Декларації Уряду УНР, відозва до Ліги Націй, доповідь про політичний та економічний стан в Україні. Заяви співробітників про надання їм допомоги та відомості про прибутки та видатки газети “Українська трибуна”. Доповідь про наслідки переговорів з представниками єврейських партій, 03.01.1921-29.12.1921, 509 арк.

ОПРАЦЮВАННЯ ПРО ПРИБУТКИ І ВИДАТКИ по розці "УКРАЇНСЬКА ТРІБУНА" з помітку організації видання газети / з квітня 1921 року по / Н.Вересень... 1921 року (включно).. ПРИБУТКИ: ТРАНСПОРТ.... 4. Від ПЕРЕДАЧІ АГЕНТАМ з газети "Україн. Трб." 108,56 7. За пургову продаж газети 200,140 8. ДОНОМОГА на сонд газети "Україн.Трибуна" від А-ра Вісьмого,Дор.Надрима і др. 68,664 9. 5. Одержано за ОГОЛОШЕННЯ, недруковані в газеті "Україн.Трб." 53,106 ПЕРЕВХІДНІ СУМИ: 10. 16. Надіслано дономоги для України,Студентства в Варшаві... 8700 11. " Надіслано в Гданська невідомо від кого і на яку ціль... 92,440 РАЗОМ ПРИБУТКІВ.... - 10363,78 БАЛАНС на 1.Червня 1921 року... 40513,578 Завідувач Контролю газети "Українська Трибуна" "Вересень 1921 року. м. Варшава. ВИДАТКИ / Пасся: ТРАНСПОРТ.... 380 4054,64 15. 16. ВИПЛАЧЕНО Українській Студен- ській Громаді в Варшаві в рех. надісланої допомоги... 8700 РАЗОМ ВИДАТКУ... - 10364,042 САЛЬДО КАСИ на 1.Червня др. 5,491 БАЛАНС на 1/Х-21 року. - 10883,578 ПРИ ТОГО НЕОБХІДНО ВИПЛАТИТИ: а) Друкарні "Літерач" за друк газети 480,000 б) Укр. Співроб. Ред.-та К-ри по 1/2% зр. 145,664 в) Построної платні за надруку статті... 145,800 г) Надом понесен., на папір для друку газети і інші видатки.... 182,960 д) Залічені до рах. перехідних сум... 92,440 Бухгалтер Р А Х У Н О К ч. І- Видавця газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" п.Доктора ЛУКАСЕ- ВИЧА з початку організації видання газети на 1-е Вересня 1921 року.- "Я" Вересня 1921 р. м.Варшава. РАХУНКИ ч. І - Видача газети "Українська Трибуна" Підприємства УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА на 26 листопада 1921 року. | Дата | № | ДЕБІТ /одержано/ | Сума мін. сольдо | Рахунки (суми) мін. сольдо | КРЕДИТ /видано/: | Сума мін. сольдо | |---|---|---|---|---|---|---| | 1/26/21 | 1 | Від реалізації чека на 750.000 корон австрійських на польські марки по 1,29 мк. польських марок | 967.500 | | Передано до каси Контори газети "Українська Трибуна" одержаний цілий реалізації чека на 750.750.00 корон австрії, на польські марки. | 967.500 | | | 2 | Від реалізації чека на 1.000.000 корон австр., на польські марки. | 1.150.000 | 2.117.500 | Передано до каси - одержаний від реалізації чека на 1.000.000 корон австр., на польські марки. | 1.150.000 | | | 3 | Від реалізації російських 5 і/2 % пенсій в сумі 3.000.000 руб. на польські марки, для реалізації польських марок на за- кордонну валюту. | 1.650.000 | | Одержано від реалізації російських 5 і/2 % пенсій на суму 3.000.000 руб. по 65 коп. польським -1.950.000 мк. пол., а за вищезазначене розміщення при реалізації конфіскату-100.000 мк. п. пере- дано до каси Контори. | | | | 4 | з/Зазначена сума /1.950.000 руб./ по на реалізацію на закордонну валюту в сумі на відомий курс закордонної валюти. | 400.000 | 2.250.000 | Передано до каси одержаних через п.Зайцяна готів- кою в польських марках. | | | | Передано до каси Контори після реалізації на по- льській марці валюти закордонної валюті, яка виникла: Сума, яка одер- жана при ре- алізації | | | | e/ 4.000 півн. марок по 12,5 мк. пол.м.п. за марку... | 50.000 мк. п. | 128.000 | | | f/ 2.000 шт. мед., марок по 12,8 мк. п. ла нім. марку.. | 25.600 " " | 64.000 | | | g/ 100 вирд фун. тверд. по 4000 мк. п. за фунт... | 400.000 " " | 1.050.000 | | | r/ 50 вирд фун. тверд. по 235,99 мк. п. ла фунт.. | 235.990 " " | 525.000 | | | l/ 1.000 нівадцаре франків по 210 мк. п. за франк... | 210.000 " " | 400.000 | | | e/ 40 вирд фун. тверд. по 385,99 мк. п. за фунт.. | 234.990 " " | 420.000 | | | m/ 1.000 лівадцаре франків по 270 мк. п. за франк... | 270.000 " " | 400.000 | | | n/ 150 доларів американських по 1825 мк. п. за долар.. | 273.750 " " | 420.000 | | | i/ 1.000 лівадцаре франків по 307 мк. п. за франк... | 307.000 " " | 400.000 | | | k/ 25 вирд фун. тверд. по 6825 мк. п. за фунт.. | 170.625 " " | 262.500 | | | Разом ... = 2.165.975 " " | | 4.069.500 | | | Передано до каси Контори розібрання в польсь- ких марках... | | | | | | РАЗОМ /одержано/.. | 4.367.500 | | РАЗОМ /видано/............ | -- | | | | САЛЬДО КРЕДИТУ... | 3.279.802 | | БАЛАНС... | 7.647.302 | | | | ВАЛИНС... | 7.647.302 | | | | Завідувач Конторою газети "Українська Трибуна" Бухгалтер /Випис з бухгалтер.книг Контори газети "Українська Трибуна"/. Р-А-Х-У-Н-О-М ч. I видавця газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" п.Доктора ЛУКАСЕ- ВИЧА з початку організації видання газети на 52 Вересня 1921 року. -;-:-:- 4. "Вересня 1921 року. м.Варшава. Рахунок ч. 1- Видача газети "Українська Трибуна" під-ра ДУКАСЕВИЧА з початку організації видання газети на 1921 року. Д Е Б Е Т /одержав/: Сума Розрахунки КРЕДИТ /видав/: Сума Разом (заг.) (всі суми) (всі суми) 1. Від реалізації чека на 750.000 корон ав- стрійських на польські марки по 1,29 мк.... 987.500 193/4 Передано до каси Контрол газети "Українська Трибуна" одержаний після реалізації чека на 750.000 корон австр. на польські марки 987.500 2. Від реалізації чека на 1.000.000 корон австр. на польські марки 1.150.000 2.117.500 Передано до каси- одержаний від реалізації чека на 1.000.000 корон австр. на польські марки 1.150.000 2.117.500 3. Одержані від реалізації російських 5 1/2 % коперів на суму 3.000.000 руб. по 66 єнтрів польськ.-1.850.000 мк.пол., а за використаним виплачених при реалізації но- мінальних - 100.000 мк.пол.-1.850.000 мк. пол., для суми як одержана для реаліза- ції польських марок на закордонну валюту. х/Зазначена сума не за реалізацію на закордон,залишку з оплати км високий курс закордонної валюти. 1.850.000 Передано до каси одержаний через п.Задівка Готівки в польські марки, передано до каси Контрол газети "Українська Трибуна" 400.000 4. Передані через п.Задівка готівкою з поль- ських марок. 400.000 2.250.000 Передано до каси Контрол після реалізації на польські марки власної заваркової валюти, Сума яка одер- жана при ре- алізації. По суча- сному курсові: а/ 4.000 німець.марок по 12,5 мк. пол. за нім.марку... 50.000 мк.п. б/ 2.000 німець.марок по 12,6 мк.пол.за нім.марку... 25.600 " " в/ 100 англ.фунт.стерл. по 4000 мк.п.за фунт... 400.000 " " г/ 50 англ.фунт.стерл. по 4500 мк.пол.за фунт... 225.000 " " д/ 1.000 німцарс.франків по 210 мк.пол.за франк... 210.000 " " е/ 40 англ.фунт.стерл.по 5850 мк.п.за фунт... 234.000 " " ж/ 1.000 німцарс.франків по 270 мк.п.за франк... 270.000 " " з/ 150 доларів американ.по 1625 мк.п.за долар... 273.750 " " и/ 1.000 німцарс.франків по 307 мк.п.за франк... 307.000 " " к/ 25 англ.фунт.стерл.по 6825 мк.п.за фунт... 170.625 " " Разом....52.165,975 " " 4.059.500 Передано до каси Контрол готівкою в польсь- ких марках... 1.475.302 5.544.802 РАЗОМ /одержано/... 4.367.500 РАЗОМ /видано/... -- 8.062.302 САЛЬДО КРЕДИТУ... 3.694.802 БАЛАНС С.. -- 8.062.302 Завідуючий Контролом газети "Україн.Трибуна" Вухгалтер - СПРАВОЗДАННЯ про ПРИБУТКИ та ВИДАТКИ по газеті " УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА " з початку організації видання газети / з квітня 1921 року/ до .......5...... вересня.... 1921 року / включно /.- -:-:-:- К.н (слідчий Директор) ОДЕРЖАНО для 192 р. Вх. ч СИРГАСУДЖЕННЯ про притягнення та видачу по розеті "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" а початку організації видання газети /в Катин 1921 року/ № 5. С. В. Березовський, 1921 року /включно/. ПРИБУТОК: 1. Від реалізації чека на 750,000 корон ав- стрійських по 1/2 мк. польськ. за чорну... 967,500 2. "Від реалізації чека на 1,000,000 корон австрійських на польськ. марку одержано... 1/80,000 3. "Від реалізації на польськ. марки 5 1/2 % ро- сійських центральних і морсько-транспортного валу- му 1915 і 1916 р.р. на суму 3,000,000 руб. по 35 коп. польського рубля за рубль = 1,850,000 руб. пок., а в заключенням виданнях при ре- алізації 4% телеграфних консольних-100,000 мк. пол., одержано до каси Контори... 1,850,000 4. "Надіслати через п. Звітне ретиком в польських марках... 400,000 4,864,500 5. Від зниження разом з п.-р-м ЛУКАСЕВИЧА опер- ацію місця реалізації на польські марки завороненої валюти, для виписки: По числовому курсові в/ 4.000 німеч. марок по 12,5 мк. п.-з-а ні- мецької марки... = 50,000 мк. п. 6/ 2.000 німеч. марок по12,8 " " " " = 25,600 " в/ 100 англ. фунт. стерл. по 4900 мк. п.-з-а фунт.=400,000 " г/ 50 англ. фунт. стерл. по 4500 мк. п.-з-а фунт.=225,000 " д/ 1.000 трейдер. франк. по 210 мк. п.-з-а фр.= 210,000 " е/ 40 англ. фунт. стерл. по 5850 мк. п.-з-а фн.= 234,000 " ж/ 1.000 вебідер. франк. по 270 мк. п.-з-а франк.=270,000 " в/ 150 доларів американ. по 1825 мк. п.-з-а долар= 273,750 " і/ 1.000 тейпер. франк. по 307 мк. п.-з-а фр.=307,000 " н/ 25 англ. фунт. стерл. по 6825 мк. п.-з-а фунт=170,625 " Разом... = 2,165,975 " 4,069,500 Від п.-р-я ЛУКАСЕВИЧА одержано розінку в польських марках. ВИДАТКИ: 1. Видано п.-р-у ЛУКАСЕВИЧУ для реалізації польських марок на завороненій валюти одержаний від податкових розрахунків 5 1/2 % паперів на польські марки... 3,974 2. " Передано п.-р-у ЛУКАСЕВИЧУ надісланий черга п.-з-нідя ретиком в польських мірках... 3. Списують в видасток СПЕТА на купівлю завороненої валюти, одержаної від п.-р-а Лукасевича, яку стягну необхідно буде повести при купівлі п.-р-у Лукасевичу завороненої валюти по курсу для розрахунків... 1903,525 4.6. ВИПЛАЧЕНО друкарні "Література": а/ виходу на забезпечення друку... б/ за друк газети "Україн. Трд."... 8,894,472 5. ВИПЛАЧЕНО на папір для друку газети... 366,534 6. ВИПЛАЧЕНО утримання персонального складу Контори та Редакції... 1,128,104 7. ВИПЛАЧЕНО постачанню паперу на статті і функції співробітникам... 175,350 8. ВИПЛАЧЕНО за нарисовку та оволодіння газети... 157,498 9. ВИПЛАЧЕНО на дужене майно/необх., під- чує машинку і т.п.... 183,641 10. ВИДАНО авансів в рахунок постачання паперу на купівлі потрібних газети ще не оприлюдненого... 77,755 11. ВИТРАЧЕНО на комунікаційні та організаційні діяльність газети... 116,789 12. ВИТРАЧЕНО на розподачу, кандидатурні, найм покинування для Ред. і Контори, та на дрібні витрати... 304,866 13. ВИПЛАЧЕНО Агрестовому за постачання інформації, як купівля газет з валютою для газети... 76,291 14. ПОЗИЧЕННЯ різним особам... 45,000 ВСЬОГО: 10,408,183 СПРАВОЗДАННЯ про прибутки та витрати по разеті "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" з початку організації видання разети /за Квітень 1921 року/ №6 .5.8. (Вересень...1921 року /включно/. ПРИБУТКИ ВІД ВИДАННЯ ГАЗЕТИ: 6. + Від перекладатників на разету "Україн. Трибуна" 116.076 7. " За гуртову продаж газети........... 801.575 8. " Допомога НА БОДІ разети "Україн.Трибуна" від д-ра Віського,Пор.Мадрина і др. 26.644 9. 5. Одержано за ОГОЛОШЕННЯ, надруковані в газеті "Україн.Трибуна" 58.106 402.351 ПЕРЕХІДНІ СУМК: 10. 16. Надіслано допомоги для Україн.Окудансьтва в Вермалі 5.700 11. " Надіслано з Гранська невідомої від ко- го і на яку ціль 90.240 96.440 РАЗОМ ПРИБУТКІВ........... 10.410.863 БАЛАНС НА......... 10.411.073 ВИЛАТОК: ТРАНСПОРТ... 40.565/63 15: 16. ВИПЛАЧЕНО Українській Студентській Громаді в Вермалі надісланої допомоги........... 5.700 РАЗОМ ВИЛАТКІВ......... 10.410.863 САДЖЕНО КАСИ на 5.15-49 810 БАЛАНС НА....... 10.411.073 КРЕМ ТОГО НЕОБХІДНО ВИПЛАТИТИ: е/постійної плати за надруковані статті і фікці співроб. по "Укр.Триб."1921 р. 145.000 е/за напр для газети, набор поманк. і інші видатки........... 150.000 е/заличени в рах.перехідних сум......... 96.440 Завідувач Контролом газети "Україн.Трибуна". Вухгалтер В.Юсуп. "Ч Вересня 1921 року. м. Варшава.- СПРАВОЗДАННЯ ПО ЕКСПЕДИЦІЇ газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" від ч. 60 по ч. 98. НАДРУКОВАНО...................... 23.100 41.200 64.300 РОЗІСЛАНО: ================== I. КОНТОРАМ: 1/"Вигода"........................... 2.455 4.180 6.635 2/"Рух"............................... 1550. 2.300 3.950 3/ Тененбаум......................... 498 833 1.331 4/ Файнштейн......................... 730 -- 730. 5/ Райхман........................... 350 605 955 6/"Промінь".......................... 1.106 1.795 2.901 7/ Кіоски............................. 560 998 1.558 8/ Інформації пресової............... 280 500 780 =============================================== РАЗОМ......................... 7.629 II.211 18.840 =============================================== II. КОМІСОВА ПРОДАНА: /на терені Польщі/: I."Союз Українок" - Ченстохова...... 700 800 I.500 2. Захарченко -.... Тарнів........... 871 I.750 2.621 3. Кооператив З-ої залізної дівізії 350 625 975 4. Олександрович - Кремінець....... 350 575 925 5. Січинський - Львів............... 224 400 624 6. Кіоск газети Гдаля"Преса"-Ровно --- I20 I20 7. Беднарський - Ровно.............. --- I.250 I.250 =============================================== РАЗОМ......................... 2.495 5.620 8.015 VI. БЕЗПЛАТНА ВИСИЛКА: I. В табори …………………… 2.288 4.075 6.363 2. Кооперативам……………….. 70 350 420 3. Просвітам………………….. 532 950 I.482 4. Окремим особам……………... 518 925 I.443 5. За кордоном: Українським гуртками, Студентським громадам, 6 табори та окремим осо- бам /Францію, Німеччину, Італію, Марок- ко, Болгарію, Румунію, Сербію, Чехосло- ваччину, Північні Штати, Канаду, Еги- пет/…………………... I.140 2.125 3.265 ============================================== РАЗОМ…………………….. 4.548 8.425 I2.973 VII. ОБМІН НА ГАЗЕТИ: I. На терені Польщі……………... 366 650 I.016 2. За кордоном…………………….. 490 855 I.345 ============================================== РАЗОМ…………………….. 856 I.505 2.36I VIII. СПІВРОБІТНИКАМ: I. На терені Польщі……………... I82 325 507 2. За кордоном…………………….. I02 200 302 ============================================== РАЗОМ…………………….. 284 525 809 IX. РЕДАКЦІЇ та КОНТОРІ:……………... 280 500 780 X. ЗАЛИШАЄТЬСЯ в Контрі ============================================== РАЗОМ …………………………….. I.352 2.215 3.567 ============================================== РАЗОМ …………………………….. 23.I00 4I.200 64.300 Завідуючий Конторою газети Б. Мріяховець Завідуючий передплатою Т. Свінцова, "8" Вересня I92I р.м.Варшава. III. КОМІСОВА ПРОДАЖА ЗА КОРДОНОМ: I. Гольдшмідт /Відень/………………… I40 250 390 2. "СЛОВО" - Софія ……………………… I40 250 390 3. Книгарня Лаврова /Прага/………….. 70 50 120 4. Рим /через Місію У.Н.Р./……………… - 50 50 РАЗОМ……………………………………… 350 600 950 IV. ПЕРЕДПЛАТА: I. На терені Польщі…………………… I.742 2.425 4.167 2. За кордоном………………………….. I82 225 407 РАЗОМ……………………………………… I.924 2.650 4.574 V. ПЕРЕДПЛАТА УСТАНОВАМИ У.Н.Р. В КРЕДИТІ: I. Міністерства Преси і пропаганди: а/ на терені Польщі…………………… I.400 2.500 3.900 б/ за кордоном…………………………… 280 500 780 РАЗОМ……………………………………… I.680 3.000 4.680 2. Міністерства Закордонних Справ: а/ на терені Польщі…………………… I4 25 39 б/ за кордоном…………………………… 266 474 740 РАЗОМ……………………………………… 280 499 779 3. Українськ.Дипльоматич.Місіям…….. 392 800 I.I92 4. Україн.Дипльом.Місії в Румунії…… I.030 3.750 4.780 РАЗОМ В КРЕДИТ……………………… 3.382 8.049 II.43I 6. а кордон: /Українським гурткам, студентським громадам в таборі, та окремим осо- бам/-Франція, Німеччина, Румунія, Італія, Болгарія, Сербія, Чехо-сло- ваччина, Північні Штати, Канада, Марокко, Єгипет/..................... 6.224 Разом /безплатно/... 48.996 РАЗОМ ВИСЛАНО...... 78591 шт. Завідувач Контролю Завідуючий передплатою ВАРШАВА, 15 Вересня 1921 р. СПРАВОЗДАННЯ по експедиції газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" в КРЕДИТ та БЕЗКОШТОВНО від ч.ч. I по ч. II0 . I. ВИРІШАЛА УСТАНОВАМИ У.Н.Р. в КРЕДИТ: 1. Міністерство Преси та Пропаганди: а/на терені Польщі........... 11100 б/за кордоном............... 2410 Разом...................... 13510 2. Міністерство Закордонних Справ: а/на терені Польщі........... 111 б/за кордоном............... 2048 Разом...................... 2159 3. Українська дипломатична Місія.... 3876 4. Україн. диплом.Місія в Румунії..... 10120 Разом в кредит............... 29665 II. ВИЗНАЧАЛА ВИСИЛКА: 1. В табори................... 26.012 2. Кооперативам................. 3.066 3. Просвітам.................. 4.886 4. Окремим особам............... 6.638 5. За Збруч................... 2100 6. За юрдон: /Українським гурткам, Студентським громадам, в табори, та окремим осо- бам/-Франція, Німеччина, Румунія, Італія, Болгарія, Сербія, Чехо-сло- ваччина, Північні Штати, Канада, Марокко, Єгипет/..................... 6224 Разом /безплатно!... 48926 РАЗОМ ВИСЛАНО...... 78.591м Завідуючий Конторою Т. Прохоров Завідувачи передплатою Т. Соколов ВАРШАВА, 15 Вересня 1921 р. ОДЕРЖАНО Безп. 19 днів 192 р. ВХ/Ч СПРАВОЗДАННЯ по експедиції газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" В КРЕДИТ та БЕЗКОШТОВНО від ч.ч. I по ч. II0 . I. ПЕРЕДПЛАТА УСТАНОВАМИ У.Н.Р. В КРЕДИТ: 1. Міністерство Преси та Пропаганди: а/на терені Польщі………………… 11.100 б/за кордоном…………………….. 2410 Разом……………………………… 13510 2. Міністерство Закордонних Справ: а/на терені Польщі………………… 411 б/за юрдonom…………………….. 2048 Разом……………………………… 2459 3. Українська Дипломатична Місія…… 3876 4. Україн.Дипльом.Місія в Румунії……10180 Разом в кредит……………………… 29665 II. БЕЗПЛАТНА ВИСИЛКА: 1. В табори………………………….. 26.012 2. Кооперативам……………………... 3066 3. Просвітам………………………… 4886 4. Окремим особам………………….. 6638 5. За Збруч………………………….. 2100 Загальний. 20 вересня 1921. до Пана Начальника В ійськово-П охід мої Канцелярії ГОЛОВНОГО ОТАМАНА Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ одержала від Похідної Канцелярії ГОЛОВНОГО ОТАМАНА листа з 17 цього вересня ч.1464 за підписом Начал- ника Відділу Сотника Сокала. Маючи на увазі недопустимість безпосе- редніх зносин Начальників В ідділів з Кан- целярією ДИРЕКТОРІЇ, що уявляє з себе окреме Міністерство, Пан Керуючий Справами ДИРЕКТО- РІЇ доручив мені повідомити Вас про згадане вище недодержання з боку ввіреної Вам Канце- лярії порядку зносин з Канцелярією ДИРЕКТО- РІЇ. В. І. Начальник Канцелярії Овсій Володимир Павло Михайлович Л. Начальник Відділу ЗОТ КАНЦЕЛЯРІЇ Головного Офісу військ Укр. Народної Революції 17 вересня 1920 р. Працює Начальник уряду В. Каленковича та інші К. н. ф. Кашинського, Метушко-Грекова, Степановича, синьої копії. Матеріали відносяться до паперових справ. Начальник ведення Світлік Олександр Дніпровець Романович Високоповажний Валентине Васильовичу. Маю за честь надіслати до відома Вашого, а також для використання під час подорожі Ваши прикладені до цього реферати про Раду Республіки та доповідь п.Коваля про сучасне економічне та соціальне становище України. Прошу прийняти вислови моєї щирої до Вас пошани М. Мироненко (п/п) Артур Миклашевський Пов. Керівник До Пана Голови Дипломатичної Місії у Н.Р. в Чехо-Словаччині. З доручення ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь повідомити Вас, Пане После, що листа Баного з 16 цього вересня ч.825он з доданими до нього З докладами, пересланими через п.Лащенка, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ одер- жав.- Мірчінський (свр) Керуючи Справами Клименко (свр) Начальник Банкелярії. До Посольства .Н.Р. в Німеччині. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь повідомити, що нею разом з цим відправлено рекомендованими бандеролями на адресу яка зазначена в листі Посольства з 2 вересня ц.р. ч. 2313 на ім'я Секретаря Посольства п.В.Хотько-50 примірників книжок п. Повного „За волю та Державність". До цього Канцелярія додає, що належні за ці книги гроші 10.000 м.п. нею одержані від п. Посла Д-ра Смаль- Степського під час перебування його у м. Тарнові. Свідчить Михайлович Мовчан, врд К. Мюнхеревиць Начальник Канцелярії. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2310. Берлін 8 вересня 1921. До Пана Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. У відповідь на Ваш лист ч.952 з 21. липня с.р.у справі книги П.Левного "За волю та державність" Посольство у Н.Р.у Німеччині має за честь повідомити Вас, що Посольством замовлено 50 примірників згаданої книги з тим, що як вона вик- личе зацікавлення, буде замовлена більша кількість. Секретар Посольства: Le Septembre 1930 MADAME, La Chancellerie de S.E. monsieur le PRESIDENT de la REPUB- LIQUE DEMOCRATIQUE UKRAINIENNE a l'honneur de VOUS présenter les ex- pressions d'une reconnaissance pro- fonde pour VOTRE amabilité bienveil- lante en nous envoyant la lettre de la Maison Anglaise d'Automobiles. A MADAME MARY KINNER. Injarsky (bp) Chef de la Chancellerie. Clescy Mihel H. Warkov Високоповажна Пані, Канцелярія Пана Президента Української Народньої Республіки має за честь висловити Вам подяку за Вашу увагу до Пана Президен- та, що виязили Ви, переславши листа англійсь- кої фірми автомобільного знаряддя. Начальник Канцелярії До Високоповажної Пані Мері Кіннер. THE MORRIS GARAGES. W.R. MORRIS, PROPRIETOR. DISTRIBUTING AGENTS FOR MORRIS-OXFORD LIGHT CARS. OFFICIAL REPAIRERS TO THE A.A., R.A.C., & A.C.U. Our Ref. ECA/CE. WL. Your Ref. Return to send is miss Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when the letter sent is mis Entor when Continued letter to glad to place the experience of our tyre expert at your disposal, if you would kindly call at our Longwall Garage. Yours faithfully, FOR THE MORRIS GARAGES, E. L. Armstead, Manager, P.B. P.S. Prices. Cover. Tube. 920x120 £12.18.9. £1.15.0. 935x135 £14.14.6. £1.19.6. 875x105 £10.18.9. £1. 7.6. The above covers and tubes are equivalent to those mentioned by you. Moor is a good class of car maker. Tasted him & communicate direct but as he has sent his estimate to the from my redict- up letter as it stands I suggest that Morris should communicate directly if his miles to make use of this form. I merely asked the firm to give a catalogue of tyre prices to be forwarded & pland - cannot fear myself help in any way. E. L. Armstead. August 12th 1921 У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Відділ Преси ч . 1952 "31" березня 1921 р. Письмо до Канцелярії дир. підрозділу 24/10/26 Панові Головні Директори і Головному Отаманові Військ У.Н.Р. СТЕРЖАНО березня 1921 р. 508 Відділ Преси Міністерства Закордонних Справ має честь переслати при цьому І примірник німецького журналу "Die Ukraine" ч. 2 за 1921 рік при чому Міністерство Закор- донних Справ дозволить собі звернути Вашу, Пане Голово, ласкаву увагу на надрукований в цій книжці звіт про за- гальні збори Німецько-Українського Товариства /ст.26-29/. Міністр Закордонних Справ Іван Котляревський Начальник-Відділу Преси А. Міщенко У. Н. Р. Міністерство Преси і Пропаганди Деп………ПРОПАГАНДИ……………… Квітня 25 Дня 1921 р. № 143 Адреса: Таємне до Начальника Канцелярії У.Н.Р. Передано 22/IX-921р. ЗЧ8 ЗЧ8 У відповідь на запитання Ваше маємо за надати повідомлення відпоручника кашоро у Львові, а також доповідь п Начальника Відділу в справі надрукування Наказу Ч І. За КЕРІЮЧОГО МІНІСТЕРСТВОМ У. Кінчевський Директор Департаменту оснад ВІДПОРИЧНИК Міністерства Преси і Пропаганди 23 квітня 1921 р ч 29. ЛЬВІВ КОПІЯ Згідно Вашого відомлення від 16/IV 931р під ч 130 ,отця доку, що НАКАЗ ч. І по повстан- ким Військам У.Н.Р. для друку в " Рідному краю" ПЕРЕДАВ ВІДДІЛ ПРЕСИ МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ// за ПІДПИСАМИ ВАХНЯНИНА /як начальника/ і ДУБІВИМ/ як діловоди/ ч 2110. Додаю, що оригінал Наказу, як раз схо- ронення Редакцією і може бути представленні до диспозиції М-ва Пр. ІІР., в разі потреби. Сі копії закотував перевізом через Дзвів п. В. Островський . & Підпис/ З оригіналом згідно: 6/Нал ДО ПАНА ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Д О П О В І Д Ь. Побувавши у Львові та на Холмщині, вважаю необхідним надати з дороги слідуючі відомості, які мають відношення до праці деяких органів Уряду У.Н.Р.. І/ В редакції газети "Рідний Край" до якої я звернувся, що з'ясувати справу що до надрукування "наказу Ч. І." Головного Отамана ( Рідний Край ч. 80 ), мені показано офіційне відношення Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. з 5 Квітня ц.р. Ч. ХІІ 2110, в якому діл Преси Міністерства просить редакцію вмістити в газеті текст зазначеного вище наказу. Відношення підписали: Начальник Відділу Преси Вахнянин і за Діловода Дубівна. З приводу надрукування зазначеного наказу довідався я про слідуюче: "Рідний Край" вважав необхідним вміщення його в огляді на офіційну пропозицію, хоча така пропозиція і здивувала редакцію. Як документу, відношення Міністерства Закордонних Справ заховується. З'явлення зазначеного наказу у мало значні негативні наслідки. Місцеві польські газети, ( за виключенням лівих ) реагували різко, в тонях не тільки не прихильних, але й явно ворожих вимагаючи "прекорочення" діяльності Уряду У.Н.Р. Зв'язковий старшина при штабі армії сказав мені, що з'явлення в газеті зазначеного наказу значно утруднило працю українських представників у Львові, вказавши, навіть, на де які зміни у відношенні військової влади до роботи українських чинників. Коли додати до цього і той факт, що "Універсал до Українського Народу", що був надрукуваний в "Рідному Краю" в пропуском тої частини, яка відноситься до Головного Отамана, теж, як зазвила мені редакція, був недісланий Пресовим Відділом М-ва Зак.Справ, то стане логічним що сепаратне використування функцій М-ва П-си й Пропаганди пресою між відділами окремих Міністерств є явищем ненормальним і небезпечним. Не же і повинен бути при Уряді У.Н.Р. лише один інформаційний орган. 2/ Видатніші діячі Холмщини, привівщця яких я можу подати устно, просили мене передати органам Уряду У.Н.Р. або опікувати їх серйоз- но та розумно, або зовсім не опікувати, бо таке опікування, яке бу- ло досі, виникає лише репресії проти них в боку польської влади на місцях і шкодить їх культурно-національній справі. Діло в тому, що були випадки, коли зміст деяких офіційних па- перів, які надсилалися таємно з Варшави до Тарнова (з Місці) по справах місцевого Українського населення, був відомий польській владі раніше, ніж ці папери одержувалися в Тарнові. Словом, є таке враження, що в Українських Установах "прощают" спеціальні конфеденти. Після одного такого випадку почався по всій Холмщині і польськ на місцевих український діячів. Начальник Відділу Преси З. ОСТРОВСЬКИЙ 24/IV 1921 р. З оригіналом згідно: Островський 70. Львів, середа 30. марта 1921. Потому редакцією справжній рубль! П. Рік РІЧНИЙ КРАЙ НАРОДНІЙ ДНЕВНИК ВИХОДИТЬ КОЖДОГО ДНЯ О 6 ГОДИНІ КРИМ НЕДІЛЬ І ГРЕКО - КАТОЛИЦЬКИХ СВЯТ. Редактор приймає виключно від г. 5-6 пол. РЕДАКЦІЯ: Львів, Личаківська 43, п. т. АДМІНІСТРАЦІЯ: Львів, Домініканська ч. 6- -15 пов. - Адміністр. отворена від 9-1 і 3-6 пол- - Манускрипти не звертаються: ЦІНА - ПРИМІРНИКА 5 Мп. Передплата місячна 120 М. За граничною 250 Мп. ЦІНА ОГОЛОШЕНЬ: Вищий від стог. 10 Мп. сне. Дрібні оголошення по 2 м. від слова. Народній інституції ! Товариство 50% опусту, Для глядаючих праці оголошення по якові паром. Українська Народня Республіка УНІВЕРСАЛ Ради Республіки до Українського Народу. Віками мучився Український Народ під властю чужоземців. Ці чужоземці взялися родою Українська земля ю і ва- стали на наш народ на них робити. Після того, як було скинуто росій- ського царя, Український Народ не схо- тів більше терпіти господарювання чужо- земць-Росіян в своїй хаті. Він сам рі- шив стати хазяїном на своїй землі-Укра- їні. Український Народ створив свою Самостійну Народню Республіку. Та не так думали насадники цар- ського правительства, московськи бой- шевики-комуністи. Вони зруйнували свій крал Росію і схотіли поживитися тим хлібом, який Український Народ потом і кров'ю природив на своєї землі.Волище вки в своїм грабіжницьким військом напали на Україну і вивозять в нашого краю не тільки харчові запаси (хліб, сіль і т. д.) а все що їм попадається на очі: машини, Інструменти, валізо, вугілля, ва- гони, підираючи таким чином основні життя і праці Українського селянства і робітництва. Були між нашим народом такі до- вірчі люди, які ждали, що прийдуть Росія не комуністи на Україну і вста- новлять для нас добрий порядок. І не тільки російські большевики ко- муністи зазають на добро Українського Народа. Російські пани та генерали Дені ки і Врангель свій головний напад зро- били на У р а н у щоб ван-лодити її ба- гацтвами і піднувати, як ранці, над на- шим народом. Тепер після довгих мук і вущапня російських большевиків, після розстрілів і катувань розбради Українського люде де павала і хто нашому Народові дург, а хто ворог. І большевики і Денікин чи Вранге- лєві, це все люди московські, що диви- лися і дивляться на Українців, не як на рівноправний і повноправний народ, а як на робочу худобу, яка повинна слухати свого пана — московського генерала, або робить московського больше- вика. Кращі сили Українського Народу не вирвали обезпечених словом московських комуністів. Вони збирали хоч н-велику, але силну думку Армію, яка три роки билася за волю Рідного Краю. Цей армії помагав весь Український Народ, який без перестанку то там, то там ставав іа зброєю т руках проти своїх давніх гно- битель-московлів. Ця Армія і повстанський Народ Укра- їни нерва вигнали Росіян з своїй української землі, та не мала на армію головного: їй бракувало зброї та озброєння. Народ України без рішучих націо- нальності повинен впавти, в чим прийде Українська Військо та Українська Власть на Україну. Рада Республіки і Правительство, яке перед нею відповідає за свої діла, хо- чить визволити Україну з під власти чу- жинців — московських комуністів та їх- ньої Червоної армії. Рада Республіки ба- жає створити Українську Народню Рос- публіку самостійну і в ній кого не- лежного, як того хоче Український На- род. Рада Республіки хоче, щоб після звільнення України і від чужих напаси- ків сам Народ України був хайманим в своїй хаті — Український Самостійний Республіки. Рада Республіки в згоді з попередніми законами і постановами Українського Пра- вительства заявляє, що вся земля на Україні поділена належати Трудовому Се- лянству. Робітники України, які так му- чатися під кровавою властю російських комуністів повинні знати, що Рада Ре- публіки хоче установити громадянське права і свободу робітництва одбрану від нього неситими большевицькими комі- сарами. Рада Республіки стверджує своє не- поките бажання забезпечити робітникам України найвищій підбивання революції 8-годинний робочий день і закон про охо- рону праці. Рада Республіки Правительство і військо Українське хотять принести ньому народові України без різниці національ- ної приналежності демократичний, наро- доправний порядок і спокій, замисль рівні та взаємного впливання, як це робить больш-вицька власть. Народе Український! Ти, що владиш своє життя в срукій боротьбі з мос- ковськими грабіжниками, селяне і робіт- ники і всі громадяне, борці за волю України, потується до повороту Вашої однієї законної влади на Україну. Збрайте сили на той час, коли вас Рада Республіки і Правительство України покличуть на трудну і рішучу боротьбу в російськими завойовниками комуністами. Не робить неограничених повстання, які нині блище шкодять собі, чим ворогові. Збрайте великі сили і виступайте на ворога після наказу Українського пра- вительства, яке через своїх посолників дасть розпорядження в той час, коли буде треба. Будьте готові на вський час до боротьби. Весна і літо 1921 р. мають рішити долю Українського Народу, чи буде він далі рабом Росії чи вижене зі своєї землі московських грабіжників і створить свою сильну і самостійну Дер- жаву Українську Народню Республіку. Рада Республіки певна, що після тяжкого московського знущання та по- невріяння під чужою властю Український Народ вдяго в Радою Республіки, Прави- тельством і Військом таки вибере свої вільне і самостійне життя в своїй Неза- лежній Народній Республіці. Президія Ради Республіки : Голова: Фещенко-Чоткевський. Заступник Голови: Пилипчук. Перший Секретар: С. Бачин- ський. Телеграми (Від власних кореспондентів і Українпреса.) Поділи гординь ПІДВОЛОЧИСЬКА, 27 березня. На залізничній лині Вишни-Жмеринка-Ван- варка точаться дужи повстанські бої з більшовиками. Сими операціями керує Голуб. Однак через цілковиту відсутність комуністичній також розвинуті ширші сфе- рації. Залізничники і повстанці. ПІДВОЛОЧИСЬКА, 27 березня. За- лізничники скріпляє, де тільки можна, допомо- гають повстанцям. До повстанських шта- бів ними передано багато телеграфних і телефонних апаратур. Так само теле- графісти передають більшовицькі дельні повстанцям. Багато залізничників роз- стріляно. Бой на Поділлі. СКАЛА, 26 березня. Повстанці захо- пили на Поділлі ст. Держанки. Камя- нецькі «Вісті» довосичи про сей факт, разом з тим оповіщують, що повстан- чими заглишене тут багато відвоз за під- писом «Головного Повстанського Комі- тету Волині і Поділля». РІДНИЙ КРАЇНСЬКИЙ Українська Рада Республіки. (Кореспонденція Тарівського Українського Пресового Бюро.) ЗАСІДАННЯ 14 БЕРЕВНЯ (Далі). Переходячи далі до критики наших вакордонних представників, промовець констатує, що більшість з них почували себе віце-королями. В інших, в нормальних обставинах воїн мусилибя стати перед самим суро- вим судом, бо ближчень з них недопома- гала, а фактично шкодила націй держав- ності. Для поліпшення справи в цьому на- прямку міністерством вакордонних справ взяти певні заходи і ми можемо лише побажати, щоб та реформа, яку намітив міністр закордонних справ, дала собі наслідки і щоби ми дійшли до такого стану, коли б наші представники за кор- доном, відповідали за те, чи нині відпо- днення держави до Української Народ- ної Республіки. Підкреслюючи організаційні хиби державної влади на місцях, а також і військового апарату, промовець констату- є, що правительство мало для тих мас, про які так гарно говорив прем'єр міністер. Четвертим принципом, який мусів лягти в основу політики нашого Прави- тельства, промовець вважає певні прий- дінці, певні засади у відношенню до ні- них Держав. Підкреслюючи, що наш народ демо- кратичний, що він проти всяких войн, проти всякої допомоги у нищенню та газлуванню інших народів, промовець каже, що через це нам і легко говорити в справі відношення в нашими наро- дами. Вказуючи не те, що і з цьому на- пряжку нашим Урядом зроблено дуже мало, промовець висловлює надію, що центр наш одоровиться, коли перше ві старою системою, коли радикально змі- нить старі шляхи. Ми мусимо мати ту віру в себе, яку нам не замогло дати попередню Прави- тельство. Критикуючи наш Уряд промовець підкреслює, що партія робить це не че- рез те, що на чолі його стоїть бувший соціал-демократ, що партія чи група має на меті зводити якесь ракульні. Що до наших програмових задань, то ми ще будемо мати вагому скалати своє слово, ми заберемо слово, ми забе- рем голос, а поки вислівлюючи поба- жання, щоба політика хуторянства в на- шій середині абсолютно зникла, щоби запанувала одповідальність за кожний крок у всіх галузях, і щоба випанувало бажання себе переродити і ареорганізу- вати до того часу, поки ми прийдемо на рівну терорію. Бо коли ми не прийдемо в світлими чоловом на свою територію, коли ми не кинемо хуторську політику, то права, як може й ступимо на свою територію, але провів в національній справі, дер- жавний плюд, перейде у воїсні нинш руки. Ен мусить бути в іншому виді, ніж ми його знаходимо зараз. В кінці я хочу підкреслити, що в справі наших міжнародних відносин, ми заберемо голос в повноті і тормкнемося його при обговоренню експове майбутнь- нього Правительства. Слухаючи — бере слово депутат Більський. Промова депутата Більського (сам. сол). Депутат Більський, констатуючи від- сутність певного пляну в роботі пове- реднього Уряду зупиняється на праві Міністерства Юстиції та Міністерства Внутрішніх Справ. Депутат підкреслює, що хиби в ад- міністративному апараті до певної міри пояснюються відсутністю суда і немож- ливістю через те боротися нормальним шляхом з певними ялочинами та харчи- ми простуканнями. Вказуючи на ті тяжкі і агресивні умови в яких доводилося працювати де- путат констатує, що організованості праві перебували також і бездійсне Міністерство фінансів, яке не подало про те, аби робота Державного механізму не перешкаджала відсутність грошевих засобів. Вказуючи потрібним реорганізувати саму структуру державного апарату, де- путат підкреслює необхідність відмови- тись від старої цілком противної системи і в майбутньому най-ті новий відроджений шля- хи для державного будівництва. Бо тіль- ко при цій умові можна осягнути пози- тивних наслідків. За певний часом продовження деба- тів по справозданню про діяльність Ура- ду переносяться на слідуюче засідання. (Продовження в черговій числі) ВІСТИ З ВЕЛИКОЇ УКРАЇНИ. Підволочиська, 2 березня. Кайнове крутийство. Свіжі більшовицькі газети принесли надзвичайну фальш, яку міг придумати самий підлив і нечесний розум. Черво- арештантні, в чих криваво-червоних ру- ках знаходиться доля нещасної, аруйно- ваної України і всього її населення, — просто на «просто», в самий цінний час і пардатанський спосіб накладають своє вжито - неялиничнісвій інш українському народові. В-сім фактори, більше як де не будь — у увесь артет проявляється Єруна більшовицька тактика на прапорі якої написано: мста виправдує засоби. Як я уже своєчасно сповіщав по телеграфу, у всіх більшовицьких газе- тах з'явилася така «роспорядження Ра- ковського»: »Всім, всім, всім! Починаючи в 13 березня, всі роспердження москов- ського Уряду не підлягають виконанню. Влада на Україні приймає в свої руки Харківський Уряд". От і розумійте, — як хочете. Щоб, навіть, подібне до революції на Україні... Та чого доброго, не одна порожня голова в Європі подумає, що воно й справді так! Особливо таки го- лови, що хорують на червоній хоробі! Але досить побуту найкоротший час на прикордонній смузі, як ви побачите во- всім противляється явище. З самостійної України Раковського тяжкою Українців, як ніхто інший! Що вна цілі сотні не- реходить Зоруч, на вірний годин, інтелі- генти на самі чорні роботи, — лишення аби не бути в коли крови і смерті. І се госпорядження московської, кольонії в Харкові, що зветься «Радян- ський Уряд України», — в ніщо винне, як васє розводити український націо- нальний фронт, особливо повстанський. »Чим угодно, і як угодаю, — аби утри- матися! Та в одно віримо ми: не пер- ший раз уже Раковський пророблє та- кі звітуючі, — але ще ні разу не віри- ли йому Українці повстанці. Не пові- рять і тепер! Петро Федорець. «Ластівка співає...» Ероли, 25 березня. Сюди біженці привели кілько ко- муністичних відпов. в яких оголошується амлістя Більшовицького владно усім повстанцям, які складуть зброю, до 16 квітня. Сі-ж біженці передають, що в тих повстанських районах, де воїни їх, про- ходили, поставліні вустріли сіо амнестію сміхом... Та не тільки нікто не думає складати зброю, а навпаки — повстанці хотять оголосити амлістю комуністам, як що воїни передадуть владу Українцям до 1-го травня! В такім краєві, як Україна, — все бувале! Нашадки українського коаздта сміло дивляться смерті в очі, — а дока- вом свому хоч би такий герць, який во- ни пророблюють комуністам. П—ній. З УКРАЇНСЬКИХ СПРАВ. Привітання Ради Республіки. (а) Через французької Української На- родньо-Республіканської партії військові біженці з України передали всім високим членам Ради Республіки ту велику ра- дість, яка охопила серця їх з приводу оголошеного Радою Республіки Універ- салу до Українського Народу. Привітання кінчається так: в сім Універсалові черпаемо ми моральні і фі- зичні силі для продовження дальшої бо- ротьби за нашу Самостійність, за Укра- їну — та глибоко віримо і знаємо, що бадьорі слова Ради Республіки підімуть дух і віру нашим братам, що стануть під жорстокому окупацію нашого най- більшого ворога, — капала. Вірмо в твоєму працю Ради Респу- бліки, яка в недалекім часі приведе нас на свої рідні ланця, бо туга за рідним краєм гарта нам охоту до дальшої бо- ротьби. Слова Головному Органову військ УНР Симону Петрові! Слава Україн- ській Раді Республіки! Слава Борцям, що підуть визволити Україну! Ген. Омельянович-Павленко — Член Таборового кооперативу. (б) Генерал Омельянович-Павленко, оглядаючи таборовий військовий коопе- ратив і в знак користі сіх кооперативів для військ, записався членом таборової коаличнки. Одночасно він запросив ста- тути таких кооперативів, аби закласти їх скрал. Чи розпад комуністичної партії. По всім усюдам на Великій Україні розвилися оповістки, в яких зазначаєть- ся, що власть на Україні взяло в свої руки правительство в Харкові то й не треба підчинятися більше приквам Москви. Щира допомога. (с) Дипломатична Місія Української Народньої Республіки в Голландії та Бельгії на протязі 1920 і на початку 1921 роки збирала і вислала до різних комітетів і відділів Українського Черво- ного Хреста слудуючі суми: 20 голанд- ських гульденів, 1320 бельгійських фран- ків, 350 французьких франків та 3000 німецьких марок. Ланцютьське тво Червоного Хреста. (д) В Ланцутську філію Червоного Хреста записалося до 30 нових членів. Звязки з іншими філіями і Головною Управою налагоджені! Високоповажний Пане Міністре. Маю за честь повідомити Вас, що листа Вашого до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 24 цього вересня, надісланого разом в кореспонденцією нашого Посольства в Німеччині, передано мною ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Користуючись нагодою, прошу прийняти вислови моєї щирої до Вас пошани. Д О Голови Надзвичайних Дипломатичних Місій сій в Пвайцарії та Італії ПАНА МІ- НІСТРА ВАСИЛЬКА. Л. Миронов (Кр) Перший секретар Канцелярія Директорії ЦЕНТРАЛЬНЕ БЮРО УЧОДЗЦІВ З УКРАЇНИ З наказу п. Меркучого Мініст. Внутрішніх Справ повідомляю, що завтра 29 Вересня б. р. праця в Установах провадиться не буде. Залі Готеля Бристоль будуть закриті. Начальник Центрального Бюро Т. в. о. Начальника Канцелярії КУРС ВАЛЮТИ НА ЦАРЬГОРОДСЬКІЙ БІРЖІ 30 Серпня 1921 р. 1000 англійських фунтів............5600-00 тур. лір 1000 американських доларів..........1530-00 - 1000 французьких франків...............121-00 - 1000 греческих драхм......................78-00 - 1000 італьянських лір.....................66-00 - 1000 румунських лей........................18-25 - 1000 бєлгарських левів.................13-50 - 1000 німецьких марок....................18-00 - 1000 сербських динарів...............39-50 - 1000 австрійських керен..................I-56 - IO карбованців золотом.................7-30 - турецьке золото...........................643-00 - турецьке серебро........................220-00 - ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ до вересня 1921 року ч: 240 Термінологічна комісія при Законодавчо- му Департаменті Державної Канцелярії переводить тепер працю по складанню словника урядової тер- мінології Балачки, щоб цей словник було скла- дено найповніше та щоб він цілком задовольняв імоги всіх офіцій, Державна Канцелярія лас- каво просить надіслати її, як реєстр всіх термінів, що вживаються нині в урядовому дис- туванні Комуністі так і реєстр тих термінів та пиразів, що викликають сумнів щодо поправно- сті їх я.лтку В об ДИРЕКТОРА Д-ТУ ЗАКОНОДАВЧИХ СПРАВ За Начальника Відділу До Голови Дипломатичної Місії в Польщі Пана А.В.Лукшевича. Маю за честь повідомити Вас, П ане Міністре, що доповідь Ваша, надіслана через п. Лукасевича, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ одержав. М.Михайлович (еп) Керуючий Справами Овсянко Микола Пан Канцлер Міноєрський (кп) в. і. Начальник Канцелярії 1259 30 вересня 921 До Пана Міністра Справ Закордонних. Прошу Вас, Пане Міністре, повідомити мене, чи одержано Вам в доповідь Голови Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Польщі п.А.В.Лукашевича з 27 цього вересня ч.28. М.Миронович (бг) Керуючий Справами Олегр Михайлов Пан Каблін Монсареф (в. р.) в.р. Начальник Канцелярії До Пана Голови Дипльоматичної Місії в Польщі А.В.Лукашевича. Згідно з дорученням ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за пану просити Вас, Пане Міністре, передати Панові Б.В.Савілкову таємного листа ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 1 цього жовтня ч.1273. Л. Миронович (кд) Керуючий Справами Митаревич (кд) Зг. Начальник Канцелярії Олегу Михайловичу Пан Варвара III-ОЮ КОНФЕРЕНЦІЄЮ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЇ В ЗАСІДАННІ 21 БЕРЕ- СНЯ 1921 РОКУ УХВАЛЕНО А. I. Веручи під увагу, що дотеперешні методи боротьби за Українську Державність, які базувалися на шукан- ні чужої сили, не давали бажаних наслідків, III кон- ференція У.Н.Р.П. вважає, що справа визволення Ук- раїнського Народу мусить бути справою самого народу констатуючи зріст національної свідомості Українсь- кого народу та державне почуття необхідності утво- рення власної суверенної держави, а також беручи на увагу активність його в боротьбі з усіма окупан- тами, У.Н.Р.П. має виходити на далі з організації трудового хліборобського населення, та міської де- мократії, як класів, що безпосередньо зацікавлені в організації демократичного державного ладу на Україні. II. Зважаючи на те, що тільки Державний Центр проводить боротьбу за демократичну Українську Державність, чому дав непохитні докази на протязі трьох останніх років, III конференція визнає необ- хідним і надалі всебірно підтримувати Державний Центр У.Н.Р.П. на чолі з Головою Директорії С.В.ПЕТ- ЛЮРОЮ. III. Констатуючи, що діяльність П.КОМ., як і діяльність Фракції Н.Р. в Раді Республіки виплива- ла з зазначених вище положень 1 була скерована на збереження Державного Центру, III конференція У.Н. Р.П. вважає що діяльність правільною і цілковито її одобряє. IV. Підкреслюючи ще раз, що справа визволення Українського народу є діло самого народу і що цей народ повинен бути притягнений до творчої держав- ної праці, III конференція У.Н.Р.П. заявляє, що обо- візком Правительства У.Н.Р. є скликання парламентар- ного тіла на Україні з законодавчими функціями, якеб складалося з представників населення партій та орга- нізацій. У. Визнаючи за доцільне об'єднання громадсько-наці- ональних сил, що перебувають на еміграції, поскільки воно допомогатиме Державному Центру в його визвольній боротьбі, III конференція У.Н.Р.П. доручає П.К. при- няти відповідну участь в такому об'єднанню. VI. Зазначаючи, що приняття тов. П. Пилипчуком мі- сця створення Ділового Правительства, як і вхід до нього т.т. Багриновського й Ковалевського, диктували- ся мотивами державної необхідності й глибокого патрі- отизму, що в тих обставинах не було іншої сили, якаб могла розв'язати надзвичайно тяжку того часу ситуацію, III конференція У.Н.Р.П. заявляє, що цей чин тов. Пи- липчука зберіг Державний Центр від розкладу і разом з тим висловлює певність в тому, що члени У.Н.Р.П., що увійшли в склад Правительства У.Н.Р., виконають до кінця свій Державний обовязок, не дивлячись на жадні перешкоди, що повстануть на їхньому шляху. VII. Стоючи перед обличчям великих подій, які має перевести Український народ в боротьбі за своє націо- нальне визволення, III конференція У.Н.Р П. закликає всі громадсько-політичні організації для об'єднання навколо Державного Центру в імя створення єдиного на- ціонального фронту. VIII. Вважаючи, що основною платформою роботи Пра- вительства У.Н.Р. мусить бути добро цілого народу, як підстава його Державної політики, а власність, як під- става господарчої політики, III конференція У.Н.Р.П. висловлює певність, що Правительство виявить тверду волю в переведенні цієї платформи. В. ІХ. Висовуючи, як основну засаду тактики У.Н.Р.П. орієнтацію на власні сили самого народу, ІІІ конференція У.Н.Р.П. заявляє, що всі визвольні змагання Українського народу повинні найти опертя в здоровій міжнародній політиці, яка має бути направлена до відшукання всіх тих матеріальних основ, що могли б послужити до зміцнення розвитку Українського національного визвольного руху, як і самої Української Держави. Разом з тим конференція підкреслює, що мусять бути найдені міцні підвалини для співжиття зі всіма народами, що повстали на руїнах б. Росії; мирне ж співжиття з самою Москвішною опріділюватиметься її відношенням до факту істнування самостійної Української Держави. В. Х. Вважаючи, що земельні закони, які було видано під час революції не відповодять дійсним бажанням та поглядам Українського населення на форми землеволодіння та землекористування, через що при переведенні їх зустрічали опір у хліборобського населення, ІІІ конференція У.Н.Р.П. стоїть на необхідності анулювання всіх цих земельних законів і зазначає, що дальнійша земельна політика У.Н.Р. має оприділятися принципом дрібної земельної власності, як сталої економічної форми господарювання з забезпеченням, як технічного розвитку господарства, так і матеріального добробуту працюючої родини. ГОЛОВА КОНФЕРЕНЦІЇ Секретар До Пана Міністра Юстиції. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що на доповіді пана В.К. Приходька в справі використан- ня ув'язнених злочинців по нашому повороті на Украї- ну, пан ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ 2 цього жовтня зволив по- класи таку революцію: "Міністрові Юстиції. Справа, порушена в домладі, заслуговує уваги. Необхідно по- розумітись з заінтересованими відомствами /Праці, Народнього Господарства/, щоб доцільно використати працю ув'язнених в цілях державних."ЧЕТЛЮРА." Керуючий Справами Начальник Канцелярії Пану Голові Директорії Високоважаний Симон Васильович. При сім маю шану зробити Вам високу увагу до доклад міні до Міністерства Юстиції в справах содер- жання і використання Землішків по нашим поворотам на Україну. З великою шаною В. П. Приходько. 22/IX, 1921 р. Справа порушена в урядовій засуду бут уваги. Необхідні перші підтвердження Землішкера - сканування відомостей Муніципалитету, Кадастру, цього уряду. Коло всекористованих правил мешканців молодих - є умова державного 2/Х-1921 р. ДО МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ У.Н.Р. Громадянина У.Н.Р. В.К. Приходько Д О К Л А Д. Під час діяльності моєї в останні часи на Україні /1919 і 1920 рр./ в якості Голови Губерніального Народньої Управи і Губерніального Комісара, мені довелося зустрінутися з деякими питаннями і явищами, які вимагають урегульовання і пристосування до життя і одно з яких я маю за шану піднести на увагу і обміркування Міністерства Юстиції. Це питання про утримання тюрем і влючниць, яке повстане перед Урядом зараз-же по повороті його на Україну. Не підлягає сумніву, що Уряд, як що тільки він захоче бути авторитетним і міцним, примушений буде енергійно заводити всерди лад і спокій, звичайно, що робта його в усім напрямку буде полягати в тому, щоб очистити міста і села від злочинного елементу, як з боку політичного, так і з боку карного. Зрештою, Уряд мусить бути готовий і до того, що українськеє селянство, покінчивши з більшовиками само свідомо і рішуче візьметься до наведення порядку у себе на селах, причи́м з найбільшими злочинцями повінчитъ самосудом, а менших / дрібних злодіїв, другорядних більшовицьких прислужників і т.п./ буде представ-ляти по начальству". Сей рух можна назвати уявити собі в приближних цифрах, а саме: в кожному повіті на Україні є в середньому по 200 сел, в кожному селі знайдеться злочинців при самому скромному обрахунку од 3-5, отже кожної повітово тюрма повинна бути готова прийняти і утримувати од 600-1000 злочинців. При сучасних стосунках продовольчих і фінансових, такий "интернат" на готовому скарбовому утриманню, се таке поважне питання, для Держави, що над розв'язан-ням його необхідно дуже серйозно спинитись. Тимбільше, що тут ми натикаємося на сильній випадок: утримувати всіх цих людей - не-посильний тягар для Держави, залишити на волі - знов-же загрова для Держави. Де-ж вихід? звичайно всі держави, навіть в нормальний час, бачили сей вихід у використанню злочинців як робочої сили, в принципі самоутримання їх, не кажучи про доцільність свого прийцпу в погляду "виховання". Але які категорії ходили в нормальний час на роботу? - тільки ті, що вже засуджені і то на певні не дуже великі строки. Більш-ж злочинців і ті арештовані , над якими переводилося слідство, на роботи не посилали. Тепер питання: яких злочинців буде мати Уряд У.Н.Р. по повороті на Україну. Безумовно, на 90 % тільки що арештованих , над якими ще треба буде переводити слідство і які, значить, на роботи не можуть посилатись. Ось тут ми і підійшли до того питання, яке треба розв'язати , а саме : життя тут вимагає з боку законодавства певних корективів в тім напрямку, щоби арештованих ,які знаходяться під слідством, було дозволено брати на роботи, на-рівні з васудженними. Безумовно, що на дуже важних злочинців такий дозвіл не може поширюватись, але він повинен захоплювати досить широкі категорії. Тут мусить бути введений лише той коректив, що більші злочинці потребувати-муть ,з одного боку,більшої охорони, а з другого, мусать посилатись в більш безпечнф під взглядом на побігу місця. Ось така зміна відповідних законів, таї інст-рукцій зробить те, що Держава зможе нести свої функції покрання злочинців без великих труднощів для скарбу. В сей спосіб основна мета Держави ,буде ослгнуга. Але е у сій справі ще один момент, на який ми хотіли-б звернути увагу і який дає можливість Міністерству Всіції зробити велику користь Держави, помимо своїх пр"ямих функцій. Се-допомога Держави в її акції по забезпеченню народного здоровля. Всім відомо, в якім стані Влада У.Н.Р. застане міста ,та містечка,коли їй доведеться прийти на У країну: страшна забрудженість вулиць,майданів ,бульварів,урядових і громадських будинків і всіх приватних домів та мешкань. На сім ґрунті страшні по- шести і різні хороби. Звичайно,Держава і громадські Установи примущенні взятись до санітарно-гірієнічних заходів. Але ,на підставі досвіду,ми скажемо, що без організованої допомоги в боку місць уязлення ся справа з-гори буде засуджена на невдачу, особливо в тих містах,де нема робочого люду /фабрик і заводів/. Річ в тім, що економічні взаємовід- носини міста і села, так змінились,що робоча сила ще не скоро прийде в села до міста. При відсутностях такого силы, санітарні заходи не можливі. Отже тут величезну роль амо- жуть відограти місця уязлення,особливою,коли вони подбають про придбання необхідного інвентаря /мітли, лопати,кони,во- зи,та инш./ Така підготовка місць уязлення до сеї роботи безумовно забезпечить їм постійний і добрый заробіток,а мі- сцеві органи влади визде із тяжкого стану. Нам доводилось бачити, як всякі суворі накази адміністрації про очистку вулиць,та дворів залишались "гласом воїнщого в пустині" і загрози штрафів не можна було здійснити,бо все розбивалось об відсутність робочих рук/на принципіж притягнення до при- мусових робот лікарів, судів, та професорів Влада У.Н.Р. ніколи не стояла і, очевидно не стане/. Вовсім инаш річ,ко- ли адміністрація має змогу вказати обивателямробочі руки і технічні заходи для очистки і тогді вимагати виконання нака- зів. Доть в цій справі ще один момент характеру санітарно- гірієнічного,але важний вже для самих місць уязлення, Нам доводилось бачити під Владою У.Н.Р. тюрми ,наповненні ареш- тованими,але які були під слідством і не мали права ходити на роботи.Такі тюрми,переповнені народом ,який мусів сидіти в помешканню безвихідно,через короткий час робились мі- щем страшних пошестей і різних хороб, що вгодом, звичайно, переносились і до міста. Плямистий тиф і туберколюз, були карою,що гнала у могил-у винних і невиних ,засуджених і ви- падково арештованих. І відсутність закону про можливість по-силки на роботи арештованих ,що були під слідством,роби- ла цілком неможливою боротьбу в самій тюрмі з сими страшними хоробами. Отже і під сим взглядом почувається країння необхід- ність деяких корективів,дотеперішне законодавство в сій сфері. Як-же перевести в життя зачепленні справи. На наш погляд Міністерство Юстиції мало-б взяти на себе ініціятиву і скла- сти комісію із представників: а/ Міністерства Юстиції, б/Го- довного Тюрменного Управління в /Міністерства Внутрішніх Справ із Міністерства Народнього Здоровля, або представника од Місцевих Самоврядувань. Ся Комісія і мусила-б як пере- глянути питання і закони про допущення до робот тих арешто- ваних, що знаходяться під слідством ,так і видала-б певні інструкції Всім напрямку місцям уязлення ,маючи на увазі в першу чергу державну необхідність оздоровлення міст. У. М. Р. Міністерство Преси і Пропаганди Деп. …………………….. № 1067 Адреса: Канцелярія стор. П. ОДЕРЖАНОСТЬ л. № р. Вх. № Канцелярія Директору ОДЕРЖАНО 3 липня 1921 р. Вх. № До Пана Міністра Керенського Сигнали Директора Міністерство Преси і Пропаганди має за чану просити Вас надіслати відомості про діяльність Міністерства за термін з 5/VIІІ по І/X б/р. Де які в Міністерстві надсилають за місць відомостей про працю Міністерства копії звичайних справоздань, які своїм спеціальним характером мало придатні нам. Цим проситься дати стислий, але ґрунтовний огляд праці державно-політичного значення, а також відомості якими Міністерство розпоряджається про життя на Україні й за кордоном в галузях Міністерства підлеглих. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ Да Павлу Петровичу Суворову Суперинтендантъ. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. Ч Прошу Всє Пане Міністре дати розпорядження про припинення уряді урядової завтра 5-го ДОВТЯ в день смерти гетьмана України ІВАНА МАЗЕПИ і про бажаність присутності всіх урядовців на панаході. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о. Директора Канцелярії НАЗВА САМОВРЯДУВАННЯ. I. Подільське Губерніальне Народне Самоврядування. 1. Будинки і садиба Губерніальної Управи. 2. Губерніальна Земська лікарня. 3. Ремесничая школа. 4. Богоділля. 5. Участок землі в Імеренці. 6. Зразкове поле. 7. Будинок сельсько-господарської школи в Слідах: Вартість по оцінці в 1918 р. - 6.924.500 карб. Капітал в майні на І січня 1918 р.-203.645 карб.88 коп. 2. Ямпільське Повітове Народне Самоврядування Капітал в майні на І січня 1919 р.-165,973 карб.35 коп. Капітал в майні на І січня 1919 р.-953.595 карб.10 коп. 3. Ушицьке Повітове Народне Самоврядування. 21 лютого 1919 року ч.658. 4. Ольгопільське Повітове Народне Самоврядування. Земельні участки шкільних больниць і других будинків на І січня 1915 р.-695.888 карб. 5. Житомирське Повітове Народне Самоврядування. Капітал в майні на І травня 1918 р.-1.504.270 карб. 6. Маріупольське Повітове Народне Самоврядування. Вартість по оцінці на І січня 1919 р.-550.000 карб. 7. Кремінецьке Повітове Народне Самоврядування. 1. Вольничний будинок і садиба під Кременецькою лікарнею 2. Тоже під Липовецькою. 3. Участок землі в місті Кременці. Вартість по оцінці на І січня 1919 р.-4.194. 8. Острогожське Пові- Капітал в майні на I січня 15 травня тове Народне Самов- 1918 р.-39.000 карб. 1918 року. рядування. 9. Могилів-Подільське На І січня 1919 р. нерухомо- 2 січня Повітове Народне на майні в будинках і землі 1919 року. Самоврядування. на 712.364 карб. ч.10. 10. Уманське Повітове На І січня 1918 р. нерухомого II падол. Народне Самовряду- майна в будинках і землі 1918 року. вання. на 1.007.110 карб. ч.II825. II. Рівненське Повітове Теж 512.708 карб. 14 лютого Народне Самовряду- 1919 року. вання. ч.1051. 12. Новоград-Волинське Теж 919.624 карб. 9 березня Повітове Народне -1919 року. Самоврядування. ч.898. I3. Волинське Губерні- Теж 1.032.461 карб. 10 лютого яльне Народне Са- 1919 року. моврядування. ч.326. I4. Липо вечірке Повіто- Теж 800.381 карб. 19 вересня ве Народне Самовря- 1919 року. дування. ч.6II. I5. Проскурівське Пові- Капіталів в майні на I січня 19 червня тове Народне Само- 1918 р.-170.832 карб. і 7 коп. 1919 року. рядування. ч.2025. I6. Гайсинське Повітове Теж на I січня 1919 року, 15 березня Народне Самовряду- 8961075 карб. і 50 коп.-отримано вищезазначеного .S вання. ч.I08. I7. Кам'янецьке Повітове Теж на I січня 1918 року, 18 березня Народне Самовряду- 1.000.000 карб. -відомо вищезазначеного .S вання. ч.75/2002. ВАГАЛЬНА СУМА 1918 року 6.414 карб.-отримано вищезазначеного .A -відомо вищезазначеного .B -відомо вищезазначеного .C -відомо вищезазначеного .D -відомо вищезазначеного .E -відомо вищезазначеного .F -відомо вищезазначеного .G ВИСОКІЙ ДІЛОВИЙ ОРГАН ВАЖЛИВОСТІ -відомо вищезазначеного .H Міських самоврядувань України які одержували позики в державній Скарбниці і дали відомості про своє майно. НАЗВА САМОВРЯДУВАНЬ I. Рівенське Міське Самоврядування. 1. Будинок пожежного обозу з участком землі в 150 кв. саж. 2. Будинок збірного пункту і 1200 кв.саж.землі. 3. Будинок міського воїнтяру в участком землі в 150 кв.сажень. 4. Будинок 4 класової Міської школи. 5. Міський будинок для школярів, короленка. 6. Будинок міської електричної станції. 7. Приладдя до тієї станції. 8. Улаштування сітки електричного світла. 9. Вартість інвентаря. 10. Майно для ввоїдів: II. Динамо-машина. 12.2 дес.землі під полем 13. 1160 кв.саж.землі по Олександрівській вул. 14. 622 кв.саж. на Лермонтовській. 15. Під електричн.ст.368 кв. сажень. 16. Будинки під боїнем. 17. Майно контрольного улаштування ліхтарів та інш. НЕРУХОМЕ МАЙНО САМОВРЯДУВАНЬ На основі якого документу визначено майно самоврядувань. Список майна надіслано Рівеньською Міською Управою відношенням до держави з 12 квітня 1919 р. ч.1795. 18. Санітарно обчист. Санітарно-обчист. обов'язок і 600 кв.саж.землі. Вартість по оцінці в 1912 р.332,303 карб.16 коп. 2. Винницьке міське самоврядування: Капітал в майні на 1 січня 1918 р.5.330.138 карб. - Розмір об'єктів земельних теже 955.000 карб. 4. -Луцьке міське са- мо врядування... Теже 655,000 карб. 5. Житомирське міське самоврядування. Теже на 10 березня 1919 р. 20.388.975 карб.42к. 6. Юбилейнє міське самоврядування... Теже на 1 січня 1918 року: 1.412.000 карб. 7. Кам'янець-Подільське міське самоврядування. Теже 31.650.017 карб. 8. Староконстантинівсь- ке міське самовряду- вання. Дім 2-х поверхів в 20 кім. Нат і холодні будинки. Будинок поважного обозу та дешевої столової. Два міські бульвари і пля- жи. 9. Вердичівське міське самоврядування. Будинки, земля і т.п. по оцінці на 1 січня 1918 р: 1.412.000 карб. 10. Острожарське міське самоврядування. Теже 256.000 карб. II. Проскурівське місь- ке самоврядування. Теже 9.330 карб. Загальна сума 62.357,58 кр. 58 коп. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ -шаку оточуючого складу VI мін вт відстійків винавут Старший Діловод М.З.С. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "1" жовтня 1921 р. ч . 58/2. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 6 листопада 1921 р. вх. ч. 7416 Панові Керуючому Справами Директорії Міністерство Закордонних Справ має честь просити повідомити п. Годову Директорії, що лист п. Голови на імя п. О'КОННОР-ВІЛІНСЬКОЇ, переда- ний й паном Послом у Відні 7-го вересня ц.р. про що Посольство сповістило Міністерство Закор- донних Справ від 9. IX ч. 1735.- До Пана Міністра Юстиції. Маю за честь надіслати до Вашого, Пане Мі- ністре, відома витяг з газети "Вісті Київського Губернського Виконавчого Комітету Рад" з 18 серп- ня 1921р. ч.214, що містить у собі постанову На- роднього Комісара Здоровля та Народнього Коміса- ра Юстиції "Про охорону здоровля жінщини" з 4 липня 1921р. Керуючи Справами Начальник Канцелярії Витяг з газети "Вісти Київського Губернського Виконав- чого Комітету Рад" в 17 серпня 1921р. ч.214 /7599/- ПОСТАНОВЛЕННЯ НАРКОМЗДРАВА І НАРКОМЮСТСТА, ОБ ОХРАНЕ ЗДОРОВЬЯ ЖІНЦИН" ОТ 4-ГО ЮЛЯ 1921г. За последние десятилетия, как на Западе, так и у нас возрастает число женщин, прибегающих к прерыванию беременности своей. Законодательства всех стран борются с этим злом путем наказаний для женщин, решившихся на викидыш, так и для врача, его производящего. Не приводя к положительным результатам, этот метод борьбы загнал эту операцию в подполье и сделал женщину жертвой корыстных и часто неизвестственных абортистов, которые из тайной операции сделали себе промысел. В результате 50 проц. женщины заболевают от чаражения и 4 проц. из них умирает. Советская власть ставит своей неотложной задачей борьбу с абортом, калечащими женщину и наносящими вред трудовому государству, для которого единственной ценностью является рабочая сила. Сознавая, однако, что аборт, как бытовое явление, является следствием переходного периода и материальной необеспеченности трудящихся мас., Советская власть считает, что борьба с абортом может вестись удачно не путем законодательного запрета, а исключительно путем широкого развития государственной охраны материнства и младенчества. Лишь по мере укрепления социалистического строя и связанного с ним полнаго материального обеспечения трудящихся женщин и детей, аборт, как явление противоестественное, вредное для организма женщины и наносящее в меру сил и возможности вред наносимый абортаами и призывая одновременно все Советские и партийные органы напречь все силы к скорейшему развитию охраны материнства и младенчества и просветительной работе, направленной против абортов, Наркомздрав и Наркомюст постановляет: 1/ допустить производство операций по искусственному прерыванию беременности /аборта/ в советских больницах, где обеспечивается наибольшая безвредность, за исключением случаев, когда имеется на лицо медицинские противопоказания. 2/ Производство операций по искусственному прерыванию беременности разрешается лишь до 3-х месяцев беременности. Производство аборта после этого срока разрешается лишь консилиумом врача; 3/ безусловно запрещается производство операций абортa кому бы то ни было, кроме врача. 4/ Безусловно запрещается производство операций абorta на дому. 5/ Виновные в нарушении п.п. 3 и 4 настоящего поста овления акушерка или врач, или другое лицо медицинского или не медицинского звания лишаются права практики и направляются на принудительные работы сроком от трех до 5 лет. НАРКОМЗДРАВ М.Гуревич. НАРКОМЮСТ Буздалин. Свидчу. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ДО РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Коні Пану Головному Органу і Голові Ради Республіки. Головної Ради Спілки Співробітників Місцевих і Центральних Установ У.Н.Р. З А Н З А Евакуйовані урядовці Центральних і Місцевих Установ Української Народньої Республіки втратили всяку надію на те, що Уряд по охоті виплатить їм зарплати, засоби на що, як відомо урядовцям він має. Головна Рада Спілки Співробітників, що весь час вживала заходів до заспокоєння урядовців, на протяв півроку без кінця зверталася до Уряду в цій справі й одержувала лише заспокоюючі відповіді, що завтра та завтра справа ця буде цілком полагоджена, але ж і до цього часу ні чого не зроблено. Зарах Головна Рада Спілки Співробітників, будуучи в курсі всіх, як політичних так і фінансових міркувань Уряду і рахуючися з тим, що загал урядовців добре розуміє, що він уявляє з себе той фундамент на якому спирається осередок У.Н.Р. на терені Польщі, звертається в останній раз до Уряду з рішучою вимогою на протяв (5) пяти діб, починаючи з 30-го цього червня, розрахуватися з урядовцями по 6-му липня 1921 року, в противному разі Головна Рада Спілки Співробітників складає з себе відповідальність за наслідки, що можуть статися на загальних зборах 6 липня в Ченстохові і Тарнові. Члени Головної Ради Спілки Співробітників 26 червня 1921 року. У. Н. Р. Міністерство ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Деп. Пропаганди 17 вересня дня 1921 р. № 268 Адреса: Канцелярія Головного Отамана ОПЕРЖАНО 20 лип. 1921 Бз. ч. 1919 ДО НАНА-ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Затверджено Директорії ОДЕРЖАНО дня 192 р. ВЧ Прикладаючи при цьому зразок обіж- ника, надісланого до всіх Міністерств У.Н.Р. до Вашого ласкавого відома,Міністе- рство Преси й Пропаганди просить Вас, під- тримати інтереси загальної справи своїм розпорядженням по Канцелярії Директорії, Особистої Канцелярії і по військовому ві- домству (по таборовим командам і т. и.), про точне виконання прикладеного обіжника. Керуючий Міністерством Преси й Пропаганди: Директор Департаменту: У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО Преси і Пропаганди Департ.Пропаганди верня " 1921 р. Ч......... Постановою Ради Народних Міністрів від 10 -го серпня б.р. Ч.І20.Мені доручено керування всією справою пропаганди в У.Н.Р. і керуванням Міністерством Преси і Пропаганди. Тому,бажаючи поставити справу інформації і пропаганди на справжню височінь,я маю за шану просити вас,Пане Мініст- ре,зробити по своєму відомству відповідний припис про регу- лярну надсилку всіх відомостей,які довірені Вам установи мають або одержують по слідуючим питанням: 1.Діяльність відомства. 2.Намір і проекти по відомству. 3.Відомості про стан на Україні і взагалі в совєнції. а)загальні відомості, б)економічне й фінансове положення, в)повстанський рух, г)шкільне,церковне і взагалі культурне життя на Україні, д)військовий стан большевиків, е)торговля кооперація і т.д. ж)взагалі відомості зі всіх галузей громадсько- політичного й культурного життя на Україні в совєнції. 4.Всі відомості про життя в таборах,еміграції за кордо ном во всіх державах світу. 5.Взаємні відомства зі організуваннями других держав і т.д. і т.д. Коли ці відомості маються в окремих докладах довіренних осіб то прошу надсилати копії цих докладів без скорочень. Відомості ці потрібні всі не виключаючи й таємного матер ялу,який хоч і не підлягає оголошенню,але дає вказівки й ма тер,ял для певного напрямку праці. Документи особливо таємного характеру бажано направляти безпосереднє на імя Керуючого Міністерством зі зазначенням умовного знаку "особисто". Документи вичайного типу таємного характеру можуть направлятися відповідними установами до Департаменту Пропаганди зі зазначенням "таємно". Приймаючи на увагу те велике значення, яке має зараз для центру У.Н.Р. пропаганда української державності й праці цього центру, Міністерство Преси і Пропаганди запевнено, що Ви Пане Міністре, в інтересах загальної справи не відмовитеся зробити суворий припис по підлеглих установах під відповідальність їх начальників, що до систематичної й регулярної подачі зазначених вище відомостей. Керуючий Міністерством Преси і Пропаганди: Ковальський Директор Департаменту: /Валенко/ Зареєстровано згідно: Діячов К.М. ПОСТANOВА Загального зібрання членів Малої Ради /Рада федераційних м-в та організацій при Бюро біженців у м.Ченстохові/, начальників управ та урядових інституцій У.Н.Р. розміщених в м.Ченстохові, від 27 травня 1921 року. Встановивши скрутний матеріальний та харчовий стан службовців цих установ, зібрання у хваліло: I. Послати в імені перелічених делегацію до відповідних урядо- вих чинників У.Н.Р. /П.Головного Отамана, Ради Республіки і Ради Народніх Міністрів/ для докладного засування поданих нижче питань: а/ Коли, як і в який спосіб Уряд гадає врятувати своїх служ- бовців від голодної смерті; б/ Коли і в який спосіб Уряд гадає виплатити своїм службовцям вислужене утримання за минулий час; в/ В який спосіб Уряд гадає задоволити тих осіб, яких звільнено за штат після переходу за Збруч і які не посирають жадного утриман- ня і перебувань тільки в стані біженців; г/ В який спосіб Уряд гадає забезпечити тих службовців, яких має бути звільнено за штат в майбутньому - цивільних і військових; д/ Як опреділяє Уряд наш правовий стан - як згичайних оїжен- ців, відданих на ласку чи неласку польських філантропічних закладів, які трактують цих біженців "тунєльдцями", чи яко службовців У.Н.Р. і чи рахує себе і в який спосіб зобов'язаним що до них в останньому разі. II. Посилку делегації викликано: 1/ надзвичайно трагічним станом Ченстохівської колонії та ціл- ковитою відсутністю певних інформацій та безліччю самих різноман- нітних чуток і провокацій; 2/ систематичне недодержання тих обіцянок та зобов'язань що до всіх службовців, які видавалося в Імені Уряду окремими членами його, поро- дило повну зневіру в вартість цих обіцянок і спричинилося до пов- пої діскредитації У.Н.Р. та її службовців в очах місцевого по- ського населення, яке відмовляє членам Української кольонії в м. Ченстохові в кредиті. III. Щоб надалі припинити поширення різних провокаційних чу- ток і в цілях одержання від Уряду правдивих інформації, прохоти про прикомандирування до Тарнівського Центру виборного представ- ника від Ченстоховської кольонії - для звязку, інформації та заступ- лення інтересів. IV. Просити Уряд, щоб для службовців У.Н.Р. розташованих в м.Ченстохові негайно було вихлопотано від польської влади паюк на підставах одинакових що до кількості, якості та способів одон- рання, з польськими старшинами та урядовцями - за рахунок запрек- тованої позички - не чикаючи до менту одержання цієї позички. На разі, що делегації не пощастило добитися від Уряду реаль- них наслідків своєї місці, Ченстоховська кольонія службовців У.Н.Р. буде змушена, залишивши урядову працю, підшукувати соо1 інших засо- олів до життя. переведення цієї постанови в мисль її ухвал доручається: началь- никові Військової Санітарної Управи В.М-ва, докторові чеотареву і Члену комітета М-ва Народного господарства ,д. м.Міленкові. Орігнал підтвердив: Співк збрання Буринських штатів, секретар Візьмових Естаманов. Часи приймає Ім. Буря більше На параді 2 червня б.р. ми все представники, дві будинки на параді 24 травня б.р. взяли участь, що доктор Чедотарев та м. Міленко по незалежним від ким об'єктах ра що наразово урядовцю ділку суворості в місці не метого фанатиками та Опаративна та п. Горудько. приймав Мустейн; Стільке переду вищих Верхки, доктор Романов Герман, учасник у параді Ерал Наквальних Борго білешків м. Спурмосветські. З орієнтації зазуно: Вищевих Канада-КМ, Соломик етапній Нарікаючи сьоге на велику неоезпеку, передерлися ми за кордон з нашої милоІ і оогатої, а зараз несчаст- ної України, що б в Урядів країн цивілізованих шукати порятунку й показати прикритий машкарою обман, якій за- раз відбувається в ризі від імені нас-народу України. Репрезентуємо ми всі народності нашого краю й вої його стани, а саме: українців, поляків, євреїв, селян, робітників, міщан і працючу інтелігенцію, а голос наш є голосом цілої України. Перш за все мусимо затвердити, що Польща переводить покій в ризі з людьми, котрих ми не вибирали, котрі прийшли до нас дикими ордами зі сходу, край наш сильно підгорнули, й зараз від нашого імені з Польщою пере- трактують. Коли Польща й Европа не знають, що самостійність Радянської України є фікція, розрахована на обман ці- лої Європи, то ми змушені з відтак голосно сказати у нас на рідній території жадної незалежної України не- ма, що так звана Радянська Україна та сама імперіялі- стична Росія, яка на протязі кількох віків нас гнітила Зтверджуємо, що при Уряді України Радянської нема українців у війську і в Урядах нема місцевих людей, є тільки дикі москвини й азяяти, котрі називають свою армію червоною, а вищі члени-Російські криміналісти, до котрих прилучаються місцеві злочинні елементи. Нас, мешканців України, мобілізують, але висилають в далеку Московщину, в далекій схід і на Кавказ. Делегати Укра- іни Радянської - самозванці, чинять все без порозумін- ня з нами й на шкоду нам. Представниками нашими вони не можуть бути тому що вони є комуністи, а комуни ціла Україна не визнає, бо той комунізм запроваджений дикими монголами й дегене- ратами злочинцями, дякуючи чому вони перетворюють наш роскішний край в пустиню. Міста наші нищаться, панує голод, будівля в руй- нах, промисловість й торгівля стали, культура й на- ука в повному занепаді, життя й добробут в загрозі, шаліє анархія, а поруч за анархією народки люду про- вадять червоний терор, від котрого ніхто не може обо- ронитися. Людність міст й містечек обдerta й голодна, лютують пошести, під загрозою багнета й нагая люди з примусу провадять нікому не потрібну працю і доведені до роз- пачу. На селі теж не ліпше. Устрій комуністичний то є грабунок працюючого люду злодєгами й злочинцями голод- ними бандами, що прийшли зі сходу. Людність села та- кржтероризована, у якої відбирають одяг і взуття, за- бирають збіжжа й навіть для себе заготовлене. Довело це до того, що хлібороби перестали засівати поля і тримать худобу, Богата на хліб Україна стає також пу- стинею, як і Московщина. Тому не диво, що ціла людність України не навидить большевизму й за всяку ціну хоче визволитись від ньо- го і не підтримує Уряду так званої Радянської України. Прикладом того є безліч повстань, лани не засіяні, се- ла попалені, рострілянні люди і недоля, недоля без краю. ВЗИВАЄМО ГОЛОСНО ДО НАРОДІВ ЄВРОПИ І ЗАУВАЖУЄМО, ЩО БОЛЬШЕВИЗМ МОСКОВСЬКИЙ - ТО СТРАШНА ФАЛЬШ, ТО СТРА- ШНЕ НЕСЧАСТЯ, ЯКЕ СПІТКАЛО УКРАЇНУ. ЗВЕРТАЄМОСЯ ДО УРЯДУ ПОЛЬСЬКОГО Й ДО ОКРЕМИХ УРЯ- ДІВ ДЕРЖАВ ЄВРОПИ ЧЕРЕЗ ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ В ВАРШАВІ З ПРОТЕСТОМ ПРОТИ ВИЗНАННЯ УРЯДУ УКРАЇНИ РАДЯНСЬКОЇ ЗА НАШ УРЯД НЕ І ПОПЕРЕДЖАЄМО, ЩО ВИЗНАННЯ Й ПІДТРИМКА ЦЬОГО УРЯДУ НЕ ТІЛЬКИ ГУБИТЬ НАС ВСІХ НА УКРАЇНІ, АЛЕ ЗАГРОЖУЄ СПОКОЮ ДЕРЖАВ СУСІДНІХ І НАВІТЬ ЦІЛІЙ ЄВРО- ПИ. НЕ ВІРТЕ ДЕЛЕГАТАМ БОЛЬШЕВИЦЬКИМ В РИЗІ, ЩО СОЄ ВІТСЬКА РОСІЯ НІБИ ТО ХОЧЕ СПОКІЙ. НАЙБЛИЗЧІ НАШІ СУСІДИ Й ВЕЛИКІ ДЕРЖАВИ ЦІВІЛІЗОВАНІ І ЯКІ СТОЯТЬ НА СТРАЖІ ПРАВ І СПРАВЕДЛИВОСТІ ПОВИННІ ДОПОМОГТИ НАМ ЗВІЛЬНИТИСЯ ВІД НАВЯЗУЮЧОГО НАМ БІЛЬШОВИЗМУ. ХАЙ ВИМАГАЮТЬ НЕГАЙНО ВИВЕСТІ ВІЙСЬКО АЗІЯТСЬКО-РОСІЙСЬКЕ З НАШОЇ ТЕРІТОРІЇ. Велику підтримку мають бойовевики у тому, що наш природний Уряд і наша природна державність - Уряд і державність Української Народньої Республіки-до сеї пори не отримали визнання з боку Європейських Держав заходу, а Україна не прийнята в членні Ліги Націй. Майже три роки цей Уряд наш веде невтомну боротьбу з чужоземною окупацією країни, майже три роки народ український маніфестує свою солідарність з цим урядом через повстання, які палають на всій території України, але Лігу Націй-на жаль не переконує ця кривава картина. Відмовляючи в визнанні Української Народньої Республіки, держави світу дають до рук тих, що утворили фікцію Радянської України могутній засіб не тільки декларувати себе, як законну владу на Україні, але домагатися, щоб ті держави, котрі вже визнали У.Н.Р., відмовилися від свого визнання і за вязали офіційні дипломатичні зв'язки з так званим радянським Урядом України. Натурально що при такім погляді на совєтський державний лад, що панує зараз на Україні, цей лад почуває за собою не тільки матеріальну силу, але й до певної міри юридичну, тоді як званий Уряд У.Н.Р., визнаваємий всім народом українським і ним енергійно підтримуемий, тратить в своїй авторитетності і силі. ДАЛІ ЦЕ НЕ МОЖЕ І НЕ ПОВИННО ТАК ЗАЛИШИТИСЬ. Ліга Націй, яку історія прикликала до життя і поставила на почесті пост-заклику прав окремих народів, не повинна давати своєї піддержки насильникам над народньою волею, над волею 40 мільйонного населення України. ЗВЕРТАЄМОСЯ ДО ЛІГИ НАЦІЙ З ПРОХАННЯМ ПЕРЕГЛЯНУТИ СВОЮ ПОСТАНОВУ ЩО ДО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ І ДАТИ НАМ СВОЮ МОГУТНЮ МОРЛЬНУ ПІДТРИМКУ НА КОРИСТЬ НЕ ТІЛЬКИ УКРАЇНИ, АЛЕ ВСЬОГО ЦІВІЛІЗОВАНОГО СВІТУ. ГРУПА ВІЖЕНЦІВ-ДЕЛЕГАТІВ З УКРАЇНИ: Генеральну Секретаріату Ковельського Седмосе на Подолі М.Маєтніцькій Н.Блажевиця Лювр Р.Клименко К.Кай Кор. Інсерецький В. Костецький Ріма Мельник Ієр. Ведембільській В. Вуриман Григорівський А. Симанський. А. Коземінський А. Рідносний Фрупа делегація з України котра прибула 24-го лютого 1924 року до міста Скави в Польщі в Литковичі Ф. Янушкіе. К. Іохвімскі. Р.Боналскі К.Галкевічъ. Віктар Уршэлка Казімір Тодроек Марыя Махнава Яна Ласюка Н. Бердзені До Особистої Канцелярії Ради Міністрів. У відповідь на листа з 7 цього жовтня ч.1293,Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ з наказу Пана Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ має за честь надіслати при цьому для доповіді Пану Прем'єру відомості про пишучі машинки,які маються в цій Канцелярії. начальник Канцелярії Начальник Відділу Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО у. н. Ради 8 дня 192/ р. ГОЛОВА РАДИ В. Ч. НАРОДНИХ МІНІСТРІВ До п. Міністра Верховного Управління Директора 379 "ЖОВТНЯ 1921 р. ч 1298. Прошу дати розпорядження про негайну над- силку до моєї Особистої Канцелярії відомостей про кількість машинок, які маються у Вашому відомстві а саме: 1/ номер кожної машинки і сі- стема, 2/ чи власність відомства чи позичена і від кого, 3/ чи справна. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о. Директора Канцелярії А. Платонов ВІДОМОСТІ про підучі машинки Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ. на 8 жовтня [192]р. Ч. Система машинки. Ч.ч. машин- ки. Розмір карети. Чія власність. Примітка про справність. 1. "Мідервуд" 57338 Великий на аркуш Канцелярії директорії Зіпсована, потрібне ремонту вартості 5.000 2. теж [68344] Малий на піваркуша теж Справна. Начальник Канцелярії Начальник Відділу Р А Х У Н О К ч. І- Видавця газети "УКРАЇНСЬКА ТРИЗУНА" п.Доктора Л У К А С Е- В И Ч А з початку організації видання газети на 1-13 серпня 1921 року.- "н." Вересень 1921 р. м.Варшава. Рахунок ч. 1- Видача газети "Українська Трибуна" п.-тр., Л. УЛАСЕВИЧА З ПОЧАТКОЮ ОРГАНІЗАЦІЇ видачі газети НА 12 червня, 1921 року. ДЕБЕТ /одержан/: 1. Від реалізації чека на 750.000 корон австрійських на польські марки по 1,29 коп. польських за корону................................................... 967.500 2. Від реалізації чека на 1.000.000 корон австр. на польські марки.......................... 1.150.000 2.117.500 3. Від реалізації російських 5 1/2 % копе- рів в сумі 3.000.000 руб. на польські мар- ки, для реалізації польських марок на за- кордонну валюту x/зазначена сума /1.850.000 млн.п./ не реалізована на закордонну валюту в ордина на високий курс закордонної валюти. 4. Передані марки п.-Заківка ротінкою в поль- ських марках........................................................... 400.000 2.250.000 Разом /одержано/.. 4.367.500 САЛЬДО КРЕДИТУ.... 3.279.832 БАЛАНС.............. 7.647.302 КРЕДИТ /видан/: Передано до каси Контори газети "Українська Трибуна" одержані після реалізації чека на 750.000 корон австр. на польські марки................................................... 967.500 Передано до каси - одержані від реалізації че- ка на 1.000.000 корон австр., на польські марки.......................... 1.150.000 2.117.500 Одержані від реалізації російських 5 1/2 % копе- рів на суму 3.000.000 руб. по 65 зенів польсь- ких /494.000 млн. пол., а за використанням валютних при реалізації композицій-100.000 млн.п.-пере- дано до каси Контори................................................... -- Передано до каси одержані через п.Заківка готів- кою в польських марках.......................... -- -- Передано до каси Контори після реалізації на ши польські марки власної замороженої валюти, суми, яка одер- жана при ре- алізації: а/ 4.000 німець.марок по 12,6 кп. пол. за нім. марку... 50.000 млн. п.. 128.000 б/ 2.000 війен. марок по 12,6 мл. п. за нім.марку... 25.500 " 64.000 в/ 100 апра дун. тверд., по 4300 мл. п. за дунг.... 400.000 " 1.050.000 г/ 50 апра дун. тверд., по 4526 мл. пол. за дунг... 225.000 " 535.000 д/ 1.000 швейцарс. франків по 210 мл. п. за франк.... 210.000 " 490.000 е/ 40 апра дун. тверд., по 5860 мл. п. за дунг... 234.000 " 420.000 з/ 1.000 війен. франків по 270 мл. п. за франк.... 270.000 " 490.000 и/ 150 доларів американ. по 1825 мл. п. за долар... 273.750 " 420.000 і/ 1.000 швейцарс. франк., по 307 мл. п. за франк.... 307.000 " 490.000 к/ 25 апра дун. тверд., по 6825 мл. п. за дунг... 170.625 " 262.500 Разом .................. 2.166.375 " Передано до каси Контори готівкою в польсь- ких марках................................................................. /Випис з бухгалтер.книг Контори газети "Українська Трибуна"/ РАХУНОК ч. І видавця газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" п.Доктора ЛУКАСЕ- ВИЧА з початку організації видання газети на 5-е Вересня……1921 року.- -:-:-:- "Вересня 1921 року. м.Варшава. Рахунок ч. І- Видавці розети "Українська Трибуна" п.-ра ЛУКАСЕВИЧА з нотатку організації втручання роботи на 1921 року Дебет /одержав/: Сума, грн. марк. Розмір бул. Рахунок на міжн. пап. марки. Кредит /видав/: Сума, грн. марк. Разом (суми) всіх залічок 1. Від реалізації чека на 750.000 корон австрійських на польські марки по 1,29 мк. 397.500 2. Від реалізації чека на 1.000.000 корон аустр. на польські марки. 1.160.000 3. Одержані від реалізації російських 5 1/2 % матерів на суму 3.000.000 руб. по-65 коп. за польськ., -1.950.000 мк. пол., а за виключеними виданнях при реалізації ко- місіонних - 100.000 мк. пол.-1.850.000 кр. при, яка сума не одержана для реаліза- ції польських марок на закордонну валюту. x/Зазначена сума ще не реалізована на закордон.валюту з огляду на високий курс закордонної валюти. 1.850.000 4. Передані через п.-Заційна ротівком в польських марках. 400.000 Передано до каси Контори газети "Українська Трибуна" одержаних німці реалізації чека на 450.000 корон астр. на польські марки. 967.500 Передано до каси-одержані від реалізації че- ка на 1.000.000 корон астр. на польські марки 1.150.000 Одержано від реалізації російських 5 1/2 % матерів на суму 3.000.000 руб. по-65 коп. за польськ., -1.950.000 мк. пол., а за виключеними виданнях при реалізації комісіонних-100.000 мк. пол.- передано до каси п.-р. 400.000 Передано до каси одержаний від через п.-Заційна ротівком в польських марках. По сумі сному курсу: а/ 4.000 німц.марок по 12,5 мк. пол.за нім.марку....... 50.000 мк.п. б/ 2.000 німц.марок по 12,8 мк.пол.за нім.марку...... 25.600 " " в/ 100 англ.фунт.стерл. по 4000 мк.п.за фунт....... 1.050.000 " " г/ 50 англ.фунт.стерл. по 4530 мк.пол.за фунт...... 225.000 " " д/ 1.000 нівадерс-франків по 210 мк.пол.за франк..... 210.000 " " е/ 40 англ.фунт.стерл. по 5850 мк.п.за фунт...... 234.000 " " ж/ 1.000 нівадерс-франків по 270 мк.п.за франк....... 270.000 " " з/ 150 копейр американ.по 1825 мк.п.за долар...... 273.750 " " и/ 1.000 нівадерс-франк по 307 мк.п.за франк....... 307.000 " " к/ 25 англ.фунт.стерл. по 6825 мк.п.за фунт...... 170.625 " " Разом...-2.166.975" 4.059.500 Передано до каси Контори російською в польських марках. 1.475.302 5.544.802 РАЗОМ /одержано/... 4.367.500 САЛЬДО КРЕДИТУ... 3.694.802 ВАЛАНС... 8.062.302 Разом /видано/... -- 8.062.302 ВАЛАНС... -- 8.062.302 Завідуючий Контори газети "Українська Трибуна" Бухгалтер СПРАВОЗДАННЯ про ПРИБУТКИ та ВИДАТКИ по газеті " УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА " з початку організації видання газети /з Квітня 1921 року/ по ...31... Серпня....1921 року /включно/: СИРВОЗДАННЯ ПРЕ ПРИБУТКУ ТА ВИДАТКІ ПО РЕЛЕЗІ "УКРАЇНСЬКА ТРУБЧНА" в початку організації видача газети /в цілому 1921 року/ по ...31... Січня... 1921 року видано:/ | № | ПРИБУТКИ | Сума (грн.) | Розх. (Суми) | ВИДАТОК (Насел.) | |---|---------|------------|-------------|------------------| | 1. | Від реалізації чека на 750.000 корон астр. по ціні 1,23 мар.полськ. за корону... | 964,800 | | | | 2. | Від реалізації чека на 1.000.000 корон австрійських на польські марки одержано: | 1.150,000 | | | | 3. | Від реалізації на польс.марках 5 1/2 фр російських паперів /короткострокового займу 1915 і 1916 р.р./на суму 3.000.000 руб. по 65 фент.польська руб.* 1.250.000 мар пол., а-за виключенням виплачених при реалізації комісійних -100.000 мар.полськ., одержано до нашої Контроли... | 1.850,000 | | | | 4. | Надіслані через п.Зашівка розігнано в польських марках... | 400,000 | 4627,500 | | | 5. | Від видання газети н.Д-ра ЛУКАСЕВИЧА окремо після реалізації на польські марки закордонної валюти, яка викликає: | | | | | 6. | Оума пол.марок одержана по розрахунку: | | | | | 7. | 1/4.000 німц.марок по ціні 12,5 поль.за німцьку марку... | 50.000 мк.пол. | по сучасному курсові: | | | 8. | 2/2.000 німц.марок по 12,8 мк.пол за нім.мк... | 25.390 | *4 = 64,00 | | | 9. | 3/100 апра фун.сергійно-по 4000 мк.за фунт... | 400.000 | *285 = 1.150,00 | | | 10. | 4/50 апра фун.стерл по 4350 мк.за фунт... | 225.000 | *196 = 578,00 | | | 11. | 5/1.000 вінг.фун.стрел по 210 мк.за фр.= 210.000 | *43 = 146,00 | | | 12. | 6/40 вінг.фун.стерл по 5830 мк.за фунт... | 234.000 | *97 = 162,00 | | | 13. | 7/1.000 цвінц.франк по 270 мк.за фр.= 270.000 | *85 = 450,00 | | | 14. | 8/150 доларів америк.по 1825 мк.пол за долар... | 273.750 | *69 = 466,00 | | | 15. | 9/1.000 вінг.мар.франк по 307 мк.пол за фр.= 307.000 | *82 = 401,00 | | | 16. | 10/25 вінг.фунт.сердл по 6525 мк.пол за фунт... | 176.625 | *39 = 88,00 | | | 17. | Разом: 2.166,975 | 4.089,00 | | | | 18. | Від н.Д-ра ЛУКАСЕВИЧА одержано готівкою в польських марках... | | 1.460,564 | 2.593,00 | | 19. | | | | | | 20. | | | | | | № | ВИДАТОК (Насел.) | |---|------------------| | 1. I. | Видано н.Д-ру ЛУКАСЕВИЧУ для реалізації польських марок на закордонну валюту одержані від реалізації російських 5 1/2 фр. на перші на польс.марк... | | | 2. | Переказано н.Д-ру ЛУКАСЕВИЧУ надіслані через п.Зашівка готівкою в польських марках... | | | 3. | Списується в валютах СТРАНА на кур-сі закордонної валюти, одержано від н.Д-ра ЛУКАСЕВИЧА яку стрічку необхідно було помістити при купівлі п.Д-ру Лукасевичу закордонні валюти по курсу дм. 1921 року | | | 4. 6. | ВИДАЧЕНО Друкарям "Література" в залогу в забезпечення друку... | | | 5. 7. | ВИДАЧЕНО за майор для друку газети... | | | 6. 8. | ВИДАЧЕНО утримання персонального складу Редакції та Контролі... | | | 7. 9. | ВИДАЧЕНО просторонні платні за стал- гі і прико співробітникам... | | | 8. 10. | ВИДАЧЕНО на зароблення та експедиції газети... | | | 9. II. | ВИДАЧЕНО за купівлю майно /меблі, випуску машинки і т.д./... | | | 10. 12. | ВИДАЧУ авансу в рахунок постійної залучення на нині порушній, який залишався не оплачений... | | | II. 13. | ВИТАЧЕНО на командировки та організацію видачі газети... | | | 12. 14. | ВИТРАЧЕНО на господарство, наком помешкання для ред. і фр., канцелярські та Адмін. витрати... | | | 13. 15. | ВИДАЧЕНО Агенствам за постачання архівами, за купівлі газети і надання для разиття... | | | 14. 4. | ПОСІМЯННО різних особин... | | ПО СТОРІНЦІ: ПО СТОРІНЦІ: СПРАВОЗДАННЯ про ПРИКУТКИ та ВИДАТКИ по газеті "УКРАЇНСЬКА ТРІБУНА" з початку організації видання газети /в квітні 1921 року/ по ... ... ... . 1921 року/ вклад но./ ПРИКУТОК: ТРАНСПОРТ..... ПЕРЕКУТИ ВІД РИДАНИХ ГАЗЕТИ: 6. 4. Від ПЕРЕДПЛАТНИКІВ на газету "Україн.Трб." 108,874 7. " За пургову продаж газети............... 200,170 - 8. " ДОНОРОГА на фонд газети "Україн.Трб." від Д-ра Вісвого, щор. Шелпина і др. 42,649 9. " Одержано за ОГОЛОШЕННЯ надрукованим в га- зеті "Українська Трибуна" 58,106 58,106 ПЕРЕХІДНІ СУМИ: 10. 16. Надіслано допомоги для Україн.Студентства в Варшаві. 5,700 11. " Надіслано з Кракова навідомо від кого і на яку ціль... 96,440 96,440 РАЗОМ ПРИКУТКІВ. 10,380,265 ВАДАНС на 1.7. Квітня-21 року.... 10,345,578 Завідувач Конторою газети "Українська Трибуна". * Вересень 1921 року. в. Варшава. ВИДАТОК /Насім/ ТРАНСПОРТ.... 10,345,578 15. 16. ВИПЛАЧЕНО Українській Студент- ській Громаді в Варшаві в раху нок надісланої допомоги........... 5,700 РАЗОМ ВИДАТКІВ. 10,380,265 ОЛЬДО КАСИ на 1.7.1921р 3,481 ВАЛАНС на 1.7.Квітня 1921р 10,383,758 КРІМ ТОГО НЕОБХІДНО ВИПЛАТИТИ: а/другарям "Література" за друк га- зети/необхідно виплатити... 4,100.000 б/утримання співробітн.Ред. та Кон- тори по /7.7.21 р... 145,666 в/построочної плачні за надрукований статей.... 145,000 г/Надом повин., що напір для крут газети і які залучені... 150,000 д/Зелічні по рах.перехідних сум.... 90,740 8,11,466 Бухгалтер Мілія СПРАВОЗДАННЯ про ПРИБУТКИ та ВИДАТКИ по газеті " УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА " з початку організації видання газети / 8 Квітня 1921 року/ на ...5... березня 1921 року /включно/.- СИРАВОЗДАННЯ ПРО ПРИБУТКИ ТА ВИДАТКИ ПО РАЗЕРІ "УКРАЇНСЬКА ТИМЧА" з початку організації видачі газет (в Києві 1921 року) до ... 30.6.1921 року ПРИБУТКИ: I. I. Від реалізації чека на 750.000 корон аз- стрійських по 1,29 мк.ньовськ. за юрону 964.500 2. " Від реалізації чека на 1.000.000 корон австрійських на польські марки одержано 1,150.000 3. " Від реалізації на польск.марки 5 1/2 % ро- сійських імперія / юропейтермінового ви- му 1915 і 1916 р. по суму 3.000.000 руб. по 65 фен польських за руб. = 1.850.000 мк. пол.; а від виконання виплати на вих ре- алізації 4% паперів комісійних-100.000 мк. пол., одержано до каси Контори 1,850.000 4. Надіслані через п.Зайця ротіков в поль- ських марках 400 000 5. " Від надійних платжів п.Д-ра ЛУКАСЕВИЧА опер- мано після реалізації на польські марки закордонної валюти, яка виносила: Одна дика одер- майна при ре- алізації: а/ 4.000 німец.марок по 12,5 мк.н. за ні- мецьку марку = 50.000 мк.п. б/ 2.000 нім.марок по12,8 мк.н.за нім.мар.= 25.600 " в/ 100 англ.фунтетра по 4000 мк.н за фунт=400.000 " г/ 50 англ.дукнетра по 4500 мк.н за фр.=225.000 " д/ 1.000 німец.франк по 210 мк.н за фр = 210.000 " е/ 40 англ.фунтетра по 5850 мк.н за фи= 234.000 " ж/ 1.000 німейц.франк по 270 мк.н за франк =270.000 " а/ 150 доларів американ. по 1625 мк.н за долар=………...273.750" і/ 1.000 німейц.франк по 307 мк.н за фр =307.000 " к/ 25 англ.фунтетра по 6825 мк.н за фр=170.625" Разом………...2,165.975" Від п.Д-ра ЛУКАСЕВИЧА одержано ротіков в польських марках. ПО СТОРІНЦІ…… ВИДАТКИ: I. I. Видано п.Д-ру ЛУКАСЕВИЧУ для реаліза- ції нольських марок на закордонні валюти одержані від реалізації російсь- ких 5 1/2 % паперів на польські мар- ки. х/Зазначена сума /1.850.000 мк.н/ не на реалізацію на закордонну валюту з окуму на вих розмір курс закордонної валюти 2. " Передано п.Д-ру ЛУКАСЕВИЧУ чиєваний через п.Зайця ротіков в польських марках. 3. 74 Описується в видаток ОТРАТА на курсі закордонної валюти, одержаної від М.Д-ра ЛУКАСЕВИЧА, яку ставку неоднірно був пояснення при купівлі п.Д-ру ЛУКАСЕВИЧУ закордонної валюти по курсу дія 31/2 1.406850 - 2,165975 = 1. 1.908.848 4. 6. ВИПЛАЧЕНО ДУ МАРИ "Літерачка": а/всяку в засвоєнчене друку б/за друк газети "Україн.тр." 400.000 8 819 472 5. " ВИПЛАЧЕНО за папір для друку газети.. 356.534" 6. " ВИПЛАЧЕНО утримання персональному скла- ду Контори та Редакції 1.182.142 7. " ВИПЛАЧЕНО посторонні платні за статті і фіксу співробітникам 175.350 8. " ВИПЛАЧЕНО за пересилку та експедицію газет 167.958 9. " ВИПЛАЧЕНО за куплене майно/мебель, пн- ту машинки і з.х./ 142.635" 10. " ВИДАНО авансів в рахунок посторонньої ціни ні і на інші потреби,які ванали не опрацювали 77.485 II. 13. ВИТРАЧЕНО на компенсаційки за органі- зація діла видання газети 123.49 12. 14. ВИТРАЧЕНО на розпорядку, канцелярійк, найом помежарних для Ред. І Кон- тори, та на дрібні видатки 204.864 13. 15. ВИПЛАЧЕНО Агенствам за доставку інфор- мації, за куплені газети і малин- ки для газети 76.491 14. 4. ПОЗИЧНО різним особам 45.000 ПО СТОРІНЦІ.. СПРАВОЗДАННЯ ПРО ПРИБУТКИ ТА ВИДАТКИ по розці "УКРАЇНСЬКА ТРІБУНА" з початку організації видання газети /в Квітні 1921 року/ № .5.8.600.1921 року /експліци/ ПРИХОДИ: ТРАНСПОРТ. Сума Видано Разом прибутку 6. 4 Від ДЕРЖ/ПЛАТАНИКІВ на разезу "УКРАЇН. ТРЕБУ" 116,076 201,585 7. " За куркову продаж газети 46,684 8. " Допомога НА ФОНД розезу "Україн. Требу" на від д-ра Біського Лор.Шарипа і др. 58,106 402,331 9. 5. Одержано за ОГОЛОШЕННЯ, надрукованІ В розезу "Україн.Требуна" 15/4 15/4 ПЕРЕХІДНІ СУМИ: 10. 16. Надіслано допомоги для Україн.Студентства в Варшаві 5,700 11. " Надіслано з Гданська невідомому/ від ко- го і на яку ціль/ 96,440 • РАЗОМ ПРИБУТКУ...... 10.411.073 БАЛАНС на 5.8.-1921 р. 10.411.073 Завідувач Контролю газети " Україн.Требуна". Видатки: ТРАНСПОРТ. 15: 15. ВИДАЧЕНО Українській Студентській Громаді в Варшаві надіслано допомоги. 5,700 РАЗОМ ВИДАТКУ...... 10.411.863 САЛЬДО КАСИ на 5/8.-29 210 БАЛАНС на 5/8./-1921 р. 10.411.073 КРИМ ТОГО НЕОБХІДНО ВИПЛАТИТИ: а/Построїчні платежі за надруковані статті і філософські співроб. по ...1921 р. 145,000 б/за напір для газети, наявом поменк. 1 150,000 в/Залічені в рах.перехідних сум...... 96,440 387,440 Бухгалтер М'ясоєд КОНТОРИС ПРИВУТКІВ та ВИДАТКІВ за місяць по газеті "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" в Варшаві.- КОНТОРИС місячних ПРИБУТКІВ та ВИДАТКІВ по резеті "УКРАЇНСЬКА ТРІБУНА" . /Складено на 14 січня. 1921 р./ | Ієра | МАЙБУТНІ ПРИБУТОК: | Сума | Рахунок | Гора | ВИДАТОК: | Сума | |---|---|---|---|---|---|---| | 1. Від ПЕРЕДПЛАТНИКІВ і за продаж разом гуртом помісіонерами... | 110.000 | | | | 1. Друковані "Літерація" за друк газети тижневої пам'ятки 280.000 шт. пол. х 4 /тямп/... | 120.000 | | 2. За продаж газети в борг /від Мін.Преси і др./ | 64.000 | | | | 2. За напір для друку газети... | 100.000 | | 3. За ОГОЛОШЕННЯ, друкуючи в газеті "Українська Трибуна"... | 16.000 | | | | 3. Утримання персонального складу редакції та Контроли газети /193.000+57.000/=... | 290.000 | | 4. Добровільніх жертв на фонд "Укр.Трибуна"... | -- | | | | 4. Построчні плати за друкуючі статті і фіксу... | 140.000 | | | 5. Пересилання та висилання газети /поштові марки, оплата відправки багажом, київ, дріт і т.п./... | 60.000 | | | 6. На командировки, роз'їзди в справах газети та організаційні видатки... | 20.000 | | | 7. На господар., найм помережка для Ред. та Контроли, канцелярські і дрібні витрати... | 45.000 | | | 8. Агентствам за доставку інформації, за купівлю газети і за малюнки для газети... | 40.000 | РАЗОМ ПРИБУТКІВ: - 189.000 СТРАТА за місяць: - 1.626.000 БАЛАНС: - 1.815.000 РАЗОМ ВИДАТКІВ: - 1.815.000 БАЛАНС: - 1.815.000 Завідувач Контролом газети "Українська Трибуна" *д "Вересня 1921 року." КОНТОРИС ПРИБУТКІВ та ВИДАТКІВ за місяць по газеті "УКРАЇНСЬКА ТРІБУНА" в Варшаві.- КОНТОРС місячних ПРИБУТКІВ та ВИДАТКІВ за газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" . /Складено на місяць Вересень 1921 р./ | № | МАЙНУТИ ПРЕЗУТОМ: | Сума | Рахунок Видатків | Видаток: | Сума | |---|------------------|------|---------------|---------|------| | 1. | Від погашування і за продаж газет-гуртом комісіонерами... | 110,000 | | 1. Друкарні "Державна" за друк газети мікро- на вагатках 280-300 мл.рол. х 4 /вимаг/=. | 120,000 | | 2. | За продаж роботи в сорг /від Мін.Преси і др./ | 64,000 | | 2. за напір для друку роботи... | 100,000 | | 3. | За оголошення, друкуючи в газеті "Українська Трибуна"... | 15,000 | 189,00 | 3. Утримання персонального складу Бадамії та Контори газети /193.00-64.97 000/=... | 250,000 | | 4. | Добровільніх карт в фонд "Укр.Трибуна"... | -- | | 4. Построчні плати за друкарні статті і фіксу... | 140,000 | | | | | | | | 5. Пересилка та експедиція газети /помогти мар- ки, оплати відправки багажем, клей, дріт і т.д./... | 60,000 | | | | | | | | 6. На командировки, роз'їзди в сирових газетах та організаційні звітаки... | 20,000 | | | | | | | | 7. На росподар., налом помешкання для Ред. та Кон- тори, канцелярські і дрібні видатки... | 45,000 | | | | | | | | 8. Агенствам за доставку інформації, за купівлю газети і за належки для роботи... | 40,000 | | | | | 1.815.000 | РАЗОМ ПРИБУТКІВ: - 169,000 СТРАТА за місяць: - 1.626,000 БАЛАНС: - 1.815,000 РАЗОМ ВИДАТКІВ: - 1.815.000 БАЛАНС: - 1.815.000 Завідувач Контори газети "Українська Трибуна" " в Вересня 1921 року. м.Варшава. Бухгалтер У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "10" жовтня 1921 р. ч. 95-.... Керуючому Справами Директорії У . Н . Р . Міністерство Закордонних Справ має честь підтвердити отримання Вашого, Високонавний "ане, письма від 30/IX ц.р. ч. І259. Пан Міністр А.В.Ніковський бажає знати, для чого потрібна Вам справка про доклад, адре- сований на його імя. Т.Зв. МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра До Пана Голови Ради Міністерів. Маю за честь повідомити Вас, Пане Прем'єр-Міністре, що пан ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зазначає, що цінний доклад Ваш про Львівські-Східні Торги слід було б подати до відома нашим закордонним представництвам М. Маркович (КЗ) Нерушний Спецзапис Овчарук Михайло Пан Кандидо Многопольський (КЗ) 81 Начальник Канцелярії У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. „9“ ЖОВТНЯ 192 р. Ч 1296 ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Банцелярія Директорії СДЕРЖАНО Набуття 10 квітня 192/ р. ВХ. Ч 144/ При цьому маю за честь передати Вашій Експеленції доклад від І-го жовтня б.р. про Львівські Східні Торги. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В. О. Директора Банцелярії Слуг чомний дей подар до відома з офіційних послань 11/х - 192 р. Повертаються т., що вношено, як мр. п. Історичні дослідження про Другий по чільній або звітній Світ Козака свободи та вчинки козачинства Василь Терещенко 399 2869 У.Н.Р. М-І Н І С Т Р О В К И Н О П О Л Е М А З А Г А Д К И В Ь МЕЙДА Народн. Господарства жовтня 1931 р. ДОКЛАД. 25-го вересня 1931 року в парку Кілінського у Львові була урочисто відкрита виставка, або як ча- стіше в Польській пресі називають ярмарка "Тар- гув Входних!" Головним завданням при організації "Таргув Входних" було ознайомити закордон і краєвих спожи- вачів з сучасним станом і розвитком польської про- мисловості, по друге пропагандувати ідею посеред- ництва Польщі в торгівлі Сходу, себ-то теренів був- шої Росії, з Західними Державами. Львів нарочито бу- ло вибрано, як місце виставки, бо він предбачається головним пунктом транзиту з Західу на Схід і голов- ним складочним пунктом польської промисловості для відправки товарів у Росію й на Україну. Питання про захоплення ринку на теренах бувшої Росії, а особливо питання про транзит через Польщу товарів, що ідуть з Заходу на Схід і стремління відо- гравати ролю посередника в торгівлі, має зараз для Польщі більше значення. Географічне положення Польщі й володіння старими транзитними колійовими шляхами по котрим переводилась перевозка товарів з Заходу до Росії, здавалось відкривали широкі перспективи і вже два роки тому в Польщі почали засновуватись в великій кількості й значними капіталами транспорто- торговельні товариства. Одже сучасність поки що не виправдує блискучих перспектив. Причину цьому шука- ють в незумованості взаємовідносин Польщі з Совде- пісю й з надзвичайно загостреній ворожнечі з Ні- меччиною. Торговля Заходу зі Сходом переводиться виключно через новоутворені Балтійські Держави: Естонію, Латву й Латвію, й Німці хотять переконати Європу в тому, що не Польща буде брамою до Росії, а інші Східні Держави й вибором нових транзитних шляхів доказує це. Запутаність справи з Віленщиною й мож- лива утрата Вільно, одного з головних пунктів тран- зиту на схід, ще більш загрожує Польщі. В Польщі цілком уявляють небезпеку страти схід- ного ринку, страти домініруючої ролі в перетранзі ті товарів й ролі посередника, тому вживають всіх заходів, аби затримати позиції, які дає географічне положення. Помимо засновання низки торговельних і транспортових підприємств, помимо улаштування безлічі складів у прикордонній смугі на сході, Пра- вительством Річи Посполитої вжиті спеціальні за- ходи в цій справі: розпорядженням з І4-го липня п.р введена система вільного від всяких регламентацій торгу з закордоном, себ-то вільного від всяких при- возу вселиких товарів, за винятком лякусових, а також вільного від позволень і оплат вивозу, за ви- нятком споживчих продуктів і де-яких сировців, далі віддані концесії на утворення транспортових скла- дів у Польщі, відкрито на кордонах низку митних урядів, приступлено до організації сітки ярмарків на східньому кордоні для безпосередньої торгвлі з російськими купцями, котрі перепускаються без пере- шкод через кордон, надсилаються до Росії торговель- ні місця й представники від фірм, нарешті щоб пере- бороти транспортові труднощі мається на увазі вико- ристати широкоторовий рухомий склад, який мається в Польщі, як рівно з"організувати транспорт тягаро- вими самоходами для вивозу товарів і головне доста- вки з глибини Росії сировців. Організація "Таргув Всходніх" є також однією з тих мір - захопити східній ринок для випуску товарів власної промисловості й показати економічним купцям вигоди транзиту товарів на схід через Польщу. Цю уявляє з себе виставка "Таргув Всходніх". Всяка виставка повинна відповідати прийнятим таким умовам: I. Відповідні галузі промисловості повинні бути так розміщені і так представлені на терені ярмарки, аби оглядач міг з"орентуватись не тілько в вартості виставлених річей, але також в характері, особливостях і розмірах продукції даної галузі. Для того оприч відповідного розміщення в одному місці експонатів тої категорії, необхідно уміщення в кожному відділі таблиць, діаграм, рисунків і т.и. які орієнтують глядача в данній промислі, необхідно окрім того показати наглядно якість виставлених технічних річей , пробою їх і іспитами. II. Другою вимогою, котрої повинна задовольняти виставка - є надання загальної цілості її зовнішньої сторони, як 1 окремим частинам з боку естетичного і відповідно характеру реклами виставки.- III. Третьою вимогою - є пропаганда виставки в пресі, подача широких інформацій, видача фірмами різних проспектів, брошуер і каталогів. Коли торкнутись першої вимоги на "Таргах Всходніх", то прийдеться сконстатувати цілу низку хиб, які надзвичайно негативно відбиваються на виставці: Глядач не має змоги впевні уявити якість багатьох виставлених річей, бо не мається засобів для определення якості їх і почувається брак відповідних осіб для пояснення експонантів. Ні один станок, машина апарат, або приладдя не показуються в роботі, все стоїть мертве, як і вітринна склепу. Як єдине виключення працював станок для виробки гільз, але обслуговують його настільки неумілі люди, що ста- нок давав великий відсоток браку й це скоріше був зразок, як не треба працювати станком. Розміщення ек- спонантів не має одноманітності. Річі ріжних галузів промисловості перемішані в окремих павильонах й тіль- ко павильони текстелі, нафти та сільсько-господарсь- кий мають більш-меньш одноманітний 1 цільний вигляд. Необхідно еконатувати надзвичайно малу кількість діаграм, таблиць та рисунків, тому узяти, особливо чужоземцеві, стан окремих галузів промисловості над- звичайно трудно, а в де-яких випадках прямо неможливо Тілько павильон нафтової промисловости задовольняє в цьому відношенні, там маються діаграми, таблиці й відповідні рисунки.- Статистичні данні по ріжним галузям промисловості майже відсутні. Що торкається другого питання - зовнішньої ціло- сті виставки, то приймаючи на увагу сучасну дорожне- чу улаштування будівелъ, можна виставку в цьому від- ношенні лічити задовольняючою. Правда рядом з худож- німи павильонами, заняті під експонанти й старі пар- кові будочки для продажи содової води й тютюну, бага- то експонантів поставлено в парусинових 1 доманях ба- лаганах 1 навіть на повітрі, але наше око нині до всього призвичайлось. Нарешті третя вимога-пролаганда виставки й рек- лама фірм поставлена незадовольняюче. Преса 1 до від- криття виставки подавала мало інформацій, а нині більше торкається урочистості відкриття виставки, ніж самої суті, особеності й стану 11; що до реклами фірм, які виставили експонанти, то помічається повна відсутність каталогів, проспектів і де-які фірми не мають навіть карток з назвою своєї фірми. Перейду тепер до характеристики окремих галузів промисловості, як вони виглядають на виставці.- І. ТЕКСТИЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Текстильна промисло- вість займає в Польщі поважне місто. В склад Польщі увійшли відомі Лодзінський і Вілостокський райони й Гешінський Більський район. На виставці також на промисловість представлена повною більшість фабрик Лодзінського району й Вільського виставили експоненти, і то значній кількості й різноманітного гатунку й якості. Вілосток представлений порівнюючи з довійськовим часом слабо, да цей зрозуміло: су- княна промисловість Вілостоку багато стратила за час війни, бо частина фабрик була зруйнована, в частини було вивезено німцями обладування фабрик. Після від родження Польщі Вілосток почав оживати, але торішня навала большевиків знов нанесла удар промисловості Вілостока. В павільйоні текстілі абсолютно відсутні діаграми, таблиці й статистичні дані, по котрим точно можна було уявити сучасний стан цієї промисловості. З розмов з окремими представниками фірм вияснилось, що текстильна промисловість Лодзінського й Більського районів досягла нині 50% довійськової продукції й має тенденцію до дальнішого росту, головною перешко- джею трудність достати сирівці, нині фабрики поста- чаються сирівцями через Францію і з огляду на не- стайність і катастрофичний упадок Польської валюти справа гальмується, нема можливості й установить отелі ціни на товар хоть на протяг одного тижня, а це затруднює збит фабрикатів; до всього нема забез- печеного ринку. Серед встановлених зразків ситцю, бумазей, медопо- ламу, полотна; шевіоту, сукна і т.п. зустрічається побільшості давно знайомі зразки й малюнки; настілько можна судити по зовнішньому вигляду, бо прилади для іспиту й висліди іспиту відсутні, якість матеріалу приближається до передвійськового часу, особливо не торкається полотна й медополаму. Ерзац-матеріалу зустрічається мало. Деякі фірми виготовляють інтен- данське суко для мундирів і шинелів, приймають за- мови на значну кількість з терміновою виготовкою. Ченстоховські дгутові фабрики виготовляють мішки для збіжжя цукру, сурви нитки й шпагат й прийма- ють замови на великі поставки. Ціна мішка для цукру на 26/IX була 850 м. п. Доброго гатунку виставлені нитки Варшавськими й Лодзінськими фабриками. Мається Багато ковдр 1 клімів. Текстильна Польська промисловість шукає ринку й замовлень. II. НАФТОВА ПРОМИСЛОВІТЬ. Найкраще оборудованій павільон. Багато діаграм, таблиць, рисунків і стати- стичних даннх. Зразково виставлені експонанти. Про- дукція роли за перше півріччя ц/р. виносила 34227 вагонів, а за винятком зужитої рода на продукцію 11 поступило на склади 28.547 вагонів. В порівнянні з першим півріччям 1920 року, продукція роли зменши- лась на 4.749 вагонів, себ-то коло 12%. Зменьшення продукції на 5% пояснюється страйком на копальних в травні місяці. Кількість діючих шиб на копальнях 283, що в порівнянні з першою половиною 1920 року дає збільшення на 57 шиб, але все ж таки продукція всіх шиб упала на 7%, що пояснюється ослабленою продукці- ею шиб, виверчених в попередні роки, а нові шиби ще не досягли нормальної продукції. Найбільш зменшилась продукція : в Боріславськім районі 11.934 вагони про- ти 14.263 вагонів, потім в Тустановиченським районі 10.689 /12.485 вагонів/. Робітників в нафтових ко- пальнях працює 13.226 чоловік. Коли порівняти сучасну добич роли з довійськовою, то зменьшення виносить ще більш значний відсоток і для піднесення продукції роли необхідно відкриття нових теренів і розвинення там віртничого руху. Ста- рі терени вже значно експлоатовані й відкриття на них нових шиб зможе в кращому разі тільки підтримать спадок продукції старих шиб. Експедиція ретіфікаційних заводів виносила за перш півріч ч/р,- 29.991 вагонів, за кордон відправлено 4.61 ва гонів, таким чином запас ропи проти І/І 1921 року зменшились на 6.059 вагонів і виносили на I/VII 1921 року-39.240 вагонів. На виставці зразково представлені наслідки перегонки роли. З 10кг роли добувається І,2кг бензину, 4кг нафти, І,8кг мінеральної олії, 0,6кг асфальту, І,4кг парафіну, остanna доля перепадає на газ і кокс. Техніка перегонки роли досягла значних розмірів і на виставці мається багато сортів бензину, олій шмаровидла й нафти. Найкращі вироби дає Дорогобич-ський завод. Якість більшості виробів задовольняюча, правда продукти перегонки Галицької роли 1 до війни не могли конкурувати з знаменитими американськими оліями бензином і нафтою, але це пояснюється вже природою Галицької роли. Брак виробів високої якості з роли пояснюється почасті й відсутністю в потрібній кіль-кості сірчаного квасу в Польщі.- На нафтовому ринку конкуренція Польщі з Америкою є виключена й наприклад в німеччині в сучасний мент 95% всієї потреби в нафтових виробах поповнюється Америкою, не вважаючи на високі ціни. Це пояснюється ще й чудовою організацією американцями транспорту й терміновою доставкою. Найбільше можливостей для експорту на захід має польський парафін. На Україні вироби нафтової польської промисловості будуть відогравать першорядну ролю й захоплення Америкою західних нафтових ринків, буде сприяти одержанню з Польщі нафтових продуктів. В нафтовому павільйоні ма-ються також зразки земляного воєску. Добича його в першому півріччі ч/р. виносила 129 тон, проти 185 то за тех півріччя 1920 року, таким чином спадок продукції виносить 56 тон, або 30%. Спадок продукції пояснюється невигодними торговельними умовами, бо торік земляні віск експортувався в краї високої ва- люті /Англія і Америка/, а цей рік в Австрію. Кіль- кість робітників в промислі воску зем'янного виросла й виносить 553 чоловіки. III. СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКА ПРОМИСЛОВІТЬ. Експортні виставило не багато фірм коло 7, але зразки виставлені старанно, уміло й позно. Звертає увагу ши- роко поставлена продукція селекційного бурякового на- сіння для цукроварства, а також пшениці й трав. Фірма К. Визерункі виставила діаграми поступового зросту цукровності буряка за десять років, як наслідок куль- тури насіння. За останні чотири роки цукровність бу- ряка виросла майже вдвое. Багата колекція насіння пши- ници й трав, а також в стеблах, представлені тою ж фірмою. Акційне товариство Стапит, яке об'єднує низ- ку насіньових фірм і має сітку станцій для вирощення насіння у всіх дільницях Польщі, теж виставило зраз- ки бурякового насіння, насіння городини й чудові зраз- ки вирощеної картоплі й капусти. Як загальне враження необхідно відмітити значний зріст у Польщі продукції селекційного насіння за останні два роки.- Для Укра- ни сільсько-господарча промисловість Польщі відгорає ролю при відбудові цукроварної й горільчаної проми- словості.- IV. МЕТАЛУРГІЧНА ПРОМИСЛОВІТЬ. Металургічна про- мисловість Польщі порівнюючи невелика й зараз пережи- ває кризу. Маючися доменні і мартеїновські пички поста- чались до війни залізною рудою з України /Кривий Ріг/ Польська залізна руда, зразки якої мається й на ви- ставці, низького гатунку і содержать заліза максимум 30%, експлоатація її трудна і стоить надзвичайно доро- го і до війни ця руда примішувалась в невеликій дозі до знаменитої Криворіжської руди. Крім того в Польщі бракує коксовального вугілля й нарешті марганцевої РУДИ, КОТРІ ТЕЖ ДОСТАВЛЯЛИСЬ З УКРАЇНИ. ЗАГАЛЬНЕ ПРА- ЦЮЄ В ПОЛЬЩІ ТІЛЬКИ ОДНА ДАМПА НА ВЛАСНІЙ РУДІ. ПРО- ДУКТИ МЕТАЛУРГІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, ЯКІ МАЮТЬСЯ НА ВИСТАВЦІ, ПРИЙМАЮЧИ НА УВАГУ ВИЩЕКАЗАНЕ, НЕ ВЕЛИ- КОЇ ЯКОСТІ Й СТОЯТЬ ДОРОГО. ДЛЯ ПІДНЕСЕННЯ МЕТАЛУРГІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ПОЛЬЩІ ПОТРІБНО ОДЕРЖУВАТИ З УКРАЇНИ ДЛЯ 8 ДОМЕННИХ І 15 МАР- ТЕНІВСЬКИХ ПІЧОК ПРИНАЙМНІ 450.000 ТОН ЗАЛИЗНОЇ РУДИ ТА ВІД 500.000 ТОН КОКСУ Й 8.000 ТОН МАРГАНЦЕВОЇ РУДИ НА РІК. НЕОБХІДНО ВІДМІТИТИ, ЩО СОСНОВИЦЬКЕ Т-ВО ГРУД 1 ЗАЛИЗА ВІДНОВИЛО, ПРИПИНЕНУ ВІЙНОЮ, ДІЯЛЬНІСТЬ І ПУ- СТИЛО В РУХ ЗАВОДИ В СОСНОВИЦЯХ І ЗАВЕРЧО. ЯКІСТЬ ВИ- РОБІВ, ПОКАЗАНИХ НА ВИСТАВЦІ, НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО ПРЕДВО- ЕННИХ, АЛЕ ПРОДУКЦІЯ ЗАВОДІВ НЕЗНАЧНА. ЗАВОДИ ІНШИХ ФІРМ ПРАЦЮЮТЬ ШЕ СЛАБШЕ. РАХУВАТИ УКРАЇНІ НА ОДЕРЖАН- НЯ ПРОДУКТІВ МЕТАЛУРГІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ПОЛЬЩІ Є ВИКЛЮЧЕННИМ, БО САМА ПОЛЬЩА ПЕРЕЖИВАЄ В ЦЬОМУ ГОЛОД. У МАШИНОБУДІВЕЛЬНАЙ І МЕТАЛООБРОБЛЮЮЧІЙ ПРОМИСЛО- ВОСТІ. ВЗНОПАГАТИ МАШИНОБУДІВЕЛЬНОЇ Й МЕТАЛООБРОБЛЮЮЧОЇ ПРО- МИСЛОВОСТІ ВИСТАВИЛО БАГАТО ЗАВОДІВ 1 ФІРМ, АЛЕ ЯКІСТЬ ВИРОБІВ ЗА РІДКИМ ВИНАТКОМ НАДЗВИЧАЙНО НИЗЬКА. МАЮТЬ- СЯ НА ВИСТАВЦІ ПРИМО УНІКУ, КОТРІМ МІСЦЕ ОКОРІШЕ В МУЗЕЇ СТАРОВИННИ, НАПРИКЛАД ДЕ-ЯКІ ПАРОВІ МАШИНИ Z. Zieleniewski. ВИСТАВЛЕНІ СТАНКИ: ТОКАРНІ, ФРЕЗЕРНІ, СВЕРІЛЬНІ І Т.П. МОЖУТЬ ЗАДОВОЛЬНЯТИ ТІЛЬКО ПРИМИ- ТІВНІ ВИМОГИ НЕВЕЛИКИХ МАЙСТЕРЕНЕЬ. БАГАТО ФІГУРУЄ ПОМП, АЛЕ БІЛЬШЕ ДОЗВІЛЯСЬКОГО ВИРОБУ. ВИКЛЮЧЕННЯМ Є ЗАДОВОЛЬНИЧІ ДВИГУНИ "ПЕРКУН", АЛЕ ЇХ ЯКІСТЬ БУЛА ВІДОМА Й ДО ВІЙНИ, НОВИХ ПОЛІПШЕНЬ "ПЕРКУН" НЕ ДАВ. БАГАТО ВИСТАВЛЕНО ІНСТРУМЕНТУ СТОЛЯРСЬКОГО, ТОКАР- НОГО, ОДНОРАЗЬКОГО Й КУЗНЕЧНОГО. ДЕ-ЯКИЙ ІНСТРУМЕНТ ЗАДОВОЛЬНЯЄ ТЕХНІЧНИМ ВИМОГАМ, АЛЕ НА БІЛЬШОСТІ ПО- ЧИВАЄ БЛАГОДАТЬ ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ. ЦІНИ ПОРІВНЮЮЧЕ НЕВИСОКІ, АЛЕ ПРИЙМАЮЧИ НА УВАГУ ЯКІСТЬ ДОРОГІ. Ні машини ні інструменту в роботі не прийшлося побачить, може це й краще для фірм, що не показують. Широко поставлена продукція емалірованої посуди. Посуда мається різних зразків і чепурної роботи, але емаліровка не високої якості. Багато виставлено лопат, вил 1 гуморів, вони знайдуть покупців на Україні. Коші тільки закордонного виробу, підкови низької якості, ухнали й цвяхи задовольняючі. На жаль військові заводи, а їх зараз досить в Польщі, не виставили своїх експонатів. Взагалі польська машинобудівельна й металооброблююча промисловість не зможе в такому стані витримать конкуренції з Заходом і бажано було б мати на Україні поменше річей Польської машинобудівельної й металооброблюючої промисловості. VI. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Несподівано виставлено багато експонентів головним чином арматура, монтажний і установочний матеріал, заводом виставлені мотори. Всі зразки, а вони треба думать кращі що дають заводи примітивної роботи 1 вже по зовнішньому вигляду можна судити, що вони не відповідають електротехнічним нормам. Виставка показує, що електротехнічна промисловість Польщі занадто слаба і тільки при сучасних умовах недостачи виробів закордонних фірм, вона може істнувати і збувати свої товари на ринку. Одликає око, коли бачиш на виставці електричні вироби бельгійських фірм Brown Boveri, Snc - Kaha і т.п. по цим виробам можна судити, що на заході електротехнічна промисловість вже ожива після війни. VII. ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Якість Польського Домбровського вугілля відома й приходитьться торкнутись тільки сучасного стану цієї галузі промисловості. Коли порівняти продукцію здобичі вугілля в першій половині ц/р. з довійськовою, то вона виносить 78,15%, при чому % відношення було ще більше, коли не страйк робітників в травні, кот- рий тягся три тижні. В червні місяці продукція вуг- гілля досягла навіть 666,339 тон, що ставить 90,65% продукції дозвеної; в той же час коли в 1920 році продукція в червні виносила 541,282 тон, себ-то 72,63% продукції предвоєнної. Як відомо на зріст і стан продукції копалень мають безпосередньо вплив два головні чинники: перший із них справність копалень під виглядом технічним, другий, може ще важніший, це взаємовідносини соціальні, з котрих безпосередньо виника продукція праці робітника. Настілько перший чинник в Польщі переборений і справність з технічного боку, після понесених за час війни руйн, майже цілком приведені в стан, який був і до війни, настільки справа з робітничим пи- танням і підведенням продукції їх праці потрібує значних корективів. Розрішення задовольнююче остан- нього питання доведе здобич вугілля в Польщі до стану передвоєнного.. Для України, до часу відрод- ження власної вугільної промисловості, Польський вугілля буде мати позажне значення. УІІІ. ІНШІ ГАЛУЗІ ПРОМИСЛОВОСТІ. Ширяна про- мисловість мало представлена і не дає змоги зроби- ти будь які заключення. Необхідно відмітити знан- ний розвиток друкарської справи, виробів з лерева галантерейних товарів, виробів обув", білизни й костюмів. Широко поставлений вироб атраменту, вак- си й мила. На виставці має відбутись конкурс тракторів, але ще не всі фірми дали зразки, більшість має прибути. Фірмю Zieliniewski i Lin Pol виставлені за- лізничні вагони й вагон-холодильник. В роботі почуваєтьсяся умови сучасної дорожнечи. Нарешті, необхідно зазначить, що виставка абсолют- но не має нових винаходів, або будь-яких поліпшень промисловості, все тягнеться до стану довійськових атмосфер. Нота 106532 МІНІСТР НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА Член Ради Міністрів Національного Господарства Високомановић Драгојиво. Посланим погодни јерено шта мени и да Др Милена Нехришко, 2) -го Тен. Јофак у 1. Ксени и Евимије друпуми за афек. Смера озгледан је Левеноволи- ман моберазово и афек Тен. Јофака нам не мојана: Гроф ђабро за ступу. Висо Шкобеска Администрација г.п. уз. Београд 15. 1927 До Головної Управи Українського Червоного Хреста. Прикладаючи при цьому два рекомендовані листи з Відя на ім'я п.Голевця Головної Управи У.Ч.Х. М.Левицького, Канцелярія ДИРЕКТОР ТОРІІ пресить Головну Управу передати ці листи по належності, а коли цього не можливо, то якій небудь причині зробити, те повернути їх до Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ. Мета чи дуже важливі і спішні. В.Начальник Канцелярії Миколайчук. Начальник Відділу 1 загальний 1326. м.постою. До головної Управи Українського червонозаральний. Хреста. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ просить Головну Управу переслати надсилаемий при цьому два ре- комендовані листи з відом на ім'я Голева цей. Управи Мілевицького. В разі неможливості пере- дати ці листи по належності Канцелярія просить повернути їх. Начальник Канцелярії Начальник Відділу ПРЕЗІДІЯ Всеукраїнського Об'єднання діячів Місцевих Демократичних Самоврядувань Ч. 29 10 ЖОВТНЯ 1921 р. Париж ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. [Закріплено: Виконавчий директорії ОДЕРЖАНО 12 липня 1921 р. ВХ. Ч. 467] При сім Президія Всеукраїнського Об'єднання діячів демократичних самоврядувань має за шану предложити на Вашу високу увагу копію листа з 7/X 1921 р., надісланого од „Об'єднання" до уповноваженого Уряду У.Н.Р. і Української Кооперації Х.А. Барановського в справі акцій, що п.Барановський переводить за кордоном. ГОЛОВА [Підпис] Секретарь [Підпис] Панові Уповноваженому Уряду У.Н.Р. і Української Кооперації Х.А. БАРАНОВСЬКОМУ. ВИСОКО ПОВАЖНИЙ ДО БРОДЮ ХРИСТОФОР АНТОНОВИЧ. Те, що діється в сучасний мент на Україні, є явищем, по- дібного якому ще не було в історії нашого народу. Тяжкий гніт національний і моральний перейшов всякі межі. Страш- ний терор катів вириває щоденно на Україні сотні людей-на- кращого цвіту нашої нації. Народ Український, що бориться по цілій своїй землі з заклятим ворогом, виявляючи високу національну свідомість і чудеса героїзму, звертається до нас з благанням допомогти йому, допомогти тільки одним - технічними засобами. Чуючи це, ми, земські і міські діячі, як представники свого народу, в сей момент не можемо залишитись пасивними глядачами того, що діється на нашій батьківщині і готові допомогти їй, чим можемо. Одначе, ясно для нас, що в сучасних умовах, доля і історія поклала передовсім на Вас, Христофор Антонович, як на повноважного представника Уряду Українсь- кої Республіки і великої сили економічної - нашої кооперації надзвичайно велике, але разом з тим і відповідальне діло: дати можливість своєму народові скинути ярмо вороже. Знаємо, одначе, ми і ті побоювання, які є у Вас, як у свідомого і відповідального кооператора, за ту Вашу акцію, що може тягти тягарем на Українську кооперацію. Отже в данному випадку ми уважаємо за свій обов'язок, чим можемо, допомогти Вам; допомогти хоча-би нашим словом. І, оскільки ми є обранці народу, то маємо формальне і моральне право говорити за нього, ми кажемо Вам: ніколи Україна в своїй історії не була готова так свідомо одно душно і одностайно стали проти ворога, як в сей час. Ніколи ми, представники населення, не чули таких рішучих домагань в Україні зброй- но і допомоги, як тепер. І отсі домагання ми передаємо Вам. Ми переконалися, що в сей історичний момент не тільки не треба боятися обтяжити кооперації, себ-то населення зобо- в'язаннями, що можуть спричинитися до його визволення, а, нав- паки, треба боятися до дому вертати, не взявши сих зобов'я- зань, коли на те є хоч маленька можливість. Ось ті переконання і погляди, які панують серед земсь- ких і міських представників, згуртованих в "Об'єднання зем- ських і міських діячів України", що опинились на еміграції, але до останнього часу не втратили живого зв'язку з населе- нням, маючи в ним щоденний контакт та інформації. Сі свої думки, а також відомості в України земські і міські діячі, згуртовувавшись в "Об'єднання" доручили своїй презідії передати Вам. Разом з тим перед представниками самоврядувань виник- ло питання: чи не стало-б Вам у пригоді для більшої успіш- ності Вашої акції, а також як моральна піддержка Вам, певна офіційна постанова земських і міських діячів в України, що вони Вашу акцію й свого боку підпирають і беруть на себе як представники населення, солідарно з Вами моральну відпо- відальність перед Українською кооперацією і населенням за всі акти, що Вам буде учинено для здобуття засобів боротьби Коли-б такий акт для Вашої роботи був потрібний, проси- мо нас про це сповістити. Бажаємо Вам найбільшого успіху у Вашій праці. З доручення "Об'єднання земських і міських діячів України" Голова /Я. Осмолодин/ - мірне Заступник Голови Шевченко /Мірне/ Секретар В. Крижановський /мірне/ Адреса: Тарнів, Готель "Бристоль", Кайцелярія Ради Республіки, Якому Стороднику. З оригіналом згідно: Член-Секретар Штраковський 197-28. Консультантамъ въ узак Ревизіи и дѣлопроизводства надо бы избрать Давыдову по мѣсту, а не по должности. Въ Могилевѣ мы имѣемъ тяжелый департ. Три - ласкыніе-въ Паганов. Такъ какъ я въ этомъ дѣлѣ былъ нанятъ, и былъ дано аффекта мѣста по подбору монастырскаго Вт. 6/8. 1921. Пану Голові Директорії Української Народньої Республіки. Високоповажаний Синю Васильович. Тримаємо шану предложити на Вашу ва- ску увагу копію листа мого з 12к. 1921 р. на ім'я Міністра Народньо- Товаришства в справі закупки товарів і речей, необ- хідних Гразу на перших кроках його діяльності на Україні. Ма підстави досить мушу зазначити, що переход на Україну І товарами і регали зазначенним в списку- моє до- повідь, безумовно сприятиметься до більш успішної праці на Україні і навчання. Молю с уважав-би за необхідне, 444 396 Капелляр Директорії ОДЕРЖАНО Августа 17 дня 1921 р. ВХ. Ч. 1083 щоби Уряд уже тепер увійшов у порядки з кооперацією або з приватними фірмами що до закупівлі жорнагих товарів і речей, аби на Україні не було зупинка в діяльності правительственных органів и за недостачі елементарних якостей і умов для працт. З великою пошаною до Вас Вік. Пушкович. 15/X/1921 р. ДО ПАНА МІНІСТРА НАРОДЬОГО ГОСПОДАРСТВА. ВИСОКОПОВАЖНИЙ Милий Іванович. У вересні минулого 1920 року, під час наступу нашого війська на Україну, перебуваючи короткий час у Берліні, я здібався з бувшим тоді Міністром Фінансів, кооператором Х.А. Барановським, при чому в розмови з ним довідався, що українська кооперація має кредит у де-ляких фірм за кордоном і в тому числі на 50.000.000 чешських крон у Празі, на яку суму можна вивезти товарів на Україну. Кажчи се на увазі, по згоді з п. Барановським, я від себе подав йому тоді список тих товарів і річей, які, після мого досвіду, будуть потрібні Правительству У.Н.Р. зараз же по переході на Україну для задоволення як населення і місцевих інституцій, так і потреб Державного Центру. З сими-ж останніми я нав нагоду познайомитись, як Голова інституції /Губерніальне Земство/, що знаходилось в місті осідку Уряду, до якої звертались майже всі Міністерства і органи Правительства і військо для задоволення своїх різноманітних, часто невідкладних потреб. Зараз - як рік тому назад - ми на передодні аналогично го становища, рахуючись з чим я рішив використувати складений минулого року список необхідних річей, за деякими змінами, тим більш, що потреба в них після ще одного року панування большевиків безумовно тільки збільшилась. Складаючи список, я мав на увазі головним чином потреби Поділля і спеціфічні потреби Кам'янця, як місця осідку Уряду У.Н.Р. Але без помилки можна сказати, що список в однаковій мірі буде придатний в любому кутку української території. Оскільки зараз, як мені відомо, Урядом провадиться певна робота по забезпеченню України товарами, я подаю свій список, яко матеріал. Потрібні на Україні товари і речі вважаю доцільним поділити на дві категорії, а саме: А. Товари потрібні для населення i Б. Товари потрібні для Уряду. А. В першій категорії, обминаючи всю різноманітну масу тих товарів, які є необхідні в обході населення кожної держави, що жи- нормальним державним і економичним життям, я подаю лише ті товари, які мають політичне значіння, соб-то відсутність яких може настроювати населення вороже до Уряду. Сі товари може доставити як кооперація, так і приватні комерсанти, але Уряд має забезпечитись, що вони будуть доставлені, при чим де-яки з них на ризико Уряду, навіть в той момент, який приватня торгівля не буде вважати для себе блудним. В. В другій категорії, знов таки обминаючи всю насу річей і матеріялів, необхідних для нормальної роботи державних і громадських установ Уряду У.Н.Р. /бо це компетентні зробити лише ці самі установи/, я подаю список лише тих матеріялів, річей і товарів, які очевидно необхідні і те негайно для урядового апарату, для нормальної праці його.Свідо мо обминаючи потреби чисто військові /амуніція, зброя/, бо вони, очевидно, увесь час забезпечуються спеціальними органами, але подаю списки тих річей, які необхідні цивільним установам для допомоги війську /справа медично-санітарна, справа зв'язку/. Кількість подаю мінімальну, необхідну лише для перших кроків, але з тим, щоби список був негайно переданий до виконання. Додаткові списки, на підставі сих матеріялів, можуть послідовно надсилатись. В потрібних випадках роблю необхідні пояснення. І так, А. - Потрібні такі товари: 1. Нарта. 2. С і л ь. 3. Сірники. 4. Свічки. В першу чергу. Кількість потрібна як найбільша, але на разі, щоби хоч трохи задовольнити населення. 5. Пікло. 6. Мануфактура. 7. Колоніальні товари. 8. Сільсько-го подарські машини і знаряддя. 9. Залізо різного сорту і залізні вироби /цвяхи, підкови, сокири, пилки, долота/ дріт і т.п./ 10. Цукор і сахарина. [1]. Ліки і аптекарські товари. [2]. Посуда і річі домашнього госпо-дарського обіходу. [3]. Шкільні і канцелярські приладдя. Зшитки, папір, чорнила, олівці, пера, грифельні дошки і інше. Для вікон., для інституцій, шкільних рень. Саме необхідне для ширшого вжитку До категорії В потрібні такі речі, товари і матеріали. 1. Шаперу 10.000 пудів. 2. Три-п'ять великих друкарських машини і стільки ж менших. Прирт друкарські 3-5 розмірів. /можна російськими/. Друкарські фарби. 3. Двадцять електричних малих мо-торів. 4. Електричних ляппочок /10.000шт/ і приладдя до електричного освітлення /дроту, шнурів, чашок, і т.д., а від цього дуже терплять в штепселях та інше/. 100 великих першу чергу державні установи, шпиталіхтарів для вуличного освітлення. 5. 200 штук пишучих машинок і при- ладдя до них /свонжки, синій па-громадських установ вивезено, або пір, мазь, окремі частини/. Для друковання газет, книжок, роспо-рядженъ, для потреб державних і громадських установ. Недостача друкарень у Кам'янці у Вінниці, Прескурові, Рівному, увесь час гальмувала державну роботу всіх відомств /в тім числі і експедиції/. Ще краще було-б закупити одну велику друкарню в цілим оборудованням. Мотори необхідні в першу чергу до друкарських машин, а крім того для різних майстерень державного значення. Всього цього вже давно нема ні в Кам'янці, ні в Прескурові, Вінниці Майже всі пишучі машинки державних і знижено. Всюди затримується робота. --- iii --- 6. Автомобілів, легких - 20 важких-20 грузових- 20. 7. Ріжного автомобільного майна. /бензину кілька цістерн і ріжно- го машинного масла/. 8. Повне оборудовання для пяти військових шпиталів, на 300 душ кожний. 9. Білізна /матраци, простирадла, рушники, сорочки, халати/ і по- суда /авичина і спеціальна/ для істнуючих шпиталів і лікарень на 10.000 душ. 10. Оборудовання для пяти походних бань. 11. Оборудовання для двох постійних бань. 12. Повне оборудовання і умебльован- ня на 100 кімнат, по типу ну- мерів в пристойних готелях. При цім повне оборудовання для де- сяти ваних кімнат. 13. Найбільш необхідні приладдя і типові частини машин для цукро- варних заводів. [4. Повне оборудовання машинами і знаряддям для пяти великих ма- стерень столярних і пяти слю- сарних. [5. Оборудования для пяти незеликих миловарених заводів. [6. Приладдя для обслідування насто- вих джерел. 17. Оборудовання до машинного добуван-Дуже важко з огляду на відсутність ня торфу, а також до ручного. кам'яного вугля і дров для залив- ниць. На Поділлю торф зараз можна добувати. [8. Двадцять пар чешських коней з упряжкою та возами. [9. Десять девинфекційних камер. 20. 200 телефонних апаратів. цукроварних заводів, необхідно до сезону доставити те, що по викликах фаховців, завше буде придатним. [Стнуучні майстерні, що роблять для деревних потреб, через відсутність приладдя, не можуть як слід працюва- ти. Котли есть, потрібні лише інші при- ладдя. Надавичайно важко дістати; може дати цілком практичні наслідки По- діллю. Для потреб деревного центру. Всі апарати з Кам'янця, Проскурова і інших міст Поділля в свій час вивезені полжками. ГОЛОВА ПОДІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЯНОЇ НАРОДНОЇ УПРАВИ В. Тушкович 12/Х, 1921 р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ "ЖОРНЕ" 1921 р. ч. 1841 м. ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТТАМАНА ВІЙСЬКА УКРАЇН- СЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. закон з І січня 1921 року установляє обов'язковий для всіх офіцій порядок, щоб законопроекти, зв'язані з витрачуванням коштів з Державної скарбниці, подавалися на попередній розгляд та висновок до Фінансової Комісії. міністерство Військове маємо що разу не додержує установленого порядку, через що законопроекти повертаються йому для додержання вищорозказаного закону з дня 1 січня 1921 року, а це підніме за собою трагу зайвого часу та праці, а також затримує розгляд таких законопроектів, які, з огляду на їх актуальність повинно розглядати у першу чергу. 25 вересня 1921 року за ч. 255 Т.в.о.Військового Міністра подав доклад до Голови Ради Народних Міністрів для внесення на розгляд Ради Міністрів про встановлення значно підвищених добових під час службових розвід, знов таки без додержання закону з І січня 1921 року, через що і цей законопроект не можна поставити на розгляд Ради Міністрів і, таким чином виникає цілком зайве затримання в розгляді законопроекта. А між тим на зазначені вище доповіді за ч. 255 Т.в.о. Військового Міністра Генерал-Хорунжий Павленко власною рукою зробив напис "не терпить установ- леної у нас затримки", такий напис є цілком не доречи на додатку, що схвалений до Голови Ради Народніх Міні- стрів для внесення на розгляд Ради Міністрів. Про це, Пань ГОЛОВНИЙ ОТМАНЬ, маю честь подати на Ваш розсуд. ДОДАТОК: Доклад Військового Міністра 26 вересня б/р. ч. 255. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ В.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЙВИЩИЙ ОДИН Р А Х У Н О К ч. I - видавця газети "УКРАЇНСЬКА Т. МЛІНА" п.Доктора ЛУКАСЕ- ВИЧА з початку організації видання газети на 15-е ж-о-в-т-н-я 1921 року:-- "-:-:-:-" "14" жовтня 1921 року. м.Варшава. РАХУНКИ ч.І - Видача рахунків "УДАРНИК ТЕПЛА" п.п-ра ДУКАСЕВИЧА з початку організації ведення рахунків на 15-е с.-о-в-х-н-н 1921 року АБСТ /одержав/: Сума Рахунок/суми/ КРЕДИТ /видав/: Сума п.д. польськ. марок: польськ. марок: 1400 1400 11/9 1. Від реалізації чека на 750.000 корон 967,500 967,500 австр.на польські марки по 1,29 кп. " " " 8/VIІІ 2. Від реалізації чека на 1.000.000 ко- 1.150.000 рон австрійських на польські марки. 3. Від реалізації російських б/п/2 кр. па- 1.950,000 нелів в сумі 1.050.000 рублів на польські марки, яке сума взята для закордонної валюти? 4/зазначена сума 1.950.000 пол. не реалізована на закордонну валюту в ординарі на російські курс закордонної валюти) 86/VІІІ 4. Передано через п.-задівка /п.т. рівна/ 400,000 4.835.500 10/12 ротінков в польських марках. 9/2 5. Передані від річних осіб в погашення 45,000 появляних від Контори "Україна-Трава- на" 1. передано до каси Контори рахунки "Україна-Трава" на одержанні після реалізації чека на 750.000 корон австрійських на польські марки. 2. Одержані від реалізації чека на 1.000.000 корон австрійських на польські марки. 3. Одержані через п.-задівка/з Тарнова/ ротінков в польських марках. 4. Передано до каси Контори одержані після реалі- зації на польські марки власної закордонної суми, яка одержана при реаліза- ції. а/ 4.000 німц.марок по 12,5 кп. ... 50,000 м.п. б/ 2.000 пирг.-унт.стерлінг.по ... 25,600 " " пояснення німц.марку ... в/ 100 пирг.-унт.стерлінг.по ... 400,00 " " 4850 кп.на унт. г/ 50 вирк.-унт.стерлінг.по ... 225,00 " " 4350 кп.на унт. д/ 1.000 німц.-марок-франків по ... 860,00 " " 210 кп.на франків е/ 40 пирг.-унт.стерлінг.по ... 760,00 " " 3850 кп.на унт. ж/ 1.000 пирг.-марок-ранків по ... 270,00 " " 270 кп.на ранків з/ 150 доларів американ.по ... 750,00 " " 1625 кп.за долар. и/ 1.000 німц.-марок-франків по ... 307,00 " " 307 кп.на франків к/ 25 вирк.-унт.стерлінг.по ... 176,825 " " 6825 кп.за унт. л/ 40 вирк.-долар.по 4650 м.п. ... 196,00 " " м/ 60 вирк.-долар.по 4850 м.п. ... 231,00 " " н/ 50 амер.-долар.по 4800 м.п. ... 240,00 " " Разом: ... -2.982,975 м.п. 6. Передано до каси Контори ротінков в поль- ських марках/з звичайних коштів/ 1.814,302 Разом одержано: ... - 980,500 САЛЬДО НЕВИДАНО: ... - 8.156.302 БАЛАНС: ... - 13.036.802 Завідуючий Конторою газети, Директор Крігель Разом видано: ... - 13.036.802 БАЛАНС на 15-е повтня: ... - 13.036.802 КОНТРОЛЬ ПРИЛУТКІВ та ВИДАТКІВ по газеті "УКРАЇНСЬКА ТРУБА" складений на місяць ..........Жовтень 1921 року.- К О Н Т Р О Л Ь ПРИХОДІВ та ЗАТРАТ по газеті "УКРАЇНСЬКА ПРАВДА", Складання на місяць Ковтун 1921 року | Видатки | Сума | Рахунок (номер) | | :--- | :--- | :--- | | 1. Від експедиторів і за продаж газети тургом комісіонерами.. | 150.000 | 1 | | 2. за продаж газети в БОРГ /від Міністерства Преси та друку/... | 64.000 | | | 3. за оголошення, друковані в газеті "Україна.Трибуна" | 25.000 | | | 4. оборотніх карт на фонд "Україна.Трибуна". | - | 219.000 | РАЗОМ ПРИХОДІВ ………… 219.000 ОТРАТА за місяць………….. 2,458.000 БАЛАНС……………………… 2,477.000 Завідувач Контролю газети "УКРАЇНСЬКА ПРАВДА". "15" лютого 1921 року. м. ВАРШАВА. | ВИХОДИ | Сума | | :--- | :--- | | 1. Друкарні "Південській" за друк газети тисячою пляштами в кількості 240.000 шт., по 6 коп. з /такий/ | 1,488.000 | | 2. За напір для друку газети | 301.000 | | 3. Усунення неправильного складу редакції та Контролю газети (д/16.000 коп., + 96.000 коп. + 87.000 коп.) | 464.000 | | 4. Посторонні платні за друкування статті та ілюстриції | 200.000 | | 5. Державна та експедиція газети/поштовий варик, оплата міністром багатою, касу, до 17 до упаковки і т.д./ | 90.000 | | 6. На по-виробництво "Іда" в середах газети та орієнтації на друкування | 35.000 | | 7. На розподіл, након письмен для ілюст., і к-ри, канцелярські засоби та крібні видання | 35.000 | | 8. Агенства за доставку інформації, за куплені газети і оплату належних для газети | 40.000 | РАЗОМ ВИХОДІВ в місяць……… 2,458.000 ЗАЛИШЕК………………………….. 2,477.000 Бухгалтер Світланський СПРАВОЗДАННЯ про ПРИБУТКИ та ВИДАТКИ по газеті "УКРАЇНСЬКА ТРІБУНА" з початку організації видання газети /з Квітня 1921 року/ на .15-е жовтня. 1921 року /включно/. 000.001 " 000.03 = ... п.м. 8,21 см. лом. дія 000.2 \s " 000.32 = .п.м. 9,21 см. лом. дія 000.2 \s 000.005 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.017 " 678,93 = " 678,93 п.м. " 678,93 = " 678,93 п.м. 000.014 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 125,25 п.м. 000.016 " 789,34 = " 789,34 п.м. " 789,34 = " 789,34 п.м. 000.018 " 125,25 = " 125,25 п.м. " 125,25 = " 1 СПРАВОЗДАННЯ про прибутки а початку організації видачі паспортів ПРИБУТКИ: 1. Від реалізації чека на 750.000 корон австрійських по 1,29 мк.ноль.за корону.. 967.500 2. "Від реалізації чека на 1.000.000 корон австрійських на польські марки одержано... I.I5O.OOO 3. "Від реалізації на польські марки 5 І/2% російських талонів /короткотермінових залику 1914-1916 рр./на суму 3.000.000 руб. по 65 фан.-польська рубл - I.95O.OOO мк. пол., а з виключенням виплачених при транзитній % паперів коштів-100.000 мк пол., одержано до каси Контори... I.85O.OOO 4. "Надіслані через п.Зайцева/з Тернова/поміжком в польських марках: 400.000 с/25/Серпня-передані через п.-та Дукасевича - 468.000 мк. " " передані безпо- середньо до К-ту " 82.000 " 5. "Від видання рахунку п.-та Дукасевича одержано по каси Контори:Укр.Триб." після реалізації чека на польські марки власної закордонної валюти, яка виносять: a/ 4.000 німецьких марок по 12,5 мк.п.- = 50.000 мк " 168.000 b/ 2.000 німецьких марок по 12,8 мк.п.= 25.500 " " 84.000 в/ 100 англ.фунт-стер.по4000= 400.000 " " 1.900.000 г/ 50 англ.фунт-стер. по 4500 = 225.000 " " 950.000 д/ 1.000 шведських франків по 210= 210.000 " " 800.000 е/ 40 англ.фунт-стер. по 5850 = 234.750 " " 760.000 ж/ 1.000 шведських франків по 270= 270.000 " " 800.000 а/ 150 доларів американських по 1625 = 237.750 " " 750.000 i/ 1.000 шведських франків по 307= 307.000 " " 800.000 k/ 25 англ.фунт-стер. по 6325 = 170.625 " " 475.000 l/ 40 амер.доларів по 4650= 186.000 " " 200.000 m/ 69 амер.доларів по 4850 = 291.000 " " 300.000 n/ 50 амер.доларів по 4800= 240.000 " " 250.000 по газеті"УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" згода 1921 року / на ...В. Матвійчук.../1921 року ВИДАТОК: I. Виграно п.-т-му ДУКАСЕВИЧУ для реалізації польських марок на закордонні випуски одержані від реалізації російських 5 І/2 % талонів на польські марки... I.85O.OOO x/Зазначена сума /I.850.000 мк.п./ не в реалізовано на закордонні валюти з ортру і високий курс закордонної валюти. 2. "Передані п.-д-ру Дукасевичу одержані від різних осіб за погашення позичених від Консорція"Україна-Трибуна"... 45.000 3. "Списуватись в виданні СТРАТИ на курси закордонної валюти, одержаний від п.-т-ра ДУКАСЕВИЧА, яку статут необхідно було понести при купівлі п.-д-ру Дукасевичу закордонної валюти: а/по курсу дня на 31 Серпня 1921 р. I.903.525 б/по курсу дня на І2 Квітня 1921 р. 3.450.500 3.534.025 ВИДАТКИ ПО ДРУГІЙ РАЗЗЕТ "УКР. ТРЕ.": 4. 6. ВИПЛАЧЕНО друкарів "Літерацька": а/закупку в забезпечення другу разети... 400.000 б/за другу разету по 7 Декабря-21р.... 5.219.417 5. 7. ВИПЛАЧЕНО за папір для друку газети... 386.534 6. 8. ВИПЛАЧЕНО утримання персонального складу Редакції та Контори.... I.421.027 7. 9. ВИПЛАЧЕНО посторонні платні за ставки і фіксові співробітники... 225.279 8. IO. ВИПЛАЧЕНО за пересилку та експедицію цієї разети... 217.304 9. II. За куплене майно /меблі, пішучу машинку і нині виплачено... I32.47I IO. I2. ВИДАНО авансів з рахунок посторонніх платні на подорож по справі газети і т.к., які аванси не не обравдані... 141.385 II. I3. ВИТРАЧЕНО на командировки та організацію дня... 140.074 I2. I4. ВИТРАЧЕНО на росподарчі, канцелярській матеріал, та дрібні видатки.... 239.767 СИРАВОЗДАННЯ ПРО ПРИБУТКИ з початку організації видання газети ПРИБУТОК: Разом……… 2.882.975 8.237.000 Крім того, від п.-д-ра ЛИКАВОЗНІЦЯ одержано потівкою з польських нарків /з власних коштів/ 1.914.302 10.051.302 ПОЗИЧЕНО від Української Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Варшаві — 400.000 ПРИБУТКИ ВІД ВИДАННЯ ГАЗЕТИ: Від передплатників на разету "Укр. Трб." 173.394 За пургову продаж газети 281.339 Гопомого НА ЗОПІ газети "Укр. Трб." від д-ра Віського, Пор.Надрина і других осіб 32.624 Одержано за оголошення, надруковані в газеті "Україн.Трибуна" 58.726 561.083 ПЕРЕКІДНІ СУМИ: Надіслано допомоги для Україн.Отуленства в Варшаві 5.700 Надіслано з Гранська для благочинних українських істотцій в Варшаві/Черв.Хр./ 90.740 96.440 РАЗОМ ПРИБУТКУ……… 15.976.325 ВАЛАНС на 15/X-21 р. —— 15.976.325 Завідувач Контори газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" "14" Новень 1921 року. м. Варшава. ВИДАТОК: 13. 15. ВИПЛАЧЕНО 13. 15. ВИПЛАЧЕНО Аренстам за доставку інформації, за куплені газети і за малюнки для ревизії 152.045 8.606.254 14. 4. ПОЗИЧЕНО Україн.Дипломатичній Місії У.Н.Р. в Варшаві в погашення позичених — 100.000 ПЕРЕКІДНІ СУМИ: 15. 16. ВИПЛАЧЕНО Україн.Студентським Громадам у Варшаві на власної посилки — 5.700 16. " ВИПЛАЧЕНО п.-д-ру Йосипу Девицькому для Україн.Червоного Хреста в рахунок надісланих з Гранська 90.740 м/п — 15.000 20.700 РАЗОМ ВИДАТКУ……… 15.975.979 САЛЬЮ КАСИ на 15-Ховтня —— 346 ВАЛАНС на 15 /X/-1921 року —— 15.976.825 КРЕМ ТОГО НЕОБХІДНО ВИПЛАТИТИ: в/другарі "Нігеланція" за друк газети по… 250.000 б/тіл-на другарні недоплачені по рахунку 418.000 в/за папір для газети 400.000 г/Утримання персон складу Х-ра і Редакції… 52.000 д/Построної платні співробітникам 456.000 е/Залімени до перехідних сум/Черв.Хр./ 78.000 ВУКРАЇНТЕР В. Кієв Ukraiński Komitet Centralny w Polsce. Warszawa, Al. Róż 6–9. Do Najświętszych Zwierzchników i Kierowników Chrześcijańskich Kościołów: Wschodniego i Zachodniego. Do Wysokiej Ligi Narodów. Do Wysokich Zwierzchników Państw i ich Rządów. Do Parlamentów, Organizacji Humanitarnych i do wszystkich Obywateli świata całego. Do Organów Prasy Wszechświatowej. Dwieście pięćdziesiąt z górą lat trwająca walka świadomego pod względem narodowym społeczeństwa ukraińskiego z carskim rządem dawnego imperjum rosyjskiego o wolność narodu ukraińskiego przybrała po rewolucji 1917 roku niezwykle ostre formy, a w ostatniej dobie bolszewizmu i komunizmu dosięgła najwyższego stopnia napięcia. Walka ta, jak wszystkim wiadomo, odbywa się w dalszym ciągu na całej Ukrainie, pomimo szalonego krwawego teroru, przy którego pomocy komunistyczna władza sowiecka usiłuje ugruntować na Ukrainie swe panowanie. Był czas, gdy walkę przeciwko komunistom-bolszewikom naród ukraiński prowadził wspól z narodem polskim, który zmuszony był również bronić swojej wolności i państwowego bytu przed bolszewickim najazdem. Los zdarzył, że krwawe ofiary, złożone pospolu przez synów Polski i Ukrainy w 1920 roku, zapewniły tymczasowo narodowi polskiemu spokój, naród zaś ukraiński, powalony przeważającą siłą orężną Moskwy, do dziś jeszcze przeżywać musi okropną tragedję. Najbardziej świadoma część społeczeństwa ukraińskiego wraz z walczącym wojskiem zmuszone były, pod orgnem naciskiem Moskwy, opuścić jesienią 1920 roku ziemię ojczystą. Pod groźbą teroru, rabunku, gwałtów i przymusowej służby w szeregach czerwonej armii poczęła następnie setkami i tysiącami uciekać z Ukrainy ludność ukraińska. Osiadala ona tymczasowo w Polsce, gdzie przy pomocy społeczeństwa polskiego bądź pojedynczo, bądź w zorganizowanych zrzeszeniach zdobyła chleb dla siebie i swych rodzin. Tego rodzaju emigrantów przebywa obecnie na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej około 30.000 osób, włączając w to kobiety, dzieci, starców i choroby, zwłaszcza na gruzlicę. Całe to ludzkie mrowie w wielu miejscowościach już się zorganizowało i zdrowa jego część stanęła do pracy. Atoli pod względem pomocy kulturalnej, materialnej i lekarskiej wiele jeszcze pozostało do zrobienia, gdyż ciężkie warunki życia i pracy tych ukraińskich emigrantów politycznych stoją tu na przeszkodzie. Ogół emigrantów, zwłaszcza dzieci i chorzy, znosi musi niedostatek, a nawet nedzę. Dla ogólnego kierownictwa sprawami emigracji, opieki nad emigrantami, dla koordynowania działalności wszystkich ukraińskich politycznych organizacji emigranckich w Polsce oraz niesienia im pomocy moralnej i materialnej, powstał w Warszawie Ukraiński Komitet Centralny, którego statut zatwierdzony został 9 sierpnia r. b. przez p. Ministra Spraw Wewnętrznych Rzeczypospolitej Polskiej. Zawiadamiając o swym powstaniu, Ukraiński Komitet Centralny zwraca się z uprzejmą prośbą do wszystkich, do których dojdzie niniejsza odezwa, aby zachęcili przyjść z pomocą, składając na jego ręce wszelkiego rodzaju ofiary, które będą po otrzymaniu rozdzielane pomiędzy miejscowemi organizacjami emigranckimi. Ofiary przyjmowane będą zarówno w pieniadzach, jak w produktach spożywczych, opale, odzieży, bieliźnie, obuwu, lekarstwach, przyborach szpitalnych i szkolnych. Szczególniej daje się odczuwać brak ciepłej odzieży dla dzieci ze względu na zbliżającą się zimę. Byłyby bardzo do życzenia, by jakakolwiek potężna i zasobna organizacja humanitarna, po porozumieniu z Ukraińskim Komitetem Centralnym, będzie się urzadzenia własnym kosztem w pewnych punktach Polski jadłodajni, ochronek i ogródków dziecięcych, jak również niezbędnych szpitali i sanatoriów, zwłaszcza dla suchotników, których wśród emigrantów naliczyć można znaczny procent. Uprasza się o skierowanie wszelkich ofiar i korespondencji pod adresem Dyrekcyj Ukraińskiego Komitetu Centralnego, Aleja Róż 6, lub o przekazywanie warszawskiemu przedstawicielstwu Międzynarodowego Czerwonego Krzyża dla Ukraińskiego Komitetu Centralnego, Warszawa, hotel Europejski № 170. 25.X.1921. Dyrekcja Ukraińskiego Komitetu Centralnego. Ukrainisches Zentral Comite in Polen. Warschau, Rosenallee 6 w. 9. An die Allerheiligsten Oberhäupter der Christlichen Kirchen, an Ihre Majestäten und Präsidente der Staaten, an den Hohen Völkerbundrat, an die Parlamente, Wohltätigkeitsvereine, Weltpresse, und Bürger der ganzen Welt. Ukrainisches Volk, unterjocht 250 Jahre lang durch russische zaristische Regierung, befreite sich während der russischen Revolution im Jahre 1917 von Ketten des russischen Imperialismus, geriet aber sodann in neue Ketten des russischen Kommunismus. Der Kampf um die Befreiung von diesen wilden Barbaren, die das Land und die Bewohner mit Feuer und Schwert verwüsten, dauert fort bis heute, mit der schrecklichen Intensität. Grausamkeit und Terror der Bolschewisten, steigern den Hass und den Widerstand der Bevölkerung, welche das neue, unwillkürlich ihr auferlegtes Joch niederwerfen will. Der Kampf gegen die russischen Kommunisten, wurde seiner Zeit im Jahre 1920, Hand in Hand mit Polens tapferen Verteidigern geführt. Polen erlangte Frieden, Ukraine aber blutet bis heute. Hand in Hand mit heldenmütigen Verteidiger der ukrainischen Unabhängigkeit, verlassen auf eigene Kräfte, wurden von der russischen Okkupanten gezwungen, ihr Land zu verlassen, und in den Nachbarstaaten als Emigranten, ihr armseliges Leben zu retten. Gewalttaten, Raub und Mord, Zwang zur Heeresdienst in der Armee der bolschewistischen Okkupanten, verursachten eine neue Emigration der ukrainischen Bevölkerung, welche sich in den nächsten Gebieten der Ukraine, auf polnischem Territorium ansiedelte. In Polen, mit Beistand der polnischen Regierung, haben sich diese Flüchtlinge als Arbeitergruppen organisiert, um Brot für sich und ihre Familien zu verdienen. Gegenwärtig befinden sich in Polen beinahe 30.000 ukrainische Emigranten, in dieser Zahl Frauen, Kinder, Kranke. Obwohl sie in vielen Ortschaften bereits organisiert sind, bleibt noch vieles übrig in kultureller und sanitärer Richtung, was besonders durch lokale Verhältnisse bedeutend erschwert ist. Besonders leiden Kinder und Kranke, welche sofortige Hilfe bedürfen. Zur Obhut der Emigranten und zu ihrer Beihilfe, entstand in Warschau UKRAINISCHES ZENTRAL COMITE, auf Grund der Genehmigung Seiner Excellenz des Herrn Minister des Inneren der Polnischen Republik. Dies zur Kenntnis der Gesamtheit bringend, UKRAINISCHES ZENTRAL COMITE erlaubt sich der herzlich denkenden Menschheit, seine innigste Bitte zuzulegen, um liebenswürdigen Beistand, in Form von allen möglichen Spenden, zur Linderung des Elends der Flüchtlinge. Kleider, Wäsche, Schuhe, Arzneimittel, Spital und Schuleinrichtungen, alle Herzensgaben, werden dankend empfangen und unter der Kontrolle des Comites, den notbedürftigen verteilt. Besonders erwünscht wären die Einrichtungen von Kosthäusern, Senatorien für Lungenkrankte, Kindergärten, Werkstätten, u. dgl. Jede Spende für das Ukrainische Zentral Comite, erbeten wir an die VERWALTUNG des UKRAINISCHEN ZENTRAL COMITE, in Warschau, Aleja Róż, 6, oder an den Vertreter des Internationalen Roten Kreuzes, in Warschau, Polen, Hotel d'Europe, № 170, zu übersenden. Hochachtungsvoll Die Verwaltung des Ukrainischen Zentral Comite. Le Comité Central Ukrainien en Pologne Varsovie, Al. des Roses 6—9. Aux très-saints Chefs et Dirigeants de l’Eglise Chrétienne, Orientale et Occidentale; à la haute Société des Nations; aux honorés Chefs d'Etats et à leurs Gouvernements; aux Parlements, aux Organisations humanitaires et aux citoyens du Monde entier; aux organes de la presse mondiale. La lutte pour l'émanicipation que la société ukrainienne, consciente de ses droits nationaux, avait poursuivie, pendant plus de 250 ans, contre le gouvernement tsariste de l'ancien Empire de Russie, au nom de la liberté du peuple ukrainien, revêtit un caractère extrêmement intense et violent lors de la révolution de 1917; elle devint surtout en l'époque du bolchévisme et du communisme. Cette lutte, comme on le sait, continue toujours dans l'Ukraine entière, en dépit de la terreur atroce et cruelle au moyen de laquelle les autorités soviétiques communistes cherchent à établir leur domination sur les territoires ukrainiens. Pendant quelque temps, le peuple ukrainien avait combattu contre les communistes de front avec le peuple polonais qui, lui aussi, avait à défendre sa liberté et son indépendance politique contre l'agression bolchévique. Il s'est fait que les durs sacrifices que les citoyens polonais, en 1920 avaient faits en commun, ont contribué à donner provisoirement la paix au peuple polonais, alors que le peuple ukrainien, écrasé par la force militaire supérieure de Moscou, demeure toujours dans une situation tragique. Déjà en automne 1920, les citoyens ukrainiens les plus conscients, ainsi que les troupes ukrainiennes, avaient été forcés de quitter leur patrie sous le coup de l'invasion militaire moscovite. Plus tard, la terreur, le pillage, la crainte d'être enrôlés de force sous les drapeaux rouges, déterminèrent des centaines et des milliers d'ukrainiens à prendre la fuite. Tous ces fugitifs se sont, en attendant, établis en Pologne, où, avec l'assistance de la population polonaise, ils s'organisent en groupes travailleurs ou bien travaillent isolément, pour pouvoir gagner leur vie et pour avoir de quoi entretenir leurs parents. Il se trouve actuellement en Pologne environ 30.000 émigrés ukrainiens, avec femmes, enfants, vieillards et malades, ces derniers étant principalement atteints de phthisie. Dans maintes localités, cette masse humaine a déjà réussi à s'organiser et les émigrés bien portants se sont mis au travail. Il reste encore cependant bien des choses à faire pour l'organisation de l'assistance culturelle, matérielle et médicale des émigrés politiques, car les conditions de la vie et du travail dans ce pays sont défavorables et rendent cette tâche bien difficile. Les hommes et, surtout, les enfants et les malades éprouvent une forte gêne. Pour diriger ces affaires en haut lieu, pour patronner les émigrés, pour coordonner l'activité de toutes les organisations économiques et culturelles d'émigrés ukrainiens en Pologne et pour leur prêter une assistance morale et matérielle, il s'est formé à Varsovie le Comité Central Ukrainien dont le règlement avait été confirmé, le 9 août dernier, par le Ministre de l'Intérieur de la République Polonaise. Portant ce fait à la connaissance de tout le monde, le Comité Central Ukrainien prie instamment tous ceux qui auront l'occasion de lire la présente allocution, de bien vouloir lui prêter concours en lui adressant leurs offrandes qui seront réparties entre les organisations locales des émigrés ukrainiens. Les offrandes peuvent consister tant en sommes d'argent qu'en provisions de bouche, combustibles, différents effets (vêtements, linges, chaussures), en médicaments, aménagements d'hôpitaux et d'écoles. Vu l'approche de l'hiver, c'est surtout des vêtements chauds qu'il est très-nécessaire d'obtenir. Il serait fort à désirer qu'une riche organisation humanitaire veuille bien entreprendre d'organiser, à ses frais, dans certains endroits de la Pologne, de concert avec le Comité Central Ukrainien, des points d'alimentation, des hospices et des jardins d'enfants, ainsi que des hôpitaux et des sanatoriums pour les malades, surtout pour ceux atteints de la tuberculose, qui sont très-nombreux parmi les émigrés ukrainiens. On est prié d'adresser les offrandes et la correspondance à l'Administration du Comité Central Ukrainien, Varsovie, 6, Allée des roses, ou bien au Représentant de la Croix-Rouge Internationale à Varsovie, hôtel d’Europe, № 170, avec prière de les faire parvenir au Comité Central Ukrainien. 25.X.1921. L'Administration du Comité Central Ukrainien. The Ukrainian Central Committee in the Polish Republic. Warsaw, Al. Rose 6—9. To the most illustrious Heads and Chiefs of the Christian Churches of the Eastern and Western Dominations. To the high League of Nations. To the illustrious Rulers of Countries and their Governments. To the Parliaments, to the Humanitarian Organisations and the Citizens of the whole World. To the Organs of the world's Press. The struggle for freedom of the Ukrainians, conscious of being a nationality of their own, has been lead during more than 250 years against the Imperial Government of the Huge Russian Empire and has taken in 1917 the acute form of a revolution, according to the will of the Ukrainian nation and has reached its highest degree of intensity during the period of bolshevism and communism. This struggle, as every one knows, is continuing in the whole Ukraine notwithstanding the terrible bloody terror, by means of which the communist Soviet authorities endeavour to establish their reign on the Ukrainian territories. The struggle of the Ukrainian nation against the bolsheviks and the communists was carried on together with the Polish nation, who has been also compelled to defend their freedom and their dominions against the bolshevik invasion. It happened that the blood, shed by the sons of Poland and of the Ukraine in 1920 has secured peace for Poland whereas the Ukrainian nation succumbs under Moscow's overwhelming power, and leads a tragic life. The most illuminated part of the Ukrainian community and the army had to leave the country in autumn 1920 under the terroristic pressure of Moscow. Later on, thousands had to fly, threatened as they were by acts of terror, plunder and compulsive military service in the ranks of the Red Army.—All this population has now settled in Poland and with the assistance of the Polish community has organised, with view of securing, necessaries of life for themselves and their families. These emigrants count about 30 thousands men with their wives, children, old people and the diseased especially from tuberculosis. This flock of people already organised in many localities and have restored their health and got enabled to work. But a great deal has to be done in order to help the Ukrainian political emigrants in the way of cultural material and medical assistance as the difficult local life and employment condition greatly impede the state of things. All people especially the children and the diseased are in great misery. Therefore a central Ukrainian Committee, whose statute has been approved by the Home-Office of the Polish Republic has been started in Warsaw in order to direct the whole activity, to assist the emigrants, to coordinate the work of all Ukrainian cultural, and economical organisations to help them morally and financially. Therefore, the Ukrainian Central Committee implores all those whom this address will reach, to assist them with all the goods they dispose of, and which will be divided among all the local Ukrainian emigrants organisations. All offerings are most welcome, be it money, victuals, fuel and other goods: (clothes, linen, shoeware) medicaments, hospital and school-appliances. The greatest need is for warm clothes for children, as winter is approaching. It is most desirable, that one of the local humanitarian Organisations should come in touch with Ukrai. Cent. Com. and start on its own funds in different localities of Poland canteens, children's asylums and playing grounds, and also ambulances and sanatories for the diseased, especially from consumption, which are so much needed. Every kind of assistance and all correspondence should be directed to the administration of the Uk. Cent. Com., in Warsaw Aleja Róż 6, or to the Intern. Red Cross, Warsaw European Hotel 170 for the Uk. Cent. Com. 25.X.1921. The Administration of the Ukrainian Central Committee. НАКАЗ по Міністерству Внутрішніх Справ. 25-го Березня 1921 року. Ч 34. Залишаючи пост Міністра Внутрішніх Справ і ряди Правительства У. Н. Р. взагалі, не тільки вважаю за свій обовязок, але й відчуваю потребу висловити найширшу подяку моїм співробітникам— так старшим, як і наймолодшим, що под'яляли зо мною нелегку працю в дорученій мені галузі державного будівництва й управління, та зробити хочаб загальний підсумок результатів, досягнутих нами в тій спільній праці. Рвно десять м'сяців тому по заклику Пана Голови Директорії У. Н. Р. і згідно з волею організованного українського громадянства, в особі об'єднаного Київського Громадського Комітету, я по- клав на свої плечі важкий тягар керування Міністерством Внутрішніх Справ і на протязі всього цього часу, як м'г, ніс я той тягар, неухитно керуючись у всій своїй діяльності засадами і директивами пославшої мене на цю працю громадської інституції та тим планом, який був нею ухвалений. В свій час я складу перед широким суспільством, мене на державну працю пославши, своє спрашовання, а зараз дозволив собі пріємність нагадати моїм співробітникам, що завдяки їх енергії і відданості справи державного будівництва, Міністерство Внутрішніх Справ на терновім шляху, який ми пройшли не тільки не розгубило тої скромної спадщини, що нам дісталася від попередників, але й значно її побільшило. Можна з ріжних поглядів і різною міркою оцінювати здобутки нашої праці, але в ана- лах нашої державності назавжди залишаться такі акти, як діючий нині Закон про верховну владу У. Н. Р., про Державну Нараду Раду і про Раду Української Народньої Республіки—так рівнож, як і самий факт скликання першого Українського передпарламенту. Поруч з цим треба поставити й упорядкування вищих державних органів виконавчих, бо як раз Міністерство Внутрішніх Справ не тільки перше склало повний статут для себе, але й регулями для всіх Міністерств У. Н. Р. взагалі. З початтам задоволення, до якого в поважній мірі спричинилися ви, я зазначаю це, зазначаю, що в пдготовку найважливіших підвалин державності У. Н. Р. внесена і наша лепта. Що торкається справ управління, то безсторонні спостерегачі того недовгого періоду, який ми перебули в останній раз на Україні, зазначають, що як не квола була в сей час, через свою нечислен- ність, наша місцева адміністрація, але вона, за дуже невеликим винятком, ретельно і з певним знан- ням для виконувала свої обовязки, виконувала, можна так мовити, безкористно, бо Державна скарб- ниця майже не давала коштів на'оилату праці цих скромних товаришів наших по роботі. І отже вони робили свою справу, вони заводили і підтримували лад і порядок і досягли цього в такий мірі, якої раніш в аналогічні менти не бувало. Ні анархії, ні безкетів, ні грабіжництва, ні особистої небезпеки для громадян в цей раз майже не спостерігалось. Життя країни наочно відновлялося, уходило в нормальні рамці. Щира подяка моя чинам міліці і та повітових управлінь взагалі, щира подяка і тим інституціям, які з'організували всю нашу місцеву владу, а саме Цивільному Управлінню при Головній Команді і прифронтовим комісарам. Мушу зазначити, що названі інституції від початку до кінця були також утворені за час мого міністерування, як органи безпосередньо зв'язані з армією не тільки для допомоги їй в цивільних та господарчих справах, але й з метою підготовити з одного боку населення окупованих ворогом місцевостей до організації місцевої влади У. Н. Р., а з другого—провадити цю саму орган зацію в місцевостях, од ворога вже звільнених. Утворення таких своєрідних цивільних інституцій могло мати і дійсно мало свої хиби, окрем чинники цих організацій не завжди стояли на рівні свого призначення, але самі принципи і засади обох організацій після певного скорегування, до якого вже й приступило Міністерство, без сумніву залишаться цнним здобутком в загальній сумі засобів нашого адміністра- тивного управління і будуть використуватися надалі. Єдина область, в якій Міністерство Внутрішніх Справ повинно бути незадоволено своєю працею,— це м'сцеве самоврядування, але й тому були свої причини, на яких я вважаю необхідним спинитися в цім моїм останнім наказі, щоби зняти з моїх співробітників ті закиди і докори, які можуть на них впасти. В зазначеній галузі, як і у всіх інших, доручене мені Міністерство неухитно стояло на за- садах, що були ухвалені суспільством, п'славшим мене на державну працю. Суспільство це визнавало, що номінально істнуючі з 1917 року, а фактично знищені большевиками, або напівзруйновані та в багатьох випадках скомпромітовані, з національно-державного погляду, органи самоврядування, осо- бливо міського, хіба формально можуть уважатися правочинними, демократичними і працездатними. В дійсності вони повинні бути рішуче привернені до правдивої демократичности та дової роботи і поставлені цілковито на Українськім національно-державнім грунт шляхом законодавчих засобів, які б дали можливість усунути з самоврядувань елементи непевні, чужі і ворожі нашій державності та зберегти й побільшити елементи рідні, ділові й діяльні. Лише в таких умовах може бути утворене д і ясне національно-демократичне українське самоврядування шляхом нових загальних виборів, організованих з повними гарантіями виявлення волі сталого місцевого населення, а не тих випадкових чужерідних мас, що провадилили в багатьох м сциностях України муніципальні вибори в 1917—1918 р.р.. Величезна в цім напрямку ставала перед Міністерством Внутрішніх Справ праця по ліквідації старого і утворенню нового, і Міністерство ледве до неї приступило, бо самий апарат, що відав цією справою, майже цілком роспорощився в процесі евакуацій. Я не буду спинятися тут на тій діяльності Міністерства, яка не може бути оголошена, та на більш дрібній праці, як підготовка цілої низки законопроектів, інструкцій, біжуча праця численних комісій Міністерства, організація адміністративних курсів для урядовців. Мін стерства, упорядкування життя урядових колоній і т. д. і т. д., — я висловлю на-прикінці лише своє щире побажання, щоб і наперед, при новому Міністрі, ви, с ким я на протязі десяти м сцив ділив радість і сум спільної роботи, з такою ж ретельністю та відданістю справі несли покладені на вас обовязки. Щвидко ми повинні повернути на Батьківщину, і ваша праця тепер особливо буде потрібна рідній напівзруйнованій ворогом країні, всм нам однаково любий. Міністр Внутрішніх Справ О. САЛІКОВСЬКИЙ. Ваннелля Директорії ОДЕРЖАНО/ Молот 24 днів 192 р. В.Ч. До Високоповажаного Пана ФЕЛОРЦІВА, Редактора "Українського Вістника". Львів. Галичина. Високоповажаний Пане Редакторе, В ч. 12 Вашого поважаного часопису в артику- лі під заголовком "ЛЕКЦІЯ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ПЕТЛЮРІ" згадується також і моє ім'я. В цілях вияснення справедливості мушу заявити слідуюче: 1/ Наказом Директорії УНР від 5 Вересня 1919 р. за № 0184/Д я був призначений членом Україн- ської Делегації в Парижy. Разом з цим Голова Директорії, в порозумін- ню з п. Міністром Закордонних Справ, дав мені ряд доручень до Італії, Франції, Швейцарії і Англії, при чому мені було зазначено що ці до- рученння я мушу виконувати в повному порозумінню і згоді з Головами наших Дипломатичних Уста - нов в згаданих вище державах. 2/ Згадка про те що я брав на себе якусь політичну агентуру являється чистою сплуткою, бо ніколи і ніде я нічого не писав і не ро- бив проти незалежності України. - 2 - Ще більше я ніколи не був членом членом соц.дем. партії, бо під час Ц.Р. був членом партії соці.-рев., а потім після розкolu перейшов до партії соц. само- стійників. 3/ Під час свого побуту в Італії жадних контрак- тів "на продаж українського вугли і заліза" не робив, бо не мав на це ніяких уповноважень. Все це може ствердити б. Радник Італійської Місії п. В. Мазуренко. 4/ Провокаційна діяльність Моркотуна проти Украї- ни досять всім відома, що можна було її підводити під зведення персональних рахунків. 5/ До згаданої заяви членів Делегації я приклав мій свій особистий потяг і продовжував свою працю разом з Гр. Тишкевичем, після того як мені було знову за - значено Головою Директорії що я мушу провадити свою працю разом і в порозумінню з ним. Все це п. Шелухіну також добре відомо як і мені. Надіюсь лише що п. бувший прокурор сам колись почує: "встаньте,- суд йде". Нарешті побажаю йому вживати для своєї боротьби більш чистих засобів. З правдивою поданою до Вас Правильні думки. Мир дому сему. Бог, Трійця Свята, бтець, Син і Дух Святий все олнаково рідна, "нині і в майбутньому Божа мудрість, справедливість і любов без- смертельна. Творець Зміст книжечки релігійного характеру. Цітати з Письма Святого. Книжечка складена на взірець молитовників, що вживаються в англі- канській церкві. Автор звертається до читачів з словами: "Приятелі, Товариші всіх народів, що співчуваєте людскості". У вступі автор пояснює, хто він сам такий. Сирота, виріс в релі- гійному вихованні. Ісус був йому батьком і матеррю. Він змалку ке- рувався наукою Письма Святого. З ним розмовляв якийсь позаземний голос. Він дістав раз приказ пійти в одне місце і там дізнався про дальну волю Бога. Він пійшов на призначене йому місце, і там чистим спокійним голосом /позаземним/ продиктовано йому те, що він в цій книжечці подає до загального відома. Заклик до читачів кінчається заявкою, що з приводу малих коштів він мір розіслати цю книжечку тільки де-яким одиницям, представни- кам кожного народу. Власник книжечки може передрукувати її - навіть в цілком вільному перекладі - і поширити книжечку серед своїх спіз- громадян. ЕДВАРД КЛЕРК Заклик автора виглядає трохи фантастично, але треба взяти на увагу високу релігійність в англіканській церкві і дуже поширений тип ба- гатих людей, що на власні кошти видають різні книжечки на релігійні теми. Можливо, що в цім випадку порівняння буде занадто сміле, але можна нагадати хоч би відоме на весь світ "Англійське Біблійне Товариство", яке на кошти приватних одиниць видало Письмо Святе на 140 мовах і якого видання релігійного характеру сягають нині мільонів томів. Едвард Клерк, судячи по виданню книжечки, мабуть людина дуже, багата. Він очевидно належить до того типу людей-приятелів людськості, що під час війни витворився в Америці. Це, по більшості, багаті люди, що не могли вибитись вище загалу американського громадянства і стараються прославитися на полі філантропії то-що. Чи не можна б було перевірити, через нашу Місію в Америці, хто саме такий Едвард Клерк і як що вищенаведені спостереження правдиві, то можна б було ближче заінтересувати п.Клерка нашими справами і використати його для наших філантропійних цілей. До Високоповажаного Пана Керуючого Справами Директорії У.Н.Р.- В відповідь на листа Вашого Ч.ІОП з датою 10 Серпня ц.р. має за честь повідомити Вас, Високоповажаний Пане Керовничий, що всі питання, які зачеплено в меморандумі Референтури Міні- стерства Шляхів ч.4-5)УІІІ-мають істотне значення для нашого транспорту.-Всі ці питання і докладні пояснення до них є зазначені в моїй записці про відбудову транспорту і про майбутні залізничні тарифи, яку я через Міністра Шляхів по- дав до Ради Міністрів разом з законопроектом в Червні мі- сяці ц.р. а також мав за честь особисто передкласти Високо- поважаному Панові Головному Отаманові вчас моє перебування в м.Тарнові.-Про всі ці справи мню також була зроблена до- повідь 18 березня ц.р. в пленумі фінансово-економічної Комі- сії Ради Республіки.- Копія цієї доповіді до цього додано. Що торкається здання автору меморандуму Референтури ч.4 в справі продажу чи концесіонування наших залізниць приват- ним капіталістам, то мої по цій справі погляди докладно викладено в зазначеній вище доповіді, яку я зробив 18 березня ц.р. в засіданні фінансово-економічної Комісії Ради Республі- ки. Вказівки автора меморандуму Референтури ч.4 на необхід- ність вживати негайних конкретних заходів, що до підготовки справи відбудови транспорту є цілком зрозумілі, але на жаль неспріятлива для нас політична ситуація, повна і довгочасна відірваність нашого урядового центру від території Укра- їни-позбавляють нас можливості авторитетно виступати в сей час, заінтересувати та прихилити чужоземних промисловців і фінансістів до прийняття наших конкретних пропозицій, під- писання з нами договорів та завчасного розпочаття підго- товки рукомого складу, матеріялів, ріжних технічних урядень і приладь.-Можна лише, покищо, вести розмови інформаційного змісту з деякими людьми, а також бажано було б розпочати дипломатичним шляхом розмови в Польщі і Румунії відносно ремонту і повороту нам широкоторового рухомого складу в той час, коли до цього виявиться можливість.-З цього при- воду належало б дати відповідні доручення і уповноваження нашим дипломатичним представникам в Букарешті і в Варшаві. ТОВАРИШ МІНІСТРА ШЛЯХІВ ч.264. " 25 " Серпня 1921 р. м. Варшава.- ДОПОВІДЬ П.ДЕПУТАТА ЛУКАШЕВИЧА В ПЛЕНУМІ ФІН.-ЕКОНОМІЧНОЇ КОМІСІЇ РАДИ РЕСПУБЛІКИ 18 БЕРЕЗНЯ 1921 року.- Деп. ЛУКАШЕВИЧ – доповідає про справу відбудови пляхів ко- мунікації на Україні. Справу цю треба поділити на дві части- ни, а саме: — по перше —це ті заходи, які ми мусимо вжити не- гайно, аби з найближчих джерел і в найскоршому часі забезпе- чити собі хоч вневеликих розмірах військовий, товарний та особовий рух на залізницях одночасно з переходом нашої вла- ди і нашого війська на своя територію. Для сього потрібно без жадного зволікання часу, підготувати первісними дипльо- матичними переговорами,-певний грунт в Польщі і в Румунії, що до передачі в наше розпорядження, при напову повороті на власну територію-частини того рухомого складу, який в свій час було вивезено з теренів України до Польщі, а також і того який залишився в Бесарабщині, після окупації її Румун- ськими військами. Цей рухомий склад є мірокоторовий і тому він стоїть на території цих держав майже без жадного ужитку, позаяк колія в цих державах є вузькосторова. Можна до певної міри сподіватися, що Румунія і Польща, на тих чи інших умо- вах, погодилися б дати нам частину цих паровиків та вагонів для користування, нечекаючи переведення повних загальних розрахунків між державами повставшими на теренах бувшої Російської Імперії. Одночасно, таким же шляхом треба підго- товити справу постачання нам з Польщі-палива, шмари, гасу, колійового, та возового інструменту, технічних матеріалів, де- яких машин, апаратів і запасових частин, для можливості нала- годження і провадження руху на залізницях в першому часі по переході на своя територію.-Також кроки треба зробити і в Румунії, коли там для сього будуть матися сприймчі обставини. – Розуміється все це буде вимагати з нашого боку якихсь певних компенсацій і гарантій, істота яких може бути з'ясована і виявлена тілько в процесі дипломатичних пере- говорів.Було б дуже добре,колиб наші в цій справі домаган- ня в Польщі і в Румунії підперли ті могутні політичні,чи економичні чинники, які мають вплив на ці держави.- Заходи в цій справі мусять бути розпочаті-коли це можливо-негайно, бо пересування рухомого складу з Польщі і Румунії на Укра- їну вимагає досить серйозної технічної підготовки,взалеж- ності від того,що всі залізничні мости на Бесарабщину че- рез Дністер-зруйновані і що рухомий склад в Польщі знахо- диться досить далеко від нашого кордону і доставку його треба провадити по вузькоторових польських залізницях,чим технічно утруднюється ця операція.-Без негайної допомоги нам взаозначенному вище напрямку-положення наше відносно тран- спорту буде дуже скрутне,бо ледве чи ми знайдемо на своїх теренах яку небудь значну кількість рухомого складу,або потрібних технічних матеріялів для залізничної експлоатациї. Напевно майже все буде вивезене, а що й залишиться,то нездіб- не для вжитку.- Потім/заходи по друге-вже йдуть більшого й ширшого калі- бру і торкаються вони цілковитої відбудови транспорту як за- лізничного також водяного та шосового на всій Україні,на протязі може трьох-чотирьох років.Відбудови,яка буде прова- дитися разом з експлоатациєю. Врозуміння цієї відбудови залучаться: перешивка залізничної колії;зміна рельс,зміц- нень,злежнів,вилок; капітальна направа мостів і иних штуч- них споруджень;направа водопостачань;гаслівки;централізації вилок та семафорів; будинків;вантахових склепів;терезів; електричного освітлення;телеграфних і телефонних сполучень; реорганізація і приведення впорядок залізничних майстернь; капітальна направа ушкоджених,та придбання нових паровиків і вагонів особових та товарових; направа пристанків; і річної обстановки; приведення водяних шляхів до стану здібного для комерційного суденоплавства; направа штучних споруджень на - 2 - водяних шляхах, направа ушкодженого та придбання і спорудження нового водяного рухомого складу; організація приведення в порядок пароплавних майстерень; направа ушкоджених та придбання нових землесосних та землечерпальних машин і знаряддя; приведення впорядок морських портів і портових споруджень; направа шосових шляхів, мостів і інших споруджень і т.д. і т.д.-Справитися з цими роботами власними силами і засобами ми незможемо. Поперше-ми немаємо для цього грошей; по друге -немаємо технічних сил і технічних матеріалів та приладдя.- В цій важливій і складній справі ми мусимо звернутися за допомогою до культурних держав Європи і Америки, почавши в цих державах відповідні первісні переговори та взаємні інформації, але з певними з нашого боку і цілком конкретними пропозиціями, що до наших потреб, умов, компенсацій і гарантій. Відомості про наші потреби що до придбання нового рухомого складу та технічних матеріалів, машин, станків, струментів, запасових частин і т.и. мусять бути підготовлені Міністерством Шляхів. Рядом з відбудовою історичних шляхів комунікації стоїть на черзі справа добудови незакінчених залізничних магістралей Мерефа-Херсон і Гришино-Рівне, будова котрих була розпочата до великої війни, але й досі ще значній частині незакінчена. Далі перед нами буде стояти справа добудови досить великої кількості під'їздових шляхів, як колійових, також і шосових короткого протягу, котрі мають полекшити і урегулювати підвозку промислових та сільсько-господарчих масових вантажів до залізничних та водяних магістралей і таким чином прискорити розвиток нашої промисловості, а особливо в Донецькому гірничо-заводському районі, де давно, ще з довійськових часів почувався брак під'їздових шляхів, що значно гальмувало і буде гальмувати розвиток гірничо-заводських і між іншим вугільних промислових підприємств, а також викликати нерівний, непляно-мірний, хвильовий рух на залізницях, в залежності від впливу погоди і стану грунтових шляхів, по яких підвозяться масові вантажі до залізничних магістралей, експлоатація котрих завдяки цьому значно утруднюється і удорожниться.- Потім стоїть на черзі будова буркованих шляхів взагалі, як першорядних по своєму економічному, або стратегічному значінню, також і другорядних. Ще далі можна згадати про урегулювання Дніпровських порогів для суденоплавства; про скористування водяної сили цих порогів для потреб промислових і транспортових; про будову нових залізничних магістралей; про судено-плавний шлях світового значіння між Балтійським а Чорним морями, проекти якого давно вже висовувалися, ще за часів б. Російської імперії.- Що до справи будови нових залізничних магістралей, то треба зазначити, що до більш-меньш помітного відновлення і розвинення економічної діяльності українського населення, вовсіх галузях народнього господарства,- нам вистарчить досягти міцної пропускної здатности істнуючої сітки залізниць, при тій умові що направа і відбудова їх, а особливо піднесення їх провозної здатності швидко посунеться вперед шляхом реального здійснення наших відбудовочних шляхів а також при умові, що справа приведення впорядок наших водяних шляхів-стане на першу чергу разом з відбудовою залізниць.- Вище було вже зазначено, що величезна і важлива справа відбудови і налагодження транспорту на протязі перших декількох років по опануванні нашою владою своїх теренів, може бути виконана тільки лише при допомозі закордонного капіталу, закордонних технічних сил і матеріялів.- Така допомога чужоземців буде нам потрібна аж до часу відновлення нашого економічного життя, нашої власної промисловості.- Отже ж треба мати на увазі, що чужоземці при розмовах з нами мають поставити свої умови і вимоги, що до компенсацій і гарантій з нашого боку.- У мене власне є думка зробити спеціальну залізничну закордонну позичку, в якій квоті, яка по обчисленню буде потрібна на відбудову залізничного транспорту, і разом з тим запропонувати чужоземцям взяти на себе на певних умовах головніші роботи і матеріяльне постачання в справі відбудови залізниць, а також взяти на себе, звичайно зучастью Уряду У.Н.Р., реорганізацію і експлоатацію на посесійних чи концесійних принципах-головних залізниць майстерень ( Одеса, Київ, Бобринська, Полтава, Харьків, Катеринослав, Нижнє Дніпровськ, Александрівськ і т-д:) які мусять бути поступово перетворені в державні напрямочні заводи. Амортизацію і відсоткування закордонної позички, по моїй думці, можна коли не цілком, то в значній частині - на протязі певного терміну забезпечити і покрити експлоатаційними прибутками від залізничних перевозів, встановивши для цього відповідну тарифову ставку. - По моїм первісним підрахункам, зробленими фаховими силами в Варшаві - на підставі певних даних і матеріалів, цього можна бу- де досягти не перекрочуючи розміром тарифової ставки тої межі, за якою ставка ця могла би вахатися як чинник обтяжуючий чи галь- муючий економічний розвиток країни. Докладна доповідь по цій справі, з розрахунками розробляється мнод в Варшаві, при участі технічних і комерційних фахових сил, а також зі скористуванням мащихся там відповідних даних і матеріа- лів. Робота має бути закінчена незабаром і буде доставлена мнод до Тарніва. - Гадаю, що така позичка і такийже спосіб її сплати може бути переведено і відносно відбудови водяних шляхів, для чого тре- ба організувати лише на певних, доцільних принципах експлоатацію цих шляхів і перевези по них вантажів та пасажирів. - Що торкається зазначеної вище експлоатації головних залізничних майстерень, то при забезпеченності їх державними замовленнями на якийсь довгий протяг часу - справа ця безумовно зацікавить закордонні промислові і фінансові кола. Розуміється треба бути готовими і до того, що зазначені вище на- ші пропозиції відносно форм і способів компенсацій - не зовсім за- довольнять чужоземців і вони в своїх побажаннях може підуть даліше. Може вони будуть вимагати ріжних привілеїв, що до товарообміну; може побажають концесій і т.н. Але нам з ними треба торгуватись. - Де-які концесії навіть і в транспортовій галузі народнього господарства може були б і можливі. Треба буде поміркувати та обмислити підго- товивши відповідний матеріал. Поки - х що, я б настирливо заперечував тільки проти передачі приватним товариствам капіталістів концесій, чи посесій на експло- атацію залізниць України. Заперечення своє я базую виключно на підставах національно- державних.- Залізничний транспорт є чинник цільно зв'язаний з загально-еко- номічною політикою Республіки і з військовою охороною та обороною її території і державності.- Мій сорокарічний досвід в справах залізничної експлоатації як на приватних, також і на державних залізницях-дає мені підстави зазначити, що приватне залізничне заявування-маччи безперечно свої плеси з боку егоїстично-комер- ційного інтересу підприємства в той же час має й великі минуси з боку загально-державних інтересів народнього господарства. Цей безперечний факт особливо яскраво виявився на моїх очах на бо- гатьох залізницях б.Російської Імперії за часів минулої великої війни. Таке явще є цілком зрозуміле, коли взяти на увагу головні умови концесійної системи і додати до цього звичайний нахил ви- падкових людей, яких уявляють з себе акціонери,-давати перевагу своїм власним, комерційним інтересам в важливих транспортових справах, котрі мусили б вирішатися під вглядом національно-дер- жавним, патріотичним, який часто цілком виключає, або відсовує на третій план-комерційні вигоди.- З оригіналом згідно: Секретарь Торговельно-Економичної Місії Дня 24 серпня 1921.року м.Варшава. У. Н. Р. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ. вересня 3 дня 1921 р. № 37/1 Адреса: м. ПОСТОЙ ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬК У.Н.Р. ДОПОВІДЬ. Згідно таємного наказу Військового Міністерства до військ У.Н.Р., які розташовані в різних таборах Польщі, вся кореспонденція, яка надсилається в табори переходить через відповідні контрольні дистанції табору, завдяки тому вся кореспонденція Українпресу, що являється легальною формою Міністерства Преси й Пропаганди або запізнюється, а іноді і не доходить. Таким чином Українпресостанній час сполучення своє в таборами згубив. А агітація Російська й Гетьманська в кожним днем в таборах розростається, а вести боротьбу з цими ворожими впливами серед козацтва Міністерство не має змоги. А тому прошу Вас, ПАНЕ ОТАМАНЕ, зробити належне розпорядження аби вся кореспонденція, що надсилається "Українпресом" до таборів помічена надписом "Українпрес" і навпаки в таборів до Українпресу жадному контролю не підлягала і безпосередньо направлялася до адресаторів. Тільки при цій умові можлива і конкретна праця Міністерства по боротьбі з ворожими впливами і своєчасне достачання інформацій Уряду У.Н.Р. про події в таборах. В противному разі я буду примушений просити Вас, ПАНЕ ОТАМАНЕ, знати з мене відповідальність за усіх пропаганди Міністерства і боротьби відповідними ворожими впливами в таборах. Керуючий Міністерством Преси й Пропаганди КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. до пана голови директорії. Доповідь. Свідомим не тілько своїх службових, але і громадсь- ких обов'язків, що лежать на кожному, хто працює для нашої де- ржавності, боляче сучасним становищем нашого державного цент- ру і бажає збереження його до кращих часів на Україні, беру на себе сміливість звернути увагу Вашу на загальне, а особ- ливо фінансове наше становище, яке, коли зараз зазделегідь не запобігти йому, в недалекому майбутньому може в самий катастро- фальний спосіб закінчитися для всієї нашої державної справи. Уряд п. Пилипчука перейшов на своє тяжку спадщину від по- передніх Урядів і, натурально, при всьому своєму озмаленню одо- ровити увесь державний центр, не зможе вплити з тяжкого ста- новища. Незначні ресурси, що залишилися від попереднього Уряду, разом з незвичайними квотами одержаними з Баршави, пішли на скорочення урядового апарату і на задоволення нагальних і необхідних потреб державного життя. Хочя урядовий апарат зменшений до 600 чоловік, однаково він потрібує для себе не- малого і регулярного утримання, крім того необхідні кошти для задоволення самих необхідних видатків, як-то утримання поме- шкань, на інформаційні видатки, на шкали, на військо й ін. Наскільки мені відомо, в Державній Охорониці і в держав- ному Важкові залишаються на нинішній день дуже обмежені ко- шти, якщо при теперішній системі витрат, зватить лише на са- ми короткий час і перед державним центром повстає страшне питання, як бути далі, яким шляхом провадити далі видатки і на які чини. Що з того що ми провадимо підготовчу працю, коли не сумує засобів підтримати саме цінне - це тих людей, які склада- ють собою цей державний центр, без яких ніна всій підготовці е нуль, бо коли ми загубимо цих людей, то кікому буде дорівнювати на Україні вся ця державну роботу. Яка ціна здрукування скажемо законам, коли їм може не доведеться зосалити України. Уряд повинен поставити собі запитання, які в нього маються зараз ресурси, які потреби він може задовольнити, мали на увазі самі тяжкі наші майбутні перспективи - себ-то можливість нашого тут зімування на еміграції, коли прийдеться утримувати наш апарат в більш регулярний спосіб, ніж це було досі, бо виростаюча дорожнеча та на- сувачий холод, при неодержанню платні урядовцями, знесилить до кінця наш урядовий центр і позбавить його якої-будь навіть в майбутньому працевздачності. Треба до того додати, що наш урядовий центр під взглядом матеріальним може зупинитися легко в далеку гірших обставинах, ніж наше військо, яке все таки має ходи і за дротами, деяке по- шкання і харч, чого не можна сказати про нашого урядовця чи то в Тарнові чи в Ченстохові, де він без грошей зупиниться на вулиці. Звичайно, наш державний центр рахує на позичку, на допомогу від Польського Уряду, але, як показав досвіт недавнього минулого, не завжди спрацювалися наші з цим відношенням надії, і треба рахуватися з самим гіршим, коли ми і позики не одержимо, ні допомоги. Предбачаючи це, вже зараз треба озмежити до самого мінімального всі видатки так звані операційні на ті чи інші державні потреби, а особливо коли вони мають на увазі потреби державні лише там на Україні, чи по поверненню на Україну. Нехтувати цим це значить залазувати собі сьдомо петлю на шию, ще значить свідомо йти до руйнування нашого центру. Мені здається, що цій справі Уряд негайно повинен присвятити кілька своїх засідань, на котрих підрахувавши свої ресурси озмежити чи закрити цілий ряд кредитів і відклавши їх реалізацію до того часу, поки ми не будемо мати в своєму розпорядженню коштів, одержаних в той чи інший спосіб чи позичками, чи допомогами. І хотів би лише подати загальну думку і висловити свої міркування в цій справі. Мені здається державно необхідним взяти слідуючих заходів в цій справі для зменшення всіх видатків: І/Необхідно припинити всі видачі по асигнування на такі видав- ткі, як на здаванняцьства, релігійні потреби, допомоги, інформації і ин. 2/необхідно зменшити урядовий апарат до 300-350 чол., маючи на увазі, що відатки на нього повинні збільшитися, завдяки тому, що прийдеться пі підвищити платню нижчим урядовцям, бо за 4-5.000 мар. промити зараз не- можливо. 3/необхідно негайно перевести все Військове Міністерство і Генеральний Штаб до таборів інтернованого війська, део він міг би продуктивно працювати, ніж зараз, і коштував би далеко менше. //персональний склад Військового Міністерства складає більш 1/4 частини всього урядового апарату і перебування його не при армії є цілком ненормальне явище/. 3/необхідно негайно зменшити кількість кінна, займаємих урядом в от. "Бристоль", коли неможливо його цілком залишити, перевівши державні ус- танови на приватні помешкання в місті. Займання Урядом зараз 25 кім- нат, замість 13 /Рада геслудолики займає 15/, які займає уряд до 3 лют го являється цілком недоцільним і недекономним. Займання "Бристоля" да- лося економію на виплату за помешкання не менш як 50%. 4/необхідно дуже обережно видавати кошти на повстанчеську акцію, пе- ревіряючи всі відатки через Державний контроль. 5/необхідно скасувати військову і торговельну М ісії в Варшаві, замі- нивши їх на військову і торговельну агентуру при нашій дипломатичні Місії, що дасть економію до 1 мільона п. мар. місячно. 6/необхідно скасувати і зменшити штат наших Місій закордоном, що по- савало Уряду від того великого і тяжкого тягару, який от вже довгий час його обтяжує. Напр. необхідно скасувати Місії в Чехо-Словацькій, о Белгії, Швейцарії, Туреччині і Болгарії. Необхідно скоротити Місію в Румунії, скасувавши там військову Місію, яка за два роки праці нічого не дала для нашої армії/. Зупиняючись на можливості переобувати тут і зімом, Уряд пови- нен подсати про те, аби заопікуватися нашими урядовцями, зосновавши для них скажемо кооперативи, столовку і ин., які дозволить урядовцю, який цілком голий і босий, продаєш літом останнє майно, набуте дещо на зі- му, аби якосв переодувати. Мені думається, що для детального обговорення нашого фінан сового становища необхідно скликати Вам, пане Отамане, у себе нараду з з людей близько стоячих до фінансових справ і з присутностя п.премь- ер-міністра конкретно її розрішити для неукліного перезведення в хит- тн. Цього ймагає дальнівдна політика, холодний розрахунок всіх мо- мливостей для нашого державного центра в майбутньому і ожання за- здалегідь оберегти сеое від тих несподіванок, які могло поставити істнування цього центру під загрозу. В. Мирнова С П Р А В О З Д А Н Н Я про ПРИБУТКИ та ВИДАТКИ по газеті "УКРАЇНСЬКА ТРІЄУНА" з початку організації видання газети з Квітня 1921 р. на 22-е Жовтня 1921 року. ВИДАТКИ: I. Відносяться до реалізації польських мереж на зазначеному за- мовленні оператора від реалізації розсільних 5 1/2 км напривів на польській мережі. x/Залишена сума 1.650.000 м.п./ не на реалізовання на закордон- ну валюту з оплати на високий курс акціонерної валюти. 2. Передані п/д-ру ДУКАСЕВИЧУ операми від річних осіб і перерахування повинних від Контролу газети "Українського Руху". 3. Списуються, в якості СТРАТА на курсі закордонної валюти, оператора від п/д-ру ДУКАСЕВИЧА, яку сьогодні зазначено: Сума повинні при купівлі п/д-ру Дука- севичу закордонної валюти: а/по курсу дня на 31 Серпня 1921 р. - 1.903.525 б/по курсу дня на 12 Жовтня 1921 р. - 3.450.600 домінкова страва. ВИДАТКИ ПО ДРУГІЙ РАЗЗІ "УКРАЇНСЬКО-ТРИБУ" 4. Виплачено друкарні "Літеральна": а/заголо в забезпечення другої редакції - 406.000 м.п. б/за групи разети по 15 Жовтня-21р. - 5.541.417 5. ВИПЛАЧЕНО за папір для друку розети... 336.534 6. ВИПЛАЧЕНО утримання персональному складу Редакції та Контролу газети... 1.721.527 7. ВИПЛАЧЕНО посторонні платні за статті і фігури співробітникам... 241.786 8. ВИПЛАЧЕНО за пересилку та експедицію розети... 245.174 9. ВИПЛАЧЕНО закупівля майно /меблі, паперу/ чи машинку і німецький... 134.051 10. ВИДАНО маніфеста в рахунок погречення плат- тя на покорів з сирецьких разет... 141.385 11. ВТРАЧЕНО на командировки та оранжеве... 175.074 12. ВТРАЧЕНО на господарчі, канцеляр., наком пошкодження та дрибні витрати... 244.297 13. ВИПЛАЧЕНО преставам за доставку інформа- ції, як куплено розети і малини... 142.046 ОБРАЗОВАНИЙ ПРО ПРИКУТКИ ТА ВИДАТОК по рахунку "УКРАЇНСЬКА ТРІЄЧНА" в понятку організації актівних газети (з Києва 1921 року/ на 22-е Ковтня 1921 року) ПРИВУТОК: № 37 англ.доларів по... 170.000 40 америк. долерів по... 186.000 60 америк. долерів по... 291.000 50 америк. долерів по... 240.000 Разом: 7.288.975 м.п.. 8.237.000 7." Крім того від п.Д-ра ЛУКАСЕВИЧА одержано портажем в подвійних марках /з власних його коштів/... 1.424.302 9.651.302 8." Позичено від Української Дипломатичної Місії в Р.П./п./в Варшаві... 400.000 9." Позичено від п.Прохорова до каси К-ри... 10.000 ПРИКУТКИ ВІД ВИДАТИХ ГАЗЕТ: 10." Від переплатинників на газету "Укр. Тріє..." 209.294 11." За другову і комісову продаж газет... 261.829 12." ДОПОМІГА НА ФОНД "Укр.Трієс" від Д-ра Вільного, Пер.Федорова і чинних... 35.624 13." Одержано за ОГОЛОШЕННЯ, надруковані в газеті "Укр. Трієчна"... 70.725 ПЕРЕХІДНІ СУМКИ: 14-16." Надіслано допомоги для Україн.Студентства в Варшаві... 7.200 15." Надіслано з Гданська /з Бельгії/від п. Яковлева для Українських Благодійних Інститутів і т.п.... 90.744 РАЗОМ ПРИКУТКІВ... -- 17.069.219 БАЛАНС на 22-е Ковтня-21р.. -- 17.069.219 Завідувач Контори газети "УКРАЇНСЬКА ТРІЄЧНА" "21" Ковтня 1921 року. м.ВАРШАВА. ВИДАТОК: № 4." Першу Україн.Дипломатичну Місію в Р. п. в Варшаві в порятунку повинних... 100.000 200.000 РАЗОМ ПЕРЕХІДНИХ СУМКИ: -- 597.473 -- 97.944 ПЕРЕХІДНІ СУМКИ: 16." ВИДАЧЕННО Україн.Студентській Громаді в Варшаві на рахунок надісланої допомоги 5.700 15." "ВИДАЧЕНО із надісланих в Дяньське : а/Ролоний Україн. Громади, Україн.Червоного Хреста на гарячі пальці /через п. д-ра У.Левицького і т.д./... 30.000 б/Варшавську гімназію відділу Укра.Червоного Хреста на гарячі пальці /через п. д-ра У.Левицького і т.д./... 30.000 в/Генералу Ол.Вдовиченко! для туберкульозних... 15.000 г/В табор "СТРІЛЬЦОВО" для Інтернаціоналістів... 15.074 д/Витрачено на пересилки під променя... 670 РАЗОМ ВИДАТКУ: -- 17.069.710 БАЛАНС на 22-е Ковтня 1921 р.. -- 17.069.219 ПРИ ТОГО ХВОБІДНО ВИДАТИ: а/другорічні "Дітерецька" за двік газети до 22 ковтня... 322.000 б/за напри для разом... 238.000 в/постеронний платеж співробітникам газети... 400.000 г/надіслані студентам (1,650 м.п.) /з рік видатки... 50.000 Рахунокер А.Кічка /Випис з Бухгалтерськ.книг Контори газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА"/. РАХУНОК ч. I- видавця газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" п.Доктора ЛУКАСЕВИЧА з початку організації видання газети на 22-е ЖОВТНЯ 1921 року. "21" Жовтня 1921 р. м.ВАРШАВА. РАХУНОК ч. I- Видавці газети "Українська Трибуна" п.Доктора ДУКАСЕВИЧА а початку організації видання газети на 22-е КОВТНІ 1921 року. | | Д Е Б І Т / одержав/: | | | | | К Р Е Д И Т / видал/: |---|---|---|---|---|---|---| | | Сума | Основа | Форма оплати | Стаття, підстава для оплати. | № звіту | Сума | | 11/7. | I. Від реалізації чека на 750.000 корон австрійських на польські марки по І,29 марок польсько-ав курону... | | | | | 957.500 | | | II. Від реалізації чека на 1.000.000 корон австрійських на польські марки... | I.I50.000 | | | | I.I50.000 | | 8/7ІІІ. | III. Від реалізації російських 5 І/2 % паперів в сумі 3.000.000 руб. на Нор- ські марки, яка сума взяте для реалі- зації польських марок на закордонну валюту... | I.I50.000 | | | | 435.000 | | | х/Заплачена сума/1,850.000 м.п./ не за реалізація ко закордон- ну валюту в суміду на високий курс закордонної валюти... | | | 6/х. | IV. Від реалізації російських 5 І/2 % папе- рів не суму 300.000 руб. операно... | 435.000 | | | | | | 6/7ІІІ, I. | V. Одержано за Тарнова ротікок в поль- ських марках: | | | 15/Х. | а/чрез п.Зайцева /400.000 + 438.000/= | 868.000 | | | | | | | б/чрез п.Черко... | 300.000 | | | | | | 9/х. | VI. Передані від різних осіб в погашення пов'язаних звід Контролу "Української Трибуна"... | -- | | | | 45.000 | | | 5.570.500 | | | РАЗОМ одержано... ... . . . . . . . . . . . . . . . 5.615.500 | | | САЛЬДО КРЕДИТУ на 22/Х. -- | 7.756.302 | | | БАЛАНС на 22-е Ковтні 1921р. -- IЗ.381.602 | | | ЗАВІДУЧИЙ КОНТОРС ГАЗЕТИ УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА | Бухгалтер А.Місюк | | Передано до яких Контролів, разом "Українська Трибуна": | | | |---|---|---| | I. Одержано після реалізації чека на 1.000.000 корон австрійських на польські марки... | | 957.500 | | 2. Одержано від реалізації чека на 1.000.000 корон австрійських на польські марки... | I.I50.000 | | | 3. Одержано від реалізації 5/Х-21 російських 5-ти % паперів на суму 300.000 руб. на прайскі марк... | | | | 4. Одержано з Тарнова ротікок в польських марках: | | | | а/ чрез п.Зайцева /400.000 + 438.000=/ | 868.000 | | | б/ чрез п.М.Черко... | 300.000 | | | | | 3.720.500 | | 5. Передано до каси Контролі, одержані після реалізації на польські марки власної закордонної валюти, яка виконується: | | | | а/4.000 нім.марк.по 12,5 мк.пля... | 50.000 м.п./2 к- | 158.000 | | б/ 2.000 нім.марк.по 12,8 мк.п.... | 25.600 " " /4 к- | 84.000 | | в/ 100 англ.фун.втр.по 4000 м.п... | 400.000 " " /3 фен- | I.900.000 | | г/ 50 німейр./франк. 210 " " | 225.000 " " /6 к- | 950.000 | | д/ 1.000 німейр./франк. 210 " " | 210.000 " " /8 к- | 860.000 | | е/ 40 англ.фун.втр.д. 5950 " " | 234.000 " " /7 фен- | 750.000 | | ж/ I.000 німейр./франк. 270 " " | 270.000 " " /9 к- | 800.000 | | з/ 150 доларів америк* ІІ25 " " | 273.750 " " /5 фен- | 750.000 | | I/ 1.000 німейр./франк. 307 " " | 307.000 " " /8 к- | 860.000 | | К/ 25 англ.фун.втр.д. 6325 " " | 170.625 " " /9 фен- | 475.000 | | л/ 40 америк.доларів* 4350 " " | 186.000 " " /I к- | 200.000 | | м/ 50 " " " 4850 " " | 231.000 " " /7 фен- | 300.000 | | н/ 50 " " " 4860 " " | 240.000 " " /9 ста- | 256.000 | | | | | | Газом... = 2.882.975 м.п.. | | | | | | 8.237.000 | | 6. Передано до каси Контролі /крім вищезазначено- го/ розівок на польських марках, а власних коштів... | I.424.302 | 9.651.302 | | | РАЗОМ видано... ... . . . . . . . . . . . . -- | IЗ.381.602 | | | По сучасно- му котівку на 12/Х-21р.. | | IЗ.381.602 | | | | | | БАЛАНС на 22-е Ковтні 1921р. -- IЗ.381.602 | | | Верхня частина сторінки містить додаткову інформацію, яка не є основним текстом рахунку. (Примітка: Текст виконаний з урахуванням можливих помилок при скануванні та OCR-розпізнаванні. Наприклад, "Ковтні" замість "Квітня", "мк." замість "млн.", тощо.) Р А Х У Н О К належних "Українській Трибуні" грошей за разети передплачені Установами У. К. Р. | | | | З трьох від. | Від І-го червня до І листопаду | За 5 місяців | Всього за шість місяців | Всего в марках польських | |---|---|---|---|---|---|---|---| | | | | за І примір. | За всі примір. | за І примір. | за всі примір. | | | | I. Міністерство Преси та пропаганди а/ в Польщі б/ за кордоном | 100 30 | 200 10 фр. | 20.000 300 фр. | 300 10 фр. | 30.000 300 фр. | I5O.OOO I.5OO фр. | I7O.OOO I.8OO фр./2 35О/ | 170.000 630.000 | | II. Міністерство Закордонних Справ а/ в Польщі б/ за кордоном | I 19 | 200 IO фр. | 20O I9O фр. | 3OO IO фр. | 3OO I9O фр. | I.5OO 95О фр. | I.7OO I.I4O фр./I 35О/ | I.7OO 399.000 | | III. Українська Диплома- Місія в Румунії | 75 | 25 лей | I.975 I.875 лей | 25 лей | I.875 лей | 9.375 л. | II.250 л./I 20/ | 225.000 | Разом ………… 800.000 Разом ………… 400.700 4. Українські Дипломат. Місці за кордоном /Будапешт, Париж, Рим, Софія, Стокгольм/. 20 10 фр. 200 фр. 10 фр. 200 фр. 1.000 фр. I.200 фр. /в 350/ 420.000 5. Вашингтон 4 I дол. 4 дол. I дол. 4 дол. 20 дол. 24 дол. /в 450/ 108.000 РАЗОМ ………… I.953.700 ЗАВІДУЮЧИЙ КОНТОРОЮ: Б. Протодьяк Завідуючий Передплатою: Г. Свєнців 22/5 1924. Чисто У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. "22" жовтня 192 р. ч 1329. Маю за честь докласти Вашій Експе- ленції доклад по Міністерству Народнього Господарства від 20 жовтня б.р. про на- раду з трестом цукроварів Правобережжя. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о. Директора Канцелярії Олександра Ланушкіна Не пускано. Затверджено. Доклад є. УНІВЕРСИТЕТ МІНІСТР народного господарства "2" жовтня 1921 р. ДОКЛАД. В жовтні 1920 року м.2., в зв'язку з монополією на цукор, був виданий закон про фінансування цукрової промисловості. Для цієї операції було затверджений і кредит в де-кілька міліардів карбованців, але при переведенні в життя справи фінансування виявилося, що Окароння не має змоги фінансу- вати навіть 12 цукроварень на території трьох повітів, а взагалі ті суми, які могла відпустити Окароння, були кап- лею в морі потрібних грошей. Стало ясним, що фінансувати цукрову промисловість на Україні є не посильна не тільки Державному Банку України, але і банкам більш усталених держав, бо відкидаючи все ин- така про постійний розлад в грошових знаках, фінансування вимагало би настільки значних сум і нових емісій, що ви- роблення цукор не міг би компенсувати спадку валюти, як наслідок подальшого випуску грошей на фінансування цукро- вої промисловості. Потрібно було шукати інших шляхів до відбудови цукро- вої промисловості й експлуатації продукції цукру, потріб- но було знати в держави опекунство і ці інші шляхи вели до власників цукроварень, в яких потрібно було викликати самодіяльність і обмеження праці на своїх заводах. Вже весною п. р. установлюється контакт з власниками цукроварень й виясняються їм нові нагляди м.н.р., що до відбудови цукрової промисловості; цей контакт не перери- вається, а 27 вересня п. р. була скликана у Львові нарада з представників Уряду м.н.р., власників і директорів цукроварень Правобережжя, присутність на нараді від Уряду прем'єр-міністра п. Липинчука, а з боку сагарозоводчків розповсюджувача державного тресту 52-х цукрових заводів Право- бережжя п. Ганцького; дала змогу поставити широко обгово- рення питань, так про майбутнє відродження цукрової про- мисловості, як і про ведення відносини власників цукроварень з Урядом У.н.Р.-. З поданих на нараді інформацій вияснилось слідуюче: Власники цукрових заводів гадають, що большевицька влада, хоч і похитнулась і переживає зараз агонію, але має ще досить силу в червону армію і не так швидко, як того хотілося б, здати владу. Цукрові заводи до цього часу майже всі скоронились; але продукція їх звелась на нівець і більше ч. чотирма заводів стоїть без роботи. Збереження заводів від руйнації пояснюється тими обставинами, що в істнуванні за- водів були заліковані поперше робітники, які істнували від заводів і мають осідок на заводських землях, подруге селяни оливих околиць, які одержували користь від заводів заробітком і дешевим цукром для худоби. За останній час, з огляду на бездіяльність заводів, робітники кидають свої оселі на заводах і походяться, а селяни втрачають надію одержати недалі користь з заводів, та ще й бояться за за- кончені ними заводські землі, котрі можуть бути в них ві- дібрані при повороті власників і зміні влади. Власники цукроварень оолься, що при такому стані, в переходовий час зміни влади на згтейні й можливий анархії, заводи бу- дуть зруйновані, а обслуговування їх розібрано селянами. Це перший факт, який надзвичайно обходить і хвилює власників цукроварень. Далі, по тим підрекункам, які переведені влас- никами цукроварень вияснилось, що для відбудови цукрової промисловості тільки правобережжя потрібно розпорядити кош- тами в сумі 20 мільйонів фунтів штерлінгів, а такої суми власники заводів не мають и її потрібно добути. Це другий факт який повстав перед цукровзаводчиками. З огляду на ці факти власники цукрових заводів правооб- реджя ще в квітні Н.Р. зорганізувавшись в трест почали ве- сти перетрактації з представниками англійського капіталу на предмет одержання потрібних капіталів для відбудови цукро- вої промисловості України. Англійські капіталісти мали вступити в розмови з більшевиками з метою одержання на цукрову промисловість; а третє власників цукроварень і деякого вступити в колодіння заводами і дати весь технічний апарат і управління. Концесія передбачалась на 20 років і між іншим предбачала такі умови: „для охорони заводів, і транспорту на заводи палива, прилодів і спрівців з закордону, більшевики допускають інтернаціональну військову силу, цілком аполитичну, котра буде гарантувати нормальну експлоатацію заводів. Буряки продукуються на Україні селянами на їх власній землі і справа про заводські землі як і взагалі аграрна справа не має порушуватись. Аби зацікавити селянство в продукції буряка передбачається широко поставляти спряву доставки мануфактури, різного сільсько-господарчого знаряддя і навіть до- буть права ввозу з закордону цукру, для обміну на буряк і працю робітників і селян. І і засоби заставляти селян цинити заводи і в часи анархії скоронять їх від руйнації. Саму справу переведення відбудови передбачається переводить поступово, спершу буде почата експлоатація прикордонних цукроварень, а по мірі того, як в нас буде проникати думка кол- ристі відбудови цукроварень, плащаді буде поширюватись. Власники цукрових заводів гадають, що ці цитаделі капіталу ще більше захитають владу більшевиків.- Концесійний договір складений еластично, тому після повалення більшевиків і переході влади до демократичного уряду У.Н.Р., а тілько він на переконання сахарозаводчиків і буде господарем на Україні, всі можливі вимоги Уряду У.Н.Р. без тертя будуть прийняти концесіонерами. Договір передбачає і можливість монополії, і високого акцизу, він зовсім обходить земельну справу і в цьому відношенні нічим уряд не буде зв'язувать. Власники заводів уявляють, що при більшевиках вони не будуть одержувати користі, а противно будуть доплачувать і тільки при приході Української влади уявляють можливість нормальної експлоатації заводів. При чому тоді справа відбудови піде швидким темпом, бо предрочені всі можливі перешкоди. Наразі ораку реманенту, будуть використані трактори, які англійсь- кий капітал дасть в потрібній кількості і на це є згода, при підсутоності засобів для підвозу на заводи буряку будуть вжиті тягарові самоходи, а їх мєсться в задовольняючій кілько- сті на заході після війни. Паливом заводи будуть забезпечені з закордону, оборудування, всі необхідні апарати й технічний персонал теж у велика час може бути доставлений з закордону. Початі переговори з англійським капіталом не дали позитив- них наслідків. Поперше вільних капіталів там не знайшлося для концесій на Україну, бо всі англійські капітали ідуть в колонії і п р е д п р и є м с т в а свого краю, подруге капіталісти неохітно ідуть на схід і потребує англійський капітал мав тен- денцію ігнорувати власників заводів. Теки ж самі наслідки були і в Франції. Справа набрала реальності при переговорах з пред- ставниками чеського й німецького капіталу, який охотно вкла- дає капітал на Україну і має права власників заводів України що дуже важко при зміні влади. З чеськими капіталістами спра- ва залагоджена й вони дають вже 4-1/2 міл. ф. шт., а німець- кими капіталістами переговори ведуться і мають всі шанси на успіх. на запитання представників Уряду, як не думають власники цукроварень координувати взаємовідносини з У.Н.Р. була одер- жана відповідь, що власники цукроварень шукали й шукають по- розуміння й повного контакту з У.Н.Р. Й сьогоднішня нарада є перший етап для цього і не останній. Власники цукроварень високо оцінюють Українську інтелігенцію й Український народ В його героїчній боротьбі за самостійність України й повелення окупантів большевиків, вони знають про всі ті жертви, які при- несені для Української ідеї і почувають також гостро, що вла- сники цукроварень не принесли це своїх жертв і мусить це як найскорше зробити; тільки відсутність у них засобів мішала цьому, ниніж, коли справа набирає реального значення й вони будуть мати капітали, вони дадуть і свою оціру не загальну справу відродження України й повелення большевицької влади. В десятках, які переводились після заслухання інформації всіми промовими була підкреслена: 1/ позитивність факту консолідації власників цукроварень, їх організація в трест і обмеження відновити право відбудови цукрової промисловості на Україні. 2/ було констатовано факт, що жодним реальним способом для відбудови цукрової промисловості є здобуття капіталу за кордоном, бо ні у власників заводів, ні на Україні його не знайти. 3/ підкреслено було також, що земельне питання не повинно бути порушено власниками заводів, а цілком передати на вирішення Уряду У.Н.Р. 4/ Нарешті підкреслена була необхідність живого й міцного контакту з У.Н.Р. і допомога йому для скорішого повороту на батьківщину. Де-якими проковщами були висловлені також побоювання, про можливість перевести в життя справу при істнуванню Ольшевицької влади, і про можливість скріплення фактом концесії Ольшевицької влади. Останні відомості в газетах, що промайнули в телеграмах з Ревеля, стверджують факт переговорів капіталістів з совєтським урядом України про концесію на цукрову промисловість, в цих депешах підкреслюється велика уступчивість в цим напрямку Совєтсько-го Ц-ва, так що заяви сахарозаводчиків на нараді очевидно тепер набирають реального змісту. Таким чином нарадою у Дьові були покладені перші певні підвалини й перші засоби в справі взаємовідносин власників цукрових заводів з Урядом У.Н.Р. при майбутньому відродженні цукрової промисловості на Україні.- До Пана ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Українське жіноцтво, об'єднане в Лізі миру і сво- боди, одержавши Вашого теплого листа, висловлює Вам в моїй особі, свою сердечну подяку. Ми щасливі, що наша праця, яка провадиться в дуже тяжких умовах, знаходить підтримку і співчуття Проводиря Українського Народу, думка якого є для нас високо цінна. За Українську Секцію Міжнародної Жіночої Ліги Миру і Свободи: Голова: М. О'Коннер-Волдина Відень, 3 жовтня 1921. Вельмішановий Олексо Олександровичу. Передані Вами через курьєра 28 цього мовт- ня листи на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ та А.В.Ніков ського одержав і передав по належності. Користуючись нагодою прошу прийняти вислови моєї щирої до Вас пошани. Д о Голови Української Ліквідаційної Комі- сії в Польщі Пана ДАНІЛЬЧУКА. Дисковозному- Мало Омірів! Причу втікмоти підтвердил подарка убою пакета. Ледве встигли закінчити до поскодтану із куртер. Найш дивим причим своє купця. Миро Літав. Пан Олдамськ. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Маттіс 23 мін 192 р. НАЧАЛЬНИК ВІЙСЬКОВО-ПОХІДНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬК У. Н. Р. 21 жовтня 192 р. ч 130 біт Звісно маю за шану повідомити Вас, що доручена мною Камцялярія розташована по вулиці "Костюшка", буд. ч.486. Едемній сир Вишня В. о. Нагальникова ведін Соїнник Дава Надіслано Нагальнікові Камцялярії "Директорії" / Нагальнікові Камцялярії Вищого Міністра. - СПРАВКА. I. Ревізія Черкаського Банку це не роспочата, збирається потрібні для ревізії матеріали. 2. Татарка таємно з посади, за згодою п.Премьера на підставі утварання від 2/IX б.р. з 7 вересня ц.р. Утри- мана обов'язок разом во всіма та травня місяця, з травня не виявлялося нічого. Татарко не розрахований в приводу умисних за ним ріжних боргів по авансам. На службу він не виїжджає з червня місяця. Щоб мати орінійні справки потрібно напи- сати про це до Державного Банку - віднос- но Татарка і до п. Міністра з іненсією до ревізії Банку. Листуватись, що до ревізії Черкаського банку, підписати в Нарві 2.5. Дозвідка В скарзі п.т. подані ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ, 27 вересня ц. р., натякаючи, обвинувачує Ди- ректора Банку Клапачевського в протизаконних вида- нах грошей та інших незаконних вчинках; фактичних даних підтвердження обвинувачень не наведено; по- кладання на п. 5 скарги того ж Татарка, поданої Ке- руючому Міністерством Фінансів, нічого не засовує, бо в згаданому пункті Татарко, не подаючи фактів, просить лише призначити ревізійну комісію, які він обіцяє подати документи і факти. З усього листування нічого об'єктивного витягну- ти не можна, бо всі факти наводяться п. Татарком, лише, як ілюстрація несправедливого відношення Ди- ректора Банку Клапачевського до його, Татарка. В. Савовій Начальник Юридичного Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ жовтня 1921 р. До Пана Голови Високої Директорії ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬК УНР. Бувшого Помішника Директора Центральної Канцелярії Держав- ного Банку України Архипа ТАТАРКО ДОКЛАД. З грудня місяця 1918 року я евакуйровавшись з Харківщини- знаходивсь весь час на еміграції та евакуації, що я за цей час пер- ежив і що зробив для Держави, видно із прив'язаного до цього "ОПИСАННЯ МОЇЙ ДІЯЛЬНОСТІ". За всі мої права на користь Рідного Краю і за мої жертви на вівтар Ватківщини, я замість подяки, відчуваю несправедли- ве до себе відношення з боку таких же як і я громадян У.Н.Р., але котрим в обставинах еміграційного нашого життя пощастило бу- ти у кориля влади, через це я і примушений звернутись безпосе- редньо до Вас, Пане Головний Отамане, на заклик котрого я чотирі роки не жалів свого життя і котрому Одному ця і в сучасний мент безмежно вірю і готовий віддати своє життя за ту Ідею національ- ного визволення, яка непохитна Вами провадиться. В липні місяці ц. р. я тяжко хе) захворівши просив Директора Банку п. Клепачевського про відпуск на І-2 місяці для лікування в чому мені безпідставно відмовлено. Зважаючи на те, що в Державно- му Банкові провадиться багато незаконних вчинків, не тільки адмі- ністративного, алей фінансово-грошового характеру, як наприклад: не- правдива й незаконна сплата різних грошових витрат, не законна і безпідставна витрата грошей на допомоги і різні командировки, (про що нераз спостерігав я Директора Банку). Не дочекавшись контрольної ревізії, я подав в липні місяці великого рапорта до п. Керуючого Мін строєв м Фате, в якому Поточилив до кількох незаконних вчинків п.Директора Державного Банку України і просив призначити Слідчу Комісію, котрій би я дав документальні данні про грошові справи в Банку зазначені в п.5 поданого рапорту, до якого було приложено і 15 додатків-про иншу діяльність адміністрації Банку, але справа з ревізією і слідством Банку затяглась і п. Кленачевський кити був поінформований про поданий рапорт (щоб підгото-тись до ревізії). Нарешті справа з ревізією в Банку зовсім за-сохла, а тим часом Директор Банку різними впливами добився звільнення мене в заштат, а сам займається службовими кляузами 30 серпня ц.р. я повернувшись із приватної лічниці в Станіславові-був в Тарнові на Комісії лікарів і того ж дня по-дав до Пана Міністра Фінансів рапорт з 2 посвідками лікарів про мою хворість (легень) і просив видати мені мої залеглості за прослужений час хоть за два місяці, як це видавалось майже всім урядовцям в Тарнові, простоявши 3 дні під дверима у п.Міністра Фінансів і не удостоївся на прийом, я мусів подати рапорт через урядовця, а сам позичивши грошей на подорож виїхав до Ченсто-хови, чекаючи наслідків поданого рапорта без жадних засобів до життя та цей хорий. З опляду на те, що до цього часу нема мені жадної відпові-ди про виплату грошей, я рахую це зневажливим відношенням до мене, котрий так багато працював на користь Української Держави, тому я і рішив звернутись до Вас, Пане ОТАМАНЕ, яко до Голови Високої Директорії УНР з укінною проєборою розглянути при-ложенні до цього мої додатки (Описання моєї діяльності) і збити роспорядження: 1) про виплату мені всіх належних мені грошей за прослужений час в польській валюті, а зататно п'яти нр в українській валюті і 2) В інтересах Державної справи; про прискорення ревізії і слідства в Державному Банку, наслідки чого покажуть, що де-які особи не відповідають тим посадам, які вони займають. Сподіваюсь, що достойно оцінюючи мої попередні заслуги, нені буде заплачено те, що я заслужив до І вересня в марках, аби не загинути мені голодною смертю на чужині, бо я певен, що моя праця на Україні буде ще потрібна, тому хочу себе зберег- ти до цього недалекого часу. Прикладаю 2 посвідки лікарів і інші документи, що до справи моєї діяльності.- Року 1921, місяця вересня 20 дня м.Ченстохова Громадянин УНР з Катеринославщини Адам Маскарт СВІДОЦТВО Цим свідчу, що п.ТАТАРКО Архип ЗІ року ділене в хорий на катар правої верхушки легень /присудження/ та на різке малекровія і потребує небільшеного та поліпшення Харчування та спеціального лікування, тому находив-би необхідним аби йому були видані його залежності за попередній час.- Лікарь П.РОЩИНСЬКИЙ. 31/VIII-21 року. Звірено: Глобурна З оригіналом згідно: Дм. Ошов, Начальник Відділу Депар. Загальн. Справ М.Ф. Копія. 458 ЧЧІ Свідоцтво лікаря Посвідчую рішити, що д Архіт Матарко, є хворий на загальне огол. Блене, недокорність і поруш вершиків легких. Позістає в ліжку у підст. самого біля 13 серпня і повинен остаби ся тут через два дні, щоб роздо- рате лігена до кінця, а потім стан здоровим сюди прибратися. Оменіальнь для 23 серпня 1921 Д.В. Левиць До Пана Керуючого Міністерством Фінансів. Копія до Ченстохівського Відділу у Централу. Помішника Директора Канцелярії Центрального Керування Державного Банку Архипа Татарко. Рапорт. З половини травня 1921 року я все просив п.Директора Державного Банку дати мені відпуск для щправки свого здоровля,яке я стратив завдяки виконання різних важливих доручень по евакуації, і не дивлячись на те, що я на службі по Банку з квітня 1920 року і не користувався відпуском ні на один день-мені в відпуску відмовлено,хоч було предсъявлено три лікарських посвідки,копії яких до цього додаються. Між іншим п.Директором Банку допускаються другими урядовцям і незаконні відпуски,як наприклад:І/урядовець Чорненко поступила до Банку в жовтні 1920 року, а вже з листопаду мала відпуск на місяць без утримання, а грудень і січень 1921 року ю ристувалась відпуском з утриманням,продовжений відпуск аж на два місяці,а потім це на один місяць і 10 доб.,таким чином до 10 травня 1921 року урядовець,який пробув на праці два тижні-користувався відпуском майже 6 І/2 місяців,при чому з утриманням майже півроку. 2/П.Зубачевському,який на праці по Банку з 9/IV 1921 р., а з 27/VІ 1921 року дано місячний відпуск. 3/П.Олександру Відисіді дозволений відпуск на один місяць з І червня,а щтім продовжено і на липень по хворості,причому без лікарської посвідки. 4/П.Завадському,який на службі з грудня 1920 року, а вже в січні дозволений відпуск на два тижні,в червні на два тижні і в липні на І місяць і це все з утриманням.Багато це можна привести фактів порушення закону і допущення несправедливостей,але досягти і цього,щоб показати, як поводиться адміністрація про питана духом старого Вирократизму,яка ігнорює руене тілько закон,а навіть гуманість і чоловічество,рахуючи себе повновласним диктатором Установи. 5/ Про незаконні сплати рахунків і видачі допомог не буду зараз описувати, хай Контрольна Ревізія установить всі цю незаконну діяльність: якій я даю пояснення, як що від мене їх запитать. 6/ Про відношення п.Директора Банку до громадських організацій, яскраво свідчать прикладаємі до цього копії документів, відносно прохання групи співробітників Державного Банку про відпуск і відповідь на цих документах Державного Банку, п.Директора Банку вороже ставиться до тих осіб, які працюють в громадських організаціях і навіть в культурно-просвітніх, про це свідчить відношення його до членів співочого Товариства/ юпія документу прикладається/, а особливо до професійних організацій, із за цього звільнений по Банку п.Люткевич і на цьому ж грунті є незадоволення і мню, котрим в свій час п.Директор Банку восхищався-а зараз через мою участь в Централі, я попав в списки звільнених в зштат, а ті хто в 1920 році поступили до праці-залишаються.Це все наслідки того, що я бачучи неправдивість і подекуди незаконну діяльність, не міг мовчати, а спостерігав і одверто протестував, бо я рахував, що слуху не Директору Банку, а Банкові як Державній Установі, яка підлягає і Державному і Громадському Контролю і вказував на нетактовність і сваволю адміністрації, через що і став небажаною людиною в Банку. 7/ Обминаючи тиндеційний бік, що виразно визначається до мене в доченні різних службових справ зазначаючи добові і навіть годинні терміни і крім того такі справи, які не входять в мою компетенцію, я мушу зазначити що поводження не тільки зі мною, а це з деякими урядовцями Банку/Мордвинів, Чухнівська і інші/ з боку п.Директора Банку були далеко гіршими, чи в старі царські часи і не тільки не можливими, а навіть незаконними, це прямо було насильство над людьми, які волелю судьби опинилися на чужому які 4-й рік ведуть вперту боротьбу за волю батьківщини, які під час еміграції спасаючи державне майно віддавали своє життя за рідний край, які вогню чуть не з рук ворога спасали майно/ Винниця, Могилів, Камянць/, які працювали не за страх, а за совість. 8/В сучасний мент я хорий, 4 лікарських письмідки про це свідчить, не прошу допомоги, на яку я маю законне право і в видачі якої мені виновлено, тоді як другим наприклад п.Шурівському видано/ по хворості, підтверджений лікарською посвідком/15.000 марок польських і без конто- рису, а як для мене-нема копторису. Я тільки прошу дати мені зараз відпус по хворості, на який я маю законне право. Директор Банку відмовляєчи мені в відпуску, вимагає від мене здачі новому Директору Канцелярії всіх справ по Центральному Керуванню за 1920 рік, котрих я ні від кого не приймав і на службі я не цілий рік в Банку і по закону не зобовязаний здавати, це лише придірка, бо за 1921 рік я вже здав як господарське майно таї і справи канцелярії, сама прийомка ха 1921 рік навмисне поставлена в такий спосіб, що я ніколи не зможу формально закінчити здачу, наприклад госпо- дарство здано місяць тому назад, а до цього часу господар не підписує описі прийомки про це я де-кільки подав рапортів п. Директору і одержу- вав лише образливі резолюції, в яких був глум і насильство над людиною, але я все ж таки привів в порядок діла за 1920 рік поробив на їх описі і загальну опись і все це подав Директору Канцелярії для прийомки, таким чином я все зробив, що від мене вимагалось. 9/П. Директор Банку на словах вимагає від мене, аби я підтягував спів- робітників, які лінуються в праці, а з другого боку сам же їм каже, щоб мене не слухали і коли я доносив рапортом про ухилення урядовця п. Милян- ського виконувати мої службові доручення, то п. Директор Банку реагував в той спосіб, що давав совіти і навіть направляв його писати на мене ріж- ні кляузи і неправдиві доноси, бо п. Директор Банку це любить і займається такими дрібницями, я не гідні з його посадою. 10/Я не протестую, що мене котрий з 1917 року на Державній Українсь- кій службі і весь час не покидав її в тяжкі години і вів уперту боротьбу з ворогами рідного краю залишивши сім'ю на юталу большовикам-звільняють в заштат, я тільки домагаюсь справедливості, а тому не маючи змоги даліше переносити все вище наведене/а це є лише частина, бо всього описанти не можна/я премушений подати цього рапорта для розсліду вищої влади і пооф- сійної організації-Централу. На підставі вище зазначеного представляючи при цьому" "додатків в копіях ріжних документів мого листування з п. Директором Банку, я маю за честь просити Вас, Пане Міністре, в слідуючому: І/Дозволити мені з дня 20 липня 1921 року місячний відпуск з утриманням їям для поправки здоровля, при чому як що я буду звільнений в заштат, то звільнення рахувати після закінчення відпуску, а коли можливо, то я бажав би перевестись в другу установу Міністерства Фінансів. 2/Доручити Комісії, яка буде провадити ревізію Державного Банку, або призначати окремо розслідувати моє жалобу по всім зазначеним пунктам, при чому що пункту 5-му я дам документальні данні і окремі пояснення при ревізії чи розсліду. 3/При розсліду моєї справи я прошу аби був допущений представник від Централу по призначенню останнього. 4/При переведенні ревізії Державного Банку дати мені можливість до- помогти Комісії в справі виявлення всіх незаконних вчинків в по Банку про які згадується в пункті 5-му цього рапорта. До Централу.Членом якого я рахуюсь, звертаюсь з проханням о захист мене від насильства і прошу вжити заходів, аби був допущений представник Централу в Комісію по розсліду жалоби моєї на п.Директора Банку, бо це виходить із того, що я обраний Секретарем Ченстохівського Виділ у Цент- ралу із за цього ж був звільнений зі служби по Банку 1 п.Люткевич. Про подачу цієї жалоби п.Директор Банку попереджений рапортом моїм з дня 8 червня вх.Ч.2534, на який до цього часу не дано мені відповіді тому подаю його безпосередньо. Року 1921 місяця липня дня м.Ченстохова. Помішник Директора Канцелярії Центрального Керування Державного Банку України ОПИСАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ жителів громадиця УНР Архипа Васильовича ТАТАРКЮ з початку Українського Народу - 1917 - 1921 р.р. Велика Російсько-Українська революція в 1917 році застала мене на службі по Міністерству Шляхів на позаді очетоводна Сл. Колій Управління Слобідської залізниці / ст.Пантино на Катерино- славщині/де я був обраний Членом виконавчого Комітету і Начальни- ком Охорони міста Пантино. В середині 1917 року, на Катеринославщині кланула в Московщини велика хвиля мішочників, які буквально виводили з України хліб і ки. збіжжа, ст. Пантино-Лозова, були центром окупнення мішочників і мені єрідно телеграми Генерального Секретаріату Центральної Ра- ди - винагло на долю вести боротьбу з мішочниками, під час якої при ходило до збройних сутичок, тому я почав організувати боєві дру- жини, які -опісля були переіменовані в відділ "Вільного Козацтва" але після жовтневого перевороту в Петрограді і після захисти Харь- кова большовиками, вільному козацтву Павлоградського- Лозівського району прийшлося все вести одверто національну боротьбу з демора- лізованими частинами руського війська, яке дезертували з фронту зай- малось грабунками, і тільки в грудні 1917 року, як большовики пове- ли наступ на Пантино бронепотягами, ми примусені були припинити своє істнування і я присунув до Культурно-Освітньої праці в орга- нізованій мною Пантиноській Пресвіті, праця моя продовжувалась не довго, бо 8 січня 1918 року. большовицький місцевий Ревком заарешту- вав разом зі мною всю президію Пресвіти. Після півтора-місячного знування і побоїв в Довобській в'язниці, мені в двома співробітни- ками подостало втікати 23/11 1918 року і я протягом майже цілого місяця скитався по селах і степах організовуючи знов відділи"Віль- ного Козацтва", для боротьби з большовиками, а потім зачучши про наступ на Полтаву Українсько-Німецького Війська, я виступив одвер- то протів большовиків і за 3 доб до приходу військ дівізії Отамана Натієва , мною був захвачений район: Кримонаплюжа-Пантино-Орель- ка. Перша урочиста зустріч моїх відділів " Вільного Козацтва" частинами регулярної Української Армії відбулась в місті Пам'ятіно в Останньому Петровим, який був командиром славного Кості-Гордієнківського Полку, котрий мав тикневий відпочинок в районі Пам'ятіно, де кілька сот людей з моїх відділів "Вільного Козацтва" вступила тоді до Української Армії в Доро- шенківський, Борданівський і Кості-Гордієнківський Полки, а я одержав призначення комендanta ст. і міста Пам'ятіно, а потім Начальника Скорони району Павлоградського Повіту, при- ступив до праці по встановленню порядка і спокійної праці на місцях. Одержавши 15 квітня 1918 року призначення затверджене Міністром Шляхів п. Соковичем на посаду районного Комі- сара Міністерства Шляхів на район Слобідської валізниці: Мерефа-Лозова-Славянськ--Бахмут-Нікітовка, я роспочав велику організаційну працю на цьому районі на користь Рідного Краю, цей політичної праці я не кинув і під час панування Гетьмана Скоропадського, будучи призначеним вже Міністром п. Вутенком на район: Харьков-Мелітополь-Лозова-Нікітовка-До- лінська, я в трудних обставинах Гетьмансько-Німецького режиму провадив невпинно національну працю Українізації залізниць і по утворенню по залізницях української охорони із націо- нально-свідомого елементу. Уміла орієнтація моя в обставинах того часу, дала мені можливість вести боротьбу з Гетьмансь- кою Державною вартою на залізниці без перешкоди в бою Ні- мецьких комендантів, які не втручались в цю "внутрішню справу" і подекуди були на моєму боці, по політичним міркуванням мені було конче потрібно розположити прихильно до себе нім- ців, і це мені вдалось завдяки предпринятим мною експедиціям для боротьби з бандами Махна, який робив напади на станції мого комісарського району /Сінельніково-Софієвка-Аскеров/. Таким чином мені вдалось добитись не дивлячись на різні пе- решкоди, призначення на посади Начальників охорони районів по залізничних станціях-певних осіб і свідомих українців, які багато допомогли мені в повстанню против Гетьмана Скоропадського. В кінці жовтня 1918 року предбачаючи близький політичний переворот, я виїзав з малих станцій до Лозової де-яких свідомих осіб із залізничної охорони, а також тримав Начальника охорони района ст. Десновата п. Семенова в 10 козаками, а 10 листопада одержав від Німецького командування в дозволій дозвіл на збори "Просвіти" на яких був один добродій в Київ і дав таємні інформації про діяльність Національного Союза. Тому з цього дня я почав швидким темпом організацію своїх бувших "Вільних Козаків" приймаючи їх в залізничну охорону. День 15 листопаду 1918 року застав певне цілком готовим, і я одержавши від п. Славгородського із Харкова "условну" телеграму в 10 годин вечера, про переворот в Білій Церкві і про утворення Української Директорії до 6 годин ранку всім все заарештувати Начальника Лозовської Державної Варти Рот. Третякова і обезброїв всю його варту, а також і варту в містові Лозова, а до 9 годин ранку 16 листопаду в районі Панкітно-Лозова-Павлоград-Орелька вже розвивались жовто-блакитні прапори і була встановлена влада Директорії, і місцеве Німецьке Командування було постійно перед доконаним фактом, а о 12 год. того ж дня в друкарні Ліфшица були вже надруковані відозви і передруковані всі телеграми Директорії Головного Отамана Симона Петлюри; Німецьке командування цих районів заявило себе нейтральним, додеруючись нейтральності наліть в той час, коли в Харкові, або в Полтаві Німці стояли на боці Гетьманців, така ситуація дала мені можливість розпочати широку акцію. Одержавши відповідні призначення від Отамана Волбачана і допомогу зброєю, взаємні допомоги людьми /по вимові Начальника Штабу Агапова/, я вислав до Харкова до 200 козаків. Я 18 листопаду відправив 15 кінних козаків при 2-х стершинах під командою Начальника Охорони От. Семенова для заняття Константинограда, на який з Полтави наступали Гетьманські добровольці. Моєму відділу вдалось без труднощів заняти ст. Сахновщину, де завдяки добрій агрегації приєдналась велика кількість повстанців зі зброєю і таким чином місто Константиноград було занято раніш приходу добровольців, які вернулись в Полтаву, куди слідом за ними повели наступ і повстанці От. Семенова, на підмогу яким що був посланий це відділ кінних козаків під керуванням хорунжого Дедорча. З 5 грудня становище Лозовського району дуже погірша- ло, бо в району Квітковки повала наступ Павлоградська По- вітова Державна Варта з району Навлограма-Махно, і в району Слов'янська по залишнці-Російські добровольці полковника Барвінова, кожному хотілось зайняти цей важливий залізничний вузеї. Маличи нажив От. Болбачана за всякую ціну вдератись в Лозовий, я всупав в бій по черзі з кожним із трьох нападаю- чих, а нарешті мусів відступити, аби дійти до біжки між Мах- ном і добровольцями, що дало мені можливість розброїти і ціл- ком знищити Ретьмановську варту, а також через два дні знов за- няти Лозову, бо Гайдамацький полк От. Волоха одігнав доброволь- ців. В кінці грудня я був визваний в Харків, де прийняв участь в евакуації Харькова з приводу наступу бойовиків, а виїхавши з Комісаріатом разом зі Штабом Командуючого Запо- різькою Дівізією От. Зарродського на ст. Дуботин, я одержав призначення до Оперативного Штабу Дієвої Армії, як фаховець по залізничним справам пересування військ і військових ешело- нів. Починаючи від Люботина в напрямку Полтави-Кременчура- Коростовки-Знаменки-Бірзулли, я керував евакуацієй ешелонів і фактично виконував обов'язки коменданта всіх станцій цього напрямку, вивозячи зі станції все майно, а відходив з кожної станції останнім перед вступом ворога, і як найкраще викону- вав в трудні хвили справи-вивозки військових ешелонів і ева- куації військового майна. Особливо важка і корисна моя праця була на участку Полтава-Кременчуг і на участку Коростовка- Знаменка-Ролта, про що свідчать посвідки Штаба От. Зарродського і Штаба От. Вазільського. В деяких місцях приходилось везу- нати і в збройну боротьбу/Коростовка-Знаменка/. Прибудши в січні 1919 року до Імеретки я зараз не одержав призначення районного комісара Подільської Залізниці на участок Шелепіха- Коростень, де в той мент вже був фронт і мені фактично при- шлось бути фронтовим комісаром і посередником між військом і цивільним населенням, яке завдяки ворожій агітації і зло- чинній діяльності де-яких військових осіб- ставилось до на- шого війська вороже, моїми заходами було налагоджено зв'язок з відносини в Новоград-Волинську і в Денетівці, де я не дотримався погромів випущеними мною відозвами / одна додається/ і безпосереднім особистим впливом на де-яких військових осіб, навіть викликаючи рішучі заходи включно до арешту. Також мною були евакуйовані всі станції цього району. Завдяки військових подій в цьому районі прийшлося нам евакуватись з Дроздурівка в Галичину, а звідтам через Броди в Єдолбуново-Рівне. Тут я в квітні 1919 року одержав призначення / за підписом начальника Генеральн. Штабу От. Мельника і Члена Директорії л. Цакаренка/ Уповноваженого Комісара по евакуації всього військового майна на фронті, мною було оглянуто майно, яке потрібно було вивезти: в Луцьку, Ніверлях, Рівному і Єдолбидці де було багато гарматних набоїв /Єдолбидський Парк/ і інженерного майна /Єдолбуновський Арт. Склеп./ Власниками заходами і створеним я евакуйровав весь Єдолбідький парк до 120 вар. відправляючи їх в Головчів і Тарнопіль, вивіз до 80 вагонів інженерного майна із Єдолбунова, витративши всього лише 2500 карб. Державних коштів. Під час побутання Оскілько 20 квітня 1919 року, я по дорученню Головного Комісара Качури в почі виїхав мрешиною до Рівного для агітації Ревенської Залоги і навіть серед самого Штабу От. Оскілько, де я був ще за годинку до його втечі І моя агітація в Рівному в великій мірі спричинилась до недопущення братовбивчої війни. Під час наступу бойовиків і Поляків на фронті Рівне-Дубно, я разом з командантовською сотнею м. Здолбунова відстулав до самого Кременця відбивалися від ворога, а з Кременця з боєм пробрався до Збараза і далі до Тарнополя, де волунів до праці по Комісаріату в розпорядженні п. Тимошенка і проводив евакуацію майна в Тарнополи. Прибувши до Дроздурівка я був призначений на фронт/Герання/ Комісаром зв'язку і захворівши на тифус в червні 1919 року був відправлений до Щитово в Волочиськ, який через 4 дні був зайнятий бойовиками. Те що я пережив під бойовиківською шлядою під час лікування в Щитово у Волочиську - не піддається описанию, ність 206 мене хорошо в рордиці при 41° температурі виховували, де тілько було можна від бойовиків, які весь час шукали Пелюховичів. Після уком бельшовиків із Волочиська і заняття Реліцькими частинами Проскурова, мені стало відомо, що Поляки мають перейти Збруч, і заняття Волочиськ, дому а 8 липня 1919 року мусів утікати з Шпаталя, який був там свої річі, бо в той же день вечером поляки заняли Волочиськ, а наш Шпаталь евакуювали до Тарнопо- ля зо всім майном. Прибувши 10 липня 1919 року до Кам'янця без жодних засобів до життя і після хороби я був в критичному му становищі, але моя праця була все потрібна і мене з 5 серпня прикомандирували, яко заходив до Управи Військових ко- мунікацій для праці по пересуванню військ. Військові події на фронті в той час були дія нас сприятливі, нами був заля- тий Київ, але ж конфлікт з Добаєм - в Київі попсував нам справу. В той мент виникла потреба виявити дійоне станови- ще на Україні занятті Денікінськими військами і відношення селян до Денікіна, а також поєстити агітацію в тилу Денікіна в нашу користь. Це завдання по дорученню і пропозиції Член Високої Директорії п. Макаренка я взяв на себе і 16 вересня 1919 року вийшов з Імерики через Валпарку-Христіновку до Звенігородки, де в той час був наш фронт, який я перейшов 20 вересня в районі Звенігородки /так називав Россоховата/ і пе- ревів з собою 75 примірників часопису "Козак" і "Громадська Думка". Від Звенігородки, я їхав на бронепотяг Добраммії, "Рен. Корнілов" через Вобринську на знаменку, яку в той мене обстрілювали махновці, 26/IX я все був в Латеринославлі. /Про мою подорож в 1919 році поданий подробний доклад Ви- сокій Директорії і Раді Нар. Мін., а також було де-що оголо- шено мною в часопису "Козак" під назвою "В Царстві Чорної Реакції"/. Об'їхавши Новомосковськ, Павлоград, Сінельниково, Лозову, Харьків, Полтаву і Київ, я через частів повернувся 10 жовтня 1919 року до ...мерики де вступив знов до праці по Військовій Комунікації і під час евакуації я виконував обов'язки коменданта станції Імерика, а потім в листопаді ст.Проскурів, де на мою долю випала тяжа праця по евакуації ешалонів в двох напрямках і по поротьбі з бандитизмом, який почав проявлятись в тилових військових частинах/правунки і продаж Державного майна/. Здавши Проскурів, я прийняв комен- датуру ст. Горни-Острів, в якої останнім пішки відст... тольць, де була вже повна анархія: селяни грабували ешалони також потяг п. Головного Отамана, припинити грабунки не було кому, Приступивши до встановлення порядку, зброєнною силою, я замало не загинув і сам, бо селяне мали зброя, і тілько скорий приїзд Поляків врятував мене і ренту майна. В кінці листопаду я в Тарнополю подався в Ланцут звідкіля на другий день втік на Волинь в Здолбунів де пробув до лютого місяця 1920 року, а І/ІІ-1920 року прибув до Камянця і вступив на працю в Управу Подільської Залізниці, але в квітні місяці Поляки що Україну зліквідували і я перейшов на службу в Державний Банок України. В Державному Банку України я приніс користі для Держави; так після евакуації 8 червня 1920 року із Вінниці, мене 13/VI з Імеринки командировано назад до Винниці для евакуації залишеного майна Банку і Цінностей Вінницького Відділу, не дивлячись на всі перешкоди з боку Поляків, які тричі відбирали в мене вагон/навіть в той мент, як вже прибули фіри з майном до двірця/ Я все таки зумів вивезти цінності з міста на дверець в той мент коли в місці вже була стрілянина /15/VІ/, а на двірці була страшна паніка і мав відійти останній потяг, я на руках зробив прицепку свого ваго- на і доставив його до Проскурова, в Проскурові мені довилось організовати перегрузку цінностей Банку з широкоторової колеї на вузьквторову, що виконано в ночі під дощ власними силами урядовців Банку. 19 червня 1920 року я одержав наказ п. Міністра Фінансів негайно-виїхати на підводі до Могиліва для евакуації звідтіль майна Експедиції, яке прибуло з Букарешту; Не дивлячись на те, що Могилів 24/VІ був вже залишений нашими військами. Я пробираючись по фрон- товій і нейтральній зоні, був двічі обстріляний місцевими бандами і все таки 26/VІ вечером вскочив у Могилів з 5 заброяними міліціо- нерами і встиг вивезти те майно з Могилєва за півгодини до вступу регулярних доньковських військ, за що мою працю мені призначена була п. Міністром Фінансів нагорода 25.000 карбованців, якої я до цього часу ще не одержав. Під час евакуації з Камянця до Галичини 3-10 липня 1920 року, я був призначений в поміч команданту по евакуації цінностей Банку, 46876 але фактично і сам провадив всю вивозку цінностей Банку до Скали, доставки для цього перевезові засоби, а коли було вияв- лено, що Експедиція Заготовок Державних Паперів завдяки забо- там ії адміністрації не буде вивезена, і все нема можливості дістати ні авто ні підсвід, то Послановом Ради Державних міністрів з 10 липня 1920 року/оригінал в мене на руках/ на мене було покладено: взяти всіх заходів, аби вивезти хочь цінності Експе- диції, як-то: прошови папер, оригінальні копії і полуфабрикати, і ця постанова Р.П.М. мною була виконана, як найкраще, а діючи- ши у Польщі / за гроші/ тагарове авто вивіз на ст. Скалу і по- грузив в потяг Лена Головного Остана цінності Експедиції, ви- тративши всього на цю перевозку 5160 м.пол., з яких 1000 м.п. мені цей до цього часу не сплачено. Під час перебування Державного Банку в Станіславові, коли фронт був близько/серпень 1920р./ і виниклася потреба забрати частину цінностей Державного Банку в Ставку п. Головного Остана, то як відповідальну особу мене було призначено кафіром цих цін- ностей і я з вагоном № 6818 привів до Ставки, де пробув до часу поліпшення на фронті військових подій і лише у вересні 1920 року повернувся до Банку в Станіславів, де розпочав канцелярську пра- цю завідуючи канцелярієм Центрального Керування Державного Ван- ку, одержавши призначення на посаду поміщника Директора цієї кан- целярії, але не довго прийшлось працювати, бо 20 жовтня 1920року була реевакуація до Камянця, куди прибули 9 листопада, а 14 листо- пада в силу несприятливих подій на фронті все почалась знов евакуація до Раличина, знов на мою долю випала тяжка праця по евакуації цінностей Банку. З початку на двіррейдь, а потім внучі прийшлось вирувати цінності на підводи і вивозити на Гусатин підводами, яких не було зовсім, нагрузка цінностей з вагонів, на 35 підвід відбулась в присутності п. Міністра фінансів сакими урядовцями Банку, О З родини ночі цей обов під моїм керованц- твом вирушив на Ляшкорунь, а решта цінностей 1 вагон, були зели- шені на двірці Камянця. По шляху на Ляшкорунь о родині 10 рано 15 листопада я одержав від Міністра фінансів і Директора Державного Банку наказ повернутись до Камянця для вивозу цін- ностей, які залишились у вагоні на двірці, а коли не буде можли- вості виїхати, то в крайньому випадку-спалити, вернувшись до Кам'янця в момент паніки, я застав це на двірці паротяг і кілько порожніх вагонів, але в паротягу не було ні води ні дров і починає гушитись, а крім того не було і зв'язку з сусід- ними станціями. Пославши розвідку в бік Дунаєвців на двох дре- винах по залізниці і виявивши що колія це порожом не занята, я рішив за всяку ціну відправити вагон з цінностями по валіз- ниці, бо іншого виходу не було за браком підвід, я мобілізував де тільки можна і зорганізовував набор води на паротяг віддали /водокачка була зіпсувана/ і для ростопки паротяга дозволив бра- ти дожки і дерево зі складу учасна колії і таким чином о 5 годині вечором, одержав від посланної розвідки відповідні пе- ролі, відправив цей потяг з нагоном цінностей Державного Банку, сопроводжати котрий послав урядовця и.Роговіньського і 10 ма- ків для охорони, цей потяг проскочив ст.Дунаєвці за півгодини до заняття її бойовиками, а я лише по одержанню з Домолинець повідомлення про прибуття туди вагона і, відправку його на Поскурів тоді покинув вночі на 16/ХІ двірць на якому не було вже ні одної людини, в місці в цей мент була страшена паніка бо золота вже виходила на Підзамче і під транок вихав та- кож в напрямку Ляцкоруня. За цю мою самопожертвуву і енергійну працю на користь Держави, мені призначено н.Міністром фінансів нагороду 8.000 марок польських, яких я мей до цього часу не одержав, але під час моєї праці, половина моїх річей, які поїхали в обозон, десь розгублено в мою відсутність і мені до цього часу не сплачена сума відшкодування, яку я вимагав в розвірі лише 10.000 марок польських. Прибувши до обозу Державного Банку в Туслятин, я на другий день 18/ХІ разом з обозом переїхав Зоруч і на-ст.Туслятин в ночі почали вигружати цінності з підвід, тут є"леувалось, що ва- ронів нема і потрібно їхати на підводах до Чорткове, але завдя- ки виключно лише моєму старанню, вдалось мені дістати 4 вагони в які і були попружжені цінності Банку і Іконопецції. В Чорткові ми пробули майже два тижні. Польська влада ре- квізувала частину коней і возів належних Банку, а частина була схована, але поляки донаголись видачі і не дали доводу на по- грузку; Одержавши від це "Міністра фінансів наказ-за всяку ціну не допустити реквізіції речей коней і фастонів, я виконає цей наказ і не тільки не допустив реквізіції, а навіть дістав в ночі вагони, погрузив коня і фастони і разом з усім валком виїхали до Ченстохови, куди прибули 4 грудня 1920 року і після перенесеної праці - тяжко захворів, а трохи вигодорівши приступив до проведення в порядок справ манделарії Центрального Перування Державного Банку, які протягом двох років нормально не велись і буди дуже зануджені, одночасно в зв'язку з роботою 9 % наперів і прийому до праці в Банку великої кількості нових співробітників, в Манделарії пішла інтенсивна бічча праця. З червня 1921 року я почувавши себе дуже перетомленим, став просити про звільнення мене у відпуск по хворості на 1-2 місяці, але мені відпуска не дали і поступили зі мною незаконно, тоді я бачучи недопущення в Банку барато несправедливостей і навіть незаконних вчинків з боку адміністрації Банку, подав до п. Міністра Фінансів доклад і рапорт з жалобою на Директора Державного Банку п. Клещеновського, але ця справа чомусь й досі не розглядається, хоч все давно б пора перевести слідство і реєсім над мільностю адміністрації Банку, а тим часом мене замість відпуска по хворості стверджено 6 лікарськими посвідками-звільнено в заштат на підставі закону 4 червня 1921 року, - з дня 1 вересня 1921 року/журнал засідання Ради Народних Міністрів 7 вересня 1921 року Ч.133 п.5./- В сучасний мент хорий тілом, але сильний духом відпочиваю і жду часу, коли я ще буду потрібним для праці на користь Рідному Краю. Року 1921, місяця Вересня 25 дня м.Ченстохів. Громадянин УНР Іван Матасов P.Z. Правдивість вищезазначеного при потребі може бути стверджена документально. Вишневський Міністерство Фінансів Кредитова Канцелярія місяця липня 8 дня 1920 року ч. 570 ДО ПАНА ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА. Згідно постанови Ради Народних Міністрів Експедиція Заготовок Державних Паперів має про- довжувати свою працю до останнього можливого часу. З огляду на це прохаю Вас, Пане Міністре, дати для Експедиції надійну і відповідну охорону щоб Експедиція могла працювати і виїхати з цією охороною. МІНІСТР ФІНАНСІВ ВІДМІВКА / - + підпис нечіткий. На оригіналі цього відношення покладена Чаном Військовим Міністром резолюція: Д. Негайно 8-КУ Н-ку Залоги м. Камянця Под. З наказу Пана Міністра надсилається для відповідних негайних розпоряджень Нач.Заг.Упр. Підполк. КАНДИБА. На тому ж оригіналі відповідь Начальника Залоги м. Камянця такого змісту: "Негайно Пану Військовому Міністру. На моє думку Експедиції Державних Паперів можливо загубити, лишаю її такий довгий час в Камянці тим більше, що я немаю сил дати їй охорону, бо служби есть Української Зало- ги є 850 чоловік з котрих 400 треба дати Пану АРХИМЕНКО 172 охороняють Головного Стамана, а решта несе охорону м. Камянця Полк. ШЕТРІВ. На тому ж листуванню постанова Ради Народніх Міністрів з дня 9- липня 1920 року такого змісту: " П. ТАТАРКО: В Експедиції зараз саботують погрузку. Рада Міністрів покладає цю справу на Вас, аби погрузка відбулась. 9/VIІ Воєнмін полк. САЛЬСЬКИЙ Держ.секр. ОНІХІМОВСЬКИЙ З оригіналом згідно: Директор-Канцелярії Державного Банку УКРАЇНИ З оригіналом звіряв: Старши Діловід ВІДОЗВА До всіх Залізничників, громадян, і казаків Шепетівського району. БРАТИ УКРАЇНЦІ! До мене дійшли чутки, що різні темні елементи,-злочинці, вороги нашої Ненькі України, ведуть злосну провокацію, як по місту Шепетівці і околиці так і по запізннці, підбурюють несвідомих селян, а також і казаків, до погромів і інших виступів, щоб порушити той спокій і порядок, який істнує в цьому районі, роблять всякі неправдиві поклепи (брезгні) на єврейське населення і т. п. Особи, які це роблять то є люті вороги Нашого уряду, і Української Демократії і взагалі-вороги ладу і спокійної праці селян. Мета цих людей та, щоб внести в нашу сімью розлад і смуток, добрати на шматки міло рідної нашої матері УКРАЇНИ, від такої прощі, засильна користь буде тілько нашим во- рогам чорній реакції яка бажає знищити до щенту здобутки нашої революції цеб-то; волю і землю добутку кровью наших братів в цьому напрямку наші вороги пільно працюють не покладаюче рук. Брати Українці! Селяне і Козаки! Звертаюсь до Вас, як рідний син Неньки-України і Ваш брат, з великим проханням, не піддавайтесь ні якій ганебній провокації злих ворогів нашої землі Української. Женіть геть від себе цих аралників, бо то, є паемні люди реакції в Ро- сійського Монархізму. Памятайте брати, мої заповіт наших свяветних предків і ратав за рідний Край, і боронить землю і волю від чужинців, що насідають на нас чорного хмарко, киньте Ви всякі суперечки і бажання до погромів, і там де спокій і лад не порушуйте його. Майте на увазі наказ Високої Директорії Наших борців за рідний край, що в Українській Нарадній Республіці забезпечуються права Національними женьщистям. Що боротьбу ми ведемо тільки против тих, хто загрожує зруйнувати життя нашого рідного краю, а стає на перешкоді національному відрожденню Нашої Батьківщини, а не проти мирних громадян. Гасло демократії: в іднанні- сила! Ми повинні працювати кушно примиренням братської справедливості на користь рід- ному Краю і тєним землякам, а тим неосвіченим братам, що гальмують нашу справу ми скажемо: «Женіться ж; Ви недоладки, та живите по правді, бо хто хоче всім добра, той винен визволяти Неньку-Україну, від тих кайданів і ярма в які вона буда окута 2 роки. Ви будете незалежні, та несстава давніх діт, сонце правди і світ згоди шляд и освітить, тоді рівна воля і рівне щастя засяют на Україні і на весь світ, тількі тоді, як не все скойться, то настане краща доля життя Нашого рідного Краю, тож ми побачемо ту велику сімью яку бажав бачити наш Батько Т. ШЕВЧЕНКО як казав і мене в сімьї великій, в сім'ї дільний новій, не забудьте споминати не злим тихим словом.» БРАТИ УКРАЇНЦІ! Памятуйте -ж що настав великий історичний мент, що навить саме четування нашої Батьківщини під сумнівом, бо сила ворогів запускают свої назу- ри въ холи тіло несчасної матері України, так-годжє сваритись треба спільно і кріпко боронити ; негайте-же часу бо буде пізно, і нас проклянут наші діти. Хай живе лад і спокій на Україні Хай живе гільна самстійна Українська-Народня Республіка Хай живут і пануют Народні права на своїй землі С пошаною Районний Комісар М. Ш. Подільскої Залізниці А. ФАТАРКО 25 Лютого 1919 року ст. Шепетівка Подільска До Пана Голови Ради Міністрів. При призначення на Державного Секретаря Пана Сенатора Шляхова ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ звернув увагу на те, що черговим завданням Державної Канцелярії є негайне видання всіх законів, за минулі два роки, без чого наша адміністрація, по відновленні влади на терені України була би в скрутному стані. Державною Канцелярією вжито було всіх заходів до видання цих законів, підібрано весь потрібний матеріал нарешті, проведено певне асигнування, але надрукувати цих законів так і не вдається досі через те, що друкарня Піша ось уже третій місяць зайнята друком книжки із статтями О.О.Ковалевського. Згідно з відомостями від Державної Канцелярії автор названої вище книжки не вніс певної суми за її друкування, через що п.Піш, до часу виплати цієї суми, відмовляється друкувати будь-які інші українські книжки. Маючи на увазі, що друкарня Піша, яка обслуговується нашим шріфтом і робітниками з друкарні Міністерства Внутрішніх Справ, повинна задовольняти в сам перед потреби в друкуванню першорядної державної ваги видань, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висловлює своє незадоволення з приводу того, що О.О.Ковалевський займає друкарню друкованням своїх приватних творів і позбавляє можливості Державній Канцелярії друкувати так потрібні нам "ВІСТНИК ДЕРЖАВНИХ ЗАКОНІВ" та інші офіційні видання. В зв'язку з вищенаведеним, маю за честь повідомити, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручив мені звернути увагу Вату, Пане Прем'єр-Міністре, на зазначене вище непорядок. мальне явище і просити Вашої інтервенції для усунення його і для забезпечення Державній Канцелярії можливості роспочати в найскорішому часі друкування "Вістника Державних законів". До Пана Голови Ради Міністрів. Надсилаючи при цьому доклад п.В.Приходька на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ в справі негайного за- провадження форми для агентів У.Н.Р., маю за честь повідомити Вас, Пане Кремьєр-Міністре, що по допові- ді цього докладу ПАН РОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив по- класти таку резолюцію: "Проекти форменної одяги і відзнаків для всіх установ уже вироблені. Слід їх розглянути встановленням порядком і подати мені на зтвердження. Коли урядовими засобами не можна буде зробити великих записів форменної одємі, то урядовці самі про себе подбають, до-здавшись про затверджену форму. Що до надій кооперації, то тут справа неясна: "Щоб істи рагу із зайця, треба перш за все мати зайця", - а кооперація в даний мент не може похвалитись, що має його в руках. Коли до справи по суті, то її треба вирішити позитивно. Коли будемо повертатись на Україну, то й одємка форменна буде. ПЕТЛЮРА." М. Мропов (в) Керуючий Справами Инокентіус (в) Олегу Литко (в) Начальник Канцелярії До Міністерства Преси і Пропаганди. Панові Директорові Іваненкові. З розпорядження Пана Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ, Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь повідомити цим, що всі звіти та доповіді ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ мають надсилатися на імя Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ п.М.Д. Мироновича з поміткою "для Г.Д.С.В." Начальник Канцелярії Начальник Відділу „УКРАЇНПРЕС“ УКРАЇНСЬКА ПРЕСОВА АГЕНЦІЯ В ПОЛЬЩІ. AGENCE „UKRAINPRESS“ EN POLOGNE. Adresse: Pologne, Tarnów, Hotel Bristol, Nr 11. „Українпрес“ має постійні зв'язки з Україною че- рез власних агентів; „Українпрес“ опорує всіх біженців з України; „Українпрес“ одержує систематично большевиць- ку пресу; „Українпрес“ має найближчі стосунки з україн- ськими еміграційними колами в Польщі й центром У. Н. Р.; „Українпрес“ має власних кореспондентів на Во- лині, Галичині, по таборах інтернованих військ армії У. Н. Р. і тому є найбільш поінформований в українській справі і має найдокладніший відомості про стан речей на Україні та в большевицькій Росії. „Ukrainpress“ Soutient des relations régulières avec l’Ukraine par ses agents; „Ukrainpress“ reçoit des informations des tous les fugitifs de l’Ukraine; „Ukrainpress“ reçoit systématiquement la presse bolcheviste; „Ukrainpress“ a des relations les plus, proches avec les sphères émigrées, se trouvant en Pologne, et avec le centre de la R. D. U. „Ukrainpress“ a ses correspondants en Volinie Galicie et dans les camps de l’armée internee de la R. D. U. Et voilà pourquoi c’est lui, qui est le plus informé de l’action Ukrainienne et possède les informations le plus dé- taillées, quant à la situation en Ukraine et en la Russie Soviétique. Tarnov (Тарнів) „14“ січня 1922 року. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 16 листопаду 1921р. м.постоя. До Пана Голови Місії УНР в Угорщині Полковника Сікевича. Маю за честь повідомити Вас, Пане После, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ у відповідь на повідо- млення Ваше ч.848 про передачу Вам священиком проф. Вайнманом 3.325 угорських корон, зібраних ним для голодного населення України, доручає Вам висловити персонально Панові Вайнманові в імені його подяку за зібрані кошти. Згадані гроші прошу переслати мені для пере- дачі їх Українському Червоному Хресту. М.Миколайович (пд) Керуючий Справами М.Мошевець (пд) Начальник Канцелярії У Н. Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ в Угорщині До Першого Головного Ставена Війська Української Народньої Республіки. Високосановний Пане Головний Стамене, 22 б.м. до Надзвичайної Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки в Будапешті прибув священик професор д-р Вайнман і приніс три тисячі треста двайцять пять угорських корон |3325кор.|, що він їх зібрав для голодного населення України, прохаючи, щоб ці гроші було переслано до рук Голови Держави. Подаччи про це до відома, Місія має за честь просити дати відповідного наказа про те, куди належить переслати зазначену вище суму. Дозвольте, Пане Головний Стамене, висловити Вам почуття глибокої пошани і цілковитої відданості Голова Місії Полковник В. Омельян Радник Місії Стамен Л. Кобзарський УПОВНОВАЖЕНИЙ Спілки Поштово-Телеграфних служачих, що перебувають на еміграції в Польщі. ч. 63. "4" Листопада 1931р. ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНЕ К-ка Спілки Директор ОДЕРЖАНО Лист № 205/192 р. Вх. ч. 1643 При цьому маю за шану надіслати ВАМ, ПАНЕ ОТАМАНЕ, копію-витяг з протоколу конференції поштовиків, яка відбулася 21 вересня д.р. в м. Ченстохові. уповноважений Спілки Секретар У. Н. Р. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ. "ЖОВТНЯ 1920 р. № 753 Керівник Директора ОДЕРЖАНО ВИСОКОШАННИЙ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ. 476 478 З огляду на те, що на видання підручника адміністрації мою вичерпано всі суми, що можна було видати на цю потребу,-спеціальних же сум для цього в моєму розпорядженні немає,- маю за шану просить Вас не відмовити дати мені позичково на викуп наведеного вище підручника, після персональних моїх розмов з Вами, 50.000 мар.п. терміном не більш одного місяця-в польській валюті, або українській по біржевому курсу/ в останньому разі це буде виносити до 6 міліонів гривень/. Зазначену суму буде повернуто мною, на Ваше задання, в польській або українській валюті Прошу прийняти запевнення в правдивості моїх до Вас пошан КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ СЕЛЯНСЬКО-ПАРЛАМЕНТАРНИЙ СОЮЗ 18 лютого 1921 року ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. При сьому маємо за честь подати до Вашого ПАНЕ ГОЛОВО, відома текст резолюції Селянсько- Парламентарного Союзу з діл 18 люття біжучого року.- Підстава: Постанова Ради Селянсько-Парламентарного Союзу від 18 лютня 1921 року. За Голову Ради Член-Секретарь Л. Багинський РЕЗОЛЮЦІЯ СЕЛЯНСЬКО-ПАРЛАМЕНТАРНОГО СОЮЗУ з дня 18 Жовтня року 1921. СЕЛЯНСЬКО-ПАРЛАМЕНТАРНИЙ СОЮЗ, що об'єднує політичні партії: Селянську-Соціалістичну, Самостійників-Соціялістів, Трудову Партію та Українське Народне Об'єднання, обмірковувавши сучасну ситуацію, конста- тує: I. що за час політичного життя на еміграції виявилася велика роз- біжність та непорозуміння по між Верховною Владою і громадянством, що ослабило єдиний політичний фронт концепції У.Н.Р., привело до упадку Ради Республіки і до утворення Уряду з кол та людей, що не ко- ристуються найменшою повагою та довір'ям громадянства та зовнішніх політичних чинників; 2. що наслідком такого ненормального стану виявився повний брак реального плану нашої як зовнішньої так і внутрішньої політики і Уряд не спромігся та не зумів забезпечити собі опертя за кордоном. Одночасно Уряд не винайшов засобів для полагодження як правного, так і матеріального стану еміграції і своєю політикою довів до печуван- ного нехтування права азилу, хоча громадські чинники в Раді Респуб- ліки ще в місяці Квітні вказували на шляхи та методи політичної ак- ції; 3. що продовження такого стану загрожує цілковитою загибелью Дер- жавному Центрові У.Н.Р. і плановій боротьбі з окупантом, що напосів- ся на Українську Землю: СЕЛЯНСЬКО-ПАРЛАМЕНТАРНИЙ СОЮЗ у цей надзвичайно відповідальний момент визвольної боротьби вважає необхідним підкреслити всю паруб- ність такого становища для української справи. При таких умовах СО- ЮЗ не може відповідати за сучасний стан річей перед своїм народом та перед історією, а рівно і в майбутньому прийняти на себе відпові- дальність за ті катастрофічні наслідки, що виявилися би в дальньому ході подій. ДО НАЧА МІНІСТРА ВІЛЬСЬКОВОГО. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що, ознайомившись, по журналу засідання Ради народних Міністрів з 14 цього листопаду /ч.157 п.8 част.2/, з постановою про асигнування у Ваше розпорядження 1.452.000 гривень для перелічення за відпущені Мі- ністерством Народнього Господарства папер для куль- турно-освітньої і церковно-релігійної роботи у вій- ську, - ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОР ІІ зволив покласти таку революцію: Прошу представити мені докладну справ- ку і звіт про цю операцію. ПЕТЛЮРА." М. Миронов (б) Керуючий Справами Имонарев (б) Начальник Канцелярії

Розпізнаний текст