Листування з Міністерством ісповідань УНР про діяльність Всеукраїнської церковної ради та її чергові засідання, організацію Автокефальної Української православної церкви, церковний склад тощо. Витяги з протоколів З'їзду військового духовенства, 07.06.1920-28.12.1921, 428 арк. — частина 3/4

У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Правило „16“ дня року Божого 1921-го. № 802 м. Пернів. До Пана Голови Директорії УНР 16 Високоповажний Пане Отамане! При цьому пересилаю Вам, Високоповажний Пане Отама- не, копію повідомлення Царо- родського Посла УНР від 11/у ч. р. С-243. І справдиво до Вас пошанно, Ки Міністр Ісповідань, професор Важелеваря Директорії ОДЕРЖАНО Правило 16 дня 1921 р. ВХ ч. 802 Посольство У.Н.Р. Царгород 1-е Квітня 1921 р. ч - 243. Копія з копії До Міністерства справ Закордонних діл повідомлення Мін. Ісповідань, Недавно палер у Москві дотищковий Мисцебиститель Патріаршого Престолу - Митрополит Бруховський - Дорогей. На цю місце І.В. Синод вибрав Митрополита Кесарійського Миколу. Керуючий Патриєстством склав палу легально візіт, щоб виразити своє співчуття і запевнити його про бажання українського Православного Народа і Держави заловати з Всесвятим Патріаршим Престолом найтімніші зв'язки. На це Високопреосвященний Микола відповів наймінішими запевненнями і обіцянкою у всьому задовольнити бажання Української Церкви. На слідуючий день Великий Протосинклій Преосвященний Антимінаторас віддав Керувателю Посольством візит. Уповноважений Міністр, Ке- руючий Посольством Ям По- каржевський. Киришевич В оригіналі відпо: Ст Діловод / підпис / В копію згідно : Офіцерний Діловод Меншиков Заступник Патріарха У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Праць „17“ дня року Божого 1921-го. № 814 До Пана Голови Директорії УКР. Високоповажний Пане Отамане! При цьому надсилаю Вам копію листа мого Головному Військовому Священнику від 17 травня під № 813. З правдою до Вас пошани, Ке. Міністр Ісповідань, председор Контора Директорії ОДЕРЖАНО Праць 7 дня 192 р. В. Ч. 850 У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Правління „„дня року Божого 1921-го. № 813 Головному Військовому Священнику, Високоповажний Пан-Отце. Надходять Ласки Свята, Св. та, які український народ в них под. день святкувати. Ласково прошу Вас розпорядитись, щоб священники по Паворах Служби Божої служили в перші два дні Свят ві всеобемш. містить, яка подобається вам святаю. Прошу також до Париша прикла- ти священника, щоби і тут відбув слава Служба Божа, а коли можна при"знайте й сами; Крім того, прошу на Великих Святах скрізь по таворах відень. жити урочисту сумну панамиду по всій, що життя своє поклали за ваш Україні Криштаполивих славних коваках і по всіх українських про- маданам, що померли чи то на полі військовому, чи в ворожих тюрмах, чи заштурдовані мотим ворогом, за постачання Рідну Волю нашу. Паканижду треба провести урочисте іскуння, щоб на Козацькій дробини воєнне враження. Перед паканиждою обов'язково від повідомити слово про наші молодецькі жертви. З правдивого до Вас пошанно, Міністр Володарський, І. Олійко Вирішенням Свято: Старшина Микола Мельник У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Еправна „16“ дня року Божого 1921-го. № 498 см. Фернів. До Пана Голови Директорії У.Н.Р. Високоповажений Пане Отамане! При цьому посилано зразок пе- гатки, виготовлений по оному замов- ленню в таварі Вадовичі для Діонісія Епископа Крименецького. З правдивою до Вас пошаною, Министр Ісповідань. Професор 7. О. Бєля Взяти звіря Директорії СДЕРЖАНО Кириллов день 192 / р. РУЧ. № 857 У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Гулянд, „28“ дня року Божого 1921-го. № 902 До Гана голови Директорії У. Н. Р. Високоповажний Гане Отамане! Посилаю твій уряду Вам, Високоповажений Гане Отамане, копію мого листа від 27-го січ. підг. 891 до Патріарха Вселенського. З правобувством до Вас пишано, Міністр Ісповідань Грофесов Виконавча Директорії ОДЕРЖАНО Червень 12 дня 192 р. Вх. Ч. 914 239а Санкт-Петербургская Духовная Академия. Комиссия по делам духовенства и церковной статистики. Уведомлено Отд. 16/7 т. Орлов У Н Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Травня „24“ дня року Божого 1921-го. № 891 ЙОГО СВЯТІШЕСТВУ, НАЙСВЯТІШОМУ ПАТРІАРХОВІ ВСЕЛЕНСЬКОМУ. ВАШЕ СВЯТІШЕСТВО! Православне Духовенство Української Народньо- ї Республіки, довідавшися про кончину Місцевості теля Вселенського Престолу Митрополита Бруського Доротея, вознесло до Бога гарячі молитви о упоко- єнні душі почившого Святителя. Разом з тим Православне Українське Духо- венство вознесло Богові щирі молитви свої, аби Він ниспослав мудрості та довголіття Вам, Ваше Святішество. Повідомляючи Вас про це, прошу Ваших Свя- тих Молитов і Вселенського Патріаршого Благосло- вення. Міністр Ісповідань, Української Народньої Республіки, Ректор Університету, Професор Г. Огієнко [в р.] З оригіналом згідно: М. Керунця Департаментам Загальних Справ Ю. Зиндурович У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Липня "8" дня року Божого 1921-го. № 1234 До Пана Голови Директорії У.Н.Р. Високоповажний Пане Отамане! Подяю при усьому Вам, Високоповажний Пане Отамане, корін листів: від Германства св. Покрови при Уцркві І Стрільць- кої Волинської Дивізії та окремо від Головницьких представників мого Дивізії. З правдивою до Вас пошаною Міністр Ісповідань, Професор Т. Міль Канцелярія Директорії СДЕРЖАНО Липня 16 дня '21 р. Вх. ч. 425 Ведомствований Пане Професоре! Слажкою проханню Вас прийняти нашу ціну посилку за той великий дар для українського серця, який знайшов котрий з нас в Ваших чудово складених молитвах і перекладах на рідну мову Святеби Томої. Від цього серця бажаємо Вам успіху і в Вашій даровитій праці на заході Православ'я і Закріплення Української Вітчизни. З великою повагою до Вас О. Удовиченко (вр.) О. Загродський (вр.) 25 Омф. Родимеської Ділізії Архімандрит Василь Суканть (в.р.) З Прикладом згідно: Вол. Пан Володаря Костюк Ефремів Св. Потьова міс. зефківі 2 сніпел Бодланскої Дубизії. До Високонаважного Гана професора Т. Озієнко. Ваша Ефремів, приймавши на увагу Вашу видачною діяльністю по обладанню на фронт нам мову молодих і етнуси Босої, постановила оз- брати Вас, як зачетника Св. Віфи і Української Дніпровської Церкви почесним членом Ефреміва зефків дубизій, все звання Ваша Ефремів даємо прохане Вас прийняти на себе. 28 липня 1924 року Завіда Вади Ефремів Фіодорович (місце в.р.) (в.р. місця член Ефремів) Окрема Польковик (в.р. місце). Затверджено згідно: В. Озієнко У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Липня „1“ дня року Божого 1921-го. № 1653 До Пана Голови Директорії 244 Високоповажний Пане Остапене! Посилаю при свалу Вам, Високоповажний Пане Остапене, копії: 1/ витягу з єв. Собору Єпископів Всеукраїни - указ Превознесення Єпископів (Єписків Глібських), управляючому Халмського Єпархією; 2/ Слова Єпископа Кременецького Діонисія до нестиннішого Чуховенства; 3/ Листа від 10 лютого 1920 р. №66 Єпископа Діонисія до Пан-Отець Кременецького побиту; 4/ Відношення від 25-11- у р. № 358 Єпископа Діонисія, і Утекта Многолітурване). З правдивою пошаною до Вас, Міністр Ісповідань Професор Канцелярія Директорії СДЕРЖАНО Липня 16, в.м. 192/ р. Е. М. 1916 ИЗЪ СВЯЩЕННОГО СОБОРА ЕПИСКОПОВ ВСЕЯ УКРАИНЫ У К А З Ъ Преосвященному Епископу С Е Р Г I Ю, Бѣльскому Управляющему Холмской Епархией.- Священный Собор Епископов всес Украины въ засѣданіи 15 - 23 февраля сего года СЛУШАЛЪ: представленіе Преосвященнаго Садделя, Епископа Владимироволинскаго, Управляющаго Волынской Епархіей объ открытіи на мѣстныя средства новаго, 4-го викаріатства съ наименованіемъ новаго Викарія Епископомъ Дубенскимъ и мѣсто жительствомъ въ городѣ Дубно, и о названіи Епископомъ Дубенскимъ Архимандрита СМАРАГДА, Ректора Холмской Духовной Семинаріи, съ тѣмъ, чтобы нареченіе и хиротонія его были совершены въ г.Житомирѣ. ПОСТАНОВИЛИ: открыть въ Волынской Епархіи на мѣстныя средства новое, 4-ое викаріатство съ названіемъ новаго Викарія Епископомъ Дубенскимъ и мѣсто жительствомъ въ городѣ Дубно, и зазначить Епископомъ Дубенскимъ Архимандрита СМАРАГДА, Ректора Холмской Духовной Семинаріи; представивъ Преосвященному Епископу Садделя совершить хиротонію его въ Житомирѣ. О чем послать соответствующіе указы и представить ЕГО СВЯТЫЙСТВУ, Святейшему пат- риарху ТИХОНУ ОБ ОТАННЕНИИ АЕМ -Отьв Архимандрита Исмарагда затребовать фор- мулировки его служебного списка: 17-го февраля- 1931 года по иных умоналожениям умою подлинный подписали: ПРЕДСЕДАТЕЛЬ СВЯЩЕННОГО СОБОРА ЕПИСКОПОВЪ Назарій Епископъ черкасскій. Дѣлопроизводитель Прот. ч. Греccу. 19-го февраля - 4 марта 1931 года отео в к а ф р о м ю 1053. - 21 нікдѣвъ ж ии отленижкаоссії Съ подлиннымъ верно: И.об. Секретаря правленія -варнУ , отленижкоотмииб аноканы вакле Холмской Духовной Семинаріи Тереній Котовичь Съ подлиннымъ верно: Письмоводитель Кан- -во заточвіваня от-1-а. олког мѣдего линтозам Целаріи Епископа Кременецкаго Д.Моложенко. -будъ вдороч са амстоплетикотом и емпюновед -рА еминоведу емполоной отленижкаоссії -вохуд поимко- А Старцій Д.Іло зод Меншевъ -их и віпереан нбоч , кнад за міранимемо пон .Адімотылт я инешерос имь оте вінотор ниххайи посиников а атирго : МКНІОНАТОСОП остотвіраня оо-р , еекон аетодаро кынтойм ан емполоней ніравий отлени емейлявономика за і -будъ вдороч са амстоплетикотом и емпюновед -нзимхрА еминоведу емполоной ленянаса и , он Понихуд Понищох вротек , АДЛАЧАМО втінд упожокій умонемаціонії амнодаре міравимеб -инстий за оте ніноторих анкшесо меддь .др и малыу ейщутотлого овакоп мен 0 ДО ЧЕСТНІШОГО ДУХОВЕНСТВА. Всі ми, дорогі браття, важко переживаємо трудні часи легковажного і байдужого відношення до Святої Церкви і нас самих в сучасний момент. У всіх ще на пам'яті ті знущання над вірою і всім святим які являються звичайними, навіть, для представників де-якої влади. І коли хто добре віднесеться до нас, то так і хочеться кинутися йому в обійми: так за кілька років незвичайною для нас стала ласка і спочуття. Також так себе почувати, але ж не самохіть приходити на мисль, що в більшості ми самі утворили собі таким сумне становище, не зрозумівши вимог часу і потреб народа. Належані подіями останніх літ, ми замкнулися в своїй скорлупці й чекаємо, що то буде: може хто прийде, та вибавить нас з біди. Однак, не гоже так думати, дорогі браття. Знайте, що не ті стали вимоги: ніхто не прийде спасати нас, коли самі не оглянемося навкруги, розумліво на все не подивимося і не приложимо рук до праці. І не тільки про себе і свою будучину повинні ми дбати, але ще, і то особливо, про стан нашої Святої Православної Церкви. Богу дякувати, наш народ взагалі не втратив ще своєї прадідівської віри, бо до свого часу задовольняв свої пекучі потреби релігійні в Церкві нашій. Але що буде, коли народ Видде з рамок своїх дотеперешніх потреб захоче більшого. Як не задовольнити його тоді, дорогі співробітники, біймося, як би він не од- од цурався нас. З того роблю висновок, що треба йти на зустріч життєві, а не слідом за ним. Влагодаріння Господу, я примічаю серед нашого народу ті прихильні до Церкви ворстви, котрі складаються з кращих наших не-таких людей і працюють не за страх, а за сумління на користь нашого народу і поліпшення його культурно - просвітного стану. Я розумію наші "ПРОСВІТИ", які засновуються не тільки в городах, але й в селах. Праця їде велика, законлююча, і я цілком переконаний в тім, що народ зрозуміє цю безкорисну працю і піде за своїми проводирами до своєї кращої долі кроками твердими, без огляду на зад. А для того все час і Вам, дорогі пан-отці, всім зрозуміти, яка велика роль в цій праці відкривається і для Вас. Недавно ще був мент, коли Ви були коїдами свого народу. Не треба забувати того й тепер і стати на чолі того культурного - освітнього руху, який все поширюється і заохочує до себе нам добрый народ. Встаньмо ж, як один, на загальну працю, зрозуміймо, чого від нас вимагає сучасний мент і підтримаймо тілі огниска культури і світа, які одні лише осталися нам на користь нашого народа наші "ПРОСВІТИ". Робіть, хто що може. Як би мала не була наша робота, в свій час вона принесе свій плод: дасть радость Матері-Церкві, користь нам і шир у подяку тим провідникам світа і добра, які научають людей високо мислити і красно жити. - (П і д п и с) Копія В.П.І. Епископ Кремінєцький Вікарій Волинської Єпархії Жовтня 10-го дня 1920 року № 66 Кремінець Волинської Губернії. До Пан-Отців Кремінєцького Повіту. Всім, Вам, дорогі пан - отці, відомо, в якій сумній ста- носити знаходиться тепер народна освіта, завдяки подіям останніх років, школи в більшості не працюють, учитель- ський персонал з убожів і по частин розійшовся примушений шукає на стороні інших засобів для життя. Таке сумне становище народньої освіти загрожує в будучині великим нешастям народові нашому, до чого ми його духовні пасти- рі не можемо бути байдужими, а мусимо приложити всі наші заходи і старання, аби відкрити в найближчому часі наші школи, та роспочати шкільний рік. Частім зайнки влади не дають можливості в "організувати шкільну справу на державну допомогу", через що поважна ця праця може поки провадитися лише громадськими культурно- освітніми організаціями, одною з яких є тепер Кремінець- ке повітове Товариство "ПРОСВІТА". Поділяючи програм діяльності тієї організації, зложе- ний в особливому Статутові, затвердженому відповідною владою, я сердечно запрошую Вас, любі пан - отці дору- ченого мені повіту, прийти тому Товариству на поміч в великій справі народньої освіти в це нинішнє тяжке время. Ви, яко духовні керманики народу нашого, маєте великий вплив на його душу і сумління. Скористуйте м з того впли- ву, дясяйте народові з церковного амвона і при всякій нагоді великую необхідність занятись улаштованням шкіл, запрошенням учительів, придбання шкільних підручників і т.п. А всі технічні поради і можлива поміч буде надана "ПРОСВІ- ТОЮ" в Кремінці /по Широкій вулиці 6.Горинштейна/. Я не маю жадного сумніву, що цей призив до важ- ної в сей час роботи найде належне місце в серці кожного пан - отця і принесе в свій час плод мног, а для того уділяю своє архіпастирське благословін- ня на негайне роспочаття праці, нагадаючи на память всім, що за трудисідне серед народа, в сумний час його життя, доброго, вічного, колись від серця по- дякуємої пастирам наш добрий народ. Господь хай Вам допоможе й благословить. ДІОЦЕЗІЇ ЕПІСКОП КРЕМНЕНЬКИЙ: Вірнішанам Всім: В. П. Й. ЕПІСКОПЪ КРЕМЕНЕЦЬКІЙ ВИКАРІЇ Волинської єпархії 25/ квітня 1921 року № 358 Кременець Волинской губ. Я одержав два ВАШИХ листа з залученими до них брошюрами і зразками печатки церковної і монахів - Єфрема Сирійця та шкільних. Дуже вдячний ВАМ за пам'ять і прошу ВАС не забувати мене і надалі і надсилати все, що виходить нового в Міністерства. Я дуже цікавлюся всім, бо глибоко переконаний в життєвому значенні цієї справи, за котру пролилася так багато крови. В тім переконанні я з великою охорою висвіджаю Ваших кандидатів, вважаючи на їх майбутню користну працю на благо Св. Церкви нашої, та нашого доброго народу. Я глибоко вірю в скоро поліпшення долі нашого великого народу українського і широк бажань, щоби наступило воно як найскорше, як воскресення після страсти. Охоплений тією вірою, я видав до дуковенства і народу свою пасхальну відозву, кілька примірників якої надсилаю тепер і ВАМ, Пане Міністре. В тих днях має вийти в друку і мій призив до дуковенства о піддержку українських "ПРОСВІТ", який я негайно надішлю Вам. відповідно до статті 15 Закону України "Про вибірність державних органів та муніципальних установ" встановлено, що усі члени виборчих комісій повинні бути обрані на засіданнях виборчих комісій. В цьому зв'язку, якщо вибірковий комітет не має можливості провести засідання для призначення членів виборчої комісії, то вони повинні бути обрані на засіданні виборчої комісії. В цьому разі, якщо вибірковий комітет не має можливості провести засідання для призначення членів виборчої комісії, то вони повинні бути обрані на засіданні виборчої комісії. В цьому разі, якщо вибірковий комітет не має можливості провести засідання для призначення членів виборчої комісії, то вони повинні бути обрані на засіданні виборчої комісії. Корін Повста подав Ю. Грос-Грохольський Многолітвання. (Свідається на прикінці Липурії та Всесвітньої). Протоколом С° 11,22-V-1921р "Церковної Ради Української Повалено для тимчасового вживання при Службах Божих". 1. Всільобиву й Богом храшному Отцю нашому Україну; 2. Головного Сталона Силова (або Найзірнішого ... Держави нашої) і все Пресвятейший Уряд наш; 3. Євту Православну Церкву Українську і віру Православ- ну; 4. Найвсегеснішого Владику Нашого (імя) Казан- -різарка: * Всєукраїнської; 5. І {а} Високопреосвященійшого Владику нашого (імя) {б} Високопреосвящення Владику нашого (імя) {в} Преосвящення Владику нашого Діонісія {а} Митрополита { назва по імені } {б} Архієпископа { області } {в} Єпископа { Кременецького } ; *) Петро, поки що: Архієпископа Павленка Андрей 6. І віх лествич та вірних наших Православні; 7. Всіх добродійців, парафіян і Грамоть Святого храму свого; 8. Христолюбиве наше козацтво і всіх правовірних християн; 9. Господи, збереги і подай їм віки Многої літа. В оригіналі згідно: Діловодо Міністерства Ісповідань Квасницький У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Липня „15“ дня року Божого 1921-го, № 13/96 До Пана Голови Дівек- тіорії У.Н.Р. Високоповажний Пане Опамане! Якщо цьому посилало Вас, Високоповажний Пане Опамане звіт про відданнє Міністерства Ісповідань за місяць квітень 1920 року З правобічно до Вас погашеною Міністр Ісповідань, 7. Олеша професор Для особистого личан- ня, в разі потреби, може бути приєднаний додаток посилування умовленості (Ум. У. Олеша) Консультар Директорії ОДЕРЖАНО Липня 23 дня 1921 р. ЕХ. Ч. 7045 ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ за Квітень місяць 1921 року I. ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ За Квітень місяць 1921 року. 000 ПЕКЛЮЧЕННЯ ПРО ЗАДО- ВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ВІЙСЬ КОВОГО ДУХОВЕНСТВА І ВІЙСЬКОВИХ ЦЕРКВ. Пеключилось про задоволення потреб війсь- кового духовенства і церкв, як про це вгадувалось в § 3-му звіту про діяльність Міністерства Ісповідань за березень ц.р. Міністерство Ісповідань і на далі не за- лишає цього без своєї уваги. Дбаччи про це, в одного боку способом вноси в Епіскопом Кременецьким Діони- сієм, а з другого боку, в числі інших за- ходів, Міністром Ісповідань було послано відповідні листи про це: 1/ до п. Війсь- кового Міністра 12/IV 1921 р. ч 510; 2/ до Головного Військового Священника Митрофорного Протоієрея Дон-Отця Павла Бацевського 12/IV 1921 р. ч 511 та 3/ до п.п. Начальників окремих військових частин квітень 1921 р. ч.ч. 742-748. Крім цього, щоб скорше і в тіснішому контакті в Головному Управлінн Військового Духовенства Міністерство Ісповідань мог- ло вдійснювати задоволення згаданих по- треб. В листівці 12/IV 1921 року ч 512 Міністра Ісповідань до Військового Мі- ністра було запропоновано перенести Го- ловну Управу Військового Духовенства до Тарнова. На цього листа п. Військовий Міністр одповів своєю вгодою, але при умові що утримання України буде на кошти Міністерства Ісповідань ч.II43 від 20/IV. 2. ВИСВІТЧЕННЯ АНТИМІН- ОЗВ. Між іншими потребами наших, варв поки що військових церков найбільш важкою єсть потреба в антимінах. З-за цього письма до- кладу Міністра Ісповідань про цю справу, Рада Міністра Ісповідань, своїм протоколом ч 8, 22 березня ухвалила звернутися до Епископа Кремінецького Діонисія в проханням, щоби він допоміг Українським військовим церквам в цій справі і видав, коли вони в нього є вільні, де кілька антимінсів. В цій справі Міністром Ісповідань до Епіскопа Діонисія 8/IV ч 469 було написано листа, і 21/IV Епіскоп Діонисій через священника пан-отця І. Рубу передав одного антимінса. Значить, який варв шкоди брак в антимінах, Міністр Ісповідань доручив художнику Магалівському малювання антимінсів в національнім стилі, а Епіскоп Діонисій по- родився їх поєднати і пускати в обіг. 3. ВИСВІТЧЕННЯ НОВИХ СВЯЩЕННИКІВ. Дбачки про збільшення числа українських священників, Міністерство Ісповідань під- шукує відповідних кандидатів во священники і посилає їх до Епіскопа Діонисія для висвічення. Так, в квітні цього року листом своїм 13/IV ч 531 до Епіскопа Діонисія Міністр Ісповідань просив його висвятити во священника пана Муренка, листом ч 488-п. А. Длу- ропильського, та листом 20/IV ч 609 п. Ри- 2. маркута. Використовуючи лише білі посвідчення та відповідних кандидатів во священники для українських парафій, Міністром Ісповідань день 27/IV послано Епископу Діонисію листа ч. 660, в якому проситься висвячувати лише тих кандидатів, яких посвідче та розпоряджує Міністерство Ісповідань. Намагаючи, що при поширені нашої Армії по поверненні 11 на Україну повинно збільшуватись і число українських священників. Міністр Ісповідань дбає про висвячення кандидатів во священники, хоч би зараз і не було вільних священницьких посад в Армії, а тому звернувся 22/IV ч. 634 в листом до Головного Військового священика Митрофорного Центрального Протоієрея Павла Ладецького, аби ним це не залишалось без уваги і відповідні та бажані кандидати надсилались до Міністерства Ісповідань, яке почурується про їх висвячення,- тимчасом на браком вільних місць, для задоволення релігійних потреб в таких містах, де зараз, на еміграції, перебуває багато православних українців-біженців. 13-14 березня ц.р. в Тернові відбувся оглядаючий Міністерством Ісповідань в "Ізду військового Духовенства та представників культурно-освітніх організацій. Секретар в"їзду п. Богалький затримав виготовлення журналу в "Ізду. Міністерство Ісповідань, згідно з протокольним ч. 8 . 8/ IV 1921 р. посланою Ради Міністра Ісповідань, всі матеріали доручило забрати В.об. Начальника відділу ділу Ю.Шрекольському, а потім просиво члена в "їзду інженера п. Л. Гребину скласти докладно- ро її повного протоколу. П. Гребина з прикінь- ною старанністю виконав це наказану працю, за що п. Міністр Ієповідень дякував п. Гребину. Таким чином, лише в середині квітня, протокола в "їзду було складено; ніжл цього приступлено до виконування та здійснення в допомогу Міні- стерства Ієповідань бажань в "їзду. Протокола в "їзду видруковано декількох примірниках і розіслано зацікавленим особам. ЦЕРКОВНА ПРАЦЯ ПО ТАБОРАХ. Як наслідок звіду військового духовенства, скликанного Міністерством Ієповідань 13 -14 бе- резня ц.р., в таборах розпочалася дуже швидка праця як в справі задоволення релігійних так і національно-духовно-культурних потреб коваків. В таборах, як прикіром в Олександрої, під доглядом військових пан-отців заводяться видав- ництва, переглядають службу Богу на Українську мову, друкуєть молитви, заводиться Братства Св. Покроя. Читаються пан-отцями лекції на різні національно-релігійні поеми і вустрічають в - боку ковакетва зацікавленість, промовляючи їх ідею Автокефалії Надої Церкви і підіймаючи і шкодуючих їх в релігійному відношенні. ДОПОМОГА ВІДНІМ ДІТЯМ УКРАЇНСЬКИХ ВІЛЕНЦІВ. При розподіленні грошей в квітні місяця б.р. зроблено такі видання: 1/ 4/IV Івану Гладуну на дитину ..... 500 мар. 3/ 4/IV Генерал-Хорунжому Вевручкові на дітей в таборі Олександрів ... 12.000 мар 3/ 9/IV священику А. Волковичу на дітей в таборі Водоємці (120 м.за 3 переошку/ …………………… 12-620 марок. 4/18/IV Гром. Поповичу на дитину………………………….. 500 марок. 5/18/IV Гром. Лашенковій на двоя дітей …………………… 1.000 марок. Всього 26.130 марок А всього в попередніх видачами по квітень включно-184.620 марок польських. 21/IV б.р. листом своїм від ч 618 до Епіскопа Нам"инецького и. Носалівського Міністр Іспо- відањ в коротких ризах описує стан українс- ких дітей на смігранці.- Діти опинилися в неможливому стані,- вони без науки, без що- ли, ходять обдерті, голодні. Всього дітей цих нараховується більше 600 душ, яким потрібні книжки, школа, одяг, їжа і т. и.. Дякуючи від імені воїх фатків дітей на еміґрації и. Віскуша, Міністр Ісповідањ сподівається що і на далі стан дітей українських знаєде у цього цирк? одержи і закінчує листа прохан- ням ще допомогти їм. ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЦЕР- КОВНЕ ЖИТТЯ. Щоби бути по-інформованому належше й до- кладніше про Церковне життя на Україні та за кордоном, Міністр Ісповідањ звернувся: І/До Міністерства Закордонних Справ 12/IV ч 505.506 2/ до Міністерства Внутрішніх Справ 12/IV ч 504 з відповідними своїми листами. З інформації, між багатьма іншими, заслуго- чуть уваги надіслані: Міністерством Закор- донних Справ вирішки в ревет II/IV ч 2331; II/IV ч 2356 про церковні справи на Угорщи- ні; від Міністерства Преси и Пропаганди та" шюка з ревети "Комуніст" про наказ Патріар- на Московського Тихона перекласти книж- ки Св. Письма на Українську мову. 20/IV - постанова 3-го соборитя Духовенства 6-го Деканату на Волині, за 20/IV постанова церковного соборища Духовенства 6-го Де- канату на Волині, які спідчать про при- хильність до націоналізації Української Церкви. Міністерство Преси в листом своїм 19/IV-132 - подає вразок статті з газети "Новий рачок"-де говориться, що Кімельський Епіскопал одержав наказа від Патріарха Московського Тихона перекласти нерадчо богослужбові книжки в церковнословинської мови на українську. Зразок цієї статті післано Епіскопу Діонисію 27/IV 669. 8. ІНФОРМАЦІЇ ЗА КОРДОНУ. До Міністерства Ісповідань поступили такі листи від послів: I/ від посла „Г.Н.М. в Чехах ч 388 від 7/IV б.р. ч 38 від 16/IV б.р.; 2/ від посла в Бельгії ч 52 від 30/III б.р. і 61 від 14/IV б.р.; 3/ від посла в Австро-Угорщини ч 396 від 6/IV б.р. і 4/ від посла в Царгороду конні: а/ листа його до Патріарха від 6/XI-1920 року під ч 905 і 6/ від Патріарха відповідь від 17/XI-1920 р. під ч 8514. через Міністерство Закордонних Справ при ч 1469/2236 від 8/IV б.р.. Інформації про церковне життя інших земель цікаві киризки з газети про церковне життя надсилалось до Міністерства Іспові- дань від Міністерства Закордонних Справ 2 рази при відношеннях: 1/ від II/IV під ч 2331 і 20/IV під ч 3649. 9. ЗНОСИНИ З ПАТРІЯР- ХОМ ВОЛЕНСЬКИМ. А. Справу в проханням до Петрилівка Царгородського благословити Автокефальну Українську Церкву поставлено на реальний рішення. Законами Міністра Ісповідань це прохання було надруковано в Тарнові 5 свого квіт- ня в числі 300 примірників на двох мовах українській і французькій і зараз не ста- ло розсилання Міністерством для збірання підписів. В квітні місяці прохання післано 1/ Головному Військовому Офіцернику Про- тоїєрею п. Павловському для збірання під- писів між військовим духовенством. 2/ Генералові Безручкову табор міста Олександрова для підписання козаками і старшинами, 3/ до Кирillo-Методiївського Братства 40 примірників для збірання підпи- сів між урядовцями, ростановленими в м. Ченстохові.; 4/ до Міністерства Закордон- них Справ 25 примірників для розвіслання нашим представництвам за кордоном. 5/ До Голови Дипломатичної Місii У.Н.Р. в Вар- шаві 6 примірників. 6/ До пана Міністра Військових Справ 20 примірників для підпи- сання старшинами і козаками Армii У.Н.Р. 7/ До пана Директора Української Гімназії в Тарнові і Ченстохові для збірання підпи- сів між учнями гімназій. 8/ Кам'янець-По- дільському Державному Українському Універ- ситету для підписання студентами Універси- тету. 9/ На Волинь 30 примірників. Підписані все прохання, або повертаються до Міністерства Ісповідань, яке негайно пересилає їх нашому посольству в Цергороді для передачі Патріарху, або безпосередньо надсилається до Царгорода самими установами та організаціями. Міністерством Ісповідань за квітень місяць передано вже до Цар- городу такі прохання. 1/ від товариства письменників в Ченстохові: 2/ від Укра- їнської рімної для дітей біженців в Ченстохові; 3/ від громадян У.Н.Р. 4/ від Українського співочого товариств- ва в Ченстохові. 5/ від жіночої спілки; 6/ від з"язду Військового Духовенства; в 10 підписами ; 7/ від професійного сою- зу залізничників України в 28 підписами; 8/ від кам"янець-Подільського Державного Українського Університету в 8 підписами. 9/ від Заральції Управи Військового Міні- стерства в 36 підписами; 10/ від Тарнівсь- кої Управи Українського Товариства Чер- воного Хреста в 8 підписями; 11/ від спіробітників Військового Міністерства з 23 підписами; 12/ від Головної Військо- во-Сільскої Управи в 19 підписами; 13/ від І-ї Запорізької Стрілецької дивізії з 1625 підписами; 14/ від І-ї Кулечної дивізії вісії в 220 підписами; 15/ від Штабу Окре- мого Нордонного Корпусу з 103 підписами; 16/ від Штабу б Стрілецької дивізії з 30 підписами; 17/ від 6-ї Гарматної брига- ди з 144 підписами; 18/ від 6-го технічно- го куреня з 184 підписами; 19/ від Іб і 17 брігад з 343 підписами. Повернення прохань з підписами до Міні- стерства Ісповідань і пересилка їх до 5 Царгороду продовжується. Хоча право йде ці справи, всетаки треба підпреслити і до які сумні факти, що мали місце при збіранню підписів на проханнях. Так, перша частина урядовців, розташованих в м. Ченотохові відношилася дами свої підписи на проханні. Лист Міністра Ісповідань до Патріарха Царгородського. Надрукував перед його Синтійством Патріярхом Вселенським ці прохання православного Українського громадянства, міністр Ісповідань звернувся до Патріарха від себе в листом від 20/ IV за ч. 633 тихого змісту: "Ваше Святійшество, Непосвяченний Патріарх Вселенський! Зі всіх місць від різних українських організацій поступають до мене прохання до Вашого Святійшества благословити Українську Автокефальну Православну Церкву в численними підписами горливих до віри Православної і матері Великої Церкви Вселенської Українських громадян. Пересилаючи ці прохання Вашому Святійшеству, з свого боку завзваю, що безліч благословення Вашого Святійшество Автокефальної Української Православної Церкви, як своїх сестер, стало на Україні всенародним. Крім цього переконання, що псенародне бажання Автокефальної Української Православної Церкви вволять Патріярх Вселенський Богу на славу, Церкві Православній на користь, виколовши Вам, Ваше Святійшество свої почуття великої і правдивої до Вас 10/зносини з Царгородом. В додаток до попередніх матеріалів що до діяльності представництва У.Н.Р. в Царгороді в справі Автокефалії Укра- їнської Православної Церкви, Міністер- ством Закордонних Справ надіслано до Міністра Ісповідань листа від 8/IV б.р. під ч 1469/2228, котрим повідомляє, що після отримання від Міністерства Іспо- відань відомостей, що в Ім"янці Поділь- ському має зібратися Український Духов- ний Собор- Пан. Токаржевський-Заступник посла У.Н.Р. в Царгороді повідомив про це особисто Патріарха. В довгій розмо- вінка розвинулася між ними представни- ком і секретарем Св. Синоду та І-м Драгоманом і Членом Синоду Митрополітом Галіполійським-Царнапельським, п . Токар- жевський в "ясував сучасне положення церкви на Україні. У дальньому розвит- кові справи Червоний Посольством У.Н.Р. вислав 6 листопаду 1930 року під ч 905 до заступника Патріярха листа, в якому в"ясовано сучасне становище Православної Церкви на Україні, відношення Епіскопату до руху Українсь- кого і бажання народу, аби Церква Ук- раїнська в канонічному відношенню бу- ла в єдинані в Вселенським Престолом. У відповідь на цей лист Заступником 6 Напрямка Дорогого було надіслано під- послання 17 листопаду 1920 року від ч 8574 олірувного звіту: "Революційній Пота Божого" Імволенції в 6 лютого с.р., яких торкнулось ще раз, порушення Банн в наказу Великого Уряду, щоб ви по- відомили нас про репріміні потроби Українського Православного Народу, одер- жано і прочитано на зібранні Св. Синоду. У відповідь на цього арідно в постановці Синоду, щен честь повідомили Вишу Імволенцію, що Наст. Велика Церква Хри- стова поперед всього з кількими заходо- леннями рада бажала озакінити українського православного Народу у вірі безвід- своїх, не виробляючи уваги на всі крипо- блення обов'язки, колись біди і пинна- сомі повіннані аномалії і перепорок. З сімптомою дивування Велика Церква на- ві ви бажаний Народу, про які Бана Імволенція письмо, яки укріплюється нарід у чинні релігійній боротьбі, і ванця призивання до всіх них бажань, розум- місться звідно в Св. Імволенції, позаля пер конній чиннів з країнами є обов'язком всіх православних народів. З любовною відповіддюо чем і не роз поморчено запитання розмовленні папи і Великої Церкви Христової пізнани і зарівниця ці і інші завдання, що відно- сяться до справ кріпосних і бажаною щоб ці всі наміри і означення собору в Великому Департаменті вдійомирять, як зіль- за відновлення суверенії економії і креси Всеволодного Бога подолати своє благословення на весь Українсь- кий Нарід, Його Уряд і Велику Екзелентності, за яких будемо малийся і перебуваємо Вашої Благоволення розумний перед Во- рою політичними і цілком приємними? Міністром Внутрішнього Восениль- ного Простору, Обервіймачем Держави. Його Екзелентності, Напу Івану із То- кар-Закарпатською-Краєвою Україн- ською Уповноваженому Міністрові у Цергороді і т.п. Лише при був замовленням Міністром Головнодень в Раді Міністрів 23/IV і Рада Міністрів прийшла того до підпису. / журнал засідання РДМ Верховних Міністрів ч 53 від 20/IV. На думку нашого председателя в Царго- роді явилось дуже побажання, щоби по по перечинам операції прийшла до Пер- городу мінімальна делегація Українсь- кого Духовенства, прийняла участь у всіх святочних і велеподібних церемоніях. Зі створу боку Міністерство Закордон- них Справ означене, що вирішення операції ми аккомодалії Української Православ- ної Церкви закривається лише через підсумковість Царгороду. В додаток до цього Міністр Ісповідаль подав листа до Голови Повольного У.П.Р. в Цергороді 18/IV б.р. під ч 69 в якому подав думку, що І/ по- сипна делегація до Царгорода запрошена 7 через те, що не було обрано Патріарха і через наснівні відомості про смерть заступ- ника Патріарха Доротея. 2/ В обох відповідях патріархату на наші за- явки, власно кажучи, реального нічого немає, проявляється тенденція загальними фразами обійтися в цій справі. Патріархат настоює, що всю цю справу він може вирішити тільки тоді, коли буде обраний Патріархат. Це не логично, бо справи великої ваги можна ро- бити і без Патріарха- адже ж той же Патріарх і той же Митрополит Доротей постановою Оцдо- ду від 19 березня 1920 року визнали Церкву Сербську автокефальною і з"єднаною. З огляду на це цим листом Міністр Ісповідань просять "ана Посла в Царгороді повідомити: 1/ чи недоведеться почекати з посилкою деле- гації до Царгорода в зв'язку з визнавачен- ним міркуванням і признати відомості про те, як буде зуспішна делегація, 2/ про призов- не життя на Сході не тільки про справу на- шої Церкви, а також і в церквах: Царгородські Грецькій, Ієрусалимській і т. п. 3/ про працю втікачів Епископів в Україні, яка безумовно нам шкодить. Відомості ці необ- хідні для пералізування їх роботи. При того Міністерством Ісповідань переслано послу У.Н.Р. в Царгороді всі копії постанов Ради Міністрів в цій справі, бо по докладах Мі- ністра Ісповідань Уряд У.Н.Р. визнав потре- бу звернути увагу на церковну справу взагал а в Царгороді з-окрема. І2. НОВИ" МІСЦЕВОСТИ- ТЕЛЬ ПАТРІЯРХОГО ПРЕ- Посольство У.Н.Р. в Царгороді листом своїм від І квітня б.р. під ч. 243 по- відомило що, недавно помер у Льондоні Місцеблоститель тимчасовий Патріаршо- го Престолу Митрополіт Вруський Доро- фей . На його місце Святійшим Синодом обрано Митрополита Несаріївського Ми- колу. Черговий Посольством склав по- му негайно візит, щоб виразити своє співчуття і запевнити його про бажа- ння Українського Православного Наро- ду і Держави заховати в Вселенським Патріяршам Престолом найтісніший зв'язки. На це Високопреосвященнику Ми- кола відповів нафляними заложенням і обіцянкою у всьому задовольняти ба- жання Української Церкви. На слідуючий день Великий Протосинкл/ Заступник Патріярха/ Преосвященнику Антінопорас віддав Черговому Посольством візит. З огляду на це Міністр Ісповідань по- відомив концем цього листа Посольства Головного Військового Священника, ми- трофорного протоієрея п. Патрієвського відношенням ІЗ/У 1921 р. ч 789 і про- сив надати наказа всім військовим священникам, аби по почтившому Па- тріарху Доротею було відправлено па- нихиду, а за нового Місцеблостителя Миколу про дарування йому мудрості та допомоги. 13. ЗНОСИНИ З СЕРБСЬ- КИМ ПАТРІЯРХОМ. Міністерство Ісповідань пильно слід- кує зараз за церковним рухом, що особ- ливим силу почався по всіх державах після великої світової війни в бік 8 націоналізації Церкви. Особливий інтерес в цьому відношенні уявляє зараз питання но- вої з "єднаною Православною Сербською Церк- ви в"ii першим Патріархом Димитрієм, бо Сербський Церковний рух уявляє собою бага- то тотожного з тим, що робиться в цьому напрямку зараз у нас. Тому з Сербським Патріархатом Міністерство Істовідань нала- роджує зв'язок. "ак, 20 цього місяця Міністр Істовідань, пересилаючи його Святійшеству Патріарху Сербському постанову з"їаду від- ськового духовенства 13-14 березня б.р. про привітання Сербської Церкви, додав від себе листа за ч 595 такого змісту: "Ваше Святій- шество, Великий Протоархипастир! З"їад Військового Українського духовенства та представників церковних і культурно-освіт- ніх установ, що відбувся в м. Тарнові 13 і 14 березня цього року, прислав мені для від- синки Вашому Святійшеству свою постанову про привітання оновленнії Сербській Православній з"єднанні Церкві й ii першому Патріархові. З повною сердечною втіхою пересилаючи пр привітання Вашому Святійшеству, зі свого боку вазначаю, що православній Українській Автокефальній Церкві було надзвичайно приєм- ним почути про об"єднання собі Протоархипас- ря в особі Вашого Святійшества. Кріпко пере конаний, що це привітання і залиши добро — вичливі відносини до братського Сербського Народу стануть міцнішувань-що тісно зв'язують Автокефальну Сербську Православну З"єднану Церкву з Автокефальною Православною Українсь- кою Церквою, висловлюю Вам, Ваше Святійше- 14. ЗВ'ЯЗКИ З ГОЛОВНИМИ ПРОВІДНИКАМИ ЦЕРКОВНОГО РУХУ. 15. ЦЕРКОВНИЙ РУХ В ЧЕХАХ. свво, свої цірі почуття великої і правдивої правдивої до Вас похани. Прослчи Ваших Свят- ших Святих молитов і воєзильного Па- тріаршого Благословення, маю за честь бути Вашого Святійшества сдуга ласка- вих / підпис/. Також провадиться зносини і в роловних провідниках церковного руху в Сербії-священником Длаптреви- чем та протоірреєм Милоевичем. Міні- стром Ісповідань им послано 14/ІМ також листа також змісту як і провідникам Свободного руху. Дипломатична Місія У.Н.Р. в Чо- хословаччини у відповідь на листа Міністра Ісповідань ч 227,340,341 і 316 ц.р. в справі церковно-релігій- них відносин у Чехословаччини та в Европі загалом листом від 7/IV б.р. під ч 338 о.к. повідомляє, що бажан- ний елаборат про церковно релігій- них рух в Ч.С. Р. від1920тв 1921 рокам буде закінчений і пересланний. Одночасно в додаток до попередніх ма- теріалів нею надіслано цікаву статтю селмового посла А. Гаїка про релігій- ні та церковно-політичні справи в Чехословаччини, що є коротким оглядом розвитку цих справ за останні два роки. Крім того , надіслано статтю Сена- тора Гербена в справі відокремлення церкви від держави в Чехословаччини, 9. а також Х-й том актів велитрадської у- ховної Академії з матеріалами 1914-1919 років для Мінської Духовної Академії. Цим же листом місія повідомляє про біогра- фію п.п. Заградника Й Фарського. П. За- градник, літературний псевдонім Бродський, в фоку священика; є одним з народних че- ських письменників, автор багатьох рома- нів народнього Чеського характеру. По при Фарського він один з концерів дено- малізації та націоналізації Церкви 6 Чехословаччини, а поруч з ним і з озно- веденням нової Чеськословакької Церкви, в природу якої не раз виступав пропагандій- но в пресі та на зборах. Пан Фарський був одним із перших ідеологів та авторів програми Чеськословакької національної церкви, рішучасно піонер що до реалізації та поширення її у Чехословач- чині. Останнім інформація обок цих діячів місія обіцяє вислати при облік- нім спеціальним елборами, для владжних ликою браку, протоколів з "їздів та кон- ференцій в останнього часу, що не містить що в другу. Крім того, при відношенні від 16/IV б.р. під ч 380 тою ж Місією прислано слі- дувачі матеріали що до церковних справ Чехословаччини. І/ брошура Д-ра Каварка про церкву право- сланну і римську. 2/ брошюра Ленберга про Чехословачку Церкву. Цркву. 3/ Стенографічний звіт першого собору в Чехословаччині; 4/ два зразки з нотами церковних пісень в Чехословац- кій Цркві. 5/ Тазетний звіт про лекцію професора Генгра в справі відокремле- ння церкви від держави. У відповідь на лиси ч 338 від 7/IV б.р. Міністр відношенням ним від 15/IV ч 545 повідомляє, що має намір приїхати до Праги познайоми- тись з п.п. Заградським та Ферським для овнаходження їх в Українських церковних руках, так а спільним з Чехословач- ким, а також пересилає літературу в цій справі. Міністр Ісповідень просить повідомити: 1/ що робить зараз в Празі Влісюк Досігей, який приїхав на засідання організаційні церкви, 2/ в якому стані за- раз справа здуким церквам Чехоської в пос- посланою Фербською. 16. ЗВІТИ З ГОЛОВ- НИМИ ПРОВІДНИКАМИ ЧЕХОСЬКОГО ЦЕРКОВНОГО РУХУ. В своїй праці Міністерство Ісповідень використовує і закордонний церковний рух, а тому проводить зносини з відданнішими провідниками цього руху. Розпочало і під- трималось дуже важлі зносини з провідниками церковного руху в Чехії - доктором К. Фарським та Заградським. До них Міністером Ісповідень, як ректором Університету церков- ним ділам, 14/IV послано листа -послання, в в якому розказано про колишні відносини Москви до нової церкви., про боротьбу за відділення від Московської церкви тепер; про неприйнятність Московського Духовен- 10. ства та як, нарешті сам Український нарід взявся відбороти собі звільнення та Афоюко-желію своєї церкви ізоля революції. На прикінці в листі вислов- лено привітчени провіднимам руху в Че- хословацькій церкві і проситься підтрима і для нас в нашій церковній праці. Министерство Ісповідань не має жодних відомостей про церковне життя Рудунської церкви взагалі і, з окремо про церковне життя тих місцевостей Рудунії,-де єсть Українці. Тому Міністр Ісповідань листом своїм від 4/IV б.р. під ч 451 звернувся до посла У.Н.Р. в Рудунії з проханням про олідуване: 1/ приходити до Міністерств Ісповідань відомості про життя Рудунсь- кої церкви за 1920 рік і про той кон- кордат, що Рудунія заключила в Ватикані в допущенням зонні цього конкордату. 2/ приходити відомості про життя Право- славної церкви в Бессарабії. Якою новою нем працювать Службу Богу, якою новою ведуть церковне діловодство. До Рудунсь ких Уряд має робити, аби припинити обмеження Українського люду в Бе- ссарабії через Церкву особливо в тих по- вітах, де українці становлять більшість населення. Чи не могло б пособити У.Н.Р. цим відомостям поробити певні пропони, аби служба Бога працювала в Українському новому/ землісір Московської/ прововіді виполощувалися закон україно- кою новою і діловодство церковне велося в тій же мові. Якщо Управління Православної Весарабської Церкви, кому і як вона підлягає, як і в чому йде рухунізація церкви в Бессарабії. Міністерство не має жадних відомостей про життя Волгарської церкви, тоді як ці відомості необхідні. З-за цього міністр Ісповідань в тім не має повної посвіти п. Посла 3/ приклади болгарських церковних журнал за 1919 і 1920 роки, а також молитовника Волгарською Мовою, 4/ дістати коли це можливо в Загребу відповідні матеріали про рух церковних у Кославії про утворення живої народньої церкви з новою сербською, замість латинської і навіть в поворотом до православній, най- краще якесь церковний журнал за 1919 і 1920 роки. і 5/ приклади відомостей з Абшан, або якихсь церковних журнал за 1920 рік, про що, що мало бути в Грецькій церкві по підготовці Вселенського Собору, нова як ці відомості негайно потрібні. При відносини від 22/IV 6-го року під ч 812 надіслані п. Послу в Румунії.-Професору Мациевичу брошюри ч.ч. І,3,6,19 і 20 видавництва "Українська Автокефальна Церква." Міністерство Ісповідань має відомості, що в Югославії серед католицького населення, відбуваються зараз великі церковні рухи в напрямку націоналізації костьоля і розрива в Римом. 18. ЦЕРКОВНІ РУХ В ЮГОСЛАВІЇ СЕРЕД КАТОЛИКІВ. 19. А. Шептицький за квадраном. 262 Папірким проходили розповіді слухачі по орефовському, К. Литургії, дарос неби від служби Івана зібравшогося на оребенці. Рухом цим Матеророзо іконопису називали ще, не має про нього докладних підмостов. Якщо в останній Загребі ужто засвітити У. Р., мінори розповідали про це від IV/IV, та є 506 ханьких дібоси через цього проповідника так подібної ні підмостов про іконом. Кодоличній рух. Нго-Славії. При вигрішенні з 3/10, 3685 61 від 14/IV, виступи виконання А. Шептицького про проповіду в Ракиннії, де дві дні - 11-го та 13/ІК., з лекцією під назвою "Протестантська іконостас у Росії." Свято ламання обліку читу "Новий новород" виконавши дрібно своє призначення по селах на українському краю, та через цього і про Росію, зразково позначився "німцями Лерена, стояв на всій лінії виборчих місць і продовжував проповідь, щоб були в про цей тим, засвоєними, певні, а останнім "О" на всіх одинаковою силою. Стосується уваги і до Раду. Треба відразу залишити увагу на традиційних релігіях. На україну не було виголю ізоляція виповнити місії для улікнування шинелів, цилі, пантофельних та проче, необхідно залати опера- нив. Надоручено коменданту, як управ- інської селища не допускати своїм при- рошеним співчленам, на вони радо пинкуть до себе крізь межі засередже- нів Галицької області і т.п. На приміт- ці референту-Інспектора дала пояснення улікнуваного прийомного обряду Служби Боротьб і т.п. Комендант мі мали ве- ликі умови. Було відкрито дві 3.000 гурткових на утримання управлінської /уклонної Освіти/ в Раді відправили дзві, ніякі зміни не пішли, шляхом зробити цього. На думку Голови МОПІ У.Н.Р., в Болгарії та Румунії та /Люб- лена Никопольєв А. Величний переїде до більш Поверненої Болгарії для ми- озування. Які надійшли цих референтів для нашої церкви-православної, що по відомо, але змінилися в три року та ще те, що говориться спріб, чого мовляння, про Україну. Насолода бачить, що штучне Никопольєв, гром., і о.п. і з цього роблять на- сорок, які виходять змінило до У України. Про подібні конференції Мі- нерополита на даний, п. Глодова сповід- цяком Міністерство Ісповідання. Міністерство Ісповідань має перо- ки відомості про те, що між Американським Ісусолювачем і його Основним змістом 12. великі непорозуміння. Місцеві власні домагаються націоналізації церкви і Патріарх ім на вустріч, а Цинод, що складається з Греків, стоїть проти цих домагань. Скінчилося справа начеб то, що Цинод звернувся в окружним посланцем до Православних Церков, просили суда над Патріархом "дем"янном. Аби мати офіційні докладні відомості про цю справу, Міністр Ісповідань звернувся до Міністра Закордонних Справ листом від II/IV під ч 505 в проханням зібрати через Посла У.Н.Р. в Царгороді детальні матеріали в цій справі і надіслати їх до Міністерства Ісповідань. 21. ВСЕЛЕНСЬКИЙ СОВОР. Міністерство Ісповідань з чуття, що підтверджуються проф. п. Зіньківським, бувши Міністром Ісповідань, має відомості ніби Грецька Церква, яка тепер проявляє надбільшу акцію в церковному житті право-славного Сходу, взяла в свої руки ініціативу в справі складання Вселенського Собору. З огляду на те, що про Вселенський Собор коли-хвильки ніч збереться, маємо велике історичне значення в церковному житті, бо на його вирішення підуть справи, що уже 10 років не могли бути вирішені, а тому участь Української церкви в цім Соборі повинна бути обов'язковою, на що Міністерство Ісповідань звертає найнижчийшому увагу. Міністр Ісповідань листом своїм II/IV б.р. під ч 502 звернувся до Міністра Закордонних Справ в проханням, аби через 22. АВСТРОУГОРСЬКА ЦЕРКВА. У відповідь на листа Міністра Ісповідань від 8/III6 р. під ч 321 Голова Місії У.Н.Р. на Угорщині при відношенню від 6/IV б.р. під ч 296 прислав звіт про сучасне становище церковної справи на Угорщині за про церковні події в 1920-1921 р.р.. В звіті йому подаються відомості про сутички поміж католиками та кальвінізмі в м. Дебрецені. Почалася ця сутичка в ополчення Толовної кальвінської церкви в спосіб пороблення на стінах та інших місцях церкви непристойні написи то що. Подія ця викликала заворушення серед політичних та суспільних кол. Угорське Міністерство Ісповідань з"єднане в Міністерством Освіти на чолі якого стоїть духовна особа- Міністр доктор Веш. Об'їцяльного церковного органу на Угорщині не має церква відділена від Держави. Всі громади, до якої б віри не належали, мають однакові права. Шлюб цивільний на Угорщині обов'язковий і законний. Метричні раніш складались при церквах, а з 1895 року складаються в цивільних установах державних. З огляду на те, що на Угорщині не має облікового церковного органу. 13 противі 1920-1921 р.р. не було видано жодних законів в сфері церковного права, не можуть бути Місією У.Н.Р. належними які небудь друковані матеріали. 23. ЖИДІВСЬКІ ЦЕРКОВ- НІ СПРАВИ. По ревелних відомостях, в Ієрусалемі відновлено Синедріон, який має ширшу- вали Камонізмі спрали для єврейська цілого світу. 24. ІЄРУСАЛИМСЬКИЙ СІНЕДРІОН. Міністерство Ісповідань в резет має відомості про те, що відновив свою діяльність Іерусалимський Синедріон. З глиду на пр Міністром Ісповідань 18/IV б.р. під ч 586 надіслано листа до Міністра Екзекутивних Справ в проханням прикласти до Міністерства детальні ві- домості щодо справи. 25. АПОСТОЛЬСЬКИЙ ВІЗИТАТОР НА УКРАЇН- до пана Міністра Закордонних Справ від НИ-МАТЕР ДЖЕНОКІ. 18/III б.р. під ч 389, Міністерство Закор- донних Справ надіслало слідуючі матеріали про Апостольського Візитатора-Професора Дженокі-відношенням від II/IV б.р. ч 1435/2315. Папа Бенедикт XV призначив павера Дженокі Апостольським Візитатором до України в офіційних доручених подали допомогу грішні і медикаментами корим та немічними України. Що до його біографії матеріали додається до відчиту. Других матеріалів про нього Міністерство Закор- донних Справ не має, і повідомляє, що пан запропоновано Місії У.Н.Р. в Варшаві ти- 26. ВИКОВАННЯ УКРАЇНСЬ- КИХ БОГОСЛОВІВ ЗА КОРДОНОМ. 27. АВТОКЕФАЛІЯ УКРАЇНСЬ- КОЇ ЦЕРКВИ. слати всі необхідні матеріали і до- кументи які єсть в Місці про Донець. В додаток до поробленних проклам в цій справі / дивись діяльність Міні- стерства за березень місяць 23/ Мі- нистр Ісповідань зробив доклад в Ра- ді Міністрів про необхідність підготови ти групи для потупу молоді українсь- ких богословів до меж шкіл за кордо- ном. Рада Міністрів одобриває цей док- лад і по телеграмм "причина до відо- ма". / журнал засідання Р.П.М. ч48 15/IV б.р./ Твердо й поступово проводити пра- цю зв'язану з Автокефальностю Українсь- кої Церкви Міністерству для в'ясуван- ня правового становища Української церкви, належить мати всі потрібні для цього матеріали. Здійснюючи по мірі можливості пр її варез, Міністром Іспов- ідань за надісланими відповідних ма- теріалів звернувся в листом 8/IV ч 479 і 16/IV ч 577 б.р. до п. О. Логойського/Віденць з листом 16/IV ч 592 до Близькою Діонисія прохачи приєднати конію грамоти Патріарха Ти- хона про Автокефалію Української Церкви; замовлено також написати статтю п. Гущенку -Савійському ляці в свій час мав нагоду близько ознайомитись з церковною справою на Волині. Нарешті, зі свого боку, аби дати інфор 14. інформаційні матеріали за дитячою об протидії ідеї автономії в Україні при Міністром Іоновідень під редагуванням п. Міністра Іоновідень розпочало надрукувати бро шурки "виродженцю" Української Армієно- бельна Іржина", що буде випущено і грома дин і дулоносного, деяким им підповідь на і іх якщі сучасні маніфести і міркування в полії армійської справи. Брошури випали тво "Української Автономної Армії" розповсюджувалася на сиріграції сам на Волині і за кордоном. 20. ПРОПАГАНДА АВТОНО- МАЛЬНИХ ХРИСТІЯН. Міністром Іоновідень як самим зас і через посередство міністерства проводиться пропаганда ідей автономії Української Православної церкви. Так, на в"їзді Вітов- кового дулоносного 13-14 березня п.р. в Тарнові, а потім в Тарнові і рок. Братоль Міністром Іоновідень 2/IV було прочитано лекцію на цю тему, а інформаційний відомо стали про те, яким зараз проводиться кра- пинки рух в Європі. 29. НОВИНА ЗА ОЧИКУ. Міністром Іоновідень вторгнуто увагу на те, що з нас при Службах Восток не чи- тався відповідної молитви за очинку за браком темпу, тощо; а: тому ним вироблено цього молитви за очинку. Для кінця при Службах Восток молитву уникано Церковною Українською "одно /проголоса Іржонної Ради ч 6 -29/IV і молитва ці " про переносу под коротом за посілнин рідну наку землю: волинь ми- нається ужо в Українських Церковних парафіях в Чигиринові, Тарнові та в тоборах. ЗО. УКРАЇНСЬКА ПРАВО- СЛАВНА ЦЕРКОВ В ТАРНО- ВІ. З самого початку освіту України на- шого підкорення починалось потреба в свя- щениках, а тому не з групи 1930 р. Міністром Ієновідень наказав всіх во- ходів і монахинь, аби була проводжена Українська парафія в Тарнові. З-початку за браком вільного священника, а потім за браком церковної утварі, а головне "опинківся" не могли було задоволь- нити про потребу. Верхній від Вілікова Діонисія 31/IV 1921 року було одержано опинківся. Скажемо, перед Великоднем в приходу приві- ду того побудь з підмови: пал-опція для відбудування служби Божої в Тарнові на Линні; силь-виконався самим рішучим на Невчинних закодів: було письмо бра- го личів як Головному священникові, теп і окремо до-ляти пал-опції, навіть посилання дитини. Про це ввідчай людин міністерства Ієновідень до Головного Вітчизного Священника: 5/IV ч 431, 16/IV ч 578 ,16/IV ч 583 та окремо до пал-опції: 4/IV ч 432, 3/IV ч 470/, 12/IV ч 508, 16/IV ч 586 / телефоном пал-опція Микитюкову 29/IV ч 612/ 29/IV ч 630. 16 Запобігаючи на дні перед волами залуд- неннями, а лишив доводиться про розмірно- шутки нан-оців до Тарнова для віддалуження Служби Воєвої, Міністр Ісповідень листом своїм 20/IV б.р. ч. 609 до Епископа Діони- сія просяв наказати по священика для Тарно- пільської парафії п. Рижарчула, і велер коли п. Рижарчук повернеться, Тарнопільська Українс- ка Православна парафія буде мати свого син- ценика. 31. УКРАЇНСЬКІ ОБРАЗИ. Всі заходи Міністерства зовнішніх об- роздовбивання об одну перешкоду -від- суненість кантів. Крім попередніх зовнішніх Міністерство доручило цей службенку Ата- домії Мистецтва Юркевичу в таборі Вадониця наказували Образ Воєвої Матері. 32. УКРАЇНСЬКІ ЦЕРКОВНІ ПЕЧАТКИ. Останніми часами само дулювенною о стелю водяни в умислі Українські Церков- ні печатки. Дбаччи щоб це відповідало ви- могам і українського характеру і худож- ності, Міністерство Ісповідень звернуло не це свою увагу і після порування в должних українських художниках замовлено пигосуралі образи Церковної печатки в таборі Вадоницях, де ці краєм ще під доргидом і при операційній співучасті п.о. протоієрея А. Волковича; ввагалі проводи ся уважною справа задоволення різних релігійно-культурних потреб. Три зразки печаток при цьому подаються. 33. УКРАЇНСЬКЕ ЦЕРКОВНЕ ВІДНОВЛЕННЯ. Звернувши увагу на відновлення і повернення колишнього, в характері рідного українського, церковного будівництва, Міністр Іоновідень звернувся в закликом до архітекторів за порядок та подання різних позорібних для цього матеріалів. Так, Міністр Шміків відповідавши на три засланя в своєму листі від 20/7/1921 р. ч 233-шне: "Окраїна Церковно-го будівництва на Україні має особливе значення в підрозділенні національної культури і мистецтва, все, що було найціннішого, що було наймасовішого у творців нашої народньої культури і мистецтва, вони віддавали певні церкви. Орігінальні зразки українського стилю-це церкви і церковні будівлі, найбагатші зразки орнаментики в різницях: старих церков, молитовного та різдвяного всь абсергності по наших церквах". Далі перераховані які багаті матеріали та зроблено що заготовлено було не в 1917 року, п. Міністр Шміків пообіцяв коли допомогу своєю належними, економічними, проектами і заселеннями, частини послуги при здійсненні "шроких ціло національних замірів будівництва та реставрації зразків церковної архітектури". КРИГАНСЬКИЙ ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ТОВАРИСТВО. Не можна змогти зараз на свої кошти задовольнити широку потребу в канцелярії Св. 16 Св. шкіль, Міністром Іоновідень, по листку цього року, листом своїм від 20/IV 201 звернувся через Головну Управу Церковного Простору, аби Вріханське Біблійне Товариство як і колись, не відносилося пали на себе надрукування книжок Св. Письма. В наслідок цього в Лондону 16/IV, листом своїм М. Рудницькому пише, що Вріханське Біблійне Товариство зацікавилося справою видання книжок Св. Письма, і відкидаючи як не водовольністю, переклади Рутіна, бажало би почути голос безпосередньо від «Міністра Іоновідень», як від ділча в црковних справах і предстояника озгоричного. З листа видно, що оподене сприйнято для перекладів Св. письма повністю негативно й проправлені в Лондоні: але матеріальні умови, поки не зберез стоять на перешкоді цьому. П. Рудницький обіцяє саму широку допомогу в цій справі. 34. ВИДАВНИЦТВО "УКРАЇНСЬКА АВТОНОМНА ЦЕРква." Засноване заходами Міністра Іоновідень Біцаминцево " Українська Автономна Церква" під редакцією Професора І.Орієнта спортивно продовжує, оскільки дозволять сучасні обставини, свою працю. В порівнянні з Міністерством Іоновідень лежить вже ро- кових до другу більше 30 номерів книжок на самі різноманітні теми сучасного церковного життя. / див. назви трьох книг на обгорстях видань У.Л.Ц./ В квітні місяці вийшли нові книжки: "Вроження до Церкви Іррородського благословення Автономної Української Церкви" / книги 9 квітня/ Українська церква, приєднано-сільського догослухового комітету" Професора І. Орієнта/ вищила 16 квітня/" та Носова в заява під своєю владу війську церкву Української Церкви/ вища 21 квітня/, своєю помилками мілли Української На- родньої Республіки/ вищила 16 квітня/ "Українські шкільні колишні" професора І.Орієнта / вища 21 квітня/. Положення в світі цих місцях: незначно помне зацікавлення з боку українського громадянства ля на еміграції, та і в інших місцях: введення українською нарічною/ Волині, Холмщини. В усі часоби військових пан-оцих було надіслано пої щедри брошур з проклятим розповсюджувалися з понія отриманими і поважними; велика кількість их була надіслана по Волинь: в Види- ниро-Волинське, ужою Правління, Кли- сопові Промисловому Діонизівці, про- тодерості Арсену Вордилівському, син- ценшкові Іванову Абрамовичу; син- принцові Погру Габрильському, Промо- непримку Топорищеву "Пробиве" прохо- ферові О. Прохидовському; далі брошур були надіслані поїм продовжливиром У.Н.Р. за кордоном. Всі щедри У.А.Ц. послані Вілоруському Волинську в Іер- манні редакціям: "Рідне Краї", Син України і"Народнє Голос". Значна кількість брошур розсилана окремим особам: перебуваючими в різних держа- вях: провідними Чопольо-пророчно- го руху Ферському і Загральному; IV ділянки берегового промислового риболовства у Нижньому Дніпрі; професору Зімкіну, опікованому О. Іконопольському в Америці; списку поповнення Луганської Босни Волинь. Проекти: "шкільні колонки" надіслано по чину для роздачі дітям українським підписам в Чехословаччині; /100 примірників/ і Тернополю /25 примірників/. Почина кількість видань відправлена в межах пропаганди на території України, залучену до роботи і по підготовці Міністерства цієї держави повинна бути в Радянському Союзі. 13 квітня Головою Директорії в шляхах колективу подорожувано Видавництву 7.000 польських монет на видання книжок ч. 6 і 29. 35. ВІДОМОСТІ МІНІСТЕРСТВА ІЗНОВИДАНЬ. "Відомості Міністерства Ізновидань" почали виходити з початку 1930 року в м. Києві, але все ще не прийняли повноцінних обов'язків видання (своїх на ч. 8-9 примірників). Ніяких інших друкованих органів Міністерства Ізновидань, в якому голова цих пропаганди для Української Асоціаційної Церкви, друкування би названо і розповсюдження Міністерства Ізновидань і в загалі в якому підбивалися би діяльність Міністерства Ізновидань, було поки що необхідним. І оголошення Міністра Ізновидань від 9 березня за ч. 15 видання "Відомості Міністерства Ізновидань" було відроджено. Але все ще нинішнє перегляду світлого? Ч. 4 "відомостей" видано тільки 8 квітня д.р. Замовлення: Лист - міністерство Ізновидань від 10 липня 1930 р. ч 235 до всіх преосвященних Архієпископів і Єпископів на Україні про необхідність введення тимчасово до перегляду богослужбових книг ук- раїнською мовою при богослуженнях «Як врази мною». Народжені: 1. епізопія зелена, 2. епізопія піл сугуба і 3. епізопія просвобльна. 36. ПОКРЕВА НД.ПЕТРОНІ- Міністерство Преси "Протероди КИЇВ. лисом своїм від 18 квітня ч136/253 повідомляє, що серед положеннях в північних поміщень малих пособа в колишніх і других нинішніх ре- лігійного засобу. Міністерство Ісповідень не пр повідомило ч 647 від 23 квітня, що в охорону двоє своїх пись- ми на про пособу. 37. ЦЕРКОВНА РАДА. Черговим сесією Церковної Ради Української в Тернополі 9 і 10 квіт- ня були розглянуті і прийняті такі справи: 29 і 30 квітня прохання цього року ч . 6,7 і 8, про розвиток на шлюбі Генерал-Ординару І. Омельяновича-Калинин, П. Бєлозеро- ної і п. Миколайського, Протопопи ч. 8, 30 квітня ухвалено для випробуваного шлюбу синодену професором І. Орієн- том "Казну про переконку над поро- роз" заповідних рідків свят. 38. ПАТН ДІЯЛЬНОСТІ Міністерства КОРОДИ- ДАНЬ. Відома 16 дня бічного року під час засідання Ради Народних Міністрів Міністр Ісповідень просив 70 квітня 16 робів останній доклад про іншу діяль- ність і інші діяльності на було че Міні- стерства Ісповідань. Рада Народних Мініст- рів була задоволена з докладу і прийняла його до відома / журнал засідання Ради Народних Міністрів ч 49 16/IV. 39. МІНІСТРСТВОМ ІСПОВІДАНЬ ВИСЛАНІ В РАДУ НАРОДНИХ МІНІ- СТРІВ ТАКІ ЗАКОНОПРОЕКТИ: 1/ Про асигнування в розпорядження Міні- стра Ісповідань 480.000 марок польських, аб 9.600.000 грив. на видавницю діяльності Мі- стерства Ісповідань. 2/ Про асигнування в розпорядження Мініст- ра Ісповідань 167.300 гривень, аб 9.380 міро польських для видачі допомоги урядовцю Л. Ісповідному. 3/ про асигнування в розпорядження Мініст- ра Ісповідань 3.000.000 гривень, аб 150.000 марок польських на допомогу монастирю осв. Володимир в Черепинці. 40. ДОКЛАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ В РАДІ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. В Києві місяці Міністром Ісповідань було вроблено такі доклади в Раді Народних Міністрів: 16 квітня -доклад про виконання Української духовенства за кордоном / жур. ч 48/ 16 квітня -доклад в справі організації Прес- в Міністерстві Ісповідань / жур. ч 49/ 19 квітня -доклад про церковні справи на Волині / жур. ч 50/ 22 квітня - доклад про лют Заступника Нар- городського Імперіярка, в якому він благосло- виє Український Нарад і Уряд. 41. ЗАКОНОПРОЕКТИ, що ПРОЧИТАНІ І МІСЬКІ ДО 4-го цього квітня по докладу Міністра Ісповідань в Раді Народних Міністрів про РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В КЗУНІ МІСЦІ В. 1921 РОКУ. асигнування з його розпорядження 42,000 мірок польових на утримання українських парофій за кордоном в н.м. квітні і травні б.р. Рада Міністрів мала таку постанову: "1. Асигнувати в розпорядження Міністра Ісповідань в кошти Державної Скарбниці 42,000 мірок польових, або 84,000 гривень на утримання духовенства українських парофій за кордоном за нічлі квітень і травень 1921 року; 2. в І червні 1921 року юсти на утримання відпускати в контрольну порядкові. 3. Постанову цю внести в чинність через посиланців.". При того, По докладу Міністра Ісповідань в Раді Народних Міністрів 19 квітня б.р. в справі Автономної Української Православної церкви в Речі Посполитої і в окремих церковних на Волині, в окрема, Рада Народних Міністрів з огляду на важливість цієї справи, постановою своєю від 19 квітня б.р. ухвалила командування Міністра Ісповідань на Волинь до м. Кременця, а потім і до Бершади для належного в"ясування цієї справи на місці / курн. все. Р.Н.М. від 19 квітня Ч 50./ 43. КОМАНДУВАННЯ МІ- НІСТРА ІСПОВІДАНЬ. (згори) 49. УКРАЇНСЬКІ ЦЕРКВИ НА ВОЛІНІ. Президія Міністерства Історичних Земель на Українській Церкві чи дуже, яка ближче розглядає наділення. Так, вчорашні міністром з Волині і тимчасовою по двох призначенням священник, що в тому сенсі за українськими церквами наділяє ділянки на них (тобто, утворює почесно), а залежно від багатого самоврядування на чолі з Володимиром Діонисом Іржавецьким. Ось листа листа було надіслано Миколаю Діонису: "Де мина Міністра Історичних Земель У.Н.Р. Тобто одержання наділення на церкві України в зв'язку фаро-сумного призначення імовірною тяжкою" мим, що у повідомленні Вами Пану Міністру, сьогодні глибокого виробництва за на- ділянками церкви бракує, зважаючи людей і не користуються при означенням богослужіння. Використання слухав, розвинувши їх підданню і Вам повідомлено Всеросійського Церковного Собору про місце пра- воводної України в листах на місто, як земні овочі підлягають, потребу, призначення на вас і право Вищу богослужіння, що за честь бути, Вашим Паном Міністром, незалежно від того Епіскоп Діонис." Українське Духовенство на Волині, далі по почесному для самоорганізації і приватних покупок позичень церковного майна зберігається в періодичній "в'їзді або" Собори 21 краю тимчасово відбуває черговий собор. Духовенство 6-4 скрути на Володимирському міністром Іоновідень на три оббори було позначено 13 із того квітня за ч. 597 листа, одержаного мною від Вла- рочинного б-1 округи П.-О. П. Абра- мовича олідучого звіту". "Високоповажний Пан-Обче. Загалом прошу Вас, передати черговому соборн- му 6-1 округу на Володимирщині, що має відбутися 21 із того квітня, моє серце- не прихильність і щире побажання опер- нічної правди в опитім труді по відроз- ленню Ірськи Догу на славу, Іерим Української на користь. На з"єднах Українського духовенства на Володимирщині дуже багато праці в справі по націоналізації Ірськи поп- мадано Могочинних 6 - округи на Воло- димирщині п.-О. Іннальор Абрамович. От і за чого Міністром Іоновідень було позначено таку листа 14 із того квіт- ня за ч 370 погового звіту. "Високоповажний Пан-Обче, а дозволен- них мені нотній журналу в"єдну духо- венства в Володимирці - Волинському січ- ни 30-літнього І-го і поставив чергових соборників 6 округи на Володимирщині в 10 лютого і 10 березня цього року в багу, як багато сил своїх підкрес- ли опитім правді підновлення Українсь- кої Автокефальної Православної Церкви. Отже листом своїм означення Вас, Пан- Обче ото щиру надію за поколені Всих трудів, і кріпко операціонов, по з 46. ВІКСОНОВОЛОДИМІР і ХАЛЯВКА НЕПРАВА. Були робочі звіти, що відділ преси Міністерства Захоронення Справ листом своїм від 16 квітня ч 3583 повідомив, що польська преса за І/ІУ б.р. помістила звістку, ніби польський уряд призначив Віктора Володимира занімуючого Верховного Холюмсько на фрон- тальному Енергетиці на місце Віктора Сороки- на- якого ведержав Соціаліст Російської Фрек. Звістка ця в частині, що торкався Володи- мира, була несподіванною для Міністерства, бо в цій справі Міністерство робило споріднені закони, щоби колишня була піддана під дуков- ну владу Виктору Приватецькому Дюшево, про що я шаную Голови Української Верховної Місії че 25 лютого ч 216 / дія про це підпис на лиц. от. ІВ/ Радово Місії Пан. Немає ви- повідали своїм листом від 30 квітня ч 246 про " швидко царного поручини Виктора Володимир погодився передачі корутових Холю- мсько Енергетиці Радянському Діячево." Одержання звістку про призначення Виктора Володимира, Міністр Іоновідень негайно 20 Квітня видал оголошення до Верховної Міні- стеру Захоронення Справ ч 20/ІУ ч611 п. А.П. Вену 22/ІУ ч 648 середнього " Руського Поль- шчекаю Кайшетов в Варшаві." 47. НЕСТОДА ПРОФЕСОРА I. ОРЛЕНКА БУТИ АПРЕЛЬ Квітня 16 Професор І. Орленко знову подав пачку Йоніфору велку, а лінії письмо, що він 48. ПРИЗНАЧЕННЯ МІНІСТРА ІГОЛОВІДАНЬ ГОЛОВОЮ МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ. 49. СКЛАД МІНІСТЕРСТВА ІГОЛОВІДАНЬ. 4-го ірого квітня Головою Ради Народних Міністрів було зроблено вно- сення на засіданні Ради Міністрів в справі призначення Голови і Соре заступника. Колої Ради Міністрів. Заслухавши пропозиція Ради Міністрів постановила: "призначити Головою Колої Ради Міністрів Верховного Ні- погородном Іголовідень Ортено. Залозни до відходу, що постанова ця пронесена одноголосно." На 1 квітня 1921 року склад Мі- ністерства був такий: Міністр Іголо- відень, професор І. Ортеню, член Ради Міністра Іголовідень, професор В. Відеов; по Департаменту Земель- них Справ: в.в.о. Директора П. Оптороденя і в.о. Гризк/доре В. Квасинькинг; по Департаменту Про- водолої Іррини: в.о. Ванільміна, відділу Ю. Грек-Громольський і отарник діловод Л. Новомирин. Але в останній час праця в Міні- стерстві через нелегодраний шеренк впливи в Болоню на ізмененню коре- шени з заордованням продовжуваннями У.Н.Р. значно збільшилась; сказа ючу- вали в Міністерстві брак люде до- било в (котово міро"сопріз) 31 чого в Член Ради Міністрів Ісповідень про- фесор В.Віднов був делегований під час буржо-освітніх Організацій допускав до Ради Республіки і тому не мав вмоги у діленні Міністерству потрібне число праці З огляду на зазначене Міністром Іспов- відень було тимто законів до збільшення кількості урядовців в Міністерстві. Так, 8-го ірого квітня Міністр Ісповідь, відень нашкав листа за ч. 459 до п. Президента Міністра, просячи дозволу на збільшення мачу служби Міністерства на 5 осіб; дозвіл був одержаний і Міністерство під- цукло зароз відповідних працьовників. Крім цього, не раніш, своїм листом за ч. 432 від 30/III б.р. і ч. 532 від 13/IV Міністр Ісповідень звернувся до Київського-Людильного Ірмового Братства та в проханням рекомендувати урядовців для Міністерства Ісповідень. В Києві місця призначені для праці в Міністерстві Ісповідень такі особи: в.о. урядовці для особливих доручень У киї- ви Левен Болотинський писав ч 27 від 24 квіт ня, помінник діловоду по допомоганню Прези- денові праця О. буржелени Х київи помічок ч 24 від 30 квітня б.р.. Кожним чином, на І гранні б.р. персональний склад Міністерства Ісповідень утиллюється в такому виді: Міністр Іспов- відень професор I. Огієнко, Член Ради Мі- ністра Ісповідень, професор В. Віднов/ під не допуск до Ради Республіки; по Депар- таменту Загальних Справ: в.о. директора 50. РУК ПАПЕРІВ В МІНІСТЕРСТВІ І СЛОВ'ЯНЬ. II. Оздоровий, і в.o. Екзекутора В. Кропивницький по допусканню правою селянської Церкви: в.o. Немалійша підпіл ділу ю. Грок-Трохольський, Озерний діловод Л. Менопцький і помічник діло- води С. Фуртальний; і урядовець особливих доручень У нинішн Витон Колодяж- ниць, але працею не в міністерстві, а в кременці. Діяльність польної інспекції по чомті штатне і рух паперів в під ірб то те, що було про інспекцію в різні часи прийнято і випущено. В журналі жідних паперів міні- стерства Іоновідень запоточено всі чила: За н. Січень а ч I по ч 62 За н. Лютий а ч 63 по ч 130 За н. Березень а ч 131 по ч 239 За н. Квітень а ч 240 по ч 450 Інші папери було: За н. Січень а ч I по ч 62 За н. Лютий а ч 63 по ч 236 За н. Березень а ч 237 по ч 438 За н. Квітень а ч 459 по ч 670. З позначенням чисел по місяцю вищо, що кількість паперів особливо не змінилася по I травні професійно все облікувалась. Крім того в Міністерстві Новозам м. Іоновідень від 13 лютого б.р. залежено окрему книгу роспо- рядження по білчим паперогрійник: сирала: по , оздоровленнях. По I травні 23 /ерезні/ запотовано всіх роспоряджень чи- слом 244. 51. ЦЕРКОВНІ СПРАВИ НА УКРАЇНІ. Збірці в Україні підтверджують чутки про те, що в Харкові був диктов собор, що по- становив українізувати церкву. Другий со- бор ніби зібрався в Полтаві/ в Епіскопом ліменом/ і виніс протибні постанови. По деяких місцях України болговолики роспо- чали вже медичні огляди може і акти оглядів друкують по газетах. 52. ЦЕРКОВНА СПРАВА НА УКРАЇНІ. Церковний рух на Україні шириться. Доко- дить до Міністерства Ісповідань чутки та відомості, про заснування на Україні Церкво- них Рад і братств, як свідчать про піднесене релігійного почуття людності. Одбуваються Собори, як припіром, у Харкові. Помічається, що співченння таї вище дуко- венство тепер більш сміло, ніж перше. Йдуть за національною темою церковного руху. На Україні дуже відчувається потреба в книжках Св. письма і вимоги про задоволен- ня цієї потреби діходять і до Міністерства. Міністерство Ісповідань підтримує, можли- вими заходами та задовольняючи, чим зароз може, зі свого боку подати на Україну різ- ні інформації про церковні справи. Цікавлячись мати в собі більше інформа- ції про Українське письмо, Міністерство Ісповідань звернувся до Церковного Справами Директорії, до Міністерства Преси та Просвіти, та мі- ністерства Опрацювання внутрішніх 19/IV 1921 р. ч. 504/ зі своїми листами, просячи давати 53. ПАТРІОХ ТИХОН ЗА УКРАЇНІЗАЦІЮ ЦЕРКВИ. А ось наявніша звістка в Києві. Київська газета "Комуніст" в числі за 3 березня ц.р). містила таку статтю під назвою: "Новий Гончар" ляглось Радянським. Подано стаття цілком:" Позашкірні Київські Епіскопат здобув наказ од про Святішества всеросійського патріарха блаженнішого Тихона, щоб перейти на перевищування по богослужб-ні інших в ірковнословлянської мови на українську і запровадити по всіх українських церквах богослуження українською мовою. Нема чого й казати, що наші пан-отці відразу захопили перекладарську комісію і зі вторинної тих днин почали працювати, як то кажуть, напередодні. Центр одяг поважних філологічних країв, визначено "Свята Софія". 54. ЦЕРКОВНІ СПРАВИ В КАМ'ЯНИЦІ. Студенти , що в середині квітня за- лішній Київчинець, розсказують, що бол- шовик-мінний терор над поїна братськими Укрко-Московського братства. Заміжню, Сливка і Юрачківський арестовані і невідомо куди пізевені / == / по чутках до Харківна/. Вули ореш- товні протоїереї В. Сіріновські і Вітчук, але після двох день їх вику- щено. З Києва до Кам'янця з Проску- 55. ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ВОЛЬ- НОМІЙНИХ ЦРКВОВИХ. 56. ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ВОЛЬ- НОМІЙНИХ ЦРКОВНОЇ ПО- ДІЛЬСЬКОЇ РАДИ. 57. РОЗСТРІЛИ НА ПОДІЛЛІ УКРАЇНСЬКОГО ДУХОВЕНСТВА. рівь повернувся Єпіскоп Пимен вчора, не день сказав промову проти укр.церкви. Пимен писатив Протоієрея Юр'ївського Єпископа Валтськи, а Архимандрита Велеріана -Варським. Звістка з Крм"инця Подільського, а також 1 вперші дають повідомлення / напр. Рідний Іраї ч.86 від 18 квітня уперво твердить, що больнонки роспочали прослідування братків Іррито-Методійсь- кого Братства. Зарештовані: Давиденко, Кремтівський, Синиця, при чому останнього больнонки пивезли невідомо куди. Вольномійни закрили Крм"инець Подільської Церковної Ради, а проти її Членів роспо- чали перслідування. Зарештовано Члена ii Іншому Зелорозця; спричинення Кропонич муска пейки за Збруч. "Рідний Іраї" в ч 86 від 18 квітня повідомляє, що зарештований п.-о. Віркул, Член Церков- ної Ради, випущений вже на волю. Вольномійни на території України по- чуттєві для себе велику небезпеку з боку національно-свідомого українського духовенства, яке постійно, особливо на селі, мало коли і мина на ворогі маси населення і тому в відношенню до свідо- мих українських пан-отців больнонки приймають оціні суворих терор. Міністерство Ісповідань має повні відомості про перслідування і розстріли українських священиків больнонками і як ілюстрація нижче подається копія листа, одержаного від Міністерства Внутрішніх Справ 2 цього місяця за ч. 185 про переслідування духовенства на Поділлі. "В с. Зеленчу, в 30 верстах від Кам'янця, 16 березня розстріляно пан-оци Ішкента Дутонільського, 53-х років Члена Церковної Ради повітового благочинного. Розстріляно ні за те, що був братчиком Криво-Каторжного братства, і Членом Церковної Ради і що служив молебна в роковини померлих директорів. Васпалі за те, що був "дезпопровенець". Про це розказує Опанас Сміяк, що живе в Зеленці. До того у В. Дутонільського було 3 труси. Арештовано було наверні багато син- ценив. За його черевики під ручал- ся Піхен, того штурмали. Піхен живе в Простуроні, мешкає, до Вим'янця вертав бойськ. Зеров в Ім'янці заарештований о. Вікул за те, що був Членом Ради. Ордер на заарештування написали на Андрія Дутонільського, Ктимента Дутонільського і Петра Тобінського і був наказ також все шано їх розстрі- вуєми." 58. ЯК БУЛО ЗАРІЧЕНО СИГ- ПРИНСКА К. ДУТОНІЛЬ- СЬКОГО. "Ви залученого співченика Ішкент- за Дутонільського розсказав Міністрт Ісповідень слідуюче: Вересня 14, на перший день Великого посту, в село Зе- ленге прибуло 8 озброєних бойовиків з редами ля ордер на арештування Андрія, і Кузьми Дутонільського, і Петра Табинського. В ордері назувалось їх осіб заарештованих, а навіть їх сконфіскуванні. Збіглось все село і не дало заарештувати свого співчина; теж пройшло два дні. Селяне негайно написали прохання, до відповідної місця в Кам'янці, щоби випустити 0. Дутонільського, покривши його 500 підписами і піюли в ним 20 депутатів. В Кам'янці депутатам сказали, що Дутонільський був членом Церковної Ради Братства, звагалі був "помаранж", а тому він повинен бути арештований. По звістку селяне принесли в село. Тоді 0. Дутонільський прикинув морфію. люди не видали своєго співчина і боль- шими виникали на 10 солдат. В селі почалась серйозна, людей били, прив'язували. Прибули лікарі і взяли Дутонільського від морфії. Наго корого стали озброєні червоно- армейці у весь час, а в дворі, по вулицях і в хати стояв криж людей, що їх розгонили цоскакі... І в результаті у о. Дутонільського розвірвалося сердце і він помер... Поговали його в рідному селі коло церкви. На похорони зібралася тисячі народу, а сусідніх сіл. Хотіли арештувати і свящ Дутонільського, але той сховався , а потім утік за Збруч. Йому втрели за сівна і назвали больно- мець: "я знайдено що, на твоїх очах тутини погані зоріжано." УКРАЇНІЗАЦІЯ УНІЯТСЬКОЇ ЦЕРКВИ. Рук за Українізацію церкви розпочався вже і в кривих унітетських: так, 29 березня 1921 року у Львові відбулися загальні збори Товариства Імені Апостола Павла. Між іншими революціями на цих зборах ухвалено таку: "зібране душопитство вже теперішньо кинуло велике пригідно до постепенного вводження в наш обряд української мови, як мови богослужбової і в тій цілі: а/ підділ Товариства Апостола Павла оцінює негайно комісію з богословів, обрядовців і знавців мови в цілі обговорення цієї справи, і б/ звернеться до наших архієреїв з проханням, щоби покуку справу українізації нашої богослужбової мови під свою особливу увагу." 60. УКРАЇНІЗАЦІЯ УНІТАТСЬКОЇ ЦЕРКВИ. Рух за українізацію церкви розпочався ще і в перші унітські: 29 березня 1931 року у Львові відбулися загальні збори Товариства Імені Апостола Павла. Між іншими революціями на цих зборах ухвалено таку: "зібране душопитство вже теперішньо кинуло велике пригідно до постепенного вводження в наш обряд української мови, як мови богослужбової і в тій цілі: " підділ Товариства Апостола Павла оцінює негайно комісію з богословів, обрядовців і знавців мови в цілі обговорення цієї справи, і б/ звернеться до наших архієреїв з проханням, щоби покуку справу українізації нашої богослужбової мови під свою особливу увагу." 25 особливу увагу" /Рідне Ізраїль" 1931 року ч 61 від 13 квітня./ З подальшого 19/IV донація Секретаря надзвичайної Місії У.Н.Р. в Америці пов'язана особливо з підготовкою. В Америці - емігрантів-українців - коло одного міліона. Надбільше релігійних. Багато релігійно-унітів в різних крилах перебували на православному. Многие були громадською приєднаною радянській оцінці навмисно в Раду емігрантів унітів різно-особливими. Незначна боротьба унітів в різно-колоніальному позиції від самого початку української еміграції. Політичні неподовольні унітів відносинами до св. Раду - о утворенні неваломних кризових громад. В 1918 році місце православного єрхе- пістола заснував Володимир Блінков О. Неволоковський, назвавши в "організації" самостійну українську православну церкву." Утворення кризових громад залежить від розмірів народних рухом проти політичної російської та колоніальної церков. Емігрантні миття дуже в очивному. Творення самостійної Українська церква в Сполучених Штатах і громади громади рідчо не підтримувалися під ортодоксальними та обновленськими. Тепер уже є ціла самостійна українська церковна організація. Відрознення в Канаді самостійних церковно-українських рух в кото утворили, самостійну, народну демократичну українську цркву: засновано церковно-діяльність братство, що чинилося через сприяння церкви, відбувається в "їдні; всіляка сеціонарія може надавати чесно. Засуджене справу за її популярність і підсумковою зв'язки з охоро- поємними українцями. З Америки викри " написання звітів в одному батьківстві Української Церкви безумовно повин- нь Американому церку Українська К=У вразу на інші основи і утримав її статусом." Запрошени і підкріплені апостоли з провідними Українського церковно- го руху в Америці, Міністр Іосифов послав 16/IV ц.р. під ч 572 листа свого до Брюсселя в Освітуні. В донь енергетична увагу на політичні церковні рухи світових, на всіх рухах, які проводиться тепер у нас на Буковині; на те, що в рукописному пошано наведення здобути знаменитості і та адміністративну свою церкву.- Другий лист до того ж Времена був посланий Міністром як Ректором про український церковний рух. МИНІСТР ІОСИФОВ ПРОТОКОЛ У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Львів, „21“ дня року Божого 1921-го. № 1338 До Пана Голови Директорії У. Н. Р. Високоповажний Пане Ойламане! Посилаю при цьому Вам, Високоповажний Пане Ойламане копію мого листа від 17.VII.25 р. від V-1300. З правобиво до Вас пошанно. Міністр Ісповідань, професор У. Волинський Виписка з Директорії ОДЕРЖАНО 28 липня 1921 р. ВУЧ-1044 Мітр І'Ачевегке Soederblom, Upsala, Suede Ваша Екзеленцію! Українська Православна Автокефальна Церква, що до 1986 р. мала незамежене очищення, але потім була сильно взята під Москву, з 1917р. знову поновила свій давніший стан. Церква Українська з великим інтересом столечила за Океневський Всесвятіянський Конгресом, що відбувся в серпні місяці 1920р., але на остань не мала ніякої змоги приєднати на Конгрес своїх представників. Листом отчим ласкаво прошу Вашу Екзеленцію прийняти на Всесвятіянський Конгрес, що цього року має відбутися, двох представників і від Української Свято-кера- ної Церкви. Про емісію і час Конгрес ласкаво про- пишеме повідомити Робен, Тарнов, Ректор Університету св. Огієнко'. До цього додано видання, з яким спостережено довідатися про очищення Української Автокефальної Церкви. Прийміть, Ваша Екзеленцію, мої відкриті запевнення в правдивий до Вас пошан. Міністр Історичний Української Народної Республіки, Ректор Кишинев-Подільського Дероговного Укра- їнського Університету, Професор д. Огієнко' в.п.'. З орігіналом згідно Васильков Макарович До Пана Міністра Справ Закордонних Маю за честь подати до відома Вашого, Пане Міністра, на звіті про діяльність Міністерства Ісповідань за травень місяць ц/р ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти 21 липня ц/р наступну резолюцію: "Із звітів Міністерства Закордонних прав я не міг встановити звязку і певних відносин його з Апостольським візитатором Патером Дженоке. Тимчасом відомості, подані в звіті Міністра Ісповідань про діяльність його Міністерства за травень місяць цього року, встановлюють що п. Дженоки перебуває постійно у Відні і має наказ од Ватикану не повертати до Риму, а залишатись у Відні до зміни ситуації на країні, куди він мав би виїхати при першій нагоді. Бисловлюючи свій жаль з приводу того, що мене своєчасно Міністерство Закордонних Справ не повідомило про це,- прошу подати мені негайно відомості, чи наш Посол у Відні має належні інструкції від "Міністерства Закордонних Справ в справі зносин з Патером Дженоке. [Надаючи цим зносинам певну політичну вагу, прошу "Іністерство Закордонних Справ подбати про те, щоби Патер Дженоке бував все інформований своєчасно про стан річей на Україні. Одночасно прошу також і Міністра Ісповідань з свого боку звернути на це пильну увагу, бо думаю, що вже тепер од тісніших зносин з Патером, можна досягнути певних наслідків бажаних і одповідаючих як нашій державній справі взагалі, так і перебуванню незного громадянства на еміграції.". ПЕТЛЮРА" Маразовий Керуючий Справами Кричевський Начальник Меншелярії Слідкує - Нач. Кін. Управи У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "16" серпня 1921 р. ч. 803XL Банкелярія Директорії ОДЕРЖАНО дні 192/ Панові вх. ч. 1798 Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. У відповідь на Ваше відношення ч. 976 від І-го серпня с/р. Міністерство Закордонних Справ має честь зазначити слідуюче: відомості що лягли в основу звіту Міністерства Іспові- дань про Патера Дженокі, подані через Міни- стерство Закордонних Справ нашим представни- ком у Відні п. Ойдоренком, який мав кілька особистих побачень з п. Дженокі в місці квітні с/р. Що торкається справи взаємовідносин між патером Дженокі і нашими Представниками за кордоном як також детальних відомостей в тій справі, Міністерство має честь в долучен- ню надіслати копії своїх відношень до п. Ке- руючого Справами Посольства у Відні і п. Ке- руючого Місією у Варшаві, в яких порушена вище-наведена справа. Прошу Вас, Високоповажаний Пане, прийняти запевнення глибокої до Вас пошани. П. в. о. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужеземних Зносин У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоземних Зносин "16" серпня 1921 р. ч. Аеєкії Негайно. Коні 281 Дуже таємно. до Пана Керуючого Справами Посольства У. Н. Р. у Відні. Міністерство Закордонних Справ, надаючи велику вагу діяльності окремих осіб, акція яких в той чи інший спосіб торкається справ держав- ності України, звертає особливу увагу на діяль- ність Апостольського Візитатора на Україні Пате- ра Дженоккі, який згідно з Вашими пові- домленнями, перебуває зараз постійно у Відні. Міністерство вважає необхідним, щоби Ви, Вельмішановний Пане После, навязали як найбільші зносини з о.Дженоккі і, в огляді на певну полі- тичну вагу Апостольського Візитатора, Міністерство просить Вас через особисті побачення систематично інформувати о.Дженоккі про стан річей на Україні, про наміри та завдання нашого Уряду та про політичний розвій нашої акції і ин. Міністерство рахує, що від тісніших зносин з о.Дженоккі можна досягнути певних на- слідків бажаних і одновидачих як інтересам нашої державної справи взагалі так і перебу- ванню нашого громадянства на еміграції з "ок- рема. Міністерство просить по можливості негайно навезати тісніші зносини з п.Дженоккі і про наслідок їх повідомити Міністерство. В долученню Міністерство має честь наді- слати для інформації короткий життєпис о.Дже- ноккі. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин За агідність: В.об. Начальника Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "16" серпня 1921 р. ч.Ф.СЕКЦІЇ Д. таємно Негайно. Панові Керуючему Справами Української Дипломатичної Місії в Варшаві. Міністерство Закордонних Справ, надавши велику вагу діяльності окремих осіб, акція яких в той чи інший спосіб торкається справ державності України, особливо увагу звертає на діяльність Апостольського Візитатора на Україні Патера Дженоккі, який зараз перебуває у Відні. З огляду на те що О. Дженоккі в минулому році деякий час перебував у Варшаві і мав зносини з керуючим Вам Місією, Міністерство Закордонних Справ має честь просити надіслати йому вичерпучі інформації про особу Патера Дженоккі, про його дотеперішню діяльність, як також ближчі відомості про місце з якою він мав би їхати на Україну. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин За згідність В.о. начальника Дипломатичного Відділу До Міністерства Історії З розпорядження Пана Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ недосилається при цьому для доповіді Ценопі Міністерстві Історія даних копію резолюції ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 31 липня ц/р, яку покладено було на звіті про діяльність Міністер- ства Історія за Травень цього року. Прихаківський Начальник Канцелярії Анчагов Начальник Відділу ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. 31/VI. 1921 р. З виїзду Мик. Закарп. з жінкою Вероновима Зверну і певних відносин тоді до В. Апостола, схвальну військового лорером Степаном. Темперамент відмився, подруги (Світлі Мик- спира Левченкою Різницьким міністер за фармове письмо у 1920 року, з Вероновим тобто, що вдома перебував повний у Могилі. і має наказ до Степанка Катю не повертають до Київ, а залишаючи у Могилі до Зміни сірчаний на Україні, ку- де він мав би вийти при першому залазі. Вдома вони свій має 3 пудовод року, що не є стосовно Мик. Закарп. як повідомляю про це, - проти повороту Мені недавно відмовили, що ми чомусь у Мітці має намалювати іншому цій од Мик-Сан Сура в сараях? Знову з погером Втенки? Надаючи цим флюсикам певну тяжкість, рачку вам, прошу подбати все про те, аби пару дтянок був відчутливаний (воскресеньо) про срочні речі на Кривії; однаково тручу і Мик-Сора Гено відають з своєю Боже Верону, яка ще пилому увагу, водночас, що вже репер д піснідних ближчих і похорон мого тобо досягли певних наслідків балечки і одповідаючи як таємний повинен прави вдалі, як і перебування нашого уримодженера на емісарах. У Н. Р. Міністр Генеральному Липецьк 26 січня 1934 р. № 1387 до Пана Голови ди- ректорії У. Н. Р. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Серпень / лип 192 г. ВУЧ Високоповажний Пане Отамане! Про цьому посилав Вам, Ви своєчасно вами. Пане Отамане, звіт про діяльність Міністерства Генерального за правом міського ро- ку. Я прошу вас до Вас пошану, Міністр Генеральний, Т. Олешко Продовження ДІАЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ІЗНОВІДАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗА ТРАВЕНЬ МІСЯЦЬ 1921 РОКУ. ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗА ТРАВЕНЬ 1921 РОКУ. I. ЦЕРКВНА ПРА- ЦЯ ПО УКРАЇНСЬ - КИХ ТАБОРАХ. Наслідком з'їзду військового духовенства, скли- канного Міністерством Ісповідань 13-14 березня ц.р., в українських таборах розпочалася хвава праця в справі задоволення релігійних і церков- них потреб юзаків та старшин.- Під доглядом військових пан-отців засновуються видавництва /напр. в Олександрої/; перекладаються на ук - раїнську мову богослужбові книжки; друкується милитви; засновуються Церковні Братства св. Пок- рови; читаються лекції на різні національно - релігійні теми; крім цього що-неділі в амвонів похідних військових церков виголошуються від- повідні промови,що виховують слухачів національ- но та підіймають їх в релігійному відношенню. Накінець в де-яких таборах,напр. м. Калина,від- крито школи для неграмотних юзаків,навчання в яких провадиться при участі військових священ - ників. Про той хвавий релігійний рух,що йде за- раз в таборах, яскраво свідчать листи військо- вих пан-отців, які постійно надходять до Міні- стерства Ісповідань. /Напр.,лист пан-отця 2-ої Волинської Дівізії,про той ворец В. Сукачіва від 18-го травня б.р. № 124 та пан-отця 6 -ої Стри- лецької Дівізії П.Вілка від 10 травня за № 97./ 2.ЛЕКЦІЇ ПО ТАБО- РАХ ПРО УКРАЇНСЬКУ АВТОКЕФАЛЬНУ ЦЕРК- ВУ. Згідно з наказами Міністерства Ісповідань і в постановою з'їзду військового духовенства13-14 березня с.р., в таборах,де розташовані україн- ські частини,відбулася ціла лекцій, прочитан- них військовими пан-отцями на теми про автокефалію української і Православної Церкви.- Так в таборі "Дан- цут" священником Юнацькою і Іншо ли пан-отц. Никитківим було прочитано 8 лекцій по такому програму: 1/По та- ке автокефалія? 2/ Церква Українська, як заснова- на безпосередньо св. Апостолом Андрієм Первозван - ним має історичне право не тільки на автокефалію, але й на вверність над іншими церквами на Сході Європи /ци тема по вказівці проф. І.Срієнка/. а/Поширен- ня християнської віри в I століття по Народженню Христа; б/ Грецькі Колонії на північних берегах Чорного Моря. Старо давні оселі на місці нинішнього Києва /пізніші роскопки/. Зносини по Дніпрю в Грець- кими колоніями і з Вівантієм; в/християнство на Україні раніш св. Володимира, в його часи і після нього; г/ Автокефальна Українська Церква 1414 - 1686 р.р.; 2/ Москва забирає під свою владу Україн- ську Церкву. Протести східних патріархів і вищого українського духовенства проти з"єднання з Москвою. 3/Закоди Москви що до знищення національних рис Української Церкви. Запевад Української Церкви під Московською владою. 4/ Відродження національної Української Церкви. /Лист пан-отця Н. Никитка від 12 Травня б. р. за № II/. - Надходять відомості і з інших таборів від військових священників про читання ними лекцій.- В таборі м. Калиша лекція відбулася 2-го Травня біжучого року і була прочи- тана кожній розставованій там бригаді окремо. Про- грам лекцій такий: а/ Православна Українська Церк- ва за часи Українсько-Київського князя Володимира Великого, б/Небезпека та скрута Української Пре- вославної Церкви в кінці ХУІ та початку ХVІІ в.в. Братства - Київське /Кирило-Методієвське/, Луцьке /за часів князя Константина Острожського/, Львівське /ставронігія/. Захист братствами Православної віри на Україні. Церковна Унія. в/Господарювання на Україні Московських Патріархів. Найсвятіший Синод російський. Втрата Українською Православною Церквою своїх стародавніх церковних прав; г/1918 - 1919 р.р. на Україні. Автокефалія Української і Православної Церкви /значення назви "Автокефалія" /. Майбутнє відношення Автокефальної Української Церкви до Патріарха Царгородського. - Присутніми на лекції були всі старшини та козаки військових частин, росталюваних в м. Каліші. /Лист пан-отця Протоферея В. Сухачова від 18 Травня б.р. № 123/. Військовий священник 6-ої стрілецької дівізії пан-отець Білон повідомляє /своїм листом від 18 Травня 1921 року за № 99 /, що він прочитав лекцію в таборі інтернованих м. Олександрова під час збирання підписів на прохання до Патріярха Царгородського про благословення Української Автокефальної Церкви. Всіх присутніх було більш як 1.300 чоловік. Священник 5-ої Херсонської дівізії пан-отець Михайло Раїнський читав лекцію в таборі м. Ланцут окремо для старшин /22 березня б.р./ і для козаків /24-го березня б.р./. Слухачів було: старшин 106, а козаків 200 чоловік /Лист пан-отця М. Раїнського від 14-го травня 1921 року за № 43/. - Всі лекції, як свідчать численні відзиви слухачів, викликають велике зацікавлення у нашого вголошного духового бояства та сприяють широкому розповсюдженню ідей Української Автокефальної Церкви, - що має певне значення в будуванні нашої державності. З. ПО МИНАЛЬНА ДБАЮЧИ, ЩО Б УРОЧИСТО ВНАНУВАТИ НАМАТЬ ЛИЦАРІВ, ЩО ПАНІХИДА ПО ЛИ- КИТТА СВОЄ ПОКЛАЛИ ЗА УКРАЇНУ. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ЦАРЯХ,ЩО КИТТА ЗВЕРНУВСЯ 17 ТРАВНЯ В ТАКИМ ЛИСТОМ Ч.813 ДО ГОЛОВ- ПОКЛАЛИ ЗА ВОЛЮ НОГО ВІЙСЬКОВОГО СВЯЩЕННИКА: # Надходить Зелені УКРАЇНИ'. Свята,-свята які Український нарід звик побожно святкувати. Ласково прошу Вас розпорядитися щоб священики по таборах службу Богу служили в перші два дні свят ві всю величність яка подобає цим святам. Крім цього,прошу на Зелених Святах скрізь по таборах відслужити урочисту сумну панахиду по всіх, що киття своє поклали за. вою України Хри- сто любивих славних ко завках і по всіх українських громадинах, що померли чи то на полі військовому чи в ворожих тюрмах ,чи замордовані лютим ворогом, закоєвішим Рідну Землю нашу.- Панахиду треба про- вести урочисто і сумно, щоб на ко заків гробила вона певне враження. Перед панахидою обов'язкове відповідне слово про наші людські жертви."- Но- нію цього листа було подано Пану Головному Ста- ману і Пану Прем"ерові, а також писало до Мі- ністерства Преси і пропаганди,яке прислало 27 Трав- ня Ч. 203 листа, в подяку Панові Міністрові Іс- повідань # За сердечний відгук його бажанню - уро- чисто помянути наших самопожертвених борців , киття своє полюбивших за вою і часта України".- 4.ВИСВЯЧЕННЯ В Травні цього року Міністерство Ісповідань для НОВИХ УКРАЇНСЬ- КИХ СВЯЩЕННИКІВ. Епископа ДЮНІСІЯ таких кандидатів: 1/ ГАВРИЛУКА Данила лист 4 Травня Ч. 683. 2/ Ділкона СОРОЧИНСЬКОГО Дмитра лист 18 Травня Ч. 824. 3/ ВІДИБІДУ Олександра лист 31 Травня Ч. 922. 1 4/ во діякони МАРТИНЮКА Саву лист 20 Травня Ч.8 5. МОЛИТВА ЗА ОТЧИЗНУ. 20-го Травня вийшла надрукована під Ч. 31 окремим виданням "Українська Афтоцефальна Церква". Молитва за Отчизну, складена Професором І. Орієнком, надруковано із 50 примірників на доброму картоні і 150 примірників на гарному папері. Протоколом Ч. 8 від 29 Квітня Церковна Рада Українська ухвалила молитву цю для вживання при службах Божих, а також її розіслано пан-отцям священникам в табори, а також епископам Діонісію, Войчану і др., видатним духовним і недуховним особам. Примірник молитви за Отчизну при цьому подається. Надруковано її також в молитвнику професора І. Орієнко ст. 45-51. 6. ДОПОМОГА УК-Епіскопом Кам'янецьким /римо-католицьким/ П. Маньрайнським дітям ковським у відповідь на лист Міністра Ісповідань від 21 Квітня 1921 року під Ч. 618 надіслано 6-го Травня б.р. за Ч. 321 відношення такого змісту: "......Сердечно співчуваю тяжкій нужді та біді, в якій опинились біженці - Українці в теперішній тяжкий час. Вчора власно один з ксендзів моїх, що мешкають у Варшаві, після розмови з його Екцепленцією Нуицієм Апостольским А Ратті, звернув увагу мою на колонії українських біженців, котра перебуває в Кельцах і де 92 дітей терплять страшний недостаток. В ту ж хвилю написав, щоби по ознайомленні зі становищем на місці, вділено було допомогу з фонду присланного до мого розпорядження на від Отця Святого". Нехай тих кілька слів послужать доказом, що про потреби українських дітей пам'ятаю, а в будучому також без сумніву буду мати можливість прийти им в помичу. Висловлюючи вирази глибокої чести і поважання Петро МАНЬРАЙНСЬКИЙ ! Крім того дітям біженців - українців розіслано кру- кованного молитвника в гімназії - Тарнівську / 30 примірників / Ченстоховську / 60 примірників / і друг., а також і по таборах. За молитвенники від Ченстоховської гімназії прислано Міністру Іспові- дань подяку 29 Травня під Ч. 67. За прислани проші 40.000 мар. пол., яю допомогу дітям, Управа Лянцут ського Товариства Червоного Хреста 5 Травня під Ч. 74 також надіслала подяку Міністру Ісповідань. Битрати з грошей на допомогу бідним дітям або бле- но в місяці травні такі: 1. видано 22 Травня п. Киуренюві на 2-к дітей його . 1.000 м.п 2. переслано по кошті 31 травня б.р. Ди- ректору гімназії в Ченстохові п. Іль- Тнєському . 12.800 " 3. дітям Тарновської Української гімна- вій на зоологічний кабінет 24 Травня 500 " РАЗОМ . . . .14.000 " А всього з попередніми видачами /див. відчіт за місяць квітень/ . 178.620 " Залишається невитрачених грошей . . . 21.380 " 7. ІНФОРМАЦІЯ З ЗА ЮРДОНОМ. У відповідь на листа Міністра Закордонних Справ від 20-го квітня б.р. за Ч. 1554/3660, в якім вза- начено що "....з огляду на дуже сюрочений штат співробітників Представництв Української Народної Республіки за юрдоном, по можности н накладати на названі Пред- ставництва праць, які б вима- гали спеціального знання, а не у спеціал істів докладних сту- дій. З огляду на необхідність доцільного керування працею закордонних Представництв, Міністерство Закордонних Справ має честь звернутись до Вас, Вельмишановний Пане Міністре, з проханням листуватися в іституціями Міністерства Закордонних за кордоном лише при посередництві міністерства,-"Міністр Ісповідань післав 10 Травня б.р. під ч. 749 П. Міністру Закордонних Справ великого листа такого вмісту "..... На Ваше предложення погодитися не можу, бо погодитися з цим, то, значить спинити працю Міністерства Ісповідань. Крім цього, з такими предложеннями, " які б вимагали спеціального знання, а не у спеціалістів докладних студій" - Міністерство ніколи до представництв Української Народньої Республіки за кордоном не зверталось і не збирається звертатися. Завше проситься тільки звичайні інформації. Що до відповіді Варшавської місії ч. 245/3 від 23 Березня /див. відчit Міністерства Ісповідань за місяць березень § 28/, то значачу, що заява п". Михайлова недопустима після постанови Ради Народних Міністрів 19 Березня / журнал ч. 35/, а те що урядовець Місії,який цими справами відає, есть член У.С-Д. Р.П. і з за цього "не звертав до цього часу на церковне життя особливо пильної уваги" есть вираз недопустимий в офіційнім урядовім листуванні. Далі Міністр Ісповідань зазначуючи що 1/ в багатьох точках своїх лист ч. 245/3 не точний, до Міністерство Ісповідань ні разу не отримувало від Політичного Відділу Місії інформацій і відношення Ч. ІВІ, зазначеного в п. 3 і 2/ иниш Посли Української Народньої Республіки, не маючи спеціального знання, добре інформують Міністерство Ісповідань, - звертає увагу Міністерства Закордонних Справ, що ця справа суперечить цілком листу ГОЛОВНОГО ОТАМАНА від 8 Квітня б.р. за Ч. 623 до Міністра Закордонних Справ і постанови Ради Народних Міністрів від 19 березня. - Крім цього Міністр Ісповідань повідомляє що в урядових польських колах тепер робиться надзвичайно багато як раз такого, що стосується нас українців / Волинь і Холмщина/ і нашої української культури. Зва цього Міністр Ісповідань вважає для Української Народньої Республіки шкідливим те, що наше Представництво в Варшаві так мало уваги звертає на церковні справи. Так, Місія Варшавська листом Ч. 245/3 повідомляє:"після зроблених Місією заходів досягнуто, що шляхом мирного перегуминня Єпископ ВОЛОДИМИР погодився передати керування Холмською Епархією Єпископу Діонісію. А, між тим, справа закінчилася тим що Холмська Епархія таки дісталася українофобу Володимиру". 8. ЛИСТ ДО ПАТРІАРХА ЦАРГОРОДСЬКОГО. Коли після смерті місцевоосвятилия Патріяршого Царгородського престолу МИТРОПОЛІТА ДОРОТЕЯ, було обрано нового заступника. Його то Міністр Ісповідань звернувся до нього листом від 27 травня б.р. №891 такого змісту:" ВАШЕ СВЯТІ "ШЕСТЬО. Православне Духовенство Української Народньої Республіки, довідавшися про кончину Місцевоосвятилия Вселенського Престолу Митрополита Бруського Доротея, вознесло до Бога горячі молитви о упокоєнні душі почившого Святителя. Разом з тим Православне Ук - раїнське Духовенство ви знєсло Богу цирік по- литки свої, аби Він ниспослав мудрості та дов- голіття Вам, Ваше Святі ШЕСТВО. По відомляючи Вас про це, прошу Ваших Святих Молитов і Все- сильного Патріяршого Благословення." Посол в Чехо-словацькі повідомляє своїм листом від 9 Травня ч. 460 по надіслане йому Мі- ністерством прохання до Патріарха Царгородсь- кого він відіслав по адресі. 9. ПРОХАННЯ ДО ПАТ- РІЯРХА ЦАРГОРОДСЬКОГО Прохання до Патріярха Царгородського благос- ловити Українську Автокефальну Церкву про дов- жують підписувати і надсилати до Міністерства. Ісповідань, яке негайно пересилає їх Патріяр- хові через Міністерство Закордонних Справ і наше Царгородське посольство. За місяць Травень переслано прохань: 1/ від Штабу Дієвої Армії Української Народньої Республіки в 298 підпис- ями, 2/ від Окремого Кордонного Корпусу в 163 підписами, 3/ від Штабу Начальника Тилу Армії Української Народньої Республіки в 100 підписами, 4/ від 6-го Кінного Корпуса в 134 підписами , 5/ від І-го Кулеменної дивізії в 220 підписами,6/від Штабу 6 Стрілецької Ді- візії в 30 підписами, 7/ від І6 і І7 Бригад в 343 підписами, 8/ від 6 Гарматної Бригади в 144 підписями, 9/ від Управи Тарнівського від- ділу Українського Товариства Червоного Хреста з 38 підписами, 10/ від Охорони Головного Ста- мана військ Української Народньої Республіки в 142 підписами, ІІ/ від Загальної Управи Війсь- кового Міністерства в 36 підписами, 12/ від співробітників Військового Міністерства в 23 підписами, 13/ від Головної Військової Судової Управи з 19 підписами; 14/ від І-ої кадоріж- ської Стрілецької Дивізії з 1625 -тю підписами 27 Травня б.р. в Тарнові відбулася панахида по бувшому Місцевообластителю Патріярхого Престолу в Царгороді – Доротею. Тоді ж будо відправлено меблева о здравії нового Патріярха Миколая.Служ- жив приват-доцент Кам"инецького Університету священ. ІІ. Табинський. Міністром Ісповідань листом від 13 Травня б.р. за Ч. 789 запрошено- новано Головному військовому священнику від- правити по почтовому Патріярху Доротею панахи- ду а за нового Місцевобластителя Миколая – мо- лебна, про дарування йому мудрості та довголіт- тя, по всіх таборах. II. ЧЕСЬКА ЦЕРКВА. Зі всіх представництв Української Народньої Республіки за юрдомом лише наше посольство в Чехії месь час повно інформує Міністерство Ісповідань про церковні справи. У відповідь на листа Міністра Ісповідань від 15 квітня б. р. Голова місці п. Славинський 9 травня ц.р. Ч. 431 с.к. повідомляє, що матеріали для пере- дачі п.п. Заграднику і Фарському ним одержа- но і зараз же буде передано адресатам. Цим же листом повідомляється, що найкраще було б ко- ли б Міністр Ісповідань особисто прибув до Праги і побачився з Роловними провідниками церковно-релігійного життя чеського народу. І. Голова місці повідомляє також, що в и. Заг- ребі в Югославії є єпископ Ніяраді – родом Прикарпатський українець - є великий прихиль- ник наших самостійницьких примувань, а також одним з вищих достойників хорватської церков- ної ієрархії та визначним богословським фахів- цем, який може прислати не лише всі церковні публікації і друковані матеріали про єгослав'янські релігійні відносини, але і певне спеціальне не експоне про спроби націоналізації церкви в Югославії.- Що до причин перебування в Православній сербської Епископа Досифея,- Голова Місії повідомляє, що це було в зв'язку з I/ певними тенденціями і точків в новій чехословацькій церкві до злуки в сербською православною церковою і 2/ зі спробами право-славного руху серед Чехів, особливо на Прикарпаттю до в"організування самостійної Чехо-словацької православної церкви, поки що під протекторатом Сербської Церкви.- Міністр Ісповідань на цей мент 16 травня б.р. за Ч. 800 пислав подяку Голові Місії У.Н.Р. в Празі з повідомленням про одержання так потрібних для Міністерства матеріалів про чеський церковний рух. Цікавлючись, як віднесуться п.п.Барський і Заградник до письменного ім братського послання, Міністр Ісповідань хотів би, аби це послання було надрукованним в чеській пресі, а від адресатів одержали відповідь. Чекаючи від п. Голови Місії листа в цій справі, і дякуючи його за вказку на Епископа НІЯРАДІ,- Міністр Ісповідань повідомляє, що вище останньому листа, і просить прислати точні цифри теперішніх релігійних відносин в Чехословацьчині, а також повідомити, чи правда, ніби сербський єпископат відкинув меморандум чеської церкви. В відповідь на листа п. Посла в Бельгії від 14 Квітня б.р. за № 61 П. Міністром писано йому відповідь № 5 т. 16 Травня, в якім зазначено, що "позиція рр. А. Шептицького невірна в основі своїй, - унія цикавила на Україні тоді, 12. МИТРОПОЛИТ А. ШЕПТИЦЬКИЙ. коли церква уніята́нка була національною сім'єю нашої, тепер же, коли на Україні націоналіза- ція церкви дійшла до того, що Служби Божі прав- ляться по - українському, коли церква наша ста- ла демократичною постільки, що сам нарід ввав до своїх рук керування нею, після цього поекіль- ки зацікавить масу на Україні Унія ?" Далі в листі зазначено про політичні користи висту- пів гр. А. Шептицького. 13. ЗНІСИНИ З СЕР- БІЄЮ. 14. 14. ЗНІСИНИ З ЮГО- СЛАВІЄЮ. 15. АПОСТОЛЬСЬКИЙ ВІЗИТАТОР НА УК- РАЇНУ ДЖЕНКИ. Професор Зіньківський і в травні прислав на ім'я професора І. (Стінка цікаві повідомлен- ня про церковне життя в Сербії і цінні дру- ковані матеріали. 16 травня б.р. Ч. 822 Міністром Ісповідань писано листа до Епіскопа д-ра Ніяради, кот- рий живе в Загребі. Накресливши в коротких ри- сах наш український церковний рух за останні 3 роки, Міністр Ісповідань листом цим звер- тається до Епіскопа Ніяради в проханням пові- домити про церковний рух і церковні стосунки в Югославії взагалі і про націоналізацію Церк- ви в Югославії особливо.- При листі цим в до- даток писано всі видання "Української Автоке- фальної Церкви." Копію цього листа писано Н. Голові Директорії 18 Травня б.р. під Ч. 821 і Н. Прем'єру - 18 травня під Ч. 822. Міністерство Ісповідань отримало від Міні- стерства Закордонних Справ матеріали від 6-го травня б.р. під Ч. 443 т. що до завдань май- бутньої праці патера ДЖЕНКИ на Україні:- Зміст листа цього такий: "Міністерство За- кордонних Справ має честь сповістити, що на Ваш, НАШ МІНІСТРЕ, запит від 16-го березня Ч. 363 вик.0б. Посла Української Народньої Рес публіки в Австрії повідомляє, що при розмові його з Апостольским Візитатором Патером Дженокі виявилося слідуюче: для з'ясування справи на Україні Ватиканом був посланий на Україну Апостольський Візитатор патер Дженокі, при чому - Україна гадалась вся включаючи і Східну Галичину; довідавшися про це, польський Уряд зложив протест перед Ватиканом, що Ватикан включає Галичину в склад України і добивається того що патеру Дженокі було доручено почати ведення справи тільки перевихавши Збруч в Україні, а не з Східної Галичини. Тому п. Дженокі, прибувши до Варшави і не маючи змоги переїхати на територію України, не починає своєї праці і тому не вважав дочільним зв'язуватися з нашим Міністерством Ісповідань. Патер Дженокі не повертається назад до Риму, а перебуває у Відні тому, що одержав від Ватикану наказ з'ясуванням, що по поворот його до Риму означав - би невдачу політики Ватикану, і тому він залишився у Відні вчікуючи слушного часу, щоб переїхати на Україну і тоді розпочати там свою діяльність." Як вже зазначено було в попередньому звіті діяльності Міністерства в Америці зараз відбувається великий церковний рух серед емігрантів українців в напрямку українізації церкви. Міністерством 9-го Травня б.р. під Ч. 973 було переслано епіскопу Немоловському Ч.Ч. І,З,6,19 і 20 видання "Української Автокефальної Церкви"; теж післано і Церковному Братству в Саскатуні. Міністерство Закордонних Справ листом своїм від 13-го травня б.р. під Ч. 4066 подає зміст 16. ЗНІСИНИ З АМЕРИКОЮ. 17. Інформації про церковні справи в Парижу. юдії відношення Посольства з 5-го травня б.р. Української Народньої Республіки в Пари- жі про церковні педії в Франції:" В відповідь на листи ч.Ч. 1568 та 1968 маю за честь пові- довити, що інформації, про які йде мова в зав- наченних листах, вимагають спеціального студі- ювання, на яке зараз Місія не має часу з огляду на її невеликий склад. Тому маю за честь про- хати дати можливість почекати в цій справі до того часу, коли Місія управиться в черго- вими справами та матиме можливість зробити необхідні заходи для збірання необхідного ма- теріалу. Секретарь Місії І. Цоваленко." Такою відповіддю Міністерство не може в жаднім разі задовольнитись.-У відповідь на лист цей Міністерство Ісповідань надіслало 16 травня ч. 866 до Посольства в Парижі юнію постано- ви Ради Народних Міністрів 19 березня 1921 р. /журнал засідання Ради Народних Міністрів Ч.35 див. діяльність Міністерства Ісповідань за міся- ця березень - § 24, 6/,- ЕПИСКОП ЮСИФ БОЦЯН. Міністр Ісповідань, багато працюючи над пе- рекладом Св. Письма на мову Українську, роз- силає видатним духовним особам ці переклади і таким чином завязаються юристні для справи зносилі. Між іншим, маються зносини з Єписко- пом Луцьким осипом Боцяном. Міністром Іспові- дань 10 травня ч.р. під Ч. 767 післано йому листа про працю над перекладами а проханням надіслати деякі потрібні для перекладу. Своїм листом від 24 травня Єпископ Боцян вис- ловлює зацікавленість перекладами та виданнями "Української Автокефальної Церкви", і вірну бродур "Української Автокефальної Церкви" на- зиває "невищайною інтересною". 19. ІНЦИДЕНТИ НАД ЗЕРУЧЕМ. 20. ПЕРЕКЛАД БОГОС- ЛУЖБОВИХ КНИЖОК НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ. 21. МОЛИТОВНИК. 14 Травня Міністр Ісповідань проф. І Огієнко відвідав біскупа Терновського Валенгу, якому висловив свій жаль, що на кордоні над Збручем допущено над українськими громадянами нехри- стиянських вчинків. Міністр просив у Біскупа заступництва. Валенга обіцяв свою можливу до- помогу в цій справі. Ще й досі у нас немає доброго, а грецької мо- ви вробленого перекладу богослужбових книжок на українську мову, а тому Міністр Ісповідань сам взявся за цю справу, якій віддає увесь віль- ний свій час. За травень місяць проф. І.Огієн- ко переклав: 1/ Літургію Св. Іоана Золотоусто- го, 2/ Співи на цій Літургії, 3) Часи I,3,6 і 9 і 4) Утренню; всі ці переклади ще не мають остаточної редакції, бо потрібують перевірки по добрих джерелах. З допомогою в цій праці прийшов Протоігумен Анастасій - Калиш і Епіс- коп Волиня ( див. лист Калиша від 8 травня і листи Міністра: до Калиша від 10 травня і до Епископа Волина з ІІ травня), які обіцяють дати профес. Огієнкові потрібних йому матеріалів. За браком приїзду Молитовник друкувався дуже довго, але нарешті 20 травня вийшов з друку: Міністерство Народньої Освіти замовило молите- ника на .15.000 мар. пол..-Молитовника розсілає но уже п.-о. священникам в табори, а також роз- силається біженецьким українським школам в Ченстохові, Тарнові і таборах для безплатної видачі учням. Примірник молитовника при цьому 22. УКРАЇНСЬКИЙ НА- ПЕРСНИЙ ХРЕСТ. 23. ЕПІСКОПСЬКА ПЕ- ЧАТКА. по дається. Міністерство Ісповідань взяло на себе ініціа- тиву в справі виготовлення зразків українських наперсних хрестів для духовенства, аби пізці- ще, по поверненні на Україну, можна було б від- раний матеріал подати на ухвалення відповідно- го духовного органу. Тому Міністр Ісповіда- нь замовив декільком художникам виробити зразки цих хрестів. В місці Травні художник Магалівський, що також взяв на себе роботу в надісланні зразків цих хрестів, прислав до Міністерства Ісповідань свою працю. Аби дати більш обґрунтовані вказівки художникові Мага- лівському в дальньому напрямку цеї роботи, - Міністр Ісповідань призначив на II травня б.р. засідання Ради Міністра Ісповідань, в якому брали участь: Міністр Ісповідань, професор І. Стієнко, Міністр Шляхів, інженер-археолог С. Тимошенко, запрошений на це засідання Міні- стром Ісповідань, як фахова особа, що може да- ти археологічні вказівки в справі обговорення і розгляду надісланих художником Магалівсь- ким зразків наперсних хрестів, і Член Ради Міністра Ісповідань, професор В. Біднов. В лагері інтернованих в Вадовичі виготовлено зразок української єпископської печатки і в 15-ти примірниках надіслано до Міністерств Ісповідань на затвердження. На цій печатці ви- різано малюнок двох рук, складених для бла- гословення, під ними - Єпископська митра і з обох боків і з обох боків два запаленних свічки; над руками - хрест; навколо малюнка надпис слов"лиськими літерами: СМІРЕННЯ ДІС- НИСТІ, З ВОЛІ ЛАСКИ ЄПІСКОП КРЕМЕНЕЦЬКИЙ. Зразок печатки до цього додається. 24. ВИДАВНИЦТВО: Видавнича діяльність Міністерства Ісповідань роз- діальність міні- вивається; веленою перешко дою в цій діяльності стерства іспові- була повна відсутність коштів у Міністерства і дань. тому Міністерство Ісповідань виїшло в Раду Народ- них Міністрів з законопроектом про асигнування 480.000 нар. польських на видатки по видавництву Міністерства, яка сума і надали асигнувувалась би йому в чотирирічному порядкові.-Сей законопроект був розглянутий і ухвалений Малою Радою Міністрів ( журнал засідання Малої Ради Міні- стрів від 14 травня № 16), після чого був розглянутий Радою Народних Міністрів (журнал засідання від 24 травня б.р. за № 69). Крім того на ту саму потребу Рада Народних Міністрів ухвалила відпустити паперу в кількості 3.000 аркуш. першого галунку і 5.000 аркуш. другого галунку (журнал засідання Ради Народних Міністрів від 26 травня б.р. № 71). 25. ВИДАВНИЦТВО "УКРАЇНСЬКА АВТОКОФЕЛЬНА ЦЕРКВА". Видавництво "Українська Автокефальна Церква" продовжує свою працю. З друку вийшли за місяць травень такі видання: "Український православний молитовник", проф. І. Стієнка ( 20 травня ц.р.), "Світовий рух за утворення живої народньої національної церкви" його ж ( 25 травня) і "молитва за етчизну про перемогу над ворогом заповсішним Рідну Землю", складена проф. І. Стієнком ( 20 травня).- Ці видання, як і ті, що вийшли раніше (див. відчіт за місяць квітень) розіслані на Ролинь, в Раличину, на Велику Україну і в різні місця Західної Європи і навіть в Америку, де тільки можнають українці.- Певну кількість видань післано до Київа. 26. ПАТРІЯРХ ТИХОН Епископ Креміненський Діонісій 20 травня б.р. I УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА. надіслав до Міністерства Ісповідань матеріа- ли про відношення Патріарха Московського ТИ- ХОНА до Української Церкви такого змісту: I) Лист Голови Ради Міністрів Ф. Лизогуба Української Держави від 5 серпня 1918 року під Ч. 653 до Патріарха Московського Тихона з проханням затвердити розділ 2 - § § 3,4,5, 6, 7, 8 і 9 виробленого скликаними в червні місяці 1918 року Всеукраїнським Церковним Собором " Проекта положення о временном Вышем Управлений Православної Церкви на Украинѣ". 2) Лист від Патріарха Тихона (від- повідь на перший лист) до Голови Ради Мі- ністрів від 13/26 вересня 1918 року під № 4.015 , яким Тихон повідомляє про своє благо- словення на переведення в життя постанов ви- робленого Собором " Проекта" і 3) лист Пат- ріарха Тихона на Митрополіту Антонію про бла- гословення Російським Собором згаданого в листі другім " Проекта" Українського Цер- ковного Собору.- Таких же два листи ( I і 2 ) прислав до Міністерства Ісповідань і бувший посол Української Народньої Республіки в Царгороді О. Лоточкій. 27. ПРО ДАЛІ УКРАЇН- СЬКИХ ЦЕРКОВНИХ РІ- ЧЕ . 28. ЦЕРКОВНІ СПРАВИ НА ВОЛИНІ. дам українських книжок і церковних речей в славно-звістній лаврі, де завжди перебуває вилика кількість богомольців, – паном Міні- стром Ісповідань було написано листа до Пре- священного Діонісія, Епископа Кременецького в проханням допомогти П. Русіяніву в цій справі. ( Лист 27 травня за Ч. 892). Пол- ковник Русіянів від'їхав на Волинь в Креме- нець, звідки писав (лист його від 3 Червня ц.р.) що Епископ Діонісій віднісся до його прихильності і дав йому рекомендацію до Архима- дрита Почаєвської Лаври Дамаскина; Архиман- дрит Дамаскін повідомив його, що це справу виришить вібрані Лаври. Тимчасов полковник Русіянів вже дістав до звіл від польської вла- ди на торгівлю в Лаврі і право на роз'яв- ди в цією метею по ярмарках на Волині. – Польска влада ввернула свою увагу на церков- ний рух на Волині. Після Великодних Свят до Кременця приїздив воєвода Луцький і наказ- ував Епископу Діонісію бути бережним при висо- вичени українських священиків; по його на- казу владика має призначати на парафії тіль- ки тих, про кого польска держава дасть добре повідомлення. Всі призначення священиків на Волині мусять йти через польську владу. Епис- копу Діонісію заборонено діловодство по ук- раїнському, наказано писати лише по поль- скому. Україно-керя, ворога Діонісія, архи- мандріта Змарагда, підтримує польска влада. Змарагд одержав наказа від Патріарха Тихона Московського лвтися в Житомир, де він буде висвячений во єпископа Дубериського, і три повіти буде одібрано від єпископа Діонісія. Епископ Діонісій склав відозву до всіх єпископів, але польска влада цю відозву заборонила.- По- відомивше про це Пана Міністра Закордонних Справ листом 17 травня Ч. 8ІІ, і Пана Посла в Річі Посполитій Польській листом 17 травня Ч. 8І2, Міністр Ісповідань просив їх везти про ти церковного утиску відповідних заходів.-. Епископ Діонісій служби Божі править з ук- раїнською вимовою по правилах професора І. Срієнка. Ці правила він наказав надрукувати і розсилати по приходам. 29. УКРАЇНСЬКА ВИ- МОВА НА БОЛИНІ. 30. НЕВА ДУБЕНСЬКА ЄПАРХІЯ. 15-28 цього лютого відбувся священний собор єпископів всієї України, на якому по внесе- ною Преосвященного Саддея, Епископа Володи- миро-Волинського ухвалено було відкрити нову Дубенську Єпархію. Постанова про се така:"на священного собора єпископовъ всєя України указъ Архимандриту Смарагду, Ректору Духовній Холмской Семінаріи.Священный Собор Єпископовъ всей Украины въ засѣданіи 15-28 февраля сего 1921 года СЛУШАЛИ: представленіе Преосвященна- го Саддея, Епископа Владиміро-Волинскаго, Управ- ляющаго Волынскою Єпархією объ открытіи на мѣ- стныя средства нового, 4-го викаріатства съ на- именованіемъ новаго Викарія Епископомъ Дубен- скимъ и мѣсто жительствомъ на г.Дубно, и о на- значении Епископомъ Дубенскимъ Архимандрита Смарагда, Ректора Холмской Духовной Семинаріи, съ тѣмъ, что бы нарѣченіе и хиротонія его были совершены въ г.Китомірѣ.ПОСТАНОВИЛИ: открыть въ Волынскою Єпархіи на мѣстныя средства новое 4-ое викаріатство съ наименованіемъ новаго Ви- карія Епископомъ Дубенскимъ съ мѣсто жительст- вомъ въ городѣ Дубно, и назначить Епископомъ Ду- бенскимъ Архимандрита Смарагда, Ректора Холмскої 31. ЛИСТ ІНІЦІО НА КРЕМЕНЧУГСЬКОГО ДІЮЧОГО. Духовне і Семінарії, предоставивъ Преосвященнику Епископу Саддю сьвершить хиротонію его въ г. Китопіра.0 чемъ послать соотвѣтствующіе указы и представить Его Святѣйшеству Патріарху Тихону. Оть Архимандрита Смараґда затребовать фермуляр- ный о его службѣ списокъ.17-го Февраля 1921 го- да. Подлинный подписали: предсѣдатель Священнаго Собора Епископъ въ Назаріи Інокентій Черкасскій, дѣлопроизводитель Протоіерей Иик.ПФО сосу 19-го Февраля-4-го Марта 1921 года № 1050.-" З Бтієюом Кременчуким Діонисіем Міністерство Ісповідань продовжує тісні стосунки.Так 25-го Квітия ц.р. від нього одержано листа за № 358 на імя Пана Міністра такого вмісту."Я одержав два Ваших листи въ долученнямъ до них брошури і вреками печатки церковної і молитов-Времну Сирклинна та шкільнихъ.Дуже вдячний Вам за на- мить і прошу Вас не забувати мене і надалі і над- силати усе що виходить нового в Міністерства.Я дуже цікавлюся всим,бо глибоко перейонений в инт тевому значинню тієї справи,за котру пролився так багато крови.В тім переконанні я в великом охочомъ висьщамъ Великъ кандидатів,вважаючи на їх майбутню мористну працю на благо Св.Церкви нашої та нашого доброго народу.Я глибоко вірую в скоре полішення долі нашого великого народу українсько- го і ціго бажаю,щоби наступило його як найскорше, як воскресення після страстей.Схоплений тією вірою я видав до духовенства і народу свою наскальну відозву,кілька примірників якої надсилаю тепер і Вам,Пане Міністре.В тих днях має вийти в друку і мій призив до духовенства о піддержку україн- ських "Про світ",який я негайно надішлю Вам."Про- ристуюся нагодою по вдравити Вас,Пане Міністре 32. АВТОКЕФАЛІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРК- ВИ В РІЧІ ПО СПІЛ- ТІ Й ПОЛЬСЬКІ. 33. ЦЕРКОВНА РАДА. З телеграми Ч. 37 від Голови Місії Українсь- кої Народньої Республіки в Річі Посолітій Польскій відомо, що в Варшаві ІО травня від- булася Сеймова нарада в справі Автокефалії Православної Церкви в Польщі. Постанов Сей- мових Міністерству Ісповідань не відомо. По цій же справи П. Шихайлову було писано лис- та від II травня Ч. 760. Церковною Радою в Тарнові за сесією з 22 по 23 розглянуто: 22-го травня протоколом Ч.II до зволено для тимчасового визнання при служ- бах Божих "Мно ролітування", текст якого при цьому подається; 23-го травня протоко - лом Ч. ІІ : розвязано шлюб Ів. Панаєнка; 23 травня /протокол Ч.12/ розглянуто про ров- вязання шлюбу прохання Ів. Юновального; 23-го травня протоко лом Ч. 18 розвязано шлюб Т. Видлівського; 23-го травня протоколом Ч. 14 розвязано шлюб Я. Кривіцького і 23-го травня (протоко лом Ч.15) розглянуто про розвязання шлюбу прохання К. Станіславського. З огляду на те, що із 7-ми членів Ради Мі- ністра Ісповідань при Міністерстві єсть лише один Член Ради Міністра - професор В. Віднов, - засідання Ради Міністра Ісповідань відбу- ваються рідко. В місяці травні б.р. відбуло- ся лише одне засідання - II числа, на якому був присутній Міністр Шляхів - С. Тимошенко - інженер-археолог. Засідання було присвячено 35. СПРАВА ПРИЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСОРА І. ЄРІЄНКА МІНОВОМУ ПРАВИТЕЛЬСТВІ ЯКО КЕРУЮЧИЙ МІНИСТРЕМ ІСПОВІДАНЬ. Зва того, що Міністр Ісповідань, професор І. Єрієнко рішуче відмовився приймати участь в новому Правительстві як Керуючий Міністерством Ісповідань, Голова Директорії, аби затримати професора І. Єрієнка в складі нового Кабінета Міністрів звернувся до Голови Ради Народних Міністрів листом від 14 травня ц. р. за № 760 слідуючого вмісту: Я вже мав нагоду повідомити Вас, Пане Президент - Міністре, про намір Керуючого Міністерством Ісповідань професора І. Єрієнка податись на демісію в зв'язку тою ситуацією, яка утворилася для нього під час формування Кабінету Міністрів на чолі з Вами і згідно з якою Професор І. Єрієнко перестав бути членом Кабінету Міністрів, ставши лише Керуючим Міністерством Ісповідань. Під час останнього свого докладу мені 12-го цього Травня Професор І. Єрієнко заявив, що його намір є певний і категоричний, а рішення своє в цьому напрямку він має здійснити в найближчі дні. - Не знаючи про Вашу позицію в цій справі, я вважаю за потрібне подати до відома Вашого слідуюче. Праці Міністерства Ісповідань я надаю досить значної ваги з огляду на а) великий релігійний рух, що кириться зараз на Україні та прибирає виразний національний характер і б) інтенсивну працю, яку провадить професор І. Єрієнко, як керуючий Міністерством Ісповідань, не дивлячись на численні несприятливі обставини.- Я би сказав, що праця згаданого Міністерства є в даний момент по тих наслідках, які вона може дати для держав- ної справи, дуже поважна. Я гадаю про уступлен- ня Професора І. Огієнка в керовництва згадан- ним Міністерством буде небажаним для справи: В зв'язку з цим я прохав би починити належні кроки в напрямку Професора І. Огієнка на поса- ді Міністра Ісповідань і юли справа розхо- диться о формальні моменти, зв'язані з цією справою, то полагодити їх в інтересах остан- ньої. Голова Ради Народні Міністрів відповідає слідуючим листом: " Цим маю за честь довести до відома Вашої Експедиції, по справу порушен- ній в листі від 12 травня Ч. 76С як слідує: Веручи під увагу поважність праці Міністерств за Ісповідань і інтесивну роботу и. Керуючо- го Міністерством Ісповідань Професора Огієн- ка мною вже порушена була ця справа перед парламентарним бюрою і вжиті заходи про оформлення справи затримання Професора Огієн- ка на посаді Міністра Ісповідань. Про наслід- ки моїх заходів буду мати за честь довести до відома Вашої Експедиції (лист від 16 травня за Ч. 482/II). Після цього був ухвалений і Головою Директорії 21-го травня ч.р. зат- верджений закон про іменування Професора І. Огієнка на уряд Міністра Ісповідань, який тут і подається: " внесення Голови Ради Народник Міністрів про іменування Керуючого Міністер- ством Ісповідань Професора І Огієнка на уряд Міністра Ісповідань. Ч.37. ІМЕЮТЬСЯ: Ке- руючий Міністерством Ісповідань, Ректор і Про- фесор Кам'янець-Подільського Державного Ук - раїнського Університету ОГІЄНКО Іван на уряд Міністра Ісповідань Української Народньої Республіки, в залишенням його на попередніх посадах. Голова Ради Народних Міністрів Процюкович. (в.р.) 36. ДОПОМІГА УРЯДОВИМ МІНІСТЕРСТВА. Міністерством Ісповідань призначено в травні місяці б.р. допомоги таким урядовцям: Ю.Грох-Грохольському – тимчасово керуючому справами Департаментів і Л. Кенцицькому – Старшому Діловоду, - в розмірі їх місячного утримання. 37. РУХ ПАПЕРІВ В МІНІСТЕРСТВІ ЗА ТРАВЕНЬ МІСЯЦЬ Б.Р. За місяць травень ц.р. Міністерство Ісповідань одержало 167 листів, по реєстру вхідних паперів Міністерства за № № 416-582. - За цей же час Канцелярія Міністерства випустила 244 листи за № № 679-922 реєстра вихідних паперів Міністерства Ісповідань. - Писаних розпоряджень Пана Міністра Ісповідань канцелярія Міністерства одержала за місяць травень кількостью 51, що занотовані в книзі розпоряджень за № № 245-296. 38. СКЛАД МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ, за травень місяць. На I-е травня склад Міністерства Ісповідань уявляється в такому виді: Міністр Ісповідань професор І. Стіню, Радник професор В.Віднов, т.в.о. Директора Департаменту Загальних Справ П. Синюський, в.об. Начальника відділу М. Грох-Грохольський, Старший Діловод Л. Кенцицький , в. об. Екзекутора В. Івасицький і Помішник Діловода О. Фугалевич. В травні місяці наступили такі зміни в персональному складі Міністерства. Наказом по Міністерству від 5-го травня ц.р. Ч. З2 звільняється від виконування обов'язків директора департаменту загальних справ; керування справами департаменту покладено на в.об. Начальника відділу Юрія Грох- Грохольського, який наказом по Міністерству Ісповідань від 26-го того ж Травня за Ч. 38 призначається Начальником відділу по Департаменту Православної Церкви. В.о. Екзекутора Квасницький Все волод наказом по Міністерству від 14-го травня б.р. за Ч. 36 призначається помішником діловоди по Департаменту Загальних Справ, аза того, що фактично і раніше він провадив працю канцелярську.- Але кількість праці в Міністерстві прогресивно збільшується через налагодження переписки в закордоном. Тому було призначено до праці в Міністерстві п. Золотницького (лександра на посаду урядовця І-ї ранги з виконанням обов'язків Помішника Діловоди по Департаменту Православної Церкви з 15 травня. Таким чином, на І-е червня ц.р. персональний склад Міністерства Ісповідань є такий: Міністр Ісповідань, професор І. Стієню, Член Ради Міністра, професор В. Біднов (фактично в Міністерстві не працює за делегуванням його до Ради Республіки), Керуючий справами Департаментів Загальних Справ і Православної Церкви Ю. Грох-Грохольський; по Департаменту Православної Церкви: Старший Діловод Л. Кенецький і Помішники діловодів С. Фуралевич та Є. Злотницький; по Департаменту Загальних Справ: віцедиректор Н. Сикорський (фактично при Міністерстві не працює бо з 5-го травня самовільно покинув працю в Міністерстві) і помішник діловоди. Все волод Квасницький. 39. УКРАЇНІЗАЦІЯ (соба що прибула зва Збруча респондіве, що скріз ЦЕРКВИ НА ВКРАЇНІ.по Букраїні помічається великий церковний рук, особливо в Київі, Полтаві, Вінниці, Білій-Церкві. Службу українську він сам чув в таких міс- 40. НАКАЗ ПАТРІАРХА ТИХОНА ПРАВИТИ ЦЕ УКРАЇНСЬКОМУ. 41. ЦЕРКВНА СПРАВА В КИЇВІ. тах: Київі, Вінниці, Білій Церкві, Старо- м істантинові, Ракитно, Синява, (стрів. Там особа о повідає, що в Старому істантинові він чув від священника Струминського що Пат- ріарх Тихон наказав правити служби Вожі по українському і що про це видано відповідне розпорядження. По тих інформаціях, які одержує Міністерство в території України, окупованої бойовиками видно яку завзяту боротьбу веде совітський уряд з тою живою струмою націоналізації церк- ви на Україні, по недивлячись на всі переш- коди, набирає все більшої сили і ваги. ІІ-го травня за № 339 Міністр Внутрішніх Справ на- діслав інформації про церковну справу в Киє- ві які тут і по даються цілком. " З початку 1919 року, після евакуації Директорії, у Київі, на підставі вимог парафіяли українців св. Софії, Андріївської церкви та св. Ілії, що біля пасажирського двірця, васнувалась Українська Церковна Рада. В тих церквах служба Бога в того ж часу стала відбуватись на українській мові. Елісюнат Російський ви- вказав всіх заходів аби стати на перешкоді цій справі і навіть в 1924 року, коли со- вітська влада мала втікати в Київ перед насу- пом полаків, Елісюнат Російський видав наказ за пан-отцям Українським парафіяли такого зміс- ту: " запрещаєм українським священникам слу- жити в церквах отнятих у православних при со- ділотві совєтської влади." Українські пан-от- ці, зазначивши перед парафіями, що церква скла- дається в парафіяли, а не в мурі, в котрих па- рафіяни збираються для служби - стали продов- кувати свою справу. Вольовики це дів'я пять пробули у Київі і Внісюпят боячись за вираз в наказі - "при содействии советскої власти" не зміг вжити інших засобів як сидіти мовчки і лише для конкуренції став правити архієрея кі служби в маленькій Макарівській церковці поруч зі св.Софією. Треба вазначати, що ні ця конкуренція ні всі утискання не мали наслід- ки; навпаки, люди сти по всігда перебуває в Українських церквах велика сила при значних жертвах на переклад святого письма на Українс- ку мову, на хор, на перебуваючих у вязницях і тому ин. При Св.Софії відбувається церковні з'їзди. Селяни дуже потрібують від Ради дати українських пан-отців на села, але в них во- линий брак. В вересні місяці цього року було надіслано до Еп.Нарфенія в Полтаву /цей відно- ситься до українського руху дуже прихилью/ скілька людей до висвичення, але юни мабудь не зможусь до носу були взяті у вязницю до Хар- кова, де пробули більш як 6 місяців. Великий брак у Київі князя: Нібілії - Британського ви- дання, переклад Куліша, та Св.Письма /Евангелія в п'єсланілями Св.Св.Апостолів. І довідався, що у нас є звязок з Грецькою Церквою, то необхідно інформувати Київську Церковну Раду, бо во на має на меті приєднатись до унії, аби мати за- хист від Російського Епископату" /підпис/. Соба, що прибула з Харькова передає, що в Хар- кові в Катедральному Соборі Служба Божа пра- виться по українському. Надходять чутки, ніби Еп.Пімен, повернувшись до Камянця, почав брати участь в українських слу- жбах залвляючи, що він уже переконався, що ми- лювучина Українська мова і як вона придатна 42. ХАРЬКІВ. 43. ЕП.ПІМЕН. 44. КАМИНЦЬКІ ІРАТ- ЧИНИ. 45. ЕПІСКОП АВЕРКІЙ. Епіскоп Дєонісій сповіщає, що в Київопірі зараз перебуває Епіскоп Летрівський Авверкій, Українсь- ний і великий прихильник Українсьтва. Він гуртує коло своє місцевих українців, тоді як бадьой - москалів. 46. Архієпископи ЄЛЕКСІЇ І АРАНІТ. Міністерство отримало відомості / перевірені їх не має змоги/ ніби архієпископи єлексії і Аранит живі; відомості ці о собливо розвіря не заохоту вузьть. 47. "ДИ НІГ ІЛЬ - НІ ВІКІВ КАРАЄ". (соба, що прибула з Київщини, россвідає, що скрізь по Київщині і за межами 12 душ пе- ширена одні логенця. Проти села Нідзвани /десь коло Вікні Перки/ була чудоверна ікона Інноля; по ночах перед цю ікону рівне в 12 год. ночі появилися якісь два пал-отці і читали Евангеліє. Ульмовани про- відали про це, почали над "чудом" святи- ся і рішими зв'язати чочів Євангелії. Два большики засіли і рівне в 12 р. ночі справці в"явилось яких два "ангели" і стояли чита- ти Евангелію. Ульмовани намірились стріляти, піднесли рушниці, але сталась чудо: руки їхні озиміли, а всія немалу почали входити в землю, як при землі воєві не поврива-ля... Ця легенда дуже шириться по Україні і багато що дасть больши викам. До Міністерства Ісповідань Надсилається при цьому для дослідії Панові Міністрові Ісповідань копію листа Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ до п.Міністра Закордонних Справ з " " серпня п/р за Ч... з справи виїзду до Америки Митрополита А. Шептицького. Кричанко Начальник Канцелярії Микола Начальник Відділу У.Н.Р. Міністр Теневіданс селяна „5“ губ Кобу Гомого 1921-го № 1646. До Пана Золота Дифеморфії У.Н.Р. Високоповажний Пане Стамане! Які згодом посилало Вам, Високоповажний Пане Стамане, комісія моя від 24 септембра 1921 р. № 8597. З працювання до Вас поганого, Міністр Теневідань У.Дубинський Комісар Директорії СЕРЖ-НО Серпень б. № 42/р № 1646 Ваше Височество! З 1917 року коли стала Україна незалежною Республікою громадяни на Україні великий церковний рух, направлений до відродження старої української церкви і до повної її націоналізації. По закону 1 січня 1919 р. Українська Церква стала автокефальною, від церкви Московської незалежною; в церкві нашій відроджено старі українські звичаї, знесені у нас Москвою, всі служби Господні правимо мовою Українською. В теперешній час я працюю над науковим, точним перекладом Литургії з Уречкої мови на українську. Я користуюся, як допомога-ченим при своїй роботі книжками, різними перекладами литургій на інші галицькі (переклад 1760 р. венеціанський і 1908 р. Ваш), німецьку, французьку і польську. Протягом доби, я працював до кінця переконання, що найкращим із всіх перекладів в розумінні наукових і точності є орігинальний гречесько- геть переклад Ваш, Ваше Височество. І з цього, що Ваш латинський переклад („Missа graeci“ 1908 р.) став мені в моїй праці у великий пригоди, вважаю своїм обов'язком, як професора і православного, принести Вам Ваше Височество, щоб ощаду подяку за те, що Вас подарували випуск світлів такої великої ваш переклад нашої православної литургій. При цьому посилало Ваша дія ознайомлення з справами Української Автокефальної Церкви моє видання. Придешить, Ваше Височество, мої щирі заявлення в правдивій до Вас помані Міністр Леновігань Ректор Карант-Подільського Державного Українського Університету Професор І. Олішко /в.м./. З оригіналом згідно: За біолога С. Федорова У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Серпня „20“ дня року Божого 1921-го. № 1848 до Пана Тодіна Капеллярія Директора ОДЕРЖАНО дня 192 р. Вх. ч. Пане Отамане! При цьому посилано Вам, Високоповажний Пане Отам. Мене, конію мого Литва мого від 17-го, ч.р. під 2/184/ до Єпископа Послуги Тодана, від 20, VII, ч.р., № 1842 Епископу О'Рурку. Я правдиво до Вас по- шукань, Міністр Ісповідань Професор Т. В. Левицький У. Н. Р. Міністр Генерал-губернатора Серпень 17 днів 1921 р. № 1834. Копія Його Превосходительству Епископу Йосифу. Високоповажний! Знаєдко! У мене єть вища увійти в зно- сини з панським Курцівим дяк При- башнійських Держав, Єпископом Каней градом О'Рурком, який тепер виїжджає до Києва. Щиро прошу Вас. Високоповажний Знаєдко, дати мені вказівки, що виявляє собою сп. О'Рурк і які справи може бути зав'язати з ним. Прийміть, Високоповажний Вна- дико, мої цірі зацінення в крав- цівий до Вас почані. Міністр Генерал-губернатора Професор І. Олійко. З оригіналом звідно: Діловод Ад. Окулярський У. Н. Р. МІНІСТР ІСТОВІДАНЬ. -о Со- Серпня 20 дня Року Божого 1921-го. ч. 1942. ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПУНКТ ДЛЯ ПРИВАТИСЬКИХ ДЕРЖАВ, БИСКОПУ КАНІ, ГРАФОВІ О'РУРНУ. Ваша Ексцеленціє. На сході Європи в церковному житті повстала велика сила, - Українська Автокефальна Церква. В найближчій будуччині ця ськжа церковна сила відо- граватиме велику і важливу роль. Посилаю Вашій Ексцеленції частину матеріалів для ознайомлення з справами української церкви. Прийміть, Ваша Ексцеленціє, мої дипл. таневнення в правдивій до Вас помилі. МІНІСТР ІСТОВІДАНЬ, Ректор Університету, Професор І. Огієнко. З оригіналом звідно: Голова О. Мушинський У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ сертня „23“ дня року Божого 1921-го. № 1864 Добрана Войковській ПОДЕРЖАНО дня 29. VII. 192 р. Вх. ч. Пане Оймане! При цьому повідомляю Вам, високоповажений Пане Оймане, коли ми маємо від 13.VIII зг. під №654 від Еніко на Діонисія про злагодження сформування чиновника в комунерекламації. З правдивою обов'язку почуваю, Міністр Ісповідань Професор Т. Орвич До Високоповажного Пана Міністра Тенєвідянь Т.І. Орієнто. Згідно з Записами Вашими, я перелякнув склашений Вами молитовник і даю вим своє благословіння на його переслужу, з озе якихми змінами федакційного характеру. На цей погляд, молитва за обізнану повинна друкуватися окремо і не входити в змістом своїм, яко часовим, в молитовник. Покликанням на Вас Боже благословіння і Записами Вашого кропоча, маю чану перездивати Ваших подібних слуго + Епіскоп Діонисій (в. р.) М-654 Серпня 13. 1921 року Кременець Завінчалом згідно: Ом. Іоанн Володимирський У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Всім, 30 дня Року Божого 1921-го. № 27/9 До Гана Полови Директора У. Н. Р. в с. Слобода Дерев. СДЕРЖАНС Квітня 3, 1904. Високоповажній Гане Отамане! При цьому поштою Вам відтне листа до мене від Ком- місарії Української Ексо-Пра- вославної Церкви в Канаді і Зигелія Дернавак від 15 вересня 1921 року, якою Гілки що відруковано. Міністр Ісповідань Професор Т. Омелян Копія КОНСИСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В КАНАДІ I ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖАВАХ До Високоповажаного серпня 15 1921. Професора І Огієнка Міністра Ісповідань Тернів, Галичина. Високоповажані Пане Міністре. З великою радою довідуємося про змагання Української Православної Церкви стати незалежною від церкви московської, з великою радою довідуємося, що наші змагання на церков- нім полю в Канаді і Злучених Державах є споріднені зі зма- ганнями наших братів у ріднім краю, бо наш нарід українсь- кий, тут на чужині, також в'язрозумів, що вільна і незалежна церква українська хоче потрібна для здобуття і запевнення волі українського народу. Українські переселенці в Канаді походять головно з Галичини і Буковини - перші уніяти, другі православні. До недавна були тут лиш дві великі церковні місії: греко-като- лицька і православна російська. Обі були і є ворожі україн- ському народові. Перша на чолі з еп. Будкою, явно і невпин- но латинизить Українців греко-католиків, небезпека для укра- їнської спрєбі ясна коли вкажити, що кожний менше свідомий Українець - латинник, зачислює себе до Поляків навіть тут в Канаді. Рим поробив всякі старання, щоби Українців греко- католиків златинизити: завів примусовий целібат між священника- ми., українським церковним громадам понадавано французьких і бельгійських місіонерів, котрі приняли тимчасово греко- католицький обряд і ширять між своїми вірними, що Поляки і Українці "вмисткоєдно" бо одна в них віра... Єпископ Будка, хоч сам Укр. сильно попирає таку політику, що вийшло на яв з з відкриттям його "Тайних Правил" для його священників. Дійшло до того, що католицькі ксьондзи відправляють латинські богослуження по греко-кат. церквах. Московська Місія, знову домедавна обслуговувала всіх православних українців з Буковини і московщила своїх вірних в той спосіб, що заводила в церквах московські звичаї, проповіді говорились на московській мові, а в киці, підчас змагання українського народа здобути собі самостійність, воно на явно виступила зі славним московським кличем: "Нема України, не було й не буде". В видо свого всього, свідоміші українці рішили, що одиноким виходом з такого невидрадного положення є відновлення української православної церкви. Перший крок в сім напрямі зроблено в липні р. 1918, коли то скликані були перші церковні наради. Пізніше відбулися ще два церковні з'їзди /собори/, а то в рр. 1919 і 1920, і українська православна церква стала дійсною. Сим разом подробиць організования Укр. Прав. Церкви в Канаді і Злучених Державах не подаємо, бо не знаємо чи а наш лист дійде на призначене місце. Подамо лиш кілька головніших резолюцій з двох церковних з'їздів, котрі ясно вказують на яких принципах українська церква в Канаді зорганізувалася. Ухвали церковного з'їзду р. 1919: З огляду на се, що російська православна Місія в Північній Америці, помимо признання Укр. Прав. Церкви в Канаді як автономної церкви, на ділі не допускає до зреалізування сего принципу,-Собор рішає, що укр. Греко-Православна Церква є церковою независимою від згаданої російської пр авославної Місії". "Собор просить Впреосв. Германоса, митрополита Селевкії /Сирія/ дійствуючого єпископа Сирійської антиохійської прав. церкви в Півн. Америці, взяти Укр. Греко-Прав. Церк- ву в Канаді і Зл. Держ. під тимчасовий духовний покров, то е до часу, коли Собор зложений з делегатів Укр. Греко-Прав. Братства, делегатів парохій і священиків укр. Греко-Прав. Церкви вибере українського епископа, котрий має бути рукоположений після канонічних прав православної церкви..." "Всі Укр: Греко-Прав. парохії і священики перехрядять з нинішнім днем під тимчасову духовну юрисдикцію митрополита Германоса, котрий зобов'язується сповнити всі архиєрейські потреби в Укр. Греко-Прав. Церкві і надзирати над духовною стороною її життя, до часу вибору і ординації укр. прав. епископа, при чім адміністративна церковна власть лишається в руках собора, братства, консисторії і парохії." "Собор рішає, що Укр. Греко-Прав. Церква в Канаді і Зл. Держ. уважає себе частиною Укр. Греко-Прав. Церквою на Україні як тоді, коли ся буде автокефальна і адміністративна власть в руках Українців...." "Собор одобряє спосіб, яким Укр. Греко-Прав. Братство відкрило духовний семінар, як що до інструкторів і кандидатів." /Треба додати, що ректором семінаря призначений о. Др. Герман, бувший професор в Чернівцях./ Одна з резолюцій принятих Собором р. 1920. "Собор рішає, щоби Братство і Консисторія Укр. Греко-Прав. Церкви в Канаді і Зл. Держ. увійшли в органічну злуку з Київською митрополією, так скоро, як лиш комунікаційні відносини на це позволять." Тільки що до засновання укр. прав. церкви. Що до її будучності, то представляється вона дуже рожево, бо нарід горнеться до своєї прадідної церкви по всіх закутках Канади, та в нас тепер дві недостачі, котрі дуже шкідливо відбиваються на нашім церковнім організмі, а се брак священиків, і брак свого українського епископа. В сим часі на одного нашого священика припадає около десяти парохій, а число вірних зростає з кожним днем. Противники ж наші знов підкопують в людей довіра до Укр. Прав. Церкви тим, що вказують на теперішнього нашого чужого походження, епископа і лякають їх, що наша церква ніколи українського єпископа не буде мати, бо проводарі селі церкви зашородали її сирійському митрополитові і т.п. Борба розгорілася до такої міри, що греко-католицька і російська місія видають разом свої церковні часописи і боряться проти нашої церкви спільними силами. В виду сього, наша одинока надія лежить в як найскорішій залуці з українською православною церквою на Україні. Довідуємося від гром. Мирослава Стечишнина, бувшого секретаря при Місії У.Н.Р. в Вашингтоні і бувшого делегата селі Місії до Тарнова, що Ви, Впов. Пане Міністре, висказалися прихильно про наш церковний рух і заявили готовість подати нам поміч, котрої нам так дуже треба. За се, в імені Укр. греко-Прав. Брацтва в Канаді і в імені всіх вірних української православної церкви в Канаді і Зл. Держ. складаємо Вам найсердечнійшу подяку, і висловлюємо надію, що в близькій будуччині за Вашою помоччю, українська православна церква в північній Америці пралучиться до української православної церкви на Україні, що є нашим найщиршим бажанням. Просимо Вас усердно повідомити нас, чи можемо надіятися на Вашу поміч, що до приєднання сюди кількох українських священиків і українського єпископа. Що до коштів подорожі, то ми радо візьмемо їх на себе. Думаємо, що не треба нам перестерігати В'с, що праця тут на церковнім полю тяжка. Однак чоло вік енергійний і доброго здоровля може зробити дійсно багато, так для наших переселенців тут як і для рідного краю. Очі нашого українського народу в Канаді все звернені в сторону рідного краю, лиш треба їм проводирів, котрі зрозуміли би дужу народна і котрі посвятили би себе народній і церковній справі. На бажання подамо радо докладний перебіг засновання і діяльності української церкви в Канаді і Зл. Держ. як також її устрій і управу. Віримо, що наша прозьба буде узгледнена і що наші ста- рання злучити українську православну церкву в Північній Аме- риці з українською церков'ю на Україні увінчається успіхом і остаємось З належним поваганням, За Консисторію Укр. Греко-Православної Церкви в Канаді і Зл. Держ о.С.В. СІВЧУК Секретар Адреса З оригіналом відно: Генеральному Офіціанту Безпарнаментської Міждержави Генерал-М. Григорович До Пана Міністра ісповідань. Маю за честь надіслати до відома Вашого, Пане Міністре, витяг з польської газети "Нова Розгорна" з 9 цього жовтня ч.232 про діяльність Митрополита Шептицького в Німеччині. Керуючий Справами Л.Миронович (вр) Свідру Михаїл Пом. Нач. Врг В.Іншарєвський (к.) б/п.Начальник Конселярії УНСР Міністр Конавіда къ „8“ березня 1927 р. № 336 св. Марії До п. Голови Директорії Високоповажний пани Осташане! При цьому надсилаю Вам „Скрайнєву вилику догослужбового Церковного Слав'янського тексту“. Міністр Геновідана, професор 7.07.1927 Українська вілова Богослужбового Церковно- слов'янского тексту. - I - - -вна допомога відповідних архівістів в Україні. -як ви думаєте, чому очевидно, що , і под покажу вам усю охот од одн - узаконення оннімдозе повертатися і написати його ВАШЕ ПРЕСОБІЦЕНСТВО МІЛОСТИВИЙ АРХІПАСТОР. :онинапої ізомет міжнародного в умові студія II. По всіх православних слов'янських землях слуги Бога правиться ріднописьмовою бого- службового тексту; так само і на Україні цілі віки правили Служби по церквах зарадно україн- ською вимовою і тільки останці покоління бать- ошкі руко письмуються свіцькою, владою слов'ясков- ської мови, народу українськомовної муку. Обороняючи волю церкви і зв'язуючись про - олозом як оймібони птахомна й узако повернення її свіцькою владою віднятого, ласкаво фім.сміляка наосвячене, чудною ідопост : мова прошу Вас зробити відповідне розпорядження по :звернено 8 місяц дорученій Вам епархії, щоби до часу остаточ- 1 на ктальному вною читанню й узако \s ного перекладу богослужбових книгок на україн- -2- ську мову і ухвали їх відповідною церковною вла- дою, після чого всі церкви мають перейти на ук- раїнську мову- щоб до того часу всі Служби Божі, всі читання й співи в церкві, всі треби неодмінно правити з українською вимовою. Тому в слов'янськім тексті повинно: 1. Букву Ґ вимовляти скрізь як Г: віру, - -освяти, тріпки, і нині і присно і во віки віків пам'ятання. Але вселавах треба вряди добрє здт. ид. їже прбжд. е вимовляти як Й : -до останом добре, зде /або бзьде/ лекачих, ідже всі святи упокоївяться, прєщє всіх вик. 2. Букву И вимовляти приблизно як моско- вське Й: Господи помилуй, благослови владико, мир всім. З окрема: -ротьво узялъ мою. І хто не має іншуюд а/ Букву И спочатку слова вимовляти як І -півру, на кожний кибосукохов удожжел отон абої: во Ім'я Отця, озобили ї плодів земних, Ісповідайтеся Господеві, Ім'ях. б/ Закінчення датного відмінку /дательного падежа: ови , єви , вимовляти ові, еві: глави на- на Господеві приклонімо." в/ Займенники /містоименія/ ми , ти , вси вимовляти МІ.ТІ, ВСІ: мир ті, рцем всі. г/ Спочатку складу слова /після голосної /гласной/ в середині слова і на кінці слова пі- сля голосної, деколи й спочатку слова букву Й вимовляти як ї /І/: і со духом твоїм, своїм, достоїн еси, Марії.Діви, всякої плоті, їх,тм. д/ Слово 'ямінь' вимовляти амінь; йрп пруїа вимовляти АЛІЛУЯ або АЛИЛУЯ. з/ В закритому складі /до кінчитися приго- лосним звуком/ звуки О,Є переходять в І: віль- ному же і невільному,Кого же царствім не буде кінця, в мирі її покаяній скінчити,під твою ми- лінотик : оїм втєласодором фкляв. -4- лость, премудрість прості, утренє дух мік і всігда, матір Бога нашого, і во вики віків, о остарлені гріхів рабів Божих, всіх кнців землі; о святім крамі сїн, о свящим мирі і соєдить їх святій своїй церкві. В словах Бога, жи- воть милость О не міняти на 1. Правила цього додержуватися беренно. 4. Букву Е вимовляти приблизно як московське О: небо, вселися, слоб, увесь. Але спочатку слів і в середині після голосної є вимовляти як Є /Е/: Синородного, його, всякєе ім'я святого дихання, елда, поем Отця 5. Звук Е після пиплячих звуків и Ч Ш, Ц і ІІ, коли знаходиться перед твердими складом. переходить в О: благословенна Ти в жонах, Натир Бога нашого, яко ність чоловік,чоловіколюбець Бог всім, час шостий, вчора. 6. Напис 'А' вимовляти як ІІ: Антонія Й єодосії, во Христі діконстві, ще молімся - 5 - а - за вся христіяни, діявола, Евангелія. -одідоп хіндохоло, Пінчунда, Буто 7. Склад ра вимовляти ОРО, РА, ОЛО, ; дики ходи бишкоть ушай Шинден, ЕРЕ, ЕРЕ. -ОЛО: оГОРОДІ сім, всякім ГОРОДІ, стороні, всякою вОРОГа й супостата; о побіді. 8.М.А.П.Я хінду хиндох линерудоп О .ЗІ перебуванні мири зДОРОВЛІ, од всякого ГОЛОДА, : нмм вім і в итакома нмкпосот иммятами перед тобою, о ПОЛОНЕНИХ. В словах, в українсь- кій мові невживаних , або мало вживаних, залишати ідсое 8 & .в'мся езропп ,одн яє як очоть поср коротку форму; також і вратя брашно і т. и. 8. Початкове Н вимовляти як О: Один,Озеро, виви с Унт і зд і птакома А і кондуч кім Олень; вино,пшенця і Олій ит.и..але один, единo- рідній і др. -вдероє в -вдеероє в\ улуцТ .ЗІ 9. Акати, цеб-то ненаголошене о вимовляти мажнидол,шяя итод :40 яа птакома аіпо ін ушан уатжком міндопсі ,Мінд уточбок. 10. Букву Г вимовляти як тихе Н: Сокрови- щешдомош я \ вісоєї їор мікунм & .ІведопосТ :А ма езоднім итакома \тасокочалт инемеря -кпн і Іздсбі ож, інжьд ное в'м буншто он .ронттовриції моє андодопо ояр ,ное др II. Букву Ц в закінченнях -ець, ца і ця вимовляти мнятко: чоловіколобець, отець,творець, 330 - 6 - а - Вітчизна! якою від хвилі тонких ков зв отця, Владичиці, Богородиці, цариці побідо- носці, Владичицю Нашу Богородицю, падох ниць; між грудями: ОДО- вино, пшеницю і олій. Ідівоп о зяттсопу й вчоча оложка , іното 12. Сполучення губних звуків Б.П.В.М. з млягкими голосними вимовляти з її між ними : -заняряку я хвопо а хенеонОКор о , жобот дачап ім'я /іміа/, пять, пом'яни, приснопам'ятний, пташка князьким схлод одв , хнісвайжан іасм мік респ'ятого жа за нас, прочеє врем'я. В З особи множини дієслів часу теперішнього й будучого орез0, нидо :0 як птлакомна езохтеролі.з між губною і Н вставляти Л: да і тиї з нами -оннде , ниде ека.,п.ті лікО і вішнєвп, онпа ;анепо славдять,ломдять; освяти люблячої. 13. Групу ор /з давніх зл / в середи- пткломна О еноокоченя от-сев птала .е ні слів вимовляти як ОВ: довги наша,довжникам ометоуподен \мтоорА.вдп\ А мк нашим в довготу дній, ісповнім молитву нашу -кворюО :Н ехт яр птлакомка уачуд .01 Господеви. В минулім часі дієслів /в прошедшемъ яр і птлакомна ,нкооло?ско,идопо? хп'ляко вм времени глаголовь/ вимовляти кінцеве як В: -ктогуподен \умождосояом-оп\ ржонетак одрат не отринув м'я еси; блажені,же ізбрав і при- яв еси, яко сподобив еси причаститися. ханнерійка в умку .11 діорат.Днето ,днедопожівокор :омтим птлакомна -7- I4. Дзвінки приголосні /звонкія согласны/ в кінці слів і в середині слів перед приголо- сною вимовляти прорізно: хліВ /а не хлІЙ/, од одра /а не оТра/, вікіВ /а не вікіО/. I5. Сполучення ЗАН вимовляти як ЗН, стн - як СН, дчн -як ШН, кр -як ХР: празНиків прэЗник, чé- сний, діявола упрэЗнивий, хліб наш насуШНИЙ, же- сного хреста, невіста неневІСная. Слово сердце вимовляти СЕРЦЕ /без Д/. Кінцеве А в минулім часі після приголосної не вимовляти: воздвиг , м я, спас, простер. I6. Речівники /имена существительныя/ се- реднього роду на -е вимовляти без І, притому приголосна подьожеться, а кінцеве є переходить в Я: життя, нашого ради спасіня, ісповідую єдино хрещення во оставлення гріхів. Од Марка святого Евангелія читання. Слова, в українській мові не вживані або вживані мало, не змінювати: -8- всяке диханіе, отложим полеченіе. 17. Орудній відмінок /творительний падеж/ од- річність числа/ одиниць речівників жіночого роду мнягкої одміни / на ь / на і/о вимовляти без І: вінчаючого та милостю, яростю. 18. Родовий відмінок множини /родитель. падежъ множеств. числа/ речівників чоловічого роду вимовляти з закінченням ІВ: діаня святих апостолів читання, рабІВ, учительІВ, святите- лІВ, князІВ, Боже отцІВ наших. 19. Закінчення датного відміну множини речівників чоловічого роду (ома, ема), вимов- ляти як АМ,ЯМ : довжникАМ нашим ангелАМ сво- їм заповість, заповідям. 20. Закінчення місцевого відміну/предлож- ного падежа/ множини у речівників муж. і серед- нього роду тих вимовляти як АХ,ЯХ : їже еси на небесах, о чесних дарАх, о прелестоячих подях. -9- - ОІ - 20. Закінчення місцевого відмінку /предлож- -ониїмдо умонима в хвипитомини а .ф. наго падежа/ можни у речівників муж. і серед- -одп : ІМ жр , і мр ньюго роду вимовляти як АХ,ЯХ : іже еси на мнешалто ; імнисх єдіос ; ітоси .етоїу и неєсдх , о чесних дарах , о предстоящих людях. -рів ; втіноляни редопод лиза наелт : імн 21. Закінчення родового відмінку однини і причиновго /винительного/ можни прикметни- ків /прилагательных/ і займенників жіночого ро- ду ΔΙΑ , ΕΜ - вимовляти як ОІ,ЕІ : молитвами пречистОЇ своєї матері, Бог правди моЄЇ,ми- лости БожОЇ. 22. Закінчення прикметників називного /именительного/ відмінку середнього роду вд і :ІНЕМ - ОЙ- , ОІХ- . ІЗОВ вимовляти як ЕС : ім'я святЕС його, всяКЕС ідот саєлс ; ньва АМІОА ос итооки атуду нині житейськЕС одлом печене пречистЕС тіло, тіло ХристовЕ. 23. Закінчення в прикметниках ви- шдупон хї дик : ім'я итільоми мовляти як ОГО: і в духа святОго , ізбави нас од лукавого, Господа ЖивотворчОго, іже од Отця исходящОго. -10- е- -модерн\ ухвідія оговеном миєрніжс .ОЗ. 24. В прикметниках в називному одмінно- -десео і дум візнявідеу у певном \ожетп отан ві иониня вимовляти як І, чи як ИІ : пре- ви моє елі : хА.ХА ми ктрямми мудрість, прості ; всідма хранимі ; оглашени .хРдоа утротодеви о ,хДась кинозу о .хДсозей нИІ , глави ваша Господеві приклоните; вір- ї инидо унімдія отоздою помолімся .15. -ентомжл рнгком \отьндлетинна \оговонпрсл -од огоронкз ейнненки і хивадетатидп\ він иому, сего сему -сього,свому , своего , имвятком : 1.3 .10 мр итлдоммє "своєму - свойого,свойому , твоєго , твоєму - твойого,твойому , моего , моему - молого,мои- ому, всего , всему - всього,всьому , встми - отоняев айнинтямкіл винерніжс .22 всіма , весь - увесь,ввесь , теге , севъ -тобі, сови, кто -хто , что -що , мнѣ - мені: і да едляя ,отой -отгаво ймї а 33 мр йтккомна будуть милости зо всіма вами ; слава тобі Фетокреди ейнорепл міжодо Фановетя іни Воже наш, слава тобі. .Злотомх оліт ,оніт -на хвмнтємжп я иши , вимовляти як ЕН,ИІ : плід їх погубиш, ози мадзі ,отодис ахуд н і :070 мл итрлом благословий, величаєш до ежі ,олгрдсатомж здопоєї ,отслякул до .ологрдохсі впто - II - 27. Закінчення дієслів з особи /лица/ однини і множини та вимовляти як ТЬ: да хвалить Господь, огласить їх, егда поносать нам і ізме- нуть і рекуть. 28. Закінчення з особи однини і множини дієслів ТАСА вимовляти як ПА: да святиця имої твоє воцария Господа во вік, яко ти утешаца, насища. 29. Закінчення єта в з особи однини діє- слів вимовляти як Е /не-чо відпадає ТЬ/: да прийде царство твоє, да буде воля твоя. Гос- подь помилує "х", одкриє їм Євангеліє правди. 30. В одній особі множини дієслів можна вимовляти Н і МО /частіше МО/: Тобі Славу зосилимо, під твою милость праїгаемо. 31. В прикласовому способі / въ повелите- льномъ накланеній/ однини на кінці вимовляти и: заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, благослови, владико. - І2 - - II - Але в приказовому способі множини в I і 2 особі и вимовляти як наголошене /у/аряємо/ I / к /: миром Господу помолімся ще колімся о...,, і о сподобитися нам однанки святого євангелія Господа Бога молім, возвоїм друг друга, да еди- не-миєліем ідповімо, приклонімо, поклонимся і помадім; придіте, поклоніться; благословіте Господа; прийміте, ляйте, вкусіте; глави прикло- ніте, приступіте. 32. Закінчення дієслів овати , євати вимовляти як УВАТИ, КЛАТИ : сундук во гребах життя дарував; церетивати; шльопну. 33. Дієслова вбити, вбира , вбирá вимовляти бути, був, була, було, були ; теста вимовляти як есть і с . 34. Букву щ в дієприкметниках /при- частіях/ не вимовляти як 1: о плюваючих, путешествующих, недругуїх, страндуїх; ще мо- лімся о плодоносячих і добрордіюїх людях. - 13 - Слова Твісача, в з половиною вимовляти тисяча, в половині. Але в словах, українській мові не відомих або мало відомих, не міняти щ на ч: і сушим во гробах життя дарував. 35. Приєменик /предлог/ отц ся рас вимовляти як: од, з, со, рос: орменя один не вс- кого ворога, і бави настад мукаворо, Семиром івдімо, в рат же у разбійникой. 30 вертма ва- ми росплятою же за нан. 36. Прибажку прі перед голосними вимов- ляти як при: придите, табрав і прияв еси. 37. Після приєменика по жоставити місце- вий відмінок / а не датив/: по горах, і вос- кресного в третій день по писанням. 38. Случник /соба/ и після голосно- го звука попереднього слова вимовляти як: ї, -ом а після приголосного як і: о повобитий по- Морити під нозі їх вського ворага супостата. - 14 - SI - а терпіння втілення майбутнього життя, якому воно було славою судити живим і мертвим. Але коли на попередньому слові робиться остановка, то І : далі вимовляти І, а не її: усилли, і помилуй, нині , І приємо. 39. Окремі слова вимовляти з україн- ським наполосям: / удареніем/: беcіда, боліань, болень, вчора, глаголати, ділати, ділатель, зємний , злоба, ім'я, ненавість, неприятель, свтар /вівтар/, похвала, судище, творець, спа- сіння, хвала, царствувати, месний , щостий, Господеві, і о сподобитися, огнєний, нена- видачий і т.д. 40. Слова живота варто б заміни- ти на ЖИТТЯ, мЗДА на ЗАПЛАТА, ЗАК на ОЗЬДЕ, НЧ на ПАС: воспою Господа в ЖИТТІ моїм, все ЖИТТЯ нане Христу Богу предадім, радуйтеся й веселітесь, яко ЗАПЛАТА ваша мно- га на небесах, ОЗЬДЕ летачих і повсюди - 15 - православних, спаси і помилуй НАС. II. Лист цей видається в додаток і роз- міщує на тиждень "ДОКО-ОБЛАСТІ" ВИТОК ЛИСТА МОГО ДО ВСІХ ПРЕОСВЯЩЕНИХ АРХИ- ЄПИСКОПІВ І ЕПІСКОПІВ НА УКРАЇНІ З 24 вере- сня 1919 року № 1082. Прожанчи святих молитов Ваших і бла- гословення, маю за честь - бути ВАШОГО ПРЕ- ОСВ. ЦЕНСТВА слуга уласкавий МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ 10 листопаду 1920 р. м. Кам'янець-Подільський. 335л - 16 - ЗРАЗКИ УКРАЇНСЬКОЇ ВИМОВИ. Перекладено слов'янський текст на українську вимову зредагував Професор І. ОГІЕНКО. Читати є приблизно як московське д,е, як іє, і як м., і як ці. I. СВЯЩЕНИК: Миром Господу помолімся. ХОР. Господи, помилуй. СВЯЩ. О священім мирі, і о спасінні душ наших Господу помолімся. ХОР. Господи, помилуй. СВЯЩ. О мири всього миру, благостолинні святих Божих церков і соєдинонні всіх, Господу помолімся. ХОР. Господи, помилуй. СВЯЩ. О святім храмі сім, і з вірою благого- вінням і страхом Божим входячих в онь, Господу ,помолімся. - 17 - - 81 - ХОР. Господи, помилуй. СВЯЦ. О святій Православній Українській Церкві і Преосвященним Епископі нашим /титул по місцю перебування її епископів та ім'я його/ честнім пресвітерстві, у Христі діяконстві, о всім причті, і людях, Господу помолімся. ХОР. Господи, помилуй. СВЯЦ. О Богохранній Українській Народній Республіці, Головнім Отамані Симоні й пресвітлим Уряді Нашим та всім христолюбним козацтві їх, Господу помолімся. ХОР. Господи, помилуй. СВЯЦ. О пособити й покорити під нові їх вського ворога й супостата, Господу помолімся. ХОР. Господи, помилуй. /Поза межами Української Народньої Республіки: за Боголюбиву й Богом бережену Україну, Уряд і їх " та військо Господу помолімся". - І8 - - VI - СВЯЩ. О городі сім /чи: о весі сій, чи: о свя- тій обителі сій/, всякім городі, стороні, вірою живучих в них, Господу помолімся. ХОР. Господи, помилуй. СВЯЩ. О благородствованиї воздухів, о ізобилії плодів земних і временних мирних, Госпо- ду помолімся. .ЧОХ ХОР. Господи, помилуй. СВЯЩ. О плаваючих, путешествующих, недугуючих, страждучих, полонених і о спасенні їх, Господу помолімся. .x? Іатцвоя ХОР. Господи, помилуй. СВЯЩ. О ізбавитися нам од всякої скорбі, гніву й нужди, Господу помолімся. ХОР. Господи, помилуй. СВЯЩ. Заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, Боже, Твоєю благодатью. - 19 - ХОР. Господи, помилуй. СВЯЩ. Пресвятую, пречистую, преблагословенную, славную Владычицю нашу Богородицу і Приснодіву Марію, во всім святи ми по- милування, сами себе, і друг друга і все життя наше Христу Богу предадим. ХОР. Тобі, Господи. Н. ВКТЕНІЯ СУТУВА. СВ.Щ. Рцім всі од всеї душі і од всього по- милення нашого рцім. ХОР. Господи, помилуй. СВ.Щ. Господи, вседержителю, боже отців наших, молимтися, услиши й помилуй. ХОР. Господи, помилуй. СВ.Щ. Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй, молимтися, услиши й помилуй. - 20 - еі - ХОР. Господи, помилуй. /трпчі/. СВІТ. «Не молимся о святії Церковній Укра- їнській церкві і пресвященним єпископам нашім / титул по лісту перебування в єпископиї та ім'я його. / і всіх у Арцеті братії нашій. ХОР. Господи, помилуй. /трпчі/. fbot ,90x СВІТ. «Не молимся о Богозграшній Українській Народній Республіці, Головним Стамані Одмона і пресвітим Уряди Нашим та всім христолюбливим козаками їх, о побіді, пе- ребуванні, миру здоров'ї, спасінні їх, і Господу Богу нашому належне поклінити і пособити їм в усім і покорити під нозі Їх великого ворога і охвостате. ХОР. Господи, помилуй. /трпчі/. үкнмої .80 . үкнмої я мешкоу, коїтмиком, їзот - 31 - той апостолом і втаємниченою святістю. СВЯТ. Ще молимся о братіях наших, священиках, і ченцях, наказаних ув'язати до Тії, щоб священноначальних і всім у Христі братстві оновленні в Іншій, участь і цинов нашим. ХОР. Господи помилуй. /тричі/. СВ.Щ. Ще молимся о блажених і праснопам'ятних святийших папріярах православних, і благочестивих правителях, і содателях иншого і уніїв, казною чуттєвої обитого храму свого /святог обителі се/,. і о всіх предепочних очах і браттях, озьде лежачих і повсюди православних. ТОХ ХОР. Господи помилуй. /тричі/. СВЯТ. Ще молимся о плодоносних і добродійних у святім і всеочетнім храмі сім,труждавших- ся, поючих і передаточних людях, очидаряких од Тебе великої й багатої милости. ХОР. Господи помилуй. /тричі/. 338 - 22 - СВЯЩ. Яко милостив і чоловіколюбець Бог хвала молоодим і хвилам о помілки ви. оси, і Тобі славу возсилаем, Отцю і Сину і Святому Духу, нині й присно, і во віки віків. Амінь. ХОР. хвала молоодим і хвилам о помілки ви. І , хвилями СВЯЩ. Заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, Боже, Твоєю благодаттю. ХОР. Господи, помилуй. І призень одго Амінь. СВЯЩ. Дня всього совершенна, свята, мирна і хрищдодвід і хвилоодоло о комітету -хрищдуцт мій імена мінтоване і Мітка у Подаї, Господи. СВЯЩ. Ангела мирна, вірного наставника, хранителя душ і тілес наших у Господа просим. - 23 - ХОР. Подай Господи. СВЯЩ. Прощення й оставлєння гріхів і переррішеній наших у Господа просим. ХОР. Подай Господи. СВЯЩ. Доброго й полізного душем нашим і мира мирові у Господа просим. ХОР. Подай Господи. СВЯЩ. Прочее время життя нашего в мирі і покаянні скінчити у Господа просим. ХОР. Подай Господи. СВЯЩ. Християнської кончини життя нашого, безболісної, непостидної, мирної, і доброго одвіту на страшнім судищі - 24 - - 83 - Христовім просім. ідопоєт, мадол .ЧОХ ХОР. Подай Господи. Пресвятую, пречистую, преблагословенну Славну Владичицу нашу Богородицю і Приснодіву Марію, со всіма святыми по- м'янушы, сами себе і друг друга і все життя наше Христу Богу предадім. ХОР. Тобі, Господи. .идопоєт, мадол .ЧОХ ідопоєт у втрипнію Іншанок і .идопоєт, мадол .ЧОХ оточен иття мирною Господомъх .ПИСО Господи, Господьтооне ,Господькооре іжду міншито ан утіадо оточод У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Правил "25" дня року Божого 1921-го. № 869 До Пана Голови Директорії УНР Кан. Офіц. Директорії ОДЕРЖАНО Свят 24 дні 92 р. Вх. ч. При цьому надсилаю Вам, Високоповажений Пане Отамане, копію в копії "Указу Священного Собору Єпископів Всес Української Церкви до святого Сергія". З правдивою до Вас пошаною Міністр Ісповідань, Т. Молина продесор Копія від копії Із Священного Собору Епископов Всієї України Указ Преосвященному Епископу Сергію, Глибокому Українському Комискої Єпархії. Священний Собор Епископов всієї України в засіданні 15-28 февраля сього года слушали: председавленіе Преосвященного Владика, епископа Власимирівовича, Управлінчаго Волинської Єпархією або вікритті на митьний свя- дчення нового, Н-го високопанейва сь найменства білям нового Викарія Епископом Дуденким и мистепнительством в юроди Дубна, о назначенні Епископом Дуденским Арсенима- дрицтва Смаранда, Ректора Комискої Духовной Семинарії, сь тимъ, что-бы наре- чение и интронизація его были совершены в юроди Митоємрь. Постановили: айкритті в Волинської Епархія на львівських срєдства нове-го викаріатство съ названованіем нового Викарія Етмеком Дубенским и львовстеп- тельством в гор. Дубно, и назначить Етмеко- помъ Дубенским Архимандрита Смарагда Ректора Коллежской Духовной Семинаріи, пре- доставивъ Преосвященному Етмекомъ Ваддю совершилъ міроношеніе его въ Кипрополірь. О чем послать соотвѣтствующія указы и предста- вить Его Святейшеству, Святѣйшему Патріарху Тихону. Свѣть Архимандрита Смарагда затре- бовалъ оформляющій, о его службѣ список. - 17-февраля 1921 г. Подлинный подписанія: Председатель священного собора Етмекомъ Назарій Етмекон Черкасскій. Архипроповодитель Прой. Н. Зрессу. 19-февраля - 4 марта 1921 г. Съ подлиннымъ виорно: И. ОБ. Сикремард Правлінія Коломийської Духовної Семінарії Євгеній Котовичь. С Поделиними вчаро: Племоводитель Канцелярія Єпископа Кременец- кого А. Молотієнко (в.т.) Ця копія з копією архівального згідна: Св. Діловод М-ва Топовіджань Мещевський До Пана Міністра Ісповідань. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що на доповікі Вашій з 7 цього листопаду ч.2600 в справі вигання книги "Свята Служба Божа св.отця нашого Іоана Золотоустого" ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти таку резолюцію: „Дуже радий, що підготовча праця до видання літургії в перекладі проф.Оріана закінчилася.Че- каю видання тексту літургії для добра справи нашо 11/XI 1921р. ПЕТЛЯРА" Керуючий Справами Начальник Апцелярії У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. листопаду " дня Року Божого 1921-го. № 2600 Таємне до ВИСОКОПОВАЖНОГО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЛЬЯМУ Н. Р. Колегія Директорії ОДЕРЖАНО Лист № 26 квітня '32 р. Вх. ч. 1610 Доводимо до вашого відома, що Миколайчук Іван та Степанчук Еммануїл згідно з Високоповажним Пане Отамане. При цьому за честь маю надіслати Вам, Високоповажний Пане Отамане, копії трьох актів, які я привів від Впископа Кременецького Діоніс- сія. Ласкаво прошу призначити мені годину, коли б я міг перебалакати з Вами, Високоповажний Пане Отамане, з приводу цих актів. З правдивою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Копія. На славу Святій Одноістотній, Животворчій і Неподільній Тройці і на користь Святих Православних Східній Апостольській Церкві дозволю й благословляю видання друком цеї книги: "Свята Служба Божа св. Отця нашого Іоана Золотоустого" мовою українсь- кою в перекладі Ректора Кам'янець-Подільського Державного Ура- инськоро Університету Професора Івана Огієнка. Нехай Господь ущедрить ласкою Своєю благочестивого й трудо- любивого автора перекладу цеї книги в мови грецької на україн- ську, а також і всіх, що допомагали виданню її. Нехай Нарід Український дякує Богові за дарування Йому можливості приносити Господу жертву хвалення на рідній мові своїй, і нехай вірить він кріпко, що Господь прийме тепле моління Його в наднебесний свій жертвівник, допоможе Йому в земних недо- лях та скорботах і сподобить безконечні радості в бі нім цар- стві Своїм. Смиренний Діонисій,з Божої ласки Епископ Кремінецький. /в.р./ Року Божого 1921-го. На день Різдва Пресвятої Богородиці, Милості- вої Заступниці Боголюбної України, - Вересня 8-го дня, Кремінець на Волині, Богоявленський Манастир. Печатка: "Смиренний Діонисій, з Божої ласки Епископ Кремі- нецький". З оригіналом згідно: Старий Діловод Ф. Листопаду 1921 р. Копія. /Печатка: "Смиренний Діонисій,з Божої ласки Єпископ Кремінецький До Пана Міністра Ісповідань професора І.І.Огієнка. На листа Вашого,від 25 березня цього року,маю шану пові- домити Вас,Високодостойний Пане Міністре,що я охоче погоджую- ся на Ваше бажання і,яко єдиний в краю нашим в теперішній мент Єпископ української пастви,з любовію беру під свою Архіпастир- ську опіку все православне українське громадянство на емігра- ції. При тому дозвольте мені висловити свою широ радість з при- воду Вашого засвідчення великої релігійності моєї нової пастви. Це засвідчення радістю відзвезвалось в моїмому серці,і я певний, що керування моє закордонною українською єпархією не дасть ме- ні нічого,крім певної втіхи,що іти мої ходять в правді та істи- ні. Боже благословенний нехай завжди перебуває над милою й до- рогою моєю новою.Вогом данною,паствою і над її тверим по пути до Царства Божого оборонцям в Центральному Уряді - Міні- стром Ісповідань. Діонисій,Єпископ Кремінецький. /в.р./ Креміне-ський Богодяленський Манастир.25 квітня - 8 травня 1921,- Неділя Фомина. Ч.355.- З оригіналом згідно: Неручний Справами Інституту Православної Церкви Патріархата Ісповідань Старш. Й Діловод Флистопаду 1921року. Копія. Смиренний Діонисій, з Божої ласки Єпископ Кремінець- кий, /власною рукою/ Печатка: Смиренний Діонисій, з Божої ласки Єпископ Кремінецький. Дорогим братам Православної Українсь- кої Церкви в Канаді і Злучених Держа- вах о Господі радуватися. Любі мої. З милості Божої і на висловлене бажання Представника релігій- них інтересів великого Українського Народу п.Міністра Ієновідань, Ректора Кам'янець-Подільського Державного Українського Університету, професора Івана Орієнка, я початку білучого року взяв під свою Архіпастирську опіку тих братів наших, що мусили покинути свої рідні місця і провадити часто безпорядне життя на чужині, далеко від своїх святиль, рідних і знайомих. По скільки мір, я керував їх релігійним жи- ттям і задовольняв їхні потреби. Будучи майже єдиним єпископом Українського Народу в тій стороні, де опинилися брати наші з Великої України, я почував себе повинним як мовна ближче підійти до розуміння духу й життя українського люду і вити його радо вми і печалами. Все, що тягарем лежить на людях моєї української пастви, великою тургою оббивається й на серці моїм. Все, що підіймає духа і радує їх, я моєю радістю. Отож з великою втіхою довідався я від п.Ректора професора Івана Орієнка про ту надзвичайну радість, яку Ви доставили всім братам ва- ми на сміг ації своїм листом на його ім'я від 15 серпня ч.р. про своє свогообійне життя в нашій святій православній вірі і про, непохитне бажання заховати найкра і риск свого національного походження на да- лекій чужині, серед меркантильних інтересів віку. Ця вістка про Вас підняла духа синів Великої України, які не раз зрозуміли, що великі національні ідеї, за котрі вони страждають, невмиручі й за окілном, навіть в космопо- літичній атмосфері. Радість наших любих емігрантів охопила й нас, і нам дуже приємно було почути, що Ви всі єдиним сер- цем і єдиними устами строїте до об'єднання зо всім Укра- инським Народом в самій цінній, вічній і дорогій для всіх нас Церкві – Церкві нашій православній. Тут і все Ваше жит- тя стало близьким для мене, всі Ващ інтереси – рідними, а всі Ваші нужди і потреби – дорогими. І коли професор І.І. Огієнко звернувся до нас і сповістив нам про бажання Ваме одержати благословення Епископа Українського Народу, – наше серце широко відкрилося для Вас, щоби з любов'ю великою вмістити Вас в собі. Вітаю Вас, православній українці, що не забули і в даль- ній стороні "одиного на потребу", того, що є „святим святих" кожного чоловіка – його св.віри. Вітаю Вас, любії мої, не більше й охоче, що Ви маєте зав- жди перед очима предків Ваших – славних лицарів – козаків, які Віру Православну ставили вище над усе, і на її захист, як на віттар правди, клали все своє життя. Радісно мені, що на далекі стороні, серед чистого матеріаль- них умов життя. Ви зрозуміли святиню духа своїх славетних предків, і в їх православній вірі покладаєте для себе всім надію житота нинішнього і грядущого. Нехай же лено горить зора на вас – віра нас за, нехай доведе вона всіх Вас до тої мети, яку Ви перед собою поставили. Вітаю Вас, вірній сини свого великого народу. Я добре ро- зумію, що чоловік з часу свого перебування на землі найкра- ще виявляє в житті образ Божий в національних формах людсь- кого побуту. От для чого кожний нарід так цінить своє націо- нальне походження, береже, як око своє, свої національні ри- си, і більш усього дбає про свою самобутність і свободу видалення свого національного духа. Часливі Ви, що там, далеко за океаном, зрозуміли все цілісне значення національної ідеї в часи тяжкої розрухи, яка разом загрожує тим народам, що не вспомагають в свій час своєї національної окремості. Це – добрий знак, бо він свідчить про велику життєву могутність духа Українського Народу. Ви прозріли в дуже трудні години життя нашого народу і високо підняли свій національний правор. Вірте ж, що настане час, коли той правор занесеться, як орел на вишні, – над всім соромліловим Народом Українським. І тоді велика Вам буде честь і слава, що Ви не випускали його з рук своїх, а навіть гіркі хвилин закликали всіх братів своїх до кращої будуччини, до так потрібного тепер об'єднання. Увесь народ наш повинен в цю трудну годину свого життя опертися на свою самобутність. А його Св. Церква повинна підтримати своїх дітей. Отож і я, Архієпископ Українського Народу, од всього серця бажаю Вам, вірним синам Церкви Православної й народу нашого, доброго здоровля, кріпості, сил і усного добру й успіху в Вашій величезній праці, – світити своєю твердою свідомістю в вірі і національному визнанні в наші сумні і часто прикрі часи для всіх тих, хто готовий похитнувся і не дійти до того святлого чертога Великої України, який здалеку вже видніється уготованим для всього нашого народу. При тому заціненю Вас, що на бажання таке через професора І.І. Огієнка приложу всі свої сили, щоби бути корисним для вас, в чому змогу, в Вашому релігійному устрій. Молю Господа Нашого, щоби Ви, оснувавши Вас на камені твердому – вірі святій, українця і утвердив Вас. Благою Пресвяту Богородицю проба взяла Вас під свій небесний покров і ущедрила Вас своєю ласкою і втіхами Сина Своєго. Всі святії некай будуть вашими заступниками перед Престолом Божественного. Нехай і моє Архієрейське благословення почива на вас і буде залогом нашої взаємної любови. Христое посеред нас днесь і во віки. Кремінець на Волині, Богоявленський Монастир. Року Божого 1921 -го. На день Різдва Пресвятої Богородиці, Милостивої Заступниці Боголюбивої України, – вересня 8-го дня. З оригіналом згідно: Керуючий Сиротами Монастиря Православної Церкви Історетва Ієновідань Старший Діловод Дня 7-го листопаду 1921 -го року У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. листопада "_" дня Року Божого 1921-го. № 2635. До Пана Голови Директорії Канцелярія Директорії СДЕРЖАНО Мет. 23 дня 1921 р. Вх. ч. 1631 Високоповажний Пане Отамане! Посилаю при цьому Вам, Високоповажний Пане Отамане, копію присланої мені грамоти і брошуру "У.А.Ц." - "Пересипницька Еванге- лія ".6" Меморандум". З правдивою до Вас пошаною Міністр Ісповідань Професор Т. Огієнко ГРАМОТА ДО ВИСОКОПОВАЖНОГО ПАНА МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОРА І. О Г І Е Н К О. Рада церковного Св.-Миколаєвського Братства Карилівської парафії щиро висловлює ВАМ свою сердечну подяку за широку і користну культурну працю ВАШУ на користь Автокефальної нашої Української Церкви. Нехай Господь Бог благословить Вашу славну і геніальну працю, і подає ВАМ повної сили і енергії надалі так же працювати на втіху Українському Народові. На знак Високої да ВАС пошани і вдячності за працю, Рада Братства ласкаво просить ВАС, П.Міністре, бути почестним Членом нашого Братства і своїми розумними вказівками допомогати в цього праці. Голова Братства Нідельський/в.р./ Члени: священник Євген Руяницький Пидпис./в.р./ Пидпис ./в.р./ Секретар в.р. підпис. Ч.75. 30 дня Року Божого 1921-го. З оригінальною згідно, Діємод Оліферовській Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що пан РОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, ознайомившись з розетною за "міткою про лекцію, що прочитали 21-30 квітня ц.р. в Перемишлі, зволив покласти таку резолюцію: "Прошу п. Міністра Ісповідань, як про есера, прочитати цю саму лекцію в Валіському таборі для наших інтернованих. 20/XI.-31р. НЕТІРА." Керуючий Справами Начальник Данилевіч ЛЕКЦІЯ ПРОФЕСОРА І.ОГІЄНКА В ПЕРЕМИШЛІ. 30-го жовтня професор І.Огієнко читав лекцію в Перемишлі.Про це "Український Голос" в № 45 за 1921 рік пише: "Минулої неділі перемиське громадянство пережило гарні хвилі на викладі рек.камлян.універс. проф.Огієнка.Тема викладу була: "Вплив української культури на московську".Шан.професор на протязі двох годин оглянув всі галузі науки і штуки,виказуючи цей вплив та попираючи поодинокі твердження фактами.Слухачі як зачаровані слухали цеї позначної лекції,ви- голошеної по ораторськи і найчистішою укр.мовою.Радимо,щоб і інші наші міста звернулись до шан.професора з просьбою,щоби приїхав до них з тим самим викладом". У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Листопад „14“ дня Року Божого 1921-го. № 2644. Прочу професора притвора, Як прийшов лекцію в Калі фр.50 паборгами нашими інженером Директорії У. Н. Р. 352 ОДЕРЖАНО Лист 23 дн. 1692 Вх. № 1692 Пане Отамане. Посилаю при цьому ВАМ, ВИСОКОПОВАЖ- НИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, копію газетної замітки про мою лекцію, прочитану мною 30 жовтня цього року в м.Перемишлі. З правдивою до ВАС пошаною, МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР Г. Остапчук У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Листопаду „14“ дня Року Божого 1921-го. № 2645. До Пана Голови Директорії У. Н. Р. від Директора ОДЕРЖАНСЬКИЙ Містечко, 23 липня 1921 р. т. ч. 1633 Високоповажний Пане Отамане. Посилаю при цьому В А М, ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, копії трьох листів про Апостольського на Україну Визитатора патера професора Дженоки і замітку про „свя-щенномуученість в Совдепії“. З правдивою до Вас Споманою МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР 1. Остапович ПОСОЛЬСТВО Української Народньої Республіки у Відні. Дня 7 листопада 1921 р. До Пана Міністра Ісповідань Ч - 398. Через Міністерство Закордонних Справ УНР. Високоповажний Пане Міністре. У відповідь на Ваш лист від 15 жовтня с.р. Ч.2391 по- відомляю Вас, що Ваше доручення я виконав і мав з Апостоль- ським Візитатором для України патером Дженокки побачення і передавши Йому Ваш лист до нього і додані до листа брошури, вів перетрактації з ним по тих точкам, які зазначені в Вашому листі до мене. Результат цих перетрактацій такий: Перш усього пересилаю Вам при сьому лист Патера Дже- нокки до Вас - від 3 листопада с.р. з перекладом його на українську мову, в якому він дякує Вас за приелане. Що торкається до посилки наших молодих людей за кордон в науку до різних богословських шкіл, то посилаю Вам в пере- кладі на Українську мову запику патера Дженокки під заго- ловком "Святий Престол і християне східного ритуалу", а якої Ви побачите, що модна буде кілька наших молодих людей послати до Східного Інституту в Римі, але помешкання для пан- сіонату ще нема, а всє саме головне для наших студентів, бо вони не зможуть витрачати гроші, потрібні на прожиття в Римі. По одержанні Патером Дженокки в Риму дителей відносно посил- ки до Риму наших молодих людей і передачи сіх делалей мені я повідомлю Вас про них. Відносно питань, поставлених Вами в других точках Вашо- го листа до мене, як то матеріальна підтримка для друкуван- ня на українській мові Біблії, Євангелія, Псалтирі, молитв- ника, вида нь "Української Автокефальної Церкви" та инш., то Патер Дженокки поставився до цього дуже прихильно і вже написав про се зі своєю підтримкою до Святого Престолу і радає що се питання на Його думку знайде відгук у Папи. По одержанні в Риму відповіді патером Дженокки я також сповіщу Вас про се. Прошу прийняти, Високоповажний Пане Міністре, мої щирі запевнення в глибокій до Вас пошані. В.О. Посла УНР. в Австрії Сидоренко /в.р./. /М.П./. З оригіналом згідно: Діловод Окуньов К О П І Я Переклад. До Його Екцеленції Пана Міністра Сповідань Української Нації. Відень 3 листопаду 1921. Гагенмюльгассе 43 Ексцеленція. Я дістав від Вас кілька брошура про Українську Церкву. Вони належать до прекрасної народньої серії, мету якої по- яснив мені Й.Е. п.Сидоренко. Вітаю Вас і надсилаю Вам свої найкращі подякування. З поважанням І. Дженокки Апостоличний Візитатор для України. З оригіналом згідно /в.р./ підпис - секретарь. / М.П./ З оригіналом перекладу згідно: Діловод Осипчук КОПІЯ Переклад з французької мови. Святий Престол і християне східного рітудалу. Одним з перших вчинків Святійшого Папи Бенедикта XV було за- снування Конгрегації, себ-то Міністерства виключно для Сходу, для всіх тих, коротко, хто має сповідання ріжне від латинського. Тепер в Римі є група духовних урядових осіб, які займаються всіма питаннями, що до християн східного ритуалу, але скоро зробилося ясно, що це не вистачає. Тоді Бенедикт XV заснував СХІДНИЙ ІНСТИТУТ з катедрами для всіх мов, історії і Теології Сходу. До науки і до дискусій допущені на рівних правах католики і не католики. І для студентів без ріжниці, засновано пансіонат, де навіть тих, хто незам- ні, можуть легко продовжувати науку. Тільки поки що помешкання за- нятю квартирантами, котрі користуються привілегіями, котрі вони мають, згідно післявоєнному закону. І на цей рік ще буде небагато місць. В близьчому часі квартиранти повинні виїхати. Я знаю, що в прош- лому році приблизно 50 учнів слухало курс, який викладався визнач- ними професорами. І про між слухачами були і не католики, до яких прихильно і з поважанням відносились і начальники і товариші. Я запитав де які документи і деталі про курси цього шкільного року, котрий вже має роспочатись. Відень. Гагенмюллергассе 43. Дженоки Апостоличний Візитатор. З оригіналом згідно: Діловод Синорець СВЯЩЕННОМУЧЕНИСТВО В СОВДЕНІЇ. Священномученичество в Совдепії продовжується. Митрополит Казанський Кирил бслін і оглух в тюрмі епископ Федор, Ректор Московської Духовної Академії, збожеволів у тюрмі, епископ Гурій, інспектор Казан- ської Духовної Академії, захорів на сухоти, архіє- пископ Серафим засуджений на вислання до Архангель- ська. Нагадаємо при цьому ще попередні жертви боль- шевицької влади на Україні: 1/ епископ Чернігівський Василь - розстріляний, 2/ епископ Гермоген Тобольсь- кий - розстріляний, 3/ епископ Андроник Пермський - розстріляний, 4/ епископ Митрофан Астраханський, 6.член Думи, розстріляний,5/ епископ Лаврентій, вікар- ій Нижегородський, ректор - розстріляний, 6/ архіє- пископ Іркутський Іоан - розстріляний, 7/ епископ Селенгинський Ефрем - розстріляний, 8/ епископ Кре- мінецький Амвросій - посажений на паль, 9/ епископ Курський Тихон - повішений, 10/ митрополит Київський Володимир - розстріляний, II/ епископ Орловський Макарій Гнівушів - розстріляний, 12/ епископ Му- ромський Митрофан - розстріляний. Цей список не повний, бо число замучених єпис- копів доходить до 20.- ДО НАЧА МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ. 359 Тиємно. У6 246 1786 23 квітня 1921. Маю за честь повідомити Вас, що міністре, що нал. голова для Моряків, ознайомившись з випи- скою з листа Натрополіта Антонія з 14 лютого ц. р. адієланої Вам із 15 листопада ц. р. за ч.2666, зволив покласти таку резолюцію: "Важано було б, щоб мі- ністерство Ісповідань знайшло, які саме ієзuit- ські бродурки має на увазі "православний" ієзуїт" Матроноліт Антоній. 20/VI-21р.КИЇВА." Перуцький Сиротюк філіальник Міністерії У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. листопада „15“ дня Року Божого 1921-го. № 2666 Таємно. 360 344 До Пана Голови Директорії Вч. Н. Р. директорії ОДЕРЖАНО Мет 28 дня :92 р. Вх. ч 1634 Високоповажний Пане Отамане. Поcилаю при цьому Вам, Високоповажний Пане Отамане, виписку з листа Митрополита Антонія від І-14 жовтня цього року. З правдивою до Вас пошаною Міністр Ісповідань Професор Виконав би, аби ми з М. Ген. Саркандом, який саме їдемо із друкуванням, так на увагу "православний" 1 світ? Апропос 20-го ВЗ З листа Митори Антонія від І/І4 жовтня 1921 року з Сербії в Королівщь "Ватиканъ видимо раходите сь господствующим на- правленіемъ современной польской политики: онъ не только прекратилъ украинофильскую политику, но издаетъ книги и брошюры украинофобія /хотя возможно, что рабо- таеть на 2 фронта/, а кричить о единой недѣлимой Рос- сіи въ надеждѣ всю ее созратить в унік: начего, мол, маратся сь Украиною - давай нам всє Россію заразъ, и вочарить въ ней они надьются Вильгельма Габсбурга - Василія Вишняного, который будетъ гетманъ Украины и царь Все россійскій. Конечно, не извѣстно, долго ли о.о. изуиты выдержать такой тонъ, но я здѣсьчитаю ихь укра- инофобскія брошурки". До статка елітного інвентару У відповідь на доповідь Вашу з 21-го Листопаду у р. п. 1583/472 в справі надіслання експортної Діючоїсні листа кіз імені Пана Толби Директорії з видачею повідомлення про діяльність, письмо його на користь Українських Народних Статутових Волостей Директорії допускає майже всім власними правами, Пане Міністре, здогадуватися для його проекта такого листа, про що в ньому розмовляти. Все повідомлення. 1521 Г. Третьяков 1921 р. М. Мирнов (к.) Керуючий Службами Дух-її Усвяченко В. з. Гарнішника Ранжелевій У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Листопаду „21“ дня Року Божого 1921-го. № 1563/2452. Прочу п. Міністре місця від Богом Загоровиць листа проти роботи 27/ХІ/23 Пане Стамане. 14 цього листопаду я мав нагоду в Раді На- родних Міністрів робити доклада про мою служ- бову поїздку на Волинь, і Рада Народних Міні- стрів винесла постанову, копію якої при цьому подав у одаток до раніш Вам післяних копій листів від Єпископа Діонисія. Користуюсь нагодою зазначити, що ці резуль- тати, досягнуті процесу дорученого мені Міні- стерства, свідчать про закінчення певного по- ріоду праці, велика важливість значиння якої тим більш буде видною, коли ми вернемось на рід- ній терен. Відзначаючи велике значіння зазначених актів в дослідженні яких велику та важну роль взяв із себе єпископ Діонисій, я прошу Вас, Високодо- ний Пане Отамане, не відмовити готовити відповідного з подякою від себе лист до єпископа Діонисія і уповноважити мене пере- дати Йому цього листа. З правдивою до Вас пошаною, МІНІСТР ІСТОВИДАНЬ, Професор Г. Міхалін ВИТЯ Г. з журналу засідання Ради Народніх Міністрів 14 листопаду 1921 р. Ч.І57. Слухали п.Ю. Доклад Міністра Ісповідань про подорож Його на Волинь і зачитані ним: а/ грамоту Епископа Кременецького Діонісія з благословенням правити службу Божу Українською мовою, б/ грамоту Епископа Кременецького Діонісія про те, що він взяв під свою руку релігійні справи Православного Українського Громадянства при державному центрі, в/ грамоту Його же з благословенням православних Українських колоністів в Америці. Постановили: Заслухавши зазначеній доклад Міністра Ісповідань, Рада Народніх Міністрів установлює: що Уряд Української Народньої Республіки з пильною увагою й ширим признанням стежить за архи-пастирською діяльністю Епископа Кременецького Діонісія та визнає її за глибоко корисну для народу Українського. З оригіналом згідно: В.о.Секретаря Р.Н.М./підпис/.Ст.Діловод /підпис/.Ч.2162.- 18 листопаду 1921 р. Надсилається до Міністерства Ісповідань В.о.Секретаря Р.Н.М./підпис/.Ст.Діловод /підпис/ З оригіналом згідно: тово Довжанський У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 24 "ЛИСТОПАДУ 192 р. 29 ч Консультант-Директорії СТЕРЖАНО дня 13 192 р. В.Ч. 1698. наю за честь докласти Вамий включилишній копії колого листа до п. міністра Ісповідань від 24 листопаду о.р.ч.1420. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ в.о. Директора канцелярії Вл. Федоров У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ 24 "ПЕТОПОЧКУ 1921 р. ч 1-25 КОПІЯ. ВЕЛЬМИШАНОВИЙ НАМЕ МІНІСТРЕ. 353 366 На ГОЛОВА ДИРКТОРІЇ в листі на моє ім'я подав екілька думок, котрі я впевні підтримую, що до екції різних державних чинників в гальку з чини поділи, які зареєдовуються на Україні. Він пише На ГОЛОВА ДИРКТОРІЇ просить вас, Вельмишановий Наме Міністре, звернутись до достойників церкви в котрих ви не назвали стосунки так користні для нашої справи, з метою правди- вого освітлення дієї еції, яка розвивається на Україні. Вже зараз можна зазувати, що деякі вороги нам кола стараются переконати громадську опінію за кордоном, що повстання України проти своїх гнобителів є рух енерги- сичний, котрий нічого спільного не має з твердою дер- жавністю і суспільним правопорядком. Отже прошу Вас, Вельмишановий Наме Міністре, в'яслати достойникам церков, що Українське повстання, напротив, являється бороть- бою здорового, глибоко релігійного українського селян- ства проти тих, котрі йому не тільки проповідують слово слово і насильно зі зброєю в руках стерегуться припинити заразу пігилляму, безвіру і сваволюсть, що не боротьба народу, рідкого шуканого і черкасько думаності, за тра- ні вірі, проти рудих самих основ державності, однієї по правопорядку та полігійного життя, проти енергії, ко- рую москвські бойовники намагаються поширяти по цілому світі, де не можна зброєю то слово. Український народ у цій своїй боротьбі має нераль- ної піддержки в боку церкви і я повинен, що ваше з'ясування оправи. Опір церкви підтримають наші визнання, таку боротьбу морально і випустить своїх влітків на вершечки заглядає і промовляє поле дарою для доцільного Українському народові. Дозволяю собі сподіватися, що Вами, Бельчаненовичий, наше міністре, заслугаєте утім більше добри наслідки. Прошу прийняти запевнення в пливокії до Вас посвяги Положу ради міністрів П. Л. М. Ч. У. К./В.Р./ В.О. Директора Кам'янець-Подільського /в.р./ З оригіналом вгідно. Старший діловод Вовчко. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Листопаду „29“ дня Року Божого 1921-го. № 2807 ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. При цьому маю за честь подати ВАМ, ВИСОКО- ДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, копію благословення Епі- скопа Діонисія Пастирським Курсам і копію від- ношення мого від 29 листопаду за Ч. 2805 до пана Міністра Закордонних Справ. Прийміть, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, мої щирі запевнення в правдивій пошані до ВАС. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР К-келярія Директорії ОДЕРЖАНО 192 р. БХ Ч. 1684/304 ЕПІСКОП КРЕМІНЄЦЬКИЙ КЕРУЮЧИЙ ВОЛИНСЬКОЮ ЕПАРХІЄЮ в межах Польщі. 18 надолиста 1921 р. № 967. м. Кремінець. Копія. 368 До Пана Міністра Ісповідань У. Н. Р. Професора І. Огієнка. На листа Вашого з дня 25 жовтня ц.р. під ч.249І маю шану повідомити Вас, що мені дуже приємно було довідатися про поширення релігійного руху серед нашої людності на еміграції, а також про відкриття пастирських курсів в одному з таборів інтернованих українців в Польщі. Молю Господа, щоби він допоміг як керовникам, так і слухачам курсів в їх святій праці на користь нашої Православної Церкви. Моє Архипастирське благословення їм нехай буде добрим залогом Божого благословення і успіху і трудах їх. З великим сумом і жалем глибоким пишу Вам, що не можу прийти на допоміч курсам присилкою підручників, яких великий брак і в моїй Кремінєцькій Духовній Семінарії. Все, що можна було де достати, пішло на нужди тієї Семінарії. Господь хай допоможе Вам, благословить Вас добрим почин і заховає Вас Своєю милостію. Діонисій, Єпіскоп Кремінєцький /вл. рукой/. З оригіналом згідно: Т. Керуючий Справами Френту Православної Церкви Міністерства Ісповідань Старши Д. і л о в о д Листопаду 21 дня 1921 року. 4-1582 /2750. У Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Листопаду „30“ дня Року Божого 1921-го. № 2811. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО дня 192 р. Вх. ч до високодостойного пана ПАНЕ ОТАМАНЕ. У виконання Вашої, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, резолюції - які саме ієзу- ітелькі брошури має на увазі „православ- ний ієзuit" Митрополит Антоній - маю за часть повідомити, що на разі Міністерство Ісповідань про це ще не має відомостей, але-ж пан Міністр Закордонних Справ обі- цяв розізнати про це;Міністерством-же Ісповідань запитано про те-ж відповідних осіб у Берліні.- З одержанням відомостей в згаданій 6905 справи я негайно про все повідомлю ВАС. Прийміть, високодостойний пане отамане, мої щирі запевнення в правдивій пошані до В А С. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР 1. Орлину У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Грудня ………… 2 днів Року Божого 1921-го. № 2820 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО день 192 р. Вх. Ч. 1728 340 3554 ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. Посягаю при цьому В А М, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, копію листа від 28. XI. ц. р. Інш- екопа Станіславівського Григорія Хомицина і копію листа від 25.XI.ц.р. під Ч.I37/а Свято- миколаївського Карпилівського Братства на Величі. З правдивою до В АС пошаною, МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР Копія 341 Станіславів дня 28 листопаду 1921 р. ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ. Дякую дуже за прислані мені делкі Ваші видання. Подивляю Вашу любов до рідного краю, а то тим більше, що ся любов пливе з віри, як ее видно з молитви за от- чизну. Що до Української автокефальної Церкви, то зво- лять Пан Міністер перечитати книжку Соловєва: „Россія и вселенская Церковь", де автор між іншими доказує аргу- ментами фільозофічними неосновність не тільки держа- ної россійської церкви, але також кожної іншої наці- ональної, чи автокефальної церкви. Найбільша свобода і повна забезпека розвою церкви є тоді, наколи вона злу- чена з вселенською Церковою, основаною на скали св. Петра і кождочасного Його наслідника Папи Римського. Дуже мило мене вразило, що на печатку Кіністера Ієподівань герб України є украшений знаком св. Хреста, котрий громадяниство українське було відкинуло. Мав вражене, що Українці ще хати були не збудували, а вже образи повикидали, і тому сповнилось слова Духа св.,