Перейменування: 05.12.1918 -(1920 р.) Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, м. Київ, м. Кам'янець-Подільський, територія Польщі, Чехословаччина.
Анотація
Статут Директорії УНР, Регулямин членів Директорії УНР; Земельний закон УНР, відозви, декларації, розпорядження та ноти Директорії УНР; Універсал Головного Отамана Українських республіканських військ С. Петлюри тощо; Звіти головного інформаційного бюро армії УНР про становище на фронті; Відношення Директорії УНР до Ради народних комісарів РСФСР про мирні переговори Відношення податкового інспектора 3-ї дільниці до В. Винниченка; Старі описи з №1 до №5.
Історична довідка
Перейменування: 05.12.1918 -(1920 р.) Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, м. Київ, м. Кам'янець-Подільський, територія Польщі, Чехословаччина.
Назва справи
Земельний закон УНР, 15.11.1918-12.12.1921, 15 арк.
ФОМР 1429с 5 6
на 131.
ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНЫЙ АРХИВ
Киевская область
г. Киев
ул. Свободы, 78-а
тел. (044) 295-60-00
ФОМР 1429с 5 6
Комуністична дирекція Української
(данже навів фондозбразователя)
Кародної республіки
(названня структурной части)
ДЕЛО №
Відозви, декларації універсали
Директорії
Начато 15 листопада 1918 Кончено 12 грудня 1921
на листах
Центральный государственный
исторический архив
УССР
ГРОМАДЯНЕ.
Генерал російської служби П.Скоропадський, порозумівшись в квітні 1918 року з німецькими генерали-штабами німецьких; тоди це невільних підлеглих їм салатів, назавши гетьманом захопив владу на Україні і оголосив Українську Народню Республіку.
З того моменту зачалось мишення воїх нерідних прав та нечувані знущання над демократією України бувших жандармів поліція царсього ладу. Рядова почеста поміщиків та буржуазії дійшла до такої міри, якої не знає і царський режим.
І що більше панування генерала-гетьмана посувало Україну до одинної неділімої Росії, то, дотище, етвртіше в цінничеше ставало попирання прав народу # глухування пануючих урядів над всіма здобутками революції, як політично-соціальними, так і нелінійними.
Останнім зрадничим актом генерала-гетьмана П.Скоропадського про скасування самостійності Української Держави український народ віддається остаточно на поталу поміщичько-буржуазичної реакції і на цільове вито національне повелення. Сформування нових урядів із представників реакційних урядів, які мають творити одину, неделиму Україну, вирахно гов- рить про те, що чакає український народ, коли він не вотаме рішуче й до останнього чоловіка в оборону своєго життя.
Український Національний Союз, яко найвище представництво органів української демократії, живав до останньої дня всіх заходів, щоб мирно без пролиття крови і дезорганізації громадського життя захистить й одстояти права народу. Але всі мірні заходи української демократії весь час зустричали лютий опір з боку поміщиків, бюрократів та буржуазії.
Отже настав час залишити мирні заходи.
Од імені організованої української демократії від воєго активно- го народного громадянства, яке обрало нас, ми, ДИРЕКТОРІЯ САМОСТІЙНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, сим оповіщаємо:
Генерал Павло Скоропадський є насильником і узурпатор народньої влади. Воє правительство його, як протинародне, протиціональне сповіщаємо н е д і л о н и м.
Пропонуємо генералу П.Скоропадському і його міністрам, залишити обмажом і насильством захоплені ними урядові посади.
Во вим опором, перядку в Республіці пропонуємо зробити це негайно, без предлиття крови.
Офіцерським руським організаціям пропонуємо мирне скласти зброю і ви- їхати з меж України, куди хто охоче. В противному разі місце виявлять їх буде призначено Урядом Української Народньої Республіки.
Застерегаємо генерала Скоропадського, його міністрів, руських офіцерів і воїх хто з ними, що всіч насильства, утюги, образи і пошкодження укра- їнцям, або їхнім організаціям, а також демократичним особам і організаці- ям ягої будь національності, викличуть помсту, вибух люд нікто не зможе опинити. В інтересах цих груп і осіб пропонуємо утриматись від агресивних заходів проти демократії.
Німецьке величство демократичної Германської Республіки сповіщає, що українська демократія більш не може терпіти наскльзь і знущання і засчин- ного до всього уряд панування понархично-поміщичької реакції і з збором в руках буде естоловати права пеневоленого народу. Ми вірим, що салдати Германського визволенного народу поставляться до боротьби пригніченного українського народу відповідно до своєї гідності.
Всім громадянам залишаємо: хто отої за утись, експлатацию осліп- ства та робітництва, хто хоче панування жандармів і охранек, хто може спо- кійно дивитися на розстріл мирних студентів озвірілими руськими офіце- рами, то* нехай виступає разом з гетьманом і його урядом за єдину недели- му гетьмансько-понархичну Росію проти волі демократії Української Народ- ної Республіки. Воєй останні чесні громадяне, як українці і неукраїнці повинні разом з мани стати зброєю дружною силою проти ворогів і пло- чинів народу і тоди всі соціальні й політичні здобутки революційної демократії будуть повернені. А Українські Установчі Збори твердо ї не- похитно закріплять їх на вільній Українській землі.
Разом з тим Директорія Української Народньої Республіки закликає воїх воїв борців стежити за порядком і рішуче та безпощадно припиняти гребіж. Українські народньо-республіканські війська підходять до Ки- їва. Для ворогів народу воїну необуть заслужену ними кару для демократії всіх націй України визволення.
До зброї, громадяне і до порядку.
Голова Директорії Української Народньої Республіки: В.ВИНИЧЕНКО.
Члени директорів: С. ПЕТЛЮРА, Ф. ШВЕЦЬ, П. АНДРІЄВСЬКИЙ.
15 листопаду 1918 р.
ГРОМАДЕНЕ.
Темною «світлою!» служби П.Скоропадського, в зв'язку з увійшов в рятуні 1916 року в німецьких генералах-противників німеччинах,-т ді на невільних підлеглих їм солдати, назавжди потягнен "сах при владу на Україні, і вразу ж Український Народний Республіку.
З того моменту зважалось низька чехів народних прав та купчих снування над державою України бувших жандармів, п'якай етапу царсько-го ладу. Уявляється ніхто не відкрити: та букувалі дійшла до такої міри, які не знають і пареврін роки.
що більше панування генерал-гетьмана посунула Україну в один і недолімий Рейх, т. позитив двертів і циничних статей попираючи пропаганду і плутування покурчих влади над чимсь од буграли републіки, як політично-освідомленні та і національні.
Останнім заслужливим актом генерал-гетьмана П.Скоропадського про складання економічних України, її держави урядових народ віддаються статично на посту п міщанин-бор кратичний реєстр і на кількість надмірної пропаганди. Освітлення їх той уряд ів представників революційних сил, які мають товаришину неделому Рейх, вирвано г борить про те, що через український народ, коли він не статне рішуче до етапної чолон-ка і обрану твора життя.
Український Національний Союз, як найбільше представництво організаційних урядових народних держав, вживає до статей про два пах вхідно, щоб мир-но свя пролиття крови і десорганізації громадської життя охижить і здобути проти народу. Але той умри всіди українського демократів весь час вуетрівали латтю спів в бору по-шідри, бароматів та буржуазії.
Стоя незгода чи залежити уряд і заходи.
Од іменні організаційних українських демократів і першої верти народно-народного руху, що "брава но, як ДИРЕКТОРІЯ САМОЗВАННОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ", ом спеціально генерал П.Скоропадський о насилляні і у вупатр народної влади, що-штіння. Все працювальство море, як по тиньонному, протинаціональне сповід-же недійсним.
По пекунчо генералу П.Скоропадському і "своїм міністрам", важливи обманом і незаконною вхоплення ними урядової посади.
Все їм спосіб, почадну - Республіці погануюче зробити до негативного, сва пролиття росту.
Общероявні рухових організацій пропонуємо мионс окулати вборо і заїхати в меж України, руда хто єхче. В практичному реалізоване низька їх буде позначено: Урядові Української Народної Республіки.
Застерігаємо генерала Скоропадського, "свої міністри", рухових емігрів і всіх хто в них, що неякий наявити утиски, ображі і поспрещення україн-д м. сбо їхній організації, а т роз державних статей особи і організації якщо будь національності, вирішують постукувих зрих ніхто не вроже опинити. В інтересах цих груп і свій пропонуємо утриматися від агресивних за-ходів проти демократії.
Нижче слідуть демократичні Германської Республіки сповіщення: що українська держава більш не може іти насильство, внушення і економічне для "свого" право панування меж-рхимно-посицького реєстру і в збро-вої руках буде спостерігати права поновленого с народу. І якір, що бал-дста германського позначеного народу постулляття до боротьби пришпилени-ного українського народу відповідає до своєї гідності.
Всім росудженою вважаємо: хто отець за утисок, економатадія велян-отця та облікництво, хто хоче позуження жандармів і боронити, хто може опо-ріти дихатись на повторі "жирних студентів санкримичні руховими ефімера-ми, то* нех* тиступне разом в гетману і "свої уряди" за одину неделому реєстру. Нехай-наступну Росію пости полі демократів Української народної Республіки.
Всім сатанні чесні громадяни, як урядовці та і неурядовці потягнені разом з нами отати абсурдно дружньою виходу пости перерв і засинання наро-ду і тоді чи соціальні і політичні об'єкти революції ної демократії будуть погрекнен. А "українські" материнки зобов'язано твердо і непохитно вироплять їх на "більні" українські мелоді.
Разом в тим Лібератора Української Народної Республіки закликаємо всіх бороться етажити за посадку і отримує те безпосередньо прийняття розміри.
Український народньо-республіканський "вбира підходять до Київа. Для збори, насолоду вони несуть заслужену нищі пару, для демократії всіх націй України визволення.
Господарство, громадяне, і до порядку.
Голова Директорії Української Народної Республіки: В.ВИЗНІЧЕНКО;
Члены Директорії: С.ПЕТЛЮРА, О.ШЕЛЬЦЬ, П.АМФРОСОВИЙ.
У Києві.
16 Листопаду 1918 р.
УНІВЕРСАЛ.
УКРАЇНСЬКІ РОЗАКИ І ВОЯКИ.
З наказу ДІРЕКТОРІЯТУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ стаю не чол
всього українського війська, яр головний його стаман. Оповіщаючи про це
славних розаків закликаю їх до боротьби за державну самостійність Укра-
їни проти врадника і узурпатора генерала Скоропадського, що замовано
засвоїв собі назву і права Гетьмана України. Скоропадський з постанови
Директоріяту ставиться поза законом як головний державний влочин проти
Самостійності Української Народньої Республіки, зншеним її свободолюбни
порядків і установ та за запознання тиром найграціми синами України, за
повстріли селтн та наленна сел карательними стрідами, за насиллять над
робочим та овляновим людом. Поставлений "ви закону" це значить нікому
із громадян і мешканців України не вільно під ніяким чином і під загрозою
певного суду помирати цьому генералові Павлові Скоропадському чи то в
утечі, чи то в прогромленні, чи в укриванні його. Наприки обов'язком кож
ного громадянина на Україні зрештувати генерала Скоропадського і видати
в руки Республіканської влади. Гетьманські розпорядження та накази по
війську відсутність і не омітуть чинуванняться. Військові частини гетьмана
Скоропадського, для того, щоб не було зайверо пролиття крови і законом д-
-хай переходити в ряди різьора Української Народньої Республіки слідком
за тими, що вже перейшли. Військо Української Народньої Республіки має
голосу мотою до шенту знищити безладдя, зарадені гетьманським урядом і ту
онлу, на яку вони досі опирались.
СЛАВНІ ВОЯКИ І РОЗАКИ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА. ВИ рідні оини ос
лянського і робочого люду. Крізь від крови його і гість від кости його.
В по всьому хрилі, коли окрізь по великому світу падають царські просто-
ли і виходять на поле заробки народи. Коли окрізь по всьому світу болг-
но і робитнири господарями своїх країв-в цей великий день, Ви брати нова
ті, хіба омілиться піти за помішаними гетьманським урядом проти свого
батьків та братів, в цей великій час. Ви, брати розаки, хіба ж обміни-
тесь служити запродавцям, котрі сами запродались і Україну хочуть напро-
дати чужинним. РОЗАКИ, ЗАКЛИКАЮ ВАС усіх в усюди яр широка й ав-
ліва Українська земля упорядкованими військовими з зброєю і амуніцією
і їхати в напрямі на Київ, в столицю України.
Гана з Старої Голеної Романди Українських Республіканських Військ з
подовині Листопаду 1918 року.
ГОЛІВНИЙ ОТАМАН УКРАЇНСЬКИХ РЕСПУБЛІКАНСЬКИХ ВІЙСЬК ПЕТЛЯРА.
НАЧАЛЬНИК ШТАБУ ОТАМАН ОСЕЦЬКИЙ.
Чотири документи.
Заява Віденського Посольства У.Н.Р.
(Східної України).
У зв'язку з надрукованим у українськім Праворі* з 17, грудня 1921, ч. 50 заміткою під назвою "Два документи" Посольство У. Н. Р. в Австрії на листах постанови Директорії У. Н. Р. з 15 листопаду 1919 р., ч. 1219Д, і по- станови Ради Міністрів з 21. травня 1920 р., на- лежно затверджених, сим обявляє, що пані Ан- дрієвський, Макаренко і Швець являються за кордоном приватними особами й тому не мають жодних законних прав виступати як урядові особи.
Посол Української Народньої Республіки
Г. Сидоренко.
Перший Секр. Посольства: (власноручний підпис)
М. Троцький.
З оригіналом згідно. Секретар Посольства:
О. Семенів, в р.
На просубу членів Директорії містимо ще сі три документи, які не вийшли на попереднього числа. — Ред.
Постанова
Директорії Української Народньої Республіки.
15-го листопаду 1919 року.
ч. 1219Д
З огляду на відмову за кордон по держав- ним справам Членів Директорії Ан- дрія Макаренка та Ф. Швеця Директорія ухвалила:
1. На час відсутності з території Української Народньої Республіки Членів Директорії А. Макаренка і Ф. Швеця верховне керування всіма державними справами Республіки покладається на Голову Директорії, Пана Головного Отамана Симена Васильовича Петлюру, який іменем Ди- ректорії затверджує всі закони та постанови, ухвалені Радою Народних Міністрів;
2. на випадок його смерті все верховне керування державними справами Республіки та її збройними силами покладається на залишив- шихся в живих Членів Директорії, або бачного в них з тим, аби вони провадили зовнішню та внутрішню політику Республіки на ґрунті її са- мостійності до часу скликання Представництва від Українського Народу.
Оригінал підписали:
Голова Директорії: С. В. Петлюра.
Членів: Ф. Швець, А. Макаренко.
Керуючий Справами Директорії: Миронович.
З оригіналом згідно:
За Начальника Канцелярії Директорії: Кульний.
15 листопаду 1919 р.
№ 255Д
Повновладь.
На підставі постанови Директорії Української Народньої Республіки на 15-го листопаду біжучого року від імені Верховного Влади Української На- родньої Республіки і її Уряду Членам Директорії Української Народньої Республіки Андрієв Гав- рилович Макаренков і Федір Петрович ШВЕДОВІ, які відбувають за кордон, надається повновладь:
1. Брати участь в Мировій Конференції в Парижі в інших міжнародних конференціях з правами заступництва інтересів Української Народньої Республіки.
2. Стверджувати ті фінансово-економічні договори, які підготовлені, або preliminarno за- ключені Міністром Фінансів Б. М. Мартосом, або іншими особами на підставі уповноважень, на- даних їм Урядом Української Народньої Ре- спубліки.
3. Мати вихідний контроль над діяльністю всіх урядових інституцій Української Народньої Республіки за кордоном і окремих урядових осіб — приватних інтересів, установчих законам штатів цих інституцій і зміни розмірів утримання персонального складу їх, а також* правом при- мусового виконання до місця осідла Уряду Української Народньої Республіки всіх тих осіб урядових інституцій за кордоном, від- носно яких ухвалені відповідні постанови урядом Республіки.
4. Заключати preliminarno умови і полі- тично-мілітарні договори від імені Української Народньої Республіки з іншими Державами.
5. В випадку припинення фінансової істну- вання Верховного Уряду на території України вихвати всіх заходів для збереження державного майна і коштів Української Народньої Республіки за кордоном, для чого закладання і підписувати відповідні акти від імені Української Народньої Республіки.
Голова директорії У.Н.Р:
Петлюра.
І. Мазепа.
Державний секретаря:
Підпис нечиткий.
Вакон
ухвалений Конгресом Трудового Народу України за засіданні 28-го січня 1919 року про форму українського влади.
Конгрес Трудового Народу України, вислу- хавши справоведання Директорії та її міністерства і беручи на увагу заявку Директорії про ІІ го- товності скласти своє уповноваження, постановив у 3. точці:
З огляду на небезпечний військовий час доручити владсть і оборону краю Директорії У.Н.Р., яка доповнена представником од Наддністрянської України до слідуючої сесії Трудового Конгресу має бути верховною владою і видачати закони, необхідні для оборони Республіки, при чим ще заходи передаються на затвердження найближчий сесії Трудового Конгресу. Вико- навча влада У.Н.Р. надлежить Раді Народ- них Міністрів, котра складається Ди- ректорією і в час перерви сесії Конгресу від- повідає перед Директорією.
В 4. точці:
4. Доручити президії Трудового Конгресу в порозумінні з Директорією в найближчий час, коли явиться змога нормальної роботи, скликати слідуючу сесію Трудового Конгресу України.
Від Редакції: На сім заявляємо в сій справі дискусію.
Директорія
до громадянства У. Н. Р.
I.
Витяг з протокола засідання Директорії У. Н. Р.,
скликаного старшим по віку членом Директорії
А. М. Андрієвським 8-го грудня 1921 року.
Взявши на увагу:
1. що згідно з законом 28-го січня 1919 року
органом Найвищої влади У. Н. Р. є Директорія;
2. що утворене Директорією Правительство
У. Н. Р. з причини окупациї української те-
риторії російськими большевиками перенесло
свою діяльність до Польщі, куди вибув також
один член Директорії — С. Петлюра, і що
таким чином сей державний апарат У. Н. Р.
місцем свого осідку має територію Польщі;
3. що в наслідок мирового рижського договору
член Директорії С. Петлюра й реформований
ним кабінет міністрів не мають можли-
вості правної, а в останній час і фактич-
ної провадити державну роботу, через що
державний апарат належно не функціонує.
Ми, уповноважені на те Трудовим Конгресом,
стюючи на грунті закону 28-го січня 1919 року,
постановили: налагодити роботу Дер-
жавного Центру У. Н. Р., виконуючи тим обо-
в'язки Директорії, зазначені вище загалом у
законі, з тим, що відсутні члени Директорії
можуть приєднатися до співробітництва.
Директорія У. Н. Р.
Підписали: А. М. Андрієвський в. р., А Макаренко в. р., Проф. Ф. Швець в. р.
Скріпнів: За Державного Секретаря: Тодот Галін-Гафенко.
М. Відень, 12. грудня 1921 р.
II.
До Українського Громадянства У. Н. Р.
В наслідок рижського договору Польщі з
Московою тимчасово утворений на польській
території державний апарат У. Н. Р., яким керував
член Директорії У. Н. Р. С. Петлюра разом з утво-
реним ним кабінетом міністрів, мусив припинити
своє урядування.
Щоб виконати суверенну волю Українського
Народу, виявлену в гимчасових основних аконах,
ухваленим Трудовим Конгресом в Київі 28-го січня
1919 р. Ми, Директорія У. Н. Р. в законному перед-
баченому складі вище підписаних членів вважаємо
необхідним виконувати обов'язки, покладені на
нас силою вище вказаної Конституції 28-го січня
1919 р.
Сього закону Директорія буде пильно до-
держувати, не одступати од нього й виконувати
точно, віддано й незмінно, як єдину, незмінну,
суверенну Волю Українського Народу. Загально
відомі політичні помилки, що так багато
заподіяли шкоди українській справі,
до яких спричинився С. Петлюра і ре-
формований ним на терені Польщі ка-
бінет міністрів, — відійшли в царину
минулого.
Принявши на себе обов'язок брати про
добробут України й її внутрішніх і міжнародних
справах. Директорія ставить своїм завданням
провадити щиро-національну політику до скли-
кання на Україні Всевнародного Парламенту на
підставах, вказаних в 5 ст. Конституції 28-го
січня 1919 р.
Сього вимагає український наряд, який увесь
час провадить повстання проти окупантів за свою
незалежність і власної ініціативи і з власною
організацією.
Пробуваючи за кордоном в тяжких і дуже
несприятливих для роботи обставинах, Директорія
присутна до праці в невеликими й невистарча-
ючими для великої справи силами, в повній надії
на те, що Українське Громадянство, як на Україні,
так і за кордоном об'єднається, піддержить
і допоможе їй як організовано, так і з окрема
кожен по своїй змозі, силі і здібності для спіль-
ної, солідарної, творчої роботи. В повній свідомості
суверенних прав Українського Народу і своїх
обов'язків, Директорія кличе всіх: забути моральні
й матеріальні кризи, заподіяні кому з громадян
У. Н. Р. за останні часи несвідомими урядовими
чи приватними особами, не плакати злом тим
громадянам, які несвідомо або проти своєї волі
спричинилися шкідливим кроком проти україн-
ської державності, об'єднатися залом тим
час партійні поділ, спори й роздори, особисті
рахунки, образи, егоїзм і всім, як сивам одного
великого народу об'єднатися і стати одною лавою
на спільну, творчу роботу для порятунку й добра
народу й Вітчизни в її скрутним, тяжким, усклад-
неним і необезпечним становищі.
Директорія кличе всіх громадян України без
різниці народності й віри об'єднатися в тяжку
годину коло одного рідного всім імені — України,
коло одного спільного всім святого гасла —
Незалежної Української Держави з повним суве-
ренитетом в ній Українського Народу — для
об'єднаної патріотичної праці на шастя дорогої
всім Вітчизни.
М. Відень, — 12-го грудня 1921.
Директорія У.Н.Р.
Оригінал підписали: А. М. Андрієвський в. р., А Макаренко в. р., Проф. Ф. Швець в.
Згідно з оригіналом: Тодот Галін — Гафенко.
з друкарні „Адвіс“ Відень ll, Таоборштр. 526.
Директорія
до громадянства У. Н. Р.
Витяг з протокола засідання Директорії У. Н. Р., скликаного старшим по віку членом Директорії А. М. Андрієвським 8-го грудня 1921 року.
Взяви на увагу:
1. що згідно з законом 28-го січня 1919 року органом Найвищої влади У. Н. Р. в Директорії;
2. що утворене Директорією Правительство У. Н. Р. з причини окупації української території російськими большевиками перенесло свою діяльність до Польщі, куди вибув також один член Директорії — С. Петлюра, і що таким чином сей державний апарат У. Н. Р. місцем свого осідку має територію Польщі;
3. що внаслідок мирового рижського договору член Директорії С. Петлюра й реформований ним кабінет міністрів не мають можливості правної, а в останній час і фактичної провадити державну роботу, через що державний апарат належить не функціонувати. Ми, уповноважені на те Трудовим Конгресом, сточили на грунт закону 28-го січня 1919 року, і остановили: налагодити роботу Державного Центру У. Н. Р., виконуючи тим обов'язки Директорії, зазначені вище згаданому законі, а тим, що відсутні члени Директорії можуть приєднатися до співробітництва.
Директорія У. Н. Р.
Підписали: А. М. Андрієвський в. р., А. Макаренко в. р., Проф. Ф. Швець в р
Скріпив: За Державного Секретаря: Тодот Галін-Гафенко.
М. Відень, 12. грудня 1921 р
II.
До Українського Громадянства У. Н. Р.
В наслідок рижського договору Польщі з Московією тимчасово утворений на польський території державний апарат У. Н. Р., яким керував член Директорії У. Н. Р. С. Петлюра разом з утвореним ним кабінетом міністрів, мусив припинити своє урядовання.
Щоб виконати суверенну волю Українського Народу, виявлена в тимчасових основних законах, ухваленим Трудовим Конгресом в Київі 28 січня 1919 р., Ми, Директорія У. Н. Р. в законному передбаченому складі лише підписаних членів вважаємо необхідним виконувати обов'язки, покладені на нас силою вище вказаної Конституції 28-го січня 1919 р.
Сього закону Директорія буде цільною додержувати, не одступати від нього й виконувати точно, віддано й незмінно, як єдину, незмінну, суверенну Волю Українського Народу. Загально видом політичних помилки, що так багато заподіяли школи український справи, до яких спричинився С. Петлюра і реформований ним на терені Польщі кабінет міністрів, — відійшли в царину минулого.
Принявшись на себе обов'язок дбати про добробут України в її внутрішніх і міжнародних справах. Директорія ставить своїм завданням провадити широ-національну політику до скликання на Україні Всенародного Парламенту на підставах, вказаних в 5. ст. Конституції 28-го січня 1919 р.
Сього вимагає український народ, який увесь час провадить повстання проти окупації за свою незалежність з власної ініціативи і з власною організацією.
Пробуючи за кордоном в тяжких і дуже несприятливих для роботи обставинах, Директорія приступає до праці з невеликими й невистачаючими для великої справи силами, в повній надії на те, що Українське Громадянство, як на Україні, так і за кордоном об'єднається, піддержить і допоможе їй як організованою, так і з окрема кожен по своїй змозі, силі і здібності для сильній, соцідарної, творчої роботи. В повній свідомості суверенних прав Українського Народу і своїх обов'язків, Директорія кличе всіх: забути моральні й матеріальні кривди, заповідані кому в громадян У. Н. Р. за останні часи несвідомо урядованими чи приватними особами, не платити злом тим громадянам, які несвідомо або проти своєї волі спричинилися шкідливим кроком проти української державності, одкласти геть на сей важний час партійні політи, спори й роздори, особисті рахунки, образи, егребам і всім, як самим одного великого народу об'єднатися і стати одною лавою на спільну, творчу роботу для порятунку й добра народу й Вітчизни в її скрутним, тяжким, ускладненим і небезпечним становищі.
Директорія кличе всіх громадян України без різниці народності й віри об'єднатися в тижку годину коло одного рідного всім імені — України, коло одного спільного всім святого гласа — Незалежної Української Держави з повним суверенитетом в ній Українського Народу — для об'єднаної патріотичної праці на щастя дорогої всім Вітчизни.
М. Відень, — 12-го грудня 1921.
Директорія У. Н. Р.
Оригінал підписали: А. М. Андрієвський в. р., А. Макаренко в. р., Проф. Ф. Швець в р.
Згідно з оригіналом: Тодот Галін — Гафенко.
з друковані „Адрія“ Віден 11, Таборщур. 526.
До Українського Громадського Співтовариства
В наслідок Ризького договору польщі з Москвою в тимчасовому утворенні на польській території державний апарат У.Н.Р., який керував член Директорії С. Петлюра разом з утворенням ним Кабінетом міністрів мусив прийняти своє урядування.
Щоб виконати суверенну волю українського Народу, виявлену в тимчасових основних законі, ухвалених Трудовим Конгресом в Києві 28-го Січня 1919 р., ми Директорія У.Н.Р. в законному передбаченому складі ниніше підписаних Членів вважаємо необхідним виконувати обов'язки, покладені на нас силою вище вказаної Конституції 28-го Січня 1919 р.
Сього Закону Директорія буде пильно додержуватися, не одступати від нього і виконувати точно, віддано й незмінно, як єдину, незамінну, суверенну волю українського Народу. Загально відомі політичні помилки, що так багато заподіяли шкоди українським справам, до яких спричинився С. Петлюра і реформований ним на терені Польщі Кабінет Міністрів, відійшли в царину минулого.
Принявши на себе обов'язок дбати про безпеку України в її внутрішніх і міжнародних справах, Директорія ставить своїм завданням провадити широ національну політику до скликання на Україні Всенародного Парламенту на підставах, вказаних в ст. конституції 28 Січня 1919 р.
Сього вимагає так і Український Народ, який весь час провадить півстання проти окупантів за свою незалежність з власної ініціативи і з власною організацією.
Пробувавши за кордоном в тяжких і дуже несприятливих для роботи обставинах, Директорія приступає до праці з невеликими і незастарчаючими для великої справи силами, в повній надії на те, що Українське Громадянство, як на україні, так і за кордоном об'єднається, піддержить і допоможе їй як організованою, так і з окремими кокан по своїм.
на кожен по своїй видії, силі й здібності для спільної,
солідарної творчої роботи. З повнією домості суверенних
прав українського народу і своїх обов'язків, директорія кличе
всіх: забути моральні і матеріальні кривди, заподіяні
комун з громади в перші останні часи несвідомо урядовим,
чи чи приватними особами, на платити злом тим громадянам
які несвідомо, або проти своєї волі спричинилися шкідливим
кроком проти української державності, одягати геть на
сей важкий час партійні поділи, спори і роздори, особисті
рахунки, образи, згоїзм і всім, як синам одного великого
народу об'єднатися й стати єдиною лавою на спільну, твор-
чу роботу для порятунку й добра народу и вітчизни в її
скрутнім, тяжким, ускладненім і небезпечним становищі.
Директорія кличе всіх громадян України без різниці
народності - віри об'єднатися в тяжку годину коло одного
рідного всім імени-України, коло одного кревного й духовн
го спільного всім святого гастила - незалежної української
Держави з повним суверенітетом в ній Українського Народу,
для об'єднання патріотичної праці на щастя дорогого всім на
наш Вітчизни..
Підписали: директорія У.Н.Р.
Андриевський, А. Шакиренко, проф., Д. Швець
за державного Секретаря У.Н.Р. Тодор Галіп-Гарєнко
м. Відень 12-го грудня 1921 року.
Оригіналом згідно:
за Державного Секретаря У.Н.Р.
ДЕКЛАРАЦІЯ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р.
Героїчним поривом українського об'єдраного трудового народу змітено з лінія землі української руйнувуче поміщицько-монархичне панування—гетманщину.
Україна вчинищено від карних експедицій, старост, жандармів та інших злочинних інститутів пануючих класів. Відновлено національно-персональну автономію, що забезпечує право кожній нації на власне життя.
Ценовий думи та земства, наставлені гетьманським урядом, скасовано і відновлено демократичний виборчий всенародній голосуванням органів місцевого самоврядування.
До незного вирішення земельної реформи Директорією Української Народньої Республіки всі трудові господарства залишаються в користуванні почередних їх власників непорушними, а решта земель переходять у користування безземельних і мало-земельних селян, а в першу чергу тих, хто пішов у війська Республіки для боротьби з гетьманом. Верховне порядкування церкви землею належить Директорії Української Народньої Республіки. Ця постанова стосується також манастирських, церковних і казенних земель. Для проведення реформи організовано На-родні Земельні Управи.
По ,наказу № 1 Директорії селянам, робітникам описи контрибуцій, взятих поміщиками з селян для повернення їх по- кривань. Так само ведуться селідства по всій Україні з при- волу тих азлоковників і сточниць, які було вчинено над селян- ством поміщиками та гетьманським урядом.
Постановою 9 грудня Директорія оголосила всі закони й по- станови гетьманського уряду в сфері робітничої політики. Від- новлено всеємоглийнний робочий день. Знов установлено колек- тивні договори, право коаліції і страйків, а також усю повну робітничих фабричних комітетів.
В усіх вищих галузях життя Директорія так само озміни- ла всі закони й постанови гетьманського уряду, направляючи проти інтересів трудящих класів і шкідливих для всього грома- дянства.
Уповноважена сила і волею трудящих класів України Верховна Влада Української Народньої Республіки—Директорія цими заходами довершила перший акт соціального та національ- но-політичного інженера українського народу.
Садучими етапом нашої революції є творення нових, спра- ведливих, зборових і відповідних до реальної відмінності сил у держави соціальних і політичних форм.
Директорія позначає верховну владу революційного часу. Одержавши на себе боротьби з правом управління державою та першоджерелом незалежної права трудового народу, Директорія веде революційну політику.
Акц Директорія являє собою правовий орган України і порушу- вання країн повинно належати тільки тим класам, які суть основою громадського життя, які творять матеріальні та духовні цінності, які кров'ю і життям своїх членів вступили до боротьби з руйнуваннями сильами сучасного ладу.
Влада в Українській Народньої Республіці повинна належати лише класам працюючих—робітничому і селянству, тим класам, що здобули владу своєю кров'ю.
Так зміни, пануючи класи, класи земельної і промислової Суржування за сім місяців ліквідовано їхнім небезпечного свого правлення на Україні, дозволив собою встановити безпеку і надзвичайну низькості для всього народу й управління Дер- жавою.
Маючи всі матеріальні, фізичні й духовні засоби, маючи повну волю для організації економічного політичного життя, ці класи внесли такий дезорганізований руйнування у країн. Добавки тильки про своє вузько-класові естетичні інтереси, ці класи вели воїстину грабіжницьку політику в країн.
Пинал розграбовано, розкрадено в чужій імперіалістичні руки сильну частину державно-народного майна.
Двадцять тисяч про накопачування капіталів у приватних руках, ці люди довели промисловості до повного занепаду" а господарство краю до зламленого стану.
Розпач спекулантів за пануванням цих правителів лійшов до нечуваних розмірів.
Поволається як у завойованій країні, величезними брутально тон- тами національної права й володання нашого народу, ганьбили па- ламент і такого правного об'єднання держави. З болю революційного працівника, постаченого народом тільки в тині і му- ках повстав проти цих гнобителів, було би злочинством проти всього краю після всього допустити ці класи до участі в пра- вильному державному ладу.
Будучи муніципальним в країн, величезним брутально тон- тами національної права й володання нашого народу, ганьбили па- ламент і такого правного об'єднання держави. З болю революційного працівника, постаченого народом тільки в тині і му- ках повстав проти цих гнобителів, було би злочинством проти всього краю після всього допустити ці класи до участі в пра- вильному державному ладу.
Директорія перестає свої права і вповноваження лише трудовому народові самостійної Української Народньої Республіки.
Директорія пропонує:
1) Трудовому селянству, що перше одлучилося на поклик Директорії і встала зі зброєю в руках до бою з панством, по всій Україні з'ятись у губернії. Їх вибрати своїх делегатів на конгрес трудового народу України. Ці делегати будуть представ- ляти там волю як того соборного селянства, що тепер тимча- сово есть у військах, так і тих, що мирною працею дома по- корять творити народний державний лад та порядок.
2) Міському робітничому вибрати од фабрик, майстерень, заводів, контор, та інших усталених людської праці своїх делега- тів на конгрес трудового народу України.
Частина робітництва неукраїнської національності, під час боротьби українського народу з бучими гетьманом, ставилась до цеї боротьби не з повною активністю, а частина нейтрально. Директорія також, що в боротьбі за виконання всіх працівничих- неуральських робітників забути свого національного нетерпимості, і щиро та дружно прилучитися до всього трудового народу України.
3) Трудовий інтелігенція, що безпосередньо працює для труд- лового народу, се-б-то: робітникам на полі народної просвіти, лікарямським помічникам, народним кооперативам, служачим в кон- торах, та інших установах, так само вибрати своїх представни- ків на конгрес трудового народу України.
Мене і час одкриття правил Конгресу, а також норми ви- борів на нього Директорія оповіщає окремою інструкцією. Кон- гресс Трудового Народу України матиме всі верховні права і повноваження рішати всі питання соціального, економічного та політичного життя Республіки. Конгрес Трудового Народу, яко- революційно представництво організацій працюючих мас, скликається не по "доскональному" формулі виборів, який доляр- ським зараз незаконний. Наладі, коли настане мірина життя, він має бути заміщений представником працюючих мас, обраним по удосконалених систем виборів, се-т-о Установочних Зборах. Конгрес Трудового Народу має вирішити форми влади, як на місцях, так і в центрі. До цього вирішення Директорія наважа- тився всіля спроби зв'язку влади, якими були групи-настел- ством над волею трудового українського народу і тому буде рішучо припиняти всякий такі самовольні виступи.
До Конгресу Директорія Верховною Властю своєю пасам- передає поверення селідства ті конгресу і друге посвящення трудового народницького. Ритуючи державу від ладного господарської та промислового занепаду, розграбування та безоглядної експло- атації робітників і всього населення. Директорія поставить на фабриках, заводах, та інших промислових установах державний робітничий контроль і пильно дбатиме, щоб продовжувалось на- брала здорового користного для народу життя. Всі зусилля свої Директорія направить на таку організацію народнього господар- ства, яка б виконувала етнічному переходному моментові, коли іншість старий панівальний син і на його руках складає заростя нього всесвітнього ладу, який не знатиме ніякого гніту в визначку. Директорія вважає своїм обов'язком взяти їх керування Української Народньої Республіки, палами талузу української промисловості і напряму господарства в групах класів величезних народів. Всі роботи селянського і пра- внинтиме безсполічно, не зупиняючись перед карами всього, якого часу. Для цього по всій Україні дуеть оргілами «Ко- місії боротьби з епідеміями». Так само Директорія пинайло об'є- тиме, щоб неглибокий трудовий маси були ваполені предметами пер- шої необхідності (цукру, мануфактури саджаних виробів, та піль- ного краю), а також продуктів споживання.
Ставши першою і неповною на шлях соціальних основних реформ, Директорія надає необхідним підкресленні, що вжива- тиме всі заходи, щоб уникнути апархичних «організаційних і не етнічних форм» цей перебудови. Директорія наважається своїм обов'язком погоджувати всі великі заходи з соціально-исто- ричними й міжнародними уловами, в яких у даний момент пере- буває Україна, а також з тими країнами формами соціальних форм, яких досягнутим світова особливо західно-європейська трудова демократія.
В сфері міжнародних відносин Директорія спільта на групні цілковитого нейтралітету і
Нота Директорії до народів світа.
Директорія У. П. Р. постановила звернутись до народів усього світу з такою нотою:
Коли війна оддала зброю в руки народів, і військо стало народнім, стара державна влада Росії не могла встояти і впала під ударами революції. Визволилась і Україна від вікового гніту Російської держави. Все народньою творчою роботою складено було на Україні незалежний демократичний державний лад з Центральною Радою, революційним парламентом, на чолі. Та молоді нарости демократичної державності на Україні було затоплено навалою безладдя, що насувалось на Україну з Московщини і з розпадавшогося фронту, в значній мірі зусиллями агентів германського імперіалізму, які намагались вибити молоду Державу з кола своїх супротивників. Безладдям скористувались проводирі германського імперіалізму: силою багнетів примусивши розійтись Центральну Раду, пригнобивши українську демократію, вони оддали владу на Україні в руки російського панства на чолі з російським генералом Скоропадським, який фальшиво прикривався демократичною ідеєю державної самостійності України. Запанував над народами України важкий гніт російського панства. Карні експедиції катували селянство. Робітники страждали по тюрмах та лагерях германських. Під ударами держав згодом упав германський імперіалізм. Ослабла сила його і на Україні. Одночасно, одопушне повстав український народ зі зброєю в руках од краю до краю. За місяць з 15 листопада до 15 грудня повстання обняло всю Україну і русько-гетьманська влада згинула. Волею народу Україн називну стала вільною, незалежною, демократичною Народньою Республікою на чолі з Директорією.
Вітаючи міжнародні визвольні сили, що допомогли зніщенню гетьманського імперіалістичного гніту на Україні, Директорія від імені Народньої Республіки України приносить братній привіт всім народам світа і їх урядам і бажає жити в добрий дружній згоді з ними. Всі міжнародні зобов'язання, всі вимоги міжнародного права являються обов'язковими для України і спадщина бувшої Росії в міжнародних стосунках пропорціонально силам України переходить до останньої.
В мент свого визволення український народ керуючись високими ідеалами всесвітнього брат-рества народів широко бажаючи миру та розцвіту всім націям, прямуючи до дружби та приязні зо всіма своїми близькими та далекими сусідами, опираючись на принципи самоозначення народів, висловлені президентом Великої Американської Республіки Вільсоном, звертається до свободолюбивого і благородного... народу та до його високого правительства... з братським щирим привітом і закликом до підтримання добросусідських дружніх приязливих зносин з українським народом, з Українською Народньою Республікою.
Директорія і правительство Української Народньої Республіки тішається надією; що цей заклик співчуття у правительства... що привіт українського народу буде також широко прийнятий благородним... народом і дружні добросусідські братерські зносини скоро будуть завязані між... і Українською Народньою Республікою, яка вже готова і зараз відповідно прийняти представників правительства... народу і натомість послати своїх
У столиці Української Народньої Республіки м. Київ. Року Божого 1918.
Директорія Української Народньої Республіки.
Голова Директорії: В. Винниченко.
Члени: Петлюра, Швець, Андрієвський, Макаренко.
Голова ради міністрів і міністр закордонних справ Чеховський.
Друкарня І. М. Кушнерев та Спілки, Київ.
Земельний закон.
Директорія Української Народньої Республіки затвердила такий, ухвалений Радою Міністрів,
закон про землю в Українській Народній Республіці.
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ.
Загальні положення.
§ 1. Право приватної власності на всі землі
з їх водами, надземними і підземними природни-
ми багатствами та лісами в межах Української На-
родньої Республіки касується.
§ 2. Всі ці землі, з їх водами, лісами над-
земними і підземними природними багатствами, ста-
ють добром народу Української Народньої Респу-
бліки.
§ 3. На користування цим доброю, мають
право всі громадяни Української Народньої Рес-
публіки без різниці полку, сіри і національності,
з додержанням правил цього закону і в першу
чергу тих, хто землю обробляє своїми руками.
§ 4. Верховне порятункування і розпоряджен-
ня всіма землями, з їх водами, лісами, надземними
і підземними багатствами, належать верховній владі
Української Народньої Республіки.
§ 5. Порядкування землею в межах цього
закону належить: а) землям міського користу-
вання, згідно з п. л. ч. 9 і 10 органам міського са-
морядування, б) іншим — сільським, волосним,
повітовим і губернським земельним урядам
в межах їх компетенції.
§ 6. На центральний і місцевий органи по-
рядкування землею накладається: а) утворення за-
пасного земельного фонду з земель сільсько-го-
сподарського значення, б) забезпечення громадя-
нам їх прав користування землею та пересаду-
вання самовольного захвату землі, в) охорона при-
родних багатств землі від виснаження і виявлення
антимонополістичних розпоряджень, г) допомога роз-
дарських промислів.
§ 7. Для передання захвату по охороні
й розвитку багатств землі, закладається Державний
Мелюративний фонд.
§ 8. Для допомоги нормальному розвитку
сільського господарства, державою організується
сільсько-господарський кредит.
РОЗДІЛ ДРУГИЙ.
Основні положення користування
землею.
§ 9. Користування землею дозволяється: а)
для загального-громадського господарства, коли орга-
ни Державної влади, органів міського саморяду-
вання, або Земельні Управи організують і ре-
жим користування підприємством загально-держа-
вного, або місцевого громадського значення; б) для
приватно-трудового господарства, яке ведеться
окремими особами, сім'ями або сільсько-господа-
рствами до відповідного норми згідно з умовами
цього закону.
§ 10. Органам Державної влади, органам
міського саморядування і їх соком та земель-
ним установам, з затвердження народного міні-
стерства земельних справ, надається право попер-
тати і визначити потреби цих земель для гро-
мадського користування з метою:
а) охорони природніх багатств землі від ви-
снаження;
б) використування багатств землі і повер-
нення прибудку з них на загально-громадські по-
треби;
в) закладання досліджень і орзяжних полів,
рослинників, питомичників і селекційних станцій,
а також для санітарних, благоїдніх, освітніх та
інших загально-корисних установ;
г) будування залізниць і інших шляхів;
д) розселення міської людності в пошареннях
господарства місцевих самоврядувань.
§ 11. Сельським громадам і земельним уст-
новам надається право робити всі заходи до по-
більшення земельної продукції та полагодження
сільсько-господарських відносин че місцев, а са-
ме усувають керезополошність і т. п.
§ 12. Землі одержаться земельними управа-
ми в приватно-трудове користування окремими го-
сподарствам, сільським громадам та товариствам,
які встановлюють порядкування одерженим ім зе-
млями, з додержанням вимог цього закону.
§ 13. Нормою надлення для окремих госпо-
дарств повинна бути така кількість землі, яка бу-
де определена земельними установами, в додержан-
ні нимого цього закону, але ця норма не має бу-
ти нижчою 5 або 6-ти десятин кращої землі для
середнього трудового господарства і не повинна
перевищити трудової земельної норми.
§ 14. Строки користування землею, належ-
ною з запасного земельного фонду, можуть вста-
новлятися сельськими громадами й товариствами
на підставі правил, встановлених земельними упра-
вами, згідно з цим законом.
§ 15. Право користування землею може пере-
ходити по наслідству з повідомленням про це По-
вітової Земельної Управи. Перадок передачі пра-
ва користування в спадщину має бути встановлено
окремим законом.
§ 16. Передача права користування землею
іншим господарствам чи особами за виявлятом зе-
мель, зазначених у § 20, допускається лише з до-
зволу Повітової Земельної Управи.
Прийняття: Коли господар лає сім'ю, то
остатнє участь або його передача, носе
статись лише по згоді всіх дорослих членів
родини; ці члени родини про свою згоду по-
винні самостійно внести заяву Повітової Зе-
мельної Управи.
§ 17. Участки землі приватно-трудового, або
громадського користування, на яких звичай при-
меняється господарство або ведеться з порушен-
ням закону чи встановлених правил, передають
в порядкування Земельних Управ.
§ 18. При зміні господарів участків землі,
які заведені попереднім господарством і невикори-
стувані земельні поліпшення і мелюрації оплачу-
ються йому новим господарем.
§ 19. Відносно порядку зарахування до за-
пасного фонду і користування землями, що нале-
жать підламам чужоземних Держав, буде видано
окремий закон.
§ 20. Передача закладу вивиснення всіх зе-
мель, з їх водами, лісами, надземними і підземними
природними багатствами, в межах Української На-
родньої Республіки переводиться без вилучу.
§ 21. За теперішніми дрібними господарями
залишаються земельні участки в їх користування
не більше 15 десятин на господарство. Базовими
і малоземельними в тих сорту, де не вистачає землі
(трудовий мінімум ст. 13) оркурують землю в тих
місцях, де є більше землі, але з підвищенням труд-
ового мінімума.
Прийняття: 1. Для земель пісковатих, со-
лончакових, болотних та облегуючих, ця
норма (15 десят) повинність постановою По-
вітової Земельної Управи з затвердженням
Міністерства Земельних Справ. Такі земельні
участки, до бажаного господаря, можуть бути
передані ними тільки в розпорядженні Дер-
жави на певних умовах.
Прийняття 2. Сади, виноградники, хміль-
ники і землі подобні культурні участки в пор-
ках зазначених цих ст. 20, залишаються в ко-
ристування теперішніх господарів.
§ 22. Землі догострочені, стропом більше
10 дів, та соковолої креня (чиновники, вільні люди
1 і 2 розряду) зазначаються в користування цих
організаторів на загальних умовах 21 ст. Коротко-
стронні орендарі договори (менше 10 дів) касуються.
Дрібним орендарям, ще арендуєть не більш 15
десятин, повертається вартість посіву і оранки по
одини Земельних Управ.
§ 23. Всі орендні договори, на користування
землею, заключені пізніше 18 січня 1918 року, хоча
чи і на час повний 10 літ, на землі сільсько-госпо-
дарського користування скасовуються за всіма їх
обов'язками і орнадарі мають право одержати землю
в користування на умовах, зазначених в ст. 22.
§ 24. Всі землі, які до видання цього закону
дуже в розпорядженні органів місцевого саморя-
дування і різних громадських та наукових установ
в порядку ст. ст. 9 і 10 основних положень, зали-
шаються в їх користуванні, що підлягає остаточ-
ному затвердженню Народного Міністерства Зе-
мельних Справ.
§ 25. Слабкі учаски землі під оселями
і різними господарськими, торговельними і про-
мисловими підприємствами залишаються Земель-
ним Управам, органами сільського саморяду-
вання по прикладеності і затверджуються Народ-
ним Міністерством Земельних Справ
§ 26. Для забезпечення нормального роз-
витку істнуючих цукроварень і гуравлень, зали-
шається необхідна кількість землі в розпоря-
дженню Повітових і Губернських Земельних
Управ до того часу, коли налагодиться правильне
постачання цим підприємствам оселинського сиро-
вого продукту. Норми, необхідних для цукроварень
і гуравлень участики землі, встановлюються Земель-
ними Управами і стверджуються Народним Міні-
стерством Земельних Справ.
§ 27. Всі інші землі, не зазначені в §§ 21—26,
перехоядять до порякування Земельних Управ
і складають загальний фонд Української Республіки.
§ 28. Одночасно з землями від бувших вла-
сників, переходить до розпорядження Земельних
Управ живий і мертвий сільсько-господарський ре-
менент, за винятком тих кількості його, котра не
облікала для ведення приватного господарства, чи
торгових і промислових підприємств, згідно §§ 21,
23, 24, 25, 26 цього закону.
Прийняття: Сільсько-господарський реме-
нент передається в гуртове користування тру-
дових сільсько-господарських сил, в кори-
стування котрих буде дано участки землі. По-
рядок передачі в користування ременентом
установлюється окремим законом.
§ 29. З земель, призначених для приватно-
трудового користування, в пер
Розпорядження Директорії У.Н. Р.
ПРО ЗЕМЛЮ.
1) До повного вирішення земельної реформи, Директорія Української Народньої Республіки, оголошує: всі дрібні селянські господарства і всі трудові господарства залишаються в користуванню попередніх їх власників непорушними, а решта земель переходить в користування безземельних і малоземельних селян.
Верховне порядкування цею землею належить Директорії Української Народньої Республіки.
Ця постанова відноситься також до-монастирських, церковних і казьонних земель.
В дрібні селянські господарства і всі трудові господарства залишаються в користуванню їх попередніх власників непорушними.
2) Завідування і охорона земель і господарств взятих в порядкування Директорії, а також переведення всієї технічної роботи по земельним справам накладаються на Губерніяльні, повітові і волосні земельні Управи.
3) Земельні Управи складаються
Губерніяльні: з губерніяльного агронома, одного члена губерніяльної Народньої Управи і одного представника губерніяльного комітету селянської спілки і представника Міністерства Хліборобства.
Повітові: з повітового агронома, члена повітової Народньої Управи і члена повітового комітету селянської спілки.
Волосні: з члена призначеного повітовою земельною Управою, члена волосної народньої управи і представника волосного комітету селянської спілки.
Земельні управи працюють під керуванням Міністерства Хліборобства і згідно його вказівкам.
Головою Губерніяльних Управ є представник Міністерства, а повітових член Народньої Управи.
4) До остаточного вирішення земельного закону що до всіх господарств і обов'язком ціх установ в першу чергу подбати про негайне переведення опису рухомого і нерухомого майна всіх поміщицьких господарств.
5) Монополізовані Державою продукти, за винятком потрібних для господарств на посів і корм, а також для потреб власника, його сем'ї і служачих, продаватися повітовою земельною управою відповідним державним харчевим установам, а інші продукти можуть продаватися волосною земельною управою, за згодою повітової звичайним торгом.
6) Гроші за всі продані продукти, а також інші грошові прибутки з господарств, вносяться в депозит повітових земельних Управ.
7) Продаж живого і мертвого реманенту, а також породистої худоби забороняється.
8) Самочинна рубка ліса рішуче забороняється.
9) Касуються невиконані досі умови на рубку ліса і вивіз готового матеріалу господарств, які переходять в порядкування Директорії, заключені попередніми власниками, виключаючи умови, які зроблені безпосередньо або посереднє державними установами, громадськими самоврядуваннями та заводами по нотаріальним договорам, а також дрібні умови на ліс для власного вжитку.
Голова Директорії В. Винниченко.
Член Секретар Андрієвський.
Член Ф. Швець.
ОФІЦІАЛЬНО
ЗІ ШТАБ УКРАЇНСЬКИХ РЕСПУБЛІКАНСЬКИХ ВОЙСК.
Арміями Українського народу занята ПОЛТАВА, ХАРЬКОВ, ЕКАТЕРИНОСЛАВ.
Передовыя часты стрѣльцовъ приближаются къ Кіеву. Под Васильковымъ 14
Ноября начался бой. Первый отряд добровольцевъ розбит. Убито до двух-
сотъ. Много ранено. Нам досталась пушка і 8 пулеметовъ. З нашей стороны
3 убитыхъ 19 раненыхъ. Нѣмцы нам помогаютъ оружиемъ. Рабочіе общей забаст-
вкой. Солдати-крестьяне с радостью берутъ оружіе. Мобилизовано до 30 ты -
сячъ селян, і взбуждено. Сердюки бросаютъ добровольцевъ і перебѣгаютъ до нас,
цѣлыми десятками.
Н. Отаман всѣхъ войск ПЕТЛЮРА.
Начальник Шта ба Отаман Осецкий.
УНИВЕРСАЛ.
Украинские войны и казаки. По наказу Директоріату Украинской Народной Республики я стал во главѣ всерго Украинскаго войска, какъ главный его атаман. Оповѣщая об этомъ славныхъ казаковъ, призывал их до борьбы за Державную самостоятельность Украины против измѣнника и узурпатора генерала Скоропадскаго, который самозванно присвоил себѣ названіе и права гетмана Украины. Скоро- падский по постановленію Директоріата поставлен въ законна за главный элочин против Самостоятельности Украинской Народной Республики, за уничтоженіе ея свободо-любивыхъ порядковъ и Инсти- туцій. За переполненіе тверм наилучшими сынами Украины, за роз- стрѣл селян и сжиганіе селъ карательными отрядами, за насильство над рабочимъ и сельскимъ людомъ. Поставленный внѣ закона, его знать, что никому из гражданъ и живущих на Украинѣ не дозволяется ни под каким видомъ и под страхомъ вознаго суда помогать ему же генералу Павлу Скоропадскому въ бѣгствѣ, въ прокормленіи или въ укрываніи его. На оборот обьязанность каждаго гражданина на Украинѣ арестовать генерала Скоропадского и выдать его въ руки Республиканской власти. Гетманскія распоряженія и приказы по вой- ску уничтожаются и не смѣют выполняться. Войсковья части Скоро- падскаго во избѣжаніе напраснаго кровопролитія и замѣшательства пусть переходят въ ряды войска Украинской Народной Республики слѣдомъ за тѣми, которые уже перешли. Войско Украинской Народной Республики имѣетъ своей цѣлью совершенное уничтожить безладье заведенное гетманскимъ правительствомъ и ту силу, на которую оно опиралось до сих пор.
Славные войны и казаки Украинскаго войска. Вы сыны селян- скаго и рабочаго люду, кровь отъ крови его, и кость отъ кости его, въ эту великую минуту, когда по всему свѣту падаютъ царскіе престолы и выходят на волю законованные народы, когда по всему свѣту селяне и рабочіе стали господами своихъ краевъ, въ этотъ великий день, вы, братья казаки, развѣ осмѣлитесь пойти съ помѣ- щиками, съ помѣщичькимъ гетманскимъ правительствомъ противъ своихъ отцовъ и братьевъ въ этотъ великий час, развѣ осмѣлитесь служить запродавцамъ, которые сами продались и Украину хотятъ продать чужинцам.
Козаки, призываем вас всѣхъ и вездѣ, какъ широка и велика Украинская Земля собранными войсковыми частями съ оружием въ рукахъ и амуниціей идти и *хать въ направленіи на Кіев,-въ столицу Украины.
Дано въ Ставкѣ Главной Команды Украинских Республиканскихъ Войскъ въ половинѣ Ноября 1918 года.
Главный Атаман Украинских Республиканскихъ войск ПЕТЛЮРА
Начальник Штаба Атаман Осецкій
УНИВЕРСАЛ
Українські росли і казаки, До наказу Директоріату Української На-
родної Республіки я стал по плать того Українського Войска, как
главний ого адмін. Опоясная об этом сільних казаков, призвав їх
до борьби за державну Самостоятельность України, проти наційни-
ка и узурпатора генерала Скоропадского, который самозванно присво-
ил себѣ названіе і права Гетьмана України. Скоропадський по поста-
новленію Директоріата постановлен виць закона за плавний злочин про
тип, самостоятельность Української Народної Республіки, за уничтоже-
ніє ел свободолюбних порядков і институцій. За переполненіе
творы наслучшими санами України , за розстріля велми і охиганіе сел
карательними отрядами, за насильство над рабочим и селянским лю-
дом . Поставленний рік закона, ото значає, що нікому на градян і
злищих на Україні не допускається ни под каким видом и под стра-
хом. Военного Суда помагать этому же генералу Павлу Скоропадському
в сьготтві , з прокориленія нм в укріпленні его, доброт обязанность
каждого гражданина на Україні оробовлять генерала Скоропадського
и видать ї руки Государственной власти. Техническая разпоряження
и приказ по войску уничтожаются и не сьміє виконуватися. Военкомпия
часті Скоропадського по настъжаніе направлен кропополіції і замб-
шательства , пусить переходит в ряди Войска Української Народної
Республіки слѣдом за тим, который уже перешли. Воєнно-Українською
народной Республіки имѣет своєй цілью озборенно уничтожити без-
ладье заледенное гетьманським правительство і ту силу , на кото-
ру єно опиралось до сих пор.
Сланніе Война и казаки Українського Войска. Зн, дик, болинякаю
у рабочаго люду, кровь от крови его і кость от кости его, в Отту
Велику Минуту, когда по всему світу падают и роки престоли й вы-
ходит на поле залетання Кароды, когда по все сонцу зелене и ра-
бочі стели росподами своих краєв, в этот Великий День Зн, братя
казаки, разъї омбілитеоз пойти с помішками , о поміжним гей-
манским правительством против своїх отцов и братьев в этом За-
лий Час..., разъї осмѣлітеесь слушати запродапція, которыми про-
дальне і Україну хотят продать чужинам.
Казаки, призиваю Вас росх и возьд как широка и велика Україн-
ська Земля обраними войсковими частями о брулім і амуніціей
итти і їхати в направленія на Кіев, - в Остолицу УКРАЇНИ.
Дано в ставкѣ Главной Команды Українських Республікан-
ских Войск в половинь Ноября 1918-го Рода.
ГЛАВНЫЙ АТАШЕ УКРАЇНСЬКИХ РЕСПУБЛІКАНСЬКИХ
ВОЙСК: П. МТЛИОРА.
Начальник Штаба Аташан : О С Е Ц К І Й.
у Володимиру
Грамота.
З наказу Київської Директорії
видана ця грамота.......................................................
нагородженому бойовою медаллю „Республіки“
IV° ступня за ..............................................................
на користь Української Народньої Республіки.
19.....р.
Блохний Отаман
Керманик справ
Капітал відзнак
МІСЦЕ ПЕЧАТКИ
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
В даній справі № 6
Фонду № 1429
Опису № 5
Пронумеровано 15 (цифрами і прописом) + 136 = 16 аркушів
(цифрами і прописом)
з них літерні №№
пропущені №№
Вкладення
Брошури, газети:
Графічні матеріали:
Інші особливості документів
Документи із згасаючим текстом:
08. 04 1997 р. Підпис
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
л.ч., 8,10 - ч/9р на розворот
" 19 р. Підпис
СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО:
Під час
видачі повернення
підпис, дата підпис, дата
30.10.96 Гриць
24.07.97 Ткачко
05.10 00 А.
18.04.2001 Назар
28.12.02 Урів
19.02.03 МТКо
7.04.03 ДОЗ
2.06.03 МТЗ
24.02.04 О.Буряк
22.07.05 Кокурина
81.08 Воронін
30908 (в)
пірсонов ділянки
14.01.2009 р.
Під час
видачі повернення
підпис, дата підпис, дата
05.11.96 А.
28.08.97 Ткачко
03.01.01 Орлова
13.09 04 Борщук
20.01.03 Косарев
21.02.03 Козаков
19.04.03 Хомич
4.07.03 ДОЗ
12.03.04 Кокурина
28.07.05 Ткачко
КРЗ 12 ОБЕЧЕНЬ
КРЗ ЧОВГ 08 АІ
ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ
Консервація: Справа: Мікрофільмування:
(Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 14.09.11
сканування 16.03.09 Есю
(Дата) (Підпис)