиток мистецтв та культури.... 28.415 Разом.......................................................... 2.724.937 Разом по Міністерству Народної Освіти......................................................... 227.762.435 МІНІСТЕРСТВО ПЛЯХІВ. 195 1 Утримання центральних установ............... 8.090.420 195 2 Утримання місцевих установ................... 10.941.366 197 3 Утримання різних шкіл.......................... 27.768 198 4 Утримання залізничних шкіл, технічних і служб руху................................................... 1.518.236 199 5 Досліджування та розвідки по водяних шляхах складання технічних проектів та видання трудів................................................. 300.000 200 6 Нові роботи по водяних шляхах............... 7.230.000 201 7 Ремонт і утримання водяних шляхів........... 2.833.650 202 8 Утримання, чинність та ремонт суден, наради, і майстерень, а також оренда суден............... 12.630.000 203 9 Догляд за навігацією і обстava водяних шляхів 2.367.500 204 10 Досліджування та розвідки по посейнх і грунтових шляхах складання технічних проектів та видання трудів 524.000 205 11 Нові роботи по посейнх та грунтових шляхах та готовування наряддя для них 1.200.000 206 12 Ремонт та утримання посейних і грунтових шляхів, а також нарядда для потреб цих шляхів 7.970.366 207 12 Видатки пов'язані з виведенням нерухомого майна з минулому часі під скарбові роботи на водних та посейних шляхах, видатки на винагороди за вт і витрати від збудовання, утримання та експлуатацію цих шляхів та скарбових на них будинків і видатки на спорядження судо- вих справ по визначеному майнові, роботам та втратам 6.600 208 14 Будування та ремонт будинків і купівлі нерухомого майна 2.370.025 209 15 Пенсії за одночасові дозори перетвореними від недосних випадків та від ушкодження здоров'я служачим по вільному наймові, майстрам і робітникам по водяних та посейних шляхах, 12.247 210 16 Пенсії та допомоги зі скарбу службовцям та робітникам на залишання 11.013.273 Скарбові операції Скарбові валізації Видатки по експлуатації скарбових валізацій 211 17 Запоріжська 47.072.373 212 18 Поліська 79.342.607 213 19 Правобережна 580.547.836 214 20 Слобідська 292.434.645 215 22 Видатки на скарбових валізацій не поділенні між окремими валізаціями, та інші видатки 43.300.000 Зміцнення та поліпшення скарбових валізацій з РОМБЕРГІВСЬКОГО НАФТУ. 216 24 Запоріжська 2.605.235 217 25 Поліська 819.700 218 26 Правобережна................................................... 2.341.595 219 27 Слобідська.......................................................... 830.845 220 28 Видатки по зміцненню та поліпшенню скарбових залізниць в комерційною метою, не поділені між окремими залізницями................................. 1.500.000 221 29 Не передбачені та випадкові видатки по зміц- ненню та поліпшенню скарбових залізниць ....... 1.000.000 222 30 Видатки на адміністрацію по зміцненню та по- ліпшенню скарбових залізниць.......................... 230.000 223 32 Видатки по придбанню для скарбових залізниць рухомого складу і його приладів...................... 34.160.000 Газом по Міністерству Шля- хів................................................................. МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ. 235 I Утримання центральних установ………………… 1.274.041 236 2 Утримання місцевих установ…………………….. 461.528 237 3 Різні видатки адміністрації………………………. 623.240 Разом по Міністерству Праці…………………... 2.358.809 МІНІСТЕРСТВО ЗЕМЕЛЬНИХ ОПРАВ. Канцелярія Міністра Земельних Справ. 238 I Утримання центральних установ………………… 1.206.774 239 2 Утримання місцевих установ…………………….. 982.145 240 3 Різні видатки адміністрації………………………. 162.223 241 4 Різні видатки по урядуванню……………………… 56.654 Разом…………………………………….. 2.487.796 Департамент Державного Майна. 242 I Утримання центральних установ………………… 109.000 243 2 Утримання місцевих установ…………………….. 300.262 244 3 Різні видатки адміністрації………………………. 34.545 Скарбові операції. 245 4 Завідування скарбовими землями та обронними статтями…………………... 1.139.640 246 5 Виплат. поборів з скарбового майна……………….. 3.455.845 Разом…………………………………….. 5.039.292 Земельний Департамент. 247 I Утримання центральних установ………………… 267.837 248 2 Різні видатки адміністрації………………………. 67.506 249 3 Утримання земельних і земельно-ліквідацій- них комісій………………………………………... 9.069.234 250 4 Утримання Харьківського переселенського підрядону…………………………………….. 34.028 Разом…………………………………….. 9.458.605 Відділ Сільсько-господарської Освіти. 251 I Утримання центральних установ…………………………… 104.146 252 2 Утримання місцевих установ……………………………….. 27.932 253 3 Різні видатки адміністрації…………………………………. 20.020 254 4 Різні видатки по урядуванню………………………………… 20.000 255 5 Утримання вищих шкільних закладів………………………….. 605,955 256 6 Утримання середніх шкільних закладів………………………... 649.342 257 7 Утримання нижчих шкільних закладів та інші видатки по сільсько-господарській освіті…………………... 1.461.007 258 8 Різні видатки по всім шкільним закладам…………………….. 41.410 259 9 Наукові, досвідні та вразкові сільсько-господарські інституції і допомоги на утримання таких інституцій…………………... 20.000 260 10 Будування та ремонт будинків……………………………….. 664.000 Разом………………………………………………………………………3.613.822 Вчений Комітет з Науково-досвідним відділом. 261 I Утримання центральних установ……………………………… 166,364 262 2 Різні видатки адміністрації……………………………………. 10.800 263 3 Різні видатки по урядуванню………………………………….. 40.280 264 4 Утримання техніків по сільсько-господарській частині………... 92.290 265 5 Наукові, досвідні та вразкові сільсько-господарські установи і допомога на утримання таких установ……………….. 2.034.000 Разом………………………………………………………………………2.403.734 Відділ Садівництва. 266 I Утримання центральних установ……………………………… 71.799 267 3 Різні видатки адміністрації…………………………………….. 20.279 268 4 Різні видатки по урядуванню………………………………….. 14.050 269 5 Утримання техніків по садівництву і спеціальним культурам…….. 39.800 270 6 Наукові, досвідні та показательні установи по садівництву, городництву, лікарським рослинам, тютюнюцтву, виноградарству і виноробству та допомога на утримання таких установ……… 289.470 271 7 Загальні заходи по розвитку та позбиранню ріжних галузей сільського господарства…………………………………….. 6.444.973 Облхунок № 7918 рік Карбованці. 272 8 Допомога на загальні заходи по розвитку та поліпшенню різних галузей сільського господарства……………………………...……………….. 559.302 Разом………………………………………………………………………………….6.439.682 Департамент Хліборобства. 273 1 Утримання центральних установ……………………………………….. 307.984 274 2 Утримання місцевих установ……………………………………………... 110.256 275 3 Різні видатки адміністрації……………………………………………….. 48.465 276 4 Різні видатки по урядуванню…………………………………………….. 28.000 277 5 Утримання техніків по сільсько-господарській частині…………………... 281.700 278 6 Загальні заходи по розвитку та поліпшенню різних галузей сільського господарства………………………………………………………….. 649.750 279 7 Допомога на загальні заходи по розвитку та поліпшенню різних галузей сільського господарства……………………………………………... 4.380.000 Разом………………………………………………………………………………….5.806.155 Відділ Скотарства. 280 1 Утримання центральних установ……………………………………….. 70.800 281 2 Різні видатки адміністрації……………………………………………….. 16.000 282 3 Утримання техніків по сільсько-господарській частині…………………... 99.375 283 4 Загальні заходи по розвитку і поліпшенню скотарства………………….. 1.412.500 284 5 Допомога на загальні заходи по розвитку і поліпшенню скотарства…... 1.150.000 Разом………………………………………………………………………………….2.748.675 Департамент Сільсько-господарської Економії, Статистики та Кооперанції. 285 1 Утримання центральних установ……………………………………….. 220.057 286 2 Різні видатки адміністрації……………………………………………….. 8.000 287 3 Різні видатки по урядуванню…………………………………………….. 1.378.525 288 6 Розвиток і заохочення кустарної промисловості………………………….. 235.000 Обрахунок на 1918 рік Карбованці. Допомоги волостям, сільсько-господарським спілкам і артілям на розвиток та удоскона- лення кооперативного збутку і переробу про- дуктів сільського господарства. 80,000 Разом... 1.921.562 Департамент Земельних Поліпшень і Сіль- ського Будівництва. 290 1 Утримання центральних установ.... 420.762 291 2 Утримання місцевих установ... 1.520.083 292 3 Річні видатки адміністрації...... 66.156 293 5 Загальні заходи по розвитку і поліпшенню різних галузей сільського господарства... 77.000 294 6 Господарські операції скарбу по земельним поліпшенням.... 1.300.000 295 7 Господарські операції скарбу по сільському будівництву... 1.150.000 Разом... 4.534.000 Лісовий Департамент. 296 1 Утримання центральних установ.... 955.137 297 2 Утримання місцевих установ... 4.585.436 298 3 Річні видатки адміністрації...... 271.728 299 5 Утримання нижчих шкільних закладів... 91.567 300 6 Заходи заохочення лісоводства.... 1.307.149 301 7 Будування та ремонт будинків...... 100.000 Скарбові операції. 302 9 Роботи по упорядкуванню скарбових лісів... 1.897.500 303 10 Лісові операції...... 15.231.565 304 11 Курорти і дачні участики.... 54.180 305 12 Виплат поборів з скарбового майна... 1.800.000 Разом... 26.294.422 Ветеринарний Департамент. 306 1 Утримання центральних установ.... 77.226 307 2 Утримання місцевих установ... 638.930 308 3 Річні видатки адміністрації...... 56.412 309 4 Різні заходи лікарські та по боротьбі з по- шестними хворобами I 150.000 Разом I 922.568 Можовий Департамент. 310 I Утримання центральних установ... 126.233 311 2 Утримання місцевих установ... 7.779.997 312. 3 Різні видатки адміністрації.... 35.983 313 5 Утримання середніх шкільних закладів... 314.974 Разом.. 8.257.187 Відділ Констраводства. 314 I Утримання центральних установ... 149.274 315 2 Різні видатки адміністрації.... 46.650 316 3 Будування та ремонт будинків... 50.000 317 4 Заходи заохочення конезаводства та коноводства... 70.000 318 5 Пенсії та пенсійні допомоги від скарбу ... 37.700 Скарбові операції. 319 .6 Утримання державних кінових установ... I.736.694 320 ? Виплат поборів з скарбовою майна.... 140.000 321 8 Операційні видатки... 4.319.000 Разом.. 6.549.318 Разом по Міністерству Земельних Справ.... 87.476.838 МІНІСТЕРСТВО ПРОДОВОЛЬЧИХ СПРАВ. 322 I Утримання центральних установ... 4.619.708 323 I² Утримання центральної ревізійної комісії при Міністерстві Продовольчих Справ.... 106.562 324 2 Утримання місцевих установ... I.576.514 325 3 Різні видатки адміністрації.... 543.445 326 3² Різні видатки по ревізійній комісії... 8.000 327 5 Допомоги різним організаціям та інституціям на позадження робіт, які зв'язані в харчу- ванням населення... 3.000 328 6 На утримання наукових, досвідних та вразкових інституцій……………………………... 32.915 Скарбові операції. 329 7 Операційні видатки по цукровій операції……………….. I.244.919,819 Разом по Міністерству Продовольчих Справ………………………………………...I.251.810.053 ВІЙСЬКОВЕ МІНІСТЕРСТВО. Головна Інтендантська Управа. 330 1 Утримання центральних установ………………………………………... 862.915 331 2 Утримання місцевих установ………………………………………….. 5.070.300 332 3 Різні видатки адміністрації………………………………………... 300.100 333 4 Різні видатки по урядуванню………………………………………... I80.000 334 5 Умундурування та лаштування………………………………………... 4.566.248 335 6 Х арчування……………………………………………………………... 82.016.I00 336 9 Грошове постачання…………………………………………………….. 6I.175 .50 337 10 Грошове постачання служачим корпусних та дівізійних інтендантств………... 3IO.OOO 338 I2 Обоз…………………………………………………………………….. 200.000 339 I3 Подорожні та поштове-телеграфні видатки…………………………………... 2.I9O.500 340 Окр. На фермування нових військових та аравково-осталінофрукторських частин…… I3.OOO.OOO Разом……………………………………………………………... 169.872.I08 Головне Артилерійське Управління. 34I I Утримання центральних установ………………………………………... 557,400 342 2 Утримання місцевих установ………………………………………... 2.I82.370 343 4 Різні видатки по урядуванню………………………………………... 29.600 344 5 Голубвання артилерії, зброї та предметів арти- лерійського постачання………………………………………... I4.2I0.272 1926 Обрахунок на 1918 рік Кербованці 345 7 Утримання, ремонт і коренення артилерії та зброї……………………………... I.280.000 346 9 Будування та ремонт будинків……………………………………..…………………. 267.000 347 II Невої і та пенсійні допомоги під скарбу………………………………………... 92.400 348 Окре мий Подорожні та поштово-телеграфні видатки………………………….. 220.000 остан нія. Разом………………………………………………………………………………….18.838.942 Головне Інженерне Управління. 349 I Утримання центральних установ…………………………………………………... 887.900 350 2 Утримання місцевих установ…………………………………………………….. 7.534.780 351 3 Різні видатки по урядуванню………………………………………………………. 6.000 352 4 Видатки по розташуванню війська……………………………………………….. 4.000.000 353 5 Інженерне майно……………………………………………………………………… II.274.235 354 7 Фахове навчання війська……………………………………………………………. I60.000 355 8 Ніжні видатки по утриманню війська……………………………………………... 25.000 356 9 Видатки по науковій і навчальній частинам…………………………………….. 201.139 357 II Необоронні будівлі……………………………………………………………………… 51.000.000 358 Окре Подорожнє грошове постачання та поштово-те- остан лографні видатки………………………………………………………….. 162.500 нія. Разом………………………………………………………………………………….75.251.544 Головний Військово-квартирний уряд. 359 I Утримання центральних установ…………………………………………………... 79.824 360 2 Утримання місцевих установ…………………………………………………….. I.569.037 361 3 Різні видатки по урядуванню………………………………………………………. 410 362 4 Видатки по розташуванню війська……………………………………………….. 35.756.80I 363 6 Необоронні будівлі……………………………………………………………………… 370.000 Разом………………………………………………………………………………….37.776.072 364 1 Утримання центральних установ... 366.502 365 2 Утримання вікільних закладів.. 10.319.196 366 4 Будування та ремонт будинків... 403.897 367 Окре мий ост анній Річні видатки на потреби військових шкіл... 293.628 Разом 11.387.720 Головне Управління Генерального Штабу. 368 1 Утримання центральних установ... 2.318.548 369 2 Утримання місцевих установ... 7.470.884 370 5 Річні видатки по урядуванню... 717.000 371 6 Перевіз війська, некрутів та ладунку по за- лізницях... 1.230.000 372 7 Перевіз війська та ладунку по водних , грун тових і шосейних шляхах... 1.149.000 373 8 Видатки по науковій та навчальній частинам.. 42.000 374 Окре мий ост анній Річні видатки... 4.565.699 Разом 17.493.131 Головна Геодезична Управа. 375 1 Утримання центральних установ... 587.850 376 2 Утримання місцевих установ... 165.850 377 3 Річні видатки адміністрації... 4.100 378 4 Топографічні та картографічні роботи... 32.300 379 5 Приспособлення та улаштування помешкань і технічних установ... 880.000 380 Окре мий ост анній Непередбачені видатки... 362 Разом I.720.462 Розрахунок за 1-й рік Нараховано: 381 1 Утримання центральних установ 766.960 382 4 Річні видатки по урядуванню 15.000 383 5 Виторги та допомоги 40.949 384 8 Допомоги по різним випадкам 62.700 Разом 885.609 Головна Військово-Санітарна Управа 385 1 Утримання центральних установ 373.400 386 2, 3, 4 Утримання місцевих установ 5.720.920 387 4 Постачання врмії медичним матеріалом 443.500 388 6 Утримання лазаретів 4.767.997 389 6 Видатки по науковій та навчальній частинам 713.960 Разом 12.024.677 Головне Військово-Ветеринарне Управління 390 1 Утримання центральних установ 138.191 391 2 Річні видатки 542.730 Разом 680.921 Головне Військово-Ординаційне Управління 392 1 Утримання центральних установ 413.555 393 2 Утримання військово-судових установ 2.330.270 394 4 Річні видатки по урядуванню 490.900 Разом 3.234.725 Канцелярія Військового Міністерства. Обрахунок на 1918 рік. Парламент 395 1 Утримання центральних установ........... 1.419.526 396 3 Різні видатки адміністрації............... 200.400 397 Окре Різні видатки......................... 1.347.475 мий остач ній Разом.............................. 2.967.401 Разом по Військовому Міністерству.... 352.101.302 МОРСЬКЕ МІНІСТЕРСТВО. 398 1 Утримання центральних установ........... 1.842.542 399 2 Утримання місцевих установ............. 1.910.446 400 3 Утримання портової міліції............... 376.688 401 4 Різні видатки адміністрації............. 261.472 402 5 Різні видатки по урядуванню............ 99.750 403 6 Уиундурування........................... 43.830 404 7 Харчування............................. 236.848 405 8 Грошове постачання...................... 7.473.734 406 9 Видатки по факовому навчанню команд флота... 12.000 407 10 Перевіз чинів, команд і ладунку.......... 284.890 408 11 Подорожні та поштово-телеграфні видатки.... 179.727 409 12 Різні видатки по утриманню команд флота... 54.000 410 13 Плавання суден.......................... 14.037.485 411 14 Утримання Головного Гідрографічного Управлін- на......................... 50.065 412 15 Видатки по залевпеченю безпечності плавання 2.006.538 413 23 Готування предметів по мінній частині, радіо- телеграф і та сигналізації........... 600.000 414 35 Устрій портів і служби зв'язку.......... 38.300 415 40 Утримання портів з заводами і майстернями... 501.998 416 31 Чинність заводів та майстерень......... 138.487 417 42 Утримання церквіз і духовництва морського відомства................................................... 53 391 418 43 Видатки по лікарській частині.............................................................................................. 1.107.140 419 45 Різні видатки по науковій та навчальній частинам......................................................... 1.300 420 46 Утримання військово-морських судових установ та місць залучення........................... 171.389 421 47 Допомоги по різним видадкам................................................................ НАЦІОНАЛЬНІ ВИДАТКИ. ВИДАТИ ДЕРЖАВНИМ ОРГАНІВ. ЧЕТЬ МАНСЬ НА ГОЛОВНУ КАЗНУ І 431 1 Формування окремого корпусу……………………………... 10.000.000 432 2 Таємні видатки……………………………………..………. 10.348.752 433 3 Позичкові видатки на утримання різних армій……………... 26.000.000 Разом………………………………………………………….. 46.348.752 КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ МІНІСТРІВ. 434 1 Допомога людності, яка потерпіла від вибухів в м.м. Київі та Одесі………………………………………... 1.332.500 Разом по вищим державним установам…………………….. 47.681.252 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ. По загальній частині 435 1 На видатки, які зв'язані з війною та її наслідками………... 147.724.343 МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОГО ЗДОРОВЛЯ І ОПІКУВАННЯ 436 1 Беретьба з холерою та іншими постійними…………………... 9.635.000 МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ. Департамент Державної Скарбниці. 437 1 Допомога Західній Українській Республіці…………………... 6.000.000 Кредитова Канцелярія. 438 1 Утворення основного капіталу Державного Банку…….. 100.000.000 439 2 Утворення оборотних коштів Державного Земельного банку………………………………………... 50.000.000 440 3 Утворення фонду на видачу позичок земствам та містам.. 80.000.000 441 4 На видавання на короткий термін позичок кооперативам, які зосереджуються службовими центральним установ………………………………………... 2.000.000 443 5 Постачка Повільковому Посольству на допомогу озброєним 1.000.000 Разом ………… 238.000.000 Рахунок по Міністерству Фінансів 239.000.000 МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ По тимчасовій частині 443 1 На покриття витрат за 1917 рік…………………………… 1.930.147 МІНІСТЕРСТВО ВИЛЯХІВ. 444 1 Провадження розвідки нових скарбових заліз- ниць………………..………………………………………... 20.160 445 2 Будування залізниць…………………………………………………... 49.325.511 446 3 На збільшення витрат оберонних капіталів за- лізниць………………………………………………………….. 98.500.000 447 4 На забудування порожніх земель м. Києва……………... 11.170.000 448 5 На видатки, які за'язані в мінною та її на- слідками……………………………………………….. 14.018.660 Разом по Міністерству Виляхів ………………... 168.034.331 МІНІСТЕРСТВО ТОРГУ І ПРОМИСЛОВОСТІ. 449 I Річні видатки……………………………………………….. 199.926 МІНІСТЕРСТВО ПЕРЕДОБОВИЧИХ СПРАВ. 450 I Утримання органів Міністерства по ліквідації передових організацій………………………………………... 144.320 451 2 Видатки по постачанню необхудних на Україну військ держав згоди та Одеського гарнізону.. 10.000.000 Рахунок по Міністерству Предовольчих Справ………... 10.144.320 МІНІСТЕРСТВО ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ Відділ конезаводства. 452 I Видатки по відбору від людності пограбованих коней………………………………………... 990.900 ВІЙСЬКОВЕ МІНІСТЕРСТВО. Головна Інтендантська Управа. I На видатки, які зв'язані з війною та її на- слідками 203.323.346 Головне Артилерійське Управління. II На видатки, які зв'язані з війною та її на- слідками 11.576.861 Головне Інженерне Управління. I На видатки, які зв'язані з війною та її на- слідками 123.299 Головний Військово-Кватирний Уряд. I На видатки, які зв'язані з війною та її на- слідками 13.362.230 Головна Шкільна Управа. I На видатки, які зв'язані з війною та її на- слідками 783.510 Головне Управління Генерального Штабу. I На видатки, які зв'язані з війною та її на- слідками 12.207.448 Головний Штаб. I На видатки, які зв'язані з війною та її на- слідками 215.950 Головна Військова Санитарна Управа. I На видатки, які зв'язані з війною та її на- слідками 10.952.877 Головне Військово-Територіальне Управління, Обрахунок на 1913 рік Карбованці 461 I Видатки, які зв'язані з війною та її наслід- ками...................................................7.619 Головне Військово-Юридичне Управління, 462 I Видатки, які зв'язані з війною та її наслід- ками...................................................345.425 Канцелярія Військового Міністерства. 463 I Військовий Фонд......................................25.000.000 464 2 На видатки, які зв'язані з війною та її на- слідками.................................................77.413.000 Разом...........................102.413.000 Разом по Військовому Міністерству..................355.311.565 МОРСЬКЕ МІНІСТЕРСТВО. 465 I На видатки, які зв'язані з війною та її на- слідками.................................................98.677.797 ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ. 466 1 Утримання Контрольних частин на залізницях, і Суду юстиції...............................1.211.305 467 2 Утримання тимчасових військових комісій Румун- ського і Південно-Західного фронтів..................565.000 468 3 Утримання попереднього та фактичного контролю над роботами в комерційних портах...........167.422 Разом по Державному Контролю......................1.943.727 РАЗОМ НАДЗВИЧАЙНИХ ВИДАТКІВ.. 1.081.383.368 ВСЬОГО ЗВИЧАЙНИХ І НАДЗВИЧАЙНИХ ВИДАТКІВ 5.346.785.634 Міністр Фінансів Вес Мазуренко Директор Департаменту Державної Скарбниці Ледіго-Юрчик ПЕРЕЛІК ПАРАГРАФІВ ПРИБУТКІВ ПО ФІНАНСОВИМ КОНТОРСАМ МІНІСТЕРСТВ ТА ГОЛОВНИХ УПРАВЛІНЬ НА 1918 РІК. Обрахунок на 1918 рік Карбованці ЗВИЧАЙНІ ПРИБУТКИ. БУВША ЦЕНТРАЛЬНА РАДА. I. 32 Допомоги державній скарбниці з сторонніх джерел………………………………………... 210.487 ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ. 2 22 Оброочні статті та промисли……………….. 176.500 3 25 Скарбові заводи, технічні заклади та склади 681.938 4 31 Повернення дрібних та кадрових виплат………... 530.073 5 34 Різні дрібні та випадкові прибутки………….. 122.959 Разом по Державній Канцелярії………... 1.511.470 КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ МІНІСТРІВ. 6 22 Оброочні статті та промисли……………….. 453.785 7 34 Різні дрібні та випадкові прибутки…………... 9.889 Разом по Канцелярії Голови Ради Міністрів………... 463.674 МІНІСТЕРСТВО ІСЛОВІДАНЬ. 8 22 Оброочні статті та промисли……………….. 7.709 МІНІСТАРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ. 9 22 Оброочні статті та промисли………………... 12.000 10 32 Допомога державній скарбниці з сторонніх джерел 17.000 11 34 Різні дрібні та випадкові прибутки…………... 107.400 Разом……………………………... 436.400 ПО ПОШТОВО-ТЕЛЕГРАФНІЙ ЧАСТИНІ. 12 19 Поштовий прибуток………………………….. 24.569.000 Порядок розпису 13. 20 Телеграфний і телефонний прибутки ………… 40.030.000 14. 22 Оброочні статті та промисли…………………... 9.433 15. 31 Повернення позичок та інших видатків…….. 43.500 16. 32 Допомога державній скарбниці з сторонніх джерел………………………………………... 1.127.145 17. 34 Різні дрібні та випадкові прибутки……….. 65.500 Разом ………………………………………… 65.844.578 Разом по Міністерству Внутрішніх Справ…….. 66.280.978 МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОГО ЗДОРОВЛЯ І ОПІКУВАННЯ. 18. 22 Оброочні статті та промисли…………………... 5.275 19. 31 Повернення позичок та інших видатків…….. 1.134.705 Разом по Міністерству Народного Здоровля і Опікування……………... 1.139.980 МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ СКАРБНИЦІ 20 22 Оброочні статті та промисли…………………... 500 21 26 Прибутки від скарбових капіталів та банківських операцій………………………………………... 1.500 22. 31 Повернення позичок та інших видатків…….. 2.660.300 23. 32 Допомоги державній скарбниці з сторонніх джерел………………………………………... 2.001.500 24. 34 Різні дрібні та випадкові прибутки……….. 1.092.200 Разом ………………………………………… 5.756.000 ДЕПАРТАМЕНТ ПРОСТИХ ПОДАТКІВ 25. 1 Податки поземельні, з нерухомого майна та подати …………………………………………... 22.261.000 26. I Державний доходовий податок…………………………… 75.000.000 27. 2 Державний промисловий податок…………………………… 53.495.000 28. 3 Побір з прибутків від грошових капіталів………………… 7.300.000 29. II Оплати первої, судові, канделярські та за запису документів…………………………………………………………… 52.390.200 30 I2 Оплати з переходячого майна………………………………… 27.025.000 31. 15 Оплати з убезпеченого від вогню майна………………… 600.000 32. 16 Оплати різних назв…………………………………………… 9.648.000 33. 29 Не знесене викупне з селян………………………………… 401.000 34. 31 Повернення позичок та інших видатків………………… 503.000 35. 34 Різні дрібні та випадкові прибутки………………………… 135.000 Разом 248.755.200 ДЕПАРТАМЕНТ ПОСЕРЕДНІХ ПОДАТКІВ 36. 4 Побори з трунків………………………………………………… 18.738.000 37. 5 Тютюновий прибуток…………………………………………… 200.685.000 38. 6 Прибуток з цигаркових туток та розрізаного цигаркового паперу…………………………………………………………… 4.614.000 39. 7 Цукровий прибуток……………………………………………… 80.401.000 40. 7 Чайний прибуток………………………………………………… 1.200.000 41 7 Прибуток від продажу гральних карт………………………… 50.000 42. 8 Нафтовий прибуток……………………………………………… 150.000 43. 9 Сірниковий прибуток…………………………………………… 12.007.000 44 21 Прибуток від скарбоюї горільчаної операції………………… 350.900.000 45. 21 Прибуток від скарбової цукрової операції………………… 1.321.749.000 46. 22 Оброочні статті та промисли………………………………… 20.00 47. 34 Різні дрібні та випадкові прибутки………………………… 3000 разом………………………………………………………………………1.990.517.000 порядкові номери 48 I0 Митний прибуток……………………………………… 37.737.700 49 II Оплати гербові судові, канцелярські та з запису документів…………………………………………………………… 100.000 50. 22 Оброочні статті та промисли…………………………… 78.117 51. 31 Повернення лозичок та інших видатків………………… 37.000 52 32 Допомоги державній скарбниці з сторонніх джерел……………………………………………………………………… 2.628 53. 34 Різні дрібні та випадкові прибутки………………… 3.800 Разом: ……………………………………………………………… 37.959.245 ДЕПАРТАМЕНТ ЗАЛІЗНИЧИХ СПРАВ 54. I4 Побір з пасажирів та ладунку, які перевозяться ся залізницями в пасажирських та товаро посажірських потягах, і тимчасовий податок з пасажирів пакунків та ладунку, а також з перевезеної бавовни ………………………………………… 23.675.000 55. 32 Допомоги державній скарбниці з сторонніх джерел……………………………………………………………………… 17.000 56 34 Різні дрібні та випадкові прибутки………………… 243.000 Разом: ……………………………………………………………… 23.935.000 КРЕДИТОВА КАНЦЕЛЯРІЯ 57. 26 Прибутки від скарбових капіталів та банківських операцій…………………………………………………………… 1.000.000 58. 31 Повернення позичок та інших видатків………………… 2.150.000 Разом: ……………………………………………………………… 3.150.000 Разом по Міністерству Фінансів…………………………… 2.310.072.445 МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ по загальній частині 59 II Оплати гербові, судові, канцелярські та з запису документів………………… 185.900 60 I6 Оплати ріжних наяв…………………….. 36.000 61 31 Повернення позичок та інших видатків……… 93.400 62 32 Допомоги державній скарбниці з сторонніх джерел…………………………………….. 12.262 63 34 Ріжні дрібні та випадкові прибутки………... 3.230 Разом……………………………………… 330.792 ПО ТЮРЕМНІЙ ЧАСТИНІ 64 22 Оброцні статті та промисли ………………….. 112.500 65 34 Ріжні дрібні та випадкові прибутки…………… 6.519 Разом……………………………………… 119.019 Разом по Міністерству Юстиції……………….. 449.811 МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ 66 I6 Оплати ріжних наяв………………………... 47.550 67 32 Допомога державній скарбниці з сторонніх джерел…………………………………….. 1.176 Разом по Міністерству Закордонних Справ………………………………………... 48.726 МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОЇ ОСВІТИ По загальній частині 68 II Оплати гербові, судові, канцелярські та з запису документів…………………………… 500 69 22 Оброцні статті та промисли…………………... 553 70 31 Повернення позичок та інших видатків……… 15.000 Порядкові номери розпису 71. 32 Допомоги державній скарбниці а сторонніх джерел…………………………… 694.728 72. 34 Різні дрібні та випадкові прибутки ………………………………………… 400 Разом по Міністерству Народної Освіти……………………………………… 711.181 МІНІСТЕРСТВО ШЛЯХІВ. 73. 16 Оплати різних наявов ………………………………………………………… 32.000 74. 22 Оброочні статті та промисли ………………………………………………… 1.028 75. 24 Державні залізниці …………………………………………………………… 691.190.332 76. 31 Повернення позичок та інших видатків …………………………………… 348.600 77. 32 Допомоги державній скарбниці а сторонніх джерел ………………………… 546.830 78. 34 Різні дрібні та випадкові прибутки ………………………………………… 363.800 Разом по Міністерству Шляхів …………………………………………………… 692.482.640 МІНІСТЕРСТВО ТОРГУ І ПРОМИСЛОВОСТІ. 79. II Оплати гербові, судові, канцелярські та з запису документів ……………… 138.500 80. 13 Поробки з товарів і суден в портах ………………………………………… 3.000.000 81. 16 Оплати різних наявов ………………………………………………………… 355.500 82. 22 Оброочні статті та промисли ………………………………………………… 217.600 83. 31 Повернення позичок та інших видатків …………………………………… 30.500 84: 32 Допомоги державній скарбниці а сторонніх джерел ………………………… 40.000 85. 34 Різні дрібні та випадкові прибутки ………………………………………… 1.010.700 Разом по Міністерству Торгу і Промисловості ………………………………… 4.792.800 МІНІСТЕРСТВО ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ. 86. 22 Оброочні статті та промисли …………………………………………………… 318 Обрахунок на 1918 рік Карбованці Обрахунок на 1918 рік. Карбованці. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЕВ'ЯНОГО МАЙНА. 87. 22 Оброочні статті та промисли........... 17.000,674 88. 28 Прибуток від продажу нерухомого майна..... 905,000 89. 34 Ріжні дрібні та випадкові прибутки...... 12,900 Разом................... 17.918,574 ЗЕМЕЛЬНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ. 90. 31 Повернення позичок та інших видатків..... 150.076 ВІДДІЛ СІЛЬСЬКО ГОСПОДАРСЬКОЇ ОСВІТИ. 91. 31 Повернення позичок та інших видатків..... 140.000 92. 32 Допомога державній скарбниці з сторонніх джерел.. 4.000 Разом................... 144.000 ВІДДІЛ САДІВНИЦТВА. 93. 25 Скарбові заводи, технічні заклади та склади 1.600.000 ДЕПАРТАМЕНТ ЗЕМЕЛЬНИХ ПОЛІПШЕНЬ І СІЛЬСЬКОГО БУДІВНИЦТВА. 94. 25 Скарбові заводи, технічні заклади та склади 370.000 95. 31 Повернення позичок та інших видатків..... 82.000 Разом................... 452.000 ЛІСОВИЙ ДЕПАРТАМЕНТ 96. 22 Оброочні статті та промисли............ 220.000 97. 23 Лісовий прибуток................... 36.770,000 98. 31 Повернення позичок та інших видатків..... 500.000 99. 34 Ріжні дрібні та випадкові прибутки...... 181.870 Разом................... 37.671,870 ВЕТЕРИНАРНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ. 100. 16 Оплати ріжних наяв................. 2.000.000 Порядкові розписи МЕЖОВИЙ ДЕПАРТАМЕНТ. І01 II Оплати гербові, і судові, канцелярські та з запису документів. 1.000 І02 ЗІ Повернення позичок та інших видатків. 50.000 Разом. . . . . . . 51.000 ВІДДІЛ КОНЄЗАВОДСТВА. І03 22 Оброцні статті за промисли. 20.000 І04 25 Скарбові заводи, техничні заклади та склади. . . . . 740.000 І05 З1 Повернення позичок та інших видатків. . . . . . . 1.200 І06 34 Ріжні дрібні та випадкові прибутки. . . . . . . 600 Разом. . . . . . . 761.800 Разом по Міністерству Земельних справ. . . . . 60.749.638 МІНІСТЕРСТВО ПРОДОВОЛЬЧИХ СПРАВ І07 10 Побори з товарів, що видані центральним державам. . . . . 13.364.062 І08 25 Скарбові заводи, техничні заклади та склади. . . . . 43.923 І09 З1 Повернення позичок та інших видатків. . . . . . . 5.310.265 І10 34 Ріжні дрібні та випадкові прибутки. . . . . . . 5.391 Разом по Міністерству Продовольчих Справ. . . . . 18.723.641 ВІЙСЬКОВЕ МІНІСТЕРСТВО. ГОЛОВНА ІНТЕНДАНТСЬКА УПРАВА. І11 З1 Повернення позичок та інших видатків. . . . . 11.000.000 І12 34 Ріжні дрібні та випадкові прибутки. . . . . 204.000 Разом. . . . . . . 11.204.000 ГОЛОВНЕ АРТІЛЕРІЙСЬКЕ УПРАВЛІННЯ 113 25 Скарбові заводи, технічні заклади та склади 4.700.100 114 34 Різні дрібні та випадкові прибутки 2.600 Разом 4.702.700 ГОЛОВНЕ ІНЖЕНІРНЕ УПРАВЛІННЯ 115 24 Скарбові залізниці 2.100.000 116 25 Скарбові заводи, технічні заклади та склади 3.000.000 Разом 5.100.000 ГОЛОВНИЙ ВІЙСЬКОВО-КВАТИРНИЙ УРЯД 117 22 Оброчні статті та промисли 75.000 118 23 Прибуток від продажу нерухомого майна 13.000 119 34 Різні дрібні та випадкові прибутки 27.000 Разом 115.000 ГОЛОВНА ГЕОДЕЗИЧНА УПРАВА 120 25 Скарбові заводи, технічні заклади та склади 78.600 ГОЛОВНА ВІЙСЬКОВО-САНІТАРНА УПРАВА 121 11 Оплати гербові, судові, канцелярські та з за- пису документів 200 122 25 Скарбові заводи, технічні заклади та склади 20.000 123 31 Повернення позичок та інших видатків 1.000 124 34 Різні дрібні та випадкові прибутки 100 Разом 21.300 Разом по Військовому Міні- стерству 21.221.600 Порядкові розпису № 81 МОРСЬКЕ МІНІСТЕРСТВО. Обрахунок на 1913 рік Наробованці. 125 22 Оброочні статті та промисли 16.384 126 25 Скарбові заводи, техничні заклади та склади 100.000 127 31 Повернення позичок та інших видатків. 5.000 128 34 Різні дрібні та випадкові прибутки. 56.000 Разом по Морському Міністерству 177.384 ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ. 129 32 Допомоги державній скарбниці в сторонніх дже- рел... 636.820 Разом звичайних прибутків 3.179.680.934 НАДЗВИЧАЙНІ РЕСУРСИ МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ СКАРБНИЦІ. 130 1 Різниця між побутками та операційними видат- ками Головноуповноваженого по ліквідації має на інституції воєнного часу. 33.000.000 131 2 Різниця між прибутками та видатками по кош- торису Окремого Удільного Відділу Міністер- ства Земельних Справ, а також ротівка грошей бувшого удільного відомства, яка личилась на біжучих рахунках в приватних банках... 12.586.473 Разом по Міністерству Фінансів.. 45.586.473 МІНІСТЕРСТВО ШЛЯХІВ. 132 1 Від Управління по забудуванню порожніх земель Київа за роботи та матеріали... 1.000.000 МІНІСТЕРСТВО ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ. ВІДДІЛ КОНЄЗАВОДСТВА. 133 І Продаж одібранних від людності пограбованих коней, що ⅓ власників не знайдено. 1.000.000 МІНІСТЕРСТВО ПРОДОВОЛЬЧИХ СПРАВ. 134 І Від ліквідації організацій та інституцій воєнного часу. √ 1.830.134 135 2 Продаж затриманої мануфактури, махорки і тю- тюну. √ 2.833.501 Разом по Міністерству Продовольчих Справ... 4.663.635 ВІЙСЬКОВЕ МІНІСТЕРСТВО. ГОЛОВНА ІНТЕНДАНТСЬКА УПРАВА . 136 І Від продажу незадатного і непотрібного рухо- мого майна. √ 500.000 137 2 Від відділів комунікації за продовольчі про- дукти для військово-полонених. 1.500.000 Разом... 2.000.000 ГОЛОВНЕ АРТІЛЛЕРІЙСЬКЕ УПРАВЛІННЯ. 138 І Від продажу незадатного і непотрібного рухо- мого майна. √ 5.050.000 ГОЛОВНЕ ІМЕНІРНЄ УПРАВЛІННЯ. 139 І Від продажу незадатного і непотрібного рухо- мого майна. . . . . . . √ 250.000 Разом по Військовому Міністерству ... 7.300.000 МОРСЬКЕ МІНІСТЕРСТВО. Від ескільсатеції Черноморської та річної флотиллій ........................... 10.500.000 РАЗОМ НАДЗВИЧАЙНИХ ПРИБУТКІВ ......................... 70.050.108 ВСЬОГО ЗВИЧАЙНИХ І НАДЗВИЧАЙНИХ ПРИБУТКІВ ........... 3.249.731.092 Міністр Фінансів Васильченко Директор Департаменту Державної Скарбниці Левіцький ЗАГАЛЬНИЙ ЗВОД проекту роспису державних прибутків та видатків України на 1918 р і к. Державні прибутки. I. ЗВИЧАЙНІ ПРИБУТКИ. 1. Прості податки……………………………………… 158.056,000 2. Посередні податки…………………………………. 368.946,762 3. Оплати……………………………………………….. 119.232.350 4. Державні регалії…………………………………… 1.737.248,000 5. Скарбове майно та капітали……………………… 760.823.769 6. Вивласнення державного майна…………………... 918.000 7. Викупні оплати…………………………………….. 401,000 8. Повернення видатків Державної Скарбниці……… 30.097.245 9. Різноманітні прибутки……………………………… 3.957,858 Разом звичайних прибутків………………………….. 3.179.680.984 Перевищення звичайних видатків над такими ж прибутками - 1.035.671,282 крб. II. НАДЗВИЧАЙНІ РЕСУРСИ 10. Ріжниця між прибутками та операційними видат- ками Головноуповноваженого по управлінню і ліквідації організацій воєнного часу…………………………… 33.000.000 11. Ліквідація майна інституцій воєнного часу Мі- ністерствами Військовим та Продовольчих Справ…… 7.630,134 12. Ріжниця між прибутками та видатками по опера- ціям бувшого удільного відомства, а також ротів- ка грошей цього відомства…………………………… 12.586.473 13. Від Управління по забудуванню м. Київа за робо- ти та матеріали………………………………………... 1.000,000 14. Продаж одібраних від людності пограбованих ко- ней, що їх власників не знайдено…………………….. 1.000,000 15. Продаж затриманої мануфактури, махорки і тютюну… 2.833.501 16. Від відділів комунікацій за продовольчі про- дукти для військово-полонених………………………… 1.500,000 17. Експлуатація Чорноморської та річної флотилій… 10.500.000 Разом надзвичайних ресурсів………………………….. 70.050.108 Перевищення надзвичайних видатків над таки- ми ж прибутками…………… 1.011.333,260 крб. Загальний дефіцит по бюджету 2.097.004.542крб Покриття дефіциту: 18. Випуск зрідно законом 27 травня та 9 липня 1918 року (Д.В.№ 8 і 23) 40 серій білетів Дер- жавної Скарбниці………………………………………... 1.004.650,000 19. Від майбутніх кредитових операцій…………………… 1.092.354,542 Разом…………………………………………………….. 2.097.004.542 В С Ь О Г О …………... 5.346.735,634 Мініст Директор Держав Державні видатки. I. ЗВИЧАЙНІ ВИДАТКИ. 1. Вищі державні установи................................................... 17.018.312 2. Міністерство Головідань................................................. 20.941.040 3. " Внутрішніх Справ...................................................... 348.528.708 4. " Народнього Здоровля і Опікування............................. 36.681.540 5. " Інаної в................................................................. 475.183.561 6. " Стати і................................................................. ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА до проекту бюджета державних прибутків і видатків на 1918 рік. Проект першого Бюджету Української Народньої Республіки представляється Раді Міністрів з запізненням на цілий рік, коли всі прибутки на рахунок його повинні були вже поступити і коли не зроблені лише ті видатки, які можуть бути виконані на про- тязі пільгового терміну. Таким чином, представлений проект Бюджету в більшій своїй частині має характер виконавчої смети, або відчиту по державним прибуткам і видаткам за 1918 рік. Загальні ітоги бюджету. раз /в карбованцях/: Звичайні прибутки . 3.179.680.984 крб. Звичайні видатки . 4.265.352.266 " Дефіцит по звичайному бюджету . . . 1.085.671.282 " Надзвичайні ресурси . . . . . . . 70.050.108 " Надзвичайні видатки . . . . . . 1.081.383.368 " Дефіцит по надзвичайному бюджету - 1.011.333.260 " Всього прибутків - 3.249.731.092 крб Всього видатків- 5.346.735.634 кр Покриття дефіциту: I/ Від випущених білетів Державної Скарбниці .1.004.650.000 крб. 2/ Від ма"бутніх кредito- вих операцій . . . 1.092.354.542 " 2:097.004.542 крб. 2.097.004.542 карб. Загальний баланс роспису - 5.346.735.634 карб. Складання першого Українського бюджету проходило в зовсім виключних умовах і уявляло особливі труднощі, котрими й пояснюється його запізнення. Ще в кінці 1917 року уряд Центральної Ради мав на увазі приступити до складання бюджету, але бурхливі події того часу, недостаточне налагодження урядового апарату і потрясення, які переносили і центральні і місцеві адміністративні інституції, відсутність, завдяки цьому, матеріалів, необхідних для виробки фінансового плану державного господарства, - все це було великою перепоною для складання бюджету в перші місяці року. З першого часу істнування петьманського уряду, себ-то вже в травні місяці, всім відомствам запропоновано було в найближчий термін надіслати свої фінансові сміти, в котрі повинно було включити, як майбутні на останню частину року прибутки і видатки, так і данні про вже одержані Скарбницею прибутки і зроблені видатки з І січня, щоб, таким чином, бюджет обіймав весь 1918 рік. При Міністерстві Фінансів було засновано дві Комісії - Бюджетова і Фінансова. Перша для розгляду фінансових сміт і складання проекта бюджету, друга для розгляду законопроектів біжучого часу, які звязані були з необхідністю асигнування, коштів в Державної Скарбниці. В кінці червня 1918 року, коли відомствами сміти ще не були представлені, Рада Міністрів постановила обов'язати відомства надіслати фінансові сміти не пізніше 7-го липня. Однак, життя показало, що виконати цю постанову Ради Міністрів неможливо. Хоть більша частина відомств і надіслала свої сміти в призначений термін, але ці сміти в більшості зовсім не відповідали звичайним умовам складання бюджету, як з боку форми, так і з боку свого змісту. За відсутністю хоть яких-небудь нових законів, підвалинами порядку складання бюджету були загальні правила і форми, які вживалися в Росії. Однак, надіслані відомствами сміти, з огляду на новину діла, в більшій частині не відповідали цим правилам і були по стільки різноманітні по формам, що на протязі найближчих місяців: липня, серпня й вересня Департаменту Державної Скарбниці прийшлося шляхом попереднього перегляду сміт і інструктованим відомств – поступово виправляти їх зовнішню форму. Таким чином, було досягнуто приведення сміт в од номанітний лад, який давав би можливість потім прав- диво зробити загальний авід бюджету. І тільки з кін- ця вересня і початку жовтня можливо було почати роз- гляд сміт в Бюджетовій Комісії. З другого боку, з огляду на незакінчену організа цію центральних установ, відсутність у них зформова- них штатів, а також відсутність програму їх діяльні- сті, беручи на увагу поступову організацію місцевих установ і затримання, джуючи цьому, в одержанні з міст необхідних смітних матеріалів, сміти відомств, які були представлені в середині року, зупинилися в стані, який мало відповідав дійсності, як відносно прибутків, так і видатків. Багатьом відомствам прий- шлося неодноразово самим переробляти сміти по мірі з'ясування дійсних умов і вимог життя, одержання не вих матеріалів і затвердження штатів і нових законів фінансового змісту. З другого ж боку дуже великі змі- ни в смітах як прибуткових, так, особливо, видаткових були внесені як наслідки праці зазначених вище фінан- сової і бюджетової комісій і підкомісій. По скільки значні були всі ці зміни можливо забо- чити в слідуючої таблиці по де-котрим відомствам. НАЗВА СМІТ. Звичайні прибутки Звичайні видатки По сміті відомств По постановці бюджетної ко- місії Збільшення (+)/або зменшення (-) По сміті відомств По постановці Бюджетної Комісії Збільшення (+)/або зменшення (-). Мініст.Ісповідань - 7.709 ÷ 7.709 24235507 20.941.040 -3.294467 " Внутр.Спр. 47.224.303 66.280.978+19056.675 621484026 351404.225 -270079.801 " Народн.Здоровлі і Спікун LI39.980 LI39.980 без змін 56.016.532 36.681.540 -19.334992 " Юстиції - 449.811 449.811 без змін П7.125.604 106.292.7П -10.832.893 " Закорд.Спр. 31.775 48.725 ÷ 16.950 IЗ.982.94I 8.545 .097 -5.436.844 " Праці - - - 5.755.018 2.358.809 -3.396.209 " Земельн.Спр. 93.971.772 60.749638-33222.134 I5433229I 87,476.838 -66.855453 " Військ.Спр. 37.272.840 2L221.600 -1605L240 L5I2,37635 352.I01.302-1160.273.733 " Морське - I.69I.98I I77.384 -I.5I4.597 66.546.I65 9.9I9.728-56.626,438 Державний Контр. 636.820 636.820 без змін I4.I86.490 II.863.455 -2.323.035 М-во Торгу і Пром. 527.770 4,792.800 +4265.030 49.261.580 I8.883.500 -30.378.020 З огляду на відсутність бюджету і вироблених сміт відомств, усі біжучи їх вимоги повинні були провадитись шляхом окремих фінансових законопроектів позабюджетового характеру і надданням в роспорядження окремих Міністерств авансових кредитів, при умові рознесення їх надалі по окремим параграфам і статтям сміті. Ця величезна біжуча праця була завданням фінансової Комісії в складі представників відомств, урядових осіб Департаменту Державної Скарбниці, а також представників Державного Контролю. Цією Комісією по 1 січня 1919 року розглянуто 639 законопроектів фінансового характеру. Таких позабюджетових кредитів за- тверджено по 16 грудня 1918 року на суму коло 4.156.000.000 карб., не рахуючи законопроектів, які не були ухвалені Фінансовою Комісією, або Радою Міністрів, а також, які були зображені назад самими відомствами. Всі ці асигнування ввійшли надалі як необхідні елементи в сміти відомств і потім в загальний державний бюджет. Після представлення сміт відомствами, а також їх по- переднього виправлення в формальному боку, вони поступали на розгляд Бюджетової Комісії, праця котрої продовжувалась з кінця вересня і до кінця року.. По кожній окремій смиті оприч докладчика-представника відповідного відомства, призначалися два контр-докладчики: один з урядовців Департаменту Державної Скарбниці, чи з наорочито призначених Міністерством Фінансів фаховців-членів Бюджетової Комісії, другий від Державного Контролю. Кожна смита попередньо розглядалась в подробицях в Підкомісії в складі контр-докладчиків і представників відповідного відомства, потім передавалась на розгляд загальних зборів Бюджетової Комісії. Де-які відомства так і не представили своїх смит, а саме: бувша головна гетьманська квартира, державне секретарство / тільки за 5 місяців/ і Морське Міністерство. Всю працю по складанню цих смит довелося провадити Департаменту Державної Скарбниці, вкупі з представниками Державного Контролю і вищезазначених відомств /за винятком скажованої головної гетьманської квартири/; бюджетова праця провадилася по документам про фактичні видатки і одержані прибутки по цим відомствам. Як наслідок всієї цеї величезної, довгої і складної праці можна було Департаменту Державної Скарбниці скласти проект загального державного бюджету, а потім розглянути його в Бюджетовій Комісії тільки 30 грудня. Дефіцит по Бюджету у 1918р. і засоби його покриття. Загальні вищезазначені ітоги державного бюджету показують, що він зведений в дефіцитом 2.097.004.542 карб. З окрема, по звичайному бюджету дефіцит рівняється - 1.085.671.282 . карб., а по надзвичайному 1.011.333.260 карб. В сучасний мент Республіка для того, щоб провадить всі державні видатки, немає інших ресурсів, як тільки випуск паперових грошей-знаків Державної Скарбниці та Державних кредитових білетів. По останнім, які маються, відомостям на 23 грудня 1918 року в ужитку знаходилось українських державних знаків /оприч російських/ - 2.848.054.675 карб. По касах же Державного Банку, як видно з останнього балансу на 16 листопаду малось ще всіх кредитових білетів на 572.702.000 крб. Однак, випуск паперових грошей не являється покриттям дефіцита, бо він уявляє борг Державної Скарбниці Державному Банку, на которому формально лежить випуск цих грошових знаків в ужиток. Для дійсного покриття дефіциту 1918 року повинні бути знайдені інші засоби, а саме діаблиний кредито ві операції: Формально до таких було приступлено в середині 1918 р. в формі випуску і передачі Державному Банку 3,6% свідоцтв Державної Скарбниці на 1.000.000.000 крб. /Закони 27 трав. і 9 лип.1918 року/. 5 серпня поступило в портфель Державного Банку тимчасове 3,6% свідоцтво Державної Скарбниці на 500.000.000 крб а з надбавкою % по купону за міс. червень рахунок в Державній Скарбниці закредитован на 501.700.000 карб. 30-го серпня поступило друге тимчасове свідоцтво на таку ж суму а з % по купону за минулий час - 502.950.000 карб. Разом - 1.004.650.000 карб. на останню суму дефіцита (1.092.354.542 . карб.) засоби покриття повинні бути визискані Міністром Фінансів і затверджені в законодавчому порядкові. Питання про вияснення стану Державної Скарбниці. В звязку з питанням про покриття дефіциту 1918 року, а також випуск паперових грошей, уявляється дуже необхідним, щоб було з'ясовано питання про загальне становище Державної Скарбниці Української Народньої Республіки. Поперед усього необхідно підкреслити, що державний бюджет в вищезазначених цифрах, не уявляє вповні балансу державних прибутків та видатків України, за відсутносттю в ньому дуже важливої частини - балансу розрахунків по державним боргам і іншим фінансовим відношенням з Російським Урядом. Ці обопільні розрахунки поки що, як відомо, неможливо було з'ясувати, через що міркування про це необхідно відкласти до майбутнього часу. Але і окрім цього важного і не вирішеного ще питання потрібно було б з'ясувати становище Української Державної Скарбниці, яке було з початку окремого істнування Української Республіки і яке приблизно сходиться з початком бюджетового періоду 1918 року, себ-то, необхідно було б з'ясувати становище вільної готівки, чи навпаки дефіциту Державної Скарбниці на І січня 1918 р. З'ясування цього дуже важливого питання не може бути зроблено докладно за відсутністю для цього необхідних матеріалів. Навіть приблизно характеристику становища Державної Скарбниці дуже трудно зробити через те, що з одного боку ще не складено відчитів міністерства фінансів і Державного Контролю за 1917 рік, а з другого боку не мається певних і докладних відомостей від фінансових Палат про прибутки і видатки на протязі 1918 р. Але не лишнім було б привести хоть де-які данні і міркування, які освітили б порушене питання. На І січня 1918 року значилось в Скарбницях 8-ми Українських губерній такі коштовності: а/ готівкою в монеті і кредитових білетах - 25.114.466 карб., 6/ % паперами - 10.200 карб., а також в польових скарбницях південно-західного і румунського фронтів - готівкою - 11.410.668 карб. 06 коп., а разом - 36.535.354 карб. і 06 коп. До цієї суми необхідно було б додати: а/ Суми, які знаходились на І січня 1918 року в дорозі; б/ суми, які лічились за сторонніми джерелами по біжучим за їх рахунок видаткам; в/ вільні лишки від закінчених сміт попередніх років. Встановити розмір цих сум та лишків неможливо по причинам зазначеним вище, одначе, можна зауважити, що ці су- ми не дуже значні. Зазначена вище сума готівки повинна була бути зменшена на слідуючі суми: а/ невиконані смітні видатки по бюджетам 1917 та попередніх років; б/ Суми, які належать стороннім державам, як одержані за їх рахунок; в/ суми, які належать Держанному Банку по щоденним з ним рахункам; г/ суми, які належать приватним особам по поштовим переводам, одержаним в 1917 році і до кінця року не виплаченим. Розмір всіх цих боргів за відсутністю належних справоздань також не може бути з'ясовано. Але можна з певністю зазначити, що розмір боргів стороннім державам /п.б/ не дуже значний. Також певно не дуже значні суми переводів, які не були виплачені до кінця року /п.г/. Всі розрахунки Скарбниць з Банком по 1 січня 1918 року були надіслані інституціями Банку до Петербурзької контрори, котра, мабуть, провела ці розрахунки по своїм книгам, а через те розрахунки ті не можливо прийняти нам на увагу. Що ж торкається невиконаних смітних видатків по бюджетам 1917 та попередніх років /п.а/ то розмір їх досягає видимо, значної цифри, через те, що тільки по 1 червня 1918 р. /певних відомостів за останній час немає/ таких видатків по повідомленням Фінансових Палат зроблено на суму - 87.499.687 карбованців. Бюджет прибутків звичайних надзвичайних. Державні прибутки до кінця 1918 року по нижчезазначеним росписі, головним чином, обґрунтовані відомостями о фактичних прибутках за перші місяці року, а іноді і на певних відомостях майже за цілий рік. Через це можна чекати, що дійсне виконання прибуткової частини бюджету не дуже відхиляться від припущення по бюджету. Це однаково відноситься до прибутків як звичайних так і надзвичайних. Можливо про те припустити, що події, які мали місце в листопаді і трудні порушили нормальне поступлення прибутків. У всякім разі, складений проект бюджету повинен відзначатись більшою докладністю своїх обрахунків від бюджетів, котрі складаються в нормальний час за рік до їх дійсного виконання. З певністю можна зазначити, що бюджет, котрий складався б завчасно при теперішніх надзвичайних умовах мало б відповідав його виконанню, як це можна бачити з зазначених вище попередніх припущень відомств в середині року і цифр остаточно з'ясованих Бюджетовою Комісією в кінці року. Бюджет видатків звичайних і надзвичайних. Про бюджет видатковий цього сказати не можливо. Не дивлячись на дуже значні зміни, які зроблені Бюджетовою Комісією в попередніх видаткових припущених відомств, все ж таки суми видатків по проекту бюджету в дійсності можуть де-кілька відхилитись і при тому в бік їх зменшення. Згідно смітним правилам на протязі пільгового терміну, котрий тільки і залишається для виконання видаткової частини бюджету 1918 року вимагання поверхсмітних кредитів в рахунок цього бюджету не може мати місця. Таким чином, неможна передбачати збільшення видатків, опріч хіба в зовсім виключних випадках, можливих позакредитових видатків. Навпаки, видаткові припущення можуть змінитись в бік зменшення. Як не намагалась Бюджетова Комісія скоротити кредити, котрі вимагались відомствами, практично неможна було викреслити всі кредити, які в дійсності не зможуть бути використані до кінця року, а також на протязі пільгового терміну. Навіть кредити, які фактично по окремим законопроектам були вже асігновані і переведені на місця в багатьох випадках, напевне, не можна буде повністю використувати особливо по росподарським справам через брак матеріалів, робітничих рук і інших сучасних несприяючих обставин. Маючи на увазі всі ці міркування, можливо припустити, що зазначений по бюджету дефіцит в дійсності не дуже значно зміниться, як в бік його зменшення, так і в бік його збільшення. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА. МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ. Кредитова Канцелярія. Відділ Стіл Січня 1918 р. м. Київ. Виконуючи пропозицію Директорії Української Народньої Республіки, Міністерство Фінансів має честь при цьому представити проект закону про припинення обігу російських знаків Державної Скарбниці вартістю в 20 та 40 карбованців. При цьому Міністерство Фінансів вважає за свій обов'язок звернути увагу Директорії на нижеслідуюче: Затвердження Директорією У.Н.Р. цього закону проекту визначало-б неминуче провадження до кінця загального плану заходів в області гро- шового обігу, якою було намічено бувшим рет - менським урядом і який план повинен був за- ключатися в повільному обміні російських грошо вих знаків на українські з позбавленням пер- ших - прикмети законного платежного способа на Україні. Між тим проти доцільності такого обміну на нараді по грошовому обігу,яка утвор на нині при Міністерстві Фінансів, як з бо- ку теоретиків, так і з боку практиків фінансо- вого діла були висловлені серйозні заперечення. Далі Міністерство Фінансів вважає необхід- ним отмітити, що по технічним міркуванням про- вадження обміну російських знаків державної Скарб ниці в 20 і 40 карб. при знеладді пошт, теле- графів і залізничного транспорту не може бути здійснено в ближчому часі, позаяк для провад- ження цієї міри требеться завчасне постачання До Директорії Української На- родньої Респу- бліки. інституції Державного Банку і Скарбниць достат- ною кількістю грошових знаків. По викладенному міркуванню Міністерство Фінансів зі свого боку вважало б більш обереж- ним спинитися нині від провадження в життя за- кону про усунення росиийських грошових знаків ва- тистью в 20 і 40 карбованців з тим, аби пи- тання це було цілком вирішено в звязку, з за- шальним упорядкуванням грошового обміну на Украї- ні, котре розробляється Міністерством при участі представників економічної науки і видних спеція- листів - практиків. В.об. МІНІСТРА ФІНАНСІВ Вас Мазуренко Директор ПРО ПРИЙНЯННЯ ОБІГУ РОСІЙСЬКИХ ЗНАКІВ ДЕРЖАВНОЇ СКАРБНИЦІ ВАРТІСТЬЮ В 20 і 40 КАРБОВАНЦІВ. В зміну та доповнення належних управлень постано- вити: I. Російські знаки Державної Скарбниці вартістю в 20 и 40 карбованців, позбавляються, з дня видання цьо- го закону, права обігу на території України і не обов'язкові до приймання в платежі між приватними осо- бами. 2. До 31 Рудня 1919 року зазначені російські знаки Державної Скарбниці приймаються, за утриманням збору, встановленного в п. 3 цього закону, во всі платежі державним касам та державним кредитовим уста- новам, а також в уплату всіх залізничих зборів, як на державних так і приватних залізницях. Рівно до витику того-ж строку зазначені знаки Державної Скарб- ниці приймаються до обміну на українські грошові зна- ки установами Державного Банку, Скарбницями, Державни ми Ощадними Касами та іншими установами, по вказів- кам Міністра фінансів. Крім того до 1 Вересня 1919 року зазначені знаки приймаються у внески та в платежі всіма приватними кредитовими і кооперативними установами за утриманням зазначеного збору /п.3/.- 3. За обмін російських знаків Державної Скарбниці на українські грошові знаки утримується збор в роз- мірі 10 % з суми пред'явленних до обміну знаків. За значенний 10 % збор утримується також при прийманні, знаків Державної Скарбниці в платежі державним касам, кредитовим установам і залізницям /п.2/.- 4. При обміні російських знаків Державної Скарбниці на українські грошові знаки заховують правила, які встановлені для обміну ветхих кредитових білетів на нові. 5. Міністру Фінансів надається право визначати порядок обміну російських знаків Державної Скарбниці і, в особливості, встановлювати для окремих, кас, які проводять обмін, граничні суми, вище котрих зазначені знаки Державної Скарбниці не можуть бути пред'явлені до обміну одночасно однокою персоною. 6. Для провадження передбаченої /п.2 ц.з./ операції обміну, Міністру Фінансів надається право виробляти випуски знаків Державної Скарбниці та кредитових білетів пога передбаченою законом 28.4.1918 року граничної суми в 3.500.000.000 карбованців. 7. Цей закон матиме силу з менту його затвердження та припроводжується до виконання Міністром Фінансів по телеграфу. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА. МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ. Кредитова Канцелярія. Відділ 1. Стіл 1. Січня 3 1918 р. м. Київ. Про державну Українську гро- шову одиницю. В справі улаштування фінансів молодої Української Народньої Республіки, одним із завдань, маючи дуже велику вагу, повинно бути признано утворення здорового грошового обороту, здатного стати міцним базисом для господарського розвитку краю та утворення нормального державного бюджету. Але ж саме по шляху до розрішення за- значеної завдання, приходиться зустрічатися з надзвичайно великими трудностями. Російська Держава, в її прежньому складі, зоставила Українській Народній Республіці в наступство велими розстроєні умови грошового обороту, в виді переповнення ринку обезціненими па- піровими грошовими знаками, богатьох ріжних, иноді дуже мало пристосованих до функції грошей, сурогатів, різних місцевих грошей і т.п. При цьому, яке б то ни було золоте забезпечення всєї маси папірових грошових знаків, які обертаються на ринці, відсут - ствує, позаяк весь золотий фонд Російського Державного Банку залишився в роспорядженню Совітської Республіки. Фінансово-економічні ум ви Української Народньої Республіки теж мало погожі для грошового обороту. Дуже великі видатки, які впадають на Державну Скарбницю, не дають змоги в короткій строк знайти, для їх покриття, необхідних нормальних державних ресурсів, що примушує прибігати до випусків папірових грошей, як до джерела фінансових ДО РАДИ МІНІСТРІВ. коштів. Нарешті нормальна господарська продукцій- на діяльність, яка з'являється необхідною предпо- силкою здорового грошового обороту, возстановлю- ється, після перенесених взрушень, лише порівняль- но помалу, і на ринку по давньому в багатьох областях вбачається великий брак кращу. Перелічені обставини, самі по собі, здатні були б утворити дуже важкі умови грошового обо- роту і сильно утруднити заходи по його улашту- ванню. Але ж головне зло, від котрого страдає зараз грошовий оборот України, се ті органічні зв'язки, в яких він продовжує находитись з гро- шовим оборотом російської Совітської Республіки. Проте, завдяки безудержним, досягаючим, по мальчи ся відомостям, 150 - 200 міл. руб. на день, ви- пускам папірових грошей, крайньому безтоварью на ринку, а також загальним соціально-політичним об- ставинам Совітської Республіки, покунча здатність рубля має там ясно визначену тенденцію прибли- зитись до нуля. Ця тенденція, хоч і відповідно ослаблена, не може, при істинучих обставинах, не передаватись Українській валюті, вздувая тут то- варні ціни, розрушаючи всі господарські розчоти, упускаючи в очах населення віру грошам. Таким чином, для українського грошового обо- роту утворюється зовсім недопустиме, не маюче ніяких історичних прецедентів становище. Грошо- вий оборот регулірується на державним Урядом, а чожою державною владою; фінанси України, інтере- си народнього господарства, добро самих широких верствів суспільства приносяться в жертву зло - чинним експериментам, переводимим за рубежом. Тому первішим, самим пильним заходом в об- ласті грошового обороту зараз повинна бути при- зна на нова емансіпація української валюти від російської валюти. Тільки по розрішенню цього завдання можливо буде приступити до заходів даль- нішого оздоровлення і упорядочення грошового оборо- ту на Україні. Спробунки утворення самостійної української валюти предприймалися вже і раніш, в період Цент- ральної Ради. Вони не привели, однак, ні до яких результатів, в силу обставин того часу. Законами 19 Грудня 1917 року і І Березня 1918 року, кот- рі трактують про українську грошову одиницю, були вироблені, в основі, лише нові назви /карбованець і гривня/ для випускавшихся грошових знаків, але зовсім не самостійна українська валюта, позаяк статті законів, які вимагали заключення всіх умов в рублях, не були до сього часу скасовані або відмінені. Грошовою одиницею продовжував оставатись рубль і тільки в рублях могли і досі могут за- ключатись всі умови і вироблятись всі грошові роз- рахунки. Карбованець і гривня по істнуючому нині законодавству - лише певний вид грошових знаків в істнуючій рублевій грошовій системі, а не саме стійна, незалежна від рубля грошова одиниця. Та - ким чином зв'язки між українською валютою і ро- сійською залишаються і після законів 19 Грудня 1917 року і І Березня 1918 р. нерушними зо всіма витекаючими звідси для української валюти важкими наслідками. Описане вище становище річей вимагає зараз вжиття самих рішучих та строчних заходів в па- рямку повного відоткремлення української валюти від російської, утворення самостійної української грошової одиниці та позбавлення російських грошо- вих знаків права обороту на території України. Такого роду заходи, проведені без достатньої під- готовки та ступцевостн, повинні були б, однак, неминуче викликати значні труднощі в грошовому обороті, утворити великі невигоди та жертви для заселення і знов розстроїти с трудом налашуюче- ся господарське життя і торговий оборот, позаяк переважну масу знаходячись в обороті на території України грошових знаків складають грошові знаки російські, для легкого вилучення яких знаків необхідно більш або менш довгочасна доба та належна підготовка і організація відповідної операції. Тому, не поступаючись ні в чому принципами та кінцевими метами реформи, Міністр фінансів гадав би зберегати при проведенні цієї реформи в життя необхідну ступневість, викликаєму ніклуванням про інтереси населення та легкому теченню господарчого життя. У відповідності з цим, на думку Міністра фінансів, в сучасний мент належало б остаточно встановити в законодавчому порядкові природу та істоту української державної грошової одиниці. Як відомо, Центральна Рада призначала такою єдиницею перше /закон 19 Грудня 1917 року/ карбованець, який містить 17,424 широго золота, а декілька пізніше /закон І Березня 1918 р./ гривню, яка містить широго золота 8,712 долей. При вирішенню питання про те, на якій грошовій одиниці належить опинитись в сучасний мент, Міністерство фінансів вважає обов'язком указати, що питання це має політичне значення і тому воно його представляє на погляд Ради Міністрів. Як за карбованець, так і за гривню можуть бути приведені певні міркування з одного боку, золотий паритет має при сучасних умовах, за відсутністю розміну та неможливості росчитувати на скоре його відновлення, лише теоретичне значення, а з другого - карбованець представляє з себе грошову одиницю, найбільш близьку та звичну для населення, як по назві, так і по величині, відповідаючої російському рублю. Тому переход до карбованця сможе зробитись сливe непо - мітне і у всякому разі без яких би то ни бу- ло трудностей та осложнень для оборота. Ці міркування представляються окремо поваж- ними, коли прийняти на увагу, що й сам карбо- ванець, наперед до остаточного урегуліровання розстроєного війною міжнароднього грошового обо- роту, повинен личитись лише тимчасовою монетною одиницею, але що з нього населенню легше буде перейти на остаточну валюту, тоді, як в разі вибора гривні населення прийшлося б випробовати два переходи на нові грошові знаки /з рубля на гривні, з гривні на остаточну валюту/. Не - залежно від цього вибор карбованця представля- ється більш доцільним і по тій причині, що його, як теоретично наритетного рублю, буде лек- ше ввести на закордонний валютний ринок, котрий взагалі дуже консервативен і до появ нових ва- лот відноситься завше недовірчivo. Що ж торкається до гривень, то за них може бути приведено те міркування, що гривня, як більш дрібна грошова одиниця, скоріше прибли- жається до грошових одиниць середньої Європи /крона, марка, франк/, а з другого боку вона з'являється більш зручною счотною одиницею, ді- ляючися на 100 шагів, між тим як провадження рахівництва в карбованцях, ділящихся на 200 ма- гів, вшкилало б значні незручності. Крім встановлення природи основної грошової одиниці української валюти, необхідно далі, для придання закону дійсної сили, визначити, що всі умови, акти, рахунки повинні надалі писатись не инак, як в карбованцях /гривнях/, рівно як в тих же карбованцях /гривнях/ повинні вираховува- тись всі збори, поступлення, видачі, платіжі і т.п. В тому ж законі належить також визначити, що всі умови та зобов'язання давнішнього часу, виражені в рублях, підлягають виконанню в кар- бованцях /гривнях, по розціту дві гривні за 1 рубль/. Останнє правило, очевидячки, не поширю- ється на позики, заключені був. Російською Дер- жавною Казною, позаяк порядок їх оплати, у ви- падку приняття Україною на себе частини росій- ського борга, повинен би бути визначе міжнарод по правовим актом. В валюті Російської Що ж торкається до обороту на території України російських грошових знаків, представля- ючих найбільше зло в сучасних умовах грошового обороту, то по приведеним вище підставам, не- гайне вилучення їх з обороту неминуче викликало б великі труднощі в течії господарчого життя і було б зв'язано з великими жертвами для на- селення. Тому Міністр Фінансів гадав би тимча- сово, вперед до видання окремого по цьому пре- мету закону, допустити російські грошові знаки до обороту нарівні с карбованцями /гривнями, по розціту 2 гривні = 1 рубль/, але в тим, щоб при- першій до того змоги, вони були зовсім вилуче- ні з обороту. Про ближчі свої припущення по цьому предмету, Міністр Фінансів обов'язується представити до Ради Міністрів додатково. Представляючи при цьому на погляд Ради Мі- ністрів текст законопроекта про українську дер- жавну грошову одиницю, формулюючий приведені вище положення, Міністр Фінансів має за честь просити про його затвердження. - 1.0. МІНІСТР ФІНАНСІВ Василькевич ДИРЕКТОР ПРО ДЕРЖАВНУ УКРАЇНСЬКУ ГРОШОВУ ЕДИНИЦЮ. В доповнення та зміну належних управлінь поста- новити: 1. Державна Українська грошова одиниця є карбова нець, який містить 17,424 долей цирого золота. Кар- бованець розділяється на дві гривні, що містять по 100 шагів кожна. 2. Всі вирахування зборів, поступлень, видач, платіжів та всяких сум в грошових рахунках, актах та всіх взагалі умовах, рівно, як і всі платіжі, переводяться в карбованцях. 3. Виконання по умовах та зобов'язаннях, виник- ших до видання цього закону та визначених в рублях вчиняється в карбованцях по розчоту 1 рубль = 1 кар- бованцеві. 4. Російські грошові знаки, визначені в рублях, зберегають право обігу, по розчоту: 1 рубль = 1 кар- бованцеві, і обов'язкові до прийому во всі платіжі /п.п.2 і 3/, вперед до видання окремого по цьому предмету закону. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ вс. МІНІСТР ФІНАНСІВ Вас Мазуренко ПРО ДЕРЖАВНУ УКРАЇНСЬКУ ГРОШОВУ ЕДИНИЦЮ. В доповнення та зміну належних управлень постановити: 1. Державна Українська грошова одиниця є грив- ня, яка містить 8,712 долей цирого золота. Гривня розділяється на 100 шагів. Дві гривні складають карбова- 2. Всі вирахування зборів, поступлень, видач, платіжів та всяких сум в грошових рахунках, актах та всіх взагалі умовах, рівно, як і всі платіжі, переводяться в гривнях. 3. Виконання по умовах та зобов'язаннях, виник- ших до видання цього закону та визначених в руб- лях, вчиняється в гривнях, по розцінку 1 рубль = 2 гривням. 4. Російські грошові знаки, визначені в рублях, зберегають право обігу по розцінку: 1 рубль = 2 грив- ням, і обов'язкові до прийому у всі платіжі /п.п. 2 і 3/, виредь до видання окремого по цьому пред- мету закону. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ Вас Мазуренко Рада Міністрів посилання ви'їхала видалися цього закону до внесення його разом з законом про фракційний (див. експр.). ВСКИ З. 1.- З 1-го Серпня 1918 року російські кредитові рублі втрачають на Україні силу обов'язкового платіжного знаку і являються, як чужоземна валюта, предметом валютних актів. 2.- Всі кредитові інституції на Україні, які мають свої баланси в російських рублях, з 1 Серпня всі балансові рахунки означають в Українських карбованцях по розрахункові один рубль рівний одному карбованцю. 3.- Всі інші інституції на Україні, а також всі приватні особи, що мають зобов'язання і рахунки в російських рублях, на 1 Серпня всі ці рахунки і зобов'язання обо-значають в українських карбованцях по розрахункові один рубль рівний одному карбованцю. 4.- Після першого Серпня всі зобов'язання і рахунки, як кредитові, так і другі інституції і приватні особи повинні оплачувати замість рублів карбованцями. 5.- Всі акти і всі платіжі на Україні після 1-го Серпня повинні бути в українській валюті, як що участики акту не прийдуть до згоди про розчоти в якій-небудь чужоземній валюті за межами України. 6.- З 1-го Серпня всі платіжі податків державних,земельських і міських, а також уплата всякого мита і зборів повинна робитися українськими карбованцями. 7.- Як що з 1-го Серпня по 1-е Вересня хто-небудь захоче зробити уплату податків, мита або зборів російськими рублями, то всі урядові і приватні інституції повинні приймати рублі наперед до особливого розпорядження Міністра фінансів, по розрахункові один рубль рівний одному карбованцю. 8.- З 1-го Серпня по 1-е Вересня всі установи Державного Банку і всі Державні Ощадні Каси по такому ж розрахункові приймають російські рублі на біжучі рахунки і вкладки. 9.- З 1-го по 15-е Вересня прийом російських рублів установами, вказаними в ст.7 і 8 робиться по курсу 180 шагів за один рубль; з 15-го по 30-е того ж міся- ця - по курсу 160 шагів за один рубль, а після цьо- го строку російські рублі названими установами зовсім не приймаються. 10.- Обов'язковий курс для валютних актів на Укра- їні з російською валютою не встановлюється і надаєть- ся право на вільну згоду сторін, що беруть участь в акті. - У.Н.Р. ГОЛОВА Надзвичайної Фінансової Палу Голови Ради Міністрів. Місії М.Є. Кривецький -опатрон в ітням Укранську індії і іншою а заказа за об. модом се мтхіна отобороо моє 2 мая 1919 року м. Прага. -пр ож, як виїд сторужів над мдою ангав ен юмот Одержавши назначения Керуючим Міністер- ством Фінансів я ,придивившися до фінансо - тланцями аноум в вищої сі Немецького рід. мит вої ситуації України, зараз виніс переконання -в угоду чинде об ,хиль Миклен і Киреневський. -нім од мтхіодп овуд онжом ед кіль оп. університету 500 а тодоедеп Лижаннашкоб андоотса. Зтом яи то в найближчий будучині неминуче наступить крах.На такий стан фінансів складається, пер- ше всього те, що вже небаром вичерпається доготку, маху, індтО зсер од. ковавної отоновоо в желсе а і мтошкедею йнх-ед яд овмаком іншої Г поповнити її засобами в межах України,а дру- ге,що оборот нової грошової одиниці тисячий оп мигітван кмкнледен ішорі мтхіодсвеп тихоф 8 минркль винерудоло ернсідсб.алноїкім 003-021 блки. При таких стосунках я постановив, попе - ред усіх інших фінансових справ, повернути всі свої зусилля на розробку задач,які без- посередньо витикарть із такого критичного становища країни.До цього спокунало мене їх -оп ,інагт інвомудав ітен в мткнутює 5 нятом політичне становище України,яке не дозволяє займатися фінансовими і економічними рефор- мами. З метод добуті грошові знаки, які були замовлені і вироблені в Германії, і щоби одночасно промостити дорогу для обороту української грибни на закордонних ринках, а також щоби упо- рядкувати вельми важке питання про арештовані в Берліні і Відні українські конті я постано- сам особисто виїхати за кордон бо не вважав можливим поручити таке серйозне і одповідальне діло кому небудь із своїх співробітників, і при тому не бачив шкоди для бічного діла яке,яко чи- сто технічне тимчасово може виконуватися ким дру- гим. Для перевозу грошей із Берліна я мусив вишукати цілком безпечний і певний шлях, бо єдину дорогу че- рез Угорщину, по якій ще можно було проїхати до кін- ця марта, загородив болшевицький переворот в Будапешті. Проїжджачи межове пасмо між Галичиною і Чехією я особисто переконався, що через Стрий, Ужан, Ужгород обкімомен од і айзне хнаобот виятот коз і Кошиці можливо, при де-якій обережності і в залеж- ності від того, як пересувався Чесько-Мадярський фронт, перевезти гроші невеликими партіями по 150—200 мільйонів. Залізничне сполучення Галичини з Чехією переривається між Ужгородом і Кошицями на 120 верст, і це віддалення доводиться проїжджати на автомобілі. Марчі на увазі, що політика німців відносно України цілком неспевна, і з обави, що німці на далі їй енем скануюло останніх. Вони могли б арештувати й наші надруковані грибні, по- дібно як це вони арештували конті, а з другого боку, зважаючи, що чехи, в чому я особисто переконався , відноситься до України вельми доброзичливо, я після мкую іяр, князя іношор ттубод мотор-8 розмови з нашим Посолом у Празі, постановив вибра- ти овередком рб/ переховання наших грошей місто Прагу, перевезти туди по змозі як найбільше надру- кованих в Берліні грошей і вже з Праги, пересилати їх по мірі потреби на Україну.Прои той крайній случай,коли-б німці стали перешиняти вивіз наших грошей із Берліна, я маю на думці як найскорше організувати друковання гривен в самій Празі. Організацію перевозу грошей із Берліна я доручив, з відповідними своїми/вказівками від себе Фінансовому агентові Супрунові, і дав йому за співробітників Хомяка і Скнара. Супрун уже виїхав до Берліна,щоби роспочати вивіз грошей, і я гадаю,що приблизно 15-20 мая згідно з витиченими планами, особливо коли не перешкодять німці, перший транспорт уже буде до- ставленй до Станиславова,а слідуючі партії бу- дуть прибувати періодично, кожна через 2-3 тижні. Відправлений на Україну першу партію грошей я візмусь за виконання другої своєї задачі - ко- тування на кордонних ринках грошових української гривні. - Становище нашої гривні на європейських ринках трагічне, так само,як між іншим трагично становище тих осіб, котрі приїждять за кордон з гривнями, або навіть нештемпльованими коронами. Наприклад у Празі,яка по присуду долі починає робитися одним із осередків українського життя ні гривні ні нештемпльовані корони не мають зовсім ніякого значиння це по просту папир.Через це я перше всього постарався добитися визнання нашої гривни у Празі.Дуже міг би що до цього стати в при- годі Секретаріат Західної Області Української На- родньої республіки, коли б він у своїх договорах -/котрі він до речи сказати,заключає самостійно без відома нашого Уряду/- постановляв умовини пла- тіжа не коронами, як він це робить, а гривнями. Це необхідно не лише для нас, але і для вашої Галичини, бо й вона, перейде нареш- ти на гривні. Отже, підтримуючи гривні, вона тим самим буде підтримувати свою валюту. Введення в договори умови платіжка коронами мало б для Галичина рапт ще в тому разі, коли б вона свої корони перештемплювала. Але позаяк Га- личина через внутрішні політичні міркування цього зробити не може, то таким чином вона підтримує не свою а чужу валюту. У Празі я засував, що тутешні торгово-промислові кола дуже зацікавлені у тому, щоби завязати торгові зносини з Україною і я думаю використати цю обставину, щоби в тій чи іншій комбінації провести гривню на чешський ринок. З цього приводу, а також про інші питання у мене має бути цими днями побачення з чех- ськими Міністром Фінансів Рашиним. З Праги я при найближчій нагоді гадаю виїхати до Відня, щоби закінчити договори з нейтральними банкірами про котування гривні на нейтральних біржах. Окрім того у мене єсть вигляди на Італію, котра як мені удалося засувати також не від того завя- зати обмінну торговлю з Україною. Коли мені пощастить достатися в Італію, то я постараюсь і там промости- ти шлях для нашої гривні. Ринок Італії для України бажаний і важкий, це був би певний антантський ринок з котрим ми можемо й будемо мати зносини через Чорне Море. Коли Уряд бажає, щоби я поїхав до Італії, а може й в інші краї Антанти, то конче треба прислати мені відповідь і як найскоріш уповноваження на право заключати фінансові договори, яко Голови надзвичайної Фінансової Місії України. Одержав я відомості як від фінансового агента мінрелсвю в Берліні так і від фінансового агента у Празі, -воєн зажада і дало, що фінансова становище наших місій за кордоном критичне злет а ерною зборт от При такому стані я вважав для себе конечним - щоби таке становище місій не послужило показчиком нашого -наперед впком ішорд фінансового безладдя – дати Супрунові уповноваження знем від мінрелсвона виплатити 500.000 франків Французькій місії в Бер- -Ікон умот працдіандліні для Французької преси. На кінці, з огляду на -дсту-огтса і інде тяжке положення нашої гривни на Берлінській біржі маянд кинеходівон і і на грозячу можливість, що гривна сchezне також і малон мсеванн з і е з цього ринку, так само як уже счезла з Пражського рингу, я позволив тому же Супрунові підтримувати нашу Валюту ріжними фінансовими комбінаціями і вхо- дити в порузуміння з банкирами, при чому я обмежив можливу на сьому втрату одним міліоном марок. Ці розпорядження - в копії вони при цьому прикладаються – дав я Супрунові 28 квітня 1919 року., а 29 квітня я одержав від посла Славінського устне повідомлення про наступившу зміну кабінету на Україні і про передачу портфеля Міністра Фінансів іншій особі.З огляду на це я мушу звернути увагу Уряду на ці розпорядження; коли вони не будуть визнані ціле- відповідними, то в такому разі Уряд їх може зараз скасувати. З переходом портфеля Міністра Фінансів на другу особу я позбавлений права роспоряжання і предприймати що небудь у справі нашико арештування у Берліні і в Відні контів. Між іншим, я мав на думці все, що буде увільнено від арешту перевезти до Праги, позаяк зоставляти конто в німецьких руках являється для нас при данній політичній ситуації завжди небезпечним. Коли уряд поділяє мій погляд і вважає необ- хідним, щоби я це так зробив, то треба коче в тако разі, щоби мені прислано як найширші уповноваження не згадуючи, одначе, в них, що гроші можна перевози- ти до Праги. Одночасно з уповноваженням для мене треба, окрім того, підлати відповідаючи тому пові- домлення Рейх-Банкові в Берліні і Австро-Угор- ському Банкові у Відні. Оба ці повідомлення банкам вкупі з уповноваженням для мене і з наказами посłam у Відні 1 в Берліні що до вручення цих повідомлен- адресатам – можна прислати мені в Прагу, на адрес посольства. Повідомлення і уповноваження повинні бути скріплені державною печаткою! Відповідь на всі тут зазначені питання просив м я прислати мені як можна скоріше, окремим курье- ром. Все вищесказане мною представляю я також одночасно Головному Отаману Українських військ. в уряду утім втундевся усім в ен ан далло 8. ібооо -екіп іншема атудуб ен мною нлок; иншекдроповод іл заське ожом хі дяг? Іаєр уможет я от, иминдівонкля ан піолені згтоїнім клефтреп молохереп с і ишажаропою заади инведавовон в удосо утуда хинааттеве озилив інарпо у адуден од итемандрпевн . нітнох індії е і нікцей у оненаліау екуд ош, єон імуд ан аем я , миши жім отном ктлявтооє жравоп, итації од итезадерен үтшеғ дів У. Н. Р. Голова Надзвичайної Фінансової Місії М.В.Кривецький 24 вересня 1919 року м.Відень. В справі Надзвичайної Фінансової Місії за кордон я мав честь подати доклад 2/5 1919 р., копію ко- трого при своєму допуску. В додаток до свого самого має честь подати слідуюче. Зараз же після мого призначення 10/5 ц.р.Керу- вачем Міністерством Фінансів, я при тодішній фінансовій ситуації рішив, по питанню з нашими фінансами стоїть на стільки гостро, що його треба зараз же ратувати, при чому всю акцію перенести за кордон, де головним чином різними заходами фінансово-економічного характера можна було уратувати нашу фінансову політику. Положення тоді на Україні було таке, що міністру фінансів там нічого було робити, бо не було можливості - 2 - навіть думати про переводення в життє якої фі то не було фінансової системи. Для покриття видатків оставав ся друкарський станок, для улаштування котрого мною були взяті заходи по експедиції заготовки державних паперів, а тим часом я сам за кордоном міг зробити ду- же багато, а саме, заінтересувати фінансові й економіч- ні круги Антантни в нашій самостійності. Таку важку мі- сію з виглядом на успіх міг виконати тільки уповнова- жений Міністр Фінансів. Через те я вже тоді мав замір виїхати, але при- їзд до Станиславова межинародних банкірів для перего- ворів і заключення договору відносно контування нашої грошовини, а затим приїзд сербського і американського де- легатів, з якими мені приходилось дуже багато пересправ- ляти в справі визнання державності України і її Голов- ного Отамана Петлюри, і, розуміється, в справах фінансово- економічних, як от навязання зносин з Америкою, — це все спричинилося до того, що мій виїзд різаний 1-го квітня, відкладався з дня на день, і мені удалось виї- хати аж 15-го квітня. З представниками Антантни мені удалось у Станис- лавові завязати дуже гарні і сердечні відношення, і - 3 - цілком прихильно настроїти їх до нашої справи, і во- ни обіцяли давати свою піддержку, але й фактично по- чали це переводити в життя. Так, між іншими, вони їздили на польський кордон в справі завішення оружя, і обі- цяли мені допомогти в справі перерозу грошей із Гер- манії під антантським флагом, і зняти арешт з укр. конта в Берлінському Райффаанку. Був навіть вироблений цілий план при помочі югославянській і американській вивезти гроші із Вер- ліна. Це все повинно було здійснитися в Празі, де я мав з'їхатися з цими представниками для довершення діла. — Там = же в Празі, я роспочав називувати важкі стосунки з торговельною = промисловими кружами і під- готовляти грунт для котування нашої гроші. В послідній справі я вже почав переговори з Міністром фінансів Рамиком, і вже була тверда надія, що при дальших переговорах удалось би при заключенні тих чи інших фінансово = економічних з'обовязань по- ставити котування грошів в їхній на добрий грунт, а через їхню так само в інших антантських краях, особли- во в Італії і Англії, а наренті в нейтральних краях, як Швецарія, Голандія і інші. - 4 - Питання про котування української гри́вні необ- хідно було зв'язати з загальним питанням фінансово- економічної політики України взагалі, а з притягненням чужого капіталу на Україну з окрема. Для притягнення цього капіталу треба було вияснити і доказати діл- чам в сфері фінансового капіталу за кордоном корист- ність і практичність для них поміщення того капіталу на Україні і потребу приступити негайно тут, за ко- доном, до підготовчих робіт в цьому напрямі. Це питання я замірив підняти насамперед в Англії для того, щоби заінтересувавши тамошні фінансові і торговельно-про- мислові круги в справі поміщення свого капіталу на Україні, і торгвалі з нею, мало-по-малу підготувати ґрунт для української позички в Англії, щоби постави- ти на тверді основи українську валюту. Якби ця акція удалась хоч на половину, то тоді б це мало-б б величезне значиння для визнання України, яка б знайшла в згада- них кругах багато могутніх прихильників. На жаль, мені не довелося здійснити заруманих широких планів, бо вже в Празі, де я ледви встиг роспо- чату свою діяльність, одержав я офіціальну звістку, що я перестав бути українським Міністром Фінансів. Ця - 5 - вістка була прийнята мною до відома, але бачучи, що при такому стані здійснення всіх вищезгаданих фінансово- економічних планів являється неможливим, я зараз же написав обмірний доклад до Високої Директорії з прося- бою доручити мені вже не яко міністерстві, але просто я- ко голові Надзвичайної Фінансової Місії уповноваження на виконання вищезгаданої акції, тим більше, що уповно- важене названої місії яко такої, — без того, що на чо- лі її стояв Міністр Фінансів — являлось дуже обмеженим. Свій доклад я передав 2. мая н.р. через Пана Посла в Пра- зі для одправки на Україну. Тимчасом, очікуючи відповіді від Директорії я виїхав до Відня виконати те обмежене доручення, яке мала Надзвичайна Фінансова Місія, і яке зводилося до сповнення договору заключеного в Станиславові з меж- народними банкирами. Справа з банкирами була така: В кінці марта н.р. Міністерство Фінансів У.Н.Р.заключило з Самуїлом Коге- ном і О.Франком договір, по котрому ці тут названі куп- ці були обов'язані за відповідну провізію провести ко- тування української гривні на деяких закордонних бір- жах по найбільш вигідному курсу. Міністерство мало їм - 6 - дати в розпорядження 21,000.000 гривень (в карбованцях і гривнях) для проведення операції. Треба зазначити, що про який-небудь строк, в якому ці гроші повинні були поступити до рук названих кущів, не було в договорі ніякої мови. Приїхавши до Відня я розшукавши адреса обох вище- названих контрагентів, вислав їм запрошення на конферен- цію в справі валютного договору. Оказалося, одне, що Ко- гена у Відні не було. Про це повідомив одного з членів Місії 27/5 п.р. С.Франк листом, в якім він повідомляв, що С.Коген в червні буде в Відні, і що тоді С.Франк по- просить скликати конференцію. Незабаром також і С. Франк вийшов з Відня. Тимчасом українська справа взяла лихий оборот. По- ляки повели наступ на Галичину і заняли нафтяний район в Бориславі. Курс гривні катастрофічно понизився. Я з трівогою слідкував за ходом справ. Цікавий був я також, як вияжуться наші контрагенти, Франк і Коген, із вложе- ного на них договірного обов'язку, по якому вони мали прийняти і умістити наму гривні по гересічному курсу останнього місяця, сесто по курсу, який був до польсько- го наступу ! - ? - Коген і Франк не вернулися до Відня, як я при- близно 22/6 1919 р. одержав від Посла у Відні вістку, що вони мої надзвичайна Місія касується і по її забо- цяться вести яку-небудь акцію і витрачувати скарбові громі. Підписуючись без супереки цьому наказові я пере- дав громі призначені для виконання договору (21 мільон гривень в карбованцях і гривнях) Віденському Посольству, з тим, щоби Посольство поступило з банкирами по своєму міркуванню, при чому я одначе, разом з усіма членами Над- звичайної Фінансової Місії, заявив готовність, наколи Посольство завжди вважає за потрібне, взяти участь у засіданнях, які мали відбутися з банкирами. Під кінець червня ц.р. Коген і Франк з'явилися знову в Відні, і тоді відбулася (25 і 26 червня) конферен- ція в нашому Посольстві, в якій взяли участь: посол Ді- пінський, міністр Темницький, с.товарищ міністра Цегельський, західно-український Державний Секретар Вурачинський, я Кравецький і члени Надзвичайної Фінансової Місії Про- топопов, Москаленко і юрисконсульт Галіп, далі Коген, Франк і його син, та ще Др. Вальдман. На цій конференції Коген і Франк уперто заявили, що вони договір сповнити не можуть, бо вони продали гривні закордонним фірмам - 8 - не в квітні за сроком до кінця місяця, і не одержавши тоді грибель в України, попали в неустойку. Тепер їм гри- бель уже не треба; замість говорити про сповнення кон- тракту, Коген і Франк стали все більше й більше висува- ти справу поворювання їм шкоди заподіяної будь-то зе- рез недоставлення їм грибель у квітні 13 нашого року цим кунцим було сказано, що їх похота брати грибні сто- їть у звязку з понижением курсу грибні через Галицьку катастрофу, і то ніякої неустойки з боку Українського Уряду не має. Коли Коген і Франк перепродавли за сроком до кінця квітня грибні, яких вони не мали, то вони поступали крайнє легкомисло, бо в договорі з Міністер- ством ніякого сроку постановлено не було. Коген і Франк повинні були чекати, поки одержать грибні; не вчинивши того, вони поступали на свій страх і ризик і насмілки з їх поквапного постунку спадають на них самих. Дводенні переговори скінчилися безрезультатно. Коген і Франк вийшли з Відня, та виїжджаючи рішуче від- мовилися сповняти заключений договір, навіть коли б їм зроблено деякі полеглі. Став і п готовитися з Надзвичайною Місією до від'їзду на Вкраїну, в чому одначе стала на перешкоді -9- окупація Галичини Польками, яка загородила дорогу до дому. Другий = же шлях, через больнєвицьку тоді Угорщи- ну, був також замкнутий. Тепер робляться заходи, щоби Українці проживавчі у Відні могли проїхати через Ру- мунію; по одержанням відомостям руминське правительство цеї справи досі не рішило. За цим подає такі пояснення до праложеного при цьому громового одчоту. Склад закордонної Надзвичайної Фінансової місії був слідуючий: Члени: М.Кривецький С.Протопопов Д.Москаліна О.Шлікевич В.Флоринський Шлікевич в день виїзду відповівся їхати і подав про- хання про звільнення. Замість його членом місії був призначений доктор прав Т.Галіп, Вице-Директор Кредитової Касцеларії. Що торкається Н.Флоринського, то він мав окре- ме завдання із'учити систему ощадних кас та страху- вання в Австрії. В комісіях він був залічений тільки У. Літ. М. Є Кривецький Голова Казанської думи, своя місця 1919 р. 30 вересня. м. Відень. До Генерал-Військові Директорії Пана Мівецьк в Кам'янці-Подільському. В мережі повідоми Кривецьк м. р. – було уже тоді, яке до Високові Директорії і до Пана Головного Отамана прийшли представники Америки і Європи - долучено нові або подібність міністрів Франції вчинили законом Високові Директорії визнання в позбавленому повну за підписами членів Директорії, Ген. Мівецьк, Гетрулевська і Андрієвською і за скріпленням подібними Державними С. Кремарем и Корнинским Кредитом в 4,000,000 приблизно (комплі міліон) в лют було повне репродукція на секет- кі усім ухвалені того ж Високові Дирек- торії. З усього Кредита в 4 мільйони приблизно В тоді, ще ведов по мі скушенні ціли 2,530.000 прибен (два мільйони п'ятсот тридцять тисяч), яке що ведю з моїх розписок в Дов- навній Скандинвії, а решта узово Кредита 6 1,470.000 прибен (Мільон чотириста сімдесят тисяч) земо леся в Скандинвії не зрима мною. Подаром вилучковане до Великі відповісти і озирати подан ось - цілесний доклад про ще Великій Дипломатії. З любовнім поважанням М. Грибецький Коротілла Сидавка по відомість П. Кривенкого. З відошених П. Кривенкого від 24 вересня 1949 р. на сім'я Івана М. Унів у Води видно, що місців Кривенкого були одержані, не- ред відіздані за кордон, слідуючі суми: 1) 21.000.000 грив. Для згодом у зазначеній - усі гроші були узяви Івана П. Кривенкого до Челябського посолевства; 2) 665.000 гривень на узагальнених місць, з яких вищерано було по відомість, складеному в Кривих, 344.834 робочих, а решта в сумі 320.962 у. 92 штат були порівнано до Челябського посолевства. 3) 4.000.000 гривень, на підставі одержаного робочого, вадового за скаргою в відошених П. Кривенкого "Внесено Директором за нез- більше змінів й П. ч. Андрєйевського, Швець і Немрушина", що розподілилися держави Селегород Кривенкого", призначену відбуло "як цей здобув місці не узгоджено, сім'ї і не поглядаються надзвичайної місії. Тому, оголошена сумма і не поворотна в кра- їні П. Кривенкого, а й його слов було видано, що відійт в вагарок зі 4 міл. доньки, він дав би лишев тим, що одержав Оздаєї з рахунку фондом селегород Воручан- ков. Показаний вище усім в сумі 21 міл. грив. влив із 520. 962. п'гр. були порії мі- желевими поселянським кередовій Якуб м. Ф-в у Мідні (за винят. 4.000 соруб.) Цю було зроблено Комісією П. Крп- (за їхній передування до кордонних вечільно- і межжідну, країв меншо до загального вищі відношення - не видно. Чудно мислив , що в крає на об'єдн представляли розробленого канату на передувалим креси на арбіті міс- Уз було виміряно 32.800 гравов ; що ба годота , що були завдяки новій вивели з тисячами гладової канати. В котній практиці Ф. Мінісіра Во- кордонних справ П. Мелешкого мі- делевому посолку видно , що 26 мара 1947 р. в Синаміславові: п. крп- вичайний рамочив з дуже багаті, рекрецюваного П. Когеном і Ян- ком , умову про продаж грибев. Однак , кошаль на умова не могло була вилопана , п. Коген кідкіе замагали зрозумового відкладован- ня . В ласівдов удго Оммагалань , яка з'явилась рекрецюваном мравчору , юніо гелого п. кривевшим , П. Мелешкому? з уваги на моменти розрахункової канатами У.К.О. табишов необ'єд- ним рамочим з п. Когеном поду з умовою виннажа П. Когену 4.000 грибев відкладованої ; у їх котрі міліція зробив і були видані від розміщення Когена із цим звісно- даних в Посолевербі П. Кривецьким. Інших даних, що до роботи Ко- місії П. Кривецького, в позерезах приложених до Відношення 24 вересня 1947 р., не знаходиться. Були відоме що П. Кривецький в осені 1947 р. посилав доклади про свою діяльність безпосередньо на айс Дирек- ції У.К.Р. Тим підкреслює данні, що до Ото- вору з Когеном, ти відмінне свято- ря, до міліцарей уго договору ще була нулами в календарях Мідешевого Посолеверба. Загальна характеристика роботи П. Кривецького, в зв'язку з його кіль- кими, було подано Міністерству французів в донозі його відновлення 28 вересня 1947 р. під 2. Г. Андрей Микитченко Фомич Др Н. Тетяна До киад Ревіз. Комісієї всправі ревізії Супруна з 1 лютого 1919 р. до 20 кв. 20р. Стор. 35. З офіц. книг відтм., що Супрун мав в своєму розпорядженні 122,842.000 кар. авант., та 8,400,000 мар. чейн. Корочання вищого: 50,000,00 На размір кадок і на 3,400,000 ф. м. Нема ні одної газети, Книг саме не турбала від вальюта, і нема знадніш документів за радянські годи до купівлі валюти. В Києві книги мається Запись друкарства Лондер "Книга валикий Зинченко" по усім заподанням. Рідень 31/XII/1919 року. П. Лондер. Чекових книжок і кирементів Супризь не сдав. Видано Перепелиці 15.000 тв.грн. а не розписаних коштів. Усі гроші на переказ були згадані 8р. Радимовському, за якими Комітет Вороньєвою в 1,659,803 в той час, коли дійсна ціна умовних цих паперів була 4.214,875 т.шар 8р. Радимовському за куплення чека "Кенгейн Коп" 6,602,750 кім. шарок. 50% Записувалися вказівки від гуцульської мови санітету. Найчастіше по цій мові повість Вільш ніж 3 рази вижив Скнарь, був кричмар. Марта 2 березня 1919 р. і помер звідки певно від 17 лютого 1919 року Про тієї Скнаря прозвався травцем Валентином і був собі младший по 800 пів. магар. аж до квітня чи 1920 року. — Супрун одержав міжн. за 14½ міс., з них 159 днів був в роз'їзд але і 83 дні був хворий. 42Н, 350 кім. маєтк. Тужанко за 8 міс. 101,101 п. маєтк. 2-й Дунальтер та за Командировки 41,565 п. маєтку. Скнарт самі брав: позаминулого року та в минулому за 13 міс. 102,000 п. маєтк. Письмовий на дачу Радимовича. Вч. Терпеній музей - прив. освід. при видали командіро воєнна на приїзд до Бухареста 6,540 шт. оправд. док. келла і чову здь Певідомлю. п.Терпеній у Кирилівці 1919 р. 15,000 мл.грн. = 229,500 корон. На підставі повідомлення п. Ващенка - Таргетингу - яке власні закази з Товщі вимагається 37,270 шт. км. відгуку мена і неведомо Послуги. Вишило по декупер. курсі: Муководному = 550 дн. Трупевозному = 1,260 ам. дн. Україн-банку = 800 англ. дн. Имрагу видано Ан. фунт. 200. = 37,800 к. Тон. цзисд. 400 = 7,454 к. Маркиши = 35,000 к. Втралу 1919 р. Ваенцо 19 тралу 5.000,000 капон. 20 тралус 466,000 капон. Урадило Л. Розуму 17,5 мільйонів Задля ведмірдованих зорів, Якщо б він писав літаками на Україну, але вона зо- всім з Держ. придумала. Комитет упав від Ради н. Ванер. Бригадам 2041.000 коп. не виводити і перепровадити 26 вагонів з малими на Україну через Трумпінг Загинули і Потрапили в плен у зв'язку зі смертю (С-Я) по угоді: 281,5 тис. екз. Видані по грошових маєтках: Прем'єр-міністру видав Матрос акредитива: на 500.000 річ. шар. + 20.000 н. м. + 80,000 н. м. всі в жовтні 1919 р. Печер обезпечує видав 100.000 н. м Супруже під час того, як при зборі нею лімінтами видавати, коли 20 січня 1920 р. Смокиця = 56.000 п.ш. 25/1 січня Тасенгові = 30.000 п.ш. 11/1 січня Нікитин Узлебур = 12.000 п.ш. 11/1 по розпорядженню Кобан в розмірі 780 ам. дон., 150 ам. фо і 2000 п. шар. а всього марзана = 68,540 п.ш. 30/1 Якаване повидоржки Кінг-Адам за карданом = 25.000 п. шар. 19/І Цр-цві Суховеревському видано = 5,000 н.ш. 18/ІІ видано Кобачеву на рахунок "Кон авансу" = 10,000 н.ш. 3/ІІІ видано як аванс по угоді вартості місці чи Янг. А. Мат.=15,000 н.ш. х7/ІІІ У. Базилу = 10,000 н.ш. 4/ІІІ в рахунок видано з місця Дур А. Макаренка = 20,000 н.ш. Будано Игана у рове Ролонець 6/III " " =10,000 п.м. 10/III " " = 15,000 п.м. 30/III " " = 10,000 п.м. 30/III " " 400 чпд.=7,4154км " " 260 амф.=34,800 п.м. А всього Игана = 80,254 к.м. 8/III 1956. Переведено м. Рованській Кому членом на Вітчизну Реєрал ввізять, посольство власницького припису м. Коваль, від 8 січня — = 4,500,000 кор. тенгі. на покриття кредиторської держави В Терезні Ровенкові = 241,000 п.м. 26/III бутемисові = 10,000 п.м. 9 листопада 1919 р. по припису 56 Мешканців ведеться на умови письменства і відні. Полетні - = 225,833 коп. Ці гроші в книзах посольства не записані – остались в Римі Віку у розстріляннях Скнарзі і Супруни на підставі повідомлення проїзду Бєспаця: = 80,000 шт. м. З листопаду 1919 р. Супруни видали в Вікучу і багато на підставі пролашення Бєспаця = 81,500 шт. м. О. Степаненкові видано від передарі Японії і п. Радзярська купівлю моважів в Франції = 400,000 н.м. кілька моважів не було куплено і грошей не повернутих. — Копія ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У. Н. Р. трудня 23 дня 1919 р.Ставка ГОЛОВІ ТОРГОВЕЛЬНОЇ КОМІСІЇ У.Н.Р. ЗА КОРДОНОМ А. СЕРБИНЕЙКОВІ НАКАЗ Ч. 873 Д.С. I). З одержанем цього припинити витрачування коштів з п'ятиде- сяти мільйонного військового фонду, переданого торговельній Комісії Посольством У.Н.Р. у Відні. Витрати з цього фонду на охорону купленого для У.Н.Р. майна, а також на удержання персонального складу Торговельної Комісії та її агентів - переводити тільки після санкцій Ревізора військових Місій. Витрати з цього фонду на інші цілі можуть бути зроблені тільки по окремим в кождім випадку розпорядженням Верховної Влади У.Н.Р. 2). Американську валюту, яка мається в фонді на суму 204.735 д. (:двіста чотири тисячі сімсот тридцять п'ять доларів)- не витрачувати, зважаючи її нерухомим державним фондом. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ : Петлюра в.р. В.о.Голови Ради Народніх Міністрів Керуючий Міністерством Закорд.Справ Андрій Лівицький в.р. ПЕЧАТКА. В.о. Державного Секретаря П. Христюк в.р. З оригіналом згідно: Микленко, Скр Торг Ком УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА ДИРЕКТОРІЯ. RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE DE L'UKRAINE DIRECTOIRE. Міз Do Головного Фінансового Агента Г. Супруна в Києві Наказую видати Ташинсько- му Педагогічному Обдареневу розмірена тисяч корон (400.000) на рухи уповнова- жених представників вищезгаданого Мо- варисніка, а також повернути кошти подорожі представникам в розмірі дійсної витрати Уповноважений Директорії У.Н.Р. Член Директорії Ставанський М. Водяний Блиотом 1920 р. Згідкуваний Справами Директорії У.Н.Р. П. Млущинець УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА ДИРЕКТОРІЯ. RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE DE L'UKRAINE DIRECTOIRE. № 72 60 До Головного Фінансового Відомства Г. Супруна в Берліні Наказую видати Львівському Городянському Комітетові місту сот тисяч корон (600000) на рухи уповно- важення представництва зазначеного Комітета і повернути кошти подорожі, предсідникам в розмірі дійеної витрати. Уповноважений Директорії У.Н.Р. Член Директорії Сукачев м. Відень 5 лютого 1920 р. За Керуючим Справами Директорії У.Н.Р С. Миронов У.Н.Р. Міністр Фінансів ч.149 квітня 1920 р. До Директорії У.Н.Р. Бувшій міністр М.Ковалевський, призначений Урядом радником при Члені Директорії Макаренко, перевищивши данні йому Урядом уповноваження, без порозуміння з міністром фінансів і навіть в супереч його розпорядженням, не дивлячись на обіцянки, данні їм міністру фінансів,-самовольно вмішався в фінансові справи, заключаючи з ріжними особами контракти од імені У.Н.Р., шкідливі для народних інтересів, приймаючи од них належні У.Н.Р. кошти, поміщаючи ці кошти на свої особисті рахунки і одмовляючись здати їх міністру фінансів, не дивлячись на його законні уповноваження,- причинився до великих збитків для У.Н.Р. Через те прохаю всі видані йому уповноваження скасувати. З огляду на звільнення Супруна виникає питання до кого переходять полномоччя Супруна по ліквідації чар. Ковалевський пред'явив уповноваження от Члена Директорії Макаренка, але юридично не правильні. Мені, як міністру фінансів оспорювати їх було незручно з мотивів тактичних, але фірмі вони дають право припинити дальші виплати ніби тот до вияснення уповноважень. Тому прохаю підписати прикладені при цьому посвідчення. В разі запізнення цих посвідчень я складаю з себе всяк відповідальність за сумт,які будуть витрачені. Міністр Фінансів Г. Мартинос У.Н.Р. Міністр Фінансів ч./148. м.Берлін. Наказ п. Міністра шляхтвою за твердженням з призначенням 3-го вій. агента розсилки державних і органічних Контролей. Супруна; державної Комісії п.Макаренка і п.Швеця. Член Директорії Продов. Фельдмана. Прикладаючи при цьому наказ про звільнення Г.Супруна з посади фінансового агента прохаю наказ цей затвердити. Головою Директорії С.Петлюрою звільнення Супруна вже затверджено. Затверджений Вами наказ прохаю передати через подавця. Міністр Фінансів Г. Магтмей МІНІСТР ФІНАНСІВ Української Народньої Республіки 13 квітня 1920 р. м. Київ До Генерал-Директорії У.Н.Р. п. А. Макаренка і п. др. Швеця. В разінок сум, належних на утримання "Фредерик" місії, мною видано отаму цієї місії Емалеріну Іллудтому 3.000 (три тисячі) голиць. Чиновник і 75/сіндесяти п'яти ти- сяч) германських марок. Цей "належний" по штатам місії суми видати я не мав мож- ливості за відсутністю коштів в моєму розпорядженні. Тому в моєму даних наказ п. М. Ковалев прекою дати виплатити решту належ- на місії грошей із тих 26.000 гол. чиновників, які залишились у кого і які вони мають вимагати до моєго згодою. Міністр Фінансів Г. Мартин МІНІСТР ФІНАНСІВ Української Народньої Республіки ч. 14 квітня 1920 р. м. Берлін До Алеєв Діректорій УНР п.А. Макаренка і п. Ф. Швеця. До сього часу я не отримав від Вас по- свідчення, що справа з таєм знаходиться лише в моїй "капитенеці". Вигадка уповноважених п. Ковалевського була не тільки незаконною, але і проблемна. Бабті без мого відома. Сьогодні побавляється лопати виконувати свої обов'язки і нести відповідальність за дії, які полагодження справи; особливо ж термін звітності від цього справа з ліквідацією також і може скінчитися великими витратами для мене. 120 мая кінчається строк доброчесного, даного Супрунським Роселіусом на продажу того, і якщо до того часу ми не знайдемо книжку по- купця, то той може бути проданий зобов'язанням. Також виникло питання, що п. Ковалевський на- віть не постарався злити з Роселіусом якийсь договір, а т. з огляду на протест Ради Блиновича, лише судом може доказати свої права, що візьме багато часу. Незабаром з мною прийдуть до Вєнця, щоби остаточно і коли треба буде, то привесемо до вигинення справу з Ковалев- ським з опублікуванням ліфтових документів. Але зараз я приїхав ніяк не можу, бо завдяки Ковалевському, моя комісарську роботу з Супруна. Річ в тім, що Ковалевський, попросивши мене не втручатися у тимчасову репресії проти Супруна, сам одбив його звільнення тоді, коли це не було підготовлене. Тот тепер мені приходиться дно разово вести справу і в судовий і в адміністративних установах; розом з тим вести переговори з банками про незаплату грошей по скан Супруна, а в політичних колах обстежувати Супруна його прихильників. Якби не доповітацію його Василька та Порша, я би з цим всім, без мого власника та порива, я би і цим всім, без мого власника та порива, я би і цим всім, без мого власника та порива. Супрун пускає в слово, не міг би справдитися. Супрун пускає в слово, не міг би справдитися. Супрун пускає в слово, не міг би справдитися. В поліції кола ведеться агресія за визнанням державних копій неправотного. Постійно овітненняться з сторонниками польських і ворог місцевих, поки сьогодні телеграму Кривецького, який виступає на імені національного союзу (віденьської) Урядовий агентури садотуропт, розігнати їх непомилково, бо тоді не буде доказів і свідків проти Супруна. Кривецький, Ярометар чов і візний ряд пільців ведуть сильну кампанію в урядових сферах проти нас, що моя скінгтська може викликатися з Нігерини. Ковалевський не тільки не підготовив групку для адвізії проти Супруна, а навіть не доведовав делегацій проєкт, і мені всі приходяться по- линати з повагою і при тим в дуре напруженні атмосфері. Розуміється, в решті речей у справа скінчиться чи цілком на нашу користь, але скінчилися енергії вимпрацювавши з цілою без потреби, завдяки хлестаковизму. Між іншим я довідався під час Ковалевського МІНІСТР ФІНАНСІВ Української Народньої Республіки ч. 1920 р. М. пастоми на необхідності виплатити Радиновиру 20.000 чудесець. Звітна емісія прометнула перед Дами про такої видати, бо вона цілком непотрібна нам, кобіть по вказав в ахет банкак і скінськи Супрун має грошей, а через дочку мо- дея з дітковою цілком товни фони. Тиме того, у мене є підозріння, що Радиновир і доє працює з Супруном, прийшими і доє в одному банку з бітучий рачунок, спільними власниками яко- го являються Супрун, Родиновир, Гершук, Врон ський/Гершук - Бубкей корискасульт Радиновиру. Подібну видату з ні в яких разі не може при- знанти і вказали: з мало нації опублікувати Стати і взагалі що 160.000 чудесець, бо ми як ізраелюдубає з боку "Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна вибер- цю дрвседеться з боку, Ідолі" і німна в оєтнів передать Ковалевському і що взагалі повиновляється Ковалевського такі, що Супруни не маю вже потреби засування з Міністром Дрінації. Це наводить на думку, що Російська в розмові з Розлідсом, так само як і Супруни використала лише пам'ять на апелювання Ковалевського. В листах і телеграмах Василь я вбачаю недовіру до себе в особливому його вдячності у словах "Глий Діректор" , передавши мені Випускаючи, про недопустимість того, щоби одна особа, як би і Міністр Дрінації, розмовляла з вейми фінансами Верховної. На це мушу сказати, що я ввесь час вимагав виселення промій на нам спільний рокунок під Ковалевського; в будь-якому разі була організована дрінанева агентура, яка би відповідала з моїм доходом, на колегіальним основах. Коли ж взагалі Директорів втроє тила до мене довіри, то дуже привернула стилі з Головою Директорії і Головою міністрів в справі фінансу мене другого особого, яка мала би залучувати на більш небезпечні; що ж до мене, то я завжди готовий зробити свої обов'язки. Востаннім "Василь" телеграми говориться про підкріплення постового Григора. Вважаю своїм обов'язком зазначити, що прем'єр Григорій доручений ведення уповноважених Кова- МІНІСТР ФІНАНСІВ Української Народньої Республіки ч........... 1920 р. м.......... 66 певерховному, які порушили повноваження, видані Гродом мною, як своєму представнику, бо тим повноваженням Коб. надано про во", херувати взагалі вета спра- вами У.Н.Р. за кордоном." Личу звернути Вашу увагу також на те, що досить Струцьку представити копію цих уповноважень Ковальевського, щоб виправда- тися і перед судом і перед громадянством в певноконанні моїх показів. На підставі всього вищезазначеного, до волен соді що розбираючись з працами як найскоріше повідомити наказ тур від- кликання уповноважень Ковальевського, за напекними підписаними, і посвідчення про мої права в справі того, щоб який до цього додано. Міністр Фінансів Г. Мартин ВШ. Гленам Високой Дірекції Української Карательної Рейсублики проф. Р. П. Швець и А. І. Макаренко Заявленіе др. Б., и д. Радиковица, Мы узнали из доверительных источников, что г. Министр Финанков У.К.Р. Б. Мардое утверждает, что в одном из германских банків в Гермінії существует сопто приказа фашиссовъ совмѣстно з. фінансовому агенству?. Судруну, предавательно контроля Вронекому и нам. Касрочицким письмо гесто заявивъ, что это есть неправда, и мы удивляемся тѣм недравдоподобнымъ инфармаціямъ, которые Вамъ сообщаютъ г. Министр Финанков Мардое. Если г. Мардое докажетъ, что такое сопто койва либо существовало или существует, мы, как украинскіе подданные города поконечи каналъ угодно наказаніе и обяжемеге уплачивать въ распоряженіе Высокой Директоріи ру сумму, какую Высокая Директорія сама опредѣлитъ, какъ наказаніе для нас. Одновременно заявляемъ, что съ тѣхъ поръ, как мы увидѣли, что дѣятельность 7. Судурка носитъ явно вредный для Украинскаго Правительства характеръ мы прервали съ нимъ всѣкіе сношенія. Вька, 21/IV-20 г. Б. М. Рабинович Високоповажаному Пану Іленку Високої Дірекції Г. Н. Р. проф. фр. Б. Швецю Миністра і Радни- ка Дірекції М. Ковалевського Заява. Прошу прийняти до відома, що я од- важуюсь пред'явити в порядку державних справ річне субсидування в видатках 160.000 руб. одержаних за гай в Лип- цергамі і повернути 20.000 руб. здійс- нені за заяву Б. Рабиновича до Ваших рук. 28/IV-29р. Відомо. МІНІСТР ФІНАНСІВ Української Народньої Республіки ч. 526 б 25 квітня 1920 р. м. Військ До Печати Директорії п. А. Макаренка і кр. Я. Шевченка. Сим доводжу до Вашого відома про ті витрати, які наведено у прибутку в найближчому часі: 1) Зароборонні Місії не менш 10.000 руб. себ-ти 400.000 коп. 2) Філія місій місці за 2-3 місяці 3) Супутнім Кабмі (Невидана товра) 500.000 руб. себ-ти 6.000.000 коп. 4) Місії Червоного Хреста а) на виїзд на Україну 152.000 кр. або 600.000 крп. б) на закупку саніт. майна 235.000 крп. або 940.000 крп. 5) Тобі Місії Каменської, індустрії 6:14 500.000 крп. 6) Звернути позички у б. кошті Ващенка 78.000 руб., або 1.123 300.000 крп. 7) Зароборонні Місії 250.000 крп. 8) Германській Місії кошт 300.000 рубл. Міністр фінансов Ф. Макаренко МІНІСТР ФІНАНСІВ Української Народньої Республіки ч. 5276 25 квітня 1920 р. м. Києві До членів Директорії п. А. Макаренка і пр. Ф. Шевч. Згідно Вашому бажанню подаю Вам проект зобов'язання Місії з мит 26.000 рубл., (Про оплату по-маз 2.000.000 коп.) коштів, залишених на руках у Радника Директорії М. М. Новосельського : 1) Агентські "Місії" Належить 1188 х. мит., Виз Меделевському Немецьких 400 х. мит., а разом 1588 х. мт., що складає приблизно 1.340.000 коп. 2) Із пересилки "Місії" належить ще 600.000 коп. 3) Решту митфінансових коштів Угорській Місії, поки що не одержувала уряд Чехословаччини. Міністр Фінансів Г. Макаренко МІНІСТР ФІНАНСІВ Української Народньої Республіки Ч. 534 б. 29 квітня 1920 р. м. Відень. Копія. До Посла У.Н.Р. у Відні п. Сидоренка. Цим повідомляю Вас, що на руках у Миколи Ковалевського і доси залишаються двадцять шість тисяч гульденів голандських, що по теперішньому курсу складає понад два міліони корон австрійських. Прохаю Вашим авторитетом, як Посла, вжити заходів, щоби ці гроші без мого відома не були витрачені і тим не було би нанесено шкоди Державному скарбові. Міністр Фінансів /підписав/ В. Мартос. З оригіналом згідно: секретар Є. Троїцький — ВШП. Глену Директорії УНР. др. П. Швецю Радо рт. Оголосив довідку до Вашого відома, що мої заходи по поверненню Рабинов- вигами 20.000 рубл. не дали бажаного результату. Одночасно з цим констатую, що витягала Рабиновигам зазначення вище гроші була рішена ще до Вашого приїзду і бу Ващої угоди і взгоди на цю ж суму. Катерин, 1920р. Радник Директорії Шкваловський Завършено. Ниско изпращам, а менi гои не вървят! Всички се обидиха. Достатъчно махнах големият на купето бяга непобедим Аз едва се държа на изход Кларенден Т. Магри Відт. проф. Швець-Шо- ку Високій Директо рі Укр. Радаю. Учи доводу до Вашого відома, що в 20-х числах марта Б.р. я мав розмову з п. Т. Марросом про річні фінансові справи і, між іншим, про реалізацую акредитива, виданого на Ваше ім'я. Т. Маррос заявив мені, що він погоджується на реалізацю ак- редитива лише гастрями, а тіжніше -в Америці річ уго заборонив міні перевозити акд-келудь зрони ка вироб, яки і не дав міні змоги вдовні зреалізувати акредитив глекде Директорії. 1/5-20р. Мковачевський ПОСОЛЬСТВО Української Народньої Республіки у Відні Wien, IV. Allee gasse 29. Дня Мая // 1920. ч. /86/ До Високої Директорії У. Н. Р. Посольство У.Н.Р. у Відні має за честь переслати при цьому копію відношення п. Міністра Мартоса від 29 квітня ц.р. ч.534 б - до Вашого роз- порядження. ПРИЛОГА: Копія відношення,ч.534 б. В. об. Посла У.Н.Р. у Відні Секретар М. Манжулін 1/ Завданнями М. Ковалевського, як радника-декретаря було і з виконанням предварительного держкорпусу в різних областях державної служби. Члени Червоної Власти повинні мати свою удовноваженого, який виконував би їх накази. 2/ Член Держкорпусу А. Макаренко мав право зв'язати окремі державники в дитячих колективах, до 315 того повноваження покладається на когось одного відповідача за збереження державних рішень і радянських урядов. - дитячий корпус. 3/ М. Ковалевський ще пізно повідомив Маркуса у вигляді в справу повідомлення його про свої тижні що до судурки і про морщинку подорож до Берліну. Даний в Берліні М. Ковалевський повідомив Маркуса про короткий свій час в дитячих колективах, тому схожим був Форш, якого М. Ковалевський теж допускав про свої звички і який повністю заверив кожен повноважений підлеглий А. Макаренко, але в заявленому р. Маркус не вдавав підготовки до радгосп з Ковалевським, хоч і знав, що цей виконує державні члена Держкорпусу А. Макаренко в дитячих колективах. Так, він повинен був акцентувати увагу казому письму в Тойтім що гат лежить на складах іншого касиного фронту та всіх гад. одні держи в Розердамі, Якщо знову переконував це і оказался, що чи держим руху освідчуючи і ніяко- га келаг. Мик сказав, курдинку яго був виявлено коротким газом будь вручно, що гат є в Таранці. Вважання держорманду М. Ковалевського недоводивши Марре сам став зертовою фракційними вузолинером про гад (зеднія якоблев) Соттари він казав, що гат в Розердамі підтримував у Варні, що гат, мабуть, в Генуї і р.р. Така фальшивка понадор мовандерз п. Марреа витиснивала з того огорожки, але всі собі підбрав, рідко-де через своє утру необавання держи в контракті з М. Ковалевським він основував свою дійсність газу на довгих недоводорудних взаємодіях і закинь. Дек, кадриклад, я в свій час М. Ковалевський продовчував рому високий справу з машками, але п. Марреа заявив що страва з машками палин дасканого видання, і що всі в найбільших джерелах передере їх до своїх рук. З того газу прийшло більше двох миттєвих, але машки з досок не перебрано. Марреам. Такими чинами, відсутність контракту дібено була, але по вині самого Марреа, який хто погубив себе держором для за кордону под велика стравами і живився звісока на решту людей. 3). М. Ковалевський мав держорти від Директорії, передаючи суди суми до своїх рук", як пише п. Марреа, але у всіх видарок вон підлягав контролю членів Директорії, які знайшо куди видані зразки. Що-н до того, що зроблені М. Ковалевським видарки джм в судерег дерзьовним інтересам, то раку грошу може сказати кордит пакада, але треба її довести фактичні, яких в звері Марреа не наведено. Новинки, морно скажем, що де-які видарки зроблені Марреом дійсно судерегарв дерзьовним інтересам. Зроблені Марреом дійсно судерегарв дерзьовним інтересам. Кадр, видача 40.000 шв. яр. Василько, який цей газ не дав сдрав- водання за рі суму, які вон одержав втіленнєцького і Судрупа і яких в свій час заявив, що Директорія і її уряд є балвешники, STÄDTISCHE KURANSTALT BADEN BEI WIEN, KURPARK FERNSPRECHER 110. Baden, am ……………………………… 192…… ка що є свідки. 5) М. Ковалевський мусив 26/ІІ заявив про звільнення Судруна, бо коли б він чекав кілька місяців, як це робив Маррос, то гаї і седла в 160.000 були б одинише б за дорогою в руках Судруна. Морави і підстави для арешту сотню Судруна в Галанді М. Ковалевський був дані, але завдяки рим безаконним, які були допущені Марросом в Американі М. Ковалевський не міг докинути цієї справи до кінця. 6) Поверджений Маррос, що М. Ковалевський вже на власне диме більше 120.000 було з дуже примірна фекка, в якій можна переносити з копті рахунка Водніус і Со Кавитаки, Маррос одержував від Ковалевського 39.000 було і 260.000 морок. 7) М. Ковалевський мусив де-яких перевиди скрізь ад Марроса і скудали про них лиш в берліні, бо Маррос розумів заборонив приводити які-небудь гроші у в'язень для сленг Дирекцурті, заявивши, що йм вон дуже даварі потрібну, а не зраду. З Кішки 26.000 булод. на руках у Ковалевського немає, що видно з його справуванням. 1) Договір заключав на гай рак, як було раніше показано. Радинович подав заяву, що не видає Марроса через безакційне оголення, а не через пам'ять Ковалевського, про що Радинович сам заявив членам Директорії. 2) Гайна справа обчищалась виключно в руках Розмірця через оголення договір Судрука з Водзінським в погорку Маррос, в сім місцях перекопався з тексту цього договора. Що-досить гай дуже ушкоджений поводженням Марроса в Американі, де вон заявив Розмірцеву, що довіреного Ковалевського є незаконна, а члени Директорії не мали права видавати й. Розмірця повагливий, що для Марроса не рак важко лівідзувати Судрука, як Ковалевсько, довіреного Директорії, плав вазарився сько, довіренного Директорії, плав вазарився взагалі що до гайної огрови, і це розуміється маве видрів не працює гай. 3) Видала повновладець М. Ковалевському дуже зроблена під час побуду Марроса в Іваршаві, тим цу природно, що про це всі ми дізнались позже. STÄDTISCHE KURANSTALT BADEN BEI WIEN, KURPARK FERNSPRECHER 110. Baden, am ……………………………… 192…… 12. Звідки на скандали, які Маррос уря- дов в Америці, М. Ковалевський не міг не різьки зговора новою днозири, але хову Подеркари ракунки від банку про перевод грошей в дорні місця. 13. М. Ковалевський буде з оходою реф одублику куди він витратив 160. дао, каш дто бує ви- магари інтерес дергави. 14. Відомість Марроса про садбне сопро Рабинович, Судруна і гр. з результат задрії погнормованою Марроса про едрави, що видно з заяви Рабиновича пленам Дирекції. 14 грудня 1907 р. Цим стверджую, що лінії пред'явлено М. Ковальським сторову- деним і одержані зоку- менти в виправді сум, які М. Ковальський одержував від 5. Фізичного агенства. 2. Судруко і фірми Воздуха Ко в Хмельницькому. Позаяк витрати цих сум були зроблені в Більшовері до сього часу, я не можу стверджувати про їхнє використання. ідносячи на себе за всі ці вигадки, 90.000.000 вєво 10% -9.000.0 закезерв 30.000. 000 9. 000 . 002 провідія 5.40о . ово Уніяху 6% отказ від міл.З. бво. ово фірмам 6% 18. 000. 000 видатків 42. ово, ооо. 2.500. ооо за конго в9міа.К.б Укрбо 8. 000 . ооо 52. 500 . 000 - 8. 000 44, 500 . 000 Міністеру Фінансів У.Н.Р. Борису Маршосу. Нам відомо, що у Радника Фі- ренціорії Миколи Ковалевського зна- ходяться двадцять шість тисяч голанд- ських чилденгів, одержаних ним від фірми Розеліус в Амстердамі. Сим гарантуємо, що ці суми бу- дуть витрачені на задоволення наших місій за кордоном, і в першу чер- гу Англіїської, а не на які-небудь інші цілі. 1) Всякий урядовець гар експедиції під монету уряду, яких ізого криється - треба відповідати за це землею. 2) Промовення чейтакова відродження- світи для урядової держави не можна Відмовитись, якщо не містить іншого Місця бути останньому. 3) Всякий вигар сьогодні випускається з-під Контролю. Другий підписаний (Буде допомога) відповідає за урядову державу. 4) Всякий урядовець гар експедиції, яка закінчується в Канаді. Свім зарадицю про роботу Мис. Мін. Еремієва Закордонний справа на основі наказу від Міністерства закордонних справ одержував звіс всь, повиненому з уряду п'ятою секретаря по мірах Місії за коміт Міністерства Закордонних справ. Про що свім, М.М.Еремієв має дозволити Міністру Закордонних справ або повернути запитання і адерації ви сули до скарду Мисії "Вроши" за оприлюднені по першому травні випуску 1920 р. Ігора Вааллінгра Миро Когсев. Копія. Доручити Контрольній Комісії складеній для перевірки грошової відчутності Канцелярії Членів Директорії, перевірити грошове справоздання пана Ковалевського, скласти відповідного протокола і доложити нам.- Члени Директорії Проф. Ф. Швець А. Макаренко. 12/VI.920. ВШП. Членам Директорії Рапорт З огляду на те, що я в найближчому часі маю од'їхати на Україну прошу ласкаво вказати мені, кому я маю дати справоздання витрачених мною сумах. Радник Директорії М. Ковалевський в.р. 10/VI -20р. З оригіналом згідно: Лешкевич Володимир Секретар Члена Директорії в.р. До членів Директорії У. Н. О. г-н проф. Швець і А. Матвєнка Поклад. З огляду на Критичний стан, в якім залишились наші дипломатичні місії проти даних дозвіл на розшкодку виплату грошей членам У. Н. О. у Згоді з військового фронду на утримання слідуючих дипломатичних місій У. Н. О. в Італії - призупинення видачі Приступа лірів (33.300л) в Франції коптири мисливих доларів (4.000 г.) абo мраш. в Іреландій коптири мисливих доларів (4.000 г.) в Ватикані одну мисливу двістні- двадцять п'ять доларів (1.225г.) Повідомляючи про це прошу членів Ди- ректорії У. Н. О. дати і своє згоду на виплату сих сум, котрі що одержання прошеб будуть зобов'язані в військовий фронд міністерством справ. 11/5-20 р. Міністр фінансів Т. Матвєнка Витрачаю М. Ковалевського: /Як приклад/ відпр. сім'ї,, абo 40.000 корон австрійських зодержав звичайний авантирпнус, від Іршовський, на підставі свідоцтвої зааре - гасо тогу відмо. ? Міністръ Цесну Держави У. Н. Р. А. Т. Макаренко. Помиловч. предстафляється Еврейської Политичной Комисії на Украину, в Западній Європі д-ра Тригорія Миколайовича Гравцевич Заявленіе. Наємницький пистовелъ покаритав не пресилъ Валент розпорядження о виплати мить седдю в розмірі 5000 фр., державки на срок по 10 марів /г. на развода, и покидки в Париж на предбивнадне заєзданіе мистецтва святи 29/см., о цьому в звичайній сатарало 11 тилях дзвиних. поклал до пам'ятки Ваш мелю вчора 24/5 920 ? Втна 22/II-920 Д* Іршовській Аванси одну тисячу корон дармав. 13/5 1920. (Підпис) Тл. Лукевич. Від п. лейністра М. Ковалевського нимъ тилям (svdo) корон австр. одержав. Відент Ялинова 1920 р. Тл. Лукевич. (На дній підсвт. і пок. Лукевич одержав гроші - повідомо) Годину 5.000 корон одержав дні 21/5 920р Волод. Упреко, кан. медицини. Розетка. Од пана Миколи, микала аввіра Ковалевського одермав Набичково 10 тисяч (десять тисяч) австр. корон, котрі зобов'язую повернути при першій елостинності. Відент 18 жовтня 1920 р. (Підпис) М. Милясвів. Мірні відоме. Пам'ятати Місії У.Н.Р. при Свято-Преображенському монастирі. 1928. Високошанований Пане Міністре! Погодився Вами відомо, що ставимо посмачає середняки Місії п. Р. Капеленського згодово з докладом, із уповноваженими посланцями місій і меншої їх справи, що переконується виповненням всієї Місії при Св. Преображенському, а головною справою фінансовою. Тут, 1928 р. В.О. Козуб Місія (Мігнел) Асоціація мислі (10.000) імовірних копій виг Володимир Маркевича д. Робаневського допомагав гасилісі при Св. Преображенському Відповідь, 20 липня 1920 р. [Майнові резолюції Імена Директорії вчена]. Посилка. Одержанав від В.Н. Миколи Михайловича Робаневського взаємодіяльно сума 25.000 коп (зважаючи на тісноту Рап. Жінки Під час підписування цієї посилки, я обов'язуюся зробити в сумі всіх значення поворотних ВН. Робаневського або особи, який мим буде її допустив. Відповідь 19 липня 1920. (Мігнел) Покин. Клавесон. Звітний тижень 3 грн. Фінансовий майбутнього Коментар: (4,7,8) Микола Михайлович Відповідь на письмо: 1. Вищезгадане випадково зважаючи на тісноту Рап. Жінки 2. 10.000 копій, які ми будемо додавати до суми Відповідь на письмо: 1. Вищезгадане випадково зважаючи на тісноту Рап. Жінки 2. 10.000 копій, які ми будемо додавати до суми Відповідь на письмо: 1. Вищезгадане випадково зважаючи на тісноту Рап. Жінки 2. 10.000 копій, які ми будемо додавати до суми Роєтмега. Одержано від Радпніза Дирекція: У.Н.Р. за Кордоном М.М. Ковальського двадцять толири, разом з тим = 260 корон, себто пойм тисяч двісті корон. При чим з них три тисячі виплачено рідним особам по роетмега. 22/7 1920р. (Нігтні) Петро Мирзун-Квінськ. Роєтмега рідним осіб теж маломись, а їх уж 3.000 корон два рази затверджені на веданнях. Згідно з моїм листом від 14/6 1920 мов. Дирекція А.М. Мельникова Мирзун-Квінськ умрени - 2.000 % надбавки 1.600 вадбі Копія. Інструкція № I. На основі основи предложенного нам п. Миколою Ковалевським обра- туку фірми "Розеліус і Ко." з Амстердама з 31 мая 1920 р. вихо- дить що фірма ця виплатила п.М.Ковалевському 160,000 голлянських гульденів. З цих грошей, як виходить з вище згаданого рахунку ця сама фірма не основі розпорядження самого п.Ковалевського виплатила : 1/кр.осольстві в Берліні один 1,000,000./ міліон марок а 3.90 1/2 гол.гульден.що б......39.250гульд. 2/Дипломат.місії в Берлі 20.000швейц.франк.......9.630 " 3/Дипломат.Місії в Римі 35,000 лір а 14.50......5.075 " 4/Дипломат.Місії в Льондоні1000.Фунт,штерл.......10.900 " 5/кр.Делегації в Парижі 40.000 франк.франк......7.580 " 6/укр.Дипломат.Місії в Копенгагені 5,500 данських кор. а 31.25...................2.815 " 79 79.253гульд.75. а решток, а саме 2,000 гол.гульденів готівкою п'ятдесят ти- сяч гол.гульденків чеком і 32.146*25 гол.гульд. чеком роспоря- див п. Ковалевський так: 1/ 20,000 гол.гульденків на свої видатки подорожі, передбування і юридичні консультанції. 2/ 32.746*25 гульд. передав п.Міністерові фінансів мартосові без росписки. 3/ з 50,000 гол.гульденків видає за роспискою: а/ 29 марта 1920 р.п.Габиновичеви,згідно з договором Фінансового Агента Укр.України - 20,000 гол.гульд. б/ 2 квітня 1920 р. п.Міністерові фінансів мартосові - 6,000 гол.гульденків, і 500,000 нім.марок. в/ переки на річ Членів Директорії у відні без росписки 500,000 австро.корон. В і д е н и й для 16 червня 1920 р. построльна Комісія: Мик Залізняк в.р. Ів.Храпко в.р. Др.Дм.Левицький в.р. Відень 1920 р. Ів/6 Гостинність підписів стверджується Микитяк - Солтис секретар Члена Директорії в.р. З оригіналом Згідно: Микитяк-Солтис секретар члена директорії У.Н.Р.: Копія. Протокол №2. На основі предложених нам росписок, констатуємо, що п.Кова левським видано: п.Члену Директорії Проф.Швець-400.000к. п.Члену Директорії Макаренко...................356.000к. і по роспорядженню Члена Директорії Макаренка видано- австро-німецької пресі..............................200.000к. Разом ................756.000к. Контрольна Комісія: Мик.Залізняк в.р. І.Храпко в.р. Дм.Левицький в.р. 1920р.15/VI Відень. Ідентичність підписів стверджується Микитяк-Солтис Секретар Члена Директорії в.р. З оригіналом згідно: Микитяк-Солтис Секретар Члена Директорії: Копія. ПРОТОКОЛ №3. На основі предложених нам росписок і поквітовань/список додається констатуємо що п.М.Ковалевський зробив видатків на суму - 2.076.320 кор.64 сот.,1000 чеськ.корон.,120 амерік.долярів.,- 50 фунт.англ.,10.000 лір, 6026 нім.72 сот. Контрольна Комісія: Мик.Залізняк в.р. Ів.Храпко в.р. Др.Дм.Левицький в.р. 15/VI - 1920 р. Згідно заяви п.Ковалевського вище зазначена чужа валюта була вимінена на австр.корони так: 1000 чеськ.корон. - 3.600 кор.австр. 120 амерік.доляр.- 24.000 кор. 50 фунт.англ. - 40.000 кор. 10000 лір - 200.000 кор. 6026 нім.марок 72с= 18.079 кор. Разом...285.679 кор. 15/VI.1920 р. Вписано "австрійські" Контрольна Комісія: Ів.Храпко в.р. Мик.Залізняк в.р. Др.Левицький в.р. Ідентичність підписів стверджується Микитяк - Солтис Секретар Члена Директорії 1/ 19/2 1920р.Горожанському Комитету в Львові.....600.000корон. 2/ 19/2 " Горожанськ.Комітету у Львові......400.000 кор. 3/ 21/2 " Т-ву "Дзвін"по акредитиву:........500.000 " 4/ 21/2 " Уповноваженному Жидівської Організації Гроновскому......50фунт.англ 5/ " " Уповноваж.Жид.орган.Грановському...........14.000кор. 6/ 21/2 " Голові Рев.Комісії у ВідніГнєвському37.950 кор. 7/ " " Голові Рев.Ком.у Відні п.Гаєвському.. 2.000 кор. 8/ " " Військовому Агенту п.Краноппери......30.000 кор. 9/ 22/4 " Військ.Агенту п.Краснопері...........10.000 кор. 10/ 20/2 " Урядовцю п.Тулупі..................20.000 кор. 11/ 20/2 " П.Карманському для Місії у Ватикані...10.000т.лір 12/ 21/2 " П.Крушельницькому Гол.Педагог.Місії..10.000 кор. 13/ 21/4 " п.Крушельницькому Гол.Пед.Місії......10.000 кор. 14/ 21/2 " Місії Військ.Полонен.п.Окопенка.....50.000 кор. 15/ 13/1 " п.Яцкевичу згідно резолюції Члена Директорії п.Макаренка...........1.000 кор. 16/ 22/2 " П.Яцкевичу згідно резолюції Члена Директорії П.Макаренка.........5.000 кор. 17/ 22/1 " Проф.Рудницькому аванс на видавництво книжки......................2.000 кор. 18/ 21/1 " Допомога двом укр.старшинам Федитнику і Гроскопфу.................2.000 кор. 19/ 21/1 " Урядовцю п.Мирошниченку М-ства Зак.Спр2.000 кор. 20/ 22/1 " Урядовцю Мирошниченку..............5.200 кор. 21/ 20/1 " п.Ганицькому торгів.Аташе...............1.000 кор. 22/ 22/1 " п.Ганицькому - Тргов.Аташе...........1.000 кор. 23/ 18/2 " п.полк.Веню для пані Петлюрової......1.000ческ.кор 24/ 29/4 " Летчику Федченко - допомога...........10.000 кор. 25/ 19/4 " Летчику Федченко - допомога..........5.000 кор. 26/ 19/2 " п.Павликової на непередбачені видатки в Варшаві.................25.000 кор. " Уповноваж.Червон.Хреста Ньоздовичу...2.000кор. 28/ 20/2 Рудорфові - допомога матері убитого авіатора.. 10.000кор. 29/ 21/2 Допомога студент.Утриско................... 3.000кор. 30/ 22/2 Урядовцю п.Бондаренко в рахунок платні............ 5.000кор. 31/ 22/2 Курерові Гавриленко ......................... 6.000кор. 32/ 22/2 Радникові Англ.Місії Шрагові................... 13.000кор. 33/ 22/2 Курерові Гавриленко.......................... 3.500кор. 34/ 22/2 Урядовцю Гурі /яко допомога/............... 5.000кор. 35/ I8/2 п.Тимофієву - пожичка ......................10.000кор. 36/ 21/4 Генер.Черемісови на подорож до Льондона......... 20.000кор. 37/ 9/2 Товарищу Міністра Внутр.Справ п.Христяку....... 40.000кор. 38/ 26/4 Куреру Гроскопфу............................15.000кор. 39/ 30/4 п.Мурському на редакцію "На переломі"...........10.000кор. 40/ 21/4 Урядовцю Мартинику.......................... 5.000кор. 41/ 7/4 Урядовцю Мартинику..........................10.000кор. 42/ I8/2 п.Бринджан на Пресбюро у Відні-позика..........I00.000кор. 43/ 25/4 Урядовцю п.Цлевако на рахунок платні........... 20.000кор. 44/ 22/2 п.Кандибі на видавництво "На переломі".........I20долар. 45/ 22/1 п.Єске,полк.лікарю допомога................... I.000кор. 46/ 20/2 п.Єске за працю в Львівському полку............ 5.000кор. 47/ 24/3 п.Гурі курерові в Берліні..................... I.500нім.мар 48/ I9/2 Допомога п.підполк.Паппу .................... 3.000 кор. 49/ 23/2 Сотнику Весеру,військ.Аташе в Берліні..........I.500нім.мар 50/ 22/2 Курерові Гавриленкові......................... 2.I32нім.мар 51/ 22/2 Курерові Назеренко........................... 300нім.мар 52/. Канцелярійні видатки після квітів..................4.670к.64с. 594марк.72 пф. 53/ I0/4 п.Коваленкові - уряднику для особл.доручень...10.000кор. 54/ I/6 п.Федитникової у рядовцю в рахунок платні...... 30.000кор. 55/ I5/6 п.Паньків для п.Черемісова................... 5.000кор. З оригіналом згідно: Микитюк Сагрє Секретар Члена Директорії У.Н.Р.: лопія. РАХУНОК ОСОБИСТИХ ВИТРАТ М.КОВАЛЕВСЬКОГО. Платня з І січня по І червня по 30.000кор.виновить-150.000кор. Розізди в Берлін,Драгу,Бремен і Мюнхен…………80.000кор. На представництво……………………………50.000кор. Всього...280.000кор. ПРОТОКОЛ № 4. Згідно заяви п.Ковалевського витрачено на платню з І січня по І червня по 30.000 кор.що місяця,-…………150.000кор. На розізди в Берлін,Прагу,Бремен і Мюнхен……80.000кор. На представництво …………………………50.000кор. Разом... 280.000кор. 1920 р. І5/VI. Контрольна Комісія:Мик.Залізняк в.р. І.Храпко в.р. Дм.Левицький в.р. Ідентичність підписів стверджується Микитян - Солтис Секретар Члена Директорії в.р. З оригіналом згідно Микитян Солтис Секретар Члена Директорії : Копія. ПРОТОКОЛ № 5. Констатуємо, що вся сума витрат п. Ковалевського виносить згідно рахунків : 3.398.999 кор. Контрольна Комісія: Мик.Залізняк в.р. І.Храпко в.р. Дм.Левицький в.р. 15/VI - 1920 р. Виправлено "8" Дм.Левицький в.р. Мик.Залізняк в.р. Ідентичність підписів стверджується Микитяк-Солтис Секретар Члена Директорії в.р. З оригіналом згідно: Секретар Члена Директорії: Копія. ВШП.Членам Директорії У.Н.Р.А.Г.Макаренко і Ф.П.Швецю. Рапорт. Представляючи на Ваше рішення висновки Контрольної Комісії по мовому справозданню має честь подати до відома, що мною було одержано від фінансового агента Г.Супруна в лютому К. 2.500.000, які при реалізації їх в штейнльовани австр. корони дали 2.750.000 австр. корон, в лютому-ж - 32.000 нім. марок, - 300 дол. і 50 ф.англ..крім цих сум я одержав від фірми Розеліус і Ко.в Амстердамі 160.000 гульд.витрата яких запротокольована комісією окремо.32.000 нім. марок мною витрачені під час перебування в Берліні в лютому, березні і початку квітня; 50 ф.англ. видані п.Грановському згідно резолюції Члена Директорії А.Г.Макаренко;300 дол. були розмінені на корони по 200 кор. за долляр і ужиті на видатки по резолюціям Члена Директорії А.Макаренка.Вище зазначені не австрійської валюти суми в переводі на австрійську валюту виносять 195.000 кор. /300д.-60.000к. 50ф.англ.=40.000 і 32.000м.= 95.000 кор./ Отже, всього в моїм розпорядженні було: 2.945.000 кор.одержаних від Г.Супруна ; 160.000 гульд. одержаних від Розеліуса в Амстердамі, з яких 500.000 кор. були переведені на мов конто в Відень. Безпосередньо у мене було таким чином 3.445.000 кор.австр.Згідно висновків Контрольної Комісії видач було зроблено 3.398.999. кор. До цього додам, що я не одержав платні на червень б.р. і командировочних для поїздки до ряду, які і покривать недостачі 46.000 кор. Представляючи висновки контрольної Комісії прошу Членів Директорії прийняти до відома їх. 15/VI - 20р. М:Ковалевський в.р. Відень. Звіт п.Радника М.Ковалевського прийнять до відома і надіслати його зо всіма матеріалами п.Голові Директорії на дальніше розпорядження.Зазначаю, що в протоколі контрольної Комісії ч.I під літерою "в" неправильно записано, що із авансу за чай п.Ковалевський перевів для Членів Директорії 500 тисяч австрійських корон без розписки. Ся сума 500 тисяч корон переведена була до віддя п.Ковалевським на його конто і потім за згодою п.Міністра Фінансів В.Мартоса була передана Членам Директорії внахукок їх акредитивів по окремим розпискам, які зазначені уже в протоколі ч2. Члени Директорії У.Н.Р.А.Макаренко в.п. Відень, дня 13/6.1920р. Проф.З.Швець в.п. З оригіналом згідно: Микитюк-Солтис Секретар Члена Директорії У.Н.Р.: У.Н.Р. Міністерств Фінансів Кредитова Камеренспріс Відділ Закордонних 15 червня 1920 р 2. 6995 Відень Коній до Ізольди та оголошеної Комітії УНР п.А.Ср- биченко Коній Вас керанно повідомляти до розм досвідження УНР у Відні низь- сог мися (500.000) афєрпістських коштів, які до оголошення потрібно з вищих копт органів. Міністр фінансів Б-Мартос (човни) до Директора Кредитової Камеренспріс В. Соністами? (чизне) Дофільналах згоди : Заголовок Лентерній до Кемпензфі" Аувертоспі" УНР : до втрали за гідом Лепієвська 15 червня 1920 2. 7016 Відень В справі Фінансової Комісії 25 апр. Розмова з паном К. К., чужоземний банкир, що з доручення нашого уряду переїздив через Германію до нейтральних Держав в справі нашої валюти, завітав до мене в друге 27. IV. Пан К. людина яка має величезні зв'язки в фінансових і загалом капіталістичних колах цілого світу, окрема в найбільше в Німеччині, т к оповідав мені про репутацію Фінансової Комісії в німецьких промислових, фінансових і урядових колах. Фінансова Комісія веде всікі торговельні операції, але зона не має ніякого діла з серйозними і великими фірмами переважно працюючи з спекулянтами і через спекулянтів, спекулянтів як німецьких так і російських. Серйозні і фінансові і торговельні круги знають до дрібниць всі діла і таємниці Фінансової Комісії. Так, напр., їм дуже відома купівля комісією часу в Голандії але не безпосередньо у солідних у Голландських чи Німецьких фірм, тільки у якогось російського спекулянта Рабіно вича, і по певним цінам. Самих характеристичних, що до погляду німецьких кругів на Фінансову Комісію є те запитання з яким зверталися чільні люди сих кругів до пана К.: "Чи Українське Посольство в Верліні покриває "діла" Фінансової Комісії". Розмова з паном Л. 26. IV. Пан Л. дозвірена особа українського видавництва час добрий і давній знайомий нашого посла в Чехії пана Славинського. Пан Л. має великі зв'язки в німецьких комерційних і громадських колах, а також і в російських. Ось, що оповідав він мені про діяльність урядовців комісії на підставі інформації які дали йому німецькі і російські круги і яки поширені по всьому Берліну. Основний мотив діяльності урядовців сієї комісії ось биста нажива. Всі засоби, що ведуть до сього, гроші. Діяльність урядовців сієї комісії починається ще з минулого року, коли їй було купувати друкарські машини для Державної друкарні. За машини платилосься шалені ціни, а кожної машини бралося 14-15 тисяч марок на власну користь урядовців. Справжк купівлі друкарських машин завідували два урядовці: Шершеневський і Арістархов. Справа велася таємно, що контрагентові прямо говорилося "певна сума мусить бути яко куртаж нам". Про це на німецькій біржі знали всі. В продовж цілого 1918 і 1919 років урядовці займалися спекуляцією німецькими товарами, хініном, кокаїном, шнурками до чобіт і.т.и. Все це везлося на Україну кур'єрами на цьому називалися величезні гроші. В пізніші часи по німецькій революції кур'єри уже валися для перевозки чужих грошей, звісно за плату, і на цьому також заробляли великі гроші. За часів коли став великий попит на чужоземну валюту, коли і Росіяне і Українці стали міняти російські рублі і карбованці на марки, Комісія і на цьому заробила добрі гроші у власну кишень. Планішні, коли приїхали наші місії Данська, Американська і Англійська і коли їм було потрібно міняти російські, думські і царські рублі на нейтральну антантівську валюту, Комісія не вдержувалась і взяла всю справу вимину в свої руки, заробила великі суми. Нарешті пан Л. теж оповів мені про історію з часом. Чай закуплено у Рабіновича, який чай не має, по надзвичайному дорогій ціні і на цей зеленці мали заробити величезні суми. Загальний погляд тих кол в серед яких обертається пан Л., на Фінансову Комісію, що це не Державна установа, а това риство спекулянтів, що набивають свої кишені. Розмова з лікарем Х. 30. IV. Лікар Х. є голова одної із Української місії в Берліні. Приїхавши до Берліну лікар Х. зустрінувши перешкоди в Райхсбанку звернувся в цій справі до пана Фінансового агента Супру на 1 між іншим попросив його обміняти 100.000 думських рублів на марки. Пан Супрун згодився і запропонував щось коло 14 3/4 ₴. за рубель. Коли на другий день прийшов пан Х. до Супруна і при ніс гроші, то Супрун заявив, що це зделка не зако на і що він одмовляється її робити, бо Німці заборонили такі зделки. Тоді Х. поїхав сам до Райхсбанку з запитанням як йому бути з думськи ми рублями. Райхсбанк запропонував купити у х. ці рублі і дав по 75 ₴. за рубель. Таким чином пан Х. через те, що пан Супрун зрікся допомогти йому, зберіг 1.500 марок для Державної скарбни ці. Оприч цього пан Х. зазначив, що він також має загаль ні інформації з ріжних сторін, що Комісія Фінансова веде свої ді ла не чисто. Розмоваз паном Б. 29. IV. Б. відомий київський газетар редактор і видавець га зети в Київі, котра ставиться прихильно Української справи ма ло не з перших днів останні російської революції. Б. і в Берліні допоміг Української справі тим, що до бився в тутешнєй російській газети "Голос"России" друкування повнотю біолетенів інформаційного відділу нашого Посольства в Німеччині. Сей пан Б. оповів. Перш за все в Берліні думаєть, що пан Супрун є Фінансовий Агент яко дорадник в нашому Посольстві в Берліні, отже член дипльоматичного корпусу, отж ледина за лежна від Посла. Ся незвірна уява доходити до того, що зделку на чай, так думають, заключив сам Посол, який на цьому хоче заро бити шляхом спекуляції собі добри гроші. Ціла Комісія має най лиху репутацію. Комісія займається спекуляцією. Всі діла і "зделки" відомі всім. І коли б він захотів, то міг би знати де тали воєної їхньої операції. Яко доках цього він запропонував добути докладні відомості про зделку з часм. До речі треба сказати, що я нейзнав нічого докладного про цю зделку і що ця зделка повинна була бути проведена таємно і з найбільшою обережністю, бо власне кажучи вона є нічим инь шим як алочиним порушенням договору Фінансового від 10 сентября 1918 року між Гетьманським Урядом і Німцями / § 7 договору./ Я згодився. Розмова з паном Супруном 2.V. Після повороту пана Супруна з Відня я закликав його до себе для того щоб застерегти Його від скандалу і порадити Йому більшої обережності і більшого контролю над своїми уря довцями. В загальних рисах охарактеризувавши всі чутки про Фінансову Місію і з окрема про пана Арістархова, я сказав Йому: 1. Сі чутки йдуть з німецьких кругів; Банкових, Промислових і Урядових, а також з російської колонії. 2. Всі Його діла, вся переписка Його навіть таємна чита ється заінтересованими кругами і особами, отже у Його мусить бути серед урядовців шпиг. 3. Що він повинен бути дуже обережний і мати добрий контроль над урядовцями. 4. Що це є справа державна, а не персональна, що лиха тінь Фінансової Комісії падає на Посольство і може підорвати довіря і до Посольства, і що через це Посольство буде змушене не як найбільше одмежовуватися від Комісії. 5. Через те, що пан Супрун не раз заявляв мені в при сутності пана радника Посольства доктора Стоцького, що він є голова самостійної місії, що хоч він і має титул фінансового Агента нашого уряду, одначе він в своїй роботі є цілковито не залежний і Послові ні яким чином не рідлягає, бо він, наприклад на представництво має в кілько разів більше ніж Посол в Німеччині, через це все, сказав я, я змушенний вже і тепер, на ува зі лихих чуток про Фінансову Комісію, змушенний на кожним кро ці одмежовувати Посольство от цієї Комісії. І 6. Що з такими незалежним становищем Фінансової і вся кої іньшої урядової Комісії, незалежним від Посла, я в принципі пі не згожувався, не згоджуюсь і николи не не згоджуся, бо вва жаю таке становище не безпечним і шкодливим а державного погляду міжнароднього права, що ць своєю принципіальною позіцією обсто яря перед Міністерством Закордонних Справ 15 січня на нараді, і Муду її обсторювати і далі. Замість того щоб взяти всі ці уваги і поради серйозно і виявити добру волю об'єктивно розслідувати всю справу щоб разом з Посольством боронити честь Держави, пан Супрун перевів розмову на особистий ґрунт і сказав: Солідні люди якім я безумовно довіряю сказали мені, що берлінське Посольство веде акцію проти мене Супруна. При чому одмовився назвати, що це за люди і в чому ця акція виявляється. 2. Що цік людей пропонували йому Супрунові в один момент зробити все, щоб Порт не був Українським Послом в Німеччині бо вони мають величезний вплив і можуть все що завгодно зробити до його, пана Супруна, Послу. 3. Що він ручиться, що в його Фінансової Комісії нічого лихого не діється. Такий оборот розмови робив саму розмову зайвою і я зауваживши, що мене ні ті люди, ні погрси не цікавлять, що я свій обовязок Посла виконав попередивши його, і що в обраній Супруном площі провадити розмови не буду. Так скінчилася розмова. Розмова з паном Б. З. V. Сього разу той же пан Б. приніс докази про купівлю чай. Куплено чай у Рабіновича, відомого спекулянта по 5 карб. Що про це зделку знають всі в тім числі і німецький уряд. Цілий ряд деталей виложив він в цій розмові: Чай Рабінович має купити в Голандії, франко Одеса і т. и. Розмова з паном Супруном. З.V. 3. мая Супрун заявив. У мене серед урядовців є шпик. Я підозріваю, що це німецький підданий з Петрограду. Інтересно, що разом з цим на звав його честним і порядним чоловіком. Що у мене є шпики ви дно з того, ю коли я був у Відні, великоїними святками, у мене в Берліні в конторі /Готель Еліте/ валомали замки і перечитали все листування. Разом з цим Супрун заявив, що він збірається вибратись з отелю і наняти со бі квартиру /не зрозуміло чому пан Супрун досі маючи величезні кошти, не спромігся зробити цього з продозж трьох місяців сво єї діяльності в Берліні, а жив в двох кімнатах отелю: тим бі льше, що всі нинш місії тутешні, маючи менші кошти винаняли добрі помешкання для своїх бюро. Розмова з паном К....чем. 4.V. Пан К. приїхав з України з певними дорученням. Раніше він брав участь в роботах нашої Верестейської мірової делегації, а за часів Сєврська служив секретарем в нашому Берлінському Посольстві. Він і досі має звязки в німецьких кругах. Маючи переказ грошевий на Райхсбанк щось на 100.000 марок він, зустрівшись з паном К., заінтересовався причиною закриття нашого біжучого рахунку. Добре поінформовані Німці сказали йому, що рахунок закрит через спекуляцію Фінансової Комісії. Протокол Волинів Я. Єфіменович агентом У.Н.О.-Є. Супрун пос. Верхній, Кур'єр-Рептизда 160 зі Стрельця Волинського в Смтр. в Амстердамі вирішила непорозуміння відносно погашення справи контрактів заключених між Романовим і Смтр. і покупателями для укр. Уряду, Я. Єф. і Д. Рабіновичем - з дрібн. 6 вересня 1919. Об'єднаний державний кооператив видається до Смтр. тонення Миколи Васильовича і Смтр. розпис є власника Фердинанда Володимира і укр. і довговітнього прийняття укр. нараду і укр. уряду з державними справами про збігання і виконування погоджень. Генеральний Комунальний Уряд Клаус слідуючої мірки: 1) Єфімен. агент Супрун має передовзати доказ, що контракт був виконано з'єднаний укр. Я. Єф. і Д. Рабіновича перетворений на розум. 2) У Млен поход укр. уряду, який спричинив забезпечення всіх контрактів має здійснити погашення своїх зобов'язань на заключення цих контрактів. З Укр. Володимира і Смтр. Амстердам Виплатити на руки п/фінанс. адміністр. 2. С. Супруна, Контролю вимагає ся взаємовідношення управляючого розпоряджатись тільки загальними мили й і Д. Ребінським - абонент 20 центнівів за 1/2 кглб. - платити перу Банк в Амстер- дамі сейчас, якщо мілоки більше ніж пропоновано в Амстердамі. Усі інші листи крізь розпорядження Будуть слідувати . На цей обмеження буде враховані 10 процентів - поточний вихід - мандатною банка для еванелістів по Контр. - Кур'єтам. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути обережними річ. Продаж не повинен бути доведений вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/2 кглб. від Батавії. У Волинському Єпископстві, Амстердаму озернутий призначення старайтеся ви приватніх мешканців, які не повинні бути доведені вище ціни 54 центнівів за 1/ до 12. твердынь, - на селурий учини перекоп риво личный бить сейм вима рений . На Кождий слугре Налезрение са ефіція Вселовъ ст Самер. Консістория Вечні 1/2 до другую варто денти рето.- МІНІСТРОВІ ФІНАНСІВ УНР. В.МАРТОСУ? В зв'язку з переміною міжнародної ситуації й показаними симптомами в зміні позиції в боку держав Антанти від- носно до У.Н.Р. у Уряду на підставі постанови ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ з дня 15-го листопаду 1919 р.під ч.4219/Д вважає за необхідне по- дати Вам слідуючі директиви, як Вашій діяльності, як Міністра фінансів направлених для добре нашої Республіки й зміцнення її становища як в середині так і зовні: I.Вале становище все буде непевним і загроженим, розвиток дер- жавного господарського життя Республіки не матиме міцного ґрунту і перспектив, коли не буде знесена блокада України і не будуть од- чинені двері в Європу для товарообміну. Симптоми до знесення цієї блокади все виявляються і тому потрібно щоби Ви, як Міністр фінан- сів, були підготовлені до нової ситуації і взяли заходів до викорис- тання II. Держави Антанти в особі: чи офіційних представників їх урядів, чи торговельно-промислових та фінансових установ будуть зал тересовані і виявлять бажання до заключення умов в нашим урядом в справі як товарообміну так і заключення займів і засновання на Україні фінансових підприємств за участю в них на тих чи інших умо- винах наших державних капіталів. В зв'язку з цим вважаю за добре повідомити Вас, що при заключенні умс чи контрактів на поставку урядом У.Н.Р. річного збіжжа з України не може бути прийнятий обовязок в боку цього уряду на продаж державног збіжжа і цукру на умовинах пріоритету і першеньства перед якимись іншими контр-агентами. Адже тому, що по мотивах державного характеру після обговорення справи за участю міністра військових справ У.Н.Р. полк. Сельського, Голови дипломатичної місії в Румунії проф. Мациєви заступника Голови дипломатичні ої місії в Варшаві Л. Михайлова та В.О. Керуючого міністерством закордонних справ Багриновського знайдено одновідаким нашим державним інтересам заключення контракту між представником Уряду У.Н.Р. і директором французького ,,, Леоном олі на запродаж останньому першеньств перед нашими експорта- ціями 30000 тон пшениці/збіжжа/і 10000 тон раїнованого цукру.Офіціаль- не представництво Уряду М.Н.Р.на заключенні такого контракту мною ви- дано заступникові Голови дипломатичної місії в Польщі Л.Михайлова.Копії як нелегного уповноваження на ім'я Михайлова так і копію самого контракта Вам і прем"ер міністру буде надіслана при першій можливості і вичерпу- чій інформаціїРади Народних Міністрів одержать від Військ. Мін.Сельського М Л.Михайлова. 2.Дотеперішню практику з уповноваженнями і діяльністю фінансових агентів міністерства фінансів та закордонних взвашо неодповідаючою інте- ресам нашої держави а по своїх результатах шкідливою.В звязку з цим в ці ляхурегульовання справи прошу предкласти мені проект реформи цієї справи для взаємомлення іналежного затвердження.Вважаю що діяльність фінансових агентів не мусить мати сепаратного характеру як досі, а навпаки,скоордино- вана є діяльністю наших посілів або Голов дипломатичних місії в цілях од- ноцільності нашої політики як дипломатичної так і фінансової за кордоном. 3.Ситуація вимагає аби Ви,як міністр фінансів уже зараз подбали при те, щоби при наших дипломатичних Місіях чи Посольствах в таких країнах як Франція,Англія , Італія і Чехо-Словаччина були заступлені інтереси Мі- ністерства фінансів, причому Вамі представники мусять працювати на умовинах в пакті 2 зазначених. Одночасно вважаю за одповідаюче державним інтересам, аби заключення фінан- сових умов, роблених Вами а чужоземними Урядами чи приватними фінансово-тс рговельними установами остаточно давалось - би на санкцієюмої Ради Народ- них Міністрів і в разі ж техничної неможливості відбувалось за участю По- слів наших у відповідних державах і є відомом перебуваючих за кордоном Членів Директорії V. H. P. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ V. Н. Р: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У. Н. Р. Позичив персонально у п-лінкінгра Хвальського 500 (п'ятсот) Корон Микитюк Степан МІНІСТР ФІНАНСІВ Української Народньої Республіки ч. …………………… 1920 р. м. ……………………… До Генів Директорії Г.Н.Р. п. А. Макаренка і Ф. Швеця . Тулий міністр житлових справ п. Ковалевський, призначений Урядом яко радник при Гені Директорії Макаренко щоби остерігати того перед перевищенням повноважень, сам причинився до перевищення його прав, будучи від імена директорії уповноважений, який той не мав права давати. Маючи в руках із уповноваження він не тільки не ввійшов в контакт зі мною, як Міністром досланих компенсації котрого із уповноваженим підлягають, але до того ще давав мені оби- дчо розгальшві інформації з моєї діяль- ності і у вей своїй гілки бивив лише пам'ять про тробу сучин до своїх рук, щоби розпоряджатись ними безкоштовно, в супереч державним інтересам. Дін вей тає разлив мени, що мою намір згідно залучим йому дорученням, перебрав актівів от 2 Січпруна, щоби передати іх міністру фінансів, що справа від іде всього кінця, і що вже де які суми (800.000 марок) їм одержані і внесені в банк на своє ім'я. Терез ф кілька днів після цього він присвірки закликав, що цих сум від Супруна не одержав а одержав лише кілька десятків тисяч марок. які витратив на свої особисті потреби. 2) Яковлєв за мною спільно обмірювався загальний план ліквідації "супрунівської" авантюри, але два дні після того ходу на третині потай виїхав до Болгидів, де ганьбо залюбив про вилічення Супруна, не арешт на його кошто, не давши при тому ж товів і підстав його аресту, чим я розчарувався. Довівши обіцянку мені і поему в Німеччині ви одержали суми вивезти на разумок лінг- спра урналеїв, поручив їх слово, одержав ми від Розеліуса 150.000 гульдей і вилічавши цю гаетину (більше 120.000) на влаштуй. 3) Заявляючи про перебуд тих чи інших сум (57.000 гульд. рішенням лісідим), в кривавстві поїхав Яковлєва і Розеліуса, зрікався того й давав все інші фабри (12.000 г. Дновлів, а 40.000 г. в Тергін на свої ім'я), а пофіл в трьо суплиюєти Василка і Яковліва шов лінів залку (50.000 г. в Тергін-на свої ім'я, а 2000 г. бували докази, прав рано обретеного і ви магав вірати йому на слово, а врешті виявляється, що це все неправда, бо переведен 300.000 марок і 500.000 корон на ім'я Ковальського, 560.000 корон на ім'я Макаренка, річта ж, більше 120.000 38.000 гульд. Була при иволи готовівною, які він відомився сдати і лише в Тергіні, по валові посм Порша, здав 6.000 гульд. і тех на 370.000 марок, а також виписав влашний теж 500.000 корон. Малий чином, досі він на МІНІСТР ФІНАНСІВ Української Народньої Республіки ч............... 1920 р. м................. ручка має ще 26.000 циляв (1 цилв=25 коп. = 75 корон), котрі він одмо- бився здати і з котрих хоче ви- платити гнків сучин Родиновику без верки підетав до того, не див личев на дане на післямі зобов'язан ня робать витрати лише за мого пісьменного згодою. 4). Заявив, що договір на гай буде зроблений на ім'я Мартова і Ковалевського, замість Гю- малкович Родиновиць подать заяву, щоб він виснав права по договору лише за Ковалев ським, а потім заявиб, що зробити це не дав йому лий приїзд до Петербургу, що йде в серпеня з того телеграммою, що без закочивш і що в вівторок рано він все вейдить до берліну (з приєхав ведм- стердам лише в вівторок пісно ввечері). 5) Через заяву Родиновиць створилось Ганеєва новище, що в справі продажі гаю ми гна родимов виключив у руках Роселіуса і немаєто змоги продать очній твої. Розеліус же соняв, що не сподівається цей продать дорогою як за 160.000 цилвдесів, поділки гай коштує діля 400.000 з. З цього ведно, що Роселіус через Родиновиця використав необаг- ність Ковалевського. Маж тим етрок про дане гаю, встановлений в договорі хоча ствей 12 мая ч.р. і щоба врегулювати себе від великих збитків, необхідно щоби пам'ять сімь були ведані спеціальні уповноваження з зазначенням сповіщення уповноважених ванівською. Отже прошу приєднати до такої повноважності. Міністр Фінансів Г. Матвійч ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР. В даній справі № 4 Фонду № 1429 Пронумеровано 105 (сім иєнів) +6136 - 186 +248 = 168 (цифрами і прописом) аркушів з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 08. 09 19 91 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) мл. 47, 486, 48, 0182 карнрасс " 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 30.10.96 Бил 05.11-96. В 28.12.02. Срп 20.01.03 Асмод 19 02.03 ЛТЛіт 21.02.03 І. ПОВ- ніршов д/скан 14.01.09 шф ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: Справа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 14.4 91- К еканувалиш 16.03.09 шф